Jurn2015 1

Нерукотворний Лик Ісуса Христа в печерному храмі. Монастирок. Борщівський р-н Тернопільська обл.

Образ Архангела Гавриїла. Худ. Іван Сухий. Монастирок. Церква Воздвиження Чесного Хреста

На 1-й ст. обкл. Образ Матері Божої з Дитятком Ісус, фрагмент. На 4-й ст. обкл. Образ св. Йосифа з Дитятком Ісус (Копія. Худ. Богдана Давидюк), 2015 Передруки і переклади дозволено подавати з вказівкою на джерело. Редакція має право скорочувати та редагувати надіслані матеріали, рукописи та фотоматеріали не повертає.

1(90) 2015 РЕЛІГІЙНИЙ ЖУРНАЛ ХРИСТИЯНСЬКОЇ РОДИНИ Заснований у 2000 році Засновник: Релігійне видавництво “Добра книжка” Періодичність: раз у два місяці Реєстраційне свідоцтво КВ № 5359. Індекс: 23979 Головний редактор Роман БРЕЗІЦЬКИЙ

ЗМІСТ 1. Приготуйте свої серця Оксана Береза Коли не покаєтесь, то загинете ........................................ 2

2. Мій тихий Назарет с. Медарда “Називали Мене сином теслі, який Мене виховав” (прод.) .... 4

3. Мода чи безумство?

Редакційна колегія: єп. Станіслав ПАДЕВСЬКИЙ єп. Маркіян ТРОФИМ’ЯК Неоніла СТЕФУРАК

Світлана Гончарук Блаженні ті, що слухають Слово Боже ................ 7

Відповідальний секретар Йосиф ВОРОБЕЦЬ

сьогоднішній ситуації? ................................................................ 11

Літературний редактор Ольга ЛОЗА

5.. Голос Марії

Обкладинка Богдан СОЙКА

о. Євгеній Сьпйолек Приношу Сина .............................................. 21

Художнє оформлення Юліан С САВКО АВКО

6. Марійські свята

Технічний редактор Андрій ЦИМБАЛ

4. Євангеліє на важкі дні о. Альфред Холєвінський Що нам робити в нашій

о. Євгеній Сьпйолек Ким ви є? ...................................................... 19

Марія Вальторта Благовіщення ................................................. 23

7. Святі місця України

Комп’ютерний набір Ольга КОВАЛИШИН

Редакційна Монастирок: тихе місце молитви ................................. 25

© Релігійне видавництво “Добра книжка”, 2015

8. Путь істини

Адреса редакції: вул. Б. Хмельницького, 35/3а, м. Львів, 79019 тел./факс: (032) 261-55-74, (096) 914-63-77 e-mail: gbook gbook@ukrpost.ua, ukrpost.ua, gbooklviv@gmail.com web: www.gbook.lviv.ua Магазин: вул. Куліша, 22/3а, м. Львів, 79058 тел.: (032) 255-45-24, (097) 67-67-725 Друк: ТзОВ “Часопис”, вул. Шевченка, 315, тел. (032) 239-57-60 Наклад: 1200 примірників.

Роман Каїн і Авель: гріх без покаяння ............................................ 28

9. Наша молитва Редакційна Вервиця до Милосердя Божого за Батьківщину .......... 33 !!! До уваги читачів нашого часопису “Діти Непорочної” та шанувальників видавництва “Добра книжка”. Повідомляємо, що з 2015 року ціна на наш часопис буде поступово зростати. Проте вартість передплати до кінця року буде без змін. Відтепер Ви маєте нагоду замовити наш журнал та книжки через інтернет, відвідавши нашу веб-сторінку www.gbook.lviv.ua.

ПРИГОТУЙТЕ СВОЇ СЕРЦЯ

“КОЛИ НЕ ПОКАЄТЕСЬ, ТО ЗАГИНЕТЕ...” (Лк. 13:5)

05.01.15 р. Ісус: Що бажає Моє Серце? Щоб ви були істинними Моїми дітьми. Схаменіться і не пніться ні вліво, ні вправо. А підійміть свої очі до Мене і в ту мить згадайте, хто породив вас, та розкрийте Мені своє серце, повне вдячності й Любові. Тож допоможу йому, а отже, і вам, оновитися для сприйняття Моєї Любові. Та коли Її цілим серцем приймаєте, то настане нова мить – бажання завжди перебувати в чистоті духовній. А отже, коли схибив, то душа прагне негайно омитися та огорнутися теплим рушником Моєї Любові. Істинне дитя Моє прагне перебувати завжди в Моїх обіймах – у Моїй Любові. Ох, як Я цього бажаю, щоб кожен з вас прагнув завжди перебувати у Моїх обіймах!!! Люблю вас, діти Мої, дуже люблю.

07.01.15 р. Ісус: Важлива є мить твого народження – у життя земне прихід, але ще важливіше – твоє духовне народження, пізнання тієї місії, яку Вселаскавий Господь призначив тобі здійснити на землі.

08.01.15 р. Ісус: Сердечна сльоза – це чистий Світлий шлях до Вічності.

09.01.15 р. Ісус: Дитя Моє! Як жебрак попід тином, так і Я ходжу довкола паркану тієї брами, яку ви зачинили від Мене. Добре б було, коли б ці двері і стіни захищали вас від усього лихого. Ох, якби тоді Моє Серце спочило. Та вивернуто виглядає ваш захист! Добро, Любов не впускаєте, а втішаєтеся зустрічі зі злом. Мало того, приймаєте його та з ним радо і сліпо вживаєтеся. Чи є у вас засіб, котрий усе нечисте вимітає одним помахом вашої добровільної руки? Трудіться над очищенням та розрізняйте, де Добро, а де прихована брехня, нечесть, що подається вам у солодкій оправі, прекрасній обгортці.

№1(90), 2015 2

Не вірте тим, хто солодко, ласкаво зазиває, аби всю увагу привернути до себе, щоби тим часом учинити безглуздя: знищити вас і таких, як ви, у будь-який спосіб. Справа полягає не в тім, щоб усі були рівні й бідні, чи в тім, щоб рівні й багаті матеріально. Зовсім ні. Вона полягає в тому, щоби багатство духа переважало в усіх, щоб цілим серцем бути перейнятими глибинною Любов’ю до Творця і ближнього свого. Та вселіть, пробудіть нарешті в серці Любов – і всі закони приймете на користь своєї душі, а не на її загибель. Ісус: Любов! Чи розумієте, що це? Душа переповнена спокоєм, миром, а серце, окрім цього стану, відчуває постійний притік досконалості – Світла і Блаженства… Нерозривний зв'язок з тим, хто безперебійно постачає, забезпечує цей стан. Це Той, Хто є Любов'ю!

Дiти Непорочної

ПРИГОТУЙТЕ СВОЇ СЕРЦЯ 18.01.15 р. Ісус: З вами буду Я до кінця віку! Ось так воно є з тими, хто хрестився у вірі Господній і хто щоденно спливає у Його Любові – вбирає Її на повну силу, преображається Нею і віддає Її згідно з потребою ближньому своєму! Любіть один одного і знайте ціну Любові! Адже вона, як тепер усвідомлюєте, – безцінна! Бо яка ціна Тій, яка, зокрема, тебе створила і все, що довкола тебе?! Яка ціна Тій, яка світ створила, яка дає можливість бути дітьми Любові?! Любові? Твердість духу, а водночас ніжність Любові – це Моя квітка, котру Собі сотворив і злеліяв, котра нічого не боїться, а сповнена глибинною Любов’ю та з цілковитою довірою тягнеться до Мене.

20.01.15 р. Ісус: Діти Мої! Не розумієте, що відбувається? А чи ви добре зрозуміли Мої слова, адресовані вам у формі просьби про покаяння покаяння?? Чи ви зважили на Мої зазивання до вас, які спрямовані на єдине – бачити вас чистими чистими,, Моїми істинними дітьми! Невже не прагнете досконалої Любові?! А як ви Її осягнете, коли не покаялися від гріхів, навіть найменших? Ви молитесь, просите. Це добре. Утім як часто ці молитви, просьби промовляє той, у якого серце замкнене на багато замків, а в ньому десь на глибокому дні спить Любов, яку Я вам дарував. Та серце ж вам подарував насамперед для того, щоб був вічний живий зв’язок між нами! Саме ваше серце зв’язане пуповиною з Моїм Серцем, щоби Моя Любов щомиті живильним потоком сходила до вас та живила вашу любов! Тож чому ви зачинили двері у свої серця переді Мною? Не дебрі, не нечистоти, не віття з опалим листям, а Мій прекрасний пахучий цвіт, квітучий сад перебуває у вашім серці! Допоможіть Мені очистити ваше серце від усяких нечистот, усякого непотребу. Очистіть своє серце від найменшого гніву, негативу… Чиніть покаяння! Лише через покаяння отримаєте переміни. На жаль, Моє Серце не чує сердець, котрі заслонені чорною димкою. Слід вам, Мої діти, впорядкувати свою душу, а тоді Я допоможу вам ваші земні проблеми розв’язати.

Дiти Непорочної

23.01.15 р. Ісус: Серцем прагнете змін, серцем їх і чиніть. Ніхто не зможе завадити тій справі, яку здійснюєте згідно із законами Любові!

25.01.15 р. Ісус: Чи кожен з вас особисто не створює тенета для своєї душі, закриває своїми руками Світло, що невтомно пробивається до вас?! Морок, темінь, сирість, а добрих дерев, що увінчані цвітом і родять плоди, залишилося обмаль… Усе це не процвітатиме без Світла. Ви прагнете перемін у своїй країні?А як це ви бачите? Чи гадаєте, все само собою раптово зміниться, коли у ваших душах панують жахливі дебри та темні зарослі? А де краса ваша, Любов ваша? Ви піддалися злу і воно втішилося, що має таке поле діяльності, зайняло усю територію і розширює її. Не можна впускати зло у свої серця, бо воно керуватиме вами! А ви – діти Любові! Отож зберіться з усіма силами, обіпріться на Мене, і з Любов’ю дійте у всьому, тоді не допустите зло у свої серця. З великої Любові ви захищаєте свою землю від зла, Отець дарував її вам. Однак, щоб скинути зі себе, своїх сердець лапета зла, лихого, вводьте негайні переміни, які Я за вас аж ніяк не вчиню! Коли перед вами задача на кілька дій, то чи розв’яжете ви її, не зробивши першої дії? Ні! А перша й основна дія – це ваше покаяння покаяння!! Чиніть покаяння й очистите своє серце, свою душу від тенет. НарештіСвітло Моє впаде на ваші втомлені серця і Я просвічу їх, насичу Любов'ю, дам можливість їм розвиватися, процвітати. Все це Я неустанно роблю для вас, та ви, на жаль, не допускаєте Мене, бо замкнули двері до сердець своїх і не здійснюєте покаяння покаяння,, не очищуєте їх. Очистіть їх, відімкніть і відчиніть навстіж двері у свої серця та всю нечесть, усі гнилі речі викиньте з них. Для вас Отець заклав найсокровеннішу зернину – Любов. Любов Господня – ось що мешкає в Нім і потребує вашого постійного догляду. Після першої дії розв’язуватимемо наступні. Однак поки ви не зробите першої, то не перейдете до наступної. Зрозумійте це нарешті, діти Мої. Люблю вас, дуже люблю. Покаяння! Отримала і записала Оксана Береза

№1(90), 2015 3

МІЙ ТИХИЙ НАЗАРЕТ

“НАЗИВАЛИ МЕНЕ СИНОМ ТЕСЛІ, ЯКИЙ МЕНЕ ВИХОВАВ” (Продовження. Початок у №6, 2013 та №1-6, 2014)

20 липня 1949 року Терпіння і Муку, яку поніс, щоб відкупити людство. Ісус: Матір Моя Непорочна як Співвідкупителька, яка була на це вибрана від віків, щоб разом зі Мною відкупити світ, бо ж втілився в Неї, і ми стали одним тілом і Кров’ю. Саме тому Євхаристія і Моя Матір – це є одне ціле. Їй були дані ласки і сила, щоб перейти зі Мною через ціле життя одну Голгофу і понести

№1(90), 2015 4

смерть мученицьку. Я – через Розп’яття і терпіння фізичні, Вона – через смерть і муки Серця. Це інколи є більшим від терпінь фізичних. Їй була дана така велика сила і міць, що, як пише євангелист: “А Матір Ісусова стала під Хрестом…”, це означає непорушна, але розіп’ята і немовби вбита мученицьким мечем Серця. Ісус: “Св. Йосиф, мій Опікун, був Опікуном, якому було

довірено тільки спеціальну турботу про Мене, аби виховати Мене і перейти через ті терпіння, які були пов’язані з вихованням дитини, підлітка, юнака. Усе це з найбільшою любов’ю і вірністю виконав. Це було Його завдання… Матір Моя як Непорочно Зачата була задумана в думці цілої Тройці Нашої перед віками – вже від миті, коли була призначена Моєю Матір’ю,

Дiти Непорочної

МІЙ ТИХИЙ НАЗАРЕТ отримала ті ласки, що Я як Бог, Божество, перемінюючись у людину, взяв від Неї людське тіло, стаючи разом з Нею наче одним цілим. Як батьки, створюючи дитину, дають їй свою подобу, так тут відбулося щось подібне, і коли дитя терпить, терплять родичі, але коли родичі терплять, терпить дитя, бо є з однієї крові й одного тіла… тут хочу об’явити душам, що означає Євхаристія… – це кожна людська душа. Кожний, хто споживає Тіло Моє і п’є Кров Мою – також через велике злучення і взяття тіла і Крові Матері Моєї, аби Я став людиною, так ми утворили одне ціле, – тому кожний, хто споживає Тіло і Кров Мою, споживає також Тіло і Кров Матері Моєї. Якщо той, хто приходить Мене споживати, споживає Мене в цьому значенні, то отримує дуже багато ласки, бо ж Я живу в ньому, а він живе в Мені. А якщо приймає Мене з тією думкою, що приймає також Тіло і Кров Моє Матері, то бере участь у співвідкупленні світу через Її терпіння і пожертву. Таким чином отримує багато ласк. Нехай кожний, хто прагне прийняти Мене з великим почитанням і любов’ю у Святому Причасті, просить завжди Мою Матір, аби Вона Сама приоздобила Вівтар Його Серця квітами Своєї невинності, запалила свічки, тобто розпалила вогонь Своєї Любові, а тоді поклала Мене і Себе на той Вівтар. Це буде найбільша хвала і честь, яку Мені прагне віддати душа, і це

Дiти Непорочної

буде найтісніше єднання, що Я, Матір Моя і душа стануть єдиною Євхаристією. Кожна така душа буде Таїнством; це буде найтісніше злучення Бога-Людини, Який через Матір Свою єднається з душою людською і тілом людським, бо Кров Наша кружлятиме у венах, в тілі тієї особи і тіло її буде Тілом Нашим. Св. Йосиф також був таким преображенням, але через лас-

ку, бо всі святі у Старому Завіті – це Святині цілої Тройці Нашої, проте тоді їхні тіла не були так з’єднані, як після перемінення Тіла Мого у Хліб, а Крові Моєї – у вино і після Мого Відкуплення! Після Свого Воскресіння Я першим увійшов в ад по душі Святих, аби через Муку Свою і Кров Свою запровадити ті душі та увійти з цілим почетом у Дім Отця Мого, в котрому є доволі жител.

№1(90), 2015 5

МІЙ ТИХИЙ НАЗАРЕТ Хочу пояснити світові ще глибше: Євхаристія – це кожна душа і тіло людське. Душа, яка постійно єднається зі Мною і перемінюється через Святе Причастя і Мою ласку в Мене, стає на землі Мною, Який живе! Божество Моє обожествляє душу людську, створену за образом і подобою Моєю… тіло людське через постійне споживання Тіла Мого і пиття Крові Моєї стає Тілом Моїм і Кров’ю Моєю, другим Я, тобто це продовження Мого життя на землі, це дальше тривання Жертви, дальше благовістування Мого Апостола – св. Павла: “Чого не хватає муці Моїй, він повнить. Тоді Я можу сказати ті слова: “Отож Я з вами по всі дні аж до кінця віку” (Мт. 28, 20). А це означає, що живе у вас Душа в душі, Серце в серці, а Тіло в тілі… Бог і людина – це Я, це є одне Причастя! Душі часто причащаються, часто Мене адорують (поклоняються) в Євхаристії, приходять до Мене, просять у Мене багато ласк, хотіли би і прагнуть жити зі Мною, але часто не знають Мене..! Знають Мене як гостя, який приходить і відходить! Знають Мене як Царя, як Бога Справедливого, віддають Мені багато почитання, віддають Мені мало серця! Прагну ті душі, які віддають Мені серця, як діти… Дитя, люблячи, ніколи не думає. Не відає про поклоніння своїм родичам, їхню прославу якимись похвальними гімнами. Воно кидається в їхні обійми..! Воно прагне серця і дає серце! О, як я прагну такі

№1(90), 2015 6

серця, такі дитячі душі… Я вже неодноразово розповідав, що більшу радість Мені приносить той, хто Мене любить, ніж той, хто Мене почитає… Бо хвалу Я посідаю Сам у Собі й у Тройці Святій. Ціле Небо Мене прославляє, хори Ангельські та всі Святі. Ціла земля Мене почитає у своїх рослинах. І сонце, і зорі, і квіти – це все Моє творіння, які є для того, щоб віддавали німу честь Моїй всемогутності як Богу в Тройці Єдиній та святості Усіх Святих! Усе Мене прославляє, як Бога, Божество, Сотворителя Неба і землі – навіть пекло Мене хвалить, бо хвалить Справедливість Мою! Однак людина забуває про те, що Я є Богом-Людиною, що вона – кістка з Кості Моєї, кров з Крові Моєї, тіло з Тіла Мого через Євхаристію. Я прагну серця живого, бо в Євхаристії б’ється Моє живе Серце! Той, хто споживає Тіло Моє і п’є Кров Мою, в його артеріях кружляє Кров Моя, а стукіт серця його – це стукіт Серця Мого. Це означає, що Я прагну, щоб Мене пізнали в Євхаристії, щоб знали: Ми споріднені між собою, такі невідлучні один від одного, як буває невідлучне дитя від отця, а отець – від дитятка! Священики, коли ви готуєте дитячу душу, щоб уперше прийняла Мене в Євхаристії, вчіть її пізнавати Мене, починаючи з ранніх літ. Говоріть їй, що коли вступлю в її душу вперше, то це мають бути заручини вічні, щоб Я ніколи не міг відлучитися від

цієї душі. Нехай вона проникається тим, що це – найважливіше, що Я є Богом-Людиною, що не для того Я прийшов сюди, на землю, щоб бути гостем. Я прийшов, щоб з людини зробити Бога! Постійно шукаю душі… Стукаю… Кличу… Прагну… Прийдіть до Мене! Споживайте Мене! Напийтеся Крові Моєї! Перемінюйтеся в Мене! Жийте Мною! Ставайте Мною! Станьте Богом! Коли б ви пізнали Мене таким способом, як до вас промовляю, то б цілком інше життя було на землі! Часто терпите, а не знаєте, що коли б увійшли в думку Мою, Серце Моє, Душу Мою, Тіло Моє, Кров Мою, то були би вже тут, на землі, в Небі! Бо Небо є там, де Я єсмь! Хто Мене зрозуміє, пізнає Мене й утолить прагнення Моє, той уже є другим Я, уже перебуває у радісній контемпляції протяжного з’єднання зі Мною, той уже є Богом-Євхаристією, той уже занурений у Тройцю Нашу. Переходить через життя у своєму Небі, а смерть його буде тільки засинанням. Упаде з нього та легка матерія тіла і побачить Мене обличчям в Обличчя, сяючого в усій хвалі Моїй, сяючого в цілій Тройці Нашій і далі співатиме ту велику пісню любові, і пісні цій не буде кінця”. с. Медарда Переклад з польської Й. Воробця. Закінчення у наступному номері

Дiти Непорочної

МОДА ЧИ БЕЗУМСТВО?

ÁËÀÆÅÍͲ Ò², ÙÎ ÑËÓÕÀÞÒÜ

ÑËÎÂÎ ÁÎÆÅ…

Недавно я випадково стала свідком хрестин у церкві. Хрестили дівчаток-двійняток. Та не це привернуло мою увагу. Мене вразив візок, в який – після Таїнства Хрещення – поклали цих дітей. Він був цілковито чорного кольору. Дизайн його теж був особливий. Складався він з двох одинарних ізольованих візків на спільних колесах. Усередині ж ці чорні візки були вистелені білосніжно-блискучим атласом. Ну точнісінько тобі, як два гробики на колесах! Дивно було, як мамине серце не стрепенулося, а руки не побоялися вкласти туди своїх живих немовлят... Таку відважну маму (та й багатьох інших, які котять перед собою чорні візки) точно не злякають – як їхні дітки підростуть – новітні “ляльки“, а точніше – чудовиська, які так і називаються “Монстер Хай”, що заполонили сьогодні дитячі магазини. Кістляві руки і ноги так званих ляльок, хоча руками і ногами їх важко назвати, – це радше скелетні кістки, які, до того ж, можна викрутити і розкласти на частини. Замість облич – у них суцільні злі гримаси зеленого, фіолетового і смертельно білого кольорів. Волосся у них таких же відтінків. На головах же цих ляльок “красуються” роги, а на одязі – черепи. Ліжка у цих ляльок схожі на відкриті труни якогось неприродного блискучого і цілком неприємного кольору. До

Дiти Непорочної

речі, меблі в таких ляльок – також чорних похмурих відтінків, які навіватимуть вашій дитині страх і смуток... Отже, череп, кістки, роги, труна... Які асоціації викликають у вас ці слова? Звичайно, смерть. Купуючи таку іграшку, ви вже з малих років призвичаюєте свою дитину до смерті, підштовхуєте її до неї, тим часом як Бог покликав її до життя. Великий Папа Іван Павло ІІ застерігав нас: “Не закриваймо очі на те, що нас оточує. Назвімо зло на ім’я, не ігноруймо того, що разом з культурою любові та життя поширюється інша “культура” – так звана культура смерті, смерті, що є безпосереднім ділом сатани, однією з ознак наближення апокаліпсису”. Тож сучасні християни, щоб залишатися християнами, мусять бути дуже уважними й пильними в повсякденному

житті. Адже сьогоднішній світ пропонує масову підміну понять. Зло часто видають за добро, біле – за чорне.., традиції ж поганства непомітно нав’язують нам під фасадом християнства, всіляко уневажнюючи притім християнські символи спасіння. Двохрест, скажімо, часто малюють на обличчі ревучі хокейні чи футбольні вболівальники-фанати.

– Червоні ж хрести на машинах швидкої допомоги тихо, без жодного обговорення та уваги засобів масової інформації (щоб християни, бува, не бунтували), – замінили в християнській Європі та й , зрештою, в Україні на сині сніжинки. Люди, якщо звернути їхню увагу на це, дивуються: “Справді? Ми й не помітили”. На наших цвинтарях також уже щезають хрести, які ставили навіть у радянські часи – часи запеклого

№1(90), 2015 7

МОДА ЧИ БЕЗУМСТВО? атеїзму. Їх заміняють “сучасні” спотворені форми – чорні таблиці, в центрі яких тяжіють обличчя покійників, а непомітний хрестик – часто без Розп’яття – ледь видно в куточку чорної таблиці. Ми ж, християни, бездумно замовляємо такі антихристиянські пам’ятники-обеліски (благо, без п’ятикутної зірки!) своїм рідним, платячи при цьому немалі гроші ворогам Хреста Хрестового. І, навпаки, ікони, хрести появляються на серветках (щоб ними витирали християни рот і кидали в смітник), на конвертах, обгортках та коробках цукерок (щоб хрест, зображений на них, викинули як непотріб), підошвах взуття, килимах, лінолеумах, великих махрових рушниках (щоб християни від стіп до голови все собі об хрест витерли), на засобах жіночої гігієни та інших речах нешанобливого використання. Мільйони людей купують таку продукцію, але майже ніхто не зауважує блюзнірства. Для більшості людей це, мабуть, дрібниця. Проте побожні люди не повинні миритися з цим. Свідомо чи ні, але виробники опоганюють священну для християн

№1(90), 2015 8

символіку. А потім обгортки з хрестом опиняються під ногами, у сміттєвих контейнерах. Це ображає релігійні почуття вірян, а блюзнірство набуває масового характеру. Цікаво, чи виробники в мусульманських або буддистських країнах посміли б без трагічних наслідків для себе штампувати на рушниках зображення Будди чи Магомета?! У нас же все можливо і дозволено. П’ятикутна зірка – знак безбожжя і символ сатани – сьогодні з’являється майже на кожному кроці та з будь-якої нагоди: на сережках, іграшках, іншому одязі.., навіть – як зіронька – на образочках із новонародженим Спасителем. На великодні ж яйця ринок тепер пропонує наклейки з мультиплікаційними персонажами, несумісними з християнством, як от, скажімо, з людожером Шреком – явним прототипом диявола. Або ж наклейки з іконами Христа Спасителя та Матері Божої, щоб – після благословення і посвячення в церкві – їх разом зі шкаралупою викинули у смітник... Сьогодні також бачимо, як на різних коштовностях, аплікаціях

одягу, телефонах, рекламах гіпермаркетів “красуються” цифри 6 і 9 (перевернута шістка). Все це робиться для того, щоб число 6 – як символ, як магічне число диявола – позитивно сприймала людська підсвідомість, щоб воно їй подобалося. Подорожуючи світом і купуючи сувеніри, теж потрібно бути обачними, щоб не привезти собі додому якусь окультну річ. Люди ж, зазвичай, легковажать цим, міркуючи приблизно так: “Що тут такого, якщо скульптурка зображає якогось чорного шамана чи старослов’янського водяника? Мені ж вона лише нагадує відпустку”. Потім окультний предмет поставлять у себе вдома, і він займе важливе місце в приміщенні та їхніх серцях. Так цей предмет стає входом для відповідного демона, щоб той діяв там... Окультні ж знаки треба розрізняти і відкидати, незважаючи на їхню ринкову чи культурну цінність. Навіть у релігійних крамницях сьогодні треба бути уважними й обережними, щоб – замість побожної, скажімо, речі – не принести собі додому щось сатанин-

Дiти Непорочної

МОДА ЧИ БЕЗУМСТВО? ське. У продажу, крім християнських вервичок, появляються також вервиці, які містять диявольську символіку – п’ятикутну зірку (знак безбожжя), змія, що обвиває стовп, або козла з рогами, що символізує сатану тощо. Дивним теж є образок Матері Божої Гарабандальської, зображеної на сухих гілляках з дванадцятьма п’ятикутними зірками замість ореолу над головою і чорним параманом – немовби символом смерті. Останнім часом релігійні крамниці вщерть заполонили, на перший погляд, цілком невинні, з претензією на гумор ілюстровані картки з цитатами зі Святого Письма. Все нібито прекрасно: Слово Боже та ще й ілюстрація до нього! Проте що насправді ми бачимо на цих картках? Слова там усі надважливі, істинні, а от ілюстрації до них інколи повністю перекручені й заперечують зміст слів. Тут або цілковита байдужість до Слова Божого, нерозуміння його, або ж що гірше – блюзнірське насміхання з нього. Бо ж справді – як не вжахнутися від цих картинок? Ось, скажі-

Дiти Непорочної

мо, два гризуни п’ють воду, а під ними – цитата зі Святого Письма: “Я – Альфа і Омега, початок і кінець. Я спраглому дам даром від джерела води життя”. Ці Слова Божі – вкрай важливі, основоположні, а зображення до них – опоганююче, богохульне. І цей дисонанс, м’яко кажучи, між словом і зображенням до нього, не може не вражати, не обурювати віруючих. А ось ще картинка. Цього разу гризун спить у білій постелі, обіймаючи м’яку іграшку. Під зображенням такі слова: “Бережіть себе самих у любові Божій, очікуючи милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя”. Була б там дитинка зображена – замість гризуна – ці слова мали б ще якийсь сенс бути поміщеними на цій картці, а так... До кого вони промовляють? До гризуна, м’якої іграшки? Хіба це гризун має очікувати “милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя” і “берегти себе самого у любові Божій?” Усі Слова Святого Письма адресовані лише розумній, мислячій істоті – людині, сотвореній на образ

і подобу Божу. З наступної – у траурній рамці – картки на нас споглядає звір, склавши лапи, немов до молитви. Якби, знову ж таки, на місці цього хижака була зображена людина зі складеними до молитви руками, то був би сенс підпису: “Ні про що не журіться, але в усьому проявляйте Богові ваші прохання молитвою і благанням з подякою”. А так... Хіба це тварини мають “появляти Богові свої прохання молитвою і благанням з подякою?” І взагалі, хіба ця картка не є насмішкою з віруючих людей, з їхньої молитви?.. І знову ж Ісусові слова, що чітко вказують на Його Жертву: “Ніхто не спроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає”, – художник безсоромно проілюстрував мишами. Яка тут їхня роль? Що вони “додають” цьому текстові? Нічого, лише відволікають від нього чи, пак, опаплюжують його. А до Слів Божих треба ставитися благоговійно, з чистими руками і чистим серцем, щоб, бува, не спотворити їх. Ілюстратор цих карток, як видно, зовсім не пере-

№1(90), 2015 9

МОДА ЧИ БЕЗУМСТВО?

ймається цим. Ось чому поруч зі словами, що закликають людину до пильности: “Блаженні ті, що слухають Боже Слово і його зберігають”, – зображений гризун, який позіхає. Та й що тут ще робити бідній тварині? Хіба вона може усвідомити слова, звернені до людини: “Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на Небі!” Тоді для чого її зображення помістили поруч зі святими й такими утішними Словами Божими? Ісус Христос, Син Божий, Спаситель, завжди звертався до людей, а мишам, щурам, усіляким хижакам і свійським тваринам жодних настанов не давав. Навіщо бо їм такі настанови? Хіба вони є мислячими істотами, сотвореними на образ і подобу Божу, щоб такі настанови зрозуміти, прийняти до своїх сердець і за ними старанно жити, щоб спасти свої “безсмертні” душі, осягнути життя вічне у Царстві Небеснім?! Попри те стих із псалма “Господь піклується життям невинних,

№1(90), 2015 10

і спадщина їхня буде повіки” художник чомусь прив’язав до пінгвінів. Чому? Невідомо, можливо, саме ці тварини, на його думку, “невинні, і спадщина їхня буде повіки?” А може тому, що це фото випадково потрапило йому в руки саме тоді, коли треба було ілюструвати ці слова?.. Хто зна... Відомо лише, що словам святого апостола Павла “А над усе будьте в любові...” пощастило ще менше. Над ними – з волі цього горе-оформлювача – тяжіє незрозумілий звір з хвостом єнота. Його єдине око, що видніє з-за хвоста, чомусь червоне, немов у чудовиська з фільму жахів, а гострі вуха нагадують ріжки. Якими мотивами керувався художник, оформляючи цю картку, нам не збагнути, зате зрозуміло одне – ліпше б йому взагалі не ілюструвати Слів Божих. Бо навіть такий чудовий текст про піст, де Господь розкриває людині програму життя, виставляє перед нею стовпи-путівники, щоб вона, бува, не збилася з до-

роги, художник по-блюзнірськи прив’язав до хвостів корів, виявляючи цим усю свою зневагу до Слів Божих. Однак “вершиною творчості” стала картка “Господь – мій приятель” – принизлива пародія на відому фреску Мікеланджело, де Господь протягує Свою руку Адамові. На картці, натомість, ми бачимо куканга, що належить до підвиду мавп, який – замість Бога – протягує свою лапу людині. Як відомо, диявол у всьому намагається мавпувати Бога, тож стає зрозумілим, кого зображає художник у ролі Бога і кого хоче нав’язати людині як її приятеля. Найжахливіше те, що такі картки переважно купують діти, молодь або ж батьки для своїх дітей, навчаючи їх цим змалку, може, й не хотячи цього, неповажно ставитися до Слів Божих. Нехай не буде цього в нашій Церкві! Світлана Гончарук, психолог

Дiти Непорочної

ЄВАНГЕЛІЄ НА ВАЖКІ ДНІ

ЩО НАМ РОБИТИ В НАШІЙ СЬОГОДНІШНІЙ СИТУАЦІЇ? Я світло світу, хто йде за Мною, не ходитиме в темряві... (Йо. 8,12)

Джеймс Тіссо (1836 – 1902). Дань грошам. (Кесарю – Кесареве, Богу – Богове)

Сьогодні Україна перебуває в дуже цікавій драматичній і навіть страшній ситуації. Але чи це насправді повинно лякати чи тривожити тих, котрі називають і вважають себе християнами? Для того, щоб визначити, як маємо приймати цю дійсність ми, християни, звернімося до тексту, а властиво радіопередачі на Ватиканському радіо, яку провів польський єзуїт Альфред Холєвінський в той час, коли Польща перебувала у ситуації, подібній до

Дiти Непорочної

тієї, що маємо сьогодні в Україні, а саме – у режимі дії військового стану. Пропонуємо, отже, цикл передач, а в нашому випадку – статей, в яких побачимо, як християнин має поводитися у важких політичносоціальних ситуаціях. Альфред Холєвінський, ТІ, народився 3 березня 1936 року в Бидґощі, а помер 26 січня 1988 року у Варшаві. Закінчив філософські (Краків, 1955-1958) і богословські (Варшава, 1959-1963)

студії. Біблійні студії закінчив у Люблінському Католицькому Університеті (1964-1968), а також – Папському Біблійному Інституті в Римі (1968-1973). У 1973 році отримав титул доктора біблійних наук. Був професором Святого Письма від 1975 року на єзуїтському Богословському факультеті “Боболянум” у Варшаві та Папському Біблійному Інституті в Римі. Опублікував багато наукових статтей, а також радіопередач у Польському від-

№1(90), 2015 11

ЄВАНГЕЛІЄ НА ВАЖКІ ДНІ ділі Ватиканського радіо. Текст, який пропонуємо Вам для читання, взятий з його книги “Християнство відкрите наново”.

1 Ісус та Його батьківщина під окупацією Сьогоднішнє розважання розпочинає новий цикл у наших п’ятничних вечірніх передачах, цикл, котрий буде допомогою для всіх тих, котрі в тій ситуації, в якій зараз перебуває Польща (військовий стан. – Прим. перекладача), кладача ), почуваються духовно втраченими та дезорієнтованими. З одного боку, вони б хотіли зробити щось для Батьківщини, навіть багато зробити, ризикувати свободою та життям, як тільки буде така потреба, з іншого боку, все ж, не бажали б через те увійти у протиріччя із своєю совістю, або, по-іншому кажучи, з принципами віри, яку сповідують. Також у важких та виняткових ситуаціях хочуть бути вірними Євангелію. Тут, однак, постає питання: що саме говорить Євангеліє на цю тему? Або по-іншому: якби Ісус опинився тепер у цій ситуації, в якій перебуваємо ми, до чого би Він закликав, як би Сам поводився? Це останнє питання повинно бути дуже важливим для всіх християн, бо вони повинні знати, що Бог покликав їх у ряди християн для того, щоб у них жив і був присутній у людській історії аж до кінця часів. Невидимий і Неосяжний Бог об’явив Самого Себе в Ісусі Христі; Ісус Христос від Свого воскресіння також невидимий і особисто неосяжний бажає являти Себе всім людям, котрі Його не знають, через нас, християн, Своїх учнів, розсіяних

№1(90), 2015 12

по цілому світу членів Своєї Святої Церкви. Усі ми, котрі охрещені, повинні бути Його Духа, мати ті самі позиції, що й Він, ті самі реакції, ті самі відповіді на факти, які нам ставить життя у всіх своїх аспектах. Інакше наше “буття християнином” є фарсом і комедією! Утім перейдемо до нашої теми! Зосередьмося сьогодні тільки на зовнішньому аспекті питання. Палестина, що була театром земної діяльності Ісуса Христа, перебувала у дуже принизливій для Ізраїля політичній ситуації. Країна жила під жорсткою римською окупацією. Для тих, котрі без спротиву цьому підпорядкувалися, в цьому були великі матеріальні вигоди. Paxromana (Римський світ. – Прим. перекладача) перекладача) приносив завойованим народам багато благ. Ізраїль Ісусових часів мав, однак, високе почуття свого достоїнства вибраного Божого народу і права на свободу. Тому римської окупації, окрім партії прихильників Ірода, т.зв. іродіан, ніхто серед євреїв не сприймав. Усі бажали звільнитися від неї. Розбіжність думок стосувалася лише питання“Як це зробити?” Садукеї, до яких належав єрусалимський клір, пасивно чекали на кращі часи, однак на практиці з ними легко можна було домовитися про різноманітні форми компромісу. Прихильники фарисеїв, які згромаджували у своїх рядах заможних та набожних єрусалимських патриціїв, мирських книжників та законників, чекали на прихід Месії, котрий поверне Палестині незалежність, тому у цей час працювали над порятунком релігійної сутності народу, його ідентичності. Най-

більш радикальні способи вирішення проблеми пропонували прихильники зелотів. На їхню думку, римську неволю слід усунути насильством, викликавши збройне повстання. Звісно, зелоти усвідомлювали, що шансів на успіх немає, тому вони також чекали на Месію, котрому гарантуватиме перемогу Сам Бог. І це чекання, як вважали вони, не має бути пасивним: треба полегшити Месії Його бойове завдання, зібрати зброю в таємних арсеналах, вишколити солдатів у володінні зброєю, поширити всюди повстанчі настрої, ауру зневаги та ненависті до римлян. Членом саме такого угрупування, ймовірно, і був Варавва з Євангелія. Такою була політична ситуація, в яку увійшов Ісус Христос, істинний, посланий Богом Месія. На чий бік стане Він, з позицією якого угрупування Він погодиться, кому дасть свою моральну підтримку? Всі ми сьогодні відчуваємо вагомість й актуальність цього питання. Відповідь звучить так: нікому! Ісус знав, що Бог проклав Йому іншу дорогу, визначив іншу місію і тому Він був вірний посланництву до кінця, аж до Хреста.

16 квітня 1982 року 2 Віддайте цісарю те, що належить цісарю Палестина часів Ісуса перебувала під римською окупацією. Цього становища ніхто в Ізраїлі не сприймав. Свої надії на звільнення з цієї принизливої ситуації євреї пов’язували з особою Месії, Божого посланця, котрий могутністю, наданою

Дiти Непорочної

ЄВАНГЕЛІЄ НА ВАЖКІ ДНІ

Суд у Пилата

Йому з гори, сповнить усі передбачення пророків, а також те, в якому говорилося, що Ізраїлю буде повернена політична велич часів Давида, коли вибраний народ мав незалежну державу, на яку мусили зважати всі навколо. Месія муситиме – як усі міркували – прийняти якусь позицію стосовно політичних та соціальних проблем Палестини. Невже у Писаннях, що провіщали Його прихід, не було сказано, що Він не спочине і не похитнеться, поки не встановить справедливість на землі, що на Його закони чекають острови ((пор.Іс. пор.Іс. 42,4 42,4), ), тобто, найдальші краї землі, що Він поверне біднякові справедливість, що Він звільнить усіх

Дiти Непорочної

скривджених від насильства та зиску і звалить на землю гнобителя (Пс. 72/71/,12–14). У Старому Завіті багато таких висловлювань. На цьому фоні поведінка Ісуса виглядає ганебною. Для Нього ці проблеми наче не існують, наче Йому байдуже, хто управляє Палестиною. У Його навчанні немає жодних прихованих алюзій щодо великих національних проблем Його народу, жодних зашифрованих вказівок та інструкцій, як звільнитися від римської неволі. Ісус говорить про Божі справи, про любов Бога до людини; про Його співчуття до нашого страждання, джерело того страждання, яким є гріх;

про те, що наближається момент, коли завдяки Його смерті та воскресінню гріх буде відпущений. Ісус провіщає, що вже невдовзі ті, котрі повірять у Нього й охрестяться в Його Ім’я, зможуть вести цілком новий спосіб життя, сповнений любові навіть до ворогів. Євангеліє Ісуса було цілком аполітичним, принаймні в тому сенсі, в якому розуміли політику Його сучасники-євреї і в якому її зазвичай розуміли. Оскільки титул Месії в Його часи був наскрізь просякнутий політичним змістом, Ісус уникав цього титулу, забороняв називати Себе так. Замість того вибрав Собі таємничий титул “Син Людський”, котрий нічого не говорив

№1(90), 2015 13

ЄВАНГЕЛІЄ НА ВАЖКІ ДНІ необізнаній із Святим Писанням людині, але для втаємниченого пов’язувався із загадковою постаттю Людського Сина з пророцтва Даниїла, котрий на хмарі наближається до трону Бога, щоб отримати від Нього вселенську владу, а не земну, Царство Вселенське, але не з тієї землі (див.Дан. 7,13). Однак в Євангелії існує одна сцена, коли Ісуса змусили виявити Свою позицію стосовно окупаційної римської влади. Це було за декілька днів до Його смерті, коли фарисеї та садукеї гарячково шукали зачіпки, щоб розпочати процес над Ісусом. І ось у присутності іродіан– людей з оточення Ірода, які послужливо ставилися до римлян – Ісусові ставлять питання, чи слід платити податки римському цісарю. Диявольски хитре запитання. Якщо Ісус відповість “ні”, іродіани негайно донесуть про це туди, куди треба, й Ісус постане перед судом як підбурювач існуючого політичного порядку. Якщо Він скаже“так”, то скомпрометує Себе в очах Своїх слухачів іприхильників. Бо це так, якби хтось під час останньої війни закликав до лояльності стосовно німецьких окупантів. Знаємо, як Ісус вийшов із розставленої Йому пастки. Він сказав подати монету і запитав: “Чиє зображення і напис на ній?” Йому відповіли: “Цісаря”. І тоді Ісус промовив: “Віддайте, отже, цісареві, що належить цісарю, а Богу, що належить Богові” ((пор. пор. Мт. 22,15–22). Це лапідарне висловлювання часто розуміють дуже поверхнево, тоді як воно променіє потужним світлом, що дає нам, християнам, орієнтацію у часто закручених політичних

№1(90), 2015 14

проблемах. Відповідь Ісуса можна перефразувати так: те, на чому є зображення цісаря, належить цісарю, але те, що має подобу Бога, належить виключно Богові. А що або хто є подобою Бога? Людина! Книга Буття розповідає: “Сотворімо людину на наш образ і подобу” (Бут. 1,26). Отже, людина – її розум, її воля, її серце, її совість – належать Богові, виключно Йому. Не можна її віддавати і продавати жодному цісарю на цій землі, ким би він не був. Сенс відповіді Ісуса такий: якщо цісар, або якась інша політична земна влада, поважає на практиці те, що належить Богові, не намагається запанувати над людським сумлінням, над її думками та серцем, можна і навіть треба платити йому податки, тобто визнавати його над собою. Проте якщо політична влада прагне керувати душами та сумлінням, їй слід сказати тверде і рішуче “Ні!” Але це “ні”, якщо воно в дусі Христа, ніколи не набере форми зовнішнього бунту чи насильства як відповіді на насильство. Прикладом такої поведінки можуть бути перші християни. Вони були найбільш взірцевими громадянами Римського цісарства, але коли цісар вимагав від них для себе поклоніння як Богові, відповідали “Ні” і йшли на мученицьку смерть, молячись за своїх переслідувачів.

23 квітня 1982 року 3 Ісус не підтримує жодної політичної системи Віддайте те, що цісареве, цісарю, а Боже – Богові. Минулої п’ятниці ми роздумували над цим висловлюванням Ісуса і побачили, що найважливішою є

його друга частина: Богові слід віддати те, що є власністю Бога, а власністю Бога є людина, її серце та сумління. Якщо політична влада не осягає цю власність Бога, то вона для християнина в деякому сенсі є байдужою. Ісус у цьому висловлюванні релятивізує будь-яку політичну владу, відбирає в неї те центральне значення, яке вона любить собі присвоювати і яке ми часто їй віддаємо. Для християнина центральною особою може бути лише Бог; якщо цісар не має наміру забрати це місце собі, то можна толерантно поставитися до цього. Ісус, загалом, повчає нас, що християнином можна бути всюди: під будь-якими хмарами, кожною владою, за будь-якого устрою. Чим зумовлена ця байдужість Ісуса стосовно того, хто має над нами владу? З усвідомлення, що на цій землі, на жаль, немає влади, яка була би без гріха, що на цій землі немає добрих політичних систем. Існують лише системи погані, гірші та ще гірші. Це не песимізм, це – тверезий та реалістичний погляд на те, що діється у світі. Наша сучасна історія дає нам багато доказів цього. Чому так? Бо всі соціальні та політичні устрої є творінням людини, а про людину, про кожну людину, у Божому Одкровенні сказано, що вона народжується в гріху, що гріх кидає тінь і свою отруту на всі її починання. “I бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно” (пор. Бут. 6,5). У цьому рядку з Книги Буття міститься те, що Бог думає про людину, думка Бога про нас. А оскільки це думка не будь-

Дiти Непорочної

ЄВАНГЕЛІЄ НА ВАЖКІ ДНІ кого, а саме Бога, вона виявляє найглибшу правду про людину. Зупинімося хвильку над цим, бо це дуже важливо. Звідки взялася в людини ця підступність? Бог не сотворив людину поганою, а створив вільною. Бог запланував нас з любові, з любові покликав людину до існування, щастя людини зумовлене усвідомленням того, що вона є улюбленою Господом і що це щастя ніхто і ніщо в неї не відніме, навіть смерть. Біблійний рай є нічим іншим, як лише символом саме цієї ситуації. Однак достоїнство людини, що походить з її свободи, домагалося випробування, і Бог його допустив. Це випробування знову ж символічно описане у Святому Писанні. Пригадаймо собі діалог першої жінки, Єви, зі змієм. “Чому вам не можна споживати з плодів того дерева? – Бо помремо! – Це неправда! Але Бог знає, що коли з’їсте з нього, відкриються вам очі і станете наче Боги, знаючи добро і зло”(пор. зло”(пор. Бут. 3,1–5). Якщо вірити сатані, символом якого тут є змій, то Бог оббрехав людину, сховав від неї щось важливе, закрив перед нею можливість подальшого розвитку аж до величі божества. Чи можна назвати такого Бога любов’ю? Безперечно, що ні! Зірвання плоду і його спожиття означає, що людина в це повірила, а якщо повірила, то Бог перестав бути її опорою, її забезпеченням, сенсом і повнотою її життя. Від цієї миті ми всі є егоїстами, котрі розпачливо шукають життя і щастя, де лише можливо: у грошах, престижі, людському визнанні, вивищуванні над іншими, любові інших людей тощо. Звісно, це все не є погано, але драма в тому, що

Дiти Непорочної

ми все абсолютизуємо, вимагаємо від світу того, що може нам дати лише Бог. Якщо в нас хтось це забирає, то, не знаючи інших джерел щастя, ми затято і до кінця захищаємо це. Ось чому ми кидаємося один на одного, постійно маємо в чомусь один до одного претензії, хочемо, щоб наші ближні прогиналися перед нашими бажаннями. Такою є кожна людина і така людина є творцем політичних та соціальних систем. Твір завжди буде таким, який його творець. Найблагородніші в теорії, а іноді, може, і на своїх початках, устрійні системи завжди з плином часу будуть спотворені людьми і стануть червивими. Ось чому Ісус Христос, попри різноманітні провокації, ніколи не піддається гарячці політичної діяльності. Повалити один суспільний лад для того, щоб поставити на його місце інший, який відразу буде такий же поганий або й гірший? Ні! Не для цього послав Його Бог на землю. Ісус знав, що Його місія, яку дав Йому Отець, – ліквідувати зло в корінні, виправити серце людини. Такою була політика Ісуса Христа і реалізації цієї політики Він посвятився цілковито.

30 квітня 1982 року 4 Коріння політичної та соціальної несправедливості посаджене у серці людини У наших п’ятничних вечірніх передачах досі ми роздумували про позицію Ісуса щодо сучасних Йому політичних та соціальних проблем Палестини. Уважний слухач міг зауважити, що ці справи, на перший погляд, не дуже цікавили Ісуса. Він не

висловлювався на цю тему, не дозволяв втягнути Себе у вир будь-якої політичної діяльності. Ця позиція не походила, однак, з легковаження чи нехтування політикою. Вона є важливим складником людського життя, а ніщо з того, що пов’язується з людиною, що зумовлене її істотними потребами, не може бути чужим Богу, Який об’явився нам як Той, Хто найбільше любить людину. Чи Бог не знав, скільки зла завдає людям тиранія та диктатура володарів, котрі дбають лише про те, аби перебувати при владі та завдяки їй мати змогу жити понад всіляким законом і з найрізноманітнішими прагненнями? Чи Бог не знав, яким великим злом для людей, яким великим топтанням їхньої гідності був, наприклад, рабовласницький лад, який сприймали всі саме тоді, коли між нами з’явився Ісус Христос? Син Божий, Котрий став людиною, щоб спасти людство, не міг бути байдужим до цього всього. Ісус Христос насправді вів політику, і до того ж дуже глибоку! Погляньмо на неї зблизька! Слід опиратися на твердження, що Ісус Христос як Бог найглибше знав людину і Йому було відомо, чим зумовлені злі й несправедливі соціальні та політичні структури. Вони народжуються у серці людини, котра – як ми про це вже говорили – розірвала свій зв’язок з Богом і відтоді мусить шукати життя та щастя деінде: в престижі, владі, багатстві, кар’єрі, тощо. Відтоді людина є егоїстом та мусить за будь-яку ціну, а також ціною гріха, гарантувати собі доступ до тих нових джерел свого щастя. Тому Ісус говорить: з нутра, тобто з серця людського,

№1(90), 2015 15

ЄВАНГЕЛІЄ НА ВАЖКІ ДНІ походять погані наміри, непристойності, злодійства, вбивства, перелюби, пожадання, підступність, шахрайство, безсоромність, заздрість, наклепи, гордовитість, глупота(пор. глупота(пор. Мк.

7,21 наст.). З цього вічно діючого вулкану в нутрі людини виникають усі ті моральні землетруси, котрі в іпостаті війн, різноманітних революцій, диктатур і тоталітарних або корисливих устроїв є прокляттями людства від початку його існування аж до сьогодні. Політика Ісуса полягала в тому, щоб дійти до цього коріння зла і вилікувати людство. Як Він це робив? Тут перед нами відкривається нове, широке поле для розважань, якому ми присвятимо декілька наших наступних передач. Хворе людське серце в стратегії Ісуса спершу повинно бути осяяне світлом Божого Слова, світлом Його Євангелія. Завдяки цьому люди мають побачити, що їхня мудрість, їхні практичні принципи поведінки є дорогою в нікуди. Для всіх нас чимось звичайним, навіть обов’язковим є те, щоб любити тих, котрі прислуговують нам у різноманітний спосіб, є корисними нам, здаються нам симпатичними, погоджуються з нашими поглядами; однак тих, котрі протистоять, шкодять нам, ображають нас, завдають нам будь-яке інше зло, слід виключати, усувати з нашого поля зору або, якщо це неможливо, навчити нас розуму, до того ж радикальними способами. Такі люди самі звільнили нас від обов’язку любові до них. Ви чули, що сказано: “Любитимеш ближнього свого, а ворога свого можеш ненавидіти”(пор. ненавидіти” (пор. Мт. 5,43). Ці

№1(90), 2015 16

слова Ісуса з Нагірної Проповіді відображають наше щоденне мислення: так, насправді ми цим щодня керуємося. “А що на це Ісус? А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує, щоб вам бути синами Отця вашого, що на Небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних. Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять? І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не чинять отак? Отож

будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!” (пор. Мт.

5,44-48). Це є першим сильним ударом Ісуса по нашій звичній і закоренілій життєвій філософії. Ці слова відкривають можливість нового життя для цілого людства; а для нас, християн, вони є тим, що відрізняє нас від всіх інших філософій, вигаданих людьми. Якщо ці слова не знаходять відображення в нашому житті, то наша відмінність від нехристиян лише у ходінні до церкви. Однак чи достатньо цього? о.Альфред Холєвінський Переклад з польської Андрія Чорного

Рембрандт (1606 – 1669). Христос в Емаусі

Дiти Непорочної

МОНАСТИРОК – СВЯТИНЯ ПОДІЛЛЯ

МОНАСТИРОК – СВЯТИНЯ ПОДІЛЛЯ

Паломники зі Львова біля жертовного каменю в Монастирку Вид на сиротинець. Монастирок. Борщівський р-н Тернопільська обл.

Хрест сімейного щастя в Монастирку Паломники зі Львова біля каплички Матері Божої в Монастирку

18

Вид на дерев’яну церкву на честь чудотворної ікони Матері Божої Монастирецької

17

Образ Матері Божої з Дитятком Ісус. Худ. Іван Сухий. Монастирок. Церква Воздвиження Чесного Хреста

Образ Ісуса Христа. Худ. Іван Сухий. Монастирок. Церква Воздвиження Чесного Хреста

Образ Матері Божої з Дитятком Ісус. Худ. Іван Сухий. Монастирок. Церква Воздвиження Чесного Хреста

Образ Ісуса Христа. Худ. Іван Сухий. Монастирок. Церква Воздвиження Чесного Хреста

МОНАСТИРОК – СВЯТИНЯ ПОДІЛЛЯ

МОНАСТИРОК – СВЯТИНЯ ПОДІЛЛЯ

Паломники зі Львова біля жертовного каменю в Монастирку Вид на сиротинець. Монастирок. Борщівський р-н Тернопільська обл.

Хрест сімейного щастя в Монастирку Паломники зі Львова біля каплички Матері Божої в Монастирку

18

Вид на дерев’яну церкву на честь чудотворної ікони Матері Божої Монастирецької

17

ГОЛОС МАРІЇ

КИМ ВИ Є?

“Дорогі діти! Сьогодні Я особливим чином закликаю вас молитися. Моліться, любі діти, щоб зрозуміти, ким ви є і куди маєте простувати. Несіть у світ Добру Новину і будьте для світу людьми надії. Станьте любов’ю для всіх тих, хто живе без любові. Любі діти, ви станете всім і все зможете виконати, якщо будете молитися, якщо будете відкритими на Божу Волю, відкритими до Бога, Який хоче вести вас до життя вічного. Я перебуваю з вами і щоденно заступаюся за вас перед Своїм Сином, Ісусом. Дякую, що відповіли на Мій заклик” (Послання від 25 листопада 2014 р.). Настає грудень, останній місяць у цьому році. Що трив-

Дiти Непорочної

кого залишилося нам з цього року? Чи можемо ми сьогодні сказати, що додалося до нашого «бути «бути»? »? Чи наблизилися ми до Бога? Чи більше в нас стало того, що вічне, безсмертне, непроминальне, Боже? Чи більше в нас стало Божої ласки? Скільки своєї енергії ми витратили на те, що є пилом на вітрі? Скоро ходитиме Святий Миколай, почнеться підготовка до свят, закупи, подарунки, супермаркети… Відтак ще менше часу може залишитися для молитви. А Ти, Матінко, Царице Миру, кажеш: Сьогодні Я особливим чином закликаю вас молитися. молитися. […] щоб зрозуміти, ким ви є і куди маєте простувати. Чи молилися ми

коли-небудь про дар розуміння, ким я є і куди маю йти йти?? Тому читаймо цього місяця це послання і, заохочені закликом Марії, молімося не про щось, але про розуміння, ким ми є. Тут ідеться не про якесь розумове зусилля для зрозуміння, ким ми є, але про молитву, під час якої нас огортає світло і ми починаємо бачити себе з Божої перспективи. Коли ми роздумуємо над Божим Словом, Бог дає нам ласку пізнати себе у Його задумі, а також те, як ми маємо жити. Так само ми можемо побачити себе у кожному таїнстві вервиці. І це допоможе нам пізнати, ким ми є і куди маємо простувати. Світло молитви очищує нас від невірного бачення та хибних

№1(90), 2015 19

ГОЛОС МАРІЇ концепцій людського життя. Ці концепції сьогодні призвели до кризи родини, розгубленості, погоні за багатством. Вони заохочують шукати щастя лише у приємних відчуттях. Під їхнім впливом багато молодих людей не здатні створювати освячених тривалих відносин, не хочуть народжувати дітей… Несіть у світ Добру Новину і будьте для світу людьми надії. Божа Матір не каже нам «голосіть» Добру Новину, а каже «несіть», тобто засвідчуйте про неї прикладом власного життя. Отож, зрозуміти – жити, згідно з цим розумінням, – і втілити його у своєму житті! Яким чином досягнути цього? Яким чином це може відбутися? – Через молитву. Через молитву ми щораз краще починаємо розуміти Добру Новину і жити нею.

№1(90), 2015 20

У багатьох Своїх посланнях Марія каже: станьте молитвою, будьте світлом, будьте радістю, будьте миром. Сьогодні ж Вона кличе: будьте для світу людьми надії. надії. Відтак, Марія закликає нас довіряти Богові і жити, згідно з цією довірою. Ми знаємо Євангеліє – Добру Новину про Ісуса, Який прощає гріхи, оздоровлює, виганяє злі духи, змінює людські долі, жертвує Себе на Хресті, приходить до нас у Святих Тайнах, перебуває у Своїй Церкві. У цьому непростому світі Ісус, через Свою Церкву, залишається єдиною надією на зцілення, віднову та переміну.

25 листопада, у день останнього об’явлення Божої Матері Святіший Отець Франциск подав у Європейський парламент у Страсбурзі надію, нагадуючи:

«Сім’я – міцна, плідна, нероздільна – вносить із собою фундаментальні чинники для надії на майбутнє. Без такої основи будівництво відбуватиметься на піску, що несе із собою серйозні суспільні небезпеки. З іншого боку, наголошення на значенні родини не лише допомагає давати перспективу та надію новим поколінням, але й підбадьорює багатьох осіб старшого віку, які часто змушені жити у самотності, покинутості, бо не мають довкола себе тепла домашнього вогнища, що могло б їх зігріти та підтримати». Святіший Отець також наголосив на гідності та святості людської особи. Станьте любов’ю для всіх тих, хто живе без любові. Матінко, я відкриваю Євангеліє, щоб побачити та прийняти Любов Ісуса, Твого Сина і на-

Дiти Непорочної

ГОЛОС МАРІЇ шого Господа: “Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як Я був полюбив вас, так любіте і ви один одного! З того усі спізнають, що Мої ви учні, коли любов взаємну будете мати” (Ів. 13, 34-35).

34-35) . Також Ісус каже нам: “Любіть ворогів ваших, добро чиніте тим, які вас ненавидять, благословляйте тих, які вас проклинають, моліться за тих, що вас зневажають” (Лк. 6, 27-28). Таким-ото є наше конкретне завдання на кожен день цього Різдвяного посту. Любі діти, ви станете всім і все зможете виконати, якщо будете молитися, якщо будете відкритими на Божу Волю, відкритими до Бога, який хоче вести вас до життя вічного вічного. Що значить стати всім? всім? Матінко, що турбуєшся про наше бути,, про повноту нашого існубути вання. Ти вже 33 роки ведеш нас до цієї повноти життя, молитви і святості… Все зможете виконати. Що Ти хочеш у кожному нати із нас пробудити, кажучи все все?? Пригадується той персонаж, який помножив 5 талантів, той, хто помножив 2, а також той, хто отримавши 1, закопав його. Чому він його закопав? – Тому що не молився і був закритий на Волю Господа. Ти, досконалим чином, відповіла на Волю Божу, кажучи: ““Оце Оце Я, слугиня Господня.” Господня .” Промовила це і стала слугинею Господньою. Читаючи Святе Письмо і молитви, ми відкриваємо свої серця на Божу Волю; відкриваємо їх Богові, який прагне нас вести до життя вічного. Духу Святий, ви-

Дiти Непорочної

являй нам Божі прагнення. Ми хочемо жити Його любов’ю. Я знаю, хто я. Я – улюблена Божа дитина. Я знаю, куди мені слід іти. Я дозволяю вести себе до життя вічного. Я перебуваю з вами… Будьмо ж свідомими Її присутності із нами, переживаймо зустрічі із Нею, молімося серцем. Я щоденно заступаюся за вас перед Своїм Сином, Ісусом. Ісусом . Пам’ятаймо ці слова кожного разу, коли казатимемо: “Молися за нас, грішних, тепер і в годині нашої смерті”. Заступнице наша, Посереднице і Потішителько! Заступайся за нас. До Тебе ми щоденно прибігаємо з нашим життям, проблемами, проханнями, – із нашим ««щоб щоб більше бути», бути », знати, куди іти, щоб здобувати мудрість, щоб нести Добру Новину, щоб стати надією та любов’ю. Амінь.

ПРИНОШУ СИНА “Дорогі діти! Я і сьогодні на руках приношу вам Свого Сина, Ісуса, і прошу Його, щоб дарував мир вам і поміж вами. Моліться та поклоняйтеся Моєму Синові, щоб у ваших серцях запанували Його Мир і Радість. Я молюся, щоб ви завжди були відкритими для молитви. Дякую, що відповіли на Мій заклик” (Послання від 25 грудня 2014 року). Щорічне об’явлення для Якова Чоло від 25 грудня 2014 року. “Дорогі діти! Сьогодні, у цей день ласки, Я хочу, щоб

серце кожного з вас стало вифлиємською стаєнкою, в якій народився Спаситель світу. Я – ваша Матір, яка любить вас безмежною любов’ю і дбає про кожного з вас. Тому, діти Мої, довіртеся Матері, щоб Вона могла серце і життя кожного з вас покласти перед Дитятком Ісусом, бо тільки так ваші серця стануть свідками щоденного народження Бога у вас. Дозвольте Богові осяяти ваше життя світлом, а серця ваші – радістю, щоб ви щоденно освітлювали шлях і були прикладом істинної радості для тих, хто живе у темряві, які закриті для Бога та Його ласки. Дякую, що відповіли на Мій заклик”. Дорогі діти! Я і сьогодні на руках приношу вам Свого Сина, Ісуса, і прошу Його, щоб дарував мир вам. вам. Матінко і Царице Миру, у Вифлиємі не знайшлося місця для Ісуса, для Тебе, для св. Йосифа. Місцем, яке по-справжньому було відкритим для Нього, стало Твоє Серце, Серце св. Йосифа та оте сінце в яслах. Ми дякуємо Тобі, що просиш Ісуса про мир для нас, адже сьогодні так часто мир порушують, про мир забувають, мир відкидають. Проси ще про чисте серце для кожного з нас, звільнення від напастей злих духів, силу для боротьби зі спокусами. Проси Царя Миру про прощення і мир у Тайні Сповіді, тобто про правдивий жаль за гріхи, покаяння та справжнє навернення до Отця, щоб ми з вірою та любов’ю

№1(90), 2015 21

ГОЛОС МАРІЇ прийняли розгрішення: «Бог, Отець Милосердя… нехай дарує тобі прощення і мир через служіння Церкви». Матінко, проси Ісуса, який приходить у світ задля нашого спасіння, щоб Він звільнив і зцілив нас від усякого неспокою. Дякуємо Тобі за те, що просиш про мир поміж нами, бо неспокій штовхає до гріха, нищить серце, руйнує родини, розтліває людяність. Протилежністю миру є війна. Війна з Ісусом. Вона точилася ще в Назареті, коли Ісуса вивели на вершину гори, щоб там побити камінням. Війна з Ісусом точилася і тоді, коли Його вивели за межі міста Єрусалима, на гору Голготу, щоб там різіп’яти. Війна з Ісусом триває і сьогодні, коли людина відкидає Його зі свого серця, своєї сім’ї, засобів масової комунікації, парламенту… Як горіли серцями і скреготали зубами фарисеї через вчинки св. Стефана, так сьогодні є стільки вороже настроєних сердець, які прагнуть воювати з Ісусом. У цілому світі точиться війна з Ісусом: вона проявляється в убивствах ненароджених (аборти), убивствах старих та немічних (евтаназія). Ця війна нищить невинність, чисте серце, скромність, щоб діти втратили свій природній захист, який оберігає їх від нечистих духів. Війна з Ісусом – це сварки, прокльони та лихослів’я. Війна із подругом та порушення завіту миру: “…і прирікаю тобі любов, вірність і чесність подружню, і що не залишу тебе аж до смерті”. Війна чоловіка і жінки є війною проти Бога, бо

№1(90), 2015 22

під час шлюбу вони казали: “Так мені, Боже, поможи, в Тройці Святій єдиний, і всі святі”. Царице Миру, молися за припинення цих воєн та за істинний мир для цілого світу. Моліться та поклоняйтеся Моєму Синові, щоб у ваших серцях запанували Його Мир і Радість.. Матінко Ісуса, Мати Радість Євхаристії, Ти породила Ісуса у Вифлиємі, а назва Вифлиєм означає “Дім Хліба”. Ісус прийшов на землю, щоб стати Хлібом Небесним, стати Євхаристією. Матінко, яка поклоняється Ісусові, покладеному на сіні в яслах, у вбогій оселі, якою стала печера-стаєнка. Матінко, чиє поклоніння проявлялося у материнській присутності, битті материнського серця, теплі материнських рук, вдивлянні, в слуханні, святому мовчанні, зачудуванні тим, про що казали пастухи, здивуванні через поклоніння мудреців та співі ангелів. Мати Поклоніння, навчи поклонятися й нас. Матінко, яка поклоняється у печері, багатій своєю вбогістю, щоб ніщо не відволікало, не відвертало, не перешкоджало, не розпорошувало уваги від поклоніння покладеному на сіні та присутньому у Твоєму Непорочному Серці Ісуса, навчи нас поклоніння! Ми поклоняємося Тобі, Ізбавителю.. Ти – наш Господь бавителю і Цар. Ти – Месія, помазаний Святим Духом. Виведи нас із пасток, рук неприятелів, усякого поневолення. Звільни нас від неспокою, болю та печалі, даруй нам мир. Бо Ти є нашою

великою радістю і непорушним Миром. Матінко Ісуса Євхаристійного, Твоя велич є вічною. Це Твоїми словами ми взиваємо до нашого Господа: “Величає душа Моя Господа і радіє дух Мій у Бозі, Спасі Моїм!” Улюблені, полюбімо Христа, для нас народженого, народженого, Живу Жертву на вівтарі, в Скинії, у Дарохранильниці, Ісуса у Святому Причасті, нашого Ізбавителя і Лікаря. Заохочуймо один одного до поклоніння, як пастирі після відходу ангелів: “Ходімо у Вифлиєм побачити, що там трапилося, і що нам Господь проголосив”. Під час поклоніння у наших серцях поселяться мир та радість, і ми, як і пастирі, повертатимемось у наші домівки з любов’ю, прославляючи Бога за все… Не шкодуймо свого часу і поспішаймо поклонитися Ісусові. Я молюся, щоб ви завжди були відкритими для молитви. молитви. Дякуємо Тобі, Матінко, бо ми ходимо під загрозою байдужості, неуважності, невідкладних справ, зволікання, втоми, сонливості... Тоді як під час молитви та поклоніння ми переживаємо зустріч із самим Богом, отримуємо від Нього мир та радість. Матінко Божа з Вифлиєма, ми також хочемо подякувати і св. Йосифові за опіку та ніжну турботу про Тебе й Ісуса. Що ж би Ти робила без Нього? Нехай же і нам св. Йосиф допомагає втілювати Твоє послання і поклонятися Ісусові. Амінь. о. Євгеній Сьпйолек Переклад Андрія Величка

Дiти Непорочної

МАРІЙСЬКІ СВЯТА

БЛАГОВІЩЕННЯ Я бачу наступне: Марія – дівчина, їй років щонайбільше п’ятнадцять; вона в маленькій прямокутній дівочій кімнаті. Біля однієї з дощаних стін стоїть низьке, без побічнів, ліжко, покрите товстими покривалами чи килимами. Можна подумати, що вони розстелені на голій дошці чи підстилці з очерету, тому що вони лежать дуже плоско і без вигинів, як на наших ліжках. На іншій довгій стіні – поличка з оливною лампою, сувоями пергаменту і дуже акуратно складеною ручною роботою. Діва сидить під стіною, що знаходиться навпроти відчинених дверей, які виходять в сад; вони заслонені завісою, яка колишеться від вітру. Вона пряде білий, м’який, як шовк, льон. її маленькі руки, лише трохи біліші від льону, вправно крутять веретено. Прекрасне молоде личко злегка нахилене. Воно посміхається. У будиночку і в саду тихо. Глибокий мир лежить як на образі Марії, так і на її оточенні. Мир і порядок. Все чисте і ретельно складене, а помешкання скромне на вигляд і в облаштуванні майже голе, як келія, але має в собі щось строге і царственне завдяки сліпучій чистоті і ретельності, з якими заслано ліжко, складені сувої книг, лампа і бронзовий глечик з букетом квітучих гілок, гілок з персика чи груші, я цього не знаю, але напевно з фруктового дерева з

Дiти Непорочної

біленькими, майже рожевими, квітковими пелюстками. Марія починає тихо співати і потім злегка посилює голос. Вона не переходить до голосного співу. Але це вже голос, що звучить в кімнаті і передає відтінки душевного стану. Я не розумію слів, бо вони, очевидно, єврейські. Але слово Єгова, що часто повторюється, наводить на думку, що це повинна бути якась священна пісня, можливо, псалом. Можливо, Марія згадала наспіви в храмі. Це, напевне, приємні спогади, бо вона складає свої руки, які ще тримають веретено і нитку, на грудях, піднімає голову і притуляє її потилицею до стіни. її

лице рожевіє, а погляд блукає в приємних думках: зблискують сльози, але її очі не заплющуються, а стають ще більшими. Ці очі одночасно блистять і посміхаються думці, яка відволікла її від всього оточуючого. Обличчя Марії, що набрало рожевого кольору, обрамлене косами, які викладені на голові короною, схоже на розкішну квітку. Спів переходить в молитву: “Найвищий володарю і Боже, не зволікай далі послати свого слугу, щоб він приніс на землю мир! Відкрий час милості і зроби діву плідною і чистою для приходу твого помазаника! Отче, святий Отче, дозволь твоїй служниці пожертвувати своїм життям для цієї

№1(90), 2015 23

МАРІЙСЬКІ СВЯТА мети! Дай мені померти лише тоді, коли я побачу світло і справедливість на землі і дізнаюся, що відкуплення відбулось! О, святий Отче, пошли землі надію пророків! Пошли твоїй служниці Відкупителя! Хай в час, коли мій день підійде до кінця, для мене відкриється рай, бо його ворота вже будуть відкриті помазаником для всіх, хто надіявся на Тебе! Прийди, прийди, о Божий Духу! Прийди, о князю миру!..” Марія заглибилась у свою молитву. Завіса на дверях починає сильніше тріпотіти, наче хтось хоче відсунути її в сторону. І глянь: світло біле, як зі сріблом змішаний блиск перлин, освітило злегка жовтуваті стіни, оживило кольорові речі, одухотворило піднесене лице Марії. В цьому світлі, не відсуваючи завіси, входить в дім таємниця. Над порогом витає в глибокому поклоні Архангел, неначе стіна, що відділяє кімнату від зовнішнього світу. Він прийняв з необхідності вигляд людини: але все ж він є чимось неземним. З якої плоті витворено це чудове сяюче обличчя? З якої матерії створив його Бог, щоб воно зробило явними почуття Діви? Тільки Бог є господарем цієї матерії і може використати її в такий досконалий спосіб. Тут і обличчя, і тіло, очі, рот, волосся, руки такі ж, як у нас. Але все це прозоре. Це світло, що прийняло забарвлення тіла, очей, волосся, губ; світло, що рухається і посміхається, що дивиться і говорить.

№1(90), 2015 24

“Вітаю тебе, Маріє, сповнена благодаті!” Голос звучить приємною мелодією, наче дзенькіт перлин, кинутих на коштовний метал. Марія здригається і опускає очі. Вона ще більше злякалась, коли побачила цю сяючу постать недалеко від себе на колінах, зі схрещеними на грудях руками, з виразом безмежної поваги в очах. Марія встає, притуляється до стіни і то блідне, то червоніє, її обличчя виражає страх і замішання. Несвідомо вона притискає руки до грудей і ховає їх під широкими рукавами, вона відхилилась, ніби хоче якомога далі сховати своє тіло, “Ні, не лякайся! Господь з тобою! Ти благословенна між жінками”. Але Марія все ще боїться. Звідки прийшла ця незвичайна істота? Чи це післанець Бога, чи лукавого? “Ні, не лякайся, Маріє! – повторює Архангел. – Я Гавриїл, ангел Господній; мій Господь післав мене до тебе. Не бійся, бо ти знайшла ласку в Бога! І зараз ти зачнеш в своєму лоні; ти народиш сина і даси йому ім’я Ісус; цей стане великим і Сином Божим назветься. І Бог, Господь, дасть йому трон Давида, його батька, і він буде панувати вічно над домом Якова, і його царству не буде кінця. Збагни, о свята Діво, возлюблена Бога, його благословенна дочко, покликана, щоб стати матір’ю його сина, якого ти народиш!” “Як це може статися, якщо я не знаю чоловіка? Очевидно, Господь Бог не хоче прийняти

жертву його служниці і не хоче, щоб я залишилась дівою з любові до нього?” “Ти станеш матір’ю без посередництва чоловіка, Маріє; ти вічна Діва, Божа Свята. Святий Дух зійде на тебе і тінь Всевишнього осінить тебе. Тому і назветься святим той, що народиться з тебе і є Сином Божим. Все може Господь, наш Бог. Єлисавета неплідна, а в старечому віці зачала сина, що буде пророком твого сина і підготує йому прихід. Господь зняв з неї безчестя, і згадка про неї залишиться серед народів, і її ім’я буде пов’язане з твоїм іменем, як і ім’я її дитини з ім’ям твоєї, і до кінця днів народи будуть благословляти вас через милість Божу, що зійшла на вас, і особливо на тебе. Єлисавета зараз на шостому місяці і її вагітність їй в радість, яка стане ще більшою, коли вона довідається про твою радість. У Бога немає нічого неможливого. Маріє, сповнена благодаті! Що я повинен сказати моєму Господеві? Не сумнівайся ні в жодному разі! Він піклуватиметься тобою, якщо ти довіришся йому. Світ, Небо і Всевишній чекають на твоє слово”. Тепер Марія теж схрестила руки на грудях, глибоко вклонилась і каже: “Поглянь на слугиню Господню! Нехай станеться по твоєму слову!” Ангел просіяв, сповнений радості. Він схиляється в поклоні, бо, очевидно, побачив обличчя Бога над Дівою, що смиренно схилилась; потім зникає, не зачепивши завіси. Марія Вальторта

Дiти Непорочної

СВЯТІ МІСЦЯ УКРАЇНИ

МОНАСТИРОК: Загальний вид на ріку Серет у Монастирку

ТИХЕ МІСЦЕ МОЛИТВИ

Вступ Борщівщина! Чарівний край подільської землі з долинами і пагорбами, водами Дністра, Збруча та Серету. З давніх-давен ця неповторна земля приваблювала мандрівників і туристів. Перша згадка про Монастирок датована ХVI сторіччям і стосується появи чоловічого монастиря. Це – особливе місце, відоме слов’янам давнім печерним храмом, древньоязичницькою святинею, жертовним каменем перед входом. Сьогодні біля цього незбагненного дива природи і рук людських відбуваються водосвяття під час великих Богослужінь. Поруч, на цьому пагорбі, відновлено келії та стареньку церкву Воздвиження Чесного Хреста. У різні часи тут молилися різні люди, видатні та невідомі, багаті та бідні... Однак кожен з них, зачарований цим місцем, не зауважуючи плинності часу, хоч на мить душею і серцем намагався доторкнутися до Бога. Покидаючи це святе, намолене місце, мимоволі плекаєш надію повернутися сюди ще, адже перебування тут, навіть у сотий раз, це – неймовірне відчуття благодаті й миру. Люди не лише мають пам’ятати свою історію, але й берегти її, бути її творцем, отож на сьогоднішній день уже збудовано новий сиротинець, що стане прихистком не тільки

Дiти Непорочної

для обездолених, а початком духовного острівця, де кожен небайдужий внесе і свою жертовну лепту, підніметься над життєйською суєтою. Розпочато будівництво нової церкви на честь чудотворної ікони Матері Божої Монастирецької. Власне, що таке церква? Це не лише архітектурна споруда, а Божий Дім, де перебуває Сам Господь Бог і Його безмежна Батьківська ласка. У перспективі це має бути величний витвір мистецтва, де будуть молитися, задовольняти свої духовні потреби всі, хто шукає захисту. Святий пагорб ніби випромінює енергію благодаті, а своєрідний краєвид і настояний на цілющих травах запах повітря створюють райську атмосферу. Хочеться вірити, що кожен, хто хоч раз вдихне це повітря, незалежно від віри і переконань, перейнявшись долею своєї культури, захоче долучатись до відбудови духовної святині, залишити щось після себе, вкласти частинку себе у велику добру справу. Не відкладаймо життя на завтра! Розповідь У вступі до коротенького рекламного фільму про Монастирок ти, дорогий читачу, матимеш змогу пізнати хоча би частково духовну красу

№1(90), 2015 25

СВЯТІ МІСЦЯ УКРАЇНИ

Вхід до печери у Монастирку

цього Марійського місця. Наша розповідь про це чудотворне місце в Україні буде тільки доповненням до “Вступу”. На відміну від Львова, тут, у Борщівщині, стояла тепла весняна погода, не було жодного клаптика снігу. Біля воріт церкви на нас уже чекав о. Феодосій, завжди привітний і усміхнений. Спочатку отець запросив нас у церкву, яку так прекрасно розписав художник Іван Сухий. Мабуть, це одна з небагатьох церков в Україні, де теми, ідеї для розписів на стінах і склепінні художникові подавала Сама Пречиста Діва Марія через о. Феодосія, тому ця маленька церква є такою неповторною, затишною і милою. Проте це святе для цілої України місце славне не тільки храмом, але й своєю трагічною історією. Тут у XVII ст. стояв чоловічий монастир Отців Василіян. І коли якось турецькі загарбники поверталися Чорним шляхом до своїх сторін, то побачили на протилежному березі ріки Серет монастирське поселення. А далі відбулася кривава трагедія: тринадцятьом монахам повідтинали голови за вірність Христові. Люди поховали їх в одній ямі на подвір’ї монастиря. Можливо, ця сумна і героїчна сторінка в

№1(90), 2015 26

історії нашого народу так і залишилася б трагічною, якби не несподіване продовження. У 2000 році зі Львова у Монастирок приїхали дві сестри, які до цього часу нічого не знали про це святе місце. А привела їх сюди Матір Божа, бо їхній дідусь колись, у хрущовські часи, якось “зачепив” капличку Марії. Капличка впала, а дідо на 90-му році життя дуже мучився і не міг відійти до вічності у Божому мирі. Богородиця сказала внучкам, щоб вони поставили в Її честь капличку в далекому і незнаному Монастирку, на місці захоронення тринадцятьох монахівмучеників. Як тільки капличка була зведена, через дві години до сестер подзвонила родина зі Львова: їхній дідусь упокоївся у Бозі. Від каплички Матінки Божої йдемо Хресною Дорогою вздовж високого берега ріки Серет. Неподалік від печери стоїть жертовник ще з поганських часів, тепер на ньому під час храмового свята освячують воду. Поруч із жертовником стоїть “Хрест сімейного щастя” щастя”,, до якого полюбляють приступати з молитвою хлопці та дівчата, випрошуючи в Бога свою долю. За ним знаходиться стародавня печера з Нерукотворним Ликом нашого Спасителя. Цей Лик Ісуса в певні періоди зникає, а згодом знову відновлюється. Це святе місце у печері час від часу нагадує про себе. Як це не дивно, але, коли у світі мають відбутися якісь трагічні події, тоді цілий Лик Ісуса з німбом покривається рясними крапельками роси; коли ж в Україні має відбутися щось добре, тоді крапельками покривається один із трьох прошарків (зеленого) на німбі навколо Голови Ісуса. Ми помолилися за мир в Україні, навернення Росії до Бога, духовне прозріння російського народу, спасіння душ у Чистилищі… І тут мимоволі згадалися пророчі слова Дмитрія Лео про нашу рідну землю від 29 липня 2014 року та про небезпеку, яка насувалася на неї: “Україна перед очима Господа. Ангели Господа, завдяки молитвам Святих, приходять у великій кількості на територію України. Війна в Україні завершиться не так, як багато вважає. Відбудеться “подія”, котра поверне весь хід історії та припинить війну. Кінець війни буде дуже швидким і несподіваним для всіх. Це відбудеться дуже швидко. Український народ будуватиме нову країну. Багато біженців швидко повернеться в Україну. Люди з багатьох країн переїжджатимуть сюди на постійне місце проживання.

Дiти Непорочної

СВЯТІ МІСЦЯ УКРАЇНИ Україна не буде подібною на інші країни світу. Вона буде унікальною. Інші країни спостерігатимуть за Україною і ставитимуть її в приклад. Незважаючи на розруху, Україна швидко піднесеться. Відбудова буде такою швидкою, що за один рік буде зроблено стільки, скільки роблять за десять років. Україна стане могутнім світовим експортером не тільки продовольчих товарів, але й технологій, яких ще нема у світі. Бог уділяє Україні милість і благодать”. Милість і Благодать Божа особливо відчуваються тут, у Монастирку, де все дихає присутністю Божою. Недаремно Пресвята Діва Марія так полюбила це тихе місце, яке кожною своєю перлиною свідчить про Любов Божу – без любові неможливо жити ані з Богом, ані зі своїми ближніми. Без любові у серці ми ніколи не зможемо вийти на шлях спасіння, бо якщо ми не любимо Бога, то ніколи не зможемо полюбити чи ближнього свого, чи того, хто нас ненавидить. Отець Славко Барбарич у своїй книзі “Молитва”,, згадує, як якось Діва Марія сказала ві“Молитва” зіонерам: “Коли б ви тільки знали, як Я сильно вас люблю, то ви заплакали б від радості!” А коли візіонери запитали в Неї, чому Вона така прекрасна, то отримали таку відповідь: “Я є прекрасною через те, що люблю, і якщо ви бажаєте бути прекрасними, то любіть”. Знову зустрічаємося з глибокою правдою про суть людини. Хто любить, той є прекрасним, незалежно від його зовнішнього вигляду, бо і вигляд обличчя, і блиск очей залежать від внутрішнього стану душі… … Постає одне практичне запитання: як відкрити серце Любові Божій? Відповідь подає Сама Марія: “Задля цього, діти, моліться і через молитву відкриєте любов”. Молитва є дорогою, котра запровадить нас у таємницю великої Божої Любові. Молитися – це означає бути з Богом, мати час для Бога, Який дуже нас любить. Саме тому ситуація є дуже пагубною для людини, якщо вона свою молитву зводить лише до декількох коротких висловів, промовлених у поспіху, або якщо залишає свої молитви на вечір, коли вона є вимучена щоденною працею. Щоб серце відкрилося, потрібно мати час і бути з Богом! Не існує чарівного ключика, яким би ми одним порухом могли відкрити серце! Також одним зі способів відкриття

Дiти Непорочної

Капличка Метері Божої у Монастирку на місці поховання 13-ох монахів-мучеників

серця завжди є прощення собі та іншим… Саме тому Ісус вимагає від учнів, аби вони прощали навіть тоді, коли серцю людини це важко вчинити, допоки вона не пізнає Божої Любові…”. Мабуть, невипадково Матір Божа обрала Монастирок для побудови сиротинця для дітей, щоб їх тут виховували у християнському дусі любові, миру, милосердя, прощення, щоб звідси вони йшли у світ маленькими апостолами Євангелії… Редакційна

P.S. Благодійний фонд “Подаруй мені майбутнє” створений в 2014 році з метою надання допомоги дітям-сиротам в Україні, а також їхнього виховання в новозбудованому сиротинцю на території монастиря в с. Монастирок Борщівського району Тернопільської області. Усім, хто є небайдужий до долі дітей-сиріт, просимо звертатися за адресою: www.blagofondpmm.com.ua e-mail: blagofondpmm@ukr.net.

№1(90), 2015 27

ПУТЬ ІСТИНИ

ÊÀЇÍ ² ÀÂÅËÜ:

ÃÐ²Õ ÁÅÇ ÏÎÊÀßÍÍß

Юліус Шнор фон Каролсфельд (1794 – 1872). Братовбивство

Ангели їх навчали всьому, що стосується Небес і всесвіту. Коли вони согрішили і їх людський дух помер (тобто перестав бачити і чути духовний світ), то частина розуму, яка відповідала за духовне бачення і розуміння також померла. Люди більше не могли бачити ангелів, а також не могли бачити своїх ворогів. Каїн і Адам працювали на землі і були дуже горді від плодів роботи своїх рук. Каїн вважав, що він працював тяжче, ніж Авель. Кожен клаптик

№1(90), 2015 28

землі був политий його потом. Каїн взяв найкраще з свого урожаю, роботу своїх рук, він приклав багато зусиль, щоб принести свій урожай Богу. Авель пас овець, один раз в рік стриг їх і розділяв на м’ясо. Авель, нічого не роблячи, дивився, як тварини самі плодились і росли. Він приніс Богу дар, над яким не працював тяжко. Авель не знав, що таке тяжка робота, і Каїн був цим обурений. Каїн був обурений тим, що Бог не прийняв його дарів, його жертвоприношення. Дух гіркоти,

Дiти Непорочної

ПУТЬ ІСТИНИ який перейшов до нього від Адама, заполонив його серце. Через заздрість до брата, він не міг пробачити Бога за те, що прийняті були дари не його, а його брата, він не міг пробачити Бога, що Бог відкинув його, так як колись Адама. Він не міг зрозуміти, чому Бог не прийняв роботу його рук, тяжку роботу. І це нерозуміння він пред’явив своєму брату. Каїн звинуватив Авеля в тому, що він був прийнятий Богом ні за що. Авель був спокійний. Коли Каїн це побачив, то злість закипіла в його серці. Дух Авеля не реагував на дух ненависті, який виходив з Каїна – спадкова гіркота від Адама проявилась і виросла від обурення до вбивства. З того часу кров Авеля кричить від землі, волаючи про правосуддя, називаючи ім’я вбивці. Кров кожного, хто був вбитий, зґвалтований, побитий волає до Господа (називаючи ім’я насильника) про правосуддя. Ім’я насильника – це не ім’я людини, яке вона отримала від батьків – це справжнє лице і характер вбивці чи насильника. В цей момент кров, витікаючи з тіла, змінюється і несе в своїй ДНК образ насильника. Кров є свідком звірства проти людини і кров буде судією на Великому Суді. Ця кров буде обвинувачувати. Як ми думаємо: чи Кров Ісуса буде нас обвинувачувати, чи оправдовувати і захищати? Бог хотів зупинити падіння Каїна, пояснюючи йому, що Він не дивиться на особу, що в Його очах дорогі всі, і що приношення – це лиш необхідна по Закону дія, те, що вимагає для тимчасового викуплення за гріх. Гріх був приманкою, щоб Каїн попався і йому треба було остерігатися, щоб не попасти в цей капкан. Але Каїн не хотів слухати. Як тільки він піддався гріху, його совість згоріла. Він прийняв рішення слухати інший голос. Не було вже необхідності слухати голос змія, бо тепер цей голос говорив в підсвідомості і був почутий як шиплячий шепіт падших ангелів, які живуть в його серці. Падшим ангелам була дана влада або право входити в область Першого Неба, і планета, яка повинна була належати людям, перейшла в руки Люцифера. Падші ангели можуть приходити і відходити сюди, коли їм цього захочеться. Людство стало об’єктом впливу нечистих духів. Ті духи, які жили в Каїні, звинувачували Господа і Авеля, піднімаючи рівень адреналіну в його

Дiти Непорочної

гормонах, вони (духи) так на нього тиснули, що гнів затьмарив самоконтроль і він убив брата. Сатана використовує як людей, так і духів для виконання задуманого ним плану, який заключається в тому, щоб затримати Невісту, щоб Вона розділила з ним агонію у Вогняному Озері. Коли Каїн зрозумів, що зробив, він закопав брата, але згодом усвідомив, що Бог бачить все. Господь, щоб запобігти помсті рідних за Авеля, заборонив будь-кому з них вбити Каїна. Серед своїх сестер Каїн взяв собі жінку і в нього родився син. Демонічні духи продовжували роботу в наслідді Каїна, примножуючи і розширюючи свої володіння, вводячи в кожного народженого духів страху і винних із покоління в покоління. В п’ятому поколінні Ламех мав двох жінок і вбив людину. Коли він розказував про це своїм жінкам, то в його голосі звучав елемент гордості. Вся родова лінія Каїна була пошкоджена духом гіркоти. Цей дух закінчує роботу свою вбивством або себе, або забирає життя в когось. Після народження сина Каїн збудував місто, огородив його, щоб почувати себе у безпеці. Він створив нову релігію. Вона була заснована на тому, чого він навчився від батьків, крокуючи по їх стопах. Він створив свою систему жертвоприношення, зробив свого сина Еноха священиком своєї релігії. Тут керували два духи – релігійній дух і дух блуду (пристрасті). Той дух блуду, який перебував у серці Каїна, став його богом, новим богом. Ім’я Енох – означає “посвячений своєму богу”. Енох породив Ірада, в якому добавився дух бунту. Ірад породив Мегуяела який був поражений прокляттям – фізичний дефект. Мегуяель породив Матусаїла, а він створив так би мовити секретну поліцію. З великим ентузіазмом слідкував за тим, щоб всі люди підпорядковувались догмам і ритуалам, які висував Енох-священик релігії Каїна. Він вважав, що служить і помагає своєму богу, а фактично поклонявся тим духам, які жили в його серці. Матусаїл породив Ламеха – слово “Злидар”, тобто той, що нічого не має. Він був абсолюно позбавлений викуплення, тому що не мав покаяння. До жінок він відносився як до приватної власності, мав їх декілька, щоб задовільнити свій блуд. Ненависть до жінки збільшувалась. Жінка перестала бути тим по-

№1(90), 2015 29

ПУТЬ ІСТИНИ

Юліус Шнор фон Каролсфельд (1794 – 1872). Жертвоприношення Каїна і Авеля

мічником, товаришем і невістою, тою, ким її первопочатково сотворив Бог. Жінку почали розглядати як рухоме майно, створене для вигоди і задоволення мужчини. Другий син Ламеха – Ювал вніс новий елемент в релігійний ритуал Еноха. Почали використовуватись на релігійних церемоніях музикальні інструменти, які доводили людей до нових висот релігійного екстазу. Ця музика створювалась для того, щоб схвильовувати відчуття людей і привести людей до бурхливих задоволень. Це не була музика прослави Бога, ця музика стимулювала фантазію тих, хто її слухає, співаки прославляли вбивство, блуд, пристрасть і труднощі життя. Це все набагато більше є і тепер. Адам загубив Каїна, Єва загубила Авеля, кожен загубив свого любимого сина. Утішаючи один одного Єва завагітніла

№1(90), 2015 30

і родила Сета. Родова лінія Сета на відміну від родової лінії Каїна повернулася до Бога, і люди почали призивати Його Ім’я, прославляти Його і молитися до Нього. По роду родився Енох. Люди призивали Ім’я Господа, приносили жертви, але тільки Енох навчився ходити перед Богом. Він був першою людиною, яка досягла істинних дружніх відносин з Господом. Енох ставив вище свої відносини з Господом від того, що може запропонувати світ. Він пізнав, зрозумів і побачив велику милість Господа. Енох також, як і інші люди на землі, успадкував від своїх батьків тих самих злих духів, але через покаяння він відрікся від них. Він покаявся у всіх гріхах своїх предків, взяв на себе відповідальність, що дозволив цим духам діяти в його житті. Він вибрав Бога замість свого власного

Дiти Непорочної

ПУТЬ ІСТИНИ

Юліус Шнор фон Каролсфельд (1794 – 1872). Каїн у вигнанні

шляху. Він зрозумів ті відношення, які були загублені та пізнав Батька, Сина і Святого Духа, тому відновив дружбу з Ними. По вірі Енох зрозумів і прийняв Жертву Сина за його (Еноха) гріхи, він щиро оплакував падшу натуру людини і втрату Бога. Енох зрозумів історію падіння Люцифера і зробив свій вибір, відвернувшись від його доріг, пасток і спокус. Він віддав перевагу не падінню, а милості Господа, кожний день, кожну хвилину відновлюючи втрачені відносини з Господом. Він увійшов в роботу Свого Батька, проповідуючи і навчаючи Божих людей, повертаючи людству слова про праведність. Саме це, наново народжене розуміння Божої праведності, і відродило Дух євангелізму, Дух, який спонукає людину говорити іншій людині з величезним бажанням появи в ній Духа розуміння, подяки, поваги, любові.

Дiти Непорочної

Коли родився Ной, то земля Каїна знаходилася в повній деґрадації. Люди посвятили себе своєму богу Люциферу, заключивши з ним контракт на всі сфери життя, за ті насолоди, які він їм обіцяв. Вони грабували, вбивали ні в чому невинних людей тільки по своєму бажанню. Жінок били і насилували, коли їм захочеться. Релігійні збори перетворились в п’яні оргії. Дітей батьки приносили в жертву або продавали, видаючи своїх доньок заміж в ранньому віці. Ці люди думали про насилля кожну хвилину свого життя, мріючи про нові шляхи терору над Божими людьми. Земля була покрита злом, сини Божі гинули. На землі не залишилося праведних. Люцифер знищив Невісту, яку сотворив Господь, а падші духи працювали без відпочинку, без милосердя до Божих людей, які були ство-

№1(90), 2015 31

ПУТЬ ІСТИНИ рені прославляти Бога, Бога, але попали під владу Люцифера. На землі залишилося декілька душ, які продовжували ходити в послусі Господу і виховували віру в Нього. Це були Ной і його сини. Ной знав, що Господь заповів йому навчити всьому своїх синів, що він знав. Але сини Ноя взяли собі в жінки таких, яким не було відоме таке вчення, яких не вчили з дитинства послуху Богу і любові до Нього. Всіх жінок доторкнувся хаос розпусти. Люди, відходячи від Бога, стали іти на компроміси в своїх ділах і у своїй вірі. Люди були зачаровані чуттєвими задоволеннями, які їм запропонували діти Каїна. Так, як і зараз, в той час на землі вибухали війни. Через війни лідери хочуть отримати більше земель, а воїнами рухала жадоба благополуччя і більш легкого життя. Бог вирішив знищити людину (Бт. 6:5-7). Тільки один Бог має необмежену Силу, тільки Він Один має право вибору – продовжувати або почати все заново. Сила останнього слова завжди залишається за Богом. Бог має всю владу і над усім. Всемогутній Бог, Творець всього міг би з легкістю стерти всіх і все з лиця землі і розпочати все спочатку, якщо б Він так вирішив. Люцифер це, накінець, зрозумів, і нам це треба також знати. Люцифер завжди проводив лінію віри, що він являється творцем, який був завжди, вічний, божественний, який не являється частиною творіння. Цей обман потрібен був йому, щоб контролювати спочатку ангелів, обманюючи їх, а потім і людей після їх падіння. Ми повинні знати, що сила останнього слова завжди залишається за Богом. Вікна небесні відкрилися, і вода пішла на землю. Ті вісім душ, збережених у Ковчезі, чули крики смерті, безнадійні удари по стінам Ковчегу засуджених на смерть і загнаних в тупік людей. Люди кричали про поміч і покаяння тільки для того, щоб переконати Ноя відкрити двері. Ной не відкрив. Бог очищав Свій Сад від зла і хаосу, який натворив Люцифер. Якщо б ми були свідками криків мільйонів (а може мільярдів) людей, чи проник би Божий страх в нашу душу? Він, Великий Всемогутній Бог, якому належить вся Сила, всі знання і все існуюче. Немає подібного Йому, нікого немає.

№1(90), 2015 32

Коли Він вирішить щось зробити, то зробить і ніхто, ніхто, навіть Люцифер, не зможе Його зупинити. Коли дощ зупинився, зло, яке покривало все лице землі, було зібрано і спалено у великому вогні у серці землі, а його наслідки були змиті водою. Чи задумувались ми коли-небудь про пекло, Вогняне Озеро чи небуття? Хто не бачив пекла чи Вогняного Озера, а тільки чув про них, тому важко в це повірити чи відчути. Але думка про небуття деколи приходить в наш розум. Жити, радіти, спілкуватися, любити, існувати – а тут раз – і всього цього немає, не існує мене. Це, напевно, для когось дуже страшно. Люцифер не міг уявити себе перебуваючим у небутті. Він тепер не міг дозволити людству знищити себе, він не міг допустити повністю стерти з лиця землі Невісту, Божих людей – це було б для нього і його ангелів дуже небезпечно. Люцифер розумів, що ввести людину в гріх легше, ніж ангелів. Людина після падіння не могла бачити Бога і Небо, яке бачили ангели, тому він знав, що якщо він дасть людині те, що вона зможе побачити, почути, порухати, понюхати, вкусити, то він зможе підчинити людину своїй волі. Царство Люцифера засноване на строгих законах і провинах, але це царство також знаходиться під Законом Бога. Головним завданням Люцифера після потопу – це просто підвести людину під прокляття, щоб, порушуючи хоча б одну з Божих заповідей, створити пропасть між людиною і Богом. В царстві Люцифера є 24 старійшини, які контролюють особливі сфери прокляття діла плоті, прелюбодійство, відступ від віри (не від віросповідання), блуд, розпусність, нечистота, сластолюбство, ідолопоклонництво, чаклунство, (фармація, магія), ненависть, розбрати, жорстокість (суперництво), гнів, (пристрасть), склоки, (підозріння), скритність, під’южування (намовляння), недовіра, розділ, єресі, заздрість, убивство, похіть, неправдиві клятви, тиранія (заблудження), злі думки, крадіжки, лжесвідчення, вигадки, богохульство, безчинства (п’янство), кар’єризм. Роман Далі буде

Дiти Непорочної

НАША МОЛИТВА

ВЕРВИЦЯ

ДО МИЛОСЕРДЯ БОЖОГО ЗА БАТЬКІВЩИНУ (На прохання читачів нашого часопису подаємо ще раз цю вервицю)

закривають твою Вітчизну? Це гріх розлився по цілій твоїй Батьківщині, а ви опускаєтеся в пропасть, щораз швидше та ідете в безодню. Хочу, щоби щоп’ятниці у всіх храмах перед Моїм Обличчям була відмовлена ця вервиця перед Службою Божою, а також щоденно вдома о 21 годині”. “Твою Батьківщину вибрав на новий Мій прихід. Тут Непорочне Серце Матері Моєї має затріумфувати. Тут має прийти спасіння”. ***

Образ Божого Милосердя

Господь Ісус взиває до молитви за навернення Батьківщини і дає вервицю. Час короткий, молімся більше і заохочуймо інших. Обітниця Ісуса Христа: “Вервиця, яку Я вам дав, є ласкою і порятунком для вашої Батьківщини, має велику міць. Сатана відійде з вашої Вітчизни, коли відмовлятимете цю вервицю. Дитино Моя, бачиш ці чорні плями, котрі

Дiти Непорочної

На початку: Вірую... Отче наш... Богородице Діво... (3 р.) Слава: І нині: На великих зернятах: Через Непорочне Серце Матері Твоєї, задля терплячого Серця Твого, май милосердя для нас і для нашої України. На малих зернятах: Через терпляче Серце Твоє, май милосердя для нас і для нашої України. На закінчення: Через Непорочне Серце Матері Твоєї, задля терплячого Серця Твого, май милосердя для нас і для нашої України (3 р.). Господи, змилуйся над нами і над нашою Україною! Редакційна

№1(90), 2015 33

НАШІ ВИДАННЯ Сім діб з Божою Матір’ю в Грушеві Йосип Тереля Книжка відомого українського дисидента, містика, художника, поета, публіциста, активного борця за легалізацію УГКЦ, довголітнього в’язня радянських концтаборів Йосипа Терелі (1943-2009)“Сім діб з Божою Матір’ю в Грушеві”нарешті є доступною українському читачеві, який матиме змогу поринути душею у ті великі, світового значення події, що відбулися у Грушеві 1987 року і невдовзі змінили карту світу. Об’явлення Матері Божої у Грушеві 1987 року тісно пов’язані з Її об’явленнями у Фатімі (Португалія) 1917 року та пророцтвами Марії щодо долі світу та місії українського народу в наверненні Росії до Бога…

Молитовник до св. Йосифа Молитовник до св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії, складається з різних набоженств та молитов, укладених в попередніх століттях ревними почитателями цього великого Заступника перед Богом у Небі та затверджених Святою Церквою.

Охоронне Правило Святих Отців Іверійських Святі Отці Іверійські повчають, що вода не потопить, вогонь не спалить, куля не проб’є і бомба не розірве, якщо з вірою проказувати тричі Богородице Діво... Псалми 26, 39, 50, 90 та молитву Нехай воскресне Бог… так зване “Охоронне Правило”... Книжечка зможе духовно допомогти всім українцям, які стали на захист своєї Вітчизни...

Кличемо Її з віків у віки У цій книжечці зібрані молитви, набоженства до Матері Божої Неустанної Помочі, а також подана історія цієї чудотворної ікони, культ якої в Україні дуже поширений, завдяки невтомній місійній праці отців Редемптористів.

Отче наш Це добре знаний українським віруючим молитовник, до якого входять основні набоженства нашої віри.

Духовна боротьба сучасної людини о. Роман Гето Книжка о. Романа Гето “Духовна боротьба сучасної людини” – це книга глибоких духовних роздумів священика про Бога, віру, обряд, спасіння душі, “стяжання Святого Духа”, участі людини в святості Бога, тобто обожествленні своєї душі... Книжка написана простою і живою мовою віри, щоб Слово Боже могло увійти до серця кожного читача, засіятися там, прорости і принести щедрий плід любові, віри та надії на Бога...

Я сьогодні з Богом Дитяча книжечка “”Я сьогодні з Богом” – це спроба передати стан душі маленького Божого дитятка. Воно щодня щиро і відверто, чесно і чисто тягнеться до найріднішого, найулюбленішого, найсильнішого свого великого Друга, – Ісусика... Ілюстрації Ольги Золотник

Велика Обітниця о. Артур Мілані Через “Велику Обітницю” Боже Серце проливає на спраглі людські душі “ріки води живої”. Любов Господа нашого Ісуса Христа б’є невичерпним джерелом світлої ласки та закликає усіх християн до особливого вшанування Свого Серця упродовж 9-ти перших п’ятниць щомісяця...

Розважання на сорок днів Великого посту о. Клементій Сарницький, ЧСВВ Розважання допомагають розбудити співчуття до Страждаючого Спасителя. Недарма св. Августин стверджував: “Одна сльоза, пролита над Муками Спасителя, зчачить більше, як те, хто цілий рік постив би на хлібі й воді”

Золотий ключ до Неба “Золотий ключ до Неба” – це молитовник для юнацтва, який вперше побачив світ у 1926 році. Був виданий Марійським товариством молоді у Львові. В релігійному видавництві “Добра книжка” цей молитовничок отримав друге дихання: його відновили та доповнили.

МОЖНА ЗАМОВИТИ ВІДВІДАВШИ WWW.GBOOK.LVIV.UA №1(90), 2015 34

Дiти Непорочної

Нерукотворний Лик Ісуса Христа в печерному храмі. Монастирок. Борщівський р-н Тернопільська обл.

Образ Архангела Гавриїла. Худ. Іван Сухий. Монастирок. Церква Воздвиження Чесного Хреста

На 1-й ст. обкл. Образ Матері Божої з Дитятком Ісус, фрагмент. На 4-й ст. обкл. Образ св. Йосифа з Дитятком Ісус (Копія. Худ. Богдана Давидюк), 2015 Передруки і переклади дозволено подавати з вказівкою на джерело. Редакція має право скорочувати та редагувати надіслані матеріали, рукописи та фотоматеріали не повертає.