No.13

№ 13, 2010 р.

Христос народився!!!

Щиро вітаємо Вас, друзі, брати та сестри, усі наші читачі, з днем славного народження Господа нашого Ісуса Христа. Дуже раді усвідомлювати те, що ще на один рік ми ближче стали до Його другого приходу на цю землю, щоб піднести церкву Свою на зустріч на хмарах, де відбудеться славна зустріч – вінчання з Головою церкви — Ісусом Христом. Алілуя! Ми не знаємо, можливо для когось (а можливо для всіх нас) це останній раз зустрічі Різдва Христового на землі. Але ми твердо знаємо, що вона скоро відбудеться. Тому заохочуймо один одного до того славного моменту. Радіймо та тішмося, бо гряде Твій Господь, Твій Відкупитель, скеля твоя, твердиня, пристановище наше. Нехай би цей час, коли ми згадуємо Його перший прихід, вселив в наші серця тверду надію та радість і стремління до чекання Його славного з’явлення вдруге. Навіть якщо би прийшлося перед тим іще перейти труднощі та випробування, щоб ми були готові з радістю на це, на славу Господа нашого та радість і спасіння наше. Будьте благословенні! Вітайте один одного, прощайте один одному, готуймося — бо гряде відрада очей твоїх, церква Господня. Нехай смуток втікає, а серце радість сповняє. Христос Народився! Славімо Його!

Різдво- це одне з дітлахам подарунки, найбільших свят. Чи в той самий час усі знають причину розкажуть їм про цього свята? Це Ісус народження Господа Христос, дарунок нашого Ісуса Христа, Божий людству, як щоб і в їхньому серці Спаситель цього світу, народилась надія на і тому християни вічне життя з їхнім д а р ую т ь д а р ун к и небесним батьком. дітям на це свято. Але Чи ти не допоможеш скільки дітей в цьому діточкам? Якщо ви світі, які не знають хочете допомогти в про це! І тому цій справі, надішліть кожного року ми вашу пожертву з Мексика 2010 разом з вами поміткою “Різдвяні допомагаємо нашим подарунки”, місіонерам, щоб вони в честь заповнивши цього свята могли блакитну формузанести подарунки листок на останній тим дітям, яким ніхто сторі нці . Нехай вас рясно інший не принесе благословить Господь. жодного подарунка, бо у них З повагою працівники місії немає батьків, або ж їхні батьки “EBENENZER”. п’яниці, наркомани чи знаходяться Христос Народився! в тюрмі. Місіонери, вручивши

№ 13, 2010 р.

CTOP. 2 “Well, they left.” more important, nor is my way more valuable than any“Where are they?” one else’s words. My words take on significance only “Uh, uh, uh, I don’t know.” when they are filtered through the inerrant text of the “Does it bother you as a pastor? Isn’t it the Holy Scriptures. And the day this message stops preachI’m going to speak plainly here and I’m not going to church? Isn’t it for the body? You don’t want a church ing from this book, I urge you to run in the other direcconcern myself with anyone else’s opinion at this point. of all old folks but you want a church of no older folks? tion. Your time is far more valuable than that. Anytime It’s been my observation as I study the worship war that I don’t want my life absent from older folks, do you?” when out music calls attention to the musician, we much of it has been fueled by man-centered schemes, He couldn’t talk. He put his arm around me as missed it. Anytime when this church builds a building and flesh-driven promotion. Secular methods are now we were leaving and said, “I want to thank you for ask- that in some ways tries to impress a community, we’ve used to market the church, of all things, and the empha- ing me some hard questions.” missed the mark. When the church does what it ought to sis that has turned from sound orthodox theology to a I said, “You know what? I’m not trying to be be doing, we become such a curious thing; those without feel-good philosophy. Where the great goal is to offend ugly or anything, but I got a few years on me man, don’t Christ are drawn, if by nothing else then by curiosity. no one; certainly no one off the streets, or after all, they keep going here… you’re going to regret it. And your How can this many people want to listen to that guy, may loose interest and may never come back! So we people aren’t going to grow. Can you find anywhere in that long, in a place that looks like that!? I got to find adapt and adjust our whole frame of thinking to appeal the Scriptures to justify what you’re doing?” He said no. out what’s going on. And when he or she comes, there’s to them, for they are, after all, seekers. Those who stand “Then why on earth are you the discovery that it is something firmly in favor of the war kick historical tradition in the doing it?” beyond any of that. It is the presence teeth, and they label long-standing principles that can be and the power of the living God at found in the scriptures as wholefully irrelevant, out of I am pleased to quote today work. date, and if you still embrace them, you are known to from Steven Watson’s series on the Worship focuses on how them as a dinosaur. Everything seems to be determined importance of expository preaching. worthy our God is. Worship is a in those churches as an appeal to the felt needs of casual He says this: declaration of His supreme majesty. observers. So that whatever you do, keep up the enterWorship is losing ourselves in wonAs the church advances into tainment. the 21st century, the stress to der, and love, and praise. It is being In-depth instruction, solid biblical exposition so preoccupied with our God that produce booming ministries from the Scriptures, - there’s no place for it. Now there nothing on this earth gains a signifihas never been greater. Influare 6-8 minute sermonnettes, which, in my opinion, are cant place in our thinking. Our trials enced by corporate mergers, for Christiannettes. And as a result, you grow about 2 towering skyscrapers, and become reduced, the discoveries of inches deep and about 12 miles high. I remember talking life become exciting, and the expanding economies, bigger with pastors who are enamored of that, and by the way, changes that God brings without is perceived as better and some are seeing the light. One of the better known of the explaining His reasons only hold us nowhere is this Wall Street churches that promoted this have recently said that they mentality more evident than Chuck Swindoll to Him closer, and we discover were wrong. “We were wrong. We thought that what we there’s a dimension of life that is in the church. Sad to say, were doing would build people into worshippers and we pressure to produce bottom-line results has led supernatural and unseen and the invisibility of it adds to realized it was not happening, and we need to return to the invincibility of it. And we sit in His magnificent many ministries to sacrifice the centrality of the teaching of the Scriptures.” So praise God for that! I biblical preaching on the altar of man-centered presence from one week to the next, thanking Him for thought of this last night as I was redoing my entire inHis precious Word that lives and abides forever, and pragmatism. A new way of doing church is troduction. I thought, if it were possible for the great emerging. In this radical paradigm shift, exposi- will never be irrelevant, and doesn’t need a preacher to preachers of the past to return to the earth today, and to make it relevant. The job of the preacher is to show you tion is being replaced with entertainment, visit most churches, they would find themselves somehow relevant it is. I simply declare what’s there. preaching with performances, doctrine with where between personally embarrassed to absolutely Let me tell you, when you speak the truth, drama, and theology with theatrics. The pulpit, shocked! They would say to themselves (if they stayed once the focal point of the church, is now being someone will be offended, especially the Pharisees through the whole service), “that was worship?” Please (Mt.13). Certainly those who are running from the truth; overshadowed by a variety of church growth do not get the false impression that we are the only ones those who do not acknowledge that God’s Word is the techniques. Everything from trendy worship left, like Elijah felt when he was sitting under the juniper styles to glitzy presentations to vaudeville-like truth – you will be offended by the frank, bold, nature of tree. That’s not true, but our ranks are thinner. Our numpageantries. In seeking to catch the upper-hand the proclamation that comes with the exposition. The bers are smaller. You’re in a very unique house of worin church growth, a new wave of pastors is rein- Scripture cuts through. Cuts into beyond the soul and ship. You know that, don’t you? You deliberately drive venting the church and repackaging the gospel spirit, beyond the joints and marrow and it is a critic of by where you have found freedom from the war, and the the thoughts and the intentions of the heart. That’s why into a product to be sold to consumers. Whatpresence of serious Biblical exposition. Because you when you hear Bible exposition, you feel exposed. I’ve ever reportedly works in one church is being want your children taught; you want your teenagers inhad men say to me after a service, franchised out to various markets abroad. structed, encouraged, and deepened. Oh, I’m not saying “My wife called you, didn’t she?”

Listen to the terms! You’d think I’m describing that our goal is to bore people with hours and hours of “Uh, I don’t even know who your wife is.” a growing number of Starbuck’s coffee shops franchisnothing but dry theological information. As I’ve said for ing around the country. As when gold was discovered in “No, no, don’t jerk me around; she called you most of my ministry, if I’m boring you, then please the foothills of California, so ministries are beating up a this week didn’t she?” leave, and I mean that! The worst sin I can commit in “I don’t even know your name.” path to the doorsteps of exploding churches, and super public is to bore people with the gospel.

But you know what’s happened? The Word of hiked conferences where the latest strike has been reThere was an interview on television recently, ported. Unfortunately, newly-panned gold often turns God is penetrating; it is touching; it is cutting. That’s where a very sincere young preacher was telling the in- out to be fool’s gold. Not all that glitters is actually gold. why you have to have the delivery of the Word of God. terviewer the philosophy of his ministry, if you can call Admittedly, and here he’s very fair, pastors can learn That’s why it’s essential for life – because the invisible, it that, where thousands and thousands are coming; and I from growing churches and successful ministries, yet almighty, sovereign God of heaven is revealing Himself had three words for that. Three words when it was over: God’s work must be done God’s way, if it is to know and His truth to people like us, living in this time. We that is heresy. He doesn’t mean it to be heresy. Of don’t get any help from our culture; we don’t get any God’s blessing. He provides the power and He alone course not! But it is. “You don’t need to carry a Bible – receives the glory only as His divinely prescribed plan help from our times. We get very little help from the it’s all on the screen! You don’t need a hymnal – it’s all for ministry is followed. When man-centered schemes school we attend. You will get little help from many on the screen, and you don’t need a hymn, because churches. So the Word of God becomes the source of are followed, often imitating the world’s schemes, the that’s dinosaur talk. And you certainly don’t need a pipe flesh provides the energy, and man receives the glory. In truth for us. organ – that went out with Bach.” What an ignorant Why do we spend so much of our time wasting a strange twist, the preaching of the Cross is now foolstatement to make! Don’t ever make that statement in ishness not only to the world, but also to the contempo- it on finding answers when we’re to trust Him? Our God public. I often ask these fellows, “Why don’t you want it rary church. knows what He’s doing! He planted an eternity past to look like a church?” “Well, people are turned off by My desire in addressing the subject of worship when He knew I would be a sinner and you as well, we the church.” Of course they are…the wrong kind of certainly included messages like this in my plan: “I think wouldn’t have it together and we would live on this church! But does it have to become a theater? You have it’s time that we announce openly that our church is a planet with people who don’t have it together. So God’s to get rid of the pulpit and sell the instruments and wind church for our times, but it is not a church caught up in plan was to do an unfathomable and unsearchable work up with nothing but a few ditties? Is that worship? the trends, nor by the grace of God, will we ever be. It is in our lives. Oh, the depth of the riches of such a I take a trip with our interns virtually every year a church I hope will always be marked by balance; althought! That puts God in a completely different cateand on one of those journeys we visited churches, all of ways been our goal from the start. I even attempt to bal- gory. That’s who we worship. That’s why we worship. which were pastored by seminary graduates, all of which ance Old Testament and New Testament in my instruc- We bow to no other! Worship is a commitment…never were engaged in worship wars. On some of them the toll tion. I hope to balance doctrine with practical applicameant to be a war. has been taken, and their seats are filled with just the tion in my messages. But it will always be from the BiIf you would like to listen more of Chucks sermons go young! So I asked a few sort of straight questions, and I ble, and it will never be to show off, or to call attention to: http://www.insight.org/broadcast/library.html didn’t do it to be ugly. to me, or for any musician to call attention to himself or “What are your demographics here?” herself. We do not play and sing and preach for any “Well, we don’t have many old people.”

P.S. This article in English was put in our newspaper man’s glory. It is all for the glory of our God. It’s a part I said, “What’s old?” on a trial basis. If you enjoyed reading this article and of our philosophy of worship. And worship has to do “Well, I guess I’d say 40 and over.” would like to see more articles in English, please let us with the magnification of our great God; which means So I said, (and you would think that he never know by emailing us at: info@cmebenezer.com or I’m not important in the process, I’m not significant in 859--552 552--2111 saying: “ sending us a text message at 859 gave this question a moments thought) “Where are the act. I bow before Him who is supreme, and I acPlease publish more articles in English.” they?” knowledge in the bowing that I am not, nor is my way

Worship: A commitment…not a war

By Chuck Swindoll

№ 13, 2010 р.

CTOP. 3

Свідчення Юрія Борзенка: «Я розумів, у мене два виходи: або смерть, або тюрма» тюрма» Ще з молодих літ Юрій вірив, що будучи сильним і фізично загартованим, матиме вплив і зможе вирішувати будь-які життєві проблеми. Він пройшов військову підготовку, стежив за фізичним навантаженням, аби розвивати у собі фізичну витривалість. Військове виховання робило його серце жорстоким. «Проводжала в армію сина, а повернувся вовк», - так казала його мама, не впізнаючи своєї дитини. Жорсткого характеру Юрія не витримувала й дружина. Не минуло й місяця спільного життя, як вона хотіла покинути його. З дня на день у чоловіка все більше зникала радість життя, усе втрачало сенс, не було жодної розради. Ніби усе й маєш, але повноти щастя не відчуваєш. Юрій випивав, повертався додому пізно. «Я розумів, якщо нічого не зміниться, мене чекає або смерть, або тюрма, - розповідає він, - я робив 2 спроби суїциду. Одного разу хотів повіситися – спроба не вдалася, а наступного – кинутися під потяг. Щоразу під час таких критичних моментів хтось приходив. На щастя, Господь вберіг від самогубства». Якось у Байкіт, де проживала сім’я Дімових, приїхали місіонери. Потай від свого чоловіка першою на служіння почала ходити жінка. Релігія для Юри була малозначущою, тому він не вбачав у цьому ніякої загрози для своєї дружини. З часом він помітив у своїй дружині приємні зміни. Тим часом жінка молилася за його спасіння. Коли він пізно повертався додому, зустрічала спокійно, без нарікання. Така реакція була напрочуд незвичною для Юри. Під час одного із зібрань Господь через пророка Духом Святим проговорив до жінки: «Прости свого чоловіка, бо він скований твоїм непрощенням, і побачиш нового чоловіка і нове творіння». Це підбадьорило жінку. Якось при розмові вона поділилася цим пророцтвом із Юрієм. Такі слова просто приголомшили його. Він настільки розізлився, що у своєму серці був ладний повбивати усіх, з ким спілкувалася його дружина. Авжеж, не знаючи Бога, він не міг збагнути, що Господь, говорячи про «нового чоловіка і нове творіння», мав на увазі саме його, Юру, а не якогось іншого чоловіка. Господь завжди укріпляє сімейні стосунки, допомагає зберегти сім’ю,

Він проти розлучення. Юра довгий час не міг заспокоїтися, допоки одна мудра старша сестра пояснила йому значення проголошеної Богом обітниці. «Ти будеш віруючим, Юрію, - говорила вона впевнено,- так сказав Сам Бог. Бог любить тебе і бачить твоє серце». Ці слова закарбувалися у пам’яті чоловіка. Коли йому було тяжко на душі, він згадував їх, вони приходили на пам’ять раптово і заспокоювали його зранену гріхом душу. Хоч Юра й не покидав гріховного життя, та почав читати Біблію. Думка про покаяння все більше розгорялася у його розумі. Прочитавши 10 заповідей, чоловік зрозумів, що жодної не виконав, а значить, не заслуговує на Божу любов і не може розраховувати на Його прощення. Це просто розбивало його. Він відчував, що йому треба звершити сповідь, відкрити свою душу, вивести на світло усе, що томить його. Але як це зробити перед дружиною? Визнавати свою вину і плакати перед жінкою було принизливим в Юриних очах. І це довгий час його стримувало. Врешті-решт, стомившись життям, стомившись від гріховних тягарів, він таки наважився піти у дім місіонерської сім’ї. Виливши усе, що було на серці, він визнав перед Господом свою безпомічність, гріховність і покаявся. Боячись заплакати перед дружиною місіонера, спочатку він вагався звершувати спільну молитву. Але місіонер просто процитував слова з Біблії: «Де двоє чи троє зібрані в Ім’ Ім’я Моє, там Я посеред них». них». Бар’єр закритості було подолано, і Юра погодився, щоб за нього помолилася уся сім’я. «Після цієї молитви прийшло таке полегшення, що я був готовим, аби увесь світ дізнався про моє покаяння» свідчить Юрій. Усі сумніви, які насилав сатана після покаяння, остаточно розвіялися, коли Господь зцілив Юрія від невиліковної вади. У нього були проблеми зі смаковими рецепторами, іншими словами, він не відчував смаку солоного та кислого. Міг цілого лимона з’їсти без оскоми, а пересолений суп був для нього звичною стравою. Усе мало притуплений смак. Але того дня (коли Господь його зцілив) він відчув смак пересоленої страви. Тоді Юра насипав ще більше солі, спробував її на смак і скривився. Це було чудом. Це було Божим подарунком. Чоловік був ладний усьому світові розповісти, як добре з Господом. «Господи, я не відійду від Тебе нікуди», - повторював Юра. У ньому пробудилося сильне бажання проповідувати Боже Слово. Сусіди вже навіть почали жартувати, мовляв, до Юрія хоч трактора причепи, він все одно буде проповідувати. Стільки запалу, стільки жаги до Господньої справи! Ось він — воістину новий чоловік для своєї дружини і нове творіння перед Богом! Ірина НАУМЕЦЬ

Якщо б ви хотіли почути повне свідчення бр. Юрія Борзенка, у нас є DVD (приблизно на 3 години). За пожертвувані 10 дол. (або більше) ми надішлемо вам DVD. DVD. Для замовлення подзвоніть Славіку: (859) 312312-4344.

МОЇ СТРАХИ ПОЗАДУ, А ПОПЕРЕДУ – ВІЧНЕ ЖИТТЯ З ГОСПОДОМ ІСУСОМ! Вирішила трохи розповісти про себе. Я заміжня, маю дочку, працюю бухгалтером, мені 45 років, з яких 5 – в Господі. До зустрічі з Богом моє життя було таким: робота – дім, дім – робота. А над усім цим: постійні хвороби, страх, душевна порожнеча. Хвороби переслідували мене з самого дитинства, при пологах моя мама втратила два літра крові – пологи були дуже важкими. Коли мені виповнилося 6 місяців – у дитячому садочку, де я була, проводили вакцинацію і замість якісної вакцини ввели прострочену, внаслідок чого всі діти були заражені черевним тифом, у тому числі і я. Певно, що й цей випадок сприяв тому, що скільки себе пам’ятаю, в подальшому житті мене переслідували хвороби. Особливо пам’ятаю, як я захворіла на туберкульоз у відкритій формі! Після інтенсивного лікування протягом 2-х місяців лікар розвів руками і сказав: «Я не розумію чому, але я не спостерігаю у вас жодного покращення». Нарешті (після семи місяців лікування!) мене виписали додому, мій фізичний стан стабілізувався, хоча ще кілька років поспіль самопочуття було незадовільним. Зокрема, внаслідок вживання ліків мене став турбувати шлунок: я схудла на 14 кілограмів протягом року. Через кілька років мені був поставлений інший діагноз – пухлина на яєчнику, лікар призначив операцію. На щастя, пухлина виявилася доброякісною… Озираючись на своє життя з хворобами, я бачу, що Господь тримав Свою руку наді мною все моє життя. І моє одужання сталося зовсім не через збіг обставин чи випадковість, чи везіння. Хоча все

своє свідоме життя я шукала вихід: вдавалася до допомоги бабок, ворожок, і не тому, що мені була цікава моя майбутня доля – мене гнав страх. І виходу з мого стану по людським міркам для мене не було жодного. Моя віра в Бога на той час була мертвою: я вірила, що якщо я прочитаю кілька разів одну й ту ж молитву, то це захистить мене від злої сили, я вірила в прикмети, забобони, я дуже всього боялася. Господь бачив мої страхи, мою щирість в богошуканні. Хоч ті всі мої «пошуки» важко назвати справжнім богошуканням, але Господь підводив моє життя Своєю невидимою рукою до того моменту, коли я справді дозрію для того, щоб щиро звернутися до Нього в молитві покаяння. Господь ніколи не запізнюється, у Нього є чудовий план на кожне людське життя, який насамперед полягає в тому, щоб людина отримала спасіння для своєї душі, прийняла Ісуса Христа, як свого особистого Спасителя, а отже – мала вічне життя. Тільки людина своїми вчинками перекреслює Божий план на своє життя, противиться Божій волі, живе по-своєму. Якщо люди й вірують у Бога, то зазвичай лише для цього життя, звершують певні релігійні обряди, щоб тут було якесь покращення (зазвичай фізичне, душевне), а не дивляться в майбутнє – така віра в Бога є мертвою. Але Бог дивиться не так, як людина. «Яка користь людині, що здобуде увесь світ, але душу свою занапастить?» занапастить?» – саме таке запитання Ісус Христос ставить людині (Марка, 8:36). Нажаль, люди, які себе можуть називати навіть християнами, відповідають: «Та що мені до того,

що буде потім? Я хочу тут пожити досхочу!» Та чи живуть? Я також думала, що жила, але по суті – існувала. Коли ж настала повнота часу в моєму житті, Бог послав на мою життєву дорогу подругу, яка розповіла мені про Ісуса Христа, вона також щиро молилася за мене, і я пішла до церкви, яку відвідувала моя подруга, в надії познайомитися з реальним Богом. Мені також було соромно, що скільки років я живу і в певній мірі вважаю себе віруючою, але насправді не знаю Того, Кого прошу допомоги, та й то – прошу тільки тоді, коли мені важко. Скільки людей звертаються до Бога, щоб тільки їм допомагав, а насправді такі люди нічого з Богом не мають спільного, не хочуть знати й виконувати волі Божої. Такою була і я. Я без перебільшення скажу, що в моєму житті сталося чудо: і воно не в тім, що я стала здоровою, а в тім, що я пізнала реального Бога, з Яким маю особисте спілкування, я нарешті надбала по милості Божій живу віру й надію, впевненість у завтрашньому дні, відійшли всі мої страхи й тривоги. Зараз моє життя з Господом і в Господі, я зустрічаю кожний день без тіні страху. Коли приходять проблеми (а вони приходять!), я знаю, до Кого й куди мені йти! Я впевнена, що мій Отець Небесний знає, в чому я маю потребу. Він допомагає мені в усьому. Змінюється моє серце, моє життя має реальний сенс! Також я маю ще одне щастя й насолоду: я молюся за інших людей і бачу Його реальність, як Він веде, підказує, втішає. Господь мене вчить любити, прощати, віддавати. Я

отримую чудові подарунки від Бога – перемоги в житті інших людей. Як приємно бачити, коли інші люди (за яких ти молишся), отримують свободу від гріховних залежностей, шкідливих звичок. І я дякую мого Господа за те, що Він забрав на хрест всі мої гріхи, хвороби, прокляття, я дуже вірю, що на моєму роді нарешті припиняться всі спадкові хвороби, шлюбні розлучення, передчасні смерті. Зараз у церкві разом зі мною мій чоловік, дочка та племінник, мої мама, тато, свекруха. Я служу Богу в церковному хорі, прославляю Того, Хто подарував мені свою любов, ласку, прощення та спасіння. Я також свідчу своїм співробітникам, сусідам про милість Ісуса, про Його спокутну жертву, про те, що Він живий і любить кожну грішну людину. Олена Іващенко, м. Нікополь, Україна.

№ 13, 2010 р.

CTOP. 4

«Что такое Рождество?» Рождество?» или «Что мы празднуем в Рождество?» Рождество?»

Они заменили истину Божью ложью, и поклонялись, и служили твари вместо Творца, Который благословен во веки, аминь. Рим. 1:25

Последнее время – время стремительного развивающегося технического прогресса. Космические корабли бороздят просторы вселенной, с каждым разом залетая всё дальше, и уровень знаний стремительно растёт. Всё работает на то, чтобы улучшить жизнь и осчастливить человека. Интернет, телефоны, автомобили, спутниковая навигация - всё для того, чтобы человек тратил меньше времени и всё мог делать быстрее и проще. Но, не смотря на всё это, у нас остаётся всё меньше времени на поклонение Тому, Кто держит наше дыхание в Своей руке. Мировое колесо суеты и погоня за лучшим будущим (в котором мы мечтаем жить без долгов и депрессий) так закружили нас, что мы, во-первых, не имеем времени на общение со своим Творцом в тайной комнате и, вовторых,- у нас, таких современных христиан, теряется истинное значение одного из самых великих событий на земле как Рождество Христово! Одной из причин того, что мы не переживаем радости и праздничного настроения есть то, что сильное влияние на нас оказывает культура со своими человеческими традициями, и мы теряемся! Враг души человеческой с целью затуманить наш разум и уклонить наш взор от Христа добавил к Рождеству ещё пару весёлых идей. Таким образом на праздник рождения Спасителя мы получили смесь деда мороза, украшенную ёлку, носки с подарками возле камина, оленя Рудольфа, Фрости — снеговика и много другого – вот мы и празднуем, не понимая что. Давайте посмотрим на некоторые традиции, которые смешали с Рождеством. Первоначально история и корни деда мороза (Santa Claus) уходят в 4 век. Всё началось со Святого Николая, епископа из Муры. Мура – это небольшой город в горах Турции на реке Мурос. История говорит, что Святой Николай был человек великодушный и особенно посвящённый детям. После его смерти (в 340 году после рождения Христа) он был похоронен в Муре, но в 1087 году итальянские мореплаватели похитили его останки и перевезли их в Италию, в город Бару. После чего популярность Святого Николая быстро возросла в Европе. Его доброта и доброе имя послужили верованию в то, что он может совершать чудеса. Святой Николай также стал популярен в России, где он известен в своём красном плаще с белой бородой. В Греции он считается покровителем мореплавателей, во Франции – покровителем адвокатов и юристов, в Бельгии он – покровитель детей и путешествующих. Тысячи церквей в Европе были посвящены его имени. В 12 веке церковь официально создала праздник в честь Святого Николая. Он отмечался 6 декабря с обменом подарков. Датские колонисты привезли эту традицию в Америку в 17 веке и а н г л и ч а н е переименовали его в Santa Claus. Как мы

видим, что с Рождеством Христовым это имя и этот праздник не имеет ничего общего. Рождественская или новогодняя ёлка – это форма отображения одного из древних символов человечества – мирового древа, космической оси, особенно распространённого у индоевропейских народов. Уже в нашу эру в Европе на Рождество её стали украшать яблоками, печеньем, зажжёнными свечами. Принято считать, что первую новогоднюю ёлку поставили на площади Селеста в Эльзесе в 1521 году. В Россию обычай отмечать Новый Год привёз из Германии Пётр 1. Впервые в России новогодние праздники были устроены согласно царскому указу в 1700 году. В 1927 году, в ходе начавшейся антирелигиозной компании, Рождество перестаёт быть официальным праздником, а рождественская ёлка была объявлена «религиозным пережитком». Однако перед наступлением 1936 года, по инициативе Павла Постышева, ёлка была вновь разрешена, но уже как новогодняя. В 16 веке в Германии деревья украшали в доме и вне дома разными украшениями. В последствии, украшение ёлки в зимний период стало очень сильно набирать популярность — так, что даже украшали ёлку светящимися огоньками. Первое участие ёлки в празднике Рождества зафиксировано в 1777 году. Популярность ёлки в США стала резко возрастать в середине 18 века. В наши дни в Америке (да и многих странах мира) ни одно Рождество в светском мире не обходится без ёлки. В 1979 году президент США Джимми Картер осветил верхушку ёлки горящей звездой в честь американских заложников в Иране. Тепер подумайте: разве имеет что-то общее с Рождеством Христовым так называемая рождественская ёлка ? Носки с подарками у камина (Stockings). Согласно легенде, один богатый человек тяжело переживал утрату своей жены, после чего неразумно растратил своё состояние, оставив троих дочерей без наследства. Щедрый святой Николай, услышав молитвы сестёр, поспешил на помощь. Желая остаться неизвестным, он проехал на своём коне возле дома их отца, где они жили, и бросил три мешочка с золотыми монетами в дымоход. Золото чудом попало в носки, которые девушки повесили сушиться возле камина. Отсюда и обычай — родители с вечера развешивают украшенные носки с подарками для детей. А что здесь общего с рождением Спасителя? Так и остаётся загадкой. Оме́ла (Mistletoe) или дубо́вые я́годы, в народе - ве́дьмино гнездо. Это вечнозелёное кустарниковое р а с т е н и е . Паразитир ует на очень многих древесных растениях: тополях, клёнах, соснах, ивах, берёзах, и на разнообразных плодовых деревьях. Поселяется на верхушке дерева или на его ветвях и разрастается зелёным, в большинстве случаев густым, кустом. Омела использовалась друидскими священниками ещё за 200 лет до Рождества в их зимних праздниках. Они почитали это растение, потому что не имея корня — оно оставалось зелёным даже в холодные зимние месяцы. Древние кельты верили, что омела имеет исцеляющую силу и использовали его как противоядие, средство от бесплодия и защиту от злых духов. У Скандинавских народов это растение ассоциировалось с Фриггой — богиней любви и плодородия. Не достаёт мне времени и места, чтобы

рассказать об олене Рудольфе, снеговике Фрости, конфетах в форме посоха и других предметах и традициях, которые не раскрывают, а наоборот — размывают значение этого прекрасного праздника. Так что же такое Рождество? Это исполнение обещания избавления данного Богом первым людям в Эдемском саду после грехопадения. «И вражду положу между тобою и между женою, и между семенем твоим и между семенем её; оно будет поражать тебя в голову...» (Быт 3:15). Бог дал закон и устав своему народу, но, как говорит Писание,- кровь животных не могла уничтожить грех. «Закон, имея тень будущих благ, а не самый образ вещей, одними и теми же жертвами, каждый год постоянно приносимыми, никогда не может сделать совершенными приходящих (с ними). Иначе перестали бы приносить (их), потому что приносящие жертву, быв очищены однажды, не имели бы уже никакого сознания грехов. Но жертвами каждый год напоминается о грехах, ибо невозможно, чтобы кровь тельцов и козлов уничтожила грехи. Посему (Христос), входя в мир, говорит: жертвы и приношения Ты не восхотел, и тело уготовил Мне. Всесожжения и (жертвы) за грех неугодны Тебе» (Евр 10:1-6). «Но Христос, Первосвященник будущих благ, придя с большею и совершеннейшею скиниею, нерукотворённою, то есть не такового устроения, и не с кровью козлов и тельцов, но со Своею Кровью, однажды вошёл во святилище и приобрёл вечное искупление» (Евр 9:11-13). Библия говорит, что Христос явится во второй раз для того, чтобы взять своих от земли: «Так и Христос, однажды принеся Себя в жертву, чтобы подъять грехи многих, во второй раз явится не для очищения греха, а для ожидающих Его во спасение» (Евр 9:28). Самый лучший способ приготовиться к будущему – это покаяться пред Богом в своих грехах и принять Иисуса Христа в своё сердце как личного спасителя и жить по Его святому Слову. А тем, которые приняли Его и именуются Его именем, должно бодрствовать, молиться и непрестанно благодарить за величайший дар Божий в Иисусе Христе, в котором сокрыты все благословения. Поэтому будем мудры, празднуя Рождество, чтобы никто и ничто не затмило образ Иисуса Христа в нашей жизни, чтобы мы поклонялись только Вечному и Живому Богу, который благословен во веки! Аминь. «... великая благочестия тайна: Бог явился во плоти...» плоти...» (1 Тим 3:16). «И ... явилось с Ангелом многочисленное воинство небесное, славящее Бога и взывающее: слава в вышних Богу, и на земле мир, в человеках благоволение!». благоволение!».

Христос родился! Слава Ему! Виталий Азо Колумбус, Огайо, 2010 Неземное, ангельское пенье, Услыхали в поле пастухи – “Дан младенец людям для спасенья, Радуйтесь, покрыты все грехи!” Птица мира – голубь сизокрылый, Ворковал над маленьким Христом, А Творец земли, Спаситель мира, Тихо спал, глубоким, детским сном. И овечки рядышком стояли, Кротко, нежно, блеяли они, Весть благую миру возвещали – Агнец за людские дан грехи. Серый ослик с добрыми глазами, Наблюдал за маленьким Христом, А такой же ослик через годы, В Иерусалим ввезёт Его Царём. И звезда над тихим Вифлеемом Говорила мудрецам о том, Что к Царю земли, Творцу вселенной, Торопиться нужно на поклон. *** Мы возвестили вам о том, Что слышали и видели, Пусть Рождество войдёт в ваш дом, А вы Иисуса приняли?

№ 13, 2010 р.

С в и д е т е л и Р о ж д е с т в а

CTOP. 5

Те, кто особенно дороги нам... Эдемский сад... Хотя бы один раз в жизни наш разум в своих воображениях пытался представить, каким он был? Его красоту, выраженную в цветах, издающих особенные ароматы; различные зелёные насаждения; деревья с множеством приятных и вкусных плодов; пение и звуки пернатых; животные большие и малые... И главное — общение с Богом!... Друзья, есть ли на земле место, которое было бы похоже на этот сад? Я знаю, есть красивые места, чарующие нас своим видом. Но я говорю не о красоте только, а о том, чтобы человеку было там уютно, комфортно, безопасно, чтобы ему никто не угрожал, чтобы он никого не боялся, чтобы у него не было боли от потери, чтобы он не плакал, чтобы не страдал от болезни, не томился жаждою, не изнемогал... и чтоб его любили всегда. На земле – нет! Когда человек остаётся сам с собою, его могут волновать множество вопросов, на которые подчас ответить очень сложно. Почему мы встречаем так много жестокости, обмана, несправедливости, насилия, вымогательства вперемешку со злом? Мы каждый день слышим о грабежах, убийствах, войнах, землетрясениях. Почему в Израиле так тревожно? Маленькая страна, существующая всего полных шестьдесят лет – и так много было войн! Кто может остановить всё это?! Почему людям так неспокойно? Всем так не хватает искренности, дружбы, взаимопонимания, мира, тепла. Сегодня настоящая неподдельная любовь, радость, мир, доверие вытеснены из нашей жизни. Люди не доверяют друг другу, боятся. На мировых встречах подписывают соглашения, договоры о разоружении, но на самом деле – вооружаются. Но мы так не часто думаем об этом. Все очень заняты и куда-то спешим, спешим... Хотим много приобрести, но так много потеряли и продолжаем терять. И теряем самое ценное – близкое общение с Богом! Если бы Адам знал, что значит, когда Бог сказал: “...проклята земля за тебя; со скорбью будешь питаться от неё во все дни жизни твоей” (Быт. 3:17). Он был бы более осторожен, может быть они далеко не уходили друг от друга. Но случилось непоправимое – они были изгнаны, у них начались трудности, переживания и человек был разлучен с Богом. Но Господь, любя Своё творение, через Своего Единородного Сына совершил искупление и приблизил нас к себе. И как тогда Адам мог говорить с Богом, Бог научает нас через Своё Слово сегодня, говорит нам через Дух Святой: “Ищите же прежде Царства Божия, и правды Его, и это всё приложится вам” (Матф. 6:33). Реальность жизни, факты, обстоятельства говорят сами за себя; земля в тревоге, катастрофы, войны. Но Господь обещает Своё покровительство любящим Его. Он ничего не скрыл от народа Своего, а предвозвестил о грядущих событиях, и сегодня предвозвещает. Если наше сердце как “Эдемский сад”, в котором говорит Господь, мы будем слышать Его голос, который обличает нас. И сердце наше способно увидеть, от каких пороков надо избавиться ещё, чтобы иметь покровительство и благословение. А также правильное влияние на

тех, кто рядом с нами. А это наши дети, которые повторяют то, что видят. Один мудрый человек сказал: “Наша жизнь подобна камню, брошенному в воду, от которого идут круги. И одному Богу только известно — как и на кого она (жизнь) повлияла”. То, что они (дети) наблюдают вне дома, вне церкви, им подчас трудно понять: пропагандируется свобода совести, свобода наслаждения. Грех не называют грехом, а просто ошибкой. Стратегия дьявола – увлечь, разрушить и погубить; облечь сердце в беспечное состояние, которое безответственно за свои поступки. И в таком мире живём мы и наши дети. И если нам в семье не хватает времени для общения с самыми дорогими – нашими детьми, они попадут под влияние этого мира и будут разочарованы. И им будет трудно справиться с искушениями. Приходиться слышать такие фразы: “Папа, я люблю тебя, но так хочется, чтобы ты больше времени был с нами”. От чего это? Не от того ли, что они так беспомощны и много ещё не могут уразуметь, что происходит вокруг. А в этом мире происходит страшное. Страшное по воплощению зла, страшное по его масштабу: алкоголизм, наркомания, принесшие столько разрушительных последствий. Страх. Болезни. Слёзы. Искалеченные судьбы. Ушедшие жизни. Дьявол маскирует свои действия, преподносит их людям в форме оккультизма, гаданий и всякой нечистоты. Насаждаются лже-религии, создавая объекты поклонения. Растут, как грибы после дождя, мечети. Ислам борется за своё превосходство, увлекая молодые души. Европа уже в тревоге – она духовно деградирует. Германия, как нация, переживает свои проблемы. Дети эмигрантов (арабы, турки), исповедующие ислам, притесняют коренных немцев, которых в классах — меньшинство и они вынуждены переводится в другие школы. Как оградить наших детей от всех этих влияний? Место, где они могут получить правильные основы, чтобы укрыться от этих проблем – это семья, в которой правильные, добрые отношения друг ко другу, где любят и молятся друг за друга, где есть страх перед Богом. Переживая сегодняшнее экономическое напряжение, отцам приходится нелегко. Кроме ответственности за свою семью, как главыпопечителя, наставника и мол итвенног о ход ата я, нашим мужьям, отцам приходится нести бремя переживаний и финансовых трудностей, чтобы обеспечить свою семью материальными благами. И молитва жены и матери будет поддерживать его и своих любимых чад. Бог (через проповеди наших пастырей, диаконов, проповедников) побуждает нас быть особенно внимательными к их проповедям, наставлениям в это нелёгкое время. Пусть наше сердце будет прилежно к Слову Божьему, которое есть “...живо и действенно...” и будет охраной и защитой для наших детей. Дорогие сестрички, мамы, старицы! Ни одна из нас не может помыслить о том, что её дитя, рождённое ею, останется на вечные муки. Если в жизни случается, что горит дом и там внутри дети, отцы и матери, не раздумывая, бросаются туда, чтобы спасти, если даже их собственная жизнь может быть под угрозой. Насколько более ответственно и серьёзно должно быть наше заступничество перед Богом за их спасение в теперешнее время. Саженец, который вырастает на хорошей,

плодородной почве и вовремя поливается, будет иметь крепкий, развитый корень, а соответственно – расти и укрепляться. Наши дети, как “саженцы”, дарованные Господом, чтоб их взрастили. И от нашего молитвенного усердия и благочестивой жизни, формируются их отношения ко многим вещам этого мира. “Нелицемерная вера..., которая прежде обитала в бабке твоей Лоиде и маме твоей Евнике;...” (2 Тим. 1:5) воспитала сильного труженика Нового Завета. О нём читает в Евангелии весь мир. Святая жизнь и многолетняя молитва веры мамы Августина Аврелия (354 — 430гг.) повлияла на его жизнь, наполнила смыслом и привела его к вере, хотя его отец был почти всю жизнь язычником. Аврелий горел для Господа и оставил после себя много трудов. Литературное наследие занимает 16 томов. Он был одним из выдающихся отцов не только Африканской, но и Западной церкви. Епископ, преподаватель семинарии, поэт, философ – он страстно любил Иисуса и служил Богу и людям. И вошёл в историю как Блаженный Августин. Сердце матери – это то, что особенно доступно детям. Здесь они могут укрыться от посторонних натисков, боли. Ещё лучше, когда мама откроет путь к Иисусу. Таким человеком была для своего сына мама Синдар Синга. Она пробудила в нём стремление к вечному и истинному. Когда он утром просыпался и просил молока, она говорила ему, что прежде он должен получить пищу для своей души.

— Ты должен искать мира и сделаться святым, — говорила она. Эти слова пустили глубокие корни в сердце мальчика. Так и случилось. После сильной борьбы в своём сердце он отдал свою жизнь Господу и служил людям как саду (святой), переходя от места к месту. Рождён в 1889 г. в богатой индусской семье, но служил простому бедному люду по всей Индии, Тибете. Его жизнь была наполнена особенными чудесами. (книга “Жизнь индусского проповедника Синдар Синга”). Мама сынов Заведеевых и её сыновья. Это те, которые видели и переживали своим сердцем тихие беседы на берегах Галилеи; те, которые вдохновлялись Его словом и наполнялись особой любовью к Нему. И она поняла, что её большие сыновья должны быть только с Иисусом и она просила об этом. Иисус ей не отказал, хотя ответил не так, как она желала (Матф. 20:20-23). Иисус видел и раньше искренность этих двоих учеников: Иоанна и Иакова. Он позволил им следовать за Собою в дом начальника синагоги Иаира. И они удостоились видеть воскресшую из мёртвых дочь Иаира: “И не позволил никому следовать за Собою, кроме Петра, Иакова и Иоанна, брата Иакова” (Марк. 5:37). Гора Преображения... Это опять они увидели славу Преображения: “...взял Иисус Петра, Иакова и Иоанна и возвёл на гору высокую особо их одних и преобразился пред ними” (Марк 9:1-7, Лк. 9:28-35). Конец земного служения Иисуса. Гефсиманский Сад.... Он пригласил их особо – Петра, Иакова и Иоанна, хотя в Гефсиманию пришли все ученики, кроме Иуды. Он просит их: “... бодрствуйте со Мною” (Матф. 26:37-38, Марк. 14:34). Почему именно на этих троих учеников Иисус обратил особое внимание, мы узнаем только на небе. Но конец их славный – они остались верными Иисусу! Дорогие мои! Пусть милосердный Бог, выслушивая наши молитвы, моления, будет возбуждать в сердцах наших детей искать Его лица. А Он – Милосердный знает, как сберечь их... “ от рода этого развращённого.” “Иисус Христос вчера, сегодня и во веки Тот же” (Евр.

13:8). Только Ему пусть будет слава вовеки за ограду и попечение в каждом дне. За спасение наших душ и за надежду встречи с Ним! Инна Чубарук

№ 13, 2010 р.

CTOP. 6

Жнива в Україні № 41 та № 42 З’їзд м. Збуж

NE W

рами г о н о Ф

$ 10 ea

$ 10

На одному диску музика і слова а на другому тільки фонограми.

Самые счастливые люди на земле — 254 стр.

$ 10

В этой книге Вы найдете историю жизни человека, который позволил Богу использовать себя удивительным образом. А также действие Бога могущественное, великое и распространённое по всему миру. В прямом смысле слова чудесный и влюблённый в людей Бог-Отец спасает, исцеляет и действует. Наряду с этим это описание отрезка истории живой церкви. Арм янские хр истиане живут поср еди мусульманского мира Турции. Там родились дед и отец Демоса Шекерияна. Полагаясь на пророчество, они эмигрировали в США и таким образом избежали турецкого геноцида.

Християнські пісні виконують діти 1. Батьку наш 2. Ти навчи мене 3. Коли в житті незгоди 4. Дивно стукає серце 5. Скоро, скоро вже 6. Мирно текла ріка 7. Яке є щастя 8. Ель шадаль 9. Хто подібний, як Він 10. Радій з нами 11. Скажет слабый слабый - я силён 12. Ісус мене любить 13. Будет вечером у нас 14. У світі неправди і зла.

Маленькие женщины - 306 стр. $ 9 Повести Луизы Мэй Олкотт «Маленькие женщины» и «Хорошие жены» можно без преувеличения назвать одними из самых известных произведений классической американской литературы для юношества. Эти искренние, трогательные книги о детстве и юности четырёх сестёр, вышедших в свет друг за другом в 1868-1869 годах, выдержали невероятное количество изданий, пользуются огромной популярностью и в наши дни.

Крик тигра. 188 стр. стр. Это правдивый рассказ о жизни чемпиона мира по кунг-фу Тони Энтони. Будучи на вершине своего мастерства, самоуверенный и властный, Тони быстро поднялся вверх по карьерной лестнице. Победы над соперниками, деньги, влиятельное окружение – всё слаживалось самым лучшим образом. Но случилась трагедия, которая превратила его в жестокого, безжалостного человека… Он обратился ко Христу из глубин ада печально известной Центральной тюрьмы Никосии. Путь Тони не был лёгким, но Господь всегда являл Свою милость, поддерживая его и исполняя любовью омрачённое ненавистью и злостью сердце, коренным образом изменив его жизнь.

New Price! Леоні та ії $7 друзі Непереможні біженці

$9

$9

$ 13

Почему я уехал на запад Автор этой книги – Константин Иванович Владяну – родился 18 мая 1938 г. в селе Пынзэряны Фалештского района в Молдавии. Его жизнь полна испытаний и приключений. Он чудом выжил во время голода в 1946-1947 гг., когда советская власть изымала всё продовольствие на территории Молдавии. И в школе, и в армии его преследовали и унижали только за то, что он был верующим человеком. После армии Константина Ивановича поставили на учет в КГБ как «опасного сектанта». Когда он работал на рефрижераторном судне, кагэбисты дважды избили его и поломали рёбра. Его всячески ущемляли, заставляя выходить на работу в ночную смену, а ночью его посещали кагэбисты, запугивая и угрожая смертью. Но Бог всегда расстраивал их замыслы. Страдала и его семья. После прививки, сделанной медсестрой, дочь Наташа заболела и умерла в детской больнице. КГБ и врачи в её смерти обвинили родителей, будто они принесли дочь в жертву Богу... По причине постоянных преследований за веру в Бога Константин Владяну вынужден был в 1979 году выехать в Канаду.

Віднайдений і Спасенний

$6

Події розвиваються під час Вітчизняної війни. Не бажаючи бачити смерті своєї дитини, мама сповиває свого рідного (але небажаного сина) та кладе його на березі озера. Старенький дідусь, ловлячи рибу, чує плач немовляти... Рятує його та називає Грицем. Гриць стає дорослим та приймає Христа в своє серце. Гриць шукає свою маму, а далі...

Правильний вибір

$15

363 стор. Чому можуть навчити дитину приклади Єви, Ноя чи Мойсея?

Псалмоспіви 1500 $ 12 Buy 2 for $ 20

Бет Кум Харріс

Автори цієї книги розповідають дітям понад 60 повчальних біблійних історій. На прикладі цих героїв діти можуть навчатися відрізняти добро від зла, істину від неправди і брати на себе відповідальність за наслідки своїх рішень.

Головні герої повісті, дівчина-сирота Леоні та родина Дуранд, змушені залишити батьківщину через релігійні амбіції Людовіка ХІV і католицьких священиків. Потрапивши у небезпеку, Гастон, Рейчел і члени їхньої родини вирішили уповати на Бога і залишатися вірними Йому будь-якою ціною.

Пам’ятайте, що скільки б не було чудових повчальних книжок, Біблія – найкраща й найкорисніша книга у світі! Ми маємо декілька видів Біблій, різного розміру, в твердій чи м’якій обкладинці, російською та українською мовами.

Не забудьте додати за пересилку: Наступні Перша Книги $4.00 $1.00 CD/DVD $3.00 $1.00

УВАГА! В и р уч е н і ф і н а н с и використовуються для підтримки місіонерської діяльності та служіння милосердя. Щоб зробити замовлення висилайте по адресу:

Christian Mission EBENEZER PO Box 12050 Lexington, KY 40580

Замовлення по телефону: 859-312-4344. Славік.

№ 13, 2010 р.

CTOP. 7

Подарунок на Різдво Андреас повернувся з церкви радісний: сьогодні оголосили, що можна приносити подарунки, які будуть відправлені до України. Пастор сказав, що там не кожна родина може купити своїй дитині на Різдво солодощі й іграшки.

— Мамо! Я хочу порадувати якого-небудь хлопчика з України. Давай зберемо для нього подарунок, — попросив він маму. Мама з радістю погодилася. Вони знайшли велику коробку й заходилися складати туди цукерки, печиво... М а м а з а п р о п о н ув а л а п о к л а с т и т уа л е т н і приналежності: зубну щітку, пасту, шампунь. Андреас вибрав у магазині іграшок великий червоний підйомний кран. Вони з мамою купили різнокольорові фломастери, альбом для малювання. Коробка швидко наповнилася до верху, навіть з трудом закривалася. Увечері Андреас попросив тата: — Татусю, покажи мені, будьласка, на глобусі, де знаходиться Україна. Тато покрутив глобус і сказав: — Осьде, на південному сході Європи. Ця країна розташована на схід від Німеччини. Її клімат відрізняється від нашого, зими там бувають холодні, сніжні. Андреас, помолившись перед сном, ліг у постіль, але чомусь довго не міг заснути. Він увесь час думав про того хлопчика з України, що одержить його подарунок, і посміхався, уявляючи, як той зрадіє солодощам, такій чудовій машинці… Андреас бачив, з яким сяючим

обличчям хлопчик йде додому по засніженій вулиці, притиска ючи до грудей коробку.

— А раптом у нього немає рукавиць і сильно змерзнуть руки? А якщо в нього немає теплих черевиків? — подумав Андреас. Він встав і побіг до мами в спальню: — Мамо! Ми повинні покласти в коробку теплі черевики і рукавиці!

— Синочку, але коробка вже повна! — відповіла мама.

— А ми візьмемо іншу, більшу!

— Але ж ми не знаємо, якого розміру взуття носить той хлопчик. І взагалі, раптом твоя коробка дістанеться дівчинці? — заперечила мама.

— Ні, матусю! У нього такий же розмір, як і в мене. Бог знає, що в коробці будуть черевики для цього хлопчика, Він не переплутає. Ранком вони поїхали до магазину і купили черевики, рукавиці і теплий шарфик. Вдома вклали всі подарунки до нової коробки й обернули яскравим папером. У неділю Андреас відніс свій подарунок до церкви. Там вже була величезна гора різнобарвних коробок...

Максим дуже зрадів, коли дядько приніс запрошувальні листівки для нього і його сестри Галі на різдвяне свято. Допомагаючи дітям вдягатися, мама зітхнула, дивлячись на черевики сина: — Зовсім порвалися, їх вже й у ремонт соромно нести. Батько Максима і Галі загинув, і мама самотужки виховувала 11річну дочку і 8-річного сина. Свято пройшло чудово. Співав дитячий хор, було багато ігор і конкурсів. Після свята всі діти одержали по яскравій, гарній коробці. Максим пригорнув до грудей свій подарунок і з сяючим обличчям пішов разом із сестрою додому. І хоча його руки мерзли і промокли ноги, хлопчик був щасливий.

— Цікаво, що там, у коробці? — повторював він увесь шлях. Прийшовши додому, діти одразу порозкривали свої коробки. Галя з захватом розглядала іграшки, солодощі, коробки з різдвяним печивом.

— Мамо! — раптом покликав Максим. — Дивися!.. У його коробці лежали нові теплі черевики його розміру, рукавиці і шарф.

— Чому ти плачеш, мамо? — запитав син...

Віночок дівочих мрій

“І промовив до них: глядіть, остерігайтесь всякої зажерливості, - бо життя чоловіка не залежить від достатку, маєтку його” Євангеліє від Луки 12:15 Був холодний січневий день. Подружки зібрались разом у Світлани, вони пили чай, розмовляли і ласували печивом, що спекла Світланчина мама. Вона уважно спостерігала за розмовою дівчат.

— Якщо вже говорити про мрії, то я дуже хотіла б жити у великому замку, мати свою прислугу, кухаря, який би готував мені обіди на замовлення. Моя чотирьохкімнатна квартира мені так набридла, — ділилась думками Люся. — А ще я мрію про лицаря, який підійде до замку. Побачить мене, покохає і візьме заміж.

— А я, — мріяла Ельвіра, — хотіла б стати Міс Всесвіту. Щоб кожен, хто бачив мене, казав: це найкрасивіша дівчина, яку я коли-небудь бачив. Хіба це не чудово: тебе фотографують, тобою захоплюються. У тебе найдорожчий одяг, дивовижні прикраси. Найкрасивіші хлопці світу біля твоїх ніг.

— Мої батьки купили сьогодні нову машину, — продовжувала Ліда, — і я думаю так, як вони, що найголовніше у житті – мати багато грошей. Адже тоді можна купити все. І всі бажання здійснюються. Хочеш комп’ютер – будь-ласка, мобільний телефон – без проблем, бажаєш подорожувати – оплати турне і милуйся світом. У наш час — це головне. Світлана дивилась на своїх подруг і мовчала. Вона намагалась зігріти руки біля чашки з чаєм, і всі одночасно помітили, як її обличчя зблідло, а очі загорілись болем і радістю одночасно.

— А ти, Світланко, ніколи не казала про що мрієш? — поцікавилась Люся.

— Дякую, що ви прийшли. В сьогоднішній вечір ми зібрались разом. Це і була моя мрія... остання, яка здійснилась. Пробачте, я повинна піти, мені час приймати ліки.

— Світлана хворіє? Вона ніколи не розповідала нам! — вигукнули здивовані дівчата.

— Моїй Світланці залишилося жити декілька днів. Її діагноз – рак крові. — сказала жінка і додала — Які різні наші мрії. Моє бажання – щоб моя донечка жила... Дівчата пішли, а Світланчина мама схилила коліна у молитві: «Боже, Ти Володар нашого життя, і, що б не сталось, будь прославлений. Я довіряла Тобі, довіряю і хай буде Твоя воля кожного дня, кожної миті. Хай співають тобі ангели в небесах і люди на землі». Через п’ять днів серце Світланки зупинилось. Не всі мрії здійснились. Загадки Її тіло, змучене хворобою, знайшло спокій у Господі.

Христос Народився!

1 2 3 4 5 6 7

8 9 10 11

1. «І трапилося тими днями, - вийшов наказ царя ____________ переписати всю землю».

2. «Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься _____...»

3. «І породила вона свого Первенця ____________...»

4. «Аж ось Ангел Господній з’явився коло них, і ___________ господня осяяла їх».

5. «Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам ___________ велику...»

6. «Бо сьогодні в Давидовім __________ народився для вас Спаситель, який є Христос Господь».

7. Дитину ____________ ви знайдете, що в яслах лежатиме».

8. « І ось раптом з’явилась з Ангелом сила велика небесного _________ , що Бога хвалили...»

9. Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра _________!»

10. «Ходімо до Віфлеєму й побачимо, що сталося там, про що сповістив нас ________»?

11. «І прийшли, ___________, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала».

Коли вночі зробився день, Й небесних слухали пісень Оті, що уночі не спали? Вони вість з неба прийняли І Богові хвалу дали Й про день новий розповідали. *** Хто перший людям об’явив, Що Спас Всесвіту народивсь, Щоб йшли й на Нього подивились? Вони із поспіхом пішли, Спасителя Христа знайшли Й з хвалою Богу поклонились. *** Хто у надії довго жив І вірно Богові служив І мав об’явлення від Бога, Що доти житиме, не вмре, Аж доки Спас у світ прийде І сам побачить він Святого. *** Що ми? Нас чоловік зробив, Не в хаті нас він помістив, Й принади зовсім ми не мали. Царя ж царів ми прийняли, Притулок ми йому дали І так придбали собі славу.

№ 13, 2010 р.

CTOP. 8

Місіонерський гурт на Чернігівщині, 2009 р. Благодійний фонд “Дитячі стежини” в місті Великі Мости розпочав свою працю з дітьми вулиці, і протягом декількох років збирали дітей в підвалах, на вулиці, запрошували їх до церкви, годували їх, одягали, розповідали їм про Бога.

Мексика чекає місіонерів! В минулому ми двічі з групою молоді м. Лексінтон відвідали Мексику з ціллю доброчинності місцевим індійцям, які проживають в горах за межею бідності. Для цього нам прийшлося перетнути дві таможні, перевозячи з собою гуманітарну допомогу, одяг та продукти далеко в гори. По бездоріжжі ми добирались до поселень індійців, які живуть середньовічним життям без світла, босі, без освіти, але й там їх досягають проповіддю Євангелії. Там ми познайомились з одним братом по імені Рікардо, який працює з цими індійцями. Він допомагає найбіднішим сім’ям, що втратили батька. Тих, що потрапили у таке складне становище, він забирає в спеціальний центр, де вони проживають разом, виховуючи своїх дітей. Вони швидко відкривають своє серце для проповіді Євангелії і діти, підростаючи, повертаються назад уже як місіонери. На даний час цей притулок в місті Хорис дуже в складних умовах виживання. Ізза частих розбоїв місцевих наркобанд, частину сімей змушені відправити назад в гори із-за міркувань безпеки. Рікардо має бажання відкрити такий центр для індійців десь подалі в горах (це район, який мало досягнутий християнами). Як дозволить Господь, ми плануємо після Різдва завезти трок 4 х 4 для того, щоб цей брат міг легше добиратись по тих горах до індійців і працювати з ними. А весною

НАШІ ПОТРЕБИ

А л е після цього діти поверталися до своїх буднів, своїх п’яних батьків, якщо вони були. А дехто просто на вулиці і в підвалах продовжували своє існування. Це ранило серця наших братів та сестер, і вони вирішили щось робити в здійсненні плану допомоги тим дітям. Вони знайшли будинок, довго робили на нього документи, чотири роки пішло на реконструкцію будівлі (вже майже закінчені роботи — залишилось менше, ніж було). Дивлячись на наполегливу працю наших братів, ми не могли залишатись байдужими, а тому Господь ще раз побудив нас звернутись до вас за поміччю, щоб допомогти завершити цю будівлю, щоб нарешті ще декілька десятків сиріт та безпритульних дітей могли знайти собі тимчасовий притулок в цьому домі на землі і через нього вічний (в оселях Господа нашого Ісуса Христа). Основні будівельні роботи уже закінчені, залишається фініш, тобто: вікна, двері, стіни поштукатурені, підведена електропідстанція, декілька кімнат повністю закінчені. Звичайно підлога, стеля, опалення, фарбування, шпалери, сантехніка, кухня, меблі – це все ще потребує багато фінансів. Брати підрахували, що ще потрібно приблизно 60 тис. доларів, щоб довести все до кінця. Але разом з тим, дивлячись на те, як Господь кожного разу допомагав наперед в різних важких обставинах, а також фінансово, вони вірять, що й надалі Він не залишить. А тому ми вирішили (як дасть Бог життя) навесні та влітку організувати декілька груп молоді, щоб допомогли закінчити цей будинок для сиріт, фізично працюючи на завершенні цього проекту — фінансово також. А тому ми звертаємось до всіх пасторів церков, а також індивідуально до кожного, хто спроможний допомогти фінансово або ж поїхати з нами. А також молитовно, щоб Господь допоміг завершити цю працю. Першу поїздку ми плануємо на кінець травня, початок

червня. Конкретно якого числа, то буде вирішувати група бажаючих. В другій половині поїздки можна поїхати на Чернігівщину (в плані євангелізації). За інформацією дзвоніть відповідальному за поїздку Олексію Мусіяка (859) 489-5636 або Павлові Чубарук (859)552-0596. Про час наступної поїздки буде оголошено в наступному випуску газети. Ваші пожертви надсилайте на адресу місії з позначкою “Дитячі стежини”, заповнивши відривний листок на останній сторінці. Поїздка триватиме три тижні.

(на кінець березня, початок квітня), якщо ви маєте бажання поїхати з нами, подзвоніть нам. Ми хочемо завезти їм продукти та одяг, щоб допомогти Рікардо в його праці. Бажаючі дзвоніть: 859-552-0596, Павло Чубарук.

Якщо ви маєте бажання допомогти на цей проект фінансово, надішліть вашу пожертву з поміткою “Мексика”, заповнивши блакитну картку на останній сторінці. Нехай рясно вас благословить Господь!

Рікардо закликає до покаяння

2007

2009

2010

Індіанці отримали допомогу

Молодь співає в печері пісню

№ 13 2010 р.

CTOP. 9

БІБЛІЙНІ УРОКИ

Служитель, стоишь ли ты в совете Господнем? «Если бы они стояли в Моём совете, то объявили бы народу Моему слова Мои и отводили бы их от злого пути их и от злых дел их!» их!» (Иеремии (Иеремии 23:22) В Новом Завете нам передано конкретное учение Христа и апостолов, а в Старом Завете – примеры и образы. Но для применения этого в жизнь нужно что -то ещё. Это – Дух Святой с Его работой в Церкви, чтобы Он нас научал о том, что, кому, как и когда применять в практике из Святого Писания. Многое из практической области служения не описано в Библии, чтобы мы могли прочесть и правильно применить в той или иной конкретной ситуации. Например, когда дочери Салпаадовы пришли к Моисею со своим вопросом (Чис. 27), то он не нашёл для них ответ в Законе Божьем. Хотя в Писании говорится об этом, но нет конкретного решения для конкретной ситуации дочерей Салпаадовых. Хорошо, что Моисей был в совете Господа. Он объявил им слово от Него, и они были благословлены. Душа человека благословенна не новостями, книгами, журналами, газетами и чем-то другим, а только словом Господа – откровением. Утешает, укрепляет, оживляет, умудряет душу человека только откровение Господа, а не

человеческие вымыслы или сухая буква закона. «Откровения Твои – утешение моё, – советники мои» мои» (Пс. (Пс.

118:24). Прекрасно, когда служитель благословляет идущих за ним не вымыслами человеческими, а откровением Господа, т. е. делает то, что должен делать – объявлять народу слово Господа. «Ибо уста священника должны хранить ведение, и закона ищут от уст его, потому что он вестник Господа Саваофа» Саваофа» (Мал.2:7) Служитель Божий, ты вестник Господа для своей паствы? Если да, то счастливы люди, которым ты служишь. Христианин, ты вестник Господа для своей судьбы? Если да, то счастлив удел твоей и удел идущих за тобой. Место настоящего служителя – в совете Господа! Есть заблудшие служители, которые являются не служителями, а господами, которым не нужен совет Господа. Но это не наш путь, ибо он не Господень, он без будущности. Наше участие в совете Господа. Совет Господень даст нам великое благословение в решении проблем, встречающихся в нашей личной жизни и служении. Наше участие в совете Господа даст великое благословение, когда мы будем вести войны Господа. Наше участие в совете Господа будет благословением, когда мы будем исполнять дело Божье, порученное нам потому, что всегда нам будет необходим хороший совет. В новозаветное время через Иисуса Христа эта благодать доступна каждому последователю Христа. «Ибо все, водимые Духом Божиим, суть сыны Божии» Божии» (Рим.

8:14). Бог желает благословить Своим советом каждое Своё дитя ко благу его, чтобы оно имело жизнь и жизнь с избытком. У Бога нет цели утаить от нас Свои планы. Он

ХТО ТВІЙ ПАСТИР? «Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть» йдуть» (Ін. (Ін. 10:27).

У Туреччині стадо овець здійснило масове самогубство, стрибнувши зі скелі в прірву. Про це журналістам розповів пастух, який перегонив отару через гори. За словами пастуха, він гнав овець на ринок, щоб продати перед мусульманським святом жертвоприношення Ід аль-Адха (одне з найбільших мусульманських свят в пам’ять жертвоприношення Авраама). Раптом один з баранів стрибнув зі скелі в глибоку прірву, після чого за ним відправилися ще 52 вівці. Жодну з тварин врятувати не вдалося. Журналісти згадують, як у 2005 році турецькі вівці здійснили ще більш масове самогубство, коли слідом за однією-єдиною вівцею зі скелі стрибнули ще майже 1,5 тисячі інших. Тоді на смерть розбилися 450 тварин. Решту врятувало те, що вони падали на гору трупів – овець, що стрибнули раніше. «Причини інциденту до цих пір невідомі» невідомі» – так пишуть ЗМІ. Хоч для зоологів подібна поведінка не повинна бути таємницею, оскільки вже давно встановлено, що серед представників стадних травоїдних тварин дуже поширений поведінковий механізм, який називається «роби так, як я». Суть його полягає в наступному: при русі кожна тварина має повторювати рух того, хто йде попереду і збоку від нього. Найцікавіше те, що ватажок (вівця чи баран, що йде попереду) теж не позбавлений від цієї необхідності. Адже домінуюча особа, незважаючи на те, що вона більш авторитетніша, сильніша, сміливіша, ніж її родичі, також залишається вівцею. Цей поведінковий механізм поширюється і на неї теж! Тому важливо, щоб саме пастух задавав правильний напрямок стаду овець! Не випадково досвідчені пастухи йдуть саме попереду стада.

заинтересован дать нам Своё слово, совет, сказать Своё отношение к нашей жизни и служению. И сегодня Он говорит всем церквам, как когдато говорил семи церквам в Асии, и наш долг – услышать то, что говорит Дух Святой: «Имеющий ухо да слышит, что Дух говорит церквам» (Откр. 3:13). Пример того, как важно стоять в совете Господнем, мы видим из жизни Давида, когда он вёл войну с филистимлянами и ему необходим был совет, который помог получить успех. Ситуация или на жизнь, или на смерть; если не ты, то тебя. Давид вопросил Господа, и Бог дал ему не только прекрасный совет, но Свою помощь в битве. И это было неоднократно в его жизни. Братья и сестры, служители Господа, почему бы не научить себя вопрошать Господа как о помощи, так и о совете для успешной жизни и служения?! Пришло в жизнь несчастье. Как объяснить это? В Библии находим очень много причин, из-за которых Бог допускал несчастье для Своего народа, где только одной из них является грех. Как понять, что желает сказать Бог нам этим несчастьем или к чему Он желает провести нас через это? Не имея совета Господнего и не понимая голос Духа Святого, мы можем ходить, как будто во тьме. Мы томимся и волнуемся, тогда как можно (посоветовавшись с Господом) решить этот вопрос или хотя бы узнать его причину, чтобы правильно отреагировать на происшедшее. Так было с Давидом, когда вместе с народом он нёс наказание за грех предков, когда три года не было дождя. Но вопросив Господа, он узнал причину и удалил её, и умилостивился Бог над страною Израиля.

Можливо, що в випадку вищезгаданого інциденту пастух не був попереду, і перша вівця не мала чіткого орієнтиру, не було того, кого вона повинна була копіювати, за ким іти. Так само не малу роль в цьому відіграють голосові сигнали для овець. Певно що вівці реагують на голос пастуха і йдуть на нього дружніше. Цей випадок приводить на духовні роздуми.

Ісус Христос називає себе пастухом, а своїх учнів – вівцями. «Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть» йдуть» (Іоан.10:27). Очевидно, що Ісус при своєму земному житті мав практику не лише теслі, а й пастуха овець, якщо так чітко визначив найважливіші принципи відносин пастуха та отари овець (що потрібно вівцям, щоб їм добре велося). Для нас (тих, що називаємо себе християнами, учнями Христа) ці вищезгадані випадки показують, що нам також, як вівцям, важливий орієнтир. І пастир є один – Ісус Христос. Ми бачимо, що баран, який був попереду, не мав орієнтиру і впав зі скелі, а за ним – все стадо. Це покладає значну суттєву відповідальність на служителів церкви, її пасторів у правильному визначенню напрямку церкви, але якщо церква цілком покладається на служителя, це може закінчитися трагічно. Навіть з

Нужно состоять в совете Господа, ибо мы можем по своему соображению мешать работе Иисуса Христа в нашей жизни и в жизни Церкви, которой мы служим, как это однажды сделал Петр. Он выхватил меч, чтобы защитить своего учителя в саду. Иисус лично остановил такого делателя от «труда», чтобы он не мешал Ему исполнить волю Отца, так как Пётр поступал по плоти, а не по духу. Добрые мотивы – это ещё не показатель, что мы в воле Господа и поступаем по духу. Есть ещё Писание и Дух Святой. Нужно научить себя вопрошать Господа на всякое дело. Нужно научиться понимать голос Господа и беспристрастно исполнять слово Господне, ибо, не исполнив раз-два, мы можем больше не услышать Его голос, как это было у Саула. После непослушания он не мог больше слушать голос Господа, а враг с удовольствием послужил ему, чтобы его погубить. *** Дорогие друзья, наш Господь ждёт нас, чтобы быть с нами в общении, выслушивать нас, научать нас, давать нам своевременные советы в служении, в жизни, в духовных войнах. С нашей стороны нужно достойно оценить эту честь. Чистым сердцем взыскать Его, и прилепиться к Нему: «… а наше общение – с Отцом и Сыном Его, Иисусом Христом!» (1 Ин. 1:3). Ростислав Шкіндер, вчитель ЦХВЄУ

вищезгаданої події ми бачимо, що й барани помиляються. Це ще раз підкреслює головне – важливість слідування за Ісусом Христом, здатністю чути саме Його голос. Як тут не згадати 22 псалом: «Господь – пастир мій»! «Господь то мій Пастир, тому в недостачі не буду, на пасовиськах зелених оселить мене, на тиху воду мене запровадить! Він душу мою відживляє, провадить мене ради Ймення Свого по стежках справедливості. Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, Твій жезл й Твій посох вони мене втішать! Ти переді мною трапезу зготовив при моїх ворогах, мою голову Ти намастив був оливою, моя чаша то надмір пиття! Тільки добро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя, а я пробуватиму в домі Господньому довгі часи!» часи!» «Добро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя…» Так, але у випадку, якщо я йду за пастором. Хто цей пастир? Ісус Христос. Нехай Господь допоможе нам йти за Ним. Будемо молитися, навіть якщо потрібен жезл і посох Пастора, то нехай буде так – нам це буде лише на добро, втіху, виправлення. Російський переклад говорить так: «Твой жезл и Твой посох – они успокаивают меня!» Інколи дитина починає вести себе дуже моторно в місці, де потрібно вести себе тихо, батьки призводять її до спокою (вони мають для цього багато методів, серед яких не тільки вмовляння). Дитина навіть може плакати, бо не дозволили їй зробити її забаганку, вона не розуміє, що батьки їй бажають лише добра. Навіть якщо припустити, що й мати з татом можуть помилитися в чомусь, але тільки не Ісус Христос. Його методи в будь-якому випадку будуть нам на втіху! Амінь. Геннадій Андросов.

№ 13 2010 р.

СТОР. 10

Випадок у магазині. Цей випадок з часів своєї радянської молодості мені розповіла одна літня християнка. По великому знайомству вона улаштувалася працювати продавцем до привокзального магазину. Серед загальної маси покупців вона виділила одну сухеньку бабусю, одягнену вбого, але чисто. Особливо її вразили очі бабусі, що мовби випромінювали світло з-під хусточки на чолі. Обличчя покупців були сумними, похмурими, невдоволеними, вони часто сперечалися, сварилися. А бабуся ніколи не сперечалася, мовчки стояла в черзі і тихо посміхалася, начебто їй зовсім не важко було стояти по півгодини (і довше) у черзі. Довгі черги в СРСР були зви ча йною спр авою, вон и моментально виникали, як тільки завозили дефіцитний товар, а дефіцитом було практично все,

крім робочої сили. Одного разу до магазину завезли дефіцитну рибу, одразу вишикувалася довжелезна черга. Бабуся теж опинилася в черзі, мабуть, що вона піклувалася про своїх дітей та онуків. Судячи з покупок, у неї їх було багато. Вона вистояла в цій черзі не менше години. Пристрасті серед потенційних покупців розпалювалися, тому що риба закінчувалася. Бабуся залишалася незворушною, коли ж підійшла її черга купувати, залишалося всього дві рибки. І отут забігла до магазину молода жінка і стала просити уступити їй цю рибу, тому що вона тільки що з потягу, а вдома двоє маленьких голодних дітей, а їм їсти зовсім нічого. Бабуся без єдиного запитання відразу сказала продавцю, щоб та зважила рибу, що залишилася, молодій жінці, а сама спокійно в ийшла з магазину... Вона пішла, а в продавця сльози на очах. Вона с в і д чи л а , що

Сила безсильних Одного дня 1946 року мама і я отруїлися чадним газом – рано закрили натоплену вугіллям піч. Батько встиг витягти нас на свіже повітря, і ми прийшли до свідомості. Здавалося, чад нам не зашкодив, але через 7 місяців мама народила другого сина і відразу ж помітила, що він не реагує на світло. Син сліпий! – здригнулося її серце, при обстеженні ще виявилося, що хлопчик німий і що його ноги паралізовані.

— Допомогти йому неможливо, — сказав лікар і порадив відправити дитину до спеціального закладу.

— Ні, сина ми візьмемо додому, — не коливаючись, відповіли батьки.

— Дивіться самі... Адже його потрібно не тільки обслуговувати, але й любити, а це дуже важко. *** Мій брат був самою безпомічною людиною, яку мені коли-небудь приходилося зустрічати. У нього були широкі груди і велика голова, а руки й ноги – як у п'ятилітньої дитини, голову він не піднімав. Руки йому підкорялися, і коли він не спав, то постійно розгойдував ліжко – з цього складалося його життя, яке можна назвати життям тепличної рослини. Але для нас це не мало ніякого значення. Він був членом нашої родини. Ми його годували, сповивали, прали білизну. Ліжко його стояло біля вікна. Ранком ми його зашторювали, щоб сонце не обпекло його чутливу шкіру. Під час жари постійно клали на голову мокру серветку, – тоді він менше метався. Мама говорила мені: «Коли ти прийдеш на небо, брат

ЗАРАДИ ЛЮБОВІ ДО ХРИСТА! «Господь! Дай мені сили втішати, а не шукати співчуття; розуміти, а не шукати, щоб мене зрозуміли; любити, а не шукати любові. Бо, коли ми віддаємо, отримуємо. І, прощаючи, знаходимо собі прощення ... ». Очевидці згадують, що з цієї молитви вона розпочинала день. Півстоліття вона дарувала світові любов і втіху, її всі ніжно називали матір’ю. Матір'ю Терезою... Ще при її житті називали святою…

Одного разу журналіст, відвідувач лепрозорію, яким опікувалася мати Тереза, зауважив, що й за мільйон доларів не став би робити такої брудної роботи, яку робить ця жінка. Мати Тереза відповіла: «Я також за мільйон не стала б цього робити…». Чоловік здивувався. Жінка розвіяла його нерозуміння й додала: «Я все роблю заради любові до Христа!» Нижче пропонуємо вам прочитати вислови матері Терези, які стали крилатими. Сподіваємося, що вони допоможуть вам стати на один крок ближче до ближнього, а отже – до Христа.

• В кожній людині я бачу Христа. А оскільки Христос назавжди один, то для мене в даний конкретний момент це той, хто стоїть переді мною.

• Краще робити маленьке добро, але з великою любов'ю.

• Добро, яке ви зробили сьогодні, люди забудуть завтра; все одно робіть добро!

• Живіть так, щоб пізнавши вас,

тридцять років прожила на світі, добра не бачила, а отут такий випадок... Через якийсь час знову була її зміна, і вона побачила знайому бабусю. Продавщиця рішуче підійшла до неї з питанням: «Хто ви? Ви не така, як усі!» Вона відповіла: «Я – християнка». Молода жінка хотіла задати декілька запитань, але бабуся мовчки написала на клаптику паперу адресу і тихо сказала: «Приходь, там отримаєш відповіді». Такий був час, що відкрито говорити про Ісуса Христа заборонялося, усюди снували донощики, агенти КДБ і за проповідь про Бога, Євангелію могли запросто заарештувати і запроторити до в'язниці. Продавщиця риби знайшла місце, зазначене бабусею, прийшла на службу до церкви, почула про Бога і відразу покаялася. Потім вона не змогла працювати в магазині, розрахувалася. Хоч їй говорили, що вона збожеволіла (покинула таке вигідне місце!). Але для неї вже на першому місці була не матеріальна вигода, а Ісус Христос. От у такий спосіб бабуся, без єдиного слова, привела молоду жінку до Бога. Сьогодні ж багато говорять, але мало показують на ділі безкорисливої жертовної любові тим, кому проповідують про Ісуса Христа. Надіслав Геннадій Андросов.

обійме тебе і скаже: «Спасибі за любов і терпіння». *** Коли мені виповнилося 20 років, я познайомився з дівчиною і запросив її додому.

— Чи ти хочеш поглянути на мого немічного брата? — запитав я гостю.

— Ти що?! — відсахнулася вона. Я зрозумів, що це не та людина, з якою мені потрібно з'єднати життя. Пізніше я познайомив батьків з іншою дівчиною, що стала моєю дружиною. Коли мені потрібно було годувати брата, я запитав: — Чи ти підеш зі мною?

— Яка розмова! — здивувалася вона і пішла слідом за мною. Ми ввійшли до кімнати брата, я присів на ліжко, підняв його голову і став годувати. Дівчина якийсь час мовчки дивилася, а потім тихо сказала: «Можна я погодую?» — і вії її затремтіли... Я дозволив, і вона прекрасно справилася з цією справою. В очах її було нескінченне співчуття... От вона сила безсильних! *** У такому стані брат пролежав 33 роки. Він міг тільки дихати, їсти і спати, але сила його впливу на нашу сім’ю була величезною. Шість років пройшло з дня його смерті, але я дотепер згадую його з теплим почуттям. Його безпорадність стала нашою духовною школою. Догляд за ним навчив нас безкорисливої любові, терпінню і співчуття — це одна з причин: чому Бог допускає жити на землі безпомічним і хворим. З журналу «Вісник істини», істини», № 2, 1993 р.

люди захотіли пізнати Христа.

• Велика радість полягає в тому, щоб присвятити себе служінню іншим людям.

• У житті багато зла, в житті є бездомні і хворі, але найгірше тим, хто позбавлений радощів любові.

• Любов – це плід, який дозріває в будь-який час і до якого може дотягнутися будь-яка рука.

• Найбільший гріх людини – це не ненависть, а байдужість до своїх братів.

• Любов потрібно виявити в дії, і ця дія є служіння.

• Люби: чим більше ти даси любові іншим, тим більше будеш мати любові сам.

• Діяльна молитва – це любов. Діяльна любов – це служіння.

• Нам не потрібні рушниці і бомби. Щоб перемогти зло, нам потрібні любов і співчуття.

• Кожна справа, що робиться з любов'ю і з відкритим серцем, завжди наближає л ю д и н у д о Б о г а .

• Я знаю напевно лише одне: якщо б люди сильніше любили один одного, наше життя стало б значно кращим.

• Нехай люди бачать доброту, що світиться в тобі, в твоїх очах і в твоєму дружньому привітанні.

• Найважливіші ліки – це ніжна любов і турбота.

• Якщо ви почнете судити людей, у вас не вистачить часу на те, щоб любити їх.

• Страждання може стати шляхом до великої любові й милосердя.

• Легко любити далеких, але не так-то легко полюбити ближніх.

• Маленькі добрі справи, зроблені від великої любові, приносять радість і умиротворення.

• Пекло – це місце, де погано пахне і ніхто нікого не любить.

№ 13, 2010 р.

CTOP. 11

ПАРАДОКС Усі відкриття та досягнення вчених та лікарів останнього часу є наслідком дослідження Божого творіння та Його законів, які існують в природі та Його творінні. Дослідивши хімічні складники існуючих матерій, людина стає творити (так би мовити) щось нове, розуміючи наскільки складні ті чи інші речі, і що самі по собі вони аж ніяк не могли з'явитись. Але разом з тим людина вперто не хоче визнати Бога Творцем і відштовхує Його Слово і тим самим позбавляє себе тих благ, які Бог з ласки Своєї дав через Своє слово. Для такої людини Слово Боже залишається закритим через небажання дослідити його.

ГРІХ — НЕ ЗАБАВКА! У 1920 році Греція воювала з Туреччиною. Король Греції, Александер, постійно перебував під пильною охороною його дбайливих охоронців, побоюючись турецьких агентів. Але він помер на 26 -му році життя; помер не від кулі ворога, не від меча зрадника; його вкусила домашня мавпа, яка щоденно розважала його, з якою він бавився... Так звані великі гріхи є страшні. Але як справа з маленькими гріхами, з «невинними» звичками, з якими люди люблять бавитися? Не одного вони смертельно вкусили, спричинивши вічну загибель душі. Страшний і небезпечний є той гріх, який манить і приваблює до себе, якого смертельне жало

є схованим. Слово Боже ясно говорить: «Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною. Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть» смерть» (Якова 1:14-15). «Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе!» Тебе!» — говорить Давид (Пс. 118:11). «Я буду ходити в невинності серця свого серед дому мого, не поставлю я перед очима своїми речі нікчемної, діло відступства ненавиджу» ненавиджу» (Пс. 100:2-3).

Не втечи від спадщини! Ми часто отримуємо неправдиві чеки, різні листи, які говорять нам, що ми виграли мільйони. Хтось нам дзвонить, що ми отримали спадщину, і багато людей вірять цій неправді і попадаються на такі гачки. Бо якби не вірили, то давно ті обманщики вже вийшли б з бізнесу. Але поряд з тим, Бог без всякого ризику і обману пропонує свою спадщину, але люди часто втікають від неї, подібно як один хлопчик-сирота... Одного разу заможний чоловік повертався до свого дому, перед ним автомобіль збив з дороги хлопчикасироту, який жебрачив. Він лежав побитий на узбіччі дороги. Цей чоловік зупинився, швиденько підібрав

хлопчика, поклав у своє авто і привіз додому. Його жінка-лікар обережно перев'язала йому рани і довший час доглядала за ним, аж поки він повністю одужав. А так як вони не мали своїх дітей, вони вирішили його всиновити. Одного дня ця жіночка попросила хлопчика віднести гроші в аптеку за медичні ліки та бинти. Отримавши таку суму грошей, цей хлопчик з радістю побіг і ніколи не повернувся…

Як усе змогти? Якова 5:16 “…Бо багато може ревна молитва праведного”. Фил. 4:13 “Я все можу в Тім, хто мене підкріпляє”. Ти можеш молитися за все, але це не значить, що завжди буде відповідь позитивна. Фил.4:6,7 “Ні Ні про що не турбуйтеся, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. І мир Божий (що вищий від усякого розуму) хай збереже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі”. Христос колись молився: нехай мине Мене ця чаша, але нехай буде воля Твоя, Отче. Вона Його не пройшла, Він її випив до кінця. Інколи нам хотілося б, щоб щось змінилося, але не раз Господь хоче якраз провести нас через це. Коли ми молимось, завжди даваймо місце волі Божій і це дасть нам мир в наше серце і з Ним ми зможемо усе пройти. Ізраїль мав пройти пустиню, щоб дійти до обітованої землі.

“И насадил Господь Бог рай в Едеме на востоке; и поместил там человека, которого создал”, сказано в Быт. 2:8. Поскольку Адам и Ева описываются как реальные люди с реальными детьми, от которых произошел весь род человеческий (Быт. 5:1; 1 Пар. 1:1; Лк. 3:38; Рим.

5:12), предполагается также, что фактически существовал и сад Едемский. В самом деле, в Библии говорится о нем, как о реальном месте на Земле, где было множество деревьев и других растений, а также и животных. В нем текли реки и имелись врата (Быт. 2 - 3). Однако критики указывают на отсутствие археологических данных о существовании такого места. Они приходят к выводу, что повествование о Едеме есть просто миф. Доводы о реальности Едемского сада. Тем не менее весомые свидетельства в подтверждение реального существования сада Едемского имеются в различных источниках. Так как в Писании сказано, что Господь после грехопадения людей лишил их доступа в сад Едемский, христиане не могут рассчитывать, что в этом месте будут сделаны какие-то археологические находки (Быт. 3:24). Нет никаких указаний на то, что Адам и Ева изготовляли керамику или строили долговечные здания. Все, что могло остаться от сада Едемского, должен был разрушить потоп, наводнивший землю (Быт. 6 – 9; 2 Пет. 3: 5-6).

Библия дает прямые указания на местонахождение сада, поскольку две реки (из упомянутых в ней) существуют по прежнему – это Тигр (Хиддекель) и Евфрат (Быт. 2:14). Даже если эти реки после потопа изменили русло, само упоминание именно этих названий рек доказывает, что священнописатель был уверен в реальном существовании данной местности. Библия даже уточняет, что речь идет об Ассирии (Быт. 2:14); это тер р ито р ия со врем енно го Ирака. О б с у ж д е н и я и с то р и чес ко й р еал ь нос т и Адама и Евы. Имеется множество свидетельств того, что это были первые человеческие существа и реальные прародители всего рода человеческого. Реально существующим людям нужно реально существующее место для жизни. Библия указывает в качестве такого места сад, который Бог насадил в Едеме (Быт. 2:8). В Новом Завете события, произошедшие в Едеме, упоминаются в качестве подлинно исторических. В Писании говорится о сотворении

Адама и Евы (Мф. 19:4; 1 Тим. 2:13) и об их грехопадении (1 Тим. 2:14; Рим. 5:12). Но ведь эти реальные исторические события должны были происходить в реальном географическом месте. Писание подтверждает, что Бог однажды вернет людей в их реальных воскрешенных телах в реальный возрожденный рай (Рим. 8:18-23; Отк. 21 – 22). Но что есть реальный возвращенный рай, если не было реально утерянного рая? Заключение. Для тех, кто хоть сколько-то доверяет библейскому повествованию, свидетельства реальности Едема чрезвычайно весомы. Это место неразрывно связано с центральными доктринами христианского вероучения, такими как сотворение реального первого человека, грехопадение и воскресение, которые еще сильнее подчеркивают значение Едема. Отрицать реальность Едема – значит о твер гать краеуго льный кам ень основополагающих библейских доктрин, который зиждется на весомых свидетельствах.

Слава Богу! Дорога Місія, дорогі брати та сестри в Господі нашом у Ісусі Христі! Хочу подякувати вам за ваші молитви і за ваш труд, який ви несете на славу Богу нашому і Творцю в ім’я Господа нашого Ісуса Христа. Мир Вам. Отримав від вас газету “Відродження”, прочитав її і був дуже радий відчути Духом Святим роботу Господа нашого, яку Він робить через своїх дітей. Читаючи, я отримую підтримку в дусі і щиро дякую мого Творця за Вас і прошу, щоб Господь дав вам сили в вашому труді на Його ниві. Бо жниво дозріло, а так мало робітників на ниві Господній. Бо навіть і тут, на цьому місці, між цими стінами так багато роботи і так багато людей, які не прийняли Христа Ісуса в своє життя. Деякі навіть не хочуть слухати, але Слава Богу й за це, бо Він усе контролює в Своїх руках, і одного дня й вони повірять і приймуть Його у своє життя. Бо в минулому я теж такий був, але подяка Господу, що по Його благодаті і милості Він спас і мене. Його милість продовжується й до цього часу, бо Він є Господь милостивий, але суворий. Я хотів би коротко поділитися свідченням із свого життя, як мене Бог зберіг від смерті фізичної, а також — духовної.

Одного літнього дня, в червні 2007 року, коли я вперше був відправлений в тюрму за свої вчинки. Я відбував свій термін ув'язнення, проходили дні за днями, і одного разу нас вивезли на трасу для збирання сміття, того дня я мав із собою радіоприймач і слухав світську станцію, я навіть пам'ятаю, то була пісня з музикою в стилі “рок”, на що багато людей нині ведуться. Ми переходили на другий бік траси в напрямку нашого автобуса. Ми всі так проходили по черзі, і я був останній. Коли я ступив два кроки, то почув як хтось крикнув моє ім'я “Андрій”. Я обернувся, щоб подивитися в чому справа (чому вони кричать), то побачив автомобіль, який із швидкістю 50-60 миль летів на мене. Я тоді спробував відскочити вбік, але автомобіль так само змінив напрямок, намагаючись мене об'їхати. Вийшло так, що ми зійшлися в одній лінії, і я потрапив під удар того автомобіля. Після удару я упав на середину шосе, але по милості Божій, Бог дав мені сили одразу відповзти вбік. Після того, як я проповз три кроки, по тому місці, де я лежав, промчав інший автомобіль. Я пам'ятаю, як я лежав і дивився на небо, тоді був сонячний день, небо тоді було таке чудове. І я, дивлячись на небо, подумав — от і все, я вже доплигався. Мій час прийшов. Я задав собі питання і зрозумів, що я ще не готовий помирати, мені тоді

було всього 20 років. Коли мене привезли до лікарні, то зробили знімки мого тіла, кісток. Прийшов лікар і сказав, що нічого поламаного нема, тільки декілька подряпин на тілі. Пробувши у лікарні п'ять годин, я потім на обох моїх ногах вийшов і пішов, розказуючи, що Господь мене зберіг від каліцтва, а головне — від смерті. Бо Його милість, любов і добрість до душі велика! І в даний час я дуже вдячний Йому, моєму Спасителю, Наставнику і Месії за спасіння, яке Він дарував мені. Хоч я і не заслуговую цього всього, що Він робить в моєму житті. І за все Йому слава і хвала, честь, поклоніння, подяка, алілуя, амінь! Перебуваючи ще на цьому місці до суду, який має бути (це останній суд), хотів би, щоб ви підтримали мене в молитві перед нашим Господом Богом і Творцем неба і землі, всього видимого і невидимого, щоб в скорому часі мені вийти із тюремних стін і повернутися до своєї сім’ї в North Carolina, бо я вірую і знаю, що Бог сильний це зробити. Дякую за все Богу і вам, нехай вас благословить Господь і воздасть сторицею за ваш труд. З Богом, до зустрічі, якщо не на землі, то в небесах точно, у ніг нашого Господа Саваота.

Проповедникам на заметку

Едемский сад

Наша Пошта

Норман Гайслер Энциклопедия христианской апологетики

Ваш брат в Господі Андрій Вознюк.

№ 132, 2010 р.

CTOP. 12

ПОЛЬЩА

США

У Польщі з'явилася найвища в світі статуя Ісуса Христа. Ідея створити найвищу в світі статую Ісуса Христа народилася ще в 2007-му році. Жителі польського міста Свебодзін вирішили встановити рекорд і задумали звести монумент заввишки в 51 метр (нагадаємо: прототипом статуї в польському місті став монумент Христа-Спасителя в Ріо-де-Жанейро висотою в 38 метрів). 6 листопада місцеві жителі встановили останній елемент скульптури – голову Христа з двометровою короною. Закінчити роботи могли б і раніше. Спочатку планувалося створити найвищу статую Ісуса Христа в кінці 2007-го. Але як водиться, завадили бюрократичні зволікання, погодні та технічні умови. Тепер же, коли найвища статуя Ісуса Христа благополучно встановлена, мешканці польського міста Свебодзін можуть зітхнути спокійно. Потік туристів, охочих побачити дивомонумент, місту забезпечений. http://kp.ru/daily/24587.3/756039/

В Іраку розстріляли двох християн 16 листопада. В іракському місті Мосул двох християн було розстріляно з автоматичної зброї у дворі приватного будинку, повідомляє Бі-бі-сі. «Багато християн змучені і просто хочуть поїхати, оскільки вже втратили відчуття своєї країни в атмосфері радикалізму», - сказав архієпископ Багдада, коментуючи цю ситуацію. Раніше «Газета.Ru» повідомляла, що лідер іракських християн у Великобританії сказав, що він радить своїм одновірцям покинути країну. http://www.newsmarket.com.ua/2010/11/10027610/v-iratsi-rozstrilyali-dvoh-hristiyan

АНГЛІЯ П'ятидесятників в Англії карають за несхвалення гомосексуалістів. У праві на виховання дітей було відмовлено темношкірій подружній парі християн-п’ятидесятників Джонсів через те, що в ході співбесіди вони заявили, що у відповідності зі своїми релігійними переконаннями гомосексуальні відносини для них неприйнятні. У міській раді їх хотіли переконати, що вони повинні говорити дітям, що бути гомосексуалістом це нормально, але Джонс відповів відмовою, пояснивши, що не може цього зробити ні з моральної, ні з духовної точок зору. Цей правовий конфлікт отримав у Великобританії широкого розголосу, оскільки закони про захист прав сексуальних меншин увійшли в протиріччя із законами про свободу совісті та релігійних переконань. На захист ущемленої в правах подружньої пари п'ятидесятників публічно виступили багато священиків Англіканської церкви, у тому числі колишній архієпископ Кентерберійський лорд Кері, який висловився проти одностатевих шлюбів і гомосексуалізму. Якщо рішення буде не на користь християн, то на думку пасторів, наслідки цього можуть бути руйнівними для християн Великобританії, які можуть остаточно позбутися можливості публічно висловлювати свої релігійні переконання. Більшість важких дітей британського суспільства можуть опинитися поза рамками всіх християнських сімей просто тому, що вони не схвалюють гомосексуалізм.

Дорогі християни, ми святкуємо Різдво, нам добре разом молитися і радіти, а скільки зараз у світі наших братів і сестер по вірі терплять поневірянь і знущань, перебувають за Христа у в’язниці! Просимо вас звершити в ваших церквах окрему молитву за наших братів і сестер з інших країн, які потерпають від гоніння, голоду, холоду. Нехай Господь рясно благословить усіх вас! Якщо Ви бажаєте персонально отримувати газету “Відродження”, заповніть цей бланк і відішліть нам.

ПІДПИСНИЙ БЛАНК Так, я бажаю отримувати “Відродження”

Пишіть англійською мовою: FIRST NAME: ____________________________ LAST NAME: ____________________________ ADDRESS: ____________________________ _____________________________ TEL: ( )_________-___________

$ ____ Висилаю мою пожертву на “Відродження” Ваші запитання, пропозиції, відгуки відсилайте на нашy адресy.

Наша адреса: Christian Mission EBENEZER PO Box 12050 Lexington, KY 4058040580-2050 Email: info@cmebenezer.com

Продовжуймо молитись. Не дивлячись на те, що прийшли зміни в конгресі США, де більшість місць зайняли республіканці, це не по винно о слабити наші молитви за цей край. Бо наша надія не на правління, не на людей, а на Бога, який тримає серце царя в руці своїй і ми віримо, що ці зміни можуть дати добрий результат, якщо народ Божий буде молитися. Конгрес до виборів: республіканці — 178, демократи — 257. Конгрес після виборів: республіканці — 242, демократи — 192.

ПАКИСТАН Ісламісти висунули ультиматум президенту Пакистану, вони загрожують суспільним безладдям, анархією, погромами, якщо помилують християнку Азію Бібі, засуджену "за богохульство". Вони наполягають на її страті за те, що вона відмовилася прийняти іслам. Юрби мусульман на вулицях скандують заклики до страти християнки. Чоловік Азії серйозно побоюється за життя родини.

Щира подяка всім читачам “Відродження” за вашу підтримку — молитовну та фінансову! Завдяки нашій спільній праці вже тут на землі ми можемо бачити деякі результати. Щиро вдячні спонсорам за підтримку місіонерів, сиріт, центрів реабілітації, інвалідів та наркоманів. Ми могли годувати дітей-сиріт, допомогти місіонерам придбати будинок для проживання та проведення богослужінь, придбати трок для наметового служіння, придбати нову ділянку з невеличкою хатою для нового реабілітаційного центру. Зробити ремонт житла вдовам, на будівництво молитовних домів, підтримали місіонерську школу і ряд інших потреб на Україні, Молдавії, в Росії та Мексиці, за що щира подяка вам та слава Богу. Нехай би добрий Бог благословив вас, щоб і в наступному новому році ми могли з радістю звершати цю працю, яку Господь наперед приготовив нам. А ми Його раби, щоб чинити Його волю на Божу славу.

Вишліть це разом з Вашою пожертвою

ВАШІ ПОЖЕРТВИ!!! ПОЖЕРТВИ!!! “Різдвяні подарунки”.................$ _________ Дитячі Стежини...........................$___________ ........................$___________ Мексика…………………………..$___________ Мексика…………………………..$___________ Місіонер (ім’я та прізвище)…...$__________

ДітиДіти-сироти............…………...$__________ Медичний Реаб. Центр……….$__________ НаркоНарко-Алко Реаб. Центр……...$__________ Де найбільш потрібно……..…. потрібно……..….$__________ ……..….$__________ “ВІДРОДЖЕННЯ’’……............$__________ Відповідальний за випуск: Павло Чубарук, тел. (859)552(859)552-0596. Відповідальна за розповсюдження: Людмила Леськів, тел. (859)421(859)421-6185. тел.:: ((704)303 704)303--9453, ee--mail:giva.nadiya@gmail.com Коректура: Геннадій Андросов, тел.

704)303 Дизайнер: Алекс Чубарук e-mail: alex@cmebenezer.com

Газета видається за рахунок добровільних пожертвувань читачів. Редакція не завжди поділяє погляди авторів і залишає за собою право редагувати подані статті.