Девід Саттер
ДОБА БЕЗУМСТВА З анепад і кінець Радянського Союзу
Київ
David Satter
AGE OF DELIRIUM The decline and fall of the Soviet Union
Alfred A. Knopf New York 1996
Девід Саттер
ДОБА БЕЗУМСТВА Занепад і кінець Радянського Союзу Переклад Наталії Комарової
ДУХ І ЛІТЕРА
УДК 947:323 C214
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КИЄВОМОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕНЬ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ЄВРЕЙСТВА ЦЕНТР ЄВРОПЕЙСЬКИХ ГУМАНІТАРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
C214
Саттер Девід. Доба безумства. Занепад і кінець Радянського Союзу. Пер. з англ. Наталії Комарової. — К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2017. — 528 с. ISBN 978-966-378-524-0
Радянський Союз став першою в історії державою, в якій офіційна ідеологія пронизувала всі сфери й рівні життя, перетворюючи громадян на безликі та взаємозамінні гвинтики колосальної системи. Американський журналіст Девід Саттер, який у 1970‒1990-ті роки працював кореспондентом в СРСР, в своїй книзі показує життя радянських людей і трагічні наслідки цього соціального експерименту. Для широкого загалу читачів.
Видавці: Костянтин Сігов, Леонід Фінберг Редактори: Наталія Риндюк, Віталій Пономарьов Відповідальна за випуск: Анастасія Негруцька Коректор: Ольга Степанюк Верстка: Світлана Невдащенко
ISBN 978-966-378-524-0
© ДУХ І ЛІТЕРА, 2017 © David Satter, 1996
Пам’яті моїх батьків
Він знайшов Архімедову точку опори, але використав її проти себе самого; схоже, що йому дали змогу знайти її лише за цієї умови. Франц Кафка
ЗМІСТ
Передмова ..................................................................................................9 Ніколи не розмовляйте з незнайомцями........................................ 11 Вступ.......................................................................................................... 35 Пролог ...................................................................................................... 41 1. ПУТЧ ..................................................................................................... 47 2. ІДЕОЛОГІЯ ........................................................................................... 79 3. ГОРБАЧОВ І ПАРТІЯ .................................................................. 97 4. ШУКАЧІ ПРАВДИ .............................................................. 141 5. РОБІТНИКИ....................................................................................... 179 6. ЕКОНОМІКА ...................................................................................... 235 7. КОРДОН ............................................................................................. 259 8. КДБ ...................................................................................................... 283 9. ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ................................................................ 321 10. ГЛАСНІСТЬ ..................................................................................... 359 11. НОMО SOVIETICUS ....................................................................... 381 12. КОРІННЯ ФАНАТИЗМУ ............................................................... 421 13. УКРАЇНА........................................................................................... 441 14. РЕЛІГІЯ ............................................................................................. 475 Епілог ...................................................................................................... 493 Післямова .............................................................................................. 517 Подяки .................................................................................................... 524 Про автора ............................................................................................. 527
Передмова Ця книжка задумана як колективна хроніка останніх п’ятнадцяти років Радянського Союзу – періоду, впродовж якого радянська система почала загнивати та зрештою зазнала краху. Люди, про чиї долі розповідається на цих сторінках, – це переважно ті, кого я зустрічав упродовж майже двох десятиліть, працюючи кореспондентом у Росії, а також ті, про кого я дізнався з розповідей їхніх родичів або друзів, бо самі вони або не мали бажання спілкуватися, або були недоступні, або перебували в ув’язненні. Зазвичай, мої герої не були «типовими» радянськими громадянами. Проте саме типове радянське життя є у творі тим неуникним тлом, на якому розгорталися життя та історії цих «нетипових» людей, аж до завершення – часто нещасливого – цих історій. Я приїхав до Радянського Союзу в червні 1976 року й провів там шість років, працюючи кореспондентом лондонської газети Financial Times. У 1980-х я продовжував писати про СРСР, а після 1990-го мав змогу жити там упродовж тривалого часу. Тож, зважаючи на цей досвід, я теж фігурую на сторінках цієї книжки. Фактично її персонажів об’єднує лише те, що свого часу всі вони погодилися зустрітися зі мною, що, своєю чергою, певним чином відобразилось на їхніх переважно трагічних долях. Попри те, що Радянський Союз уже розчиняється в тумані історії, радянський експеримент із тоталітаризму все ще потребує усвідомлення. СРСР був продуктом новітньої форми манії величі – ідеї, що нібито наводити лад у людських справах 9
Девід Саттер
ДОБА БЕЗУМСТВА. ЗАНЕПАД І КІНЕЦЬ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
можна без допомоги трансцендентного закону. Цю книжку можна сприймати як розповідь про наслідки втілення цієї ідеї, а також як опис людського життя за екстремальних соціально-побутових умов. Що стосується останнього, то це має особливе значення для мешканців США, бо, як засвідчує досвід, радянські люди не такі далекі від нас, як ми могли очікувати.
10
Ніколи не розмовляйте з незнайомцями Девід Саттер Лютий 1977 року
Непривітний, похмурий день у Ризі поступився місцем ночі – ясній і пронизливо холодній. Годинник над другою платформою показував дві хвилини по десятій. У морозному повітрі горіли червоні вогні останнього вагона нічного потяга Рига – Таллінн, що заднім ходом в’їжджав на вокзал. Невеличка група людей, тупцюючи від холоду, стояла під металевим табло, яке кілька разів перевернулось і тепер показувало «Таллин» російською і «Tallina» латиською. Провідниця у формі зі сходинок останнього вагона подала сигнал ліхтариком, і жіночий голос чистою російською мовою оголосив по гучномовцю про початок посадки на потяг до Таллінна. Я взяв свої речі й підійшов до сьомого вагона, де віддав свій квиток. Увійшовши до свого купе, я з подивом побачив молоду жінку, що сиділа на одній із нижніх полиць, дивлячись у вікно. Вона на мить повернулася в мій бік, і мене вразила її зовнішність: гарно укладене чорне волосся, бліде обличчя «сердечком», чарівні темні очі. Їй було років 28. Коли вона знову відвернулась, я зазначив, що одягнена вона незвично для радянської громадянки – в елегантний темний костюм і білий кашеміровий светр, що підкреслював великі груди. Я зняв пальто, поставив свою валізу під сидіння й сів навпроти. Невдовзі до нас приєдналися ще два пасажири: високий, плечистий чоловік із солом’яним волоссям, у важкому пальті та двобортному костюмі (він відрекомендувався тренером із боксу з України) та жінка трохи старша за років двадцять, яка увійшла 11
Девід Саттер
ДОБА БЕЗУМСТВА. ЗАНЕПАД І КІНЕЦЬ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
акцію КДБ на моє перебування в Естонії. На той момент я був за межами Москви й лише за кілька тижнів отримав копію цієї заяви. Там ішлося про те, що майор естонського КДБ Альберт Молок з власної ініціативи зустрівся з Удамом у квітні й запитав, чи не зацікавлений той у створенні разом із КДБ дисидентської групи з метою постачання західним кореспондентам неправдивої інформації. Молок стверджував, що саме завдяки йому Девід Саттер із Financial Times не зустрівся в лютому з Удамом, і запропонував Удаму самому добрати членів групи, але з наступним їхнім затвердженням КДБ. Удам сказав, що цей намір буде швидко викрито, на що Молок відповів, що задля збереження зв’язку групи з КДБ в таємниці він забезпечить видимість переслідування її членів. Коли ж Удам відхилив цю пропозицію, Молок попросив порекомендувати когось іншого, але Удам сказав, що нікому не рекомендуватиме брати участь у такому колосальному шахрайстві. Я пропрацював кореспондентом Financial Times у Москві ще п’ять років і більше вже ніколи не піддавався на провокації КДБ. А ще я переконався, що Терлецкас мав рацію: головною метою радянської системи було створення власної реальності й нав’язування цього світу ілюзій безпорадному населенню силоміць. На початку 1983 року я виступив перед Конгресом США із доповіддю «Як зупинити комунізм без війни», де стверджував, що хибна ідеологія СРСР змушує його створювати ілюзії, тому найефективнішим засобом боротьби з комунізмом є не зброя, а правда. Статтю, написану на підставі цих свідчень, я опублікував на редакційній шпальті газети The Wall Street Journal. Через кілька днів після виходу статті я написав Кестутису листа, до якого додав її копію. На той час він уже залишив Литву й влаштувався на роботу до литовської служби Радіо «Свобода». За тиждень я отримав від нього відповідь, із якої зрозумів, що він нарешті пробачив мені мої помилки в Прибалтиці. У листі було написано: «Ви провели ці роки в СРСР не даремно».
34
Про автора Девід Саттер народився в Чикаго в 1947 році. Закінчив Чиказький і Оксфордський університети. Почав свою кар’єру в 1972 році репортером відділу кримінальної хроніки Chicago Tribune. У 1976 році став московським кореспондентом газети Financial Times. Він працював в Москві протягом шести років і став відомим завдяки глибокому знанню радянської тоталітарної системи. Потім він став спеціальним кореспондентом у радянських справах у журналі The Wall Street Journal, часто вносячи свій внесок в редакційну сторінку газети. Девід Саттер сьогодні є одним зі світових провідних експертів по Росії та колишньому Радянському Союзу. Крім книги «Доба безумства» (Age of Delirium), документальний фільм за якою був відзначений премією, автор написав ще три книги про Росію: Darkness at Dawn: the Rise of the Russian Criminal State (2003), It Was a Long Time Ago and It Never Happened Anyway: Russia and the Communist Past (2011) і The Less You Know, the Better You Sleep: Russia’s Road to Terror and Dictatorship under Yeltsin and Putin (2016). Остання вийшла також в українському перекладі «Менше знаєш, краще спиш: шлях Росії до терору та диктатури за Єльцина і Путіна» (Дух і Літера, 2016). У травні 2013 року Девід Саттер став радником російської служби «Радіо “Свобода”», а у вересні 2013 року він став акредитованим кореспондентом «Радіо “Свобода”» в Москві. Три місяці по тому він був висланий з Росії і став першим висланим американським кореспондентом з часів холодної війни. Зараз Девід Саттер є співробітником Інституту зовнішньої політики Школи провідних міжнародних досліджень Університету Джона Хопкінса (SAIS) і старшим науковим співробітником Інституту Хадсона у Вашингтоні, округ Колумбія.
527
З питань замовлення та придбання книг просимо звертатися: Видавництво «ÄÓÕ I ËIÒÅÐÀ» Національний університет «Києво-Могилянська академія» вул. Волоська, 8/5, корпус 5, оф. 210, Київ, 04070, Україна Телефони: +38 (044) 425-60-20 +38 (050) 425-60-20 (Vodafone) +38 (073) 425-60-20 (Lifecell) Е-mail: duh-i-litera@ukr.net – відділ продажу litera@ukma.kiev.ua – видавництво Сайт та інтернет-книгарня: www.duh-i-litera.com Надаємо послуги «Книга-поштою»
Друк та палітурні роботи:
м. Київ, вул. Виборзька, 84, тел. (044) 458 0935 e-mail: info@masterknyg.com.ua www.masterknyg.com.ua Свідоцтво про реєстрацію ДК № 3861 від 18.08.2010 р.