КНИГА
Єшуї* 1
1. 1 Мойсей, раб Господній, мав слугу Єшую, сина Навинового. Після смерті Мойсея Господь сказав Єшуї: 2 «Мойсей, раб Мій, помер. Тепер ти і цей народ повинні перейти через Йордан і заволодіти краєм, який Я даю синам Ізраїля. 3 Віднині земля, де б не ступила нога ваша, належатиме вам – так Я обіцяв Мойсеєві. 4 Від південної пустині аж до Лівану на півночі, від великої ріки Єфрату на сході і до Великого моря на заході – усю цю землю хетів Я віддаю у ваше володіння! 5 Як був Я з Мойсеєм, так буду і з тобою на протязі всього твого життя, так що ніхто не встоїть перед тобою. Я не відступлю від тебе і не покину. 6 Будь мужнім та сміливим, бо ти поведеш цей народ, щоб узяти землю, яку Я з клятвою обіцяв їхнім батькам. 7 Тільки стій твердо і ревно та старанно виконуй усі закони, які передав тобі раб Мій, Мойсей. Не відхиляйся від них ні направо, ні наліво – тоді ти будеш успішним у всіх ділах твоїх. 8 Нехай книга цього Закону не відходить від уст твоїх, щоб ти пов-------------*Єшуя – це ізраїльське Єшуа, Єхошуа. Так назвав Мойсей свого слугу Осію, сина Навинового. (Чис.13:16).
чався з неї вдень і вночі та вмів виконувати усе, що написано в ній, – тодіти матимеш успіх на всіх дорогах своїх і поступатимеш мудро. 9 Пам’ятай, що Я наказую тобі: будь мужнім і сміливим, не лякайсь і не падай духом, бо Господь, Бог твій, завжди з тобою, куди б ти не пішов». 10 Тоді Єшуя наказав старшинам народу: 11 «Пройдіть по табору і попередьте народ, щоб він запасся їжею в дорогу, бо через три дні будем виступати за Йордан завойовувати землю, яку Господь, Бог наш, дає нам». 12 А племені Рувимовому і Гадовому та половині племені Манасії Єшуя сказав: 13 «Пригадайте, що вам Мойсей, раб Господній, говорив, коли Господь, Бог ваш, дав вам землю для поселення. 14 Він сказав: «Жінки ваші, діти ваші і худоба ваша нехай залишаються по цей бік Йордану, а усі боєздатні ваші люди нехай ідуть за Йордан, щоб воювати разом з братами вашими, 15 щоб і вони посіли землю, яку Господь, Бог ваш, дає для них. Тільки після цього ви можете повернутись у свою землю, яка на сході від річки Йордан, тобто в землю, яку Господь, Бог ваш, найперше дав у володіння ваше».
293
ЄШУЇ
2
16 Вони відповіли Єшуї: «Усе, що ти наказав нам, зробимо, і куди накажеш нам іти, підемо! 17 Як слухались ми Мойсея, так будемо слухатись і тебе. Тільки б Господь був з тобою, як був з Мойсеєм! 18 А коли хто не виконає наказу твого або виступатиме проти тебе, того покарано буде смертю. Тільки будь мужнім і наполегливим».
2
1 1 1 Із Ситтіма Єшуя, син Навинів, послав таємно двох розвідників, наказавши їм: «Підіть і розвідайте землю, а особливо Єрихон!» Вони вирушили в місто Єрихон і зупинились в домі однієї блудниці, яку звали Рахав. (Мат.1:5). 2 І донесли цареві Єрихону: «Цієї ночі в наше місто проникло декілька ізраїльтян, щоб розвідати наш край». 3 Тоді цар послав сказати Рахаві: «Видай тих людей, що прийшли у твій дім, бо вони вистежують нашу землю». 4 Але жінка заховала тих двох розвідників і сказала:«Так, до мене приходило двоє чоловіків, але я не знаю, звідки вони. 5 Коли ж увечері мали зачинятись міські ворота, вони пішли від мене, але куди, я не знаю. Поспішіть, то наздоженете їх». 6 А тим часом сама вивела розвідників на покрівлю і заховала у снопах з льону. 7 Царські гінці кинулися навздогін дорогою до Йордану, оглядаючи всі переправи. Коли ж міські ворота зачинились, 8 а двоє тих чоловіків зібрались ля-
гати спать, Рахав піднялась до них на горище і сказала: 9 «Я знаю, що Господь дає цю землю для вашого народу, і ми знаходимось у великому страху; всі, хто живе на цій землі, тремтять перед вами. 10 Бо ми вже чули, як Господь допоміг вам при переході через Червоне море, коли виводив вас із Єгипту; чули також про те, що ви зробили з аморейськими царями Сигоном і Огом на тому боці Йордану, як їх усіх було поголовно винищено. 11 Ми чули про все це, і нас охопив жах; не стало в народі духу протистояти вам, бо Господь, Бог ваш, – Бог на Небі вгорі і на Землі внизу! 12 Тож присягніть мені перед Господом, що як я проявила до вас доброту і допомогла вам, так і ви проявите милість і збережете мою родину, 13 залишивши живими батька мого і матір, сестер моїх і братів та всіх їхніх домашніх. Обіцяйте, що ви врятуєте нас від смерті». 14 І сказали ті люди: «Душі наші нехай будуть замість ваших, якщо ви не видасте нас. А коли Господь передасть нам цю землю, вірте, що ви будете помилувані і винагороджені». 15 Дім цієї жінки знаходився у стіні міського муру і був його частиною, тому вона вірьовкою через вікно спустила їх униз. 16 Ще вона сказала їм: «Ідіть на гору, щоб вам не попастися на очі погоні. Там переховуйтесь три дні. За цей час переслідувачі повернуться назад, і ви зможете піти своєю дорогою».
294
ЄШУЇ
17 Вони відповіли їй: «Щоб ми виконали своє слово, ти повинна зробити ось що: 18 коли ми будемо йти в цю землю, прив’яжи до свого вікна ту червону вірьовку, по якій ти нас спустила вниз. А батька, і матір, і братів, і сестер та всю родину свого батька збери до свого дому. 19 Ми захистим цих людей і будем відповідати за них. Та коли хтось надумає залишити дім, він конче буде вбитий, і ми не відповідатимем за нього. Кров його буде на його голові. 20 Якщо ж ти розповіси комусь про нашу умову, ми будемо вільні від своєї клятви». 21 Жінка відповіла: «Я зроблю все так, як ви сказали». І коли розвідники відійшли, вона прив’язала до свого вікна червону вірьовку. 22 Три дні вони переховувались в горах. Погоня царя обдивилася всі дороги і, нікого не зустрівши, на третій день повернулася назад. 23 А розвідники, спустившись з гір, перейшли Йордан і благополучно прибули в табір до Єгошуї, сина Навинового, і розповіли про все, що з ними трапилось в дорозі. 24 Вони сказали: «Дійсно Господь дав нам всю цю землю, коли всі її мешканці тремтять від страху перед нами».
2-3
3 «Коли ви побачите священниківлевітів, які нестимуть ковчег Завіту Господа, Бога вашого, рушайте і ви за ними. 4 Та не дуже близько підходьте; тримайтесь на півкілометровій відстані від них – так будете знати, куди іти, бо дорога для вас невідома». 5 І звернувся Єшуя до народу із словами: «Освятіться, бо завтра Господь з’явить чуда для народу». 6 Священникам же сказав:«Візьміть ковчег Завіту і йдіть попереду, щоб народ перейшов річку». Священники взяли ковчег і очолили похід. 7 Єгошуї Господь наказав:«Сьогодні Я почну звеличувати тебе в очах всього Ізраїля, щоб народ бачив, що як Я був з Мойсеєм, так буду і з тобою. 8 Священникам, які несуть ковчег, накажи: «Підійдіть до води Йордану і зупиніться». 9 І сказав Єшуя синам Ізраїля:«Послухайте уважно, що говорить Господь, Бог ваш. 10 Сьогодні дізнаєтесь, що Бог живе серед вас і Він конче заставить покинути цю землю ханаанців, хетів, хевеїв, ферезеїв, амореїв та євусеїв. 11 Для цього ковчег Завіту Господа всієї Землі буде йти перед вами, а ви будете йти за ним. 12 Також виберіть окремо дванадцять чоловік, по одному з кожного племені Ізраїля. 1 Наступного дня рано-вранці 13 Коли ноги священників, які неснарод Ізраїля вирушив із Ситтіма і тимуть ковчег Завіту Господа всієї прибув до Йордану. Там розкинули Землі, ступлять до води, течія зупивони табір і заночували. ниться». 2 Через три дні старшини народу 14 Священники понесли ковчег Запройшли по табору і оголосили на- віту, і народ рушив за ними до Йорказ: дану. 295
3
ЄШУЇ
3-4
15 Йордан в цю пору (а це була пора збору врожаю) особливо повноводний. Та коли священники, які несли ковчег, ступили до води – вода зупинилася: 16 та вода, що текла з верхів’я річки, встала стіною на всьому протязі аж до міста Адама, що біля Цартана, а та, що текла до Солоного моря, збігла вниз, і народ міг переходити річку по сухому руслу напроти Єрихона. 17 Священники донесли ковчег Завіту Господнього до середини ріки і зупинились. Тут вони чекали, поки весь народ не перейде на другий берег.
ту, і течія річки зупинилась». Таким чином каміння буде завжди нагадувати Ізраїлеві, щоб він пам’ятав про це чудо». 8 І зробили сини Ізраїлеві так, як наказав для них Єшуя. Вони взяли дванадцять каменів із середини річки, по одному каменю на кожне плем’я Ізраїля, як звелів Господь Єшуї, і принесли їх на місце, де розташувався табір на нічліг. 9 Єшуя поклав ще дванадцять інших каменів на середині річки Йордан, там, де стояли ноги священників, які несли ковчег Завіту. Ці камені лежать там до цього дня. 10 Поки народ з поспіхом переходив річку, священники, які несли 1 Коли ж народ переправився че- ковчег Завіту, стояли на середині рез Йордан, Господь сказав Єшуї: Йордану. Вони перебували там аж 2 «Візьми тих дванадцять мужів, до закінчення всього того, що Госякі були вибрані по одному з кож- подь звелів Єшуї сказати до народу ного племені, та що заповідав Єшуї Мойсей 3 і накажи їм: «Візьміть з того міс11 А як весь народ перейшов ріку, ця, де стояли ноги священників по- священники знову понесли ковчег середині ріки, дванадцять каменів; їх перед народом. понесете до того місця, де будете но12 Племена Рувима, Гада і полочувати в першу ніч». вина Манасіїного поступили так, як 4 Єшуя зібрав дванадцять мужів, по заповів Мойсей: їхні воїни перейшли одному з кожного племені, і сказав річку першими, щоб допомогти решїм: ті племенам завоювати обіцяний Бо5 «Увійдіть до річки, туди, де зна- гом край. ходиться ковчег Завіту Господа, Бо13 Майже сорок тисяч озброєного га вашого, і винесіть на плечах по од- люду пройшло перед Господом, гоному каменю, щоб кожне плем’я бу- тових виступити в похід на єрихонло представлене одним каменем. ські землі. 6 Ці камені будуть для вас пам’ят14 Так Господь того дня звеличив ним знаком. Коли ваші діти запита- Єшую в очах всього Ізраїля, і народ ють вас: «Що це за камені?», слухався його, як слухався Мойсея, 7 ви поясніть:«Господь зупинив во- на протязі всього його життя. ду річки Йордан, коли народ пере15 А коли священники продовжуходив на другий берег: вода розсту- вали перебувати на середині ріки, то пилась перед святим ковчегом Заві- Господь промовив до Єшуї: 296
4
ЄШУЇ
16 «Тепер дозволь священникам вийти з річки». 17 Єшуя наказав: «Виходьте з Йордану». 18 Священники вийшли і винесли ковчег. Як тільки їхні ноги торкнулись берега, вода хлинула в русло і ввійшла в береги, як і раніше. 19 Це трапилось десятого дня першого місяця. Цього дня народ перейшов Йордан і отаборився в Галгалі на схід від Єрихона. 20 З собою вони принесли дванадцять каменів. Коли Єшуя встановив їх в Галгалі, 21 то промовив до народу: «Якщо ваші сини в майбутньому запитають: «Що то за каміння?», 22 ви поясніть: «Ці камені дано нам для нагадування про те, що Ізраїль перейшов ріку Йордан, як по сухій землі. 23 Господь, Бог ваш, зупинив тоді води Йордану і висушив дно ріки, щоб ви могли перейти на другий берег, як колись перейшли батьки ваші Червоне море: Бог і тоді заставив розступитися воді, і народ перейшов море, як по суші. 24 Нехай народи знають руку Господню, що вона могутня! І ви знайте та шануйте Господа, Бога вашого».
4-5
2 Того часу Господь сказав Єшуї: «Зроби ножі із кремнію і обріж чоловіче населення Ізраїля». 3 Єшуя зробив ножі із кремнію і обрізав синів Ізраїлевих біля місця, названого Горб обрізання. 4 Сталося так тому, що все чоловіче населення, яке вийшло з Єгипту, всі здатні до війни, хоч і були обрізані, але вимерли дорогою в пустині. 5 Ті, які народилися в дорозі після виходу, залишилися без обрізання. 6 А померли всі, хто був здатний до війни, бо вони не послухались слів Господніх і після виходу з Єгипту 40 років змушені були блукати по пустині – так заприсягнувся Господь: «Не побачать вони землі, яку Я присягався дати батькам їхнім, – землі, що тече молоком і медом». 7 Але замість них Господь підняв синів, яких в дорозі не обрізали. 8 Коли ж населення чоловічої статі обрізали, весь народ залишався на місці, поки не виздоровіють чоловіки. 9 І сказав Господь Єшуї: «Ви були в Єгипті рабами – тепер Я зняв з вас цю ганьбу». Тому назвали те місце Галгал; воно і зараз так називається. 10 На чотирнадцятий день першого місяця ввечері тут, на єрихонській рівнині, народ справив Паску; 1 Коли всім аморейським царям, 11 наступного дня люди вже їли з які жили на заході, по той бік Йор- урожаю, вирощеного на цій землі – дану, та всім ханаанським царям, що прісний хліб та сушені зерна. біля Середземного моря, стало відо12 На ранок, після того, як народ мо, що Бог висушив води Йордану став їсти плоди цієї землі, манна пеперед Ізраїлем, коли він переходив рестала падати з неба, бо народ харрічку, їх напав великий страх, і в них чувався плодами Ханаанського краю. не стало мужності протистояти си13 Коли народ перебував недалеко нам Ізраїля. від Єрихона, перед Єшуєю постав чоловік з мечем в руках. Єшуя за297
5
ЄШУЇ
5-6
питав його: «Ти наш чи ти один з ворогів наших?» 14 Він відповів: «Я вождь війська Господнього і тепер прийшов до тебе». Єшуя поклонився йому до землі і запитав: «Що накаже пан мій своєму слузі?» 15 Вождь війська Господнього відповів: «Зніми з ніг взуття своє, бо місце, на якому ти стоїш, святе».
6 1 А Єрихон замкнувся від страху
сли Господній ковчег, пішли за ними. 9 Озброєне військо очолило похід, за військом пішли священники з сурмами, щоб сурмити, за ними – священники, які несли Господній ковчег, за ковчегом пішло ополчення. 10 Єшуя наказав народові не подавати ніяких войовничих закликів і не говорити жодного слова, аж поки не почують команду: «Кричіть!» Тільки тоді кричіть щосили!». 11 Першого дня Єгошуя наказав священникам обійти з ковчегом навколо міста один раз. Після цього вони вернулись в табір і там переночували. 12 На другий день рано-вранці священники знову взяли ковчег Господній. 13 Сім священників із сурмами з баранячих рогів ішли попереду ковчега Господнього і сурмили; перед ними йшло озброєне військо, а замикало похід ополчення. 14 Вони обійшли місто і другого дня один раз, після чого повернулися в табір. Так вони робили всі шість днів. 15 На сьомий день вони встали на світанку і обійшли місто сім разів. Вони йшли, як і напередодні, але цього дня обійшли місто сім разів. 16 Коли вони обходили сьомий раз і священники засурмили, Єгошуя дав команду: «Кричіть! Господь дає вам це місто! 17 Все, що в ньому є, мусить бути знищене. Тільки Рахав з її родичами залиште живими, бо вона послужила нам тим, що переховала наших розвідників.
перед синами Ізраїля, і ніхто не міг ні ввійти в місто, ні вийти з нього. 2 Тоді Господь сказав Єшуї: «Я віддаю тобі до рук Єрихон, його царя та його силачів. 3 Для цього нехай всі, хто здатний до війни, на протязі шести днів обходять один раз навколо міста. 4 А семи священникам накажи, нехай перед ковчегом несуть сурми, зроблені із баранячих рогів. На сьомий день обійдіть місто сім разів, і священники кожного разу при обході нехай сурмлять у роги. 5 При сьомому обході, як тільки почуєте звук баранячого рогу, щосили вигукніть – стіни перед вами впадуть, і ви увійдете в місто». 6 Єшуя, син Навинів, скликав усіх священників і сказав до них: «Ви будете нести святий ковчег, а сім священників нехай візьмуть сурми із баранячих рогів і йдуть попереду ковчега». 7 А народові наказав: «Ідіть і оточіть місто, тільки першими нехай ідуть озброєні перед ковчегом Господнім». 8 Коли Єшуя закінчив говорити до народу, сім священників пішли із сурмами перед ковчегом, а ті, що не298
ЄШУЇ
18 Бережіться, щоб нічого їхнього ви не взяли собі, бо і самі будете знищені, і на народ накличете біду. 19 Все срібло, все золото і всі речі, виготовлені з бронзи і заліза, належать Господеві. Вони ввійдуть у скарбницю Господню». 20 Як тільки священники засурмили в сурми, народ щосили закричав! Стіни впали, і народ кинувся в місто. 21 Вони винищили все живе в місті: і чоловіків, і жінок, молодих і старих, також всю худобу – від вола до овечки. 22 А розвідникам Єшуя наказав: «Ідіть до дому тієї жінки і як заприсяглися їй, так і зробіть». 23 І вивели вони Рахав з батьками її, з братами, з усією ріднею її та з усім, що належало їм, і поставили їх поза ізраїльським табором. 24 А місто і все, що в ньому, крім срібла, золота та речей з бронзи і заліза, спалили. Ці речі було збережено для Господньої скарбниці. 25 Так блудницю Рахав з її ріднею та всім, що належало їй, було врятовано, бо вона допомогла розвідникам, яких послав Єшуя вистежити Єрихон. Вона і сьогодні живе серед народу Ізраїля. 26 Тоді ж Єшуя виголосив прокляття: «Той, хто заново відбудує Єрихон, нехай буде проклятий перед Господом – нехай на первістку своєму закладе його і на найменшому своєму зведе брами його!» (1 Цар. 16:
6-7
внук Завдія, взяв-таки з заборонених речей, і це не сподобалося Господеві. 2 Після падіння Єрихону Єшуя послав розвідати містечко Гай, яке знаходилось поблизу Бет-Авена, на схід від Вефіля. Єшуя наказав: «Ідіть і розвідайте це містечко». 3 Коли розвідники пішли і розвідали, то донесли йому: «Гай – мале місто, тому не посилай туди все військо. Достатньо двох-трьох тисяч, щоб завоювати його». 4 Коли ж їх пішло туди три тисячі, вони потерпіли поразку: 5 тридцять шість чоловік було вбито, решта врятувалась втечею – мешканці міста гнали їх від міської брами аж до каменоломень. Коли ізраїльський народ побачив це, занепав духом, їхнє серце стало, як вода. 6 А Єшуя, син Навинів, дізнавшись, розірвав на собі одяг і впав на землю перед ковчегом. Там лежав він та старші народу до вечора, посипавши землею голови свої. 7 Єшуя сказав: «Господи Владико, для чого Ти перевів цей народ через Йордан? Чи не для того, щоб видати нас до рук амореїв? Хіба не краще було нам осісти по той бік Йордану? 8 О, Господи, що я тепер маю казати після того, як Ізраїль вкрив себе ганьбою перед ворогами? 9 Почують про це ханаанці та усі мешканці краю, оточать нас і зітруть наше ім’я з лиця Землі. Що Ти зробиш тоді для великого імені Свого?» 34). 10 Господь відповів Єшуї: «Підні27 Господь був з Єшуєю, і слава мись! Чого ти припадаєш лицем свопро нього розійшлася на весь край. їм до землі? 11 Ізраїль згрішив проти Мене! Во1 Та не всі послухалися Бога. ни не додержали слова, яким Я забоАхан з племені Юди, син Хармія, ронив їм брати щось із завойованого. 299
7
ЄШУЇ
7-8
Вони, заховавши поміж своїми реча20 Ахан відповів: «Так, я згрішив ми, присвоїли собі те, що потрібно перед Господом, Богом Ізраїлевим. було знищити або передати до Гос21 Серед здобичі я побачив гарний подньої скарбниці. плащ з Вавілону, двісті шекелів сріб12 Тепер ніхто з синів Ізраїля не ви- ла (2440 г) та злиток золота вагою стоїть перед ворогами, бо через не- п’ятдесят шекелів (650г) – все це дуже послух Я більше не буду з вами. Ви- сподобалось мені, тому я його взяв корініть зло з-поміж вас! собі і закопав під своїм наметом». 13 Для цього іди, освяти народ і 22 Єгошуя послав людей, і ті поспіскажи йому: «Очистьтеся і приго- шили до Аханового намету. Там вотуйтесь до завтрашнього дня, бо так ни знайшли захований одяг, закопасказав Господь, Бог Ізраїлів: «Є се- ний під наметом, і срібло під одяред вас той, хто взяв собі те, що за- гом. боронено брати. Ви не зможете пере23 Вони взяли те все з намету і примагати ворога, поки не позбудетесь несли до Єшуї та до народу, а там заборонених речей, які заховані се- поклали перед Господом. ред вас. 24 Тоді взяв Єшуя та весь народ 14 Завтра перед Господом стануть Ахана, Зерахового сина, і те срібло, і всі племена. Те плем’я, на яке вкаже той плащ, і золотий злиток, також Господь, нехай підходить родами. синів його, і дочок його, і вола його, Рід, на який вкаже Господь, нехай і осла, і отару, і намета його – все, підходить родинами. Та родина, на що належало йому, і вивели їх у дояку вкаже Господь, нехай підходить лину Ахор. по одному чоловікові. 25 І сказав Єшуя: «За те, що ти на15 Порушника Господнього наказу, вів горе на нас, нехай воно спаде на якого буде виявлено серед тих чоло- тебе від Господа!» І весь народ закивіків, належить спалити разом з усім, дав їх камінням. Після цього їх та чим володів він, бо він накликав біду все їхнє майно спалили. на Ізраїль». 26 На місці каменування народ на16 На ранок Єшуя зібрав весь народ кидав велику могилу, яка стоїть і до і наказав підходити племенами; було цього дня. Так як Бог покарав у цій вказано на плем’я Юди. долині Ахана, її назвали Долиною 17 Із племені Юди було вказано на Ахор. Після цього припинилося Госрід Зераха; поднє обурення. 18 із роду Зераха було вказано на 1 Тоді Господь сказав Єшуї: «Не родину Завдія; із родини Завдія було вказано на Ахана, сина Хармія, вну- бійся і не здавайся, веди тепер своє ка Завдія, правнука Зераха. військо на Гай. Я віддаю тобі в руки 19 І сказав Єшуя Аханові: «Сину його царя, народ, місто і його землю. мій, вшануй Господа, Бога Ізраїле2 Ти зробиш з Гаєм та з його царем вого, і признайсь у своєму непослу- те саме, що зробив з Єрихоном і йосі; скажи, що ти зробив, не втаю- го царем. На цей раз ти можеш взяти ючи нічого переді мною». собі здобич і розділити її між своїм 300
8
ЄШУЇ
народом. Накажи своїм воїнам зробити засаду позаду міста». 3 Єшуя спорядив 30-ти тисячну армію зі своїх кращих воїнів і вночі переправив їх за місто з таким наказом: 4 «Ви маєте зробити засаду в тилу ворога, за містом; надто далеко не відходьте і будьте напоготові. 5 А вранці в похід на місто поведу людей я. Коли ті, що в місті, кинуться на нас, ми тікатимемо від них, як це було першого разу. 6 Побіжать і вони за нами, залишивши місто напризволяще, бо подумають, що ми, як і раніше, боїмося їх. 7 Тоді ви негайно піднімайтесь із засади і захоплюйте місто. 8 Коли ж увірветеся в нього, зразу підпаліть його.Так наказав Господь, і цей наказ я передаю вам». 9 Послане військо влаштувало засідку згідно наказу Єшуї на західній стороні Гая, між Вефілем і Гаєм. А Єшуя залишився на ніч з народом. 10 На ранок він із старшими Ізраїля зібрав військо і повів його на Гай. 11 Вони підступили до міста з північної сторони там, де між ними і містом простяглася долина*. 12 По цей бік долини вирішено було поставити головний табір, а для походу на місто послано загін у п’ять тисяч воїнів. 13 В такий спосіб місто атакувалося і з північної сторони, і з західної сторони, з засади. ----------------*11-18 Масоретський текст тут не зовсім ясний через можливі вставки. Розкопки 193335рр. відкрили руїни Гая; тепер це місце називається Етел.
8
14 Коли цар Гая побачив перед собою ізраїльське військо, він і його народ кинулися в бій. Вони не знали, що позаду на них влаштована засідка. 15 Нечисленна частина ізраїльського війська дала себе потіснити і стала відкочуватися в бік пустині, відтягуючи ворога від міста. 16 Побачивши це, народ Гая і Вефіля полишив місто і собі погнався за ізраїльтянами; 17 місто залишилось відкритим і без охорони. 18 Тоді Господь промовив до Єшуї: «Простягни свого списа на Гай, Я віддаю його тобі». 19 Єшуя простягнув свого списа, і засідка у ту ж хвилину піднялась в атаку. Захопивши місто, вони зразу підпалили його. 20 Оглянувшись, мешканці міста побачили, що воно горить, бо дим піднявся аж до неба. Опустилися тоді руки в них, бо не стало куди рятуватися. 21 А ізраїльтяни, побачивши, що засада заволоділа містом, повернули свої списи і стали поражати своїх переслідувачів. 22 Воїни, що були в засаді і заволоділи містом, кинулись тепер на допомогу ополченню; ворог був узятий в кільце, і звідти ніхто з них не вийшов живим – всі були знищені. 23 Гайського царя взяли в полон і його привели до Єшуї. 24 Коли ж були перебиті всі мешканці Гая на полях і в пустині, Ізраїль зайняв місто і добив тих, кого знайшли ще живими. 25 Того дня полягло 12 тисяч чоло-
301
ЄШУЇ
8-9
віків і жінок, мешканців Гая. 35 З усього, що заповідав Мойсей, 26 Єшуя не опускав руки з про- не було жодного слова, яке не простягнутим списом, поки до остан- читав би Єшуя перед усією громанього не був знищений ворог. дою Ізраїля, а також перед жінками, 27 Тільки тварин і здобич ізраїльтя- перед дітьми та перед чужинцями, ни залишили собі згідно слова Гос- які перебували серед них. поднього, яке Він сказав Єшуї. 1 Про перемогу Єшуї стало ві28 І спалив Єшуя місто Гай, а його вулиці перетворив на вічні руїни і домо царям хетів, амореїв, ханаанпустир, аж до цього дня. ців, ферезеїв, хевеїв, євусеїв, зéмлі 29 Гайського царя повісили на де- яких розкинулись на рівнинах реві, де він провисів до вечора. Після вздовж Середземного моря, на гозаходу сонця Єшуя наказав зняти ристій місцевості та біля Лівану. його і кинути там, де були міські во2 Всі вони зібрались разом, щоб дорота. На його труп народ накидав мовитись виступити проти народу груду каміння, яке лежить там пони- Ізраїля. ні. 3 Почули і мешканці міста Гівеона 30 Після цього Єшуя спорудив жер- про те, як Єшуя поступив з Єрихотівник Господеві, Богу Ізраїлевому, ном та Гаєм, на горі Гевал. 4 тому, щоб врятуватися, вжили хи31 Як було в книзі Мойсея, раба Го- трощів проти ізраїльтян. Для цього споднього, наказано ізраїльтянам вони взяли з собою старі порвані мібудувати жертівник, так вони його і хи з-під вина і нав’ючили їх на своїх збудували: з цілого, нетесаного ка- ослів. Це мало справити враження, міння. На цьому жертівнику принес- що вони йдуть здалека. ли жертви цілопалення та мирні 5 На них був старий одяг і діряве жертви. взуття на ногах, а ще у них був чер32 А на каменях Єшуя написав за- ствий та зацвілий хліб – все це мало кон Мойсея. Це він зробив на виду в говорити про те, що вони довго пеусього народу. ребували в дорозі. 33 Весь Ізраїль – як чужинці, так і 6 Вони прийшли в табір ізраїльтян корінні жителі – всі старші його, всі біля Галгала і сказали: «Ми прийурядовці та судді стали по обидві шли з далекого краю і хочемо склассторони від ковчега перед священ- ти з вами угоду». никами-левітами, які носили святий 7 Ізраїльтяни сказали хевеям (а це ковчег, одна половина їх навпроти були вони): «Може ви живете недагори Гарізім, а друга – навпроти го- леко від нас? Поки ми не взнаємо, ри Гевал, бо так заповів слуга Гос- звідки ви, ми не можемо укладати подній, Мойсей, щоб благословляти договір з вами». народ Ізраїля, 8 Хевеї сказали: «Ми раби ваші». 34 і Єшуя зачитав усі слова Закону Тоді Єшуя запитав їх: «Хто ви і звід– благословіння і прокляття, все так, ки прийшли?» як написано в Законі. 9 Ці люди відповіли: «Ми прийшли з 302
9
ЄШУЇ
далекого краю заради імені Господа, бо чули про все те, що Він зробив для вас у Єгипті 10 та як поступив з двома аморейськими царями, що на східному боці річки Йордану, з Сигоном, царем хесбонським, та Огом, царем башанським, що в краю Астароті. (Втор. 3:6,11),
11 Наші старші та наш народ сказали: «Візьміть з собою харчів на дорогу і відправляйтеся назустріч ізраїльському народові. Скажіть їм: «Ми ваші раби, укладіть з нами договір. 12 Цей хліб, коли ми виходили з дому, був теплий і свіжий, а тепер черствий і цвілий. 13 Погляньте на наші бурдюки зпід вина. Коли ми наливали вино, вони були цілими, а тепер порвані; також і одяг наш в дорозі далекій вицвів і постарів». 14 Ізраїльтяни хотіли переконатися в правдивості їхніх слів, тому заходилися оглядати їхні харчі. А до Бога не звернулися. 15 Єшуя погодився укласти з ними мир і зберегти їм життя. З цим погодились і старші з народу. 16 Але через три дні після укладання договору вияснилось, що ці люди живуть недалеко від ізраїльського табору. 17 Бо Ізраїлеві сини, вирушивши в похід, на третій день дістались до міст Гівеон, Кефір, Беерот, КіріятЄарім, звідки, як виявилось, прийшли і ці люди. 18 Але ізраїльтяни не стали воювати з цими містами, тому що старші народу склали з ними договір про мир, присягнувши перед Господом, Богом Ізраїлевим.
9- 10
19 Тоді народ став нарікати на своїх проводирів за той договір. 20 А ті відповіли: «Ми дали присягу перед Господом, Богом Ізраїлевим, а тому не можемо посягнути на їхнє життя. 21 Нехай вони живуть, але будуть нашими рабами: нехай рубають для нас дрова, постачають воду. Якщо ж ми порушимо з ними умову, Господь прогнівається на нас». 22 Тоді Єшуя прикликав тих людей і сказав:«Чому ви обманули нас? Ваша земля знаходиться зовсім близько від нашого табору, а ви сказали, що прийшли з далекого краю. 23 За це віднині ваш народ буде нам рабами: ви будете рубати дрова для нас та постачати воду для дому Бога нашого!» 24 Вони відповіли: «Нам стало відомо, що Господь, Бог ваш, наказав Мойсеєві, Своєму слузі, дати всі ці землі для вас, а мешканців, які тут живуть, знищити. Ми боялися за своє життя, тому обманули вас. 25 А тепер ми – ваші раби, і ви можете поступити з нами, як ви вважаєте за потрібне». 26 Так народ Гівеона став рабом для синів Ізраїля, а Єшуя дарував їм життя. 27 З того дня Єшуя постановив для них рубати дрова та черпати воду для всього народу та для дому Господнього. Вони і по цей день залишаються рабами.
10 1 Того часу царем в Єрусалимі
був Адоніседек. Він почув, що Єшуя взяв Гай і зруйнував його дотла, та те саме він зробив і з Єрихоном та його царем, а про жителів Гівеона 303
ЄШУЇ
10
дізнався, що хоч вони і були його сусідами, заключили мир з Ізраїлем. 2 Це дуже налякало його та його народ, бо Гівеон був більшим, ніж Гай, і вважався царським, добре укріпленим містом, з хоробрим населенням. 3 Тому Адоніседек, цар Єрусалима, послав гінців до Гогама, царя хевронського, до Пірама, царя ярмутського, до Яфія, царя лахіського, і до Давіра, царя єглонського, сказати: 4 «Прийдіть і допоможіть мені напасти на Гівеон, бо він заключив мир з Єшуєю і з народом Ізраїля». 5 П’ять аморейських царів: єрусалимський, хевронський, ярмутський, лахіський і єглонський – об’єднали свої війська і направились в Гівеон, щоб захопити його. 6 Мешканці Гівеона негайно послали до Єшуї в табір в Галгал сказати: «Ми твої раби! Не залишай нас одних! Прийди і допоможи нам! Бо всі аморейські царі з гір виступили проти нас». 7 Єшуя не барився і, взявши з собою добре озброєне військо та хоробрих вояків, вирушив із Галгала. 8 Господь сказав Єшуї: «Не бійся, Я віддам їх у твою руку. Ніхто з них не встоїть перед тобою». 9 Всю ніч Єшуя ішов з Галгала, а наблизившись до ворога, зненацька атакував його. 10 Господь навів на них панічний страх, і вони стали тікати в гори до Бет-Хорона. Ізраїльтяни переслідували їх і били аж до міст Азеки і Македа. 11 Під горами Господь послав на них каменепад з небес, і тих, які за-
гинули від каміння, було більше, ніж тих, які загинули від меча. 12 Того дня Господь видав амореїв у руки Ізраїля, але повністю вони не були знищені. Тому Єшуя звернувся перед народом до Господа і сказав: «Сонце, зупинись над Гівеоном, і ти, місяцю, – над долиною Аялонською!» 13 І зупинилось сонце, і стояв місяць, поки народ не добив ворога. Про це написано і в книзі Праведника: «Сонце зупинилось в зеніті і не поспішало заходити». 14 Такого довгого дня не траплялося ні до, ні після цього! Бо Господь послухався людини і воював за Ізраїля! 15 І повернувся Єшуя до свого табору в Галгал, а з ним - увесь Ізраїль. 16 Але п’ятьом аморейським царям вдалося втекти і заховатись. 17 І донесли Єшуї: «Ті п’ятеро царів ховаються в печері в Македі». 18 Дізнавшись про це, Єшуя наказав: «Заваліть вхід в печеру великим камінням і поставте біля нього варту. 19 А самі продовжуйте переслідувати втікачів, аж поки не знищите всіх. Не дайте їм заховатися в містах, бо Господь віддав їх у руки ваші». 20 Після такого розгрому деяким все ж вдалося втекти і заховатись в містах. 21Але тепер уже ніхто не насмілювався поворухнути і пальцем проти Ізраїля. 22 Повернувшись в Макед, Єшуя наказав: «Відкрийте печеру і приведіть до мене тих царів». 23 А це були царі Єрусалима, Хев-
304
ЄШУЇ
10-11
рона, Ярмута, Лахіса і Єглона. 36 Наступним містом, яке атакував 24 Коли привели їх, Єшуя скликав Єшуя, було Хеврон. народ і наказав старшим військовим: 37 Він здобув не тільки його, але і «Наступіть ногами на шиї цих царів! всі залежні від нього поселення. Із25 Так Господь поступить з усіма раїльтяни поступили з мешканцями вашими ворогами, з якими вам до- Хеврона так, як в Єглоні. Вони зруйведеться воювати в майбутньому! нували Хеврон, а жителів усіх переТому будьте мужні і сміливі!» били. 26 Царі були вбиті і повішені на 38 І виступив Єшуя та весь його нап’ятьох деревах. Там вони висіли до род проти Давіра і напав на нього. вечора. 39 Вони захопили місто, його царя, 27 При заході сонця Єшуя звелів та навколишні містечка. Всіх житезняти тіла з дерев і кинути в печеру, лів було перебито, і з Давіром зров якій вони ховались. Вхід до неї за- били те, що й з Хевроном та його валили великим камінням; вони і до царем, з Лівною і її царем. цього дня знаходяться там. 40 Так Єшуя здобув перемогу над 28 Того дня остаточно був підкоре- усіма царями гірського краю, його ний Макед. Єшуя убив царя і пе- схилами та півднем. Не лишив жодребив його мешкаців, і ніхто в місті ної живої душі, як і наказав йому не уцілів. А з царем Македа посту- Господь, Бог Ізраїлів. пив так, як і з єрихонським царем. 41 Єшуя здобув усі землі від Кадес29 Після цього Єшуя і весь ізра- Варні до Гази і від землі Гошен до їльський народ вирушили з Македа в Гівеона. Лівну і атакували місто. 42 Все це він захопив за один раз, 30 Господь віддав ізраїльтянам і це за один похід, бо Господь, Бог Ізраїмісто, тому ніхто з жителів міста не лів, воював за Ізраїль. врятувався. А з їхнім царем зробили 43 Після цього походу Єшуя та весь те саме, що і з єрихонським. народ повернувся до табору в Гал31 З Лівни народ пішов на Лахіс і гал. отаборився біля нього. 1 Дізнавшись про ці події, Явін, 32 Господь видав у руки ізраїльтян Лахіс, і на другий день вони взяли цар хацорський, вирішив закликати його. Всіх жителів міста було пере- всіх сусідніх царів на війну проти бито. Ізраїля. Для цього він звернувся до 33 На допомогу Лахісу прийшов Йовава, царя мадонського, до царя Горам, цар газерський, але Єшуя шімронського, до царя ахсафського; розгромив і його армію – жоден з 2 до царів, що жили на півночі в них не втік. гірському краї і в пустині з південної 34 З Лахіса Єшуя з табором пере- сторони Кіннерота; йшов до Єглона і атакував його. 3 до царів на поділлі та узгір’ях До35 Вони взяли місто того самого ри, що над морем, до ханаанських дня і зробили з ним те, що й з Лахі- царів сходу і заходу, до амореїв і сом. Всі жителі міста були перебиті. хетів, до ферезеїв і євусеїв у горах, 305
11
ЄШУЇ
11
до хевеїв, які жили під горою Гер- добу. Населення ж міст вибив погомон у краю Міцпи. ловно. 4 І зібралося їхнього війська, коней 15 Як наказав Господь Мойсеєві, і колісниць, як морського піску. Своєму рабу, так Мойсей передав 5 Всі вони зустрілись перед тим, як Єшуї. Єшуя виконав усе і нічого не ударити по Ізраїлю, і розкинули свій пропустив з того, що було наказано табір при водах Мерому. Господом для Мойсея. 6 Господь сказав Єшуї: «Не бійся 16 Так була одержана перемога над їх! Завтра ці армії Я покладу до твоїх народами тієї землі. Єшуя заволодів ніг. Не уціліють їхні ні воїни, ні ко- горами Юди, на півдні – землею ні, яким поперерізуєш жили, ні ко- Негев, землею Гошен, західними лісниці, які наказую знищити у вог- схилами Ізраїльських гір, поділлям, ні». приморською низовиною, 7 Єшуя зі своїм військом першим 17 що простяглась від гори Халак несподівано атакував ворога. Це ста- до Сеїру, а далі до Ваал-Гада в Лілося при водах Мерому. ванській долині, що біля гори Гер8 Господь віддав їх у руки ізраїль- мон. Єшуя захопив усіх царів тих зетян, і вони нищили їх аж до Велико- мель і вбив їх. го Сидона, переслідуючи до Місре18 Довго воював Єшуя проти них. фот-Маїма і до долини Міцпи на 19 Ніхто не хотів укладати мир з Ізсході; ніхто з них не залишився жи- раїлевими синами, крім хевеїв, мевим. шканців Гівеона. Тому всі землі до9 Єшуя поступив з ворогом згідно водилось здобувати війною. слова Господнього: коням поперері20 Але так було передбачено Госзував жили, а колісниці спалив. подом: народи із запеклими серця10 Після цього Єшуя вернувся і ми, що вважали себе достатньо сильздобув Хацор, а царя їхнього убив ними, щоб протистояти Ізраїлеві, мамечем. Це було головне місто, і йому ли бути знищені без всякого милопідпорядковувались інші міста, які сердя. приймали участь у поході проти із21 Залишався ще непідкореним нараїльтян. род велетнів-єнакіїв в горах, в Хев11 Єшуя спалив Хацор, а жителів роні, Давірі, Анаві і Юді. Єшуя поввинищив – там не залишилось жод- ністю знищив і цей народ та його ної живої душі. міста. 12 Таким чином Єшуя, здобувши 22 Жоден з велетнів не уцілів у усі ці міста, повбивав їхніх царів, а землі Ізраїля. Вони залишились тільвсе їхнє населення винищив, – так ки в Газі, Гаті та в Азоті. наказав Мойсей, раб Господній. 23 Так Єшуя заволодів усім тим 13 Тільки міста в горах Єшуя не краєм, як наказав був Господь Мойвзяв, а взяв лише один Хацор, зруй- сеєві. Господь віддав ці землі Ізранувавши його вщент. їлю в спадщину, як і обіцяв, а Єшуя 14 Ізраїль забрав собі все, що було розділив її між племенами. На цьому в тих містах, в тому числі всю ху- встановився мир. 306
ЄШУЇ
Отож землі, якими заволодів 12 1Ізраїль на східному березі річ-
12-13
царі, яких народ Ізраїля підкорив собі: 9 царя Єрихона, царя Гая, що біля Вефіля, 10 царя Єрусалима, царя Хеврона, 11 царя Ярмуфа, цар Лахіса, 12 царя Єглона, царя Гезера, 13 царя Давіра, царя Гадера, 14 царя Хорми, царя Арада, 15 царя Лівни, царя Адулама, 16 царя Македа, царя Вефіля, 17 царя Таппуаха, царя Хефера, 18 царя Афека, царя Шарона, 19 царя Мадона, царя Хацора, 20 царя Шімрона, царя Ахшафа, 21 царя Фаанаха, царя Мегіддо, 22 царя Кедеса, царя Йокнеама біля Карміла, 23 царя Дора біля Нафат-Дору, царя Гоїма в Галгалі, 24 царя Фірци. Усіх царів - 31.
ки Йордан, простягнулися від потоку Арнон до гори Гермон і включили в себе всю східну сторону Йорданської долини. А оце царі, яких захопили ізраїльтяни під час війни і вбили: 2 Сигон, цар амореїв. Він царював у Хесбоні і правив країною від Ароера, що на березі потоку Арнон, до середньої течії річки Яввок, яка була границею з аммонітянами. 3 Сигон володів також половиною землі Галааду, східною стороною Йорданської долини від Галилейського озера до Мертвого моря і південними землями від Бет-Єшимота до гори Фасги; 4 Ог, цар башанський, був останнім із рефаїмів і володів землями Астароти й Едреї. 5 Гора Гермон, Салха і весь Башан – також його володіння. Вони простягалися до народів Гесура і Мааха. Ог правив також половиною землі Галааду, яка граничила із землями хесбонського царя Сигона. 6 Землі цих двох царів на східному побережжі Йордану завоював ще Мойсей, раб Господній, і віддав її у володіння Рувимовому, Гадовому та половині Манасіїного племені. 7 Єгошуя ж завоював землі на західному побережжі річки Йордан – 1 Коли ж Єшуя постарів, і дні від Ваал-Гада в Ліванській долині до його наблизились до закінчення, гори Халак біля Сеїру. Господь сказав йому: «Ти постарів, а 8 Сюди включалися гірський край, незавойованих земель лишається ще західні підніжжя, Йорданська доли- багато. на, східні гори, пустиня і Негев. Тут 2 Ти ще не заволодів Гесурським та жили хети, амореї, ханаанці, фере- Філистимським краями, зеї, хевеї і євусеї. Всі ці землі він 3 що простягнулися від рукава Нілу розділив між рештою племен. А оце перед Єгиптом до меж Екрона на 307
13
ЄШУЇ
13
півночі. Там все ще проживають ханаанці. Ти повинен підкорити п’ять їхніх царів: у Газі, в Азоті, в Аскалоні, в Гефі та Екроні. Ти повинен підкорити також аввейський народ, 4 який живе на півдні Ханаанського краю, Меару сидонян до Афека, до кордону амореїв; 5 тобі належить підкорити також землі Гівли і землі Лівану на схід від Ваал-Гада, що біля підніжжя гори Гермон, до входу в Хамат; 6 жителів Сидона, землі яких у горах від Лівану до Місрефот-Маїму, яких Я прожену перед вами, а ти розділиш їх між племенами Ізраїлевими. Конче зроби так, як Я наказав тобі: 7 землю розділи між дев’ятьма племенами і половиною племені Манасії. Поділ Землі
8 Племена Рувима, Гада та половина племені Манасії уже одержали свій наділ на східному березі річки Йордан при Мойсеєві. 9 Їхня земля – це земля від Ароера, що на краю долини Арнон, і до середини його течії. Вона також займає все поділля від Медеви до Дивона 10 та усі міста, якими володів цар амореїв Сигон, в тому числі і його столичне місто Хесбон. 11 Місто Галаад, Гесур та Маах також входять у їхній наділ. Тут розкинулась гора Гермон і весь Башан до Салхи; 12 тут знаходилось царство Ога башанського. Раніше він царював у Астароті та в Едреї. Це був один з уцілілих рефаїмів, яких Мойсей зни-
щив, а землю віддав синам Ізраїлевим. 13 Народ Ізраїля не підкорив тільки жителів Гесура і Маахи. Тому вони залишились серед Ізраїля і донині. 14 Плем’я Левія не одержало наділу, бо згідно наказу Господнього всі вогняні жертви – то його спадщина. Детальніший перелік наділу землі для племен Рувима, Гада і Манасії 15 Ще за життя Мойсея землю одер-
жало плем‘я Рувима і поділено її між його родами. 16 Йому дісталась земля в спадщину від Ароера, що на березі потоку Арнон, і до Медеви. Сюди входили: вся рівнина до середньої течії, 17 місто Хесбон і всі залежні від нього міста на рівнині: Дивон, Вамот-Ваал, Бет-Ваал-Меон, 18 Яаца, Кедемот, Мефаат, 19 Кіріят-Аїм, Севам і Церет-Шафар, що на горбі в долині, 20 Бет-Пеор, схили Фасги і БетЄшімот. 21 В цей наділ входили всі міста на рівнині, якими володів і управляв з Хесбона аморейський цар Сигон. Його убив Мойсей, рівно ж як і князів мадіанських: Евія, Рекема, Цура, Хура і Реву, які воювали на боці Сигона і проживали в тому краї. 22 Там же був убитий ізраїльтянами провісник Валаам, син Веорів. 23 Границя Рувимового наділу проходила по східному березі Йордану і включала всі міста, згадані вище, а також всі поля навколо них. 24 На східному березі Йордану Мойсей дав землю також і Гадовому племені, відповідно до числа його родин.
308
ЄШУЇ
25 Його земля була: Язер і всі міста Галааду. Мойсей дав для них ще половину землі аммонітян від Ароера, яка навпроти Равви. 26 Цей наділ включав землі від Хесбона Маханаїма до границь Давіра. 27 Він включав долину Бет-Гарам, Бет-Німра, Суккот і Цафон – це все, що залишилось від царства Сигона, царя хесбонського, на східній стороні Йордану. Ці землі простяглися до кінця Галилейського озера. 28 Всі ці землі Мойсей передав племені Гадовому на довічне користування як спадщину. 29 Мойсей наділив землею і половину Манасіїного племені. Половина його родин одержала в спадщину такі землі: 30 починаючи від Маханаїма, увесь Башан, все царство Ога, царя башанського, усі міста Яіра – всього 60 міст. 31 Лише половина Галааду та Астарот і Едрея, головні міста башанського царя Ога, дістались для половини потомків Махіра, сина Манасії. 32 Це все, що дав Мойсей, коли народ стояв на підступах до Ханаану в моавських степах на східному березі Йордану. 33 Мойсей не дав ніякої землі тільки Левієвому племені. Бо Господь, Бог Ізраїлів, обіцяв, що Він Сам буде їхньою спадщиною.
14
1 Завойовані землі на західній стороні Йордану священник Єлеазар, Єшуя, син Навина, та гóлови племенних родин розділили між рештою племен.
13-14
2 Ще задовго перед цим Господь наказав через Мойсея, як потрібно поділити землю. Нехай народ для дев’яти племен і половини Манасіїного племені кине жеребок, 3 оскільки уже двоє племен і половина Манасіїного племені одержали наділ на східному березі Йордану. Крім цього і Левій не потребував наділу. 4 Плем’я Левія замість землі одержало міста для проживання і поля для своєї худоби. Єфрем і Манасія, сини Йосипа, вважалися окремими племенами Ізраїля, а тому одержали землю нарівні з іншими племенами. 5 Як Господь наказав Мойсеєві поділити землю, так ізраїльтяни і зробили. Халев одержує землю, яку розвідував
6 А сини Юди прийшли в Галгал, і кенезеянин Халев, син Єфонії, звернувся до Єшуї, сина Навинового, і сказав: «Ти пам’ятаєш, що говорив Господь Мойсеєві в Кадес-Варне про тебе і мене? 7 Мені було 40 років, коли Мойсей, раб Господній, послав мене з КадесБарне оглянути цю землю. І я приніс йому підбадьорюючу вістку, 8 бо анітрохи не сумнівався, що Господь дасть нам цю землю, тоді, як брати мої, що ходили разом зі мною, зламали дух народу. 9 Того дня Мойсей обіцяв мені: «Земля, по якій ступали ноги твої, буде твоєю, і нею будуть володіти нащадки твої повік, бо ти твердо стояв за Господа, Бога мого». 10 З того часу пройшло 45 років. Господь, згідно Його слова, зберіг
309
ЄШУЇ
14-15
моє життя, поки народ блукав у пустині. І хоч мені тепер 85 років, 11 я маю таку ж силу, як і тоді, коли посилав мене Мойсей, щоб воювати і виступати в походи. 12 То дай же мені цей гірський край, як обіцяв мені Господь. Хоч тоді говорили, що він населений велетнями і має великі укріплені міста, та Господь буде зі мною, і я конче прожену їх і заволодію цією землею, як сказав Господь!» 13 Єшуя благословив Халева, сина Єфонії, і дав йому у володіння місто Хеврон. 14 Віднині це місто і цей край стали спадщиною кенезеянина Халева, сина Єфонії, бо він довірився Господеві, Богу Ізраїлевому, і взяв це місто. 15 В минулому Хеврон називався Кіріят-Арба на честь найбільшого з єнакіїв на ім’я Арба. І запанував у тому краї мир.
15
Земля Юдиного племені
6 і йшла до Бет-Хогли, далі на північ до Бет-Арави і до скелі Богана, Рувимового сина. 7 Звідти границя пролягала через долину Ахор до Давіра, до Галгала, який розкинувся на підвищенні Адумім, південніше від потоку, і продовжувалась вздовж вод Ен-Шемеша і до Ен-Рогела. 8 Звідси границя йшла через долину Єннома південніше Євуса (Єрусалима), і піднімалась до гори, що на західній стороні долини Єннома. Тут закінчувалась і північна сторона долини рефаїмів. 9 Від цієї гори границя звертала до джерела Нефтоах, потім до гірського міста Єфрон і далі до Ваали (Ваала також називається Кіріят-Єарім). 10 Від Ваали границя повертала на захід до гірського краю Сеїр, далі йшла по північному схилу гори Єарім (Кесалон) і спускалась до Вефсамиса; звідси через Фімну 11 піднімалась вгору на північ від Екрона і повертала до Шікарона; далі продовжувалась до гори Ваали, до Явнеїла і закінчувалась біля Середземного моря. 12 Середземне море було західною границею землі Юдиного племені, і вона замикала собою весь наділ, який одержали в спадщину роди цього племені. 13 Господь звелів Єшуї дати частину землі Юди для Халева, сина Єфонії, і Єшуя дав йому місто Кіріят-Арба (Хеврон). Арба був батьком Єнака. 14 Халев прогнав трьох синів Єнака, які проживали там: Шешая, Ахімана і Фалмая,
1 Земля, яку одержало плем’я Юди, була поділена між його родами і граничила на півдні з Єдомом по пустині Сін до Фемана; 2 далі границя проходила від південного кінця Мертвого моря 3 до Акрабімської височини, далі через Цін на південь до Кадес-Варне, через Хецрон на Аддар і до Каркаї; 4 звідти продовжувалась до Ацмона, до єгипетської ріки і виходила до Середземного моря. Такою була їхня південна границя. 5 Східною границею було побережжя Мертвого моря до гирла ріки Йордан. Північна границя розпочиналась від гирла Йордану 310
ЄШУЇ
15
15 а звідти пішов проти народу, 35 Ярмут, Адулам, Сохо, Азека, який жив у Давірі (Кіріят-Сефер). 36 Шаарім, Адіфаїм, Гедера і Геде16 Халев оголосив: «Хто здобуде рофаїм - всього 14 міст разом з Кіріят-Сефер, той одержить в жінки поселеннями; мою дочку Ахсу!» 37 Ценан, Хадаша, Мігдал-Гад, 17 І здобув це місто Отниїл, син Ке38 Ділеан, Міцпа, Йоктеїл, назів, племінник Халева, і Халев від39 Лахіс, Боцкат, Єглон, дав у жінки йому свою дочку Ахсу. 40 Хаббон, Лахмас, Хіфліс, 18 Коли вона зібралась від’їжджати 41 Гедерот, Бет-Дагон, Наама і Мадо чоловіка, той підмовив її просити кед - всього 16 міст з полями навв батька більше землі. Тоді дочка коло них. злізла з осла, а батько запитав: «Ти 42 Для нього дано також: Лівну, щось забула?» Ефер, Ашан, 19 Ахса відповіла: «Поблагослови 43 Ївтах, Ашну, Неців, мене! Ти дав мені суху землю в Не44 Кеїл, Ахзів і Мареш – всього 9 геві, дай же мені землі з джерелами міст разом з поселеннями. водними». І Халев дав їй ще землю з 45 Для Юди віддали і Екрон із заводоймищами в горах і на низовині. лежними від нього містами та посе20 Так усі родини з Юдиного пле- леннями навколо них. мені одержали наділ згідно Божої 46 Вони одержали також землю на обітниці. заході від Екрона та всі поселення і 21 Плем’я Юди одержало в спад- міста навколо Азота. щину в південній частині Негева бі47 Цьому племені віддане і місто ля Єдома міста: Кавцеїл, Едер, Ягур, Газа із залежними від нього містами 22 Кіна, Димона, Адада, разом із полями навколо них. Цей 23 Кедес, Хацор, Їтнан, наділ простягався до ріки Єгипет та 24 Зіф, Телем, Беалот, до побережжя Середземного моря. 25 Гацор-Хадатта, Кіріят-Хецрон, 48 В горах Юдине плем’я одержало тобто Хацор, міста: Шамір, Яттір, Сохо, 26 Амам, Шема, Молада, 49 Данна, Кіріят-Санна (або Давір), 27 Хацар-Гадда, Хешмон, Бет-Пе50 Анав, Ештемо, Анім, лет, 51 Гошен, Холон і Гіло – всього 11 28 Хацар-Шуал, Вірсавія, Візіотея, міст з полями. 29 Ваала, Іїм, Ецем, 52 Йому ж передані міста: Арав, 30 Елтолад, Кесіл, Хорма, Дума, Єшан, 31.Ціклаг, Мадмана, Сансана, 53 Янум, Бет-Таппуах, Афека, 32 Леваот, Шелихім, Аїн і Ріммон – 54 Хумта, Кіріят-Арба (або Хеврон) всього 29 (37) міст разом із селами. і Цигор – всього 9 міст з прилеглими 33 Юдине плем’я одержало міста до них поселеннями. також на західній низовині, це: Еста55 Також Маон, Карміл, Зіф, Ютта, ол, Цора, Ашна, 56 Ізреель, Йокдам, Заноах, 34 Заноах, Ен-Ганнім, Таппуах, Га57 Каїн, Гіва і Фімна – всього 10 єнам, міст з навколишніми селами. 311
ЄШУЇ
15-17
58 І ці міста дані для Юдиного племені: Халхул, Бет-Цур, Гедор, 59 Маарат, Бет-Анот і Елтекон – всього шість міст з навколишніми селами. 60 Ще були передані Юдиному племені Кіріят-Ваал (або Кіріят-Єарім) і Равва. 61 В пустелі це плем’я одержало міста: Бет-Арава, Міддін, Секаха, 62 Нівшан, Ір-Мелах і Ен-Геді – всього шість міст із селами. 63 Але плем’я Юдине не змогло прогнати євусеїв, жителів Єрусалима, тому євусеї живуть серед юдейського народу і по сьогодні.
16
Наділ для Єфрема і Манасії
1 Після цього землю одержали сини Йосипа. Границя їхнього наділу розпочиналася біля Йордану навпроти Єрихону і простягалася на схід у гори до Вефіля. 2 Від Вефіля (Луз) границя йшла через землю аркіїв до Атарота 3 і повертала на захід до границі з народом Яфлета. Звідти спускалася до Бет-Хорона та Гезера і закінчувалася біля Середземного моря. 4 Народ Манасії і Єфрема мали право на спадщину, оскільки вони були синами Йосипа. 5 Границя наділу для Єфремового племені на сході починалась біля Атарот-Адара і тягнулась до верхнього Бет-Хорона. 6 Західна границя брала початок біля Міхметата і тягнулась на схід до Фаанат-Силома, а далі – до Яноха. 7 Від Яноха границя спускалась до Атарота і Наари, доходила до Єрихона і і виходила до Йордану.
8 Від Таппуаха вона йшла на захід до річки Кана і закінчувалась біля моря. Такою була спадщина синів Єфрема згідно їхніх сімей. 9 Крім цього, для Єфремових синів було виділено з Манасіїного наділу частину міст разом з їхніми полями. 10 Однак сини Єфрема не прогнали ханаанців, які жили в Гезері. Серед єфремлян вони живуть і понині, але працюють на них.
17
1 Племені Манасії, який був першим сином Йосипа, належало дати землю. Старший син Манасії, Махір, був батьком Галаада. Махір був хоробрим воїном,тому місцевість Галаад з Башаном було віддано його родові. 2 Тут одержали наділ також і інші роди Манасіїного племені. Це рід Авієзера, Хелека, Азриїла, Сихема, Хефера і Шеміди. Всі вони були чоловічими нащадками Манасії, Йосипового сина, і родоначальниками. 3 У Салпаада, сина Хефера, сина Галаада, сина Махіра, сина Манасії. не було синів, а були лише дочки. Ось їхні імена: Махла, Ноа, Хогла, Мілка і Фірца. 4 Вони пішли до священника Єлеазара, до Єшуї, сина Навинового, та до старших народу і сказали: «Господь наказав Мойсеєві дати нам землю так, як і чоловікам». Єлеазар дав для них землю згідно слова Господнього нарівні з синами. 5 Таким чином, племені Манасії, крім Галааду та Башану на східному березі річки Йордан, випало десять наділів на західному березі.
312
ЄШУЇ
17- 18
6 Дочки Манасії одержали землю, ницями. Вони контролюють долину як і його сини, по цю сторону річки, Ізреель, Бет-Сан і всі навколишні поа решта одержала Галаадську землю. селення». 7 Границя Манасії починалась від 17 Тоді сказав Єшуя Йосиповому Асира і Міхмефата, що навпроти Си- дому: «Вас багато і у вас достатньо хема, і йшла на південь до Ен-Тап- сили, щоб мати не один наділ. пуаха. 18 Ви не дивіться на могутність та 8 Земля навколо Таппуаха дісталась залізні колісниці хананійців, а ідіть і Манасії, а саме місто Таппуах, що на проженіть їх! Заволодівши гірським границі, випало синам Єфрема. краєм та розчистивши ліси, матиме9 Далі границя йшла по річці Кана те достатньо місця для свого проаж до Середземного моря. На північ живання». від річки земля, крім міст, була на1 Коли земля була підкорена, ділена Манасії, а південна сторона Єфремові. весь ізраїльський народ зібрався в 10 Західною границею для Манасії Силомі, щоб поставити там Скинію. служило Середземне море, північ2 Але семеро племен Ізраїля до тоною - межа з Асиром, на сході – з го часу ще не одержали землю, яку Іссахаром. обіцяв для них Бог. 11 До Манасії відійшли від Іссахара 3 Тоді Єшуя звернувся до народу і та Асира Бет-Сан з його містами, сказав: «Доки ви будете вагатися, Ївлеам з його містами і ще не під- щоб піти і взяти землю, яку Господь, корені міста Дора, Ен-Дора, Таанах, Бог батьків ваших, дав вам? Мегіддо з поселеннями навколо них 4 Виберіть по три чоловіки від кожта три верховини. ного племені, щоб я міг послати їх 12 Сини Манасії не могли завоюва- розмежувати землю. Вони накрести ці міста, і ханаанці продовжували лять карту цієї землі і повернуться жити в них. до мене. 13 Коли ж народ Ізраїля став силь5 Юда залишиться на своїй землі на ним, то примусив ханаанців працю- півдні, а Йосип – на півночі на своїй. вати на себе, але не прогнав їх. 6 Згідно цієї карти земля буде роз14 Нащадки Йосипа стали жаліти- ділена на сім частин, а ми перед Госся Єшуї: «Ти дав нам тільки один на- подом, Богом нашим, кинемо жереділ, а нас багато. Хіба так благосло- бок, щоб визначити, кому яка припавив нас Господь?» де земля. 15 Єшуя відповів: «Якщо вас так 7 Плем’я Левія не одержить наділу. багато, і Єфремова земля затісна для Їхня доля – служити священниками вас, то підіть в гірську країну, яка Господеві. Гад, Рувим і половина належить ферезеям і рефаїмам, і ві- племені Манасії уже одержали назьміть її собі». діл. Це на східній стороні Йордану. 16 Сини Йосипа сказали: «Не до- Цю землю дав для них ще Мойсей, сить нам гір, а ханаанці, що живуть раб Господній». на поділлі, озброєні залізними коліс313
18
ЄШУЇ
18-19
8 І встали ті мужі, і пішли, як наказав для них Єшуя, щоб зробити карти, згідно яких буде кинутий жеребок перед Господом в Силомі. 9 Ті люди пішли і пройшли всю ту землю. Вони занесли на карту всі її міста та розділили землю на сім частин, то повернулись до Єшуї в Силом. 10 Там, в Силомі, Єшуя кинув жеребок для них перед Господом, і так розділив землю між племенами. Земля для Веніаміна
11 Перший жеребок випав племені синів Веніаміна, і їм дістались володіння між наділами Юди і Йосипа. 12 Північна границя цього наділу починалась біля Йордану і йшла на захід до Єрихона, звідти піднімалась у гори і продовжувалась до пустині Бет-Авен. 13 Далі йшла на південь до Лузу (Вефіля) і спускалась до гори Атарот-Адару, яка розташована на південній стороні нижнього Бет-Хорона. 14 Від Бет-Хорон границя повертала на південь в напрямі Кіріят-Ваала (або Кіріят-Єаріма), що належав племені Юди. Це західна границя. 15 Південна границя починалась від Кіріят-Єаріму і йшла до джерела Нефтоахи. 16 Потім границя спускалася вниз до підніжжя гори навпроти долини синів Єннома, що в долині рефаїмів, і по долині йшла до міста Євуса (Єрусалима), а звідти продовжувалась до Єн-Рогела. 17 Тут повертала на північ до ЕнШемеша, а звідти до Гелілота, який розкинувся в горах недалеко від Адумміма; далі границя спускалася
до каменя Богана, названого так на честь сина Рувима. 18 Звідси вона спускалась по північному схилі,що перед Аравою, в саму Араву. 19 Від каменя Богана вона йшла на північ до міста Бет-Хогли і закінчувалась на північному березі Мертвого моря. Така південна границя. 20 Границя на сході по річці Йордан замикала з усіх сторін весь наділ племені Веніаміна. 21 Цей наділ було поділено між родами цього племені. А це міста, які припали веніамінцям: Єрихон, БетХогла, Емек-Кеціц, 22 Бет-Арава, Цемараїм, Вефіль, 23 Аввім, Фара, Офра, 24 Кефар-Аммонай, Офні і Гіва – всього 12 міст з полями. 25 Для них було виділено ще й інші міста, це: Гівеон, Рама, Беерот, 26 Міцпа, Кефіра, Моца, 27 Рекем, Ірфеїл, Фарала, 28 Ціла, Елеф, Євус (Єрусалим), 29 Гіва і Кіріят – всього 14 міст з полями навколо них.Такий наділ одержали сини Веніаміна згідно їхніх родів.
19
Наділ для Симеона
1 Другий жеребок випав Симеоновому племені. Земля, яку вони одержали, знаходилась всередині наділу Юди. 2 Ось що вони одержали у спадщину: Вірсавію з Севою, Моладу, 3 Хацар-Шуал, Валу, Ецем, 4 Елтолад, Вефул, Хорму, 5 Ціклаг, Бет-Маркавот, Хацар-Суса, 6 Бет-Леваот і Шарухен – всього тринадцять міст з селами. 314
ЄШУЇ
7 Їхніми також були: Аїн, Ріммон, Ефер і Ашан – чотири міста з навколишніми селами. 8 Земля, яку вони одержали навколо міст, простягалася аж до самого Ваалат-Беера південної Рами. Така була спадщина синів Симеона згідно їхніх сімей. 9 Наділ Юди був завеликий для них, тому племено Симеонове одержало частину їхніх земель. 10 Третій жеребок випав на долю Завулонового племені. Південна границя цього наділу розпочиналася недалеко від Саріда. 11 Далі вона йшла на захід до Марали і доходила до Дабешета та річкової долини, що перед Йокнеамом. 12 Від Саріда на схід границя пролягла до Кіслот-Фавора, Яффії, 13 а звідти пішла далі на схід до Гат-Хефера, до Ет-Каціна і вийшла до Ріммона. Звідти вона повернула на південь до Неї, 14 обігнула Ханатон і закінчилася в долині Іфтах- Ел. 15 В межах цієї границі були міста: Каттат, Нагалал, Шімрон, Їдала, Віфлеєм і інші – всього 12 міст разом з їхніми селами. 16 Такі були міста з полями, які були роздані в спадщину сім’ям Завулонового племені. Наділ для Іссахара.
17 Четвертий жеребок випав племені Іссахара. Наділом був забезпечений кожний його рід. 18 Йому належали міста: Ізреель, Кесуллот, Сунем, 19 Хафараїм, Шіон, Анахарат, 20 Раввіт, Кішіон, Авец, 21 Ремет, Ен-Ганнім, Ен-Хадда і Бет-Пацец.
19
22 Границя їхньої землі проходила біля Фавора, Шахаціми і Вефсаміса, а закінчувалась на побережжі річки Йордан – всього 16 міст з прилеглими до них полями. 23 Ці міста з поселеннями були спадщиною Іссахаровому племені, згідно його сімей. Наділ для Асира
24 П’ятий жеребок випав племені Асира. 25 Згідно цього жереба йому дано було Хелкат, Халі, Бетен, Ахсаф, 26 Аламелех, Амад і Мішал; границя їхня простягалася на захід до гори Карміл і до Шіхор-Лівната. 27 Там вона повертала на схід до Бет-Дагона, йшла на північ до границі з Завулоном і продовжувалась до долини Їфтах-Ел. Далі йшла до Бет-Емека, на Ніел, а звідти, обминаючи з правої сторони Кавул, 28 тягнулася до Єврона, Рехова, Хаммона, Кани і до Великого Сидона. 29 Там вона повертала на південь до Рами, до укріпленого міста Тира, звідти до Хоси і закінчувалася біля приморського міста Ахзіва. 30 Їм також належали Умма, Афек і Рехів. Всього було двадцять двоє міст з полями навколо них. 31 Ці міста з поселеннями були спадщиною племені синів Асира згідно його сімей. Наділ для Нефталима
32 Шостий жеребок випав племені Нефталима, і кожний його рід одержав спадщину. 33 Межа їхніх земель починалась від Хелефа і діброви біля Цананніма і проходила через Адамі-Некеву, Яв-
315
ЄШУЇ
19- 20
неїл в сторону Лаккума; закінчувалася при Йордані. 34 Від Йордану границя повертала на захід і через Ашнот-Фавор доходила до Хуккока. На півдні наділ Нефталима межував із наділом Завулона, а на заході – з Асиром. Східна границя йшла по річці Йордан і доходила до землі Юди. 35 В межах цих границь були укріплені міста: Циддім, Цер, Хаммат, Раккат, Кіннерет, 36 Адама, Рама, Хацор, 37 Кедес, Едрея, Ен-Хацор, 38 Іреон, Мігдал-Ел, Хорем, БетАнаф і Бет-Шемеш (Вефсаміс) – всього 19 міст з полями навколо них. 39 Цей наділ було дано Нефталиму і розділено між його родами. Наділ для Дана
40 Сьомий жеребок випав племені Дана, і кожний його рід одержав свою спадщину. 41 Ось його земля: Цора, Естаол, Ір-Шемеш, 42 Шаалаввін, Аялон, Ітла, 43 Елон, Фімна, Екрон, 44 Елтека, Гіббетон, Ваалат, 45 Єгуд, Бене-Берак, Гат-Ріммон, 46 Ме-Яркон, Раккон і земля біля Йоппії. 47 Але наділ синів Дана був замалий для них. Тому вони продовжували воювати, в результаті вони заволоділи землями Ласема, а жителів його вибили мечем. Віднині це місто стало їхнім володінням. І перейменували Ласем на Дан на честь свого батька Дана. 48 Так ці міста і землі стали спадщиною для родів Данового племені. Наділ для Єшуї
49 Коли був закінчений поділ землі
між племенами, народ Ізраїля вирішив дати землю і для Єшуї, сину Навиновому, бо ще задовго до цього так повелів Господь. 50 І дали йому місто Тімнат-Херес, яке він побажав. Воно знаходилось в горах Єфрема. Він відбудував його, укріпив, а відтак оселився в ньому. 51 Так була поділена вся земля між племенами Ізраїля священником Єлеазаром, Єшуєю, сином Навина, та головами племен в Силомі перед входом в Скинію зборів.
20
Захисні міста
1 І сказав Господь Єшуї: 2 «Накажи синам Ізраїлевим: «Виберіть для себе захисні міста, про які Я говорив вам через Мойсея, 3 щоб той, хто ненароком уб’є людину, міг сховатися від помсти. 4 Діставшись до того міста, вбивця повинен стати перед ворітьми і розповісти старшим про свою справу. Після цього йому дозволялося ввійти в місто і жити там. 5 Тоді хоч месник і прибіжить за ним, старші міста не видадуть вбивцю, бо він свого ближнього убив ненароком, не маючи наміру. Він не ворогував з ним ні вчора, ні позавчора. 6 Вбивця повинен залишатися в тому місті, поки не стане перед судом міста. А повернутися до свого дому, до міста, з якого він утік, може тільки після смерті первосвященника. 7 І виділили для цього такі міста: в Галилеї – Кедес в гірській місцевості Нефталима, Сихем – в горах Єфрема, Хеврон – в горах Юди,
316
ЄШУЇ
8 Бецер – на східному березі Йордану, біля Єрихона в пустині, на землі Рувима, Рамот – в Галааді, на землі Гада, Голан – в Башані, на землі Манасії. 9 Кожному із синів Ізраїлевих та кожному чужинцеві, які ненавмисно вбили людину, дозволялося втекти в одне з цих міст, щоб його з-за помсти не вбили. Він стане перед судом того міста.
20-21
9 А оце перелік міст, які були передані левітам племенами Юди та Симеона. 10 Рід Кегата, якому випав перший номер жеребка, 11 одержав місто Кіріят-Арбу, або Хеврон, на Юдиних горах з прилеглими до нього пасовиськами. (Арба – ім’я Єнакового батька). 12 Оскільки земля цього міста і села належали Халеву, сину Єфонії, а Хеврон був захисним містом, Міста для левітів 13 то нащадкам священника Ааро1 Голови родин племені левітів на дали ще міста: Лівну, прийшли в Силом на Ханаанській 14 Яттір, Ештемоа, землі до священника Єлеазара, Єшуї 15 Холон, Давір, та старшин племен Ізраїля і сказали: 16 Аїн, Ютту і Бет-Шемеш разом з 2 «Господь наказав Мойсеєві дати їхніми землями – всього 9 міст. Ці нам міста для проживання та поля міста віддали Юдине та Симеонове біля них для утримання худоби». племена. 3 Народ Ізраїля послухався Госпо17 А від Веніамінового племені буда і дав левітам міста з полями нав- ло дано Гівеон, Гіву, коло них. 18 Анатот і Алмон – всього 4 міста 4 Одна частина роду Кегата була разом із землями для пасовищ. прямими нащадками священника 19 Таким чином, прямі нащадки Аарона, тому для них дали 13 міст священника Аарона одержали 13 на землях Юдиного, Симеонового та міст і землю біля них. Веніаміного племені. 20 Щодо решти синів Кегата, то їм 5 Друга частина з цього роду одер- дісталися за жеребком міста в Єфрежала десять міст на землях Єфре- мовому племені. мового, Данового і на половині Ма21 Вони одержали захисне місто насіїного племені. Сихем в гористій місцевості Єфрема, 6 Рід Гершона одержав 13 міст від Гезер, племен Іссахара, Асира, Нефталима і 22 Ківцаїм і Бет-Хорон – всього четполовини Манасіїного в Башані. веро міст і пасовища для худоби. 7 Рід Мерарі одержав 12 міст від 23 Від Данового племені вони племен Рувима, Гада і Завулона. одержали Елтеке, Гаватон, 8 Як заповідав Господь через Мой24 Аялон і Гат-Ріммон – всього четсея, так сини Ізраїля і поступили – веро міст разом із землею навколо все плем’я левітів одержало міста них для пасовищ. для проживання і землю для своєї 25 Від половини Манасіїного плехудоби. мені було дано Таанах і Гат-Ріммон – двоє міст і землю навколо них. 317
21
ЄШУЇ
21- 22
26 Таким чином, решта Кегатових міщені на землях, які належали інсинів одержали 10 міст і землю для шим племенам. худоби навколо кожного міста. 42 Але кожне таке місто конче за27 Левіїв рід Гершона одержав від безпечувалося наділом землі для утполовини Манасіїного племені за- римання худоби. хисне місто Голан в Башані з пасо43 Так Господь виконав Своє слово вищами і Беештеру із навколишньою і дав той край синам Ізраїлевим, про землею – двоє міст. який присягався їхнім батькам. Вони 28 Від Іссахара вони одержали: Кі- одержали землю і оселилися на ній. шіон, Даврат, 44 Господь дав їм мир з усіх сторін, 29 Ярмут і Ен-Ганнім – четверо як обіцяв про це батькам, бо всіх воміст з пасовищами. рогів Господь віддав до їхніх рук – 30 Від Асирового племені одержа- ніхто не вистояв проти них. ли: Мішал, Авдон, 45 З усіх обітниць, які Господь дав 31 Хелкат і Рехів. Всього Асир дав для добра Ізраїлевому домові, ні оддля них четверо міст і землю нав- на не була марною – все збулось. коло них. Зайорданські племена 32 Плем’я Нефталима дало: захисне повертаються додому місто Кедес в Галілеї, Хамот-Дорі і 1 Тоді зібрав Єшуя племена РувиКарфан – троє міст і землю навколо ма, Гада, Манасії них. 2 і сказав: «Ви виконали все, що на33 Всього рід Гершона одержав 13 казав для вас раб Господній, Мойміст і землю для пасовищ навколо сей, і ви слухалися мене в усьому, кожного міста. 34 Левіїв рід Мерарі одержав такі що я наказував вам. 3 Довгий час ви перебували разом з міста: від Завулонового племені – братами вашими і не полишали їх аж Йокнеам, Карфу, 35 Дімну і Нагалал – всього 4 міста до сьогоднішнього дня, вірно виконуючи повеління Господа, Бога ваі землю навколо них; 36 від Рувимового племені – Бе- шого. 4 А нині, Господь, Бог ваш, дав мир цер, Яацу, братам вашим, як і обіцяв, і тепер 37 Кедемот і Мефаат – всього 4 можете повернутися до своїх осель, міста і землю навколо них; 38 від Гадового племені – захисне у свої володіння, які дав для вас місто Рамот в Галааді, а також Маха- Мойсей, раб Господній, за Йорданом. наїм з пасовищами, 5 Тільки продовжуйте виконувати 39 Хесбон і Язер – четверо міст із Закон, який заповідав вам Мойсей: землею навколо них. любити Господа, Бога вашого, і ви40 Всього рід Мерарі одержав 12 конувати повеління Його, ходити доміст. 41 Таким чином, плем’я Левія одер- рогами Його і служити Йому всім жало всього 48 міст і землю біля них серцем та всією душею». для пасовищ. Всі ці міста були роз318
22
ЄШУЇ
6 Єшуя, поблагословивши, відпустив народ до своїх осель. 7 Для половини Манасіїного племені землю в Башані (це на східному березі Йордану) дав Мойсей, а друга половина цього племені одержала землю на західному побережжі. ЇЇ дав Єшуя. Коли він відпускав їх у свої володіння, то благословив їх і сказав: 8 «Ви повертаєтесь до своїх домів з великим багатством та численною худобою, зі сріблом і золотом, з цінними виробами з міді та заліза, у вас багато дорогого одягу. Поділіться ж всім цим багатством зі своїми братами». 9 І пішли люди племен Рувима, Гада і Манасії від народу Ізраїля з Силома, що в землі Ханаанській, і повернулись назад в Галаад, у свою власну землю, яку, згідно повеління Господнього, дав їм Мойсей. 10 Коли сини Рувима, Гада і половина Манасіїного племені прибули на свій берег, в місто Гелілот, що в околицях річки Йордан, то поставили там жертівник, дуже красивий на вигляд. 11 І синам Ізраїля, які залишились в Силомі, стало відомо про цей жертівник, побудований трьома племенами на межі з Ханааном, в місті Гелілот, на східній стороні Йордану. 12 Це так обурило весь народ Ізраїля, що, зібравшись в Силомі, вирішили йти на них війною. 13 Але спочатку сини Ізраїля послали людей на чолі з Пінхасом, сином священника Єлеазара, до племен Ру вима, Гада та половини МаМанасіїного племені в Галааді,
22
14 і з ними десятьох начальників племен Ізраїля, по одному від кожного племені, 15 щоб зустрітися з синами Рувима, Гада і Манасії і сказати: 16 «Так сказав весь народ Ізраїля: «Чому ви збунтувалися і відступили від Господа, збудувавши для себе цей жертівник? Хіба ви не знаєте, що ви йдете проти волі Господа? 17 Хіба для нас мало Фегорового гріха, який лежить на нас ще й досі, і тієї кари, що спіткала з-за нього народ Ізраїля? (Числа 25:1-4). 18 Сьогодні ви робите те саме! Виступаючи проти Господа, ви накликаєте Його гнів на весь ізраїльський народ! 19 Якщо ваша земля не чиста для поклоніння Богу, переходьте в нашу землю, де перебуває Скинія Господня, і поселяйтеся серед нас. Тільки не повставайте проти Господа, втягуючи і нас до бунту своїм жертівником. 20 Хіба не впав гнів Господній на весь Ізраїль через непослух Ахана, сина Зерахового, який простягнув руку до проклятого добра? Ахан помер, але померло багато й інших людей». 21 Тоді відповіли сини Рувимового, Гадового і Манасіїного племен головам Ізраїля: «Господь, Він є і наш Бог! Господь є нашим Богом! Він знає, чому ми так зробили, і ми хочем, щоб і ви знали та могли судити про наш поступок. Якщо ви вважаєте це бунтом або зрадою, ви можете іти на нас війною. 23 І якщо ми нарушили Господній Закон, тоді нехай Сам Бог накаже нас. 319
ЄШУЇ
22-23
23 Та нехай вам буде відомо, що ми спорудили жертівник не для того, щоб відвернутись від Господа або щоб приносити на ньому всепалення, хлібні та мирні жертви. 24 Ми боялись, що в майбутньому ви не приймете нас, як частину свого народу, і скажете, що наш народ не може поклонятися Господеві, Богу Ізраїлевому. 25 Наші землі, а отже і нас, розділяє ріка Йордан. І ми боїмось, що коли виростуть ваші діти і стануть управляти країною, вони забудуть, що і ми були вашим народом. Тоді скажуть: «Що вам до Господа, Бога Ізраїлевого?» – і відірвуть наших нащадків від поклоніння Господеві». 26 Ось тому й порішили: «Збудуймо жертівник не для всепаленння та принесень, 27 а для свідчення нам і вам того, що ми шануємо того ж Бога, що і ви. Цей жертівник буде нагадувати нашому і майбутнім поколінням, що ми служим Господеві. Назавтра ваші сини не скажуть: «Нема вам частки в Господі». 28 А коли скажуть ваші діти, що наші нащадки не належать до Ізраїля, то вони дадуть відповідь: «Погляньте! Наші батьки поставили жертівник, і він такий же, як жертівник в Скинії зборів, хоч і не приносяться на ньому жертви». Отож, він лише показуватиме, що ми - частина Ізраїля. 29 Ми не йдемо проти Господа і не відступаємо від Нього, бо знаємо, що єдиний правдивий жертівник – це той, що знаходиться перед Скинією Господньою».
30 Священник Пінхас і голови племен, які були з ним, вислухали синів племен Рувима, Гада і Манасії і переконались, що їхні слова слушні. 31 Тоді Пінхас сказав: «Тепер ми знаємо, що Господь серед вас і ви не прогнівили Господа, тому Господь не накаже народ Ізраїля». 32 І повернулися Пінхас, син Єлеазара-священника, і голови племен від синів Рувима і від синів Гада в Ханаан з відповіддю для Ізраїлевих синів. 33 І зраділи ізраїльтяни і подякували Господеві, що не підуть воювати з народом Рувима, Гада та Манасії, щоб спустошити їхній край. 34 А народ Рувима і Гада дав ім’я жертівнику Ед, що свідчить, що Господь є правдивий Бог.
23
Останні настанови Єшуї для народу
1 Пройшло чимало часу з тих пір, як Ізраїль перестав вести війни, і Єшуя, маючи похилий вік, 2 скликав усіх старійшин Ізраїлевих, голів племен, суддів та начальників народу і сказав їм: «Я уже постарів, маю похилий вік, 3 але і ви бачили, що зробив Господь, Бог ваш, з вашими ворогами, щоб допомогти вам: Він воював за вас. 4 Ви ще не підкорили ті народи і не зайняли їхньої землі, а я вже поділив її між вашими племенами. Ви зайняли тільки ту, на якій я вигубив народи від Йордану до Середземного моря. 5 Господь, Бог ваш, прожене ці народи перед вами і вижене їх геть. Господь примусить їх піти! Бо Господь, Бог ваш, обіцяв це зробити. 320
ЄШУЇ
23- 24
6 Ви тільки слухайтесь наказів Гос16 Тобто, якщо поламаєте Угоду з подніх, щоб вам не ухилитись від то- Господом, Богом вашим, і підете го, що написано в книзі закону Мой- служити іншим богам та поклонясеєвого, ні вправо, ні вліво. тися їм, то не забариться гнів Гос7 Серед ваших володінь все ще жи- подній на вас – Він викине вас з цієї вуть народи, які не належать до Із- доброї землі, яку перед цим дав для раїля. Не заводьте дружбу з ними і вас». не служіть їхнім богам! Не згадуйте Епілог імені богів їхніх і не вклоняйтеся перед ними! 1 Тоді Єшуя зібрав у Сихемі усі 8 Ви повинні іти за Господом, Бо- племена Ізраїлеві, їхніх старійшин, гом вашим, як це робили до цього голів родин, суддів, начальників Іздня. раїлевих, і всі вони стали перед Бо9 Господь допоміг вам розгромити гом. великі і сильні народи; ніхто не зміг 2 І звернувся Єшуя до всього наровистояти перед вами аж по сьогодні. ду, і сказав: «Так говорить Господь, 10 Один з вас проганяє тисячу, бо Бог Ізраїлів:«Давно колись ваші праГосподь, Бог ваш, воює за вас, як і отці жили за рікою Єфрат і служили обіцяв вам. іншим богам. До них належав і Фар11 Не випускайте цього з виду, а ра, Авраамів і Нахорів батько. любіть Господа, Бога вашого. 3 Але Я, Господь, взяв вашого бать12 Коли ж ви відвернетесь і приста- ка Авраама, що жив за тією річкою, і нете до тих народів, що залишились водив його по всьому Ханаанському серед вас, станете родичатись з ними краї і розмножив його. Я дав йому та дружити з ними, Ісака; 13 то знайте: Господь, Бог ваш, не 4 через Ісака дав Якова і Ісава; Ісабуде проганяти від вас ворогів; вони ву Я дав землю навколо гір Сеїру, а стануть для вас пасткою і зашмор- Яків і його сини перейшли жити в гом, батогом для спини вашої і ди- Єгипет. мом для очей, аж поки не проже5 Пройшло доволі часу, і Я послав нуть вас з цієї доброї землі, яку дав в Єгипет Мойсея і Аарона, щоб вони для вас Господь, Бог ваш. вивели звідти Мій численний народ. 14 Сьогодні я збираюсь в дорогу, Для цього Я покарав Єгипет і з’явив якою проходить увесь світ. Тож ви- багато чудес серед нього, щоб не знайте в серці своєму і у вашій душі, затримували, а відпустили вас. Так Я що з тих великих обітниць, які Гос- вивів Мій народ із Єгипту. подь дав вам, ні одна не була мар6 А коли прийшли ваші батьки до ною – всі вони справдились для вас! Червоного моря, єгиптяни погналися 15 Але, як збулось над вами кожне за вами на колісницях та конях, щоб добре слово, яке говорив Господь повернути вас назад. вам, так виконає Господь над вами і 7 Коли ж ви в розпачі голосно залихе слово, аж поки не прожене вас кричали про допомогу, Я навів гусз цієї доброї землі, яку дав для вас. ту мряку між єгиптянами і Моїм на321
24
ЄШУЇ
24
родом. Військо ж єгипетське Я накрив морем. Все це бачили очі ваші. Не дивлячись на це, вам прийшлось потім довго блукати в пустелі. Пам’ятайте про це. 8 Я привів вас до землі амореїв, які жили на східному березі річки Йордан. Вони виступили проти вас, та Я віддав їх у руки ваші. Я знищив їх, а ви заволоділи їхньою землею. 9 Тоді Валак, син Сепфорів, цар моавітян, піднявся проти вас і послав за Валаамом, сином Веора, щоб той прокляв вас. 10 Але Я, Господь, відмовився слухати Валаама, і він поблагословив вас багато разів! Так Я врятував вас від його руки. 11 Коли ж ви перейшли Йордан і зупинились біля Єрихона, вам прийшлось воювати з жителями Єрихона, амореями, ферезеями, ханаанцями, хетами, гергесеями, хевеями і євусеями. Всі вони полягли, бо Я був на вашій стороні. 12 Коли ви йшли в наступ на тих двох аморейських царів, Я послав перед вами шершнів, і вони прогнали їх. Не при допомозі свого меча і лука ви заволоділи їхньою землею. 13 Я, Господь, дав вам землю з виноградниками і оливковими деревами, яких ви не садили, і дав міста, в яких живете, але яких ви не будували ». 14 І сказав Єшуя народові: «Такі ви чули сьогодні слова Господні. Тому бійтеся Його, щиро по правді служіть Йому, відкиньте богів, яким служили батьки ваші по той бік Єфрату та в Єгипті. Служіть тільки Господеві!
15 А якщо вам не до вподоби служити Господеві, виберіть сьогодні, кому будете служити – богам, яким поклонялись ваші батьки там, за Єфратом, чи богам аморейським, де поселилися ви. А я і мій дім будем служити Господу!» 16 І відповів народ: «Ні! Не бути тому, щоб ми покинули Господа, а пішли служити іншим богам! 17 Господь, Бог наш, великими чудесами та ознаками вивів нас і батьків наших із землі Єгипетської, де ми були рабами; Він оберігав нас в дорозі, коли ми проходили між народами; 18 Він допоміг нам прогнати народи цих земель та перемогти амореїв. Ми будемо служити Господеві, бо Він наш Бог!» 19 І сказав Єшуя до народу: «Ви не зможете служити Господеві, якщо будете грішити і переступати Його повеління, бо Він святий і ревнивий. 20 Якщо ви відвернетесь від Господа і станете служити чужим богам, то Він відвернеться і від вас, і тоді конче вас наздожене горе – ви будете викорінені з цієї землі». 21 Народ відповів: «Ні! Ми будем служити Господеві!» 22 Єшуя запитав: «Ви можете поставити себе в свідки, що будете служити Господеві?» Народ відповів: «Так! Ми всі свідки в тому, що будем служити Господеві!» 23 Тоді Єшуя сказав:«Відкиньте чужих богів, що серед вас, і прихиліть своє серце до Господа, Бога Ізраїлевого». 24 Народ відповів: «Ми будемо служити Господеві, Богу нашому, і слухатися Його у всьому!» 322
ЄШУЇ
25 Того дня Єшуя заключив з народом угоду в Сихемі, і вона стала для них законом. 26 І вписав Єшуя слова цієї угоди в книгу Закону Божого, і поставив в честь цієї угоди великого каменя під дубом біля святилища Господнього. 27 Тоді сказав до народу: «Цей камінь буде свідком проти вас, бо він чув усі слова, які говорив Господь вам; він нагадуватиме про них, щоб ви не відвернулись від Господа, Бога вашого». 28 А відтак відпустив Єшуя народ, кожного у своє володіння. 29 Після цих подій помер Єшуя, син Навинів, у віці 110 років.
24
30 Поховали його в його володінні, в Тімнат-Хересі на Єфремових горах, північніше гори Гааш. 31 І дотримувався Ізраїль Господніх велінь на протязі всього життя Єшуї та за життя старійшин, які пережили його і знали про всі діла Господні, звершені для Ізраїля. 32 Ще коли народ Ізраїлів покидав Єгипет, вони взяли з собою кості Йосипа. Тепер же їх поховали в Сихемі, на землі, яку Яків купив у синів Хамора, Сихемового батька, за 100 монет чистого срібла (Бут.33:19). 33 Помер і Єлеазар, син Ааронів. Його поховали в Гіві, подарованій Пінхасу, сину Єлеазара, на Єфремових горах.
323
Вихід ізраїльтян з Єгипту
324