Grain storage and processing magazine (№6 June 2010) by Grain storage and processing magazine

№ 6 (132) июнь 2010

«Хранение и переработка зерна» ежемесячный научно-практический журнал

ре д а к ционн а я колле гия Бутковский В.А. (Москва) Васильченко А.Н. (Киев) Ган Е.А. (Астана) Дмитрук Е.А. (Киев) Дробот В.И. (Киев) Жемела Г.П. (Полтава) Капрельянц Л.В. (Одесса) Кирпа Н.Я. (Днепропетровск) Ковбаса В.Н. (Киев) Кожарова Л.С. (Москва) Кругляк В.И. (Днепропетровск) Лебедь Е.М. (Днепропетровск) Моргун В.А. (Одесса) Просянык А.В. (Днепропетровск) Пухлий В.А. (Севастополь) Ткалич И.Д. (Днепропетровск) Фабрикант Б.А. (Москва) Цыков В.С. (Днепропетровск) Чурсинов Ю.А. (Днепропетровск) Шаповаленко О.И. (Киев) Шемавнев В.И. (Днепропетровск) главный редактор Рыбчинский Р.С.

chief@apk-inform.com zerno@apk-inform.com

корреспондент ads@apk-inform.com

Ткаченко С.В.

техническая группа Чернышева Е.В. Бессараб Е.Г. Тищенко Д.Э. Гречко О.И. реклама Ширяева Э.В. reklama@apk-inform.com Материалы печатаются на языке оригинала. Точка зрения авторов может не совпадать с мнением редакции. Редакция не несет ответственности за достоверность информации, опубликованной в рекламе. Перепечатка материалов, опубликованных в журнале, допускается только по согласованию с редакцией. Научно-практические материалы печатаются после рассмотрения научно-техническим советом журнала или рецензии члена редколлегии. Журнал является специализированным по техническим наукам - решение ВАК Украины №1-05/10 от 10.11.2003г.; по сельскохозяйственным наукам решение ВАК Украины №2-03/8 от 11.10.2000г. адрес для переписки: Абонентский ящик №591, г.Днепропетровск, 49006, Украина адрес редакции: ул.Чичерина, 21, г.Днепропетровск, 49006, Украина тел/факс: e-mail:

+380 56 370-99-14 +380 562 32-07-95 zerno@apk-inform.com

Подписной индекс в каталоге «Укрпошты» - 22861 Подписано в печать 24.06.10 Формат 60х84 1/8. Тираж 2 000 экз. Печать офсетная, отпечатано на полиграфическом комплексе ИА «АПК-Информ»

СОДЕРЖАНИЕ ОтРАСлЕвыЕ НОвОСтИ ..............................................................................................2 зЕРНОвОй РыНОк Обзор внебиржевого рынка зерновых в Украине ............................................................5 Рынок продуктов переработки зерна в Украине .............................................................6 Производство продукции предприятиями отрасли хлебопродуктов Украины в мае 2010 года...............................................................................................................7 Зерновые: внешняя торговля в Украине в мае ................................................................ 10 Обзор рынка зерновых России............................................................................................... 14 Рынок продуктов переработки зерна ................................................................................. 16

АктуАльНОЕ ИНтЕРвью Заканчивается крайне сложный сезон для мукомолов .............................................. 17 Большие перспективы Минского КХП ................................................................................. 19

тЕмА Украине пора прощаться с мифами о НАССР ................................................................... 21

С юбИлЕЕм! Научный поиск – на службу производства........................................................................ 23

РАСтЕНИЕвОДСтвО Розвиток і результати досліджень у галузях післязбиральної обробки та зберігання зерна кукурудзи ................................................................................................ 27 Оптимізація витрат, цін і конкурентоспроможності виробництва зернових культур у господарствах зони Степу України .............................................. 30 Захист посівів кукурудзи від бур’янів: проблеми та технології ................................ 33 Технології вирощування озимої пшениці в зв’язку зі змінами погодних умов у Степу України .................................................................................................................... 36 Заходи поліпшення якості зерна пшениці озимої.......................................................... 38 Агрокліматичні й техногенні фактори формування врожайності зернових культур в умовах мінливості клімату в південно-східній частині Степу ................................................................................................................................... 41 Нові гібриди кукурудзи Інституту зернового господарства...................................... 45 Вплив строків сівби на урожайність та показники якості зерна кукурудзи різних груп стиглості ............................................................................................. 47

тЕхНОлОгИИ хРАНЕНИя И СушкИ Фракціонування дозволить правильно використати технологічний потенціал зерна.............................................................................................................................. 49 Оборудование для зерновых терминалов ........................................................................ 51 Зберігання зерна в поліетиленових мішках...................................................................... 52

тЕхНОлОгИИ зЕРНОпЕРЕРАбОткИ Влияние кислотности на потребительские достоинства перловой крупы ........ 54 Композиційні суміші з борошном екструдованої квасолі .......................................... 57

НАучНый СОвЕт Фізіолого-біохімічні критерії старіння насіннєвого зерна ......................................... 59 Анализ работы однотрубной нагнетающей пневмотранспортной установки . 61 Моделирование процесса дегидратации зернопродуктов ...................................... 66

тЕхНОлОгИИ хлЕбОпЕчЕНИя Влияние муки рисовой дробленки на качество пшеничного хлеба .................... 67

| № 6 (132) июнь 2010

Украина

а 1 июня 2010 г. в сельскохозяйственных предприятиях (кроме малых) и предприятиях, которые осуществляют хранение и переработку зерновых культур, в наличии имелось 6 млн. тонн зерна, что на 28% меньше, чем на 1 июня 2009 г. Об этом 15 июня т.г. сообщил Госкомстат Украины. В т.ч. имелось в наличии 3,1 млн. тонн пшеницы, 1,1 млн. тонн ячменя, 1 млн. тонн кукурузы, 0,5 млн. тонн ржи. Непосредственно в аграрных предприятиях хранилось 2,5 млн. тонн зерна (на 22% меньше), в т.ч. 1 млн. тонн пшеницы, 0,6 млн. тонн ячменя, 0,5 млн. тонн кукурузы, 0,1 млн. тонн ржи. Предприятия, занимающиеся хранением и переработкой зерна, имели в наличии 3,5 млн. тонн зерна (на 33% меньше), в т.ч. на предприятиях, которые занимаются хранением зерна, - 2,1 млн. тонн (на 39% меньше).

адолженность перед зернотрейдерами по НДС составляет около 7 млрд. грн. Об этом сообщил министр аграрной политики Николай Присяжнюк на всеукраинском форуме «Рынок зерна 2010». «Мы сейчас озабочены возвратом НДС за счет зерна, которое находится в Аграрном фонде. Сейчас идут переговоры с Аграрным фондом. Есть первые контракты», - сказал он. По его словам, Минфин готовится к выпуску облигаций, с помощью которых можно будет возвращать НДС трейдерам. «Не знаю, насколько это будет эффективно», - отметил Н.Присяжнюк.

инистерство аграрной политики надеется, что Аграрному фонду удастся «снять с рынка» около 6 млн. тонн зерна нового урожая. Об этом 11 июня заявил министр аграрной политики Николай Присяжнюк. «Мы планируем выкупать максимальное количество зерна у украинских производителей. Возможно, мы не сможем выполнить эту планку – 6 млн. тонн, но мы будем стремиться», - сказал министр. Он уточнил, что средства на закупки будут привлечены в том числе за счет выпуска НДС-облигаций.

о словам генерального директора Аграрного фонда Украины Александра Маренца, ожидается, что минимальная цена за тонну пшеницы 3 класса урожая 2010 г. будет установлена на уровне 1,15 тыс. грн. При этом он считает, что на внутренний рынок серьезно влияют текущие запасы зерновых в Украине. А.Маренец также сообщил, что в текущем году Аграрный фонд намерен хранить зерно только на сертифицированных складах, так как по итогам работы в предыдущие годы был выявлен ряд проблем, в том числе фактическая нехватка более 300 тыс. тонн зерна в ряде областей, в том числе в Запорожской, Днепропетровской, Львовской, Харьковской и Черниговской.

грарный фонд, подчиненный Министерству аграрной политики Украины, в 2009 г. получил из бюджета свыше 3 млрд. грн. ассигнований для формирования государственного продовольственного резерва, товарных и финансовых интервенций. В ходе проверки хозяйств, в которых хранилось зерно, установлено отсутствие 83 тыс. тонн зерна Аграрного фонда. Об этом было заявлено на заседании коллегии Генеральной прокуратуры Украины 31 мая, сообщает пресс-служба ГПУ. Так, в Черниговской области из-за нарушения условий хранения испортилось 44 тыс. тонн такого зерна. Государству нанесен убыток на 60 млн. грн. Прокуратурой Черниговской области в апреле 2010 года по данному факту возбуждено уголовное дело. Такие же преступления, которыми государству нанесен убыток почти в 15 млн. грн., выявлены прокурорами и других областей. На заседании коллегии также было отмечено, что в стране не создана эффективная система хранения и использования запасов государственного резерва. Из-за злоупотреблений и хищений при реализации имущества бюджету нанесены сотни миллионов гривен убытков. Чиновники Госкомрезерва при проведении аукциона реализовали

по заниженным ценам материальные ценности мобилизационного резерва, которые хранились на областных госпредприятиях ГАК «Хлеб Украины» и хлебопекарных предприятиях, причинив государству почти 26 млн. грн. убытков.

се соответствующие ведомства будут коллективно проверять элеваторы. Об этом заявил министр аграрной политики Николай Присяжнюк. «Мы сейчас отправляем во все области проверки, и 14 июня будет указ по министерству о коллективной ответственности руководителей соответствующих подразделений. Это аграрный фонд ГАК «Хлеб Украины», глава районного с/х управления, это фитосанитарная и продовольственные инспекции. Они должны совместно подписывать сертифицированные склады, которые способны принимать зерно, ежемесячно рассматривать условия хранения и наличия зерна на элеваторе», - сказал Н.Присяжнюк. По его словам, эти меры хотя и довольно жесткие, но позволят повысить требования к качеству зерна и не допустить его разворовывания с элеваторов. По словам министра, в конце месяца планируется провести совещание с представителями силовых ведомств. На совещании будут рассмотрены вопросы совместного контроля над деятельностью элеваторов.

вропейский банк реконструкции и развития и ООО СП «Нибулон» 17 июня подписали соглашение о предоставлении кредита стоимостью $50 млн. на финансирование инвестиционного проекта по возобновлению инфраструктуры зернового рынка Днепровского бассейна. Кредитное соглашение предусматривает финансирование затрат на строительство 5 элеваторов и речных терминалов в Полтавской и Запорожской областях общим объемом хранения 300 тыс. тонн, 12 самоходных суден и 6 буксиров. Уточняется, что общая стоимость инвестиционной программы составляет $470 млн. Впервые в Украине предусматривается создание собственного флота аграрной компании, который будет включать в себя 57 несамоходных и самоходных судов, 14 морских и речных буксиров, 17 элеваторов, 10 их которых речные терминалы вдоль Днепра, Южного Буга и других рек. В настоящее время в рамках проекта уже построены 24 несамоходных судна и три буксира, два элеваторных комплекса в Полтавской области и два речных терминала в Черкасской и Запорожской областях. Предполагается, что к 1 июля 2010 г. также будут введены в эксплуатацию речной терминал и элеватор в Полтавской области. В июле т.г. «Нибулон» планирует начать строительство еще двух предприятий в Полтавской области.

урнал «Корреспондент» в пятый раз публикует рейтинг самых богатых украинцев. По мнению издания, сенсацией года является Алексей Вадатурский. Его агрохолдинг «Нибулон» оценен в сумму свыше $1 млрд. «Он не просто самый богатый зернотрейдер страны, но и самый активный инвестор отрасли даже в период кризиса», - пишет издание. По мнению составителей рейтинга, практически все активы в агробизнесе за время мирового финансового коллапса существенно подорожали. Сельское хозяйство Украины превращается в локомотив отечественной экономики.

а территории Херсонского морского торгового порта развернуто строительство современного терминала, рассчитанного на одновременное хранение 24 тыс. тонн зерна. Новый объект включен в приоритетные проекты развития отрасли на 2010 г. и станет первым шагом к реализации генеральной схемы развития порта до 2015 г., которая предусматривает освоение левого берега Днепра. Также планируется построить современные терминалы, проложить в них железнодорожный путь из Цюрупинска, что позволит более чем вдвое нарастить объемы переработки грузов. Строительство объекта площадью 0,52 га и стоимостью 31,3 млн. грн. осуществляется исключительно за счет собственных средств порта. Зерновой комплекс строится в два этапа: первый предусматривает завершение технологи-

ОтрАСлевые НОвОСти ческого цикла по принятию, хранению и отгрузке зерна на суда, второй – введение дополнительных емкостей для увеличения объемов перевалки зерна. Завершение первого этапа строительства запланировано на 29 сентября 2010 г., второго – на конец декабря 2010 г. В комплексе предусмотрено 11 элеваторных емкостей диаметром от 10 до 17 м. Приемка зерна будет осуществляться как железнодорожным, так и автомобильным транспортом. Производительность разгрузки железнодорожных вагонов – 350 т/ч, автомобилей – 300 т/ч.

Одесском порту завершается проект создания зерноперевалочного комплекса перспективной мощностью до 2 млн. тонн в год. Инициаторами проекта выступили Cenex Harvest Statest Inc. (США) и GN terminals. Согласно намерениям сторон, мощности единовременного хранения комплекса, создаваемого на базе существующего терминала принадлежности украинского резидента, будут увеличены с 26 тыс. тонн до 130 тыс. Проект реализуется в рамках глобальной стратегии компании CHS, специализирующейся на торговле топливом, зерном, продуктами питания. Загрузку объекта составят зерногрузы украинского происхождения, предназначенные на экспорт.

олтавское областное отделение Антимонопольного комитета Украины оштрафовало дочернее предприятие государственной акционерной компании «Хлеб Украины» «Миргородский КХП №1» на 5,1 тыс. грн. за злоупотребление монопольным положением. Об этом сообщила пресс-служба АМКУ. Согласно сообщению, отделение установило, что предприятие, осуществляя переработку зерна гречихи в гречневую крупу, без объективных на то причин устанавливало разную стоимость этой услуги для отдельных потребителей при расчете зерном. Поскольку такие действия привели к ущемлению интересов потребителей услуги, отделение обязало предприятие прекратить действия и уплатить штраф в государственный бюджет.

омпания «Крупяной Дом» представила новинку крупяного рынка – органическое пшено под тМ «Жменька». Органическое пшено, как и другие органические крупы ТМ «Жменька», выращено без использования пестицидов и агрохимикатов на землях, благоприятных для ведения органического земледелия. Органические крупы – это здоровый продукт питания. В отличие от обычных круп, содержат больше витаминов и минеральных веществ (Mg, Ca, K, Fe и т.д.), также в них отсутствуют вредные добавки, ГМО, стимуляторы роста, остатки пестицидов и т.д. Для того, чтобы отличить органический продукт от неорганического, необходимо искать на упаковке знаки, подтверждающие органическую сертификацию – Organic Farming, IMO или ORGANICA.UA .

ице-премьер по вопросам АПК виктор Слаута провел совещание с представителями компаний хлебопекарной отрасли. Со стороны власти присутствовали представители Минэкономики, Антимонопольного комитета, Государственной инспекции по контролю за ценами, а также госоператоров. Основной новостью, вынесенной из совещания, стало обещание отмены регулирования рентабельности хлебопекарных предприятий. Несмотря на то, что постановление, отменяющее его, было принято, документ остался неподписанным бывшим министром экономики, и де-факто местные власти продолжают регулировать предельную рентабельность пекарей. «Мы объяснили, что с середины 90-х доходы населения выросли в 10 раз, а цена хлеба – только в 2 раза, и таким образом хлеб занимает небольшой удельный вес в тратах, и нет причины контролировать рентабельность, – говорит глава объединения «Укрхлебпром» Александр Васильченко. – Вице-премьер дал поручение Минэкономики разработать документ и отменить регулирование». Безусловно, основная цель властей – не допустить существенного повышения цен на хлеб. По словам представителей отрасли, два фактора, которые

№ 6 (132) июнь 2010 | позволяют опасаться роста цен – это постепенный (1-5%) рост цен на муку, в первую очередь ржаную, и необходимость повышать минимальную заработную плату. Со своей стороны власти предложили пользоваться ресурсом госоператоров – по неофициальным данным, у Госрезерва и Аграрного фонда в сумме около 6 млн. тонн зерна, которое может быть переработано на муку. Однако бизнес вежливо, но твердо отклонил это щедрое предложение. «Мы честно сказали, что нам на сегодня не очень интересно работать с госоператорами, поскольку они требуют предоплату, - говорит Васильченко. – Если правительство позволит отпускать им муку с отсрочкой хотя бы в несколько дней, как это делают частные компании, то мы будем с ними сотрудничать». Представители хлебного бизнеса, воспользовавшись данной встречей, в очередной раз попросили дополнительных преференций. Это и отмена или снижение НДС на производство хлеба, льготный ввоз хлебопекарного оборудования и главное – решение проблемы с торговлей, которая сегодня задерживает платежи за поставленную продукцию на 1-3 месяца. В ближайшее время в парламенте должен быть внесен проект закона о внутренней торговле, где хлебопекарное лобби рассчитывает закрепить четкие сроки расчета.

Зарубежье

бъединенная зерновая компания (ОЗК) планирует инвестировать 10 млрд. руб. в строительство глубоководного зернового терминала в Краснодарском крае. Мощность по перевалке составит 8-9 млн. тонн, сообщил глава ОЗК Сергей Левин в ходе совещания «О ходе подготовки к уборочным работам и экспорте российского зерна и растительного масла» 31 мая в Ростове-на-Дону. «Оптимальной точкой размещения является Тамань. Это предусматривает строительство элеватора объемом до 250 тыс. тонн, погрузочных машин, обеспечивающих отгрузку на судно до 36 тыс. тонн в сутки, строительство инфраструктуры для обеспечения железнодорожной перевалки зерна в объеме до 5 млн. тонн в год, а также автотранспортом - до 3 млн. тонн в год», - сказал он.

равительство Калужской области и итальянская компания «Боццола» подписали соглашение о строительстве на территории региона трех зерновых элеваторов. Об этом сообщило управление по работе со СМИ администрации губернатора области. Первоначальный объем инвестиций в данный проект составит около 50 млн. евро. Планируется, что мощность единовременного хранения зерна на элеваторах составит около 1 млн. тонн. По словам губернатора Калужской области Анатолия Артамонова, следующим этапом после строительства элеваторов должна стать переработка зерна. Предварительная договоренность об этом уже достигнута итальянскими компаниями.

грохолдинг «Ашатли» намерен заняться производством и фасовкой круп. Как заявил гендиректор агрохолдинга Риф Исмагилов, выращивать зерно сельхозпроизводитель будет на своих площадях (в управлении холдинга находится более 80 тыс. га земли), а затем перерабатывать его в крупу. Уже приобретено необходимое оборудование, которое позволит производить 15 тыс. тонн различной крупы в год. В приобретение оборудования инвестировано 35 млн руб. Производить крупы, по словам господина Исмагилова, планируется «из всего, что произрастает в регионе»: из ячменя (ячневую и перловую), из проса (пшено), из гречихи (ядрицу), из овса и пшеницы. «Серьезного производства круп на территории Пермского края никогда не было, — поясняет господин Исмагилов. — 90% круп сегодня завозится их соседних регионов. Мы не ставим себе целью накормить весь край, надеемся занять примерно 10% рынка, чтобы попробовать». Запустить производство круп в компании намерены уже осенью.

| № 6 (132) июнь 2010 До сих пор в Прикамье производил некоторые виды круп (манную, гречневую, овсяную, а также горох) только Верещагинский комбинат хлебопродуктов. К тому же предприятие только закупает зерно, не занимаясь его производством.

азахстанская «Продкорпорация» (оператор закупок зерна в госрезерв), входящая в национальный холдинг «КазАгро», ввела в эксплуатацию в каспийском порту Амирабад в иране собственный зерновой терминал. Стоимость проекта составляет $18,2 млн., проект реализован на паритетной основе казахстанской и иранской сторонами. Пропускная способность терминала - до 700 тыс. тонн зерна в год, объем единовременного хранения - 53 тыс. тонн.

Костанайской области Казахстана введен в эксплуатацию мельничный комплекс тОО «Алтын Май» мощностью 300 тонн муки в сутки.

азахстанский госхолдинг «КазАгро» в текущем году направит 9 млрд. тенге на строительство зернохранилищ. Об этом заявил вице-министр сельского хозяйства РК Арман Евниев. Он отметил, что средства будут выделены тем заемщикам, которые хотят построить либо модернизировать зернохранилище. А.Евниев также сообщил, что в трех основных зерносеющих регионах республики - Акмолинской, Костанайской, Северо-Казахстанской областях - в текущем году будут построены 15 элеваторов мощностью до 390 тыс. тонн.

ены на сырьевые товары снизились по сравнению с рекордно высоким уровнем, отмеченным два года назад, однако их спад до среднего уровня, отмеченного в прошлом десятилетии, маловероятен. Об этом говорится в ежегодном совместном докладе Организации экономического сотрудничества и развития (ОЭСР) и Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (FAO). Согласно «Сельскохозяйственному прогнозу» ОЭСР-FAO на 2010-2019 гг., в ближайшие десять лет средняя цена на пшеницу и фуражное зерно повысится в реальном исчислении (с учетом инфляции) на 15-40% по сравнению со средним уровнем цен в период с 1997 по 2006 гг. Ожидается, что рост реальных цен на растительные масла составит более 40%. Согласно прогнозам, цены на молочные продукты повысятся в среднем на 16-45%. Ожидается, что в ближайшие десять лет рост цен на животноводческую продукцию будет менее выраженным благодаря росту производительности труда, хотя мировой спрос на мясо растет быстрее, чем на другие виды сельскохозяйственной продукции, по мере того как повышение доходов некоторых слоев населения стран с развивающейся экономикой ведет к изменению рациона питания. Устойчивый экономический рост, отмеченный на развивающихся рынках, является важным фактором роста спроса и цен. Продолжающийся рост производства биотоплива - часто ради достижения целей, поставленных правительством - создаст дополнительный спрос на пшеницу, фуражное зерно, растительные масла и сахар. Рост стоимости производства все в большей степени оказывает восходящее давление на цены, особенно при интенсивном использовании энергоресурсов.

огласно последним официальным оценкам, производство овса в Канаде в 2010/11 МГ может достигнуть наименьшего за последние 30 лет уровня, сократившись на 1 млн. тонн в год — до 2,7 млн. тонн. Основной причиной столь существенного снижения являются неблагоприятные погодные условия, установившиеся на территории Западной Канады в мае-июне т.г. Так, посевная кампания овса в провинции Саскачеван, где производится свыше 1/5 урожая зерновой в регионе, выполнена лишь на 50% площадей. Более того, оставшиеся площади могут так и остаться незасеянными, что повлечет за собой снижение показателей производства овса на 500 тыс. тонн и более. Добавим, что еще около 200 тыс. тонн

зерновой могут недосчитаться сельхозпроизводители провинции Манитоба, которые к настоящему времени уже завершили сев. В целом, указанная выше информация является весомым фактором в поддержку цен на овес на основных биржах. Так, уже по итогам торгов 14 июня на бирже в Чикаго фьючерсы овса с поставкой в июле повысились на $11,6 - до $143,3 за тонну в сравнении с итогами торгов 11 июня.

огласно официальным прогнозам экспертов Canadian Wheat Board, в 2010/11 МГ посевы пшеницы в Западной Канаде могут достигнуть наименьшего за последние 40 лет уровня, сократившись на 1,22 млн. га в год (17,6%) — до 7,76 млн. га. Так, основной причиной столь существенного снижения являются неблагоприятные погодные условия в Канадских прериях - области, где производится свыше 90% валового урожая пшеницы государства. В целом, чрезмерные осадки на данной территории уже препятствуют развитию посевов дурума и тормозят ход посевной кампании яровой пшеницы, которая на данный период завершена лишь на 78% площадей (против традиционных 100%). В результате от 3,34 до 5,06 млн. га территорий могут остаться и вовсе незасеянным, а наибольшие потери будут зафиксированы в провинции Саскачеван, где к настоящему времени сев выполнен лишь на 64% площадей. Отметим, что сокращение масштабов сева уже повлекло за собой корректировку в оценке потенциала производства пшеницы в Западной Канаде на -4,18 млн. тонн (-22%) - до 18,9 млн. тонн.

AO создала специальный веб-сайт, в том числе на русском языке, по контролю над распространением Ug99 - опасного штамма стеблевой ржавчинной болезни пшеницы - и других ржавчин пшеницы в связи с обеспокоенностью, вызванной тем, что эта грибковая болезнь уже распространилась по всей Африке и может достичь Южной Азии. Цели проекта «СПОРА ржавчины» заключаются в предоставлении своевременной информации о стеблевой ржавчине пшеницы, контроле новых рас болезни, обобщении и предоставлении доступных и надежных данных глобального масштаба. «Поступившее недавно сообщение о том, что вирулентная разновидность штамма Ug99 была обнаружена в Южной Африке, вновь вызвало обеспокоенность в связи с распространением этой болезни, которая представляет серьезную угрозу для мировых посевов пшеницы. В настоящее время существует семь известных разновидностей этого штамма, к которым уязвимы 90% коммерческих сортов пшеницы», - отмечается в сообщении пресс-службы проекта. «Появление рас Ug99 в Восточной Африке превратило стеблевую ржавчину из болезни, находящейся под контролем, в существенную глобальную угрозу», - заявил международный эксперт FAO по ржавчине пшеницы Дэвид Ходсон. По его словам, Ug99 похож на вирус гриппа, он постоянно мутирует. Непрерывное распространение Ug99 и появление новых разновидностей, которые поражают даже большее число генов сопротивляемости пшеницы, делают его еще более опасным. Впервые обнаруженный в Уганде в 1999 г. болезнетворный патоген Ug99 был отмечен в Эфиопии, Кении, Судане и Иране; его разновидности зафиксированы в Кении, Эфиопии, ЮАР и Зимбабве. Еще одной причиной для глобального беспокойства является обнаружение новых весьма агрессивных штаммов желтой ржавчины, которые чрезвычайно быстрыми темпами распространяются по континентам, вызывая серьезные вспышки болезни во многих странах. Эти новые штаммы желтой ржавчины представляют собой дополнительную угрозу производству пшеницы, так как они приспособились к более высоким температурам и их распространение не ограничивается, как раньше, районами с прохладным климатом. «В текущем году вспышки желтой ржавчины на Ближнем Востоке, в Средней Азии, на Кавказе и в Северной Африке могут привести к потере урожаев стоимостью несколько миллионов долларов США», - отметил Д.Ходсон. Информационная система «СПОРА ржавчины» в настоящее время содержит данные о стеблевой ржавчине и Ug99, однако в ближайшем будущем она будет расширена и на другие ржавчинные болезни пшеницы.

Эти и другие отраслевые новости читайте на сайте www.apk-inform.com

ЗерНОвОй рыНОК

№ 6 (132) июнь 2010 |

обзор внебиржевого рынка зерновых в Украине

а рынке продовольственной пшеницы в течение последней недели мая — первых двух декад июня отмечалось сохранение недостаточно активных темпов торгово-закупочной деятельности. Многие переработчики сообщали о сокращении количества предложений высококачественной пшеницы по приемлемым для них ценам. Цены спроса и предложения в большинстве случаев оставались неизменными. Стоит отметить, что многие покупатели планировали активизировать приобретение пшеницы после поступления на рынок зерна нового урожая. В отчетный период многие владельцы продовольственной пшеницы продолжали оставлять цены предложения на зерновую неизменными. Вместе с тем, отдельные операторы рынка в случае реализации больших объемов зерна, а также в случае необходимости получения денежных средств, соглашались уступать в цене. Наряду с этим, отдельные участники рынка сообщали о повышении цен предложения ввиду сокращения запасов зерновой. Также многие держатели зерна сообщали о полном истощении запасов продовольственной пшеницы. Стоит отметить, что некоторые операторы рынка сдерживали реализацию пшеницы, планируя приступить к ее реализации уже в новом сезоне. В течение последней недели мая — первых двух декад июня многие переработчики сообщали о сохранении ранее установленных цен спроса на продовольственную пшеницу. Вместе с тем, ряд операторов рынка сообщал о повышении закупочных цен ввиду необходимости приобретения крупнотоннажных партий зерновой высокого качества. Стоит отметить, что отдельные компании декларировали снижение цен спроса, однако закупать зерновую по скорректированным ценам удавалось лишь в редких случаях. Ряд переработчиков отмечал, что предложения качественной пшеницы поступали зачастую с элеваторов. Вместе с тем, цены предложения были неприемлемо высокими для переработчиков. Закупочная активность в сегменте экспортно-ориентированных компаний продолжала оставаться недостаточно высокой. Многие трейдеры не осуществляли закупок пшеницы 2 и 3

класса. При этом компании, сообщавшие о закупке зерновой, декларировали низкие цены спроса. Вместе с тем, ряд экспортноориентированных компаний начал формировать цены спроса на пшеницу урожая 2010 года.

Средние цены на продовольственные зерновые

Средние цены на фуражные зерновые

(предложение, EXW), грн/

Пшеница 1 кл. Пшеница 2 кл. Пшеница 3 кл. Рожь Зерно гречихи

28.05.2010 1360 1300 1230 920 4500

04.06.2010 1360 1290 1225 920 4600

11.06.2010 1360 1295 1225 920 5000

В течение отчетного периода многие переработчики ржи сообщали о сохранении ранее установленных цен спроса. Вместе с тем, ряд покупателей зерновой сообщал о повышении закупочных цен ввиду необходимости пополнения запасов зерна. Данные операторы рынка отмечали, что повышение цен было вызвано сложностью приобретения ржи ввиду существенной конкуренции, которую им создавали производители спирта. Также участники рынка отмечали, что все чаще на рынок поступало зерно с качественными показателями, не соответствующими требованиям ГОСТа. Ряд переработчиков сообщал о том, что не осуществлял закупки зерновой, работая на ранее сформированном резерве, которого хватит до поступления на рынок ржи нового урожая. Стоит отметить, что большинство владельцев зерновой продолжали озвучивать цены предложения в ранее сформированном диапазоне. В течение последней недели мая — первой декады июня на рынке зерна гречихи отмечался рост цен спроса и предложения на зерновую. Многие покупатели зерновой сообщали о повышении закупочных цен ввиду необходимости привлечения более крупнотоннажных партий зерна. Вместе с тем, как отмечали переработчики, данные ценовые изменения не способствовали существенной активизации закупочной деятельности ввиду дефицита гречихи на рынке. При этом отдельные переработчики отмечали, что качественные показатели предлагаемого зерна не соответствовали требованиям ГОСТа. Стоить отметить также, что ряд переработчиков останавливал производство, планируя начать работу после поступления на рынок гречихи нового урожая. В ряде случаев отпускные цены достигали стоимости посевного материала. (предложение, EXW), грн/т

18.06.2010

1360 1295 1225 920 5200

Закупочные цены на пшеницу перерабатывающих предприятий на 18.06.10 (Срт), грн/т

28.05.2010 1143 830 1230

Пшеница Ячмень Кукуруза

04.06.2010 1140 820 1230

11.06.2010 1140 820 1230

18.06.2010

1127 820 1230

Цены предложения на пшеницу в Украине, EXW, грн/т 1600 1400 1200

Пшеница 1 кл. Пшеница 2 кл. Пшеница 3 кл. Рожь Зерно гречихи

28.05.2010 1360 1300 1230 920 4500

04.06.2010 1360 1290 1225 920 4600

11.06.2010 1360 1295 1225 920 5000

18.06.2010

1000

1360 1295 1225 920

800

5200

600 400 200 янв07

апр07

июл07

окт07

Пшеница 3 кл

янв08

апр08

июл08

Пшеница 4 кл.

окт08

янв09

апр09

июл09

Пшеница фуражная

Классификация по ДСТУ-П-3768:2009

| № 6 (132) июнь 2010 В течение второй декады июня на рынке зерна гречихи практически полностью отсутствовали предложения зерновой. Единичные держатели зерна отмечали, что у них остался посевной материал данной культуры. Вместе с тем, в указанный период они не готовы были его реализовать даже по максимальным ценам. В связи с этим закупочная деятельность на рынке оставалась крайне неактивной. В течение последней недели мая — первой декады июня на рынке фуражной пшеницы отмечались разнонаправленные ценовые тенденции. Большинство владельцев зерна, учитывая сезонное снижение количества предложений, удерживали прежние цены, отмечая, что наиболее активными покупателями фуражной пшеницы были производители комбикормов. Часть держателей мелких партий зерна для активизации продаж снижала цены на зерно. Переработчики в большинстве своем приобретали фуражную пшеницу по мере необходимости пополнения запасов сырья и по ранее установленным ценам. В то же время, некоторые предприятия и компании корректировали закупочные цены. Покупательская активность экспортно-ориентированных компаний была низкой. Многие из них приостановили работу в данном сегменте рынка до поступления пшеницы нового урожая. В течение второй декады июня на рынке фуражной пшеницы наблюдалось снижение цен, сопровождающееся замедлением торговой активности. Спад интереса к закупкам зерна ввиду наличия его запасов, а также приближающееся начало уборки пшеницы нового урожая, стали причинами снижения цен. внутренние потребители в большинстве своем располагали запасами сырья, достаточными для работы до поступления на рынок зерна нового урожая. Переработчики, нуждавшиеся в пополнении сырьевых запасов, отмечали достаточность предложений партий пшеницы необходимых объемов. Некоторые предприятия и компании снижали закупочные цены. Многие экспортно-ориентированные компании, выполнив контракты, закупки прекратили. Ряд компаний скорректировал закупочные цены, ориентируясь на закупки зерна нового урожая. В течение отчетного периода в сегменте фуражного ячменя отмечались ценовые тенденции разной направленности. Так, в течение последней недели мая наблюдалось снижение цен на фуражный ячмень, обусловленное спадом покупательской активности как экспортеров, так и внутренних потребителей. В сложившихся условиях владельцы зерна, которые нуждались в возврате оборотных средств либо которым необходимо было освободить зернохранилища с целью проведения подготовительных мероприятий перед поступлением зерна нового урожая, соглашались на уступки в цене. внутренние потребители, располагая запасами сырья, не проявляли интереса к закупкам ячменя. Те же, кто приобретал ячмень, как правило, закупали зерно мелкими партиями, чтобы

покрыть текущую потребность в сырье. При этом некоторые из них снижали закупочные цены. Экспортно-ориентированные компании, закрыв все контракты, приостанавливали закупочную деятельность до поступления зерна нового урожая. В течение первых двух декад июня темпы торговли на рынке фуражного ячменя оставались низкими. Основными причинами этого выступали малочисленность и малообъемность предложений, а также невысокая покупательская активность. Несмотря на это, некоторые владельцы продолжали удерживать высокие цены. Данное зерно было не востребовано покупателями. внутренние потребители в основном цен не меняли. С приближением начала уборочных работ все более актуальным становился вопрос цен на ячмень нового урожая. Однако многие компании отмечали, что они планируют начинать активную закупочную деятельность не сразу, а после предполагаемого многими ценового спада в период массового поступления зерна нового урожая. Переработчики декларировали прежние цены либо снижали их. При этом необходимо отметить, что количество компаний и предприятий, приостановивших закупки зерна, продолжало увеличиваться. Большинство из них располагали запасами для беспрерывной работы вплоть до начала поступления на рынок зерна урожая-2010. В течение отчетного периода на рынке фуражной кукурузы наблюдалась относительная стабильность цен. Операторы рынка отмечали, что, как правило, предлагалось зерно небольшими партиями. Некоторые держатели, располагая возможностью хранения зерна без существенных финансовых затрат, предпочитали повременить с продажами до лучших времен. Владельцы, располагавшие относительно крупными объемами качественной кукурузы, отмечали присутствие стабильного спроса внутренних потребителей на нее. Владельцы зерна также отмечали, что основными покупателями фуражной кукурузы являлись производители комбикормовой продукции. Операторы рынка отмечали достаточность предложений зерна в целом, но нередко сообщали о недостатке предложений качественной кукурузы. Потенциальными покупателями кукурузы были внутренние потребители, которые преимущественно закупочных цен не пересматривали. Вместе с тем, некоторые переработчики, которые накопили необходимый объем зерна, снижали закупочные цены. Ряд предприятий повышал закупочные цены с целью активизации поступления зерна. Наряду с этим, ряд компанийпереработчиков, накопив необходимый запас зерна, приостанавливал закупки сырья, планируя возобновить пополнение кукурузы не ранее поступления на рынок зерна нового урожая. Закупочная активность экспортно-ориентированных компаний оставалась низкой. По мере выполнения обязательств по ранее заключенным контрактам экспортеры прекращали закупки зерна, планируя возобновить работу в данном сегменте рынка в новом сезоне.

рынок продуктов переработки зерна в Украине Мука и отруби В течение последней недели мая - первых двух декад июня для рынка пшеничной муки были характерны разнонаправленные ценовые тенденции. Многие производители оставляли

цены предложения прежними. Вместе с тем, ряд переработчиков сообщал о повышении цен на муку. Лишь в единичных случаях производители сообщали о незначительном снижении цен предложения на муку высшего и 1 сорта ввиду необходимости сохранения объемов продаж и постоянных клиентов. Наряду с

ЗерНОвОй рыНОК

№ 6 (132) июнь 2010 |

этим, многие участники рынка отмечали, что не имели возможности корректировать цены предложения на фоне невысоких темпов торговой активности ввиду переработки дорогостоящего зерна. В отчетный период средние отпускные цены по Украине на условиях EXW на муку в/с находились в пределах 2090-2110 грн/т, 1 сорта – 1840-1855 грн/т, 2 сорта – 1540-1545 грн/т.

лизации операторы рынка оценивали как удовлетворительные. В течение последней недели мая — первых двух декад июня для рынка риса были характерны разнонаправленные ценовые тенденции. Многие операторы рынка оставляли ранее установленные цены предложения на продукцию. Вместе с тем, отдельные переработчики сообщали о снижении отпускных цен ввиду необходимости активизации продаж.

В отчетный период для рынка ржаной муки в большинстве случаев было характерно сохранение ранее установленных цен предложения на продукцию в связи с прежней стоимостью помольной партии зерна. Вместе с тем, отдельные переработчики сообщали о повышении отпускных цен ввиду включения в переработку более дорогостоящего сырья. Темпы реализации продукции, по оценкам многих переработчиков, продолжали оставаться недостаточно активными. В течение рассматриваемого периода средняя отпускная цена на ржаную муку на условиях EXW составляла 1270-1295 грн/т.

Многие производители гречневой крупы в течение отчетного периода сообщали о повышении отпускных цен на продукцию в связи с сохранением достаточно активного спроса. Операторы рынка отмечали, что высокие темпы реализации были связаны с тем, что количество предложений гречневой крупы было недостаточно большим. Основной причиной сложившейся ситуации производители называли дефицит сырья.

В течение последней недели мая — первых двух декад июня на рынке пшеничных отрубей отмечались ценовые тенденции разной направленности. Многие операторы рынка, реализовавшие отруби внутренним покупателям, сообщали о повышении отпускных цен ввиду достаточно активных темпов продаж. При этом ряд производителей оставлял цены предложения неизменными. Стоит отметить, что отдельные переработчики, ранее продававшие продукцию экспортно-ориентированным компаниям, переориентировались на реализацию отрубей на внутреннем рынке ввиду неприемлемо низких цен спроса трейдеров на отруби. На протяжении отчетного периода средняя отпускная цена на пшеничные отруби на условиях EXW находилась в диапазоне 690-710 грн/т.

Крупы На рынке круп в отчетный период в большинстве случаев отмечалось сохранение прежних цен предложения на манную, пшеничную, перловую, ячневую, кукурузную, гороховую крупы. Данная ситуация во многом обусловлена тем, что продукция была произведена из ранее приобретенного сырья. Темпы реа-

Цены на продукты переработки зерновы х (предложение, EXW), грн/т 2650 2150 1650 1150 650 150 июл08

окт08

янв09

Мука в/с Мука ржаная

апр09

июл09

окт09

янв10

Мука 1 с. Отруби пшеничные

апр10

Мука 2 с.

Отпускные цены комбинатов хлебопродуктов на крупы на 21.05.10 (франко-склад), грн/т

Манная Пшеничная Перловая Ячневая Горох Гречневая Пшено Овсяная Рис Кукурузная

2100-2800 1550-1900 1500-1900 1500-1900 2800-3200 7000-7800 1700-2300 1650-2000 4100-5500 2300-2400

производство продукции

предприятиями отрасли хлебопродуктов Украины в мае 2010 года Мука

Согласно оперативным данным официальной статистики, в мае т.г. украинские предприятия снизили объемы производства муки на 12% по сравнению с предыдущим месяцем - до 162,1 тыс. тонн. Наряду с этим, наблюдается также уменьшение производства данной продукции в сравнении с маем прошлого года на 9%. Первое место по производству муки по-прежнему принадлежит ОАО «Киевмлын». Данное предприятие отчиталось за 12,8 тыс. тонн произведенной продукции. Далее следует ООО «Днепропетровский мельничный комбинат» с объемом почти 8 тыс. тонн. В пятерку лидеров также вошли ООО «КХП «Тальное» (5,8 тыс. тонн), ГП «Новопокровский КХП» (5,6 тыс. тонн), ОАО «Симферопольский КХП» (5,5 тыс. тонн).

Объемы остатков готовой продукции на предприятиях к концу мая уменьшились по сравнению с концом апреля на 11% и составили 47,4 тыс. тонн. По итогам 11 месяцев (июль-май) 2009/10 МГ производство муки в Украине, согласно данным оперативной статистики, составило 2,2 млн. тонн, что на 11% уступает объему производства за июль-май предыдущего сезона.

Макаронные изделия На предприятиях Украины, подающих ежемесячную отчетность, производство макаронных изделий в мае 2010 года со-

| № 6 (132) июнь 2010 ставило 7,7 тыс. тонн, что на 3% меньше объема предыдущего месяца, но на уровне производства в мае 2009 года. Крупнейшим производителем макарон в отчетном месяце была Киевская макаронная фабрика, которая произвела 1,2 тыс. тонн данной продукции. За ней следует ЗАО «Симферопольская макаронная фабрика» с объемом 823 тонны. Кроме того, в пятерку лидеров также вошли ЗАО «Донецкая макаронная фабрика» (752 тонны), ООО «Макаронная фабрика «Милам» (630 тонн) и ОАО «Хмельницкая макаронная фабрика» (566 тонн). Количество переходящих остатков на предприятиях к концу мая увеличилось на 8% в сравнении с остатками на конец апреля и составило 3,2 тыс. тонн. В целом за июль-май 2009/10 МГ, согласно данным оперативной статистики, в Украине было произведено 92,8 тыс. тонн ма-

В мае 2010 года официальной статистикой было зафиксировано производство хлеба и хлебобулочных изделий в объеме 145,9 тыс. тонн, что на 7% больше объемов производства предыдущего месяца. Наряду с этим отмечается сокращение производства по сравнению с маем 2009 года на 6%. За 11 месяцев (июль-май) 2009/10 МГ, согласно оперативным данным, в Украине было произведено 1,6 млн. тонн хлеба и хлебобулочных изделий, что на 7% уступает объему производства за такой же период 2008/09 МГ.

Производство муки, тонн

Производство макаронных изделий, тонн

350000

Хлеб и хлебобулочные изделия

10000

300000 250000

8000

200000

6000

150000

4000

100000

2000

50000

0 Авг

Сен

Окт

2007/08 МГ

Ноя

Дек

Янв

Фев Мар Апр

2008/09 МГ

2009/10 МГ

Сен

Окт

Ноя

Дек

Янв

Фев

Мар

2008/09 МГ

Апр

Май Июн

2009/10 МГ

Производство макаронных изделий, тонн

Область

май 10 апр.10

май 10 май 09

май.10

апр.10

6958

-30

1535

2835

11129

11150

-12

580

625

-7

2482

2390

2770

-10

316

449

-30

11866

12565

9150

-6

3771

3596

15341

18799

18030

-18

-15

2807

3286

-15

923

716

1755

-47

605

362

-46

АР Крым Винницкая Волынская Днепропетровская Донецкая Житомирская Закарпатская Запорожская ИваноФранковская Киевская Кировоградская Луганская Львовская Николаевская Одесская Полтавская Ривненская Сумская Тернопольская Харьковская Херсонская Хмельницкая Черкасская Черниговская Черновицкая

892

766

1062

-16

522

515

-22

467

333

455

513

654

414

-22

103

101

762

877

719

-13

194

178

-67

-17

-50

1207

1228

809

-2

1250

1248

-26

-44

835

684

772

436

446

124

-15

-82

-29

-33

1906

1683

1703

710

865

-18

4806

4902

4846

-2

-1

989

1017

-3

3302

3575

2125

-8

997

1051

-5

19182

24262

19346

-21

-1

5152

7057

-27

1966

2122

2855

-7

-31

758

642

8948

9045

10610

-1

-16

3120

3301

-5

3326

3114

5961

-44

1281

1631

-21

3815

4469

4906

-15

-22

1743

1751

7680

7665

9516

-19

5523

5857

-6

4116

5194

4521

-21

-9

474

506

-6

3361

3096

4279

-21

266

743

-64

4084

5622

5763

-27

-29

2021

2420

-16

3779

4082

5751

-7

-34

1777

2056

-14

13857

15137

16045

-8

-14

3377

3997

-16

6808

7642

9183

-11

-26

2653

2417

7715

7948

6292

-3

1845

1866

-1

11587

13224

11303

-12

3375

2824

1869

2445

1976

-24

-5

364

600

-39

1294

2150

1991

1435

1315

162091

183401

178229

-12

-9

47354 53048

Изм., %

май.09

май.10

10584

9826

Остаток

апр.10

май 10 май 09

7396

Изменение, %

май.10

май 10 апр.10

Производство

май 10 апр. 10

май.09

Изм., %

апр.10

Остаток

май.10

Изменение, %

Область

Всего

Авг

2007/08 МГ

Производство муки, тонн Производство

Июл

Май Июн

2 -11

Всего

май 10 апр. 10

Июл

каронных изделий, что на 5% меньше, чем за соответствующий период 2008/09 МГ.

-17

0 -2

-5

-17

308

-37

355

368

467

-4

-24

-17

-71

1267

782

759

818

-4

443

581

340

-24

333

169

567

684

812

-17

-30

-6

-21

153

124

497

610

621

-19

-20

7702

7938

7733

-3

3221

2982

ЗерНОвОй рыНОК

№ 6 (132) июнь 2010 |

Крупы Согласно оперативным данным, по итогам отчетного месяца в Украине было произведено 21,7 тыс. тонн крупяной продукции, что на 5% меньше апрельского уровня производства. В сравнении с маем 2009 года наблюдается сокращение объемов производства круп на 18%. Крупнейшим производителем крупяной продукции по итогам отчетного месяца было ОАО «Альтера» (Черкасская обл.), которое произвело 5 тыс. тонн. Отметим, что данное предприятие является лидером производства кукурузной крупы. За ним следуют ОАО «Хмельницкий КХП» (1,4 тыс. тонн), ООО «Земля и воля» (1,3 тыс. тонн), ООО «Терра» (1,3 тыс. тонн) и СООО «Штурм Перекопа», которое отчиталось за производство 1,3 тыс. тонн данной продукции.

Количество переходящих остатков на предприятиях к концу мая уменьшилось на 2% по сравнению с данными на конец апреля, составив 7,5 тыс. тонн. По итогам 11 месяцев (июль-май) 2009/10 МГ, согласно данным оперативной статистики, в Украине было произведено практически 304 тыс. тонн круп, что на 7% ниже уровня производства за июль-май 2008/09 МГ.

Комбикормовая продукция В мае 2010 года украинские предприятия, согласно оперативным данным официальной статистики, произвели 392,9 тыс. тонн комбикормовой продукции, что на 3% больше, чем в Производство круп, тонн

Производство хлеба и хлебобулочных изделий, тонн 200000

45000 40000 35000 30000 25000 20000 15000 10000 5000 0

175000 150000 125000 100000 75000 50000 25000 0 Июл

Авг

Сен

Окт

2007/08 МГ

Ноя

Дек

Янв

Фев Мар

2008/09 МГ

Апр

Май Июн

Сен

Окт

Ноя

Дек

Янв

Фев

Мар

2008/09 МГ

Апр

Май Июн

2009/10 МГ

Производство круп, тонн

Изм., %

май 10 апр.10

май 10 май 09

май.10

апр.10

май 10 апр. 10

2085 315 19

-14 8 39

19 45 68

1089 163 0

1178 98 0

-8 66

915

1621

1703

-44

-46

131

-66

243 76 5 64

247 98 11 268

377 651 12 214

-2 -22 -55 -76

-36 -88 -58 -70

80 100 8 52

124 205 12 82

-35 -51 -33 -37

208

121

138

-28

1394 971 1726 58 28 251 393 4 1 320 2185 771 1607 5859 1495 125

1578 1314 2030 101 70 257 402 4 0 354 3088 316 1066 4954 1385 92

3262 1195 2920 24 78 202 342 57 0 373 2730 963 1092 4541 3061 65

-12 -26 -15 -43 -60 -2 -2 0

-57 -19 -41 142 -64 24 15 -93 -14 -20 -20 47 29 -51 92

597 466 1281 3 93 128 191 20 0 134 741 586 253 687 523 39

-9 -34 -7 0 -12 0 -29 -50

-10 -29 144 51 18 8 36

546 307 1190 3 82 128 135 10 0 16 750 571 495 835 736 79

Всего

21671

22698

26419

-5

-18

7472

7644

-2

апр.10

2876 422 23

май.10

2484 456 32

май 10 май 09

май 10 апр.10

-5 8 8

май.09

Изм., %

апр.10

Остаток

май.10

Изменение, %

май 10 апр. 10

Производство Область

Область

апр.10

Остаток

май.10

Изменение, %

Авг

2007/08 МГ

Производство хлеба и хлебобулочных изделий, тонн Производство

Июл

2009/10 МГ

6020 5174 3378

5728 4805 3096

6374 5672 3536

5 8 9

-6 -9 -4

18 27 13

19 25 12

15895

15106

16515

-4

-41

12942 4727 951 5853

12409 4486 930 5607

15190 6436 1527 5823

4 5 2 4

-15 -27 -38 1

58 5 0 35

42 7 0 45

38 -29 -22

2558

2380

3147

-19

-6

20943 2174 6247 5621 2835 7039 4971 2786 5002 1189 11118 2431 4413 5360 4222 2011

19824 2120 5929 5152 2716 6748 4596 2616 4578 1139 9404 2336 4128 4918 3800 1767

21389 2428 6576 6197 3141 7617 5868 3304 5148 1482 8489 3102 4658 5777 4438 2122

6 3 5 9 4 4 8 6 9 4 18 4 7 9 11 14

-2 -10 -5 -9 -10 -8 -15 -16 -3 -20 31 -22 -5 -7 -5 -5

112 10 60 28 0 21 11 4 10 6 29 5 11 38 13 0

162 9 55 38 0 20 10 3 12 6 31 8 13 35 14 0

-31 11 9 -26

Всего

145860 136318 155956

-6

557

628

5 10 33 -17 0 -6 -38 -15 9 -7 -11

-88 1 -3 96 22 41 103

| № 6 (132) июнь 2010 предыдущем месяце, но на 8% ниже показателя производства в мае 2009 года. Лидер производства ОАО «Катеринопольский элеватор», которое в отчетном месяце произвело 39,8 тыс. тонн продукта. Далее следуют ОАО «Мироновский завод по изготовлению круп и комбикормов» с объемом 36,7 тыс. тонн, а также ООО «Комплекс «Агромарс» (20,9 тыс. тонн).

Объем остатков комбикормов на предприятиях на конец мая увеличился по сравнению с концом апреля на 11% - до 27,9 тыс. тонн. Всего за 11 месяцев (июль-май) 2009/10 МГ в Украине, согласно оперативным данным, было произведено 4 млн. тонн комбикормовой продукции, что на 1% больше, чем за аналогичный период 2008/09 МГ. Продолжение таблицы

Производство комбикормов, тонн 500000 450000 400000 350000 300000 250000 200000 150000 100000 50000 0 Фев Мар Апр

Май Июн

2009/10 МГ

Производство комбикормов, тонн

май 10 апр.10

май 10 май 09

май.10

апр.10

май 10 апр. 10

Изм., %

май.09

АР Крым Винницкая Волынская Днепропетровская Донецкая Житомирская Закарпатская

Остаток

апр.10

Область

Изменение, %

май.10

Производство

4477 1750 9641

4730 1442 8381

10732 3277 4819

-5 21 15

-58 -47 100

375 211 342

466 300 15

-20 -30 2180

38627

41654

33218

-7

2040

2386

-15

35255 12570 52

37941 12629 41

60887 10462 74

-7 0 27

-42 20 -30

2530 555 7

2733 608 9

-7 -9 -22

май 10 апр. 10

Янв

апр.10

Дек

2008/09 МГ

май.10

Ноя

май 10 май 09

Окт

Область

май 10 апр.10

Сен

Изм., %

май.09

Авг

2007/08 МГ

Остаток

апр.10

Июл

Изменение, %

май.10

Производство

Запорожская ИваноФранковская Киевская Кировоградская Луганская Львовская Николаевская Одесская Полтавская Ривненская Сумская Тернопольская Харьковская Херсонская Хмельницкая Черкасская Черниговская Черновицкая

17262

17603

15102

-2

644

678

-5

6904

6828

15805

-56

406

324

90717

84539 94015

-4

7526

5682

4060

4366

6472

-7

-37

191

119

14877

14842

10872

889

1291

-31

Всего

5544

5781

8204

-4

-32

1436

1525

-6

2607

2657

3486

-2

-25

-30

7491

7419

3595

108

266

324

-18

23259

24102

15853

-3

435

248

3290

3529

6189

-7

-47

1034

438

507

136

104

161

186

-13 -30

322

502

475

-36

-32

594

844

17630

18842

17440

-6

3672

2336

19003 18529

10737

1651

1907

-13

16629

24301

261

-32

938

706

-16

2597

1998

4605

56488 56607 66940 2332

2852

4614

-18

-49

236

302

-22

1085

1378

548

-21

-100

-8

27858

25178

392906 382237 428624

зерновые: внешняя торговля в Украине в мае Экспорт Объем экспорта зерновых и зернобобовых из Украины в отчетном месяце составил 895 тыс. тонн, что на 24% меньше, чем в апреле. Основу экспорта составили пшеница (26% от общего объема), ячмень (39%) и кукуруза (31%). Таким образом, за 11 месяцев (июль-май) 2009/10 МГ из Украины было вывезено 20,5 млн. тонн зерна, что на 11% меньше, чем за соответствующий период 2008/09 МГ. Экспорт в мае пшеницы из Украины составил 235,2 тыс. тонн против 341 тыс. тонн в предыдущем месяце. При этом средняя цена по экспортным контрактам составила 157 USD/т (в апреле 163 USD/т). Крупнейшими покупателями украинской пшеницы в отчетном месяце были Египет (98,3 тыс. тонн), Эфиопия (25,5 тыс. тонн), Тунис (24,9 тыс. тонн), Израиль (24,7 тыс. тонн), Сирия (18,6 тыс. тонн). По итогам 11 месяцев (июль-май) 2009/10 МГ из Украины было экспортировано 8,95 млн. тонн пшеницы, что на 25% уступает аналогичному показателю 2008/09 МГ.

Объем экспорта ячменя из Украины в мае составил 351,5 тыс. тонн, что на 37% меньше, чем в предыдущем месяце. Средняя цена по экспортным контрактам составила 133 USD/т (в апреле - 138 USD/т). Как и в предыдущем месяце, лидером среди покупателей украинского ячменя была Саудовская Аравия, куда было поставлено 267,9 тыс. тонн зерна. Крупными покупателями также были Кувейт и Тунис. Всего за 11 месяцев (июль-май) 2009/10 МГ из Украины было вывезено 5,9 млн. тонн ячменя, что на 2% меньше, чем за соответствующий период прошлого МГ. В мае экспорт кукурузы из Украины составил 279,6 тыс. тонн, что на 6% больше, чем в апреле. Средняя цена по экспортным контрактам составила 164 USD/т (в предыдущем месяце - 180 USD/т). Крупнейшими покупателями кукурузы были Египет (61,9 тыс. тонн), Тунис (57,6 тыс. тонн) и Португалия (50,6 тыс. тонн). В целом за 8 месяцев (октябрь-май) 2009/10 МГ из Украины было экспортировано 4,7 млн. тонн кукурузы, что на 5% больше, чем за октябрь-май 2008/09 МГ. Кроме того, объем экспорта за указанный период текущего МГ является рекордным в сравнении с аналогичными периодами предыдущих 10 сезонов.

ЗерНОвОй рыНОК

№ 6 (132) июнь 2010 | Экспорт проса в отчетном месяце сократился на 29% в сравнении с предыдущим месяцем и составил 4,9 тыс. тонн. Средняя контрактная цена при этом составила 201 USD/т (в апреле - 231 USD/т). Основными покупателями проса в мае были Иран (1,2 тыс. Тонн), Нидерланды (795 тонн), Ирак (530 тонн). Таким образом, за 9 месяцев (сентябрь-май) 2009/10 МГ экспорт проса из Украины составил 46,2 тыс. тонн, что является абсолютным рекордом по сравнению с аналогичным периодом предыдущих 10 сезонов. В мае из Украины было вывезено 42 тонны гречихи против 280 тонн в предыдущем месяце. Средняя цена по контрактам составила 573 USD/т (в апреле - 601 USD/т). Покупателями основного объема зерна гречихи были Венгрия и Германия. По итогам 10 месяцев (август-май) 2009/10 МГ из Украины было вывезено 2,7 тыс. тонн зерна гречихи, что является рекордом по сравнению с прошлыми 4 сезонами. По итогам мая экспорт овса из Украины составил 1,9 тыс. тонн против 435 тонн в прошлом месяце. Средняя цена по экс-

По итогам отчетного месяца из страны экспортировано 19,3 тыс. тонн ржи по средней контрактной цене 103 USD/т. Покупателем всего объема был Египет. Из Украины по итогам мая было экспортировано 124 тонны сорго против 3,7 тыс. тонн, вывезенных в апреле. Средняя контрактная цена при этом составила 160 USD/т (в апреле - 133 USD/т). Покупателями украинского сорго были Ирак (40 тонн) и Филиппины (84 тонны). За 9 месяцев (сентябрь-май) 2009/10 МГ из Украины было экспортировано 38,5 тыс. тонн сорго, что на 36% меньше, чем за аналогичный период минувшего сезона. В мае из Украины было вывезено 2,2 тыс. тонн гороха, что на 21% ниже показателя апреля. Средняя контрактная цена при этом составила 295 USD/т против 347 USD/т в апреле. Крупнейшим покупателем в отчетном месяце была Индия. Всего за 11 месяцев (июль-май) 2009/10 МГ из страны было вывезено 243,1 тыс. тонн гороха, тогда как за аналогичный период прошлого МГ - 142,2 тыс. тонн.

Экспорт зерновых за последние три сезона, тыс. тонн 3 000 2 500 2 000 1 500 1 000 500 0 ноя.

дек.

2007/08

янв. 2008/09

159

$100

Тунис

24 946

157

$80

Израиль

24 669

153

$60

Сирия

18 643

160

$40

Ливан

12 482

165

$20

Малайзия

7 565

157

Вьетнам

7 327

159

Индонезия

5 248

178

Филиппины

4 812

146

Другие Всего

в мае 2010 г.

267 938

133

Кувейт

48 459

137

Тунис

22 896

135

Израиль

7 875

114

Швейцария

1 996

124

Пакистан

1 149

152

Вьетнам

$40 $20 $0

1 091

150

Узбекистан

150

Молдова

167

Другие Всего

0 351 529

Саудовская Аравия 62%

Сауд. Аравия

$100 $60

2009/10 2008/09 Средневзв. контрактная цена, USD/т

Объем, тонн

$120 $80

июл. авг. сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май. июн.

Страна

в 2009/10 МГ (июл.-июн.) Цена, USD/т

Другие 16%

$140

157

Основные покупатели ячменя из Украины

$160

200

5 743 235 245

Южная Корея 14%

155

25 500

Бангладеш 15%

98 311

Эфиопия

Испания 9%

Египет

Экспорт ячменя из Украины за последние два сезона, тонн

400

Объем, тонн

Тунис 8%

Страна

в 2009/10 МГ (июл.-июн.) Цена, USD/т

$120

2008/09 2009/10 Средневзв. контрактная цена, USD/т

600

июн.

2009/10

$140

июл. авг. сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май. июн.

800

май.

Египет 8%

$160

1 000

апр.

в мае 2010 г. $180

1 200

мар.

Основные покупатели пшеницы из Украины

Экспорт пшеницы из Украины за последние два сезона, тонн 2 000 1 800 1 600 1 400 1 200 1 000 800 600 400 200 0

фев.

Другие 46%

окт.

Израиль 5% Ливия 4%

сен.

Иордания 7%

авг.

Иран 6%

июл.

133

| № 6 (132) июнь 2010 портным контрактам составила 126 USD/т (в апреле - 135 USD/т). Покупателями данного объема были Пакистан (1,3 тыс. тонн), ОАЭ (515 тонн), Сирия (56 тонн) и Болгария (21 тонна). За 11 месяцев (июль-май) 2009/10 МГ из Украины было вывезено 5,2 тыс. тонн зерна, что на 16% меньше за июль-май 2008/09 МГ. Объем экспорта риса из Украины в отчетном месяце составил 130 тонн, что на 21% выше апрельского показателя. Средняя цена по экспортным контрактам составила 547 USD/т (в предыдущем месяце - 693 USD/т). Покупателями практически всего объема были Молдова (109 тонн) и Беларусь (20 тонн). В целом за 10 месяцев (август-май) 2009/10 МГ из Украины было вывезено 2,2 тыс. тонн риса, что на 34% больше, чем за соответствующий период 2008/09 МГ.

Экспорт пшеничной муки из Украины в мае сократился на 31% в сравнении с предыдущим месяцем и составил 5,3 тыс. тонн. Средняя контрактная цена при этом составила 225 USD/т (в апреле - 255 USD/т). Крупнейшим покупателем данной продукции была Индонезия (2,9 тыс. тонн). В целом за 11 месяцев (июль-май) 2009/10 МГ экспорт пшеничной муки из Украины составил 108,8 тыс. тонн против 204,7 тыс. тонн за аналогичный период 2008/09 МГ. Из Украины в мае было вывезено 20 тыс. тонн пшеничных отрубей, что на 31% меньше, чем в апреле. Средняя контрактная цена при этом составили 4 USD/т и составила 102 USD/т. Покупателем всего объема была Турция. По итогам 11 месяцев (июль-май) 2009/10 МГ из страны было вывезено 280,1 тыс. тонн пшеничных отрубей, что на 22% меньше объема экспорта за соответствующий период 2008/09 МГ. Основные покупатели кукурузы из Украины

окт. ноя. дек. янв.фев.мар. апр. май.июн.июл. авг. сен. 2008/09 2009/10 Средневзв. контрактная цена, USD/т

163

Португалия

50 602

163

Ливия

40 463

168

Израиль

28 833

161

Ливан

10 083

165 169

Испания

9 057

Турция

6 181

150

Беларусь

5 139

170

Грузия

2 965

166

Другие

6 816

Всего

279 648

164

Основные покупатели сорго из Украины

Экспорт сорго из Украины за последние два сезона

в мае 2010 г.

в 2009/10 МГ (сен.-авг.) Цена, USD/т

45 000

$200

40 000

$175

35 000

$150

Филиппины

161

$125

Ирак

159

30 000 25 000

Страна

Объем, тонн

$100

20 000 10 000

$50

5 000

$25 $0 сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май. июн. июл. авг.

2008/09 2009/10 Средневзв. контрактная цена, USD/т

Другие Всего

в мае 2010 г.

$250

40 000

$200

30 000

$150

20 000

$100

10 000

$50 $0 2008/09 2009/10 Средневзв. контрактная цена, USD/т

Индия

1 323

242

Пакистан

253

302

Малайзия

240

456

Беларусь

140

398

Венгрия

368

Азербайджан

347

Нидерланды

344

Польша

273

Чехия

412

Германия

699

Другие

Всего

2 219

295

Индия 55%

$300

50 000

Объем, тонн

Испания 14%

60 000

Страна

Другие 18%

$350

Турция 6%

$400

70 000

в 2009/10 МГ (июл.-июн.) Цена, USD/т

Нидерланды 2%

80 000

июл. авг. сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май. июн.

160

Основные покупатели гороха из Украины

Экспорт гороха из Украины за последние два сезона, тонн

0 124

Пакистан 6%

Израиль 40%

$75

15 000

Египет 30%

162

57 615

Сирия 14%

61 896

Тунис

Египет 54%

200

Египет

Израиль 10%

400

Цена, USD/т

Ирак 1%

600

Объем, тонн

Филиппины 4%

800

Страна

Ливия 7%

$200 $180 $160 $140 $120 $100 $80 $60 $40 $20 $0

1 000

в 2009/10 МГ (окт.-сен.) Другие 33%

1 200

в мае 2010 г.

Тунис 6%

Экспорт кукурузы из Украины за последние два сезона, тонн

ЗерНОвОй рыНОК

№ 6 (132) июнь 2010 |

Экспорт круп и хлопьев (без риса) в мае составил 4,7 тыс. тонн, что на 29% меньше, чем в прошлом месяце. За 11 месяцев (июль-май) 2009/10 МГ из Украины было экспортировано 74,5 тыс. тонн крупяной продукции, что на 30% выше аналогичного показателя 2008/09 МГ. Экспорт других культур в мае т.г. был незначителен или отсутствовал вовсе.

Импорт Согласно данным таможенной статистики, импорт зерновых в мае в Украину составил 6,2 тыс. тонн против 18,7 тыс. тонн

в предыдущем месяце. Основу импорта по итогам отчетного месяца составили рис (64% от общего объема) и кукуруза (36%). Таким образом, за июль-май 2009/10 МГ в Украину было ввезено 101,8 тыс. тонн зерна, что на 17% превышает аналогичный показатель прошлого МГ. По итогам мая объем импорта риса в Украину составил практически 4 тыс. тонн, что на 42% ниже апрельского показателя. Средняя контрактная цена при этом увеличилась с 530 USD/т в апреле до 567 USD/т в отчетном месяце. Крупнейшими поставщиками риса в Украину были Пакистан (1,7 тыс. тонн), Великобритания (942 тонн) и Египет (504 тонн). Таким образом, за 10 месяцев (август-май) 2009/10 МГ в Украину было ввезено 67 тыс. тонн риса, что на 15% больше, чем за соответствующий период 2008/09 МГ. Основные покупатели проса из Украины в мае 2010 г.

2008/09 2009/10 Средневзв. контрактная цена, USD/т

158

Египет

280

135

Германия

256

112

ЮАР

218

213

Ливан

203

451

Азербайджан

132

158

Другие

505

Всего

4 859

201

Основные покупатели гречихи из Украины

Экспорт гречихи из Украины за последние два сезона, тонн

в мае 2010 г. $600 $500 $400 $300 $200

Страна

Объем, тонн

в 2009/10 МГ (авг.-июл.) Цена, USD/т

Венгрия

500

Германия

650

Сент-Китс и Невис

1 090

Маршалловы о.

1 330

Германия 6%

$100 $0 авг. сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май. июн. июл.

2008/09 2009/10 Средневзв. контрактная цена, USD/т

Другие

Всего

Основные покупатели пшеничной муки из Украины в мае 2010 г.

35 000

$275

30 000

$225 $175

20 000

$125

15 000

$75

10 000

$25

5 000 0

-$25 июл. авг. сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май. июн.

2008/09 2009/10 Средневзв. контрактная цена, USD/т

Страна Индонезия

Объем, тонн

в 2009/10 МГ (июл.-июн.) Цена, USD/т

2 914

215

Молдова

785

244

Грузия

471

226

Израиль

342

238

ОАЭ

334

223

Туркменистан

204

230

Филиппины

120

225

Таиланд

292

Мадагаскар

218

Иордания

290

Другие Всего

2 5 309

225

Молдова 40%

Экспорт пшеничной муки из Украины за последние два сезона, тонн

25 000

573

Индонезия 17%

1 000 900 800 700 600 500 400 300 200 100 0

Иран 23%

325

Ирак 17%

190

Бельгия

Турция 9%

сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май. июн. июл. авг.

404

Бельгия 8%

223

Турция

Литва 62%

1 000

530

Другие 13%

2 000

123

Ирак

Польша 9%

3 000

204

795

ОАЭ 7%

4 000

1 212

Нидерланды

Словения 6%

5 000

Иран

Другие 26%

6 000

Объем, тонн

Израиль 5%

7 000

Страна

Грузия 6%

8 000

Германия 5%

$500 $450 $400 $350 $300 $250 $200 $150 $100 $50 $0

9 000

в 2009/10 МГ (сен.-авг.) Цена, USD/т

Другие 37%

Экспорт проса из Украины за последние два сезона, тонн

| № 6 (132) июнь 2010 В мае импорт кукурузы составил 2,2 тыс. тонн против 11,2 тыс. тонн в апреле. Средняя цена по контрактам составила 3472 USD/т (в предыдущем месяце - 3865 USD/т). Практически весь импортируемый объем был представлен семенным материалом. Основной объем зерна был закуплен в Швейцарии (952 тонны), Люксембурге (477 тонн) и России (301 тонна). В целом за 8 месяцев (октябрь-май) 2009/10 МГ в Украину было импортировано практически 26,2 тыс. тонн, что на 41% больше, чем за аналогичный период прошлого МГ.

Импорт других зерновых культур в мае был незначителен или отсутствовал вовсе. Основные покупатели пшеничных отрубей из Украины в мае 2010 г.

$100

40 000

$80

30 000

$60

20 000

$40

10 000

$20

Страна Турция

Объем, тонн 20 020

102

Марокко 27%

$0 июл. авг. сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май. июн.

2008/09 2009/10 Средневзв. контрактная цена, USD/т

Другие

Всего

20 020

Основные поставщики риса в Украину в мае 2010 г.

$400

6 000

$300

4 000

$200 $100

$0 авг. сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май. июн. июл.

2008/09 2009/10 Средневзв. контрактная цена, USD/т

Пакистан

Объем, тонн 1 709

484

Великобрит.

942

616

Египет

504

680

Таиланд

223

488

Вьетнам

200

518

Новая Зеланд.

200

570

Латвия

100

645

США

946

Россия

1 748

Венгрия

2 893

Другие

Всего

3 966

567

Вьетнам 31%

8 000

Страна

Пакистан 28%

$500

Другие 8%

10 000

в 2009/10 МГ (авг.-июл.) Цена, USD/т

Египет 15%

$600

Таиланд 7%

12 000

Китай 11%

Импорт риса в Украину за последние два сезона, тонн

2 000

102

Турция 56%

50 000

в 2009/10 МГ (июл.-июн.) Цена, USD/т

Другие 3%

$120

Израиль 1%

60 000

Египет 6% Вьетнам 6%

Экспорт пшеничных отрубей из Украины за последние два сезона, тонн

Импорт круп и хлопьев (без риса) в Украину по итогам мая составил 505 тонн, что на 33% больше, чем в предыдущем месяце. Всего за июль-май 2009/10 МГ в Украину было поставлено 4,7 тыс. тонн крупяной продукции, что на 22% меньше, чем за соответствующий период минувшего сезона.

обзор рынка зерновых россии

последнюю неделю мая и в первые две декады июня на рынке продовольственной пшеницы в европейской части России наблюдался рост отпускных цен на зерно. Данная ситуация была обусловлена тем, что держатели зерна, отмечая стабильный спрос на пшеницу как со стороны экспортеров, так и со стороны внутренних потребителей, повышали свои отпускные цены. Также участники рынка отмечали, что количество предложений зерна было ограниченным. Создавшаяся ситуация привела к тому, что мукомолы, испытывающие острую необходимость в пополнении сырьевой базы, вынуждены были повышать закупочные цены на зерно с целью привлечения большего количества предложений. В последнюю неделю мая и первую неделю июня в Уральском и Западно-Сибирском регионах как в плане активности торгово-закупочной деятельности, так и в ценовом отношении существенных изменений не наблюдалось. Но, начиная со

второй недели июня, в Уральском регионе увеличение спроса на пшеницу способствовало росту отпускных цен. При этом в Западно-Сибирском регионе ситуация на рынке продовольственной пшеницы оставалась стабильной. Также следует отметить что в конце второй декады июня поставщики зерна высказывали опасения по поводу качества/количества продовольственной пшеницы урожая-2010 в связи со сложившимися на данный момент неблагоприятными погодными условиями. Ввиду этого продавцы считали целесообразным приостановить реализацию зерна, планируя активизировать продажи после улучшения прогноза качественных показателей зерна нового урожая. В последнюю неделю мая в первые две декады июня на рынке фуражной пшеницы наблюдалось повышение цен. Это было обусловлено, с одной стороны, ограниченным количеством предложения зерновой на рынке, а с другой - стабильным спро-

ЗерНОвОй рыНОК

№ 6 (132) июнь 2010 |

сом со стороны трейдерских компаний, в результате чего ряд аграриев считал целесообразным вести сдержанную политику продаж, рассчитывая на дальнейшее увеличение цен. В результате переработчики, нуждавшиеся в пополнении запасов зерна, озвучивали более высокий уровень цен спроса с целью привлечения необходимых объемов. В конце мая и первых двух декадах июня на рынке фуражного ячменя большинство участников рынка озвучивали цены в установленных ранее диапазонах. Так, многие переработчики, сформировав на ближайшую перспективу сырьевую базу, не проявляли высокой заинтересованности в закупках данного зерна. Вместе с тем, покупатели, нуждавшиеся в пополнении запасов ячменя, повышали свои закупочные цены, но при этом закупки культуры проводились в основном партиями небольших размеров и/или при условии предоставления отсрочки платежей. Учитывая это, начиная со второй недели июня, держатели зерна постепенно повышали свои отпускные цены. Стоит также отметить, что в конце второй декады июня по мере продвижения уборочной кампании озимого ячменя в Южном регионе ряд участников рынка приступил к формированию стартовых цен на зерновую. Однако активной торговли ячменем нового урожая на рынке не отмечалось. В течение отчетного периода на рынке продовольственной ржи существенных изменений не отмечалось. Активность Цены предложения на пшеницу 3 класса в России, EXW, руб/т 8000 7500

торгово-закупочной деятельности в данном сегменте рынка оценивалась как невысокая. Довольно многие покупатели, сформировав на ближайшую перспективу сырьевую базу, интереса к закупкам не проявляли, при этом цены спроса на культуру озвучивали на прежних уровнях. Вместе с тем некоторые покупатели отмечали, что держатели зерна сдерживали продажи, при этом увеличивая свои отпускные цены. В связи с этим потребители, нуждающиеся в срочном приобретении зерновой, вынуждены были увеличивать закупочные цены с целью привлечения необходимых объемов. Как правило, закупаемые партии характеризовались небольшими объемами. Сложившаяся ситуация в большей степени характерна для европейской части страны, а также Уральского региона. В конце мая и первых двух декадах июня на рынке фуражной кукурузы существенных изменений не наблюдалось. Большинство потребителей данной культуры озвучивали прежние цены спроса, совершая при этом закупки партиями небольших объемов. Наряду с этим, единичные переработчики, нуждаясь в срочном пополнении объемов зерновой, увеличивали закупочные цены с целью привлечения большего количества предложений. Сельхозпроизводители, предлагая культуру на рынок, зачастую своих цен не пересматривали. Лишь в единичных случаях аграрии незначительно увеличивали отпускные цены, мотивируя свои действия повышательными тенденциями на рынке зерновых, но при этом операторы рынка отмечали, что по более высоким ценам реализация кукурузы не осуществлялась.

7000 6500

Средние цены на продовольственную пшеницу

6000 5500

(предложение, EXW), руб/т

5000 4500 4000

Регион

3500 июл08 сен08 ноя08 янв09 мар09 май09 июл09 сен09 ноя09 янв10 мар10 май10

Центрально-Черноземный регион

Южный регион

Цены предложения на пшеницу 4 класса в России, EXW, руб/т 7500 7000 6500

28.05.2010

04.06.2010

11.06.2010

18.06.2010

Пшеница 3 класса

3000

ЦентральноЧерноземный Южный

3600

3700

3800

4500

4600

4700

Пшеница 4 класса ЦентральноЧерноземный Южный

3500

3550

3700

4500

4700

6000 5500

Средние цены на фуражные зерновые

5000

(предложение, EXW), руб/т

4500 4000 3500

Регион

3000 Центрально-Черноземный регион

Южный регион

ЦентральноЧерноземный Южный

Цены предложения на пшеницу фуражную в России, EXW, руб/т

7500 6500

04.06.2010

11.06.2010

18.06.2010

3300

3600

3700

3750

3800

2400

2500

3100

3200

2500

Ячмень фуражный ЦентральноЧерноземный Южный

8500

28.05.2010

Пшеница фуражная

июл08 сен08 ноя08 янв09 мар09 май09 июл09 сен09 ноя09 янв10 мар10 май10

2400 3100

Рожь

5500

ЦентральноЧерноземный

4500 3500

2500

2500 Кукуруза

1500 июл08 сен08 ноя08 янв09 мар09 май09 июл09 сен09 ноя09 янв10 мар10 май10

Центрально-Черноземный регион

Южный регион

ЦентральноЧерноземный Южный

5400

5500

5400

| № 6 (132) июнь 2010

рынок продуктов переработки зерна

В отчетном периоде на рынке ржаной муки существенных изменений не наблюдалось. Предложения ржаной муки поступали на рынок в основном по ценам в ранее озвученных диапазонах. В начале второй декады июня в единичных случаях наблюдалось повышение отпускных цен, что было обусловлено увеличением затрат на приобретение сырья. В основном, это касалось минимального уровня цен. По словам участников рынка, покупательская активность оставалась невысокой. Покупатели, как и прежде, предпочитали покупать муку по мере необходимости. Вместе с тем, начиная со второй недели июня, мукомолы сообщали о незначительном увеличении спроса на ржаную муку. На протяжении последней недели мая и первых двух декад июня на рынке пшеничных отрубей существенных изменений не наблюдалось. Отпускные цены на данный вид продукции озвучивались в рамках ранее установленных диапазонов. Лишь во второй декаде июня в единичных случаях переработчики увеличивали минимальные цены предложения. Спрос на пшеничные отруби большинством участников рынка оценивался как стабильный.

Цены на продукты переработки зерновы х в европейской части России (предложение, EXW), руб/т 15000

3700

13000

3200

11000

2700

9000

2200

7000

1700

5000

1200

3000

Отруби

последнюю неделю мая и в первые две декады июня ситуация на рынке пшеничной муки характеризовалась относительной ценовой стабильностью. Большинство участников рынка отпускные цены озвучивали в рамках ранее установленных диапазонов. Вместе с тем, следует отметить, что в ряде случаев мукомолы постепенно повышали минимальные отпускные цены, что, по словам операторов рынка, было обусловлено конъюнктурой рынка продовольственной пшеницы. Активность торгово-закупочной деятельности в данном сегменте рынка по-прежнему оценивалась как невысокая. При этом следует отметить, что в ряде случаев мукомолы отмечали улучшение темпов сбыта муки 1 сорта. Сложившаяся ситуация была характерна для большинства регионов страны.

700

июл.08

окт.08

Мука в/с

янв.09

апр.09

М 55_23 о/н

июл.09

окт.09

янв.10

апр.10

Мука ржаная обдирная

отруби

Средние цены на продукты переработки зерновых (предложение, EXW), руб/т Регион

28.05.2010

04.06.2010

11.06.2010

18.06.2010

6700

6925

5300

6200

Мука в/с ЦентральноЧерноземный Южный

6700 6900

Мука М55-23 ЦентральноЧерноземный Южный

5300 6200

Мука ржаная ЦентральноЧерноземный Южный

4100

4300

Отруби пшеничные ЦентральноЧерноземный Южный Курс USD/RUR

1800

1400

30,9

31,6

31,2

АКтУАльНОе иНтервьЮ

№ 6 (132) июнь 2010 |

заканчивается крайне сложный сезон для мукомолов

Для мукомольной отрасли Украины завершающийся сезон стал довольно сложным. Основной проблемой отрасли в 2009/10 МГ можно назвать сложности с реализацией готовой продукции, причем как на внутреннем, так и на внешнем рынках. Более подробно прокомментировать ситуацию на рынке муки, обозначить основные причины возникновения подобной ситуации, а также поделиться планами на будущее журналисты ИА «АПК-Информ» попросили начальника отдела коммерческой деятельности Херсонского КХП Дмитрия Тихова. - Дмитрий, прежде всего, давайте уточним, какие затраты учитываются при установлении стоимости производства одной тонны муки? - Производственная себестоимость в этом сезоне значительно увеличилась, прежде всего за счет сокращения объемов переработки. Доля постоянных затрат в структуре производственной себестоимости возросла. При этом фонд заработной платы, затраты на электроэнергию, газ и прочие переменные расходы существенно не изменились. Следующим немаловажным фактором, который учитывается при формировании отпускных цен на готовую продукцию, являются финансовые расходы. Они не входят в производственную себестоимость, но они существенно влияют на ценообразование уже в конечном итоге. Данные затраты оказывают заметное влияние на цену продукции ввиду того, что, как мне кажется, на сегодняшний день многие производители муки работают на кредитных средствах. Касательно нашего предприятия, вся закупка зерна для переработки и все финансирование дебиторской задолженности идет также за счет банковских кредитов. Таким образом, ежемесячно у нашего предприятия на обеспечение данной статьи расходов уходит порядка 200 тыс. грн. - Ваша компания работает с кредитными линиями, которые были открыты до кризиса? - Кредитные линии открыты до кризиса, но каждый год, по истечении срока кредитования, условия изменяются, так произошло и в 2009 году. Естественно, после наступления кризиса банк скорректировал кредитные ставки в сторону увеличения. Мы привлекаем кредитные средства только в украинских банках. - Как складывалась ситуация на украинском рынке пшеничной муки в текущем сезоне? - Начать следует с того, что текущий маркетинговый год являлся очень нестабильным и месяц от месяца мог кардинально

отличаться. На сегодняшний день мы уже вынуждены констатировать существенное снижение объемов экспорта. Если сравнивать данные показатели с минувшим сезоном, то объемы поставок уменьшились практически в 3 раза. Частично данная ситуация связана с влиянием внешних факторов: хороший урожай в Казахстане, России и, как следствие, большое количество предложений зерна и муки. В этой связи традиционные украинские рынки реализации муки были закрыты. К примеру, рынок Афганистана, который мы вынуждены были покинуть из-за того, что наши цены на продукцию там просто не проходят. Отмечу, что этот рынок был довольно «капризным», работать на нем было довольно сложно, но мы готовы были выполнять условия покупателей. Внутреннее производство Херсонский КХП вынужден был также сократить, т.к. большая часть нашей продукции отгружается по товарному кредиту. В текущем сезоне мы вынуждены были сократить объем кредитования неблагонадежных клиентов. По некоторым клиентам, которые несколько раз подряд просрочили возврат дебиторской задолженности, кредитование было просто прекращено. Соответственно данных клиентов мы потеряли. Финансовый кризис коснулся всех и сельхозпроизводителей, и переработчиков, и потребителей муки. Фирмы, которые получали кредитование под товарный оборот, сейчас не могут продолжать действовать по данной схеме, т. к. этого механизма просто уже не существует для них. Постоянные клиенты, которые покупали у нас муку, остались без денег. Конечно, у данных компаний есть какой-то определенный ресурс, но он гораздо ниже, чем в прошлом сезоне. Соответственно, они требуют от нас увеличения сроков оплаты. При работе с новыми клиентами мы прекратили рассмотрение возможности товарного кредитования, т.к. слишком большой риск потери продукции и не возврата денежных средств. Конечно, чтобы сохранить своих клиентов, с которыми мы работаем более 3-4 лет, мы вынуждены были увеличить им отсрочки. Если раньше это период составлял 10-20 дней, то теперь в некоторых случаях составляет 20-30 дней. Мы их кредитуем, а предприятию больше ничего и не остается, т.к. нам необходимо продавать.

Херсонский КХП перерабатывает зерно пшеницы, осуществляет накопление и перевалку более 10 видов сельскохозяйственной продукции (в том числе семян подсолнечника, рапса, горчицы, льна, зерна пшеницы продовольственной, фуражных пшеницы и ячменя, проса, овса, ржи, шрота подсолнечника и других культур, а также гранулированных отрубей), имеет все возможности для доведения зерна до экспортных кондиций. На территории предприятия расположен маслоотгрузочный терминал «Херсонес». Его емкость составляет 20 тыс. тонн. Терминал способен осуществлять накопление и отгрузку подсолнечного масла на суда грузоподъемностью до 10 тыс. тонн.

| № 6 (132) июнь 2010 - Как Вы оцениваете динамику производства пшеничной муки в этом сезоне? - Если сравнивать динамику производства, то этот сезон гораздо хуже предыдущего. Самое сложное заключается в том, что трудно принять какие-либо эффективные меры, т.к., к примеру, природа затишья последних трех месяцев абсолютно непонятна. Ожидалась активизация продаж муки к пасхальным праздникам, но ее не произошло. Отгрузки шли в лучшем случае стабильно. Закончились пасхальные праздники, активность рынка практически исчезла примерно на месяц. Причем существенное снижение активности продаж отмечается не только в мукомольной отрасли. Я беседовал со многими производителями макаронных, кондитерских изделий, ситуация в этих сегментах рынка аналогичная: существенно сократились объемы продаж. У оптовых покупателей также полные склады продукции и темпы реализации крайне низкие. - В следующем сезоне Вы планируете основное внимание уделять работе на внутренний или на экспортный рынок? - Херсонский КХП в настоящее время все-таки особый акцент делает на активизацию работы в экспортном направлении. Определенные наработки в этом вопросе у нас уже есть, есть заинтересованность потенциальных клиентов. Очень интересен для нас рынок Израиля, он небольшой, но достаточно стабильный. Поэтому нам бы очень хотелось укрепить на нем свои позиции. Предприятие также активизировало работу в направлении Молдовы, т.к. эта страна является одним из крупных импортеров муки из Украины и очень обидно терять этот рынок. Тем более что еще не так давно объемы поставок в Молдову у нашего предприятия были гораздо больше. Следует отметить, что немаловажным фактором, который влияет на общую ситуацию на мировом рынке продуктов переработки зерна, является рынок отрубей. В прошлом сезоне цены на отруби обвалились. В течение же этого сезона они поднялись и оставались относительно стабильными в диапазоне $90-120 за тонну на условиях FOB. Вместе с тем, в середине мая т.г. цены на рынке отрубей опять упали на $20-25. На мой взгляд, данная ситуация связана с тем, что основные покупатели украинских отрубей, в частности Турция, нашли альтернативные источники сырья для птицеводства либо у них появилась альтернатива отрубям — зеленая масса. Немаловажную роль в формировании ценовой ситуации на этом рынке играет Россия. Так же, как и на рынке пшеницы, Россия осуществляет демпинг и на рынке отрубей. - Дмитрий, Вы сказали, что вам приходилось соглашаться на отсрочки по платежам, чтобы удержать постоянных клиентов. А готовы ли вы были продавать муку ниже себестоимости для того, чтобы не потерять покупателя? - Предприятие периодически вынуждено идти на такие меры, потому что в нашем бизнесе основополагающими факторами, которые предопределяют его успех, являются качество продукции, а также стабильность и надежность партнерства. Вследствие этого, даже если на рынке складывается отрицательная конъюнктура и мука у нашего предприятия выходит дороже, чем в среднем по рынку, в исключительных случаях принимается решение о реализации муки по ценам ниже себестоимости, чтобы поддержать наших постоянных клиентов, а также сохранить объемы реализации. Мы берем эти расходы на себя для того, чтобы сохранить клиента с надеждой на то, что в следующем периоде те затраты, которые мы понесли, будут компенсированы. В принципе, данная стратегия в большинстве случаев себя оправдывает.

- В рамках IX Международной конференции «Зерновой форум & Зерновая индустрия-2010» представитель Продовольственной программы ООН сказал, что организация готова работать с украинскими производителями муки. Рассматриваете ли вы возможность сотрудничества в этом направлении? - Безусловно, после окончания конференции мы проведем определенную работу в этом направлении. Предварительно я беседовал с господином Роберто (Роберто Марчетти — руководитель подразделения по международному продовольственному обеспечению Продовольственной программы ООН. — Прим. ред.) на эту тему, он действительно сказал, что организация готова к сотрудничеству. Конечно, следует учитывать, что Программа работает на тендерной основе, а участие в тендере – это всегда лотерея. Я думаю, что нам необходимо будет подготовить серьезный пакет документов, возможно, даже и сертификат ISO 9000. Данного документа у нашей компании на сегодняшний день пока нет. Вполне вероятно, что это может стать камнем преткновения при работе в этом направлении. Следует отметить, что сейчас мы занимаемся сертификацией, но этот процесс довольно долгий, возможно, к ноябрю т.г. предприятию удастся его получить. Получение данного документа для нас является стратегически важным не только при работе с ООН. На сегодняшний день есть ряд клиентов, которые заинтересованы в покупке муки, к примеру, та же Индонезия, но основным условием поставки является наличие сертификата ISO либо HASP. Для того чтобы прочно закрепиться на рынке этих стран, предприятию необходима сертификация международного образца. - Участвовал ли Херсонский КХП в каких-либо еще международных продовольственных программах? - Одно время мы интересовались участием в продовольственной программе FAO. Дело в том, что у международных организаций существует наработанная база поставщиков. Грубо говоря, если есть 3-4 постоянных поставщика муки, например из Турции, специалисты этих международных программ будут крайне неохотно менять партнера по поставке. Мне кажется, что должно быть очень серьезное конкурентное ценовое преимущество с нашей стороны, потому что при прочих равных условиях предпочтение будет отдано проверенным партнерам. Это и не удивительно, ведь в первую очередь работа с постоянными поставщиками - это надежность и уверенность, что эти партнеры не подведут. А, как вы понимаете, рынок муки очень плотный и практически всегда ключевым фактором конкурентного преимущества являются логистические расходы. Работа с международными программами, безусловно, довольно интересное направление развития. Однако лично я особых надежд на это не возлагаю. Прямые контракты более реальны и перспективны. - В связи с сокращением объемов производства продукции проводилось ли сокращение персонала компании? - В марте 2009 года мы провели сокращение персонала на 10%. В этом году мы проводим сокращение персонала еще на 15%. Подобные кадровые изменения связаны не только с падением объемов реализации продукции, но и с уменьшением объема экспорта зерновых. Херсонский КХП – это комплекс, у которого основное подразделение – это элеватор, перевалка, экспорт зерновых, второе основное подразделение – это мельница. На сегодняшний день мы можем констатировать, что позиции потеряны и в том, и в другом направлении. Основная причина, которая привела к возникновению проблем в направлении, занимающемся экспортом и перевалкой, - это невозмещение НДС.

АКтУАльНОе иНтервьЮ К проблемам в указанном направлении добавились еще и проблемы в мукомольном секторе, о которых я уже говорил выше. Накладка проблем в этих двух направлениях и привела к сокращению персонала. - Как, на Ваш взгляд, может быть решен вопрос с возвратом НДС? - Мы возлагаем большие надежды на то, что политическая ситуация в Украине стабилизировалась: сформирована коалиция в Верховной Раде, идет укрепление и восстановление всей вертикали власти. Надеемся, что в ближайшее время исполнительная и законодательная власть заработает и будут приняты эффективные меры по решению данного вопроса. Задолженность перед аграриями 5 млрд. грн., но еще 20 млрд. грн. государство должно другим отраслям хозяйствования. Все же 25 млрд. грн. просто так государство не сможет «простить» своим кредиторам. В этой связи я надеюсь, что какие-либо механизмы решения будут найдены. Насколько они будут эффективными – неизвестно. Многие эксперты говорят о возможности возмещения НДС векселями. Однако мне все же кажется, что данные меры не будет настолько эффективными, как их анонсируют. Просто потому, что в таком количестве ценные бумаги рынок может и не «проглотить». Убежден, что по номиналу эти бумаги никто покупать не будет. - В последнее время цены на мировом рынке пшеницы были относительно низкими, в то время как цена на зерновую на украинском рынке оставалась высокой. Как сложившаяся конъюнктура данных рынков повлияла на работу предприятия? - Сложившаяся ситуация напрямую отразилась на объемах нашей перевалки. Дело в том, что объемы отгрузки зерна на экспорт существенно упали. Внутренний рынок действительно демонстрировал рост по непонятным причинам, возможно, это было связано с тем, что не было достаточного количества качественной продовольственной пшеницы, поэтому переработчики и мукомолы вынуждены были поднимать цену. Вместе с тем, довольно скоро начнется новый сезон, и я думаю, что в следующем маркетинговом году нас ожидает существенное снижение

№ 6 (132) июнь 2010 | цен на пшеницу. Не последнюю роль в этом сыграет задолженность по НДС. По моему мнению, невхождение в НДС – это единственный эффективный способ борьбы с накоплением задолженности. Я думаю, что на сегодняшний день многие экспортеры уже пришли к подобному выводу. Новый сезон покажет, что все игроки рынка, работающие на экспорт, просто прекратят практику захода в НДС. Конечно же из-за этого на 10-15% цена на зерно понизится. Плюс прогнозы урожая зерновых в Украине в следующем сезоне очень даже неплохие. В связи с этим в начале уборки мы, скорее всего, будем наблюдать стандартную ситуацию для данного периода — падение цен на зерно. Мне кажется, что в августесентябре т.г. будет пиковое падение цен с последующим небольшим постоянным ростом. - В завершение нашей беседы поделитесь вашими планами работы на будущее. - Предприятие сейчас проводит работу по привлечению клиентов на перевалку зерновых культур. Если ранее этот вопрос не рассматривался, то сейчас мы активно работаем в этом направлении. Сегодня наше предприятие открыто для всех желающих отгружать зерно на экспорт. Далее мы продолжаем работать над получением сертификата системы управления качеством. Это тоже достаточно серьезный участок работы, который должен положительно отразиться на нашей деятельности в будущем. Мы сейчас работаем над вопросом внедрения улучшителей муки и ее витаминизации. Данную продукцию мы планируем использовать для удовлетворения потребностей стран африканского региона. У нас есть ряд наработок в этом направлении, есть заинтересованность клиентов в подобном продукте. Работая над осуществлением данного проекта, мы активно взаимодействуем с компанией Buhler. Они нам помогают найти наиболее оптимальное решение этого вопроса с технической точки зрения. Вместе с тем отмечу, что в данном вопросе ключевую роль будет играть стоимость этого проекта. Если его стоимость будет очень высокой, мы будем детально анализировать экономическую целесообразность внедрения данной линии. Беседовала Ольга Прядко

большие перспективы Минского кХп

В первых числах июня в Минске состоялась первая специализированная конференция «Новейшие технологии и практический опыт Buhler в области зернопереработки». Данное мероприятие собрало специалистов мукомольной отрасли практически со всех регионов Республики Беларусь, а также представителей органов власти, в частности Министерства экономики и Департамента по хлебопродуктам РБ. Организаторами мероприятия выступили компания Buhler, ИА «АПК-Информ» и журнал «Хранение и переработка зерна». В рамках этого мероприятия мы поговорили с директором Минского комбината хлебопродуктов Геннадием Василевским и узнать у него, чем сегодня живут белорусские мукомолы. - Геннадий Иосифович, прежде всего, расскажите немного о своем предприятии. - В этом году Минскому КХП исполняется 60 лет. Строительство было начато после освобождения республики, в 1944 году, а в качестве проекта был использован проект Харьковского КХП. Первая очередь строительства комбината была завершена в 1950 году, когда в конце декабря была введена в эксплуатацию мельница сортового помола пшеницы, работающая в паре с элеватором

емкостью 24 тыс. тонн. Затем было начато строительство второй очереди мельницы сортового помола ржи и элеватора на 48 тыс. тонн, а также цеха бестарного хранения продукции. В 1994 году по инициативе государства предприятие было преобразовано в акционерное общество, а затем комбинат был приватизирован. Отмечу, что доля государства составляет примерно 17%, т.е. по существу мы являемся частным предприятием с собственным советом правления. Тем не менее, как предприятие, входящее в систему хлебопродуктов, мы находимся под методическим управ-

| № 6 (132) июнь 2010 лением Департамента хлебопродуктов и Министерства сельского хозяйства Республики Беларусь и, безусловно, выполняем те поручения и рекомендации, которые нам поступают из данных структур. В частности, это касается в основном распределения кредитных ресурсов и проведения заготовительных кампаний. Нам отводятся определенные районы, которые выполняют госзаказ, и мы, безусловно, их финансируем. Сегодня в структуре комбината две мельницы (пшеничного и ржаного помола), а также крупоцех по производству перловой, ячневой и пшеничной крупы. Производительность мельницы пшеничного помола составляет 450 т/сут., ржаного - до 300 т/сут., производительность крупоцеха - до 100 т/сут. Мы обеспечиваем продукцией г. Минск, в основном - оптовых потребителей (хлебозаводы, кондитерские фабрики, общественное питание и розничная торговля), на долю которых приходится 80-85% поставок. - Как известно, Минский комбинат хлебопродуктов производит около 20% выпускаемой в Беларуси муки и является крупнейшим зерноперерабатывающим предприятием системы хлебопродуктов Беларуси. Какие планы по развитию стоят перед предприятием в ближайшей перспективе - Что касается перспектив развития, то сегодня основным сдерживающим фактором в этом направлении являются ограниченные возможности расширения территории предприятия. И поэтому, если позволяют возможности, нам приходится расти только «вверх». Если говорить о планах освоения выпуска новых видов продукции, то сегодня у нас на очереди производство макаронных изделий. Это обусловлено тем, что в республике ежегодное потребление макаронных изделий на сегодня составляет 60-70 тыс. тонн. Белорусские же предприятия производят лишь около 25 тыс. тонн данной продукции. В связи с этим, а также учитывая тот факт, что мы находимся в столице (а это 2 млн. населения), конечно целесообразно организовать макаронное производство на нашем комбинате. Объемы производства макаронной продукции Минским КХП в перспективе должны составить 10 тыс. тонн в год, и, я думаю, что мы свою нишу в этом направлении займем. Само же производство мы намерены организовать в течение следующего года. В настоящее время осуществляется надстройка над складом бестарного хранения муки и технологически этот процесс будет увязан с планируемым выпуском макаронных изделий. Мука из «бестарки» непосредственно будет попадать в макаронный цех, что позволит отказаться от лишней перевалки. Также при этом исключается возможное негативное влияние на качество продукции человеческого фактора. Хотелось бы отметить, что в течение трех последних лет мы начали активно осваивать новый вид продукции - мучные смеси, ассортимент которых сегодня расширен до 15 видов. С этой продукцией мы сейчас уже занимаем лидирующие позиции на внутреннем рынке и прорабатываем вопросы экспорта. - Как отреагировали на подобное расширение ассортимента потребители - В принципе, они восприняли наш новый продукт положительно и оценили его достаточно высокое качество. Добиться этого признания во многом помогло и наличие на предприятии специальной технологической хлебопекарной лаборатории, где

обрабатывают образцы, испытывают, экспериментируют и т.п. - Каковы результаты работы Минского КХП за прошедший год, который, как принято сейчас говорить, прошел под знаком кризиса - Хочу сказать, что при общем объеме переработки 180-200 тыс. тонн зерна в год нам удалось сэкономить около 2,5 тыс. тонн зерна за счет повышения эффективности его использования - увеличения выхода, получения продукции соответствующего качества. В прошлом году рентабельность производства на Минском КХП составила около 8%, а чистая прибыль - около $1,5 млн. - Расскажите об экспортных планах вашего предприятия - Сегодня мы пытаемся экспортировать небольшие объемы продукции, но здесь следует упомянуть об определенной объективной сложности. По качеству наша продукция вполне соответствует принятым нормам, но, учитывая достаточно большие потребности внутреннего рынка, мы не можем позволить себе в больших объемах экспортировать муку. В основном это касается ржаной муки, потому что нам всегда недостаточно того зерна, которое мы закупаем в Минской области, и мы вынуждены закупать рожь по всей республики. Это создает определенные трудности, даже, можно сказать, проблемы с поставкой муки на экспорт. Но учитывая наблюдающееся сегодня снижение цен на муку (и объемов потребления) как в Минске, так и по республике в целом, возможности для ее экспорта уже появляются. Еще одним фактором, препятствующим экспорту муки, являются цены на зерно. Это связано с тем, что государство устанавливает отпускные цены на пшеницу, рожь и др. культуры и это в итоге серьезно влияет на отпускные цены как нашего предприятия, так и других белорусских предприятий. Конечно, нам сегодня тяжело конкурировать на мировом рынке муки ввиду достаточно высоких отпускных цен. Тем не менее, мы пытаемся принимать меры для снижения себестоимости выпускаемой продукции. - Насколько остро стоит сегодня вопрос обеспеченности белорусских перерабатывающих предприятий качественным сырьем Приходится ли вам импортировать зерно и, если да, то какой объем и откуда - Продовольственную пшеницу в основном мы заготавливаем в Минской области и частично закупаем в республике. Ранее 30-40% необходимой пшеницы приходилось импортировать, но, начиная с 2008 года, мы практически смогли отказаться от подобной практики. Беларусь активно работала над совершенствованием технологий производства зерновых, что в итоге дало свои результаты: сегодня республика достаточно обеспечена зерном 3 класса. Безусловно, качество этого зерна пока не до конца соответствует тем критериям, которые полностью бы удовлетворяли хлебозаводы: все-таки в Беларуси чувствуется определенный «дефицит» солнечных дней, и пшеница не успевает набрать необходимый уровень клейковины. Поэтому существует необходимость в подсортировке пшеницы более высокого качества для создания необходимой помольной партии. Но все же, учитывая мировой кризис и растущие местные ресурсы, Минский КХП решил отказаться от закупки импортной пшеницы. Беседовал Святослав Ткаченко

теМА

№ 6 (132) июнь 2010 |

Украине пора прощаться с мифами о наССр

В условиях затянувшегося экономического кризиса большинство украинских пищевых предприятий уже столкнулось с проблемами выживания и поисков наиболее оптимальных путей развития. Как снизить себестоимость продукции и увеличить производительность, как не потерять свою нишу на рынке – такие комплексные задачи заставляют бизнес искать неиспользованные ресурсы и формы работы. Вот тут специалисты и подсказывают: современные решения проблем способно обеспечить внедрение всемирно признанной системы НАССР. В переводе с английского НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Points) означает «анализ опасных факторов и критические точки контроля». Система впервые была создана в 60-е годы в США. С тех пор ее применяет большинство развитых стран мира. Почему же украинские производители не спешат с внедрением системы НАССР? Оказывается, существует целый ряд заблуждений, тормозящих этот процесс. Что можно им противопоставить? Об этом интервью со специалистом проекта Международной финансовой корпорации (IFC) «Безопасность пищевой продукции в Украине» Юрием Зваженко. - В последнее время люди активно обсуждают тему безопасности продуктов питания. В частности, говорят о необходимости внедрения новой системы НАССР. Чем это вызвано? - Вопрос безопасности продуктов питания не может быть предметом каких-то договоренностей. Можно дискутировать о вопросах качества продукции, но в безопасности пищевых продуктов компромиссов быть не может. Производители должны максимально гарантировать их безопасность. Система безопасности пищевой продукции НАССР всемирно признана как одна из самых эффективных. Но пока в Украине она не так популярна, как в Америке или Европе. Поэтому в рамках нашего проекта мы раскрываем актуальность этого вопроса и помогаем государственным органам и производителям пищевой продукции с его решением. - Правда ли то, что НАССР имеет прямое отношение к американской космической программе NASA? - Правда. В свое время специалисты NASA столкнулись с необходимостью обеспечить безопасность астронавтов на орбите. Была разработана система, гарантирующая такую безопасность и впоследствии трансформированная в НАССР. Более того, к разработкам привлекался Пентагон. Теперь вы понимаете, какое большое внимание уделяется пищевой безопасности в цивилизованном мире. - Выходит, что система НАССР напрямую связана с космическими технологиями… - Многие новшества к нам пришли из оборонной промышленности или из космической отрасли, где внедрялись передовые технологии, впоследствии широко применявшиеся в обыденной жизни. Сегодня принципы НАССР лежат в основе большинства систем управления безопасностью пищевой продукции, поскольку философия системы в недопущении, предотвращении рисков. - И, тем не менее, многие предприятия в Украине негативно или сдержанно относятся к внедрению НАССР. В частности, они считают, что система касается исключительно производственной сферы. Ваш комментарий по этому поводу?

- В рамках нашего проекта мы показываем, что на самом деле внедрение НАССР обеспечивает конкурентоспособность предприятия и помогает предпринимателям сделать их бизнес более успешным. То есть это не просто инструмент безопасности пищевой продукции. Прежде всего, НАССР повышает эффективность пищевого производства и экономит затраты, минимизирует возвраты. Второй момент, на который мы обращаем внимание: НАССР содействует росту продаж. В частности, система - это «входной билет» на международные рынки, работать на которых престижно и прибыльно. Например, чтобы экспортировать продукцию в страны Европейского союза, предприятие должно внедрить у себя НАССР. Кроме того, эта система способствует привлечению инвестиций и росту стоимости предприятий. Для иностранного инвестора наличие НАССР на предприятии – индикатор того, что предприятие заботится о своем бренде, видит перспективы своего развития на несколько лет вперед. И, наконец, НАССР позволяет предприятиям минимизировать репутационные риски. Например, при возникновении каких-либо проблем система поможет компании сохранить свою репутацию, доказав контролирующим органам и потребителям, что все необходимое для обеспечения безопасности производимой продукции было сделано. Согласитесь, в условиях жестокой конкуренции это дорогого стоит. Исследования свидетельствуют, что до 40% потребителей готовы отказаться от продукции, вовлеченной в скандалы, связанные с пищевой безопасностью. - Часто можно услышать мнение, что система НАССР сложна в применении и что хуже всего – нерентабельная. - Во-первых, является ли производство пищевых продуктов простым делом? Конечно же нет. Потому что в действительности это очень сложный технологический процесс. И если вы беретесь за такое непростое дело, то однозначно должны понимать, какие затраты и какую ответственность на себя принимаете. Во-вторых, является ли НАССР чем-то сверхъестественным или совершенно новым для пищевого производства? Это всегонавсего организационно-методологическая система, которая накладывается на уже существующее пищевое производство и

| № 6 (132) июнь 2010 путем структурирования информации, путем наведения элементарного порядка помогает контролировать риски, связанные с безопасностью пищевой продукции. В-третьих, сколько стоит наведение порядка на производстве? Я думаю, что ответ здесь очевиден: оно может обойтись в копеечные суммы, а может потребовать и значительных затрат. Все зависит от степени беспорядка на производстве. Поэтому нельзя рассматривать стоимость системы НАССР без учета стоимости производства пищевой продукции и, что особенно важно, - ценности здоровья ее потребителей. И в заключение еще один аргумент об окупаемости. Сколько стоит суточный объем производства предприятия, который нужно изымать в случае проблем с безопасностью продукции? А во сколько это обойдется предприятию, если добавить к этой сумме транспортные расходы, утилизацию, услуги юристов? А остановка производства на период расследования, потерянная часть рынка? Вот один из примеров: мясоперерабатывающее предприятие выявило кусок металлической проволоки в продукции. Поскольку было неизвестно, сколько продукции пострадало, пришлось изымать суточную партию, себестоимость которой составила около 5 тыс. долл. А металлодетектор можно было купить за 3 тыс. долл. Принимая решение о внедрении НАССР, руководители взвешивают все факторы. - Действительно ли НАССР принципиально отличается от традиционной системы контроля? - Традиционная система контроля безопасности пищевой продукции контролирует уже готовый продукт. Ее основной недостаток связан с тем, что она только фиксирует уже имеющуюся проблему. Соответственно, она не может ее упредить. Система НАССР не случайно называется системой обеспечения безопасности пищевой продукции. Она упреждает возникновение возможных проблем и обеспечивает безопасность продукции на этапе производства. - НАССР обязательно требует сертификации? - Это тоже одно из распространенных заблуждений. На самом деле НАССР – это организационно-методологическая система, основанная на научных принципах. И любое предприятие, использующее соответствующие рекомендации, может внедрить эту систему без какой-либо дополнительной сертификации. Сертификация делается по желанию самого предприятия. Ситуации при этом могут быть разными. Например, требование поставщика. Он хочет получить гарантию, что вступает в деловые отношения с партнером, который заботится о безопасности

поставляемой продукции. В таком случае сертификат поможет предприятию получить дополнительные бизнесовые выгоды. На основе системы НАССР предприятие может сертифицировать практически любую существующую систему менеджмента пищевой безопасности. Это и ISO-22000, BRC, IFS. Все они в своей основе имеют принципы НАССР. - Каким образом внедрение НАССР может коснуться интересов предприятий, работающих на внутреннем рынке? - НАССР становится актуальным и для отечественного рынка. Потому что все больше и больше ключевых игроков осознают свои бизнесовые риски. И для того, чтобы эти риски исключить или минимизировать, они тщательно отбирают поставщиков. Ставку делают на тех, кто гарантирует безопасность своей продукции. Например, компания Метро Кеш энд Кери Украина решила, что к 2012 году большинство ее поставщиков должны будут иметь сертифицированную систему управления безопасностью пищевой продукции. - Поддерживают ли ваши усилия, направленные на внедрение НАССР в Украине, государственные органы власти? - Да, мы очень активно работаем с Министерством аграрной политики, Государственным комитетом ветеринарной медицины Украины, начинаем сотрудничать с Государственной санитарной службой. Все эти структуры понимают актуальность этого вопроса. Сегодня государственные органы все больше осознают, что подходы к контролю пищевой продукции нуждаются в реформировании. Раньше государство отвечало за безопасность пищевой продукции, потому что оно владело пищевыми предприятиями. С тех пор изменились формы собственности и, соответственно, возникла необходимость изменить систему контроля безопасности пищевой продукции. Как и во всем мире, ответственность за безопасность пищевой продукции должен нести производитель, а государство должно контролировать этот процесс. А система НАССР – уникальный механизм, позволяющий упростить государственный контроль и одновременно стимулирующий развитие предприятия, усиливающий его конкурентоспособность и на внутренних, и на внешних рынках. Так что в реализации нашего проекта нас поддерживают и государственные органы, и отечественные производители. И в первую очередь те производители, которые думают о завтрашнем дне, активно планируют свое будущее и заботятся о своих потребителях. Тарас Терновской, Национальный пресс-клуб «Украинская перспектива»

С ЮБилееМ!

№ 6 (132) июнь 2010 |

научный поиск – на службу производства

2010 г. исполняется 80 лет со дня основания Института зернового хозяйства. Путь становления был длинный и тернистый. За этот период учреждение претерпело ряд преобразований. Но на всех этапах своего развития коллектив ученых, специалистов, технических работников ставил главную цель – добиться высокой эффективности научных исследований и разработок, обогатить науку новыми открытиями и внедрить их в производство. В далеком 1930 г., выполняя постановление правительства, Президиум академии ВАСХНИЛ создает Всесоюзный научноисследовательский институт кукурузно-соргового хозяйства в г. Днепропетровск. В 1934 г. он был переименован в Институт зернового хозяйства, а в 1956 г. – во Всесоюзный научноисследовательский институт кукурузы. В 1992 г. ВНИИ кукурузы вошел в состав Украинской академии аграрных наук как Институт кукурузы. Такая реорганизация была необходима для решения актуальных и перспективных вопросов развития сельского хозяйства. Всесоюзный научно-исследовательский институт кукурузы проводил исследования в двух направлениях – «Увеличение производства зерна кукурузы в стране» и «Повышение продуктивности земледелия и урожайности основных зерновых культур в степной зоне Украины». В его состав вошло 15 селекционно-опытных и опытных станций (Синельниковская, Ставропольская, Поволжская, Воронежская, Геническая, Жеребковская, Измаильская, Петровская, Красноградская, Эрастовская, Мироновская, Алма-Атинская, Грузинская, Опытное хозяйство института и Московский опорный пункт). Позже Мироновская, Алма-Атинская, Грузинская, Петровская селекционно-опытные станции выделились в самостоятельные научно-исследовательские учреждения Украины, России, Казахстана, Грузии. ВНИИ кукурузы являлся координационным центром по селекции кукурузы и сорго в стране, а также ведомственных проблем по технологии возделывания этих культур. Организация ВНИИ кукурузы в г. Днепропетровск была связана с тем, что на Екатеринославской опытной станции (ныне Синельниковская селекционно-опытная станция) в 1915 г. проводились результативные исследования по селекции и семеноводству, агротехнике кукурузы, защите растений от вредителей, болезней и сорняков, сушке и хранении семян под руководством В.В. Таланова – выдающегося ученого-растениевода, селекционера, организатора опытного дела, а затем ее продолжили (1924-1930 гг.) такие ученые, как Б.П. Соколов, Д.С. Филев, А.Н. Репин и др. В 1930 г. Б.П. Соколовым начаты работы по гибридизации кукурузы. В 1932 г. были включены в Государственное испытание, а затем районированы в Днепропетровской, Запорожской, Донецкой областях межсортовой гибрид Первенец и сортолинейный – Успех. Это послужило началом перехода хозяйств страны на посев гибридными семенами кукурузы. Необходимо отметить, что семена межсортовых и сортолинейных гибридов кукурузы обеспечили устойчивый прирост урожая культуры. Великая Отечественная война нанесла значительный ущерб плодотворной работе института. Ученые вынуждены были эвакуироваться в Саратовскую область и на полях Института Юговостока продолжали научно-исследовательскую деятельность.

июле текущего года институту зернового хозяйства Национальной академии аграрных наук Украины исполняется 80 лет. История его образования начинается еще в 1930 году, тогда было принято решение об образовании в Днепропетровске Института кукурузы, который впоследствии стал Всесоюзным. За время существования Институт преобразовался в многопрофильное научное учреждение. Сейчас он является координатором работ по селекции и семеноводству кукурузы в Украине, научно-методическим центром по проблемам производства зерна, разработки и внедрения новых энергосберегающих и почвозащитных технологий выращивания, обработки и хранения зерновых, зернобобовых, масличных и технических культур. Наряду с научной работой Институт занимается производством высококачественных семян новых сортов и гербицидов кукурузы, пшеницы, ячменя, овса, сорго, зернобобовых и масличных культур, многолетних трав, имея в своем составе 6 опытных станций, размещенных в разных местах Украины. От имени всех читателей журнала и редакционной коллегии мы искренне поздравляем коллектив института зернового хозяйства с замечательным юбилеем!!! Успехов, свершений и новых славных страниц истории! В сложных условиях военного времени на Саратовской земле они создавали новые сорта и гибриды сельскохозяйственных культур, улучшали агротехнические приемы, выращивали семена зерновых и зернобобовых культур. Большая заслуга руководителей и ученых Института в том, что вдали от родной земли они вырастили, сохранили и перевезли в г. Днепропетровск около 3500 ц высококачественных

| № 6 (132) июнь 2010 семян элиты зерновых и зернобобовых культур. В условиях восстановления Института и его опытных станций развернулась селекционная работа по созданию гибридов кукурузы, сортов сои, подсолнечника, ячменя, сорго, зернобобовых культур и трав. В период с 1944 г. по 1948 г. в Главзаготзерно было передано около 20 тыс. ц семян элиты, суперэлиты 21 культуры для высева их на полях Днепропетровской, Запорожской, Херсонской областей. За выведение и внедрение в производство первых отечественных гибридов и за разработку системы мероприятий по получению высоких урожаев кукурузы академики ВАСХНИЛ А.И. Задонцев, Б.П. Соколов, член-корреспондент Д.С. Филев, доктор сельскохозяйственных наук Ф.Е. Немлиенко, кандидат сельскохозяйственных наук А.И. Репин были удостоены Государственной премии. Успехи ученых положительно сказались на семеноводстве этой культуры. Так, в Днепропетровской области уже в 1952 г. гибридными семенами засевали 78,4%, в 1953 г. – 85%, в 1954 г. – 92% от общей площади посева кукурузы в области. В дальнейшем хозяйства Украины перешли на сплошные посевы гибридными семенами кукурузы первого поколения. Развивая исследования по селекции кукурузы, усилия ученых института были сосредоточены на создании гибридов для зон с недостаточным увлажнением, скороспелых, холодостойких гибридов с относительно коротким безморозным периодом, гибридов интенсивного типа для условий орошения, а также для пищевой промышленности. Используя новые методы селекции и семеноводства, создаются новые межлинейные и сортолинейные гибриды, один из них - гибрид Днепровский 247 - получил широкое распространение во многих областях, краях и республиках страны. Высокопродуктивный гибрид Днепровский 320 АМВ, районированный в Днепропетровской, Харьковской, Житомирской областях, по данным сортоиспытания, обеспечил урожай зерна свыше 80 ц/га, что выше стандарта (Краснодарский 436) на 8,8-14,0 ц/га. Большое развитие получили исследования по изучению и использованию в селекции кукурузы методов цитоплазматической мужской стерильности, что дало возможность перевести семеноводство гибридов на стерильную основу без затрат труда на обрывание метелок. Этот научный труд высоко оценен правительством. В 1963 г. за создание высокопродуктивных гибридов и перевод семеноводства гибридов на стерильную основу академик ВАСХНИЛ Б.П. Соколов вместе с другими учеными был удостоен Ленинской премии. Его заслуги в селекции кукурузы были оценены государством присвоением ему высокого звания Героя Социалистического Труда. В 1996 г. Всесоюзный институт кукурузы приобрел статус Института зернового хозяйства. За время существования Института сменилось несколько поколений ученых, среди них много известных имен, они по праву вошли в летопись Института. Их плодотворный труд постоянно обогащал науку и сельскохозяйственную практику. Нынешнее поколение ученых с глубоким уважением и благодарностью вспоминает их, потому что они своим творчеством и стремлением открыли дорогу в науку новому поколению ученых. Они способствовали созданию Института, который получил большое признание в широких кругах отечественной и зарубежной сельскохозяйственной науки и производства. Развивая лучшие традиции в селекции кукурузы, селекционеры Института под руководством академика В.В. Дзюбецкого сосредоточили основное внимание на создании гибридов разных групп спелости, хорошо адаптированных к конкретным почвенно-климатическим условиям. За период с 1995 по 2009 гг. в Государственный реестр сортов и растений Украины внесено 85 гибридов, среди них 17 раннеспелых, 35 среднеранних, 21 среднепоздний. Кроме того, в Беларуси и России зарегистрировано по 7 гибридов. Институт зернового хозяйства занимает

одно из первых мест в Украине по селекции отечественных гибридов и производству семян кукурузы. Всего за годы существования института было зарегистрировано более 150 гибридов кукурузы разного направления использования. Гибриды нового поколения, в частности Днепровский 181 СМ, Кремень 200 СВ, Подольский 274, Солонянский 298 СВ, Соколов 407 МВ и другие, по основным биологическим и хозяйственноценным признакам превосходят известные зарубежные аналоги. Гибриды института имеют широкий ареал, их выращивают во многих областях Украины. Удельный вес посевов кукурузы на зерно, силос и зеленый корм превышает 40%. Высокий уровень продуктивности (6,0-8,0 т/га) обеспечивают гибриды Днепровский 181 СВ, Хмельницкий, Солонянский 298 СВ, Моника 350 МВ, Днепровский 453 СВ, которые государственной службой по охране прав на сорта растений признаны в Украине национальными стандартами в пределах своих групп спелости. В отрасли секции кукурузы Институт сотрудничает со многими странами, в частности США, Францией, Грецией, Болгарией, Россией, Молдовой, Республикой Беларусь, Словакией, Венгрией, Китаем. Каждый год на полях Института и его опытных станциях выращивают семена около 100 сортов и гибридов 22 сельскохозяйственных культур. Объемы производства зерна озимых культур составляют 3500 тонн, яровых зерновых и зернобобовых – 2500 тонн, родительских форм кукурузы – 300-400 тонн, гибридов кукурузы первого поколения 800-1000 т, гибридов подсолнечника первого поколения – 150-200 тонн. На основании исследований лаборатории физиологии растений разработана методика диагностики селекционного материала для отбора линий кукурузы на адаптивную стойкость. Отбор исходного материала позволяет выявить не только холодостойкие формы, но и определить доноров по отдельным признакам, что значительно ускоряет селекционный процесс и снижает его трудоемкость. Лаборатория биотехнологии проводит исследования по разработке новых методов систематизации калусных тканей кукурузы и выявлению особенностей происхождения наиболее перспективных и технологических их типов. Разработана также технология создания андрогенных гаплоидов кукурузы, которые используются в селекционных программах Института. Лабораторией сушки и послеуборочной обработки семян разработана и внедрена в производство комбинированная технология сушки семян родительских форм гибридов кукурузы. Внесен ряд предложений проектным институтам относительно усовершенствования технологических схем, конструкций кукурузосушилок и механизмов их комплектации. Разработаны определенные требования к оборудованию для заводов по переработке семян родительских форм кукурузы. При участии лаборатории было спроектировано, а затем построено на опытных станциях Института 8 заводов (мощностью 250, 500, 1000 тонн семян) по обработке зерна кукурузы. Значительные успехи достигнуты в разработке технологических элементов выращивания кукурузы. На основании глубокого изучения биологических особенностей этой культуры, ее реакции на условия внешней среды определена оптимальная густота стояния растений гибридов разных групп спелости, которая обеспечивает высокую индивидуальную продуктивность и максимальный урожай зерна с единицы площади. В результате разработки технологических элементов производству была предложена механизированная технология. Она широко используется и сегодня. В 70-е годы ХХ ст., используя эту технологию, получали 50 ц зерна с 1 га, при этом затраты труда на гектар уменьшались до 50-60 чел.-час. Так, звеньевой Эрастовской опытной станции Ю.Т. Шаповал, применяя механизированную технологию, в 19631966 гг. выращивал более 60 ц/га зерна кукурузы. Такие показа-

С ЮБилееМ! тели стали основой для присвоения ему звания Героя Социалистического Труда. Усилиями ученых Института и других научно-исследовательских учреждений в дальнейшем была разработана интенсивная технология выращивания кукурузы на базе биологического контроля состояния растений. В производство широко внедрялась комплексная система защиты растений от вредителей, болезней и сорняков, которая базировалась на совмещении организационных, агротехнических, химических приемов и использовании устойчивых к отрицательным факторам гибридов и сортов. В ее основу положены теоретические разработки и результаты обобщения закономерностей развития вредоносных организмов в разных экологических условиях с учетом динамики их численности, сортовых особенностей культур и элементов технологии выращивания. Многоплановую работу Институт проводит по вопросам повышения продуктивности степного земледелия Украины. В последние годы значительно расширились исследования, связанные с динамикой почвенных процессов под посевами основных культур в полевых севооборотах, а также с установлением влияния удобрений на водный и питательный режим почвы. Выявлены лучшие предшественники для озимой пшеницы, кукурузы, сахарной свеклы, подсолнечника, ячменя и определено их место в севообороте; установлено влияние предшественников различных культур на плодородие почвы, ее физические свойства, водный и питательный режимы, засоренность посевов и почвы сорняками; установлена продуктивность и экономическая эффективность ротации разных севооборотов при насыщении их основными культурами в разных почвенноклиматических условиях. Важное значение приобрели схемы короткоротационных севооборотов, которые внедряются в фермерские хозяйства зоны Степи, Лесостепи, и эффективные способы обработки почвы. В программах научных исследований большое внимание уделяется почвозащитным энергосберегающим технологиям: беспахотной системе обработки почвы (No-Till), минимальной, дифференцированной. В развитие исследований по выращиванию озимой пшеницы в Степи Украины значительный вклад внес известный ученыйрастениевод, академик ВАСХНИЛ А.И. Задонцев, который создал известную школу научных работников. За разработку и внедрение в производство прогрессивной технологии выращивания интенсивных сортов озимой пшеницы с целью повышения урожайности и качества зерна в степной зоне европейской части страны коллектив Института был награжден Первой премией Совета Министров СССР. Однако усовершенствование технологии выращивания озимой пшеницы продолжается. Установлены закономерности формирования зимостойкости новых сортов озимой пшеницы в зависимости от сроков сева, норм высева, предшественников, доз, соотношений удобрений и способов их внесения в осенний период. Установлено, что новые сорта озимой пшеницы в степной зоне способны обеспечить высокие показатели качества по содержанию белка и клейковины в зерне, а разработанная интенсивная технология их выращивания позволяет обеспечить урожайность зерна на уровне 70-80 ц/га в неорошаемых и 100120 ц/га в орошаемых условиях. В результате проведенных исследований разработаны и рекомендованы производству основные приемы агротехники по выращиванию яровой пшеницы, ячменя, овса и других зерновых культур. Кроме того, широко внедряется в производство механизированная и интенсивная технологии выращивания подсолнечника. Наряду с изучением и внедрением сортов зерновых культур программой научных исследований предусматривается разработка и усовершенствование агротехнических приемов вы-

№ 6 (132) июнь 2010 | ращивания кормовых культур: сои, люцерны, суданской травы, бобовых культур в чистых и смешанных посевах с основными силосными и зернофуражными культурами, что позволяет значительно увеличить производство кормов с повышенным содержанием протеина и незаменимых аминокислот. Важное практическое значение имеет разработка способов хранения влажного зерна и початков кукурузы. В результате проведенных исследований и производственной проверки установлено, что по энергетической ценности консервированное влажное зерно не уступает сухому и возрастает экономия энергетических ресурсов. За изобретение этих способов хранения заведующие лабораториями – А.И. Науменко, Н.Я. Телятников – получили Государственную премию Совета Министров СССР. Ускорение научно-технического прогресса потребовало улучшения и совершенствования форм и методов внедрения достижений науки. В 1981 г. на базе ВНИИ кукурузы было организовано научно-производственное объединение «Днепр», в состав которого вошло 11 опытных станций, расположенных в различных зонах страны, опытные конструкторские учреждения и службы материально-технического обеспечения. Организация объединения способствовала повышению результативности научных исследований в области селекции, технологии, защиты растений и механизации технологических процессов. Опираясь на достижения науки и передового опыта, а также имея улучшенную материально-техническую базу, объединение успешно справилось с научно-производственной программой. Так, объем валовой продукции возрос на 11%, прибыль увеличилась на 44%, рентабельность – на 35%. Многие разработки Института широко использовались в сельскохозяйственном производстве, они были одобрены правительственными органами, научными организациями и работниками хозяйств. Впервые была создана научно-производственная система по кукурузе, которая обслуживала в Днепропетровской области 102 хозяйства с низким уровнем урожайности. Благодаря внедрению интенсивной технологии и методической помощи научно-производственной системы прирост урожая зерна кукурузы в хозяйствах составил 13,7%. Хорошо зарекомендовал себя клуб рекордных урожаев им. Героя Социалистического Труда М.Е. Озерного. Успехи, достигнутые Институтом, – это результат многолетней плодотворной работы его руководителей: академиков – А.И. Задонцева, П.И. Сусидко, В.С. Цикова, Е.М. Лебедя, членакорреспондента ВАСХНИЛ Д.С. Филева, докторов сельскохозяйственных наук А.П. Гиренко, Г.Р. Пикуша, а также известных ученых-растениеводов, селекционеров, почвоведов – академика ВАСХНИЛ Б.П. Соколова, докторов наук – З.Б. Борисоника, И.С Годуляна, В.М. Крутя, Ю.К. Кудзина, В.И. Бондаренко, И.К. Артюхова, Б.В. Дзюбецкого, А.А. Бабича, кандидатов наук – И.П. Макодзебы, М.Я. Трегубенко, А.М. Мироненко, Н.Т. Ивахненко, Э.Р. Когана и многих других. Они внесли существенный вклад в развитие аграрной науки, воспитали достойных преемников, которые продолжают успешно работать в разных отраслях науки. В условиях рыночных отношений для более полной информации работников сельского хозяйства о научных разработках каждый год во многих регионах Украины закладываются демонстрационные полигоны по оценке гибридов кукурузы и подсолнечника, сортов озимой пшеницы, технологических элементов их выращивания, сортовой агротехники, химических приемов уничтожения сорняков, а также полигоны для испытания отечественных и зарубежных сортов и гибридов кукурузы. Только в 2009 г. при участии Института такие полигоны были заложены в 14 областях Украины. Результаты новых научных разработок и данные исследований ежегодно освещаются в научных сборниках, журналах, газетах, рекомендациях.

| № 6 (132) июнь 2010 На базе научных разработок Института и других научных учреждений разработаны и изданы «Науково обгрунтована система землеробства в зоні Степу України» и «Система ведення сільськогосподарського виробництва Дніпропетровської області». Ровесником Института является его печатный орган – «Бюлетень Інституту зернового господарства». Первый тираж был напечатан в Днепропетровской типографии «Зоря» в 1931 г. Цель издания состояла в освещении исследовательской деятельности научных сотрудников, аспирантов и результатов работы научного учреждения. Сборник имел статус специализированного издания, а его тираж составлял 1500-2000 экземпляров. В «Бюллетене» публикуются научные статьи, в которых рассматриваются вопросы теоретического и практического значения; статьи научно-информационного характера, где освещаются новые данные, полученные в полевых и лабораторных опытах; краткие научные сообщения по разным вопросам деятельности Института и его опытных станций. Кроме того, при Институте функционирует спецсовет Д 08.353.01 по защите докторских и кандидатских диссертаций по специальностям: «Селекция растений» и «Растениеводство». Функционирует аспирантура, где проходят подготовку аспиранты по специальностям: «Общее земледелие», «Селекция растений», «Растениеводство», «Фитопатология», «Физиология растений». Большой вклад в развитие растениеводства, семеноводства и других отраслей сельского хозяйства внесли руководители опытных и селекционно-опытных станций: М.И. Бугаенко, В.В. Турчин, В.С. Циков, В.П. Кротинов, Б.В. Выблов, Г.И. Билоус, С.Д. Пишта, В.М. Круть, В.А. Ремесло, О.П. Борозинец, С.П. Оконский, Ю.М. Лебедев, И.А. Василенко, Ф.Л. Москаленко, В.П. Чумаков, И.И. Кулик, А.В. Черенков, С.В. Красненков, И.В. Кротинов, Г.П. Мельник, Ю.П. Загорулько, П.Ф. Асмолов, И.В. Костыря, С.А. Хоришко, И.О. Кобос, В.Я. Петрушак. За 80 лет сменилось несколько поколений ученых. Их плодотворная работа способствовала развитию аграрной науки. Имена этих ученых вошли в летопись Института: доктора сельскохозяйственных наук – И.А. Пабат, Н.С. Калашник, Г.В. Грисенко, М.П. Марков, А.В. Фисюнов, И.А. Федько, П.П. Домашнев, В.Н. Писаренко, Г.П. Жемела, А.А. Матюха, И.Д. Ткалич, А.Г. Мусатов, Л.Ф. Демишев, Г.Л. Филиппов, М.Я. Кирпа; кандиадаты сельскохозяйственных наук – А.И. Ливенский, П.П. Дыга, В.И. Золотов, А.И. Науменко, Н.Я. Телятников, И.В. Макаренко, М.Л. Трулевич, А.И. Суворинов, В.С. Рыбка, Е.Л. Дудка, Н.П. Явдощенко, А.Г. Горобец, В.Ю. Коваленко, В.П. Кийко, Г.Р. Пиралов, Л.М. Десятник. Молодые специалисты под руководством известных ученых освоили методики научных исследований, выполнили большой объем исследовательских работ по решению актуальных проблем АПК и сегодня возглавляют научные подразделения, продолжая обогащать науку новыми достижениями. Среди них доктора сельскохозяйственных наук: Ю.М. Пащенко, А.В. Черенков, С.В. Красненков, М.С. Шевченко, кандидаты сельскохозяйственных наук: В.Ю. Черчель, Н.А. Боденко, Ю.И. Ткалич, В.И. Чабан, Е.И. Беликов, Н.Н. Солодушко, И.И. Гасанова, С.П. Антонюк, Э.М. Федоренко и др. Достигнутые успехи в развитии научной и производственной деятельности являются результатом плодотворной работы производственного отдела, который возглавляет кандидат сельскохозяйственных наук Л.К. Киянский. В отделе также работают: Н.И. Корешкова, Н.А. Дробот, М.Н. Олейник, А.Н. Козельский и др. Наряду с научно-исследовательскими разработками большая роль в Институте отводится производственной деятельности, главной целью которой является обеспечение и проведение научно-исследовательских работ, апробация научных разработок, предоставление технических услуг в семеноводстве зерновых, масличных и других культур, внедрение научных раз-

работок, увеличение производства зерна и семян сельскохозяйственных культур, а также животноводческой продукции. Большое внимание уделялось и вопросам укрепления материально-технической базы опытных станций, строительству научных лабораторий, производственных объектов, жилья. В 1971 г. Институт был награжден орденом Трудового Красного Знамени, дипломами І степени и золотыми медалями ВДНХ за успешное выполнение поставленных перед коллективом задач. Реформирование АПК в условиях рыночной экономики с целью увеличения продукции растениеводства и животноводства, создание сырьевой базы для перерабатывающей промышленности требуют повышения эффективности научных исследований, сосредоточения внимания на приоритетных направлениях науки, что в дальнейшем обеспечит рост объемов производства сельскохозяйственной продукции. Для ускорения научно-технического прогресса и внедрения его достижений в АПК научно-исследовательскими учреждениями НААН Украины разработана и утверждена на общем собрании Национальной академии аграрных наук и одобрена Министерством агрополитики «Концепция научного обеспечения развития отечественного агропромыш-ленного комплекса Украины на 2011-2015 гг». Она предусматривает решение многих проблем, связанных с повышением плодородия почв и урожайности сельскохозяйственных культур; усовершенствованием технологии выращивания культур; улучшением способов защиты растений от сорняков, вредителей, болезней; качественным выполнением агротехнических приемов, направленных на защиту почв от эрозии и улучшение их влагообеспеченности. Руководствуясь концепцией научного обеспечения, Институт зернового хозяйства пересмотрел программу научных исследований на ближайшую перспективу. Среди основных направлений научных исследований большое внимание будет уделяться созданию высокопродуктивных сортов и гибридов зерновых и зернобобовых культур, хорошо адаптированных к конкретным условиям выращивания. Программа научных исследований предусматривает: разработку фундаментальных основ регулирования плодородия почвы путем использования современных почвообрабатывающих механизмов; установление роли современных агротехнологий и агротехнических приемов с учетом эволюции черноземов; обоснование экологических биотипов и технологичных регламентов; использование средств защиты растений при выращивании и хранении зерновой продукции; создание ресурсной базы для производства биоэтанола и биодизеля. При этом большое внимание будет уделяться подготовке молодых ученых, повышению результативности научных разработок, освоению новых высокоинтенсивных энерго- и водосберегающих технологий. Эффективное использование научно-технического потенциала в АПК будет достигнуто за счет объединения фундаментальных и прикладных исследований, укрепления материально-технической базы науки и производства, получения конкурентоспособной сельхозпродукции, которая будет пользоваться спросом на внутреннем и внешнем рынках. Для повышения сортовых качеств семян предусмотрено осуществить специализацию хозяйств, модернизацию заводов и линий по обработке семян. Четко понимая свою роль и задачи в решении проблемы увеличения производства зерна и другой продукции, коллектив Института и в дальнейшем будет повышать результативность исследований, внедрять завершенные научные разработки в сельскохозяйственное производство. Циков В.С., доктор сельскохозяйственных наук, академик НААН Украины и РАСХН, заслуженный агроном Украины

рАСтеНиевОДСтвО

№ 6 (132) июнь 2010 |

розвиток і результати досліджень

у галузях післязбиральної обробки та зберігання зерна кукурудзи Пащенко Ю.М., доктор сільськогосподарських наук, директор, Кирпа М.Я., доктор сільськогосподарських наук, завідувач лабораторії післязбиральної обробки і зберігання зерна Інститут зернового господарства НААН України

фективність виробництва зерна кукурудзи значною мірою залежить від правильної організації післязбиральної обробки та збереження врожаю. Обробка кукурудзи порівняно з іншими зерновими культурами є досить складною і енергонасиченою, потребує спеціального обладнання і матеріально-технічних ресурсів. Тому необхідно її виконувати на теоретично обґрунтованій основі, з урахуванням новітніх досягнень науково-дослідної та конструкторської роботи. Наукові підходи до способів обробки постійно супроводжували еволюцію виробництва зерна кукурудзи з метою максимального збереження врожаю та його якості. На шляху розвитку вітчизняної науки простежується п’ять основних етапів, пов’язаних з вирішенням науково-практичних, техніко-технологічних, організаційно-економічних завдань, що мали місце в галузях виробництва, обробки та збереження врожаю кукурудзи. Перший етап охоплює період з 20-30-х рр. минулого століття і пов'язаний з організацією спільних селянських господарств і становленням колективних форм власності. В цей період постала проблема забезпечення господарств насіннєвим матеріалом, який мав на той час досить низьку якість. До того ж, проблема загострилася внаслідок несприятливої зимівлі 1929-1930 рр., коли кукурудза зберігалася в качанах, які були вологі й знижували якість від морозів. Тому довелося транспортувати значні об’єми насінної кукурудзи з одного району в інший, що додатково знижувало якість насіння. В зв’язку зі створенням критичної ситуації була прийнята Наркомземом СРСР у 1930 р. постанова про значне розширення досліджень з питань сушіння насінної кукурудзи, а також про вивчення зарубіжного досвіду. В цьому ж році були видані наукові праці Інституту кукурудзи, в яких було наведено перші результати дослідів з вивчення впливу сушіння на схожість насіння (Машура С.І.) та інформація проф. Дж. Діксона щодо технології сушіння кукурудзи в Америці. Також у 1933 р. С.А. Агрономовим було підготовлено практично перший посібник з науково-практичних основ зберігання зерна, а в 1934 р. А.М. Репіним, який працював в Інституті кукурудзи, сформульовані основні правила сушіння і зберігання кукурудзи. До інших досить значних робіт цього періоду в напрямках обробки та збереження врожаю кукурудзи слід віднести праці проф. В.В. Таланова, агрономів М.Е. Рябова, М. Земцева, в яких узагальнено питання збирання й обробки кукурудзи. Загалом результати науково-дослідних робіт цього періоду були такими: качани кукурудзи з вологістю до 18% можна зберігати в різних сховищах (склади, сапетки) без значного погіршення схожості насіння; при більшій вологості зерна слід застосовувати провітрювання та вентилювання качанів; сушіння качанів підвищує їхню стійкість при зберіганні, а також польову схожість насіння;

для сушіння насіння слід використовувати різні сушарки, в

тому числі й ті, що придатні для зерна та качанів кукурудзи. Другий етап активізації та розширення об’ємів досліджень пов'язаний з широким впровадженням комбайнового збирання кукурудзи й охоплює період 30-40-х рр. Збирати кукурудзу комбайнами почали в 1936 р., а в 1937 р. були розгорнуті широкі досліди з вивчення строків збирання, способів сушіння й обробки зерна підвищеної вологості. Особливо масштабні досліди були проведені в Інституті кукурудзи (Український НДІ зернового господарства ім. В.В. Куйбишева), в якому з 1930 р. почала функціонувати лабораторія сушіння та зберігання зерна під керівництвом А.М. Репіна. Було сформульовано ряд важливих науковопрактичних положень, а саме – кращим строком комбайнового збирання кукурудзи була друга половина вересня при вологості зерна до 18%. Таке зерно слід негайно очищати від домішок, потім просушувати на майданчиках або в зерносушарках за умови інтенсивної вентиляції. Для безпечного тривалого зберігання вологість зерна не повинна перевищувати 14%. В цей період було розроблено різні конструкції кукурудзосушарок місткістю 1, 2, 18, 60 тонн качанів, які виявилися універсальними і відповідали умовам сушіння зерна різних культур – сорго, бавовнику, рицини, арахісу, сої, соняшника, зерна колосових культур, насіння баштанних і овочевих. За розробку нової кукурудзосушарки, впровадження ефективної технології сушіння і підготовки насіння кукурудзи А.М. Репіну в 1951 р. була присуджена Державна премія та звання лауреата в числі інших наукових співробітників Інституту. третій етап початку принципово нових науково-дослідних робіт припадає на 50-70-і рр. у зв’язку з переходом на сівбу кукурудзи гібридним насінням. Таке масштабне рішення вимагало створення нової системи насінництва, будівництво спеціалізованих кукурудзообробних заводів, концентрацію поблизу них насінницьких господарств з вирощування гібридного та сортового насіння. Необхідно було провести дослідження і розробити промислову технологію збирання та обробки гібридів кукурудзи, виявити способи їхнього зберігання, в тому числі страхових і резервних фондів, встановити методи оцінки якості насіння. Тому з моменту будівництва перших заводів (1956 р.) розпочаті в Інституті дослідження, в яких вивчалися технологічні регламенти промислової обробки та закономірності сушіння кукурудзи. Результати цих досліджень узагальнені О.І. Науменком, який працював завідувачем лабораторії впродовж 1969-1991 рр. Ним були виявлені особливості сушіння кукурудзи в сушарках коридорного та селекційно-блочного типів, запропоновані прийоми поліпшення їхньої роботи: попереднє прогрівання качанів, паралельна схема руху теплоносія, ступінчасті та поступово-наростаючі температурні режими. У зв’язку з вирощуванням гібридів кукурудзи різної групи стиглості, у тому числі пізньої, як більш продуктивних виникла необхідність вивчення особливостей підготовки їхнього на-

| № 6 (132) июнь 2010 сіннєвого матеріалу, а також уточнення режимів сушіння. Була досліджена якість насіння у процесі дозрівання, встановлено оптимальні строки збирання. Виходячи з цього, при збиранні ще недостиглих гібридів рекомендується їхнє комплексне сушіння за рахунок поєднання попереднього підсушування або вентилювання зі швидким термічним сушінням. В зв’язку зі створенням нових високолізинових форм кукурудзи з покращеним хімічним складом зерна були розроблені способи і режими їхнього сушіння та зберігання, підготовлені рекомендації з післязбиральної обробки. Результативність роботи централізованих кукурудзообробних заводів системи заготівлі (хлібопродуктів) була для свого часу досить вагомою. Вони забезпечували виробництво гібридного та сортового насіння кукурудзи не тільки для власних потреб, а й на експорт. В Україні налічувалося загалом 106 заводів сезонною потужністю 1,5, 2,5 і 5 тис. тонн, на яких готували 312 тис. тонн каліброваного насіння, що становило 45% від загальної потужності колишнього СРСР. Проте якість насіння була надто низькою: високий процент травмованості, недостатнє очищення, наявність сортових домішок. За даними ВНДІ кукурудзи, насіння, підготовлене на заводах, мало низьку польову схожість, його врожайність зменшувалася на 14-23%. Причинами зниження якості насіння були незадовільний матеріально-технічний стан заводів, фізична та моральна спрацьованість основного обладнання, недостатньо високий технологічний рівень. Тому з метою послаблення травмування насіння кукурудзи, підвищення його польової схожості були розроблені нові прийоми передпосівної обробки насіння. Прийоми включали способи обробки насіння певними плівкоутворюючими та рістактивуючими препаратами. Крім того, були запропоновані методи розрахунку схожості, виходячи з показників якості. Проте якість насіння, що надходило із заводів, залишалася низькою, особливо батьківських форм гібридів. У зв’язку з цим у 1978 р. була прийнята постанова про технічну модернізацію і реконструкцію кукурудзообробних заводів. Також передбачалося виведення всього об’єму обробки батьківських форм гібридів із системи централізованої заготівлі насіння та будівництво для них спеціалізованих заводів у насінницьких господарствах, дослідних станціях, що належали до науково-дослідних установ і учбових закладів. Це поклало початок четвертому етапу розвитку науководослідних робіт, який тривав з 80-х по 90-і рр. Було вивчено біологічні та фізико-механічні властивості зерна батьківських форм гібридів кукурудзи як об’єктів обробки, встановлено їхню термостійкість і ознаки сепарування. Досліджено гігроскопічність зерна в процесі його дозрівання і сушіння, виявлено залежність вологовіддачі від фізико-механічних показників: твердості, об’єму, маси, виповненості зернівки. Показано, що строки сівби можуть значно впливати на збиральну вологість кукурудзи – вона змінювалася на 0,5-0,8% при зміщенні строків сівби на 1 день. У цей період була проведена масштабна проектно-конструкторська робота зі створення нової матеріально-технічної бази для обробки батьківських форм гібридів. Випробувано нове обладнання (молотарка, універсальний зерносепаратор, калібрувальна машина, механізований бункер, сортувальний стіл), яке призначалося для комплектації заводів потужністю 250, 500 і 1000 тонн насіння, розроблено ідейно-проектні схеми цих заводів. Сконструйована двокамерна кукурудзосушарка та механізована лінія потужністю 200 тонн насіння, яке забезпечило високі техніко-технологічні результати у процесі сушіння й обробки кукурудзи. Загальне число таких сушарок і ліній складає понад 50, вони збудовані в багатьох господарствах України, Росії, Білорусі. З метою зниження витрат енергії було розроблено нові способи сушіння – двостадійний, інтенсивний, з повторним викорис-

таблиця 1. Структура технологій післязбиральної обробки та зберігання зерна кукурудзи (прогноз ІЗГ НААНУ)

Призначення зерна Насіннєве

Вологість зерна, % (максимальна) Сухе, 12-13%

Продовольче Сухе, 14-15%

Базові операції Бракування по типовості, сушіння і обмолот качанів, очищення, сортування, калібрування і зберігання, хімічна обробка та пакування Сушіння, очищення, сортування, вентилювання, охолодження

Технічне: на переробку Сухе, 14-15%

Сушіння, очищення, вентилювання

біоетанол

Консервування, охолодження

Вологе, 30-32%

Кормове: на переробку Сухе, 15-16%

Сушіння, вентилювання

згодовування Вологе, 40-45%

Консервування, герметизація

танням теплоносія, із застосуванням альтернативних видів палива, за рахунок чого скорочується енергоспоживання на 18-29%. Як альтернативне паливо передбачалося використання соломи, рослинних решток, стрижнів кукурудзи, що є джерелом дешевої енергії. Значна увага в дослідженнях приділялася розробці способів зберігання. Окрім звичайних термінів зберігання має бути довгострокове з метою створення різних запасів – страхових і резервних фондів на випадок різних несприятливих умов чи постачання насіннєвого матеріалу в зони нестабільного насінництва. У зв’язку з цим розроблено наукові основи тривалого зберігання, виявлено біотичні й абіотичні фактори, що підвищують господарчу довговічність кукурудзи. До них належать низькі температури в межах 3-10°С, вологість зерна в межах 9-11%, герметичне пакування, що забезпечує стабільний стан насіння при його зберіганні впродовж 5-6 років. Виявлено, що стійкість насіння можна посилити за рахунок спеціальної технології післязбиральної обробки, а саме – сушіння чи вентилювання при м’яких температурних режимах, сепарування з максимальним видаленням неповноцінного насіння (травмованого, самообрушеного, ураженого хворобами), використання високоякісних фракцій з шириною зернівки не менше 7-8 мм та питомою масою не нижче 1,2-1,25 г/см2 залежно від гібридів і сортів. Для тривалого зберігання краще заготовляти насіння, яке вирощувалося і дозрівало при значеннях гідротермічного коефіцієнта в межах 0,6-0,8. Шляхом аналізу техніко-технологічних показників встановлено, що тривале зберігання насіння з підвищеною довговічністю є більш економічно і технологічно виправданим порівняно з регулярною заміною його кожного року, як того вимагає положення про організацію страхових фондів. Значна науково-дослідна робота була проведена щодо розробки технологій обробки та зберігання кукурудзи продовольчо-кормового та технічного призначення. На відміну від раніше прийнятих схем збирання й обробки такої кукурудзи в качанах, на сучасному етапі операції виконуються в зерні. Однак після прямого комбайнового збирання зерно має підвищений рівень травмування, містить органічні вологі домішки, є нестійким при зберіганні і потребує негайного сушіння. У зв’язку з цим

рАСтеНиевОДСтвО було розроблено способи і режими термічного сушіння зерна в барабанних і пневмогазових сушарках, шахтних прямоточних і рециркуляційних. Для зерна кормового призначення, особливо для прямого згодовування, ефективною виявилася технологія консервування і зберігання його у вологому стані. Ця технологія досить проста, не потребує спеціального обладнання чи капітальних витрат, може застосовуватися для зерна і качанів будь-якої вологості. За розробку й успішне впровадження такої технології вченим Інституту (Науменко О.І., Телятников М.Я.) в 1987 р. була присуджена Державна премія України і звання лауреатів. Аналіз сучасного стану наукових досліджень і практичних змін у галузях післязбиральної обробки врожаю зерна кукурудзи свідчить про настання принципово нового – п’ятого етапу, починаючи з 2001 р. Після певної кризи, яка тривала в період 19932000 рр., спостерігається низка позитивних зрушень, зокрема нарощування об’ємів виробництва зерна різних культур, у тому числі кукурудзи, поступове створення новітньої матеріальнотехнічної бази та в зв’язку з цим перехід на ефективні науково обґрунтовані технології. До такої бази можна віднести будівництво металевих зерносховищ силосного типу, оснащення мобільними і стаціонарними зерносушарками модульного ряду, використання теплогенераторів, які можуть працювати на різному паливі, в тому числі органічному, зерносепаратори нового покоління. Науково обґрунтованою основою у розробці нових ефективних технологій післязбиральної обробки і зберігання врожаю кукурудзи має бути оптимізація технологічних елементів, яка забезпечує високу якість продукції та енергозбереження. Такі технології повинні мати оптимально збалансовану структуру технологічних операцій залежно від призначення і стану врожаю, допустимих норм енерговитрат, якості продукції. В Інституті зернового господарства складено прогноз розвитку таких технологічних операцій з обробки та збереження врожаю зерна, що мають базове значення (табл. 1). Серед базових операцій післязбиральної обробки насіннєвого матеріалу найбільш актуальне значення мають процеси термічного сушіння та сепарування насіння кукурудзи, оскільки вони найбільшою мірою впливають на його посівні та врожайні властивості. До базових операцій післязбиральної обробки продовольчокормового та технічного зерна слід віднести, окрім сушіння і сепарування, ще вентилювання та охолодження, оскільки вони дають змогу знизити енерговитрати й отримати високоякісну, екологічно та санітарно чисту продукцію. Дослідження та розвиток процесу термічного сушіння, насамперед, має пов’язуватися з оптимізацією енерговитрат. Визначено три напрямки розвитку технологій: перший, пов’язаний із сушінням качанів і модернізацією типових кукурудзосушарок для цього; другий – комбінований, включає сушіння качанів і зерна, потребує створення сушильних комплексів; третій означає пряме сушіння в зерні, потребує використання нових сушарок, розробки диференційованих режимів обмолоту-сушіння залежно від сортових ознак, термостійкості та твердості зернівки (табл. 2). Дослідження та розвиток процесу сепарування має бути спрямованим на встановлення нових ознак сепарування залежно від його режиму (очищення, сортування, калібрування). Доцільним є встановлення оптимального виходу високоякісних фракцій залежно від сортових особливостей кукурудзи. У галузях обробки продовольчо-кормової та технічної кукурудзи перспективним є дослідження технологічних режимів сушіння залежно від збиральної вологості, стиглості

№ 6 (132) июнь 2010 | таблиця 2. Прийоми енергозбереження та

інтенсифікації в технологіях сушіння насіння кукурудзи

Технологія Сушіння

Прийом

Основний ефект

1. Попередній прогрів при t 50°С

Підвищення швидкості на 11%

2. Ступінчатий температурний режим з інтервалом 6-12°С 3. Режим рециркуляції теплоносія

Збільшення продуктивності на 18%

4. Режим інтенсифікації (t 5055°С, частота реверсування 30 хв.)

Збільшення продуктивності на 15%

Зниження витрат енергії до 20%

Сушіння ком- Сушіння качанів + обмолот + біноване досушування зерна

Енергоекономія до 30%

Сушіння зерна

Енергоекономія до 40%

Обмолот + сушіння зерна

та засміченості зерна, зібраного прямим комбайнуванням. Слід відзначити, що чинні режими розроблено для зерна, вимолоченого, головним чином, у стаціонарних умовах, тому не враховують особливостей прямого збирання кукурудзи. Актуальним є дослідження способів обробки та сушіння зерна кукурудзи, що використовується як сировина для вироблення біоетанолу. Значення таких досліджень посилюється у зв’язку з прийняттям державної програми щодо виробництва альтернативних видів палива. До перспективних наукових і практичних завдань належить дослідження та удосконалення технології зберігання продовольчо-технічного зерна в металевих сховищах, в тому числі в умовах регульованого газового середовища. Доцільно також встановити можливість зберігання насіннєвого матеріалу в таких сховищах. Для цього необхідно вивчити способи і режими зберігання зерна, визначити його безпечно допустимі строки, встановити особливості газового середовища, температуру та вологість, що складаються в таких сховищах. Таким чином, історія розвитку досліджень з післязбиральної обробки та збереження врожаю кукурудзи, проведені в Інституті зернового господарства, свідчить про їхню наукову цінність і практичну значущість. Розроблено ряд технологій, схем і методів, створено проекти нового обладнання, які забезпечують обробку та зберігання зерна кукурудзи, широко впроваджувалися свого часу у різних господарствах з виробництва зерна, а також на підприємствах заготівельної мережі. Намічено шляхи розвитку техніко-технологічних програм, що є найбільш актуальними і перспективними в галузі збирання врожаю, післязбиральної обробки і зберігання зерна кукурудзи. Інститут зернового господарства НААН України готовий до співпраці та провайдингу інновацій з будь-якою організацією, установою, підприємством, господарством, що займаються виробництвом, післязбиральною обробкою та зберіганням зерна кукурудзи, прагнучи при цьому зберегти врожай, підвищити його якість, отримати максимально можливий прибуток.

| № 6 (132) июнь 2010

оптимізація витрат, цін

і конкурентоспроможності виробництва зернових культур у господарствах зони Степу України рибка в.С., Компанієць в.О., кандидати економічних наук, Кулик А.О., ляшенко Н.О., Шишкіна О.Ю., старші наукові співробітники Інститут зернового господарства НААН України

господарствах Степу України зернове виробництво було і залишається провідною галуззю. На цю зону припадає близько 48% від загальнодержавних площ посіву зернових культур, з них 56% пшениці, 48% ячменю та 30% кукурудзи. Традиційно зона Степу – це зона високотоварного виробництва зерна. В структурі валової та товарної продукції зернова галузь займає відповідно 45,5 і 49,3%. Як свідчать результати дослідження, впродовж останніх років простежується тенденція до наростання нестабільності й істотного скорочення прибутковості виробництва зерна (табл. 1). Якщо середній рівень рентабельності в господарствах степової зони становив у 2000 та 2001 рр. 39,8 і 39,9%, то у 2007 і 2008 рр. цей показник знизився відповідно до 10,8 і 17,2%, а в 2005 р. реалізація зернових у більшості областей цього регіону була навіть збитковою. Це сталося в основному в результаті значного зниження врожайності зерна та його якості, зокрема озимої пшениці, а також за рахунок формування високого рівня собівартості в умовах нестримного наростання цінового диспаритету на зернопродукцію та засоби виробництва і нестабільності цінової політики. Вивчення аспектів формування доходності зернової галузі показало, що для здійснення ефективного ведення зернового господарства мінімальна рентабельність виробництва зерна має становити 20-25%, а раціональна (для умов степової зони України) – щонайменше в межах 40-45%. Такий рівень рентабельності створює необхідні умови для оновлення основних фондів і запровадження нових прогресивних технологій, які дозволяють у подальшому забезпечувати конкурентоспроможний рівень зерновиробництва. Отже, ситуація вимагає вживання з боку державних і регіональних органів управління відповідних заходів щодо розвитку зернового господарства, адаптованих до конкретних природних умов і наявних ресурсів. У загальному плані рівень рентабельності зерновиробництва залежить від ряду таких взаємопов’язаних факторів, як

урожайність, собівартість та ціна реалізації. При цьому провідну роль у формуванні конкурентоспроможності зерновиробника, який здійснює свою діяльність у висококонкурентних ринкових умовах, є рівень собівартості одиниці продукції. Рівень затрат виробництва та собівартості продукції в зерновому господарстві залежить від багатьох чинників. При всій чисельності шляхи оптимізації собівартості можна об'єднати в такі основні групи. По-перше, це шляхи (фактори), пов’язані із впровадженням раціональної системи землеробства; по-друге, обумовлені впровадженням прогресивних систем машин і технологій виробництва і, по-третє, організаційно-економічні. Найпрогресивніший метод ведення зернового господарства – інтенсивний. Він означає збільшення виробництва зерна шляхом підвищення обсягів вкладень у розрахунку на одиницю площі при раціональному використанні засобів виробництва. При цьому виробничі витрати в розрахунку на 1 га внаслідок додаткових витрат зростають. Проте, якщо ці витрати економічно обґрунтовані, то додатково одержана продукція не тільки відшкодовує їх, а й дає господарству відповідний прибуток. Проблема створення необхідних передумов для підвищення ефективності зерновиробництва в зоні Степу – це комплексне завдання, пов’язане зі сферою раціонального використання земельних ресурсів, впровадження нових високопродуктивних сортів і гібридів, інтенсивних технологій вирощування, введення у виробництво екологічно безпечних засобів виробництва і є обов’язковою умовою підвищення врожайності не тільки зернових, а й усіх польових культур. Зростання ж урожайності – необхідна умова підвищення продуктивності праці та зниження собівартості продукції. Про це досить наглядно свідчать дані групування сільськогосподарських підприємств степової зони України за згаданим показником на прикладі вирощування кукурудзи на зерно (табл. 2).

таблиця 1. рівень рентабельності виробництва зерна в степовій зоні України, % (сільськогосподарські підприємства) Регіон, область АР Крим Дніпропетровська Донецька Запорізька Кіровоградська Луганська Миколаївська Одеська Херсонська Степ Україна

Рік 2000 38,3 31,9 30,0 37,3 60,8 26,1 43,8 48,5 30,6 39,8 62,3

2001 26,6 38,8 35,2 38,7 57,9 42,8 43,4 49 24,5 39,9 43,3

2002 5,8 19,9 15,6 15,1 28,3 16,7 15,4 21,8 2,3 16,7 19,3

2003 33,7 26,9 14,7 30,2 61,8 47,5 38,1 26,2 6,8 32,8 45,8

2004 9,4 15,4 5,5 11,8 28,5 20,9 15,8 21,4 9,2 16,2 20,1

2005 -4,8 6,4 -6,8 -1,2 12,6 -3,4 1,8 6,4 -4,3 2,2 3,1

2006 4,1 10,3 -10,3 4,9 20,1 -8,3 11,2 11,4 2,0 6,7 7,4

2007 18,7 16,7 -5,5 5,7 21,1 16,9 0,2 11,2 8,3 10,8 28,7

2008 21,0 21,0 9,0 19,2 18,2 2,9 21,6 19,8 15,5 17,2 16,4

рАСтеНиевОДСтвО

№ 6 (132) июнь 2010 |

Аналіз даних групувань по 1395 сільськогосподарським підприємствам, наведених у табл. 2, підтверджує, який суттєвий вплив має показник урожайності на собівартість вирощеного врожаю. Так, у господарствах першої групи при найнижчій врожайності (14 ц/га) вона була найвищою – 895 грн/т. У більш вигідному становищі були підприємства сьомої групи, де завдяки значно вищій врожайності середня виробнича собівартість кожної тонни зерна кукурудзи становила 407 грн., тобто була нижчою на 488 грн. порівняно з господарствами першої групи. Водночас зауважимо, що за умови збереження раціонального рівня цін на зерно це дає можливість отримати оптимальний рівень рентабельності і прибутку з кожного гектара зібраної площі і таким чином значно поліпшити фінансовий стан виробників кукурудзи. Таким чином, системний аналіз доводить, що збільшення витрат у розрахунку на гектар посівної площі, як правило, обумовлює підвищення врожайності зернових і зернобобових культур і приводить до зниження собівартості виробництва одиниці продукції. Зокрема, як свідчать наші дослідження і розрахунки (табл. 3), з підвищенням урожайності озимої пшениці при вирощуванні її по чорному пару від 45 до 55 ц/га собівартість 1 тонни зерна відповідно зменшується з 838 до 753 грн., або на 10,1%. При цьому виробничі витрати на 1 га посівної площі за рахунок інтенсифікації виробництва зростають з 3769 до 4141 грн., або на 9,9%. Підвищення врожайності ярого ячменю з 25 до 40 ц/га супроводжується збільшенням виробничих витрат на 745 грн. Аналогічну тенденцію виявлено також і при вирощуванні гороху та озимої пшениці по зайнятому пару і після непарових попередників. При вирощуванні кукурудзи на зерно (врожайність 50 ц/га і більше) витрати виробництва сягають 3471-3798 грн/га, проте підвищення врожайності цієї культури та збільшення витрат на застосування прогресивних агрозаходів у розрахунку на 1 га (що видно зі структури ви-

трат за окремими елементами) забезпечують зниження собівартості 1 тонни продукції з 840 до 674 грн., або на 19,8%. Отже, підвищення інтенсивності виробництва зерна сприяє не лише зростанню продуктивності, а й значному скороченню витрат на виробництво одиниці продукції. Більш глибокий аналіз свідчить про те, що в структурі витрат на виробництво зернових і зернобобових культур на насіння припадає 4,7-8,2%, добрива – 18,6-27,7, паливно-мастильні матеріали – 12,6-14,3, основні засоби (амортизаційні відрахування, капітальний і поточний ремонти тощо) у зв’язку з високими цінами на технічні засоби – 22,8-35,2%. Узагальнюючи результати агротехнологічних та організаційно - економічних досліджень, слід зазначити, що в сучасних умовах господарювання розроблені укрупнені нормативні розрахунки витрат мають велике практичне значення і вони можуть бути орієнтиром для обґрунтування цінової політики держави на зерновому ринку. Нами спрогнозовано можливий рівень еквівалентних цін і цін розширеного відтворення, на які держава може орієнтуватися при встановленні заставних цін на зерно, зокрема для того, щоб забезпечити необхідні обсяги формування інтервенційних фондів і резервних запасів у поточному 2010 році (табл. 4). Як свідчать дані табл. 4, для того, щоб забезпечити пересічному виробникові зерна можливості для здійснення простого відтворення, необхідно запропонувати ціну щонайменше 1036 грн/т озимої пшениці, а якщо підприємство має порівняно низький рівень ресурсного забезпечення, то забезпечити норму прибутку на рівні 7,5% зможе ціна не нижче 1300 грн/т. Для господарств, що займаються вирощуванням кукурудзи, ячменю та гороху, можливості для здійснення простого відтворення виробництва будуть створюватися лише за еквівалентних цін на рівні відповідно 943, 1020 та 1208 грн/т.

таблиця 2. Групування сільськогосподарських підприємств степової зони України за показником рівня врожайності та його плив на собівартість зерна кукурудзи (2008 р.) Господарств у групі

Групи господарств за врожайністю, ц/га

кількість

До 20 20,1-30 30,1-40 40,1-50 50,1-60 60,1-80 Понад 80 В середньому по Степу

439 321 204 181 90 91 69 1395

в % до підсумку 31,5 23,0 14,6 13,0 6,4 6,5 5,0 100,0

Собівартість 1 ц зерна, грн.

Середня площа на одне господарство, га

Урожайність, ц/га

Витрати на 1 га посіву, грн.

виробнича

129 254 252 254 517 374 509 252

14,0 24,5 35,3 45,0 53,6 69,0 97,2 42,5

1250 1840 1893 2155 2795 3005 3962 2246

89,5 75,0 53,6 47,8 52,2 43,6 40,7 52,8

реалізованої продукції 101,0 93,9 63,9 61,5 66,7 58,1 51,5 65,2

таблиця 3. Собівартість та структура витрат на вирощування зернових і зернобобових культур залежно від рівня інтенсифікації виробництва та врожайності в господарствах степової зони України

35 0,313 2735 782

30 2605 868

0,370

25 0,455

2862

2544

716

1018

0,265

0,305 740

0,360 2281

2590

760

55 0,182

2117

0,439

3708 674

847

50 0,201 3471 694

0,251

3324

0,223

3093 773

739

0,287 2938

0,357 3063

25 0,435

0,562

840

3371 843

1021

3216 919

2678

2989 996

Горох

10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

2799

4141 753

Ярий ячмінь

1120

3994

Виробнича собівартість 1 тонни зерна, грн.

Кукурудза на зерно

1339

Затрати коштів на 1 га, грн.

799

0,263

3769

0,303

5 30

непарові культури

0,360

0,188

зайнятий пар

838

Землемісткість 1 тонни зерна, га

0,208

Урожайність, ц/га

чистий пар

Озима пшениця після різних попередників

0,232

Показник

| № 6 (132) июнь 2010 Продовження таблиці 3 Озима пшениця після різних попередників Горох

23,77 97,05 93,60 46,57 102,36 32,17 91,38 132,62 39,06 14,08 24,39

84,46

25,53 113,82 103,28 54,61 120,04 32,70 94,90 137,34 43,19 16,51 27,28

99,04

29,01

19,46 40,72

137,53 119,61

81,76 175,15

65,99 145,05

27,97 16,54

33,43 108,35

83,94 122,41

156,81 50,23

40,54 72,64

31,99

119,67

12,11

19,95

22,31

21,48

20,69 46,64

54,51 95,18

88,42 156,16

141,18 37,45

32,04 16,76

17,03 88,46

89,20 130,08

128,63 40,14 97,24

13,87

83,20

16,21 22,79

22,53

40,39

24,06

25,00 28,42

65,84 109,32

93,53 203,85

132,74 45,23

43,00 4,42

17,49 100,67

60,60 86,97

146,52 43,02 24,80

53,49

117,46

8,91

19,58

22,96

43,08

25,64 31,31 97,90 203,84 47,38 4,46 60,67 86,71 58,93 9,82 23,58

44,03

27,95

26,86 34,90

39,35 113,14 205,68

204,82 105,84 52,82

59,56 4,55

4,50 66,26

67,13 95,74

95,00 46,16

47,85 74,08

24,82

65,69

12,35

10,95

25,89

22,16

29,96 45,11

77,14 93,27 248,35

205,27 125,34 68,27

92,95 17,99

4,61 75,41

108,47 153,83

107,81 50,94 14,15 27,72

84,91

16,50 33,05

99,03

19,89

58,39

27,63

23,71 92,95

117,01 123,16

103,02 256,75

288,26 141,00

112,00 18,37

18,96 137,37

113,94 160,71

193,96 150,21 25,04 42,41

36,07

73,72

73,54

119,33

Ярий ячмінь

10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

12,26

62,84

19,33 57,28 78,39 213,04 69,03 17,44 93,24 132,60

Кукурудза на зерно

27,42

49,11

20,58

22,14 77,05

65,78 84,70

93,19 227,60

227,27 79,26

92,84 17,97

17,68 100,07 142,15

153,67 108,36

53,02

56,28 98,91 16,49

84,44

21,41

20,43 37,62

41,53 99,08

92,99 140,40

144,55 54,36

49,24 16,97

17,10 58,65

31,99

загальновиробничі витрати

9,78

26,39

фіксований сільгоспподаток

8,85

плата за оренду земельних ділянок

65,35

інші матеріальні витрати

10,89

48,16

амортизація та витрати на утримання основних засобів

25,11

ремонт необоротних активів

116,48

159,59 126,84

роботи та послуги

123,53

17,25

засоби захисту рослин

157,54

60,56

добрива

149,34

149,43

паливно-мастильні матеріали

43,71

104,85

насіння

46,07

46,28

22,05

в тому числі за статтями витрат: оплата праці

53,13

непарові культури

23,74

зайнятий пар

14,07

чистий пар

29,80

Показник

таблиця 4. розрахункова ціна на продукцію зернових і зернобобових культур Озима пшениця чистий пар

зайнятий пар

непарові культури

Кукурудза на зерно

Ярий ячмінь

Горох

45 ц/га

40 ц/га

30 ц/га

45 ц/га

25 ц/га

Еквівалентна ціна норма прибутку 7,5% Прибуток, грн/т 164,3 Ціна зерна (виручка), грн/т 1036,3 Рівень рентабельності, % 18,8

164,5 1105,6 17,5

190,0 1329,4 16,7

130,3 942,8 16,0

173,1 1019,9 20,4

190,1 1207,8 18,7

219,3 1160,4 23,3

253,4 1392,8 22,2

173,8 986,3 21,4

230,8 1077,6 27,3

253,5 1271,1 24,9

329,0 1270,0 35,0

380,0 1519,5 33,4

260,6 1073,1 32,1

346,3 1193,0 40,9

380,3 1397,9 37,4

Показник

Ціна розширеного відтворення норма прибутку 10% Прибуток, грн/т 219,0 Ціна зерна (виручка), грн/т 1091,1 Рівень рентабельності, % 25,1 норма прибутку 15% Прибуток, грн/т 328,5 Ціна зерна (виручка), грн/т 1200,6 Рівень рентабельності, % 37,7

У той самий час, ціни розширеного відтворення мають бути істотно вищими, оскільки, щоб забезпечити норму прибутку на рівні 15%, тонну пшениці, вирощену за традиційною технологією по чорному пару, слід продати щонайменше за 1200 грн/т, кукурудзи – за 1073 грн/т, ячменю – 1193, гороху – 1398 грн/т. Таким чином, у сучасних економічних умовах поряд з матеріальним станом зернової галузі, обсягами її виробництва

надзвичайного значення набуває формування механізмів ціноутворення, організація збуту продукції тощо. Вважаємо, що запропоновані нами нормативні розробки є пріоритетними, вони мають не тільки теоретичне, але і практичне значення, корисні для розвитку маркетингової діяльності, економічного аналізу фактичних виробничих витрат, обґрунтування цінової політики та сприяння беззбитковому виробництву зернової продукції.

рАСтеНиевОДСтвО

№ 6 (132) июнь 2010 |

УДК 633.15:631.81:934.1

захист посівів кукурудзи від бур’янів: проблеми та технології

Шевченко М.С., заступник директора, доктор сільськогосподарських наук, Шевченко О.М., кандидат сільськогосподарських наук, Приходько в.І., Парлікокошко М.С., Швець Н.в. Інститут зернового господарства НААН України

рансформація землеробства викликана зміною структури посівних площ, впровадженням способів мінімалізації обробітку ґрунту та домінуванням економічних пріоритетів потребує посилення моніторингу процесів, які створюють небезпеку екологічного розбалансування агроценозів. До категорії найбільш негативних явищ сьогодні належить 70-80% перевищення виносу поживних речовин над обсягами застосування добрив, безперспективне використання в складі ріллі малопродуктивних земель та ерозійно небезпечних сільськогосподарських рельєфів, а також нестримне зростання шкодочинності бур’янів, хвороб і шкідників. Основні напрямки проблеми контролювання бур’янів стали змістом досліджень у польових експериментах та узагальнення виробничих випробувань, які виконувалися протягом 1998-2007 рр. згідно із прийнятими методиками в умовах різних регіонів степової зони. При цьому були використані нові гербіциди, способи обробітку ґрунту, гібриди кукурудзи та методи аналізу одержаних результатів. Зональний характер науково-дослідних робіт дозволив всебічно охопити широкий спектр ґрунтовокліматичних умов: ґрунтовий покрив було представлено чорноземами звичайними і південними із вмістом гумусу 2,6-4%; кількість опадів за вегетаційний період кукурудзи становила 175-292 мм; сума ефективних температур вище 10°С досягала 1160-1380°С. Польові досліди проводилися в лабораторії боротьби з бур’янами, яка була створена в 1912 році і має глибокі наукові традиції, створену поколіннями вчених школу землеробства та визнані за класичні позиції в системах боротьби з бур’янами, їхньої біології, еволюції фітоценозів і прогнозування продуктивності агроценозів. Фактично кожен етап розвитку і становлення лабораторії знаменувався крупним внеском у методи досліджень, вивчення потенційної та надземної забур’яненості випробування нових гербіцидів, впливу сівозмін і обробітку ґрунту на шкодочинність бур’янів, детальної ботанічної характеристики різних груп бур’янів, їхньої адаптації в посівах сільськогосподарських культур. За результатами досліджень Інституту зернового господарства за масштабами втрат врожаю зерна, глобальним впливом на водний і поживний режими, якість проведення ґрунтообробних операцій і збирання врожаю до розряду найбільш негативних факторів слід віднести високий ступінь засміченості ґрунтів і посівів сільськогосподарських культур [1]. Через цей фітосанітарний бар’єр нині спричиняються ні з чим не зрівняні втрати зерна. При засміченості ґрунту насінням бур’янів 350-800 млн. шт/га завжди нависає загроза втрати 38-71% зерна кукурудзи. Як невідворотній наслідок при недостатньо ефективній системі захисту від бур’янів вартість втраченого врожаю кукурудзи досягає величин, рівних затратам на вирощування і збирання зерна. Навіть при слабкій забур’яненості поля бур’яни виносять з ґрунту близько 25 кг/га доступних форм азоту, 10 кг/га фосфору і близько 30 кг/га калію. Такої кількості поживних речовин було б достатньо

для отримання додатково з 1 га 1 тонни зерна, або 10 тонн зеленої маси кукурудзи [2]. Реальний винос азоту, фосфору і калію бур’янами в посівах кукурудзи становить 120-150 кг/га доступних форм мінерального живлення. Найбільш красномовно такі показники втрат поживних речовин у ґрунті через засміченість коментує порівняння їх з обсягами внесення мінеральних добрив. В найкращі часи вносилося 145 кг/га основних елементів живлення, а сьогодні під всі сільськогосподарські культури вноситься в середньому близько 30 кг/га. Ряд критичних показників у порушенні умов росту і розвитку в посівах кукурудзи продовжує вологозабезпеченість. Ступінь засміченості досягає таких параметрів, за яких бур’яни на транспірацію використовують 209 мм ґрунтової вологи. Для зони нестійкого зволоження, якою є Степ, це – невідновлювальні втрати, що дорівнюють 3-4-місячній нормі опадів у період вегетації. Сформоване виробниче середовище не загаяло викликати в системі боротьби з бур’янами ряд нових специфічних проблем. Найбільш небезпечним зараз є те, що з появою в посівах як домінуючого фактору резистентних видів бур’янів існуючий спектр фітотоксичної дії сучасних гербіцидів виявився неготовим забезпечити як універсальну, так і вибіркову дію на бур’яни. Якщо розглянути найбільш ризиковану зону в сівозміні – посіви кукурудзи, то очевидним постає питання тоталізації таких видів бур’янів, як амброзія полинолиста, чорнощир нетреболистий, плоскуха звичайна, гірчак перечний. Процеси видозмінення складу бур’янів відбувалися і раніше, проте, головною ознакою сьогоднішнього часу є незрівнянно вищі темпи експансії найбільш проблемних бур’янів. Основна причина такого явища полягає в скороченні кількості механічних операцій з обробітку ґрунту на всіх технологічних етапах і нездатність гербіцидів повною мірою подолати недоліки системи обробітку ґрунту. Таким чином, в основу будь-якої системи боротьби з бур’янами має бути покладено висновок про те, що жоден з технологічних елементів як самостійний прийом не здатен до кінця вирішити проблему збереження врожаю та зниження засміченості в перспективі. При існуючому асортименті гербіцидів, дозволених для використання в Україні, який характеризується неоднорідними фітотоксичними та технологічними властивостями, більш значних результатів в очищенні полів від бур’янів можна досягти за рахунок добору ситуаційно відповідних препаратів. Слід завжди брати до уваги, що при рекомендованих для посівів кукурудзи 112 торговельних марках гербіцидів біологічна ефективність в залежності від типу та ступеня засміченості, як правило, має розбіжність у межах від 52,5 до 97,6% (табл. 1). В урожайному вимірі кукурудзи це означає, що різниця у виході зерна цієї культури при застосуванні гербіцидів з максимальною та мінімальною фітотоксичністю може досягти 12,4-21 ц/га. Приклад, який має однозначно впевнити виробничників у тому, що об’єктивна орієнтація у фітотоксичній якості різних гербіцидів це і додатковий урожай, і висока окупність хімічного способу контролю бур’янів.

| № 6 (132) июнь 2010 При надзвичайно гнучкій адаптивності механізмів пристосування бур’янів щодо їхнього виживання в агроценозах гербіциди повинні бути наділені фітотоксичними та технологічними властивостями, які б перекривали всі можливі зони прориву бур’янів. За сумою вигідних фітотоксичних і господарських позицій серед рекомендованих гербіцидів виділяється харнес. Це найбільш універсальний препарат з точки зору ботанічного спектру бур’янів з високою чутливістю до нього. До переваг слід віднести також мінімальну залежність від способів заробки в грунт та широкий часовий коридор його застосування, здатність контролю бур’янів протягом критичного періоду розвитку просапних культур. Такі властивості дозволяють цьому препарату забезпечувати в межах типових степових фітоценозів однорічних бур’янів за будь-яких гідротермічних умов біологічну ефективність не нижче 90%. Незважаючи на те, що в світовій і вітчизняній практиці харнес застосовується понад 25-15 років та судячи з того, які фітотоксичні моделі мають найновіші гербіциди, перспективність його не знизиться. По-перше, харнес зарекомендував себе як базовий елемент гербіцидних комбінацій, які гарантують високу біологічну ефективність у боротьбі з найбільш важковикорінюваними і шкодочинними бур’янами, а, по-друге цей препарат не має екологічних перешкод для свого застосування, оскільки щорічні обсяги застосування не перевищують 3,5% від ріллі в Україні. Нові можливості та перспективи впровадження хімічного способу боротьби з бур’янами відкрилися в результаті проведених протягом 2005-2008 рр. експериментів в Інституті зернового господарства за прийнятими методиками [3, 4]. Потрібно визнати, що основний закон („Перелік пестицидів...”), який регулює використання гербіцидів у сільському господарстві, не відповідає на значну частину питань щодо осо-

бливостей фітотоксичної дії препаратів, застосування сумішей і технологічних поєднань, післядії в сівозміні, повторність обробок та ін. Враховуючи підвищену стійкість амброзії практично до всіх рекомендованих гербіцидів, встановлено важливу залежність реакції цього бур’яну на збільшення дози харнесу. При збільшені дози харнесу з 2 до 3 л/га біологічна ефективність проти амброзії зростала з 84 до 86% (табл. 2). При цьому покращувалися не тільки кількісні показники ефективності, але було посилено пригнічення екземплярів, які залишалися повністю не знищеними. Якщо на контролі висота амброзії становила 49 см, то на фоні внесення 3 л/га харнесу – лише 22 см, що свідчить про суттєво нижчий рівень шкодочинності цього виду. Як видно, внесення харнесу 3 л/га після сівби кукурудзи під зубову борону, а також поєднання харнесу 1,5 л/га з обробкою посівів у фазі 3-5 листків культури майстером, базисом та естероном, у цілому, було рівноцінними за впливом на ступінь засміченості та врожайності зерна. Так, залишкова кількість бур’янів на фазу повної стиглості кукурудзи становила при використанні вказаних гербіцидів 6,5-8 шт/м2 (ефективність 88-91%). Слід зазначити, що харнес краще спрацьовує, ніж інші гербіциди, при злаковому типі засміченості, розтягнутості строків проростання бур’янів та низький їхній активності в часовому діапазоні, відведеному для обробки посівів страховими гербіцидами (фаза 2-6 листків кукурудзи). За складного типу забур’яненості, коли в посівах одночасно розвиваються злакові, двосім’ядольні, багаторічні та резистентні види бур’янів, доцільніше застосовувати поєднання харнесу з вегетаційними гербіцидами майстер, базис, естрон. В даному випадку головну роль у підвищенні ефективності відіграє навіть не розширення спектра фітотоксичної дії, а скоріше ефект повтор-

таблиця 1. рекомендовані для застосування на посівах кукурудзи гербіциди Назва, препаративна форма гербіциду Базагран, в.р., 48% Базис 75, в.г., 75% Банвел 4S 480 SL в.р.к., 48% Дезормон 600, в.р., 60% Діален Супер 464 SL, в.р., 46,4% Дуал Голд 960 ЕС, к.е., 96% Естерон 60, к.е. 85% Майтус, в.г., 25%

Ефективність, % Доза, л, кг/га 2-4 20-25 г/га + 200 мл/га ПАР тренд 90 0,4-0,8 0,8-1,4 1,5 1,6 0,7-0,8 40-50 г/га + 200 мл/га ПАР Талант

МайсТер, в.г., 62%

150 г/га

Мерлін 750, в.г., 75%

0,1-0,15

Мілагро 040 SС, 4% ПримекстраТZ Голд 500 SС, к.с., 50%

1-1,25 4,0-4,5

Раундап, в.р., 84%

2-5

Тітус 25, в.г., 25%

40-50 г/га + ПАР Тренд 90

Фронтьєр Оптима, к.е., 72% Харнес, к.е., 90%

0,8-1,4 1,5-3

Спосіб, строк внесення Обприскування у фазі 3-5 листків культури

двосім’ядольні 70-83

Обприскування у фазі 2-5 листків культури

80-85

81-86

73-78

80-91 72-84 86-90

74-87 70-81 83-88

88-92

84-89

82-87

83-87

86-90

69-74

85-89

84-89

74-77

60-69

80-88

40-47

82-87

76-80

66-70

88-91

86-90

80-95

85-95

82-96

83-88

75-80

85-93

59-65

80-95

80-92

Обприскування у фазі 3-5 листків культури Обприскування у фазі 3-5 листків культури Обприскування у фазі 3-5 листків культури Обприскування ґрунту до висівання або до появи сходів культури Обприскування у фазі 3-5 листків культури Обприскування посівів у фазі 1-7 листків культури Обприскування посівів у фазі 2-7 листків культури (фаза 3-4 листків у однорічних злакових бур’янів) Обприскування після сівби, до появи сходів культури Обприскування у фазі 4-10 листків культури Обприскування посівів у фазі 3-5 листків культури Обприскування вегетуючих бур’янів весною, за 2 тижні до сівби Обприскування посівів у фазі 1-7 листків культури Обприскування ґрунту до чи після висівання, але до сходів культури Обприскування ґрунту до висівання, до появи сходів культури

злакові

багаторічні 67-79

рАСтеНиевОДСтвО

№ 6 (132) июнь 2010 |

ного нанесення на вже послаблені бур’яни розчинів страхових гербіцидів. При високому ступені засміченості гербіцидні комбінації ґрунтового та страхових гербіцидів забезпечили біологічну ефективність в межах 92-95%. Обприскування посівів майстером 0,1 кг/га на фоні харнесу 1,5 л/га призводило до гальмування росту і розвитку амброзії, гірчака переченого й осоту рожевого, яке переходило в поступове відмирання цих видів. При цьому бур’яни резистентної групи поступово зменшувалися за біометричними параметрами і через 10-15 днів повністю гинули. Високою фітотоксичною агресивністю проти амброзії й осоту відзначався страховий гербіцид естерон. В поєднанні з харнесом 1,5 л/га естерон викликав найбільш глибокі незворотні фізіологічні та морфологічні трансформації амброзії й осоту рожевого. Страхові гербіциди (майстер, базис, мілагро та ін.) при високому ступені засміченості полів внаслідок деяких недоліків, пов’язаних з особливостями прояву депресії бур’янів та динаміки розвитку їхніх фітоценозів, поки що не можуть претендувати на роль радикального заходу знищення бур’янів. Одна з причин недостатньої ефективності цієї групи гербіцидів полягає в тому, що на період оптимальних фаз обробки посівів кукурудзи вегетує лише частина бур’янів, а решта в самій природі фітотоксичної дії, яка передбачає відновлення з плином часу ростових процесів бур’янів. Обробка посівів кукурудзи в фазі 3-5 листків майстером 0,1 кг/га без попереднього внесення харнесу не забезпечувала стримування до кінця вегетації ростових процесів бур’янів. Наприклад, гальмування лінійних приростів амброзії під впливом майстера спостерігалося тільки протягом 25-30 днів. Після такої тривалості депресивного періоду бур’яни відновлювали свій ріст і розвиток у прискореному темпі, хоча відставання від контр-

ольних бур’янів за показниками висоти становило 50-70%. Недостатня ефективність майстера позначилася на врожайність зерна кукурудзи, яка була нижчою за поєднання харнесу і страхових гербіцидів на 0,70-0,94 ц/га. Наведений аналіз результатів випробування гербіцидів ще раз підтвердив істину про відповідність добору засобів виробництва досягнутому рівню культури землеробства. Незважаючи на ряд переваг, якими наділені кращі серед страхових гербіцидів (базис, тітус, майстер, мілагро) препарати, за умов високої потенційної загрози від бур’янів вони не здатні виконувати на високому рівні роль самостійного технологічного прийому. В якому ступені узгоджується оцінка біологічної ефективності гербіцидів з вартістю їхнього застосування, показує наведений далі аналіз. Фактично всі суміші та поєднання гербіцидів (харнес + мерелін, харнес + базис, харнес + базис + естрон) виявилися в економічному відношенні більш затратними (153-203 грн/га), ніж повна доза (3 л/га) харнесу (129 грн/га). Поряд з цим помітно, що найбільш вдале поєднання показників врожайності, фітотоксичної ефективності гербіцидів і їхньої вартості належить суміші харнес + мерелін і технологічному поєднанню харнес + естерон. В інтегрованому економічному вигляді перевага вказаних комбінацій гербіцидів проявилася в найвищій рентабельності (64-85%) і найнижчій собівартості 1 тонни зерна (543-621 грн.). Таким чином, система захисту від бур’янів посівів кукурудзи є ключовим елементом технології її вирощування, який забезпечує збереження від втрат залежно від ступеня забур’яненості 1231 ц/га зерна. Для формування високопродуктивних агроценозів кукурудзи доцільно використовувати фітотоксичні комбінації гербіцидів, зорієнтовані на видовий склад бур’янів. Досягнення високих урожаїв неможливе без застосування гербіцидів, так само як неможливо подолати повністю шкодочинність бур’янів, спираючись лише на хімічний метод.

таблиця 2. видова реакція бур’янів на застосування гербіцидів (ефективність), %

Контроль, шт/м2

Харнес 1,5

Харнес 2

Харнес 3

Харнес 1,5 Мерелін0,075

Мерлін 0,15

Базис 0,025

Харнес 1,5 Базис 0,02

Харне 1,5 Майстер 0,075

Майстер 0,15

Харнес 1,5 Мілагро 1

Харнес 1,5 Естерон 0,35 Базис 0,02

Харнес 1,5 Естерон 0,7

Гербіциди та дози, кг, л/га

1. Мишій сизий 2. Плоскуха звичайна 3. Щириця звичайна 4. Гірчак перечний 5. Лобода біла 6. Фалопія берізкоподібна 7. Амброзія полинолиста 8. Чорнощир нетреболистий 9. Осот рожевий 10. Берізка польова 11. Інші

2,8 34,8 28,3 7,2 1,1 0,9 21,6 0,3 0,3 0,1 2,1

89 89 93 76 90 66 78 66 0 0 80

92 92 95 83 90 77 84 66 0 0 85

89 94 97 84 90 88 86 33 0 0

92 95 95 88 90 88 84 66 0 0

85 85 97 87 99 88 94 66 33 0

82 82 94 86 90 77 85 66 33 0 90

89 95 97 90 86 88 91 66 46 0

92 93 95 88 90 77 91 66 46 0

85 86 97 86 81 88 84 66 25 0 85

92 93 97 93 90 88 88 66 33 0

96 95 97 87 81 88 91 99 52 0

89 93 97 90 90 88 88 66 60 0 95

Разом

99,8

Вид бур’яну

л і т е рат У ра 1. 2. 3. 4.

Циков В.С. Бур’яни: шкодочинність і система захисту / В.С. Циков, Л.П. Матюха. – Дніпропетровськ: ТОВ „Енем”, 2006. – 86 с. Шевченко М.С. Ефективність захисту від бур’янів різних біотипів кукурудзи / М.С. Шевченко, С.Д. Пішта // Бюл. Ін-т зернового гос-ва. – 1999. – №10. – С. 48-52. Лебідь Є.М., Циков В.С., Матюха Л.П. та ін. Методика проведення польових дослідів з визначення забур’яненості та ефективності засобів її контролювання в агрофітоценозах. – Дніпропетровськ, ІЗГ УААН, 2008. – С. 5-7. Лебедь Е.М., Шевченко М.С. Возделывание и производство кукурузы в Украине: состояние и задача улучшения // Материалы международного совещания «Производство и улучшение кукурузы в Центральной Азии и Закавказье». – Алматы, 2000. – С. 165-172.

| № 6 (132) июнь 2010

технології вирощування озимої пшениці в зв’язку зі змінами погодних умов у Степу України Черенков А.в., доктор сільськогосподарських наук, Солодушко М.М., Ярошенко С.С., кандидати сільськогосподарських наук, Желязков О.І., Педаш О.О., наукові співробітники Інститут зернового господарства НААН України

вітове виробництво зерна пов’язане з постійно зростаючою потребою у ньому в зв’язку зі стрімким збільшенням чисельності населення. Якщо за 1976-2007 рр. споживання зерна збільшилося з 1 млрд. 250 млн. тонн до 2 млрд. 50 млн. тонн, то за останні 7 років обсяги його споживання перевищили виробництво на 310 млн. тонн. В умовах досить високого попиту на зерно та з метою виконання визначених завдань виникає нагальна потреба у розробці кардинального підходу до визначення концептуальних основ технологічної політики щодо реалізації генетичного потенціалу сортових ресурсів зернових культур, зокрема озимої пшениці.

В цьому контексті для природно-кліматичних умов різних регіонів Степу України, які відрізняються між собою гідротермічним потенціалом, родючістю ґрунтів, ресурсним забезпеченням, актуальним є питання розробки і реалізації концептуальних підходів до адаптації й оптимізації технологій вирощування основної зернової культури – озимої пшениці. Це, насамперед, перегляд сортового складу, попередників, строків сівби, норм і строків внесення мінеральних добрив, застосування засобів захисту рослин, тобто впровадження у практику зональних цільових технологій, що відрізняються між собою матеріальним забезпеченням, але з обов’язковим урахуванням можливостей природного середовища конкретного регіону. Багаторічною практикою доведено, що в степовій зоні найкращою продуктивністю та морозостійкістю характеризуються рослини, які до завершення осінньої вегетації встигають утворити 3-5 пагонів. Щоб сформувати таку їхню кількість, необхідно мати 55-65 днів і суму ефективних температур 200-300ºС. Протягом цього часу рослини встигають накопичити до початку зими достатню кількість пластичних речовин, внаслідок чого вони краще протистоять несприятливим умовам як зимового, так і весняно-літнього періодів. Аналіз температурного режиму протягом осінньої вегетації озимини свідчить, що за останні роки він був досить сприятливим і відрізнявся підвищеними показниками. Так, в умовах центральної частини північного Степу (Синельниківська СДС) суми ефективних температур повітря вище 5ºС, які накопичуються протягом осінньої вегетації озимої пшениці, майже при всіх строках сівби перевищували середні багаторічні показники на 12-73ºС (табл. 1). Такі температурні умови осіннього періоду в більшості випадків давали змогу озимій пшениці добре розкущитися, і тільки на площах, де сівба проводиться в першій половині жовтня, вона, як правило, розпочинала зимівлю, маючи 2-3 листки, або знаходилася на початку кущіння. Останніми роками також утримувалася стійка тенденція до подовження тривалості осінньої вегетації озимої пшениці. Фак-

Останніми роками величина валових зборів зернових культур в Україні дещо збільшилася, але в середньому продовжує утримуватися в межах 40-46 млн. тонн. Така кількість зерна є недостатньою для сталого внутрішнього розвитку держави та забезпечення експортного потенціалу, що обумовлюється в основному зниженням урожайності озимої пшениці, формуванням високого рівня собівартості зерна в умовах значного зростання цінового диспаритету на зерно та високого рівня енерговитрат. Це пов’язано з поширенням нетрадиційних попередників (стерньових, соняшнику), порушенням системи обробітку ґрунту, особливо післяжнивного, наявністю шкідників і бур’янів, відсутністю просторової ізоляції (сівозміни), сівбою насінням низьких репродукцій, завищенням норм висіву, ранніми або надто пізніми строками сівби, безконтрольним внесенням добрив і спрощуванням інших агротехнічних заходів. Поступова трансформація кліматичних умов привела, а в майбутньому цей процес посилиться, до відповідних наслідків у землеробстві. На думку багатьох вчених-кліматологів, потепління клімату позитивно позначиться на продуктивності рослинництва, адже інтенсивність процесів фотосинтезу залежно від інсоляції та температури може зрости на 30-100%. Такі культури, як пшениця, ячмінь, соняшник, рис і соя, дозріватимуть швидше, їхня врожайність підвищиться на 20-30%.

таблиця 1. Суми ефективних температур та тривалість осінньої вегетації озимої пшениці за різних строків сівби, 2003-2009 рр.

Строки сівби 1 вересня 5 вересня 10 вересня 15 вересня 20 вересня 25 вересня 30 вересня 5 жовтня

Сума ефективних температур, ºС 514 455 391 337 286 234 181 131

Середня багаторічна норма, ºС 441 383 332 281 229 185 144 119

Відхилення від норми, ºС +73 +72 +59 +56 +57 +49 +37 +12

Тривалість осінньої вегетації, діб 84 79 74 69 64 59 54 49

Середня багаторічна норма, діб 81 76 71 66 61 56 51 46

Відхилення від норми, діб +3 +3 +3 +3 +3 +3 +3 +3

рАСтеНиевОДСтвО

№ 6 (132) июнь 2010 |

Разом з тим, спостерігається аномальне коливання опадів за місяцями і порами року, хоча дещо збільшується осіння кількість опадів у цілому. Такі зміни гідротермічного режиму в період вегетації й зимового спокою потребують застосування високоінтенсивних сортів нового покоління з високим рівнем адаптивності та удосконалення основних технологічних вимог при вирощуванні озимих культур. Одним з найбільш визначальних і доступних засобів стабілізації виробництва зерна озимих культур є сорт. При однаковій агротехніці, затратах праці та коштів, в одних і тих самих грунтовокліматичних умовах посіви, наприклад, озимої пшениці сучасних сортів (Смуглянка, Писанка, Подолянка, Кірія, Колумбія, Апогей луганський, Золотоколоса, Вдала, Шестопалівка, Господиня та ін.) порівняно з іншими забезпечують приріст урожаю до 20-25%. Аналіз нових сортів дає підстави стверджувати, що в Україні сформовані досить потужні сортові ресурси озимої пшениці, які за генетичним потенціалом, ступенем інтенсивності, цінними господарськобіологічними властивостями й ознаками, за адаптивністю щодо умов вирощування, стресових факторів середовища та агроекологічною пластичністю можуть у різні за погодними умовами роки при дотриманні належної сортової технології вирощування забезпечувати врожайність в межах 6,5-8 т/га зерна високої якості.

Правильний та обґрунтований вибір строків сівби серед резервів суттєвого підвищення продуктивності озимої пшениці, які не вимагають істотних матеріальних витрат, є одним з найбільш ефективних. Відомо, що недотримання визначених строків сівби є чи не найбільш поширеною причиною недобору врожаю основної зернової культури. Особливу увагу слід звернути на оптимальні строки сівби, які останніми роками в зв’язку з поступовою зміною кліматичних умов, подовженням тривалості осінньої вегетації, появою сортів нового покоління з інтенсивним стартовим ростом помітно змістилися, що необхідно враховувати залежно від попередників, рівня мінерального живлення, зволоження посівного шару ґрунту тощо. За результатами досліджень встановлено, що кращими строками сівби в степовому регіоні за останні роки виявилися раніше визначені, допустимо пізні та пізні строки, а саме коли озимина висівалася з 25 по 30 вересня. При сівбі озимої пшениці по чорному пару в означені строки найвища середня врожайність сорту Селянка була в межах 5,11-5,22 т/га (табл. 3). Разом з тим, при сівбі в ранні строки (5 і 10 вересня) врожайність зерна становила відповідно 4,08 та 4,24 т/га, тобто різниця склала в середньому 1,03-0,98 т/га. Аналогічна закономірність спостерігалася і по непарових попередниках. Зміщення терміну сівби озимої пшениці на початок жовтня (5.10) призводило до зниження врожаю в середньому на 0,45 т/га. Найвищі показники врожайності при збереженні її амплітуди коливання залежно від строків сівби було відзначено у найбільш сприятливі для вирощування озимої пшениці роки – 2004 та 2008 і становили відповідно 6,52 та 7,17 т/га за умови проведення сівби 30 вересня.

таблиця 3. Урожайність зерна озимої пшениці сорту Селянка залежно від строків сівби, т/га. Попередник – чорний пар (Синельниківська селекційно-дослідна станція)

таблиця 2. регіональні зміни погодних умов при

Строки сівби

Опади, мм 2001/02 2002/03 2003/04 2004/05 2005/06 2006/07 2007/08 Середньобагаторічна норма

383 401 577 357 501 280 464

79 112 266 148 139 84 49

303 289 261 223 321 172 415

121 193 74 131 151 98 142

182 96 187 92 170 74 273

405

124

281

108

173

20 вересня

25 вересня

30 вересня

14,7

15 вересня

8,6

10 вересня

15,4 17,1 13,7 16,0 14,2 14,6 14,1

5 вересня

9,1 9,6 8,9 9,3 10,2 10,0 9,6

1 вересня

веснянолітній

Середньодобова температура повітря, °С 2001/02 6,8 -3,2 12,6 2002/03 5,0 -7,1 13,0 2003/04 6,6 -1,7 11,6 2004/05 6,8 -2,2 13,0 2005/06 5,9 -5,7 12,5 2006/07 8,0 -0,6 12,6 2007/08 6,9 -3,5 12,5 Середньобага5,9 -4,2 11,9 торічна норма

В т.ч. за період осінній

За вегетаційний період

В т.ч. за зиму

Показники

За період з 1.09 по 30.06

вирощуванні озимої пшениці в Степу України

2004

5,40

5,96

5,86

5,91

6,22

6,26

6,52

5,41

2005

3,29

3,47

3,68

4,08

4,75

5,63

4,91

4,45

2006

3,02

3,17

2,92

2,71

3,00

3,63

4,15

4,45

2007

2,81

2,72

3,23

3,33

3,67

3,98

3,76

3,19

2008

5,22

5,3.1

5,81

5,95

5,93

6,34

7,17

6,16

2009

3,87

3,96

4,03

4,28

4,79

4,81

4,95

Середнє

4,08

4,24

4,33

4,64

5,11

5,22

4,77

Роки

5 жовтня

тично при всіх строках сівби в порівнянні із середніми багаторічними показниками її величина збільшилася в середньому на 3 дні. У найкращому фізіологічному стані на початку зими, враховуючи суми ефективних температур і тривалість осінньої вегетації, знаходилася озимина, що висівалася з 20 по 30 вересня, тобто в допустимо пізні та пізні строки. Через суттєві зміни клімату, глобальне потепління останніми роками відбувається підвищення температури повітря, зокрема в осінньо-зимовий період і навесні, що впливає на показники температурного режиму при вирощуванні озимої пшениці. Це чітко проявляється після 2000 р. (табл. 2).

таблиця 4. Урожайність озимої пшениці при різних строках сівби по чорному пару, т/га (Красноградська дослідна станція) Рік, сорт 1968-1971, Безоста 1 1985-1986, Донецька н/к 1993-2000, Донецька 48 2001-2007, Донецька 48

Строки сівби 25 серпня

7 вересня 20 вересня

5 жовтня

2,76

3,94

3,55

2,29

2,36

5,41

3,19

2,43

4,25

4,84

4,53

3,03

3,51

3,96

4,53

4,19

| № 6 (132) июнь 2010 За даними С.К. Грузінова та В.В. Хмари, одержаними в умовах північної частини Степу (Красноградська ДС), останніми роками проявляється чітка тенденція зростання продуктивності посівів озимих культур пізніх строків сівби. Так, якщо врожайність озимої пшениці при сівбі 5 жовтня в 70-80-х рр. становила 2,29-2,43 т/га, в 90-х – 3,03 т/га, то після 2000 р. – 4,19 т/га, тобто за 40 років виросла майже вдвічі (табл. 4). Якщо раніше, як правило, чітко просліджувалася тенденція перевищення рівня врожаю озимої пшениці порівняно ранніх строків сівби над пізніми, то останніми роками спостерігається протилежна залежність – більш високі показники продуктивності забезпечують посіви допустимо пізніх і пізніх строків. Як зазначалося, практика вирощування озимої пшениці в Степу України показує, що вирішальною умовою високого врожаю є своєчасне отримання дружніх сходів і нормальний розвиток рослин в осінній період. Це залежить від вологозабезпечення ґрунту, що визначається, головним чином, попередником. При вирощуванні інтенсивних сортів озимої пшениці, які відрізняються підвищеною позитивною реакцією на родючість та запаси в ґрунті води, вирішальне значення має розміщення посівів у сівозміні. Сучасні високопродуктивні сорти забезпечують більш високі врожаї при розміщенні по чорних і зайнятих парах. Разом з тим, економічні умови більшості зерносіючих господарств змушують проводити сівбу основної зернової культури по небажаних для неї непарових попередниках – стерні, соняшнику, кукурудзі на зерно та ін., які створюють значний дефіцит

вологи в ґрунті, не дозволяють вчасно і якісно підготувати ґрунт, є резервантами спільних хвороб і шкідників. Проведені дослідження з вивчення продуктивності озимої пшениці, яка вирощувалася по чорному пару, гороху та соняшнику на фоні різних строків сівби, показали значний вплив попередників на формування показників урожайності. Так, у середньому за 6 років досліджень при сівбі сорту Селянка по чорному пару 30 вересня (термін сівби, що забезпечував найвищий врожай по всіх попередниках) було одержано 5,22 т/га зерна, тоді як по гороху – 4,6, по соняшнику – 2,97 т/га, тобто різниця в урожаї склала відповідно 0,62 та 2,25 т/га. Схожою до наведеної була продуктивність озимини і при інших строках сівби. Таким чином, представлені багаторічні агрометеорологічні спостереження та результати проведених польових досліджень свідчать про досить значні зміни погодних умов протягом вегетації озимих культур у всіх грунтово-кліматичних регіонах північного Степу України. В першу чергу, це стосується осінньо-зимового періоду вегетації, який останніми роками відрізняється підвищеним температурним режимом і значною кількістю опадів. Тривала і волога осінь, сприятлива зима та часто раннє відновлення весняної вегетації сприяють оптимальному розвитку рослин допустимо пізніх і пізніх строків сівби, що дає підстави для сталого перегляду визначених раніше термінів сівби найбільш поширених озимих колосових культур, зокрема озимої пшениці. Звичайно, що корегування даного елемента технології має відбуватися диференційовано, обов’язково з урахуванням сортового складу, попередників, родючості ґрунту та інших чинників.

заходи поліпшення якості зерна пшениці озимої

Гасанова І.І., кандидат сільськогосподарських наук, Пороцька л.П., старший науковий співробітник, Конопльова Є.л., аспірант Інститут зернового господарства НААН України

арощування виробництва зерна поліпшеної якості є одним з головних завдань сучасного народного господарства України. Загальновідомо, що на сьогоднішній день до 50% зерна пшениці не відповідає кондиціям продовольчого. Фахівцями відзначається неухильне зниження останніми роками вмісту білка в зерні, а також погіршення інших важливих показників якості. Серед причин слід відзначити констатовані зміни клімату, збільшення кількості екстремальних погодних явищ, тенденцію до зниження природної родючості ґрунтів, упущення в селекційній роботі. Адже при виведенні високопродуктивних сортів інтенсивного типу, наприклад, пшениці озимої, не забезпечуються стійкі механізми закріплення та збереження ознак високобілковості. До того ж дуже чітко проявляється зворотній зв’язок «урожай – білок». У виробництво впроваджуються інтенсивні сорти нової генерації з великими потенційними можливостями до формування високих врожаїв, але прибавка врожаїв цих сортів не забезпечена відповідною кількістю азотних добрив, ціна на які невпинно зростає. А це спричиняє фактичне зниження вмісту білка в товарному зерні пшениці. Та все ж однією з основних причин є порушення технології вирощування, що пов’язано з відсутністю в сільськогосподарських підприємствах коштів на придбання відповідної техніки і знарядь, палива, добрив, пестицидів, кондиційного насіння. У зв’язку з цим не витримуються строки виконання обов’язкових операцій. Погіршилася структура попередників, а саме зменшилися посіви

під горохом, багаторічними бобовими травами та зросли після соняшнику і колосових стерньових культур. Відсутня науково обґрунтована система забезпечення біологічних потреб рослин у мінеральному живленні, захисту посівів від хвороб і шкідників, порушуються строки збирання врожаю. Все це відбувається в умовах зниження загальної культури землеробства, в тому числі підвищення рівня забур’яненості та інфекційного фону. Розробка наукових засад забезпечення стабільного виробництва високоякісного зерна включає впровадження у виробництво сортів, головними вимогами до яких є високий рівень адаптивності до умов вирощування, стійкість рослин до несприятливих стресових абіотичних факторів середовища, відмінна генетично обумовлена якість зерна та продуктів його переробки. В сучасних соціально-економічних умовах таким сортам належатиме основна роль і пріоритети. За дослідженнями, проведеними в ІЗГ НААН України, краща якість зерна останніми роками відзначається у сортів Подолянка (Інститут фізіології рослин та генетики і Миронівський інститут пшениці), Знахідка Одеська, Писанка (СГІ), Апогей Луганський (Луганський інститут АПВ), Батько, Ювілейна 100 (Краснодарський НДІСГ), Станична (Всеросійський інститут пшениці). Цінність озимої пшениці як продовольчої культури визначається, головним чином, вмістом у зерні білка, кількістю та якістю клейковини. Зерно поліпшеної якості можна одержати при розміщенні озимої пшениці по парових попередниках, після зернобобових культур. Помітно знижується якість зерна після

рАСтеНиевОДСтвО непарових попередників і, в першу чергу, після озимих та ярих колосових культур, соняшника. Дані наукових досліджень свідчать, що тільки за допомогою правильного підбору попередників без застосування інших прийомів агротехніки, і в тому числі без внесення добрив, неможливо одержати високоякісне зерно. Найбільший вплив на якість зерна мають азотні добрива. Аналіз сучасного стану виробництва свідчить, що дефіцит азоту в ґрунті збільшується за рахунок виносу його бур’янами, внаслідок мінералізації органічної речовини післяжнивних решток, при несвоєчасному і неякісному обробітку ґрунту та насиченні сівозмін культурами з підвищеним виносом цього елемента (колосові, капустяні, соняшник). Щоб одержати продовольче зерно не нижче 3-2 класу, на парових полях потрібно вносити не менше 30-60 кг/га азоту, після непарових попередників – 90-120 кг/га. При цьому слід враховувати запаси основних елементів живлення для кожного окремого поля. Визначення таких запасів дає можливість відчутно знизити непродуктивні витрати азотних добрив і зменшити їхній негативний вплив на довкілля. Ґрунтовий азот знаходиться в різних формах, які в ґрунті більш рухомі, ніж сполуки фосфору та калію. Кількість азоту, доступного рослинам, залежить також від інтенсивності мінералізації органіки, яка визначається біохімічними процесами, пов’язаними із властивостями ґрунту, агротехнікою вирощування культури та агрометеорологічними умовами. Найбільш ефективно діють добрива за високої культури землеробства та додержання оптимальних показників густоти та розвитку рослин. З метою оптимізації мінерального живлення пшениці озимої поряд з урахуванням ґрунтових факторів необхідно вивчати і максимально задовольняти потреби рослин в елементах живлення протягом усього періоду вегетації. Це завдання успішно вирішується шляхом комплексного застосування методів рослинної діагностики, яка дозволяє визначити оптимальні строки проведення підживлень для формування запланованого врожаю високої якості за різних ґрунтових умов. Рослинна діагностика, проведена в умовах 2010 року у фазу колосіння озимої пшениці в наукових дослідах Інституту зернового господарства НААН України в північному Степу, показала, що на посівах по парових попередниках, на яких у фазу кущення було проведено підживлення азотними добривами та після непарових попередників з передпосівним внесенням комплексного добрива N60P60K40 і азотними підживленнями по таломерзлому ґрунту та локально кількість загального азоту у верхніх листках склала близько 4%, що дає змогу очікувати на більшості таких площ одержання зерна з вмістом білка не менше 12,5%, а клейковини 23%, що згідно із затвердженим з 1 квітня новим стандартом на пшеницю ДСТУ 3768:2010 «Пшениця. Технічні умови» відповідає вимогам 2 класу групи А, найбільш придатному для використання в борошномельній і хлібопекарській галузях. На посівах, де добрива не вносилися, або їхня кількість була недостатньою та після гірших непарових попередників – ярий ячмінь, соняшник, на яких обмежилися лише передпосівним внесенням повного добрива, вміст азоту в листках низький (що було помітно і за візуальними спостереженнями – рослини мали світло-зелене забарвлення), велика вірогідність одержання непродовольчого зерна (вміст білка в зерні менше 10,5%). Важливе місце в підвищенні якості зерна посідає пізнє підживлення азотом. Оптимальні строки його проведення припадають на період від утворення у рослин 2-3 міжвузль до виколошування. В дощову погоду і в умовах зрошення азотні добрива можна вносити в сухому вигляді на вологий ґрунт або перед поливом чи з поливною водою. Ефективним строком пізнього підживлення, при якому азот своєчасно потрапляє в рослини, є позакореневе внесення розчину карбаміду (30-45 кг/га) шляхом обприскування посівів ввечері

№ 6 (132) июнь 2010 | або зранку при швидкості вітру 3-5 м/с. Використовують літаки або надземні обприскувачі. Концентрація розчину (за діючою речовиною) у фазі колосіння не повинна перевищувати 15%, а на початку молочної стиглості зерна – 20%. Менші дози азоту використовують за спекотної посушливої погоди, на посівах з помірною вегетативною масою і в пізні фази розвитку рослин, більші – при вологій погоді й на добре розвинених посівах. Позакореневе підживлення доцільно проводити лише на тих полях, де є можливість перевести зерно з нижчого класу якості у вищий. За даними Інституту зернового господарства, позакореневі підживлення посівів озимої пшениці в умовах північної частини Степу підвищували вміст білка в зерні на 0,7-1,2%, клейковини в борошні – на 2-4,5%. Потребу в такому підживленні визначають за допомогою листкової діагностики рослин у фазу колосіння. Однією з основних причин зниження якості зерна озимої пшениці є розповсюдження в посівах клопа шкідливої черепашки. Навесні клопи живляться соками стебел молодих рослин, внаслідок чого центральний листок жовтіє, скручується і відмирає. Після колосіння наколюють стебла нижче колосу, що спричиняє його побіління. Потім пошкоджують зерно в період його формування і дозрівання. В уражених зернах змінюється не тільки зовнішній вигляд, але й внутрішня будова. При уколі зерна клоп-черепашка впускає слину, що містить велику кількість протеолітичного ферменту, який розчиняє вміст зерна та змінює колір ураженої частини. Зерна, пошкоджені у ранній стадії стиглості, стають легкими, щуплими, зморшкуватими і втрачають схожість. Зерна, вражені у воскову стиглість, мало змінюються за формою, інколи в окремих місцях спостерігається зморшкуватість. При пошкодженні зерна в повну стиглість зберігається його форма і розмір, але на місці уколу утворюється жовто-кремова пляма з різко вираженою однією чи кількома чорними цятками. Уколи клопа-черепашки значною мірою змінюють внутрішню будову зерна. Ендосперм набуває нестійкої та нещільної структури і сніжно-білого кольору. При розмелі такого зерна ендосперм легко розсипається на дрібні крупинки. Пошкодження зерна пшениці клопом-черепашкою різко погіршує хлібопекарські властивості борошна. В такому борошні клейковина має дуже погану якість, а хліб не дає потрібного об’єму, характеризується великою розпливчастістю, має поверхню, вкриту дрібними тріщинами. Дослідження, проведені лабораторією якості зерна Інституту зернового господарства протягом 1995-2010 рр., показали, що в умовах північного Степу більшість були роками з підвищеною чисельністю клопа. Особливо широка розповсюдженість цього шкідника відзначалася в 1996, 2000 та 2008-2009 рр., досить значною була і в 1995, 1997, 1999, 2007 рр. У 2001 та 2002 рр. також спостерігалися осередки з перевищенням порогів шкодочинності. І тільки в 1998, 2004 і 2005 рр. клоп-черепашка не становив серйозної загрози для колосових. У 2003 р. через несприятливі умови перезимівлі та посуху навесні основна частина посівів озимої пшениці загинула. Внаслідок втрати кормової бази та з інших причин у 2004-2005 рр. відзначався спад популяції клопа. Обробки інсектицидами посівів пшениці в ці роки були недоцільними. Ентомологічні спостереження на посівах різних сортів озимої пшениці в умовах дослідного господарства показали, що роки досліджень відрізнялися за чисельністю личинок шкідливої черепашки на початку молочної стиглості зерна. Рівень пошкодження зерна знаходився у тісному зв’язку з кількістю шкідника. В роки найбільшого підйому популяції шкідливої черепашки пошкодженість зерна сягала 20% і більше. В такі роки значно погіршувалися показники якості зерна. Так, якість клейковини відповідала тільки ІІІ, найнижчій групі, сила борошна складала лише

| № 6 (132) июнь 2010 20-30 од. альвеографу, а об’єм хліба – 350-400 см3. В роки низької чисельності шкідника показники ІДК відповідали І групі якості, сила борошна сягала 300 о.а., а об’єм хліба – 700-750 см3. За високої чисельності шкідника спостерігалася сильна негативна кореляція пошкодженості зерна з такими показниками якості, як склоподібність, натура зерна, ІДК, сила борошна, об’єм хліба. В роки, коли вміст уражених зерен не перевищував 10-12%, існувала чітко виражена негативна залежність пошкодженості з якістю клейковини (ІДК) та силою борошна. А за пошкодженості зерна 5-6% погіршувалася, перш за все, якість клейковини. Пошкодження зерна шкідливою черепашкою значною мірою знижує посівні якості насіннєвого матеріалу [1]. Проведений нами аналіз зерна озимої пшениці показав, що переважна більшість уколів клопом (близько 60-65%) локалізувалися біля зародка, менше їх було на деякій відстані від нього, і зрідка зустрічалися зерна з ураженням безпосередньо у зародок. Для спостережень ми брали зерна з одним місцем уколу. За результатами досліджень маса 1000 пошкоджених зерен зменшувалася на 5-9% порівняно з контролем. Зернини, вражені безпосередньо біля зародка, майже повністю втрачали насіннєві якості. Так, енергія проростання складала у них лише 6, а схожість – 10,7%. Аналогічні показники у варіантах з ушкодженням в ендосперм становили 66,7 і 80%, а в контролі (без пошкоджень) – 78,7 і 97,3%. При масовому розмноженні клопа-черепашки знизити його шкодочинність можна тільки за допомогою інсектицидів. За Б.А. Арешніковим та С.П. Старостіним [2], для запобігання втрат врожаю озимої пшениці необхідно проводити боротьбу з імаго при заселенні посівів навесні, а також з личинками в період цвітінняформування зерна пшениці. Для збереження якості зерна обробки інсектицидами проводяться на початку молочної стиглості зерна, що в основному співпадає з досягненням личинок черепашки 2-3 віку. Суттєва шкода врожаю в цей час може бути при чисельності личинок 100 екз./м2 і більше, що спостерігається дуже рідко. При авіаобробках від клопа-черепашки норма витрати робочої рідини становить 25-50 л/га. Для зменшення випаровування розчину інсектициду рекомендується додавати 4-5 кг карбаміду [3]. В наших дослідженнях, які проводилися в умовах дослідного господарства, вивчалася ефективність вищезазначених прийомів при наземному обприскуванні. Обробки посівів озимої пшениці інсектицидом карате (5% к.е.) дозою 0,15 л/га на початку

молочної стиглості зерна незалежно від показників на контрольних ділянках зводили пошкодженість зерна до мінімальних величин (0-1,2%). При таких значеннях цього показника якість зерна не погіршувалася. В умовах високої чисельності клопа шкідливої черепашки якість збіжжя була дуже низькою. Захист посівів озимої пшениці забезпечив підвищення класу зерна з 6 до 3, а суміщення інсектицидної обробки з позакореневим підживленням сприяло одержанню не тільки зерна 3, але й 2 та 1 класу. Для боротьби з клопом шкідливої черепашки окрім карате можна застосовувати й такі рекомендовані інсектициди, як актелік, 50% к.е. (1 л/га); базудин, 60% к.е. (1,5-1,8 л/га); Бі-58 новий, 40% к.е. (1,5 л/га); децис, 25% к.е. (0,25 л/га) та ін. Серед комплексу прийомів, спрямованих на одержання якісного зерна пшениці, важливе місце зпосідає організація максимально стислого у строках збирання зерна. Перестій на корені, а також тривале перебування у валках істотно підвищують осипання зерна та погіршують його якість як через процеси стікання, так і внаслідок вилуговування і зниження склоподібності під впливом дощів і рос, більшого пошкодження зерна клопомчерепашкою. За нашими дослідженнями, в умовах 2009 року втрати врожаю озимої пшениці через 20 діб після повної стиглості залежно від сортів склали 0,25–0,64 т/га. Найбільше серед показників якості знижувалася склоподібність зерна. Цей показник різко погіршується вже після 1-2 дощів після повного достигання зерна. Щодо білка та клейковини, то вміст цих сполук у зерні дещо підвищувався до 10 діб після достигання зерна, що свідчить про процеси синтезу в зернівках у цей період і достигання підгону, але вже через 20 діб відзначалося суттєве зниження цих показників. Так, кількість білка залежно від сортів зменшилася порівняно з контролем на 1,2-1,4%, клейковини – на 2-3%. Порушення строків збирання пшениці призводило до розповсюдження грибкових захворювань на колоссі та поверхні зернівок, про що свідчить зростання кількості зерен з чорним зародком. Збільшувалася і пошкодженість зерна клопом шкідливої черепашки. Отже, на посівах сортів озимої пшениці, які швидко осипаються та втрачають якість зерна при перестої, слід проводити жнива в максимально обмежені строки, особливо на площах, де за попередніми визначеннями очікується врожай зерна високої якості.

л і т е рат У ра 1. 2. 3.

Дворянкин Е.А., Бойко Н.И., Дворянкина В.А. Аминокислотный состав и посевные качества пшеницы, поврежденной клопом вредной черепашкой (Euryqaster inteqriceps Put.) // Сельскохозяйственная биология, 1992, №1. – С. 159-161. Арешников Б.А., Старостин С.П. Вредная черепашка. – М.: «Агропромиздат», 1992. – 60 с. Секун М.П., Лисенко С.В., Фещін Д.М. Шкідлива черепашка. Як захистити від неї зернові колосові // Захист рослин, 1997, №6. – С. 5-6.

рАСтеНиевОДСтвО

№ 6 (132) июнь 2010 |

УДК 631.5:551:5

агрокліматичні й техногенні фактори формування врожайності зернових культур в умовах мінливості клімату в південно-східній частині Степу Нестерець в.Г., доктор сільськогосподарських наук Інститут зернового господарства НААН України Наведено результати моніторингу погодно-кліматичних умов за довготривалий період. Окреслено вплив абіотичних, біотичних і техногенних факторів на врожайність зернових культур. Изложены результаты мониторинга погодно-климатических условий за продолжительный период. Очерчено влияние абиотических, биотических и техногенных факторов на урожайность зерновых культур. Results of monitoring of suitably-klimaticheskih conditions for the long period are stated. Influence abiotic, biotic and technogenic factors on productivity of grain crops is outlined.

одальша інтенсифікація та стабілізація зернового господарства потребує від сільгоспвиробників всебічного урахування регіональних агрокліматичних умов і сучасних тенденцій мінливості погоди. Це дасть змогу найповніше використати природні ресурси і послабити вплив несприятливих агрокліматичних умов на ріст, розвиток, продуктивність і врожайність зернових культур [3, 4, 6]. Відомо, що продуктивність землеробства і рослинництва значною мірою залежить від чинників, які тісно пов’язані з погодно-кліматичними умовами, а саме: зволоженням, тепловим ресурсом (сонячне світло), температурними умовами холодного періоду. Регіональні зміни погодних умов і клімату потребують уточнення і певного перегляду їхнього впливу на ріст, розвиток і врожайність зернових культур. Мета роботи – аналіз порівняльного моніторингу кліматичних чинників та визначення впливу агрометеорологічних умов і техногенних факторів на величину врожайності основних зернових культур. Об’єкт і методика досліджень. Досліджувалися такі кліматичні періоди: останній 18-річний період найбільш інтенсивного потепління, що охоплює 1990/91-2007/08 рр. (ІІІ-КП) і два попередні – 1972/73-1989/90 рр. (ІІ-КП) та 1954/55-1971/72 рр. (І-КП) за даними метеопункту Розівської дослідної станції ІЗГ. Зазначені періоди в цілому охоплюють 54 роки і складають кліматичну норму, що характеризує сучасний клімат південно-східної частини Степу. Проаналізовано основні кліматичні елементи, а саме: температура повітря та опади за теплий і холодний періоди, а також за основними порами року. Оцінку погодних умов проводили за гідрологічний рік (від осені до осені), що найбільш повно відповідає біологічним осо-

бливостям озимих і ярих культур. Для визначення впливу погодних умов на ріст, розвиток і урожайність зернових культур використовувався гідротермічний коефіцієнт Селянинова (ГТК) у діапазоні температур вище 10°С і відповідної кількості опадів за період травень-вересень. Показники ГТК V-IX метеопункту Розівської дослідної станції майже не різнилися з аналогічними даними метеостанцій Запоріжжя, Кирилівка, Гуляйполе, Пришиб і були більшими на 8-12%, ніж по метеостанціям Бердянськ, Ботеве і Мелітополь. Разом з тим, ГТК є пріоритетним критерієм не тільки ресурсів вологозабезпечення, а й природної енергетики ґрунтоутворення та родючості ґрунтів [4]. При інтерпретації впливу погодно-кліматичних умов на врожайність зернових культур використано статистичні дані врожайності зернових культур по Запорізькій області із середньорічною площею збирання у І-КП – 930, у ІІ-КП – 932 і у ІІІ-КП – 739 тис. га [3, 5]. результати досліджень. За даними Українського гідрометеоцентру, найінтенсивніше потепління в зоні Степу простежується з кінця 80-х років минулого століття [1, 2]. Середньорічна температура повітря підвищилася на 0,3°С (табл. 1). Аналогічна тенденція підвищення річної температури повітря спостерігається в умовах південно-східної частини степової зони, де вона складає 0,25°. Сумарна кількість опадів за рік у регіоні становить 104% від норми. Це дещо більше, ніж у цілому в зоні Степу. Порівняльний аналіз трьох кліматичних періодів однакової тривалості засвідчує, що атмосферних опадів побільшало восени, весною та влітку (табл. 2). У зимовий період їхня кількість, навпаки, зменшується. За гідрологічний рік цей показник підвищився на 33 мм у ІІ-КП і на 46 мм у ІІІ-КП у порівнянні з І-КП. Змінилося співвідношення в опадах між теплим і холодним періодами року. Якщо у І-КП частка зимових опадів складала 43%, то у ІІ і ІІІ

таблиця 1. відхилення середньомісячної температури повітря (т°) і опадів (r, %) від кліматичної норми Показник

МіСЯЦі ГіДРОлОГічНОГО РОКУ IX

XII

Т° r, %

-0,3 125

0,6 122

-1,3 117

-0,7 95

1,5 87

Т° r, %

-0,1 103

0,3 128

-0,2 111

III

Середнє

VII

VIII

0,4 102

-0,4 100

0,5 108

0,9 89

0,6 119

0,3 100

Південно-східна частина Степу (1990-2008 рр.) -0,4 1,1 0,6 0,9 0 -0,4 83 93 100 127 113 85

-0,2 109

0,2 93

0,3 124

0,25 104

Степ (1991-2007 рр.) 1,1 0,7 99 123

| № 6 (132) июнь 2010 періодах – 38,9 і 38,8%. Середньорічна температура повітря у І-КП становила 9°; у ІІ-КП – 8,2° і ІІІ-КП – 8,9°. Потепління у ІІІ-КП відбувається переважно через підвищення термічного режиму в холодну пору року. Відповідних змін зазнають дати настання стійкого переходу середньодобових температур повітря через 0, 3, 5 і 15°С і тривалість періоду з температурою вище зазначених меж (табл. 3). Вегетаційний період більшості холодостійких зернових культур розпочинається з переходом середньодобової температури повітря через 5°, теплолюбних – через 10°, а найбільш активно вегетація рослин відбувається за температури більше 15°. Зміни температурного режиму та кількості атмосферних опадів поряд з ґрунтовим покривом впливають на ресурси вологозабезпечення зернових культур. Комплексним показником оцінки умов зволоження є ГТК, що враховує як надходження води у вигляді опадів, так і їхню сумарну витрату на випаровування. Доведено, що ГТК V-IX суттєво коливається щомісячно, щорічно і в цілому по кліматичним періодам (табл. 4). Найкращі гідротермічні умови для формування врожаю зернових культур спостерігалися у ІІ-КП. Дещо гірші вони були у ІІІ-КП і особливо у І-КП періодах. Дослідження показали, що у ІІІ-КП значно поліпшилися умови зволоження для сівби озимих культур, їхньої перезимівлі та формування врожаю. Разом з тим, спостерігається зменшення кількості опадів у травні та повернення досить сильних заморозків, що трапляється на більш високому температурному фоні, ніж раніше. Несприятливі погодні умови, які проявляються у третій декаді квітня і першій половині травня, негативно впливають на

ранні ярі культури, кукурудзу і просо. Значно погіршилися гідротермічні умови для формування продуктивності пізніх зернових культур, особливо у липні. Врожайність відображає та інтегрує вплив усіх факторів (абіотичних, біотичних, техногенних), що діють на агроценози зернових культур упродовж росту й розвитку рослин, а її величина завжди є результатом взаємної біокомпенсації між продуктивністю і стійкістю до несприятливих умов середовища. При цьому потрібно зважати на те, що навіть планетарна змінюваність клімату у формуванні величини та якості врожаю зернових культур має набагато менше значення, ніж аномальні коливання щорічних погодних умов. Обмежуючим фактором при формуванні врожаю ярих зернових культур є несприятливі погодні умови вегетаційного періоду, а для озимих – у період вегетації та зимівлі (табл. 5). Так, величина відхилення мінімальної врожайності від середньої збільшуваласья у зернових колоскових від І-КП до ІІІ-КП. У кукурудзи цей показник у ІІІ-КП виявився меншим, ніж у ІІ-КП, але більшим відносно І-КП. Різний рівень ресурсного забезпечення, зокрема застосування у ІІ-КП підвищених доз органічних і мінеральних добрив, обумовив зростання рівня мінімальної врожайності (табл. 6). У порівнянні з І-КП збір зерна пшениці озимої збільшувався на 0,82 т/га (64,6%), кукурудзи – на 0,36 т/га (36,4%) і ячменю ярого – на 0,16 т/га (14,2%). Аномалія погодних умов у ІІІ-КП у поєднанні з внесенням досить низьких норм добрив спричиняють зниження мінімальної врожайності пшениці озимої, ячменю ярого та кукурудзи відносно ІІ-КП на 1,13, 0,54 і 0,29 т/га, або відповідно у 2,18, 1,72 і 1,27 рази.

таблиця 2. температура повітря (т, °С)

таблиця 3. Середньобагаторічні дати переходу

Кліматичні періоди r

35 26 46 107

15,5 9 1,6 8,7

38 36 50 124

15,6 8,7 1,8 8,7

37 28 45 110

37 22 40 99

Осінь 15,4 7,9 1,4 8,2

-2,2 -5,6 -4,7 -4,2

59 51 36 146

Зима -2,3 -5,2 -4,4 -4

57 38 34 129

-2,9 -3,7 -3,6 -3,4

44 40 35 119

-2,5 -4,8 -4,2 -3,8

53 43 35 131

-0,3 9,5 16,9 8,7

Весна 30 0,4 31 8,9 53 15,6 114 8,3

28 42 47 117

1,4 9,2 15,6 8,7

42 44 40 126

0,5 9,2 16,1 8,6

33 39 47 119

20,9 23,2 22,3 22,2

літо 19,5 21,2 20,4 20,4

61 66 42 169

19,9 22,5 21,8 21,4

69 53 52 174

20,1 22,3 21,5 21,3

63 57 42 162

За гідрологічний рік 502 8,2 522 8,9

543

8,7

522

в т.ч. за теплий період 16,9 286 15,6 319 16,2

332

16,2

313

за холодний період Листопад-березень -2,1 216 -2 203 -1,5

211

-1,9

209

Березень Квітень Травень

Червень Липень Серпень

9 Квітень-жовтень

59 53 31 143

3 2**

5 2

10 2

І-КП

18.03 21.11 251

27.03 15.11 02.04 06.11 14.04 13.10 03.05 17.09 233 218 182 137

ІІ-КП

12.03 17.11 250

23.03 02.11 31.03 24.10 20.04 07.10 11.05 17.09 224 207 170 129

ІІІ-КП

11.03 22.11 258

17.03 11.11 239

Середнє

14.03 22.11 22.03 09.11 31.03 31.10 16.04 10.10 08.05 18.09 253 232 214 177 133

29.03 31.10 14.04 09.10 10.05 21.09 218 178 134

* Весною ** Восени

таблиця 4. вплив погодно-кліматичних умов на величину гідротермічних коефіцієнтів Місяці гідрологічного року

І-КП

0,741

0,980

0,859

0,730

0,464

Середнє

Грудень Січень Лютий

16,1 9 2,3 9,1

серпень

Вересень Жовтень Листопад

Середньодобова температура повітря, °С

липень

червень

Норма за 54 роки

ііі-КП

травень

іі-КП

вересень

і-КП

Кліматичний період

Місяці

Кліматичний період

температури повітря (чисельник) і тривалість теплого періоду (знаменник) у різних температурних межах

та розподіл опадів (r, мм) за кліматичними періодами за 1954/55-2007/08 рр.

0,748

ІІ-КП

0,776

0,984

1,006

0,994

0,728

0,928

ІІІ-КП

0,810

0,818

1,110

0,773

0,770

0,852

Середнє

0,790

0,942

1,045

0,824

0,630

0,846

рАСтеНиевОДСтвО

№ 6 (132) июнь 2010 |

рис. ранжирування величини врожайності зернових культур за кліматичними періодами (1955-2008 рр.) таблиця 5. Урожайність зернових культур і її відхилення, індекси врожайності (iу) та коефіцієнти варіації (V, %) за різних кліматичних періодів (1955-2008 рр.)

Кліматичний період

Середня за період Х, т/га

iу

V, %

Мінімальна рік

хmin, т/га

iу

Максимальна х-хmin, т/га

рік

хmах, т/га

iу

х-хmах, т/га

1970 1990 2008

2,39 3,81 3,25

0,63 1,0 0,85

0,59 1,15 0,97

Пшениця озима 1,27 0,61

1971

2,80

0,66

0,83

I II III I-III

1,80 2,66 2,28 2,25

0,68 1,0 0,86 0,85

18,7 18,4 24,3

Зернові культури загалом 1963 1,15 0,65 -0,65 1983 1,77 1,0 -0,89 2003 1,11 0,63 -1,17

1,97

0,64

20,9

1963

-0,70

| № 6 (132) июнь 2010 Продовження таблиці 5 Кліматичний період II III I-III

Середня за період

V, %

Мінімальна

Х, т/га

iу

рік

хmin, т/га

iу

х-хmin, т/га

рік

хmах, т/га

iу

х-хmах, т/га

3,07 2,71 2,58

1,0 0,88 0,84

20,7 25,1

1983 2003

2,09 0,96

1,0 0,46

-0,98 -1,75

1990 1992

4,23 3,55

1,0 0,84

1,16 0,84

I II III I-III

1,66 2,20 1,90 1,92

0,75 1,0 0,86 0,87

20,9 21,8 25,7

1963 1981 2007

Ярі зернові загалом 1,09 0,82 1,33 1,0 0,87 0,65

-0,57 -0,87 -1,03

1964 1973 2008

2,27 2,80 2,76

0,81 1,0 0,98

0,61 0,60 0,86

I II III I-III

1,56 2,18 1,90 1,88

0,72 1,0 0,87 0,86

23,2 22,8 34,2

1956 1983 2003

Ячмінь ярий 1,13 0,88 1,29 1,0 0,75 0,58

-0,43 -0,89 -1,15

1970 1990 2008

2,23 3,04 2,94

0,73 1,0 0,97

0,67 0,86 1,04

I II III I-III

1,94 2,74 2,21 2,29

0,71 1,0 0,81 0,84

24,0 19,0 25,6

1972 1981 2001

Кукурудза 0,99 0,73 1,35 1,0 1,06 0,78

-0,95 -1,39 -1,15

1964 1990 2003

3,01 3,70 3,11

0,81 1,0 0,64

1,07 0,96 0,90

Максимальний урожай зернових культур формувався за сприятливих погодних умов вегетаційного, зимового періодів і визначався також обсягом використання добрив. Так, у ІІ-КП максимальна врожайність пшениці озимої складала 4,23 т/га, що вище рівня найбільшої врожайності у І-КП на 1,43 т/га (51,1%) і щодо ІІІ-КП – на 0,68 т/га (19,2%). Ячмінь ярий забезпечував у І-КП максимальну врожайність 2,23 т/га, що менше, ніж у ІІ-КП, на 0,81 т/га (36,3%) і у порівнянні з ІІІ-КП менше на 0,1 т/га (3,4%). Найбільший збір зерна кукурудзи одержано у ІІ-КП – 3,7 т/га. Це більше відносно І-КП на 0,69 т/га (22,9%), а щодо ІІІ-КП – на 0,59 т/га (19%). Слід відзначити, що різниця між мінімальною і максимальною врожайністю пшениці озимої та ячменю ярого збільшується від І-КП до ІІІ-КП. Окремим винятком є кукурудза, де зазначений показник у ІІІ-КП зменшується на 0,3 т/га у порівнянні з ІІ-КП. Це пояснюється тим, що у формуванні величини продуктивності зернових культур значне місце належить генетичному потенціалу сортів і гібридів. Зусиллями селекційних установ підвищена продуктивність рослин зернових культур, однак при цьому високоврожайні сорти та гібриди нерідко виявляються більш вразливими до аномалій погодно-кліматичних умов. Їм притаманна більша амплітуда щорічних коливань врожайності на зміну навколишнього середовища та техногенних засобів оптимізації умов росту й розвитку агроценозів зернових культур. Зазначена біологічна особливість сучасних сортів підтверджується як коефіцієнтами варіації врожайності зернових культур за кліматичними періодами, так і ранжируванням їхньої щорічної врожайності за 1955-2008 рр. (рис.). Упродовж трьох кліматичних періодів середньорічна врожайність пшениці озимої в області складала 2,58, ячменю ярого – 1,88 і кукурудзи – 2,29 т/га. Найбільш успішно генетичний потенціал сортів і гібридів зернових культур реалізувався у ІІ-КП з урожайністю відповідно 3,07, 2,18 і 2,74 т/га. Це також підтверджується порівняльними індексами середньої, мінімальної та максимальної їхньої врожайності за кліматичними періодами (табл. 5). Підвищення врожайності зернових культур відбувалося завдяки впровадженню нових сортів і гібридів, застосуванню високих норм мінеральних і органічних добрив, розширенню асортименту пестицидів, збільшенню площ зрошувальних земель та

Максимальна

таблиця 6. внесення органічних і мінеральних добрив під зернові культури за кліматичними періодами Внесення добрив Органічних, т/га Мінеральних, кг д.р. на 1 га

Кліматичний період і КП 2,5-3,1 8-43

іі КП 5,4-6,5 69-62

ііі КП 3,4-0,4 29-14

достатньому техніко-технологічному забезпеченню господарств. Хоч сумарний (інтегрований) вплив цих факторів на підвищення врожайності суттєво залежить від культур, особливостей перебігу щорічних погодних умов і технологічних заходів, проте, найбільшу частку в прирості врожаю забезпечують нові сорти, гібриди, добрива та пестициди. У І-КП за менш сприятливих гідротермічних умов і відносно низькому ресурсному забезпеченні врожайність пшениці озимої відносно ІІ-КП виявилася меншою на 1,1 (35,8%), ячменю ярого – на 0,62 (28,4%) і кукурудзи – на 0,8 т/га (29,2%). Мінливість погодних умов у ІІІ-КП та недостатнє техногенне забезпечення у порівнянні з ІІ-КП спричинили зниження врожайності пшениці озимої на 0,36 (11,7%), ячменю ярого – на 0,28 (12,8%) і кукурудзи – на 0,53 т/га, або на 19,3%. В цілому врожайність зернових культур у ІІІ-КП зменшилася на 0,38 т/га (14,3%) і майже не різнилася зі середньорічною за 1955-2008 рр. Співвідношення між показниками середньорічної врожайності пшениці озимої, ячменю ярого та кукурудзи варіювали у таких межах: І-КП – 1,0:0,79:0,98; ІІ-КП – 1:0,71:0,89 і у ІІІ-КП – 1:0,7:0,82. Наведені індекси врожайності по культурах свідчать, що за менш сприятливих гідротермічних умов І-КП різниця в урожайності пшениці озимої, ячменю ярого та кукурудзи була щонайменшою. У наступних кліматичних періодах індекси врожайності між основними зерновими культурами погіршувалися, що визначалося рівнем адаптації технологічних заходів вирощування агробіологічним вимогам сортів і гібридів. висновки. Погодно-кліматичні умови південно-східної частини степової зони за 1954/55-2007/08 рр. характеризуються циклічною

рАСтеНиевОДСтвО мінливістю основних елементів клімату, супроводжуються у ІІІ-КП потеплінням холодного періоду, деяким збільшенням кількості опадів та їхнім перерозподілом за сезонами року. Абіотичні фактори є надто важливими, але не єдиними чин-

№ 6 (132) июнь 2010 | никами формування величини врожайності зернових культур. Поряд із техногенними факторами як найбільш динамічними вагоме місце належить подальшій біологізації землеробства та рослинництва.

л і т е рат У ра 1. 2. 3. 4. 5. 6.

Адаменко Т.І. Перспективи виробництва зерна озимої пшениці в умовах потепління клімату // Агроном, №3(21), 2008. – С. 12-14. Клімат України / За ред. В.М. Ліпінського, В.А. Дячука, В.М. Бабіченко. – К.: вид-во Раєвського, 2003. – 334 с. Лобас Н.Г. Интенсификация зернового хозяйства Украинской ССР в условиях становления рыночных отношений. – К.: «Урожай», 1991. – 264 с. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України – К.: „Аграрна наука”, 2004. – 840 с. Рослинництво Запорізької області за 1990-2007 рр. Стат. збірник. – Запоріжжя: Державний комітет статистики України. – 107 с. Сайко В.Ф. Наукові основи землеробства в контексті змін клімату // Вісник аграрної науки, №11, 2008. – С. 5-10.

УДК 633.15:631.52

нові гібриди кукурудзи

інституту зернового господарства Дзюбецький Б.в., доктор сільськогосподарських наук, Черчель в.Ю., Боденко Н.А., кандидати сільськогосподарських наук Інститут зернового господарства НААН України

укурудза – одна з найбільш комерціалізованих культур, об’єми її виробництва визначають рівень розвитку сільськогосподарської галузі країни. За валовим виробництвом (790 млн. тонн у 2009 р.) вона займає перше місце в світі серед всіх зернових культур. Безперечними лідерами у виробництві зерна кукурудзи є США та Китай, на долю яких припадає майже 60% світових обсягів цієї культури. В Європі найбільші її посівні площі знаходяться у Франції, Німеччині, Італії, Угорщині, Сербії, Румунії, Україні, Росії. В цих же країнах сконцентровані найкрупніші селекційнонасінницькі компанії, які забезпечують виробництво до 90% насіння гібридів кукурудзи першого покоління. В Україні селекція гібридів кукурудзи, адаптованих до умов різних ґрунтово-кліматичних зон, ведеться в 16 науководослідних установах державної (Інститут зернового господарства, Селекційно-генетичний інститут, Інститут рослинництва, Інститут землеробства, Інститут землеробства південного регіону, Інститут фізіології рослин і генетики та ін.) та приватної форми власності (науково-виробниче фермерське господарство "Компанія "Маїс", ТОВ "Расава", науково-виробниче підприємство "Агродніпро-насіння", ТОВ "Науково-виробнича комерційна фірма "Селекта" та ін). Останнім часом аналогічна робота розпочата в Україні відомими іноземними селекційно-насінницькими компаніями: Піонер, Монсанто, Сінгента, Евраліс, Маїсадур та ін. Інститут зернового господарства є провідною установою в Україні з селекції та насінництва гібридів кукурудзи і здійснює координацію цих напрямків досліджень в системі НААН України. Інститут розвиває тісні наукові зв’язки з провідними селекційними закладами Америки, Європи і Азії. Всього за роки його існування було створено і зареєстровано більш ніж 150 гібридів кукурудзи різних груп стиглості і напрямків використання в багатьох республіках колишнього СРСР. Успіх селекції і конкурентоспроможності гібридів кукурудзи Інституту зумовлений цілеспрямованою селекційною роботою зі створення власного вихідного матеріалу з високою комбінаційною здатністю і комплексом цінних сільськогосподарських

ознак. Велике значення в підвищенні її ефективності мають наукові дослідження з біотехнології і фізіології кукурудзи, особливо з проблем адаптації до стресових умов. Використання методу матроклінної гаплоїдії та генетичного маркування дозволило отримати низку гомозиготних ліній. Розроблені оригінальні фізіологічні методи масової оцінки і добору вихідного селекційного матеріалу кукурудзи на адаптивну стійкість до екстремальних температур та недостатнього зволоження. Інститут зернового господарства є лідером в галузі кукурудзівництва, що забезпечується щорічним виробництвом насінницькими господарствами України 10-15 тис. тонн насіння першого покоління гібридів селекції Інституту. В мережі дослідних станцій Інституту вирощується 300-500 тонн насіння батьківських форм зареєстрованих гібридів. За останні 5 років селекціонерами інституту створено і внесено до Державного реєстру сортів рослин України понад 30 гібридів різних груп стиглості (ФАО 150-450), в т.ч. ранньостиглі – Ушицький 167 СВ, Віраж 178 МВ, Заліщицький 191 СВ, Товтрянський 188 СВ, Почаївський 190 МВ; середньоранні – Хмельницький, Бестселер 287 СВ, Любава 279 МВ, Подільський 274 СВ; середньостиглі – Солонянський 298 СВ, Моніка 350 МВ, Сов 329 СВ, Збруч; середньопізні – Соколов 407 МВ, Дніпровський 453 СВ, Бистриця 400 МВ. Потенціал цих гібридів сягає 10,0-14,0 т/га, до того ж висока врожайність гібридів кукурудзи поєднується з іншими господарсько-цінними ознаками: низькою збиральною вологістю зерна, холодостійкістю, посухо- і жаростійкістю, ремонтантністю рослин та ін. Ще вищий потенціал врожайності у нових гібридів, які проходять державне сортовипробування. Зокрема, ранньостиглі гібриди Квітневий 187 МВ, Візаві, Вердикт та Немирів мають потенціал врожайності до 12,5 т/га і низьку збиральну вологість зерна. Не поступаються за цими показниками кращим зарубіжним зразкам середньоранні гібриди Вензель, Вілія, Ірша, Ружн, Батурин 287 МВ та середньостиглі Красилів 327 МВ, Візир, Турія, які в зоні Лісостепу формують врожайність зерна 13,0-16,0 т/га при більш низькій (на 2-5%) його вологості ніж у стандартів.

| № 6 (132) июнь 2010 На 2010 р. понад 60 гібридів кукурудзи селекції Інституту зареєстровано в Україні, 7 – в республіці Білорусь та 7 в Росії. До того ж щорічно селекціонери передають на реєстрацію 5-10 нових гібридів кукурудзи в Україні та 2-4 гібриди в Білорусії та Росії. До Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні, внесено 483 гібриди кукурудзи, з яких 222 – української селекції та 261 зарубіжної, що складає відповідно 46 та 54%. У 2010 р. до Державного реєстру сортів рослин занесено 4 гібриди селекції Інституту зернового господарства НААН України: Оржиця 237 МВ, Яровець 243 МВ, Липовець 225 МВ, Запорізький 333 МВ. Липовець 225 МВ. Простий середньоранній гібрид кукурудзи (ФАО 230), створений в Інституті зернового господарства НААН України сумісно з НВФГ "Компанія Маїс". Рослини високорослі 230-240 см, не кущаться. Прикріплення качана на висоті близько 70 см. Качани циліндричної форми довжиною 21-23 см. Число рядів зерен на качані частіше 16-18. Стрижень в першому поколінні червоний. Вихід зерна 83-84%. Зерно жовто-оранжеве, зубовидне. Маса 1000 зерен 270-280 г. Гібрид стійкий до вилягання і враження головними хворобами і шкідниками. Потенційна врожайність зерна 8,0-8,5 т/га в степовій зоні, 10,5-11,0 в лісостеповій. Максимальну врожайність зерна в 2008 р. отримано в Буковинському ІАПВ НААН України – 9,46 т/га, а в 2009 р. – 10,63 т/га в Заліщицькому аграрному коледжі (Тернопільська обл.) За даними Держсортслужби, максимальна врожайність гібрида у 2009 р. була на Іршавській ДСС – 12,36 т/га. Характеризується раннім цвітінням, проте менш інтенсивною вологовіддачею зерном, добре реагує на покращення умов вирощування. Густота стояння рослин – 55-60 тис. рослин на 1 га в Степу і 80-85 тис. в Лісостепу. Насіння на ділянках гібридизації вирощується на стерильній основі за схемою повного відновлення. Співвідношення батьківських форм 6:2. Яровець 243 МВ. Простий модифікований середньоранній гібрид кукурудзи (ФАО 240), створений в Інституті зернового господарства НААН України сумісно з Буковинським ІАПВ НААН України. Рослини порівняно високорослі 220-230 см, не кущаться. Висота прикріплення качана 70-80 см. Качани циліндричної форми довжиною 22-24 см. Число рядів зерен на качані 16-18. Стрижень в першому поколінні червоний. Вихід зерна 82-85%. Зерно жовто-оранжеве іноді проявляються червоні смуги, зубоподібне. Маса 1000 зерен 280-300 г. Гібрид стійкий до вилягання і враження головними хворобами і шкідниками. Врожайність зерна 7,5-8,0 т/га в степовій зоні, 11,0-12,0 т/га в лісостеповій, в Інституті землеробства і селекції (м. Мозир, Білорусь) – 12,47 т/га. У 2008 р. максимальна врожайність відзначена в Полтавському ІАПВ НААН України – 9,54 т/га, у 2009 р., за даними Держсортслужби, на Бородянській ДСС – 13,09 т/га. Характеризується інтенсивною вологовіддачею зерном і добре реагує на покращення умов вирощування. Густота стояння рослин 50-55 тис. рослин на 1 га в Степу і 75-80 тис. в Лісостепу, в Поліссі можна висівати з густотою 100 тис. рослин на 1 га. Насіння на ділянках гібридизації вирощується на стерильній основі за схемою повного відновлення. Співвідношення батьківських форм 6:2. За результатами випробувань у 2006-2009 рр. врожайність материнської форми в середньому склала 5,48 т/га, а збиральна вологість зерна – 15,5%. Оржиця 237 МВ. Простий модифікований гібрид (ФАО 230), створений в Інституті зернового господарства НААН України сумісно з Полтавським ІАПВ НААН України. З 2010 р. проходить сортовипробування в Білорусі і Росії. Рослини високорослі 250-260 см, не кущаться. Відзначається інтенсивним стартовим розвитком і доброю вирівнянністю посівів.

Висота прикріплення качана 90-95 см. Число рядів зерен на качані частіше 18. Стрижень в першому поколінні червоний. Качан довжиною 20-21 см, циліндричної форми. Дуже добре озернена верхівка качана. Вихід зерна 84%. Зерно кременисто-зубоподібне оранжевого кольору з червоною дорсальною частиною округло-довгастої форми. Маса 1000 зерен 250-260 г. Стійкість до враження пухирчастою головнею висока, має добру стійкість до стеблового вилягання. Гібрид характеризується високою холодостійкістю та середньою посухостійкістю. В окремі роки спостерігається ремонтантність рослин. За даними екологічного сортовипробування Інституту зернового господарства в 2008 р. середня урожайність зерна в 15 пунктах різних областей України склала 6,67 т/га при збиральній вологості зерна 20,8%, а в 2009 р. в 20 пунктах – 7,54 т/га при середній вологості зерна 17,7%. Для порівняння гібрид Дніпровський 181 СВ мав урожайність зерна 6,57 та 7,29 т/га, а збиральну вологість зерна 19,8 та 19,1% відповідно за роками. За даними Держсортслужби максимальна врожайність у 2009 р. була на Березанській ДСС – 12,32 т/га. Гібрид Оржиця 237 МВ характеризується дуже інтенсивною вологовіддачею зерном при визріванні. Густота стояння рослин 50 тис. рослин на 1 га в Степу і 80 тис. в Лісостепу, в Поліссі – 80100. Насіння на ділянках гібридизації вирощується на стерильній основі за схемою повного відновлення. Співвідношення батьківських форм 6:2 чи 8:2 та ін. Сівба батьківських компонентів на ділянках гібридизації одночасна. Запорізький 333 МВ. Простий модифікований середньостиглий гібрид кукурудзи (ФАО 330), створений в Інституті зернового господарства НААН України. Рослини високорослі 240-250 см, не кущаться. Висота прикріплення качана 80-90 см. Качани циліндричної форми довжиною 23-24 см. Число рядів зерен на качані частіше 16. Стрижень в першому поколінні червоний. Зерно жовте з червоними боковинами, зубоподібне. Маса 1000 зерен 300-350 г. За генетичною структурою гібрид наближається до гібрида Моніка 350 МВ, проте більш ранньостиглий та має на 2-3% меншу вологість зерна при збиранні. Гібрид стійкий до вилягання і враження головними хворобами і шкідниками. Урожайність зерна в 2006 р. при зрошенні в Інституті південних регіонів НААН України (м. Херсон) склала 10,78 т/га, а у Заліщицькому аграрному коледжі (Тернопільська обл.) – 10,52 т/га. Урожайність, за даними Держсортслужби, в середньому по зоні Степу 7,95 т/га, Лісостепу – 9,17 т/га, гарантована прибавка складає в зоні Степу 1,48 т/га, в зоні Лісостепу – 0,30 т/га. Стійкість до засухи 8,5 балів, вилягання 9 балів, пухирчастої сажки 9 балів. Вихід зерна при обмолоті близько 80%. Гібрид гомеостатичного типу, проте добре реагує на покращення умов вирощування, характеризується прискореною вологовіддачею. Рекомендований для вирощування в зонах Степу і Лісостепу з густотою стояння рослин відповідно 45-50 тис. на 1 га і 70-75 тис. Насіння на ділянках гібридизації вирощується на стерильній основі за схемою повного відновлення. Співвідношення батьківських форм 6:2. Посів батьківських компонентів на ділянках гібридизації одночасний. Густота стояння материнської форми на ділянках гібридизації на момент збирання в Степу – 40, у Лісостепу – 60, чоловічої – 50 і 70 тис. рослин на 1 га відповідно. За результатами 2006-2009 рр. врожайність материнської форми в середньому склала 4,61 т/га, а збиральна вологість зерна 16,5%. З 2010 р. розгорнуто насінництво батьківських компонентів вказаних гібридів. З названими гібридами можна ознайомитися на демонстраційних посівах Інституту зернового господарства та з його рекламної продукції.

рАСтеНиевОДСтвО

№ 6 (132) июнь 2010 |

УДК 633.15:559:631.5

Вплив строків сівби на урожайність

та показники якості зерна кукурудзи різних груп стиглості Пащенко Ю.М., доктор сільськогосподарських наук, Кордін О.І., кандидат сільськогосподарських наук, Інститут зернового господарства НААН України

сучасних ринкових умовах виробникам зерна кукурудзи важливо не тільки досягати високого рівня врожайності гібридів, але й отримувати зерно з високими якісними характеристиками, що значно розширює можливості його реалізації (фураж, харчова промисловість, переробка на біоетанол). Хімічний склад зерна кукурудзи не постійний та змінюється залежно від типу, гібриду, кліматичних і агротехнічних умов вирощування. Зерно кукурудзи містить 8-12% білків, 65-74 вуглеводів, 4-8 жирів, 2-2,5% клітковини, а також вітаміни, мінеральні солі, мікроелементи [1]. Серед технологічних заходів, що сприяють підвищенню врожайності, а також поліпшенню якісних характеристик зерна, відзначимо рівень удобрення, добір попередників, обробіток ґрунту, строки посіву та ін., особливо важливого значення набуває добір гібридів за групами стиглості. У зоні Степу сіяти кукурудзу більшість науковців рекомендують при настанні сприятливих температурних умов для проростання насіння 10-12°С і вище [2, 3, 4]. Проте, деякі автори надають перевагу більш раннім строкам сівби - при температурі ґрунту 6-8°С на глибині загортання насіння [5, 6, 7]. Висів в оптимальні строки насіння холодостійких ранньостиглих гібридів, яке здатне проростати при температурі 6-8°С, дає можливість одержувати урожай зерна від 50 до 105 ц/га [8]. Якісні показники зерна кукурудзи (вміст протеїну, жиру, крохмалю, клітковини та ін.) певною мірою відтворюють умови для росту, розвитку і формування продуктивності рослин гібридів, які створюються завдяки застосуванню різних заходів агротехніки, і можуть суттєво впливати на рішення про подальше використання отриманого врожаю. Дослідження проводились в дослідному господарстві “Дніпро” Інституту зернового господарства УААН протягом 20032005 рр. Об'єктом досліджень були технологічні заходи вирощування різних за холодостійкістю гібридів кукурудзи: строки сівби (перший – при температурі ґрунту 8ºС; другий – 10ºС; третій – 12ºС). Залежно від строків сівби відбувалися зміни фотосинтетичної діяльності та активності листкового апарату досліджуваних біотипів, процесів формування та накопичення біомаси рослинами і структури урожаю, що в цілому позначалося на урожайності та якості зерна. Ранньостиглий гібрид Дніпровський 196 СВ і середньоранні Кремінь 200 СВ, ДЧ 265 МВ, Кадр 217 МВ більшу урожайність зерна в середньому формували при сівбі в третій строк. Проте, у середньоранніх форм приріст урожайності порівняно з раннім строком був мінімальним і не перевищував 0,04-0,13 т/га. Середньостиглий гібрид Дар 347 МВ максимальну урожайність зерна 8,25 т/га забезпечив при сівбі в другий строк (контроль). В той же час, більш пізньостиглі форми (середньостиглий Січеславський 335 МВ, середньопізні Дніпровський 453 СВ і Кодацький 442 СВ) найвищу зернову продуктивність формували при ранній сівбі – 7,94-8,37 т/га. Серед всіх досліджуваних форм найвищий рівень врожайності був у гібридів Кремінь 200 СВ, Дар 347 МВ, Дніпровський 453 СВ, Кодацький 442 СВ – 8,10-8,37 т/га (табл. 1).

В той же час, запаси крохмалю в зерні кукурудзи підвищувалися при проведенні сівби в пізній строк, при прогріванні ґрунту до 12ºС, причому різниця між першим і третім строками становила від 0,8 до 2,0% при загальній його кількості 68,0-72,8%. Найнижчий вміст крохмалю визначено у середньопізнього гібрида Дніпровський 453 СВ (68,0-68,8%), що є наслідком впливу

таблиця 1. Продуктивність гібридів кукурудзи та вихід крохмалю залежно від строків сівби (2003-2005 рр.) Гібриди

Дніпровський 196 СВ

Кремінь 200 СВ

ДЧ 265 МВ

Кадр 217 МВ

Дар 347 МВ

Січеславський 335 МВ

Дніпровський 453 СВ

Кодацький 442 СВ

НІР, 0,95 для:

Строки сівби *

Урожайність зерна, т/га

Вміст крохмалю, %

Вихід крохмалю, т/га

7,09

71,1

5,04

7,17

71,6

5,13

III

7,46

71,9

5,36

7,97

70,8

5,64

8,00

71,7

5,74

III

8,10

72,0

5,83

7,28

71,3

5,19

7,29

72,2

5,26

III

7,34

72,8

5,34

7,36

71,3

5,25

7,11

71,7

5,10

III

7,40

72,3

5,35

7,95

70,4

5,60

8,25

71,4

5,89

III

7,73

72,4

5,60

7,94

70,7

5,61

7,90

71,7

5,66

III

7,63

71,9

5,49

8,37

68,0

5,69

8,32

68,6

5,71

III

7,95

68,8

5,47

8,18

70,5

5,77

7,99

71,2

5,69

III

7,43

72,2

5,36

гібридів

0,11-0,26

строків

0,07-0,16

взаємодії

0,19-0,45

* Строки сівби: I - (IІ декада квітня), II - (IIІ декада квітня), III - (I декада травня)

| № 6 (132) июнь 2010 погодних умов 2003 р., коли в зерні його накопичилося лише 63,4-65,0%. Максимальним вмістом крохмалю в зерні відзначались середньоранній гібрид кукурудзи ДЧ 265 МВ (72,8%), середньостиглий Дар 347 СВ (72,4%), середньопізній Кодацький 442 СВ (72,2%), які за фізіологічною оцінкою холодостійкості класифікуються як нехолодостійкі, і вирощувались при пізніх строках сівби, що при певних умовах вирощування може слугувати орієнтиром для крохмале-патокового виробництва або переробки на біоетанол. Умовний вихід крохмалю з одиниці площі у ранньостиглих та середньоранніх гібридів також підвищувався при сівбі кукурудзи в третій строк порівняно з першим. Але по мірі збільшення тривалості вегетації гібридів найвищим вже був за умови сівби в другий строк, а у середньопізнього гібрида Кодацький 442 СВ – при ранній сівбі. Отже, враховуючи дані досліджень, можливо добором гібридів різних груп стиглості та сівбою їх у різні строки досягти найбільшого виходу крохмалю з одиниці площі. Так, при пізній сівбі ранньостиглого гібрида Кремінь 200 СВ отримали 5,83 т/га крохмалю, при сівбі в другий строк середньостиглого гібрида Дар 347 МВ – 5,89 т/а та при ранній сівбі Кодацького 442 СВ – 5,77 т/га, що більше за інші варіанти в середньому на 0,2-0,7 т/га. Дані досліджень свідчать, що у всіх гібридів вміст протеїну планомірно підвищувався при перенесенні сівби від ранніх до пізніх строків. Зерно всіх гібридів характеризувалося майже однаковим вмістом протеїну, але найвищий його рівень був у середньостиглого гібрида Дар 347 МВ – 8,6-9,0% залежно від строків сівби. Практично у всіх гібридів вміст протеїну підвищувався на 0,3-0,7% при зміщенні строків сівби на кінець квітня – початок травня. Лише у середньораннього гібрида Кадр 217 МВ вміст білку залишався без змін. Жир та клітковина – найбільш стабільні складові кукурудзяного зерна, їх вміст в зерні кукурудзи практично не залежав від строків сівби, а відмінності між варіантами становили всього лише 0,1-0,2% (табл. 2). Отже, найбільш якісне зерно з підвищеним вмістом протеїну та крохмалю формувалося у досліджуваних гібридів при зміщенні сівби до кінця квітня – першої декади травня, при досягненні температури ґрунту на глибині заробки насіння 12ºС. Найвищим вмістом протеїну відзначився середньостиглий гібрид Дар 347 СВ – 8,6-9,0%, тоді як крохмалю найбільше накопичувалося у гібридів ДЧ 265 МВ та Дар 347 СВ – 72,4-72,8%. В той же час відзначено, що при вирощуванні скоростиглих форм в ранніх посівах можливе одержання продукції з відносно високими показниками білка та жиру. Варіюванням строками по-

таблиця 2. Якість зерна кукурудзи залежно від строків сівби, % (2003-2005 рр.) Гібрид

Дніпровський 196 СВ

Кремінь

ДЧ 265 МВ

Кадр 217 МВ

Дар 347 СВ

Січеславський 335 МВ

Дніпровський 453 СВ

Кодацький 442 СВ

Вміст в зерні, %

Строк сівби*

Протеїн

Жир

Клітковина

7,7

4,9

2,9

7,8

5,0

2,8

III

8,4

4,9

2,7

7,4

4,9

2,7

7,7

4,9

2,5

III

7,9

4,9

2,6

7,3

4,9

2,7

7,5

4,8

2,7

III

7,9

4,9

2,6

7,6

4,8

2,8

7,7

4,7

2,7

III

7,7

4,7

2,6

8,6

4,8

2,7

8,9

4,9

2,7

III

9,0

5,0

2,7

7,4

4,9

2,7

7,8

4,8

2,7

III

7,9

4,8

2,6

7,6

4,9

2,8

7,9

4,8

2,7

III

8,2

4,8

2,8

7,8

4,7

2,7

8,0

4,7

2,7

III

8,1

4,6

2,6

* Строки сівби: I - (IІ декада квітня), II - (IIІ декада квітня), III - (I декада травня)

сіву та добором різних за тривалістю вегетації гібридів можливо оптимізувати продуктивність та якісні складові зерна кукурудзи, які будуть відповідати хорошими кормовими властивостями чи характеристиками для промислової переробки.

л і т е рат У ра 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.

Американська цариця українських полів / Р.В. Панічев // Агросектор. – 2005. №1. – С. 6-7. Оптимизация сроков посева кукурузы в зависимости от гидротермических условий / Циков В.С., Бондарь В.П., Черенков А. В. // Кукуруза и сорго. – 1998. – № 3. – С. 6-8. Довідник кукурудзовода / За ред. В.С. Цикова. – К.: Урожай, 1986. – 232 с. Рекомендації по виробництву високоякісної продукції зернових культур / Ін-т зерн. госп-ва УААН, Ін-т захисту рослин УААН; Відп. за вип. В.С. Циков. – Дніпропетровськ: Нова ідеологія, 2003. – 40 с. Температура прорастания семян различных сортов и гибридов / Евграфова Е. // Селекция и семеноводство. – 1964. – № 6. – С. 29-32. Влияние температуры и осадков на рост и развитие кукурузы / Уолес Г., Брессман Е. // Кукуруза и ее возделывание / Пер. с англ. И.А. Емельяновой. – М., 1955. – С. 171-179. Выравненность посевов и продуктивность растений кукурузы в связи с условиями внешней среды / Логачев Н.И. // Приемы повышения продуктивности кукурузы и озимой пшеницы в Степи УССР: Сб. науч. ст. – Днепропетровск, 1974. – С. 49-53. Факторы, влияющие на урожайность зерна кукурузы / Телих К. М. // Кормопроизводство. – 2002. – №5. – С. 20-22.

теХНОлОГии ХрАНеНиЯ и СУШКи

№ 6 (132) июнь 2010 |

Фракціонування дозволить правильно використати технологічний потенціал зерна Шаповаленко О.І., доктор технічних наук, Дмитрук Є.А., доктор технічних наук, Корж т.в., кандидат технічних наук, Шаран А.в., кандидат технічних наук, Харченко Є.І., аспірант, тітова Г.А., магістрант Національний університет харчових технологій

оловна мета сучасних технологій – це максимальне вилучення ендосперму зерна при відносно невеликих затратах енергії. Цей процес має бути економічно вигідним для українських підприємств. Задача технолога – досягнути більш ефективного використання зерна на борошномельних заводах, розширити асортимент і можливості виробництва. Ефективність технологічного процесу значною мірою залежить від якості зерна. Одним з можливих напрямків покращення якості партій зерна є його фракціонування за різними ознаками. Зерно, яке надходить на елеватори, може значно різнитися за своєю якістю в межах однієї партії. Для ефективного використання якості зернової маси потрібно раціонально будувати технологію сепарування зерна. Зараз існують розробки, які вдосконалюють процес вилучення смітних і зернових домішок. Технологія сепарування важлива при переробці зерна з низькою стійкістю при зберіганні та зі зниженими технологічними властивостями: проросле, зелене, морозобійне, пошкоджене клопом-черепашкою; пошкоджене грибками та забруднене з мікробіологічної точки зору. За допомогою фракціонування можна отримати потоки зерна з підвищеним вмістом клейковини [1, 2, 3, 4]. Опираючись на дослідження, наведені в літературі, стало очевидним, що цікаво і доцільно дослідити фракції основного зерна різних класів за крупністю і визначити їхні технологічні показники. Таким чином, можна визначити технологічний потенціал зерна. Цей процес може бути вигідним як для виробників зерна, тому що буде враховуватися їхній фінансовий інтерес, так і з точки зору перспективності переробки зерна у борошно, оскільки можливо вибрати фракції зерна, які матимуть високі борошномельні та хлібопекарські властивості. Для проведення досліджень нами було використано 5 зразків пшениці врожаю 2009 року. Аналіз зерна вихідних зразків за

Аналізуючи результати досліджень п’яти партій зерна різної якості за показниками, які визначають борошномельні та хлібопекарські властивості, можна констатувати таке: основне зерно різних партій є сумішшю різної крупності, 8086% якого складають крупні фракції, що отримуються сходом сита 2,6х20 мм; показники якості зерна крупних фракцій вищі, і їх можна відносити до вищого класу на 1-2 номери;

таблиця 1. результати аналізу якісних показників

таблиця 2. результати аналізу якісних показників

Партія зерна пшениці, показники якості якої висвітлено в табл. 1, в цілому має непогані борошномельні властивості. Через низьку якість клейковини зерно необхідно віднести до 6 класу. Здійснивши фракціонування, можна виділити дві перші його фракції, вихід яких складає 80%, і, не враховуючи якість клейковини, віднести до 3 класу. Ці фракції мають високий борошномельний потенціал, а дещо знижені хлібопекарські властивості можна скорегувати формуванням помольних партій.

Вихід фракції, %

Клас пшениці

Натура, г/л

Маса 1000 зерен, г

Склоподібність, %

число падіння, с

Вміст сирої клейковини, %

Якість клейковини, од. приладу

Фракції зерна

Вихід фракції, %

Клас пшениці

Натура, г/л

Маса 1000 зерен, г

Склоподібність, %

число падіння, с

Вміст сирої клейковини, %

Якість клейковини, од. приладу

окремих фракцій зерна пшениці 6 класу (зразок 2)

Фракції зерна

окремих фракцій зерна пшениці 6 класу (зразок 1)

показниками якості показав, що три зразки можна віднести до 2, 3, 4 класу і два зразки – до 6 класу. Наступним етапом було дослідження окремих фракцій представлених партій зерна. Кожен зразок зерна було поділено на шість фракцій за крупністю. Вихідну пробу зерна очищали від сміттєвої та зернової домішки, а потім розсівали на лабораторному розсійнику протягом 10 хв. порціями по 500 г. Фракціонування проводили з використанням сит з отворами в діапазоні від 2 до 3 мм, з кроком 0,2 мм. У вихідному зерні та отриманих фракціях визначали такі показники якості: вологість, маса 1000 зерен, натура, склоподібність, число падіння, вміст і якість сирої клейковини. Результати оцінки якості окремих фракцій зразків зерна наведено в табл. 1-5.

Вихідне зерно Схід 3,0×20 3,0×20/2,8×20 2,8×20/2,6×20 2,6×20/2,4×20 2,4×20/2,2×20 2,2×20/2,0×20

100 12 68 7,5 8 2,9 1,6

6 3 3 6 6 6 6

770 775 774 770 760 752 722

37,5 47,3 40,5 30,9 25,3 23,8 19,2

43 49 51 48 47 29 60

242 236 190 224 214 288 252

19,1 20,2 19,0 14,5 17,4 11,9 10,4

108 110 103 97 97 92 90

Вихідне зерно Схід 3,0×20 3,0×20/2,8×20 2,8×20/2,6×20 2,6×20/2,4×20 2,4×20/2,2×20 2,2×20/2,0×20

100 31,6 44 11,6 7,2 1,18 4,42

6 4 4 4 4 6 6

776 783 785 780 776 772 770

38,7 45,7 38,7 30,9 26,6 25,7 18,6

26 26 27 25 23 31 16

244 227 230 226 220 286 247

16,0 20,8 20,7 18,9 18,1 16,9 16,2

104 102 98 96 92 89 87

| № 6 (132) июнь 2010 суміш зерна продовольчого призначення (група А, 2-3 клас)

Дослідження вмісту білка в зерні проводилися згідно з ГОСТ 10846. Отримані результати представлено в табл. 6. Якщо визначити білок для всіх класів зерна та їхніх фракцій, то виникає суперечність, оскільки вміст білка та клейковини мало повязаний із натурою. Визначений стандартом рівень білка для 1-3 класу становить 14-11% (ДСТУ 3768:2010). Тут виникає суперечність: зерно має непогані борошномельні та хлібопекарські властивості, а за вмістом білка належить до групи Б або 6 класу, тобто є зерном неборошномельного призначення. З огляду на це доцільно було б для зерна борошномельного призначення враховувати вихід і якість клейковини, а вміст білка обмежити хоча б для 3 класу рівнем 10%. Для підвищення ефективності цільового використання зер-

но необхідно ділити на фракції. Розділення пшениці за крупністю на фракції дозволяє виділити з однієї партії різні потоки зерна, які будуть відрізнятися між собою за показниками якості та мають різні технологічні властивості та призначення. Згідно з нашими результатами, можна зробити висновок, що з фуражних класів зерна реально отримати близько 50-80% продовольчого зерна. Крім того, з 3 та 4 класу також можна виділити близько 75% зерна вищої якості, яке можна віднести до вищого класу. Це вигідно, у першу чергу, для виробників зерна. Оскільки ціни на фуражне зерно значно менші від цін на продовольче зерно. Запровадивши фракційну обробку зерна на елеваторі, стає можливим виробникам зерна більш вигідно реалізувати своє зерно. Фракціонування дозволить зацікавити виробників зерна зберігати й обробляти його на елеваторах і отримувати додатковий прибуток від реалізації. Таким чином, технологію фракціонування зерна доцільно використовувати на елеваторах і борошномельних заводах. Це дозволить більш раціонально використовувати технологічний потенціал зерна та його запаси для власних потреб і на експорт.

таблиця 3. Пшениця 4 класу (зразок №3)

таблиця 4. Пшениця 3 класу (зразок №4)

Маса 1000 зерен, г

Склоподібність, %

число падіння, с

Вміст сирої клейковини, %

Якість клейковини, од. приладу

Фракції зерна

Вихід фракції, %

Клас пшениці

Натура, г/л

Маса 1000 зерен, г

Склоподібність, %

число падіння, с

Вміст сирої клейковини, %

Якість клейковини, од. приладу

743 760 749 742 729 710 697

36,325 48,7 41,3 31,3 26,3 24,3 18,9

42 40 43 45 30 32 38

160 170 160 170 169 179 170

17,5 20,3 21,5 19,3 18,1 16,8 15,5

100 102 100 100 97 97 95

Вихідне зерно Схід 3,0×20 3,0×20/2,8×20 2,8×20/2,6×20 2,6×20/2,4×20 2,4×20/2,2×20 2,2×20/2,0×20

100 19,4 49,2 14,8 10,0 0,6 6,0

3 2 3 3 3 3 6

755 780 760 749 742 722 720

49,2 52,6 44,7 34,5 27,0 22,8 18,6

44 40 45 50 33 31 39

150 130 155 180 128 167 114

18,7 23,8 21,5 20,2 18,4 18,2 17,4

100 104 100 100 98 98 96

Вміст сирої клейковини, %

Якість клейковини, од. приладу

55 67 57 70 64 62 54

296 210 327 342 331 370 337

26 27,3 26,6 25,8 24,5 23,8 21,2

98 100 100 98 97 95 95

Вихідне зерно Схід 3,0×20 3,0×20/2,8×20 2,8×20/2,6×20 2,6×20/2,4×20 2,4×20/2,2×20 2,2×20/2 ,0×20

№5 (2 кл.)

число падіння, с

35,5 47,4 40,1 29,9 25,1 24,2 17,9

Фракції

№4 (3 кл.)

Склоподібність, %

783 800 794 788 776 773 771

Партії зерна №3 (4 кл.)

Маса 1000 зерен, г

2 2 2 2 2 2 3

білка у зерні різних партій та їхніх фракціях, %

№2 (6 кл.)

Натура, г/л

Вихідне зерно 100 Схід 3,0×20 10,23 3,0×20/2,8×20 48,4 2,8×20/2,6×20 18,8 2,6×20/2,4×20 11,32 2,4×20/2,2×20 3,02 2,2×20/2,0×20 8,19

таблиця 6. результати дослідження кількості

Клас пшениці

Вихід фракції, %

Фракції зерна

таблиця 5. Пшениця 2 класу (зразок №5)

№1 (6 кл.)

3 3 3 4 6 6

Натура, г/л

Вихідне зерно 100 Схід 3,0×20 12,9 3,0×20/2,8×20 48,18 2,8×20/2,6×20 15,8 2,6×20/2,4×20 13 2,4×20/2,2×20 1,12 2,2×20/2,0×20 9

Клас пшениці

Вихід фракції, %

Фракції зерна

закономірно має більш вирівняний за якістю склад; вихід клейковини за фракціями коливається, але він вищий для крупних фракцій. Якість клейковини цих фракцій дещо поступається дрібним фракціям.

9,0 9,7 10,2 10,4 9,7 9,5 9,5

8,9 9,3 8,9 8,7 8,5 8,2 7,8

10,1 9,9 9,9 10,2 10,3 10,4 10,0

10,4 10,7 10,2 10,5 10,5 10,7 10,6

11,5 10,4 10,8 11,4 11,5 11,6 11,2

л і т е рат У ра 1. 2. 3. 4.

Зерноведение с основами растениеводства. Казаков Е.Д. Издание 2-е, переработанное. – М.: «Колос», 1973. Дулаев В.Г. Оптимальные системы технологических процессов и машин мукомольного производства: Монография. – М.: Издательский комплекс МГУПП, 2003. – 378 с. Чумаков В.Г. Обоснование технологической схемы и параметров пневморешетного сепаратора для фракционирования зерна: Автореф. дис... канд. техн. наук / Челяб. гос. агроинж. ун-т – Челябинск, 1996. – 17 с. Фракционирование зерна твердой пшеницы с «черным зародышем». Дулаев В., Кандронов Р. – Хлебопродукты, 2008, №3. – С. 60-61.

теХНОлОГии ХрАНеНиЯ и СУШКи

№ 6 (132) июнь 2010 |

оборудование для зерновых терминалов

Стариков М.л., главный инженер представительства GSI в Украине

настоящее время в условиях кризиса единственная отрасль, которая продолжает устойчиво и реально развиваться, – это сельское хозяйство. 50 млн. тонн зерновых и до 10 млн. тонн масличных – годовой урожай Украины, при собственной потребности в полтора раза меньше. Таким образом, экспортный потенциал Украины может составить 25…30 млн. тонн своего урожая и, как минимум, столько же российского. Удобное географическое положение Украины с большим количеством портов, приспособленных для захода больших судов (Николаев, Херсон, Одесса, Ильичевск, Южный, частично – Керчь, Севастополь и, возможно, Мариуполь, Бердянск), особенно в условиях дефицита портовых терминалов на Российском черноморском побережье, дают Украине уникальный шанс в экспорте своего и перевалке российского и казахского зерна, тем более что с приходом к власти правительства, ориентированного на сотрудничество с Россией, могут иметь продолжение проекты, которые были заморожены до сих пор. События последнего года показали, что подход к проектированию и строительству портового терминала как к некой модификации линейного элеватора не оправдал себя. Успех проекта зависит не только от выбора поставщика качественного высокопроизводительного оборудования, качественного проведения проектных работ, качественного выполнения строительномонтажных работ. В связи с тем, что строительная отрасль сейчас переживает не лучшие времена, на рынок строительства и проектирования промышленных объектов вышло большое количество «коттеджных» компаний, которые, имея лицензии на проектные и строительные работы, пытаются участвовать в тендерах на строительство и проектирование элеваторных комплексов, не имея опыта и сильно сбивая цены. При этом бывает, что подрядчики даже не имеют собственного оборудования для монтажа (домкратов, гайковертов…) или набирают неквалифицированный персонал на месте строительства. Заказчику кажется, что он экономит значительные средства на проектировании (или даже строительстве), но сэкономленные на этапе проектирования деньги многократно затрачиваются на неоправданный расход металлоконструкций, бетона, исправления и переделки при строительстве.… А экономия на этапе строительства очень быстро выливается в ремонтно-восстановительные работы во время эксплуатации. Снежная зима этого года привела к деформированию конструкций бункеров некоторых производителей в Одесском регионе, на западной Украине и в России. К чести GSI, ни один бункер, поставленный нами в Украину, не пострадал. Высокое качество оборудования, выбор

опытных проектантов и подрядчиков, собственная инженерная служба: все это позволяет говорить, что GSI – надежный партнер в поставке оборудования и строительстве комплекса. В условиях, когда не имеющие опыта в возведении элеваторных комплексов строительно-монтажные организации занижают свои расценки и, как результат – качество работ, компания GSI все настойчивее рекомендует своим клиентам-партнерам заказывать присутствие на строительной площадке технического персонала (шеф-монтажника), который следит за качеством монтажных работ. Крупные компании, производители-поставщики оборудования, такие как GSI, стараясь преодолеть негативные последствия низкой квалификации некоторых проектных и строительных компаний, давно и плодотворно работают в тесном взаимодействии с надежными и опытными партнерами в этой области и рекомендуют их заказчику. Естественно, что только крупные компании-производители, такие как GSI, имеющие возможность реализовывать по несколько больших проектов ежегодно, способны поставить оборудование высокого качества и проконтролировать качество его сборки. Тем большее значение вышеперечисленные факторы имеют для портовых терминалов, которые строятся и эксплуатируются в условиях сейсмически опасных зон (до 6-8 баллов), сильной ветровой и снеговой нагрузок. Успех реализации проекта портового элеватора начинается с правильного выбора поставщика оборудования, который может предложить заказчику комплексную поставку качественного оборудования по хранению, транспортированию и подработке зерна, а впоследствии и комплексный сервис.

| № 6 (132) июнь 2010 На рынке сложилось множество тандемов, которые пытаются предложить комплексные решения, но практика показывает, что компания, продающая только силоса, не может обеспечить полный сервис зернотранспортного оборудования, который начинается от подготовки документов для таможенного оформления, вопросов монтажа, сервиса и эксплуатации. И, наоборот, компания, производящая только транспортное оборудование, будет испытывать сложности с сервисными вопросами силосов. В нынешних условиях ужесточения таможенных правил особое значение приобретает тесное сотрудничество компании продавца оборудования с таможенными органами и таможенными брокерами покупателя. Только качественное и своевременное оформление документов обеспечивает беспроблемное таможенное оформление поставляемого оборудования. Не все компании-поставщики, присутствующие на рынке, могут похвастаться быстрой и качественной подготовкой таможенных документов, что в дальнейшем ведет к дополнительным затратам времени и денег покупателя при таможенном оформлении. Тем более что только оформление ввозимого оборудования, как комплексной поставки, позволяет растаможивать его по минимальной таможенной пошлине. В противном случае пошлина может достигать 7-10% от стоимости контракта. Помочь оформить комплексный объект, конечно, может только комплексный по-

ставщик оборудования. GSI как надежный партнер и поставщик комплексного оборудования все проблемы, возникающие при таможенном оформлении грузов, делит с заказчиком. Множество вопросов возникает при подготовке проектных документов. Увязка силосов и зернотранспортного оборудования двумя разными половинками тандемов приводит к тому, что остаются темные непроработанные зоны на стыках технологического оборудования. Комплексный поставщик всегда уделяет большое внимание этим вопросам. Это же касается вопросов сборки-монтажа технологического оборудования. При длительной эксплуатации оборудования возникают вопросы гарантии и сервиса. Только комплексный поставщик оборудования может решить данные вопросы. Компания GSI – лидер в комплексном производстве оборудования для хранения, транспортирования, подработки зерна, работает с крупнейшими мировыми зернотрейдерами, такими как ADM, Каргилл, Кернел, др. и имеет в своем активе множество реализованных совместно с этими компаниями проектов, в том числе и в Украине. Портовые терминалы по всему миру используют качественные бункера емкостью до 25-35 тыс. тонн, качественный зернотранспорт производительностью до 1,5-2 тыс. тонн/ч с характеристиками, недостижимыми многими другими производителями оборудования, - все это делает компанию GSI одним из лучших поставщиков комплексного оборудования.

зберігання зерна

в поліетиленових мішках Шаповаленко О.І., доктор технічних наук, Скорікова Г.І., кандидат технічних наук, Харченко Є.І., Штика Я.А., аспіранти, Павлушенко в.М., магістр Національний університет харчових технологій

беріганням зернових продуктів людство займається з давніх часів. Навіть кочові народи для збереження зібраних плодів і зерен дикорослих рослин будували підземні сховища. Пізніше зерно зберігали у великих ємностях – корчагах або амфорах, а також у дерев’яних бочках або циліндроподібних ямах, викопаних у глині. Єгиптяни зберігали зерно в спеціальних критих приміщеннях, де встановлювали конусоподібні ємності, які забезпечували герметичні умови зберігання. Таким чином без доступу повітря зерно зберігалося протягом тривалого часу без значних змін технологічних властивостей. Перші дослідження умов зберігання датуються XVI ст. У той час було встановлено, що зерно при закладанні має бути сухим і не повинно піддаватися впливу вологого повітря, тобто необхідно було досягти максимальної герметичності, чим і пояснюється вузька та щільно закрита горловина зерносховищ того часу. Крім того, відзначали, що зерно краще зберігати при низькій температурі. Вже в XVIII ст. спеціалістам хлібного діла був відомий принцип продування зернових мас повітрям «активного вентилювання». Для підвищення стійкості зерна при зберіганні застосовували різні способи очищення, сушіння зерна та його охолодження. З початком будування елеваторів у XIX ст. почали досліджувати нові умови зберігання зернових мас. Для захисту їх від псування проводили роботи з виявлення фізіологічних властивостей і процесів, які відбувалися в зернових масах, а також зміни мікробіологічного стану. Матеріали цих досліджень у світовій практиці використовувалися впродовж наступного сторіччя. В цей період розвитку торгівлі зерном, розширення ринків його збуту збільшилася кількість побудованих складів і елеваторів, виникла необхідність терміново піддавати обробці великі маси зерна, правильно розміщувати їх на зберігання та вміло транспортувати. Це привело

до механізації робіт у зерносховищах, появи нових елеваторів із залізобетону великої місткості. Однак вони потребували великих затрат на будування, а також у них складно за необхідності проводити газацію зерна для знищення шкідників. На зміну залізобетонним силосам останніми роками прийшли різноманітні за формою, розмірами та конструктивним рішеннями металеві, які широко застосовуються в різних країнах світу. В них надійно зберігається сухе охолоджене зерно, яке за необхідності можна вентилювати, переміщати в інші ємності та поліпшувати якість при довготривалому зберіганні. У зв’язку з цим виникла необхідність наукового підходу до організації зберігання зерна та зернових продуктів, невідкладного вивчення різних властивостей зернових мас, борошна та процесів при цьому. Насамперед, вивчали біохімічні та фізичні властивості (теплопровідність, теплоємність, сипкість зерна), вплив температури зберігання на схожість та енергію проростання. Було встановлено [1], що при зберіганні сухого зерна схожість і енергія проростання не змінюються, а при зберіганні вологого зерна при низьких температурах спостерігали незначні зміни у його біохімічному стані та хлібопекарських властивостях. Відзначали зниження розтяжності клейковини, зміни відповідних альвеограм і зниження об’ємного виходу хліба, що пояснюються необоротними змінами білків та їхньої часткової денатурації. Наприкінці 60-х років минулого сторіччя з’явилася нова технологія зберігання зерна у великих поліетиленових мішках (рукавах), яка набула популярності в Аргентині, коли щорічно збільшувався врожай зерна, а зерносховищ бракувало. Було проведено досліди [2], які показали, що зберігання зерна в поліетиленових мішках не призводить до погіршення його якості та не змінює вологість закладеного зерна.

теХНОлОГии ХрАНеНиЯ и СУШКи

Білість борошна протягом усього терміну зберігання зерна знаходилася в межах 39-55 од. При цьому встановлено, що борошно поступово стає значно світлішим. Все це вказує на те, що в зерні при зберіганні тривають незначні процеси життєдіяльності. Крім того, зміни відбуваються також і у вуглеводноамілазному комплексі (табл. 2). Спочатку автолітична активність борошна знижувалася, що пояснюється зменшенням активності

таблиця 1. вплив терміну зберігання зерна на фізико-хімічні показники борошна

Термін зберігання зерна, місяці

0,77 0,83 0,77 0,76 0,76 0,63 0,71

2,0

2,2

3,5

3,7

3,3

3,0

12 55

0,7

2,4

низ

12,4 12,4 55 54

верх

10 40

низ

10 41

середина

верх

середина

6 низ

Вологість, % Білість, од. Кут природнього схилу, град. Когезивність Кислотність, град.

11,1 10,6 11,2 10,6 46 47 42 43

верх

Показники борошна

середина

36 0,7

3,3

таблиця 2. вплив терміну зберігання зерна на вуглеводно-амілазний комплекс борошна

Термін зберігання зерна, місяці

35,5

380

315

243

низ

верх

378

верх

26,8 26,7 29,2 29,8

середина

низ

Автолітична 43 35,5 40 активність, % Цукроутворююча здатність, 267 264 267 мг/10 г Кількість крох78,1 78,9 77,2 малю, % Число падіння, с 319 335 323

6 середина

3 низ

Показники

середина

0 верх

При зберіганні в поліетиленових рукавах у замкнутому середовищі в процесі дихання живих організмів поступово збільшується концентрація вуглекислого газу, що приводить до підвищення інтенсивності життєдіяльних процесів у зерні та гибелі різноманітних кліщів, комах, спор грибів і бактерій. На ринку з’явилася техніка для пакування зерна в такі мішки, різноманітні матеріали для їхнього виготовлення, проводяться спостереження за впливом умов зберігання на якість зерна. Аналіз зібраних матеріалів про способи зберігання зерна і процеси, що відбуваються при цьому, дозволяють обрати найбільш оптимальний і економічно обґрунтований тип зерносховищ, однак, на нашу думку, проведено недостатньо досліджень щодо впливу нових способів зберігання зерна в поліетиленових мішках на збереження його якості. Тому метою наших дослідів було визначення впливу умов зберігання зерна на властивості борошна. Досліджували такі показники, як сипкість, когезивність, які впливають на умови транспортування, а також визначали, як змінюються вуглеводно-амілазний і білковопротеїназний комплекси борошна, що обумовлюють якість хліба. Досліди проводили із зерном пшениці врожаю 2009 року, що була закладена на зберігання в поліетиленових мішках (рукавах) на відкритій площі у Полтавській області. Їхній розмір становив: довжина – 60 м, висота – 1,7 м. Зразки відбирали посередині мішка (рукава) у трьох рівнях (верх, середина і низ) одразу після завантаження, після 3 і 6 місяців зберігання. Температура навколишнього середовища за період зберігання зерна змінювалася від +33°С до -26°С. Зерно розмелювали на лабораторному млині й після двох тижнів відлежування борошно досліджували. Результати дослідів представлено в табл. 1, 2 та 3. Аналіз змін фізико-хімічних показників борошна, яке було виготовлено із зерна різного терміну зберігання, показує (табл. 1), що вологість зразків борошна після 3 місяців зберігання зерна значно зменшилася, а після 6 місяців зросла, що, можливо, пов'язано з тим, що після зберігання в зерні проходили процеси післязбирального дозрівання, а після тривалого зберігання на зерно частково впливали зміни температури зовнішнього середовища. Сипкість, яка визначається кутом природного нахилу, та когезивність борошна зменшувалися, що свідчить про добрі показники транспортування його комунікаціями, тобто умови зберігання зерна в поліетиленових рукавах не погіршують фізичних властивостей борошна. Кислотність борошна після 3 місяців зберігання зростала, а потім відзначалася тенденція до її зниження. Це свідчить про нормальний мікробіологічний стан зерна, відсутність процесів самозігрівання, плісняви тощо.

№ 6 (132) июнь 2010 |

392

297

76,0 75,9 73,5 78,1 78,3 78,1 324

315

320

249

231

220

амілолітичних і протеолітичних ферментів у зерні після збирання врожаю, а потім відзначалося зростання активності ферментів після зимових місяців зберігання, що можна пояснити впливом зовнішнього навколишнього середовища. Цукроутворююча здатність змінювалася: найбільш високою вона була після 3 місяців зберігання зерна, а після 6 місяців ці показники значно зменшилися, що можна пояснити змінами стану крохмальних зерен, їхнім укріпленням, а структура борошняної суспензії за числом падіння стала більш міцнішою. Незначні зміни відбувалися в білково-протеїназному комплексі (табл. 3). Кількість білка, а також сирої клейковини залишилася без змін, однак якість відмитої клейковини змінилася. Після 3 місяців зберігання розтяжність клейковини зростала, а потім зменшувалася, еластичність залишалася незмінною, а гідратаційна здатність знижувалася тільки після 6 місяців зберігання зерна, особливо в зразках, які були відібрані в середині та знизу рукава, що корелює з розтяжністю клейковини.

таблиця 3. вплив терміну зберігання зерна на білково-протеїназний комплекс борошна Термін зберігання зерна, місяці Показники борошна Кількість білка, % Кількість сирої клейковини,% Якість сирої клейковини: - розтяжність, см - показник ІДК, од. - гідратаційна здатність, %

верх 13,6 27,7

середина 13,4 27,1

низ 13,6 27,5

верх 14 27,3

середина 13,9 28

низ 14 27,7

верх 14 28

середина 13,6 27

низ 14 27,5

17 92,5 192

17,5 83 185

17,5 90 192

24 100 191,5

18,3 92,5 190

20 97 197,6

20 100 187

16 92,5 173

18 95 182,9

| № 6 (132) июнь 2010 Зимою 2010 року випало багато снігу. Протягом проведення дослідів взимку була низька температура повітря, тому відбувалися незначні процеси міграції вологи всередині рукава, що активізувало ферментні системи зерна. Однак ці зміни не призвели до погіршення якості зерна.

Таким чином, проведені досліди показали, що зберігання в поліетиленових мішках (рукавах) сухого зерна після його попереднього очищення не приводить до змін фізико-хімічних показників якості борошна, виробленого з такого зерна, а також суттєво не впливає на його хлібопекарські властивості.

л і т е рат У ра 1. 2.

Кретович В.Л. Физиолого-биохимические основы хранения зерна. – М., 1945. – 136 с. Хранение пшеници в пластиковых упаковках: система SiloBad. – Хранение и переработка зерна, 2009, №6. – С. 39-47.

УДК 664.786.3

Влияние кислотности

на потребительские достоинства перловой крупы иунихина в.С., доктор технических наук, Международная промышленная академия, г. Москва, вайтанис М.А., кандидат технических наук, Алтайский государственный технический университет им. И.И. Ползунова, г. Барнаул

рупы из ячменя традиционно и давно пользуются популярностью и спросом в России. Пищевая ценность их определяется повышенным содержанием крахмала, белка, пищевых волокон, минеральных веществ, и высоким содержанием витамина РР. Энергетическая ценность перловой крупы составляет 315 ккал, ячневой 313 ккал [2]. Крупы из ячменя отличаются наибольшим содержанием слизистых веществ, что несомненно улучшает потребительские достоинства каши. Кислотность ячменя имеет важное значение для оценки потребительских достоинств перловой крупы полученной в результате переработке зерна. Целью настоящего исследования явилась оценка влияния кислотности на потребительские достоинства перловой крупы полученной из селекционных форм зерна ячменя Алтайского края. В качестве объекта исследований были использованы 14 районированных сортов и 30 перспективных форм ячменя, выращенных на опытных полях АНИИСХ. Кроме того, отдельно проведена оценка коллекции ярового ячменя по кислотности в количестве 311 образцов Алтайской селекции. Для проведения данного исследования была определена кислотность зерна ячменя по болтушке и оценены потребительские достоинства перловой крупы, полученной из этих же образцов зерна. Переработку селекционных сортов и перспективных форм ячменя в перловую крупу осуществляли на голлендре «SATAKI». Качество полученной перловой крупы оценивали в соответствии с требованиями ГОСТ 5784-60 [3]. Потребительские достоинства каши определяли после варки перловой крупы по 100-балльной шкале (по И.П.Салун) органолептически (цвет, запах, вкус и консистенция каши) в сравнении с образцами районированных сортов [1]. Кроме того, учитывали коэффициент развариваемости (по объему). Потребительские достоинства перловой крупы определяются особенностями ее углеводного комплекса. Крахмальные зерна набухают и клейстеризуются сравнительно медленно. Основными причинами долгой варки перловой крупы также являются повышенное содержание пищевых волокон, повышенная микротвер-

дость зерновки, низкая и медленная гидрофильность белков. Крупа сохраняет при этом свою форму и не образует связную массу в отличие от ячневой крупы, поэтому перловую крупу редко используют для приготовления каши, а применяют в качестве суповой засыпки, гарнира и используют для приготовления вторых обеденных блюд. По литературным данным [1] известно, что продолжительность варки для перловой крупы составляет от 150 до 180 мин. Крупу перловую варили в специальном приборе типа ПОР-1, представляющем собой водяную баню с электроводоподогревом, в которую помещали металлические цилиндры с крышками. Приготовление крупы таким способом, позволяет получить рассыпчатую, крутой консистенции кашу, исключить пригорание

теХНОлОГии ЗерНОПерерАБОтКи или разжижение продукта и обеспечить сравнительную оценку селекционных форм. Кулинарные достоинства крупы характеризовали по качеству каши. Известно, что коэффициент развариваемости характеризуется как отношение объема каши к объему крупы до варки

№ 6 (132) июнь 2010 |

в кубических сантиметрах и для перловой крупы составляет 5,5-6,6 [1]. Объем крупы до варки определяли в измерительном цилиндре с дистиллированной водой, погружая в него исследуемый образец. Разность уровней воды до и после погружения крупы соответствует объему до варки.

таблица 1 – Потребительские достоинства каши из селекционных форм и перспективных форм ячменя Селекционные сорта 1

КислотКоэффициность зерна, ент разваград риваемости

Цвет

Вкус

Запах

Консистенция каши

Оценка (в баллах)

Омский 86 – стандарт

4,8

6,8

светло-кремовый с желтоватым оттенком

свойственный

рассыпчатая

100

Омский 87 (№ 1) – стандарт

5,6

6,2

светло-кремовый с желтоватым оттенком

свойственный со слабо выражен- свойственным кисловатым привкусом ный

рассыпчатая

Омский 87 (№ 2) –стандарт

5,6

6,2

светло-кремовый с желтоватым оттенком

свойственный со слабо выражен- свойственным кисловатым привкусом ный

рассыпчатая

Омский 90 (№ 1) – стандарт

5,4

6,0

светло-кремовый с желтоватым оттенком

свойственный со слабо выражен- свойственным кисловатым привкусом ный

рассыпчатая

Омский 90 (№ 2) - стандарт

5,2

7,1

светло-кремовый с желтоватым оттенком

свойственный со слабо выражен- свойственным кисловатым привкусом ный

рассыпчатая

3,8

6,1

светло-кремовый

свойственный

рассыпчатая

100

4,6

6,9

светло-кремовый

свойственный

рассыпчатая

100

Сигнал (№ 1) – стандарт

3,6

5,9

светло-кремовый с желтоватым оттенком

свойственный

рассыпчатая

100

Сигнал (№ 2) –стандарт

5,2

7,0

светло-кремовый с желтоватым оттенком

свойственный со слабо выражен- свойственным кисловатым привкусом ный

рассыпчатая

Золотник (№ 1) - стандарт

6,2

5,8

светло-кремовый с желтоватым оттенком

свойственный с ярко выраженным кисловатым привкусом

свойственный

рассыпчатая

Золотник (№ 2) –стандарт

7,2

светло-кремовый с желтоватым оттенком

свойственный с ярко выраженным кисловатым привкусом

свойственный

рассыпчатая

Колчан –стандарт

7,2

7,0

светло-кремовый с ко- свойственный с ярко выраженричневатым оттенком ным кисловатым привкусом

свойственный

рассыпчатая

Приазовский 9 –стандарт

3,6

7,0

светло-кремовый

свойственный

рассыпчатая

100

Заделстандарт

6,0

6,9

светло-кремовый с желтоватым оттенком

свойственный с ярко выраженным кисловатым привкусом

свойственный

рассыпчатая

25/01

6,2

светло-кремовый с желтоватым оттенком

свойственный с ярко выраженным кисловатым привкусом

свойственный

рассыпчатая

25/03

4,2

7,1

светло-кремовый

свойственный

рассыпчатая

100

34/03

7,4

6,5

светло-кремовый с желтоватым оттенком

свойственный с ярко выраженным кисловатым привкусом

свойственный

рассыпчатая

69/04

6,8

6,6

светло-кремовый

свойственный с ярко выраженным кисловатым привкусом

свойственный

рассыпчатая

105/03

5,2

6,1

светло-кремовый с желтоватым оттенком

свойственный со слабо выражен- свойственным кисловатым привкусом ный

рассыпчатая

107/03 (№ 1)

3,8

5,9

светло-кремовый с желтоватым оттенком

свойственный

рассыпчатая

100

Харьковский 99 (№ 1) – стандарт Харьковский 99 (№ 2) стандарт

| № 6 (132) июнь 2010 Продолжение таблицы 1 1

107/03 (№ 2)

5,2

6,9

светло-кремовый с желтоватым оттенком

свойственный со слабо выражен- свойственным кисловатым привкусом ный

рассыпчатая

159/02

4,0

5,2

светло-кремовый с желтоватым оттенком

свойственный

рассыпчатая

100

181/02 (№ 1)

5,6

6,6

светло-кремовый с желтоватым оттенком

свойственный со слабо выражен- свойственным кисловатым привкусом ный

рассыпчатая

181/02 (№ 2)

4,0

6,9

светло-кремовым с желтоватым оттенком

свойственный

рассыпчатая

100

128/03

4,0

6,0

светло-кремовый

свойственный

рассыпчатая

100

132/03

4,2

6,4

светло-кремовый с желтоватым оттенком

свойственный

рассыпчатая

100

177/04

5,2

6,8

светло-кремовый

свойственный со слабо выражен- свойственным кисловатым привкусом ный

рассыпчатая

182/03

5,2

6,5

светло-кремовый

свойственный со слабо выражен- свойственным кисловатым привкусом ный

рассыпчатая

551/04

6,0

6,9

светло-кремовый с ко- свойственный с ярко выраженричневатым оттенком ным кисловатым привкусом

свойственный

рассыпчатая

542/04

6,2

7,0

светло-кремовый

свойственный с ярко выраженным кисловатым привкусом

свойственный

рассыпчатая

721/04

5,2

7,1

светло-кремовый с желтоватым оттенком

свойственный со слабо выражен- свойственным кисловатым привкусом ный

рассыпчатая

875/04

6,0

6,9

светло-кремовый

свойственный с ярко выраженным кисловатым привкусом

свойственный

рассыпчатая

1005/04

5,6

6,9

светло-кремовый с желтоватым оттенком

свойственный со слабо выражен- свойственным кисловатым привкусом ный

рассыпчатая

1036/04

7,6

6,8

светло-кремовый

свойственный с ярко выраженным кисловатым привкусом

свойственный

рассыпчатая

1184/04

4,8

6,9

светло-кремовый с желтоватым оттенком

свойственный

рассыпчатая

100

1264/04

4,5

6,8

светло-кремовый с желтоватым оттенком

свойственный

рассыпчатая

100

1531/04

5,8

6,6

светло-кремовый с желтоватым оттенком

свойственный со слабо выражен- свойственным кисловатым привкусом ный

рассыпчатая

20428

5,4

5,8

светло-кремовый с желтоватым оттенком

свойственныйсо слабо выражен- свойственным кисловатым привкусом ный

рассыпчатая

МГП-1

6,4

6,6

светло-кремовый с желтоватым оттенком

свойственный с ярко выраженным кисловатым привкусом

свойственный

рассыпчатая

Г-20337

5,2

7,2

светло-кремовый

свойственный со слабо выражен- свойственным кисловатым привкусом ный

рассыпчатая

Г-20397

4,0

6,5

светло-кремовый

свойственный

рассыпчатая

100

Г-20419

5,6

6,3

кремовый

свойственный со слабовыражен- свойственным кисловатымпривкусом ный

рассыпчатая

Г-20546

5,2

6,8

светло-кремовый с желтоватым оттенком

свойственный со слабо выражен- свойственным киловатым привкусом ный

рассыпчатая

Г-20600

5,2

6,9

светло-кремовый с желтоватым оттенком

свойственный со слабо выражен- свойственным кисловатым привкусом ный

рассыпчатая

теХНОлОГии ЗерНОПерерАБОтКи Готовность каши контролировали, путем раздавливания крупинки между стеклами. Сваренной считается крупа совершенно мягкая, но не деформированная, которая при раздавливании между стеклами не имеет мучнистых, непроваренных частиц. Дегустация перловой каши, полученной из селекционного материала, показала, что время варки до готовности колеблется от 150 до 160 мин, что соответствует средней продолжительности приготовления каши. Объем сваренной каши измеряли непосредственно в варочном цилиндре, в котором она варилась. Для этого небольшой металлической линейкой замеряли высоту от верхнего края варочного цилиндра до поверхности каши, осуществляя, таким образом, по три замера. Разница в объемах цилиндра и верхней незаполненной его части соответствует объему каши. После этого, круговым движением столового ножа кашу отделяли от стенок цилиндра, переворачивали и, постукивая по дну, выкладывали на тарелку. Хорошо и правильно сваренная каша не разваливается, а сохраняет на тарелке форму варочного цилиндра. Результаты проведенных исследований показали, что все селекционные сорта иперспективные формы имеют средний коэффициент развариваемости в пределах от 5,2 до 7,2. При оценке потребительских достоинств каши для каждого признака качества (цвет, запах, вкус и консистенция) установлен коэффициент значимости [1], который умножали на количество баллов. Охлажденные до комнатной температуры образцы оценивали по цвету при хорошем естественном освещении. Цвет сваренной каши исследуемых образцов соответствует цвету полученной перловой крупы. Потребительские достоинства каши из селекционных сортов и перспективных форм представлены в таблице 1. Стоит отметить, что у сортов - Омский 87 (№1), Омский 87 (№2), Омский 90 (№ 1), Омский 90 (№ 2), Сигнал (№ 2) и у селекционных форм 181/02 (№1), 107/03 (№ 2), 105/03, 182/03, 20428, 1531/05, 177/04, Г-20337, Г-20546, 721/04, 1005/04 и Г-20600 отмечается слабо выраженный кисловатый привкус, поэтому эти формы получили меньшую кулинарную оценку (76 баллов). Селекционная форма Г-20419 получила оценку 73 балла, так как имеет кремовый цвет и слабо выраженный кисловатый привкус. Селекционные сорта Золотник (№ 1), Золотник (№ 2), Задел и перспективные формы 25/01, МГП-1, 34/03, 69/04, 542/04, 875/04, 1036/04 характеризуются ярко выраженным кисловатым привкусом, с оценкой 68 баллов. Районированный сорт Колчан и перспективная форма 551/04

№ 6 (132) июнь 2010 |

имеют светло-кремовый цвет с коричневатым оттенком и ярко выраженный кисловатый привкус, с оценкой 65 баллов. Все остальные селекционные сорта и формы имеют, свойственный вкус и запах, без посторонних привкусов и запахов, с оценкой 100 баллов. Консистенция каши всех образцов – рассыпчатая. Селекционные формы, при дегустации которых отмечен слабо и ярко выраженный кисловатый привкус, имеют повышенную кислотность зерна (свыше 5,0 град). Из полученных результатов стоит отметить, что достаточно четко прослеживается зависимость между кислотностью зерна и кислым привкусом каши, что позволяет рекомендовать отбраковку селекционного материала по показателю «кислотность» уже на ранних этапах селекции, когда недостаточно материала для получения крупы и проведения потребительской оценки каши. Оценка коллекции ярового ячменя (311 образцов) показала, что кислотность селекционных форм ячменя варьирует в пределах от 3,2 до 9,8 град. Можно уже предположить, что те формы, которые имеют кислотность свыше 5,0 град., при дегустации перловой крупы, будет отмечаться кисловатый привкус. Соответственно формы с кислым привкусом каши не могут быть рекомендованы в качестве сырья для крупяной промышленности. Из всей коллекции (311 образцов) на крупяные цели можно рекомендовать 23 формы имеющих кислотность менее 5,0 град. Дегустация каши и определение кислотности в крупе подтверждает присутствие кисловатого или кислого привкуса. Рекомендуемое нами определение кислотности зерна на первых этапах исследований позволяет проводить отбраковку ячменя и при высоком значении этого показателя не использовать в дальнейшем сорта для крупяной промышленности. Поскольку отсутствие отбраковки на ранних этапах исследований приводит к длительным, последовательным определениям, т.е. определение физико-механических, технологических и биохимических свойств, получение перловой крупы путем шелушения и шлифования на лабораторном голлендре «SATAKЕ» и последующая кулинарная оценка перловой каши (цвет, запах, вкус и консистенция каши). В результате проведенной оценке потребительских достоинств и показателю «кислотность» можно сделать вывод, что в качестве сырья для крупяной промышленности можно рекомендовать следующие сорта Омский 86, Харьковский 99 (№ 1), Харьковский 99 (№2), Сигнал (№ 1), Приазовский 9 и перспективные формы – 25/03, 107/03 (№ 1), 128/03, 132/03, 159/02, 181/02 (№ 2), 1184/04, 1264/04 и Г-20397, имеющие высокие потребительские достоинства перловой крупы и низкую кислотность.

л и т е рат У ра 1. 2. 3.

Торжинская, Л.Р. Технохимический контроль производства отрасли хлебопродуктов/ Л.Р. Торжинская, Яковенко В.А. - М., «Колос», 1975.-348с. ил. Химический состав Российских пищевых продуктов: Справочник /Под ред. член-корр. МАИ, проф. И.М.Скурихина и академика РАМН, проф. В.А.Тутельяна. – М.: ДеЛи принт, 2002. - с.122-123. ГОСТ 5784-60. Крупа ячменная. Технические условия.

композиційні суміші

з борошном екструдованої квасолі Перегуда М.А., кандидат технічних наук, Сімачинська т.в., магістрант, Національний університет харчових технологій

ілки – найважливіша складова будь-якого раціону, яка визначає характер харчування. Недостатнє надходження білків з харчовими продуктами змінює динамічну рівновагу метаболічних процесів і може призвести до білкового виснаження і порушення

життєво важливих функцій в організмі: зниження кровотворення, порушення обміну жирів, вітамінів, діяльності нервової системи, печінки, повільного відтворення клітин організму. Аналіз рівня споживання білка населенням України показав, що дефіцит його в раціоні харчування сягає 25%. За оцінками, за-

| № 6 (132) июнь 2010 гальна потреба країни в харчовому і кормовому білку наближається до 53 млн. тонн. Частково задовольнити її можна завдяки ширшому використанню білків рослинного походження. Продукти переробки бобових (соя) на сьогодні широко використовуються при виробництві продуктів харчування. Меншої популярності набули інші представники родини бобових: горох, квасоля, сочевиця тощо. Цінність білків бобових культур полягає в їхньому амінокислотному складі. Білкові речовини деяких представників бобових наближаються за повноцінністю до білків тваринного походження і можуть бути певною альтернативою білкам тваринного походження при виготовленні продуктів харчування. Проламінова фракція білка в насінні бобових відсутня. Основна фракція – глобуліни. Найменша кількість припадає на частку глютелінів. Серед рослинних об’єктів за вмістом інгібіторів протеаз насіння бобових посідає перше місце. Особливо виділяються боби сої та квасолі звичайної. Білки насіння бобових бідні на сірковмісні амінокислоти, багато незамінних амінокислот міститься у великих кількостях. Для повного засвоєння білка бобових культур живим організмом необхідна їхня попередня обробка. Сире насіння містить лише 15-20% засвоюваного білка. З давніх часів люди називають деяких представників бобових „рослинною яловичиною”. Виробництво рослинного білка у порівнянні з виробництвом тваринного білка значно дешевше. Завдяки високому вмісту білків, багатих на незамінні амінокислоти, бобові культури – одне з найважливіших джерел дешевого білка. В Україні в окремих господарствах бобових збирають понад 30 ц/га. Тільки 1 га посіву за врожайності 30 ц/га може дати 9-10 ц повноцінного рослинного білка, що втричі більше, ніж гектар пшениці. Добрим джерелом біологічно цінного рослинного білка є квасоля. Вміст білка в її насінні в залежності від сорту коливається в межах 19-36%. Глобулінова фракція білка квасолі стійка до дії деяких протеолітичних ферментів. Для насіння квасолі у порівнянні з насінням інших бобових характерна найбільша концентрація білків у насіннєвих оболонках. У білках насіння квасолі містяться добре вивчені білки – інгібітори протеолітичних ферментів. За деякими літературними даними, білки квасолі (у цьому її перевага) засвоюються на 75%. Середня врожайність квасолі в Україні 10-13 ц/га при площі посівів близько 20 тис. га. При відповідних технологіях в окремих господарствах квасолі збирають понад 30 ц/га. Квасоля використовується для виробництва низки продуктів харчування, різноманітних страв у побуті, в народній медицині тощо. Цікаво, що довгожителі Абхазії щодня вживають у їжу по-

над 50 г квасолі, тим самим практично доводячи доцільність і корисність її ширшого використання в харчуванні людей. Одразу спадає на думку той факт, що квасоля потенційно здатна зберігати свої споживчі властивості до 100 років. Введення до раціону харчування квасолі викликає зниження концентрації глюкози та холестерину в крові, сприяє виведенню зайвої рідини з організму, регулюванню ритму серцевої діяльності, зниженню рівня холестерину, що слугує профілактикою інсультів, інфарктів, підвищення артеріального тиску. Виявлено протизапальну дію квасолі, позитивний вплив на підшлункову залозу. Це важливий продукт харчування в раціоні хворих на цукровий діабет. Холін, інозит та інші біологічно активні речовини квасолі впливають на засвоєння жирів, нормальне функціонування печінки та жовчного міхура, здатність концентрувати увагу, поліпшують пам'ять. Квасоля лікує шкіру, тому її треба вводити в раціон хворих на псоріаз. Мінеральні речовини, які входять до її складу, нормалізують вуглеводний обмін в організмі, активізують синтез адреналіну та гемоглобіну. За вмістом цинку та міді квасоля посідає чільне місце серед зернових, бобових і овочів. Нестачу міді відчувають люди із захворюваннями шлунку. При цьому вони відчувають постійні головні болі, мають погане самопочуття, швидко стомлюються. Це підсилює проблеми із серцево-судинною системою, провокує нервові та психічні розлади, безпліддя, послаблює імунітет. З метою ширшого використання природного потенціалу квасолі та ступеня забезпечення всіх верств населення рослинним білком доброї якості шляхом розширення асортименту хлібобулочних виробів широкого попиту з підвищеним вмістом її біологічно активних речовин досліджували окремі хлібопекарські властивості композиційних сумішей, які складалися з пшеничного борошна І сорту та борошна екструдованої квасолі. Екструдовану при певних режимах квасолю подрібнювали до крупності борошна І сорту. Вміст борошна екструдованої квасолі в композиційних сумішах становив 5-15%. В табл. 1 наведено показники якості композиційних сумішей. Внесення борошна екструдату квасолі зменшує кількість і гідратаційну здатність клейковини, що відмивається, із суміші та дещо зміцнює її. Пробні лабораторні випікання хліба за стандартизованим методом (табл. 3) показали, що доцільно використовувати для виробництва хлібобулочних виробів композиційні суміші, що містять не більше 10% борошна з екструдованої квасолі.

таблиця 1. вплив додавання борошна екструдату квасолі на фізико-хімічні властивості композиційних сумішей Показник Вологість, % Білість, од. приладу Кислотність, град. Зольність, %

Борошно і сорту (конт-роль) 13 46 3,5 0,74

Вміст борошна екструдату квасолі у суміші, % 5 12,9 43 3,7 0,9

10 12,8 42 3,8 0,99

15 12,6 42 4 1,09

Борошно екструдату квасолі 6 7 1,2

таблиця 2. вплив борошна екструдату квасолі на кількість та якість сирої клейковини Показник Кількість клейковини, % ІДК, од. пр. Гідратаційна здатність, %; Група якості Колір

Борошно і сорту (контроль) 27 90 205 Світлий

Вміст борошна екструдату квасолі у суміші, % 5 10 25 25 85 85 200 195 ІІ група, задовільна слабка Світлий Світлий

15 20 80 190 Світло-сірий

НАУЧНый СОвет

№ 6 (132) июнь 2010 |

таблиця 3. Показники пробного випікання хліба з композиційних сумішей з екструдованою квасолею Показник

Борошно і сорту (контроль)

Об’ємний вихід хліба, см3/100 г борошна Зовнішній вигляд хліба: - форма - форма скоринки - поверхня скоринки

489

- колір скоринки

Вміст екструдату квасолі в борошняній суміші, % від маси пшеничного борошна 5 470

10 459

Правильна Напівовальна Гладенька Світло-коричневий, рівномірний

Стан м’якушки: - колір - рівномірність забарвлення - еластичність - пористість: за крупністю за рівномірністю за товщиною стінок пор - липкість Смак Аромат Хруст

15 449

Світлий, відповідно до сорту борошна Рівномірне забарвлення Еластична суха Дрібна

Плеската Коричневий, рівномірний Темнуватий Злегка заминається Середня

Рівномірна Тонкостінна Відсутня Властивий пшеничному хлібу Властивий пшеничному хлібу Відсутній

Сторонній присмак Сторонній присмак

л і т е рат У ра 1. 2. 3. 4.

Дьяконова А. Високобілковими виходять багатокомпонентні хлібопекарські суміші із злаків, нуту, гороху і бобів / А. Дьяконова // Зерно і хліб, 2006, №2. – С. 35. Як же впливають добавки різних сортів нуту на хлібопекарські властивості борошна / О.Рибалка, І.Топораш, М.Червоніс [та ін.] // Зерно і хліб, 2008, №4. – С. 20-21. УДК 637.52:635.652 Стібовський С.Е., Османова Ю.В. Наукове обґрунтування використання зернобобових у виробництві функціональних м’ясних продуктів (http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vdnuet/tehn/2009_1/35.pdf). Коровин Ф.Н. Зерно хлебных, бобовых и масличных культур / Коровин Ф.Н. – М.: «Пищевая промышленность», 1964. – 463 с.

УДК 581.1: 633.1: 631.53.02

Фізіолого-біохімічні критерії старіння насіннєвого зерна

Крестінков І.С., Колесніченко С.л., Одеська національна академія харчових технологій

иявлення потенційної довговічності насіння у різних генотипів становить великий інтерес при створенні страхових фондів [4, 5]. Рішення проблеми неможливе без з’ясування внутрішніх фізіологобіохімічних механізмів, що лежать в основі процесів старіння насіння [1, 2]. Відомо, що запасні живильні речовини відіграють важливу роль у забезпеченні живлення проростків на перших етапах їхнього розвитку. Вже для перших етапів проростання характерне посилення інтенсивності дихання й процесів мобілізації запасних живильних речовин. У цей період відбувається активація багатьох гідролітичних ферментів білкового, вуглеводного і ліпідного обміну, ферментів циклу Кребсу, гліколітичного, пентозофосфатного та гліоксилатного циклів. Тому в сучасному насінництві велика роль приділяється фізіологічним властивостям і біохімічним особливостям у прогнозуванні й реалізації насіннєвих якостей [3].

Нами досліджувалися зміни в білковому, вуглеводному і ліпідному комплексі насіння у процесі його зберігання, активність вільно-радикальних процесів, зв’язок цих змін з його різноякісністю та довговічністю. Дослідження проводили на партіях насіння двох сортів ярого ячменю (Прерія, Одеський 115) з різною збиральною вологістю (9-13%, 14-16%, 17-20%). Насіння збирали до опадів, після незначних і після рясних опадів. Після приведення насіння до базисної вологості воно зберігалося в типовому складі комірного типу в лляних мішках по 50 кг протягом двох років, повністю копіюючи умови виробничого зберігання. Біохімічні зміни у процесі зберігання насіння. Дослідження показали, що збільшення збиральної вологості, кількості опадів у період збирання приводять до зниження вмісту білка в насінні і деякого підвищення вмісту небілкового азоту. З іншого боку, в процесі зберігання в насінні підсилюються деструктивні процеси в білках: вміст білкового азоту знижується, а небілкового - зрос-

| № 6 (132) июнь 2010 тає. Зі збільшенням збиральної вологості, збільшенням кількості опадів у період збирання ця залежність проявляється більш чітко. Крім того, фракційний склад білків насіння залежить від його фізіологічного стану, ступеня завершеності синтетичних процесів в період його формування. Зі збільшенням кількості опадів у період збирання зростає частка водо- і солерозчинних фракцій білків. В процесі зберігання насіння значно знижується розчинність білків: знижується вміст водо- й солерозчинних білків і значно збільшується вміст нерозчинного залишку. Має місце деяке збільшення вмісту лугорозчинних фракцій білків. Зміни вмісту спирторозчинних фракцій носять менш виражений характер. Збільшення кількості опадів у період збирання приводить до підвищення вмісту крохмалю й вільних цукрів у насінні. Але в процесі зберігання відбувається зниження вмісту крохмалю й вільних цукрів. Насіння, зібране з високою вологістю та при несприятливих умовах характеризується більш інтенсивною витратою вуглеводів при його зберіганні. Зміни вмісту “сирого” жиру в основному пов’язані зі зберіганням насіння. Протягом двох років зберігання, спостерігається підвищення кислотності та зниження вмісту “сирого” жиру в зернівках. Зміна активності ферментів білкового й вуглеводного обмінів у процесі зберігання насіння. Збільшення збиральної вологості насіння як за умов опадів різної інтенсивності в період збирання, так і за рахунок незавершеності процесів дозрівання, приводить до підвищення процесів протеолітичної активності в ньому. Тривалість зберігання насіння також характеризується істотним зростання активності протеолітичних ферментів. Показано, що посилення протеолітичних процесів зумовлено не підвищенням активності протеаз, а збільшенням їхньої кількості в результаті розпаду фермент-інгібіторного комплексу - зниженням вмісту інгібіторів трипсину. Збільшення термінів зберігання приводило до зниження α-амілазної і збільшення β-амілазної активності. Проведений аналіз кореляційних залежностей не виявив зв’язку між активністю протеаз, амілаз і вмістом інгібітору трипсину в насінні та його схожістю чи енергією проростання перед закладкою на зберігання. Тобто за цими біохімічними параметрами об’єктивно оцінювати фізіологічний стан насіння в процесі його зберігання досить важко. Тому подальші наші пошуки маркерів якості насіння в технологічних процесах його зберігання були зосереджені на вивченні антиоксидантних систем насіння та залежних від них процесів пероксидного окиснення ліпідів. Зміна супероксиддисмутазної активності в процесі зберігання насіння. Дослідження не виявили достовірної залежності

таблиця 1. Активність СОД та вміст продуктів

перекисного окислення ліпідів (ППОл) в насінні ярого ячменю в залежності від умов жнив та збиральної вологості насіння (відносні одиниці)

Умови жнив Жнива до опадів Жнива після помірних опадів Жнива після рясних опадів НІР 0.95 r*

Збиральна вологість, % 9-13 14-16 17-20 9-13 14-16 17-20 9-13 14-16 17-20

Активність СОД

Вміст ППОл

Прерія

Одеський 115

Прерія

Одеський 115

1,085 1,098 0,750 0,926 0,916 0,865 0,835 0,858 0,824 0,086 0,82

0,820 0,864 0,525 0,820 0,815 0,795 0,800 0,768 0,740 0,082 0,89

0,505 0,520 0,585 0,545 0,560 0,600 0,530 0,535 0,595 0,047 -0,77

0,656 0,640 0,780 0,635 0,640 0,645 0,640 0,685 0,750 0,052 -0,65

Примітка: r* - кореляція між показником і схожістю через 28 місяців.

між активністю СОД та схожістю й енергією проростання насіння, перед закладанням його на зберігання (табл.). Разом із тим, спостерігається висока кореляційна залежність між активністю СОД й довговічністю досліджуваного насіння (r = 0,82…0,96). Отже, характеризуючи рівень активності СОД, можна прогнозувати довговічність насіння зернових культур. Зміна вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів у процесі зберігання насіння. Однією з причин складного комплексу біохімічних змін у процесі старіння насіння є пероксидне окиснення ліпідів. Різні стреси, що виникають під впливом несприятливих факторів навколишнього середовища (фітопатогенні інфекції, іонізуюче випромінювання) супроводжуються, звичайно, підвищенням концентрації у тканинах супероксидних радикалів, активацією пероксидного окиснення ліпідів. Рівень вмісту одного з продуктів вільнорадикального окиснення ліпідів - малонового діальдегіду (МДА) є інтегральним показником, що характеризує інтенсивність протікання вільно-радикальних процесів і, до певної міри, ступінь порушення структури мембран. Нами показано, що між накопиченням МДА і активністю СОД існує висока негативна кореляційна залежність (r = -0,80). Не відзначено кореляційної залежності між вмістом МДА в насінні перед закладанням на зберігання та його схожістю й енергією проростання. Разом з тим, величини коефіцієнтів кореляції між вмістом МДА в насінні перед закладанням на зберігання й схожістю та енергією проростання через 28 місяців складали від -0,65 до -0,96 і від -0,71 до -0,95 у різних видів зернових. Біофізичні методи діагностики фізіологічного стану насіння ярого ячменю. В даний час запропоновано багато прийомів обробки насіння, в основі яких лежить електромагнітне опромінювання. Вони мають подібний механізм дії на насіння - здійснюють активацію електронного комплексу молекул, їх іонізацію та утворення вільних радикалів, які відіграють істотну роль у початковому етапі стимуляції ланцюгових вільнорадикальних процесів. Отже, інформація про стан вільнорадикальних процесів у насінні може бути основою сучасних автоматизованих технологій контролю за якістю насіннєвого матеріалу, діагностики фізіологічного стану насіння, методів оперативного контролю феномену старіння. Ми визначали концентрацію вільних радикалів у насінні сортів ярого ячменю Одеський 115 і Прерія, які розрізняються за посівними якостями. Як показали результати досліджень, залежність між схожістю (у) й величиною сигналу ЕПР (х) описується рівняннями: y = 69,25 + 3,61x - 0,11x2 (для сорту Одеський 115), y = 83,49 + 1,24 x - 0,03x2 (для сорту Прерія) і графічно виражається параболічною кривою другого порядку (рис). Життєздатність насіння залежить від вмісту в ньому вільних радикалів. Насіння з більш високим і більш низьким вмістом радикалів має нижчу життєздатність, ніж насіння з оптимальною для нього концентрацією вільних радикалів, яка складає 1,5 . 1015 - 2,5 .1015 спін/г. Встановлена оптимальна для забезпечення нормального перебігу фізіолого-біохімічних процесів концентрація вільних радикалів; вона є важливим біофізичним параметром, що дозволяє прогнозувати зміни посівних якостей насіння у різних генотипів у процесі зберігання, розробляти методи ранньої діагностики його довговічності. Даний підхід відкриває також перспективи розробки методів спрямованого керування процесами старіння насіння. висновки. Якість насіння, його довговічність залежать від ступеню завершеності фізіологічних процесів, який визначається умовами зовнішнього середовища, зокрема рівнем його зволоженості, особливостями перебігу біохімічних процесів за цих умов, а також особливостями технологічних процесів вирощування (індустріальні, звичайні технології).

НАУЧНый СОвет

№ 6 (132) июнь 2010 |

Висока збиральна вологість, збільшення кількості опадів у

період жнив приводять до зниження вмісту білка в насінні й збільшення вмісту небілкового азоту, крохмалю та вільних цукрів. Насіння, зібране з більш високою вологістю, у несприятливих умовах характеризується більш інтенсивною витратою вуглеводів при його зберіганні. Зміни у вмісті “сирого” жиру зумовлені підвищенням кислотності та тривалістю зберігання насіння. Опади в період збирання, збільшення збиральної вологості насіння, термінів його зберігання приводять до підвищення активності протеолетичних ферментів в насінні. Посилення протеолітичних процесів пов’язане зі збільшенням кількості протеаз в результаті розпаду фермент-інгібіторного комплексу, зниженням вмісту інгібітору трипсину. Збільшення термінів зберігання приводило до зниження α-амілазної і збільшення β-амілазної активності насіння. Не виявлено зв’язку між активністю протеаз, амілаз і вмістом інгібітору трипсину, що визначаються перед закладанням насіння на зберігання, з його схожістю, енергією проростання, а також довговічністю. Збільшення збиральної вологості насіння, опади в період збирання приводять до зниження активності супероксиддисмутази в насінні. Спостерігається також висока кореляційна залежність між активністю супероксиддисмутази й довговічністю насіння (r = 0,82...0,96). Підвищена збиральна вологість насіння, як і опади, приво-

дять до підсилення процесів пероксидного окиснення ліпідів та підвищення вмісту продуктів його окислення. Показана висока негативна кореляційна залежність (r = -0,69…-0,89) між накопиченням малонового діальдегіду та активністю супероксиддисмутази. Насіння з високим і низьким вмістом радикалів має більш низьку життєздатність, ніж насіння з оптимальною, в межах 1,5 . 1015 - 2,5 .1015 спін/г, концентрацією вільних радикалів.

рис.1. Залежність між інтенсивністю сигналу еПр насіння ярого ячменю та його схожістю

л і т е рат У ра 1. 2. 3. 4. 5.

Крестинков И.С. Аспекты свободнорадикальной регуляции активности протеолетических ферментов // Доклады ВАСХНИЛ. - 1990.- 12. - C. 5-8. Крестинков И.С. Жизнеспособность семян ячменя в про¬цессе хранения в связи с различиями по супероксиддисмутазной системе // Сборник научных трудов ВСГИ. - Одесса, 1990. Cечняк Л.К., Киндрук Н.А., Слюсаренко О.К., Иващенко В.Г., Кузнецов Е.Д. Экология семян пшеницы. - М.: Колос, 1983.- 349 c. Хорошайлов Н.Г. Национальное хранилище семян мировых растительных ресурсов на Кубани // Бюллетень ВИРа. - 1978.- 77. - С. 3-9. Walters C. Understanding the mechanisms and kinetics of seed aging. Seed Science Research. - 1998, №2, V.8.

УДК 621.867.8

анализ работы однотрубной нагнетающей пневмотранспортной установки Мухопад К.А., тарасов в.л., Яковлев А.в., Кошелев К.Б. Красноярский государственный аграрный университет В статье на основе численного решения математической модели транспортирования сыпучего материала приведены результаты анализа работы нагнетающей пневмотранспортной установки. Дано качественное и количественное обоснование результатов численного решения на примере пневмотранспорта муки в горизонтальном материалопроводе. Математическая модель пневмотранспортной установки учитывает влияние различных элементов установки, что позволяет более полно провести анализ ее работы. На основе результатов численного решения делаются выводы о влиянии отводов и возмущений на процесс транспортирования. Представленные результаты моделирования соответствуют физической сущности происходящих при пневмотранспорте сыпучих материалов процессов и подтверждаются ранее проведенными экспериментальными исследованиями. Комплексное описание пневмотранспортной установки и решение нестационарной математической модели позволяют выявить рациональные режимы транспортирования сыпучего материала и подбирать для их осуществления соответствующее оборудование.

еремещение сыпучих материалов пневматическим способом за счет энергии несущего потока используется давно и достаточно широко. Этот вид транспортирования сыпучих материалов, таких как мука, отруби и другие продукты зернопереработки, обладает рядом неоспоримых достоинств перед другими. Однако режимы работы пневмотранспортных установок, реализуемые на практике, характеризуются высокими скоростями

воздуха в материалопроводе. Это приводит к повышенному расходу электроэнергии, увеличивается вероятность повреждения перемещаемого материала и износ материалопровода. Завышенные значения расхода воздуха при расчетах пневмотранспортных установок (ПТУ) принимаются, прежде всего, для обеспечения устойчивой работы. Устойчивость работы установки определяется многими факторами, которые необходимо учитывать при проектировании ПТУ. К таким факторам, например,

| № 6 (132) июнь 2010 относятся характеристики питающего устройства, "крутизна" характеристики воздуходувной машины (ВМ), наличие и величина утечек воздуха в различных элементах ПТУ, расход воздуха и давление, создаваемые ВМ, величина местных сопротивлений в пневмотранспортной сети и др. Таким образом, при проектировании ПТУ решается двойная задача: обеспечение надежности работы установки и сведение к минимуму энергозатрат. В настоящей статье приводится анализ работы однотрубной нагнетающей ПТУ на основе численного решения системы дифференциальных уравнений, описывающих процесс пневмотранспорта пищевых сыпучих материалов. В качестве основы принята физико-математическая модель, представленная в работе [1]. Модель основана на теории взаимодействующих континуумов. В рамках теории дисперсный поток представляется двухфазной средой, в которой размеры частиц и расстояния между ними достаточно малы по сравнению с размерами ограничивающего пространства. Такой подход позволяет представить твердую фазу как непрерывный континуум и использовать для описания движения твердой фазы и несущего потока одни и те же по структуре уравнения. Отличительной особенностью модели является "системный" подход к пневмотранспортной установке, заключающийся в учете взаимовлияния различных элементов оборудования установки. Основные уравнения модели выглядят следующим образом. Уравнение неразрывности для воздуха:

Уравнение движения для воздуха:

Уравнение состояния идеального газа:

(2)

(4)

(5) В уравнениях (2) и (5) силы Rc, Ra, Fc, Fa являются удельными, отнесенными к единице объема. Расход воздуха в любом сечении материалопровода:

рис. 1. Схема пневмотранспортной установки: 1 – ВМ; 2 – ресивер; 3 – воздуховод; 4 – дроссель; 5 – питатель; 6 – материалопровод; 7 – отвод; 8 – отделитель

Концентрация материала:

(6) (7)

(8) Сила сопротивления движению воздуха со стороны стенок материалопровода: (9) Сила сопротивления движению материала со стороны стенок материалопровода: (10) Сила взаимодействия компонентов дисперсного потока (аэродинамическая сила):

(11) Сосредоточенные сопротивления элементов ПТУ, в частности дросселя и других элементов, определяются уравнением:

(1)

(3) Уравнение неразрывности для транспортируемого материала:

Уравнение движения для транспортируемого материала:

Расход материала в любом сечении материалопровода:

(12) Для данной системы уравнений приняты следующие обозначения: ε - порозность; рв – плотность воздуха; υв – скорость воздуха; Р – давление воздуха; g – ускорение свободного падения; R – газовая постоянная; Т – температура; рм – плотность материала; υм – скорость материала; S – площадь поперечного сечения материалопровода; λ – коэффициент сопротивления; D – диаметр материалопровода; a и b – постоянные; сш – коэффициент аэродинамического сопротивления шара; dэ – эквивалентный диаметр частицы; ΔРξ – потери давления в дросселе; ξ – коэффициент местного сопротивления. Следует помнить, что коэффициент сопротивления λ является переменной величиной и зависит от скорости воздуха, диаметра материалопровода, шероховатости его стенок, коэффициент сш зависит от скорости воздуха, формы частиц, степени стесненности частиц в потоке и других параметров, постоянные а и b определяются экспериментально для различных видов транспортируемых материалов. Схема упрощенной физической модели ПТУ представлена на рис. 1. Основным процессом, который моделируется, является перемещение сыпучего материала в материалопроводе потоком воздуха. В связи с этим оборудование, расположенное до материалопровода, будет определять граничные условия на входе в материалопровод, а оборудование, расположенное после материалопровода, - граничные условия на выходе из материалопровода. Граничные условия на входе в материалопровод определяются следующими уравнениями. Для воздуха:

НАУЧНый СОвет

№ 6 (132) июнь 2010 | (13)

где – расход воздуха на входе в материалопровод с учетом изменений его количества в ресивере; Gвм – производительность воздуходувной машины; V – объем ресивера; Рвм – давление, создаваемое воздуходувной машиной. Производительность воздуходувной машины определяется ее характеристикой, в частности для компрессора: (14) где A0, A1, γ – постоянные. (15) где ∆Рi – потери давления в элементах ПТУ. Скорость материала на входе и его концентрация определяются типом приемно-питающего устройства и основной характеристикой питателя – зависимостью производительности во времени. Причем в дополнение к [1] предлагается учитывать не только возмущение, вызванное пуском (подачей материала), но и возмущения в период "равномерной" работы питателя. (16) – расход материала на входе в материалопровод; где G0 – производительность установки; α – постоянная, определяющая время выхода питателя на номинальную производительность G0; ΔG1 – изменения производительности, вызванные неравномерностью работы приемно-питающего устройства или предшествующей машиной;

ω – частота возмущающих факторов; ΔG2 – случайный возмущающий фактор. Формула (16) является достаточно условной и не полностью отражает работу всего многообразия питающих устройств. Для математического описания работы питателей необходимы дополнительные исследования. Однако результаты предварительных исследований позволяют описать работу некоторых питателей, в том числе шнековых, уравнением (16). Скорость материала на входе будет определяться также расположением питателя по отношению к материалопроводу, скоростью воздушного потока на входе в материалопровод, его диаметром и другими параметрами. Давление на выходе из материалопровода принимается равным атмосферному, а скорости воздуха и материала определяются в ходе решения системы уравнений. В качестве базового примера для сравнения при проведении численного эксперимента выбрано оборудование и параметры, имеющие следующие величины: источник гидравлической энергии – компрессор (А0 = 0,02 кг/с, А1 = 10 -8 кг/(с·Па)); производительность установки G0 = 0,25 кг/с; объем ресивера V = 0,1 м3, длина материалопровода L = 50 м, диаметр материалопровода D = 0,038 м; в качестве транспортируемого материала принята мука с плотностью рм = 1400 кг/м3, скорость материала на входе в материалопровод υмвх = 1 м/с, постоянные для муки приняты а = 13 м/с2, b = 0,077 1/м. Транспортирование осуществляется в горизонтальном материалопроводе. Длина воздуховода составляет 2 м. На расстоянии L1 = 12 м от ВМ расположен отвод. Решение модели предполагает определение четырех основных параметров дисперсного потока: υв, υм, Р, σ.

рис. 2. изменение скорости воздуха

рис. 3. изменение давления воздуха

| № 6 (132) июнь 2010 При моделировании приняты следующие начальные условия: начальная скорость воздуха во всех элементах установки равна нулю, давление воздуха равно атмосферному Ра. В модели загрузку материала в материалопровод можно производить в любой момент времени. Чтобы выявить влияние скорости подачи материала на процесс транспортирования, загрузка материала в материалопровод производится после выхода установки на стационарный режим на чистом воздухе. Целью вычислительного эксперимента является проверка соответствия предложенной модели реальному процессу транспортирования сыпучего материала. Результаты расчета ПТУ с учетом исходных данных представлены на рис. 2-8. Причем на рис. 2-6 работа пневмотранспортной установки моделируется без учета возмущающих факторов ΔG1 = ΔG2 = 0. Качественный характер изменения параметров транспортирования соответствует физической сущности происходящих явлений, что подтверждается ранее проведенными экспериментальными исследованиями [2-5]. Работу ПТУ можно условно разбить на три этапа, на каждом из которых параметры процесса изменяются соответствующим образом. Первый этап определяет выход установки на стационарный режим на "чистом" воздухе. По мере накопления в ресивере воздуха и продвижения его вдоль материалопровода скорость и давление возрастают. Выход на стационарный режим определяется из условия, что скорость воздуха и давление с течением времени остаются постоянными. При этом скорость воздуха на входе в материалопровод и давление на входе на первом этапе являются начальными условиями непосредственно для начала транспортирования. В этом случае можно предварительно оценить время выхода пневмотранспортной установки на стационарные режимы. Второй этап, как правило, является ключевым интервалом времени в работе ПТУ, так как на нем определяется возможность выхода установки на установившийся режим транспортирования сыпучего материала. Этот этап начинается с момента загрузки материала в трубопровод (на рис. 2-3 момент загрузки материала соответствует t = 15 с). По мере заполнения материалопровода транспортируемым материалом скорость воздуха начинает падать, так как часть кинетической энергии потока воздуха расходуется на разгон поступающих из питателя частиц материала и их транспорт вдоль материалопровода. При этом может возникнуть критический момент в работе ПТУ, он определяется минимальными скоростями воздуха, а значит, и материала (на рис. 2 это интервал времени от 18 до 22 с). На втором этапе можно выделить два характерных промежутка времени. На первом (15 с < t < 19 с) происходит разгон мате-

рис. 4. изменение концентрации материала

риала вдоль трубопровода, при этом давление резко возрастает с течением времени (рис. 3); на втором интервале (19 с < t < 40 с) происходит процесс накопления материала в трубопроводе и выход установки на установившийся режим, при этом рост давления становится более плавным (рис. 3). Рис. 4 отражает процесс изменения объемной концентрации материала вдоль трубопровода с течением времени. Хорошо видно, что в момент начала загрузки материала его концентрация больше (на рис. 4 это интервал времени от 15 до 25 с, характеризующийся образованием "горба"), чем при работе установки на стационарном режиме (момент времени t = 40 с на рис. 4). Следует отметить, что данный эффект может быть выражен не так резко, если подобрать соответствующие параметры ПТУ. В частности, в работе [3], чтобы избежать накопления муки на начальном участке материалопровода, предлагается загружать материал ступенчато. Такой режим загрузки позволяет вывести установку на установившийся режим без нарушения устойчивости работы ПТУ при более низких скоростях воздуха, а значит, и меньшими энергозатратами. Третий этап соответствует стационарному режиму пневмотранспортирования сыпучего материала. Данный режим определяется постоянством параметров транспортирования, что отражают рис. 2-4. При моделировании учитывалось также влияние местного сопротивления в виде отвода, расположенного на расстоянии L1 = 12 м от начала материалопровода. Влияние на процесс транспортирования местных сопротивлений, таких как отводы, которые встречаются практически во всех ПТУ, можно проследить по результатам моделирования. Как видно из рис. 4, в месте расположения отвода концентрация материала больше, чем на участках материалопровода до и после отвода. На рис. 5 показано распределение скорости воздуха и скорости материала по длине материалопровода в момент времени t = 21 c, когда скорость воздуха минимальна (рис. 2), и в момент времени t = 40 c при установившемся режиме. Рис. 5 еще раз подтверждает тот факт, что отводы являются "узким местом" материалопровода. Скорость материала может понизиться до такой величины, при которой его перемещение во взвешенном состоянии станет невозможным. Соответственно, материал начнет оседать на дне трубопровода, что приведет к закупорке материалопровода. Рис. 6 отражает распределение избыточного давления по длине материалопровода для транспортирования потока с частицами материала в установившемся режиме. Результаты моделирования подтверждают тот факт, что местные сопротивления приводят к повышению удельных потерь давления. Работа промышленных ПТУ проходит, как правило, на псевдостационарных режимах. Это связано с неравномерностью подачи материала в приемный бункер питателя, периодичностью

рис. 5. распределение скорости воздуха и материала по длине материалопровода

НАУЧНый СОвет

рис. 6. распределение давления воздуха по длине материалопровода

№ 6 (132) июнь 2010 | возмущений на процесс пневмотранспорта сыпучих материалов позволит выявить их отрицательные и положительные стороны. Следует отметить, что численное решение модели соответствует физической сущности происходящих в материалопроводе процессов и качественно подтверждается ранее проведенными экспериментальными исследованиями и результатами промышленных испытаний. Моделирование процесса транспортирования сыпучих материалов позволяет: проанализировать работу ПТУ на нестационарных режимах; выявить критические режимы на стадии проектирования, влияние различных параметров на работу ПТУ на стационарных и нестационарных режимах; определять влияние местных сопротивлений на процесс транспортирования; проанализировать влияние возмущающих факторов; получить распределение параметров процесса транспортирования по длине материалопровода и во времени, и, в конечном итоге, на основе полученных результатов подобрать оборудование ПТУ, которое обеспечит устойчивую работу с меньшими энергозатратами.

рис. 7. изменение скорости воздуха с учетом возмущающих факторов работы самого питателя, наличием переключателей потока, неоднородностью дисперсного потока по сечению материалопровода и многими другими факторами. В модели возмущающие факторы частично учтены в уравнении (16) соответствующими слагаемыми. Результаты численного решения с учетом таких факторов представлены на рис. 7-8. Рис. 7 отражает влияние возмущений при работе питателя. Наличие возмущений приводит к тому, что ПТУ работает на псевдостационарном режиме. Колебания параметров процесса с течением времени не устанавливаются (рис. 8). Такого рода возмущения нарушают структуру дисперсного потока. Например, в горизонтальном трубопроводе может образоваться подстилающий слой, когда транспорт частиц материала во взвешенном состоянии переходит в транспорт дюнами или поршнями. Однако влияние возмущений на процесс транспортирования сыпучего материала на данный момент изучено недостаточно полно. Дальнейшее исследование влияния

л и т е рат У ра 1. 2. 3. 4. 5.

рис. 8. изменение концентрации материала с

Тарасов В.П. Элементы теории работы однотрубной пневмотранучетом возмущающих факторов спортной установки / В.П. Тарасов // Изв. Вузов, 2005, №5-6. – С. 81-85. Тарасов В.П. Влияние способа загрузки материалопровода на параметры процесса пневмотранспортирования / В.П. Тарасов, О.Л. Левин // Изв. Вузов, 2003, №4. – С. 92-94. Тарасов В.П. Влияние степени задросселированности пневмотранспортной установки на устойчивость процесса транспортирования. / В.П. Тарасов, А.А. Глебов // Сб. тез. докл. 54-й науч.-техн. конф. студ., асп. и ППС АлтГТУ им. И.И. Ползунова. Ч. 1. – Барнаул: Изд-во АлтГТУ им. И.И. Ползунова, 1996. – С. 203-205. Шваб А.В. Установившееся течение сжимаемой пылегазовой среды в трубах: сб. ст. / А.В Шваб – Томск: Изд-во ТГУ, 1972. – С. 100-111. Шилкин И.Ю. Нагнетательный пневмотранспорт муки потоками высокой концентрации: автореф. дис. … канд. техн. наук / И.Ю. Шилкин. – М., 1984.

| № 6 (132) июнь 2010

Моделирование процесса

дегидратации зернопродуктов Часть 2. Термообработка при инфракрасном энергоподводе Зверев С.в., доктор технических наук, Козин е.в., Ковальчук П.Г., аспиранты ООО «НПК «РЕЗОНАНС», Московский государственный университет пищевых производств

роцесс сушки отличается от процесса термообработки своей основной задачей. Если при сушке стараются удалить влагу, сохраняя без изменения все остальные свойства продукта, то при термообработке добиваются изменения неких технологических или потребительских свойств продукта. При этом иногда желательно влагу даже сохранить. Тем не менее, потеря влаги как сопутствующий процесс термообработки неизбежен. В качестве модели ранее была рассмотрена зависимость в виде:

таблица 2. результаты идентификации параметров моделей для иК обработки перловой крупы влагосодержанием U0 = 0,12-0,2 и мощностью керамических излучателей W = 500900 вт (температура среды 100-175°С)

Модель (1) с (5) (2) с (5) (3) с (5)

Коэффициент В0 0,484 0,309 0,119

m 0,841 -

n - 1,683 - 1,656 - 1,453

Коэффициент корреляции, R 2 0,983 0,982 0,997

(1) которая была успешно апробирована в условиях конвективной сушки [1]. В случае m ≈ 1 приемлемыми могут оказаться зависимости: (2) (3) где U – текущее влагосодержание, U0 – исходное влагосодержание, T – температура продукта, К, Tа = 4893 К – температура активации, m, B – эмпирические коэффициенты. Если рассматривать результаты эксперимента по инфракрасному (ИК) нагреву перловой крупы в лабораторных условиях при различных исходной влажности и облученности, то экспериментально-расчетные данные в рамках моделей (1-3) в пределах одной облученности линейно связаны между собой с хорошими коэффициентами парной корреляции R. Однако коэффициент пропорциональности В возрастает с ростом облученности и, соответственно, температуры среды [2]. Одно из возможных объяснений связано с различием средней, используемой в моделях, и эффективной температур из-за наличия существенного градиента в объеме продукта. При этом градиент тем больше, чем больше облученность [3]. Отметим, что облученность E трудно контролируемая величина, однако она тесно коррелирует с температурой среды ТС и мощностью ИК излучателей W, установленных в рабочей зоне (E ~ ТС ~W).

таблица 1. результаты идентификации параметров моделей для иК обработки перловой крупы влагосодержанием U0 = 0,14-0,29 и облученности е = 16,1-27,8 квт/м2

Модель (1) с (4) (1) с (5) (2) с (4) (2) с (5) (3) с (4) (3) с (5)

Коэффициент B или В0 0,0000691 388,53 0,0000543 331,03 0,0000610 99,03

m 0,904 1,134 -

с 0,024 0,024 0,024 -

n -2,657 -2,568 -2,346

Коэффициент корреляции, R 2 0,975 0,982 0,973 0,979 0,995 0,994

рис. 1. Экспериментально-расчетные данные по

модели (3) с учетом (5) для иК термообработки перловой крупы с исходным влагосодержанием U0 = 0,14-0,29 при облученности е = 16,8-27,8 квт/м2

При таком подходе примем: T = c ТС ΔT + T0, (4) где c – эмпирический коэффициент, ТС – температура среды в зоне ИК обработки, ºC, ΔT – приращение температуры продукта, ºC, T0 – исходная температура продукта, К. Другой подход связан с предположением, что поскольку коэффициент В учитывает и влияние процесса десорбции, а уравнение изотермы десорбции зависит в том числе и от температуры, то В является функцией не только исходного влагосодержания, но и температуры среды [3]. В этом случае примем: B = B0 TСn. (5) Для перловой крупы на лабораторной установке с кварцевыми излучателями типа КГТ-220-1000-1 были получены экспериментальные зависимости температуры и влагосодержания от времени. Параметры моделей (1), (2) и (3) с учетом (4) и то же с учетом (5), идентифицированные по результатам экспериментов с исходным влагосодержанием перловой крупы U0 = 0,14-0,29, даны в табл. 1. График зависимости (3) с учетом (5) и экспериментальнорасчетные данные представлен на рис. 1. Аналогичные результаты, тоже для перловой крупы, были

теХНОлОГии ХлеБОПеЧеНиЯ получены на лабораторной установке с керамическими ИК излучателями [3]. Результаты идентификации параметров по результатам экспериментов при различном исходном влагосодержании и мощности ИК излучателя W, которая варьировалась за счет изменения напряжения электропитания, представлены в табл. 2. Экспериментально-расчетные зависимости представлены на рис. 2. В случае выбора приемлемой аппроксимирующей зависимости для экспериментальных данных T(t) возможно использование символьного интегрирования и получение аналитических зависимостей в виде U(t) или U(T) [4]. Из приведенных примеров видно, что, опираясь на довольно общие физические представления о связи дегидратации с температурой, можно предложить модели, успешно аппроксимирующие экспериментальные данные зависимости влагосодержания от температуры продукта и времени его термообработки при учете наблюдаемых и сравнительно легко контролируемых технологических показателей процесса.

№ 6 (132) июнь 2010 |

рис. 2. расчетно-экспериментальные данные по

модели (3) с учетом (5) для иК термообработки перловой крупы с исходным влагосодержанием U0 = 0,12-0,2 при мощности иК излучателей W = 500-900 вт

л и т е рат У ра 1. 2. 3. 4.

Зверев С.В. Моделирование процесса дегидратации. Часть 1. Конвективная сушка зерна // Хранение и переработка зерна. - 2010.- №5. Зверев С.В., Козин Е.В. Обезвоживание крупы при интенсивном теплоподводе. Сборник научных трудов ВПА: Вып., VІІ. Т.1. Под ред. В.А. Бутковского – М.: ГИОРД, 2009. Гусаров К.С., Ковальчук П.Г., Зверев С.В. ИК термообработка семян подсолнечника // Хранение и переработка сельхозсырья, №1, 2010. Зверев С.В. Высокотемпературная микронизация в производстве зернопродуктов. – М.: «ДеЛи принт», 2009.

УДК 664. 641

Влияние муки рисовой дробленки на качество пшеничного хлеба Шаншарова Д.А., кандидат технических наук Алматинский технологический университет Для разработки малоотходных технологий используется ценнейший крупяной продукт – рисовая дробленка. Рекомендованы технологические решения по применению муки рисовой дробленки в составе комбинированной полиштаммовой закваски. Разработана технология пшеничного хлеба повышенной пищевой ценности и качества с применением продуктов переработки рисовой дробленки. To develop low-waste technologies are used most valuable cereals – rice meal. Recommended technology solutions for the application rice meal in a combination polishtammovoy ferment. The technology of wheat bread increased nutritional value and quality with the use of grain processing product.

риоритетной задачей в настоящее время является поиск природных веществ, содержащих незаменимые аминокислоты, витамины, минералы, необходимые для повышения устойчивости организма к воздействию неблагоприятных факторов окружающей среды. Наиболее эффективным способом борьбы с дефицитом микронутриентов является обогащение хлебобулочных изделий продуктами переработки крупяных культур. Из всего комплекса зерноперерабатывающей промышленности крупяное производство характеризуется низкой степенью использования побочных продуктов переработки зерна в крупу. Отсутствуют научно обоснованные решения по разработке ресурсосберегающих технологий переработки вторичных продуктов крупяной промышленности, таких как рисовая дробленка. Идея создания безотходного производства, основанного на принципе наиболее полного использования сырья, включая отходы, по-прежнему остается значимой [1]. Рисовый крахмал обладает большей податливостью амилолитическим ферментам, введение определенного количества

рисовой муки в рецептуру теста из пшеничной муки приводит к интенсификации биохимических и микробиологических процессов, повышает качество продукции, снижает технологические затраты. Диетические свойства изделий при этом повышаются. С увеличением количества рисовой муки интенсифицируется кислотонакопление [2]. Успешное протекание микробиологических, биохимических и физико-химических процессов в хлебопечении зависит от применяемых молочнокислых заквасок. Казахстанские ученые внедрили биологический способ защиты хлеба от картофельной болезни за счет приготовления в условиях производства высококислотных пшеничных заквасок мезофильных молочнокислых бактерий, когда при разводочном цикле была внесена чистая культура L. Fermentum-27. Исследованы производственные закваски трех хлебозаводов, в результате которых установлено, что в ежедневно обновляемых заквасках присутствует не только внесенная чистая культура L. Fermentum-27, но и многие другие виды молочнокислой микрофлоры. Однако доминантными видами являются 4 вида: L. Fermentum-27, L-brevis, L-plantarum,

| № 6 (132) июнь 2010 L-casei var alactosus. В дальнейшем в лабораторных условиях были исследованы пшеничные высококислотные закваски мезофильных молочнокислых бактерий без внесения чистых культур. Были изучены такие закваски из различных видов муки: ржаной, тритикалевой, кукурузной и др. Обнаружено, что помимо молочнокислой микрофлоры иногда встречались единичные клетки дрожжей, типичных для мучных сред. Поэтому важным условием повышения активности дрожжей и молочнокислых бактерий является подбор среды культивирования. Целью настоящих исследований явилось изучение особенностей развития молочнокислых бактерий и дрожжей на питательной среде, полученной при использовании муки рисовой дробленки. Для разработки нового ассортимента хлеба изучали влияние полученной комбинированной полиштаммовой закваски при использовании муки рисовой дробленки (КПШЗ-3) на формирование качества хлеба. Готовили опытные пробы комбинированных полиштаммовых заквасок с добавлением муки рисовой дробленки (КПШЗ-Р). Для приготовления заквасок к 1 части муки рисовой дробленки добавляли 2-3 части воды температурой 18-20°С, тщательно перемешивали и оставляли на ферментацию при температуре окружающего воздуха до достижения титруемой кислотности 11-12 град. Пробы перемешивали через каждые 2-3 ч. Контролем служила комбинированная полиштаммовая закваска (КПШЗ) из пшеничной муки II сорта. Тесто готовили безопарным способом из пшеничной муки І сорта с добавлением 5, 10, 15, 20, 25% КПШЗ-Р на основе муки рисовой дробленки по общепринятой методике. При проведении исследований в контрольное тесто вносили 10% КПШЗ на основе пшеничной муки II сорта. Для исследования влияния КПШЗ-Р на качество хлеба проводили лабораторные выпечки. Анализ качества хлеба проводили через 14-16 ч после выпечки по общепринятым методам. Динамику скорости газообразования теста с внесением КПШЗ-Р в количестве 5, 10, 15, 20 и 25% прослеживали в течение 300 мин. О качестве комбинированных полиштаммовых заквасок судили по влажности, титруемой кислотности, подъемной силе, восстановительной активности, количеству дрожжевых клеток и молочнокислых бактерий, а также их соотношению. Опытные закваски превосходили по качеству закваску контрольного образца и отличались улучшенными биотехнологическими характеристиками: значения подъемной силы были ниже на 12 мин. для заквасок с мукой рисовой дробленки по сравнению с контролем. Восстановительная активность соответственно уменьшилась на 11 мин.; количество клеток дрожжей было ниже на 61%; количество молочнокислых бактерий увеличилось на 45% по сравнению с контрольным образцом. Соотношение дрожжей и молочнокислых бактерий составило 1:34, в контрольном образце – 1:37. Повышение активности бродильной микрофлоры в опытных комбинированных полиштаммовых заквасках объясняется тем,

что основным фактором для развития и размножения молочнокислых бактерий является наличие большого количества азотистых веществ в питательной смеси, а для дрожжевых клеток – значительное содержание сахаров, аминокислот, витаминов, микроэлементов по сравнению с пшеничной мукой II сорта. Применение полиштаммовых заквасок, особенно при использовании муки рисовой дробленки, имеющей наилучшие показатели качества, благоприятно повлияло на жизнедеятельность дрожжевых клеток и молочнокислых бактерий. Эти факторы послужили основанием для исследования влияния комбинированных заквасок на качество хлеба. В опытных образцах хлеба при КПШЗ-Р при различных дозировках улучшаются структурно-механические свойства мякиша, физико-химические показатели хлеба. Пробы хлеба, приготовленные с внесением 10, 15% КПШЗ-Р, имели высокий удельный объем, правильную форму без трещин и подрывов, светло-коричневый цвет корки с приятным вкусом и ароматом, а с добавлением 20, 25% КПШЗ-Р цвет корки и мякиша становился коричневым. Опытные образцы с 10 и 15% КПШЗ-Р были лучшими: пористость выше контрольного образца на 7,3 и 11% соответственно, удельный объем – на 7,1 и 9,5%, формоустойчивость – на 4,1 и 8,3%, структурно-механические свойства – на 22 и 29,7%. В пробах с внесением КПШЗ-Р пористость была равномерной, тонкостенной. Дальнейшее увеличение дозировки КПШЗ-Р приводило к ухудшению основных показателей качества хлеба. Опытные образцы с внесением 5, 20% муки КПШЗ-Р также превосходили контрольный образец. По значениям пористости, формоустойчивости и некоторым другим показателям они уступают образцам с внесением 10, 15% КПШЗ-Р. Для данных образцов пористость соответствует 85, 86% (контроль – 82%), удельный объем составляет 4,3, 4,4 см3/г (контроль – 4,2 см3/г), а показатели структурно-механических свойств соответствуют 102,108 общ. ед. прибора (контроль – 91 общ. ед. прибора). Образец с внесением 25% муки КПШЗ-Р был на уровне контрольного образца. Таким образом, проведение оптимизации полученных зависимостей качественных показателей хлеба от количества КПШЗ-Р позволило установить, что оптимальной дозировкой КПШЗ-Р при безопарном способе тестоприготовления является 15%. Таким образом, сделаны следующие выводы: повышение количества дрожжей и молочнокислых бактерий, а также увеличение их бродильной активности в комбинированной полиштаммовой закваске положено в основу разработанной технологии; применение комбинированной полиштаммовой закваски на основе рисовой дробленки способствует повышению качества хлеба, его пищевой ценности; лучшими по физико-химическим показателям являются образцы с внесением 15% КПШЗ-Р, полученные образцы имеют более интенсивную окраску корки и более ярко выраженный вкус и аромат изделий.

л и т е рат У ра 1. 2. 3.

Никифорова Т., Мельников Е., Севериненко С. Потенциальные возможности побочных продуктов крупяных производств // Хлебопродукты, 2006, №10. – С. 62-63. Патент РФ №2110919 «Способ производства диетического хлеба» // Шкуров И.В., Несина В.В. – Опубл. 20.05.98. Витавская А.В., Шин А.П. Действие мезофильных молочнокислых бактерий на устойчивость пшеничного хлеба к картофельной болезни // Хлебопекарная и кондитерская промышленность, 1980, №5. – С. 29-31.

тел/факс: +38 (0562) 32-07-95, +7 (495) 789-44-19

ПРОЕКТИРОВАНИЕ И СТРОИТЕЛЬСТВО ЗЕРНОХРАНИЛИЩ PRIVE SA известна во всем мире своими высококачественными силосами для хранения зерна, изготовленными из лучших марок оцинкованной стали (450 г цинка/м2). DENIS – разработчик и производитель транспортировочного и очистительного оборудования, которое нашло своих заказчиков более чем в 20 странах Европы, Африки и Азии. Мы в вашем распоряжении для сопровождения проектов по хранению зерна.

Контакты: г. Славутич 07100, Киевский квартал, 27 а\я №5 т. +38 050 930 47 13 ф. +38 045 792 55 58 e-mail: contact.ua@prive.fr