Grain storage and processing magazine (№5 May 2017) by Grain storage and processing magazine

ISSN ISSN 2306-4498 2306-4498

№5 (213) май 2017

Grain Complex & Systems

ЗЕРНОСУШИЛКИ ЭНЕРГОСБЕРЕГАЮЩИЕ Strahl (Италия) ЭЛЕВАТОРЫ ЗЕРНОХРАНИЛИЩА ПНЕВМОТРАНСПОРТЁРЫ ЗЕРНА Нории оцинкованные самонесущие Цепные транспортёры (редлеры) оцинкованные Ленточные транспортёры (открытые и закрытые) оцинкованные ООО «Зерновые комплексы и системы» 09113 Киевская область, г. Белая Церковь, Сквирское шоссе, 194, оф. 405 т/ф: +38 0(44) 332-41-92, 0(456) 344-516

www.зерносушилка.com

www.элеватор.net

050 403 13 62 067 783 71 67 INFO@ALMA-SEPARATOR.COM

С Е П А Р А Т О Р И АЕРОДИНАМІЧНИЙ ПРОДУКТИВНІСТЬ ВІД 2 ДО 50 Т/ГОД

А Л М А ПОВІТРЯНО-СИТОВИЙ БАРАБАННОГО ТИПУ ПРОДУКТИВНІСТЬ ВІД 25 ДО 200 Т/ГОД

МОГИЛЕВ-ПОДОЛЬСКИЙ МАШИНОСТРОИТЕЛЬНЫЙ ЗАВОД с 120-ти летней историей На протяжении более 40-а лет предприятие занимается разработкой и производством оборудования для хранения, транспортировки, переработки злаковых культур и производства комбикормов. Начало для развития производства мельничного оборудования в 1980-х годах было освоение лицензии швейцарской фирмы «BUHLER». На данный момент МОГИЛЕВ-ПОДОЛЬСКИЙ МАШЗАВОД мощное, развивающееся предприятие, размещенное в современных производственных корпусах, оснащено парком станков, технологических линий, обеспечивающие замкнутый цикл машиностроения. Завод регулярно производит обновление технологического парка. Основными видами деятельности МОГИЛЕВ - ПОДОЛЬСКОГО МАШЗАВОДА является: • строительство мельничных комплексов; • производство вальцов всех типоразмеров для вальцовых станков; • производство агрегатных мельниц и крупоцехов (МОГИЛЕВ – ПОДОЛЬСКИЙ МАШЗАВОД - единственное предприятие, которое за последние годы выпустило около 5000 данных агрегатов); • производство оборудования для транспортировки и хранения зерна(ковшовые шнековые погрузчики марки Р6-КШП, нории, транспортеры шнековые, транспортеры ленточные, транспортеры скребковые и др.); • производство комбикормовых заводов и технологического оборудование для производства комбикормов (дробилки марки ДМБ, смесители горизонтальные порционные Р6-СГП); • проведения реконструкций комбинатов хлебопродуктов и комбикормовых заводов. ПАО «МОГИЛЕВ-ПОДОЛЬСКИЙ МАШЗАВОД» приглашает к сотрудничеству всех заинтересованных. Обращаем Ваше внимание, что наше предприятие не меняет свой профиль на протяжении десятилетий, неизменно поддерживая клиентов в обеспечении профильным оборудованием и запасными частями, а также постоянно находимся в процессе совершенствования перерабатывающего оборудования и технологии.

ПАО "Могилев-Подольский машиностроительный завод" 24000, Украина, Винницкая обл., г. Могилев-Подольский, ул. Вокзальная, 4/67. тел/факс +380 (4337) 6-51-56 е-mail: mashzavod@ukrpost.ua

МП “РЕМИКС”

04563 99-760, 99-775, 99-926 Киевская обл., г. Белая Церковь ул. Привокзальная, 13 www.remix.com.ua remix@remix.com.ua

ПРОБООТБОРНИКИ ЗЕРНА АВТОМОБИЛЬНЫЕ TPLG

ДАТЧИКИ УРОВНЯ РОТАЦИОННЫЕ

СИТОВАЯ ТКАНЬ SEFAR GG, XXX, MILLING, FORTE

КОВШИ НОРИЙНЫЕ

СУШИЛКИ ЗЕРНА

ВЛАГОМЕРЫ ЗЕРНА

«ХРАНЕНИЕ И ПЕРЕРАБОТКА ЗЕРНА»

№ 5 (213) МАЙ 2017 РЕД АКЦИОННА Я

ежемесячный КОЛЛЕГИЯ

Бутковский В.А. (Москва) Васильченко А.Н. (Киев) Ган Е.А. (Астана) Дмитрук Е.А. (Киев) Дробот В.И. (Киев) Жемела Г.П. (Полтава) Капрельянц Л.В. (Одесса) Кирпа Н.Я. (Днепропетровск) Ковбаса В.Н. (Киев) Кожарова Л.С. (Москва) Кругляк В.И. (Днепропетровск) Лебедь Е.М. (Днепропетровск) Просянык А.В. (Днепропетровск) Пухлий В.А. (Севастополь) Ткалич И.Д. (Днепропетровск) Фабрикант Б.А. (Москва) Цыков В.С. (Днепропетровск) Чурсинов Ю.А. (Днепропетровск) Шаповаленко О.И. (Киев) Шемавнев В.И. (Днепропетровск) Главный редактор Рыбчинский Р.С. chief@apk-inform.com zerno@apk-inform.com Подписка/реклама Ткаченко С.В. zerno2@apk-inform.com Техническая группа Чернышева Е.В., Гришкина Е.Н., Гречко О.И. Материалы печатаются на языке оригинала. Точка зрения авторов может не совпадать с мнением редакции. Редакция не несет ответственности за достоверность информации, опубликованной в рекламе (материалы, обозначенные знаком ®, печатаются на правах рекламы). Перепечатка материалов, опубликованных в журнале, допускается только по согласованию с редакцией. Научно-практические материалы печатаются по решению ученого совета Института зернового хозяйства НААН Украины № 16 от 14 сентября 2001 г. Внесен в Высшую аттестационную комиссию по техническим наукам (постановление президиума ВАК Украины от 23.02.2011 г. №1-05/2) Адрес для переписки: Абонентский ящик №591, г. Днепр, 49006, Украина Адрес редакции: ул. Н. Алексеенко, 21, г. Днепр, 49006 Украина тел/факс: +380 56 370-99-14 +380 562 32-07-95 e-mail: zerno@apk-inform.com Основатель и издатель ООО ИА «АПК-Информ» Год основания: 31.01.2000 Украина, г. Днепр, ул. Н. Алексеенко, 21 Свидетельство о государственной регистрации КВ 17842-6692ПР Подписной индекс в каталоге «Укрпошты» - 22861 Подписано в печать 26.05.2017 Формат 60х84 1/8. Тираж 2 000 экз. Печать офсетная, отпечатано на полиграфическом комплексе ИА «АПК-Информ»

научно-практический

журнал

СОДЕРЖАНИЕ ОТРАСЛЕВЫЕ НОВОСТИ ЗЕРНОВОЙ РЫНОК Обзор внебиржевого рынка зерновых Украины.............................................. 7 Рынок продуктов переработки зерна Украины................................................. 9 Россия: обзор внебиржевого рынка зерновых культур...............................10 Россия: обзор внебиржевого рынка продуктов переработки зерновых культур...........................................................................................................12

ТЕМА Турецкий рынок зерновых, зернобобовых и муки.........................................13

МНЕНИЕ Мы строим свою работу на основании формулирования проблем отрасли – Мукомолы Украины........................16

РАСТЕНИЕВОДСТВО Резерви зернового поля Придніпров’я...............................................................19 Оптимізація норми висіву технологічного матеріалу залежно від агробіологічного стану ґрунтового середовища............................................24

ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ Технічні рішення пробовідбірників зернових культур для залізничного транспорту............................................................................................33 Анализ устройств механизированной разгрузки зерна при хранении и переработке............................................................................................39

ТЕХНОЛОГИИ ЗЕРНОПЕРЕРАБОТКИ Зволожування лущеного зерна пшениці.............................................................49

ТЕХНОЛОГИИ ХЛЕБОПЕЧЕНИЯ Визначення хлібопекарських властивостей пшеничного борошна.......51 Влияние поврежденного крахмала на качество хлебобулочных изделий.............................................................................................54 Хлібобулочні вироби для хворих на цукровий діабет, збагачені фізіологічно-функціональними інгредієнтами.................................................57

НАУЧНЫЙ СОВЕТ Моделирование на ЭВМ системы автоматического регулирования процесса загрузки дробилки для переработки зерна...............................................................................................62

СОБЫТИЕ Борошномели всього світу зустрілися в Гамбурзі...........................................66 Эффективный элеватор, или Как сделать бизнес прибыльным...............71

Украина

| №5 (213) май 2017

инистр аграрной политики и продовольствия Украины Тарас Кутовой подал в отставку с занимаемой должности. Об этом он сообщил 23 мая на своей странице в Facebook. Причиной данного решения Т.Кутовой назвал свое желание в дальнейшем сосредоточиться на вопросах привлечения инвестиций в экономику Украины. Также он призвал Верховную Раду Украины удовлетворить поданное им заявление и проголосовать за его отставку.

Украине зерновыми и зернобобовыми культурами по состоянию на 26 мая засеяно 6,99 млн. га (96% к прогнозированной площади), что на 139 тыс. га меньше показателя на аналогичную дату годом ранее. Об этом сообщила пресс-служба Минагропрода. В частности, площадь сева ранних культур составила 2,316 млн. га (98%), в т.ч. яровой пшеницы – 172 тыс. га (97%), ярового ячменя – 1,564 млн. га (95%), овса – 198 тыс. га (96%). К отчетной дате сев гороха проведен на площади 382 тыс. га (116% к прогнозу). Кроме того, сев кукурузы на зерно к отчетной дате проведен на 4,376 млн. га (97%), гречихи – на 130 тыс. га (89%), проса – на 46 тыс. га (56%). Также продолжается сев масличных культур: подсолнечником засеяно 5,376 млн. га (100%), соей – 1,829 тыс. га (94%).

о состоянию на 24 мая Украина с начала сезона-2016/17 экспортировала 40,11 млн. тонн зерновых культур. Об этом сообщила пресс-служба Минагропрода. В частности, объем экспорта пшеницы к отчетной дате составил 16,54 млн. тонн, ячменя – 5,15 млн. тонн, кукурузы – 18,19 млн. тонн, ржи – 5,4 тыс. тонн. Кроме того, с начала текущего сезона на внешние рынки было поставлено 329,9 тыс. тонн муки, из которых 328,6 тыс. тонн – пшеничная. Украине за 9 месяцев 2016/17 МГ официально произведено около 1,527 млн. тонн пшеничной муки (1,526 млн. тонн за аналогичный период прошлого сезона). Об этом в интервью «АПК-Информ» сообщил советник председателя ПАО «Аграрный фонд» Сергей Сакиркин. По словам эксперта, десять крупнейших производителей за отчетный период выпустили на рынок 41,83% всего объема муки – 638,699 тыс. тонн. В первую тройку вошли Винницкий КХП №2, который в январе-марте произвел 125,277 тыс. тонн муки, «Столичный млын» – 88,658 тыс. тонн и ГП «Новопокровский КХП» – 88,37 тыс. тонн. Также эксперт сообщил, что в январе-марте текущего МГ Украина поставила на внешние рынки 298,4 тыс. тонн муки, что почти на 15% превышает показатель за аналогичный период прошлого сезона (255,1 тыс. тонн). «Если такая динамика отгрузок сохранится, то новый рекорд экспорта украинской муки за маркетинговый год может увеличиться до 400 тыс. тонн. В пшеничном эквиваленте это составит 535 тыс. тонн», – отметил он.

Украине в 2016 г. общий объем зернохранилищ, введенных в эксплуатацию, составил 1,31 млн. тонн, что на 0,81 млн. тонн меньше показателя 2015 г. и на 0,37 млн. тонн – 2014 г. Так, общая емкость специализированных

зернохранилищ по итогам года достигла 49,4 млн. тонн. Об этом в своем докладе в рамках семинарапрактикума «Эффективный элеватор – прибыльный бизнес 2.0» 18 мая заявил аналитик зерновых рынков ИА «АПК-Информ» Андрей Купченко. По его словам, в Украине наблюдается сокращение строительства крупных специализированных элеваторов в пользу мелких зернохранилищ. «Большинство компаний с земельным банком более 5 тыс. га имеют свои элеваторы. Сегмент крупных элеваторов для крупных предприятий насыщен. Поэтому сейчас наиболее активно развивается сегмент малых и средних зернохранилищ», – отметил А.Купченко. В частности, за последние три года в Харьковской области введены в эксплуатацию зернохранилища общей мощностью почти 1,364 млн. тонн, что является наивысшим показателем в разрезе регионов.

овый элеваторный комплекс мощностью хранения 100 тыс. тонн строится в Полтавской области (с. Козельщина) на базе агрофирмы «Добробут», входящей в состав «Астарты».

Украина

ОТРАСЛЕВЫЕ НОВОСТИ Об этом сообщила пресс-служба компании. Отмечается, что выбор данной локации обусловлен как логистическими преимуществами, так и потребностью в дополнительных элеваторных мощностях в Полтавской области, где расположено более половины земельного банка компании. Завершить монтаж силосов и оборудовать пункт приема/ отгрузки зерна планируется до начала уборки поздних зерновых культур. Параллельно в рамках инвестиционной программы «Зерно АСТАРТЫ» компания начинает проектирование и подготовку свайных полей для строительства еще трех элеваторов в Полтавской области общей мощностью более 250 тыс. тонн.

isoil-Terminal увеличит мощности по перевалке сельхозкультур в порту Черноморск. Об этом идет речь

www.hipzmag.com

в меморандуме, подписанном Администрацией морских портов Украины (АМПУ) и ООО «СП РИСОИЛ ТЕРМИНАЛ» с целью увеличения объема грузопотока в порту Черноморск с одновременным увеличением уровня глубин. Об этом 12 мая сообщила пресс-служба АМПУ. Согласно меморандуму, АМПУ проведет дноуглубительные работы в акватории 1-го ковша Сухого лимана Ильичевского филиала ГП «АМПУ» (проект проходит процедуру утверждения). В соответствии с планом-графиком проекта дноуглубление стартует в IV квартале 2017 г. и будет завершено в 2018 г. Со своей стороны, СП «РИСОИЛ ТЕРМИНАЛ» намерено увеличить свои перегрузочные мощности в порту и обеспечить экспортный грузопоток не менее 3 млн. тонн в год. Для этого будет построен универсальный склад №2, станция разгрузки вагонов №2, резервуары

№5 (213) май 2017 | силосного типа, транспортная галерея к стыку причалов №10, 11 и вдоль причала №11 с установкой судопогрузочной машины на причал №11, двусторонний пирс на стыке причалов №10-11 с причалами №11-а и 11-б с установкой судопогрузочных машин. По словам главы группы компаний «RISOIL S.A.» Шота Хаджишвили, в 2017/18 МГ «RisoilTerminal» планирует выйти на объем перевалки в 7 млн. тонн сельхозпродукции: 5 млн. тонн зерновых, 1 млн. тонн шрота и 1 млн. тонн масла.

абинет министров Украины утвердил финансовый план ГП «Бердянский морской торговый порт» на 2017 г., который предусматривает инвестиции в строительство зернового терминала в БМТП. Об этом 16 мая сообщил портал Рort Іnfo.

| №5 (213) май 2017

Зарубежье

Украина

Согласно финплану, на 2017 г. в БМТП предусмотрены капитальные инвестиции в размере около 107,9 млн. грн. Из них 70 млн. – на строительство зернового терминала. Проектом предусмотрено строительство на территории ГП «БМТП» четырех хранилищ силосного типа для хранения зерновых грузов емкостью хранения 32 тыс. тонн, строительство станций разгрузки и загрузки автомашин, строительство станций выгрузки вагонов на железнодорожных путях. Также планируется строительство магистральной транспортной галереи и судопогрузочной машины для перегрузки зерновых из вагонов, автомашин и силосов на суда, что позволит увеличить интенсивность обработки судов. Отмечается, что проект рассчитан на два года и будет реализовываться за собственные средства ГП «БМТП».

о состоянию на 25 мая в целом по Российской Федерации яровыми культурами было засеяно 39,3 млн. га, или 74,7% к прогнозу, в т.ч. площадь сева яровых зерновых культур составила 23,8 млн. га (76,9%). При этом на аналогичную дату годом ранее площадь ярового сева составляла 40,9 млн. га, в т.ч. яровых зерновых – 25,3 млн. га. Об этом сообщила пресс-служба Минсельхоза РФ. Яровой пшеницей на отчетную дату было засеяно 9,6 млн. га, или 71% к прогнозу, яровым ячменем – 6,4 млн. га (83,1%), кукурузой на зерно – 2,7 млн. га (87,9%), рисом – 146,7 тыс. га, или 69,4% к прогнозу (в 2016 г. – 163,6 тыс. га). Также подсолнечником к 25 мая было засеяно 6,3 млн. га (87,5%), яровым рапсом – 719,4 тыс. га (81,8%), соей – 1,7 млн. га (73,1%), льномдолгунцом – 24,2 тыс. га (48,5%).

о состоянию на 1 мая запасы зерна РФ составляли 23,718 млн. тонн, что на 4,596 млн. тонн (на 24%) превышает показатель на аналогичную дату 2016 г. Об этом 22 мая сообщил Росстат. В частности, на отчетную дату имелось в наличии 8,722 млн. тонн пшеницы (+18,6%), в т.ч. продовольственной – 6,524 млн. тонн (+16,4%). Запасы ячменя к 1 мая возросли на 20,3% – до 1,156 млн.

ЗКПО 37138356, подат.№ 371383519188 №с-ва ПДВ100293645,р/р 2600901333409 в ПАТ «Кредобанк» м.Львів, МФО 325365 прос.Ст.Бандери 42/2,46002, м.Тернопіль тел.(0352)43-43-15, 43-08-88 penetron-zaxid.com.ua, е-mail: betonplus@i.ua

Ми, ТОВ «Служба порятунку бетону Плюс», професійно займаємось гідроізоляцією і антикорозійним захистом бетонних конструкцій. Являємось офіційними представниками торгової марки «PENETRON» www.penetron.com, «Sika» www.sika.com. Використовуємо матеріали світових лідерів і надаємо гарантії на виконані роботи від 5 до 50 років. Для Вас можемо запропонувати рішення гідроізоляції і герметизації: • підземних галерей, норійних ям (герметизація деформаційних швів, швів примикання, отворів від опалубки, герметизація вводів комунікацій) • з’єднання метал-бетон (герметизація з будь-якої сторони) • пожежних резервуарів на стадії проектування, будівництва та ремонту.

Зарубежье

ОТРАСЛЕВЫЕ НОВОСТИ

№5 (213) май 2017 |

тонн, ржи – на 17%, до 399 тыс. тонн, в т.ч. продовольственной – на 13,9%, до 362 тыс. тонн, кукурузы – на 8,9%, до 1,338 млн. тонн. Также к началу отчетного месяца увеличились запасы гречихи – на 50,3%, до 61 тыс. тонн, проса – на 87,2%, до 30 тыс. тонн и овса – на 17,1%, до 113 тыс. тонн. В то же время, отмечено сокращение в сравнении с показателем на начало мая 2016 г. запасов риса – на 6,5%, до 77 тыс. тонн.

качественных семян успешно конкурируют по качеству и цене с основной массой семян зарубежного производства. В течение пяти-семи лет при условии государственной поддержки отечественной селекции и семеноводства доля российских производителей на рынке в этом сегменте может быть увеличена до 75%», – считает исполнительный директор Национальной ассоциации производителей семян кукурузы и подсолнечника Михаил Самусь.

о состоянию на 17 мая с начала 2016/17 МГ объем о состоянию на 1 мая т.г. экспорта российского зерна запасы зерновых и бобовых составил 32,23 млн. тонн. Об этом культур в Казахстане составили со ссылкой на оперативные данные 9,149 млн. тонн. Об этом 15 мая ФТС России сообщила 22 мая пресссообщила пресс-служба Комитета служба Минсельхоза РФ. по статистике Министерства Как уточняется в сообщении, 24,873 национальной экономики РК. млн. тонн из указанного объема Пшеница к отчетной дате имелась В сообщении говорится, что под составила пшеница, 2,666 млн. тонн – строительство отведен участок в наличии в объеме 7,721 млн. ячмень, 4,459 млн. тонн – кукуруза. тонн, в т.ч. 5,867 млн. тонн площадью 30 га. Инвестиции в продовольственной, 1,435 млн. реализацию проекта составят 2 тонн на семена, 418,46 тыс. тонн млрд. руб. Предполагается, что фуражной. сырье для переработки будут оссия планирует Запасы других культур на 1 мая строительство на территории поставлять на предприятие сами фермеры, далее семена из початков составили: кукуруза – 68,118 тыс. Ирана терминалов для хранения тонн, рис – 150,67 тыс. тонн, ячмень будут проходить калибровку по зерна с целью удешевления – 829,327 тыс. тонн, рожь – 19,867 размеру и весу и перепродаваться данной продукции. Об этом в тыс. тонн, овес – 136,349 тыс. тонн, сельхозпроизводителям. интервью изданию «Известия» заявил торговый представитель РФ в «Дело в том, что иностранные семена гречиха – 37,773 тыс. тонн, просо – в несколько раз дороже российских, 22,672 тыс. тонн, смесь колосовых – Иране Андрей Луганский. 67,885 тыс. тонн. «Мы очень мало зерна экспортируем и отечественный производитель в Иран. Основная проблема – наша высокая цена», – отметил, в частности, торгпред. Улучшить данную ситуацию, по его словам, ВИРОБНИЦТВО, МОНТАЖ, позволит строительство зерновых СЕРВІС, ГАРАНТІЯ. терминалов. ТЕРМОМЕТРІЯ ЗЕРНА «Цена на наше зерно таким образом Пристрій контролю температури МЕ.КТ-01 может упасть на 20-30%. Это решит Пристрій контролю температури МЕ.КТ-08 проблему поставок российского Цифрова термопідвіска МЕ.ЦТ-01-16 зерна в Иран», – пояснил А.Луганский.

ПП “СТЕЛС ВГ”

Ставропольском крае РФ (Изобильненский р-н) немецкая Petkus Technologie GmbH вместе с американской Remington планируют построить крупный завод по переработке кукурузы. Об этом сообщил портал Agro.ru. www.hipzmag.com

Вимір вологості 10-и культур.

Потоковий вологомір зернових культур МЕ.ВЗ-01. Встановлення вологоміра в зерносушарку або зернозбиральний комбайн.

с.Соколівське, вул. Полинкіна 1Г, оф. 2, Кіровоградської обл. www.svg.com.ua 197704@ukr.net stelsvg@gmail.com

тел. +38 (0522) 27-35-35 +38 (050) 937 50 96 +38 (067) 524 99 91

Зарубежье

| №5 (213) май 2017

кспорт казахстанской пшеничной и пшеничноржаной муки за 3 месяца т.г. составил 487,2 тыс. тонн на общую сумму $99,4 млн., что на 7,7% меньше показателя за январь-март 2016 г. Об этом со ссылкой на пресс-службу комитета государственных доходов Министерства финансов РК сообщило ИА «Казах-Зерно». Отмечается, что Афганистан импортировал 330 тыс. тонн казахстанской муки на $69,8 млн. Также увеличили потребление казахстанской муки Китай – 2,9 тыс. тонн на $732,2 тыс., Молдова – 448 тонн на $157 тыс. При этом снизили импорт Узбекистан – 133,7 тыс. тонн на $23,6 млн., Таджикистан – 12,8 тыс. тонн на $2,8 млн., Туркменистан – 7,4 тыс. тонн на $2,3 млн.

элеваторов или конвейеров. В случае аварийной ситуации система регистрирует все детали, подает сигнал тревоги и обеспечивает управление отключением элеватора/ конвейера и системы подачи материала. Новый цветной 3.5" ЖК-экран дает краткий обзор состояния всей системы. Теперь модель WDC4 проводит мониторинг за скоростью движения ленты для частотнорегулируемого привода, а также отклонениями ленты с контактных, импульсных и температурных датчиков (латунное покрытие). WDC4 также проводит мониторинг толчков 49,5 (62,9; 56,1) млн. тонн, Австралии – и ускорений для выявления любых до 25 (35; 24,2) тыс. тонн, Украине – 25 проблем с оборудованием во время (26,8; 27,3) млн. тонн, Канаде – 28,35 цикла запуска. (31,7; 27,6) млн. тонн, Иране – 15 (15,5; Настройки контроллера защищены 15) млн. тонн и Казахстане – 13 (14,9; паролем. Их можно изменить 13,7) млн. тонн. непосредственно на ЖК-мониторе, Оценка мирового производства или при помощи компьютерной кукурузы в 2016/17 МГ понижена до программы на ПК, которая передаст 1,033 млрд. тонн против 1,065 млрд. данные в WDC4 через SD-карту. своем майском отчете тонн в текущем сезоне, что, тем Watchdog™ Super Elite можно аналитики USDA понизили не менее, будет являться вторым подключить напрямую к ПЛК при прогноз мирового производства наивысшим результатом за всю помощи протокола Modbus TCP/ пшеницы и кукурузы в 2016/17 МГ. историю. IP или интегрировать в систему Так, прогноз мирового производства Как уточняется, снижение HazardMon.com®. пшеницы составляет 737,8 млн. тонн производства зерновой ожидается Система Watchdog была удобрена по против 753,09 млн. тонн в текущем в США – 357,3 (384,7; 345,5) млн. тонн, нижеследующим стандартам работы сезоне и 737 млн. тонн в 2015/16 МГ. Бразилии – 95 (96; 67) млн. тонн, в потенциально взрывоопасной В частности, снижение урожая Китае – 215 (219,6; 224,6) млн. тонн, среде: ATEX (ЕС), CSA (США), IECEx зерновой ожидается в России – Индии – 25 (26; 22,57) млн. тонн, (Юго-Восточная Азия и Австралия), 67 (72,5; 61,04) млн. тонн, США – Мексике – 25 (27; 26) млн. тонн и ЮАР InMetro (Бразилия) и Nepsi (Китай). – 12,5 (15,3; 8,2) млн. тонн.

омпания 4B BraimeComponentsLtd. выпустила новый блок управления Watchdog™ четвертого поколения для контроля показателей работы ковшовых элеваторов и конвейеров. Об этом сообщила пресс-служба компании. Watchdog™ SuperElite (WDC4) легко устанавливается и настраивается. Система обрабатывает сигналы от примерно 15 датчиков, замеряющих скорость движения ленты, отклонения ленты, рабочую температуру подшипников, смещение шкивов и условия подключения для ковшовых

ЗЕРНОВОЙ РЫНОК

№5 (213) май 2017 |

Обзор внебиржевого рынка зерновых Украины

Продовольственная пшеница В начале мая на рынке продовольственной пшеницы наблюдалась тенденция снижения цен. Сельхозпроизводители реализовывали малотоннажные партии зерна, незначительно снижая отпускные цены в ранее сформировавшихся диапазонах – 4750-5400 и 4650-5300 грн/т EXW на пшеницу 2 и 3 класса соответственно. Потребители закупали пшеницу 2 и 3 класса по ценам в пределах 4700-5300 и 4600-5250 грн/т СРТ соответственно. Отметим, что некоторые переработчики считали целесообразным незначительно снижать цены спроса, информируя о том, что качественные показатели поступавшего на рынок зерна часто не соответствовали требованиям ГОСТа. Экспортеры в большинстве случаев приобретали зерно, оставляя цены спроса неизменными. Однако единичные предприятия северного региона незначительно повышали цены спроса, нуждаясь в срочном приобретении зерна с высокими качественными показателями. К середине месяца мукомольные компаний сообщали об увеличении количества предложений зерновой и считали целесообразным снижать цены спроса в среднем на 50-150 грн/т. Так, закупки пшеницы 2 и 3 класса, как правило, осуществлялись по ценам в пределах 4700-5200 и 4600-5100 грн/т СРТ соответственно. Лишь единичные переработчики, нуждаясь в срочном приобретении высококачественного зерна, озвучивали приближенные к максимальным цены спроса. Аграрии в достаточном количестве предлагали малотоннажные партии сырья, снижая цены предложения в среднем на 50-150 грн/т – до 4750-5300 и 4650-5200 грн/т EXW на пшеницу 2 и 3 класса соответственно. Экспортно-ориентированные компании продолжали пополнять запасы зерновой по прежним ценам. Только некоторые экспортеры считали целесообразным снижать цены спроса в среднем на 50-100 грн/т. В конце месяца понижательный ценовой тренд сохранялся. Основная часть потребителей снижала закупочные цены в среднем на 50-200 грн/т, объясняя это достаточным количеством предложений продовольственной пшеницы с высокими качественными показателями. В большинстве областей цены спроса на пшени-

Средние цены на продовольственные зерновые

цу 2 и 3 класса варьировались в диапазонах 4600-5100 и 4700-5200 грн/т СРТ соответственно. Сельхозпроизводители активно предлагали на рынок зерно, при этом были готовы уступать в цене. Экспортеры осуществляли закупку зерновой по ценам в ранее сформированных диапазонах – 4750-5300 и 4650-5200 грн/т EXW на пшеницу 2 и 3 класса соответственно. В течение всего месяца темпы торгово-закупочной деятельности оценивались операторами рынка как умеренные. В ближайшей перспективе возможно незначительное снижение цен спроса/предложения продовольственной пшеницы.

Продовольственная рожь На протяжении мая в секторе продовольственной ржи отмечался постепенный рост цен. Многие покупатели, нуждающиеся в срочном пополнении запасов зерновой, вынуждены были повышать закупочные цены в среднем на 50-300 грн/т в сравнении с показателями конца апреля – до 3700-4500 грн/т СРТ. Переработчикам удавалось закупать крупнотоннажные партии сырья с высокими качественными показателями лишь по максимальным или приближенным к ним ценам. Качество продовольственной ржи, по словам участников рынка, в ряде случаев не соответствовало требованиям ГОСТа. Аграрии реализовывали зерновую преимущественно малотоннажными партиями, при этом постепенно повышая отпускные цены – до 3850-4600 грн/т EXW. На фоне сокращения количества предложений продовольственной ржи в ближайшей перспективе операторы рынка ожидают дальнейшего роста цен.

Фуражная пшеница В начале месяца ценовая ситуация на рынке фуражной пшеницы была относительно стабильной. По сообщениям потребителей, цены спроса на данную культуру фиксировались в ранее установившемся диапазоне – 4000-4700 грн/т СРТ. Лишь некоторые переработчики се-

Средние цены на фуражные зерновые (спрос, EXW),

(предложение, EXW), грн/т

грн/т

05.05.2017 12.05.2017 19.05.2017 26.05.2017 Пшеница 1 кл.

4 900

4 950

Пшеница 2 кл.

4 900

4 850

Пшеница 3 кл.

4 850

4 800

Рожь

4 150

4 300

www.hipzmag.com

05.05.2017 12.05.2017 19.05.2017 26.05.2017 Пшеница 4 кл. Пшеница 5 кл. Пшеница 6 кл. Ячмень Кукуруза

4 500

4 400

4 450

4 350

4 400

4 300

4 250

4 200

4 400

4 300

| №5 (213) май 2017 верного и центрального регионов снижали закупочные цены в среднем на 100 грн/т ввиду большого количества предложений зерновой. Аграрии предлагали на рынок зерно в достаточном объеме, озвучивая отпускные цены в пределах 40504750 грн/т EXW. Экспортеры в большинстве случаев приобретали фуражную пшеницу по ранее сформированным ценам – 3900-4850 грн/т EXW. Однако некоторые предприятия северного региона, нуждаясь в срочном приобретении зерна с высокими качественными показателями, готовы были вести закупку по 4900 грн/т EXW. В середине мая отмечался понижательный ценовой тренд. Ввиду достаточного количества предложений культуры многие участники рынка снижали цены спроса в среднем на 100 грн/т, при этом не выходя из ранее установившегося диапазона – 4000-4700 грн/т СРТ. Ряд экспортно-ориентированных компаний приобретал пшеницу, снижая цены спроса в среднем на 50 грн/т – до 3900-4800 грн/т EXW. К концу месяца большинство переработчиков считали целесообразным снизить цены спроса на зерновую в связи с достаточным количеством предложений. При этом некоторые предприятия западного региона фиксировали максимальные закупочные цены, информируя об ограниченном количестве предложений пшеницы от аграриев. Цены спроса озвучивались в прежнем диапазоне. Сельхозпроизводители достаточно активно реализовали малотоннажные партии зерна, незначительно уступая в цене. Экспортеры приобретали зерновую по ценам в пределах 3900-4800 грн/т EXW. В краткосрочной перспективе ожидается незначительное снижение цен спроса/предложения при умеренной торгово-закупочной деятельности.

Ячмень На рынке фуражного ячменя в течение мая ценовая ситуация была относительно стабильной при невысокой активности торгово-закупочной деятельности. В начале месяца большинство перерабатывающих компаний приобретали малотоннажные партии зерна, озвучивая цены спроса в пределах 3750-4400 грн/т СРТ. При этом единичные потребители временно приостановили закупку, сформировав необходимые запасы зерновой. В свою очередь, сельхозпроизводители реализовали зерно небольшими партиями по мере необходимости освобождения складских помещений. Цены предложения варьировались в пределах 3900-4500 грн/т EXW. Экспортно-ориентированные компании приобретали фуражный ячмень по ценам в ранее сформировавшемся диапазоне (3800-4400 грн/т EXW). Во второй половине мая ценовая ситуация существенным корректировкам не подвергалась. Так, большинство переработчиков, не нуждаясь в срочном при-

Закупочные цены на пшеницу экспортно-

ориентированных компаний на конец мая 2017 г. (EXW), грн/т Регион

Пшеница 2 кл.

Пшеница 3 кл.

Центральный

4500-5000

4400-4950

Северный

4500-5000

4400-4900

Западный

4450-4950

4400-4850

Восточный

4400-4850

4250-4750

Южный

4650-5100

4550-5000

Классификация по ДСТУ-3768:2010

обретении зерновой, снижали цены спроса на ячмень на 50-100 грн/т без изменения диапазона. Стоит отметить, что часть потребителей, сформировав необходимые для работы запасы сырья, приостановила закупку и фиксировала преимущественно декларативные цены спроса. Аграрии продолжали реализовывать ячмень партиями небольших объемов, не пересматривая отпускных цен (3900-4500 грн/т EXW). Экспортно-ориентированные компании пополняли запасы сырья по мере необходимости, оставляя цены спроса неизменными. В то же время, единичные экспортеры снижали минимальные закупочные цены в среднем на 50 грн/т – до 3750 грн/т EXW. В краткосрочной перспективе относительно стабильная ценовая ситуация в секторе фуражного ячменя сохранится.

Кукуруза В начале мая в секторе кукурузы существенных ценовых изменений не отмечалось. Потребители закупали данную культуру по ценам в диапазоне 4000-4600 грн/т СРТ. Отметим, что некоторые участники рынка оценивали качественные показатели зерна как не соответствующие требованиям ГОСТа ввиду повышенного показателя сорной примеси. В свою очередь, переработчики центрального региона считали целесообразным незначительно повышать закупочные цены с целью привлечения предложений зерна с высокими качественными показателями. Аграрии активно предлагали на рынок зерновую, озвучивая отпускные цены в пределах 4150-4600 грн/т EXW. Экспортно-ориентированные компании приобретали необходимые объемы сырья по ранее сформировавшимся ценам спроса – 3950-4900 грн/т EXW. В середине месяца наблюдалась понижательная ценовая тенденция. Основная часть переработчиков сообщала о невысоких качественных показателях поступающего на рынок зерна и считала целесообразным незначительно снижать цены спроса в ранее установившемся диапазоне (4000-4500 грн/т СРТ). Сельхозпроизводители, отмечая уменьшение спроса на кукурузу, с целью активизации продаж вынуждены были снижать отпускные цены в среднем на 50-100 грн/т – до 4050-4550 грн/т EXW.

ЗЕРНОВОЙ РЫНОК

№5 (213) май 2017 |

Экспортеры, не нуждаясь в срочном пополнении запасов зерна на элеваторах, снижали максимальные цены спроса в среднем на 200 грн/т – до 4700 грн/т EXW. В конце месяца ценовая ситуация была относительно стабильной. Большинство потребителей озвучивали цены спроса в диапазоне 4000-4500 грн/т СРТ. При этом единичные предприятия приостановили закупку зерна, продолжая работать на ранее сформировавшихся запасах.

Аграрии активно предлагали малотоннажные партии кукурузы, в большинстве случаев незначительно уступая в цене. Большинство экспортеров, не нуждаясь в срочном приобретении сырья, считали целесообразным снижать максимальные цены спроса. В ближайшей перспективе существенных ценовых изменений не предвидится.

Рынок продуктов переработки зерна Украины

Пшеничная мука В течение мая ценовая ситуация на рынке пшеничной муки была относительно стабильной. Представители мукомольных компаний озвучивали цены предложения в ранее сформировавшихся пределах – 5700-7600 и 5500-7300 грн/т EXW на муку высшего и 1 сорта соответственно. Ряд переработчиков информировал о невысоком спросе потребителей на мукомольную продукцию и вынужден был незначительно корректировать отпускные цены. Реализовывать муку по максимальным ценам удавалось лишь единичным компаниям. Отметим, что ряд переработчиков временно приостанавливал реализацию готовой продукции в связи с майскими праздниками. Значительных ценовых изменений в краткосрочной перспективе не ожидается.

Ржаная мука В мае реализация ржаной муки зачастую осуществлялась по прежним отпускным ценам, которые фиксиро-

вались в диапазоне 5100-6200 грн/т EXW. Большинство перерабатывающих компаний продолжали работать на ранее сформированных запасах сырья, не считая целесообразным пересматривать цены предложения на мукомольную продукцию. Основными факторами ценообразования выступали конъюнктура рынка сырья и нестабильность спроса потребителей готовой продукции. По-прежнему присутствие на рынке ржаной муки белорусского происхождения осложняло работу украинским мукомолам, способствуя понижательному ценовому тренду. Операторы рынка не исключают вероятности снижения цен предложения, при этом основную поддержку ценам будут оказывать ограниченное количество предложений сырья и высокие цены на него.

Пшеничные отруби В течение месяца на рынке отрубей сохранялась относительно стабильная ценовая ситуация. Основная часть перерабатывающих предприятий реализовывала готовую продукцию по ценам в пределах 2350-

Цены на продукты переработки зерновых (предложение, EXW), грн/т 7400

6600

6400

6100 5400 5400

5400 4400 3400 2400

2800

1400

Мука в/с

www.hipzmag.com

Мука 1 с.

Мука 2 с.

Мука ржаная

май17

апр17

мар17

фев17

янв17

дек16

ноя16

окт16

сен16

авг16

июл16

июн16

май16

апр16

мар16

фев16

янв16

дек15

ноя15

окт15

сен15

авг15

июл15

июн15

май15

400

Отруби пшеничные

| №5 (213) май 2017 3300 грн/т EXW. Активность сбыта пшеничных отрубей оценивалась участниками рынка как невысокая. Единичные переработчики вследствие уменьшения спроса покупателей были готовы предоставлять незначительные ценовые скидки с целью активизации торгово-закупочной деятельности, однако на диапазоне это существенно не отразилось. В ближайшей перспективе существенного изменения как цен, так и темпов торгово-закупочной деятельности не ожидается.

Цены на продукты переработки зерновых (предложение, EXW), грн/т

05.05.2017 12.05.2017 19.05.2017 26.05.2017 Мука в/с Мука 1 с Мука 2 с Мука ржаная Отруби пшеничные

6 650

6 600

6 100

5 400

2 800

Цены на крупы (предложение, EXW), грн/т 05.05.2017 12.05.2017 19.05.2017 26.05.2017

Крупы Сегмент круп в мае характеризовался относительной стабильностью цен. В большинстве случаев активность сбыта оценивалась участниками рынка как умеренная. Большинство перерабатывающих предприятий реализовывали крупяную продукцию, не пересматривая ранее установившихся цен предложения. Вместе с тем, часть переработчиков считала целесообразным незначительно корректировать цены предложения ввиду конъюнктуры рынка сырья. Цены в секторе шлифованного гороха озвучивались перерабатывающими предприятиями преимущественно в пределах 9700-12500 грн/т EXW. В сегменте гречневой крупы возобновилось снижение цен, что, по словам участников рынка, было обусловлено конъюнктурой рынка сырья. Многие переработчики снизили цены предложения в среднем на 500-1500 грн/т и зачастую реализовывали готовую продукцию по ценам в диапазоне 23000-26500 грн/т EXW, и лишь единичные компании, отмечая достаточно высокий спрос, озвучивали цены предложения на уровне 28000 грн/т EXW. Цены предложения на кукурузную крупу, по информации операторов рынка, существенным корректировкам не подвергались. Ценовая ситуация в секторе пшеничной, ячневой и перловой круп стабилизировалась. Необходимо отметить, что указанные крупы с высокими качественными показателями зачастую реализовывались по максимальным или приближенным к ним ценам, в то время как продукция грубого помола поступала на рынок по более низким ценам.

Горох шлифованный

11 000

Гречневая

25 600

25 000

24 900

Кукурузная

7 100

Манная

7 400

Перловая

6 200

Пшеничная

6 100

Ячневая

6 200

Овсяная

8 700

8 800

Рис

16 900

Пшено

7 800

Отпускные цены на манную крупу существенно не изменились и фиксировались в пределах 7000-8300 грн/т EXW. В сегменте рисовой крупы в течение месяца отмечались разнонаправленные ценовые тенденции, обусловленные конъюнктурой рынка сырья. Так, если в первой половине мая некоторые предприятия снижали цены предложения на рисовую крупу в среднем на 300 грн/т и осуществляли реализацию по ценам в диапазоне 1550019300 грн/т EXW, то во второй половине месяца переработчики повысили максимальные отпускные цены в среднем на 400 грн/т – до 19700 грн/т EXW. Цены предложения на овсяную крупу повысились в среднем на 100-500 грн/т – до 8000-10000 грн/т EXW. Отпускные цены на пшено фиксировались в прежних пределах – 6500-9150 грн/т EXW. В ближайшей перспективе операторы рынка прогнозируют сохранение относительной ценовой стабильности. Наряду с этим, часть участников рынка не исключает вероятности незначительного снижения цен на гречневую крупу.

Россия: обзор внебиржевого рынка зерновых культур

а протяжении мая в секторе продовольственной и фуражной пшеницы сохранялась относительно стабильная ценовая ситуация. Цены спроса/предложения в большинстве случаев озвучивались в ранее установившихся диапазонах, что было обусловлено сни-

жением активности торгово-закупочной деятельности. Большинство покупателей осуществляли закупки зерна по мере необходимости партиями небольших объемов, фиксируя прежние цены спроса. В случае необходимости приобретения крупнотоннажных партий высококачественного сырья покупатели были вынуждены фикси-

ЗЕРНОВОЙ РЫНОК Динамика цен предложения на пшеницу в европейской части России, EXW, руб/т

Динамика цен предложения на фуражные зерновые в европейской части России, EXW, руб/т 13500

12000

12500 11500

11000

10500

10000

9500

9000

8500

8000

7500

июл.15 авг.15 сен.15 окт.15 ноя.15 дек.15 янв.16 фев.16 мар.16 апр.16 май.16 июн.16 июл.16 авг.16 сен.16 окт.16 ноя.16 дек.16 янв.17 фев.17 мар.17 апр.17 май.17 июн.17

7000

Пшеница 3 кл.

Пшеница 4 кл.

Ячмень фур.

Пшеница фур.

ровать приближенные к максимальным цены спроса. В то же время, ряд представителей перерабатывающих и животноводческих предприятий приостановил закупки зерновой, предпочитая работать на ранее сформированных запасах. Сельхозпроизводители неактивно предлагали пшеницу к реализации. На рынок зачастую поступали партии небольших объемов, цены предложения при этом оставались неизменными. При этом некоторые аграрии были готовы предоставлять ценовые скидки с целью срочного пополнения оборотных средств и освобождения складских помещений. Следует отметить, что в последнюю неделю мая в Центральном федеральном округе фиксировался рост цен на продовольственную пшеницу (прирост в среднем составлял порядка 400 руб/т), что было обусловлено потребностью ряда переработчиков в срочном пополнении сырьевой базы. В последнюю неделю мая в Центральном федеральном округе отмечался рост цен на продовольственную пшеницу в среднем на 400 руб/т – до 9000-11100 и 8000-9700 руб/т CPT на зерновую 3 и 4 класса соответственно, что было обусловлено потребностью ряда переработчиков в срочном пополнении сырьевой базы. В мае на рынке фуражного ячменя существенных ценовых изменений не отмечалось. Сельхозпроизводители осуществляли реализацию данной культуры неактивно, зачастую не меняя отпускные цены. Качественные показатели поступавшего на рынок сырья оценивались операторами рынка как невысокие. Большинство потребителей оставляли закупочные цены неизменными. В то же время, некоторые переработчики приостановили закупки, планируя возобновить их в период поступления на рынок ячменя нового урожая. Отметим, что в третьей декаде мая в Приволжском ФО фиксировалось незначительное снижение цен на фуражный ячмень ввиду низкой торгово-закупочной активности. На протяжении мая для рынка фуражной кукурузы была характерна понижательная ценовая динамика. Сложившаяся ситуация была обусловлена достаточным количеством предложений зерна на фоне неактивного спроса потребителей. При этом наиболее активное снижение цен фиксировалось в европейской части страны. Аграрии в достаточном количестве предлагали на рынок www.hipzmag.com

6500 июл.15 авг.15 сен.15 окт.15 ноя.15 дек.15 янв.16 фев.16 мар.16 апр.16 май.16 июн.16 июл.16 авг.16 сен.16 окт.16 ноя.16 дек.16 янв.17 фев.17 мар.17 апр.17 май.17 июн.17

13000

№5 (213) май 2017 |

Кукуруза фур.

Пшеница фур.

Средние цены на продовольственную пшеницу (предложение, EXW), руб/т

Федеральный округ

5.05.17 12.05.17 19.05.17 26.05.17 2.06.17 Пшеница 3 класса

Центральный

9800

9700

10100

Приволжский

10000

Южный

10000

Уральский

9400

Сибирский

8800

8000

Пшеница 4 класса Центральный

8500

8900

Приволжский

8400

Южный

9200

Уральский

8300

Сибирский

8200

Средние цены на фуражные зерновые (предложение, EXW), руб/т

Федеральный округ

5.05.17 12.05.17 19.05.17 26.05.17 2.06.17 Пшеница

Центральный

7700

Приволжский

7200

Южный

8500

Уральский

7500

Сибирский

7200

Ячмень Центральный

7800

Приволжский

7600

7400

Южный

8200

Уральский

7400

Сибирский

7600

Кукуруза Центральный

8200

8000

7800

Приволжский

8700

8400

Южный

8800

8700

малотоннажные партии зерна и в ряде случаев предоставляли ценовые скидки, рассчитывая таким образом увеличить темпы продаж. В то же время, крупнотоннажные партии данной культуры поступали на рынок менее активно. Потребители вели закупки зерновой партиями небольших объемов, постепенно снижая цены спроса. С конца апреля по вторую половину мая т.г. на рынке продовольственной ржи существенных ценовых изменений не отмечалось. Большинство аграриев осуществляли продажи данной культуры по мере необходимости партиями небольших объемов, фиксируя ранее установившиеся отпускные цены. При этом ряд сельхоз-

| №5 (213) май 2017 производителей предпочитал сдерживать реализацию высококачественного сырья, озвучивая максимальные и приближенные к ним цены. Покупатели не проявляли активного интереса к закупкам, продолжая работать на ранее сформированных объемах зерна, и фиксировали прежние цены спроса. Наряду с этим, некоторые потребители европейской ча-

сти озвучивали максимальные цены с целью срочного пополнения запасов сырьем с высокими качественными показателями. В среднем цены предложения на продовольственную рожь в отчетный период в европейской части России озвучивались в пределах 8000-9000 руб/т, в Уральском ФО – на уровне 7400 руб/т, в Сибирском – 7000 руб/т.

Россия: обзор внебиржевого рынка

продуктов переработки зерновых культур

мае большинство мукомолов осуществляли реализацию пшеничной муки по ценам в ранее установившихся диапазонах. В то же время, ряд мукомолов Центрального, Южного и Сибирского ФО готов был предоставлять ценовые скидки ввиду высокой конкуренции на рынке между производителями муки и невысокой покупательской активности. Также следует отметить, что мука высшего сорта пользовалась более высоким спросом, чем продукция 1 сорта. В отчетный период ценовая ситуация на рынке пшеничных отрубей в большинстве федеральных округов не претерпевала значительных изменений. Многие переработчики озвучивали цены предложения на готовую продукцию в ранее установившихся пределах. В то же время, в ряде округов (Центральный, Сибирский и Приволжский) отмечалось небольшое увеличение минимальных цен на отруби, что было обусловлено активизацией спроса животноводческих предприятий. С конца апреля по третью декаду мая т.г. в сегменте ржаной муки сохранялись все ранее сформировавшиеся ценовые тенденции. По информации представителей перерабатывающих предприятий, в начале отчетного периода отпускные цены на готовую продукцию оставались стабильными. Однако во второй декаде мая ряд переработчиков Центрального и Приволжского федеральных округов снижал цены предложения на муку. Данная тенденция была вызвана необходимостью мукомолов в ак-

тивизации продаж. Цены на ржаную муку в европейской части России озвучивались в пределах 12000-12500 руб/т, в Уральском ФО – 11500 руб/т, Сибирском – 12000 руб/т. Отметим, что, как и ранее, операторы рынка европейской части информировали о поступлении ржаной муки белорусского происхождения по более низким ценам.

Динамика цен на пшеничную муку в России (предложение, EXW), руб/т с НДС

Динамика цен на пшеничные отруби в России (предложение, EXW), руб/т с НДС

17500 16000 14500

13000

мука в/с х/п европейская часть РФ мука 1 с. х/п европейская часть РФ

мука в/с х/п Сибирский ФО мука 1 с. х/п Сибирский ФО

(предложение, EXW), руб/т

Федеральный округ

5.05.17 12.05.17 19.05.17 26.05.17 2.06.17 Мука в/с

Центральный

15300

Приволжский

15800

Южный

16000

Уральский

15800

Сибирский

17300

15500

Мука 1 сорт Центральный

14300

Приволжский

14800

Южный

15000

Уральский

15000

Сибирский

16500

13400

Отруби пшеничные Центральный

5700

Приволжский

5000

Южный

5800

Уральский

6300

Сибирский

4700

7600 7100 6600 6100 5600 5100 4600 4100 3600 июл.15 авг.15 сен.15 окт.15 ноя.15 дек.15 янв.16 фев.16 мар.16 апр.16 май.16 июн.16 июл.16 авг.16 сен.16 окт.16 ноя.16 дек.16 янв.17 фев.17 мар.17 апр.17 май.17 июн.17

19000

Средние цены на продукты переработки зерновых

Европейская часть РФ

Уральский ФО

Сибирский ФО

ТЕМА

№5 (213) май 2017 |

Турецкий рынок зерновых, зернобобовых и муки* Площадь Население Столица Язык Валюта ВВП ВВП на душу населения Импорт Экспорт Объем внешней торговли

Турция 783,356 км2 79,814,871 (по состоянию на 2016 г.) Анкара турецкий турецкая лира $1,7 трлн. (по состоянию на 2017 г.) $20 (по состоянию на 2015 г.) $187 млрд. $153 млрд. $340 млрд.

В Турции насчитывается около 710 мукомольных предприятий. Однако в активной эксплуатации находятся лишь 476 из них, тогда как остальные 234 предприятия простаивают. В среднем ежегодное производство пшеницы в Турции составляет 20 млн. тонн. Средний показатель эксплуатации мукомольных предприятий в мире находится на уровне 65%, тогда как для Турции он составляет 45%. Страна является одним из ведущих экспортеров пшеничной муки в мире и преимущественно поставляет указанную продукцию в Ирак, Судан и Сирию.

Пшеница Ячмень Кукуруза Рис Рожь Овес

Производство зерновых в Турции, тыс. тонн 2013 2014 2015 22,000 19,000 22,6000 7,900 6,300 5,800 5,900 5,900 6,400 900 830 920 365 300 330 235 210 250

2016 20,600 6,700 6,400 920 300 225

Источник: TUIK

Пшеница Ячмень Кукуруза Рис Рожь Овес

Потребление зерновых в Турции, тыс. тонн 2013/14 2014/15 2015/16 17,750 17,500 18,000 6,950 5,350 6,900 5,800 7,050 6,850 769 780 790 350 325 350 215 215 210

2016/17 17,600 5,500 7,050 780 350 215

Источник: USDA

Производство и потребление зерновых в Турции преимущественно представлено пшеницей. Урожай данной культуры в стране, которая является одним из крупнейших экспортеров пшеничной муки в мире, в последние годы в среднем составляет 20 млн. тонн. Помимо пшеницы в Турции выращиваются такие зерновые, как ячмень, кукуруза, рис, рожь и овес. Мукомольная отрасль Турции преимущественно работает с пшеницей. Согласно данным Турецкой федерации мукомолов (TUSAF), в 2016 г. страна поставила на внешние рынки 3,5 млн. тонн пшеничной муки. Турция является одной из немногих стран, которые в значительной степени достигли самообеспечения про-

дуктами питания, опираясь на географическое положение и разнообразие продукции. Плодородная почва, благоприятный климат и достаточная норма осадков позволяют Турции выращивать практически любой вид сельхозкультур. В отношении сельского хозяйства Турция является одной из наиболее важных стран в мире, а сельскохозяйственная деятельность ведется практически во всех регионах станы. Согласно данным Всемирного банка, в 2010 г. на долю пахотных земель приходился 31% от всей площади Турции.

Производство зерновых Согласно данным Турецкого института статистики (TURKSTAT), ключевой зерновой культурой, выращиваемой в Турции, является пшеница. Ее производство в стране в 2013 г. составило 22 млн. тонн и сократилось до 19 млн. тонн в 2014 г. В 2015 г., по оценкам, страна произвела 22,6 млн. тонн зерновой, однако в 2016 г. данный показатель озвучивается на уровне 20,6 млн. тонн. Второй по важности зерновой культурой в Турции является ячмень. Его производство в стране в последние годы сокращается. В 2013 г. данный показатель составил 7,9 млн. тонн, после чего снизился до 6,3 млн. тонн в 2014 г. и 5,8 млн. тонн в 2015 г. В 2016 г. урожай ячменя в Турции составил 6,7 млн. тонн. Производство кукурузы в Турции растет. Увеличение спроса на зерновую обусловлено ростом ее потребления в пищевой промышленности. Валовой сбор кукурузы составил 5,9 млн. тонн в 2013 г. и 2014 г. и увеличился до 6,4 млн. тонн в 2015-2016 гг. Также важной зерновой культурой в Турции является рис, урожай которого сократился до 830 тыс. тонн в 2014 г. с 900 тыс. тонн в 2013 г. В 2015-2016 гг. производство риса возросло до 920 тыс. тонн. Производство ржи и овса в Турции оставалось преимущественно стабильным в течение 2013-2016 гг. и колебалось в пределах 200-350 тыс. тонн в год.

Потребление зерновых Согласно апрельскому отчету FAS USDA, наиболее потребляемой зерновой в Турции является пшеница. В сезоне-2013/14 потребление данной продукции в стране составило 17,75 млн. тонн и сократилось до 17,5 млн. тонн в 2014/15 МГ. Рассматриваемый показатель озвучивается на уровне 18 млн. тонн в 2015/16 МГ и 17,5 млн. тонн в 2016/17 МГ. Второй по объемам потребления зерновой культурой в Турции является ячмень. Его потребление в

* Перевод статьи, опубликованной в журнале «Miller Magazine» №89 май 2017

www.hipzmag.com

| №5 (213) май 2017 2013/14 МГ составило 6,9 млн. тонн и сократилось до 5,3 млн. тонн в 2014/15 МГ. В сезоне-2015/16 данный показатель озвучивается на уровне 6,9 млн. тонн, а в 2016/17 МГ он может снизиться до 5,5 млн. тонн. Потребление кукурузы в Турции растет вслед за увеличением ее валового сбора. В 2013/14 МГ данный показатель составлял 5,8 млн. тонн, а для сезонов 2015/16 и 2016/17 озвучивается на уровнях 6,85 млн. тонн и 7,05 млн. тонн соответственно. Потребление риса в Турции составило 769 тыс. тонн в 2013/14 МГ и возросло до 780 тыс. тонн в 2014/15 МГ. Данный показатель озвучивается на уровне 790 тыс. тонн в 2015/16 МГ и 780 тыс. тонн в 2016/17 МГ. Потребление ржи и овса сохраняется на относительно стабильном уровне в период с 2013/14 по 2016/17 МГ на фоне незначительных изменений объемов производства данных зерновых. Потребление указанных культур варьируется в пределах 200-350 тыс. тонн в год.

Торговля зерном Ключевой зерновой, импортируемой в Турцию, является пшеница. Согласно данным Турецкого института статистики (TURKSTAT), поставки данной продукции в страну варьируются от 4 до 5 млн. тонн. Турция импортировала 3,7 млн. тонн пшеницы в 2012 г. и увеличила данный объем до 4 млн. тонн в 2013 г. Поставки зерновой возросли до 5,2 млн. тонн в 2014 г., затем снизились до 4,3 млн. тонн в 2015 г. В 2016 г. страна импортировала 4,2 млн. тонн пшеницы. Причиной, по которой Турция, которая может удовлетворить внутреннее потребление пшеницы за счет собственного производства, импортирует данную зерновую, заключается в качестве пшеницы, необходимом для экспорта продуктов ее переработки. Страна преимущественно поставляет на внешние рынки продукты переработки пшеницы (мука, макаронные изделия и т.д.), тогда как отгрузки непосредственно зерновой крайне малы. Второй наиболее импортируемой зерновой после пшеницы является кукуруза. Ее поставки в страну колеблются из года в год. Согласно данным TURKSTAT, Турция импортировала 807 тыс. тонн кукурузы в 2012 г., а в 2013 г. поставки зерновой достигли рекордных 1,5 млн. тонн. В 2014 и 2015 гг. страна импортировала 1,4 млн. тонн зерновой и сократила внешние закупки продукции до 534 тыс. тонн в 2016 г. Экспорт кукурузы в сравнении с ее импортом крайне мал. Турция отгрузила 210 тыс. тонн зерновой в 2013 г. и сократила внешние поставки продукции до 64 тыс. тонн в 2014 г. В 2015 и 2016 гг. экспорт кукурузы составил 75 тыс. тонн и 44 тыс. тонн соответственно. Турция также импортирует рис и ячмень. В 2013 г. в страну было поставлено 283 тыс. тонн риса. Данный объем возрос до 493 тыс. тонн в 2014 г. и сократился в 2016 г. до 292 тыс. тонн. Импорт ячменя находится на очень низком уровне. Указанный показатель варьировался от 9 до 164 тыс. тонн в 2012-2016 гг.

Экспорт зерновых из Турции 2012 2013 2014 объем, тонн 116078 275131 68572 Пшеница стоимость, 34247 79317 35356 1000 USD объем, тонн 20359 210927 64618 Кукуруза стоимость, 33820 88124 63289 1000 USD объем, тонн 98612 8449 22402 Рис стоимость, 74160 7571 21151 1000 USD объем, тонн 100771 110 13998 Ячмень стоимость, 26414 54 6411 1000 USD

2015 68797

2016 26502

32394

11438

75184

44135

51032

49043

27723

57295

25031

40444

134

5572

1398

Источник: TUIK

Импорт зерновых в Турцию 2012 2013 2014 объем, тонн 3719174 4053001 5285242 Пшеница стоимость, 1125977 1289234 1545853 1000 USD объем, тонн 80480 1548133 1423594 Кукуруза стоимость, 245918 473137 350247 1000 USD объем, тонн 263538 283704 493662 Рис стоимость, 111345 150522 277320 1000 USD объем, тонн 76318 256811 675993 Ячмень стоимость, 26706 85782 164189 1000 USD

2015 2016 4349819 4225784 1103420 892408 1487005 534790 343046 128639 312288 292846 166058 116206 199596

39993

48081

9806

Источник: TUIK

Производство зернобобовых Производство зернобобовых в Турции значительно снизилось за последние 12 лет ввиду существенного сокращения площадей под ними в течение последнего десятилетия. Таким образом, валовой сбор зернобобовых в стране уменьшился с 1,4 млн. тонн в 2006 г. до 1 млн. тонн в 2015 г. Ключевой зернобобовой культурой в Турции является нут. Согласно данным TURKSTAT, валовой сбор нута в стране в 2013 г. составил 506 тыс. тонн. В 2014-2016 гг. данный объем варьировался в пределах 450-460 тыс. тонн. Второй по объемам производства зернобобовой культурой в Турции является чечевица. Ее урожай составил 395 тыс. тонн в 2013 г. и сократился до 325 тыс. тонн в 2014 г. В 2015 и 2016 гг. данный объем достиг 340 тыс. тонн и 345 тыс. тонн соответственно. Производство фасоли в Турции составило 195 тыс. тонн в 2013 г., после чего возросло до 215 тыс. тонн в 2014 г. Для 2015 и 2016 гг. данный показатель озвучивается на уровне 235 тыс. тонн. Производство зернобобовых в Турции, тыс. тонн Нут Чечевица Фасоль Источник: TUIK

2013 506 395 195

2014 450 325 215

2015 460 340 235

2016 455 345 235

ТЕМА Торговля зернобобовыми Сокращение площадей под зернобобовыми и последующее уменьшение их урожая привели к росту импорта данной продукции. Общий объем поставок зернобобовых в Турцию в 2012 г. составил 272 тыс. тонн и затем возрос до 335 тыс. тонн в 2013 г., 433 тыс. тонн в 2014 г. и 470 тыс. тонн в 2015 г. Наиболее импортируемой в Турцию зернобобовой культурой является чечевица. В 2013 г. в страну было поставлено 199 тыс. тонн продукции, данный объем возрос до 303 тыс. тонн в 2014 г., 313 тыс. тонн в 2015 г. и 337 тыс. тонн в 2016 г. Поставки гороха в Турцию составили 25 тыс. тонн в 2012 г., 43 тыс. тонн в 2013 г. и 33 тыс. тонн в 2014 г., после чего они значительно увеличились в 2015 г. – до 82 тыс. тонн. Однако импорт культуры в Турцию в 2016 г. сократился до 60 тыс. тонн. Согласно отчету FAS USDA «Обзор рынка зернобобовых Турции», страна закупает основные объемы гороха из Канады. Турция реэкспортирует продукцию в страны Центральной Азии и Африки, такие как Ирак, Судан, Египет и Саудовская Аравия. На третьем месте по объемам импорта находится нут, однако его импорт развивается в понижательном тренде. В 2012 г. в Турцию было поставлено 34 тыс. тонн культуры. Данный объем возрос до 56 тыс. тонн в 2013 г. и затем уменьшился до 41 тыс. тонн в 2014 г., 37 тыс. тонн в 2015 г. и 30 тыс. тонн в 2016 г. Импорт фасоли в Турцию постепенно сокращается. 30 тыс. тонн продукции было поставлено в страну в 2012 г. и 25 тыс. тонн в 2013 г. В 2014 г. импорт культуры существенно возрос – до 54 тыс. тонн, однако вновь сократился в 2015 г. – до 34 тыс. тонн и в 2016 г. – до 35 тыс. тонн. Экспорт чечевицы из Турции составил 197 тыс. тонн в 2012 г. и затем сократился до 178 тыс. тонн в 2013 г. Отгрузки культуры вновь возросли в 2014 г. – до 183 тыс. тонн и продолжили развиваться в повышательном тренде – 219 тыс. тонн в 2015 г. и 243 тыс. тонн в 2016 г. Отгрузки гороха из Турции составили 23 тыс. тонн в 2012 г. и возросли до 31 тыс. тонн в 2013 г. Экспорт культуры сократился до 24 тыс. тонн в 2014 г. и вновь увеличился до 62 тыс. тонн в 2015 г. В 2016 г. данный показатель сократился до 46 тыс. тонн. Экспорт нута из Турции возрос до 22 тыс. тонн в 2015 и 2016 гг., что, однако, уступает высокому результату 2011 г. – 82 тыс. тонн.

Мукомольная промышленность Известно, что первые в истории мельницы находились на территории Анатолии. С давних времен страна развивала свою мукомольную отрасль, наращивая производство и экспорт муки. На сегодняшний день годовое производство пшеничной муки в Турции значительно превышает ее внутреннее потребление. Согласно исследованию мукомольной

www.hipzmag.com

№5 (213) май 2017 | Экспорт зернобобовых из Турции 2012 2013 2014 объем, тонн 197369 178542 183415 Чечевица стоимость, 161300 167813 192816 1000 USD объем, тонн 25336 19242 18046 Нут стоимость, 31010 19548 17385 1000 USD объем, тонн 23097 31041 24845 Горох стоимость, 11970 16386 12329 1000 USD объем, тонн 1391 2544 8912 Фасоль стоимость, 2587 5465 15641 1000 USD

2015 2016 219220 243768 261450 278878 22472

22975

20598

31269

62824

46642

28349

22348

4445

2740

5546

3870

Источник: TUIK

Импорт зернобобовых в Турцию 2012 2013 2014 2015 2016 объем, тонн 168805 199475 303154 313161 337500 Чечевица стоимость, 106124 131982 201879 237461 275019 1000 USD объем, тонн 34938 56875 41164 37306 30446 Нут стоимость, 46575 62584 50262 45409 39866 1000 USD объем, тонн 25991 43554 33784 82093 60524 Горох стоимость, 11821 18590 15276 29093 22423 1000 USD объем, тонн 30258 25848 54023 34781 35631 Фасоль стоимость, 355493 35109 89320 43147 40841 1000 USD Источник: TUIK

отрасли страны, проведенному Ассоциацией мукомолов, в Турции насчитывается 710 мукомольных предприятий, из которых в активной эксплуатации находятся 476, тогда как остальные 234 предприятия простаивают. В разрезе регионов установленная мощность 62 рабочих предприятий и 25 простаивающих в Черноморском регионе страны составляет 4,6 млн. тонн, в Средиземноморском – 3,5 млн. тонн (45 рабочих предприятий и 30 простаивающих), в Эгейском – 3,4 млн. тонн (47 и 22 предприятия соответственно), в Восточной Анатолии – 1,8 млн. тонн (20 и 3 предприятия соответственно), в Центральной Анатолии – 9 млн. тонн (124 и 43 предприятия соответственно), в Юго-Восточной Анатолии – 8,3 млн. тонн (87 и 25 предприятий соответственно). Таким образом, установленная мощность турецких мукомольных предприятий составляет 40 млн. тонн, тогда как ежегодное производство муки находится на уровне 20 млн. тонн. На мировом рынке Турция является одним из двух крупнейших экспортеров муки вместе с Казахстаном. Наращивая отгрузки продукции с 2005 г., страна конкурирует с казахстанской и европейской мукой. В 20062008 гг. внешние поставки турецкой муки составляли 1,2 млн. тонн, затем они возросли до 1,8 млн. тонн в 20092010 гг. и достигли 2 млн. тонн в 2011-2012 гг. В 2013 г. страна поставила на мировой рынок 2,1 млн. тонн продукта. Основными импортерами турецкой муки являются Ирак, Судан и Сирия.

| №5 (213) май 2017

Мы строим свою работу на основании формулирования проблем отрасли – Мукомолы Украины

Общественный союз «Мукомолы Украины» зарегистрирован 22.05.2014 г., объединяет предприятия мукомольного и крупяного рынков, на рынке три года. Глава ассоциации Родион Рыбчинский Окончил Одесскую национальную академию пищевых технологий по специальности «Технология хранения и переработки зерна». В настоящее время директор ОС «Мукомолы Украины», руководитель службы бизнеспроектов ИА «АПК-Информ», главный редактор журнала «Хранение и переработка зерна».

- Родион, почему было принято решение о создании отраслевого объединения, лоббирующего интересы мукомольной отрасли Украины? - Потому что мукомольная и смежная с ней крупяная отрасли являются связующим звеном между производителями зерна и потребителями, без качественной переработки не будет качественного хлеба, макаронных изделий или сдобных булочек на наших с вами столах. Но если проблемы хлебопеков всегда на слуху, особенно когда они либо повышают цену на готовую продукцию, либо только об этом заявляют, а о проблемах аграриев у нас в стране знают вообще все, то о проблемах зернопереработчиков как-то не принято было говорить, и отраслевые предприятия были «зажаты» между интересами сельхозпроизводителей и хлебопеков. Поэтому и назрела насущная потребность создать объединение, которое бы отстаивало корпоративные

интересы и занималось в некотором смысле стратегическими вопросами отрасли. - Мукомолы Украины «молодое» объединение, но, наверное, уже можно говорить о каких-то достижениях за время его деятельности. - Нашей ассоциации в мае официально будет три года, поэтому мы, как говорится, и опыт нарабатываем и шишки набиваем. Стоит отметить, что в коалиции с другими ассоциациями пищевой промышленности нами был поставлен на широкое обсуждение вопрос ценового регулирования в отраслях и была достигнута фактическая его отмена. В контексте этого хочу поблагодарить МЭРТ и департамент продовольствия Минагропрода Украины, которые отреагировали на поднятую проблему и делают все от них зависящее для окончательной отмены административного регулирования цен – этого пережитка

МНЕНИЕ плановой экономики. Вторым важным направлением работы за данный период стала интенсивная работа по выведению украинской муки на новые экспортные рынки. Ассоциация, представляя продукцию своих членов, приняла участие в 6 международных выставках и торговых миссиях в Азии и Африке, существенно увеличив экспорт муки, круп и отрубей. В контексте продвижения мукомольной продукции на экспорт значительную помощь нам оказывают FАО и ЕБРР, за что мы им искренне благодарны. Также мы начали более тесно сотрудничать с рядом ведущих производителей оборудования и ингредиентов для мукомольной промышленности как в рамках собственных мероприятий, так и в рамках сотрудничества с Европейской ассоциацией мукомолов и ICC. Ну и конечно есть целый ряд вопросов, которые решаются или находятся в состоянии перманентного решения через рутинный процесс путем общения с различными органами власти на уровне как министерств, так и на региональном. - Каким образом вы планируете достигать поставленных целей? Какие методы лоббирования интересов участников рынка считаете наиболее эффективными? - Мы строим свою работу на основании формулирования проблем, стоящих перед отраслью, их анализа и разработки программы решений, которую потом предлагаем в письмах, обращениях, резолюциях, также публично на мероприятиях и заручаемся поддержкой общественным мнением своих аргументов, показывающих выгоду от наших предложений. Мы рассматриваем только публичные и прозрачные методы представления интересов участников рынка, которые полностью совпадают с интересами общества в целом, поэтому деятельность нашей ассоциации способствует улучшению условий ведения бизнеса как в отрасли, так и в целом в АПК. В своей деятельности мы используем такие методы: общественные обсуждения, круглые столы, публикации,

www.hipzmag.com

№5 (213) май 2017 | конференции, аналитические материалы – по сути, ведем общественную деятельность. - Как Вы оцениваете ситуацию, сложившуюся в отрасли зернопереработки и производства продукции в настоящее время? - На текущий момент я бы выделил несколько аспектов, которые характеризуют общее состояние отрасли. Война на востоке Украины, аннексия Крыма оказали негативное влияние на спрос мукомольной продукции на фоне падения покупательной способности населения, что привело к обострению конкуренции в отрасли и вынудило предприятия активно искать внешние рынки реализации продукции. И тут предприятия сталкиваются с массой моментов: поиск добросовестного покупателя, анализ рынков, оценка рисков, оптимальная логистика и т.п. К сожалению, помощь со стороны госорганов в данном вопросе минимальная… А отдельные госпредприятия, являясь монополистами, как УЗ, стараются еще максимально и заработать на отправителях-экспортерах. И, к сожалению, подвижек в вопросе уменьшения тарифов на услуги УЗ мы не видим… Еще одной проблемой является постоянный рост тарифов на газ и электроэнергию для промпредприятий, что также сказывается на себестоимости нашей продукции и снижает ее конкурентоспособность на внешних рынках, и конечно сказывается на ценах и на внутреннем рынке… - Что, по Вашему мнению, необходимо предпринять в первую очередь для достижения более высоких показателей работы рынка? - Наиболее важным вопросом для участников рынка должен стать сигнал от государства по поводу установления прозрачных правил игры, заключающийся в полной законодательной отмене даже возможности административного регулирования цен на конкурентных рынках. Это нонсенс – регулировать административными методами цены на рынках, где существует конкурен-

| №5 (213) май 2017 ция. Следующим пунктом является деятельность «Укрзализныци». Это даже не проблема конкретной отрасли – это вопрос общего функционирования товарного бизнеса в Украине. Также государству в лице МЭРТ следует разработать и внедрить действенный механизм поддержки экспорта продукции с добавленной стоимостью и сформировать работающие торговые миссии за границей. Ну и конечно же необходимо прекратить постоянные изменения в налоговом законодательстве и практике правоприменения. Нужна четко сформированная правовая система, в которой будет защищена частная собственность и право стоит на ее страже, когда понятны и предсказуемы правила игры для всех участников рынка независимо от их отраслевой принадлежности. - Родион, по Вашему мнению, насколько велика роль отраслевых ассоциаций в развитии аграрного рынка и вашей ассоциации в частности? - Отраслевые ассоциации по своей институциональной функции являются буфером между государственными органами и бизнесом, соответственно и функциональную нагрузку они несут такую же – содействие выработке государственной политики и ее воплощению, аналитика отрасли относительно перспектив развития и оценка рисков и возможностей. Отмечу, что в последние полтора года Минагропрод, Минэкономразвития часто

советуются с отраслевыми ассоциациями, обсуждая инициативы и последствия их принятия, но также часто эти органы принимают решения, которые можно назвать чисто политическими, поскольку они не одобрены ассоциациями и не решают проблем ведения бизнеса. Примеры развитых стран показывают, что отраслевые ассоциации – это важный институт функционирования развитого общества, кузница кадров для тех же органов власти, а также институции, которые способствуют развитию рынка, объединяя коллективную волю участников рынка и усилия для решения общих проблем (это не относится к вопросам конкуренции между производителями). Также следует понимать, что ассоциация – это «не вещь в себе», а инструмент участников рынка, и его эффективность также зависит от степени коммуникации между каждым участником рынка-членом ассоциации и ассоциацией.

Месседж главы ассоциации участникам рынка Прежде всего, прошу участников рынка всегда открыто заявлять о проблемах в своей деятельности, актуальных интересах и подавать другие инициативы. Представление интересов – не быстрый процесс, как бы нам того ни хотелось, но в то же время помогает структурно изменить условия ведения бизнеса.

РАСТЕНИЕВОДСТВО

№5 (213) май 2017 |

Резерви зернового поля Придніпров’я Черенков А.В., Шевченко М.С., доктори сільськогосподарських наук, Рибка В.С., Компанієць В.О., кандидати економічних наук, Кулик А.О., Ковтун О.В., ДУ «Інститут зернових культур НААН України»

Проведено всебічний аналіз сучасного стану розвитку зернової галузі в Придніпров’ї та визначено основні стратегічні напрями збільшення обсягів виробництва зерна й підвищення його ефективності в умовах переходу на інноваційну модель розвитку АПК. Ключові слова: зернові культури, інтенсифікація, інновації, технології, сорти та гібриди, собівартість, прибуток, ефективність.

ернове виробництво було і залишається провідною галуззю сільського господарства України. Зернові культури щорічно займають більше половини загальної посівної площі, і, як наслідок, технологія їхнього вирощування значною мірою впливає на рівень агротехніки інших культур землеробства, економічну ефективність усього агропромислового комплексу. З ухваленням Державної програми розвитку українського села до 2015 р. визначилися параметри виробництва основних видів сільськогосподарської продукції. Зокрема, передбачається істотне збільшення валових зборів зерна в Україні до 70-80 млн. тонн. Реалізація цієї програми в таких масштабах можлива лише за умови подолання тотальної економічної кризи та стабілізації розвитку економіки країни. При цьому розвиток галузі зерновиробництва має ґрунтуватися на здійсненні низки організаційно-економічних та агротехнологічних заходів, що, передусім, стосується оптимізації структури посівних площ зернових культур і застосування прогресивних технологій виробництва зерна з урахуванням переходу на інноваційну модель розвитку АПК. В цьому відношенні відродження і подальший розвиток високоефективного ведення зерновиробництва мають господарства Дніпропетровської області. Аналіз свідчить, що цей регіон у 2015 році виробив 6,4% зерна від загального його валового збору в Україні, посідаючи третє місце серед решти 25 областей і перше місце в зоні Степу. Традиційно валовий збір зернових культур в області базується на вирощуванні озимої пшениці, ярого ячменю та кукурудзи, з яких у середньому за 15-річний період озима пшениця займає 45,7%, ярий ячмінь – 20,3% і кукурудза – 25,9% (табл. 1). Водночас зауважимо, що у 2015 році частка виробництва зерна кукурудзи завдяки більш високій урожайності збільшилася і складала 35,4%, ярого ячменю, навпаки, зменшилася до 12,1%. За своїми біологічними можливостями найвищу врожайність у середньому за 2001-2015 рр. забезпечують озима пшениця та кукурудза – відповідно 32 і 31,9 ц/га (рис. 1). Виходячи з характеру сучасного економічного стану галузі зерновиробництва, відзначимо, що в структурі товарної продукції рослинництва, а також за обсягами та дохідністю галузь зерновиробництва посідає лідируюче www.hipzmag.com

Таблиця 1. Динаміка виробництва зерна в усіх

категоріях господарств Дніпропетровської області, тис. тонн Рік

Зернові – загалом

2001-2005 2006 2007 2008 2009 2010 2006-2010 2011 2012 2013 2014 2015 2011-2015 2016

2699,1 2635,5 1671,8 3693,9 2817,2 2708,8 2705,4 3456,1 1554,3 3710,3 3317,8 3866,2 3180,9 3480,8

озима пшениця 1137,9 1012,7 921,2 1934,9 1384,0 1335,5 1317,7 1423,0 528,1 1764,4 1647,4 1983,3 1469,2 1459,1

У тому числі ярий кукурудза ячмінь 750,9 594,0 890,0 542,5 281,6 379,8 772,0 714,7 568,4 571,5 445,4 667,2 591,5 575,1 439,7 1314,0 344,8 595,3 349,9 1315,5 439,9 929,1 408,7 1115,8 396,6 1053,9 519,1 1197,6

місце. На її частку в середньому за 2011-2015 рр. припадає 34,4% (табл. 2). Серед культур зернової групи головна дохідна частина формується на вирощуванні трьох зернових культур – пшениці (58,9%), ячменю (11,7%) та кукурудзи (26,3%). І все ж впродовж останніх років простежується тенденція наростання нестабільності й істотного скорочення прибутковості та рентабельності виробництва зерна. Так, якщо середній рівень рентабельності у сільськогосподарських підприємствах Дніпропетровської області у 2000 р. становив 31,9%, то у 2013 р. цей показник відповідно знизився до 3%, а реалізація ячменю та вівса цього року була навіть збитковою. Поряд із невідповідністю закупівельних цін на зерно це сталося в основному в результаті значного зниження врожайності зерна та його якості, зокрема озимої пшениці, а також за рахунок формування високого рівня собівартості в умовах нестримного наростання цінового диспаритету на зернопродукцію та засоби виробництва і нестабільності цінової політики. Вивчення аспектів формування дохідності зернової галузі показало, що для здійснення ефективного ведення зернового господарства мінімальна рентабельність виробництва зерна має становити 24-25%, а раціональна (для умов степової зони України) – щонайменше 40-45%. Такий рівень рентабельності створює необхідні умови

| №5 (213) май 2017

Рис. 1. Урожайність основних зернових культур у Дніпропетровській області в середньому за 2001-2015 рр. (всі категорії господарств)

Таблиця 2. Місце зерновиробництва в структурі товарної продукції галузі рослинництва в сільськогосподарських підприємствах Дніпропетровської області (2011-2015 рр.) Вид продукції Продукція рослинництва, загалом в т.ч. зернові та зернобобові – загалом з них: пшениця кукурудза на зерно ячмінь горох овес інші зернові

2011 р.

2012 р.

2013 р.

2015 р.

В середньому за 2011-2015 рр. млн. грн. %

млн. грн.

6108,6

100

5181,1

100

5531,7

100

6840,0

100

12912,9

100

7314,9

100

1750,3

28,7

1451,6

28,0

2051,9

37,1

2771,2

40,5

4544,5

35,2

2513,9

34,4

935,3 565,9 189,9 15,7 2,9 40,6

15,3 9,3 3,1 0,3 0,0 0,7

507,2 565,9 189,9 15,7 2,9 40,6

9,8 9,3 3,1 0,3 0,0 0,7

1289,0 484,7 209,3 8,9 3,7 56,3

23,3 8,8 3,8 0,2 0,1 1,0

1735,8 603,3 365,8 16,1 5,3 44,9

25,4 8,8 5,3 0,2 0,1 0,7

2760,8 1139,6 502,0 39,0 1,6 101,4

21,4 8,8 3,9 0,3 0,0 0,8

1480,7 660,2 294,3 19,3 3,3 56,2

20,2 9,0 4,0 0,3 0,0 0,8

для оновлення основних фондів і запровадження нових прогресивних технологій, які дозволяють у подальшому забезпечувати конкурентоспроможний рівень зерновиробництва. Отже, ситуація вимагає вживання з боку державних і регіональних органів управління відповідних заходів щодо розвитку зернового господарства, адаптованих до конкретних природних умов і наявних ресурсів. В загальному плані рівень рентабельності зерновиробництва залежить від низки таких взаємопов’язаних факторів, як урожайність, собівартість і ціна реалізації. При цьому провідну роль у формуванні конкурентоспроможності зерновиробника, який здійснює свою діяльність у висококонкурентних ринкових умовах, відіграє рівень собівартості одиниці продукції. Рівень затрат виробництва та собівартості продукції в зерновому господарстві залежить від багатьох чинників. При всій чисельності шляхи оптимізації собівартості можна об'єднати в такі основні групи. По-перше, це шляхи (фактори), пов’язані із впровадженням раціональної системи землеробства; по-друге, обумовлені впровадженням прогресивних систем машин і технологій виробництва і, по-третє, організаційно-економічні.

2014 р.

Найпрогресивніший метод ведення зернового господарства – інтенсивний. Він означає збільшення виробництва зерна за рахунок підвищення обсягів вкладень у розрахунку на одиницю площі при раціональному використанні засобів виробництва. При цьому виробничі витрати в розрахунку на 1 га внаслідок додаткових витрат зростають. Проте, якщо ці витрати економічно обґрунтовані, то додатково одержана продукція не тільки відшкодовує їх, а й дає господарству відповідний прибуток. Проблема створення необхідних передумов для підвищення ефективності зерновиробництва в господарствах Дніпропетровської області – це комплексне завдання, пов’язане зі сферою раціонального використання земельних ресурсів, впровадження нових високопродуктивних сортів і гібридів, інтенсивних технологій вирощування, введення у виробництво екологічно безпечних засобів виробництва і є обов’язковою умовою підвищення врожайності не тільки зернових культур, а й усіх польових культур. Зростання ж урожайності – необхідна умова підвищення продуктивності праці та зниження собівартості продукції. З цього приводу досить наглядними є дані

РАСТЕНИЕВОДСТВО

№5 (213) май 2017 |

групування сільськогосподарських підприємств Дніпропетровської області за згаданим показником на прикладі вирощування озимої пшениці та кукурудзи на зерно (табл. 3). Аналіз даних угрупувань, наведених у табл. 3, підтверджує те, який суттєвий вплив має показник урожайності на собівартість вирощеного врожаю. Так, у господарствах першої групи при найнижчій врожайності (15,1 ц/ га) вона була найвищою – 2308 грн/т. У більш вигідному становищі були підприємства п'ятої групи, де завдяки значно вищій урожайності середня виробнича собівартість кожної тонни зерна озимої пшениці становила 1273 грн., тобто була нижчою на 1035 грн. порівняно із господарствами першої групи. Водночас зауважимо, що за умови збереження раціонального рівня цін на зерно це дає можливість отримати оптимальний рівень рентабельності та прибутку з кожного гектара зібраної площі, і таким чином значно поліпшити фінансовий стан виробників як озимої пшениці, так і кукурудзи, що одночасно забезпечує зниження собівартості виробництва одиниці продукції. Отже, рівень урожайності культур у галузі зерновиробництва є динамічним фактором. Цей показник відображає результат інтенсифікації виробництва та її економічну доцільність і одночасно характеризує рівень культури землеробства, ефективність використання землі як основного засобу агропромислового виробництва. Високий рівень економічного розвитку зернового господарства є можливим завдяки умілому пошуку і своєчасному та ефективному запровадженню новітніх технологій замість традиційно існуючих у всіх аграрних господарствах. Тільки постійна активізація інноваційних процесів може забезпечити оптимальний розвиток зернового господарства в нинішніх умовах [1-3], оскільки в агропромисловому виробництві їй немає альтернативи. Високого потенціалу продуктивності та значної ефективності виробництва зерна на Дніпропетровщині в сучасних умовах господарювання сьогодні не можна

досягти без вирощування зернових культур на інтенсивній основі. Вирішення даного питання можливе не лише за рахунок кількісного нарощування ресурсів, але й на основі раціонального їхнього використання, а саме: оптимізації режиму живлення; впровадження інтегрованої системи захисту рослин від хвороб, шкідників і бур'янів; застосування сучасних високопродуктивних машин і знарядь; своєчасного та якісного виконання всіх технологічних операцій [4]. Внесення обґрунтованих доз добрив є важливою складовою системи заходів для підвищення продуктивності основних зернових культур і ефективності їхнього вирощування. На частку добрив припадає близько половини отримуваних приростів урожайності. Проте, на сьогодні проблему раціонального застосування добрив у технології вирощування зернових культур не розв’язано. Так, за даними статистики, на прикладі вирощування кукурудзи в середньому по Дніпропетровській області обсяги внесення мінеральних добрив у перерахунку на поживні речовини скоротилися з 223 кг у 1990 р. до 56 кг у 2015 р., або у 3,6 рази. Органічні добрива під кукурудзу останніми роками в господарствах практично не вносяться. З метою досягнення найвищого рівня економічної та господарської окупності мінеральних добрив їх необхідно використовувати, в першу чергу, під пріоритетні культури, а саме: під пшеницю озиму, ячмінь ярий, кукурудзу. При цьому дози добрив слід оптимізувати залежно від агрохімічного стану ґрунтів і біологічних особливостей культур. При виконанні вищезазначених умов ці культури здатні забезпечити найвищу окупність 1 кг мінеральних добрив, яка становить 5-9 кг зернових одиниць. У підвищенні економічної ефективності використання мінеральних добрив надзвичайно важливою умовою є спосіб їхнього внесення. Найбільшої уваги заслуговує локальний спосіб внесення поживних речовин зернотуковими сівалками, культиваторами-рослинопідживлювачами чи іншими придатними для цього знаряддями на

Таблиця 3. Резерви й економічна роль зростання врожайності озимої пшениці та кукурудзи в сільськогосподарських підприємствах Дніпропетровської області (2011-2015 рр.)

Група господарств за врожайністю, ц/га

Господарств у групі кількість

у % до підсумку

До 20 20,1-30,0 30,1-40,0 40,1-50,0 Понад 50 У середньому по області

50 137 177 87 61 512

9,8 26,8 34,6 16,9 11,9 100

15,1 25,8 34,5 45,2 57,5 37,7

До 25 20,1-30,0 30,1-40,0 40,1-50,0 Понад 50 У середньому по області

64 62 81 57 79 343

18,7 18,1 23,6 16,6 23,0 100

18,6 30,6 41,0 50,4 76,3 48,9

www.hipzmag.com

Затрати на 1 га посіву

Собівартість 1 ц зерна, грн.

Рівень Ціна реалізації рентабельності, 1 ц зерна, грн. % до 1 реалізованої грн. % групи виробнича продукції Озима пшениця 3485 – 230,79 206,49 243,51 17,9 4628 132,8 179,38 190,89 237,74 24,5 5525 158,5 160,14 187,32 266,40 42,2 6761 194,0 149,58 181,78 265,05 45,8 7318 210,0 127,27 159,08 295,97 86,1 5787 166,1 153,50 178,77 270,10 51,1 Кукурудза 3701 – 198,98 200,64 238,30 18,8 5241 141,6 171,27 179,93 252,58 40,4 6876 185,8 167,71 180,06 250,44 39,1 8550 231,0 169,64 188,47 269,83 43,2 10167 274,7 133,25 154,15 278,50 80,7 7546 203,9 154,31 171,16 266,36 55,6

Урожайність, ц/га

| №5 (213) май 2017 глибину 8-12 см. Цей спосіб уможливлює при однакових дозах отримувати прирости врожаю на 20-25% вищі, ніж при розкидному. Залежно від рівня врожайності собівартість зерна пшениці озимої відповідно знижується на 6,78,2%, а окупність затрат на застосування добрив зростає в 1,2-1,3 рази. Отже, зважаючи на важливу роль мінеральних добрив у підвищенні продуктивності та ефективності використання кожного гектара землі, при доведенні обсягів внесення мінеральних добрив до рівня 150 кг/га д.р. річна потреба в них у господарствах Дніпропетровської області становитиме 1,2 млн. тонн вартістю 0,9-1,3 млрд. грн. Радикальна модернізація технологій покладається на рахунок нової техніки як фактора приведення в дію оборотних засобів виробництва. Тут важливо, щоб енергетична база, тобто загальна потужність сільськогосподарської техніки, відповідала послідовному набору складових технологічних процесів. Пріоритетного значення набувають комбіновані високопродуктивні сільськогосподарські машини, які одночасно виконують декілька технологічних операцій: обробіток ґрунту, внесення добрив, сівбу. Водночас конструкторське вдосконалення технічних агрегатів для вирощування зернових культур має йти шляхом диференціації окремих операцій і прийомів відповідно до екологічної ситуації та повномасштабного освоєння методів точного землеробства. Особливої уваги потребує модернізація системи машин зернового комплексу для підготовки ґрунту під окремі культури протягом 2-3 днів, сівби озимих і ярих – не більше 5 днів і збирання врожаю – за 10-12 днів тощо. Вагомим є те, що зернозбиральна техніка за своїми виробничими характеристиками, як правило, має відповідати таким важливим елементам, як попередження втрат врожаю, підтримання високої якості продукції та ін. В цьому відношенні відповідальним етапом в успішному вирішенні питання стабілізації обсягів виробництва зерна та підвищення ефективності його виробництва є організація збиральних робіт. Це найбільш трудомісткий,

енерго- та матеріалоємний процес. На механізовані роботи зі збирання й доробки врожаю припадає майже половина всіх експлуатаційних затрат (51,4-56%). Основні вимоги до збирання полягають у проведенні жнив в оптимальні агротехнічні строки. Невиконання цих вимог негативно впливає не тільки на кількість і якість зібраного врожаю, але й має значний вплив на економічні показники при вирощуванні зернових культур. Численними дослідженнями Інституту зернових культур НААН України встановлено, що лише в перші 5-7 днів після дозрівання врожайність озимої пшениці не знижується. В наступні дні спостерігається зниження врожаю: збирання через 15 днів після настання повної стиглості призводить до втрат 5-7% зерна на кожному гектарі, а через 20 днів – від 11,2 до 13,5%. Втрати врожаю негативно позначаються на показниках собівартості та прибутковості отриманої продукції (рис. 2). Зокрема, при затягуванні строків збирання до 15 днів лише через зростання собівартості зерна за ціни 4700 грн/т виробник недоотримає 528-704 грн. прибутку в розрахунку на гектар посіву. На жаль, як свідчать дані статистики, у виробничій практиці останніми роками тривалість збирання в окремих господарствах значно варіює і сягає 28-36 днів. А це, як свідчать розрахунки на прикладі сільськогосподарських підприємств зони Степу, може призвести до втрат 16,5-17% зерна від його середньорічного валового збору в цьому регіоні. Важливою умовою економічно обґрунтованого використання техніки на збиранні зернових культур є визначення способу збирання для конкретного поля. При роздільному збиранні з точки зору економного витрачання енергоресурсів і коштів найбільш доцільним є застосування широкозахватних жниварок і хедерів. Збільшення ширини захвату жниварок значно підвищує продуктивність праці та прискорює строки проведення робіт. Крім того, серед заходів, які сприяють підвищенню врожайності й ефективності виробництва, поліпшенню якості зерна, важливе місце посідає захист рослин від

Рис. 2. Зміна продуктивності та собівартості зерна озимої пшениці залежно від строків проведення збиральних робіт в умовах 2017 року (при очікуваних рівнях врожайності 30 та 40 ц/га)

РАСТЕНИЕВОДСТВО

№5 (213) май 2017 |

шкідників, хвороб і бур’янів. Зокрема, проблема знищен- пшениці озимої. Оптимізація структури попередників ня бур'янів сьогодні набуває першочергового значення, пшениці озимої, як правило, не потребує додаткових каоскільки висока забур’яненість посівів призводить до піталовкладень, при цьому раціональне використання непродуктивних втрат 2-3-місячних запасів вологи та 80- даного фактора зумовлює не лише підвищення врожай140 кг/га д.р. поживних речовин у ґрунті. Втрати врожаю ності культури, але й збільшення окупності витрат на випри сучасному стані забур'яненості посівів становлять робництво продукції [2, 4]. 8-15% для зернових колосових культур і до 25-40% для Узагальнення результатів агротехнологічних та екокукурудзи [2]. Такі масштаби втрат зерна можливі у ви- номічних досліджень, проведених у ДУ «Інститут зерпадку, коли комплекс агротехнічних і хімічних заходів нових культур» і його дослідних станціях (табл. 4), дає знищення бур'янів у посівах пшениці озимої, ячменю підстави для таких прогнозів: собівартість тонни зерна, ярого, кукурудзи буде зведено до мінімуму. одержаного з посівів пшениці озимої після різних попеЗа існуючих фінансових можливостей у господар- редників, може становити: по чорному пару за врожайствах лише 30-40% посівних площ зернових культур охо- ності 4,5 і 6 т/га – відповідно 2159 і 1817 грн., по зайнятому плено повномасштабними заходами знищення бур'янів. пару за врожайності 3 і 4,5 т/га – 2800 і 2217 грн. і після Щоб вийти на рівень валових зборів зернових культур непарових попередників (кукурудза на силос) за вро4-4,5 млн. тонн, необхідно обробляти гербіцидами 60- жайності 2 і 3,5 т/га – 3845 та 2662 грн. 70% посівів колосових культур і 90% – кукурудзи. Нормативна собівартість виробництва зерна ячмеСпираючись на економіко-енергетичну оцінку за- ню ярого за врожайності від 2,5 до 4 т/га варіює відпостосування різних видів гербіцидів та їхніх комбінацій на відно від 2421 до 1901 грн/т, а собівартість виробництва прикладі вирощування кукурудзи, слід відзначити, що кукурудзи на зерно залежно від рівня врожайності стаміж вартісною величиною приросту врожаю й оплатою новить: 3,5 т/га – 2744 грн/т, 4,5 т/га – 2408 грн/т, 5,5 т/га одиниці виробничих витрат додатковим прибутком існує – 2194 грн/т, 6 т/га – 2095 грн/т. тісна залежність, як наслідок, застосування Таблиця 4. Залежність ефективності виробництва зернових культур хімічних засобів захисту рослин є ефективвід рівня інтенсифікації, врожайності та ціни реалізації в умовах ним. 2017 р. За складної фітосанітарної ситуації, Виробничі Собівартість Рівень рентабельності (збитковості) Урожайність, витрати коли розповсюдження хвороб і шкідників на 1 тонни, грн. залежно від ціни реалізації (грн/т), % т/га 1 га, грн. 3000 3200 3400 3600 3800 4000 перевищує поріг шкодочинності, втрати Пшениця озима: врожаю зернових культур становлять не по парових попередниках менше 30%. Наприклад, кожна гривня, 4,0 9139 2285 31,3 40,1 48,8 57,6 66,3 75,1 вкладена в захист посівів сильної та твер4,5 9716 2159 38,9 48,2 57,5 66,7 76,0 85,3 дої пшениці, забезпечує в середньому 3,15,0 10093 2019 48,6 58,5 68,4 78,3 88,2 98,2 3,9 грн. чистого прибутку. За відсутності 5,5 10478 1905 57,5 68,0 78,5 89,0 99,5 110,0 цих агрозаходів одержують відповідно 6,0 10911 1819 65,0 76,0 87,0 98,0 109,0 120,0 таку саму суму збитків. по зайнятому пару та зернобобових культурах Доведення системи захисту рослин до 3,0 8400 2800 7,1 14,3 21,4 28,6 35,7 42,9 більш досконалих форм одночасно спри3,5 9031 2580 16,3 24,0 31,8 39,5 47,3 55,0 ятиме оздоровленню фітосанітарної ситу4,0 9421 2355 27,4 35,9 44,4 52,8 61,3 69,8 ації та зростанню валових зборів зерна на 4,5 9977 2217 35,3 44,3 53,3 62,4 71,4 80,4 0,5-1 млн. тонн. після непарових попередників Структура посівних площ є фактично 2,0 7690 3845 -22,0 -16,8 -11,6 -6,4 -1,2 4,0 визначальним фактором, який формує як 2,5 8108 3243 -7,5 -1,3 4,8 11,0 17,2 23,3 систему землеробства в цілому, так і основ 3,0 8819 2940 2,0 8,8 15,7 22,5 29,3 36,1 ні технологічні процеси та рівень екологіч3,5 9316 2662 12,7 20,2 27,7 35,3 42,8 50,3 ного втручання в базовий елемент – родюЯчмінь ярий чість ґрунту. 2,0 5417 2708 10,8 18,2 25,5 32,9 40,3 47,7 Важливим заходом підвищення ефек2,5 6052 2421 23,9 32,2 40,4 48,7 57,0 65,2 тивності виробництва зернових культур є 3,0 6555 2185 37,3 46,5 55,6 64,8 73,9 83,1 розміщення їх у сівозміні після кращих по3,5 7233 2067 45,2 54,8 64,5 74,2 83,9 93,5 передників, які забезпечують оптимальні 4,0 7604 1901 57,8 68,3 78,9 89,4 99,9 110,4 умови для росту й розвитку рослин та форКукурудза на зерно мування високого рівня продуктивності. 3,0 8936 2979 0,7 7,4 14,1 20,9 27,6 34,3 Наприклад, за результатами досліджень ДУ 3,5 9604 2744 9,3 16,6 23,9 31,2 38,5 45,8 «Інститут зернових культур» було встанов4,0 10131 2533 18,4 26,3 34,2 42,1 50,0 57,9 лено, що раціональна організація системи 4,5 10838 2408 24,6 32,9 41,2 49,5 57,8 66,1 сівозмін і правильний підбір попередників 5,0 11340 2268 32,3 41,1 49,9 58,7 67,5 76,4 істотно впливають на результативні по5,5 12069 2194 36,7 45,8 54,9 64,1 73,2 82,3 казники ефективності виробництва зерна 6,0 12568 2095 43,2 52,8 62,3 71,9 81,4 91,0 www.hipzmag.com

| №5 (213) май 2017 Підсумовуючи вищевикладене, можна констатувати, що успішне вирішення проблеми стабільного й конкурентоспроможного виробництва зернових у Придніпров’ї сьогодні і в найближчій перспективі має бути зорієнтоване переважно на інтенсивний тип розвитку на основі забезпечення науково обґрунтованого рівня витрат матеріально-грошових і трудових ресурсів, максимально повного використання врожайного потенціалу культур. Зокрема, для забезпечення виробництва зерна в регіоні в обсязі 4-4,5 млн. тонн потрібно 10,6-12 млрд. грн. При цьому найбільша питома вага (26,5%) припадатиме на витрати з проведення механізованих робіт (оплата праці, ПММ, витрати на ремонти, амортизація

тощо). Істотну питому вагу займатимуть витрати, які можна вважати елементами інтенсифікації: мінеральні добрива – 3,9 млрд. грн. (34,3%) та засоби захисту рослин – 1,2 млрд. грн. (9,3%). Таким чином, проведені розробки є орієнтиром для обґрунтування умов сталого і конкурентоспроможного розвитку виробництва зерна у Дніпропетровській області. В цьому відношенні при валовому виробництві зерна в межах 4-4,5 млн. тонн її експортна інфраструктура технологічно здатна довести обсяги експорту зерна до 2,5-3 млн. тонн, і, як наслідок, це має стати стійким джерелом валютних надходжень і запорукою розвитку агропромислового сектору Придніпров’я.

ЛІТ Е РАТ У РА

1. Черенков А.В. Напрями інноваційного розвитку виробництва зерна в Україні на перспективу / [А.В. Черенков, М.С. Шевченко, В.С. Рибка та ін.] // Бюл. Ін-ту сіл. госп-ва степової зони НААН України. – 2015. – №9. – С. 40-48. 2. Економіка виробництва зерна в зоні Степу України (з основами організації і технології виробництва): [моногр.] / [А.В. Черенков, В.С. Рибка, М.С. Шевченко та ін.]; за ред. А.В. Черенкова і В.С. Рибки // Ін-т сіл. госп-ва степової зони НААН України. – Дніпропетровськ: «Нова ідеологія», 2015. – 300 с. 3. Агротехнологічна та економічна стратегія інноваційного розвитку виробництва зерна в Україні / [В.С. Рибка, В.О. Компанієць, М.С. Шевченко та ін.] // Эксклюзивные технологии. – 2016. – №1 (40). – С. 19-23. 4. Агротехнологічні аспекти підвищення ефективності виробництва зерна пшениці озимої в північному Степу України / [А.В. Черенков, В.О. Компанієць, Н.С. Пальчук, Ю.М. Прядко] // Бюл. Ін-т сіл. госп-ва степової зони. – 2015. – №8. – С. 32-38.

УДК 631.3:528.8:681.518

Оптимізація норми висіву технологічного матеріалу залежно від агробіологічного стану ґрунтового середовища Бpоваpець О.О., кандидат технічних наук, Київський кооперативний інститут бізнесу і права

ьогодні досягти істотного підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва лише вдосконаленням конструкції машиннотракторних агрегатів неможливо. Тому вельми нагальною необхідністю є підвищення якості виконання технологічних операцій, зокрема проведення моніторингу стану сільськогосподарських угідь. Реалізація цього багатообіцяючого напрямку вимагає вдосконалення існуючих і розробки новітніх інформаційно-технічних систем моніторингу. Як показує досвід зарубіжних країн, шляхом удосконалення організаційних форм можна значно підвищити ефективність виконання завдань сільськогосподарського виробництва. Сучасне сільськогосподарське виробництво вимагає нових організаційних форм. Відсутність новітніх організаційних форм гальмує впровадження даних систем. Виникає необхідність адекватно відповідати передовим тенденціям розвитку сільськогосподарського виробництва. Завдання моніторингу стану сільськогосподарських угідь: – визначення обсягів і періодичності польових та лабораторних досліджень полів;

– оцінка видового складу площ посівів сільськогосподарських культур і проведення регулярного оперативного контролю їхнього стану; – моніторинг поверхні ґрунту без рослинності (калібрування поверхні) та визначення стану поверхні поля в період вегетації (вегетаційний індекс, індекс листової поверхні вегетуючої рослинності) та причини пригнічення рослин (низький рівень поживних речовин, забур’яненість, нестача вологості, порушення хімічного балансу ґрунту тощо); – математичне забезпечення (створення бази даних, автоматизація системи обробки та надання інформації); – фізико-хімічні властивості ґрунтів (вміст гумусу, кислотність тощо); повітряний режим ґрунтів; – специфічні особливості ґрунтів (засоленість, еродованість, зволоженість, різниця в механічному складі); – біологічна активність ґрунтів; ефективність родючості ґрунтів (урожайність культур); – розробка методів поточного та довгострокового прогнозування; визначення процесів і показників, що підлягають контролю; – визначення готовності полів до посівів з урахуванням кліматичних умов.

| №5 (213) май 2017 Крім того, виникає ряд прикладних завдань, які необхідно вирішувати: моніторинг технологічних операцій, моніторинг машинно-тракторних агрегатів. Закономірним за сучасних умов розвитку техніки та ринкових відносин, що характеризуються розвитком інформаційних технологій і неухильним зростанням цін на енергоносії, є використання нових технологій для моніторингу, застосування яких дає можливість одержувати значний економічний ефект завдяки оптимальному використанню виробничих засобів і технологічних процесів. Невід’ємною складовою сучасного сільського господарства є моніторинг агробіологічного та фітосанітарного стану сільськогосподарських угідь перед сівбою, протягом вегетації та при збиранні врожаю. Сільськогосподарські угіддя характеризуються значною нерівномірністю агробіологічного і фітосанітарного стану в просторі та часі. Неоднорідність агрокліматичних умов сприяла утворенню цілої низки систем виробництва продукції рослинництва та тваринництва для забезпечення найефективнішого використання наявних ресурсів. Для забезпечення ефективного управління агробіологічним потенціалом поля необхідно проводити моніторинг стану сільськогосподарських угідь (фактично збір даних про поле), який є однією зі слабких ланок сучасних технологій. Наприклад, сучасний інтегрований захист рослин передбачає управління популяціями шкідливих організмів у межах конкретних агробіоценозів за допомогою застосування оптимальної для конкретних умов системи заходів із метою оптимізації фітосанітарного стану посівів. Головною передумовою інтегрова-

Схема сучасного управління агробіологічним потенціалом агропідприємства

Схема реалізації сучасних технологій землеробства

ного захисту рослин є фітосанітарний моніторинг і прогноз шкідливих організмів, який має представляти собою систему збору, накопичення, аналізу і використання фітосанітарної інформації з метою цілеспрямованого й оптимального проведення заходів захисту рослин. (Фітосанітарний моніторинг – це система спостережень і контролю поширення, щільності, інтенсивності розвитку та шкідливості шкідливих організмів.) Головна мета фітосанітарного моніторингу, як і будь-якої програми спостережень, - отримати необхідну інформацію для складання прогнозів і сигналізації розвитку шкідливих організмів та ухвалення рішення щодо вживання захисних заходів. Відтак, регулярний контроль стану сільськогосподарських угідь є одним із ключових елементів сільськогосподарського виробництва. Недостовірність і нестача інформації про стан угідь не дають можливості ухвалити правильні

РАСТЕНИЕВОДСТВО рішення щодо ефективного управління агробіологічним станом сільськогосподарських угідь. Проте, на сьогодні при реалізації даних технологій бракує ефективних систем моніторингу стану сільськогосподарських угідь. Існуючі способи та засоби реалізації цього процесу є недосконалими. Традиційно моніторинг сільськогосподарських угідь зводиться до аналізу проб ґрунту на хімічний склад і визначення властивостей ґрунту в лабораторних умовах. Хімічне вимірювання в закритому режимі приводить до істотної затримки між взяттям проби та результатом аналізу. Обмежене число зразків, які можуть аналізуватися в будь-якому специфічному обладнані, може призвести до некомплектності хімічного профілю і дає тільки часткове розуміння контрольованого процесу. Проте, на кінцеву врожайність сільськогосподарських культур значною мірою впливає їхній розвиток протягом вегетаційного періоду, що не враховують традиційної системи моніторингу, основою яких є аналіз стану ґрунту. Проте, ці системи не можуть забезпечити значного підвищення продуктивності моніторингу. Наведені типи датчиків вимірювання агробіологічних і фізико-механічних властивостей ґрунту використовуються в різних варіантах інтеграції для приладів із широким діапазоном застосовуваних методів реєстрації. Моніторинг сільськогосподарських угідь за реалізацією можна поділити на безпосередній, коли засоби збору місцевизначених параметрів контактують із ґрунтом, і дистанційний, коли моніторинг здійснюється на відстані від досліджуваної площі поля. Ведуться роботи щодо визначення інтегрованого показника родючості ґрунту шляхом реєстрації електропровідних властивостей ґрунту. Розроблено та випробувано конструкції ручних і рухомих пристроїв, які кріпляться до транспортних засобів, для реєстрації електропровідних властивостей ґрунту. Закономірним у сучасних умовах розвитку техніки та ринкових відносин, що характеризуються розвитком інформаційних технологій і неухильним зростанням цін на енергоносії, є використання нових технологій для моніторингу, застосування яких дає можливість одержання економічного ефекту внаслідок оптимального використання виробничих засобів і технологічних процесів. Огляд досліджень у напрямку підвищення ефективності моніторингу дає змогу стверджувати, що на даному етапі розвитку інформаційних технологій виникає необхідність використання принципово нових способів, які сприяють покращенню ефективності та якості моніторингу, знижують затрати на виконання даної операції. Дослідження вітчизняних і закордонних науковців вказують на необхідність широкого поширення методів аналізу агробіологічного та фітосанітарного стану сільськогосподарських угідь неконтактними методами із застосуванням оптичних систем, зокрема систем технічного зору. Система технічного зору – пристрій, що дає можливість фіксувати зміни агробіологічного стану поля та рослинності в оптичному діапазоні спектра. Висока ефективність використання неконтактних методів із використанням оптичних систем високої роздільwww.hipzmag.com

№5 (213) май 2017 | ної здатності (систем технічного зору) для проведення агромоніторингу дає можливість їх використовувати для моніторингу стану посівів і полів після збирання врожаю. Засоби доставки систем технічного зору залежно від призначення і засобів доставки класифікують від переносних ручних засобів до супутників і поділяються на такі класи: супутниковий моніторинг, аеромоніторинг, ближній моніторинг (переважно з використанням спостережних вишок, транспортних і ручних засобів). Вибір відповідного класу залежить від можливостей сільськогосподарського виробництва та поставлених задач. Слід зазначити, що матеріали ДЗЗ завдяки високій оглядовості, оперативності й об’єктивності є ефективнішим джерелом геопросторової інформації. Застосування авіатехніки порівняно з космічною є більш дешевою технологією для потреб сільського господарства. Приклад застосування авіатехніки в землеробстві не новий. Інтенсивні технології обробітку сільськогосподарських культур передбачають широке застосування авіатехніки при внесенні агрохімікатів і засобів захисту рослин. До переваг застосування авіаційного методу належать висока продуктивність моніторингу без механічного пошкодження рослин і ущільнення ґрунту. Крім того, у ряді випадків використання авіації є переважним через відсутність технологічної колії (при використанні наземної техніки), яка займає до 6% посівної площі. Аерокосмічні методи являють собою об’єктивну автоматизовану систему збирання інформації про ґрунтові ресурси. Для моніторингу використовують також дані аерофотозйомки з легких літальних апаратів – аеростата або мотодельтапланів при цифровому картографуванні. Особливе місце посідають безпілотні літальні апарати, які дозволяють проводити оцінку інтенсивності рослинного покрову на певній ділянці поля, густоти стеблової маси вирощуваних культур, а також ділянки поля, уражені хворобами та шкідниками, реєструються відповідними первинними перетворювачами (ультрафіолетові, інфрачервоні та ін.) при кожному польоті. Для побудови електронної бази даних проводиться спектральне калібрування для отримання порівняльної характеристики на ділянках поля з різними кольорами знімку. Найбільшу ефективність моніторингу з використанням систем технічного зору має ближній моніторинг, реалізація якого можлива з використанням спостережних вишок, транспортних (у тому числі і СГМ) та ручних засобів. На сучасному етапі найбільш поширеним способом моніторинг стану біоценозів є ручний. Згідно з даним способом оператор візуально або системою технічного зору при використанні навігаційного обладнання реєструє рівень факторів і координати відбору інформації. Надалі будуються картограми стану сільськогосподарських угідь. Методами аеровізуального обстеження можна виявляти стан ураження рослин різними хворобами (іржа, борошниста роса, кореневі гнилі злаків, фітофтороз картоплі й ін.) або заселення та пошкодження їх шкідниками (мишоподібні гризуни, хлібна жужелиця, дротяники й ін.), а прямим підрахунком ознак життєдіяльності (викиди

| №5 (213) май 2017 землі в колоніях гризунів, випадання рослин чи ступінь їхнього пригнічення від пошкодження) – їхню щільність. Використання існуючих транспортних засобів як засобів доставки систем технічного зору є недоцільним технічно (оскільки вони не забезпечують вимоги щодо вібрації, маневрово-технологічних характеристик, ущільнення ґрунту тощо) та економічно. Існуючі транспортні засоби як засоби доставки робочого обладнання (системи технічного зору) для моніторингу доцільно використовувати у випадку суміщення операцій моніторингу з виконанням відповідної технологічної операції при забезпеченні умов ефективного функціонування системи технічного зору моніторингу стану сільськогосподарських угідь шляхом використання відповідних елементів кріплення. Тому в сучасних ринкових умовах застосування транспортних засобів (зокрема малогабаритних автоматизованих машин) із системою технічного зору для моніторингу стану сільськогосподарських угідь у точному землеробстві є ефективним економічно та доцільним із технічної точки зору. Ефективність використання того чи іншого способу моніторингу можна встановити лише за допомогою науково обґрунтованого розрахунку економічного ефекту їхнього використання. Таким чином, схема сучасного управління агробіологічним потенціалом сільськогосподарського агропідприємства передбачає наявність загальних елементів: склад технологічних матеріалів, виробництво та склад нафтопродуктів і сільськогосподарських підприємств та новітніх елементів для ефективного функціонування сільськогосподарського виробництва шляхом підвищення якості виконання технологічних операцій. Зокрема, важливим елементом цих технологій є безперервний моніторинг стану сільськогосподарських угідь за трьома напрямками: супутниковий моніторинг (реалізація за допомогою супутників), аеоромоніторинг (із використанням літальних апаратів) та ближній моніторинг (за допомогою рухомих транспортних засобів). Така організація дає можливість сформувати модель стану агробіологічного потенціалу поля та ухвалити керівнику (інженеру, агроному, начальнику відділу, голові господарства, начальнику відділу при міністерстві) ефективні рішення для управління агробіологічним потенціалом поля. Причому керівник може проводити аналіз рішень дистанційно незалежно від власного місця розміщення з використанням мобільних обчислювальних засобів. Отримання достовірних даних можливе лише з використанням новітніх систем і науково обґрунтованих підходів до управління агробіологічним потенціалом поля. Програма проведення польових досліджень включала: 1. Визначення контурів полів і проведення агрохімічного обстеження полів. 2. Внесення додаткових компенсаційних доз мікроелементів виробництва ТОВ «Український аграрний ресурс» (виробництво мікродобрив «РОСТОК») на основі агрохімічного обстеження сільськогосподарських полів.

3. Диференційоване внесення технологічного матеріалу (насіння, мінеральні добрива) на основі даних про агробіологічний стан сільськогосподарських угідь, отриманих у реальному часі, з використанням технічної системи оперативного моніторингу. 5. Технологія визначення оперативної вологості та твердості ґрунту. 6. Використання технології безпілотних літальних апаратів для моніторингу якості виконання технологічних операцій. 7. Дистанційний моніторинг стану культури та погодних умов на полі з використанням супутникових систем моніторингу. Формування врожайності та якості зерна озимих зернових культур значною мірою залежить від норми висіву насіння, яка, у свою чергу, залежить від ґрунтово-кліматичних умов місцевості, попередника, системи удобрення, біологічних особливостей сорту, строків і способів сівби, якості посівного матеріалу тощо. Як за зріджених, так і за надзвичайно загущених посівів урожайність і якість зерна культур істотно знижуються. Важливо зазначити, що норми висіву насіння пшениці озимої й інших зернових культур не є постійними, а залежать від культури землеробства в господарстві. Оптимальна густота рослин і достатня для них кількість поживних речовин у ґрунті – найважливіші умови, від яких залежить продуктивність посіву. Для проведення експериментальних досліджень було розроблено план (рис. 1). Для цього вибрано поле площею 36 га, на якому було висіяно яру пшеницю сорту Миронівська струна.

Рис. 1. План проведення експериментальних досліджень

РАСТЕНИЕВОДСТВО Ми вивчали вплив норми висіву та норми внесення технологічного матеріалу ярої пшениці сорту Миронівська струна на формування врожайності залежно від вмісту поживних речовин у ґрунті. У 2015-2016 pp. дослідження проводили після попередника люцерна. Мета досліджень – встановити оптимальну норму висіву технологічного матеріалу (добрив і насіння) та ефективність використання мікроелементів і технічних систем оперативного моніторингу стану сільськогосподарських угідь на формування оперативної врожайності. Після цього визначено контури полів для реалізації експерименту (рис. 2) з використанням транспортного засобу підвищеної прохідності. З урахуванням зон варіабельності визначено точки для відбору проб ґрунту на дистанційному знімку ділянки землі (рис. 3). За допомогою агрохімічного обстеження отримано рекомендацію із забезпечення та внесення поживних речовин на заданому полі (рис. 4). Також важливим елементом даної технології є використання технічної системи оперативного моніторингу ґрунтового середовища конструкції Олександра Броварця, яка за допомогою електропровідних характеристик ґрунтового середовища дає можливість оцінити комплексний показник стану сільськогосподарських угідь. Для сівби ярої пшениці використовувалася сівалка ASTRA-6, модернізована під диференційовану сівбу із технічною системою оперативного моніторингу стану сільськогосподарських угідь (рис. 4).

№5 (213) май 2017 |

Рис. 2. Контури полів, отриманих на підставі об’їзду контурів полів

Для проведення досліджень з ефективності передпосівної обробки насіння та позакореневого підживлення використано хелатні добрива ТОВ «Український аграрний ресурс», зокрема з використанням монохелатів «РОСТОК» Марганець, «РОСТОК» Мідь, «РОСТОК» Цинк, «РОСТОК» Бор, «РОСТОК» Залізо, «РОСТОК» Молібден.

Рис. 3. Точки відбору проб зразків ґрунтових проб, отриманих із використанням засобів супутникової навігації

www.hipzmag.com

| №5 (213) май 2017

Рис. 4. Рекомендації щодо норм внесення добрив для отримання запланованої врожайності ярої пшениці

Рис. 5. Картограми розподілу поживних речовин по поверхні досліджуваного поля

Під час вегетації активно залучалися дистанційні системи моніторингу з використанням супутників (рис. 8). Збирання врожаю проводилося з використанням зернозбирального комбайна Class, обладнаного системою моніторингу врожаю з прив’язкою до координат, що дає можливість наочно оцінити перевагу тієї чи іншої технології (рис. 10).

РАСТЕНИЕВОДСТВО

№5 (213) май 2017 |

Рис. 6. Картограма електропровідності, отримана з використанням технічної системи оперативного моніторингу ґрунтового середовища конструкції Олександра Броварця

Рис. 7. Сівалка ASTRA-6 із технічною системою оперативного моніторингу стану сільськогосподарських угідь

Рис. 8. Обстеження дослідної ділянки з використанням дистанційних систем моніторингу

Рис. 9. Оперативний моніторинг агробіологічного стану сільськогосподарських угідь із використанням ручних технічних систем оперативного моніторингу стану сільськогосподарських угідь після збирання врожаю

www.hipzmag.com

| №5 (213) май 2017

Рис. 10. Збирання врожаю з дослідного поля

ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ Результатами досліджень установлено, що формування врожайності ярої пшениці більшою мірою залежить від норми внесення технологічного матеріалу (насіння та мінеральні добрива) (табл. 1). Приріст урожайності склав порівняно із фоном 18,12% завдяки застосуванню добрив ТОВ «Український аграрний ресурс» і 15,58% завдяки використанню технічних систем оперативного моніторингу стану сільськогосподарських угідь, і це при зменшенні норми внесення технологічного матеріалу (насіння та добрива). Наступним етапом є підрахунок економічних витрат, пов'язаний із доцільністю використання нових добрив і технічних систем оперативного моніторингу.

№5 (213) май 2017 |

Сівба пшениці на полі 36 га № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

Норма внесення добрив, Урожайність, Примітка кг/га ц/га 120 80 мікроелементи 46,75 Диференційований із Диференційована з 45,33 використанням даних ТСМ використанням даних ТСМ 330 80 29,90 300 80 30,15 270 80 фон 32,34 240 80 32,56 210 80 34,12 180 80 38,73 120 80 39,22 90 80 20,70 270 120 33,22 270 110 33,54 270 100 3,15 270 90 32,20 270 80 32,45 270 70 36,74 270 60 34,17 270 50 23,81 270 40 20,83 Норма висіву, кг/га

Технічні рішення пробовідбірників

зернових культур для залізничного транспорту

Скидан Ю.А., технічний директор, кандидат технічних наук, Грищук Ю.С., начальник конструкторського відділу, ТОВ «ІННОВІННПРОМ», м.Вінниця

попередній статті циклу ми запропонували шановним читачам ознайомитись із нашим баченням загальних вимог до автоматизованих пробовідбірників зерна для відбору проб із автотранспортних засобів (АТЗ) та залізничних транспортних засобів (ЗТЗ) – вагонів для перевезення зернових культур, тобто хоперів. Також розглянули певні технічні рішення та конструкції серійного пробовідбірника вітчизняної розробки для АТЗ. Підняті нами питання (в завершальній частині означеної статті) щодо раціонального розміщення пробовідбірника, підвищення його захищеності, відбору проб інших продуктів ми поки що лишимо без розгляду, оскільки ці питання були б цікаві в першу чергу для тих, хто вже є користувачем такого пробовідбірника або зібрався ним стати. Для більш широкого кола читачів ми пропонуємо зосередитись на пробовідбірниках для ЗТЗ, оскільки саме залізничний транспорт є основним постачальником зерна для портових зернових терміналів, а швидкість обробки вагонів із зерном в значній мірі визначає потужність, ефективність та економічні показники елеваторів. У першу чергу проаналізуємо можливість використання вже розглянутого у попередній статті пробовідбірника зерна для роботи із вагонами-хоперами. www.hipzmag.com

1. Використання автомобільного пробовідбірника зерна для роботи із вагонами-хоперами (умовна назва – «ДЕЛЬТА - ХОПЕР») Призначення: • відбір заданих порцій зернових сільськогосподарських культур (кукурудза, пшениця, жито, ячмінь, овес, ріпак, сорго, горох, соя, насіння соняшнику) із кожного відкритого люка спеціалізованого залізничного вагона (хопера), встановленого на вагах або іншому, призначеному для цього майданчику; • транспортування відібраних порцій зерна до лабораторії. В лабораторії, в шафі лабораторній відбувається змішування відібраних порцій та виділення двох однакових представницьких проб зерна заданого об’єму, які характеризують усереднену по вагону партію зерна. Після виконання лабораторних аналізів надлишки зерна повертаються у відкритий люк вагону. Рис. 1 ілюструє принципову можливість відбору проб зерна з люків вагону розглянутим механізмом пробовідбірника. Механізм пробовідбірника розміщується біля залізничної колії відповідно до ГОСТ 9238-83 «Габариты приближения строений и подвижного состава, железных

| №5 (213) май 2017 дорог колеи 1520 (1524 мм)» та оснащується системою управління на базі програмованого логічного контролера. Допустима похибка позиціювання центру вагону відносно опори пробовідбірника не повинна перевищувати +0,4 м – 0,4 м. В такому випадку всі люки вагону попадають в зону доступності (заштрихована на рис. 1) для зонда пробовідбірника. При ручному дистанційному управлінні, оператор виконує позиціювання зонда над першим люком, після чого опускання зонда в зерновий насип, взяття заданої порції та повернення зонда в вихідне положення проходять автоматично. Цикл повторюється із іншими люками. Всі приводи механізмів оснащені датчиками і механічними упорами кінцевих положень для запобігання поломки. Порція зерна береться по всій глибині занурення зонда (до 3,7 м) (відповідно до ГОСТ 13586.3) із кожного люка хопера і транспортується по пневмотрасі в приймальний бункер, який розміщений у шафі лабораторній. До розширеної конфігурації системи, за вимогою Замовника, можуть бути включені експрес-аналізатори зерна та комп’ютерна система із відеокамерами для автоматичного управління процесом відбору проб. 1.1. Технічні переваги пробовідбірника • Дозволяє гарантовано відбирати проби з усієї товщі насипу зернової культури – до 3,7 м за рахунок наконечника зонда, що обертається; • Не вимагає переміщення хопера при відборі проб; • Не пошкоджує зернові при відборі проби; • Надає можливість взяття проб та повернення надлишків проб у вагон на відстані до 40 м від лабораторії; • Передбачена можливість підняття зонда із вагона в ручному режимі при раптовому знеструмленні або аварійній відмові систем пробовідбірника; • При підключенні пробовідбірника до комп’ютера можлива віддалена діагностика його систем через мережу Internet. 1.2. Фактори економічної ефективності • Істотне збільшення пропускної спроможності підприємства при прийманні зерна; • Виключення впливу людського чинника при відборі проб; • Мінімальне та нескладне технічне обслуговування пробовідбірника; • Наявність у вітчизняного виробника повного набору запасних частин та швидке відновлення працездатності пробовідбірника у разі аварії; • Система управління пробовідбірником дозволяє (як опція на замовлення) керувати

Рис. 1

процесом відбору проб дистанційно, за допомогою відеокамер та комп’ютера, встановленого у лабораторії; • Середнє енергоспоживання – до 2 кВт/годину. Зазначимо, що такий варіант пробовідбірника може використовуватись одразу для двох вагонів, розташованих на паралельних коліях. Недоліком можна вважати занадто складний механізм переміщення зонда над люками вагона, які розташовані фактично вздовж осі вагона. Тобто, механізм, що дозволяє переміщувати зонд у двох координатах над кузовом АТЗ та брати проби зерна у довільних точках, є надмірним для переміщення зонда по одній координаті вздовж вагону. Деякою компенсацію може служити те, що є можливість відбору кількох порцій зерна із довгих люків на деяких модифікаціях хоперів, а також можливість роботи з хоперами на 5 люків. 2. Система швидкісного відбору проб зерна (СВПЗ) із критих залізничних вагонів-хоперів СВПЗ розроблялась для швидкісного автоматизованого відбору проб різних зернових культур із залізничних вагонів-хоперів. Суттєвий вклад в розробку розглянутої нижче концепції пробовідбірника для ЗТЗ зробив директор (на той час) Іллічівського зернового термінала Відоменко Володимир Олександрович. Ідея полягала в тому, щоб, скориставшись особливістю розташування люків на різних типах хоперів, розмістити зонди певним чином на загальній для них рухомій балці. Тоді рухома балка із чотирма зондами могла б швидко позиціонувати всі зонди над

ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ попередньо відкритими люками встановленого вагона, і відбір порцій зерна зі всіх чотирьох люків виконувався б одночасно. Привабливі сторони такого рішення – за 30-40 с після зупинки вагона із відкритими люками на майданчику для відбору проб лабораторія може отримати середньозважену пробу вагонної партії зерна, а технічне рішення щодо розташування зондів на загальній рухомій балці є відносно нескладним та недорогим. Розроблена концепція була втілена в діючу СВПЗ, випробувана та введена в промислову експлуатацію. Фотографія робочого зразка представлена на рис. 2. Передбачається, що вагон позиціонується на залізничних вагах або на відповідній ділянці залізничної колії поблизу лабораторії. Допустима похибка позиціювання вагону відносно певної нанесеної позначки чи вагової платформи не повинна перевищувати +0,25 м-0,25 м. Верхні люки вагонів повинні бути попередньо відкриті, а відбір проби проводиться одночасним опусканням в ці люки чотирьох коаксіальних зондів розглянутої раніше конструкції. Під час руху зондів вниз через товщу зерна кожен із чотирьох зондів відбирає певну порцію зерна, а пневмотранспортна система забезпечує транспортування відібраних порцій у лабораторію. У шафі лабораторній здійснюється змішування всіх порцій та виділення двох заданих по об’єму рівнозначних частини – представницьких проб, що характеризують усереднені характеристики вагонної партії зернової культури. Залишок зерна після виділення проби автоматично повертається у вагон. Контроль за процесом відбору проб здійснюється візуально. 2.1. Конструкція та склад швидкісної СВПЗ Рухома балка із встановленими механізмами приводу зондів виконана із відрізків двотаврових балок. Підвісні роликові опори, в яких рухається балка, кріпляться до металоконструкцій даху над майданчиком відбору проб зернових культур. Позиціонування рухомої балки із зондами над відкритими люками хопера в межах ±0,5 м забезпечується гідроциліндром. Механізми приводу зондів розташовані на 4-х каретках на балці та обладнані власними компактними гідростанціями і гідромоторами. Один з гідромоторів виконує опускання-підйом зонду, другий обертає наконечник зонду у вигляді фрагмента шнека. Кожен зонд комплектується власним датчиком для розпізнавання відкритого люка, що упереджує пошкодження зондів при неможливості відкриття чи в інших випадках із люками. Зонди приєднані до пневматичної транспортної системи, що доставляє порції зерна в лабораторію. Зазначимо, що після деякої реконструкції механізму пробовідбірника можлива робота із 5 люками Гідростанція та інші компоненти гідравлічної системи виконані переважно на імпортній елементній базі. Для підвищення надійності роботи гідравлічних компонентів передбачено підігрів масла у зимовий період та активне охолодження влітку, фільтр масла, датчики контролю параметрів та захисту гідросистеми. Система управління механізмами пробовідбірника виконана на базі програмованого логічного контролера, www.hipzmag.com

№5 (213) май 2017 |

Рис. 2. Фото діючого зразка швидкісної СВПЗ

до якого підключені всі датчики та виконавчі пристрої, проміжні реле, інтерфейси. Передбачено використання радіопульта для зручного дистанційного керування механізмами пробовідбірника. Для автоматизованого режиму керування СВПЗ передбачено підключення відео камер та комп’ютера. 2.2. Захисні блокування, сигналізація, убезпечення персоналу • на поздовжній балці із рухомими зондами встановлюються датчики виявлення людини та її руху, що блокує виконання команд на рух балки до виходу людини із зони розташування люків; • при ручному та автоматичному режимах управління здійснюється блокування опускання зондів при наявності закритого люка вагона. При цьому подається переривчастий звуковий і мигаючий світловий червоний сигнал; • при опущених у вагон зондах унеможливлюється позиціювання рухомої балки та видається сигнал, який забороняє пересування вагону; • виконується світлова сигналізація зеленого кольору про готовність СВПЗ до роботи • вмикається освітлення зони відбору проби до позиціювання зондів над люками вагонів, формується короткий звуковий сигнал попередження про початок роботи пробовідбірника. Освітлення залишається до повернення зондів та поздовжньої балки в початкове положення. 2.3. Система автоматизованого управління пробовідбірником До складу системи автоматики входять: ПЛК, проміжні реле, блоки живлення, радіомодуль управління, пульти дистанційного радіоуправління, резервний пульт провідного управління, пульт програмованого управління із алфавітно-цифровим дисплеєм. До ПЛК підключені датчики і виконавчі механізми. Вбудовані програмні засоби забезпечують задане функціонування пробовідбірника, реалізацію блокувань та захисних функцій, діагностику стану механізмів і виведення сигнальних повідомлень для оператора. Для управління пробовідбірником оператором в ручному режимі призначений пульт дистанційного радіоуправління. Ручний режим управління використовується для тестування режимів роботи СОП, для виконання певних дій оператором при відмові системи

| №5 (213) май 2017

3. Перспективна телескопічна конструкція зонда Розглянута раніше коаксіальна конструкція зонда характеризується великою довжиною – близько 5 м при глибині занурення у зерновий насип в вагоні 3,5 м. Цей параметр створює певні незручності при розробці пробовідбірників для ЗТЗ. Тому конструкторська думка розробників зосередилась на зменшенні розмірів зонда. Інноваційне рішення – це виконання зонда у вигляді

системи зв'язаних телескопічних, тобто таких, що розсуваються, труб. Ескіз телескопічного зонда в складеному положенні показано на рис. 4, а в розкладеному положенні – на рис. 5. Елементи сполучення труб приховані всередині і з зерном не стикаються. Плавне висунення телескопічних секцій забезпечується гідравлічними виконавчими механізмами – парою гідроциліндрів. При цьому на кінці останньої, найбільш тонкої труби телескопічної системи розташований фрагмент шнека, що обертається гідромотором при зануренні зонда в зерновий насип. При початковому габаритному розмірі 1,8 м телескопічний зонд має робочий хід висунення до 3,6 м. Секції телескопічного зонду виконані із нержавіючої сталі. Відбір і транспортування порцій зерна відбувається аналогічно тому, як це розглянуто для коаксіального зонда. Час опускання/підйому зонда складає близько 20 сек., об'єм відібраної порції зерна – близько 1,5 л. На вимогу Замовника, глибина занурення, час і об'єм відібраної порції можуть змінюватися. Обертання фрагмента шнека на кінці зонду дозволяє істотно зменшити зусилля, що необхідне для занурення зонду в зерновий насип у вагоні, дозволяє зменшити знос внутрішніх механізмів зонду, дозволяє відбирати проби вологих і таких зернових культур, що ущільнилися при транспортуванні. Одночасно із зануренням зонду виконується відбір порції зерна. Телескопічний зонд має складнішу конструкцію, ніж коаксіальний, але за рахунок компактності має бути зручнішим для установки на МБП. Використання компактного зонду дозволить істотно зменшити висоту покрівлі над вагонним пробовідбірником і заощадити на металоконструкціях, дозволить управляти глибиною занурення зонду в зерновий насип, управляти швидкістю відбору і об'ємом відібраної порції зерна. Інноваційний телескопічний зонд знаходиться на стадії виготовлення і після випробувань буде використовуватись для комплектації новітніх конструкцій пробовідбірників зерна.

Рис. 4. Телескопічний зонд у складеному положенні

Рис. 5. Телескопічний зонд в розкладеному положенні

Рис. 3. Радіопульт із базовим модулем трансивера

автоматичного відбору проб, при нештатних ситуаціях. На рис. 3 показані радіопульт дистанційного керування пробовідбірником і базовий модуль трансивера, що підключається до ПЛК. Передбачено використання двох відеокамер та комп’ютера для дистанційного керування пробовідбірником у разі неможливості безпосереднього візуального спостереження оператором за роботою пробовідбірника. Ведеться облік мотогодин, відпрацьованих пробовідбірником, підтримується дистанційне налагодження режимів роботи пробовідбірника при підключенні його ПЛК до мережі Internet.

ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ 4. Варіант реалізації пробовідбірника для ЗТЗ На рис. 6 схематично показано варіант системи відбору проб зерна із ЗТЗ телескопічними зондами. Схематично показані телескопічні зонди розташовуються на автономних мобільних блоках пробовідбірника (МБП). МБП рухаються по міні-рейковому шляху (МіРеШ) над вагонами-хоперами, які можуть розташовуватись на паралельних залізничних коліях. МБП оснащуються програмованими логічними контролерами (ПЛК), працюють незалежно один від одного та виконують функцію відбору проб зерна із попередньо відкритих люків вагонів у внутрішні бункери. Після формування усередненої проби зерна по вагону задана її частина відправляється у лабораторію, а залишок в бункері скидається у вагон. Довжина МіРеШ може бути різною і залежить від кількості вагонів, які подаються на відбір проб зерна. На рис. 7 показано розташування МБП над вагонами. Кількість МБП, які можуть відбирати проби із вагонів, принципово не обмежується, а наявність ПЛК та застосування програмного управління дозволяє гнучке пристосування системи відбору проб до потреб технологічного процесу. Оптимальне рішення з вибору системи відбору проб може бути знайдене при комплексному врахуванні: – швидкодії одного МБП та їх замовленої кількості; – кількості вагонів у зчіпці, яка поступає на відбір проби, та наступне розвантаження; – продуктивності системи розвантаження вагонів та оснащення лабораторії експрес-аналізаторами зерна. По-іншому, система автоматизованого відбору проб з вагонів є лише однією із ланок загальної виробничої схеми прийомки–обробки–вивантаження–повернення вагонів. Тому витрати часу на відбір проб зерна з вагонів повинні бути не найменшими взагалі, а саме такими, як потрібно для чіткої та швидкої роботи того виробничого конвеєра, який склався (чи був кваліфіковано спроектований) із під’їзних залізничних колій, ваг, набору лабораторного обладнання, продуктивності обладнання для розвантаження вагонів. Обмежений обсяг журнальної статті змушує авторів призупинити розгляд проблематики створення сучасних пробовідбірників зерна для ЗТЗ. Але потреби існуючих зернових терміналів та елеваторів в прискорені виробничих процесів прийомки зернових лишаються, роботи з проектування сучасних зерноприймальних комплексів

№5 (213) май 2017 |

Рис. 6. Використання телескопічних зондів

Рис. 7. Розташування телескопічних зондів на МБП

продовжуються. Тому, зважаючи на актуальність піднятих питань, автори розраховують на продовження даної теми в наступних статтях.

Примітка Для колег із дружніх країн – Білорусі, Казахстану, прибалтійських республік тощо, яким незвично чи важкувато сприймати текст українською мовою, пропонуємо звернутись із запитом на ел. пошту: info@innovinnprom.com або тел: +38 0432 52-0830, +38 050-313-9082 та отримати від авторів переклад статті на англійську або російську мову.

www.hipzmag.com

ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ

№5 (213) май 2017 |

УДК 621.86

Анализ устройств механизированной разгрузки зерна при хранении и переработке

Пархоменко С.Г., кандидат технических наук, Азово-Черноморский инженерный институт Донского государственного аграрного университета, Пархоменко Г.Г., кандидат технических наук, Аграрный научный центр «Донской», г. Зерноград, РФ

Аннотация. В статье представлен анализ устройств, применяемых для выгрузки зерна. Автомобилеразгрузчики могут быть гидравлическими, электрогидравлическими, электромеханическими и механическими; мобильными и стационарными, заглублёнными и надземными, платформенными и бесплатформенными. Ключевые слова: зерно, автомобиль, полуприцеп, автомобилеразгрузчик Abstract. The article presents analysis of machines used for grain unloading.Unloading machines can be hydraulic, electrohydraulic, mechanical and electro-mechanical; mobile and stationary;slotted and above ground; with and without platform. Keywords: grain, truck, trailer, unloading platform.

ля выгрузки зерна и других сыпучих и навалочных грузов из автомобилей предназначены автомобилеразгрузчики. Принцип действия автомобилеразгрузчика основан на создании необходимого наклона автомобиля (до 40°), при котором сыпучие продукты в результате гравитационных свойств перемещаются в приёмный бункер [1, 2, 3]. Автомобилеразгрузчики классифицируются по следующим признакам [1, 2, 3]: – по мобильности: стационарные и передвижные; – по способу монтажа: заглублённые, которые устанавливаются в бетонный жёлоб, и надземные; – по способу заезда автомобиля: тупиковые и проездные; – по направлению разгрузки: продольные, предназначенные для разгрузки автомобилей через задний борт, поперечные – для разгрузки через боковой борт, комбинированные – для разгрузки автопоездов; – по типу привода: с гидравлическим приводом, с электрогидравлическим приводом, с механическим приводом, с электромеханическим приводом; – по наличию платформы: платформенные и бесплатформенные. Способ заезда автомобиля на автомобилеразгрузчик во многом определяется конструкцией и назначением разгрузочной площадки. Так, на зерноочистительных установках применяются тупиковые стационарные разгрузчики с выгрузкой назад (рис. 1). Применение тупиковых разгрузчиков требует достаточного места для предварительного разворота автомобиля, а также больших навыков от водителя при заезде на разгрузчик, возможном в этом случае только задним ходом. Вместе с тем при разгрузке автомобилей через задний борт такой тип разwww.hipzmag.com

Рис. 1. Автомобилеразгрузчик стационарный заглублённый платформенный гидравлический с выгрузкой назад YILMAZ KARDEŞ (Турция) [4, 5]

грузчиков наиболее рационален. Проездные разгрузчики позволяют лучше организовать процесс разгрузки, так как поток машин на разгрузочной площадке в этом случае направлен в одну сторону. В проездных автомобилеразгрузчиках рациональнее всего разгружать автомобиль в бок (рис. 2), потому что при разгрузке назад требуется специальная проездная решетка или подъемная платформа, что усложняет конструкцию. Применение стационарных или передвижных автомобилеразгрузчиков определяется местом выгрузки. Если выгрузка зерна осуществляется на пунктах его очистки и последующей переработки, оснащенных стационарными транспортирующими машинами (эле-

| №5 (213) май 2017 ваторы, мельницы и т.д.), то чаще применяются стационарные автомобилеразгрузчики. На пунктах приемки и временного хранения зерна (ток, временные склады и т.д.) рациональнее применять передвижные разгрузчики, которые могут быть установлены на волокушу или на колеса (рис. 3). Также применяются самоходные автомобилеразгрузчики. Передвижные разгрузчики имеют ограничение по грузоподъемности [1, 2, 3]. Выбор направления разгрузки определяется, прежде всего, габаритами и грузоподъемностью обслуживаемых автомобилей. Разгрузка автомобиля назад предполагает развитие большего грузового момента на рабочих органах разгрузчика, нежели разгрузка в бок. Поэтому через задний борт разгружаются, как правило, одиночные грузовые автомобили и, реже, седельные автопоезда. Разгрузку же автопоездов в составе грузового автомобиля с прицепом или седельного тягача с полуприцепом рациональнее производит вбок. Для разгрузки прицепных автопоездов без расцепки могут использоваться комбинированные автомобилеразгрузчики, на которых автомобиль-тягач разгружается назад, а прицеп – вбок. Поворот грузовой платформы разгрузчика может осуществляться как с помощью гидравлического, так и механического привода. Гидравлический привод характеризуется компактностью, возможностью развивать большие рабочие усилия, возможностью гибкой компоновки силовых элементов и энергообеспечения как от двигателя внутреннего сгорания, так и от электроустановки. При этом данный привод нуждается в отдельной насосной станции, а также определенном запасе рабочей жидкости [1, 2, 3]. Электромеханический привод может состоять как из лебедки с тяговым органом, так и кривошипно-шатунного механизма. Привод с лебедкой и грузоподъемным механизмом с тяговым органом (тросом или цепью) и характеризуется большими перемещениями грузоподъемного механизма и высоким КПД. Вместе с тем, с увеличением грузоподъемности габариты такого привода значительно возрастают, главным образом за счет увеличения размеров лебедки. Привод с кривошипно-шатунным механизмом более компактен, однако сложнее в изготовлении, а потому дороже. Электромеханический привод с лебедкой используется в автомобилеразгрузчиках 2АСМ, АП, АПБ-15, АПБ30 и др. [1, 2, 3]. Автомобилеразгрузчик 2АСМ – стационарный, тупиковый (рис. 4). Предназначен для выгрузки зерна и других сыпучих грузов через задний борт из одиночных автомобилей общей массой до 8 тонн [1, 2]. Платформа 1 автомобилеразгрузчика шарнирно опирается на стойки, установленные на задней раме 5. К платформе 1 на специальных полуосях прикреплены каретки. На передней раме 7 смонтирован механизм подъема 2 и две мачты 3, шарнирно опирающиеся на специальные опоры 6. Платформу поднимают при перемещении кареток по направляющим внутри мачт при помощи каната, огибающего блоки, расположенные около верхнего и нижнего конца каждой мачты. Канат наматы-

Рис. 2. Автомобилеразгрузчик стационарный одноколейный гидравлический АВС-80Г с выгрузкой через боковой борт

Рис. 3. Передвижной автомобилеразгрузчикYILMAZ KARDEŞ (Турция) [4, 5]

вается на барабан лебедки механизма подъема. Опускание платформы происходит под действием собственной силы тяжести и силы тяжести автомобиля. Автомобилеразгрузчик АП [1, 2] – передвижной, тупиковый. Предназначен для выгрузки зерна и других сыпучих грузов из одиночных автомобилей общей массой до 8 тонн через задний борт. Отличительная особенность автомобилеразгрузчика АП – наличие колес, установленных на шарнирно закрепленных полуосях. Автомобилеразгрузчик перемещают буксиром при помощи специальной двухколесной тележки, которую подводят под раму с последующим ее креплением. Автомобилеразгрузчик АПБ-15 [1, 2] – стационарный, проездной. Предназначен для выгрузки зерна и других сыпучих грузов из одиночных автомобилей, автомобилей-тягачей с полуприцепами и автомобилей с прицепами общей массой до 15 тонн через боковой борт. Автомобилеразгрузчик АПБ-30 [1, 2] – стационарный, проездной. Предназначен для выгрузки зерна и других

ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ сыпучих грузов из одиночных автомобилей, автомобилей-тягачей с полуприцепами и автомобилей с прицепами общей массой до 30 тонн через боковой борт. Конструктивное исполнение автомобилеразгрузчиков АПБ-15 и АПБ-30 аналогично. Отличие состоит лишь в том, что у автомобилеразгрузчика АПБ30 усилена рама и увеличена ее ширина на 300 мм. Кроме того, у автомобилеразгрузчика АПБ-30 мачты попарно запасованы одним тросом, в то время как у автомобилеразгрузчика АПБ-15 каждая мачта запасована индивидуальным тросом. Для обеспечения предотвращения схода троса с верхних блоков мачт высота последних увеличена на 500 мм [1, 2]. На некоторых хлебоприемных предприятиях установлены спаренные автомобилеразгрузчики АПБ-30, синхронная работа которых позволяет обеспечить одновременную разгрузку автопоездов общей массой до 70 тонн. Электромеханический привод с кривошипно-шатунным механизмом используется в автомобилеразгрузчиках АВС-50, АВС-50М (рис. 5). Эти автомобилеразгрузчики стационарные, проездные; предназначены для выгрузки зерна и других сыпучих грузов из автомобилей и автопоездов, длина которых не превышает 14 м, а общая масса 50 тонн, через боковой борт [1, 2]. Автомобилеразгрузчик применяют в одинарном и спаренном по длине варианте. Платформа (рис. 5), выполненная из четырех секций сварной конструкции, шарнирно опирается на три стойки и имеет возможность поворачиваться вокруг осей, принимая наклонное положение под действием механизма подъёма, включающего электродвигатель, тормоз, червячный редуктор, трансмиссионные валы и кривошипно-шатунные механизмы. Кривошип выполнен в виде сектора, и на его периферийной части закреплены двухрядная цепь и шатун, один конец которого шарнирно прикреплен к сектору, а другой – к платформе. Наклоняют платформу при помощи кривошипно-шатунного механизма: при вращении кривошипов верхние концы шатунов, шарнирно соединенные с платформой, перемещаются вверх, переводя тем самым платформу в наклонное положение. Привод кривошипа осуществляется от электродвигателя через редуктор и цепную передачу. Мгноwww.hipzmag.com

№5 (213) май 2017 |

Рис. 4. Автомобилеразгрузчик 2АСМ с приводом от электролебедки [1, 2]: 1 – платформа; 2 – механизм подъема; 3 – мачта; 4 – ось; 5 – задняя рама; 6 – опора мачты; 7 – передняя рама; 8 – канат

Рис. 5. Автомобилеразгрузчик АВС-50М с кривошипным механизмом

| №5 (213) май 2017 венная остановка и удержание платформы в наклонном положении для предотвращения самопроизвольного опускания осуществляются при помощи тормоза ТКТ200. Управляют работой автомобилеразгрузчика с пульта. Для правильной установки автомобиля на платформе и удержания его от смещения при наклоне платформы на ней предусмотрены упоры [1, 2]. Автомобилеразгрузчики серии БПФШ – стационарные, проездные, радиальные, имеют цепной электромеханический привод. Автомобилеразгрузчик БПФШ предназначен для выгрузки зерна и других сыпучих грузов из одиночных автомобилей и автопоездов без расцепки общей массой до 15 тонн через любой боковой борт [1, 2]. Поворотная платформа 1 автомобилеразгрузчика (рис. 6) выполнена в виде двух проездных площадок для колес автомобиля, жестко установленных на двух секторах, изготовленных из двутавровых балок и служащих ее основанием. Секторными основаниями платформа 1 опирается на ролики 6 и 3, смонтированные на стойках 10, закрепленных на раме 4 [1, 2]. Ролики 5, расположенные с правой стороны платформы, являются холостыми, они посажены на свободно вращающихся осях; ролики 5 – приводные, получают вращение от трансмиссионного вала. Приводной ролик состоит из двух опорных дисков, между которыми жестко на валу посажена звездочка; она входит в зацепление с втулочно-роликовой цепью, жестко закрепленной между полками секторных оснований платформы, обеспечивая тем самым поворот платформы относительно геометрической оси секторных оснований, совпадающей с осью сцепки. Привод трансмиссионного вала 11 от электродвигателя 13 через червячный редуктор 12. Для обеспечения правильной установки автомобиля или прицепа на платформе она снабжена специальными направляющими – колесоотбойниками 9. Для закрепления автомобиля с обеих сторон платформы шарнирно установлены зажимы, имеющие возможность поворачиваться вокруг осей 7 при помощи специальных гидродомкратов, находящихся под платформой автомобилеразгрузчика. Управляют работой автомобилеразгрузчика с пульта.

Гидравлический привод наклона платформы имеют автомобилеразгрузчики ГАП-2, ПГА-11, ПГА-25, БАР-25, ГУАР-30, ГУАР-15, У15-УРВС, РАГ-65, РСА-81, «SmartGrain» (серия АНП), Yılmaz Kardeş и др. [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8]. Автомобилеразгрузчик ГАП-2 – передвижной, тупиковый (рис. 7). Предназначен для выгрузки зерна и других сыпучих грузов из одиночных автомобилей общей массой до 9 тонн через задний борт [1, 2]. Платформа 1 автомобилеразгрузчика (рис. 7), имеющая неподвижные упоры 2 для задних колес автомобиля, шарнирно опирается на стойки 3, установленные на раме 4. Основание рамы выполнено из труб, служащих полозьями при перемещении автомобилеразгрузчика. Платформу с установленным на ней автомобилем наклоняют при помощи двух гидродомкратов 5, штоки которых шарнирно соединены с платформой. Гидравлический привод смонтирован на раме. Управляют работой гидросистемы при помощи пробкового крана, наличие которого вместе с обратным клапаном и запорным краном позволяет обеспечивать остановку платформы в любом промежуточном положении. Ограничение угла наклона платформы обеспечивается при помощи специального отверстия в верхней части гидроцилиндра, через которое происходит слив подаваемого насосом масла в бак. Автомобилеразгрузчики ПГА-11 и ПГА-11М (рис. 8) – стационарные, проездные. Предназначены для выгрузки зерна и других сыпучих грузов из одиночных автомобилей общей массой до 11 тонн через задний борт [1, 2]. Автомобилеразгрузчики ПГА-25 и ПГА-25М (рис. 9) – стационарные, проездные. Предназначены для выгрузки зерна и других сыпучих грузов из одиночных автомобилей, автомобилей-тягачей с полуприцепами и автомобилей с прицепами, общая масса которых не превышает 25 тонн, а длина 10,5 м – ПГА-25 и 14 м – ПГА-25М, через задний борт [1, 2]. Большая платформа 1 шарнирно опирается на стойки, установленные на фундаменте (рис. 9). В большую платформу шарнирно встроена малая платформа 6. Обе платформы имеют автономные гидравлические механизмы наклона. При наклоне большой платформы вклю-

Рис. 6. Автомобилеразгрузчик БПФШ [1, 2]: 1 – платформа; 2 – сектор; 3 – холостой ролик; 4 – рама; 5 – гидропривод; 6 – приводной ролик; 7 – ось зажима; 8 – рычаг зажима; 9 – колесоотбойник; 10 – стойка; 11 – трансмиссионный вал; 12 – редуктор; 13 – электродвигатель; 14 – муфта; 15 – упорный брус

ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ

№5 (213) май 2017 |

Рис. 7. Автомобилеразгрузчик ГАП-2 [1, 2]: 1 – платформа; 2 – упор; 3 –стойка; 4 – рама; 5 – гидродомкрат

Рис. 8. Автомобилеразгрузчик ПГА-11М: 1 – платформа; 2 – рама упора; 3 – гидропривод; 4 –выдвижной упор; 5 – проездная решетка; 6 – стойка; 7 – рама; 8 – гидродомкрат

www.hipzmag.com

| №5 (213) май 2017

а б Рис. 9. Схема разгрузки автопоезда на автомобилеразгрузчике ПГА-25М: а – автомобиля; б – прицепа

чаются гидродомкраты большой и малой платформ, а при наклоне малой – только её гидродомкраты. Грузоподъемность большой платформы 25 т, а малой – 15 т. Конструкция автомобилеразгрузчиков ПГА-25 и ПГА25М аналогична. Отличия состоят в том, что у автомобилеразгрузчика ПГА-25М увеличена длина большой платформы, установлен один гидронасос вместо двух, усилена проездная решетка. Автомобиль или прицеп фиксируется упорами, расположенными на малой платформе. Первая пара упоров служит для фиксации задних колес всех одиночных автомобилей, вторая – для фиксации колес автомобиля при разгрузке прицепа. Для проезда автомобиля над приемным бункером установлена проездная решетка, один конец которой шарнирно прикреплен к малой платформе автомобилеразгрузчика, а второй свободно опирается на фундамент. Автомобиль с двухосным прицепом разгружают в две стадии: сначала разгружают автомобиль на малой платформе, затем автомобиль с прицепом проезжает на большую платформу, где разгружают прицеп с подъёмом всего автопоезда (рис. 9). Автомобилеразгрузчик БАР-25 – проездной, стационарный. Предназначен для выгрузки зерна и других сыпучих грузов из одиночных автомобилей, автомобилей с полуприцепами и прицепами, общая масса которых не превышает 25 тонн, а длина 10 м, через боковой борт [1, 2]. Платформа 2 (рис. 10), состоящая из двух секций, шарнирно опирается на стойки II, жестко установленные на раме 3. На платформе смонтирован боковой упор 1 и направляющие 8 для колес автомобиля, а также механизм Р, служащий для открывания и закрывания борта автомобиля. Он представляет собой шарнирно закрепленный на вертикальной стойке рычаг с роликами, приводимыми в движение цепью, которая связана с рамой 3 автомобилеразгрузчика. Полное открывание борта кузова происходит при наклоне платформы на угол 10...15°. В горизонтальном положении платформа опирается на стойки 7. Платформа автомобилеразгрузчика наклоняется гидродомкратами 4. Они опираются на подшипники, установленные на раме 3, а штоками шарнирно соединены с платформой. Управление работой автомобилеразгрузчика местное, с пульта, установленного на раме.

Автомобилеразгрузчик РСА-81 [6] предназначен для механизированной боковой разгрузки бортовых автомобилей длиной до 19 м и более, общей массой до 65 тонн с зерновыми продуктами и другими сыпучими материалами, а также со свеклой. Автомобильный разгрузчик РСА-81 может применяться для разгрузки различных видов сельскохозяйственной продукции, строительных материалов, угля и других видов сыпучих или кусковых материалов [6]. Автомобилеразгрузчик РСА-81 (рис. 11) состоит из следующих основных узлов: платформы, упорного устройства (стола), опоры, гидрооборудования с агрегатом насосным, электрооборудования с распределительным шкафом и пультом дистанционного управления, и трех гидроцилиндров подъема. Управление автомобилеразгрузчиком может осуществляться как с распределительного шкафа, так и с пульта дистанционного управления. При работе с распределительного шкафа необходимо отключить пульт дистанционного управления и включить вилку кабельную. Автомобиль с прицепом, полуприцепом или без прицепа, подлежащий разгрузке, въезжает на платформу автомобилеразгрузчика и затормаживается. От бокового перемещения автомобиль фиксируется упорным устройством (столом). С пульта управления автомобилеразгрузчика устанавливается положение упорного стола, необходимое для надежной фиксации автомобиля, затем открывается боковой борт. С помощью гидросистемы платформа автомобилеразгрузчика наклоняется гидроцилиндрами на необходимый для разгрузки угол. После разгрузки платформа и стол опускаются и автомобиль съезжает с платформы. Автомобилеразгрузчики «SmartGrain» (рис. 12) (АНП-1, АНП-2, АНП-3, АНП-4, АНП-5) предназначены для механизированной выгрузки зерна и других сыпучих грузов из автомобилей и автопоездов различных моделей длиной до 24 м и массой до 120 тонн через открытый боковой борт. В процессе работы поднимается не весь автомобиль целиком, а только один его бок. При этом платформа автомобилеразгрузчика наклоняется в сторону опрокидывания. Рабочая ширина платформы автомобилеразгрузчика составляет 0,8 м. Комбинированные автомобилеразгрузчики ГУАР-30, ГУАР-15, РАГ-65 осуществляют выгрузку зерна и других

ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ

№5 (213) май 2017 |

Рис. 10. Автомобилеразгрузчик БАР-25: 1 – упор; 2 – платформа; 3 – рама; 4 – гидродомкрат; 5 – гидропривод; 6 – бак; 7 – поддерживающая стойка; 8 – направляющая для колес; 9 – механизм для открывания и закрывания борта; 10 – площадка для обслуживания; 11 – стойка

Рис. 11. Автомобилеразгрузчик РСА-81 [6]

www.hipzmag.com

| №5 (213) май 2017 сыпучих грузов из автомобилей и автопоездов без их расцепки. Они имеют две последовательно установленные платформы: большую и малую. Автомобиль разгружают на большой платформе через задний борт, а прицеп – через боковой борт на малой платформе. Зерно с большой и малой платформ поступает в приемное устройство. Автомобилеразгрузчик ГУАР-30 – стационарный, проездной (рис. 13). Грузоподъёмность большой платформы для автомобилей – 30 тонн, малой для прицепов– 12 тонн. Большая платформа 3 (рис. 13) состоит из двух жестко связанных между собой площадок, в концевой части для предотвращения просыпи зерна с боков ограждена листами. Платформа шарнирно связана со стойками, установленными на фундаменте, а передняя часть платформы свободно опирается на него. Для фиксации колес автомобиля большая платформа снабжена одной парой самоустанавливающихся упоров 4 грузового типа. Перед ними в проемах платформы на фундаменте установлены выталкиватели 5 для колес. Большую платформу наклоняют два гидродомкрата 2, шарнирно соединенные с опорой, установленной на фундаменте. Малая платформа 6 катками 10 опирается на направляющие рамы и соединена с ней фиксирующими рычагами. Для фиксации автомобиля или прицепа малая платформа снабжена боковым упором. Наклоняется малая платформа 6 при помощи гидродомкрата 7 с использованием скоростного полиспаста. На штоке гидродомкрата 7 закреплена звёздочка, через которую перекинута тяговая цепь. Один конец тяговой цепи закреплён на малой платформе 6, другой – на основании гидродомкрата 7. При выдвижении штока гидродомкрата 7 звёздочка натягивает цепь, которая поднимает малую платформу 6. Для открывания и

Рис. 12. Автомобилеразгрузчик «SmartGrain» [7]: 1 – основание; 2 – платформа; 3 – опоры; 4 – гидроцилиндры; 5 – страхующие устройства; 6 – насосная станция

закрывания борта автомобиля или прицепа, установленного на малой платформе, предусмотрен специальный механизм 11. Для автомобилей, разгружаемых на большой платформе, малая платформа является проездной. Гидродомкраты большой и малой платформ обслуживаются одной гидросистемой. Регулирование и ограничение угла наклона большой платформы осуществляют при помощи конечных выключателей. Для ограничения угла наклона малой платформы в верхней части цилиндра гидродомкрата предусмотрено перепускное отверстие. Малую платформу в любом промежуточном положений останавливают, выключая электромагнит крана

Рис. 13. Автомобилеразгрузчик ГУАР-30 [1, 2]: 1 – направляющие большой платформы; 2 – гидродомкрат большой платформы; 3– большая платформа; 4 – упор; 5 – выталкиватель колес; 6 – малая платформа; 7 – гидродомкрат малой платформы; 8 – фиксирующий рычаг; 9 – рама малой платформы; 10 – каток; 11 – механизм открывания и закрывания борта

ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ

№5 (213) май 2017 |

Рис. 14. Схемы установки и разгрузки автопоезда на автомобилеразгрузчике ГУАР-30: а – разгрузка автомобиля-тягача; б – установка под разгрузку прицепа; в – разгрузка прицепа

управления. Управление работой автомобилеразгрузчика дистанционное. На автомобилеразгрузчиках ГУАР-30 в зависимости от грузоподъемности автомобиля или автопоезда зерно разгружают следующим образом. Автотягач с полуприцепами общей массой до 30 тонн разгружают на большой платформе, а одиночные автомобили общей массой до 12 тонн и автомобили с двухосными прицепами массой до 12 тонн – на малой и большой платформах. Автопоезд разгружают последовательно: сначала автомобиль на большой или малой платформе, а затем прицепы на малой платформе с периодическим перемещением автопоезда по ходу движения (рис. 14). Автомобилеразгрузчик ГУАР-15М-3 – стационарный, проездной. Предназначен для выгрузки зерна и других сыпучих грузов из одиночных автомобилей и автопоездов без их расцепки. Автомобиль общей массой до 15 тонн разгружают на основной платформе, а прицеп общей массой до 12 тонн – на малой через боковой борт [1, 2]. Автомобилеразгрузчик РАГ-65 (рис. 15) – стационарный, гидравлический, двухплощадочный проездного типа. Предназначен для выгрузки сыпучих грузов зерновой группы, корнеплодов, яблок, а также других сыпучих грузов, угол естественного откоса которых не более 38º, из бортовых автомобилей и тягачей с полуприцепами типа КАМАЗ общей массой (с грузом) до 80 тонн через открытый задний борт на площадке продольного опрокидывания, а также автомобильных и тракторных поездов с прицепами общей массой до 32 тонн без расцепки через боковой борт на площадке бокового опрокидывания. Устанавливается на зерноприемных пунктах, элеваторах, мельницах, овощебазах, консервных заводах [8]. Передвижные автомобилеразгрузчики YILMAZ KARDEŞ (Турция) (рис. 3, рис. 16) [4, 5] предназначены для выгрузки зерна, корнеплодов, а также других сыпучих грузов из бортовых автомобилей и тягачей с полуприцепами. Все механизмы этих автомобилеразгрузчиков монтируются на несущей раме, которая в транспортном положении опирается на колёса с пневматическими шинами, а в рабочем – на площадку разгрузочного пункта. Разгрузка осуществляется назад, подъём платформы осуществляют гидроцилиндры. По разгрузочному пункту автомобилеразгрузчики перемещаются трактором (рис. 16 б), или своим ходом (рис. 16 г, е). www.hipzmag.com

Рис. 15. Автомобилеразгрузчик РАГ-65 [8]

б Рис. 16. Передвижные автомобилеразгрузчики YILMAZ KARDEŞ (Турция) [4, 5]: а, б – прицепной; а – рабочее положение; б – транспортное положение

| №5 (213) май 2017

г в

Рис. 16. Передвижные автомобилеразгрузчики YILMAZ KARDEŞ (Турция) [4, 5]: в, г, д, е – самоходный; а, в, д – рабочее положение; б, г, е – транспортное положение

Самоходный автомобилеразгрузчик YILMAZ KARDEŞ (рис. 16 д, е) [4, 5] имеет сваренную из труб прямоугольного сечения несущую раму, на которой размещены колёса, две кабины, механизмы электрогидропривода, платформа продольного опрокидывания, аппарели, мостик-бункер, который в закрытом положении служит для проезда груженого автомобиля, а в открытом образует приемный резервуар. Несущая рама и аппарели в рабочем положении опускаются на землю; колёса при этом подняты. В транспортном положении при помощи гидроцилиндров аппарели поднимаются и укладываются сверху на опрокидывающую платформу, а колёса опускаются, поднимая несущую раму. Данный автомобилеразгрузчик проездной, с выгрузкой назад. Автомобилеразгрузчик работает следующим образом: груженый автомобиль по мостикам въезжает на опрокидывающую платформу и фиксируется на ней упорами колёс. Откры-

вается задний борт автомобиля. При помощи гидроцилиндров открывается мостик-бункер, образуя приёмный резервуар; дном его служит приемный транспортер, после чего включается наклон платформы с автомобилем. Груз высыпается в приёмный бункер и транспортёром из него подаётся далее в приемный резервуар. Опрокидывающая платформа с автомобилем опускается, закрывается мостик-бункер, автомобиль двигается вперед и съезжает с автомобилеразгрузчика. В совокупности информационных параметров, характеризующих процесс, устройства для механизированной разгрузки зерна осуществляют ряд действий по подготовке и выполнению технологических операций в соответствии с режимом их функционирования. Моделирование с использованием ПЭВМ позволяет оптимизировать работу этих устройств на различных режимах, совершенствовать технологический процесс и т.д. [9, 10, 11, 12, 13].

Л И Т Е РАТ У РА 1. Зуев Ф.Г. Справочник по транспортирующим и погрузочно-разгрузочным машинам / Ф.Г. Зуев, Н.А. Лотков, А.И. Полухин, А.В. Тантлевский. – М.: Колос, 1983. – 319 с. 2. Коньков П.М. Механизация разгрузки зерна / П.М. Коньков, Ю.А. Шепаров, Н.С. Родионов, М.З. Рудой. – М.: Колос, 1972. – 112 с. 3. Пархоменко С.Г. Транспортные и погрузо-разгрузочные средства. – Зерноград: ФГОУ ВПО АЧГАА, 2006. – 70 c. 4. Компания YılmazKardeş. [Электронный ресурс].URL: http://www.yilmazdamper.com (дата обращения:15.12.2015). 5. Компания YılmazKardeş. [Электронный ресурс].URL: http://www.hydrauliccornhopper.com (дата обращения: 19.04.2017). 6. Автомобилеразгрузчик РСА-81. [Электронный ресурс]. URL: http://kremz.ru/avtorazgruzchik.html (дата обращения:15.12.2015). 7. Автомобилеразгрузчики Smartgrain. [Электронный ресурс].URL: http://www.smartgrain.ru/equipment/avtomobilerazgruzchik.html (дата обращения: 15.12.2015).

ТЕХНОЛОГИИ ЗЕРНОПЕРЕРАБОТКИ

№5 (213) май 2017 |

Л И Т Е РАТ У РА 8. Автомобилеразгрузчик РАГ-65. [Электронный ресурс].URL: http://www.kalinovka.ru/auto-technic/rag-65/ (дата обращения:10/11/2016). 9. Пархоменко Г.Г. Оптимизация показателей технологических процессов сельскохозяйственного производства в растениеводстве. / Г.Г. Пархоменко, С.Г. Пархоменко // Хранение и переработка зерна. – 2017. – №1(209). – С. 55-60. 10. Пархоменко Г.С. Моделирование на ПЭВМ следящей системы с нелинейным колебательным объектом регулирования / Г.С. Пархоменко, С.Г. Пархоменко, Г.Г. Пархоменко // Достижения науки – агропромышленному производству: Материалы Юбилейной XLV Междунар. науч.-техн. конф. (г. Челябинск, Челябинский ГАУ, 2-3 марта 2006 г.). – Челябинск, 2006. – Ч.4. – С. 34-38. 11. Пархоменко Г.С. Расчёт в MATHCAD рабочих режимов тягово-приводных машинно-тракторных агрегатов / Г.С. Пархоменко, С.Г. Пархоменко, Г.Г. Пархоменко // Достижения науки – агропромышленному производству: Материалы XLIV Междунар. науч.-техн. конф. (г. Челябинск, Челябинский ГАУ, 26-27 января 2005 г.). – Челябинск, 2005. – Ч.2. - С. 271-275. 12. Пархоменко Г.С. Анализ рабочих режимов и расчёт на ПЭВМ состава тяговых машинно-тракторных агрегатов / Г.С. Пархоменко, С.Г. Пархоменко, Г.Г. Пархоменко // Материалы XLIV Междунар. научно-технич. конф. (г. Челябинск, Челябинский ГАУ, 2003 г.). – Челябинск, 2003. – Ч.2. – С. 315-320. 13. Пархоменко Г.С. Моделирование в программном комплексе «МВТУ» динамики мобильных сельскохозяйственных машин и нелинейных следящих систем / Г.С. Пархоменко, С.Г. Пархоменко, Г.Г. Пархоменко // Совершенствование технологий и средств механизации полеводства: межвузовский сборник трудов к 75-летию академии (г. Зерноград, АЧГАА). – Зерноград, 2005. – С. 86-92.

Зволожування лущеного зерна пшениці Харченко Є.І., кандидат технічних наук, Шаран А.В., кандидат технічних наук, Терещенко Т.О, магістрант, Національний університет харчових технологій

В статті наведено результати дослідження змін вологості лущеного та нелущеного зерна пшениці під час його відлежування. Показано кінетику лущення зерна, поглинання вологи зерном та зміни його вологості в залежності від індексу лущення. Ключові слова: пшениця, лущення, вологість зерна. В статье приведены результаты исследования изменения влажности шелушеного и нешелушеного зерна пшеницы во время его отволаживания. Показана кинетика шелушения зерна, поглощения влаги зерном и изменение его влажности в зависимости от индекса шелушения. Ключевые слова: пшеница, шелушение, влажность зерна. The article presents the results of a study of the change in the moisture content of the husk and non-peeled wheat grain during its retention. The kinetics of grain peeling, moisture absorption by grain and its moisture change depending on the peeling index are shown. Keywords: wheat, peelling, moisture content of grain.

воложування зерна під час підготовки його до помелу має значний вплив на процеси помелу в борошно. Одним з напрямів удосконалення цього етапу є його інтенсифікація з метою зменшення тривалості відлежування і прискорення проникнення вологи в середину зернівки. Дослідниками [1] доведено, що лущення зерна пшениці сприяє кращому «захопленню» вологи при його зволожуванні на початковому етапі. За рахунок видалення оболонок зерна відбувається більш інтенсивне проникнення вологи у внутрішні частини зерна, що сприяє скороченню тривалості відволожування [4]. Інформації щодо змін вологості зерна під час його відлежування в літературних джерелах не виявлено. Встановлення змін вологості лущеного та нелущеного зерна під час відлежування є актуальним питанням, яке потребує дослідження. www.hipzmag.com

Для вирішення поставленої мети було заплановано три етапи досліджень. На першому етапі вивчалася кінетика лущення зерна пшениці із натурою 723 г/л, скловидність зерна 59%. Зерно пшениці попередньо очищали в аспіраційному каналі, виділяючи із зернової маси легкі домішки та щуплі зерна. Лущення зерна пшениці здійснювали у лаборатоному голендрі УЛЗ-1. Масу наважки брали 150 г, тривалість лущення встановлювали 20, 40, 60 та 80 с. Початкова вологість зерна пшениці становила 11,0%. Перед лущенням зерно зволожували водою із температурою 25°С та відволожували протягом 24 годин. Після лущення відокремлювали вручну лущені зерна та мучку, зважували лущені зерна і розраховували індекс лущення за формулою:

Іл =

m1 − m2 ⋅ 100 (1) m1

де, m1, m2 – відповідно маса зерна до та після лущення, г.

| №5 (213) май 2017 Вологість зерна визначали стандартним методом у сушильній шафі СЕШ-3МУ, шляхом висушування наважки подрібненого зерна протягом 40 хв. і температурі 130°С. На другому етапі досліджень вивчався приріст вологості зерна пшениці після 24-годинного відволожування із різним індексом лущення, який визначався відповідно тривалістю лущення. Відлежування здійснювали при кімнатній температурі навколишнього середовища. Зволожуванню піддавали зерно пшениці без мучки та битих зерен. Лущення зерна проводили з вологістю 11,0%, а потім додавали однакову кількість води до усіх досліджуваних зразків, маса кожного з яких становила 150 г. Після відлежування визначалася вологість кожного зразка стандартним методом. На третьому етапі вивчали кінетику приросту вологості зерна для лущеного та нелущеного зерна пшениці. Індекс лущення становив 10,1% при тривалості обробки у голендрі 20 с. Після лущення відбиралися мучка, оболонки та биті зерна. Додавання води до зерна на усіх етапах дослідження здійснювали шляхом розпилення її за допомогою пульверизатора. Розрахунок необхідної кількості води здійснювали за загально прийнятими формулами [3]. Вологість зерна вимірювали стандартним методом. Після додавання води до наважок лущеного та нелущеного зерна його вологість визначали через 10, 70, 130, 190, 250 та 310 хв. Визначення вологості зерна проводили у чотирьох паралельностях із наступною обробкою отриманих значень. На рис. 1 наведено лінійну залежність зміни індексу лущення від тривалості обробки в голендрі УЛЗ-1. На основі даних цього рисунку було обрано тривалість лущення 20 с, при цьому досягається індекс лущення 10,1%. Тривалість лущення 20 с обрано на основі відомостей, які наведено у ряді літературних джерел, з яких відомо, що тривалість перебування зерна в лущильних машинах безперервної дії типу А1-ЗШН становить 12…18 с [2]. Таким чином були створені умови, наближені до виробничих. Індекс лущення при тривалості обробки в голендрі 20 с становив 10,1%, при тривалості 40 с – 18,7%, при 60 с – 16,0% і при 80 с – 32,3%. Зі збільшенням індексу лущення більше 10% помітно збільшується кількість мучки, яка утворена стертими частинками ендосперму. На рис. 2 наведено узагальнену залежність приросту вологи в лущеному зерні пшениці в залежності від індексу лущення. Із даних рис. 2 видно, що збільшення індексу лущення пшениці призводить до підвищення вологості зерна при інших однакових умовах. Найбільша вологість зерен 17,0% спостерігалася при індексі лущення 32,3%. Коефіцієнт кореляції досліджуваних ознак становив 0,89, що свідчить про тісний зв'язок між досліджуваними змінними. Дані рис. 2 підтверджують збільшення поглинання вологи лущеним зерном пшениці протягом періоду відволожування. На рис. 3 наведено кінетику зміни вологості зерна лущеного та нелущеного зерна пшениці, що є результатом третього етапу досліджень.

Рис. 1. Залежність індексу лущення від тривалості обробки в голендрі

Рис. 2. Залежність зміни вологості зерна пшениці при різних значеннях індексу лущення

Рис. 3. Кінетика зміни вологості лущеного (Іл = 10,1%) та нелущеного зерна пшениці

Із даних рис. 3. можна побачити, що перші 10 хв. вологість лущеного зерна досягала 17,1%, а нелущеного – 16,3%. Через 70 хв. відлежування вологість зерна як лущеного, так і нелущеного знижувалася і відповідно становила 16,5% та 15,8%. Через 190 хв. відлежування вологість зерна також зменшилась і становила для лущеного зерна – 16,0%, а для нелущеного – 15,0%, а при подальшому відлежуванні лущеного та нелущеного зерна вологість суттєво не змінювалася і прямувала до постійної величини. Індекс лущення зерна пшениці становив 10,1%. Після 310 хв. відлежування різниця між вологістю лущеного та нелущеного зерна становила 0,8%. Отримані дані є експериментальним підтвердженням того, що лущене зерно пшениці поглинає більше вологи, ніж не-

ТЕХНОЛОГИИ ХЛЕБОПЕЧЕНИЯ лущене, під час основного етапу відлежування при усіх інших однакових умовах. Додатково були проведені аналогічні дослідження з іншою партією зерна пшениці, яке мала натуру 780 г/л, скловидність 61% та початкову вологість 11,6%. Зерно аналогічно очищали перед проведенням досліджень. Відмінною особливістю цих досліджень було те, що індекс лущення було зменшено – він становив 3,2%. Результати досліджень наведено на рис. 4. Як видно із даних рис. 4 характер кривих аналогічний тим, що наведено на рис. 3. Порівнюючи дані рис. 3 та 4 можна побачити, що із зменшенням індексу лущення вологість зерна під час відлежування зменшилась. Через 10 хв. відлежування різниця між вологістю лущеного та нелущеного зерна становила всього 0,15%, а через 310 хв. – 0,3%. Ці дані також є підтвердженням того, що із збільшенням кількості відокремлених оболонок від зерна приріст вологи в зерні під час відлежування збільшується. Звичайні оббивальні машини із ситовим циліндром не забезпечують значної ефективності лущення. Для цієї операції можна рекомендувати оббивальні машини марки МАО-6 із комбінованим ротором [1], виробником яких в Україні є ТОВ «Олис» (м.Одеса). Обробка зерна в обби-

№5 (213) май 2017 |

Рис. 4. Кінетика зміни вологості лущеного (Іл = 3,2%) та нелущеного зерна пшениці

вальних машинах із комбінованим ротором забезпечує більш інтенсивну обробку поверхні зерна із виділенням більшої кількості оболонок, ніж в типових оббивальних машинах. На основі проведених досліджень можна зробити висновок, що часткове лущення сприяє кращому поглинанню вологи зерном пшениці не тільки на початкових етапах зволожування, але і під час його відлежування також.

ЛІТ Е РАТ У РА 1. Верещинський О.П. Наукові основи і практика підвищення ефективності сортових хлібопекарських помелів пшениці. Дис. докт. техн. наук. / О.П. Верещинський. – К.: НУХТ, 2013. – 388 с. 2. Демский А.Б. Оборудование для производства муки, крупы и комбикормов. Справочник / А.Б. Демский, В.Ф. Веденьев. – М.: ДеЛи принт, 2005. – 760 с. 3. Егоров Г.А. Гидротермическая обработка зерна / Г.А. Егоров – М.: Колос, 1968. – 96 с. 4. Технология переработки зерна. Под ред. Г.А. Егорова. Изд. 2-е, доп. и перераб. / Г.А. Егоров. – М.: Колос, 1977. – 376 с.

Визначення хлібопекарських властивостей пшеничного борошна

Волошенко О.С., кандидат технічних наук, Хоренжий Н.В., кандидат технічних наук, Одеська національна академія харчових технологій

івень якості продукції за останні десятиріччя став показником культури суспільства та критерієм економічного розвитку держави. Зростання конкуренції на ринку, впровадження сучасних норм із захисту споживачів, розвиток законодавства про відповідність продукції потребують нового підходу до процесів створення продуктів гарантованої якості. Справжність харчових продуктів, перш за все, гарантує їхню безпеку для споживача. За існуючими даними соціальних досліджень, близько 80% споживачів ставлять якість і безпеку продукції вище за її ціну. Важливо, щоб якість харчових продуктів була ідентичною тим вимогам, які закладено в державних стандартах і технічних умовах на їхнє виробництво. В наш час www.hipzmag.com

проблема харчової експертизи знаходиться в центрі уваги міжнародних організацій: ВООЗ, FАО, ЮНЕП, ISO та ін. В Україні питаннями контролю якості та безпеки харчових продуктів займаються Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт) і Міністерство охорони здоров'я. Із 6 квітня 2016 року в Україні діє новий компетентний орган, який може здійснювати перевірку операторів харчового ринку, – Державна служба з питань безпеки харчових продуктів та захисту прав споживачів (Держпродспоживслужба). Згідно із Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпеки та якості харчових продуктів», якість харчового продукту – це ступінь досконалості властивостей і характерних рис харчового продукту, які здатні

| №5 (213) май 2017 задовольнити потреби (вимоги) та побажання тих, хто споживає або використовує цей харчовий продукт [1, 2]. Відповідно до вимог чинного стандарту [3], на вітчизняних підприємствах борошно пшеничне хлібопекарське виробляють таких сортів, як вищий, перший, другий та оббивне. Оскільки пшеничне борошно є основою для випічки хліба, в структурі споживання борошна в середньому близько 75% припадає на частку хлібопекарської промисловості. В сучасних умовах розвитку ринку у споживача з'явилася можливість обрати із запропонованого різноманіття товарів найкращий чи оптимальний. Внаслідок цього у товарів з'явилася нова властивість – їхня достовірність. Фахівці кожного підприємства повинні навчитися розпізнавати ті чи інші види фальсифікації і тим самим захистити споживача від використання підробок. Фальсифікація (від лат. falsifico – підробляю) – це дії, спрямовані на введення в оману споживача шляхом підробки об’єкта купівлі-продажу з корисливою метою. При фальсифікації зазвичай піддаються підробці достовірність однієї або декількох характеристик товару. Тому можливі різні види фальсифікації. Серед усіх видів фальсифікації в Україні найбільш поширеною є асортиментна фальсифікація – підробка, яка здійснюється шляхом повної або часткової підміни того самого товару, але більш дешевого сорту, виду, найменування або заміни іншим товаром, дешевшим та із зниженою харчовою цінністю, але зі збереженням подібності однієї або декількох ознак. Для запобігання даному виду фальсифікації слід знати ідентифікаційні ознаки існуючих сортів пшеничного борошна. Найбільш поширеною асортиментною фальсифікацією пшеничного борошна є продаж борошна першого сорту під виглядом борошна вищого сорту. Відрізнити таку підробку можна за кольором. Однак колір борошна не є достовірною ознакою, яка ідентифікує сорт, оскільки він обумовлений вмістом оболонкових частинок, які складаються із плодових, насіннєвих оболонок і алейронового шару. Колір оболонок у пшениці залежить від сорту зерна. Кількісна фальсифікація – це обман споживача за рахунок значних відхилень кількісних параметрів продукції (маси, об’єму тощо), що перевищують гранично допустимі норми відхилень. Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», виробники на упаковці повинні зазначати не тільки вагу, але й допустимі відхилення від маси нетто у відсотках або грамах. Кількісна фальсифікація має місце при реалізації фасованого борошна в роздрібній торговельній мережі. Якісна фальсифікація – це підробка автентичності товарів за допомогою харчових і нехарчових добавок для спрямованого покращення (зміни) будь-якого показника з метою навмисного введення в оману споживача відносно істинних властивостей товару. Якісна фальсифікація борошна може досягатися за рахунок додавання інших видів борошна, додавання нехарчових (крейди) або харчових (висівок) добавок чи введення поліпшувачів борошна. Якісне борошно повинно легко стискатися пальцями, при цьому бути сухим і залишатися на руці, не утворюючи грудок. Якщо борошно має синюватий відтінок, при

його розжовуванні відчувається кислуватий смак і воно після стиснення одразу розсипається, майже не залишаючи сліду на долоні, то слід більш уважно дослідити дану партію. Таке борошно не найвищої якості, найімовірніше, до нього підмішано висівки, крохмаль або будь-які мінеральні речовини. Підмішування до пшеничного інших видів борошна виявляється шляхом відмивання клейковини. Борошно вищого сорту має містити не менше 24% клейковини [3]. Домішку інших видів борошна, що не містять клейковину, можна встановити за низьким вмістом її у фальсифікованому борошні, а також за відсутністю пружної маси, характерної для клейковини. При фальсифікації деякі виробники у борошно першого сорту додають окиснювач, і воно відбілюється, тобто стає за кольором ідентичним борошну вищого сорту. Для цього використовують піросульфіт натрію Е 223, перекис кальцію Е 930 (у країнах ЄТ заборонений), перекис бензоілу Е 928, карбамід (сечовина) Е 927 b, азодикарбонамід Е 927 а, натрієві та калієві солі цистину і цистеїну Е 921 (заборонена в ЄТ), бромат калію Е 924 а, бромат кальцію Е 924 b (заборонена, надзвичайно небезпечна). Застосування, наприклад, таких заборонених добавок, як бромат калію, бромат кальцію, які при щоденному вживанні сприяють формуванню ракових клітин, переводить продукцію із фальсифікованої в клас небезпечної [4]. Відрізнити таку підробку можна лише на основі фізико-хімічних показників: вміст пентозанів, кальцію, фосфору, заліза. Для підвищення достовірності результатів ідентифікації при встановленні тотожності певному товарному сорту у борошні визначають білість, вміст масової частки клейковини, золи та клітковини. Інформаційна фальсифікація – обман споживача за допомогою неточної інформації про склад або властивості товару. Даний вид фальсифікації «забезпечується» спотворенням, тобто усвідомленою суб’єктивною зміною інформаційних даних у маркуванні, супровідній документації та рекламі. При фальсифікації інформації про борошно часто вказуються неточно такі дані: найменування товару, сорт борошна або його кількість. Тому при прийомі партії борошна слід звернути увагу на маркування та наявність там відповідної інформації. Маркування – найважливіша характеристика всіх основних якостей товару, а також засіб його ідентифікації. Способи доведення інформації про склад і властивості товару до споживача на даний час регламентуються Законом «Про захист прав споживача», де вказується, на якому товарі має перебувати та чи інша інформація [5, 6]. З метою порівняльної оцінки показників якості борошна, що реалізується в роздрібній мережі м. Одеса, було досліджено зразки борошна пшеничного вищого сорту і визначено фізико-хімічні та хлібопекарські показники якості. Як предмет дослідження було використано зразки, вироблені в різних регіонах України та широко представлені в торговій мережі Одеської області: борошно ТМ «Добродія» торговий дім «Добродія Фудз» (Київська обл.), зразки борошна власних торговельних марок супермаркетів «Сільпо», «Копійка», «Таврія В», ООО «Агро-

ТЕХНОЛОГИИ ХЛЕБОПЕЧЕНИЯ Південь-Сервіс» ТМ «Аміна» (Миколаївська обл.), ТМ «Пекар» (Одеська обл.), ТМ «Богумила» (Одеська обл.). До упаковки борошна зауважень не було, всі досліджувані зразки борошна було представлено в паперових пакетах. Для упаковок вагою 2 кг згідно із ГОСТ 8.579-2002 дозволяється не докладати 30 г, але маса нетто вказаних марок потрапила в це допустиме відхилення (табл. 1). Система контролю якості борошна в Україні здійснюється у відповідністю із чинною нормативно-технічною документацією. Дослідження якості борошна зазвичай розпочинають зі встановлення органолептичних показників, вологості, білості, крупності, кількості та якості клейковини, числа падання та закінчують проведенням пробної лабораторної випічки. Для всіх сухих продуктів вологість є дуже важливою, адже саме вона відповідає стійкості при зберіганні. При підвищеній вологості можуть розвиватися мікроорганізми, зокрема цвіль, у результаті у борошна й у готових виробів з'являється сторонній смак і запах. Вологість борошна не має перевищувати 15% [3]. За цим показником до борошна зауважень не було, всі досліджувані зразки за органолептичними показниками (запах, смак, колір) і вологістю відповідали вимогам ГСТУ 46.004-99 [3]. Найбільший інтерес для порівняльного дослідження становило визначення кількості та якості сирої клейковини в борошні, оскільки саме цей показник характеризує хлібопекарські властивості. Клейковина пшеничного борошна представляє собою дуже гідратований комплекс,

№5 (213) май 2017 | який складається переважно з білків гліадіну та глютеліну. Причому гідратований гліадін утворює відносно рідку сироподібну масу із в’язкою, дуже розтяжною, липкою та непружною консистенцією. А гідратований глютенін утворює, навпаки, жорстку короткорозтяжну гумоподібну масу із пружної консистенції. Сирій клейковині притаманні структурно-механічні властивості одночасно обох цих білків, які значною мірою визначають хлібопекарські властивості борошна [7]. Визначення вмісту і якості сирої клейковини в борошні проводили ручним методом [8]. Аналіз отриманих даних дозволяє зробити висновок про те, що не всі досліджені зразки борошна за вмістом клейковини відповідають встановленим вимогам. У зразках №4-5 вміст клейковини становить 24%. Максимальна кількість клейковини міститься в зразках борошна № 2, 3, 7. При випічці білкові речовини, особливо клейковина, піддаються денатурації, утворюючи щільний каркас хлібобулочного виробу. Оцінку хлібопекарських властивостей борошна проводили за пробною випічкою хліба (табл. 3). Зовнішній вигляд, якість м’якуша хліба, його запах і смак дають вичерпну інформацію про якість борошна, з якого його виготовили. Оцінку якості хліба проводили на наступний день після випікання. При цьому визначалися органолептичні показники (колір кірки, смак, запах, колір м'якушки, розмір і рівномірність розподілу пор), а також маса, питомий об'єм хліба, пористість і вологість м'якуша. Випечений

Таблиця 1. Аналіз пакування та маркування зразків борошна Найменування зразка Зразок №1 Зразок №2 Зразок №3 Зразок №4 Зразок №5 Зразок №6 Зразок №7

Найменування продукту вищий сорт вищий сорт вищий сорт вищий сорт вищий сорт вищий сорт вищий сорт

Термін зберігання 12 місяців / у сухому приміщенні 12 місяців / у сухому приміщенні 12 місяців / у сухому приміщенні 12 місяців / у сухому приміщенні 12 місяців / у сухому приміщенні 12 місяців / у сухому приміщенні 12 місяців / у сухому приміщенні

Нормативний документ ГСТУ 46.004-99 ГСТУ 46.004-99 ГСТУ 46.004-99 ГСТУ 46.004-99 ГСТУ 46.004-99 ГСТУ 46.004-99 ГСТУ 46.004-99

Маса, г 2003,6 1984,3 2002,1 1995,7 1989,9 1997,4 1973,8

Таблиця 2. Показники якості борошна пшеничного вищого сорту різних вітчизняних виробників Найменування зразка Зразок №1 Зразок №2 Зразок №3 Зразок №4 Зразок №5 Зразок №6 Зразок №7 ГСТУ 46.004-99 «Борошно пшеничне. Технічні умови»

59 63 65 56 65 61 62

вміст, % 25,0 26,0 28,0 24,0 24,0 25,0 26,0

Клейковина якість, од. 75 82 90 68 78 65 63

ЧП, с 420 320 350 310 350 320 290

Не менше 54

Не менше 24

Не нижче II групи

Не менше 160

Вологість, %

Білість, ум. од. прил.

13,9 13,3 14,2 14,4 14,9 14,6 14,7 Не більше 15

Крупність (схід сита №43), % 3,2 4,5 4,1 5,2 5,0 4,9 4,3 Не більше 5

Таблиця 3. Фізико-хімічні показники хліба з борошна пшеничного вищого сорту різних вітчизняних виробників Найменування зразка Зразок №1 Зразок №2 Зразок №3 Зразок №4 Зразок №5 Зразок №6 Зразок №7

www.hipzmag.com

Вологість, % 41,4 41,8 41,4 41,5 41,2 41,5 40,8

Питомий об’єм, см3/г 3,0 3,2 3,6 2,8 2,7 2,9 3,0

Пористість, % 78 78 83 76 77 77 78

Балова оцінка 4,8 4,9 5,0 4,3 4,3 4,0 4,6

| №5 (213) май 2017 хліб відрізнявся добре розвиненою, рівномірною пористістю, гладенькою без тріщин і бічних підривів поверхнею скоринки, мав приємний смак і аромат. За даними балової оцінки органолептичних показників якості хліба можна зробити висновок, що кращі результати спостерігалися у хлібців, випечених із борошна зразків №1-3. Питомий об’єм хліба з борошна досліджуваних зразків коливався в межах 2,7-3,6 см3/г. Найбільший питомий об’єм хліба спостерігався у зразків № 2, 3, найменший – у зразків №4-6. Різниця в об’ємі хліба обумовлена вмістом клейковини у борошні. Виходячи із вищевикладеного, слід зазначити, що за показниками вологості, білості, числа падіння та якості клейковини досліджувані зразки борошна відповідають встановленим вимогам діючих стандартів. Для зразків № 4, 5 вміст сирої клейковини знаходиться на «гранич-

ному» рівні. Зразки борошна №1-3, 7 мають високі показники якості. Аналіз хлібопекарських властивостей борошна вищого сорту різних виробників дозволяє зробити такі висновки. Для виробництва хлібопекарських виробів доцільно використовувати борошно зразків №1-3 та 7. Ці сорти містять найбільшу кількість сирої клейковини, яка забезпечить найбільший вихід хлібу. Борошно зразків № 4, 5 більш доцільно використовувати для борошняних кондитерських виробів, а саме – для виробництва печива або бісквітів. Тісто, вироблене з борошна з такими показниками якості, має добрі пластичні властивості [9]. Для підвищення споживчого попиту на пшеничне борошно вищого сорту в роздрібній мережі необхідно головний акцент робити на якості продукції.

ЛІТ Е РАТ У РА

1. Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 1.01.2016 р. №2809-ІV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//www.rada.gov.ua 2. Маренич М.М., Аранчій С.В., Марюха Н.С. Контроль якості і безпека продуктів харчування в ЄС. Міжнародне законодавство в галузі харчового ланцюжка і потенціал України відповідності даним стандартам / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://77.121.11.22/ecolib/8/2.doc 3. Борошно пшеничне. Технічні умови [Текст]: ГСТУ 46.004-99. – К., 1999. – 13 с. 4. Новойтенко І.В. Оцінка якості продукції харчової промисловості [Текст] / І.В. Новойтенко // Наукові праці НУХТ. - 2011. - № 40. - С. 156-161. 5. Белецкая Н.М., Удалова Л.П., Пашенцева Л.П. Товароведение и экспертиза зерномучных товаров [Текст]. – Белгород: «Кооперативное образование», 2001. – 180 с. 6. Парамонова В.Е. Экспресс-методы оценки качества продовольственных товаров [Текст]. – М.: «Экономик», 1998. – 96 с. 7. Толстова Е.Г. Исследование клейковины пшеничной муки высшего сорта разных торговых марок // Вестник АГАУ. - 2016. - №1 (135) - С. 147-152. 8. Пшениця і пшеничне борошно. Вміст клейковини. Ч. 1. Визначення сирої клейковини ручним способом [Текст]: ДСТУ ISO 21415-1:2009. – К.: Держспоживстандарт України, 2011. – 12 с. 9. Жигунов Д.А. Анализ качества пшеничной муки целевого назначения [Текст] / Д.А. Жигунов, О.С.Волошенко, И.В. Брославцева // Хранение и переработка зерна. - 2013. - №3. - C. 41-43.

Влияние поврежденного крахмала

на качество хлебобулочных изделий* Махмуд Риад, доктор, генеральный секретарь Мукомольной ассоциации Египта

Введение Получение мучных ингредиентов из пшеницы в процессе обработки зерна не всегда проходит без повреждающих воздействий. Высокоскоростные валки и механические нарушения ядра пшеницы приносят некоторый ущерб целостности крахмальных гранул. Хотя процедура помола и предназначена для максимально эффективного выхода крахмала и минимального включения отрубей, их наличие постоянно приводит к небольшому, но значимому количеству поврежденного крахмала. Независимо от того, какой тип помола используется, 5-12% крахмальных гранул оказываются поврежденными (Viot 1992). В свою очередь, это изменяет характеристики муки для замешивания теста и выпечки

хлеба. То же самое происходит во время приготовления лапши и тортильи, которые также очень чувствительны к небольшим изменениям в химии крахмала. Крахмал является основной формой хранения углеводов в растениях, и самым важным источником тех же углеводов в питании человека. Молекула крахмала – это полисахарид, состоящий из моносахаридов глюкозы: химически, крахмал состоит из двух различных молекул (амилоза и амилопектин).

Что такое поврежденный крахмал? Это крахмальные гранулы, которые раздробились на куски. Это не только увеличивает водопоглощающую

* Перевод статьи, опубликованной в журнале «Miller Magazine» №89 май 2017

ТЕХНОЛОГИИ ХЛЕБОПЕЧЕНИЯ способность и влияет на реологические свойства теста, но и увеличивает запасы питательных веществ для дрожжей, и делает его более восприимчивым к грибковой альфа-амилазе. Содержание крахмала в цельнозерновой пшенице приблизительно варьируется от 67 до 68%, а данный показатель для муки, полученной после процедуры помола, составляет 78-82%. Полукристаллическая структура крахмальной гранулы внутри ядра зерна может быть повреждена любой механической обработкой, особенно процессом помола. Поврежденный крахмал (ПК) крайне важен для хлебопекарного производства: он поглощает воду в 4 раза больше своего веса по сравнению с показателем 0,4 у нативного крахмала. Поврежденные гранулы крахмала также подвергаются избирательному влиянию специфических ферментов (альфа и бета-амилаза). Некоторые из этих ферментов не способны влиять на неповрежденные гранулы из-за их защитной оболочки. В данном случае термин "поврежденный крахмал" является несколько ошибочным наименованием, поскольку слово "поврежденный" имеет негативный стилистический окрас, подразумевая что-то, чего следует избегать.

Роль поврежденного крахмала Он увеличивает водопоглощающую способность и обеспечивает добавочную подкормку для дрожжей. Высокий уровень поврежденного крахмала приводит к приготовлению теста, липнущего к рукам и оборудованию, со слабыми боковыми стенками и липким мякишем (при наличии достаточного количества амилолитическиих ферментов). Уровень повреждения крахмала непосредственно сказывается на водопоглощающей способности и свойствах перемешивания теста, а также имеет технологическое значение. Поврежденный крахмал поглощает в 2-4 раза больше воды, чем обычные крахмальные гранулы. Клейкое тесто, высокий уровень поглощения воды, более длительный период предварительной расстойки и красноватый цвет хлебной корки – это лишь некоторые из результатов наличия поврежденного крахмала. Поврежденные гранулы крахмала более подвержены воздействию ферментативного расщепления по сравнению с нативным крахмалом. Повреждение крахмала оказывает сильное влияние на большинство процессов приготовления теста и последующего выпекания. Именно поэтому данный фактор влияет на качественные характеристики многих видов конечных продуктов. Улучшение уровня знаний в сфере поврежденного крахмала имеет важнейшее значение для более эффективной очистки муки и приготовления комбикормов.

Влияние на качество хлебобулочных изделий Фактически, поврежденный крахмал (ПК) необходимо вначале оптимизировать, поскольку он оказывает как положительное, так и отрицательное воздействие на www.hipzmag.com

№5 (213) май 2017 |

качество хлебобулочных изделий. Увеличение объема поврежденного крахмала соответственно увеличивает водоудерживающую способность муки. Тем не менее, чрезмерно высокий уровень ПК ведет к формированию слишком липкого теста, большому периоду предварительной расстойки и нежелательному потемнению корки. Оптимальное значение ПК варьируется в зависимости от сферы использования муки, и в значительной степени зависит от содержания белка в муке, активности альфа-амилазы и типа хлеба, который выпекают из данной муки. Большинство хлебобулочных изделий во всем мире имеют свои стандарты по качеству и характеристикам используемой муки, и ПК является одним из этих стандартов. Муку с высоким содержанием ПК нельзя использовать для той же цели, что и муку с низким содержанием ПК. Факторы, влияющие на объем поврежденного крахмала на мукомольном заводе: 1. Сорт пшеницы. 2. Объем воды, добавленной для темперирования. 3. Поверхности валков и их скорость. 4. Спиральные валки и дифференциал скоростей. 5. Степень помола валков. 6. Температура валков. Мукомольные предприятия могут влиять на содержание поврежденного крахмала (ПК) в муке путем выбора сорта пшеницы, подготовки зерна и необходимых настроек и корректировок мельничного оборудования. Выбор сорта пшеницы основывается на влиянии твёрдости зерна: чем более зерно стойкое к помолу, тем большее содержание ПК. Эта "твёрдость" может быть частично изменена при подготовке пшеницы к помолу. При помоле особое внимание уделяется содержанию влаги и времени темперирования для необходимого измельчения зерна. При надлежащем кондиционировании или выборе сорта пшеницы можно увеличить или уменьшить содержание ПК в помольной партии. Кроме того, твёрдость зерна выше при высоком содержании белка. Таким образом, существует прямая зависимость между содержанием белка и ПК. Тем не менее, настройки и корректировки мельничного оборудования являются основным способом воздействия на содержание ПК в получаемой муке. Данная статья уделяет особое внимание таким аспектам.

| №5 (213) май 2017

Количество поврежденного крахмала в мельничном потоке Не будем вдаваться в детальное описание схем помола и кодификацию, но все же давайте рассмотрим пример на мельнице с параметрами 150 т/день и 4 измельчающими потоками, 1 сортировочным ситом и 7 потоками для продукта среднего качества (переработка/размол), а также вспомогательным оборудованием для муки общего назначения (сорта США, французский тип 55). 51%, или примерно половина поврежденного крахмала, произведенного по этой схеме помола, приходится на 1-й и 2-ой потоки для продуктов среднего качества (1М и 2М), 1-ое сортировочное сито (SI) и 3-й поток для продуктов среднего качества. Они являются основными потоками, на которых следует сосредоточить внимание. Современные мельницы берут все преимущества от таких возможностей, как компьютеризованная регулировка размольной щели, что может быть особенно эффективно для формирования поврежденного крахмала при применении на головных размольных потоках (1-й и 2-ой потоки для продуктов среднего качества), 1-ое сортировочное сито и 3-й поток для продуктов среднего качества, которые и выдают 50% производимого ПК. Эти потоки должны рассматриваться как основные для муки выпускаемого качества, и их варьирование оказывают большое влияние на способ прогнозирования содержания ПК.

Влияние поврежденного крахмала на конечный продукт Уровень поглощения воды крахмалом, который в результате становится поврежденным, может довести хлебопекарные свойства до критического уровня, превышение которого отрицательно влияет на свойства муки. Наряду с уже определенными гидратационными свойствами, повреждение крахмала имеет свое действие на пластические характеристики теста, период предварительной расстойки и цвет хлебной корки. Влияние на характеристики предварительной расстойки можно легко показать, ведь известно, что амилаза никак не воздействуют на нативные гранулы крахмала. Чем больше повреждений у крахмала, тем больший уровень воздействия амилазы. Разрушение молекул гранул высвобождает воду. Моносахариды также присутствуют и приводят к интенсивной активности дрожжей (рост уровня CO2), возможности повышения окрашивания. Более высокий расход воды в этом процессе позволяет сохранить хлеб свежим дольше. Но выделение моносахаридов вызывает покраснение хлебной корки. При значительном количестве поврежденный крахмал может сформировать липкий мякиш, бесформенную буханку и слишком красный окрас хлеба. Процедуры контроля за количеством поврежденного крахмала: если нет достаточного уровня повреждения крахмала, можно настроить мельницу по-другому, выбрать более твердый сорт пшеницы или же использовать оба варианта. Если уровень повреждения крахмала

слишком высок, можно повлиять на содержание амилазы (число падения), добавить клейковину, чтобы увеличить реологические свойства. Также можно по-другому настроить мельницу и заменить используемую пшеницу на более мягкий сорт.

Влияние повреждений крахмала на реологические свойства теста Повреждения крахмала влияют на кривую графика альвео, а также на реологические свойства. Анализы Mixolab®, проведенные на муке, показывают, что увеличение содержания поврежденного крахмала приводит к увеличению водопоглощающей способности (приблизительно 0,5% гидратации на каждый дополнительный UCD – единицы измерения Шопен-Дюбуа); снижению вязкости крахмального клейстера, полученного в ходе процесса желатинизации, и снижению стабильности при нагревании (увеличение разжижения), что указывает на более высокую активность амилазы. Уменьшение ретроградации крахмала увеличивает срок хранения хлеба. Существует четкое и лаконичное объяснение. Поврежденный крахмал предоставляет водопоглощающую способность в десять раз большую, чем нативный крахмал, и большую чувствительностью к ферментам (в частности, к амилазе). Реакция амилазы происходит гораздо быстрее и интенсивнее. Поэтому поврежденный крахмал воздействует на весь технологический процесс производства хлеба. Очень важно определить его количество и адаптировать поврежденный крахмал в соответствии с планируемым конечным использованием. Техника SDmatic и Mixolab® идеально подходит для этой задачи. Для производства хлеба высокого качества необходимо обеспечить баланс между объемом воды, используемой в камере замеса, содержанием белка в муке, объемом поврежденного крахмала и активностью альфа-амилазы. Также эти значения различаются при разных способах приготовления хлеба. В быстрых процессах приготовления хлеба с коротким периодом отволаживания влияние поврежденного крахмала на обеспечение субстрата минимально, но при длительных процессах ферментации это влияние достаточно существенно. Было установлено, что уровень поврежденного крахмала является менее важным для цельнозернового хлеба, чем для белого хлеба. За исключением некоторых видов печенья и пирожных пшеницу с низким содержанием ПК предпочтительнее использовать в производстве мучных кондитерских изделий (POMERANZ 1988). Соотношение между уровнем ПК, содержанием белка и желательным уровнем устойчивости в конечном продукте: конечные продукты классифицируются в соответствии с уровнем ПК и содержанием белка. Имея такую информацию, мукомольная лаборатория может использовать ПК по целевому назначению своей муки. Например, цель выпечки: • Французский тип хлеба (багет): 16-20 UCD • Формовой хлеб: 19-23 UCD • Печенье: 14-16 UCD

ТЕХНОЛОГИИ ХЛЕБОПЕЧЕНИЯ Выводы • Невозможно избежать повреждения крахмала в процессе мукомольного производства. • Содержание поврежденного крахмала можно контролировать на уровне мельницы.

№5 (213) май 2017 | • Он положительно влияет на водопоглощение. • Он может привести к катастрофическим результатам при производстве хлеба. • Ферментные методы не являются простыми. • Тем не менее, необходимо работать с наиболее оптимальным методом.

Хлібобулочні вироби для хворих

на цукровий діабет, збагачені фізіологічно-функціональними інгредієнтами Дробот В.І., доктор технічних наук, Бондаренко Ю.В., кандидат технічних наук, Місечко Н.О., кандидат технічних наук, Седих О.Л., Білик О.А., кандидат технічних наук, Національний університет харчових технологій

В матеріалах статті обґрунтовано доцільність збагачення хлібобулочних виробів для хворих на цукровий діабет пшеничними висівками, сухою пшеничною клейковиною, соєвою олією, йодованою сіллю, що містять функціональні інгредієнти, які покращують спектр фізіологічних властивостей цих виробів. Розрахунок хімічного складу нових виробів свідчить, що їх можна віднести до фізіологічно-функціональних продуктів, оскільки їхнє споживання задовольняє добову потребу в харчових волокнах, ненасичених жирних кислотах, низці мінеральних речовин і вітамінів забезпечується більше як на 20%. Розроблені вироби призначено для споживання як хворим на цукровий діабет, так і широкому колу споживачів. Ключові слова: фруктоза, лактулоза, харчові волокна, функціональні інгредієнти, якість виробів, діабетичні продукти, технологічний процес. В материалах статьи обоснована целесообразность обогащения хлебобулочных изделий для больных сахарным диабетом пшеничными отрубями, сухой пшеничной клейковиной, соевым маслом, йодированной солью, содержащих функциональные ингредиенты, которые улучшают спектр физиологических свойств этих изделий. Расчет химического состава новых изделий свидетельствует, что их можно отнести к физиологически функциональным продуктам, поскольку их потребление удовлетворяет суточную потребность в пищевых волокнах, ненасыщенных жирных кислотах, ряде минеральных веществ и витаминов обеспечивается более чем на 20%. Разработанные изделия предназначены для потребления как больным сахарным диабетом, так и широкому кругу потребителей. Ключевые слова: фруктоза, лактулоза, пищевые волокна, функциональные ингредиенты, качество изделий, диабетические продукты, технологический процесс. In the article the expediency of the enrichment of bakery products for diabetics wheat bran, dry wheat gluten, soybean oil, iodized salt, containing functional ingredients that improve the range of the physiological properties of these products. The calculation of the chemical composition of new products shows that they can be attributed to physiologically functional foods, since their consumption satisfies the daily need in dietary fibers, unsaturated fatty acids, some minerals and vitamins provided by more than 20 %. Developed products intended for consumption such as diabetics, and a wide range of consumers. Key words: fructose, lactulose, dietary fiber, functional ingredients, quality products, diabetic products, technological process.

Вступ Сьогодні захворювання на цукровий діабет набуває характеру епідемії – на земній кулі вже нараховується понад 150 млн. хворих на цю недугу. За даними Міжнародного інституту діабету, якщо хвороба зберігатиме такі темпи зростання, як у наш час, то через 10 років приблизно 17% населення світу хворітимуть на цукровий діабет. Особливого поширення набуває цукровий діабет 2-го типу, який асоціюється з метаболічним синдромом, www.hipzmag.com

підвищеною масою тіла, ожирінням, розвитком стеатозу печінки та стеатогепатиту [1]. Раціональне харчування є запорукою ефективного лікування інсуліннезалежного цукрового діабету. На думку дієтологів, харчування хворих на діабет має забезпечувати фізіологічні потреби організму в нутрієнтах і містити достатню кількість вуглеводів, білків, жирів, мінеральних речовин та вітамінів. Проте, до складових їжі ставляться певні вимоги, а саме: співвідношення між білками, жирами та вуглеводами має бути 1:1:3. Складові

| №5 (213) май 2017 харчових продуктів повинні мати низький глікемічний індекс. Вміст легкозасвоюваних вуглеводів необхідно обмежувати, а вживання важкозасвоюваних полісахаридів збільшувати. В зв’язку із цим велика увага приділяється харчовим волокнам. У харчуванні хворих на цукровий діабет харчові волокна уповільнюють гідроліз вуглеводів, нормалізують рівень глюкози в крові, суттєво змінюють секрецію гормонів інсуліну і глюкагону, які регулюють вуглеводний обмін, що зумовлено їхніми властивостями уповільнювати всмоктування глюкози в шлунково-кишковому тракті [2]. Поряд із цим, харчові волокна проявляють пребіотичну дію в організмі людини, сприяють розвитку корисних бактерій та бактеріальному синтезу вітамінів групи В і РР, знижують енергетичну цінність продукту [3, 4]. Ефективним джерелом харчових волокон, вітамінів і мікроелементів є зернові висівки. Профілактичний ефект висівок пов’язують також із вмістом в їхньому складі арабіноксилану, що має властивість стимулювати активність інсуліну, підвищувати протипухлинний імунітет, вироб лення природних клітин – кілерів [5]. Цукор білий у виробах необхідно замінювати цукрозамінниками з низьким глікемічним індексом. Наприклад, доцільно використовувати фруктозу, яка солодша за сахарозу в 1,5-1,7 разів, для засвоювання не потребує інсуліну, помітно не впливає на рівень цукру в крові. Глікемічний індекс фруктози – 20, тоді як сахарози – 60. Поряд із фруктозою ефективно застосовувати дисахарид лактулозу, що має солодкість 0,6 по відношенню до солодкості цукру. Поряд із цим лактулоза визнана у світі потужним пребіотиком – «біфідус фактором №1». Важливим є використання продуктів, що містять жири, багаті на поліненасичені жирні кислоти. До таких жирів належать, у першу чергу, рослинні олії. Згідно з рекомендаціями РАМН, співвідношення поліненасичених жирних кислот ω-3 і ω-6 у жирі має бути 1:10. Спираючись на вищезазначені рекомендації щодо складу харчових продуктів, було поставлено мету – розробити рецептури та технологічний режим виробництва хліба, збагаченого фізіологічно-функціональними інгредієнтами зі зниженою глікемічністю. Зниження глікемічності та калорійності може бути досягнуте шляхом розробки рецептур із певними видами сировини, яка містить інгредієнти, здатні корегувати метаболічні порушення в організмі, у кількості, що забезпечує досягнення поставленої мети за високої якості продукції.

Матеріали та методи Під час розробки рецептури хлібобулочних виробів, збагачених фізіологічно-функціональними інгредієнтами, враховували фізіологічні та технологічні властивості сировини, медико-біологічні рекомендації щодо їхнього складу та технологічні аспекти, що забезпечують якість виробів. В дослідах використовували борошно пшеничне першого сорту, частину борошна замінювали пшеничними висівками (ПВ), частину – сухою пшеничною клейкови-

ною (СПК), яка поряд зі збагаченням хліба білком покращує структурно-механічні властивості тіста, оскільки бере участь у формуванні клейковинного каркасу. Як джерело жиру використовували соєву олію, зважаючи на оптимальне співвідношення в ній ω-3 і ω-6 жирних кислот. Доцільність використання рослинної олії обумовлена також її позитивним впливом на структурно-механічні властивості тіста внаслідок утворення жирними кислотами комплексів із білками та крохмалем. З метою збагачення виробів йодом додавали йодовану сіль. Для надання виробам солодкого смаку використовували цукрозамінники – фруктозу та композицію фруктози з лактулозою, оптимальне дозування яких було встановлено попередніми дослідженнями. Такий склад сировини в рецептурі діабетичних виробів має забезпечити зменшення глікемічного індексу і збагачення їх фізіологічно-функціональними інгредієнтами. Вироби зі зниженим глікемічним індексом будуть корисними як для хворих на діабет, так і для практично здорового населення, адже саме надлишок простих вуглеводів зумовлює виникнення низки захворювань. Оскільки ПВ і СПК мають суттєву відмінність у технологічних властивостях, порівняно з пшеничним борошном, що має впливати на якість виробів, визначали вплив цієї сировини на технологічний процес і якість продукції із цукрозамінниками – фруктозою та композицією її з лактулозою. Під час досліджень використовували ПВ виробництва ПАТ «Луганськмлин» із вмістом білка 15,3%, вуглеводів – 26%, клітковини – 16,9%. Готували зразки тіста із пшеничного борошна першого сорту з 4% до маси борошна фруктози (контроль 1), із 4% фруктози та заміною борошна 10, 15, 20% ПВ та 4% СПК (зразки 1, 2, 3), а також сумішшю фруктози та лактулози по 3% кожної до маси борошна (контроль 2) та заміною пшеничного борошна ПВ і СПК у такій самій кількості, як у зразках 1, 2, 3 (зразки 4, 5, 6). Дозування фруктози 4% до маси борошна було обрано для зниження вуглеводного навантаження, а композиції 6% до маси борошна – для забезпечення солодкості виробів, виходячи з їхніх коефіцієнтів солодкості. В контрольний і дослідні зразки тіста вносили соєву олію 3% до маси борошна та йодовану сіль – 1,5% до маси борошна. Тісто готували безопарним способом. У зразках із ПВ і СПК тривалість замішування подовжували до 20 хв. Тісто бродило 170 хв. Зважаючи на високу водопоглинальну здатність ПВ у разі заміни ними 10 і 15% борошна, вологість тіста підвищували на 1% проти вологості контрольного зразка, а за умови заміни 20% – на 2%.

Результати досліджень та їхнє обговорення Встановлено (табл. 1), що у разі заміни частини борошна ПВ і СПК тривалість вистоювання цих зразків

ТЕХНОЛОГИИ ХЛЕБОПЕЧЕНИЯ

№5 (213) май 2017 |

подовжується порівняно з контрольними зразками на 5-15 хв. і тим більше, чим більше внесено ПВ. Це пояснюється зміною складу поживного середовища для дріжджової мікрофлори в рідкій фазі тіста за присутності ПВ. Зниження активності бродильної мікрофлори призводить до уповільнення інтенсивності бродіння тіста, про це свідчить менше виділення у дослідних зразках діоксиду вуглецю за час бродіння тіста. Проте, питомий об’єм тіста в досліджуваних зразках із 10 і 15% ПВ більший, ніж контрольного зразка. Це, очевидно, пов’язано з вмістом у цих зразках СПК. Адже високомолекулярні протеїни пшениці активно адсорбуються на гранулах крохмалю, що сприяє покращанню еластичності тіста та здатності його утримувати діоксид вуглецю. Певну позитивну роль у цьому відіграють ненасичені жирні кислоти соєвої олії, але основним є наявність у тісті СПК. Слід відзначити, що зі збільшенням внесення ПВ із 10 до 20% різниця в показниках як газоутворення, так і питомого об’єму тіста контрольного та дослідних зразків зменшується, очевидно, внаслідок зменшення газоутримувальної здатності тіста з підвищенням вмісту ПВ, що зумовлено втіленням харчових волокон у клейковинний каркас. Ця закономірність спостерігається і під час аналізу впливу ПВ, СПК на питомий об’єм, формостійкість і пористість готових виробів. Так, у разі заміни 10% борошна ПВ у тісті з фруктозою питомий об’єм хліба збільшується на 5%, із фруктозою та лактулозою – на 4,2%, тоді як за

умови заміни 15% борошна ПВ – відповідно на 2,6 і 2,2%, а 20% був на 2-3% меншим, меншою була і формостійкість виробів із 20% ПВ. Більш інтенсивне забарвлення скоринки мали зразки, в яких частина борошна замінена ПВ і СПК, очевидно, внаслідок збільшення вмісту білків і продуктів їхнього розкладу, що беруть участь у реакції меланоїдиноутворення. В дослідних зразках 1, 2 та 4, 5, як і в контрольних, м’якушка була розпушена, мала тонкостінну, середню за розмірами пористість. Проте деформація м’якушки зменшувалася зі збільшенням вмісту ПВ, очевидно, внаслідок потовщення стінок пор клейковинного каркасу клітковиною ПВ. Однак зразки з ПВ краще зберігали свіжість, як через 24 год., так і через 48 год., очевидно, внаслідок високої водопоглинальної здатності ПВ, СПК і вмісту соєвої олії. Виходячи із показників технологічного процесу і якості виробів, можна вважати, що заміна борошна ПВ у кількості 10 і 15%, додання СПК і соєвої олії забезпечує належну якість виробів із фруктозою та композицією фруктози з лактулозою і подовжує тривалість зберігання ними свіжості. Таким чином, кращими за показниками якості були вироби із замінниками цукру, в рецептурі яких 10-15% пшеничного борошна було замінено ПВ у поєднанні із СПК, соєвою олією та йодованою сіллю. У разі заміни ПВ 20% борошна якість виробів погіршувалася. Проведено оптимізацію рецептури хліба для створення виробу із функціональними властивостями за до-

Таблиця 1. Показники технологічного процесу і якості хліба

n = 4, р ≤ 0,05 Зразки

Сировина

Кислотність початкова, град. Кислотність кінцева, град. Тривалість вистоювання, хв. Кількість виділеного вуглекислого газу за період бродіння тіста та вистоювання тістових заготовок, см3/100 г тіста Питомий об’єм тіста, см3/г Питомий об’єм, см3/г Формостійкість, Н/Д Пористість, % Кислотність, град. Стан поверхні та забарвлення Стан м’якушки Структура пористості Аромат Смак Деформація м’якушки, од. пенетр. – через 4 год. – через 24 год. – через 48 год. Збереження свіжості, % – через 24 год. – через 48 год.

www.hipzmag.com

контроль 1 Тісто 2,0 2,8 50

із фруктозою 1 2

із фруктозою та лактулозою контроль 2 4 5 6

2,2 3,0 55

2,4 3,2 58

2,5 3,4 62

2,0 2,8 55

2,2 3,0 60

2,4 3,1 63

2,5 3,3 65

1360

1250

1220

1180

1280

1150

1120

1080

3,15 Хліб 3,42 0,36 78 2,2 Золотиста

3,32

3,23

3,12

3,02

3,28

3,19

2,95

3,55 0,40 80 2,2

3,51 3,36 3,38 3,47 3,43 0,39 0,34 0,35 0,39 0,37 79 77 76 78 77 2,4 2,6 2,2 2,2 2,4 Гладенька, без тріщин і підривів, золотисто-коричнева Еластична Рівномірна, середня Притаманний даному виду виробів Притаманний даному виду виробів

3,29 0,34 75 2,5

85 66 44

93 75 58

90 73 54

84 65 49

81 62 41

85 70 51

83 66 48

79 61 43

75 52

80 63

78 60

77 58

76 50

82 60

79 58

77 55

| №5 (213) май 2017 помогою методу експериментально-статистичного моделювання. Оптимізація технологічного процесу за методом Бокса-Уілсона та аналіз поверхонь відгуку (рис. 1) показали, що максимальне значення функції відгуку (питомого об’єму) досягається у разі додання пшеничних висівок (Х1) до 12%, позитивний вплив спостерігається також за дозування висівок до 15% за умови сумісного внесення із СПК (Х2) до 6%. На основі результатів досліджень розроблено рецептури на хлібці діабетичні «З фруктозою» та хлібці «З лактулозою», що містять композицію фруктози і лактулози, збагачені харчовими волокнами ПВ, білком СПК, ω-3 і ω-6 жирними кислотами соєвої олії та йодом йодованої солі (табл. 2). Метою заміни частини борошна в рецептурі виробів ПВ, СПК і включення до рецептури соєвої олії та йодованої солі було збагачення цих виробів фізіологічно-функціональними інгредієнтами, що містяться в названій сировині. Оскільки функціональними вважаються вироби, за умови вживання яких забезпечується 20-50% добової потреби організму у фізіологічно активних інгредієнтах, була потреба визначити харчову цінність цих виробів та їхній інтегральний скор. Харчову цінність нових виробів порівняно з батоном нарізним із борошна першого сорту оцінювали шляхом

Таблиця 2. Рецептура на розроблені діабетичні вироби Сировина, кг Борошно пшеничне першого сорту Пшеничні висівки Суха пшенична клейковина Дріжджі хлібопекарські пресовані Сіль йодована Фруктоза Лактулоза Олія соєва

Хлібці діабетичні Хлібці «З «З фруктозою» лактулозою» 81 81 15 15 4,0 4,0 3,0 3,0 1,5 1,5 4,0 3,0 3,0 3,0 3,0

розрахунку їхнього хімічного складу за допомогою програми Оptima та інтегрального скору. В розрахунках використовували добову норму вживання хліба – 277 г, передбачену «споживчим кошиком», затвердженим Кабінетом міністрів України, та норми фізіологічних потреб населення в основних харчових речовинах та енергії. Встановлено (табл. 3), що порівняно з батонами нарізними вироби, виготовлені за розробленими рецептурами, більшою мірою забезпечують організм людини: в білках – на 18,5%, ненасичених жирних кислотах ω-6 і ω-3 за умови споживання хлібців діабетичних «З фруктозою» – на 10,7 і 35,7%, а хлібців «З лактулозою» – на 9,4 і 32,3% відповідно. Збільшується ступінь забезпечення у харчових волокнах на 57,6-57,1% відповідно; у кальцію, магнію,

У кодованому вигляді

У натуральному вигляді а

Рис. 1. Ізоповерхня відгуку питомого об’єму хліба (а) та ізоліній питомого об’єму хліба (б)

ТЕХНОЛОГИИ ХЛЕБОПЕЧЕНИЯ

№5 (213) май 2017 |

Таблиця 3. Забезпечення добової потреби у харчових речовинах за умови вживання існуючих і розроблених видів хлібобулочних виробів (стать – чоловіча, група інтенсивності праці – І, вік 30-39 років) Складові Білки, г Жири, г Вуглеводи, г Харчові волокна, г Мінеральні речовини, мг кальцій магній фосфор залізо йод селен Вітаміни, мг А (ретинол) В1 (тіамін) В2 (рибофлавін) РР (ніацин) Вс Енергетична цінність, ккал Жирні кислоти, сума, г насичені мононенасичені поліненасичені лінолева (ω-6) ліноленова (ω-3)

Добова потреба 63 64 368 25

Покриття добової потреби при вживанні 277 г хліба, % батон хлібці діабетичні «З хлібці «З батон хлібці діабетичні «З хлібці «З нарізний фруктозою» лактулозою» нарізний фруктозою» лактулозою» 21,7 32,7 33,2 34,5 53,1 52,7 8,5 10,4 10,3 13,3 16,2 16,1 150,6 138,2 141,1 40,9 39,6 41,2 5,5 19,9 19,7 21,8 79,4 78,9 Міститься у 277 г виробів

1200 400 1200 15 0,15 0,05

60,5 90,7 240,9 4,4 0,00008 -

135 281,6 590,2 10,2 0,12 0,003

133,9 279,3 585,5 10,1 0,12 0,003

5,04 22,7 20,1 29,5 0,05 -

11,3 70,4 49,2 68,3 81,4 6,5

11,2 69,8 48,8 67,7 80,7 6,4

1 1,6 2 22 0,2 2300 58,8 13,52 40,57 4,70 3,76 0,94

0,46 0,11 3,98 0,08 763 5,55 1,24 3,05 1,26 1,26 0,01

0,48 0,25 7,91 0,1 778 5,78 0,83 1,20 3,72 3,09 0,63

0,47 0,25 7,85 0,1 789 5,26 0,76 1,09 3,38 2,81 0,57

28,5 5,6 18,1 41,1 33,1 9,4 6,2 15,4 6,4 6,7 1,06

29,9 12,4 35,9 52,3 33,8 9,8 4,2 6,0 19,0 17,4 35,7

29,6 12,3 35,7 51,8 34,3 8,9 3,8 5,5 19,3 15,8 32,3

залізі – більш як удвічі, вітамінах В2 і РР – удвічі. Добова потреба у йоді забезпечується в середньому на 81%. Визначали показник глікемічності нових виробів, який розраховували за методикою, розробленою на кафедрі технології хлібопекарських і кондитерських виробів НУХТ професором А.М. Дорохович зі співавторами [6]. Результати розрахунку наведено в табл. 4.

Таблиця 4. Показники глікемічності виробів n = 3, р ≤ 0,05 Дослідний зразок Батон нарізний (контроль) Хлібці діабетичні «З фруктозою» Хлібці «З лактулозою»

Показник глікемічності, од. 27,85 23,08 23,02

У нових виробах, у рецептурі яких частину борошна замінено ПВ і СПК (хлібці діабетичні «З фруктозою» та хлібці «З лактулозою»), показник глікемічності порівняно

з показником глікемічності батонів нарізних знижується на 17,2 та 17,4% відповідно.

Висновок Проведеними дослідженнями доведено доцільність збагачення хлібобулочних виробів із цукрозамінниками ПВ, СПК, соєвою олією, йодованою сіллю, що містять функціональні інгредієнти, та розроблено рецептури хлібців діабетичних «З фруктозою» та хлібців «З лактулозою». Враховуючи, що за умови вживання нових виробів добова потреба у функціональних інгредієнтах (харчових волокнах, ненасичених жирних кислотах, низці мінеральних речовин і вітамінів) забезпечується більш як на 20%, їх можна віднести до фізіологічно-функціональних продуктів, призначених для споживання як хворим на цукровий діабет, так і широкому колу споживачів.

ЛІТ Е РАТ У РА

1. Харченко Н.В. Дієтичне харчування хворих на інсуліннезалежний цукровий діабет / Н.В. Харченко, Г.А. Анохіна, В.В. Харченко // http://zhyvyaktyvno.org/ clublikariv/dystantsiine-navchannia/hastroenterolohiia/diabetolohiia/ 2. Тюрина О.Е. Хлеб для больных сахарным диабетом / О.Е. Тюрина // Хлебопечение России. – №6. – С. 31-33. 3. Капрельянц Л.В. Пребиотики и их роль в функциональном питании / Л.В. Капрельянц // Молочна промисловість. – 2002. – №1. – С. 44-46. 4. Физиологические и технологические аспекты применения пищевых волокон / Л.Шпатова, А.Кочеткова, О.Шубина и др. // Хлібопекарська і кондитерська промисловість України. – 2008. – №12. – С. 3-8. 5. Конева С.И. Хлеб повышенной пищевой ценности из пшеничной муки с добавлением отрубей / С.И. Конева, И.И. Ползунова // Технология хлебопечения. – 2010. – №5. – С. 59-61. 6. Дорохович В.В. Цукровий діабет і значення глікемічного індексу при вживанні антидіабетичних продуктів / В.В. Дорохович, О.В. Бабіч // Харчова промисловість. – 2005. – №4 – С. 16-19.

www.hipzmag.com

| №5 (213) май 2017 УДК 519.8:681.5(075.8)

Моделирование на ЭВМ системы

автоматического регулирования процесса загрузки дробилки для переработки зерна Пархоменко С.Г., кандидат технических наук, Азово-Черноморский инженерный институт Донского государственного аграрного университета, Пархоменко Г.Г., кандидат технических наук, Аграрный научный центр «Донской», г. Зерноград, РФ

Аннотация. В статье представлена методика компьютерного моделирования системы автоматического регулирования загрузки зернодробилки. Ключевые слова: зерно, дробилка, система автоматического регулирования, компьютерное моделирование. Abstract. The article presents method of computer modeling automatic control system for loading of grain crusher. Keywords: grain, crusher, automatic control system, computer modeling.

настоящее время организация переработки зерна является приоритетной задачей в связи со значительным увеличением рыночной стоимости готовых кормов. Большое значение приобрели вопросы адаптации существующих технологий и технических средств переработки зерна к многообразию условий конкретных сельхозпредприятий, разработки новых недостающих технологических процессов и агрегатов для комплексного выполнения многооперационных процессов и качественной подготовки сырья для производства комбикормов. Установлено [1], что для такого предприятия оптимальной является блочно-модульная иерархическая структура: технологические операции – технологические блоки – технологические линии. Основу предприятия составляет базовый блок измельчения-дозирования-смешивания. Одним из технологических процессов измельчения зерна является его загрузка непосредственно в дробилку. Оптимизацию показателей [2] данного технологического процесса в целях обеспечения эксплуатационной надёжности [3] и энергоэффективности [4] целесообразно осуществить путём моделирования на ЭВМ. Программный комплекс «Моделирование в технических устройствах» (ПК «МВТУ»), разработанный на кафедре «Ядерные реакторы и ядерные энергетические установки» Московского государственного технического университета им. Н.Э. Баумана, предназначен для исследования и анализа переходных и установившихся процессов в любых динамических системах, в том числе и в автоматических системах, с использованием визуальных средств структурного моделирования [5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13]. В программном комплексе «Моделирование в технических устройствах» (ПК «МВТУ») использован метод

структурного моделирования, базирующийся на математических моделях систем автоматического регулирования в виде их структурных схем [6, 7]. В ПК «МВТУ» принята графическая форма ввода исходных данных в компьютер в виде структурной схемы моделирования, которую составляют с использованием соответствующих блоков, имеющихся в библиотеках программного комплекса. По внешнему виду структурная схема моделирования полностью повторяет исходную структурную схему с добавлением специальных блоков для формирования внешних воздействий на систему (задающего и возмущающих воздействий) и регистрации переходных процессов. Возможность графического ввода исходных данных обеспечивается наличием в ПК «МВТУ» графического и текстового редакторов, а также библиотеки графических представлений функцио нальных блоков и диалоговых средств обучения пользователя. Графически представленная математическая модель в виде ее структурной схемы, введенная в компьютер посредством программных средств ПК «МВТУ», автоматически преобразуется в систему уравнений в форме Коши и решается численными методами интегрирования [5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13]. Зернодробильный агрегат D (зернодробилка) (рис. 1) состоит из дробильной камеры, в которую зерно поступает из шнекового питателя Ш через приемное отверстие. В дробильной камере имеется ротор, оснащенный молотками. Вал ротора дробилки посредством редуктора P1 соединен с валом приводного электродвигателя M1. Измельченное зерно поступает на выход дробилки [6, 7]. Чтобы не допустить перегрузки электродвигателя и агрегата в целом, необходимо стабилизировать ток I электродвигателя M1 в пределах его номинального значения. Это достигают путем изменения подачи зерна Q в дробилку.

НАУЧНЫЙ СОВЕТ

№5 (213) май 2017 |

САР загрузки зернодробилки (рис. 1) предназначена для стабилизации загрузки зернодробилки посредством поддержания тока I приводного асинхронного двигателя M1 в пределах его номинального значения. Объектом регулирования в данной системе является дробилка D совместно с редуктором P1 и приводным электродвигателем M1. Регулируемая величина объекта – ток двигателя I, регулирующее воздействие – количество зерна Q, подаваемого в дробилку. Основными возмущениями, вызывающими отклонение тока нагрузки электродвигателя, являются изменения физико-механических свойств зерна (влажность, твердость, вязкость, прочность, размеры, форма, засоренность), износ молотков, асимметрия и снижение напряжения и т.п. [6, 7]. Регулируемая величина – сила тока нагрузки I измеряется трансформаторами тока T1, T2, T3 и преобразуется с помощью выпрямительной схемы Ларионова в сигнал U1, который подается встречно задающему напряжению – сигналу U0. Разность сигналов ∆U = U0 – U1 поступает на вход электронного усилителя, с выхода которого напряжение U2 через токосъемные кольца подается на обмотку возбуждения электромагнитной муфты скольжения (ЭМС). Увеличение напряжения U2 приводит к снижению скольжения ЭМС и увеличению угловой скорости выходного вала муфты, а следовательно, и угловой скорости шнека Ш. Снижение напряжения U2 вызывает обратный эффект – уменьшает угловую скорость шнека. С изменением скорости изменяется количество зерна, подаваемого в дробилку [6, 7]. Возрастание тока I больше номинального приведет к уменьшению ∆U, а, следовательно, угловой скорости ω2 вала шнека и количества зерна Q. Снижение подачи зерна в дробилку обеспечивает снижение тока электродвигателя до номинального значения. Уменьшение тока нагрузки приведет к росту рассогласования ∆U = U0 – U1, увеличению подачи зерна Q и, следовательно, к росту тока нагрузки до номинального значения. Функциональная схема САР показана на рис. 2, а ее структурная схема – на рис. 3. При моделировании САР в качестве возмущающего воздействия будем рассматривать один из факторов – отклонение напряжения питающей сети ∆UC. Передаточные функции элементов САР имеют следующий вид [6, 7]:

Рис. 1. Принципиальная схема САР загрузки зернодробилки

Рис. 2. Функциональная схема САР загрузки зернодробилки: ОР – объект регулирования (М1, D, P1); ИО – исполнительный орган (ЭМС, Р2, Ш); ВО – воспринимающий орган (T1, T2, T3; V1...V6); f – обобщенное возмущающее воздействие на объект регулирования

k W01(s) = 01 – объект регулирования по регулируT0 s + 1 ющему воздействию; k W02 (s) = 02 – объект регулирования по возмущаT0 s + 1 ющему воздействию; Wp(s) = kp – редуктор; Wш(s) = kшe–sτ – шнек; kэ Wэ (s) = – ЭМС; Т э s +1 Wy(s) = ky – усилитель;

Wm(s) = km – трансформаторы тока и выпрямитель. Параметры передаточных функций имеют следующий физический смысл:

Рис. 3. Структурная схема САР загрузки зернодробилки

www.hipzmag.com

| №5 (213) май 2017 k01, k02, kp, kш, kэ, ky, km, – коэффициенты передачи соответствующих элементов системы; T0, Tэ – постоянные времени соответствующих элементов системы; τ – запаздывание, обусловленное транспортным запаздыванием потока зерна в шнеке и в приемном устройстве дробилки. Значения параметров передаточных функций: k01 = 125 A · с/кг; T0 = 12 с; k02 = 0,33 A/B; kp = 0,33; kш = 0,042 кг/рад; τ = 0,4 с; kэ = 3,17 рад/(В · с); Тэ = 0,4 с; kу = 1...5; km = 0,2 B/A. Номинальный ток Iн = 62 А. Ступенчатое возмущающее воздействие ∆Uc = 70 B поступает через 10 с после начала расчета. Составим структурную схему моделирования САР посредством замены каждого звена исходной структурной схемы (рис. 3) эквивалентным блоком из ОБЩЕТЕХНИЧЕСКОЙ библиотеки ПК «МВТУ». Для формирования задающего воздействия U0 используем блок Константа или Ступенчатое воздействие, а возмущающего воздействия ∆Uc – блок Ступенчатое воздействие из раздела библиотеки Источники входных сигналов. Из раздела Данные для регистрации переходных процессов на выходе САР выберем блок Временной график. Соединив выбранные блоки в соответствии с исходной

структурной схемой, получим структурную схему для моделирования САР (рис. 4). Задаём исходные данные для моделирования САР: ۰ метод интегрирования примем «Адаптивный 1»; ۰ точность интегрирования – 0,001; ۰ максимальный шаг интегрирования определим на основе анализа постоянных времени (T0 =1,2 с; τ = 0,4 с; Tэ = 0,4 с). Минимальные значения имеют τ и Tэ, поэтому максимальный шаг интегрирования примем равным 0,04 с (в 10 раз меньше этих значений); ۰ минимальный шаг интегрирования зададим в 100 раз меньше его максимального значения, то есть равным 0,0004 с; ۰ время интегрирования с учетом максимальной постоянной времени объекта регулирования T0 примем в 10 раз больше, то есть равным 12 с; ۰ шаг вывода результатов 0,04 с. На рис. 6 показаны графики переходных процессов при различных значениях коэффициента усиления kУ. Данные расчета свидетельствуют, что при ky = 5 исходная САР неустойчива и переходной процесс расходящийся. Критический коэффициент усиления kУ = 4,432 (рис. 6 б). Таким образом осуществляется моделирование на ЭВМ системы автоматического регулирования процесса загрузки дробилки для переработки зерна.

Рис. 4. Структурная схема моделирования САР

НАУЧНЫЙ СОВЕТ

№5 (213) май 2017 |

Рис. 5. Схемное окно с результатами расчета

в Рис. 6. Графики переходных процессов САР: а – kУ = 5; б – kУ = 4,432; в – kУ = 2

Л И Т Е РАТ У РА 1. Пахомов В.И. Организационно-технологические основы создания блочно-модульных внутрихозяйственных комбикормовых предприятий / В.И. Пахомов. – Зерноград: ВНИПТИМЭСХ, 2001. – 259 с. 2. Пархоменко Г.Г. Оптимизация показателей технологических процессов сельскохозяйственного производства в растениеводстве. / Г.Г. Пархоменко, С.Г. Пархоменко // Хранение и переработка зерна. – 2017. – №1(209). – С. 55-60. 3. Пархоменко Г.Г. Повышение эксплуатационной надёжности САР почвообрабатывающих машин / Г.Г. Пархоменко, С.Г. Пархоменко // Труды ГОСНИТИ. – 2016. – Т. 122. – С. 87-91.

www.hipzmag.com

| №5 (213) май 2017

Л И Т Е РАТ У РА 4. Пархоменко С.Г. Повышение энергоэффективности мобильных почвообрабатывающих агрегатов / С.Г. Пархоменко, Г.Г. Пархоменко // Инновации в сельском хозяйстве. – 2016. – №3 (18). – С. 40-47. 5. Пархоменко Г.С. Моделирование в программном комплексе «МВТУ» динамики мобильных сельскохозяйственных машин и нелинейных следящих систем / Г.С. Пархоменко, С.Г. Пархоменко, Г.Г. Пархоменко // Совершенствование технологий и средств механизации полеводства: межвузовский сборник трудов к 75-летию академии (г. Зерноград, АЧГАА). – Зерноград, 2005. – С. 86-92. 6. Системы автоматического регулирования: практикум по математическому моделированию / Б.А. Карташов, А.Б. Карташов, О.С. Козлов, Г.С. Пархоменко, С.Г. Пархоменко; под ред. Б.А. Карташова. – Ростов н/Д: «Феникс», 2015. – 458 с. 7. Практикум по автоматике. Математическое моделирование систем автоматического регулирования / Б.А. Карташов, А.Б. Карташов, О.С. Козлов, Г.С. Пархоменко, С.Г. Пархоменко; под ред. Б.А. Карташова. – M.: «КолосС», 2004. – 184 с. 8. Пархоменко Г.С. Моделирование на ПЭВМ по программному комплексу «МВТУ» усовершенствованной силовой САР трактора МТЗ-80 / Г.С. Пархоменко, С.Г. Пархоменко, Г.Г. Пархоменко // Материалы XLIII Международной научно-технической конференции (г. Челябинск, Челябинский ГАУ, 2004 г.). – Челябинск, 2004. – Ч.3. – С. 22-26. 9. Пархоменко Г.С. Моделирование на ПЭВМ следящей системы с нелинейным колебательным объектом регулирования / Г.С. Пархоменко, С.Г. Пархоменко, Г.Г. Пархоменко // Достижения науки – агропромышленному производству: Материалы Юбилейной XLV Международной научно-технической конференции (г. Челябинск, Челябинский ГАУ, 2-3 марта 2006 г.). – Челябинск. – 2006. – Ч. 4. – С. 34-38. 10. Пархоменко Г.С. Методика параметрической оптимизации в программном комплексе «МВТУ» комбинированной следяще-силовой САР пахотного агрегата с трактором класса 1,4 / Г.С. Пархоменко, С.Г. Пархоменко, Г.Г. Пархоменко // Совершенствование технических средств в растениеводстве: Межвузовский сб. науч. трудов / АЧГАА. – Зерноград: ФГОУ ВПО АЧГАА, 2010. – С. 3-12. 11. Пархоменко С.Г. Параметрическая оптимизация комбинированной следяще-силовой системы автоматического регулирования пахотного агрегата / С.Г. Пархоменко, Г.Г. Пархоменко // Повышение эффективности использования ресурсов при производстве сельскохозяйственной продукции – новые технологии и техника нового поколения для растениеводства и животноводства: Сборник научных докладов XVIII Международной научно-практической конференции (23-24 сентября 2015 г., ФГБНУ ВНИИТиН, г. Тамбов). – Тамбов, 2015. – С. 18-22. 12. Пархоменко С.Г. Метод структурного моделирования систем автоматического регулирования эксплуатационных режимов работы почвообрабатывающих агрегатов / С.Г. Пархоменко, Г.Г. Пархоменко // Труды ГОСНИТИ. – 2017. – Т. 126. – С. 55-61. 13. Пархоменко С.Г. Моделирование следящих систем почвообрабатывающих агрегатов / С.Г. Пархоменко, Г.Г. Пархоменко // Тракторы и сельхозмашины. – 2017. – №1. – С. 22-31.

Борошномели всього світу зустрілися в Гамбурзі

20 та 21 квітня в м. Гамбург (Німеччина) відбувся Глобальний симпозіум борошномелів. Симпозіум об’єднав професіоналів борошномельної промисловості, вчених, аграріїв, виробників борошняних виробів і всіх небайдужих до борошномельної справи для досягнення загальної мети – обміну знанням про тенденції світового ринку пшениці, хлібопечення, стандартизацію та фортифікацію борошна, новітніми технологіями для підвищення якості всіх борошняних виробів. На цьому заході були присутні більш ніж 300 учасників із 54 країн світу. Організація симпозіуму стала можливою завдяки довголітній і плідній співпраці двох провідних організацій, націлених на міжнародне співробітництво, дослідження пшениці, поширення знань і новітніх технологій, підвищення якості та безпеки, збагачення і стандартизації зернових продуктів, борошна та борошняних виробів, – ICC (Міжнародна асоціація злакової науки та технології) і компанії Mühlenchemie (провідний виробник рішень будь-якої складності для борошна). ICC – незалежна, міжнародно визнана організація, що спеціалізується на питаннях помелу пшениці та інших зернових культур, хлібопечення, а також виробництві інших харчових продуктів на основі зернових з усього світу. ICC прагне до поширення знань, проведення досліджень і розробки стандартних методів, які сприяють міжнародному просуванню інновацій, поліпшенню якості продуктів харчування, безпеці харчових продуктів і продовольчій безпеці, здоров'ю і благополуччю всіх людей. Організацію було засновано в 1955 році з нагоди третього Міжнародного конгресу хліба в Гамбурзі (Німеччина) як International Association for Cereal Chemistry (Міжнародна асоціація злакової хімії) (ICC). Первинна мета організації полягала в розробці міжнародно визнаних і прийнятих стандартних процедур тестування для круп і борошна. На даний час 24 країни з усіх п'яти континентів представлені в складі ICC. Асоціація є неполітичною, неприбутковою організацією. Членство відкрите для всіх зацікавлених країн, корпорацій і установ, які підтримують цілі та ідеали асоціації, а саме:

СОБЫТИЕ

№5 (213) май 2017 |

• Внесок у розвиток зернової науки та техніки в усіх його аспектах, досягнутий шляхом скликання національних і міжнародних конференцій та симпозіумів, семінарів, майстер-класів і лекцій. • Проведення наукових досліджень, обмін новітніми технологіями шляхом участі у великих міжнародних дослідницьких проектах і поширення результатів. • Перевірка, стандартизація та покращення методів випробувань злакових. • Просування результатів науково-технічних досліджень із метою розширення і поліпшення ефективності використання злакових продуктів. • Сприяння внутрішній і міжнародній торгівлі. Останнім часом ICC розширила свою увагу для вирішення проблем, які сприяють поліпшенню якості харчових продуктів і продовольчої безпеки для здоров'я і благополуччя всіх людей. Одним з основних членів ICC є компанія Mühlenchemie, що входить до складу групи компаній Stern-Wywiol Gruppe. Компанія Mühlenchemie («Мюленхемі») була заснована в 1923 р. як перше підприємство, що спеціалізувалося на добавках для поліпшення борошна. В історії компанії прослідковується послідовність і прагнення до самовдосконалення, а також бажання йти в ногу із часом, швидко реагуючи на зміни, що відбуваються. «Займати провідну позицію в галузі оптимізації якості борошна» - цей девіз компанія Mühlenchemie наслідує вже 90 років, а разом із нею 8 зарубіжних філій і більш ніж 200 співробітників у цілому світі. Своєю відповідальною працею вони сприяли тому, що компанія Mühlenchemie стала тим, чим вона є сьогодні, – світовим лідером у галузі стандартизації, покращення та збагачення борошна. Кількість продуктів, розроблених компанією, перевищує 2000, а їхня ринкова частка становить близько 20%. Тобто щорічно близько 80 млн. тонн борошна, що виробляється у світі, обробляється ферментними препаратами та вітамінними преміксами компанії Mühlenchemie. В 1991 р. компанія Mühlenchemie стала частиною групи компаній Stern-Wywiol Gruppe («Штерн Вівйоль Груп») зі штаб-квартирою в м. Гамбург. У 1998 р. компанія відкриває нове виробництво в м. Віттенбург (Німеччина), оснащене однією з найбільш сучасних автоматизованих ліній для виробництва порошкоподібних компаундів. У 2003 р. група компаній створює технологічний центр у м. Аренсбург із розробки харчових добавок для різних галузей харчової промисловості. 2012 р. ознаменувався для групи компаній «Штерн Вівйоль Груп» відкриттям трьох нових представництв і філій – в Україні, Туреччині та Франції.

редставники галузі з усіх континентів зібралися разом для обміну знаннями й обговорення питань розвитку світового ринку пшениці, обробки та збагачення борошна, а також ознайомлення з новітніми розробками. Широкий ряд доповідей охопив велику кількість тем, як наукової, так і практичної спрямованості. Перший день симпозіуму було присвячено загальним тенденціям розвитку ринку пшениці та пшеничного борошна, течіям світового ринку хлібопечення, дослідженням якості зерна та глобальному питанню здоров'я і збагачення продуктів харчування. Під час другого дня було розглянуто питання якості, що стосується всього циклу виробництва борошна – від клімату місцевості, де зростає пшениця, до поліпшення й обробки борошна на підприємстві кінцевого споживача. Науковці, технологи та розробники компанії «Мюленхемі» розказали про новітні розробки інноваційних продуктів для корекції якісних показників борошна, поліпшення якості макаронних виробів із м'якої та твердої пшениці, поліпшення хлібопекарських властивостей борошна. Всі доповіді від професіоналів своєї справи не залишили байдужим нікого з присутніх, але деякі доповіді викликали жваві обговорення та дискусії серед усіх учасників. Офіційний представник компанії Mühlenchemie в Україні ТОВ «Штерн Інгредієнтс Україна» в співробітwww.hipzmag.com

ництві з Асоціацією борошномелів України запросили українські борошномельні підприємства взяти участь у Глобальному симпозіумі борошномелів у складі української делегації. Для учасників української делегації особливо важливими питаннями були підвищення якості, питання фортифікації борошна та виробництва спеціалізованого борошна. (Розгорнуті відповіді на ці питання і підсумки ви можете прочитати у статті, присвяченій продуктам Mühlenchemie.) Українські борошномели для себе відкривають нові можливості та нові країни експорту, тому важливим питанням стали фортифікація та стандартизація борошна. Сьогодні необхідно не тільки виробляти борошно, що відповідає всім вимогам стандартів, але ще й знати тонкощі використання борошна в тій чи іншій країні-імпортері і вміти швидко скорегувати якісні показники під нестандартні вимоги замовника. І внутрішній, і зовнішній ринки потребують найвищої якості борошна, незалежно від якості пшениці. Оскільки з однієї і тієї самої пшениці різні підприємства виробляють різноманітні борошняні вироби, стало актуальним питання виробництва спеціалізованого борошна для кожної окремої групи виробів. У всіх цих складних питаннях на допомогу борошномельним виробництвам усього світу приходить компанія

| №5 (213) май 2017 Mühlenchemie, адже компанія асоціює себе, перш за все, із підприємством, орієнтованим на потреби клієнтів, і тільки потім як виробник. Компанія була заснована в 1923 р. Карлом Грюнігом, який вийшов на ринок із незвичною для того часу ідеєю – покращення борошна шляхом внесення відповідних добавок на млинах. Цей інноваційний прорив дуже швидко набув успіху. Методи, засновані на покращенні борошна за допомогою добавок, із кожним роком мали більше розповсюдження, за 90 років свого існування компанія зробила вагомий внесок, не лише завдяки виробництву своєї продукції для корегування та збагачення борошна, але й розробці інноваційних продуктів, що випереджають вимоги ринку. Mühlenchemie надає підтримку борошномельним підприємствам усього світу та пропонує точно зважені рішення і першокласне обслуговування. Основу роботи Mühlenchemie складають ретельні дослідження борошна або зернової сировини, реологічні випробування і пробні випічки, проводячи які, ми відтворюємо різні умови виробництва. Результатом цієї роботи є продукти для борошна, що покращують його технологічні властивості і якість, до них належать ферментні суміші, замінники бромата, аскорбінова кислота, окислювачі, вітаміни та премікси мінеральних речовин. У залежності від потреби наших клієнтів ми можемо запропонувати не тільки вже існуючи продукти та рішення, а і розробити нові продукти на замовлення, беручи до уваги всі особливості, побажання і вимоги клієнта. Що стосується фортифікації борошна, вітамінні та мінеральні премікси ELCOvit розроблено з урахуванням конкретних потреб окремих країн, вони сприяють поповненню дефіциту поживних речовин і поліпшенню стану здоров'я населення. Міжнародне співробітництво з FFI (Flour Fortification Initiative) та Всесвітньою організацією охорони здоров’я гарантує постійне оновлення нашого

асортименту у відповідності до міжнародних вимог, а багаторічній досвід професіоналів Mühlenchemie дозволяє ще під час виробництва преміксу врахувати і компенсувати всі втрати корисних речовин на будь-якій стадії – від процесу збагачення борошна до готового хлібу на полиці в магазині. Для вирішення питань якості борошна в асортименті компанії понад 2000 продуктів для впливу на якість і реологію борошна. 550 млн. тонн пшениці щорічно переробляються в борошно, при цьому вміст у борошні білка, крохмалю, вітамінів і мінеральних речовин, а також його технологічні властивості залежать від якості пшениці. Такі фактори, як сорт зерна, якість ґрунту, кліматичні умови, умови при збиранні врожаю, зберігання та переробка зерна, можуть знизити якість борошна. В результаті виникають проблеми при розмелюванні зерна та хлібопеченні. Проблема якості зерна в Україні стоїть дуже гостро. Затяжні дощі, тривала спека або зараження шкідниками – причин погіршення якості зерна, а отже, і борошна, може бути багато. Однак виробникам борошняних виробів потрібна впевненість у постійній якості борошна, яке вони використовують. Для забезпечення стабільної якості борошна та добрих реологічних властивостей ми постійно працюємо над розробкою рішень, які допоможуть нівелювати недоліки сировини та домогтися стандартизації якості. Для оцінки хлібопекарських властивостей борошна часто недостатньо одних лише даних щодо якості. В ході комплексного дослідження у власних реологічних і хлібопекарських лабораторіях фахівці фірми Mühlenchemie визначають всі релевантні властивості борошна і за допомогою відповідних добавок поліпшують його. Висока стійкість при замісі, оптимальна вологість поверхні та висока стабільність тіста при бродінні – ми зна-

СОБЫТИЕ

№5 (213) май 2017 |

Таблиця 1. Проблеми, пов’язані з якістю зерна Проблема

Серія продуктів Mühlenchemie

Проросле зерно

Rowelit

Пересушене зерно

Booster

Зерно, уражене шкідливою черепашкою

EMCEbest BugStop EMCEbest Don EMCEgluten Enhancer EMCEgluten Plus EMCEvit

Низький вміст і погана якість білка Слабке борошно

EMCEbest

Недостатній вміст ферментів

Alphamalt Betamalt EMCEmalt

Діюча речовина Кислотний комплекс із мінеральними речовинами з додатковим ефектом збільшення об’єму виробів Концентрат діючих речовин – емульгаторів, ферментів та/або стабілізаторів тіста Концентрат діючих речовин – ферментів, органічних кислот, мінеральних комплексів та/або емульгаторів Рослинні протеїни та ферменти Клейковина Концентрат діючих речовин – емульгаторів, ферментів та/або стабілізаторів тіста α- та β-амілази мікробіального та рослинного походження

Таблиця 2. Стандартизація параметрів ДСТУ для пшеничного борошна Betamalt 25 FBD Показник числа падіння Rowelit G Показник числа падіння Oxem 23

0 400

0 160

0 120

Показник ІДК Alphamalt HC Soft EMCEsoft P10 Porit L Показник ІДК

0 45

EMCEvit C (суха пшенична клейковина) Підвищення кількості клейковини

0 23

Decolox 32 Підвищення кількості клейковини

0 54

Зниження показника числа падіння Дозування г/100 кг 5 10 360-350 340-330 Підвищення показника числа падіння Дозування г/100 кг 100 150 180 200 Зниження показника ІДК Дозування г/100 кг 5 10 115-110 105-100 Підвищення показника ІДК Дозування г/100 кг 5 10 50 55-60 Підвищення кількості клейковини Дозування, % 1 2 25 27 Підвищення показника білизни борошна Дозування г/100 кг 15 30 56 58

15 320-300

20 280-250

200 220

250 240-260

15 90-95

20 80

15 60-65

20 65-75

3 29-30

40 60

Таблиця 3. Проблеми із хлібопекарськими властивостями Проблема Недостатній об’єм виробів Підвищення водопоглинаючої здатності Подовження свіжості Відбілювання, освітлення м’якушки

Зменшення кількості/заміна емульгаторів

М’яка розвинена пористість Запобігання мікробіологічному псуванню (пліснявіння, картопляна хвороба)

www.hipzmag.com

Серія продуктів Mühlenchemie Alphamalt Powerzym ELCO EMCEbest WA Alphamalt Fresh EMCEbest WA SOYnovo LENTInovo VIFAnovo Alphamalt DFX Alphamalt EFX Alphamalt DFX Alphamalt Mulgaprime Mulgaprot EMCEprop EMCEsorb EMCErope

Діюча речовина Ферментні системи Ферменти й окислювачі Аскорбінова кислота Рослинні волокна, гідроколоїди, ферменти Амілази Рослинні волокна, гідроколоїди, ферменти Ферменоактивне соєве борошно Ферменоактивне сочевичне борошно Ферменоактивне квасолеве борошно Ферменти, ферментні компаунди

Компаунди із ферментів та емульгаторів

Консерванти, підкислювачі

| №5 (213) май 2017 ємо, що важливо для отримання хорошого тіста і робимо все необхідне для задоволення індивідуальних вимог до технологічних і хлібопекарських властивостей. Метою є забезпечення постійної якості борошна, що відповідає потребам клієнтів. Тому ми допомагаємо борошномельній і хлібопекарській галузі продуктами, які поліпшують хлібопекарські властивості борошна та забезпечують найкращі результати випікання будь-яких виробів. Не існує «гарного» або «поганого» борошна, є борошно, що може підходити або не підходити для виробництва тих чи інших виробів. У всьому світі, а останніми роками і в Україні можна відзначити підвищення попиту на спеціалізоване

борошно, яке обумовлене схильністю товарно-сировинного ринку до сильного коливання, обмеженою доступність сировини, оптимізацією виробничих процесів, пов'язаних з економією коштів, теплоносіїв і часом виробництва. У зв’язку із цим компанія Mühlenchemie розробила вкрай цікаві й економічні рішення, що дозволяють виробникам удосконалити виробничій процес завдяки використанню спеціально підібраних поліпшувачів борошна, які дають можливість використання борошна з більшою розбіжністю якісних показників і вже індивідуально впливати на окремі його параметри, таким чином, знижуючи витрати на сировину.

Таблиця 4. Вимоги до борошна для різних видів виробів Одиниця виміру

Вафлі

Крекери

Заморожені н/ф

Макарони

Зольність

Параметр

г/100 г

0,45-0,60

0,5-0,65

0,45-0,60

0,5-0,55

Білок

г/100 г

9,0-10

9,5-11,5

10-12

10-11

Клейковина

г/100 г

24-28

26-30

28-30

Вологопоглинання

г/100 г

48-55

56-58

55-58

56-60

230-350

300-350

350-450

220-250

од.

80-110

65-95

50-100

Число падіння ІДК

Таблиця 5. Спеціалізовані продукти компанії Mühlenchemie Виріб

Продукт МС

Склад, діючі компоненти

Ефект від використання

Вафлі

Продукти лінійки Alphamalt LQ

Ферменти протеолітичної дії

Швидке розрідження тіста, відсутність глютенових грудочок, рівномірна забарвленість готового виробу без світлих і темних плям, зниження витрат на випарювання води

Печиво затяжне, крекери, галети, бісквітні вироби

Продукти лінійки Alphamalt BK

Ферменти протеолітичної дії

Розслаблення клейковини, зниження пругкості тіста, рум’яна скоринка, відсутність тріщин і бульбашок на поверхні печива, покращення структури

Емульгатори, ферменти, аскорбінова кислота

Поліпшення пластичних характеристик тіста при формуванні. Поліпшення варочних властивостей. Усунення розтріскування під час шокового заморожування та перепадів температур при зберіганні

Аскорбінова кислота, ферменти, каротин

Поліпшення пластичних характеристик тіста. Поліпшення варочних властивостей і міцності виробів. Усунення розтріскування під час сушіння та зберігання. Покращення кольору сирих і готових макаронів

Заморожені п/ф

Макаронні вироби

EMCEbest RBM 1

Продукти лінійки Pastazym, EMCEdur

Зробити бісквіти та макаронні вироби з одного і того самого борошна цілком можливо, якщо скорегувати його якість за допомогою ферментів. Причини, що спонукають спеціалістів компанії «Мюленхемі» розробляти поліпшувачі борошна, полягають у різноманітті потреб міжнародної борошномельної промисловості. Нашу компанію характеризують високий ступінь інноваційної активності, готовність до діалогу,

глобальна присутність та ініціатива – а це найкращі умови для закріплення позицій як компетентного партнера з розробки індивідуальних рішень у галузі покращення та збагачення борошна. Дар’я Лисікова, технолог «Штерн Інгредієнтс Україна» (Mühlenchemie)

СОБЫТИЕ

№5 (213) май 2017 |

Эффективный элеватор,

или Как сделать бизнес прибыльным Эффективность работы элеватора, выражающаяся в положительном экономическом эффекте и планомерном росте данного показателя, зависит от многих факторов, основными среди которых являются: снижение потерь и боя зерна при его перемещении между технологическими участками, снижение объема потребляемых энергоресурсов, затрат на оплату труда и мн. др. Наиболее актуальные вопросы, касающиеся эксплуатации элеваторов и повышения результатов их работы, были освещены на семинаре-практикуме «Эффективный элеватор 2.0 – прибыльный бизнес». Мероприятие проводилось журналом «Хранение и переработка зерна» 18-19 мая 2017 года. Генеральным спонсором семинара выступил завод «ЛУБНЫМАШ».

елесообразность строительства новых элеваторов, необходимость и экономическая обоснованность увеличения мощности работающих и их модернизации напрямую зависит от состояния рынка зерновых и масличных культур Украины и перспектив его развития в будущем. Обзором основных показателей, сделанным Андреем Купченко, аналитиком информационного агентства «АПК-Информ», была открыта первая сессия семинара.

Основные показатели зернового и масличного рынка Украины: перспективы элеваторной отрасли В рамках своего доклада аналитик ИА «АПК-Информ» А.Купченко привел основные показатели за последние 10 лет, характеризующие состояние зернового и масличного рынков Украины и перспективы их развития: 1. 4,5% – среднегодовой прирост валовых сборов основных зерновых и масличных культур; 2. 81 млн. тонн – среднегодовой валовой сбор зерновых и масличных культур; 3. 48% от валового сбора – среднегодовой объем зерновых культур, поставляемых на экспорт; 4. 76% от валового сбора – среднегодовой объем масличных культур, идущий на внутреннюю переработку. Систематическое увеличение валовых сборов и перспективы развития зернового и масличного рынков Украины требуют наличия необходимых мощностей для хранения урожаев. В рамках своего доклада эксперт обратил отдельное внимание аудитории на структуру имеющихся зернохранилищ, достаточность емкостей и техническую обеспеченность зернохранилищ комплексом необходимого оборудования. На данный момент структура имеющихся зернохранилищ представлена следующим образом: www.hipzmag.com

• 85% – это зернохранилища напольного типа; • 15% – это зернохранилища силосного типа. Приведенные показатели свидетельствуют об ощутимой нехватке емкостей для хранения собираемых объемов урожая среди с/х предприятий с различными площадями с/х угодий: • среди хозяйств с площадью 500-1500 га нехватка емкостей составляет 16%; • среди хозяйств с площадью 1501-3000 га нехватка емкостей составляет 20%; • среди хозяйств с площадью 3001-5000 га нехватка емкостей составляет 25%. Структура хранилищ аграриев, тонн 100%

5% 9%

80% 60%

24%

43%

54%

28%

52%

40% 20%

33%

500-1500

до 1000 т

8% 1501-3000 Размер предприятия, га

1001-5000

5001-10000

10001-30000

20%

3% 3001-5000 комерч. тайна

Достаточность емкостей для хранения урожаев 100%

16%

20%

25%

84%

80%

75%

80% 60% 40% 20% 0%

500-1500

1501-3000 Размер предприятия, га достаточно

3001-5000

не достаточно

Наряду с нехваткой емкостей, далеко не все зерно хранилища имеют в своем распоряжении полный спектр необходимого технологического оборудования. Полным комплексом обладают: • среди предприятий с площадью 500-1500 га – 52%; • среди предприятий с площадью 1501-3000 га – 64%; • среди предприятий с площадью 3001-5000 га – 88%.

| №5 (213) май 2017 Техническая обеспеченность зернохранилищ аграриев 18%

7% 4%

24%

8% 3%

24% 88%

64%

52% 500-1500

1501-3000 3001-5000 Размер предприятия, га Есть комплекс оборудования Только зерноочистительное оборудование Только сушильное оборудование Нет спецоборудования

Также экспертом были приведены показатели технической обеспеченности зернохранилищ по регионам страны. Техническая обеспеченность аграриев по регионам 9% 14% 20%

57%

15% 2% 12%

19% 8%

11% 2% 17%

21% 70%

53%

70%

10% 2% 37%

52%

Регион Зап

адн

ый

й ий ый ый ски вск льн очн мор тра про ост о н е в н е н Ц д чер Юго При При

Есть комплекс оборудования Только сушильное оборудование

Только зерноочистительное оборудование Нет спецоборудования

Приведенные показатели свидетельствуют о перспективности строительства новых элеваторных комплексов, а также о наличии устойчивого спроса на соответствующее оборудование среди действующих предприятий, специализирующихся на хранении и переработке зерна. Выбору зерносушильного оборудования и нюансам его дальнейшего использования был посвящен доклад Сергей Гуляева – регионального менеджера восточных элеваторов и технического руководителя элеваторного направления Украины компании «Каргилл».

Выбор зерносушильного оборудования и нюансы строительства новых элеваторов Первое, на чем С.Гуляев сразу акцентировал внимание аудитории, – это необходимость выбора оборудования, исходя из потребностей элеватора, формируемых двумя основными факторами: планируемая производственная мощность предприятия и специализация по культурам. В противном случае оборудование будет работать «вхолостую», т.е. лишь на часть своей потенциальной мощности, а его использование на не предназначенных для него культурах потребует в

дальнейшем дополнительных затрат на обслуживание и ремонты. Отдельное внимание эксперт уделил выбору сушильного оборудования, исходя из мощности транспортного оборудования (нория, транспортер), работающего в связке с сушилкой. Также эксперт упомянул и о безопасности использования сушильного оборудования, об оптимальных местах установки противопожарных датчиков в частности. В рамках доклада были приведены примеры, когда операторами сушильного оборудования корректируются параметры работы оборудования, что приводит к увеличению риска повреждения агрегатов в целом и отдельных узлов. Для исключения таких ситуаций эксперт рекомендовал ограничивать такую возможность путем установки паролей, контроллеров и т.д. Подводя итог первой части своего доклада, эксперт еще раз акцентировал внимание участников семинара на двух главных моментах, которыми необходимо руководствоваться при выборе сушильного оборудования: • общая безопасность сушилки; • «узкие» места в технологии. Вторая часть доклада была посвящена нюансам строительства новых элеваторов. С.Гуляев рекомендовал: • обязательно рассмотреть вариант оснащения двух маршрутов приемки культур с меньшей производительностью, но которые в последующем будут работать на полную мощность, чем оснастить только один пункт приема повышенной мощности, но в последующем работающий лишь на часть своего потенциала; • уделить внимание качеству ленты на нории. При использовании некачественной ленты постоянно будет возникать необходимость в ремонте, т.е. в дополнительных затратах; • установить два сепаратора, что позволит нивелировать последствия различных непредвиденных ситуаций (поломка сепаратора, к примеру); • установить несколько силосов меньшего объема, чем один-два большого объема. Это позволит эффективнее использовать мощности хранения и унифицировать технологию – принимать отличающиеся партии зерна по объему, качеству и сорту. При эксплуатации элеваторов эксперт рекомендовал максимальное внимание уделять текущему обслуживанию оборудования и своевременному проведению профилактических работ, что будет гарантией исключения простоев в сезон, влекущих существенные финансовые потери. В продолжение темы выбора зерносушильного оборудования Сергей Береза, начальник технического отдела завода «ЛУБНЫМАШ», представил аудитории изготавливаемую продукцию и рассказал о её конкурентных преимуществах.

Зерносушильное оборудование завода «ЛУБНЫМАШ»: преимущества В рамках доклада эксперт рассказал о спектре выпускаемых зерносушилок, мощность которых варьируется в диапазоне 20-100 т/ч. Накопленный на протяжении 10

СОБЫТИЕ

№5 (213) май 2017 |

лет опыт изготовления зерносушильного оборудование позволил оснастить агрегаты рядом преимуществ: • разгрузочный стол / шибер имеет специальные регулируемые зазоры, позволяющие настраивать параметры работы оборудования под различные культуру; • равномерность высыпания культуры из зерносушилки обеспечивается движением разгрузочного стола / шибера в двух направлениях; • имеется возможность регулировать объемы секций охлаждения / нагрева и увеличивать продуктивность зерносушилки; • реализована технология возврата горячего воздуха, снижающая расход газа до 0,9 куб. м/тонно-процент; • разработана система крепления коробов в модулях без выступающих частей: болтов, винтов, гаек и др., чем исключается налипание и накопление мусора и сорных примесей и практически полностью исключается риск возгорания; • камера горелки и камеры с зерном разделены специальной стенкой из нержавеющей стали, чем ис-

ключается контакт нагретого воздуха с модулями транспортировки зерна; • реализована технология, обеспечивающая безопасность использования зерносушильного оборудования для окружающей среды, что позволяет устанавливать данные зерносушилки в непосредственной близости к населенным пунктам и в их черте. Также С.Береза обратил внимание участников семинара на безопасность изготавливаемых зерносушилок, которой уделено особое внимание. Минимизация рисков возгорания обеспечивается оптимальным, продуманным расположением большого числа искрогасителей, установленных в различных местах, и уникальными конструктивными особенностями. Помимо описанных преимуществ, приобретение зерносушильного оборудования завода «ЛУБНЫМАШ», расположенного в Украине, облегчает его обслуживание, получение консультаций по эксплуатации и помощи в ремонте при необходимости. Не менее важными составляющими, от которой зависит экономический эффект работы элеватора, являются качество зерноочистки и эффективность работы зерноочистительных машин. Данной теме был посвящен доклад Сергея Харченко, представившего участникам семинара уникальные разработки Харьковского национального технического университета сельского хозяйства.

Повышение качества зерноочистки – залог прибыльности элеватора

ми ориентировать семена плоских культур непосредственно в отверстия. Эффективность использования данного вида решет опробована на зерновых смесях кукурузы, подсолнечника, тыквы и кабачка. Решета изготавливаются с различными размерами отверстий: 1,8х20 мм, 3,0х20 мм, 5,0х25 мм, 5,5х27 мм, 5,75х27 мм и 7,0х27 мм. Результатом использования данного типа решет для очистки кукурузы стало увеличение производительности сепараторов на 30-35% и уменьшение количества отходов сепарации на 4-5% при сохранении необходимого качества зерна, соответствующего ДСТУ 2240-93. При использовании данных решет для очистки подсолнечника от падалицы полнота разделения составила 50-60%, что превышает аналогичный показатель при использовании базовых решет в 10 раз. Качество зерна отвечает требованиям ДСТУ 4138-2002.

В рамках своего доклада С.Харченко рассказал участникам семинара об усовершенствованных типах решет, использование которых позволяет существенно увеличить производительность очистительных машин, качество их работы и уменьшить количество циклов очистки. 1. Решета с объемными активаторами, выполненными в виде рифлей и позволяющиwww.hipzmag.com

| №5 (213) май 2017 ства зерноочистки, на семинаре был затронут не менее важный вопрос – аспирация на элеваторе. Этой теме было посвящено выступление Юрия Паевского – директора компании «Экозерносервис».

2. Решета с пятилепестковыми эпициклоидными активаторами в форме «ромашки». Эффективность использования данного вида решет и увеличение качества просеивания обеспечивается тем, что формой отверстий нивелируются отклонения формы зерна (выпуклостей и т.д.) от идеально круглой и/или треугольной, которая в природе встречается крайне редко. Среди дополнительных преимуществ использования решет с данной формой отверстий: снижение степени забиваемости, ориентирование зерна непосредственно в самом отверстии, снижение времени и скорости движения зерна по решету. На момент представления участникам семинара решета уже были опробованы на подсолнечнике, кукурузе, пшенице, ячмене и отдельно на нуте, горохе и сое. При апробации решет на подсолнечнике производительность сепаратора увеличилась на 30-45% при соответствии качества зерна требованиям ДСТУ. Решета могут быть изготовлены с различным диаметром отверстий: 3 мм, 6 мм, 7 мм, 8 мм, 9 мм, 10 мм, 11 мм или 12 мм.

3. С трехлепестковыми активаторами для просеивания гречки. Установка решет данного типа увеличивает просеивание зерен и снижает забиваемость отверстий в процессе. При их использовании производительность оборудования увеличивается примерно на 40-55%. Выпускаются решета диаметром 5 мм, 6 мм и 7 мм.

По мнению эксперта, замена базовых решет на все представленные типы производится обычной сменой одних на другие, без дополнительных затрат и конструктивных изменений в сепараторах. Помимо нюансов выбора эффективного зерносушильного оборудования и способов повышения каче-

Во время своего доклада эксперт осветил особенности применения различных типов аспирационного оборудования, принципы их компоновки, экономику установки и особенности обслуживания. Также он рассказал о преимуществах и недостатках оборудования центробежного и фильтровального типа, применяемого на предприятиях элеваторной промышленности. К первому типу относятся циклоны ЦОЛ и 4БЦШ. Их основными преимуществами являются невысокая стоимость и простота эксплуатации. Недостаток – низкая эффективность очистки, которая варьируется в диапазоне 70-90% в зависимости от фракции, поступающей на очистку пыли. За счет наличия фильтровальных рукавов оборудование второго типа обеспечивает КПД очистки более 99%, но стоимость установки аспирационных систем с фильтровальным оборудованием в сравнении с центробежными циклонами в разы выше. Плюс ко всему, такое оборудование требует дополнительных затрат на обслуживание (замена рукавов, обслуживание компрессорной техники для регенерации фильтровальных рукавов и т.д.) и квалификацию обслуживающего их персонала. Учитывая положительные и отрицательные стороны использования того или иного аспирационного оборудования, специалист посоветовал руководствоваться при выборе типа аспирационных систем нормативами выбросов загрязняющих веществ от стационарных источников (приказ №309 от 27.06.2006), а также экономикой их эксплуатации и учитывать квалификацию существующего обслуживающего персонала, местность расположения элеватора. Также в условиях портов, курортных городов и при непосредственной близости к элеватору жилых домов Ю.Паевский посоветовал применять фильтровальное оборудование с высоким КПД очистки. Если же элеватор расположен на достаточном удалении от населенных пунктов и жилых домов, то при условии соблюдения норм и требований к эксплуатации аспирационных систем можно обойтись циклонами. Отдельно эксперт обратил внимание аудитории на широкое применение точечных фильтров, устанавливаемых непосредственно на нориях, транспортерах и другом элеваторном оборудовании. Главные преимущества их применения: • компактность конструкции; • отсутствие воздуховодов; • низкие энергозатраты при эксплуатации; • высокая степень очистки – 99%. Также применение фильтров исключает необходимость установки пылесборных бункеров.

СОБЫТИЕ К основным недостаткам точечных фильтров эксперт отнес высокую стоимость, превышающую стоимость циклонов в 4-8 раз, и необходимость правильного выбора места установки, от которого напрямую зависит эффективность работы фильтра. Энергоемкость фильтров может быть отнесена к недостаткам данного типа аспирационного оборудования, но Константин Середа, технический директор компании «С-Тех», рассказал участникам семинара о возможности минимизировать объем потребляемой электроэнергии путем замены имеющихся электродвигателей на агрегаты нового типа по классу энергоэффективности IE3 и IE4. Главные преимущества установки одного электродвигателя класса IE3, в частности, – это КПД, равный 93,6% (у двигателей класса IE1 – 83% (максимально)), и экономия потребляемой электроэнергии до 6 000 кВт/ч в течение года. Продолжил тему экономии затрат на потребляемые энергоресурсы Юрий Фаренюк, директор компании RENERGO. Он представил участникам семинара технологию перевода зерносушилок на альтернативный вид топлива – биомассу, которая на данный момент является отходом, остающимся после уборки урожая и не имеющим практического применения. По данным эксперта, эффективность работы оборудования на альтернативном топливе превышает аналогичные показатели от использования газа в 2-3 раза, в зависимости от вида используемой биомассы в качестве топлива. Начатую тему экономии затрат продолжил Юрий Скидан, технический директор компании «ИнноВиннпром». Эксперт предложил системы автоматизации производственных процессов элеватора, позволяющие не только сократить численность работников, но и увеличить эффективность работы всего предприятия.

www.hipzmag.com

№5 (213) май 2017 |

Автоматизация работы элеватора – уверенный шаг в будущее Ведение любого бизнеса в современных условиях неразрывно связано с потребностью в автоматизации максимального числа производственных процессов. Ю.Скидан представил участникам семинара различные варианты и методы автоматизации технологических процессов, среди которых: • система автоматизированного количественно-качественного учета зерна и хлебопродуктов «Сакура», представляющая собою комплексное решение для управления предприятиями сферы приемки и хранения зерна. Использование системы «Сакура» позволяет в реальном времени получать достоверную информацию о работе предприятия в целом и его отдельных участков, оперативно контролировать и управлять имеющимися материальными ресурсами, минимизировать потери и исключить хищения, анализировать результаты работы предприятия и принимать решения по оптимизации производственных процессов, повышать производительность труда персонала и т.д.; • системы АРМО «Маршрут», «Учет работы оборудования» и «Термометрия», позволяющие визуально составлять, управлять и контролировать маршруты перемещения культур по участкам, контролировать время работы каждой единицы оборудования, получать информацию в реальном времени о температуре и влажности в каждом хранилище и о текущей температуре любого оборудования и т.д.; • система дистанционного отбора проб с радиусом поворота стрелы 350° и зоной охвата 10,5 м, что позволяет получать необходимые пробы одновременно с двух автопоездов без их перестановки. По завершении первой сессии семинара-практикума «Эффективный элеватор 2.0 – прибыльный бизнес» генеральный спонсор мероприятия организовал экскурсию по заводу, во время которой участники смогли лично убедиться в наличии необходимых мощностей для изготовления элеваторного и зерносушильного оборудования с заявленными характеристиками и конкурентными преимуществами.

| №5 (213) май 2017

Вторая сессия семинара носила дискуссионный характер. Участники смогли задать наиболее актуальные для них вопросы, начиная с выбора площадки под строительство нового элеватора и заканчивая рекомендациями производителей лент для норий, и получить исчерпывающие ответы. Отдельный обзор вопросов и ответов в силу их большого количества читайте в следующем номере нашего журнала. После официальной части генеральным спонсором был организован фуршет, который прошел в теплой дружеской и полезной, с практической точки зрения, обстановке. Все участники смогли наладить деловые контакты с потенциальными партнерами по бизнесу. Неожиданным для всех сюрпризом, в том числе и для коллектива «ЛУБНЫМАШ», была презентация гимна завода, приуроченная к проведению семинара. Авторское исполнение и слова песни позволили всем убедиться в теплом дружеском отношении администрации завода и к рабочим, и к партнерам по бизнесу. Во второй день мероприятия для участников была организована обзорная экскурсия по г. Лубны, во время которой гости посетили Мгарский монастырь и памятник жертвам голодомора в виде огромного колокола, который венчает крест. По нижнему краю колокола прикреплены маленькие колокольчики.

После экскурсии участники семинара посетили место строительства зернового элеватора емкостью 25 тыс. тонн в Переяслав-Хмельницком районе Киевской области. Главный инженер с готовностью ответил на все вопросы и объяснил причины принятия тех или иных технических и конструкционных решений, касающихся реализованной технологии приемки и хранения зерна. Подводя итоги, можно сказать, что мероприятие прошло успешно и достигнута главная цель – практическая польза для всех принимавших непосредственное участие в его организации и проведении. Это доказывает полезность таких встреч и их востребованность среди представителей предприятий элеваторной отрасли. Журнал «Хранение и переработка зерна» благодарит генерального спонсора за помощь в организации семинара-практикума и всех гостей за активное участие в его проведении. До новых встреч на семинаре-практикуме «Эффективный элеватор 3.0», который будет проходить в совершенно новом и более прикладном формате!

Константин Зейкин, журнал «Хранение и переработка зерна»

49006, м. Дніпро пр.Пушкіна, 40-б info@ventalab.com.ua www.ventalab.com.ua

(056) (056) (044) (093) (095) (096)

794-03-73 377-67-25 384-49-26 0000-446 0000-446 0000-446

Єдиний, cертифікований в Україні, портативний,

Âîëîãîíàòóðîìið Більше 20 культур зерна та насіння Діапазон вологості від 4% до 45% Похибка ±0,3% Не вимагає подрібнення, стиснення проби!

, ь а т г с а і в г о а л н м Во є б О / а р у ! т а р На у т а р е п м Те