Jurn2016 1

Дмитро Хомяков. Тайна Вечеря

Видавництво “Добра книжка” дякує благодійним фондам “Благодійний фонд Миколи Іщука” та “Благодійний фонд “Справа Скарбека” за сприяння у виданні релігійного часопису “Діти Непорочної”

Дмитро Хомяков. Ісус в гостях у Марії та Марти На 1-й ст. обкл. Сімон Вуе (1890-1649). Богородиця з Дитятком Ісус. Фрагмент. На 4-й ст. обкл. Невідомий художник. Богородиця з Дитятком Ісус, XIX ст.. Передруки і переклади дозволено подавати з вказівкою на джерело. Редакція має право скорочувати та редагувати надіслані матеріали, рукописи та фотоматеріали не повертає.

1(96) 2016 РЕЛІГІЙНИЙ ЖУРНАЛ ХРИСТИЯНСЬКОЇ РОДИНИ Заснований у 2000 році Засновник: Релігійне видавництво “Добра книжка” Періодичність: раз у два місяці

ЗМІСТ 1. Сторінка головного редактора Роздуми над глибинами .................................................................... 2

Реєстраційне свідоцтво КВ № 5359. Індекс: 23979

2. Місія священика

Головний редактор Роман БРЕЗІЦЬКИЙ

3. Перлини української духовності

Редакційна колегія: єп. Станіслав ПАДЕВСЬКИЙ єп. Маркіян ТРОФИМ’ЯК Неоніла СТЕФУРАК

4. Дар Марії

о. Ян Білецький Інтерв’ю з екзорцистом .............................................. 5

Володимир Гіщинський Чудотворна ікона та її сутність ........................ 9

Ніжна Матір Милосердя .................................................................. 13

Відповідальний секретар Йосиф ВОРОБЕЦЬ

5. Голос Марії

Літературний редактор Ольга ЛОЗА

о. Євгеній Сьпйолек З Моїх обіймів ..................................................... 21

о. Євгеній Сьпйолек Мир у небезпеці ................................................. 19

Обкладинка Богдан СОЙКА

6. Слово пастиря

Художнє оформлення Юліан С САВКО АВКО

щоб Вона проповідувала Антихриста .................................................. 23

Технічний редактор Андрій ЦИМБАЛ Комп’ютерний набір Ольга КОВАЛИШИН

© Релігійне видавництво “Добра книжка”, 2016 Адреса редакції: вул. Б. Хмельницького, 35/3а, м. Львів, 79019 тел./факс: (032) 261-55-74, (096) 914-63-77 e-mail: gbook gbook@ukrpost.ua, ukrpost.ua, gbooklviv@gmail.com web: www.gbook.lviv.ua Магазин: вул. Б. Хмельницького, 35/3а, м. Львів, 79019 тел.: (032) 261-55-74, 261-55-74, (097) 67-67-725 Друк: ТзОВ “Часопис”, вул. Шевченка, 315, тел. (032) 239-57-60 Наклад: 900 примірників.

Владика Венедикт Теперішній світ вимагає від Церкви,

7. Освячені в істині Віктор Рудь Пам’яті місіонера .......................................................... 25

8. Велика акція для Бога Йосиф Воробець Матір Усіх Народів і світ ............................................ 28

9. Нам пишуть Листи читачів ........................................................................... 32 !!! УВАГА !!! Поспішіть передплатити журнал на 2016 рік. Індекс 23979. Повідомляємо, що на початку 2016 року роздрібна ціна на наш часопис буде складати 18 грн. Проте вартість передплати до кінця 2016 року буде без змін. Замовляйте наш журнал та книжки через інтернет, відвідавши нашу веб-сторінку www.gbook.lviv.ua.

МІСІЯ СВЯЩЕНИКА

ІНТЕРВ’Ю З ЕКЗОРЦИСТОМ Пропонуємо Вашій увазі інтерв’ю з дивовижним священиком Яном Білецьким із Севастополя – одним із небагатьох у світі священнослужителів-екзорцистів, які виганяють бісів і вимолюють людям щастя

о. Ян Білецький

Історії, які розповідає отець Ян, здаються немислимими. Щоразу, коли він приїздить в якийсь храм, на прийом до нього шикуються довжелезні черги в кількасот осіб. І можна було б скільки завгодно відмахуватися і не вірити в те, що екзорцизм (вигнання бісів) – не казкові страшилки, а абсолютна реальність, якби не свідчення очевидців, котрі своїми очима бачили, які страшні речі відбуваються з одержимими людьми, коли о. Ян читає визначені молитви, і те, як багато з них змінюються після завершення Богослужіння ... ОБЕРЕЖНО: ЗНАКИ ЗОДІАКУ! Опинившись у стінах редакції, о. Ян, насамперед, кинув

Дiти Непорочної

погляд на великого металевого скорпіона, який мирно живе – точніше висить – у коридорі: – Це треба зняти зі стін і винести звідси. Поганий символ, він приносить у дім сварки і скандали! Умовляння, що це подарунок, зроблений добрими людьми з найкращих міркувань, не допомогли. Отець Ян був непохитний і навіть не дозволив заховати сувенір у шафку.

– У світі існує величезна кількість символів і знаків, які простим людям здаються нешкідливими, а сатаністи тим часом регулярно здійснюють над ними ритуали.

– А прикраси з якимось іншими знаками зодіаку можна носити?

– Не можна! Ви ж не знаєте, що вони означають. Той же знак Діви, наприклад, є символом розпусти. Та й у безлічі інших знакових зображень таїться негативна енергія. Наприклад, прикраси у вигляді скарабеїв і нанесені на тканини черепи символізують смерть, а перевернуті зірки – темні сили.

– Однак люди не спеціально прикрашають себе і свої будинки такими символами...

– Не спеціально. Проте Люцифера притягують. Я днями побачив у вас у продажу з вигляду нешкідливу книжечку про драконів, яку випустило для дітей одне поважне латвійське видання – це

№1(96), 2016 5

МІСІЯ СВЯЩЕНИКА справжній практичний посібник з сатанізму, підручник чорної магії. Гарні малюнки – а на останній сторінці у завуальованій формі дитині пропонують укласти пакт з темними силами. Для цього всього лише треба вписати в спеціальні графи прізвища батьків, своє ім’я і підписатися. Гра, бачте, така. А насправді це – заклик до страшного вчинку, наслідки якого позначаться на багатьох прийдешніх роках. ЧОМУ НЕ МОЖНА ХОДИТИ ДО ЕКСТРАСЕНСІВ?

– Отче Яне, Ви хочете сказати, що темні енергії справді існують і є люди, які вміють ними керувати?

– Будемо говорити прямо: кожна енергія має творця, вона не з’являється нізвідки. І “автором” чорної енергії може бути тільки нечиста сила. Нещодавно до мене в Севастополь приїжджав один солідний полковник із сім’єю. Якось його син-студент побачив уві сні сатану, після чого його почала переслідувати нечиста сила: в гуртожитку серед білого дня хтось ввижався, ночами мучили страхіття... Батько був упевнений, що син просто дурня клеїть. Але вести його до лікаря не ризикнув: молоду людини однозначно поклали б до божевільні – на цьому кар’єра військового закінчилася б. Тому, насамперед, вони вирішили приїхати до мене. Пішли ми всі разом молитися до церкви. Полковник всім своїм виглядом показував, що до релігії і, зокрема, до екзорцизму

№1(96), 2016 6

ставиться вкрай несерйозно. І Господь показав йому, що є правда, а що – брехня. Річ у тім, що до церкви в цей день привели біснувату жінку. І коли я почав молитися, вона в страшній злобі на мене кидалася, а в кульмінаційний момент раптом піднялася в повітря. Полковник, як побачив цю картину, то з жахом миттєво вилетів з церкви. Так хотілося йому вслід крикнути: “Захиснику Вітчизни, куди ж ти тікаєш?” Утім головне ось що: побачивши на свої очі дію нечистої сили, цей чоловік зміг повірити в існування Господа Бога. І в церкву він почав ходити регулярно, і хлопця його ми відмолили і повернули до нормального життя.

– А з допомогою якої сили, на ваш погляд, діють екстрасенси і так звані білі маги, які теж використовують ікони і молитви й рятують людей від найрізноманітніших захворювань?

– Я особисто нікого ні від чого не рятую. Я просто звертаюся до Бога з молитвами про допомогу для конкретних людей. І за цими молитвами приходить зцілення до людей не від мене, а від Господа. Якщо ж я хоч на мить припишу собі заслугу чийогось зцілення, Господь відразу ж припинить слухати мої благання. Не випадково священик може займатися екзорцизмом лише з благословення Єпископа. А що стосується екстрасенсів, цілителів і всіх тих, хто нібито володіє якимись особливими енергіями, то ходити до них – страшний гріх, за який згодом

доведеться відповідати якщо не вам, то вашим дітям чи онукам, тому що всі вони працюють з допомогою відкритого третього ока, яке з Волі Господа Бога в нормальної людини повинно бути закритим. Унаслідок цієї ж причини людина не має права відкривати чакри собі або іншій людині, працювати з енергетикою й аурою, а також давати можливість бачити нібито минулі життя. Так само небезпечно ворожити на майбутнє.

– Отож і сільські бабусі, які заговорюють дивну хворобу під назвою рожа, теж діють не по-божому?

– Не треба ходити по жодних бабках – прикладіть до хворого місця червону ганчірку, і все само пройде. Інша справа, якщо сільська бабуся допомагає людям з допомогою трав, які вона сама збирає, і знає, як ними лікувати. І гаряче молиться Богу за хвору людину. Вона не проводить жодних ритуалів і змов – відповідно, не вступає в змову з нечистою силою. Головне, треба чітко усвідомити: магія не може бути чорною або білою. Будь-яка ворожба – це мерзота в очах Бога. ЩО ХОВАЄТЬСЯ ЗА СНОВИДІННЯМИ? Чи можна довіряти снам?

– Сни, в яких нам повідомляють якусь істину, даються від Бога. Святий Йосиф бачив чудові сни, Діві Марії уві сні з’явився ангел з благою звісткою... А страхіттями, звичайно, мучить людей тільки сатана.

Дiти Непорочної

МІСІЯ СВЯЩЕНИКА – А розгадувати незрозумілі сновидіння треба?

– Не треба! Як кажуть, чим далі в ліс, тим більше дров. Якщо часто сняться незрозумілі сни, то нескінченні розгадування їх можуть захопити настільки, що може і депресія розпочатися, і розлади психіки. ЯК ПРОЯВЛЯЮТЬСЯ ВРОКИ?

– Чому до одних людей постійно липне всяка гидота у вигляді вроків, а до інших – ніколи?

– Це залежить від морального стану як самої людини, так і цілого її роду в цілому. Якщо стан слабкий, навіть найпримітивніший ритуал подіє на неї миттєво. Як правило, згодом такій людині починають снитися страхіття, потім вона впадає в депресію, періодично чує якісь голоси, а іноді навіть силою погляду пересуває предмети. Інші прояви вроків – постійні хвороби, невдачі, руйнування планів. У немовлят з темною енергією напередодні хрещення різко піднімається температура. Це свідчення того, що хтось “попрацював”. Основними жертвами ритуальних дій найчастіше стають жінки і діти. Мені доводилося проводити екзорцизм навіть над однорічною дитиною. Вона ревіла ночами, наче величезний ведмідь, і це ревіння люди чули на відстані десяти кілометрів. Цікава особливість: коли люди чують, як реве біснуватий, вони падають на коліна...

Дiти Непорочної

Був випадок, коли під час Богослужіння одну біснувату жінку не могли втримати на місці шестеро дорослих чоловіків. З боку ця картина нагадувала кориду: жінка, як оскаженілий бик, підкидала в повітря “тореадорів”. А коли вона заревла, здорові чолов’яги, не змовляючись, упали на коліна і почали молитися. Потім до мене підійшов один професор і сказав, що якби своїми очима не побачив цю картину, то в житті не повірив би в реальність того, що відбувається. Це говорить, що щось є ... ЯК ВИГАНЯЮТЬ БІСІВ?

– Я недавно подивилася документальний фільм про те, як у далекій російській провінції священик виганяє бісів з одержимих людей. Дві ночі потім спати не могла – страшно!

– У мене був випадок, коли до мене причепився сусід-кагебешник. Варто було йому трошки випити, як він вставав під моїм вікном і починав знущатися: “Ей, божевільний! Ти навіщо зібрав інших божевільних і молишся?” Якось я не витримав. – Усе, – кажу, – ти мене дістав. І мало не силою повів його у храм. Почав молитися, щоб Господь напоумив його. І раптом цю людину як скрутило, як стало кидати з боку в бік! Насилу вдалося все це зупинити. Наступного дня виходжу з дому – сидить він на лавиці й дуже смиренно мені каже: “Доброго ранку, дорогий отче Яне! Вибачте мене, дурня”.

– Яка ж у вас все-таки складна місія!

– Так, місія важка. Проте що поробиш, відступати не можна. Коли у вас, у Прибалтиці, мене таємно висвячували на священика, то сказали: “Ти можеш проводити екзорцизм, але не маєш права ніде це оголошувати”. І відрядили служити в Афганістан, де незабаром до мене почали приводити дивних людей ... Я надзвичайно боявся: чи можу щось зробити для них, використовуючи екзорцизм? Чи спитає з мене Господь за те, що я використав чи не використав це право? А потім зрозумів: сумніватися не можна, тому що виганяти з одержимих людей бісів – це місія всіх священиків. Христос так і сказав апостолам: “Ідіть навчайте, виганяйте, зцілюйте”.

– А охрещена людина може стати одержимою?

– Звичайно. Якось до мене прийшла одна жінка, ціла в сльозах. Каже, що в неї на пару з братом все в житті розвалюється з зовсім незрозумілих причин. Я почав молитися, потім кажу: “Хтось з твого роду пролив багато невинної крові”. Жінка цілий тиждень з’ясовувала подробиці життя свого роду. І потім старенька бабуся їй зізналася, що її батько знищив цілий циганський табір... Був випадок, коли до мене привезли зовсім крихітну дівчинку, яка страждає на епілепсію. Подивився я на малечу і кажу її мамі: “Ви багато абортів, напевно, зробили”. Вона обурилася: “Що ви! Ніколи в житті!” Пояснюю: “Значить, їх робили інші жінки з вашого роду”. Через пару днів вона, плачучи, прийшла знову. Дізналася, що її

№1(96), 2016 7

МІСІЯ СВЯЩЕНИКА мама зробила тринадцять абортів, а свекруха ... сімнадцять! Потім якось мене попросили допомогти іншій жінці: вона кілька місяців поспіль не могла впоратися з риданнями після того, як отримала звістку про те, що її єдиний улюблений син загинув на війні в Чечні. Я нахилився до неї і зрозумів: цей син був її другою дитиною. А першу дитину, яку їй послав Бог, вона вирішила вбити ще до появи на світ. Тоді страшний біль через її вчинок відчув Сам Господь, тепер настала її черга зрозуміти, що відчуває Бог, коли людина вбиває Його створіння ... Ми часто думаємо: чому з нами відбуваються ці пригоди, за що ми отримуємо удари долі? Причини завжди є. І відповіді обов’язково даються через якийсь час. Аборт – це вбивство дитини. Страшний гріх, за який треба відповідати. ЯК ВІДМОЛИТИ ГРІХ АБОРТУ?

– Що, згідно з вченням Церкви, треба робити жінкам, які через незнання або через якісь інші причини робили аборти?

– По-перше, треба читати молитви “Отче наш”, “Богородице Діво…”, “Вірую”. По-друге, розповісти про свій гріх на Сповіді й попросити у Бога прощення. По-третє, треба мінімум один раз і максимум п’ять разів прийняти Причастя за спасіння душі своєї ненародженої дитини, вимовляючи про себе такі молитовні слова: “Через заступництво Пресвятої Богородиці Діви Марії прошу Тебе, Отче і Духу Святий,

№1(96), 2016 8

простіть мені гріхи. Діти мої, вибачте мене. І як винагородження, Господи, прийми від мене жертву, – Причастя за спасіння душі абортованої дитини”. Треба розуміти, що душі вбитих в утробі матері малюків продовжують відчувати муки, бо переходять в інший світ з первородним гріхом. А коли ми приймаємо за них Причастя, то звільняємо їх від цього гріха. Я досі пам’ятаю, з яким розчуленням одна жінка розповідала мені, як після прийняття Причастя за свою ненароджену дитину їй вночі наснився дивний сон. Крихітна дівчинка танцювала у неї на долоні, сміялася і говорила: “Дякую”.

– Ви погоджуєтеся з тим, що аборти стали гострою проблемою саме сучасного світу, адже ще сто років тому люди не вміли їх толком робити, боялися ...

– Ця проблема існує з дня убивства невинних немовлят в Ізраїлі та Єгипті. ЩОБ НЕ БОЯТИСЯ – Отче Яне, а чи взагалі треба боятися темних сил?

– Треба вірити в Бога. І не треба поруч з натільним хрестиком носити кулончики зі знаками зодіаку або іншими незрозумілими символами, талісманами. Де в Євангелії є вказівки на ці зображення? Треба думати над тим, для чого вони взагалі сьогодні культивуються. Для того, щоб відвести людину від знака Христа і християнства як такого. А якщо ти носиш на шиї барана, бо ти за знаком зодіаку Овен, то рано чи пізно ти справді станеш цим бараном. о. Ян Білецький

о. Ян Білецький

Дiти Непорочної

ПЕРЛИНИ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОСТІ

ЧУДОТВОРНА ІКОНА ТА ЇЇ СУТНІСТЬ Від часу, як світло Христової віри осяяло світ, розпочалося поширення поміж народами і почитання чудотворних ікон Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці та святих.. Святе Письмо – це Слово Боже, передане буквами. В іконі зміст Святого Письма передають лініями та фарбами. Ікона, ілюструючи текст події, котра описана в Святому Письмі, зрозуміло подає всім християнам Слово Боже лініями, барвами кольорів, символами, сюжетом, вона доступна кожному християнину. У монастирських та парафіяльних церквах, каплицях знаходиться біля трьохсот чудотворних ікон Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці та святих, які є коштовними діамантами в короні української духовності. Історичні джерела і давні літературні твори незаперечно засвідчують, що почитання в Україні чудотворних ікон Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці та святих від Володимирового хрещення і до сьогодні пройшло довготривалий шлях і має глибоке богословське, філософське та художнє осмислення. Ці ікони, які знаходяться в монастирських та парафіяльних церквах, каплицях, становлять спільне загальнохристиянське надбання, безмірні духовні скарби, яке всім християнам різних конфесій потрібно цінувати, берегти, постійно та неустанно почитати. Про них потрібно ревно дбати як про духовну спадщину великого значення, щоб через них молодші покоління християн духовно збагачувалися і всіляко старалися використовувати їхню могутню духовну силу у розбудові духовного світу Христової Церкви… *** Людський розум не у змозі збагнути таємницю того, що позначаєть-

Дiти Непорочної

Лановецька чудотворна ікона Пресвятої Богородиці

Почаївська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці

Чортківська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці

ся словосполученням “чудотворна ікона”. Нікому не дано осягнути Божу Мудрість Господньої благодаті, яка упродовж віків сходить на побожних християн різних християнських конфесій у відповідь на їхні молитви перед св. іконами Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці, різних святих, виявляючи присутність Бога серед Своїх дітей і Його любов до християнського люду. Чудесна дія Божої благодаті – це глибока таємниця, яку ми можемо збагнути тільки до деякої міри, отож дія чудотворних ікон для людського розуму є недосяжною. Господь є найвищим духовним єством і, посідаючи свободу волі, Сам знає, коли, як і якій людині потрібна надприродна допомога (Йов. 28, 12-28; Іс. 55,9; Пс. 139,418; І Кор. 2,11); коли, кого і якою чудесною ласкою обдарувати. Це Воля Св. Духа і Його таїнство, яке ми не у змозі збагнути своїм розумом. Христос учив, що Святий Дух, немов Божественний вітер, віє, куди хоче (Йо. 3,8) Нам же потрібно тільки вірити, що Господь Бог, “багатий милосердям, з-за великої Своєї Любови, якою полюбив нас” (Еф. 2,4), 2,4), допомагає віруючій людині тоді, коли буде на те Його свята Воля, бо знає, чим, як і коли обдарувати ту чи ту людину для її ж блага (Рим. 11, 33-35).

33-35). Господь Бог-Чоловіколюбець є найщедріший, найдобріший і всемогутній: Йому все під силу тепер, як і колись, учора й сьогодні і так буде навіки (Див. Див. Євр. 13, 8), “що творить діла великі й недослідимі, чуда без ліку” (Йов. 5, 9), 9), тому що “нічого бо немає неможливого в Бога” (Лк. 1, 37) 37).. Господь Бог-Чоловіколюбець, тому Він не може бути несправедливим, “бо хоч Він і засмутить, та знову

№1(96), 2016 9

ПЕРЛИНИ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОСТІ помилує, з доброти Своєї великої” (Пл. Єр.3, 32).

32). Тільки через молитву та сильну віру того, хто в молитві звертається до Нього, “Господь Бог, не дивлячись на особу” (Ді. (Ді.

10,35; Рим.2,11; Гал. 2,6; Пт.1,17) творить чудо. Сам Ісус Христос у Своїх словах до сліпого “ Віра твоя спасла тебе” (Лк. 18, 42) наголошує, що віра є необхідною умовою чуда та що людина співдіє з Божою силою в надприродних діях. Більше того, Ісус Христос неодноразово запевняв Своїх вірних, що коли з вірою в Його Ім’я просити у Господа помочі, вона обов’язково прийде: “І коли, що просити ви будете в Імення Моє, те зроблю, щоб Отець прославився у Сині. Коли будете в Мене просити чого в Моє Ймення, то вчиню” (Див. Йо. 14, 13-14) 13-14).. Христос також учить, що“…Отець Небесний дасть Святого Духа тим, що у Нього просять” (Лк. 11, 13).

13). Цими повчаннями Ісус Христос наголошує, що у Господа Бога треба просити духовних благодатей, здоров’я для душі й тіла, а все інше Господь Сам нам дасть, що потрібно нам для життя на цьому світі. В Україні, у храмах Господніх, з прадавніх часів, вірні різних християнських конфесій вшановували і вшановують чудотворні ікони Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці, святих як найбільші святині. Численність чудотворних ікон на українських землях, а їх нараховують біля трьохсот, і Божі ласки, які християни отримували й отримують у молитвах, з вірою звертаючись до Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці, святих, свідчать про те, що “ласки Господні не скінчились, не вичерпалося Його милосердя” (Пл. Єр. 3, 22), 22), що Всемогутній Господь Бог такий же щедрий тепер, як і колись… Обґрунтування поняття “чудотворна ікона” має у християн двохтисячорічну традицію. Першим творцем Свого живописного Образу, чудотворної ікони, був Сам Господь Ісус Христос. Свідченням

№1(96), 2016 10

Бережанська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці

Тернопільська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці

Монастирецька чудотворна ікона Пресвятої Богородиці

цього є історія Нерукотворного Образу Ісуса Христа (Спас Нерукотворний). За давнім переданням Сам Ісус “...Подобу Свого Пречистого Образу нерукотворно зобразив, убрус до Свого Пречистого Обличчя приклавши, і Авгарові, едеському цареві (Месопотамія), послав, цим від недуги його зціливши”, що підтверджують й історичні твори. Про зображення відбитого на платі (рушнику) Лику Ісуса розповідається і в апокрифічному Євангелії від Никодима, згідно з яким Вероніка була однією з тих єрусалимських жінок, які співстраждали Христу, який ніс Свого Хреста на Голгофу і до яких Він звернувся з утішенням (див. див. Лк. 23, 27), 27), підійшла до Ісуса й обтерла Його Обличчя рушником. На цім рушнику чудесним способом відбився Лик Спасителя, Його Нерукотворний Образ. Власне це було “виготовленням” найпершої ікони Самим Ісусом Христом, і є беззаперечним обґрунтуванням не тільки необхідності ікон, але і їхньої чудодійної сили. Таке ж нерукотворне об’явлення Себе залишив Господь і на Своїй Плащаниці, якою був обгорнений у Гробі. Як бачимо, Господь Бог Сам відкрив шлях до мистецтва іконопису, залишивши нам Своє святе зображення. Як гласить святе Передання, Пресвята Богородиця залишила християнам запоруку Свого безперестанного спілкування з ними – Свій Образ. На прохання перших християн Вона дозволила апостолу Луці змалювати Себе і запевнила, що з цим Її Образом завжди буде перебувати Її милість. Побачивши Своє зображення з Предвічним Дитятком на руках Богородиця промовила: “Благодать Народженого від Мене, і Моя милість нехай будуть з цим Образом”, “ось бо віднині ублажатимуть Мене всі роди” (Лк. 1, 48). Якщо Священне Писання – це Слово Боже, виражене, збережене й передане християнам з допомогою букв, то ікона – це Святе Письмо,

Дiти Непорочної

ПЕРЛИНИ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОСТІ виражене лініями і фарбами. Інакше кажучи, ікона – це богослов’я у фарбах та зорових образах, які сприймаються безпосередньо. Ікона – це Образ. Образ – це Слово. У цьому Слові-Образі зливаються історичний, іконописний та богословський аспекти ікони. Мова ікони лаконічна. Зрозуміти ікону можна тільки через молитву. Ілюструючи Ілюструючи текст, описаної в Святому Письмі події, подаючи зрозуміле всім християнам Слово Боже лініями, барвами, символами, біблійним сюжетом, ікона стає доступна й зрозуміла кожному віруючому будь-якої християнської конфесії. Між Словом та зображенням не може бути протиріч, адже Сам Господь – джерело словесного і зорового Образу: як Логос – словесного, як Образ – іконописного. Ікона передає те, чому навчає Дух Святий через Св. Євангеліє та Церкву. Слово ікона (грецькою мовою єίκών) ікона – не тільки зображення лініями і фарбами вищої надприродної реальності, не просто портрет, видиме свідчення невидимого, але ікона – це є і матеріальне зображення, і його мисленний образ. Цей взаємозв’язок богослов’я трактує як невидиму, проте цілком реальну присутність у зображенні його оригіналу: у зображенні Христа– Господа, у зображенні Пресвятої Богородиці – Матері Божої, у зображенні святого – святого. Ікони – це, загалом, не портрет Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці, чи святого, а Їхні Образи, створені для молитовного звертання до Них і Їхнього почитання і поклоніння. Важливо постійно зважати на те, що глибше пізнання і духовне осмислення ікони можливе тільки через молитовне спілкування з Первообразами, тобто Ісусом Христом, Пресвятою Богородицею і Дитятком Ісусом, святими, які зображені на іконі і невидимо присутні на ній через діяльність Святого Духа. Що єднає образи Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці, святих з Первообразами? Це – Святий Дух. Як

Дiти Непорочної

Решнівська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці

Савелівська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці

Буцнівська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці

без фізичного світла ми не можемо бачити жодного зображення, так і без просвічення Святим Духом ми не в змозі споглядати Первообрази на іконі, розуміти іконографічний сюжет. Саме Святий Дух дає нам силу тайнобачення для молитовного споглядання Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці, святого на іконі. Святий Дух є тим невидимим мостом, тією “ліствицею небесною”, що поєднує образ з Первообразом та допомагає нам піднятися до Нього. Невидимо, але невідступно Образи Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці, святого завдяки Святому Духові присутні на цій іконі й перебувають у молитовному спілкуванні з віруючими, які предстоять перед цією іконою. У Святому Дусі Ісус Христос, Пресвята Богородиця, святий чують наші молитви. Незриме співперебування Святого Духа у кожному прояві чи дії Первообразу зумовлене вже самою своєю нероздільністю Ликів Пресвятої Трійці. Св. Василій Великий пише: “Неможливо бачити Образ Бога невидимого інакше, як через просвічення Духа. Хто спрямовує погляд на Образ, той не може не відчути світла від Образу. Тільки просвічені Святим Духом, відповідно і належним чином, бачимо сяйво Божої слави, а з допомогою Образу возносимося до цієї слави, Образом і рівно образною печаттю якої є Він Сам”(Перлини Східних Отців // Зібрав о. Юліан Катрій, ЧСВВ. Вид.-2-ге, доп. – Львів: Місіонер, 1988.– С.128). І власне через Святого Духа на побожних християн ісходить Господня Благодать від чудотворних ікон – і біля них діються чудеса. Основоположним в іконопочитанні має стати для нас твердження св. Василія Великого про те, що “честь, яку віддаємо Образові, переходить на Первообраз” (Там же. – С.132). На них базується й постанова Сьомого Вселенського Собору (787 р.), який остаточно закріпив учення про іконопочитання. А св. Теодор Студит наголо-

№1(96), 2016 11

ПЕРЛИНИ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОСТІ шував,”... що зображення на іконі має Первообраз, і той, хто дивиться на ікону, бачить перед собою Первообраз. Тому почитання чи непочитання зображення на іконі, поклоніння чи непоклоніння йому переноситься і на Первообраз... ” (Там же. – С.286). Потрібно особливо наголосити на тому, що не сама ікона як матеріальний предмет, а Господь Бог за заступництвом Пресвятої Богородиці чи святого, через яких християни з вірою в молитві звертаються до Бога, Святим Духом творить чуда, даруючи благодать усім, хто з вірою приступає до неї. Щоб пізнати і сприйняти ікону, потрібно навчитися її молитовно споглядати. Молитва перед іконою є спілкуванням із зображеними на ній Ісусом Христом, Пресвятою Богородицею, святими. Першим кроком до молитовного спілкування є зосередження духовного погляду на іконі. Далі переходимо від першого, буквального сприйняття чудотворної ікони, коли через споглядання зображеного на ній відбувається знайомство і з її іконографічним сюжетом, а також досвідчення її контурів, розмірів, матеріалу, до її інтелектуального сприйняття. Йдеться про духовне, внутрішнє, інтелектуальне пізнання ікони “очима ума”, “очима духовними”, про розуміння того, що передає ікона, яку богословську думку вклав у неї іконописець. На цьому рівні йтиме мова про духовний зміст чудотворної ікони, розуміння іконографічних символів, кольорів, жестів. Чому і для чого? Насамперед для того, щоб можна було читати, пізнавати, а також розуміти своєрідний духовний зміст того іконографічного сюжету, який передає ікона. Далі, після споглядання символів і знаків ми підносимося до інтектуального молитовного сприйняття Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці чи святого, явлених в іконі. Наші знання про чудотворні ікони допомагають нам глибше

№1(96), 2016 12

Зарваницька чудотворна ікона Пресвятої Богородиці

Винятинська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці

духовно осмислити їх. В цьому і полягає сутність пізнання її духовного сприйняття, де духовним вважаємо все те, що завдяки дії Святого Духа виявляє нам Воплочене Боже Слово – Ісуса Христа, Пресвяту Богородицю – Його Пречисту Матір, святих і “уприсутнює” їх. Одночасно наступним кроком до її ще глибшого духовного осмислення є молитовне спілкування через Образи з Первообразами. У молитовному спогляданні чудотворної ікони Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці, святого ми, християни, з вірою звертаємося насамперед до Бога, бо розуміємо, що тільки з ласки Господа одержимо чуда, ласки, благодаті. Потрібно наголосити на тому, що не сама чудотворна ікона, а виключно Господь через Святого Духа творить чуда, даруючи благодать усім, хто з вірою приступає до неї. Перебуваючи у молитовному спілкуванні з Образами Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці, святих, про це слід постійно пам’ятати… Для чого християнину потрібні ікони Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці, святого? * Для спомину про Ісуса Христа, Пресвяту Богородицю, святих, тобто для збереження постійної пам’яті про Них. * Для того, щоб споглядати Образи Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці, святих не тільки “тілесними очима”, а “очима ума”, “очима духовними” – духовно. * Без ікони Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці християни сповідували б Їх лише устами. * Для того, щоб почесть, яку віддаємо Образам, переходила на Первообраз. Як же це почитання переходить на Первообраз? Відповідь очевидна і єдина – через дію Святого Духа. Володимир Гіщинський

Улашківська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці

Світлини Романа Томпальського

Дiти Непорочної

ДАР МАРІЇ

Ніжна Матір Милосердя Свята і Непорочна Наречена, може допомогти нам відкривати першість Милосердя Бога і заклик чинити милосердя. Якщо це так, то спробуймо подивитися на життя Марії з перспективи милосердя.

Ікона Матері Божої “Милосердя Двері”, м. Ярослав, Польща

Один із Марійських титулів називає Марію Матір’ю Милосердя. У житті Марії видніє міць Божого Милосердя, яке береже від зла і дозволяє осягнути людині повноту розвитку, тобто святість. Брама Милосердя в Базиліці Матері Божої Більшої, тій четвертій римській святині, пригадує про Марійський вимір милосердя. Знаменним є те, що відкриття Ювілейного Року настало в Урочистість Непорочного Зачаття Марії. Під час Святої Меси біля вівтаря розміщено ікону “Брама Милосердя”, привезена з Польщі. Та чудотворна ікона XVII ст. із м. Ярослава зображує Матір Божу, котра тримає Ісуса. На іконі видніє напис: “Милосердя Двері відкрий нам”. Папа Франциск підкреслив, що Пресвята Діва Марія як перша із спасенних, взірець Церкви,

Дiти Непорочної

Непорочна, тобто милосердно вбережена Почнімо від Непорочного Зачаття. Спершу пояснення катехизму. Непорочне Зачаття часто плутають з невинним зачаттям Ісуса (той факт ми святкуємо 25 березня, тобто на Благовіщення). Отож тут є суттєвим нагадування: Непорочне Зачаття – це привілей, що стосується Матері Ісуса. Це правда віри, яка говорить про те, що Бог вберіг Її від зіпсуття первородного гріха від самої миті зачаття. З огляду на Ісуса, Папа Франциск у розважанні під час молитви Ангел Господній 8 грудня 2015 року поєднав правду про Непорочне Зачаття із Божим Милосердям. Марія “хоч і жила у світі, позначеному гріхом, не була ним заторкнута. Марія є нашою Сестрою у стражданні, але не в злі та гріхові. Більше того, зло було переможене у Ній до того, як торкнулося Її, бо Бог наповнив Її благодаттю. Непорочне Зачаття означає, що Марія – це перша спасенна безмежним Милосердям Отця, як первісток Спасіння, яке Бог бажає дарувати у Христі кожній людині. Через це Непорочна стала витонченою іконою Божого Милосердя, що перемогло гріх.” Що означає це для нас, заплямованих від зачаття первородним гріхом, а потім плямованих власними і чужими гріхами? Отож, милосердя ми слушно асоціюємо з прощенням, а отже з Божою операцією порятунку після гріха, з лікуванням гріховних ран. Непорочна показує, що Боже Милосердя може мати також і запобіжну, превентивну дію. Божа Любов не лише підносить з падіння, але часто запобігає падінню. Людська милосердна любов має подібну міць, хоча із значно слабшою силою. Подумаймо про деякі вчинки милосердя щодо душі, наприклад “невіжу невмілого навчити” або “в сумніві порадити”. Це запобіжні дії. Боже Милосердя у випадку Марії повністю вберегло Її від гріха (не заперечуючи Її свободи!). У нашому житті ми теж досвідчуємо тієї благодаті “захисту”

№1(96), 2016 13

ДАР МАРІЇ

Папа Франциск перед іконою Матері Божої “Милосердя Двері”,

від гріховного бруду. Той, хто не чинить тяжких гріхів, хто перебуває у благодаті, не може сказати, що йому не потрібне Милосердя Бога. Ми завжди потребуємо його, іноді, як ліків після гріха, іноді, як захисного щита від спокус. Стати брамою для Бога Євангеліє не показує нам всієї історії Марії. Ми маємо лише декілька фрагментів з Її життя, які багато говорять про Її віру, про цілковиту довіру Богові. У сценах дитинства з Євангелія у святого Луки видно, як Марія послідовно дозволяє вести Себе Божій благодаті. Вона відмовляється від Свого, щоб здійснилося рішення прийняте у мить Благовіщення: “Нехай зі Мною станеться за Твоїм словом”. Дозволити вести Себе, формувати, слухати Бога, якому ти ймеш віру. Це суть. Відповіддю на Милосердну Любов Бога є послух віри. Милосердя Боже не є чимось, що нас упокорює. Воно немає в собі і сліду протекціонізму. Бог більший від нас. І тому Його Любов до нас завжди має форму милосердя, тобто схиляння сильнішого над слабкішим. Діва з Назарету чудово розуміла, що Її життя є частиною великого плану Спасіння. Вона погодилася вплести Свої життєві амбіції у Божий план, бо знала, що таким чином стає рабинею Божого Милосердя для порятунку світу. Принагідно реалізувалася також Її особиста святість, тобто щастя. Можна відзначити, наскільки протилежною сучасному духові часу є така поведінка. Домінуючі течії психології повторюють: “Все опирається на тобі, ти маєш цілковиту свободу вибору, найважливішим є високе почуття цінності, самореалізація!” Американський психолог Пол К. Вітц каже, що

№1(96), 2016 14

психологія сьогодні стала видом релігії, що сповідує культ самого себе, і який називається “селфізмом” (з англійської self – сам, самий). У центрі того культу знаходиться людське “я” як джерело всіх цінностей. Уважно вслухаймося в гімн Марії, в якому Вона прославляла Боже Милосердя з покоління в покоління. У тій молитві криється цілком інша філософія життя, найчистіша мудрість віри. “Величає Душа Моя Господа” – Господа, а не Себе. “Дух Мій радіє в Бозі, Спасі Моїм” – Бог є подателем радості: “Бо Він зглянувся на покору раби Своєї” – покора, поклоніння перед Богом, служба… це привідні мотори зростання людини. “Велике бо вчинив Мені Всемогутній” – Він нас обдаровує, добро є від Нього. Святість людини є,

Вівтар з іконою Матері Божої “Милосердя Двері”, ц. Преображення Господнього, м. Ярослав, Польща

Дiти Непорочної

ДАР МАРІЇ

Процесія з іконою Матері Божої “Милосердя Двері”

насамперед ділом Божого Милосердя. Так, вона є також ділом людини, але лише настільки, наскільки ми стаємо брамою відкритою на Його Любов, котра нас живить і береже. Життя Марії переконливо показує, що ми живемо з Божої благодаті, все є даром, все є з Його Милосердя. Ранкова Зоря нового світу Бачимо турботу Марії у Кані Галилейській щодо інших, Її милосердя до людей у потребі. Вона знає, що нам постійно бракує вина на весіллі. Тобто радості, сенсу, любові. Порожні чаші чи бочки усвідомлюють нам, що, розраховуючи лише на свої «засоби», ми не впораємося. Лише Бог може забезпечити достаток життя у кожнім його вимірі. “Зробіть все, що Він вам м ск скаже”. Ті слова Марії у Рік Милосердя набирають сили: “Діти, не комбінуйте, не нарікайте, слухайте Сина! Наповнюйте посудини водою, робіть те, що Він вам говорить, і у вашому житті може статися чудо!”. Під Хрестом Марія навчає вірності. Вона залишилася із Сином до кінця, до часу, коли Його не стало на Хресті, як не стало вина у Кані. Любов повинна пройти через випробування. Мати Ісуса була свідком найдосконалішого діла Божого Милосердя – Жертви Любові, складеної на дереві Хреста. Папа Франциск навчає: “Під Хрестом Марія разом з Йоаном, учнем любові, стала свідком слів прощення, що вийшли з уст Ісуса. (…) Марія підтверджує, що Милосердя Сина Божого немає меж і дістається до всіх, не виключаючи нікого”. Правда про Внебовзяття Марії поєднується з Непорочним Зачаттям. Бог – вірний, і довершує діла, які розпочав. Він возніс Матір Свого Сина на

Дiти Непорочної

Божий рівень. Папа Франциск звертає увагу, що Марія є “Ранковою Зорею нового світу, переміненого спасенним Ділом Отця, Сина і Духа Святого, Ранковою Зорею нового творіння, яке звершило Боже Милосердя. Тому Діва Марія, завжди повна Бога, є Матір’ю нового людства, є Матір’ю відродженого світу”. Рік Милосердя запрошує нас брати приклад з Непорочної, тобто відкритися, як Вона, на дію милосердної благодаті Бога і ставати закваскою євангельської переміни світу, щоб стати, як Вона, знаком ніжної любові Бога. Церкву ми часто називаємо Матір’ю, бо бачимо її взірець в Марії. Це не є просто риторичний зворот. Церква має бути посудиною, в якій ніколи не бракуватиме вина Божої благодаті усім тим, що спраглі справжньої радості. Папа закликає нас: “Ми покликані, щоб, наслідуючи Марію, нести Христа і бути свідками Його Любові, дивлячись перед усім на тих, котрі привілейовані в очах Ісуса. Це ті, котрих Він Сам показав:“ Я був голодний, спраглий, був приходнем, був голий, був хворий, був у в’язниці…” Що означає прохід Брамою Милосердя? Проходячи через Святі Двері базиліки Матері Божої Більшої, ми споглядаємо на Непорочну. Дякуючи Їй, бачимо, що Боже Милосердя не лише лікує з гріха, але й оберігає від нього і чинить людину чистою, прекрасною, такою, що

Церква Преображення Господнього у м. Ярославі

№1(96), 2016 15

ДАР МАРІЇ

Базиліка Матері Божої Більшої у Римі, сучасний вид

Джованні Паоло Паніні (1691 – 1765). Площа перед базилікою Матері Божої Більшої, 1744 р.

Рудольф фон Альт (1789–1872). Базиліка Матері Божої Більшої у Римі, 1837 р.

№1(96), 2016 16

відбиває Божий блиск слави. Брамою Милосердя для Марії було Благовіщення. Тоді Вона почула, що є “повною благодаті” і що Бог запрошує Її до співпраці у Ділі Спасіння. Завдяки Її “так” Богові, Вона Сама стала Брамою Милосердя. Це в Її лоні сформувалася людскість Спасителя, Сина Божого, котрий явив Милосердя Бога. Марія є Матір’ю Милосердя для нас, є знаком надії, є заповіддю нового світу, фундаментом якого є Боже і людське Милосердя. Тому разом з Марією ми повторюємо слова гімну Марії: “Величає Душа Моя Господа”, що вихваляють Боже Милосердя з покоління в покоління. Проходячи Святими Дверима базиліки Матері Божої Більшої, споглядаємо на Її численні ікони. Звертаємося словами древньої молитви, яка починається словами “Salve Regina” (лат. “Витай, Царице”), прохаючи, щоб Вона ніколи не переставала звертати до нас Свої милосердні очі. Як пише Папа Франциск: “Нехай під час цього Святого Року нас супроводжує Її ніжний погляд, щоб усі ми змогли відкрити радість Божої Лагідності”. Базиліка Матері Божої Більшої (Санта Марія Маджоре) Базиліка розташована на одному з семи пагорбів Риму, Есквіліні. Легенда розповідає, що в 352 році Папа Ліберій і римлянин Йоан побачили уві сні Матір Божу, котра сказала їм, що на місці, на якому серед літа впаде сніг, буде збудована церква. В ночі з 4 на 5 серпня 352 року есквілінський пагорб вкрив сніг. Папа у присутності римського народу позначив обриси майбутньої церкви. Тому ту святиню іноді називають базилікою Матері Божої Сніжної. Сніжної. Будову церкви було розпочато у 432 році, відразу після Ефеського Собору, на якому було визнано правовірним Марійський титул Theotokos ((Богородиця Богородиця). ). У святині знаходиться ікона, що відома як Salus Populi Romani ((зз латинської Порятунок Римського Народу). Народу). Там також зберігаються реліквії Ясел Господа Ісуса. Папа Франциск відчинив Святі Двері у Базиліці Матері Божої Більшої 1 січня цього року, в урочистість Пресвятої Богородиці за Григоріянським календарем. Підготував Андрій Чорний

Дiти Непорочної

СЛІДАМИ АПОСТОЛІВ У МАЛІЙ АЗІЇ

о. Володимир під час Служби Божої в Тарсі

Фігура Діви Марії в Ефесі

Паломники зі Львова поблизу храму Св. Софії у Нікеї

18

СЛІДАМИ АПОСТОЛІВ У МАЛІЙ АЗІЇ

Паломники зі Львова поблизу храму Св. Софії у Нікеї

Паломники зі Львова слідами Апостола Павла

17

Дмитро Хомяков. Ікона Божої Матері з Дитятком

Дмитро Хомяков. Ікона Спасителя

Дмитро Хомяков. Ікона Божої Матері з Дитятком

Дмитро Хомяков. Ікона Спасителя

СЛІДАМИ АПОСТОЛІВ У МАЛІЙ АЗІЇ

о. Володимир під час Служби Божої в Тарсі

Фігура Діви Марії в Ефесі

Паломники зі Львова поблизу храму Св. Софії у Нікеї

18

СЛІДАМИ АПОСТОЛІВ У МАЛІЙ АЗІЇ

Паломники зі Львова поблизу храму Св. Софії у Нікеї

Паломники зі Львова слідами Апостола Павла

17

ГОЛОС МАРІЇ

МИР У НЕБЕЗПЕЦІ

“Дорогі діти! Сьогодні взиваю вас усіх: моліться в Моїх намірах. Мир перебуває у небезпеці, отож, любі діти, моліться і несіть мир, а також надію в цьому неспокійному світі, де сатана атакує і спокушає усякими способами. Любі діти, будьте сильними в молитві й відважними у вірі. Я є з вами і заступаюся за вас усіх перед Моїм Сином Ісусом. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик” (Послання від 25 листопада 2015 року). Царице Миру! Дякуємо Тобі, що і сьогодні називаєш нас дорогими дітьми. Знаємо, що це не тільки шанобливе слово, а що таким способом підтверджуєш, наскільки ми є для Тебе дорогими і важливими. Сьогодні взиваєш нас, щоб ми молилися

Дiти Непорочної

у Твоїх намірах. З впевненістю багато з нас молиться щоденно у Твоїх намірах чи на вервиці, чи в інших молитвах і хочемо це чинити ще ревніше. Прагнемо також перейнятися Твоїми словами “Сьогодні взиваю вас усіх”. Будемо старатися розповсюджувати кількість тих, хто молиться у Твоїх намірах через наші родини і спільноти. Мир перебуває в небезпеці. Хто і що загрожує миру? Можна назвати творців чергових утопій, різноманітні сили у світі, метою яких є творення хаосу через перемішування людей, релігій, звичаїв; через перегляд об’єктивної правди, природнього права та існування Бога. Мусимо побачити знищення любові, сіяння ненависті, розповсюдження цивілізації смерті:

аборти, самовбивство, розпад родини; але треба також зауважити неспокій у наших серцях, схильність до зла, послаблення віри, пристосування до поганського світу. На тлі цих явищ треба угледіти неміч і параліч Європи, збройні конфлікти, які наростають, щораз більше вогнищ, які можуть перерости у світову війну. Про Третю світову війну, яка триває вже деякий час, говорить Святіший Отець Франциск. Мир перебуває у небезпеці. Ми не можемо переходити з байдужістю мимо цього попередження Цариці Миру. Що маємо чинити? Марія говорить нам: “Любі діти, моліться і несіть мир, а також надію в цьому неспокійному світі”. Це дивні й незвичні засоби, протилежні названим небезпекам. Марія взи-

№1(96), 2016 19

ГОЛОС МАРІЇ

ває всіх коханих дітей як армію, котра може подолати неприятеля і врятувати мир. Ми – Її кохані діти – маємо молитися! На важливість цієї праці вказує дуже багато прикладів у цілій історії Церкви і нашої Вітчизни. Далі ми, любі діти,– маємо нести мир світу. Це велике завдання для нас, аби осягати мир, бо маємо його нести іншим. Маємо обдаровувати інших миром. Це дуже важливий заклик для нас, бо коли не маємо миру, то якнайшвидше мусимо про нього подбати. Тому треба йти до Сповіді, приймати Ісуса у Святому Причасті, читати Біблію, молитися доти, поки Бог не наповнить нас миром. Не можна зволікати, бо час є тривожний, а мир перебуває у небезпеці. У людських серцях, родинах, народах бракує миру. Ми мусим його давати, тим більше мусимо його мати. Маємо також нести надію цьому неспокійному світові. Неспокійний світ – це темрява, дезорієнтація, переляк, паніка,

№1(96), 2016 20

розпач, ділання в сліпу. Також втрата відваги, мужності та логічного мислення. Це – неволя сатани, котрий атакує і спокушає різними способами. Дуже важливою річчю є вчити малих дітей пізнанню, що добре, а що зле, остерігати перед сатаною, котрий хоче тільки нищити, ненавидіти, заглушити людину та її душу (пор. ( пор. 25.01.2015). Необхідно вчити дітей мужності у відкиданні спокус. Це одна з найважливіших справ, якій необхідно навчити дітей і молодь. Натомість надія є даром Божим. Разом з вірою і любов’ю є нашою оселею в Серці Божім. Є пізнанням Божої опіки, Його чудес та провадження. Любі діти, ви сповнені надією, і цю надію повинні роздавати. Можливо, ми не маємо грошей, засобів і великих можливостей, але маємо те, чого не має світ, тобто молитви про мир і надію. Несімо і роздаваймо їх. Наша Матір прагне, щоб Її улюблені діти були сильними

в молитві. Тому приймімо відповідне рішення. Можливо, треба посвятити більше часу, можливо, більше серця, можливо, жертвувати цей труд, пережиту радість на молитві… Як улюблені діти, не будьмо скупими з огляду нашої Мами і даймо відповідь достойно, бо мир перебуває в небезпеці. Таким чином ми ставатимемо щораз сильнішими у молитві й відважними у вірі. Європа у великій мірі втратила віру. Польща – вітчизна Івана Павла ІІ, який звертався до світу зі словами “відкрийте двері Христові” – мусить бути відважною у вірі. Це той час! Це – наш дієвий обов’язок. “Любі діти не є самотніми. Вони мають прекрасну маму: маму:“Я “Я з вами і заступаюся за вас усіх перед Моїм Сином Ісусом”. Також ці слова: “Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”. Вони зміцнюють наш мир і надію. Ми неодноразово піддаємося спокусі, затяжному незадоволенню і зосередженості на

Дiти Непорочної

ГОЛОС МАРІЇ собі. А Ти, Матінко, дивлячись на нас, наші молитви, постанови і вчинки дякуєш нам, що ми відповіли на Твій заклик. Ось чому ці наші недосконалі молитви і невміле життя мають цінність у Твоїх очах. Дякуємо Тобі. З МОЇХ ОБІЙМІВ “Дорогі діти! Також і нині приношу вам Мого Сина Ісуса і з Моїх обіймів даю вам Його Мир і смуток за Небом. Молюся з вами про мир і взиваю вас, аби ви були миром. Усіх вас благословляю Моїм Материнським благословенням миру. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”. (Послання від 25 грудня 2015 року). “Дорогі діти! Усі ці роки, впродовж котрих Бог дозволяв Мені перебувати з вами, є знаком необмеженої любові, якою Він живе щодо кожного з вас, а також знаком того, наскільки Господь вас сильно любить. Кохані діти, скільки ласк уділив вам Найвищий і скількома лас-

Дiти Непорочної

ками хоче вас ще обдарувати! Лише, кохані діти, ваші серця є замкнуті та живуть в страху, не дозволяючи Ісусові, аби Його Любов і Його Мир обійняли ваші серця і заволоділи вашим життям. Жити без Бога означає жити в темряві і ніколи не пізнати Любові Отця ані Його піклування про кожного з вас. Задля цього, кохані діти, нині в особливий спосіб просіть Ісуса, щоби ви від нинішнього дня пережили у вашому житті нове народження в Богові і щоби ваше життя стало світлом, котре буде у вас променіти, щоб ви, таким чином стали свідками Божої Присутності у світі й для кожної людини, яка живе в темряві. Кохані діти, люблю вас і щоденно заступаюся за вас перед Найвищим. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”. (Щорічне об’явлення від 25 грудня 2015 року для Якова Чоло). Царице Миру, в цей час Свят Божого Народження Народження,, коли люди взаємно обдарову-

ються, ти приносиш нам Свого ються, Сина Ісуса. Ісуса. Ти принесла Його до Єлизавети, пізніше до Вифлеєма, щоб тут Його народити. Далі Ти принесла Його до Святині, щоб жертвувати Богу Отцю. А також, дати в обійми Симеону, щоб сповнилася для нього обітниця. А тепер приносиш Ісуса нам. Як це відбувається? По чому це пізнаємо? Щоб зрозуміти нинішнє послання, мушу позбутися людини, дозрілої в собі, а повинен стати дитям. Говориш: З Моїх обіймів даю вам… У Твоїх обіймах народжене Дитятко Ісус, а одночасно Князь Миру, Спаситель, Еммануїл чи Бог з нами. Бог в раменах Матері! Серце Бога біля Серця Матері! Бог годується любов’ю і молоком Матері. Мушу також побачити, що це Дитятко Ісус обдаровує Матір повнотою ласк, найвищою гідністю, чудесним покликом і місією. Матінко, з’єднана з Ісусом, – в цих незвичних обіймах, в цілій історії світу – даєш нам Його Мир. Дитятко Ісус прино-

№1(96), 2016 21

ГОЛОС МАРІЇ сить цей Мир, котрий був в раю, котрий є в Серці Милосердного Отця;; Мир, який є безкорислиОтця вим даром, відпущенням гріхів, оздоровленням, збереженням, безпекою у Бозі. Матінко, тримаєш в раменах Небо. Пригортаєш в обіймах Господа Неба і Його смутку за нами з Ним в Небі. Допоможи нам одночасно з пастушками і трьома Мудрецями пережити смуток Бога за нами. Допоможи нам відкрити серце на смуток за Небом. Небом. Отримати смуток за Небом – який же це незвичайний дар! Якого нового сяйва набирає наша молитва: молися за нас, грішних, тепер і в годині смерті нашої. Амінь. Тому віднині, говорячи про смерть, думаймо про радощі Неба. Благаймо також про Небо нашого Отця: Отче наш, що єси на Небесах, нехай буде Воля Твоя, як на Небі, так і на землі. Нехай наше прагнення Неба буде сильне в кожній Службі Божій, коли священик молиться…, дай нам участь у житті вічному з Пресвятою Богородицею Дівою Марією, зі Святим Йосифом, Її Улюбленцем, зі Святими Апостолами і всіма Святими ((ІІ ІІ молитва Євхаристійна). Євхаристійна). Молюся з вами про мир і взиваю вас, щоб ви були миром. Це немовби продовження Твого послання попереднього місяця: мир перебуває в небезпеці, задля цього, кохані діти, моліться і несіть мир. Маріє, беремо в руки вервицю і молимося в Твоїх намірах, молимося про мир. Будь з нами і молися з нами. А як це бути миром? Оживлені словом Цариці Миру, прий-

№1(96), 2016 22

мімо у Святому Причасті Князя Миру. А перед тим раніше молимося в серці одночасно з священиком: “Ізбави нас, Господи, від зла усякого і обдаруй наші часи миром”, миром”, а також: “Господи Ісусе Христе, Ти сказав Своїм апостолам: мир вам залишаю, мир Мій вам даю…” Приймімо в кожній Службі Божій з живою вірою дар миру: “Мир Господній нехай завжди буде з вами” вами”,, а також будьмо послушні проханню: “Передайте собі знак миру”. миру” Марія говорить нам, щоб ми були миром миром,, тому цей знак миру – це дар нашій жертовній любові. Перед прийняттям Святого Причастя просімо палко: “Агнче Божий, що береш гріхи світу, обдаруй нас миром”. миром”. А на закінчення Служби Божої приймімо послання: “Ідіть в Мирі Христа”.. Ідімо і будьмо миром. Христа” Усіх вас благословляю Моїм Материнським благословення миру. Матінко, дякуємо за те, що всіх благословиш, в тому числі і мене! Але що це означає Материнським? Це означає, що Ти маєш в обіймах Ісуса, то також і кожного з нас. Чи на тому полягає чудо Твого Материнського поклику в очах Церкви і кожного з нас, котре Ти отримала з Хреста? Багато разів в посланнях говориш, що Ти є нашою Матір’ю, що сильно нас любиш і прагнеш, щоб кожний з нас був в Твоїх обіймах. Благословляєш нас миром, любов’ю, опікою і міццю Матері з Неба. Царице Миру, знаємо, що Твоє Материнське благословення миру є правдиве і сильне. Говорять про це усі роки Твоєї присутності з нами. Свідчать

про це паломники в Меджуґор’є і після повернення до своїх домівок. Дуже часто підкреслюють вони отриманий дар Миру Серця, переміну життя особистого і родинного. Матінко Ісуса і Матінко наша, дякуємо за міць і любов Твого Материнського благословення. Піднеси руку, Боже Дитятко, поблагослови кожного з нас, наші родини, Вітчизну і цілий світ. Амінь. о. Євгеній Сьпйолек

Пропонуємо Вашій увазі новинку нашого видавництва: “Путівник по Меджуґор’ю”, Меджуґор’ю”, укладений в основному за творами о. Славка Барбарича (1946-2000 рр.). У ньому коротко описується історія цього феноменального об’явлення Пресвятої Діви Марії у Боснії та Герцеговині та всі найголовніші місця, пов’язані з цією подією. Путівник допоможе прочанам краще пізнати це святе місце, мету об’явлення Матері Божої та Божий план Миру та Любові для всього людства… .

Дiти Непорочної

СЛОВО ПАСТИРЯ

ТЕПЕРІШНІЙ СВІТ ВИМАГАЄ ВІД ЦЕРКВИ, ЩОБ ВОНА ПРОПОВІДУВАЛА АНТИХРИСТА Зараз проходить Синод Єпископів, де багато говорять про розлучених і знову одружених у Церкві, про їхні проблеми. Кардинал Тімоті Долан у своєму блозі написав: “Потрібно захищати нову меншість – тих, хто дотримується вчення Церкви”. Чи справді ми можемо виділити в Церкві ще одну меншину тих, які живуть згідно з церковним вченням? Чи не варто приділити якусь більшу увагу цим людям? Я би не вживав слово “меншина” ні до кого. Я вважаю, що Христос віддав Своє життя за всіх, і Бог приготував Вічність для всіх. І Церква завжди цю Вічність проповідувала і буде проповідувати кожній людині. Ми бачимо в житті святих, що вони були тими, які старалися радикально слідувати цією дорогою за Ісусом Христом. І Церква завжди цінувала цей радикалізм, який добре відображався в монашестві. Чому? Тому що він вказував напрям для кожної людини, яким би вона мала йти. Так. Можна сказати, що це – меншість людей, які жили радикально, але святі – це саме ті, які вказують, яким кожний з нас покликаний бути. Кожен з нас стає таким у міру своєї спроможності, сили. Однак для нас дуже важливо і цінно, що маємо таких осіб, які ідуть цією дорогою християнського

Дiти Непорочної

Владика Венедикт

радикалізму. Вони є тими, на яких ми мали б рівнятися, тими, які вказують дорогу. Церква неминуче потребує таких осіб і їхнього свідчення: “Щоб осягти досконалість, треба йти цією дорогою. Щоб осягти досконалість, треба дотримуватися тих чи тих речей. Щоб увійти в Царство Небесне, треба бути таким чи таким”. І це дуже важливо, бо коли ми цей радикалізм у Церкви забираємо, тоді людина розгублена і дезорієнтована. Коли ми забираємо ці вказівники, тоді людина не знає, куди йти і як жити. І тому я цілком погоджуюсь з Кардиналом Доланом, що на це треба звернути увагу. Якщо ми не будемо захищати тих, які вказують шлях, то велика біда охопить ціле людство?

Так. Я можу не погоджуватися з тими чи іншими радикальними особами, які висловлюють позиції в Церкві, але чому ми в сучасному демократичному ліберальному суспільстві не дозволяємо комусь бути таким радикальним? Якщо ми демократи, то чому ми кажемо, що боремося за права якихось меншин і не боремося за права традиційних поглядів Церкви? Чому ми не шануємо їхні права? Чому ми критикуємо їхній підхід? Ми ж демократи, і якщо ми є правдивими демократами, то виявляймо демократичне ставлення до всіх. А то ми є демократами лише для тих, для кого хочемо бути демократами, але не є демократами для тих, які прагнуть говорити про вчення Церкви, її цінності і не тільки

№1(96), 2016 23

СЛОВО ПАСТИРЯ говорити, але й жити згідно з ними. Ми тоді не є демократами, а тоталітаристами, авторитаристами. І коли поглянути на сучасні підходи на захист різних меншин, то здається, що це є тоталітаризм. Якось сьогодні ми охоче забуваємо слова великого англійського католицького письменника Гілберта Честертона, що демократія – це і пошанування традиції, бо, шануючи традицію, даємо право голосу своїм попередникам і предкам, які уже відійшли у вічність. Коли мені кажуть, що в Церкві є консервативні та ліберальні крила, і запитують: “Владико, а Ви до якого крила належите? Чи можна робити реформи в Церкві, чи можна щось міняти у вченні Церкви?” Я кажу: “Друзі, це не моя справа. Господь це об’явив, і моє завдання є лише свідчити це життям і словами. Я не можу переінакшити вчення Ісуса Христа, зробити його строгішим чи лагіднішим. Моє завдання тільки якнайточніше передати його. Я не можу це вчення зробити ні ліберальнішим, ні консервативнішим. Якщо існує закон земного тяжіння, то я не можу сказати, що потрібно відкинути стародавні погляди, а сучасним людям говорити тепер про закон земного тяжіння, що це виглядає старомодно. Якщо ми кажемо, що вогонь пече, то я не можу казати, що вірити в те, що вогонь пече – це консервативно. Або: будь лібералом і вір, що сучасна людина не тоне на воді. Як не тоне? Або: сучасна людина може махати руками і літати. Та

№1(96), 2016 24

не може вона літати, бо існують деякі закони природи, і ми не можемо тут бути ні ліберальними, ні традиційними. Якщо ми погоджуємось, що є закони фізичні чи хімічні, то було б нелогічно не погодитись, що є Закони Божі. Є правди, які об’явив нам Ісус Христос. Євангеліє – об’явлене, воно не є ні ліберальне, ні консервативне. І тому завдання Церкви дуже просте: ретранслювати те, що об’явив Ісус Христос, тобто мовою, яка зрозуміла сучасному суспільству, сучасній ментальності. Однак транслювати те саме. І це важливо: мовою оригіналу. У чому цінність будь-якого перекладу? Коли він найточніше відповідає оригіналу. І тому ми, як Церква, маємо старатися якнайточніше дотримуватися оригіналу, Ісуса Христа, передати те, що Він учив. Світ сьогодні прагне до інакшого “Христа”, до такого собі проповідника емоційної любові, яка не виставляє жодних вимог до людини, не вимагає ні жертовності, ні відречення від гріха і, взагалі, жодних зусиль. Ми часто є глухими до попереджень Папи Бенедикта XVI, що Ісус, який би був у згоді з усіма, Ісус без святого гніву, без твердої правди, не є правдивим Ісусом, а лише його нікчемною карикатурою. Я відважуся навіть наголосити і сказати, що теперішній світ вимагає від Церкви, щоб Вона проповідувала саме такого “Христа”, який уже не є Христом, а кимось іншим, Антихристом.

Світ і кожна людина, свідомо чи не свідомо, чекає від нас свідчення про Ісуса Христа, Христа Євангелії. Проте для нас, сучасних людей, разом з переданням Євангелії важливі наші особисті взаємини з Господом. Вважаю, що для нас, християн, проблемою є те, що коли частина з нас хоче щось ретранслювати, то це часто виглядає по-законницьки. Це відбувається тому, що не всі ми, християни, маємо особистий досвід Христа. А ця ретрансляція є вірною християнським цінностям тільки тоді, коли ми самі живемо цими цінностями. Не лише сухі букви закону, але коли ми живемо в Христі, ми вміємо це ретранслювати і передати науку Євангелія іншим. І тому я цілковито погоджуся з кардиналом Доланом, бо він каже правду. Отож захищаймо тих, які говорять про те, що ми мусимо проповідувати, говорити істину, бо може так трапитися, що коли ми почнемо все змінювати, то від оригіналу, від Доброї Новини нічого не залишиться. А це буде біда, бо Христос ввійшов у буття Вселенної. Для нас, християн, це велике щастя, що Бог Сам явився. В інших релігіях Його шукають, а у християнській релігії Він Сам народився. Ми навіть не усвідомлюємо того дару, який маємо. І це Його Народження – це проповідь, це Його Добра Новина. І те, що Він дарував нам через Свою Смерть і Воскресіння, ми, як християни, маємо просто голосити іншому світові. Це є Добра Новина, це є Євангеліє. Владика Венедикт

Дiти Непорочної

ОСВЯЧЕНІ В ІСТИНІ

ПАМ’ЯТІ МІСІОНЕРА

Йозеф-Марія де Вольф

Акційне Згромадження святих Кирила та Методія (скорочено – АКМ) (не плутати з “акціонерним”, акційне – в значенні “дійове”, наприклад, “Католицька Акція”), – заснував громадянин Бельгії пан Йозеф-Марія де Вольф 1983 року у м. Кельн, Німеччина. На початку своєї діяльності Згромадження надавало допомогу (загалом гуманітарну та книги) релігійним, але також і політичним в’язням, які перебували у тюрмах та концтаборах Радянського Союзу. У той час за кордоном силами емігрантів виходив спеціальний вісник, у якому щомісяця подавали актуальні адреси ув’язнених або засланих. Про кожного в’язня поряд з іншими даними надавали інформацію, за що саме його було ув’язнено чи заслано. Дещо пізніше, за часів Горбачова, було дозволено надсилати в СРСР посилки від приватної до приватної особи. Надіслати будь-що від організації було тоді неможливо, і тому тисячі пакунків із Бібліями, молитовниками, кате-

Дiти Непорочної

хизмами, іншими цінними речами відсилалися поштою із зворотньою адресою нібито цілком приватної особи: Йозеф-Марія де Вольф, вул. Бельфортштрасе, 4а, 50668 Кельн, Німеччина. Багатьом була знайома ця адреса, і жоден лист, надісланий на неї, не залишався без відповіді. Про ці посилки, направду, можна написати не одну книгу... Захід завжди надзвичайно цікавився становищем та правами

людини в СРСР. На Заході люди ніяк не могли осягнути розумом, як можна сидіти у тюрмі за віру. Тут потрібно було проявляти і винахідливість, і звичайну хитрість. Коли передавали адреси на Захід, їх завжди писали лимонним соком, молоком, іншими засобами. Все це на маленьких смужках паперу, які заклеювали у грубезні томи партійних документів чи збірники партійних з’їздів компартії СРСР. Контролюючи такі посилки, чиновники, митники та цензори тільки дивувалися: “Ти ба, і на Заході є “свідомі”, які хочуть вивчати комуністичну ідеологію”. Такий метод завжди “спрацьовував”. Через кілька років, після розвалу Союзу, АКМ було зареєстроване в Україні як “Місійне Згромадження імені святих Кирила й Методія”, (скорочено МКМ). Реєстрація стала можливою завдяки благословенню, активній допомозі та подвижництву Владик УГКЦ Софрона Дмитерка та Іринея Білика. Тоді Владики були єдиними, хто діяльно підтримав МКМ та сприяв його розвитку саме в такому вигляді, як було встановлено у ста-

Єпископ Софрон Дмитерко та Йозеф-Марія де Вольф під час прощі у Крилосії

№1(96), 2016 25

ОСВЯЧЕНІ В ІСТИНІ

о. Йосафат Воротняк, ЧСВВ та Йозеф-Марія де Вольф на прощі

туті, а саме: підготовка, навчання та вишкіл місіонерів, при цьому світських осіб, які б доброчинно працювали при парафіях у Західній Україні та на місійних теренах Східної України. Специфіка такої праці полягала в тому (на Заході, до речі, такі мирські рухи, згромадження та ініціативи відомі вже віддавна, і в усі часи, навіть набагато скрутніші, ніж тоді в Україні, ніколи не бракувало активних мирян-доброчинців, які жертовно працювали місіонерами без жодної платні чи гонорару), щоб, залишаючись у миру, робити те, що під силу практикуючому мирянинові; звичайно, все це з благословення відповідних Владик. Це означає активізовувати молитовне життя парафії, (до цього належить, знову ж таки, такий поширений на Заході метод як приватні відвідини), тобто просто запрошувати людей до спільноти, яка створюється; тісно співпрацювати із парохом, взагалі робити все те, що може і має право робити мирянин у межах канонічного права. І саме такої праці для мирян більш ніж достатньо, саме це полегшує і без того важкий тягар, який несуть на своїх плечах парафіяльні священики.

№1(96), 2016 26

Візьмімо інший приклад: у якомусь селі нема священика, нема, отже, й парафії. Тут вирішальною є праця саме ось такого активного мирянина – підготувати все до приходу священика. Тому й потрібно якомога більше небайдужих мирян-подвижників. Найважливішим серед діяльності МКМ було створення груп молитви на Вервиці, так званих ценаклів. До ценаклу входить кілька осіб (або декілька родин), які спільно читають Святе Письмо, моляться Вервицю. Такі ценакли, як правило, є різних вікових груп (наприклад, станом на 2001 р. у Західній Україні з великим успіхом діяли декілька дитячих груп молитви на Вервиці). Дивля-

чись на них, дорослі теж не хочуть залишатися осторонь. Поруч з відмовлянням молитов члени ценаклу є дуже активними у соціальній сфері. Тут проявляється, яким має бути живе, активне, діяльне християнство. У щоденному житті це виглядає так: члени ценаклу збираються на чергові молитовні збори, на яких кожен звітує, що він зробив за попередній тиждень, наприклад: десь по сусідству мешкає самотня, похилого віку особа. Є нагальна потреба допомагати їй. Власне, на своїх зборах члени ценаклу беруть на себе посильне зобов’язання допомагати тим чи іншим потребуючим. Поступово МКМ розросталося. Виникла потреба зареєструвати філіал і у Львові (головний осідок знаходився в Івано-Франківську). Бажаючи якось більше та міцніше згуртувати вірних, у жовтні 1994 року була організована та проведена ПЕРША МІЖНАРОДНА ПРОЩА ВЕРВИЦІ ЗА ЄДНІСТЬ ЦЕРКВИ, яка відбулася у відомому на цілий світ Грушеві. Ніхто не сподівався, що плоди тієї першої прощі будуть такими рясними: понад 10 тис. прочан з усіх куточків України та навіть близького зарубіжжя приступили до Св. Тайн Сповіді та Причастя.

Дiти Непорочної

ОСВЯЧЕНІ В ІСТИНІ

Йозеф-Марія де Вольф та о. Роман Шелепко під час зустрічі з мирянами

Проща відбувалася у жовтні – час, здавалося би, не цілком підходящий... Дехто взагалі ставив під сумнів цю ідею. Тим більш несподіваними були результати. Жовтень – місяць Вервиці, саме тому й обрали цей час для прощі. Наступні роки тільки підтвердили, що ця справа є благословенна Господом та Пречистою Дівою Марією. Щоб пожвавити та поширити цей рух, було вирішено кожного року проводити прощу в іншій відомій відпустовій Марійській святині. Так і було: 1995 р. – Грушів; 1996,1997 – Гошів, 1998 – Літманова (Словаччина), 1999 – Бороняво (Закарпаття), 2000 – Крилос (Івано-Франківщина). Духівники, парохи чи ігумени тих святинь, де відбувалися міжнародні прощі Вервиці за єдність Церкви, відзначали небувалий зріст духовності, величезне зростання кількості тих, хто почав вести справжнє, тобто практикуюче, життя християнина. Більшість так і заявляли: ось воно, СПРАВЖНЄ ЧУДО! Праці завжди було багато. Скільки ще потрібно докласти зусиль, щоб роз’яснити, донести до вірних (навіть у Західній Україні!), що ж це за Фатімське посланни-

Дiти Непорочної

цтво, про з’явлення Матері Божої у Фатімі, Люрді, Меджугор’ї, Грушеві, Марійський рух тощо. Треба, щоб люди конче зрозуміли: не можна жити якось відокремлено, осторонь, не можна залишатися глухими чи пасивними спостерігачами перед голосом Матері Божої, Яка у всіх місцях Своїх з’явлень, у всіх посланництвах без упину закликає: “Моліться! Моліться! Моліться! Щодня відмовляйте Вервицю!” Не обов’язково ставати на духовну ниву: нехай кожен там, де він є, і де б він не був, зробить хай навіть невелику, на перший погляд, справу – відмовить цю коротеньку, таку милу Богові молитву, хай цим невидимим способом допоможе

ближньому, навіть, здавалось би, простим, незначним, але дружнім, повним любові, добрим словом чи порадою. Люди просто не задумуються, якою важливою може бути небайдужість і чуйність. Одним словом, можна врятувати комусь життя, але, промовчавши або кинувши щось зневажливо, можна зумовити щось непоправне... Як справедливо зауважив голова МКМ, п. Й.М. де Вольф, на Шостій міжнародній прощі Вервиці за єдність Церкви у Бороняво (Закарпаття): “Вервиця – це не є якийсь універсальний засіб та гарантія від усіх проблем, труднощів та негараздів, але з її допомогою ми по-християнськи підходимо до розуміння всіх тих випробувань, які нам посилає Господь і, що б не трапилося, ми сприймаємо це як Його Волю”. Пан Й.М. де Вольф відійшов у вічність 9 серпня 2005 року. Ціле його життя та жертовна праця були і є яскравим прикладом того, як багато може здійснити одна особистість. Щодня, прокинувшись зі сну, Йозеф-Марія де Вольф просив благословення на цей день у Господа Бога та Діви Марії, на сповнення своєї місії, а саме: служити Богові та ближньому у потребі. Віктор Рудь

№1(96), 2016 27

ВЕЛИКА АКЦІЯ ДЛЯ БОГА

ÌÀҲРÓÑ²Õ ÍÀÐÎIJ ² ÑÂ²Ò АМСТЕРДАМ У наш магазин релігійної літератури недавно завітала одна особа і принесла нам таку листівку “Увага! Ідолопоклонство!” (Повний текст подається на ст. 29). Поштовхом до цього візиту послужила наша книжечка “Молитовне паломництво Образу МАТЕРІ УСІХ НАРОДІВ по УКРАЇНІ” УКРАЇНІ”, яка вийшла недавно з друку. Її слова та ця пасквільна цинічна листівка на Матір Божу, а саме: на об’явлення Марії як Матері Усіх Народів в Амстердамі в 1945-59 роках Іді Пеердеман свідчать, що злий дух таки має своїх легіонерів під виглядом дуже “ревнющих” поборників віри, які із запеклою затятістю вміють виривати із загального контексту послань окремі слова, окремі думки і створювати свою огидну брехливу картину, щоб переконати особливо тих християн, які в силу різних об’єктивних причин дуже мало знають про ці об’явлення. Однак почнімо з самого початку.

25 березня 1945 року на свято Благовіщення Марія об’явилася Іді Пеердеман (1905-1996) в її квартирі в Амстердамі. Упродовж 14 років Матір Усіх Народів звертається у Своїх посланнях (їх було 56) до окремих націй і народів. Вона звертається до Папи, Єпископів, священиків, монахів, сімей, чоловіків, жінок і дітей, до всіх людей доброї волі. Як Матір, Вона попереджає всіх християн від упадку віри і морального розкладу, від бід і воєн. Марія говорить, що хоче спасти всіх від великої всесвітньої катастрофи, щоби згодом ввести в новий час, наповнений Святим Духом і миром. Задля цього Владичиця Усіх Народів нагадує нам про цінність і Божественну силу Святих Таїнств, особливо Пресвятої Євхаристії.

№1(96), 2016 28

Марія просить нас про любов до Її Сина, тому Вона провадить людство назад до Хреста, як найвищої форми Любові, джерела Милосердя. Коли Іді було лише 12 років і вона поверталася з храму додому, Богородиця об’явилася їй у білому одязі та сяйві. Це було 13 жовтня 1917 року, року, тобто в той самий день, коли Марія востаннє об’явилася у Фатімі. Тоді там відбулося чудо сонця.. Однак про це юна дівчинка сонця ще нічого не знала. Іда померла 17 червня 1996 року. Правлячий Єпископ Амстердама Генріх Бомерс особисто хоронив Іду Пеердеман. Під час Служби Божої за покійну Єпископ сказав: “Ми всі, що тут сьогодні зібралися, любили Іду Пеердеман, захоплювалися нею і поважали її. У будь-якому випадку, я хочу сказати, що знав Іду достатньо добре… Вона до останнього дня була людиною з абсолютно здоровим мисленням і будь-яке прославлення її особисто викликало у неї глибоку огиду… Для мене залишається поза всяким сумнівом те, що вона була абсолютно чесною і говорила правду про те, що пережила”. Єпископ Бомерс склав позитивну думку про Іду Пеердеман завдяки особистим контактам, розмовам з нею, а також завдяки доказам правдивості об’явлень, які Господь у великій кількості дарував у Амстердамі. Ось деякі з них: У 1950 році Іді було показано возз’єднання двох Німеччин, падіння Берлінської стіни. Матір Божа вказала Іді на товсту лінію, що проходила через Німеччину, і сказала: “Європа розділена на дві частини” (10.12.1950). Після цього візіонерка побачила, як Матір Божа одним порухом руки стерла цю лінію. За 23 роки до висадки американців на місяць (1969), Іда вже

бачила цю подію. При цьому вона на собі відчула стан невагомості й точнісінько описала це своєму духівнику.

11 лютого 1951 року Іда у візії побачила ІІ Ватиканський Собор, котрий відбувся через одинадцять років у 1962. У ніч з 18 на 19 лютого 1958 року Марія повідомила Іді про смерть Папи Пія ХІІ, котра відбулася через вісім місяців. Марія попередила і про аварію на Чорнобильській АС. Під час проведення І Міжнародного Дня Молитви Матері Усіх Народів 31 травня 1997 року біля Образу Марії зібралося п’ять тисяч прочан зі сорока дев’яти країн, зокрема єпископи, священики, монахині з 25-ти країн. Телеграми з поздоровленнями прислали кардинали, єпископи. Серед них була телеграма від Наставниці монастиря Сестер Кармеліток з Коїмбрі (Португалія), де ще проживала тоді с. Люсія, візіонерка з Фатіми. В єдності з Папою Іваном Павлом ІІ та від імені всіх народів був відмовлений Акт віддання себе Матері Божій. Велика Марійна Акція Спасіння Світу розпочалася. У березні 2002 року в Конго в місті Гома вибухнув вулкан Ньірагонго. Лава залила містечко, принісши руйнування і нужду. Завдяки інформації Кізіто Булінді, який розповсюджував Образ Матері Усіх Народів, будинки, в котрих його почитали, залишилися незнищеними. Після вибуху вулкана ця країна пережила сильний землетрус, але і цього разу у будинках з Образом ніхто не загинув. Місцевий Єпископ Фаустин Нгабу підтвердив цю надприродну подію. Однак звернімося до найголовнішого, до самих

Дiти Непорочної

ВЕЛИКА АКЦІЯ ДЛЯ БОГА УВАГА! ІДОЛОПОКЛОНСТВО! (Тест листівки подається без літературної правки) 14 квітня 1985 року Мати Божа в Меджугор’є сказала Мир’яні: “Століття, в якому ми живемо є під владою сатани. Коли таємниці, які я довірила тобі, здійсняться, владу сатани буде повалено. Сатана стає ще агресивнішим, бо він втрачає свою владу”. Зовсім протилежне заявила з’ява “Матері усіх народів” у столиці Голандії Амстердамі в 1959 році: “Змія під моїми ногами немає, бо він уже переможений”. Серед мільйонного населення Амстердаму католики складають кілька відсотків. Законодавством дозволені шлюби гомосексуалістів і усиновлення дітей гомосексуальними сім’ями. Населення може вільно вживати легкі наркотики. Чи це можна назвати перемогою над сатаною? Швидше це його велика перемога у цій країні. Ісус сказав: “По плодах їх пізнаєте їх”. Амстердамська Марія У своєму посланні від 18-ого березня під час з’яви у Меджугор’є, Боснія і Герцеговина, називаючи себе Царицею Миру, вона сказала візіонерці Мір’яні Драгічевич-Солдо: “Дорогі діти! Я приходжу до вас, тому що я бажаю бути вашою матір’ю – вашою заступницею. Я бажаю бути посередницею між вами та Небесним Отцем – вашою примирителькою. Я бажаю взяти вас за руку та супроводити вас у боротьбі проти нечистого духа”. У 1950-их роках під час серії з’яв в Амстердамі, Нідерланди, називаючи себе Пані Усіх Народів (Матір Усіх Народів), вона сказала візіонерці Іді Пеердеман, що вимагає від Церкви проголосити її“Співвідкупителькою, посередницею та заступницею”. Це була б п’ята Марійська догма проголошена Католицькою Церквою. Не сплутайте ці дві з’яви та послання!

1. Іда. яка знала про Меджугор’є ще під час свого життя, завжди повторювала, що Марія, яку вона бачила, була іншою Марією, ніж та, що в Меджугор’є.

2. Марія з Меджугор’є стверджує у своїх посланнях, що не володіє усіма ласками. Амстердамську Марію почитають посередницею усіх ласк.

3. Іда часто мала з’яви під час Служби Божої, тоді вона привертала до себе увагу криком та голосною розмовою, відволікаючи віруючих від Євхаристії. Марія у Меджугор’є одного разу сказала: “Якщо у вас є вибір піти на з’яву чи на Службу Божу, будь ласка, оберіть Літургію”.

4. Марія з Амстердама зображає себе на фоні хреста, 5. на земній кулі, 6. а під її ногами вівці. Це місце Христа.

7. Амстердам – місце з найбільшим відсотком схизму поміж католиків усього світу. Під час Другого Ватиканського собору нам, тоді ще католицькій молоді Нідер-

Дiти Непорочної

ландів один священник розповів, що дискусії в кулуарах Ватикану були не про “оновлення” а про з’явлення та догму з Амстердама. 40% усіх кардиналів та єпископів були та є гарячими прихильниками з’явлень, 60% – ревними противниками.

8. Група прихильників з’явлень теж хотіли додати у документі Lumen Gentium абзац про Пречисту Діву Марію у розділ про Пресвяту Трійцю, але, оскільки їх було лише 40%, абзац про Пречисту Діву Марію з’явився в окремому розділі.

9. У своєму посланні від 18-ого березня 2012 року Цариця Миру говорить лише про другий та третій титул Амстердамської догми “співвідкупительки, заступниці та посередниці”, натомість замість першого титулу говорить про нечистого духа. “Захисниця” та “посередниця”– дуже дави, титули Пречистої Діви Марії, нічого нового. Співвідкупителька – титул, який вимагає Пані Усіх Народів і є занадто високим. Диявол поєднав це тріо титулів у з’явах в Амстердамі, використовуючи нижчі титули, щоб досягнути вищого, так, як він це робить завжди.

10. Я попросив у Віцки (візіонерки) у рекомендованому листі з Меджугор’є спитати у Пречистої Діви чи з’явлення в Амстердамі були від Бога. Але єдина відповідь прозвучала у наступному місячному посланні “ти просиш занадто багато, тобі треба більше молитись”. Зауважте, Діва Марія з Меджугор’є ніколи не говорить про з’явлення не від Бога.

11. В одному з послань з Амстердама візіонерка Іда у книзі описує з’яву як “роздягання себе”.

12. А в іншому посланні у тії самій книзі вона просить відіслати більше бійців Збройних сил Нідерландів у Індію/Індонезію, території, які в той час боролись за незалежність. Чи Пречиста Діва Марія з Меджугор’є сказала б те саме?

13. Усі попередні єпископи діоцезії ХаарлемАмстердам не схвалювали ці з’явлення, потім один єпископ визнав Амстердамську молитву, але Ватикан заявив, що один рядок молитви не відповідає віруванням католицької церкви і заборонив усі міжнародні паломництва до Амстердама. Теперішній єпископ схвалив ці з’явлення, його матір була вірною подругою Іди і посвятила свого сина цим з’явам, що було небезпечно, адже тоді заборонила церква їх.

14. Тепер єпископ Амстердама є “під впливом” і у своїй “слідчій комісії” назначає людей лише прихильних до з’яв або тих, які не мають жодної оцінки щодо них, тільки не противників, що мав би зробити.

15. Існує документ філіппінських єпископів єпископів,, який не схвалює Амстердамських з’яв. д.н. Йоган Леусгаус Джерело:http:www.medjugorje.eu/Amsterdam

№1(96), 2016 29

ВЕЛИКА АКЦІЯ ДЛЯ БОГА послань, до молитви Марії, яку Вона подарувала всім нам через Іду 11 лютого 1951 року: Господи Ісусе Христе, Сину Отця, зішли тепер Духа Свого на землю. Вчини, щоб Дух Святий замешкав у серцях усіх народів і оберігав їх від упадку, катастрофи та війни. Нехай Матір Усіх Народів, Яка колись була Марією, Стане нашою Заступницею. Амінь. Окрім молитви, Марія попросила намалювати Її образ як Матері Усіх Народів та разом з молитвою розповсюдити по цілому світу… В Амстердамі Марія сказала, що прагне спасти світ від великої всесвітньої катастрофи, щоби потім ввести у нові часи, наповнені Духом Святим і миром. Багато духовних та світських осіб ніяк не можуть відразу цілком сприйняти вислів: “Яка колись була Марією”. Цей вислів Конґреґація науки і віри замінила на: “Благословенною Дівою Марією”. Багатьом важко зрозуміти, що це означає. Сама Марія у Своєму посланні від 6 квітня 1952 року пояснює: ““Послухай Послухай добре і перекажи те, що тобі сьогодні скажу. Передай теологам, що Я не задоволена зі змінами у Молитві! “Нехай Матір Усіх Народів, Яка колись була Марією Марією,, стане нашою Заступницею” – це має так позостати. Теперішній час є Нашим часом. Скажи теологам, що під час Жертви Хресної була присутня Невіста Невіста.. Син сказав Своїй Матері: “Невісто, оце Син Твій”. Зміна наступила тільки під час Жертви Хресної. Господь і Сотворитель вибрав з усіх невіст Міріам або Марію, щоб Вона стала Матір’ю Його Божественного Сина. Під час Жертви Хресної Невіста стала Співвідкупитель-

№1(96), 2016 30

кою і Посередницею. Син заповів це, коли повертався до Отця. Ось чому кажу ці нові слова в цей час та говорю: “Я є Матір’ю Усіх Народів, Яка колись була Марією”. Марією”. Скажи це вашим теологам. Ці слова повинні мати для теологів тільки таке значення” Перше твердження. У своїй “листівці” Йоан Леусгаус, автор цього пасквіля, стверджує, посилаючись на послання Марії в Меджуґор’ї, що “століття, в якому ми живемо, є під владою сатани…”, а тоді протиставляє слова Марії в Амстердамі (1959). “Змія під Моїми ногами немає, бо він уже переможений”. Тут нема жодного протиріччя. Усім уже давно відомо, що Матір Божа у Фатімі заповіла тріумф Свого Непорочного Серця. І в Образі Матері Усіх Народів цей тріумф яскраво представлений, а Біблійна істина про те, що Невіста переможе змія, проілюстрована особливо виразно. На відміну від Чудотворного медальйона в Парижі (1830 р.) на Амстердамському образі ми вже не бачимо змія, тому що він повністю переможений. І Образ Матері Усіх Народів представляє цей тріумф Непорочного Серця Марії, який повинен ще звершитися. Саме тому змія вже на образі нема. Друге твердження згаданого автора також містить протиріччя і незнання. Якщо ми звернемося до історії об’явлень Марії у світі, то відразу ж зауважимо, що Матір Божа в Гваделупе з’явилася в образі смуглявої вагітної індіанки, в Африці у Кібехо (Руанда) – в образі чорної жінки. Отож скрізь, де тільки об’являлася Марія, ми завжди бачимо неповторний образ Богородиці, який відповідає місцевим та народним традиціям, а також планам Неба. Третє твердження щодо людей з нетрадиційною орієнтацією, схизмою у Голандії, ще раз підтверджує слова Матері Усіх Народів про

кризу віри у світі, про велике відступництво від Отця і, як наслідок, звиродніння людей, яке породжує содомський гріх. Четверте твердження, твердження, що всі попередні Єпископи Дієцезії не схвалювали ці з’явлення, не відповідає дійсності. Попередник Єп. Йосифа П’юнта Єпископ Генріх Бомерс надав Молитві Матері Усіх Народів дозвіл на відмовляння, а його наступник 31 травня 2002 року визнав ці об’явлення надприродними. Чи проголосить Церква останній п’ятий Догмат про Марію як Співвідкупительку, Посередницю і Заступницю, покаже час. Ми, прості люди доброї волі, надіємося і молимося, що Церква зважить на уроки Фатіми та нагальні прохання Матері Божої і проголосить цей Догмат, від якого залежить немало і небагато, а життя на землі. Усі християни, які визнають це об’явлення, з християнською терпеливістю та надією, очікують на проголошення цього великого Догмата. Хто читає ці послання і почитає цей Образ, добре знає, як непросто Матері Божій увійти в зачерствілі людські сердця, щоб їм допомогти, щоб вони стали на вузьку і непросту дорогу до Неба. Так само є і з посланнями Матері Усіх Народів і з проголошенням п’ятого Догмату, бо все велике можна побачити лише на відстані часу і подій, тому і не дивно, що злі сили так затято воюють з усім, що пов’язано з Іменем Божої Матері. АКІТА Автор цього пасквіля на Марію як Матір Усіх Народів не обмежується лише Амстердамськими об’явленнями, а наполегливо намагається зіштовхнути, протиставити їх об’явленням Марії у Меджуґор’ї, посилаючись на якісь “свої запити” до Віцки і цілком незрозумілі “нібито її відповіді”. При тому п. Йоган Леусгаус жодного разу не згадує об’явлення Марії в Акіта

Дiти Непорочної

ВЕЛИКА АКЦІЯ ДЛЯ БОГА (Японія) впродовж 1973-1981 років, які дуже тісно духовно пов’язані з об’явленнями Марії в Амстердамі. Окрім того, ці об’явлення визнані Католицькою Церквою у 1984 році. Це зробив місцевий Єпископ Іто, а в 1988 році Кардинал Йосиф Ратцінґер, детально ознайомившись із матеріалами цих надприродних подій, визнав їхню автентичність і поставив їх на один рівень з Фатімськими. Це рідкісне явище, щоб Церква так швидко визнала об’явлення Марії в Акіта. А все розпочалося у 1969 році, коли с. Аґнеса Сасаґава Катсуко, яка страждає через глухоту, в одній із візій побачила свого АнгелаХоронителя та з його уст почула Фатімську молитву: “О мій Ісусе, прости нам наші гріхи…” гріхи…”,, а декілька років пізніше (29.06.1973р. та 06.07.1973р.) – молитву з Амстердама: “Господи Ісусе Христе, Сину Отця…”. Невдовзі с. Агнеса отримала стигму на лівій руці (28.06.1973р.), а також на правій долоні дерев’яної фігури Матері Усіх Народів появилася кривава рана. Цю дерев’яну фігуру у 1963 році вирізьбив місцевий різьбяр, буддист Сабуро Вакаса. Фігура зберігається у капличці маленького жіного монастиря Сестер Служебниць Пресвятої Євхаристії в Акіта. Кров, яка спливала з рани фігури, ще ніколи не впала на підлогу каплички. Як стверджували свідки цього феномену, краплі крові, спадаючи, щезали у повітрі. Окрім цього, 4 січня 1975 року Сестри зауважили сльози на обличчі Діви Марії. Це був перший випадок зі сто однієї сльози Її плачу. Також фігура Матері Божої ще покривалася потом, який виділяв запах троянд та лілій. Факт, що в Акіта Небо об’являє молитву як фатімську, так і амстердамську, свідчить про те, яку велику значимість мають вони в очах Матері Божої та як сильно пов’язані між собою ці два місця об’явлень…

Дiти Непорочної

В останньому посланні, яке передав Голос з фігурки Матері Усіх Народів в Акіта, мова йде про дуже важливі речі для всіх людей, а саме: “Дорога доню, уважно слухай про те, що тобі скажу. Пізніше повідом про це наставника. Як Я тобі вже говорила, якщо люди не відчують скрухи і не виправляться, Отець зішле на ціле людство страшну кару. Це буде така кара, якої ніхто донині не бачив – більша від потопу. З неба спаде вогонь і знищить більше частину людства – як добрих, так і поганих – не оберігаючи ані вірних, ані священиків. Ті, що переживуть, будуть заздрити померлим. Єдиною зброєю, яка вам позостанеться, буде Вервиця і знак, поставлений Моїм Сином. Щоденно відмовляй Вервицю. З її допомогою молися за Папу, Єпископів, священиків. Ділання диявола проникнуть до Церкви, отож Кардинал підніметься проти Кардинала, Єпископ проти Єпископа. Священики, які любитимуть Мене і поклонятимуться Мені, будуть осуджені своїми колегами, церкви і престоли будуть сплюндровані. Церква буде наповнена тими, хто акцентується на компромісах, а демон змусить багато посвячених душ покинути служіння Господеві. Демон буде особливо непримиримий щодо душ, посвячених Богові. Перспектива втрати стількох душ є причиною Мого смутку. Якщо буде щораз більше поповнених, щораз поважніших гріхів, то для людей забракне прощення”. Діва Марія в Акіта попереджає про вовків у овечих шкірах посеред духовенства. Ці попередження є дуже близькими до попереджень Анни Катерини Еммеріх (17741824) за два століття до наших днів. Ось, що заповідала бл. Анна Катерина Еммеріх про Темряву в Церкві у наші дні: “Я бачила Церкву земну, тобто спільноту віруючих на землі, вівчарню Христа в пере-

хідному стані на землі, занурену в цілковиту темряву й опущену (А.ІІ.352). Ви, священики, ви не рухаєтеся! Спите, а вівчарня горить з усіх сторін! Нічого не робите! Ох! Як же будете плакати над тим днем! Коли б ви промовили хоча би одне “Отче наш”. Бачу стільки зрадників! Не відчувають страждань, коли звучить: “Зле діється”. У їхніх очах усе йде добре, аби тільки зазнавали хвали цього світу (А.ІІІ.184). Бачила також багато добрих і побожних Єпископів, лише зневірених і слабких. Злі часто брали верх (А.ІІ.414). Бачу недоліки й упадок священства, бачу також і причину цього, бачу приготовлені кари (А.ІІ.334). Слуги Церкви є дуже мерзенними: не користають з сили, яку посідають завдяки священству (А.ІІ.245). У II Листі до Тимотея ап. Павло також попереджає про цей час “мерзоти запустіння”. Він говорить: “Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи. Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра, зрадники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога, – вони мають вигляд благочестивих, але сили Його відреклися. Відвертайсь від таких!” (2 Тм.

3. 1-5). Тому не дивно, що ворог людського роду намагається всіма своїми силами зробити все, щоб знищити чи применшити важливість об’явлення Пресвятої Діви Марії в Амстердамі, щоб відволікти увагу християн від Її послань, попереджень, просьб, благань, бо добре знає, що в них є як Божа Правда, так і Божа Любов, а пізнання цих істин є просто смертельними для сил зла. Йосиф Воробець

№1(96), 2016 31

НАМ ПИШУТЬ

ËÈÑÒÈ ×ÈÒÀײ *** Недавно я прочитала у Вашому журналі “Діти Непорочної”, №6 за 2015 рік, рік, статтю Романа Дерев’янка “Хресна Дорога Спасителя на Високому замку” про відновлення доброї католицької традиції на початку 90-их років ХХ ст. І згадалося мені, як усе це відбувалося в церкві св. Онуфрія у Львові. Тоді ще жив о. Антоній Масюк, ЧСВВ. Ми всі раділи, що до нас, простих віруючих, повертається те духовне, золоте, безцінне багатство, яким колись жила наша Церква, наш народ… Пригадую, як кожного 13-го числа місяця величезна кількість людей збиралася біля церкви св. Онуфрія. І тоді до народу на сходи храму виходив о. Антоній з Найсвятішими Тайнами в руках і благословив його. Яка ж радість тоді переповнювала наші серця, адже ж нас благословив Сам Ісус, утаєнний, але вічно присутній в Освяченій Частичці. А після благословення всі віруючі на чолі зі священиками та Ісусом йшли на Високий замок до старої каплички, де колись, наприкінці ХVІІІ ст., об’являлася Діва Марія. Там відправляли Службу Божу, Молебень до Матері Божої та Суплікацію. Ще в ХІХ ст. Ісус Христос сказав Ванді Мальчевській про важливість адорації Євхаристійного Ісуса у духовному житті народу, а саме: “О, як Мене болить, що давня віра і побожність щораз більше слабне в народі, що освячені псують простеньких, замість показувати добрий приклад. Ох, як Мені жаль цього народу! Втішаюся лише тим, що в останніх часах почали утворюватися посеред вас товариства євхаристійні, які мають на меті адорацію і часте Святе Причастя, однак, належать до них в більшості старші невісти… А де молодь? Де мужчини? Де інтелігенція? Чи ж їм непотрібна віра і практики релігійні? Говори, кому тільки можеш, що відродження вашої Вітчизни, її розквіт і збереження в незалежності залежить від з’єднання зі Мною через життя Євхаристійне. Година адорації, відправленої для почитання Мене, утаєнного у Найсвятіших Тайнах і для віддання вшанування Матері Божій, є для Мене невимовною радістю. Душі, які практикують це набоженство, є для Мене милішими навіть, ніж Апостол Іван, Мій улюбленець, який на Останній Вечері поклав свою голову на Моєму Серцю. Іван бачив Мене особисто, тому нічого дивного, що Мене любив і пригортався до Мене. Душі, які тепер адорують Мене

№1(96), 2016 32

Старовинна капличка Матері Божої на Високому замку у Львові

у Кивоті, бачуть тільки наслідок, де Я перебуваю під сакраментальним видом і чують тільки голос Мій у внутрі душі, але вірять, що тут Я є живий, що їм все можу дати і люблять Мене любов’ю вищою, пригортаючись до сходинок престолу Мого з такою вірою, як Іван до Моїх грудей, і відходять звідси потішені у смутках, зі сльозами радості та зміцнені до всякої боротьби життєвої. Щасливі ці душі… щасливіші від ангелів у Небі… Я також їх люблю більше, ніж цілі хори мешканців Небес. Витривайте в цьому набоженстві, а Я обдарую вас чеснотами на противагу головним гріхам… Дам вам силу для подолання спокус усяких… і терпеливість до перенесення усяких бід та переслідувань. Набоженство адораційне розповсюджуйте в родинах і де тільки зможете. Нехай воно стане щоденною вашою потребою”. Одного разу отець Антоній згадував, як під час молитви на вервиці він впав у духовне захоплення на короткий час. Йому з’явилася Матір Божа і просила, щоб священики не скорочували Служби Божої, бо інакше будуть вкорочені часи. Значно пізніше о. Антоній сказав, що Матір Божа дала йому зрозуміти, наскільки важливим є збереження католицьких набоженств у духовному житті народу та окремої людини… Але надійшли інші часи… І те, чим колись жили і вірили люди, стараються нині змінити, стерти з пам’яті… Що з цього вийде, видно і неозброєним оком. Щодо історії побудови Хресної Дороги на Високому

Дiти Непорочної

НАМ ПИШУТЬ замку, хочу внести невеличке доповнення. Прекрасну ідею подав тоді Михайло Заблоцький, розуміючи, яке велике значення матиме Хресна Дорога у Львові для практикуючих віруючих, для навернення людей, блукаючих по цьому світу зі своїми смутками, терпіннями, проблемами, опущеннями… Кошти для побудови двох стацій пожертвували Сестри ІІІ Чину Отців Василіян з Страдецької молитовної групи зі Львова. Якщо зможете, то подайте цю доповнену інформацію. Можливо, колись хтось буде писати про Хресну Дорогу на Високому замку, то це доповнення буде корисним”. З повагою, Анна Ш. *** Чудо св. Йосифа Чи знаєте ви, дорогі брати і сестри, як можна випросити у Господа і Матері Божої різні ласки. Звичайно, треба щодня молитися до св. Йосифа. Придбайте молитовник до св. Йосифа (видавництво “Добра книжка”) і розпочніть молитися дев’ятницю до Святого Покрову св. Йосифа. Неможливо розказати, скільки мені допоміг цей святий, бо я відмовляла цю дев’ятницю багато разів і тепер молюся щомісяця. Після Господа і Матері Божої св. Йосиф є моїм найулюбленішим святим, найпрекраснішим святим. Часто, коли я молилася різні молитви, дев’ятниці, вервицю до св. Йосифа, то говорила: “Св. Йосифе, я люблю всіх святих у Небі, але Ти – мій найулюбленіший святий, усі святі прекрасні, але Ти, Святий Йосифе, найпрекрасніший”. Часто було так, що коли я молилася, то і плакала, просячи допомоги, мені здавалося, що св. Йосиф не чує мою молитву. І те, що я так довго просила декілька років щодня, нарешті звершилося. Дякую цьому, такому дорогому мені Святому. Багато Святих допомагають, але я молюся до Йосифа, і тільки до Нього. Ми – багатодітна сім’я: шестеро дітей, житло 30 кв.м. на 8 чоловік, і 13 січня св. Йосиф дарує нам двохкімнатну квартиру з вигодами. Усі мої знайомі не можуть надивуватися, що Святий вислухав молитви грішниці й подарував нам житло на гроші, які назбирали чужі люди в Америці, Канаді, Ірландії, і передали нашій сім’ї на житло. Я дуже вдячна Господу Богу, Матері Божій, бо св. Йосиф просив за мене, за нашу сім’ю у Небі. Бо Сам Ісус Христос сказав св. Марґариті: “Я бажаю щоб ти кожного дня заносила особливі молитви до Моєї Матері та св. Йосифа, Мого найсолодшого Опікуна”. Мати Божа сказала преподобній Дореті: “Ти повинна пильнувати, щоби твоя любов і набожність до цього великого Святого постійно зростала. У всіх по-

Дiти Непорочної

требах ти повинна заохочувати якнайбільше людей до цього набоженства, бо якщо Мій відданий Обручник що-небудь попросить у Небі, Всемогутній Бог дасть на землі”. Маємо слухати Господа й нашу улюблену Матінку Божу. І коли я молилася різні молитви, дев’ятниці, вервицю щодня, то завжди зверталася до св. Йосифа зі словами, що якщо Він, мій дорогий Опікун, попросить у Небі, то Господь і Матінка Божа дадуть на землі. Я молилася і просила про багато ласк і тепер молюся, але св. Йосиф зробив чудо для нашої сім’ї 13 січня: у середу, день св. Йосифа, ми отримали подарунок на землі двохкімнатну квартиру. Дякую Господу Богу, Матері Божій, що змилосердився над нашою сім’єю за заступництвом св. Йосифа. Нашу сім’ю я посвятила Найневиннішому Серцю св. Йосифа, щодня дякую св. Йосифу за допомогу. Дорогі брати і сестри у Христі, моліться до св. Йосифа дев’ятниці, молитви, вервиці, і св. Йосиф випросить для вас усе, про що будете просити. Висилаю цю чудесну молитву до св. Йосифа, яку молюся 30 днів щомісяця.

19 березня – день народження св. Йосифа, я чекаю цього дня, щоб подарувати білі троянди моєму найпрекраснішому Опікуну. Дорогий мій Опікуне, св. Йосифе, я люблю тебе, я не забуду про Тебе до смерті. У Твою честь я назвала свого сина Йосифом. Твоя слуга навіки. *** Я, Ластовецька Марія Богданівна, народилась 6 січня 1981 р. У мене життя так склалося, що 2006 році я вперше переступила поріг монастиря у Лаврові. Мені давали два монахи благословення. Після цього я почала молитися на вервиці і уві сні приснилась Божа Матінка, що зійшла до монастиря у Лаврові, Так, це був сон. Я відразу ж подзвонила до настоятеля Лаврівського монастиря отця Миколая і отця Тимотея. Через тиждень Божа Матінка прийшла у монастир. Я пройшла дві прощі по 33 кілометри, і пізнала їхню духовну красу, тому дала собі велику клятву перед Богом і Марією. Тепер 2015 рік – я йду на всі прощі і закликаю всіх людей, щоб молилися, не пропускали Служби Божої і прощ. Я їжджу по прощах до Гошева, Зарваниці, Страдча, Лаврова, на Гору Анни і молюся до Всіх Святих. Дякую Матінці Божій, що розв’язує мої вузли, і є моєю Заступницею. Хочу, щоб ви опублікували моє письмо. З маленької дитини ходжу на

№1(96), 2016 33

НАМ ПИШУТЬ Службу Божу і Хресну Дорогу. В дитинстві на Хресній Дорозі просила в Бога собі донечку. Все казала, що коли вийду заміж, то у мене народиться дівчинка, назву її Веронікою на честь святої Вероніки. І так сталося. Зараз моїй донечці 15 років. Працюю медичною сестрою у санаторію Вікторія” м. Трускавець. Ластовецька Марія Богданівна м. Стебник *** Слава Ісусу Христу! Мій син ніяк не міг знайти роботу. З березня 2015 року по жовтень постійно був у пошуках, у нього була безнадія та відчай. Сім’я вимагала засобів для існування. А як знаходив, то на кілька тижнів, і все пропадало. Я прочитала свідчення п. Уляни про те, як їй допомогла Свята Марта. Вирішила теж звернутися до неї. Яким було моє здивування, коли під час відмовлення першої дев’ятниці моє прохання було виконано (Молитви потрібно відмовляти щовівторка із запаленою свічкою). Пропоную іншим скористатися цією молитвою і поширювати її (Є книжечка “Дев’ятниця до св. Марти”). Відмовляйте дев’ятницю за припинення війни на Україні. Ми переможемо, бо з нами Бог. Надія *** Я, Оксана Данилевич, хочу щиро подякувати отцям церкви св. Анни (Борислав, Львівської обл.) за те, що допомогли мені в молитві за моє оздоровлення, бо мені був поставлений діагноз “плоскоклітинний рак шийки матки”. А було це так: за церкву св. Анни я дізналася літом 2015 р., бо моя дитина в 2 роки від страху почала дуже сильно заїкатися, і мені підказали, щоб я поїхала в церкву св. Анни на молитву. Я так і зробила. Отець Роман щиро помолився над дитиною, і розказав про мощі святих у їхній церкві, до яких і за що потрібно молитися. Наступного ж дня моя донечка говорила без заїкань, і я справді щиро повірила в чуда, які стаються в церкві св. Анни. І ось я вже чекала на результати своїх аналізів. Мені у Львівській залізничній лікарні був виставлений діагноз “плоскоклінний рак шийки матки”, і мене скерували в онкодиспансер. Через те, що я вже знала, до якої святої я маю молитися, то ми їздили в церкву св. Анни і молилися до св. Анни Марії Таїджі і бл. Єлизавети Канорі Мора, також я вживала єлей, тричі на день. Я читала семиденницю до св. Анни Марії Таїджі. І вже у жовтні 2015 року Божого мені зробили діатермоконізацію шийки, і матеріал відіслали

№1(96), 2016 34

на гістологію. Раку не виявили. Тепер моє життя дуже змінилося. Молилася я раніше тільки вечором, Службу Божу могла пропустити. Зараз молитву промовляю ранком і вечером, Службу Божу не можу пропустити, приймаю Святе Причастя і дітей так вчу. Господу Богу і всім святим буду дякувати ціле своє життя. Данилевич Оксана *** У зоні АТО в польовій капличці вояків з Волині сталося диво Сухий стовбур у похідній капличці “Всіх святих землі української”, на якому висіла ікона Матері Божої, вкрився зеленню, огорнув ікону молодими пагонами. Про це повідомив IA ZIK начальник прес-служби 14-ої окремої механізованої бригади ОК “Захід” лейтенант Влад Якушев. Стовбур сухого дуба, який використали для будови похідної каплички військової частини В 0259, вкрився молодими пагонами. Зелене листя огорнуло ікону Матері Божої, яка висіла на мертвому дереві. “Будуючи похідну капличку, ми зрізали верхівку мертвих дубків у посадці та закріпили на них навіс, що прикриває похідну капличку. Ми не зачіпали живих дерев, а використали лише сухі. І ось мертве дерево зазеленіло, причому випустило гілочки саме навколо ікони Божої Матері. Інші сухі дерева навколо каплички залишились мертвими. Я думаю, що це знак, адже ми тут, а АТО, стоїмо за праве діло, і Матір Божа прикриває нас Своїм Покровом. “На передовій, коли є постійна загроза життю, люди часто звертаються до Бога. Тим, хто вірить, чудеса не потрібні, і це, напевно, знак, для тих, хто ще не розуміє величі Господа у повній мірі”, – сказав душпастир в\ч В 0259, мобілізований священик, майор Микола Гінайло. Позиції в\ч В 0259 знаходяться на підступах до м. Маріуполя, де постійно перебувають під обстрілом незаконних військових формувань.

Дiти Непорочної

Дмитро Хомяков. Тайна Вечеря

Видавництво “Добра книжка” дякує благодійним фондам “Благодійний фонд Миколи Іщука” та “Благодійний фонд “Справа Скарбека” за сприяння у виданні релігійного часопису “Діти Непорочної”

Дмитро Хомяков. Ісус в гостях у Марії та Марти На 1-й ст. обкл. Сімон Вуе (1890-1649). Богородиця з Дитятком Ісус. Фрагмент. На 4-й ст. обкл. Невідомий художник. Богородиця з Дитятком Ісус, XIX ст.. Передруки і переклади дозволено подавати з вказівкою на джерело. Редакція має право скорочувати та редагувати надіслані матеріали, рукописи та фотоматеріали не повертає.