EPISTOLIA. Лист перший by EPISTOLIA

EPISTOLIA

Склад редакції: Головний редактор: Євгенія Романюк Шеф-редактор: Анастасія Коваленко Літературний редактор: Іван Корєнєв

Модель номеру: Олег Самбір

Автори: Анна-Вероніка Краснопольська , Роман Драч, Уляна Пеленьо

Жодна частина даної публікації не може бути використана, розповсюджена чи передана в будь-якіи формі та будь-якими засобами без попередньої письмової згоди головного редактора. Для отримання дозволу пишіть головному редактору на вказану нижче адресу: epistoliajournal@gmail.com

EPISTOLIA

Лист від редакції

Готуючи перший випуск, ми вклали в наше дитя усю свою душу та серце. Як і будь-що, що тільки народжується, ми дуже сильно хвилюємося та розраховуємо на Вашу підтримку. В свою чергу, ми зобов’язуємось створювати для Вас наші найкращі матеріали — найтепліші листи. Ми зробимо все можливе, аби наш літачок долітав до вас кожного місяця. Політ буде довгим, адже розвиток потребує терпіння. Ми щиро сподіваємося, що кожен лист нашої любові і тепла не залишить Вас байдужими. Побажайте нам успіху. Побажайте удачі. Тому що маленький літачок злітає серед урагану. З усією ніжністю, Епістолія.

EPISTOLIA

Зміст:

Бачити наскрізь Перетворюючи мідь на золото Вони проживають безліч життів

10 14

Відчувати душею Перше свято бороди

Холі.ua

ЛА: Бий гітари, Бий серця

Світ за очі Металеві листи у майбутнє

Національний музей історії України

Зернятко посеред бетону та скла

Сам на сам

Мрія—це реальність, або Як вдаліше закопати себе в лінощах

То, что скрыто внутри

У вирі подій

P.S.

EPISTOLIA

Бачити наскрізь

EPISTOLIA

Перетворюючи мідь на золото Автор: Євгенія Романюк 10

EPISTOLIA

Бачити наскрізь Володимир Єрмоленко – український філософ, публіцист та журналіст. Видав вже другу книгу «Далекі Близькі» та на її основі прочитав лекцію «Радість і біль у літературі та філософії». EPISTOLIA також побувала там.

Філософія та література идуть пліч-о -

мало на меті забути вислів «смерть автора».

пліч, змушуючи нас щоразу замислюватись

«Адже ми з вами живі»,- підкреслює письмен-

над цим невипадковим дуетом. Сам Воло-

ник. Він розповідає про 5 видів болю, які пое-

димир стверджує, що иого душа лежить до

ти крізь свої твори перевтілювали у щось сві-

філософії:

тле и добре.

«Філософія є способом шукати смисли в житті, і навіть там, де

Біль як хвороба Хоч Ніцше і немає в списку книги, що видав Володимир, автор зазначив, що не

їх абсолютно немає». Література ж відіграє дещо другоряд-

ну роль, стаючи лише засобом цього осмислення.

включив иого навмисно: «Він зараз занадто популяризовании. Хоча варто відмітити, що иого компульсивне письмо є антиподом до Флоберівського «письма по одному рядку в

Автор, в розумінні Єрмоленка, не може бути «представником епохи». Якщо «він таким є – то він ідіот». Та все ж, автор може стати одним з мислителів. Такі люди, як Казанова, Руссо, Ґофман , Флобер, Барт та інші, знають дивовижну формулу – перетворення болю на радість. «Ані з чистої радості

і навіть коли фігово — з цього нічого не вииде», - пояснює Володимир. Саме ціи дивовижніи здатності Єрмоленко и присвятив свою книгу «Далекі близькі».

день», якии присутніи в «Далекі Близькі». «Спокуса святого Антонія», яку написав Гюстав Флобер, втілює настільки реальні, життєві та врешті-решт спокусливі образи, за якими не видно жодної оболонки. Гофман також стає одним з героїв книжки Єрмолен-

ка. «Ні, чуваки, хоч моє тіло хворе, але я створив таку літературу, що не має тіла»,- говорить Володимир про Гофмана. Таким чином біль як тілесна хвороба в творах перетворюється на зовсім несуттєву та непотрібну річ.

Письменник називає свою книгу, в першу чергу, екзестенціиною. Його дослідження

Біль невидимості Звичаинии людськии «ігнор», та запіз-

EPISTOLIA

Відчувати душею ніла комунікація Руссо змушує иого писати.

жна назвати Барта. Все життя прагнучии ста-

Він непомітнии на людях, бо иому важко

ти письменником, він згасає за декілька днів,

спілкуватись з ними. Проте, це стає страте-

дізнавшись про смерть матері.

гією иого життя: «Мене ніхто не чує, але я

Людина, будучи зв’язаною з кимось, після

зроблю так, що всі читатимуть», — Єрмоле-

втрати зациклюється на одніи і тіи саміи темі.

нко розповідає про Жан Жака Руссо. Зви-

Легковажність автора переходить в невпин-

чаина людська невпевненість у собі може

нии магнетизм.

перетворитись в геніальнии твір. Саме тому, говорячи про письменників в цілому, Володимир зазначає:

Володимир ставить риторичне запитання: «Чому нам ніяк не вдається говорити про

тих, кого ми любимо?». За иого словами, існує лише два типи письма:

«Автор повинен відмовитись від власного я, пишучи твір. Всі знатимуть його творіння, і в цьому

Те

яке зізнається у коханні;

Те

як оголошує війну.

Людина або возвеличує, або критикує — інакшого не дано.

головна суть літератури». Біль у тумані

Біль розчарування

Цікавим фактом з книги «Далекі Близь-

Джордж Оруелл — це наивідомішии кри-

кі» є те, що в списку авторів лише один є до-

тик ідеї. Варто зазначити, що першии перек-

сі живим — Мішель Турньє. На власному

лад иого твору «Animal Farm» був видании

прикладі Володимир пояснив, що для літе-

українською мовою.

раторів звичним початком творчої кар’єри є

Оруелл в своїх творах показує викривлені

19-20 років, до 40 всі ідеї згасають. Для фі-

реалії соціалістичних ідеи. Розчаровуючись,

лософів же, 45 років — це розквіт думки.

автор, як людина створює прорив, идучи далі

Турньє почав свіи шлях у 42 роки, коли иого

по життю. Або ж навпаки, виправдовуючи се-

сучасники вже виписались. Його життя, що

бе колишнього, перевтілює біль розчарування

наче заблукало в тумані, стало ясним саме

ідеї в радість сприиняття нового.

завдяки перу. Творчість стає виходом там, де всі шляхи закриті. «Навіть коли ви идете в тумані, ви можете знаити свою долю», трактує власну думку Єрмоленко. Біль втрати

Леитмотивом лекції стало саме перетворення так званої міді на золото. Болі на радість. Рани у квіти. «Автори стають для читача вітражами, через які ми дивимось на реальність. Це і називається культурою» ,- завершує

Яскравим прикладом «болю втрати» мо- Володимир. 12

EPISTOLIA

Вони проживають безліч життів Автор: Анастасія Коваленко

EPISTOLIA

Бачити наскрізь Кожного дня, їдучи в маршрутці, метро чи тролеибусі, я постіино помічаю людеи, що

книжкову «барахолку». Сказати, що в мене був шок — нічого не сказати.

читають. Вони читають усе: від двомовних

Люди різного віку відкривають свої

книг та навчальних посібників до лірики Ко-

книжкові лавки з, власне, своїх книг та тих,

стенко та жахів Кінга. Наиприємніше спосте-

що вони перекуповують. «Безкоштовно ніхто

рігати це, усвідомлюючи, що зараз нібито

не віддає, це велика рідкість», - сказав мені

«вік інформаціиних технологіи», про якии

один із продавців, якии з сумом переглядав

нам так яскраво розповідають з різнобарв-

книжки на своїх поличках, декілька разів по-

них екранів. У період, коли читання повинно

вторюючи: «Де б мені знаити сьомого Гаррі

закінчуватись на 140-а символах Твіттеру,

Поттера?».

люди, навпаки, почали ще з більшим на-

Серед величезних «книжкових гір» Ви

тхненням та цікавістю вдаватись до книг.

зможете знаити все, що Вам потрібно: від на-

Навіть більше, читати зараз — модно.

укової літератури, до фантастики чи класи-

Я постіино звертала увагу на те, що все

ки. До речі, для музикантів тут існує ще одна,

більше і більше підлітків, дорослих і навіть

своя окрема гавань. Вона заставлена книга-

бабусь з дідусями читають з електронних

ми з музичної грамоти та різноманітними

книг. Це зручно, це особливо не шкодить зо-

нотами. Величезнии плюс цієї місцини —

ру, це безліч книг в одніи «упаковці». Але не

вона працює цілии рік, не зважаючи на зимо-

всім така книга до душі. Це і не дивно, де ж в

вии холод чи літню спеку. А наиголовніше —

такіи книзі ти знаидеш цеи затишнии запах

це ціна. Купити твори Фіцджеральда, Бред-

надрукованого паперу та потерті сторінки.

бері чи Агати Крісті за 10 гривень — справж-

Гадки не маю, яка цінова політика на книги в

нє щастя, враховуючи, що навіть пляшка во-

інших країнах, але скажу точно, що в нас —

ди коштує дорожче. Книги менш відомих ав-

це задоволення не з дешевих. Палітурка, па-

торів можна купити и за 5 гривень — все за-

пір, друк — все коштує певну кількість гро-

лежить від того, що саме Ви шукаєте. Крім

шових одиниць. Тому, таку насолоду, як при-

того, якщо Вам, випадково, захотілось пере-

дбання книги, ми можемо собі дозволити не

читати всі випуски журналу «Burda», запев-

щодня. Такої думки я була до моменту, коли

няю Вас — Ви їх обов’язково знаидете.

знаишла просто «книжковии раи».

І з року в рік, книги проживають безлі-

Казати столичним про всім відомии

чі чиїхось життів: їх передають, купують, пе-

книжковии ринок на Петрівці не варто, прав-

рекуповують, повертають, обмінюють та да-

да? Та чи блукали ви далі подарункових ви-

рують, аж поки вони не залишиться в свого

дань та підручників для ЗНО? Одного разу

власника бодаи на декілька років.

мені видалась така нагода, і я натрапила на EPISTOLIA

Бачити н

EPISTOLIA

наскрізь

EPISTOLIA

Перше Свято Бороди Автор: Євгенія Романюк

EPISTOLIA

Відчувати душею Києву не вистачає брутальності!

Де мужні бородаті чоловіки? Де ці наповнені суворістю, готові в будь-яку мить діяти? Ми не цураємось ретросексуалів і возвеличуватимемо справжніх «альфасамців», адже Борода — це круто та сексуально!

З цих та безлічі інших закликів органі-

міщені милі оголошення, на зразок: «СЕКСУ

заторів починались афіші, що були розклеє-

не пропонуватимемо, проте смачними бур-

ні по всіи столиці. Заклики відвідати захід

герами нагодувати». Головною подією Пер-

просто розривали соціальні мережі. В свою

шого

чергу и EPISTOLIA (чия команда на 2/3

«Наикрутішого бородача в місті».

Свята

Бороди

став

вибір

складається з ходячого тестостерону) не могли не піти.

EPISTOLIA поспілкувалась з одним з організаторів заходу Оленою Смішко та діз-

Перше Свято Бороди вирішило зупи-

налась звідки в Києві стільки брутальності.

нитись в Галереї мистецтв «Лавра». Урбані-

стичнии простір чудово підіишов для дебюту возвеличення борід. Завітати на свято

EPISTOLIA: - Як ідея створення цього фестивалю спала Вам на думку?

можна було за доступною ціною — 50 гри-

Олена Смішко: - Борода вокруг! Все ее

вень, але для власників борід (як справжніх,

любят, все о неи говорят. Она делает муж-

так намальованих чи накладних) існувала

чин брутальными и мужественными. Но ни-

символічною знижка, тому на свято можна

кто не делал праздник имени такои всеми

було завітати и за 40 гривень.

любимои Бороды. Вот мы и вдохновились альфа-самцами.

На заході працювали десятки фудкор-

тів — один смачніше іншого. І не дивно, адже ситии мужчина — здоровии мужчина. Окрім цього, кожен бородач міг придбати

Е.: - Як довго тривала підготовка свята? О.: - Подготовка праздника длилась

прикраси для себе та своєї бороди, а органі-

около месяца. Команда работала слаженно,

затори навіть запросили маистра татуажу

да и каждыи был крутым специалистом в

для своїх відвідувачів. Кожен охочии міг за-

своем деле.

карбувати цеи день в пам’яті, зробивши нове татуювання. Для жінок на святі були роз-

Е.: - Ваші особисті враження від свята?

EPISTOLIA

Відчуват

EPISTOLIA

ти душею

EPISTOLIA

Відчувати душею О.: - Мы рады были видеть довольные лица бородатых и не очень гостеи, атмосфе-

Е.: - Чи буде фестиваль бороди постіиним явищем?

ра была драивовои и домашнеи. Несмотря

О.: - Думаем, что будет. Пока люди хо-

на непредвиденные погодные условия, на-

дят на наши фестивали, получают от этого

род все же не разбежался. Было очень круто.

море позитивных эмоции и удовольствия — мы будем их радовать.

Е.: - Яке співвідношення чоловіків та жінок в команді організаторів? О.: - Очень комфортная: 60\40 жен-

щины— мужчины.

EPISTOLIA

Холі.ua Автор: Анастасія Коваленко

EPISTOLIA

Відчувати душею Виникнення цього свята пов'я-

Поступово, це свято заполонило и Єв-

зано не з однією легендою. Одна по-

ропу. Іспанія, Британія, Мексика, Німеччина

в'язана з приходом весни: довгоочікуваним цвітінням всієї зелені та

і ще довгии список країн, які переиняли святкування приходу весни, можна продовжувати вічно. Але, з плином часу, в інших краї-

квітів, що вражають своєю яскра-

нах це свято модернізувалось та проводить-

вістю та буянням фарб. Друга — з

ся тепер у вигляді яскравого фестивалю, ос-

іменем Холіки — демона, що згорі-

новним діиством якого є обсипання одне

ла у вогні через непокору богові Ві-

одного кольоровим порошком.

шну. Через це, у період, коли нареш-

В Україні, як і в більшіи частині інших

ті розквітали квіти та трави, лю-

країн, цеи фестиваль дебютував у 2013 році.

ди

запалювали

опудало

Холіки,

тим самим відкриваючи свято весни.

Цього літа фест відбувся 11 липня і, на жаль, цього дня погода не тішила. Але це не стало на заваді проведенню свята. І ось вже втретє чимала кількість дітеи, підлітків та доро-

Ще одна легенда розповідає про те, що Шива лишив Каму, бога кохання, кольорів.

слих приишли на це свято аби весело та діисно яскраво провести один з літніх днів.

Кама став абсолютно прозорим та безтілес-

ним через те, що він заважав покровителю иоги під час медитації. Згодом, на прохання дружин обох богів, Шива повертав Каму тіло лише на період трьох місяців, коли все

Наиголовнішии атрибут фестивалю — фарба, а точніше кольоровии порошок, довкола якого існує низка питань та міфів. Чи шкодить потрапляння такого

розквітало, що и ознаменувало прихід вес-

порошку на шкіру здоров’ю?

ни.

Ні, але, при потраплянні фарби в очі чи

У будь-якому випадку, всі відомі нам легенди зводяться до того, що свято Холі пов'язане з приходом весни, тепла та цвітінням усіх можливих квітів. Індіиці і до цього

до рота, треба обов'язково промити їх водою. Для самої шкіри чи волосся порошок

не несе ніякої шкоди. Чи можна вивести плями на одязі

часу, не зраджуючи традиціям, не лише обсипають одне одного кольоровим порош-

від фарби?

ком чи водою, а и стрибають через багаття,

Так, але траплялись випадки, коли ра-

катають на гоидалках статуетки богів та

зом з фарбою, на одяг міг потрапляти зви-

проводять ігрові бої між чоловіками та жін-

чаинии бруд, тому до вибору одягу треба

ками різного віку.

поставились відповідально. За традицією, EPISTOLIA

Відчувати душею суха фарба складається з абсолютно натуральних компонентів: куркуми, екстракту пе-

Відгуки про фестиваль:

люсток гібіскусу чи салонового дерева. Проте такии порошок можна виготовити власноруч вдома. Для цього вам знадобиться борошно, харчовии барвник та трішки води. Всі інгредієнти потрібно змішати, зробити з них кульки, розкатати. Почекаите доки кольорові млинці підсохнуть, а потім, за допо-

могою блендера, домашнього комбаина чи

Вікторія Любич Неимовірнии фестиваль! Ні спека, ні дощ не зіпсували настріи. Є що згадати) Дякую

за

прекрасно

проведении

день:*

кавомолки розітріть иого в порошок. І все, суха фарба готова. Але фарба домашнього

Вероника Сторожук

приготування має один мінус: харчовии ба-

Фестиваль красок Холи прошел неза-

рвник може залишати на вашому одязі пля-

бываемо!

ми. Тому, якщо ви використовуєте кольоро-

Большое спасибо организаторам за

вии порошок власного приготування — по-

то,что сумели подарить людям празд-

турбуитесь про те, щоб одяг на вас був тои,

ник! Это было просто невероятно, кра-

якии буде не шкода забруднити.

сочно и позитивно!

Цьогоріч організатори столичного фестивалю показали, що ніякі погодні умови не

Даваите наполним мир яркими красками!!!

зможуть завадити проведенню свята. Отже, варто чекати проведення кольорового фестивалю і наступного літа. Українські Холі Фести, проводяться не лише в Києві, а й у Тернополі, Запоріжжі, Полтаві та інших великих містах.

Дарья Сташук Я впервые посетила этот фестиваль. Я до последнего сомневалась, думала будет скучно и не интересно, но как только я перешла порог этого фести-

Звісно, вони не набирають величезних

валя, мне просто снесло крышу. Прек-

масштабів індіиського свята Холі, але, тим

расные ведущие, чудесная атмосфера,

не менш, забезпечують всім бажаючим чу-

и доброжелательные люди. Хотелось,

довии настріи, незабутні враження та кіль-

чтобы такое деиство было чуть чаще

канадцять яскравих фотографіи в альбомі.

чем раз в год.

EPISTOLIA

ЛА: Бии гітари, бии серця Автор: Євгенія Романюк

EPISTOLIA

Відчувати душею Молодий інді-рок спалахує на українському небі з новою силою. Саме так можна охарактеризувати гурт “Леді Арлет”. Створений два роки тому, ще у 2013 році, бенд здобув нове звучання у 2015, а з ним — любов українців. Назві гурту вже 5 років, та ідеї завжди потрібен час, аби втілитись у реальність. Поступовими кроками у світі шоубізнесу, у 2014 році хлопці випускають свіи першии сингл

«На картах світу». Пісня миттєво увіишла в усі радіоефіри. В одному з інтерв’ю фронтмен гурту, Олександр Коломієць, сказав, що сингл був написании ще чотири роки тому, але рішення щодо запису приишло тільки зараз. За ним були опубліковані ще дві пісні: «Я твіи стриптиз» та « Бии гітари, Бии серця». На початку 2015, в лютому, хлопці презентують дебютнии кліп на пісню «На картах світу». ЛА обіцяють своїм слухачам дебютнии альбом, робота над яким тривала понад рік. А тим часом, “Леді Арлет” охоче їздить по містам України та фестивалям, не забуваючи да-

Відгук про виступ: http://www.show-biz.in.ua/

вати сольні виступи. В перерві між фестивальними буднями, музиканти влаштували акустичнии концерт в столичному “Cadillac Art Club”.

18 липня на виступі зібрались усі “#trueLAfriends”. Хештег #trueLAfriends був поширений напередодні фанатами гурту. Судячи з тої кількості людей, що були в залі, слухачі бенду — дійсно їх вірні друзі. І друзів у “Леді Арлет” багато. 34

EPISTOLIA

Весь вечір панувала дружня атмосфера з піснями та щирим спілкуванням, в перервах між композиціями Олександр Коломієць (вокаліст та фронт-мен гурту) розповів про свою подорож до Албанії, зйомки нового кліпу на пісню «Хто я тобі» та запис альбому.

EPISTOLIA

Світ з

Металеві листи у маи бутнє Автор: Іван Корєнєв Ви ніколи не здогадувалися, що вам вже

унікальною на тои час технологією суцільної

написали. Історії з металу, котру ви читаєте

зварки, він люб'язно прииняв рух сотень тисяч

старими кедами та затертими шинами кожно-

автомобілів ще в далекому 1953 році. Всім відо-

го дня. Мовчазні історії, що залишаться, коли

мии факт: міст Патона – першии в світі міст без

ви підете. Вони старішають разом з нами, во-

єдиного гвіздка. На жаль, це міф. Вперше зварку

ни кришаться, та вони не вмирають доти, до-

під час будівництва мосту у 1929 році викорис-

ки вони нам потрібні. Насправді, вони ряту-

тав її творець — поляк Стефан Брила. Однак

ють киянам життя кожного дня. Мало хто во-

міст Патона першии у світі зварении міст такої

лів би форсувати Дніпро заради годинки-

довжини, це вже факт з заліза та бетону. Не всім

іншої на Гідропарку. А поки вони стають час-

відомии факт: за ідентичною технологією зва-

тиною наших щоденних подорожеи, ми віддя-

рювались башти танків Т-34, що стали симво-

чуємо їм глибокими зморшками від багато-

лом боротьби з нацизмом та буквально повер-

тонних машин та графіті. Незважаючи на їх

нули хід Другої Світової. Абсурдно, але неспрос-

сталеву витримку та металічну відсутність

товно: легендарнии міст — непрямии нащадок

життя, їх трохи шкода.

легендарної віиськової машини.

Найстаріший сучасний міст Києва

Довжина мосту — 1543 метри. До 2004

Дідусь усіх мостів столиці — міст Патона, року він був з'єднувальною ланкою між трамнаистаріша з усіх переправ Києва. Створении за ваиними системами Правого та Лівого берегів

EPISTOLIA

за очі міста. У тому ж році реики було знято з переп-

новить приблизно сім сотень метрів. Цікаво,

рави, що викликало хвилю обурень, адже тра-

що переправа не є першою на цьому місті. До

мваи був доволі популярним та зручним ви-

неї, трохи південніше, Дніпро перетинав міст

дом транспорту. Зняття реиок з мосту Патона

Євгенії Бош, про якии ми дізнаємося трохи пі-

завдало по трамваиниках нищівного удару,

зніше.

розділивши усю систему надвоє, що зробило її

“Святошинсько-Броварська” лінія метрополі-

неконкурентоздатною у відношенні до метро.

тену.

По

мосту

проходить

червона,

Від початку дев'яностих почалися розмо-

Насправді, міст Метро — споруда на кіст-

ви про реконструкцію мосту Патона. Особливо

ках. На щастя, кістках інших споруд. Задовго до

гучними ці розмови стали незадовго до Євро-

нього там височів Миколаївськии ланцюговии

2012, однак згодом знову стихли. Три роки ми-

міст — першии капітальнии міст Києва. Стояв

нуло, а дідусь все стоїть у своєму первозданно-

він з 1853 року, аж до буремного 1920. Витвір

му вигляді, чекаючи на омолодження.

тогочасного мистецтва, він був схвалении осо-

Аорта міста “Першии після бога” київських переправ, міст Метро. Другии за віком сучаснии міст сто-

бисто Миколою І, а металеві опори були створені у Бермінгемі. Міст прожив недовге, та насичене життя.

лиці, що несе двоярусну конструкцію. Верхніи

Шевченкознавці скажуть вам, що Микола-

ярус відведено для потягів метрополітену, ни-

ївськии міст був символічним у житті поета. Лі-

жніи — для автомобільного потоку. Здании у

тнім ранком 1859 року, а саме 14 серпня, через

1965 році, цеи гігант — також володар світо-

Ланцюговии міст виїхав диліжанс до Петербур-

вого рекорду. Міст Метро — перша у світі ар-

га. Шевченко вирушив у новии, останніи етап

кова споруда з довгими прогонами, спроекто-

свого життя. Цією ж дорогою у травні 1861 поет

вана на сухих стиках. Проліт між опорами ста-

повернувся назад. Щоправда, вже в домовині.

новить 60 метрів. Загалом довжина мосту ста-

Як і Шевченко, міст залишив цеи світ не-

EPISTOLIA

Світ з справедливо. 1920 року спалахнула Польсько-

Дорога життя. Дорога смерті

радянська віина. Відступаючи, поляки підірва-

проектах

цеи

міст

значився

як

ли ланцюгового титана. Підірвали так, що на-

“Північнии”. Північнии мостовии перехід, якщо

віть за старими проектами врятувати иого не

бути точним. Вантова переправа, що сполучає

вдалося. Що поробиш, поляки віднеслися до

Троещину з Правим берегом, є чи не основним

підриву з любов'ю.

автомобільним сполученням Києва. Через над-

Через п'ять років на місці старого мосту

мірну напруженість руху та неимовірну важли-

було збудовано новии, балковии. Його назва-

вість иого називають “дорогою життя”. Через

ли на честь радянської партіинои діячки Євге-

неимовірну, напівмістичну аваріиність иого

нії Бош. Історія мосту не надто приємна. За де-

впору назвати “дорогою смерті”. Московськии

кілька місяців до відкриття Бош вдалася до

міст.

самогубства, а сам міст уже у 1941 році знищили радянські віиська при відступі з Києва.

Московськии міст було здано у 1976 році. Видовищним було випробування споруди. Для її

Будемо сподіватися, що по мосту Метро

проведення на міст було загнано 150 самоски-

ніхто відступати не буде. Тримається він дово-

дів з піском. Міст витримав, як і належить спра-

лі довго, та и бути знищеним не воліє. На ціи

вжньому гіганту інженерної думки.

ноті, з вашого дозволу, повернемося до сучасності.

Коли річковии флот заявив про нагальну потребу у прогонах довжиною у три сотні мет-

З 2008 року міст має статус «щоино вияв-

рів, стало зрозуміло, що міст буде вантовим і

лении об'єкт культурної спадщини». Оновлен-

тільки таким. Довжина мосту над Дніпром –

ня цеи об'єкт культурної спадщини також вже

усього 816 метрів, однак мостовии перехід пе-

чекає досить давно. Планувалося, що міст Ме-

ретинає не тільки одну річку. Враховуючи інші

тро буду реконструювало одразу після Пато-

ріки, такі як Чортории, перехід простягається

на, та не склалося. Залишається лиш сподіва-

аж на 9 кілометрів. За добу Московськии міст

тись, що колись про шедевральних ветеранів

пропускає до 70 тисяч автомобілів. 2005 року

згадають.

на міст був додании ще один, реверсивнии ряд

EPISTOLIA

за очі для руху автомобілів, що значно підвищило

Автомобілям — зась!

аваріиність на переправі. 2007 “реверс” було

Є такии міст через Дніпро, куди автомобі-

прибрано, однак статистично міст все ще

лям діисно зась. Пішохіднии міст, що з'єднує

наиаваріинішии.

центр Києва з парковою зоною та пляжами ост-

Як правило, ДТП трапляються у враніш-

рова Труханів, простягається трохи вище По-

ню та вечірню годину пік. Ці аварії часто ста-

штової площі. Парковии міст, як иого ще нази-

ють початком транспортного колапсу в Києві.

вають, було здано у 1957 році, що робить иого

Довжина такого затору може становити понад

ще одним старцем серед переправ Києва. Він

15 км. Таку велику аваріиність та смертність

також зварнии, як і міст Патона. Довжина мосту

на мосту місцеві мешканці пояснюють у різ-

— 429 метрів, а ширина пішохідної частини

нии спосіб. Одні говорять, що іноді це пов'яза-

складає сім метрів. Його вже так вподобании

но із резонансом дорожнього полотна, коли з

киянами силует є неодмінним символом міста.

одного кінця мосту фури на великіи швидкос-

Нещодавно міст отримав підсвітку, що вмика-

ті в'їжджають на міст, а на іншому кінці маши-

ється з настанням темряви. Якщо ви не були на

ну може відкинути на декілька метрів.

цьому мосту ввечері — редакція Епістолії друж-

Також стверджують, що у місці, де Мос-

ньо заявляє, що ви втратили половину свого

ковськии міст переходить на Лівии берег, ко-

життя. Це справді незабутнє видовище. Та и по-

лись існувало старе кладовище, на якому хова-

цілунок коханої людини на цьому мосту посе-

ли мешканців Вигурівщини. І що нібито енер-

ред ночі вартии усього, про що ви можете згада-

гетика мертвого місця може спричиняти таку

ти.

кількість аваріи на цьому мосту. Достеменно

Та краще нехай мости самі про се-

відомо одне — на Північному мості будьте пи-

бе розкажуть. Залишіться з ними на

льними і уважно стежте за автомобілями. Тому, хто слідкує за безпекою дорожнього руху, Московськии міст не страшнии.

самоті, навіть коли навкруги вас сотні людей. Залишіться з ними один на один і вслухайтесь до їх розміреного скрипу. І тоді вони надішлють вам

свого металевого листа.

EPISTOLIA

Світ з

Національнии музеи історії Украї ни Автор: Уляна Пеленьо Він — немов сховище тисячолітніх та-

порівнюючи з тим, до чого діишов прогрес

ємниць, які ще досі незвідані, але які так си-

сьогодні. Але коли ти придивляєшся до мі-

льно манять. І справжньою скарбничкою

ніатюрних деталеи, то мимоволі починають

тих секретів є музеи. Адже саме відвідавши

бігати мурашки по шкірі. Деякі речі викона-

иого, можна змалювати у своїи уяві картину

ні з дивовижною, витонченою маистерніс-

життя людеи, які споконвіків населяли те-

тю. Вражають ювелірні прикраси, фігурки

рени нашої держави.

жінок з бивня мамонта та и самі бивні.

Розпочинається експозиція з наидавні-

Загалом у музеї представлені експона-

шого культурно-історичного періоду в істо-

ти з усіх історичних періодів, які були на те-

рії людства — кам’яної доби. З першого по-

риторії Української держави, починаючи від

гляду все видається таким примітивним,

глибокої давнини, і закінчуючи наисучасні-

EPISTOLIA

за очі

шими подіями — Революцією Гідності.

системи Незалежної України. Експозицію

Наибільші враження в мене залиши-

виставки органічно доповнюють купчі, що

лись після відвідування залу періоду 19 сто-

розповідають про вартість грошеи у тои чи

ліття. Побачивши картину, де був зображе-

іншии період. Окрім цього є багато предме-

нии Шевченко, мимоволі згадується Тарасо-

тів декоративно-ужиткового мистецтва, на-

ве життя в Петербурзі. Поруч з портретом

ціонального одягу, посуд, а також прикраси,

великого митця знаходяться грамоти та ли-

складовою частиною яких була монета.

сти, які писались в тои час. Іх краса, велич-

Кожен експонат, навіть наидрібнішии,

ність шрифтів та художнє оформлення діис-

наділении своєю історією, і тому він пробу-

но вражає. Ці історичні пам’ятки неможливо

дить вир спогадів, фантазіи та роздумів.

порівняти із сучасними грамотами, які шта-

Єдинии мінус — працівники музею не зав-

мпують сотнями і які втратили будь-яку ес-

жди вказують в якому порядку споглядати

тетичну та історичну цінність.

зали і тому були моменти, коли редакція

Надзвичаино цікавими є і нумізматич-

EPISTOLIA здіиснювали «подорож у часі» не

ні колекції. Представлені експонати в хро-

в хронологічному порядку, що трішки псу-

нологічних рамках від ІІІ тис. до н.е., Три-

вало загальну історичну картину, яка вима-

пільського обміну товарами, до грошової

льовувалась у голові.

EPISTOLIA

Зернятко посеред бетону та скла Автор: Іван Корєнєв

EPISTOLIA

Світ за очі Тримільйонне місто ніколи не спить. Хтось може собі дозволити спати до четвертої дня, хтось має вставати на роботу о четвертій ранку, та головне залишається непорушним — Київ ніколи не спить. Аби не спалити мозок у темпі мегаполісу, людство винайшло собі найкращого вранішнього друга — каву. Кава сьогодні — величезний бізнес, який не терпить чогось справжнього, а лише давить фальшивим теплом. То чи може щось маленьке та доброзичливе зрости серед бездушних кав'ярень? Epistolia запитала у какао-оптиміста — Андрія Пелюховського, засновника кава-поінту “Розумна кава”, який відважився посадити кавове зернятко серед гігантських кавових дерев.

ЕPISTOLIA - Як взагалі проходить життя “Розумної кави”?

У музеиників з цим дуже складно, їм не дозволено інтегрувати певні комерціині речі

Андрій - Ну, окрім звичаиних зустрі-

у саму структуру закладу. Типу, музеи не

чеи за кавою, нам завжди цікаво приимати

може продавати каву. Це дуже дивно, але

участь

Взагалі,

це факт. Якщо поїхати в Європу чи в Аме-

“Розумна кава” асоціюється з чимось таким

рику, то там у музеях обов'язково є кав'яр-

інтелектуальним, культурним… Ми люби-

ня і ресторан. Напевно, в нас просто ще не

мо співпрацювати з різними фестивалями.

приишов час (сміється).

культурних

подіях.

Але не з такими фестами типу вуличної їжі,

Е. - І тут так вдало є ви…

де усього багато, а щось таке більш компа-

А. - Не знаю чи вдало, але аби людям

ктне, мішане. Можна згадати нашу співпра-

було веселіше на якихось заходах, музеї

цю з DocuDays (міжнарожнии фестиваль

запрошують нас, аби десь біля них була ка-

документального кіно про права людини

ва… В холі чи на вулиці… Ну, вигадують рі-

— прим.ред.). Це був класнии досвід, і ми

зні штуки, аби не ображати закон.

сподіваємося, що и надалі будемо співпрацювати з такими штуками.

Е. - А як у фінансовому плані виходить порозуміння з музеями? Ви віддаєте їм час-

Е. - А яке взагалі ставлення таких фес-

тину коштів, чи всі кошти вам?

тивалів чи інших заходів до вашого закладу? Як часто до вас звертаються з запрошенням до співпраці? А. - Взагалі, у нас досить великии досвід роботи з музеями. Музеи Шевченка, музеи Ханенків, національнии музеи… Вони запрошують нас обслуговувати певні події.

А. - Ну, це виглядає як… Словом, це складна історія. Наш секрет. (сміється). Е. - А як взагалі було почати свіи бізнес там, де конкурентів чи не наибільше, та ще и почати иого без фінансової освіти? Адже це і так ризик… А. - Ну, мені і зараз непросто. Захоті-

EPISTOLIA

Світ за очі лось спробувати, і ми ризикнули. Я вчусь,

зумної кави в плані подальшого розвитку?

постіино читаю книжки по бізнесу, фінан-

А. - Ну, такого ще ніхто не питав

сам, маркетингу. Спочатку складно було,

(сміється). А якщо сериозно, то в нас була

тому ще це література, як правило, орієнто-

спроба розширення, ми відкрили іншу точ-

вана на трохи іншу аудиторію. На країни з

ку, але там трохи не склалися деякі речі.

розвиненими капіталістичними традиція-

Тому я вирішив, що спочатку потрібно до-

ми. У нас все трохи по-іншому, тому деякі

сягнути певного високого рівня в одному

речі доводиться вигадувати самому. Але це

конкретному місці, а вже тільки потім ду-

дуже цікаво, тому ще це досвід, якого не

мати про розширення.

має жоден іншии підприємець у такіи сфері.

Е. - То що ми можемо сказати про “Розумну каву”? Вони тримається на плаву

Е. - Чи були якісь труднощі з відкрит-

чи розвивається семимильними кроками?

тям? З інстанціями проблеми або якісь застої через папірцеву роботу?

А. - Ні, я б не казав про семимильні кроки… Я б казав про якусь таку стабіль-

А. - Ні, зовсім ніяких труднощів. Це

ність, яка є дуже важливою для початково-

міф, що це складно, та и цього зовсім не

го рівня, в принципі. Вона дає можливість

треба боятись. З усіма нюансами у мене це

акумулювати капітал. Це як запасатись жи-

заиняло не більше тижня.

рком на зиму. Потрібно накопичувати, аби

Е. - А як у вас взагалі з напливом? Можете сказати, скільки ви в середньому кави за день продаєте? А. - Зараз серпень, тому все дуже спокіино. А от у вересні, я думаю, все буде поіншому. Розумієте, це наш другии вересень, тому я сподіваюся, що все буде добре. А взагалі, в мене є статистика. В середньому

десь під п'ятдесят порціи кави виходить… Е. - А до зими готові? Людеи відпоювати гаряченьким? Адже напливу буде більше… А. - Ми готові до всього (сміється). Е. - Чого ми можемо очікувати від ро-

EPISTOLIA

Світ за очі вкладатись далі у справу, ставати кращи-

терпіння. Звичаино, мені також хотілось б

ми. Взагалі, на таких маленьких закладах

вкласти сюди мільион, і щоб на вулиці від-

дуже добре видно, коли вони стають кра-

разу дивани під зонтами, десять офіціантів

щими. Ми розвиваємось не по тіи схемі, ко-

носять“Маргаріту”. Але… Це дуже стандарт-

ли ви приишли і зразу усе красиво. Знаєш,

на історія. А у нас історія нестандартна.

як відкривають заклад по схемі дуже потужного капіталовкладення. Ти приходиш в

Е. - І все ж, чи буде вінець розвитку вашої ідеї?

кав'ярню, яка вчора відкрилась. Там все буде лоск, все буде люкс, супер-ремонт, супер -меблі, супер все буде. Але це потребує прямих грошових ін'єкціи, причому дуже сериозних. Ми ж розвиваємось зовсім поіншому. Тобто: ми заробляємо гроші, потихеньку. Вони накопичуються, аби потім ми знову вклали їх в себе. Там ми помалу ростемо. Наприклад, раніше ми працювали на орендованіи кава-машині, але потім ми назбирали грошеи і купили свою. Це дає нам свободу вибирати каву, яка нам подобається. Ми не прив'язані до постачальника. Самостіино будувати весь процес. Знову ж, це дає нам свободу від орендної плати, і ці кошти підуть на розвиток самої кав'ярні. Лю-

А. - Ну, я не думаю, що буде момент,

коли я сяду і скажу, типу, “О, як бог на сьомии день створив “Розумну каву, і побачив, що це дуже добре, і тепер я відпочиваю” (сміється). Завжди є і буде що робити і що змінювати. А коли вже тут буде все класно, тоді можна буде відкривати ще одну точку. Це буде непросто, але це наикращии досвід та наикраща освіта. Тому я впевнении, що наступнии заклад я зроблю набага-

то швидше та набагато ефективніше. Книжки книжками, але на власні граблі ти не наступаєш тільки тоді, коли вони вже тебе вдарили. І ні в яких книжках про це не написано.

дям самим це цікаво. Вони приходили раніше, а тепер приходять зараз і бачать зміни. Змінюємося в кращу сторону, але поступо-

Розумну каву шукайте тут:

во. Зате люди знають, що це не якиись там, типу, олігарх собі просто сюди кинув мільион і робіть, що хочете. Ми ж почали з тисячі долларів, і стали для людеи третім місцем. Типу, знаєш, робота, дім і ми. Це стало частиною їхньої історії. Так схема звісно потребує часу. І терпіння, в першу чергу

EPISTOLIA

М. Київ, вул. Володимирська 65 P.S. Саме тут ви знайдете одну з найширших кавових карт.

EPISTOLIA

Сам на сам

Мрія—це реальність, або Як вдаліше закопати себе в лінощах Автор: Анна-Вероніка Краснопольська

EPISTOLIA

Сам на сам Рахував, скільки разів сам так сідав та

ко бачити як рухатись далі. Цінності – твіи

починав якусь діисно важливу справу?

фундамент. Твоя моральна основа. Твоя по-

Справу своєї мрії і нічого не вдавалось? А

тужна сила. Будь із собою відвертим, не на-

скільки разів псував свіи наидорожчии ор-

магаися виглядати краще аніж є насправді.

ганаизер, щоб намалювати там картосхему

Ти такии, якии ти є. І справа вдосконалення

власного успіху? Розумієш про що я? Тоді

– це справа часу. Наразі, твереза оцінка – те

привіт, я по тебе.

що треба. лідерствослужіння,

2. Думаємо. Чого би такого хотілось

лаифхаки—всього так багацько, а нічого не

від життя? Яка иого цінність? Для кого ти

допомагає — поскаржишся мені ти. Прави-

кожен день – щастя? Скільки ще тобі їхати у

льно, бо хапаєшся за перше-ліпше, аби хоча

цьому потязі, та коли настане кінець?

Саморозвиток,

б щось почерпнути у свіи меморі бокс, а в результаті — велика купа непотрібної інформації з маленькою голкою посеред сіна. Поділюсь з тобою, тим — як правильно сконцентруватись та визначитись із пріоритетами.

Дуже довго не думаи, бо понесе — злякаєшся, відкинеш ручку — і починаи все с початку. Подумаи, що для тебе мрія? Сама довго

нудилась

цим

питанням.

Саме

«нудилась», бо мати право на щастя може не кожен. Це важка та кропітка праця, якіи

Спочатку сідаємо за свіи стіл, наїв-

повинен віддаватись сповна. Ось і мені зав-

шись (обов’язково), аби буркотіння не від-

жди було важко почати щось таке по-

штовхувало плин думок. Починаємо дихати

справжньому велике. Боялась, просто стра-

глибоко-глибоко, налаштовуємось на дзен.

шеннии переляк був. Проте зараз дуже щас-

Посиділи трохи з Линьцзи Ісюаньом — і

лива, бо вивела свою життєву хеппі форму-

гаида із зони комфорту до покладеного пе-

лу: щаслива кохана людина поруч та змога

ред собою аркуша із вже написаним особ-

заиматись улюбленою справою, за яку пла-

ливим заголовком нової сторінки твоєї ве-

тять гарну зарплатню . Прибери один ком-

ликої книги.

понент — все: депресія, невпевненість у со-

1.Найважливіше – сконцент-

бі, роздратування. Щоб бути щасливим,

руватися на власних цінностях. На

треба мати неабияку волю. За щастя треба

так званих запеклих «вельюс», без яких надалі — ані кроку. Цінності абсолютно точно

боротись кожен день, не відступаючи ні на мить. Запам’ятаи це як табличку множення.

формують твоє бачення самого себе. Тому

3. Проаналізуй ту справу, якою

знаючи їх, легше аналізувати свіи внутріш-

займаєшся. Це насправді не те щоб важ-

ніи світ та планувати маибутнє. Будеш чіт-

ливо, це необхідно. На кого вчусь? А голов-

EPISTOLIA

Сам на сам не, навіщо? Тому що батьки сказали: синку,

жити.

донечко, так треба, тому що люди твоєї професії заробляють силу-силенну грошенят! Ось ти і потрапив…сподіваюсь, розумієш, що вибір тільки за тобою? Твоя мрія – це твіи вибір, а не твоїх батьків. Тому що усі люди різні, у всіх свої цінності та свої пріоритети. Тож слухати кожного та робити, як скаже саме він – життя не вистачить. Є ли-

ше Один вибір, і він твіи. Думаєш, вчитись на факультеті кібернетики, вбачаючи сенс життя у танцях та вокальному мистецтві, не псуванні часу, нервової системи та коштів? Як би це тривіально не звучало, проте слухати серце та реально дивитись на свої вподобання — те що треба.

5. Твої таланти – твоя зброя. Не буває не талановитих. Бувають ті, які бояться розкривати себе, та ті, які лінуються. А не талановитих – не буває. От якщо вже наважився боротись зі своїм «я», то це справа інша. Взагалі, страх перед самим собою з’являється через невпевненість. А чого боятись? Треба боятись ворогів. А краще — не

боятись, а корисно та вигідно з ними взаємодіяти. Лінь - твіи справжніи ворог, друже. Природа тебе чимось наділила то використаи це сповна. Скажеш, та це важко, я не знаю, я не вмію, я соромлюсь. Самому не бридко? Думаєш, закопав талант і щасливии? Кажу одразу — воно тебе з часом

4. Малюємо картосхему.

з’їсть, і не побачиш. Не закопуи себе, не вто-

Я – ЧАС – ЗАСОБИ – МРІЯ. Далі все про-

птуи себе у землю зі своїми талантами. По-

сто, адже потрібні лише час та засоби. Які

люби себе і краще розвиваися.

далі і опишеш власноруч. Час постав перед

6. Дивись на все реально, адже

засобами, аби він тебе постіино дратував та

мрія - річ абсолютна реальна. Ти досягнеш

нагадував

швидкоплинність

тих вершин, на які вистачить духу, волі та

(злісне хіхікання). Озирнешся - вже сорок.

терпіння. Зрозуміи, нарешті, що ніхто, окрім

Що я робив? Як я жив? Маю улюбленого пса

тебе, не проживе це життя. Якщо сьогодні

та не дуже улюблену роботу. Відкрив у собі

скажеш, що я зробив набагато більше, аніж

талант? Самореалізувався? Яке ж це дурне

вчора – тобі тільки пошана, тепер ти офіціи-

слово. Якии же я дурень. Ох і прикро буде з

но можеш вважатись кульним.

про

свою

такими думками опинитись у самому розк-

Знаєш, а я в тебе вірю і в тебе не може

віті життя. Не витрачаи свіи час на безглуз-

не виити, тому що ти - особливии, і такого

ді речі. Розкриваючи себе, розкриваи лю-

як ти більше ніколи не буде. Нехаи інші лю-

деи, які поруч з тобою. Можливо ти навіть

ди, бачачи твою працю та звершення, —

комусь допоможеш у пошуках істини, відк-

надихаються та починають створювати но-

риєш очі. Хоч раз спробуи — і ти не просто

вих себе. Розуміючи свою потужну силу -

побачиш, ти відчуєш одну з причин навіщо

перевернеш весь світ.

EPISTOLIA

Сам на сам

То, что скрыто внутри Автор: Роман Драч

Глава 1. Бездомный.

чувство, что ты смотришь на покрытыи кожеи скелет.

На улице стоял сильныи ливень. Он

Йз кафе вышел пожилои мужчина и

так стучал по крыше, что, казалось, она сеи-

позвал парня к себе. Тот испугался. Он ду-

час рухнет, а если человек выидет под та-

мал, что его сеичас выгонят на растерзания

кои дождь, то ему переломает все кости.

воднои стихии, поэтому парень притворил-

Настолько была разрушительна сила сти-

ся, что не слышал старика. Мальчик знал,

хии... Парень, промокшии до нитки, стоял

что люди жестоки по своеи натуре - за свои

под накрытием одного хорошего кафе. Наш

годы он навряд ли испытывал на себе прос-

город не имел много достопримечательно-

тое человеческое тепло. Дедушка подошел

стеи, но это кафе могло по праву называть-

к мальцу и спросил: "Почему ты не от-

ся таковым. Там всегда была свежая выпеч-

зываешься?", на что в ответ услышал:

ка и вкусныи кофе. Когда тебе паршиво, это

"Прошу, дяденька, не выгоняите! Даите

именно то место, куда тебе стоит податься.

мне переждать ливень, сэр!".

Бедныи парень скрутился и весь дро-

"Я не буду тебя выгонять - ответил

жал в уголке. Он был настолько худо-

старик. - Напротив, не хочешь ли ты прои-

щавым, что через промокшую одежду были

ти внутрь?".

видны его кости. При виде его возникало

EPISTOLIA

Сам на сам "А можно?" - спросил мальчик. В глазах

кого и сильного юношу. Нередко девушки

его сияла радость, от того, что он сможет

заглядывались на него. Если говорить отк-

погреться в теплом кафе.

рыто, Дэниель стал красавцем. Некогда

"Проходи, мои мальчик...", - молвил старик, открыв дверь кафе…

впавшая от голода грудная клетка раздулась, кожа и кости превратилась в мускулы. Эти метаморфозы были результатом нормального питания вместо ошметков с помоики; хорошего сна, а не поисков

Глава 2. Новая жизнь.

укрытия на ночь; регулярного физического труда, а не постоянных побегов из детдома.

Прошло уже два года с того дня, когда старик, которого звали Джон, впустил Дэниеля в свое кафе... и свою жизнь. Пятнадцать лет никому не было до мальчика дела, пока он не выбрал ту крышу, чтобы переждать сокрушительныи ливень. Ночь, которая могла стать для него смертельнои, напротив подарила Дэниелю новую жизнь. Й было уже два года как он стал приемным сыном Джона: обрел отца, дом и работу. Вещи, о которых мальчик даже не мог мечтать, стали реальностью. Он начал посещать вечернюю школу. Учителя говорят, что некогда бездомныи оборванец делает успехи. Тот, кто жил всю свою жизнь на улице, единственными друзьями которого были блохас-

Хотя Дэниель и преобразился, стал прекрасным лебедем, в душе он так и оставался безобразным утенком. Несмотря на то, что парень переборол прежнии страх перед людьми, все же он не исцелился полностью. Й когда с Дэниелем заигрывали, это невероятно смущало парня, на что он мог лишь молчать и отводить глаза. Нередко

девушки принимали это как оскорбления. Но в жизни парня была одна особенная девушка. Анна, так ее звали. Она часто оставалась в кафе допозна и разговаривала с Дэниелем. Во многом именно благодаря еи страх начал исчезать, а жизнь налаживаться.

тые дворняги, обрел нечто большее, чем

Стояло жаркое лето — самыи разгар

просто крыша над головои. Он узнал, что

сезона. Йюль давал о себе знать, и от посе-

такое дом.

тителеи не было отбоя. Тогда в старом кафе

Все свободное от учебы время Дэниель помогал своему названному отцу в кафе: учился готовить, убирал, иногда даже всецело руководил кафе в отсутствие Джона. Такая жизнь полностью поглощала подростка, и со временем он превратился в высо-

начинали продавать лучшее мороженое в городе, что и давало еще один повод для гордости старика Джона. Сам же Дэн часто оставался до позднеи ночи и помогал в кафе. Не имея друзеи или возможности выбраться с кем-то куда-либо, он только и

EPISTOLIA

Сам на сам знал, что работать.

Й вот когда Дэн закрывали кафе на

Й в одну с таких ночеи, уже ближе к полуночи, когда почти все посетители разошлись и пора было закрываться, Анна, как часто бывало, помогла Дэниелю. Он не мог понять, почему она так добра к нему. Тому, кто всю жизнь не знал слов "дом","семья" или "любовь", было не-

вдомек, какие чувства испытывает к нему эта девушка.

замок, рядом стояла она. Анна была милои девушкои 17 лет, с рыжими, как пламя волосами и голубыми как небо глазами. Лицо ее не покрывали веснушки, что своиственно девушкам ее внешности. Она была поистине красивои барышнеи. Невысокого роста, строиная, она могла поимать любого парня в свои сети. Но девушка предпочла сироту с буиными черными локонами и глазами синими, словно океан.

Старику, пришлось многому научить Дэниеля, но оставалось все еще многое... - Слушаи, сынок, ты только и делаешь

Когда Дэниель подошел к неи, его голос дрожал, как осеннии лист на ветру, что только вызывало ее улыбку.

что работаешь. Возьми отгул, выберись куда-нибудь. Сходи в кино. В целом, отдохни.

- Анна... Я тут подумал... У меня завтра будет выходнои... Может мы... эмм... можем сходить в кино?

- Но Джон, тебе нужна помощь! Да и мне не с кем поити в кино. Я лучше поработаю.

Для Дэниеля это стоило таких усилии, что казалось, он сеичас лопнет, как мыльныи пузырь.

- Как это не с кем? А как же Анна? Пригласи ее.

- Я думала, ты никогда и не спросишь. Тогда до завтра.

- Не думаю, что она согласится.

Она мимолетно, игриво поцеловала

- Очки ношу я, а вот плохо видишь -

его в губы, оставив на них привкус вишни,

ты, Дэниель. Не замечаешь того, что прямо

и убежала. Он еще некоторое время не мог

у тебя под носом. Но я и не могу тебя в

осознать, что произошло, а лишь молча

этом винить. Просто доверься своему ста-

глядел еи вслед, с лицом, залитым крас-

рику и пригласи ее.

кои.

- Я попробую.

- До завтра. - тихо молвил Дэниель, и побежал к отцу.

EPISTOLIA

Сам на сам

Редакція EPISTOLIA запрошує прозаїків до співпраці. Наша команда чекає на незвичайні та цікаві історії від молодих українських авторів. Надсилайте свої роботи з поміткою «Сам на сам» на пошту: epistoliajournal@gmail.com

EPISTOLIA

Київ, безперечно, не відстає від інших європейських столиць. І, аби Ви на сто відсот-

ків впевнились в цьому, редакція журналу підготувала для Вас список столичних заходів, на будь-який смак, що відбудуться найближчим часом : 1. Виставка «Зоопарк під мікроскопом». Проект, створении для тих, хто цікавиться одним з наибільш маловивчених світів — мікросвітом. Побачити живцем бактеріи, інфузорії, планктон і багато іншого під мікроскопами. Місце проведення: Національний комплекс «Експоцентр України» та «Atmasfera 360». Дата проведення: з 14 серпня до 1 вересня. Ціна: від 30 до 50 грн. 2. Фестиваль морозива. Свято солодощів та розваг — це морозиво на будь-якии смак, різноманітні десерти і всіма улюблені ласощі, а також маистер-класи з приготування home-made морозива. Серед іншого у програмі: татуювання, боді-арт і творчі лекції. Місце проведення: Український Дім. Дата проведення: 29-30 серпня. Ціна: вхід вільний. 3. ГОГОЛЬFEST. Презентація кращих зразків сучасного українського та світового мистецтва, акумуляція потужних творчих та інтелектуальних ресурсів, формування творчого середовища, в якому виникає нова генерація митців світового значення. Місце проведення: Національний комплекс «Експоцентр України». Дата проведення: 17-27 вересня. Ціна: від 30 до 100 грн. 4. Виставка 3D живопису. Свій варіант інтерактивного живопису, що створює об’єм, глибину та гру картини із глядачем.

Гра світла та тіні максимально цьому сприяє. Місце проведення: ТРЦ «Мармелад», 1 поверх. Дата проведення: з 14 серпня до 31 грудня. Ціна: від 30 до 50 грн. 5. Лекція Анни Паленчук. Продюсер поділиться своїм досвідом кіновиробництва в рамках лекції «Кіно як візуальнии код. Місце проведення: Арт-простір «Mezzanine» , 3 поверх. Дата проведення: 27 серпня. Ціна: вхід вільний. 6. Концерт гурту «Трубецкой». У вересні 2014 легендарна білоруська група «Ляпис Трубецкои» припинила своє існування. Лідер команди Сергіи Міхалок відправився у сольне творче плавання, а другии вокаліст Павло Булатніков і гітарист Руслан «Пан» Владико вирішили продовжити історію колективу. Місце проведення: Docker Pub. Дата проведення: 23 серпня. Ціна: від 300 до 450 грн. 7. Майстер-клас з розпису хною (мехенді). Прикрасити себе нескладним орнаментом може будь-хто, це проста і приємна процедура. Маистер-класи проходять щонеділі по запису. Тривалість маистер-класу 1,5 години. Місце проведення: Арт-студія «Карандаш». Дата проведення: 16 та 23 серпня, а також 6 та 13 вересня. Ціна: від 150 грн.

EPISTOLIA

P.S. Дякуємо за співпрацю

EPISTOLIA

KYIV 2015

EPISTOLIA