teoria-ta-istoria-vs

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ Кафедра видавничої справи та редагування «ЗАТВЕРДЖУЮ» Заступник директора з навчальної роботи _______ Т.О. Приступенко «____»____________2014 року

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ НАУКОВА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ: ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ВИДАВНИЧОЇ СПРАВИ для студентів галузі знань спеціальності

0303

Журналістика та інформація

8.03030301 «видавнича справа та редагування»

КИЇВ – 2014

Розробник: Крайнікова Т. С., к. філол. н. доцент кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка,

Обговорено та рекомендовано до видання Науково-методичною радою Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Протокол від «__» _______ 2014 року № ___ Голова науково-методичної ради _______________ (Шевченко В. Е.) «___» ___________ 2014 року

© ___________, 20 ___рік © Т. С. Крайнікова, 2014 рік

ВСТУП Програма вивчення навчальної дисципліни «Наукова спеціалізація: теорія та історія видавничої справи» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» галузі знань 0303 журналістика та інформація спеціальності 8.03030301 — видавнича справа та редагування. Предметом вивчення навчальної дисципліни є теорія і практика видавничої діяльності та редагування, реалії видавничої і читацької культур в Україні та за кордоном, проблематика культури видань різних видів. Міждисциплінарні зв’язки: навчальна дисципліна «Наукова спеціалізація: теорія та історія видавничої справи» логічно розвиває здобуті знання із циклу дисциплін професійної та практичної підготовки кваліфікаційного рівня «магістр» й інтегрується із дисциплінами циклу фундаментальної, природничо-наукової та загальноекономічної підготовки кваліфікаційного рівня бакалавр («Основи наукових досліджень», «Типологія видань: наукові видання»). Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів: 1. Видавнича культура.

2. Читацька культура .

3. Культура професійної діяльності редактора.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни 1.1. Мета дисципліни — створення у студентів системних уявлень про теорію і практику видавничої справи та редагування як про специфічну сферу культурно-творчої та громадської діяльності, що історично сформувалася в процесі медіакомунікацій.

1.2. Завдання дисципліни передбачає: отримання студентами знань про зародження видавничої справи та редагування, історичні етапи їх розвитку та формування як сфер професійної діяльності, сучасні концепції теорії видавничої справи та редагування. Вивчити та актуалізувати понятійнокатегоріальний масив, в якому головними є терміни та поняття: культура видання, концепція видання, якість видання, видавнича культура, книжкова культура, культура читання.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: знати:  історію, організацію та структуру видавничої діяльності в Україні;  основні історичні періоди розвитку науки про редагування, основні осередки та школи теорії редагування в Україні та за кордоном;  наукові принципи, на яких засновані організаційна та управлінська діяльність в інформаційній сфері;  видатні дослідження з історії науки про редагування зарубіжних та українських дослідників;  параметри текстуальної, художньо-технічної культури видання (пізнавальна цінність та оригінальність матеріалу, естетичність дизайну,

ергономічність у користуванні тощо), маркетингові критерії культури видання (піратські видання, порушення авторського права, «сірі» наклади тощо);  нормативи, що висуваються до видання (лінгвістичні норми, технічні умови поліграфічного виготовлення видань різних видів та ін.);  взірці видавничої продукції, відзначені нагородами виставок, конкурсів тощо за ті чи інші аспекти редакційно-видавничої підготовки («Найкраща книга Форуму видавців» і т. п.). вміти:  оперувати поняттями та термінами з історії науки про редагування у майбутній професійній діяльності;  використовувати досвід кращих редакторів-практиків, учених у редагуванні сучасних видань;  систематизувати та узагальнювати знання та факти з історії науки про редагування;  аналізувати й рецензувати авторські заявки і авторські оригінали;  редагувати тексти різних жанрів і стилів, призначені для публікації у виданнях різних видів;  розробляти концепції видань та пропонувати шляхи практичного удосконалення видавничої продукції;  послуговуватися функціональним підходом до оцінки смислової, художньо-технічної та маркетингової концепцій видання, встановлюючи вдалі та невдалі рішення редакційно-видавничої підготовки;основи теорії книгознавства, методику редагування різних типів видань навчитися встановлювати та оцінювати смислові, художньо-графічні та маркетингові концепції друкованих та електронних видань різних видів, якісний рівень виконання поліграфічних замовлень, відповідність продукції нормативним документам; усвідомити сучасний стан і тенденції формування книжкової культури в Україні. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 180 годин / 5 кредитів ECTS. Зокрема: лекції — 30 год., практичні заняття — 30 год., самостійна робота — 120 год.

2. Форма підсумкового контролю успішності навчання — іспит.

3. Засоби діагностики успішності навчання: контрольні роботи, тестові завдання, участь у семінарський заняттях, написання самостійних практичних робіт, іспит.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Видавнича культура Тема 1. Видавничий бізнес та національна економіка (10 год.) Видавнича культура: суть, складники, чинники. Видавничі центри України: розвиток місцевого книговидання в роки незалежності (на прикладі Київської області). Активність установ та організацій, зайнятих проблематикою книговидання. Регіональна преса. Піратство і шляхи його подолання. Видавництво і конкуренти. Найбільші медіахолдинги України. Збільшення масштабів видавничого бізнесу шляхом поглинання малих і середніх видавничих структур, вливання існуючих команд професіоналів. Дотація газет і журналів органами влади як антистимул. Тема 2. Видавнича справа як складник і чинник національної культури: діахронний та синхронний аспекти (10 год.) Видавничий бізнес як бізнес, який виконує важливу інкультураційну та соціальну функцію. Роль громадських організацій у розвитку видавничої справи. Асоціації, об’єднання, фонди. Незадовільний стан бібліотек (передовсім у сільській місцевості). Брак у фондах сучасної української літератури, зарубіжної класики та ін. Тема 3. Видавництво і держава (10 год.) Видавнича справа як чинник української політики. Проблема свободи слова та медіаконтролю. Нецілковите врахування специфіки видавничо-поліграфічної галузі з боку владних структур. Недостатність підтримки важливих у гуманітарному значенні видавничих проектів («Літературна Україна», «Кримська світлиця»). Форми державної підтримки книговидання. Проблеми держзамовлення. Позиція Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів у діалозі з владою. Тема 4. Видавництво і автор (10 год.) Місце автора у редакційно-видавничому процесі. Сучасні форми взаємодії автора і видавництва. Проблеми взаємодії і співпраці автора та видавництва. Роль редактора у комунікаційній взаємодії автора і видавництва. Створення імені автора як видавнича технологія. Проблематика забезпечення авторських прав в умовах глобалізації. Авторське право та проблеми його застосування в Україні та світі.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Читацька культура Тема 5. Читач і видавнича культура (10 год.) Читацька культура. Ретроспективний аналіз читацької культури в Україні: бібліотеки, книгарні, читацькі переваги. Спосіб життя читача і споживання медіаконтенту. Концепції читання. Механізм читацького вибору. Патерни інформаційних потреб, інтересів Проблема відповідності інформаційної пропозиції інформаційному попиту споживача. Вивчення купівельного попиту і трансформація асортименту видань. Тема 6. Сучасна культура читання в Україні (10 год.) Поняття про читацьку поведінку. Специфіка і проблема сприйняття тексту: розвиненість самості читача, неоднакова здатність до суб’єктивації, декодування текстів. Теорії кодування / декодування С. Холла, стереотипів В. Ліппмана. Розробки проблематики медіа поведінки І. Жилавської. Явища і тенденції читацької культури (на підставі медіадосліджень останнього десятиліття). Тема 7. Некомпетентне читання як тип культури читання (10 год.) «Криза читання». Десакралізація книжки. і медіаконсьюмеризм. Обмеженість споживчого вибору медіаконсьюмера. Труднощі декодування медіатекстів. Обмеженість споживчого вибору медіаконсьюмера. Труднощі декодування медіатекстів. Афективність медіаспоживання в середовищі «чорної культури». Розважальні стратегії медіаповедінки як подолання нудьги. Послаблення комунікаційних зв’язків і десоціалізація. Тема 8. Культура компетентного читання (10 год.) Пошук смислу. Чутливість до маніпулятивної інформації. Критичний підхід до медіаінформації. Запит на новий інтелектуальний стиль видавничої продукції. Мультимедійний підхід до збору та зберігання інформації. Зацікавленість у зворотному зв’язку. Обмін інформацією. Спільнокошт. Медіакреативність — новітня якість людини. Аудиторія як провайдер журналістики. Генерування користувацького контенту. Тема 9. Перехідний тип культури читання (10 год.) Концепція Л. Виготського та її значення для вивчення медіакомунікацій. Зона найближчого розвитку медіаспоживача — ядро перехідних практик. Сучасна читацька культура: між раціо та емоціо. Цифровізація культури читання. Аксіологічний підхід до вивчення культури читання. Українські медіагерої: духовний вакуум і пошук моральних авторитетів.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. Культура професійної діяльності редактора Тема 10. Становлення теорії редагування в Україні (10 год.) Головні елементи культури професійної діяльності редактора: обізнаність, володіння технологіями, соціальний інтелект, професійна етика. Уявлення про культуру редакторської діяльності як набуток поколінь теоретиків і практиків. Діяльність Українського поліграфічного інституту (тепер — Українська академія друкарства) як осередку львівської школи редагування, представники Львівської школи та їхні надбання, наукова концепція Д. Григораша. Р. Іванченко як засновник Київської школи редагування, розвиток теорії редагування із здобуттям Україною незалежності. Тема 11. Редакторський аналіз — основний професійний метод редакторської діяльності (10 год.) Редакторський аналіз та прогноз змісту, оформлення та ринкової спроможності матеріалу. Тлумачення терміна «культура видання». Дефініції культури видання І. Жаркова, А. Мільчіна, Н. Черниш, Н. Зубко та ін. Розрізнення термінів «культура видання», «мистецтво книги», «поліграфічне мистецтво» та ін. Головні складники культури видання: змістова культура; культура художньотехнічного оформлення та технологічного виконання видання; бібліографічна культура; маркетингова культура. Розробленість концепції та якість видання як чинники його культури. Тема 12. Редакторський аналіз та культура видання (10 год.) Редакторський аналіз та прогноз змісту, оформлення та ринкової спроможності матеріалу. Тлумачення терміна «культура видання». Дефініції культури видання І. Жаркова, А. Мільчіна, Н. Черниш, Н. Зубко та ін. Розрізнення термінів «культура видання», «мистецтво книги», «поліграфічне мистецтво» та ін. Головні складники культури видання: змістова культура; культура художньотехнічного оформлення та технологічного виконання видання; бібліографічна культура; маркетингова культура. Розробленість концепції та якість видання як чинники його культури. Тема 13. Редакторське опрацювання матеріалів книжкових видань (10 год.) Актуалізація знань про типологію книжкових, періодичних та продовжуваних видань (стислий огляд). Особливості редакторського аналізу матеріалів для книжкових видань певних видів: наукового (науково-популярного); навчального; художньолітературного; видання для дітей. Редакторський аналіз у діяльності упорядника збірника матеріалів певної тематики.

Тема 14. Редакторське опрацювання матеріалів газетно-журнальних видань (10 год.) Актуалізація знань про типологію періодичних та продовжуваних видань. Сучасні тенденції газетно-журнальної індустрії. Особливості організації редакційного процесу в конвергентній редакції. Особливості редакторської підготовки періодичних та продовжуваних видань різних типів. Перевірка фактичного матеріалу — найважливіший функціональний обов'язок редактора громадсько-політичної періодики. Позиція редакції та концепція видання. Дизайн і верстка сучасних газет і журналів. Тема 15. Редакторське опрацювання матеріалів аркушевих і карткових видань (10 год.) Історія аркушевих та карткових видань. Візитка. Класифікація візиток: офіційні, ділові (корпоративні та персональні), особисті, комбіновані візитки. Вимоги до текстових елементів. Особливості дизайну візиток різних видів. Креативні візитки. Вітальна листівка. Рекламна листівка. Агітаційна листівка. Листівказапрошення. Формати листівок. Співвідношення тексту та ілюстрації. Застосування різножанрових зображень. Колірні рішення. Підбір витратних матеріалів. Поліграфічні прийоми оздоблення продукції. Агітаційний плакат. Інформаційно-рекламний плакат. Навчальноінструктивний плакат. Вітальний плакат.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Основна література 1. Владимиров В. М. Історія української журналістики (1917-1991) : навч. посіб. / Володимир Михайлович Владимиров. — К. : МАУП, 2007. — 172 с.

2. Жарков И. Технология редакционно-издательского дела : конспект лекций. — М.: изд-во МГУП, 2002. — 88 с.

3. Капелюшний А. О. Редагування в засобах масової інформації: Навчальний посібник. — Львів.: ПАІС, 2005. — 304.

4. Крайнікова Т. С. Культура медіаспоживання в Україні: від консьюмеризму до просьюмеризму / Тетяна Крайнікова / За наук. ред. проф. В. В. Різуна. — Бориспіль : Люксар, 2014. — 372 с.

5. Мильчин А. Э. Методика редактирования текста. Изд. 3-е, перераб. и доп. — М.: Логос, 2005. — 524 с.

6. Михайлин І. Г. Історія української журналістики XIX століття: підручник. — К.: Центр навчальної літератури, 2003. — 720 с.

7. Різун В. В. Літературне редагування: Підручник / Міжнарод. фонд «Відродження».— К.: Либідь, 1996.— 240 с. (Трансформація гуманітарної освіти в Україні) 8. Редакторская подготовка изданий: Учебник / Антонова С. Г., Васильев В. И., Жарков И. А. и др. — М.: Логос, 2004. — 496 с.

9. Теремко В. І. Видавництво-ХХІ. Виклики і стратегії : монографія / Василь Теремко. — К. : Академвидав, 2012. — 328 с.

10. Тимошик М. С. Історія видавничої справи; Підручник. — 2-ге вид., виправлене. — К.; Наша культура і наука, 2007. — 496 с. — Іл., ім., геогр. та предм. п о к ., резюме англ. м. (Серія “ Бібліотека видавця, редактора, автора’’).

11. Тимошик М. С. Книга для автора, редактора, видавця: практ. посіб. / Микола Тимошик. — К. : Наша культура і наука, 2005. — 560 с. Додаткова література 12. Афонін О. Видавництва та книготорговельні мережі. Хроніка відносин / Олександр Афонін // Вісник Книжкової палати. — 2011. — № 4. — С. 8–10.

13. Афонін О. Рекомендації з удосконалення українського книговидання / Олександр Афонін, Наталія Петрова // Вісник Книжкової палати. — 2011. — № 1. — С. 3–5.

14. Вернигора О. М. Книжкові видання для найменших читачів : проблеми і перспективи / О. М. Вернигора // Наукові записки Інституту журналістики. — 2008. – Т. 31. — С. 49–54.

15. Зелінська Н. В. Наукова книга у репертуарі українських видавництв: нагромаджуючи “символічний капітал” / Н. В. Зелінська // Поліграфія і видавнича справа. — 2011. — № 1. — С. 19–25.

16. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості: Підручник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — Львів: ПАІС, 2004. — 268 с.

17. Крайнікова Т. С. Видавнича концепція: міркування над терміном // Наукові записки Інституту журналістики. — 2005. —Т. 20 (липень— вересень) — С. 128–131.

18. Крайнікова Т. С. Змістова культура видання: суть, чинники та критерії оцінювання [Текст] / Т. С. Крайнікова // Наукові записки Інституту журналістики. — 2011. — Т. 44. — С. 133–137.

19. Крайнікова Т. С. Художньо-графічна концепція видання: до проблеми ствердження терміна // Наукові записки Інституту журналістики. — 2011. — Т. 40.

20. Крайнікова Т. С. Культура видання: дефініція, структура та чинники [Текст] / Т. С. Крайнікова // Наукові записки Інституту журналістики. — 2011. — Т. 43. — С. 134–138.

21. Крайнікова Т. С. Культура дизайну видання: суть, чинники та критерії оцінювання [Текст] / Т. С. Крайнікова // Наукові записки Інституту журналістики. — 2011. — Т. 45. — С. 44–48.

22. Крайнікова Т. С. Смислова концепція видання: спроба термінологізації поняття // Наукові записки Інституту журналістики. — 2009. — Т. 34. — С. 20–24.

23. Литвиненко О. Особливості видавничого асортименту мультимедійної дитячої продукції в Україні / Ольга Литвиненко // Вісник Книжкової палати. – 2010. – № 12. – С. 10–14.

24. Швайка Л. А. Видавничо-поліграфічна справа в Україні : стан, конкурентоспроможність, перспективи / Л. А. Швайка // Поліграфія і видавнича справа. — 2011. — № 2. — С. 10–13.

25. Энциклопедия книжного дела / Ю. Ф. Майсурадзе, А. Э. Мильчин, Н. П. Маковеев и др.— Изд. 2-е, перераб. и доп. — М.: Юристъ, 2004.— 634 с. — (Книжное дело)