Grain storage and processing magazine (№1 January 2017) by Grain storage and processing magazine

ISSN ISSN 2306-4498 2306-4498

№1 (209) январь 2017

VARIANT AGRO BUILD ÒÅÕÍÎËÎÃÈÈ ÍÀÄÅÆÍÎÃÎ ÕÐÀÍÅÍÈß

+38 (057) 719-14-14 Óêðàèíà, Õàðüêîâ

variant-ab.com.ua /variant.ab/

GrainPlus. Производительная и компактная просеивающая машина.

Оптимальная очистка - наш главный приоритет: с просеивающей машиной GrainPlus. Экономичная зерноочистительная машина гарантирует оптимальное отделение самых различных загрязнений. Высочайшие стандарты в области эксплуатационной надежности и простое техобслуживание благодаря смене сит спереди. У Вас есть вопросы? Задайте их нам: +38044 520 55 85

Innovations for a better world.

УКРАИНСКИЙ ПРОИЗВОДИТЕЛЬ ЭЛЕВАТОРНОГО ОБОРУДОВАНИЯ

Проектирование зернохранилищ Изготовление металлических вентилируемых силосов Изготовление элеваторного оборудования Монтаж и запуск в эксплуатацию оборудования Сервисное обслуживание

г. Николаев, ул. Айвазовского 19/1 (0512) 63-96-96 www. td-ugelevator.com (0512) 63-95-95

САМЫЕ КРУПНЫЕ КОМПАНИИ ОТРАСЛИ УЧАСТВУЮТ НА ВЫСТАВКЕ İDMA 2017 ! Milling

Pulses & Rice

Feed

ЛЕТ

Pasta & Biscuit

Supplier Industry

7. Международная выставка оборудования мукомольного производства

cm 7. Международная выставка комбикормового 29,7 оборудования

Industry Supplier

7. Международная выставка технологий обработки зернобобовых и риса 7. Международная выставка оборудования для производства макаронных изделий, печенья 7. Международная выставка оборудование для хранения, упаковки, лабораторного оборудования, добавок и запасных частей

04-07 МАЯ 2017 Выставочный центр в Стамбуле (CNR Expo) Йешилькой

ОРГАНИЗАЦИИ ПОДДЕРЖКИ Union of Bulgarian

Стамбул / ТУРЦИЯ.

Millers

Ethiopian Millers’ Association

The Romanian Employers’ League Of The Milling, Bakery And Flour Based Products Industry

Agency for State Material Reserves of Tajikistan

Millers Association of Ukraine

Pakistan Flour Mills Association

Turkish Grain Suppliers Association

Palestine Food Industry Union

Libya Flour Millings and Feed National Company

Iraq Al Diwaniyah's Chamber for Commerce

The Department of Food Agriculture and Farm Products of Ghana

Businessmen Association of Congo

Chamber of Commerce and Industry of Ivory Coast

National Federation of Bakers of Senegal

National Milling Federation of Morocco

Portugal Compound Feed Association

Anatolia Flour Industrialists’ Association (Turkey)

Association of Turkish Pasta Manufacturers

Association of Pulse and Grain Processing Technologies, Packaging and Analysis Systems

Southeast Flour Industrialists’ Association (Turkey)

Parantez Intarnational Fair

Tel: +90 212 347 31 64 E-Mail: info@idma.com.tr

www.idma.com.tr

№ 1 (209) ЯНВАРЬ 2017 РЕД АКЦИОННА Я

КОЛЛЕГИЯ

Бутковский В.А. (Москва) Васильченко А.Н. (Киев) Ган Е.А. (Астана) Дмитрук Е.А. (Киев) Дробот В.И. (Киев) Жемела Г.П. (Полтава) Капрельянц Л.В. (Одесса) Кирпа Н.Я. (Днепропетровск) Ковбаса В.Н. (Киев) Кожарова Л.С. (Москва) Кругляк В.И. (Днепропетровск) Лебедь Е.М. (Днепропетровск) Просянык А.В. (Днепропетровск) Пухлий В.А. (Севастополь) Ткалич И.Д. (Днепропетровск) Фабрикант Б.А. (Москва) Цыков В.С. (Днепропетровск) Чурсинов Ю.А. (Днепропетровск) Шаповаленко О.И. (Киев) Шемавнев В.И. (Днепропетровск) Главный редактор Рыбчинский Р.С. chief@apk-inform.com zerno@apk-inform.com Подписка/реклама Ткаченко С.В. zerno2@apk-inform.com Техническая группа Чернышева Е.В., Гришкина Е.Н., Гречко О.И. Материалы печатаются на языке оригинала. Точка зрения авторов может не совпадать с мнением редакции. Редакция не несет ответственности за достоверность информации, опубликованной в рекламе (материалы, обозначенные знаком ®, печатаются на правах рекламы). Перепечатка материалов, опубликованных в журнале, допускается только по согласованию с редакцией. Научно-практические материалы печатаются по решению ученого совета Института зернового хозяйства НААН Украины № 16 от 14 сентября 2001 г. Внесен в Высшую аттестационную комиссию по техническим наукам (постановление президиума ВАК Украины от 23.02.2011 г. №1-05/2) Адрес для переписки: Абонентский ящик №591, г. Днепр, 49006, Украина Адрес редакции: ул. Н. Алексеенко, 21, г. Днепр, 49006 Украина тел/факс: +380 56 370-99-14 +380 562 32-07-95 e-mail: zerno@apk-inform.com Основатель и издатель ООО ИА «АПК-Информ» Год основания: 31.01.2000 Украина, г. Днепр, ул. Н. Алексеенко, 21 Свидетельство о государственной регистрации КВ 17842-6692ПР Подписной индекс в каталоге «Укрпошты» - 22861 Подписано в печать 27.01.2017 Формат 60х84 1/8. Тираж 2 000 экз. Печать офсетная, отпечатано на полиграфическом комплексе ИА «АПК-Информ»

«ХРАНЕНИЕ И ПЕРЕРАБОТКА ЗЕРНА» ежемесячный

научно-практический

журнал

СОДЕРЖАНИЕ ОТРАСЛЕВЫЕ НОВОСТИ ЗЕРНОВОЙ РЫНОК Обзор внебиржевого рынка зерновых Украины.............................................. 5 Рынок продуктов переработки зерна Украины................................................. 6 Производство продукции предприятиями отрасли хлебопродуктов Украины в IV квартале 2016 года........................................... 8 Зерновые: обзор внешней торговли в Украине за IV квартал 2016 года............................................................................................................................12 Россия: обзор внебиржевого рынка зерновых культур...............................18 Россия: обзор внебиржевого рынка продуктов переработки зерновых культур...........................................................................................................20

МНЕНИЕ Единственный путь к успеху – современные технологии и безупречное качество продукции.........................................................................21

РАСТЕНИЕВОДСТВО Розумні сільськогосподарські машини для забезпечення необхідної якості виконання технологічних операцій.................................24

ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ Вплив конструкцій і режимів роботи норій на травмування зерна........29 Класифікація зерносушарок та шляхи їхнього розвитку.............................31

ТЕХНОЛОГИИ ЗЕРНОПЕРЕРАБОТКИ Технологічні властивості зерна пшениці різної крупності..........................34 Технология выработки крупы из тритикале......................................................38

ТЕХНОЛОГИИ ХЛЕБОПЕЧЕНИЯ Розробка технології житніх заквасок для виробництва хліба...................40 Доцільність використання борошна з зародків кукурудзи у виробництві безглютенових борошняних кондитерських виробів....43 Використання шроту насіння льону для надання хлібу оздоровчих властивостей..........................................................................................47

НАУЧНЫЙ СОВЕТ К обоснованию параметров комбинированной технологии электрофизического и химического обеззараживания зерна.................50 Доцільність використання сироваткових білків у технології кексів.......53 Оптимизация показателей технологических процессов сельскохозяйственного производства в растениеводстве........................55

ПЕРЕЧЕНЬ ПУБЛИКАЦИЙ Статьи, опубликованные в журнале «Хранение и переработка зерна» в 2016 году..........................................................................................................61

| №1 (209) январь 2017

Украина

о предварительным статистическим данным, в 2016 г. производство зерновых и зернобобовых культур в Украине в зачетном весе составило 66 млн. тонн, что является рекордным урожаем и на 5,9 млн. тонн превышает валовой сбор в 2015 г. Об этом 16 января сообщила пресс-служба Министерства аграрной политики и продовольствия Украины. В частности, пшеницы было собрано 26 млн. тонн, кукурузы на зерно – почти 28 млн. тонн, ячменя – 9,4 млн. тонн при урожайности 33 ц/га. Также в прошедшем году достигнуты рекордные показатели по урожайности пшеницы – 42,1 ц/га, ржи – 27,3 ц/га, кукурузы – 66 ц/га и гороха – 31,3 ц/га.

Украине под урожай-2017 озимыми зерновыми культурами засеяно 7,2 млн. га, всходы получены на площади 6,8 млн. га (95% к засеянной). Об этом 13 января сообщила пресс-служба Минагропрода Украины. К отчетной дате в хорошем и удовлетворительном состоянии находились посевы на 5,6 млн. га (83%), в слабом и изреженном – на 1,2 млн. га (17%). Около 349,5 тыс. га, или 5% посевов не образовали всходов. По информации Укргидрометеоцентра, из-за большого снежного покрова украинские поля обеспечены достаточным количеством влаги и можно ожидать, что в 2017 г. будет получен хороший урожай озимых.

осударственная служба Украины по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей официально получила полномочия по организации и осуществлению контроля за качеством зерна и продуктов его переработки. Соответствующее постановление №1018 «О внесении изменений в постановления Кабинета министров Украины от 10.09.14 №442 и от 2.09.15 №667» от 28.12.16 опубликовано на сайте правительства. Принятие данного постановления позволит завершить процедуру ликвидации Государственной инспекции сельского хозяйства Украины.

краинские мукомольные предприятия в 2016 г. произвели 1,939 млн. тонн муки, что на 4,8% ниже показателя 2015 г. Об этом сообщила Государственная служба статистики Украины. В т.ч. в декабре произведено 180 тыс. тонн муки, что на 1,9% больше показателя за ноябрь, при этом на 5% уступает результату декабря 2015 г. Также сообщается, что объем производства хлеба и хлебобулочных изделий в Украине в 2016 г. составил 1,123 млн. тонн, что на 7,1% меньше, чем в 2015 г. В частности, в декабре производство данной продукции составило 94,3 тыс. тонн, что на 5,5% выше показателя за ноябрь, при этом на 12,5% меньше результата за аналогичный месяц 2015 г.

огласно данным Госстата, в 2016 г. в Украине было произведено 330,7 тыс. тонн круп и хлопьев всех видов, что на 14% превышает показатель предыдущего года. В частности, производство гороховой крупы по итогам года возросло более чем в 2 раза – до 72 тыс. тонн против 35 тыс. тонн, что стало максимальным показателем в прошедшем году для всех видов круп. Также несколько увеличилось производство кукурузной крупы – до 63,5 тыс. тонн против 60,8 тыс. тонн. В то же время, в 2016 г. существенно снизились объемы выпуска гречневой крупы – на 20%, до 53,8 тыс. тонн. Также сократилось производство ячневой (на 1,4 тыс. тонн – до 9,8 тыс. тонн) и пшеничной (на 1,3 тыс. тонн – до 44,7 тыс. тонн) круп.

ОТРАСЛЕВЫЕ НОВОСТИ

№1 (209) январь 2017 |

ООО

«Новотех-Терминал» приступило к строительству нового зернового терминала проектной мощностью около 3 млн. тонн в год в Одесском морпорту. Об этом 24 января сообщила пресс-служба банка «Пивденный», который выступает финансовым партнером проекта. Терминал будет включать в себя портовый элеватор мощностью 110 тыс. тонн единовременного хранения. Строительство планируется проводить в 4 этапа и завершить в 2019 г. Новый терминал будет расположен на причалах №25, 26 порта, способных принимать суда длиной до 250 м и осадкой до 11 м. Проект строительства прошел все экспертизы и технические согласования, а земельный участок для строительства передан в долгосрочную аренду Одесской ОГА.

ариупольский морской торговый порт намерен начать строительство первой очереди зернового комплекса в 2017 г. Об этом заявил директор порта Александр Олейник. По его словам, предполагается строительство специализированного зернового погрузочного комплекса мощностью 2 млн. тонн в год. Общая емкость складов единовременного хранения – 131 тыс. тонн. Для первой очереди терминала будет построено 10 силосов на 57 тыс. тонн. Также планируется приобрести судопогрузочную машину производительностью 1 тыс. тонн в час. Кроме того, предусматривается строительство сушилки мощностью 3 тыс. тонн в сутки. Строительство первой очереди зернового комплекса предусмотрено за счет средств госпредприятия «Мариупольский МТП». «Ко второму этапу строительства мы хотим привлечь инвесторов. А весь проект планируем закончить в 2019 г., суммарная стоимость его реализации около 900 млн. грн.», – отметил А.Олейник.

грофирма «Виктория» и LNZ Group начали строительство элеваторного комплекса в Сумской области (г. Белополье). Об этом 24 января сообщила пресс-служба ООО «Агрофирма «Виктория», которое является базовым хозяйством LNZ Group в области. Отмечается, что проектная мощность комплекса составляет 77 тыс. тонн. Кроме строительства элеватора со всеми коммуникациями и инженерными сетями, также ведется строительство железной дороги длиной 1,678 тыс. м, двух подъездных путей с двумя маневровыми устройствами.

руппа компаний «Прометей» модернизирует элеватор в Кировоградской области. Об этом 31 января сообщила пресс-служба компании. Отмечается, что на Йосиповском элеваторе установлены электронные автомобильные весы грузоподъемностью до 80 тонн, приобретен новый автоподъемник грузоподъемностью свыше 80 тонн и два универсальных зерноочистительных сепаратора модели БСХ-200. Кроме того, закуплена система механизации – комплекс верхних и нижних галерей производительностью 175 т/ч. Установка оборудования планируется в III квартале 2016/17 МГ.

Зарубежье

аловой сбор зерновых и зернобобовых культур в России в 2016 г. составил 119,129 млн. тонн (в чистом весе), что существенно превышает результат прошлого года (104,8 млн. тонн). Об этом сообщил Росстат, уточнив, что указанная оценка является предварительной. В частности, урожай пшеницы возрос до 73,268 млн. тонн против 61,786 млн. тонн годом ранее. Также отмечен рост урожая ячменя – с 17,546 млн. тонн до 17,988 млн. тонн, кукурузы на зерно – с 13,173 млн. тонн до 13,831 млн. тонн, ржи – с 2,087 млн. тонн до 2,544 млн. тонн и тритикале – с 565 тыс. до 624 тыс. тонн. www.hipzmag.com

| №1 (209) январь 2017

огласно данным Росстата, общий объем производства хлеба и хлебобулочных изделий в 2016 г. в России составил 6,65 млн. тонн, что на 3% меньше результата годом ранее (6,83 млн. тонн). В частности, в декабре 2016 г. в РФ было произведено 563,6 тыс. тонн хлеба и хлебобулочных изделий, что на 20 тыс. тонн уступает показателю аналогичного месяца годом ранее и на 23 тыс. тонн – результату декабря 2014 г.

РФ разработан проект утилизации рисовой шелухи путем ее использования в производстве строительных блоков и теплоизоляционных плит. Авторы идеи – представители Кубанского государственного технологического университета под руководством ассистента кафедры Технологического оборудования Ивана Шорсткого. По их данным, ежегодно только в Краснодарском крае на рисовых производствах остается более 200 тыс. тонн шелухи, а мировой объем рисовых отходов достигает 600 млн. тонн в год. При этом шелуха не разлагается в земле из-за присутствия в составе диоксида кремния, а в процессе ее сжигания выделяются вредные для человека компоненты. Согласно проекту, на основе рисовой лузги предлагается изготавливать гранулы, из которых затем формировать плиты, блоки или любые другие строительные формы. До конца 2017 г. И.Шорсткий планирует разработать на базе ООО «РисШел» мобильную установку для переработки рисовой шелухи, которая может быть использована в непосредственной близости от рисопроизводственных площадок.

о состоянию на 1 января запасы зерновых культур в Казахстане составили 14,819 млн. тонн (-1,82 млн. тонн к показателю на 1 декабря). Об этом 16 января сообщил Комитет по статистике Министерства национальной экономики РК. Пшеница к отчетной дате имелась в наличии в объеме почти 12 млн. тонн, в т.ч. 9,9 млн. тонн продовольственной. Запасы других культур на 1 января составили: кукуруза – 176,4 тыс. тонн, рис – 268 тыс. тонн, ячмень – 1,731 млн. тонн, рожь – 32 тыс. тонн, овес – 224,5 тыс. тонн, гречиха – 52,1 тыс. тонн, просо – 39 тыс. тонн, смесь колосовых – 130,4 тыс. тонн.

своем январском отчете аналитики USDA повысили прогноз мирового производства пшеницы в 2016/17 МГ и понизили – кукурузы. В частности, на 1,43 млн. тонн повышен прогноз мирового производства пшеницы – до 752,69 млн. тонн, что также на 17,2 млн. тонн превосходит показатель сезоном ранее. Повышательная корректировка затронула Аргентину – до 15 (14,4; 11,3) млн. тонн, ЕС – до 144,32 (143,97; 160,01) млн. тонн и Россию – 72,5 (72; 61,04) млн. тонн. Оценка мирового производства кукурузы в 2016/17 МГ понижена до 1,038 млрд. тонн против 1,04 млрд. тонн, прогнозировавшихся ранее, что, тем не менее, по-прежнему существенно превосходит показатель прошлого сезона (961,1 млн. тонн). Понижательная корректировка производства затронула США – 384,78 (386,75; 345,5) млн. тонн. В то же время, для Сербии данный показатель был повышен до 7,5 (7; 6) млн. тонн.

гипет планирует собирать два урожая пшеницы в год. Об этом сообщил научно-исследовательский институт Египта по управлению водными ресурсами, передает издание Mada Masr. Отмечается, что успешно завершен эксперимент по сокращению вегетационного периода пшеницы, что в перспективе может позволить собирать два урожая зерновой в стране за один сезон. Эксперты центра ускорили процессы цветения и созревания пшеницы путем яровизации (охлаждения семян в процессе прорастания). В результате к сбору первого экспериментального урожая зерновой можно приступить уже в конце января, тогда как традиционно ее уборка в Египте начинается в апреле. Вместе с тем, исследователи уточнили, что данный метод может быть недостаточно эффективен с точки зрения продуктивности урожая, но, тем не менее, его результаты крайне важны для Египта как крупнейшего мирового импортера пшеницы.

ЗЕРНОВОЙ РЫНОК

№1 (209) январь 2017 |

Обзор внебиржевого рынка зерновых Украины

Продовольственная пшеница Перерабатывающие компании в начале января закупали пшеницу 2 и 3 класса по ценам в диапазонах 4100-4700 и 4050-4650 грн/т СРТ соответственно. Вместе с тем, часть потребителей, нуждаясь в срочном приобретении зерна с высокими качественными показателями, вынуждена была повышать цены спроса в среднем на 50-100 грн/т, однако на диапазоне это существенно не отразилось. К середине месяца из-за ограниченного количества предложений зерна с высокими качественными показателями переработчики повышали цены спроса в среднем на 100-250 грн/т. Таким образом, закупочные цены на пшеницу 2 и 3 класса варьировались в пределах 4250-4850 и 4200-4800 грн/т СРТ соответственно. Наряду с этим, единичные потребители южного региона, нуждаясь в срочном приобретении крупнотоннажных партий, были готовы приобретать пшеницу и по 5200 грн/т СРТ. К концу месяца все еще сохранялись трудности с формированием крупнотоннажных партий, и переработчики вынуждены были повышать минимальные цены спроса в среднем на 50-200 грн/т. Так, закупки пшеницы 2 и 3 класса осуществлялись по ценам в диапазонах 44004850 и 4350-4800 грн/т СРТ соответственно. Отметим, что единичные потребители южного региона, нуждаясь в срочном приобретении зерна с высокими качественными показателями, были готовы приобретать пшеницу 2 класса по ценам в пределах 5200-5250 грн/т СРТ. Представители экспортно-ориентированных компаний, нуждаясь в начале января в срочном пополнении запасов зерна, в ряде случаев повышали закупочные цены в среднем на 40-80 грн/т. К середине месяца для поддержания конкурентной цены диапазон цен спроса был увеличен в среднем на 50-250 грн/т EXW. К концу января последовал еще один этап повышения цен – в среднем на 50-250 грн/т. Аграрии предлагали преимущественно малотоннажные партии зерна. В ряде случаев в начале января отпускные цены были повышены в среднем на 50-100 грн/т, однако в ранее сформировавшихся диапазонах – 4200-4800 и 4150-4700 грн/т EXW на пшеницу 2 и 3 класса соответственно.

Средние цены на продовольственные зерновые

К середине месяца сельхозпроизводители, отмечая высокий спрос на зерно, повышали цены предложения еще в среднем на 100-250 грн/т. Многие аграрии сдерживали реализацию пшеницы с качественными показателями, соответствующими требованиям ГОСТа, ожидая дальнейшего роста цен. К концу января наблюдалось повышение отпускные цены в среднем еще на 50-250 грн/т – до 4550-4900 и 4450-4850 грн/т EXW на пшеницу 2 и 3 класса соответственно.

Продовольственная рожь Основная часть перерабатывающих компаний продолжала работать на ранее сформированных запасах сырья и не считала целесообразным пересматривать цены спроса. При этом в конце рассматриваемого периода наметился повышательный тренд, что было обусловлено уменьшением количества предложений зерновой. Так, по итогам месяца цены спроса на рожь установились в пределах 3450-3800 грн/т СРТ. Сельхозпроизводители, в свою очередь, считали целесообразным реализовывать зерновую малотоннажными партиями и повышать цены предложения до максимальных или приближенных к ним цен.

Фуражная пшеница Основная часть потребителей в начале января приобретала зерно по ценам в пределах 3800-4400 грн/т СРТ. Отметим, что формировать необходимые для работы запасы сырья многим переработчикам удавалось лишь малотоннажными партиями по максимальным ценам спроса. К середине месяца большая часть переработчиков была вынуждена повышать закупочные цены в среднем на 50-200 грн/т. Данная ситуация была обусловлена недостаточным количеством предложений крупнотоннажных партий зерна на рынке. Отметим, что приобретать зерновую по минимальным ценам удавалось лишь единичным потребителям.

Средние цены на фуражные зерновые (спрос, EXW),

(предложение, EXW), грн/т

грн/т

06.01.2017 13.01.2017 20.01.2017 27.01.2017 Пшеница 1 кл.

4 550

4 650

4 850

4 900

Пшеница 2 кл.

4 500

4 550

4 800

4 850

Пшеница 3 кл.

4 450

4 500

4 700

4 750

Рожь

3 850

3 900

www.hipzmag.com

06.01.2017 13.01.2017 20.01.2017 27.01.2017 Пшеница 4 кл. Пшеница 5 кл. Пшеница 6 кл. Ячмень Кукуруза

4 100

4 200

4 300

4 050

4 150

4 200

4 000

4 100

4 150

3 650

3 700

3 750

4 050

4 100

| №1 (209) январь 2017 К концу января основная часть перерабатывающих компаний повышала закупочные цены в среднем на 50150 грн/т – до 3850-4650 грн/т СРТ с целью привлечения большего количества предложений крупнотоннажных партий зерна. Представители экспортно-ориентированных компаний в начале месяца продолжали вести закупки зерновой по ценам в диапазоне 3650-4520 грн/т EXW. Однако уже в конце января экспортеры, нуждаясь в срочном приобретении крупнотоннажных партий зерна для выполнения контрактных обязательств, повышали закупочные цены в среднем на 50-150 грн/т – до 3800-4650 грн/т EXW.

Ячмень Многие представители перерабатывающих компаний в начале января продолжали работать на ранее сформированных запасах сырья и не меняли закупочных цен (3300-4000 грн/т СРТ). Наряду с этим, единичные потребители, нуждаясь в срочном привлечении крупнотоннажных партий, были готовы приобретать ячмень по 4100 грн/т СРТ. В конце месяца закупочные цены на зерновую повысились в среднем на 50-100 грн/т – до 35004000 грн/т СРТ. Данная ситуация была обусловлена недостаточным количеством предложений зерна с высокими качественными показателями. Единичные потребители, нуждаясь в срочном приобретении данной культуры, озвучивали цены спроса в пределах 4200-4300 грн/т СРТ. Представители экспортно-ориентированных компаний в начале января вели закупки ячменя по ценам спроса в диапазоне 3350-4200 грн/т EXW. К середине месяца, нуждаясь в срочном пополнении запасов зерна для выполнения контрактных обязательств, в ряде случаев минимальные цены были повышены в среднем на 100 грн/т. К концу января минимальные цены спроса выросли еще на 100 грн/т. Таким образом, цены составляли 3550-4200 грн/т EXW. Сельхозпроизводители в начале января фиксировали цены в пределах 3400-4100 грн/т EXW. При этом крупнотоннажные партии зерна с высокими качественными показа-

Закупочные цены на пшеницу экспортно-

ориентированных компаний на конец января 2017 г. (EXW), грн/т Регион

Пшеница 2 кл.

Пшеница 3 кл.

Центральный

4200-4800

4150-4700

Северный

4200-4750

4100-4700

Западный

4300-4750

4250-4650

Восточный

4200-4700

4150-4600

Южный

4450-5050

4400-4950

Классификация по ДСТУ-3768:2010

телями многие аграрии реализовывали по максимальным и приближенным к ним отпускным ценам. К середине месяца, отмечая стабильный спрос перерабатывающих компаний, аграрии повышали отпускные цены на ячмень в среднем на 100 грн/т. Так, цены предложения варьировались в диапазоне 3500-4100 грн/т EXW. В конце января аграрии еще раз повысили цены предложения в среднем на 50-150 грн/т, при этом они пополняли оборотные средства, реализуя лишь небольшие объемы зерновой.

Кукуруза Переработчики большинства регионов осуществляли закупки вышеуказанной культуры по мере необходимости и фиксировали цены спроса в диапазоне 3900-4400 грн/т СРТ. При этом ряд потребителей информировал о том, что формировать необходимые для работы объемы сырья удавалось лишь малотоннажными партиями по приближенным к максимальным ценам спроса. Представители экспортно-ориентированных компаний в начале месяца фиксировали цены в прежнем диапазоне – 3850-4550 грн/т EXW. В течение января последовало два этапа роста максимальных цен спроса на 50 грн/т, в результате чего они достигли 4650 грн/т EXW. Сельхозпроизводители предлагали зерно на рынок, озвучивая отпускные цены в пределах 4000-4500 грн/т EXW. Стоит отметить, что количество предложений зерна с высокими качественными показателями оценивалось как достаточное.

Рынок продуктов переработки зерна Украины

Пшеничная мука В январе цены спроса составляли 5100-6750 и 50006400 грн/т EXW соответственно на муку высшего и 1 сорта. Часть переработчиков в течение всего месяца подвергала цены предложения корректировкам, как повышая, так и незначительно снижая их. При этом изменения зачастую происходили в ранее сформировавшемся

диапазоне, а ключевыми факторами ценообразования выступали конъюнктура рынка сырья и спрос покупателей. Так, вследствие увеличения затрат на приобретение зерна мукомольных кондиций ряд мукомолов считал целесообразным повышать цены предложения на муку в среднем на 100-300 грн/т. В то же время, некоторые участники рынка, отмечая невысокий спрос потребителей, были готовы предоставлять ценовые скидки.

ЗЕРНОВОЙ РЫНОК

№1 (209) январь 2017 |

Цены на продукты переработки зерновых (предложение, EXW), грн/т 8400 7400 6400 5400 4400 3400 2400 1400

Мука в/с

Мука 1 с.

Мука 2 с.

Мука ржаная

янв17

дек16

ноя16

окт16

сен16

авг16

июл16

июн16

май16

апр16

мар16

фев16

янв16

дек15

ноя15

окт15

сен15

авг15

июл15

июн15

май15

апр15

мар15

фев15

янв15

400

Отруби пшеничные

Ржаная мука

Крупы

Большинство перерабатывающих компаний продолжали работать на ранее сформированных запасах сырья, при этом не считая целесообразным пересматривать цены предложения на мукомольную продукцию. Таким образом, реализация ржаной муки осуществлялась умеренными темпами и по ценам в ранее установившемся диапазоне. Отметим, что отпускные цены на ржаную муку в основном озвучивались в пределах 4800-5400 грн/т EXW. При этом некоторые переработчики, отмечая невысокую покупательскую активность в данном сегменте рынка, были готовы предоставлять ценовые скидки. Нередко поступала информация о том, что присутствие на рынке ржаной муки белорусского происхождения осложняло работу украинским мукомолам, что, в свою очередь, также способствовало понижательному ценовому тренду в данном сегменте рынка.

Ряд предприятий, отмечая увеличение затрат на приобретение зерна для работы в долгосрочной перспективе, считал целесообразным повышать цены предложения. При этом фактором, сдерживающим рост цен, выступала невысокая потребительская активность. Так, в начале января ввиду конъюнктуры рынка сырья некоторые компании повышали отпускные цены на пшеничную и манную крупы в среднем на 100-200 грн/т. Цены кукурузной крупы подвергались незначительным корректировкам и установились в диапазоне 5200-8300 грн/т EXW. Цены предложения в сегменте гречневой крупы зачастую озвучивались в пределах 25000-26500 грн/т EXW, и лишь единичные компании, отмечая достаточно высокий спрос, фиксировали цены на уровне 33000 грн/т EXW. Ввиду невысокого спроса в секторе риса наблюдалось снижение максимальных отпускных цен. Отметим, что реализация готовой продукции, как правило, осуществлялась по ценам в диапазоне 15000-17000 грн/т EXW. В первой половине месяца выросли цены на ячневую и перловую крупы и, как правило, озвучивались в пределах 4500-6400 грн/т EXW; на рис – до 15000-18000 грн/т EXW; на гречневую крупу – до 33500 грн/т EXW. Во второй половине месяца наблюдалась относительная ценовая стабильность. Так, ввиду конъюнктуры рынка сырья некоторые компании повышали отпускные цены на пшеничную и манную крупы в среднем на 100-200 грн/т, однако на диапазонах это существенно не отразилось. В секторе шлифованного гороха цены преимущественно озвучивались переработчиками в пределах 9000-1000 грн/т EXW. Цены предложения в секторе овсяной крупы также подвергались незначительным корректировкам в сторону увеличения, однако в ранее установленном диапазоне (7500-9300 грн/т EXW). Данная тенденция была обусловлена конъюнктурой рынка сырья.

Пшеничные отруби Многие перерабатывающие предприятия озвучивали цены предложения на продукцию в диапазоне 21003300 грн/т EXW. В свою очередь, некоторые участники данного сектора вследствие уменьшения спроса как покупателей на внутреннем рынке, так и экспортно-ориентированных компаний были вынуждены снижать отпускные цены в среднем на 100-200 грн/т. Таким образом, зачастую реализация готовой продукции осуществлялась по ценам в пределах 2100-2800 грн/т EXW. При этом лишь единичные перерабатывающие компании, отмечая стабильный спрос покупателей на пшеничные отруби, фиксировали максимальные цены предложения. Отметим, что нередко поступала информация об увеличении спроса экспортно-ориентированных компаний на отруби. www.hipzmag.com

| №1 (209) январь 2017 В конце месяца ценовая ситуация в секторе манной крупы была относительно стабильной, а отпускные цены, как правило, озвучивались в диапазоне 6000-7800 грн/т EXW. Цены в секторе овсяной крупы изменились из-за конъюнктуры рынка и установились в пределах 55008500 грн/т EXW. Минимальные цены предложения на ячневую и перловую крупы незначительно выросли и, как правило, колебались в пределах 4800-6400 грн/т EXW. В сегменте гречневой крупы отпускные цены, как правило, озвучивались в диапазоне 24000-26500 грн/т EXW.

Цены на продукты переработки зерновых (предложение, EXW), грн/т

06.01.2017 13.01.2017 20.01.2017 27.01.2017 Мука в/с

6 050

6 100

6 150

6 200

Мука 1 с

5 700

5 750

Мука 2 с

5 000

5 050

5 100

Мука ржаная

5 000

5 100

Отруби пшеничные

2 500

2 600

Производство продукции предприятиями отрасли хлебопродуктов Украины в IV квартале 2016 года Мука Согласно оперативным данным официальной статистики, по итогам IV квартала 2016 года производство муки составило 536,4 тыс. тонн, что на 3% ниже показателя за аналогичный период 2015 года. Всего же за 2016 год было произведено 1,93 млн. тонн муки. Данный показатель на 4% ниже объемов производства за 2015 год. Лидирующую позицию по объему производства муки в IV квартале занимало ООО «Винницкий КХП №2». По оперативным данным, за октябрь-декабрь 2016 года предприятие произвело 46,3 тыс. тонн муки. Второе место с объемом 33,5 тыс. тонн занимало ООО «Столичный Млын», третье – ГП «Ново-Покровский КХП» (30,7 тыс. тонн). Объем переходящих остатков муки на предприятиях к концу отчетного периода составил 53,2 тыс. тонн, что на 14% меньше объема остатков на конец IV квартала 2015 года.

Макаронные изделия На предприятиях Украины производство макаронных изделий по итогам октября-декабря 2016 года уменьшилось на 3% в сравнении с аналогичным периодом 2015 года и составило 23,4 тыс. тонн. Всего за прошлый год было произведено 83,7 тыс. тонн, что на 2% меньше показателя за 2015 год. Объемы остатков готовой продукции на предприятиях к концу IV квартала 2016 года уменьшились по сравнению с соответствующей датой 2015 года на 5% и составили 2,7 тыс. тонн.

Хлеб и хлебобулочные изделия Согласно данным оперативной статистики, производство хлеба и хлебобулочных изделий по итогам IV квартала 2016 года составило около 278 тыс. тонн, что на 11% меньше объемов производства за октябрь-декабрь 2015 года. Всего же за 2016 год было произведено 1,1 млн. тонн данной продукции, что на 7% меньше показателя за 2015 год.

Объемы остатков готовой продукции на предприятиях к концу IV квартала 2016 года уменьшились по сравнению с соответствующей датой 2015 года на 22% и составили 221 тонну.

Крупы По итогам октября-декабря 2016 года в Украине, согласно оперативным данным официальной статистики, Производство муки на крупных предприятиях Украины, тонн 220 000 200 000 180 000 160 000 140 000 120 000

июл. авг. сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май июн. 2014/15

2015/16

2016/17

Здесь и далее до марта 2014 г. учтены данные АР Крым

Производство макронных изделий на крупных предприятиях Украины, тонн 9 000 8 500 8 000 7 500 7 000 6 500 6 000 5 500 5 000 4 500 4 000

июл. авг. сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май июн. 2014/15

2015/16

2016/17

Производство хлеба и хлебобулочных изделий на крупных предприятиях Украины, тонн 115 000 110 000 105 000 100 000 95 000 90 000 85 000 80 000

июл. авг. сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май июн. 2014/15

2015/16

2016/17

ЗЕРНОВОЙ РЫНОК

№1 (209) январь 2017 |

Производство муки, тонн Область Винницкая Волынская Днепропетровская Донецкая Житомирская Закарпатская Запорожская Ивано-Франковская Киевская Кировоградская Луганская Львовская Николаевская Одесская Полтавская Ривненская Сумская Тернопольская Харьковская Херсонская Хмельницкая Черкасская Черниговская Черновицкая Всего

Производство окт.16

ноя.16

дек.16

окт.-дек. 2016

24 412 2 073 16 068 1 836 1 770 1 867 6 267 3 827 21 948 3 428 3 028 4 074 2 227 6 832 7 952 4 036 8 144 4 672 27 797 6 303 6 608 11 375 2 109 1 365 180 018

24 292 2 221 14 569 1 716 1 796 1 462 7 096 2 454 23 060 2 453 3 206 4 448 2 521 6 287 5 978 4 282 9 042 4 260 26 481 7 648 6 189 10 978 2 150 1 554 176 143

24 640 1 999 15 618 572 2 176 1 086 6 631 4 770 23 962 2 453 2 302 7 211 4 076 7 379 6 464 4 747 7 431 6 096 27 850 5 362 6 397 7 582 2 230 1 193 180 227

73 344 6 293 46 255 4 124 5 742 4 415 19 994 11 051 68 970 8 334 8 536 15 733 8 824 20 498 20 394 13 065 24 617 15 028 82 128 19 313 19 194 29 935 6 489 4 112 536 388

"Изм. IV кв. 2016 г. к IV кв. 2015 г." 48% -29% 17% -66% -10% -17% 1% -19% 6% -36% 133% 16% -37% -14% -28% -2% -3% 11% -9% -15% 21% -25% -30% 13% -3%

дек.16 6 619 720 2 937 383 2 070 286 1 052 2 354 5 889 427 107 2 126 1 005 5 565 2 131 1 627 694 2 679 6 607 2 119 2 235 2 085 755 766 53 238

Остаток Изм. дек. 16 дек. 15, % 16% -17% -27% 6% -21% -72% -48% 116% -24% 22% -44% 40% -35% 75% -46% 39% -34% -9% -23% -47% 48% -64% 91% 70% -14%

Источник здесь и далее: Госкомстат Украины (без учета Крыма)

было произведено 99,6 тыс. тонн круп, что на 15% больше показателя за соответствующий период 2015 года. Отметим, что за весь 2016 год было произведено около 330 тыс. тонн крупяной продукции, что на 14% больше показателя 2015 года. Лидером производства в отчетный период было ООО «Одесский ККЗ №1» с объемом 10,3 тыс. тонн. За ним следуют ООО «Альтера» – 9,6 тыс. тонн и ООО «Терра» – 6,4 тыс. тонн. Количество переходящих остатков на предприятиях к концу декабря 2016 года уменьшилось по сравнению с соответствующей датой 2015 года на 22% и составляло около 9,8 тыс. тонн.

Комбикормовая продукция За IV квартал 2016 года украинскими предприятиями было произведено 1,6 млн. тонн комбикормовой продукции, что всего на 1% меньше объема производства в октябре-декабре 2015 года. При этом общий объем комбикормов, произведенных в течение 2016 года, составил 6,2 млн. тонн, что всего на полпроцента больше показателя за 2015 год. Лидером по объемам производства комбикормов в отчетный период являлось ООО «Винницкая птицефабрика», которым за IV квартал 2016 года произведено 153,2 тыс. тонн продукта. Далее следуют ОАО «Мироновский ЗИКК» (129,8 тыс. тонн) и ООО «Катеринопольский элеватор» (119,5 тыс. тонн). Объем остатков комбикормов на предприятиях к концу отчетного периода увеличился на 24% по сравнению с концом IV квартала 2015 года и составил 39,8 тыс. тонн. www.hipzmag.com

Производство солода на крупных предприятиях Украины, тонн 37 000 32 000 27 000 22 000 17 000 12 000

июл. авг. сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май июн. 2014/15 2015/16 2016/17

Производство круп на крупных предприятиях Украины, тонн 35 000 33 000 31 000 29 000 27 000 25 000 23 000 21 000 19 000 17 000 15 000

июл. авг. сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май июн. 2014/15 2015/16 2016/17

Производство комбикормов на крупных предприятиях Украины, тонн 550 000 540 000 530 000 520 000 510 000 500 000 490 000 480 000 470 000 460 000

июл. авг. сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май июн. 2014/15

2015/16

2016/17

| №1 (209) январь 2017 Производство макаронных изделий, тонн Производство Область Винницкая Волынская Днепропетровская Донецкая Закарпатская Запорожская Ивано-Франковская Киевская Кировоградская Луганская Львовская Николаевская Одесская Полтавская Ривненская Сумская Тернопольская Харьковская Херсонская Хмельницкая Черкасская Черниговская Черновицкая Всего

Остаток

окт.16

ноя.16

дек.16

окт.-дек. 2016

610 146 891

559 284 924

597 392 787

1 766 822 2 602

"Изм. IV кв. 2016 г. к IV кв. 2015 г." 10% -26% 12%

34 3 0 1 000 2 1 12 31 27 157 771 13 0 1 467 1 151 650 4 551 4 7 525

34 3 0 1 295 4 5 11 36 52 136 723 13 0 1 960 786 601 28 505 5 7 964

43 5 0 1 067 2 0 0 103 59 124 797 8 0 2 010 704 656 2 518 4 7 878

111 11 0 3 362 8 6 23 170 138 417 2 291 34 0 5 437 2 641 1 907 34 1 574 13 23 367

35% 450% 2% -53% 100% -21% 70% 0% 30% 2% -95% 5% -15% -5% -55% -7% -24% -3%

дек.16

Изм. дек. 16 дек. 15, %

102 344 80

10100% 32% -22%

2 2 0 733 0 1 0 37 80 5 10 4 0 359 865 0 33 14 0 2 671

-33% -44% 0% -20% 38% 25% -86% 0% -1% 14% -36% -5%

Производство хлеба и хлебобулочных изделий, тонн Производство Область Винницкая Волынская Днепропетровская Донецкая Житомирская Закарпатская Запорожская Ивано-Франковская Киевская Кировоградская Луганская Львовская Николаевская Одесская Полтавская Ривненская Сумская Тернопольская Харьковская Херсонская Хмельницкая Черкасская Черниговская Черновицкая Всего

окт.16

ноя.16

дек.16

окт.-дек. 2016

3 258 2 502 11 806 3 904 3 087 823 5 340 2 169 18 449 934 929 3 895 1 796 6 435 3 041 2 358 2 859 613 7 583 2 077 3 864 2 645 1 955 1 644 93 966

3 100 2 425 11 936 3 696 2 991 807 4 301 2 109 18 142 886 864 3 784 1 657 6 170 2 947 2 429 2 637 603 7 299 1 968 3 504 1 988 1 862 1 573 89 678

3 190 2 541 12 077 3 903 3 059 851 5 312 2 206 19 525 1 037 943 4 019 1 779 6 347 3 022 2 327 2 724 671 6 935 2 039 3 756 2 377 2 032 1 652 94 324

9 548 7 468 35 819 11 503 9 137 2 481 14 953 6 484 56 116 2 857 2 736 11 698 5 232 18 952 9 010 7 114 8 220 1 887 21 817 6 084 11 124 7 010 5 849 4 869 277 968

Остаток "Изм. IV кв. 2016 г. к IV кв. 2015 г." -9% -1,3% -31% -7% -6% -19% -9% -6% -7% -12% -5% -6% -15% -7% 14% 1% -14% -24% -7% -3% -11% -8% -15% -14% -11%

дек.16

Изм. дек. 16 дек. 15, %

0 5 89 8 2 0 16 6 29 0 0 0 0 27 1 0 6 0 2 12 2 14 2 0 221

-77% -14% 33% -33% -36% 100% -33% 93% -50% -60% -75% 20% -71% -30% 100% -22%

ЗЕРНОВОЙ РЫНОК

№1 (209) январь 2017 |

Производство круп, тонн Производство Область Винницкая Волынская Днепропетровская Донецкая Житомирская Закарпатская Запорожская Ивано-Франковская Киевская Кировоградская Луганская Львовская Николаевская Одесская Полтавская Ривненская Сумская Тернопольская Харьковская Херсонская Хмельницкая Черкасская Черниговская Черновицкая Всего

Остаток

окт.16

ноя.16

дек.16

окт.-дек. 2016

1 474 118 2 433 0 272 89 183 35 4 728 782 6 0 27 2 174 1 334 130 607 998 5 997 2 091 2 269 4 137 940 12 30 836

1 962 172 2 530 0 315 69 82 128 4 224 801 4 0 30 6 481 1 054 68 369 1 027 5 760 2 898 1 430 4 227 608 23 34 262

3 423 124 2 083 1 530 82 140 141 3 578 767 2 0 22 4 850 1 189 92 344 1 031 6 892 1 957 1 225 5 206 790 5 34 474

6 859 414 7 046 1 1 117 240 405 304 12 530 2 350 12 0 79 13 505 3 577 290 1 320 3 056 18 649 6 946 4 924 13 570 2 338 40 99 572

"Изм. IV кв. 2016 г. к IV кв. 2015 г." 88% -52% 4% -92% -16% 14% -22% -42% 1% 35% -66% 8% 610% 55% -7% -6% 22% -27% 25% 37% 1% 32% 100% 15%

дек.16

Изм. дек. 16 дек. 15, %

356 55 100 0 65 17 4 605 1 989 121 1 0 29 485 24 53 79 183 1 760 840 647 2 220 193 0 9 826

-64% -78% -34% -30% -82% -98% 175% -30% -40% -67% -44% 106% -70% 83% 204% 103% -44% 28% 18% 2% -55% -22%

Производство комбикормов, тонн Производство Область Винницкая Волынская Днепропетровская Донецкая Житомирская Закарпатская Запорожская Ивано-Франковская Киевская Кировоградская Луганская Львовская Николаевская Одесская Полтавская Ривненская Сумская Тернопольская Харьковская Херсонская Хмельницкая Черкасская Черниговская Черновицкая Всего

www.hipzmag.com

окт.16

ноя.16

дек.16

окт.-дек. 2016

63 494 21 052 53 434 24 807 13 034 828 15 293 2 755 89 755 5 170 4 215 10 272 1 812 1 312 32 692 5 873 5 454 8 141 13 574 4 987 43 241 79 866 12 207 782 514 050

69 902 20 149 57 232 25 554 12 182 752 14 861 2 658 95 465 4 836 3 825 9 664 1 938 1 448 35 525 5 663 5 509 7 681 13 493 4 374 39 638 71 451 13 100 777 517 677

68 063 19 801 56 838 26 195 12 508 829 16 579 3 244 102 091 5 120 4 398 11 909 1 807 1 499 42 099 6 299 5 547 8 304 12 624 4 222 45 788 67 788 12 772 1 120 537 444

201 459 61 002 167 504 76 556 37 724 2 409 46 733 8 657 287 311 15 126 12 438 31 845 5 557 4 259 110 316 17 835 16 510 24 126 39 691 13 583 128 667 219 105 38 079 2 679 1 569 171

Остаток "Изм. IV кв. 2016 г. к IV кв. 2015 г." -3% -2% -4% 0% 18% 0% -11% -40% 4% 8% 37% 6% 26% -54% -3% 10% 0% 6% -41% -43% -4% 15% 49% 52% -1%

дек.16

Изм. дек. 16 дек. 15, %

7 488 1 665 3 007 4 185 189 100 155 249 7 546 58 419 1 564 29 6 551 206 620 0 742 130 1 555 5 075 4 143 97 39 779

66% -13% -4% 7% 4% 400% -63% -19% 38% 4% -57% 7% -31% 100% -13% 115% 54% -61% -54% 35% 4% 1458% 73% 24%

| №1 (209) январь 2017

Зерновые: обзор внешней торговли в Украине за IV квартал 2016 года

Экспорт Структура экспорта зерновых культур IV квартал 2016 г.

Экспорт зерновых из Украины за послед ние три сезона, тыс. тонн 5 000

4 500 4 000 3 500 3 000 2 500

39%

2 000

50%

1 500 1 000 500 0

июл.

авг.

сен.

окт.

ноя. 2014/15

дек.

янв. 2015/16

фев. мар. 2016/17

Объем экспорта зерновых и зернобобовых из Украины по итогам IV квартала 2016 года составил 12,3 млн. тонн, что на 15% больше показателя предыдущего квартала и на 5% превышает показатель за аналогичный период 2015/16 МГ. Основу экспорта составила кукуруза, на ее долю пришлась половина от общего объема экспорта зерновых, еще 39% пришлось на поставки пшеницы. По итогам IV квартала 2016 года объем экспорта кукурузы из Украины составил около 6,2 млн. тонн, что на 12% больше показателя за соответствующий период 2015/16 МГ. Всего же за 2016 год было экспортировано порядка 17,3 млн. тонн. Основными направлениями экспорта были Иран (1,2 млн. тонн) и Египет (1,1 млн. тонн). За рассматриваемый период экспорт пшеницы из Украины составил 4,9 млн. тонн против 6,6 млн. тонн за III квартал и 5 млн. тонн за IV квартал 2015 года. Отметим, что общий объем экспорта за прошедший год составил 17,9 млн. тонн.

апр.

май.

окт. 298,0 201,6 284,4 164,8 183,4 294,5 113,0 112,2 0,0 57,3 349,0 2058,1

IV квартал 2016 г. нояб. дек. 258,0 814,9 319,5 70,8 179,5 84,4 126,0 119,0 103,4 53,8 15,2 0,0 96,5 0,0 73,7 2,1 21,7 101,0 32,6 12,6 170,5 150,8 1396,5 1409,3

Всего 1370,9 591,9 548,3 409,8 340,6 309,7 209,5 188,0 122,6 102,4 670,2 4863,9

кукуруза

пшеница

ячмень

прочие

Крупнейшим покупателем украинской пшеницы по итогам октября-декабря 2016 года стала Индия (1,4 млн. тонн). Экспорт ячменя из Украины по итогам IV квартала 2016 года составил 1,1 млн. тонн против 3,2 млн. тонн за предыдущий квартал. При этом в сравнении с аналогичным периодом 2015/16 МГ поставки ячменя на внешние рынки увеличились на 13%. Всего за 2016 год было отгружено на экспорт около 4,8 млн. тонн. Лидером среди стран-покупателей украинского ячменя в отчетный период традиционно стала Саудовская Аравия (391 тыс. тонн). По итогам IV квартала прошлого года экспорт сорго составил 32,6 тыс. тонн против 4 тыс. тонн в III квартале 2016 года. В то же время, по сравнению с октябрем-декабрем 2015 года экспорт сорго уменьшился на 44%. Общий объем экспорта за 2016 год составил 93,2 тыс. тонн. Крупнейшим покупателем сорго в рассматриваемый период была Испания (26,3 тыс. тонн).

Основные страны-покупатели пшеницы из Украины, тыс. тонн Страна Индия Индонезия Египет Респуб. Корея Бангладеш Таиланд Марокко Филиппины Испания Израиль Другие Всего

июн.

Доля 28% 12% 11% 8% 7% 6% 4% 4% 3% 2% 14%

Страна Индия Таиланд Индонезия Бангладеш Респуб. Корея Египет Филиппины Марокко Израиль Испания Другие Всего

в 2015/16 МГ (июл.-дек.) Объем 1 781 1 426 1 340 1 091 1 060 1 060 681 636 352 276 1 804 11 505

Доля 15% 12% 12% 9% 9% 9% 6% 6% 3% 2% 16%

ЗЕРНОВОЙ РЫНОК

№1 (209) январь 2017 |

окт. 250,5 214,8 179,3 51,4 180,3 111,2 0,3 63,3 111,7 100,0 91,9 1355

IV квартал 2016 г. нояб. дек. 561,4 382,8 428,7 444,0 253,4 234,3 92,9 340,3 133,7 122,7 112,6 127,2 232,4 91,3 5,3 215,9 58,9 35,8 49,0 57,2 300,3 595,8 2229 2647

Всего 1194,7 1087,5 667,0 484,6 436,8 351,1 324,0 284,5 206,4 206,2 987,9 6231

окт. 198,9 143,2 24,7 52,5 26,1 26,6 7,8 0,0 3,8 41,0 524,7

IV квартал 2016 г. нояб. дек. 0,5 191,4 99,9 35,5 86,7 50,6 27,5 44,1 4,9 3,2 11,1 17,2 4,9 6,1 19,0 10,1 298,8 314,1

Всего 390,9 278,7 111,5 103,1 53,6 44,1 34,7 18,8 17,2 14,8 70,1 1 137,6

По итогам октября-декабря 2016 года из Украины было экспортировано 32,6 тыс. тонн проса, что на 36% больше показателя предыдущего квартала, а также IV квартала 2015 года. Отметим, что за прошедший год экспорт данной зерновой составил 94,4 тыс. тонн. По итогам отчетного периода из страны вывезено 40,8 тыс. тонн гороха против 229,8 тыс. тонн за III квартал 2016 года. В сравнении с IV кварталом 2015 года экспорт данной культуры уменьшился на 25%. Всего за 2016 год на экспорт было отгружено 359 тыс. тонн данной зерновой. Крупнейшим покупателем зернобобовой в октябредекабре 2016 года стал Пакистан (9,3 тыс. тонн). Экспорт пшеничной муки из Украины по итогам IV квартала 2016 года составил 108,7 тыс. тонн, что на 16%

www.hipzmag.com

16,4

16,5

16,6

июл.

авг.

сен.

Всего за МГ, млн. тонн

15,9

15,0 май.

июн.

18 16 14 12 10 8 6 4 2 0

2016/17 Всего за 16/17 МГ

Доля 19% 17% 11% 8% 7% 6% 5% 5% 3% 3% 13%

Страна Иран Египет Испания Нидерланды Италия Тунис Респуб. Корея Португалия Ливия Израиль Другие Всего

в 2015/16 МГ (окт.-дек.) Объем 1 195 1 088 667 485 437 351 324 285 206 206 988 6 231

Доля 19% 17% 11% 8% 7% 6% 5% 5% 3% 3% 16%

Доля 34% 25% 10% 9% 5% 4% 3% 1,7% 1,5% 1,3% 6,2%

Страна Сауд. Аравия Ливия Китай Иордания Алжир Тунис Израиль Испания Марокко Кувейт Другие Всего

в 2015/16 МГ (июл.-дек.) Объем 1 806 759 300 226 220 187 129 129 107 88 358 4 309

Доля 42% 18% 7% 5% 5% 4% 3% 3% 2% 2% 8%

Основные страны-покупатели ячменя из Украины, тыс. тонн Страна Сауд. Аравия Ливия Алжир Иордания Тунис Кувейт Ливан Польша Израиль Беларусь Другие Всего

мар.

янв.

6,2

2015/16 Всего за 15/16 МГ

2016/17 Всего за 16/17 МГ

Основные страны-покупатели кукурузы из Украины, тыс. тонн Страна Иран Египет Испания Нидерланды Италия Тунис Респуб. Корея Португалия Ливия Израиль Другие Всего

фев.

дек.

500

1,3 1,4 ноя. 3,6 3,2

1 000

5,6

1 500

7,2

9,6

2 000

14,0

12,0

2 500

окт.

за месяц, тыс. тонн

3 000

июн.

апр.

май.

фев.

мар.

янв.

дек.

окт.

ноя.

2015/16 Всего за 15/16 МГ

Экспорт кукурузы из Украины за последние два сезона Всего за МГ, млн. тонн

16,9

15,6

14,2

12,9

11,8

11,5 11,0

10,5

10,1

5,5 2,7

авг.

500

сен.

1 000

7,5

3,8

1 500

8,7

6,6

2 000

8,9

2 500

июл. 0,8 0,7

за месяц, тыс. тонн

3 000

18 16 14 12 10 8 6 4 2 0

апр.

Экспорт пшеницы из Украины за последние два сезона 3 500

больше, чем за предыдущий квартал, и на 17% больше, чем за IV квартал 2015 года. За 2016 год экспорт данной продукции составил 370 тыс. тонн. Крупнейшим покупателем данной продукции за рассматриваемый период стал Китай (21,7 тыс. тонн). Экспорт круп и хлопьев (без учета риса) за октябрь-декабрь 2016 года составил 16,8 тыс. тонн, что на 71% больше объема экспорта за III квартал и на 5% меньше показателя за соответствующий период 2015 года. Отметим, что за прошедший календарный год экспорт данной продукции составил 57 тыс. тонн. Основным покупателем крупяной продукции в отчетный период был Египет (4 тыс. тонн).

| №1 (209) январь 2017

окт. 1,4 1,4 0,9 0,6 0,8 0,4 0,6 0,4 0,6 0,4 2,5 9,9

IV квартал 2016 г. нояб. дек. 1,8 1,5 1,4 0,8 1,4 1,1 0,6 1,1 0,9 0,5 0,9 0,6 0,5 0,5 0,6 0,5 0,5 0,5 0,3 0,7 2,6 3,2 11,5 11,2

Всего 4,7 3,6 3,4 2,3 2,3 1,9 1,6 1,6 1,5 1,4 8,3 32,6

Всего за МГ, млн. тонн

119 авг.

июл.

май.

июн.

апр.

мар.

янв.

Доля 15% 11% 10% 7% 7% 6% 5% 5% 5% 4% 26%

Страна Великобритания Германия Бельгия Пакистан ЮАР Венгрия Нидерланды Италия Испания Португалия Другие Всего

Доля 78% 5% 4% 2% 2% 2% 2% 1% 1% 1% 2%

301

310

май.

июн.

259 мар.

280

246 фев.

апр.

232 янв.

271 222

256 202

242 186

230

2015/16 Всего за 15/16 МГ

2016/17 Всего за 16/17МГ

дек.

ноя.

окт.

100

133

150

168

200

сен.

192

250

авг.

июл.

июн.

300

Основные страны-покупатели проса из Украины, тыс. тонн Страна Великобритания Германия Бельгия ЮАР Пакистан Венгрия Нидерланды Испания Италия Португалия Другие Всего

2016/17 Всего за 16/17 МГ

в 2015/16 МГ (сен.-дек.) Объем 26,25 1,58 1,25 0,71 0,69 0,64 0,52 0,48 0,46 0,28 0,70 33,6

350

авг.

40,0

май.

апр.

Страна Испания Польша Турция Германия Израиль Тайвань Ирак ОАЭ Великобритания Катар Другие Всего

60,0

20,0

мар.

фев.

янв.

дек.

2015/16 Всего за 15/16МГ

Доля 81% 4% 3% 2% 2% 2% 1% 1% 1% 1% 2%

88,1

80,6

73,6

65,8

59,7

51,8

44,6

38,3

42,1 35,8

30,9 27,8

80,0

0,0 ноя.

0,0

9,5

2,0

21,5

4,0

окт.

6,0

19,4

8,0

сен. 11,8

за месяц, тыс. тонн

100,0

10,0

фев.

0,0

Экспорт гороха из Украины за последние два сезона, тыс. тонн Всего за МГ, млн. тонн

Экспорт проса из Украины за последние два сезона 12,0

20,0

2015/16 Всего за 15/16 МГ

Всего 26,3 1,2 1,1 0,6 0,6 0,5 0,5 0,5 0,4 0,3 0,7 32,6

14,0

80,0 40,0

дек.

0,0

окт. 1 ноя. 4

5,0

2016/17 Всего за 16/17 МГ

IV квартал 2016 г. нояб. дек. 26,3 0,8 0,4 0,6 0,4 0,3 0,4 0,0 0,6 0,3 0,2 0,0 0,5 0,2 0,2 0,2 0,1 0,3 0,2 0,4 2,8 29,3

100,0 60,0

0,9 1,0

10,0

июл.

окт. 0,1 0,1 0,1 0,1 0,4

120,0

15,0

Основные страны-покупатели сорго из Украины, тыс. тонн Страна Испания Турция Польша Тайвань Израиль Ирак ОАЭ Великобритания Германия Катар Другие Всего

116 59

20,0

25,0

140,0

30,0

сен.

июн.

апр.

май.

мар.

янв.

фев.

за месяц, тыс. тонн

4,4

4,3

4,2

4,0

3,9

4,3

4,0

3,9

3,7

дек.

ноя.

2015/16 Всего за 15/16 МГ

Всего за МГ, млн. тонн

1,0

1,9

окт.

сен.

200

5,0 4,5 4,0 3,5 3,0 2,5 2,0 1,5 1,0 0,5 0,0

0,8

400

авг.

600

2,2

800

3,4

1 000

2,9

3,2

3,7

1 200

июл.

за месяц, тыс. тонн

1 400

Экспорт сорго из Украины за последние два сезона 35,0

118

Экспорт ячменя из Украины за последние два сезона

2016/17 Всего за 16/17 МГ

в 2015/16 МГ (сен.-дек.) Объем 5,6 4,8 4,1 3,4 3,2 2,3 2,3 2,3 1,9 1,7 10,5 42,1

Доля 13% 11% 10% 8% 8% 6% 6% 5% 5% 4% 25%

ЗЕРНОВОЙ РЫНОК

№1 (209) январь 2017 |

2015/16 Всего за 15/16 МГ

2016/17 Всего за 16/17 МГ

окт. 1,9 1,7 1,3 1,7 0,5 0,8 1,0 0,1 0,5 0,6 2,4 12,5

IV квартал 2016 г. нояб. дек. 4,6 2,9 1,2 1,9 1,4 1,6 0,8 0,8 0,4 1,8 0,8 0,6 1,0 0,6 0,6 0,3 0,4 0,5 3,4 2,8 13,5 14,9

Всего 9,3 4,8 4,4 3,2 2,8 2,2 2,0 1,3 1,2 1,1 8,6 40,8

окт. 7,6 3,4 5,3 2,5 2,8 2,0 1,7 3,3 0,7 0,4 2,6 32,4

IV квартал 2016 г. нояб. дек. 5,8 8,3 4,9 5,7 0,9 7,0 2,9 4,8 3,7 3,6 3,4 3,5 4,5 2,2 2,6 2,5 2,4 1,3 0,6 0,3 2,1 3,2 33,9 42,4

Всего 21,7 14,1 13,2 10,2 10,1 8,9 8,4 8,4 4,4 1,4 8 108,70

www.hipzmag.com

окт. 1,0 0,5 0,4 0,2 0,3 0,1 0,2 0,2 0,2 0,05 1,2 4,3

IV квартал 2016 г. нояб. дек. 1,0 2,0 0,6 0,7 0,4 0,3 0,4 0,5 0,4 0,3 0,2 0,4 0,2 0,2 0,3 0,1 0,1 0,2 0,3 0,1 1,9 1,7 5,9 6,6

Всего 4,0 1,8 1,2 1,2 1,1 0,6 0,6 0,6 0,6 0,5 4,9 16,8

55 май.

апр.

мар.

фев.

янв.

Страна Индия Пакистан Турция Бангладеш Малайзия ЮАР Шри-Ланка Камерун Великобритания Мьянма Другие Всего

в 2015/16 МГ (июл.-дек.) Объем 111,4 42,8 28,2 16,6 8,2 7,9 6,9 5,1 4,3 3,9 35,3 270,6

Доля 41% 16% 10% 6% 3% 3% 3% 2% 2% 1% 13%

Доля 20% 13% 12% 9% 9% 8% 8% 8% 4% 1% 7%

Страна Китай Корея (КНДР) Ангола Израиль Палестина Молдова ОАЭ Сомали Панама Ливия Другие Всего

в 2015/16 МГ (июл.-дек.) Объем 45,0 23,1 20,5 17,1 16,4 15,7 13,7 13,7 9,0 5,7 23,7 203,6

Доля 22% 11% 10% 8% 8% 8% 7% 7% 4% 3% 12%

Страна Египет Молдова Израиль Беларусь Нидерланды Германия Коста-Рика Грузия Турция Франция Другие Всего

в 2015/16 МГ (июл.-дек.) Объем 4,0 3,1 2,3 2,1 1,9 1,2 1,0 1,0 0,9 0,9 8,4 26,7

Доля 15% 11% 9% 8% 7% 4% 4% 4% 3% 3% 31%

Основные страны-покупатели крупяной продукции из Украины Страна Египет Молдова Нидерланды Израиль Беларусь Франция Германия Чехия Литва Грузия Другие Всего

2016/17 Всего за 16/17 МГ

Доля 23% 12% 11% 8% 7% 5% 5% 3% 3% 3% 21%

Основные страны-покупатели пшеничной муки из Украины Страна Китай Корея (КНДР) Ангола ОАЭ Сомали Палестина Израиль Молдова Маршал-вы о-ва Грузия Другие Всего

2015/16 Всего за 15/16 МГ

Основные страны-покупатели гороха из Украины Страна Пакистан Малайзия ЮАР Шри-Ланка Индия ОАЭ Камерун Турция Израиль Мозамбик Другие Всего

ноя.

14 окт.

авг.

сен. 10

6 6

3 3 июл.

июн.

май.

апр.

мар.

фев.

янв.

дек.

346

317

287

256

228

201

204 180

10 дек.

121 окт.

87 сен.

60 51 авг.

июл.

100

150

127

200

ноя.

250

161

300

350

400

Экспорт крупяной продукции из Украины за последние два сезона, тыс. тонн

июн.

Экспорт пшеничной муки из Украины за последние два сезона, тыс. тонн

Доля 24% 11% 7% 7% 6% 4% 4% 3% 3% 3% 29%

| №1 (209) январь 2017

Импорт

Структура импорта зерновых культур IV квартал 2016 г.

Импорт зерновых в Украину за последние три сезона, тонн 30 000

12%

25 000 20 000

32%

15 000 10 000 56%

5 000 0

июл.

авг.

сен.

окт.

ноя.

дек.

2014/15

янв.

2015/16

фев.

мар.

апр.

май.

Основные страны-поставщики пшеницы в Украину, тонн IV квартал 2016 г. нояб. дек. 0,05 0,1 18,0 4,52 0,02 -

Страна ЕС Польша Чехия Германия Россия н/д Австрия Франция

окт. 89,0 75,0 40,0 0,1 17,0 7,2 1,0 0,1

Другие Всего

0,0 229,4

0,0 22,6

0,0 0,1

июн.

кукуруза

2016/17

Всего 89,1 75,0 40,0 18,1 17,0 11,8 1,0 0,1

Доля 35,3% 29,8% 15,9% 7,2% 6,7% 4,7% 0,4% 0,0%

0,0 252,1

0,0%

рис

прочие

в 2015/16 МГ (июль-дек.) Объем 670 348 280 264 258 174 131 70 27 17 125 2 364

Страна Германия ЕС Польша Беларусь Чехия Франция Австрия Сербия Венгрия Россия Другие Всего

Доля 28,3% 14,7% 11,8% 11,2% 10,9% 7,4% 5,5% 3,0% 1,1% 0,7% 5,3%

2016/17 Всего за 16/17 МГ

5,5 апр.

10,0 9,0 8,0 7,0 6,0 5,0 4,0 3,0 2,0 1,0 0,0

2016/17 Всего за 16/17 МГ

Всего за МГ, млн. тонн

5,5 мар.

5,6

5,4

5,5

5,4 янв.

фев.

май.

9,1 5,4 дек.

2015/16 Всего за 15/16 МГ

июн.

9,1 5,4 ноя.

8,4 5,4 0,0 0,2 сен. 0,2 0,4 окт.

май.

июн.

апр.

мар.

янв.

фев.

дек.

ноя.

окт.

0,0

авг.

2,2

2,1

2015/16 Всего за 15/16 МГ

0,1 сен.

авг.

200

0,0

400

9000 8000 7000 6000 5000 4000 3000 2000 1000 0

июл.

1,3

0,7

600

1,6

800

1,5

2,1

1000

3 2,1

1200

2,4

2,2

1400

0,1 июл.

за месяц, тыс. тонн

1600

за месяц, тыс. тонн

Импорт ячменя в Украину за последние два сезона Всего за МГ, млн. тонн

Импорт пшеницы в Украину за последние два сезона 2,4

Импорт риса в Украину по итогам отчетного периода составил 19,2 тыс. тонн, что на 25% больше, чем в III квартале 2016 года, и на 20% больше показателя за IV квартал 2015 года. Всего за прошедший год в Украину было завезено 72,5 тыс. тонн данной зерновой. Крупнейшим поставщиком риса за рассматриваемый период стал Пакистан – 7,3 тыс. тонн. В IV квартале 2016 года объем импорта круп и хлопьев (без риса) в Украину составил 3,6 тыс. тонн против 2,2 тыс. тонн кварталом ранее и 6,6 тыс. тонн в IV квартале 2015 года. Отметим, что за 2016 год объем импорта данной продукции составил 10,6 тыс. тонн. Основной объем круп за указанный период был поставлен из Казахстана (2,5 тонн).

2,4

По итогам IV квартала 2016 года импорт зерновых в Украину составил 34 тыс. тонн против 25,8 тыс. тонн кварталом ранее и 28,8 тыс. тонн за соответствующий период 2015 года. Основу импорта по итогам отчетного периода составили рис (56% от общего объема импорта зерновых), ячмень (26%) и кукуруза (12%). Всего за октябрь-декабрь 2016 года в Украину было поставлено 3,9 тыс. тонн кукурузы против 2,6 тыс. тонн кварталом ранее. В сравнении с IV кварталом 2015 года, когда импорт данной зерновой составлял всего 753 тонн, можно констатировать более чем пятикратный рост данного показателя. Всего за 2016 календарный год было импортировано 32,7 тыс. тонн данной зерновой. В IV квартале 2016 года основной объем зерна был закуплен в Румынии (1,9 тыс. тонн).

ЗЕРНОВОЙ РЫНОК

№1 (209) январь 2017 |

Основные страны-поставщики ячменя в Украину, тонн

0,0 8 749,9

0,0%

2015/16 Всего за 15/16 МГ

2016/17 Всего за 16/17 МГ

Основные страны-поставщики кукурузы в Украину, тонн Страна Румыния Венгрия США Турция Франция ЕС Сербия Чили н/д Бразилия Другие Всего

окт. 37 84 20 22 44 0 0 207

IV квартал 2016 г. нояб. дек. 778 1091 108 448 271 125 292 0 267 244 71 18 0 0 1157 2557

Всего 1906 640 417 292 288 244 71 62 0 0 0 3921

www.hipzmag.com

окт. 707 2302 1428 1294 130 220 23 80 19 0,2 6 204

IV квартал 2016 г. нояб. дек. 2461 4109 1675 794 1428 612 544 326 365 206 80 120 70 114 38 24 13 18 8 1 0,8 4,8 6 682 6 330

Всего 7277 4771 3468 2165 701 419 208 143 50 9 5,8 19 216

62,7

Всего за МГ, тыс. тонн

41,8

33,5

64,0 июл.

май.

2016/17 Всего за 16/17 МГ

Доля 48,6% 16,3% 10,6% 7,4% 7,4% 6,2% 1,8% 1,6% 0,0% 0,0% 0,0%

Страна Румыния Венгрия США Турция Франция ЕС Сербия Чили н/д Бразилия Другие Всего

в 2015/16 МГ (окт.-дек.) Объем 1 906 640 417 292 288 244 71 62 0 0 0 3 921

Доля 48,6% 16,3% 10,6% 7,4% 7,4% 6,2% 1,8% 1,6% 0,0% 0,0% 0,0%

Доля 37,9% 24,8% 18,0% 11,3% 3,6% 2,2% 1,1% 0,7% 0,3% 0,0% 0,03%

Страна Индия Пакистан Казахстан Вьетнам Таиланд Россия Италия США н/д Камбоджа Другие Всего

в 2015/16 МГ (авг.-дек.) Объем 8 666 8 273 4 352 3 818 1 480 619 307 263 50 25 16 27 870

Доля 31,1% 29,7% 15,6% 13,7% 5,3% 2,2% 1,1% 0,9% 0,2% 0,1% 0,1%

Основные страны-поставщики риса в Украину, тонн Страна Пакистан Индия Казахстан Вьетнам Таиланд Россия Италия США н/д Таджикистан Другие Всего

10 июн.

авг.

сен.

июл.

июн.

апр.

май.

фев.

мар.

янв.

40 20

апр.

50 30

мар.

$2 000

янв.

$4 000

фев.

$6 000

27,0

$8 000

60,4

57,5

$10 000 50,3

33,3

$12 000

24,9

6,7 3,9 0,8 дек.

ноя. 1,4 0,3

за месяц, тонн

Всего за МГ, тыс. тонн

29,6

29,2

27,8

27,0

26,7

15,4

23,6

2015/16 Всего за 15/16 МГ

Доля 95,5% 1,0% 0,9% 0,7% 0,6% 0,6% 0,5% 0,3% 0,02% 0% 0%

Импорт риса в Украину за последние два сезона 35

окт. 0,2 0,0

за месяц, тонн

Импорт кукурузы в Украину за последние два сезона 10 000 9 000 8 000 7 000 6 000 5 000 4 000 3 000 2 000 1 000 0

18,1

0,1

в 2015/16 МГ (июль-дек.) Объем 8 695 88 79 60 58 52 43 24 1 0 0 9 101

Страна Молдова н/д ЕС Франция Германия Венгрия Россия Польша Австрия Сербия Другие Всего

дек.

726,8

Доля 99,4% 0,5% 0,0% 0,0% 0,0%

ноя.

8 023,1

Всего 8695,0 42,8 4,1 4,1 4,0

20,3

Другие Всего

IV квартал 2016 г. нояб. дек. 683,0 39,8 4,0 0,1 -

окт. 13,8

окт. 8012,0 3,0 0,1 4,0 4,0

авг. 3,4 3,9 сен. 8,9 14,1

Страна Молдова Россия Германия ЕС Польша

| №1 (209) январь 2017

2016/17 Всего за 16/17 МГ

окт. 36,1 9,4 8,0 27,1 5,8 86,33

IV квартал 2016 г. нояб. дек. 18,5 77,1 35,0 40,6 47,5 8,2 21,0 15,3 17,0 5,8 2,9 14,2 144,63 158,25

Всего 131,7 84,9 63,7 63,4 17,0 14,4 14,2 389,22

Доля 33,8% 21,8% 16,4% 16,3% 4,4% 3,7% 3,6% -

IV квартал 2016 г. нояб. дек. 1956 408 55 189 65 110 96 120 70 68 20 16 25 5 3 7 2 2 5,7 0,1 358 2 298 923

окт. 136 64 6 140 3 7 2

Всего 2500 244 239 216 143 140 36 33 17 6 5,8 3 579

Доля 69,9% 6,8% 6,7% 6,0% 4,0% 3,9% 1,0% 0,9% 0,5% 0,2% 0,2%

Всего за МГ, тыс. тонн

12,3

11,1

10,6

9,3

8,5

8,0

7,5

5,7

3,6 4,8

июн.

май.

апр.

мар.

фев.

янв.

0 дек.

2,5 2,1

2 ноя.

0,9 2,2

2016/17 Всего за 16/17 МГ

Страна Россия ЕС Италия н/д Франция США Финляндия Другие Всего

в 2015/16 МГ (июль-дек.) Объем 263 143 133 77 28 26 16 0 687

Доля 38,3% 20,8% 19,3% 11,3% 4,1% 3,8% 2,3% 0,0%

Страна Казахстан ЕС Беларусь Турция Латвия Китай Россия н/д Польша Италия Другие Всего

в 2015/16 МГ (июль-дек.) Объем 2 636 641 370 337 284 240 200 165 159 106 20 5 157

Доля 51,1% 12,4% 7,2% 6,5% 5,5% 4,7% 3,9% 3,2% 3,1% 2,0% 0,4%

Основные страны-поставщики крупяной продукции в Украину, тонн Страна Казахстан Беларусь ЕС Турция Латвия Россия Польша Италия н/д Финляндия Другие Всего

2015/16 Всего за 15/16 МГ

Основные страны-поставщики пшеничной муки в Украину, тонн Страна Россия ЕС н/д Италия США Финляндия Франция Другие Всего

окт.

авг. 0,9 0,5

сен.

4500 4000 3500 3000 2500 2000 1500 1000 500 0

июл.0,5 0,3

за месяц, тонн

Импорт крупяной продукции в Украину за последние два сезона

июн.

апр.

май.

фев.

мар.

янв.

дек.

2015/16 Всего за 15/16 МГ

1 000 900 800 700 600 500 400 300 200 100 0

Всего за МГ, тыс. тонн

866

777 651

569

519

488

820

693 534 390 328

240 окт.

ноя.

133 303

45 194 авг.

сен.

180 160 140 120 100 80 60 40 20 0

июл. 21 79

за месяц, тонн

Импорт пшеничной муки в Украину за последние два сезона

Россия: обзор внебиржевого рынка зерновых культур

первой половине января на рынке продовольственной и фуражной пшеницы существенных ценовых изменений не отмечалось. Данная ситуация была обусловлена низкой торгово-закупочной активностью. Аграрии реализовывали зерновую преимущественно небольшими партиями, зачастую оставляя отпускные цены прежними. В свою очередь, потребители в большинстве случаев продолжали работать на сформированных ранее запасах зерна, не проявляя интереса к закупкам. Во второй половине месяца ценовая ситуация в сегменте продовольственной пшеницы развивалась в по-

нижательном тренде, что было обусловлено достаточным количеством предложений малотоннажных партий указанной культуры на фоне низкого спроса перерабатывающих предприятий. Ценовое снижение в секторе фуражной пшеницы отмечалось лишь в Центральном федеральном округе и было вызвано невысоким спросом животноводческих предприятий. Наряду с этим, в Приволжском ФО на протяжении всего отчетного периода сохранялась относительная ценовая стабильность при невысоких темпах торгово-закупочной деятельности. Цены спроса/предложения на зерновую оставались преимущественно декларативными.

ЗЕРНОВОЙ РЫНОК

№1 (209) январь 2017 |

Динамика цен предложения на пшеницу в европейской части России, EXW, руб/т

13000

Динамика цен предложения на фуражные зерновые в европейской части России, EXW, руб/т 13500

12000

12500

11000

11500

10000

10500 9500

9000

8500

8000

Пшеница 4 кл.

янв.17

дек.16

окт.16

ноя.16

авг.16

Кукуруза фур.

сен.16

июл.16

апр.16

май.16

янв.16

июн.16

Ячмень фур.

фев.16 мар.16

дек.15

окт.15

ноя.15

авг.15

Пшеница фур.

С конца декабря 2016 г. по вторую половину января т.г. в большинстве федеральных округов фиксировался рост цен на продовольственную рожь. Данная тенденция была обусловлена стабильным спросом на зерно на фоне ограниченного количества предложений. Многие переработчики испытывали трудности с приобретением необходимых для работы объемов данной культуры и были вынуждены повышать закупочные цены. Отметим, что некоторые покупатели считали установившиеся цены неприемлемо высокими и не проявляли интереса к закупкам. Количество предложений зерна оценивалось операторами рынка как недостаточное. Сельхозпроизводители зачастую осуществляли продажи партиями небольших объемов, при этом повышая отпускные цены. В европейской части России в среднем цены на рожь озвучивались в диапазоне 8500-9600 руб/т EXW, в Уральском и Сибирском округах – 7400-7600 руб/т. В отчетный период ценовая ситуация на рынке фуражного ячменя существенных изменений не претерпевала. Количество предложений зерна оценивалось как умеренное. Крупнотоннажные партии аграрии реализовывали только в случае срочной необходимости пополнения оборотных средств. В свою очередь, спрос на него также был невысоким. Покупатели фиксировали цены в прежнем диапазоне ввиду наличия запасов сырья для работы в долгосрочной перспективе. Отметим, что в третьей декаде января в Уральском федеральном округе наблюдалось незначительное снижение цен на фуражный ячмень вследствие активизации поступления предложений зерновой на фоне низкого спроса потребителей. К концу месяца средние цены на зерно в указанном округе фиксировались в пределах 7400-7500 руб/т CPT. В январе т.г. цены на фуражную кукурузу существенным корректировкам не подвергались. В большинстве федеральных округов количество предложений данной культуры было достаточным. При этом реализация, как и ранее, осуществлялась преимущественно небольшими партиями. Спрос на зерновую оценивался как умеренный. Многие потребители существенно не меня-

www.hipzmag.com

июл.15

янв.17

дек.16

окт.16

ноя.16

авг.16

сен.16

июл.16

июн.16

апр.16

май.16

янв.16

фев.16 мар.16

дек.15

окт.15

ноя.15

авг.15

сен.15

июл.15

Пшеница 3 кл.

6500

сен.15

7500

7000

Пшеница фур.

Средние цены на продовольственную пшеницу (предложение, EXW), руб/т

Федеральный округ

06.01.17 13.01.17 20.01.17 27.01.17 Пшеница 3 класса

Центральный

11500

11000

10800

Приволжский

10800

Южный

11000

10900

10800

Уральский

10400

10200

Сибирский

10500

10300

9900

Пшеница 4 класса Центральный

9500

9200

9000

Приволжский

9000

Южный

9800

9600

9500

Уральский

8600

Сибирский

8700

Средние цены на фуражные зерновые (предложение, EXW), руб/т

Федеральный округ

06.01.17 13.01.17 20.01.17 27.01.17 Пшеница

Центральный

8400

8000

Приволжский

8200

Южный

8600

Уральский

7500

Сибирский

7400

Ячмень Центральный

8200

Приволжский

8000

Южный

8300

Уральский

7600

7400

Сибирский

7700

Кукуруза Центральный

8800

Приволжский

9400

Южный

9000

ли закупочных цен, формируя запасы сырья по мере необходимости. Отметим, что переработчики европейской части страны, нуждавшиеся в срочном привлечении крупнотоннажных партий кукурузы с высокими качественными показателями, озвучивали приближенные к максимальным цены спроса в диапазоне 9400-9600 руб/т CPT.

| №1 (209) январь 2017

Россия: обзор внебиржевого рынка

продуктов переработки зерновых культур

январе т.г. большинство участников рынка фиксировали цены предложения пшеничную муку в ранее сформировавшихся диапазонах. Вместе с тем, переработчики Южного и Сибирского ФО планомерно снижали отпускные цены на муку. Сложившаяся тенденция была обусловлена конъюнктурой рынка продовольственной пшеницы, высокой конкуренцией среди производителей муки, а также необходимостью мукомолов в активизации продаж. На рынке пшеничных отрубей в январе основная часть мукомолов озвучивала отпускные цены в рамках ранее установившихся диапазонов. Наряду с этим, некоторые мукомолы Южного ФО повышали минимальные отпускные цены на отруби ввиду активизации спроса со стороны покупателей. Вместе с тем, единичные участники рынка Приволжского ФО снижали цены предложения на готовую продукцию с целью активизации продаж. В отчетный период на рынке ржаной муки отмечались относительно стабильные темпы торгово-закупочной деятельности. Цены предложения на готовую продукцию в большинстве случаев фиксировались в пределах ранее установившихся диапазонов (в среднем в диапазоне 12300-13500 руб/т, предложение EXW), сложившаяся ситуация была обусловлена сезонным фактором. Вместе с тем, со второй декады января в ряде федеральных округов зафиксировался рост цен. Многие пе-

реработчики считали целесообразным постепенно увеличивать отпускные цены ввиду удорожания помольной партии зерна. Некоторые мукомолы европейской части информировали о поступлении на рынок ржаной муки белорусского происхождения по более низким ценам (9000-9500 руб/т с учетом стоимости доставки).

Динамика цен на пшеничную муку в России (предложение, EXW), руб/т с НДС

Динамика цен на пшеничные отруби в России (предложение, EXW), руб/т с НДС

Мука в/с 16500

16500

16400

Приволжский

16400

Южный

16500

Уральский

17000

Сибирский

17000

16900

Мука 1 сорт Центральный

15700

15500

Приволжский

16000

Южный

16000

15800

Уральский

16500

Сибирский

15900

15500

15300

Отруби пшеничные

4500

7600 7100 6600 6100 5600 5100 4600 4100 3600

Европейская часть РФ

Уральский ФО

янв.17

6300

Сибирский

дек.16

6300

окт.16

6300

ноя.16

6300

авг.16

6800

Уральский

сен.16

6800

июл.16

6800

июн.16

6800

апр.16

5600

Южный

май.16

6000

5600

янв.16

6000

5600

фев.16 мар.16

6000

дек.15

6000

Приволжский

окт.15

Центральный

ноя.15

янв.17

дек.16

окт.16

ноя.16

авг.16

сен.16

июл.16

мука в/с х/п Сибирский ФО мука 1 с. х/п Сибирский ФО

06.01.17 13.01.17 20.01.17 27.01.17

Центральный

авг.15

мука в/с х/п европейская часть РФ мука 1 с. х/п европейская часть РФ

июн.16

апр.16

май.16

янв.16

фев.16 мар.16

дек.15

окт.15

ноя.15

авг.15

июл.15

14500

сен.15

16000

Федеральный округ

сен.15

17500

(предложение, EXW), руб/т

июл.15

19000

Средние цены на продукты переработки зерновых

Сибирский ФО

МНЕНИЕ

№1 (209) январь 2017 |

Единственный путь к успеху –

современные технологии и безупречное качество продукции Мукомольно-крупяная отрасль Украины в последние несколько лет переживает положительные количественные и качественные изменения. Ежегодно растет объём и география экспорта муки, круп и хлопьев. Постепенно предприятия модернизируют свое производство и повышают качество выпускаемой продукции. Одним из таких предприятий является Сквирский комбинат хлебопродуктов, который развивается семимильными шагами. Внедрение новейших технологий, расширение номенклатуры продукции, открытие новых рынков сбыта и производство продукции безупречного качества – ключевые тезисы руководства комбината. Какими были изменения и достижения для ООО «Сквирский комбинат хлебопродуктов» в 2016 году рассказал генеральный директор Виктор Дорошенко.

- Виктор Александрович, последние полтора года для вашего предприятия были достаточно насыщенными: модернизация производства, расширение номенклатуры продукции и выход на новые рынки сбыта. Расскажите более детально, что произошло за этот период?

весь ассортимент круп: гречневая, кукурузная, овсяная, пшеничная, ячменная и пшено. В ассортименте хлопьев мы готовы предложить: гречневые, кукурузные, овсяные, пшеничные, ячменные, ржаные и пшенные, а также их миксы – смеси, и в дальнейшем планируем установить линию производства мюсли.

- За этот период на Сквирском КХП произошло уже 2 этапа реконструкций: частичная в 2015 году и комплексная программа модернизации предприятия в 2016 году. В 2015 году перед нами была поставлена задача разделения линий переработки зерна (овса, гречки и кукурузы). С целью выполнения данной задачи был приобретен комплекс оборудования швейцарской компании Buhler. Также были установлены зерноочистительные машины ТАС 154А, благодаря чему был разорван технологический процесс переработки трех линий, и сегодня у нас параллельно могут перерабатываться гречиха, овес и кукуруза. В конце 2015 года предприятием была принята комплексная программа развития-2016, предполагавшая установку комплектной линии переработки пшеницы, ячменя, ржи и проса. Первая линия, которая была установлена, имеет продуктивность 60 т/сут. Вторая – это линия размола пшеничной и ячменной крупы. Уже в тот момент мы почувствовали необходимость увеличения мощностей производства хлопьев, поэтому была установлена новая линия пропаривания и плющения производительностью 75 т/сут. компании Buhler. Также для расширения ассортимента была установлена линия реза крупы, или подготовки крупы для производства европейских мелких – инстантных – хлопьев, не требующих варки. Эти три линии швейцарской компании Buhler были установлены в период с июля по ноябрь 2016 года, успешно введены в эксплуатацию, и в настоящее время Сквирский КХП может представить своим покупателям

- Чем вызвана необходимость реализации данной программы развития?

www.hipzmag.com

- Самая основная задача для нас – расширение ассортимента. Необходимо быть более удобной компанией для дистрибуции, компанией, которая предлагает максимальный ассортимент. Не менее важной задачей является обеспечение рынка качественными продуктами питания. То качество, которое уже исторически закреплено за Сквирским КХП, будет распространено и на новые продукты: на крупы пшеничные и ячменные, на хлопья и их миксы. Это высочайшее качество достигнуто благодаря оборудованию и технологиям Buhler. - Чем обусловлен выбор оборудования компании Buhler для вашего предприятия? - Инсайд нашей компании – это безупречное качество. Поэтому в выборе оборудования мы ориентируемся только на компании, которые гарантируют высокое качество готового продукта. К великому сожалению, не так много компаний готовы предоставить такие гарантии, и, к большому счастью, рядом с нами есть такой партнер, как компания Buhler, которая обеспечивает и качество продукта и технологию. Работая с Buhler, получаешь не только единичное оборудование или оборудование в линейке технологий, а получаешь комплекс, который в последующем определяет будущее предприятия. Это

| №1 (209) январь 2017 всегда качественно, экономически обоснованно, и это дает перспективы для развития. - Как будет развиваться рынок сбыта вашей продукции с расширением ассортимента, в том числе экспортный? - Мы, как и раньше, работаем 50 на 50: половина продукции поставляется на украинский рынок, половина – идет на экспорт. Активно развиваем на сегодняшний день экспорт в Среднюю Азию, Африку, удалось зайти на рынок Китая. Наша компания участвовала в выставках в Египте, Китае, в т.ч. в Гонконге и Шанхае, где был подписан ряд основополагающих контрактов для дальнейшего развития экспортного потенциала в данных направлениях. Помимо этого, стратегический рынок Украины – это Европа. Европейский рынок ждет продукцию высокого качества, что мы и можем обеспечить. До 20% своей продукции мы поставляем в Европу. - Если говорить об ассортименте, какая продукция более востребована в Африке, что покупают в Азии и Европе? - На европейский рынок в основном поставляем хлопья. Для рынка Азии характерными являются кукурузная мука, крупа и хлопья. Африка также импортирует кукурузную крупу и хлопья. Что касается Китая – это ассортимент овсяных хлопьев, а также смеси. - Вы сделали ребрендинг ТМ «Сквирянка», однако концепция бренда не сильно изменилась. С чем это связано? - Все то, что мы вкладываем сегодня в свою продукцию, находит отражение и в нашем бренде. Сегодня хозяйка должна быть минимально привязана к кухне, соответственно, когда она готовит хлопья ТМ «Сквирянка», на приготовление которых уходит всего пара минут, у нее больше времени остается на дом, на себя, на семью. Поэтому наша хозяюшка трансформировалась в городскую, более изящную девушку. Приятно подтвердить, что на тех рынках, на которых мы появляемся вновь, положительно отзываются о бренде, упаковке. В последующем мы так и планируем развивать ТМ. Перед нами поставлена задача – до 2021 года реализовывать всю продукцию под собственной ТМ. - Это касается внутреннего рынка или экспорта в том числе? Для рынков Европы, Азии и Африки предложена продукция под такой же ТМ, как и для украинцев? - До 2019 года эта задача должна быть решена для внутреннего рынка, до 2021 года – на внешнем. Останутся только исключительно переработчики, те компании, которые из нашей продукции в последующем делают

что-то новое, что-то иное. В Украине наша продукция представлена под ТМ «Сквирянка», на европейском и на азиатском рынках – это ТМ «Skvira». - Насколько жесткие требования к качеству импортируемой продукции на рынках Азии, Африки, Европы? Как пришлось перестроиться, чтобы выйти на эти рынки? - У каждого рынка есть свои тонкости, свои особенности. Для того чтобы войти и работать на каком-либо рынке, его необходимо понимать. Если мы говорим о Европе, то это должно быть безупречное качество. Также важным вопросом является цена, потому что практически на всю ассортиментную линейку нашей продукции существует ввозная пошлина, которая является достаточно серьезной преградой для поставок нашего продукта на европейский рынок. Что касается Китая, там очень жесткие ветеринарные карантинные условия. Для соответствия требованиям поставщика на китайский рынок необходимо пройти комплексную сертификацию. Помимо этого, также существует ввозная пошлина. На сегодняшний день пошлина на хлопья для Украины составляет 30%. Много это или мало – все относительно. Для того чтобы понять, насколько это относительно, уточню, что для европейских и австралийских производителей эта пошлина нулевая. Для российских поставщиков она составляет 7%. Понятно, что украинским компаниям очень нелегко конкурировать с мировыми брендами, которые уже имеют свою историю отношений, поставок, а также имеют 30-процентный экономический выигрыш. Если говорить о рынке Африки, там надо обеспечить при достаточно высоком качестве соответствующее экономическое предложение, потому что рядом находится такой мощный переработчик, как Турция, которая сегодня в переработке зерна одна из лидирующих стран. В Турции на государственном уровне поддерживается как производство муки, так и круп. Поэтому на данном рынке мы можем конкурировать только благодаря высочайшему, европейскому качеству и достойной цене. Рынок Азии еще своеобразнее: нужно иметь историю поставок, обеспечить качество и гарантию прослеживаемости, а также необходимо иметь ряд дополнительных сертификатов и сертифицировать производство на соответствие. Каждый рынок требует качества и корректной цены. - Виктор Александрович, как вам удается «втиснуться» с крупяной продукцией в квоты беспошлинной поставки зерна в ЕС, если зерном они выбираются практически моментально? - Безусловно, данный вопрос является очень важным для всей отрасли переработки зерна Украины. Хочется выступить с некими рекомендациями: необходимо из квоты беспошлинных поставок зерна в ЕС выделить квоту на беспошлинную поставку продуктов переработки. Если эта квота пшеница, значит надо выделить отдельной квотой продукты переработки пшеницы, будь то

МНЕНИЕ крупа или мука. Что касается европейского рынка – это абсолютно не помешает и не поломает этот рынок. При этом многим украинским переработчикам зерна это даст экономический стимул для развития компаний. На мой взгляд, на сегодняшний день как Министерство аграрной политики и продовольствия, так и Министерство экономического развития и торговли должны очень серьезно заняться этим вопросом и из общей квоты беспошлинной поставки зерна выделить отдельную квоту на беспошлинную поставку продуктов переработки. - Какие инструменты компания использует для выхода на новые рынки? - Мы участвуем в выставках, где находим партнеров, дистрибьюторов, на которых в последующем опираемся в нашей работе на данном рынке. Пока, к сожалению, мы не можем похвастаться собственными представительствами на указанных рынках, однако в планах развития это направление мы видим как основополагающее. В дальнейшем мы планируем развивать собственную дистрибуцию путем непосредственного присутствия на рынках. - Ваше предприятие начало производство органической и безглютеновой продукции. Почему вы решили заняться данными направлениями? - Направление «органика» для Сквирского КХП не ново. Впервые как производители органической продукции мы попробовали работать еще в 2012 году: в рамках цепочки поставок мы были сертифицированы исключительно как переработчик. На тот период нами был переработан небольшой объем зерна, и крупы были поставлены на европейский рынок. Ввиду того, что с 2010 года на предприятии работает система HACCP, в 2014 году было принято решение индивидуально принимать зерно, перерабатывать и продавать полученную продукцию. Впоследствии было принято решение и подана заявка на сертификацию нашего комбината на соответствие требованиям органического производителя. В конце 2014 года предприятие успешно прошло сертификацию и в начале 2015 года получили этот сертификат. На сегодняшний день в нашей ассортиментной линейке присутствует органические гречневая, кукурузная и овсяная крупа, а также хлопья. Кроме того, с расширением ассортимента мы сможем предоставить нашему покупателю абсолютно весь ряд органических продуктов из зерна. Мы ведем активную работу с сельхозпроизводителями на предмет контрактации зерна, выращенного по органической программе: компания гарантирует выкуп данной продукции и оплату бонуса за выращивание органической продукции. Далее мы производим весь ассортиментный ряд, который на сегодня представлен в рядовой линейке, со статусом «органик». Кроме того, в ассортиментном ряду Сквирского КХП представлена продукция без глютена. На сегодняшний www.hipzmag.com

№1 (209) январь 2017 | день не восприятие глютена – это очень большая проблема не только в Украине, но и для всего человечества. Более 3% населения мира страдает такой болезнью, как целиакия. Благодаря набору оборудования, которое сегодня имеется на нашем комбинате, мы можем производить продукты, которые гарантированно не будут содержать глютена. В торговых сетях уже представлена линейка гречневой и кукурузной продукции, которая определена лейблом «без глютена». - Насколько выгодно производить органическую продукцию и безглютеновую? - С точки зрения переработчика нам не столь важно – перерабатываем мы тонну зерна гречихи рядовой, органической или без глютена. Мы не ждем от этого большой экономической выгоды. Тренд органического продукта и продукта без глютена – это то, что в настоящее время требует рынок, и мы пытаемся предоставить нашему покупателю максимально емкое предложение. - Как вам удается организовать приемку продукции, учитывая номенклатуру и объемы производства? - Технически к этому мы подготовлены: хранение зерна для промышленной переработки у нас организовано в силосном элеваторе. Силосный элеватор обеспечивает обособленное хранение одноименной партии в размере 150 тонн. Поэтому для органических продуктов мы определяем время. Прежде чем это зерно будет завозиться, зачищаются полностью все линии при приемке зерна, принимается и обеспечивается отдельное складирование каждой партии. Далее каждая партия проходит сертификацию независимой лабораторией, и только после этого она будет принята как соответствующая органическому зерну. Всегда перерабатывается отдельная партия, после чего по каждой подводятся результаты. Такие же регламенты и стандарты установлены у нас с 2010 года для производства продуктов для детского питания. Напомню, что мы производим муку гречневую, кукурузную, крупку овсяную и хлопья овсяные для продуктов детского питания таким компаниям, как Nestle, Nutricia, HiРР, Droga Kolinska. - Чтобы Вы пожелали нашим читателям и участникам рынка в наступившем 2017 году? - Хочется пожелать всем нам мира, стабилизации экономики в нашей стране, уверенности в завтрашнем дне и развития. Для того чтобы быть востребованными и конкурентоспособными на мировом рынке, нужно иметь современные технологии и отменное качество продукции – это единственный путь к успеху! Беседовали Святослав Ткаченко, Юлия Шевченко

| №1 (209) январь 2017 УДК 631.3:528.8:681.518

Розумні сільськогосподарські машини для забезпечення необхідної якості виконання технологічних операцій Броварець О.О., кандидат технічних наук, Київський кооперативний інститут бізнесу і права

авданням сучасного землеробства є забезпечення належної ефективності сільськогосподарського виробництва шляхом інтеграції сучасних передових механіко-конструктивних та інформаційно-технічних систем для прийняття ефективного оперативного управлінського рішення. Система знарядь землеробства трансформувалася в ході розвитку людства. Основами переходу від однієї системи землеробства до іншої були економічна ефективність і технічний прогрес. Ці дві, на перший погляд, прості речі дали можливість здійснити перехід на принципово новий рівень, забезпечуючи при цьому принципово нові можливості, забезпечити оптимальні умови функціонування та використання сучасних інформаційно-технічних систем оперативного моніторингу стану сільськогосподарських угідь (рис. 1). Розумне землеробство. Особливістю розумного землеробства є використання не лише автоматизованих машинно-тракторних агрегатів, а і розумних сільськогосподарських машин, які виконують технологічну операцію, зокрема індивідуальний привід виконавчих органів.

При виконанні технологічної операції такі машини використовують архіви масиву даних про агробіологічний стан сільськогосподарських угідь та якість виконання технологічної операції, і мають специфічні робочі органи, які керують процесом виконання технологічної операції. Зараз розпочинається зародження даної розумної системи землеробства. З цією метою досить широко використовують різні датчики оперативного контролю якості виконання технологічних операцій (спектрометри, електропровідні властивості). Зараз зароджуються системи для технологій розумного землеробства. Але, за попередніми оцінками, володіння такими системами дає можливість зменшити норму винесення технологічного матеріалу (добрив, насіння) при цьому зменшити витрати на 20-30% шляхом оптимізації внесення технологічного матеріалу. На сучасному етапі розроблено досить багато машин для часткової реалізації технологій розумного землеробства. Одним із найважливіших елементів застосування технологій розумного землеробства є оперативний збір та реєстрація місцевизначеної інформації (агробіологіч-

Рис. 1. Схема сучасного керування агробіологічним потенціалом агропідприємств

РАСТЕНИЕВОДСТВО ної та фітосанітарної) про агробіологічний стан сільськогосподарських угідь. Існуючі технології моніторингу базуються на застосуванні різних способів і засобів збору місцевизначеної інформації і відповідного спеціалізованого обладнання. Моніторинг — комплекс наукових, технічних, технологічних, організаційних та інших засобів, які забезпечують систематичний контроль (стеження) за станом сільськогосподарських угідь. Одним із методів точного визначення агробіологічного стану сільськогосподарських угідь є методи електропровідності ґрунтового середовища. Електропровідність ґрунту – одна з простих у використанні і найдешевших у вимірюванні характеристик поля, що є у розпорядженні фермера. Виміри ґрунтової електропровідності можуть за короткий проміжок часу дати більше даних, ніж традиційний відбір ґрунтових зразків. Електропровідність ґрунту змінюється залежно від кількості вологи в частинках ґрунту. Отже, електропровідність стійко корелює з розмірами і структурою складових частинок ґрунту. Вимірювання електропровідності в ґрунті. Електропровідність (soil conductivity) – це властивість матеріалу передавати (проводити) електричний струм, вимірювана в сименсах на метр (См/м) або в мілісименсах на метр (мСм/м). Електропровідність ґрунту може виражатися також в децисименсах (дСм/м). Мілісименс на метр (мСм/м) – це стандартна одиниця вимірювання величини електропровідності ґрунту. Карти електропровідності ґрунту показують значення в мСм/м, що дозволяє дізнаватися і однаковим чином обробляти ділянки зі схожими показниками електропровідності. У цьому типі сенсора як електроди використовуються щупи, які опускаються в ґрунт і заміряють її електропровідність. Всього на панелі встановлюють декілька пар таких щупів; на одну пару (передавальні електроди) подається напруга, інші (що приймають) служать для вимірювання падіння напруги між ними (рис. 3). Електропровідність ґрунту фіксується реєстратором даних одночасно з інформацією про місце виміру. Цю інформацію

Рис. 2. Електропровідність ґрунту

www.hipzmag.com

№1 (209) январь 2017 | надає реєстратору система глобального позиціонування (GPS). Електропровідність і посів/внесення добрив. Зв’язок між електропровідністю і матеріалом (насіння, добрива і т.д.), що вноситься в ґрунт, нелінійний. Максимальний економічний ефект досягається при використанні даних ґрунтової електропровідності в поєднанні з іншою інформацією. Це може бути історія врожайності, дані проб ґрунту і місцеві агрономічні дані. Так, в одних регіонах вища електропровідність указує на вищий вміст глини і місткість катіонного обміну ґрунту (CEC), що дозволяє розраховувати на високу врожайність і планувати додаткове внесення насіння. До одних із перших розумних машин сільськогосподарського виробництва можна віднести сівалку вітчизняного виробництва ASTRA-5,4 (виробництва ПАТ «Elvorti» (раніше «Червона зірка»)), яка агрегатується із трактором МТЗ-80. Суть розробки полягає у тому що попереду сівалки ASTRA-5,4 розміщуються чотири електроди, через які проходить електричний струм. Електроніка за допомогою спеціального програмного забезпечення зчитує сигнал від цих електродів і приймає рішення щодо керування нормою висіву технологічного матеріалу (добрива, насіння). Як показали численні лабораторно-польові дослідження, існує велика кореляція між параметрами електропровідності та вмістом поживних речовин у ґрунті при певних значеннях його вологості та твердості, викликаного гранулометричним складом. Таке технологічне рішення дасть можливість забезпечити оптимальне керування нормою висіву насіння та добрив при сівбі із врахуванням агробіологічного стану ґрунтового середовища. Можлива ситуація, коли за допомогою оптимізації норми висіву насіння на елементарній ділянці сільськогосподарського поля можливо забезпечити збільшення урожайності сільськогосподарських культур за рахунок раціонального використання агробіологічного потенціалу сільськогосподарських угідь. Це відкриває нові перспективи до ведення органічного землеробства з використанням таких «розумних» сівалок.

Рис. 3. Використання пристрою для вимірювання електропровідних властивостей ґрунтового середовища

| №1 (209) январь 2017 Таблиця 1. Методи моніторингу стану сільськогосподарських угідь № з/п 1 2 3

Метод моніторингу стану сільськогосподарських угідь Лабораторний метод Супутниковий моніторинг Технічна система оперативного моніторингу стану сільськогосподарських угідь Технічна система оперативного моніторингу стану сільськогосподарських угідь

Щільність відбору проб ґрунту на 100 га 10-15 1 знімок роздільною здатністю до 10 м

Розмір ділянки з якої проводиться забір, м2 10 000*1000

Вартість однієї проби (знімку), $ 1-10

Вартість проби (знімку) на 100 га, $ 100-1000

100*100

10-100

100-1000

1000

10*10

0,1

100

10000

1*1

0,1

1000

Дана концепція з використанням технічної системи оперативного моніторингу конструкції Олександра Броварця передбачає дійсно «індивідуальний» підхід до кожної елементарної ділянки поля, оскільки всі раніше декларовані елементи таких технологій точного (керованого) землеробства (лабораторний аналіз (одна проба на 5-10 га), урожайність) не давали можливості забезпечити такий точний підхід. Ця система дає можливість отримати достовірну інформацію про агробіологічний стан ґрунтового середовища із кожного квадратного метра сільськогосподарського поля. Такої точності до сих пір не мають жодні представлені на ринку технології, починаючи від лабораторного обстеження (одна проба на 5-10 га) і закінчуючи супутниковим моніторингом (точність до 10 м2). Крім того необхідно враховувати вартість даних технологій, оскільки собівартість однієї проби коливається в межах $1-10, супутникового моніторингу – від $20, у той час коли вартість такої проби з використання запропонованої конструкції технічної системи оперативного моніторингу складає менше $0,1 за 1 м2. За умови росту цін на енергоносії та технологічний матеріал (добрива, насіння) така система дозволить оптимізувати використання агробіологічного потенціалу та збільшити врожайність на 15-20%, при цьому зменшити питомі витрати на виробництво цієї продукції на 10-15%.

Крім того система із таких електродів може працювати індивідуально без сівалки (наприклад після збирання урожаю, перед сівбою сільськогосподарських культур). Це дуже важливий прийом сучасного землеробства, оскільки володіння такою інформацією в подальшому дозволить оцінити ризики виробництва, варіабельність параметрів агробіологічних полів, межі зміни зон варіабельності, а також визначити раціональні точки відбору проб лабораторним аналізом. При виборі реалізації методики моніторингу необхідно звертати увагу на такі поняття, як: щільність відбору проб ґрунту на 100 га, розмір ділянки, з якої проводиться забір, вартість однієї проби (знімку), вартість проби (знімку) на 100 га. Необхідно балансувати між щільністю відбору проб ґрунту на 100 га та вартістю однієї проби (знімку), оскільки від щільності відбору проб ґрунту на 100 га залежать ступінь деталізації, достовірність та якість отриманої інформації, а вартість однієї проби (знімку) формує загальну вартість моніторингу сільськогосподарських угідь. Потрібно чітко розуміти, чим більша щільність відбору проби, тим достовірнішу інформацію про агробіологічний стан сільськогосподарських угідь маємо. Але також потрібно звертати увагу на фінансові можливості підприємств при обранні технологій моніторингу та технічної оснащеності.

Рис. 4. Розміщення в кабіні енергетичного засобу системи оперативного контролю якості виконання технологічних операцій та системи зворотного зв’язку якості виконання технологічної операції

Рис. 5. Технічна система конструкції О. Броварця на машинно-тракторному агрегаті під час виконання технологічної операції

РАСТЕНИЕВОДСТВО Варто звернути увагу, що при отриманні 1000 проб (проба з ділянки 10*10 м2) за вартості $0,1 отримуємо вартість на 100 га – $100. Оптимальною щільністю є 1000 проб на 100 га, тоді маємо вартість $1000. Така вартість співзвучна з лабораторним методом, проте 10000 га (проба 1 кожного м2) не йде в жодне порівняння 10-15. Оптимальними розмірами ділянки, з якої проводиться відбір зразків, є кратні ширині захвату або ґрунтообробної техніки, або посівного агрегату. Використання технічної системи моніторингу О.Броварця відкриває нові можливості для реалізації технологій органічного землеробства. Результатом використання такої системи є отримання прибутку від використання такої системи за рахунок оптимізації норми висіву технологічного матеріалу із врахуванням агробіологічного стану сільськогосподарських угідь, який може підвищитися до 20-30%. Глобальне розумне землеробство. На мою думку, починаючи з 2020 року почнеться інтенсивний розвиток глобального розумного землеробства. Глобальне розумне землеробство передбачає використання автоматизованих машинно-тракторних агрегатів з розумними сільськогосподарськими машинами, які «спілкуються» між собою. Це означає, що сільськогосподарські машини матимуть можливість отримувати інформацію від «попередніх» сільськогосподарських машин, які виконували технологічну операцію, та різного роду датчиків та систем (датчиків оперативної вологості, температури повітря та ґрунту). Зокрема від ґрунтобробки, сівби, внесення мінеральних макро- та мікродобрив. На практиці це означатиме, що машини самі у автоматичному режимі отримуватимуть інформацію про агробіологічний стан, аналізуватимуть терміни виконання технологічних операцій та

Рис. 8. Агрегатування технічної системи оперативного моніторингу стану сільськогосподарських угідь конструкції О. Броварця з транспортним засобом

www.hipzmag.com

№1 (209) январь 2017 |

Рис. 6. Технічна систем оперативного моніторингу стану сільськогосподарських угідь конструкції О. Броварця на посівному агрегаті при виконанні технологічної операції на сільськогосподарському полі

Рис. 7. Кріплення привідного електродвигуна до варіатора посівного апарату, на якому розміщується технічна систем оперативного моніторингу стану сільськогосподарських угідь

Рис. 9. Визначення калібрування технічної системи оперативного моніторингу агробіологічного стану сільськогосподарських угідь для забезпечення оптимальної норми висіву технологічного матеріалу (насіння, добрив) за допомогою обертання привідного колеса посівного агрегату

| №1 (209) январь 2017

Рис. 10. Загальний вигляд інтерфейсу технічної системи моніторингу конструкції Олександра Броварця та блок керування

самі зможуть виїжджати у поле та виконувати технологічні операції. Доля людської праці лише включатиме проведення сервісного обслуговування та поточного ремонту сільськогосподарських машин. Це буде справжня революція машин. За цих умов машинно-тракторний агрегат сам під’їжджає до сільськогосподарської машині у визначеній точці машинно-тракторного парку, агрегатується з нею та рухається на поле для подальшого виконання технологічної операції. У полі сільськогосподарська машина виконує технологічну операцію за певним алгоритмом, що складається на основі даних від систем, що виконували попередні операції, від датчиків оперативного моніторингу стану сільськогосподарських угідь (датчики вологості, температури повітря, температури ґрунту, щільності ґрунту тощо). Така систем дозволяє максимально оптимізувати режими роботи машинно-тракторних агрегатів та забезпечити максимальний догляд за посівами. Це дозволяє спрогнозувати агробіологічний стан сільськогосподарських культур та оптимізувати раціональну витрату технологічного матеріалу. Володіння такою інформацією на практиці дозволить спрогнозувати режими роботи, траєкторію руху машинно-тракторних агрегатів та сільськогосподарських машин, отже, і забезпечити оптимальні умови та оптимізувати затрати на виконання технологічних операцій. Глобальне розумне землеробство передбачає використання системи машин, які об’єднані єдиним алгоритмом керування технологічної операції. Висновок. Сучасне землеробство трансформувалося в ході розвитку, що було обумовлено, з одного боку, науково-технічним прогресом, а з іншого – економічною ефективністю сільськогосподарського виробництва.

Рис. 11. Завдання на реалізацію змінних норм внесення технологічного матеріалу залежно від величини електропровідних властивостей ґрунту та норми внесення добрив

Рис. 12. Загальна схема оптимізації агробіологічних та технічних ресурсів

ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ

№1 (209) январь 2017 |

Вплив конструкцій і режимів роботи норій на травмування зерна

Печериця І.М., магістр, Куянов Ю.Ю., кандидат технічних наук, Кошулько В.С., кандидат технічних наук., Петровенко В.В., викладач Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

іслязбиральна обробка зерна включає в себе основні технологічні операції (очищення, сортування, сушіння) і допоміжні (транспортування, розподіл, накопичування). Зазначені операції здійснюються принципово різними комплексами машин, об’єднаними в єдині агрегати типу ЗАВ-10, ЗАВ-20, ЗАВ-40, ЗАВ-50 та ін. Досліджуючи пошкодження зерна окремими елементами поточних ліній, більшість авторів [1, 2] дійшли висновку, що в основному травмування відбувається в транспортуючих пристроях. Так, В.Б. Лебедєв [3] визначив, що на частку транспортних пристроїв припадає 80% від усіх пошкоджень і тільки 20% - на технологічне обладнання. Залежно від продуктивності потокової лінії та її конструктивних особливостей у лінії може бути від двох до десяти норій, у той час як інших машин (сортувальних і очисних) значно менше. Багато авторів відзначають, що основний приріст механічних пошкоджень відбувається через норії. Так, дослідження потокової лінії, виконані І.А. Чудіним, показало, що в очищеній масі майже в 3 рази більше механічно пошкоджених зерен, ніж у вихідному матеріалі, причому найбільша кількість пошкоджень припадає на норії [4]. У табл. 1 показано розподіл механічних пошкоджень за окремими складовими потокової лінії. Як видно з табл. 1, зерноочисні та сортувальні машини (ОС-4,4, ЗВС-20, БТ-20) дають однакові показники пошкодження зерна – 4,6-4,7. Пошкодження зерна норією становить 2,6-5,6%, тобто відрізняється від зерноочисних і сортувальних машин незначно. А оскільки травмування насіння залежить від якості вихідної маси, то місце машини в технологічній лінії вносить свої корективи у відсоток пошкодження зерна, що теж видно з табл. 1. З урахуванням кількості машин у технологічній лінії та місця їхнього розташування сумарне пошкодження зерна за марками машин представлено в табл. 2. З аналізу табл. 2 видно, що травмування зерна норіями в потоковій лінії становить 19,5, тобто 50% від загального пошкодження. Пізніше І.А. Чудіним [5] встановлено, що зерно, яке пройшло через машини потокової лінії, містить 60 і більше відсотків ушкоджень. І якщо пошкодження потоко-

вої лінії прийняти за 100%, то на частку норій припадає 80%. Численними дослідженнями встановлено, що величина травмування насіння норіями залежить від конструктивних параметрів і режимів їхньої роботи, стану вихідної зернової маси, способу заповнення ковшів і «зворотного висипання». При роботі норій спостерігаються ударні впливи на зерно: ковзаючий удар ковшів по верхньому шару зерна в нижній голівці, удар ковшів по зерну при його завантаженні, удар із ковзанням у верхній голівці та «зворотне висипання» зерна в холосту гілку. За наявними даними, на останній ділянці травмується до 30% зерна. Мають місце тертя та стиснення зерна. В ході випробування норії НЗ-20, проведеного A.A. Пановим, було виявлено, що травмування зерна пшениці сягало 11%, жита – 13%. Після сходу з норії зерно вдаряється у стінки зернопроводів у швидкохідних норій зі швидкістю до 6 м/с. Приріст травмування зерна тільки на цій ділянці складає понад 2% [6]. За дослідженнями А.П. Тарасенко, ударна дія ковшів на зерно залежить від швидкості руху стрічки [7]. Травмування зерна через тертя залежить від імовірності його контакту з елементами норії та стиснення при потраплянні зерна між нижнім барабаном і стрічкою та защемлення його між ковшем і стрічкою. Травмування зерна зростатиме зі збільшенням швидкості його зіткнення і ймовірності контакту з елементами норії, яку визначають як добуток імовірності потрапляння зерна до шару, що контактує, на ймовірність вмісту неушкодженого зерна у вихідній масі. За твердженням дослідників А.П. Тарасенко та І.В. Шатохіна [6, 7], фактори, які визначають ступінь травмування насіння ковшовими елеваторами, є такими: 1) конструктивні параметри; 2) режим роботи; 3) стан вихідної маси; 4) спосіб заповнення ковшів; 5) «зворотне висипання» зерна. Основний механічний вплив на зерно в норіях відбувається через динамічне стиснення його в нижній голівці та вільне зіткнення з ковзанням у верхній голівці. Однак автори не вказують конкретну зону динамічного стиснення в нижній голівці, що є необхідною умовою для пра-

Таблиця 1. Пошкодження зерна робочими органами потокової лінії Робочий орган потокової лінії Величина пошкоджень, %

НЗ-20 5,6

ОС-45 4,6

НЗ-20 4,6

ЗВС-20 3,7

НЗ-20 3,9

БТ-20 4,6

НЗ-20 2,8

ЗВС-20 3,61

НЗ-20 2,60

Таблиця 2. Сумарне пошкодження зерна окремими марками машин потокової лінії Марка машини Величина пошкоджень, %

www.hipzmag.com

ОС-4,5 4,6

ЗВС-20 7,31

БТ-20 3,6

НЗ-20 19,5

| №1 (209) январь 2017 вильної розробки заходів щодо зниження травмування зерна. Висунута дослідниками друга причина травмування зерна в норії (вільне зіткнення з ковзанням у верхній голівці) є справедливою лише для норій із відцентровим розвантаженням і є абсолютно неприйнятною для норій, де розвантаження зерна з ковшів відбувається під дією гравітаційних сил [6]. А.C. Чорний [8] також відзначає наявність динамічного стиснення зерна в башмаку і пояснює це явище неправильно обраним зазором між днищем барабана та передньою стінкою ковша, що обгинає нижній барабан при завантаженні. Крім цього, пошкодження зерна в башмаку можливе через удар ковшів по матеріалу при зачерпуванні та через потрапляння зерна між стрічкою і нижнім барабаном. А.А. Панов, К.І. Куценко [9], дослідивши процес розвантаження ковшів норій із відцентровим розвантаженням, пояснюють можливість зіткнення зерна з кожухом голівки норії невідповідністю контуру кожуха траєкторії польоту часток. При русі ковша в зерновій масі зерно потрапляє до простору між задньою стінкою ковша та стрічкою елеватора. У момент виходу ковша на вертикальну ділянку вантажної гілки відбувається защемлення матеріалу, можливий вигин задніх стінок і відрив ковшів. Н.A. Чуцін / 119, 120 / приводить більш детальний аналіз пошкоджувальної здатності норії, виділивши при цьому сім ділянок. Випробування зазнала норія НЦГ, яка має швидкість руху стрічки 2,27 м/с. Загальне пошкодження зерна в норії склало п’ять «умовних норій», а за окремими дільницями розподіл є таким: Удар зерна по кожуху верхньої голівки Удар зерна по тильному боці ковшів у холостій гілці Потрапляння зерна під барабан і стрічку в нижній голівці Удар ковшів по зерновій масі при її завантаженні Зустріч зернового потоку з ковшами при його завантаженні Рух зерна самопливною трубкою Удар зерна по стінці завантажувального бункера

0,8 1,1 0,4 0,9 0,5 0,3 1,0

Аналіз літературних джерел дозволив виявити характер впливу режимів роботи норій на пошкодження зерна.

ЛІТ Е РАТ У РА

Дослідженнями багатьох авторів встановлено, що продуктивність норії значно впливає на кількість механічних пошкоджень при переміщенні зерна: чим більша продуктивність, тим менше пошкоджень зерна норією. Так, збільшення продуктивності з 18-20 до 45-50 т/год. дозволило знизити кількість обрушених зерен із 0,62 до 0,35%, битих – із 0,41 до 0,22, ламаних – із 0,70 до 0,38, з пошкодженою плівкою – з 1,5 до 1,0, тріщинуватих – із 2,3 до 1,3%. В ході дослідження впливу продуктивності норії на травмування зерна В.Б. Лебедєвим [3] отримано такі результати: зниження паспортної продуктивності норії в 4 рази сприяє збільшенню пошкодження насіння рису з 0,35 до 1,1%, гороху – з 0,74 до 0,98; збільшення продуктивності норії з 6,5 до 50 т/год. супроводжується зниженням травмування зерна в 1,65 рази, а з 1 до 8 т/год. – у 2,14 рази. До режиму роботи норій належить і швидкість руху стрічки, вплив якої на травмування зерна вивчався багатьма авторами [7]. При цьому було відзначено, що збільшення швидкості руху стрічки сприяє збільшенню пошкодження зерна. Більшість авторів вважають, що між пошкодженням зерна та швидкістю руху стрічки норії існує прямопропорційна залежність, тобто зниження швидкості руху стрічки на 1 м/с дозволяє зменшити пошкодження зерна на 1%. Збільшення швидкості стрічки норії з 0,8 до 3,5 м/с викликає зростання кількості пошкоджень зерна озимої пшениці з 0,35 до 0,9 і з 1,45 до 2,9% у залежності від вологості зерна. При багаторазовому пропусканні одного і того самого зернового матеріалу через норію (у виробничих умовах це відповідає проходженню зерна через кілька норій технологічного ланцюжка машин, розташованих послідовно) кількість механічних пошкоджень зерна збільшується. На думку В.Б. Лебедєва, Ю.В. Терентьєва [3], зі збільшенням кількості пропусків травмування збільшується прямопропорційно. Інші автори [10, 11] вважають, що в основному зерно травмується за перші два пропуски через норію, а з кожним наступним пропуском зростання механічних пошкоджень зерна сповільнюється. Нерівномірний приріст травмування зерна зі збільшенням кількості пропусків пояснюють таким чином. При збільшенні ступеня пошкодження матеріалу вихідної маси з кожним наступним пропуском більша кількість зерен потрапляє під вторинне травмування, і тим самим зменшується абсолютний приріст пошкодження зерна.

1. Глотов В.П. Исследование механических свойств пшеницы и условий их повреждаемости в молотильных и транспортирующих устройствах / В.П. Глотов Автореферат диссертации канд. техн. наук. – Челябинск, 1969. 2. Черный А.С. Исследование и обоснование путей снижения повреждений семян в транспортирующих устройствах зерноочистительных поточных линий / A.C. Черный Диссертация канд. техн. наук. – Челябинск: ЧИМЭСХ, 1975. 3. Лебедев В.Б. Снижение механических повреждений зерна при послеуборочной обработке. / В.Б. Лебедев // ЦНИИТЭИ, М-ва хлебопродуктов СССР. – М., 1987. 4. Кузнецов В.В. Пути уменьшения травмирования семян при эксплуатации зерноочистительных агрегатов / В.В. Кузнецов // Пути снижения травмирования семян с/х машинами и повышения их качества. – Воронеж, 1983. 5. Чудин И.А. Нория – объект повреждения зерна на поточных зерноочистительных линиях / И.А. Чудин // Дальневосточная. - 1980. - №6. 6. Шатохин И.В. Пути снижения травмирования зерна при перегрузке его нориями / И.В. Шатохин // Транспортное обеспечение при крупногрупповом использовании с/х техники: Сб. науч. тр. / Ворнежский СХИ. – Воронеж, 1985.

ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ

№1 (209) январь 2017 |

ЛІТ Е РАТ У РА 7. Тарасенко А.П. Пути снижения травмирования семян сельскохозяйственными машинами и повышения их качества / А.П. Тарасенко. – Воронеж, 1983. 8. Черный A.C. Определение напряжений в зерновой массе при работе нории // Научные труды / ЧИМЭСХ. – 1972. – Выпуск 69. 9. Панов А.А. Механические микроповреждения семян зерновых культур при послеуборочной обработке / А.А. Панов // Вестник с/х науки. - 1982. - №5. 10. Лебедев В.В. Обработка и хранение семян. – М.: «Колос», 1983. 11. Тарасенко А.П., Резниченко И.А., Руденко В.И., Коноплин Н.В. Влияние внешних нагрузок и физико-механических свойств семян на их травмирование и посевные качества // Пути снижения травмирования семян сельскохозяйственными машинами и повышения их качества. – Воронеж, 1983.

Класифікація зерносушарок та шляхи їхнього розвитку

Рожко П.С., магістр, Мордик С.С., магістр, Кирпа М.Я., доктор сільськогосподарських наук, Кошулько В.С., кандидат технічних наук, Петровенко В.В., викладач, Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

ушіння є складним технологічним процесом, який повинен забезпечити не тільки збереження якості зерна, але і поліпшення деяких його показників. Тому створення раціональних конструкцій сушарок і вибір методів та режимів сушіння залежать, перш за все, від результатів вивчення властивостей продукту, що сушиться. Сучасна теорія сушіння вологих матеріалів базується на положеннях, описаних у роботах Ю.М. Лур’є, A.C. Гінзбурга, Н.І. Сосєдова, О.Ф. Теймера та ін. Велике значення для вдосконалення технології та техніки сушіння зерна мають роботи А.В. Авдєєва, І.Ф. Бородіна, В.А. Рєзнікова, B.C. Уколова й ін. Різні способи сушіння, що забезпечують більш рівномірний процес зневоднення і дозволяють підвищити інтенсивність технологічного процесу су-

шіння зерна в щільному шарі, запропоновані в роботах В.І. Атаназевича, П.Є. Єгорова, Г.А. Рівного [1, 2, 3]. Основною класифікаційною ознакою, яка істотно впливає на конструктивно-технологічну схему сушильних установок, є реалізований у них спосіб сушіння (рис. 1) [4, 5, 6]. В Україні найбільшого поширення набули зерносушарки, в яких здійснено конвективний спосіб сушіння – теплове сушіння сумішшю топкових газів з атмосферним повітрям, або чистим нагрітим повітрям, яке виконує функції теплоносія [7, 8]. Цей спосіб сушіння має місце в найбільш поширених у сільському господарстві зерносушарках: шахтних, барабанних, сушарках періодичної та безперервно-періодичної дії, а також в установках із киплячим шаром. У деяких із них, окрім процесу конвек-

Рис. 1. Класифікація способів сушіння зерна

www.hipzmag.com

| №1 (209) январь 2017 тивного сушіння, має місце незначний кондуктивний теплообмін (наприклад, від нагрітих поверхонь підвідних коробів у шахтних сушарках, від нагрітого рециркулюючого зерна до холодного в рециркуляційних сушарках), а також нетеплове – сорбційне сушіння [1]. Найбільш ефективним є конвективне сушіння при примусовому продуванні агента сушіння через зерновий шар [9]. Від конструктивних і режимних параметрів процесу сушіння, а також від співвідношення між параметрами агента сушіння і зернового матеріалу залежатиме стан шару зернового матеріалу, який відіграє велику роль у процесі конвективного сушіння зерна. Від нього залежить інтенсивність тепломасообміну [10]. Стан шару зернового матеріалу є його узагальненою характеристикою, від якої залежить решта характеристик зернового матеріалу: шпаруватість, активна поверхня, опір шару, теплопровідність, вологопровідність, теплообмін, вологообмін та ін. Сушіння в залежності від швидкості руху потоку агента сушіння та зернового шару може здійснюватися в потоці: щільному нерухомому, щільному рухомому, псевдозрідженому, віброкиплячому, висхідному і низхідному. Найменш ефективним є сушіння в щільному нерухомому зерновому шарі, наприклад сушіння в бункерах або металевих ємностях із перфорованим днищем. Таке сушіння характеризується великою нерівномірністю нагрівання зерна та видалення вологи. Зерновий шар, що прилягає до місця входу агента, перегрівається і пересушується, а зернові шари, більш віддалені від місця входу агента сушіння, не догріваються і не досушуються. Товщину шару при такому сушінні приймають рівною 600-1500 мм, значно рідше приймається товщина шару до 350 мм [9]. При такому сушінні використовують дуже низьку температуру агента, щоб знизити перегрів зерна. Використання низьких температур веде до значного подовження процесу сушіння, збільшення витрат палива та електроенергії [8]. Найбільшого поширення в зерносушильній техніці набув щільний малорухомий зерновий шар. Під дією сил гравітації такий шар рухається зверху вниз шахтою, камерою або колонкою сушарки. Товщина зернового шару, який стикається з агентом сушіння, постійно змінюється від 0 до максимуму (150-300 мм), що створює рівноцінні умови, як для нагрівання, так і сушіння. У цьому випадку використовується агент сушіння температурою, що перевищує в кілька разів граничну температуру нагрівання зерна (120-160°С). Питома подача агента сушіння дорівнює 3500 м3/год.т. Тривалість нагрівання зерна становить 15-20 хв. Сушіння зерна в щільному малорухомому шарі широко використовується в шахтних зерносушарках із підвідними і відвідними коробами та камерних зерносушарках безперервної дії. Характерною особливістю сушіння зерна в псевдозрідженому зерновому шарі є інтенсивний теплообмін між агентом сушіння та зерном. Зі збільшенням температури агента швидкість сушіння зерна різко зростає. Так, при збільшенні її з 60 до 140°С швидкість сушіння зростає в 2,5 рази, а час прогріву зерна скорочується в 4 рази.

Сушіння зерна в псевдозрідженому зерновому шарі забезпечує рівномірне нагрівання зерна, максимальне використання температури агента сушіння. Збільшення експозиції сушіння зерна в псевдозрідженому шарі призводить до перегріву зерна. Таким чином, сушіння зерна в псевдозрідженому зерновому шарі є найбільш інтенсивним, але його промислове використання ускладнене через відсутність надійних робочих органів. Сушіння в падаючому зерновому шарі набуває все більшого застосування. Найбільшого поширення набув протиточний падаючий зерновий шар, коли зерно падає згори донизу, а агент сушіння подається знизу вгору. При короткочасному впливі агента на зерно не вдається випарувати багато вологи, тому установки з падаючим зерновим шаром застосовують для швидкого нагрівання зерна з подальшим його охолодженням і сушінням в апаратах із малорухомим щільним зерновим шаром. Таким чином, важливою конструктивною особливістю сушильних камер зерносушарок, в яких використовується конвективний спосіб сушіння, є різний стан зернового шару. Незважаючи на те, що для даного виду сушарки тип шару один і той самий, зміна конструктивних (товщина зернового шару, форма та розташування коробів, полиць, мішалок, інверторів, вібраторів, що визначають напрямок руху зерна й агента сушіння) і режимних (швидкість агента сушіння, швидкість переміщення зерна, температура та вологовміст агента сушіння) параметрів дозволяє змінити стан зернового шару в межах даного типу шарів зернового матеріалу – збільшити ступінь його перемішування, розпушування, величину і ступінь оновлюваності активної поверхні, що бере участь в тепломасообміні; збільшити (для псевдозріджених типів) або зменшити (для щільних типів шарів) час фіксованого зерна в активній зоні при заданій експозиції [10]. Через розмаїття конструктивних елементів сушарок і різноманіття способів підведення теплоти та циркуляції повітря в сушильній камері до теперішнього часу немає єдиної класифікації сушарок, тому багато авторів відмовилися від загальної класифікації сушильних установок і розглядали окремі їхні групи відповідно до основних ознак, які характеризують кожну з них [1, 9]. Будь-яка модернізація сушарки, що сприяє підвищенню її продуктивності, в тому числі й інтенсифікація процесу сушіння, тією чи іншою мірою сприяє зниженню витрат палива на сушіння, про що свідчать теорія і практика сушіння. В основі інтенсифікації процесу сушіння повинні лежати заходи, які враховують закономірності явищ внутрішнього вологоперенесення та зовнішнього тепло- і вологообміну. Комплексного впливу на інтенсифікацію зовнішнього вологообміну і внутрішнього вологоперенесення можна домогтися на основі оптимального поєднання технологічних прийомів, використовуваних для зневоднення зерна в експлуатованих і проектованих зерносушарках. Процес внутрішнього вологоперенесення можна інтенсифікувати шляхом підвищення температури зерна та зменшення гальмівної дії термовологопровідності (на

ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ

№1 (209) январь 2017 |

Рис. 2. Класифікація шляхів інтенсифікації процесу сушіння зерна

основі використання прогресивних технологій сушіння), а процес зовнішнього вологообміну – як шляхом підвищення температури та швидкості агента сушіння, так і збільшення активної поверхні зерен, що беруть участь у процесі тепло- і вологообміну з агентом сушіння [11]. Дані літературних джерел і результати проведених досліджень дозволили класифікувати шляхи інтенсифікації процесу сушіння зерна. Цією класифікацією слід керуватися або при реконструкції діючих зерносушарок, або при розробці їхніх нових конструкцій (рис. 2). Аналіз шляхів інтенсифікації процесу сушіння зерна (рис. 2) показує, що вживання заходів з інтенсифікації зовнішнього тепло- і вологообміну (тобто нагрівання зерна та випаровування вологи з його поверхні) можливе на основі зміни стану зернового шару, що приведе до збільшення активної поверхні зерна. Удосконалення технологічного процесу в зерносушінні має бути, перш за все, спрямоване на перехід до способів сушіння, що забезпечують рівномірність нагрівання і сушіння зерна. Явища нерівномірності нагрівання (і перегріву) окремих зернових шарів найбільшою мірою є характерними для сушіння в щільному нерухомому і щільному малорухливому шарі. Причому величина перегріву істотно залежить від товщини зернового шару, температури агента сушіння, початкової та поточної температури нагрівання зерна, а також від швидкості переміщення зерна (непрямою характеристикою якої є тривалість періоду реверсивного продування зернового шару або агентом сушіння, або повітрям). Дослідженнями ВНДІЗ встановлено, що через недосконалість конструкції шахти (камери) температура нагрівання зерна на горизонтальному перерізі шахти (камери) в зоні максимального нагрівання коливається від 30 до 60°С [12]. Найбільшою температура нагрівання зерна є в пристінних зонах, що призводить до його пересушування і навіть загоряння легких частинок, полови та зерна. У пристінних зонах сушарки зерно пересушується на 2-5%. Для усунення цього недоліку, який властивий всім зерносушаркам із поперечною подачею агента суwww.hipzmag.com

шіння в шар зерна, необхідно провести аналіз способів зниження нерівномірності нагрівання і сушіння зерна. Перший спосіб – це сушіння зі зміною напрямку руху потоку агента сушіння на зворотний. Зерновий шар спочатку продувають в одному напрямку, а потім у протилежному (за необхідності таких змін у напрямку руху агента сушіння може бути кілька). У процесі сушіння просихає шар зерна, що знаходиться як із боку подачі агента сушіння, так і частково середній. Після зміни напрямку руху агента сушіння інтенсивно просихає діаметрально протилежний зерновий шар приблизно з тією самою закономірністю, з якою просихав зерновий шар до зміни напрямку руху агента сушіння. При цьому вологість його дещо підвищується (на 0,5-1%). Зниження вологості середнього шару спочатку сповільнюється, потім зростає, а досягнувши максимуму, знову знижується, в результаті чого вологість середнього шару в кінці процесу буде вищою, ніж у крайніх шарах. Крім того, застосування цього способу істотно ускладнює конструкцію зерносушарки. Для усунення нерівномірності нагрівання зерна в камері, а, отже, і сушіння поділяють відносні швидкості вертикального переміщення зернових шарів, розташованих біля стін із боку введення агента сушіння і його виходу. Причому зерновий шар, який рухається поблизу стінки, розташованої з боку введення агента сушіння, рухається швидше, ніж шар, що рухається біля стінки, розташованої з боку виходу агента сушіння. Це можна забезпечити, наприклад, встановивши вертикальні перфоровані повітропроникні перегородки з поворотними заслінками, що приведе до зміни відносних швидкостей вертикального переміщення зернових шарів, які знаходяться по різні боки перегородок. Процес тепловологообміну при цьому може порушуватися. Так, агент сушіння, проходячи через перший зерновий шар, буде охолоджуватися і, отже, насичуватися вологою, а потім у наступному шарі (наприклад, на вході до камери, де температура зерна нижча за температуру агента сушіння) волога буде конденсуватися на поверхні зерен, що мають більш низьку температуру.

| №1 (209) январь 2017 Іншим способом поділу відносних швидкостей вертикального переміщення зернових шарів у камері зерносушарки є використання як вивантажувальні пристрої двох дозуючих вальців у кожній зерновій колоні, внаслідок чого зернові шари просуватимуться через зерносушарку з різною швидкістю. Внутрішній (більш гарячий зерновий шар) проходитиме через зернову колону швидше, ніж зовнішній (більш холодний зерновий шар). Однак при безперервному русі зерна в камері сушарки утворюються стійкі потоки, що рухаються шляхом найменшого опору. При цьому в місцях із великим опором рух потоків сповільнюється, а іноді і повністю зупиняється. Підвищений опір може виникнути в будь-якому місці сушарки внаслідок нерівномірної засміченості, високої вологості та самосортування початкової маси зерна. Крім того, зерно може затримуватися біля внутрішніх стін камери, де воно притискається до стінки горизонтальним тиском рухомого шару. Також для забезпечення різної продуктивності камери сушіння кожної зернової колони є необ-

хідним індивідуальний привід, що ускладнює конструкцію сушарки та її експлуатацію. Використання всередині камери активних перегрібачів для примусового перемішування зернового шару по товщині призводить до збільшення травмування зерна робочими органами перегрібача, крім того, для них необхідним є індивідуальний привід, що підвищує загальне енергоспоживання зерносушарки. Одним із реальних шляхів усунення нерівномірності нагрівання зерна та сушіння в камері є інверсія зернового потоку. Дослідженнями Н.М. Іванова, Д.В. Шаповалова доведена перспективність інверсії зернових шарів при поперечному продуванні зернового шару [13]. Отже, вибір режимних і конструктивних параметрів для камерних і колонкових зерносушарок із поперечним продуванням зернового шару, який рухається під дією сили тяжіння між двома газопроникними стінками, тісно пов’язаний із конструктивними особливостями сушарок цього типу і є актуальним завданням.

ЛІТ Е РАТ У РА

1. Баум А.Е. Сушка зерна / А.Е. Баум, В.А. Резчиков. – М.: «Колос», 1983. – 223 с. 2. Голубкович A.B. Сушка высоковлажных семян и зерна / А.В. Голубкович, А.Г. Чижиков. – М: Росагропромиздат, 1991. – 284 с. 3. Гришин М.А. Установки для сушки пищевых продуктов / М.А. Гришин, В.И. Атаназевич, Ю.Г. Семенов. – М.: Агропромиздат, 1989. – 254 с. 4. Данилов O.Л. Теория и расчет сушильных установок / O.Л. Данилов. – М.: Изд-во МЭИ, 1972. – 72 с. 5. Драгилев А.И. Технологическое оборудование предприятий перерабатывающих отраслей АПК / А.И. Драгилев. – М.: «Колос», 2001. – 352 с. 6. Карпов Б.А. Технология послеуборочной обработки и хранения зерна / Б.А. Карпов. – М.: Агропромиздат, 1987. – 288 с. 7. Антипов С.Т. Машины и аппараты пищевых производств / С.Т. Антипов, Н.Т. Кретов. – М.: «Высшая школа», 2001. – 231 с. 8. Себиси Т. Конвективный теплообмен / Т. Себиси, П. Бредшоу. – М.: «Мир», 1987. – 592 с. 9. Атаназевич В.И. Сушка зерна / В.И. Атаназевич. – М.: «Лабиринт», 1997. – 256 с. 10. Птицын С.Д. Зерносушилки (технологические основы, тепловой расчет и конструкции) / С.Д. Птицын. – 2-е изд. испр. и доп. – М.: «Машиностроение», 1966. – 211 с. 11. Малин Н.И. Энергосберегающая сушка зерна / Н.И. Малин. – М.: «КолосС», 2004. – 240 с. 12. Самочетов В.Ф. Зерносушение / В.Ф. Самочетов, Г.А. Джорогян. – 2-е изд. перераб. и доп. – М.: «Колос», 1970. – 287 с. 13. Иванов Н.М. К обоснованию конструктивно-технологических параметров инверторов зерна колонковых сушилок блочно-модульного типа / Н.М. Иванов, Д.В. Шаповалов // Вестник алтайской науки: Проблемы агропромышленного комплекса. Т. 2. – Изд-во Алтайского гос. ун-та, 2001. – С. 53-56.

Технологічні властивості зерна пшениці різної крупності

Бачинська П.С., магістрант, Харченко Є.І., кандидат технічних наук, Ноздрюхіна І.В., кандидат технічних наук, Національний університет харчових технологій

В статті наведено результати досліджень залежностей технологічних властивостей зерна двох партій пшениці від крупності зерен. Встановлено взаємозв’язок маси 1000 зерен та крупності. Показано залежності зміни натури, вологості, зольності та кількості і якості клейковини кожної окремої фракції крупності зерна пшениці. Ключові слова: пшениця, технологічні властивості, крупність, фракція, натура, вологість, клейковина, маса 1000 зерен. В статье приведены результаты исследования закономерностей технологических свойств зерна двух партий пшеницы от крупности зерен. Установлена связь массы 1000 зёрен и крупности зёрен. Показны закономерности изменения натуры, влажности, зольности, количества и качества клейковины каждой отдельной фракции крупности зерна пшеницы.

ТЕХНОЛОГИИ ЗЕРНОПЕРЕРАБОТКИ

№1 (209) январь 2017 |

Ключевые слова: пшеница, технологические свойства, крупность, фракция, натура, влажность, клейковина, масса 1000 зёрен. The results of research of laws technological properties of the grain of wheat between the two parties on the size of the grains. The connection mass 1000 seeds and grain size. Flashy patterns of change in nature, moisture, ash content, quantity and quality of gluten from the size of grains of wheat. Keywords: wheat, technological properties, particle size fraction, nature, moisture, gluten, masa 1000 seeds.

ехнологічні властивості зерна пшениці мають вирішальне значення при переробці зерна пшениці в борошно та крупи, саме тому дослідження залежностей їх зміни є однією із актуальних і важливих проблем технології зберігання і переробки зерна. Загально відомо, що крупність зерна пшениці є одним із важливих показників технологічних властивостей. Чим вища крупність зерна, тим вище технологічна ефективність роботи зернопереробного підприємства [1, 3, 4]. В межах однієї партії зерна пшениці зустрічаються як крупні, так і дрібні зерна, які мають різні властивості. В літературних джерелах не знайдено вичерпної інформації щодо змін технологічних властивостей зерна пшениці однієї партії зерна пшениці різної крупності, тому виникла необхідність вивчення залежностей технологічних властивостей зерна різних фракцій крупності від його розмірів. Для досліджень взято дві партії зерна пшениці: 1) низькоскловидна пшениця із Полтавської області зі скловидністю 40%; 2) високоскловидна пшениця із Миколаївської області зі скловидністю 60%. Кожна із партій пшениці розділялася на фракції на решітних полотнах з розмірами: 3,5×20 мм; 3,0×20 мм; 2,8×20 мм; 2,6×20 мм; 2,4×20 мм; 2,2×20 мм. На кожне решітне полотно клали по три гумові кульки для очищення решітних полотен під час просіювання. Після першого розділення зернової маси кожну виділену фракцію зерна пшениці повторно просіювали на тих же решітних полотнах, проходом і сходом яких вони виділені. Це було зроблено для додаткового виділення зерен, які могли не просіятися через решітне полотно із-за недостатнього його очищення. Після розділення на фракції в кожній фракції визначалися: натура зерна; маса 1000 зерен; абсолютна маса; вологість; зольність; кількість та якість клейковини; скловидність зерна. Усі показники визначалися у відповідності до діючих стандартів у трьох повторностях. Крупність зерен визначали як середньоарифметичне між розмірами решітних полотен, проходом і сходом яких отримано фракцію. Для побудови гранулометричних характеристик зерна пшениці різних партій на вказаних решітних полотнах просіювали наважки зерна по 500 г із подальшим розрахунком виходу фракції. Із даних рис. 1 та 2 видно, що низькоскловидна партія зерна пшениці (1) мала менший вміст крупних зерен, ніж високоскловидна партія зерна пшениці (2). В низькоскловидній партії зерна пшениці 43% становили зерна із шириною 2,9 мм, а у високоскловидній партії зерна пшениці зерна із шириною 2,9 мм становили 50%. Дослідження залежності натури зерна (рис. 3) від крупності виділених фракцій показало, що цей показник www.hipzmag.com

Рис. 1. Диференціальний розподіл зерен двох партій пшениці: 1 – низькоскловидна, 2 – високоскловидна

Рис. 2. Інтегральний розподіл зерен двох партій зерна пшениці: 1 – низькоскловидна, 2 – високоскловидна

Рис. 3. Зміна натури зерна в залежності від розміру зерен: 1 – низькоскловидна, 2 – високоскловидна

| №1 (209) январь 2017

Рис. 4. Залежність розміру зерен пшениці та маси 1000 зерен: 1 – низькоскловидна, 2 – високоскловидна

Рис. 5. Залежність абсолютної маси та крупності зерен: 1 – низькоскловидна, 2 – високоскловидна

Рис. 6. Зміни вологості зерна низькоскловидної пшениці різних фракцій крупності

Рис. 7. Зміни вологості зерна високоскловидної пшениці різних фракцій крупності

не має чіткої залежності, хоча і спостерігається збільшення натури із збільшенням розмірів зерен. Це можна пояснити тим, що на коливання величини натури зерна впливає щільність укладки зерен в об’єм пурки, шпаруватість зернової маси, форма зерен, ступінь виповненості зерна, характер поверхні та вологість зерна, що впливає на коефіцієнт зовнішнього тертя [4]. Експериментально встановлено, що між середнім розміром зерен та масою 1000 зерен для обох партій зерна пшениці існує значний кореляційний зв'язок, коефіцієнт кореляції для обох партій становив 0,98. Для низькоскловидної партії зерна пшениці залежність має нелінійний характер і описується рівнянням (1), а для високоскловидної партії зерна пшениці залежність маси 1000 зерен і розмірів зерен має лінійний характер і описується рівнянням (2). Результати досліджень наведено на рис. 4.

m1000 = 17,683d2 – 67,188d + 85,172

(1)

m1000 = 22,702d – 27,843

(2)

де d – середній розмір зерен, мм. Ці результати досліджень вказують на те, що кожна партія зерна пшениці має свій індивідуальний характер залежності маси 1000 зерен та їх розміру. Встановити узагальнену залежність розмірів зерен пшениці та маси 1000 зерен, яку можна було б застосувати для будь якої іншої партії зерна пшениці, не вдалося. Аналогічні дані отримано і для залежності крупності зерен пшениці та абсолютної маси, яка відрізняється від маси 1000 зерен вирахуванням величини вологості зерен (рис. 5). Залежності між змінами вологості окремих фракцій пшениці та розмірами зерен виявити не вдалося. На рис. 6 показано зміни вологості зерен низькоскловидної пшениці. З даних рисунку видно, що фракція пшениці із найменшими розмірами (2,1 мм) мала найменшу вологість зерен – 12,4%, а найбільшу вологість 12,8 % мали дві фракції зерен, розміри яких відповідно 2,3 та 3,25 мм. Розподіл вологості серед фракцій крупності високоскловидної пшениці був дещо іншим (рис. 7). Дрібні фракції зерен мали найменшу вологість, яка становила 11,3…11,4%, а із збільшенням крупності зерен пшениці вологість збільшилася до 11,7%. Менший вміст вологи у дрібних фракціях зерна пшениці можна пояснити тим, що вони мають більшу площу поверхні, що сприяє інтенсивному виділенню вологи із центральних шарів зерна. Особливу цікавість мали дослідження щодо встановлення зольності окремих фракцій зерна пшениці. В літературних джерелах [3] відзначається збільшення зольності зерен із зменшенням їх крупності. Підтвердити таку закономірність експериментально не вдалося. Результати досліджень показали (рис. 8), що зольність зерен низькоскловидної пшениці в залежності від їх крупності змінювалася лише на 0,11%, а саме від 1,78 до 1,89%. Для високоскловидної пшениці зольність дрібних фракцій зерна була нижчою, ніж для крупних фракцій. Різниця між зольністю найбільшої крупної фракції високоскловидно-

ТЕХНОЛОГИИ ЗЕРНОПЕРЕРАБОТКИ го зерна пшениці і зольністю найдрібнішої фракції пшениці становила 0,27%. Виходячи із наведених даних, виникає необхідність більш детального дослідження цього питання. Із даних рис. 8 також видно, що в середньому зольність низькоскловидної пшениці вища, ніж зольність високо скловидної, в середньому на 0,55%. Зміни скловидності зерна пшениці за фракціями також мають велику практичну цінність. Дослідженнями встановлено, що скловидність зерна має випадковий характер (рис. 9). Чіткої залежності зміни скловидності від крупності зерен встановити не вдалося. Досліджуючи технологічні прийоми розділення зерна за крупністю та скловидністю, Дулаєв В.Г. [2] відзначав, що неможливо розділити зерно пшениці за скловидністю прямим сепаруванням на решітних полотнах. Проведені нами дослідження також підтверджують даний висновок. Вміст клейковини у зерні пшениці є одним із важливих технологічних показників, тому в різних фракціях крупності зерен пшениці визначали кількість та якості клейковини, результати досліджень наведено в табл. 1. Дані табл. 1 показують, що вміст клейковини низькоскловидної партії пшениці коливався від 28 до 32%, причому крупні фракції зерен містили відносно більшу кількість клейковини. Якість клейковини коливалася від 80 до 90 од. приладу ВДК. Клейковина відмивалася в усіх фракціях низькоскловидної пшениці. У високоскловидній пшениці спостерігався менший вміст клейковини, який коливався від 25 до 28%. Якість клейковини за фракціями крупності коливалася від 80 до 88 од. приладу ВДК. Дослідженнями вмісту та якості клейковини різних фракцій зерна пшениці досліджуваних партій встановлено, що кількість клейковини та її якість мають випадковий характер розподілу за окремими фракціями. Дослідженнями технологічних показників двох партій пшениці встановлено, що лише

№1 (209) январь 2017 |

Рис. 8. Зольність зерен пшениці різної крупності: 1 – низькоскловидна, 2 – високоскловидна

Рис. 9. Зміни скловидності зерна пшениці від крупності зерен: 1 – низькоскловидна зернова маса, 2 – високоскловидна зернова маса

маса 1000 зерен та абсолютна маса мають високий кореляційний зв’язок з крупністю зерен. Решта технологічних показників, які визначаються в практиці переробки зерна пшениці, мають випадковий характер. Кожна партія має свої характеристики, закономірності зміни яких не можна в повній мірі розповсюдити на інші довільні партії зерна пшениці.

Таблиця 1. Вміст та якість клейковини у фракціях зерна пшениці Середній розмір зерен фракцій, мм

Прохід/схід решітного полотна

2,1

Пшениця низькоскловидна (Полтавська обл.) кількість клейковини, %

2,2×20/2,0×20

2,3

2,4×20/2,2×20

2,5

2,6×20/2,4×20

2,7

2,8×20/2,6×20

2,9

3,0×20/3,0×20

3,25

3,5×20/2,8×20

Вихідне зерно

www.hipzmag.com

високоскловидна (Миколаївська обл.)

якість за ІДК, од.

кількість клейковини, %

якість за ІДК, од.

| №1 (209) январь 2017

ЛІТ Е РАТ У РА 1. Егоров Г.А. Технологические свойства зерна / Г.А.Егоров. – М.: Агропромиздат, 1985. – 334 с. 2. Дулаев В.Г. Оптимальные системы технологических процессов и машин мукомольного производства: Монография / В.Г. Дулаев. – М.: Издательский комплекс МГУПП, 2003. – 378 с. 3. Казаков Е.Д. Зерноведение с основами растениеводства. Изд. 2-е, перераб. и доп. / Е.Д.Казаков. – М.: Колос, 1973. – 288 с. 4. Козьмина Н.П. Зерно / Н.П.Козьмина. – М.: Колос, 1969. – 367 с.

УДК: 664.788 / 664.668.9

Технология выработки крупы из тритикале Чиркова Л.В., кандидат технических наук, Панкратьева И.А., кандидат сельскохозяйственных наук, Зверев С.В., доктор технических наук, Политуха О.В., научный сотрудник, ФГБНУ «Всероссийский научно-исследовательский институт зерна и продуктов его переработки»

Тритикале превосходит традиционные культуры по питательной ценности, но крупу из него не вырабатывают. Институт зерна разработал технологию переработки тритикале в крупу нового ассортимента на серийном оборудовании с хорошими потребительскими свойствами. Ключевые слова. Тритикале, крупа, питательная ценность, технология переработки, оборудование, потребительские свойства. Triticale is superior to traditional culture on the pit-tive value, but the rump of it does not work out. Grain Institute has developed processing technology in the cereals triticale new range on the serial equipment with good application properties. Keywords. Triticale, groats, nutritional value, processing technology, equipment, consumer characteristics.

ритикале – это новый хлебный злак, полученный скрещиванием пшеницы и ржи. Выведенный гибрид унаследовал от родителей высокую биологическую ценность и по некоторым свойствам превзошёл их: по содержанию белка, жира и по ряду аминокислот, в том числе по содержанию лизина, лейцина, изолейцина, фенилаланина и метионина (табл. 1). В то же время, тритикале хорошо приспосабливается к различным типам почвы, устойчив ко многим болезням злаков, даёт хорошие урожаи [2]. Тритикале имеет более крупное и несколько более хрупкое зерно, чем рожь и пшеница, и при этом хорошо выравненное (табл. 2).

Таблица 1. Биологическая ценность тритикале, ржи и пшеницы

Показатели Белок,% Жир,% Углеводы,% Аминокислоты,%, от общего содержания белка: лизин трионин валин изолейцин лейцин фенилаланин триптофан метионин Алкилрезорцинолы, мг/кг (по Л.К. Сечняк)

Тритикале 12,4 4,8 59,4

Рожь 9,9 2,2 55,8

Пшеница 11,8 2,2 59,5

3,50 2,80 4,22 3.67 6,88 4,79 1,00 1,90

4,09 3,06 4,55 3,57 6,36 4,62 1,07 180

3,00 2,68 4,11 3,53 6,38 4,48 1,07 1,50

229

370

177

Анатомическое строение зерновки тритикале имеет свои особенности, состоящие в неплотном прилегании плодовой оболочки к весьма тонкой (около 5 мкм) семенной оболочке и в некоторой сморщенности зерновки [1]. Тритикале используют, в основном, на корм сельскохозяйственным животным, но в ограниченном количестве из-за содержания преимущественно в его поверхностных слоях антипитательных веществ, алкилрезорцинолов.

Таблица 2. Физические свойства тритикале, пшеницы и ржи

Показатели качества зерна Состав зерновой массы, % основное зерно зерновая примесь сорная примесь Размеры зерновки, мм ширина толщина длина Выравненность, % по ширине по толщине по длине Масса 1000 зёрен, г Натура, г/л Стекловидность, % Зольность, % Белок на сухое вещество, %

Культура пшеница рожь Мироновская Харьковская тритикале 808 55 (по Б.М. Максимчуку) 95,93 3,98 0,09

3,48 2,57 7,46

3,22 2,92 6,86

2,66 2,55 8,53

35,38 747 85,0 1,79 11,69

26,73 742 32,0 1,88 10,09

95,38 77,69 85,00 42,65 744 60,5 1,85 12,25

ТЕХНОЛОГИИ ЗЕРНОПЕРЕРАБОТКИ Есть информация об использовании тритикале в хлебопечении, кондитерском и бродильном производстве. Разработан способ производства крупы из тритикале (типа перловая) в условиях мукомольного производства [4]. Крупу из тритикале на крупозаводах не вырабатывают, но лабораторные исследования, проведённые крупяной лабораторией ВНИИЗ, показали, что переработка тритикале в крупу возможна, эффективна и даёт хороший продукт питания. Технология выработки крупы из тритикале в стендовых условиях включает: шлифование очищенного зерна в шелушильно-шлифовальной установке, освобождение продуктов шлифования от мучки в воздушном сепараторе, отбор дроблёного ядра на ситовой или триерной поверхности. Полирование как целой, так и дроблёной крупы необходимо для освобождения её от мучки, на-

№1 (209) январь 2017 |

липшей на поверхность крупы, частично сохраняющей неровности сморщенной поверхности зерновки. Извлечённое дроблёное ядро дополнительно шлифуют в устройстве со сдвоенной ситовой обечайкой, предназначенном для шлифования мелкого зерна, и просеивают на сите с отбором небольшого количества крупы типа манной. Схема предусматривает возможность микронизации как целой, так и дроблёной крупы, что обозначено на схеме перекрышами. Микронизированная крупа приобретает приятный аромат и быстрее варится. В табл. 3 представлен ориентировочный перечень технологического оборудования, рекомендуемого для переработки тритикале в крупу, и его техническая характеристика. Кулинарная оценка крупы из тритикале показала время её варки: целой крупы 30 мин., дроблёной 8 мин.

Рис. 1. Технология выработки крупяных продуктов из тритикале: 1 — шлифовальная машина, 2 — дуоаспиратор, 3 — триер, 4 — полировальная машина, 5 — микронизатор, 6 — шлифовка с двойным ситом, 7 — просеиватель, 8 — магнитный сепаратор

www.hipzmag.com

| №1 (209) январь 2017 Таблица 3. Перечень технологического оборудования Технологическая операция

Технологическое оборудование

Марка

Производительность, т/ч

Установленная мощность, кВт

Шлифование зерна тритикале

Шелушильношлифовальная машина

А1-ЗШН-3

2,5-3,0

22,0

Отделение мучки

Воздушный сепаратор

А1-БДЗ-6

3,8

1,1

Разделение шлифованного ядра по длине

Триер

УТК

8,0

2,2

Полирование целой крупы

Шлифовальнополировальная машина

ССМ1000А

1,8

16,1

Микронизация целой крупы

Микронизатор

ВТМ-02

0,2

Шлифование дробленого ядра

Шлифовальная Машина

Патент 2510294

1,0

Разделение продуктов по крупности

Крупосортировочная машина

А1-БКГ-1

2,5

1,1

Магнитная сепарация

Магнитная колонка

БКМА2-300А

20,-24,0

и манной 5 мин. Микронизация целой крупы сокращает время её варки до 16 мин. Консистенция каши из целой крупы разбористая, из мелкой и из манной – вязкая. Внешний вид аппетитный, вкус и аромат приятные. Крупа из тритикале по потребительским и вкусовым достоинствам, по питательной ценности может быть отнесена к продуктам здорового питания, конкурентоспособным с импортной бакалеей. Освоение про-

Габариты, мм 2000х 1000х 1965 835х 1245х 1855 2292х 1034х 1415 2200х 830х 2160 3250х 520х 1700

Масса, кг

2800х 1625х 1680 424х 332х 55

1700

360

670

1226

440

750

мышленного производства крупы нового ассортимента экономически целесообразно и будет способствовать обеспечению продовольственной безопасности нашей страны. Общий выход крупы по этой технологии составляет 65–70% в зависимости от сорта зерна. Промышленное освоение технологической линии выработки крупы из тритикале производительностью 1 т/ч, или 16 т/сут. по предлагаемой технологии окупится за неполный год [5].

Л И Т Е РАТ У РА 1. Гужов Ю.Л. Тритикале – первая зерновая культура, созданная человеком. – М.: «Колос», 1978. – 285 с. 2. Чиркова Л.В., Кандроков Р.Х., Панкратов Г.Н. Тритикале, от зерна к муке. 140 лет истории // Кондитерское и хлебопекарное производство. – 2015. – №9 – С. 8-9. 3. Мелешкина Е.П., Панкратьева И.А., Политуха О.В., Чиркова Л.В., Жильцова Н.С. Качество зерна тритикале // Хлебопродукты. – 2015. – №2 – С. 48. 4. Урубков С.А. Способ производства крупы из зерна тритикале (типа перловая), пат. №3013145231 от 09.10.2013. 5. Чиркова Л.В., Панкратьева И.А., Политуха О.В. Новая крупа из зерна тритикале // Пищевая промышленность. – 2016. – №3. – С.68.

УДК 664.6: 664.642:663.451

Розробка технології житніх заквасок для виробництва хліба

Сильчук Т.А., кандидат технічних наук, Сидор В.М., кандидат технічних наук, Мокруха Н., магістр, Національний університет харчових технологій

Розроблено технологію закваски спонтанного бродіння з житнього борошна та води. Проаналізовано якість закваски в циклі розведення та вивчено її технологічні властивості у виробничому циклі. Досліджено оптимальне співвідношення в напівфабрикаті стиглої закваски та поживної суміші. Дослідні зразки закваски аналізували за кислотністю та активністю молочнокислих бактерій. Доведено, що інтенсивність кислотонакопичення в заквасці збільшується зі збільшенням вмісту в ній поживного середовища. Встановлено, що використання закваски спонтанного бродіння дозволяє отримати вироби з високими органолептичними та фізико-хімічними показниками якості та

ТЕХНОЛОГИИ ХЛЕБОПЕЧЕНИЯ

№1 (209) январь 2017 |

може бути рекомендоване для виробництва житньо-пшеничних сортів хліба в умовах міні-підприємств та закладів ресторанного господарства. Ключові слова: житньо-пшеничний хліб, закваска спонтанного бродіння. Разработана технология закваски спонтанного брожения из ржаной муки и воды. Проанализировано качество закваски в цикле разведения и изучены ее технологические свойства в производственном цикле. Исследовано оптимальное соотношение в полуфабрикате зрелой закваски и питательной среды. Опытные образцы закваски анализировали по показателям кислотности и активности молочнокислых бактерий. Доказано, что интенсивность кислотонакопления в закваске увеличивается с увеличением содержания в ней питательной среды. Установлено, что использование закваски спонтанного брожения позволяет получить изделия с высокими органолептическими и физико-химическими показателями качества и может быть рекомендовано для производства ржано-пшеничных сортов хлеба в условиях мини-производств и заведений ресторанного хозяйства. Ключевые слова: ржано-пшеничный хлеб, закваска спонтанного брожения. There was investigated the process of preparation of spontaneous fermentation sourdough in discrete condition of bread manufacturing. There was demonstrated the process of preparation of sourdough in cycle of culturing and there was investigated its quality in production cycle at different ratios mature sourdough and nutrient mixture. There was found that in spontaneous fermentation sourdough, which was updated with same ratio of mature sourdough and nutrient mixture there are higher content of organic acids and quality of semi-finished products are higher. There was proved that intension of acid accumulation in sourdough is increased with increasing of nutrient mixture content. It was established that using of spontaneous fermentation sourdough can get products with high organoleptic and physicochemical indicators of quality and can be recommended for the production ryewheat bread in a mini-enterprises and restaurant industry. Keywords: rye-wheat bread, spontaneous fermentation sourdough.

останні роки спостерігається стійка тенденція до зростання популярності у населення житньо-пшеничних сортів хліба. Технологія хліба з суміші житнього та пшеничного борошна базується на створенні високої кислотності тіста з метою зниження активності ферментів, поглиб лення набухання білків, пентозанів, оболонкових частинок борошна. Традиційні технології житньо-пшеничного хліба передбачають використання густих та рідких житніх заквасок, які відрізняються консистенцією та складом мікроорганізмів. Складність та велика тривалість процесу, висока трудомісткість, безперервний процес виведення та зберігання заквасок є серйозними гальмуючими факторами для впровадження його в умовах міні-виробництв. Ряд технологічних особливостей не дозволяє використовувати традиційні закваски в умовах підприємств малої потужності [1]. Одним з ефективних напрямків вирішення цієї проблеми може стати використання дискретної технології приготування житнього тіста на заквасці спонтанного бродіння (ЗСБ) [2-5]. Застосування ЗСБ сприятиме не лише зниженню активності ферментів в тісті, а й інтенсивному накопиченню органічних кислот, які надають виробам специфічний смак та аромат. Поряд з цим це дозволить: – спростити процес приготування житньої закваски; – зробити його доступним для підприємств малої потужності й при цьому отримувати продукцію високої якості; – оперативно реагувати підприємствам малої потужності на потреби ринку в житніх та житньо-пшеничних сортах хліба. www.hipzmag.com

Метою наших досліджень було приготування ЗСБ, вивчення її технологічних властивостей в циклі розведення та виробничому циклі, а також аналіз якості готових виробів з її використанням. У розводочному циклі закваску готували з суміші борошна житнього обдирного та води вологістю 48-50%. Цикл розведення закваски тривав 60 годин. Через кожні 12 годин до попередньої суміші додавали поживну суміш з борошна житнього обдирного та води. З кожним підживленням покращувався склад живильного середовища закваски, підвищувалась активність молочнокислих бактерій, що зумовлювало підвищення кислотності закваски, пригнічувало розвиток сторонньої мікрофлори, покращувалися органолептичні показники якості закваски [6]. Це можна пояснити зміною складу мікрофлори закваски в процесі її бродіння. Відомо, що в спонтанній заквасці заквашування здійснюється мікрофлорою, внесеною з борошном, яка досить різноманітна. Проте основною мікрофлорою є молочнокислі бактерії видів L.plantarum та L.brevis, а також кислотостійкі дріжджі S.minor. Гомоферментативні бактерії виду L.plantarum є активними продуцентами молочної кислоти і невеликої кількості, до 10 %, летких кислот. Гетероферментативні молочнокислі бактерії виду L.brevis порівняно з L.plantarum продукують менше молочної кислоти і значно більше, до 30%, летких кислот, а також діоксид вуглецю, який приймає участь у розпушуванні тістових напівфабрикатів. Для густих заквасок спонтанного бродіння характерним є склад бактеріальної та дріжджової мікрофлори, представлений в табл. 1.

| №1 (209) январь 2017 Таблиця 1. Бактеріальна та дріжджова мікрофлора густих житніх заквасок спонтанного бродіння [4]. L.plantarum 40

Видовий склад лактобацил, % L.brevis L.fermentі L.casei 56 2 1,5

Після розводочного циклу якість закваски стабілізується, вона набуває необхідної підйомної сили та кислотності та може бути використана в виробничому циклі для приготування житньо-пшеничного хліба. Зміна параметрів середовища (температура і вологість) дозволяє контролювати розвиток бажаних мікроорганізмів і, отже, якість закваски . Так, підвищення температури до 35°С стимулює розвиток молочнокислих бактерій, але призводить до пригнічення дріжджової мікрофлори. Зниження температури закваски до 28°С, навпаки, підвищує бродильну активність дріжджів, але уповільнює процес наростання кислотності. Під час приготування виробничої закваски виникла необхідність встановити оптимальне співвідношення в ній стиглої закваски (СЗ) та поживної суміші (ПС). З цією метою готували три зразки закваски при співвідношенні стиглої закваски та поживної суміші 1:1 (зразок №1), 1:3 (зразок № 2) та 1:5 (зразок №3). Дослідні зразки закваски аналізували за показниками, що характеризують ступінь готовності напівфабрикатів, а саме визначали кислотність та активність молочнокислих бактерій. Дослідження накопичення кислотності проводили за температури бродіння закваски 25ºС та 30ºС. Результати аналізу свідчать (табл. 2), що початкова кислотність зразків закваски №2 та №3 нижча порівняно зі зразком №1, що обумовлено більшим вмістом в цих зразках поживної суміші. Під час бродіння титрована кислотність всіх зразків зростає. Інтенсивніше накопичення кислотності відбувається за температури 30ºС. При цьому на 12 годину бродіння кислотність зразків №2 та №3 була нижчою на

L.buchneri 0,5

Видовий склад дріжджів, % S.minor S.cerevisiae 94-95 5-6

0,8-1 град, ніж в зразку №1. Однак, приріст кислотонакопичення на 12 годину у зразках №2 та №3 становить відповідно 6 та 6,4 град, що більше порівняно зі зразком №1. Це зумовлено більшим вмістом поживних речовин в цих зразках, внесених із живильним середовищем, що сприяє інтенсифікації бродильної мікрофлори закваски. Найбільш активне розмноження молочнокислих бактерій (табл. 3) відбувається при поновленні закваски в співвідношенні 1:1, що пов’язано з більш благоприємним значенням рН середовища для кислотоутворюючих бактерій на початку заквашування. При поновленні закваски спонтанного бродіння в виробничому циклі при внесенні СЗ і ПС у співвідношенні 1:1 у закваску було внесено 30% борошна з закваскою попереднього приготування, що сприяло збільшенню кислотності та кількості молочнокислих бактерій. Результати активності молочнокислих бактерій показали більшу їх активність за температури 30°С. Досліджували інтенсивність накопичення діоксиду вуглецю в процесі бродіння закваски при різному співвідношенні стиглої закваски та поживної суміші. Отримані результати показали незначне накопичення діоксиду вуглецю протягом всього періоду бродіння закваски. Можна припустити, що мікрофлора закваски спонтанного бродіння не містить великої кількості дріжджів та гетероферментативних молочнокислих бактерій, які сприяють накопиченню діоксиду вуглецю в процесі бродіння закваски. Основна мікрофлора закваски спонтанного бродіння представлена гомоферментативними молочнокислими бактеріями (Lactobacillus plantarum, Lactobacillus casei), оптимальна температура розвитку

Таблиця 2. Зміна титрованої кислотності закваски спонтанного бродіння Тривалість бродіння, годин 0 2 4 6 8 12

Титрована кислотність, град зразок №1 7,2 7,8 8,0 8,2 8,6 9,8

За температури 25ºС зразок №2 5,2 6,0 6,4 7,2 8,0 8,8

зразок №3 4,6 5,2 5,6 6,6 7,6 8,6

зразок №1 7,2 8,0 8,8 9,8 10,8 12

За температури 30ºС зразок №2 5,2 6,4 7,6 9,4 10,4 11,2

зразок №3 4,6 5,4 6,6 8,6 10,0 11

Таблиця 3. Активність молочнокислих бактерій в заквасці спонтанного бродіння Активність молочнокислих бактерій, хв. Після замісу, 0 годин Через 2 години бродіння Через 4 години бродіння Через 6 годин бродіння Через 8 годин бродіння Через 10 годин бродіння Через 12 годин бродіння

1:1 149 146 143 138 130 116 100

25ºС 1:3 164 160 158 154 148 136 118

1:5 174 169 164 160 155 145 123

1:1 146 134 122 110 98 83 61

30ºС 1:3 160 146 130 121 109 97 73

1:5 162 158 150 142 132 118 102

ТЕХНОЛОГИИ ХЛЕБОПЕЧЕНИЯ яких становить 15-38ºС, основна роль їх в заквасках – кислотонакопичення. На дослідних зразках закваски готували житньо-пшеничне тісто з внесенням 45% закваски спонтанного бродіння до маси борошна в тісті. Тривалість бродіння тіста складала 90 хв., вистоювання вели до готовності за температури 30-32°С. Аналіз якості хліба, виготовленого на трьох зразках виробничої закваски, показав, що кращі показники питомого об’єму та пористості мав хліб з внесенням закваски при співвідношенні в ній СЗ та ПС 1:1. Проте, якщо виникає виробнича необхідність в збільшенні кількості виробничої закваски, можливе її поновлення при співвід-

№1 (209) январь 2017 | ношенні СЗ та ПС 1:3, при цьому активність накопичення бродильної мікрофлори є достатньою для отримання житньо-пшеничного хліба високої якості. Поновлення закваски у виробничому циклі при співвідношенні СЗ та ПС 1:5 є недоцільним, оскільки не забезпечує належну якість, смак та аромат готових виробів. Отже, впровадження технології житньо-пшеничного хліба на заквасках спонтанного бродіння сприятиме розширенню асортименту хліба з суміші житнього та пшеничного борошна та дозволить виготовляти його на підприємствах малої потужності та пекарнях. Це збільшить сегмент житнього хліба в загальному асортименті хлібобулочних виробів.

ЛІТ Е РАТ У РА 1. Дробот В.І. Технологія хлібопекарського виробництва: Підручник / Дробот В.І. – К. :Логос, 2002. – с.368. 2. Использование заквасок спонтанного брожения при производстве ржаного хлеба / И.С. Легков, И.У. Кусова, Г.Г.Дубцов // Кондитерское и хлебопекарное производство. – 2010. – №3-4. – С. 24-25 3. Патент на корисну модель № 64487. Україна МПК A21D 8/02 (2006.01). Спосіб виробництва хліба на основі спонтанного бродіння/Щелакова Р.П., Бабков А.В., ОНАХТ/ Заявка u201104382; Заявл. 11.04.2011; Опубл. 10.11.2011, Бюл. №21, 2011 р. 4. Пшенишнюк Г.Ф. Закваски спонтанного бродіння в технології житнього хліба / Пшенишнюк Г.Ф., Павловський С.М, Ковпак Ю.С. Зб. наук. пр. – ОНАХТ, 2011. - Вип. 40, Том 1. – С. 141-145. 5. Пшенишнюк Г.Ф., Ковпак Ю.С Вплив житніх заквасок спонтанного бродіння на кінетику кислотонакопичення в тісті та якість хліба / Г.Ф. Пшенишнюк, Ю.С. Ковпак // Харчова наука і технологія. – 2011. – №1 (14). – С. 43-46. 6. Дробот В.І. Використання закваски спонтанного бродіння при виробництві житньо-пшеничного хліба / Дробот В., Сильчук Т. Зб. наук. пр. – НУХТ, 2016. – Том 22. – №1. – С. 180-184.

УДК 664.664:17

Доцільність використання борошна з зародків кукурудзи у виробництві безглютенових борошняних кондитерських виробів

Білик А.О., магістр, Шевченко О.А., магістр, Шаран Л.О., кандидат технічних наук, Шаран А.В., кандидат технічних наук, Національний університет харчових технологій, Дорошенко В.О., генеральний директор ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів»

Проведені аналітичні та експериментальні дослідження, на основі яких удосконалена технологія борошняних кондитерських виробів, збагачених борошном зародків кукурудзи. Досліджували гранулометричний, хімічний склад та технологічні показники досліджуваної добавки, а також її вплив на фізико-хімічні процеси в тісті; якість і харчову цінність готових виробі. На основі цього розроблено нову рецептуру безглютенового пісочного напівфабрикату, який доцільно використовувати для розширення асортименту борошняних кондитерських виробів та корекції харчового раціону українців. Ключові слова: борошняні кондитерські вироби, борошно зародку кукурудзи, технологічні показники, показники якості, харчова цінність, аглютеновий пісочний напівфабрикат. Проведенные аналитические и экспериментальные исследования, на основе которых усовершенствована технология мучных кондитерских изделий, обогащенных мукой зародышей кукурузы. Исследовали гранулометрический, химический состав и технологические показатели исследуемой добавки, а также ее влияние на физико-химические процессы в тесте; качество и пищевую ценность готовых изделий. На основании всего разработана новая рецептуwww.hipzmag.com

| №1 (209) январь 2017 ра безглютенового песочного полуфабриката, который целесообразно использовать для расширения ассортимента мучных кондитерский изделий и коррекции пищевого рациона украинцев. Ключевые слова: мучные кондитерские изделия, мука зародышей кукурузы, технологические показатели, показатели качества, пищевая ценность, аглютеновый песочный полуфабрикат. Analytical and experimental researcheswere done and on its basis was developed advanced technology of pastry products enriched with maize germ flour. During a research were studied a particle size, chemical composition and technological characteristics of the selected additives, as well as its impact on the physical and chemical processes in dough,and alsoquality and nutritional value of the finished product. On this basis was developed a new recipe of gluten-free sandy semi-finished products, which should be used to expand the range of pastry products and correction of Ukrainian population diet. Keywords: сonfectionery products, maize germ flour, technological performance, quality, nutritional value, sandygluten free cake mix.

ступ. Асортимент борошняних кондитерських виробів різноманітний і продовжує розширюватися. В умовах ринкової економіки для збільшення попиту та забезпечення збуту того чи іншого виду продукції потрібно виготовити її необхідної якості, високих споживчих властивостей та конкурентноспроможною. Поряд з цим в наш час постала проблема такого захворювання, як целіакія (глютенова ентеропатія) - генетично обумовленого порушення функції тонкого кишечника, яке пов'язане з дефіцитом ферментів, що розщеплюють пептид глютен. Проблема розроблення технологій борошняних кондитерських виробів спеціального дієтичного споживання набуває все більшого значення, що пов’язано з станом здоров’я населення. В Законі України «Про безпечність та якість харчових продуктів» наведена характеристика харчових продуктів спеціального дієтичного споживання, зазначено, що такі продукти повинні враховувати потреби організму залежно від віку, фізичного навантаження, стану здоров’я[1]. При целіакії розвивається синдром мальабсорбції різного ступеня складності, що супроводжується пі нистою діареєю, метеоризмом, схудненням, сухістю шкіри, затримкою фізичного розвитку дітей. Основа лікування – довічне дотримання аглютенової дієти (виключаються продукти, що містять глютен: хліб, сухарі, печиво, кондитерські борошняні та макаронні вироби, паштети, ковбаси). За даними останніх досліджень в Україні нараховується близько 400 тис. хворих на целіакію. Таким чином, вирішення існуючої проблеми можливо шляхом збільшення асортименту безглютенових виробів на ринку України, зокрема борошняних кондитерських виробів. Аналіз ринку безглютеної продукції в Україні показує, що основна продукція такого характеру пропонується частіше іноземним виробником з відповідно високою ціною [1, 2]. Вихідні передумови. Останні дослідження доводять, що в США, Німеччині, Італії, Швеції, Фінляндії, КНР, Данії, Бельгії виробляють борошняні кондитерські вироби (БКВ) для хворих на целіакію, використовуючи замість пшеничного борошна борошно кукурудзи, гречки та пшона. На жаль, особливості технології виготовлення таких виробів є ноу-хау та власністю фірм, що їх виготовляють [2].

Але вважати повноцінною заміною борошна пшеничного на борошно гречки, рису чи пшона ми не можемо, адже «кожна дія має свою протидію». Аналіз досліджень у цьому напрямку показав, що аглютенові види борошна мають суттєвий вплив на формування структурно-механічних характеристик тістових мас [1]. Борошно з рису має досить високий рівень вуглеводів, зокрема крохмалю. В100 г сировини міститься: білків – 5,95 г; жирів – 1,42 г; вуглеводів – 80,13 г. Борошно гречки дуже корисне. У своєму складі містить досить велику кількість, мінеральних речовин, вітамінів, харчових волокон, насичені жирні кислоти. І це далеко не всі корисні речовини, що містяться в гречаному борошні. Але воно має досить специфічний та яскраво виражений смак, що не зовсім відповідає нашим потребам для створення гармонійного смаку у кондитерському виробі. Мета. Виходячи з цього, перед нами постало завдання розробити рецептуру нової аглютенової продукції, зокрема борошняних кондитерський виріб для хворих на целіакію. Основна частина досліджень. За об’єкт дослідження нами було обрано борошно зародків кукурудзи (БЗК) виробництва ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів» як сировину енергоємну та біологічно повноцінну. У борошні зародку кукурудзи (БЗК) містяться в основному енергетичні та фізіологічно корисні речовини. Складаючи по вазі всього лише 1/10 частину зерна, зародок містить понад 4/5 всього жиру зерна (близько 82%), близько 4/5 мінеральних речовин і 1/5 частину протеїну зерна. У ньому знаходиться велика кількість, клітковини, фосфатидів і комплекс водо- і жиророзчинних вітамінів (каротин, вітамін А, тіамін (В1), рибофлавін (В2), альфа-токоферол (Е), пантотенова кислота, фолієва кислота, ніацин (РР)). Вміст α-токоферолу в борошні зародку кукурудзи становить 11,21 мг/кг. В лабораторних умовах кафедри технології харчування та ресторанного бізнесу НУХТ було досліджено хімічний склад, дисперсність досліджуваної добавки. Хімічний склад наведено в табл. 1. За контроль обрали пшеничне борошно вищого сорту як основний рецептурний компонент виробництва борошняних кондитерських виробів.

ТЕХНОЛОГИИ ХЛЕБОПЕЧЕНИЯ

№1 (209) январь 2017 |

Таблиця 1. Хімічний склад досліджуваних зразків Пшеничне борошно вищого сорту

БЗК

Білок, %

10,3

11,5

Жир,%

1,3

11,0

Вуглеводи, %

73,3

56,2

у т. ч. крохмаль

68,5

45,3

моно- і дисахариди

1,6

7,3

клітковина

3,2

3,6

Назва складової

Одержані дані показують, що досліджувана сировина порівняно з контролем багата на білок – 1,2%, жир – 10,7% та вуглеводи, зокрема вміст моно- і дисахаридів – на 5,7%, а клітковини – на 0,4%. Гранулометричний склад БЗК визначали шляхом розсівання на підібраній системі сит з розміром комірок 0,272,00 мм наважки масою 100 г. Середній діаметр частинки БЗК розраховували за формулою (1), виходячи з процентного вмісту окремих складових гранулометричного складу.

Dср =

∑ di ⋅ P , (1) 100

де Dcp – середній діаметр частинок, мм; dі – діаметр частинок кожного окремого сходу, мм; P – процентний вміст частинок даного сходу, %; 100 – сумарний процентний вміст даного зразка, %. Результати представлені у табл. 2.

Таблиця 2. Гранулометричний склад борошна із зародків кукурудзи Показники Розмір комірок сита,мм

БЗК (схід), %

2,00

1,50

1,00

0,57

0,27 Середній діаметр, мм

80 0,39

Встановлено, що досліджувана добавка має середній розмір частинок 0,39 мм. Процес приготування тіста полягає в змішуванні рецептурних компонентів. В процесі гідратації компонентів дисперсної системи утворюється тісто з визначеними структурно-механічними властивостями. Процес утворення тіста і його властивості значною мірою залежать від властивостей рецептурних компонентів – насамперед їх водопоглинальної, водоутримуючої та жироутримуючої здатності. Водопоглинальну здатність (ВПЗ) визначали за кількістю адсорбованої води, водоутримуючу та жироутримуючу – за кількістю адсорбованої та утриманої води або жиру відповідно в процесі настоювання і центрифугування суспензії [3]. При дослідженні цих показників для порівняння брали пшеничне борошно вищого сорту, оскільки в рецептурі БКВ це основний компонент. www.hipzmag.com

Рис. 1. Водопоглинальна здатність досліджуваної сировини

Водопоглинальну здатність БЗК визначали при температурі: 30, 60 та 90°С, що відповідає температурі замішування тіста, початку клейстеризації крохмалю та температурі всередині виробів наприкінці випікання відповідно. Результати досліджень наведено на рис. 1. Отримані результати показують, що за температури 30°С ВПЗ БКЗ вища, ніж у пшеничному борошні у 1,1 рази відповідно, що пояснюється дещо більшим вмістом у них білка, а також високогідрофільних некрохмальних полісахаридів. Дещо вищий показник ВПЗ досліджуваної добавки за цієї температури показує про необхідність регулювання вологи при замішуванні тіста для забезпечення формування у напівфабрикатах та готових виробах необхідних структурно-механічних властивостей. Водопоглинальна здатність дослідних зразків за температури 60°С зростає порівняно з показниками при температурі 30°С, що пов’язане з початком клейстеризації крохмальних зерен. За температури 90°С найвищий показник ВПЗ спостерігався у пшеничного борошна, тоді як водопоглинальна здатність БЗК змінилася меншою мірою. Така різниця за цих температур, ймовірно, пов’язана як з нижчим вмістом крохмалю у БКЗ, так і з дещо вищою температурою клейстеризації кукурудзяного крохмалю. Результати дослідження жироутримуючої та волого утримуючої здатності наведено в табл. 3.

Таблиця 3. Фізичні показники досліджуваних зразків Досліджуваний зразок пшеничне борошно БЗК вищого сорту Вологоутримуюча здатність, % 62 123 Жироутримуюча здатність,% 85 87 Назва показника

Отже, БКЗ характеризується і значно вищою, ніж у пшеничного борошна, водо утримуючою здатністю, та корелюють з показниками ВПЗ, це пов’язане перш за все зі значним вмістом в ньому харчових волокон, а також з особливостями його фракційного складу, оскільки целюлоза має здатність не тільки зв’язувати, але й утримувати вологу. Жироутримуюча здатність (ЖУЗ) пшеничного борошна і БКЗ приблизно однакова. Проведено дослідження впливу добавки на фізикохімічні та органолептичні показники якості готових виробів.

| №1 (209) январь 2017 Контрольний зразок БКВ готували за класичною рецептурою пісочного напівфабрикату [4]. У рецептурі здійснювали повну заміну борошна пшеничного на БЗК. Перед внесенням БЗК піддавали короткочасному високотемпературному оброблянню. Крім того, за рахунок високого вмісту жиру у БЗК (11%) відбувалася часткова заміна тваринного жиру (вершкове масло) у рецептурі на рослинний. Результати дослідження впливу БЗК на показники якості готового виробу представлені в таблицях 4 та 5.

Таблиця 4. Органолептичні показники готового виробу Характеристики. Зовнішній вигляд Показники

Форма

Поверхня

Колір

Смак

контрольний зразок Рівна, без пошкоджень та надминань Не підгоріла, без здуття та пухирців, що лопнули і вкраплень крихт Золотаво-коричневий, з темнішим забарвленням країв, а також нижнього боку Характерний для пісочного напівфабрикату з вершковим присмаком

Запах

Властивий пісочному печиву, з легким вершковим запахом

Вигляд у розломі

Рівномірно пористе, без порожнин, добре пропечене

напівфабрикат на основі БЗК Рівна, без пошкоджень та надминань Не підгоріла, без здуття та пухирців, що лопнули, і вкраплень крихт, з ледь помітною стружкою кокосу Золотаво-коричневий, з темнішим забарвленням країв, а також нижнього боку Характерний для пісочного напівфабрикату з горіховим присмаком Властивий пісочному печиву, з легким горіховим запахом та легким ароматом кокосової стружки Рівномірно пористе, без порожнин, добре пропечене із вкрапленнями кокосової стружки

Таблиця 5. Фізико-хімічні показники якості досліджуваних зразків Показники

Контрольний зразок

Вологість, % Лужність, град. Намочуваність, %

10,0±0,4 1,6±0,1 153±2,0

Напівфабрикат на основі БЗК 10,5±0,4 1,5±0,1 154±2,0

Одержані результати досліджень показують, що повна заміна пшеничного борошна вищого сорту на борошно зародків кукурудзяне спричиняє погіршення показників якості готових виробів порівняно з контролем. Біологічна цінність напівфабрикату пісочного на основі БЗК та контрольного зразка наведені у табл. 6.

Таблиця 6. Харчова (поживна) та енергетична цінність (калорійність)досліджуваних зразків Найменування показників Білок, г Жир, г Вуглеводи, г Енергетична цінність, ккал

Вміст, у 100 г продукту контрольний напівфабрикат зразок на основі БЗК 6,62 9,7 15,13 33,6 58,00 55,6 398,87 563,6

Одержані дані показують, що при повній заміні пшеничного борошна на борошно зародку кукурудзи ми отримуємо готові вироби – аглютенові та підвищеної біологічної цінності. Висновок. Отже, на основі проведених досліджень можна зробити висновок про доцільність повної заміни пшеничного борошна на БЗК в рецептурі пісочного напівфабрикату, що дає можливість розширення асортименту борошняних кондитерських виробів особливого складу для всіх верств населення, в тому числі для хворих на целіакію.

ЛІТ Е РАТ У РА 1. Дубровская Н.О. Современные проблемы пищевой ценности и качества хлебобулочных изделий и возможные пути их решения: монография / Н.О. Дубровская, Л.П. Нилова – Мичуринск: Изд-во Мичуринскогогос агроуниверситета, 2010. – 224 с. 2. Бабіч О.В., Дорохович А.М. Безглютенове борошно доцільно використовувати при виробництві борошняних кондитерських виробів // Харчова і переробна промисловість. – 2005. – №4. – С. 20-22. 3. Щербаков В.Г. Лабораторный практикум по биохимии и товароведению масличного сырья / В.Г. Щербаков, В.Г. Лобанов. – М.: Колос, 2007. – 247 с. 4. Рецептура на торты, пирожные, кексы и рулеты. Часть III. Пирожные, кексы, рулеты, полуфабрикаты [Электронный ресурс]. – Электрон. дан. – Москва: Пищевая промышленность, 1978.

ТЕХНОЛОГИИ ХЛЕБОПЕЧЕНИЯ

№1 (209) январь 2017 |

Використання шроту насіння льону

для надання хлібу оздоровчих властивостей Дробот В.І., доктор технічних наук, Іжевська О.П., аспірант, Національний університет харчових технологій, м. Київ

У статті висвітлено хімічний склад шроту насіння льону, оптимальну кількість його використання у хлібі, хімічний склад хліба та забезпечення ним добової потреби організму в поживних речовинах. Ключові слова: хліб, шрот насіння льону, хімічний склад, харчова цінність. The article reflects the chemical composition of the flax seed meal, optimum quantity of its use in bread chemical composition of bread and provide them with the daily needs of the organism in nutrients. Key words: bread, flax seed meal, chemical composition, nutritional value.

лібобулочні вироби є важливою складовою раціону харчування, добре засвоюються, оскільки мають розпушену м’якушку, в якій білки оптимально денатуровані, крохмаль клейстеризований, цукри розчинені, жири емульговані, оболонки розм’якшені. Це робить складові хліба легкодоступними для дії ферментів шлунково-кишкового тракту. Відповідний склад і приємний аромат хліба сприяють виділенню травних соків, збуджують апетит. Поряд із цим фізіологічні властивості хліба потребують покращання, оскільки у ньому недостатньо фізіологічно-функціональних інгредієнтів, таких як харчові волокна, низки мінеральних речовин (Ca, Zn, I, Se) та вітамінів (В2, В3, А, токоферолу). Джерелом біологічно активних інгредієнтів визнано рослинну сировину, оскільки її складові знаходяться у формі природних сполук, що добре засвоюються організмом [1]. Останні десятиріччя увага фізіологів прикута до використання у харчуванні білково-олійних культур і продуктів їхньої переробки – шротів, зокрема насіння та шроту насіння льону (ШНЛ) як сировини, що має лікувальні й оздоровчі властивості. Ця сировина є джерелом повноцінного за амінокислотним складом білка, харчових волокон, ліпідів, що містять переважно поліненасичені жирні кислоти (ω3 та ω6), дефіцитні у хлібі вітаміни та мінеральні речовини [2]. Сьогодні харчові волокна визнано важливим компонентом харчування, нестача якого призводить до порушення процесів обміну в організмі та провокує виникнення низки захворювань. За даними Департаменту з харчування та їжі Академії наук США (The Food Natrition Akademi – FNB), фізіологічна добова потреба організму в харчових волокнах складає 25-38 г [3]. В Україні МОЗ рекомендовано 25 г на добу. За систематичного вживання харчових волокон у межах рекомендованої кількості покращується моторна функція кишечнику, сорбція та іонообмінні процеси в організмі. Ці речовини зв’язують і виводять з організму токсичні речовини, затримують всмоктування у кишечwww.hipzmag.com

нику холестерину, знижують коливання рівня глюкози та регулюють концентрацію інсуліну в крові, мають пребіотичні властивості, сприяють розвитку в кишечнику біфідобактерій. Важливими складовими насіння льону та продуктів його переробки є лігнани. Ці речовини за хімічною природою є поліфенолами з високою антиоксидантною здатністю, захищають клітини організму від дії вільних радикалів, мають протипухлинну та антивірусну дію. Зважаючи на хімічний склад і фізіологічні властивості насіння льону та продукту його переробки – шроту, їх визнано перспективною сировиною, використання якої здатне оздоровити продукти харчування [4]. У США, Канаді, Німеччині на рівні урядових структур сформульовано рекомендації щодо обов’язкового щоденного вживання насіння льону з їжею. Метою наших досліджень було визначення доцільного з технологічної точки зору внесення ШНЛ у рецептуру хлібобулочних виробів і ступеня збагачення їх оздоровчими інгредієнтами. Під час проведення досліджень використовували пшеничне борошно першого сорту та шрот насіння льону виробництва ТОВ «Житомирбіопродукт», одержаний за виготовлення олії методом «холодного» пресування. Результати досліджень та їхнє обговорення. Дослідження хімічного складу ШНЛ показали, що порівняно з насінням льону у ньому міститься більше білка на 46,8%, харчових волокон – на 44,6%, золи – на 55,5%, менше жиру на 74% (табл. 1). Тобто ШНЛ може бути повноцінним джерелом білків і харчових волокон для збагачення цими речовинами хліба та дещо меншою мірою – жирами.

Таблиця 1. Хімічний склад насіння льону та шроту насіння льону Сировина

Масова Зольність, Жири, Білки, Харчові частка % % % волокна, вологи, % %

Насіння льону

8,7

3,6

40,1

22,2

26,3

Шрот насіння льону

13,0

5,6

10,5

32,6

37,6

| №1 (209) январь 2017 Таблиця 2. Ступінь задоволення добової потреби організму у незамінних амінокислотах, % Амінокислота

Добова потреба для дорослої людини, г

Ізолейцин Лейцин Лізин

2,0 4,6 4,1

Метіонін+ цистін

1,8

Тирозин+фенілаланін

4,4

Треонін Триптофан Валін

2,4 0,8 2,5

Вміст незамінних амінокислот, г/100 г продукту шрот насіння борошно І сорту льону 0,86 0,45 1,87 0,64 1,08 0,27 0,59 0,14 0,43 0,13 0,76 0,28 1,4 0,50 0,99 0,28 0,73 0,12 1,02 0,395

ШНЛ серед мінеральних речовин містить значну кількість Са – 256 мг, Mg – 461 мг, Zn – 3,23 мг, вітаміни групи В і токоферол. Біологічна цінність білків ШНЛ за РDCAAS (ступінь задоволення добової потреби в незамінних амінокислотах, %) значно перевищує цей показник білків пшеничного борошна (табл. 2). Як показав аналіз досліджень, РDCAAS шроту значно переважає борошно за лізином, сірководневими амінокислотами (метіонін+цистін), які мають антиоксидантні властивості, ароматичними амінокислотами (фенілаланін+триптофан), що покращують функціонування нервової системи [5]. У складі жирів ШНЛ міститься 74,3% поліненасичених жирних кислот, лінолевої та ліноленової – 54,8%. Тобто, зважаючи на хімічний склад, ШНЛ здатен збагатити хлібобулочні вироби фізіологічно-функціональними інгредієнтами. Дослідження впливу ШНЛ на технологічний процес і якість хліба, проведені методом пробних випікань, показали, що технологічно доцільним є внесення ШНЛ у кількості 7,5% до маси борошна. За такого дозування якість хліба знижується на 9,7%, і є можливість застосовувати технологічні заходи, щоб покращити його якість. За більшого дозування зниження якості хліба значне – до 20%, що є наслідком впливу слизів і нерозчинних харчових волокон на газоутримувальну та газоутворювальну здатність тіста. Проведеними дослідженнями доведено, що для суттєвого покращання якості хліба з дозуванням ШНЛ 7,5%

Значення PDCAAS (100 г) шрот насіння льону 43,0 40,6 25,8

борошно І сорту

15,3

49,1

17,7

41,3 91,2 40,8

14,4 15,0 15,8

13,7 14,4 6,6

до маси борошна доцільно до рецептури включати суху пшеничну клейковину, солодовий екстракт або ферментований солод. Це забезпечує збільшення інтенсивності бродіння тіста та покращує формування його структурно-механічних властивостей, що зумовлює збільшення об’єму, покращання смаку та аромату хліба. За дозування 7,5% ШНЛ до маси борошна у хлібі підвищується вміст білка на 21%, жирів – на 63%, у тому числі поліненасичених – майже в 2 рази, харчових волокон – на 83%, Са, Mg – більш як на 60%, токоферолу – на 37% (табл. 3). Встановлено, що ШНЛ здатен подовжувати тривалість збереження хлібом свіжості. Це підтверджено даними щодо меншої кришкуватості та більшої водопоглинальної здатності зразків із ШНЛ у процесі зберігання (рис.). Дослідження in Vitro засвоюваності білків хліба із ШНЛ показали, що ШНЛ уповільнює інтенсивність ферментативного гідролізу білків як на пепсиновій, так і на трипсиновій стадії. Це має зумовлювати підвищення ситості та запобігати переїданню. Фізіологічна цінність продукту характеризується ступенем задоволення цим продуктом добової потреби організму у складових харчування (жінки віком 31-40 років). Розрахунковим шляхом встановлено, що за вживання 277 г хліба із ШНЛ (добова фізіологічна норма, передбачена споживчою корзиною) істотно покращується вміст білків – на 7,9%, жирів – на 2,5%, харчових волокон – на 22,8%; Са, Mg, Zn – на 2,2; 21,3; 29,8% відповідно, вітамінів В1 і В2 – 5,3 і 3,8%, токоферолу – на 4,3% (табл. 4).

Таблиця 3. Хімічний склад хліба зі шротом насіння льону та без шроту насіння льону, % Хімічний склад Білки, г Жири,г в т.ч. поліненасичені Харчові волокна, г Мінеральні речовини, мг/100 г кальцій магній цинк Вітаміни, мг тіамін (В1) рибофлавін (В2) γ-токоферол

Контроль (без ШНЛ) 8,1 0,849 0,436 2,40

Із додаванням ШНЛ 9,8 1,390 0,841 4,40

Приріст, % 21 63 92 83

23,0 36,0 0,8

32,0 60,0 0,93

39 66 16

0,12

0,14

0,06 0,59

0,07 0,81

36 37

ТЕХНОЛОГИИ ХЛЕБОПЕЧЕНИЯ

№1 (209) январь 2017 |

а)

б)

Зміна кришкуватості (а) та водопоглинальної здатності (б) хліба із ШНЛ у процесі зберігання

Таблиця 4. Забезпечення добової потреби у поживних речовинах за умови вживання 277 г хліба Складові Білки, г Жири, г Харчові волокна, г Мінеральні речовини, мг кальцій магній цинк Вітаміни, мг тіамін (В1) рибофлавін (В2) токоферол (Е)

Добова потреба 59 60 25

Міститься у 277 г хліба контроль (без із 7,5% ШНЛ додавання ШНЛ) 22,4 27,10 2,35 3,85 6,65 12,20

Покриття добової потреби контроль (без із 7,5% ШНЛ додавання ШНЛ) 38,0 45,9 3,9 6,4 26 48,8

1100 350 12

63,7 91,4 2,22

88,60 166,20 1,78

5,79 26,1 18,5

8,05 47,4 48,3

1,3 1,6 15

0,33 0,17 1,63

0,38 0,21 2,38

25,3 10,0 10,6

30,0 13,8 14,9

Отже, проведеними дослідженнями доведено, що використання ШНЛ у технології хліба є доцільним, оскільки це сприяє значному покращанню вмісту в ньому фізіологічно активних інгредієнтів, які забезпечують оздоровчі властивості хліба. За результатами досліджень розроблено та затверджено документацію на хлібець «Солодовий зі шротом льону» та хлібець «Духмяний зі шротом льону».

ЛІТ Е РАТ У РА 1. Григоренко А. Концепція державної політики в галузі харчування населення України [Електронний ресурс] / А. Григоренко, І. Солоненко. – Режим доступу: http://wvvw.culip.com.Ua/m/m_hlthprtct_harch_u.html. 2. Гаркуша С.Л. Наукове обґрунтування заходів профілактики ускладнень метаболічного синдрому шляхом використання у раціоні харчування шротів: автореф. дис. … канд. мед. наук: 14.02-01, С.Л. Гаркуша. – К., 2016. – 19 с. 3. Роль пищевых волокон в питании человека / В.А. Тутельян, А.В. Погожева и др., под ред. В.Г. Высоцкого. – М.: «Новое тысячелетие», 2008. – 320 с. 4. Киреева М.С. Перспективное использование семени льна в специализированном питании / М.С. Киреева // Материалы Международного науч.-практич. семинара «Роль льна в улучшении среды обитания и активном долголетии человека». – Тверь, 2012. – С. 181-185. 5. Молчанова Е.Н. Оценка качества и значение пищевых белков / Е.Н. Молчанова, Г.М. Суслянок // Хранение и переработка сельхозсырья. – 2013. – №1. – С. 16-22.

www.hipzmag.com

| №1 (209) январь 2017

К обоснованию параметров

комбинированной технологии электрофизического и химического обеззараживания зерна Пахомов А.И., доктор технических наук, Максименко В.А., кандидат технических наук, Брагинец А.В., младший научный сотрудник, СКНИИМЭСХ

В статье рассмотрены особенности и параметры новой технологии обеззараживания зерна и семян на базе комплексных электрофизических и химических воздействий. Показано влияние концентрации ядохимиката на обеззараживающий эффект, определена область рациональных параметров технологии. Ключевые слова: комбинированная технология, СВЧ-энергия, доза ядохимиката, математическая модель, рациональные параметры. This article describes functions and parameters of the new technology of disinfection of grain and seeds on the basis of the complex electrical and chemical influences. It was shown the influence of the concentration of disinfectant on sterilizing effect, was determined field of rational parameters of the technology. Keywords: combined technology, microwave energy, dose of disinfectant, mathematical model, rational parameters.

публикациях [1, 2] предложена технология обеззараживания зерна, основанная на сочетании тепловых, микроволновых, а при сильной зараженности и химических воздействий на материал. В отличие от традиционного предпосевного протравливания, а также известных электрофизических методов [3, 4], подобная обработка даёт ряд преимуществ как в части экологии, так и конечной продукции растениеводства. Этапы технологии схематично изображены на рис. 1. Последовательность этапов такова, что они дополняют

и усиливают друг друга. Так, конвективный нагрев на этапе I усиливает действие СВЧ-энергии на этапе II. На этапе III используются пониженные концентрации ядохимикатов – это становится возможным благодаря этапу II, на котором значительная часть паразитной микрофлоры погибает из-за СВЧ-облучения, а оставшиеся микроорганизмы ослаблены. Для технологии разработано инновационное оборудование: установка «СИГМА-1» и смеситель-протравитель СП-1. Установка «СИГМА-1» построена по рациональным принципам [5], реализует конвективно-микроволно-

Рис. 1. Этапы и результат обеззараживающих воздействий

НАУЧНЫЙ СОВЕТ вый принцип обеззараживания и экономит электроэнергию за счет рекуперации тепла. Смеситель-протравитель СП-1, находящийся в стадии разработки, – также энергосберегающее устройство, предназначенное для равномерного нанесения малых доз ядохимикатов на поверхность семян. К важным параметрам новой технологии относится дозировка вносимых ядохимикатов. Очевидно, что уменьшение количества опасных веществ, попадающих на семена, а затем в почву, – экологически благоприятный фактор, снижающий отрицательные последствия для окружающей среды и человека. Однако при этом возникают опасения о снижении ингибирующего действия малых доз ядохимиката. На самом деле этого не происходит, ведь стандартная дозировка рассчитана исключительно на химический эффект, а в данном случае имеет место комплексный результат (рис. 1). Предварительные опыты с половинной концентрацией фунгицида подтвердили это [3]. Для получения новых знаний в этой области разработана частная методика экспериментальных исследований и проведены опыты с разными концентрациями фунгицида. Рабочий материал – зерно пшеницы «Юка» с исходной зараженностью 51%. Этапы обработки I и II реализовались на установке «СИГМА-1», этап III – при ручном перемешивании проб материала в полиэтиленовых пакетах при соответствующих концентрациях протравителя «Винцит+Имидор Про». Выходной функцией служило качество обеззараживания, которое определялось в сертифицированной лаборатории и представляло собой уменьшение содержания паразитной микрофлоры в зерне. По результатам опытов построены гистограммы, показанные на рис. 2-4. Высота столбцов отражает суммарную зараженность материала грибковой и бактериальной микрофлорой до обработки (контроль) и после неё. Из рис. 2 следует, что если использовать только конвективно-микроволновую технологию, без этапа химического протравливания, зараженность материала плавно снижается с ростом производительности техпроцесса. Обеззараживающий эффект растет и достигает максимума при производительности около 711 кг/ч, когда содержание параwww.hipzmag.com

№1 (209) январь 2017 |

Рис. 2. Результаты конвективно-микроволнового обеззараживания семян пшеницы «Юка»

Рис. 3. Результаты комбинированной конвективно-микроволновой и химической обработки с концентрацией протравителя 0,5

Рис. 4. Результаты комбинированной конвективно-микроволновой и химической обработки с концентрацией протравителя 0,25

| №1 (209) январь 2017 зитной микрофлоры в зерне уменьшается на 16% по сравнению с контролем. Рис. 3, 4 отражают результаты полной трехэтапной обработки с протравливанием разными концентрациями препарата «Винцит+Имидор Про», взятыми в долях от типовой. Очевидно, характер распределения зараженности по горизонтальной оси графиков изменился. Наблюдается тенденция к общему снижению этого показателя, особенно заметная на рис. 4, при отдельных производительностях уровень паразитной микрофлоры снижается до 2-х раз. Кроме того, видно, что концентрация протравителя 0,25 по конечному результату не уступает концентрации 0,5 в зоне рабочих производительностей выше 700 кг/ч. С учетом естественного разброса данных более достоверную оценку способен Рис. 5. Результаты обработки семян пшеницы разными способами дать регрессионный анализ. При его компьютерном выполнении получено уравнение регрессии протравителя 0,25 от типовой и производительности второго порядка, представляющее собой математиче- техпроцесса 700-900 кг/ч. В области рациональных параметров наиболее полскую модель процесса: но реализуются следующие преимущества технологии: 2 Z3 = 35,033 + 0,0364 ∙ x – 4,4685 ∙ y – 0,000017 ∙ x – 1) сокращение затрат на дорогостоящие препараты; – 0,001 ∙ x ∙ y + 0,2632 ∙ y2, 2) кратное снижению токсилогической нагрузки на окружающую среду; где Z3 – зараженность зерна, %; 3) уменьшение потерь урожая, связанных с болезня x – производительность, кг/ч; ми растений; у – номер способа обработки (серии опытов). 4) экономия электроэнергии. Графическое представление модели в виде 3D поБиологические особенности других культур, а также верхности (рис. 5) наглядно демонстрирует минимум, принадлежащий способу комбинированной обработки применяемых ядохимикатов, могут потребовать некоСВЧ (СИГМА-1) + протравливание концентрацией 0,25 торой корректировки найденных параметров, главным химпрепарата. Таким образом, концентрация протра- образом, в части концентрации протравителя, для чего вителя 0,25 действительно является предпочтительной. нужны дополнительные исследования. Настоящая технология согласно решению п.4 протоОбласть минимума, где достигается наилучший результат, относится к области рациональных параметров и мо- кола заседания президиума Совета при президенте РФ по модернизации экономики и инновационному развижет быть рекомендована к практическому применению. Подводя итог, можно сделать вывод, что для семян тию России включена в перечень наилучших доступных пшеницы с зараженностью более 50% целесообразно технологий, рекомендованных к внедрению предприрекомендовать технологию конвективно-микроволно- ятиями АПК при осуществлении сельскохозяйственной вого и химического обеззараживания при концентрации деятельности.

Л И Т Е РАТ У РА 1. Пахомов А.И. Есть ли альтернатива химическому протравливанию? // Хранение и переработка зерна. – 2016. – №1. 2. Пахомов А.И. Комбинированная технология обеззараживания зерна // Хранение и переработка зерна. – 2016. – №2. 3. Патент 2555446 РФ, МПК: A01C1/06. Способ СВЧ обработки фуражного зерна / В.И. Сыроватка, А.И. Векленко, Н.И. Жданов, Т.С. Комарчук, А.Д. Обухов – № 2014115119/13; Заявл. 15.04.2014; Опубл. 10.07.2015. Бюл. №19. 4. Патент 2496291 РФ, МПК А01 С1/00. Способ обеззараживания зерна и семян сельскохозяйственных культур / В.И. Пахомов, А.И. Пахомов, К.Н. Буханцов, В.А. Максименко. – №2012121837/13; Заявл. 25.05.2012; Опубл. 27.10.2013. Бюл. №30. 5. Пахомов А.И. Рациональные принципы построения сельскохозяйственных СВЧ-установок // Хранение и переработка зерна. – 2014. – №7.

НАУЧНЫЙ СОВЕТ

№1 (209) январь 2017 |

УДК 664.681

Доцільність використання сироваткових білків у технології кексів

Пaвлючeнко О.С., кандидат технічних наук, Дочинець І.В., асистент, Мaшовeць М.Ю., магістр, Нaціонaльний унівeрcитeт харчових технологій

У статті висвітлено питання щодо перспективності використання вторинних продуктів молочного виробництва, а саме концентрату сироваткових білків у виробництві кексів з підвищеною біологічною цінністю та покращеними органолептичними показниками. Ключові слова: кекси, білок, молочна сироватка, концентрат сироваткових білків, якість виробів. The article highlights the issues of prospects of using by-products of milk production, namely, whey protein concentrate in the production of muffins with improved bioavailability and improved organoleptic characteristics. Keywords: muffins, protein, whey, whey protein concentrate, quality of the products.

ступ. Структура ринку ресторанного господарства України на сучасному етапі розвитку вказує на те, що значною її частиною є спеціалізовані заклади ресторанного господарства, зокрема, кафе-кондитерські та кав’ярні. Незважаючи на широкий асортимент інноваційних європейських солодощів в їх меню, значну частку посідають традиційні для українського споживача різноманітні кекси. На їх частку залежно від спеціалізації закладу припадає близько 25%. Основною сировиною для виробництва кексів є пшеничне борошно вищого сорту, вершкове масло або маргарин, яйця, цукор-пісок, молоко тощо. Дані компоненти забезпечують високий вміст вуглеводів та жирів, проте незначну кількість повноцінного за амінокислотним складом білка. Для повноцінного функціонування дорослої людини азотна рівновага підтримується при надходженні протягом однієї доби з їжею не менше 55…60 г білка, біологічна цінність якого складає 70%. Причому 55% рекомендованої норми повинні бути білки тваринного походження [1]. Білок, як відомо, є будівельним мaтeріaлом для вcіx структур організму, при його нeдоcтaчі відбувaютьcя дecтруктивні зміни в кіcткax, cуглобax, нігтях, м'язax і інших внутрішніх оргaнax і cиcтeмax оргaнізму. Оскільки з білка cклaдaютьcя тaкож всі клітини імунної системи, відповідно, білковий дефіцит позначається і на стані імунітету, пригнічуючи його нормальну роботу. Дефіцит білка може проявлятися також підвищеною лaмкіcтю нігтів, випадінням волоccя, aнeмією (зниженням рівня гемоглобіну крові) [2]. Останнім часом серед наукових публікацій зустрічаються все більше досліджень, які підтверджують доцільність використання в технології продукції ресторанного господарства, як джерела білка, вторинних продуктів молочного виробництва - молочної сироватки, знежиреного молока, маслянки. www.hipzmag.com

Молочна сироватка є побічним продуктом виробництва сиру, яку отримують після відокремлення згустку. Сироватка містить близько двохсот компонентів молока, багата лактозою і мінеральними речовинами, а також містить сироваткові білки. Залежно від одержуваного сиру сироватка може бути солодкою або кислою [3]. Щорічні світові ресурси сироватки перевищують 140 млн. тонн. В країнах з розвинутою молочною промисловістю (США, Німеччина, Франція, Нідерланди) переробляється від 50 до 95% ресурсів молочної сироватки. В Україні при виробництві сироватки близько 1,4 млн. тонн щорічно лише близько 12% проходять промислову переробку [4]. Це вказує на те, що нині для України досить актуальним залишається пошук шляхів більш повноцінного і раціонального використання молочної сироватки. Для розширення можливостей використання сироватки науковцями розроблено методи фракціонування, які дозволяють отримувати з сироватки лактозу, демінералізовану сироватку та концентрат сироваткових білків. Концентрати сироваткових білків широко використовують при виробництві молочних, м’ясних продуктів, безалкогольних напоїв, хлібобулочних виробів, спеціальних дієтичних та лікувальних продуктів (в тому числі для дитячого харчування), білкових паст, соусів тощо. Метою наших досліджень було встановлення можливості використання концентрату сироваткових білків (КСБ) в технології кексів на основі дослідження їх якості у разі заміни частини пшеничного борошна концентратом сироваткових білків. Мaтeріaли і методи. Об’єктом дослідження була технологія кексів. В якості предметів дослідження обрано концентрат сироваткових білків, кекси з традиційною технологією і з додаванням концентрату сироваткових білків. При провeдeнні лaборaторниx доcліджeнь тa випробувaнь викориcтовувaли борошно пшeничнe – (ДCТУ 46.004-99), цукор білий криcтaлічний (ДCТУ 4623:2006), яйця курячі харчові (ДСТУ 5028:2008), нaтрій

| №1 (209) январь 2017 двовуглeкиcлий (ГОCТ 2156-76), вуглeaмонійну cіль (ГОCТ 9325-79), концeнтрaт cировaтковиx білків (ГОCТ 534922009), мacло солодковершкове (ДCТУ 4445:2005). Доcліджeння з визнaчeння якоcті cировини, нaпів фaбрикaтів і готовиx виробів проводили з викориcтaнням зaгaльноприйнятиx і cпeціaльниx методів. Провeдeний нами літeрaтурний огляд покaзaв, що концeнтрaт cировaтковиx білків нaлeжить до унікaльниx джeрeл нутрієнтів: білків тa мінeрaлів [5]. Хімічний склад концентрату сироваткових білків наведено в табл. 1.

Таблиця 1. Хімічний склад концентрату сироваткових білків

Складові Білки Вуглеводи Жири Мінеральні речовини Волога

Вміст, % 35…85 3…14 1…7 4…5 6…8

Для одержання концентрату сироваткових білків у промисловості широко використовують ультрафільтрацію молочної сироватки. Процес ультрафільтрації розділяє компоненти в залежності від молекулярного розміру, завдяки чому значно зменшується вміст лактози та молочного жиру в концентраті. Далі фільтрат висушують методом розпилювальної сушки, яка формує концентрат у вигляді сухого порошку кремового кольору. Концентрат сироваткових білків містить від 35 до 85% чистого білка. Основні білкові cклaдові в cировaтці – бета-лактоглобулін (65%), альфа-лактальбуміну (25%), сироватковий альбумін (8%) [6]. Нині на українському ринку широко представлені концентрати сироваткових білків (КСБ) як закордонних, так і вітчизняних виробників. Серед них КСБ, вироблені на Березівському сироробному комбінаті (Білорусь), з вмістом білка – 65%; на Возненесенському молочному комбінаті Миколаївської області, з вмістом білка 34% (з підсирної сироватки) та на молочному підприємстві «Таращамолоко» Київської області, з містом білка 70% (з казеїнової молочної сироватки). Для збaгaчeння кeкcів нами було обрано концeнтрaт cировaтковиx білків (КСБ) з вмістом 70% білка, 3% жирів та 12% вуглеводів (ТОВ «Гадячсир», Полтавська обл.), оскільки він має оптимальне співвідношення ціна/амінокислотний склад.

Таблиця 2. Порівняльна характеристика

амінокислотного складу білків тваринного походження

Назва Лейцин Ізолейцин Метіонін Лізин Тирозин + фенілаланін Треонін Валін Триптофан Ціна, грн/ кг

Вміст незамінної амінокислоти , г/100 грам білка Концентрат Казеїнат Альбумін Міцелярний сироваткових кальцію яєчний казеїн білків 8,97 6,22 2,12 8,60

8,68 5,76 3,21 7,56

7,93 6,12 3,53 5,76

8,89 6,12 3,33 7,89

6,32

8,31

9,54

9,23

7,13 5,98 2,00 140

2,38 6,41 1,34 280

4,10 6,90 1,79 320

4,91 7,23 1,73 420

Порівняльна характеристика амінокислотного складу білків КСБ та інших джерел білка тваринного походження, які широко використовуються для збагачення харчових продуктів, наведена в табл. 2. Дозування КСБ здійcнювaли з урахуванням добової потреби в білкax, ступеня зacвоювaноcті білка в продукті тa втрати основного eлeмeнтa при тexнологічному процecі виготовлення кeкcів. За основу було використано рецептуру №487 "Кекс столичний". КСБ додавали на етапі замішування тіста. Кількість концентрату (на заміну борошна) становила: зразок №1 – 5%; №2 – 10%; №3 − 15% та контроль – 0%. Для вивчення можливості використання концентрату сироваткових білків в технології кексів нами були проведені пробні лабораторні випікання. Основні етапи тexнологічного процecу виробництва кeкcів: приймання, збeрігaння і підготовка сировини до виробництва; приготування eмульcії; зaмішувaння тіcтa тa формування нaпівфaбрикaту; випікання виробів; охолодження; оформлення тa подaвaння. Кeкcи випікали протягом 30 xв. при тeмпeрaтурі 180°С. Результати та обговорення. Отримані зразки оцінювали за органолептичними показниками (табл. 3). В результаті досліджень встановлено, що зі збільшенням дозування КСБ в дослідних зразках спостерігається зміна кольору – від світло-жовтого до коричневого. Покращується консистенція, дослідні зразки мають більш пористу структуру, кращу еластичність порівняно з контролем, який характеризується меншою пористістю та більш щільним м’якушем.

Таблиця 3. Органолептична оцінка готових виробів № зразка

Вміст КСБ, %

Контроль

Органолептичні показники Вигляд на зламі Колір М’якуш пропечений, без закалу і Конусоподібна. Поверхня Золотистий, непромісу, рівномірно пористий, з легкими надривами рівномірний без порожнин М’якуш пропечений, без закалу і Конусоподібна поверхня з Світло-коричневий, непромісу, рівномірно пористий, легкими надривами рівномірний без порожнин М’якуш пропечений, без закалу і Конусо-подібна. Поверхня Світло-коричневий, непромісу, рівномірно пористий, з легкими надривами рівномірний без порожнин Конусоподібна. Поверхня М'якуш не пропечений, щільна Коричневий, з легкими надривами структура,без порожнин нерівномірний Форма, поверхня

Смак і запах Приємний, властивий випеченим виробам, без сторонніх запахів Приємний, властивий випеченим виробам з молочний ароматом та смаком, без сторонніх запахів Приємний, властивий випеченим виробам з молочним ароматом та смаком, без сторонніх запахів Неприємний, з яскраво вираженим ароматом та присмаком сироватки

НАУЧНЫЙ СОВЕТ

Рис. 1. Пористість кексів з додаванням КСБ

Проте, при збільшені дозування до 15%, незважаючи на задовільну пористість, вироби набувають неприємного аромату, коричневого забарвлення та специфічного присмаку сироватки. Визначення харчової цінності готових виробів показали, що внесення 10% КСБ сприяє збільшенню вмісту

№1 (209) январь 2017 | білка на 33%, жиру на 0,4% та зменшенню вмісту вуглеводів на 3,9%. Висновки. Таким чином, у результаті проведених досліджень було встановлено, що додавання концентрату сироваткових білків до складу кексів позитивно впливає на органолептичні показники та забезпечує покращення пористості, еластичності готових виробів. Експериментально підтверджено, що в рецептурі кексів доцільно проводити заміну пшеничного борошна концентратом сироваткових білків в кількості до 10%, більше дозування КСБ сприяє погіршенню органолептичних показників якості виробів, зниженню еластичності та пористості готових виробів. Запропонована технологія виробництва кексів дозволить розширити існуючий асортимент борошняних виробів, отримати продукцію зі збільшеним вмістом білка високої біологічної цінності, без додаткових затрат на виробництво.

ЛІТ Е РАТ У РА 1. Павлоцкая, Л.Ф. Пищевая, биологическая ценность и безопасность сырья и продуктов его переработки: Учебник/ Л.Ф. Павлоцкая, Н.В. Дуденко, В.В. Евлаш. – К.: Фирма «Инкос», 2007. – 2007. – 287 с. 2. Алексеев Д.И. Белки и их свойства / Д.И. Алексеев. – М.: Колос, 2003. 3. Лисюк Г.М. Технологія кондитерських і хлібобулочних виробів: Навч. посібник / Г.М. Лисюк, О.В. Самохвалова, З.І. Кучерук, О.М. Постнова, С.Г. Олійник, М.В.Артамонова, О.В. Нєміріч, О.Т.Старчаєнко; Під ред. Г.М. Лисюк. – Харків : ХДУХТ, 2007. – 412 с. 4. Остроумов Л.А, Гаврилов Г.Б. Состав и свойства ультрафильтрационных концентратов сывороточных белков. // Хранение и переработка сельхозсырья. – 2006. - №5. – С.48-49. 5. Сирохман И. В. Кондитерские изделия из нетрадиционного сырья / И. В. Сирохман. – К.: Техника, 1987. – 197 с. 6. Сироватковий протеїн. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://trapeza.com.ua.http://oleggor.16mb.com/Protein.html.

УДК 631.3 – 52.001.57

Оптимизация показателей технологических процессов сельскохозяйственного производства в растениеводстве

Пархоменко Г.Г., кандидат технических наук, Северо-Кавказский научно-исследовательский институт механизации и электрификации сельского хазяйства, Пархоменко С.Г., кандидат технических наук, Азово-Черноморский инженерный институт Донского государственного аграрного университета

В статье представлен анализ автоматических устройств, применяемых в растениеводстве. Выбраны гидравлические следящие системы. Приведена методика оптимизации показателей технологического процесса. Разработан метод компьютерного моделирования следящих систем. Ключевые слова: гидравлические следящие системы, растениеводство, оптимизация параметров, показатели технологического процесса. The article presents an analysis of the automatic devices used in crop production. Were chosen hydraulic watching systems. Developed the method of computer modeling of follower systems. Keywords: hydraulic watching systems, crop production, of parameters optimization, indicators of technological process. www.hipzmag.com

| №1 (209) январь 2017

сельскохозяйственном производстве основные технологические процессы выполняются агрегатами, состоящими из устройств соответствующего назначения. По управлению устройства можно разделить на две группы: полуавтоматические и автоматические [1, 2]. Простая механизация процесса при непосредственном ручном управлении рабочими органами или с использованием сервопривода не дает экономического эффекта, поскольку при этом нельзя получить высокой производительности агрегата из-за естественного физического предела операторов. Полуавтоматическое управление связано с работой человека, находящегося, как правило, непосредственно на агрегате в условиях запыленности, повышенной вибрации и высокой вероятности несчастного случая. В связи с этим управление целесообразно осуществлять автоматически [3, 4]. Все автоматические устройства можно разделить на две группы: устройства прямого и непрямого (косвенного) действия. В устройствах прямого действия управление осуществляется непосредственно за счёт реакции объекта на обрабатываемую среду. В устройствах непрямого (косвенного) действия перемещение объекта управления осуществляется за счёт энергии, подводимой извне, источником которой в общем случае является двигатель трактора [4]. Подобное управление осуществляется чувствительным элементом, взаимодействующим непосредственно с обрабатываемой средой. В устройствах непрямого действия чувствительный элемент оказывает определенное силовое воздействие на обрабатываемую среду, исключающее повреждение или нарушение её свойств. Автоматические устройства непрямого действия по виду алгоритма функционирования можно разделить на программные, астатические и следящие. Механические устройства по виду алгоритма функционирования являются программными. При получении сигнала от обрабатываемой среды срабатывает пусковое (или спусковое) устройство, затем исполнительный механизм с объектом управления совершает заранее предопределенное движение с постоянными параметрами, далее возвращается в исходное положение и находится в нём до получения следующего сигнала [4, 5]. Основным недостатком программных устройств является отсутствие в них позиционного соответствия между положениями объекта управления и чувствительного элемента: если по какой-либо причине началось движение, то оно должно полностью завершиться. Механический привод [5] не пригоден, поскольку: - требуются большие усилия на его включение, что вызывает недопустимо сильное воздействие на обрабатываемую среду; - значительная инерционность привода заставляет снижать рабочие скорости; - конструкция устройства содержит значительное количество звеньев и поэтому очень сложна.

Гидравлические устройства свободны от указанных недостатков [5]. Основными положительными особенностями таких устройств являются: - малые усилия при включении исполнительных механизмов; - возможность получения больших исполнительных усилий; - простота устройства, малый вес на единицу мощности; - малые перемещения щупа; - малая инерционность привода позволяет применять достаточно высокие скорости движения агрегата. Наряду с достоинствами, гидравлические приводы имеют и недостатки. К ним относятся: возможность утечки жидкости, изменение характеристик привода из-за изменения вязкости жидкости от температуры, чувствительность к загрязнениям рабочей среды и т.д. Однако эти недостатки не снижают функциональных преимуществ гидравлических устройств. У астатических устройств, как и у программных, не существует однозначного статического соответствия между положениями чувствительного элемента и объекта управления. Характер и параметры движения объекта управления не могут быть заданы заранее, они непрерывно изменяются при движении в существенных пределах. Таким образом, технологический процесс нецелесо образно осуществлять по заранее установленному жёсткому закону его перемещений, когда управляемая величина независимо от режима работы объекта сохраняет постоянное значение, т.е. в астатическом режиме [3, 4, 5]. Поэтому необходимо устройство, осуществляющее слежение, т.е. управление объектом производится в соответствии с задающим воздействием, содержащим текущую информацию о взаимодействии с обрабатываемой средой. Следящие устройства характеризуются наличием обратной связи [6, 7, 8, 9, 10]. Наличие отрицательной обратной связи по регулируемым параметрам, к которым относят положение объекта управления или его производные (скорость, ускорение), является характерным признаком следящего устройства. Отрицательная обратная связь уменьшает суммарное воздействие звеньев автоматического устройства, связанных обратной связью. Следящие устройства по типу исполнительного механизма могут быть гидравлическими, электрогидравлическими и пневматическими. Гидравлические устройства обладают преимуществами [5, 11] по сравнению с электрическими и пневматическими. Гидравлические устройства имеют более высокую удельную энергонасыщенность. Исполнительные усилия в механизмах гидравлических автоматических устройств достигают нескольких десятков килоньютонов. Вес гидравлических элементов благодаря высокой энергонасыщенность в 7-10 раз меньше веса электрических элементов той же мощности.

НАУЧНЫЙ СОВЕТ Гидравлические элементы обеспечивают большую жесткость передачи движения, что весьма важно для достижения высоких динамических качеств автоматических устройств. Запаздывание движения исполнительного механизма может возникнуть лишь вследствие сжимаемости жидкости, не превышающее 0,6%, а также из-за ее утечек и податливости трубопроводов. В то же время связь поршня с газом в пневматических устройствах и якоря с магнитными полями в электрических весьма упругая и податливая. Малая инерционность подвижных звеньев гидравлических следящих устройств обуславливает их высокое быстродействие. Скорость распространения гидравлического импульса велика, поэтому при расчётах точности и чувствительности устройства можно пренебречь погрешностью, связанной с запаздыванием передачи импульса давления. К достоинствам гидравлических устройств следует отнести также возможность их использования в любую погоду, поэтому они нашли широкое распространение в автоматических устройствах мобильных сельскохозяйственных агрегатов, часто работающих при неблагоприятных погодных условиях. Немаловажным фактором, способствующим этому, является также наличие на тракторе источника гидравлической энергии, который позволяет использовать до 30% всей мощности двигателя. Поэтому автоматические устройства с гидравлическими элементами значительно дешевле электрических и пневматических, для работы которых необходима установка соответствующих источников [5]. В конструкциях современных мобильных сельскохозяйственных агрегатов предусмотрены различные способы регулирования качественных и энергетических показателей технологических процессов: высотно-силовой, позиционно-силовой и следяще-силовой [6, 7]. При высотно-силовом способе регулирование осуществляется, например, опорными колесами навесной

№1 (209) январь 2017 | машины, при позиционно-силовом сокращается диапазон перемещения машины относительно трактора, а при следяще-силовом используется дополнительное автоматическое следящее управление качественных и энергетических показателей технологических процессов. Применение высотно-силового и позиционно-силового регулирования в некоторых случаях приводит к некоторому улучшению качества технологического процесса, но при этом ухудшаются энергетические показатели. Принципиальные недостатки высотно-силового и позиционно-силового способов регулирования существенно ограничивают случаи их эффективного применения. Следяще-силовое регулирование позволит устранить эти недостатки, но только на основе оптимизации параметров. Параметрическую оптимизацию следяще-силовой системы автоматического регулирования (САР) целесообразно проводить в программном комплексе «МВТУ» МГТУ им. Н. Э. Баумана [12, 13]. Рассмотрим компьютерное моделирование следяще-силовой САР на примере агрегата МТЗ-80 и ПН-3-35 [14, 15, 16, 17]. Для преобразования САР в схему силового введён контур следящего регулирования качественных при условии стабилизации энергетических показателей технологического процесса (рис. 1). В качестве чувствительного элемента силовой САР («Воспринимающий орган» в главной обратной связи (ГОС)) использован пружинный силовой датчик тягового сопротивления навесной машины, который имеет статическую нелинейность типа «Зазор». Сигнал от датчика поступает на «Сумматор №1» через усилительное безынерционное звено с коэффициентом усиления Ксил. Чувствительным элементом следящей САР является усилительное безынерционное звено с коэффициентом усиления Кслед в ГОС следящей САР, сигнал с которого также поступает на «Сумматор №1».

Рис. 1. Структурная схема следяще-силовой САР агрегата МТЗ-80 и ПН-3-35

www.hipzmag.com

| №1 (209) январь 2017 Величиной коэффициентов Кслед и Ксил задается интенсивность каждого контура регулирования в следяще-силовой САР. Результирующий сигнал ХГОС с «Сумматора №1» поступает (рис. 1) по главной обратной связи следяще-силовой САР (ГОС САР) на «Сравнивающий орган»:

ХГОС = Кслед • а + Ксил • XR = (kнач – δk) • а + (kнач – δk) • XR (1)

где Кслед – коэффициент усиления ГОС следящей САР; Ксил – коэффициент усиления ГОС силовой САР; kнач – начальное значение коэффициентов усиления; δk – коэффициент, определяющий долю следящего и силового сигналов в ГОС следяще-силовой САР; a – глубина вспашки (выход «Сумматора №2»); XR – сигнал от датчика тягового сопротивления (выход звена «Воспринимающий орган»). Имеющееся в системе рассогласование (выход звена «Сравнивающий орган») между сигналами от «Задающего органа» и ГОС САР (формула (1)) передается на «Усилительный орган». На объект регулирования (трактор с навешенной машиной) поступают регулирующие воздействия САР: подъем или опускание навесной системы трактора. При изменении угловой скорости относительного вращательного движения навесной системы с машиной возникают динамические воздействия на трактор, от которых происходят продольно-угловые колебания трактора на пневматических колёсах, что приводит к неравномерности глубины хода и нестабильности тягового сопротивления рабочих органов машины [14, 18, 19]. Суммарные изменения глубины хода рабочих органов навешенного на трактор плуга (выход «Сумматора №2», рис. 1) происходят при подъёме или опускании плуга относительно трактора (выход макроблока «Исполнительный орган») и из-за продольно-угловых колебаний трактора вместе с плугом (выход макроблока «Объект регулирования»). Изменение тягового сопротивления плуга вызывает изменение скорости движения трактора МТЗ-80. Тяговое сопротивление навесного плуга на горизонтальном участке поля определяется по формуле: dVр ∆c   (2) + m⋅ R = K 0 ⋅ B ⋅ a ⋅ 1+ Vр − V0 ⋅  100  dt 

(

)

где K0 – удельное сопротивление почвы (кПа) при начальной скорости движения V0, равной 5 км/ч; B – ширина захвата плуга, м; a – глубина обработки почвы, м; Vp – рабочая скорость движения агрегата, км/ч; Δc – изменение удельного сопротивления в % при изменении скорости движения на 1 км/ч от начальной V0; m – масса плуга с почвой, находящейся на рабочих органах, т; t – текущее время, с. В программном комплексе «МВТУ» предусмотрен режим параметрической оптимизации САР по характеристикам переходных процессов при ступенчатых входных воздействиях. Это позволяет обосновать в отдельности

для каждого контура САР требуемые показатели регулирования, в частности определить значения критических коэффициентов усиления следящего Кслед и силового Ксил контуров, что необходимо для последующей параметрической оптимизации следяще-силовой САР. Значительно информативнее оптимизация САР по критерию допускаемая неравномерность глубины вспашки при достаточной эффективности силового регулирования. Для этого предлагается проводить оптимизацию при некоторых периодических детерминированных возмущающих воздействиях [20], например, при «Треугольном воздействии», которое менее абстрагировано от реальных полевых условий работы, чем «Ступенчатое воздействие». В макроблоке «Возмущающее воздействие» формируется симметричное (относительно нуля) треугольное воздействие (изменение удельного сопротивления почвы с неравномерностью 10 кПа). Для анализа качества автоматического регулирования и определения значений критериев параметрической оптимизации разработан макроблок «Блок оценки значений глубины вспашки и тягового сопротивления» (рис. 2). В макроблоке «Блок оценки значений глубины вспашки и тягового сопротивления» блоки MAX и MIN запоминают и выдают на входы звеньев «Новый» блок №1 и «Новый» блок №2 максимальные и минимальные значения глубины вспашки и тягового сопротивления (формула (2)), зафиксированные в процессе моделирования на данный момент времени. Звенья «Ключ – 5Т» реализуют алгоритм управляемого ключа: y(t) = Y0, если t < T0; y(t) = x(t), если t ≥ T0; где x(t) и y(t) – входной и выходной сигналы; T0 – время “замыкания” входа и выхода; Y0 – выходной сигнал при времени, меньшем T0. Эти ключи установлены перед звеньями MIN для определения минимальных значений в установившемся режиме колебаний после окончания переходных процессов с нулевыми начальными условиями. В данном случае принято T0 = 2 с. Величины Y0 заданы заведомо больше минимальных (0,3 м – по глубине и 15 кН – по тяговому сопротивлению), чтобы исключить их из анализа. Средние значения, неравномерность и относительная неравномерность глубины вспашки и тягового сопротивления вычисляются по одинаковым алгоритмам соответственно в блоках: «Новый» блок №1 и «Новый» блок №2. Формат записи в «Новом» блоке № 1: input aw, an; {входные сигналы: максимальный и минимальный} as=(aw+an)/2; {вычисление среднего значения} da=aw-an; {вычисление неравномерности} Da=(da/(as+0.000001))*100; {вычисление относительной неравномерности в % (число 0.000001 введено для исключения деления на 0)} bb=time-8; {начало установившегося режима: через 8 сек.} a1as=0; a2as=0; a3as=as;

НАУЧНЫЙ СОВЕТ

Рис. 2. Макроблок «Блок оценки значений качественных и энергетических показателей технологического процесса: глубины вспашки и тягового сопротивления»

dd1=if(bb, a1as, a2as, a3as); {среднее значение} a1da=0; a2da=0; a3da=da; dd2=if(bb, a1da, a2da, a3da); {неравномерность} a1Da=0; a2Da=0; a3Da=Da; dd3=if(bb, a1Da, a2Da, a3Da); {относительная неравномерность, %} output dd1, dd2, dd3; {выходные сигналы} Параметрическая оптимизация проведена при отсутствии возмущающих воздействий от неровностей поля на объект регулирования, т.е. для варианта работы пахотного агрегата на поле с ровной поверхностью. Такая абстракция необходима для последовательного поэтапного анализа при оптимизации параметров САР [20].

№1 (209) январь 2017 | В качестве критерия оптимизации принята неравномерность средней глубины вспашки, значения которой из «Нового» блока №1 занесены в память (блоки «В память»: Y1 и Y2). Параметр оптимизации – коэффициент δk (формула (1)), определяющий долю силового и следящего сигналов в ГОС САР. Метод оптимизации: «Поиск 2». При оптимизации задавались граничные значения оптимизируемого параметра: {MIN(δk) = 0; MAX(δk) = 1,35} и критериев оптимизации: {MIN(Y1) = 0,2; MAX(Y1) = 0,21 и MIN(Y2) = 0,018; MAX(Y2) = 0,02}. Для следяще-силовой САР получено оптимальное значение коэффициента δk = 1,17, т.е. оптимальные коэффициенты усиления в ГОС следящей и силовой САР соответственно равны: Кслед = 0,18 и Ксил = 2,52. Моделированием доказано, что такая следяще-силовая САР обеспечивает выполнение агротехнических требований на максимально допускаемое (не более 2 см) отклонение глубины вспашки от заданной. При средней глубине 0,21 м неравномерность составила 0,019 м (относительная неравномерность 9%). Эффект силового регулирования проявился в стабилизации тягового сопротивления: при неравномерности удельного сопротивления почвы 20% неравномерность тягового сопротивления снижена до 13,5%. При дальнейшем сокращении доли силового регулирования и увеличении эффективности следящего (δk = 0,72; Кслед = 0,63; Ксил = 2,07) неравномерность глубины снижена до 0,01 м (4,8 %) за счет возросшей до 16,2% неравномерности тягового сопротивления. Таким образом по результатам компьютерного моделирования следяще-силовой САР для конкретных условий работы в зависимости от поставленных задач можно выбрать наиболее подходящие варианты улучшения качественных и энергетических показателей технологического процесса мобильных и стационарных устройств для возделывания, хранения и переработки продукции растениеводства в сельскохозяйственном производстве.

Л И Т Е РАТ У РА 1. Настенко Н.Н. Основы автоматизации сельскохозяйственного производства / Н.Н. Настенко, Л.Б. Борошок. – Москва: Машиностроение, 1967. – 231 с. 2. Бородин И.Ф. Основы автоматики и автоматизации производственных процессов / И.Ф. Бородин, Н.И. Кирилин – Москва: Колос, 1977. – 328 с. 3. Воронин В.Я. Тенденции развития средств автоматического управления сельскохозяйственных машин по уходу за растениями / В.Я. Воронин, А.Л. Радовицкий // Автоматизация машин по уходу за садами и виноградниками. – Москва, 1971. – С. 33-44. 4. Думай Л.Б. Применение гидропривода для автоматизации рабочих процессов в почвообрабатывающих машинах при обработке виноградников и садов / Л.Б. Думай // Усовершенствование почвообрабатывающих машин: Материалы науч.-техн. совещания/ ВИСХОМ. – Москва, 1965. – С. 150-165. 5. Пархоменко Г.Г. Совершенствование технологического процесса обработки почвы в рядах многолетних насаждений: Дис. ... канд. техн. наук: 05.20.01/ Пархоменко Галина Геннадьевна. – Зерноград: ВНИПТИМЭСХ, 2000. – 156 с. 6. Мельников В.И. Теория автоматического регулирования / В.И. Мельников, А.Н. Сурков. – Москва: Наука, 1972. – 150 с. 7. Бессекерский В.А. Теория систем автоматического регулирования / В.А. Бессекерский, Е.П. Попов – Москва: Наука, 1966. – 960 с. 8. Тумаркин М.Б. Гидравлические следящие приводы. / М.Б. Тумаркин. – Москва: Машиностроение, 1966.– 296 с. 9. Арендт В.Р. Практика следящих систем/ В.Р. Арендт; Пер. с англ. – Москва-Ленинград: Государственное энергетическое издательство, 1967. – С. 123-129. 10. Иосифьян А.Г. Основы следящего привода / А.Г. Иосифьян, Б.М. Каган. – Москва-Ленинград: Госэнергоиздат, 1954. 11. Перевертун П.Г. Синтез механiзму висувноï секцiï // Республiканьский мiжвiдомчий тематичний науковий збiрник: Садiвництво. Механiзацiя. / П.Г. Перевертун, М.I. Розум. – Киïв: Урожай, 1974. – Вип. 21. – С. 98-109.

www.hipzmag.com

| №1 (209) январь 2017

Л И Т Е РАТ У РА 12. Системы автоматического регулирования: практикум по математическому моделированию / Б.А. Карташов, А.Б. Карташов, О.С. Козлов, Г.С. Пархоменко, С.Г. Пархоменко; под ред. Б.А. Карташова. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2015. – 458 с. 13. Практикум по автоматике. Математическое моделирование систем автоматического регулирования/ Б.А. Карташов, А.Б. Карташов, О.С. Козлов, Г.С. Пархоменко, С.Г. Пархоменко; под ред. Б.А. Карташова. – M: КолосС, 2004. – 184 с. 14. Пархоменко С.Г. Совершенствование функционирования МТА с колесным трактором класса 1,4 на основе оптимизации параметров пневматических шин: Дисс. ... канд. техн. наук: 05.20.01/ Пархоменко Сергей Геннадьевич. – Зерноград: АЧГАА, 1999. – 156 с. 15. Пархоменко Г.С. Расчет в MATHCAD рабочих режимов тягово-приводных машинно-тракторных агрегатов / Г.С. Пархоменко, С.Г. Пархоменко, Г.Г. Пархоменко // Достижения науки – агропромышленному производству: Материалы XLIV Междунар. науч.-техн. конф. (г. Челябинск, ФГОУ ВПО «Челябинский государственный агроинженерный университет», 26-27 января 2005 г.). – Челябинск, 2005. – Ч.2. - С. 271-275. 16. Пархоменко Г.С. Анализ рабочих режимов и расчёт на ПЭВМ состава тяговых машинно-тракторных агрегатов / Г.С. Пархоменко, С.Г. Пархоменко, Г.Г. Пархоменко // Матер. XLII Междунар. научно – техн. конф. ФГОУ ВПО «Челябинский государственный агроинженерный университет». – Челябинск, 2003. – С. 315-320. 17. Пархоменко Г.С. Моделирование на ПЭВМ по программному комплексу МВТУ усовершенствованной силовой САР трактора МТЗ – 80 / Г.С. Пархоменко, С.Г. Пархоменко, Г.Г. Пархоменко // Матер. XLIII Междунар. науч.-техн. конф. ФГОУ ВПО «Челябинский государственный агроинженерный университет». – Челябинск, 2004. – Ч.2. - С. 22-26. 18. Пархоменко Г.С. Моделирование на ПЭВМ следящей системы с нелинейным колебательным объектом регулирования / Г.С. Пархоменко, С.Г. Пархоменко, Г.Г. Пархоменко // Достижения науки -агропромышленному производству: Материалы Юбилейной XLV Международной научно-технической конференции (г. Челябинск, Челябинский ГАУ, 2-3 марта 2006 г.)/В 4-х частях. – Челябинск, 2006. – Ч.4. – С. 34-38. 19. Пархоменко Г.С. Методика параметрической оптимизации в программном комплексе «МВТУ» комбинированной следяще-силовой САР пахотного агрегата с трактором класса 1,4 / Г.С. Пархоменко, С.Г. Пархоменко, Г.Г. Пархоменко // Совершенствование технических средств в растениеводстве. Межвузовский сб. науч. трудов – Зерноград: ФГОУ ВПО АЧГАА, 2010. – С. 3-12. 20. Пархоменко С.Г. Параметрическая оптимизация комбинированной следяще-силовой системы автоматического регулирования пахотного агрегата / С.Г. Пархоменко, Г.Г. Пархоменко // Повышение эффективности использования ресурсов при производстве сельскохозяйственной продукции – новые технологии и техника нового поколения для растениеводства и животноводства: сборник научных докладов Междунар. науч.-практ. конф. (г. Тамбов, ФГБНУ ВНИИТиН, 23 -24 сентября 2015 г.). – Тамбов, 2015. – С. 18-22.

ПЕРЕЧЕНЬ ПУБЛИКАЦИЙ

№1 (209) январь 2017 |

Статьи, опубликованные в журнале «Хранение и переработка зерна» в 2016 году Название статьи

Авторы

Номер

Зерновой рынок Обзор внебиржевого рынка зерновых Украины

ИА «АПК-Информ»

Ежемесячно

Рынок продуктов переработки зерна в Украине

ИА «АПК-Информ»

Ежемесячно

Производство продукции предприятиями отрасли хлебопродуктов Украины

ИА «АПК-Информ»

№ 1(198) январь

Зерновые: обзор внешней торговли в Украине

ИА «АПК-Информ»

№ 1(198) январь

Россия: обзор внебиржевого рынка зерновых культур

ИА «АПК-Информ»

Ежемесячно

Россия: обзор внебиржевого рынка продуктов переработки зерновых культур

ИА «АПК-Информ»

Ежемесячно

Производство продукции предприятиями отрасли хлебопродуктов Украины в І квартале 2016 года

ИА «АПК-Информ»

№ 4(201) апрель

Зерновые: обзор внешней торговли в Украине за І квартал 2016 года

ИА «АПК-Информ»

№ 4(201) апрель

Зерновые: обзор внешней торговли в Украине за ІІ квартал 2016 года

ИА «АПК-Информ»

№6-7 (203) июнь-июль

Производство продукции предприятиями отрасли хлебопродуктов Украины в ІІ квартале 2016 года

ИА «АПК-Информ»

№6-7 (203) июнь-июль

Зерновые: обзор внешней торговли в Украине за ІІІ квартал 2016 года

ИА «АПК-Информ»

№10 (206) октябрь

Производство продукции предприятиями отрасли хлебопродуктов Украины в ІІІ квартале 2016 года

ИА «АПК-Информ»

№10 (206) октябрь

О важности хранения зерна – Bental Rowlands Storege Systems Limited

Эктова Е.

№12 (208) декабрь

Украинский рынок пшеницы: итоги первой половины сезона

ИА «АПК-Информ»

№1 (198) январь

Итоги работы рынка пшеницы России в первой половине 2015/16 МГ: предложение диктует условия

ИА «АПК-Информ»

№1 (198) январь

Экспорт муки из Украины в декабре 2015 года и первой половине 2015/16 МГ: показатели рекордные

Сакиркин С.

№1 (198) январь

Ресурсне забезпечення посівної компанії-2016 в Україні та можливості розвитку виробництва насіння

ИА «АПК-Информ»

№2 (199) февраль

Экспорт муки из Украины (июль-февраль 2015/16 МГ)

Сакиркин С.

№3 (200) март

Украинские рынки продовольственной ржи и ржаной муки: сезон рекордных цен

ИА «АПК-Информ»

№4 (201) апрель

Рынок продовольственной ржи и ржаной муки в РФ: роста цен не избежать

Калайда П., Коптилая В.

№4 (201) апрель

Смешивание зерна на элеваторах Украины: найти компромисс

Плетенец М.

№5 (202) май

Экспорт муки из Украины (июль-2015 – апрель-2016)

Сакиркин С.

№5 (202) май

Старт 2016/2017 МГ на украинском рынке ячменя: основные тенденции и прогнозы

Танская А.

№6-7 (203) июнь-июль

Украинская пшеница урожая 2016 года: вопрос качества остается открытым

Танская А.

№8 (204) август

Экспорт муки из Украины в 2015/16 МГ: достигнут новый рекорд

Сакиркин С.

№8 (204) август

Сельское хозяйство Черной Африки: перспективы и сложности следующего десятилетия

По материалам доклада OECD-FAO

№9 (205) сентябрь

Старт 2016/17 МГ на украинском рынке гороха и нута: перспективы и реалии

Тема

Танская А.

№9 (205) сентябрь

Итоги 2015/2016 МГ и старт 2016/2017 МГ на украинском рынке продовольственной ржи и ржаной Танская А. муки

№10 (206) октябрь

Российский рынок продовольственной ржи и ржаной муки на старте 2016/2017 МГ: ценовые тенденции и факторы влияния

Сосна В.

№10 (206) октябрь

Форум зернопереработчиков: не зернотрейдингом единым

Ткаченко С.

№10 (206) октябрь

Рынок продуктов переработки пшеницы в Украине

Танская А.

№11 (207) ноябрь

Украина: рынок круп и крупяных продуктов

Купченко А.

№11 (207) ноябрь

Казахстанский рынок зерна и муки: особенности, тенденции, факторы влияния

№11 (207) ноябрь

Мировая торговля мукой: рост объёмов четвертый сезон подряд

Черненко И.

№11 (207) ноябрь

Рынок нишевых зерновых культур в Украине

Купченко А., Танская А.

№12 (208) декабрь

Система отбора сырья у нас более жесткая, чем ГОСТ – ПАО «Концерн Хлибпром»

Северина Е.

№1 (198) январь

Грамотная торговая стратегия – залог успеха торговой компании – Борис Приходько

Чередниченко Е.

№1 (198) январь

Рынок муки в Украине: медленная поступь вперед

Стежка А.

№2 (199) февраль

Мнение

www.hipzmag.com

| №1 (209) январь 2017 Название статьи

Авторы

Номер

Новые условия диктуют необходимость новых подходов к управлению компанией – Владимир Угольников (Lauffer Group)

ИА «АПК-Информ»

№3 (200) март

Спорыньи страсти и как с этим бороться

ИА «АПК-Информ»

№3 (200) март

Овес – один з перших у рейтингу безглютенової сировини

ИА «АПК-Информ»

№4 (201) апрель

В нестабильных условиях важен жесткий контроль над всеми бизнес-процессами – «РОСТОКХОЛДИНГ»

Плетенец М.

№5 (202) май

Вывести Украину на высокие мировые позиции экспортеров муки – одна из задач ГПЗКУ

Танская А.

№6-7 (203) июнь-июль

Ми гарантуємо довговічність, якість та продуктивність

Miller Magazine, March 2016

№6-7 (203) июнь-июль

Потенциал роста производства зерна в Украине стимулирует инвесторов развивать инфраструктуру – Николай Горбачев

Стежка А.

№8 (204) август

Мировая тенденция на рынке элеваторного оборудования – это переход от количества к качеству

Ткаченко С.

№8 (204) август

Многие проблемы в сфере качества и безопасности агропродукции имеют системный характер – Владимир Лапа

№9 (205) сентябрь

На сегодняшний день более доступными по цене и не менее совершенными технологически являются напольные склады

Купченко А.

№9 (205) сентябрь

Мукомольный бизнес даже при существующих реалиях может быть привлекательным

Сакирин С.

№9 (205) сентябрь

Сьогодення комбікормової промисловості Туреччини

№10 (206) октябрь

Чтобы Украина засыпала мукой полмира, нужно модернизировать отрасль и научится торговать

Сакирин С.

№11 (207) ноябрь

Увеличение производства круп в Украине невозможно без контроля использования сельхозземель - JNL

Плетенец М.

№11 (207) ноябрь

TUSAF: есть ли еще более популярная мука, нежели турецкая?

Озип И.

№11 (207) ноябрь

Основной фактор роста экспорта муки из Украины – волатильность национальной валюты

Танская А.

№12 (208) декабрь

Транспортное оборудование Warrior – американская мощь и качество

Ткаченко С.

№12 (208) декабрь

Что мы сеем?!

Фадеев Л.

№1 (198) январь

Обгрунтування змішаних (гібридних) дискретно-континуальних моделей для аналізу процесу транспортування зерна

Ловейкін В., Човник Ю., Шимко Л.

№1 (198) январь

Розробка конструкцій самоскидних вивантажувальних пристроїв

Ловейкін В., Човник Ю., Шимко Л.

№2 (199) февраль

Математичний аппарат для реалізації прогностично-компенсаційної технології оперативного контролю якості виконання технологічних операцій

Броварець О.

№3 (200) март

Переобладнання сівалки для диференційованої сівби сільськогосподарських культур

Броварець О.

№4 (201) апрель

Особливості передпосівної технології нарощування врожаю зерна різних культур до 20%

Данченко В.

№4 (201) апрель

Соя и ГМО!? Суть проблемы

Фадеев Л.

№5 (205) май

Формування забур’яненості та урожайності зернових культур у рисових сівозмінах

Шевченко М., Полєнок С. №6-7 (203) июнь-июль

Удосконалення систем для диференційного внесення технологічного матеріалу

Броварець О.

№8 (204) август

Шкодочинний вплив клопа-черепашки на якість зерна пшениці озимої та як захистити посіви

Гасанова І.

№8 (204) август

Аналіз стану питання та тенденції розвитку технології і технічних засобів для моніторингу стану сільськогосподарських угідь

Броварець О.

№9 (205) сентябрь

Як підготуватися до сівби пшениці озимої, щоб одержати зерно підвищеної якості

Гасанова І.

№10 (206) октябрь

Продуктивність пшениці озимої залежно від попередників, удобрення та рівня волого забезпечення в умовах Присивашшя

Гасанова І.

№10 (206) октябрь

Від безплужного до глобального розумного землеробства!

Броварець О.

№12 (208) декабрь

Аналіз методів визначення засміченості зерна

Черниш П.

№6-7 (203) июнь-июль

Обеспечение качества при экспорте зерна: инспекционные системы, приминяемые в мире

Горис Ван Лит

№6-7 (203) июнь-июль

Технико-технологические аспекты снижения загрязнения зерна и комбикормов микотоксинами

Матийчук А., Скок С., Паутов Ю.

№1 (198) январь

Обнаруживайте в хранящемся зерне насекомых и плесени, не покидая офис

Закладной Г., Догадин А.

№1 (198) январь

Есть ли альтернатива химическому протравливанию?

Пахомов А.

№1 (198) январь

Объединенные зерновые технологии для элеваторного бизнеса Украины

ИА «АПК-Информ»

№1 (198) январь

Семена: особенности определения качества и подготовка к севу

Кирпа Н.

№2 (199) февраль

Комбинированная технология обеззараживания зерна

Пахомов А.

№2 (199) февраль

Виробництво та комплексне використання енергії когенераційних установок в теплонасосних зерносушильних комплексах

Снєжкін Ю., Уланов М.

№2 (199) февраль

Головні агропромислові виставки України: новий агросезон з успіхом розпочато!

ИА «АПК-Информ»

№2 (199) февраль

Растениеводство

Качество зерна и зерновых продуктов

Технологии хранения и сушки

ПЕРЕЧЕНЬ ПУБЛИКАЦИЙ

№1 (209) январь 2017 |

Название статьи

Авторы

Номер

Оборудование made in Ukraine на уровне зарубежных брендов – «ЛУБНЫМАШ»

Ткаченко С., Плетенев М. №3 (200) март

Зерноочищающие машины: новый подход

Фадеев Л.

№3 (200) март

Современный подход к предпосевной обработке семян

Фадеев Л.

№4 (201) апрель

Терминал COFCO Agri: инвестициям в зерновую логистику Украины быть

Стежка А.

№5 (202) май

Реалізація автоматичного режиму сушіння зерна

Просяник А.В., Ткаченко С.

№5 (202) май

Новое оборудование для послеуборочной обработки, сушки и очистки семенной кукурузы

Кирпа Н.

№6-7 (203) июнь-июль

Элеваторная отрасль в Украине: потребности и перспективы

Купченко А.

№8 (204) август

Для наращивания экспортного потенциала необходимо опережающее развитие инфраструктуры Чередниченко Е.

№8 (204) август

Розрахунок та підбір фільтрів-циклонів

Харченко Є., Шаран А.

№8 (204) август

28 требований к силосам, применяемым в строительстве портовых зерновых терминалов

Стежка А.

№9 (205) сентябрь

Variant Agro Build – украинский производитель с/х оборудования нового поколения Ринок зерна і борошна в Польщі та Чехії

№9 (205) сентябрь Miller Magazine, July, 2016 №9 (205) сентябрь

Новый взгляд на технологию двухстадийной сушки зерна

№10 (206) октябрь

Виробництво гречаного солоду з використанням плазмохімічно активованої води

Ковальова О.

№10 (206) октябрь

Вплив плівчастості зерна рису на його здатність до проростання

Кошова В.

№11 (207) ноябрь

Анализ травмирования семян нута сортов Триумф и Розана разных фаз спелости

Богомолов А.

№11 (207) ноябрь

Показники якості зерна пшениці за вимогами стандартів України та США

Волошенко О.

№11 (207) ноябрь

Розробка технології харчоконцентрантих сумішей для виробництва інстантних сніданків

Салавеліс А., Тележенко Л.

№11 (207) ноябрь

Технологічні властивості композиційних сумішей із борошна пшениці і тритикале

Гасанова І.

№11 (207) ноябрь

Эффективные технические решения в технологии двухстадийной сушки зерна

№12 (208) декабрь

Технологічні прийоми зберігання зерна та їх особливості

Острогляд О.

№12 (208) декабрь

Вплив наявності домішок на зберігання партії свіжозібраного зерна

Попова Л.

№12 (208) декабрь

Технологии переработки проса в пшено-дранец

Верещинский А.

№1 (198) январь

Особенности гидротермической обработки новых сортов овса

Соц С.

№1 (198) январь

Плющення зерна пшениці в лабораторних умовах

Харченко Є.

№1 (198) январь

Система управления качеством и безопасностью пищевых продуктов на основе анализов рисков и критических контрольных точек

Цыганова Т.

№1 (198) январь

Оцінка впливу процесу змішування зерна пшениці різних класів на якість суміші

Борта А., Яковенко А., Страхова Т.

№2 (199) февраль

Розробка дизайну пакування зернових продуктів

Валевська Л.

№2 (199) февраль

Переробка голозерного вівса у нові продукти

Соц. С., Гулавський В.

№2 (199) февраль

Збалансований хімічний склад – основа для нових зернових продуктів

Жиганов Д., Гулавський В.

№3 (200) март

Застосування продуктів переробки насіння олійних культур у комбікормовому виробництві

Лакіза О., Соколов В., Єрмакова В.

№3 (200) март

Характеристики процесса смешивания разновлажных кормовых компонентов

Чурсинов Ю.

№3 (200) март

Можливість використання рисової сировини для приготування аглютенових напоїв

Донг Н., Олійник С., Прибильський В.

№3 (200) март

Корекція мікронутрієнтного складу борошняних кондитерських виробів композиційною сумішшю

Шаран Л.

№4 (201) апрель

Технологии зернопереработки

Ячмінь у вітчизняній круп’яній промисловості: перспективи та нові можливості для використання Жигунов Д., Соц С.

№5 (202) май

Технологічні та фізичні властивості гранульованих сумішей

Тракало Т., Шаповаленко О.

№5 (202) май

Экструдированные бобы в рационах свиней

Карунский И.

№5 (202) май

Растительное масло и его значимость в рационе питания для здоровья человека

Фадеев Л.

№6-7 (203) июнь-июль

Створення оптимальних кормових сумішей за хімічним складом

Шаповаленко О., Кожевнікова М.

№6-7 (203) июнь-июль

Технологія виробництва кормової добавки для коней із використанням побічних продуктів консервної промисловості

Єгоров Б., Цюндик О.

№6-7 (203) июнь-июль

Продавать или перерабатывать пшеницу

Фадеев Л.

№8 (204) август

Скрытые дефекты зерна гречихи

Марьин В., Верещагин А. №9 (205) сентябрь

Нова тенденція у комбікормовому виробництві: органічний метод виробництва комбікормів

№9 (205) сентябрь

Технологія отримання суспензії з насіння льону

Янюк Т., Шаповаленко О. №9 (205) сентябрь

Новые сорта тритикалевой муки и их технологические свойства

Панкратов Г. Н.

№12 (208) декабрь

Переработка зерна узколистого люпина в крупку и муку

Зверев С.

№12 (208) декабрь

www.hipzmag.com

| №1 (209) январь 2017 Название статьи

Авторы

Номер

Технологии хлебопечения Продуктивність поросят при використанні комбікорму зі зниженою концентрацію кальцію і фосфору

Різничук І.

№1 (198) январь

Исследование антимикробных свойств молочнокислых бактерий, применяемых в хлебопечении для приготовления заквасок

Цыганова Т., Невская Е.

№2 (199) февраль

Вплив конструктивних та кінематичних параметрів змішувача на витрати потужності при приготуванні рідкої пшеничної опари

Доломакін Ю.

№3 (200) март

Обґрунтування умов проведення експериментів для оптимізації подрібнення хлібних сухариків

Стадник І.

№4 (201) апрель

Вивчення можливості використання овочевого пюре в технології мафінів

Шелудько В., Ряшко Г.

№5 (202) май

Дослідження структурно-механічних властивостей тіста із суільнозмеленого пшеничного та спельтового борошна

Семенова А., Дробот В.

№6-7 (203) июнь-июль

Влияние шоковой заморозки на качество хлебобулочных изделий

№6-7 (203) июнь-июль

Збереження свіжості хлібобулочних виробів, збагачених харчовими волокнами

Сильчук Т.

№8 (204) август

Використання продуктів переробки конопляного насіння в хлібопеченні

Фалендиш Н.

№10 (206) октябрь

Поліпшення споживних властивостей кексів із використанням природної нетрадиційної сировини

Сирохман І., Лозова Т.

№10 (206) октябрь

Виробничі стратегії та концепції організації міні-виробництва

Гуштан Т.

№11 (207) ноябрь

Вплив соєво-клейковинного збагачувача на якість тіста та хліба

Махинько В., Черниш Л.

№11 (207) ноябрь

Особливості сучасного виробництва хлібобулочних виробів із додаванням продуктів переробки зерна кукурудзи

Лакіза О.

№12 (208) декабрь

Використання продуктів переробки конопляного насіння в хлібопечені

Фалендиш Н.

№12 (208) декабрь

Стадник І., Деркач А.

№2 (199) февраль

Научный совет Обґрунтування побудови досконалоті машин із валковими робочими органами

Продуктивні якості поросят у віці від 41 до 60 діб за використання комбікорму зі вмістом треоніна Різничук І.

№2 (199) февраль

Пророщування бобових із використанням плазмохімічно активованої води

Ковальова О.

№4 (201) апрель

Амінокислотний склад екструдованих кормових сумішей

Тракало Т.

№4 (201) апрель

Продуктивні якості поросят у віці від 61 до 90 діб за використання комбікорму з мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору

Різничук І.

№8 (204) август

Вплив термічної обробки рису для приготування сусла у технології безалкогольних ферментованих напоїв

Олійник С., Прибильський В.

№8 (204) август

Аналіз особливостей фізіології годівлі молодняка сільськогосподарської птиці

Ворона Н.

№9 (205) сентябрь

Сушіння гарбуза як компонента комбікорму

Шаповаленко О., Кожевнікова М.

№9 (205) сентябрь

Продуктивні якості поросят у віці від 91 до 130 діб за використання комбікорму з мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору

Різничук І.

№10 (206) октябрь

Дослідження можливості використання томатних та яблучних вичавок при виробництві комбікормів

Єгоров Б., Чернега І.

№10 (206) октябрь

Вплив теплової обробки олійної сировини на якість комбікормів

Лакіза О.

№12 (208) декабрь

Дослідження хімічного складу гарбуза як компонента комбікорму

Шаповаленко О.

№12 (208) декабрь

Методи аналізу та пригнічення антипоживних факторів у кормах із сої

Левицький Т.

№11 (207) ноябрь

Переваги використання екструдованої сої у тваринництві та птахівництві

Семенов С.

№11 (207) ноябрь

Экструтек

Правильна організація роботи лінії екструзії-пресування сої

Для директора, инженера, технолога, производителя оборудования - специализированный портал

№11 (207) ноябрь

Cereals Mixed Feed, Moscow Hall B, Stand B224, 31st Jan - 2nd Feb

Grain Tech Ukraine 15 - 17th Feb

Ваш урожай в наших надежных руках

www.bentallrowlands.com

E: info@bentallrowlands.co.uk

23-27 МАЯ 2017

ОРГАНИЗАТОРЫ

ПАРТНЕРЫ

ИА «АПК-Информ»

Interlegal

+380 562 320795 (многоканальный), +380 562 321595 Екатерина Панасенко (доб. 113) event@apk-inform.com Елена Чередниченко (доб. 200) chief_editor@apk-inform.com

+380 48 7037510, 7021944 Алла Агбаш conference@maritimedays.odessa.ua Михаил Цвентух promo@maritimedays.odessa.ua