Grain storage and processing magazine (№4 April 2017)

Page 1

ISSN ISSN 2306-4498 2306-4498

№4 (212) апрель 2017








АЗОВАГРОСНАБ

Элеваторное оборудование ЗАВОД-ПРОИЗВОДИТЕЛЬ САМОТЁЧНОЕ ОБОРУДОВАНИЕ: • трубы норийные • трубы самотёчные • сектора • патрубки • клапана • вводы

Сохраним зерно вместе

Ковши норийные штампованные и пластиковые Ролики конвейерные Ленты конвейерные и ремни норийные

КОВШИ ШТАМПОВАННЫЕ

КОВШИ ПЛАСТИКОВЫЕ

ЛЕНТЫ КОНВЕЙЕРНЫЕ

РОЛИКИ КОНВЕЙЕРНЫЕ

САМОТЁЧНОЕ ОБОРУДОВАНИЕ

РОЛИКООПОРЫ

ООО "АЗОВАГРОСНАБ", Украина, г. Бердянск тел. (6153) 7-66-60, 7-67-55 (050) 561-51-67, (050) 537-91-03

Зерносушилки на альтернативних видах топлива: - солома - дрова - щепа - печное пиролизное топливо нории, елеваторы, реконструкция ЗАВ и КЗС, шнеки. http://www.zavagrotech.com.ua 0503050598, 099-2168072, (057) 7315135


МП “РЕМИКС”

04563 99-760, 99-775, 99-926 Киевская обл., г. Белая Церковь ул. Привокзальная, 13 www.remix.com.ua remix@remix.com.ua

ПРОБООТБОРНИКИ ЗЕРНА АВТОМОБИЛЬНЫЕ TPLG

ДАТЧИКИ УРОВНЯ РОТАЦИОННЫЕ

СИТОВАЯ ТКАНЬ SEFAR GG, XXX, MILLING, FORTE

БОЛТЫ НОРИЙНЫЕ

КОВШИ НОРИЙНЫЕ ЦЕЛЬНОТЯНУТЫЕ, ПЛАСТИКОВЫЕ

МЕШКОЗАШИВОЧНЫЕ СИСТЕМЫ FISCHBEIN

НИТКИ МЕШКОЗАШИВОЧНЫЕ

ВЛАГОМЕРЫ ЗЕРНА



№ 4 (212) АПРЕЛЬ 2017 РЕД АКЦИОННА Я

«ХРАНЕНИЕ И ПЕРЕРАБОТКА ЗЕРНА» ежемесячный

КОЛЛЕГИЯ

Бутковский В.А. (Москва) Васильченко А.Н. (Киев) Ган Е.А. (Астана) Дмитрук Е.А. (Киев) Дробот В.И. (Киев) Жемела Г.П. (Полтава) Капрельянц Л.В. (Одесса) Кирпа Н.Я. (Днепропетровск) Ковбаса В.Н. (Киев) Кожарова Л.С. (Москва) Кругляк В.И. (Днепропетровск) Лебедь Е.М. (Днепропетровск) Просянык А.В. (Днепропетровск) Пухлий В.А. (Севастополь) Ткалич И.Д. (Днепропетровск) Фабрикант Б.А. (Москва) Цыков В.С. (Днепропетровск) Чурсинов Ю.А. (Днепропетровск) Шаповаленко О.И. (Киев) Шемавнев В.И. (Днепропетровск) Главный редактор Рыбчинский Р.С. chief@apk-inform.com zerno@apk-inform.com Подписка/реклама Ткаченко С.В. zerno2@apk-inform.com Техническая группа Чернышева Е.В., Гришкина Е.Н., Гречко О.И. Материалы печатаются на языке оригинала. Точка зрения авторов может не совпадать с мнением редакции. Редакция не несет ответственности за достоверность информации, опубликованной в рекламе (материалы, обозначенные знаком ®, печатаются на правах рекламы). Перепечатка материалов, опубликованных в журнале, допускается только по согласованию с редакцией. Научно-практические материалы печатаются по решению ученого совета Института зернового хозяйства НААН Украины № 16 от 14 сентября 2001 г. Внесен в Высшую аттестационную комиссию по техническим наукам (постановление президиума ВАК Украины от 23.02.2011 г. №1-05/2) Адрес для переписки: Абонентский ящик №591, г. Днепр, 49006, Украина Адрес редакции: ул. Н. Алексеенко, 21, г. Днепр, 49006 Украина тел/факс: +380 56 370-99-14 +380 562 32-07-95 e-mail: zerno@apk-inform.com Основатель и издатель ООО ИА «АПК-Информ» Год основания: 31.01.2000 Украина, г. Днепр, ул. Н. Алексеенко, 21 Свидетельство о государственной регистрации КВ 17842-6692ПР Подписной индекс в каталоге «Укрпошты» - 22861 Подписано в печать 28.04.2017 Формат 60х84 1/8. Тираж 2 000 экз. Печать офсетная, отпечатано на полиграфическом комплексе ИА «АПК-Информ»

научно-практический

журнал

СОДЕРЖАНИЕ ОТРАСЛЕВЫЕ НОВОСТИ ЗЕРНОВОЙ РЫНОК Обзор внебиржевого рынка зерновых Украины.............................................. 6 Рынок продуктов переработки зерна Украины................................................. 8 Производство продукции предприятиями отрасли хлебопродуктов Украины в I квартале 2017 года............................................10 Зерновые: обзор внешней торговли в Украине за I квартал 2017 года...................................................................................................14 Россия: обзор внебиржевого рынка зерновых культур...............................20 Россия: обзор внебиржевого рынка продуктов переработки зерновых культур...........................................................................................................22

ТЕМА Украина: первые прогнозы урожая зерновых культур в 2017 году........23 Гречиха – золушка на пути к принцессе..............................................................28

РАСТЕНИЕВОДСТВО Причини фіолетового забарвлення та нерівномірного зростання кукурудзи на ранніх стадіях розвитку............................................38

ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ Енергозбереження в полі та зерносховищі: досвід Фінляндії...................41 Системи відбору проб зернових продуктів із автомобільного та залізничного транспорту............................................................................................45 Якісне сушіння – запорука збереження зерна..................................................49 Сепараторы САД всегда приносят вам прибыль.............................................51 Небулізація – прогресивний метод захисту зерна в елеваторах від комах. А ви вже захистили ваш врожай?......................................................53 Миллион гривен за 10 дней.......................................................................................55

ТЕХНОЛОГИИ ЗЕРНОПЕРЕРАБОТКИ Особливості та характеристика кормової сировини комбікормів і БВД для домашніх тварин.........................................................................................57 Особливості приготування галузевих стандартних зразків для контролювання якості зерна............................................................................62

ТЕХНОЛОГИИ ХЛЕБОПЕЧЕНИЯ Концентрат сироватковий білковий сухий у технології хлібобулочних виробів для людей похилого віку...........................................66

НАУЧНЫЙ СОВЕТ Факторы, обуславливающие мощность, потребную для осуществления обработки чечевицы в шелушильной машине...............70

©


| №4 (212) апрель 2017

Украина

В

Украине зерновыми и зернобобовыми культурами по состоянию на 21 апреля засеяно 2,815 млн. га, что составляет 39% к прогнозированной площади. Об этом сообщила пресс-служба Министерства аграрной политики и продовольствия Украины. В частности, площадь сева ранних культур составила 2,242 млн. га (95%), в т.ч. яровой пшеницы – 158 тыс. га (88% к прогнозу), ярового ячменя – 1,517 млн. га (92%), овса – 193 тыс. га (93%). К отчетной дате сев гороха проведен на площади 373 тыс. га (113% к прогнозу). Кроме того, сев кукурузы на зерно к отчетной дате проведен на 549 тыс. га (12%).

З

начительное похолодание в Украине существенно не повлияет на урожай озимых и яровых культур. Об этом заявил директор департамента земледелия и технической политики в АПК Министерства аграрной политики и продовольствия Украины Владимир Топчий, сообщила 20 апреля пресс-служба ведомства. «Негативные действия погодных условий, которые могли бы существенно повлиять на потенциал урожая сельхозкультур, еще не фиксировались. Значительное снижение температуры на территории Украины несет угрозы для плодовых деревьев с цветущими соцветиями и тех, которые находятся на начальных фазах формирования плодов», - сказал он. По словам руководителя департамента, после стабилизации погодной ситуации необходимо провести тщательный осмотр посевов культур и многолетних насаждений, на основе которого определить объемы возможных потерь.

С

начала 2016/17 МГ по состоянию на 19 апреля Украина экспортировала около 35,79 млн. тонн зерновых культур. Об этом сообщила пресс-служба Мин­ агропрода Украины. В частности, пшеницы поставлено на внешние рынки 15,24 млн. тонн, ячменя – 5,01 млн. тонн, кукурузы – 15,33 млн. тонн, ржи – 4,3 тыс. тонн. Кроме того, за отчетный период отправлено на экспорт 300,9 тыс. тонн украинской муки, из которых 299,7 тыс. тонн составляет пшеничная. По данным министерства, в 2016/17 МГ Украина планирует поставить на внешние рынки 41,6 млн. тонн зерновых культур против 39,4 млн. тонн в предыдущем сезоне, что станет новым рекордом.

С

огласно оценке ИА «АПК-Информ», за первые 8 месяцев 2016/17 МГ объем производства основных продуктов переработки зерна в Украине снизился на 1,6% в сравнении с показателем аналогичного периода предыдущего сезона. В основном, указанное снижение было обусловлено сокращением производства комбикормов, объем которого по итогам июля-февраля составил 4,45 млн., что на 2,8% меньше показателя предыдущего сезона (4,58 млн. тонн). Производство муки в отчетный период сократилось до 1,45 млн. тонн (-0,8%). В то же время, объем производства круп вырос на 16,4%, достигнув 267,3 тыс. тонн против 229,7 тыс. тонн за аналогичный период 2015/16 МГ. В крупяном сегменте наибольший прирост наблюдался в производстве овсяной и гороховой круп, что обусловлено приростом валового сбора данных культур в 2016 г.

Г

осударственное агентство резерва Украины в рамках реформы своей структуры планирует до конца 2017 г. создать холдинговую госкомпанию «Агрорезерв», которая объединит 10 предприятий аграрного направления, подчиненных ведомству. Об этом заявил председатель Госрезерва Вадим Мосийчук, сообщило 19 апреля агентство УНИАН. По его словам, общая мощность хранения зерновых 10-и предприятий достигнет до 1 млн. тонн. «На 2017 г. наша главная цель – объединение этих предприятий в единое госпредприятие «Агрорезерв» и последующая его корпоратизация», – добавил В.Мосийчук.

2


050 403 13 62 067 783 71 67 INFO@ALMA-SEPARATOR.COM

№4 (212) апрель 2017 |

С Е П А Р А Т О Р Ы АЕРОДИНАМІЧНИЙ ПРОДУКТИВНІСТЬ ВІД 2 ДО 50 Т/ГОД

А Л М А ПОВІТРЯНО-СИТОВИЙ БАРАБАННОГО ТИПУ ПРОДУКТИВНІСТЬ ВІД 25 ДО 200 Т/ГОД

И

сполняющий обязанности председателя правления ГПЗКУ Александр Григорович 21 апреля заявил о своей отставке с занимаемой должности. Об этом сообщила пресс-служба корпорации. «…Мы подготовили качественную почву для дальнейшего развития компании, и я надеюсь, что принципы, заложенные нами, позволят корпорации и в дальнейшем сохранить положительную динамику ключевых показателей», – приводятся в сообщении слова А.Григоровича. Причины указанного решения не уточняются.

А

грохолдинг HarvEast рассчитывает к концу 2017 г. построить в Донецкой области завод по доработке семян мощностью 10 т/ч. Об этом заявил генеральный директор холдинга Дмитрий Скорняков, сообщило 5 апреля агентство «Интерфакс-Украина». По его словам, предприятие будет ориентироваться на доработку семян бобовых и зерновых культур. Также гендиректор уточнил, что 70% инвестиций в новый завод составят собственные средства агрохолдинга. Согласно сообщению, HarvEast подписал договор о сотрудничестве по выращиванию семян с семеноводческой компанией Maisadour. Для гибридизации HarvEast выделит 50 га, 20 из которых орошается в Донецкой области.

ГПЗКУ

разработала план модернизации Николаевского портового элеватора, который предусматривает увеличение пропускной способности до 3,5 млн. тонн. Об этом заявил заместитель главы правления гос­ корпорации Андрей Задирака, сообщило 6 апреля агентство «Интерфакс-Украина». «На данный момент наш элеватор имеет мощность в 60 тыс. тонн единовременного хранения в пределах той территории, которой сегодня владеет. После реконструкции объемы хранения увеличатся еще на 70 тыс. тонн», – сказал он, добавив, что реализовать данный проект планируется за 2 года и точная его стоимость пока не определена. По словам А.Задираки, предварительно китайские партнеры одобрили указанный проект, и сейчас ГПЗКУ занимается проектными решениями. www.hipzmag.com

3


| №4 (212) апрель 2017

ГПЗКУ

в 2017 г. намерена инвестировать в модернизацию элеваторов и перерабатывающих предприятий более 138 млн. грн. Об этом заявил заместитель председателя правления корпорации Андрей Задирака, сообщила 7 апреля пресс-служба ГПЗКУ. «Для сравнения: если в 2015 г. общий объем капитальных инвестиций составил 18 млн. грн., то в 2016 г. на модернизацию предприятий было направлено более 116 млн. грн.», – сказал заместитель председателя правления. По его словам, в т.г. план капитальных инвестиций включает как реализацию новых проектов по реконструкции и техническому переоснащению, так и завершение проектов модернизации, начатых в прошлом году. «В частности, в 2017 г. планируется обновление зерносушильного оборудования, модернизация или частичное приобретение авто- и вагонных весов, авторазгрузчиков, зерноочистительного оборудования, а также обновление технологического оборудования на перерабатывающих филиалах. Кроме того, часть средств будет направлена на автоматизацию производственных процессов и дальнейшее внедрение системы количественно-качественного учета на наших предприятиях», – отметил А.Задирака.

Г

руппа «Росток-Холдинг» планирует модернизировать собственный элеваторный комплекс в г. Новгород-Сиверский (Черниговская обл.). Об этом 12 апреля сообщила пресс-служба компании. Как уточняется в сообщении, работы по реконструкции комплекса уже начались, их завершение запланировано на июль т.г. После завершения модернизации мощности предприятия по приемке и единовременному хранению возрастут в 2 раза – до 2,5 тыс. тонн и 22,5 тыс. тонн соответственно, а мощности по сушке кукурузы – в 5,5 раза, до 1,5 тыс. т/сут. Мощность по отгрузке зерна увеличатся до 1,5 тыс. т/сут. Таким образом после реализации данного проекта мощность единовременного хранения «Росток-Холдинг» превысит 100 тыс. тонн, мощности по сушке кукурузы составят более 6 тыс. т/сут. Мощности по отгрузке увеличатся до 4,5 тыс. т/сут.

Зарубежье

П

о состоянию на 20 апреля в Российской Федерации яровыми культурами было засеяно 5,8 млн. га, или 11% к прогнозу, в т.ч. площадь сева яровых зерновых культур составила 3,3 млн. га (10,8%). При этом на аналогичную дату годом ранее площадь ярового сева составляла 6,8 млн. га, в т.ч. яровых зерновых – 4,2 млн. га. Об этом сообщила пресс-служба Минсельхоза РФ. Как уточняется в сообщении, яровой пшеницей на отчетную дату было засеяно 403,8 тыс. га, (3% к прогнозу), яровым ячменем – 1,6 млн. га (21%), кукурузой на зерно – 651,6 тыс. га (21,3%).

С

огласно оперативным данным ФТС России, по состоянию на 19 апреля с начала 2016/17 МГ объем экспорта российского зерна составил 29,789 млн. тонн. Об этом 24 апреля сообщила пресс-служба Минсельхоза РФ. Как уточняется в сообщении, 23,003 млн. тонн из указанного объема составила пшеница, 2,43 млн. тонн – ячмень, 4,146 млн. тонн – кукуруза. «Темпы экспорта на отчетную дату на 0,5% уступали прошлогодним. За соответствующий период 2015/16 МГ из РФ было экспортировано 29,951 млн. тонн зерна. При этом показатель отгрузок пшеницы на 5,7% превышает результат на 19 апреля 2016 г., кукурузы – на 6,7%. Объемы экспорта ячменя на 39,9% ниже прошлогодних», – отметили в пресс-службе.

4


ОТРАСЛЕВЫЕ НОВОСТИ

№4 (212) апрель 2017 |

А

рбитражный суд Москвы признал банкротом крупный российский агрохолдинг ПАО «Группа Разгуляй» и открыл в отношении компании конкурсное производство. Об этом 24 апреля сообщило агентство РИА Новости. Процедуру банкротства «Разгуляя» инициировал другой крупный российский агрохолдинг «Русагро». Суд ранее включил задолженность перед «Русагро» в размере около 2,5 млрд. руб. в реестр требований кредиторов «Разгуляя». Кроме того, в реестр включена задолженность по налогам в размере около 5,9 млн. руб. Напомним, что группа «Разгуляй» объединяет три отраслевых направления – сахарное, сельскохозяйственное и зерновое. В холдинг входят 12 элеваторов, 10 сахарных заводов, шесть мукомольных предприятий, три крупяных завода и молочно-консервный комбинат.

А

гропромышленный парк «Сибирь» собирается запустить зерноперерабатывающий комплекс мощностью в 250 тыс. тонн зерна в год в Красноярском крае РФ. Проект планируется реализовать к 2020 г. Об этом заявил гендиректор парка «Сибирь» Александр Токарев, сообщило 21 апреля агентство ТАСС. «Сейчас мы ведем переговоры с потенциальными инвесторами. Планируем в 2017 г. определиться со стратегическим инвестором и в 2018-2019 гг. вести строительство, чтобы в 2020 г. запустить проект в эксплуатацию», – уточнил он. Объем инвестиций оценивается в 12,3 млрд. руб. Комплекс сможет перерабатывать зерно для получения прежде всего лизина. По словам А.Токарева, зерно для комплекса будет поставляться местными производителями.

З

апасы зерновых и зернобобовых культур в Казахстане к 1 апреля т.г. составляли 10,33 млн. тонн. Об этом 14 апреля сообщила пресс-служба Комитета по статистике Министерства национальной экономики РК. Пшеница к отчетной дате имелась в наличии в объеме 9,648 млн. тонн (в т.ч. 6,748 млн. тонн продовольственной). Запасы других культур составили: кукуруза – 82,728 тыс. тонн, рис – 174,615 тыс. тонн, ячмень – 982,205 тыс. тонн, рожь – 23,406 тыс. тонн, овес – 151,272 тыс. тонн, гречиха – 41,467 тыс. тонн, просо – 26,936 тыс. тонн, смесь колосовых – 82,516 тыс. тонн.

В

своем апрельском отчете аналитики USDA вновь повысили прогноз мирового производства пшеницы и кукурузы в 2016/17 МГ. В частности, прогноз мирового производства пшеницы составляет 751,36 млн. тонн против 751,07 млн. тонн, озвученных месяцем ранее, и 735,59 млн. тонн по итогам предыдущего сезона. Повышательная корректировка была осуществлена для Пакистана – 25,6 (25,3; 25,1) млн. тонн, России – 72,53 (72,5; 61,04) млн. тонн и ряда других, не ключевых, стран. Оценка мирового производства кукурузы в 2016/17 МГ повышена до рекордных 1,054 млрд. тонн против 1,049 млрд. тонн, озвученных месяцем ранее, и 963,32 млн. тонн по итогам предыдущего сезона. Как уточняется, более высокие показатели урожая зерновой ожидаются в Аргентине – 38,5 (37,5; 29) млн. тонн, Бразилии – 93,5 (91,5; 67) млн. тонн, Индонезии – 10,9 (10,2; 10,5) млн. тонн, Мексике – 27 (26; 25,9) млн. тонн и ЮАР – 15 (14,6; 8,2) млн. тонн.

С

огласно последним данным аналитиков IGC, тенденция мирового роста производства пшеничной муки в ближайшее время может замедлиться или прекратиться вообще. Об этом сообщил портал The World Grain. В частности, в США рост данного показателя является незначительным, а в ряде европейских стран (Германия, Франция, Великобритания) отмечается снижение объемов производства муки, что является свидетельством определенных трудностей, с которыми сталкиваются переработчики. В то же время, мировое потребление пшеницы в продовольственных целях продолжает расти и в 2017/18 МГ, по прогнозам экспертов, составит 503 млн. тонн, что на 6,7 млн. тонн превзойдет уровень текущего сезона и будет эквивалентно годовому потреблению на душу населения в объеме 66,9 кг. При этом наибольший рост производства пшеничной муки, как ожидается, будет наблюдаться в развивающихся странах Азии, и особенно в Африке, где численность населения продолжает увеличиваться, а продукты питания из пшеницы становятся все более широко употребляемыми. www.hipzmag.com

5


| №4 (212) апрель 2017

Обзор внебиржевого рынка зерновых Украины

Продовольственная пшеница В начале апреля мукомольные компании пополняли необходимые для работы запасы сырья по ценам в ранее установившихся диапазонах – 4650-5300 и 4600-5350 грн/т СРТ соответственно. Наряду с этим, единичные переработчики информировали о сложностях с приобретением зерна с высокими качественными показателями и считали целесообразным незначительно повышать цены спроса, однако на диапазонах это существенно не отразилось. Аграрии, отмечая стабильный спрос на продовольственную пшеницу, реализовывали лишь малотоннажные партии данной культуры по приближенным к максимальным отпускным ценам. Экспортеры, нуждаясь в срочном пополнении запасов зерна на элеваторах, повышали закупочные цены в среднем на 50-100 грн/т – до 4400-5200 и 4250-5150 грн/т EXW на пшеницу 2 и 3 класса соответственно. В середине месяца фиксировалось незначительное снижение цен спроса/предложения. Сельхозпроизводители в достаточном количестве предлагали небольшие объемы пшеницы, в ряде случаев снижая отпускные цены в среднем на 50 грн/т. Переработчики, отмечая увеличение количества предложений малотоннажных партий зерна, снижали закупочные цены в среднем на 50-100 грн/т. Только единичные переработчики южного региона с целью привлечения большего количества зерновой с высокими качественными характеристиками были готовы озвучивать цены спроса на уровне 5400 грн/т. Экспортно-ориентированные компании вели закупки зерновой по мере необходимости, не пересматривая ранее установившихся цен. К концу месяца ситуация существенно не изменилась. Мукомолы пополняли необходимые запасы сырья по ценам в прежних диапазонах – 4650-5300 и 4600-5250 грн/т СРТ на пшеницу 2 и 3 класса соответственно. При этом единичные переработчики Херсонской области были готовы закупать пшеницу 2 класса по 5400 грн/т СРТ в связи с ограниченным количеством предложений. Аграрии реализовали небольшие партии зерна по мере необходимости освобождения складских помеще-

Средние цены на продовольственные зерновые

ний, оставляя цены в ранее сформированном диапазоне – 4750-5400 и 4650-5300 грн/т EXW на пшеницу 2 и 3 класса соответственно. Экспортеры закупали культуру по прежним ценам в диапазонах 4500-5200 и 4250-4950 грн/т EXW на пшеницу 2 и 3 класса соответственно. В течение апреля активность торгово-закупочной деятельности в большинстве случаев была умеренной. По мнению операторов рынка, в дальнейшем относительная ценовая стабильность сохранится.

Продовольственная рожь На протяжении апреля в сегменте продовольственной ржи преобладал повышательный ценовой тренд. Количество предложений продовольственной ржи попрежнему было ограниченное, а качественные характеристики поступавшего на рынок зерна были недостаточно высокими. Перерабатывающие предприятия, ранее сформировавшие необходимые объемы для работы в долгосрочной перспективе, не считали целесообразным пересматривать цены спроса. В то же время покупатели, нуждающиеся в срочном пополнении запасов зерновой с высокими качественными показателями, были вынуждены повышать закупочные цены в среднем на 100-200 грн/т – до 3800-4200 грн/т СРТ. Сельхозпроизводители, отмечая стабильный спрос на рожь, осуществляли реализацию преимущественно малотоннажными партиями, при этом постепенно повышая отпускные цены до уровня максимальных или приближенных к ним. В ближайшей перспективе невысокие темпы торгово-закупочной деятельности, по мнению участников рынка, сохранятся.

Фуражная пшеница В начале месяца закупочные цены на фуражную пшеницу фиксировались в ранее сформировавшемся диапазоне – 4000-4700 грн/т СРТ. При этом многие по-

Средние цены на фуражные зерновые (спрос, EXW),

(предложение, EXW), грн/т

грн/т

03.02.2017 10.02.2017 17.02.2017 24.02.2017 Пшеница 1 кл.

4 900

4 950

5 050

5 050

Пшеница 2 кл.

4 850

4 900

4 950

4 950

Пшеница 3 кл.

4 750

4 850

4 900

4 900

Рожь

3 900

3 900

3 900

4 000

6

03.02.2017 10.02.2017 17.02.2017 24.02.2017 Пшеница 4 кл. Пшеница 5 кл. Пшеница 6 кл. Ячмень Кукуруза

4 500

4 500

4 500

4 500

4 450

4 450

4 450

4 450

4 350

4 350

4 350

4 350

3 900

3 900

4 050

4 100

4 150

4 200

4 350

4 500


ЗЕРНОВОЙ РЫНОК требители с целью привлечения большего количества предложений крупнотоннажных партий сырья были готовы озвучивать максимальные и приближенные к ним цены спроса. Аграрии пополняли оборотные средства, реализуя преимущественно небольшие объемы пшеницы по прежним ценам (4050-4750 грн/т EXW). Экспортно-ориентированные компании считали целесообразным повышать закупочные цены в среднем на 50 грн/т, фиксируя цены спроса в пределах 3900-4850 грн/т EXW. К середине месяца ценовая ситуация не изменилась. Отметим, что часть переработчиков, отмечая достаточное количество предложений малотоннажных партий зерна, озвучивала приближенные к минимальным цены спроса. Качественные показатели поступавшего на рынок сырья, как правило, соответствовали требованиям ГОСТа. К концу месяца относительно стабильная ценовая ситуация сохранилась. Закупочные цены на фуражную пшеницу фиксировались в прежнем диапазоне – 40004700 грн/т СРТ. Единичные переработчики незначительно повышали закупочные цены с целью привлечения большего количества предложений зерна с высокими качественными показателями. Сельхозпроизводители предлагали на рынок малотоннажные партии зерна по ценам в пределах 4050-4750 грн/т EXW. Экспортеры, не нуждаясь в срочном пополнении запасов культуры на элеваторах, озвучивали цены спроса в диапазоне 3900-4850 грн/т EXW. Значительного изменения как цен, так и темпов торгово-закупочной деятельности, не предвидится.

Ячмень В секторе фуражного ячменя в начале месяца отмечался рост цен спроса по причине ограниченного количества предложений крупнотоннажных партий зерновой. В связи с этим, участники рынка повышали закупочные цены в среднем на 50 грн/т – до 3750-4400 грн/т СРТ. Аграрии, отмечая стабильный спрос на сырье, считали целесообразным озвучивать максимальные и приближенные к ним отпускные цены. Отметим, что ячмень поступал на рынок преимущественно партиями небольших объемов. Экспортеры повышали минимальные цены спроса в среднем на 100 грн/т и вели закупки по ценам в диапазоне 3900-4400 грн/т EXW. Единичные экспортно-ориентированные компании, нуждаясь в срочном приобретении зерна для выполнения контрактных обязательств, фиксировали цены спроса в пределах 4500-4700 грн/т EXW. В середине месяца существенных ценовых изменений не отмечалось. Представители перерабатывающих компаний продолжали осуществлять закупки зерновой, озвучивая цены спроса в пределах 3750-4400 грн/т СРТ. www.hipzmag.com

№4 (212) апрель 2017 | Закупочные цены на пшеницу экспортно-

ориентированных компаний на конец апреля 2017 г. (EXW), грн/т Регион

Пшеница 2 кл.

Пшеница 3 кл.

Центральный

4500-5050

4450-4950

Северный

4500-5000

4400-4900

Западный

4450-4950

4400-4850

Восточный

4400-4850

4250-4750

Южный

4650-5200

4550-5150

Классификация по ДСТУ-3768:2010

Только часть переработчиков, нуждаясь в срочном приобретении крупнотоннажных партий зерна, была готова озвучивать максимальные и приближенные к ним закупочные цены. Сельхозпроизводители, отмечая стабильный спрос со стороны переработчиков, не считали целесообразным существенно уступать в цене. К концу месяца основная часть потребителей приобретала зерновую, не меняя цен спроса. Только ряд переработчиков западного и восточного регионов, в связи со значительным увеличением количества предложений ячменя с высокими качественными показателями, снижал закупочные цены на 100-200 грн/т. Наряду с этим некоторые предприятия Днепропетровской области приостановили закупку зерна, сформировав необходимые для работы объемы. Ценовой диапазон остался прежним (3750-4400 грн/т СРТ). Аграрии продолжали реализовывать зерно небольшими партиями по ценам в ранее сформировавшемся диапазоне – 3900-4500 грн/т EXW. Экспортеры, не нуждаясь в срочном пополнении запасов ячменя, продолжали приобретать ячмень по ценам в прежних пределах – 3900-4400 грн/т EXW. В краткосрочной перспективе значительных ценовых изменений не ожидается.

Кукуруза В первой половине апреля переработчики приобретали кукурузу по мере необходимости, озвучивая цены в пределах 4000-4500 грн/т СРТ. При этом некоторые потребители, отмечая увеличение количества предложений малотоннажных партий данной культуры, незначительно снижали цены спроса в пределах ранее установившегося диапазона. Лишь единичные участники рынка, нуждаясь в срочном пополнении запасов сырья, были готовы приобретать зерновую по цене 4550 грн/т СРТ. Сельхозпроизводители достаточно активно предлагали на рынок кукурузу партиями небольших объемов, существенно не уступая в цене. Отметим, что качественные показатели поступающего на рынок зерна в ряде случаев не соответствовали требованиям ГОСТа. Единичные аграрии сдерживали реализацию сырья с высокими качественными показателями, ожидая более высоких цен спроса в перспективе.

7


| №4 (212) апрель 2017 Экспортно-ориентированные компании пополняли запасы сырья, оставляя цены спроса неизменными (3850-4850 грн/т EXW). Во второй половине месяца переработчики закупали фуражную кукурузу по ценам в прежнем диапазоне (40004500 грн/т СРТ). Лишь некоторые потребители Днепропетровской области были готовы закупать зерновую с высокими качественными показателями по 4600 грн/т СРТ. Аграрии достаточно активно предлагали на рынок малотоннажные партии зерновой по прежним ценам (4150-4650 грн/т EXW). Вместе с тем, единичные сель-

хозпроизводители были готовы незначительно снижать цены предложения с целью активизации продаж. Экспортно-ориентированные компании осуществляли закупки кукурузы, не меняя цен спроса (3850-4950 грн/т EXW). Наряду с этим некоторые предприятия считали целесообразным повышать максимальные закупочные цены на 50-100 грн/т ввиду ограниченного количества предложений зерновой с высокими качественными показателями. В краткосрочной перспективе в секторе фуражной кукурузы сохранится ценовая стабильность.

Рынок продуктов переработки зерна Украины

Пшеничная мука

Ржаная мука

В апреле в сегменте пшеничной муки наблюдались разнонаправленные ценовые тенденции. Ряд перерабатывающих предприятий продолжал работать на ранее сформированных запасах сырья и реализовывать мукомольную продукцию по прежним отпускным ценам. В то же время, основная часть мукомолов, отмечая удорожание производства готовой продукции, продолжала фиксировать цены на муку на прежних и более высоких уровнях. При этом ряд предприятий ввиду низкого спроса потребителей нередко соглашался предоставлять ценовые скидки. Так, реализация муки высшего и 1 сорта осуществлялась по ценам в пределах 5550-7600 и 54007300 грн/т EXW соответственно. В краткосрочной перспективе изменений активности сбыта готовой продукции не ожидается.

В течение месяца в секторе ржаной муки сохранялся рост отпускных цен. Ряд перерабатывающих компаний, отмечая существенное удорожание производства готовой продукции, а также удорожание сырьевой базы, повышал отпускные цены в среднем на 100-300 грн/т. В большинстве случаев реализация ржаной муки осуществлялась по ценам в пределах 5100-6200 грн/т EXW. В свою очередь, некоторые переработчики продолжали реализовывать ржаную муку по прежним ценам предложения, что было обусловлено наличием ранее сформированных запасов сырья, а также желанием сохранить стабильные темпы сбыта готовой продукции. Отметим, что по-прежнему присутствие на рынке более дешевой белорусской продукции оказывало давление на цены – некоторые компании вынуждены были

Цены на продукты переработки зерновых (предложение, EXW), грн/т 7400 6650

6400

5950 5400 5400

5400 4400 3400

2750

2400 1400

Мука в/с

8

Мука 1 с.

Мука 2 с.

Мука ржаная

апр17

мар17

фев17

янв17

дек16

ноя16

окт16

сен16

авг16

июл16

июн16

май16

апр16

мар16

фев16

янв16

дек15

ноя15

окт15

сен15

авг15

июл15

июн15

май15

апр15

400

Отруби пшеничные


ЗЕРНОВОЙ РЫНОК

№4 (212) апрель 2017 |

работать по минимальным или приближенным к ним ценам. По мнению участников рынка, существенных ценовых изменений в ближайшей перспективе не предвидится, основным фактором ценообразования останется конъюнктура рынка сырья. При этом некоторые мукомолы не исключают вероятности дальнейшего роста цен в данном сегменте рынка.

Цены на продукты переработки зерновых

Пшеничные отруби

Цены на крупы (предложение, EXW), грн/т

Ценовая ситуация на рынке отрубей в течение месяца существенно не менялась. Основная часть перерабатывающих предприятий с целью сохранения стабильных темпов сбыта реализовывала пшеничные отруби по прежним отпускным ценам в диапазоне 2350-3300 грн/т EXW. При этом ряд участников рынка, отмечая уменьшение потребительской активности в данном сегменте рынка, считали целесообразным снижать цены предложения в среднем на 50-100 грн/т. Реализовывать пшеничные отруби по максимальным или приближенным к ним ценам удавалось лишь партиями небольших объемов. Отмечалось незначительное увеличение спроса экспорт­ но-ориентированных компаний на продукцию. Существенных ценовых изменений в ближайшей перспективе не предвидится.

Крупы В апреле на рынке круп значительных ценовых изменений не отмечалось. Многие переработчики с целью сохранения стабильных темпов сбыта осуществляли реализацию готовой продукции преимущественно по прежним отпускным ценам. В свою очередь, некоторые предприятия, отмечая увеличение затрат на производство круп и формирование необходимых объемов сырья для работы в долгосрочной перспективе, считали целесообразным повышать цены предложения. Также поддержку ценам оказывала стабильная покупательская активность в данном сегменте рынка. При этом все изменения зачастую происходили в пределах ранее установившихся диапазонов. Цены в секторе шлифованного гороха незначительно снижались и озвучивались переработчиками преимущественно в пределах 9700-12500 грн/т EXW. В секторе гречневой крупы сохранялась тенденция снижения цен, обусловленная конъюнктурой рынка сырья. Основную поддержку ценам оказывала достаточно высокая потребительская активность в данном сегменте рынка. Так, реализация готовой продукции осуществля-

www.hipzmag.com

(предложение, EXW), грн/т

31.03.2017 07.04.2017 14.04.2017 21.04.2017 Мука в/с

6 600

6 550

6 600

6 650

Мука 1 с

6 000

5 950

5 900

5 950

Мука 2 с

5 600

5 600

5 500

5 400

Мука ржаная

5 300

5 300

5 300

5 400

Отруби пшеничные

2 700

2 700

2 700

2 750

31.03.2017 07.04.2017 14.04.2017 21.04.2017 Горох шлифованный

11 200

11 200

11 200

11 000

Гречневая

27 000

26 500

26 000

25 700

Кукурузная

6 800

7 000

7 000

7 000

Манная

7 300

7 400

7 400

7 400

Перловая

6 000

6 100

6 100

6 200

Пшеничная

5 900

6 000

6 000

6 100

Ячневая

6 000

6 100

6 100

6 200

Овсяная

8 600

8 600

8 700

8 700

Рис

16 800

16 800

16 800

16 800

Пшено

7 600

7 600

7 700

7 700

лась преимущественно по ценам в диапазоне 2400026500 грн/т EXW. Ряд компаний повышал отпускные цены на пшеничную, ячневую и перловую крупы в среднем на 100-300 грн/т, при этом диапазоны существенно не изменились. Отметим, что указанные крупы с высокими качественными показателями зачастую реализовывались по максимальным или приближенным к ним ценам, в то время как продукция грубого помола поступала на рынок по более низким ценам. Цены предложения в секторе овсяной крупы и пшена также подвергались незначительным корректировкам в сторону увеличения в пределах ранее сформировавшихся диапазонов (8000-9500 грн/т EXW и 6300-9150 грн/т EXW соответственно). Реализация манной крупы зачастую осуществлялась по ранее установившимся ценам предложения. Некоторые компании повышали отпускные цены на кукурузную крупу в среднем на 100-200 грн/т – до 63008700 грн/т EXW. Реализация риса осуществлялась преимущественно по ценам в пределах 16000-18200 грн/т EXW. Спрос потребителей на крупяную продукцию оставался стабильным. В краткосрочной перспективе не исключена вероятность незначительного роста цен на крупяную продукцию.

9


| №4 (212) апрель 2017

Производство продукции предприятиями отрасли хлебопродуктов Украины в I квартале 2017 года

Мука Согласно оперативным данным официальной статистики, по итогам I квартала 2017 года производство муки составило 475,3 тыс. тонн, что на 3% выше показателя за аналогичный период 2016 года. Всего же за 2016/17 МГ было произведено 1,5 млн. тонн муки, что соответствует объемам производства за июль-март 2015/16 МГ. Лидирующую позицию по объему производства муки в I квартале занимало ООО «Винницкий КХП №2». По оперативным данным, за январь-март 2017 года предприятие произвело 37,8 тыс. тонн муки. Второе место с объемом 27,5 тыс. тонн занимало ООО «Днипромлын», третье – ГП «Ново-Покровский КХП» (27,3 тыс. тонн). Объем переходящих остатков муки на предприятиях к концу отчетного периода составил 60,3 тыс. тонн, что на 3% больше объема остатков на конец I квартала 2016 года.

Макаронные изделия Производство макаронных изделий на предприятиях Украины по итогам января-марта 2017 года уменьшилось на 9% в сравнении с аналогичным периодом 2016 года и составило 19,2 тыс. тонн. Всего за текущий МГ было произведено 62,8 тыс. тонн продукции, что на 4% меньше показателя за июль-март сезона-2015/16. Объемы остатков готовой продукции на предприятиях к концу I квартала 2017 года уменьшились по сравнению с соответствующей датой 2016 года на 19% и составили 3,1 тыс. тонн.

Производство муки на крупных предприятиях Украины, тонн 220 000 200 000 180 000 160 000 140 000 120 000

июл. авг. сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май июн. 2014/15 2015/16 2016/17

Здесь и далее до марта 2014 г. учтены данные АР Крым

Производство макронных изделий на крупных предприятиях Украины, тонн 9 000 8 500 8 000 7 500 7 000 6 500 6 000 5 500 5 000 4 500 4 000

июл. авг. сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май июн. 2014/15 2015/16 2016/17

Производство хлеба и хлебобулочных изделий на крупных предприятиях Украины, тонн 115 000 110 000 105 000 100 000 95 000 90 000 85 000 80 000

Хлеб и хлебобулочные изделия Согласно данным оперативной статистики, производство хлеба и хлебобулочных изделий по итогам I квартала 2017 года составило 255,3 тыс. тонн, что на 8% меньше объемов производства за январь-март 2016 года. Всего за 9 месяцев 2016/17 МГ было произведено 819,9 тыс. тонн данной продукции, что на 8% меньше показателя за аналогичный период 2015/16 МГ. Объемы остатков готовой продукции на предприятиях к концу I квартала 2017 года увеличились по сравнению с соответствующей датой 2016 года на 10% и составили 413 тонн.

10

июл. авг. сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май июн. 2014/15 2015/16 2016/17

Производство солода на крупных предприятиях Украины, тонн 37 000 32 000 27 000 22 000 17 000 12 000

июл. авг. сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май июн. 2014/15 2015/16 2016/17


ЗЕРНОВОЙ РЫНОК

№4 (212) апрель 2017 | Производство комбикормов на крупных предприятиях Украины, тонн

Производство круп на крупных предприятиях Украины, тонн 35 000 33 000 31 000 29 000 27 000 25 000 23 000 21 000 19 000 17 000 15 000

июл. авг. сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май июн. 2014/15 2015/16 2016/17

550 000 540 000 530 000 520 000 510 000 500 000 490 000 480 000 470 000 460 000

июл. авг. сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май июн. 2014/15

2015/16

2016/17

Крупы

Комбикормовая продукция

По итогам января-марта 2017 года в Украине, согласно оперативным данным официальной статистики, было произведено 79,9 тыс. тонн круп, что на 9% больше показателя за соответствующий период 2016 года. За июльмарт текущего МГ было произведено 272,1 тыс. тонн крупяной продукции, что превышает объем производства в июле-марте 2015/16 МГ на 18%. Лидером производства в отчетный период было ООО «Альтера» с объемом 13 тыс. тонн. За ним следуют ООО «Олимп» – 5,8 тыс. тонн и ООО «Одесский ККЗ №1» – 5,3 тыс. тонн. Количество переходящих остатков на предприятиях к концу марта 2017 года увеличилось по сравнению с соответствующей датой 2016 года на 6% и составляло 11,4 тыс. тонн.

За I квартал 2017 года украинскими предприятиями было произведено 1,51 млн. тонн комбикормовой продукции, что на 4% меньше объема производства в январе-марте 2016 года. При этом общий объем комбикормов, произведенных в течение трех кварталов 2016/17 МГ, составил 4,57 млн. тонн, что на 3% меньше показателя за соответствующий период сезона-2015/16. Лидером по объемам производства комбикормов в отчетный период являлось ООО «Винницкая птицефабрика», которым за I квартал 2017 года произведено 149,2 тыс. тонн продукта. Далее следуют ОАО «Мироновский ЗИКК» (144,3 тыс. тонн) и ООО «Катеринопольский элеватор» (91,3 тыс. тонн). Объем остатков комбикормов на предприятиях к концу отчетного периода уменьшился на 15% по сравнению с концом I квартала 2016 года и составил 30,2 тыс. тонн.

Производство муки, тонн Производство Область Винницкая Волынская Днепропетровская Донецкая Житомирская Закарпатская Запорожская Ивано-Франковская Киевская Кировоградская Луганская Львовская Николаевская Одесская Полтавская Ривненская Сумская Тернопольская Харьковская Херсонская Хмельницкая Черкасская Черниговская Черновицкая Всего

Остаток

янв.17

фев.17

мар.17

янв.-мар. 2017

16 515 1 779 13 856 562 1 498 1 080 6 279 3 452 16 889 1 625 2 985 4 599 1 178 5 106 4 305 3 822 9 284 3 068 25 550 3 784 5 869 10 463 2 015 1 203 146 766

20 585 2 974 12 677 506 2 125 1 527 6 855 2 986 17 909 2 220 2 319 5 236 2 625 8 336 5 548 4 968 8 251 4 721 23 463 6 092 4 236 11 003 2 118 1 370 160 650

23 389 2 395 14 322 561 2 209 1 295 4 886 2 869 20 613 2 107 3 156 5 720 2 848 5 224 5 576 4 969 8 641 4 303 24 632 6 344 9 762 9 001 2 347 685 167 854

60 489 7 148 40 855 1 629 5 832 3 902 18 020 9 307 55 411 5 952 8 460 15 555 6 651 18 666 15 429 13 759 26 176 12 092 73 645 16 220 19 867 30 467 6 480 3 258 475 270

Изм. I кв. 2017 г. к I кв. 2016 г. 10% 1% 18% -72% 70% -19% -10% -11% 13% -20% 34% 25% -60% -23% -28% 23% 25% 30% 2% -13% 16% 48% 5% -28% 3%

мар.17

Изм. мар. 17 - мар. 16, %

7 119 1 819 3 092 40 1 206 1 120 1 123 3 089 3 879 482 98 1 764 2 017 5 608 1 626 2 768 756 3 155 9 994 2 843 2 854 2 014 626 1 167 60 259

17% 71% -33% 8% -45% -15% -58% 78% -17% -62% -55% 105% -9% 68% -60% 24% 88% 2% 35% -40% 17% -15% 1% 13% -1%

Источник здесь и далее: Госкомстат Украины (без учета Крыма)

www.hipzmag.com

11


| №4 (212) апрель 2017 Производство макаронных изделий, тонн Производство Область Винницкая Волынская Днепропетровская Донецкая Житомирская Закарпатская Запорожская Ивано-Франковская Киевская Кировоградская Луганская Львовская Николаевская Одесская Полтавская Ривненская Сумская Тернопольская Харьковская Херсонская Хмельницкая Черкасская Черниговская Черновицкая Всего

Остаток

янв.17

фев.17

мар.17

янв.-мар. 2017

288 0 695

375 400 840

611 222 1 055

1 274 622 2 590

Изм. I кв. 2017 г. к I кв. 2016 г. 11% -43% 3%

33 0

27 4

49 4

1 173 0 3 0 28 24 122 557 5 0 928 336 651 1 550 7 5 401

1 268 1 1 0 28 39 177 759 11 0 1 400 704 654 3 455 1 7 147

1 256 1 5 0 29 47 143 657 6 0 1 093 428 600 2 451 4 6 663

109 8 0 3 697 2 9 0 85 110 442 1 973 22 0 3 421 1 468 1 905 6 1 456 12 19 211

27% 27% -50% 800% -100% -16% -28% 148% -9% -93% -23% -44% -1% -83% 8% -14% -9%

мар.17

Изм. мар. 17 мар. 16, %

22 451 159

47% -32% 77%

3 6

-25% -16% -30% 16% 167% -38% 743% -26% -26% -32% -30% -19%

1 061 0 1 0 44 81 16 37 59 0 306 859 0 13 21 0 3 139

Производство хлеба и хлебобулочных изделий, тонн Производство Область Винницкая Волынская Днепропетровская Донецкая Житомирская Закарпатская Запорожская Ивано-Франковская Киевская Кировоградская Луганская Львовская Николаевская Одесская Полтавская Ривненская Сумская Тернопольская Харьковская Херсонская Хмельницкая Черкасская Черниговская Черновицкая Всего

12

янв.17

фев.17

мар.17

янв.-мар. 2017

2 879 2 235 11 277 3 523 2 759 771 5 009 1 994 16 561 819 851 3 599 1 615 5 624 2 680 2 179 2 579 604 6 630 1 868 3 558 2 303 1 889 1 387 85 193

2 758 2 146 10 486 3 308 2 614 816 4 758 1 977 16 417 875 794 3 487 1 552 5 352 2 617 1 995 2 401 572 6 148 1 702 3 112 1 813 1 701 1 360 80 761

3 061 2 371 11 663 3 669 2 909 828 5 306 2 161 17 927 959 878 3 862 1 737 6 113 2 896 2 213 2 589 666 7 043 1 837 3 311 2 033 1 787 1 509 89 328

8 698 6 752 33 426 10 500 8 282 2 415 15 073 6 132 50 905 2 653 2 523 10 948 4 904 17 089 8 193 6 387 7 569 1 842 19 821 5 407 9 981 6 149 5 377 4 256 255 282

Остаток Изм. I кв. 2017 г. к I кв. 2016 г. -8% -3,5% -9% -10% -9% -5% 2% -4% -6% -8% -5% -6% -9% -9% 6% -3% -16% -12% -13% -9% -10% -18% -16% -13% -8%

мар.17

Изм. мар. 17 мар. 16, %

0 6 139 8 4 0 43 6 64 0 0 0 0 32 1 5 11 0 8 28 17 37 4 0 413

-25% 21% -20% -20% 8% 20% -22% 0% -67% -21% 0% 155% 89% 32% 0% 10%


ЗЕРНОВОЙ РЫНОК

№4 (212) апрель 2017 |

Производство круп, тонн Производство Область Винницкая Волынская Днепропетровская Донецкая Житомирская Закарпатская Запорожская Ивано-Франковская Киевская Кировоградская Луганская Львовская Николаевская Одесская Полтавская Ривненская Сумская Тернопольская Харьковская Херсонская Хмельницкая Черкасская Черниговская Черновицкая Всего

Остаток

янв.17

фев.17

мар.17

янв.-мар. 2017

505 109 2 080 2 281 24 224 8 2 677 555 1

636 155 2 844 3 44 31 305 1 3 132 549 4 1 16 2 533 904 8 277 866 5 332 1 904 944 4 904 802 17 26 212

1 137 158 3 735 15 270 52 325 0 4 053 570 4 1 24 3 616 1 398 52 314 992 5 290 2 039 270 5 841 801 1 30 958

2 278 422 8 659 20 595 107 854 9 9 862 1 674 9 2 45 8 956 3 371 88 883 2 872 15 127 5 046 1 531 15 258 2 237 18 79 923

5 2 807 1 069 28 292 1 014 4 505 1 103 317 4 513 634 0 22 753

Изм. I кв. 2017 г. к I кв. 2016 г. 28% -42% 41% 100% -23% 37% 38% -95% 6% -13% 80% 100% 22% 28% 104% 9% -29% 52% -12% 76% -35% 6% -27% 50% 9%

мар.17

Изм. мар. 17 мар. 16, %

416 85 294 19 48 4 4 371 2 686 216 0 0 34 972 55 45 148 68 2 638 774 783 1 496 251 0 11 407

-10% -69% 96% 111% -59% -90% -95% 336% -6% 15% 3% 356% -15% 105% 95% -82% 17% 38% 53% -33% 109% 6%

Производство комбикормов, тонн Производство Область Винницкая Волынская Днепропетровская Донецкая Житомирская Закарпатская Запорожская Ивано-Франковская Киевская Кировоградская Луганская Львовская Николаевская Одесская Полтавская Ривненская Сумская Тернопольская Харьковская Херсонская Хмельницкая Черкасская Черниговская Черновицкая Всего

www.hipzmag.com

янв.17

фев.17

мар.17

янв.-мар. 2017

65 805 19 203 51 067 23 693 4 349 742 16 498 2 834 101 276 5 306 3 910 9 173 1 387 1 593 40 125 5 694 5 690 7 579 10 633 3 681 41 278 65 561 9 121 942 497 140

64 318 18 549 52 268 21 843 3 851 743 13 905 3 115 97 745 5 254 2 674 9 649 1 351 1 606 39 262 5 932 4 955 7 411 10 990 3 630 39 780 57 687 9 405 805 476 728

70 213 21 757 54 957 25 192 10 734 892 15 267 3 761 112 475 4 897 5 307 11 653 1 621 1 467 40 286 5 743 5 573 7 765 11 673 3 521 42 323 70 277 9 839 918 538 111

200 336 59 509 158 292 70 728 18 934 2 377 45 670 9 710 311 496 15 457 11 891 30 475 4 359 4 666 119 673 17 369 16 218 22 755 33 296 10 832 123 381 193 525 28 365 2 665 1 511 979

Остаток Изм. I кв. 2017 г. к I кв. 2016 г. -4% -1% -2% 2% -36% 6% -6% -36% 12% 10% -4% 0% -13% -51% 9% 26% 10% 17% -51% -57% 4% -17% 14% 15% -4%

мар.17

Изм. мар. 17 мар. 16, %

6 766 1 319 2 313 3 418 684 21 118 543 3 981 136 813 1 711 20 0 801 14 440 19 1 460 132 1 635 3 575 220 92 30 231

71% -15% -22% -4% 37% 133% -60% 4% -11% 4% -26% 18% -33% -100% -14% -91% -26% -82% -28% -81% -8% -55% -26% 23% -15%

13


| №4 (212) апрель 2017

Зерновые: обзор внешней торговли в Украине за I квартал 2017 года

Экспорт Структура экспорта зерновых культур I квартал 2017 г.

Экспорт зерновых из Украины за послед ние три сезона, тыс. тонн 5 000

5% 1%

4 500 4 000 3 500 3 000

28%

2 500 2 000 1 500

66%

1 000 500 0

июл.

авг.

сен.

окт.

ноя. 2014/15

дек. 2015/16

янв.

фев.

мар.

2016/17

По итогам I квартала 2017 года объем экспорта зерновых и зернобобовых из Украины составил 11 млн. тонн, что на 11% меньше показателя предыдущего квартала и на 22% превышает показатель за аналогичный период 2015/16 МГ. В структуре экспорта лидирует кукуруза, чья доля составила 66% от общего объема экспорта зерновых, 26% пришлось на поставки пшеницы. В I квартале 2017 года объем экспорта кукурузы из Украины составил 7,3 млн. тонн, что на 13% больше показателя за соответствующий период 2015/16 МГ. Всего за октябрь-март 2016/17 МГ было экспортировано порядка 13,5 млн. тонн зерновой. Основными покупателям украинской кукурузы в январе-марте 2017 г. были Египет (1,2 млн. тонн), Испания (0,9 млн. тонн) и Нидерланды (0,8 млн. тонн). За январь-март 2017 г. объем отгрузок украинской пшеницы составил 3,1 млн. тонн против 4,9 млн. тонн за октябрь-декабрь 2016 г. и 2,4 млн. тонн за I квартал 2016

14

янв. 779,9 60,7 112,8 26,0 49,6 60,5 5,2 0,0 60,3 0,2 57,6 1212,7

I квартал 2017 г. фев. март 311,8 52,9 133,9 363,2 55,0 44,7 66,3 75,8 10,3 108,1 66,0 0,0 25,0 95,2 26,1 90,9 1,9 0,0 1,0 56,3 143,6 165,1 840,9 1052,4

Всего 1144,6 557,8 212,5 168,0 167,9 126,5 125,4 117,0 62,3 57,5 366,4 3105,9

май.

июн.

кукуруза пшеница

ячмень прочие

года. Общий объем экспорта за сезон-2016/17 составил 14,6 млн. тонн. Крупнейшим экспортером зерновой по итогам января-марта 2017 года стала Индия (1,4 млн. тонн). Экспорт ячменя из Украины по итогам I квартала 2017 года составил 0,6 млн. тонн, что в 4,6 раза превышает показатель за аналогичный период 2016 г. При этом в сравнении с предыдущим кварталом поставки ячменя на внешние рынки снизились в 2 раза. Почти половина всего экспортированного объема зерновой в январе-марте 2017 г. пришлась на Саудовскую Аравию (262,1 тыс. тонн). По итогам I квартала 2017 года экспорт сорго составил 49,3 тыс. тонн, что на 51% выше показателя предыдущего квартала и на 59% превышает объем отгрузок зерновой в I квартале 2016 г. Общий объем экспорта в текущем МГ (сентябрь-март) составил 82,9 тыс. тонн. Крупнейшим покупателем сорго в рассматриваемый период была Испания (32,6 тыс. тонн).

Основные страны-покупатели пшеницы из Украины, тыс. тонн Страна Индия Египет Бангладеш Тунис Италия Израиль Испания Марокко Таиланд Индонезия Другие Всего

апр.

Доля 37% 18% 7% 5% 5% 4% 4% 4% 2% 2% 12%

в 2016/17 МГ (июл.-март) Страна Объем Индия 2 926 Египет 1 617 Таиланд 1 488 Индонезия 1 397 Бангладеш 1 303 Республика Корея 1 062 Марокко 753 Филиппины 685 Израиль 479 Тунис 433 Другие 2 469 Всего 14 611

Доля 20% 11% 10% 10% 9% 7% 5% 5% 3% 3% 17%


ЗЕРНОВОЙ РЫНОК

№4 (212) апрель 2017 |

янв. 337,2 453,1 201,5 299,1 187,0 132,0 3,0 72,3 90,3 130,6 406,2 2312

Доля 16% 13% 11% 10% 8% 6% 5% 4% 3% 3% 23%

янв. 66,0 60,5 1,2 5,1 6,6 5,5 8,6 1,9 6,3 0,2 162,0

I квартал 2017 г. фев. март 66,0 130,1 85,8 15,9 19,4 22,0 12,1 5,4 7,6 6,1 7,9 5,0 0,0 2,8 0,9 4,2 5,0 2,3 11,9 202,0 208,4

Всего 262,1 162,2 42,6 22,6 20,3 18,4 11,4 7,0 6,3 5,0 14,4 572,4

Экспорт проса в январе-марте 2017 г. составил 23,8 тыс. тонн, что на 27% меньше показателя предыдущего квартала, но в 1,5 раза превышает объем, экспортированный в январе-марте 2016 г. За сентябрь-март 2016/17 МГ из Украины было отгружено 66 тыс. тонн зерновой. По итогам I квартала текущего года из страны было вывезено 63,2 тыс. тонн гороха, что на 55% превышает показатель за предыдущий квартал и на 72% - объем отгрузок за I квартал 2016 г. Всего за июль-март 2016/17 МГ было экспортировано 333,8 тыс. тонн зернобобовой. 30% от всего объема экспортированного украинского гороха за рассматриваемый период было поставлено в Пакистан (18,8 тыс. тонн). Экспорт украинской пшеничной муки по итогам I квартала 2017 года составил 92,4 тыс. тонн, что на 15% www.hipzmag.com

Доля 46% 28% 7% 4% 4% 3% 2% 1,2% 1,1% 0,9% 2,5%

16,4

16,5

16,6

июл.

авг.

сен.

апр.

май.

Всего за МГ, млн. тонн

15,9

15,0

14,0

13,5

10,4 9,6

12,0 мар.

18 16 14 12 10 8 6 4 2 0

2016/17 Всего за 16/17 МГ

в 2016/17 МГ (окт.-март) Страна Объем Египет 2 250 Иран 1 926 Испания 1 576 Нидерланды 1 275 Италия 1 021 Израиль 670 Республика Корея 663 Тунис 640 Португалия 520 ЮАР 374 Другие 2 567 Всего 13 482

Доля 17% 14% 12% 9% 8% 5% 5% 5% 4% 3% 19%

в 2016/17 МГ (июл.-март) Объем 2 068 921 300 226 226 187 148 129 107 88 481 4 881

Доля 42% 19% 6% 5% 5% 4% 3% 3% 2% 2% 10%

Основные страны-покупатели ячменя из Украины, тыс. тонн Страна Сауд. Аравия Ливия Кипр Ливан Беларусь Израиль Турция Нидерланды Алжир Египет Другие Всего

фев.

2015/16 Всего за 15/16 МГ

Всего 1162,8 909,1 790,6 731,1 583,8 464,0 338,6 289,0 235,8 235,2 1511,3 7251

июн.

5,6

1,4

7,2 янв.

дек.

0

3,2

500

окт. 1,3

1 000

3,6

1 500

2016/17 Всего за 16/17 МГ

I квартал 2017 г. фев. март 194,8 630,8 207,9 248,1 240,3 348,9 235,4 196,5 140,3 256,5 57,3 274,7 69,3 266,4 98,1 118,7 53,6 91,9 104,6 0,0 410,4 694,7 1812 3127

6,2

2 000

Основные страны-покупатели кукурузы из Украины, тыс. тонн Страна Египет Испания Нидерланды Иран Италия Израиль Корея Тунис Португалия ЮАР Другие Всего

8,5

2 500

ноя.

май.

3 000

июн.

апр.

мар.

янв.

фев.

за месяц, тыс. тонн

16,9

15,6

12,7

14,6 14,2

12,9

11,8

11,0

10,1

11,5 дек.

ноя.

2015/16 Всего за 15/16 МГ

Экспорт кукурузы из Украины за последние два сезона 3 500

18 16 14 12 10 8 6 4 2 0

Всего за МГ, млн. тонн

7,5 5,5 окт.

сен.

0

0,7

500

авг.

1 000

2,7

3,8

1 500

8,9

6,6

2 000

10,5

8,7

2 500

июл. 0,8

за месяц, тыс. тонн

3 000

13,6

Экспорт пшеницы из Украины за последние два сезона 3 500

Страна Сауд. Аравия Ливия Китай Алжир Иордания Тунис Израиль Испания Марокко Ливан Другие Всего

меньше, чем за предыдущий квартал, но при этом на 22% больше, чем за I квартал 2016 г. За июль-март 2016/17 МГ экспорт данной продукции составил 295,9 тыс. тонн. Крупнейшим покупателем муки за рассматриваемый период стал Китай (17,3 тыс. тонн). За январь-март 2017 г. экспорт круп и хлопьев (без учета риса) составил 19,9 тыс. тонн, что на 18% больше объема экспорта за предыдущий квартал и на 16% превышает показатель за соответствующий период 2016 года. За 2016/17 МГ (июль-март) экспорт данной продукции составил 46,6 тыс. тонн. Основными покупателями крупяной продукции в рассматриваемый период были Египет (6 тыс. тонн) и Германия (2,4 тыс. тонн).

15


| №4 (212) апрель 2017

Всего 32,6 8,9 2,4 0,9 0,8 0,7 0,6 0,6 0,4 0,3 1,2 49,3

16

янв. 0,7 0,6 0,5 0,6 0,6 0,2 0,1 0,3 0,2 0,4 2,0 6,3

I квартал 2017 г. фев. март 0,7 0,8 0,5 1,0 0,9 0,7 0,4 1,0 0,6 0,8 0,4 0,8 0,6 0,7 0,6 0,4 0,3 0,4 0,1 0,4 2,2 3,3 7,3 10,3

Всего за МГ, млн. тонн

119

116 95

авг.

июл.

июн.

апр.

май.

мар.

фев.

янв.

Основные страны-покупатели проса из Украины, тыс. тонн Страна ЮАР Великобритания Германия Бельгия Нидерланды Италия Испания Пакистан Индонезия Португалия Другие Всего

Всего 2,2 2,1 2,1 2,0 2,0 1,5 1,4 1,3 0,9 0,9 7,5 23,8

Доля 9% 9% 9% 8% 8% 6% 6% 6% 4% 4% 32%

Страна Великобритания Германия Бельгия ЮАР Пакистан Нидерланды Италия Испания Венгрия Португалия Другие Всего

Доля 71% 12% 5% 2% 2% 2% 1% 1% 1% 1% 3%

301

310

май.

июн.

апр.

280

334 259

246 фев.

мар.

285 232 янв.

309

271

256 202

242

230

2015/16 Всего за 15/16 МГ

2016/17 Всего за 16/17МГ

222

0

дек.

50

ноя.

100

186

150

окт.

200

168

192

250

сен.

300

авг.

июл.

июн.

май.

апр.

350

133

40,0 20,0

мар.

фев.

янв.

дек.

2015/16 Всего за 15/16МГ

в 2016/17 МГ (сен.-март) Объем 58,85 9,55 3,97 1,94 1,52 1,26 1,16 0,80 0,79 0,64 2,40 82,9

400

авг.

60,0

Всего за МГ, млн. тонн

88,1

80,6

73,6

65,8

59,7

66,0 51,8

55,7 44,6

48,4 38,3

42,1 35,8

30,9 27,8

80,0

0,0 ноя.

0,0

9,5

2,0

21,5

4,0

окт.

6,0

19,4

8,0

сен. 11,8

за месяц, тыс. тонн

10,0

2016/17 Всего за 16/17 МГ

Экспорт гороха из Украины за последние два сезона, тыс. тонн

100,0

12,0

Страна Испания Израиль Польша Турция Тайвань Германия Ирак ОАЭ Индонезия Великобритания Другие Всего

95

Экспорт проса из Украины за последние два сезона 14,0

Доля 66% 18% 5% 2% 2% 1% 1% 1% 1% 1% 2%

95

I квартал 2017 г. фев. март 0,0 12,6 0,0 2,8 0,9 0,9 0,1 0,8 0,6 0,2 0,3 0,2 0,0 0,0 0,2 0,2 0,1 0,3 0,1 0,1 0,5 0,5 2,7 18,6

93

90 83

31 34

2015/16 Всего за 15/16 МГ

июл.

янв. 20,0 6,0 0,6 0,0 0,0 0,2 0,6 0,2 0,0 0,1 0,2 28,0

40,0 20,0

Основные страны-покупатели сорго из Украины, тыс. тонн Страна Испания Израиль Польша Тайвань Индонезия Турция Ирак Германия Кувейт ОАЭ Другие Всего

60,0

0,0 дек.

2016/17 Всего за 16/17 МГ

1 ноя. 4

5,0

2

10,0

120,0 80,0

62 64

15,0

140,0 100,0

77

69

59

20,0

окт.

май.

25,0

0,0

0,0

июн.

апр.

мар.

янв.

фев.

дек.

ноя.

окт.

2015/16 Всего за 15/16 МГ

30,0

сен. 1,0 0,9

2,0

за месяц, тыс. тонн

4,4

4,3

3,0

Всего за МГ, млн. тонн

4,9 4,2

4,0

4,5

4,7 4,0

3,9

4,0

4,3 3,9

3,7

3,7

3,2

4,0

1,0 сен.

0

5,0

1,9

200

авг.

400

1,0

600

2,9

2,2

800

3,4

1 000

июл. 0,8

за месяц, тыс. тонн

1 200

6,0

35,0

118

Экспорт сорго из Украины за последние два сезона

Экспорт ячменя из Украины за последние два сезона 1 400

2016/17 Всего за 16/17 МГ

в 2016/17 МГ (сен.-март) Объем 7,7 6,9 6,1 5,4 4,8 4,3 3,8 3,3 3,2 2,6 18,0 66,0

Доля 12% 10% 9% 8% 7% 6% 6% 5% 5% 4% 27%


ЗЕРНОВОЙ РЫНОК

2016/17 Всего за 16/17 МГ

14 окт.

янв. 3,7 4,3 0,0 1,5 0,4 1,0 0,7 0,3 2,6 14,5

I квартал 2017 г. фев. март 7,3 7,9 7,0 1,8 0,0 4,1 2,5 0,7 1,9 1,5 0,8 0,9 1,5 0,5 0,1 1,0 0,8 0,5 4,0 3,9 23,7 25,1

Всего 18,8 13,2 4,1 4,0 3,0 2,5 2,4 2,0 1,4 1,3 10,4 63,2

янв. 2,2 2,4 3,1 2,8 4,3 1,6 0,8 2,5 0,6 2,9 3,2 26,4

I квартал 2017 г. фев. март 5,8 9,3 4,6 2,8 3,4 3,0 3,1 2,7 1,7 1,7 3,3 2,7 1,6 3,3 2,7 0,4 1,7 2,3 0,2 0,4 5,2 4,1 33,3 32,6

Всего 17,3 9,8 9,5 8,6 7,7 7,6 5,8 5,6 4,5 3,5 13 92,35

www.hipzmag.com

янв. 1,8 1,6 0,4 1,0 0,2 0,5 0,2 0,4 0,1 0,38 1,5 8,1

I квартал 2017 г. фев. март 1,8 2,4 0,6 0,3 0,3 0,8 0,4 0,1 0,2 0,6 0,3 0,2 0,4 0,4 0,2 0,0 0,1 0,2 0,0 0,0 1,0 1,4 5,5 6,4

Всего 6,0 2,4 1,5 1,5 1,1 1,0 1,0 0,7 0,4 0,4 3,9 19,9

59

55

51

46

40

47

33

июн.

май.

апр.

мар.

фев.

янв.

Страна Индия Пакистан Турция Бангладеш Малайзия Камерун ЮАР Шри-Ланка Сомали ОАЭ Другие Всего

в 2016/17 МГ (июл.-март) Объем 124,6 61,6 32,3 17,9 11,2 9,1 9,0 7,5 6,1 6,0 48,5 333,8

Доля 37% 18% 10% 5% 3% 3% 3% 2% 2% 2% 15%

Доля 19% 11% 10% 9% 8% 8% 6% 6% 5% 4% 14%

Страна Китай Ангола Корея (КНДР) Палестина Израиль Молдова Сомали ОАЭ Панама Маршал-вы о-ва Другие Всего

в 2016/17 МГ (июл.-март) Объем 62,3 28,2 26,6 26,1 24,6 24,3 23,2 19,3 13,5 10,9 37,0 295,9

Доля 21% 10% 9% 9% 8% 8% 8% 7% 5% 4% 12%

Страна Египет Молдова Беларусь Германия Израиль Нидерланды Польша Чехия Грузия Турция Другие Всего

в 2016/17 МГ (июл.-март) Объем 10,0 4,0 3,6 3,6 3,4 2,9 1,9 1,6 1,5 1,3 13,0 46,6

Доля 22% 9% 8% 8% 7% 6% 4% 3% 3% 3% 28%

Основные страны-покупатели крупяной продукции из Украины Страна Египет Германия Беларусь Польша Израиль Нидерланды Молдова Чехия Грузия Турция Другие Всего

2016/17 Всего за 16/17 МГ

Доля 30% 21% 7% 6% 5% 4% 4% 3% 2% 2% 16%

Основные страны-покупатели пшеничной муки из Украины Страна Китай Палестина Сомали Молдова Ангола Израиль Маршал-вы о-ва ОАЭ Панама Корея (КНДР) Другие Всего

дек.

авг.

2015/16 Всего за 15/16 МГ

Основные страны-покупатели гороха из Украины Страна Пакистан Индия Турция Камерун Малайзия Сомали ОАЭ Испания Египет Бангладеш Другие Всего

35

20

11 10 сен.

6 6

3 3 июл.

июн.

май.

апр.

мар.

0

27

16

30

21

28

40 20

фев.

янв.

дек.

41

50

ноя.

317

287

346

60

296 256

228

201

204 180

150

121

2015/16 Всего за 15/16 МГ

Экспорт крупяной продукции из Украины за последние два сезона, тыс. тонн

70

10 ноя.

сен.

87

60 51 авг.

30 июл.

0

22

50

95

150

окт.

200

127

250

161

300

230

350

263

Экспорт пшеничной муки из Украины за последние два сезона, тыс. тонн

400

100

№4 (212) апрель 2017 |

Доля 30% 12% 7% 7% 5% 5% 5% 4% 2% 2% 20%

17


| №4 (212) апрель 2017

Импорт

Структура импорта зерновых культур I квартал 2017 г.

Импорт зерновых в Украину за последние три сезона, тонн 30 000 25 000

15%

20 000

45%

15 000 10 000

41%

5 000 0

июл.

авг.

сен.

окт.

ноя. 2014/15

дек. янв. фев. 2015/16 2016/17

мар.

апр.

май.

Основные страны-поставщики пшеницы в Украину, тонн I квартал 2017 г. фев. март 34,13 20,4 17,4 36,0 8,4 2,1 0,3 0,17 0,1 0,1 0,1 0,01 0,01 0,02 53,9 65,3

Страна ЕС Германия Австрия н/д Франция Италия Финляндия Чехия Польша Испания Другие Всего

янв. 0,02

Всего 54,5 53,4 8,4 2,1 0,3 0,2 0,1 0,1 0,1 0,02 0,02 119,3

Доля 45,7% 44,8% 7,1% 1,8% 0,2% 0,1% 0,1% 0,1% 0,1% 0,0% 0,0%

кукуруза

июн.

рис прочие

в 2016/17 МГ (июл.-март) Объем 723 403 280 264 258 174 139 127 70 27 17 2 483

Страна Германия ЕС Польша Беларусь Чехия Франция Австрия н/д Сербия Венгрия Другие Всего

Доля 29,1% 16,2% 11,3% 10,6% 10,4% 7,0% 5,6% 5,1% 2,8% 1,1% 0,7%

5,6

5,5

5,5

5,5

8,0 6,0

2015/16 Всего за 15/16 МГ

май.

июн.

апр.

мар.

янв.

фев.

дек.

0,0

2016/17 Всего за 16/17 МГ

Всего за МГ, млн. тонн

12,8

12,7 9,1

10,0 5,4

5,4

9,1

9,1 5,4

5,4

8,4 5,4

12,0

2,0 ноя.

2016/17 Всего за 16/17 МГ

14,0

4,0 авг. 0,0 0,2 0,2 сен. 0,4 окт.

янв.

янв.

янв.

янв.

янв.

янв.

янв.

янв.

янв.

0

9000 8000 7000 6000 5000 4000 3000 2000 1000 0

июл. 0,0

1

за месяц, тыс. тонн

2

Всего за МГ, млн. тонн

2,2

2,2

2,5

2,6 2,2

2,2

2

1

2015/16 Всего за 15/16 МГ

18

3

0,1 янв.

0

0,0

200

янв.

400

1,3

0,7

600

3

1,6

800

1,5

2,1

1000

2,1

1200

2,1

2,2

1400

0,1 янв.

за месяц, тыс. тонн

1600

2,4

Импорт ячменя в Украину за последние два сезона

2,4

Импорт пшеницы в Украину за последние два сезона 2,4

Импорт риса в Украину в январе-марте 2017 г. составил 17,9 тыс. тонн, что на 7% меньше, чем в предыдущем квартале, и на 29% меньше показателя за январь-март 2016 г. Всего за август-март 2016/17 МГ в Украину было завезено 45,8 тыс. тонн данной зерновой. Крупнейшими поставщиками риса за рассматриваемый период стали Индия (7,8 тыс. тонн) и Пакистан (6,4 тыс. тонн). В I квартале 2017 года объем импорта круп и хлопьев (без риса) в Украину составил 3,4 тыс. тонн, что на 5% ниже показателя предыдущего квартала, но на 84% превышает импортированные объемы в I квартале 2016 г. Отметим, что за июль-март 2016/17 МГ импорт данной продукции составил 8,6 тыс. тонн. Основной объем круп в январе-марте 2017 г. был поставлен из Казахстана (2,5 тыс. тонн).

2,4

По итогам I квартала 2017 года импорт зерновых в Украину составил 44 тыс. тонн против 34 тыс. тонн в предыдущем квартале и 54 тыс. тонн за аналогичный период 2016 года. Основными импортируемыми культурами по итогам отчетного периода стали кукуруза (45% от общего объема импорта зерновых) и рис (41%). За I квартал 2017 г. в Украину было поставлено 19,6 тыс. тонн кукурузы, что на 14% меньше, чем за аналогичный период 2016 г. В сравнении с предыдущим кварталом объемы экспорта зерновой увеличились в 5 раз. Всего за 2016/17 МГ (октябрь-март) было импортировано 23,5 тыс. тонн кукурузы. Основной объем зерна в рассматриваемый период был закуплен в Румынии (5 тыс. тонн), Венгрии (4,4 тыс. тонн) и странах ЕС (4,4 тыс. тонн).


ЗЕРНОВОЙ РЫНОК

№4 (212) апрель 2017 |

Основные страны-поставщики ячменя в Украину, тонн

3 696,9

янв. 513 407 690 422 46 146 54 18 43 2339

I квартал 2017 г. фев. март 2752 1727 1971 1994 1803 1876 604 2087 450 1222 192 129 3 60 59 47 29 94 74 64 3 38 7939 9338

Всего 4993 4372 4369 3113 1672 367 209 160 141 138 83 19617

www.hipzmag.com

янв. 1184 2249 340 283 44 40 26 38 1 0,0 4 204

I квартал 2017 г. фев. март 3734 2842 2636 1469 544 816 51 360 78 508 100 140 110 91 40 99 50 45 2,4 0,3 7 295 6 421

Всего 7759 6353 1700 694 630 280 228 177 50 46 2,7 17 920

30 20 10

Всего за МГ, тыс. тонн

64,0

62,7

60,4

45,8

57,5

40

50,3

32,1

39,4 41,8

33,5

27,9 24,9

18,1

50

июл.

май.

апр.

мар.

янв.

фев.

дек.

июн.

2016/17 Всего за 16/17 МГ

Доля 25,5% 22,3% 22,3% 15,9% 8,5% 1,9% 1,1% 0,8% 0,7% 0,7% 0,4%

Страна Румыния Венгрия ЕС Франция Сербия США Турция Австрия Чили Словакия Другие Всего

в 2016/17 МГ (окт.-март) Объем 6 899 5 012 4 612 3 401 1 672 625 452 367 201 141 156 23 538

Доля 29,3% 21,3% 19,6% 14,5% 7,1% 2,7% 1,9% 1,6% 0,9% 0,6% 0,7%

Доля 43,3% 35,5% 9,5% 3,9% 3,5% 1,6% 1,3% 1,0% 0,3% 0,3% 0,02%

Страна Индия Пакистан Казахстан Вьетнам Таиланд Россия Италия США н/д Мьянма Другие Всего

в 2016/17 МГ (авг.-март) Объем 16 426 14 626 6 052 4 449 2 174 899 535 440 53 50 87 45 790

Доля 35,9% 31,9% 13,2% 9,7% 4,7% 2,0% 1,2% 1,0% 0,1% 0,1% 0,2%

Основные страны-поставщики риса в Украину, тонн Страна Индия Пакистан Казахстан Таиланд Вьетнам Россия Италия США Мьянма ЕС Другие Всего

60

0

2015/16 Всего за 15/16 МГ

2016/17 Всего за 16/17 МГ

Основные страны-поставщики кукурузы в Украину, тонн Страна Румыния Венгрия ЕС Франция Сербия Австрия США Турция Словакия Чили Другие Всего

21,5

70

авг.

авг.

сен.

июл.

июн.

апр.

май.

фев.

мар.

10 9 8 7 6 5 4 3 2 1 0

ноя.

10

за месяц, тыс.тонн

15

Всего за МГ, тыс. тонн

29,6

29,2

27,8

27,0

27,0

26,7

23,6 23,5

20

14,2

15,4

25

6,3

6,7

30

5

2015/16 Всего за 15/16 МГ

Доля 95,1% 2,0% 0,7% 0,6% 0,5% 0,4% 0,3% 0,2% 0,08% 0% 0%

Импорт риса в Украину за последние два сезона 35

0 янв.

окт.0,2

ноя. 1,4 0,3 дек. 3,9 0,8

за месяц, тонн

Импорт кукурузы в Украину за последние два сезона 10 000 9 000 8 000 7 000 6 000 5 000 4 000 3 000 2 000 1 000 0

14,9

133,4

в 2016/17 МГ (июл.-март) Объем 12 176 259 88 81 64 52 43 24 11 2 0 12 797

Страна Молдова ЕС н/д Франция Германия Венгрия Россия Польша Чехия Австрия Другие Всего

8,7

3 563,5

Доля 94,1% 4,9% 0,6% 0,3% 0,1% 0,0% 0,0% 0,0%

окт. 13,8

0,0

Всего 3480,5 179,9 20,6 10,5 5,3 0,1 0,1 0,0

сен. 8,9

Всего

I квартал 2017 г. фев. март 3420,7 59,8 141,9 37,95 0,2 20,4 0,5 10,0 0,3 5,0 0,1 0,1 0,0 -

3,4

янв. -

3,9

Страна Молдова ЕС Франция Чехия Германия Австрия Финляндия Нидерланды

19


| №4 (212) апрель 2017

Всего

янв. 20,0 63,0 27,7 21,8 2,2

134,61

I квартал 2017 г. фев. март 58,0 78,6 49,0 24,5 24,2 21,8 3,8 22,7 4,3 2,9

90,56

199,15

Всего 156,5 112,0 76,4 43,5 26,5 9,4

Доля 36,9% 26,4% 18,0% 10,3% 6,2% 2,2%

424,32

янв. 513 126 47 100 2 4 1 0,0 793

I квартал 2017 г. фев. март 468 1483 73 126 216 122 85 22 7 6 3 2 2 2 0 1 0,0 912 1 705

Всего 2464 325 216 254 100 24 17 5 3 3 0,0 3 410

Доля 72,3% 9,5% 6,3% 7,4% 2,9% 0,7% 0,5% 0,1% 0,1% 0,1% 0,0%

12,3

11,1

10,6

Всего за МГ, тыс. тонн

8,5

9,3 8,6

6,9

7,5

8,0 6,0

5,2

3,6

8 6

4,2

2,1

10

2

1,9

июн.

апр.

май.

фев.

мар.

янв.

дек.

0 ноя.

0,9

12

2016/17 Всего за 16/17 МГ

Страна Россия ЕС Италия Беларусь н/д Франция США Финляндия Германия Всего

в 2016/17 МГ (июл.-март) Объем 420 219 176 112 104 28 26 25 0,3 1 111

Доля 37,8% 19,7% 15,9% 10,1% 9,3% 2,6% 2,4% 2,3% 0,03%

Страна Казахстан ЕС Беларусь Турция Китай Латвия Россия н/д Польша Италия Другие Всего

в 2016/17 МГ (июл.-март) Объем 5 100 895 695 553 340 301 200 170 162 129 23 8 567

Доля 59,5% 10,5% 8,1% 6,4% 4,0% 3,5% 2,3% 2,0% 1,9% 1,5% 0,3%

Основные страны-поставщики крупяной продукции в Украину, тонн Страна Казахстан Беларусь Турция ЕС Китай Италия Латвия н/д Польша Финляндия Другие Всего

14

4

2015/16 Всего за 15/16 МГ

2016/17 Всего за 16/17 МГ

Основные страны-поставщики пшеничной муки в Украину, тонн Страна Россия Беларусь ЕС Италия н/д Финляндия

окт.

сен. 1,6

июн.

май.

апр.

янв.

мар.

2015/16 Всего за 15/16 МГ

фев.

дек.

ноя.

0

авг. 0,9 0,5

200

4500 4000 3500 3000 2500 2000 1500 1000 500 0

июл. 0,5 0,3

600

за месяц, тонн

Всего за МГ, тыс. тонн

866

820

822

1111 777

651

569

519

800

400

328

488

384 240 окт.

79

сен. 133

0

авг. 45

50

194

100

298

150

Импорт крупяной продукции в Украину за последние два сезона

1 200 1 000

529

687

200

июл. 21

за месяц, тонн

250

912

Импорт пшеничной муки в Украину за последние два сезона

Россия: обзор внебиржевого рынка зерновых культур

В

апреле для рынка продовольственной пшеницы было характерно снижение цен, при этом в большей степени это касалось пшеницы 3 класса. Данная тенденция была обусловлена достаточным количеством предложений зерна на фоне умеренного спроса перерабатывающих предприятий. Сельхозпроизводители достаточно активно реализовывали небольшие партии пшеницы и нередко были готовы предоставлять ценовые скидки с целью срочного пополнения оборотных средств и освобождения складских помещений. Качественные показатели поступавше-

20

го на рынок зерна зачастую оценивались как соответствующие требованиям ГОСТа. Потребители формировали запасы пшеницы по мере необходимости партиями небольших объемов, считая целесообразным постепенно снижать закупочные цены. С конца марта по вторую половину апреля т.г. в большинстве федеральных округов сохранялось снижение цен на продовольственную рожь. Данная тенденция, как и ранее, была обусловлена снижением спроса перерабатывающих предприятий. Аграрии в достаточном количестве реализовывали на рынок небольшие объемы зерновой и нередко были


ЗЕРНОВОЙ РЫНОК 13000

№4 (212) апрель 2017 |

Динамика цен предложения на пшеницу в европейской части России, EXW, руб/т

Динамика цен предложения на фуражные зерновые в европейской части России, EXW, руб/т 13500

12000

12500

11000

11500

10000

10500 9500

9000

8500

8000

7500

Пшеница 3 кл.

Пшеница 4 кл.

Ячмень фур.

Пшеница фур.

готовы предоставлять ценовые скидки с целью срочного пополнения оборотных средств и освобождения складских помещений. В то же время, цены на указанную культуру с высокими качественными показателями существенно не менялись. Переработчики осуществляли закупки сырья по мере необходимости, считая целесообразным постепенно снижать цены спроса. В среднем цены предложения на продовольственную рожь в отчетном периоде в европейской части Росси озвучивались в пределах 8000-9000 руб/т, в Уральском ФО – на уровне 7400 руб/т, в Сибирском – 7000 руб/т. В отчетном месяце существенных ценовых изменений на рынке фуражной пшеницы не отмечалось. Количество предложений зерновой оценивалось как достаточное. При этом сельхозпроизводители зачастую фиксировали отпускные цены в ранее установившемся диапазоне. Отметим, что единичные аграрии были готовы предоставлять ценовые скидки на зерно с целью срочного пополнения оборотных средств и освобождения складских помещений. Спрос на пшеницу в большинстве федеральных округов был умеренным. Покупатели формировали необходимые для работы объемы зерна, существенно не меняя цен спроса. Вместе с тем, некоторые представители перерабатывающих и животноводческих предприятий ввиду наличия необходимых запасов сырья не проявляли активного интереса к закупкам и озвучивали декларативные цены спроса. В апреле ценовая ситуация на рынке фуражного ячменя оценивалась как относительно стабильная. Закупочная активность была невысокой. Интерес к приобретению данной культуры проявляли лишь представители животноводческих предприятий, нуждавшиеся в срочном пополнении сырьевой базы с высокими качественными показателями. В то же время, большинство потребителей сообщали о том, что сформировали необходимые для работы объемы ячменя, ввиду чего временно приостановили закупки. Аграрии неактивно осуществляли реализацию зерновой небольшими партиями по ранее установившимся отпускным ценам. Крупнотоннажные партии высококачественного зерна на рынок практически не поступали. Ценовая ситуация в секторе фуражной кукурузы в отчетном месяце существенных изменений не претерпевала. www.hipzmag.com

6500 июл.15 авг.15 сен.15 окт.15 ноя.15 дек.15 янв.16 фев.16 мар.16 апр.16 май.16 июн.16 июл.16 авг.16 сен.16 окт.16 ноя.16 дек.16 янв.17 фев.17 мар.17 апр.17

июл.15 авг.15 сен.15 окт.15 ноя.15 дек.15 янв.16 фев.16 мар.16 апр.16 май.16 июн.16 июл.16 авг.16 сен.16 окт.16 ноя.16 дек.16 янв.17 фев.17 мар.17 апр.17

7000

Кукуруза фур.

Пшеница фур.

Средние цены на продовольственную пшеницу (предложение, EXW), руб/т

Федеральный округ

31.03.17 07.04.17 14.04.17 21.04.17 Пшеница 3 класса

Центральный

10400

10400

10400

10200

Приволжский

10000

10000

10000

10000

Южный

10200

10200

10200

10000

Уральский

10000

10000

9400

9400

Сибирский

9300

9000

9000

8800

Пшеница 4 класса Центральный

8800

8700

8700

8600

Приволжский

8400

8400

8400

8400

Южный

9300

9300

9300

9300

Уральский

8500

8500

8300

8300

Сибирский

8200

8200

8200

8200

Средние цены на фуражные зерновые (предложение, EXW), руб/т

Федеральный округ

31.03.17 07.04.17 14.04.17 21.04.17 Пшеница

Центральный

7700

7700

7700

7700

Приволжский

7200

7200

7200

7200

Южный

8500

8500

8500

8500

Уральский

7500

7500

7500

7500

Сибирский

7200

7200

7200

7200

Ячмень Центральный

8000

7800

7800

7800

Приволжский

7800

7600

7600

7600

Южный

8200

8200

8200

8200

Уральский

7400

7400

7400

7400

Сибирский

7600

7600

7600

7600

Кукуруза Центральный

8300

8200

8200

8200

Приволжский

8700

8700

8700

8700

Южный

9000

8800

8800

8800

Сельхозпроизводители осуществляли реализацию зерна партиями небольших объемов, в большинстве случаев оставляя отпускные цены неизменными. Наряду с этим, крупнотоннажные партии данной культуры с высокими качественными показателями поступали на рынок менее активно по приближенным к максимальным ценам. Покупатели сообщали о том, что закупали сырье преимущественно небольшими партиями по ранее установившимся ценам спроса. Отметим, что максимальные и приближенные к ним цены зачастую озвучивали представители экспортно-ориентированных компаний, нуждавшиеся в срочном привлечении запасов высококачественной кукурузы.

21


| №4 (212) апрель 2017

Россия: обзор внебиржевого рынка

продуктов переработки зерновых культур

В

апреле на рынке пшеничной муки отмечалось снижение цен, что было обусловлено конъюнктурой рынка продовольственной пшеницы, высокой конкуренцией между переработчиками, а также неактивными темпами сбыта готовой продукции. В то же время, ряд мукомолов не пересматривал цены предложения на готовую продукцию. В целом, покупательская активность характеризовалась как умеренная, продукция высшего сорта пользовалась более высоким спросом, нежели мука 1 сорта. На рынке пшеничных отрубей в начале апреля в ряде федеральных округов отмечалось снижение цен, что было обусловлено незначительным уменьшением спроса потребителей. В последующий период месяца большинство участников рынка фиксировали цены предложения на продукцию в ранее сформировавшемся диапазоне. Активность торгово-закупочной деятельности характеризовалась как относительно стабильная. В начале апреля цены предложения на ржаную муку оставались неизменными. Вместе с тем, уже во второй декаде месяца отпускные цены на продукцию в СевероЗападном, Уральском и Сибирском федеральных округах начали постепенно снижаться. Сложившаяся ситуация была вызвана незначительным снижением спроса потребителей и конъюнктурой рынка сырья. В среднем цены предложения на ржаную муку в европейской ча-

сти России озвучивались в пределах 12000-1300 руб/т, в Уральском ФО – 11500 руб/т, Сибирском – 12000 руб/т. Следует отметить, что ряд переработчиков европейской части сообщал о поступлении ржаной муки белорусского происхождения по более низким ценам.

Динамика цен на пшеничную муку в России (предложение, EXW), руб/т с НДС

Динамика цен на пшеничные отруби в России (предложение, EXW), руб/т с НДС

17500 16000 14500

июл.15 авг.15 сен.15 окт.15 ноя.15 дек.15 янв.16 фев.16 мар.16 апр.16 май.16 июн.16 июл.16 авг.16 сен.16 окт.16 ноя.16 дек.16 янв.17 фев.17 мар.17 апр.17

13000

мука в/с х/п европейская часть РФ мука 1 с. х/п европейская часть РФ

22

мука в/с х/п Сибирский ФО мука 1 с. х/п Сибирский ФО

(предложение, EXW), руб/т

Федеральный округ

31.03.17 07.04.17 14.04.17 21.04.17 Мука в/с

Центральный

15800

15300

15300

15300

Приволжский

15800

15800

15800

15800

Южный

16300

16300

16000

16000

Уральский

16500

16500

15800

15800

Сибирский

15700

15700

15700

15500

Мука 1 сорт Центральный

15000

14500

14500

14300

Приволжский

15000

14800

14800

14800

Южный

15500

15500

15000

15000

Уральский

15800

15800

15400

15400

Сибирский

14000

14000

14000

13400

Отруби пшеничные Центральный

6000

5700

5700

5700

Приволжский

5000

5000

5000

5000

Южный

6000

5800

5800

5800

Уральский

6300

6300

6300

6300

Сибирский

4700

4700

4700

4700

7600 7100 6600 6100 5600 5100 4600 4100 3600

июл.15 авг.15 сен.15 окт.15 ноя.15 дек.15 янв.16 фев.16 мар.16 апр.16 май.16 июн.16 июл.16 авг.16 сен.16 окт.16 ноя.16 дек.16 янв.17 фев.17 мар.17 апр.17

19000

Средние цены на продукты переработки зерновых

Европейская часть РФ

Уральский ФО

Сибирский ФО


ТЕМА

№4 (212) апрель 2017 |

Украина: первые прогнозы урожая зерновых культур в 2017 году

Весенняя посевная кампания в Украине набирает обороты, и ситуация с формированием посевов постепенно проясняется. При этом нетипичное поведение ценовой динамики в сегментах основных зерновых культур, неоднозначные тенденции в развитии мировой конъюнктуры, а также внутренние факторы формирования существенно осложняют прогнозирование, как структуры посевных площадей зерновых культур, так и объемов их производства. Существенная часть аграриев еще не сформировала окончательный план проведения весеннего сева. В данном материале представлены первые оценки аналитиков ИА «АПКИнформ» относительно урожая зерновых в 2017 году, полученные на основе анализа глобальных и локальных факторов, а также результатов традиционного опроса сельхозпроизводителей. Андрей Купченко, аналитик зернового рынка

Ключевые факторы формирования посевов Среди множества факторов, которые в итоге сформируют структуру производства зерновых и зернобобовых культур в 2017 году, можно выделить несколько ключевых, по нашему мнению, оказывающих наибольшее влияние и позволяющих сделать предварительные прогнозы. - Погодный фактор остается основным фактором влияния на интенсивность посевной кампании и структуру посевных площадей. Засушливые условия первой половины осени 2016 года и обилие осадков на протяжении ее второй половины обусловили проведение позднего сева, при этом существенно растянутого во времени. В результате не удалось восстановить уровень посевных площадей под озимыми культурами после существенного сокращения в текущем сезоне. Также достаточно неоднозначна ситуация с состоянием посевов после перезимовки, что усложняет прогнозирование размера площадей, подлежащих пересеву. - Мировая конъюнктура также оказывает существенное влияние на формирование урожая 2017 года в Украине. В первую очередь, речь идет о затянувшемся глобальном снижении цен на основные зерновые культуры на фоне рекордных показателей мирового производства и переходящих запасов. Также нужно отметить изменения структуры посевных площадей под с/х культурами в основных странах-производителях. В частности, ожидается, что в будущем сезоне на 4% сократятся посевы кукурузы в США за счет расширения посевов более маржинальной сои. Кроме того, посевные площади под озимой пшеницей в США под урожай будущего сезона достигли рекордно низкого уровня. При этом состояние посевов после перезимовки несколько хуже, чем в предыдущем сезоне. С одной стороны, такая ситуация www.hipzmag.com

должна оказать поддержку ценам в соответствующих сегментах, но, с другой стороны, профицит предложения на мировом рынке и существенные переходящие запасы могут вызвать опасения украинских аграриев по поводу привлекательности основных экспортных культур в будущем сезоне. Здесь позитивным фактором является расширение рынков сбыта украинского зерна в текущем сезоне. В частности, ключевым импортером пшеницы из Украины в 2016/17 МГ является Индия, которая на фоне сформировавшегося внутреннего дефицита зерновой отменила импортные пошлины, увеличив объемы импорта практически в 12 раз в сравнении с 2015/16 МГ – до прогнозных 5,5 млн. тонн против 471 тыс. тонн соответственно. Но данный рынок рассматривается как ситуативный, где в случае улучшения ситуации с производством пошлины могут быть возвращены. Таким образом, большое количество разнонаправленных глобальных факторов увеличивает степень сомнения украинских аграриев при формировании структуры будущего урожая. - Рост производственных затрат остается еще одной проблемой отечественных фермеров, которую нужно учитывать при планировании производства. Темпы роста затрат остаются достаточно высокими и обусловлены повышением цен на энергоресурсы, а также на импортируемые ресурсы на фоне колебаний курса национальной валюты и все более пессимистичных настроений по поводу его стабильности. Кроме того, отмечается рост стоимости аренды земельных участков. Налоговые реформы обусловили необходимость перераспределения финансовых ресурсов и оптимизации затрат, в том числе за счет изменения структуры производства. - Усложнение доступа к некоторым ресурсам является еще одной угрозой для будущего урожая в Украине. Здесь речь идет, в первую очередь, о доступности удобрений. Остановка нескольких предприятий по про-

23


| №4 (212) апрель 2017 изводству минеральных удобрений и введение антидемпинговых пошлин на импорт удобрений существенно снизили доступность данного ресурса, что напрямую может повлиять на урожайность с/х культур и, соответственно, на их себестоимость. В конце марта правительство Украины сообщило о принятии мер по обеспечению сельхозпроизводителей минеральными удобрениями через государственное предприятие «Аграрный фонд». Но вопрос, насколько эффективной будет такая схема, и как оперативно будут осуществляться поставки, пока остается открытым. Таким образом, формирование урожая-2017 для украинских аграриев является своего рода головоломкой со многими неизвестными, на решение которой остается все меньше времени.

Озимый клин Доля озимого клина в производстве зерновых культур в Украине планомерно увеличивается на протяжении последних 5 сезонов и достигла 49% от общего объема производства зерна в 2015 году и 46% - в 2016 году. Поэтому роль озимых посевов сложно переоценить, а их площади и состояние традиционно являются отправной точкой при прогнозировании будущего урожая. Согласно официальным данным украинской службы статистики, под урожай 2017 года озимыми зерновыми культурами была засеяна минимальная за последние 5 сезонов площадь, которая составила 7,17 млн. га, что на 3% меньше площади посевов под урожай 2016 года и на 13% меньше, чем под урожай 2013 года. Сокращение посевов характерно для всех культур. Если рассматривать пятилетний период, то в наибольшей степени сократились посевы ржи – в 1,9 раза. Но наблюдается некоторое восстановление в текущем сезоне после рекордного падения годом ранее. В меньшей степени сократились посевы пшеницы – всего на 1% в сравнении с текущим сезоном, но на 10% в сравнении с по-

казателем 2013 года. Посевы озимого ячменя под урожай 2017 года сократились на 15% в сравнении с урожаем 2016 года и на 24% относительно урожая 2013 года. При этом нужно отметить, что урожайность озимых культур планомерно увеличивается, что позволяет компенсировать сокращение площадей и повысить их долю в общем производстве зерна. Что касается текущего состояния озимых зерновых культур, то, согласно данным Минагропрода, по состоянию на 30 марта в хорошем и удовлетворительном состоянии растения находятся на 85% площадей, на которых получены всходы. Соответственно погибли после перезимовки или находятся в неудовлетворительном состоянии порядка 15% посевов. Это является достаточно большим показателем, и часть данных площадей подлежит весеннему пересеву. В наибольшей степени пострадали посевы ячменя. Порядка 17% посевов слабые и изреженные. Наилучшим образом перезимовали посевы ржи, среди которых лишь 9% оцениваются как слабые и изреженные, тогда как в сегменте озимой пшеницы – около 14%. Согласно результатам опроса сельхозпроизводителей, проведенного экспертами ИА «АПК-Информ», показатели более оптимистичны. Так, из общей площади посевов озимой пшеницы в рамках выборки лишь около 6% оцениваются самими аграриями как посевы в не­ удовлетворительном состоянии. В сегменте ячменя таких посевов около 10%. Если же рассматривать выборку в разрезе отдельных регионов, то можно выделить несколько областей – Винницкую, Николаевскую, Днепропетровскую, Хмельницкую, где в отдельных хозяйствах в неудовлетворительном состоянии находится от 30% до 80% посевов озимой пшеницы и ячменя. Анализируя озимый клин урожая будущего сезона, необходимо отметить, что, кроме погодных условий, на его формирование влияет сохраняющаяся тенденция роста производственных затрат. По оценкам украинских аграриев, полученным в ходе опроса, затраты на возделывание озимой пшеницы и озимого ячменя под урожай

Динамика посевных площадей под озимыми зерновыми культурами в Украине, тыс. га 9000 8000 7000

320,9 1153,6

166,0 1109,4

211,4 1162,7

158,9 1042,4

169,3 881,5

6199,4

6120,9

2016

2017

6000 5000 4000 3000

6781,4

6803,0

6130

2000 1000 0

2013

Источник: ГССУ

24

2014

2015 Пшеница

Ячмень

Рожь


ТЕМА

№4 (212) апрель 2017 | Изменение производственных затрат на выращивание озимых зерновых культур в Украине (доля респондентов)* 100% 90%

8%

9%

72%

67%

20%

24%

80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

Пшеница Рост до 10%

Ячмень Рост на 10-30%

Рост более 30%

* Под урожай 2017 года, согласно результатам опроса Источник: ИА "АПК-Информ"

2017 года увеличились в среднем на 20% в сравнении с показателем предыдущего сезона. При этом в разрезе отдельных предприятий оценки увеличения затрат существенно отличаются. Так, порядка 20% аграриев, выращивающих озимую пшеницу, и 24%, выращивающих озимый ячмень, сообщили, что их затраты возросли незначительно – до 10% в сравнении с прошлогодним показателем. Для наибольшей части аграриев (72% в сегменте пшеницы и 67% в сегменте ячменя) прирост затрат оценивается в пределах 10-30%. Также порядка 8-9% сельхозпроизводителей оценивают увеличение затрат более чем на 30%. Среди основных причин роста производственных затрат аграрии называют увеличение стоимости основных ресурсов. В первую очередь это касается топлива и прочих энергоресурсов. Именно подорожание топлива назвали ключевой причиной роста затрат более 70%

опрошенных аграриев. От 13% до 17% (в зависимости от культуры) сельхозпроизводителей основной причиной считают увеличение стоимости СЗР. Еще порядка 7-8% респондентов ключевой причиной называют подорожание удобрений. Также 2% аграриев озвучили прочие основные причины, среди которых снижение курса национальной валюты, увеличение минимальной заработной платы, рост стоимости аренды земли, налоговая реформа и пр. Таким образом, озимый клин урожая зерновых в 2017 году для украинских аграриев уже будет на 20% дороже предыдущего. А если сохранятся сложности с обеспечением минеральными удобрениями и будут наблюдаться неблагоприятные агроклиматические условия, что приведет к снижению урожайности, то данный показатель может быть увеличен. В условиях наблюдаемой глобальной конъюнктуры это скажется на конкурентности украинского зерна на мировом рынке.

Основные причины увеличения производственных затрат на выращивание озимых зерновых культур в Украине (доля респондентов)* 100% 90% 80%

2%

2%

7%

8%

13%

17%

78%

73%

70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

Пшеница Рост затрат на топливо Рост затрат на СЗР

Ячмень Рост затрат на удобрения

Прочие причины

* Под урожай 2017 года, согласно результатам опроса Источник: ИА "АПК-Информ"

www.hipzmag.com

25


| №4 (212) апрель 2017

Планы ярового сева Формирование ярового клина, как и озимого, во многом зависит от погодных условий, складывающихся на момент сева. Среди основных погодных факторов весны 2017 года можно выделить следующие: - переход средних суточных температур воздуха через +5° произошел на 15-30 дней раньше средних многолетних сроков; - по состоянию на конец марта увлажненность почвы в большинстве регионов находится на уровне оптимальных показателей; - сильные ветра, низкая влажность воздуха и дефицит осадков способствуют развитию ранневесенней засухи. Ввиду сложившихся агроклиматических условий, а также указанных выше факторов, учитывающих затраты на производство и возможности сбыта будущего урожая, украинские аграрии формируют яровой клин зерновых культур. Согласно оперативным данным Минагропрода, по состоянию на 6 апреля ранними зерновыми культурами засеяно практически 1,9 млн. га, что составляет 78% от прогноза и опережает темпы весеннего сева 2016 года, когда на отчетную дату было засеяно 1,7 млн. га площадей (66% от общей площади под ранними зерновыми). В том числе яровая пшеница посеяна на площади 128 тыс. га (67% к прогнозу), яровой ячмень – 1274 тыс. га (74%), овес – 149 тыс. га (72%), и существенно превышены предварительные оценки по севу гороха, который посеян на площади 333 тыс. га, или 121% к прогнозу. Именно горох является достаточно привлекательной яровой культурой в урожае 2017 года, так как пользуется высоким спросом на мировом рынке в текущем сезоне, а также является хорошим предшественником на фоне возможного дефицита удобрений. В связи с этим при опросе сельхозпроизводителей данной культуре уделено особое внимание.

В текущем сезоне можно выделить три ключевые культуры ярового клина, в сегментах которых возможны существенные изменения, а размер площадей под ними позволяет говорить о значительном влиянии на общий валовой сбор, – это яровой ячмень, кукуруза и горох. Согласно результатам опроса, в сегментах указанных культур основная часть аграриев не планирует изменений посевных площадей. Наибольшая доля таких респондентов (74%) характерна для сегмента ячменя. Порядка 67% опрошенных аграриев планируют оставить на прошлогоднем уровне посевы кукурузы и 59% - посевы гороха. Также нужно отметить, что на момент опроса (вторая декада марта) около 10% респондентов еще не определились с планом сева и будут действовать по погодным условиям и наличию ресурсов. Что касается изменений, то 12% опрошенных аграриев планируют сокращать площади под яровым ячменем, 10% - под кукурузой и всего 5% - под горохом. При этом доля сокращающих посевы ячменя не компенсируется долей тех сельхозпроизводителей, которые планируют расширить посевы данной культуры. Таких оказалось всего 8%. В сегменте кукурузы 11% аграриев сообщили о планах по увеличению площадей под кукурузой, а в сегменте гороха расширять посевы планируют 25% респондентов. С учетом площадей под соответствующей культурой результаты опроса показали, что в рамках выборки общая площадь под яровым ячменем сократится на 2%, площадь под кукурузой увеличится на 3%, а площадь под горохом возрастет на 30% в сравнении с прошлогодними показателями. Что касается ключевых причин изменения площадей, то в сегментах ячменя и кукурузы основная часть респондентов (44% и 45% соответственно) озвучивает такую причину, как севооборот. В сегменте гороха преобладают прочие причины (63% респондентов), среди которых можно выделить высокую рентабельность и

Планы по изменению площадей под некоторыми яровыми зерновыми культурами в Украине (доля респондентов)* 100% 90%

8%

11% 25%

80% 70% 60% 50%

74%

67% 59%

40% 30% 20% 10% 0%

12% 6% Ячмень Не определились с площадью Не планируют изменять площадь сева

10%

5%

12%

11%

Кукуруза

* Под урожай 2017 года, согласно результатам опроса Источник: ИА "АПК-Информ"

26

Горох Планируют сокращение площадей Планируют увеличивать площади


ТЕМА

№4 (212) апрель 2017 | Основные причины изменения площадей под некоторыми яровыими зерновыми культурами в Украине (доля респондентов)* 100% 90%

13%

22%

6%

80% 11%

70%

63%

60%

45%

50%

44%

40% 30% 20%

17%

10%

29%

26%

6%

5% 5%

6%

0%

Ячмень

Высокий спрос

Кукуруза

Приемлемая цена

Севооборот

Горох

Недосев или гибель озимых

Прочие причины

* Под урожай 2017 года, согласно результатам опроса Источник: ИА "АПК-Информ"

пробы возделывания данной культуры (многие респонденты только начали выращивать горох). Также нужно отметить, что в сегменте кукурузы 29% опрошенных аграриев основной причиной увеличения площадей называют приемлемую цену зерновой. В сегменте ярового ячменя таких оказалось всего 17%. Именно низкая цена и невысокая урожайность ячменя в сравнении с кукурузой способствуют планомерному сокращению посевов. Если говорить о пересеве погибших озимых или посевов, находящихся в неудовлетворительном состоянии, то 11% аграриев сообщили о намерении пересевать ячменем и 6% - кукурузой. Что касается прочих яровых культур, то здесь планов по существенному изменению посевов аграрии не озвучивали. А те изменения, которые отражены в результа-

тах опроса, обусловлены в основном соблюдением сево­ оборота.

Прогнозы С учетом конъюнктурных и погодных факторов, складывающихся в текущем сезоне, а также полученных результатов опроса сельхозпроизводителей аналитиками ИА «АПК-Информ» составлен первый прогноз производства зерновых и зернобобовых культур в 2017 году. Согласно нашим оценкам, общая сохранившаяся посевная площадь под зерновыми культурами в будущем сезоне составит 14,26 млн. га, что всего на 1% меньше, чем в предыдущем сезоне (14,35 млн. га). В том числе пло-

Прогноз урожая зерновых и зернобобовых в 2017 году Культура

Посевные площади, тыс. га Уборочные площади, тыс. га

Урожайность, ц/га

Валовой сбор, тыс. тонн

2016

2017*

2016

2017*

2016

2017*

2016

2017*

Зерновые и зернобобовые

14 354

14256

14 179

14113

45,1

44,4

63972

62655

Пшеница - озимая - яровая Рожь - озимая - яровая Ячмень - озимый - яровой Кукуруза Овес Просо Гречиха Горох Рис Сорго Прочие

6 214 6 027 187 143 142 1 2 873 1 010 1 863 4 258 210 108 154 239 12 64 80

6142 5952 190 170 169 1 2599 849 1750 4350 215 100 170 345 12 64 90

6 187 6 000 187 144 143 1 2 858 1 004 1 854 4 130 208 108 154 239 12 63 78

6080 5892 188 168 167 1 2573 840 1733 4307 213 99 168 342 12 63 89

42,1 42,4 38,7 27,3 27,3 26,3 33,0 36,2 31,2 63,2 23,9 17,6 11,5 31,3 54,0 37,5 16,5

40,7 40,8 37,2 26,7 26,7 25,8 32,3 35,4 30,8 62,5 23,2 16,2 10,8 28,5 53,4 36,2 15,7

26027 25304 723 392 389 2 9429 3635 5794 26085 499 190 176 746 65 236 129

24739 24039 700 449 447 2 8310 2974 5336 26916 494 160 182 973 64 228 140

* Прогноз ИА «АПК-Информ»

www.hipzmag.com

27


| №4 (212) апрель 2017 щадь под озимыми культурами оценивается в 6,97 млн. га (-3% к прошлогоднему показателю), а площадь под яровыми прогнозируется на уровне 7,29 млн. га (+2%). Среди основных изменений в структуре посевов можно отметить следующие: - ожидается, что общая площадь под ячменем сократится на 10% и составит 2,60 млн. га против 2,87 млн. га годом ранее, что обусловлено сокращением озимых посевов и низкой ценовой привлекательностью; - площади под кукурузой могут увеличиться всего на 2% - до 4,35 млн. га, что обусловлено высокой степенью сомнения по поводу ее рентабельности в будущем сезоне на фоне давления мировой конъюнктуры и высоких затрат на производство; - ожидается, что площади под горохом увеличатся на 45% и могут достигнуть 345 тыс. га против 239 тыс. га годом ранее; - также ожидается некоторое расширение площадей под гречихой (+11%, или до 170 тыс. га), что обусловлено дефицитом данной культуры и достаточно высокими ценами;

- кроме того, высокая заинтересованность в возделывании нишевых высокомаржинальных культур позволяет прогнозировать некоторое увеличение посевов в этом сегменте – на 13% в сравнении с прошлогодним показателем. Что касается урожайности и объемов производства зерновых культур, то на данном этапе прогнозирование несколько преждевременно. Но, учитывая вышеуказанные факторы, можно говорить о возможном снижении урожайности. В целом средняя урожайность зерновых и зернобобовых в 2017 году прогнозируется нами на уровне 44,4 ц/га, что на 2% ниже прошлогодней, но масса факторов, влияющих на показатель в период вегетации, может привести к его существенным корректировкам. При указанной урожайности валовой сбор зерновых и зернобобовых культур в будущем сезоне оценивается нами в 62,66 млн. га, что на 2% меньше, чем урожай текущего сезона. В любом случае погода и конъюнктурные факторы внесут свои корректировки, которые обязательно будут учтены и отражены нами в дальнейших прогнозах.

Гречиха – золушка на пути к принцессе Фадеев Л.В., кандидат технических наук, директор ООО «Спецэлеватормельмаш»

Здоровая пища – активное долголетие Уважаемый читатель, я глубоко уверен, что утверждение, вынесенное в название материала, обязательно сбудется. Причин этого несколько. Первая. Тренд «здоровая пища» уверенно набирает популярность. Прогресс профилактической медицины, диетологии, развитие пищевых технологий убедительно показывают зависимость качества жизни от рациона питания человека. Высокое качество жизни – это продолжительность активного долголетия. За время одного поколения, по крайней мере, того, к которому я принадлежу, произошла революция перехода от физического труда к умственному. В качестве примера на рис. 1 показан трактор-робот. Все то же, только

Рис. 1. Трактор-робот Case IH

28

нет кабины. Мы вступили в эпоху прорывных технологий. Причем тут здоровая пища, подумает читатель? Очень даже причем. Творческая работа требует исключительно высокого уровня физического состояния человека. Снижение системной физической нагрузки, обусловленной физическим трудом, привело к необходимости изменения рациона питания от абы какого к строго сбалансированному по составу. Здоровая пища отвечает этому требованию. Вторая причина. Мало кто из читателей обратил внимание на референдум, проведенный в Швейцарии в 2016 году. На референдум был вынесен один вопрос – согласны ли граждане Швейцарии, чтобы каждому из них из бюджета страны ежемесячно выплачивалось пособие в сумме 2000 швейцарских долларов (это чуть меньше 2000 долл. США)? Уважаемый читатель, обратите внимание, предлагалась выплата из бюджета, который наполняется не за счет расходования природных ресурсов, как в некоторых арабских странах, а из бюджета, который пополняется за счет внедрения новых высокоприбыльных технологий. Это первая ласточка. Именно так будет в странах, совершающих сегодня технологический прорыв. О чем это свидетельствует? О том, что материальное положение граждан этих стран позволяет без чрезмерной нагрузки на семейный бюджет отдавать предпочтение здоровым продуктам питания, цена которых на рынке выше цены обычных продуктов.


ТЕМА

№4 (212) апрель 2017 |

Гречиха и продукты из нее легко отвечают этому тренду. Гречка – это кладезь полезных веществ. Вот перечисление их. Из элементов: железо, кальций, калий, фосфор, йод, цинк, фтор, молибден, кобальт; из витаминов: B1, В2, В9, ниацин (РР), витамин Е; из кислот: малеиновая, линоленовая, щавелевая, яблочная, лимонная, фолиевая. Поэтому не удивительно, что гречиха обладает лечебными свойствами.

Гречка на столе – крепче здоровье Гречка используется при варикозном расширении вен, геморрое, ревматических заболеваниях, артритах и для профилактики склероза. Высокое содержание лецитина обуславливает ее применение при заболеваниях печени, сосудистой и нервной систем. Она способна повышать двигательную активность и мотивацию. Гречка как крупа используется для приготовления каш, запеканок, пудингов, котлет, супов. Зерно гречихи мелют на муку и ее используют для блинов, оладий, лепешек, галушек. Из смесей гречневой и пшеничной муки получают лапшу, макаронные изделия, которые традиционны для японской и итальянской кухни. Во Франции традиционные бретонские блинчики делаются из гречневой крупы. По содержанию лизина и метионина белок гречки превосходит все крупяные культуры, для него характерна высокая усвояемость – до 78%. Доля белка в зерне гречихи показана на рис. 2. Углеводов в гречке сравнительно мало, но они долго усваиваются организмом, благодаря чему после приема пищи из гречки можно чувствовать себя сытым длительное время. При длительном хранении гречневая крупа не прогоркает и не плесневеет. Гречиха – главнейшая медоносная культура. Самой природой предопределено опыление этой культуры как перекрестно опыляемой. Цветки гречихи дают много нектара и пыльцы. При нормальном увлажнении с одного гектара гречихи сбор меда может составлять 80-100 кг. Гречишный мед – один из высококачественных сортов меда. У него очень необычный аромат и вкус, по этой причине гречишный мед не перепутаешь с другим видом меда. В отличие от других видов меда, гречишный состоит из большого количества белков и железа, да и минеральных веществ в нем больше по сравнению с иными видами меда. Гречишный мед помогает при многих заболеваниях, к примеру, при низком гемоглобине, малокровии и анемии. Кроме того, гречишный мед – лучшее средство при простуде, так как он природный антисептик. Одним словом – чудо-культура, а вместе с тем, мы наблюдаем, как сложившийся мировой рынок зерновых и технических культур вытесняет гречиху с полей Украины. Это хорошо видно из нижеприведенного графика (рис. 3). www.hipzmag.com

Рис. 2. Доля белка в различных культурах и продуктах

«Невеселый» график, но статистика неоспорима. Самое простое объяснение – нерыночная культура. Нерыночная потому, что низкая урожайность и низкий спрос на мировом рынке. Кроме того, низкая культура потребления, а в отдельных странах она вообще отсутствует. Т.е. надо признать, что традиция потребления гречки не имеет широкого распространения. Хотя гречиха как культура, используемая человеком в пищу, известна давно.

Гречиха вчера и сегодня В литературе указываются данные, что в Северной Индии (Гималаи) гречиха была в земледелии около 2,5 тыс. лет назад. Оттуда гречиха распространилась вначале в Китай и последовательно в Среднюю Азию, Кавказ и, наконец, в Европу и Африку. В Индии гречиху называют черным рисом, в других странах Востока и Запада черной пшеницей. Название «гречиха», возможно, произошло в связи с греками, жившими на берегах Черного моря, у которых и была заимствована эта культура. Была версия, что появление гречихи в Европе связано с татаро-монгольским нашествием, т.е. завоеватели принесли семена этого растения. Но последние археологические раскопки опровергают это утверждение. Так, при раскопках в низовьях Дона, которые относятся к I-II вв. н.э., были найдены остатки гречихи. В археологических раскопках на территории Украины, относящихся к X-XII вв. н.э., также найдены следы этой культуры, т.е. за-

Рис. 3. Динамика выращивания гречихи в Украине [1]

29


| №4 (212) апрель 2017 долго до вторжения монголов в Европу. Сегодня в диком виде гречиха не встречается нигде, но ученые абсолютно уверенно утверждают, что исходной дикой формой этой культуры явился широко распространенный ныне сорняк – гречиха татарская. Сегодня гречиха производится в таких странах, как Россия, Китай, Украина, Франция, Польша, Казахстан, США, Бразилия. На долю этих стран приходится не менее 95% мирового производства. Практически вся выращенная гречиха в странах-производителях идет на внутреннее потребление. Величина импорта от общего валового сбора не превышает 1,5%. Из импортеров необходимо отметить Японию (60 тыс. тонн в год) и Францию (11 тыс. тонн в год). То, что вся производимая гречиха реализуется на внутреннем рынке, абсолютно объяснимо. Диетологи утверждают, что необходимая доля гречневой крупы в рационе питания человека примерно 7 кг/ год (системное потребление не реже одного раза в неделю). При такой норме с учетом выхода ядрицы при обрушивании гречихи ее необходимо производить на одного человека не менее 10 кг. Вот и получается, что в Украине только внутреннее потребление требует производства не менее 300 тыс. тонн в год. А по факту за последние четыре года (2013-2016 гг.) среднегодовой валовой сбор гречихи составлял менее половины от необходимого (~140 тыс. тонн). Но на сегодня имеются все предпосылки к росту спроса экологически чистой гречихи в странах Европы, и только это может стать мотивацией для украинского фермера, но об этом речь пойдет далее. Без какой-либо симпатии к бывшему колхозному строю с его трудоднями нельзя не сказать, что в те времена гречихой украинской селекции засевались гречкосеющие регионы Ставрополья, Алтайского края, Брянской области и др. Но даже та плановая система не позволяла устранить дефицит гречки. Она распределялась по санаторно-курортным заведениям, армейским и другим закрытым организациям. Нынешний рынок. И кроме толкования о пользе гречихи, нужны рыночные мотивации для роста спроса и производства гречихи. Это, прежде всего, повышение рентабельности при товарном ее производстве и расширение производства экологически чистой гречки для поставки ее в страны Европы. Все основания для этого есть.

Агротехнология гречихи В Украине сохранились научные центры по селекции гречихи, и это, прежде всего, «Институт крупяных культур», что в Каменец-Подольском, в истоках которого стояла известный селекционер О.С. Алексеева, ННЦ «Институт земледелия НААН», селекцию гречихи в котором ведет доктор биологических наук Л.К. Тараненко, и Институт сельского хозяйства Северного Востока НААН под руководством В.М. Кабанец. Сегодня, по утверждению Л.К. Тараненко, уровень потенциальной урожайности новых сортов составляет 3,5-4,9 т/га. Такой потенциал показывают те сорта, у кото-

30

рых в результате селекционных достижений интегральный показатель фотосинтеза удалось повысить с 2,9-3,1 до 4,14-4,16. К таким сортам относятся приведенные в табл. 1 [2].

Таблица 1 Сорт СИН-З/02 Антария София Воля

Средняя урожайность за годы испытаний, ц/га

Максимальная урожайность, ц/га

20,9-38,8 21,6-36,8

41,3

32

42,6 49

Совместные сорта гречихи селекции «ННЦ Института земледелия» и НВМП «Антария» занимают около 50% посевных площадей, отведенных под нее [2]. Кратко рассмотрим агротехнологию выращивания гречихи. Одним из ее преимуществ является толерантность к срокам сева. А это значит, что ее можно рассматривать как страховую культуру на случай пересева озимых. Этому способствует и то, что гречиха имеет короткий вегетационный период – 75-80 дней, что гарантирует ее дозревание как страховой культуры. Уважаемый читатель, в специальной литературе без труда можно найти необходимую информацию по защите гречихи от болезней и вредителей. Поскольку мы производим оборудование для предпосевной обработки семян, то я просто перечислю те болезни гречихи и тех вредителей, которые могут передаваться семенами, а при их обработке перед севом эта угроза будет устранена. К таким болезням относятся: фитофтороз, пероноспороз, серая гниль, аскохитоз. В целом же, агрономы хорошо знают, что интегральная защита полевых культур, включая гречиху, зависит от многих факторов, таких как выбор сорта, предшественник, подготовка семян, удобрения, обработка поля, сев и др. Главное то, что сильное растение лучше противостоит болезням и вредителям. Внесение основных удобрений в зависимости от естественного агрофона может варьироваться в широком диапазоне N30-60P45-60K30-60. В целом, гречиха очень отзывчива на внесение удобрений. Так, результаты исследования ученых ННЦ «Института земледелия УААН» [3] показали, что урожайность при внесении удобрений N45P45R45 составила 25 ц/га по сравнению с контролем (без удобрений) 14,3 ц/га. Сегодня агрономическая наука убедительно доказала верность закона-минимума, сформулированного Либихом более 150 лет тому назад. Дефицит каких-либо отдельных элементов может существенно повлиять на урожайность. Экспериментально доказано важное значение для крупяных культур таких микроэлементов, как бор, медь, молибден, цинк и марганец. Наиболее эффективный способ их применения – предпосевная обработка семян. На 1 тонну семян используют 50-100 г сернокислого марганца, 50 г сернокислого цинка и молибдена и 150 г борной кислоты.


ТЕМА Что касается гречихи, то на нее сильно влияет дефицит бора – отмирают цветочные почки, цветы и даже плоды в начале их завязи. Для предупреждения этого семена обрабатывают перед севом раствором борной кислоты (200-300 г/т). Кроме того, современная наука убедительно показала необходимость обработки любых семян микробными инокулянтами. Понятно, что азотфиксирующие микроорганизмы, внесенные в объем корневой системы, вместе с семенами гречихи работают не так эффективно, как в симбиозе с корнями бобовых культур, но, тем не менее, работают и обеспечивают защиту корней от патогенной грунтовой микрофлоры. Органические удобрения, внесенные под гречиху, вызывают чрезмерное развитие самого растения, задерживают начало репродуктивной фазы и, тем самым, снижают урожайность. В то же время гречиха хорошо реагирует на органические удобрения, внесенные под предшественник. Несмотря на то, что гречиха выносит с урожаем большое количество питательных веществ (1 тонна продукции – 35-45 кг N, 12-17 кг P2O5, 35-50 кг К2О), оставленные в поле пожнивные остатки возвращают в поле фосфор, калий и кальций в количестве в 2,5-3 раза больше, чем пожнивные остатки других зерновых культур. Все это с учетом состояния верхнего слоя почвы, оставшихся в поле корней гречихи и пожнивных остатков снижает долю внесения удобрений для последующей культуры. Несмотря на то, что у гречихи глубина отдельных корней может достигать два метра, основная их масса чрезвычайно развита в верхней части поля. Огромное количество тонких корешков и волосков позволяет усваивать запасы почвенных удобрений намного эффективнее, чем у зерновых культур. Кроме этого, такая корневая система так разрыхляет верхний слой почвы и обеспечивает аэрацию ему, что исключает необходимость вспашки перед севом следующей культуры. Еще одна особенность гречки в том, что у нее нет четкой грани между окончанием роста и началом генеративного развития. Ростовые процессы корневой системы не прекращаются на продолжении всей жизни растения. Гречиха хорошо развивается в грунтах, кислотность которых рН=5-7. На производство единицы сухой продукции гречиха поглощает воды в 2 раза больше, чем пшеница, и в 3 раза больше, чем просо. Особенно высокая потребность в воде приходится на начало роста и на фазу цветения и начало завязи. От наличия дождей в этой фазе сильно зависит урожайность гречихи. У гречихи есть явные преимущества в поддержании как развитого, так и короткого севооборота. Кроме того, она не снижает урожайности на второй год на том же поле. В силу короткой вегетации гречиха убирается рано, что позволяет в полной мере подготовить поле к севу озимых, тем более что достаточно будет неглубокого дискования в предпосевной подготовке. И.М. Марусяк [4], руководитель сельхозкооператива «Ратай», как он сам себя называет «гречкосій із дідаwww.hipzmag.com

№4 (212) апрель 2017 | прадіда», утверждает, что озимая пшеница, посеянная по гречихе, дает такой же самый урожай, что и озимая пшеница по гороху. Гречиху высевают с различной величиной междурядья. Такой сев позволяет выполнять междурядную обработку, которая, кроме удаления сорняков, позволяет окучивать землей стебель на 7-8 см. Это приводит к тому, что в подсыпаемом слое почвы от стебля прорастают новые корни, что обеспечивает усиление корневой системы и растения в целом. Обработка гречихи гербицидами весьма ограничена. Дело в том, что не будет опыления пчелами, не будет и урожая. На каждый гектар требуется 2,-2,5 пчелиной семьи. Цветок гречихи живет один день. Утром произошло опыление – будет завязь, не случилось этого – во второй половине дня цветок отмирает. И при этом процесс увядания имеет длительный период, нижние завязи формируются в семена, а цветение растения продолжается. Агроном должен создать все условия для благоприятных условий работы пчел. Именно этим объясняется ограничение использования гербицидов при борьбе с сорняками на полях гречихи. Длительность периода цветения предопределяет то, что на полях гречихи не допускается десикация. А это, в свою очередь, делает целесообразным раздельный способ уборки. В скошенных валках зерно частично дозревает, подсыхает и обмолачивается с минимальными потерями. Корневая система гречихи характеризуется очень высокой физиологической активностью. Так гречиха, уступая пшенице по массе корней в 2,4 раза, превосходит ее по поглотительной способности в 2,7 раза. Из всех полевых культур гречиха обладает наибольшей способностью синтезировать органические кислоты (7 мг кислот на 1 г сухого вещества, а кукуруза – 1 мг). Гречиха лучше других зерновых культур усваивает элементы питания из почвы и поэтому требовательна к наличию в ней легкорастворимых соединений, что наглядно показывает рис. 4. Норма высева гречихи 4-5 млн. всхожих семян на 1 га. При широкорядном посеве (45 см) норма высева снижается до 3 млн. Масса 1000 шт. семян 25-30 г. Содержание белка 15-16%, крахмала 71-72%, жира 3%. Размеры семян гречихи: длина 4,2-8; ширина 2,8-5,2; толщина 2-4,2. Созревает неравномерно: нижние созревшие семена легко обмолачиваются и осыпаются, тогда как верхушка бывает еще покрыта цветами.

Рис. 4. Количество усвояемых питательных элементов (мг) в расчете на 1 г корней различными зерновыми культурами

31


| №4 (212) апрель 2017

Остановить умерщвление почвы – задача нашего поколения Уважаемый читатель, мировой агробизнес, в основе которого лежит интенсивная технология производства с/х культур, медленно, но неуклонно движется к тупику, который на сегодняшний день стал уже реально осязаем. За последние 50 лет урожайность основных культур удвоилась за счет, в основном, внесения химических удобрений, а количество вносимых удобрений за это же время увеличилось в десять раз. Все бы ничего, но такая технология, а именно пахота и химудобрения, уничтожают почвенную биоту, которая формировалась миллионы лет и благодаря которой появилась на Земле растительность и животный мир, включая человека. Вот он и тупик. Вроде и без химии нельзя, а если на этом пути не остановиться, то планета нас сбросит. Понятно, что этого не произойдет. Более того, аналитики утверждают, что население нашей планеты вырастет до 9,5 млрд. чел. Расчеты показывают, что именно столько людей смогут прокормиться, используя имеющийся ресурс производства продуктов питания. Это возможно только за счет медленного, но неизбежного перехода от химудобрений и средств защиты на биопрепараты и от пахотного к щадящему принципу землеобработки. Ведущие агрогиганты, такие как Bayer, Monsanto, DuPont, Syngenta, BasF, Arysta, уже сегодня вкладывают огромные деньги как в исследование эффективности биопрепаратов, так и в их производство и вывод на рынок. Указанные наднациональные агрогиганты либо создают свои научные центры, либо приобретают акции научных организаций, добившихся прорывов микробиологических исследований. Так, Bayer заплатил $425 млн. за исследования в этом направлении фирме ArgoQuest, а DuPont приобрела фирму Taxon Biosciences, Monsanto выкупила акции компании Agradis Synthetic Genomics, специализирующейся на микробиологических исследованиях. Объем рынка микробных препаратов уже сегодня около $5 млрд., а к 2020 году прогнозируют рост объема продаж до уровня $8 млрд. Как правило, мы мыслим категориями, отвечающими требованиям среды, в которой мы живем. Макромир (Вселенная бесконечна) и микромир (нано – 1м-9) нами воспринимается с трудом. Мы с трудом можем представить, что в 1 г плодородной почвы 1 млрд. бактерий, а в одном грамме почвы, где активно применяются химические удобрения и средства защиты, микроорганизмов всего 10 тыс., то есть в 100 тыс. раз меньше, чем в живой почве. По мнению ведущих специалистов, если стоит вопрос о высоких урожаях, полный отказ от химии невозможен. Отдельная речь об органическом земледелии, где химия в принципе не применима. Об этом чуть позже. Дело в том, что с помощью биопрепаратов можно существенно снизить долю вносимых химических препаратов. Биопрепараты в объеме корневой системы суще-

32

ственно повышают усвояемость питательных веществ, привнесенных в почву. Как известно, доля усвоения химудобрений, в среднем, не превышает 30% от внесенной дозы в почву. Биологические препараты в состоянии повысить усвояемость в 2 раза, что позволит снизить химическую нагрузку на почву. Сильная корневая система, сильное растение, высокий иммунитет обеспечит устойчивость растения к стрессу, а значит, позволит снизить и дозу химпрепаратов защитного действия. Однако вернемся к основной теме материала – гречихе. Необходимо отметить, что в Украине производятся биологические препараты, отвечающие требованиям Европейского Союза как пригодные для органического земледелия. Производителями таких препаратов являются TD «Энзим-Агро» и Институт сельскохозяйственной микробиологии и агропромышленного производства НААН. Учеными этого института разработан и выпускается препарат «Диазобактерин» для предпосевной обработки семян различных с/х культур, в том числе и семян гречихи. Препарат безвреден для людей и животных, не загрязняет среду. Препарат повышает активность процесса фиксации атмосферного азота, что позволяет снизить дозу вносимого азота на 30-60 кг/га [5]. Препарат повышает качество и количество белка в зерне, количество заменимых аминокислот. Так, соотношение незаменимых/заменимых аминокислот в зерне при обработке семян препаратом составило 0,71, а без обработки 0,68. Это соотношение очень важно для гречки, поскольку она используется в диетических продуктах и детском питании. Бактеризованные растения гречки на 3-5 дней раньше зацветают, за счет чего увеличивается период формирования зерна, что сказывается на выполненности зерен и на общей продуктивности. Многолетние полевые испытания в разных областях Украины показали высокую эффективность «Диазобактерина». Так, урожайность возросла на 15-50%, а количество незаменимых аминокислот на 20-30%. Для защиты посевов гречихи от вредителей также имеются эффективные биопрепараты. Ученые Института защиты растений НААН предлагают для этого использовать препараты «Битоксибацилин» и «Актофит» [6]. На рис. 5 приведена эффективность обработки полей гречихи против тли. Хорошо видно, что количество вредителей уменьшается в 3-4 раза, и даже через 14 дней популяция вредителей практически не возросла. Биопрепараты для обработки полей против вредителей гречихи исключительно значимы по той причине, что цветение гречихи занимает длительный период, и необходимо создать условия для её опыления насекомыми. Отпугнем пчелу – не получим урожай. Чем больше узнаешь о гречихе, тем большей симпатией к ней проникаешься. И прежде всего от того, что эта культура для думающего фермера. Не будут холдинги нею заниматься – не идет эта культура морскими баржами на мировой рынок. Пока не идет. А для фермера, ведущего севооборот, это культура чрезвычайно подходящая. Ее выращивают в послеукос-


ТЕМА

№4 (212) апрель 2017 |

ных посевах, в бинарных посевах (например, с другой крупяной культурой – просом), ее высевают в технологии No-Till после уборки озимой пшеницы и успевают убрать поздней осенью, ее выращивают по экотехнологии. Но все по порядку.

Выращивание гречихи в послеукосных посевах В послеукосных посевах гречихи вегетативный период ее уменьшается на 10-15 дней, особенно это проявляется при севе среднеспелых сортов. ПослеРис. 5. Эффективность обработки гречихи биопрепаратом против тли [6] укосный сев гречихи выполняют после уборки озимых колосовых на зеленый корм, а также после смеси яровых колосовых и бобовых культур на зеленый корм или сено [7]. Перед севом семена для защиты от болезней и вредителей обрабатывают биологическими препаратами и инокулянтами, включающими в себя азотфиксирующие и фосфоромобилизирующие бактерии. Заделку семян заглубляют на 1-2 см, но, тем не менее, семена прорастают через 6-8 дней против весенних 10-12 дней. Рядный посев позволяет выполнять борьбу с сорняками без гербицидов исключительно за счет междурядной обработки и окучивания почвой стебля растения. Целесообразно обрабатывать растения биорегуляторами роста. Наличие 2-3 семей пчел на гектар обязательно. Уборка раздельная, при влажности зерна 15-16% валки в поле сохнут 5-7 дней. Срез при уборке на уровне 30 см, направление укоса либо поперек рядка, либо под углом. Рис. 6. Урожайность крупяных культур в одновидовых Это позволяет уложить рядок так, чтобы он не касался и совместных посевах (средние значения за 2013-2016 гг.) [8] земли. Выращивание гречихи в послеукосной технологии позволяет упростить борьбу с сорняками, обеспечить хоро- фаз развития – вегетативной и генеративной. Сев провошую аэрацию верхнего слоя почвы и тем самым подгото- дился с междурядьем для гречихи 45 см, а проса двумя рядами в междурядье гречихи на расстоянии между рявить поле для сева последующих яровых культур. дами 15 см. Уборка проводилась прямым способом при 75% побурения семян гречихи. Бинарные посевы – двойной Разделение зерна гречихи и проса после уборки, равно как и последующая одновидовая очистка их, не выигрыш составила каких-либо трудностей, поскольку разница Ученые Подольского государственного аграрно-тех- в размерах и форме семян гречихи и проса позволила нического университета в течение нескольких лет (2013- сделать это с высоким качеством. 2016 гг.) выполняли уникальные полевые исследования по эффективности бинарных посевов крупяных культур (гречиха+просо) [8]. Результаты поразительные (рис. 6) Гречиха и No-Till и хотя в агротехнологии бинарных посевов много еще и О No-Till и других щадящих технологиях обработки труднообъяснимого, но уже есть много исключительно интересного материала, полученного не только на поли- почвы я пишу в каждой книжке. Поскольку добавить ничего не могу, то повторю небольшой фрагмент из книжки гонах, но и на товарных посевах больших площадей. При бинарном посеве гречихи и проса основные ус- «Соя – культура XXI века» в той ее части, где по технололовия в подборе сортов гречихи и проса были: совме- гии No-Till приведены результаты высева гречихи после стимость по высоте растений и совпадение основных уборки озимой пшеницы фермером Войтовиком М.В., коwww.hipzmag.com

33


| №4 (212) апрель 2017 торый на 300 га умудряется держать севооборот, включая гречиху. Уже идет восьмой десяток лет после выхода книги Эдварда Фолкнера «Безумие пахаря». Но в те давние годы, да и во многие последующие, человечество (при росте населения) без пахоты было бы обречено на голодание. Плуг обеспечил рост численности людей на Земле, да и беда, которую привнес плуг, не была так очевидна – естественное плодородие снижалось медленно. Но сегодня – это сегодня. Когда стало очевидно, что мы сделали с почвой, когда мы понимаем, как надо начинать восстановление ее былого плодородия, когда создан прекрасный инструментарий для этого, когда в агротехнологии идет глобальный отказ от плуга в пользу щадящей технологии обработки земли, нет-нет, да и выйдет на трибуну оратор и исполнит «гимн плугу». В частности, так произошло на конференции «День агронома 2016». Докладчик с претензией на якобы научное обоснование воспевал преимущество глубокой отвальной пахоты. Не покидало ощущение, что сам оратор мучается от того, что надо реанимировать то, что уже опровергнуто не отдельными фермерами-новаторами, а целыми странами. После уточнения цели этой демагогии стало ясно – докладчик мотивирован зарубежной фирмой по продаже плугов в Украине, так как в стране производителя этих плугов продажи остановились. Есть классическое толкование слова «демагог» – человек, знающий истину, но заведомо уводящий слушателей на ложный след. В нашем случае хочется перефразировать крылатую фразу Анатолия Папанова: «Кто опаснее демагога – демагог ученый», ибо у нас еще живо Таблица 2 Руководитель, место нахождения Обрабатываемая площадь, количество работников Обязательства перед полем

доверие к науке, хотя именно в землеобработке практика на многие годы обогнала науку. Прошу прощения у читателя за очередной выпад. В табл. 2 приведена информация о севообороте при технологии No-Till, в который включена гречиха, как пожнивная культура.

Гречиха – здоровый продукт А теперь о главном. Когда я взялся за это повествование о гречихе, то основная цель была дать вариант фермеру для выживания, поскольку прессинг со стороны агрохолдингов можно сдержать только за счет прибыльности, обрабатывая сравнительно небольшие наделы площадей. Мне представляется, что этого можно достичь за счет выращивания экологически чистой продукции и прямой поставки ее в страны Западной Европы за заранее оговоренную цену. Путь не простой, но верный. По нему пошли уже многие фермерские хозяйства. Корень вопроса в том, что покупатель экопродукции не заключает соглашение с холдингом, поскольку там не понятно, кто персонально отвечает за контроль экотехнологии, другое дело фермер – он в одном лице и «командир» и «начальник штаба». Есть хороший афоризм – «Мы» не краснеют, краснеет «Я». Так вот, гречиха исключительно подходит под экотехнологию, прежде всего, как в нижеприведенном примере, из-за короткого вегетативного периода, а также как сырье для диетических продуктов и детского питания.

Войтовик Михаил Викторович ТОВ «Мрія», Киевская обл. Белоцерковский р-н, с.Блощинцы 300 га; 10 человек 15 лет без пахоты. Измельченная солома остается в поле

2014 г. Соя – 25-35 ц/га Пшеница – 58-65 ц/га (137 га) (2 кл.) Гречиха – 10-11 ц/га (второй урожай)

Благодарный ответ поля. Урожайность в 2014 г. (гречиха как покрывная культура сеется вслед за комбайном, убирающим пшеницу)

Корм для обеспечения жизни почвенной биоты

Земля, взрыхленная подземными пахарями – червями, не уплотняется. Расход солярки на 1 га за сезон минимален Поле – завод по производству гумуса. Количество работников на одном гектаре - 1 млн. 670 тыс. шт.

34

Солома 6 т/га – пшеница 3 т/га – гречиха 1 тонна соломы – 3-4 тонны органики 9 т/га → 27-36 т/га (органики) Максимум 6 проходов по полю за сезон Сев пшеницы → два опрыскивания → комбайн → сев гречихи → комбайн (20 л/га за сезон) Количество червей на 1 кв. метр (Киевская обл.) Карапыши – 4 шт./кв.м Матюши – 8 шт./кв.м Яблоновка – 12 шт./кв.м Блощинцы – 167 шт./кв.м


ТЕМА Так, в агрофирме «Живая земля Потуторы», что на Тернопольщине (директор И. Бойко), экогречка выращивается по следующей технологии [9]. После уборки озимых культур в сентябре высеваются смеси озимых культур – вики озимой с озимой рожью и озимым тритикале. Во второй половине мая выросшую массу вики и злаковых культур скашивают. К этому моменту вика начинает цвести, а злаковые колосятся. Зеленная масса этой смеси дает урожай 300-400 ц/га. Вика, как бобовая культура, оставляет в поле аммонийного азота на уровне 50-80 кг/га - для гречихи этого достаточно, поскольку даже при традиционном севе рекомендуемая норма по внесению азота для этой культуры 30-60 кг действующего вещества. Высевается гречиха раннеспелых сортов (например сорт Елена), вегетация которых составляет 85-86 дней. Семена можно обработать нехимическими препаратами и инокулянтами (об этом уже было сказано). Междурядная механическая обработка обеспечивает борьбу с сорняками, а также традиционные для гречихи 2-3 улья на гектар, раздельная уборка и очистка от растительного и минерального сора в темпе уборки позволяют получить неплохой урожай экологически чистой гречихи. Аналогичный севооборот ведет фермер Дон А.Ф на Виннитчине. Гречиху сеет пожнивно после пшеницы, и если не успевает ее убрать по осени, то она остается как весенний сидерат. Это позволяет оздоровить почву и оставить в ней фосфор и калий в доступной форме для следующей культуры. Таким образом, его севооборот – пшеница, пожнивная гречиха, соя. И все это по органической технологии. Еще более развернутый севооборот ведет по органическому земледелию фермер Лобан В.М. на Полтавщине. Он выращивает зеленую гречиху в севообороте с такими культурами, как кукуруза, соя, овес, белая горчица, бобовые культуры, кондитерский подсолнечник. Предпочтение зеленой гречихе отдано по той причине, что она не содержит глютена и имеет спрос на рынке европейских стран. Лобан В.М. напрямую работает с покупателями Германии, Швейцарии, Чехии, Голландии.

Сильные семена гречихи – высокий урожай Поскольку мы делаем оборудование по очистке зерна любых с/х культур и производству сильных семян, то преимущество предлагаемых нами решет для очистки зерна заключается в том, что, какую бы сложную форму не представляла собой зерновка, она на решете новой геометрии повернется и примерится самым малым размером. Именно так происходит взаимодействие решета и семян гречихи (рис. 7). Это важно, ибо на таких решетах калибровка семян разделяет семена по выполненности, что для таких семян, как гречиха, на традиционных ситах сделать невозможно. Именно такую сепарацию по геометрии мы выполняем на наших машинах, а последуwww.hipzmag.com

№4 (212) апрель 2017 | ющая сепарация по плотности на пневмовибростоле выделяет из посевного материала гречихи самые сильные и выравненные по семенному и урожайному потенциалу семена. Наше оборудование поставлено на фирму ТОВ НВМП «Антарія», которая готовит семена гречихи ведущих селекционеров Института земледелия НААН под руководством доктора с/х наук Тараненко Л.К. Завод по подготовке сильных семян (рис. 8) универсален для любых культур. Основное отличие его от имеющихся на рынке в том, что на нем реализуется щадящая пофракционная технология производства сильных семян. Травмирование семян полностью исключено. Пофракционная технология позволяет строго откалибровать семена как по размеру, так и по форме. Такая подготовка семян перед сепарацией семян по плотности на пневмовибростоле позволяет, при всей внешней схожести семян, строго разделить их по семенным и урожайным качествам. В качестве примера на рис. 9 приведен внешний вид семян гречихи, строго откалиброванных по размеру (сход с решета Фадеева 3,6 и проход через решето Фадеева 3,8) и разделенных по плотности на пневмовибростоле. Какое-либо отличие визуально не определяется. В то же время, это две разные по плотности фракции семян, сошедшие с деки пневмовибростола. Одна партия «тяжелая» (а), другая средняя по плотности (б). На рис. 10 приведены характеристики обеих партий. Хорошо видно отличие массы 1000 шт. семян и натуры, но главное не это. Главное то, что при практическом совпадении процента всхожести (97% и 96%) существенно отличаются показатели энергии прорастания (91% и 84%) (рис.11). В полевой всхожести разница будет еще значительнее. В этом и заключается функция пневмовибростола как машины, способной разделить внешне абсолютно одинаковые семена на фракции по плотности, т.е. по посевным и урожайным качествам. Поскольку современные агротехнологии настоятельно требуют обработки семян микробными препаратами, то машина для предпосевной обработки семян должна позволять нанесение инокулянта, не совмещенного в одной емкости с химпрепаратом. Именно такие машины мы устанавливаем на последнем этапе технологии подготовки семян (рис. 12, 13).

Рис. 7. Взаимодействие решета и семян гречихи

35


| №4 (212) апрель 2017

Рис. 8. Завод по производству сильных семян различных с/х культур (щадящая пофракционная технология Фадеева)

чистота 100% а) тяжелая фракция

Рис.10. Результаты сепарации семян гречихи по плотности на пневмовибростоле (а – тяжелые семена; б – средние семена по плотности)

чистота 100% б) фракция средняя по плотности Рис. 9. Семена гречихи после сепарации по плотности на пневмовибростоле

36

Рис. 11. Всхожесть и энергия прорастания семян гречихи после сепарации семян на пневмовибростоле


ТЕМА

№4 (212) апрель 2017 |

Работа комплекса по предпосевной обработке семян Зерно из бункера исходного продукта 1 поступает на ленточный конвейер-дозатор 2. Привод конвейера через частотный преобразователь включен в систему автоматического поддержания заданного расхода семян. Из ленточного конвейера-дозатора зерно ссыпается в обеспыливающий аспиратор АФ-5 3 (два аспиратора). Из аспираторов зерно ссыпается в бункер подготовительный 4, устанавливаемый на тензодатчики с целью строгого поддержания заданного расхода зерна. Уровень зерна в бункере автоматически отслеживается системой автоматического регулирования. Из подготовительного бункера зерно ссыпается по каналу в вымешиватель зерна 5. Система подачи протравителя состоит из двух баков с вымешивателями препаратов 6 и 7, двух насосов-регуляторов 8 и 9 и двух центробежных форсунок, установленных в вымешивателе семян. Жидкий препарат соответствующего состава заливается в баки (емкость по 300 л каждый), установленные на тензодатчики для непрерывного контроля расхода препарата. Вымешиватель препарата поддерживает равномерную концентрацию разнокомпонентного состава (протравитель + прилипатель + краситель и т.п.). Насосы-дозаторы обеспечивают заданный расход препарата за счет регулирования частоты вращения приводов насосов, подключенных через частотные преобразователи к системе автоматического регулирования. Центробежные форсунки (2 шт.) распыляют препарат на непрерывно пересыпающиеся семена в вымешивателе семян. Вымешиватель семян обеспечивает равномерное распределение препарата по поверхности семян за счет взаимоконтактов между семянками и контакта их с развитой внутренней поверхностью камеры вымешивания в процессе непрерывного вращения камеры вымешивания семян. Уважаемый читатель, сегодня технический прогресс вторгся в самую, на мой взгляд, архаичную область – растениеводство. Основная цель – повысить эффективность использования земли, не снижая ее плодородия, а еще лучше, восстанавливая плодородие.

Рис. 12. Технологическая схема комплекса по предпосевной обработке семян

Рис. 13. Машина для предпосевной обработки семян (ПСФ)

Гречиха как исключительно важная культура для здоровья человека, хорошо сочетающаяся в севообороте с другими культурами, подходящая под щадящую обработку земли, удачно вписывающаяся в тренд XXI века «Здоровые продукты», достойна внимания нашего фермера. Ну, а что касается подготовки сильных семян, то я к вашим услугам.

Л И Т Е РАТ У РА

1. Тараненко Л.К. Виробництво гречки в Україні в сезоні 2015 року становить антирекорд/ Тараненко Л.К.// Хранение и переработка зерна. – 2015. – №8-9 – август-сентябрь. – С. 26. 2. Зинченко С. Селекції присвячується./ Зинченко С. // Агро Перспектива. – 2016. – №7 – июль. – С. 76-80. 3. Драган М.И., Грищенко Р.Е., Любчич О.Г. ННЦ «Институт земледелия УААН». Диета для проса и гречки / М.И. Драган, Р.Е. Грищенко, О.Г. Любчич // Зерно. – 2009. - №6 – июль. – С. 81-87. 4. Л.Морозова. Гречка по-подільськи. Дотримання подільської інтенсивної технології вирощування гречки дає змогу втричі підвищити врожайність цієї культури / Морозова Л. // The Ukrainian Farmer. – 2014. – травень. – С. 76-77. 5. Надкернична О.В., Халеп Ю.М., Йовенко А.С., Ушакова М.А. Мікробний препарат діазобактерин для передпосівної обробки гречки / Надкернична О.В., Халеп Ю.М., Йовенко А.С., Ушакова М.А. // ПртнерАгро. – 2016. – №3 (89) – березень. – С. 18. 6. О. Гордієнко. Біозахист гречки / Гордієнко О. // The Ukrainian Farmer. – 2014. – травень. – С. 74-75. 7. Р.Грищенко, О.Любич. Вирощування гречки в післяукісних посівах / Р.Грищенко, О.Любич //Пропозиція. – 2016. – № (251) 6/16. – С. 46-48. 8. Хомина В.Я., Бурига В.М., Пастух О.Д. Проверка на совместимость: гречиха и просо / В.Я. Хомина, В.М. Бурига, О.Д. Пастух //Агробизнес Сегодня. – 2016. – № 21. – С. 46-48. 9. В.Іванишин, Р.Гаврилянчик, В.Бурдига, І.Бойко. Фермерська екогречка/ Іванишин В., Гаврилянчик Р., Бурдига В., Бойко І. // The Ukrainian Farmer. – 2016. – вересень. – С. 74-75.

www.hipzmag.com

37


| №4 (212) апрель 2017

Причини фіолетового забарвлення

та нерівномірного зростання кукурудзи на ранніх стадіях розвитку* Фіолетове забарвлення кукурудзи Фіолетове забарвлення та нерівномірний стартовий розвиток – звичайні явища при проростанні кукурудзи. Однак ці явища викликають занепокоєння у виробників. Зазвичай таке хвилювання зникає, щойно кукурудза знову стає зеленого кольору – приблизно у фазі V6. Кінцева мета вирощування кукурудзи – отримання високого урожаю, і наявні дані свідчать, що фіолетове забарвлення ніяк із цим не пов’язане. Занепокоєння фіолетовим забарвленням зрозуміле. У фермерів виникає ряд питань: що викликає фіолетове забарвлення, чи вплине це на розвиток і урожайність кукурудзи, як цьому зарадити? Розглянемо чинники фіолетового забарвлення та нерівномірного розвитку кукурудзи на ранніх етапах. Варто наголосити, що ці явища часто відбуваються одночасно, однак ніяк не пов’язані між собою. Що викликає фіолетове забарвлення кукурудзи? Фіолетове забарвлення спостерігається у гібридів та батьківських ліній кукурудзи по всьому світі. Дика кукурудза, що росте в горах Перу та Мексики, має фіолетовий колір. Фіолетове забарвлення може бути результатом прояву генів, що відповідають за антоціанове забарвлення. Деякі рослини мають однакові гени. Так, червоний клен має червоне листя навесні, в той час як інші види мають зелене листя. Також більшість видів капусти зелені, але є і червона капуста. Така різниця – результат прояву генів, що відповідають за забарвлення. Ця риса, разом із іншими, є спадковою для рослин. Більшість кукурудзи містить 5-8 генів, відповідальних за фіолетове забарвлення. 3 гени присутні тільки в певних гібридах і, зазвичай, є чутливими до холоду. Під дією низьких температур вони викликають фіолетове забарвлення проростків. Нічних температур нижче 10°C та денних температур вище 15°C зазвичай достатньо, щоб викликати фіолетове забарвлення.

На поперечному розтині листка кукурудзи чітко видно накопичення антоціанових пігментів. Зверніть увагу, що фіолетова пігментація утворюється у верхньому шарі клітин і не впливає на вміст хлорофілу у рослині

Таке забарвлення не впливає на густоту, розвиток та урожай

Гени, чутливі до температури, проявляються у проростках тільки до фази V6. Через високу імовірність щорічних весняних похолодань гібриди із 8 генами, що відповідають за формування пігменту, ймовірно матимуть фіолетове забарвлення навесні. Фіолетові пігменти можуть накопичуватися і у зрілій рослині, але забарвлення в цьому випадку – результат прояву інших генів. Селекціонери часто використовують гібриди з генами фіолетового забарвлення як маркери. Досліди доводять відсутність різниці. Тестування гібридів, схильних до фіолетового забарвлення на ранніх стадіях розвитку, показало відсутність негативного впливу на метаболізм, розвиток, виробництво хлорофілу та урожайність. Однак низькі температури впливають на ранній розвиток рослин. Незважаючи на колір кукурудзи, прохолодні температури сповільнюють розвиток. Вчені не виявили різниці в реакції на низькі температури гібридів, схильних до фіолетового забарвлення та не схильних до нього. Було доведено, що гібриди, в яких під впливом

* Матеріал підготовлений експертами DuPont Pioneer. Джерело: інформаційний бюлетень FIELD FACTS, VOL. 16, NO. 11»

38


РАСТЕНИЕВОДСТВО низьких температур утворюється фіолетовий пігмент, мають таку ж кількість хлорофілу (зелений пігмент), як і гібриди, що залишалися зеленими при таких самих низьких температурах. Селекціонери створюють батьківські лінії та гібриди, що мають економічне значення. Ніхто цілеспрямовано не вживлює гени фіолетового забарвлення у гібриди. Деякі із сучасних популярних гібридів містять гени фіолетового кольору і регулярно забарвлюються під впливом низьких температур на ранніх фазах розвитку. Зазвичай всі ці гібриди мають високий потенціал урожайності.

Фіолетова кукурудза: чергування низьких та високих температур викликало накопичення цукрів у листі. Фіолетовий колір – результат накопичення антоціанових пігментів

Фіолетова кукурудза знову зеленіє після фази V6. Це відбувається швидко при значному потеплінні і інтенсивному зростанні рослин або повільно, якщо похолодання тривалі і спостерігається сповільнення розвитку коріння і листя. Повільний розвиток – результат низьких температур, а не накопичення фіолетового пігменту. В переважній більшості фіолетовий колір – результат комбінації прохолодної погоди і наявності відповідних генів. Зазвичай, селекціонери володіють інформацією щодо схильності гібридів до фіолетового забарвлення.

№4 (212) апрель 2017 |

Стрес впливає на початковий розвиток Фактори, що обмежують доступність фосфору, можуть також викликати нерівномірність розвитку рослин. Нерівномірність раннього розвитку можуть демонструвати як зелені, так і фіолетові рослини. Пояснити нерівномірність раннього розвитку складно, тому що тут діють багато факторів. Безперечно, низькі температури – один із чинників, на який можуть накладатися структура ґрунту, розташування насіння при сівбі, ущільнення, розміщення добрив, кількість рослинних решток тощо. Кожен паросток має унікальні умови росту; в результаті може спостерігатися нерівномірність розвитку. Виробники повинні бити на сполох тільки в разі значної різниці в розвитку рослин. Можливо, вдасться мінімізувати вплив певних факторів і умови розвитку покращаться. Найбільше стрес впливає на формування густоти. Відсутність густоти безперечно негативно вплине на урожайність. Якщо густота сформована, подальший розвиток кукурудзи має менший вплив на урожайність. За сучасних умов господарювання кількість стресових факторів значно збільшується. До них належать: • Холодний ґрунт: рання сівба підвищує імовірність низьких температур на початкових етапах розвитку. За мінімального обробітку на поверхні залишається багато решток, що уповільнює прогрівання. • Обробіток ґрунту: зміна систем обробітку погіршує якість сім’яложа: з’являється значна розбіжність в повітряному режимі, контакті насіння із землею і, можливо, в глибині сівби. - Ущільнення: ущільнені місця обмежують доступ до вологи, необхідної для проростання, обмежують зростання коренів і поглинання поживних речовин. - Розміщення добрив: сучасні системи обробітку можуть викликати нерівномірний розподіл добрив у кореневій зоні. Дуже часто левова частка добрив концентрується на або близько поверхні ґрунту.

Нестача фосфору Нестача фосфору може виливатися у накопиченні фіолетових пігментів у листі. Аналіз ґрунту чітко показує рівень доступного фосфору. Якщо фосфору в ґрунті достатньо, додаткові кількості не забезпечать повернення зеленого кольору фіолетовій кукурудзі. Як розрізнити, чим викликане фіолетове забарвлення: генетичними особливостями чи нестачею фосфору? • Огляньте колір рослин на всьому полі. Якщо кукурудза фіолетова на всьому полі – найвірогідніше – це генетична особливість гібриду. • Якщо фіолетові рослини розташовані нерівномірно по полю – це свідчення нестачі фосфору. • Якщо фаза розвитку 6-8 листків і вище, а рослини все ще фіолетові – висока вірогідність нестачі фосфору. www.hipzmag.com

Фіолетовий колір кукурудзи, викликаний нестачею фосфору. Явищу сприяло блокування фосфору на лужних ґрунтах або використання в якості попередника ріпаку або цукрового буряку

39


| №4 (212) апрель 2017 • Застосування пестицидів: невірне застосування хімічних засобів: передозування, нерівномірне внесення, неналежна заробка – дуже дорога помилка, що впливає на розвиток і результативність кукурудзи. Приділяйте увагу налагодженню агрегатів внесення пестицидів та чітко дотримуйтеся рекомендацій товаровиробника. Варто відзначити і критичні стреси, які неможливо контролювати, наприклад погодні умови. Зазвичай, не існує ідеальних умов вирощування: сприятливі умови чергуються із обмеженнями; на зміну холоду приходять надто високі температури, а перезволоження може змінюватися на посуху.

За виглядом проростків важко передбачити продуктивність Аграрії повинні моніторити посіви на ранніх фазах розвитку з метою виявлення можливих проблем і їх виправлення на початкових стадіях. Фіолетове забарвлення є індикатором стресу від низьких температур, але оцінювати треба всі посіви кукурудзи, а не тільки гібриди, що змінили колір. Варто також пам’ятати, що формування густоти на початкових фазах розвитку – один з основних чинників урожайності. Рослини кукурудзи витривалі. Вони можуть витримати значні стреси на початкових фазах розвитку і відновитися та дати гарний урожай. Зазвичай, вигляд проростків мало впливає на фінальний урожай за умови, що сформована оптимальна густота.

реневої системи. Якщо все поле фіолетове – забарвлення має генетичне підґрунтя. Якщо фіолетові рослини розміщені хаотично – це сигнал нестачі поживних елементів у ґрунті або пригнічення кореневої системи. Причинами пригнічення можуть бути: - холодний ґрунт та низькі нічні температури; - сухі, холодні або погано дреновані ґрунти; - мілкий посів; - переущільнення ґрунту; - сівба у перезволожений ґрунт; - пошкодження шкідниками; - хвороби проростків; - перекриття або передозування гербіцидами; - опіки від добрив. Слід пам’ятати, що недостатній розвиток кореневої системи та нерівномірні сходи можуть викликатися такими одночасно діючими чинниками: температурою, типом ґрунту, обробітком ґрунту, переущільненням, надмірним/недостатнім зволоженням, родючістю, шкідниками, пестицидами та генетичними особливостями гібриду.

Фіолетове забарвлення, викликане генетичними особливостями. Певні гібриди більш схильні до фіолетового забарвлення при низьких температурах. Рослини переростають таку зміну кольору без негативного впливу на урожайність. Гібрид зліва мав урожайність на 2 ц/га вищу, ніж гібрид справа

Фіолетове забарвлення раннього посіву кукурудзи

Фіолетовий колір може викликатися генетичними особливостями гібриду і ніяк не впливати на результативність. Якщо причина не в генетиці, це може бути штучна або природна нестача фосфору. Штучна нестача зазвичай викликається недостатнім розвитком кореня. Недорозвинена коренева система не може вбирати необхідну кількість фосфору, що викликає накопичення надлишку цукрів та утворення фіолетового пігменту. Розміщення фіолетових рослин може підказати чи причина явища генетична, чи має місце пригнічення ко-

40

Перше враження може бути помилковим. Слід зібрати докази та знати генетичні особливості гібриду та можливі погодні обмеження, що впливають на ранній розвиток кукурудзи. Треба правильно розуміти вплив різних факторів на зростання рослини і регулювати ті, які підлягають контролю. Такі дії забезпечать отримання максимальної урожайності кукурудзи. Наведене вище має інформативний характер. Для більш детальної інформації звертайтеся до представників компанії «Піонер» у вашому регіоні. Урожайність гібридів може бути різною і обумовлюється рядом факторів: посуха та перезволоження, тип ґрунту, обробіток ґрунту, вплив шкідників та хвороб. В кожному окремому випадку урожайність одного і того ж гібриду може відрізнятися.


ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ

№4 (212) апрель 2017 |

Енергозбереження в полі та зерносховищі: досвід Фінляндії*

В одній тільки зерновій сушарці з простою теплоізоляцією може бути досягнута значна економія енергії – до 1030%. Ефективність сушіння зерна може бути поліпшена за рахунок краще контрольованого процесу і використання викопних джерел енергії, які можна легко замінити на використання відновлюваних джерел енергії. Сушарка з тепло­ ізоляцією – це найдешевший спосіб підвищити ефективність, термін окупності якої складає від трьох до п'яти років залежно від вартості палива і витрати ізоляції.

Анотація На даний момент витрати енергії в сільському господарстві є відносно низькими порівняно з іншими видами витрат. У 2010 році витрати на електроенергію склали 10% від загальної вартості сільськогосподарської продукції в Фінляндії. Однак витрати на електроенергію зростатимуть. ЄС прийняв директиву про енергоефективність кінцевого використання енергії та енергетичних послуг. В директиві доводиться, що сільське господарство повинно заощадити 9% від середнього споживання енергії на період 2001-2005 років. Найбільше споживання енергії на виробництві припадає на агрохімікати (добрива і пестициди). Однак, за енергостатистикою, споживання енергії для агрохімікатів відбувається у промисловому секторі. Хімічні речовини з цієї причини розглядаються як побічна енергія в сільському господарстві. Пряме введення енергії в сільському господарстві складається з палива та електроенергії. 10-20% енергії можна зберегти при сушінні зерна з теплоізоляцією. Для машинних операцій домінуючим фактором у споживанні енергії є драйвер. Коли належним чином здійснюється технічне обслуговування і регулювання та набуті ефективні навички керування, то може бути досягнута економія в 10-30%.

Введення Частина витрат на енергію зросла за останні роки. Цей графік показує, що напрямок використання енергії відсотково змінюється з 2000 до 2011 років (Maatalouden kokonaislaskenta). Частка прямих витрат на енергоносії подвоїлася за 11-річний період. Тому що викопні енергетичні ресурси обмежені, витрати їх збільшуються, а також зростуть витрати в майбутньому. Витрата палива у сільському господарстві становить близько 300 млн. л в Фінляндії та 100 млн. л в Естонії щорічно (Tietohaarukka 2011, статистики Естонії). У Директиві з енергетичної служби Євросоюзу (ЄС 2006/32/ЄС) заявлено, що державні компанії повинні зберегти 9% енергії в 2016 році порівняно зі станом у 2001-2005 рр. Економія енергії розраховується від загальної енергії кінцевого використання, не включаючи судноплавство, авіацію і промисловість, які знаходяться

під емісією торговельних квот. Споживання енергії у фінському сільському господарстві було оцінено в 12 млрд. кВт/год (2010). Це означає, що економія повинна становити близько 1 млрд. кВт/год, що є близько 100 млн. л дизельного палива. В Гельсінському університеті на кафедрі сільськогосподарських наук спільно з відділом сільськогосподарських досліджень Фінляндії, Естонському університеті природничих наук, університеті прикладних наук Jyväskylä University є два проекти, які фінансує ЄС, в області енергетики. Ці проекти тривають і досі, а дана стаття являє собою огляд результатів цих проектів. Основне споживання енергії в рослинництві припадає на обладнання для обробки землі, комбайнового збирання та сушіння зерна. Транспортна витрата енергії

Рис. 1. Використання енергії з 2000 по 2011 роки

Використання прямої енергії для виробництва зерна ячменю з вмістом вологи 19% 5%

4%

Обробка грунту

17% 43%

Сушіння зерна Комбіновані операції Орання Розпорошування

31% Рис. 2. Типова схема прямого використання енергії в звичайному виробництві ячменю

* Переклад статті, опублікованої в журналі MILLER, №80, від 08. 2016 р.

www.hipzmag.com

41


| №4 (212) апрель 2017 залежить від структури поля ділянки ферм. Якщо робочі ділянки землі знаходяться далеко від ферми, то витрати палива для транспортування будуть високі. Якщо непряме споживання енергії також включене, то інтенсивність виробництва, як правило, визначає споживання мінеральних добрив і палива. Дослідження показали, виробництво і використання мінеральних добрив використовує більше половини всієї енергії, що споживається для виробництва сільськогосподарської продукції в розвинених країнах (Hülsbergen; Ahokas 2009). Зернобобові і проміжні культури на спільній ділянці забезпечують деяку економію мінерального азоту, який є найбільш дорогою частиною мінеральних добрив, але ефект залежить від погодних умов. Однак, в польових операціях водій виконує головну роботу. Він вирішує, як відрегулювати дії, який механізм використовувати в ході роботи і яким чином їздити на тракторі або на іншій самохідній робочій машині. Дослідженнями університетів доведено, що мінімальна питома витрата палива становить 204 (Н/м3)/год. Для того, щоб використовувати цей показник, потужність двигуна повинна бути близько 90% від номінальної потужності і швидкість близько 80% від номінальної швидкості. Коли необхідна менша потужність, то може бути достатня різниця у витраті в залежності від того, як водій використовує трактор. Наприклад, якщо потрібно 20% від номінальної потужності, то витрата може бути в межах 230-400 (Н/м3)/год. Це пов'язано з тим, що при високій швидкості обертання двигуна і низькій вихідній потужності потужність палива втрачається на тертя двигуна і газообмін. Для низького споживання палива треба змінювати старі рекомендації, що діють на повну потужність також і для дизельних двигунів. При правильному витрачанні метрів, які показують витрати в л/га, водій може легко побачити результат. Цифри витрати в л/га не враховують швидкість роботи. Робота з вартістю і витратою в л/га повинні бути об'єднані, щоб показати спільну цифру. На даний момент все більше і більше тракторів і сільськогосподарських машин обладнані бортовими комп'ютерами і «isobus» (стандарт ISO 11783) для зв'язку. У цих тракторах з CVT безступінчастою трансмісією можна використовувати програму трактору для ефективного способу роботи. Процес орання землі плугом також впливає на витрату палива. Компанія «Ahokas & Mikkola» (1986) знайшла, що нахил плуга в сторону зораного ґрунту з підвищеною силою тертя збільшився приблизно на 50%. У 2000 році світове виробництво зернових залежало від мінеральних добрив на 64 % (Roostalu, 2008,). В Естонії тимчасово були викликані зміни в інтенсивності внесення добрив. У 1992 році загальний обсяг органічних добрив склав до 7,0 млн. тонн, в той час як у 2010 році ця сума склала 2,6 млн. тонн. Застосування мінеральних добрив знизилося до рівня рубежу століть, і показало тенденцію до збільшення в подальшому. Кількість активної речовини з NР2О5К2О на удобрену ділянку у 2000 році складала 82 кг/га і зросла до 126 кг/га в 2010 році. Національне агентство з досліджень свідчить про негативний вплив кількості мінеральних добрив на орних ґрунтах в Естонії (Astover, 2007).

42

У Фінляндії використання мінеральних добрив скоротилося з 1990 року, з моменту їхнього піку. У 1995 році встановлювалися межі екологічних дотацій на використання добрив. Максимальна кількість азоту і фосфору залежить від рослин, типу ґрунту та регіону країни. Грошові дотації виплачуються тільки тим господарствам, які використовують добрива у відповідності з інструкцією. У 1990 році 110 кг азоту було використано на одному гектарі, і в 2008-2009 роках цей показник становив 59,4 кг/га. Використання фосфору зменшилося протягом того ж часу від 30 кг/га до 4,7 кг/га. Використання калію 14,4 кг/га протягом 2008-2009 рр., якщо скласти азот, фосфор і калій, то в підсумку виходить 78,5 кг/га було використано у 2008-2009 рр. в цілому.

Матеріали і методи В ході проекту ENPOS була виміряна енергія, яку споживають трактори та зерносушарки на декількох естонських і фінських фермах. Витрата палива трактора вимірювалася методом нескладного бухгалтерського обліку і простими системами збору даних (Jokiniemi, 2012). Ці цифри порівнюються з цифрами, які встановили на інших фермах і даними в літературі. Заміри сушіння зерна також були зроблені на декількох фермах у Фінляндії та Естонії. Споживання енергії визначалося методом, описаним Jokiniemi у 2011 році. Порівняльні дослідження також були зроблені за двома однаковими зерносушарками з і без теплоізоляції. Питання використання добрив вивчалося в основному в Естонії. Результати опираються на дослідження, котрі проведені в період з 2004 по 2010 рр. в період вирощування культур на кафедрі рослинництва в Естонському університеті природничих наук (ЕВС) та Інституті сільського господарства і наук. Тип ґрунту в області експерименту був піщаний суглинок «Stagnic Luvisol» за класифікацією WRB 1998 з низьким вмістом органічного вуглецю (1,1-1,2%), і pH KCl 5,9. Сушарка зерна може споживати в гіршому випадку стільки ж енергії, скільки використовується в польових операціях енергії в цілому. Інвестиції протягом року в сушарку будуть низькими з причини їхнього використання протягом лише кількох тижнів на рік. Однак ефективність сушіння зерна може бути збільшена з низьким рівнем інвестицій. Як правило, барабан не теплоізольований, труби і барабан впускної поверхні з температурою поверхні 5060°С, що викликає деякі втрати тепла 300-500 Вт/(м2). Дві сушарки з однаковим споживанням енергії досліджувались при їх нормальній роботі. Одна з них була неізольована, а інша мала теплоізоляцію на димарі. Ізоляція споживання енергії може бути зменшена на 10-30%. Висока температура сушіння підвищує ефективність енергії сушіння. У сушильному барабані, коли температура на виході збільшується, то висока температура сушіння дає більш високу ефективність, особливо в кінці сушіння. Межі температури сушіння залежать від використаних зерен. Для виробництва насіння за низькотемпературних режимів необхідно забезпечити проростання насіння, але для виробництва комбікормів високі температури не псують


ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ харчову цінність. Ефективність сушіння зерна може бути покращено з більш вдосконаленою системою керування технологічними процесами і системами утилізації тепла. Економія енергії може становити більше 50%, але на даний момент це економічно не є вигідним. Поновлене паливо також може бути використано в зерносушарці. Це не підвищує енергоефективність, але знижує виробництво заводу в залежності від викопних джерел енергії. Органічні добрива відіграють ключову роль у підтриманні родючості ґрунту і врожайності сільськогосподарських культур. У спеціалізованих господарствах урожай, де використання органічних добрив (гною) обмежене, сидерати (зелені добрива) забезпечують найбільш ефективний спосіб поліпшення живлення для с/г культур (2003 рік). Дослідження в естонських кліматичних умовах з чистим посівом бобових зелених сидеральних культур показали високий загальний вміст біомаси Н (70-274 кг га-1) в залежності від виду, погоди і року збору врожаю (Talgreet 2009). Вплив азоту, внесеного в ґрунт бобовими рослинами, оцінюється за врожайністю наступних культур у порівнянні з нормою мінерального азоту у 100 кг/га. А при посівах з ячменем відбувається значний приріст азоту для наступного врожаю без втрати прибутковості основного виходу продукту порівняно із зразком ділянки без мінеральних добрив (N0). Якщо 100 кг азоту, внесеного в ґрунт бобовими рослинами, в перший рік дає підвищення врожайності на 43%, другий і третій рік після дії відповідно 34 і 10% порівняно з ділянками без добрив. А вдвічі більша кількість азоту (200 кг/га), внесеного в ґрунт бобовими культурами, які цілком реально використовуються при чистих посівах, що дає додатковий урожай у перший, другий і третій рік відповідно на 86%, 68% і 20%. Перший рік збільшує прибутковість порівняно з мінеральним азотом нормою 100 кг/га. Вплив азоту, внесеного в ґрунт з сільськогосподарських культур, залежить від співвідношення C/N від застосовуваної органічної речовини і часу застосування. Зелені добрива з високим вмістом азоту заорювали в ґрунт навесні, тим самим знижуючи вимивання азоту і забруднення навколишнього середовища. Результати досліджень, проведених в Естонії, підтвердили ефективність цього методу, а ефективність зелених добрив – до 600 кг/га на врожайність культур, вирощених в наступні врожаї, ніж при осінньому сидеральному оранні (Talgre і співавт., 2009). Заміна мінералу нітрогену бобовими надасть у подальшому енергозбереження протягом першого року вже у прийдешньому врожаї, що може бути навіть 100% в залежності від культури і року. Другий рік після такого ефекту нижче на 35%. Підготовка поля для чистих посівів становить близько 1,4 ГДж/га. Сумарні витрати енергії в проект заводу Enpos з виробництва матеріалів для ферм в Естонії було близько 8 ГДж/га, і на внесення добрив припадає приблизно 60% від загальної вартості (Реснер та ін., 2012). Витрати на передпосівний обробіток ґрунту і посів рослин були розділені на два роки, що має головний вплив на наступні посіви. Додаткові обсяги мінерального азоту при сівбі бобових культур можуть зберегти енергію 2-4 ГДж/га (25-60%) від загальної вартості залежно від року і наступwww.hipzmag.com

№4 (212) апрель 2017 |

них культур. Ефект у посівах на другий рік на наступні урожаї був 0,6-2,0 га ГДж (10-25%) від загальної вартості. Ефект чистих посівів на перший і другий рік урожаю був успішний, що може дати економію відповідно в 3-5 разів. 3 (30-65%) ГДж/га і 1-2,2 ГДж/га (12-27%). За фермерською шкалою економія енергії залежить від ротації с/г культур (сівозміни) та частки бобових у них під час їх зростання. Слід також мати на увазі, що погодні умови значною мірою впливають на врожайність сидеральної біомаси.

Висновок У польовій роботі найпростіший і найбільш економічно ефективний спосіб зекономити паливо – перевиховання водіїв. Адже, саме водій впливає на витрату палива наступними способами: - вибором оптимального навантаження на двигун (редуктори швидкості/двигун); - правильним вибором робочої швидкості; - за вибором робочої глибини; - шляхом правильного регулювання машини; - підтримання машини в належному стані; - вибором ефективних методів виробництва енергії. Водій може зекономити енергію на 10-30% в залежності від методу його водіння. Ця економія може бути виконана без будь-яких вкладень в спеціальну підготовку водіїв чи машин. Сучасні трактори у багатьох випадках мають комп'ютери. Можна запрограмувати трактори для ефективної енергетичної роботи, особливо з безступінчастою коробкою передач. Значна економія може бути досягнута тільки в сушці зерна з простою теплоізоляцією (10-30%). Ефективність сушіння зерна може бути поліпшена за рахунок краще контрольованого процесу і використання викопних джерел енергії, що можна легко змінити на використання відновлюваних джерел. Сушка зерна із теплоізоляцією – це найдешевший спосіб підвищити ефективність, термін окупності якої складає від трьох до п'яти років залежно від цін на паливо і витрат на утеплення. Використання добрив і непряме споживання енергії може бути зменшене за допомогою бобових культур. Крім того, вони відіграють ключову роль у підтриманні родючості ґрунту і врожайності сільськогосподарських культур. Після посівів бобових культур (конюшина та буркун) можна зберегти енергію на перший і другий рік на наступні врожаї відповідно 25-60% і 10-25% від загальної вартості. Енергозберігаючий ефект чистих посівів становив 13-65% і 12-25% відповідно. У перший послідуючий рік зернобобові можуть покривати 100% добрив витрати енергії. Однак, погодні умови впливають на врожайність сидеральної біомаси значною мірою, і з цієї причини зернобобові в силу своїх поживних речовин не можуть розглядатися як гарантований варіант збереження. Витрати палива у сільському господарстві в Естонії та Фінляндії, разом узятих, становить близько 400 млн. л, це дає 10% економії, що цілком реально і означає 40 млн. л щорічно. Для порівняння: цією кількістю палива можуть бути нагріті близько 15 000 малих будинків на рік.

43


| №4 (212) апрель 2017

44


ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ

№4 (212) апрель 2017 |

Системи відбору проб зернових продуктів із автомобільного та залізничного транспорту

Скидан Ю.А., кандидат технічних наук, технічний директор, Грищук Ю.С., керівник конструкторського відділу, ТОВ «ІННОВІННПРОМ»

П

ротягом останнього десятиліття Україна суттєво збільшила виробництво зернових культур та їх експорт у різні країни світу. Сьогодні Україна входить в трійку світових лідерів з експорту зерна та продовжує нарощувати виробництво зернових. Враховуючи активне будівництво елеваторів та портових терміналів, виникає потреба у новітніх технологіях, що прискорюють процес прийомки зернових культур, зменшують чи виключають вплив людського фактору при прийомці зерна, підвищують репрезентативність відібраних проб. Важливим компонентом сучасних технологій прийомки зерна є автоматизація процесів відбору проб зерна із автотранспортних засобів (АТЗ) та залізничних транспортних засобів (ЗТЗ) – вагонів для перевезення зернових культур, тобто хоперів. Автоматизація базується на використанні спеціалізованих механізмів – пробовідбірників зерна із АТЗ та ЗТЗ. Розглянемо, що дає автоматизованій відбір проб зерна: • значне прискорення процесу відбору проб зерна; • можливість брати проби зерна із усієї товщі зернового насипу – до днища кузова сучасного зерновоза або допустимого нижнього рівня хопера; • незалежність глибини взяття проб від вологості зернової культури, від її ущільненості за рахунок вібрацій при перевозці; • зменшення впливу людського фактору на репрезентативність проб при їх відборі ручними інструментами; • відсутність у штаті робітників, що відбирають проби за допомогою ручних інструментів в небезпечних умовах; • відсутність витрат часу та праці на повернення залишків зерна із лабораторії в АТЗ чи ЗТЗ. Сучасні потужні та ефективні елеватори, портові зернові термінали, як правило, обладнуються автоматизованими системами управління технологічними процесами, включаючи процес прийомки-відвантаження зерна. Такі системи автоматично контролюють роботу механізмів, перешкоджають несанкціонованому змішуванню зернових продуктів, контролюють рух АТЗ по території елеватора. Також контролюється послідовність виконання основних технологічних операцій прийомки зерна – відбір проб, лабораторний аналіз, зважування АТЗ та ЗТЗ, процес та точки розвантаження, зважування тари та ін. Наявність таких автоматизованих систем висуває і нові вимоги до пробовідбірників зерна. Розглянемо ці нові вимоги: • для зменшення впливу людського чинника відбір проб зерна повинен виконувати не оператор, а автомат, яким оснащається пробовідбірник; www.hipzmag.com

• система управління пробовідбірником повинна мати можливість надати звіт про відбір проб та сигналізувати при порушеннях заданої технології відбору проб; • доставка проб зерна в лабораторію та відправка проби на аналіз у відповідний прилад повинна виконуватись механізмами пробовідбірника без участі лаборанта; • пробовідбірник, який працює із АТЗ, оснащеним безконтактною міткою (ідентифікатором), повинен мати можливість зчитати цю мітку та передати інформацію в інформаційну систему елеватора (ІСЕ); • пробовідбірник, який працює із ЗТЗ, повинен мати можливість зчитати номер вагону, із якого береться проба, та передати інформацію в ІСЕ; • результати лабораторного аналізу зерна повинні поступати в ІСЕ автоматично і тільки там ув’язуватись із номерами АТЗ чи ЗТЗ; • половина кожної проби зерна, що транспортується пробовідбірником у шафу лабораторну, повинна автоматично пакуватись, отримувати ідентифікатор відповідного АТЗ чи ЗТЗ та передаватись в архів для тимчасового зберігання. Автомобільні та вагонні пробовідбірники мають оснащуватись автоматизованими системами управління, що відповідають перерахованим вимогам. Це значно прискорить їх інтеграцію в наявні та перспективні АСУ ТП елеваторів та інших підприємств агропромислового комплексу.

Деякі концептуальні рішення при побудові пробовідбірників Майже 10-річний досвід авторів цієї статті у розгляді та аналізі різних пробовідбірників зерна та в побудові власних конструкцій та систем, дозволяє запропонувати деякі рішення, які є технічно доцільними та можуть викликати зацікавленість читачів. 1. Обслуговування двох потоків АТЗ без необхідності пересування АТЗ при переміщенні зонда з кузова автомобіля на причеп Якщо вважати, що пробовідбірник складається із двох абсолютно необхідних частин – зонда, що відбирає пробу та механізму, що переміщує зонд, то схема, приведена на рис. 1, є, можливо, найбільш економічною. Розміри важелів даної кінематичної схеми вибрані найменшими для досягнення прийнятного перекриття площі

45


| №4 (212) апрель 2017 кузовів автомобіля та автопоїзда, що розташовані в паралельних потоках, без пересування їх відносно пробовідбірника для відбору проб. Кінематична схема механізму забезпечує поворот важелів на 350 градусів або, якщо пробовідбірник обслуговує одну лінію, кут повороту відповідно обмежується. Всередині кола, окресленого блакитною лінією на рис. 1, зонд може відібрати порцію зерна в любій точці. Власне механізм автомобільного пробовідбірника та його складові частини показані на рис. 2. Опора пробовідбірника не вміщує ніяких механізмів. На поворотній стойці в шафі розташовані гідростанція та пристрої гідравлічних виконавчих механізмів, в окремому відсікові шафи розташований програмований логічний контролер (ПЛК), прийомний радіо модуль керування та інші електронні пристрої. Важільна система пробовідбірника показана у складеному вигляді. Розкладення забезпечує зубчатий силовий механізм та гідроциліндр, а поворот виконується двома опозитно розташованими гідроциліндрами із зубчатими рейками. Позиціювання зонда виконується оператором за допомогою радіо пульта дистанційного керування. Відібрані порції зерна доставляються в шафу лабораторну посередництвом пневмотранспорту на відстань до 40 м, причому частина пневмотранспортних механізмів встановлюється на поворотній стойці пробовідбірника, а частина – в лабораторії. В процесі відбору проби, відсутність явищ затягування легких сміттєвих домішок у проби зерна чи, навпаки, їх видування досягається шляхом регулювання співвідношення повітря, що подається та відсмоктується разом із порцією зерна. Необхідна плавність рухів механізму пробовідбірника забезпечується встановленими енкодерами кутів повороту важелів, частотним управлінням швидкістю двигуна приводу гідростанції, логікопрограмним керуванням механізмом в цілому. Для обслуговування пробовідбірника використовується спеціальний майданчик, який може встановлюватись так, як показано на рис. 3, у прив’язці до опори. Такий майданчик зручний, займає мало місця, простий у встановленні. 2. Зонд пробовідбірника із обертовим спеціальним наконечником Зерновий насип у кузові АТЗ чи в хопері має властивість втрясатись під час транспортування, тому пенетраця такого насипу, особливо якщо зерно вологе, є непростою задачею. Зусилля, яке потрібно прикласти до зонда, виконаного, як правило, у вигляді труби діаметром 57 мм, для просування його на глибину до 3 м у зерновий насип може досягати сотень кілограмів. Для зменшення цих зусиль та зменшення зносу рухомих частин пробовідбірника запропоновано оснастити зонд спеціальним обертовим наконеч-

46

Рис. 1. Схема відбору проб зерна

Рис. 2. Автомобільний пробовідбірник ПГ-1.10М


ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ

Рис. 3. Майданчик для обслуговування пробовідбірника

№4 (212) апрель 2017 |

Рис. 4. Зонд пробовідбірника

ником у вигляді фрагменту шнека. На рис. 4 показано зонд пробовідбірника та його складові частини. Швидкість просування зонда в зерновий насип узгоджується із швидкістю обертання наконечника зонда і кроком фрагмента шнека так, щоб мінімізувати осьове зусилля на зонд. Проба відбирається під час руху зонда вниз, по усій глибині насипу зерна, включаючи придонний шар зерна у кузові автомобіля чи в хопері. Для хопера реальна довжина переміщення рухомого наконечника складає 3,7 м. Кількість відібраної порції не залежить від часу знаходження зонду в насипу, тобто відбирається тільки те зерно, яке потрапило у внутрішню порожнину зонду. Витрата часу на відбір однієї порції зерна (з одного місця зернового насипу в АТЗ чи ЗТЗ) програмно регулюється і складає від 15 до 20 с. Тобто, взяття проб зерна у шести точках кузова займе близько 2 хв. 3. Шафа лабораторна для прийомки відібраних порцій зерна На рис. 5 показано, які складові частини входять до шафи в одному із варіантів її реалізації. Відібрані порції зерна пневмотранспортом подаються у шафу лабораторну, що входить до складу системи пробовідбірника для АТЗ та деяких варіантів реалізації систем пробовідбірників зерна для ЗТЗ. Задачі шафи лабораторної: • перемішування відібраних порцій зерна; • виділення двох ідентичних порцій зерна для лабораторного аналізу та для передачі в архів; • повернення залишків зерна на кузов АТЗ чи в вагон. www.hipzmag.com

Рис. 5. Шафа лабораторна ШЛ-2М

47


| №4 (212) апрель 2017 Збільшення обсягів поставок зерна на зовнішні ринки обов’язково викликатиме (і вже викликає) інтерес до автоматизованого аналізу проб зерна. А розвиток та відносне здешевлення аналізаторів якісних характеристик зерна приведе до незворотного процесу оснащення пробовідбірників вбудованими системами аналізу. 4. Шафа лабораторна з пристроєм автоматичного розподілу зерна між приладами-аналізаторами якісних показників зерна Призначення: • приймання зерна від пробовідбірника, змішування порцій для їх усереднювання та виділення представницької (репрезентативної) проби; • розділення проби на частини: перша – поступає в лоток на робоче місце оператора, де може бути використана для оцінки зерна на органолептичні показники (запах, вид) та на аналіз наявними (традиційними) лабораторними приладами; друга – на збереження в тимчасовому архіві; третя – розділяється, в свою чергу, на частини, які поступають без участі лаборанта, на автоматичні експрес аналізатори таких показників, як зараженість, кількість сміттєвої домішки, вологість, білок та ін.; • повернення зерна, яке використовувалось для виділення проби та для проведення аналізів, назад у кузов автомобіля або в інше призначене місце. Шафа лабораторна такого типу знаходиться в розробці авторами статті. Заплановано використання системи автоматичного аналізу зерна BITZER Automatic Sample Analyser, Німеччина. При цьому відповідна частина репрезентативної проби автоматично потрапляє в систему аналізу засміченості проби. В результаті проба розділяється на чисту фракцію, фракцію дрібного насіння, сміття та зерновий пил. На цьому етапі автоматично підраховується процент чистого, битого зерна і домішок. Зважування кожної фракції проводиться за допомогою вбудованих ваг. Розрахунок результатів поступає в центральний комп'ютер системи. Інша частина проби попадає в приймальний лоток системи для визначення якісних показників (білок, волога, натурна вага та ін.). Цей аналіз здійснюється на приладі Infratec 1241+TWU, що вбудований в систему. Культури, які аналізуються, задаються оператором. На збереження в архів поступає інша відповідна частина проби. Вона є референтною та підлягає запаковуванню в герметичний пакет для подальшого зберігання (на випадок арбітражу) з нанесенням на поверхню пакета штрих-коду, який включає інформацію про постачальника партії зерна, з якого була відібрана проба, та іншу необхідну інформацію. Поєднання автоматизованого пробовідбірника із автоматизованими ж експрес-аналізаторами практично виключає вплив людського фактору на результати аналізу проби зерна, взятої із конкретної автомобільної чи вагонної партії зерна. Оператор (лаборант) відповідає тільки за контроль над процесом. Проведення аналізу відбувається за короткий час.

48

5. Система автоматизованого управління пробовідбірником До складу системи автоматики входять: ПЛК, проміжні реле, блоки живлення, радіомодуль управління, пульти дистанційного радіо управління, резервний пульт провідного управління, пульт програмованого управління із алфавітно-цифровим дисплеєм. До ПЛК підключені датчики і виконавчі механізми. Вбудовані програмні засоби забезпечують задане функціонування пробовідбірника, реалізацію блокіровок та захисних функцій, діагностику стану механізмів і виведення сигнальних повідомлень для оператора. Для управління пробовідбірником в ручному режимі оператором призначений пульт дистанційного радіоуправління. Ручний режим управління використовується для тестування режимів роботи СОП, для виконання певних дій оператором при відмові системи автоматичного відбору проб, при нештатних ситуаціях. На рис. 6 показані радіопульт дистанційного керування пробовідбірником і базовий модуль трансивера, що встановлюється у блок автоматики та підключається до ПЛК.

Рис. 6. Радіопульт із базовим модулем трансивера

Передбачено використання двох відеокамер та комп’ютера для дистанційного керування пробовідбірником у разі неможливості безпосереднього візуального спостереження оператором за роботою пробовідбірника. Ведеться облік мотогодин, відпрацьованих пробовідбірником, підтримується дистанційне налагодження режимів роботи пробовідбірника при підключенні його ПЛК до мережі Internet. В обмежених рамках однієї статті не вдається розглянути ще ряд цікавих питань стосовно пробовідбірників для АТЗ, наразі: • як раціонально розташувати пробовідбірник відносно лабораторії та ваг при різних схемах під’їзних шляхів; • як вберегти пробовідбірник при раптових, несанкціонованих рухах АТЗ під час відбору проби; • чи можливий відбір проб таких сипучих продуктів, як шроти та висівки; • чи існують інші конструкторські рішення зондів для пробовідбірників з меншою висотою найвищої точки зонда;


ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ • де встановити шафу лабораторну та як виконати пневмотранспортні мережі для приймання та повернення зерна в лабораторію; • як ув’язати пробовідбірник із інформаційною системою, що контролює та автоматизує процес прийомки зерна на елеваторі. На завершення статті наведемо приклад використання пробовідбірника поряд із автомобільними вагами на діючому підприємстві з виробництва комбікормів. На фотографії показано пробовідбірник, встановлений разом із майданчиком для обслуговування, біля платформи автомобільних ваг, на яких зупинився зерновоз. З правої сторони пробовідбірника видно металевий лоток, що йде до лабораторії. В лотку розташовані труби пневмотранспорту, кабелі живлення та лінії інформаційних комунікацій. На даху цегляного будинку зліва розташована відеокамера загального огляду зони, в якій працює пробовідбірник. Друга відеокамера розташована на механізмі вертикального переміщення зонда та наводиться автоматично на ту ділянку зернового насипу в кузові, звідки буде проводитись відбір проби. Зображення із цих відеокамер виводяться на монітор комп’ютера оператора. За допомогою радіо пульта дистанційного керування оператор (лаборант) може, дивлячись на екран монітора, керувати пробовідбірником дистанційно, не виходячи із лабораторії.

№4 (212) апрель 2017 |

Після короткого навчання та кількагодинної практики оператор зможе відібрати 6 необхідних проб із любих точок кузова АТЗ за 2-3 хв. Розміри типових важелів розглянутого пробовідбірника дозволяють використовувати його і для взяття проб із вагонів-хоперів. Для простої механізації відбору проб із вагонів, якщо вагони почергово зупиняються на вагах, наприклад, такий спосіб відбору і такий механізм прийнятні. В інших, більш складних випадках, для роботи з вагонами бажано використовувати спеціальні пробовідбірники.

Також в активі авторів є розробка та впровадження в промислову експлуатацію спеціалізованої системи відбору проб для вагонів-хоперів. Розроблено кілька конструкцій вагонних пробовідбірників, орієнтованих на різні технології подачі вагонів на одну чи дві паралельні залізничні колії. Розроблено пробовідбірник для роботи із вагонними зчіпками, що подаються на елеватор для розвантаження, при кількості вагонів в них до 16 в кожній. Ці розробки можуть бути представлені в наступних статтях.

Якісне сушіння – запорука збереження зерна

С

ушіння – один з основних післяжнивних етапів обробки зерна, що дозволяє зберегти його якість і споживчі властивості. З огляду на важливість етапу обладнання для сушіння зернових культур має бути, перш за все, надійним, технологічним і зручним в експлуатації. Ось уже понад 20 років завод елеваторного обладнання «Сокол» виробляє зерносушарки, призначені для безперервного сушіння зернових, олійних, зернобобових, дрібнонасінних і круп'яних культур насіннєвого, продовольчого та фуражного призначення. Власні проектні та технологічні потужності заводу дозволяють запропонувати замовникам не просто обладнання, а технологію www.hipzmag.com

зерносушіння як для об’єктів, що будуються, так і в складі наявних технологічних ліній. Модельний ряд зерносушарок охоплює продуктивність від 5 до 100 т/год. по пшениці при зніманні 6% вологи в режимі сушіння з охолодженням. Найважливішим показником наших зерносушарок є висока енергоефективність, яка досягається за рахунок використання сучасної системи управління й автоматизації процесу сушіння, рекуперації відпрацьованого охолоджуючого повітря та використання високоефективних пальників. З огляду на наш непростий час ми розробили і випускаємо зерносушарки, що працюють на різних видах па-

49


| №4 (212) апрель 2017

лива, таких як: газ природний, газ скраплений, дизельне паливо, рослинні відходи. Передбачено можливість організації сушіння змінно газ – рослинні відходи. Наші зерносушарки забезпечують безперервний і м'який процес сушіння внаслідок низького теплового навантаження на зерно. В процесі роботи автоматично підтримується необхідна вологість зерна на виході. Конструкція зерносушарок постійно допрацьовується й удосконалюється з урахуванням побажань наших замовників, нових конструкторських і технологічних напрацювань та сучасного підходу до виробництва. Основні параметри та якісні показники зерносушарок «СОКОЛ»: • Шахтний тип • Безперервний процес сушіння • Автоматична підтримка необхідної вологості зерна на виході, заснована на залежності температури відпрацьованого повітря, що пройшло через зерно, та вологості самого зерна • Регульована швидкість руху зерна • Модульний принцип компонування: встановлюючи в одному блоці кілька модулів, досягають необхідної продуктивності, при цьому зерносушарка працює як єдина установка, незалежно від кількості модулів • У зерносушарці з двох і більше модулів можливо реалізувати рециркуляційну сушарку, в якій частина модулів виконує функцію шахти рециркуляції, а решта – шахти

50

досушування. Така схема дозволяє сушити в потоці зерно практично з будь-якої вихідною вологістю і значними її коливаннями • Постійно змінюється напрямок продувки зернового шару • Ефективний випускний механізм двосторонньої дії з миттєвим спрацьовуванням забезпечує однорідність вивантаження по перетину шахти і виключає зависання зерна над рухомою кареткою • Передбачено можливість ручного відкривання/закривання випускного механізму при відключенні електрики • Оригінальна схема розташування коробів зводить до мінімуму неоднорідність сушіння • Короби змінного перерізу забезпечують рівномірність продувки зернової маси по перетину сушильної колони • Унікальна конструкція секцій охолодження дозволяє гарантовано знизити температуру зерна незалежно від умов роботи зерносушарки • Рекуперація відпрацьованого охолоджуючого повітря дозволяє зменшити витрату палива • Ефективна система змішування відпрацьованого охолоджуючого повітря та нагрітого повітря виключає займання пилу • Все атмосферне повітря, що надходить до теплогенератора на нагрівання, проходить очищення від легких домішок, що знижує ризик загоряння • Конструкція зерносушарок дозволяє без особливих зусиль використовувати зовнішній теплогенератор будьякого типу і виробника • У моделях із вбудованими газовими теплогенераторами застосовуються моноблочні прогресивні вентиляторні пальники провідних європейських виробників • Робота основного вентилятора на відсмоктування повітря забезпечує високу якість і рівномірність продувки зернової маси • Розташування основного вентилятора на рівні землі полегшує його обслуговування • Плавний пуск двигуна вентилятора зменшує навантаження на електричну мережу підприємства • Застосування радіального вентилятора середнього тиску підвищує ККД вентиляційної установки • На всіх ділянках вентиляційної мережі встановлено заслінки, що дозволяє точно відрегулювати роботу зерносушарок • Вентиляційні заслінки мають просту і надійну конструкцію • У нижній частині сушильної колони розташовано люки аварійного вивантаження зерна під час пожежі, що дозволяє знизити втрати зерна при загорянні • Зовнішні стіни пазух гарячого повітря і сушильної колони теплоізольовано мінеральною ватою, що знижує втрати тепла в навколишнє середовище • На боковій стінці зерносушарок розташовано вертикальні сходи з перехідним майданчиком, що полегшує монтаж і знижує залежність від зовнішніх механізмів та конструкцій на етапі проектування об'єкта


ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ • Зерносушарки виготовлено з оцинкованої сталі європейського виробництва • Автоматизоване управління роботою на базі промислового комп'ютера та робочої панелі оператора із сенсорним управлінням • Вся необхідна інформація постійно відображується на екрані робочої панелі оператора • Інтерактивна схема управління дозволяє оператору легко обрати необхідний режим роботи та керувати ним • Надано можливість створювати і в подальшому використовувати власні рецепти сушіння на основі реальних параметрів

№4 (212) апрель 2017 |

• Схема управління дозволяє постійно контролювати температуру нагрітого повітря, нагрівання зерна, зерна після охолодження • Незалежний журнал дозволяє фіксувати в пам'яті комп'ютера всі події та аварійні ситуації • Сервісна і технічна підтримка 24/365 Ми настільки впевнені в своїй зерносушарці, що встановили гарантійний термін обслуговування – 5 років! Ми пишаємося своєю зерносушаркою, і, як сказав наш постійний клієнт, «я ґрунтовно вивчив ринок вітчизняних зерносушарок, ваша – найкраща». Запрошуємо до співробітництва. www.zeosokol.com тел.: 057-714-00-97, 057-725-01-99, 073-00-19-816, 067-57-09-865, 050-435-87-37

Сепараторы САД всегда приносят вам прибыль

К

ачественная очистка зерна еще 16 лет назад считалась очень трудоемкой и малоэффективной. А получить высококлассный посевной материал, который способен давать еще и прибавку к урожаю, вообще считалось непостижимой задачей. Существенный прогресс в технологию получения чистого и здорового зерна, обладающего высокими посевными и урожайными качествами, внес сепаратор аэродинамический САД. Еще в 2001 году разработчики сепараторов САД, завод-производитель зерноочистительного оборудования «АЭРОМЕХ», впервые представили на аграрном рынке Украины свою первую модель – сепаратор САД-10. Аграрии и переработчики сначала отнеслись скептически к новой разработке. «Как это с помощью воздуха можно решить столько проблем, да еще и урожайность повысить?» - спорили они. Но некоторые все же решились купить сепаратор САД. Наши первые клиенты были из Днепропетровской области. И уже через полгода все соседи в округе заинтересовались сепаратором САД, и «сарафанное радио заработало». Сегодня сепараторы САД уже используют практически в каждом хозяйстве Украины. Машину встраивают в технологические линии по переработке зерна, устанавливают на ЗАВы и элеваторы, используют на токах и складах. Популярность сепараторов САД достигла и мирового признания. Наши установки поставляются в 45 стран мира (Америка, Канада, практически все страны Европы и СНГ, Индия, Китай и др.). В чем причина такой постоянно растущей популярности сепараторов САД на протяжении уже более 15 лет? www.hipzmag.com

51


| №4 (212) апрель 2017

САД-50-Ц

• Это очень надежная и универсальная зерноочистительная машина. Она решает большой спектр проблем в области переработки зерна. С помощью сепаратора САД можно эффективно очистить семена всех с/х культур (мелкие семена трав, овощей, семена зерновых и зернобобовых, семена технических культур и др.). • Сепаратор САД – это технология отбора полноценных семян, с высоким потенциалом урожайности. Работа машины основана на биологической разнокачественности семян, сформированных в разных зонах соцветия. Такой отбор возможен только с помощью высокочастотного струйного генератора, который является неотъемлемой частью сепараторов САД. • Отбор семян по биологической ценности на сепараторе САД существенно повышает всхожесть и урожайность семян. • С помощью сепаратора САД можно повысить классность товарного зерна и посевного материала. • Сепаратор САД существенно снижает инфицированность зерна за счет удаления больных, рыхлых, поврежденных семян. • Удобство эксплуатации и простота работы сепаратора, быстрая смена культур и режимов сепарации существенно экономит время оператора. • Широкий модельный ряд сепараторов САД – 4, 5, 10, 15, 20, 30, 40, 50,100,150 т/ч, что позволяет подобрать производительность как мелким фермерским хозяйствам, так и крупным перерабатывающим предприятиям. • На все модели сепараторов САД разработана и устанавливается (при необходимости) малогабаритная система доочистки отработанного воздуха, которая легко осаждает пыль через циклон.

САД-150

САД-150-Ц

Сепаратор САД – это наиболее бережный и универсальный метод очистки зерна. Кроме того, это единственная машина, которая отбирает биологически ценные семена, дающие прибавку к урожаю до 35%. Применение сепараторов САД на всех этапах переработки зерна всегда ведет к получению чистого продукта с высокой рыночной стоимостью.

ООО «Научно-производственное предприятие «АЭРОМЕХ» 92900 Украина, г. Креминная, ул. Харьковская, 37 +38(050) 348-92-71, +38(050) 614-52-57, +38(097) 727-23-82 e-mail: aeromehua@gmail.com www.aeromeh.com.ua

52


ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ

№4 (212) апрель 2017 |

Небулізація – прогресивний метод

захисту зерна в елеваторах від комах. А ви вже захистили ваш врожай? Відтепер в Україні стало можливим зберігати зерно в елеваторі без втрат від комах протягом року і довше. Французька технологія небулізації (розпилення) препарату «Пірігрен 50,ХТ» набуває все більшої популярності серед вітчизняних підприємств.

Я

к тільки збиральна кампанія підходить до завершення, головним завданням хліборобів стає збереження вирощеного збіжжя без втрат. Щорічна статистика з цього приводу вражає: із 55 млн. тонн зерна, що в середньому вирощується в Україні, втрати через недостатньо розвинену матеріально-технічну базу та інфраструктуру зберігання врожаю сягають 8 млн. тонн на суму майже 800 млн. дол. США. Виходячи з цих показників, у деякі роки кожен сьомий гектар колосових культур підприємства взагалі засівають даремно. Для порівняння: показник втрат зерна у країнах Європи не перевищує 2-3%. Отже, правду каже давнє прислів’я: «Не той хліб, що на полі, а той, що в коморі». Тільки від зараженості зерна комахами (комірним і рисовим довгоносиком, хлібним точильником, хрущаком, борошноїдом, міллю, кліщами), за дослідженням консалтингової компанії Agritel, зернотрейдери та елеватористи втрачали від 0,2 до 5% і більше «українськоЗапорізька Одеська Миколаївська Херсонська Дніпропетровська Кіровоградська Закарпатська Полтавська Рівненська Київська Житомирська Черкаська Львівська Чернігівська Харківська Сумська Тернопільська Чернівецька Вінницька Волинська Хмельницька Івано-Франківська

го золота» (рис. 1): Кіровоградська та Дніпропетровська – 1-2%, Одеська, Миколаївська, Херсонська – 2-5%, Вінницька, Хмельницька, Тернопільська – до 1%. Найбільше страждала у цьому плані Запорізька область, де середньорічні втрати перевищували 5% від закладеного на зберігання зерна. Останніми роками завдяки своїй відмінній перевіреній ефективності набуває все більшої популярності обробка зерна проти комах методом небулізації (розпилення): французька технологія обробки інсектицидами в потоці під час завантаження чи вивантаження зерна з елеваторів і зерносховищ. Суть методу небулізації полягає у тому, що потік зерна при завантаженні в елеватор покривається рідким інсектицидом у вигляді туману (величина краплин 10-20 мікрон). Такий ефект досягається завдяки обладнанню, розробленому спеціально для мікроскопічного розпилення, яке забезпечує рівномірний розподіл препарату у зерновій масі, не допускаючи його зволоження.

Bug damage 5,17 3,38 2,42 2,22 2,00 1,16 0,82 0,78 0,76 0,75 0,69 0,69 0,66 0,61 0,49 0,45 0,42 0,42 0,39 0,37 0,13 0,13

Втрати зерна при зберіганні через ураження комахами і кліщами

Директор філіалу французької компанії SOJAM в Україні Михайло Косюхно: «Компанія SOJAM здійснює розробку обладнання, враховуючи конструкційні особливості зерносховища, доставку, монтаж і налаштування відповідно до потужностей окремого елеватора та навчає працівників. На сьогоднішній день понад 30 агрохолдингів і окремих елеваторних господарств користуються цією технологією та задоволені її ефективністю». www.hipzmag.com

53


| №4 (212) апрель 2017 В залежності від потужностей і конструкції елеватора можна обрати переносне чи стаціонарне обладнання, кожен тип якого складається з насоса-дозатора та форсунки. Воно просте у використанні, тому відтепер стає можливим автономно та максимально оперативно, без залучення робочих бригад чи служб вирішити питання збереження зерна від втрат від комах. Важливо, що дана технологія боротьби з комахами підходить і для вертикального, і для напольного (підлогового) зберігання (за умови механізації складів). При цьому приміщення необов’язково має бути герметизованим.

Лише одна обробка! Справжнім відкриттям на ринку України став інсектицид контактної дії «Пірігрен 50, ХТ®» (діюча речовина – піриміфос-метил) від французької компанії SOJAM. Виробник препарату – Compagnie Générale des Insecticides, Франція. У залежності від дозування і ступеня зараженості зерна обробка (одноразова!) «Пірігрен 50, ХТ®» забезпечує захист від комах-шкідників на 3 місяці (4 л/100 т зерна), 6 місяців (6 л/100 т) та 12 місяців (8 л/100 т) (табл.), у тому числі від повторного зараження. При цьому зерно можна переміщати після обробки (відвантажувати, перевантажувати тощо) без повторного знезараження. «Пірігрен 50, ХТ®» може постачатися в тарі 25 л (каністра), 200 л (бочка) та 1000 л (контейнер).

Обсяги зерна, які можна обробити в залежності від дозування «Пірігрен 50, ХТ®»

Дозування (термін зберігання) 4 л/100 т (3 міс.) 6 л/100 т (6-9 міс.) 8 л/100 т (до 12 міс.)

54

1000 л

200 л

25 л

25000 тонн 16700 тонн 12500 тонн

5000 тонн 3333 тонн 2500 тонн

625 тонн 417 тонн 313 тонн

Показники безпеки продукції та роботи персоналу Відповідно до нормативних вимог України, гранично допустима концентрація піриміфос-метилу (діючої речовини «Пірігрен 50, ХТ») у зерні складає 5 мг/кг. А при максимальному дозуванні препарату «Пірігрен 50, ХТ» (8 л/100 т) ГДК становить 4 мг/кг, тобто навіть у момент обробки показник не перевищує нормативні вимоги. Більше того, у разі необхідності можна переробляти зерно на кінцеву продукцію (борошно, солод, комбікорм і т.д.) одразу після обробки. Максимальний ефект досягається через 72-96 год. після обробки: «Пірігрен 50, ХТ®» знешкоджує личинки та дорослі особини, які формуються з яєць саме за такий період. Комахи вражаються трьома способами водночас – шкірний контакт, через дихальні шляхи та при ковтанні. Шкідники гинуть, не встигаючи пошкодити зерно. Європейська якість інсектициду «Пірігрен 50, ХТ®» та обладнання гарантує безпеку як для кінцевого споживача продукції, так і для персоналу елеватора. Оскільки


ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ формуляція препарату готова до використання, то працівникам не потрібно його розбавляти, дозувати, змішувати тощо (таким чином, контакт персоналу з інсектицидом відсутній). Велика перевага даної технології полягає в тому, що персонал зерноскладу проводить обробку зерна самостійно, суттєво зменшуючи витрати часу на цю операцію. Водночас показником відповідальності та високоякісного сервісу є забезпечення компанією «Сожам Україна» регулярного обслуговування встановленого обладнання й оперативна доставка інсектициду в необхідній кількості. Відтепер зібране зерно буде вигідно зберігати після збирання, адже можна уникнути його втрат від пошкодження цілий рік. Якщо ж є потреба зберігати врожай кілька років, обробку можна повторювати на початку кожного наступного року.

Резюме

№4 (212) апрель 2017 |

комах (довгоносики, борошноїди, хрущаки, борошняні кліщі, блестянки, капюшонники, зернова та борошняна міль та ін.). Інсектицид «Пірігрен 50, ХТ®» забезпечить пролонгований захист зерна до 12 місяців, у тому числі від повторного зараження, навіть після транспортування. Можливість використовувати зерно одразу після обробки, немає періода витримки та потреби у герметичному зерносховищі. Інсектицид «Пірігрен 50, ХТ®» не має впливу на якісні показники зернової маси (гігрометрія, здатність поглинати вологу, борошномельні властивості, схожість, залишковий вміст важких металів). Можливість здійснювати обробку за мінусових температур (до -10°С). Французька компанія SOJAM має більш ніж 30-річний досвід у сфері боротьби зі шкідниками запасів, обладнання та препарати якого відповідають усім європейським стандартам харчової безпеки й охорони праці.

Інсектицид «Пірігрен 50, ХТ®» призначений для обробки всіх видів ранніх зернових (пшениця, ячмінь, жито, овес, сорго) і курурудзи та ефективний проти амбарних

Більше інформації на сайтах www.sojam.ua та www.sojam.fr

Комплекс захисту зерна «Пірігрен 50, ХТ®» проти комах ТОВ «Сожам Україна» м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41, оф. 908 contact@sojam.ua (044)287-48-28 (044)591-10-40

Миллион гривен за 10 дней Фадеев Л.В., кандидат технических наук, директор ООО «Спецэлеватормельмаш»

У

важаемый читатель, убежден, что после прочтения названия статьи возникает естественное желание выразиться в адрес автора в лучшем случае так: «Тьфу, еще один сказочник!». А «сказка» - в следующем. К нам обратилась одна крупная фирма с просьбой отделить семена подсолнечника из крупного сора, который удерживает семечки при сходе с просевного сита зерноочищающей машины типа БСХ. Эта проблема хорошо известна: подсолнечник – легкая культура (насыпная плотность подсолнечника меньше насыпной плотности зерновых культур в 2 раза), и отделение его семян из вороха растительного сора практически такой же насыпной плотности затруднительно (рис. 1). На нашем зерноочищающем оборудовании эта задача была выполнена благодаря, прежде всего, возможности глубокой регулировки основных параметров работы зерноочищающих машин. Как известно, растительный сор имеет низкую сыпучесть, и для его перемещения по ситу требуется регулировка как угла наклона рассева, так и вектора колебания www.hipzmag.com

рассева. У наших очищающих калибраторов (ОКФ-10) такие регулировки имеются. Наклонив на соответствующий угол рассев и установив на требуемый угол вектор импульса (положение вибраторов), был задан оптимальный режим, при котором смесь растительного сора с семечком равномерно перемещалась по рассеву. Поскольку колебания сита при этом были плоскопараллельными, то крупный сор и, прежде всего палочка, перемещались по ситу в режиме скольжения без вертикальной составляющей колебания. Это, в свою очередь, привело к тому, что через сито Ø10 практически прошло все семечко с сором, размер которого был меньше 10 мм. На следующем рассеве было установлено сито Фадеева размером

, через которое прошло

семечко и какая-то часть мелкого легкого сора (рис. 2). Окончательная очистка, практически до 100%, была выполнена на пневмовибростоле (ПВСФ), на котором подобные задачи решаются без проблем (рис. 3).

55


| №4 (212) апрель 2017

Рис. 1. Исходный материал

Комплекс для очистки

56

Рис. 2. До пневмовибростола

Рис. 3. После пневмовибростола

Итак, в качестве резюме: 1. В привезенном соре оказалось 60-65% кондиционных семян подсолнечника. 2. За сутки из 35 тонн такой смеси крупного сора с подсолнечником на комплексе из двух последовательно стоящих очищающих калибраторов ОКФ-10 и одного пневмовибростола можно выделить 20-25 тонн кондиционной чистой семечки. За десять дней – соответственно 200-250 тонн. Если учесть, что ворох сошедшего с БСХ крупного растительного сора с «запрятанным» в нем семечком никуда не пристроишь, то становится оправданным название статьи.


ТЕХНОЛОГИИ ЗЕРНОПЕРЕРАБОТКИ

№4 (212) апрель 2017 |

УДК 636

Особливості та характеристика

кормової сировини комбікормів і БВД для домашніх тварин Макаринська А.В., кандидат технічних наук, Воєцька О.Є., кандидат технічних наук, Дубовенко І.Є., Одеська національна академія харчових технологій

Анотація. У матеріалах статті наведено статистичні дані з обсягів виробництва комбікормів для домашніх тварин за останні 5 років. Наведено дольову участь виробників комбікормів для домашніх тварин у світі та Україні. На основі щорічного приросту обсягів виробництва встановлено перспективність сектору комбікормів для домашніх тварин, лідерами з виробництва комбікормової продукції для домашніх тварин у світі є компанії Mars Inc; Nestle SA. Найбільшими виробниками в Україні є компанії «Марс Україна», «Кормотех», «Нестле Україна», щорічне виробництво комбікормів у світі перевищує 25 млн. тонн. Розглянуто питання відповідності кормової сировини для виробництва комбікормів і білково-вітамінних добавок (БВД) для домашніх тварин нормативно-технічній документації. На основі літературного огляду наведено класифікацію та проведено аналіз сировини для виробництва комбікормів і БВД для домашніх тварин у залежності від походження. Надано характеристику кормової сировини за вмістом поживних речовин (білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини) в раціонах домашніх тварин (собаки, коти). Визначено, що потреба у білку в домашніх тварин залежить від мускульної діяльності, фізіологічного стану, віку та ін. При нестачі білка й особливо незамінних амінокислот спостерігається затримка у рості і розвитку, порушуються функції розмноження, знижується ефективність засвоєння поживних речовин, погіршується ріст шерсті та ін. Встановлено, що для собак дефіцитними є такі амінокислоти, як метіонін і цистин, які впливають на ріст та стан шерсті, для котів – аргінін та таурин, нестача яких викликає хвороби очей і сліпоту, появу слабкого потомства. Розглянуто питання переваг і недоліків різних видів кормової сировини. На основі особливостей харчування домашніх тварин (собаки, кішки) наведено оптимальні норми вмісту кормової сировини в складі комбікормів і БВД. Враховуючи хімічний склад і фізичні властивості, надано пропозиції щодо попередньої технологічної підготовки кормової сировини для виробництва комбікормів і БВД для домашніх тварин. Надано основні рекомендації та висновки, відповідно з якими вибір кормової сировини при виробництві комбікормів і БВД для домашніх тварин повинен бути науково-практично обґрунтованим; вибір технологічних режимів та якість готової продукції залежать від фізичних і хімічних властивостей вихідної сировини; зростання попиту на комбікорми та БВД для домашніх тварин вимагає вдосконалення рецептури, пошуку нових видів кормової сировини, розширення асортименту; вдосконалення існуючих та впровадження нових енергоощадних технологій виробництва. Ключові слова: домашні тварини, кормова сировина, рецепт, комбікорми, білково-вітамінна добавка (БВД), якість, норми введення. Abstract. The article provides statistical data on production volumes of compound feed for Pets over the last five years. Given an equity participation of producers of feed for Pets in the world and Ukraine. On the basis of the annual increase in production of

www.hipzmag.com

57


| №4 (212) апрель 2017 the prospectivity of the sector of feed for Pets, LDE-frame of mixed fodder production for domestic animals in the world, Mars Inc; Nestle SA. Largest you-resnicami in Ukraine are «Mars Ukraine», «Kormoteh», «Nestle Ukraine», annual feed production in the world exceeds 25 million tons. Considered the issue of compliance with feed ingredients to produce animal feed and protein-vitamin supplements (PVS) for domestic animals according to the normative-technical documentation. Based on the literature review the classification and the analysis of raw materials for feed mi-chalk and BVD pet depending on origin. The characteristics of the feed material in the content zhyvnyh substances (proteins, fats, carbohydrates, minerals) in the diets of pets (dogs, cats). It was determined that the need for protein in animals depends on the muscular activity, physiological condition, age and others. With a lack of protein and essential amino acids especially observed delay in growth and development, disrupt reproduction function, reduces the effectiveness of nutrient absorption, worsening hair growth and others. Found that dog is deficient amino acids such as methionine and cystine, which affect the growth and condition hair, for cats - arginine and taurine, the lack of which causes blindness and eye disease, the emergence of weak offspring. Discussed the advantages and disadvantages of different types of feed ingredients. Based on the dietary habits of the house-SNH animals (dogs, cats) shows the optimum rate of content of feed ingredients in compound feeds and PVS. Given the chemical composition and physical properties are given suggestions for preliminary technological preparation of feed ingredients for feed production and PVS for Pets. The main recommendations and conclusions, in accordance with which the selection of feed raw materials in the production of feed and PVS for Pets must be scientific and practical; the choice of technological regimes and the quality of the finished product depends on the physical and chemical properties of raw materials; the increasing demand for feed and PVS for Pets requires improvement of the formulation, the search for new types of feed ingredients, diversification; improvement of existing and introduction of new energonositeli production technologies. Keywords: Pets (dogs, cats), fodder raw materials, fodder, protein-vitamin supplement (PVS), quality, standards introduction.

З

а останні 5 років спостерігається суттєве зростання і розвиток ринку комбікормової продукції (комбікорми, кормові добавки: білково-вітамінні та білково-вітамінно-мінеральні добавки (БВД, БВMД)) для домашніх тварин. Щорічний приріст складає 2,7-4,8%, за останній рік цей показник сягнув більш ніж 10,5%. За статистичними даними компанії Alltech і матеріалами All About Feed, з кожним роком нарощуються темпи виробництва, і у 2016 році вони склали 25 млн. тонн (рис. 1). Найбільшим виробником комбікормової продукції для домашніх тварин у світі є США, ринок яких, за даними експертів, оцінюється у $62,75 млрд. У Європі останнім часом відчувається суттєве зростання обсягів виробництва комбікормів для домашніх тварин: так, загальне виробництво цієї продукції в країнах ЄС наближається до обсягів, які виготовляють у США. За прогнозами експертів, обсяги виробництва комбікормів для домашніх тварин зростатимуть. Лідерами з виробництва комбікормової продукції для домашніх тварин, як і раніше, залишаються компанії Mars Inc і Nestle SA (рис. 2) [1].

Рис. 1. Виробництво комбікормів для домашніх тварин у світі, млн. тонн

За даними аналітичної компанії AR-group, основними виробниками на ринку комбікормів для домашніх тварин в Україні є компанії «Марс Україна», «Кормотех», «Нестле Україна» та «Рояль Канін Україна», які займають більш ніж 90% від загального обсягу споживання продукції (близько 90 тис. тонн) в країні. Власне виробництво комбікормів

Рис. 2. Світове виробництво комбікормів для домашніх тварин за компаніями (за даними на 2016 рік АРРА & WATT), млрд. $

58


ТЕХНОЛОГИИ ЗЕРНОПЕРЕРАБОТКИ для домашніх тварин в Україні дорівнює близько 28% від загального і сягає приблизно 26 тис. тонн на рік. Дольову участь виробників представлено на рис. 3 [2]. На жаль, ринок кормових добавок для домашніх тварин в Україні має таку саму тенденцію та представлений широким асортиментом БВД і БВМД в основному закордонного виробництва різної якісної та цінової категорії. Наприклад, сьогодні на ринку представлено кормові добавки таких закордонних фірм, як Vitality Excel Mobile Flex+, Pet Products GmbH (Німеччина), TRIXIE (Німеччина), Dog Petvital GAG (Canina, Німеччина), Mobil & Fit-Gelenk Pulver (Dr. Clauders, Німеччина), Мidi-Vet та Nutri-Vet (Hip and Joint Complex VS Chewables, США), Canvit Chondro Maxi (Canvit, Чехія) та ін. [3].

Рис. 3. Дольове виробництво комбікормів для домашніх тварин в Україні за компаніями (за даними на 2014 рік AR-group), %

До складу рецептів комбікормів, БВД і БВМД для домашніх тварин входять компоненти тваринного, рослинного та мінерального походження, які повинні відповідати вимогам, викладеним у ДСТУ 7693:2015 «Комбікормова сировина. Загальні технічні умови», ГОСТ Р 55453-2013 «Корма для непродуктивных животных», ДСТУ 7111:2009 «Білково-вітамінні добавки. Загальні технічні умови». Компоненти тваринного походження відрізняються високим вмістом білка, а також жиру. Це м'ясо птиці, кролика, баранина, яловичина, свинина, субпродукти, колаген яловичий, желатин, риба, м’ясо-кісткове, рибне, креветкове, крилеве, мідійне борошно, білкові гідролізати, тваринні та рослинні жири. Також для забезпечення домашніх тварин білком використовують компоненти і рослинного походження – водорості, водоростеву крупку або борошно, виноградне борошно, солод житній, ячмінний; продукти мікробіологічного синтезу – дріжджі кормові, пивні, збагачені, які окрім білка містять вітаміни та мікроелементи. Тваринні види сировини мають високі смакові якості, добре перетравлюються і засвоюються і подобаються котам і собакам. Однак свіжі види м'яса та субпродукти давати у сирому вигляді не рекомендують, оскільки вони можуть бути джерелом зараження тварин паразитами та збудниками інфекцій. Їх можна використовувати в годівлі домашніх тварин тільки після відповідної теплової обробки. Сухі види тваринного борошна можуть бути використані тільки після повного мікробіологічного анаwww.hipzmag.com

№4 (212) апрель 2017 |

лізу. У раціоні собак і котів такі компоненти можуть складати 30-50% від загальної калорійності добового раціону [4-6]. При виробництві БВД і БВМД відповідно до ДСТУ 7111:2009 введення білкових видів сировини має забезпечити вміст сирого протеїну на рівні не менш ніж 30%. Потреба у білку в домашніх тварин залежить від мускульної діяльності, фізіологічного стану, віку та ін. Так, наприклад, у добовому раціоні службового собаки кількість білка повинна бути приблизно на 30% вищою, ніж у собаки у стані спокою. Для племінних тварин у раціоні білків тваринного походження має бути не менш як 70%. При нестачі білка й особливо незамінних амінокислот спостерігається затримка у рості та розвитку, порушуються функції розмноження, знижується ефективність засвоєння поживних речовин, зменшується виділення молока у лактуючих самок, погіршується ріст шерсті, знижується стійкість організму до захворювань. Основним фактором, що впливає на потребу в білку, є його біологічна повноцінність. Чим нижча повноцінність білка, тим вища в ньому потреба. Повноцінність білків кормів, у першу чергу, визначається наявністю незамінних амінокислот. Ці амінокислоти повинні обов'язково надходити з кормом, оскільки вони не синтезуються в організмі собак і котів [4-10]. Особливо важливим є якісний і кількісний склад амінокислот у раціоні домашніх тварин. Так, Американська асоціація державного контролю за продуктами харчування встановила вимоги до поживної цінності комбікормів для собак. У цих вимогах указано, що вміст протеїну має бути не менш як 18-22%, амінокислот у %: аргініну – 0,51-0,62, гістидину – 0,18-0,22, ізолейцину – 0,37-0,45, лейцину – 0,59-0,72, лізину – 0,63-0,77, метіоніну+цистину – 0,430,45, фенілаланіну + тирозину – 0,73-0,89, треоніну – 0,480,58, триптофану – 0,16-0,20, валіну – 0,39-0,48 [4, 11]. Для домашніх тварин такі амінокислоти, як метіонін і цистин, відіграють велику роль, оскільки входять до складу білків шерсті, впливають на її ріст і стан. У порівнянні із собаками кішки потребують більшої кількості загального білка в раціоні. Вони більш чутливі до нестачі таких амінокислот, як аргінін і таурин. Нестача цих амінокислот викликає хвороби очей і сліпоту, появу слабкого потомства. Приблизний вміст білка в розрахунку на загальну кількість корму у собак при вологому раціоні (70-75% води) має бути 6,7%, при сухому (8-10% води) – 20-22%. У котів потреба у білку зростає і складає відповідно 15% і 31% [4, 12]. Якщо комбікорми не повністю задовольняють потребу в білках у домашніх тварин, то до раціону вводять додаткове живлення – БВД або БВМД. Крім того, дані добавки доцільно використовувати для виставочних, спортивних, службових порід домашніх тварин, а також як лікувальні, наприклад при профілактиці опорно-рухового апарату. Тваринні жири та рослинні олії є не просто джерелом енергії, незамінних жирних кислот і вітамінів А, D, Е і К, але і додають їжі запаху і смаку, що має важливе значення для домашніх тварин. При нестачі жирів у раціоні у тварин спостерігається затримка росту, порушення

59


| №4 (212) апрель 2017 функцій розмноження, авітамінози, захворювання шкіри, відхилення у розвитку шерстяного покрову. Надлишок жирів теж є шкідливим, оскільки призводить до порушення холестеринового обміну. Домашні тварини добре перетравлюють жири. Особливо це стосується жирів із високим вмістом ненасичених жирних кислот. Наприклад, свинячий, курячий, риб’ячий, лососевий жир, соєва та кукурудзяна, лляна олії, а також ефірні олії рослин. Зазвичай засвоюваність цих жирів складає понад 95% [4, 12]. Більшість жирів містять насичені та ненасичені жирні кислоти у різних співвідношеннях. Як відомо, ненасичені жирні кислоти – лінолева та ліноленова – це незамінні жирні кислоти. Вони не можуть синтезуватися в організмі котів і собак, проте необхідні їм для підтримки нормального здоров'я і відповідають за стан шкіри та шерсті. Лінолева кислота входить до складу рослинних олій і лише у невеликих кількостях входить до складу деяких тваринних жирів, особливо свинячого та курячого. Арахідонова кислота – єдина жирна кислота, що має велике значення для котів і зустрічається тільки у невеликих кількостях у деяких тваринних жирах. Найбільш чутливими до дефіциту незамінних жирних кислот є молоді тварини та кішки. Відомо, що співвідношення лінолевої та ліноленової кислот має бути 5:1...10:1 [4]. При виробництві жирових добавок або жирових композицій найкраще використовувати суміш емульгованих рослинних і тваринних жирів. У раціонах собак і котів жири можуть складати до 20-25% від загальної калорійності раціону [4, 8, 12]. Такі рослинні компоненти, як пшениця, кукурудза, ячмінь, овес, рис, пшоно, свіжі та сухі овочі (морква, буряк), у комбікормах для домашніх тварин використовують як джерело вуглеводів, енергії, а також вітамінів групи В. У порівнянні із собаками кішки менше здатні перетравлювати вуглеводи через нижчу активність ферментів у тонкому кишечнику. Активність ферменту амілази, що розщеплює вуглеводи, у собак у 3 рази вища, ніж у кішок. Тому якщо собаки спокійно без наслідків переносять раціон із концентрацією крохмалю до 10 г/кг маси тіла на добу, то у кішок концентрація крохмалю в кормі може становити не більше 4 г/кг, що в 2,5 рази менше [4]. У дорослих собак оптимальна потреба у вуглеводах складає 10 г на 1 кг маси тіла на добу, у тому числі 1 г клітковини, у цуценят – 15,8 і 1,5 г на 1 кг живої маси відповідно. При застосуванні вологого раціону (70-75% води) для собак вміст вуглеводів у розрахунку на загальну кількість корму повинен бути 20%, у тому числі 0,6-1,2% клітковини, при застосуванні сухого (8-10% води) – 65% і 2-8% відповідно [14]. У кішок вміст вуглеводів при застосуванні вологого раціону має становити 12%, у тому числі 2% клітковини, при застосуванні сухого раціону – 41%, у тому числі 1% клітковини. Для старих кішок вміст вуглеводів у вологих кормах не повинен перевищувати 2,2%, у сухих – 36%, у тому числі 1% клітковини [12]. Незважаючи на те, що клітковина недостатньо переварюється в шлунково-кишковому тракті тварин і не може бути джерелом енергії та пластичного матеріалу, її

60

роль у годівлі є надзвичайно важливою. Клітковина стимулює перистальтику кишечнику, регулює його моторну функцію, стимулює процес виділення жовчі, сприяє виведенню з організму холестерину [4, 5, 14]. Зернові компоненти у порівнянні із тваринними кормами коти та собаки поїдають неохоче. На перетравність крохмалю тваринами впливає теплова обробка. Так, якщо кішки перетравлюють крохмаль необроблених зернових компонентів тільки на 54%, то після теплової обробки перетравність крохмалю зростає і становить 91-96%. Тому при виробництві комбікормів для домашніх тварин зернові компоненти рекомендують здрібнювати та піддавати тепловій обробці, що значною мірою підвищує їхню кормову цінність і поліпшує смакові якості. При виробництві БВД і БВМД вміст клітковини має бути мінімальним, не вище 3% [4, 13, 15, 16]. Овочі є важливим джерелом вітамінів, мінеральних речовин, поліпшують процеси травлення і підвищують засвоюваність поживних речовин усього раціону. Загальна кількість зернових компонентів і овочів у добовому раціоні домашніх тварин може складати відповідно 10-12% і 8-10% від калорійності всього раціону [13, 15, 16]. Мінеральні речовини поряд із білками, жирами, вуглеводами є життєво важливими компонентами комбікормів і БВД для собак і кішок. При виборі мінеральної сировини також керуються нормами годівлі, найбільш важливими з яких є вміст кальцію, фосфору, калію, хлору, магнію та інших макро- і мікроелементів. Основною мінеральною сировиною в складі комбікормів і БВД для домашніх тварин є кісткове, м'ясокісткове, мідійне борошно, крейда, цеоліт, алюмосилікати, глина, солі мікроелементів. Також непоганим джерелом мікроелементів є водорості, крилеве борошно. Використання БВД і БВМД є зручним, оскільки легше розрахувати дозування. Слід зазначити, що готові мінеральні добавки краще засвоюються з кислими кормами [4]. Також до складу комбікормів і БВД вводять компоненти, що впливають на тривалість зберігання, поліпшують зовнішній вигляд, смак та консистенцію, спрощують процес виробництва і призначені для збереження поживної цінності готової продукції [6]. Однак існують суперечливі думки про доцільність їхнього використання, пов'язані з недоліком інформації про вплив цих речовин на організм тварин. Це такі речовини, як ароматизатори, консерванти, барвники, кислотні регулятори, антиоксиданти, емульгатори та ін. Останнім часом до складу комбікормів і БВД вводять фітогенетики та пробіотики. Фітогенетики (фітобіотики) – рослинні екстракти трав і спецій, які мають ароматичні та функціональні властивості. Вони не мають поживної цінності, але мають цілий діапазон властивостей, які потенційно підвищують конверсію та мають лікувальні властивості, наприклад екстракти часнику, хрону, гірчиці мають позитивний вплив на травлення завдяки вмісту активних речовин алліцину і алліл-ізотіоционату). До ароматизуючих і збуджуючих апетит речовин відносять прянощі всіх видів, наприклад ванілін, аніс, фенхель, а також


ТЕХНОЛОГИИ ЗЕРНОПЕРЕРАБОТКИ м’ясо-кісткове, рибне та куряче борошно. До лікарських екстрактів відносять шабельник, розторопшу, живокіст, хвощ польовий, кіготь дияволу [5, 17]. З пробіотиків дуже добре зарекомендували себе комплексні препарати, які містять біфідо- і лактобактерії: імунобактерин-D, лактобіфадол, біфітрилак, viyo, ProPlan FortiFlora та ін. Збагачення комбікормів, БВД і БВМД для домашніх тварин (собаки, кішки) біологічно активними речовинами здійснюють як за допомогою введення окремих вітамінних препаратів, солей мікроелементів, ферментів, так і за рахунок готових сумішей – преміксів. Серед численних компонентів, дозволених для консервування, варто виділити пропіонову кислоту та її солі, що стримують ріст плісеневих грибків і сприяють збільшенню строків зберігання комбікормів. Як консерванти використовують також мурашину, молочну, лимонну, оцтову, фосфатну кислоти, частково їхні солі, бісульфіт натрію, нітрит натрію. Бісульфіт натрію та нітрит натрію кількісно обмежені у складі комбікормів для домашніх тварин – до 500 мг/кг та до 100 мг/кг комбікорму відповідно [4, 5, 16]. Як барвники використовують природні та синтетичні речовини (каротиноїди, татрацин). Ці речовини мають додаватися відповідно до допустимих норм. Сьогодні при виробництві комбікормів і БВД для домашніх тварин усе рідше використовують барвники, оскільки покупець не схвалює подібних маніпуляцій. Тим більше що для домашніх тварин, які майже не розрізняють кольорів, це не має значення. Кислотні регулятори додають у випадках, коли існує небезпека виникнення хвороб сечового міхура у тварин. Як правило, вони зустрічаються переважно в спеціальних дієтичних кормах. Як підкислювачі використовують хлорид амонію, карбонат кальцію, соляну і сірчану кислоти. Підвищений вміст тваринних жирів і рослинних олій у комбікормах і жирових добавках для домашніх тварин, з одного боку, і необхідність збільшення термінів збері-

№4 (212) апрель 2017 |

гання – з іншого, пояснюють необхідність використання антиоксидантів. Антиоксиданти використовують для стабілізації жирів і вітамінів. Вони запобігають окисненню жирів та інших сполук, сприяють тривалому зберіганню без погіршення поживної цінності. Поряд із такими природними антиоксидантами, як вітаміни Е і С, використовують також синтетичні – бутилгідрокситолуол, сантохін, дилудин, ехінолан, Кормолан-А1 та ін. [18]. Було відзначено, що такі натуральні антиоксиданти, як екстракти зеленого чаю, розмарину та шавлії, мають більш високий антиокислювальний ефект, ніж токофероли [19]. Антиоксиданти вводять до складу комбікормів у кількості 100150 мг/кг [4, 5]. До складу комбікормів і БВД для домашніх тварин вводять також речовини, що сприяють переробці м'ясної сировини та виготовленню комбікорму. Це емульгатори, стабілізатори і желатини. Їх використовують для надання зовнішнього вигляду і збереження консистенції комбікорму (агар-агар, пектин, порошкова целюлоза, гліцерин та його сполуки) [4, 5, 19]. На основі проведеного огляду можна зробити такі висновки: - до вибору кормової сировини при виробництві комбікормів і БВД слід підходити як із наукового, так і з практичного боку, оскільки від її якості та поживної цінності залежить якість і безпека готової продукції; - фізичні та хімічні властивості вихідної сировини впливають на вибір технологічних режимів її попередньої підготовки та виробництва комбікормів і БВД; - зростання попиту на комбікорми і БВД для домашніх тварин вимагає вдосконалення рецептури, пошуку нових видів кормової сировини та розширення асортименту вітчизняної комбікормової продукції для домашніх тварин; - збільшення обсягів виробництва комбікормів і БВД для домашніх тварин потребує вдосконалення існуючих і впровадження нових енергоощадних технологій виробництва.

ЛІТ Е РАТ У РА 1. Koeleman E. World feed production exceeds 1 billion MT. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.allaboutfeed.net/Compound-Feed/Articles/2017/1/ World-feed-production-exceeds-1-billion-MT-87202E/. 2. Анализ рынка кормов для домашних животных в Украине за 2013-2014 гг. / Електронний ресурс. Режим доступу: http://ar-group.kiev.ua/novosti/45analiz-rynka-kormov-dlya-domashnih-juvotnyh-v-ukraine-za-2014-god. 3. Макаринська А.В. Білково-вітамінно-мінеральна добавка для домашніх тварин // Збірник тез доповідей 76 наукової конференції викладачів академії 18-22 квітня 2016 р. – Одеса: МОН України, ОНАХТ, 2016. – С. 13-15. 4. Книга о кормлении домашних животных. Под ред. А. Бургера. – М.: «Биаинформсервис», 1997. – 182 с. 5. Мейер Гельмут Кормление собаки. / Мейер Гельмут, Зентек Юрген – М.: «Аквариум», 1998. – 144 с. 6. Палика Лиз Питание и здоровье собаки. – М.: «Центрполиграф», 1999. – 234 с. 7. Проваторов Г.В. Годівля сільськогосподарських тварин // Підручник. Г.В. Проваторов, В.О. Проваторова. – Суми: ВТД Університетська книга, 2004. – 510 с. 8. Pike I.H., Miller E.L. Fish advantages: fish meal and oil as a source of omega-3 fatty asids in petfood // Petfood Industry, 2000. – V. 42. – № 10. – P. 18 – 32. 9. Зорин В.Л. Кормление собаки. – М.: «Аквариум», 2002. – 63 с. 10. Пасичный В. Корма для животных. Новое в производстве консервов для домашних животных / В. Пасичный, М. Клименко, А. Буша // Мясной бизнес. – 2004. – №1 (19). – С. 16-18. 11. Сницарь А.И. Кормовые добавки для собак. / А.И. Сницарь, Э.В. Бесланеев, К.Н Сон // Хранение и переработка сельхозсырья. – 2001. – №5. – С. 54-56. 12. Зорин В.Л. Кормление кошки. – М.: «Аквариум ЛТД», 2001. – 64 с.

www.hipzmag.com

61


| №4 (212) апрель 2017

ЛІТ Е РАТ У РА 13. Кононова Е.В. Как правильно кормить вашу собаку от рождения до старости. – Ростов-на-Дону: «Феникс», 2001. – 160 с. 14. Хохрин С.Н., Рыженко В.И. Кормление и лечение собак. С.Н. Хохрин, В.И. Рыженко. – М.: «Сфинкс», 2000. – 129 с. 15. Обґрунтування складу рецептів комбікормів для домашніх тварин / Б.В. Егоров, М.Р. Мардар, Е.Е. Воецкая, К.С. Лепихов// Зб. наук. пр. – Одеса: ОДАХТ, 2004. – Вип. 27. – С. 33-36. 16. Егоров Б.В. Домашним животным – особые комбикорма / Б.В. Егоров, М.Р. Мардар, Е.Е. Воецкая // Зерновые продукты и комбикорма. – 2001. – №4. – С. 42-44. 17. Mathias K. Sucan. Volatile flavors: friend and toe to treats and petfood palatability // Petfood Industry, 2001. – V. 43. – №9. – Р. 8-14. 18. Гольденберг В. Антиоксиданты для кормовых продуктов / В. Гольденберг, О. Макарова // Комбикорма. – 2002. – №8. – С. 63-64. 19. Greaves J., Mann J., Haworth J. Natural alternatives: The role of natural antioxidants in preserving petfood diets. // Petfood Industry, 2001. – V. 43. – №3. – Р. 28-30.

УДК 663.8, 664.782

Особливості приготування

галузевих стандартних зразків для контролювання якості зерна Олійник С.І., кандидат технічних наук, Ковальчук В.П., кандидат технічних наук, Національний університет харчових технологій, ДНУ «Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів», Міхненко Т.О., провідний науковий співробітник, НДІ «Украгропромпродуктивність»

Показано актуальність організації випробування зерна з метою виготовлення галузевих стандартних зразків, проаналізовано інформацію про методи встановлення характеристик однорідності та стабільності, невизначеності вимірювань і методів вираження й оцінювання хімічного складу зерна. Проведено аналіз методів досліджень та опрацьовування результатів під час оцінки якості зерна. Ключові слова: зерно, якість, фізико-хімічні показники, галузеві стандартні зразки, методи вимірювань, метрологічні характеристики. Показана актуальность организации испытания зерна с целью изготовления отраслевых стандартных образцов, проанализирована информация о методах установления характеристик однородности и стабильности, неопределенности измерений и методов выражения и оценки химического состава зерна. Проведен анализ методов исследований и обработки результатов при оценке качества зерна. Ключевые слова: зерно, качество, физико-химические показатели, отраслевые стандартные образцы, методы измерений, метрологические характеристики. Showing the relevance of the test grain industry to manufacture standard samples and analyzes information on methods of establishing uniformity and stability characteristics, measurement uncertainty and methods of expression and the evaluation of the chemical composition of grain. An analysis of research methods and processing results of the evaluation of grain quality. Keywords: grain quality, physical and chemical indicators, industry standard samples, methods of measurement, metrological characteristics.

В

ступ. Найважливішим елементом технічної компетентності випробувальних (вимірювальних) лабораторій, що здійснюють вимірювання складу і фізико-хімічних властивостей зерна, є чинні в лабораторії процедури контролю якості результатів випробувань. На сьогодні визначальними є процедури контролю стабільності результатів випробувань як необхідної умови гарантії технічної компетентності лабораторій.

62

Форми контролю стабільності результатів аналізу, проведення експериментальної перевірки технічної компетентності вимірювальних лабораторій як на стадії акредитації, так і при постійному контролюванні є необхідними етапами процедури оцінювання (підтвердження) компетентності. Вихідні передумови. Запорукою успіху і конкурентоспроможності на ринку є довіра до якості зерна, що випускається агропідприємствами, тому без ефективно


ТЕХНОЛОГИИ ЗЕРНОПЕРЕРАБОТКИ функціонуючих випробувальних лабораторій, які забезпечують достовірність своїх результатів, неможливо підтвердити якість і безпеку. Один із важливих розділів метрології аналізу зерна пов'язаний із розробкою системи метрологічного забезпечення вимірювань вмісту компонентів. Складність розробки системи метрологічного забезпечення цього виду вимірювань пов'язана, насамперед, із тим, що методики виконання вимірювань і застосовувані засоби вимірювань залежать від виду та характеру досліджуваного матеріалу. Найбільш ефективним засобом метрологічного забезпечення в даному випадку є галузеві стандартні зразки (ГСЗ) зерна як специфічні засоби вимірювань, що найбільш повно відображають об'єкти випробування. Метою роботи є оцінювання особливостей приготування галузевих стандартних зразків для контролювання якості зерна. Основна частина досліджень. Найважливішим елементом технічної компетентності випробувальних лабораторій (ВЛ), які здійснюють вимірювання складу і фізико-хімічних показників продукції, є процедури контролю якості результатів випробувань. Необхідною умовою гарантії технічної компетентності лабораторій є впровадження процедур контролю стабільності результатів випробувань і національних стандартів ДСТУ ISO/IEC 17025 [1], ДСТУ ГОСТ ISO 5725-1 – ДСТУ ГОСТ ISO 5725-6 [2-7]. Згідно із ДСТУ ISO/IEC 17025 [1] та Законом України №113/98-ВР «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 1.01.2005 [8], контролювання якості результатів випробувань і проведення експериментальної перевірки технічної компетентності проводять як на стадії акредитації, так і в процесі інспекційного контролю діяльності відповідно до процедур контролю стабільності результатів аналізу, внутрішнього контролю та за програмою міжлабораторних порівняльних випробувань. Впровадження програми міжлабораторних порівняльних випробувань дає змогу досягнути єдності вимірювань якісних показників продукції, проводити випробування з високою точністю та здійснювати контро­лювання порівнянності використовуваних у лабораторіях методик випробувань, оцінювання метрологічних характеристик стандартних зразків, показників точності методів випробувань. Вимірювання в різних лабораторіях на різних типах засобів вимірювальної техніки одного показника та отримання однакових результатів у межах допустимості похибки вимірювань вказуватиме на єдність вимірювань. Для цього необхідно використовувати чинні стандартизовані або атестовані нормативні документи, підготувати й атестувати технічний персонал, дотримуватися вимог умов проведення вимірювань. Засоби вимірювальної техніки мають бути повірені та придатні до роботи, мати метрологічну атестацію та прокалібровані. Організацію випробування зерна для виготовлення галузевих стандартних зразків (ГСЗ) необхідно проводити: - якщо зерно, яке підлягає контролю, використовується переважно в галузях агропромислового комплексу; www.hipzmag.com

№4 (212) апрель 2017 |

- під час проведення науково-дослідних робіт із впровадження нових технологічних процесів на одному або декількох підприємствах; - під час впровадження на підприємствах галузі нових методів вимірювань; - під час одночасного випуску для декількох підприємств, метрологічні характеристики яких відповідають категорії ГСЗ. Відповідно до вимог національних стандартів [10-14] основні показники, що вимірюються у зразках зерна: - пшениця: натура, склоподібність, масова частка білка, масова частка клейковини, якість клейковини; токсичні елементи: ртуть, миш’як, мідь, свинець, кадмій, цинк; мікотоксини: афлатоксин В1, зеараленон, Т-2 токсин, дезоксиниваленон (вомитоксин), патулін; пестициди; радіонукліди: стронцій-90 і цезій-137; - ячмінь: натура, масова частка білка; токсичні елементи: ртуть, миш’як, мідь, свинець, кадмій, цинк; мікотоксини: афлатоксин В1, зеараленон, Т-2 токсин, дезоксиниваленон (вомитоксин), патулін; пестициди; радіонукліди: стронцій-90 і цезій-137; - кукурудза: токсичні елементи: ртуть, миш’як, мідь, свинець, кадмій, цинк; мікотоксини: афлатоксин В1, зеараленон, Т-2 токсин, дезоксиниваленон (вомитоксин), патулін; пестициди; радіонукліди: стронцій-90 і цезій-137; - соя: масова частка білка, масова частка олії; токсичні елементи: ртуть, миш’як, мідь, свинець, кадмій, цинк; мікотоксини: афлатоксин В1, зеараленон, Т-2 токсин, дезоксиниваленон (вомитоксин), охратоксин А, патулін; пестициди; радіонукліди: стронцій-90 і цезій-137; - ріпак: масова частка ерукової кислоти та глюкозинолатів; олійність, кислотне число олії в насінні; токсичні елементи: свинець; мікотоксини: афлатоксин В1, зеараленон, Т-2 токсин, дезоксиниваленон (вомитоксин); пестициди: ГХЦГ гама-ізомер, ДДТ, гептахлор; радіонукліди: стронцій-90 і цезій-137; - соняшник: масова частка олії; масова частка сирого протеїну; масова частка олеїнової кислоти в олії; кислотне число олії; токсичні елементи: ртуть, миш’як, мідь, свинець, кадмій, цинк; мікотоксини: афлатоксин В1, зеараленон, Т-2 токсин; пестициди; радіонукліди: стронцій-90 і цезій-137. Перед початком проведення робіт, пов’язаних із випробуванням зерна з метою виготовлення ГСЗ, необхідно встановити кількість вихідного матеріалу стандартного зразка, а також вибрати спосіб і методики (методи вимірювань, визначання однорідності, ста¬більності, значення атестованої характеристики матеріалу стандартного зразка). Перед початком експериментальних робіт необхідно провести аналіз і встановити можливість перевезення запланованих до випробування зразків зерна з метою виготовлення ГСЗ відповідно до чинних правил. Кількість і необхідність матеріалу стандартного зразку визначається: - кількістю екземплярів розроблюваного ГСЗ; - числом проб, необхідних для визначання однорідності;

63


| №4 (212) апрель 2017 - числом проб, необхідних для визначання стабільності; - числом проб, необхідних для встановлення атестованої характеристики матеріалу; - числом проб, необхідних для дослідження виконання програм розробки та визначання метрологічних характеристик стандартного зразка; - кількістю матеріалу, необхідного для одного виміру. Необхідну кількість вихідного матеріалу визначають згідно з кількістю лабораторій, які проводитимуть випробування, та у відповідності до стабільності та строку придатності. Попередня інформація про стабільність та умови зберігання матеріалу стандартного зразка може бути встановлена за даними чинних нормативно-технічних документів. Під час міжлабораторної атестації ГСЗ необхідно передбачити залучення компетентних лабораторій і доцільно включити обов’язкову публікацію результатів метрологічної атестації ГСЗ для можливості їхнього загального обговорення. В паспорті на ГСЗ необхідно передбачити, що встановлення значення атестованої характеристики та похибки атестованого значення проводилися методом міжлабораторного експерименту із залученням десяти лабораторій, які проводять випробування зерна. Для оцінки метрологічних характеристик ГСЗ рекомендується включати зобов'язання використовувати стандартизовані статистичні методи, розробити, задокументувати, впровадити та підтримувати в робочому стані систему якості, що відповідає типу, формі випуску й обсягу організації випробування зерна для виробництва ГСЗ. Слід також документувати правила, програми, процедури, інструкції тощо для забезпечення якості випробувань. Необхідно, щоб документація була доведена до відома, зрозуміла, доступна і застосовувалася всім персоналом, залученим до випробування зерна для виробництва ГСЗ. Документація має охоплювати: - процедуру вибору вихідного матеріалу (наприклад, із заданим розміром частинок, діапазоном за конкретним показником і т.ін.); - процедури випробування матеріалу зерна; - критерій і процедури досягнення декларованого ступеню однорідності матеріалу ГСЗ; - критерій і оцінку стабільності, включаючи моніторинг стабільності (за необхідності); - процедури встановлення значень атестовуваних характеристик зерна з урахуванням практичної реалізації простежуваності відповідно до національних або міжнародних стандартів; - процедуру статистичної оцінки метрологічних характеристик при випробуванні зерна; - процедуру оформлення документації, що супроводжує зразок зерна; - заходи щодо забезпечення належних умов зберігання; - заходи щодо забезпечення належних засобів ідентифікації, маркування та пакування; - процедури пакування і доставки до випробувальної лабораторії; - процедуру демонстрації відповідності.

64

Під час документування слід вказувати, які процедури виконує організатор випробувань і, за необхідності, які процедури виконують співвиконавці та випробувальні лабораторії. При організації випробувань зерна обов’язково слід визначити функції й обов'язки представника вищого керівництва та керуючого приготуванням. Мета приготування вихідного матеріалу зерна для отримання ГСЗ – отримання достатніх за кількістю та розміром для аналізування проб, в яких наявні ті самі складники, в тих самих пропорціях, що й у партії зерна, яку вони репрезентують. Кількість точкових проб визначається розміром партії, тому для підготування вихідного матеріалу зерна від партії зерна відбирають точковими пробами виїмки з різних місць, оглядають і порівнюють між собою для встановлення однорідності партії. Загальна маса таких точкових проб – не менше розрахункової кількості об’єднаної середної проби для одержання стандартного зразка зерна. Всі точкові проби необхідно зсипати у чистий, не заражений шкідниками посуд, запобігаючи зміні якості зерна. Сукупність точкових проб становить об'єднану пробу, при цьому має зазначатися назва культури, маса партії, час відбору проби, її маса. У разі однорідності виїмок партію зерна також вважають однорідною, і всі виїмки зсипають разом до заздалегідь підготовленої тари й отримують об’єднану середню пробу. За своїм складом і якістю зерна середня проба має відповідати складу і якості зерна всієї партії, оскільки за нею визначається партія. Для отримання свідчень про однорідність матеріалу стандартного зразка необхідно проводити вимірювання не менше ніж у 10 пробах, а потім ухвалити рішення про придатність змішаного матеріалу для подальших дослід­ жень. Випробування однорідності проводять з метою визначення достатньої однорідності матеріалу стандартного зразка між окремими екземплярами та партії. Оцінка невизначеності обумовлюється зміною складу (властивостей) між екземплярами стандартного зразка в партії та дає змогу встановити складову частину і невизначеність атесто¬ваного значення стандартного зразка. При дослідженні необхідно передбачити випробування для визначення неоднорідності для партії та представницької проби. Число проб, необхідних для визначення однорідності, залежить від числа проб, необхідних при дослідженні однорідності між екземплярами стандартного зразка. Мінімальне число довільно вибраних екземплярів стандартних зразків варіюється від 10 до 30, але не має бути меншим за 10. При визначенні оптимального числа проб для дослід­ ження однорідності рекомендується використовувати статистично обґрунтовані методи, які враховують вплив невизначеності, обумовленої вимірюваннями. Число проб для відбору залежить від обсягу партії, вибрані екземпляри повинні бути представленими по відношенню до всієї партії матеріалу атестованого стандартного


ТЕХНОЛОГИИ ЗЕРНОПЕРЕРАБОТКИ зразка. При виконанні цих вимог необхідно враховувати невизначеності вимірювань в умовах повторюваності, функцію стандартного відхилення повторюваності та числа паралельних вимірювань. Матеріал вважають ідеально однорідним, якщо відсутнє відхилення між значеннями атестованої характеристики у різних частинах матеріалу. На практиці матеріал вважають однорідним, якщо відхилення між значеннями характеристик, що визначаються, у різних частинах матеріалу є дуже малим у порівнянні зі складовою невизначеності. Крім того, якщо зразок було умовно прийнято однорідним за складом і фізико-хімічними показниками, в дійсності він може виявитися неоднорідним, тому отримані результати випробувань можуть значно відрізнятися. Таким чином, виникає необхідність виявляння причин розбіжностей (недостатньо кваліфіковано виконане випробування, вплив зовнішніх факторів або неоднорідність зразка). Найбільш поширеним способом оцінки однорідності матеріалу зразка є дисперсійний аналіз, при якому можливе виділення складової загальної дисперсії результату, пов’язаної з неоднорідністю зразка. Під час проведення міжлабораторного порівняння результатів вимірювань ефективно визначаються фактори, які можуть вплинути на остаточний результат вимірювань. Визначення стабільності проводять з метою підтверд­ ження стабільності матеріалу стандартного зразка або оцінювання ступеню його нестабільності при приготуванні (матеріали можуть мати нестабільність по відношенню до одного або декількох значень). Стабільність матеріалу може бути різною при: - зберіганні (довготермінова стабільність); - транспортуванні (короткочасна стабільність). Вимірювання значення атестованої характеристики ГСЗ при проведенні міжлабораторного експерименту проводять або з використанням декількох раціональних методик виконання вимірювань, або з використанням однієї і тієї самої емпіричної методики виконання вимірювань в усіх лабораторіях. Методика вимірювань, яку використовують при визначенні однорідності, повинна мати достатні повторюваність і селективність. Визначення атестованого значення стандартного зразку встановлюють із залученням різних лабораторій, при цьому бажано використовувати різні методики вимірювань. Результати вимі¬рювань, отримані за різними методиками вимірювань і різними лабораторіями, повин­ні бути прослідковані за певними характеристиками в ході випробувань. Визначення значення атестованої характеристики може бути виконане за експериментальною моделлю (міжлабораторний спосіб визначення атестованого значення): - з використанням однієї методики вимірювань; - з використанням різних методик вимірювань і різних лабораторій. Отримані результати вимірювань мають відповідати одній шкалі вимірювань, усі вимірювання повинні бути www.hipzmag.com

№4 (212) апрель 2017 |

виконані із використанням повірених (каліброваних) і градуйованих засобів вимірювань. Форма представлення результатів вимірювань може складатися з одного або декількох окремих результатів вимірювань, отриманих за однією методикою вимірювань і невизначеністю, або дані можуть бути оформлені у вигляді таблиці, яка містить: - відповідну оцінку атестованої характеристики з указівкою прослідкованості; - число результатів однократних вимірювань атестованої характеристики (повторні вимірювання) для кожної лабораторії. Для обробки результатів вимірювань і представлення остаточних звітів результати повинні бути згруповані з урахуванням атестованої характеристики або за формою у вигляді таблиці. Таблиця має включати дані про лабораторію, методику вимірювань, окремі результати вимірювань, середнє значення результатів вимірювань і стандартне відхилення. Якщо лабораторії визначали значення атестованих характеристик для більш ніж одного екземпляра стандартного зразка, то рекомендується представляти середнє значення, отримане з результатів вимірювань атестованої характеристики кожного екземпляра, середнє значення, отримане з результатів вимірювань, отриманих за сукупністю результатів вимірювань, і відповідні стандартні відхилення. Якщо лабораторія представила більше одного набору результатів вимірювань для атестації характеристики, яка була отримана із застосуванням різних методик вимірювань, кожен набір результатів вимірювань слід обробляти окремо від результатів іншого набору. Можна використовувати дві форми представлення результатів вимірювань у залежності від потреби представлення невизначеності результатів вимірювань кожної лабораторії. Бажано, щоб кожна лабораторія вказувала повну модель невизначеності з усіма невизначеностями, для спрощення оцінки результатів вимірювань. Якщо не потребується інформація про невизначеність, тоді лабораторії повинні представляти окремі результати вимірювань, а не середні значення. Число значущих цифр результатів вимірювань має відповідати вимогам програми визначення метрологічних характеристик зразка. Статистична обробка вимірювань із багаторазовими спостереженнями дає змогу зменшити випадкові складові похибки. Висновки. Під час оцінки відповідності зразка за складом і властивостями основну увагу необхідно приділити процедурі проведення випробувань і відповідності стандартів на методи випробувань, придатності засобів вимірювальної техніки та стану обладнання тощо. При приготуванні стандартного зразка слід ураховувати складові невизначеності, можливі впливи інструментального та методологічного характеру. Організація приготування галузевих стандартних зразків для контролювання якості зерна є актуальною в силу підвищення вимог споживачів до продукції, що приведе до більш ретельного виконання вимог національних і міжнародних стандартів.

65


| №4 (212) апрель 2017

ЛІТ Е РАТ У РА 1. ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 «Общие требования к компетентности испытательных и калибровочных лабораторий» (ISO/IEC 17025:2005, IDT). 2. ДСТУ ГОСТ ISO 5725-1:2005 «Точність (правильність i прецизійність) методів та результатів вимірювання. Частина 1. Основні положення та визначення» (ГОСТ ISO 5725-1-2003, IDT). 3. ДСТУ ГОСТ ISO 5725-2:2005 «Точність (правильність i прецизійність) методів та результатів вимірювання. Частина 2. Основний метод визначення повторюваності i відтворюваності стандартного методу вимірювання» (ГОСТ ISO 5725-2-2003, IDT). 4. ДСТУ ГОСТ ISO 5725-3:2005 «Точність (правильність i прецизійність) методів та результатів вимірювання. Частина 3. Проміжні показники прецизійності стандартного методу вимірювання» (ГОСТ ISO 5725-3-2003, IDT). 5. ДСТУ ГОСТ ISO 5725-4:2005 «Точність (правильність i прецизійність) методів та результатів вимірювання. Частина 4. Основні методи визначення правильності стандартного методу вимірювання» (ГОСТ ISO 5725-4-2003, IDT). 6. ДСТУ ГОСТ ISO 5725-5:2005 «Точність (правильність i прецизійність) методів та результатів вимірювання. Частина 5. Альтернативні методи визначення прецизійності стандартного методу вимірювання» (ГОСТ ISO 5725-5-2003, IDT). 7. ДСТУ ГОСТ ISO 5725-6:2005 «Точність (правильність i прецизійність) методів та результатів вимірювання. Частина 6. Використання значень точності на практиці» (ГОСТ ISO 5725-6-2003, IDT). 8. Закон України «Про метрологію і метрологічну діяльність» від 15 червня 2004 р. №113/9-ВР (зі змінами №1765-IV). 9. Пшениця. Технічні умови: ДСТУ 3768:2010 – [Чинний від 31 березня 2010 р.]. – К.: Держспоживстандарт України, 2010. – 14 с. 10. Ячмінь фуражний. Технічні умови: ДСТУ-3769-98 – [Чинний від 01 липня 1998 р.]. – К.: Держстандарт України, 1998. – 14 с. 11. Кукурудза. Технічні умови: ДСТУ 4525:2006 – [Чинний від 01 квітня 2007 р.]. – К.: Держспоживстандарт України, 2006. – 18 с. 12. Насіння ріпаку для промислової переробки. Технічні умови: ДСТУ 4966:2008 – [Чинний від 1 липня 2010 р.]. – К.: Держспоживстандарт України, 2010. – 9 с. 13. Соя. Технічні умови: ДСТУ 4964:2008 – [Чинний від 1 липня 2010 р.]. – К.: Держспоживстандарт України, 2010. – 9 с. 14. ДСТУ 7011:2009 Соняшник. Технічні умови: – [Чинний від 01 січня 2010 р.]. – К.: Держспоживстандарт України, 2010. – 8 с. 15. Коряков В.И. Разработка стандартных образцов массовой доли влаги и белка в зерне и зернопродуктах / В.И. Коряков, М.Ю. Медведевских, С.В. Медведевских, Е.Г. Парфенова, Е.П. Собина // Изм. техн. – 2011. - №10. - С. 62-65.

Концентрат сироватковий білковий сухий у технології хлібобулочних виробів для людей похилого віку

Білик О.А., кандидат технічних наук, Васильченко Т.О., аспірант Національний університет харчових технологій, Бандура О., ТОВ «Техмолопром»

У статті розглянуто органолептичні, фізико-хімічні, технологічні властивості концентрату сироваткового білкового сухого «КСБ-УФ-65» та використання його у технології хлібобулочних виробів для людей похилого віку. Наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень зі створення хлібобулочних виробів для людей похилого віку, в тому числі збагачених молочними білками та мінеральними речовинами. Актуальність представлених дослід­ жень полягає в розширенні асортименту хлібобулочних виробів для людей похилого віку. Доведено позитивний вплив його внесення на харчову цінність, органолептичні та фізико-хімічні показники якості хліба пшеничного, встановлено можливість використання його у виробництві комплексних хлібопекарських поліпшувачів. Ключові слова: концентрат сироватковий білковий сухий «КСБ-УФ-65», хліб пшеничний, харчова цінність. В статье рассмотрены органолептические, физико-химические, технологические свойства концентрата сывороточного белкового сухого «КСБ-УФ-65» и использование его в технологии хлебобулочных изделий для пожилых людей. Приведены результаты теоретических и экспериментальных исследований по созданию хлебобулочных изделий для людей преклонного возраста, в том числе обогащенных молочными белками и минеральными веществами. Актуальность представленных исследований заключается в расширении ассортимента хлебобулочных изделий для пожилых людей. Доказано положительное влияние его внесения на пищевую ценность, органолептические и физико-химические показатели качества хлеба пшеничного, и установлена возможность использования его в производстве комплексных хлебопекарных улучшителей. Ключевые слова: концентрат сывороточный белковый сухой «КСБ-УФ-65», хлеб пшеничный, пищевая ценность.

66


ТЕХНОЛОГИИ ХЛЕБОПЕЧЕНИЯ

№4 (212) апрель 2017 |

The article deals with organoleptic, physical and chemical and technological properties of a concentrate of serumal proteinaceous dry «KSB-UF-65» and it’s use in technology of bakery products for elderly people. Results of theoretical and experimental researches to create bakery products for the people of advanced age including enriched with milk proteins and mineral substances are given. Relevance of the presented researches consists in expansion of the range of bakery products for elderly people. Positive influence on nutrition value is proved, organoleptic and physico-chemical quality of bread wheat and installed using it in the production of complex baking improvers. Keywords: concentrate serumal proteinaceous dry «KSB-UF-65», white bread, nutrition value.

П

остановка проблеми. Над вирішенням проблеми підвищення харчової та біологічної цінності хлібобулочних виробів, надання їм функціональних властивостей в останні десятиліття працює багато науковців. Харчування людей похилого віку потребує створення асортименту хлібобулочних виробів, нутрієнтно адекватних специфіці їхніх потреб. Раціональне харчування людей похилого віку може зменшити кількість найпоширеніших захворювань цієї групи населення, таких як цукровий діабет, захворювання опорно-рухового апарата, шлунково-кишкового тракту, органів зору, серцево-судинних. Принципи первісної профілактики та лікування людей похилого віку – це перехід на адекватне харчування з достатнім вмістом кальцію, магнію, міді, цинку та інших мікроелементів, вітамінів D, A, E, C, групи B, білків і пептидів (колагену), необхідних для побудови кісткової та хрящової тканин, поліненасичених жирних кислот, пробіотиків і пребіотиків. Тому розробка продуктів геродієтичного харчування із функціональними властивостями є дуже важливою у сучасних умовах [1, 2, 3]. Для забезпечення оптимального співвідношення в їжі всіх амінокислот важливо, щоб кількість тваринних білків становила не менш ніж 50%, бажано за рахунок молочних продуктів і риби. Молочні продукти поряд із підвищенням харчової цінності хлібобулочних виробів подовжують їхню тривалість зберігання [1, 4, 5]. На сьогодні цікавою та досить перспективною добавкою у виробництві хлібобулочної продукції геродієтичного харчування може стати концентрат сироватковий білковий сухий «КСБ-УФ-65» (КСБ) вітчизняного виробника ТОВ «Техмолпром». КСБ – сироватковий протеїн, що є побічним продуктом виробництва як сичужних сирів, так і сиру кисломолочного, який отримують за допомогою мембранних методів сепарування молочної сироватки та наступного сушіння. Він відноситься до «повноцінних» білків, містить усі необхідні амінокислоти, дуже легко і швидко засвоюється організмом. КСБ рекомендується до раціону харчування як додаткове джерело білка, заліза, міді, цинку, марганцю, селену, йоду, а також для підвищення рівня глутатіону, зниження рівня тригліцеридів, підвищення функції імунної системи організму людини. Поряд із цим, використання КСБ у технології хлібобулочних виробів може бути перспективною основою виробництва комплексних хлібопекарських поліпшувачів для подовження тривалості свіжості хлібобулочних виробів, за рахунок внесення додаткових білків у тістову систему, що підвищує водопоглинальну здатність тіста [6, 7]. www.hipzmag.com

Мета дослідження. Обґрунтування доцільності використання КСБ у технології хліба для людей похилого віку, дослідження його впливу на технологічний процес, якість і харчову цінність. Матеріали та методи. Об’єктами досліджень були: концентрат сироватковий білковий сухий «КСБ-УФ-65» і хліб пшеничний. У роботі користувалися стандартними та спеціальними методами оцінювання органолептичних, фізико-хімічних, функціонально-технологічних і мікробіологічних показників КСБ [8]. Для досліджень показників технологічного процесу, біохімічних, фізико-хімічних змін у тісті та якісних показників хліба проводили лабораторні випікання. Тісто готували безопарним способом із масовою часткою вологи 45%. Замішували тісто в двошвидкісній тістомісильній машині. КСБ дозували у кількості 1-4% до маси борошна. Формували тістові заготовки вручну. Вистоювали за температури (35±2)°С і відносної вологості (75±2)% до готовності. Вироби випікали в шафовій печі за температури 220-240°С. Якість тіста оцінювали за фізико-хімічними та реологічними показниками після замішування і після завершення бродіння за загальноприйнятими методами [9]. Якість хліба визначали за фізико-хімічними (питомий об’єм, пористість, формостійкість, структурно-механічні властивості м’якушки) й органолептичними показниками (зовнішній вигляд, стан поверхні скоринки, структура пористості, смак, запах). Вплив добавок на тривалість збереження виробами свіжості досліджували за кришкуватістю м’якушки, яку визначали після 4 та 72 год. зберігання. Комплексний показник якості визначали за бальною оцінкою якості хлібобулочних виробів [9]. Для визначення характеристик об’єктів дослідження використовували чинну нормативну документацію, методи математичної та статистичної обробки даних. Результати й обговорення. Оскільки якість і склад хліба залежать від складу та властивостей використаних компонентів, важливим етапом наукових досліджень у розробці нових видів хліба для людей похилого віку є визначення органолептичних, фізико-хімічних, функціонально-технологічних і мікробіологічних показників КСБ (табл. 1). Результати досліджень засвідчили, що КСБ за фізикохімічними показниками відповідає вимогам чинної нормативної документації. Слід зазначити, що КСБ має хорошу швидкість розчинення, низьку схильність до утворення грудочок (ступінь злежування не перевищував 3%) та білизну, яка відповідає борошну вищого сорту.

67


| №4 (212) апрель 2017 Подальші дослідження стосувалися можливості використання КСБ у технології хлібобулочних виробів. Із цією метою проводили пробні лабораторні випікання. Тісто готували безопарним способом за рецептурою хліба пшеничного (цей хліб був контролем), КСБ дозували в кількості 1-4% до маси борошна. Оцінювання якості тіста та хліба проводили за фізико-хімічними, органолептичними показниками та комплексним показником якості. Результати представлено в табл. 2. Встановлено, що у разі внесення КСБ підвищувалася кислотність тіста порівняно з контролем. Це спостерігалося протягом усього часу бродіння та вистоювання. Виявлено, що використання КСБ інтенсифікує бродіння, про що свідчить більше накопичення діоксиду вуглецю, як на стадії бродіння, так і під час вистоювання. Це пов’язано зі збагаченням тіста поживними речовинами для життєдіяльності дріжджів. Активізація дріжджів у тісті з КСБ зумовлює скорочення тривалості вистоювання. Внесення КСБ збільшує розпливання кульки тіста, очевидно, за рахунок впливу лактози та білка на білково-протеїназний комплекс. Дослідження якості готових виробів показало, що за рахунок підвищення газоутворення, питомого об’єму тіста та послаблення клейковинного каркасу з внесенням КСБ збільшується питомий об’єм хліба. Так, у хлібі з КСБ цей показник порівняно з контролем збільшувався відповідно на 5; 8,8; 6,3; 5,6%. Встановлено, що за рахунок внесення КСБ зменшується формостійкість виробів, тому краще виготовляти формові вироби, а не подові. Людям похилого віку не рекомендується споживати свіжовипечені хлібобулочні вироби. Тому доцільно було вивчити вплив досліджуваних зразків КСБ на збереження хлібобулочними виробами свіжості. Про ступінь черствіння робили висновок, визначаючи кришкуватість

Таблиця 1. Органолептичні, фізико-хімічні та мікробіологічні показники КСБ Найменування показника

КСБ

Органолептичні показники Однорідний дрібнодисперсний Зовнішній вигляд сухий порошок Властивий пастеризованій Смак і запах молочній сироватці, без сторонніх присмаків і запахів Колір Від білого до кремового Фізико-хімічні показники Масова частка сухих речовин, % 95,4 Масова частка білка, % 66,0 Масова частка жиру, % 5,9 Масова частка вуглеводів (лактоза), % 22,0 Мінеральні речовини, мг: кальцій 612 фосфор 491 калій 1210 магній 86 залізо 0,1 Кислотність, ºТ 21,0 Індекс розчинності, см3 0,2 Відносна швидкість розчинення, % 41,0 Ступінь злежування, %, за розміру 2,3 пор сита 250 нм Білизна, ум. од. 94,1 Мікробіологічні показники Кількість КМАФАнм, КУО/г 21500 БГКП (колі форм) в 0,1 г Відсутні

м’якушки через 4, 36 та 72 год. зберігання. Як свідчать дані, у хлібі з КСБ через 72 год. зберігання цей показник порівняно з контролем зменшувався відповідно на 13,4; 14,8; 16,9; 16,9%.

Таблиця 2. Вплив КСБ на якість тіста та хліба Контроль (без добавок)

Показник якості хліба

1

Хліб із доданням КСБ, % до маси борошна 2 3 4

Тісто Масова частка вологи, % Титрована кислотність, град.:

45,0 початкова кінцева

Тривалість відлежування, хв. Тривалість вистоювання, хв. Питомий об’єм тіста, см3 Розпливання кульки тіста, мм Газоутворення за період бродіння та вистоювання, см3/100 г Питомий об’єм, см3/100 г Пористість, % Кислотність, град. Формостійкість Н/Д Кришкуватість м’якушки, % через 4 год. через 36 год. через 72 год. Комплексний показник якості

68

1,6 2,0

120 98 296 Готові вироби 320 65 1,4 0,46 4,2 11,4 14,2 89,2

1,8 2,4

1,8 2,4

1,8 2,4

126 106 312

1,8 2,4 30 80 129 110 318

127 113 324

124 121 330

336 66 2,1 0,46

348 68 2,1 0,46

340 68 2,2 0,44

338 66 2,2 0,38

4,0 10,8 12,3 92,1

4,0 10,4 12,1 93,2

4,0 10,3 11,8 94,5

4,0 9,8 11,8 91,6


ТЕХНОЛОГИИ ХЛЕБОПЕЧЕНИЯ

№4 (212) апрель 2017 |

Результати досліджень показали, що найвищий комплексний показник якості мав хліб із використанням КСБ у кількості 3% до маси борошна. В подальших дослідженнях використовували саме це дозування. Згідно із завданням дослідження розраховували харчову цінність хліба пшеничного геродієтичного призначення порівняно з хлібом пшеничним із пшеничного борошна вищого сорту. Розрахунки хімічного складу й інтегрального СКОРу досліджуваних зразків хліба пшеничного здійснювали за допомогою програми Оptima [10]. У розрахунках користувалися нормою добового вживання хліба – 277 г, передбаченою «споживчим кошиком», затвердженим Кабінетом міністрів України, та нормами фізіологічних потреб населення в основних харчових речовинах та енергії. Хімічний склад КСБ представлено в табл. 1. Результати розрахунків наведено в табл. 3. Результати розрахунків показують, що за умови додання в тісто 3% до маси борошна КСБ вміст білків збільшується на 118,5%, жирів – на 120,3%, вміст мінеральних речовин збільшувався відповідно: кальцію – на 153,5%, фосфору – на 115,3%, калію – на 128,6%, магнію – на 108,8%. Ступінь забезпечення середньодобової потреби організму в біологічно важливих речовинах за умови вживання 277 г хліба, збагаченого КСБ, наведено в табл. 4. Як свідчать дані таблиці, за рахунок хлібобулочних виробів із доданням КСБ збільшується ступінь забезпечення організму білком, жиром, кальцієм, фосфором, калієм, магнієм.

Таблиця 3. Хімічний склад 100 г хліба з борошна вищого сорту

Контроль (без добавок) 8,09 0,69 56,40

З додаванням КСБ 3% 9,59 0,83 56,90

кальцій фосфор калій магній залізо

19,80 73,90 1050 14,70 1,09

30,40 85,20 135,00 16,00 1,030

тіамін (В1) рибофлавін (В2)

0,14 0,08

0,14 0,08

Харчові речовини, % Білки Жири Вуглеводи Мінеральні речовини, мг:

Вітаміни, мг:

ніацин (РР) Енергетична цінність, ккал

1,17

1,17

250,1

259,2

Отже, в разі внесення в тісто КСБ не тільки покращуються фізичні властивості тіста і якість хлібобулочних виробів, але значною мірою підвищується його харчова цінність внаслідок збільшення в ньому білків, жирів і мінеральних речовин. Висновок. Отже, хлібобулочні вироби з доданням КСБ у перспективі можуть мати не лише привабливі органолептичні показники, подовжений термін зберігання, а завдяки багатому білковому складу будуть вельми корисними для всіх верств населення, не тільки для людей похилого віку, для яких такі продукти взагалі мають шанс стати незамінними.

Таблиця 4. Забезпечення добової потреби у харчових речовинах за умови вживання 277 г хліба Середня добова потреба

Харчові речовини Білки, г Жири, г Крохмаль, г Мінеральні речовини, мг: кальцій фосфор калій магній залізо

Міститься у 277 г хліба

61 65 280

контроль (без добавок) 22,40 1,90 156,20

КСБ 3% 26,56 2,29 157,61

1000 1200 3750 400 10

54,80 204,70 290,85 40,72 3,02

84,21 236,00 373,95 44,32 2,85

Покриття добової потреби за умови вживання 277 г хліба, % контроль (без добавок) КСБ 3% 36,7 43,5 2,9 3,5 55,8 56,3 5,48 17,1 7,8 10,2 30,2

8,4 19,7 9,9 11,1 28,5

Вітаміни, мг: тіамін (В1)

1,2

0,38

0,38

31,7

31,7

рибофлавін (В2)

1,4

0,22

0,22

15,7

15,7

ніацин (РР)

2,2

3,24

3,24

147,3

147,3

1850

692,78

717,98

37,4

38,8

Енергетична цінність, ккал

ЛІТ Е РАТ У РА 1. Давиденко Н.В. Особливості харчування в похилому віці / Н.В. Давиденко // Проблемы старения и долголетия. – 2004, Том 13, №1. – С. 81-89. 2. Касьянов Г.И. Рекомендация принципов пищевой комбинаторики и обоснования новых биотехнологических решений в технологии продуктов геродиетического назначения / Г.И. Касьянов, А.А. Запорожский, Г.Р. Ковтун // Проблемы старения и долголетия. – 2010, Том 19, №1. – С. 99-111. 3. Тимошенко Н.В. Технология продуктов детского, геродиетического и лечебно-профилактического питания [Текст] / Н.В. Тимошенко, Г.И. Касьянов, А.В. Устинова. – Краснодар: КубГТУ, 1999. – 220 с. 4. Дубова Н.Ф. Аналіз законодавства України з питань безпеки та якості харчових продуктів [Текст] / Н.Ф. Дубова // Гігієна населених місць. – 2014. – Вип. 64. – С. 241-249.

www.hipzmag.com

69


| №4 (212) апрель 2017

ЛІТ Е РАТ У РА 5. Спиричев В.Б. Обогащение пищевых продуктов витаминами и минеральными веществами. Наука и технология / В.Б. Спиричев, Л.Н. Шатнюк, В.М. Позняковский; Под общ. ред. В.Б. Спиричева. – 2-е изд. – Новосибирск: Сиб. универ. изд-во, 2005. – 548 с. 6. Мінорова А.В. Дослідження мікроструктури та поверхнево-активних властивостей сухих концентратів сироваткових білків, отриманих методом ультрафільтрації / А.В. Мінорова, І.О. Романчук, Н.Л. Крушельницька, Л.М. Мацько // Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. – 2015. – №1 (89). Том 1. – С. 94-99. 7. Остроумов Л.А. Состав и свойства ультрафильтрационных концентратов сывороточных белков / Л.А. Остроумов, Г.Б. Гаврилов // Хранение и переработка сельхозсырья. – 2006. – №5. – С. 48-49. 8. Технохімічний контроль сировини та хлібобулочних і макаронних виробів: навч. посіб. / за ред. чл.-кор. НААН В.І. Дробот – К.: Кондор-Видавництво, 2015. − 958 с. 9. Лабораторный практикум по технологии хлебопекарного и макаронного производства: учеб. пособ. / В.И. Дробот, Л.Ю. Арсеньева, Е.А. Билык, В.Ф. Доценко и др. – К.: Центр навч. літ-ри, 2006. – 341 с. 10. Арсеньєва Л.Ю. Наукове обґрунтування та розроблення технології функціональних хлібобулочних виробів з рослинними білками та мікронутрієнтами: дис. ... д-ра техн. наук: спец.: 05.18.01 «Технологія хлібопекарських продуктів та харчових концентратів» / Арсеньєва Лариса Юріївна; НУХТ. – К., 2007. – 324 с. 1. Davy`denko N.V. Osobly`vosti xarchuvannya v poxy`lomu vici / N.V. Davy`denko // Problemы stareny`ya y` dolgolety`ya. – 2004, Tom 13, № №1. – S. 81-89. 2. Kas`yanov G.Y`. Rekomendacy`ya pry`nczыpov py`shhevoj komby`natory`ky` t obosnovany`ya novыx by`otexnology`chesky`x resheny`j v texnology`y` produktov gerody`ety`cheskogo naznacheny`ya / G.Y`. Kas`yanov, A.A. Zaporozhsky`j, G.R. Kovtun // Problemы stareny`ya y` dolgolety`ya. – 2010, Tom 19, №1. – S. 99-111. 3. Ty`moshenko, N.V. Texnology`ya produktov detskogo, gerody`ety`cheskogo y` lechebno-profy`lakty`cheskogo py`tany`ya [Tekst] / N.V. Ty`moshenko, G.Y`. Kas`yanov, A.V. Usty`nova – Krasnodar: KubGTU, 1999. – 220 s. 4. Dubova, N. F. Analiz zakonodavstva Ukrayiny` z py`tan` bezpeky` ta yakosti xarchovy`x produktiv [Tekst] / N.F. Dubova // Gigiyena naseleny`x miscz`. – 2014. – Vy`p. 64. – S. 241–249. 5. Spy`ry`chev, V.B. Obogashheny`e py`shhevыx produktov vy`tamy`namy` y` my`neral`nыmy` veshhestvamy`. Nauka y` texnology`ya / V.B. Spy`ry`chev, L.N. Shatnyuk, V.M. Poznyakovsky`j; pod obshh. red. V.B. Spy`ry`cheva. – 2-e y`zd. – Novosy`by`rsk: Sy`b. uny`ver. Y`zd-vo, 2005. – 548 s. 6. Minorova A.V. Doslidzhennya mikrostruktury` ta poverxnevo-akty`vny`x vlasty`vostej suxy`x koncentrativ sy`rovatkovy`x bilkiv, otry`many`x metodom ul`trafil`traciyi / A.V. Minorova, I.O. Romanchuk, N.L. Krushel`ny`cz`ka, L.M. Macz`ko // Zbirny`k naukovy`x pracz` Vinny`cz`kogo nacional`nogo agrarnogo universy`tetu. – 2015. – № 1 (89). Tom 1. – S. 94-99. 7. Ostroumov L.A. Sostav y` svojstva ul`trafy`l`tracy`onnыx koncentratov sыvorotochnыx belkov / L.A. Ostoumov, G.B. Gavry`lov // Xraneny`e y` pererabotka sel`xozsыr`ya. – 2006. – № 5. – S. 48-49. 8. Texnoximichny`j kontrol` sy`rovy`ny` ta xlibobulochny`x i makaronny`x vy`robiv : navchal`ny`j posibny`k / za red. chl.-kor. NAAN V.I. Drobot – K.: KondorVy`davny`cztvo, 2015.− 958 s. 9. Laboratornыj prakty`kum po texnology`y` xlebopekarnogo y` makaronnogo proy`zvodstva : ucheb. posob. / V.Y`. Drobot, L.Yu. Arsen`eva, E.A. By`lыk, V.F. Docenko y` dr. – K.: Centr navch. lit-ry`, 2006 – 341 s. 10. Arsen`yeva, L.Yu. Naukove obg`runtuvannya ta rozroblennya texnologiyi funkcional`ny`x xlibobulochny`x vy`robiv z rosly`nny`my` bilkamy` ta mikronutriyentamy` : dy`s. ... d-ra texn. nauk: specz.: 05.18.01 «Texnologiya xlibopekars`ky`x produktiv ta xarchovy`x koncentrativ» / Arsen`yeva Lary`sa Yuriyivna ; NUXТ. – K., 2007. – 324 s.

Факторы, обуславливающие мощность,

потребную для осуществления обработки чечевицы в шелушильной машине Шерстобитов В.В., кандидат технических наук, СХП «Укрсоя-21»

Р

ассмотрим перемещение зерновок под действием усилий P = Poctg(α+ρ) в плоскости вращения лопатки, Ро – параллельно оси машины. Допуская, что средние значения окружной скорости и осевой скорости зерновок, контактирующих с плоскостью лопатки, соответственно vp = ωpRcp и vо = vp (sinα + μcosα), находим, что N = Po + Pvp. Эффективность процесса обработки поверхности определяют значения qN (Н/м2) и qoc (Н/м2) – радиального (нормального) и осевого межзерновых давлений.

70

Поскольку эти величины определены опытным путём, рационально их избрать в качестве аргумента при определении N. Непосредственно измерение радиального межзернового давления, воспринимаемого обечайкой машины, показало, что qN возрастает по мере перемещения зерна от входа в рабочую зону через выпускное устройство. В каждом сечении рабочей зоны появление давления в радиальном направлении обусловлено осевым давлением qoc, которое в 1/ξ раз больше радиального, т.е.


НАУЧНЫЙ СОВЕТ

№4 (212) апрель 2017 |

qN = qocξ, где ξ – коэффициент поперечной деформации, численное значение которого определяется степенью уплотнения зерновой массы. Если за начало координат принять начало рабочей зоны машины, где осевое удельное давление равно (qoc)o, то на расстоянии х и (x + dx) от входного сечения обечайки давления будут (qoc)x и (qoc)x + d(qoc)x. Вызываемые этими давлениями силы будут

новки в процессе обработки не подвергаются пластическому деформированию (σ = 4,6…2,9 Мпа >> (qoc)max = = 15 Кпа), то можно значение ξ х по длине рабочей зоны LP3 также принять постоянным. Тогда для данного сорта зерна величина

SP3(qoc)x и SP3[(qoc)x + d(qoc)x].

Ln(qH)x = υx + c.

Для определения значения qoc в каком-либо сечении рассмотрим равновесие элементарного объёма зерновой массы. Для этого спроектируем на горизонталь все силы, действующие на элементарный объём SP3[(qoc)x + d(qoc)x] – SP3(qoc)x – dFTP = 0 и после преобразования получим SP3 d(qoc)x – dFTP = 0, где dFTP – приращение всех сил трения, действующих на элементарный объём зерновой массы. Прирост сил трения по периметрам слоёв рассматриваемого элементарного объёма будет равен где μ', μ'', μ'''– соответственно коэффициенты трения зерновок и трения их об обечайку; Пn – периметр n-го слоя; Поб – периметр слоя зерна, контактирующего с поверхностью обечайки. Принимаем μср = 0,3 и упростим выражение:

Подставляя это значение в предыдущее выражение, получим: Заменяя значение (qoc)x через венство, получим:

и преобразуя ра-

После раздела переменных это равенство приобретает вид: Если исходить из того, что средняя степень заполнения зерном рабочей зоны машины составляет 0,8 и зер-

www.hipzmag.com

Интегрируя выражение, получим При начальных условиях x = 0, (qH)x = (qH)o и c = ln(qH)o. Следовательно, или

и

или Тогда усилия Ро и Р можно выразить через осреднённое по длине рабочей зоны удельное давление зерновой массы:

Отсюда мощность, потребная для перемещения зерна, исходя из необходимости создания удельного осевого давления зерновой массы с учётом конструктивных размеров элементов лопастного ротора, будет:

Приняв конструктивно Rл =0,142 м; bл = 0,05 м; LP3 = 1,2 м; SP3 = 0,0678 м2; ΣПn = 3,69 м, значения μ = 0,3; (qoc)o = 1,5 Кпа и определив υ = 4,8, получим:

Предполагая исследование работы машины при частотах вращения ротора 480, 725, 960 об/мин., принимаем к установке электродвигатель мощностью 22 кВт серии 4А160М, n = 1450 об/мин.

71





Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.