КНИГА ПРОРОКА
ЙОНИ Йона, ім’я якого означає «голуб», подано як сина Аміттая.У 2Цар (14:25) він згадується як пророк з Північного царства за часів правління Єровоама ІІ. Йона проживав у місті Гат-Хефер, що розташоване неподалік від Назарета в Галилеї. Тому твердження фарисеїв про те, що з Галилеї не приходило жодного пророка, брехливе (Ів.7:52). Хоч в книзі нічого не говориться про її автора, однак найбільш ймовірно, що автором був саме Йона. Він розповідає про покаяння цілого язичницького міста Ніневії - найвеличнішу подію з усієї книги і чітко виразив думку, що для Бога дорогий не тільки ізраїльський народ, але й інші народи, якщо каються перед Ним. На відміну від Ніневії Ізраїль не покаявся, а з приходом Месії вимагав лише «ознаки» - «...та не дасться йому ознака, крім пророка Йони (Мт.12:39-41).
1
Непослух Йони
шити корабель. Йона ж спустився на дно корабля і там міцно заснув. 1 Йона, син Аміттая, одержав пове6 Капітан, наткнувшись на сплячого ління від Господа: Йону, сказав: «Як ти можеш спати? 2 «Іди у велике місто Ніневію і про- Вставай і звернись до свого Бога! Моповідуй проти нього, бо вістка про йо- же Він почує твою молитву і не дасть го злочинства дійшла до Мене». нам загинути!» 3 Але Йона вирішив утекти від Гос7 Тоді моряки сказали: «Киньмо жепода до Тарсиса (в Іспанію). Для цього ребок, то й довідаємось, через кого ми він спочатку дістався до Яффи (Йоппії), терпимо це лихо!» Вони кинули жеде знайшов корабель, який відпливав ребок, і він випав на Йону. у Тарсис, заплатив за проїзд і підняв8 Тоді моряки сказали йому: «Це чеся на палубу. Здавалось, ніщо не помі- рез тебе звалилась на нас ця біда! Хто шає втечі від Господа. ти і звідки ти родом? З якої країни і з 4 Та Господь навів сильний вітер на якого народу?» море, і знялась така сильна буря, що 9 Він відповів: «Я ізраїльтянин і покораблю стала загрожувати катастро- клоняюсь Господу, Богу неба, Який фа. створив море і сушу, 5 Моряків охопив жах, і вони стали 10 а тікаю я від Господа». Люди дувзивати кожен до свого бога. Вже і же полякалися і сказали: « Що ж це ти вантажі скинули в море, щоб полегнаробив?» 1175
ЙОНИ 1-3
11 А море бушувало все сильніше і сильніше. Тоді вони запитали його: «Що ж нам робити з тобою, щоб море заспокоїлось?» 12 «Візьміть мене і викиньте за борт, – відповів Йона, – тоді море заспокоїться. Бо ця буря скоїлась через мене». 13 Замість цього люди стали чимдуж гребти до берега. Та нічого з того не виходило – море лютувало ще більше. 14 Тоді моряки стали благати: «Господи, не дай нам загинути, коли втопимо цього чоловіка. Не залічи нам це вбивство, яке не з нашої вини. Бо це Ти, Господи, робиш згідно Твоєї волі». 15 Вони взяли Йону і кинули його в море. Море після цього заспокоїлось. 16 Побачивши це, люди пережили великий страх перед Господом і принесли Йому жертву та склали обітниці.
2
Молитва Йони 1 Господь же зробив так, що його проковтнув кит, і Йона провів у череві кита три дні і три ночі. 2 Із черева кита Йона молився Господеві, Богові своєму, і говорив: 3 «В скорботі я кликав до Господа, і Він вислухав мене. Із черева безодні я голосив, і Ти почув голос мій. 4 Ти кинув мене в глибінь, занурив у саме серце моря. Вир мене захопив, хвилі бушували наді мною. 5 Я сказав собі: «Хоч я покидáв Тебе, та все ж буду молитися, щоб побачити Твій святий храм. 6 Гіркота морська була в моєму горлі, глибина була обняла мене, морська трава всю голову обвила.
7 На дні, біля гірських підвалин, здавалось, буду там повік. Та Бог почув мене з могили, Підняв з морського дна живим! 8 Хоч не ставало більш надії, та я про Господа згадав. І ось, молитва із могили дійшла до Тебе, – я вблагав, щоб ще побачити міг храм. 9 Не вислухає Бог того, хто марних ідолів шанує. 10 А я свій голос піднесу, і жертву Богу принесу. Все виконаю, в чім поклявся – так я з безодні врятувався». 11 Господь звелів киту викинути Йону на сушу.
3
Покаяння Ніневії 1 І було слово Господнє до Йони вдруге: 2 «Зберись і йди в Ніневію. Там проголоси те, що Я звелю тобі!» 3 На цей раз Йона послухався голосу Господнього і пішов у Ніневію. А Ніневія була величезним містом: щоб пройти його з кінця в кінець, треба затратити три дні. 4 Коли Йона дійшов до середини міста, він став проповідувати: «Ще сорок днів, і Ніневія буде зруйнована!» 5 Ніневітяни повірили Богові, і всі вони, від малого до великого, одягнулися в траурний одяг і вирішили поститись. 6 Коли вістка про це дійшла до царя, він встав зі свого трону, зняв із себе царську одежу, одягнув траурний одяг і сів на попіл. 7 Після цього цар видав особливий
1176
ЙОНИ 3-4
наказ і розповсюдив його по місту. Згідно наказу царя і вельмож у вказаний час хай ніхто: ні людина, ні тварина, ні все живе в Ніневії – не їсть і не п’є. 8 Всі люди і вся худоба повинні бути покриті веретою (рядном), і народ хай голосно благає Бога. Кожний чоловік повинен змінити своє життя та перестати грішити. 9 «Як знати, можливо, Бог змилується і відверне свій грізний гнів і не дасть нам загинути». 10 І коли Бог побачив, що вони відмовились від своєї злої дороги, зглянувся над ними і не послав на них зруйнування, яким погрожував.
4
Досада Йони
1 І Йоні від цього стало прикро і досадно. 2 Він звернувся до Бога і заговорив: «О Господи, хіба я не казав про це, коли був дома? Тому і тікав у Тарсис. Я знав, що Ти – Бог милосердний і співчутливий, довготерпеливий і багатий на ласку, Бог, Який жаліє і не карає. 3 Тому, о Господи, візьми мою душу, бо мені краще вмерти, ніж жити».
4 А Господь відповів йому: «Чого ж це тобі стало так прикро?» 5 Йона покинув місто і на східній стороні його сів відпочити. Там він зробив укриття, сів у його затінку і став очікувати, що станеться з містом. 6 Господь в цей час виростив широколисту рослину, щоб вона дала тінь для його голови та полегшила йому очікування. Йона дуже зрадів цій рослині. 7 Та на світанку наступного дня Бог звелів хробакові підточити рослину, і вона зів’яла. 8 А коли зійшло сонце, Бог послав ще й гарячий східний вітер. Сонце палило голову Йони так, що йому стало нестерпно, і він попросив смерті: «Краще мені вмерти, ніж так жити!» 9 Бог запитав Йону: «Чи не тому тобі стало прикро, що всохла рослина?» «Так, – сказав Йона, – мені до смерті шкода цієї рослини». 10 Тоді Бог промовив: «Тобі стало жаль рослини, яку ти не садив і не вирощував, а сама виросла за одну ніч і загинула. 11 То як же Мені не пожаліти в Ніневії більше 120 тисяч чоловік, які ще не відрізняють правої руки від лівої, а з ними – безліч худоби!?»
1177
Бо як Йона був у череві кита три дні і три ночі, так і Син Людський пробуде три дні і три ночі в серці землі. (Мт. 12:40).
Ніневітяни стануть на суд із родом цим - і осудять його, бо вони покаялись через проповідь Йони, а тут Той, Хто більше Йони! (Мт. 12:41).
«Хіба ви, сини Ізраїля, не такі, як сини Ефіопії?» - говорить Господь, – хіба не ізраїльтян Я вивів з Єгипту, філистимлян – з Кафтору (Кріту), а арамійців з Кіру?» (Амоса 9:7).