1 Царів

ПЕРША КНИГА

ЦАРІВ У двох книгах Самуїла започатковано історію ізраїльської монархії, а в книгах Царів розповідається про послідовний її розвиток, розпад і занепад. Увесь час (бл. 400 років) панування царів в історії Ізраїля можна поділити на три періоди: а) царювання Соломона, 973-922рр; б)розпад Ізраїльського царства: здобуття Самарії, столиці Ізраїля,Салманасаром V та Саргоном ІІ, 721р. в)історія малого царства Юди, до падіння Єрусалима за Навуходоносора, 587р. У двох книгах Царів автор описує не тільки історію кожного царя, але й історію релігії, зокрема, збереження поклоніння єдиному Богу Ягве. Оцінку кожному цареві дається з погляду його ставлення до правдивої віри. Докладно описано релігійну реформу царя Йосії, яскраво змальовано пророчу діяльність Іллі та Єлисея, цілковито спрямовану на боротьбу з поганськими домішками (санкретизмом). Автор показав, що коли Ізраїль тримався Угоди, укладеної з Богом, і правдиво поклонявся Йому в Єрусалимській святині, то Бог благословляв його, і народ жив щасливо. Коли ж народ спроневірювався, Бог віддавав його на поталу ворогам або ж карав Сам. Стиль і думки книг дуже споріднені з думками Єремії, проте автор залишається невідомим. Можна з певністю лиш сказати, що автор книг був великим Єрусалимським патріотом, який не бачив нічого доброго в поведінці ізраїльських царів.

445

І ЦАРІВ 1

1 Старість Давида 1 Коли цар Давид постарів, увійшов у похилий вік, він ніяк не міг зігрітися – навіть тоді, коли укутували його одіялами.

2 Тоді порадили слуги йому: «Ми підшукаємо тобі молоду дівчину, яка буде доглядати тебе. Коли вона біля тебе лежатиме, тобі буде тепло».

3 І шукали вродливу дівчину по всій ізраїльській землі, щоб привести її до царя. І знайшли Авісагу-сунамітянку.

4 Дівчина була надзвичайно вродлива; вона старанно доглядала Давида та в усьому прислуговувала йому. Проте цар не займав її.

5 Адонія, син Давида від Хаггіти, став вихвалятися і сказав: «Я буду царем!» Він завів собі колісниці, вершників і 50 чоловік почту.

6 Адонія був дуже красивим на вигляд чоловіком. Він народився другим після брата свого Авесалома. Цар Давид ніколи не перечив йому і не питавсь: «Нащо ти так робиш?»

7 Тим часом Адонія порадився з Йоавом, сином Церуї, та з Авіафаром, священником, щоб вони проголосили його новим царем.

8 Але священник Садок (Цадок) і Беная (Ванея), син Йодая (Єгояди), пророк Натан (Нафан) і Шімей (Семей) і Рисій (Реї), і воїни Давида не приєднались до цієї змови.

9 Коли одного разу Адонія нарізав худоби: овець, волів, вгодованих телят, щоб принести жертву біля каменя Зохелет, що біля джерела Рогель, то запросив туди усіх своїх братів, царських синів, також і юдеїв, які служили у царя.

10 Але Адонія не запросив ні проро-

ка Натана, ні Бенаю, ні лицарів батькового війська, ні брата свого Соломона.

11 Натан почув про це і запитав Вірсавію: «Чи відомо тобі, що Адонія, син Хаггіти, проголосив себе царем, а його батько, Давид, нічого про це не знає?

12 Твоє власне життя і життя сина твого, Соломона, зараз в небезпеці! Я тобі пораджу, що треба зробити, щоб спастись.

13 Іди негайно до царя і скажи йому: «Ти клявся, пане мій царю, що мого сина Соломона ти посадиш на трон після себе і проголосиш його царем. То чому ж Адонія став царем?»

14 Поки ти це будеш промовляти, я ввійду і підтверджу твої слова».

15 Вірсавія пішла до старого царя в спальню, де прислуговувала йому Авісага-сунамітянка, 16 низько вклонилась йому і стала перед ним на коліна. Цар запитав її: «Що тебе привело до мене?»

17 Вірсавія відповіла: «Пане мій, ти поклявся рабині твоїй Господом, Богом твоїм:«Син твій Соломон буде царем після мене. Він буде сидіти на троні моїм».

18 Але ж Адонія уже проголосив себе царем, і ти, пане мій царю, нічого про це не знаєш.

19 Він приніс у жертву багато худоби: волів, вгодованих телят і овець. Він запросив усіх царських синів, священника Авіафара і воєначальника Йоава. А твого слугу Соломона він не запросив.

20 Пане мій, весь Ізраїль дивиться тепер на тебе і чекає, кого ти вирішиш посадити на свій престол.

446

І ЦАРІВ 1

33 «Візьміть з собою моїх слуг, поса21 Коли ж мій пан приєднається до своїх батьків, ці люди оголосять мене діть мого сина Соломона на мого мула і завезіть його до джерела Гіхон. і мого сина Соломона злочинцями».

34 Там священник Садок і пророк 22 Поки говорила Вірсавія з царем, Натан помажуть його на царство в Ізприйшов пророк Натан.

23 Слуги сказали цареві: «Тут очікує раїлі; потім затрубіть в труби і проНатан». Коли Натан ввійшов, то по- голошуйте: «Хай живе цар Соломон!»

35 Після цього повертайтесь з ним клонився цареві до землі і 24 сказав: «Пане мій царю, чи оголо- назад – він сяде на моєму престолі і шував ти, що Адонія буде царювати буде царювати над вами замість мене. Я призначив його володарем над Ізраїпісля тебе на твоєму престолі?

25 Сьогодні він спустився в долину і лем та Юдою».

36 І відповів цареві Беная, син Йодая: заколов дуже багато худоби: волів, вгодованих телят, овець – і запросив «Амінь! Хай так скаже і Господь, Бог до себе усіх царських синів, військо- мого пана царя!

37 Як Господь, Бог мого пана царя, вих старшин та священника Авіафара; вони їдять, п’ють і вигукують перед був з тобою, так хай буде Він з Соломоном, а царство його зробить ще моним: «Хай живе цар Адонія!»

26 Мене ж, твого слугу, священника гутнішим, ніж твоє, пане мій царю!»

38 І священник Садок, пророк Натан, Садока та Бенаю з твоїм слугою, сиБеная, син Йодая, та охоронці Давида ном Соломоном, не запросив.

27 Пане мій царю, чи не ти це так зро- зробили так, як наказав цар: посадили бив, не повідомивши нас? Скажи те- Соломона на царського мула і повезли його до джерела Гіхон. пер нам, хто буде царем після тебе?»

39 Там священник Садок взяв рога із 28 Тоді цар розпорядився: «Покличте скинії з пахощами і вилив їх на голову сюди Вірсавію».

29 А коли вона ввійшла, цар покляв- Соломона. Тоді засурмили сурми, і ся: «Так певно, як живий Господь, весь народ закричав: «Хай живе цар Який визволяв мене від усякої напасті, Соломон!»

40 Після цього Соломон у супроводі так тобі підтверджую: 30 «Сьогодні я здійсню те, в чому по- народу повернувся в місто. Люди граклявся тобі Господом, Богом Ізраїля! ли на флейтах і були такими щаслиТвій син Соломон буде царем і сяде на вими і так раділи, що від їхнього кримоєму престолі після мене. Це слово я ку дрижала земля.

41 Адонія і всі запрошені ним гості конче виконаю!»

31 Вірсавія опустилась на коліна, саме закінчували бенкетувати, коли поклонилась цареві до самої землі і почули звук труб. Йоав запитав: «Що сказала: «Хай живе пан мій, цар Да- то за гамір? Що відбувається в місті?»

42 Ще він промовляв, коли заходить вид, повіки!»

32 І сказав цар Давид: «Покличте до Йонафан, син священника Авіафара. мене священника Садока, пророка На- Адонія радо запросив його: «Заходь, тана і Бенаю, сина Йодаєвого». А коли достойний чоловіче! Ти, напевно, приніс добру вістку? вони прийшли, цар наказав: 447

І ЦАРІВ 1-2

43 Але Йонафан відповів Адонії: «Приніс, але для тебе неприємну! Наш пан, цар Давид, проголосив Соломона царем.

44 Цар послав з ним священника Садока, пророка Натана, Бенаю, сина Йодаєвого, і своїх охоронців. Вони посадили Соломона на царського мула, 45 і в Гіхоні священник Садок і пророк Натан помазали його на царя; звідти всі пішли назад в місто з піснями та радісним гуком. Ось чому зчинився такий галас, який ви почули.

46 Тепер, коли Соломон зійшов на царський трон, 47 всі царські слуги посходилися до нашого добродія, царя Давида, і привітали його словами: «Хай твій Бог зробить Соломонове ім’я славетнішим, ніж твоє, і царство його хай звеличиться більше, ніж твоє!» Після таких слів цар Давид вклонився на постелі своїй 48 і додав: «Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, Який посадив на мій трон мого власного сина і дав дожити, щоб побачили це мої очі».

49 Всі гості Адонії злякались і швидко порозходились, кожен на свою дорогу.

50 Адонія ж зі страху перед Соломоном пішов і ухопився за роги жертівника*.

51 Соломону донесли, що Адонія боїться його, бо ухопився за роги жертівника і просить, щоб Соломон заприсягнув, що не вб’є його.

52 Соломон відповів: «Якщо він покаже себе чесним чоловіком, то ні од-

на волосина не впаде з його голови на землю. Але якщо за ним виявиться зло, конче помре!»

53 Цар Соломон послав людей, і вони привели Адонію від жертівника. Адонія прийшов і поклонився царю Соломону; а Соломон сказав: «Можеш іти до свого дому!»

2

Смерть Давида 1 Як прийшов час помирати Давидові, він сказав своєму сину Соломону: 2 «Ось мені треба збиратися в дорогу, призначену для всіх на світі; ти ж зміцнюйся й покажи себе мужем.

3 Бережи накази Господа, Бога твого; пильнуй над Його заповідями, постановами та судами, які записані в Мойсеєвому законі. Тоді ти матимеш успіх в усьому, що б не робив і куди б не ходив.

4 Тоді Господь виконає обітницю, яку дав мені. А Господь сказав: «Якщо твої спадкоємці будуть щиро, від усієї душі слідкувати за своїм життям, то не відніметься від них царювання на престолі Ізраїля».

5 І ще Давид сказав: «Ти сам знаєш, що зробив мені Йоав, син Церуї: він убив двох воєначальників Ізраїля – Авеніра, сина Нірового, і Амесая, сина Єферового. Він повбивав їх в мирний час, як на війні, закривавив їхньою кров’ю пояс на своїх стегнах і взуття на своїх ногах.

6 Ти не залиш його без покарання, але зроби це мудро. Не дай йому дожити до старості!

7 А синам Барзіллая з Галааду (Гілад) ---------------окажи милість. Вони були разом зі *Схопитися за роги жертівника означало промною в біді і допомагали, коли я тікав сити прощення. Якщо чоловік невинний в зловід твого брата Авесалома. Це твої чині і вбіг в святе місце, щоб схопитися за роги друзі. жертівника, то цього чоловіка не карали.

448

І ЦАРІВ 2

19 Коли Вірсавія ввійшла до сина, щоб говорити з ним про Адонію, цар підвівся, вийшов їй назустріч і вклонився перед нею. Потім він сів на свій трон і розпорядився, щоб принесли ще один трон, для матері. А відтак посадив її біля себе по праву руку.

20 Вірсавія сказала йому: «В мене є прохання до тебе, не відмов мені». Цар відповів: «Ти можеш просити все, що захочеш, – Я не відмовлю тобі».

21 І сказала Вірсавія: «Дозволь твоєму брату Адонію взяти за жінку Авісагу- сунамітянку».

22 Цар Соломон відповів матері: «Чому ти просиш віддати тільки Авісагу-сунамітянку? Проси також для нього царство, бо він старший мій брат. І священник Авіафар, і Йоав, син Церуї, підтримають його!»

23 І поклявся цар Соломон Господом, промовивши: «Хай покарає мене Бог, якщо Адонія не заплатить за це слово своїм життям!

24 Господь, вірний Своїй обітниці, поставив мене царем над Ізраїлем і посадив мене на трон батька мого, Давида, щоб я і мій дім царював! А тому клянусь живим Богом: «Адонія ще сьогодні мусить померти!»

25 І віддав цар Соломон наказ Бенаю, сину Йодая, піти і вбити Адонію.

26 Потім цар Соломон сказав священнику Авіафару: «Я повинен був би тебе сьогодні умертвить, але я дозволяю тобі повернутись в Анатот на свої поля, бо ти носив ковчег Господа перед моїм батьком Давидом і терпів все, що терпів і мій батько».

27 Так віддалив Соломон Авіафара від священства і так справдилося слово Господнє, яке Він говорив про Ілія в Силомі.

449

Хай вони їдять за твоїм столом.

8 Ще тут у тебе є Шімей, син Гери, веніамінець з Бахуріма. Цей тяжко мене проклинав, коли я йшов у Маханаїм. Та коли я повертався назад, він вийшов мені назустріч до Йордану, і я присягнув перед Господом, що не вб’ю його. (2Сам.16:5).

9 Але тепер не залиш його без покарання. Ти мудрий чоловік і знайдеш, як зробити, щоб він ще до старості зійшов у шеол».

10 І помер Давид, і був похований в Давидовому місті.

11 Сорок років царював Давид в Ізраїлі: в Хевроні – сім років і в Єрусалимі – 33 роки.

12 Соломон сів на престолі свого батька Давида, і царювання його було сильним.

13 І прийшов Адонія, син Хаггіти, до Вірсавії, матері Соломона, а вона запитала: «Ти прийшов з миром?» Він відповів: 14 «З миром, але я маю прохання». Вона сказала: «Говори, яке прохання».

15 Він сказав: «Тобі відомо, що царювання належало мені, весь Ізраїль мав на думці поставити мене царем. Але сталось те, що сталось: царство перейшло від мене до мого брата, бо так Господеві було до вподоби.

16 І тепер у мене одна просьба, тільки ти не відмов». Вірсавія запитала: «Що ти хочеш?»

17 Адонія сказав: «Я знаю, що цар Соломон зробить все, що ти попросиш у нього. Тому попроси, хай він дозволить мені взяти за жінку Авісагу-сунамітянку».

18 Вірсавія відповіла: «Добре, я поговорю з царем за тебе».

І ЦАРІВ 2-3

28 Як почув про це Йоав, який тягнув руку за Адонією, то прибіг в намет Господній і вхопився за роги жертівника.

29 Царя Соломона сповістили, що Йоав утік в намет Господній і тримається за роги жертівника. Тоді Соломон послав Бенаю, сина Йодаєвого, з наказом: «Іди і вбий його!»

30 Беная прийшов у намет Господній і сказав Йоаву: «Цар наказав: «Виходь!» Але Йоав відповів: «Ні! Я помру тут». Тоді Беная повернувся до царя і передав йому слова Йоава.

31 Цар наказав Бенаю: «Зроби так, як він сказав. Вбий його там і похорони. Тоді моя сім’я і я будем вільні від вини Йоава, бо він убив невинних людей. (Вих.21:14).

32 Без відома батька мого Давида він напав і вбив двох видатних чоловіків, які були набагато кращі і чесніші від нього, – це Авенір, син Ніра, воєначальник ізраїльського війська, і Амесай, син Єфера, юдейський воєначальник. Кров цих людей хай Господь оберне на голову Йоава, 33 на його сім’ю та на його нащадків навіки! А Давиду, його нащадкам, його дому і його трону хай Бог принесе навіки мир!»

34 Беная пішов і вбив Йоава. І похоронили його біля його дому в пустині.

35 Цар Соломон поставив Бенаю, сина Йодаєвого, головним воєначальником замість Йоава, а священника Садока поставив замість Авіафара.

36 Після цього цар позвав Шімея і сказав йому: «Збудуй собі будинок в Єрусалимі, живи тут і не покидай міста.

37 Коли ж покинеш місто і перейдеш потік Кедрон – помреш. Кров твоя буде на твоїй голові!»

38 Шімей відповів цареві: «Добре! Як мій пан цар звелів, так і чинитиме раб твій». І жив Шімей довго в Єрусалимі.

39 Але через три роки втекли двоє рабів Шімея до Анхуса, сина Маахи, гатського царя. Шімею переказали: «Твої раби в Гаті».

40 Шімей осідлав свого осла та й пустився в дорогу в Гату до царя Анхуса шукати своїх рабів. Він знайшов рабів і привів їх назад додому.

41 І донесли Соломону, що Шімей ходив з Єрусалима в Гату і вже повернувся назад.

42 Тоді позвав цар Шімея і сказав йому: «Хіба я не поклявся перед Господом і не попереджав тебе, що коли ти покинеш Єрусалим, помреш?» Ти ж відказав мені: «Добре!»

43 Чому ж ти зневажив дане тобою слово і не виконав мого наказу?»

44 І сказав цар Шімею: «Ти сам і серце твоє знає про те зло, яке ти заподіяв моєму батькові Давиду. Отож Господь обернув твоє зло на твою ж голову.

45 А мене Господь благословить! Він зробить царство Давида непохитним повік!»

46 І віддав цар наказ Бенаю, сину Йодаєвому, вбити Шімея. Той пішов і вбив його. Так царська влада в руках Соломона продовжувала зміцнюватися. Царювання Соломона

3

1 Одружившись з дочкою фараона, Соломон поріднився з єгипетським царем. Він привів її в Давидове Міс-

450

І ЦАРІВ 3

тобі мудре і розумне серце, так що не відшукаєш рівних собі ні в минулому, ні в майбутньому.

13 Я дам тобі також і те, чого ти не просив: ти матимеш стільки багатства, що прославишся на весь світ! Не буде тобі рівного в світі, поки твого віку!

14 А якщо будеш ходити моїми дорогами та дотримуватись заповідей і постанов Моїх, як дотримувавсь їх батько твій, Давид, то продовжу і дні твої».

15 Прокинувшись, Соломон зрозумів, що з ним говорив уві сні Бог. Він повернувся в Єрусалим, став перед ковчегом Завіту і приніс жертви всепалення та мирні жертви, а для своїх слуг справив великий бенкет.

16 Якось до царя прийшли дві жінки-блудниці та й предстали перед ним.

17 Одна з них сказала: «Пане мій! Я і ця жінка живемо в одному домі. Я народила дитину, коли вона була разом зі мною в хаті.

18 Потім на третій день і в цієї жінки народилося дитя. В домі, крім нас, нікого не було – тільки нас двоє.

19 Вночі син цієї жінки помер, тому що вона заснула на ньому.

20 А посеред ночі вона встала, взяла мого сина і, поки я спала, поклала біля себе, а свого мертвого сина підкинула мені в мою постіль.

21 Коли вранці я встала, щоб погодувати своє дитя, то побачила, що воно мертве. Та коли я роздивилась, то виявила, що то не мій син».

22 На це друга жінка сказала: «Ні! Моя дитина жива, а мертва – твоя!» Перша жінка говорить: «Ні, мій син живий, а твій мертвий!» Так вони довго сперечалися між собою перед царем.

451

то тоді, коли ще не було ні палацу, ні храму Господнього, ні стіни навколо Єрусалима.

2 А оскільки ще не було побудованого Господнього храму, то народ продовжував приносити жертви на висотах.

3 Соломон любив Господа і виконував заповіти батька свого Давида: приносив жертви та курив пахощі на підвищеннях.

4 І сталося, коли цар Соломон пішов до Гівеона, щоб принести жертви, бо там була найповажніша жертовна висота, і приніс тисячу цілопалень, 5 то в нічому сні явився до нього Господь і сказав: «Проси, що тобі дати».

6 Соломон відповів: «Ти був прихильним до мого батька Давида через те, що він був справедливим, щирим і відданим Тобі. Ти виявив йому велику честь, коли дозволив його сину сісти на престолі після нього.

7 І тепер, коли я ще зовсім юний, нема в мене ні досвіду, ні науки для царювання, ти поставив мене замість мого батька Давида.

8 Я – Твій раб, і очолив цей вибраний Тобою народ, такий численний, що його неможливо перелічити, 9 прошу тебе: дай Твоєму рабу розумне серце, щоб управляти народом Твоїм і вміння розпізнавати добро і зло».

10 І задоволений був Господь Соломоном, що він попросив саме цього.

11 І сказав йому Бог: «За те, що ти не просив собі довгого віку, ні багатства, ні смерті своїх ворогів, а просив розуму, щоб уміти управляти та справедливо судити, 12 то виконаю твоє прохання: дам

І ЦАРІВ 3-4

23 Тоді цар сказав: «Оскільки кожна з вас твердить, що її дитина жива, а другої – мертва, 24 то подайте мені меч».

25 Коли принесли царю меч, він наказав: «Розрубайте живе дитя нáдвоє і віддайте кожній жінці по половині».

26 Друга жінка сказала: «Хай ні мені, ні тобі не буде – рубайте!» А перша жінка, справжня мати живої дитини, пройнята жалем та любов’ю до свого сина, звернулась до царя, благаючи: «Пане мій, прошу тебе, не вбивай! Віддай їй живу дитину!»

27 Тоді цар промовив: ”Не вбивайте дитини. Віддайте дитя першій жінці. Вона його мати».

28 Коли весь Ізраїль почув про те, як розсудив цар, то пройнялись всі повагою та страхом перед царем, бо зрозуміли, що Соломону дана мудрість від Бога, щоб справедливо судити.

4

Соломонові урядовці

1 І була влада царя Соломона поважною в усьому Ізраїлі.

2 А оце найближчі його урядовці: Азарія, син Садока, священник; 3 Еліхореф і Ахія, сини Сіви, писарі; Йосафат, син Ахілуда, літописець народу.

4 Беная, син Йодая, воєначальник; Садок і Авіафар, священники; 5 Азарія, син Натана, начальник над начальниками округів; Завуф, син Натана, священник і царський приятель; 6 Ахісар, начальник над царськими палатами; Адонірам, син Авди, начальник над громадськими роботами.

7 Були в Соломона ще 12 окружних начальників над усім Ізраїлем. Вони

постачали харчі цареві і його домові. Кожен повинен був забезпечувати їх продовольством на протязі одного місяця щороку.

8 А оце їхні імена: Бен-Гур – на Єфремових горах; 9 Бен-Декер – в Макаці і в Шаалбімі, у Вефсамісі, і в Єлоні, і в Беф-Ганані; 10 Бен-Хесед – в Аруботі, йому належало також Сохо і весь край Хефер; 11 Бен-Авінадав поставлений над усім Нафат-Дором; він мав за жінку Соломонову дочку Тафату; 12 Баана, син Ахілуда – в Таанасі і Мегіддо; його ж Бет-Сан біля Цартана і до Авел-Мехоли, що за Йокмеамом; 13 Бен-Гевер поставлений в Рамоті галаадському. До нього належали ще поселення Яіра, сина Манассії, в Галааді і землі Аргов у Башані: 60 великих міст, обнесених мурами і з бронзовими засувами на воротах.

14 Ахінадав, син Іддо – в Маханаїмі; 15 Ахімаас – у Нефталимі; він був одружений на Васемафі, дочці Соломона; 16 Баана, Хусіїв син, – в землі Асира та в Беалоті; 17 Йосафат, син Паруаха, – в землі Іссахара; 18 Семей, син Ели, – в краю Веніаміна; 19 Гевер, син Урії, – в Галаадському краю, в землі Сигона, аморейського царя, і Ога, царя башанського. Всі ці начальники наглядали за усією землею Ізраїля та Юди.

20 Народ Юдеї та Ізраїля був численним, як пісок на березі моря, і всі люди жили щасливо: їли, пили і веселились.

452

І ЦАРІВ 4-5

Мирне царювання Соломона 21 Соломон панував над усіма царствами від ріки Єфрат та до філистимської землі і до границі з Єгиптом. Ці царства приносили дари та служили Соломонові в усі дні його життя.

22 А оце перелік продовольства, яке витрачалось за Соломоновим столом за один день: 150 бушелів пшеничної муки*; 300 бушелів іншої муки; 23 10 вгодованих биків; 20 биків з пасовища; 100 овець, крім оленів, кіз, антилоп та птиці.

24 Соломон зробив залежними всіх царів із західної сторони ріки, від Типсаха до Гази, а з усіма іншими уклав мир.

25 І жили народи Юдеї і Ізраїля, від Дана до Вірсавії, в мирі і безпеці кожен під виноградиною своєю і під фіговим деревом в усі дні царювання Соломона.

26 І було у Соломона чотири тисячі** коней для колісниць і 12 тисяч вершників.

27 Кожного місяця один з дванадцяти окружних начальників забезпечував всім необхідним царя та всіх тих, хто їв за царським столом.

28 Начальники також доставляли по черзі ячмінь і солому для кінноти та колісничних коней, де б не зупинявся цар.

29 Бог дав Соломону мудрості, розуму та знань, як піску на морському березі.

30 Мудрістю Соломон переважав мудрість всіх людей сходу та усю

мудрість Єгипту.

31 Він був мудріший за всіх людей на Землі. Мудріший від Етана з Езрахіта, мудріший від Ємана, Халкола і Дарди – синів Махола. Ім’я царя Соломона було знáним в усіх царствах навколо Ізраїля.

32 За своє життя він склав три тисячі притч і написав 1005 пісень.

33 Він розповів про життя рослин, розпочавши від ліванського кедра і до ісопу, що виростає з муру; йому відомо все про звірину, про птахів, про плазунів і рибу.

34 Люди різних народів приходили, щоб послухати мудрість Соломона, і царі присилали своїх радників, щоб і вони послухали царя Соломона. Будівництво храму 5 1 Хірам, цар Тиру, був завжди щи-

рим другом Давида. Коли він почув, що Соломон став новим царем після Давида, то послав своїх слуг з привітанням.

2 Через цих слуг Соломон попросив сказати Хіраму: 3 «Ти знаєш, що батько мій Давид не міг побудувати храм імені Господньому, своєму Богові, через війни з навколишніми народами, яких Господь підкорив під ноги йому.

4 А тепер Господь, Бог мій, дав мені мир з усіх сторін, і в мене немає більше ворогів: мій народ живе в спокої.

5 Тому надумав я побудувати храм імені Господньому, Богові моєму, як сказав Господь моєму батькові Давиду: «Твій син, якого Я посаджу на престолі замість тебе, – той побудує дім -----------------імені Моєму». *Бушель – 44 кг 6 Ти допоможи мені в цьому. Накажи **У деяких списках – сорок тисяч (ІІ Хр.9:25). нарубати для мене ліванських кедрів.

453

І ЦАРІВ 5-6

Для цього я дам тобі своїх людей, щоб вони працювали разом з твоїми; я буду давати тобі плату за твоїх людей, яку сам назначиш, бо в мене немає таких хороших лісорубів, як сидоняни».

7 Почувши слова Соломона, Хірам дуже зрадів і сказав: «Благословенний Господь, що дав Давидові такого мудрого сина управляти цим великим народом!»

8 І послав Хірам до Соломона сказати: «Я вислухав усе, про що ти мене просив, і виконаю все, що буде тобі потрібно. Я дам тобі кедрових і кипарисових дерев.

9 Слуги мої доставлять їх з Лівану до моря, а далі, пов’язавши їх в плоти, перевезуть морем до вказаного тобою місця. Там вони їх вигрузять на берег, і ти забереш. Навзамін ти будеш постачати провізію для мого дому».

10 Так Хірам погодився забезпечити Соломона кедровою та кипарисовою деревинóю, 11 а Соломон – давати Хіраму щороку 4400 т пшениці для його дому і 440 тисяч літрів оливкової олії.

12 Господь дав мудрість Соломону, як і обіцяв йому, і укладена угода сприяла миру між Соломоном і Хірамом.

13 Цар Соломон призначив для цієї роботи 30000 чоловік з усього Ізраїля.

14 Кожного місяця він посилав у Ліван поперемінно 10 000 чоловік: місяць вони були в Лівані, а два вдома. Начальником над ними був Адонірам.

15 Крім цих людей Соломон виділив 70 000 чоловік для вантажних робіт і 80 000 каменярів для робіт у горах.

16 І приставлено було наглядати за роботою та робітниками 3 300 начальників.

17 Цар наказав висікати величезні кам’яні брили для підвалин храму, а дороге каміння – для оздоблення основи його.

18 Так було організовано Соломоном та Хірамом каменотесні та деревообробні роботи перед побудовою храму. Соломон будує храм

6

1 У 480 році по виході ізраїльтян з Єгипту, на четвертий рік царювання Соломона, у місяці Зіф, який є другим місяцем року, Соломон розпочав будівництво Господнього храму.

2 Цей храм був довжиною 27 м, шириною 9 м і висотою 13,5 метрів.

3 Притвор перед храмом був довжиною 9 м, відповідно ширині храму; сам притвор мав ширину 4,5 м.

4 І зробив він у храмі вузькі вертикальні вікна, 5 а зовні навколо стін храму – прибудову для бічних кімнат. Прибудова мала три поверхи.

6 Нижній поверх був завширшки 2,3 м, середній – 2,7 м, третій – 3,1 м. Навколо храму зовні було зроблено виступи, щоб балки прибудови не входили в стіни храму.

7 При будівництві храму робітники використовували готові тесані кам’яні брили. Їх обтесували зразу в каменоломнях, так що при будіництві храму не було чути ні молота, ні сокири, ні іншого якогось звуку залізного знаряддя.

8 Вхід до нижніх кімнат був з півден-

454

І ЦАРІВ 6

ної сторони храму. Звідти гвинтоподібні сходи вели на другий поверх, а з другого поверху – на третій.

9 При закінченні будівництва храму Соломон обшив його зсередини кедровими дошками.

10 Соломон також закінчив прибудову навколо храму для бічних кімнат. Кожний поверх мав висоту 2,25 м. Прибудова з’єднувалась кедровими балками з виступами храму.

11 І сказав Господь Соломону: 12 «Ось ти закінчуєш будівництво храму. Якщо ти житимеш згідно Моїх постанов і дотримуватимешся Моїх заповідей, то Я виконаю слово, дане твоєму батькові Давиду: 13 Я житиму серед синів Ізраїля і не покину Свій народ Ізраїль». Технічні подробиці будівництва храму 14 А оце будівельні подробиці при закінченні будівництва храму Соломона.

15 Кам’яні стіни всередині храму від підлоги до стелі були облицьовані кеддровими дошками, а підлога храму вистелена кипарисовими дошками.

16 Від задньої сторони храму впродовж 9 м розташовувалась кімната, оздоблена також кедровими дошками. Ця кімната називалась Святе Святих.

17 Головний зал, який був перед цією кімнатою, простягався у довжину на вісімнадцять метрів.

18 На кедровій обшивці в середині храму було вирізьблено квіти і плоди, які звисали. Всі вони виготовлені з кеддрового дерева.

19 В середині кімнати Святого Святих, біля задньої стіни, Соломон спорудив постамент, на якому розміщався

ковчег Завіту Господнього (1Ц.8:6).

20 Ця кімната мала в довжину 9 м, в ширину 9 м і в висоту 9 м. Вся кімната була обкладена чистим золотом. Жертівник також було облицьовано кедром.

21 Соломон покрив зсередини храм чистим золотом і простягнув завісу на золотих ланцюгах перед кімнатою Святого Святих.

22 Таким чином, весь храм зсередини, увесь жертівник і кімната Святого Святих – все було в золоті.

23 У кімнаті Святого Святих він встановив двох херувимів з оливкового дерева по 4,5 м заввишки.

24-26 Обидва херувими були однакового розміру і однакової форми. Кожний херувим мав двоє крил, кожне завдовжки 2,25 м, а розмах крил кожного херувима – від кінця одного крила до кінця другого – 4,5 м.

27 І поставив він херувимів у внутрішній кімнаті (у Св. Святих). Крила херувимів були розпростерті так, що крило одного торкалось однієї стіни, а крило другого херувима – другої стіни. Двоє інших крил торкались одне одного посеред кімнати.

28 Обидва херувими були покриті золотом.

29 На всіх внутрішніх стінах храму на одному рівні були вирізьблені херувими, пальмові дерева і розкриті бутони квітів, які наче виходили із стіни.

30 Підлога у внутрішній кімнаті (Св. Святих) була вистелена золотом.

31 Для входу в цю кімнату Соломон зробив двостворчаті двері з оливкового дерева з одвірками п’ятикутної форми.

455

І ЦАРІВ 6-7

6 Він зробив також колонаду перед головним приміщенням, яка простяглась на 23 метри у довжину, 13,5 м у ширину. Спереду був ганок з накриттям, яке трималося на стовпах.

7 Соломон побудував ще тронний зал, в якому провадив суд. Він його так і назвав «Зал суду». Зал був облицьований від підлоги до стелі кедровим деревом.

8 А дім, де він проживав, споруджено так само у другому дворі поруч із Залом суду. Такий же дім Соломон побудував і для своєї жінки, дочки фараона.

9 Все це, від основи до покрівлі, було побудовано з дорогого каміння, тесаного до потрібного розміру та обрізаного пилкою із зовнішньої та внутрішньої сторони.

10 Підвалини були з величезних брил дорогого каміння; деякі з них сягали розміру в 4,5 м та 3,6 м.

11 Зверху укладалось тесане каміння та кедрове дерево.

12 Великий двір був обгороджений стіною із трьох рядів тесаного камеПалац Соломона 1 Соломон побудував палац і для ню і одним рядом кедрових колод. Так себе. Будував він його на протязі 13 само був обгороджений внутрішній двір храму Господнього з критою гароків.

2 Цей палац мав довжину 46 метрів, лереєю. Мистецькі роботи Хірама ширину 23 метри і висоту 13,5 метрів. в Господньому храмі Вся будівля трималася на чотирьох ря13 Цар Соломон послав у Тир по чодах кедрових стовпів, з’єднаних вгорі ловіка, якого звали Хірам. кедровими балками.

14 Він був сином вдови з Нефтали3 На цих балках була настелена з кедрових дощок покрівля. Всього піш- мового племені. Його покійний батько працював мідником у Тирі. Хірам мав ло 15 балок на кожний ряд стовпів.

4 Там було ще три ряди вікон, розта- мудрість, знання та хист в усякій роботі з міддю. Він прибув до Соломона шованих одне проти одного, 5 і троє дверей з кожної сторони, спеціальноі виконувати ці роботи.

15 Він виготовив дві мідні колони, одні навпроти других; всі двері і косякожна заввишки 8,1 м і в обхваті 5,4 м. ки дверей були прямокутні.

456 32 На обох половинах дверей він вирізьбив херувимів, пальмові дерева та квіти і покрив усе це золотом.

33 Такі само двері він зробив для головного входу в храм: подвійні двостворчаті, але з чотирикутними косяками; перші двері – з оливкового дерева, другі – з кипарисового.

34 Обидві половини перших дверей відчинялись до себе, а дві половини других дверей – від себе.

35 Все різьблення на дверях: херувими, пальми і квіти, було вкрите золотом.

36 І обгородив він внутрішній двір стіною з трьох рядів тесаного каміння та одного ряду з кедрових брусів.

37 Будівництво храму Господнього було розпочато у четвертому році, в місяці Зіф.

38 А в одинадцятому році, в місяці Бул – це восьмий місяць року – будівництво храму було повністю закінчено так, як було задумано та як планувалося. Пішло на це сім років.

7

І ЦАРІВ 7

29 На стінках і на рамах були зобра16 Він зробив також два мідних вінки, щоб увінчати ними колони. Кож- ження левів, волів і херувимів. Вгорі і внизу над зображеннями левів та волів ний вінок мав довжину 2,3 м.

17 Сітки із переплетених ланцюгів звисали металічні вінки.

30 У кожної мідної підстави було прикрашали вінки на стовпах.

18 Потім він зробив плоди гранато- четверо мідних коліс на мідних осях. вого дерева і розмістив їх у два ряди А з чотирьох сторін чаші – підпори, які тримали чашу моря; вони були на вінках стовпів.

19 В галереї вінки на стовпах були відлиті разом з квітами.

31 Всередині підстави був отвір на сплетені у вигляді лілій висотою 1,8 м.

20 На вінках стовпів біля сітки проти глибину 0,5 м. Отвір був круглий, діавипуклостей попарно рядами розміща- метром 0,75 м. Отвори були оздоблені різьбленням (гравюрами). Бокові лись 200 плодів гранатового дерева.

21 Хірам поставив ще дві колони і в стінки підстав були квадратні.

32 Під кожною стороною підстави галереї – одну з південної сторони і назвав її Яхін, а другу – з північної було по одному колесу; їхні осі з’єднувалися між собою і кріпилися до сторони і назвав її Воаз.

22 Над стовпами були вінки, зробле- підстав. Діаметр кожного колеса стані наче з лілій. На цьому було закінче- новив 0,75 м.

33 Колеса були такими, як у коліснино роботи над стовпами та колонами.

23 Після цього він виготовив з литої цях. Осі, ободи, спиці і ступиці – все міді море у вигляді круглого резервуа- це було відлите з металу.

34 В кожному куті підстави було по ра на 4,5 м між протилежними краями резервуара і висотою 2,25м. Довжина одній підпорі. Кожна підпора являла собою одне ціле з підставою. його обводу становила 13,5 м.

35 Верх підстави закінчувався округ24 Попід краями моря навколо обводу розміщались у два ряди огірки – по лістю висотою в 0.23 м і становив з 10 штук на півметра. Вони були відли- нею одне ціле.

36 І вирізьблено було на стінках підті з резервуаром одним литтям.

25 Резервуар стояв на 12 волах. Три з став та на інших вільних місцях херуяких дивились на північ, три – на за- вимів, левів, пальми і вінки з квітів.

37 Так було закінчено роботу над дехід, три – на південь і три – на схід. Море лежало на їхніх спинах, а хвос- сятьма підставами: всі вони були одного литва, однієї міри і однакової тами вони були повернуті до центру.

26 Товщина його була в долоню, а форми.

38 Він зробив ще 10 мідних умисвоєю формою нагадувало чашу розвальниць, діаметром 2 м. Кожна умиквітлої лілії. Воно вміщало 44 т води.

27 Він зробив також 10 мідних під- вальниця вміщала 0,88 т води і стояла ставок; кожна підставка мала довжину на десятьох підставках.

39 Умивальниці було розміщено з 1,8 м, ширину 1,8 м і висоту 1,3 м.

28 Підставки являли собою тумби з обох сторін храму: п’ять зліва і п’ять квадратними стінками, вставленими в справа. Море він поставив з південної рами.

457

І ЦАРІВ 7-8

сторони, на південно-східному розі ри Давида, батька свого: срібло, золото, посуд – і віддав їх у скарбницю храму.

40 Він зробив ще тази, лопатки і ма- Господнього храму. ленькі чаші і на цьому закінчив усі Відкриття храму роботи у храмі, які доручив йому Со1 Тоді скликав Соломон до себе в ломон.

41 А оце список того, що зробив Хі- Єрусалим усіх старійшин Ізраїля, всіх рам: дві колони (стовпи); два вінки голів племен та начальників, щоб пезверху колон, зроблені у вигляді чаш; ренести ковчег Завіту Господа з Давидві сітки, які покривали капітель (вер- дового Міста, тобто з Сіону, в храм.

2 В сьомому місяці, місяці Етанімі, хню частину колон); 42 чотириста гранатових яблук для зібрались до Соломона на свято і всі двох сіток; два ряди гранатових яблук ізраїльтяни.

3 Коли ж прибули всі старійшини, для кожної сітки, що прикрашали касвященники з левітами взяли ковчег пітелі стовпів; 43 десять підставок з десятьма уми- Господній і разом з наметом Зборів, 4 з усім святим посудом, що був у вальницями на них; ньому, вирушили до храму.

44 одне море і 12 волів під ним; 5 Цар Соломон і весь народ йшли пе45 тази, лопатки і чаші (кропильниці). Всі ці речі, які Хірам зробив для ред ковчегом та приносили в жертву Господнього храму при Соломонові, стільки овець і волів, що й не перерахувати! були зроблені з міді і відполіровані.

6 А коли прибули, священники внес46 Цар розпорядився, щоб всі ці речі були відлиті в глинистій землі біля ли ковчег Завіту Господа в храм в Святе Святих і поставили його під Йордану, між Суккотом і Цартаном.

47 Скільки було затрачено міді на ці крилами херувимів.

7 Крила херувимів простягались над роботи – невідомо, бо її ніхто не зваковчегом і закривали ковчег разом з жував.

48 Соломон також зробив для Гос- його держаками.

8 Держаки були такі довгі, що їхні поднього храму багато речей із золота. Ось їхній список: золотий жертівник, кінці можна було бачити з головного золотий стіл, на якому лежав показний залу. Але знадвору їх не було видно. Вони там залишаються і по сьогодні. хліб; 9 В ковчезі нічого не було, крім двох 49 світильники із чистого золота, (п’ять з правої сторони і п’ять – з лівої кам’яних таблиць, які Мойсей поклав сторони перед Святим Святих); золоті на Хориві, коли Господь уклав Завіт з ізраїльтянами після їхнього виходу з квіти, лампади і щипці; 50 чаші, ножі, кропильниці, мисочки Єгипту.

10 Коли священники вийшли із кімй кадильниці з чистого золота; завіси дверні для кімнати Святого Святих і нати Святого Святих, хмара заповнила храм. до дверей головного залу храму.

51 На цьому цар Соломон закінчив 11 Священники не могли продовжуоблаштування храму і приніс святі да458

8

І ЦАРІВ 8

вати свою роботу, бо храм наповнився славою Господньою.

12 Тоді Соломон сказав: «Господи, Ти створив сонце сяяти в небі, але Себе показав нам лише в хмарі.

13 Я ж побудував Тобі прекрасний дім, щоб Ти перебував у ньому повік!»

14 Тоді цар обернувся до народу, благословив його і сказав: 15 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, Який виконав те, що обіцяв Своїми устами моєму батькові Давиду, коли сказав: 16 «З того часу, як Я вивів народ Мій, Ізраїль, з Єгипту, Я не вибрав міста ні в одному з племен Ізраїля, щоб там був побудований храм і щоб там перебувало ім’я Моє. Але вибрав Я Єрусалим і вибрав Давида, щоб він управляв Моїм народом Ізраїлем».

17 Батько мій, Давид, дуже хотів побудувати храм імені Господньому, Богові Ізраїлевому.

18 Але Господь сказав моєму батькові, Давиду: «Це добре, що ти хочеш побудувати дім імені Моєму, 19 але ти не той, хто має збудувати його, – син твій збудує храм імені Моєму».

20 І тепер Господь виконав Своє слово. Я став на місце свого батька, Давида, і сів на престолі Ізраїлевому, як обіцяв Господь, і збудував храм імені Господньому, Богу Ізраїлевому.

21 Я приготовив місце для ковчега, де перебуває Завіт Господній, який Він уклав з батьками нашими, коли вивів їх з Єгипту».

Молитва Соломона 22 Після цього слова Соломон став перед жертівником Господнім та перед усім ізраїльським народом і сказав: 23 «Господи, Боже Ізраїлів! Нема бога, подібного до Тебе, ні на Небі вгорі, ні на Землі внизу. Ти пильнуєш над Завітом, який уклав з народом Своїм, і проявляєш милосердя до людей, які щиро слідують за Тобою.

24 Ти виконав слово, дане слузі Твоєму Давидові, моєму батькові. Ти дав це слово Своїми устами, а сьогодні ми бачимо виконане рукою Твоєю!

25 Так виконай і те слово, яке Ти дав слузі Своєму, Давидові, давши обіцянку: «Якщо сини твої будуть слухатися Мене і служитимуть, як ти служив, то не відніметься від них престол над народом Ізраїля».

26 Тому тепер, Боже Ізраїлів, утверди слово Твоє, дане батькові моєму.

27 Бо хіба справді Ти житимеш на Землі? Коли небо і небо небес не можуть вмістити Тебе, то що цей храм, який я побудував для Тебе?!

28 Тому зглянься, Господи, на молитву слуги Твого і вислухай благання, які раб Твій підносить до Тебе сьогодні.

29 Ти сказав: «Моє ім’я буде призиватися там». Тому нехай очі Твої будуть відкриті на цей храм вдень і вночі, щоб вислуховувати молитву, якою буде молитися раб Твій на цьому місці!

30 Почуй благання раба Твого і народу Твого Ізраїля, коли вони будуть звертатися до Тебе на місці цьому. Вислухай з місця перебування Твого, з Неба, вислухай і змилосердься!

459

І ЦАРІВ 8

41 Коли чужинець, що не з Твого на31 Якщо хтось згрішить проти іншого чоловіка і приведуть його сюди, до роду Ізраїля, а з далекого краю, 42 почувши про Твоє велике ім’я, Твого жертівника в Твоєму храмі, і він прийде, щоб помолитися в цьому поклянеться, що не винуватий, 32 тоді Ти почуй з Неба і розсуди: храмі, – 43 почуй і його з Неба, з місця, де Ти якщо чоловік винуватий, покарай його, обернувши його вину на його голо- живеш, і задовільни його прохання – ву; якщо ж чоловік невинуватий – ви- так дізнаються народи про Твоє ім’я і стануть боятися Тебе, як боїться Тебе нагороди його за його праведність.

33 Якщо Твій народ, Ізраїль, зазнає Твій народ Ізраїль. Тоді прийдуть вопоразки на війні через свої гріхи перед ни до цього храму, який я побудував, і Тобою і прийде на це місце, щоб звер- будуть прославляти Тебе.

44 Коли народ Твій вийде на війну нутися до Твого славного імені з блапроти ворога дорогою, яку Ти вкаганням та молитвою, 34 то Ти почуй з Неба і прости гріхи жеш йому, і помолиться до Тебе, оберТвого народу Ізраїля, і поверни їм нувшись до міста, яке Ти вибрав, і до знову землю, яку Ти дав їхнім бать- храму, який я побудував для імені Твого, кам.

45 то вислухай з Неба молитву його і 35 Коли небо закриється і не дасть дощу через те, що згрішили проти Те- задовільни благання його.

46 Коли ж Твої люди згрішать, бо небе, але прийдуть на це місце і будуть з покорою просити та вшановувати ма того, хто б не згрішив, і Ти в гніві віддаси їх у руки ворогам, які відвеТвоє ім’я, 36 то Ти вислухай з Неба і прости дуть в полон у чужу землю, далеку чи гріхи Твоїх слуг і Твого народу Ізра- близьку, 47 і там люди схаменуться, куди відїля. Покажи їм правильну дорогу і пошли дощ на землю, яку Ти дав Твоєму вели їх у полон, і розкаються та будуть молити Тебе в землі завойовнинародові у спадщину.

37 Коли прийде на землю голод, або ків і говорити: «Ми згрішили, ми нечума, або сарана, або іржа, або черва, справедливі, ми робили зло», 48 і щиро, від душі, розкаються та або ворог тіснитиме у власній землі, благатимуть Тебе, щоб повернутися у або стихійне лихо чи хвороби, 38 і якщо хоч один чоловік розкаєть- землю, яку Ти дав батькам їхнім, до ся в своєму гріху і простягне в молитві міста, яке Ти Собі вибрав, і до храму, якого я збудував для імені Твого, – руки свої до цього храму, – 49 то почуй їхню молитву і їхнє бла39 тоді з Неба, де Ти живеш, почуй молитву його і помилуй, бо Ти один гання з Неба, з місця, де Ти перебувазнаєш, що на серці у кожної людини: єш, 50 і прости Своєму народові усі його розсуди милостиво кожного згідно йопровини, якими він згрішив перед Того правоти.

40 Зроби це, щоб люди завжди боя- бою, і нехай змилується над ними волись Тебе, поки житимуть на землі, рог, який полонив їх, яку Ти дав предкам нашим.

460

І ЦАРІВ 8-9

62 Після цього цар і весь Ізраїль 51 бо вони – Твоя спадщина, Твій народ, який Ти вивів з Єгипту, з залізної принесли жертву Господеві.

63 Соломон приніс і мирну жертву: печі.

52 Нехай вуха Твої і очі будуть від- двадцять дві тисячі великої худоби і криті на благання слуги Твого і на мо- 120 тисяч овець. Так цар і весь Ізраїль литву народу Твого Ізраїля, щоб вис- освятили Господній храм.

64 Того дня було також освячено і луховувати їх завжди, коли проситисередню частину двору перед храмом муть Тебе про допомогу.

53 Ти відокремив їх від усіх народів Господнім: там він приніс жертву всеЗемлі, об’явивши це через Мойсея, ра- палення, мирну жертву та її жир, бо ба Твого, коли Ти, Владико Господи, мідний жертівник, який стояв перед Господом, був надто малий, щоб прививодив наших батьків з Єгипту».

54 Соломон молився Господеві, сто- йняти все цілопалення, всі хлібні приячи на колінах, піднявши руки до не- носи та жир для мирної жертви.

65 І влаштував Соломон того часу веба. А коли скінчив молитву, встав від лике свято для всього ізраїльського жертівника 55 і голосно став благословляти весь народу, який зібрався перед Господом, Богом нашим, починаючи від Хамата і ізраїльський народ, промовляючи: 56 «Благословенний Господь, Який до Єгипетської ріки. Всі веселились дав мир Своєму народові, Ізраїлеві, як перед Господом сім днів і залишиі обіцяв! Ні одне слово не було мар- лись ще на сім днів – всього святкуваним з усіх обітниць, які Він дав через ли чотирнадцять днів.

66 На восьмий день Соломон дозвораба Свого Мойсея.

57 Нехай же буде з нами Бог наш, як лив народові розходитись по домівках. Він був з батьками нашими! Нехай не Народ благословив царя і став розходитись, радіючи всьому тому, що Госпокидає нас і не відкидає!

58 Нехай прихилить серця наші до подь зробив для раба Свого Давида та Себе, щоб ми ходили дорогами Його для Свого народу Ізраїля. Друге з’явлення Господа та дотримувались завповідей Його, Соломонові постанов та законів, які Він дав бать1 Коли Соломон закінчив будівницкам нашим.

59 Нехай слова цієї молитви будуть тво храму і царського палацу та позавжди перед Господом, Богом на- робив усе, що бажав зробити, 2 Господь явився йому вдруге, як це шим, щоб вдень і вночі Він робив потрібне для Свого слуги і для Свого було в Гівеоні.

3 Господь сказав йому: «Я вислухав народу Ізраїля; 60 щоб усі народи на Землі дізна- твою молитву і те, про що ти просив лись, що Господь – то Бог і нема ін- Мене. Я освятив храм, який ти збудував, оселивши там навіки Моє ім’я. шого, подібного Йому!

61 Будьте відданими Господеві, Богу Очі Мої і серце Моє будуть над ним нашому, щоб ви могли завжди ходити віковічно.

4 Якщо ти будеш служити Мені так, згідно Його заповідей і постанов, як як служив твій батько Давид, чистим це робите сьогодні».

461

9

І ЦАРІВ 9

13 Він сказав: «Що це за міста ти дав мені, мій брате?» І назвав їх землею Кавул (нічого не вартою). Вони так називаються і по цей день.

14 А дав Хірам Соломону на будівництво храму біля 4 т золота.

15 Оце деякі подробиці того, як витрачалася данина, що накладалася Соломоном на народ при побудові Господнього храму, царських палат, Мілло, єрусалимської стіни, Хацора, Мегіддо, Гезера та інших робіт.

16 Ще раніше фараон, цар єгипетський, напав на Гезер і спалив його; ханаанців же, які жили в місті, вибив, а землю віддав у придане своїй дочці, жінці Соломона.

17 Соломон заново відбудував місто Гезер та нижній Бет-Хорон.

18 Він також побудував Ваалат і Пальміру в пустині, 19 міста для запасів. Він побудував і міста для своїх колісниць, для кінноти та багато чого іншого, що йому бажалось збудувати в Єрусалимі, в Лівані та на всій землі, де він правив.

20 Залишки амореїв, хетів, ферезеїв, хевеїв і євусеїв, що не були ізраїльтянами, 21 і яких сини Ізраїля не могли знищити, Соломон зробив рабами. Вони і по сьогоднішній день на важких роботах.

22 Ізраїльтян же Соломон нікого не робив рабом. Вони були у нього воїнами, начальниками, старшинами, командирами колісниць та кінноти.

23 За всіма роботами у Соломона наглядало 550 начальників.

24 Коли Соломон побудував дім для дочки фараона, вона переїхала з міста Давида в цей новий дім. Після чого Соломон побудував Мілло.

462

серцем і віддано, виконуючи Мої заповіді, підкоряючись Моїм постановам, 5 то Я зміцню твоє царювання, і на престолі Ізраїля повік будуть нащадки твої, як і обіцяв твоєму батькові Давиду: «Не переведеться в тебе той, хто сидітиме на престолі Ізраїлевому».

6 Та коли ви і діти ваші відступите від Мене і не будете виконувати заповіді Мої та постанови, які Я дав вам, а станете служити чужим богам і поклонятися їм, 7 то Я прожену Ізраїль із землі, яку Я наділив для нього, і знесу храм, який освятив і призначив для прославляння імені Мого. Тоді Ізраїль стане притчею і посміховищем серед усіх народів.

8 Храм цей стане руїною, і кожен, хто буде проходити мимо нього, жахнеться і спитає: «Чому Господь так поступив з цим храмом і з цією землею?»

9 А йому скажуть: «Тому, що вони залишили Господа, Бога свого, Який вивів їхніх батьків з Єгипту, і пішли за іншими богами служити і поклонятися їм. За це Господь наслав на них таке нещастя». Розквіт Ізраїля при Соломонові 10 На будівництво Господнього храму і царського палацу пішло 20 років.

11 Хірам, цар тирський, постійно забезпечував будівництво Соломона кедровим та кипарисовим деревом, а також золотом, скільки було того потрібно. За це Соломон дав йому 20 міст в Галилеї.

12 Та коли Хірам вийшов з Тиру і подивився на ті міста, які дав йому Соломон, то не сподобались вони йому.

І ЦАРІВ 9-10

25 Тричі на рік Соломон приносив жертви цілопалення та мирні жертви на жертівнику, який спорудив для Господа. Закінчивши будівництво храму, там же він курив пахощі перед Господом, 26 Цар Соломон побудував кораблі в Еціон-Гавері, недалеко від Елата, на березі Червоного моря в Єдомському краї.

27 Хірамові люди були добре обізнані з мореплавством. Тому він відрядив їх, щоб вони навчили цьому Соломонових людей.

28 А відтак разом відправились в Офір і привезли звідти 14,5 т золота для Соломона. Візит цариці Савської до Соломона 1 Почувши про Соломона та про те, як він прославив Господа, цариця Савська вирішила випробувати його складними питаннями.

2 Для цього вона прибула в Єрусалим з великим пóчетом, з караваном верблюдів, нав’ючених прянощами, великою кількістю золота та дорогоцінного каміння. А прибувши, довго розмовляла про все, що було в неї на серці.

3 Соломон відповів на всі її питання, і не було такого, щоб цар їй не міг відповісти.

4 Коли ж вона переконалася у великій мудрості Соломона та оглянула палац, який він побудував, 5 його наїдки, житло його урядовців і слуг, їхній одяг, його бенкети та цілопалення, які він приносив у Господньому храмі, її захопленню не було меж.

6 І сказала вона цареві: «Я чула у

10

своєму краї про твої діла і про твою мудрість. І все це правда.

7 Але я не вірила цьому, поки не прийшла сюди. Тепер я бачу, що мені навіть половини не розповіли з того всього, що я побачила на власні очі.

8 Щасливі твої люди і щасливі слуги твої, що кожного дня можуть стояти перед тобою і слухати мудрість твою!

9 Хвала Господеві, Богові твоєму, Який забажав поставити тебе царем над Ізраїлем. Господь з любові Своєї до Ізраїля зробив тебе царем, і ти чиниш суд та справедливість».

10 І подарувала вона цареві біля 4,5 т золота, велику кількість пахощів та коштовного каміння. Ще ніколи не поступало в Ізраїль стільки прянощів, як подарувала Соломонові цариця Савська.

11 Кораблі Хірама, які доставляли золото з Офіра, привезли також багато червоного дерева та дорогоцінного каміння.

12 З цього дерева цар зробив поручні для храму Господнього та для царського палацу, також арфи й гуслі для співаків. З того часу більше ніколи не бачено, щоб привозилось стільки дерева.

13 На прощання цар Соломон дав цариці Савській подарунки, які личило давати царям. Але крім них він дав їй і всього того, чого вона бажала та просила. Після цього вона зі своїми слугами відбула додому.

14 Щорічно Соломону надходило біля 25 т золота, 15 це крім того золота, яке він одержував від торгівлі, від купців, від усіх арабських царів та обласних намісників.

463

І ЦАРІВ 10-11

16 Із кованого золота Соломон наказав виготовити 200 великих золотих щитів. На кожний щит пішло по 3,5 кг золота.

17 Крім великих, він зробив ще 300 менших, по 1,7 кг золота на кожний щит. Всіх їх він повісив у кедровому палаці.

18 Цар зробив також великий трон із слонової кості та покрив його чистим золотом.

19 До трону вело шість сходин; задня спинка трону була заокруглена, а по боках сидіння були бильця; біля них стояло двоє левів.

20 З обох сторін сходин стояло ще 12 левів, по два на кожній сходині. Такого ще не було в жодному царстві.

21 Весь посуд у царя Соломона був із золота, і все знаряддя у кедровій палаті було із чистого золота. Із срібла нічого не виготовлялось, бо срібло за часів Соломона вважалось за ніщо.

22 Цар Соломон наймав іспанські кораблі, які разом з Хірамовими займались торгівлею. Кожні три роки кораблі повертались і привозили золото, срібло, слонову кість, мавп і павичів.

23 Цар Соломон багатством та мудрістю переважив усіх царів Землі.

24 Весь світ бажав бачити царя Соломона та почути велику мудрість, яку дав йому Бог.

25 Рік у рік до нього приходили знатні люди і приносили з собою подарунки із золота, срібла, одяг, зброю і пахощі, коней і мулів.

26 У Соломона було 1400 колісниць і дванадцять тисяч коней. Він побудував для них спеціальні міста, де їх утримував, а частину колісниць тримав при собі в Єрусалимі.

27 Ізраїль так розбагатів, що срібло стало цінитись, як просте каміння, а кедрове дерево – як вербове, яке росте в низинах.

28 Коней Соломону приводили з Єгипту і Куви. Купці купували їх в Куві за готівку.

29 Колісниця, яку купували в Єгипті, коштувала біля 1,7 кг срібла, а кінь – 425 г. Стільки ж платили за них хетські та арамійські царі.

11

Соломонів гріх 1 Цар Соломон полюбив, крім дочки фараона, багатьох чужоземних жінок: моавітянок, аммонітянок, єдомлянок, сидонянок, хетеянок, тобто жінок 2 з тих народів, про які Господь сказав синам Ізраїлевим: «Не входьте до них, а вони хай не входять до вас, бо вони прихилять серця ваші до своїх богів». Та Соломон закохувався в цих жінок.

3 В нього було 700 жінок княжого роду і 300 жінок-наложниць. І ці жінки звели його з правдивої дороги.

4 Коли Соломон постарів, вони прихилили його серце до чужих богів, і він перестав служити Господеві так, як служив його батько Давид.

5 Він став поклонятися Астарті, богині сидонській, і Молоху, гидоті аммонітській.

6 І робив Соломон зле в очах Господніх, і не слухався Господа, як слухався його батько Давид.

7 На сході від Єрусалима, на підвищенні, Соломон побудував навіть капище для Хамоса, гидоті моавській, і капище Молохові, мерзоті аммонітській.

464

І ЦАРІВ 11

8 Так він поробив для всіх чужозем- єгипетського царя, який дав йому дім, них жінок, які приносили кадило та землю і забезпечив його їжею.

19 Фараон був так задоволений Гадажертви своїм богам.

9 І запалав гнівом Господь на Соло- дом, що віддав йому в жінки сестру мона за те, що він відвернувся від Гос- своєї жінки, цариці Тахпенеси.

20 Сестра цариці Тахпенеси народипода, Бога Ізраїлевого, Який двічі явла йому сина Генувата, якого Тахпенелявся йому.

10 Соломон знав, що Господь заборо- са ввела в царський палац, і він жив у домі фараона та виховувався з його нив поклоніння лжебогам, але не слудітьми. хався Божого наказу.

21 Коли Гадад в Єгипті почув, що 11 Тоді Господь сказав Соломону: «За те, що ти знехтував Моєю заповіддю і Давид і воєначальник його війська, не підкорився Моєму наказові, Я за- Йоав, померли, то сказав фараонові: беру від тебе царство і віддам його «Відпусти мене, я повернусь у свою країну». одному з твоїх слуг.

22 Фараон відповів: «Тобі чогось не 12 Та заради твого батька Давида Я цього не зроблю при твоєму житті. Я вистачає в мене, що хочеш повернутись у свою країну?» Гадад відповів: вирву його з рук твого сина.

13 Але й у нього не відніму все цар- «Ні, але відпусти мене!»

23 Ще одним ворогом Соломона став ство. Одне коліно залишу за твоїм сином заради слуги Мого Давида і зара- Разон, син Єліади, який утік від свого ди Єрусалима, якого Я вибрав для Се- пана Адраазара, царя Суви.

24 Після того, як Давид розбив Адрабе». азара, Разон зібрав навколо себе люСоломонові вороги 14 І зробив Господь так, що Гадад, дей і очолив банду грабіжників. З нею єдомлянин з сім’ї єдомського царя, він увійшов у Дамаск і проголосив себе царем Дамаска. став ворогом Соломона.

25 Разон постійно ворогував з Ізраї15 А розпочалася ця ворожнеча ще за Давида, коли він бився з Єдомом. Йо- лем, поки жив Соломон. Разом з Гадаго воєначальник Йоав тоді прийшов дом Разон робив багато зла Ізраїлеві.

26 Повстав проти Соломона і Єровотуди, щоб похоронити мертвих, і повбивав усіх чоловіків, які залишились ам, син Навата, єфремлянина з Цереди. Його мати була вдовою і звалась живими.

16 Йоав з військом пробув там шість Церуа.

27 А оце причина, через яку Єровомісяців, аж поки не вигубив усіх чолоам збунтувався проти царя: Соломон, віків Єдома.

17 Але Гадад тоді був ще дитиною, і коли ще будував Мілло та виправляв йому вдалося врятуватися в Єгипет з пошкодження в стіні міста Давида, декількома єдомлянами, які служили батька свого, 28 звернув увагу на цього сильного у його батька.

18 Вони втекли з Мадіана і прибули в юнака, Єровоама, бо він добре справФаран; а звідти, взявши з собою лю- лявся з дорученою роботою, тому подей, прибули в Єгипет до фараона, 465

І ЦАРІВ 11-12

38 І якщо ти будеш слухняним у ставив його начальником над усіма всьому, що Я накажу тобі, ходитимеш робітниками Йосипового дому.

29 Одного разу Єровоам вийшов з Моїми äîðîãàìè, виконуватимеш заЄрусалима і по дорозі зустрів пророка повіді Мої та постанови, як робив слуАхію із Силома, одягненого в нове га Мій Давид, то Я буду з тобою. Я вбрання. На полі вони були одні. зроблю твій дім царським домом, як 30 Ахія взяв це нове вбрання, яке бу- зробив Давидові. Ти отримаєш весь ло на ньому, і розірвав його на 12 Ізраїль. шматків.

39 А нащадків Давида Я покараю за 31 Потім сказав Єровоаму: «Візьми те, що зробив Соломон, хоч і не назавсобі десять шматків, бо так говорить жди». Господь, Бог Ізраїля: «Я вирву з руки 40 Соломон намагався вбити ЄровоаСоломона царство і дам тобі десять ма, але той утік в Єгипет до Шишака, колін. (Сусакима) царя єгипетського, і перебу32 Йому залишу лише одне коліно вав там до смерті Соломона. заради слуги Мого Давида і міста Єру41 Всі інші події царювання Соломосалима, яке Я вибрав з-поміж усіх ко- нового та його мудрість записані в лілін Ізраїля. тописній книзі дій Соломона.

33 Я це зроблю за те, що він відки42 Соломон царював у Єрусалимі нувся від Мене, а став поклонятися над усім Ізраїлем 40 років. Астарті, богині сидонській, Хамосу, 43 А коли помер, похоронили його в моавському богові, і Молохові, бо- місті Давида, батька свого. На місце гові аммонітян. Він зійшов з Моїх Соломона вступив його син Ровоам. доріг, перестав виконувати заповіді Мої та постанови, як виконував їх Громадянська війна Давид, батько його.

1 Зразу після смерті Соломона Рово34 Та не заберу всього царства з руки ам відправився в Сихем, бо там зібСоломона; хай править до кінця днів рався весь Ізраїль, щоб проголосити своїх заради Давида, Мого слуги, яко- його царем. го Я вибрав і який твердо тримався 2 Почув про це і Єровоам, син Навазаповідей Моїх та постанов. та, який все ще знаходився у вигнанні 35 Я заберу царство з рук його сина і в Єгипті, куди він утік від переслідувіддам 10 колін тобі. вання Соломоном, та й повернувсь з 36 Синові Соломона Я дам лише од- Єгипту в своє місто Зеред на Єфремоне коліно, щоб у слуги Мого Давида вих горах. була завжди земля, якою управляти3 Тим часом ізраїльська громада, яка муть у Мене на виду його нащадки в зібралась в Сихемі, так сказала РовоаЄрусалимі, в місті, яке Я вибрав для мові: Свого імені.

4 «Твій батько наклав на нас тяжке 37 А тебе, Єровоаме, Я вибираю, щоб ярмо. Полегш нам тепер важку працю, ти правив над усім, чого побажає ду- якою виснажував нас твій батько, і ми ша твоя, прийнявши царство над Ізра- будемо служити тобі». їлем.

466

12

І ЦАРІВ 12

ту бичами, а я дошкулятиму вам так, як дошкуляють скорпіони!»

15 Так цар не зробив того, що просив його народ, бо так мало статись. Мусило виконатись слово Господа, яке Він сказав Єровоаму, сину Наватовому, через пророка Ахію з Силома.

16 Коли ізраїльтяни побачили, що цар не слухає їх, то сказали: «Що у нас спільного з Давидовою родиною? Може син Єссея наділив когось із нас спадщиною? Ні! Тоді – додому, Ізраїлю! Нехай син Давида царює сам над своїм домом!» І розійшлись ізраїльтяни по своїх домівках.

17 Тільки ті ізраїльтяни, які жили в містах Юди, залишились під владою Ровоама.

18 Одного разу, коли Ровоам послав Адонірама зібрати з них данину, ізраїльтяни закидали Адонірама камінням, і він помер. А Ровоам ускочив у свою колісницю і втік в Єрусалим.

19 Так Ізраїль того дня відкинувся і по сьогодні ще виступає проти Давидового дому.

20 Тим часом ізраїльтянам стало відомо, що Єровоам повернувся з Єгипту. Вони позвали його і проголосили царем над усім Ізраїлем. Тільки Юдине плем’я залишилось вірним дому Давидовому.

21 Коли ж Ровоам прибув у Єрусалим, він зібрав із колін Юди і Веніаміна 180 000 досвідчених воїнів, щоб виступити проти Ізраїля і повернути собі царство.

22 Та Господь наказав Шемаї (Самею), Божому чоловікові: 23 «Скажи Ровоаму, синові Соломона, Юдейському цареві, всьому домові Юди і Веніаміна та й усій решті народу: 467

5 Ровоам відповів: «Прийдете до мене через три дні, і я відповім вам». Народ тоді розійшовся по домах.

6 Цар Ровоам скликав старійшин, які були на службі в його батька Соломона при його житті, і запитав їх: «Що ви порадите мені відповісти цим людям?»

7 Вони сказали: «Якщо ти сьогодні станеш слугою для цього народу, говоритимеш з ними привітно та даси для них приємну відповідь, то вони завжди будуть служити тобі».

8 Але Ровоам не послухався поради старійшин, а пішов ще радитись з молодими людьми, які росли разом з ним.

9 Він запитав їх: «Що мені слід відповісти цим людям, які сказали: «Полегш нам ярмо, яке наклав на нас твій батько»?

10 Молоді друзі, які виросли з царем, відповіли: «Ось яку дай відповідь тим людям, які сказали: «Твій батько наклав на нас важке ярмо, ти ж полегш нам його»: мій мізинець товстіший за стегна мого батька.

11 Мій батько заставляв вас виконувати важку роботу, а я ту роботу зроблю ще важчою; батько гонив вас на роботу бичами, а я дошкулятиму вам, як скорпіонами».

12 Коли ж минуло три дні, і весь народ зібрався знову до царя, 13 Ровоам став говорити з народом суворо. Він не послухався поради, яку дали йому старші люди, 14 а поступив так, як сказали йому молоді люди. Цар об’явив народу: «Мій батько заставляв вас виконувати важку роботу, а я ту роботу зроблю ще важчою; батько гонив вас на робо-

І ЦАРІВ 12-13

24 «Так говорить Господь: не йдіть на війну з вашими братами, ізраїльтянами. Верніться кожен до свого дому, бо те все сталося з Моєї волі». І послухались вони Господнього слова, і порозходились по домівках.

25 А Єровоам укріпив місто Сихем в гірському краї Єфремовому і оселився в ньому. Звідти він пішов у місто Пенуїл і з нього зробив фортецю.

26 Тоді подумав Єровоам: «Царство Ізраїля знову може перейти в руки дому Давидового, 27 бо народ буде продовжувати ходити для жертвоприношень в храм Господній в Єрусалимі і серцем повернеться знову до Ровоама, царя Юдейського.Тоді конче мене вб’ють».

28 Порадившись, цар відлив двох золотих бичків і сказав народові: «Годі вам ходити в Єрусалим! Тепер, Ізраїле, ти маєш свого бога, який вивів тебе з Єгипту».

29 І поставив він одного бичка у Вефілі, а другого – в Дані.

30 Так було скоєно великий гріх, бо народ став ходити у Вефіль та Дан, щоб поклонятися золотим телятам.

31 Єровоам спорудив також храми на висотах і настановив священників з різних племен Ізраїля, племен, які не належали до синів Левія.

32 На п’ятнадцятий день восьмого місяця він встановив свято, подібне до свята, яке відзначалося в Юдеї, щоб приносити жертви бичкам, яких відлив із золота. Там же він поставив священників служити на висотах в тих храмах, яких набудував.

33 Так цар Єровоам встановив ізраїльтянам свій час для свята п’ятнадцятого дня у восьмому місяці, свої

жертвоприношення та кадіння пахощів на жертівнику, який побудував у Вефілі.

13

Бог – проти Вефіля 1 Господь наказав Божому чоловікові піти з Юдеї у Вефіль. Він прийшов туди, коли Єровоам стояв біля жертівника, щоб кадити фіміам.

2 Господь дав слово біля жертівника Божому чоловікові, і він сказав: «О, жертівниче! Ось що говорить Господь: «В домі Давида народиться син на ім’я Йосія, який принесе на тобі в жертву жерців висот, які кадять на тобі, і ти спалиш їхні кістки».

3 Того ж дня Божий чоловік дав знак на підтвердження того, що це конче збудеться. Він сказав: «Так говорить Господь: «Цей жертівник розвалиться, а попіл з нього розвіється!»

4 Зачувши ці слова Божого чоловіка, Єровоам забрав руку від жертівника і наказав: «Схопіть його!» Та коли цар це сказав, його рука задерев’яніла, і він не міг нею поворухнути.

5 Згідно чуда, зробленого Божим чоловіком по слову Господа, жертівник розвалився, а його попіл висипався на землю, 6 Тоді цар став просити Божого чоловіка: «Прошу тебе, помолись Господеві, Богові твоєму, щоб рука моя зцілилась». Божий чоловік помолився Господеві, і рука царя стала здоровою.

7 І сказав цар Божому чоловікові: «Ходи зі мною в дім, поїси, і я дам тобі подарунок».

8 Та Божий чоловік відповів цареві: «Навіть якби ти давав половину свого царства, то і тоді не пішов би з тобою і не став би їсти, й пити на цьому місці.

468

І ЦАРІВ 13

9 Господь наказав мені: «Не їж там хліба і не пий там води, і не повертайся додому тією дорогою, якою прийшов».

10 Так він пішов іншою дорогою, а не дорогою, якою прийшов у Вефіль.

11 У Вефілі жив один старий пророк. Сини його прийшли і розповіли йому все, що чоловік Божий зробив того дня у Вефілі. Вони також переказали батькові слова, які той говорив цареві.

12 Батько запитав їх: «Яким шляхом він відійшов звідси?» Сини показали дорогу, якою Божий чоловік з Юдеї пішов додому.

13 Тоді він наказав синам: «Осідлайте мені осла». Коли вони осідлали йому осла, він негайно пустився за Божим чоловіком 14 і знайшов його, коли той сидів під дубом, а там спитав його: «Чи ти той Божий чоловік, що прийшов з Юдеї?» Чоловік відповів: «Так, це я».

15 Старий пророк сказав йому: «Зайди до мене в дім і щось поїси».

16 Але Божий чоловік відповів: «Я не можу вертатися, щоб іти з тобою, і не можу їсти хліб та пити воду в тебе, 17 бо Господь наказав мені: «Не їж там хліба, не пий води і не повертайся додому тією дорогою, якою ти прийшов».

18 Тоді старий пророк сказав: «Я теж пророк, як і ти». А щоб обманути Божого чоловіка, добавив: «Ангел Господній сказав мені: «Заверни його до себе в дім, і хай він поїсть хліба та поп’є води».

19 Божий чоловік послухався старого пророка і вернувся з ним, щоб поїсти хліба та напитися води.

20 Ще вони сиділи за столом, як до

старого пророка, який завернув цього чоловіка, прийшло слово від Господа: 21 «Так говорить Господь: «За те, що ти не послухався Господнього слова і не виконав повеління Бога свого, 22 а вернувся та їв і пив на місці, про яке було тобі наказано, щоб ти не їв і не пив там, – не будеш похований з батьками своїми».

23 Коли Божий чоловік наївся й напився, пророк осідлав йому осла.

24 Той від’їхав у свою дорогу; але по дорозі на нього напав лев і вбив його. І лежав труп того чоловіка, простягнутий на дорозі, а осел і лев стояли біля нього.

25 Люди, які проходили мимо та бачили труп на дорозі, лева і осла, які стояли біля нього, пішли і розповіли про це в місті, де жив старий пророк.

26 Коли пророкові, який завернув Божого чоловіка, стало відомо про це, він сказав: «Це той Божий чоловік, який не послухався Господнього наказу, тому і видав Господь його левові, щоб він його вбив. Господь говорив, що це зробить».

27 І сказав пророк синам своїм: «Осідлайте мені осла».

28 Коли він відправився в дорогу, то знайшов тіло того чоловіка, біля якого стояли лев і осел. Але лев не зачіпав ні тіла, ні осла.

29 Пророк підняв тіло Божого чоловіка, поклав його на осла і привіз назад в місто. Там він оплакав і поховав його.

30 Він похоронив мертве тіло в своїй гробниці, а оплакуючи, промовляв: «Шкода мені тебе, брате мій!»

31 Своїм синам після похорону він заповів: «Коли я помру, поховайте ме-

469

І ЦАРІВ 13-14

не в гробниці поруч з Божим чоловіком – біля його костей покладіть мої кості.

32 Бо те, що сказав Божий чоловік у Вефілі про жертівник та про всі капища на висотах та в містах самарійських, конче збудеться».

33 Але навіть після цього Єровоам не звернув зі своєї лихої дороги. Він продовжував настановляти простих людей священниками на висотах. Хто тільки хотів, того і призначав жрецем на висотах.

34 Це був гріх, який викликав загибель і крах його царства. Друге пророцтво про Єровоама 1 Того часу занедужав син Єровоама Авія.

2 Єровоам сказав своїй жінці: «Піди переодягнися, щоб тебе ніхто не впізнав, що ти жінка Єровоама, і сходи в Силом до пророка Ахії. Це той пророк, який прорік мені, що я буду царем цього народу.

3 Візьми з собою глек меду, десяток хлібів та коржів і піди до нього. Він об’явить тобі, що буде з нашим нащадком».

4 Жінка Єровоама так зробила, як він сказав їй: вона зібралась і пішла в Силом в дім Ахії. Ахія через похилий вік дуже погано бачив.

5 Господь попередив Ахію, промовивши: «Ось іде жінка Єровоама запитати тебе про сина, який захворів». А ще Господь відкрив Ахії, що він повинен сказати цій жінці.

6 Коли Ахія зачув кроки біля дверей, він сказав: «Заходь, жінко Єровоама! Для чого тобі було переодягатись? Скажузразу: у мене для тебе погана

14

вістка.

7 Піди і скажи Єровоаму, що так говорить Господь, Бог Ізраїлів: «Я підняв тебе над народом і зробив тебе вождем народу Мого Ізраїля.

8 Я відібрав царство в Давидового дому і передав його тобі. Але ти виявився не таким, як раб Мій Давид, який тримався заповідей Моїх і від щирого серця служив Мені, виконуючи те, що Мені до вподоби.

9 Ти ж накоїв більше зла, ніж усі, які були до тебе; ти погнався за іншими богами і своїми литими з металу бовванами та непослухом гнівив Мене.

10 За це Я наведу на дім Єровоама горе. Я вигублю всіх чоловіків у домі Єровоама від раба до вільного, вимету його дім, як вимітають сміття.

11 Кожного із сім’ї Єровоама, який помре в місті, з’їдять пси, а хто помре в полі, того склюють птахи небесні. Так сказав Господь».

12 І ще сказав Ахія жінці Єровоама: «Ти можеш тепер повернутись додому, і як тільки твоя нога ступить в місто, твій син помре.

13 Його похоронять, і весь Ізраїль буде оплакувати його, бо він один з усього дому Єровоама догодив Господеві, Богові Ізраїля, і один із сім’ї Єровоама буде похований.

14 Господь поставить над Ізраїлем такого царя, який викорінить повністю дім Єровоама.

15 А Ізраїль так захитається, як висока тростина у воді. Господь вирве ізраїльтян з цієї доброї землі, яку Він дав їхнім батькам, і пожене аж за велику ріку (Єфрат ), за те, що вони розгнівали Господа, наробивши собі ідолів.

470

І ЦАРІВ 14 -15

цу, в тому числі й золоті щити, які зробив Соломон.

27 Замість них Ровоам зробив мідні і віддав їх начальникам охорони, яка охороняла входи в царський палац.

28 Кожного разу, коли цар ішов у храм Господа, охоронці несли щити, а потім відносили їх в зброярську палату.

29 Решту відомостей про Ровоама та про все, що він робив, описано в літописній книзі юдейських царів.

30 Між Ровоамом і Єровоамом точилася постійно війна.

31 Ровоам помер і був похований з батьками своїми в місті Давида. Матір його звали Наама. Вона була аммонітянка. Після нього став царем його син Авія. Царювання в Юдеї сина Ровоама Авії 1 На вісімнадцятому році царювання Єровоама, сина Навата, ізраїльського царя, в Юдеї прийшов до влади Авія.

2 Він царював у Єрусалимі три роки. Матір його звали Мааха. Це була внучка Авесалома.

3 Він творив ті само гріхи, що і його батько. Він не служив щиро Господеві, своєму Богові, як служив його дід Давид.

4 Але заради Давида Господь дав йому царство в Єрусалимі, дав йому сина і дав мир Єрусалимові, 5 бо Давид завжди догоджав Господеві і не відступав від заповідей Господніх в усі дні свого життя, крім вчинку з Урією-хетеянином.

6 Війна, яка тривала між Ровоамом і Єровоамом все його життя, 7 продовжилась і при Авії. Решта діл Авії та про все, що він робив, описано в літописній книзі юдейських царів.

471

16 Він видасть Ізраїль на поталу ворогам за гріхи Єровоама, які робив він сам, а з ним і народ».

17 За цим словом жінка Єровоама встала і пішла назад у Фірцу. Як тільки вона переступила через поріг дому, юнак помер.

18 Його похоронили, і весь Ізраїль оплакував його, як і сказав Господь через раба Свого, пророка Ахію.

19 Всі інші діла Єровоама, його війни, його царювання докладно описані в літописній книзі царів Ізраїля.

20 Він царював 22 роки. Після його смерті зійшов на престол його син Надав. Релігійне становище Юдеї при Ровоамові 21 Коли Ровоам, син Соломона, зійшов на престол у Юдеї, йому було 41 рік і царював він 17 років у Єрусалимі, в місті, яке Господь вибрав з усіх міст Ізраїля, щоб там перебувало Його ім’я. Матір його звали Наама. Вона була аммонітянка.

22 Народ Юдеї при цьому царі творив зло перед Господом. Їхні гріхи перевищували гріхи їхніх батьків.

23 Вони теж запровадили у себе висоти, кам’яні стовпи та святі стовпи. Вони набудували їх на кожному горбі і під кожним розлогим деревом.

24 Там навіть були мужчини, які служили богам, торгуючи своїми тілами і чинили гидоти, подібно, як ті народи, яких Господь прогнав перед синами Ізраїлевими.

25 На п’ятому році царювання Ровоама Шишак, єгипетський цар, напав на Єрусалим.

26 Він забрав усі скарби храму Господнього і всі скарби царського пала-

15

І ЦАРІВ 15

8 Коли ж Авія помер, його похоронили в Давидовому місті. На його місце зійшов його син Аса.

9 Це сталося на 20-му році царювання Єровоама, царя ізраїльського. Царювання Аси 10 Царював Аса в Єрусалимі 41 рік. Його бабуня, внучка Авесалома, звалась Мааха.

11 Аса догоджав Господеві, як і його предок Давид.

12 Він прогнав зі своєї землі всіх розпусників і повикидав усіх ідолів, яких наробили його попередники-батьки.

13 Він навіть бабуню свою Мааху позбавив достоїнства цариці за те, що вона встановила стовп Астарти. Аса порубав його і спалив у долині Кедрон.

14 Аса не понищив лише висот, але серце його було віддане Господеві все своє життя.

15 Він приніс в храм Господа свої та батькові дари з срібла та золота і присвятив їх Господеві.

16 Між Асою і царем ізраїльським Ваасою (Башою) була війна в усі дні їхнього царювання.

17 Вааса, цар ізраїльський, пішов першим війною на Юдею і став зводити укріплення в місті Рамі, щоб ніхто не міг ні виходити, ні входити в землю Аси, царя юдейського.

18 Тоді Аса взяв все срібло і золото, яке залишилося в храмі Господньому та царському палаці, і через своїх слуг відправив Венададу (Бен-Хададу), царю сірійському, в Дамаск. Венадад був сином Таврімона, сина Хезіонового.

19 Аса сказав йому: «Укладім між собою союз, як він був укладений між

моїм батьком і твоїм. Ось я посилаю тобі в дар срібло і золото. Зламай союз, який існує в тебе з Ваасою, царем ізраїльським. Тоді він відступиться від мене».

20 Венадад погодився і послав своє військо проти ізраїльських міст. Він захопив Аїн, Дан, Авел-Бет-Мааху, Кіннѐрот із землями біля західного побережжя Галилейського озера, – всю Нефталимову землю.

21 Дізнавшись про це, Вааса покинув будівництво в Рамі і повернувся в Фірцу.

22 Тим часом Аса підняв усіх без вийнятку юдеїв і забрав із Рами все каміння та дерево, яким Вааса мав укріпити місто. Цар Аса переніс все це і укріпив Гіву Веніамінову та Міцпу.

23 Всі інші діла Аси, його подвиги та все, що він робив, усі міста, які він побудував, описані в літописі юдейських царів. На старості він хворів на ноги.

24 А коли спочив, його похоронили разом з батьками своїми в місті Давида, свого предка. Після нього на царський престол вступив його син Йосафат. Царювання Надава в Ізраїлі 25 Надав, другий син Єровоама, став царем в Ізраїлі, коли в Юдеї вже другий рік царював Аса. Процарював Надав в Ізраїлі всього два роки.

26 Він робив зло перед Господом і грішив так, як і його батько, а своїми гріхами звів і весь ізраїльський народ.

27 Вааса, син Ахії, з племені Іссахара, вчинив проти Надава змову і в місті Гаватоні філистимському вбив його. Це сталося, коли Надав очолював похід ізраїльтян проти Гаватона.

472

І ЦАРІВ 15-16

28 Вааса вбив Надава і став царем на його місці, коли в Юдеї вже третій рік царював Аса.

29(31) Про решту дій Надава та його вчинки написано у літописній книзі ізраїльських царів. Царювання Вааси в Ізраїлі 30(29) Як тільки Вааса став царем, то не залишив жодної живої душі з родини Єровоама. Всі були знищені, як і сказав Господь через слугу Свого Ахію-силомлянина, 31(30) за гріхи, які коїв сам та через які ввів у гріх весь ізраїльський народ. Крім цього він гнівив Господа, Бога Ізраїлевого, своїм непослухом.

32 Вааса, син Ахії, захопивши престол над усім Ізраїлем, (на третьому році царювання в Юдеї Аси), процарював у місті Фірці 24 роки.

33 В усі ці роки між Асою і Ваасою, царем ізраїльським, постійно точилася війна.

34 Вааса робив зло перед Господом і робив ті само гріхи, що і Єровоам, який ввів у гріх ізраїльський народ.

16 1 І було слово Господнє до Єгу, сина Ананієвого, проти Вааси: 2 «Я підняв тебе з пороху і зробив тебе вождем Мого народу Ізраїля. Але ти пішов дорогою Єровоама і повів за собою весь Мій народ, і він своїми гріхами доводить Мене до гніву.

3 Ось за це Я знищу тебе, Вааса, а з тобою і весь твій дім. Я зроблю з ним те саме, що зробив з домом Єровоама, сина Навата: 4 кожного із сім’ї Вааси, який помре в місті, з’їдять пси, а хто помре в полі, того склюють птахи небесні».

5 Це слово Господнє, яке було дане через пророка Єгу, сина Ананія, до Вааси і його дому, не лише за все те зло, що він робив перед очима Господа, прогнівивши Його ділами рук своїх, за що одержав присуд такий, як і Єровоам, але й за те, що винищив цей дім.

6 Всі інші діла Вааси, його подвиги та все, що він робив, описані в літописі ізраїльських царів.

7 Вааса помер і був похований у Фірці. Замість нього став царем Іла, його син. Царювання Іла в Ізраїлі 8 На двадцять шостому році царювання юдейського царя Аси в Ізраїлі став царем Іла, син Вааси. Царював він у Фірці два роки.

9 Один із його слуг, Зімрі, начальник над половиною колісниць, влаштував змову проти нього, і коли Іла в домі Арси, головного над палацом у Фірці, напився, 10 туди ввійшов Зімрі і вбив царя. Це сталося на двадцять сьомому році царювання Аси в Юдеї. Замість Іли на його місце став Зімрі. Царювання Зімрі в Ізраїлі 11 Як тільки Зімрі зайняв престол, він винищив усю сім’ю Вааси. Він не залишив жодного мужчини з сім’ї Вааси. Зімрі убив також всіх родичів і друзів Вааси.

12 Так виконалось слово Господнє, яке Він промовив проти Вааси через пророка Єгу (Іуя).

13 А сталося все це за гріхи Вааси і його сина Іли, які вони робили самі і якими вводили в гріх ізраїльський народ своїми численними ідолами, чим довели до гніву Господа, Бога Ізраїля.

473

І ЦАРІВ 16

25 Омрі робив зло перед Господом і 14 Решта дій Іли і все, що він робив, записане в літописній книзі ізраїль- грішив більше всіх своїх попередників. ських царів.

26 Він ходив дорогами Єровоама, си15 Зімрі зійшов на престол на двадцять сьомому році царювання Аси в на Навата, і вводив у гріх народ ІзЮдеї. Царював Зімрі в Фірці всього раїля своїми ідолами, чим і накликав сім днів. Ізраїльтяни в цей час три- на себе гнів Господа, Бога Ізраїлевого.

27 Решта про Омрі, про його життя мали в облозі філистимське місто Гата подвиги записано в літописній ватон.

16 Коли в ізраїльському таборі почу- книзі царів Ізраїля.

28 Омрі помер, і поховали його в ли, що Зімрі зробив змову і вбив царя, то весь Ізраїль того ж дня проголосив Самарії. Замість нього став царем його син Ахав. царем Омрі, воєначальника армії. Царювання Ахава 17 Омрі негайно зняв облогу з Гава29 На тридцять восьмому році царютона і обложив Фірцу.

18 Коли Зімрі побачив, що місто зда- вання Аси в Юдеї в Ізраїлі зійшов на лось, він ввійшов в укріплену башту престол Ахав, син Омрі, і царював він царського палацу і підпалив її. Там він у Самарії над Ізраїлем 22 роки.

30 Ахав, син Омрі, робив зло перед спалив царський палац і самого себе.

19 Це було відплатою йому за його Господом ще більше за попередніх царів. злочин та опоганення народу Ізраїля.

31 Мало того, що він грішив гріхами 20 Решту дій Зімрі і його змову опиЄровоама, сина Наватового, але і взяв сано в літописі ізраїльських царів. за жінку Єзавель, дочку сидонського Омрі, цар Ізраїля 21 Ізраїльський народ в цей час роз- царя Етваала, і запровадив служіння ділився на дві частини. Одна частина та поклоніння Ваалові.

32 Він спорудив жертівник Ваалові у народу підтримувала Фамнія, сина Гіната, щоб зробити його царем, а друга Вааловому храмі в Самарії, 33 встановив спеціальний стовп для – виступала за Омрі.

22 Народ, який підтримував Омрі, поклоніння Астарті і більше всіх ізрабув сильнішим, ніж народ, який висту- їльських царів, його попередників, ропав за Фамнія, сина Гіната. Але Фам- бив те, що було не до вподоби Господу, Богу Ізраїлевому. ній помер, і царем Ізраїля став Омрі.

34 За царювання Ахава якийсь Ахиїл 23 На тридцять першому році царювання Аси, царя юдейського, Омрі з Вефіля заново відбудував місто Єристав царем Ізраїля і царював 12 років. хон. Коли він робив закладини міста, З цих дванадцяти років він шість про- помер його старший син, Авірам. А коли поставив ворота міста, помер і царював у Фірці.

24 Омрі купив гору Семерон у Семи- його найменший син Сегув. Так викора (Шемера) за 2 таланти срібла (біля 70 налось слово Господнє, яке Він сказав через Єшую, сина Навинового. кг) і заснував на ній місто, яке назвав (Єш. 6:26). Самарією, іменем власника гори Семира.

474

І ЦАРІВ 17

17

а потім приготуєш для себе і для свого сина.

14 Господь, Бог Ізраїля, сказав: «Му1 Ілля з міста Тішбі в Галааді сказав Ахавові: «Так певно, як живе Господь, ка в кадубі і масло в глечику не убуде Бог Ізраїля, якому я служу, в ці роки, до того дня, аж поки Господь не поякі настають, не буде тут ні роси, ні шле дощ на землю».

15 Жінка пішла і зробила так, як скадощу. Дощ піде тільки тоді, коли я зав їй Ілля. Тепер їжі стало вдосталь і скажу». для Іллі, і для жінки, і для її сім’ї на 2 І сказав Господь Іллі: 3 «Піди звідси на схід і заховайся бі- протязі тривалого часу.

16 Мука в діжці не кінчалась, і масло ля потоку Хората (Хорафа) на східній в посудині не убувало, як було сказано стороні від Йордану.

4 Воду питимеш там з потоку, а кру- через Іллю.

17 Та сталося так, що занедужав син кам Я накажу приносити тобі їжу».

5 І зробив Ілля за словом Господнім: господині цього дому, і недуга вияпішов до потоку Хората, який на схо- вилась настільки важкою, що він перестав дихати. ді Йордану, і залишався там.

18 Тоді жінка сказала Іллі: « Що те6 Круки приносили йому кожного ранку і кожного вечора хліб, а пив він пер я маю робити, Божий чоловіче? Чи не для того ти прийшов, щоб нагаз потоку.

7 По деякому часі потік висох, тому дати про мої гріхи та умертвити мого сина?» що не було дощів, 19 Ілля відповів: «Дай мені твого си8 і Господь сказав Іллі: 9 «Іди в Сарепту сидонську і зали- на сюди». Він взяв його з її рук, відніс шайся там. Я звелів вдові годувати те- в кімнату, де він жив, і поклав хлопця на свою постіль. бе».

20 Після цього Ілля помолився Гос10 Коли Ілля підійшов до міських воріт Сарепти, він побачив жінку, яка подеві: «О, Господи, Боже мій! Невже збирала дрова. Ілля сказав їй: «Прине- ти і вдові, в якої я живу, спричиниш си мені, будь-ласка, трохи води напи- зло, умертвивши її сина?»

21 Тоді він тричі простягнувся над тися з твого глечика».

11 Коли вона пішла по воду, Ілля хлопцем і став благати: «Господи, Богукнув їй услід: «Візьми заодно і шма- же мій! Поверни душу цього хлопця в тіло його!» ток хліба!»

22 Господь почув молитву Іллі: жит12 Жінка відповіла: «Живий Господь, Бог твій знає, що в мене немає хліба. тя хлопця вернулось, і він ожив.

23 Ілля взяв хлопця і привів його Є пригорща муки в діжці та трошки олії в глечику. Оце назбираю дров, вниз зі своєї верхньої кімнати. Він приготую їжу для себе та свого сина, а вручив його матері і сказав: «Бачиш, син твій живий!» як з’їмо, то потім помрем з голоду».

24 А жінка сказала: «Тепер я знаю, 13 І сказав їй Ілля: «Не бійся. Іди додому і зроби так, як ти сказала. Тільки що ти чоловік Божий, і слово Господспочатку спечи коржа і принеси мені, нє – в устах твоїх!»

475 Пророк Ілля

І ЦАРІВ 18

Ілля знищує пророків Ваала 1 Ішов третій рік, відколи не було дощу. Господь сказав Іллі: «Піди і покажись Ахавові, бо Я скоро пошлю дощ».

2 Ілля пішов на зустріч з Ахавом. А стояв того часу в Самарії страшний голод.

3 Тим часом Ахав позвав до себе начальника царського палацу Авдія. Авдій був дуже богобоязливою людиною; 4 навіть коли Єзавель вбивала Господніх пророків, Авдій взяв сто з них і переховував у двох печерах, по п’ятдесят в кожній, забезпечуючи їх їжею та водою.

5 Ахав сказав Авдію: «Збираймося, та пройдім по землі, може де знайдемо джерело або потік, або хоч трохи зеленої трави, щоб прогодувати коней та мулів, інакше прийдеться порізати худобу».

6 Щоб обійти весь край, вони розділили його на дві частини. Ахав пішов в одну сторону, Авдій пішов у другу.

7 По тій дорозі, якою йшов Авдій, зустрівся йому Ілля. Авдій упізнав його, поклонився йому до землі і сказав: «Чи це справді ти, мій пане Ілля?»

8 Ілля відповів: «Так, це я. Піди і скажи твоєму пану: «Ілля тут».

9 Авдій запитав: «Якщо я скажу Ахаву, що знаю, де ти, то чи не вб’є він мене? Чим я провинився, що ти хочеш, щоб я загинув?

10 Як живий Господь, твій Бог, так вірно і те, що не залишилось жодного царства і народу, куди б не посилав мій пан, тільки б знайти тебе. А коли говорили йому, що тебе нема, він брав

18

клятву з того народу чи царства, що не можуть знайти тебе.

11 Тепер же ти посилаєш мене сказати моєму панові: «Ілля тут».

12 Та якщо я навіть піду і скажу Ахаву, що ти тут, а Господь занесе тебе куди-небудь в інше місце, то Ахав, не побачивши тебе, вб’є мене. А я з юних років поклоняюсь Господеві.

13 Хіба пан мій не чув, що я зробив, коли Єзавель вбивала Господніх пророків? Як я заховав від неї сто пророків Господа в двох печерах, по п’ятдесят в кожній, і як забезпечував їх їжею і водою?

14 А тепер ти посилаєш мене до мого пана сказати: «Ілля тут». Він вб’є мене!»

15 Ілля відповів: «Як вірно те, що живий Господь Всемогутній, Якому я служу, так вірно й те, що сьогодні я побачусь з Ахавом».

16 Авдій пішов до Ахава і сказав йому, де знаходиться Ілля. Ахав негайно вийшов назустріч Іллі.

17 А коли побачив його, запитав: «Чи це не той, що накликав на Ізраїль біду?»

18 Ілля відповів: «Не я накликав на Ізраїль біду, а ти і твоя сім’я, бо ви відкинули Господа, а стали поклонятися ваалам.

19 А тепер збери до мене весь Ізраїль на гору Карміл і приведи 450 пророків Ваала та 400 пророків Астарти, яких годує Єзавель».

20 І зібрав Ахав весь Ізраїль та всіх пророків на гору Карміл.

21 Ілля звернувся до народу словами: «Скільки ще ви будете вирішувати, за ким іти? Коли Господь є Бог, то ходіть за Ним, а якщо Ваал, – то за ним

476

І ЦАРІВ 18

ідіть!» Народ нічого не відповідав йому.

22 Тоді Ілля сказав їм: «Я один залишився з пророків Господніх, а у Ваала чотириста п’ятдесят пророків.

23 Приведіть сюди двох биків. Нехай пророки виберуть собі одного бика, розрубають і покладуть на дрова, але не підпалюють, а Я приготовлю другого. Я теж покладу його на дрова і не підпалюватиму.

24 Тоді помолимося – ви своєму богові, а я помолюсь моєму Господеві. Той бог, який відповість на молитву і пошле вогонь на дрова, той і є ñïðàâ æí³é Бог». Весь народ відповів: «Добре!»

25 Ілля звернувся до пророків Ваала: «Вас багато, тому ви першими беріть і приготовляйте жертву. Ви можете молитися своєму богові, але вогню не підкладайте!»

26 Вони взяли бика, якого їм дали, розсікли його і поклали на дрова та й заходилися звати Ваала. З ранку до обіду звали вони Ваала, благаючи: «Ваале, Ваале, почуй нас!» Та не було ні голосу, ні відповіді. Тоді стали вони скакати та стрибати перед жертівником. Але і це не допомагало – вогонь не загорявся.

27 Опівдні Ілля став насміхатися над ними та радити: «Кличте голосніше! Він бог, і в нього можуть бути важливі справи. А, може, він пішов справити нужду або спить, – то треба розбудити!»

28 Ті стали кричати ще дужче і за своїм звичаєм стали різати себе мечами та колоти піками, поки не полилася кров.

29 Пройшло півдня, а вони все ще біснувались і так до самого часу вечірнього жертвоприношення. Та ніхто їх не почув, ніхто не відгукнувся і не дав відповіді.

30 Тоді Ілля звернувся до всього народу і сказав: «Підійдіть до мене!» Коли народ приступив до нього, Ілля взявся відновлювати зруйнований жертівник.

31 Для цього він взяв 12 каменів – за числом племен, нащадків Якова, якому Господь сказав: «Твоє ім’я буде Ізраїль», спорудив жертівник, а навколо жертівника прокопав рів на дванадцять відер води.

33 Потім розклав дрова, зарізав бика і поклав його на дрова.

34 І сказав до народу: «Наберіть четверо відер води і вилийте на жертву і на дрова». Після цього сказав: «Повторіть!» Люди вилили ще четверо відер води. Накінець він попросив: «Зробіть це і в третій раз».

35 Вода збігла з жертівника і заповнила весь рів.

36 Настав час вечірнього жертвоприношення. Пророк Ілля підійшов до жертівника і сказав: «О, Господи, Боже Авраама, Ісака і Якова! Покажи сьогодні, що Ти – Бог Ізраїля, а я – Твій слуга. Я зробив усе, що Ти мені наказав.

37 Господи, дай відповідь на молитву мою, щоб люди дізнались, що Ти, Господи, – Бог. Тоді вони дізнаються, що Ти знову повертаєш їх до Себе».

38 І впав вогонь Господній з неба і пожер всепалення, дрова, каміння і землю навколо жертівника. Він також висушив усю воду в канаві.

477

І ЦАРІВ 18-19

пророків. Якщо я цього не зроблю, хай боги скарають мене».

3 Як почув це Ілля, то дуже злякався і втік, щоб врятувати своє життя. Він прийшов у Вірсавію юдейську і там залишив свого слугу, який був при ньому.

4 А сам цілий день ішов по пустині. Стомившись, він сів під кущем і став просити собі смерті. Він сказав: «Господи, досить з мене! Забери моє життя, бо я не кращий за своїх батьків».

5 А коли ліг під кущем і заснув, ангел Господній торкнувся його і сказав: «Встань і поїж!»

6 Ілля, оглянувшись, побачив коржа, спеченого на жару, і глечик води. Він поїв, попив води і продовжив відпочивати.

7 Ангел Господній прийшов удруге і, торкнувшись, сказав: «Вставай, ще поїж, щоб у тебе вистачило сил для далекої дороги».

8 Підкріпившись тією їжею, Ілля йшов сорок днів і сорок ночей, аж поки не прийшов до Божої гори Хорив.

9 Там він зайшов у печеру і переночував. І надійшло до нього слово Господнє. Господь сказав: «Ілля! Чого ти тут?»

10 Ілля відповів: «Господи, мені прикро, бо сини Ізраїля покинули Твій завіт, зруйнували Твої жертівники, повбивали пророків. Залишивсь я один, але і на мою чигають душу».

11 Сказав Господь Іллі: «Вийди і Ілля на горі Сінай стань на горі перед лицем Господа.

1 Цар Ахав розповів Єзавелі про все, Господь пройде біля тебе». (Вих.33:12що зробив Ілля, та про те, що він ме- 23). І ось налетіла така потужна буря, що здувала гори і трощила скелі. Та не чем повбивав її пророків.

2 Тоді Єзавель послала до Іллі пос- в бурі був Господь. Після бурі стався ланця сказати: «Обіцяю, що завтра о землетрус. І не в землетрусі був Госцій порі я вб’ю тебе, як ти вбив моїх подь.

478

39 Коли люди побачили це, то впали на землю і закричали: «Господь є Бог! Господь є Бог!»

40 Тоді Ілля звелів: «Схопіть Ваалових пророків! Не дайте жодному з них втекти!» Люди схопили їх, а Ілля завів їх до потоку Кісон і там повбивав їх. Бог посилає дощ 41 І сказав Ілля царю Ахаву: «Поспіши піти поїсти та попити, бо наближається великий дощ».

42 І пішов Ахав їсти й пити, а Ілля піднявся на гору Карміл. Там він нахилився до землі так, що голова діставала колін, і сказав слузі: 43 «Встань і піди подивися в сторону моря». Слуга пішов, а як повернувся, сказав: «Я там нічого не побачив». Ілля послав його вдруге подивитися. Так повторювалося до семи разів.

44 На сьомий раз слуга вернувся і сказав: «Я бачу маленьку хмаринку, завбільшки з долоню, яка наближається від моря». Тоді Ілля каже слузі: «Іди до царя Ахава і скажи: «Запрягай свою колісницю і їдь додому, щоб не застав тебе дощ».

45 І вмить небо затяглось темною тучею, подув вітер, і полив сильний дощ. Ахав сів у колісницю і помчався в Ізреель.

46 А на Іллю зійшла Господня сила, і він, підв’язавши одяг, побіг до входу в Ізреель, випередивши Ахава.

19

І ЦАРІВ 19-20

21 Єлисей пішов, взяв пару волів і заколов їх. А коли зварив м’ясо на дерев’яних частинах плуга та упряжі, то роздав їсти людям. Тоді Єлисей пішов за Іллею і став його помічником. Війна між Сірією та Ізраїлем 1 Венадад, цар Сірії, зібрав все своє військо, а з ним 32 царі зі своїми кіньми і колісницями разом розпочали війну з Самарією – обложили місто.

2 Він прислав послів до Ахава, ізраїльського царя, сказати: 3 «Так говорить Венадад: «Те золото і срібло, що ти маєш – моє воно; жінок твоїх і дітей я залишаю тобі».

4 Цар ізраїльський відповів йому: «Пане мій царю, я згідний, що все, що у мене є, воно належить тобі».

5 Та посли вернулись до Ахава і сказали: «Так говорить Венадад: «Раніше я тобі говорив, що ти повинен віддати мені все золото твоє і срібло, а тепер кажу, що, крім золота і срібла, ти повинен віддати мені твоїх жінок і дітей.

6 Завтра о цій порі до тебе прийдуть мої слуги, щоб оглянути твій дім і доми твоїх слуг. Що їм сподобається з побаченого, ти мусиш віддати, і вони доставлять мені».

7 Тоді цар ізраїльський скликав усіх старійшин країни і сказав їм: «Погляньте, Венадад накликає на нас біду. Якщо першого разу вимагав золота і срібла, і я не відмовив йому, то тепер хоче забрати ще й наших жінок і дітей».

8 Старійшини відповіли: «Не слухай його і не погоджуйся».

9 І сказав він послам Венадада: «Скажіть пану моєму царю, що я готовий виконати все, про що він говорив першого разу. Але я відкидаю домагання 479

12 Після землетрусу зійшов вогонь. Але і у вогні не було Господа. Після вогню був тихий і ніжний голос.

13 Коли Ілля почув цей голос, він закрив лице плащем, вийшов і став біля входу в печеру. Той голос проговорив до Іллі: «Ілля, чому ти тут?»

14 Ілля відповів: «Господи, я палаю ревністю за Тебе, бо сини Ізраїля покинули Твій завіт, зруйнували Твої жертівники, повбивали пророків. Залишивсь я один, але тепер і на мою чигають душу».

15 І сказав йому Господь: «Вернися тією самою пустельною дорогою, якою ти йшов до Дамаска. А коли прибудеш в Дамаск, помаж Хазаїла царем над Сірією.

16 Потім помаж Єгу, сина Намесії, царем над Ізраїлем. А Єлисея, сина Сафатового, з Авел-Мехоли, помажеш на пророка замість себе.

17 Хто втече від меча Хазаїла, того вб’є Єгу, а хто втече від меча Єгу, того вб’є Єлисей.

18 Та і після цього в Ізраїлі залишиться 7 тисяч чоловік, коліна яких не згиналися перед Ваалом і уста яких не цілували його». Єлисей стає пророком 19 І пішов Ілля звідти, і знайшов Єлисея, Сафатового сина у полі, де орало дванадцять пар упряжок волів. Єлисей орав дванадцятою. Ілля підійшов до Єлисея і простягнув йому свій плащ.

20 Той, залишивши своїх волів, побіг слідом за Іллею і сказав: «Дозволь мені піти і на прощання поцілувати свою матір і свого батька. Тоді я піду за тобою». Ілля відповів: «Гаразд, іди і вертайсь назад».

20

І ЦАРІВ 20

18 Але він сказав: «Може вони вийцаря, які він висуває другого разу». Посли принесли відповідь царю Бен- шли не воювати, а йдуть просити миру – ми повинні взяти їх живими!» хададу, 19 Молоді воїни окружних начальни10 Тоді Венадад через своїх послів звелів передати: «Я повністю знищу ків першими заатакували противника, Самарію! Я обіцяю її зруйнувати так, бо ізраїльське військо йшло позаду.

20 Кожний з молодих воїнів зразу ж що не залишиться навіть по жмені пороху самарійського для кожного з поразив намертво свого ворога, і сімоїх воїнів! Якщо я цього не виконаю, рійці кинулись тікати. Тоді й ізраїльтяни погнались за ними. Все ж Венахай боги знищать мене!»

11 Тоді цар ізраїльський відповів: дадові вдалось врятуватись на коні, «Скажіть Венададу: «Той, хто ще не що був запряжений в одну з коліспереміг, хай не хвалиться перемогою». ниць.

21 Так Ахавові вдалось нанести сі12 Царю Венададу принесли це послання саме тоді, коли він пиячив у па- рійському війську ганебну поразку та латці з іншими царями. Венадад тоді захопити багато коней і колісниць.

22 Тоді до ізраїльського царя підійнаказав своїм воєначальникам: «Пришов пророк і сказав: «Наступної весни готуйтесь виступати!»

13 Тим часом один пророк підійшов сірійський цар Венадад знову вистудо Ахава, царя ізраїльського, і сказав: пить проти тебе. Ти повинен підготу«Так говорить тобі Господь: «Ти ба- ватись до цього; міркуй добре, що мачиш це велике полчище? Сьогодні во- єш робити». Другий похід Венадада но буде в твоїх руках, щоб ти знав, що на Ізраїль Я – Господь».

23 Слуги сірійського царя Венадада 14 Ахав спитав: «Хто в цьому допоможе мені?» Пророк відповів: «Гос- сказали йому: «Бог Ізраїля – це Бог подь сказав: «Зовсім молоді воїни, гір, тому вони й перемогли нас. Та яких мають начальники округів». Тоді коли ми станемо битися з ними на рівцар спитав: «Хто розпочне бій?» Про- нині, то перемога буде за нами.

24 Ти повинен зробити ось що: хай рок відповів: «Ти!»

15 Ахав зібрав молодих воїнів окру- командують арміями не царі, а їхні жних начальників – всього 232 воїни воєначальники; 25 війська набери стільки, як було – і поставив їх на чолі ізраїльського війська, якого налічувалось 7 тисяч першого разу – стільки ж коней і колісниць; ми битимемось на рівнині. На чоловік.

16 Атака розпочалась опівдні. Вена- цей раз ми конче переможемо». Ведад в цей час напився і був п’яний надад послухався їхньої поради і зроразом із тридцятьма двома царями, які бив так, як вони сказали.

26 Навесні Венадад зібрав сірійців і брались допомогти йому.

17 Молоді воїни, які очолювали ізра- виступив під Афек, щоб воювати з Ізїльське військо, виступили першими. раїлем.

27 Ізраїльтяни теж були готові. Вони Венададові негайно донесли, що ізранабрали всього необхідного і вирушиїльське військо вийшло з міста.

480

І ЦАРІВ 20

34 Венадад сказав йому: «Ахаве! Я віддаю тобі всі міста, які мій батько відібрав у твого батька. Тобі дозволяю мати свої торгові майдани в Дамаску, як мій батько мав їх в Самарії». Ахав відповів: «Коли так, то при цій умові я тебе відпускаю». І звільнив Венадада.

35 Згідно Господнього слова один пророк сказав другому пророкові: «Вдар мене!» Але той відмовився.

36 Тоді перший пророк промовив: «За те, що ти відмовився виконати наказ Господа, як тільки підеш від мене, на тебе нападе лев». Після того, як цей чоловік пішов звідти, його зустрів лев і умертвив.

37 Перший пророк зустрів ще одного чоловіка і сказав йому: «Бий мене!» Той чоловік ударив пророка і поранив його.

38 Тоді пророк закрив лице своє покривалом, щоб його ніхто не впізнав, і пішов на дорогу, де мав їхати цар.

39 Коли цар наблизився, пророк сказав йому: «Я ходив у бій, і один з моїх товаришів взяв у полон ворожого воїна та й сказав: «Постережи цього чоловіка. Якщо він втече, ти поплатишся життям або заплатиш штраф в один талант срібла».

40 Коли я зайнявся своїми справами, полонений втік». І сказав цар ізраїльський: «Бачиш, ти сам собі виніс вирок – тепер відповідай».

41 Тоді пророк раптом зняв покривало з голови, і цар впізнав у ньому пророка.

42 Пророк сказав цареві: «Так говорить Господь: «Ти відпустив чоловіка, який повинен був померти. Тому тепер твоя душа буде замість його душі, і твій народ – замість його народу.

481

ли сірійцям назустріч. Свій табір ізраїльтяни розкинули навпроти сірійського. Цей табір нагадував дві овечі отари проти зграї вовків – сірійської армії, що заполонила весь простір довкола.

28 Божий чоловік підійшов до царя ізраїльського і промовив: «Господь сказав: «Сірійці говорять, що Я, Господь, являюсь тільки Богом гір, а не Богом долин. Сьогодні вони переконаються, що це не так, ти розіб’єш цю навалу і знатимеш, що Я – Господь!»

29 Війська стояли одні проти одного сім днів, а сьомого дня розпочався бій. За один день ізраїльтяни вбили 100 тисяч сірійської піхоти.

3 Рештки їхнього війська втекли в Афек, але і там наздогнала їх смерть – міська стіна обвалилась, і під нею загинуло 27 тисяч чоловік. Венадад втік і заховався в одній з внутрішніх кімнат.

31 Слуги порадили йому: «Ми чули, що ізраїльські царі милостиві. Дозволь нам піти до ізраїльського царя в мішковині і з вірьовками на голові. Може він пощадить твоє життя».

32 Вони одягнулись в мішковину, поклали вірьовки на голову та й пішли до ізраїльського царя. А там сказали: «Твій слуга Венадад просить: «Пожалій моє життя». Ахав відповів: «А хіба він живий? Та це ж брат мій».

33 Люди Венадада сприйняли ці слова як ознаку того, що Ахав не вб’є Венадада, бо ж Ахав назвав його братом. Вони спохватились і потвердили: «Так! Він твій брат!» Ахав сказав: «Приведіть його до мене!» А коли Венадада привели, Ахав посадив його поруч з собою в свою колісницю.

І ЦАРІВ 21

43 І пішов цар ізраїльський додому в Самарію сумний та опечалений».

21

Виноградник Навуфея (Навота)

1 А був біля палацу Ахава в Ізреелі виноградник Навуфея-ізреельтянина.

2 Якось Ахав сказав Навуфею: «Віддай мені свій виноградник, бо він знаходиться поруч з моїм палацом. Я хочу зробити з нього огород. Замість нього я тобі дам кращий від цього або заплачу тобі грошима».

3 Навуфей відповів Ахавові: «Боронь мене, Боже, щоб я віддав спадщину моїх батьків!»

4 Ахав прийшов додому злий і незадоволений від того, що Навуфей сказав: «Я не можу поступитись спадщиною моїх батьків». Ахав ліг в постіль, відвернувся і відмовився навіть від їжі.

5 Жінка Ахава, Єзавель, ввійшла до нього і запитала: «Що трапилось? Чого ти затужив так, що й хліба не їси?»

6 Він відповів: «Я попросив Навуфея-ізреельтянина, щоб він уступив мені свій виноградник за гроші або навзамін за другий, але він відмовив мені».

7 Тут Єзавель мовить йому: «Добрий же з тебе цар над Ізраїлем! Встань, їж і не журися».

8 Вона написала від імені Ахава листи, поставила на них царську печать і відправила їх до старійшин та вельмож, які проживали в тому ж місті, що і Навуфей.

9 В листах вона написала: «Оголосіть день для посту і зберіть всіх жителів міста, а на видному місці посадіть Навуфея.

10 Підберіть декілька негідних людей, які свідчили б проти нього і казали: «Ми чули, як Навуфей ганьбив Бога і царя». Потім виведіть його за місто і вбийте його камінням».

11 І зробили старійшини з вельможами, які жили в одному місті з Навуфеєм так, як наказала їм Єзавель в листах: 12 оголосили піст, зібрали того дня весь народ і поставили перед народом Навуфея; 13 потім прийшло двоє тих чоловіків, сіли проти Навуфея і стали свідчити та казати людям: «Ми чули, як Навуфей ганьбив Бога і царя». Тоді вивели його за місто і побили камінням на смерть.

14 І послали до Єзавелі сказати: «Навуфей помер».

15 Як тільки Єзавель почула, що Навуфей убитий камінням і помер, вона сказала Ахаву: «Навуфей мертвий, іди і забирай виноградник Навуфея-ізреельтянина, якого він відмовився продати тобі».

16 Коли Ахав почув про це, він встав і пішов, щоб взяти собі виноградник.

17 Тим часом Господь сказав пророкові Іллі з Тішбі: 18 «Піди назустріч Ахаву, царю ізраїльському в Самарії, він саме знаходиться в винограднику Навуфея, куди прийшов, щоб забрати його собі.

19 Скажи Ахаву: «Так говорить Господь: «Ахав, ти вбив чоловіка та ще й забираєш його спадщину? Тоді ось що чекає тебе: на тому місці, де пси лизали кров Навуфея, вони будуть лизати твою кров».

20 Ахав сказав Іллі: «Ти знову знайшов мене, враже!» Ілля відповів: «Так, я знайшов тебе, бо ти запродав себе

482

І ЦАРІВ 21-22

непослуху, щоб грішити проти Господа.

21 Так говорить Господь: «Я вигублю твій дім. Я знищу кожного чоловіка в твоїй сім’ї.

22 Я зроблю твій дім, як дім Єровоама, сина Навуфеєвого, і як дім Вааси, сина Ахії, бо ти довів Мене до гніву, а Ізраїля ввів у гріх».

23 А про Єзавель Господь сказав: «Пси з’їдять тіло твоєї жінки, Єзавелі, в місті Ізреель.

24 Того із сім’ї Ахава, хто помре в місті, з’їдять пси, а того, хто помре на полі, склюють птахи небесні».

25 Ще не було такого чоловіка, який робив стільки зла перед Госпдом, як Ахав; на додаток ще й жінка його допомагала йому вводити в гріх Ізраїль.

26 Поклоняючись ідолам, Він опустився до рівня амореїв, яких Господь прогнав з-перед лиця Ізраїля».

27 Коли Ахав почув ці слова пророка, то одягнувся в ганчір’я і оголосив піст. В цьому одязі він і спав, і ходив, показуючи свій смуток.

28 І сказав Господь пророку Іллі з Тішбі: 29 «Я бачу, що Ахав упокорився переді Мною. Тому не наведу на нього всього того лиха, але наведу горе на його сім’ю».

22

Смерть Ахава

1 На протязі наступних трьох років між Сірією і Ізраїлем панував мир.

2 Але на третій рік, коли Йосафат, цар юдейський, прибув у гості до ізраїльського царя, 3 Ахав сказав своїм вельможам: «Чи пам’ятаєте ви, що Рамот Галаадський

– то наша земля? Чому тоді ми нічого не робимо, щоб повернути її назад?»

4 І запитав Ахав царя Йосафата: «Чи не погодишся ти йти зі мною на війну проти сірійців?» Йосафат відповів: «Я – як і ти; мій народ – як і твій народ; мої коні – як і твої коні.

5 Але треба спочатку запитати поради у Господа».

6 Тоді цар ізраїльський зібрав своїх пророків, а їх набралось біля 400 чоловік, і запитав їх: «Чи можу я йти війною на Рамот галаадський?» Пророки відповіли: «Так, іди! Господь допоможе тобі!»

7 Тоді Йосафат каже: «Чи не знайдеться тут Господнього пророка? Якщо такий є, ми повинні запитати і його».

8 Цар ізраїльський відповів Йосафату: «Є тут один пророк, через якого можна запитати у Господа. Але я його не можу терпіти. Він завжди пророкує для мене тільки погане. Звуть його Міхей, це син Емлая». Йосафат сказав Ахавові: «Царю, не можна так говорити».

9 А ізраїльський цар позвав одного із своїх слуг і наказав: «Приведи негайно сюди Міхея, сина Емлая».

10 Обидва царі, ізраїльський і юдейський, одягнені в пишні шати, сиділи на своїх тронах на площі біля воріт Самарії, а всі пророки стояли біля них і віщували.

11 Один із пророків на ім’я Седекія, син Хенаани, виготовив навіть залізні роги, щоб сказати: «Так говорить Господь: «Цими рогами ти виколеш сірійців усіх до одного!»

12 Всі решта пророків в один голос підтвердили ці слова, сказавши: «Іди на Рамот галаадський. Там тобі по-

483

І ЦАРІВ 22

22 Ангел відповів: «Я піду і стану дущастить, Господь віддасть його цахом неправди в устах усіх його прореві в руки».

13 Слуга, якого послали по Міхея, років. Все, що будуть говорити ці прознайшов його і сказав: «Усі пророки роки, буде обманом». Господь сказав: одноголосно віщують цареві успіх. «Добре, іди і обмани царя Ахава. Він Нехай же і твоє слово пристане до їх- повірить їм».

23 Закінчивши цю розповідь, Міхей ньої ради».

14 Але Міхей сказав: «Так вірно, як сказав: «Як бачиш, це справдилося. живий Господь, я буду говорити лише Твої пророки сказали тобі неправду. Сам Господь призначив для тебе це те, що скаже мені Господь!»

15 Коли Міхей прийшов до царя, цар велике горе».

24 Тоді пророк Седекія, син Хенаани, запитав його: «Чи йти мені з царем Йосафатом воювати на Рамот галаад- підійшов до Міхея і вдарив його по ський, чи не йти?» Міхей відповів: обличчю, промовивши: «То справді «Так, ти можеш іти. Господь повинен Дух Господній покинув мене, а тепер говорить через тебе?» допомогти тобі перемогти».

25 Міхей відповів: «Ти про це довіда16 Ахав тоді каже: «Це ти говориш від свого імені. А я звертаюсь до тебе, єшся, коли будеш бігати з кімнати в щоб ти сказав мені, що говорить Гос- кімнату, щоб заховатись».

26 Тоді цар наказав: «Візьміть Міхея подь?»

17 Міхей став говорити: «Я бачу всіх і відведіть його до Амона, міського ізраїльтян, розсіяних по горах, як начальника, та до Йоаса, царевича.

27 Скажіть їм так: «Посадіть його в овець без пастуха. Так говорить Господь: «У них нема начальника. Нехай тюрму і давайте небагато хліба та кожний повертається додому з ми- трохи води. Тримайте його там, поки я не вернусь з битви». ром».

28 Тоді Міхей сказав: «Слухайте всі: 18 Ахав вигукнув до Йосафата: «Чи не переконався ти, що цей пророк ні- «Якщо Ахав повернеться з бою жиколи нічого доброго не говорить мені, вим, то не Господь говорив через мене!» а тільки погане?»

29 І виступив цар іраїльський разом 19 Та Міхей продовжував: «Слухай, що говорить Господь. Я бачив Госпо- з Йосафатом, царем юдейським, проти да на престолі. А біля престолу, з лівої Рамота галаадського.

30 А там говорить Йосафату: «Я пеі з правої сторони, стояли ангели Йореодягнусь у простий одяг, щоб не буго.

20 Господь запитав: «Хто з вас може ти похожим на царя, і піду в бій, а ти обманути Ахава, щоб він пішов вій- залишайся в царській одежі». Як сканою на Рамот галаадський і там заги- зав Ахав, так і зробив: переодягнувся і нув?» Ангели стали виясняти між со- вступив у бій.

31 У сірійського війська було 32 воєбою.

21 А один з них вийшов наперед і начальники над колісницями, і цар насказав: «Я обману його!» Господь за- казав їм: «Не воюйте ні з ким, крім царя ізраїльського». питав: «Як ти це зробиш?»

484

І ЦАРІВ 22

32 Під час бою воєначальники угледіли Йосафата в царському одязі і кинулись за ним, бо думали, що то ізраїльський цар.

33 Йосафат закричав, та коли сірійці, побачили, що то не він, повернули назад.

34 Але один з воїнів вистрілив з лука навмання і вцілив в ізраїльського царя в щілину між латами. І сказав цар візнику колісниці: «Я поранений – поверни і вивези мене з поля бою».

35 Війська продовжували битись, а цар Ахав із колісниці мовчки спостерігав за битвою. Кров з його рани лилась на колісницю, і під вечір Ахав помер.

36 При заході сонця всьому ізраїльському війську було наказано: «Цар помер! Кожний може повернутись додому!»

37 Ахава привезли в Самарію і там похоронили.

38 Коли мили колісницю в самарійському ставку, пси лизали кров Ахава, а блудниці милися в тій воді. Все сталося так, як і було провіщено Господом через пророка.

39 Про решту справ Ахава та про все, що він робив, як збудував дім із слонової кості, які будував міста, описано в літописі ізраїльських царів.

40 Ахав помер, і на його місце став його син Ахазія (Ахаз-ягу). Йосафат, цар Юдеї 41 На четвертому році царювання Ахава, царя ізраїльського, Йосафат, син Аси, став царем Юдеї.

42 Йосафату тоді було 35 років і царював він в Єрусалимі 25 років. Його матір звали Азувою, і вона була дочкою Салаїла.

43 В усьому Йосафат ішов слідами свого батька Аси і поступав так, як того хотів Господь. Але він не понищив висот.Тому люди продовжували приносити жертви і курити пахощі на висотах.

44 Йосафат жив мирно з Ізраїлем.

45 Він винищив у своїй землі всіх культових блудниць і блудників, які залишились з того часу, коли правив його батько Аса.

46 Решту справ Йосафата, його війни та подвиги, які він звершував, описано в літописі юдейських царів.

47 В Єдомі не було тоді царя, а правив нею царський намісник. Флот Йосафата 48 Йосафат побудував декілька морських суден, щоб ходити в Офір за золотом, але як вони були розбиті бурею в своєму порту в Єціон-Гавері, 49 то Ахазія, син Ахава, запропонував Йосафату допомогу, сказавши: «Нехай мої люди плавають з твоїми людьми». Але Йосафат відмовився.

50 Помер Йосафат і був похоронений в місті Давида, свого предка. Замість нього став царем Йорам, його син. Ахазія, цар Ізраїля 51 Ахазія, син Ахава, заступив на престол в Ізраїлі, коли Йосафат в Юдеї царював уже сімнадцятий рік, і царював Ахазія в Самарії два роки.

52 Він робив зло перед Господом, як робили його батько, його мати і Єровоам, син Навата, який ввів Ізраїль у гріх.

53 Ахазія служив і поклонявся Ваалу і гнівив своїми ділами Господа так, як і його батько.

485

Господи, Боже Ізраїлів! Нема бога, подібного до Тебе, ні на Небі вгорі, ні на Землі внизу. Ти пильнуєш над Завітом, який уклав з народом Своїм, і проявляєш милосердя до людей, які щиро слідують за Тобою.

(8:23)

В останні дні гора храму Господнього буде поставлена як головна серед гір; вона підніметься над горбами, і народи попрямують до неї. Прийдуть до неї численні народи і скажуть: «Ходімо та піднімемося на гору Господню, до дому Бога Якового. Він навчить нас Свого шляху, щоб ходити стежками Його, бо з Сіону прийде Закон, і Слово Господнє – з Єрусалима». (Міх.5:1-2).