НЕОЗБРОЄНА БОЖА НІЖНІСТЬ
Передмова до українського перекладу Наш час є складним і заплутаним, як і всі часи, коли зміни прискорюються, коли світ розсипається так, що навіть неможливо помислити його майбутні конфігурації. Зокрема, в області антропології в наших суспільствах лунають дискусії, а традиційним уявленням і суспільній думці кидають виклик нові ідеї. Чи має це викликати у нас занепокоєння? Чи маємо ми цьому радіти? Не завжди легко вдається побачити ясну картину. Ми маємо визнати, що, за євангельською притчею, живемо у змішані часи: час зростання доброї пшениці поряд із плевелами. Деякі із сучасних питань, що нині обговорюються, свідчать про обнадійливе і втішне зростання свідомості. І першорядними серед цих питань є, безумовно, турбота про життя жінок, їхнє становище, гнітючі несправедливість і насильство щодо жінок у багатьох традиціях, місце, що займають жінки в побудові наших суспільств. Оскільки маємо визнати очевидне: споконвіку існує лише таке людство, що складається з чоловіків і жінок, які його разом породжують, разом забезпечують його існування і зростання, спільно будують життя людських спільнот. Проте вперта чоловіча перевага, що проявляється в різних культурах тисячами способів, спричиняє те, що світло безперервно розподілятиметься нерівномірно, постійно звеличуючи чоловіків і всіляко прирікаючи жінок на перебування в тіні. Навіть сьогодні ідея про те, що жінка має не цілком однакову вартість із чоловіком, продовжує циркулювати в багатьох головах, визначати повсякден-
7
Християнство та жінки ну поведінку, ба навіть правові засади деяких суспільств. Отже, вітати той факт, що наш сучасний світ трохи більше турбується про те, аби вийти з цієї темряви, не означає сповідувати войовничий та агресивний фемінізм. Релігії, тією мірою, якою вони спрямовують сумління і служать орієнтиром у суспільній практиці, вочевидь, відчувають вплив цих реалій. Цілком зрозуміло, що бути жінкою сьогодні в різних світових релігіях означає не одне й те саме. В силу цього важливо пам’ятати, що саме в надрах християнських культур в ХІХ ст. вперше сформувалося сучасне розуміння проблем становища жінок, яке в ХХ ст. привело до численних зрушень і зараз розгортається далеко за межі християнства. Насправді взаємини чоловіка і жінки є одним із предметів біблійного одкровення, а отже, й християнського його оновлення. «Нове серце», породжене Святим Духом в учнях Христа, має справу зі зціленням від гріха, який забруднює цей зв’язок. Воно також пов’язане з віднайденим входженням у «дуже добре», що є його істиною творіння (Бут. 1:31). Отже, цілком законним і необхідним є питання, як протягом двадцяти століть християнства християни сприймали заклик до корінних змін у цій царині. Час Церкви, як відомо, — це час терплячого розгортання благодаті спасіння. Отже, він також є часом непростим. Не піддаючись неприязному упередженню, що приписуватиме християнству жінконенависництво на Заході, але й без тієї упередженості, що нехтує помилками християн, необхідно, власне, усвідомити, що Євангеліє уможливило поступове просування вперед жіноцтва і людськості, відшукуючи шляхи радісного зближення, яке сама Біблія оспівує в Пісні пісень. Також необхідно віднайти спосіб, у який християнки, перебуваючи всередині суспільства і в клерикальному середовищі, що прагнуло їхньої маргіналізації, залишались на передньому краї євангельського благовістя, починаючи від витоків християнства і аж до сьогодення, через київську княгиню Ольгу, бабусю Володимира, або
8
Неозброєна Божа ніжність Марію від Воплочення на землях Нового світу. Багато з них, часто залишаючись у тіні, виконували соціально другорядні ролі, але вони, згідно з євангельською логікою, були першими. Відродження цієї історичної свідомості у масштабах усієї Європи є частиною справедливої боротьби сьогодення. Це переконання призвело до реалізації цього перекладу. Головним питанням є справедливість щодо жінок. Але треба також визначити і змінити думку чоловіків і, таким чином, працювати над тим, щоб гуманізувати нашу історію. Звісно, жінки за чоловіків не кращі. Та їм властива витонченість у стосунках із іншим, чуйність до немочі плоті, також, імовірно, стійкість у нещасті, що необхідно в житті кожного й надалі буде необхідно нашому суспільству. Багато сучасних жінок у своїх шуканнях не прагнуть швидкого визнання й популярності. Я, одна з жінок сьогодення, мабуть, висловлю їхню думку, якщо скажу, що це їхня велика мрія — зробити відчутною й надихаючою для всіх силу певної лагідності, перевагу добра на терезах, які воля до влади й войовниче насильство воліють перехилити в бік розпачу. Це ті жінки, які свого часу шукали відповіді у Світлани Алексієвич і які свідчать, що, дійсно, «у війни не жіноче обличчя»… Сьогодні християнство має плекати таку істину. Вона підводить нас ближче до того іншого Образу, Який у дні Страстей остаточно відновив присутність у темній історії нашого людства нескінченної та неозбро єної Божої ніжності.
9