Jurn2016 6

ÕÐÈÑÒÎÑ ÐÀÆÄÀªÒÜÑß! ОТЕЦЬ ПРЕДВІЧНИЙ: Дітоньки Мої! Наближається завершення земного року, в якому, Я – ваш Батько, виконав вашу просьбу та прославив Милосердя і кожному з вас його дарував. А перед вами, діти Мої, стоїть важливе завдання – не залишати цю дію в рамках одного року, бо прийдешній рік ще більше зобов’язує вас бути Милосердними, дарувати Милосердя один одному та всі чесноти свого серця піднести до Світла Мого. Пам’ятайте, що своє Щастя формуєте ви і тільки ви. Я вам надав усі можливості для того, щоб ви жили в Красі та Любові. І за вами слово і діло, чи приймете саме таке життя. Бо, в кого душа та серце в Любові та чистоті перебуватиме, той творитиме гармонію на основі Любові ще тут, на землі. Перед вами, діти Мої, настирливо вже вкотре ставлю дві головні заповіді, які просто необхідно виконати в цьому році!

1. Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всіма мислями твоїми.

2. Люби ближнього твого, як Самого себе. Новий рік – це свято не одного дня, а це всі миті, які він у собі складає від першого і до останнього дня року. Миті, з яких бажаю жодної не пропустити, для того, щоб плідно очистити свою душу, щоб наситилася вона Любов’ю Моєю, яку щедро засилаю вам. Та найважливіше бажаю вам, щоби в кожній миті вашого життя був присутній Мій улюблений Син, Ісус, котрий є для вас Спасителем! Мій Син, народжений Марією для вас, щоби бути вам істинним Взірцем, Лікарем і Вчителем, істинним Провідником до Світла Мого, а вашого істинного Дому. Ви народжені матір’ю, яка з Моєї ласки вас сповивала, виростила з Любов’ю і втішалася вами, а зараз взамін чекає поваги, що ґрунтується на правді, чистоті та Любові. Зробіть все, щоб сьогоднішні материнські сльози смутку перетворилися на сльози вдячності дбайливій дитини! Перемінюючи себе, змінюйте по краплині все, що вам доручено здійснити на землі. Правильно воно відбудеться тільки у тих, хто воістино взяв до уваги і на ділі здійснює намір очищення душі та приступає до Пресвятої Євхаристії, яка є найбільшим, найціннішим Даром для вас, Мої діти, щоби у співпраці з Моїм Сином творити істинну Красу у тому місці, куди Моя Рука вас заслала. Я так прагну бачити, щоб слово ваше ніколи не розходилося з ділом, а ті, що перетворилися на мерців духовних, негайно преобразилися у дітей Світла Мого, дітей Духу Мого! Діти Мої! Створив вас з великої Любові і зазиваю вас передовсім до Любові. Ви створені з Неї, а по завершенню земного життя бажаю вам світитися Любов’ю! Примножте Її у своєму серці для того, щоб засвідчити і підтвердити, що “Я є дійсно Дитя Боже і маю намір та надію повернутися до Отчого Дому!”. На цьому завданні і застановіться – зростайте так, щоб стати істинною Господньою Любов’ю. Не стримуйте у серці злі помисли чи будь-який негатив. Наповнюйте своє серце постійною Любов’ю, яку безперервно вам засилаю. А Мій Син, Ісус, є для вас Взірцем істинної Любові. Єднайтеся з Ним щоденно, щомиті, щоби відчути і прийняти Мною дарований Його спасений дотик до вашого серця! Люблю вас, діти Мої, дуже люблю! Отримала та записала Оксана Береза

Образ Пресвятої Родини

На 1-й ст. обкл. Карло Дольчі (1616-1686). Непорочна з Дитятком та квітами. На 4-й ст. обкл. Франц Ітенбах (1813-1879). Діва Марія з Дитятком Ісус. Передруки і переклади дозволено подавати з вказівкою на джерело. Редакція має право скорочувати та редагувати надіслані матеріали, рукописи та фотоматеріали не повертає.

6(101) 2016 РЕЛІГІЙНИЙ ЖУРНАЛ ХРИСТИЯНСЬКОЇ РОДИНИ Заснований у 2000 році Засновник: Релігійне видавництво “Добра книжка” Періодичність: раз у два місяці Реєстраційне свідоцтво КВ № 5359. Індекс: 23979 Головний редактор Роман БРЕЗІЦЬКИЙ Редакційна колегія: єп. Станіслав ПАДЕВСЬКИЙ єп. Маркіян ТРОФИМ’ЯК Неоніла СТЕФУРАК

ЗМІСТ 1. Сторінка головного редактора Вибух Божого Милосердя ................................................................. 2 2. Святині Галичини Віктор Заславський Церква Пресвятої Трійці в древньому Дрогобичі ..... 6 3. Духовна боротьба сучасної людини о. Роман Гето Домашній затишок ........................................................ 10 4. Діти світла Аліція Ленчевська Час ставати у Правді ............................................... 12

Відповідальний секретар Йосиф ВОРОБЕЦЬ

5. Нам пишуть Листи читачів .................................................................................. 16

Літературний редактор Ольга ЛОЗА

6. Голос Марії

Перекладачі Андрій ЧОРНИЙ Андрій ВЕЛИЧКО

о. Євгеній Сьпйолек Сьогодні взиваю вас ............................................ 19 о. Євгеній Сьпйолек Покиньте егоїзм ................................................. 21

Обкладинка Богдан СОЙКА

7. Інтерв’ю

Художнє оформлення Юліан С САВКО АВКО

стосовно звернення чотирьох кардиналів до Папи .............................. 23

Технічний редактор Андрій ЦИМБАЛ Комп’ютерний набір Ольга КОВАЛИШИН

© Релігійне видавництво “Добра книжка”, 2016 Адреса редакції: вул. Б. Хмельницького, 35/3а, м. Львів, 79019 тел./факс: (032) 261-55-74, (096) 914-63-77 e-mail: gbook gbook@ukrpost.ua, ukrpost.ua, gbooklviv@gmail.com web: www.gbook.lviv.ua Магазин: вул. Б. Хмельницького, 35/3а, м. Львів, 79019 тел.: (032) 261-55-74, 261-55-74, (097) 67-67-725 Друк: ТзОВ “Часопис”, вул. Шевченка, 315, тел. (032) 239-57-60 Наклад: 650 примірників.

Томас МакКеннон Пояснення Кардинала Реймонда Берка

8. Безцінна книга Луїза Піккаррета Діва Марія у Царстві Божої Волі... ................ 27 9. В старі добрі часи о. Герман Руоппольо Св. Джемма Ґальґані та її Ангел-Хоронитель ....... 30 10. Поетична сторінка Тетяна Домашенко Моєї нації священні кольори ............................... 32

!!! УВАГА !!! Не забудьте передплатити наш журнал на наступний 2017 рік. Індекс 23979. Повідомляємо, що з початку 2017 року роздрібна ціна часопису в нашому магазині складе 20 грн. Проте вартість передплати до кінця 2017 року буде без змін. Замовляйте наш журнал та книжки через інтернет, відвідавши нашу веб-сторінку www.gbook.lviv.ua.

СВЯТИНІ ГАЛИЧИНИ

ÖÅÐÊÂÀ ÏÐÅÑÂßÒί ÒвÉÖ²  ÄÐÅÂÍÜÎÌÓ ÄÐÎÃÎÁÈײ

Внутрішній вигляд церкви Пресвятої Трійці у Дрогобичі

Сьогодні центральна площа старовинного Дрогобича дещо нагадує площі середньовічних міст: простора, прямокутна, посеред неї – ратуша з годинником на вежі, а на кутах – готичний костел св. Варфоломія та велична церква св. Трійці, при котрій діяла одна з найкращих шкіл Галичини. Така собі середньовічна справедливість (як у Жовкві, Городку чи Рогатині), коли обидві християнські конфесії мали однаковий доступ до ринкової площі, а значить – однакові можливості й рівні

№6(101), 2016 6

права, адже в ті часи церква була не лише місцем молитви, а ще й символом нації, ознакою її прав і досягнень. Утім така ідилія була не завжди, адже згідно з привілеєм на початку польської окупації русинам у Дрогобичі мати свою церкву в межах міста взагалі не було дозволено, й усі українські храми будували в передмісті. Отже, за відновлення справедливості ми мусили тут боротись – і вийшли з цієї боротьби переможцями. Українці Дрогобича почали будувати першу міську церкву в

середині XVI століття. Відомо, що у 1535 році парох церкви св. Юра в передмісті Дрогобича домігся в короля дозволу на побудову церкви св. Трійці в межах міста. Для поляків це був сюрприз, адже майже двісті років лише римо-католики мали право будувати храми у Дрогобицькому середмісті. Отже, вони почали протестувати – і раз чи два справа доходила навіть до королівської канцелярії. Ця тяжба, яка, на жаль, характеризувала тодішню польську РимоКатолицьку церкву не з кращої

Дiти Непорочної

СВЯТИНІ ГАЛИЧИНИ сторони, тривала двадцять років, і, на щастя, обидві сторони вийшли з цього конфлікту гідно. 24 січня 1556 року міщани Дрогобича східного і західного обрядів уклали між собою угоду: “Сталася угода між міщанами міста Дрогобича, тобто римського послушенства з Руссю грецького послушенства. Угода є, що люди римського послушенства мають відступити на сеймі від свого привілею, який мали, що костьол руський не повинен бути в місті і що Русь і Ляхи в жодні суперечки не мають вступати, а лиш одностайно любитися і миритися, як люди одного Бога й одного володаря й одних прав”. Отже, православні русини домоглись свого, а римо-католики згадали, що ближнього треба любити, – і всі були щасливі. Нечасто між середньовічними документами зустрінеш такий заклик до братерської любові та розуміння того, що ми всі – і католики, і православні – віримо в одного Бога. При церкві св. Трійці в Дрогобичі існував традиційний для того часу набір закладів: шпиталь, братство – союз парафіян, котрі дбали про оздоблення храму, а також утримували при парафії школу. У братській школі викладали, зазвичай, дяки, і вони навчали дітей української і старослов’янської мов, основ віри. Якщо дяк був освічений, то міг навчати дітей латинської і грецької мов, історії чи філософії – все залежало від можливостей священика чи парафіян. Звісно, не завжди взаємини між

Дiти Непорочної

братством та священиком складались гладко, але загалом дрогобицьке братство було одним з небагатьох, яке зберігало свій вплив і активність до кінця XVIII століття. Щоправда, головною церквою Дрогобича цей храм так і не став: з самого початку він підпорядковувався церкві св. Юра, котра вже давно стояла на передмісті й у котру ходило більшість дрогобицьких русинів. Мабуть, саме тому у XVIII столітті церква занепала і єпископський ревізор у своїх звітах окремо написав про великі збитки, що мав її настоятель. Парафія церкви св. Трійці нараховувала лише 80 чоловік. Звісно, серед них були заможні та впливові люди – бурмістри, радники магістрату, багаті міщани, – але, щоб утримувати церкву і священика, цього було замало. Напроти цієї церкви стояв великий Кармелітський монастир з костелом св. Михаїла. Його збудували майже водночас з церквою на гроші місцевого шляхтича Іоанна Бекерського, котрий подарував монахам і частину своїх фільварків неподалік

міста. Коли Галичина опинилася у складі Австрії і цісар Йосиф ІІ почав закривати монастирі, котрі вважав зайвими і некорисними для держави, то Кармелітський монастир підпав під закриття у 1789 році. Зважаючи на те, що римо-католики мали в місті величезний костел, а греко-католики – напіврозвалену церкву, австрійці у 1808 році передали монастирський костел українцям. Дали новому храму і стару назву: колишній костел було освячено на честь св. Трійці. З часом храм було наново оздоблено: відомий художник Модест Сосенко виконав іконостас, а львівський різьбяр А. Сабарай разом з місцевим майстром Голембйовським, які співпрацювали із Сосенком, зробили дерев’яну різьбу. Це була доба національного відродження і сецесії, коли не лише народні майстри, а й професійні художники, скульптори, композитори починали вплітати у свої твори елементи народної культури, звертатись до традицій майстрів Середньовіччя, поєднуючи їх із сучасними естетичними нормами. У цьому дусі

Іконостас в церкві Пресвятої Трійці. Худ. Модест Сосенко

№6(101), 2016 7

СВЯТИНІ ГАЛИЧИНИ працювали майже всі українські митці XIХ та початку ХХ століття – і Модест Сосенко не був виключенням. Будучи виходцем зі священицької родини, братом відомого етнографа о. Ксенофонта Сосенка, він майстерно комбінував елементи народних ікон, барокової різьби, середньовічного схематизму та суворості – у результаті створив незвичний, навіть унікальний художній стиль, який наслідували інші, не менш талановиті митці. Модест Сосенко створив стінописи та іконостаси в багатьох храмах. До наших днів збереглось кілька: стінопис та іконостас в церкві в Золочеві, величезний, в дусі українського бароко, іконостас в Онуфріївському монастирі (м. Львів), цікавий стінопис у Славську і тут, у Дрогобичі. Залишаючись вірним своїм традиціям, Сосенко поєднав тут художні техніки свого часу з незабутнім колоритом народних ікон. Разом зі сницарями він опирався на орнаменти гуцульських та бойківських хат і предметів селянського побуту. Отож у величному Троїцькому храмі постав камерний, затишний, навіть домашній одноярусний іконостас – видатна пам’ятка української сецесії. Утім усе ж таки дрогобицька церква св. Трійці найбільш відома завдяки своїй школі – початковій загальноосвітній школі, котра існувала тут упродовж цілого століття з гаком! А почалося все так. Кармелітський монастир, той самий, котрий передали українцям під Троїцьку церкву, крім костелу мав ще

№6(101), 2016 8

корпус із келіями. У 1802 році місто купило його і вирішило розмістити там адміністрацію солеварень і шахт. Однак соляний та гірничий уряд тут довго не затрималися, а в келіях облаштували приміщення магістрату, а ще з часом – виховний заклад для хлопців-військових. У 1813 році влада передала ці приміщення Отцям Василіянам з умовою, що ті мають заснувати там загальноосвітню школу. Василіянська школа при церкві св. Трійці, або “нормальна школа” за тодішньою класифікацією, швидко стала найкращою в цілому повіті й головною початковою школою в Дрогобичі. Тут викладали майже виключно монахи – викладачі з них були чудові. Вивчали основи віри, німецьку, польську та українську мови, арифметику і каліграфію – “красне писання”, як казали колись. Допускали у нормальну школу лише дуже здібних дітей і тільки тоді, коли вони не були в сім’ї одинаками, щоб батьки в старості не залишались без допомоги дітей. У тодішніх умовах це було досить мудре правило, адже нормальна школа відкривала шлях до робітничих училищ, гімназій та університетів, і сільські хлопці, потрапивши в таку школу, додому зазвичай уже не поверталися. Випускниками Дрогобицької Василіянської школи були: Сотер Ортинський, перший український єпископ в Америці, Василь Ладик, перший український Єпископ Канади, поет і художник Корнило Устиянович, автор відомого образу “Мойсей”, письменник і педагог

Стефан Ковалів, філолог і педагог Теофіл Грушкевич. Останній залишив спогади про те, як Василіяни вчили дітей німецької, яка була державною мовою в Австрії та яку викладали в усіх навчальних закладах. Отож коли учень говорив щось не німецькою, йому давали дерев’яну табличку. Він мусив її віддати наступному, хто скаже хоч слово не німецькою. Того, хто приносив цю табличку зранку до школи, карали. До речі, так само привчали до латини студентів Києво-Могилянської академії півтораста років тому – і цей метод діяв! Цікаво, що хоча у Василіянській школі викладали монахиукраїнці, але серед учнів були і поляки, і євреї. В одному класі могло бути до сотні учнів – діти дрогобицьких міщан, сини священиків і дяків, чиновників і поліцейських, а також вихідці з села. Найбільш відомим учнем, котрий вийшов з стін Дрогобицької Василіянської школи, став Іван Франко. Він навчався тут зі 1864 року по 1867 рік. Саме так – лише три роки, бо після дворічного навчання в Ясениці Сільній і кількатижневого в рідних Нагуєвичах його тут, у Дрогобичі, відразу прийняли у другий клас. За один рік він пройшов шлях від немитого та по-мужицьки вбраного селюка до першого учня в класі – і це почесне місце зберігав до самого випуску. Саме в церкві св. Трійці Іван Франко вперше сповідався і причащався. Про Василяанську школу великий письменник залишив багато спогадів – і не лише приємних.

Дiти Непорочної

СВЯТИНІ ГАЛИЧИНИ

Церква Пресвятої Трійці тепер та в минулому, м. Дрогобич

Гострий на слово Каменяр згадував вулицю, на якій стояла школа, в жартівливих рядках: Твій Бориславський тракт – Се восьме чудо світу, – Здаєсь, що на нім ти болото зібрав З ціліського повіту. Спочатку російська, а пізніше радянська пропаганди намагалися перекрутити ці його спогади про школу, щоб кинути тінь і на Католицьку Церкву, і на західноукраїнське шкільництво. Урешті-решт, Іван Франко сам мусив кілька разів відповісти на всі наговори, спрямовані проти дрогобицьких Василіян: “Ті літа все-таки були радісними літами моєї молодості, що між моїми вчителями з Василіянської школи я з приємністю можу згадати імена молодого монаха Крушельницького, отця-катехита Красіцького, отця-ігумена Барусевича і пізнішого отця-ігумена Німиловича, тала новитого проповідника, а також... Чернігевича, одинокого світського вчителя, що дослужив у тій школі до своєї смерті... про “хабарництво” у нас не було навіть ніякої думки; натомість дуже часто відноси-

Дiти Непорочної

ни між учениками, а вчителями бували дуже приятельські, майже товариські”. Не дивно, що у радянські часи ті, для кого Католицька Церква була ворогом номер один, напали на цю школу, немов собаки на кота – як і на національне відродження в Західній Україні загалом. Адже на цих землях Церква стояла на чолі і просвітництва, і національного руху, злившись із народом, але не опустившись на його рівень, воліючи радше підтягнути його до свого рівня моралі, освіти й свідомості. До речі, І. Франко з великою повагою згадував побожність дрогобицьких міщан, котрі навіть під час роботи співали побожні пісні, взаємну повагу і дружбу між католиками східного і західного обрядів, між українцями і поляками, котрі, незважаючи на всі негаразди минулого, тоді жили разом в злагоді та любові. Ця злагода й любов пережили і добу визвольних змагань, коли українці й поляки постали один на одного зі зброєю в руках, і всі санації і пацифікації другої польської окупації. Проте, коли

у 1939 році прийшла радянська влада, вона вирішила зруйнувати все і на уламках збудувати свій світ, в якому не було місця ні українському патріотизму, ні Греко-Католицькій Церкві. А коли колишні союзники Гітлер і Сталін повернули зброю один проти одного і влітку 1941 року радянські війська відступали, то влада знищувала всіх, хто, на її думку, міг бути небезпечним. Отож ті, хто, відкрито сповідував свою віру й вірність Богові, звісно, були для неї найнебезпечнішими. У 1941 році священики церкви св. Трійці Северіян Бараник, Яким Сеньківський, Віталій Байрак були замордовані в Дрогобицькій в’язниці. Тепер вони визнані блаженними священномучениками. Ще двоє, Євген Нищик та Павло Жупанський, загинули в сибірських таборах. Святиня була передана Російській Православній Церкві. Лише після падіння радянської влади храм повернули греко-католикам. Сьогодні він знову є головною українською церквою Дрогобича і справжньою окрасою міста. Віктор Заславський

№6(101), 2016 9

ДУХОВНА БОРОТЬБА СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ

ДОМАШНІЙ ЗАТИШОК Рідний дім, родина, сім’я – це є те середовище, де нам доводиться проводити найбільше часу. Напевно кожний з нас хоче почувати себе комфортно і затишно в родинній атмосфері й у себе вдома. Дім, квартира чи якесь інше приміщення, де ми живемо, повинно давати нам силу і наснагу до життя, а не забирати силу і спричиняти внутрішній дискомфорт. Від кого і чого залежить ця домашня атмосфера? Насамперед вона залежить від кожного з нас зокрема. Усі наші думки, бажання, відчуття, а також слова й діла мають великий вплив на середовище, в якому ми перебуваємо. Кожний з нас сам робить те приміщення, де живе, або позитивним, або негативним. Сімейні конфлікти, сварки, прокльони і негативні думки – це все створює в наших домівках негативну атмосферу. Вже навіть не кажучи про аморальний спосіб життя, в якому домінує гріх і всіляке беззаконня. А з іншої сторони, християнське життя, молитва, читання Святого Письма і духовної літератури, а також ікони, образи і релігійна атрибутика – це все освячує наші приміщення і створює позитивну енергетику. Загалом, люди дбають, щоб у них вдома були чистота і порядок, а для цього роблять періодично прибирання. Однак ми повинні знати, що й на духо-

№6(101), 2016 10

вному і енергетичному рівнях також потрібно час від часу прибирати. Адже на цьому рівні також відбувається накопичення “гріховного пороху”. Яким способом потрібно робити це “духовне прибирання?” Ми повинні частіше запрошувати священика

для освячення свого приміщення – не тільки один раз на 10 або 20 років. Важливо, щоб це освячення здійснювали з допомогою повного обряду, під час якого застосовували освячений ладан, святу олійку, воскові свічки, а також відчитували всі потрібні

Дiти Непорочної

ДУХОВНА БОРОТЬБА СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ молитви. Щодня ми самі можемо очищати своє приміщення: запалювати Стрітенську свічку, обкаджувати освяченим ладаном і навіть кропити святою йорданською водою. Дуже гарно очищають і освячують наші домівки різні богослужіння, молитви і набоженства, які можна слухати з допомогою комп’ютера чи магнітофона. Як усе ж таки відбувається накопичення цієї негативної енергії і “гріховного пороху?” Насамперед, як ми вже згадували у результаті нашої неправильної поведінки, накопичення негативу, оглядання в комп’ютері чи телевізорі всіляких неморальних фільмів і картинок, слухання деякої музики і співу, адже цього сьогодні в інтернеті й телевізорі є дуже багато. Психологи зазначають, що музика і спів мають на людину такий вплив, як наркотик. У сучасному світі є дуже багато рок-груп, які співають і збуджують конкретні сатаністичні пісні й мелодії. Статистика свідчить про часті випадки самогубства під час або після рокконцертів. Ми повинні знати, що через таку музику і “своєрідні” фільми може навіть відбуватися вселення нечистої сили… Бували випадки, що коли хтось приходив до нас у гості, то після цього десь пропадає домашній затишок. Чому? Тому що принесли якісь речі, які піддали магічним діям. Таких випадків, на жаль, у нашому народі є багато. Після цього обов’язково потрібно запросити священика для освячення дому. Ми повинні усвідомити,

Дiти Непорочної

що живемо в часи так званої “демонізації” суспільства. Темні сили різними шляхами і способами вриваються в наше життя і навіть у наші душі. Інколи, коли приходить священик освятити дім, то там дуже важка духовна атмосфера, навіть важко читати слова молитов. Якщо в дім якимсь способом вселилась нечиста сила, то тоді потрібно запросити для освячення священика-екзорциста. Нечистий дух може вселитись не тільки в людину, тварину, дім, але навіть у машину. Пригадую, як колись на Закарпатті в один Василіянський монастир привезли машину, щоб відчитати екзорцизм. Під час молитви машина стала у вертикальне положення. І це відбулось на очах багатьох людей. Дуже важливо, щоб позитивна атмосфера і відповідний затишок збереглися в родинах, де є малі діти. Адже малі діти, як губка, мають здатність усе втягувати в себе. Деколи приходиш в якусь родину, а там мала дитина в колисці, а кілька метрів від неї – постійно включений телевізор. Тоді з того телевізора багато різного непотребу влітає у чисту дитячу душу. Це можуть бути різні фільми жахів, усяка нечисть, вбивства, насильство тощо. Дитина підростає, а батьки дуже дивуються, звідки в дитини прояви агресії, садизму і всякої нечистоти. А це все – з телевізора і комп’ютера. Потрібно контролювати і перегляд дитячих мультфільмів, бо там також є багато різного зла. Навіть такі вітчизняні мультфільми, як “Ну,

постривай”, “Маша і ведмідь” мають негативний вплив на поведінку дитини. Ці мультфільми вчать дітей непослуху і розбещеності. А скільки сьогодні є мультфільмів, в яких пропагують магію, показують різні сатаністичні “фізіономії”. Домашня атмосфера для кожної дитини є першою школою і першою церквою. Саме тут формується характер дитини, її духовність і культура. Отож батьки повинні прикласти багато зусилля, щоб створити дітям відповідне середовище для правильного розвитку. Бо пізніше, коли діти виростуть з серйозними проблемами, буде вже запізно щось міняти в кращу сторону. Якщо наш дім чи квартира знаходяться в місті, то тоді ми не маємо можливості часто спілкуватися з природою. Адже ліси, гори, озера й ріки дають нам природню силу. Тоді варто мати вдома більше живих квітів, меблів, які зроблені з натуральної деревини, килимів та інших речей, які також виготовлені з натуральних, а не штучних матеріалів. Такі речі будуть позитивно впливати на ваше здоров’я і створять відповідний затишок. А в приміщеннях, де ми спимо, взагалі не повинно бути жодних комп’ютерів, телевізорів і телефонів. Ці речі, на жаль, відбирають від нас спокійний сон. Отож стараймось утримувати наше “родинне гніздо” в чистоті й порядку, щоб там міг оселитись Дух Божий, а не якийсь цілком чужий нам дух. Амінь. о. Роман Гето

№6(101), 2016 11

ДІТИ СВІТЛА

ЧАС СТАВАТИ У ПРАВДІ

Ісус: “Є час відбору, час постати у Правді та потребі вибору, а саме: на чиїй ти стороні? Бога чи сатани? Якщо хтось отримав більш високе покликання від Мене, то тим більшого зусилля вимагає вибір поміж тим, що дає світ, а в ньому сатана, і тим, що узгоджується з Моєю Волею, яка міститься в Євангелії. Неможливо свідомо перебувати біля Мене, декларуючи Мені вірність, і одночасно йти на будьякі уступки, на догоду гріху, який завжди має своє коріння у сатані, а також через слабкість натури і спокуси світу. Через те, що лавина зла переливається через світ, то спасіння є тільки у молитві, покуті та діях милосердя щодо братів, які також перебувають у небезпеці у своїй душі. Щоб не дати себе звести сатані, потрібно перебувати у стані освячувальної ласки, у стані молитви і неустанного взивання Мого Імені, перебувати у Церкві, живучи повнотою Моїх Дарів, отриманих там. Не слід лякатися, а потрібно з усіх сил припасти до Моїх Ран і волати про Моє Милосердя в годині суду над світом, яка триває і наближається до останнього завершення. Це завершення проходить у серці кожної людини, бо вона сама виносить собі вирок своєю позицією вибору з хвилини на хвилину та своїм ставленням до братів. Речі незначні, дії малозначущі провадять щораз глибше в одну із сторін: або в сторону Бога, або в сторону сатани, котрий, як павук, обплутує свою здобич що-

№6(101), 2016 12

Дорога до Храму в Страдчі

раз тісніше нитками облуди і засліплення тих, які не зберігають Мені вірності у своїй щоденності” (3 квітня 1994 року). Я укриваюся, щоб не поневолити красою Свого Дару “Прагну для вас вашого щастя, якого ніхто з людей не в змозі собі уявити й передбачити. Я так проваджу цілу історію людства та історію кожної людини, щоб ви отримали приготування до з’єднання зі Мною у вічності. Тепер можете зустрічати Мене в молитві, медитації над Моїм життям, Словом, знаками, котрі вам дав і неустанно даю. Найбільш промовистим знаком є Моя присутність в Євхаристії. Я є укритий у Гостії (Частичці). Через її споживання відбувається зустріч душі зі Мною, живим і правдивим, хоча укритим для розуму і почуттів тіла.

Пізнавати і торкатися Мене можна серцем люблячим і довірливим – серцем дитини. Чим більша віра і любов, тим з’єднання зі Мною є міцніше і пізнання глибше. Стережися бездумного і байдужого прийняття Мене у Св. Причасті. Це є великий гріх і профанація Моєї Любові та Мого Дару, народженого у Крові Голгофи. Моя Дитино, дуже сильно мушу укриватися, щоб не спалити твоєї душі вогнем Своєї Любові та щоб не забити твого духа міццю Своєї Батьківської ніжності, бо ж Я так сильно люблю вас і прагну бути улюбленим” (3 квітня 2002 року). Стратегія ділання сатани “Метою ділання слуг сатани у світі є зведення якнайбільшої кількості душ і вкидання їх у пащу Злого. Їхнє ділання охоплює всі засади людського життя від

Дiти Непорочної

ДІТИ СВІТЛА народження до останніх хвилин на цьому світі. Охоплюють усе, що створив Бог, щоб знищити, зневажити і кинути під ноги Люцифера, який прагне влади і помсти Богові та Його створінням. Саме тому потрібно відслонювати Моїм вибраним дітям головні аспекти і прояви ділання Злого. Святий Павло сказав, що головна боротьба від створення світу точиться на ґрунті духовного первородства. Зовнішнє ділання зла служить перемозі над душами людськими, які отримали життя вічне і призначені для життя в Бозі. Життя на землі – це приготування до життя вічного й одночасно вільний вибір якості цього життя в єднанні з Богом або сатаною. “Я послуговуюся Любов’ю та Правдою, бо Я ними є, і проваджу до єдності. Мій ворог послуговується ненавистю і брехнею, які є суттю його єства і провадять до розколу. Потрібно зодягнути всю зброю духовну, про яку говорить св. Павло (Див. Еф.6.10-18), Еф.6.10-18), і відкинути все, що має хоча би вигляд зла.

Основи життя, котрі особливо атакує сатана, – це серце, почуття і тіло. Серце через пиху, бездіяльність, затятість, страх, відкидання духовності, вульгарність, егоїзм. Розум через глупоту, поверхневість, ілюзію, брехню, недовір’я, темряву. Тіло через визнання його найвищою цінністю. Тіло жінки через його комерціалізацію і визнання джерелом утіх і насолод. Сатанинські ділання охоплюють: 1. Культуру, мистецтво (музика, театр, кіно, література), моду, зацікавлення, стиль життя, ієрархію цінностей (культ матерії).

2. Релігію – на її місце впроваджують поганські релігії з визначеним культом сатани, а паралельно – секти, забобони, окультизм, магію тощо, сатанізм як культ так званого доброго бога, котрим є Люцифер.

3. Суспільні відносини: контроль і поневолення людей,

На прощі у Страдчі ( II ст. Скульптор Юліан Савко)

Дiти Непорочної

глобалізм і маніпуляція свідомістю, загальна бідність, елітарність влади і багатства, грабіжництво. Обожествлення людини – її можливостей, прийняття рішення про життя (створення та умертвлення), добро та зло, а також втратою людини людських рис через позбавлення її гідності дитини Божої, через приниження, розбещення, возвеличення звірячого, маніпуляцію та садизм. Метою всього цього є новий світ – нова епоха відповідно до засад, протилежних природному праву і Божому, зі світовим урядом – тоталітарним, котрий базуватиметься на можливостях сучасної техніки, так званий новий устрій, який створює Церква сатани. Плоди вже видимі навіть для маломислячих людей, хоча проваджене систематичне пониження душевної вразливості, знечулення і поглиблення почуття безсильності, щоб призвичаїти до збочень, зла, звірства і визнати все це нормальністю або навіть симптомами цивілізаційного поступу. Це є тотальне одурманення людей, штовхання їх у пащу сатани і навіть оправдання, що самі туди крокують. Ви, вірні діти Мої, є покликані разом зі Мною і Марією через свою відданість і героїчну жертовність перемагати і брати участь у відновленні лику землі та Мого тріумфу в душах людських (23 травня 2002 року). А де ти перебуваєш? “Любити Мене і кожну людину – це повинно стати метою твого життя і твого покликання, бо кожне Моє дитя є народжене з Любові

№6(101), 2016 13

ДІТИ СВІТЛА

Страдецькі святині: зліва –каплиця Матері Божої Нерушимої Стіни (проект Юліана Савка); справа – церква Успіння Пресвятої Богородиці

і для Любові. Найбільшим Моїм болем є те, що Мої діти покинули Мене. Я є самотній і опущений, як і тоді на Хресті Голгофи. Ця сцена і цей сценарій триває і міцніє з дня на день: є байдужий натовп, спраглий з цікавості виду крові, є вороги, утішені у своїй переможній ненависті. Таких є багато. А біля Мене тільки Матір Моя, Її сестри, юнак, який любить Мене, і навернений грішник, який волає про милосердя в годину смерті. А де ти перебуваєш? З ким уособлюєш себе на цій сучасній Голгофі, котра представляє тепер світ, який прагне Мене вбити, щоб проголосити себе богом? Спрага влади є особливою сатанинською прикметою. Тепер сатана у своїх слугах відкрито бореться зі Мною в людях Моїх та апостолах Моїх і готує сучасну Голгофу Моїй Церкві. На Голгофі померло те, що походило зі світу. У болях помирало і вмерло Моє земне Тіло.

№6(101), 2016 14

Я не помер. Я воскрес і приодягнувся у Тіло, взяте з Неба – з Отця Мого. Так і Церква Моя в болі віддасть те, що взяла зі світу. І буде видаватися, що померла. І возрадується сатана та слуги його, як возрадувалися тоді в Єрусалимі. Однак коротким буде час їхньої фальшивої перемоги, бо надійде ранок Воскресіння Церкви Святої, безсмертної, яка народжуватиме нове життя на землі – святість дітей Моїх (11 листопада 2000 року). Непорочне Серце Марії переможе “Непорочне Серце Моєї Матері переможе. Вона є Матір’ю Церкви, котра завжди є святою, незважаючи на гріхи і зради багатьох дітей Церкви. Святістю Церкви є Я, Мої апостоли, віддані слуги Мої, які в жертві мучеництва є фундаментом і муром, і склепінням святині Моєї. В ній Я

є живий і правдивий, у ній через слуг Своїх годую дітей Своїх, повертаю життя і проваджу до Дому Отця. Терпить Моя Церква, як і Я терпів; поранена є і кривавить, як і Я був поранений, як і Я позначав дорогу на Голгофу Кров’ю Своєю. І обпльованою є, і обезчещеною є, як обпльоване і принижене Тіло Моє. І хитається, і падає, як і Я під тягарем Хреста, бо також несе Хрест дітей Моїх через роки й епохи. І підноситься, і йде до Воскресіння через Голгофу і Розп’яття, як і багато святих. Проте ворота пекельні Її не переможуть, бо мудрість і міць Духа Божого Її провадять серцем і думкою Намісника Мого на землі та вірних його співпрацівників. І надходить світанок та весна Святої Церкви, хоча є антицерква та її засновник Антихрист, пророки Люцифера і священики, карна армія масонерії, багато вогнищ і організацій для їхніх послуг, а також є світовий синедріон, який керує Церквою сатани на землі. Вони підпорядкували собі уряди та багатства, здається, що все затруїли і керують світом задля його загибелі. Антихрист не є Богом, нічого не може створити, проте прагне тільки нищити те, що створив Бог. І, мавпуючи Бога, калічить, ранить, спотворює, затруює ядом страху, болю і смерті. Антицерква є протилежністю Церкви правдивої у своїх структурах, цілі та діланні. Замість Життя є смерть смерть,, замість Правди – брехня брехня,, замість Любові – ненависть ненависть,, замість Прощення – помста помста,, замість

Дiти Непорочної

ДІТИ СВІТЛА Свободи – поневолення поневолення,, замість Покори – пиха пиха,, замість Милосердя – жорстокість жорстокість.. І так можна назвати всі духовні скарби, які є в Євангелії, та розпізнати їх протилежності, які є суттю науки і ділання тих, хто бореться з Церквою Моєю, з Моїми улюбленими, терплячими дітьми. Дорога до спасіння провадить через очищення з сатанинського яду первородного гріха світу і кожної дитини на землі. Буде дане очищення, котре видобуде на світло Божої Правди брехню синів темряви, і кожна людина згідно зі своєю волею перед обличчям тієї Правди буде вимушена вибрати Царство Мого Отця або віддання себе на вічність отцю брехні. І звільниться світ від павутиння сітки Великої Розпусниці – Церкви Антихриста – і тих, хто їй служив з-посеред дітей Моїх. Марія є Тією, через яку

здійснюється відродження Моєї Церкви, щоб засяяла повним сяйвом Божої Святості Святості.. Теперішній час вимагає від дітей Правди героїчної, віри, надії та любові любові.. Потрібно розпізнавати знаки часу в світлі молитви та Слова Божого і втілювати заклики Моєї Матері та Мого улюбленого слуги Івана Павла ІІ, і молитися, і покутувати в намірі збереження загублених дітей Моїх” (8 червня 2002 року). “Християни і Церква мусять бути розіп’ятими, щоб доповнилася Жертва Моя і щоб наступило воскресіння людства в Дусі Святому. Буду вмирати повторно в людях Моїх, аби Дух Святий відродив людство. Є час жертви Церкви – час жертви християн. Час Жертви Хресної Мого Тіла, яким є Церква. Задля цього потрібне свідчення віри, молитва й умертвлення в на-

мірі спасіння людства і світу перед загубленням себе у сатані. Церква мусить відмерти, щоб знову відродитися перед воскресінням у повноті сили Божої та запроменіти сяйвом Духа Святого” (15 лютого 2000 року). “Ескалація зла мусить виповнитися так, як здійснилася стосовно Мене дві тисячі літ тому. Так і тепер прямує до повноти щодо Моєї Церкви і багатьох вірних дітей Моїх. Потім буде чудо воскресіння віри та любові, коли прийду з силою, щоб покінчити пануванню сатани та слуг його” (29 29 квітня 2006 року). Аліція Ленчевська P.S. (Аліція Ленчевська (1934-2012) – візіонерка, залишила свої духовні записки в двох томах) Матеріал підготував Йосиф Воробець

На Хресній Дорозі у Страдчі

Дiти Непорочної

№6(101), 2016 15

НАМ ПИШУТЬ

ËÈÑÒÈ ×ÈÒÀײ Слава Ісусу Христу! Дорога редакціє! Я дуже люблю подорожувати, особливо до святих місць: Гошів, Зарваниця, Крехів, Улашківці, Джублик, Івано-Франківськ, Страдч… Боже, де я тільки не була! Всі ці поїздки залишають багато приємних вражень. Цього року в Погоні та Глинянах навіть пройшла крізь двері Божого Милосердя? За що дякую Богу. Нещодавно я повернулася з м. Борислава і хочу написати вам про свої враження. Місто Святих Кожний свідомий християнин щоденно з вірою засилає свої молитви до Неба, щоб їх почув Ісус Христос, Діва Марія або хтось зі Святих. Адже Святі – наші заступники перед Богом. Вони вимолюють у Всевишнього благодать для нас і передають її нам. Відомо, що за життя Святі творили чуда, тому й після смерті їхні мощі є чудодійними. Дізнавшись про те, що в Україні з’явився новий паломницький центр у м. Бориславі, я ніяк не могла заспокоїтися, поки туди не поїхала. І ось моя мрія збулася. 5 листопада 2016 року радехівчани, які організували цю поїздку на чолі з Дибайло М.Б. та Обух Г.П., трьома автобусами вирушили на прощу в м. Борислав. Перше, на що я звернула увагу, переступивши поріг церкви Св. Анни, була велика ікона Матері Божої Цілительки, яка стоїть біля престолу. По обидва боки цієї ікони є зображення відомих Святих світового значення – Св. Пантелеймона, Св. Миколая, Святих Косьми й Дам’яна, Св. Кипріяна та Юстини. Під усіма зображеннями цих Святих знаходяться капсули з їхніми мощами. Проте це ще не все. Храм Св. Анни унікальний тим, що всередині нього з обох боків безліч невеликих дерев’яних мощовиків. На кожному зображені Святі, їхні імена та капсули з нетлінними останками. Вразило те, що на цих мощовиках написано покровительство Святих і прохання, які найліпше в них вимолювати. Доторкнувшись до капсул з нетлінними останками Св. Юди Тадея, Св. Єлисавети Канорі Мора, Св. Анни, ,бл. Марії Таїджі та Св. о. Піо я відчула особливе тепло та енергетику, які йдуть від них. А біля частиночки Животворящого Хреста Господнього, на якому був розп’ятий Ісус Христос, мені хотілося затриматися не на одну годину. Після завершення Богослужіння, яке відбулось у храмі цього дня, місцевий священик виголосив довгу

№6(101), 2016 16

Церква Св. Анни в Бориславі, світлина початку XX ст.

промову для присутніх, прочитав молитви за оздоровлення, здійснив Таїнство Єлеопомазання, а також благословив кожну людину особисто величезним мощовиком, в якому знаходяться частини одягу Св. Йосифа Обручника, Його посоху, таблиці Пилата, цвяха та тернового вінка Спасителя, частинки спису Лонгіна, клаптик одягу Ісуса, земля Голгофи з фізичною Кров’ю Христа, часточка каменя з Гефсиманського саду, частина Туринської Плащаниці, лоскут волосся Діви Марії, часточки Її хустини та пояса. Також наші прочани мали змогу придбати собі єлеї, освячені на мощах Святих, щоб оздоровитися з вірою, бо єлей є дотиком до святості. Перед тим, як ми мали вирушати назад додому, о. Павло Василів дуже змістовно та цікаво розказав нам про життя Святих та реальні випадки зцілень людей від усяких недуг. Я вірю, що вже незабаром м. Борислав будуть порівнювати з Єрусалимом, Фатімою, Меджугор’єм, тому що у храм Св. Анни хочеться повертатися знову і знову. Слава Ісусу Христу! Дякую. З повагою, Юля, м. Радехів

Дiти Непорочної

18

РІЗДВО НА ГУЦУЛЬЩИНІ

РІЗДВО НА ГУЦУЛЬЩИНІ

Ми тут пили, ми тут їли, би си пчоли вам роїли. На щістє, на здоровлє, на Різдво!

Ми тут пили, ми тут їли, би си пчоли вам роїли. На щістє, на здоровлє, на Різдво!

17

Ханс Зацка (1859-1945). Мадонна з Дитятком

Ханс Зацка (1859-1945). Мадонна з Дитятком

Ханс Зацка (1859-1945). Мадонна з Дитятком

Ханс Зацка (1859-1945). Мадонна з Дитятком

18

РІЗДВО НА ГУЦУЛЬЩИНІ

РІЗДВО НА ГУЦУЛЬЩИНІ

Ми тут пили, ми тут їли, би си пчоли вам роїли. На щістє, на здоровлє, на Різдво!

Ми тут пили, ми тут їли, би си пчоли вам роїли. На щістє, на здоровлє, на Різдво!

17

ГОЛОС МАРІЇ

СЬОГОДНІ ВЗИВАЮ ВАС

“Дорогі діти! Сьогодні взиваю вас до молитви. Нехай молитва стане для вас життям. Тільки так ваше серце наповниться спокоєм і радістю. Бог перебуватиме поруч із вами, і ви відчуєте Його у вашому серці як приятеля. Будете розмовляти з Ним – з Кимось, кого знаєте, і, кохані діти, відчуєте потребу давати свідчення, бо Ісус буде у вашому серці, ви будете поєднані з Ним. Я є з вами і всіх вас люблю Своєю Материнською Любов’ю. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик” (25 вересня 2016 року). Царице Миру, ще раз говориш про молитву! Що означають Твої слова? Яку викликають реакцію? Жаль, радість,

Дiти Непорочної

подив, зворушення? Не один з нас хотів би пожалітися. Стільки негативних подій навколо мене, стільки зла, стільки хвороб і терпінь. Несу це сам, розмовляю про це зі собою, роздумую, але не прибуває ні сил, ні миру, ні радості, навпаки – ще більше слабну. Розмовляю про це з іншими, разом розважаємо про це, однак не є легше, тільки ще важче. Тратимо сили, спокій і радість життя. А Ти, Матінко, прагнеш, аби ми в повноті жили і про все розмовляли з Богом. Для цього взиваєш нас до молитви. Нехай молитва буде для нас життям. Твій заклик до молитви – це для одних – оживання, для інших – відновлення, а ще для інших – повернення до Бога.

Це вихід з паралічу, апатії та знеохочення, відкриття очей на добро і красу, віднайдення спокою та радості в собі. Це перехід від “знаю” до “переживання”. Тому Твої слова, Матінко, – це не “тільки про молитву”, але й про наше життя, про радість життя, спокій, перебування з Богом, посіщення Його, запрошення до звернення до Нього, перепрошення, до благодарення, прохання, звірення Йому своїх проблем. Може, потрібно волати: “Боже, увійди в глибину мого духа, доторкнися до джерел мого життя, щоб я ожив. Доторкнися, щоб я одужав: аби не тільки ніс, а ніс із любов’ю; аби не тільки знав, але отримав силу, аби вже не покладав надії на себе, а на Тебе.

№6(101), 2016 19

ГОЛОС МАРІЇ Сьогодні взиваю вас. Сьогодні, щоб ми молилися, щоб були поруч із Ісусом, бо Матінка прагне, щоб ми стали учнями Христа; щоб ми за Ним пішли; щоб ми слухали Його; ходили з Ним і вдивлялися в Нього, як це діялося з людьми під час Її життя на землі. Прагне, щоб ми з Ним розмовляли і знали Його, як ті люди з Галилеї, юдеї та самаряни, як пізніше в цілій історії Церкви, як це чинять багато людей сьогодні; як це діється в Меджуґор’ї та різних куточках світу. Саме для цього Марія прийшла в Меджуґор’є, щоб нам допомогти переживати Царство Боже вже тут, на землі, в спосіб очевидний і пізнавальний. Ще раз взиває до молитви і прагне, щоб молитва стала для нас життям, щоб ми, як живі люди, пізнавали присутність люблячого і близького Бога, тобто відкривали присутність Ісуса у нашому серці та ділилися цією присутністю з близькими, розказували про це, давали свідчення. Дуже багато людей так і думає, що

№6(101), 2016 20

Бог є кимось далеким, незнаним і таким, що не цікавиться нами. Ми повинні розказати їм про нашу віру, наші розмови з Богом, Його Любов. Ми повинні також свідчити миром і радістю, тобто обдаровувати інших спокоєм і радістю. Молімся, щоб ми молилися, особливо тоді, коли у нас не буде бажання молитися. Молімся про міцне “хочу” “хочу”.. Один чоловік з нашого Вогнища Божого Миру виходив з алкоголю, проте любив цигарки. Довго виходив з цього і довго героїчно намагався подолати свою слабкість. Якось несподівано ми зустрілися з двома мужчинами, які дуже довго курили, але побороли в собі цю погану звичку. Як це відбулося? Як виходили з цієї звички? Поступово чи негайно? Виявилося, що обидва позбулися цієї шкідливої звички з допомогою рішучої і твердої постанови. Тоді я звернувся до нашого налогового грішника: “А бачиш, Яне”. Він через хвилину часу вибухнув: “Та вони хотіли, а я не хочу”. Молімся про місце

і правдиве “хочу” “хочу”,, бо відомо, що дуже хочемо молитися, але не вистачає часу або є дуже втомленими, або хтось прийшов, або ми знервовані, а час так швидко летить. Матір Божа говорить: пробуйте, старайтеся – тільки коротко і рішуче. Сьогодні взиваю вас до молитви. Нехай молитва стане для вас життям. Найважливіше, щоб слово, адресоване вам, запровадили в життя. Так роблять у Меджуґор’ї. Коли Матір Божа просила про Вервицю, то всі цю молитву прийняли і запровадили її перед вечірньою Службою Божою. Коли Марія говорила про молитву до Духа Святого (“Прийди, о Сотворителю Духа”), то цю молитву також запровадили перед Літургією. Коли говорила про сповідь, то люди пішли до сповіді. А тепер бачимо заповнені конфесіонали і черги до сповіді. Коли сказала про молитву, то люди тим перейнялися і заповнили цю порожнечу неустанною молитвою. Коли Марія сказала про піст, то розпочали постити. І ми теж

Дiти Непорочної

ГОЛОС МАРІЇ так чинімо. Під час цьогорічних реколекцій “У Школі Марії” ми прочитали заклик Цариці Миру до адорації Євхаристійного Ісуса. І тоді появилася думка, щоб негайно дати відповідь на цей заклик. Упродовж цих реколекцій тривала цілодобова адорація. Можна сміливо ствердити, що це принесло свої плоди. Матінко і Царице Миру, Ти є з нами, всіх нас любиш Своєю Материнською Любов’ю. Любов’ю. Ти пробудила до віри мільйони сердець. Усім, які дозволили провадити себе Твоїй Материнській турботі та Любові, Ти дала можливість пізнати життя в Царстві Божому, спільноті віри, любові, Слові Божім, Євхаристії та молитві. Мільйони людей пізнали правдивість Твоїх слів, котрі вимовляєш в останньому посланні: “А ви будете з’єднані в Ньому (в Ісусі)”. Дякуємо Тобі, Матінко! ПОКИНЬТЕ ЕГОЇЗМ “Дорогі діти! Сьогодні взиваю вас: моліться за мир! Відкиньте егоїзм і живіть посланнями, котрі вам даю. Без них ви не в змозі змінити свого життя. Коли житимете молитвою, матимете мир. Коли житимете миром – відчуєте потребу давати свідчення, бо відкриєте Бога, Якого тепер відчуваєте як далекого. Задля цього, кохані діти, моліться, моліться, моліться і дозвольте Богові увійти у ваші серця. Поверніться до посту і сповіді, щоб ви перебороли зло у собі й навколо себе. Дякую, що відповіли на Мій заклик” (25 жовтня 2016 року).

Дiти Непорочної

Царице Миру, взиваєш нас до молитви за мир, бо мир є даром – плодом Муки, Смерті та Воскресіння Господа. Мир є плодом перемоги Ісуса над смертю, гріхом і сатаною. Коли Воскреслий Господь, постав посеред учнів, то уділив їм мир, показуючи одночасно дорогу до нього, пробиті Руки і Бік. Матінко, приходиш у наш час з Неба на землю, об’являючись як Цариця Миру. Розказуєш нам про мир у серці, мир з Богом і людьми. Однак своїми силами ми не осягнемо мир, хоча можемо його вимолити. Взиваєш нас: “М “Моліться оліться за мир!” Говориш також: “П “Покиньте окиньте егоїзм, жийте посланнями, дозвольте Богові увійти у ваші серця, поверніться до посту і сповіді”. Покиньте егоїзм. Я! Для мене! Ще того не маю! А те, що маю, можу втратити. Навколо мене інші люди, які також прямують до здобуття, до слави, до значимості. Егоїзм! Навіть удома кожний може наполягати, щоб настояти на своєму. Егоїзм плаче, бо не є цілковито люблений, зауважений, егоїзм терпить,

бо стільки несправедливості та й для чого мені це переносити, чому мені це зустрічається, а не іншим. Жити егоїстично – це також злитися на інших, проблеми, терпіння, хвороби і будь-які протиріччя. Егоїзм породжує неспокій, знервованість, істерію, плач, тупотіння ніжками… Егоїзм породжує навіть насильство, агресію, прокляття і знищення іншого. В егоїзмі людина слухає тільки себе, живе за чужий рахунок, намотує себе в згіршенні, обмовах, байдужості та знечуленні. Серце стає твердим, як камінь. Пам’ятаю, як в оазі, в рамках програми реколекцій я провадив молодь на вибрану поляну в горах. Там било джерело. Всі могли доволі напитися. Вода була чиста і добра. Джерело витікало з глибини і неустанно давало воду. Джерельне серце билося й обдаровувало чистою джерельною водою. Пізніше, коли ми сходили до села, то затрималися над калюжею. Вода в ній була брудною, смердючою, в ній росли бур’яни і плавали жаби. Я заохочував усіх, щоб

№6(101), 2016 21

ГОЛОС МАРІЇ напилися, але ніхто не хотів. Береги цієї калюжі були, як рамена егоїстичної людини. Тримаю тільки для себе. Не дам. Не буду мучитися. Перебуваю на своїй канапі (як про це говорить Папа Франциск) – це така сучасна концепція життя. Життя егоїстичного, вигідного. Ця концепція породжує розлучення, кризис життя родинного. Виховує клієнтів антиконцепції, вільних зв’язків, прихильників абортів, евтаназії. Віддаляє від Бога. Спричинює відчуття, що Бог є далеко. Відчуття! Хоча Бог реально є дуже близько біля кожного. Проте у результаті егоїстичної поведінки, відсутності молитви, занурення в гріх, людина пізнає суб’єктивні враження і відчуття, що Бог перебуває далеко. Матір Божа вживає вислів: ““якого якого тепер відчуваєте як далекого”. Цариця Миру стурбована нашим нещастям, тому волає: “Покиньте Покиньте егоїзм і живіть

посланнями, котрі вам даю”. Її послання сповнені Євангельським світлом. У них знаходимо Євангельську концепцію людського життя. Життя посланнями є черпанням з глибини Серця Божого для життя любов’ю і миром. Людина, яка живе посланнями, черпає життя і дає життя. Черпає любов і обдаровує любов’ю. Черпає доброту і дає доброту. Тільки тоді народжуються сім’ї і родини, які любляться. Тільки тоді кожне дитя є прийнятне з любов’ю, а хвора людина і в похиленому віці є доглянута. Читаймо послання, бо в них є Євангелія, подана Серцем Матері. Матері, Яка бачить, що сьогодні відбувається з Її дітьми, і прагне нас врятувати. Без них (послань) не можете змінити свого життя. А в посланнях найбільше є про молитву. Молитву п’ємо з джерела. Щоденно треба пити, щоб не померти духовно від спраги,

щоб не задуситися егоїзмом, неспокоєм, практичним атеїзмом, матеріалізмом… віддаленням від Бога – Джерела життя. Наша Мама з Неба часто говорить, щоб ми молилися серцем, щоб стали молитвою, а в цьому найновішому посланні промовляє, щоб ми жили молитвою. Коли житимете молитвою, матимете мир. Коли житимете миром – відчуєте потребу давати свідчення. Потреба давання – це вже є любов, вихід з себе до інших, служіння іншим, турбота про інших. Задля цього, кохані діти, моліться, моліться, моліться і дозвольте Богові увійти у ваші серця. Молитва – це вихід з себе до Бога, прагнення, щоб Він був нашим Господом, Царем і Спасителем. Дозвольте! В егоїзмі ми цього не дозволяємо. Живучи молитвою і Євангельськими посланнями нашої Матері, відкриваємося прагненням Бога. А Він прагне увійти в наші серця. Відповідаємо на чуйну любов Бога нашою любов’ю. Проте це вже не є наша любов, бо моє і твоє рішення (дозволяю, хочу, прагну) дозволяє Богові чинити в нашій душі чудо нової людини. Бог у людському серці спонукає нас до очищувальної покути і посту. Спонукає до сповіді. А в сповіді є джерело любові милосердної, тобто смерть егоїзму і перемога Христа в нас і навколо нас. Дар Миру! Царице Миру, дякуємо за Твою любов і турботу. о. Євгеній Сьпйолек (Переклав з польської Андрій Величко)

№6(101), 2016 22

Дiти Непорочної

ІНТЕРВ’Ю

ПОЯСНЕННЯ КАРДИНАЛА РЕЙМОНДА БЕРКА СТОСОВНО ЗВЕРНЕННЯ ЧОТИРЬОХ КАРДИНАЛІВ ДО ПАПИ

Вічне місто: площа Святого Петра у Римі

Католицька Акція опублікувала інтерв’ю з Кардиналом Реймондом Л. Берком про оприлюднення чотирма Кардиналами запитів до Святішого Отця стосовно “Amoris Laetitia”. Ваша Еміненціє, дякуємо Вам, що Ви знайшли час на це інтерв’ю про нещодавно оприлюднений документ, який Ви також підписали. Чи не могли би Ви коротко пояснити значення поняття “Dubia”? Мені дуже приємно поговорити з Вами про це важливе питання. Назва документу – “У пошуках ясності – прохання про розплутування вузлів у “Amoris Laetitia””. Співавторами листа є Вальтер, Кардинал Брандмюллер; Карло, Кардинал Каффарра; Йоахім, Кардинал Майснер; і я. Ми оприлюд-

Дiти Непорочної

нили прохання, яке надіслали Святішому Отцеві, Папі Франциску, стосовно недавнього Апостольського повчання “Amoris Laetitia”. Частини цього повчання містять незрозумілі місця та заяви, які, як вузли, важко розв’язати, і це спричиняє плутанину. Поділяючи побожність Святішого Отця до Богородиці, яка розв’язує вузли вузли,, ми попрохали Його про пояснення двозначних місць, щоб мати змогу з Божою допомогою розв’язати заплутані частини документу на користь душам.

Dubia – це множина від латинського слова dubium,, яке перекладається як питання dubium питання,, або сумнів сумнів.. Коли у Церкві виникає важливе питання, або сумнів стосовно питань віри чи церковної практики, зазвичай єпископ, або священик, або навіть і самі миряни

№6(101), 2016 23

ІНТЕРВ’Ю офіційно артикулють це питання чи сумнів та представляють його Римському Первосвященику і Його дикастерію, який відповідає за це. Формулювання окремого питання чи сумніву в такому випадку називається dubium dubium.. Якщо ж виникає кілька питань чи сумнівів, тоді це називається dubia dubia. Постсинодальне апостольське повчання “Amoris Laetitia” спричинило низку питань та сумнівів в умах єпископів, священиків та мирян, частина з яких вже є на розгляді Святішого Отця. У нашому випадку йдеться про те, що чотири кардинали формально представили Святішому Отцеві п’ять фундаментальних питань, або сумнівів, пов’язаних з питаннями віри і моралі на основі читання “Amoris Laetitia”. Саме зараз багато людей у Церкві дискутують про значення поняття “душпастирське”. Чи Ваш документ торкається цієї дискусії? Істина, промовлена в любові, є чіткою та душпастирською. З душпастирської перспективи ніколи не корисно залишати важливі питання у стадії невисвітленості й двозначності, особливо коли йдеться про питання спасіння душі. Саме тому ми, четверо кардиналів, відчуваючи свій обов’язок душпастирської опіки, як єпископи, поставили ці питання перед Святішим Отцем. Як кардинали ми маємо обов’язок й особливу відповідальність допомагати Святішому Отцеві у служінні Вченню Церкви та скріпленню практики, пов’язаної з ним, у цілій Церкві. Оприлюднений документ є кількома документами, чи можете Ви пояснити, чому так і що означають його окремі частини? Суть цього документу – це лист, який ми – чотири кардинали – надіслали Папі Франциску і який містить dubia dubia,, тобто, низку важливих питань стосовно “Amoris Laetitia”. Процес постановки формальних питань є стара і добре відома практика в Церкві. Коли питання стосуються серйозної справи, яка впливає на багатьох вірних, Церква, зазвичай, відповідає на ці питання “так” або “ні”, деколи арґументуючи свої відповіді. Ми також надіслали відповідного листа Кардиналу Ґерхарду Людвіґу Мюллеру, очільнику Конґрегації у справах віри, який має особливі повноваження у цих питаннях.

№6(101), 2016 24

Щоб пояснити контекст ситуації з листом і нашими питаннями стосовно “Amoris Laetitia”, ми також опублікували коротку передмову і пояснення, які пояснюють контекст листа і dubia dubia,, а також коментарі на кожне питання. Ви кажете, що опублікували лист, який перед цим приватно послали Святішому Отцеві. Для нас це дивний факт. Чи не суперечить така поведінка християнським принципам? Адже Господь в Євангелії від Матея (див. 18,15) каже, якщо маємо проблеми з братом, то, насамперед, мусимо спробувати вирішити з ним сам на сам, а не прилюдно. Однак Господь каже, що після того, як Ви брату звернули увагу на певні проблеми, а потім перед свідками, а проблеми невирішені, заради добра самої Церкви цю справу потрібно поставити перед цілою Церквою. Властиво це ми і робимо. Було дуже багато різних заяв, у яких висловлювалась заклопотаність щодо “Amoris Laetitia”, але ніхто так і не отримав офіційної відповіді від Папи чи Його уповноважених на поставлені питання. Тому, щоб отримати ясність у цих питаннях, три кардинали і я офіційно представили фундаментальні питання прямо Святішому Отцеві та Префекту Конґрегації у справах віри. Ми не отримали відповіді на свої питання. Отже, в оприлюдненні наших листів ми залишались вірними Христовим наказам: перше розмова особиста, тоді в невеликій групі, а тоді – перед цілою Церквою.

“Amoris Laetitia” стала предметом чисельних дискусій і навіть критики. Наприклад, Ви заявили, що вона не є документом Вчительського Уряду. Як Ваші питання стосуються цих дискусій? Щоб розуміти, чому ми оприлюднили ці питання, мусимо зважити на те, що цьому передувало. Відразу після обрання, у своїй першій промові перед молитвою “Ангел Господній”, Папа Франциск похвалив роздуми Кардинала Вальтера Каспера про милосердя. Саме ці роздуми пізніше лягли в основу “Amoris Laetitia”. Кілька місяців після цього Ватикан оголосив про Надзвичайний Синод Єпископів, темою якого оголошено питання шлюбу та сім’ї.

Дiти Непорочної

ІНТЕРВ’Ю

Ватикан. Вид на Собор Св. Петра

У контексті приготування до Синоду у 2014 році я разом з іще чотирма кардиналами, одним Архиєпископом та трьома теологами опублікували книгу “Перебуваючи у Христовій Істині”. Як член Синоду я зауважив, що у повідомленні, опублікованому після першої половини Синоду, не вистачало посилань на Святе Письмо та Вчення Церкви. Пізніше я погодився з іншими кардиналами, що були маніпуляції в провадженні самого Синоду та в кінцевому повідомленні після Синоду. Перед Синодом, оголошеним на 2015 р., на який мене вже не кликали, одинадцять кардиналів випрацювали книгу про шлюб і сім’ю. І хоча я не брав участь у цьому, я з великим зацікавленнмя прочитав цю книгу. Також перед самим Синодом 2015 р. понад 790 тис. католиків підписали синівське прохання, звернене до Папи Франциска, стосовно майбутнього сім’ї, просячи Його про пояснення, яке б зупинило загальну дезорієнтацію стосовно Вчення Церкви. Серед інших кардиналів це прохання підписав і я. У часі Синоду 2015 р. тринадцять кардиналів звернулося письмово до Папи, висловлюючи свою тривогу з приводу маніпуляцій Синодом.

Дiти Непорочної

У квітні 2016 р. Папа Франциск оприлюднив «Amoris Laetitia», як плід Синодів 2014 та 2015 рр. Влітку 2016р. 45 академіків, включно з деякими прелатами, написали Святішому Отцеві та кардиналам прохання про спростування хибних тлумачень “Amoris Laetitia”. Але не отримали відповіді. Тоді 29 серпня 2016р. я приєднався до багатьох єпископів, священиків, мирян, підписавши Декларацію про вірність Вченню Церкви про шлюб і вірність неперерваній церковній традиції. На цю Декларацію також не було жодної відповіді. Моя позиція, що “Amoris Laetitia” не є документом Вчительського Уряду Церкви опирається на те, що в цьому документі є серйозні двозначності, які дезорієнтують людей і можуть ввести людей в оману і тяжкий гріх. Документ з такими недоліками не може бути частиною Вчительства Церкви. Тому Церкві необхідна повна ясність у тому, чого Папа Франциск вчить і до чого спонукає. Деякі католики можуть бути настрашені, що оприлюднення Вашого листа може бути чином нелояльності до Святішого Отця.

№6(101), 2016 25

ІНТЕРВ’Ю Я, як і й інші підписанти цього листа, залишаємось вірними Святішому Отцеві та Ісусу Христу. Після оприлюднення нашого прохання стосовно ясності Вчення і душпастирської практики, сподіваємося на відверту дискусію в католицькому середовищі, а особливо в середовищі єпископату. Кожна хрещена особа мала би бути занепокоєна в питаннях Вчення та моральних вчинків, пов’язаних з Пресвятою Євхаристією та Таїнством шлюбу, особливо стосовно того, як розпізнати добрі та погані вчинки у цих питаннях. Адже ці питання впливають на всіх нас. Тому не йдеться про нелояльність до Папи. Наша діяльність спонукана глибокою відданістю всьому, що Папа представляє і має обов’язок обороняти згідно із своїм служінням. І сам Папа Франциск кілька разів закликав до щирої дискусії в Церкві та просив членів ієрархії про відвертість та відповідальність. Ми діємо щиро, з належною повагою до служіння Святішого Отця у світлі нашої совісті, відкрито й відповідально, як цього Церква від нас і очікує. Це мій обов’язок, як Кардинала Католицької Церкви. Я не став Кардиналом, щоб отримати почесне місце. Папа Бенедикт ХVІ поставив мене Кардиналом, щоб я допомагав йому та його наступникам в управлінні Церквою та повчанні у вірі. Усі кардинали мають обов’язок близько співпрацювати з Папою для добра душ, і ми власне це робимо, ставлячи дуже важливі питання в царині віри і моралі. Я би не виконував своїх прямих обов’язків Кардинала, а тим і радника Папи, якби продовжував мовчати в таких серйозних речах. Незрозуміло, як оприлюднення вашого документу може бути актом непослуху Святішому Отцеві, який висловив бажання більшої душпастирської чутливості та креативності в Церкві? І хіба Папа не визначив свою позицію в листі до аргентинських єпископів? Інші кардинали висловили позицію, що правильним тлумаченням «Amoris Laetitia» є уможливлення розведеним і цивільно «вінчаним» парам приступати у певних випадках до Причастя. У такому контексті можна сказати, що публікація Вашого документу створює ще більшу плутанину.

№6(101), 2016 26

Перше за все мушу сказати, що предметом питання в листі не є головно розведені й цивільно «вінчані» пари та їхнє приступання до Причастя. Йдеться перш за все про сексуально активні, але не і дійсно вінчані пари, які приступають до Святого Причастя. Коли пара отримує цивільний розвід і канонічну заяву, що вони ніколи в дійсності не були в шлюбі, тоді вони можуть вінчатися в Церкві й приступати до Святого Причастя, бо тоді вони є здатними приймати Таїнства. Пропозиція Кардинала Каспера полягає в тому, щоб уможливити приступання до Святого Причастя, коли він чи вона дійсно і правильно здійснили шлюбний завіт, але більше не живуть із своїм законним чоловіком/жінкою, а з іншою особою, якою він чи вона сексуально активні. Така позиція відкриває двері всім, хто перебуває в стані тяжкого гріха і не покаявся, приступати до Святого Причастя без покаяння за свої гріхи. Я також би хотів наголосити, що перше наше питання до Святішого Отця зосереджене на Таїнстві Євхаристії та Таїнстві Подружжя. Друге, третє і четверте стосуються морального життя: чи існують злі в собі вчинки, чи особа, яка постійно робить тяжкий гріх, перебуває в стані тяжкого гріха і чи може тяжкий гріх, з огляду на ситуацію, стати добрим вчинком. Це правда, що Святіший Отець написав аргентинським єпископам лист і що деякі кардинали запропонували тлумачення “Amoris Laetitia”, про яке ви згадали. Проте Святіший Отець не пояснив деякі делікатні питання. Це би заперечувало католицьку віру будь-якого католика, як би він стверджував, що хтось може приступити до Святого Причастя без покаяння за тяжкі гріхи, тобто – жив у сімейній спільноті з особою, яка не є його шлюбним партнером, і що це не є тяжким гріхом та що не існує таких вчинків, які є завжди і всюди злими й такими, які можуть спричинити вічну погибель особи. Тому я приєднуюсь до прохання моїх братів кардиналів до Святішого Отця Франциска, щоб він дав непомильне пояснення. Його голос, голос Наслідника Святого Петра, розвіяв би всякі неясності стосовно цих питань. Розмову провадив Томас МакКеннон, Президент Католицької Акції Переклад “Католицький Оглядач”

Дiти Непорочної

БЕЗЦІННА КНИГА

Діва Марія

У ЦАРСТВІ БОЖОЇ ВОЛІ Дорогий наш читачу, пропонуємо твоїй увазі уривок з нової книги Луїзи Піккаррети “Діва Марія у Царстві Божої Волі”, яка невдовзі вийде у нашому видавництві. Ця книга присвячена для розважання на місяць травень усім почитателям Діви Марії. Одного разу о. Піо сказав: “Луїза – це не якийсь людський вимисел, вона – творіння Боже, і Він Сам це виявить. Світ буде вражений; не мине багато років, як це станеться. Нове тисячоліття побачить світло Луїзи Луїзи.” .” Моя найдорожча дитино, Я маю сильне бажання зійти з Неба і відвідати тебе. Якщо ти пообіцяєш відповісти Мені любов’ю, як правдиве Моє дитя та доведеш свою вірність, Я перебуватиму з тобою завжди у глибині твоєї душі, будучи твоїм учителем, взірцем, прикладом і найбільш люблячою Матір’ю. Я приходжу з Неба, щоб запросити тебе у Царство твоєї Матері, тобто у Царство Божої Волі. Я стукаю у двері твого серця, бо хочу, щоб ти відчинила їх Мені. Чи усвідомлюєш ти, що Я Своїми руками складаю тобі в дарунок цю Книгу? Я дарую її тобі з Материнською турботою, щоб, прочитавши її, ти навчилася жити Життям Неба і припинила жити земним життям. Ця Книга є безцінною, дитино. Вона стане твоїм духовним скарбом і щастям уже тут, на землі. Ти знайдеш у ній джерело всілякого добра. Якщо почуваєшся слабкою, здобудеш силу; якщо відчуваєш напади спокус, – здобудеш перемогу над ними; якщо згрішиш, – отримаєш сильну і співчутливу руку допомоги, яка допоможе тобі піднятися. Якщо відчуєш неспокій, – здобудеш мир; якщо охолонеш, – отримаєш саме те, що потрібно для того, аби змінитися; якщо зголоднієш, – отримаєш можливість насолоджуватися чудовою поживою Божої Волі. З нею ти все матимеш у достатку. З нею ти ніколи більше не почуватимеш себе самотньою, адже твоя Мати стане твоїм приємним товариством та з Материн-

Дiти Непорочної

Луїза Піккаррета (1865-1947)

ською турботою виконає Свій обов’язок зробити тебе щасливою. Я, будучи Небесною Володаркою, дбатиму про всі твої потреби, якщо тільки ти постановиш жити у єдності зі Мною. Якби ж ти тільки знала про Мою тугу, Моє гаряче бажання і навіть сльози, які Я проливаю через Своїх дітей! Якби ти тільки знала, яким сильним є Моє бажання, щоб ти слухала Мої повчання про Небо та навчилася жити у Божій Волі! У цій книзі ти натрапиш на захоплюючі речі. Ти зустрінеш у ній Матір, яка так сильно тебе полюбила, що посвятила тобі Свого улюбленого Сина, щоб ти могла жити тим самим життям, яким Вона жила на землі. Прошу, не засмучуй Мене і не відкидай. Прийми цей дар з Неба, який Я тобі даю, і насолоджуйся Моїми відвідинами і Моєю наукою. Ти маєш знати, що Я мандруватиму цілим світом, завітаю до кожного, відвідаю кожну родину і кожну релігійну громаду. Я звернуся до кожного народу, кожної спільноти, навіть якщо для цього будуть потрібні століття, поки як Цариця, як Матір не об’єднаю довкола Себе Своїх людей, поки вони не пізнають Божу Волю і не приведуть до Її повсюдного панування.

№6(101), 2016 27

БЕЗЦІННА КНИГА Отож ти вже знаєш причину написання цієї Книги. Хто прийме її з любов’ю, той постане серед перших щасливих дітей Царства Божого, а Я запишу їхні імена золотими літерами у Своєму Материнському Серці. Чи бачиш, дитино Моя, що та сама безмежна Любов Бога, який зволив послужитися Мною у Ділі Спасіння для приходу на землю Предвічного Слова, знову кличе Мене до дії, доручаючи складне завдання, величну владу зібрати довкола Себе на землі дітей Царства Божої Волі. Тому Я, з цілковитою відповідальністю та Материнською ласкавістю беруся підготувати твій шлях до цього щасливого Царства. З цією метою Я дам тобі щонайважливіші Божі науки. Крім цього, Я навчу тебе нових особливих молитов, якими ти охопиш небеса, сонце, ціле сотворіння, Моє власне життя та життя Мого Сина, а також усі вчинки Святих, щоби вони від твого імені просили про утвердження гідного Поклоніння Повелінням Божої Волі. Ці молитви мають велику силу, бо вони базуються на Божих Ділах. Під впливом таких молитов Бог відчуватиме безсилля і буде переможений Своїм сотворінням. Зміцнена такою підтримкою, ти пришвидшуватимеш прихід найщасливішого Царства і, разом зі Мною, сприятимеш, що Божа Воля буде панувати на землі так, як вона панує в Небі, згідно з бажанням Бога Творця. Не втрачай натхнення, дитино Моя, зроби Мені таку втіху, а Я благословлю тебе. Маленький букетик цього місяця Вранці, в обід і ввечері (тобто тричі на день) вмостися на колінах Божої Матері та проси Її обійняти тебе, кажучи: “Матінко Моя, я Тебе люблю. Люби мене також і даруй моїй душі ковток Божої Волі. Уділи мені також Свого благословення, щоб я виконувала мої обов’язки під Твоєю Материнською опікою”. *** Щодня впродовж декількох тижнів у 1930 році Діва Марія приходила з Неба, щоб сісти біля постелі Луїзи і дати їй уроки, які поміщені у цю книгу. День перший ЦАРИЦЯ НЕБЕСНА У ЦАРСТВІ БОЖОЇ ВОЛІ. ПЕРШИЙ КРОК БОЖОЇ ВОЛІ У НЕПОРОЧНОМУ ЗАЧАТТІ БОГОМАТЕРІ Душа звертається до Непорочної Матері О найсолодша Мати, я тут і припадаю ниць перед Тобою. Сьогодні – перший день травня, місяця, який

№6(101), 2016 28

присвячений Тобі, місяця, коли всі Твої діти хочуть офірувати Тобі свої малі букетики, як вияв своєї любові до Тебе, щоб благати Тебе про дар Твоєї любові. Я бачу, як Ти сходиш із Небесної країни Отця, оточена ангельськими хорами, щоб прийняти від Своїх дітей прекрасні троянди, скромні фіалки та чисті лілії. Сама ж даєш їм взамін усміх любові, Свої подяки і благословення. Після цього, пригортаючи ці подарунки до Свого Материнського Серця, заносиш їх до Неба, щоб зберегти їх як обіцянку і нагороду для Своїх дітей до моменту їхньої смерті. Матінко Божа, серед стількох Твоїх почитателів стою і я, найменша і найбільш потребуюча з Твоїх дітей. Я прагну опинитися на Твоїх колінах, щоб складати в дарунок не квіти, не троянди, а саме сонце щодня. Проте Мати повинна допомогти Своїй дитині, даючи їй небесні уроки, навчаючи мене, як створювати те Боже сонце, щоб я змогла скласти перед Тобою найпрекраснішу хвалу і жертвувати найчистішу любов. Дорога Мати, Ти знаєш прагнення Своєї дитини. Я хочу навчитися від Тебе, як жити у Божій Волі й перетворювати свої діла та й усе, чим я є, згідно з Твоєю наукою, у Божу Волю. Я приноситиму на Твої Материнські коліна всі свої діла, перемінені в сонце. Повчання Цариці Небесної Благословенна дитино, твоя молитва потрапила у Моє Материнське Серце і привела Мене з Неба. Я поруч зі Своєю дитиною, щоб дати їй Свої глибокі уроки про Небо. Поглянь на Мене, дорога дитино, тисячі ангелів довкола Мене, всі вони перебувають в урочистому очікуванні, щоб почути Мої слова про Божественне “Так”,, джерело якого, більш як будь-де, перебуває у “Так” Мені. Я знаю його найбільш захоплюючі таємниці, його безконечну радість, його невимовне щастя і його безмежну цінність. Чути від Своєї дитини волання про науку Божої Волі є для Мене найпрекраснішою з можливостей і найбільшою з радостей. Якщо слухатимеш Мій урок, Я відчуватиму Себе щасливою, що Я є твоєю Матір’ю. О, як же Я тужу за тим, щоб мати дитину, яка цілим своїм єством прагне жити у Божій Волі. Скажи, дитинко, чи подаруєш Мені таку радість? Чи віддаси своє серце, свою волю, цілу себе у Мої Материнські руки, щоб Я могла приготувати, виправити, зміцнити тебе; звільнити тебе від самої себе, щоб таким способом ти змогла цілковито сповнитися реальністю Божої

Дiти Непорочної

БЕЗЦІННА КНИГА Волі і щоб ця Воля могла заснувати в тобі Боже Життя? Отож, поклади свою голову на Серце своєї Матері, будь уважною і прислухайся до Мене, щоби ці надзвичайно важливі уроки могли зробити так, щоб ти ніколи не чинила за своєю волею, тільки завжди згідно з Волею Божою. Дитино Моя, послухай Моє Материнське Серце, яке так сильно любить тебе і яке прагне вилити на тебе Свої благословення. Знай, що ти є вписана тут, у Моєму Серці, і Я люблю тебе, як рідну дитину. Зараз Я відчуваю біль у Своєму Серці, бо не бачу, що ти подібна до своєї Матері. А знаєш, що нас розділяє? На жаль, твоя воля. Вона позбавляє тебе свіжості ласки і краси, які так потішають твого Творця, сили, яка все перемагає, любові, яка все обіймає. Іншими словами, це не та Воля, яка оживляє твою Матір. Ти маєш знати, що Я знала Свою людську волю лише настільки, наскільки могла нею прославити Свого Творця. Ціле Моє життя відбувалося у Божій Волі. Від миті Мого Зачаття Я була сформована, обігріта та осяяна Її світлом, а Вона, своєю потугою, очистила зернятко Моєї людськості так, що Я була зачатою без первородного гріха. Моє Зачаття відбулося без первородного гріха і було таким славним і достойним, що Я згодом могла заснувати Божу Родину тільки тому, що Всемогутнє “Так” розлилося над Моїм сім’ям, і Я була зачата у чистоті та святості. Тому, якби Божа Воля не розлилася над Моїм сім’ям в спосіб більш досконалий, ніж найчуйніша Матір, щоб Мене не торкнулися наслідки первородного гріха, то Мене б чекала воля всіх інших смертних. Відтак найголовнішою причиною була Божа Воля. Їй належить честь, слава і подяка за Моє зачаття без первородного гріха. Тепер, дитино Мого Серця, послухай слова своєї Матері і відхили свою людську волю. Будь готовою радше померти, ніж дозволити їй заявити про себе хоча б один раз. Твоя Божа Матір тисячі разів готова була радше померти, ніж діяти самовільно. Хочеш наслідувати у цьому Мене? О, якщо ти жертовним актом віддаси її на честь свого Сотворителя, Божа Воля зробить перші кроки у твоїй душі, й ти виявишся в небесній аурі, очищена і зігріта так, що самі витоки твоїх пристрастей будуть знищені. Ти зрозумієш, що зробила перший крок у напрямі Царства Божої Волі. Тому дій розважливо. Якщо зберігатимеш вірність Мені, якщо слухатимеш Мене, то Я буду вести тебе. Я візьму тебе за руку на безконечному шляху Божественного “Так”. Я захи-

Дiти Непорочної

щатиму тебе Своїм блакитним плащем, а ти станеш Моєю честю, Моєю хвалою і Моєю перемогою. Душа: Непорочна Діво, візьми мене на Свої материнські коліна і стань моєю Матір’ю. Прийми Своїми святими руками мою волю, очисти її, переміни, зігрій дотиком Своїх Материнських долонь та навчи мене жити тільки Божою Волею. Малий букетик Сьогодні, щоб віддати Мені честь, з самого ранку, в усіх своїх діях віддавай свою волю у Мої руки, взиваючи: “Матінко моя, Ти Сама склади жертву моєї волі Моєму Сотворителю.” Взивання Матінко Моя, закрий Божу Волю у моїй душі, щоб вона зайняла там найважливіше місце і створила Свій престіл і місце Свого постійного перебування. Луїза Піккаррета

Шукайте в нашому магазині “Добра книжка” з наступного року

№6(101), 2016 29

В СТАРІ ДОБРІ ЧАСИ

Ñâ. Äæåììà Ґàëü´àíі òà ¿¿ Àíãåë-Õîðîíèòåëü

Св. Джемма Ґальґані (1878 - 1903)

Св. Джемма Ґальґані народилася 12 березня 1878 року в Каліґліано, поблизу м. Лукки (Італія), в дуже побожній католицькій родині, яка налічувала дев’ятеро дітей. Сім’я Ґальґані дотримувалася духовних засад давньої католицької віри, яка щораз менше і менше зустрічалася вже тоді – наприкінці ХІХ сторіччя. Особливо великий вплив на духовне становлення та розвиток особистості маленької Джемми мала її мама, яка щодня приступала до Столу Господнього. Надприродна ласка почала проявлятися в цій молодій душі дуже рано, зокрема в її характері,

№6(101), 2016 30

схильності до самотності та мовчазності. Мама навчила маленьку Джемму найголовнішому в її житті – постійно прагнути Неба…. На жаль, 17 вересня 1886 року відійшла до Дому Отця мама семирічної Джемми. Згодом сироту Джемму як свою рідну дитину прийняла багатодітна родина Джанніні. І тут Господь подбав про те, щоб на життєвій дорозі Джемми знову зустрілася жінка, яка замінила їй рідну маму. Пані Джанніні не тільки огорнула дівчину своєю материнською любов’ю. Вона, як і покійна мама Джемми, була глибоко віруючою людиною, тому зуміла також допомогти юній дівчині в її духовному дозріванні та сповненні місії, яку на неї поклав Ісус Христос. У цій статті хочемо розповісти нашому читачеві про взаємини Джемми з її Ангелом-Хоронителем, про особливу роль в духовному житті юної повірниці Спасителя, яку відіграв її Небесний Охоронець. Якось Господь Ісус Христос сказав Джеммі: “Посилаю тобі Свого Ангела, щоб йшов перед тобою, охороняв тебе в дорозі та допровадив до місця, котре тобі приготував”. Через те, що Джеммі був призначений дуже високий ступінь хвали небесної, то не дивно, що Ангел, який був даний їй за Хоронителя, особливо дбав про неї. Душа цієї святобливої дівчинки була досконало приготовлена до посіщення Ангела: невинність, щирість, дитяча простота, простота, а понад усе – жива віра віра,, яка дозволяла їй чітко бачити духовні таємниці, була її найдосконалішою чеснотою. Особливою прикметою їхніх стосунків стало те, що Джемма бачила свого Ангела очима тіла, доторкалася до нього своїми руками, немовби до людської істоти, розмовляла з Ним, які з приятелем. Вона так писала про це своєму духівнику: “Ісус не показувався мені вже шість днів, але не покинув мене самотньою: Ангел-Хоронитель завжди є видимий та перебуває біля мене”. З особливим запалом складала Богові подяку за таке добродійство і виявляла вдячність своєму Опікунові.

Дiти Непорочної

В СТАРІ ДОБРІ ЧАСИ – Якщо часом я є злою, дорогий Ангеле, – говорила Джемма, – не гнівайся, хочу бути тобі вдячною. Найчастіше Джемма й Ангел разом молилися і поклонялися Найвищому. Охоронець юної дівчини часто любив появлятися їй під час молитви, клячучи біля неї, легко взнесений над землею з розкритими крилами; з руками, розпростертими над нею або складеними до молитви. Вони разом відмовляли усні молитви та псалми, а коли доходили до стрілистих актів, то просто волали: “Нехай буде прославлений Ісус! Нехай буде благословенний Ісус!” А Ісус Христос втішався цим. Під час розважання Ангел-Хоронитель просвічував її розум, розпалював у серці солодкі та сильні почуття, а через те, що Мука Спасителя була його постійною темою, то відкривав Джеммі її глибокі таємниці.

– Поглянь, – звертався до неї Ангел, – як Ісус терпів за людину, приглянься до Його кожної Рани. Це Любов Йому їх завдала. Яким жахливим мусить бути гріх, якщо задоситьучинення за нього вимагає стільки терпінь і такої любові! Такі думки, ніби вогняні стріли, пронизували серце дівчини, розпалюючи їх щораз більше. Можна сміло сказати, що під час спілкування з нею Ангел-Хоронитель заступав Ісуса Христа. Джемма часто представляла свої потреби та інших людей Ангелу, просила Його, щоб ніколи не відступав від неї в її переживаннях і боротьбі з сатаною, окрім цього, давала різні поручення до Бога, Матері Божої та Святих Патронів. У помешканні родини Джанніні була чудова “поштова скринька” скринька”,, до котрої Джемма вкладала запечатані листи, а її Ангел-Хоронитель забирав їх і пунктуально доставляв адресатам. Якось Джемма, занурена в контемпляцію (споглядання) під час вечірньої молитви у храмі, не зауважила, що вже час повертатися додому. Ангел вивів її з цього стану, а тоді супроводжував у видимій постаті. У багатьох випадках, коли Джеммі загрожувала небезпека, Ангел застерігав її, вказуючи, як уникнути. Тож якось Ангел так промовив до неї: “Бідне маля, таке недосконале, тебе потрібно оберігати неустанно та мати багато терпеливості до тебе”. Ангел Джемми при будь-якій нагоді перестерігав її, давав поради, навчав, даючи вказівки

Дiти Непорочної

незрівнянної мудрості, як-от: “Пам’ятай, що хто правдиво любить Ісуса, мало говорить і все зносить, тому я наказую тобі Іменем Ісуса не виявляти ніколи своєї думки”. Якщо про неї питають, то не доводити вперто своє переконання, а висловившись задля правди, скромно зберегти мовчання. Якщо поповниш помилку, оскаржуй себе негайно, не дозволяючи іншим себе випередити. Зберігай строгий послух сповідникові та цілком не супереч тим, на кого він вкаже. Будь щирою до нього та до них. Не забувай чувати над поглядом, пам’ятаючи, що око умертвлене оглядатиме красу Неба”. Ангел-Хоронитель мусив бути суворим до Своєї учениці. Не попускав жодної недосконалості та напоумлював, цілком не жаліючи її, бо якось так сказала своєму сповіднику: “Трохи суворий є мій Ангел, цим тішуся. Останніми днями напоумлював мене тричі або чотири рази щоденно”. Чуйний Хоронитель часом навіть переборщував. Джемма згадувала, як одного разу відчувала великі труднощі під час сповіді. За це Ангел наклав на неї покуту. Я Його послухалася і раненько побігла у храм, до сповіді, тому після цієї перемоги над собою Ангел був задоволений з мене. Джемма палко любила свого Ангела, який надзвичайно дбав про добро її душі. Якось призналася Йому, що дуже Його любить.

– А за що? – запитав Ангел.

– За те, що вчиш мене бути доброю, покірною і подобатися Ісусові. Через деякий час Ангел сказав Джеммі, що Ісус любить її дуже, тому і вона повинна любити Його цілим серцем! А потім запитав її, чи вона любить Матір Ісуса? І продовжив: “Вітай Її часто, бо дуже милою для Марії є наша пам’ять про Неї. Тоді й Богородиця завжди віддячує нам”. Такими добрими та довірливими були стосунки між Джеммою Ґальґані та її Ангелом-Хоронителем на її дорозі до святості. Друкується за книгою о. Германа Руоппольо “Глибини душі, чи свята Джемма Ґальґані”

№6(101), 2016 31

ПОЕТИЧНА СТОРІНКА

Моєї нації священні кольори ß, ìîæå, â ñâ³ò³ ö³ì æèâó äàðìà ², ÿê ñëüîçà, âïàäó, ðîçòàíó, çãèíó… Àëå â îäíîìó ñóìí³âó íåìà: Ãîñïîäü æèâèé! ² â³÷íà Óêðà¿íà!

Стрепенулися листочки, В гроні – кров’ю сини й дочки… Що ж ти, кача, наробила, Усі води окропила

Тетяна Домашенко – автор п’яти поетичних збірок, що вийшли у світ з 2000 по 2014 рр. «Ангели-охоронці» – це не лише продовження попередньої збірки «Небесна Сотня воїнів Майдану», це – продовження Революції Гідності, що тримає оборону «…в слові, як в броні…». Відплине кача – прилетить лелека Плине кача по Тисині, Ллється кров по Україні, То ж не кача – домовина Принесла до хати сина… “Мамо, мамо, я вернувся, В журбу-тугу одягнувся, Зранив серце твоє, нене, Не лай мене, не лай мене….” Плине кача за водою І Дунаєм, і Десною, Дніпром сивим і Свічею – Україною всією. Сльози котяться світами За синами-соколами, Цвіт калини в смутку-горі, Чорна свічка на прапорі…

№6(101), 2016 32

Тетяна Домашенко

Вертайтесь до раю – до отчого краю, Я хочу вклонитись живим!

03.10.2016

Синів кров’ю молодою, Та й понесла за собою… В журбі гори і долини – Чорна хустка в України.

Господь голубить Україну Променем сонцесяйним Голубить Господь Україну, У Бога немає зайвих, Нікого в біді не покинув.

Мати плаче і голосить, Порятунку в Бога просить: “Зійди, зоре, зійди ясна, Хай кровава зірка згасне.

Крила ж у Нього – безмежні, І промені – аж поза обрій. Він обійма обережно, І помисли всі в Нього добрі.

Прийди, світе, прийди новий В край вишнево-калиновий”. І попливуть по Тисині Два віночки – жовтий, синій –

Бачиш, як сяють в блакиті Освячені золотом крила. Як же тебе не любити, Земле! Ти ж Господу мила!

05.2016

Сонця золото з водою, Як той легінь з молодою. З рушниками вийде мати Наречених зустрічати. Вже не кача, а лелека Несе вісточку здалека, Кому сина, кому дочку – Нову долю в сповиточку.

07.07.2015

Моєї нації священні кольори Кому ці кольори мозолять очі? Кого дратує ця жовтоблакить? Хто в небі сонця бачити не хоче? Кого проміння Правди так гнітить?! Вода й Вогонь – одвічні дві стихії На прапорі моєму обнялись, Ніхто їх роз’єднати не посміє. Хто серцем чистий – в небо подивись.

У колі Святих Не хочу писати посмертні посвяти, Я славити хочу живих. Герої відважні, незламні солдати Вже нині у колі святих. У пеклі кипіли, в окопах тремтіли, Чистилище тут ви пройшли. І Віру зростили, й Любов не згубили, Надію в серцях пронесли. Я вас величаю, цю оду співаю, Неначе осанну святим:

Дiти Непорочної

ПОЕТИЧНА СТОРІНКА На люд стражденний, Боже, подивися, Що сил не має донести цей хрест. Народ знесилений чекає на підмогу, Мойсея для України пошли! Хай виведе на праведну дорогу, Врятує від безбожної хули.

Там сонця золото в безмежжі голубому – Моєї нації священні кольори, Їх стерти з Вічності не вдасться вже нікому: Благословенні Богом прапори!

10.03.2015 Ой, мамо, не журись Ой мамо, я – живий, ой мамо, я вертаюсь, До рідної землі дороги всі ведуть. Ой мамо, я – живий і навіть посміхаюсь, А до весілля вже всі рани заживуть. Я, мамо, переміг, я, мамо, не здавався, Терпів за рідний край, за Воленьку святу. Я роду не зганьбив, в тортурах не зламався, У серці я приніс Надію золоту. Ой мамо, подивись, ой мамо, не впізнаєш, Твій син боєць-герой здаватися не звик. Ой мамо, не журись, хай ворог пам’ятає, Що ти у мене є, і я – твій захисник. Знай, батьку, я прийшов, я нині одружуся, Вже визріло вино і наречена жде. Йди, свідку, друже мій, з тобою обіймуся – Від крові наших ран ми родичі уже. Любов’ю огорни героїв, Україно, У сяйво золоте святих знамен своїх! Відважний дух борця гартується для сина І Берегиня шле під ноги оберіг.

11.08.2014

Солодкий плід солоного терпіння Вінцем терновим Волю нам святить, І поминальних свіч гірке тремтіння, У сподіванні на воскресну мить… Ми так цієї миті зачекались, Вже в спраглі душі зашпори зайшли, Та ВОЛІ ми ніколи не зрікались, Бо вільними з народження були!

07.2014 Новий народжується день Вони не вмерли, а лише Межу страждань переступили. Ніхто в ярмо не запряже Безсмертям скроплені могили. Душа уже по той бік зла, По той бік сонця, дня і ночі. У битві тіло віддала, Собі лишила тільки очі, Наповнені живим теплом, Промінчиком ясного неба, Тремтінням свічки за столом, Горінням серця в мить потреби. Ті очі дивляться з небес, Той погляд нам не зрозуміти. Лиш той хто правдою воскрес, Прийде, щоб інших воскресити. У тих очах Любов Творця І час, і простір поєднала. У Вічності нема кінця, Там кожна смерть – нове начало.

Солодкий плід солоного терпіння Завмерло серце від безглуздого терору, Душа зболіла стомлено мовчить. Немає сил дивитись на потвору, Що цілий світ готова потопить

Ці очі Істини сягли, Ці очі сповнені любов’ю. Ці очі смерть перемогли, Щоб не розплачуватись кров’ю.

В невинній крові. Господи, озвися На крик згорьований, що лине до Небес,

Новий народжується день По той бік пройденої ночі.

Дiти Непорочної

Душа назустріч сонцю йде, І благодаттю сяють очі.

05.2016 Господь святкує перемогу Господь святкує перемогу, То ж згиньте, сумніви і страх, Життя іде, і слава Богу, Кров не схолонула в серцях. Ніколи сонце не погасне, Не затуманиться блакить. Благая звістка прийде вчасно, І не запізниться й на мить. Я не питаю, що там буде, Втішаюсь тим, що нині є. На вироки земного суду Небесне правосуддя є. Господь святкує перемогу. У Нього програшу нема. Я разом з Ним, і слава Богу, Що в цьому світі не сама.

2012 Неполітична Божа Воля Усі шукають політичну волю, Щоб Україну вирвати з ярма. У битві-боротьбі самі з собою Шукаємо оте, чого нема. Не політичну волю нам шукати, Лиш Волю Божу виконати слід. Кайдани всі партійні розірвати, Тверезо подивитися на світ. Ідея нації у генах запрацює, Критична маса – незборимий дух. Це найсильніша зброя, що рятує Від малості-невігластва недуг. Ця зброя нині велич нам тримає, Дарує силу, зводить із колін. Сильнішої сьогодні в нас немає: Дух нації – в єднанні поколінь! Не треба політичної шукати, Знайдімо Божу Волю у собі! Прийшла пора каміння позбирати, Щоб не блукати сліпо у юрбі.

№6(101), 2016 33

ПОЕТИЧНА СТОРІНКА Від марної невдячної роботи, Від ворогів і найманих катів. Зберу всі кольори для вишиванки І самоцвіти всі для намистин, Щоб хрестиком стрічати Божі ранки, Перлинами у слові прорости.

24.02.2015

Дух нації Святому Духу вірний, Дух роду, в триєднанні воскреса. Дух нації лиш Господу покірний, У нім твоя, Україно, краса!

08.2016 Не боюсь я в житті нічого Не прошу я нічого від долі, Окрім Волі, Святої Волі. Не боюся в житті нічого, Окрім рабства, рабства сліпого. Не прошу я нічого у Бога, Окрім Слова, Слова живого. І для щастя нічого не треба, Окрім Сонця, Землі і Неба.

1987 Душі презентація Я живу на Господню дотацію, Милосердя у Бога прошу, Я валюті своїй конвертацію Словом-піснею в банк запишу. В банку Неба немає інфляції, І ніхто не окраде його, Там вершиться душі презентація, В ньому – золото серця мого! Подолаю і Простір і Час, Пересилю земне тяжіння, Аби в світі оцьому хоч раз Спалахнути Любові горінням!

2000 Зберу всі кольори для вишиванки Вдягатимусь у вишиту сорочку, Щоб вся до нитки зношена була, І хрестики, й намисто у разочку, Мене оберігатимуть від зла. Від лиха, від усякої підлоти, Від лжеподруг, і лжеповодирів,

№6(101), 2016 34

Молитва до Святого Миколая До святого Миколая, Що зоветься Добрим він, Цю молитву посилаю Під небесний передзвін. Хай добром душа озветься, Сотворяться чудеса, Щоб воскресла в кожнім серці Слова Божого краса. Чудотворче Миколаю, Вірю, прийдеш ти вночі, Під подушкою сховаєш Щастя-радості ключі. Дива більшого не треба, Чудо – в кожному із нас! Прихили окрайчик неба – Порятунок в скрутний час. Щастя більшого немає, Як любові Божий дар. Чудотворче Миколаю, Всіх дарунків ти владар. Подаруй благословіння Із небесної руки, Хай прекрасна мить творіння Перемножиться в віки. Чудотворче Миколаю, Україною пройдись, За майбутнє цього краю До Всевишнього молись.

19.12.1997

Ця збірка є своєрідним продовженням попередньої “Небесна Сотня воїнів Майдану”, яка за ці два роки, з часу її виходу у світ, була презентована майже всіма реґіонами України. Свідченням того є відгуки, опубліковані в різноманітних часописах, які (у скороченому варіанті) складають перший розділ видання. Духовно-патріотичний настрій цієї збірки, як і попередньої, супроводжується поезіями про наше сьогодення і конкретних героїв, що творять історію для своїх нащадків. Непереможна віра у мирне та щасливе майбутнє України підсилюється новим образом Архангела Михаїла, що вогненний меч змінив на струни бандури, залишивши незмінним єднання земного і небесного.

Графіка Юліана Савка До уваги шанувальників нашого видавництва. Ви маєте можливість придбати збірку “Ангели-Охоронці” у нашому магазині або замовити на нашій інтернет сторінці.

Дiти Непорочної

ÕÐÈÑÒÎÑ ÐÀÆÄÀªÒÜÑß! ОТЕЦЬ ПРЕДВІЧНИЙ: Дітоньки Мої! Наближається завершення земного року, в якому, Я – ваш Батько, виконав вашу просьбу та прославив Милосердя і кожному з вас його дарував. А перед вами, діти Мої, стоїть важливе завдання – не залишати цю дію в рамках одного року, бо прийдешній рік ще більше зобов’язує вас бути Милосердними, дарувати Милосердя один одному та всі чесноти свого серця піднести до Світла Мого. Пам’ятайте, що своє Щастя формуєте ви і тільки ви. Я вам надав усі можливості для того, щоб ви жили в Красі та Любові. І за вами слово і діло, чи приймете саме таке життя. Бо, в кого душа та серце в Любові та чистоті перебуватиме, той творитиме гармонію на основі Любові ще тут, на землі. Перед вами, діти Мої, настирливо вже вкотре ставлю дві головні заповіді, які просто необхідно виконати в цьому році!

1. Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всіма мислями твоїми.

2. Люби ближнього твого, як Самого себе. Новий рік – це свято не одного дня, а це всі миті, які він у собі складає від першого і до останнього дня року. Миті, з яких бажаю жодної не пропустити, для того, щоб плідно очистити свою душу, щоб наситилася вона Любов’ю Моєю, яку щедро засилаю вам. Та найважливіше бажаю вам, щоби в кожній миті вашого життя був присутній Мій улюблений Син, Ісус, котрий є для вас Спасителем! Мій Син, народжений Марією для вас, щоби бути вам істинним Взірцем, Лікарем і Вчителем, істинним Провідником до Світла Мого, а вашого істинного Дому. Ви народжені матір’ю, яка з Моєї ласки вас сповивала, виростила з Любов’ю і втішалася вами, а зараз взамін чекає поваги, що ґрунтується на правді, чистоті та Любові. Зробіть все, щоб сьогоднішні материнські сльози смутку перетворилися на сльози вдячності дбайливій дитини! Перемінюючи себе, змінюйте по краплині все, що вам доручено здійснити на землі. Правильно воно відбудеться тільки у тих, хто воістино взяв до уваги і на ділі здійснює намір очищення душі та приступає до Пресвятої Євхаристії, яка є найбільшим, найціннішим Даром для вас, Мої діти, щоби у співпраці з Моїм Сином творити істинну Красу у тому місці, куди Моя Рука вас заслала. Я так прагну бачити, щоб слово ваше ніколи не розходилося з ділом, а ті, що перетворилися на мерців духовних, негайно преобразилися у дітей Світла Мого, дітей Духу Мого! Діти Мої! Створив вас з великої Любові і зазиваю вас передовсім до Любові. Ви створені з Неї, а по завершенню земного життя бажаю вам світитися Любов’ю! Примножте Її у своєму серці для того, щоб засвідчити і підтвердити, що “Я є дійсно Дитя Боже і маю намір та надію повернутися до Отчого Дому!”. На цьому завданні і застановіться – зростайте так, щоб стати істинною Господньою Любов’ю. Не стримуйте у серці злі помисли чи будь-який негатив. Наповнюйте своє серце постійною Любов’ю, яку безперервно вам засилаю. А Мій Син, Ісус, є для вас Взірцем істинної Любові. Єднайтеся з Ним щоденно, щомиті, щоби відчути і прийняти Мною дарований Його спасений дотик до вашого серця! Люблю вас, діти Мої, дуже люблю! Отримала та записала Оксана Береза

Образ Пресвятої Родини

На 1-й ст. обкл. Карло Дольчі (1616-1686). Непорочна з Дитятком та квітами. На 4-й ст. обкл. Франц Ітенбах (1813-1879). Діва Марія з Дитятком Ісус. Передруки і переклади дозволено подавати з вказівкою на джерело. Редакція має право скорочувати та редагувати надіслані матеріали, рукописи та фотоматеріали не повертає.