Web duh borotba geto ii 2016

боротьба Д уховна сучасної людини о. Роман Гето

КНИГА II

о. Роман Гето

ДУХОВНА БОРОТЬБА СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ

КНИГА II

ДУХОВНА БОРОТЬБА СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ о. Роман Гето

КНИГА ІІ

Пресвятая Богородице, спаси нас!

Релігійне видавництво “Добра книжка” Львів – 2016

Релігійне видання ББК 86.37-4 УДК 27 Г 44

о. Роман Гето

Г 44 Духовна боротьба сучасної людини. Книга ІІ. – Львів: Добра книжка, 2016. – 80 с. Книжка о. Романа Гето “Духовна боротьба сучасної людини. Книга ІІ” – це продовження книги глибоких духовних роздумів священика про Бога, віру, обряд, спасіння душі, “стяжання Святого Духа”, участі людини в святості Бога, тобто обожествленні своєї душі... Книжка написана простою і живою мовою віри, щоб Слово Боже могло увійти до серця кожного читача, засіятися там, прорости і принести щедрий плід любові, віри та надії на Бога і спонукало йти за Спасителем слідами Його кроків, несучи Хрест Ісуса з благоговінням, почитанням та радістю... ББК 86.37-4

Книга проілюстрована гравюрами Поля Гюстава Доре (1832 – 1883). На 1-й ст. обкл.: Арі Шеффер (1795 – 1858). “Спокуса Христа”, 1854. На 2-й ст. обкл.: Скульптор Юліан Савко. Фігура Ісуса Христа на VIII ст. у Страдчі (тепер знаходиться біля храму Свщмч. Йосафата у Червонограді). На 3-й ст. обкл.: Скульптор Юліан Савко. Фігура Івана Павла ІІ перед костелом Успіння Матері Божої у Янові (Івано-Франкове). На 4-й ст. обкл.: Ікона Матері Божої “Неупиваєма Чаша”.

© о. Роман Гето, 2016 © Юліан Савко, обкладинка, 2016 © Видавництво “Добра книжка”, 2016

СПОВІДЬ – НАЙКРАЩИЙ ЕКЗОРЦИЗМ … І ще раз їм Ісус каже: “Мир Вам!” “Як Мене послав Отець, так Я посилаю Вас”. Це промовивши, дихнув на них і каже їм: “Прийміть Духа Святого” Кому відпустите гріхи – відпустяться їм, кому ж затримаєте – затримаються” (Ів. 20, 21-23). Роздумуючи над Св. Євангелією, а особливо над цими словами, ми можемо збагнути, що Св. Тайну Сповіді встановив Сам Господь Спаситель. Навіть не Церква, єпископи і священики, а Сам Господь. Він, знаючи неміч людської природи, залишає нам незбагненний лік для нашої душі й тіла – Святу Тайну Сповіді. Взагалі Св. Тайни, які є в нашій Церкві, це є ті “невидимі Божі руки”, якими Бог благословляє і лікує нас. Деколи ми можемо почути: “Та сповідь є своєрідна психотерапія і ніщо більше”. Звичайно, ми можемо вбачати у сповіді деякі елементи психотерапії, але сповідь – це набагато вище. Це – Св. Тайна, під час якої через руки священика Господь звільняє нас від гріхів, але також дає цю духовну силу, щоб ми могли боротися з гріхом і вдосконалювати своє християнське життя. Св. Ап. Яків говорить: “Сповідайте, отже, один одному гріхи ваші й моліться один за одного, щоб вам видужати. Ревна молитва праведника має велику силу” (Як. 5.16). Визнання своїх провин існувало вже з давніх-давен. Погани, які не знали Бога, не вміли правильно йому поклонятися, проте іншим способом визнавали свої провини. Пригадується також одна правдива історія про католицького священика-місіонера, який далеко на півночі Канади проводив євангелізацію в індіанських поселеннях. І от йому довелося на деякий час відлучитися від своєї важкої місії з поважних причин. Через деякий час, а була це жорстока зима, він повернувся в це поселення і побачив жахливу картину: кілька замерзлих чоловік лежали на землі. Коли він наблизився ближче, то був здивований, що кожний індіанин тримав невеликий згорток з

4

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

Цар Соломон (ІІ Хр. 1,10)

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

5

березової кори в руках. Перша думка, яка йому прийшла: “Знову їхні індіанські забобони?” Але ні, роки важкої праці принесли свої плоди: на цих березових листочках замерзлі індіанці написали свою останню сповідь. Ми добре знаємо, що в Церкві є так звана молитва-екзорцизм, цю молитву єпископ або священик читає над людиною, яка опанована злим духом. Утім досвід християнського життя підказує нам, що Св. Тайна Сповіді є найкращим екзорцизмом. Пригадую правдиву життєву історію про одну молоду особу, яка мала серйозні проблеми зі злим духом. Злий дух майже щоночі стягував її з ліжка за волосся і це було жахливо. І от, коли на її прохання священик відмовив екзорцизм, злий дух покинув її. Проте буквально на кілька днів. Чому? Тому, що вона ще не хотіла міняти способу свого життя і відкинути гріх. Однак через деякий час ця жінка, поспілкувавшись із духовними людьми, розкаялась і пішла до Сповіді, отож злий дух цілком покинув її. Злий дух нас турбує тоді, коли ми обтяжені гріхом і не хочемо каятись. Св. Ап. та Євангелист Йоан говорить: “Якщо ми визнаємо гріхи наші, то Він – вірний і правдивий, щоб нам простити гріхи наші й очистити нас від усякої неправди” (1 Йо. 1,9). Свята Тайна Сповіді має очищаючу й лікувальну дію. Ми повинні знати, що кожна людина – це дух, душа і тіло (див. 1 Сол.

5,23). І ці наші нібито окремі частини нашої особистості дуже тісно взаємозв’язані. Якщо ми дуже втомлені фізично чи хворі, то ми не маємо сили молитися або молимось дуже мало і неуважно. А також якщо в нас якась депресія, нервовість, страх, то й фізична праця нам не під силу. Якщо йдеться про наші фізичні хвороби, а навіть терпіння, то причиною є гріх і неправильний спосіб життя. І от коли ми добре сповідаємося, усвідомлюючи свою провину і маємо щирий жаль за гріхи, то лікуємо свою душу, а також і тіло. Одного священика запитали: “А якою повинна бути правильна сповідь?” Відповідь була універсальна, але конкретна: “Потрібно сповідатися так, ніби це буде ваша остання сповідь”. І це

6

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

Агар і Ізмаїл (Бут. 21,17-18)

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

7

вірно, адже ж якась із наших сповідей усе ж таки буде останньою. Тому до кожної нашої сповіді ми повинні ставитися сумлінно і з відповідним приготуванням. Загалом більшість людей не дуже люблять ходити до сповіді. Які все ж таки можуть бути причини уникання Св. Тайни Сповіді? З однієї сторони – це є дія темних сил, які всілякими способами заохочують нас до гріха, а після гріхопадіння різними способами відтягують нас від сповіді. А з іншої сторони, це є наша гординя, яка завжди шукає причини, щоб не піти до сповіді. Адже сповідь – це акт покори. І якщо наше “я” таке “кругленьке і величеньке”, то його не швидко запровадиш до сповіді. У добрій сповіді наша гординя “горить на очах”, і в цьому є духовна користь. Часто людина, яка уникає сповіді, говорить: “Як я піду до того чи іншого священика, якщо я більше за нього молюся, пощу?” І таке буває: миряни можуть вести більш глибоке духовне життя, ніж якийсь священик. Але чомусь все-таки влада розрішати і прощати гріхи дана йому, а не тобі… Сучасний світ, в якому домінує гординя, забув що таке сповідь. Особливо трагічна ситуація зі Сповіддю в Канаді, Америці, а також Європі. Люди часто роками не сповідаються, але ходять до Св. Причастя. І це є своєрідне Боговідступництво і деградація. Таке ставлення до Св. Тайни є великою зневагою Бога. Тому те, що відбувається кругом у світі: землетруси, повені, буревії і всякі катаклізми, в яких гинуть сотні і тисячі людей, – ніщо інше, як “Божий палець” на людські беззаконня. Отож ми з благоговінням повинні ставитись до Св. Тайн, якими Господь лікує наші душі й тіла і благословляє наше життя.

8

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

Вигнання Адама і Єви з Едемського саду (Бут. 3,24)

ЦІЛЬ ЖИТТЯ Життя кожної людини – це безцінний дар Божий. Ця цінність життя особливо відчувається, коли людина перебуває в критичній ситуації або на грані смерті. У цей момент людина готова віддати за своє життя всі скарби, які має і яких не має, щоб тільки зберегти своє життя. Життя нам дається тільки раз і його слід прожити так, щоб пізніше не шкодувати за прожитими роками. Щоб життя людини було правильне і глибоке, воно повинно мати перед собою конкретну ціль. Людина, яка не хоче блукати манівцями цього життя, повинна мати конкретні відповіді на запитання: “Яка ціль життя? Як потрібно правильно жити? Що мене чекає після смерті?” Кожна людина, ще замолоду, ставить перед собою цілі: закінчити школу, поступити в якийсь вуз, створити сім’ю, збудувати дім тощо. Це все є очевидно. Проте людина, яка є вінцем творіння та має розум і свобідну волю, мусить мати в своєму житті набагато вищу ціль. Саме про це нам нагадує св. ап. і Євангелист Йоан: “А вічне життя у тому, щоб вони спізнали Тебе, єдиного, істинного Бога і Тобою посланого – Ісуса Христа” (Ів. 17. 3). Пригадується історія про двох чоловіків, які заблукали у лісі. Один вийшов на велику лісову поляну і побачив з протилежної сторони дорогу, яка б мала вивести його з лісу. Він швиденько вирушив, щоб потрапити на цю дорогу. Проте коли він ішов поляною, то постійно обминав болотисті місця, старі пні, всякі зарослі, отож ця дорога десь загубилась. Інший чоловік, більш розумний, також опинився в такій ситуації. Однак коли він йшов цією поляною, то постійно пам’ятав про остаточну мету, тобто дорогу, до якої потрібно було вийти. Хоч було важко йти, але він осягнув свою ціль. Кожна людина у своєму житті також має перед собою два шляхи. Один легкий і приємний. Це – шлях обману, лукавства, занедбання Заповідей Божих і всілякого беззаконня. Завершення

10

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

такого шляху не дуже щасливе, можна навіть сказати – трагічне. Другий шлях – це шлях Заповідей Божих, молитви, покаяння, самовідречення і, врешті, життя вічне. Сучасна людина, яка часто буває під впливом різних телепередач, реклами, інтернету вважає, що робить щось надзвичайне у своєму житті. Така людина зранку до вечора клопочеться, суєтиться, ніби щось надзвичайне робить і вирішує. Проте виникає питання: чи те, що ми робимо щодня, допоможе нам осягнути вічне життя? Один психолог розповів історію про корабель в океані. Великий корабель пливе по величезному плесі океану. Безмежна далечінь і безмірна Божа стихія. І от стається так, що навігаційна система вийшла з ладу і корабель збився з курсу. Ніхто на кораблі про це не знає, лише капітан, а його помічник тільки здогадується, що щось не так. Капітан корабля віддає наказ команді ремонтувати ручки дверей, фарбувати вікна, мити палубу тощо. Ціла команда кидається до роботи. Але напрошується запитання: для чого це все, якщо корабель збився з курсу? Він пливе в нікуди. Такими ж беззмістовними є щоденні клопоти і суєта людини, якщо вона немає віри в Бога, не молиться, не здійснює духовної праці над собою. Який сенс цього всього, якщо корабель нашого життя пливе в нікуди? Ціль життя не втілюється, а дні, тижні, роки дуже швидко пролітають – це є той дорогоцінний час, який дано нам згори, щоб удосконалити себе і пізнати Бога. Хтось з філософів сказав: хто живе майбутнім, той не живе теперішнім, а хто живе минулим – той взагалі не живе. Бізнесмен стверджує: “Час – це є гроші”. А для християнина час – це спасіння душі. А св. Василій Великий говорить: “Будь уважним, щоб ти більшу половину свого життя не проспав”. Отже, повноцінно використаний час – це час, в якому є молитва, боротьба з гріховними звичками, служіння своєму ближньому, пізнання Божої правди. Тільки такий час може нас запровадити у щасливу вічність. Амінь.

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

11

Авраам і три ангели (Бут. 18,2)

ВІРА – БЕЗЦІННИЙ СКАРБ ЛЮДИНИ “Коли матимете Віру, як зерно гірчиці, то скажете оцій горі: Перенесися звідси туди – і вона перенесеться, і нічого не буде для вас неможливого” (Мт. 17. 20). Саме в цих словах Св. Євангелії криється справжній приклад твердої християнської віри. Щодня, хочемо ми цього чи ні, багато речей ми приймаємо на віру. Так, наприклад, колись на уроках географії нас учили, що десь там далеко є гори Гімалаї, в іншому місці – річка Амазонка, а в Африці – пустеля Сахара. Ми ніколи не були в цих місцях і не бачили цього, але якось без сумніву приймаємо, що вони там і є. На уроках історії нам розповідали, що у 1812 році була війна з французами, в 1917 році відбулась так звана “Жовтнева революція”, а в 1939-1945 – ІІ Світова війна. Ми не могли брати участь у цих подіях, але без сумнівів приймаємо це. На уроках фізики ми вивчали закон земного тяжіння, згідно з яким яблуко чи будь-що інше падає вниз, а не летить угору, і ми також приймаємо це без сумніву, хоч цей закон ніколи самі не досліджували. А от коли йдеться про віру в Бога, то тут чомусь досить часто появляються різні сумніви. Деколи можна почути такі слова: “хто зна, як там переклали це Святе Письмо, а я буду в нього вірити!” “Не відомо, що той Папа Римський в енцикліці написав ” або “Що я буду слухати цього чи іншого священика, як він сам не живе тим, про що говорить” тощо. У чому тут усе ж таки проблема? Виявляється, що віра в Бога вимагає зміни способу життя. І от коли людина не має бажання міняти себе в кращу сторону, тобто відкинути гріх і йти дорогою Заповідей Божих, то вона створює собі так звану “особисту філософію”. Для чого ця “приватна філософія”? Щоб хоч якимсь способом заспокоїти своє сумління і виправдати перед іншими своє беззаконня. Сучасна людина, якій деколи важко прийняти просту Євангельську істину, пробує знайти собі певні життєві підпори, які б

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

13

Варух записує пророцтва Єремії (Єр. 36,4)

14

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

мали замінити віру в Бога. Так званими “замінниками” віри можуть бути гроші, родина, друзі, а також якісь особисті здібності, таланти і навіть здоров’я. Буває так, що хтось говорить: “От у мене є деякі фінансові збереження і, щоб у житті не трапилося, я собі дам раду”. Проте ми всі добре знаємо з життєвого досвіду, що бувають фінансові кризи як особисті, так і суспільні. І от коли людина в якийсь спосіб втрачає ці гроші, то наступає цілковита криза й деколи досить важка. Чому? Тому що повірилось в гроші. Ще інший говорить: “От в мене добра родина, хороші друзі, і, щоб в житті не трапилося, вони мені допоможуть”. Однак у житті буває порізному: хтось щось сказав, інший переказав і додав своє – і ті, які перебували поруч з нами, чомусь від нас відвернулись, ми залишились самі. Хтось говорить: “Я є здоровий, розумний і дуже здібний, щоб у житті не трапилось, я дам собі раду. Проте у кожному людському житті є свої випробування. Появляється хвороба, а деколи важка і невиліковна, і тоді людину охоплює розпач. З іншої сторони, людина, яка має глибоку віру в Бога, навіть якщо не має грошей на прожиття, якщо захворіє і її покинуть рідні та близькі, то вона ніколи не похитнеться. Чому? Тому що Сам Бог, в Якого вона твердо вірить, не дасть їй похитнутись, а буде про неї у Свій спосіб піклуватись. “Віра є ключем до Божої скарбниці”, скарбниці”, – говорив колись св. Іван Кронштадський. Господь через Святу Церкву залишив нам для нашого спасіння і “обожествлення” незбагненні скарби: Св. Тайни, Св. Літургію, Св. Письмо, різні молитви і набоженства, ікони тощо. Це все має духовну силу само в собі, але для нас особисто Воно є діюче тоді, коли в нас є віра. Адже віра – двері в духовний світ. Як це виглядає на практиці? Ми дуже легко можемо порівняти, що відбувається у храмі з людиною віруючою і невіруючою. Коли невіруючий приходить до церкви, то для нього все є закрите, незрозуміле. Святе Письмо є звичайною книгою з цікавими або не дуже цікавими оповіданнями. Священик – це актор, який виконує свою роль у

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

15

Йосиф пояснює Фараонові сни (Бут. 41,25)

16

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

церковних ризах. Така людина не вбачає присутності Живого Бога у Святому Причасті. Ікони й образи – це тільки картини в мистецькій галереї, а Божественна Літургія – це лише якась театральна вистава з гарним або поганим співом. Цілком по-іншому відчуває себе в храмі віруюча людина. Для неї кожна річ набуває духовного змісту. Отож переконуємося, що віра творить чуда: вона відкриває наші очі на глибокі Божі таємниці. Коли ми говоримо про Божественну Літургію, то слід пригадати, що нічого зайвого в ній немає. Все має значення і приносить духовну користь людині. Кожна людина живе, спілкується, потрапляє в різні ситуації і під впливом цього всього в неї появляються різні думки, бажання, відчуття – добрі й погані. Вона припадає так званим гріховним порохом, від якого їй періодично потрібно звільнятись. Саме в цьому очищенні їй допомагають покаяння, Cв. Сповідь, Святе Причастя, молитви і все, що нам пропонує для спасіння Св. Церква. Кожна людина спілкується з навколишнім світом через п’ять змислів, або відчуттів: слух, нюх, зір, дотик і смак. І коли ми слухаємо в церкві слова Св. Євангелії, то освячується наш слух, коли дивимось на ікони, образи – освячується зір. Нюх освячується через запах ладану і воскових свічок. Смак – через прийняття Св. Причастя. А коли ми цілуємо хрест, святі речі, мощі святих – освячується дотик. Отож немає нічого зайвого в наших церковних обрядах, усе має духовний зміст і силу. Життя кожної віруючої людини часто подібне до чоловіка, який пливе в річці проти течії. Коли чоловік працює руками, то пливе вперед, а як тільки він опускає руки, то течія відразу відносить його назад. Це ж саме відбувається з нашою вірою. Якщо ми працюємо над собою, виконуємо Заповіді Божі, молимося, викорінюємо свої гріховні звички, то наша віра зростає, стає сильнішою і глибшою. Навпаки, якщо занедбуємо християнське життя, не прощаємо провини, лінуємося молитись і ходити до церкви, занедбуємо Заповіді Божі, то наша віра слабне, а навіть може зникнути. Адже Віра – це не камінь або кусок металу, вона динамічна: або рухається вперед, або назад.

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

17

Віра є нашим неоціненним скарбом, силою, якій все під силу. Людина лише тоді може називатися людиною, коли вона на всі свої проблеми, труднощі і скорботи дивиться очима віри, завжди бачачи перед собою Живого Бога, Який дає їй змогу вірити. А якщо віра слабне, тоді в молитві треба взивати до Всевишнього, як це робив хворий чоловік в Євангелії: “Господи, вірю, але поможи моєму невірству” (Мр. 9. 24).

ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО ХРИСТИЯНСТВА Розглядаючи історію християнського життя, а також біблійну, ми можемо побачити, що праведних людей завжди в якийсь спосіб переслідували. Сучасний світ, який дуже швидкими кроками йде вперед, також ставить перед нами певні випробування. Ми дуже часто можемо почути про так званий науково-технічний прогрес, великі досягнення в різних сферах нашого життя тощо. Але чомусь мало говориться або, точніше кажучи, нічого не говориться про якийсь прогрес у духовній і моральній сферах. Навпаки, ми можемо сказати, що людство в духовному і моральному плані відкотилось на кілька тисяч років назад, до часів Содоми і Гомори (див. Книга Бут. 19, 4-10). Щораз більше, особливо на так званому “дикому Заході”, пропагують всяку нечистоту, наркоманію, аборти тощо. Усяке беззаконня, яке століттями вважали важким гріхом, тепер узаконене і легалізоване. Усе, що тепер діється в різних куточках нашої планети: і катаклізми, і землетруси, і повені, пожежі, в яких гинуть сотні й тисячі людей, – це “Божий палець” за людські беззаконня. Загляньмо в історію Старого Завіту. Коли ізраїльський народ поклонявся єдиному Богові, дотримувався Заповідей Божих – тоді був мир, спокій, злагода і навіть матеріальний добробут. Як тільки вони втрачали віру в Бога, робили собі різних ідолів і їм поклонялись, то відразу починались різні природні катаклізми: пошесті, повені тощо. Також відразу появлялись різні племена і народи, які їх били, брали в полон і плюндрували їхні землі. І все це був “палець Божий” – відповідь на боговідступництво. Власне все, що ми бачимо, діється в сучасному світі. Не випадково говорять, що історія повторюється. Чи ми знаємо, чи не знаємо, але з давніх-давен у світі діють визначені природні та фізичні закони. Так, наприклад, кожного ранку сходить сонце, день міняється на ніч і, навпаки, міняються пори року... Ці закони, дякуючи Богові, вже працюють кілька тисяч

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

19

Ангел зупиняє Валаама (Чис. 22,23)

20

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

років. Однак паралельно з ними також існують духовні закони, які також функціонують від сотворення світу. Ці закони працюють незалежно від того, чи ми знаємо про них, чи ні. Одним з важливих законів є закон “не роби зла”. Чому не можна чинити зло чи гріх? Тому, що за зло потрібно буде відповісти, і не тільки. Всяке зло, учинене думкою, бажанням, словом чи поглядом, обов’язково нам повернеться. Воно може мати трохи інший “колір чи присмак”, але якимсь способом і у відповідний час нам повернеться. Це діє так, як бумеранг: знову повертається назад. Пригадую життєву історію про одного священика, який колись служив в армії, а пізніше навернувся до Бога і пішов у монастир. Ось що він розказав: “Якось, під вечір, у монастир прийшов молодий хлопець, щоб поспілкуватися з духовними людьми, а також отримати благословення ігумена обителі. І от цей юнак під час розмови зненацька вдарив священика в обличчя. Пізніше виявилося, що цей хлопець був психічно неврівноважений. Коли цей ієромонах пішов до келії і почав молитись, щоб збагнути, чому так трапилось”, то йому відразу пригадалася ситуація ще з часів армії: “Адже я колись так само поступив з одним солдатом...”. Звичайно, що минуло багато років і шлях покаяння був пройдений, але очевидно, Господь допустив, щоб очищення за цей гріх відбулося саме так. Отже, бачимо, що нічого просто так у нашому житті не буває, на все є свої причини. Останніми роками Україна переживає важкі часи: Майдан Незалежності у Києві, війна на Сході, а також економічна і фінансова кризи. На все це віруюча людина повинна мати правильні відповіді. З однієї сторони, все ж таки є деякий прогрес у релігійному житті: монастирі та церкви будуються, люди стараються ходити до церкви. Проте напрошується питання: “Чому тоді Бог допустив таке важке випробування на нас?” Ми знаємо, що якщо вдарити собаку палкою, то вона буде кусати палку, а не людину, тому що в неї замало розуму, щоб збагнути, що не палка б’є, а людина. Коли більшість людей аналізують ці події в Україні, то часто звинувачують у цьому всьому чиновників, правителів,

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

21

Йов з товаришами (Йов. 2,11)

22

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

сепаратистів-терористів, але тільки не себе. Це є мислення на рівні собаки або палки. Людина, яка має розум і перебуває хоч на якомусь рівні релігійного життя, повинна у тому всьому добачати невидиму “руку Божу”. Адже Господь для чогось це допустив. На все є свої причини. Очевидно, щось не так з нашим християнським життям. Церков ми набудували дуже багато, є навіть позолочені куполи, але що робиться в душах людей? Саме це є найважливіше питання. Десь мимоволі появляється думка, що в більшості християн релігійне життя зупинилося на рівні “ходження до церкви”. А де виконання Заповідей Божих, поглиблення молитви, викорінення поганих звичок і, взагалі, праця над своїм вдосконаленням. Тому й маємо те, що маємо. Кругом багато обману, процвітає алкоголізм, заздрість і всяка нечистота. У родинах багато сварок, прокльонів, гніву, відсутня любов, а також служіння один одному. Отож щиро приглянувшись до нашого так званого християнського життя, можемо знайти відповідь на питання: “Чому Господь допустив нам таке випробування?” Звичайно, що для очищення, покаяння, навернення на правдиву дорогу Заповідей Божих. Життя дається нам тільки раз, тому варто його прожити так, щоб пізніше не шкодувати за марно прожитими роками. Амінь.

ШЛЯХ ДО УСПІХУ Напевно кожна людина, яка перебуває в цьому світі, хоче досягти успіху. Зважаючи на те, що кожна людина – це дух, душа і тіло (див. І Сол. 5. 23), то успіх у нашому житті може бути досить різноманітний. Загалом, більшість людей вбачають успіх тоді, коли вони мають гарний, розкішний будинок, біля будинку – нову машину і кишені, напхані доларами. Звичайно, що це – один з видів успіху. Проте є ще більш важливіші ділянки нашого життя. Людина також може бути успішною в родинному житті, коли в родині панують любов, мир, спокій і взаєморозуміння. Успішною людина є також тоді, коли займає високе становище в суспільстві або осягнула якесь вище знання в деяких галузях науки і техніки. Якщо ми є більш-менш віруючі люди, то повинні знати, що успіх у духовному житті має найбільшу цінність, тому що він має властивість переходити з нами у вічність. Цим успіхом є пізнання Бога, глибока молитва, тверда і непохитна віра, а також наше безкорисливе служіння ближньому і т. д. Деколи ми можемо почути в спілкуванні з людьми таку фразу: “Ціль оправдовує середники”. Це означає: будь-якими способами, чи чесними, чи нечесними, але досягай успіху в житті. Однак це не є правильне розуміння успіху. Зло є зло, і його нічим не можна оправдати. Навіть деякі сучасні психологи говорять, що якщо хочеш осягнути правдивий успіх, то мусиш дотримуватись так званої “екології успіху”. Що таке “екологія успіху?” Отож, якщо говорити простою мовою, то, коли хочемо осягнути успіх, ми повинні доходити до нього правильним способом – не порушуючи Божих Заповідей, а навіть і людські закони і приписи. Тільки в такому випадку цей успіх буде довготривалим і принесе нам користь і радість. У нашому житті ми можемо знайти безліч різних прикладів, коли людина осягала успіх неправильним способом. Отож один

24

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

Пророк Даниїл (Дан. 2,25)

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

25

чоловік вирішив збудувати собі гарний будинок, але такий, щоб був гарніший і вищий від сусідського будинку. Почався важкий процес будівництва. Робилося деколи в свята, а також і в неділі. Треба було час-від-часу щось вкрасти з роботи для будови. Деколи потрібно було обманом і різними махінаціями здобувати гроші на цей будинок. Також паралельно занедбувалося християнське життя: не було часу і сил піти до церкви, помолитися, прочитати хоч уривок Святої Євангелії. Звичайно, що в такій ситуації не вистарчало часу для дітей і сім’ї. І от будинок готовий: гарний, розкішний, але життя в ньому немає. Постійні сварки, конфлікти і непорозуміння. Чому? Тому, що немає Божого благословення. Успіх є, але досягнутий неправильним способом. Ось ще класичний приклад: один чоловік дуже захотів придбати машину. Він думав: “Чому сусід може мати, а я ні”. Він розпочав процес збирання і відкладання грошей на цю машину різними способами: обманом, лукавством і навіть крадіжкою. Якось ці гроші, на силу, знайшлися. І от довгоочікуваний день наступив: біля будинку стоїть нова і прекрасна машина. Проте, як говорять деякі психологи, це вже не просто машина, а “труна на колесах”. У неї вкладена негативна енергія. Вона буде часто ламатися, щось на неї час від часу буде падати, а найгірше – вона не матиме захисту від нещасних випадків на дорозі. У такій ситуації часто спрацьовує духовний закон: негатив притягує негатив. Візьмемо ще якийсь приклад з нашого щодення. Студент вищого навчального закладу, який має досить заможних батьків, усі заліки й екзамени купляє і майже цілком не вчиться. Це є звичайним в такій ситуації, коли все можна купити, якщо не за гроші, то за великі гроші. Це легко можна зробити. Минають роки. Знань жодних немає. Для чого вчитися, якщо все можна купити. І от є успіх: в руках гарний диплом, дорога в життя відкрита. І робоче місце такий “спеціаліст” також купить. Однак тут є дуже важливий нюанс: є професії і спеціальності, які мають прямий вплив на життя і здоров’ям інших людей: лікарі,

26

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

Самуїл благословляє Саула (І Сам. 10,1)

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

27

архітектори, будівельники, інженери-конструктори... Отже, такий бідолаха з дипломом у руках, але з пустою головою буде нищити наше суспільство. Можна сказати: “Так, така система, що потрібно все купляти, бо інакше не отримаєш диплом…”. Але ж ніхто не забороняє вчитися, щоб пізніше мати знання і не нівечити своїх ближніх. Таких прикладів у нашому житті, коли доходиться до успіху неправильним способом, є безліч. Тільки чомусь людина не хоче задуматись над тим, що за все, що не так зроблено в житті, потрібно буде відповісти, і деколи болючим способом. Кожна людина, яка справді хоче бути успішною в цьому житті, повинна керуватись Заповідями Божими, вченням Церкви, голосом сумління, а також людськими законами і приписами правильного життя. Тоді кожен успіх буде міцним та добрим і принесе як духовну, так і моральну користь.

БЛАГОСЛОВЕННА ПРАЦЯ “В поті лиця твого їстимеш хліб твій, доки не вернешся в землю, що з неї тебе взято; бо ти є порох і вернешся в порох” (Бут. 3, 19). У цих словах Святого Письма закладена програма життя кожної людини. Чесна праця людини завжди є благословенна Богом, а також є її своєрідним обов’язком. Як ми вже знаємо з життєвого досвіду, праця може бути досить різноманітною. Можна фізично працювати: займатись сільським господарством, працювати на заводі, будувати будинки тощо. Є також праця іншого рівня: викладання в школі чи якомусь вузі, створення комп’ютерних програм, малювання картин тощо. Проте також є праця найглибшого рівня – праця духовна. У чому вона полягає? У молитві, вивченні Святого Письма і творів св. отців, боротьбі з гріховними звичками тощо. Кожний вид праці вимагає зі сторони людини певних зусиль. З іншої сторони, прикладені зусилля приносять свої плоди. Отож, як ми вже згадували, тільки чесна і сумлінна праця є благословенна Богом. Знову ж праця, в якій був обман, лукавство і лінивство, не облагороджує людину, а навпаки зумовлює її деградацію. У цій невеличкій статті хочу звернути більшу увагу на духовну працю чи, інакше кажучи, працю над собою. Ми повинні усвідомити, що від цієї духовної праці залежать не тільки всі інші види праці, але найголовніше – спасіння нашої душі. Не випадково у Святій Євангелії дуже чітко сказано: “Шукайте насамперед Царство Небесне, а решта все вам додасться”. Загалом, більшість людей якось стараються ходити до церкви, хоча проблем кругом багато. Отож, чому навіть між віруючими людьми є так багато різних проблем? Власне тому, що цієї праці над собою немає або вона незначна. Пересічні люди десь заспокоїлися на якомусь зовнішньому рівні християнського життя і не мають бажання йти дальше і глибше. Пригадую одну життєву історію: “Старенький дідусь покликав свого онука, легенько постукав пальцем йому по грудях

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

29

Смерть Авеля (Бут. 4,8)

30

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

і сказав: “Слухай мене уважно, я маю тобі щось цікаве сказати: “У душі кожної людини живе дві собаки, які час від часу кусають одна одну. Одна собака – це гордість, ненависть, зависть, гнів тощо, а друга – смирення, лагідність, любов, доброта. І тут дідусь зробив паузу, а онук запитав: “Діду, а яка з цих собак є сильнішою?”. Дідусь усміхнувся і сказав: “Сильнішою буде та, яку ти будеш годувати”. Ця коротка історія про собак наголошує на важливості тієї духовної боротьби, яка відбувається у серці кожної людини. З однієї сторони – це викорінення гріховних пристрастей: гордині, ненависті, зависті, нечистоти, лінивства тощо, а з іншої – насадження чеснот в своїй душі: віри, надії, любові, смирення, лагідності тощо. Це – один з найважливіших елементів духовної праці над собою, яка деколи вимагає неабияких зусиль. Якщо ми провадимо таку духовну боротьбу в нашому серці, то живемо духовним життям і крокуємо вперед, а якщо ні, то духовного життя в нас немає взагалі. Отож один святий говорив: “Правдиве життя є у серці, там і потрібно жити”. Говорячи про працю над собою, хочу згадати один життєвий приклад про звичайного чоловіка з Австралії. У 1983 році в Австралії проходив супермарафон. Дистанція пролягала від міста Сідней до Мельбурна. Ця відстань була досить довгою – 875 кілометрів. І потрібно було бігти 5 днів. І от, коли на стартовій площадці зібралися всі спортсмени, яким було не більше 30 років, прийшов фермер Янг Кліфф. Йому був 61 рік і він навіть не мав спортивної форми, а був одягнений у робочий комбінезон і черевики. Усі думали, що Янг прийшов просто подивитися на ці змагання. Однак фермер вирішив взяти в них участь. Журі різними способами відмовляли його від цього марафону, але Янг Кліфф переконливо сказав: “У мене є 2000 овець і перед кожною великою бурею я їх три дні ловлю, а ваш марафон тільки на два дні довший.” Отож усі спортсмени і фермер стартували від призначеного місця. Натреновані спортсмени дуже швидко залишили фермера позаду. Багато людей, які спостерігали за цим марафоном, жартували і насміхалися з Кліффа, але були й такі, які співчували і навіть мо-

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

31

лилися за нього, щоб Він часом не помер. Фермер спокійно собі біг, усміхався людям, махав їм рукою і навіть з деякими вітався. Янг Кліфф біг і вдень, і вночі, хоча спортсмени могли відпочивати 6 годин вночі. В останню ніч перед фінішем цей чоловік наздогнав і перегнав усіх спортсменів. Він прибіг до фінішу на 9 годин швидше за всіх спортсменів. Коли Янг Кліфф отримав нагороду 10000 доларів, про яку він навіть не знав, то роздав ці гроші п’яти спортсменам, які прибігли після нього. Відтоді Янг Кліфф став національним героєм Австралії. Ця звичайна, але правдива історія може багато чому нас навчити. У нашому християнському житті часто трапляються ситуації, коли ми повинні поступити так, а не інакше, але ми цього не робимо, бо нас переслідує думка: “А що люди про мене подумають, а що люди про мене скажуть?” Думка про те, що Бог про нас подумає, що Бог скаже, якось залишається на задньому плані. Тобто, хочемо вгодити людям, а не Богові. Отож Янг Кліфф був вільний від цього. Він не переймався тим, що люди сміються з нього, що будуть говорити про нього, якщо він не добіжить до фінішу. Важливим також є те, що цей фермер не мав обмежень на рівні розуму: я вже похилий віком, дистанція досить довга, а якщо серце не витримає. Тобто, Янг Кліфф поборов ці бар’єри на рівні розуму і побіг. Якщо б він їх не поборов, то не зміг би виграти цей марафон. Коли його запитали: “Що ти думав, коли біг?” – то він відповів: “Я собі уявляв, що ловлю овечку, яка від мене втікає”. У нашому християнському житті, особливо коли йдеться про працю над собою, ми багато речей не робимо тому, що на рівні свого розуму ми створили собі деякі бар’єри. Ці бар’єри часто вибудовує наш егоїзм, лінивство, різні страхи, розслабленість у духовному житті. Отже, ці бар’єри паралізують наш духовний розвиток. Коли потрібно більше помолитись, то наше лінивство каже: “Ти втомлений, немічний, хворий”, і тоді ми замість молитви вибираємо м’який диван з телевізором або комп’ютером. Коли потрібно трохи попостити, наш страх каже нам: “Ти хворий, важко працюєш, щось у боці коле, голова болить”, – і ми

32

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

зриваємо піст. Коли ми повинні щось безкорисливо допомогти своєму ближньому, то наш егоїзм відразу знаходить багато різних справ, які ми повинні зробити для себе, і то вже. У кожній людині Бог заклав великий потенціал для духовного розвитку, але щоденно, на жаль, ми мало використовуємо з цього. Людство вибрало душевно-фізичний і матеріальний шлях розвитку, а не душевно-духовний, тому ми маємо те, що маємо. Отже, потрібно щодня працювати над своїм вдосконаленням. Роки пробігають, тікають з-під наших рук. Усі ми постанемо перед Богом, може завтра чи післязавтра. Виникає питання: “Що відбувається в нашій душі, де ті скарби, які б ми мали мати у своїй душі?” Це є важливі питання, а відповідь на них ми повинні давати своїм щоденним життям у Бозі та з Богом.

ЩАСЛИВЕ СІМЕЙНЕ ЖИТТЯ “Так то полишає чоловік свого батька й матір і пристає до своєї жінки, і стануть вони одним тілом” (Бут. 2, 24). Щоб говорити й роздумувати про сімейне життя, ми повинні хоч би час від часу заглядати в Святе Письмо. Фактично в ньому вміщені всі інструкції для правильного подружнього життя. Сьогоднішній світ різними способами накидає християнам цілком іншу модель сім’ї, родини. Яка ж це модель? Це так звана сім’я, яка складається або з двох чоловіків, або з двох жінок. Що це? Це – деградація. Ми також добре знаємо зі Святого Письма, за які гріхи були спалені вогнем і сіркою Содом і Гомора (Бут. 19,2425). Хіба варто провокувати Божий Палець на подібні ситуації... Сьогодні все ж таки є мало родин з правдивим християнським укладом життя, де панують мир, спокій, любов і вірність. Це зумовлено багатьма різними причинами. Десь є відчуття, що молоді люди, які створюють нову сім’ю, часто до цього не готові. Не йдеться про фізичну зрілість, а, насамперед, про психічну і духовну. Через відсутність знань не тільки християнських засад, а навіть психологічних, багато сімей не витримують випробування і розпадаються. Чому? Тому що подружнє життя – це насамперед служіння одне одному, а не егоїстичне використання одне одного. Кожна людина, хоче цього чи не хоче, мусить завжди працювати над вдосконаленням своїх взаємовідношень. Це є ставлення до самої себе, до свого ближнього, а також до Бога. Відомий звичайний життєвий приклад: якщо хтось має біля дому невеличкий кусень городу, але через байдужість чи відсутність часу не працює на ньому, то що там буде робитись через рік чи два? Жахлива картина. Там буде майже ліс із усяких бур’янів. Так само, якщо ми не працюємо над своїми взаємовідношеннями, то вони також заростають різними бур’янами. Які ж це бур’яни? Це гнів, ненависть, ревність, недовіра, гординя, відсутність прощення і розуміння інших людей. А з іншої сторони, практика

34

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

Мойсей повертається з гори Синай (Вих. 32,15)

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

35

християнського життя пропонує нам багато різних порад для зміцнення подружжя. Це якраз є любов, смирення, терпеливість, прощення, вірність, а також молитва одне за одного. Кожна молода сім’я проходить різні періоди у своєму формуванні. Перший період найбільш приємний і захоплюючий. Це період, коли є ще сильні почуття, коли ще не добачаємо деяких недосконалостей іншої особи і все сприймаємо в яскравих барвах. Однак цей період все ж таки минає, в кого швидше, а в кого пізніше. Приходить інший, важчий період. Уже десь пропадає перше захоплення, бачимо недосконалості свого чоловіка чи жінки, з’являються конкретні обов’язки, які пов’язані з вихованням дітей. Саме у другий період більшість молодих людей не витримують випробувань і розходяться. Чому? Тому, що було забагато “насолод”, а замало безкорисливого служіння одне одному. У цей період формування сім’ї важливо вміти приймати іншу людину з її недосконалостями, проблемами і немочами. Ось, наприклад, хтось подарував нам велике гарне яблуко, і ми вже хочемо його з’їсти, але зауважуємо, що з однієї сторони воно трохи гниле. Що в цій ситуації робитиме розумна людина? Звичайно, що буде їсти яблуко з тієї сторони, де воно є добре. У наших взаємовідношеннях з людьми цей принцип також працює. Кожна людина має як позитивні риси характеру, так і негативні. Щоб обходити “гострі кути” у своєму житті, ми не повинні звертати увагу на ці “гнилі” сторони характеру свого ближнього, але добачати в ньому його позитивні риси. Важлива річ, яка зміцнює подружнє життя, – це є вірність. Виглядає, що не всі молоді люди до кінця розуміють, у чому вона полягає та якою вона повинна бути. Пригадую приклад з іншої культури і навіть релігії. Один йог кілька днів проводив деякі медитації в лісі. Трапилось так, що над ним пролітала пташка і щось йому на голову скинула… Він раптом дуже розгнівався, подивився на неї – і вона мертва впала на землю. І ось цей йог відчув досить сильний голод і пішов у найближче село, щоб знайти щось поїсти. Коли він наблизився до однієї хати, вийшла

36

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

Давид і Йонатан (І Сам. 20,42)

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

37

жінка і запропонувала йому щось поїсти. Однак вона сказала: “Я спершу нагодую свого чоловіка, а потім дам їсти тобі ”. Така в них традиція. Йог чекає 5, 10, 20 хвилин, а її немає. Його знову ж опановує гнів і він собі думає: “Я тебе зараз прокляну”. Тричі він концентрується і пробує вимовити якусь мантру, але не може цього зробити. І тут виходить жінка і каже: “Ти хочеш мене проклясти? Тобі нічого не вийде, бо я все життя була вірна своєму чоловікові”. Ця правдива історія виявляє нам те, наскільки жінка є духовно сильною, якщо вона вірна своєму чоловікові. І ця духовна сила якимсь способом передається чоловікові і підтримує його. Утім про яку вірність тут йдеться? Про вірність, яка починається у думках, бажаннях і почуттях, тобто у глибині нашого серця. Бо якщо жінка має чоловіка, але її думки, бажання і почуття спрямовані десь в іншу сторону, то вірності вже немає. Зовнішня, фізична вірність – це ще не є вірність. Не випадково наш Господь Ісус Христос говорить: “Ви чули що було сказано: не чини перелюбу. А Я кажу вам, що кожний, хто дивиться на жінку з пожаданням, той вже вчинив перелюб з нею в своїм серці” (Мт. 5, 27-28). Цей євангельський принцип стосується не тільки чоловіків, але також і жінок… Християнське життя, якщо воно проживається в повноті, вирішує всі наші сімейні проблеми. Любов, прощення, смирення, терпеливість й особливо молитва мають велику силу і зміцнюють подружнє життя. Щоб мати у своєму серці любов і ще й іншим її дарувати, ми повинні якнайчастіше поєднуватися з джерелом любові, яким є Сам Бог. Ось як про це говорить св. апостол та євангелист: “Любі, любім один одного, бо любов від Бога і кожен, хто любить, народився від Бога, і знає Бога. Хто не любить, той не спізнав Бога, бо Бог – любов” (І Йо. 4, 7-8). А поєднуватися з Богом якнайчастіше ми можемо через віру та молитву і, звичайно, Святі Тайни. Сім’я, родина, в якій є часто молитва, – це найбільш міцна родина. Молитви один за одного, а також спільна молитва в сім’ї дуже сильно об’єднують родину і нищать всі підступи лукавого. Буває часто так, що в сім’ї немає

38

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

якогось видимого конфлікту чи якоїсь сварки, чи непорозуміння, але відчувається своєрідна напруга. У чому тут проблема? Це спричинюють наші негативні думки: осудження, гніву, ревності, підозри тощо. Часто ці думки навіюють нам духи темряви. Якщо ми не побороли в собі ту чи іншу думку, то вона має властивість переходити в слово і діло. Проте коли в родині панує молитва, то вона може зруйнувати ці внутрішні бар’єри, якими лукавий хоче розбити наше щасливе сімейне життя. Тому прикладаймо зусилля, щоб з кожним днем вдосконалювати свої взаємовідношення, а також життя. Від прикладених зусиль залежить не тільки наше життя тут, на землі, але щаслива вічність у Небі.

ЩЕ І ЩЕ ПРО МОЛИТВУ “Знов істино кажу вам: коли двоє з вас згодиться на землі просити що б там не було, воно буде дано їм Моїм Отцем Небесним” (Мт. 18, 19). Коли ми читаємо і задумуємося над Святим Письмом, творами Св. Отців, мимоволі приходить думка, що молитва є фундаментом нашого християнського життя. Всі, хто хотів вгодити Богові на цій “долині сліз”, тримали тісний зв’язок з Ним через віру і молитву. Часто люди запитують у священика: “А коли потрібно молитися?” Молитися потрібно якнайчастіше. В ранковій молитві ми повинні просити Божого благословення, а також допомоги для виконання своїх щоденних обов’язків, у вечірній молитві ми повинні дякувати Богові за прожитий день і перепрошувати за беззаконня, вчинені чи ділом, чи словом, чи думкою. У молитві перед кожною працею ми просимо Божої допомоги і світла розуму, щоб сумлінно і добре виконати її. Ми також повинні молитися перед їдою і після їди. Для чого? Насамперед це є подяка Богові за те, що ми маємо що їсти, бо сьогодні ще є дуже багато людей, які помирають з голоду. Також цією молитвою ми освячуємо цю їду, адже не знаємо до кінця, особливо коли купляємо продукти на базарі, яка енергія в них закладена. Були випадки, коли хтоськомусь давав щось поїсти чи випити, а над цим було вчинено магічну дію, і потім починались серйозні проблеми… Пригадується правдива історія. Одного єпископа запросили в гості. З цієї нагоди приготували смачну вечерю. І от принесли на стіл велику смажену щуку. А владика був глибоко духовною особою і навіть мав дар ясновидіння. Він глянув на цю рибу і сказав: “Ми її не будемо їсти…”. Усі дуже здивувалися, адже риба виглядала досить смачно. Він попросив, щоб покликали кухаря, який готував цю рибу. Коли той прийшов, то всі побачили, що в нього перев’язаний палець. Коли єпископ запитав: “Що трапилося?”, той відповів: “Коли я чистив рибу, то порізав палець і

40

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

Ангел приносить їду пророку Іллі (І Цар. 19,5)

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

41

прокляв цю щуку…”. Отже, бачимо, що може бути з продуктами, які ми купуємо чи які хтось дає нам їсти. Особливо потрібна молитва перед вирішенням якихось важливих життєвих ситуацій. Ми могли б уникнути дуже багатьох помилок у нашому житті, якби піднесли б хоч думку до Бога і попросили світла розуму для вирішення цієї чи іншої ситуації. Молитва має властивість цілковито міняти життя людини. Наведемо одну життєву історію: один молодий хлопець потрапив під поїзд і залишився без ніг. Лікарям якось вдалося врятувати його життя. І от він уже вдома, на ліжку, без обидвох ніг. Уже нібито рани зажили, стало легше. Але з кожним днем на нього насувається важка депресія, а також думки про самогубство. А з іншої сторони, десь, у глибині душі, жевріє надія, що ще не все втрачено. Хлопець починає молитися… Молиться багато, спочатку 1-2 години, а потім майже цілими днями. Біля нього ходить мама, яка різними способами пробує розділити його горе. Якось мимоволі юнак дає їй різні поради, а коли вона їх застосовує, то бачить, що вони дуже розумні й усе відбувається так, як він каже. З часом до нього приходять сусіди, друзі, знайомі, він також дає їм різні поради, які допомагають у житті. Дехто навіть переконаний, що Сам Бог промовляє через нього… Також у цей час появляється одна дівчина, яка доглядає його, а з часом у неї навіть з’являється бажання з ним одружитись. Ця історія заставляє нас задуматися. Бачимо, як молитва, звернення до Бога можуть цілковито поміняти життя людини. Але яка молитва? Молитва глибока, уважна, яка виходить з глибини розкаяного серця. Якщо ми молимося 5-10 хвилин, особливо тоді, коли наші думки не зосереджені, а ще й по дорозі на роботу, то це не є молитва. Це є дотримання молитовної звички, яку нам ще в дитинстві прищепили наші родичі. Щоб щось цікаве і гарне трапилося в нашому житті, а також, щоб ми не змарнували його, ми повинні молитись у день годину або дві, а навіть більше. На сьогоднішній день ми бачимо багато різних проблем у сім’ях, родинах, а також різних спільнотах. Чому? Тому що десь

42

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

Пророк Амос (Ам. 1,1-3)

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

43

забракло молитви, а навіть якщо вона є, то цілком формальна, в якій немає серця і душі… Пригадаймо класичний приклад – молитву матері за свою дитину. Якось до єпископа Амврозія Медіолянського прийшла св. Моніка і в розпачі попросила його, щоб він поговорив з її сином Авґустином, який був тоді на хибній і грішній дорозі. Владика уважно вислухав її і сказав: “Залиши його в спокої, він мусить дозріти. Йди і багато молися за нього…”.

18 років св. Моніка молилася за навернення свого сина. Це була молитва від серця, на колінах і зі сльозами на очах. Звичайно, що така молитва принесла плоди. Авґустин навернувся до Бога, став священиком, а потім єпископом. І не тільки. Він ще й став одним з найбільших Святих цілої Церкви. Це є яскравий приклад молитви матері за свою дитину. Молитва батьків за дітей має велику силу, тому що батьки і діти тісно пов’язані між собою фізично, душевно і духовно. А з іншої сторони, якщо батьки далекі від Бога, чинять беззаконня, то це негативно впливає на їхніх дітей. Учителі духовного життя часто радять батькам молитись не тільки за дітей, але й над дітьми. Особливо це допомагає, коли дитина хвора, має якийсь страх або дуже неслухняна. Тоді потрібно класти руку над дитиною, коли вона спить, і молитися… Це також приносить добрі плоди і має позитивний вплив на дитину. Буває так, що матір чи батько приходять до священика і жаліються на своїх дітей, що ті ходять стежками беззаконня і не хочуть слухати. Взагалі, дорослі діти вже не хочуть слухати своїх батьків. У них уже є своя думка про багато речей, а також гордовите “я” ... І знову в такому випадку допомагає молитва. Якщо ми хочемо, щоб наш ближній змінився в кращу сторону, то, насамперед, мусимо подати особистий приклад, а також застосовувати слово, сказане з любов’ю і лагідністю. Проте коли людина не сприймає наші слова і байдужа до нашого життєвого прикладу, то залишається молитва. Коли ми молимося за навернення і просвітлення нашого ближнього, то Бог знає, як йому допомогти через нашу

44

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

молитву. У Бога є тисячі способів спрямувати людину на правильну дорогу Заповідей Господніх. А деколи Він підказує досить болючим способом, через терпіння і скорботи… Отож молімося якнайчастіше та якнайуважніше, а молитва у свій час принесе благий результат. Адже, як говорять святі люди, “час, проведений у молитві, найцінніший час у нашому житті”.

ЛЮДИНА – ВІНЕЦЬ ВСЬОГО ТВОРІННЯ. “Сам же Бог миру нехай освятить вас цілковито, і нехай вся ваша істота – дух і душа, і тіло – буде збережена без плями на прихід Господа нашого Ісуса Христа” (І Сол. 5, 23). Цією цитатою св. ап. Павла до Солунян хотілось би розпочати статтю про внутрішню будову чи структуру людини. Знання про людину та її внутрішній світ допомагає більш правильно провадити духовне життя. Але також багато наших тілесних хворіб зумовлені тим, що ми до кінця не знаємо, які фізіологічні процеси в нас відбуваються, як правильно їсти, пити, спати, а навіть працювати. У цій статті ми звернемо увагу на наші душевну і духовну сторони життя, які мають прямий вплив і на наше фізичне здоров’я. Дуже гарно і детально всі ці речі описує св. Теофан Затворник Вишенський (1815-1894) у своїй книзі: “Що таке духовне життя і як на нього налаштуватись?” Ми також будемо черпати деякі думки з цієї глибокої книги. Кожна людина, як ми вже згадували, це є дух, душа і тіло. Наша душа, зокрема, також має потрійну будову: розум, воля і відчуття. Розумова чи інтелектуальна сфера душі має важливе значення для нашого життя. Якщо ми зауважили якийсь неспокій у душі, це означає, що були допущені деякі негативні думки, які спричинили цей неспокій… Взагалі, наші думки, як стверджують святі у своїх творах, можуть бути трьох видів: думки від Бога, думки від духів темряви, а також думки, які є плодом нашої інтелектуальної праці. Вся інформація, яка проникає у душу, приходить через 5 змислів: слух, зір, нюх, смак і дотик. Візьмемо простий приклад. Ми читали книгу, якийсь фрагмент нас дуже захопив. Ми зупинились, обдумали, наша уява зодягнула це в якусь картину і ми відклали це у свою пам’ять. У нашій пам’яті на відповідній поличці вже є конкретне знання на якусь тему. Коли нам хтось щось цікаве розповів, ми застановились над цим і також знайшли деяку інформацію

46

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

Ілля взятий на Небо в огняній колісниці (ІІ Цар. 2,11-12)

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

47

на цю тему в своїй пам’яті. Це все разом обдумали і знову відклали вже більші знання у своїй пам’яті на відповідну поличку. Людина, в пам’яті якої є багато знань з якоїсь сфери життя, з часом може стати науковцем у цій галузі. Таким способом працює розумовий чи інтелектуальний аспект нашої душі. Тут варто пригадати собі, що людина, яка годинами сидить біля телевізора чи комп’ютера, а не читає книг, стає щораз більше розумово відсталою. Чому? Тому, що це інформація, яка швидко приходить у картинках, також швидко залітає в нашу пам’ять без критичного аналізу й обдумування. Розум тут пасивний, він просто не встигає думати. І це все добре і погане потім осідає десь у нашій підсвідомості і з часом приносить негативні плоди. Йдеться більше про негативну і зайву інформацію. Тобто, сидячи біля телевізора, ми не пануємо над ситуацією. Другий аспект душі – це воля і бажання. Наша воля бажає здобути, зробити, здійснити все те, що є або потрібне, або приємне, або корисне. І, навпаки, не бажає робити того, що протилежне цьому. Кожна людина може мати різноманітні бажання і потреби. Це можуть бути такі потреби: духовні, душевні, тілесні, а також життєво-суспільного характеру. Протягом дня в кожного з нас виникають різні бажання, але ми не повинні ними керуватись. Чому? Тому що не всі вони нам корисні і не всі ведуть до добра… Щоб втілити те чи те бажання, ми повинні керуватись розумом, який мав би бути просвітлений світлом християнської віри. Один святий говорить: “Навіть добре діло, але не виконане вчасно, вже не є добре діло…”. Людина повинна виробити в собі силу волі, щоб мати змогу все добре і корисне впроваджувати у своє життя, а також відкидати те, що є погане і не корисне, а тим більше гріховне. Хтось жартами говорить: “І силу маю і волю маю, але сили волі не маю”. Третій аспект душі, і то досить важливий, – це серце, або відчуття. Тут не йдеться про наше фізичне серце, яке перекачує кров, а про серце, як збір наших відчуттів і емоцій. У Святому Писанні і творах Св. Отців часто згадується про це серце.

48

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

“… із серця бо походять лихі думки, вбивства, перелюби, розпуста, крадежі, лживе свідчення, богохульства…” (Мт. 15, 19). Також часто в духовній літературі йдеться про віру серця, сердечну молитву і т. д. Уся наша діяльність, зовнішня і внутрішня, всі пережиття, добрі і недобрі – все невидимо відкладається в нашому серці. Неможливо навіть знайти стільки відповідних слів, щоб описати різні відчуття людини. Загалом, говоримо такими фразами: чуюся добре або погано, відчуваю страх або надію, спокій або неспокій, симпатію або антипатію... Серце є центром нашого життя. Як легко нам щось робити, якщо серце до цього лежить, і як важко, якщо серце не лежить. Однак якщо нам потрібно щось зробити, хоч серце до цього не лежить, то ми повинні знайти хоч щось позитивне в цьому ділі та заохотити своє серце до нього… Ми повинні берегти своє серце від негативних впливів. Особливо негативно впливають на наше серце гріховні пристрасті: гординя, гнів, ненависть, зависть, нечистота, черевоугодництво, лінивство тощо. Якщо ми свідомо і добровільно допускаємо ці пристрасті, то тоді дуже важко очистити своє серце від них. Очищення серця здійснюється через молитву, покаяння, читання Святого Письма і творів Св. Отців, взагалі, всього того, що пропонує нам Свята Церква для спасіння душі. Кожна людина повинна дбати про те, щоб мати у своїй душі цю внутрішню гармонію. Що це таке? Внутрішня гармонія полягає в тому, щоб наші душевні сили – розум, воля і відчуття – були спрямовані до Бога, добра і того, що є позитивне… Навпаки, коли приходить гріх, то він приносить своєрідну дисгармонію: людина думає одне, бажає інше, а відчуває щось цілком інше, тобто, є цілковита внутрішня дисгармонія. Від такої внутрішньої дисгармонія в людини можуть з’являтися різні психічні і фізичні хвороби. Врешті-решт, ми дійшли до найбільш глибокого аспекту нашої особистості – духовного життя. Головні характеристики нашого духа – це страх Божий, совість, прагнення Бога. Що таке

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

49

Сотворення Єви (Бут. 2,23)

50

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

дух? Це є та сила, яку Бог вдихнув у людину наприкінці сотворення: “Тоді Господь Бог утворив чоловіка з земного пороху та вдихнув йому в ніздрі віддих життя, і чоловік став живою істотою” (Бут. 2, 7). Тут десь варто усвідомити важливу річ, що дух людини, який вийшов від Бога, постійно прагне Бога. Людина нічим матеріальним і навіть душевним не заспокоїть цю потребу свого духа. Отож духовне життя – це потреба нашого духа, а не щось, що нам ззовні накидає Церква і служителі Церкви. Людина, яка хоче щось добре здобути у своєму житті, осягти досконалість, здобути силу духа, повинна також дотримуватися правильного розпорядку дня. Навіть психологи зазначають, що хто піднімається зранку зі сходом сонця, а навіть швидше, той отримує від Бога силу, а також відповідну енергію від природи. Цієї сили, даної людині зранку, вистарчає на цілий день… Народне прислів’я стверджує: “Хто рано встає, тому Бог дає…” Важливо також вчасно лягати спати. Виявляється, що протягом ночі наш організм має здатність цілковито відновлюватись, а навіть сам себе зцілювати… Наша нервова система відновляється саме з 10 до 12 вечора, і якщо ми маємо звичку пізніше йти спати, то будемо завжди нервові та хворі. Ми також, напевно, добре знаємо, наскільки важливою є ранішня молитва і яку силу вона дає для щоденного життя. Пригадаймо собі також церковну заповідь про поміркованість – поміркованість в їді, питті а навіть у праці, горі та радості. Така поміркованість дуже позитивно впливає на наше духовне життя, а також на фізичне здоров’я. Отож стараймося з різних джерел черпати знання про себе, духовне і душевне життя для того, щоб знати, як правильно йти життєвою дорогою, не робити помилок і хоч якось наближатися до Бога.

“…ЗОСТАВ МЕРТВИМ ХОВАТИ СВОЇХ ПОМЕРЛИХ…” Читаючи і роздумуючи над Святим Письмом, ми час від часу зустрічаємо деякі вислови й цитати, які, на перший погляд, не до кінця зрозумілі. Так в Євангелії від Матея сказано: “Господи, дозволь мені піти спершу поховати батька мого. Ісус же сказав до нього: “Іди за Мною, і зостав мертвим ховати своїх померлих” (8, 21-22). Цей євангельський фрагмент десь переплітається з однією трагічною подією, яка відбулася 7 грудня 1988 року у Вірменії. Жахливий землетрус приніс вірменському народові страшне лихо. Під час цього землетрусу загинуло 25 тисяч людей, а ще близько 140 тисяч залишились інвалідами на ціле своє життя. Були зруйновані міста і села, 514 тисяч людей залишились без даху над головою. В одному з цих зруйнованих міст кореспондент якоїсь газети робив фотографії. До нього підійшов старенький дідусь з паличкою і запитав: “Що ти тут робиш?”. Кореспондент відповів: “Я роблю фотографії мертвого міста…”… Тоді старенький йому вказав: “Та це місто ще за свого життя було мертве...”. “Як це так?” – зніяковіло запитав журналіст. А дідусь йому: “Тут страшне, що робилось: наркоманія, алкоголізм, проституція, страшна корупція і насильство… Це, що трапилося, – невидимий палець Божий на людські беззаконня”. Ця правдива життєва історія також містить повчання для нас. Усе ж таки сумна картина: ходити ногами, рухати руками, кліпати очима, але бути мертвим. Що означає така мертвота? Людина заживо є мертвою тоді, коли в її житті відсутній Бог, коли Заповіді Божі занедбані, коли душа не живиться молитвою і Святими Тайнами Тайнами,, коли вона живе, тільки догоджаючи своїм гріховним пристрастям тощо. І це є досить серйозна мертвота… Гріх, гріховні пристрасті – це те, що умертвлює не тільки нашу душу, а навіть тіло. Гріховні звички, якщо людина з ними не бореться, можуть довести людину до цілковитої деградації.

52

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

Пророк Ісая (Іс. 6,8)

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

53

У цій статті ми звернемо увагу на деякі досить важливі й актуальні проблеми християнського життя. Досить серйозною проблемою нашого суспільного життя є алкоголізм. Широка і глибока ріка алкоголю пропливає через нашу неньку Україну. Витікає вона десь зі Сходу, там де зона АТО, і тече аж на Захід. Є багато тих, хто стоїть з ложками біля цієї ріки і черпає цю “мертву воду”. Також багато є тих, які вже потонули в цій ріці й вже ніколи не випливуть на поверхню суспільства. “Зелений змій” бере в свої обійми всіх, хто простягнув до нього свою руку. Він не перебирає: чи це президент, чи артист, чи лікар, а навіть священик, чи монах… Він любить всіх, хто з ним подружився. Як говорять лікарі, психологи, науковці, залежність від алкоголю така сама, як і від наркотиків. Дуже важко позбутися цієї хвороби навіть тому, хто з нею бореться, а хто з нею не бореться, про того навіть не будемо говорити. Розбиті сім’ї, переповнені тюрми, безліч нещасних випадків, змарноване життя – це все робить пристрасть до алкоголізму. Чи народилась дитина, чи помер батько або матір, чи по сусідству здох собака – у залежних від алкоголю є причина випити. Алкоголь є всюди: продуктові магазини, супермаркети, ринки і навіть автозаправки. У цивілізованому світі алкоголь можна купити тільки у визначених магазинах і тільки у відповідний час. Пройдемося вулицями будь-якого міста – кожні 50-100 метрів зауважуємо вивіски “Алкоголь, тютюн”. Що це? Це є деградація. Особливу увагу слід звернути на споживання алкоголю в підлітковому і молодому віці. Сьогоднішня молодь старається різними способами виглядати “по-крутому”. Один із способів так званої “крутизни” полягає в тому, щоб поєднати два види отрути: в одній руці – алкоголь, а в іншій – сигарета. У такий спосіб треба осягнути надзвичайний ефект. Ефект і наслідки проявляються через кілька років – тоді, коли появляються діти. Діти, батьки яких часто вживали алкоголь, у більшості випадків народжуються з вадами, якщо не з фізичними, то з психічними. Взагалі, як зазначають лікарі, сьогодні мало народжується повноцінних дітей. Чому? Неправильний спосіб

54

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

Каменування Ахана (І.Н. 7,24)

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

55

життя батьків, або, конкретніше,– гріховний спосіб життя батьків. Тоді, через свою нерозумність, потрібно ціле своє життя дивитись на дитину-каліку… Один з сучасних письменників говорить: “За все в цьому житті потрібно платити…” платити…”. Пригадую одну правдиву історію з книги “Щирі розповіді прочанина…”. В одній військовій частині був офіцер, який мав проблеми з алкоголем… Він хотів позбутися цієї грішної звички, але це ніяк йому не вдавалось зробити. Якось до цієї військової частини зайшов монах-послушник, щоб поспілкуватись із солдатами. Так трапилося, що офіцер відкрив йому свою душевну рану і попросив про допомогу. Монах порадив бідоласі, щоб той щоразу, як захоче випити, прочитав хоч уривок Святої Євангелії, і подарував йому цю Святу Книгу. Через деякий час, практикуючи читання Святого Письма, цей чоловік позбувся гріховної звички – п’янства. Пряма боротьба із “зеленим змієм” не завжди є ефективною. Все ж таки більш ефективно працювати над собою. Тобто, намагатися не пити, як пилося, але ставати раніше, більше молитися, читати Святе Письмо і твори Св. Отців, частіше ходити до церкви. Таким шляхом людина з кожним днем стає духовно сильнішою, а гріховна звичка автоматично послаблюється, а з часом і сама відходить… Це підтверджує досвід багатьох людей і вчителів духовного життя. Чому з допомогою медицини не завжди можна звільнитися від алкоголізму? Тому, що алкоголізм – це не тільки фізична і психічна залежність, це також проблема духовна. Через часте повторення гріховної звички в людину вселяється дух цієї звички. Як говориться в духовній літературі: дух п’янства, дух наркоманії, дух гордині тощо. З духом потрібно боротись духовними засобами: молитва, покаяння, піст і все те, що пропонує нам Церква для спасіння. Ще одна річ, яка нищить наші українські родини і сім’ї, – це прокльони. Напевно, більшість із нас читали класичний твір Івана Нечуя-Левицького (1838-1918) – повість “Кайдашева сім’я”. Кайдашева сім’я є прикладом традиційної української родини. На що варто звернути увагу в цій повісті? На щоденні сварки,

56

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

які переповнені прокльонами. З цього часу і до сьогодні нічого суттєво не змінилося в наших родинах. Коли виникає якийсь сімейний конфлікт, сварка, то людина потрапляє в стан гніву, ненависті, і тоді прокльони по-просту сипляться, як зерно з дірявого мішка. Прокльони мають дуже руйнівну силу. Кожне наше слово має свою силу. Проте слово, промовлене з глибини розгніваного серця, має велику негативну силу. Все, що виходить з серця, має величезну силу: як добру, так і погану. Пригадую правдивий життєвий випадок: мала дитина дуже часто плакала, отож молодій мамі увірвався терпець і вона прокляла свою дитину. Наступного дня дитина померла. Батьки і діти, діти і батьки – це предвічна проблема. Як стверджує старець Паїсій Святогорець (1924-1994), прокльони батьків діють на дітей досить сильно навіть тоді, коли дитина не заслужила на них. Чому? Існує потрійний зв’язок між батьками і дітьми: фізичний, душевний і духовний. А з іншої сторони, також сильною є молитва батьків за дітей, і навпаки. У Святій Євангелії також сказано, що за кожне своє слово людина відповість перед Богом, тим більше за прокльони. Також варто пригадати, що прокльони мають властивість повертатись. Що посилаємо, те й отримуємо… Не менш маловажною проблемою нашого українського життя є також заздрість. Вона є досить небезпечною тому, що має властивість дуже швидко переходити в ненависть, бажання помсти, а навіть вбивство. Ми маємо яскравий приклад зависті Каїна до свого брата Авеля (див. Бут. 4, 4-8). У цьому уривку зі Святого Письма дуже чітко показано, як від зависті Каїн перейшов до вбивства Авеля. Людина, яка плекає у собі заздрість, є нещасною людиною. Вона не може добре їсти, спати, веселитись, бо її мучить зависть. Чому? Тому що хтось більше має, посідає вище становище, краще виглядає … і т. д. Навіть, людина, яка практикує глибоке християнське життя, але сповнена заздрістю, дуже легко втрачає свою духовну силу. Святий старець Паїсій Святогорець дуже гарно розкриває цей випадок з Євангелії (див. Мр. 9, 2-20) 2-20),, коли апостоли не

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

57

змогли вигнати злого духа. Чому не змогли? Адже Сам Господь дав їм силу це робити. Виявляється, через заздрість. Бо Господь взяв з собою на гору Тавор тільки Петра, Якова та Івана, а інші залишились… Допустили до себе заздрість, і втратили духовну силу, яку мали для вигнання з хлопця злого духа. Кожному народові, національності притаманні свої гріховні звички. Саме заздрість в українців ніби в крові сидить. Що робити з нею? Боротись, як із будь-якою гріховною звичкою. Людині, якій ми заздримо, потрібно бажати добра, робити їй добро, молитися за неї. Однак також важливо добачати у собі ті таланти, які дав Бог. Адже Господь дає кожному своє, тільки через заздрість ми не добачаємо цього в собі. Отже, стараймося якомога швидше позбутися своїх гріховних звичок, щоб дійсно бути правдивими і віруючими людьми, а не мертвими ще за свого життя.

ДОРОГА ЗАПОВІДЕЙ БОЖИХ Кожна людина, яка хоче достойно пройти свою життєву дорогу, повинна дотримуватись Божих Заповідей. До якої б релігії чи філософської течії ми б не належали, всюди є визначені правила і закони. Ці правила і закони є потрібними для духовного розвитку. Пригадую одну життєву історію про адвоката, який був невіруючою людиною, але якого зацікавило Святе Писання. Він попросив у свого товариша Біблію, щоб просто задовольнити свою цікавість і дещо переглянути в ній. Однак, коли цей чоловік знайшов у Старому Завіті місце, де Господь дав людям Заповіді, він зупинився і задумався… Адвокат порівняв Заповіді Божі з різними законами і правилами, які тільки знав. Врешті-решт, він зробив висновок, що Божі Заповіді є найдосконалішим законом. Чому все ж таки Заповіді є найдосконалішим законом? Тому, що їх нам дав Сам Бог на горі Синай. Адже Бог найкраще знає людину, навіть її найпотаємніші думки і те, що їй потрібно в житті. Отож не Церква, не єпископи чи священики, а Творець Вселенної дає людині найдосконаліший закон. Це дуже чітко описує Святе Письмо Старого Завіту (див. Вих. 20, 1-17). Отже, Господь Бог через руки пророка і боговидця Мойсея дає людям Заповіді Божі. Ми добре знаємо з життєвого досвіду, що водія, який не дотримується правил дорожнього руху, раніше чи пізніше зупинить поліцай. Навіть якщо його омине поліція, то раніше чи пізніше його напоумить якийсь нещасний випадок на дорозі. Так само з Заповідями Божими. Людина, яка нехтує цими Божими законами, врешті-решт зійде на манівці цього життя, тому, що Заповіді є нашими життєвими дороговказами. У розмовах з людьми, які дуже поверхово сприймають християнське життя, можна почути: “Що це за християнська релігія, в якій постійно тільки заборони: так не думай, того не говори, так

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

59

Мойсей розбиває таблиці Завіту (Вих. 32,19)

60

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

Езра читає народові приписи закону (Неєм. 8,5)

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

61

не роби…” Звичайно, як ми вже десь згадували, так може говорити тільки людина, не просвітлена світлом християнської віри. Навпаки, через практику християнського життя, через виконання Заповідей Божих ми отримуємо свободу. Також ми отримуємо свободу через пізнання Божої Правди. Ось як про це говорить святий апостол і євангелист Йоан: “Коли ви перебуватимете в Моїм Слові, ви дійсно будете учнями Моїми і спізнаєте правду, і правда визволить вас” (Йо. 8, 31-32). Щоб не бути голослівним, візьмемо деякі приклади зі щоденного життя. Один молодий чоловік був поневолений грішною звичкою майже з дитинства. Його розум постійно складав плани, якби тільки щось вкрасти. Коли він їздив міським транспортом, то його руки постійно намагалися комусь щось витягнути з кишені або сумки. Однак надійшов час, коли він усвідомив марноту такого життя, навернувся до Бога і став християнином. Цей юнак почав досить серйозно жити духовним життям, дотримуватись Божих Заповідей, багато молитися. Згодом, дотримуючись заповіді “не кради”, він позбувся своєї грішної звички. Отож напрошується запитання: нас поневолює християнське життя чи гріх і гріховні звички? Швидше всього ми часто є невільниками своїх гріховних звичок. Про це чітко сказано у Святій Євангелії: “Ісус же їм: “Істинно, істинно кажу вам; кожен, хто гріх чинить – гріха невольник” (Йо. 8, 34). Ще інший життєвий приклад може чогось нас навчити і підказати нам. Один дуже відомий бізнесмен запросив до себе в гості своїх товаришів, друзів, знайомих. Тривала вечірка з нагоди відкриття нової фабрики. Гості весело забавлялись. Під час цієї вечірки до нього підійшла його старенька мама, щоб щось запитати. Проте він, маючи гріховну звичку погано ставитись до неї, в присутності всіх гостей нагрубіянив їй. Звичайно, йому стало незручно перед своїми друзями, але гріховна звичка взяла над ним верх. Наступного дня цей бізнесмен задумався над своїм життям, зробив постанову так більше не поступати і перепросив свою матір. Через деякий час, працюючи над собою і дотри-

62

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

муючись заповіді “шануй батька і матір…”, він позбувся своєї гріховної звички. То що тоді: Божі Заповіді нас поневолюють чи роблять вільними? Візьмімо, наприклад, чоловіка, якого важко мучить дух п’янства. Цей бідолаха вже всім обіцяв, що більше не буде пити: і дітям, і дружині, і сусідам, навіть померлим татові й мамі… Проте щоразу, коли він повертається з роботи і бачить вивіску “Алкоголь і тютюн”, то його ноги мліють, руки трясуться і він йде купляти алкоголь. Він не просто йде, його несе товариш “зелений змій”, яким він зв’язаний по руках і ногах. Інакше кажучи, злий дух зробив з цього чоловіка свого раба і невільника. Таких життєвих прикладів, в яких людина стає рабом тієї чи іншої гріховної звички, є дуже багато. Загалом, мало людей застановляється над Божими Заповідями. Людина в більшості випадків хоче йти шляхом якнайменшого опору. “Якось там буде з цією вічністю, а я тепер поживу, як мені вигідно, приємно і легко”, – ось що деколи можна почути. Це і є широка дорога людського життя. Для цього шляху характерними є задоволення своїх гріховних пристрастей, використання свого ближнього, занедбання Заповідей Божих... Тільки завершення такої дороги не дуже щасливе. Отож можемо зробити висновок, що правдива життєва дорога – це дорога Божих Заповідей. Заповідей. Цей шлях є важчим, потребує деколи самовідречення, боротьби з самим собою, важкої духовної праці, але завершується щасливою вічністю у Небі. Амінь.

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

63

Молитва Якова (Бут. 32,10)

ІСУС ХРИСТОС, БУДДА ЧИ МАГОМЕТ? У цій невеличкій нашій книжечці ми спробуємо звернути увагу на деякі духовні і моральні проблеми сучасної людини. І в цьому всьому не абиякою проблемою є проблема конфесійна і релігійна. Ще кільканадцять років назад, коли я вперше виїхав за кордон, розпочалася моя духовна праця з нашими емігрантами з України. І от, коли люди прийшли зі своїми духовними проблемами на розмови і сповіді, я зрозумів, що більшість людей попросту не знають до кінця, в кого і в що вони повинні вірити. Деякі з них в неділю йдуть до церкви і приймають Святі Тайни, проте щодня практикують йогу та ще читають Коран. Чому? Бо це так тепер модно і такий підхід до духовного життя нам пропонує сучасний світ. В такій “мішанині” криється все-таки велика небезпека. Не випадково в катехизмі християнської віри є шоста церковна заповідь: “Злих книжок і листів не читати”. Про що тут йдеться? Тут, найперше, йдеться про такі книги, а також фільми і телепрограми, які в якийсь спосіб відводять нас від правдивої християнської віри. І це дуже небезпечно для нашого морального і духовного розвитку. Звичайно, що для сучасної, дуже інтелектуальної людини, це виглядає своєрідним фанатизмом. Адже сучасна людина хоче все знати, не зважаючи на те, що це знання може їй зашкодити і звести на манівці. Щораз частіше можемо зустріти різноманітну літературу, а також релігійні програми, в яких Господь наш Ісус Христос ставиться на одному рівні з Буддою, Крішною і Магометом чи іншими учителями різних релігійних течій. Ми повинні добре собі усвідомити, що Ісус Христос не просто Людина, а Богочоловік. Тобто Бог, Який прийшов на землю і став Людиною заради нашого спасіння. Про це нам неодноразово пригадує Свята Євангелія: “І Слово сталося тілом і оселилося між нами, і ми славу Його бачили – славу Єдинородного від Отця, благодаттю та

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

65

Ездра молиться (Ез. 9,5)

66

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

істиною сповненого” (Ів. 1.14). І цю Свою місію спасіння людського роду Господь наш Ісус Христос підтвердив Своєю Хресною Смертю за гріхи всього людства. І зробив Він це з великою Любов’ю до всіх нас, людей. Хто із засновників інших релігій зробив щось подібне? Думаю, що ніхто… Тобто ми повинні добре знати, що засновником нашої віри не є проста людина, яка через певні духовні практики дійшла до якогось вищого рівня, але Сам Бог прийшов на землю і показав нам правдиву дорогу до спасіння. Про що нам наголошує Сам Господь: “Я – путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене” (Ів. 14.6). Зараз, особливо на Заході, людина, не збагнувши суті християнства, не переживши глибини християнського життя, опиняється в іншій конфесії чи релігії. На цю ситуацію можемо знайти певні причини. Найперше, як ми вже згадували, людина чисто поверхово сприйняла християнське життя, тільки на рівні обрядовості і зовнішньої атрибутики, не переживши певної глибини, а конкретніше – Благодаті Святого Духа, тоді вона починає шукати Бога, а може більше навіть себе в іншій конфесії. Дійсно, якщо наше духовне життя не зупинилося на рівні “ходження до церкви” і ми йдемо дальше і глибше, то незабаром отримаємо благий результат. Щоб щось добре здобути в нашому житті, потрібно прикласти відповідні зусилля. Як говориться у Святій Євангелії: “Царство Небесне здобувається силою…”. Яке ж це все-таки зусилля? Це глибока уважна молитва, яка походить з глибини розкаяного серця; це виконання Заповідей Божих; це читання і поглиблення знання Святого Письма і творів Святих Отців; це, врешті-решт, боротьба зі своїми гріховними звичками або пристрастями. Таке життя, з Божою допомогою, приведе нас до певної глибини і пережиття присутності Живого Бога. Ще іншою причиною, чому людина залишає свою віру, є згіршення, яке вона отримала або від служителів Церкви, або від “так званих християн”. Тут також потрібно мати на увазі цю ситуацію з Апостолом Юдою Іскаріотським, який зрадив нашого

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

67

Спасителя. На протязі всієї історії Церкви ця ситуація постійно повторюється. Завжди будуть у Церкві так звані “двійники”, які будуть тільки виконувати роль священнослужителя, але серце їхнє буде без віри, яке є далеко від Бога… . Однак будуть і такі, як Апостол Петро та інші Апостоли, а пізніше мученики за Христову віру, які віддали своє життя за Бога і Божу Правду. Один із учителів духовного життя навів гарні порівняння: “Лот спас свою душу, живши посеред беззаконників, а Юда погубив свою душу, хоча перебував поміж апостолами і ходив біля Самого Ісуса Христа”. Тобто, якщо ми щиро від серця шукаємо Бога і правдивої дороги до Царства Небесного, то ми її обов’язково знайдемо, незважаючи на перешкоди чи то від людей, чи то від життєвих ситуацій. Ну а хто шукає собі пригод, то він обов’язково їх знайде. Наголошуючи на правдивості нашої християнської віри, я тим самим не хочу всіх інших, які до нас не належать, кинути до пекла. Не про це йдеться. Як сказав один архиєпископ: “Діло Спасіння –це Боже діло, але ми робимо так і так...”. Господь для чогось допустив, що є також інші дороги та релігійні течії. Але для чого ходити манівцями і кругами, якщо є пряма і чітка дорога, якою пройшли сотні і тисячі святих та осягнули щасливу вічність. На сьогоднішній день щораз частіше ми можемо почути слово реінкарнація реінкарнація,, що означає перевтілення душі. душі. Що це? Це означає, що душа після смерті може знову прийти на землю і увійти в тіло людини або навіть тварини і жити, щоб більше вдосконалитися. І так може повторюватися кілька разів. Чомусь Святе Письмо ніде нам про це не згадує… . Є ще інший важливий нюанс: для чого тоді Ісус Христос прийшов на землю нас визволити від гріхів, якщо ми самі можемо це зробити, прийшовши кілька разів на землю? Ще інша трохи підступна річ: якщо я кілька разів можу прийти на землю, щоб себе вдосконалити, то тоді зараз живу собі, як мені вигідно, і легше, і приємніше, не дотримуючись певних принципів, а на другий раз постараюся

68

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

Мідяний змій (Чис. 21,9)

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

69

правильніше жити… . Це все якось немає нічого спільного з засадами християнського життя. А навіть немає якогось логічного заключення. Апостол Павло про це дуже чітко говорить у Посланні до Євреїв: “І як призначено людям раз вмерти, потім же суд, так і Христос лише один раз мав Себе принести, щоб взяти на Себе гріхи багатьох, а вдруге не заради гріха з’явиться тим, що очікують Його на спасіння” (Євр. 9.27-28). Буває так, що людина, якій чомусь не до вподоби традиційна християнська духовність, починає практикувати східні медитації з різноманітними мантрами. Мантра – це є своєрідна коротенька молитва, через яку людина мала б досягти надзвичайного духовного стану. І часто людина, практикуючи цю мантру, прикликає ім’я різних божків і від цього починаються серйозні проблеми… . Але наша християнська духовність має щось набагато кращого і вищого від усіх, разом взятих мантр, – це є Ісусова молитва: “Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного!” У мантрі не відомо до кінця, кого ми призиваємо, а у молитві Ісусовій ми взиваємо Ім’я Самого Бога, Сотворителя нашого і Спасителя. Немає нічого сильнішого ні на Небі, ні на землі від Імені Божого, як про це говорить Святе Письмо. Ісусова молитва має властивості збирати до купи наші душевні сили, виробляє концентрацію, поєднує нас з Самим Богом і доводить до стану Обожествлення.. Молитва коротенька, але в ній закладена велика Обожествлення духовна сила. Сотні і тисячі людей, які практикували Ісусову молитву, доходили до певної досконалості, а, навіть, святості життя. Чи ми йдемо, чи їдемо, а навіть коли виконуємо якусь фізичну працю, ми можемо промовляти Ісусову молитву. Отож пробуймо поглиблювати знання про нашу віру, читаючи Святе Письмо, глибокі духовні твори Святих Отців, практикуючи щодня молитву і різні духовні вправи, частіше сповідаючись і приймаючи до свого серця Пресвяту Євхаристію. У такий спосіб ми збагнемо, що в християнстві є закладена велика Божа сила. І тоді в нас пропаде бажання шукати собі пригод в інших релігіях і філософських течіях.

ЛИСТИ З-ЗА ОКЕАНУ! *** Дивлячись, як тут люди живуть, і порівнюючи з життям в Україні, вагаюся сказати, хто в кращій ситуації? Добробут, прекрасні умови життя..., але саме це і є найбільшою перешкодою на дорозі до спасіння, принаймні так говорить Св. Євангелія. Людина, яка живе у важких обставинах, зазнає всіляких скорбот і терпінь, все ж таки має більше шансів осягнути щасливу вічність. Тільки важливо, щоб ці нелегкі моменти переживалися з вірою і щирою молитвою до Бога. Дуже суттєво, щоб наше духовне християнське життя не залишилось тільки назовні, маю на увазі певні обряди, приписи, молитви... Господь хоче здобути у кожної людини серце, тобто наші думки, бажання, почуття, хоче, щоб вони якнайбільше були пов’язані з Богом, а не до чогось чи когось іншого були прив’язані. Бо ця зовнішня формальність є найбільшою хворобою теперішніх християн. Виконати певні обряди і тим вдовольнитися, не зважаючи, що робиться всередині. Звичайно, таке внутрішнє християнське життя потребує певного зусилля, духовної праці над собою, але тільки таке істинне життя і дасть у свій час щедрі плоди, а в кінцевому результаті поєднає нас з Богом. Зараз наші люди потребують справжніх духовних провідників, священиків, які більше наголошували б на потребі молитви, покаяння, прощення і любові до ближніх, а не розпалювали міжконфесійні сутички і ворожнечі... Це вже відійшло в історію, люди хочуть в цій ситуації якоїсь нової духовної поживи і життєвої поради. І тими духовними провідниками не мусять бути лишень священики, бо більшість з них навіть і не здатні до цього, це може бути будь-яка людина, яка старається жити по-Божому і збагнула суть Правдивого християнського життя. *** Стурбована хресна мати запитує: “Яка ж доля очікуватиме її дітей, яких вона виховує в християнському дусі? Вони не навчені

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

71

Вавилонська вежа (Бут. 11,4)

72

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

брехати, “крутитися” у світі, гостро відчувають несправедливість зі сторони вчителів, дорослих. Батьків хвилює, як їхні діти зарадять собі в нашому суспільстві, де на кожному кроці надибуємо фальш і несправедливість, зло і непорядність”. У кожного свої терпіння і скорботи: у Вас свої, а в нас свої. Усе це необхідне для нашого спасіння. Ісус йшов такою ж дорогою до Воскресіння, тож і ми, якщо бажаємо осягнути щасливу вічність, повинні намагатися сприймати погідно всі важкі хвилини. Всіх ми ніколи не спасемо, навіть Ісус цього не зробив, позаяк не всі сприйняли і повірили в Ісуса. Передусім потрібно стежити за собою, очистити себе від гріхів. Це зовсім не егоїзм, лише розумний підхід до християнського життя. Св. Серафим Саровський влучно сказав: “Спаси себе і поряд з тобою тисяча спасеться”. Коли ми викорінюємо гріх у собі, його меншає у світі, відтак світ стає кращим. Зовсім не обов’язково щось особливе робити, комусь щось говорити, когось навертати, усе це породжує вир непотрібних емоцій й розчарувань... Молитвою за всіх і вся можна багатьох навернути до Бога. Дуже добре, що Ви так виховуєте своїх племінників... Важливо, щоб вони отримали міцний фундамент християнського життя. Це ніколи їм не зашкодить, навпаки, допоможе. А як вони житимуть з такою свідомістю у світі, це вже не Ваші клопоти, а Бога. Господь ніколи не допускає випробувань понад сили людини. Слід більше молитися за них. Устократ небезпечніше було б, якщо б вони не отримали відповідного виховання в сім’ї. Для них небезпека, а для Вас відповідальність перед Богом за те, що цього не зробили... Хай би там що, найголовніше знати, що все в руках Божих, по-іншому й бути не може. Навіть усе те негативне Господь, врешті-решт, оберне на добро. Нашим немічним людським розумом неможливо усе це до кінця збагнути. Залишається тільки плекати тверду віру в Боже Провидіння над цілим світом і над кожною людиною зокрема. З благословенням, молитвою і любов’ю о. Роман

МОЛИТВИ ЗАХОРОНИ ВІД ЧАРОДІЙСТВА І ЗЛИХ ДУХІВ (для священиків і мирян) Слава Тобі Боже наш, слава Тобі. Царю Небесний… Святий Боже… (3р.) Пресвята Тройце… Отче наш… Богородице Діво… Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного (грішну) (30 р.) Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, захорони мене Святими Твоїми ангелами, молитвами Пречистої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, силою Чесного Животворящого Хреста, святого архистратига Божого Михаїла і всіх Небесних Сил безтілесних, Святого пророка Предтечі і Хрестителя Господнього Івана, Святого апостола і Євангелиста Івана Богослова, священномученика Кипріяна і мучениці Юстини, святителя Миколая Чудотворця, святителя Льва, Єпископа Катанського, святителя Никити, святителя Іосафа, святителя Митрофана, святителя Йосафата, Архиєпископа Полоцького, преподобного Сергія Радонежського, преподобних Зосіми і Савватія, преподобного Серафима Саровського, преподобних Антонія і Теодосія Печерських і всіх преподобних Отців Києво-Печерських, святих мучениць Віри, Надії, Любові і матері їх Софії, святого мученика Трифона, святих і праведних Богоотців Йоакима і Анни і всіх святих Твоїх, поможи нам, недостойним рабам Твоїм (ім’я). Вибави нас від всіх підступів ворожих, від усілякого зла, магії, ворожіння, чародійства і від лукавих людей, щоб не змогли заподіяти нам якесь зло. Господи, світлом Твого сіяння захорони нас вранці, опівдні і ввечері, і на сон приходящий і силою благодаті Твоєї відверни і віддали всяке зло, що походить від сили диявольської. Якщо якесь зло задумане чи створене є, поверни його в преісподню. Бо Твоє є царство і сила, і слава, Отця, і Сина і Святого Духа. Амінь.

74

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

ПСАЛОМ 50 – Помилуй мене, Боже,* з великої милості Твоєї. І багатством щедрот Твоїх очисти мене з беззаконня мого.

– Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

– Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

– Проти Тебе єдиного я згрішив* і перед Тобою зло вчинив.

– То і правий Ти в словах Твоїх* і переможеш, коли будеш судити.

– Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

– Це бо істину полюбив єcи,* невідоме й таємне мудрості своєї явив Ти мені.

– Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.

– Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.

– Відверни лице Твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.

– Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.

– Не відкинь мене від лиця Твого,* і Духа Твого Святого не відійми від мене.

– Поверни мені радість спасіння Твого,* і духом владичним утверди мене.

– Вкажу беззаконним дороги Твої,* і нечестиві до Тебе навернуться.

– Визволь мене від вини крові, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість Твою.

– Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу Твою.

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

75

Давид залишив живим Саула (І Сам. 24,11)

76

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

– Бо якби Ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле Тобі.

– Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

– Ущаслив, Господи, благоволінням Твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

– Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар Твій тельців. ПСАЛОМ 90(91) Ти, що живеш під Всевишнього покровом,* що у Всесильного тіні пробуваєш! Скажи до Господа: Мій захисте і моя твердине,* мій Боже, на котрого покладаюсь. Він бо спасе тебе від сітки птахолова,* і від погибельного мору. Він тебе покриє крилами своїми, і ти втечеш під його крила;* щит і забороло – його вірність. Ти не злякаєшся ні страху вночі,* ані стріли, що вдень літає. Ані чуми, що в пітьмі бродить,* ані зарази, що нищить опівдні. Нехай і тисяча впаде біля тебе, і десять тисяч праворуч від тебе,* – до тебе не підійде. Ти лиш очима споглянеш* – і кару грішників побачиш. Бо Господь – твоє прибіжище,* Всевишній – твій захист. Ніяке лихо до тебе не приступить,* ніяка кара не підійде близько намету твого. Бо ангелам своїм він повелить про тебе,* щоб берегли тебе на всіх твоїх дорогах. І на руках тебе носитимуть,* щоб не спіткнулася нога твоя об камінь. На гада й змія будеш наступати,* розтопчеш лева й дракона.

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

77

Тому, що він виявив свою любов до мене, я його врятую;* я вивищу його, бо він знає моє ім’я. Візве до мене, і я озвусь до нього;* я буду з ним у скруті, я його визволю і його прославлю. Довгим віком його насичу* і явлю йому моє спасіння. МОЛИТВА ДО ЖИВОТВОРЯЩОГО ЧЕСНОГО ХРЕСТА Нехай воскресне Бог і розвіються вороги Його, і нехай біжать від лиця Його всі ненависники Його. Як щезає дим, нехай щезнуть, як тане віск від вогню, так нехай загинуть біси від лиця тих, хто любить Бога і осіняє себе хресним знаменням, і в радості промовляє: радуйся, Пречесний і Животворящий Хресте Господній, що проганяєш бісів силою Розп’ятого на тобі Господа нашого Ісуса Христа, що до аду зійшов, і подолав силу диявола, й дарував нам тебе, Хрест Свій Чесний, на прогнання всякого супостата. О Пречесний і Животворящий Хресте Господній, допомагай мені зі Святою Дівою Господньою Богородицею й зо всіма Святими завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. МОЛИТВА СВ. ІВАНА ЗОЛОТОУСТОГО Боже Вічний, звільнивший рід людський від полону диявольського, звільни раба Твого (ім’я) від усілякої дії духів нечистих; повели лукавим і нечистим духам і демонам відступити від душі і від тіла раба раба(би) (би) твого твого(єї) (єї) (ім’я) (ім’я),, і не перебувати, ні затаїтися в нім(ій). нім (ій). Нехай біжать Іменем Твоїм Святим, і Єдинородного Твого Сина, і Животворящого Твого Духа, від створіння рук Твоїх; нехай очищений(а) очищений (а) буде від усілякої спокуси диявольської, преподобно і праведно, і благочестиво живе, сподобившись Пречистих Таїн Єдинородного Сина Твого і Бога нашого, з Ним благословенний є і препрославлений з Пресвятим і Благим, і Животворящим Твоїм Духом, завжди і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

78

о. Роман Гето Духовна боротьба сучасної людини

МОЛИТВА СВ. ІВАНА ЗОЛОТОУСТОГО Всім нечистим духам заборонивший, і силою Слова вигнавший легіон, явися і нині Єдинородним Твоїм Сином на створіння, яке по образу Твоєму створив єси, і забери це насильство від супротивного. Нехай помилуване і очищене буде Святому Твоєму стаду, і збережеться храм душевний Святого Духа, і Божественних і Пречистих святинь благодаттю і щедротами і чоловіколюб’ям Єдинородного Твого Сина, з Ним благословенний є і з Пресвятим і Благим, і Животворним Твоїм Духом, завжди і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. МОЛИТВА СВ. ЄВСТРАТІЯ Прославляю і величаю Тебе, Господи, бо Ти зглянувся на моє смирення і не залишив мене в руках ворожих, але врятував від лиха душу мою. І нині, Владико, нехай покриє мене рука Твоя, і нехай прийде на мене милість Твоя, бо тривожиться душа моя та тяжко вона страждає при виході з того нещасного й нужденного тіла, – щоб ніколи лукавий супротивник хитро не напав на неї і не сховав її у темряві за всі свідомі і не свідомі гріхи, які мені трапились у цьому житті. Будь милостивий до мене, Владико, і нехай не побачить душа моя понурого погляду лукавих демонів, а нехай приймуть її осяйні і світлі Твої ангели. Прослав Твоє Святе Ім’я і Своєю силою приведи мене на Божий Твій Суд. Під час суду наді мною нехай не схопить мене рука князя світу цього, щоб втягнути мене грішного(ну), грішного(ну), в пекельню безодню, але стань коло мене й будь мені Спасителем і Заступником. Помилуй, Господи, забруднену пристрастями життя цього душу мою, і прийми її, очищену покаянням та сповіддю, бо Ти благословенний на віки вічні. Амінь.

ЗМІСТ СПОВІДЬ – НАЙКРАЩИЙ ЕКЗОРЦИЗМ ..................................... 3 ЦІЛЬ ЖИТТЯ................................................................................. .................................................................................9 ВІРА – БЕЗЦІННИЙ СКАРБ ЛЮДИНИ ...................................... 12 ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО ХРИСТИЯНСТВА............................ 18 ШЛЯХ ДО УСПІХУ ...................................................................... 23 БЛАГОСЛОВЕННА ПРАЦЯ ........................................................ 28 ЩАСЛИВЕ СІМЕЙНЕ ЖИТТЯ .................................................... 33 ЩЕ І ЩЕ ПРО МОЛИТВУ ........................................................... 39 ЛЮДИНА – ВІНЕЦЬ ВСЬОГО ТВОРІННЯ. ................................ 45 “…ЗОСТАВ МЕРТВИМ ХОВАТИ СВОЇХ ПОМЕРЛИХ…” .......... 51 ДОРОГА ЗАПОВІДЕЙ БОЖИХ .................................................. 58 ІСУС ХРИСТОС, БУДДА ЧИ МАГОМЕТ? .................................. 64 ЛИСТИ З-ЗА ОКЕАНУ! ............................................................... 70 МОЛИТВИ ЗАХОРОНИ ВІД ЧАРОДІЙСТВА І ЗЛИХ ДУХІВ ..... 73 Псалом 50 .............................................................................. 74 Псалом 90(91)........................................................................ 76 Молитва до Животворящого Чесного Хреста ...................... 77 Молитва св. Івана Золотоустого ........................................... 77 Молитва св. Івана Золотоустого ........................................... 78 Молитв Молитва св. Євстратія........................................................... 78

Релігійне видання

о. Роман Гето

ДУХОВНА БОРОТЬБА СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ Книга ІІ Редактор Йосиф ВОРОБЕЦЬ, Ольга ЛОЗА Художнє оформлення Юліан САВКО Технічний редактор Андрій ЦИМБАЛ Комп’ютерний набір Ольга КОВАЛИШИН

Підписано до друку 10.06.2016. Формат 60x84/16 Папір офс. Офс. друк. Ум. друк. арк. 4,65 Наклад 500 прим. Замовлення № 10/06-16 Гарнітура Times New Roman

Магазин “Добра книжка” вул. Б. Хмельницького 35/За, м. Львів, 79019 тел.: (032) 261-55-74, (097) 67-67-725 Інтернет замовлення: www.gbook.lviv.ua Релігійне видавництво ТзОВ “Добра книжка” вул. Б. Хмельницького 35/За, м. Львів, 79019 тел./факс: (032) 261-55-74, (096) 914-63-77 Свідоцтво СВС ДК № 1286 gbooklviv@gmail.com, gbook@ukrpost.ua web: www.gbook.lviv.ua Друк: СПД “Михайло Торба”

боротьба Д уховна сучасної людини о. Роман Гето

КНИГА II

о. Роман Гето

ДУХОВНА БОРОТЬБА СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ

КНИГА II