Методичний посібник by Павло Островський

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК Розвиток місцевої демократії: інструменти взаємодії влади з громадою у питаннях та відповідях

рух «Сильні громади» ГО «ЦЕНТР UA» – 2016р. Розвиток місцевої демократії: інструменти взаємодії влади з громадою у питаннях та відповідях / За заг. ред. Н. Рижкова, В. Рихліцький; рух «Сильні громади» ГО «ЦЕНТР UA»., - К., 2016 – 34с. Авторський колектив: Н. Рижкова, В. Рихліцький, М. Середа, В. Краснопьоров, А. Грудкін, Д. Бігунов, П. Островський. Дизайн: І. Долгопятов Посібник містить інформацію, подану у вигляді відповідей на запитання про інструменти взаємодії та порядок їх практичного застосування із наданням прикладів реалізації. Видання адресоване посадовим та службовим особам органів державної влади та місцевого самоврядування, активістам організацій громадянського суспільства, журналістам та широкому загалу зацікавлених осіб. При написанні посібника використовувалося чинне законодавство України та інформація з відкритих джерел, в тому числі матеріали Інституту Політичної Освіти та Українського незалежного центру політичних досліджень. Посібник видається українською мовою в друкованому й електронному варіантах. Електронну версію видання опубліковано на сайті руху «Сильні громади» ГО «ЦЕНТР UA». Посібник розповсюджується безкоштовно. Рух «Сильні громади» ГО «ЦЕНТР UA» дозволяє поширювати тексти з посиланням на джерело.

Вступ

Запит на інформацію

Звернення громадян

Електронні петиції

Прийом громадян

Місцеві ініціативи

Громадські експертизи

Загальні збори громадян

Громадські слухання 3

Вступ Здобувши Незалежність, Україна одразу проголосила себе демократичною державою. На жаль, маючи не достатньо досвіду і розуміння роботи механізмів демократії, незалежність у нашій державі стала радше формальністю, ніж фактом. Проблема полягала у тому, що тривалий час в Україні існувало хибне розуміння, що основна ідея демократії – у вільних виборах. Так, вільні вибори, без втручання адміністративного ресурсу і без фальсифікації є одним із неодмінних критеріїв демократії, але далеко не основним. Причина такого стану криється у патерналістичній свідомості людей і в тому, що суспільство покладає сподівання на державний командно-адміністративний механізм. Така культура взаємодії, а скоріш підпорядкування громадянина державі, формувалась довгі десятиліття в радянському авторитарному режимі. Вона ж не давала одразу після проголошення Незалежності зрозуміти всім українцям, що не менш важлива суть демократії, окрім чесних виборів – залучення суспільства до прийняття рішень влади на всіх рівнях. Тобто, стан, коли сформована влада служить людині, а не використовує людину для свого виживання. Аби саме громадянин став основним запобіжником узурпації влади і поводирем напрямку політики врядування, окрім обрання своїх представників у владу через вибори, в державі на всіх рівнях повинні існувати інструменти впливу та зворотного зв’язку між громадянами і владою. У світі є багато таких інструментів: петиції, ініціативи, слухання, експертизи тощо. Всі вони дозволяють встановити демократичний стан, підвищити ефективність роботи органів влади і її легітимність (довіру) в очах суспільства. А найголовніше – створюють умови, щоб людині стати центром у державі. Це стається тоді, коли вона має можливості взяти відповідальність і за своє життя, і за громаду. Такі інструменти є неодмінною складовою демократичних країн, починаючи з їх створення у Новій історії. До прикладу, після перемоги Славетної революції у Великобританії в кінці XVII століття, коли в країні почав формуватися демократичний устрій, саме петиції стали фундаментом реальної демократії. Не зважаючи на те, що на той час лише 3% громадян могли брати участь у виборах, більшість громадян могла користуватися таким важливим інструментом впливу на владу, зокрема на Парламент. Вже тоді громадяни об’єднувалися і захищали за допомогою правових і дієвих механізмів свої економічні і громадські права. Так розвивалась і наповнювалась суттю англійська демократія. Після перемоги Революції гідності, коли ми нарешті визначилися з напрямком руху у розвинений демократичний світ, в Україні розпочалися важливі внутрішні процеси щодо реалізації ідеї демократії держави на практиці. Мова йде про важливі процеси:

децентралізації повноважень у самоврядуванні, розширенні індивідуальних прав громадян, особливо в економічній сфері і багато іншого. Ці зміни відбуваються разом з небувалою активізацією громадян та бажанням брати відповідальність за своє життя. Такий стан речей потребує від державних органів усвідомлення нової реальності і потреби йти на зустріч часу. Треба відходити від думки, що обрана влада має виключне право на рішення протягом своєї каденції і почати чути громадян за допомогою дієвих процедур. У свою чергу громадянам потрібно навчитися якісної комунікації з владою у процесі вирішення своїх нагальних проблем. Для підвищення ефективності надання послуг врядуванням і надання можливості громадянинові взяти відповідальність за своє життя, ми підготували методичний посібник, який включає основні інструменти взаємодії органів місцевого самоврядування і активної громадськості. Посібник буде корисний як для активних громадян, так і для органів місцевого самоврядування. Для всіх, хто хоче зробити життя в Україні кращим.

Запит на інформацію Відповідно до чинного законодавства, кожен громадянин України може звернутися до влади за допомогою запиту та отримати необхідну інформацію. Запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що була створена в процесі його службової діяльності. Наприклад, за допомогою запиту можна отримати копії рішень міської ради, угоди комунальних підприємств, декларації про майно, доходи, видатки і зобов’язання фінансового характеру депутатів міської ради тощо.

Правова основа Закон України від 13.01.2011 №2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» Закон України від 02.10.1992 №2657-XII «Про інформацію» Указ Президента України від 05.05.2011 №547 «Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації» Постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 №740 «Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію

Хто може отримати публічну інформацію? • Фізичні особи: громадяни України, іноземці, особи без громадянства. • Юридичні особи: господарські товариства, приватні підприємці, громадські організації зі статусом юридичної особи тощо. • Об’єднання громадян без статусу юридичної особи.

Що таке публічна інформація? • Інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством. • Відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація. • Інформація, що знаходиться у власності суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Що повинен містити запит на інформацію та як його оформити? Запит на інформацію подається в усній чи письмовій формі під час особистого прийому або шляхом надсилання поштою, електронною поштою, телефаксом або по телефону.

Запит на інформацію подається у довільній формі. У запиті вам необхідно вказати: • прізвище, ім’я, по батькові (найменування) запитувача; Примітка: закон не вимагає будь-якого підтвердження справжності вказаних прізвища та імені.

• поштову адресу, адресу електронної пошти або номер засобу зв’язку (якщо такий є); • загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит (якщо запитувачу це відомо). • підпис і дату (за умови подання письмового запиту).

Скільки коштує надання інформації? Інформація на запит надається безкоштовно. Якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, ви зобов’язані відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат на копіювання та друк самостійно визначається відповідним розпорядником. Якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно. При наданні інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

Скільки часу займає надання інформації на запит? Відповідь на запит на інформацію має надаватися не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. Якщо запит стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Якщо ви просите надати великий обсяг інформації, розпорядник може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повинен повідомити вас у письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

Чи передбачена відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації? За неправомірну відмову, несвоєчасне або неповне надання інформації чи надання недостовірної інформації для посадових осіб передбачений штраф від 425 до 800 грн. Незаконне обмеження доступу до інформації або віднесення даних до інформації з обмеженим доступом карається штрафом від 1020 до 1360 грн. Щоб притягнути розпорядників публічної інформації до відповідальності, потрібно звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Неправомірну відмову, відстрочку чи інші порушення у задоволенні запиту на інформацію можна оскаржити, звернувшись до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Хто є розпорядниками публічної інформації? Розпорядники інформації

Інформація, яку вони зобов’язані надавати у відповідь на запит

Суб’єкти владних повноважень: державні органи, органи місцевого самоврядування

Інформація, що знаходиться у їхній власності та не відноситься до інформації з обмеженим доступом, відповідно до законодавства

Юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів

Інформація щодо використання бюджетних коштів

Особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно з законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг

Інформація, пов’язана з виконанням їхніх обов’язків

Суб’єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями

Інформація щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них

Суб’єкти господарювання

Інформацією про: • стан довкілля; • якість харчових продуктів і предметів побуту; • аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров’ю та безпеці громадян; • інша інформація, що становить суспільний інтерес

Приклад запиту на інформацію До Покровської міської ради Координатора руху «Сильні громади» Громадської організації Центр UA Іванова Івана Івановича а/с 01, м. Покровськ, Донецька обл., 85305

ЗАПИТ на отримання публічної інформації Відповідно до ст. 34 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Згідно ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію. Стаття 19 цього Закону визначає право запитувача звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Стаття 29 Закону України «Про інформацію» визначає що інформація, яка запитується, становить суспільний інтерес, адже предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо. Відповідно до п.4 ст. 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» при наданні особі інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується. Відповідно до статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов’язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. Згідно ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. Зауважу також, що на підставі ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а обмеження доступу до інформації або віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, якщо це прямо заборонено законом – накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зважаючи на викладене вище та відповідно до чинного законодавства, для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів ПРОШУ: 1. Надати графіки та адреси прийому мешканців депутатами Покровської міської ради 7 скликання.

2. Відповідь на запит прошу надіслати на електронну адресу:________________________.

«____»____________________2016р.

_______________/І.І. Іванов

Звернення громадян Одним із засобів захисту прав та законних інтересів громадян є звернення. Це право регламентується основним законом України. У статті 40 Конституції України зазначено, що усі мають право скеровувати індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і надати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Правова основа Закон України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян» Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997р. №348 «Про затвердження Інструкції діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації»

Які бувають звернення громадян? Під зверненнями громадян варто розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) – звернення громадян, де висловлюється порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заява (клопотання) – звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Скарга – звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб.

Як передати звернення адресату? Звернення може бути усним чи письмовим. Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто або через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до чинного законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення). Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян».

Хто може подати звернення та до кого? Громадяни України та особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території (якщо інше не передбачено міжнародними договорами) мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків.

Чи передбачені вимоги до звернення? При поданні звернення мають бути дотримані такі вимоги: • Адресування Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям різних форм власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. • Форма У зверненні має бути зазначено: - прізвище, ім’я, по батькові; - місце проживання громадянина; - викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Примітка: звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження.

• Мова Громадяни мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, посадових осіб українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін.

Які звернення не підлягають розгляду? Не підлягають розгляду: • Анонімні звернення: письмові звернення без зазначення місця проживання, не підписані автором (авторами), а також такі, з якого неможливо встановити авторство; • Повторні звернення: звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті; • Звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

Як довго розглядаються звернення? Звернення розглядаються і вирішуються не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо за місяць вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено.

Скільки коштує розгляд та надання відповіді на звернення? Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, посадові особи розглядають звернення громадян безкоштовно.

Чи можна оскаржити надану відповідь? Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об’єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням – безпосередньо до суду.

Приклад запиту на інформацію Представника Уповноваженого – начальника Управління з питань дотримання права на інформацію та права на звернення ____________________________ (П.І.Б заявника) ____________________________ (адреса) ____________________________ (телефон) СКАРГА відповідно до Закону України «Про звернення громадян»

25 січня 2016 року до Красноармійської міської ради був направлений запит на інформацію на підставі і в порядку, встановленому Законом України «Про доступ до публічної інформації». У запиті було висловлено прохання надати копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014 рік депутатів Красноармійської міської ради. Красноармійська міська рада надіслала лист №вх.01-37-0242 від 27.01.2016, що надійшов до запитувача 02 лютого 2016 року, згідно зі штемпелем на поштовому конверті, яким відмовила у наданні запитуваної інформації, обґрунтував свою позицію наступним чином:

«Правовідносини щодо надання доступу до інформації в України регулюються нормами Конституції України, Закону України Про надання доступу до публічної інформації», іншими актами законодавства. Згідно положень ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. За ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічною інформацією є відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у власності суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених даним Законом. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутати місцевих рад зобов’язані щороку до 1 квітня подавати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», за місцем роботи (служби), крім самозайнятих осіб, безробітних або пенсіонерів, які подають зазначені декларації до апаратів відповідних місцевих рад або їх виконавчих комітетів. Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, під час проведення перевірок достовірності зазначених у декларації відомостей має право одержувати від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права та підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності інформацію або копії необхідних документів щодо зазначених відомостей в межах своїх повноважень (ч. 9 ст. 12). Інших підстав для виготовлення та надання копій декларацій законом не передбачено. Таким чином, надати копії затребуваних Вами документів не є можливим. Разом з тим зазначаємо, що оскільки в контексті Закону України «Про засади та запобігання і протидії корупції», певні відомості, зазначені у декларації, є безумовно публічними, при необхідності Красноармійська міська рада, як розпорядник інформації, може такі відомості надати». Вважаю, що відмова Красноармійської міської ради надати запитувану інформацію є незаконною з наступних причин:

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантоване право на свободу одержувати інформацію. Відмова Відповідача надати інформацію на запит становить порушення цієї норми, оскільки така відмова не була необхідною у демократичному суспільстві у розумінні Конвенції. На підставі ст. 34 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Згідно зі ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію, при цьому згідно ст. 19 цього ж закону запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Отже, відмова надати відомості, про які йдеться у запиті на інформацію, порушує право на доступ до публічної інформації, гарантоване ст. 3; п. 2 ч. 1 ст. 4; п.6 ч. 1 ст. 14; ч. 2 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Частиною 6 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, оформленої за формою і в порядку, що встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», крім відомостей, зазначених в абзаці другому частини другої статті 12 цього Закону. Разом з тим, відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. Згідно із статтею 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону (депутати місцевих рад та державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування зокрема), зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього Закону. Згідно із ст. 16 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» відомості із декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, окрім реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, а також щодо місця проживання та реєстрації декларанта, місцезнаходження об’єктів, які наводяться в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, не можуть бути віднесені до інформації з обмеженим доступом. Згідно із п.3.ст.5. ЗУ «Про захист персональних даних» – персональні дані, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, оформленій за формою і в порядку, встановленими Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», не належать до інформації з обмеженим доступом, крім відомостей, визначених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції». Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов’язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. Отже, відповідно до зазначених норм чинного законодавства, Красноармійська міська рада повинна була надати декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014 рік депутатів Красноармійської міської ради що є самозайнятими особами, безробітними, пенсіонерами. Щодо депутатів, які подавали декларації за місцем роботи служби, то міська рада, як розпорядник інформації, що не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов’язаний був направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. Разом з тим, інформація з обмеженим доступом, що міститься у деклараціях, могла бути надана шляхом приховування (ретушування) відповідних слів та цифр при копіюванні документів. Таким чином, Красноармійська міська рада всупереч положенням чинного законодавства повністю відмовила у наданні інформації. Цим було порушене право на доступ до публічної інформації,

гарантоване Законом України «Про доступ до публічної інформації». Згідно зі ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу. Тому, зважаючи викладене та керуючись чинним законодавством України, для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів

ПРОШУ: 1) Визнати протиправною відмову Красноармійської міської ради у наданні інформації на запит Рижкової Наталії Василівни від 25 січня 2016 року про надання копій декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014 рік депутатів Красноармійської міської ради. 2) Зобов’язати Красноармійську міську раду надати повну інформацію на зазначений запит, а саме копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014 рік депутатів Красноармійської міської ради. 3) Відповідь на скаргу прошу надати на поштову адресу: _____________________________________________________________________________________

ДОДАТКИ: 1.

Запит щодо доступу до публічної інформації від «__»___________20__р. (копія).

Лист Красноармійської міської ради від «__»___________20__р. (копія).

«____»_____________20__р.

___________________/______________

Електронні петиції Електронна петиція – це особлива форма публічного колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів чи органу місцевого самоврядування, за допомогою якого через офіційні веб-сайти можна зібрати необхідну кількість підписів та домогтися вирішення проблем загальнодержавного чи місцевого значення.

Правова основа Закон України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян» Указ Президента України від 28.08.2015 №523/2015 «Про Порядок розгляду електронної петиції, адресованої Президентові України»

Як створити петицію? Для створення електронної петиції до органу місцевого самоврядування її автор (ініціатор) заповнює спеціальну форму на офіційному веб-сайті органу, якому вона адресована, або веб-сайті громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронних петицій, та розміщує текст електронної петиції.

Де можна розмістити петицію? Петицію можна розмістити на одному з електронних майданчиків для петицій (e-dem.in.ua, bissoft.org/ep) або на офіційних сайтах місцевих рад.

Що має бути у петиції? В електронній петиції має бути викладено суть звернення, зазначено прізвище, ім’я, по батькові автора (ініціатора) електронної петиції, адресу електронної пошти. Петиції можуть стосуватися будь-яких питань. Як показує практика, найпопулярнішими у містах є питання благоустрою і будівництва, транспорту, екології та житлово-комунального господарства.

Це безкоштовно? Так. Користування сервісом електронних петицій, голосування та створення нових петицій є безоплатним.

Що заборонено писати в петиції? Електронна петиція не може містити заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.

Петиція з’являється на сайті одразу? Електронна петиція оприлюднюється після модерації впродовж двох робочих днів з дня надсилання її автором.

Скільки людей повинні підписати петицію, щоб її розглянули? Кількість підписів, необхідних для розгляду петиції, визначається на місцевому рівні і в кожному місті вона може бути різною. Її затверджують депутати на сесії, але мінімальне число прописане у законі: - - - - - -

до 1 тисячі жителів у місті – не менше ніж 50 підписів; від 1 тисячі до 5 тисяч жителів – не менше ніж 75 підписів; від 5 тисяч до 50 тисяч жителів – не менше ніж 100 підписів; від 100 тисяч до 500 тисяч жителів – не менше ніж 250 підписів; від 500 тисяч до 1 мільйона жителів – не менше ніж 500 підписів; понад 1 мільйон жителів – не менше ніж 1000 підписів.

Як підписати електронну петицію? Для того, щоб підтримати петицію, потрібно зареєструватися та пройти перевірку за допомогою мобільного телефону та електронної пошти, цифрового підпису або системи BankID (сервіс перевірки особи через базу даних українських банків). Процедура займає кілька хвилин. Зареєстровані користувачі можуть голосувати за петицію в один клік. Петицію можна підписати лише один раз.

Скільки часу визначено на збір підписів? Термін збору підписів на підтримку петиції визначається статутом територіальної громади. Якщо він ще не встановлений, то у законі визначено на це не більше, як три місяці.

Петиція зібрала необхідну кількість підписів. Що далі? Електронна петиція, яка набрала необхідну кількість підписів на її підтримку, не пізніше наступного дня після набрання необхідної кількості підписів надсилається до місцевої ради. У ній вказується дата початку збору підписів, дата скерування на розгляд, загальна кількість та перелік осіб, які її підписали.

Петицію обов’язково повинні прийняти? Ні. Про підтримку або не підтримку електронної петиції публічно оголошується на офіційному веб-сайті місцевої ради не пізніше наступного робочого дня після закінчення розгляду. У відповіді повідомляється про результати розгляду порушених у ній питань із відповідним обґрунтуванням. У разі визнання за доцільне, викладені в електронній петиції пропозиції можуть реалізовуватися органом, якому вона адресована, шляхом прийняття з питань, віднесених до його компетенції, відповідного рішення.

Якщо петиція не набере потрібну кількість голосів? Електронна петиція, яка в установлений строк не набрала необхідної кількості голосів, після завершення строку збору підписів на її підтримку розглядається як звернення громадян відповідно до цього Закону.

Прийом громадян Особистий прийом громадян – спосіб реалізації права громадян на звернення, за допомогою якого можна звернутися особисто до органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій різних форм власності, об’єднань громадян з метою вирішення проблем.

Правова основа Закон України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян» Указ Президента України від 07.02.2008 №109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування»

Які види прийому громадян існують? Прийом громадян може відбуватися на виїзді та на робочому місці особи, яка приймає. Виїзний прийом дає змогу визначити та вирішити проблеми більш ефективно, а також дає можливість потрапити на прийом громадянам, яким складно прийти на прийом за місцем роботи уповноваженої особи.

Хто здійснює прийом громадян? Прийом громадян здійснюється посадовими та службовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян. У свою чергу, посадова особа, яка здійснює особистий прийом, для забезпечення кваліфікованого вирішення поставлених відвідувачем питань може залучити до їх розгляду працівників відповідних структурних підрозділів, або одержати від них потрібну інформацію.

Хто може прийти на прийом громадян? Звернутися до посадових та службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, об’єднань громадян можуть: • громадяни, або їх представники, повноваження яких оформлені в установленому законом порядку; • іноземні громадяни та особи без громадянства. Особи, визнані судом у встановленому порядку недієздатними, не можуть брати участь у прийомі громадян без своїх законних представників.

Чи можуть вам відмовити у прийомі? Під час прийому у особи, що звертається, можуть бути витребувані документи про посвідчення особи, або наявність повноважень на представлення інтересів іншої особи. Відсутність такого документа, може бути підставою для відмови в прийомі. Крім того, у прийомі буде відмовлено якщо: - заявник порушує питання, яке не відноситься до компетенції особи, яка веде прийом; - при повторному зверненні з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті або заявнику надано аргументовані роз’яснення відповідно до чинного законодавства.

Які існують вимоги до організації прийому громадян? Обов’язковою вимогою до організації прийому громадян є формування та оприлюднення графіку прийому. У ньому мають бути зазначені час, місце та прізвища посадових або уповноважених на прийом громадян осіб. Графіки особистого прийому громадян затверджуються керівниками відповідних органів та розміщуються в місцях, зручних для вільного огляду: інформаційних стендах, дошках оголошень, офіційних сайтах тощо. Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання.

Чи є покарання за невиконання норм щодо прийому громадян? Усі звернення громадян, подані на особистому прийомі, реєструються. Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянину повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина. Якщо громадянин не отримав відповідь на своє звернення, він має право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів.

Місцева ініціатива Місцева ініціатива – інструмент волевиявлення, що надає можливість громадянам самостійно вирішувати будь-які питання місцевого значення шляхом подачі до органу місцевого самоврядування проекту рішення, який обов’язково розглядається на сесії місцевої ради.

Правова основа Закон України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» Статут територіальної громади Положення про місцеві ініціативи затверджене рішенням місцевої ради

Які питання виносяться на розгляд у порядку місцевої ініціативи? Члени територіальної громади можуть ініціювати у порядку місцевої ініціативи розгляд у раді будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування. Наприклад, це можуть бути питання про: - управлінням майном, що перебуває в комунальній власності; - затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку і контроль їх виконання; - встановлення місцевих податків і зборів відповідно до закону; - утворення, реорганізацію та ліквідацію комунальних підприємств, організацій і установ; - здійснення контролю за діяльністю комунальних підприємств, організацій та установ; - утворення органів самоорганізації населення тощо.

Хто може ініціювати внесення місцевої ініціативи? Право на ініціювання розгляду у місцевій раді будь-якого питання місцевого значення має право ініціативна група: - члени територіальної громади; - члени громади, які об’єднані у окремі інститути громадянського суспільства; - громадські об’єднання, благодійні організації, органи самоорганізації населення, організації співвласників багатоквартирних будинків.

Чи потрібно для підтримки ініціативи зібрати підписи? Для внесення місцевої ініціативи ініціативній групі потрібно зібрати необхідну кількість підписів членів територіальної громади, яка визначена відповідною радою у Статуті територіальної громади та окремому Положенні про місцеві ініціативи. Підписи збираються на підписних листах, що повинні містити: • прізвище, ім’я та по батькові підписанта; • дата та рік народження; • місце реєстрації підписанта; • особистий підпис.

Яким чином подається місцева ініціатива? Місцева ініціатива подається до місцевої ради. У повідомленні про внесення місцевої ініціативи обов’язково зазначаються: • опис проблеми, вирішити яку покликана місцева ініціатива; • проект рішення; • прізвища, імена і по батькові, адреса проживання та контакти членів ініціативної групи; • прізвище, ім’я і по батькові, контакти уповноваженого представника ініціативної групи; • підписні листи.

Як реєструється місцева ініціатива? З моменту отримання місцевою радою повідомлення про внесення місцевої ініціативи, секретар ради повинен забезпечити: • реєстрацію повідомлення про внесення місцевої ініціативи у Книзі реєстрації загальних зборів, місцевих ініціатив, громадських слухань; • інформування в письмовій формі із зазначенням номеру реєстрації уповноваженого представника ініціативної групи; • розміщення повного тексту повідомлення про внесення місцевої ініціативи, а також всіх додатків до нього, на офіційному веб-сайті ради.Статут територіальної громади

Чи перевіряються подані документи? Секретар ради забезпечує перевірку поданих документів та приймає рішення: • Передати місцеву ініціативу для підготовки до розгляду на найближчу сесію ради. • Повернути повідомлення про внесення місцевої ініціативи з пояснення у письмовій формі причин повернення.

Чи перевіряються подані документи? Місцева ініціатива не виноситься на засідання ради у таких випадках: • питання, що пропонується вирішити не відносяться до відання органів державної влади або інших органів місцевого самоврядування; • недостатня кількість підписів на підтримку ініціативи; • місцева ініціатива подана невідповідними суб’єктами.

Як розглядається ініціатива у місцевій раді? Подане питання у порядку місцевої ініціативи та проект рішення ради включають до порядку денного найближчої сесії ради. Розгляд проекту на засіданнях постійних, тимчасових комісіях, пленарному засіданні ради відбувається за обов’язкової участі членів ініціативної групи. Вони беруть участь в обговоренні місцевої ініціативи. Після розгляду ініціативи на засіданнях постійних комісій та пленарному засіданні, рада в межах своїх повноважень може: прийняти, відхилити або відправити проект рішення на доопрацювання. У разі прийняття рішення про доопрацювання проекту, в ньому усуваються прогалини за обов’язкової участі ініціаторів внесення місцевої ініціативи. Погоджений доопрацьований проект рішення виноситься на наступне найближче пленарне засідання.

Громадські експертизи Громадська експертиза – це інструмент громадського контролю, який передбачає проведення оцінки діяльності органів виконавчої влади, ефективності прийняття і виконання такими органами рішень, підготовку пропозицій щодо розв’язання суспільно значущих проблем для їх врахування органами влади у своїй роботі.

Правова основа Постанова Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року №976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади».

Для чого потрібна громадська експертиза? • подолання закритості та бюрократичності відповідних органів; • виявлення правопорушень; • оцінки рівня прозорості та дотримання законодавства; • сприяння формуванню довіри між органом та громадянським суспільством, активізації участі громадян у формуванні державної політики та вирішенні питань місцевого значення; • дозволяє посадовим особам отримати «зворотній зв’язок« щодо їхньої роботи, знайти спосіб удосконалити її, внести необхідні корективи, за необхідності – змінити пріоритети діяльності.

Як домогтися проведення експертизи? Процедура проведення громадської експертизи в органах місцевого самоврядування має бути закріплена в Статуті територіальної громади або окремому положенні, затвердженому рішенням сесії місцевої ради. Відсутність закріплення на місцевому рівні можливості аналізу діяльності місцевої влади – виключає застосування громадським сектором цього інструменту.

Хто ініціює та проводить громадську експертизу? Громадську експертизу мають право ініціювати та проводити: 1) Інститути громадянського суспільства; • громадські об’єднання; • професійні та творчі спілки; • організації роботодавців; • благодійні і релігійні організації; • органи самоорганізації населення;

• недержавні засоби масової інформації; • інші непідприємницькі товариства і установи; 2) Громадські ради.

Які питання можна оцінити за допомогою експертизи? • діяльність органу за певним напрямком; • прийняття та/або виконання органом відповідного рішення; • виконання органом програм (наприклад Програми соціально-економічного розвитку); • використання органом бюджетних коштів; • відповідність нормативно-правових актів стандартам прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина; • надання органом виконавчої влади адміністративних послуг; • виконання окремими посадовими особами своїх посадових обов’язків; • інші питання, які відносяться до компетенції органів.

Як розпочати проведення експертизи? День надходження письмового запиту від ініціаторів є датою початку проведення громадської експертизи. У письмовому запиті повинні бути зазначені: • найменування інституту громадянського суспільства та відомості про його легалізацію; • місцезнаходження, електронну адресу інституту громадянського суспільства (за наявності); • предмет та мета громадської експертизи; • перелік документів та інших матеріалів, необхідних для проведення експертизи; • адреса, за якою має надійти відповідь на запит або прізвище, ім’я, по батькові особи, уповноваженої на одержання відповіді, її контактні дані (за наявності). У запиті громадської ради обов’язково повинна бути визначена інформація про: • предмет та мета громадської експертизи; • перелік документів та інших матеріалів, необхідних для проведення експертизи; • адреса, за якою має надійти відповідь на запит або прізвище, ім’я, по батькові особи, уповноваженої на одержання відповіді, її контактні дані. Запит подається разом з копією протоколу засідання, на якому було прийнято рішення про проведення громадської експертизи.

Чи можуть відмовити у проведенні громадської експертизи? Таке може статися у разі, коли її предмет та мета суперечать законодавству, виходять за межі компетенції органу або коли запит оформлено з порушенням вимог Порядку. В такому разі орган у тижневий строк повідомляє про відмову у проведенні громадської експертизи з чітким обґрунтуванням і зазначенням підстав для відмови.

За скільки часу має бути прийняте рішення про проведення громадської експертизи? Після надходження від інституту громадянського суспільства або громадської ради

запиту, орган видає у тижневий строк наказ (розпорядження) про проведення такої експертизи і заходів, пов’язаних з підготовкою матеріалів та визначає особу (осіб), відповідальну (відповідальних) за забезпечення взаємодії. Зі змістом наказу (розпорядження) ініціатори повинні ознайомити протягом трьох днів з моменту його видання. У разі потреби орган утворює робочу групу для підготовки матеріалів із залученням представників суб’єкта звернення.

У які строки орган зобов’язаний надати інформацію? Орган подає суб’єкту звернення всі необхідні матеріали або їх завірені копії чи надсилає їх в електронній формі протягом п’яти робочих днів з моменту видання наказу (розпорядження) про проведення громадської експертизи. В залежності від обсягу інформації та необхідності пошуку, такий строк може бути продовжений до 20 робочих днів.

Які вимоги до експертних пропозицій? Після проведення експертами дослідження матеріалів і аналізу всієї інформації, формуються експертні пропозиції. Експертні пропозиції подаються органу у письмовій та електронній формах із зазначенням: • інформації про ініціатора громадської експертизи; • предмета і мети громадської експертизи; • відомостей про експертів, які проводили експертизу; • обґрунтованої оцінки діяльності органу та ефективності прийняття і виконання ним рішень, програм, реалізації владних повноважень; • пропозицій щодо розв’язання суспільно значущих проблем та підвищення ефективності діяльності органу; • рекомендацій і заходи з їх впровадження.

Що зобов’язаний зробити експертних пропозицій?

орган

після

надходження

• Розмістити їх у тижневий строк на власному веб-сайті. • Розглянути їх на найближчому засіданні колегіального органу за участю представників ініціатора громадської експертизи. • Розробити і затвердити за результатами розгляду експертних пропозицій заходи, спрямовані на їх реалізацію. • Подати у десятиденний строк ініціатору громадської експертизи письмову відповідь про результати розгляду експертних пропозицій та заходи, спрямовані на їх реалізацію, з одночасним розміщенням відповідної інформації у засобах масової інформації та/або на власному веб-сайті.

Загальні збори громадян Загальні збори громадян – зібрання членів територіальної громади за місцем проживання для вирішення питань місцевого значення. Органи державної влади та місцевого самоврядування зобов’язані розглянути пропозиції та зауваження підтримані загальними зборами.

Правова основа Закон України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» Постанова Верховної Ради України від 17.12.1993р. 3748-12 «Про затвердження Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні» Статут територіальної громади Положення про проведення загальних зборів громадян, затверджене радою громади

Для чого потрібні загальні збори? За допомогою загальних зборів громадяни можуть: - звернутися до органів місцевого самоврядування з пропозиціями відносно питань місцевого значення; - вносити власні пропозиції до порядку денного сесії ради; - ухвалити рішення про створення органу самоорганізації населення (будинкового/ вуличного/ квартального комітету); - обговорити проекти рішень місцевої ради; - вносити пропозиції до порядку денного сесії міської ради; - скерувати звернення до органів державної влади, керівників підприємств, установ, організацій; - вносити до міської ради пропозиції щодо передачі або придбання в комунальну власність підприємств, установ, організацій; - обговорити тарифи на житлово-комунального господарства тощо.

Яка територія проведення загальних зборів? Загальні збори проводяться у межах: - міста (села, селища); - району в місті, села (для сіл, що об’єдналися в одну територіальну громаду і створили єдині органи місцевого самоврядування), мікрорайону; - кварталу чи вулиці; - будинку (декількох будинків) чи інших частин міста (села, селища).

Які збори правомочні? Збори є правомочними за наявності на них більше половини громадян, які проживають на відповідній території і мають право брати участь у зборах, а в разі скликання зборів представників громадян – не менше двох третин представників відповідних територіальних утворення.

Хто має право брати участь у загальних зборах? У зборах мають право брати участь: - громадяни, які досягли 18 років і постійно проживають на відповідній території; - народні депутати та депутати місцевих рад; - представники органів державної влади та місцевого самоврядування; - громадські об’єднання, органи самоорганізації населення, організації співвласників багатоквартирних будинків, благодійні організації; - представники підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності.

Хто може скликати збори? - голова ради або її виконавчий орган; - за пропозицією не менш як третини від загальної кількості громадян, які проживають у відповідному територіальному утворенні, депутатів місцевої ради, членів постійної комісії, депутатської групи; - об’єднання громадян, органи самоорганізації населення, організації співвласників багатоквартирних будинків.

Хто може скликати збори? Ініціатори проведення загальних зборів територіальної громади подають до міської ради наступні документи: • рішення про проведення загальних зборів, яке приймається відповідно до статутних документів: об’єднання громадян, органи самоорганізації населення, організації співвласників багатоквартирних будинків; • повідомлення про проведення загальних зборів: члени територіальної громади У повідомленні або рішенні про проведення зборів зазначається: • ініціатор скликання, його контакти; • територія проведення (район, квартал, вулиця, будинок тощо); • дата, час та місце проведення; • список запрошених до участі в загальних зборах посадових осіб органів місцевого самоврядування, представників підприємств, установ, організацій • питання порядку денного, що пропонується розглянути.

Як реєструється ініціатива щодо проведення громадських зборів? Протягом 3 робочих днів з моменту отримання повідомлення від громадян або рішення про проведення загальних зборів, працівником місцевої ради приймається одне з таких рішень:

• реєстрація ініціативи про проведення зборів; • відмова в реєстрації; • повернення ініціативи для усунення недоліків. Рада має повідомити про прийняте рішення ініціаторам загальних зборів в межах визначеної кількості робочих днів. Відмовити в реєстрації ініціативи щодо проведення загальних зборів, рада може виключно у таких випадках: • питання, які пропонується розглянути на загальних зборах не належать до компетенції місцевого самоврядування. • письмова ініціатива подана суб’єктом, який не може бути ініціатором загальних зборів.

Чи повідомляють громаду про проведення загальних зборів? Якщо збори скликаються органами територіальної самоорганізації громадян, вони повідомляють про це відповідну раду або її виконавчий орган. Рішення про скликання зборів доводиться до відома громадян, які проживають на відповідній території, не пізніш як за 7 днів до їх проведення з зазначенням часу скликання, місця проведення зборів, питань, які передбачається винести на їх обговорення. У випадках особливої необхідності населенню повідомляється про скликання зборів в день їх проведення.

Який порядок проведення зборів? Перед проведенням даного заходу варто дослідити положення про загальні збори громадян за місцем проживання або розділ Статуту громади, який регламентує процес проведення зборів громадян. Ці документи встановлюють порядок проведення зборів у вашій громаді. В різних містах процедура проведення може відрізнятися. Загалом, загальні збори починаються з реєстрації учасників та видачі їм мандатів для голосування. У списку реєстрації слід вказати: П.І.Б., дата і рік народження, адресу реєстрації, особистий підпис. Збори відкриває і веде голова відповідної ради або його заступник, а в разі коли збори скликано за рішенням органу територіальної самоорганізації громадян – керівник цього органу. Під час зібрання, з числа присутніх осіб, обирається секретар зборів, що веде протокол, президія та лічильна комісія. Після обрання затверджується порядок денний загальних зборів та регламент роботи. Після обрання здійснюється обговорення питань порядку денного та прийняття рішення зборів. З розглянутих питань збори приймають рішення. Рішення зборів приймаються більшістю голосів громадян, які присутні на зборах, відкритим або таємним голосуванням. Рішення зборів підписуються головою і секретарем зборів.

Яким чином оформлюється рішення зборів громадян? Результати голосування зборів та прийняті рішення оформлюються у вигляді протоколу. Протокол зберігається в трьох примірниках – для місцевої ради, організатора, та для загального ознайомлення учасників зборів. Протокол має містити: - - - - -

дату, час та місце проведення зборів; кількість учасників зборів; питання порядку денного; виклад обговорення та результати розгляду питань порядку денного; результати голосування з кожного окремого питання. До протоколу зборів додаються матеріали реєстрації учасників.

Чи розглядає місцева рада рішення загальних зборів? Рішення загальних зборів громадян розглядаються на найближчій сесії ради/ виконавчого комітету із залученням ініціатора зборів. Місцева рада приймає рішення про схвалення, часткове схвалення чи відхилення пропозицій учасників загальних зборів. У разі схвалення місцева рада визначає заходи, які будуть реалізовані на виконання рішення загальних зборів, у разі відхилення – аргументовані причини такого рішення.

Приклад ефективного використання інструменту Влітку 2013 року в Дружківці (Донецька область) проходила масова громадська кампанія за скасування необґрунтованого підвищення тарифу на квартплату вдвічі. За перший місяць кампанії було зібрано півтори тисячі підписів під такою вимогою, а також відбулося два велелюдних мітинги з перекриттям руху транспорту. Проте навіть це не змусило міського голову та депутатів скасувати сумнівне рішення виконкому міськради, оскільки це розходилося з їхнім особистим та політичним інтересами. Оскільки мітинги під час сесії, як форма тиску на міського всіх депутатів, не дала очікуваного результату, ініціативна група громадян зі зниження тарифу обрала іншу тактику, а саме проведення загальних зборів громадян за місцем проживання з метою впливу на кожного депутата. Було проведено 7 зібрань громадян в різних мікрорайонах міста, на які приходили в середньому близько 100 мешканців. Під час зустрічей члени ініціативної групи інформували про необґрунтованість підвищення тарифу, заслуховували пропозиції громадян та збирали підписи під наказом до депутатів міської ради ініціювати та підтримати рішення про скасування завищеного тарифу. Після втручання голови ОДА резонансне рішення виконкому було скасовано. Представники обласної влади наголошували, що тарифи на квартплату необґрунтовано завищені у трьох містах Донеччини – Дружківці, Покровську (колишній Красноармійськ) та Авдіївці, однак зниження тарифу відбулося тільки у Дружківці внаслідок громадської кампанії за зниження тарифу.

Громадські слухання Громадські слухання – зустріч з депутатами місцевої ради, службовими особами її виконавчих органів, місцевим головою, іншими посадовими особами місцевого самоврядування, під час якої члени громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.

Правова основа Закон України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» Статут територіальної громади Положення про проведення загальних зборів громадян, затверджене радою громади

Чи зобов’язана місцева влада проводити громадські слухання? Законом не визначено порядок проведення громадських слухань, який повинен бути закріплено у Статуті територіальної громади і Положенні про громадські слухання у Вашому населеному пункті. Саме тому громадянам необхідно вимагати від міської ради ухвалення Положення про громадські слухання, яке дасть можливість практичного використання прав, що надає демократичний інструмент. Якщо у Вашій громаді не прийняті відповідні положення про громадські слухання, місцева влада може приймати важливі рішення місцевого значення без проведення попередніх консультацій з громадськістю.

Які строки проведення громадських слухань? Громадські слухання можуть проводитися не рідше одного разу на рік, а пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

Що можна розглянути на громадських слуханнях? Предметом обговорення на громадських слуханнях можуть бути будь-які питання, що належать до відання місцевого самоврядування міста, у тому числі: • проекти та програми, що виконуються чи плануються до виконання в громаді; • проекти нормативно-правових актів голови, ради, виконавчих органів ради; • звіти посадових осіб підприємств, установ і організацій – надавачів послуг, які відповідно до

законодавства мають забезпечуватися органами місцевого самоврядування; • звіти, доповіді чи інформація про роботу голови, депутатів, органів ради, самої ради, її секретаря, голови районної ради в місті, керівників виконавчих органів ради та інших посадових осіб місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; • інформація про вирішення окремих питань, які зачіпають інтереси всіх членів громади або її окремих частин (мешканців району міста, села, мікрорайону, кварталу, вулиці, будинку (-ків); • внесення пропозицій щодо притягнення до відповідальності депутатів ради та посадових осіб місцевого самоврядування.

Хто може бути ініціаторами громадських слухань? • Відповідна кількість членів громади, чи її частини (району міста, села, мікрорайону, кварталу, вулиці, будинку (-ків). • Не менше трьох громадських об’єднань, благодійних організацій, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, органів самоорганізації населення, що поширюють свою діяльність на територію міста (села, селища) чи його частину, в межах якої ініціюються громадські слухання. • Міський (сільський, селищний) голова, міська (сільська, селищна) рада, 1/5 загального складу ради.

Як подати ініціативу щодо проведення громадських слухань? Повідомлення про ініціативу щодо проведення громадських слухань вноситься на ім’я голови у вигляді письмового звернення, оформленого відповідно до вимог, передбачених Законом України «Про звернення громадян». У письмовому зверненні зазначаються: • предмет громадських слухань (проблема, питання, проект рішення та інше), що пропонується до розгляду; • прізвища та/або посади осіб, яких варто запросити на громадські слухання (якщо вони відомі); • дата, час та місце запланованих громадських слухань; • прізвище, ім’я, по батькові та контакти особи, уповноваженої представляти ініціатора; • список і контакти осіб, які могли б увійти до складу організаційного комітету з підготовки громадських слухань, якщо є необхідність його створення (не більше п’яти).. У письмовому зверненні зазначаються: • списки членів територіальної громади (або списки юридичних осіб та фізичних осіб підприємців), що підписали звернення; • перелік та контакти осіб, які повинні бути повідомлені та запрошені на громадські слухання.

Як проходить реєстрація ініціативи щодо проведення громадських слухань? Протягом визначеної кількості робочих днів з моменту отримання письмового звернення про проведення громадських слухань, міська влада має прийняти одне із трьох рішень та повідомляє ініціаторів про прийняте рішення: • зареєструвати письмове звернення про проведення громадських слухань;

• відмовити у реєстрації; • повернути письмове звернення для усунення недоліків. При цьому, відмовити у реєстрації звернення про проведення громадських слухань, міська влада може виключно у наступних випадках: • предмет громадських слухань не належить до компетенції органів місцевого самоврядування; • письмове звернення подав суб’єкт, що не може бути ініціатором громадських слухань.

Як відбувається підготовка до громадських слухань? Підготовку громадських слухань здійснює міська рада у співпраці з ініціаторами громадських слухань. Протягом визначеної кількості робочих днів з моменту реєстрації міською радою письмового звернення – голова ради має видати розпорядження про заходи з підготовки громадських слухань. Розпорядженням врегульовуються такі питання громадських слухань: • предмет громадських слухань; • дата, час і місце проведення громадських слухань; • ініціатор громадських слухань; • посадові особи міської ради відповідальні за підготовку громадських слухань; • перелік осіб, які запрошуються на слухання; • заходи підготовки слухань та календарний план їх виконання; • у разі необхідності, створення оргкомітету з підготовки слухань, створення експертних груп. Одразу після видання розпорядження, має бути проведено інформування громади про проведення громадських слухань.

Як проводяться громадські слухання? Перед початком проведення громадських слухань необхідно провести письмову реєстрацію учасників. У списку реєстрації потрібно зазначати П.І.Б, дату народження, місце реєстрації, місце роботи або рід занять. Після відкриття громадських слухань необхідно обрати з числа учасників головуючого слухань, секретаря та членів лічильної комісії. Головуючий веде слухання, стежить за дотриманням порядку, підписує протокол громадських слухань. Секретар веде, підписує та передає до місцевої ради протокол громадських слухань. Лічильна комісія встановлює присутність учасників громадських слухань, кількість осіб, що наділені правом голосу, підраховує голоси під час голосування. Після обрання керівних органів слухань потрібно затвердити порядок денний та регламент громадських слухань. Головуючий відповідно до регламенту надає слово для виступу учасникам слухань, які висловлюють свої позиції з питань, внесених на розгляд порядку денного. У ході громадських слухань ведеться протокол слухань. За результатами обговорення простою більшістю голосів учасників з правом голосу ухвалюється рішення громадських слухань.

Яким чином оформлюється рішення? Рішення громадських слухань оформлюється у вигляді протоколу, який складався секретарем у ході громадських слухань. Протокол оформлюється у трьох примірниках: один примірник зберігається міською радою, другий у ініціаторів проведення слухань, а третій вивішується для ознайомлення у місці проведення слухань. Копії протоколу проведення слухань публікуються на офіційному веб-сайті міської ради. У протоколі має бути зазначено: • дата, місце та час проведення громадських слухань; • предмет громадських слухань; • кількість учасників слухань загалом і кількість тих, що мали право голосу; • короткий виклад перебігу обговорень; • пропозиції, що були висунуті у ході слухань; • результати голосування; Також до протоколу громадських слухань мають бути додані списки реєстрації учасників слухань.

Чи розглядає місцева влада рішення громадських слухань на сесії? Рішення громадських слухань розглядається на найближчому засіданні ради та/або її виконавчого комітету, за обов’язкової участі ініціаторів слухань. Після розгляду рішення громадських слухань, міська рада та/або її виконавчий комітет по кожній поданій пропозиції ухвалюють одне з трьох рішень: 1. Пропозиція враховується. Зазначаються заході з реалізації, календарний план їх виконання та відповідальні за це посадові особи. 2. Пропозиція відхиляється. У цьому випадку місцева рада повинна вказати причини прийняття такого рішення. 3. Пропозиція враховується частково. Місцева рада вказує причини прийняття рішення та заходи для реалізації врахованої частини пропозиції.