Вихід

Page 1

ДРУГА КНИГА МОЙСЕЄВА

ВИХІД

1

Єгиптяни поневолюють ізраїльтян

покоєння у єгиптян. 13 Тому вони постійно збільшували ãíîáëåííÿ синів Ізраїля. 14 З цією метою вони ставили їх до важких робіт на цегельнях, на полях та всіляких земляних роботах. Цим єгиптяни зробили життя ізраїльтян гірким і безпросвітним. 15 На додаток єгипетський цар наказав ізраїльським повитухам (ім’я однієї Шіфра, а другої Пуя): 16 «Коли прийматимете роди у ізраїльтянок, будьте уважними: якщо народжуватиметься õëîï÷èê – умертвляйте його, а якщо ä³â÷èíка – залишайте живою». 17 Але повитухи боялися Бога і не виконували царського наказу, а залишали хлопчиків живими. 18 Тоді цар єгипетський прикликав повитух і сказав: «Чому ви робите так, що хлопчики-немовлята ізраїльтян залишаються живими?» 19 Повитухи відповіли фараонові: «Ізраїльські жінки не такі, як єгипетські: вони мають міцне здоров’я і тому, перш ніж прийде повитуха, вони встигають народити». 20 За це Бог поблагословив повитух: вони обзавелись власними родинами. 21 Ізраїльський же народ продовжував розмножуватися та набирати сили. 22 Тепер фараон наказав для всього свого народу: «Всіх дівчаток, які народяться в євреїв, залишайте живими, а кожного новонародженого хлопчика викидайте в річку (Ніл)».

1 Ось імена синів Ізраїля (Якова), які прибули з ним в Єгипет, кожний з родиною своєю: 2 Рувим, Симеон, Левій, Юда; 3 Іссахар, Завулон, Веніамін; 4 Дан, Нефталим, Гад і Асир 5 всього 70 прямих нащадків Якова. Йосип, один з дванадцяти синів, уже перебував у Єгипті. 6 Та минув час, і Йосип помер. Померли також всі його брати з того покоління, яке переселилось в Єгипет. 7 Але нащадки їхніх родин за цей час так розмножились і вкорінились, що весь той край наповнився ними. 8 І прийшов до влади у Єгипті новий цар, який не знав Йосипа. 9 Він сказав своєму народові: «Ось сини Ізраїлеві стали настільки численними, що ще трохи, і вони переважатимуть нас силою. 10 Тож перехитрім їх, нехай вони більше не розмножуються; бо як виникне війна, вони приєднаються до наших ворогів і, озброївшись, виступ лять проти нас, і покинуть нашу землю». 11 Тоді єгиптяни поставили над ізраїльтянами наглядачів, щоб виснажувати їх важкою працею: нехай будують фараонові Піфом і Раамсес (Цоан) – міста для запасів. 12 Але чим більше єгиптяни гнобили цей народ, тим більше він розмножувався, і це ще більше викликало зане79


ВИХІД

2

2

няла його, як рідного сина. І дала йому ім'я Мойсей, бо, мовляв, я дістала його з води. 11 Пройшло доволі часу, і Мойсей виріс в дорослого чоловіка. Одного разу він прийшов до своїх братів подивитися на їхню важку працю і побачив, що єгиптянин б'є ізраїльтянина. 12 Оглянувшись навколо, чи ніхто за ним не спостерігає, він убив єгиптянина і закопав його в пісок. 13 Наступного дня Мойсей знову прийшов туди і бачить, що уже два ізраїльтянини б'ються між собою. І сказав він тому, який кривдив іншого: «Чому ти б'єш ближнього свого?» 14 Але той відповів: «А тебе хто настановив за начальника та суддю над нами? Чи не збираєшся й мене вбити, як учора вбив єгиптянина?» Злякавшись, Мойсей сказав сам собі: «Таки дізналися, що я зробив». 15 Про цей його вчинок стало відомо фараону, і той вирішив покарати Мойсея. Рятуючись, Мойсей утік в Мадіанський край. Там, біля одного колодязя, він зупинився, щоб відпочити. 16 У мадіанського священника було семеро дочок, і вони, як завжди, прийшли до колодязя та й стали набирати воду в корита, щоб понапувати овець батькової отари. (Чис.10:29). 17Але місцеві пастухи відігнали їх. Тоді Мойсей заступився за дівчат і сам понапував їхніх овець. 18 Коли вони повернулись додому, Рагуїл* сказав: «Щось ви сьогодні зарання поприходили додому».

Народження та порятунок Мойсея

1 Один чоловік із роду Левія взяв собі за жінку дочку Левія. 2 Жінка завагітніла і народила сина. А коли побачила, що дитя дуже красиве, стала його переховувати. Так пройшло три місяці. 3 Коли довше таїтись стало неможливим, вона сплела коробку із папірусу, обсмолила її і поклала туди дитину. Після цього віднесла її до річки і поставила на воду в очереті. 4 Сестра дитини стояла віддалік і спостерігала за дитиною. 5 Через деякий час прийшла купатися до річки фараонова дочка. Поки служниці її прогулювались вздовж берега, фараонова дочка угледіла коробку в очереті і тут же наказала служанкам: «Принесіть її сюди». 6 Коли відкрили коробку, вона побачила дитину-хлопчика. Дитя плакало, і вона сказала: «Це ізраїльське дитя», і пожаліла його. 7 А сестра дитини звернулась до фараонової дочки зі словами: «Чи не піти мені покликати жінку-годувальницю із ізраїльтянок? Вона вигодує тобі цю дитину». 8 Фараонова дочка сказала: «Піди». Дівчина побігла і привела матір дитини. 9 І сказала фараонова дочка: «Візьми цього хлопчика і вигодуй його мені. Я тобі заплачу за це». Жінка взяла і доглядала за ним. 10 Коли дитя підросло, вона привела його до фараонової дочки, і та прий80


ВИХІД

19 Дівчата відповіли: «Якийсь єгиптянин заступився за нас і понапував наших овець». 20 Рагуїл спитав: «Де той чоловік? Чому ви його залишили? Покличте, хай він поїсть з дороги». 21 Мойсей був радий залишитися в цього чоловіка. Згодом Рагуїл видав за нього свою дочку, Сепфору. 22 Сепфора завагітніла і народила сина. Мойсей назвав його Гершом, бо говорив: «Я став мандрівником у чужому краї». 23 Пройшло доволі часу, і єгипетський цар помер, але ізраїльський народ мусив працювати, як і раніше, дуже важко. Їхній стогін і голосіння знялись аж до неба. 24 Бог почув і згадав Свій завіт з Авраамом, Ісаком та Яковом, 25 і зглянувся над ізраїльськими синами, бо побачив їхнє велике страждання.

3

2- 3

бачивши, що кущ горить і не згорає, 3 сказав до себе: «Підійду ближче і погляну на це диво – чому кущ горить і не згорає?» 4 Коли Господь побачив, що Мойсей наближається, то проговорив з середини вогню: «Мойсею, Мойсею!» – «Ось я !» – відповів Мойсей. 5 «Не підходь ближче, – сказав Господь, – а зніми взуття, бо ти стоїш на святій землі. 6 Я Бог твоїх предків, Бог Авраама, Бог Ісака, Бог Якова!» Мойсей закрив своє лице, бо боявся дивитися на Бога. 7 А Господь сказав: «Я бачу, як á³äóº Мій народ в Єгипті, і чую стогін його через утиски від єгиптян. О, всі його болі стали відомі Мені! 8 Я зійшов, щоб визволити Мій народ з руки єгиптян, – вивести його з цієї землі і привести в землю простору та гарну, де тече мед і молоко, привести на місце ханаанців, хетів, амореїв, ферезеїв, хевеїв та євусеїв. 9 І тепер, чуючи стогін ізраїльського народу та дивлячись на його гірке життя, яким зробили йому єгиптяни, 10 Я посилаю тебе до фараона. Піди і виведи із Єгипту Мій народ, синів Ізраїля!» 11 А Мойсей відповів Богові: «Хто я, щоб міг іти до фараона та вивести синів Ізраїля з Єгипту?» 12 «Ти зможеш це зробити, бо Я буду з тобою“, – сказав Бог. І ось знак того, що Я послав тебе: коли виведеш народ з Єгипту, ви прийдете і звершите служіння Мені на оцій горі!» 13 Тоді Мойсей запитав: «Ось я піду і

Бог допомагає Ізраїлю. Палаючий кущ

1 Мойсей же став пастухом овець у свого тестя Йофора, мадіанського священника*. Одного разу він погнав пасти овець на західну сторону пустелі і прийшов до Божої гори Хорив (Сінай). 2 І побачив Мойсей ангела Господнього в полум'ї куща, який горів, а по---------------*18 Мойсеїв тесть тут і в Числах 10:12 називається Рагуїл; а в Вих.3:1; 4:18 та 18:1-10 він називається Йофор. *2 Мадіанці - потомки Мадіана, четвертого сина Авраама від Хеттури, Бут.25:2; арабське плем’я на схід від Акабської затоки.

81


ВИХІД

3- 4 22 Кожна ізраїльська жінка попросить у єгиптянки, сусідки своєї, в господині своєї, посуд золотий та срібний, також і одяг коштовний, щоб одягнути в дорогу родини ваші, – в такий спосіб ви винесете багатство Єгипту».

скажу синам Ізраїля: «Бог ваших предків послав мене до вас. А вони запитають: «Яке Його ім’я?» Що я відповім їм?» 14 Бог відповів: «Я Той, Хто є». Отак і скажеш синам Ізраїлевим: «Сущий послав мене до вас». 15 Іще сказав Бог: «Господь, Бог ваших батьків, Бог Авраама, Бог Ісака, Бог Якова, Який послав мене до вас, має це ім'я одвіку, і пам'ять про це ім'я нехай передається з роду в рід! 16 Іди і збери всіх старійшин народу і скажи їм: «Господь, Бог ваших батьків, Авраама, Ісака і Якова, явився мені і говорив зі мною, кажучи: «Оце Я згадав про вас і пам'ятаю, що заподіяно вам в Єгипті. 17 Я виведу вас із єгипетського рабства і приведу вас у землю ханаанців, хетів, амореїв, ферезеїв, хевеїв та євусеїв – в землю, де тече мед і молоко. 18 Старійшини послухаються тебе і підуть з тобою до єгипетського царя, а там скажеш йому: «Господь, Бог ізраїльського народу, явився нам і наказав іти в пустиню на відстань триденної дороги, щоб принести жертву Господу, Богу нашому». 19 Я знаю, що єгипетський цар так просто не відпустить вас, аж поки не відчує на собі караючої сили. 20 Тому Я простягну Свою руку і наведу на Єгипет такі кари, через які він змушений буде відпустити вас. 21 Я зроблю так, що єгиптяни поміняють своє погане ставлення до вас на добре, і ви не підете з порожніми руками.

4

Чудодійна палиця

1 Мойсей сказав Богові: «Але вони можуть не повірити мені і не послухатися голосу мого, більше того, скажуть: «Не являвся тобі Бог!» 2 Бог запитав Мойсея: «Що ти тримаєш в руці?» Той відповів: «Палицю». 3 «Кинь її на землю!» Мойсей кинув свою подорожню палицю на землю, і вона перетворилась на змія. І побіг Мойсей від нього. 4 Тоді Господь сказав: «Простягни руку свою і візьми його за хвіст». Як тільки Мойсей простягнув руку і взяв його за хвіст - той знову став палицею в руці його. 5 «Це зробиш, щоб повірили вони, що тобі явився Господь, Бог їхніх батьків - Бог Авраама, Бог Ісака, Бог Якова». 6 І сказав Господь ще: «Поклади руку свою за пазуху». Мойсей так зробив. «А тепер вийми руку!» Рука стала білою від прокази, як сніг. 7 Проговорив Бог: «Тепер знову поклади свою руку за пазуху і вийми». Рука знову стала чистою, як і все його тіло. 8 І сказав тоді Бог: «Якщо люди не повірять першому çíàìåííю, то повірять другому. 82


ВИХІД

9 Якщо ж вони і другому çíàìåííю не повірять, то візьмеш води з Нілу і виллєш її на землю. Як тільки вода торкнеться землі, вона зразу ж перетвориться на кров». 10 Мойсей звернувся до Бога: «Господи, Ти знаєш, що я людина не красномовна і не лише вчора чи позавчора, але й сьогодні, коли раб Твій промовляв до Тебе, він заїкався, і йому важко промовляти». 11 Тоді Господь сказав: «Хто дав людині уста? І хто робить людину німою чи глухою, видющою чи темною – чи не Я, Господь? 12 А тепер іди. Я буду устами твоїми, і Я буду вкладати слова в уста твої». 13 Але Мойсей продовжував відмовлятися: «Господи, благаю Тебе, пошли кого-небудь іншого». 14 Тоді Господь розгнівався на Мойсея і сказав: «Я дам тобі на допомогу твого брата Аарона, левітянина, який уміє добре промовляти. Ось він і сам іде тобі назустріч, радіючи, бо хоче побачитися з тобою. 15 Я скажу тобі, що говорити, а ти розповіси Аарону. Аарон же знайде потрібні слова у розмові з фараоном. 16 Аарон замість тебе буде промовляти до народу. Ти будеш для нього замість Бога, а він буде твоїм пророком. 17 Візьми з собою оцю подорожню палицю і йди, бо нею робитимеш çíà ìåííÿ».

4

бачитися зі своїми братами, які в Єгипті, чи живі ще вони?» Йофор відповів: «Я розумію тебе, іди з миром!» 19 Ще в Мадіані Господь повідомив Мойсея: «Тепер можеш спокійно повернутись в Єгипет, бо вимерли ті, хто шукав твоєї душі». 20 Мойсей посадив жінку і дітей на осла і так відправився до Єгипту. З Божою палицею Мойсей зібрався в дорогу в Єгипет. 21 І сказав Господь Мойсею:«Ось ти пускаєшся в дорогу, щоб повернутися в Єгипет. Дивись, щоб усі чуда, які Я вклав у руку твою, ти з'явив перед лицем фараона. Хоч Я і зроблю так, що фараон буде упиратися і не погоджуватися відпустити народ, 22 та ти кажи йому: «Так говорить Господь: Ізраїль – то син Мій, первісток Мій, 23 відпусти Мого сина, щоб він міг послужити Мені. А коли не відпустиш, то знай: Я уб'ю твого сина, первістка твого». Обрізання Мойсейового сина*

24 По дорозі в Єгипет Мойсей зупинився на нічліг, і там Господь, зустрівшись з ним, хотів убити його. 25 Але Сепфора взяла крем'яний ніж і обрізала крайнє тіло свого сина, до-----------*24-26 Цей текст малозрозумілий і пояснюють його по-різному. Найперше, що Мойсей занедбав обрізання свого сина, тому Бог і покарав його смертельною недугою. Але як бути з часом? Мойсей тільки що одержав наказ предстати перед ôàðàоном і вивести свій народ з Єгипту. Ймовірно цю подію слід віднести до тексту 2:22.

Мойсей повертається в Єгипет

18 Мойсей повернувся до свого тестя Йофора і сказав: «Я дуже хочу по83


ВИХІД

4- 5

й Ізраїля не відпущу!» 3 Тоді вони сказали: «Бог Ізраїлів говорив про це з нами, і ми просимо тебе, щоб ти відпустив нас в пустиню на три дні дороги, щоб принести жертву Господеві, Богу нашому; якщо ми цього не зробимо, Він може розгніватися і вигубити нас чи то хворобами, чи мечем». 4 Фараон же відповів: «Для чого ви, Мойсею і Аароне, відволікаєте людей від їхньої роботи? Ідіть і займайтесь тим, чим належить займатися вам!» 5 І добавив:«Такий численний народ, а відривають його від роботи». 6 Того ж дня фараон видав наказ своїм сатрапам та наглядачам: 7 ”Надалі солому для виготовлення цегли, як це було досі, не давати: нехай самі шукають солому. 8 Кількість же цегли, яку вони повинні виготовити, залиште такою ж, як це було вчора і позавчора. Народ зледачів, тому й кричать: «Підем та принесем жертву Богу нашому». 9 Дайте їм більше роботи, щоб більше працювали, тоді не залишиться в них часу на пусті видумки». 10 І пішли єгиптяни-наглядачі та ізраїльські десятники і сказали народові: «Так наказав фараон: віднині вам соломи давати не будуть – 11 самі шукайте її, але цегли мусите виготовляти стільки ж, як і раніше». 12 І пішли сини Ізраїлеві по всьому Єгипті шукати солому. 13 А наглядачі підганяли, промовляючи: «Роботу закінчите, коли виготовите потрібну кількість цегли».

торкнувшись тим тілом до ніг Мойсея. При цьому вона промовила: «Ти наречений мені згідно крові». 26 А сказала вона так, бо їй довелось обрізати крайнє тіло свого сина. І простив Бог Мойсея. Мойсей і Аарон стають перед Богом

27 Господь сказав Ааронові: «Вийди назустріч Мойсеєві в пустиню. Там біля Божої гори (Хорив) ти знайдеш його». Зустрівшись зі своїм братом, Аарон поцілував його. 28 І передав Мойсей Ааронові усі слова, які Господь сказав йому, та розповів про всі ті çíàìåííÿ, які мають підтвердити Господні слова. 29 Тож коли Мойсей і Аарон прибули в Єгипет, вони зібрали всіх старійшин ізраїльського народу, 30 і Аарон переказав усі слова, які Господь передав Мойсею. Мойсей же привселюдно повторив ті çíàìåííÿ, про які наказано було йому. 31 І повірив народ, і зрадів, що Господь згадав про Ізраїлевих синів, що побачив бідування їхнє. І схилившись, поклонилися Йому люди до землі.

5

Перша зустріч з фараоном

1 Після цього Мойсей і Аарон прийшли до фараона і сказали: «Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: «Відпусти Мій народ в пустиню, щоб він в Мою честь влаштував свято». 2 Фараон же відповів: «Хто такий Господь, щоб я мав слухатись Його та відпустити Ізраїля? Я не знаю Господа 84


ВИХІД

14 Наглядачі були із єгиптян, а десятники – із ізраїльтян. І били єгиптяни десятників, кажучи: «Чому ви не виконуєте наказ фараона і не виготовляєте цегли стільки, як раніше?» 15 Тоді десятники пішли до фараона з жалобою-скаргою і сказали: «Чому ти так поступаєш з рабами твоїми? 16 Соломи нам не дають, а цегли вимагають стільки, як і раніше. І ось, б’ють твоїх рабів, наче народ твій винуватий»*. 17 Фараон же відповів: «Ви розлінувались і не хочете працювати, тому й проситесь:«Відпусти нас, щоб принести жертву Господеві». 18 Ідіть працювати! Не дамо вам соломи, і цегли виготовляйте стільки, як і раніше». 19 І побачили сини Ізраїлеві, що накликали на себе біду, бо знали, що не зможуть виготовити стільки цегли, як вимагають. 20 І коли вони вийшли від фараона та проходили біля Мойсея і Аарона, які очікували їх, 21 то сказали: «Даремно ви затіяли цю справу, сказавши фараону: «Відпусти народ Мій. Нехай же тепер Бог покарає вас за те, що ви зробили нас ненависними фараону і його правителям. Ви накликали згубу на нас». 22 Тоді звернувся Мойсей до Господа і сказав: «Господи, для чого Ти вкинув народ Свій у таке горе? Для чого послав мене сюди?

5- 6

23 З того часу, як я прийшов до фараона і сказав йому те, що Ти звелів, він ще більше став переслідувати Твій народ. Ти ж нічого не зробив, щоб допомогти йому!»

6

Божі задуми

1 І сказав Господь Мойсею: «Тепер побачиш, що Я зроблю з фараоном. Рукою сильною Я заставлю його відпустити їх. Більше того, він сам примусить вас покинути його країну”. 2 І продовжив говорити Бог: «Я Господь, 3 Який являвся Авраамові, Ісакові і Якову. Не знаючи Мого імені Господь*, вони називали Мене Ель-Шаддай (Бог Всемогутній). 4 Ще тоді Я встановив із ними завіт, що дам для них землю Ханаанську, на якій вони жили, хоч вона їм не належала. 5 А тепер стогін синів Ізраїлевих, яких єгиптяни зробили рабами, нагадав Мені про цей завіт. 6 Отож, скажи синам Ізраїлевим: «Я, Господь, виведу вас із ярма єгиптян і визволю вас від рабства їхнього, врятую вас простягнутою рукою і судами великими. 7 Ви будете Моїм народом, а Я буду вашим Богом. Я – Господь, Бог ваш, і ви побачите, як Я виведу вас з-під ярма єгипетського. ------------*3 Господь - у списках ЙГВГ - наближено вимовляється ЄГОВА або чотирибуквенне ім’я. Наближено, оскільки між цими приголосними нема голосних букв.

-----------------*16 Зазвичай розуміють «єгипетський народ». За грецьким текстом - «ізраїльський народ».

85


ВИХІД

6-7

20 Амрам жив 137 років. Він одружився на сестрі свого батька Йохаведі, і у них народились Аарон і Мойсей. 21 У Іцгара були сини: Корей, Нефег і Зіхрі. 22 Сини Уззіїла: Мисаїл, Єлцафан, Сіхрі. 23 Аарон одружився на Єлизаветі, дочці Амінадава, сестрі Наасона, і у них народились Надав, Авіюд, Єлеазар і Іфамар. 24 А оце сини Корея: Асир, Єлкана, Авіасаф. 25 Син Аарона, Єлеазар, одружився на дочці Путиїла, і у них народився Пінхас. Всі ці люди походять від Левія, сина Ізраїля.

8 А коли виведу, то конче введу в той край, про який присягався Авраамові, Ісакові і Якову, щоб дати її вам у спадщину. Я - Господь». 9 Мойсей все це переказав синам Ізраїлевим, але вони не послухали Мойсея, бо були так зморені працею, що не вистачало сил сприйняти ці слова. 10 Тоді Господь сказав Мойсею: 11 «Піди і скажи фараону, нехай відпустить народ ізраїльський зі своєї землі». 12 Але Мойсей відповів: «Якщо народ відмовляється слухати мене, то фараон тим більше не послухається, і я некрасномовний, щоб переконати його». 13 Господь же промовляв до Мойсея і Аарона і звелів їм поговорити ще з народом і з фараоном, бо саме їм належить вивести синів Ізраїля з єгипетського краю.

Епілог

26 Такий родовід Аарона і Мойсея, мужів, з якими говорив Бог і яким наказав вивести Його народ із Єгипту з усіма родинами, розмноженими в Єгипті. 27 Обоє вони відважились говорити фараонові, цареві єгипетському, щоб той відпустив Ізраїля з Єгипту. 28 Це той Мойсей, Якому Господь наказав: «Я – Господь, 29 а ти передай фараонові, цареві єгипетському, усе, що Я накажу тобі»; 30 на це Мойсей відповів:«В мене невиразна мова, і цар не послухає мене».

Родовід Мойсея

14 А оце імена батьків родин Ізраїля: у першого сина Ізраїля, Рувима, було чотири сини – Ханох, Фаллу, Хецрох і Кармі. 15 Сини Симеона: Ємуїл, Ямін, Огад, Яхін, Цохар і Саул, син хананеянки – вони були головами родин Симеона. 16 А це імена синів Левія: Гершон, Кегат і Мерарі. Жив Левій 137 років. 17 У Гершона було два сини: Либній і Симей. 18 Кегат прожив 133 роки, його сини - це Амрам, Іцгар, Хеврон і Узіїл. 19 Сини Мерарі: Махлій і Мусій. Ці родини походять від Левія, сина Ізраїля.

7

Продовження епілогу

1 Але на ці слова Господь сказав: «Ти будеш для фараона замість Бога, Аарон же буде твоїм пророком; 2 ти будеш говорити все, що Я на86


ВИХІД

кажу тобі, а Аарон, брат твій, буде передавати фараонові, щоб він відпустив синів Ізраїлевих зі своєї землі. 3 Я зроблю так, що фараон буде упиратися, але Я з’явлю стільки ознак і чуд в його землі, 4 що він змушений буде послухатися: Я простягну руку Свою на Єгипет і судами великими виведу воїнство Своє, Мій народ, синів Ізраїлевих, із землі Єгипетської. 5 І коли Я простягну руку Свою на Єгипет і виведу звідти синів Ізраїля, тоді єгиптяни дізнаються, що Я - Господь». 6 І Мойсей та Аарон послухались і зробили все так, як їм наказав Господь. 7 А було Мойсейові тоді 80 років, Ааронові – 83 роки.

7

змій Ааронів проковтнув їхніх зміїв. 13 Запеклим зробилося серце фараона, і він не послухався того, що говорив йому Господь. 14 Тоді Господь сказав до Мойсея: «Вперте серце фараонове, він не хоче відпустити народ. 15 Але завтра вранці ти піди до фараона – він буде в цей час іти до води, та стань на його шляху на березі річки (при тобі має бути палиця, що перетворюється на змія) і скажи йому: 16 «Господь, Бог Ізраїлів, послав мене сказати тобі: «Відпусти народ Мій на служіння в пустиню. А за те, що ти не послухався слів Господніх, 17 то Я зроблю так, що ти дізнаєшся, що Я – Господь». Оцією палицею, що в моїй руці, я вдарю по воді, і вона перетвориться на кров. 18 Риба, яка в воді, загине, річка засмердиться, а єгиптяни не зможуть з неї пити воду». 19 І проговорив Господь: «Скажи Аарону, щоб він простягнув свою руку з палицею на всі води єгиптян: на ріки їхні, на водойми, на озера та на всяке сховище води – і вона стане кров'ю. І буде кров по всій Єгипетській землі, навіть у всякій їхній дерев'яній чи кам'яній посудині». 20 І зробили Мойсей з Аароном так, як наказав Господь: підняв Аарон палицю і вдарив нею по воді річковій перед очима фараона та перед очима рабів його – і вся вода в річці перетворилася на кров. 21 Риба в ній вимерла, і річка засмерділась, а єгиптянам не стало води для

Мойсей з’являє Божі ознаки перед фараоном

8 Тепер Господь сказав Мойсею і Аарону: «Якщо фараон скаже: 9 «Зробіть чудо»,– то ти скажи Аарону: «Візьми подорожню палицю і кинь перед фараоном – вона перетвориться на змія». 10 І ось Мойсей і Аарон пішли до фараона і виконали те, що звелів Господь. Аарон кинув подорожню палицю перед очима фараона та перед очима його придворних, і вона стала змієм. 11 Тоді фараон прикликав своїх мудреців та чародіїв, і вони своїми чарами зробили те саме: 12 кожний з них кинув свою палицю, і вони перетворились на зміїв. Але 87


ВИХІД

7- 8

води єгипетські – і вийшли жаби, і вкрили всю землю Єгипту. 7 Те саме зробили і чародії чаклунством своїм. І вони вивели жаб на землю Єгипетську. 8 Тоді покликав фараон Мойсея і Аарона і сказав: «Попросіть Господа забрати жаб від мене, від мого народу, і я відпущу ваш народ принести жертву Господеві». 9 Мойсей запитав фараона: «Коли ти хочеш, щоб ці жаби щезли? Я помолюсь за тебе, за народ твій, за твоїх придворних, і жаби покинуть будинки, а залишаться тільки в річці». 10 «Завтра», – відповів фараон. «Буде згідно слова твого, – сказав Мойсей, – щоб ти знав, що немає іншого Бога, як Господь, Бог наш! 11 Жаби підуть від тебе, з твого дому,від твоїх придворних і від твого народу; вони залишаться тільки в річці». 12 Мойсей і Аарон пішли від фараона, і Мойсей помолився Господеві про тих жаб, яких наслано було на фараона. 13 І зробив Господь згідно слова Мойсея: жаби вимерли в домах, дворах і на полях, 14 і стали вони гнити; і засмерділа від цього вся та земля. 15 І відчув фараон полегшення, коли не стало жаб, але знову відмовився від своїх слів і не послухався Мойсея та Аарона, як і говорив Господь.

пиття: вода стала кров'ю по всій землі Єгипетській. 22 Та чародії єгипетські своїм чародійством зробили те саме; і закам'яніло серце фараона, і він відмовився послухатись Мойсея та Аарона, як і говорив Господь. 23 Фараон залишився байдужим до того, що зробили Мойсей та Аарон, а тому повернувся і пішов до себе в дім. 24 Єгиптяни ж стали копати колодязі біля річки, щоб знайти придатну воду, бо річкову неможливо було пити.

8

Друге покарання - жаби

1 Минуло сім днів з того часу, як Господь поразив річку Ніл, і Він сказав Мойсеєві:«Увійди до фараона і передай: «Так говорить Господь: «Відпусти народ Мій, щоб він міг піти і послужити Мені. 2 Коли ж відмовишся, Я наповню Єгипетський край жабами. 3 Річка Ніл буде кишіти жабами. Вони вийдуть з річки і наповнять твій дім: заберуться у спальню твою, в постіль твою, в будинки придворних твоїх, доберуться до всього твого народу; будуть вони і в печах, і в глечиках з водою; 4 лазитимуть вони і по тобі, і по твоїх слугах, і по твоїх людях». 5 А Мойсею Господь наказав: «Скажи Ааронові, нехай простягне руку свою з палицею на водоймища, ріки, озера, і жаби вийдуть на всю землю Єгипетську». 6 Аарон простягнув руку свою на

Третє покарання - мошкара

16 Тоді сказав Господь Мойсеєві: «Скажи Ааронові: нехай підніме палицю і вдарить нею по пилюці земній 88


ВИХІД

так виведе з неї мошкару, щоб вкрила всю землю Єгипетську. 17 Так і сталося. Аарон підняв руку з палицею і вдарив по пилюці земній, і з’явилась мошкара, і обсіла людей, тварин та наповнила всю землю Єгипетську. 18 Чародії і собі заповзялись своїм чаклунством вивести мошку, але не змогли. А мошка все насідала і насідала на людей та на тварин. 19 І сказали чародії фараонові: «Бог зробив це». Але фараон не йняв віри і не послухався, як і казав про це Господь раніше. 20 Тоді Господь сказав Мойсею: «Встань завтра рано і йди до фараона. Фараон буде йти до річки, а ти скажи йому:«Так говорить Господь: «Відпусти народ Мій, щоб він міг в Мою честь провести служіння!

8-9

фараона, будинки його слуг та доми єгиптян. Тяжко терпіла вся Єгипетська земля. 25 Тоді прикликав фараон Мойсея і Аарона і сказав: «Принесіть жертви Богу вашому тут, в моїй країні». 26 Але Мойсей відповів: «Не можемо цього робити, бо противне для єгиптян наше жертвоприношення Господеві, Богу нашому. Якщо зробимо ми це тут, вони, побачивши, поб’ють нас камінням. 27 Ми підемо в пустиню на три дні дороги і там принесемо жертву Богу нашому – так наказав Він нам». 28 Фараон відповів: «Я відпускаю вас принести жертву Господеві, Богу вашому, в пустині, тільки далеко не відходьте. А тепер ідіть і помоліться за мене». 29 «Добре, – сказав Мойсей, – я попрошу Господа забрати завтра летючих мишей від тебе, твоїх придворних і від твого народу; тільки ти більше не перешкоджай моєму народові піти й принести жертву Господу». 30 Мойсей вийшов від фараона і помолився Господу. 31 Господь виконав те, що просив Мойсей: забрав летючих мишей від фараона, від його придворних і від його народу, тож не залишилось жодної. 32 Та фараон ожорсточився і народ не відпустив.

Четверта кара - летючі звірята

21 А якщо не відпустиш народ Мій, то ось Я нашлю на тебе і на слуг твоїх, і на народ твій рої летючих звірят. І наповняться ними житла єгиптян, і вся земля, на якій вони живуть. 22 А землю Гесем, на якій проживає Мій народ, відокремлю – там летючих звірят не буде. І це тому, щоб ти знав, що Я – Господь над усією Землею. 23 Я поступлю з народом Моїм не так, як з твоїм, і ти завтра переконаєшся в цьому!» 24 Так і зробив Господь. Хмари летючих звірят налетіли і наповнили дім

9

----------------*21 Рої звірят; очевидно, що це були або летючі миші або їх різновиди, тільки не мухи.

П’ята кара - мор худоби

1 Тоді Господь звелів Мойсею: «Піди до фараона і скажи: «Так говорить 89


ВИХІД

9

Господь, Бог ізраїльтян: відпусти Мій народ, щоб він пішов і послужив Мені. 2 Бо коли ти і надалі затримуватимеш його, 3 то ось Господня рука буде на твоїй худобі: Він наведе жахливу хворобу на твоїх коней, ослів, верблюдів, на волів і на твоїх овець. 4 Але худобу ізраїльтян від худоби єгиптян розмежує: ніщо не загине з усього того, що належить синам Ізраїля. 5 Господь назначив і час: завтра виконається Його слово». 6 На ранок наступного дня вся худоба єгиптян вимерла, а у синів Ізраїля жодна тварина не пропала. 7 Про це фараон послав довідатись, а як дізнався, що у Ізраїлевих синів все уціліло, ще більше розлютився і не відпустив народ.

фараона, і він не послухався їх, як і говорив про це Мойсею Господь. 13 Тоді Господь ще сказав йому: ”Встань завтра рано, з'явись перед лице фараона і скажи: «Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: відпусти народ Мій, щоб він пішов і послужив Мені. 14 Бо цього разу Мою силу відчуєш на собі ти, твої слуги і весь народ твій, щоб зрозуміли: нема іншого Бога на Землі! 15 Я вже міг би простягнути Свою руку і поразити тебе і твій народ, щоб ти зник з лиця Землі. 16 Але Я для того зберігаю тебе, щоб на тобі показати Свою силу, тоді Моє ім'я стане знаним для людей всієї Землі. 17 Чи будеш ти ще підноситися над Моїм народом і не відпустиш його? Сьома кара - град

18 Ось завтра о цій порі Я пошлю град, якого в Єгипті не було з того дня, як постав світ. 19 Отож, не гайся зігнати всі твої стада та все, що належить тобі, в укриття. Бо кожна людина чи тварина, що залишиться в полі, конче загине. Град поразить всіх, хто не послухається і не заховається». 20 Хто із фараонових слуг послухався слів Господніх і не гаявся, то позабирав своїх людей і худобу в укриття. 21 Хто ж знехтував попередженням Господа, той залишив рабів своїх і худобу свою в полі. 22 Господь сказав Мойсею: «Підніми свою руку до неба, і нехай град спаде на всю землю Єгипетську: на людей,

Шоста кара - гнійні нариви

8 Сказав Господь до Мойсея та Аарона: «Візьміть по пригорщі попелу, і нехай Мойсей в присутності фараона підкине його в повітря. 9 Він перетвориться в пил і рознесеться по всій землі Єгипетській. Кого торкнеться ця пилюка – чи то людини, чи тварини – у того на тілі з'являться нариви». 10 Мойсей і Аарон взяли попелу з печі і з'явились перед лице фараона. Мойсей підкинув його проти неба – і обсіли людей гнійні болячки. 11 І не змогли чародії перешкодити Мойсеєві, бо їх, як і решту єгиптян, обсіли болячки. 12 Але Господь ожорсточив серце 90


ВИХІД

9-10

грім ущухли, обізлився і на цей раз – він і слуги його. 35 І затявся в серці своєму не відпускати синів Ізраїлевих, як і говорив Господь через Мойсея.

на худобу та на всю рослиність, що на полях Єгипту». 23 І підняв Мойсей свою палицю до неба, і Господь послав грім і вогонь – град упав на всю землю Єгипетську. 24 І падав град вперемішку з вогнем. Град же був такий великий, якого не бачив Єгипет з часу свого заснування. 25 І вибив град на єгипетській землі все, що знаходилось в полі: від людини до скотини, всю рослинність польову і всі дерева. 26 Тільки в землі Гесем, де жили сини Ізраїлеві, не було граду. 27 І покликав фараон Мойсея і Аарона і промовив: «Згрішив я цього разу; Господь справедливий, а я і мій народ винуваті. 28 Досить з нас граду і грому! Помоліться Господеві, щоб все це припинилося, і я відпущу вас. Не буду більше затримувати вас». 29 Мойсей відповів: «Як тільки я вийду з міста і підніму свої руки до Господа – грім затихне, і град припиниться. З цього ти дізнаєшся, що Земля не твоя, а Господня. 30 Але я знаю, що ні ти, ні твої придворні ще не шануєте Бога і не боїтеся Його». 31 Льон і ячмінь були вибиті градом, бо ячмінь виколосився, а льон зацвів. Пшениця і жито уціліли, бо ще не посходили. 33Коли вийшов Мойсей від фараона, і підняв руки свої до Господа, то грім та град припинилися, а дощ перестав лити на Землю. 34 Фараон, побачивши, що град і

10

Восьма кара - саранча

1 Господь сказав Мойсеєві: «Піди до фараона. Я зробив його і його слуг впертими, щоб показати для них через чудеса Свою силу, 2 щоб ти міг розповісти дітям та внукам про ці знамення та інші дивні речі, які були звершені Мною в Єгипті, щоб ви всі знали, що Я – Господь!» 3 І прийшли Мойсей і Аарон до фараона, і сказали: «Так говорить Господь, Бог ізраїльського народу: як довго ти ще не слухатимешся Мене? Відпусти Мій народ, щоб він пішов послужити Мені. 4 Бо коли не відпустиш, то завтра Я наведу саранчу на твій край, 5 і її стільки налетить, що не стане видно землі. Вона поїсть все, що уціліло від граду, навіть всі дерева в полі. 6 Всі твої будинки, будинки придворних та житла єгиптян будуть кишіти нею. Саранчи буде стільки, що ні батьки ваші, ні діди ваші не бачили з часу заснування Єгипту». Промовивши це, Мойсей обернувся і пішов від фараона. 7 Тоді придворні сказали фараонові: «Скільки маємо ще терпіти муки від нього? Відпусти цих людей, нехай звершать служіння Господеві, Богові 91


ВИХІД

10

своєму. Для чого має гинути Єгипет?» 8 І завернули Мойсея і Аарона до фараона, а той сказав: «Я відпускаю вас звершити служіння Господеві, Богу вашому, тільки назвіть, кого ви берете з собою?» 9 «Піде весь наш народ, – відповів Мойсей, – від малого до старого. Ми візьмемо з собою всіх своїх синів і дочок, своїх овець і волів і підемо всі, бо то свято Господнє для нас». 10 Фараон відповів:«Нехай буде так! Господь з вами! Я готовий відпустити вас, але чому з дітьми? Очевидно, ви замислили погане. 11 Ні! Підуть одні чоловіки звершити служіння Господу! Адже ви цього домагалися!» І прогнали їх від фараона. 12 Тоді Господь сказав Мойсею: «Простягни свою руку над землею Єгипетською, і нехай нападе на неї саранча та поїсть усю зелень, яка уціліла від граду». 13 Мойсей підняв над землею Єгипетською свою подорожню палицю, і Господь послав сильний східний вітер. Вітер віяв цілий день і цілу ніч, а на ранок приніс саранчу. 14 І напала вона на Єгипет, і вкрила всю землю Єгипетську так, що ніхто такого ще не бачив у минулому і не побачить у майбутньому. 15 Вона устелила собою всю зелень польову, плоди дерев, що уціліли; не стало ані дерев зелених, ані кущів, ані трави на полях. 16 Фараон з поспіхом прикликав Мойсея і Аарона і сказав: «Згрішив я перед Господом, Богом вашим, і перед вами.

17 А оце благаю: простіть мій гріх на цей раз і попросіть Господа, нехай забере від мене цю смерть». 18 Мойсей вийшов від фараона і помолився Господу. 19 І навів Господь сильний західний вітер, який підхопив саранчу і скинув її в Червоне море, так що не залишилось більше саранчи в Єгипетському краї. 20 Та Господь зробив так, що фараон знову передумав і не відпустив синів Ізраїля. Дев'ята кара - темрява

21 І сказав Господь Мойсеєві: «Підніми руку до неба, і на Єгипет опуститься непроглядна темрява – така густа, що її можна відчути на дотик». 22 Мойсей підніс руку до неба – і Єгипет накрила непроглядна темрява. Ця темрява стояла над Єгиптом три дні. 23 Люди не бачили одне одного, і ніхто не рухався зі свого місця всі три дні. Але в оселях синів Ізраїля був світлий день. 24 Тоді фараон знову прикликав Мойсея і сказав: «Ідіть служити Господу; тільки череди ваші та отари ваші залиште тут. І діти ваші нехай ідуть з вами». 25 Мойсей відповів: «Тоді ти мусиш дати нам на жертви дари, щоб ми мали що принести Господеві, Богу нашому! 26 А якщо ні, то ми заберемо з собою всю нашу худобу, так що навіть копита не залишиться тут, бо з неї будемо брати на службу Господеві, Богу на92


ВИХІД 10 - 12

шому! А крім цього, ми й самі не знаємо, що принести в жертву Господу, доки не прийдемо туди». 27 Та Господь знову зробив так, що фараон передумав відпускати народ, 28 тому сказав Мойсеєві: «Іди від мене і не смій більше показуватися мені на очі! Того дня, коли побачиш моє лице, – вмреш! 29 Мойсей відповів: «Як ти сказав, так і буде: більше ми не будемо бачитись! 30 Та після цього прийдуть усі твої раби до мене, поклоняться мені і скажуть: «Вийди від нас ти і весь народ, який очолюєш ти!» Отоді ми й вийдемо з твоєї землі». І пішов Мойсей від фараона, палаючи гнівом.*

4 І промовив Мойсей до народу: «Так сказав Господь: завтра опівночі Я пройду по всьому Єгипту – 5 і помре все перворідне в землі Єгипетській, починаючи від первістка фараонового, володаря Єгипетського, і кінчаючи первістком рабині, яка при жорнах; все перворідне помре і серед їхніх тварин. 6 І здійметься великий плач по всій землі Єгипетській, якого раніше не було і не буде. 7 Та на жодного із синів Ізраїля навіть пес не загарчить – ні на людину, ні на тварину, – щоб ви знали, що Я відділив Ізраїль від Єгипту». 8 І сказав Господь Мойсеєві: «Не послухав вас фараон, щоб збільшились чуда Мої в землі Єгипетській». 9 Ось чому Мойсей і Аарон звершували перед фараоном усі ці великі чуда, а Господь робив фараона таким çàпеклим, що кожного разу відмовлявся відпустити синів Ізраїля.

11

Десята кара - смерть всього перворідного у єгиптян 1 І сказав Господь Мойсею: «Ще одну

кару Я нашлю на фараона і на Єгипет. На цей раз він відпустить вас. І не просто відпустить, а присилує негайно покинути його країну. 2 Ти ж передай всьому ізраїльському народу: нехай кожен чоловік попросить для себе у сусіда свого, а кожна жінка – у сусідки своєї золотих і срібних речей. 3 Я зроблю так, що єгиптяни без заперечень повіддають вам усі коштовності, бо віднині вони і навіть придворні самого фараона уже сприйняли Мойсея, як великого чоловіка в землі Єгипетській».

12

Закон про Паску*

1 Коли Мойсей і Аарон були ще в Єгипті, і Господь говорив з ними, то дав такі настанови: 2 «Цей місяць нехай буде першим місяцем року. 3 Скажіть всій громаді ізраїльській: десятого дня цього місяця нехай кожний візьме одне ягня на свою родину. 4 А якщо родина така мала, що не ---------------*Паска - буквально означає «проходження мимо». Ангел помсти обминав дім, де була кров ягняти на косяках дверей.

--------------------*30-ий текст - це 8-ий текст з 11-го розділу. Там він випадає із смислової канви.

93


ВИХІД

12 м'ятним днем. Святкуйте його як свято для вшановування Господа в усі роди ваші, як вічну постанову! 15 Сім днів їжте прісний хліб, а все квасне у ваших домах з першого ж дня повинно бути знищене. Хай ніхто не їсть нічого квасного на протязі семи днів. Хто ж їстиме квасне – та душа буде відтята від Ізраїля. 16 Першого та сьомого дня нехай у вас будуть святкові зібрання. Ніяка робота не повинна виконуватися в ці дні. Єдина робота, яку ви можете виконувати, – це приготовляти та споживати їжу. 17 Виконуйте ретельно постанову про свято прісного хліба, бо в цей день Я вивів ваше ополчення з Єгипту; тому відзначайте цей день з роду в рід - ця постанова вічна. 18 Їжте прісний хліб з вечора 14-го надцятого дня першого місяця і до вечора 21-го дня того ж місяця. 19 На протязі цих семи днів у ваших домах не повинно бути нічого квасного. Кожного, хто споживатиме в цей час квасне – чужинець чи житель Ізраїлів – вилучіть з ізраїльської громади. 20 Де б ви не знаходились в цей день, ви не повинні вживати квасне, а їсти тільки прісний хліб». 21 Мойсей скликав старійшин і сказав: «Візьміть тепер по ягняті для своїх родин і заколіть ягнят на Паску. 22 Візьміть також віхоть ісопу і, умочивши в кров, яка в посудині, помажте перекладину та обидва косяки дверей цією кров’ю. Ніхто не виходь за двері свого дому до самого ранку.

зможе з’їсти все ягня, нехай покличе сусіда і розділить з ним їжу. М’яса повинно вистачити на всіх членів родини. 5 Ягня нехай буде без вади - це однорічний самець з баранів або козлів. 6 Нехай воно доглядається до чотирнадцятого дня цього місяця, а чотирнадцятого дня, коли настануть сутінки, вся ізраїльська громада нехай заколе цих тварин. 7 Кров ягняти слід зібрати і помазати нею косяки та перекладину дверей в тих домах, де будуть споживати ягня. 8 Нехай в цю ніч їдять м’ясо, спечене на вогні; з прісним хлібом та гіркими травами нехай їдять його. 9 Не їжте з нього щось недопечене або зварене у воді, а спечіть його всього на вогні разом з головою, ногами і нутрощами. 10 Нічого з нього не залишайте до ранку, а те, що залишиться до ранку, спаліть на вогні! 11 Їжте його так: стан ваш нехай буде підперезаний, взуття - на ногах, а в ру-ці – дорожня палиця; їжу споживайте з поспіхом. Це Паска Господу. 12 Я в цю ніч пройду по землі Єгипетській і поражу всіх первістків єгипетських від людей до тварин – це буде суд над богами єгипетськими. Я – Господь. 13 Кров же на ваших домах буде для мене особливим знаком: побачивши її, Я обмину ваші доми, і не будете мати горя, коли буду поражати землю Єгипетську. 14 Цей день нехай буде для вас па94


ВИХІД

23 Коли Господь ітиме поражати Єгипет, Він побачить кров на косяках і перекладині дверей, тому обмине той дім і не допустить, щоб згубник приніс у ваш дім смерть. 24 Бережіть цей наказ, бо це віковічна постанова для вас та дітей ваших. 25 Не забувайте робити це навіть тоді, коли прийдете в той край, який Господь дає вам. 26 Коли запитають діти ваші: «Для чого ми робимо цей обряд? »– 27 то кажіть: «Це Паска – жертва Господеві за визволення наше з єгипетського рабства. В цю ніч Господь покарав єгиптян, убивши все перворідне в домах їхніх, а доми наші обминув». 28 І пішли Ізраїлеві сини, і зробили все так, як наказав Господь Мойсею і Аарону: доконечно народ виконав наказ.

12

33 І спонукували єгиптяни ізраїльтян, щоб швидше збирались в дорогу, бо говорили: «Якщо ви не підете, ми всі помрем!» 34 Тепер ізраїльтянам часу не вистачало навіть на те, щоб положити закваску в хліб, тому загорнули діжі в одяг, щоб можна було нести на плечах. 35 А ще зробили ізраїльтяни так, як наказав Мойсей: вони пішли кожний до свого сусіда-єгиптянина і попросили одяг та золоті і срібні речі. 36 Господь же зробив такими серця єгиптян, що вони ні в чому не відмовляли ізраїльтянам. Так багатство Єгипту віддалось Ізраїлеві. Ізраїль покидає Єгипет

37 І вирушили сини Ізраїлеві із Раамсеса в Суккот – близько 600 000 чоловіків, не рахуючи дітей і жінок. 38 І безліч різноплемінного народу пішло з ними, і дрібна та велика худоба – стадо вельми велике. 39 А як з виходом не можна було баритися, бо підганяли, то не взяли їжі про запас; тому в дорозі стали випікати із тіста без розчини прісні коржі. 40 Всього народ Ізраїля прожив у Єгипті 430 років*. 41 Рівно через 430 років, день в день, все ополчення Господнє покинуло Єгипет. 42 Тому цю ніч названо ніччю неспання для Господа, ніччю, в яку згадують, як табір Господній був виведе-

Десята кара

29 Опівночі Господь пройшов і поразив первістків в землі Єгипетській – від фараонового сина-первістка, престолонаслідника, до сина тюремного в’язня, також і все перворідне з худоби. 30 Встав фараон уночі і всі придворні його, і весь Єгипет, і ось здійнявся великий плач в землі Єгипетській, бо не було такого дому, де б не було мерця. 31 І прикликав фараон Мойсея і Аарона вночі і сказав: «Забирайтеся геть від мого народу – ви, сини ваші і звершіть служіння Господеві, як наполягали ви! 32 І дрібну та велику худобу забирайте з собою, як того домагались. А як підете, то і мене благословіть».

--------------*40 Грецький та самарійський тексти включають в це число і перебування в Ханаані, яке тривало 215 років.

95


ВИХІД

12-13

3 Пам'ятайте: ви були рабами в Єгипті, але в цей день Господь рукою сильною звільнив вас. Не їжте квасного. 4 Сьогодні, в місяці авіві, ви покидаєте Єгипет. 5 А коли Господь введе тебе в землю ханаанців, хетів, амореїв, хевеїв, євусеїв – в землю, яку присягався віддати батькам твоїм, в землю, де тече мед і молоко, то звершуй служіння в цьому місяці: 6 сім днів споживай прісний хліб, а на сьомий – святкові збори для Господа. 7 На протязі семи днів ви не тільки не повинні їсти квасного хліба, але і в домі вашому не повинно зберігатись нічого квасного. 8 І дітям поясни: «Ми цей день відзначаємо, тому що Господь вивів нас із Єгипту». 9 Хай це буде для тебе знаком на руці твоїй і як нагадування на чолі твоєму, щоб закон Господній був на вустах твоїх, бо рукою сильною вивів Господь тебе із Єгипту. 10 Дотримуйся цієї постанови в означений час щорічно. 11 І коли введе тебе Господь в землю Ханаанську, як присягнув Він тобі і батькам твоїм, та дасть тобі її, 12 то відділяй кожного первістка чоловічої статі і перворідне в твоєму стаді із самців для посвячення Господеві. 13 А первородженого ослика ти можеш викупити у Господа, віддавши за нього ягня. Якщо ж не хочеш викупити його, то вбий, зламавши йому шию.

ний із землі Єгипетської, ніччю пильнування для Господа всім синам Ізраїля у всіх їхніх поколіннях! 43 І сказав Господь Мойсею та Аарону: «Ось постанова про Паску: ніякий чужинець хай не їсть її. 44 Раб, куплений за срібло, коли обріжеш його, може приймати участь у вечері. 45 Поселенець і наймит не повинен споживати її. 46 Їжте цю їжу всередині дому; нічого з м'яса не виносьте за межі дому і не ламайте кісток ягняти. 47 Вся ізраїльська громада повинна дотримуватись цього обряду. 48 А якщо хтось з чужинців оселиться з тобою і захоче святкувати Паску Господню, то перше обріж усіх, хто чоловічої статі, а тоді нехай святкує, як ваш природний мешканець. А необрізаний хай не сміє їсти її. 49 Один закон хай буде для вас, як для природних мешканців тієї землі, так і для пришельця серед вас». 50 І зробили сини Ізраїлеві так, як звелів Господь Мойсею і Аарону. 51 В цей день Господь вивів весь ізраїльський народ із землі Єгипетської згідно його родів та племен.

13

Закон про первістків

1 І сказав Господь Мойсею: 2 «Кожний первісток чоловічої статі, народжений ізраїльською жінкою, повинен бути посвячений Мені. Первісток від людини і до тварини – Мої вони. 96


ВИХІД

13-14

22 Хмарний стовп перебував з ними весь день, а стовп вогняний – всю ніч.

А кожного первістка у людей із синів твоїх ти конче викупи. 14 Якщо ж колись твої діти запитають: «Що це означає?», ти скажи: «Рукою сильною вивів нас Господь із Єгипту, з дому рабства. 15 Бо коли фараон упирався відпустити нас, Господь умертвив всіх первістків у землі Єгипетській: від первістка у людей до первістка із тварин. Тому я віддаю все перворідне із тварин в жертву Господеві, а перворідне із синів людських викуповую». 16 Нехай це буде знаком на руці твоїй і як нагадування на чолі твоєму, щоб пам’ятати, що Господь вивів вас із Єгипту великою силою Своєю». 17 Коли фараон відпустив народ із Єгипту, Господь не повів його дорогою до філистимлян, дорогою близькою, бо сказав у Собі: «Народ може розкаятися, побачивши війну, і захоче повернутися назад в Єгипет». 18 Тому хоч сини Ізраїлеві вийшли озброєні, Він повів їх в обхід, дорогою безлюдною, що вела через пустиню до Червоного моря. 19 Мойсей взяв із собою останки Йосипа, бо Йосип, вмираючи, взяв слово від синів Ізраїлевих: «Коли Бог звільнить вас, винесіть мої кості з Єгипту». 20 І вирушив народ ізраїльський із Суккота, і розташувався в Єфамі, в кінці пустині. 21 Господь же йшов перед ними вдень, показуючи дорогу хмарним стовпом, а вночі – вогняним стовпом, щоб народ міг продовжувати шлях і вночі.

14

Погоня фараона

1 Тоді сказав Господь Мойсеєві: «Скажи Ізраїлевим синам, 2 нехай вони повернуть назад в ПіГахірот і проведуть ніч між Мігдолом і морем біля Ваал-Цефона. 3 Фараон подумає, що сини Ізраїля заблудились в пустині і тепер не знають, куди йти. 4 Я поверну фараонові хоробрість, і він кинеться за вами в погоню. Але Я вступлюся за вас, і Моє ім’я прославиться ще більше через гордого фараона та його військо. Так дізнаються єгиптяни, що Я – Господь!» Ізраїльський народ послухався і зробив так, як було наказано Господом. 5 І донесли фараону, що ізраїльський народ втік. Дізнавшись про це, фараон і його придворні пошкодували, що відпустили народ: «Хто тепер буде працювати на нас?» 6 Негайно фараон спорядив свою колісницю і разом зі своїми радниками та начальниками 7 підняв у похід 600 кращих воїнів та всі колісниці Єгипту 8 і кинувся доганяти синів Ізраїля, які йшли під високою рукою. 9 Фараон гнався з усіма своїми колісницями, кіннотою та піхотою і наздогнав синів Ізраїля, які розташувалися табором біля Пі-Гахірота, на схід від Ваал-Цефона, недалеко від Червоного моря. 97


ВИХІД

14 20 І зупинився хмарний стовп між єгиптянами і ізраїльським народом; і була ця хмара темрявою для одних і світлом для інших. Тому єгипетський табір на протязі всієї ночі не міг наблизитись до ізраїльського табору.* 21 А Мойсей тим часом підняв руку над Червоним морем, і Господь навів сильний східний вітер. Вітер гнав море цілу ніч, і дно моря осушилось. 22 Вода розступилась, і народ Ізраїля пішов по дну моря, як по суходолі. Вода, наче стіна, оточувала його шлях справа і зліва. 23 Тоді фараонові колісниці та кіннота і собі кинулись за ними в море. 24 В ранішню сторожу Господь поглянув із стовпа вогняного та хмарного на єгипетський табір і привів його в замішання: 25 колеса в колісницях загрузли і перестали котитися. «Тікаймо звідси!»– закричали єгиптяни, – Господь виступив проти нас!» 26 А Господь сказав Мойсею: «Простягни тепер свою руку на море, хай вода зімкнеться над єгипетською кіннотою та колісницями». 27 На світанку Мойсей простягнув свою руку над морем, і вода хлинула назустріч єгипетському війську. 28 Вода повернулась на своє попереднє місце і похоронила під собою армію фараона, яка намагалася на своїх колісницях та конях врятуватися

10 Коли побачили сини Ізраїля фараонове військо, яке наближалося, злякалися і заголосили до Господа. 11 А Мойсеєві сказали: «Хіба в Єгипті не вистачало кладовищ, що ти нас привів помирати в пустині? Для чого ти це зробив з нами? 12 Чи не говорили ми тобі в Єгипті: «Залиш нас, дай нам спокійно працювати в Єгипті! Чи не краще було в неволі, ніж помирати в пустині?» 13 І звернувся Мойсей до народу: «Не бійтеся! Стійте на місці, і ви побачите, як Господь заступиться за нас. Тих єгиптян, які зараз наводять на вас жах, ви більше не побачите повік! 14 Господь буде воювати за вас, а ви тільки дивитиметесь». 15 І сказав тоді Господь Мойсею: «Чого ти все взиваєш до Мене? Наказуй синам Ізраїлевим, щоб вони йшли. 16 Ти ж підніми свою палицю над морем, і воно розступиться. Народ тоді зможе перейти по дну моря, як по суходолі. 17 Побачивши це, фараон насмілиться і собі погнатись вслід за вами. Тут ви і побачите Мою славу, як Я поступлю з фараоном та всім його військом, з колісницями та кіннотою його. 18 І коли Я прославлю Себе перемогою над фараоном з його бойовими колісницям і вершниками, тоді єгиптянии зрозуміють, накінець, що Я – Господь». 19 Тоді ангел Господній став позаду ізраїльського народу (до цього він ішов попереду), а з ним перемістився і стовп хмарний.

--------------*20-25 Переклад приблизний, бо текст у списках не зовсім ясний. За основу взято дослідження Біблійного інституту.

98


ВИХІД

дожену їх, наберу багатства, все відніму мечем своїм». 10 Але Ти дмухнув на них, і море накрило їх: немов олово, всі пішли на дно! 11 Хто між богами, як Ти, Господи? Хто, як Ти, величний у святості, грізний у славі, в діяннях чудотворний? 12 Ти простягнув правицю Свою земля поглинула їх. 13 А Свій народ Ти спас милосердям Своїм, силою Своєю повів його до житла святого Свого. 14 Почули про те народи і затремтіли, жах огорнув жителів Філистиї, 15 затремтіли від страху і князі Єдому, задрижали вожді Моава, не стало хоробрості в народів Ханаану. 16 Господи, побачивши Твою силу, всі народи наберуться страху, закам'яніють з переляку, коли мимо буде проходити народ, вибраний Тобою! 17 Ти приведеш народ Твій і посадиш на найкращій спадщині Своїй, на місце, яке Ти вибрав для житла Собі, для святині, яку поставиш руками Своїми, 18 щоб царювати повік-віків! 19 Погнались були коні, вершники і колісниці фараонові і собі через море, але Господь обвалив на них воду морську. Сини ж Ізраїля перейшли море, як по суходолі». 20 І взяла Маріам-пророчиця, сестра Ааронова, бубон, а з нею і всі жінки та й пішли танцювати з піснею: 21 «Співайте Господеві, бо Він вчинив дивне: коня і вершника скинув у море».

втечею. Та ніхто з них не уцілів! 29 Сини ж Ізраїлеві перейшли море по сухому дну, і вода, як стіна, огороджувала його справа і зліва. 30 Так Господь остаточно врятував ізраїльський народ від руки єгиптян. Ізраїльтяни на власні очі побачили трупи єгиптян, які море викинуло на берег. 31 Ізраїль, побачивши, як могутньо Господь побив єгиптян, став боятися і вже довіряв Господеві та його слузі Мойсеєві.

15

14- 15

Пісня Мойсея

1 Тоді Мойсей та Ізраїлеві сини склали оцю пісню: «Заспіваймо Господеві, бо Його могутність безмірна – Він коня і вершника скинув у море! 2 Господь – сила моя і міць моя, Він став порятунком моїм! Він мій Бог – величаю Його! 3 Господь – воїн безстрашний, Господь – ім'я Йому. 4 Він поскидав колісниці і військо в безодню, лицарів із лицарів потопив у Червоному морі. 5 Накрили їх води глибокі, каменем пішли на дно. 6 Твоя правиця показала силу! Нею Ти знищив ворога! 7Величчю Своєю вигубив повсталих проти Тебе, Гнів Твій поїв їх, наче вогонь солому. 8 Від роздратування Твого здибились води, безодня морська стала суходолом. 9 Хвалився ворог: «Кинуся за ними – 99


ВИХІД

15-16

22 І повів Мойсей Ізраїля від Червоного моря до пустині Сур. Три дні йшли вони, а води не знаходили. 23 Та коли прийшли в Мерру, там знайшлась вода, але вона виявилась гіркою. Тому назвали те місце Мерра. 24 І став народ нарікати на Мойсея, кажучи: «Що нам пити?» 25 Мойсей звернувся до Господа, і Господь показав на дерево. Коли Мойсей занурив це дерево в воду – вода зробилась солодкою. Тут Бог дав для народу устав і постанови, щоб випробувати його: 26 «Якщо будеш слухатись Господа, Бога твого, і поступатимеш справедливо, не відкидатимеш заповіді Його, а виконуватимеш постанови Його, то не наведу на тебе жодної із недуг, які накликав Я на єгиптян. Я, Господь, лікар твій». 27 І прийшли ізраїльтяни в Єлім. Там було 12 джерел води і 70 фінікових пальм. Біля цієї води вони розкинули табір.

16

Манна небесна

1 На п’ятнадцятий день другого місяця після виходу синів Ізраїлевих із Єгипту вся їхня громада прибула в пустиню Сін, що між Єлімом і Сінаєм. 2 Тут вони знову стали нарікати на Мойсея та Аарона: 3 «О, якби ми загинули від руки Господньої в Єгипті, де ми сиділи біля казанів з м'ясом і їли хліба вдосталь! А ви завели нас у пустиню, щоб виморити голодом». 100

4 Тоді сказав Господь Мойсею: «Я пошлю вам хліб з неба, як дощ; нехай люди виходять і збирають його щоденно стільки, скільки кожному потрібно на день. Цим Я випробую, чи слухатиметься цей народ Моїх слів. 5 А шостого дня нехай збирають вдвічі більше, ніж збирали в інші дні». 6 І сказали Мойсей і Аарон синам Ізрàїлевим: «Ще ввечері ви дізнаєтесь, що це Господь, вивів вас із землі Єгипетської. 7 Ваше ремствування проти нас дійшло до Господа, і завтра вранці, побачивши славу Господню, ви засоромитесь від свого нарікання. Бо хто ми, що ви звинувачуєте нас?» 8 І ще сказав Мойсей: «Сьогодні на вечерю Господь дасть вам м'яса, а вранці матимете й хліб. Але знайте, ви виказуєте своє невдоволення не проти нас, а проти Господа». 9 І промовив Мойсей до Аарона: ”Поговори з усією громадою синів Ізраїлевих і скажи їм: «З'явіться перед лице Господнє, бо Він почув ваше нарікання». 10 І коли Аарон промовляв до народу, вони обернулись до пустині і побачили славу Господню, що з’явилась у хмарі. 11 Господь сказав Мойсеєві: «Я почув ремствування ізраїльського народу, а тому скажи їм: 12 «Сьогодні ввечері будете їсти м’ясо, а вранці насититесь хлібом – так дізнаєтесь, що Я – Господь, Бог ваш, Якому ви повинні довіряти». 13 Того ж вечора налетіло до них


ВИХІД

стільки перепелиць, що весь табір вкрився ними, а на ранок стала випадати ще й роса біля табору. 14 Коли роса зійшла, на землі залишилося щось подібне до інію в грудках. 15 Побачивши це, сини Ізраїлеві говорили один до одного: «Що це?»* Бо вперше бачили таке. Мойсей же відповів: «Це хліб, який Господь дав вам для споживання». 16 Ось що наказує вам Господь: «Збирайте його стільки, скільки кожен може з’їсти – за числом ваших душ в наметі, по гомору* на чоловіка». 17 Так і поступили сини Ізраїлеві: одні назбирали багато, інші мало. 18 А коли міряли гомóром, то виявилось: хто зібрав багато – не було зайвого, і хто зібрав мало – не було недостачі. Кожен набрав стільки, скільки мав з’їсти. 19 І наказав Мойсей: «Хай ніхто не залишає зібране до ранку». 20 Але деякі не послухались Мойсея і залишили про запас. Та коли настав ранок – все залишене вкрилося червою і зіпсувалось. І розгнівався на них Мойсей. 21 Тепер кожного ранку люди назбирували стільки хліба, скільки могли з’їсти. Опівдні, коли сонце починало пригрівати, хліб розтавав. 22 Шостого дня люди назбирували вдвоє більше – по два гомори на чоловіка; і прийшли старші до Мойсея і --------------*15 Що це? (ман гу?) Звідси - манна. *16 Гомóр - приблизно 2,2 кг.

101

16

донесли про це. 23 Мойсей же відповів: «Ось що сказав Господь: «Завтра субота*, особливий день, день відпочинку, присвячений Господеві; що маєте варити – варіть сьогодні, і що маєте пекти – печіть сьогодні, а все, що залишиться, можете відкласти до ранку». 24 Люди зробили так, як наказав Мойсей, і нічого з того не зіпсувалось, і ні в чому тому не завелись черви. 25 А в суботу Мойсей звернувся до народу: «Сьогодні субота, особливий день, присвячений Господеві, тому хай ніхто не виходить в поле, бо нічого не знайдете. Їжте те, що назбирали вчора. 26 Шість днів збирайте, а на сьомий відпочивайте, бо хліба в полі не буде». 27 Але деякі пішли в поле і на сьомий день, та нічого вони не знайшли. 28 Тоді сказав Господь Мойсеєві: «Чи то й надалі ви так слухатиметесь Моїх слів і не виконуватимете заповідей Моїх та постанов Моїх? 29 Запам’ятайте: Господь дав для вас суботу. Тому напередодні суботи дає вам хліба вдвічі більше, щоб на сьомий день ви відпочивали і залишались на своїх місцях». 30 І послухався народ і вже відпочивав сьомого дня. -----------------*23-27 З цих текстів випливає, що суботу ізраїльтяни наче святкували ще до одержання Закону. Але бачимо, що з тих, хто вийшов збирати манну в суботу, ніхто не був покараний. Бо ще не було Закону. Це лише постанова, якою Бог хотів пересвідчитись у слухняності народу на майбутнє (тексти 28, 30).


ВИХІД

16-17

31 І назвали ізраїльтяни той хліб манною. Вона складалася з крупи величиною з коріандрове насіння, а на смак воно було, як медівник. 32 Мойсей сказав: «Господь звелів: наповніть манною посудину для показу вашим нащадкам, щоб вони знали, чим Я годував вас у пустині, коли вивів вас із Єгипту». 33 І сказав Мойсей Ааронові: «Візьми посудину і насип туди на збереження гомóр манни, щоб поставити її перед Господом на пам’ять прийдешнім поколінням». 34 Як заповів Господь Мойсеєві, так Аарон і зробив: поставив посудину з манною перед ковчегом Завіту на збереження. 35 Сорок років народ їв манну, аж поки не прийшов до границь Ханаанського краю. 36 А гомор – це десята частина єфи*.

17

Війна з амаликітянами

1 І вирушив, згідно наказу Господнього, народ ізраїльський в дорогу із пустині Сін і зупинився в Рефідімі. Але там не було води. 2 І знову піднявсь народ проти Мойсея, докоряючи йому: «Дай нам води пити!» Мойсей відповів: «Чому ви не потерпите, чому випробовуєте Господа?» 3 Але народ мучила спрага, і незадоволення наростало: «Для чого було виводити нас з Єгипту? Чи не для того, щоб спрагою уморити нас, дітей на----------------*36 Єфа = 22 л.

102

ших і стада наші?» 4 Мойсей тоді заголосив до Господа і сказав: «Що мені робити з цим народом? Ще трохи, і вони поб’ють мене камінням». 5 Господь відповів Мойсею: «Візьми з собою деяких із старійшин і пройди перед народом. Принеси також свою подорожню палицю, ту саму, якою ти ударяв по воді річки Ніл. 6 Я стану перед тобою на скелі в Хориві, а ти вдариш по скелі палицею – і з неї потече вода. Тоді людям буде що пити». Мойсей так і зробив перед очима старійшин. 7 І назвав він це місце Масса і Меріва*, бо на цьому місці збунтувалися сини Ізраїлеві проти Господа, випробовуючи Його, з ними Він чи ні. 8 Туди ж, в Рефідім, прийшли і амаликітяни, щоб воювати з ізраїльтянами. 9 Мойсей сказав Осії (Єшуї): «Відбери собі людей і вранці вступиш у бій з Амаликом. Я ж стану на вершині горба з палицею Божою в руці своїй, щоб спостерігати». (Числа 13:16). 10 Осія зробив так, як наказав йому Мойсей, і вранці вступив у бій з Амаликом. Мойсей, Аарон і Хур піднялись на вершину горба. 11 Кожного разу, коли Мойсей піднімав палицю, перемагали ізраїльтяни, коли ж він опускав її, перемагав Амалик. 12 А як руки Мойсея стомилися, то взяли камінь і на нього посадили Мой--------------*Масса - випробування; меріва - бунт, заколот.


ВИХІД

сея, а Аарон і Хур стали підтримувати руки – один з правої, а другий з лівої сторони. І були його руки підняті до самого заходу сонця. 13 І розгромив Осія Амалика, і його народ поразив вістрям меча. 14 І сказав Господь Мойсею: «Запиши про цю війну в книгу, щоб пам’ятали всі! А Осії скажи: «Я повністю зітру амаликітян з лиця Землі». 15 І спорудив Мойсей жертівник, і назвав його «Господь – прапор мій», сказавши: 16 «Так як їхня рука направлена проти Господнього трону, Господь буде воювати з амаликітянами з роду в рід!»

18

Зустріч Мойсея з своїм тестем біля гори Хорив

1 Йофор, мадіанський священник, тесть Мойсеїв, довідавшись про все, що зробив Бог для Мойсея та Ізраїля, народу Свого, коли Ізраїль виходив з Єгипту, 2 взяв Сепфору, жінку Мойсея, яку той перед виходом з Єгипту відіслав додому, 3 і двох її синів, одного з яких звали Гершом, бо говорив Мойсей: «Пришелець я в землі чужій», 4 а другого – Єліезер, бо, мовляв, Бог мого батька допоміг мені і врятував від єгипетського царя, 5 і прийшов до Мойсея, коли народ отаборився біля Божої гори Хорив. 6 Перед цим він дав знати Мойсею: «Я, тесть твій, Йофор, веду до тебе твою жінку і двох її синів». 103

17-18

7 Мойсей вийшов назустріч тестю своєму і, вклонившись до землі, поцілував його. А як справились про здоров’я один одного, зайшли в намет. 8 Мойсей розповів Йофору про все, що Господь зробив з фараоном та єгиптянами заради Ізраїля, про всі труднощі, які пережили в дорозі, та як визволив від них Господь. 9 Йофор радів з того всього, коли слухав про Господа та про визволення ізраїльтян з руки єгиптян, тому сказав: 10 «Хвала Господеві, Який визволив вас з руки єгиптян та з руки фараонової і звільнив цей народ з єгипетської неволі. 11 Тепер я знаю, що Господь перевищує всіх богів; фараон вважав, що йому підвладне все, але погляньте, що зробив з ним Бог!» 12 І приніс Йофор жертви та всепалення Богові. А Аарон та всі старійшини Ізраїлеві посходилися до Мойсея та тестя його і їли разом хліб перед Богом. 13 Наступного дня Мойсей сів судити людей. А народ стояв перед ним зранку до вечора. 14 Побачивши таке, Йофор зауважив Мойсеєві: «Як ти так можеш працювати? Чому ти судиш один, а весь народ змушений стояти перед тобою зранку до вечора?» 15 Мойсей відповів: «Бо люди приходять до мене шукати поради в Бога. 16 Коли між ними виникають непорозуміння, вони йдуть до мене, і я з’ясовую їхні справи через Божі постанови та Його закони».


ВИХІД

18-19

17 На це тесть Мойсеїв сказав: «Не годиться так працювати. 18 Ти змучуєш себе і народ, який з тобою. Ця робота надто важка для одного, і ти не зможеш впоратися один. 19 Послухай моєї поради, і буде Бог з тобою: стій за народ перед Богом і принось справи їхні перед Нього, 20 але ти повинен навчити цих людей закону Божому і уставам Його, попередити їх, щоб вони не порушували закон, пояснити, що вони повинні робити та як правильно поступати. 21 А з-поміж народу надивись людей здібних, богобоязних, людей безкорисливих та вірних і постав їх над тисячею, над сотнею і навіть над десятьма. 22 Тоді вони зможуть приймати людей у зручний для них час. Всяку важливу справу нехай спрямовують до тебе, а всі незначні справи нехай розсуджують самі. Тоді тобі стане легше, бо тягар понесуть з тобою і вони. 23 Якщо зробиш так, і Господу буде до вподоби, то ти зможеш вистояти, і люди будуть з миром повертатися до свого житла». 24 Мойсей послухався поради свого тестя і зробив все так, як той говорив. 25 І вибрав Мойсей здібних мужів та настановив їх тисячниками, сотниками, півсотниками та десятниками. 26 І судили вони народ в усякий час. Важкі справи спрямовували до Мойсея, а малі справи розбирали самі. 27 Через деякий час Мойсей попрощався зі своїм тестем Йофором, і той повернувся до свого дому. 104

19

Ізраїльський народ біля гори Сінай

1 На третій місяць після виходу з Єгипетської землі ізраїльський народ в той же самий день (день повні) прибув у Сінайську пустиню. 2 Це сталося після того, як вони покинули Рефідім. Тут вони розкинули табір недалеко від гори Сінай, 3 а Мойсей піднявся на гору. Бог голосно проговорив до нього з гори: «Так скажи дому Яковому і об’яви си нам Ізраїля: 4 ви бачили на прикладі народу Єгипту, як Я поступаю з Моїми ворогами. Ви бачили, як Я, наче орел на крилах, ніс вас із Єгипту сюди, до Себе. 5 Отож, якщо будете щиро слухатися Мого голосу та виконувати договір зі Мною, то будете Моїм особливим народом між усіма іншими народами, бо Моя вся Земля! 6 Ви станете царством священників*, народом святим! Так оці всі слова і передай синам Ізраїлевим». 7 Мойсей зійшов з гори, скликав усіх старійшин народу і розповів їм усе, що звелів Господь. 8 Весь народ відповів одностайно: «В усьому, що наказав Господь, будемо слухатись!» І переказав Мойсей слова народу Господеві. 9 А Господь промовив до Мойсея: «Коли так, то Я в густій хмарі з’явлюсь іще тобі і говоритиму з тобою так, щоб чув увесь народ, тоді він до------------------*6 Священник - посередник між Богом і народом.


ВИХІД

віриться тобі назавжди!» Мойсей же переповів Богові про побажання людей. 10 Тоді Господь сказав Мойсеєві: «Ще сьогодні та завтра іди до людей і підготуй народ до особливої події. Навіть одяг нехай виперуть свій, 11 бо на третій день Я з’явлюсь до них на Сінайській горі, і всі зможуть побачити Мене. 12 А навколо гори зроби межу, через яку хай ніхто не поривається перейти. Хто переступить її – вмре. 13 Кожний, хто доторкнеться до гори – чи то людина, чи тварина – того необхідно вбити камінням чи стрілою. А до вбитого хай нічия рука не торкається. Народ повинен чекати, коли засурмить протяжно ріг. Тільки тоді можуть вони наблизитись до гори». 14 Мойсей зійшов з гори і пішов до народу, щоб підготовити його до особливої зустрічі та попередити про чистий одяг. 15 І сказав тоді Мойсей народу: «Через три дні відбудеться зустріч з Богом. Приготуйте себе до цього: хай ніхто на протязі цього часу не входить до своєї дружини». 16 На ранок третього дня на гору опустилась чорна хмара, спалахнули блискавки, і пронісся сильний гуркіт грому. Довкола залунав протяжний звук рогу. Затремтів від страху весь народ в таборі. 17 В цей час Мойсей повів народ з табору до підніжжя гори для зустрічі з Богом. 18 Гора Сінай вся була в диму, який 105

19

виходив з її вершини так, наче дим з печі, – це Господь зійшов на гору в полум’ї, і гора затряслася. 19 Звук рогу наростав і звучав все сильніше й сильніше. Кожного разу, коли Мойсей звертався до Бога, Бог відповідав йому громоподібним голосом. 20 Коли ж Господь зійшов на вершину гори Сінай, то позвав Мойсея, щоб він піднявся на вершину, а коли той піднявся, 21 Господь сказав Мойсеєві: «Спустись вниз і повтори їм, хай ніхто не поривається йти вгору, щоб поглянути на Господа, бо багато з них помре. 22 Також і священникам, які хочуть наблизитися до Мене, скажи, нехай приготуються до цієї зустрічі, щоб Я не поразив їх». 23 Тоді Мойсей сказав Господеві: «Народ і так не стане підніматися на гору, бо Ти попередив, щоб ми зробили межу і щоб цю межу ніхто не наважувався переступати». 24 «Спустись вниз до людей, – сказав Господь, – і приведи сюди Аарона. Священники і народ хай не підходять до Мене, бо Я їх покараю, якщо вони наважаться підійти». 25 Мойсей спустився до народу і переповів їм ці слова.

20

Десять заповідей

1 І проговорив тоді Бог до народу: 2 «Я, Господь,- Бог твій, Який вивів тебе з Єгипту, де ти був рабом, – 3 хай не буде в тебе інших богів пе-


ВИХІД

20

ред лицем Моїм! 4 Не роби собі ідола і ніякого зображення того, що на небі вгорі, чи на землі внизу, чи в водах – нижче землі! 5 Не поклоняйся їм і не служи, бо Я, Господь твій, не потерплю, щоб Мій народ поклонявся іншому богу. Тих, хто грішить проти Мене, Я караю. І не тільки караю їх, але і їхніх дітей, внуків і навіть правнуків. 6 А тим, хто любить Мене, хто виконує заповіді Мої, то і їхнім дітям роблю добро до 1000-го роду! 7 Не використовуй імені Бога твого даремно, бо не залишиться без покарання той, хто це робить легковажно. 8 Пам’ятайте, що день суботній особливий день! 9 Шість днів працюй та упорядковуй діла свої, 10 а сьомий день – субота, день відпочинку. Для Господа присвячуй його! Хай ніхто не працює в цей день: ні син твій, ні дочка твоя, ні раб твій, ні рабиня твоя! Навіть худобина твоя і чужинець не повинні працювати в цей день. 11 Бо Господь шість днів трудився, створюючи Небеса і Землю, море і все, що в них, а на сьомий день спочив. Тому благословив Господь суботній день, як особливий день. 12 Шануй батька твого і матір твою, щоб бути тобі довголітнім на землі, яку дає тобі Господь, Бог твій. 13 Не вбивай!* 14 Не чини перелюбу! 106

15 Не кради! 16 Не свідкуй неправди на ближнього свого! 17 Не зазіхай на дім ближнього свого: не бажай ні жінки його, ні слуг його, ні служанок, ні вола, ні осла, ані чогось іншого, що належить ближньому твоєму!» 18 Люди внизу чули грім і звук рога, бачили блискавки та дим, що піднімався над горою і, дивлячись на це, відступили і поставали віддалік. 19 А Мойсеєві сказали: «Ти говори до нас, і ми будемо слухати, а Бог хай до нас не промовляє, бо помремо». 20 Мойсей відповів народові: «Не бійтеся! Бог прийшов сказати, щоб ви слухались Його і мали страх перед Господом, щоб не грішити». 21 Народ стояв віддалік гори, Мойсей же зійшов у хмару, де перебував Бог. 22 І сказав Господь Мойсею: «Передай синам Ізраїлевим: ви бачили, як Я з неба промовляв до вас. 23 Тож хай не буде у вас поруч зі Мною інших богів: золотих чи срібних – не майте їх і не робіть. --------------*13 Заповідь «не убий» потребує коментаря. В найпоширенішому перекладі «Версія короля Джеймса» читаємо: «Тhou shalt not kill». Íасправді з древньоізраїльської переклад мусив би бути:«Thou shalt not murder» (ізр. ло раца). To murder - означає злочинний акт вбивства невинної людини. To kill (ізр. хараг) вбивство при виправданих обставинах: при самообороні, при захисті інших, в боротьбі проти тероризму і т д. В укр. мові, на жаль, існує тільки одне дієслово «не вбити» на всі випадки. (Рим.13:4; ІПетр. 2:14).


ВИХІД

24 Зробіть для Мене жертівник із землі і приносьте на ньому всепалення свої та мирні жертви свої із овець ваших та волів ваших. Робіть це там, де Я вкажу, щоб ви пам'ятали ім'я Моє. Тоді Я прийду і благословлю вас. 25 Якщо ж будуватимете жертівник із каменю, не споруджуйте його з тесаного каменю. Бо, обробляючи його знаряддям, опоганите його. 26 Не робіть також сходинок до жертівника, щоб, піднімаючись по сходинках, не відкрилася перед людьми нагота ваша».

21

Про рабів та вівідшкодування

1 А ось іще постанови, які ти покладеш перед ними: 2 «Якщо купиш раба-ізраїльтянина, нехай шість років працює в тебе, а на сьомий – відпусти його на волю без всякого відшкодування. 3 Якщо ти взяв його самого, самого і на волю відпускай. А якщо з жінкою, то і жінку відпусти з ним. 4 Якщо раб нежонатий, господар може дати йому жінку, і якщо жінка народить дітей (синів і дочок), то вона і її діти будуть належати господареві, раб тоді виходить сам (один). 5 А якщо раб вирішить залишитися в свого пана (господаря) і скаже: «Мені подобається мій пан, і я люблю свою жінку та дітей, тому не хочу виходити на волю», – 6 то нехай пан приведе його до суддів, поставить біля дверей або одвірка і шилом проткне йому вухо. Відтоді 107

20-21

раб залишається у свого пана на все своє життя. 7 Якщо хтось захоче продати свою дочку в неволю, то вона не може вийти з неволі, як не виходять раби. 8 Якщо пан не задоволений нею, то може повернути її батькові, але за викуп. А якщо пан пообіцяв женитися на ній, він втрачає право продати її іншому. 9 Якщо пан видасть її заміж за свого сина, тоді вона стає його дочкою. 10 Якщо пан візьме для себе другу жінку, то не може відмовити першій ні в їжі, ні в одязі, ні в подружньому житті. 11 Якщо ж в цих трьох вимогах пан відмовить їй, тоді вона стає вільною без всякого відшкодування. 12 Якщо чоловік ударить іншого і той помре, то того чоловіка самого належить скарати смертю. 13 А якщо трапиться нещасний випадок – людина уб’є когось ненароком, Бог допустив, щоб це сталось, тоді ця людина нехай тікає в одне з місць, визначене Богом. 14 Якщо ж хтось навмисне задумає і вб’є ближнього свого, то хоч би й від жертівника, все рівно бери і карай його на смерть. 15 Кожного, хто вдарить батька свого або матір, треба вбити. 16 Якщо хтось викраде людину, щоб продати її або зробити її рабом своїм , – той мусить вмерти. 17 Кожного, хто проклинає батька свого або матір, треба вбити. 18 Якщо двоє посваряться, і один


ВИХІД

21

вдарить другого кулаком чи каменем, але той не помре, то той, хто його вдарив, не може каратися на смерть. 19 Якщо ж того чоловіка покалічено, і він змушений якийсь час відлежувати в постелі, то той, хто спричинив каліцтво, нехай заплатить йому за втрачений час і утримує його до повного видужання. 20 Коли хто вдарить раба чи рабиню києм, і той або та вмре на місці від побоїв, то вбивця карається так само – смертю. 21 Коли ж той або та після побоїв проживе один або два дні, то пан того раба або рабині не може бути покараний смертю, бо вони – його власність. 22 Якщо б’ються двоє, і вмішається вагітна жінка, яку буде вдарено так, що це викличе в неї роди, а іншого ущербу вона не зазнає, то той, хто вдарив її, мусить заплатити відшкодування, яке накладе жінчин чоловік в розмірі, призначеному суддею; 23 якщо ж крім цього буде заподіяна їй ще якась шкода – віддай життя за життя, 24 око за око, зуб за зуб, рука за руку, нога за ногу, 25 опік за опік, рана за рану, удар за удар. 26 Якщо пан ударить свого раба або рабиню в око, і той або та осліпне на це око, то раб або рабиня мають бути відпущені на свободу, бо око – плата за свободу. 27 Якщо пан виб’є рабу або рабині зуб, то і той або та мають одержити свободу, бо зуб – плата за свободу. 108

28 Якщо чийсь бик заколе рогами людину, то таку тварину потрібно вбити, однак, його м’яса споживати не можна. Власник вола не винуватий. 29 Якщо ж бик нападав і раніше, і власник попереджувався або знав про це, але не тримав тварину на прив’язі, і бик заколов чоловіка або жінку, то власник винуватий. Бика слід вкаменувати, а власника його віддати на смерть. 30 Проте сім’я убитого може погодитись взяти викуп, і якщо потерпілі візьмуть гроші, то власника бика слід залишити живим. Грошей же заплатить стільки, скільки рішить суд. 31 Цього самого закону дотримуються і тоді, коли бик уб’є чиюсь дочку чи сина. 32 Якщо бик уб’є раба чи рабиню, то власник тварини повинен заплатити господареві їхньому 30 срібних монет, а бика вкаменувати. 33 Якщо хтось відкриє яму або викопає яму і не закриє, а туди впаде віл чи осел, то винуватий той, кому належить яма. 34 Власник ями нехай заплатить за тварину, і коли заплатить, йому слід віддати труп загиблої тварини. 35 Якщо бик одного чоловіка уб’є тва-рину іншого чоловіка, то вони поинні продати живого, а виручені гроші поділити між собою пополам. Також кожний з них повинен одержати половину убитого. 36 Якщо бик і раніше нападав на тварин, то власник бика несе відповідальність: він винуватий в тому, що


ВИХІД

відв’язав і випустив бика на волю, тому повинен віддати бика за бика – віддати живого за вбитого. 37 Якщо хтось вкраде тварину і заколе її або продасть, так що він не може повернути її, то заплатить вп’ятеро за вкраденого вола і вчетверо за вкрадену вівцю. Якщо ж у нього нема чим заплатити, слід продати його самого в рабство. Якщо тварину буде знайдено в нього живою, слід повернути її власникові і стягнути по дві тварини за одну вкрадену, незалежно від того, буде це віл, осел чи вівця.

22

Відшкодування за побутові злочини

1 Якщо злодій вночі під час крадіжки буде вбитий, 2 то ніхто не несе відповідальності за його смерть. 3 Якщо ж це трапиться вдень, то той, хто вбив злодія, буде покараний сам смертю. 4 Коли хто потравить худобою посіви чи виноградник, то мусить відшкодувати найкращим з урожаю свого поля чи виноградника. 5 Якщо людина для якоїсь потреби розвела вогонь на своєму полі, а він перекинеться на поле сусіда і спалить його врожай, то той, по чиїй причині виник пожар, повинен відшкодувати зі свого врожаю. 6 Якщо хто дасть на збереження своєму ближньому гроші або речі, а їх вкрадуть, то спійманий злодій повинен повернути вдвічі більше. 7 Якщо ж злодій не знайдеться, нехай 109

21-22

господар дому прийде до судді і заприсягне, що не простягав своєї руки на працю ближнього. 8 Коли виникне суперечка про маєтність: чи то про вола, чи про осла, чи про одіж, чи про все загублене, про яке хто скаже: «Це моє!» – справу потрібно передати судді. Кого суддя визнає винним, той відшкодує ближньому вдвоє. 9 Якщо хто віддасть свого осла, чи вола, чи вівцю на тимчасовий догляд сусідові, а вона загине або буде покалічена, або загарбана, і ніхто того не бачив – 10 тоді нехай доглядач поклянеться перед Господом в присутності свого ближнього, що він своєї руки не простягав на його власність. Власник тварини в такому разі повинен прийняти клятву і не вимагати відшкодування. 11 Якщо ж виявиться, що сусід привласнив скотину, віддану на збереження (догляд), він повинен заплатити. 12 Якщо звір роздере скотину, то сусід повинен принести, як доказ, труп скотини. За роздерте він не платить. 13 Якщо ж ця тварина окалічиться чи помре, а доглядач при цьому був відсутній, то повинен заплатити. 14 Але якщо це трапилось в його присутності – хай не платить. Коли ж сусід за гроші позичає у сусіда тварину, а вона в нього помре або окалічиться, то платити не повинен: тих грошей вистачить на відшкодування ущербу. 15 Коли хто вступить в статеві зносини з незарученою дівчиною, він пови-


ВИХІД

22-23

нен одружитися з нею і дати за неї батькам викуп. 16 А якщо батько не погодиться видати її за нього, все рівно викуп повинен бути внесений. 17 Гадалок не залишай живими. 18.Кожного, хто злягається зі скотиною, карай смертю. 19 Жертви принось тільки Господеві; якщо хто приносить жертви ідолам – того карай смертю. 20 Пам'ятаючи, що в минулому ти був чужинцем в землі Єгипетській, не обманюй чужинця в своїй землі і не утискуй. 21 Не чини кривди ні вдові, ні сироті; 22 якщо робитимеш їм зло, і Я дізнаюсь через їхнє голосіння – 23 тоді запалає Мій гнів, і Я посічу вас мечем, так що і ваші жінки стануть вдовами, а діти сиротами. 24 Якщо комусь з народу Мого ти позичиш гроші, не бери з нього процентів і не змушуй його повернути негайно. 25 Якщо візьмеш у заставу одежу ближнього свого, то до заходу сонця поверни її, 26 бо ця одежина, можливо, єдине, чим він одягається, коли лягає спати. Тому, коли він заголосить до Мене, Я почую і заступлюсь, бо Я – милосердний. 27 Бога не лихослов і начальника в народі своєму не ганьби. 28 Не гайся принести перші плоди з врожаю зерна твого та з винограду твого.

110

29 Первістка з дітей твоїх віддавай Мені; те саме роби з волом твоїм і вівцею твоєю. Сім днів нехай вони будуть з матір'ю своєю, а на восьмий день принось їх Мені. 30 Ви повинні бути святими переді Мною; не їжте м’яса тварин, роздертих диким звіром, а викидайте його псам.

23

Не кривдь ближнього

1 Не рознось пліток, не захищай беззаконника, не свідкуй неправди. 2 Не біжи за більшістю на зло і не роби неправдивих свідчень на догоду більшості. 3 Не потурай у суді й бідному. 4 Якщо знайдеш вола, що відбився від гурту, чи осла, поверни його власнику, навіть якщо власник – твій ворог. 5 Якщо побачиш осла ворога твого, що упав і лежить під ношею своєю, то не залишай його напризволяще, а допоможи розв’ючити і поставити його на ноги. 6 Бідний повинен відповідати перед судом так само, як і всі інші. 7 Будь обережним звинувачувати в чомусь чоловіка, бо можуть і невинного та правдивого засудити на смерть, за вчинок, якого він не робив. Тоді беззаконника Я не залишу без покарання. 8 Не бери хабара, бо хабарі і зрячих роблять сліпими і спотворюють справу невинних.


ВИХІД

9 Не чини утиску для чужинця, бо й сам знаєш ще з Єгипту, як то на душі у чужинця. Про свята

10 Шість років засівай землю і збирай урожай, 11 а на сьомий дай їй відпочити, тоді з твого поля щось і бідному перепаде, і звірині польовій буде що їсти. Так само роби і з виноградником твоїм та оливками твоїми. 12 Шість днів працюй, а на сьомий відпочивай. Тоді зможе відпочити і твій віл, і осел, і прислуга твоя, і чужинець. 13 Виконуй усе, що Я наказав, і дивись, щоб ти не став шанувати лжебогів, – нехай твої уста навіть імені їхнього не називають. 14 На рік Я даю тобі троє свят для вшанування Мене: 15 Перше свято – свято прісного хліба (опрісноків). Сім днів будеш вживати прісний хліб, як Я уже говорив тобі, у призначений час місяця Авіва, бо тоді ти вийшов з Єгипту. Під час цього свята хай ніхто не з’являється до Мене з порожніми руками. 16 Друге свято – свято початку жнив (свято П’ятдесятниці).* Третє свято – свято укриттів (Кучок), свято закінчення жнив та збору плодів землеробської праці. 17 Отож, тричі на рік всі чоловіки повинні з’являтися перед лице Владики Господа. 18 Коли заколеш тварину і принесеш її кров у жертву, не принось хліба, в якому є закваска, і не залишай м’яса 111

23

принесеної в жертву тварини до наступного дня. 19 Перші плоди з урожаю твого поля принось в дім Господа, Бога твого. І не вари м’яса ягняти в молоці його матері. Обітниця охорони в дорозі та настанови для народу

20 Ось Я посилаю перед тобою Ангела, щоб він охороняв тебе у дорозі і провадив тебе до того місця, яке Я приготовив. 21 Слухайся Ангела і йди за ним, не повставай проти Нього, бо Він не простить, коли ви будете грішити. В Ньому перебуває ім’я Моє. 22 Якщо ж слухатимешся голосу Його та виконуватимеш все, що Я накажу тобі, то буду ворогом для ворогів твоїх і ненависником для тих, хто ненавидить тебе. 23 Коли Мій Ангел приведе тебе в землю амореїв, хетів, ферезеїв, ханаанців, хевеїв і євусеїв та винищить їх, 24 то не поклоняйся богам їхнім, не служи їм і не переймай звичаїв їхніх! Ідолів же їхніх винищ і стовпи на честь ідолів зруйнуй вщент! ------------*15-16 Свята в Ізраїлі були тісно пов’язані не тільки з суспільними подіями в житті народу, але й з природою. Так свято Опрісноків (вихід з Єгипту) припадало на початок жнив ячменю (квітень). Свято П'ятдесятниці співпадало з початком широких жнив - пшениці та всіх інших зернових (червень). Так само свято укриттів (Кучок) - це не тільки згадка про життя в наметах в пустині, але й свято збору та збереження всіх плодів землеробської праці (припадає на листопад).


ВИХІД

23-24

25 Служіть Господеві, Богу вашому, і Він поблагословить тебе достатком хліба і води, відведе від тебе всі хвороби. 26 Не буде в тому Краї такої, яка скидає, ані неплідної, життя ваше буде довголітнім. 27 Страх пошлю перед тобою, і затремтить кожний народ, який трапиться на твоєму шляху, – вони тікатимуть від вас не оглядаючись. 28 І нашлю шершнів на твоїх ворогів: хевеїв, ханаанців і хетів. 29 Та не всіх прожену зразу, щоб не опустіла земля і не розмножилися тобі на шкоду польові звірі. 30 Поступово звільнятиму для тебе землю, аж поки не розростешся. Тоді і посядеш весь той Край. 31 Твої межі простягнуться від Червоного моря до ріки Єфрат і від Філистимського моря (Середземного) до Аравійської пустині. Всі народи, які Я віддам у ваші руки, ти проженеш від себе. 32 Ні в яку спілку не вступай ні з ними, ні з їхніми богами! 33 Хай ніхто з них не залишиться між вами! Бо якщо ви їх залишите – це стане пасткою для вас: вони затягнуть вас до чужих богів, щоб ви грішили проти Мене».

24

Мойсей одержує кам'яні таблиці

1 І сказав Господь Мойсеєві: «Ти, Аарон, Надав, Авіуд і 70 старійшин можете піднятися на гору і поклонитися Мені, але віддалік. 112

2 Тільки один Мойсей може приступити близько до Господа, решта хай не наважується наближатись. Так само і народ не повинен підніматися на гору . 3 Тоді повернувся Мойсей до народу, і переказав усі Господні слова, а весь народ відповів: «Все, що наказав Господь, – виконаєм!» 4 І записав Мойсей усі слова Господні, а вранці спорудив вівтар (жертівник) під горою та встановив 12 кам’яних стовпів – по одному на кожне плем’я Ізраїлеве. 5 І послав він юнаків із синів Ізраїлевих, щоб закололи для всепалення биків для мирної жертви Господеві. 6 Половину крові Мойсей налив у мідницю, а другу половину вилив на жертівник. 7 Потім він взяв книгу Завіту, і прочитав уголос, щоб чув увесь народ. А вони сказали: «Усе, що говорив Господь, обіцяємо виконати!» 8 І взяв Мойсей тієї крові, і окропив нею народ, промовивши: «Оце кров Угоди (Завіту), яку уклав із вами Господь, доручивши вам ці слова». 9 Після цього Мойсей, Аарон, Надав, Авіуд і 70 старійшин піднялись 10 і побачили Бога Ізраїлевого. Він стояв на чомусь подібному до чистих сапфірових плит, голубих, як саме небо. 11 І хоч вони бачили Його, та Він не простягнув руки Своєї на обранців ізраїльського народу, а всі їли й пили. (Ів.1:18).


ВИХІД

12 Господь сказав Мойсеєві: «Піднімись до Мене на гору, і Я дам тобі дві плоскі кам’яні таблиці (скрижалі) із Законом і заповідями, згідно яких має жити народ». 13 Мойсей, зібравшись в дорогу на гору Божу, взяв із собою Осію (сина Навинового) помічником своїм. 14 А старійшинам наказав: «Ви залишайтесь тут, аж поки ми не повернемось. З вами буде Аарон і Хур. Якщо у кого виникне якась справа, звертайтесь до них». 15 Коли ж піднявся Мойсей на вершину, хмара закрила гору. 16 Шість днів слава Господня перебувала на Сінаї, а на сьомий день Господь проговорив до Мойсея із хмари. 17 Слава Господня була подібна до вогню, що пожирає верхів'я гори. Все це відбувалося на очах усього народу. 18 Піднявшись в середину хмари, Мойсей перебував там сорок днів і сорок ночей.

25

Мойсей одержує опис речей для облаштування Скинії

1 І промовляв Господь до Мойсея, словами: 2 «Скажи синам Ізраїлевим, щоб вони принесли Мені дари. Кожний нехай вирішує сам, що він може дати для Мене, а ти прийми ці дари. 3 Ось що ти можеш приймати від народу: золото, срібло, бронзу; 4 пряжу голубу (блават), пурпурну (кармазин), червону – із вовни та з льону, козину шерсть; 113

24-25

5 покрашені в червоний колір баранячі шкури, тахашеві* шкури, акацієве дерево; 6 олію для освітлення, пахощі для олії помазання та для запашного кадіння; 7 онікс та інше дорогоцінне каміння для оздоблення єфоду і нагрудника. 8 Нехай зроблять для Мене святий намет (храмину), щоб Я міг перебувати серед них. 9 Я покажу тобі, яким повинен бути святий намет та все, що всередині його. Зробіть все достеменно так, як Я покажу. 10 Із акацієвого дерева зроби ковчег (ківот, скинію) - 112 см довжиною, 75 см шириною і 75 см висотою. 11 Чистим золотом покрий ковчег зовні і всередині, а верх оздобиш вінком із золотого листа. 12 Зробиш чотири золотих кільця (каблучки) і закріпиш на чотирьох кутах його по двоє з кожної сторони. 13 Потім зроби два держаки з акацієвого дерева і покрий їх золотом. 14 Встав держаки в кільця по боках ковчега – на них носитимеш ковчег. 15 Держаки повинні бути завжди вставленими в кільця. 16 В ковчег помістиш Свідоцтво (Завіт, Угоду), яке Я дам тобі. 17 Зроби також віко із чистого золота 112 см довжиною і 75 см шириною. 18 Для віка викарбуй із золота двох херувимів. 19 Херувимів розмісти на двох про----------------*5 Тахашеві - з тюленів, моржів, дельфінів і ін.


ВИХІД

25

тилежних сторонах віка – одного зліва, другого – справа. 20 Крила херувимів будуть простягнуті до неба, затінюючи собою ковчег. Обличчя їхні будуть звернені один до одного, а погляд їхній спрямований на віко ковчега. 21 Свідоцтво, яке Я дам тобі, ти вклади в ковчег, а верх ковчега закриєш віком. 22 Я буду там зустрічатися з тобою і зверху віка, з-поміж херувимів, які над ковчегом Угоди, говоритиму з тобою про те, що маю заповісти синам Ізраїлевим. 23 Зроби стіл з акацієвого дерева один метр завдовжки, півметра завширшки і 75 см заввишки. 24 Покрий стіл чистим золотом, а по краях прикрась його вінком із золота. 25 Навколо столу зроби рамку шириною 7,5 см і прикрась її золотим вінком. 26 На ріжках стола, навпроти ніжок, закріпи золоті кільця. 27 Кільця щільно закріпи на рамці стола і встав два держаки в кільця, щоб можна було його переносити. 28 Держаки зроби з акацієвого дерева і покрий їх золотом. Вони служитимуть для перенесення стола. 29 Зроби із чистого золота тарілки, ложки, таці і глечики для розливу. 30 На стіл поклади переді Мною хліб показний*; він зажди повинен бути на столі. 31 Потім ти повинен зробити світильник (мінору). Основу, стовбур і гілки його зроби із чистого золота. Золоті 114

квіти, бутони і пелюстки вилий із чистого золота. Все це з'єднай в одне ціле. 32 У світильника повинно бути шість гілок. Три гілки виходять з одного боку і три гілки – з другого. 33 На кожній гілці закріпи по три квітки. Зроби їх такими, як у мигдаля, з розкритими пелюстками. 34 Додатково зроби ще чотири квітки, подібних до мигдалевих з розкритими пелюстками; 35 їх розмістиш між кожною парою гілок – дві з одного боку і дві – з другого. 36 Весь світильник разом з квітками і гілками зроби з чистого золота, кованим і з’єднаним в одне ціле. 37 Після цього зробиш ще сім лампад для цього світильника і поставиш їх так, щоб вони освітлювали простір перед світильником. 38 З чистого золота зроби також щипці для гнота і совки для збору сажі. 39 На весь світильник з усім його приладдям в тебе піде талант (32 кг) чистого золота. 40 Дивись, зроби все конче так, як Я показав тобі на горі».

26

Влаштування Скинії зборів

1 Скинію (святилище)* зробиш із десяти полотнищ*, витканих із лляної пряжі голубого, пурпурного* та червоного кольору з вишитими на них вправ------------*30 Показний хліб - ізр. лехем панім - дослівно «хліб Божого обличчя», грецьке «хліб виставлений на показ», «хліб для запропонування».


ВИХІД

ним гаптарем* крилатими херувимами. 2 Всі полотнища повинні бути однакового розміру –14м завдовжки і 2м завширшки. 3 З'єднай їх в такому порядку: п'ять полотнищ зчепи одне до одного, щоб утворилось одне велике; так само зчепи між собою п'ять інших – утвориться друге велике полотнище. 4 По краях обох сторін двох великих полотнищ, що утворилися після зчеплення кожного з п'яти малих, зроби із голубої тканини петлі. 5 На кожному великому полотнищі з обох країв зробиш 50 петель. Петлі обох полотнищ розмісти протилежно одна одній. 6 Після цього зроби 50 золотих кілець, щоб з'єднати полотнища в одне ціле – так утворяться «стіни» Скинії. 7 Крім цього, ти повинен зробити ще одну заготовку для скинії, яка накриє її зверху. Візьми для цього 11 покривал (полотнищ) із козиної шерсті. 8 Всі вони повинні бути однакового розміру – 15 м завдовжки і 2 м завширшки. 9 З'єднай в одне п'ять покривал, потім з'єднай в одне шість покривал. -------------*1 Скинія - святий намет, тут похідний, подорожній храм; *полотнища - це величезні запони або занавіски (14 м Х 2 м) свого роду гобелени. *пурпурний колір - темно-червоний з фіолетовим відтінком; в той час барвника такого кольору добували із залоз морського молюска. *гаптар - той, хто гаптує, вишиває; гаптуватиозначає вишивати шовковими нитками, покритими тонким шаром золота.

115

25-26

Шосте покривало склади вдвоє: воно буде для передньої частини намету. 10 Зроби 50 петельок по краю покривала, зчепленого з 5-ти малих покривал. Те саме пророби із покривалом, зчепленим із шести малих покривал. 11 Ще зроби 50 бронзових кілець, щоб з'єднати обоє великих покривал разом і зібрати дах намету в одне ціле. 12 Крайнє покривало цього Намету буде наполовину звисати з заднього боку Скинії. 13 З інших сторін Скинії покривало даху буде звисати на півметра і укривати стіни. 14 Крім цього, зроби для даху ще двоє накриттів – одне з червоних баранячих шкур, а друге – поверх цього – з тахашевих шкур. Стіни Скинії

15 Стіни маєш зробити з акацієвих дощок, поставлених вертикально (прямовисно). 16 Кожна дошка повинна мати довжину 5 м і ширину 75 см, 17 а внизу – по два рівновіддалені чопи. 18 Ці дошки підуть на праву сторону Скинії, повернутої на південь. 19 Під кожну дошку виготовиш по дві підставки із срібла, всього 40 підставок для 20 дощок. 20 На північну сторону Скинії також заготов 20 дощок. 21 І для них виллєш із срібла 40 підставок – по дві на кожну дошку. 22 На задню західну стіну виготовиш шість дощок,


ВИХІД

26-27

23 і з обох сторін добавиш ще по одній дошці, скріплених подвійно. 24 Наріжні дошки внизу з'єднай підставками, а вгорі з'єднай кільцем. 25 Всього для задньої стінки піде 8 дощок і 16 срібних підставок – по дві на кожну дошку. 26 Із акацієвого дерева зроби поперечки (жердини), щоб скріпити дошки вгорі. Всього таких поперечок повинно бути 5 з одного боку 27 і 5 – з другого; також 5 поперечок для дощок задньої (західної) сторони. 28 Посередині, щоб з'вязати подовжні стіни, проклади поперечку від одного кінця до другого. 29 Дошки покрий золотом і на дошках закріпи золоті кільця, в них вставиш поперечки, які також покриєш золотом. 30 Скинію побудуй так, як показано було тобі на горі. Облаштування середини Скинії

31 Із тонкої шерстяної пряжі голубого, пурпурного, червоного кольору та суканого вісону зроби спеціальну завісу, з вишитими на ній херувимами. 32 Виготуй чотири стовпи з акацієвого дерева і покрий їх золотом. На них закріпиш зроблені із золота крючки. Стовпи постав на срібні підставки, а на золоті крючки повісь завісу. 33 Позаду завіси помісти ковчег Угоди. Завіса відокремить Святилище від Святого Святих*. 34 Ковчег Угоди закрий віком в Святому Святих. 35 Перед цією завісою на бічній стороні (північній) постав стіл, а навпроти 116

стола на південній стороні постав світильник. 36 Окрему завісу зроби для входу в Скинію. Вона повинна бути з тієї ж пряжі, що і попередня завіса: з голубої, пурпурної та червоної тканини, з вишитими херувимами. 37 І для неї зроби 5 акацієвих стовпів з позолотою, на яких закріпиш золоті крючки. Ці стовпи постав на п'яти бронзових підставках.

27

Жертівник (вівтар) для жертвоприношень

1 Також візьми акацієвого дерева і зроби з нього жертівник 2,5 м завдовжки і 2,5 м завширшки – квадратний мусить бути жертівник, висотою 1,5 м. 2 На чотирьох кутах його установи роги так, щоб вони виступали з нього. Жертівник весь обклади бронзою. 3 З бронзи зробиш все його приладдя: горшки для попелу, совки, кропильниці, чаші, видельця, грати у вигляді решітки; 4 по кутах цієї решітки закріпи чотири бронзових кільця. 5 Грати установи під виступ жертівника внизу так, щоб вони досягали до половини його. 6 Також виготов держаки для жертівника із акації та обклади їх бронзою. 7 Держаки встав у кільця жертівника з обох сторін, тоді його можна буде переносити. 8 Зроби його із дощок, щоб він був -------------*33 Кодеш кодашім - Святе над Святим, Святе із Святого, найсвятіше, найсвятіша Святиня.


ВИХІД

порожнім всередині, наче ящик. Зроби його конче таким, як ти бачив на горі. Подвір'я Скинії

9 Обгороди з південної сторони двір Скинії завдовжки 50 м лляною завісою. 10 Щоб повісити ці полотнища-завіси, постав 20 стовпів на двадцяти бронзових підставках. Вгорі їх з'єднай перекладинами, а на перекладинах установи крючки із срібла. 11 З північної сторони довжиною 50 м також зроби огорожу із лляних завіс на двадцяти стовпах, з двадцятьма бронзовими підставками для них, з перекладинами та срібними крючками. 12 По ширині двора на західній частині повісь запони, вони відгородять 25м подвір'я. Щоб повісити їх, приготуй 10 стовпів і 10 підставок. 13 Ширина подвір'я на сході також має бути 25м. 14 З однієї сторони біля входу повісь запони (завіси) завдовжки 7,5м на трьох стовпах, які установиш на трьох підставках. 15 З другої сторони входу також повісь запони завдовжки 7,5м. І з цієї сторони постав три стовпи на трьох бронзових підставках. 16 Повісь запони, щоб вони прикривали вхід на подвір'я довжиною 10м з лляної тканини голубого, пурпурного та червоного кольору; зроби запони з вишитими на них узорами. Повісиш це полотнище на 4-ох стовпах із чотирма підставками для них. 17 Усі стовпи навколо подвір'я з'єд117

27-28

най поперечками, покритими сріблом; крючки для них зроби із срібла, а підставки для підніжжя стовпів – із бронзи. 18 Довжина двору має бути 50м, ширина 25м, а висота 2,5м. Всі запони – із лляного полотна, а основа стовпів – із бронзи. 19 Все знаряддя Скинії для всякої потреби та все приналежне для двора з бронзи виготовиш його. Лампи

20 Накажи синам Ізраїля, щоб вони приносили найкращу оливкову олію для світильника, лампи якого повинні горіти кожного вечора. 21 Аарон і сини його будуть слідкувати за цим. Вони будуть заходити в Скинію зібрання, яка перед завісою, що закриває ковчег Угоди, щоб переконатися, чи горить світильник перед Господом з вечора до ранку. Це віковічний закон для синів Ізраїля, для всіх його поколінь.

28

Вбрання священників

1 Скажи братові своєму Аарону і його синам Надаву, Авіуду, Єлеазару та Іфамару, щоб вони прийшли до тебе і служили священниками від народу . 2 Для цього зроби особливе вбрання для брата свого Аарона, щоб він виділявся серед народу і користувався повагою. 3 Нехай ті, кого Я наділив хистом, талантом і вмінням, зроблять вбрання для Аарона на посвячення його в священники Мені.


ВИХІД

28

4 Хай зроблять нагрудник, єфод (верхі спідній довгий хітон; потім кідар (митру) – убор для голови і пояс. Таке вбрання носитимуть на собі Аарон і сини його, як Мої священники. 5 Нехай візьмуть золота, голубої, пурпурної і червоної пряжі з вовни і льону 6 і зроблять єфод вишитим вправними митцями. Єфод 7 Дві частини єфоду з’єднай між собою на плечах двома наплічниками. 8 Зроби також пояс для підперізування поверх єфоду, по-мистецьки виконай його з того ж матеріалу, що і єфод: із золота, із голубої, пурпурної і червоної пряжі із вовни і льону. 9 Візьми два коштовні камені з оніксу і виріж на них імена 12-ти синів Ізраїля. 10 Шість імен на одному камені і шість імен на другому камені відповідно до старшинства. 11 Ці імена синів Ізраїлевих нехай різьбяр виріже на самоцвітах так, як вирізають на печатці; після цього вставиш їх в золоту оправу 12 і закріпиш на наплічниках єфоду. Коли Аарон ввійде в присутність Божу, вони нагадають Йому про ізраїльський народ. 13 Зробиш дві золоті оправи 14 і сплетеш два ланцюжки з щирого золота в один джгут. Ланцюжки причепиш до оправ. ній короткий мережаний хітон)

Нагрудник

15 Ще зроби майстерно суддівського 118

нагрудника, як і єфод: із золота, з блакитної, пурпурної та червоної пряжі з вовни та льону. 16 Нагрудник має бути квадратним, подвійним, завдовжки і завширшки 22,5см. 17 Прикрасиш його чотирма рядами дорогоцінних каменів в золотій оправі. Перший ряд: рубін, топаз і смарагд; 18 другий ряд: берил, сапфір і алмаз; 19 третій ряд: яхонт, агат і аметист; 20 четвертий ряд: хризоліт, онікс і яспис. 21 Всього на нагруднику повинно бути 12 каменів – по одному на кожного із синів Ізраїля. Виріж ці імена так, як вирізує різьбяр печатку. 22 Зробиш на нагруднику ланцюжки з щирого золота 23 і двоє золотих кілець (каблýчок). Ці кільця прикріпи до двох кінців нагрудника. 24 Обидва золоті ланцюжки пропусти через кільця на кінцях нагрудника. 25 Інші два кінці ланцюжків прикріпи до двох оправ наплічників єфода спереду. 26 Зроби ще двоє золотих кілець і закріпи на двох інших кінцях нагрудника, які прилягають до єфода із спідньої сторони. 27 Зроби також двоє золотих кілець для наплічників єфода знизу і закріпи їх спереду над мережаним поясом єфода. 28 Хай закріплять нагрудник його кільцями до кілець єфода шнуром із голубої шерсті, щоб нагрудник три-


ВИХІД

мався над поясом єфода і не сповзав. 29 І буде носити Аарон імена синів Ізраїля на суддівськім нагруднику біля свого серця – вони будуть постійним нагадуванням Господеві (про Ізраїля). 30 Поклади в нагрудник суддівський Урім і Туммім.* Вони будуть завжди біля серця Аарона, коли він з’являтиметься перед лице Господнє. Так Аарон постійно носитиме при собі суд синів Ізраїля перед лицем Господнім. 31 Зроби для єфода голубе верхнє вбрання (ризу). 32 Посередині цього вбрання зроби отвір для голови; краї отвору оторочи тканиною для міцності. 33 По подолу вбрання повісь золоті дзвіночки, а між ними – гранатові плоди, виготовлені з пряжі голубого, пурпурного та червоного кольору в такій послідовності: 34 золотий дзвіночок і гранат, золотий дзвіночок і гранат – так має бути по всьому подолу. 35 Нехай Аарон одягає це вбрання, коли нестиме службу священника, щоб чути було, коли він заходить у Святе Святих перед лице Господнє і коли виходить звідти, щоб Аарону не померти. 36 зроби пластину із чистого золота, а різьбярі хай викарбують, як на печатці, слова: «Святиня Господня». -------------------30 Про «Урім і Туммім» нема точних даних. У перекладі ці слова означають «світ і цілість», з грецької - «відкриття та правда». Більшість дослідників вважають, що мова йде про два камені різного кольору та форми: один мав відмовну відповідь, другий - ствердну.

119

28

37 Пов'яжи на пластину голубу стрічку і закріпи на митрі так, щоб вона була спереду на лобовій частині митри. 38 Аарон буде носити її на чолі, як знак зняття вини з того, хто матиме в своїх дарах Господеві якийсь недолік. 39 Зроби ще хітон лляний і митру, а також пояс мережаної роботи. 40 Зроби і синам Аароновим хітони, пояси і пов'язки для голови, щоб і вони виділялись в народі та мали повагу. 41 Одягни все це на Аарона, брата твого, на синів його і вчини помазання – так введеш їх у чин священників Моїх. 42 Візьми тонку лляну тканину і зроби для них спідній одяг, який буде прикривати їхнє тіло від пояса до колін. 43 Аарон і його сини хай одягають цю білизну кожного разу, коли заходять в Скинію зібрання або до вівтаря для служби в святині. Хай не порушать цього наказу, щоб їм не накликати на себе гріха і не померти. Це устав вічний для нього і для нащадків.

29

Посвята в священники

1 Ось що маєш зробити, щоб посвятити їх у священники Мені: візьми одного бичка і двох безвадних баранців. 2 Напечи із пшеничної муки прісного хліба, коржиків, замішаних на олії, та коржиків, помазаних олією, 3 і весь цей хліб принеси в кошику до Аарона і його синів; також бичка та двох баранців приведи і віддай їм. 4 Аарона і синів його приведи до


ВИХІД

29

входу в скинію Зборів і обмий їх водою. 5 Візьми вбрання і одягни Аарона в хітон (довгий спідній) і верхню ризу (короткий зовнішній хітон), також в єфод, і нагрудник, і підпережи його поясом єфода. 6 А на голову поклади йому митру і закріпи на ньому особливий знак посвяти. 7 Після цього вилий йому на голову пахощі (олію) – так помажеш його (на священника).

8 Також приведи синів його і вбери в хітони. 9 І підпережи їх поясом, і дай їм особливі головні убори (по'вязки) – так вони приймуть священство згідно непохитного закону навіки, і так Аарон та його сини стануть священниками. 10 І приведи бичка до Скинії зборів, а Аарон і сини його покладуть руки свої на голову бичка. 11 Тоді заколи бичка перед лицем Господнім при вході в Скинію зборів, 12 Після цього візьми крові, піди до жертівника і пальцем помаж кров'ю роги жертівника, а кров, яка залишиться, вилий на дно жертівника. 13 Візьми весь внутрішній жир бичка, жир печінки його, обидві нирки з жиром і спали на жертівнику. 14 А м'ясо бичка і шкуру та всі інші рештки його спалиш за межами табору - це жертва за гріх. 15 Після цього накажи Аарону і синам його покласти руки на голову одного з баранів. 16 Потім заколи цього барана, збери 120

кров і окропи нею чотири сторони жертівника. 17 Самого барана порозтинай на шматки, а ноги та нутрощі його виполощи та поклади зверху на ці шматки і на його голову. 18 В такому вигляді спали все це на жертівнику – це всепалення Господеві, задовільняючий запах вогняної жертви для Господа. 19 Накажи Аарону і синам його покласти руки на голову і другого барана. 20 Нехай буде і цей баран заколотий. Частиною його крові помаж мочку правого вуха Аарона і мочку правого вуха його синів. Також помаж кров'ю великий палець їхньої правої ноги і правої руки. Окропи також кров'ю чотири сторони жертівника. 21 Потім візьми частину крові із жертівника, змішай її з оливою помазання і окропи цим Аарона і вбрання його. Також і синів його, і їхнє вбрання. Це знак того, що тільки Аарон і його сини і весь їхній одяг посвячуються на особливе служіння – служіння Мені. 22 Після цього візьми жир цього барана: жир з хвоста (курдюка), жир з нутрощів, з печінки, нирок; 23 візьми праве стегно, круглу хлібину, одного коржа, замішаного на олії, і один опріснок із кошика, який перед Господом, – 24 і поклади це все на руки Аарона та на руки синів його, щоб вони тримали, потрясаючи, перед Господом. 25 Потім все це візьми у них і поклади на жертівник разом з бараном і спа-


ВИХІД

ли – це вогняна жертва (жертва всепалення) Господеві. Запах цієї жертви угодний Господеві, бо засвідчує, що той, хто приносить її, повністю віддає себе в розпорядження Господнє. 26 З цього другого барана, який призначений для посвячення Аарона і його синів, візьми грудину і, потрясаючи нею, принеси перед лице Господнє – це буде твоя (ваша) частка. 27 Так освятиш грудину і стегно того барана, який був заколотий на освячення Аарона та його синів. 28 І буде це для Аарона і його синів часткою вічною від синів Ізраїля. Ці дари при мирних жертвах синів Ізраїлевих завжди будуть віддаватися священникам. Віддавати цю частку священникам – це віддавати Господеві. 29 Вбрання, яке зроблене для Аарона, збережи і для нащадків його. Вони їх одягатимуть при помазанні їхньому на священство. 30 Сім днів підряд повинен ходити в них той із його синів, хто вступає в права священника. В цьому вбранні він має входити в Скинію зборів для служіння в Святому (в святилищі). 31 М'ясо другого барана, який призначався на посвяту Аарона в священники, звари в святому місці. 32 Аарон і його сини нехай з'їдять це м'ясо і хліб, що зберігається в кошику, перед входом до скинії Завіту (Угоди). 33 Бо цими дарами (приношеннями) спокутувано їхні гріхи при посвяті їх у священники. Ніхто сторонній не може цього їсти, бо воно святе (призначене тільки для них).

121

29

34 Якщо ж залишиться щось із м'яса чи хліба до ранку, – його належить спалити. Після вказаного часу і місця його не споживай! 35 Зроби з Аароном і його синами конче так, як Я заповів тобі: сім днів триватиме посвячення їх в священники. 36 На протязі семи днів ти повинен заколювати по одному бичку кожного дня. Це буде приношенням за гріхи Аарона і його синів. Цими жертвами також очистиш жертівник і освятиш його, виливши на нього пахощі (олію). 37 Сім днів очищатимеш і освячуватимеш жертівник. З цього часу жертівник стане великою святинею: все, що доторкнеться до нього, тоже освятиться. 38 Кожного дня ти маєш приносити на жертівник двоє однолітніх баранів: 39 одного – вранці, другого– ввечері. 40 Заколюючи перше ягня, принось 4 л пшеничної муки, змішуючи її з 1,6 л оливкової олії, і 4 л вина для поливання цієї жертви. 41 І ввечері, коли будеш заколювати друге ягня, знову принеси в дар 4 л муки, 1,6 л олії і 4 літра вина, як це було вранці. Коли спалиш ці дари, Господеві буде приємно відчути запах жертви. 42 Ці постійні всепалення ви повинні звершувати перед Господом з покоління в покоління при вході в Скинію зборів. При цьому приношенні Я, Господь, буду являтися, щоб говорити з тобою.


ВИХІД

29-30

43 На цьому місці Я буду являтися й ізраїльському народові, і це місце освятиться Моєю славою! 44 Я поосвячую Скинію, і вівтар, і Аарона, і синів його, щоб вони могли священнодіяти. 45 Я житиму між синами Ізраїля і буду їхнім Богом! 46 По цьому народ дізнається, що Я Господь, Бог їхній, Який вивів їх із землі Єгипетської, щоб Я міг перебувати серед них. Бо Я - Господь, Бог їхній.

пади, Аарон знову повинен кадити – так вони повинні кадити перед Господом день у день вічно! 9 Не приносьте на жертівник ніякого чужого кадила, ні всепалення, ні дарів хлібних, ні ливних дарів. 10 Раз на рік Аарон повинен принести особливу жертву – найсвятішу перед лице Господнє; в цей день кров'ю жертви, що приноситься над рогами жертівника змиваються гріхи людей. Так належить робити усім поколінням!» Пожертви на храм

30

Жертівник для кадіння

1 Зроби з акацієвого дерева також жертівник для кадіння. 2 Він має бути квадратним внизу: 50 см у довжину і 50 см у ширину, висота вівтаря - 100 см. Із чотирьох його кутів має виступати по одному рогу. 3 Верх його і бокові сторони покрий золотом, а навколо його країв закріпи золотий вінок. 4 Під вінком закріпи золоті кільця: двоє – з однієї сторони і двоє – з другої. В ці кільця вставиш держаки, щоб жертівник можна було переносити. 5 Держаки зроби з акацієвого дерева і обклади золотом. 6 Постав його перед завісою, за якою стоїть ковчег Угоди (Свідоцтва), над віком якого Я буду об'являтися тобі. 7 Кожного ранку, коли Аарон буде приготовляти лампади, він повинен на жертівнику кадити пахощі. 8 І ввечері, коли буде перевіряти лам122

11 І сказав Господь Мойсеєві: «Зроби перепис синів Ізраїлевих, 12 яких належить переписати, і візьми з кожного подушне перед лицем Господа. Якщо всі це зроблять, не скараю їх моровицею при перелікові. 13 Кожний записаний під час переліку повинен внести половину шекеля священного в дар Господеві (це 8 г срібла).

14 Кожний, хто досяг 20-річного віку і вище, підлягає переліку і повинен внести цей дар для Господа. 15 Багатий не більше, а бідний не менше – всі повинні внести півшекеля в дар Господеві на окуплення свого життя. 16 Збери ці гроші з ізраїльських синів і вживай для служіння в Скинії зборів. Цей дарунок буде нагадуванням для Господа про його народ, за життя якого внесено викуп“. Умивальниця

17 І сказав Господь Мойсею: 18 «Зроби умивальницю із бронзи


ВИХІД

для обмивання і бронзову підставку для неї. Постав умивальницю між Скинією зборів та жертівником і заповни її водою. 19 Аарон і його сини повинні обмивати руки і ноги водою з цієї умивальниці. 20 Кожного разу, коли вони йдуть у Скинію або на службу до жертівника, щоб приносити жертви, нехай обмивають себе водою, інакше помруть; 21 руки і ноги нехай обмивають, щоб залишитися живими – це устав вічний для Аарона і його нащадків в усіх поколіннях». Олія для помазання

22 І сказав Господь Мойсею: 23 «Візьми найкращих пахощів: 6 кг рідкої мірри, 3 кг кориці, 3 кг пахучої лепехи, 24 шість кг кассії і 4 л оливкової олії. 25 Змішай це все і одержиш миро запашну олію помазання. 26 Окропи цією олією Скинію зборів і ковчег Угоди, 27 стіл з приладдям його, світильник з обладнанням його, а також кадильний жертівник. 28 А ще жертівник всепалення та все приналежне йому і умивальницю з підставкою її окропи миром. 29 Так вчинивши, зробиш їх великою святинею. Все, що доторкнеться до цих речей, освятиться. 30 Помаж і Аарона та синів його, і вони стануть священниками переді Мною. 31 А народові ізраїльському скажи: олія помазання – це святе помазання 123

30

від Мого імені у всі покоління ваші! 32 Хай ніхто не користується цими пахощами і не виготовляє їх, бо це святиня для вас. 33 А коли хто виготовить пахощі, подібні до пахощів помазання, або віддасть їх чужинцеві (для помазання) – прожени його від свого народу». Кадіння

34 І сказав Господь Мойсею: «Візьми порівну стакти, онихи, халвану запашного і чистого ладану 35 і змішай їх разом. Роби все це так, як роблять умільці, приготовляючи пахощі: подрібни, очисть, посоли. 36 Стовчи частину кадила на дрібний порошок і поклади його перед ковчегом Угоди в Скинії зборів там, де Я об’являюсь вам. Це повинно бути святинею для вас, 37 Не роби кадила, подібного цьому це святиня у тебе для Господа. 38 Хто ж зробить подібне, щоб самому насолоджуватись запахом його, – вилучіть такогоь зі свого народу».

31

Бецалеїл і Оголіав

1 Тоді сказав Господь Мойсею: «Я покликав Бецалеїла, сина Урієвого, який є сином Хура з роду Юдиного, 2 наповненого духом Божим, мудрістю, розумінням, знанням та мистецьким талантом, щоб 3 працювати із золотом, сріблом та бронзою, 5 огранювати дорогоцінне каміння, оздоблювати різьбою вироби з дерева. 6 А в помічники йому даю Оголіава,


ВИХІД

31-32

сина Ахісамахового з Данового роду. І в серце кожного майстра вкладу мудрість, щоб вони зробили все так, як Я звелів тобі: 7 і Скинію зборів, і ковчег Угоди з віком на ньому, і все обладнання Скинії, 8 і стіл та все, що на ньому, і вівтар для запашного кадіння, 9 і вівтар всепалення з предметами його, і світильник з підставкою його, 10 і спеціальне вбрання для священника Аарона, і спеціальний одяг для синів Аарона для священного служіння, 11 і олію помазання, і запашне кадило для святині – все, що Я наказав тобі, вони зроблять». Субота

12 І сказав Господь Мойсеєві: 13 «Скажи синам Ізраїлевим так: конче дотримуйтесь субот Моїх, бо вонизнак між Мною і вами для поколінь ваших, щоб ви знали, що Я – Господь святий і хочу, щоб і ви були святими. 14 Отож, субота – святий день, виконуйте всі постанови про неї. Хто ж про це не дбатиме, а стане виконувати щось своє в день суботній – засуджуйте на смерть. 15 Шість днів працюй, а сьомий – день відпочинку, присвячуй його Господеві. Кожний, хто використає цей день для роботи – вмерти мусить! 16 Всі сини Ізраїлеві нехай шанують суботу, святкуючи її в усі роди як завіт вічний. 17 Це – знак (угода) між Мною і синами Ізраїлевими навічно. Бо і Господь шість днів творив Небеса і Зем124

лю, а на сьомий перервав роботу і відпочив»*. 18 А коли закінчив Бог розмову з Мойсеєм на горі Сінай, дав йому дві кам’яні таблиці (скрижалі), на яких було написано Божою рукою об’явлення.

32

Повернення Мойсея з гори

1 Тим часом народ, побачивши, що Мойсей тривалий час не повертається з гори, зібрався навколо Аарона і заявив: «Ми не знаємо, що сталося з тим Мойсеєм, чоловіком, який вивів нас із Єгипту, а тому зроби нам бога, який би йшов попереду нас і вів нас!» 2 Аарон тоді сказав: «Познімайте золото, яке у вухах ваших жінок, ваших синів і ваших дочок, і принесіть до мене». 3 І послухався народ, і зібрав свої золоті сережки, і приніс їх до Аарона. 4 Аарон взяв від народу золото і вилив з нього статую золотого теляти, оздобивши його різьбою. І закричав народ: «Ось бог твій, Ізраїлю, який вивів тебе із землі Єгипетської!» 5 Побачивши таке, Аарон спорудив ще й жертівник перед телям і оголосив: «Завтра буде особливе свято на честь Господа!» 6 Наступного дня люди повставали рано і принесли всепалення та мирні жертви. Народ став їсти і пити і затіяв гульню. 7 І сказав Господь Мойсеєві: «Поспі--------------*17 Тут вжито гебраїзм, бо згідно Ісаї 40:28 «Бог одвічний - Господь, Творець всіх кінців Землі, не стомлюється і не знемагає».


ВИХІД

ши спуститися з гори, бо розбестився твій народ, якого ти вивів із Єгипетської землі. 8 Як швидко вони збочили з дороги, яку Я для них заповів: зробили золоте теля і поклонились йому, принесли жертви і сказали: «Ось твій бог, Ізраїлю, який вивів тебе із землі Єгипетської». 9 І сказав Господь Мойсеєві: «Я бачу – це впертий народ, який завжди буде проти Мене. 10 Отож, залиш Мене, і Я в гніві Своєму знищу його, а від тебе виведу великий народ». 11 Але Мойсей став благати Господа, Бога свого: «Хай не палає гнів Твій на народ, якого Ти вивів з Єгипту силою великою і рукою могутньою, 12 щоб єгиптяни не сказали: «На погибель Він вивів їх, щоб умертвити в горах, знищити з лиця Землі». Відверни палаючий Твій гнів і відміни згубу народу Твого. 13 Згадай Авраама, Ісака й Ізраїля, рабів Твоїх, яким Ти заприсягався Самим Собою: «Розмножуючи, розмножу потомство ваше, як зорі небесні, і оцю землю, про яку сказав, дам потомству вашому, щоб володіли ви нею повік». 14 І відмінив Господь зло, яке задумав навести на свій народ. Суд Божий

15 Мойсей спустився з гори, тримаючи в руках кам’яні таблиці, на обох сторонах яких було викарбувано текст Угоди (об’явлення, свідоцтва). 16 Сам Бог зробив ці таблиці, і пи125

32

сьмо, викарбуване на таблицях, було написанням Божим. 17 І почув Осія шум народу, що здійняв галас, і промовив до Мойсея: «Чути голос у таборі, як на війні!» 18 «Цей голос, – відповів Мойсей,– не крик переможців і не голосіння переможених, – я чую звуки співів». 19 Коли ж він наблизився до табору і побачив золоте теля, навколо якого витанцьовував народ, – запалився гнівом і кинув таблицями об землю так, що вони розсипались на куски. 20 Тоді взяв те теля, яке вони відлили, і кинув його у вогонь. Рештки стер в порошок і висипав у воду. І заставив народ, щоб він напився тієї води. 21 А Ааронові сказав: «Що вони тобі заподіяли, що ти насмілився ввести його в такий тяжкий гріх?» 22 Аарон відповів: «Хай не палає гнівом пан мій, бо і сам знає буйство цього народу. 23 Вони наказали мені: «Зроби нам бога, який би йшов поперед нас, бо з тим чоловіком, Мойсеєм, що вивів нас із Єгипетської землі, не знаємо, що сталося». 24 Тоді я сказав їм: «У кого є золоті кільця, знімайте і приносьте мені». Вони віддали мені своє золото. Я тоді кинув його у вогонь. І ось, з вогню вийшло оте теля». 25 Як побачив Мойсей, що люди були нагі, бо Аарон допустив їх до такої розбещеності, до осоромлення перед їхніми ворогами, – 26 то став перед ворітьми табору і проголосив: «Хто Господній – до ме-


ВИХІД

32-33

не!» І зібралися до нього всі сини Левія. 27 І об’явив Мойсей для них: «Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: «Візьміть з собою кожен меча свого і пройдіться по табору, із палатки в палатку, і нехай кожен із вас уб’є брата свого, приятеля свого і сусіда свого». 28 І зробили сини Левія за словом Мойсея. І полягло того дня біля 3000 чоловік з ізраїльського народу. 29 І сказав Мойсей: «Сьогодні вам довелось виступити проти своїх синів і братів. Тож посвятіть себе Господеві, і ви одержите від Нього благословення». 30 Наступного ранку Мойсей звернувся до народу і сказав:«Ви допустили тяжкий гріх! Зараз я піднімусь до Господа і проситиму прощення за ваш гріх – може Бог змилується». 31 Мойсей піднявся на гору до Господа і сказав: «Ох, тяжко згрішив цей народ, зробивши для себе бога із золота. 32 Прости їм цей гріх! Якщо ж не простиш, то і моє ім’я зітри у книзі Своїй, яку Ти написав». 33 І промовив Господь до Мойсея: «Я стираю із книги імена тільки тих, хто згрішив проти Мене. 34 Тому спускайся вниз і поведеш цей народ за собою туди, куди Я тобі покажу. Ангел Мій ітиме поперед тебе. А коли прийде час, Я навідаюсь до них, щоб покарати винуватих». 35 І поразив Господь народ за золоте теля, яке зробив Аарон. 126

33

Наказ Господній про прикраси

1 Тоді Господь сказав Мойсею: «Ти і народ, який ти вивів з Єгипту, повинні піти звідси і продовжити свій шлях у ту землю, яку Я заповідав Аврааму, Ісаку, Якову, кажучи: «Потомству твоєму дам її». 2 Я пошлю перед тобою Ангела і прожену ханаанців, амореїв, хетів, ферезеїв, хевеїв і євусеїв. 3 І введу в землю, що тече молоком і медом. Але Я не буду йти з вами, бо ви народ впертий. То ж коли буду йти з вами, чи не вигублю вас у дорозі?» 4 Почувши таке грізне слово, народ засмутився і перестав прикрашатися. 5 І сказав Господь Мойсею: «Ви – народ жорстокої вдачі. Якщо Я піду з вами, конче вигублю вас. Отож, зніміть ваші прикраси, і Я подивлюсь, що Мені робити з вами далі». 6 І послухалися на цей раз сини Ізраїлеві біля гори Хорив (Сінай), і познімали з себе свої прикраси. Тимчасова Скинія зборів

7 Мойсей переніс свій намет за межі табору і, встановивши, назвав його Наметом зборів. Кожний, хто хотів звернутися до Господа, тепер повинен був приходити до Намету зборів, за табір. 8 Кожного разу, коли Мойсей ішов до Намету зборів, всі люди вставали і стояли біля входу до своєї палатки, аж поки Мойсей не зайде в Намет зборів. 9 А коли Мойсей заходив у Намет, спускався хмарний стовп і зупинявся


ВИХІД

біля входу в Намет – тут Господь розмовляв з Мойсеєм. 10 І коли народ бачив хмарний стовп, що стояв при вході в Намет, то падав ницьма кожний біля свого житла і вклонявся. 11 Господь розмовляв з Мойсеєм вічна-віч, як людина розмовляє з людиною, після чого Мойсей повертався до табору, а слуга його, Осія, син Навинів, юнак, залишався в Наметі. Молитва Мойсея

12 Мойсей сказав Господеві: «Ось Ти говориш, щоб я вів народ цей, але не вказуєш, кого посилаєш зі мною, тільки говориш: «Я знаю ім’я твоє, і ти знайшов ласку в очах Моїх». 13 Отож, коли я знайшов ласку в очах Твоїх, благаю: відкрий для мене, як краще розуміти Тебе, щоб мені і надалі мати прихильність від Тебе, щоб я міг донести Тобі, що ці люди – то Твій народ». 14 Господь відповів: «Я піду з тобою, щоб ти був спокійний». 15 Мойсей сказав: «Бо якщо Ти не підеш з нами, то і не виводь нас звідси. 16 Та й по чому нам знати іще, що я і народ Твій здобули прихильність у Тебе, як не по тому, що Ти – з нами? Якщо ж Ти не підеш з нами, то чим я і народ цей будемо відрізнятися від інших народів на Землі?» 17 І вислухав Господь, і сказав: «Я зроблю те, що ти просиш. І зроблю це тому, що ти подобаєшся Мені – Я знаю тебе по імені». 18 Тоді Мойсей попросив: «Господи, покажи мені славу Твою». 127

33-34

19 Господь сказав: «Я покажу тобі доброту Мою і назву Своє ім’я, щоб ти міг почути, бо Я не ховаю Своєї доброти і любові від того, кого вибрав. 20 Але обличчя Мого тобі не можна бачити, бо людина не залишиться живою, побачивши Мене». 21 І сказав Господь: «Ось місце в Мене: стань на оцій скелі. 22 Коли буде проходити слава Моя, Я поставлю тебе в ущелині і накрию тебе рукою, поки не пройду. 23 А коли зніму руку Свою, ти зможеш побачити Мене з тилу, обличчя ж Мого не побачиш».

34

Нові таблиці

1 І сказав Господь Мойсеєві: «Висічи з каменю дві таблиці на зразок тих, що ти розбив, і Я напишу на них ті самі слова, що були написані на попередніх таблицях. 2 Приготуйся на завтра, щоб вранці піднятися тобі на гору Сінай і стати переді Мною на вершині гори. 3 Хай ніхто не супроводить тебе, і хай ніхто не підходить до цієї гори. Навіть ваші отари хай не пасуться біля підніжжя гори». 4 І висік Мойсей із каменю дві нові таблиці, подібні до попередніх, і рановранці піднявся з ними на гору Сінай, як наказав йому Господь. 5 І спустився у хмарі Господь до нього, і назвався Своїм іменем, 6 проголосивши:«Господь – Господь добрий і милосердний Бог, довго-


ВИХІД

34

терпеливий і многомилостивий, вірний і повний любові, Який милує до тисячі поколінь! 7 Він прощає беззаконня, злочини та гріх, але не залишає без покарань за провини не тільки батьків, але і їхніх дітей, внуків та правнуків». 8 Мойсей впав на землю і, поклонившись, сказав Богові: 9 «Якщо я знайшов ласку, о Господи, в очах Твоїх, щоб вести народ цей, то нехай і Володар наш іде посеред нас, бо цей народ впертої вдачі. І Ти прости беззаконня наше і гріхи наші, і прийми нас за Свій народ». 10 Тоді Господь промовив: «Ось Моє слово: Я перед усім твоїм народом явлю такі діла, яких не бачив жоден народ на всій Землі. А твій народ, серед якого ти живеш, побачить їх, бо страшним буде те, що Я зроблю заради тебе. 11 Зверни пильну увагу на те, що Я наказую тобі сьогодні. Я прожену з твоєї землі амореїв, ханаанців, хетів, ферезеїв, хевеїв і євусеїв. 12 Бережись вступати в союз із жителями тієї землі, в яку ти маєш ввійти, щоб вони не стали пасткою для вас. 13 Зруйнуйте їхні жертівники, потрощіть їхні ідоли, порубайте гаї Астарти. 14 Ти не повинен поклонятися іншому богові, крім Господа. Я – Ель-Кана, ревнивий Бог! Я – Ель-Кана, ревнивий Бог! 15 Не вступайте в спілку з жителями тієї землі, бо коли вони, поклоняючись ідолам, стануть приносити жерт128

ви своїм богам, то запросять і тебе їсти ідоложертвенне. 16 Згодом почнеш брати їхніх дочок для своїх синів, а ті, поклоняючись своїм богам, научать блудодійству і твоїх синів. 17 Не роби для себе литих богів! 18 Дотримуйся свята Прісного хліба: сім днів вживай тільки прісний хліб, про який Я заповідав тобі раніше, в місяці Авіві, бо тоді ти вийшов з Єгипту. 19 Усе перворідне в твоєму домі чоловічого роду належить Мені. Рівно ж і все перворідне з самців великої та дрібної худоби також Моє. 20 Якщо захочеш викупити первістка осла, викуповуй його ягням, а якщо не викупиш, зламай йому шию. Первістків із твоїх синів можеш тільки викуповувати, а з порожніми руками до Мене не з'являйтесь. 21 Шість днів працюй, а на сьомий відпочивай, навіть якщо це сівба або жнива. 22 Звершуй свято тижнів – свято початку жнив пшениці і свято збору плодів у кінці року. 23 Тричі на рік чоловіча стать повинна з'являтися перед лице Володаря, Господа - Бога Ізраїлевого. 24 Якщо ти дотримуватимешся цієї постанови, Я прожену народи з-перед обличчя твого і розпросторю володіння твої, і ніхто не посягне на твою землю. 25 Не принось в жертву кров разом з чимось квасним і не залишай до ранку м'яса з Паскового ягняти.


ВИХІД

26 Перші плоди з твого поля принось в дім Господа, Бога твого, і не вари м'яса козляти в молоці матері його».* 27 І сказав Господь Мойсеєві: «Всі ці слова запиши, бо це – Угода з тобою і з Ізраїлем». 28 І пробув Мойсей на горі 40 днів і 40 ночей, не вживаючи ні їжі, ні води. І написав Господь на таблицях Десять заповідей. 29 Коли Мойсей спускався з гори Сінай, тримаючи в руках дві кам'яні таблиці, то не знав, що його обличчя стало випромінювати світло від Божої присутності. 30 Аарон же і весь народ, побачивши сяюче лице його, боялись підійти до нього. 31 Та Мойсей прикликав їх, і Аарон, і всі старійшини народу посходилися, і Мойсей говорив з ними. 32 Після цього приступили і всі сини Ізраїлеві. Він переповів їм, що говорив йому Господь на Сінаї. 33 А коли закінчив промовляти, поклав на лице покривало. 34 Кожного разу, коли Мойсей приходив до Господа, щоб говорити з ним, він знімав покривало, а коли повертався до народу, щоб передати повеління Господнє, одягав його, ------------------*26 Настанови язичницьких жреців, що коли варитимеш м’ясо козляти в молоці матері його, то буде в тебе вестися добре стадо, рівно ж, засівай поле насінням в тій послідовності, в якій скаже тобі жрець, або носи з відповідного матеріалу одяг - все це приводило людей до ідолопоклонства. Бог заборонив Своєму народові переймати ці забобони.

129

34-35

35 бо народ не міг дивитися на лице Мойсеєве, яке яскраво світилося. Так він робив після кожної зустрічі з Господом.

35

Пожертви на Скинію

1 Мойсей зібрав усіх синів Ізраїлевих і сказав: «Ось що заповів Господь для вас: 2 Шість днів робіть свої справи, а на сьомий день – свято, – це субота, спочинок від праці для вшанування Господа. Кожного, хто буде працювати в цей день - видавайте на смерть. 3 Навіть вогню не запалюйте в цей день в житлах ваших». 4 І продовжив Мойсей говорити до народу: 5 «Кожен від себе повинен принести пожертву для Господа. Що саме, нехай кожен вирішує в серці своєму: золото, срібло чи бронзу, 6 голубу, пурпурну чи червону пряжу із вовни, льону або козину шерсть, 7 шкури баранячі, окрашені в червоний колір, шкури тахашеві, акацієве дерево, 8 олію для світильника і пахощі для миропомазання та кадіння; 9 камінь онікс і самоцвіти для єфоду та нагрудника. 10 А тепер, хто з вас має здібність до мистецьких робіт, нехай приходить і робить все те, що наказав Господь: 11 Святу Скинію і її покриття, крючки і дошки її, поперечки, стовпи і підставки для них;


ВИХІД

35

12 ковчег і держаки для нього, віко і завісу, що заслоняє його; 13 стіл і держаки для нього та все приладдя його, хліб показний; 14 світильник для освітлення з обладнанням його, лампади і олія для них; 15 жертівник для кадіння і держаки, щоб переносити його, і миро (олію) для помазання, і запашне кадило, і завісу, що закриває вхід у Скинію; 16 жертівник всепалення і грати з бронзи для нього, і держаки для перенесення жертівника, все приладдя його; бронзову умивальницю з підставкою для неї; 17 запони двору, стовпи з підставками для них; запону, яка закривала б вхід на подвір'я Скинії; 18 поперечки Скинії і перекладини для двору з вірьовками до них; 19 одяг службовий для служіння в Святому; священницьке вбрання для Аарона і одяг для синів його для провадження служіння». 20 І розійшлись сини Ізраїлеві від Мойсея, 21 а всі ті, хто хотів принести щось, стали приходити і приносити дари Господеві на облаштунок святої Скинії, на всі потреби її та на одяг для священників. 22 Всі чоловіки і жінки від щирого серця приносили кільця, сережки, персні та інші різні золоті речі – все дарували Господеві. 23 Також всі, у кого був тонкий льон, вовна голуба, пурпурна, червона, шкури баранячі червоні, шкурки сині – приносили і це. 130

24 Кожний, хто хотів дати срібло чи бронзу, приносили, як дар Господеві. Кожний, у кого було дерево акації, приносив і давав його, як Господеві. 25 Всі жінки, які вміли прясти, робили пряжу з льону, з вовни голубого, пурпурного та червоного кольору; 26 а ті, які не пряли, але хотіли допомогти, приносили на пряжу козину шерсть. 27 Провідні з народу поприносили онікс та дорогоцінне каміння для єфода і нагрудника; 28 також подарували пахощі, олію для світильника, пахощі для виготовлення мира для помазання, пахощі для кадила. 29 Всі чоловіки і жінки із синів Ізраїлевих, серце яких було щедре, приносили і добровільно дарували на всяку роботу, яку Господь заповів зробити через Мойсея . 30 Ще сказав Мойсей синам Ізраїлевим: «Зауважте, Господь призначив саме Бецалеїла, сина Урії, батько якого Хур походить з роду Юди, 31 і наповнив його Духом Божим, мудрістю, й розумом, і хистом в усякому ділі 32 робити надзвичайної краси тканину, виготовляти шедеври із золота, срібла та бронзи, 33 огранювати дорогоцінне каміння, вирізьблювати з дерева та виконувати різну художню роботу. 34 А крім цього, вклав у серце його вміння вчити інших. І не тільки Бецалеїла, але й Оголіава, сина Ахісамахового з роду Данового


ВИХІД

35 Бог наповнив серце мудрістю до роботи різьбяра, вмілого ткача і гаптувальника на голубій, пурпурній, червоній та лляній тканині; також і інших людей, які можуть вміло виконувати різну роботу та створювати художні тканини.

36

Мистецькі роботи

1 І приступили до роботи Бецалеїл і Оголіав, і всі мудрі серцем, яким Бог дав розум і хист, щоб виконувати роботи у святині згідно веління Господнього. 2 Мойсей прикликав на допомогу їм ще й інших людей, охочих до цієї роботи, яких Господь наділив умінням, 3 і віддав для них все, що принесли в дар сини Ізраїлеві на потреби Святині. Народ же ніс і ніс пожертви. 4 Тоді прийшли майстри мудрі серцем, які виконували кожний доручену йому роботу, 5 і сказали Мойсею: «Народ приносить більше, ніж потрібно для роботи, яку звелів виконати Господь». 6 Тоді Мойсей оголосив у таборі, щоб ніхто з чоловіків і жінок більше не приносив ніяких пожертв на Скинію, і люди стримались. 7 А зібраного від пожертв не тільки вистачало на різні роботи, але ще й утворився запас. 8 І зробили майстри мудрі серцем для Скинії десять запон із лляної пряжі та із голубої, пурпурної і червоної вовни і по-мистецьки вишили херувимів на них. 131

35-36

9 Всі запони були однакового розміру: чотирнадцять метрів завдовжки і два метри завширшки. 10 І з’єднано було між собою 5 полотнищ в одне ціле, так само було зроблено і з іншими п’ятьма полотнищами – з’єднано одне з другим. 11 І поробили майстри петельки голубого кольору з обох сторін кожного з п’яти полотнищ для з’єднання їх між собою. 12 П’ятдесят петельок зроблено скраю однієї великої запони і п’ятдесят петельок зроблено скраю другої великої запони; петельки ці розміщені одна проти другої. 13 І зробили майстри 50 крючків із золота для з’єднання між собою двох великих запон. Тепер Скинія стала, як одне ціле приміщення. 14 Для накриття Скинії зверху майстри зробили покривала з козиної шерсті, всього 11 покривал. 15 Довжина кожного покривала для накриття становила 15 м, а ширина -2м. 16 П’ять покривал з’єднали окремо, і інші 6 покривал з’єднали окремо. 17 П’ятдесят петельок зробили скраю в накритті, що утворилося з 5 покривал, і 50 петельок зробили скраю другої частини накриття, що утворилося від з’єднання 6 покривал. 18 Для цих покривал зробили 50 бронзових крючків, щоб з’єднати накриття з 5-ти покривал із накриттям із 6-ти покривал в одне ціле – накриття всієї Скинії. 19 Потім було зроблено ще двоє накриттів для Скинії. Одне із покраше-


ВИХІД

36

них в червоний колір баранячих шкур, а друге, поверх нього, – із тахашевих шкур. 20 І зробили дошки для Скинії із акацієвого дерева для прямовисної постави, 21 кожна 5 м завдовжки і 75 см завширшки. 22 У кожній дошці по краях вирізано по 2 чопи. Так зроблено на всіх дошках. 23 Для південної сторони Скинії виготовлено 20 дощок 24 і 40 срібних підставок для них (по дві підставки на одну дошку – по одній на кожний чіп); 25 і для другої сторони, північної, зроблено 20 дощок 26 та 40 срібних підставок (по дві під кожну дошку). 27 Зробили ще 6 дощок для задньої, західної сторони Скинії 28 і дві наріжні дошки для цієї ж сторони. 29 Внизу і вгорі ці дошки приєднувались до крайніх дощок задньої стіни кільцем. 30 Всього на задню стінку Скинії пішло 8 дощок і 16 срібних підставок – по дві підставки на кожну дошку. 31 І зробили із акацієвого дерева поперечки: 5 для дощок з однієї сторони, 32 п’ять для дощок з другої сторони і 5 для дощок задньої сторони Скинії. 33 Посередині подовжні стіни Скинії скріпили поперечкою від одного кінця до другого. 34 Дошки покрили золотом, і кільця, 132

в які вклали жердини, теж зробили із золота; жердини, які скріплювали дошки, покрили золотом. 35 І зробили із тонкого льону і з голубої, пурпурної та червоної шерстяної тканини особливу завісу, яка закривала вхід у Святе Святих, і вишили майстерно на ній херувимів. 36 Ще зробили 4 стовпи з акацієвого дерева і покрили їх золотом; також для них виготовили 4 золотих крючки. І вилили із срібла для стовпів 4 підставки. 37 Зробили ще узорчату запону із голубої, пурпурної та червоної вовни та лляної пряжі, яка закрила вхід у Скинію, 38 а також 5 стовпів з крючками для неї. Верхи стовпів і їхні поперечки покрили золотом. Підставки для стовпів вилили із бронзи.

37

Ковчег Завіту (скриня)

1 І зробив Бецалеїл ковчег з акацієвого дерева довжиною 125 см, шириною 75 см і висотою 75 см. 2 Він покрив його чистим золотом як зовні, так і в середині і обрамив його навколо золотим вінком. 3 На кожному нижньому розі ковчега він закріпив по кільцю, які вилив з чистого золота: двоє кілець для однієї сторони і двоє кілець для другої. 4 І зробив держаки із акацієвого дерева, і покрив їх золотом. 5 Держаки просунув у кільця, закріплені по боках ковчега, щоб можна було його переносити.


ВИХІД

Віко

6 Щоб ковчег закривався, було зроблено віко. Довжина його 125 см, ширина 75 см. 7 Для віка виготовили із золота два херувими; кованими було виготовлено їх для обох сторін віка: 8 один херувим стояв зліва, а другий – справа і разом з віком становили одне ціле. 9 Крила херувимів були простягнуті до неба і затінювали віко, а обличчями були повернуті один до одного і до віка ковчега. Стіл для хліба

10 Стіл завдовжки 1 м, завширшки 50 см і заввишки 75 см також було виготовлено з акацієвого дерева. 11 Кришку стола покрили чистим золотом, по краях оздобивши її золотим вінком. 12 Навколо кришки стола було зроблено ще рамку шириною 7,5 см, оздоблену золотом, 13 та закріплено чотири кільця; кільця розмістили на чотирьох ріжках стола навпроти ніжок. 14 У кільця, що були припасовані до рамки, вставлялись держаки для перенесення стола. 15 Держаки теж були виготовлені з акації і покриті чистим золотом. 16 Посуд для стола: тарілки, кадильниці, чаші, миски, глечики – все, що використовувалось при служінні, було зроблено із золота. Світильник (мінора)

17 І виготовлено було світильник із чистого золота. Кованим виготовлено 133

37

його: і стояк його, і відгалуження його, і бутончики, і квіти з розкритими пелюстками. 18 Шість гілок виходило з боків його: три гілки з одного боку і три гілки – з другого. 19 На кожній гілці було по три квітки на зразок мигдалевих, з бутончиками і пелюстками. 20 На стояку світильника було встановлено ще 4 квітки з бутончиками і пелюстками на зразок мигдалевих. 21 Всього було 6 гілок – по три гілки з кожного боку стояка. Під кожною із трьох гілок там, де вони вони з'єднувались із стояком, було ще по квітці з бутоном і пелюстками. 22 Весь світильник з квітами і гілками був викований з чистого золота і становив собою один предмет. 23 І зроблено було із золота для світильника 7 лампад, щипці для обрізування гнотів, совки для огарків. 24 На виготовлення такого світильника затрачено було 32 кг золота. Жертівник для кадіння 25 З акацієвого дерева було зроблено жертівник для кадіння. Він мав квадратну форму: по півметра в довжину і ширину і один метр заввишки. З кожного ріжка жертівника виступало по одному рогу. 26 Верх, всі бокові сторони і роги були покриті золотом. Верх жертівника, крім цього, було ще оздоблено золотим вінком. 27 Під вінком на всіх чотирьох ріжках було закріплено ще по золотому кільцю. З двох сторін у ці кільця вста-


ВИХІД

37-38

влялись держаки для перенесення жертівника. 28 Держаки виготовлено із акацієвого дерева і покрито золотом. 29 І зробили миро для помазання та виготовили запашне кадило, як це роблять ті, хто приготовляє пахощі.

38

Жертівник всепалення

1 І зробив Бецалеїл жертівник для всепалення із акацієвого дерева завдовжки 2,5 м, завширшки 2,5 м і висотою 1,5 м. 2 На кожному ріжку жертівника він установив по одному рогові так, щоб вони виступали. Ці роги він покрив бронзою. 3 Із бронзи він зробив також все приладдя його: горшки, лопатки, видельця, совки. 4 Потім зробив для жертівника грати на зразок решітки і наполовину висоти обгородив його. 5 Для чотирьох кутів бронзової решітки вилив 4 кільця, щоб вкласти держаки. 6 А держаки зробив із акації і покрив їх бронзою. 7 Держаки вставлялись в кільця по боках жертівника, щоб його переносити. В середині жертівник мав вигляд порожнього ящика. Умивальниця (чаша)

8 Зробив і бронзову умивальницю із бронзових дзеркал, що поприносили жінки, які служили при вході в Скинію зборів. Зробив і підставку для умивальниці. 134

Подвір’я Скинії

9 Потім він відгородив двір Скинії. З південної сторони він зробив стіну із запон, витканих із тонкого лляного полотна, і завісив ними 50 м довжини двора. 10 Для цього встановив 20 стовпів на двадцяти бронзових підставках та закріпив на стовпах крючки, вилиті із срібла. 11 З північної сторони двору теж була зроблена стіна із запон на 50 м довжини подвір’я, з двадцятьма стовпами на двадцяти бронзових підставках. Крючки і карнизи (поперечки) для стовпів були зроблені із срібла. 12 На західній ж стороні двору було почеплено запони на довжину 25 м. Для них було поставлено 10 стовпів на бронзових підставках. Крючки стовпів і поперечини зроблено із срібла. 13 На східній стороні теж було почеплено запони на 25 м; тут був вхід на подвір’я. 14 З однієї сторони входу було 7,5 м лляних запон, почеплених на трьох стовпах з бронзовими підставками. 15 І з другої сторони довжиною 7,5 м були почеплені запони, які трималися на трьох стовпах з бронзовими підставками. 16 Всі запони (полотнища) були виткані із тонкої лляної пряжі, 17 а підставки стовпів відлиті з бронзи; крючки і поперечини виготовлені срібними; верхи стовпів облицьовані теж сріблом. Всі стовпи вгорі зчеплено між собою поперечинами із срібла.


ВИХІД

18 Запона для самого входу у двір була зроблена із тонкого лляного полотна та шерстяної пряжі голубого, пурпурного і червоного кольору з витканими на ній візерунками. Довжина її 10 м, а висота 2,5 м – така сама, як і запони, що оточували весь двір. 19 Запона трималася на чотирьох стовпах, кожний з яких закріплювався на бронзовій підставці. 20 Всі кілки для Скинії і для запон навколо двору виготовляли з бронзи. 21 Мойсей звелів левітам скласти список всього, що пішло на побудову Скинії під наглядом левіта Іфамара, сина священника Аарона. 22 Робив же усе, що заповів Господь Мойсеєві, Бецалеїл, син Урії, батько якого Хур походив з роду Юди. 23 З ним був і Оголіав, син Ахісамаха, з роду Данового – різьбяр, вмілий ткач і гаптувальник на голубій, пурпурній та червоній шерстяній і лляній тканині. 24 Всього на обладнання Скинії затрачено дві тонни золота, подарованого народом (29 талантів і 730 св. шекелів). 25 Перелічений народ дав три тонни сімсот п’ятдесят кілограмів срібла, або сто талантів і 1775 шекелів, шекелів священних. 26 Це дали 603 550 чоловік, записаних при переписі від 20 років і вище з розрахунку півшекеля священного на чоловіка. 27 Три тонни сімсот п’ятдесят кілограмів срібла пішло на сто підставок для Скинії і завіс – по 37 кілограмів срібла на кожну підставку. 135

38-39

28 Решта срібла, що залишилася після підставок, пішла на виготовлення крючків, поперечок для скріплення стовпів та на покриття верхів стовпів. 29 Більше двадцяти шести з половиною тонн бронзи було принесено в дар Господеві, 30 і вона вся пішла на виготовлення підставок для стовпів при вході в Скинію, на жертівник, на бронзові грати для нього, на приладдя та на посуд для нього. 31 Бронзу використали також на підставки для стовпів усього двору: для воріт двору, під кілки Скинії та кілки навколо двору.

39

Шати для священника

1 І зробили майстри для Аарона особливий одяг для служіння у святині із шерстяної тканини голубого, пурпурного та червоного кольору, як наказав Мойсеєві Господь. Єфод

2 Із золотих ниток і шерстяної тканини голубого, пурпурного та червоного кольору, а також льону було зроблено єфод. 3 Для цього майстри розплющили золото на тонкі листи, нарізали з них нитковидних стрічок і по-мистецьки вткали їх між шерстяні та лляні нитки голубого пурпурного та червоного кольорів. 4 Для єфода зробили наплічники, які з’єднали з обома його кінцями. 5 І зроблено було по-мистецьки пояс, якого одягали поверх єфода. Цей пояс


ВИХІД

39

був виготовлений з того ж матеріалу, що і єфод: із золота, із голубої, пурпурної, червоної шерстяної та лляної пряжі, як наказав Мойсеєві Господь. 6 І вставили майстри оніксові камені в золоті оправи з вирізьбленими на них іменами синів Ізраїля, як вирізьблюють на печатках, 7 і прикріпили їх до наплічників єфода для нагадування Господеві про синів Ізраїля – Його народ, як звелів Мойсеєві Господь. Нагрудник суддівський

8 Художньо був виконаний і нагрудник суддівський – так само, як і єфод: із золотих ниток, тонкого льону і голубої, пурпурної та червоної тканини. 9 Він складався вдвоє і нагадував квадрат із стороною 23 см. 10 І оздобили його 4-ма рядами самоцвітів. Перший ряд – рубін, топаз, ізумруд; 11 другий ряд - берил, сапфір, алмаз; 12 третій ряд - яхонт, агат, аметист; 13 четвертий ряд - хризоліт, онікс і яспис. Всі ці самоцвіти було вставлено в золоту оправу. 14 Всьго каменів на нагруднику було дванадцять, по одному на кожне плем’я Ізраїля. На кожному із цих каменів було викарбувано, як на печатці, ім’я одного із синів Ізраїля. 15 Для нагрудника було ще виготовлено два кручених із золота ланцюжки 16 та двоє золотих кілець з гніздами, які закріплялись до кінців нагрудника. 17 Ці два кручених із чистого золота ланцюжки пропустили через двоє кі136

лець на кінцях нагрудника. 18 А два інших кінці двох ланцюжків прикріпили до двох гнізд на наплічниках єфода з лицьового боку. 19 Ще двоє золотих кілець прикріпили до двох інших кінців нагрудника з боку, зверненого сподом до єфода. 20 І зроблено було двоє золотих кілець, щоб закріпити до двох наплічників єфода внизу з лицьового боку там, де він прив’язується над мережаним поясом. 21 І прикріпили нагрудник кільцями його до кілець єфода шнуром із голубої шерсті, щоб він був над поясом єфода і щоб не відхилявся нагрудник від єфода, як звелів Мойсеєві Господь. 22 Потім зробили для єфода вбрання (ризу) із голубої тканини, витканої вмілим майстром. 23 Посередині його зробили отвір для голови і обшили краї матеріалом, щоб не розтріпувався. 24 Із голубої, пурпурної, червоної шерстяної, лляної тонкої пряжі зробили ще гранатові плоди і почепили їх по всій довжині подолу вбрання (ризи). 25 А між гранатами на подолі вбрання повісили дзвіночки, виготовлені із золота. 26 Дзвіночки і гранати чергувались в такій послідовності: один дзвіночок один гранат по всьому низу подолу. Так звелів Господь Мойсеєві. 27 І виготовлено було для Аарона і його синів вмілими майстрами хітони* із лляної тканини, 28 і кідар (митра) лляний, і головні убори з льону, і нижню лляну білизну;


ВИХІД

29 також пояс мережаний із суканих лляних та шерстяних ниток голубого, пурпурного та червоного кольорів, як звелів Господь Мойсеєві. 30 Також виготовлено було поліровану пластинку, діадему*, із чистого золота, з вирізьбленими на ній словами: «Святиня Господня». 31 І прикріпили до неї шнур із голубої шерсті, яким можна прив’язати її до митри зверху, як повелів Господь Мойсеєві. Мойсей оглядає Скинію

32 На цьому робота над Скинією була завершена. Все в ній зробили сини Ізраїлеві так, як наказав Господь Мойсеєві. 33 І показали Мойсеєві Скинію зборів, намет і все, що в ньому: все обладнання, приладдя, крючки, дошки, стовпи, поперечки і підставки; 34 накриття намету із покрашених в червоний колір баранячих шкур, накриття із тахашевих шкур, вхідну завісу, 35 також жертівник Угоди і держаки його, і віко; 36 і стіл з усім обладнанням його та показними хлібами; 37 світильник із чистого золота, лампади, розвішані на ньому, та все приналежне для лампад його: олію для освітлення, гноти, щипці; 38 золотий жертівник і пахощі помазання (миро), і кадило, і завісу біля входу в Скинію; 39 жертівник бронзовий і бронзові ------------*27 Сорочки. *30 Емблема.

137

39-40

грати до нього, держаки та все обладнання його, умивальницю та підніжжя її; 40 запони подвір’я, стовпи і підставки, завісу біля входу на подвір’я, вірьовки і кілки та предмети для служіння в Скинії зборів; 41 одежу службову для служіння в святилищі, священницьке вбрання Ааронове як священника, також одяг для його синів для служіння. 42 Як звелів Господь Мойсеєві, так і зробили сини Ізраїлеві всі роботи. 43 Коли Мойсей оглянув всю роботу і побачив, що вона виконана так, як звелів Господь, то поблагословив їх.

40

Закінчення робіт в Скинії

1 Тоді сказав Господь Мойсеєві: 2 «Першого дня першого місяця постав Скинію зборів, 3 а в Скинії постав ковчег Угоди і закрий його завісою. 4 Внеси стіл і розстав на ньому всі предмети його; внеси світильник і постав на ньому лампади його. 5 Постав у Скинії золотий жертівник для кадила перед ковчегом Угоди і повісь завісу перед входом в Скинію. 6 Перед входом в Скинію постав жертівник для всепалення. 7 Умивальницю постав між Скинією зборів і жертівником і налий води в умивальницю. 8 Відгороди подвір’я запонами і повісь завісу біля входу на подвір’я. 9 Візьми миро помазання і помаж Скинію і все, що в ній – все обладнан-


ВИХІД

40

ня її. Так вчинивши, ти освятиш її. 10 Помаж жертівник для всепалення та все, що на жертівнику – так і він стане великою святинею. 11 Так само, помазавши умивальницю з підставкою для неї, освятиш її. 12 Приведи Аарона з синами до входу в Скинію зборів і обмий їх водою. 13 А коли одягнеш Аарона в священницьке вбрання, помаж його миром – так посвятиш його на служіння священником Мені. 14 Зроби так і з синами його: приведи і поодягай їх в хітони, 15 і помаж їх, як помазав і батька їхнього, тоді і вони зможуть служити священниками Мені. Це помазання буде для них помазанням на вічне священство в усі їхні покоління». 16 Так Мойсей, послухавшись Господа, виконав усе, що звелів йому Господь. 17 І ось, в призначений час першого дня першого місяця другого року була поставлена священна Скинія: 18 основи її, дошки її, жердини і стовпи; 19 розкинуто накриття над нею, потім ще одне накриття по уже зробленому, як наказав Господь. 20 Після цього Мойсей взяв Свідоцтво (Угоду) і поклав у ковчег. І вставив держаки в кільця ковчегу та закрив ковчег зверху віком. 21 І внесли священний ковчег в Скинію, і в потрібному місці почепили завісу, щоб відгородити ковчег, як було наказано Мойсеєві. 138

22 Потім на північній стороні Скинії Мойсей поставив стіл; перед завісою він поставив його, 23 а на ньому поклав у ряд хліби перед Господом, як наказано було Мойсеєві. 24 І поставив ще світильник на південній стороні Скинії, з протилежного боку від стола, 25 а на світильнику встановив лампади перед Господом, як наказав Господь. 26 І поставив золотий жертівник в Скинії зборів перед завісою, 27 і запалив на ньому запашне кадило, як заповів Господь Мойсеєві. 28 А при вході в Скинію було почеплено запону. 29 Коли ж Мойсей поставив біля входу в Скинію зборів жертівник для всепалення, то запалив на жертівнику жертву всепалення та хлібну жертву, як наказав Господь. 30 І поставив умивальницю між Скинією зборів і жертівником, і заповнив її водою, для обмивання. 31 Мойсей, Аарон і його сини обмивали нею свої руки і ноги, 32 коли заходили в Скинію зборів і підходили до жертівника. Так заповів Мойсеєві Господь. 33 І обгороджено було подвір'я навколо Скинії і жертівника, а на воротах подвір'я повішено запони. Так Мойсей закінчив працю, доручену йому Господом. 34 Тоді хмара накрила Скинію зборів, і слава Господня наповнила свя-


ВИХІД

щенний намет. 35 Мойсей же в цей час не міг зайти в Скинію, бо її затінювала хмара, і слава Господня перебувала там. 36 Це була та сама хмара, яка показувала народові, коли можна вирушати в дорогу. 37 Поки хмара стояла над Скинією

139

40

нерухомо, доти вони залишались на своїх місцях. Коли ж хмара піднімалась люди вирушали в дорогу. 38 Вдень хмара Господня стояла над Скинією, а вночі вогонь був над нею, і весь народ бачив це перед собою в усі дні свого подорожування.


Господь – Господь добрий і милосердний Бог, довготерпеливий і многомилостивий, вірний і повний любові, Який милує до тисячі поколінь! Він прощає беззаконня, злочини та гріх, але не залишає без покарання за провини не тільки батьків, але і їхніх дітей, внуків та правнуків. (34:6-7). Не використовуй імені Бога твого даремно, бо не залишиться без покарання той, хто це робить легковажно. (20 :7). Не роби собі ідола і ніякого зображення того, що на небі вгорі, на землі внизу, чи в водах – нижче землі! (20:4).


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.