Андрій Баумейстер. Тома Аквінський: вступ до мислення. Бог, буття і пізнання

Серія Sapientia humana / sapientia divina

АНДРІЙ БАУМЕЙСТЕР

ТОМА АКВІНСЬКИЙ: ВСТУП ДО МИСЛЕННЯ БОГ, БУТТЯ І ПІЗНАННЯ

ÄÓÕ i Ëiòåðà

Київ

Національний університет «Києво-Могилянська академія» Центр європейських гуманітарних досліджень Книга Андрія Баумейстера «Тома Аквінський: вступ до мислення» є першим україномовним дослідженням філософії Аквіната. Чому думка святого Томи зберігає свою актуальність? Чому Аквінат продовжує навчати і духовно збагачувати тих, хто звертається до нього з живою зацікавленістю? Ким був святий Тома? Теологом чи філософом, послідовним раціоналістом чи містиком, університетським професором чи зразковим ченцем-домініканцем? Автор намагається відповісти на ці запитання і ввести читача у духовний світ одного з найбільш глибоких і впливових мислителів європейської інтелектуальної традиції. Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України (протокол № 6 від 24 квітня 2012 року) Відповідальний редактор: Олег Хома – доктор філософських наук, професор Наукові рецензенти: Сергій Йосипенко – доктор філософських наук Сергій Пролеєв – доктор філософських наук Юрій Чорноморець – доктор філософських наук, професор Видавці: Костянтин Сігов та Леонід Фінберг Коректура: Наталя Анікєєнко Комп’ютерна верстка: Вячеслав Горшков Художнє оформлення: Ірина Пастернак Б293

Андрій Баумейстер. Тома Аквінський: вступ до мислення. Бог, буття і пізнання. – К.: ÄÓÕ I ËIÒÅÐÀ, 2012. – 408 с.

УДК 141.30(092)

ISBN: 978-966-378-263-8

© Андрій Баумейстер, 2012 © ÄÓÕ I ËIÒÅÐÀ, 2012 © Інститут Релігійних Наук св. Томи Аквінського, 2012

Зміст Олег Хома. Вчення Томи Аквінського на тлі української історії філософії .. ....... 3

Переднє слово ......................................................................................15 І. Святий Тома: людина, мислитель і Доктор Церкви . .......................................................................18 1. Образ святого Томи . ......................................................................18 1.1. Ким був святий Тома? Погляд із перспективи сьогодення . 18 1.2. Homo viator: на шляху до заповіданого миру . .......................24 1.2.1. Fontes vitae S. Thomae Aquinatis .......................................25 1.2.2. Віхи життя та творчості . .............................................27 1.3. Портрет св. Томи. Характер Аквіната ...............................40 1.4 Як працював св. Тома? . ..............................................................45 2. Стан і перспективи дослідження інтелектуальної спадщини Аквіната . ...............................................................................................47 2.1. Інтелектуальний спадок святого Томи: від ранніх томістів до енцикліки Aeterni Patris (1879) . ............47 2.2. Тома Аквінський у дослідженнях минулого століття . ........53 ІІ. Теологія і раціональність: поняття sacra doctrina .................................................61 1. Фактори, що сприяли формуванню нової концепції теології у св. Томи Аквінського .......................................................................61 1. 1. Святий Тома й Аристотель ..................................................61

4

Андрій Баумейстер. Тома Аквінський: вступ до мислення

1. 2. Раціональність ХІІІ століття . ............................................67 1. 3. Дослідження Святого Письма ................................................71 1. 4. Теологія як наука у першій половині ХІІІ століття ..........73 2. Теологія Томи Аквінського: пошук власної методології . .......77 2. 1. Проект теології як науки в Пролозі Коментарю до «Сентенцій» Петра Ломбардського: переосмислення Аристотелевої епістемології на біблійних засадах .....................78 2. 2. Концепція двох теологій у Коментарі до трактату Боеція «Про Трійцю» . ...........................................84 2. 3. Теологія і раціональність на початку трактату Summa contra Gentiles . .....................................................................91 2. 4. Огляд трьох ранніх проектів теології під єдиним кутом зору ......................................................................98 3. Концепція sacra doctrina в «Сумі теології» . ...........................103 3. 1. Теологія і sacra doctrina . ........................................................104 3. 2. Сотеріологічна необхідність священної доктрини ...........105 3. 3. Теологія та теорія підпорядкування (субальтернації) . ..109 3. 4. Суб’єкт і методи теології. Теологія як концептуалізація Одкровення . ................................117 3. 5. Раціональність у теології .....................................................122 3. 6. Архітектоніка теологічних творів Аквіната та питання про центральну ідею теологічної науки (ordo disciplinae) ..............................................................................127 3. 7. Теологія св. Томи в актуальному контексті . .....................142 ІІІ. На шляху до Буття: Ego sum qui sum ..............153 1. Шляхи до Буття самого по собі ..................................................154 1. 1. Метафізика в системі теоретичних наук ........................154 1. 2. Першопринцип і буття: ipsum esse per se subsistens .........168 1. 2. 1. Очевидність буття Бога . .............................................169 1. 2. 2. Раціональна доказовість буття Бога . ........................174

Зміст

5

1. 2. 3. Перший крок до розуміння Першопринципу: п’ять шляхів доведення буття Бога (via affirmationis sive causalitis) . ................................................176 1. 2. 3. 1. Чи є п’ять шляхів доведеннями у традиційному сенсі? . .............................................................177 1. 2. 3. 2. Літературні особливості та логічна структура п’яти шляхів .............................................................................178 1. 2. 3. 3. Метафізична каузальність і метафізичне пояснення .........................................................181 1. 2. 3. 4. Quinque viae: аналіз доведень . ...............................188 1. 2. 3. 5. Резюме: п’ять шляхів під єдиним кутом зору . ....195 1. 2. 4. Другий крок до розуміння Першопринципу: шлях заперечень (via remotionis) ...............................................198 1. 2. 5. Третій крок до розуміння Першопринципу: via eminentiae ...............................................................................207 2. Нова теорія буття . ........................................................................218 2. 1. Структура сущого .................................................................218 2. 1. 1. Субстанція й акциденції ...............................................218 2. 1. 2. Форма та матерія . ........................................................227 2. 1. 3. Акт і потенція . ..............................................................233 2. 2. Теорія буття ..........................................................................235 2. 2. 1. Копулятивне, загальне й інтенсивне значення буття ...................................................235 2. 2. 2. Особливості Аквінатової мови про буття . ...............240 2. 2. 3. Буття та форма ............................................................241 2. 2. 4. Буття як дар . .................................................................246 2. 2. 4. 1. Дарування й отримання дару ................................247 2. 2. 4. 2. Реальна відмінність сутності від буття? ..........252

6

Андрій Баумейстер. Тома Аквінський: вступ до мислення

IV. Світло інтелекту ТА споглядання сутності Бога: метафізика пізнання у св. Томи Аквінського . ..................................................261 1. Вступ: про дар раціональності ...................................................261 1. 1. Визначення мети й окреслення перспективи при дослідженні епістемології Аквіната .....................................262 1. 2. Методологічні зауваги ...........................................................262 2. Засадничі структури природного пізнання та їхні онтологічні передумови .......................................................263 2. 1. Що таке природне пізнання? . ..............................................263 2. 2. Конститутивні елементи природного пізнання: теорія інтелекту . ..........................................................................268 2. 2. 1. Теорія спроможностей . ..................................................268 2. 2. 2. Можливісний і активний інтелект як відмінні спроможності ...........................................................272 2. 3. В який спосіб душа пізнає матеріальний світ? . ................276 2. 4. Спосіб і порядок пізнання. Що саме ми пізнаємо в матеріальних речах? .............................290 2. 5. В який спосіб наша душа пізнає саму себе та речі, що є вищими за неї? ........................................................................307 3. Томістична концепція інтенційності ........................................309 3. 1. Поняття когнітивної сутності .........................................310 3. 2. Інтенційне або духовне буття . ...........................................311 4. Дискусійні питання томістичної епістемології . .....................315 4. 1. Чи є епістемологія Аквіната різновидом емпіризму? .......315 4. 2. Чи заперечує Аквінат пізнання a priori? ............................317 4. 3. Чи був Аквінат репрезентаціоністом? ...............................322 4. 4. В якому сенсі Тома припускає теорію ідей? Чи є Томa реалістом? . ....................................................................327

Зміст

7

5. Біля джерел раціональності: природне світло як відображення вічного світла ........................341 6. Природне світло, апофатика й блаженне бачення сутності Бога .................................................344 6. 1. Місце via remotionis у загальній структурі «трьох шляхів» .....................................345 6. 2. Чи можливо бачити або пізнавати сутність Бога? . .......350 6. 3. Як можна бачити чи пізнавати сутність Бога? ..............355 Замість епілогу: шлях віри ТА любові .................364 Юрій Чорноморець. Деякі думки з приводу книги Андрія Баумейстера «Тома Аквінський: вступ до мислення. Бог, буття і пізнання»............367 Скорочення назв творів у посиланнях . ........................................370 Список термінів . ...............................................................................372 Основні твори святого Томи Аквінського ...................................380 Література . .........................................................................................386 Відомості про автора ........................................................................401

Вчення Томи Аквінського на тлі української історії філософії Книжка Андрія Баумейстера, що її зараз тримає у руках читач, жанрово позиціонована як «навчальний посібник». Утім, це скромне йменування не може приховати її виразної специфіки на тлі вітчизняної історико-філософської традиції. Відтак, на наш погляд, було б доречно висловити кілька загальних зауваг з цього приводу. Українська історико-філософська наука потребує істотного оновлення, причому «істотне» у цьому разі не буде помилкою розуміти як синонім «докорінного». Вона досі лишається, на загал, глибоко пострадянською й важко знайти притомного фахівця, що не погодився б із цим. Про яку саме «пострадянськість» ідеться? Сенс цієї характеристики, на наш погляд, можна виразити в кількох головних рисах 1: 1) автаркічність (робота винятково на «внутрішній ринок», усіляке плекання «свободи» не враховувати світові історикофілософські тенденції, ізольованість від міжнародних наукових проектів, конференцій тощо); 2) невиправдано «загальний» характер університетської освіти (ігнорування мовної підготовки фахівців, заміна оригінальних першоджерел некритично сприйнятими перекладами, ігнорування фахової міжнародної періодики та інших зарубіжних 2 публікацій, 1

Ми свідомо обмежуємося вузьким аспектом розгляду, не зосереджуючись на загальному становищі вітчизняної філософської спільноти, що, безперечно, теж впливає на стан справ в історії філософії (див., наприклад, тематичну добірку «Феномен радянської філософії» // Філософська думка. – 2009. – № 3).

2

У цій царині «далеке зарубіжжя» й до сьогодні є для нас безперечною географічною реальністю.

10

Олег Хома

цілковита перемога т. зв. «загальнометодологічних» концепцій над елементарними фаховими вимогами тощо); 3) «безшкільність» (відсутність осередків неформальних фахових дискусій, що забезпечували би продуктивність і визнання результатів інституалізованої дослідницької практики); 4) втрата чітких критеріїв розрізнення «наукового» та «ненаукового»; 5) домінування застарілих стереотипізованих уявлень про ті чи ті історико-філософські сюжети, ігнорування наукової аргументації, що спростовує ці стереотипи. Не дивно, що навчальна історико-філософська література в Україні представлена здебільшого загальними оглядами історикофілософського процесу, що постають як найгірші зразки компілятивності. Адже відсутність більш-менш спеціалізованих історико-філософських посібників є лише наслідком майже повної відсутності серйозних спеціалізованих досліджень. Чимала частина історико-філософської спільноти взагалі пройнята дивовижним, враховуючи специфіку галузі, духом войовничого невігластва і вважає, наприклад, ретельну увагу до оригінальної термінології надмірним мудруванням. На щастя, такі погляди все ж не є панівними. Подолання зазначених щойно «пострадянських явищ» потребує не якихось нечуваних новацій, а повернення до класичних жанрових вимог. Утім, це повернення у нас іноді розуміють спрощено – як переорієнтацію джерельної бази досліджень з перекладів на оригінальні тексти. Але важливо не лише читати, скажімо, Геґеля німецькою, слід неодмінно засвоїти ще й розмаїтий масив хоча б основної зарубіжної геґелезнавчої літератури, причому – включно з найновішими публікаціями. Звісно, це обертається неабиякими вимогами до кваліфікації й потребує багаторічних зусиль, але інших рецептів проти компілятивності наразі не створено. Наскільки нам відомо, присвячена Аквінатові книга Андрія Баумейстера є першим українським історико-філософським навчальним посібником, присвяченим окремому мислителеві (автор

Вчення Томи Аквінського на тлі української історії філософії

11

свідомо обмежується проблемами онтології. гносеології, а також статусу теології у вченні Томи). Проте вона привертає увагу передовсім відповідністю фаховим критеріям, про які йшлося вище. Автор цитує винятково першоджерела й, головне, дає кваліфікований критичний огляд концепцій провідних сучасних дослідників Томи. Отже, йдеться про вельми достовірний та інформативний навчальний посібник, що містить ґрунтовний виклад основних філософсько-теологічних ідей Аквіната й водночас занурює у проблемне поле найактуальніших сучасних дискусій щодо його спадщини. У нашій традиції Аквінат, як і багато інших видатних мислителів, має двозначний статус, позаяк, з одного боку, знати основні засади його філософії – неодмінний елемент освіченості, з іншого ж – знання цих засад довгий час можна було отримати з вельми обмеженого кола джерел, причому – далеко не взірцевих 3. Отже, Тому вважали мислителем, про якого годилося «щось знати», втім, лише для «загальної ерудиції», а не для використання цих знань у реальній дослідницькій практиці. Незмінно присутній в історико-філософських курсах, надійно зарахований до когорти «великих мислителів», Аквінат і нині залишається в нас 3 У СРСР існувала певна кількість публікацій (статей, розділів у монографіях чи підручниках, реферативних оглядів), так чи так дотичних до філософії Томи. Втім, єдиною книгою, спеціально присвяченою загальному описові Аквінатового вчення, був досить популярний за стилем (і не позбавлений марксистської тенденційності) виклад поляка Ю. Боргоша (Фома Аквинский. – М., 1966), оскільки фахівців для такої місії вочевидь бракувало. Можна назвати також кандидатську дисертацію В. Стокяло (Гносеология Фомы Аквинского и ее интерпретация западногерманскими неотомистами. – М., 1967), написану в стилістиці «критики буржуазної філософії», а також монографію С. Дзикевича (Философско-эстетические взгляды Фомы Аквинского. – М., 1986; кандидатську дисертацію цей автор захистив пізніше: Проблемы художественного творчества в католической эстетике (формирование и сущность концепции искусства в томистской философской традиции). – М., 1993). Загальний стан тодішнього сприйняття Томи філософською спільнотою (включно з українською), на нашу думку, символізував компілятивний виклад з підручника В.В. Соколова (Средневековая философия. – М., 1979. – С. 338–378). Лише протягом останнього десятиліття спостерігаємо активний процес перекладу текстів і появу значно більшої кількості дослідницьких праць, серед яких, утім, поки немає ґрунтовних монографій.

Олег Хома

12

одним із найменш засвоєних мислителів. «Коли йдеться про Тому Аквінського, – зауважував Ж.-П. Торель, – іноді ми вважаємо за свій обов’язок не шкодувати захоплених епітетів, хоча це анітрохи не збільшує ваги його аргументів»4. І не замінює знайомства з ними – додамо від себе. Як свідчить сучасний розвиток філософії, Аквінатове вчення зарано здавати в архів. Найвидатніший представник схоластики, Тома актуальний хоча б з огляду на фактичне відновлення деяких аспектів схоластичної методології в сучасній аналітичній філософії, що цілком слушно нотує А. Баумейстер. Відродження нюансованого багатоаспектного розгляду сенсів, у яких може вживатись той чи той термін, автоматично актуалізує зразкові розвідки Аквіната, особливо в таких царинах, як метафізика й етика. Однак реактуалізація певних аспектів схоластики взагалі й томізму зокрема в сучасній філософії ще раз наголошує на важливості надійної бази для ознайомлення зі вченням Томи. Втім, традиція вітчизняних підручників, унаслідок її глибокої компілятивності, неспроможна впоратись із цим завданням. Не надто зараджують справі й численні російські та поодинокі українські (серед них і білінгвічні) переклади оригінальних текстів, а також деяких критичних праць (Е. Жильсона, Ж. Маритена, Ф. Коплстона, М. Грабмана5). Українська філософія зможе засвоїти томізм, перетворити його на власний дослідницький ресурс лише через розгортання активної дослідницької практики6, полеміки науко4

Торель Ж.-П. Компендіум теології, або Коротке резюме теології для брата Рейнальда // Св. Тома Аквінський. Компендіум теології. – К.: Ін-т реліг. наук св. Томи Аквінського. – 2011. – С. 15.

5

Натомість твори сучасних дослідників томізму доступні вітчизняному читачеві лише в оригіналах; можна вирізнити хіба російські переклади деяких текстів пера С. Свєжавського (Святой Фома, прочитанный заново // Символ. – № 33. – 1995. – С. 7–183), В. Гертиха (Свобода и моральный закон у Фомы Аквинского // Вопросы философии. – 1994. – № 1. – С. 87–101) та український переклад важливого тексту Ж.-П. Тореля (див. прим. 4).

6

Нині особливої активності в цій царині не спостерігається. Досі в Україні було захищено лише дві кандидатські дисертації, присвячені Аквінатові (Баумейстер А. Першопринцип та буття в метафізиці (на матеріалі метафізики

Вчення Томи Аквінського на тлі української історії філософії

13

вих позицій (в перспективі – шкіл) не лише задля вироблення обґрунтованих українських термінологічних відповідників, брак яких нині гостро відчувається, а й для утвердження власних інтерпретативних підходів до спадщини Аквіната. Для вагомих історико-філософських здобутків замало самих перекладів, потрібна стала культура звертання до першоджерел і найсучасніших світових досліджень. Саме тому книга А. Баумейстера є істотним проривом, оскільки відповідає обом зазначеним щойно вимогам. Вона не лише ретельно дотримується оригінальних текстів, а й стисло та систематизовано описує основні сучасні дослідження Аквінатової спадщини (М. Кромпець, С. Свєжавський, Ж.-П. Торель, М.-Д. Шеню, В. Мец, Р. Гайнцман та інш.), перетворюючи критичний діалог із ними на основу викладу в кожному розділі книги (зразковим у цьому сенсі є розділ, присвячений онтології). Ми маємо справу з тим гідним заохочення випадком, коли форми навчального посібника набувають багаторічні кваліфіковані дослідницькі зусилля. На нашу думку, справжній історико-філософський посібник має містити не лише фаховий опис матеріалу, а й власну авторську концепцію – новаторську, полемічну, таку, що сприяє зростанню наукового знання. У книзі А. Баумейстера безперечну наукову новизну містять розділи, присвячені розглядові апофатичної теології та критики томізму православними теологами ХХ ст., а також дискусійним питанням томістичної епістемології. Причому йдеться про новизну, вироблену в дискусії з тезами найвідоміших представників сучасного томізму. І насамкінець. Навчальний посібник А. Баумейстера слід визнати вдалим не лише через ґрунтовність і фаховість викладу, а й через акцентування актуальності Анґельського Доктора для сучасного секуляризованого світу, що втратив світоглядні томізму): … 09.00.01. – К., 2001; Котусенко В.В. Теорія аналогії буття у філософії Томи Аквінського: … 09.00.05. – К., 2008). У Росії, наскільки нам відомо, власне Томі й томізмові було присвячено 4 філософських (кандидатських) дисертації, захищені у 2001–2009 рр.

14

Олег Хома

орієнтири. Тома подає приклад надзвичайно цілісного мислення, що поєднує сумнів і надію, розум і Одкровення, індивідуальне існування та Джерело будь-якого існування, пізнання та споглядання, причетність до істини та Євхаристію. Таке мислення йде до межі, проте не впадає у крайнощі, є гранично раціональним, проте уникає конфронтації з вірою, обстоює індивідуальну свободу, проте гармонійно поєднує її з вимогами загальної гармонії. Відтак його засвоєння не може бути «загальним», воно неможливе без розуміння тонких нюансів і глибоких історичних конотацій, без оригінальної термінології та її кваліфікованого тлумачення, тобто без усіх тих аспектів, що складають методологічну основу навчального посібника А. Баумейстера. Олег Хома

Переднє слово Ця книга є результатом тривалих роздумів і занять. Думкою св. Томи Аквінського я почав захоплюватися ще на третьому курсі університету, в далекому 1995 році. Тоді я міг доступитися тільки до стареньких томів «Суми теології» видання 1873 року (Barri-Ducis, Ludovicus Guerin), які мені, з допомогою моїх друзів, вдалося взяти в академічній бібліотеці Києво-Печерської Лаври. Тоді ще не було сьогоднішніх можливостей, не було Інтернету й доступу до сучасної літератури. Не було навіть перекладів російською (за винятком фрагментів у перекладі Сергія Аверинцева). Про українські переклади годі було й говорити (тут зрушення почалися лише останнім часом, та й то дуже повільно). Мені нічого не залишалося, як вивчити латинську мову, аби проникнути в тайни Аквінатового мислення. Для студента, що захоплювався Платоном, неоплатонізмом і Геґелем, перебував під впливом творів Лосєва та о. Павла Флоренського, це завдання спершу виявилося досить складним. Замість очікуваних таємниць середньовічної містики, замість спекулятивних злетів і теургічного захвату в лаконічних латинських рядках проглядала точна й твереза думка, позбавлена будь-яких літературних оздоб. Та поступово мені почав дедалі більше подобатися такий стиль мислення: в ньому й через нього промовляв сконцентрований і виважений дух, який хоче дійти до істини прямим і чесним шляхом. Через два роки я вже написав диплом про метафізику Томи Аквінського – на основі першого тому теологічної «Суми». А коли постало питання про тему кандидатської дисертації, то тут у мене вже не було жодних сумнівів. У травні 2001 року була захищена дисертація «Першопринцип і буття у метафізиці (на матеріалі метафізики томізму)». Відтоді інтерес до мислення Аквіната визначав велику частину моїх наукових досліджень й університетських викладів. Проте, перебуваючи

16

Андрій Баумейстер. Тома Аквінський: вступ до мислення

у вирі академічного життя, я довго не мав можливості приділити певний проміжок часу написанню книжки, присвяченої творчості святого Томи. Тільки зараз, через майже десять років, така можливість нарешті з’явилася. Передусім мушу сказати, що це тільки перший крок. Ця книжка не може претендувати на повноту викладу матеріалу, на те, щоб охопити все мислення Аквіната в усіх його проявах і нюансах. По-перше, я не ставлю собі завдання дослідити теологію святого Томи. Нехай цією справою займаються теологи – це їхня професійна справа. Мене ж теологія Аквіната цікавить головним чином в аспекті розвитку європейської раціональності. Прослідкувати вплив теології на філософію – ось головна мета дослідження. По-друге, в цій книжці не розглядається практична філософія Аквіната. Частково ця тематика була досліджена у «Філософії права» [Баумейстер 2010 (б)], і я сподіваюся, що матиму можливість повернутися до неї згодом у спеціальній праці. Є ще одна проблема, пов’язана зі стилем самої книжки. Мені хотілося б викласти своє бачення філософії Аквіната на широкому тлі сучасних дискусій, у вигляді аргументів і простих прикладів, без розлогих цитат і посилань. І я обов’язково таку книгу напишу. Проте для цього потрібні певні умови, а саме наявність, з одного боку, перекладів найголовніших творів Аквіната, з іншого – достатньої кількості книжок і статей про різні аспекти його мислення. Ми не можемо наразі похвалитися ані першим, ані другим. І якби я написав суто дискусійну книгу, лише побіжно посилаючись на фрагменти праць Томи та на сучасні томістичні дослідження, тобто якби я написав наукове дослідження в чистому вигляді, то це значно ускладнило б його розуміння. Я був би змушений натякати читачеві на те, що він, з різних причин, зовсім не зобов’язаний знати. У традиції, де існують десятки й сотні перекладів, тисячі книжок і статей про творчість Аквіната, не лише можливо, а навіть бажано згадувати про цілі інтерпретаційні шари декількома реченнями або простими відсиланнями до літератури. Однак там, де цього немає, треба від початку ставити перед собою низку непростих

Переднє слово

17

завдань. З одного боку, автор повинен поставати в ролі перекладача та коментатора засадничих фрагментів Аквінатових текстів, з іншого ж – не маючи права обмежуватися цими завданнями, він зобов’язаний враховувати сучасний стан досліджень і формулювати свою позицію на підставі актуальних дискусій і надійної аргументації. Отже, все треба робити водночас: перекладати, інтерпретувати, дискутувати, доводити та досліджувати. Наскільки це вдалося – судити не мені. Аби полегшити сприйняття тексту, переклади основних фрагментів разом із латинським оригіналом подаються дрібнішим шрифтом. Це дасть змогу тим читачам, які вже знайомі з творами Аквіната, приділяти більше уваги інтерпретаційному та дискусійному аспектам даної книжки, оминаючи розлогі цитати й термінологічні роз’яснення. Нарешті хотілось би подякувати Інституту релігійних наук святого Томи Аквінського. У 1998 році, ще аспірантом-філософом І року, я прийшов до Інституту (тоді ще Коледжу) як викладачпочатківець і відтоді викладаю тут уже 14 років. Ці роки я пригадую з великою вдячністю і сподіваюся, що Інститут у найближчій перспективі перетвориться також і на потужний дослідницький осередок. Також хочу висловити щиру подяку професору Олегові Хомі, з яким мене пов’язують давні дружні стосунки. Те, що він погодився виступити в ролі наукового редактора, було для мене неоціненною допомогою та підтримкою в цьому непростому завданні. Сподіваюся, що думка святого Томи стане ближчою для українського читача. Іншого мені й не треба.

Вийшли друком: Компендіум теології Св. Тома Аквінський К.: Інститут релігійних наук св. Томи Аквінського, 2011. – 424 с. Мова укр. – Обкл. м’яка. – Форм. 145х210 У «Компендіумі» Тома хотів відповідати тій меті, яку, на його погляд, поставив собі сам Христос: зібрати все послання про спасіння [людини] в короткому резюме, «призначеному для заклопотаних [повсякденними справами] (propter occupatos)». Відтак Тома звертається не лише до фахівців, а хоче бути, наскільки це можливо, осягненним всіма. Як займатися теологією Станіслав Ц. Напюрковський К.: Інститут релігійних наук св. Томи Аквінського, 2011. – 240 с. Мова укр. – Обкл. м’яка. – Форм. 145х210 Кожна наукова галузь намагається ясно окреслити свою мету, предмет, джерела і методи, оскільки кожна добра теорія потребує своєї метатеорії. Теологія належить до великої родини наук, але має власну далекосяжну специфіку. Вона принципово відрізняється від усіх інших наук: більше ніж хімія від поетики, гуманітарні науки від природничих, а філософія від усієї решти дисциплін наукового пізнання. З огляду на цю специфіку теології про неї говорять, що вона є радше мудрістю, ніж наукою. Має, однак, як і інші галузі знань, власні джерела, цілі, предмет і методи. Творча теологічна праця потребує відповідного «інструментарію» і контексту (досвід віри, джерела й література). Усі адепти теології потребують впровадження, «втаємничення» до її вивчення.

Біля джерел мислення і буття Андрій Баумейстер К.: Дух і Літера, 2012. – 480 с. Мова укр. – Обкл. Тверда. – Форм. 60х84/16 ISBN 978-966-378-232-4 Пропонована книга – досвід наближення до джерел мислення і буття за допомогою майстрів філософської і теологічної думки. Книга складається з кількох тематичних розділів. Перший із них присвячений дослідженню впливів християнства на формування європейської традиції. Автор намагається довести, що європейська цивілізація має шанс на продуктивний розвиток, тільки усвідомлюючи християнське підґрунтя фундаментальних цінностей Європи. У зв’язку із цим особлива увага приділяється ключовій ролі християнської теології у формуванні європейської раціональності. Значну частину книги становлять студії теологічних й епістемологічних поглядів святого Томи Аквінського. Окремий розділ книги присвячений дослідженню головних філософських ідей Аристотеля. Вперше у вітчизняній літературі пропонується аналіз Аристотелевого поняття субстанції (oysia) як відкритого горизонту запитування й пошуку. У статтях останнього розділу досліджується вплив Платона, Аристотеля, Дунса Скота і Вільяма Оккама на формування модерної епістемології і практичної філософії. Книга адресована всім, хто цікавиться філософією і теологією, а також усім тим, хто бажає краще зрозуміти головні принципи й цінності, що сформували європейську традицію.

Давньогрецька мова. Підручник для філософів Звонська Леся К.: Інститут релігійних наук св. Томи Аквінського; Дух і літера, 2011. – 640 с. Мова укр. – Обкл. тверд. – Форм. 60х84/16 ISBN 978-966-2302-15-8; ISBN 978-966-378-220-1 Пропонована книга – перше видання в Україні підручника давньогрецької мови для майбутніх фахівців із філософських наук. Підручник складається зі вступного розділу, граматичного курсу, хрестоматії та давньогрецько-українського словника. До навчального матеріалу подається також філософська термінологія (у цілому понад 650 термінів). Теоретичні положення синтаксису ілюструються цитатами і фрагментами 90 прозових творів авторів класичної доби (переважно Платона, а також Горгія, Демосфена, Лісія, Ісократа, Фукідіда, Ксенофонта). Підручник містить розгляд літературних діалектів давньогрецької мови та хрестоматію уривків філософських творів Ксенофана, Геракліта, Анаксагора, Парменіда, Демокріта, Емпедокла, Платона, Аристотеля, Епікура. Матеріал відкриває доступ до всієї філософської спадщини античної Греції. Для студентів та аспірантів відділень філософії, релігієзнавства, а також теологів.

Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей Т. 2 Пер. з фр. – К.: Дух і літера, 2011. – 488 с.

ISBN 978-966-378-171-6 (Багатотомне видання) ISBN 978-966-378-201-0 (Том 2) Центр Європейських гуманітарних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська Академія» та видавництво «Дух і Літера» продовжують публікацію української версії Європейського Словника філософій. У Словнику йдеться про філософські неперекладності різних європейських мов. Його створювали фахівці з різних країн Європи, Азії та Америки. Сьогодні Словник перекладають англійською, арабською, іспанською, португальською, румунською, фарсі та українською мовами. Оскільки пояснення того чи того філософського терміна однією мовою природним чином відрізняється від аналогічного пояснення іншою мовою, то праця над Словником у кожному мовному просторі – це не лише переклад, а й адаптація, розвиток, доповнення. Перший том «Європейського Словника філософій», виданий у 2010 р., отримав позитивні відгуки українських експертів і читачів. Зокрема, ця книга стала переможцем конкурсу «Найкраща книга 17 форуму видавців» у Львові, була визнана Книжкою року-2010 в номінації «Софія. Зарубіжна гуманітаристика» і отримала Премію імені Юрія Прилюка за найкращий редакційно-видавничий проект 2010 у галузі філософії. Другий том Словника, крім перекладів-адаптацій текстів оригінального французького видання, містить низку статей і авторських вставок, яких немає в оригінальному виданні, а також Загальний покажчик статей Словника, який дає змогу простежити зв’язки між основними філософськими неперекладностями та їх українськими відповідниками.

Готується до друку: Серве Пінкерс ОР «Джерела християнської моралі» Цей твір вийшов друком у 1985 р. і викликав справжнє відновлення католицької моральної теології. Спираючись на Святе Письмо, традицію Отців Церкви й думку св. Томи Аквінського, автор повертається до класичної концепції християнської мораль­ ності, яка ґрунтується на природному для людини прагненні до щастя. О. Пінкерс вказує на те, як християнська традиція розуміла реалізацію цього прагнення і як такий підхід може надихнути сучасну моральну рефлексію. Автор дивиться на моральні проблеми крізь призму євангельської Нагорної Проповіді, яка набагато сильніше стимулює творчу співпрацю людини з Божою благодаттю, ніж списки обов’язків і заповідей.

З питань замовлення та придбання літератури звертатися: Видавництво «ДУХ I ЛIТЕРА» 04070, Київ, вул. Волоська, 8/5 Національний університет “Києво-Могилянська академія” корпус 5, кім. 210 тел./факс: (38-044) 425 60 20 E-mail: duh-i-litera@ukr.net – відділ збуту litera@ukma.kiev.ua – видавництво http://www.duh-i-litera.com Надаємо послуги «Книга – поштою»

Друк та палітурні роботи:

м. Київ, вул. Виборзька 84, тел. (044) 458 0935 e-mail: info@masterknyg.com.ua Свідоцтво про реєстрацію ДК № 3861 від 18.08.2010 р.