Ігор Померанцев
HOMO EROTICUS
Київ 2013
УДК 821.161.2:159.9 П 551
Сердечно дякуємо панові Марку Бєлорусцю за безцінні поради друга і перекладача
Померанцев Ігор П 551 Homo eroticus / Пер. з рос. О.Бойченка і Д.Клочко – Дух і Літера, 2013. – 160 с. ISBN 978-966-378-285-0 Збірка присвячена поетизації складних ситуацій, які у сучасному суспільстві створюють психологічну напругу між партнерами і близькими людьми. Ігор Померанцев свідчить, що нові форми діалогу і спілкування змінили й поняття еротичного. Однак форми віршування, якими він послуговується, зробили «вічні теми» гостросучасними, а поетичні образи — дотичними радше до психології, ніж до сексуальності, як її трактували у ХХ столітті. Поет використовує складні алюзії на поетичні рядки, що стали знаковими у різних національних літературах, використовує терміни й образи із світу радіо, музикування, кінематографу. Збірка складена із семи розділів, за аналогією із семи днями творіння світу і періодами життя.
На обкладинці використано фрагмент рельєфу Й. В.Бісена «Орфей грає для Плуто і Прозерпіни поряд з Еротом» (1836)
ISBN 978-966-378-285-0
© Ігор Померанцев, тексти, 2013 © Олександр Бойченко, Діана Клочко, переклади, 2013 © Мілена Фіндайз, фото 2013 © Діана Клочко, ідея, упорядкування, примітки, 2013 © Антон Клочко, дизайн, 2013 © Лейла Лятіфова, верстка, 2013
Ігор Померанцев
HOMO EROTICUS
ЗМІСТ
Передмова
• • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • •
43 44
Вітер відносить осу з Босфору до Чорного моря На самісінькій межі Азії та Європи між Мармуровим… • • • • • • • • • • • Коли воду змішують з анісівкою… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Умова: ніч Переклад Олександра Бойченка • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Йому невиразно пригадується… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • З одного боку, її пестощі дозволяють йому… • • • • • • • • • • • • • • • • • • Він нюхає її цигарки… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Вона переходить розмову… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Насправді він прилетів сюди в пошуках… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • •
46 47 48 49 50 51 52 53
Із циклу «Беззахисна реакція» Він бачить у дзеркалі… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Усе ж… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Чому вона зраджувала своїх чоловіків? • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Не кажіть… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Її репутація ласунки… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Вона каже… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Знаєте… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Читаєш Ваші поезії… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Він мацає рукою… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Лікар запитує… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • «…коли він її кинув… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • – За що, за що… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Чого це раптом… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Та якби… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Раптово і знову… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • •
55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69
Із циклу «Прокладання газопроводу морським дном» Найважливіше кохання … • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Другої зустрічі з нею… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Дивовижні істоти! • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Уранці вони йшли до праці… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Він опублікував простирадла… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Ну що тобі сказати, доню… Переклад Олександра Бойченка �����������������������������
71 72 73 74 75 76
8
Класний журнал На празькій вулиці… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Молодий учитель записує до щоденника учениці… • • • • • • • • • • • • • • Він приніс до класу кілька мотків різнокольорової вовни … ����������������������� Балада про другорічницю • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Ти лежиш, матусю… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Сам не знаю… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Здавалося б, що від кохання… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Від сьогодення ані мітки, ані сліду… Переклад Олександра Бойченка • • • • У туману мокрі губи • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Були часи, згадай-но, на перон… Переклад Олександра Бойченка • • • • • Люблю твої «с» … • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Він побачив її з вікна машини • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • •
10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
…mania Якби я мав сестру… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Вперше я побачив її в зоопарку… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Я поцілував її разів зо п`ять, ну, п’ять… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Зоотехнік і звіринка • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Смуги світла… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • У лазні, в серпні…Переклад Олександра Бойченка • • • • • • • • • • • • • • • • • На вулиці… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • На шосе під Ієрапетрою… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Це шарудіння й шелести… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Духмяний хлопчик…Переклад Олександра Бойченка • • • • • • • • • • • • • • • Мелісса із таверни «Посейдон»… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Так ось воно що! • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Чому бабки? • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Отакої! • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Криваве м`ясо • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Янгол (з німецької) Переклад Олександра Бойченка • • • • • • • • • • • • • • • •
23 24 25 26 29 30 32 33 34 35 36 37 38 39 40 42
Він запитав, як вона розуміє… • Кротяче • • • • • • • • • • • • • • • • •
• • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • •
Вночі наснились вірші… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Я боротимусь до останньої краплі сперми… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Вночі вони переходили… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • У Москві ми бачимося… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Вранці перед офісом… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • «Дивовижна» написала… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Мій масажист сказав… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Уранці він сказав їй англійською… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Так, щоранку… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Чим відрізняєтесь від інших? • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • •
77 78 79 80 81 82 83 84 85 86
Шлюбне й позашлюбне Мрія по вертикалі та горизонталі… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 88 Заткнути горлянку… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 89 Прощавай, Ліндо! • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 90 Показую дружині… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 91 От кажуть: страх смерті, страх смерті… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 92 У міжніжжі – черепашка… Переклад Олександра Бойченка • • • • • • • • • • • 93 Надвечір прийшов Доналд… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 94 Так любили мене близькі… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 95 – Бачиш, коли не залишається надії… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 96 Слід віддати їй належне… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 97 Із вікна… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 98 Поцілунок у Люцерні • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 99 Вірш, який влаштує всіх • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 100 Балада про сперму • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 101 Зі співчуття, можливо… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 102 Безперечно… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 103 У понеділок зранку… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 104 У його віці – принаймні, він так … • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 105 Коли він… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 106 Її пласке тіло… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 107 – Друг сердечный, — каже вона… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 108 Ти хочеш… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 110 Ніколи не обіймав тебе… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 111 Ми розлучаємось… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 112 Втямив… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 113
– У мене коліна дрижали… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 114 Неправда… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 115 Як люди живуть… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 116 Фен у лазничці… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 117 Помилка гросмейстера • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 118 Із засмаглою… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 119 Найбільше я люблю… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 120 Зморшкуватий піджак… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 121 І на прощання… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 122
Відділ кадрів Щось устиг… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 124 Можливо, це… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 125 Курватура плеча • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 126 Рената, поет • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 127 Готельний менеджер Мілена • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 128 Заздрю кіно • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 130 Можливо… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 131 Виявляється… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 132 Вона писала… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 133 Ненадіслане • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 134 На другу річницю смерті… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 135 Місто Львів • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 136 Я жартував: от ти лиш уяви… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 137 Цікава розмова з сином у Лондоні… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 138 Що вона собі думала? • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 139 Мені наснився еротичний сон… • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 140 Фотоальбом
141
Примітки
156
Інші тексти та вірші – у перекладах Діани Клочко
ПЕРЕДМОВА Еротика у художній літературі — це передовсім особливі стосунки поета з мовою, сенс яких знаходиться у чуттєвому проживанні мови поетом і поета мовою. У обіймах поет і мова міняються місцями, невтомно шукають нові пози, труть один одного, поки іскри не сипнуть в очі читачеві, створюючи сенси у русі, ковзанні, злитті. Так народжувались книги зрілого Джойса, молодого Пастернака. Я називаю імена чемпіонів, а є ще призери, фіналісти, дипломанти. Та існує й інша еротика у поезії: психологічна. Це еротика метонімій, недомовок, сухого жевріння. І ось у цій еротиці чоловіки, як правило, почуваються безпорадно. Винятки є, але найперше — серед поетів бісексуальних. Майстерно володіють еротикою «по дотичній» поетеси. Чому ж «нормальні» чоловіки-поети пасують, коли справа стосується психологічних мотивацій та обертонів? Як на мене, чоловіки — емоційні та психологічні інваліди у порівнянні з жінками. Вони захищаються «від дрібниць», щоби боронитись і перемагати у масштабних баталіях. У своїх еротичних віршах я відчуваю себе перебіжчиком: я пориваю з інвалідами і йду до жінок. Я обираю «дрібниці», «дурниці», «нісенітниці». Це мій чоловічий вибір. Ігор Померанцев
8– 9
КЛАСНИЙ ЖУРНАЛ
•••
•••
Здавалося б, що від кохання, що від поезії в картинці: я розкриту парасольку над тобою притримую і переймаюсь так, що ліве плече моє просякло аж до ниточки ? Однак...
Від сьогодення ані мітки, ані сліду. Все — у минулому. Минуле — вже легенда. Ось ми йдемо вздовж вулиці з тобою. І липне сонце. Ні душі. Ні тіні. Пашіє брук, пашіє скобовим, копитним, хрипким жаром. І потворний трамвай шкарлупковий з-за рогу — мов іграшка, майже безгучний — виносить помаранчеву ганьбу із гронами скуйовджених голів у прорізах віконних. Круглі очі націлені на нас. Яка пітьма в них! І який незграбний квадратний зад трамвая! Ну, хутчіш! В тартарари, на площу міста по замкнутій, венозній колії... А голови все тягнуться услід тобі й мені. Цей спомин ми подаруємо Берґману.1 Торкнись мене.
16 – 17
Криваве м`ясо Припустімо, шматок кривавого м`яса. Так і скажу, щойно зателефонує. Іронії стосовно поета, який сказав, що книга — це шмат сумління, що димить, не поділяю. 8 Бо у контексті часу книга була шматком кривавого м`яса. Якщо комусь не зрозуміло, нехай запитають у батьків. Але так трапилось і, гадаю, триватиме, що моя — як би це сказати простіше, гаразд, кохана — різко порушила пропорцію щасливих і нещасливих годин на користь останніх. Саме тому я тільки-но повернувся з басейну, де змішував сльози з хлорованою водою. Зізнаюсь, успішно. До почервоніння. Однак. Її диявольська інтуїція могла би підказати їй, що краще телефонувати мені завтра, коли просохну. При цьому, побоюючись її ж інтуїції, я, вибираючись до басейну, затраснув двері, але не зачинив на засуви, щоб вона, якби бахнуло в голову, могла відчинити двері своїм ключем і впевнитися, що шляк мене не трафив. Та хіба цю тварюку проймеш? Телефонує-таки. І кладе слухавку. Ага, зрозуміла, що Шляґ забарився. Знову телефонує. Послухай, я — шматок кривавого м`яса, і коли ти траскаєш дверима, в мені все менше м`яса і все більше крові. Ти можеш, курвище, зіграти роль, тобто перевтілитися в мене і бодай так зрозуміти?! Треба курві віддати належне. (Йдеться про дев`яносто з гаком тисяч крон, тобто про п`ять із половиною тисяч доларів за сьогоднішнім курсом, які я обіцяв їй на відкриття скромного борделю з українками). — Я все зрозуміла.
40 – 41
(Мовчання). Я зараз приїду. Не ховай себе до холодильника. Ти мене чуєш, індіанцю Криваве М`ясо?
Мрія по вертикалі та горизонталі
•••
1. Можливо, відгадка в іменах-пікірувальниках: гер Мессершмітт, гер Юнкерс.13 Та ось про яку дівчинку я мріяв у дитинстві. Професія: донька наглядача маяка; місце проживання: Крим; раса: засмагла білявка. Вона чекала на мене ціле дитинство, поки сонце по-дельфінячому облизувало її плечі. А я чекав на війну, щоби виникнули хвостато-фюзеляжні миті. Крапля крові на бронзовій ключиці. Її батько — скупий на слова старигань — допомагає занести дочку до комірчини під самісіньким рефлектором. Ми доглядаємо її, зрідка обмінюючись словами: спирт... бинт... атропін. Чи то суміш розпусти і стовпництва, 14 а чи передчуття, що без стовпництва розпуста прісна.
Заткнути горлянку, затиснути рота, вставити кляп — все частіше, на щастя, у переносному. Інколи на сцені, на екрані — що також у переносному. Та майже щоночі у найпрямішому я затикаю чийогось рота, щоб моя долоня набула форми зволоженого хрипу.
2. Відмиготіли парусинові п`ятки бронзового віку мого життя, і я опинився у Тічино, італійському кантоні Швейцарії. Оселився біля італійсько-швейцарського шлаґбаума, щоби три-чотири рази на день перетинати кордон. Люблю, люблю, люблю це робити й тремтіти. Якби був індіанцем, то звали б мене «Проламувач кордонів». У міняльній конторі прикордонного банку познайомився з касиркою, дочкою митника. Оженився. Тепер мої діти нишпорять кордоном: туди-сюди, туди-сюди. Де твій Мессершмітт, де твій Юнкерс!
88 – 89
Місто Львів
•••
Львівське інтернет-видання zaxid.net замовило мені есей про Львів. У цьому місті я служив у війську. Програма максимум була вижити, просто вижити. Двічі мене саджали до карцеру: так, із соціальної ненависті. На шляху від камери до вбиральні мене здуру міг пристрелити напівп`яний солдатик: «при спробі втечі». І мав би рацію: кожного дня я мріяв про втечу, і кусав руку до крові, щоби не втекти, не перейти на бік ворога. З вікна казарми я бачив парк, назви якого я не знав. Парк був таємничим, неземним: ним ходили жінки. Я мріяв, що одного разу мене відпустять у звільнення, я гулятиму парком і познайомлюся з жінкою, найкраще повією: («сказано — зроблено»). Того дня, коли мене демобілізували, я вийшов за ворота казарми і майже бігцем припустив до вокзалу, не роззираючись по бокам. Сів до першого ж потяга і за п`ять годин приїхав додому. Мені нічого сказати про місто Львів. Замолоду я жив у казармі, яка називалася Львовом.
Я жартував: от ти лиш уяви: Стриптиз на сцені. Яруси, партер Заповнені чоловіками. Я сиджу В ряду останньому. А поряд: кінострічка, Затерта і обгризена. Нехай І Крістіана-Жака. Чи Де Сіки. Цілуюся із нею. То хіба я можу Любити інших? Оркестр. Морозиво. Там чоловік-гора Акордеонний привідкриє ящик: А звідти — скік! — пружинкою горбань — І по рядам фойе жіночий виск гуляє Із шепотінням. Пінхус Берг! Який тепер єрусалимський хлопчик Від вас не відірве своїх маслин? Зима і кахлі. Привідкрутиш кран: Зливальницею цокають борульки, Потилицю пильнує Герда. За тобою На лижах смерть в халаті білофіна, Вимахуючи палками, біжить. Нас розпустили. Будь благословен проклятий вірус грипу. Ти віднині вільний. Існує місто десь. Є і околиця. Отам Немає святкування карантину. Є хлопчик з дівчинкою. В темноті рукою, ніби бантиком, відмічене коліно. Чи я її кохав? Ох, якби ж знаття Тоді, що можна з жінкою робити, Застрелився б: у скроню пулю. Аплодисментів зграйка. Кожен жест Фальшивий, від атропіну розширені зіниці. Вона співає «Арівідерчі, Ро...» Мій старший брат її відбив. Тепер таких стрічок немає.25
136 – 137
148 – 149