Художньо-публіцистичний альманах «Єгупець» №21

21 ÄÓÕ I ËIÒÅÐÀ

Бібліотека Євроазіатського єврейського конгресу Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства

УДК 059)892.45) ББК 84.5Є Я5 Є31 РЕДКОЛЕГІЯ: Гелій Аронов, Мирон Петровський (редактори), Валерія Богуславська, Юлія Веретеннiкова, Любовь Журавльова (відп. секр.), Євген Захаров, Галина Ліхтенштейн, Андрій Павлишин, Віктор Радуцький, Петро Рихло, Костянтин Сігов, Леонід Фінберг (заст. голов. ред.) Видавці: Леонід Фінберг, Костянтин Сігов Комп’ютерна верстка: Галина Ліхтенштейн Коректор: Валерія Богуславська На першій сторінці обкладинки – робота Меіра Аксельрода «Рудий хлопчик», на останній – скульптура Ольги Рапай «Старий П’єро».

© Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства © ÄÓÕ I ËIÒÅÐÀ , 2012

ЗМІСТ

ПОЗА РУБРИКАМИ Юлія Морозюк ДІАЛОГ КУЛЬТУР ........................................................................... 3 З СУЧАСНОЇ ІЗРАЇЛЬСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ТАЛЬ НІЦАН Хан Юнес Переклад Маріанни Кіяновської ................................................ 5 Тішрей Переклад Маріанни Кіяновської ................................................. 6 Травми Переклад Маріанни Кіяновської ............................................... 7 Гренландія Переклад Маріанни Кіяновської ................................................ 7 АШЕР РАЙХ Ландшафт Переклад Наталки Білоцерківець .............................................. 8 Тутешнє світло Переклад Маріанни Кіяновської .................................................. 9 Гра в карти Переклад Маріанни Кіяновської ................................................. 9 РОННІ СОМЕК Алжир Переклад Юрія Андруховича .................................................... 10 Пан Аушвіц Переклад Юрія Андруховича ................................................... 11

АМІР ОР Епітафія Переклад Олександра Ірванця ............................................... 12 Варвари (другий раунд) Переклад Олександра Ірванця ............................................... 12 Цвітіння Переклад Олександра Ірванця .............................................. 13 ВЕЛВЛ ЧЕРНІН Випалок Переклад Юрка Прохаська ....................................................... 13 Єрусалимський пейзаж Переклад Петра Рихла ........................................................... 14

ДРАМАТУРГІЯ ТА ПРОЗА Иегошуа Соболь ГЕТТО Перевод В. Радуцкого .......................................................................... 15 Уляна Глібчук ДОМ ШАЙТАНА ............................................................................ 99 Натан Забара НА ПЕРЕХРЕСТЯХ ДОРІГ Переклад з їдишу та примітки Леоніда Когана ............................ 109 ПОЕЗІЯ Юліан Тувім ЗРІЛІ ВІРШІ Переклад Маріанни Кіяновської ..................................................... 121 НАШІ ПУБЛІКАЦІЇ Всеволод Чаговец О ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМЕ Публикация и вступительная заметка Якова Бердичевского ..................................................................... 131

Сергей Параджанов ЗОЛОТОЙ ОБРЕЗ Публикация Юрия Морозова. Вступительные заметки Юрия Морозова и Романа Балаяна .......................................... 138 КРИТИКА ТА ПУБЛІЦИСТІКА Галина Аккерман НОВЫЙ АНТИСЕМИТИЗМ Глава из книги «Андре Глюксман и Елена Боннер: диалоги» ...................... 157 Велвл Чернин «БЫЛА ЧУЖДА МНЕ ТРИЗНА ЭТА…» Первое упоминание о Тарасе Шевченко в еврейской поэзии ...................................................................... 203 Павел Успенский КИЕВСКИЙ КРУГ БЕНЕДИКТА ЛИВШИЦА ....................... 220 ЕПІСТОЛЯРІЯ РОЗПАЧ, СМУТОК, ВІДЧУТТЯ НЕЛИЧНОЇ ПОРАЗКИ...» Листи Бруно Шульца до Романи Гальперн Переклад та вступне слово Андрія Павлишина ......................... 261

МЕМУАРНА ПРОЗА Игорь Гольфман СЕРЁЖА .......................................................................................... 326 Дмитро Горбачов «ЩО МОЇ ОЧІ ВЛАСНОРУЧНО БАЧИЛИ» ......................... 341 Михаил Белецкий ВИСОКОСНЫЙ ГОД ............................................................... 390

Елена Колтунова ТАК НАЧИНАЛАСЬ ВОЙНА .................................................. 432 МИСТЕЦТВО Олександра Межевікіна СИМВОЛІКА МАЦЕВ ................................................................ 449 Михайло Фірман КАМ’ЯНІ ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ ........................................ 453 Елена Аксельрод, Михаил Яхилевич МЕИР АКСЕЛЬРОД. СУДЬБА ХУДОЖНИКА ........................ 454 Инна Лесовая «МОЯ ИЗВЕСТНОСТЬ КАК РАЗ МНЕ ВПОРУ...» Интервью Любови Журавлёвой ....................................................... 462 IN MEMORIAM Леонід Фінберг ПАМ’ЯТІ ОЛЬГИ РАПАЙ-МАРКІШ .................................. 478

CONTENTS BEUOND THE RUBRICS Julia Moroziuk DIALOGUE OF CULTURES ............................................................ 3 FROM CONTEMPORARY ISRAELI POETRY THAL NITSAN Khan Ynes Translated by Tishrey Translated by Traumas Translated by Greenland Translated by

M. Kiyanovska .............................................. 5 M. Kiyanovska .............................................. 6 M. Kiyanovska .............................................. 7 M. Kiyanovska .............................................. 7

ASHER REIH Landscape Translated by N. Belotserkovets............................................ 8 Local light Translated by N. Belotserkovets............................................ 9 Cards play Translated by N. Belotserkovets .......................................... 9 RONNI SOMEK Algeria Translated by Y. Andrukhovich ........................................... 10 Pan Aushvin Translated by Y. Andrukhovich ........................................... 11

AMIR OR Epithaph Translated by A. Irvanets .................................................. 12 Barbarians Translated by A. Irvanets .................................................. 12 Blossoming Translated by A. Irvanets .................................................. 13

VELVL CHERNIN Cinder Translated by Y. Prokhaska ................................................. 13 Jerusalem landscape Translated by P. Ryhlo ....................................................... 14 DRAMATURGY AND PROSE Yegoshua Sobol GHETTO Translated by V. Radutsky .............................................................15 Ulyana Glebchuk HOUSE OF SHAYTAN ................................................................... 99 Nathan Zabara ON THE CROSSROADS Translated from Yiddish and commented by L. Kogan .................................................. 109 POETRY Julian Tuwim MATURE VERSES .

Translated by M. Kiyanovskaya.................................................. 121

OUR PUBLICATIONS Vsevolod Chagovets ON SHOLOM ALEIKHEM Publication and introduction

by Y. Berdichevsky......................................................................... 131 Serge Paradzhanov GILT EDGE Publication by Y. Morozov.

Introduction by Y. Morozov and R. Balayan ............................. 138 CRITISIZM AND PUBLICISM Galina Akkerman NEW ANTI-SEMITISM A chapter from the book “Andre Gluksman and Elena Bonner: dialogues” ..................................................... 157 Velvl Chernin «THIS FEAST WAS ALLIEN TO ME…» The first mentioning of T. Shevchenko in Jewish poetry................................................206 Pavel Uspensky KIEV CCIRCLE OF BENEDIKT LIFSHITS ............................... 220

ЕPISTOLARIUM DESPAIR, SORROW, FEELING OF NON-PERSONAL DEFEAT Letters from Bruno Shultz to Romana Galperin Translation and introduction by А. Pavlyshyn ........................ 261 МЕМOIRS Igor Golfman SERGE ............................................................................................. 326

Dmitry Gorbachov WHAT I SAW BY MY OWN EYES ............................................ 341 Мikhael Beletsky LEAP-YEAR .................................................................................... 390 Helen Koltunova SUCH WAS THE WAR BEGINNING ........................................ 432 ART A. Mezhevikina MATSEVOTS SYMBOLS .............................................................. 449 Мikhael Firman STONE SHADOWS OF ANCESTORS FORGOTTEN .................................................. 453 Helen Akselrod and Mikhael Yakhilevich МЕIR АКSELROD. THE ARTIST’S FATE ................................. 454 Inna Lesovaya «МY POPULARITY IS JUST FITS TO ME…» Interview by L. Zhuravlyova.........................................................462 IN MEMORIAM Leonid Finberg MEMORY OF OLGA RAPAY-MARKISH .................................. 478

Ï

Î

Å

Ç

²

ß

Юліан Тувім ЗРІЛІ ВІРШІ Ëåãøå áðèëó òåñàòè... Легше за черствий шмат хліба брилу важку тесати І жувати його: прожуєш – знову тесати зможеш, Ніж отак по землі ходити, так неба жадати, Так мучитись щастям, як мучуся я, Боже. Дивися-но, як із мене приходять на світ в катівні Слова – кров моїх шарпань, полум’я ран розверзтих. Мойсей, який шепеляво речі белькоче дивні, Не маю свого Арона, щоб з Богом розмову вести. Так щастя життя стодзвонне прокляттям світ заступило. Апостола, Боже, дай мені -- нехай тлумачить і знає. Слово зробилося тілом, а попелом -- тіло, І в праху моїх молитов розпач мене терзає. Ïàì’ÿòíèê В облудних вулиць млинку швидкому, Гнаному гуркотом дня і криком, Гвинтом вкрутивсь я в середину ринку – Пам’ятник гордий собі самому. Секунда тріумфу! Гранітна брила Встала у гордій позі надгробній, І сів на плече мені голуб білий, І лавр у ноги упав жалобний.

121

Поезія

Âіäïîâіäü Куди мені до поем! Я ледве вірша видушую Із горла, що стугонить, трясеться над кожним словом, В тривозі, щó ти ховаєш й чи щось означаєш, мово, – Облудна, для звуків якої я жити і вмерти мушу. Знаками чорної муки пістрявлю аркушу душу, Смерть чую над головою – молюся й палаю знову. Людський світ – упритул. Прозріння приходить раптово, А я ж бо гадав, що й небо словом своїм зворушу. Спробуй, прошу, ланцетом, на власній своїй долоні Продряпай єдине слово, якому сéрця не шкода, А потім скажи мені правду: то мука чи насолода? Я так би писав поему, як мчать розгнуздані коні, Я так би вслухання в біг той розтратив магмою крові, Так би рука, що пише, серце убила б згорда.

Çàïàõ ùàñòÿ Тоді у старому серванті пахла смажена кава, Й було молоко, неначе морозиво із ваніллю. Коли, мружачи очі, ліщину трусив над ставом, Й мільйони листків додолу сліпучо летіли з гілля. Весь у своїй стихії, від бігу захеканий трішки, Скільки кропиви стяв, скільки трави стоптав ти, З гілок збиваючи палицею жолуді або шишки, Скільки миль по деревах здолав ти незгірше мавпи! І все те мені сьогодні в огнистій пам’яті зблискує, Мале, запальне, швидке, далеко йому жбурляти... І щастя кавою пахне. І п’єш його зовсім зблизька, І молоко ванільне цідить холод кімнати.

122

ЗРІЛІ ВІРШІ

Íàãëèé ïîãëÿä Люди-тварини, кадовби-люди, Жердини в подобі, не знаній досі, Поліна ходячі, хто вас поплутав, Духи незграбні зі смертю на носі?

Юліан Тувім

Чом ти так лупаєш дірами в черепі, Коню високий в краватці картатій? Тичко з чуприною, віхтю при череві, Цапе-цабе, ви звідкіль у кімнаті? Що ви таке і говорите що мені, Мертві прокляті з пітьми незглибимої, Кості рухомі, уміло змайстровані Привиди давньої пам’яті дивної? Вербо в штиблетах, корово несита, Ціпе у фраці, скрипи і духи, З безвісти безміру, з іншого світу Кажете щось мені тупо і глухо. Звідки я тут? Де я відповідь візьму, Диявольські виплодки, вилюдки, злюки?

– Очі – як полум’я, руки – шаблюки! Бийте нечистого екзорцизмом!

Äî Áîãà Боже! Оті з отими усе встановлять, посилять, Злучать і в сталь закують у кузнях міці й потуги. Ти ж далі битися будеш, як буйна прибою хвиля, У повнім захвату серці мізерного волоцюги. Там же твоя вітчизна, казка світів дитинних, Перший усміх творіння й сон, що змружував очі, Там, Всерадісний Отче, в струнах золотоплинних Сонця блискуча кулька крізь очерет плюскоче.

123

Поезія

А доки оті з отими, самозванці імення Твого, Будуть у мегафони закони свої кричати, Ти – дух краси жаскої, пломінь блакитнуватий – Владуєш, один в усьому, потопом буття щемкого. Й коли гримотять грозою залізні копита й спини, А тракт прибитий вагою блюзнірства і злої пихи, Складаєш свої обіти житами і вітром тихим Тому, хто спить, угрузнувши в обрій аж по коліна. Тому, хто будить птаство криком крізьсонним в гаї, Вéсни земні тривожить зваби любовним гімном, А потім, пустун лякливий, в темні ліси втікає Зі знаком благим екстази – ласки Твоєї німбом.

Ïàí Істота грецько-слов’янська, сатир лісовий розпусний, Божок весни навісної з польськості сантиментом, Потішник, поганський апостол, король відчайдушний, Регочу, пирскаю, тішусь свята кожним моментом. А як не сміятись? Удосвіта лежу собі серед лісу, Копитом б’ючи об стовбур сосни. Птахи наді мною – І сонце. Тому сміюся – бог-цап, чарівний гульвіса, Аж хащі, кущі і трави дрижать, сміх іде луною. Лежу, козел геніальний. А встану – почну літати. Почну гримотіти, стукну, аж гомін піде між листя. Й затягну наяду з річки на ложе із рути-м’яти – Юну мірошниківну, мідноволосу Христю.

Õðèñòîñ ìіñòà Танцювали на мості, Танцювали цілу ніч.

124

ЗРІЛІ ВІРШІ

Пияки, гульвіси, вбивці, Харцизяки, кровопивці, Звідники, негідники, Покидьки і нечестивці.

Юліан Тувім

Танцювали на мості, Танцювали аж до ранку. Жебраки, курви негарні, Зарізяки з буцегарні. І були в танку примарнім Шибениці і ліхтарні, Гицлі. Танцювали на мості Достойні гості: Мерзотники! Старці розпусні, діди скоромні, Онаністи стидливі та безсоромні, Узялися за руки, Тупотіти стали, Самограйки і гармошки До світанку грали. Танцювали тан свій дикий. Далі, далі! Жерли. Пили. Тупотіли. Але був один чужий. Був один невідомий. Позирали на нього з-під лоба. Плечима стенали. Плювали. Відвели його убік. Говорили, говорили, питали. Мовчав. Підійшов Рудий, червоний.

– Що ти за один? Мовчав.

125

Поезія

Другий підійшов, безносий, Короставий.

– Що ти за один? Мовчав. Підійшов пияк, процідив: – Що ти за один? Мовчав. Підійшла Магдалина: Упізнала, сказала... Плакав... Стало тихо. Щось шепотіли. На землю впали. Заголосили.

Ñòàðåíüêі Прочинивши віконницю, в тиші й спокої, На вулицю дивимося обоє. Цілуємо в лобик чужі діточки І підливаємо квіточки. Та й живемо собі, як нам Бог дає. Календар на стіні усе тоншає. Ôàíòàñòè÷íà ïðîãóëÿíêà Швидкою ходою іду крізь похмурий ліс. Холодно, шумівливо під блискотом листя. Стежка рівна, неначе удар навскіс Нагайкою, або -- як люфа сріблиста. Ліс віднесений вітром. Упав листок. Буде дощ. Квилить птаство щемке між гілля. Знаю одне: треба йти. Треба робити крок Уперед, в лісове розмаєне божевілля.

126

ЗРІЛІ ВІРШІ

Замикається коло. Знаю, що знайду я у нім, Ідучи у далеч, з вітром у голові, розхристаний. Золотисті дощі – і сліпучий сонячний дим Галяв, що парують в рясному роси намисті.

Юліан Тувім

Та, може, нарешті чудо Господь зішле, – Щоби простір і час – і щоб нараз заблукали. Лукаві діяння стежок лісових, але Зненацька – он там – іновлодські трави.

Ðіçíÿ áåðіç Березі відкрию сокирою жилу (Ударю по кореню, чахну по тілу), Бризне з берези сукровиця соку. Ввіп’юся губами у рану глибоку. У стовбур берези вгризуся зубами, Вогку кору поздираю губами, Соки ссатиму без упину, Цілунками виснажу серцевину. Може, ті з брості живої ліки Навчать мене слів -- нині й вовіки: Осанни березам, осанни літу, Устам божевільним, Божому світу. *** На пліт, що власним плотством у подив западає, Празурі щирить діри в дряпсон про недоплоті, Кіт, коцючар нявкучний, вліз в лоскотавопсоти І некотом подвійним зелену тінь ганяє. А ти плотиком, котюго, хитай, А ти котиком, плотюго, гай-гай! Ті безочі несущі впівока в небуттину Заплутані в насильцях співучого муркіття, 127

Поезія

Гукає під перину дівчину-розбедрину На бездосить цілунків і муку медопліття. А ти плотиком, котюго, хитай, А ти котиком, плотюго, гай-гай! Ïîñòðèã Я – не поїду. В дорогу деколи Стригтися ліпше. Де ж бо це бачено, щоб перед дзеркалом Всівся небіжчик? Де ж бо це бачено, щоб неживі свої Очі відкрив би – Вдивлений в жниво юності сивої Під ножиць хрипи? На шумнім полі косb й колосся – Вироки й речі. Тут же, мов попіл, паде волосся Гідного втечі.

Ãîëèíè Не сплю о першій, о другій, не сплю о третій, в четвертій. В мене – очі відкриті, в ночі – очі уперті. Втуплені одне в одного, очі – навзаєм вперті, Хто кого поглядом пересилить, Хто Кого Перетерпить. Я о другій ковтнув алоналу, о третій – ковтнув вероналу, Сірувата хімія щему, повна шуму реторта шалу. Я молився за тебе о третій, проклинав тебе о четвертій. При вузькому, як в Гейне, ліжку чорний розпач вартує смерті. П’ята – серця галопом ледве наздогнала на шосту хвилини, Мрячна пітьма за оком зблідла злими видивами хисткими.

128

Íàøà ìóäðіñòü

Юліан Тувім

Як тебе навчити мудрості отої? Ми – звичайні люди, ми – без мислі злої.

ЗРІЛІ ВІРШІ

А о сьомій, загибель мимрячи, напам’ять вивчену без натяжок, Монтував був суперник ночі гойдалку, скручену із підтяжок.

Ми – звичайні люди, темні і невчені, Слів вогнем зачаті, слів вогнем хрещéні. Слів спізнали тайну зриму і незриму, Квіт назвавши – сонцем, сонце – квітом, в риму. Бо у нашій мові, в цім предивнім диві, Прозирають світу істини правдиві. Без книжок премудрих, без науки навіть Ми – чи не єдині, хто хоч дещо тямить: В час нічної тиші й подиву німого Прозираєм тіні невідомо чого. На землі ми завжди молоді та юні. Ходить світлий Вісник садом по відлунні. Й до самóї смерті віддаєм, що можем: Богу – те, що кесареве, й Богу – те, що Боже. Öèãàíñüêà áіáëіÿ Що за книга – біблія циганська? Мандрівна, неписана, тройзільна. Нашептала її бабам правесільна Срібна ніч, купальна гра поганська. Запах мирту в ній, примари ока, Кáбала звіздарська, шум діброви, 129

Поезія

П’ятдесят дві карти, тінь пророка, І жебрак з-під церкви, й крапля крови. Хто відкрив цю книгу? Вчені, темні, В пам’ять укопирсані по вуха, Вшпортані у шпари, гнані нюхом, Вдивлені в передчуття таємні. Знань забутих нетрями глухими Мов ріка, повір’я протікає. Не в житті й не в смерті, а між ними І на смерть, і на життя врікає. На цю книгу в восковій покорі Капають слізьми свічки-громниці. В книзі цій – імла фантасмагорій: Сторінкb, розпурхані, мов птиці. Мерехтять рядки, бринять стозвуко, Не збагнеш, що в них. Крізь безнастанне – Щось немовби поетична мука... ...визволення з муки... Й книга – тане.

Ïîâñÿêäåííå æèòòÿ Стають таємничими речі, стають фантастичними речення, Й говорити дедалі важче, і мовчати вже неможливо, Обростають нав’язливим шепотом надра помешкання, Стілець, при столі почавшись, уві сні закінчиться мотивом. З дня на день вагb набувають сенси слів і слова щоденні, Мохом століть порослі, ваблять первісним і наскрізним. Притуливши вухо до меблів, раптом чую шелест таємний: Нарікають дуби і скаржаться -- і оплакують сни вітчизни. Переклад Маріанни Кіяновської

130

З питань замовлення та придбання літератури звертатися за адресою: ВИДАВНИЦТВО «ÄÓÕ I ËIÒÅÐÀ» Національний університет «Києво-Могилянська академія» вул. Волоська, 8/5, кімн. 210, Київ 70, Україна, 04070 Тел./факс: +38(044) 425-60-20 Сайт: http://duh-i-litera.com E-mail: litera@ukma.kiev.ua Надаємо послуги: «Книга – поштою»