Валлє Віра "Спадок Джеймса І та королеви Анни: охорона інтелектуальної власності у часі й просторі"

ВІРА ВАЛЛЄ

Спадок Джеймса I та королеви Анни: охорона інтелектуальної власності у часі й просторі

Київ–2010

УДК 347.77(091)

Видавці: Леонід Фінберг, Костянтин Сігов Літературний редактор: Валерія Богуславська Верстка: Світлана Невдащенко Дизайн обкладинки: Світлана Невдащенко

В 157 Віра Валлє. Спадок Джеймса I та королеви Анни: охорона інтелектуальної власності у часі й просторі. – К.: ÄÓÕ I ËIÒÅÐÀ,

2010. – 216 c.: іл.

ISBN 978-966-378-141-9 Право інтелектуальної власності пройшло шлях від прав, призначених слугувати інтересам монарха, до способу заохочення культурного й технологічного розвитку та інструмента забезпечення комерційних інтересів приватного сектору. Книга «Спадок Джеймса І та королеви Анни: охорона інтелектуальної власності у часі й просторі» містить нариси з історії інтелектуальної власності. Як виникло та еволюціонувало право інтелектуальної власності? Кому і як воно слугувало на кожному етапі розвитку, в різних куточках світу? Увазі читача пропонуються екскурс до історії авторського права і патентів, огляд міжнародної системи охорони інтелектуальної власності та роздуми автора щодо впливу сучасної системи охорони на економічний, соціальний і культурний розвиток суспільства.

На обкладинці представлено портрет Жана Мьєло (Jean Miélot) – письменника, перекладача, книжника XV ст. (Невідомий художник другої половини XV ст., Королівська бібліотека Бельгії, Брюссель).

ISBN 978-966-378-141-9

© Валлє В., 2010 © ÄÓÕ I ËIÒÅÐÀ, 2010

ЗМІСТ Передмова ................................................................................................................................ 5 РОЗДІЛ 1. ЕВОЛЮЦІЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА ..................................................... 9 1. З передісторії виникнення авторського права............................................ 9 Італія...........................................................................................................................11 Німеччина ................................................................................................................13 Франція .....................................................................................................................20 Англія .........................................................................................................................24 Сполучені Штати Америки..................................................................................30 2. Становлення сучасного авторського права: Велика Британія і Сполучені Штати Америки (XVIII – XIX ст.) .................................................33 Інтернаціоналізація охорони авторського права .........................................43 Виникнення нових технологій і розширення сфери дії права інтелектуальної власності (на прикладі комп’ютерних програм) .............46 РОЗДІЛ 2. З ІСТОРІЇ ПАТЕНТУ ...................................................................................51 1. Формування засад патентного права .............................................................51 Італія...........................................................................................................................51 Німеччина .................................................................................................................54 Франція ....................................................................................................................57 Нідерланди ...............................................................................................................60 Англія .........................................................................................................................62 Сполучені Штати Америки..................................................................................67 Японія ........................................................................................................................71 2. Розвиток сучасної патентної системи (XІХ – XX ст.)...............................72 Еволюція концепції патенту в досвіді США ..................................................76 Переосмислення значення патенту в другій половині XIX ст. ...............77 РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНА СИСТЕМА ОХОРОНИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ .............................................................................81 1. Паризька конвенція про охорону промислової власності...................... 86 2. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів...... 90 3. Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків ............................ 94 4. Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків ....... 96 5. Всесвітня конвенція про авторське право..................................................... 98 6. Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків................................................................................. 100 7. Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (Римська конвенція) ... 102 8. Міжнародна конвенція з охорони нових сортів рослин ........................ 105

9. Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності (Стокгольмська конвенція) ............................. 108 10. Договір про патентну кооперацію ................................................................ 110 11. Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм (Женевська конвенція) ........112 12. Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури .................114 13. Договір про закони щодо товарних знаків ..............................................116 14. Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) про авторське право. Договір ВОІВ про виконання і фонограми ..........118 15. Договір про патентне право ..........................................................................123 16. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС) ......................................................125 РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТА СУСПІЛЬНИЙ РОЗВИТОК ...................................................................................130 1. Виклики сучасній системі охорони прав інтелектуальної власності ....................................................................................132 2. Значення охорони інтелектуальної власності для економічного, соціального і культурного розвитку ...................................140 Патенти та охорона здоров’я ............................................................................140 Сільське господарство та охорона прав на сорти рослин ................ 144 Освіта і культура .................................................................................................147 3. Охорона інтелектуальної власності: права власників або інтереси суспільства .....................................................150 Власники прав проти суспільства: довічна боротьба інтересів ...............150 «Піратство» – злочин чи спосіб сприяння технологічному прогресу ...157 Про баланс між правами власників та суспільними інтересами .............164 ВИСНОВКИ ........................................................................................................................168 ЛІТЕРАТУРА .......................................................................................................................175 SUMMARY ...........................................................................................................................181 ДОДАТКИ............................................................................................................................190 Додаток 1. Первинні джерела у сфері інтелектуальної власності (1450-1900 рр.) ..........................................................................................190 Додаток 2. Міжнародні договори, адміністративні функції яких виконує ВОІВ......................................................................................................205 Додаток 3. Статистичні дані з видачі патентів у Франції, Великій Британії, США і Німеччині впродовж 1790-1960 рр. .......................209

Моєму синові, Александру Бернару, присвячується...

Передмова У 1623 р. за часів правління короля Джеймса І парламент Англії прийняв Статут про монополії, який обмежив владу монарха і проголосив засади патентної системи. В 1709 р. Палата громад в Англії заслухала проект закону «Про заохочення просвітництва», а наступного року парламент ухвалив закон, відомий нині як Статут королеви Анни. Прийнято вважати, що ці дві події знаменували початок сучасного права інтелектуальної власності. Як і в чиїх інтересах розвивалося право інтелектуальної власності до цього часу і після? Ця книга містить нариси з історії охорони інтелектуальної власності. Монографія, що пропонується увазі читача, – «Спадок Джеймса І та королеви Анни: охорона інтелектуальної власності у часі й просторі», – є втіленням бажання простежити, як виникло та еволюціонувало право інтелектуальної власності, кому і як воно слугувало на кожному етапі розвитку, в різних куточках світу. Мотивом написання книги стало усвідомлення того, наскільки небезпечними є абсолютизація в Україні потреби в охороні інтелектуальної власності та неадекватне розуміння ролі прав інтелектуальної власності для економічного, соціального і культурного розвитку країни. Деякі попередні міркування про охорону інтелектуальної власності в умовах глобалізації та про її вплив на суспільні інтереси викладені в книзі автора «Інтелектуальна власність».1 Уявлення про те, як розвивалося право інтелектуальної власності, дозволяє краще зрозуміти сучасні тенденції формування її охорони. Від прав, призначених слугувати інтересам монарха, до способу заохочення культурного й технологічного розвитку, інструмента забезпечення комерційних інтересів приватного сектору – такий шлях пройшло право інтелектуальної власності з часу свого виникнення.

1 Потєхіна В. Інтелектуальна власність. Навч. посібник. Київ: ЦУЛ, 2008. – 413 с.

Ранні привілеї та патентні листи були монополією книговидавців і винахідників та цілком залежали від волі монарха. До прийняття Статуту про монополії 1623 р. патенти були інструментом політичного впливу королівської влади. До ухвалення в 1709 р. Закону королеви Анни інтереси авторів залишалися незахищеними, авторське право було монополією книговидавців. З 1709 р. концепція авторського права змінилася: автора вперше визнано суб’єктом авторського права, а суспільство одержало доступ до культурної спадщини. Перехід від терміна «привілей» до терміна «право інтелектуальної власності» означав зміну концепції виникнення в авторів і винахідників певних переваг щодо результатів їхньої інтелектуальної діяльності. На відміну від «привілею», «право» означало обов’язок уповноваженого органу наділити автора (або винахідника) певними перевагами, за умови, що твір (або винахід) відповідає певним, наперед визначеним об’єктивним критеріям. Друга половина XIX ст. позначилася суперечками в суспільстві та державі з питань патентної системи. Антипатентний рух супроводжувався розвитком антимонопольного законодавства та судовими рішеннями, які обмежували дію патентів. Патенти засуджувалися як засіб монополізації технологій та гальмування технологічного прогресу. Власне, сама доцільність існування патентної системи ставилася під сумнів. Важливо, що до кінця XIX ст. охорона інтелектуальної власності була винятково національним питанням. Ухвалення Паризької конвенції про охорону промислової власності (1883 р.) та Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (1886 р.) позначили початок етапу розбудови міжнародної системи охорони інтелектуальної власності. Врешті, сучасний етап розвитку права інтелектуальної власності розпочався з прийняттям у 1994 р. Угоди ТРІПС. Він характеризується розширенням територіальних меж права інтелектуальної власності, домінуванням приватних інтересів над публічними та уніфікацією законодавства на глобальному рівні. Сучасна система охорони інтелектуальної власності діє в комерційних інтересах приватного сектору розвинутих країн. Вона ігнорує вимоги балансу між правами власників і суспільства та не є 6

диференційованою залежно від рівня економічного розвитку країн і секторів економіки. З цим пов’язана проблема обмеженого обміну знаннями, від якої потерпає культурний і технологічний прогрес, утруднюється доступ країн, що розвиваються, до інформації та технологій. Це перешкоджає їхньому населенню користуватися життєво важливими ресурсами (зокрема, у сфері медицини, сільського господарства, освіти). Ця книга не заперечує важливості охорони інтелектуальної власності. Вона ставить під сумнів підхід, за якого абсолютизуються права власників і нехтуються потреби суспільства в культурному і технологічному розвитку. Увазі читача пропонується екскурс до історії авторського права і патентів (розділи 1, 2), огляд міжнародної системи охорони інтелектуальної власності (розділ 3) і роздуми автора щодо протиріч сучасної системи охорони інтелектуальної власності та її впливу на економічний, соціальний і культурний розвиток суспільства (розділ 4). Задля написання монографії опрацьована зарубіжна література у сфері інтелектуальної власності. Зокрема, цікаві ідеї є в працях М. Валлерстайна, П. Драхоса, В. Лейндса, Л. Лессіга, Р. Паттерсона, Р. Познера, С. Селл. До недавнього часу Україна небагато знала про інтелектуальну власність. Праці українських дослідників частково заповнили цю інформаційну прогалину.2 Вони здебільшого присвячені вивченню проблем національного законодавства України у сфері інтелектуальної власності. Втім, значення і проблеми сучасної системи охорони інтелектуальної власності для суспільного розвитку в Україні, яка інтегрується в світ, майже не досліджувалися. Українці мало знають про те, як виникло право інтелектуальної власності, хто і що визначає напрямки розбудови сучасної системи його охорони. Читачі недостатньо інформовані в цих питаннях не лише тому, що вони не розглядалися в Україні, а й через те, що суспільній свідомості явище інтелектуальної власності залишається здебільшого 2

Зокрема, вагомий внесок у вивчення теми здійснили Г. О. Андрощук, І. І. Дахно, В. О. Жаров, Ю. М. Капіца, М. В. Паладій, О. А. Підопригора, О. О. Підопригора, О. Д. Святоцький та інші.

7

чужим і байдужим. У той час як, наприклад, Велика Британія має багатовіковий досвід охорони інтелектуальної власності, а США, успадкувавши цей досвід, нині самі визначають напрямки формування сучасної системи її охорони, в Радянській Україні взагалі не мали уявлення про інтелектуальну власність. В Україні важливо знати про витоки тієї сфери, яка нині визначає конкурентоспроможність національної економіки. До того часу, доки ми не маємо рівноцінних з розвинутими країнами знань про природу інтелектуальної власності та сучасні проблеми її охорони, неможливо забезпечити національне законодавство ефективними правовими нормами, які дозволять Україні увійти рівноправним учасником до глобального економічного співтовариства.

8

Розділ 3

МІЖНАРОДНА СИСТЕМА ОХОРОНИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

16. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС)31 – Agreement on TradeRelated Aspects of Intellectual Property Rights (TRIPS) Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС) визначила сучасні вимоги міжнародної системи охорони інтелектуальної власності. На Уругвайському раунді переговорів (1986-1994 рр.) було вирішено, що Угода ТРІПС установить мінімальні стандарти охорони інтелектуальної власності та юридичну відповідальність за недотримання зобов’язань країнами-учасницями. Угода ТРІПС є багатосторонньою торговельною угодою, обов’язковою для членів Уругвайського раунду. Приєднання до Угоди ТРІПС є необхідною умовою для всіх країн, що вступають до СОТ. Угода визначає режим охорони таких об’єктів інтелектуальної власності, як винаходи, торговельні марки, твори, секрети виробництва тощо. Угода ТРІПС встановила уніфіковані стандарти охорони і зобов’язала країни-учасниці поширити правову охорону на «віртуально всі сфери технологій, що визнаються розвиненими патентними системами»; збільшити строк дії патенту до 20 років та забезпечити «правове визнання виняткового права власників патентів на імпорт товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності». В основу Угоди ТРІПС покладено концепцію охорони інтелектуальної власності, відповідно до якої права власників домінують над інтересами суспільства. Ухвалення Угоди ТРІПС стало результатом зусиль приватного сектору США. Наприкінці 1970-х – на початку 80-х рр. виробники сільськогосподарських хімікатів, розробники комп’ютерних програм, відео- та музична індустрії, фармацевтичні компанії США відчули необхідність у вдосконаленні охорони інтелектуальної власності і прийнятті угоди глобального значення у сфері інтелектуальної власності.

31

Повний текст Угоди ТРІПС українською мовою див. Потєхіна В. Інтелектуальна власність. Навч. посібник. Київ: ЦУЛ, 2008. – 413 с.

125

Віра Валлє

... ОХОРОНА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У ЧАСІ Й ПРОСТОРІ

До таких громадських організацій належали Міжнародний Альянс інтелектуальної власності (International Intellectual Property Alliance), Спілка фармацевтичних виробників США (Pharmaceutical Manufacturers of America), Асоціація виробників хімічної промисловості (Chemical Manufacturers Association), Національна Асоціація сільськогосподарських хімікатів (National Agricultural Chemicals Association), Рада з експорту автомобілів (Auto Exports Council), Корпорація власників інтелектуальної власності (Intellectual Property Owners Inc.) тощо. Проект Угоди ТРІПС було розроблено спільними зусиллями Комітету інтелектуальної власності, розвинутих країн Європи та Японії на основі законодавства країн центру. Проект було представлено в 1988 р. в Секретаріаті ГАТТ. Кількома роками потому, у 1994 р., на Уругвайському раунді переговорів була підписана Угода ТРІПС. Угода передбачила наступні базові стандарти охорони інтелектуальної власності, що їх мають передбачити в національному законодавстві країни-учасниці: • строк охорони майнових прав автора має становити не менш як 50 років після смерті автора, для фільмів та фотографій – відповідно 50 та 25 років з моменту створення; • авторське право виникає автоматично і не може залежати від виконання жодних формальностей, таких як реєстрація твору; • комп'ютерні програми повинні охоронятися як літературні твори; • термін охорони майнових прав, що надаються патентом, має становити не менш як 20 років.

• кожна країна-учасниця застосовує щодо громадян інших країн-учасниць принцип національного режиму. Угода ТРІПС містить положення, спрямовані на розвиток конкурентних відносин (зокрема, положення про паралельний імпорт, обмеження ексклюзивних прав, обов’язкові ліцензії тощо). Ст. 6 Угоди ТРІПС дозволяє застосування процедури паралельного імпорту, що базується на принципі 126

Розділ 3

МІЖНАРОДНА СИСТЕМА ОХОРОНИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

«вичерпання прав», відповідно до якого власник права інтелектуальної власності не може забороняти використання і перепродаж товарів, якщо такі товари законним шляхом потрапили на ринок з волі самого власника. В багатьох країнах доктрина втілюється у процедурі видачі ліцензії, яка надає покупцеві право вільно розпоряджатися запатентованим продуктом. Продаж запатентованого продукту означає для покупця придбання ним ліцензії на патент з усіма правами власника, включаючи право на перепродаж. Доктрина «вичерпання прав» первісно застосовувалася на внутрішньому ринку. Пізніше країни почали запроваджувати цей принцип у міжнародних відносинах: власник права інтелектуальної власності не вправі забороняти паралельний імпорт продукту, якщо цей продукт потрапив на ринок певної країни з дозволу власника або в інший дозволений законодавством спосіб. На думку деяких фахівців, застосування принципу «вичерпання прав» у сфері охорони здоров’я має вкрай важливе значення. Імпорт запатентованих фармацевтичних препаратів з країн, де їхній продаж здійснюється за нижчими цінами, в ті регіони, де низька платоспроможність населення, дозволить краще забезпечувати людство життєво важливими товарами. Ст. 30 Угоди ТРІПС визначає в загальному вигляді обмеження ексклюзивних прав на патент, що їх застосовують країниучасниці в національному законодавстві. Згідно з Угодою ТРІПС, країни застосовують різноманітні обмеження прав власників на патенти – такі, як використання винаходу в дослідницьких цілях, в освітній діяльності, для експериментів, для виготовлення фармацевтичних препаратів, добросовісне використання винаходу третіми особами до подання заявки на патент. Обмеження прав власників шляхом надання можливості використовувати винахід з метою дослідження або експерименту є важливим інструментом розвитку інноваційної діяльності. Право використання винаходу в експериментальних цілях сприяє інноваційному процесу, адже є 127

Віра Валлє

... ОХОРОНА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У ЧАСІ Й ПРОСТОРІ

законодавчо закріпленою можливістю потенційного винахідника на вдосконалення запатентованого винаходу. В деяких країнах (зокрема у США) експериментальна та дослідницька діяльність без дозволу власника патенту можлива лише в наукових цілях. У країнах Європи використання винаходу в експериментальних цілях дозволяється також із метою одержання доходу (в комерційній діяльності). Іншим важливим обмеженням є право використання винаходу для виготовлення фармацевтичної продукції. Така можливість включає право на розробку фармацевтичних препаратів шляхом здійснення експериментів, одержання ліцензій від органів охорони здоров’я до закінчення строку патенту, тощо. Першими право на використання винаходу з метою виготовлення фармацевтичної продукції застосували в національному законодавстві Сполучені Штати, згодом – Канада, Австралія, Ізраїль та деякі інші країни. Обов’язкові (примусові) ліцензії є дозволом уряду на використання патенту на винахід або іншого об’єкту права інтелектуальної власності третіми особами без дозволу власника. Ст.

31 Угоди ТРІПС містить невичерпний перелік обставин, за яких власник права інтелектуальної власності зобов’язаний видати ліцензію на певний об’єкт інтелектуальної власності. До таких обставин, зокрема, належать випадки загрози національній безпеці, надзвичайні ситуації, некомерційне використання винаходу урядом. Важливе значення для розвитку конкурентних відносин та інноваційного прогресу має ст. 1.1 Угоди ТРІПС, відповідно до якої спосіб імплементації положень Угоди може бути вільно визначений межами національного права та практикою його застосування певною країною. Країни-учасниці Угоди ТРІПС по-різному імплементують рамкові положення Угоди в національному правовому полі. Отже, хоча міжнародні правила охорони прав інтелектуальної власності покликані слугувати уніфікації правового поля різних країн, норми 128

Розділ 3

МІЖНАРОДНА СИСТЕМА ОХОРОНИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Угоди ТРІПС мають гнучкий характер, що дозволяє країнам, що розвиваються, враховувати особливості економічного розвитку під час формування національних режимів охорони прав інтелектуальної власності. Положення Угоди ТРІПС мають бути використані країнами у вигідному для них напрямку з метою підвищення рівня конкурентоспроможності національної інноваційно-технологічної бази та розробки ефективної системи охорони прав інтелектуальної власності. Угода ТРІПС стала результатом цілеспрямованих зусиль американського бізнесу та інструментом втручання США в національні економіки країн периферії. Уругвайські переговори поклали початок структурній перебудові глобальної економіки.

129

1

Декрет Республіки Венеція про охорону промислових пристроїв (Венеціанський статут) Привілей письменнику Марку Антоніо Сабелліко Привілей на систему тренування пам’яті видано Венецією Петрусу Францискусу де Равенна

1474

1486

1492

Патентний лист Генрі VI на строк 20-ти років

Патентний лист на торгівлю в Англії видано Джону Кемпу

Англія

Складено автором з використанням даних сайту http://www.copyrighthistory.org/selected_documents/.

Перший привілей Венеції на друк

1469

1449

1421

Італія

Ексклюзивний привілей Ради Флоренції надано Ф. Бруне-лескі на його винахід – човен

Німеччина

Перший привілей Венеції на винахід

Франція

1416

1331

Дата

Первинні джерела у сфері інтелектуальної власності (1450-1900 рр.)1 США

ДОДАТОК 1

З питань замовлення та придбання літератури звертатися за адресою: ВИДАВНИЦТВО «ÄÓÕ ² ˲ÒÅÐÀ» Національний університет «Києво-Могилянська академія» Україна, 04070, м. Київ, вул. Волоська, 8/5, кімн. 210. Тел./факс: +38(044) 425-60-20 E-mail: duh-i-litera@ukr.net (відділ збуту); franc@roller.ukma.kiev.ua (видавництво) Надаємо послуги: «Книга – поштою»