Вірші про АТО бойова лірика
Київ 2015
Стихи про АТО.indd 1
03.06.2015 1:13:08
УДК 82-14 ББК 84 (Укр) Ш 49
Шупенюк В.В. Ш 49
Вірші про АТО. Бойова лірика / В. В. Шупенюк . - К. : Анва-Принт, 2015. – 48 с. ISBN 978-020-13-7962-4 У цьому виданні зібрано вірші тернопільських авторів про війну з Росією, анексію Криму, героїзм вояків добровольчих батальйонів у боях проти сепаратистів під час АТО на Сході України, присвячені Героям російсько-української війни. УДК 82-14 ББК 84 (Укр)
ISBN 978-020-13-7962-4
Стихи про АТО.indd 2
© Шупенюк В. В., 2015
03.06.2015 1:13:08
Зміст
Запануєм ще ми, браття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 За Україну! . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6 Ваврик Іван . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 Краю мій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 Нікчеми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8 За мить до кулі... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8 Ведмідь і прихвостні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8 З чим солдатам йти на танки? . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9 Під серцем щось коле… . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11 Що буде, як війни зірветься динаміт? . . . . . . . . . . . . . 12 Мій Боже, зглянься на країну . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12 Болить душа за Україну . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13 Нас не подолати! . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14 Бережіть батьківщину . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14 Заберіть свої руки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15 Схаменися, брате! . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16 Вставай, народе! . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16 Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17 Докір Путіну . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17 Іде війна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18 Пам’ятай, що ти людина . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19 Перевертні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19 Тінь орла . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20 Весна без змін на фронті . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21 Воїн на кордоні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21 Рідна Україна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22 Випрям коліно . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23 Герої не вмирають! . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23 Щоб Господь вберіг . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24 Молитва за Україну . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25 Уставаймо, братчики, до гурту! . . . . . . . . . . . . . . . . . 25
Стихи про АТО.indd 3
03.06.2015 1:13:08
За що підтримали тирана? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26 Мами у Бога благають… . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27 Ми з тобою однієї крові . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28 Моя Україна! . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29 Тримайтесь, братики… . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29 Я повернусь… . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30 На війну . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30 Героїчне летовище . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31 Ми вже ніколи друзями не станем . . . . . . . . . . . . . . . 32 Пісня про правнука . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34 Повертайтесь живими . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35 Савур-Могила . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35 Як повернусь з війни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36 Відродження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36 Герої чотирнадцятого року . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37 Назад нам разом вже не йти . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38 Загинув, захищаючи Вітчизну . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39 Нація лицарів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40 Зійшлися тисячі синів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40 Без Батьківщини не треба і нас . . . . . . . . . . . . . . . . . 42 Материнська печаль . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43 Нічні тривоги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44 Українці — не мішені! . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44 Весна без змін на фронті . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45 Веде Шухевич . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
Стихи про АТО.indd 4
03.06.2015 1:13:08
бойова лірика
Запануєм ще ми, браття Я молюся за Вкраїну Щодня, щохвилини. Прости же нам, Боже милий, Всі наші провини. Пошли же нам, українцям, Єдності та волі. Бо пролилося сьогодні Крові в нас доволі. Покарай усіх бандитів, Що люд обікрали, Розвалили підприємства, Роботу забрали. А сьогодні вже стріляють У мирний наш нарід. Гинуть люди на Вкраїні, Народ весь страждає. Дай розуму окупантам, Хай покинуть зброю. Бо долари їм криваві Не дадуть спокою. Хай покине Україну Ворог наш проклятий, Бо в терпінні народ бідний Буде ще багатий. Нехай Путін своїх «граждан» В нас не захищає. Бо ніхто на них сьогодні Тут не нападає. Ті, хто хоче України, На захід втекають, І бандерівці сердечно Їм допомагають. Хай забере собі Путін, Тих, хто за Росію. Їх поселить Жириновський В Магадан допіру. Захисти нас, Боже милий, Від злої Росії, Бо весь світ нас розуміє, Що ми ніц не винні. -5-
Стихи про АТО.indd 5
03.06.2015 1:13:08
Вірші про АТО
Запануєм ще ми, браття, Та й всі дружні будем. А ту путінську Росію Повік не забудем! Ірина Попова
За Україну! Богородице Діво Свята, Не дай Україні страждати, Дай сили розуму і мудрості Ту війну страшну подолати. Щоденно наші кров проливають На полі бою за державу свою, Пресвятая Діво Маріє, Молю: захисти державу мою. Отче Небесний, просимо й Тебе: Відведи від України ворога геть, Нехай бандити в Росії ганяють, А в нашому краю хай не стріляють. Хай танки й бетеери не роз’їжджають, Хай ворожі літаки не літають, Хай не здригається від гулу земля, Хай небо чисте над нами сія. Моляться люди у поті чола І помочі просять в Небесного Отця: Отче Всесильний, всії святі, Нам Україну — рідний край — вбережіть. Пресвятая Царице, Матінко небес, На тебе уповає народ український увесь. В молитвах щоденних просимо: допоможи Нашу Україну милу, рідну спасти. Хай злі окупанти з тим змиряться, Що Україна до них не буде вертаться. Україна незалежною та вільною стала, На ворога жорстокого вона наплювала. Путіне, не цар ти, схаменися, За розум, поки не пізно, візьмися. Народ тебе, враже, прокляне, Кров, пролита марно, не пройде. Солдати у могилах лежать, -6-
Стихи про АТО.indd 6
03.06.2015 1:13:08
бойова лірика
Їм жити б і жити, дітей ростити. Та ворог лютує, народ убиває, Не знає, що кара небесна його чекає. Лідія Бульчакс
Ваврик Іван Обложена ворогами Рідна Україна, Роздирає нашу землю Клята москалина. Роздирає хамовито, Закон помирає. А тим часом нагла брехня По світу гуляє. Світ слухає — дивується Брехні окупанта. А він топче нашу землю, І грабує банда. Та нічого, ми стерпимо, Ще наш час настане І поженем окупантів До їхньої брами. Іван Ваврик
Краю мій Та не однаково мені, Що Крим забрали москалі, А люди бідні повтікали, Хати свої позалишали. Півострів вже Росії віддали. Де ж ми розум свій тримали, Скажіть нам, добрі люди, Що то далі з нами буде? Є довкола нас кордони, Конституція, закони. Та нема в нас оборони Захистити всі свободи. Де ж керівники держави, -7-
Стихи про АТО.indd 7
03.06.2015 1:13:08
Вірші про АТО
Щоб робити добрі справи? Не думали головою — Землю свою віддали без бою. Чому місяці чекали, Щоби її у нас відібрали? Чом Вкраїну не збудили, Щоб шляхи всі перекрили? Боже, москаль Крим відняв, А нам дулю показав. Землю нашу захопив, Світ війною заразив. Стефанія Вдович
Нікчеми Ці «гради» в діючих дитячих установах… Як хлопцям нашим діяти в таких умовах? Вже мирні мешканці нікчемам є щитами Як бути з боягузами і що робити з вами? Відсутність честі — це від боягуза-путі. Нічого, знищимо вас, не будуть забуті Всі злочини. Їх не пробачим боягузам. Вам, Героям України слава! І смерть ворогам! Любомир Гардецький
За мить до кулі... За мить до кулі — передам свого серця вічність. За мить до раю — спалахну поцілунком неба. За мить до завтра — надіп’ємо незнану ніжність. За мить до сина — перевтілюся вперше у тебе. Олег Герман
Ведмідь і прихвостні Знов люто заревів Ведмідь З кремлівського барлогу — І всі з віддалених угідь Зірвалися на ноги. -8-
Стихи про АТО.indd 8
03.06.2015 1:13:09
бойова лірика
Ледь загорілася зоря — Прибігли генерали До свого батюшки-царя І на коліна впали. Дрібненькі прихвостні-царі, Помічники вухаті В жертву гострючі пазурі Готові вмить запхати. З очей — блискавиці вогню На всю ведмежу зграю. Отримали наказ: в броню І — до чужого краю! Усі дістали апетит, Всі захотіли їсти І, втративши останній встид, За загородь полізли. В чужу кошару подались, Де мирнії ягнята. Кремлівський гаспид на чолі Стовповиська затятого. Та дуже шуму наробили, Бо клацали зубами. Господарі у дзвін забили, На захист разом стали. Натуру знаючи ведмежу, Загарбницькі звичаї, Не допустили, щоб за межу Ступила хижа зграя. Хоч ми і доброї натури, Але Ведмедю, звісно, Поможем вилізти зі шкури, Як стане йому тісно. Орест Голик
З чим солдатам йти на танки? Вже летять з телеекрана Все тривожні вісті: У нас армія погана, Війська тисяч двісті. Воювати не готові, -9-
Стихи про АТО.indd 9
03.06.2015 1:13:09
Вірші про АТО
Армію розкрали, У цім винні лиш військові, Що пости високі мали. Все почалось з президента, А за ним йшли генерали. Знищили вони дощенту Армію свою, продали Собі ж землі, а техніку На металобрухт здавали, У той час котеджі-замки Хутко будували. Влада корумпована Від верху до низу. Легко собі наживалась — Нам робила кризу. А сусіди наші справно За цим слідкували, На проблемі мови легко Руки нагрівали. Тій Москві служили вірно Українські «дяді», Які й нині ще сидять У Верховній Раді. Кривавого ми прогнали, Мало не убили, Якби ж справне військо мали, В дурнях не ходили б Нині. З болем дивимось новини. Чого ми чекаєм? Чи останньої години? Он Крим відбирають! Керманичі безпорадні, Не зна, що робити. Наші хлопці уже ладні Голіруч їх бити. З чим солдатам йти на танки, На чужі гармати? За чиєсь злодійство мусить Народ весь страждати! Та як би зле не було,
-10-
Стихи про АТО.indd 10
03.06.2015 1:13:09
бойова лірика
Орду ми зупинимо. Війська уже прибуло, Тож ми не загинемо! Завзяття і доблесті Нам не позичати, Богу ми помолимось, Благословить мати. Орест Голик
Під серцем щось коле… Прости мене, мамо, що я забарився — Не вернусь додому, вже дуже втомився. Ти вчора мене на війну проводжала, Вернувся щоб скоро, мені ти бажала. Прости мене, мамо. Вернутись не зможу. І сили вже мало, і шлях не знаходжу. Поліг я навіки у степі чужому, Закрию повіки, не вернусь додому. Прости мене, сина, моя люба ненько, Пробила година, відходжу раненько. Прости мене, мила, ти зіронько ясна, Поцілила куля ворожа завчасно. Разом ми обоє не будем ніколи, Від бою тяжкого під серцем щось коле. Промов щиро, мила, за мене молитву, Ятрить мене рана з недавньої битви. Простіть мене, діти, любого тата, Не будемо разом у будень і свята. Учіться гарненько, бо дуже потрібні Вкраїноньці-неньці людоньки здібні. Востаннє вас, діти, одне ще попрошу Й на тім прощавайте любі, хороші: Запаліть на мій спомин восковії свічі. Від вас вже іду я, відходжу навіки. Орест Голик -11-
Стихи про АТО.indd 11
03.06.2015 1:13:09
Вірші про АТО
Що буде, як війни зірветься динаміт? Зав’язані немовби очі, Забитий кляпом міцно рот. Із тягарем великим за плечима Іду до вас, до всього небайдужий патріот. На жаль, не можу я мовчати І з жахом споглядати це усе. Волати хочеться, кричати. А хтось ще думає, що якось пронесе. В країні стало неспокійно, Надходять вісті дуже злі. Чи почуваємось надійно, Коли чатує ворог біля нашої землі? В повітрі пахне вже війною, Сталеві жорна котяться на нас. Чи станемо могутньою стіною Супроти ворога підступного в цей час? Щораз гучніші чуємо погрози, Що долітають із червоного Кремля, І москалячі бачить світ курйози, Від жаху та обману вже здригається земля. На превеликий дуже жаль, Повільно в світі б’ють тривогу, А до зубів озброєний москаль Торує танками в цей час до нас дорогу. З нерозумінням дивним світ Та ще й шоковано на все це споглядає. Що буде, як війни зірветься динаміт? Хіба до розуму назад шляху немає? То хто кривавий зможе відвернути Від України нашої багнет? Про це старається збагнути Душею розтривожений поет. Орест Голик
Мій Боже, зглянься на країну Надворі ніч… Вже скоро північ. А зранку… Що чекає зранку нас? Чи буде мир і спокій у країні, -12-
Стихи про АТО.indd 12
03.06.2015 1:13:09
бойова лірика
Чи той москаль вже справді хоче задушити нас? Навіщо, Боже, дав таких сусідів? Чим завинила Україна, Ти скажи? Ми тільки хочемо спокою й миру, Щоб діти і онуки у добрі жили. Щоби при владі не бандити були, Щоби корупція згнила повік, Щоб добре вчились, гідно працювали І зарплатню отримували так, як слід. За те, щоб мати була дома, Щоб батько заробляв не там, а тут, Щоб гордо ми вітались «Слава Україні!» І вічно пам’ятали про Героїв Крут. За те на смерть пішла Небесна Сотня, Та юнь, той цвіт, Герої наші назавжди. А та потвора хоче все зламати І брудним чоботом кордон наш перейти?! Мій Боже, зглянься на країну, Ти Україну захисти. Не хочемо ми воювати, А хочем спокою і миру назавжди. Ми до молитви разом станем, На руку вервичку візьмем. Молитву щиро, величаво До Тебе, Господи, пошлем. Дай розуму тим можновладцям, Дай сили розсудити все. О, Матінко, тебе благаєм, Народ вкраїнський під покров візьми. Орест Дзіндзяк
Болить душа за Україну Прорізавсь голос чийсь сердитий, В тумані тишу роздира: То знов привезли дітей убитих Зі сходу — з міста і з села. Тож будуть сльози і ридання Коханих, бідних матерів, Бо знову свіже поховання Їх любих, рідних їх синів. Чи довго будемо страждати -13-
Стихи про АТО.indd 13
03.06.2015 1:13:09
Вірші про АТО
Та проливатимемо кров, За рідну землю воювати, Бо ворог лізе знов і знов? В нас військо бідне, майже голе, Бронежилетів, касок в них нема. Та битись з ворогом готові — Болить за Україну в них душа. Орест Дзвінка
Нас не подолати! Дорогі наші хлопці-орлята, Ми слідкуєм за вами щодня, Молим Бога, щоб вас не здолати, Щоб скоріше скінчилась війна. Ми по «телеку» бачим щорання, Як ви билися мужньо вночі, Радості мало, хіба що страждання Але раді, що ви ще живі. Бо багато з вас, хлопці, ранені І багато лежить у землі, Вас оплакують рідні й кохані, Москалів проклинають в Кремлі. Тож вертайтеся, діти, живими, Щоб усмішка була на лиці, Вас чекають кохані і мами Та ще в декого діти малі. Орест Дзвінка
Бережіть батьківщину У полум’ї війни ізнову Моя згорьована земля. Ми хочем миру, а над нами Нависла третя світова. Наші діди заповідали, -14-
Стихи про АТО.indd 14
03.06.2015 1:13:09
бойова лірика
Що мир — завжди понад усе. На жаль (і це усі відчули), Війна нам дивиться в лице. Це «старший брат», який у другій Із нами разом воював, Усе забув, усе спотворив І кров’ю все переписав. Скільки землі Росії треба? Чи є в загарбників межа? Спитайте там, де гинуть люди, І прощення цьому нема. Спитайте в тих, хто залишився Навік калікою, чи тих, Хто втратив найдорожче — сина, Чи в кого дім в руїнах зник. Тому ж, хто в зраді буде жити Й подалі совість заховав, Нехай насняться всі, хто вбитий, Бо він накази віддавав. Герої наші не вмирають І далі житимуть в раю. Хто житиме за них, хай знають, Як землю берегти свою. Оксана Дзьоба
Заберіть свої руки Акації цвіт затьмарює розум, Солодкий п’янить аромат. Весна розцвіла. Уже досить Чужої країни солдат. Нам потрібне сонце, ви його заступили. Нам потрібне повітря, ви забрали його. Так, звичайно, ви зброю купили, Та вам не купити тепло. Нам потрібна воля, ви закували її, Нам потрібне небо, ви хмар напустили. Ви маєте небо і зорі свої, Навіщо вкраїнські ви ріжете крила? Нам потрібна країна - віддайте її, -15-
Стихи про АТО.indd 15
03.06.2015 1:13:09
Вірші про АТО
Хай не буде війни на цім світі. Заберіть з України руки свої, Хай сміється вона у цім цвіті. Оля Дречевич
Схаменися, брате! О великий наш слов’янський брате, доки будеш носа свого пхати у сусідні до тебе держави? Чом ти лізеш не у свої справи? Доки будеш ти в Кремлі сидіти й тішитись, що гинуть людські діти, з проявом «братерської любові» знов купатися у людській крові? Плачуть вдови, матері і діти... Не боїшся в їх сльозах втопитись? Совісті, падлюко, ти не маєш. Чом ти ріки крові проливаєш? Може, досить тобі воювати? Краще б ти почав вже працювати. Поки солдатня твоя воює, решта п’є чи тяжко так бідує. Схаменися, поки ще не пізно, бо як суд прийде великий, грізний, то не допоможуть автомати, будеш сам за все відповідати. Валентина Зайцева
Вставай, народе! Вставай, народе, Вставай зі сну За Україну, За молоду! Повстань із рабства, Бо ти ж не раб, Дай бій поганству, Наведи лад. У своїй хаті -16-
Стихи про АТО.indd 16
03.06.2015 1:13:09
бойова лірика
Твори, пануй, А не у наймах Чужих гаруй. Прокиньсь, народе, Бо вже пора. Інакше буде Тобі ганьба. Бо ти є гордий, Вільний, як птах. Хай квітне радість В твоїх очах! Богдан Кліщ
Україні Україно моя молодая, Чорнобривцями вквітчаний шлях, По якім ти так гордо ступаєш, Бо в минуле нема вороття. У минулому гасли надії, Розривались від болю серця. І невинні, окрилені мрії Зазнавали гіркого кінця. Україно, моя Батьківщино, Синьоока красуне моя, Я до тебе, кохана, полину Тихим плескотом діда Дніпра. Україно моя, рідна мати, Нас теплом своїм огорни, Научи, як в любові зростати, І крізь терни до світла веди. Богдан Кліщ
Докір Путіну Я не зумію нелюду сказати «пане», Хай мучить деспот нас до крові, Та перед дурнем не впадемо у поклоні. Звертаюся до вас, але… Чому ж до «вас»? До тебе! Знову невинних в нас забрало небо. -17-
Стихи про АТО.indd 17
03.06.2015 1:13:09
Вірші про АТО
Знов плаче українська вся родина. Я вже не впевнена, що ти — людина. Зустрінься поглядом з очима болю, А не ховайся в темних ти кутках. Ми хочемо від тебе лиш спокою, Ми люди — не ляльки в твоїх руках. Хай бачить світ лиш істинні обличчя, Бо маски зняті з них уже давно. Хай бачить світ, хто ворог, хто — «добыча», Кому всі привілеї в битві цій дано. Й нехай останній лицар на коліна стане — Я не зумію нелюду сказати «пане». Софія Лисиця
Іде війна І знов Майдан в Луганську і Донецьку, Ні, не Майдан — справжнісінька війна! Знов суть свою ворожу і поганську Показує москаль, мов сатана. За Сотнею ще рани кровоточать, А тут нових оплакуєм синів. Скажи, москалю, що від нас ти хочеш, Невже нових жертв сильно захотів? Цвітуть тюльпани чорні в Україні, Зривають їх дружини й матері. «...Присвоїти посмертно...» В домовині Лежить проміння згасло зорі... А блокпости обстрілюють чужинці, Чиєсь дитя стає мішенню знов... Іде війна!.. Іде війна, вкраїнці!.. Іде війна за смерть — не за любов! Знов опустились прапори в скорботі, Усе село прощається з хлоп’ям... І кожен воїн в 45-й роті Дав повну волю тим скупим сльозам... -18-
Стихи про АТО.indd 18
03.06.2015 1:13:09
бойова лірика
Ще вчора він діливсь бронежилетом, Хоч на російській розмовляв пацан... «Женюсь... женюсь, Серега, этим летом, Пусть только разобьем бандитский клан...» …Він повінчався з українським краєм, З калиною у білому вбранні, Яка червоні слізоньки втирає І про любов йому шепоче в сні... Леся Любарська
Пам’ятай, що ти людина Важко буває повірити але ти також людина Списуєш вчинками миті І розтинаєш простір Просто від тебе залежить мій спокій Втягують ніздрі повітря воно для всіх єдине Серце кров’ю залите Як і у кожного поруч Це через тебе мій погляд мокрий В тебе лопата в руках збоку похована людяність На голові припасував вінок Фальшиво-терновий Ця кров стікає по твоїх пальцях Може це нова розвага хвора уява розбурхалась Де той останній крок Прошу ще раз подумай Про тих що не побачать завтра… Мар’яна Магега
Перевертні Жоден звір себе не вкусить, Хіба б геть оскаженів. Хто ж перевертнів примусив Йти війною на батьків? -19-
Стихи про АТО.indd 19
03.06.2015 1:13:09
Вірші про АТО
На своє дитинство миле І на цвинтар край села... Це ж яка нечиста сила За них руку підняла? Невже Путін персонально Їх усіх так залякав, Що завили, як шакали, Бо, мовляв, бракує прав «Русскім» на землі вкраїнській? Тра негайно підмогти! І вже суне чуже військо — Перевдягнені полки... Що цим «радним» — рубль не пахне, Совість втрачена давно. «Дранш вперед! Попрем на Захід Триколірне знамено!» Та я вірю, що манкурти На Господньому суді Не отримають спокути — Будуть в пеклі аж на дні! Богдан Мельничук
Тінь орла Розбурхана Вкраїна, наче штормом, Та знаємо, хто човен розхитав, Хто розпростер над нами крила чорні, Щоби людських позбавити нас прав. Вже тінь орла сягає до столиці І двоголовий гострить пазурі... Народе мій, пора, пора, прокинься, Щоб не загинути в новім ярмі! Байдужих нині не повинно бути, Продовжим справу козаків, УПА, Щоб не змогла ніколи посягнути На Волю нашу Путіна рука. Богдан Мельничук
-20-
Стихи про АТО.indd 20
03.06.2015 1:13:09
бойова лірика
Весна без змін на фронті Алкоголь Гольфстріму стримує риму, Замовкають слова на язиці. Холодний вітер теплого Криму Малює рум’янці на щоці. Відкриті вікна тамують страх, Будинків поранені стіни. Гаряче сонце на небесах На сірій землі випалює тіні. Синє небо пахне горизонтом, Лютий біль стукає в скроні. Весна без змін на фронті. Кожна хвилина нестерпна в полоні. Із криком в очах стримую час, Щоб куля не сягнула мішені. Бо ж у цьому житті кожен із нас Носить серце в нагрудній кишені. Андрій Омельницький
Воїн на кордоні За що стоїш ти на кордоні? За нашу неньку-Україну! До неба простягнув долоні І дивишся на вкрай-руїну. Десь кулі жалять і гранати, А ти іще не знаєш бою, Згадаєш неньку і про тата Й закриєш цей кордон собою. І до останніх крапель крові Стоятимеш за честь та віру. У снах хмарини пурпурові, А тут картину бачиш сіру. І хто з тобою, а хто проти, Не знаєш… Продаються люди. Здається, друг стоїть навпроти, Та цілиться тобі у груди. -21-
Стихи про АТО.indd 21
03.06.2015 1:13:09
Вірші про АТО
Разючий біль, ти без жилета, Незрозумілий бій між вами. Ти опинивсь без пістолета, Рятує лиш молитва мами... Вікторія Палюта
Рідна Україна Люблю тебе, я рідна Україно! Люблю твої я села і міста, За тебе я, моя єдина, В борні віддав би і життя. В труді важкім післявоєннім Промчались юності літа, В житті важкім і злободеннім Чинив я добрії діла. Писав вірші про Україну, Її героїв і народ, Як катував нас до загину Загарбницький московський зброд. Тоді нас звали куркулями, В товарняках везли в сибірську даль. І мерзли руки, вкриті мозолями, Нестерпним болем проривався жаль. Ми вижили, живем і будем жити, І бусурманськая Москва нам не страшна, І з усім світом будемо дружити, «Фашистская Москва нам не нужна». Пішов би я Вкраїну боронити — Та вже старий, не та пора. Хотілося б ще трошечки пожити, Поки сконає Путін - Гітлер номер два, Тоді б віддати душу Богу, А прах віддать святій землі, Щоб помолились люди Богу За мир і спокій на землі. Микола Панькусь Не вернусь додому Не вернусь сьогодні додому, Хіба до неньки в сон прийду, Я, мамо, з неба голубого -22-
Стихи про АТО.indd 22
03.06.2015 1:13:09
бойова лірика
Твою сльозиночку зітру. І не кажи: «Мені не треба Нічого, лиш щоб поруч був…» Ти очі підніми до неба, Щоб рідний погляд я відчув. І в натовпі прошу, благаю: Мене, рідненька, не шукай. Тепер у небесах літаю, А піді мною – рідний край. Допоки будеш мило спати, Я стерегтиму твій поріг, Як і колись промовлю: «Мати!» І упаду тобі до ніг. Вікторія Плюта
Випрям коліно Пів-України втрачаєм, Півславня співаєм… Що ж ми за народ — В багні хоровод? Крим таки здали, В сказі — шакали. Ой, прикро мені, Що все у брехні. Вставай, Україно! Випрям коліно, Дулю ворогам, Правду всім нам. Василь Погорецький
Герої не вмирають! Герої не вмирають! І не меркне їхня зоря! Вони як підсніжники — в зимі воскресають, Їхній подвиг — квітуча весна! Герої не вмирають! Як не вмре ніколи любов, -23-
Стихи про АТО.indd 23
03.06.2015 1:13:09
Вірші про АТО
Вони як підсніжники - в зимі воскресають, Але не білі — червоні як кров... Герої не вмирають! Бо куля душі невбива... Вони як підсніжники — в зимі воскресають, Безсмертне є їхнє життя! Герої не вмирають! І кожен про це пам’ятай! Рабів до Раю не пускають! Героям призначений Рай! Петро Половко
Щоб Господь вберіг Поглянь-но, друже, в весняну блакить, На всю красу моєї України. О, як не хочу я, щоби в єдину мить, Від цього залишилися руїни. Смотри, мой друг, весна уже пришла, Какая красота в твоей России! О, как я не хочу, чтобы война, Затмила солнце в мирном небе синем. Летять лелеки з далечі доріг, До рідних гнізд своєї Батьківщини. Їм лиш потрібно, щоб Господь вберіг Від куль і крові, від страждань невинних. Ты не стреляй, солдат, ведь должен же понять, Что жизнь дана нам всем от Бога. За всё мы вместе будем отвечать, Когда в последнюю пойдем дорогу. Погляньте, люди, на красу життя, Образи давні всім пора забути. Щоб не було запізним каяття, Бо втрачене не можна повернути. Надія Репецька -24-
Стихи про АТО.indd 24
03.06.2015 1:13:09
бойова лірика
Молитва за Україну О, Боже ласкавий, з високого неба, Послухай молитву й благання до Тебе. Спаси Україну від злої навали, Щоб більше дітей батьки не ховали. В молитві до Тебе всі руки складаєм, Стоїмо на колінах, всі щиро благаєм: Не дай рідну землю розділити й забрати, Не дозволь в Україні знов кров проливати. Захисти нас, Ісусе, єдина надіє, І Ти, Непорочна Діво Маріє. Послухай моління наших сердець, Інакше прийде Україні кінець. Не дозволь чужинцям рідну землю топтати, Не дозволь матерям сльози знов проливати. Захисти нас любов’ю і віру нам дай. Щиро молиться нині український наш край! В дні великого посту, в час молитви і віри, Прибігаєм до Тебе, Мати Божа Маріє, Просим щиро і молим гіркими сльозами: Заступися, Небесна Царице, за нами. Марія Сковронська
Уставаймо, братчики, до гурту! Перестаньте плакати і нити: Дух Свободи в серці не зачах! Україну треба боронити У борні, у праці, у піснях. Хай душею вкладена у лепті Частка віри наближає час, У який воєнний подих смерті Відійде в Московію від нас. Уставаймо, братчики, до гурту Захищати гори, степ, розмай. Заспіваєм про калину й руту, -25-
Стихи про АТО.indd 25
03.06.2015 1:13:09
Вірші про АТО
Славнем возвеличимо наш край. Хай відчують підлі московити, Що Вкраїна — справжній Божий дар, Тут не будуть правити рашисти І не приживеться тут сєпар. Ми в Бандери наберемось духу: Не тавро — національний змаг! Один з одним і рука за руку — Піднімаймо синьо-жовтий стяг! Попри всі ворожі зазіхання, Хай яким там видається зло — Докладемо всі наші старання Й переможем путінське х*йло! Павло Стрипник
За що підтримали тирана? За що підтримали тирана? Чому до нас з війною йдете? Іще болить народна рана, А Ви знов смерті нам несете? Ми не загарбники й не вбивці! Ми любимо свою державу! Чому загинули сміливці? Не віднімайте їхню славу. Ми мову нашу солов’їну, Для себе вірно обираєм! Ми не розділимо країну! Ми суверенність захищаєм! У нас давно свої герої. І ми в них вірим й пам’ятаєм. За що взялися ви до зброї? За те, що волю не втрачаєм! Чому ви нас не захистили? Коли простих людей вбивали. Ви також рили нам могили? І Україну розділяли. -26-
Стихи про АТО.indd 26
03.06.2015 1:13:10
бойова лірика
Прийшли, коли народ у смуті, Щоб свій шматок мерщій урвати. Сказали, що ми майдануті, І нас потрібно убивати. За те, що у своїй країні, Ми хочем жити просто краще, Щоб спокій в кожній був родині, Ми не розділимось нізащо! Віта Стронська
Мами у Бога благають… Чекають синів своїх мами, І молятся день і ніч. Молитвами зцілюють рани, Запалюють тисячі свіч. У Бога благають спасіння В молитвах за рідних дітей. Повернення, благословіння, Та теплих, спокійних ночей. Благають, щоб все закінчилось, Щоб більше не було війни. Щоб крові на землю не лилось І були живими сини. Так молятся слізно і щиро, Що чує це навіть земля. Вона ж бо зиму не пустила, Щоб снігом не вкрила поля. Щоб ночі не так холодили Й солдатам було тепліш. У Бога мами просили, Щоб діти вертались скоріш! Заплакані, стомлені очі, Молитви святий оберіг. -27-
Стихи про АТО.indd 27
03.06.2015 1:13:10
Вірші про АТО
Матусі недоспані ночі — Повернуть з далеких доріг. Повернуть у батьківську хату У темряві шлях осяють Життя збережуть солдату. Бо мами у Бога благають... Віта Стронська
Ми з тобою однієї крові Ми з тобою одної крові. Ти став рідним мені, солдате! Я пишаюсь, мій брате тобою. Ти у бій пішов нас захищати. Ти молитву народу відчуєш, Вона буде, мов щит, закривати. Знаю, зараз в окопах ночуєш Знаю, мусиш за нас убивати. Ти пробач за холодні ночі, Ти пробач, що недоїдаєш. Я підтримати тебе хочу, Сподіваюсь, ти відчуваєш. Скоро ти повернешся додому І домівка тебе зігріє. Зніме тяжкість війни і втому, Так, як дім тільки рідний вміє. Повернешся в свою родину, Та з роками війну не забудеш. Правду скажеш на всю Україну, Бо боятись ти вже не будеш. Віта Стронська
-28-
Стихи про АТО.indd 28
03.06.2015 1:13:10
бойова лірика
Моя Україна! Моя Україна встала з колін, Вона подолає всі стіни. І стане країною серед країн, Відродиться під час руїни. Всі разом — ми сила, єдина сім’я! Всі разом — майбутнє держави! Зберемо насіння з святого зерна, Важливі розв‘яжемо справи. Давай допоможемо відсічі дать, Щоб не позирали лукаві. У всесвіті кожному треба сказать — Живемо у вільній державі! Якщо пам’ятатиме кожен із нас, Шевченка слова невмирущі, Настане нової країни час! Прозріють усі невидющі... Віта Стронська
Тримайтесь, братики… Тримайтесь, братики! Ми з вами У цей страшний, болючий час. Ви стали нам захисниками, Ми щиро молимось за вас. Вертайтесь, рідненькі, живими! Хай янголи вас захищають, Своїми крилами святими Від куль ворожих закривають. Молитва матерів країни Стане всім ворогам стіною... Вертайтесь, рідні, до родини, Вертайтесь мирною порою. Не хочемо війни страшної, Не треба чорних нам могил Не треба люті нам чужої — У світі хай панує мир! -29-
Стихи про АТО.indd 29
03.06.2015 1:13:10
Вірші про АТО
Не сміють наших убивати... Вся Україна проклене! Тримайтесь, дорогі солдати, Їх Божа кара не мине! Віта Стронська
Я повернусь… Лебідко моя, я скоро вернуся, Неначе у перше тебе обійму. Я з ворогом лютим за правду борюся, І тільки тобою зараз живу. Кохана моя, ти не плач, не журися! Мене береже молитва свята. Ти вір в перемогу й за мене молися, Молися, кохана моя золота! Не плач, я благаю, бо серденько рветься. Твій біль відчуваю, але не боюсь. Все скоро закінчится — спокій вернется, І я, моя мила, до тебе вернусь. Та ми заживемо у вільній країні, У мирі зростити щасливих дітей! За це віддаю свою честь Україні! За віру! За правду! За наших людей! Віта Стронська
На війну Вибач, кохана, я не завітаю, Не поцілую і не обійму. Мій ешелон ще на світанку вирушає — Тільки не плач, я їду на війну. А пам’ятаєш, ми були щасливі, Сміялася ти в мене на руках. Та біль. Країна у кривавій зливі. Молись, я прилечу до тебе в снах. Пробачте, мамо, я не прийду на вечерю, -30-
Стихи про АТО.indd 30
03.06.2015 1:13:10
бойова лірика
Не лийте сльози, серце не міцне. Хтось мусить захищати рідну землю — Для цього доля вибрала мене. Не треба, не кидайтеся додолу, Лиш тільки вірте у щасливі дні. Моліться, щоб вернувся я додому Живий, а не у цинковій труні. Батьку, пробачте, зараз чи ніколи — Ви ж бачите самі усю біду. Ми діти України, ми соколи — У шию гнатимемо ворога орду. Згадайте, ви ж самі мені казали: «Країну захищай — вона свята». Пильнуйте маму, що би там не стало, І бережіть її — вона у нас одна. Пробач мені і ти, мій менший брате, Найближчим часом не зіграємо в м’яча. Так сталося — я їду воювати. Сам зрозумій, назад шляху нема. Тобі ж передаю я естафету: Будь сильним й бережи сім’ю. Так важко покидати рідну хату, А ви ж моліться — я до вас верну. Володимир Ухач
Героїчне летовище Кров’ю кипить скарлючений бетон, по злітній смузі рикошетні петлі. Мов горда Січ, стоїть аеродром — твердиня волі у самому пеклі. З усіх сторін диявольські полки гатять тротилом по фортеці неба і «кіборгами» звуться козаки, яким, крім волі, нічого не треба. -31-
Стихи про АТО.indd 31
03.06.2015 1:13:10
Вірші про АТО
Тут найкоротший шлях у небеса, найгарячіше місце на планеті, плацдарм свободи — злітна полоса під перехресним смерчем кулеметів. Вкраїнський стяг летовище вкрива, а бастіони мужності — руїни лаштують пастку смерті ворогам, голосять гучно славу Україні! Ігор Федчишин
Ми вже ніколи друзями не станем О, Україно! Безталанна мати, ти знов палаєш у вогні війни і той, кого ти називала братом, підступно вдерся на твої лани. Стріляє, топче, нищить все довкола, п’є кров людську, неначе вовкулак, конвої смерті засилає й болю і підло бреше, сміючись в кулак. Згоряють ночі в реактивнім гулі, здригається земля від гаубиць. місяць повис на танковому дулі, зорі в окопах тихо впали ниць. Першу зірницю розстріляли «гради». навіть не давши очі їй відкрить, вступили «смерчі» в гуркіт канонади, змішавши з кров’ю землю і блакить. Завили міни злісно наостанок, немов й собі змагаючись у злі, тримавсь за груди ранений світанок, сповзав на обрій по кривавім тлі. А небо, продірявлене навиліт, котило сонця обгорілий перст. Падав літак, тілами пасажирів засіяв поле на десятки верст. А ті ординці, заслані зі Сходу, з трупних шматків здирали, як вовки, вцілілі речі. Вбивці і заброди «трофеї» пакували в рюкзаки... -32-
Стихи про АТО.indd 32
03.06.2015 1:13:10
бойова лірика
І це слов’яни? Іродові діти. Спаси й помилуй від таких братів! Наші шляхи ще розійшлись тим літом, як палив Київ Юріїв Андрій*. Жорстокості, підступності і хамства в слов’янській крові зроду не було, хто ви насправді розберіться, панство, бо видається, що орда давно. Ми вже ніколи друзями не станем, помежи нас окопи, «їжаки», помежи нас загиблі тисячами і ваші, й наші мертві юнаки. Помежи нас зловіщі залпи «градів», снарядна буря, мінометний гул, глумливі полонельницькі паради, жорстокості і підлості розгул. Помежи нас ота границя волі, яку вам перейти ми не дамо, помежи нас ріка людської крові, в якій ваш «мір» купається давно. Помежи нас могили і кургани, помежи нас підступність і брехня. Ми вже ніколи друзями не станем, бо козакам бандюги не рівня! Пробився промінь крізь тенета диму та освітив далекі рубежі під Іловайськ і на Савур-могилу — окопи, батареї, бліндажі. Відважні прикордоннії застави та батальйони воїв на броні, і блок-пости, над блок-постами стяги, Донецьк, Луганськ, Новоазовськ в огні. А по дорогах валки волонтерів, до смільчаків крізь вибухи і дим спішать колони бронетранспортерів: вся Україна — блок-постом війни. Як і колись на заході країни на захист краю від фашистських орд повстала юна парость України -33-
Стихи про АТО.indd 33
03.06.2015 1:13:10
Вірші про АТО
і їй допомагає весь народ. Почерк фашиста не змінивсь відтоді: насильство, вбивства, підлість і обман — це зброя всіх імперських верховодів, ким би не був за расою тиран. Згадаймо як підступно очорнили колись відважних воїнів УПА: і дотепер ворушаться могили, а про живих — нікчемнії слова. Такі ж бо звірства чиняться і нині, Донбас горить, а в злочинах своїх цинічністю російські командири знов винуватять наших земляків. А може — досить! Годі вам, брехливі! Ми не дамо героїв очорнить. Ідіте геть, підступні та фальшиві, бо ми у світі з честю прагнем жить. Своїм героям воздамо по праву від козаків до воїнів АТО: усім, хто нашу захищав державу, — навіки слава, шана і любов! Ігор Федчишин
Пісня про правнука Любий правнуче мій, ти народишся в вільній країні, де не буде війни і навік похоронено страх та почуєш про бій, у якім захищав Україну, той, кому не судилось тримати тебе на руках. Подивися в безхмарнеє небо — я всміхнуся тобі з синяви. Геть усе я залишив для тебе, наступивши на дуло війни. Ти знайди той блок-пост, на якім я стояв доостанку, і у гільзі пустій відшукай початковий мотив, з недописаних нот -34-
Стихи про АТО.indd 34
03.06.2015 1:13:10
бойова лірика
заспівай, замість мене, Іванку пісню рідній землі, яку я всім серцем любив. Любий правнуче мій, обіцяй мені бути героєм, ненавидіти зло і насильство карати завжди. На оцім рубежі ми стоятимем вдвох із тобою і ніяке хамло не залізе війною сюди. Ігор Федчишин
Повертайтесь живими «Повертайтесь живими», — прохаємо вас, до батьків і дітей, до дружин і родини. З перемогою ждем, через відстань і час ми благаємо вас: «Повертайтесь живими!» Проженіть злу орду, що напала на край, і замкніте від неї кордон Батьківщини, на полях тільки хліб колоситься нехай, але просимо вас: «Повертайтесь живими!» Ігор Федчишин
Савур-Могила Савур-Могила стогне по ночах, шматують землю вражії фугаси та не лякають синьо жовтий стяг своїм оскалом в небі над Донбасом. Курганом слави був спокон віків, Курганом волі стане у прийдешнім, Савур-Могила ордам хижаків по самі плечі обрубала клешні. Козацьким духом дише в синяву, відважним ликом бісить окупантів, твій гордий торс в Карпатах і в Криму — неначе вирок всім колаборантам. -35-
Стихи про АТО.indd 35
03.06.2015 1:13:10
Вірші про АТО
Здіймайся в славі до самих небес, в клейноди волі розмальовуй крила, нехай долине до Господніх плес клич перемоги твій, Савур- Могило! Ігор Федчишин
Як повернусь з війни Як повернусь з війни, зустрічай мене біля порога, лиш не плач, не ридай — обійми й поцілунком зігрій. Я повернусь живим, бо ти щиро молилася Богу, один з сотні бійців, що вступили із ворогом в бій. Я лишився живим, лиш один з героїчної сотні і тепер за усіх решта віку судилось прожить, відкохати за всіх, у цілунках згоряти спекотних та повік пам’ятати, якою ціною ця мить. Поцілуй мене так, як колись у садку ти любила, коли ми ще не знали жорстокого слова «війна». Я за кожного з них поцілую тебе, моя мила, за всю сотню один відкохати я маю сповна. Ігор Федчишин
Відродження Степи Донецькі сповнилися смертю, Димить курган, горять сумні хліби. І сонце палить все навкруг уперто Протуберанцем з відблиском біди. Летять ракети, роздирають землю. І кров, і кров на стоптаних ланах… Прийшов «браток». Руйнує все уперто, Торує своїх диких предків шлях. За сотні літ земля напилась крові. Загарбники не раз з мечем ішли, Щоб знищити гаї, сади, діброви… Щоб не буяли, щоби не цвіли.
-36-
Стихи про АТО.indd 36
03.06.2015 1:13:10
бойова лірика
Вони не знають Бога і любові, І їхній бог — це вурдалака-цар. Нема молитви, а диявол — в слові, Що видає за смерті гонорар. Мине і це манкуртське божевілля І прийде мир, оновиться земля. А Україна, що з прадавнього Трипілля, Відродиться, як зорана рілля. Віктор Феськів
Герої чотирнадцятого року Герої чотирнадцятого року, Вчорашні діти, що жадали волі. В Небесні сотні рушили до строку За примхою безжалісної долі. Хто з вас чекав, що ради сверхприбутку, Щоб був збережений Москви протекторат Нам брат завдасть такого болю й смутку, Що буде бити по домівках «град»… Ви мріяли про гідність та свободу, Ви не чекали нагород та слави, Та ради сьогоденного доходу Вас зраджували власні генерали. Ви увійшли в безсмертя. Крок за кроком. Герої чотирнадцятого року! Анжеліка Холодулькіна
-37-
Стихи про АТО.indd 37
03.06.2015 1:13:10
Вірші про АТО
Назад нам разом вже не йти Над Україною світанок, Вже сходить сонце в вишині, Звичайний літній теплий ранок, Яких немало в цій порі. В гаю зеленім при дорозі Дзвенять пташині голоси, Один на одного не схожі, Та серцю радісні вони. Біжить струмок тихенько в річку, Дзижчить, сховавшись, джміль в траві, Радіє сонцю кожна квітка З сріблястим листячком в росі. Спішать до праці перехожі, Сигналять, їдучи, авто, І лине галас в рідній школі Юрби веселих діточок. Почався день велично й пишно, Природа в барвах виграє, І чути навіть так незвично, Що хтось руйнує все живе, Що десь стріляють з автоматів На наших землях вороги, І меч війни вже мусять брати В степах Донеччини сини. І небезпечними шляхами, В заграві пострілів й вогнів Вони ідуть. А у печалі Серця ридають матерів. Бо в час найгірший і лихий, Хто другом звався, вдарив в спину, Принісши в дім наш біль гіркий Й сумні церковні панахиди. -38-
Стихи про АТО.indd 38
03.06.2015 1:13:10
бойова лірика
Лукаво брати все чуже Не кожен хоче в цьому світі, Не буде праведне лице Бажанням жадоби горіти. Назад нам разом вже не йти В цей безнадійний шлях останній, Бо ми два різні береги Над сірим дном війни провалля. Завжди нелегкий волі путь На світло з темряви виходить, Коли в борців, що в бій ідуть, Горить в душі зоря свободи. І будувати знову лад, Де заборони і окови, Ніхто не зможе. Навіть «брат» У Україні вже ніколи. Петро Шмігельський
Загинув, захищаючи Вітчизну Помолися за сина, Вкраїно, Помолися за мене, мамо, Бо лише слова твої святі Охоронять нас від муки На не нашій, мамочко, війні. Витри, матусенько, лагідні очі Й листівку мою прочитай. Бережу я твій сон, бережу твої ночі, А ти не сумуй і лиш не ридай. Я в бою не відступлю, кохана, Я без зброї тебе захищу. І хай в серці смертельная рана — До кінця я, матусю, дійду. Помолися за мене, мамо, Бо молитва твоя — як вогонь, Що лікує кривавії рани, Як дотик твоїх теплих долонь. -39-
Стихи про АТО.indd 39
03.06.2015 1:13:10
Вірші про АТО
Помолися за сина, Вкраїно, Хто зброю у руки узяв, На твій захист пішов добровільно Й безсило на землю упав! Надія Якубець
Нація лицарів Нація лицарів з кореня роду Встала з колін на двобій із ордою, Не за медалі, а за Свободу, За синє небо над головою. Нація лицарів — не гречкосіїв — Хоч і зернину ми сіяти вмієм — Встала на герць із драконом Росії, Сповненим злоби путінозмієм. Нація лицарів повна відваги Край боронити від вражої сили Не віддамо на поталу ми стяги, Що наші предки гордо носили. Націю лицарів не подолати, Бо нас мільйони гордих звитяжців, У нас є стимул — нам захищати Рідну землицю від чуми здрайців. Хто як не ми? Коли, як не нині? Відповідь є проста і глибинна: Життя віддали ми Україні За батька, маму, дружину й сина. Павло Стрипник
Зійшлися тисячі синів Не журналістів це забава, Не чорна вигадка, не сон, Що над Європою вже знову -40-
Стихи про АТО.indd 40
03.06.2015 1:13:10
бойова лірика
Навис зажерливий дракон. Так ніби з давньої епохи, З доісторичних ще часів, Лунають звіра хижі кроки, В крові шляхи його слідів. Вогнем шиплять страшні язики, Сягають полум’ям до хмар, А з пащі стогоном великим Він викидає згубний жар, І вже горять поля і хати, Дракон все нищить залюбки, І починяє поглинати У небі мирні літаки. А там жінки й маленькі діти — Майбутніх вчених імена. Та цій потворі лиш би вбити, Бо назву має він — війна. То хто ж зберіг дракона нині, В якій він вижив стороні? Аж глянь, блищить ярлик на спині, А там: «Це зроблено в Кремлі». І на простори України, Як силу зла і темноти, Вночі дракона запустили, Лице сховавши від ганьби. Та маска тут не допоможе, Ховай обличчя — не ховай, Ти українського народу Не зломиш, враже, так і знай! Бо вже в ряди непереможних На захист краю й матерів, Почувши звуку клич тривожний, Зійшлися тисячі синів. Загони хлопців найдорожчих, Загони хлопців золотих, Нащадки славних запорожців, Повстанців вічно молодих, Щоб зупинити від навали Цю двоголовую орду, Щоб нам життя не плюндрували Якась «ДНР» чи «ГРУ», Щоб зберегти народу волю, -41-
Стихи про АТО.indd 41
03.06.2015 1:13:10
Вірші про АТО
Щоб процвітав наш край завжди... Вам, українськії герої, За подвиг слава на віки! Петро Шмігельський
Без Батьківщини не треба і нас У герці тяжкому змагаються діти Вкраїни, А сонце від згарищ сховалось у чорнім диму. Один рідну землю грудьми береже від руїни, А інший на неї приводить московську орду. На згарищах дому, де рвалися міни й снаряди, Згорьована мати ридає під пострілів свист: А щоб ви, синочки зрадливі, в колисці малими сконали, Нас так не карав колись навіть чужинець-фашист. Імперія дика бажає, щоб вижити, крові І хижо очима чатує, де б скоїти смерть. А їй холуї прислужити у люті готові, Наповнити горем серця українців ущерть. Горіти вам в пеклі всім зрадникам-грішникам вкупі. Стежки, де ходили, лише заростуть будяком. Вам мало могил у холоднім Сибіру забутих Й могил безіменних героїв за кожним селом. Та сонце все бачить своїм проникаючим оком, І Бог допоможе, підтримає мужнє плече, Вже йдуть батальйони твердим і упевненим кроком І вітер свободи надію у душі несе. Встає Україна, бо криком кричать міліони, Це голос загиблих, немов з потойбіччя імли, Спішать козаки, а з Карпат ще й повстанські загони І Сотні Небесної йдуть молоді юнаки. Бо встояти треба, пройти через мури і муки, Щоб зірка нам сяяла щастя людського не раз, -42-
Стихи про АТО.indd 42
03.06.2015 1:13:11
бойова лірика
З’єднати серця і в мозолях долонями руки, Бо без Батьківщини не треба у Всесвіті й нас. І кличе Вкраїна, мов чайка в час бурі на кручах, І котиться хвиля, наповнена жалю й туги. Потерпим, здолаєм всю нечисть для волі онуків, Щоб міцно з’єднались дніпровськії два береги. Бо є Україна, не десь, мов жаринка в тумані, А тут, як зоря, в боротьбі, у житті, наяву. Нам з нею радіти і бути в хвилини останні І разом стояти в годину тяжку, грозову. Петро Шмігельський
Материнська печаль Село заснуло. Лише мати Вже котру нічку не засне: Нема, нема її солдата... А може, все-таки прийде?! Об шибку стукне, як бувало, А потім ступить за поріг. «Пробач, рідненька моя мамо, Що я заплутавсь між доріг. Дівчата, хитрі, заманили, Я ж наречену вибирав, Щоб ти невісточці раділа, Онуків Бог подарував...» Зітхнула ненька. Враз згадала Синочка свого у труні, Дорогу, встелену, квітками, — Упав в Донбасі на війні. І знову сльози на подушку Дощем печалі полились; Рука суха, мов гілля грушки, Безсило звісилась униз. -43-
Стихи про АТО.indd 43
03.06.2015 1:13:11
Вірші про АТО
Так задрімала сива жінка, А в мозку спалахом: «АТО!» Зірвалася, мов юна, гінко, — Світанок стука у вікно... Богдан Мельничук
Нічні тривоги Крізь силу всміхаєшся, мій посивілий друже, Війна не змолола тебе на мливо байдуже, І сльози ховаєш, намацуєш зором вікно, Згадавши полеглих у зоні пекельній АТО. Удень ніби добре все, ти на перепочинку: Втішаєш дружину вміло, гойдаєш дитинку... Біда уночі: прилітають, немов кажани, Примари з триколором: жахи з Москви та війни. Тоді так кричиш, аж здригаються стіни вкотре, Видіння страшне, якщо і за спалах коротше. Дружина молитву шепоче: благають уста, Щоб щезла назавжди із неньки Вкраїни війна. Богдан Мельничук
Українці — не мішені! Українці для тебе — мішені, А Донецьк — велетенський тир… Так іще ненавидів Ленін, Коли вироки смертні творив. Бачив добре: в прицілі там — люди, Не потвори з фантаст-планет; Ставши путінським лизоблюдом, Вибрав другом собі кулемет. Настрілявшись в кіно до відрази, Ще й у нашім степу запраг, Нам несучи з Москви заразу, Заганяючи знову в ГУЛаг. -44-
Стихи про АТО.indd 44
03.06.2015 1:13:11
бойова лірика
Совість — слово для тебе порожнє, Хоч з екрана його речеш, Ти з дияволом подорожній, Бо убити бажаєш святе. Ти хотів ув історії бути І потрапив, але не в ту, А в таку, що твої онуки, Може статись, тебе проклянуть. Ми ж уже проклинаєм, чужинцю, Що вважаєш себе митцем, Ти не вартий і півмізинця, — Вітер правди в багнюку знесе! Богдан Мельничук
Весна без змін на фронті Путінська потвора Влізла у наш дім, Принесла біду Українцям всім. Звір, а не людина, «Новий Гітлер» нині, Та його всі мрії Мішані на глині. Хто свій край боронить, З Богом разом йде, Завжди перемога З ним в житті буде. Хто брехню плекає, Днює з нею, снить, У невдачах кожна Буде його мить. Тарас Окшинський
Веде Шухевич Рвала фашистська зграя наше тіло Із Заходу і Сходу — за одне. -45-
Стихи про АТО.indd 45
03.06.2015 1:13:11
Вірші про АТО
Хто ж захистить тебе, країно мила, Хто ж цю страшну навалу відверне? Кохані, любі, й такі рідні до болю Встають на бій насмерть: за валом — вал. За Україну, за життя, за волю Веде Шухевич — наш народний генерал! Недокохали, вірші недосклали, Пішли на смерть, бо ж виходу нема. Вони цю смерть собі не обирали, Але звільнили Україну від ярма. Кохані, любі, й такі рідні до болю Встають на бій насмерть: за валом — вал. За Україну, за життя, за волю Веде Шухевич — наш народний генерал! Багато бруду ллє орда чужинців І хтось не бачить тих важких підстав, Чи був би шанс у рідних українців Коли б Карпати СРСР не пам’ятав? Кохані, любі, й такі рідні до болю Встають на бій насмерть: за валом — вал. За Україну, за життя, за волю Веде Шухевич — наш народний генерал! Все не вгамується проклята зграя Знов вбивці лізуть кров людськую пити, Та дивляться бійці, що впали, з раю — Своїм ім’ям наказують їх бити. Кохані, любі, й такі рідні до болю Встають на бій насмерть: за валом — вал. За Україну, за життя, за волю Веде Шухевич — наш народний генерал! Встає до бою нове покоління, Отямившись від сну й принизливих примар: Зійшло героями засіяне насіння — Відчує ворог наш страшний удар! -46-
Стихи про АТО.indd 46
03.06.2015 1:13:11
бойова лірика
Кохані, любі, й такі рідні до болю Встають на бій насмерть: за валом — вал. За Україну, за життя, за волю Веде Шухевич — наш народний генерал! В’ячеслав Тітов
-47-
Стихи про АТО.indd 47
03.06.2015 1:13:11
Укладач Шупенюк Василь Васильовиич
Вірші про АТО. Бойова лірика Редактор, коректор, верстальник — Шупенюк Василь
Папір офсетний. Друк цифровий. Гарнітура: AvantGardeC, 10 пт. Наклад 2 примірника.
Стихи про АТО.indd 48
03.06.2015 1:13:11