Grain storage and processing magazine (№6 June 2014) by Grain storage and processing magazine

ISSN 2306-4498 ISSN 2306-4498

№6 (183) июнь 2014

ООО «Бюлер Сервис» Ваш надежный партнер

Наш сервисный центр предлагает: Запасные и изнашивающиеся части для оборудования Бюлер. шлифование, матирование и нарезка валов реставрация матриц и роликов для пресс-грануляторов. новые валы и матрицы с нашего склада в Киеве

Innovations for a better world

ООО «Бюлер Сервис» 02098, Киев, ул. Шумского Юрия, 1А, офис 118 Тел./Факс: +38 (044) 50-55-85 Tел. моб.: +38 067 511 44 66 service.ua@buhlergroup.com

ИА «АПК-ИНФОРМ» ПРЕДСТАВЛЯЕТ АНОНС МЕЖДУНАРОДНЫХ МЕРОПРИЯТИЙ НА 2014 ГОД*

ЗЕРНО Первый раунд

Украинского зернового конгресса Париж, Франция Второй раунд

Украинского зернового конгресса Киев, Украина

8-10 сентября 21-22 октября

Третий раунд

Украинского зернового конгресса

МАСЛО

США

Oilseeds&Oils 2014 Барселона, Испания

Масложировая промышленность-2014 Киев, Украина

ноябрь 6-7 октября 29-30 октября

ДРУГИЕ НАПРАВЛЕНИЯ Рынок нишевых культур в Украине-2014 Киев, Украина

декабрь

За период с 2002 года ИА “АПК-Информ” проведено более 150 международных конференций по зерновой, масложировой, плодоовощной тематике, а также рынку МТР, в Украине, России, Казахстане, Беларуси, Египте, Турции, Иордании и Марокко. С информацией о прошедших мероприятиях, а также с подробной информацией о предстоящих мероприятиях можно ознакомиться на сайте www.apk-inform.com в разделе “Конференции”. Пометьте данные мероприятия в своем календаре и следите за нашими рассылками и новостями! Служба маркетинга ИА «АПК-Информ» +7 495 789-44-19, +380 562 32-15-95 (добавочный 111 или 113) conference@apk-inform.com event@apk-inform.com * В плане мероприятий возможны изменения

инновационные исследования исследования ии разработки разработки мировой мировой лидер лидер инновационные 92% экспорта экспорта основана основана вв 1985 1985 году году присутствие присутствие вв 120 120 странах странах 92%

лучшее решение в

области хранения

силосы на бетонном основании

www.symaga.com symaga@symaga.com

силосы с воронкой Offices and Factory: Ctra. de Arenas km. 2,300 13210 Villarta de San Juan • Ciudad Real- Spain T: +34 926 640 475 • F: +34 926 640 294

Минск, 3-6 Июнь

Бангалор, 22-24 Август

Madrid Office: C/ Azcona, 37 • 28028 Madrid - Spain T: +34 91 726 43 04 • F: +34 91 361 15 94

ПРОФЕССИОНАЛЬНО О ЗЕРНЕ

www.apk-inform.com

Исследование

Элеваторные и перевалочные мощности Украины

2014

№ 6 (183) иЮнЬ 2014 ре д акционна я

«Хранение и переработка зерна» ежемесячный

коллегия

Бутковский В.А. (Москва) Васильченко А.Н. (Киев) Ган Е.А. (Астана) Дмитрук Е.А. (Киев) Дробот В.И. (Киев) Жемела Г.П. (Полтава) Капрельянц Л.В. (Одесса) Кирпа Н.Я. (Днепропетровск) Ковбаса В.Н. (Киев) Кожарова Л.С. (Москва) Кругляк В.И. (Днепропетровск) Лебедь Е.М. (Днепропетровск) Просянык А.В. (Днепропетровск) Пухлий В.А. (Севастополь) Ткалич И.Д. (Днепропетровск) Фабрикант Б.А. (Москва) Цыков В.С. (Днепропетровск) Чурсинов Ю.А. (Днепропетровск) Шаповаленко О.И. (Киев) Шемавнев В.И. (Днепропетровск) главный редактор Рыбчинский Р.С. chief@apk-inform.com zerno@apk-inform.com подписка/реклама Ткаченко С.В. zerno2@apk-inform.com техническая группа Чернышева Е.В., Щенёв В.С., Гречко О.И. Материалы печатаются на языке оригинала. Точка зрения авторов может не совпадать с мнением редакции. Редакция не несет ответственности за достоверность информации, опубликованной в рекламе (материалы, обозначенные знаком ®, печатаются на правах рекламы). Перепечатка материалов, опубликованных в журнале, допускается только по согласованию с редакцией. Научно-практические материалы печатаются по решению ученого совета Института зернового хозяйства НААН Украины № 16 от 14 сентября 2001 г. Внесен в Высшую аттестационную комиссию по техническим наукам (постановление президиума ВАК Украины от 23.02.2011 г. №1-05/2) адрес для переписки: Абонентский ящик №591, г. Днепропетровск, 49006, Украина адрес редакции: ул. Чичерина, 21, г. Днепропетровск, 49006 Украина тел/факс: +380 56 370-99-14 +380 562 32-07-95 e-mail: zerno@apk-inform.com основатель и издатель ооо иа «апк-информ» Год основания: 31.01.2000 Украина, г. Днепропетровск, ул. Чичерина, 21 Свидетельство о государственной регистрации КВ 17842-6692ПР Изготовитель: ДП «АПК-Информ», г. Днепропетровск, ул. Ленинградская, 56 Подписной индекс в каталоге «Укрпошты» - 22861 Подписано в печать 27.06.14 Формат 60х84 1/8. Тираж 2 000 экз. Печать офсетная, отпечатано на полиграфическом комплексе ИА «АПК-Информ»

научно-практический

журнал

СОДЕРЖАНИЕ ОТРАСЛЕВЫЕ НОВОСТИ ЗЕРНОВОй РЫНОк Обзор внебиржевого рынка зерновых Украины................................................................................... 4 Рынок продуктов переработки зерна Украины ..................................................................................... 5 Обзор рынка зерновых России...................................................................................................................... 6 Рынок продуктов переработки зерна России......................................................................................... 8

ТЕМА Зерновой рынок: преодоление трудностей – путь к новым высотам ......................................... 9 Украинский рынок муки и перспективы торговли на мировом рынке: быть ли сезону-2014/15? ..................................................................................................................................................13 Крымские порты: вариант решения ..........................................................................................................18

МНЕНИЕ На сегодняшний день предпосылок для ограничения экспорта зерна из Украины в новом сезоне нет — Игорь Швайка ....................................................................................20 Доля семян зарубежной селекции в Украине будет увеличиваться - Чаба Молнар ...........21

ЭкОНОМИкА И ОРгАНИЗАцИя пРОИЗВОДСТВА Институциональная модель преодоления реализационных рисков в аграрном секторе экономики............................................................................................................................................23

РАСТЕНИЕВОДСТВО Основні аспекти забезпечення економічної стійкості виробництва зерна кукурудзи в України ..........................................................................................................................................26 Пристрій для сенсорного моніторингу стану сільськогосподарських угідь ..........................30

ТЕХНОЛОгИИ ХРАНЕНИя И СУШкИ Теоретичне та практичне обґрунтування необхідності інвестицій у зернові термінали України ..............................................................................................................................................33 Опыт проектирования портовых зерновых терминалов. Основные аспекты при строительстве и эксплуатации .....................................................................................................................35 Термическая сушка на альтернативных источниках энергии. Проблемы и их решение .40 Інтенсифікація нагрівання малорухомого шару зерна гальмуванням вологообміну ........44 Применение частотных преобразователей на элеваторах ............................................................48

ТЕХНОЛОгИИ ЗЕРНОпЕРЕРАБОТкИ Оборудование для отбора минеральной примеси из зерновой смеси ...................................50 Показники якості суміші крупів ...................................................................................................................52

ТЕХНОЛОгИИ ХЛЕБОпЕЧЕНИя Значение хлебобулочных изделий в питании детей ........................................................................55 Високобілкові добавки в хлібопеченні ....................................................................................................57 Конструювання зернових хлібців збалансованого нутрієнтного складу .................................61

НАУЧНЫй СОВЕТ Дослідження впливу технологічних факторів пророщування на білкові речовини пшениці та гречки як сировини для виробництва продуктів дитячого харчування ............................................................................................................................................................65 Використання озонових технологій для протидії наслідкам ураження пшениці клопом-черепашкою ........................................................................................................................................67

| №6 (183) ИЮНЬ 2014

Украина

краина подписала экономическую часть Соглашения об ассоциации с Европейским союзом. Со стороны Украины Соглашение подписал президент Петр Порошенко, со стороны Евросоюза – президент Европейского совета Герман Ван Ромпей, президент Еврокомиссии Жозе Мануэль Баррозу, а также главы государств или правительств всех стран ЕС. Таким образом, с учетом уже подписанной 21 марта 2014 г. политической части СА, Украина заключила с ЕС полноценное Соглашение об ассоциации.

ерховная Рада Украины на заседании 17 июня приняла в первом чтении и в целом законопроект №4784 «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины (относительно функционирования Государственного земельного банка)». Данное решение поддержали 264 народных депутата. Согласно принятому документу, из действующего законодательства Украины исключаются нормы, определяющие деятельность Госзембанка Украины как банковского учреждения. Кроме того, закон определяет, что уставный капитал банка в размере 120 млн. грн. должен быть возвращен в государственный бюджет Украины.

абинет министров Украины намерен создать Государственную инспекцию ценообразования и защиты потребительского рынка, объединив Государственную инспекцию Украины по контролю за ценами и Государственную инспекцию Украины по вопросам защиты прав потребителей. Об этом идет речь в проекте правительственного постановления, текстом которого располагает ИА «АПК-Информ». Как отмечается в документе, объединение двух ведомств позволит уменьшить количество органов контроля и даст возможность инспекции проводить комплексные проверки субъектов хозяйствования в сфере защиты прав потребителей и контроля за ценами, что сократит их количество.

инистерство аграрной политики и продовольствия Украины предлагает повысить цены реализации на пшеничную муку, произведенную из зерна Государственного интервенционного фонда, на 7,1%. Соответствующее предложение закреплено проектом приказа министерства «Об утверждении цен реализации муки, произведенной из зерна пшеницы и ржи Государственного интервенционного фонда». В частности, стоимость пшеничной муки высшего сорта предлагается повысить до 3101 грн/т, 1 сорта – до 2903 грн/т, 2 сорта – 2549 грн/т. Цену реализации ржаной муки Минагропрод предлагает оставить без изменений – на уровне 2279 грн/т.

леваторы Государственной продовольственно-зерновой корпорации Украины не будут брать плату за хранение зерна агропредприятий из Донецкой и Луганской областей. Об этом 10 июня на пресс-конференции «Украинский АПК и ЕС» заявил заместитель министра аграрной политики и продовольствия Украины Андрей Дикун. По его словам, это является одним из средств для поддержки сельхозпроизводителей из указанных регионов. Также Минагропрод обращается к владельцам частных элеваторов в Донецкой, Луганской и Харьковской областях с просьбой ввести бесплатную приемку зерна.

грариям Украины необходимо 1,5 млрд. м³ природного газа для сушки зерна и масличных культур урожая 2014 г. Об этом 19 июня заявил генеральный директор Украинской аграрной конфедерации Сергей Стоянов, сообщила пресс-служба УАК. По его словам, указанное количество газа необходимо зерновым складам (элеваторам, хлебоприемным предприятиям) и товаропроизводителям, имеющим зерносушилки на газе, для сушки зерна в период уборки урожая, предположительно с июня по ноябрь т.г.

о данным ГП «Госреестры Украины», по состоянию на 20 июня т.г. в Украине насчитывается 692 сертифицированных зерновых склада общей вместимостью 32,422 млн. тонн. Об этом 24 июня сообщила пресс-служба Государственной сельскохозяйственной инспекции Украины. Как отмечается в сообщении, остатки зерновых и масличных культур на зерновых складах и портовых зерноперегрузочных комплексах составляют 4,453 млн. тонн (14% от емкости), в т.ч. в портовых зерноперегрузочных комплексах – 806 тыс. тонн. По состоянию на отчетную дату продовольственные запасы зерна пшеницы составляют 1,369 млн. тонн.

ОтРаСЛЕвыЕ НОвОСтИ

№6 (183) ИЮНЬ 2014 |

соответствии с законодательством Украины предположительно в конце июля 2014 г. произойдет индексация тарифов на перевозки в размерах, согласованных с КМУ. Повышение тарифов составит 12,5% на всю линейку грузов, которые перевозятся ж/д транспортом, а также на дополнительные сборы, включая плату за пользование вагонами. Об этом в рамках тринадцатой международной конференции «Зерновой форум-2014: новые рынки, вызовы и возможности» 18 июня сообщил начальник Главного коммерческого управления «Укрзализныци» Юрий Меркулов.

зарубежье

инсельхоз России утвердил отраслевую программу развития мукомольно-крупяной промышленности РФ на 20142016 гг. Соответствующий приказ от 23 мая т.г. №166 подписал глава министерства Николай Федоров. Целевые индикаторы программы предусматривают доведение к 2016 г. ежегодного объема производства муки до 10,1 млн. тонн, круп – до 1,36 млн. тонн. Общий объем инвестиций на реализацию программы составит 6,825 млрд. руб., в т.ч. по годам: 2014 г – 1,978 млрд. руб., 2015 г. – 2,399 млрд. руб., 2016 г. – 2,388 млрд. руб.

равительство России перенесло срок введения в действие государственной регистрации генно-инженерно-модифицированных организмов с 1 июля 2014 г. на 1 июля 2017 г. Соответствующее постановление от 16 июня 2014 г. №548 подписал премьер-министр РФ Дмитрий Медведев.

О «Национальная компания «Продовольственная контрактная корпорация» направило в регионы 156 тыс. тонн удешевленного зерна из госресурсов по фиксированной цене 28,3 тыс. тенге/т для стабилизации цен на муку и хлеб. Об этом 4 июня сообщила пресс-служба компании. Также в этих целях из коммерческих ресурсов Продкорпорации отгружено в области около 17 тыс. тонн зерна по коммерческой цене 42 тыс. тенге/т. Мукомольным организациям, купившим пшеницу из коммерческих ресурсов Продкорпорации, предусматривается возмещение из республиканского бюджета разницы между фиксированной и коммерческой ценами.

налитики USDA в своем последнем отчете повысили прогноз мирового производства пшеницы в 2014/15 МГ до 701,62 млн. тонн, что на 4,58 тыс. тонн выше показателя, озвученного в предыдущем месяце, однако значительно отстает от результата предыдущего сезона (713,97 млн. тонн). Прогноз валового сбора зерновой был повышен для стран ЕС до 146,25 (144,88; 143,32) млн. тонн, Китая – до 124 (123; 121,72) млн. тонн, Индии – до 95,85 (94; 93,51) млн. тонн, России – 53 (52; 52,09) млн. тонн и США – до 52,85 (53,43; 57,96) млн. тонн. Конечные запасы пшеницы в мире в 2013/14 МГ прогнозируются аналитиками на уровне 188,61 млн. тонн против 187,42 млн. тонн, озвученных ранее, и 186,05 млн. тонн по результатам предыдущего сезона.

огласно обновленному прогнозу экспертов IGC, объем мировой торговли пшеничной мукой (в пересчете на пшеницу) в сезоне-2014/15 увеличится на 6% - до 13,15 млн. тонн против 12,38 млн. тонн сезоном ранее. Крупнейшим мировым экспортером муки в 2014/15 МГ, по оценке экспертов, станет Казахстан – 3,2 (3) млн. тонн, тогда как Турция в новом сезоне опустится на второе место – 2,9 (3,2) млн. тонн. Также существенный рост внешних отгрузок указанной продукции будет наблюдаться в Аргентине – до 0,9 (0,2) млн. тонн и Пакистане – до 400 (300) тыс. тонн. В свою очередь, для ОАЭ данный показатель сократится до 0,6 (0,55) млн. тонн. Страны ЕС сохранят объем экспорта муки на уровне текущего сезона – 1,1 млн. тонн. Что касается импорта, то главными потребителями пшеничной муки в новом сезоне станут Афганистанa (1,5 млн. тонн), Узбекистан (1,4 млн. тонн) и Ирак (1,3 млн. тонн). Также значительно объемы закупок продукции увеличит Индонезия – до 0,8 (0,3) млн. тонн. Эти и другие отраслевые новости читайте на сайте www.hipzmag.com

www.hipzmag.com

| №6 (183) ИЮНЬ 2014

обзор внебиржевого рынка зерновых Украины

продовольственная пшеница В июне для рынка продовольственной пшеницы Украины была характерна тенденция снижения цен. Перерабатывающие компании, ранее сформировав запас зерновой, не испытывали необходимости в срочном приобретении объемов зерна, ввиду чего снижали закупочные цены. Так, цены спроса на пшеницу 2 класса в начале июня варьировались в пределах 2600-2920 грн/т, 3 класса – 2570-2870 грн/т СРТ. А уже в конце отчетного периода были в диапазоне 2470-2770 грн/т и 2420-2720 грн/т СРТ на пшеницу 2 и 3 класса соответственно. Стоит отметить, что некоторые переработчики, нуждающиеся в срочном приобретении зерна, сохраняли прежние цены спроса. Сельхозпроизводители, в свою очередь, предлагали на рынок зерновую партиями небольших объемов. Часть аграриев была готова уступать в цене с целью освобождения складских помещений для проведения плановых ремонтных работ. Экспортно-ориентированные компании в течение всего отчетного периода активной закупочной деятельности зачастую не вели. По мнению операторов рынка, в ближайшее время стоит ожидать стабильной ценовой ситуации ввиду невысоких темпов уборочной кампании.

продовольственная рожь В июне на рынке продовольственной ржи отмечались разнонаправленные ценовые тенденции. В начале отчетного периода многие перерабатывающие компании, ранее сформировав запас для долгосрочной перспективы, продолжали озвучивать прежние цены спроса. Так, закупочные цены варьировались в диапазоне 1570-1800 грн/т СРТ. Но, уже со средины июня переработчики сообщали о росте цен спроса в среднем на 100 грн/т – до 1670-1920 грн/т СРТ. Сложившаяся ситуация была обусловлена ограниченным количеством предложений сырья в данный период. В то же время, минимальные закупочные цены в Донецкой, Луганской и Харьковской областях в конце июня установились на уровне 1550 грн/т CPT из-за ожидания достаточно высоких показателей валового сбора данной культуры в новом сезоне. Аграрии, в свою очередь, реализовывали зерновую партия-

Средние цены на продовольственные зерновые (предложение, EXW), грн/т

Пшеница 1 кл. Пшеница 2 кл. Пшеница 3 кл. Рожь

30.05.2014 06.06.2014 13.06.2014 20.06.2014 27.06.2014 2 700 2 750 2 750 2 730 2 650 2 680 2 700 2 700 2 680 2 600 2 630 2 650 2 650 2 630 2 550 1 700 1 600 1 600 1 650 1 700

ми небольших объемов. В целом, темпы торгово-закупочной деятельности в секторе ржи оставались низкими. По мнению переработчиков, в ближайшее время существенных ценовых изменений ожидать не стоит. Темпы торгово-закупочной деятельности останутся умеренными.

Фуражная пшеница В течение отчетного периода на рынке фуражной пшеницы Украины отмечалась тенденция снижения цен. Многие переработчики фиксировали цены спроса в диапазоне 2280-2640 грн/т СРТ в начале июня. Но, уже в конце отчетного периода закупочные цены были снижены до 2070-2620 грн/т СРТ. Данная ситуация была обусловлена тем, что был сформирован резерв зерновой для долгосрочной переработки вплоть до поступления на рынок зерна нового урожая. Сельхозпроизводители осуществляли продажи данной культуры, зачастую фиксируя отпускные цены в ранее установленном диапазоне. Отметим, что ряд аграриев был готов снижать отпускные цены с целью активизации продаж и освобождения складских помещений под зерновую нового урожая. Экспортно-ориентированные компании не проявляли активного интереса к закупкам пшеницы, ожидая сезонного снижения цен и увеличения количества предложений зерновой. По мнению большинства участников рынка, цены спроса на фуражную пшеницу будут снижаться по мере поступления на реализацию зерна нового урожая. При этом темпы торгово-закупочной деятельности останутся умеренными.

ячмень В течение отчетного периода на рынке фуражного ячменя отмечались невысокие темпы торгово-закупочной деятельности. В начале июня цены спроса варьировались в диапазоне 17901970 грн/т СРТ. А уже в конце месяца были в пределах 1920-2070 грн/т СРТ. Сельхозпроизводители в начале июня активно предлагали на рынок зерновую по ценам спроса, однако уже к концу месяца количество предложений зерновой аграриями сократилось. Сложившаяся ситуация была обусловлена снижением темпов проведения уборочной кампании ввиду неблагоприятных погодных условий. В течение всего отчетного периода экспортно-ориентированные компании не проявляли интереса к приобретению фуражного ячменя, ожидая сезонного снижения цен. По мнению экспертов рынка, в краткосрочной перспективе цены на зерновую сохранятся на прежнем уровне ввиду небольшого количества предложений на рынке. При этом темпы торговли останутся умеренными.

Средние цены на фуражные зерновые (предложение, EXW), грн/т

30.05.2014 06.06.2014 13.06.2014 20.06.2014 27.06.2014 2 400 Пшеница 4 кл. 2 420 2 420 2 400 2 400 2 370 Пшеница 5 кл. 2 390 2 390 2 370 2 370 2 350 Пшеница 6 кл. 2 370 2 370 2 350 2 300 1 950 Ячмень 1 880 1 880 1 880 1 950 2 300 Кукуруза 2 300 2 300 2 300 2 250

кукуруза В отчетном периоде на рынке фуражной кукурузы существенных ценовых изменений не наблюдалось. Перерабатывающие компании в течение всего месяца озвучивали закупочные цены в диапазоне 2270-2570 грн/т СРТ.

зЕРНОвОй РыНОК

№6 (183) ИЮНЬ 2014 |

закупочные цены на пшеницу перерабатывающих предприятий на 27.06.14 (СРт), грн/т

Регион Пшеница 1 кл. Пшеница 2 кл. Пшеница 3 кл. Центральный регион 2550-2700 2450-2550 Северный регион 2550-2700 2500-2700 Западный регион 2700-2800 2650-2700 Восточный регион 2450-2650 2450-2600 Южный регион 2450-2650 2400-2600 Классификация по ДСТУ-П-3768:2009

Сельхозпроизводители в начале июня предпочитали сдерживать реализацию крупнотоннажных партий данной культуры, ожидая роста закупочных цен, однако уже в конце месяца ряд сельхозпроизводителей с целью освобождения складских помещений активизировал продажи данной культуры. В свою очередь, экспортно-ориентированные компании в июне, в основном, не проявляли интереса к приобретению фуражной кукурузы. В ближайшее время операторы рынка не прогнозируют существенного изменения как цен, так и темпов торгово-закупочной деятельности.

рынок продуктов переработки зерна Украины пшеничная мука

ржаная мука

В течение июня на рынке пшеничной муки отмечалась тенденция снижения цен. С середины отчетного периода переработчики сообщали о снижении максимальных отпускных цен. Так, максимальные цены на муку высшего сорта снизились на 200 грн/т. Данная ситуация была обусловлена снижением стоимости помольной партии и невысоким спросом на данный вид продукции. Так, в начале июня отпускные цены на муку высшего сорта варьировались в пределах 3500-4700 грн/т EXW, а уже в конце отчетного периода составляли 3500-4500 грн/т EXW. В свою очередь, отпускные цены на муку первого сорта в течение всего отчетного периода варьировались в пределах 3200-4200 грн/т EXW. Стоит отметить, что темпы торгово-закупочной деятельности в данном секторе рынка оставались стабильными. В восточном регионе страны многие переработчики соглашались предоставлять скидки на пшеничную муку высшего и 1 сорта, в зависимости от формы оплаты и закупаемых объемов. Вывоз готовой продукции из региона был затруднен ввиду сложной политической ситуации. В ближайшее время ожидается снижение максимальных цен на готовую продукцию высшего и 1 сорта. Основным фактором влияния будет невысокий спрос покупателей.

В течение отчетного периода на рынке ржаной муки существенных ценовых изменений не наблюдалось, и только к концу июня максимальные цены предложения снизились на 50 грн/т. Так, в течение отчетного периода цены предложения варьировались в диапазоне 2100-2700 грн/т EXW. Но, если в западном и южном регионах существенных изменений, как активности торговли, так и цен, не отмечалось, то в центральном и восточном максимальные цены предложения снизились до 2650 грн/т ввиду низкого спроса покупателей. В ближайшее время стоит ожидать невысоких темпов сбыта готовой продукции, а также стабильных цен предложения в западном и южном регионах.

пшеничные отруби

В течение отчетного периода на рынке пшеничных отрубей наблюдалось снижение минимальных и повышение максимальных отпускных цен. Тенденция снижения минимальных цен к концу июня возникла из-за снижения спроса животноводческих компаний. В то же время, повышательный ценовой тренд для максимальных отпускных цен обуславливался активным спросом экспортно-ориентированных компаний на фоне ограниченного количества предложений готовой продукции на рынке. Так, перерабатывающие компании в начале июня информировали о ценах предложения в пределах 1300–1700 грн/т EXW, а уже в конце отчетного периода цены варьировались в диапазоне 1250-2000 грн/т EXW. В ближайшее время отпускные цены на пшеничные отруби, Цены на продукты переработки зерновых (предложение, EXW), грн/т скорее всего, будут постепенно снижаться, что обусловлено сеДата Наименование зонным фактором. 30.05.2014

06.06.2014

13.06.2014

20.06.2014

27.06.2014

Мука в/с

3860

3850

3840

Мука 1 с.

3290

3300

Мука 2 с.

2900

2880

Мука ржаная

2200

2190

Отруби пшеничные

1400

1450

1500

www.hipzmag.com

крупы В течение отчетного периода на рынке круп наблюдались разнонаправленные ценовые тенденции.

| №6 (183) ИЮНЬ 2014 Активность торгово-закупочной деятельности в секторе круп в отчетный период оставалась стабильной. Цены на большинство видов отслеживаемых круп не менялись. Вместе с тем, минимальные и максимальные цены предложения на гречневую, гороховую и рисовую крупы повышались. Так, на рынке гречневой крупы минимальные и максимальные цены предложения повысились в среднем на 300 грн/т, что было обусловлено активным спросом покупателей

на фоне ограниченного количества предложений сырья на рынке. Таким образом, на рынке гречневой крупы в начале июня цены предложения были в пределах 6600-7200 грн/т EXW, а уже к концу отчетного периода варьировались в диапазоне 6900-7500 грн/т EXW. В ближайшее время спрос на большинство видов круп останется невысоким, цены предложения на гречневую и рисовую крупы могут вырасти в среднем на 100 грн/т.

обзор рынка зерновых россии

конце мая и первые две декады июня в большинстве регионов страны цены на продовольственную пшеницу существенно не менялись, исключением стало незначительное снижение цен на пшеницу 4 класса в Западно-Сибирском регионе в конце второй декады июня. Сельхозпроизводители осуществляли реализацию пшеницы небольшими партиями, при этом качественные показатели зерна зачастую были невысокими. Вместе с тем, операторы рынка информировали о том, что спрос на зерновую снизился. Многие переработчики вели закупки данной культуры небольшими партиями по мере необходимости, при этом фиксируя цены спроса в ранее установившемся диапазоне. В ряде случаев переработчики не проявляли активного интереса к закупкам данной культуры ввиду того, что ранее сформировали необходимые для работы запасы пшеницы, некоторые из них сообщали о намерении останавливаться для проведения планового ремонта. В целом,

большинство участников рынка сообщали о намерении активизировать закупочную деятельность после поступления на рынок зерна нового урожая по более низким отпускным ценам в третьей декаде июня для рынка продовольственной пшеницы было характерно снижение цен. В европейской части данная тенденция была обусловлена сезонным фактором. Многие покупатели, ожидая поступления на рынок зерна нового урожая по более низким отпускным ценам, не проявляли интереса к закупкам, при этом снижая цены спроса. В то же время, некоторые перерабатывающие компании фиксировали закупочные цены в ранее установившемся диапазоне ввиду того, что испытывали необходимость в срочном пополнении запасов зерна. Основная часть аграриев информировала о готовности уступать в цене с целью активизации продаж и освобождения складских помещений под зерно нового урожая. Отметим, что в Уральском и Западно-Сибирском регионах понижательный ценовой тренд был обусловлен тем, что большинство покупателей ранее сфор-

Динамика цен предложения на пшеницу в европейсйкой части России, EXW руб/т

Динамика цен предложения на фуражные зерновые в европейсйкой части России, EXW руб/т

12000

10500

11000

9500

10000

Пшеница 4 кл.

(предложение, EXW), руб/т

Центрально-Черноземный Поволжский Южный Уральский Западно-Сибирский

30.05.14 06.06.14 13.06.14 20.06.14 27.06.14 Пшеница 3 класса 9300 9100 9600 9500 9200

9300 9100 9600 9500 9200

9000 8700 9100 9000 8800

9000 8700 9100 9000 8700

6200 5800 5700 5800

Пшеница 4 класса Центрально-Черноземный Поволжский Южный Уральский Западно-Сибирский

9000 8700 9100 9000 8800

Центрально-Черноземный Поволжский Уральский Западно-Сибирский

6200 5800 5700 5800

9000 8700 9100 9000 8800

Рожь

6200 5800 5700 5800

Кукуруза фур.

июн.14

апр.14

май.14

мар.14

янв.14

фев.14

дек.13

окт.13

ноя.13

авг.13

сен.13

июл.13

июн.13

апр.13

май.13

мар.13

янв.13

фев.13

Ячмень фур.

Пшеница фур.

Средние цены на продовольственную пшеницу и рожь Регион

июл.12

июн.14

апр.14

май.14

мар.14

янв.14

фев.14

дек.13

окт.13

ноя.13

авг.13

сен.13

июл.13

июн.13

апр.13

май.13

мар.13

янв.13

фев.13

дек.12

окт.12

ноя.12

авг.12

сен.12

июл.12

Пшеница 3 кл.

4500

дек.12

5500

5000

окт.12

6500

6000

ноя.12

7500

7000

авг.12

8000

сен.12

8500

9000

Пшеница фур.

Средние цены на фуражные зерновые (предложение, EXW), руб/т Регион

30.05.14 06.06.14 13.06.14 20.06.14 27.06.14 Пшеница

Центрально-Черноземный Поволжский Южный Уральский Западно-Сибирский

8800 8500 8700 8800 8500

Центрально-Черноземный Поволжский Южный Уральский Западно-Сибирский

6600 6700 7100 7000 5500

Центрально-Черноземный Поволжский Южный

8200 8300 8500

8800 8500 8700 8800 8500

8500 8400 8100 8800 8300

6600 6700 7100 7000 5500

6600 6500 6900 7000 5500

6600 6500 6600 7000 5500

8200 8300 8500

Ячмень 6600 6700 7100 7000 5500

Кукуруза 8200 8300 8500

зЕРНОвОй РыНОК мировали объемы пшеницы для долгосрочной перспективы и не испытывали необходимости в закупках. В отчетный период цены на продовольственную рожь в большинстве случаев фиксировались в ранее установившемся диапазоне. Отметим, что количество предложений крупнотоннажных партий зерна было ограниченным. Сельхозпроизводители реализовывали данную культуру партиями небольших объемов и не меняли отпускных цен, при этом качественные показатели ржи, поступавшей на рынок, в ряде случаев не соответствовали требованиям ГОСТа. Покупатели вели закупки зерна по мере необходимости, при этом фиксируя прежние цены спроса. Наряду с этим, некоторые переработчики были готовы озвучивать приближенные к максимальным цены спроса с целью приобретения крупнотоннажных партий продовольственной ржи с высокими качественными показателями (6500-6800 руб/т в зависимости от региона). Компании, ранее сформировавшие необходимые запасы сырья, не проявляли активного интереса к закупкам ржи, декларируя закупочные цены, приближенные к минимальным (4700-5300 руб/т). в последнюю неделю мая и первые две декады июня на рынке фуражной пшеницы сохранялась относительная ценовая стабильность, в большинстве регионов закупочные и отпускные цены на зерно оставались неизменными. По оценке операторов рынка, количество предложений данной культуры в отчетный период было недостаточным. Многие аграрии ввиду ограниченных запасов зерна урожая 2013 года считали целесообразным осуществлять его реализацию небольшими партиями по приближенным к максимальным отпускным ценам (8900-9300 руб/т в европейской части РФ). В свою очередь, потребители нередко испытывали трудности с приобретением необходимых для работы объемов сырья, однако цены спроса при этом не меняли, считая установившиеся цены неприемлемо высокими. В то же время, некоторые покупатели, сформировавшие ранее запасы зерновой для работы в долгосрочной перспективе, не проявляли активного интереса к закупкам, ожидая поступления на рынок пшеницы урожая 2014 г. в третьей декаде июня спрос на фуражную пшеницу в большинстве регионов России незначительно снизился. Многие потребители в преддверии поступления на рынок зерна нового урожая не проявляли активного интереса к закупкам и предпочитали работать на ранее сформированных объемах сырья. Для большинства регионов было характерно снижение цен спроса/ предложения на данную зерновую культуру. При этом наиболее активное снижение цен зафиксировалось в Южном регионе вследствие поступления на рынок пшеницы урожая 2014 г. по более низким отпускным ценам. При этом аграрии, предлагавшие на рынок зерно урожая 2013 г. с высокими качественными показателями, не меняли отпускные цены. В то же время, держатели зерна, нуждавшиеся в срочном освобождении складских помещений, как правило, существенно снижали отпускные цены. в последнюю неделю мая и первой половине июня цены спроса/предложения на фуражный ячмень озвучивались в ранее установившихся диапазонах. Темпы торгово-закупочной деятельности оценивались как умеренные. Многие аграрии предлагали зерно урожая 2013 г. небольшими партиями, при этом не меняя отпускных цен, однако качественные показатели реализуемой культуры нередко оценивались как невысокие. Основная часть покупателей

www.hipzmag.com

№6 (183) ИЮНЬ 2014 | предпочитала работать на ранее сформированных запасах зерновой и не проявляла активного интереса к закупкам. В то же время, единичные переработчики, нуждавшиеся в привлечении крупнотоннажных партий ячменя с соответствующими требованиям ГОСТа качественными показателями, фиксировали цены на приближенном к максимальному уровне, действовавшем на рынке (6800-7700 руб/т в европейской части РФ). во второй половине июня в большинстве регионов европейской части России закупочные и отпускные цены на фуражный ячмень постепенно снижались. При этом наиболее активно цены снижались в Южном регионе вследствие активного поступления на рынок зерновой урожая 2014 г. Многие потребители не испытывали трудностей с закупкой зерна и информировали о достаточном количестве предложений ячменя. В то же время, единичные переработчики, нуждавшиеся в срочном пополнении запасов сырья с соответствующими требованиям ГОСТа качественными показателями, были готовы приобретать ячмень по ранее установившимся ценам спроса. В свою очередь, аграрии достаточно активно реализовали данную культуру и в ряде случаев уступали в цене с целью активизации продаж и освобождения складских помещений. Однако крупнотоннажные партии зерновой с высокими качественными показателями, как правило, поступали в реализацию по прежним ценам предложения. Наряду с этим, в Уральском и западно-Сибирском регионах существенных ценовых изменений не отмечалось. Большинство переработчиков приобретали зерно по мере необходимости, не меняя ранее установившихся цен. в последнюю неделю мая отмечался рост цен на фуражную кукурузу, что было обусловлено недостаточным количеством предложений зерновой на фоне высокого спроса. Стоит отметить, что повышались как максимальные, так и минимальные закупочные/отпускные цены. Однако качественные показатели поступавшей на рынок кукурузы зачастую были невысокими. Многие аграрии ввиду сокращения запасов зерна урожая 2013 г. считали целесообразным осуществлять продажи небольшими партиями, при этом нередко увеличивая цены предложения. Как следствие, потребители, нуждавшиеся в срочном пополнении необходимых для работы объемов сырья, были вынуждены повышать цены спроса. Наряду с этим, некоторые предприятия, сформировавшие ранее объемы фуражной культуры для долгосрочной переработки, не проявляли активного интереса к закупкам, при этом декларируя ранее установившиеся цены. в июне ценовая ситуация на рынке фуражной кукурузы характеризовалась как относительно стабильная. В большинстве регионов закупочные и отпускные цены на зерно оставались неизменными. Количество предложений данной культуры, как и ранее, оставалось ограниченным. Многие аграрии реализовали небольшие объемы данной культуры по приближенным к максимальным отпускным ценам (ЮФО – 8100 руб/т, ПФО – 8900 руб/т и ЦЧФО – 8700 руб/т). В то же время, единичные сельхозпроизводители, нуждавшиеся в срочном пополнении оборотных средств и освобождении складских помещений, более активно предлагали зерно, информируя о готовности уступать в цене. При этом зерновая, поступавшая на рынок, как правило, имела повышенную сорную примесь. Потребители, нуждавшиеся в срочном пополнении запасов сырья, информировали о готовности закупать зерно по максимальным ценам. В то же время, многие переработчики не проявляли активного интереса к закупкам, т.к. сформировали запасы данной культуры для работы в долгосрочной перспективе.

| №6 (183) ИЮНЬ 2014

рынок продуктов переработки зерна россии В последнюю неделю мая и на протяжении всего июня для рынка пшеничной муки была характерна относительная ценовая стабильность. Основная часть переработчиков озвучивала цены предложения на готовую продукцию в ранее сформировавшемся диапазоне, что было обусловлено конъюнктурой рынка продовольственной пшеницы. Темпы торгово-закупочной деятельности характеризовались как умеренные. Более высоким спросом пользовалась хлебопекарная мука 1 сорта, нежели мука высшего сорта, виду чего в середине второй декады июня отмечался небольшой рост цен на муку данного сорта в ряде регионов. Ряд перерабатывающих предприятий остановился с целью проведения планового ремонта. Следует отметить, что ряд участников рынка Уральского и Западно-Сибирского регионов предоставлял ценовые скидки на муку высшего сорта ввиду перенасыщения рынка предложением данного вида продукции, а также с целью активизации продаж. В отчетный период на рынке ржаной муки отмечалась относительная ценовая стабильность. В большинстве случаев предложения готовой продукции поступали на рынок по ранее установленным ценам. Активность торгово-закупочной деятельности оценивалась как умеренная. Отгрузки данного вида продукции осуществлялись в основном по наработанным ранее каналам сбыта. По словам операторов рынка, покупатели ввиду достаточДинамика цен на муку в России (предложение, EXW), руб/т с НДС 170 00

ного количества предложений ржаной муки осуществляли закупки по мере необходимости. Стоит отметить, что переработчики Северо-Западного и Центрального регионов сообщали о наличии на рынке предложений ржаной муки белорусского производства, которая поступала по более низким ценам. В последнюю неделю мая и на протяжении всего июня на рынке пшеничных отрубей существенных изменений не отмечалось. Большинство операторов рынка реализовали готовую продукцию по ранее установленным ценам. Покупатели ввиду достаточного количества предложений на рынке приобретали данный вид продукции по мере необходимости. В основном отгрузки отрубей осуществлялись по наработанным ранее каналам сбыта.

Средние цены на продукты переработки зерновых (предложение, EXW), руб/т Регион

30.05.14 06.06.14 13.06.14 20.06.14 27.06.14 Мука в/с

Центрально-Черноземный Поволжский Южный Уральский Западно-Сибирский

14300 14400 14000 14900 14000

Центрально-Черноземный Поволжский Южный Уральский Западно-Сибирский

13500 13500 13300 14300 13200

Центрально-Черноземный Поволжский Южный Уральский Западно-Сибирский

9200 9800 9600 9500 10000

14300 14400 14000 14900 14000

13500 13500 13300 14300 13200

9200 9800 9600 9500 10000

4200 4200 4700 4000 3000

Мука М55-23 13500 13500 13300 14300 13200

Мука ржаная

150 00 130 00

июн.14

апр.14

май.14

фев .14 мар.14

дек.13

янв .14

окт.13

ноя.13

ав г.13

сен.13

июн.13

июл.13

апр.13

май.13

фев .13 мар.13

дек.12

окт.12

ноя.12

ав г.12

сен.12

июл.12

900 0

янв .13

110 00

му ка в /с х/п ев ропейская часть РФ му ка в /с х/п Западно-Сибирский регион му ка 1 с. х/п ев ропейская часть РФ му ка 1 с. х/п Западно-Сибирский регион

Динамика цен на ржаную муку в России (предложение, EXW), руб/т с НДС

Отруби пшеничные Центрально-Черноземный Поволжский Южный Уральский Западно-Сибирский

4200 4200 4700 4000 3000

Динамика цен на пшеничны е отруби в России (предложение, EXW), руб/т с НДС

720 0

120 00

9200 9800 9600 9500 10000

620 0 110 00

520 0 420 0

100 00

320 0 900 0

Уральский регион

Ев ропейская часть РФ

июн.14

апр.14

Уральский регион

май.14

фев .14 мар.14

дек.13

янв .14

окт.13

ноя.13

ав г.13

сен.13

июн.13

июл.13

апр.13

май.13

фев .13 мар.13

дек.12

янв .13

окт.12

ноя.12

ав г.12

сен.12

июл.12

июн.14

апр.14

май.14

120 0 фев .14 мар.14

дек.13

янв .14

окт.13

ноя.13

ав г.13

сен.13

июн.13

июл.13

апр.13

Ев ропейская часть РФ Западно-Сибирский регион

май.13

фев .13 мар.13

дек.12

янв .13

окт.12

ноя.12

сен.12

июл.12

800 0

ав г.12

220 0

тЕМа

№6 (183) ИЮНЬ 2014 |

зерновой рынок: преодоление трудностей – путь к новым высотам

Сказать, что зерновой сезон-2013/14 для Украины был особенным, это ничего не сказать. Рекордный урожай зерновых, полученный, несмотря на погодные катаклизмы, высокий экспортный потенциал и выполнение всех экспортных контрактов, несмотря на возможные предпосылки их срыва, обусловленные политическим кризисом в Украине, расширение географии поставок украинского зерна на мировой рынок, подъем на 2 позицию с 7-й в рейтинге мировых экспортеров… Это очень краткая характеристика основных позитивных моментов из «жизни» украинского рынка зерна в прошедшем сезоне. К сожалению, негатива в работу рынка добавил обострившийся в стране экономический и политический кризис. Вторая половина сезона-2013/14 прошла не просто в новых, но и совсем непредсказуемых для всех нас условиях. Зерновому бизнесу пришлось научиться учитывать новый фактор – политический, который оказался не менее сильным, чем погодный. Учитывать все особенности сложившейся в Украине ситуации пришлось и организатором тринадцатой международной конференции «Зерновой форум – 2014», состоявшейся 16-18 июня в городе, который по праву называют «Зерновыми воротами» или даже «Зерновой столицей» Украины, – Одесса. Местом проведения стал отель «Бристоль». Путь к мероприятию был, можно сказать, тернистый, но, как говориться, через «тернии к звездам…» Цифра тринадцать оказалась все же счастливой для мероприятия. Форум прошел на достаточно высоком и официальном уровне. Зерновой форум-2014 имел особое значение для украинского зернового рынка, особенно в контексте событий текущего года и их дальнейшего влияния на развитие рынка. Мероприятие прошло не просто на рубеже двух зерновых сезонов, оно прошло в период изменений и преобразований. Программа конференции формировалась с учетом самых актуальных вопросов рынка и особенностей уходящего сезона, предстоящего 2014/15 МГ и сложившейся ситуации в Украине. Ключевыми темами Зернового форума-2014 стали по традиции тенденции развития мирового рынка зерна в 2014/15 МГ, вызовы для зернового рынка Украины в новом сезоне, вопросы качества зерна, законодательного обеспечения зернового рынка, инфраструктуры и ее функционирование в новых реалиях. Организаторы не обошли вниманием в программе и вопрос новых условий функционирования рынка зерна Крыма. Также в рамках конференции состоялись два круглых стола на темы: «Подведение итогов отгрузок зерновых на экспорт в 2013/14 МГ. Перспективы сезона-2014/15», который прошел при поддержке УЗА, и «Повышение эффективности ведения агробизнеса в условиях повышенного риска» при поддержке Киево-Могилянской бизнес-школы [kmbs]. Компаниями-поставщиками оборудования для зерновой отрасли были предложены современные технологии и новейшие разработки в данной сфере. Стоит отметить, что мероприятие состоялось при поддержке Министерства аграрной политики и продовольствия Украины, Украинской зерновой ассоциации, проекта Агроинвест USAID, Украин-

www.hipzmag.com

ской аграрной конфедерации, Украинской аграрной ассоциации, Аграрной биржи, Киево-Могилянской бизнес-школы (KMBS). Спонсорскую поддержку в этом году оказали компании Buhler (генеральный спонсор), «Глобал Оушен Линк», «Первая логистическая компания», «Зерновая столица». Участие в мероприятии приняли около 200 представителей зернового бизнеса из Украины, стран ЕС, США, Турции: сельхозпроизводители, агрохолдинги, трейдеры, логистические компании и др.

Официальные делегации и почетные гости Активное участие в конференции этого года приняли и представители госструктур, что свидетельствует об их готовности вести активный диалог с бизнесом с целью повышения эффективности работы зерновой отрасли. Так, находясь 17 июня с рабочим визитом в г. Одесса, министр аграрной политики и продовольствия Игорь Швайка принял участие в работе конференции «Зерновой форум-2014: География участников

2% 3% 3%

Украина, Россия Страны Западной Европы США 93%

Турция

| №6 (183) ИЮНЬ 2014

новые рынки, вызовы и возможности». Министр открыл работу второй сессии мероприятия, посвященной украинскому рынку зерна и продуктов его переработки. В составе делегации с министром агропролитики на Зерновой форум прибыли глава Госсельхозинспекции Украины Николай Поединок, замначальника Управления карантина растений департамента фитосанитарной безопасности Госветфитослужбы Украины вадим Чайковский, директор департамента экономического развития и аграрных рынков виталий Саблук. Во время конференции И. Швайка обсудил с участниками зернового рынка концепцию изменения формата управления отраслью и перспективы развития следующего зернового года. «Для государства важно спокойно и осторожно следить за работой реального сектора, но не вмешиваться и не мешать. На сегодня одной из главных задач Минагропрода и правительства является создание качественных каналов коммуникации для получения обратной информации от реального сектора. Мы готовы к открытому диалогу и к налаживанию прямых связей с профильными организациями для того, чтобы иметь реальную картину интересов государства и бизнеса. Мы видим свою задачу в сбалансировании этих интересов. Сейчас требованием времени являются повышение до необходимого уровня принципов гражданского общества, саморегулирование областей, самоуправление территорий, самоответственность профессиональных сфер. Вместе с тем хотел бы констатировать, что украинские производители с привлечением кредитных ресурсов провели и завершили посевную

У частники конференц ии

Юридические, брокерские услуги

Производители оборудования

Производители с/х продукции

Лаборатории, инспекции

Порты, шипперы

Переработка зерна, элеваторы

Тематические издания, СМИ

Профильные организации/ассоциации

Трейдинговые компании

Транспортные, логистические компании

13%

22%

кампанию. Украинский производитель вложился в текущий год. Поэтому проведение данной конференции очень своевременно, ведь уже совсем скоро мы начнем полноценную жатву», - заявил участникам мероприятия И. Швайка. Со своей стороны, из аудитории поступало значительное количество вопросов к министру. Одним из первых вопросов, заданных участниками Зернового форума министру, был вопрос о перспективах свободного рынка земли в Украине, на что министр ответил однозначно: «Рынок земли в понимании свободного процесса купли-продажи всеми, кто пожелает, мною лично не приветствуется. Существует четкая позиция запрета свободной торговли землей. Рынок существует и может благополучно существовать на условиях арендных отношений». Также участников интересовали вопросы относительно льготного налогообложения, возврата НДС при экспорте зерна, перспективы экспорта украинского зерна в Китай, судьба зерна, выращенного украинскими агрохолдингами на территории Крыма, решение логистических проблем, вопросы господдержки аграриев. Дискуссия относительно возврата НДС при экспорте зерна была достаточно активной, однако И.Швайка напомнил, что данный вопрос относится к компетенции Минфина, выразив при этом готовность министерства совместно с участниками рынка рассмотреть вопрос усовершенствования механизма возврата НДС экспортерам зерна и подать наработанные предложения на рассмотрение в Министерство финансов Украины. Президент Украинской зерновой ассоциации Владимир Клименко, в свою очередь, отметил, что процедуру возврата НДС экспортерам зерна нужно восстановить, но не так, как это было раньше. Если государство найдет необходимые средства на эти цели, в госбюджете возврат НДС на экспорт зерна должен быть прописан отдельной статьей. А в Налоговом кодексе Украины должно быть законодательно установлено, что НДС должен быть возвращен экспортеру в течение не более двух месяцев. Также президент УЗА подчеркнул, что за последние годы в Украине из-за невозврата НДС «были уничтожены тысячи экспортеров, а еще тысячи так и не стали экспортерами». Конечно же, передать все вопросы, ответы и эмоции, которые витали в конференц-зале во время диалога участников рынка с министром и другими спикерами, в статье сложно, но наверняка каждый из присутствующих в зале сделал для себя определенные выводы. Участие делегации от Минагропрода в работе конференции оценили все участники мероприятия. Возможность вести открытый прямой диалог с представителями власти, передать свои эмоции, боль, разочарование, просьбы, обращения и надежды возможно только лицом к лицу и глаза в глаза, и в рамках Зернового форума это получилось. Мы надеемся, что такой диалог принесет свои плоды, и все просьбы и предложения участников рынка будут услышаны. Не обошелся первый день конференции и без почетных гостей. Почетным специальным гостем Зернового форума – 2014 был руководитель Агентства США по международному развитию (USAID) Раджив Шах. В своем выступлении он высоко оценил аграрные перспективы и возможности в Украине, отметив удобное территориальное расположение, благодатные климатические условия и лучший в мире чернозем. Эти преимущества обуславливают высокое качество украинского зерна. Р.Шах посоветовал

тЕМа украинским аграриям увеличивать площади посевов и урожайность пшеницы, ржи, ячменя, кукурузы. Необходимо экспортировать зерновые культуры и продукты переработки зерна не только в Европу, Азию и Северную Африку, но и в страны с миллиардным населением, такие как Китай и Индия, а также в станы Латинской Америки и Африки. Жители этих стран сталкиваются с проблемами в обеспечении продовольствием и сельскохозяйственной продукцией. Украина имеет значительные возможности сделать весомый вклад в решение проблемы глобальной продовольственной безопасности. Также в рамках первого дня форума был проведен круглый стол «Инвестиции и торговля в сельском хозяйстве», в котором приняли участие министр аграрной политики и продовольствия И.Швайка, руководитель USAID Р.Шах, представители украинских отраслевых ассоциаций и компаний, работающих в АПК страны. В ходе обсуждения на круглом столе были определены основные вопросы аграрной политики, решение которых позволит ускорить рост отрасли и увеличить инвестиции в агропромышленный сектор Украины. Второй день конференции посетила делегации «Укрзализныци» и железных дорог Украины во главе с заместителем генерального директора УЗ Виталия Жураковского, которая приняла активное участие в круглом столе «Подведение итогов отгрузок зерновых на экспорт в 2013/14 МГ. Перспективы сезона-2014/15», модератором круглого стола выступил президент УЗА Владимир Клименко. Одним из ключевых вопросов, обсуждаемым в рамках круглого стола, стала организация перевозок зерна урожая 2014 г.

Прогнозы Конечно же, самым ключевым вопросом каждой конференции являются прогнозы международных экспертов и украинских аналитиков перспектив предстоящего сезона и оценка факторов, формирующих рынок в новом сезоне. По данным, представленным на конференции экономистом FAO Натальей Меркушевой, основными факторами, формирующими мировой рынок зерна в новом сезоне, станут геополитическая ситуация, в частности эскалация конфликта в Черноморском регионе и конфликт в Ираке, погодные условия, оказывающие влияние на рост и уборку урожая в Северном полушарии, и сев в Южном полушарии (засуха в США в начале года, дожди в Аргентине, отсутствие дождей в Центральном и Поволжском районах

www.hipzmag.com

№6 (183) ИЮНЬ 2014 | России в мае-июне), Эль-Ниньо – 2014, а также конъюнктура рынка, курсы валют, цены на энергоносители и т.д. Так, начало 2014 г. характеризовалось определенными волнениями на мировом рынке зерна из-за сложной политической ситуации в Причерноморском регионе, однако гораздо большую угрозу мировому рынка зерна несет наблюдающаяся в настоящее время эскалация конфликта в Ираке. Такое мнение в ходе своего выступления высказала Н. Меркушева. «В настоящее время существует три сценария дальнейшего развития событий. Оптимистичный: ситуация наладится и рынок зерна не пострадает. Менее оптимистичный – конфликт будет локализован в границах Ирака. Это будет влиять на рынок зерна, поскольку страна сегодня является одним из основных мировых импортеров зерна, спрос на которое вследствие конфликта может снизиться», - считает Н.Меркушева. Пессимистичный же сценарий, по мнению эксперта, возможен в случае вовлечения в конфликт близлежащих к Ираку государств. Подобное развитие ситуации обусловит не только снижение мирового спроса на зерновые культуры, но и отразится на ценах на нефть, которые напрямую завязаны с формированием цен на зерно, - отметила Н.Меркушева. Относительно прогнозов FAO производства пшеницы в сезоне-2014/15 он был озвучен экспертом на уровне 702,7 млн. тон, что ниже прошлогоднего результата на 1,8%. В свою очередь, объем мировой торговли пшеницей в 2013/14 МГ достигнет 149 млн. тонн. «Ожидается, что страны Азии в новом сезоне снизят объемы импорта пшеницы, а Европа, наоборот, увеличит закупки зерновой», - уточнила эксперт. Говоря о динамике развития мировых цен на пшеницу с начала т.г., Н.Меркушева отметила, что в период с января по март цены стремительно росли, к маю темпы роста несколько замедлились, а в последние два месяца наблюдается их снижение. «Рост цен в начале года был связан с опасениями возможной засухи в США и нестабильной ситуацией в Украине. После того, как Украина подтвердила свою репутацию надежного экспортера, цены на пшеницу стали снижаться», - добавила эксперт. Что касается цен на кукурузу, то они, как и на пшеницу, начиная с января, также росли, но с меньшей амплитудой, а в последние два месяца снижаются. При этом Н.Меркушева отметила, что в России в настоящее время цены на кукурузу волатильнее и выше, чем в Украине. Прогнозы производства зерновых куль-

| №6 (183) ИЮНЬ 2014 тур в 2014 г. в странах ЕС озвучил советник по аграрным вопросам при Минагропроде, представитель посольства Франции в Украине Генри Барнабот. По данным эксперта, в странах ЕС ожидается рост урожая зерновых культур и данный показатель достигнет 300 млн. тонн (270 млн. тонн в 2013 г.). При этом рост производства ожидается по всем трем основным культурам (пшеница, ячмень и кукуруза). Г.Барнабот также сообщил, что, несмотря на ожидающееся в ближайшие годы увеличение объемов производства зерна, ЕС будет оставаться крупным нетто-экспортером данной продукции. Прогноз производства зерновых культур в Украине был представлен аналитиком ИА «АПК-Информ» андреем Купченко. ИА «АПК-Информ» оценивает объем производства зерновых и зернобобовых культур в Украине в 2014 г. на уровне 59,6 млн. тонн, что на 9,7% уступает рекордному показателю прошлого года (63,1 млн. тонн). «Основной причиной сокращения объемов производства является прогнозируемое снижение урожайности большинства зерновых культур на фоне значительного роста производственных затрат и недостаточного финансирования агропроизводства. В частности, ожидается, что средняя урожайность пшеницы в Украине в 2014 г. снизится на 2,3% в сравнении с показателем прошлого года – с 33,9 ц/га до 33,1 ц/ га, ячменя – на 4,4%, с 23,4 до 22,4 ц/га, кукурузы – на 4,7%, с 64,1 до 61,4 ц/га», - уточнил эксперт. Говоря об экспортном потенциале украинского зерна в будущем сезоне, А.Купченко отметил, что с учетом ожидаемого сокращения валового сбора объем экспорта зерновых и зернобобовых из Украины в 2014/15 МГ прогнозируется на уровне 30,2 млн. тонн – на 6,3% меньше, чем ожидается по итогам текущего сезона (32,3 млн. тонн).

Второй день конференции был посвящен ключевым вопросам инфраструктуры зернового рынка и ее функционированию в новых реалиях. Партером по организации сессии выступила международная юридическая служба Interlegal. Данная тема является довольно обширной и достойна особого внимания, поэтому ей мы посвятим материал в ближайших выпусках журнала «АПК-Информ». Два дня работы конференции были насыщены событиями, дискуссиями и обсуждением актуальных и наболевших вопросов не только зернового рынка, но и страны в целом. Зерновой рынок пришел в новый сезон с определенными трудностями, однако любые трудности дают толчок к новым возможностям и новым высотам. Мы надеемся, что каждый представитель зернового бизнеса найдет свои новые пути развития. АПК-Информ, как организатор международных конференций, будет и в дальнейшем со всей ответственностью и профессионализмом следить за важнейшими событиями рынка, отражать их на своих мероприятиях и этим вносить свой неизменный вклад в развитие зернового бизнеса. В завершение хочу поблагодарить всех участников, спонсоров, докладчиков, а также отраслевые организации и СМИ, которые оказывали поддержку тринадцатой международной конференции «Зерновой форум 2014: новые рынки, вызовы и возможности», а также пожелать хорошей погоды, высоких урожаев и благоприятных условий для развития!

Елена Чередниченко, руководитель оргкомитета

Комментарии участников Наталья Меркушева, экономист FАО Я очень довольна результатами конференции. Мои ожидания оправдались. Так как я занимаюсь аналитикой на мировом уровне, мне, на самом деле, очень интересно узнать о проблемах на местном рынке. Мне интересно пообщаться с сами производителями, экспортерами зерна, в частности как раз в Украине, и, в принципе, на локальных уровнях. Мне также нравится, что существует еще какая-то связь между правительством и производителями – приезд министра, вопросы министру и обещания что-то сделать для решения каких-то проблем. Они, в принципе, не могут не радовать и оставляют надежду на то, что рынок зерна и проблемы рынка зерна будут решаться. В принципе, рынок зерна уже в этом году показал себя с очень хорошей стороны, видно, что Украина развивается. Будем надеяться, что это будет продолжаться такими же темпами в будущем. Юрий Скичко, директор компании «Гермес-Трейдинг» Проведение данной конференции очень актуально для рынка. Это действительно подведение итогов и возможность обозначить планы на будущее. И все операторы рынка ждут, как будут складываться, особенно сегодня в непростое время, условия работы. Хотелось бы, чтобы в работе форума принимали участие такие службы, как Укравтодор, Укрречфлот. Есть и другие вопросы, которые необходимо обсуждать с профильными службами. Хотелось бы слышать от государства какие-то стратегические планы не только на ближайший месяц, но и на маркетинговый год.

тЕМа

№6 (183) ИЮНЬ 2014 |

Сергей Шугаев, коммерческий директор «Глобал Оушен» Мы как один из лидеров отрасли контейнерных перевозок Украины, безусловно, всегда участвуем в подобных форумах. Благодарны компании «АПК-Информ» за их активность в этой отрасли. В нашей компании перевозка зерновых в контейнерах представлена действительно очень серьезно, существует отдельное направление бизнеса, поэтому нам очень важно участие в Зерновом форуме. Наша компания ежегодно участвует в данном мероприятии, на котором мы встречаемся с участниками отрасли и можем поделиться как своим опытом, так и перенять опыт других компаний. Нам этот форум предоставляет возможность встречаться с новыми клиентами, понимать информацию о рынке, что позволяет развиваться и наращивать свои объемы в отрасли. Андрей Шаран, региональный представитель мукомольно-крупяного отдела представительства «Бюлер АГ» в Украине Компания «Бюллер» принимает участие в конференции «Зерновой форум» уже 13 раз. Наша компания участвовала за эти годы в различных статусах - как генеральный спонсор, спонсор или просто участник. И нам очень приятно, что нас приглашают, и мы можем принять участие в одном из таких, я бы сказал, самых значимых мероприятий для аграрного сектора Украины. Это уже традиционная, с «большими корнями» конференция. Очень приятно, что аудитория каждый год меняется, добавляются новые компании, появляются новые лица. Всегда интересно приехать познакомится, пообщаться с разноплановой аудиторий, потому что есть и зернотрейдеры, и сельхозпроизводители, и переработчики, и экономисты, и консалтинговые компании. Очень хорошо, что в этом году много представителей зарубежный компаний, в том числе есть представитель Чикагской биржи. Это очень интересно для общего развития. Нужно отметить, что мероприятие, как всегда, организовано на очень высоком уровне.

Украинский рынок муки и перспективы торговли на мировом рынке: быть ли сезону-2014/15?

Производство муки в Украине является одним из стратегически значимых сегментов рынка, который всегда характеризовался высоким уровнем государственного регулирования. Но, несмотря на это, украинские мукомолы ищут пути развития, осваивая экспортные поставки и расширяя географию своей деятельности, создавая конкуренцию на мировой арене. О том, как будет развиваться внутренний и экспортный рынок муки в новом сезоне в условиях политической и экономической дестабилизации страны, пойдет речь в данном материале, подготовленном на основе доклада Сергея Сакиркина, руководителя департамента переработки зерна ГПЗКУ в рамках XIII Международной конференции «Зерновой форум-2014» (16-18 июня, г. Одесса, отель «Бристоль»)

Производство муки в 2003-2014 годах На протяжении последних 10 сезонов производство муки в Украине в условиях крупных предприятий оставалось условно стабильным, сокращаясь ежегодно в связи с демографической ситуацией и изменениями в продуктовых привычках населения. Максимальный объем муки за отчетный период был выработан в 2007/08 МГ и составил 2,83 млн. тонн. В последующие сезоны производство данной продукции стабильно снижалось, и за последние 4 года, согласно данным официальной статистики, оно колеблется в узком диапазоне – 2,35-2,4 млн. тонн. При этом стоит отметить, что реальные объёмы производства муки в последние годы находились в пределах 3,5-3,6 млн. тонн. Основную часть произведенной в стране муки составляют пшеничная

www.hipzmag.com

и пшенично-ржаная. На протяжении сезона производство муки также отличается достаточной стабильностью со среднемесячным объемом производства 181,6 тыс. тонн. Относительно итогов производства пшеничной муки в текущем сезоне можно отметить, что объёмы производства за июль-апрель 2013/14 МГ почти полностью совпадают с объёмами за аналогичный период 2012/13 МГ. Общий объем производства в текущем сезоне (по апрель включительно) составляет 1,89 млн. тонн против 1,81 млн. тонн, произведенных за аналогичный период минувшего сезона (+4%). Таким образом, можно говорить о том, что по итогам сезона-2013/14 объемы производства пшеничной и пшеничноржаной муки составят около 2,2 млн. тонн. При этом необходимо добавить, что страна находится в сложной политической и экономической ситуации, и то, что

| №6 (183) ИЮНЬ 2014 в статистике учитываются продукция, произведенная в АР Крым. Если рассматривать производство муки по регионам, то оно рассредоточено неравномерно. По итогам 2013/14 МГ (июльапрель) наибольшей долей производства пшеничной муки отмечена Харьковская область. Вторая по объемам производства пшеничной муки – Донецкая область. Замыкает тройку лидирующих регионов Киевская область. Таким образом, суммарно три указанные области обеспечивают почти треть (32,5%) объемов производства пшеничной и пшенично-ржаной муки в Украине.

Производство муки в 2003-2014 годах, тыс. тонн 3500 3000

2827

2949

2944

2696

2908

3030 2734

2632

2595

2603

2500

2400

2000 1500 1000

760

500 0

Динамика экспорта пшеничной муки из Украины

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

янв. ап. 2014

Производство муки по регионам в 2013 году, тыс. тонн 300

267

На фоне стабильного производства 228 250 пшеничной муки в Украине и стабильного 175 200 же снижения внутреннего потребления 136 135 135 133 127 150 отмечается увеличение объёмов экспорта 102 85 75 74 60 73 100 64 данной продукции. 61 60 57 47 39 31 50 20 29 До 2006/07 МГ включительно объемы 15 экспорта пшеничной муки из Украины не пре0 вышали 15 тыс. тонн, а в 2003/04 МГ были отмечены минимальным показателем – 3,2 тыс. тонн. В 2007/08 МГ экспорт данной продукции значительно увеличился и достиг рекордного показателя 222,8 тыс. тонн по итогам сезона. Стоит отметить, что это не было заслугой маркетологов предприятий, а только лишь результатом погодных катаклизмов – засухи в отдельных странах. В тили снижение рентабельности производства пшеничной муки. последующем это стечение обстоятельств показало нашим мукомоПри значительном росте цен на продовольственную пшеницу лом новое направление их деятельности. После 2008/09 МГ ежегодмука в цене поднялась незначительно. но экспортировалось чуть более 100 тыс. тонн ежегодно, и резкое Девальвация гривни заставляла многих аграриев сдержиувеличение объёмов экспорта в 2012/13 МГ, по итогам которого из вать имеющиеся у них объемы продовольственной пшеницы. Украины было экспортировано 198,7 тыс. тонн продукции. И опять Ввиду этого образовался дефицит сырья на рынке при его изэто было обусловлено погодными проблемами в отдельных странах. бытке на складах. Некоторые мукомолы приостанавливали реализацию готовой продукции как на экспорт, так и внутри страны. В начале 2013/14 МГ ситуация на украинском экспортном рынке Иные продолжали экспортировать муку высшего и 1 сорта по пшеничной муки складывалась как обычно. С августа по сентябрь ценам в пределах 300-330 и 295-310 USD/т FCA соответственно. 2013 г. происходило снижение цен ввиду поступления в перераЧто касается сложившейся ситуации в Крыму, то существенботку продовольственного зерна нового урожая. Большинство ного влияния на украинский экспортный рынок она не оказывала, мельниц снижали цены предложения. При этом особого спроса не так как предприятия, работающие на территории полуострова, наблюдалось. Некоторые экспортёры остановили реализацию муки реализовали свою продукцию на внутреннем рынке. на экспорт, объясняя это сложностями при возврате НДС. Но, несмотря на все сложности в текущем сезоне, за 11 месяС октября по ноябрь 2013 г. ситуация на экспортном рынке цев 2013/14 МГ было экспортировано 210,3 тыс. тонн муки, что на пшеничной муки оставалась стабильной. Однако в декабре вслед19% больше, чем за июль-май 2012/13 МГ (175,86 тыс. тонн). ствие предновогоднего повышения цен на пшеницу росли цены и на пшеничную муку. Одновременно с этим активизировались Таким образом, при сохранении данной тенденции по итогам экспортные отгрузки, в том числе и за счет увеличения экспорта текущего сезона объем экспорта может составить около 225 тыс. пшеничной муки в Сирию Государственной продовольственнотонн, что соответствует прогнозному показателю. зерновой корпорацией Украины. Наращивание объемов экспорта пшеничной муки стало возС начала 2014 года на экспортном рынке пшеничной муки можно в том числе и за счет некоторого изменения географии продолжился рост цен. В этот период успешно работали гранды поставок и увеличения товарных потоков в направлении азиатэкспортного рынка: ООО «КХП Тальное», ГП «Новопокровский ских стран. Если оценивать 2012/13 МГ (июль-апрель), то более КХП», ПАО «Луганск-Нива», ООО «Винницкий КХП №2». половины экспортированной муки поставлялось в страны СНГ, С середины марта по конец апреля т.г. ситуация в мукомольоколо трети – в Юго-Восточную Азию и 13% - на Ближний Восток. ном секторе страны была нестабильной. Повлияли на это как сложная политическая ситуация, так и вызванный этой ситуацией За аналогичный период 2013/14 МГ доля поставок в страны рост курса доллара. Многие переработчики в полной мере ощуСНГ сократилась до 21%, - около 44 тыс. тонн, а в Юго-Восточную

тЕМа

№6 (183) ИЮНЬ 2014 |

Азию – до 11%, около 23,18 тыс. тонн. При Динамика экспорта пшеничной муки из Украины в 2003-2014 годах, тыс. тонн этом доля экспорта в страны Ближнего Востока возросла до 35%, а в страны Восточной 250 225 222,8 220,3 Азии – до 32%, в том числе Китай – 50,49 тыс. 198,7 тонн, или 24%. 200 Если рассматривать географию экспорта пшеничной муки в разрезе основных стран- 150 117,9 115,2 импортеров, то, в первую очередь, нужно от87,5 100 метить, что за июль-май 2013/14 МГ основным импортером украинской муки стал Китай, кото50 рый в предыдущем сезоне не фигурировал сре14,7 14,3 11,1 3,2 ди основных покупателей данной продукции. 0 В данную страну было поставлено 50,49 тыс. тонн пшеничной муки, что составило 24% от общего объема осуществленных поставок. Молдова, являвшаяся лидером по закупкам украинской муки в прошлом сезоне, снизила объемы импорта в текущем МГ до 31,28 тыс. тонн за отчетный География экспорта украинской период, что составляет лишь 14,9% от общего объема поставок. пшеничной муки 2012/13 МГ Также сократился экспорт в Индонезию, который в июле-мае 2013/14 МГ составил 13,75 тыс. тонн (6,5%), тогда как за аналогичный Другие; период 2012/13 МГ этот показатель составил 29,5 тыс. тонн (25,4%). Ближний 0,04 Это обусловлено тем, что Индонезия в основном импортировала Восток; из Украины муку для производства кормов для птицы и рыб. Но в 13% последнее время все крупные импортёры нарастили производство муки непосредственно внутри страны. И 20% ввозная пошлина, недавно отменённая, сыграла не последнюю роль. Нужно отметить появление среди основных импортеров украинской пшеничной муки Сирии, куда было экспортировано 20,56 тыс. тонн продукции, или 9,8% экспорта. Практически весь этот объём был экспортирован непосредственно ГосударственЮго С НГ; ной продовольственно-зерновой корпорацией или с мукомольВосточная 0,54 ных предприятий корпорации. Азия; Также стоит развеять миф о крупном прорыве украинской муки 0,23 на рынок Китая. На самом деле никто из Украины не экспортировал муку непосредственно для её употребления в Китае. Это транзитный экспорт, конечная цель которого – КНДР. И если в некоторых С НГ Юго - Восточная Азия контрактах указывался китайский порт Далянь, но конечный покупатель – корейская компания, то в большинстве – только Китай. Т.е. в Ближний Восток Другие Китае не осталось ни одного килограмма украинской муки. Это связано с тем, что ввоз продуктов питания – это лицензируемый бизнес. Теоретически есть процедура, пройдя которую можно продавать География экспорта украинской товар в Китай. На самом деле, если нет политического решения – пшеничной муки 10 месяцев 2013/14 МГ никто никогда эту процедуру не пройдёт. Сейчас выясняют, нет ли политических преград для нас. После этого определится партнер, и только после этого – начало лицензирования. Также необходим исС НГ; точник финансирования этих мероприятий. 0,21 Вообще, для поставок продукции Китай – очень сложная Ближний страна. И европейскими методами там ничего не сделаешь. Восток; Что касается основных экспортеров пшеничной муки, то на долю 10 основных компаний суммарно приходится 82% внешних поставок. В ТОП-10 компаний-экспортеров традиционно фигурируют крупные мукомольные предприятия. Так, лидером по объемам экспорта за период с июля по май 2013/14 МГ стало ООО КХП «Тальное», обеспечив экспорт 42,9 тыс. тонн продукции, что составило 20% от общего объема поставок. На второй позиции в списке экспортеров со значительным отставанием от лидера (28,78 тыс. тонн, или 14%) Новопокровский КХП. Стоит отметить, что предприятие является государственным. И замыкает тройку лидеров ООО «Винницкий КХП №2» (20,87 тыс. тонн, или 21%), который всегда присутствует в первой пятёрке экспортёров.

www.hipzmag.com

0,35

Другие; 0,03

ЮгоВосточная Азия; 0,11

Восточн ая Азия; 0,3 С НГ

Юго - Восточная Азия

Восточная Азия

Ближний Восток

Другие

| №6 (183) ИЮНЬ 2014 В первой десятке экспортёров присутствуют те, кто и в прошлые года не отставали. Это Луганскмлын, Энлиль, Пивденьмлын и Мариупольский мелькомбинат. Появились и новые игроки - Государственная продовольственно-зерновая корпорация Украины, Мега импорт Плюс и Укргидропроект. Результаты заканчивающегося сезона дают основание с оптимизмом смотреть на предстоящий маркетинговый год.

Динамика экспорта муки, тыс. тонн 28,54

24,20

23,80

20,75

19,66

20 12,98

17,27

16,53 15,73

15,96

14,90

10 5 0

10,29 11,47 18,60

6,51

21,74 18,47 14,63 27,21 19,57 19,07

8,31

Урожай пшеницы и экспорт муки в 2014/15 МГ Нынешний урожай пшеницы аналитики ИА «АПК-Информ» прогнозировали на уровне 19,2 млн. тонн, то есть на 14% меньше, чем в прошлом сезоне. В то же время, по нашим ожиданиям, несмотря на снижение посевных площадей под пшеницу на 700 тыс. га, валовой сбор будет почти на уровне прошлогоднего – 22,0-22,5 млн. тонн за счёт лучших погодных условий и большей урожайности. По этой же причине, а также из-за дождей в мае-июне качество зерна будет хуже, и соотношение продовольственной и фуражной пшеницы может быть иным. В лучшем случае – соотношение будет равным. Зерна нового урожая с переходящими запасами будет достаточно как для экспорта, так и для мукомолов.

2012/13 МГ

2013/14 МГ

Мировой экспорт пшеницы, тыс. тонн 35000 30000 25000 20000 15000 10000 5000 0

2011/12

К тому же заключенные на международных биржах сделки дают основание предполагать среднюю цену FOB – порты Черного моря на уровне $245 или 2000-2200 грн/т на линейных элеваторах. Это ниже, чем в настоящее время.

2012/13

2013/14

прогноз 2014/15 МГ

Возможно, неприятности мукомолам доставит мировой рынок пшеницы. Экспортный потенциал пшеницы в новом сезоне, по оценке аналитиков, сократится до 152 млн. тонн против 161 млн. тонн в 2013/14 МГ. Основное снижение объемов экспорта

2013 7

2013 8

2013 9

2013 10

2013 11

Год /месяц 2013 2014 12 1

2014 2

2014 3

2014 4

Общий итог

ООО "Тальное КХП", Черкасская область ГП "Новопокровский КХП", Харьковская область ООО "Винницкий КХП №2", Винницкая область Государственная продовольственно-зерновая корпорация Украины

0,75

2,13

2,63

5,26

8,36

3,38

4,02

5,35

5,60

4,77

42,25

1,74

4,93

3,21

2,82

4,21

4,27

2,38

1,82

0,94

1,34

27,66

1,10

2,46

2,32

3,58

3,00

1,29

1,75

1,53

1,11

1,96

20,10

4,04

0,77

0,24

7,75

2,06

4,26

0,18

0,32

19,63

Луганск-Нива, Луганськ Укргидропроект, Харьков Мариуполь млынкомбинат, Донецкая область ООО "Энлиль", Харьковская область ООО "Пивдень млын", Херсонская область ООО "Мега импорт плюс", Харьковская область ООО "Гранум Инвест", Киевская область Другие Общий итог

1,88 0,28

2,09 1,06

2,03 0,91

3,36 1,11

1,65 1,61

2,81 1,29

1,86 0,58

1,17 1,04

0,88 0,74

1,79 1,32

19,51 9,92

0,33

0,85

0,55

1,77

0,41

1,71

0,51

1,67

7,80

0,14

0,62

0,81

0,31

0,99

0,28

1,50

0,19

5,39

0,32

0,28

0,53

0,62

0,68

0,65

0,60

0,47

0,27

0,37

4,79

3,68

2,86

3,07

Экспортеры

0,21

2,74 1,86 2,43 2,04 3,06 5,06 3,34 3,13 4,02 3,93 12,98 16,53 15,73 19,66 23,80 28,54 17,27 20,75 15,96 24,20

31,63 195,41

тЕМа

№6 (183) ИЮНЬ 2014 |

Прогноз экспорта украинской муки в 2014/15 МГ Азербайджан 2%

Т айланд 2%

Другие 4%

Г рузия 5% П алестина 5%

Китай 2 5%

И ндонезия 7%

С еверная Корея 7%

И зраиль 1 5% С ирия 1 1% М олдова 1 7%

при этом прогнозируется в США – до 25,86 (32,0) млн. тонн. Кроме того, Австралия, Канада и страны ЕС-28 также уменьшат объем поставок на внешний рынок. Это, в свою очередь, может увеличить спрос на украинскую пшеницу, что приведёт к удорожанию её на внутреннем рынке. И мы окажемся в ситуации, аналогичной сегодняшней. Обнадёживает только то, что мы научились «выкручиваться» в любой ситуации. Сегодня производство муки в Украине практически полностью покрывает потребности внутреннего рынка, что позволяет продолжать наращивать ее экспорт. Несмотря на значительный потенциал украинского экспортного рынка, основной его проблемой по-прежнему остается удаленность основных рынков сбыта. Так, к примеру, в Центральной Азии безоговорочным лидером остается Казахстан, в Южной Америке на рынке доминирует Аргентина и США. По прогнозам на новый сезон, объем мировой торговли пшеничной мукой (в пересчете на пшеницу) в сезоне-2014/15 увеличится до 13,15 млн. тонн против 12,38 млн. тонн сезоном ранее. Крупнейшим мировым экспортером муки в 2014/15 МГ, по оценке экспертов, станет Казахстан – 3,2 (3) млн. тонн, тогда как Турция в новом сезоне опустится на второе место – 2,9 (3,2) млн. тонн. Также существенный рост внешних отгрузок указанной продукции будет наблюдаться в Аргентине – до 0,9 (0,2) млн. тонн и Пакистане – до 400 (300) тыс. тонн. В свою очередь, для ОАЭ данный показатель сократится до 0,6 (0,55) млн. тонн. Страны ЕС сохранят объем экспорта муки на уровне текущего сезона – 1,1 млн. тонн. Что касается импорта, то главными потребителями пшеничной муки в новом сезоне станут Афганистан (1,5 млн. тонн), Узбекистан (1,4 млн. тонн) и Ирак (1,3 млн. тонн). Также значительно объемы закупок продукции увеличит Индонезия – до 0,8 (0,3) млн. тонн. Говоря о перспективах развития внешней торговли, в первую очередь, нужно отметить открытие такого емкого рынка, как КНДР (через Китай). Есть уверенность, что тенденция сохранится и будет развиваться как в количественном выражении, так и в увеличении контрагентов. Во-первых, туда экспортируется большое количество муки 1 сорта, обычно мало востребованной импортёрами, во-вторых – нет особых требований к качеству. В-третьих – это 24,5 млн. человек с большими продовольственными проблемами. Может быть, цинично, но этим необходимо воспользоваться.

www.hipzmag.com

Также предполагается увеличение отгрузок на Ближний Восток и Северную Африку. Наша продукция становится всё более известной в том регионе. Постоянные поставки в Израиль и Палестину, крупные поставки муки в Сирию для государственной компании дают основание предполагать продолжение сотрудничества. Если решаться логистические проблемы – резко вырастет экспорт в Сомали. Понемногу расширяется география поставок в Центральную Африку. Это огромный рынок, закрепиться на котором необходимо. Думаю, объёмы отгрузок будут расти. Но это зависит ещё и от готовности руководителей финансировать подготовительную работу. Возрастут отгрузки в Индонезию муки для производства кормов, хотя могут возникнуть трудности вследствие жестких требований по количеству клейковины – требуется не менее 27%. Вполне вероятно, что в нынешнем сезоне будет проблематично подготовить помольную партию подобного качества с ценой, которая сможет конкурировать с ценой муки турецкого предложения. Безусловно, не менее 30-35 тыс. тонн уедет в Молдову. Возможно, и больше, опять-таки из-за дождей в мае-июне, которые ухудшат качество и без того не самой лучшей молдавской пшеницы. Вместе с этим несколько увеличатся отгрузки в Грузию и Армению и прекратятся в Россию. Также необходимо освоить бездонный для украинской муки рынок Китайской Народной Республики. В этом случае мы сможем увеличить объёмы экспорта в разы. Но тут требуется помощь государства. Государственные институты просто обязаны вмешаться и проделать всю необходимую работу. Только от этого будет зависеть, сколько мы сможем отгрузить в Китай, и сможем ли вообще отгружать туда. Не ожидается значительных изменений среди предприятий – «локомотивов» мучного экспорта. Это, безусловно, ООО «КХП Тальное», Новопокровский КХП, Винницкий КХП№2, Луганск-НИВА. Есть некоторые сомнения по поводу Мариупольского мелькомбината, связанные с ситуацией на востоке. В текущем сезоне громко заявила о себе, как о крупном экспортёре муки Государственная продовольственно-зерновая корпорация, которая планирует в предстоящем сезоне значительно укрепить свои позиции, экспортируя одновременно с нескольких филиалов. А Одесский КХП практически полностью будет работать на экспорт. Осуществление этих прогнозов будет способствовать наращиванию объемов экспорта и увеличению прибыльности мукомольных предприятий, которые на сегодня работают с минимальной рентабельностью и чрезмерно зарегулированы. Также необходимо понимать, что проблемы мукомольной отрасли Украины не решены и они постоянны из года в год. Отсутствие контроля властей за ростом цен на зерно остается главной проблемой мукомольной отрасли в целом. Нехватка государственных вагонов при достаточном предложении арендных с ценой почти в 2 раза больше, что уменьшает и без того невысокую маржу мукомолов. Уменьшение количества морских контейнеров в связи с уменьшением импорта – как следствие увеличение цен на оборудование и фрахт. Всё это повышает риски невыполнения контрактов и снижение рентабельности. Добавим к этому практически не обновляемый энергозатратный машинный парк мельниц, как следствие – высокая себестоимость переработки из-за дорогих энергоносителей. Практически не осуществляется глобальная модернизация отрасли. Да, есть единичные случаи строительства новых мельниц, обновления машинного парка – но это мизер. В основном, текущие ремонты для поддержания работоспособности. Затраты электроэнергии на уровне 100 кВт на переработку одной тонны пшеницы до сих пор являются привычными для наших мельниц. В то же время, самые простенькие турецкие по-

| №6 (183) ИЮНЬ 2014 требляют 70 кВт. В итоге – высокая себестоимость переработки. Выход продукции на уровне 75% привычен, уровень в 78% - считается достижением. Тогда как в мире с выходом ниже 80% уже не работают. Это не просто цифры – это уровень конкурентоспособности нашей продукции. С другой стороны, оккупация Крыма, угроза территориальной целостности Украины, возникшая на фоне сложившегося политического кризиса в стране, может обусловить значительные изменения в торговой инфраструктуре, в первую очередь в работе портовых терминалов Азовского моря, через которые

отгружается на экспорт значительная часть пшеничных отрубей. Это может привести к затовариванию мельниц отрубями, снижением общей производительности и, как следствие, сокращению экспортных поставок. Кроме того, повышающаяся себестоимость производства пшеницы окажет негативное влияние на прибыльность украинских мельниц и конкурентоспособность украинской муки на мировом рынке. В то же время, украинским мукомолам удается наращивать объемы экспорта муки. Результаты нынешнего сезона дают основание с оптимизмом смотреть на предстоящий маркетинговый год.

крымские порты: вариант решения 27 марта 2014 года Генеральная ассамблея ООН приняла резолюцию по Украине, в которой призвала государства, международные организации и другие институты не признавать любое изменение статуса Крыма и Севастополя и воздержаться от любых действий, которые могут интерпретироваться как признание любых изменений этого статуса. По истечении времени вырисовываются все яснее контуры российско-украинских отношений. Таким образом, возник новый status quo. Впрочем, вопросов меньше не становится, наоборот, продвижение в разрешении одних проблем порождает цепную реакцию постановки в повестку дня все большего количества новых вопросов, требующих решения. Поэтому мы постараемся осветить вариант разрешения одного из довольно болезненных отношений в сфере морского транспорта – заход судна в порт, находящийся на оккупированной территории, воспользовавшись близким к ситуации, сложившейся в Крыму, примером.

заход судна в порт Северного Кипра Республика Кипр была учреждена на основании Конституции от 16 августа 1960 года. Эта республика возникла как самостоятельное государство в результате сложного международного политического процесса обретения независимости от Великобритании, итогом которого стали т.н. Цюрихско-лондонские соглашения 1959 года. Содержание этих соглашений позволяет сомневаться в полной независимости и суверенности Республики Кипр, поскольку Великобритания, Греция и Турция стали гарантами независимости, территориальной целостности и безопасности Кипра, что дало этим государствам возможность вмешательства во внутренние дела республики. В июле 1974 года при поддержке афинских властей, проводивших курс на «энозис» (присоединение острова к Греции), на Кипре была предпринята попытка государственного переворота. Турция в качестве страныгаранта ввела 20 июля 40-тысячный контингент своих войск на остров под предлогом восстановления конституционного порядка и защиты турок-киприотов. В результате этого в 1975 году на оккупированной территории было создано Турецкое Федеративное Государство Северного Кипра, которое отделилось и было преобразовано в 1983 году в Турецкую Республику Северного Кипра (ТРСК). Новое государство было признано только Турцией. Международное сообщество не признало это государство, и, согласно резолюции Совета безопасности ООН №541 от 18 ноября 1983 года, ТРСК не является правомерно образованным государством. 3 октября 1974 года Совет министров Республики Кипр объявил порты Фамагуста, Кириния и терминал в Каравостаси закрытыми для всех судов, а в закон о портовых властях 1973 года были внесены дополнения, в соответствии с которыми капитан или владелец судна, которое прибывает и отходит из закрытого

порта либо заходит в закрытый порт, либо в нарушение правил останавливается там, считается виновным в правонарушении и подлежит заключению на срок не свыше 2 лет либо штрафу (ныне не выше EUR 17086, семнадцати тысяч восьмидесяти шести евро), либо таким заключению и штрафу вместе, и в случае судна, зарегистрированного в Реестре судов Кипра, суд вправе принять решение об исключении судна из этого реестра. Таким образом, Республика Кипр заявила о защите своего территориального суверенитета. Международные организации были осведомлены о таком решении, в частности международная морская организация IMO, UNCTAD, международная палата судоходства, а также классификационные общества, страховые компании, дипломатические и консульские представительства всех стран, поддерживающих отношения с Республикой Кипр.

тЕМа Несмотря на подвижки в урегулировании этого политического конфликта, до последнего времени капитанам судов, заходящих в порты Республики Кипр после заходов в порты Северного Кипра, грозила уголовная ответственность, вплоть до лишения свободы и довольно серьезного штрафа. Как известно, при помощи AIS, GPS и других средств сегодня отследить маршрут движения любого судна не представляет особой сложности.

Ситуация в Украине Государственная инспекция Украины по безопасности на морском и речном транспорте (Укрморречинспекция) предложила закрыть крымские порты из-за невозможности обеспечения безопасности мореплавания в их акватории. По просьбе Министерства инфраструктуры и по поручению Министерства иностранных дел Украины посольство Украины в Великобритании предоставило информацию об этом секретариату IМО, ее государствам-членам и представителям иностранных компаний, аккредитованных при IМО. Суть этой информации сводится к тому, что Украина не может обеспечить надлежащий уровень безопасности мореплавания и соблюдения своих международных обязательств по сохранению человеческой жизни на море, поиску, спасанию и т.п. в портах Евпатория, Керчь, Севастополь, Феодосия, Ялта. Действительно, фактический выход из-под управления Министерства инфраструктуры Украины крымских портов в связи с оккупацией и последующей аннексией территории Крымского полуострова Российской Федерацией создает ситуацию высокого уровня рисков, как в отношении сохранности жизни и здоровья людей, так и имущества, на подходах и в акваториях морских портов Крыма. Так, может ли Украина быть безразличной к подобной ситуации? Однозначно – нет. В Украине принят Закон «Об обеспечении прав и свобод граждан и правовом режиме на временно оккупированной территории Украины» от 15.04.2014. Этим законом Уголовный кодекс Украины дополнен ст. 332-1. Эта статья описывает состав преступления – нарушение порядка въезда на временно оккупированную территорию Украины и выезда с нее. Существенным признаком субъективной стороны такого преступления является специальная цель – причинение вреда интересам государства. Наличие такой цели означает попытку умалить потенциал Украины в экономической, военной, политической и т.п. сфере. Состав преступления сконструирован как формальный, то есть вовсе не обязательно, чтобы виновный как-то повлиял на какую-либо составляющую потенциала украинского государства. Достаточно одного его желания умалить этот потенциал, то есть достаточно доказать враждебное отношение виновного к государству, но доказать именно такое отношение виновного лица к государству Украина необходимо. Необходимо также доказать факт нарушения правил въезда или выезда на/с оккупированных территорий. Этими правилами предусматривается, в частности, для иностранцев и лиц без гражданства наличие специального разрешения. В связи с этим интересно рассмотреть широко обсуждающийся случай с судном «Huseyn Javid», которое после захода в порт Феодосии направилось в Ильичевск, где стало на рейде, а затем ушло, не простояв и суток, причем экипаж отключил передатчик AIS. Общественная организация «Совет общественной безопасности» обратилась в Ильичевскую транспортную прокуратуру с требованием возбудить уголовное дело по этому факту. Разумеется, мы не можем в данном случае делать каких-то предложений правоохранительным органам, но предположить, что имело место правонарушение, вполне возможно. Напомним, порты Евпатория, Керчь, Севастополь, Феодосия, Ялта были закрыты распоряжением Кабинета министров Украины, как и некоторые другие пункты пропуска через государственную границу

www.hipzmag.com

№6 (183) ИЮНЬ 2014 | Украины (распоряжение от 30 апреля 2014 г. № 424-р «О временном закрытии пунктов пропуска через государственную границу и пунктов контроля»), так что только заход судна в порт Феодосии уже является деянием, нарушающим порядок въезда на оккупированную территорию Крыма. Правда, в Уголовно-процессуальный кодекс Украины были внесены изменения, из которых следует, что досудебное расследование преступления, предусмотренного в ст. 332-1 Уголовного кодекса, возложено на органы безопасности. Таким образом, общественность обратилась несколько не по адресу. В ч. 2 предусмотрен квалифицированный состав, а в ч. 3 ст. 332-1 УК – особо квалифицированный состав преступления, квалифицирующим признаком которого является организованная группа лиц. Квалифицирующими признаками по ч. 2 ст. 332-1 УК являются предварительный сговор, повторность, а также субъект преступления – должностное лицо, использующее свое служебное положение. В торговом мореплавании занято большое количество должностных лиц, которые совместно принимают решение о заходе судна в порт, так что, возможно, в предполагаемом контексте будет применяться ч. 2 ст. 332-1 УК Украины, поскольку ч. 3 ст. 28 УК, в которой определяется понятие «организованная группа», вряд ли может быть подходящей к упомянутому контексту на практике. Уголовно-правовые санкции дополняются административной ответственностью. В частности, КоАП дополнен ст. 204-2. По объекту состав этого правонарушения практически не отличается от объекта упомянутого преступления – это административные по своей природе отношения в области неприкосновенности государственной границы Украины. Состав этого правонарушения по существу не является общественно опасным только потому, что при его совершении отсутствует специальная цель – причинение вреда государственным интересам. Изоляция крымских портов от рынка международных перевозок уже прогрессирует. Можно, конечно, предположить, что и сами судовладельцы из прагматических соображений откажутся от заходов в порты аннексированного Крыма. Разумеется, речь может идти и о запрете судозаходов в порты Крыма через Кодекс ISPS (The International Ship and Port Facility Security Code). Дело в том, что даже если властям РФ или местной власти удастся фактически обеспечить безопасность мореплавания в портах на оккупированной территории, формально IMO как специализированное агентство ООН не признает Свидетельство о соответствии Кодексу, выданное любому судну или крымскому порту российскими властями. В связи с ситуацией вокруг оккупированного Крыма возникает масса правовых коллизий. Если учесть сложную политическую ситуацию и сложность частноправовых отношений, складывающихся в сфере торгового мореплавания, то становится ясно, что правовая ситуация на Крымском полуострове нуждается в прозрачном юридическом урегулировании, которое может внести необходимый и достаточный уровень определенности в правовой режим ведения морского бизнеса. Когда публично-правовые и гражданские осложнения складываются, возникают такие резонансы (или диссонансы?), что рассчитать их правовые эффекты, особенно в долгосрочной и среднесрочной перспективе развития экономики, бывает совсем непросто. Однако нельзя оставлять такие усилия, ведь от развития экономики зависит уровень жизни, степень реализации прав и свобод человека и гражданина.

Международная юридическая служба Interlegal www.interlegal.com.ua

| №6 (183) ИЮНЬ 2014

на сегодняшний день предпосылок для

ограничения экспорта зерна из Украины в новом сезоне нет — игорь Швайка

Сезон-2013/14 можно назвать непростым для украинских аграриев. Во-первых, сев озимых проходил в сложных погодных условиях, когда из-за затяжных дождей на длительное время приостановились посевные работы, вследствие чего возникла опасность того, что посевные работы не будут проведены в полном объеме в оптимальные агрометеорологические сроки, что окажет негативное влияние на урожай-2014. Однако установившаяся после дождей теплая погода позволила сельхозпроизводителям успешно завершить озимый сев. В отношении же ярового сева, наоборот, погодные условия способствовали успешному проведению кампании. Отрицательным фактором стало обострение в Украине политической и ухудшение экономической ситуации. Свое мнение об итогах уходящего 2013/14 МГ и перспективах нового сезона любезно согласился высказать министр аграрной политики и продовольствия Украины Игорь Швайка. - Сегодня можно подводить итоги посевной кампании. Все ли планы выполнены? И с чем были связаны основные трудности посевной-2014? - В целом, посевная кампания завершилась. То, что я уже говорил, всеми правдами и неправдами с учетом дефицитных средств наш производитель отсеялся, и сегодня он готовится к уборке урожая. Если говорить о трудностях, которые возникали во время посевной кампании, то, в первую очередь, это существенное удорожание горюче-смазочных материалов, это искусственно созданная нестабильная ситуация в восточных областях Украины, а также дефицитные и дорогие кредитно-финансовые ресурсы. Это основные проблемы, с которыми столкнулись сельхозпроизводители. - Какие шаги Минагропрод предпринимал для того, чтобы помочь аграриям преодолеть трудности посевной-2014? - То, что было в наших силах. В первую очередь, речь идет об обеспечении семенами, средствами защиты растений, выдаче разрешительных документов, мы делали все максимально своевременно. Мы регулярно контактировали с участниками рынка и обеспечивали возможность своевременно взять эту продукцию для завершения посевной кампании. - В Украине ужа началась уборка ранних зерновых. Достаточно ли у аграриев всех необходимых ресурсов, чтобы уборочная кампания прошла в оптимальные для этого сроки? - Ресурсов никогда не бывает достаточно. Мы вообще живем в обществе с ограниченными ресурсами, и от того, насколько грамотно мы сможем перераспределять и потреблять их, зависит успешное проведение тех или иных работ. Могу отметить, что на начало уборки урожая у нас достаточно стартового ресурса. По ходу кампании мы будем оперативно отслеживать ситуацию.

разглашения. Это является военной тайной. И я говорю сейчас абсолютно серьезно. - Но Минагропрод дает оперативную информацию о ходе полевых работ? - Я абсолютно серьезно говорю, что урожайность и уборка, тем более результаты уборки, в частности зерновых, является информацией, которая не будет разглашаться. Она не будет популяризироваться. - То есть в дальнейшем Минагропрод не будет давать оперативную информацию о ходе полевых работ? - Мы давали эту информацию. Но на сегодняшний день пересматриваем эту позицию и, вероятнее всего, эта информация будет закрыта, как информация об обеспечении продовольствием во время военного положения является информацией с ограниченным доступом. - Украинский зерновой рынок экспортно-ориентированный, поэтому вопрос стоит не в том, чтобы обеспечить продовольственную безопасность страны, а в том, каким же будет объем экспорта. В целом, урожай т.г., по мнению многих экспертов, ожидается ниже прошлогоднего, который был рекордным, но в пределах среднестатистического показателя. В связи с этим объем экспорта в новом сезоне может быть несколько ниже, чем в текущем. Ранее Минагропрод регулировал экспорт в рамках заключенного с трейдерами меморандума. Будете ли Вы продолжать эту практику, и стоит ли ожидать ограничений экспорта зерна в текущем сезоне?

- Игорь Александрович, Вы не любите делать прогнозы на урожай. Но все же с учетом того, что уже началась уборка, располагаете ли Вы первыми данными об урожайности, и насколько они отличаются от прошлогоднего показателя?

- Мы рассматриваем сегодня вопрос пролонгации меморандума с зерновиками. Ориентировочно это будет в конце июня, возможно, начало июля. Положения его на сегодняшний день проходят стадию обсуждения и уточнения. Мы рассматриваем вопрос подписания такого меморандума. В целом же хочу отметить, что на сегодняшний день таких факторов, которые могли бы существенно повлиять на экспорт украинского зерна, в частности, привести к его квотированию или ограничению, не существует.

- В условиях войны, которая происходит в Украине, любые прогнозы и оперативные данные являются информацией не для

- С приближением уборочной кампании все более актуальным становится вопрос логистики. Будет ли все-таки в те-

МНЕНИЕ кущем году реализован проект по дноуглублению русла Днепра, разработанный компанией «Нибулон», что позволило бы увеличить перевозку зерна речным транспортом? - Мы поддерживаем такие инициативы, и когда Министерство аграрной политики и продовольствия Украины будет отвечать за состояние рек и судоходство, а на сегодняшний день этим занимается Мининфраструктуры, тогда мы будем непосредственно управлять этим процессом. На сегодняшний день мы поддерживаем такие инициативы, в частности компании «Нибулон». Их дальнейшая реализация не относится к нашей непосредственной компетенции. Мы исходим из того, что каждый занимается своим делом. - Для проведения полевых работ аграрии, как правило, стараются закупать необходимые ресурсы раньше. Поэтому одним из факторов нормальной весенней посевной было то, что большая часть необходимых ресурсов была закуплена еще до кризиса в стране. Однако для осенней посевной аграриям придется закупать необходимые ресурсы уже с учетом и нового курса гривни по отношению к иностранной валюте, и в довольно нестабильной обстановке в стране. Какое влияние, по Вашему мнению, это может оказать на сев озимых и себестоимость их производства?

№6 (183) ИЮНЬ 2014 | - Я уверен в том, что мы сможем принять необходимые решения и на уровне правительства в частности. Сегодня правительство выделает средства для АТО. Если мы подойдем к посевной кампании осенью и будем понимать, что нам не хватает каких-то ресурсов, думаю, что мы сможем на уровне правительства, на уровне парламента, совместно с президентом найти правильное решение, чтобы посевная кампания завершилась своевременно и качественно. Какой это будет механизм, мы будем решать с участниками рынка. Для принятия каких-либо решений мы будем приглашать отраслевые ассоциации, а они, в свою очередь, - производителей, трейдеров, чтобы наработать пути выхода из той или иной ситуации. Мне очень приятно, что налажен эффективный диалог с одной из немногих профильных отраслевых ассоциаций — с Украинской зерновой ассоциацией. В целом же я уверен, что все у нас будет хорошо. И с уборкой, и то, что есть в поле, будет перевезено на склады. И что мы обязательно найдем ресурсы для того, чтобы успешно провести сев озимых осенью. Другого пути у нас нет.

Беседовала Алина Стёжка

доля семян зарубежной селекции в Украине будет увеличиваться Чаба Молнар

О состоянии и перспективах развития рынка семян Украины, а также об опыте ведения семенного бизнеса, рассказал генеральный директор DuPont Pioneer в Восточной Европе Чаба Молнар. - Чаба, как Вы оцениваете состояние и перспективы развитие рынка семян в Украине? - Состояние и перспективы развития рынка семян в Украине мы оцениваем позитивно. Из года в год увеличивается доля семян зарубежной селекции, что стало основой роста средней урожайности подсолнечника, кукурузы и озимого рапса в Украине за последние пять лет. Пришли зарубежные инвестиции в семеноводческую отрасль. Как пример в прошлом году компания DuPont Pioneer открыла семенной производственный комплекс в с. Стаси Полтавской области, который производит семена гибридов кукурузы и подсолнечника Пионер®. По нашим прогнозам, в перспективе доля семян зарубежной селекции будет продолжать увеличиваться, но и с каждым годом будет возрастать часть семян зарубежной селекции, которая будет выращиваться в Украине.

купательной способности уже составляет около 10% весной 2014 года к весне 2013 года, и это падение будет продолжаться в течение 2014 года. При сохранении финансовой емкости рынка семян в гривне в пересчете на доллары, евро эта же финансовая емкость рынка уменьшилась практически пропорционально девальвации гривни, а также под давлением ускорившейся инфляции и роста цен на сопутствующие товары (например, топливо) и услуги. При этом потребности семенного рынка сохраняются с небольшим перераспределением по культурам, но эти потребности в меньшем объеме обеспечены денежными средствами. С целью поддержки аграриев наша компания в формировании цен на семена на текущий сезон применяла льготный курс гривни к доллару США при расчетах, принимая на себя значительную часть курсовых рисков.

- Какие проблемы имеются в отечественном семеноводстве? Как повлияла ситуация в стране на рынок семян и покупательную способность аграриев?

- Многие сельхозпроизводители отмечают, что на рынке Украины достаточно большое количество подделок оригинальных семян. Есть ли подделки семян компании DuPont Pioneer, и как Вы посоветуете уберечься от них?

- Можно сказать, что покупательная способность с/х производителей, как и граждан Украины в целом, снизилась в связи с негативным влиянием девальвации национальной валюты и ростом цен. В пересчете ВВП на душу населения снижение по-

- Проблема поддельных семян – действительно очень актуальная тема для Украины. Мы знаем о ней не понаслышке и являемся объектом недобросовестных действий по той причине, что имеем очень хорошие продукты в своем портфеле и занимаем

www.hipzmag.com

| №6 (183) ИЮНЬ 2014 лидирующие позиции на рынке. Чтобы обезопасить наших клиентов и поддерживать наше обязательство поставлять продукцию высокого качества, мы предпринимаем ряд защитных мер. Так, с 2010 года мы стали наносить на мешки специальную голографическую систему защиты DuPont™ IZON™. Мы информируем наших клиентов о правилах проверки, размещаем информацию в печатных изданиях, также работает «горячая линия». Кроме того, на сайте есть специальный раздел, который позволяет проверить мешок по серийному номеру IZON™. В конкретных случаях при наличии факта фальсификации привлекаем компетентные органы. - Практикуется ли у компании DuPont Pioneer применение инструментов лояльности для сельхозпроизводителей? - Наша компания развивает несколько программ лояльности для клиентов. Существует специальная система скидок для клиентов. В конце прошлого года мы внедрили программу «Пионер Прогноз Плюс», которая дает несколько выгод: во-первых, это скидка за каждую посевную единицу при раннем прогнозе и заказе планируемых объемов, во-вторых, благодаря заблаговременному заказу фермер получает свой продукт вовремя и в необходимом объеме. Мы бесплатно страхуем посевы озимого рапса, так как понимаем, что сельское хозяйство связано с большим количеством рисков и зависит не только от уровня мировых цен, человеческого фактора, но и от природных условий. Также предоставляем гарантии на посевной материал. После начала девальвации гривни мы зафиксировали льготный курс, чтобы клиенты могли планировать предстоящие платежи. Кроме того, наши агрономы-консультанты организовывают демополя, предоставляют необходимые рекомендации. В целом, стараемся сделать так, чтобы работа с компанией приносила клиенту практическую пользу и удовольствие от общения с нами. - Компания DuPont Pioneer исповедует принцип: «Наука и сервис для Вашего успеха!». В чем заключается такое позиционирование, и какими результатами можете поделиться? - DuPont Pioneer активно использует последние достижения науки в растениеводстве для того, чтобы обеспечить более эффективную отдачу с каждого гектара земли. Мы разрабатываем и предоставляем современную генетику растений сельхозпроизводителям, а также сопровождаем агрономическими консультациями с целью повышения продуктивности и прибыльности аграриев. В компании по всему миру работают более 4400 научных исследователей в 125 научно-исследовательских центрах на 6 континентах. Ежегодно компания инвестирует около 1 млрд. долл. США в научно-исследовательские разработки. В Украине в с.Любарцы также действует научно-исследовательский центр. Его цель – использовать глобальный опыт селекционеров, изучить его и внедрить в Украине. Перед тем, как рекомендовать тот или иной гибрид клиентам, мы адаптируем продукцию, проверяем ее в нашей почвенно-климатической зоне, и уже после удачного прохождения проверки отдаем продукт на регистрацию. Ежегодно DuPont Pioneer регистрирует и предлагает к продаже новые гибриды кукурузы, подсолнечника и рапса, которые урожайностью и другими хозяйственными или производственными характеристиками превышают ранее зарегистрированные продукты, которые привыкли выращивать фермеры до этого. Вместе с этим наши агрономы-консультанты оказывают технические консультации потребителям, какой продукт лучше подобрать для своих условий и получить от него наибольшую отдачу.

- Есть ли у компании DuPont Pioneer системы финансирования на приобретение семенного материала? Если есть, расскажите, пожалуйста, о них более детально. - Компания DuPont Pioneer разработала и внедрила системы финансовой поддержки при сотрудничестве с постоянными партнерами, период работы с которыми составляет два и более сезона. Это следующие механизмы: отсрочка платежа на срок до 8 месяцев – период, кратный влиянию сезонности в аграрном секторе; в связи с обострившимся дефицитом оборотных средств в текущем сезоне уменьшение суммы предоплаты и более гибкий график погашения задолженности. Также у DuPont Pioneer есть формы сотрудничества с аграрными компаниями в области выращивания сырья для локального производства семян на комплексе в Полтавской области. DuPont Pioneer в значительной степени авансирует работу сельхозпроизводителей, оказывая, таким образом, финансовую поддержку. Более того, мы оказываем финансовую поддержку на внедрение систем орошения в семеноводческих хозяйствах. - В связи с запуском производства семян в Украине экспортирует ли компания семена в другие страны? Если да, то в какие регионы и какие семена? - В связи с большим спросом на семена бренда Пионер® в Украине еще рано говорить об экспорте в другие страны. Пока концентрируемся на удовлетворении спроса со стороны украинских фермеров. В целом же, у DuPont Pioneer хорошо развито производство – во всем мире работает более 70 заводов, которые обеспечивают высококачественными семенами фермеров из более 90 стран. - Какую долю украинского рынка занимает компания DuPont Pioneer по производству и поставкам семенного материала? - Компания занимает лидирующие позиции на украинском рынке. Мы ожидаем устойчивого роста нашей доли и в последующие 5 лет. - Чаба, дайте, пожалуйста, оценку перспектив озимого сева. Есть ли предпосылки подорожания импортных семян? Какие инструменты применяет компания DuPont Pioneer для нивелирования цен на свою продукцию? - Среди озимых культур в центре внимания DuPont Pioneer прежде всего находится озимый рапс. В последние годы озимый рапс высевается в Украине на площади 1 млн. га (+/-50000 га). Основными факторами, которые влияют на рост или снижение площадей под данной культурой, являются цена на продукцию в связке с урожайностью, опыт перезимовки посевов и наличие влаги в почве в период сева. С одной стороны, в этом году посевы озимого рапса перезимовали хорошо, на полях зреет хороший урожай. С другой стороны, тяжело прогнозировать, как пройдет уборка и будет ли достаточно влаги в августе-сентябре. Но уже видно, что тренд по ценам неблагоприятный, поэтому мы прогнозируем посевные площади без изменений – на уровне прошлого года. Относительно предпосылок подорожания импортных семян можно сказать, что если гривня будет продолжать девальвацию по отношению к доллару США и евро, то, конечно, удорожание импортных семян будет. Как уже было сказано ранее, наша компания фиксировала в Украине льготный курс гривни для продажи семян. В сезоне продаж яровых культур мы использовали ряд финансовых инструментов и скидок, которые несколько снизили влияние де-

ЭКОНОМИКа И ОРГаНИзаЦИЯ ПРОИзвОДСтва вальвации гривни на формирование цен на семена кукурузы и подсолнечника Пионер® для конечного потребителя. - Какими показателями компания DuPont Pioneer может похвастаться за последние несколько лет работы и вообще за период присутствия на рынке Украины? Что нового компания узнала, работая на этом рынке? - В прошлом году нами преодолен 15-летний рубеж работы на украинском рынке с момента открытия представительства в Киеве в 1998 году. Хотя до этого компания уже была известна украинским фермерам еще со времен Хрущева Н.С. За эти годы DuPont Pioneer сформировала сильную репутацию, отличную команду и может предложить клиентам высококачественную продукцию

№6 (183) ИЮНЬ 2014 |

и хороший сервис. Мы занимаем лидирующие позиции по трем культурам – это уникально и удалось только DuPont Pioneer. Это и отличает нас на рынке. - Какие планы развития у компании DuPont Pioneer в ближайшей перспективе на украинском рынке семян? - Мы уверены в будущем Украины как аграрной страны. DuPont Pioneer планирует и далее развивать свой бизнес, предлагая клиентам высокопродуктивные семена.

Беседовал Святослав Ткаченко

институциональная модель преодоления реализационных рисков в аграрном секторе экономики

Добровольская О.С., кандидат экономических наук, ведущий научный сотрудник государственного научного учреждения «Всероссийский научно-исследовательский институт экономики и нормативов» В данной статье рассмотрено формирование модели нивелирования реализационных рисков сельхозтоваропроизводителей. Произведена систематизация методов управления сбытовыми рисками в зависимости от подхода к их реализации. Изучено влияние различных институтов регулирования торгово-сбытовой деятельности на функционирование сельхозтоваропроизводителей. Разработаны и обоснованы направления совершенствования российской институциональной модели снижения реализационных рисков в аграрной сфере.

естабильность и неопределенность экономической среды в аграрной сфере обуславливают наличие значительного количества агрорисков, с которыми сталкиваются сельскохозяйственные товаропроизводители в процессе осуществления предпринимательской деятельности. Риски присущи всем отраслям экономики, но особенно остро они проявляются именно в аграрной сфере, которая рассматривается как хозяйственная деятельность с повышенным уровнем риска, поскольку для него характерны уязвимость из-за природных катаклизмов, неэластичность спроса и короткий срок поставки продукции. Важным направлением совершенствования экономического механизма хозяйствования субъектов агропромышленного комплекса является снижение негативного проявления рисков на основе реализация процесса эффективного управления ими, что позволит значительно стабилизировать экономическую ситуацию на макро- и микроуровне. Одним из основных рисков экономической сферы у сельхозпроизводителей является торгово-закупочная деятельность - заготовка, хранение, переработка и реализация сельскохозяйственной продукции. В настоящее время в стране отсутствует цивилизованная многоканальная рыночная система сбыта продукции. Данная проблема связана не только с наличием многочисленных посредников, отсутствием сбытовых структур, действующих в интересах производителей, но и с отсутствием инфраструктуры первичной переработки сельскохозяйственной продукции и инфраструктуры хранения и транспортировки. Управление реализационными рисками является сложной многоплановой задачей, в решении которой сельхозтоваропро-

www.hipzmag.com

изводители могут воспользоваться разнообразными методами. Первая группа методов включает механизмы преодоления рисков, которые сельхозпроизводители могут применить самостоятельно. В эту группу входят такие инструменты управления реализационными рисками, как: постоянная диагностика конъюнктуры рынка, анализ поведения конкурентов и выработка стратегии конкурентной борьбы, расширение круга покупателей продукции, управление ценами (установление «гибких цен», цен потребительского сегмента рынка), создание резервов денежных средств и т.д. Вторая группа методов основана на разделении рисков с прочими субъектами экономики – заключение долговременных контрактов на закупку и сбыт продукции, в том числе с сельхозтоваропроизводителями и торговыми организациями других регионов, кооперация, интеграция, хеджирование и прочие. Осуществление государственных закупок является действенным инструментом управления реализационным риском сельхозтоваропроизводителей. Так, в 2012 г. бюджетными учреждениями Ленинградской области произведена закупка продукции агропромышленного комплекса на сумму 620 млн. руб., из которых 250 млн. (34%) были направлены на приобретение продовольственных товаров у 120 областных предприятий [1]. Несмотря на то, что, начиная с 2009 г., закупки у производителей региона существенно выросли, их объем остается незначительным. С целью поддержки развития агропромышленного комплекса регионов страны и обеспечения учреждений свежей продукцией при проведении конкурсной процедуры на право поставок овощей, картофеля, молока, хлеба и прочего агропродовольствия для нужд социальных учреждений необходимо учитывать возможности местных производителей. В частности, лоты следует составлять таким образом, чтобы учитывался ассортимент, выпускаемый хозяйствующими субъектами ре-

| №6 (183) ИЮНЬ 2014 гиона. Перспективным направлением развития рынка электронных закупок для государственных нужд является развитие рынка цивилизованных закупок в странах СНГ. Одним из довольно действенных методов снижения реализационного риска является проведение выставок, ярмарок и конкурсов, направленных на продвижение продукции областных аграриев на сельскохозяйственные рынки. В этой связи необходима всесторонняя помощь органов государственной власти разных уровней управления при организации таких мероприятий. Интервенционный фонд предназначен для регулирования рынка, однако в этом функциональном качестве он еще должным образом не применяется. Для полноценного его использования должен быть развит соответствующий побочный инструментарий. Только после упорядочивания законодательной базы интервенционный фонд сможет осуществлять регулирующую функцию на зерновом рынке, и его можно будет использовать как гарантию в поставках. При совершенствовании механизма закупочных интервенций на рынке сельскохозяйственной продукции необходимо при формировании государственного интервенционного фонда учитывать прогнозные балансы на внутреннем рынке зерна. Следует отладить механизм, который гарантировал бы выкуп государством с рынка всего лишнего зерна по цене, обеспечивающей минимальную доходность, с возможностью для владельца выкупить зерно из интервенционного фонда в случае роста рыночных цен. Закупочные цены на весь предъявленный к продаже объем (без ограничений) нужно устанавливать заранее, до проведения посевной, так сельхозинвестор будет чувствовать себя подстрахованным в случае переизбытка урожая. Кроме того, необходимо расширить перечень видов сельскохозяйственной продукции и продовольствия, в отношении которых могут проводиться закупочные и товарные интервенции. Товарная биржа является одним из эффективных институтов реализации сельхозпродукции для отечественных сельскохозяйственных товаропроизводителей. В настоящее время участники торговли не используют все разнообразие биржевых инструментов, предпочитая заключать сделки на внебиржевом рынке и, в основном, только на наличный товар. В этой связи возникает объективная необходимость стимулировать развитие биржевой торговли посредством активного привлечения к биржевым торгам сельскохозяйственных производителей и перерабатывающих предприятий, повышения их предпринимательской культуры, стимулирования активного использования товарных фьючерсов при экспортно-импортных операциях. Эти направления способны реализовать районные информационно-консультационные центры. Попытки биржевого хеджирования рисков сельхозпроизводителей делаются на торговых площадках «Российская торговая система», «Национальная товарная биржа», «Санкт-Петербургская биржа», на которых обращаются, в основном, фьючерсные контракты на зерно, кукурузу, зернобобовые. Вместе с тем, высокий уровень колебания цен на прочее сельхозсырье вызывает необходимость расширения номенклатуры сельскохозяйственной продукции для организации торговли на срочном рынке. Концепция работы большинства сетевых компаний исключает возможность принятия управленческих решений по закупкам на местах. Для решения вопросов сбыта продукции товаропроизводителям приходится обращаться в головные офисы компаний, расположенные, как правило, в других регионах. Решением данной проблемы является внедрение практики проведения торговыми сетями закупочных сессий для региональных поставщиков, способствующих осуществлению эффективного взаимодействия и сокращению количества посредников между предприятиями – производителями области и розничными сетями. Создание логистических платформ по закупке сельскохозяйственной продукции при круп-

ных сетевых магазинах также является одним из инструментов увеличения объемов поставок собственной продукции региональными производителями в торговые сети и управления реализационными рисками региональных производителей. Одним из способов расширения традиционных массовых каналов сбыта фермерской продукции является развитие института прямых продаж через автоматы (вендинг). В настоящее время через торговые автоматы активно сбывают разливное фермерское молоко. В перспективе планируется их использование для реализации йогуртов и творожков. За счет молокоматов продукция реализуется непосредственно покупателю в обход переработчика, вследствие чего маржа фермеров увеличивается на порядок, поскольку отсутствуют затраты на упаковку и на зарплату продавцу. Несмотря на явные преимущества, по оценкам экспертов, продажи через молокоматы могут достичь лишь 5% рынка из-за консерватизма покупателей [2]. Создание сети молокоматов в России требует значительных финансовых ресурсов. В этой связи основными игроками на этом рынке являются холдинги и крупные фермерские хозяйства. Результаты исследований показывают, что организация сети молокоматов крупными торговыми сетями со сдачей в аренду вендинговых машин малым формам хозяйствования позволит обеспечить стабильный и эффективный рынок сбыта КФХ и ЛПХ. Снижение транзакционных издержек (издержки сбора и обработки информации, издержки проведения переговоров и принятия решений, издержки контроля, издержки юридической защиты выполнения контракта пользованием рынка) является одним из важнейших механизмов косвенной поддержки АПК, что приобретает особую значимость в условиях членства России в ВТО. В этой связи представляется целесообразным организация федеральной сети оптовой торговли. Для этого необходимо создать законодательное поле – разработать и принять федеральную целевую программу развития и регулирования оптовой торговли в Российской Федерации, а также аналогичные программы на региональных уровнях. При этом необходимо учитывать тот факт, что создание на базе построенных за годы советской власти в стране плодоовощных баз, баз потребкооперации, холодильников и других объектов рыночной инфраструктуры оптовых продовольственных рынков способствует эффективному использованию самих объектов и значительному сокращению государственных средств на создание объектов оптовой торговли. Одной из главных функций государства является создание эффективного механизма регулирования деятельности оптовопосреднических структур. В этой связи представляется целесообразным предусмотреть в федеральном законодательстве меры по регулированию объёмов сельскохозяйственной продукции, реализуемой через предприятия оптовой и розничной торговли, независимо от форм собственности. Установить для этих предприятий удельный вес продукции российских товаропроизводителей в объемах не менее 50% от общего объема товарооборота, с перспективой его доведения до 80%. Кооперация и интеграция в АПК являются универсальным методом преодоления большинства рисков, возникающих в процессе осуществления сельхозпроизводителями финансово-хозяйственной деятельности, в том числе эффективным инструментом нивелирования рисков качелей ценовой конъюнктуры. С целью активизации развития сельской кооперации подготовлен проект Ведомственной целевой программы развития кооперации в сельском хозяйстве на 2014-2016 годы. Вместе с тем, разработанная в первоначальном виде программа не отвечает в полной мере требованиям развития сельскохозяйственной кооперации, тем более потребительской. Результаты проведенного исследования показали, что с целью решения проблем, сдерживающих развитие сельхозкоопе-

ЭКОНОМИКа И ОРГаНИзаЦИЯ ПРОИзвОДСтва рации, необходимо расширить перечень программных мероприятий, а именно, предусмотреть: - снижение налогового бремени; - создание преференций для доступа сельхозпотребкооперативов на рынок и, особенно, в сфере государственных закупок; - развитие системы гарантий и поручительств, в том числе посредством создания региональных гарантийных фондов для обеспечения поручительства залога по кредитам; - обеспечение непрерывной профессиональной подготовки, переподготовки и повышения квалификации кадров сельскохозяйственной кооперации на базе ведомственных учебных учреждений; - предоставление грантов на развитие информационно-консультационных служб; - осуществление пропаганды и агитации кооперации органами государственной власти разных уровней управления; - создание перечня демонстрационных сельскохозяйственных потребительских кооперативов по видам деятельности по каждому федеральному округу. Организация на их базе обучения, стажировки членов выборных органов, руководителей, специалистов кооперативов, инициативных групп фермеров. Логистика на продовольственном рынке – ключевой момент его развития. Грамотное регулирование транспортных и информационных потоков помогает предприятиям экономить миллионы. Сейчас в конкурентной борьбе на мировых рынках побеждают США и Германия – страны с самыми развитыми и самыми современными логистическими технологиями. По уровню развития логистики Россия находится на 94 месте из имеющихся 155 и занимает 96 место среди всех стран по уровню затрат на логистику [3, 4]. В этой связи ей необходимо усилить внимание к развитию инфраструктуры и транспортной логистики агропродовольственного рынка. Создание оптовых распределительных центров, в том числе кооперативных сельскохозяйственных логистических центров, является одним из инструментов формирования благоприятных условий для эффективного развития агропромышленного комплекса страны, служит импульсом развития фермерских хозяйств, среднего и крупного бизнеса России. Сельхозтоваропроизводители МФХ зачастую не способны организовать взаимодействие с торговыми сетями из-за отсутствия возможностей выполнить все требования последних (обеспечение необходимых объемов поставок продукции, логистики и маркетингового сопровождения) в силу незначительных объемов производства. Решение данного вопроса возможно посредством создания оптовых распределительных центров на базе сельхозпотребкооперативов. Для формирования эффективного института оптовой торговли необходимо создать региональные разветвленные логистические сети. Форвардные закупки сельскохозяйственной продукции являются эффективным инструментом поддержки сельхозпроизводителей, особенно МФХ. Они позволяют нивелировать дефицит свободных денежных средств посредством авансирования товаропроизводителям 50% стоимости будущего урожая, снизить ценовой риск, а также обеспечить гарантию сбыта произведенной продукции. С целью создания устойчивого института сбыта и оказания поддержки сельскохозяйственным товаропроизводителям в привлечении средств для выращивания и реализации сельхозпродукции, формирования правового механизма разделения рисков чрезмерного колебания цен на сельхозпродукцию между товаропроизводителями и покупателями (заготовителями) их продукции необходимо принятие ряда законодательно-нормативных актов относительно форвардной залоговой закупки сельскохозяйственной продукции. Основным механизмом организации договорных мероприятий с закупщиками сельхозпродукции должно стать заключение договоров контрактации. Следует законодательно закрепить за

www.hipzmag.com

№6 (183) ИЮНЬ 2014 |

оптовыми потребителями (перерабатывающими предприятиями, оптово-логистическими центрами и пр.) возможность заключать договора контрактации с сельхозпроизводителями не менее чем на 50% общего объема закупок сырья. Электронная коммерция все больше входит в финансово-хозяйственную деятельность аграриев. Создано большое количество агропорталов, позволяющих сельхозтоваропроизводителям в условиях отсутствия в стране межрегиональных связей самостоятельно вести торговлю и взаимодействовать с покупателями напрямую, без участия посредников, внедриться на ранее недоступные по географическим причинам рынки. В рамках реализации государственной политики в сфере развития сельского хозяйства 1 августа 2013 года на портале «Росагроторг.рф» начал работу проект фонда содействия развитию сельского хозяйства «Единый центр развития сельского хозяйства» по созданию общероссийского сайта виртуальных крестьянско-фермерских магазинов, направленный на снижение риска сбытовой деятельности малых форм хозяйствования. Вследствие низкого уровня компьютерной грамотности среди фермеров создание собственных полноценных сайтов доступно лишь небольшой части сельхозтоваропроизводителей, примерно 10% [5]‎. В этой связи предусмотрено бесплатное предоставление виртуальных магазинов фермерам. Однако данные проведенного исследования свидетельствуют о недостаточной проработанности логистической составляющей проекта, формирующей основные издержки хозяйствующих субъектов. В условиях низкой плотности населения, недостаточного уровня развития транспортной сети, логистической инфраструктуры и дефицита ресурсов необходимы различные формы поддержки дистрибуции. Одной из форм может выступать организация службы доставки в рамках проекта. Развитие электронной коммерции и становление электронного рынка посредством все более широкого использования в системе обменных отношений предприятиями агропромышленного сектора технологий и сети Интернет диктуют необходимость совершенствования организационно-экономического механизма регулирования данного рынка и, прежде всего, нормативно-правовой базы. Обеспокоенность покупателей виртуальным мошенничеством, отсутствием уверенности в качестве приобретаемого товара, осуществление процесса покупки на чистом доверии к продавцу, увеличение конкуренции среди продавцов диктуют необходимость усиления защиты виртуальных платежей, создания системы государственной поддержки электронной коммерции АПК, активизации взаимодействия с международным сообществом по вопросам развития Сети, разработки правовых документов, регулирующих торговлю продовольствием через Интернет. В частности, необходимым условием снижения рисков, связанных с развитием института электронной торговли, является принятие Федерального закона «Об электронной торговле», а также организация электронной торговли продовольственными товарами в рамках отраслевых союзов и ассоциаций агропромышленного комплекса. Одним из важнейших инструментов управления реализационными рисками аграрных хозяйствующих субъектов, способствующим обеспечению устойчивости аграрного производства, является институт информационно-консультационного обеспечения. Хорошо налаженная система информационного и консультационного обеспечения управления устойчивостью позволяет наиболее полно и достоверно охарактеризовать внешнюю и внутреннюю среду хозяйствующего субъекта, принять оптимальное для каждой конкретной ситуации управленческое решение, снизить риски сбытовой деятельности и обеспечить устойчивое развитие аграрных субъектов хозяйствования.

| №6 (183) ИЮНЬ 2014 С целью развития информационного обеспечения сельхозтоваропроизводителей и повышения его доступности целесообразно создание региональных сельскохозяйственных консультационных организаций с разветвленной районной сетью для обеспечения эффективного взаимодействия головного центра с самостоятельными муниципальными и иными районными консультационными центрами, а также оказание информационноконсультационной помощи на безвозмездной основе. Рассматривая данную проблему нельзя не сказать о влиянии физических лиц (населения) на риски реализации сельскохозяйственной продукции, которая как в натуральном, так и в переработанном виде поставляется населению в качестве продуктов питания. Рыночный спрос на продовольственные товары формируется под влиянием социальных и поведенческих факторов, таких как возраст покупателей, их платежеспособность, место жительства и т.д. Наблюдается устойчивая закономерность в изменении индивидуальной системы предпочтений в зависимости от возраста потребителя. Так, например, население более молодого возраста отдает предпочтение продуктам быстрого приготовления (полуфабрикаты), консервированной продукции, инновационным товарам (хлеб с различными добавками (фрукты, овощи, специи),

1. 2. 3. 4. 5.

зерненный творог с вареньем и проч.), приобретая их в момент возникновения в них потребности. Люди старшего поколения, наоборот, приобретают традиционные продукты питания, такие как молоко, кефир, охлажденное мясо, им также свойственно осуществление закупок впрок, например помидоров, моркови, свеклы. Потребительские предпочтения зависят и от уровня доходов. С повышением материального благосостояния происходит трансформация структуры потребления продуктов питания, предпочтения отдается брендовым товарам, продукции с дополнительными потребительскими свойствами (обогащенная микроэлементами, с маркировкой «ЭКО» и др.). Привычки и разнообразие региональных традиций питания также во многом определяют ассортимент продуктов питания, представленный на полках магазинов. Результаты проведенного исследования показали, что ключевым моментом создания эффективных и устойчивых торговых отношений в области сбыта сельскохозяйственной продукции является создание эффективной законодательно-нормативной базы торгово-сбытовой деятельности в аграрной сфере, учитывающей специфические особенности функционирования сельскохозяйственных товаропроизводителей.

л и т е рат У ра

[Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.lenobl.ru/news18339.html [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://expert.ru [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.agroxxi.ru/stati/logistika-proizvodstvenogo-i-rynochnogo-oborota-zerna.html [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://newslab.ru/article/367227 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.ksonline.ru/stats/-/id/2246

основні аспекти забезпечення економічної стійкості виробництва зерна кукурудзи в України Шевченко М.С., доктор сільськогосподарських наук, Рибка в.С., Ляшенко Н.О., кандидати економічних наук ДУ «Інститут сільського господарства степової зони НААН України»

сфері вітчизняного агропромислового виробництва вирішення проблеми забезпечення надійного балансу кормового зерна нерозривно пов’язане зі стабілізацією виробництва зерна кукурудзи. Ця культура відіграє провідну роль не тільки в зростанні продуктивності тваринництва та поліпшенні його економічного стану, а й у підвищенні ефективності зернового господарства в цілому. В її виробництві також зацікавлені галузі харчової, переробної, медичної, мікробіологічної промисловості, а також паливно-енергетичний сектор держави, оскільки зерно цієї культури є високоенергетичною сировиною для промислового виробництва біоетанолу та інших паливних матеріалів. Крім того, останніми роками ця культура займає все більш стійку позицію на світовому ринку зерна. Природно-економічні умови України дозволяють не тільки забезпечити внутрішні потреби в зерні кукурудзи, а й значно наростити її експортний потенціал. Проте, в дійсності на шляху, пов’язаному зі створенням стабільного та сприятливого середовища, включаючи інфраструк-

туру ринку, у виробничій практиці при вирощуванні кукурудзи ще мають місце численні перепони як агротехнологічного, так і організаційно-економічного характеру. Криза початку 90-х років охопила всі галузі агропромислового комплексу і, як наслідок, значно позначилася на стабільності розвитку кукурудзівництва як провідної зернової галузі. Статистика свідчить, що період 1996-2001 рр. можна вважати занепадом галузі. Відзначимо лише, що найвищі валові збори зерна кукурудзи було одержано у 1987 р. (8308 тис. тонн), 1988 р. (8698 тис. тонн), а найнижчі – у 1994 р. (1539 тис. тонн) і 1999 р. (1737 тис. тонн). При цьому неоднозначне ставлення до цієї культури приводило до різких коливань посівних площ і валового збору, а в несприятливі роки – й до різких коливань урожайності. Загалом в організації виробництва кукурудзи у цей період превалював екстенсивний тип при обмеженості технічних засобів, мінеральних і органічних добрив, засобів захисту рослин тощо. З іншого боку, спад виробництва кукурудзи зумовили також і

РаСтЕНИЕвОДСтвО

№6 (183) ИЮНЬ 2014 |

економічні фактори і, перш за все, – порушення паритету між цінами на зерно та засоби виробництва, що позбавило можливості більшість господарств забезпечувати навіть просте відтворення виробництва. З цієї причини із зернофуражних культур перевага надавалася ячменю, технологія виробництва якого менш ресурсомістка. Наприклад, у середньому за 2001-2005 рр. площі посівів ярого ячменю перебільшували розміри посівів кукурудзи в 2,35 рази, або відповідно становили 3884,6 і 1651,9 тис. га. При цьому валові збори зерна ячменю досягли 8406,4 тис. тонн на рік, переважаючи виробництво зерна кукурудзи на 37,4% навіть при нижчій його урожайності проти кукурудзи на 45,6%. Така ситуація відповідним чином позначилася на стані кормової бази. Останнім часом динаміка обсягів виробництва зерна кукурудзи значно поліпшилася. Починаючи з 2008 р., завдяки запровадженню у виробництво високопродуктивних гібридів та активізації інноваційної діяльності в технологіях при вирощуванні цієї культури вперше в Україні одержано рекордний валовий збір її зерна – понад 10 млн. тонн, у 2011 р. цей показник складав 22,8 млн. тонн. Особливо помітний крок було зроблено в 2013 р., в якому було одержано рекордний валовий збір кукурудзи – майже 31 млн. тонн (рис.). Такі показники підтверджують реальні можливості нарощування обсягів виробництва цієї важливої зернофуражної культури в країні.

Динаміка обсягів виробництва зерна кукурудзи в Україні Виходячи із цього, відзначимо, що стабілізуючим і надійним фактором у виконанні галузевої програми "Зерно України-2015" провідна роль належить кукурудзі. Останнє підтверджують результати наукових досліджень і прогресивний виробничий досвід. Так, Міністерством аграрної політики та продовольства України спрогнозовано збільшення обсягів виробництва зерна до 80 млн. тонн. Зокрема, цього планується досягти за рахунок розширення посівів кукурудзи до 4,5-5 млн. га, з яких при передбачуваній врожайності 5-6 т/га можливо гарантовано отримати 25-30 млн. тонн зерна. Динамічним фактором, що визначає рівень ефективності галузі кукурудзівництва, є врожайність. Цей показник характеризує не тільки рівень культури землеробства, а й відображає результат інтенсифікації виробництва та її економічну доцільність. Останнє підтверджують результати групувань за величиною урожайності кукурудзи на прикладі її вирощування в господарствах степової зони України (табл. 1). Результати групувань 1523 сільськогосподарських підприємств зони Степу показують, що зі зростанням урожайності економічна ефективність виробництва зерна кукурудзи підви-

щується. Зокрема, в господарствах першої та другої груп при найнижчій урожайності собівартість була найвищою, і, як наслідок, виробництво цієї культури у 789 сільськогосподарських підприємствах було збитковим. В більш вигідній ситуації виявилися 194 господарства шостої групи, де завдяки значно вищій урожайності (71,4 ц/га) собівартість, відповідно, знижувалася. При цьому навіть при зростаючих виробничих витратах на одиницю площі тут було досягнуто найвищої прибутковості виробництва зерна цієї культури. Дієвим фактором, який визначає рівень продуктивності та ефективності виробництва кукурудзи, є науково обґрунтований рівень концентрації її посівів. Доведено, що найвищу врожайність (47,1 ц/га) та прибутковість (1244,4 грн/га) мають господарства із площею посівів кукурудзи понад 500 га. Це підтверджує той факт, що кукурудзу більш раціонально вирощувати у великотоварних аграрних підприємствах. Таким господарствам доступні сучасні прогресивні технології, дотримання науково обґрунтованих сівозмін, ритмічність виробництва та раціональне витрачання матеріально-технічних і трудових ресурсів тощо. Проведений аналіз із застосуванням методу групування сільськогосподарських підприємств за величиною виробничих витрат у розрахунку на 1 га площі також підтвердив переконливі результати на користь інтенсифікації виробництва (табл. 2). Так, із першої по сьому групу зростання виробничих витрат на 1 га сприяло закономірному нарощуванню врожайності кукурудзи з 17 до 63 ц/га, тобто в 3,7 рази. При цьому, незважаючи на зростання витрат в 3,1 рази, в результаті випереджаючих темпів зростання врожайності над затратами виробнича і повна собівартість 1 ц кукурудзи мала тенденцію зниження. Як наслідок, це і зумовлювало підвищення прибутковості при реалізації зерна кукурудзи. Зокрема, в першій групі господарств прибуток у розрахунку на гектар зібраної площі зростав з 235 до 1477 грн., або більш ніж у 6,3 рази. Вважаємо, що суть концепції інтенсифікації виробництва зерна кукурудзи на макрорівні полягає у необхідності підвищення продуктивності цієї культури в сільськогосподарських підприємствах до рівня передових господарств з урожайністю 50-55 ц/га й вище. А це, як свідчать результати вищенаведених досліджень, без сумніву є досяжним як з біологічної, так і природно-ресурсної точок зору. При цьому приріст урожайності та одночасне забезпечення високого рівня економічного розвитку кукурудзівництва можливо досягти за рахунок комплексу організаційних, матеріальних і технологічних блоків та завдяки умілому пошуку і своєчасному запровадженню інноваційних розробок замість традиційно існуючих у всіх аграрних господарствах. Дотримання основних вимог науково обґрунтованих технологій вирощування кукурудзи виступає основою вказаних умов, оскільки за нинішнього рівня її врожайності говорити про високий рівень

таблиця 1. Урожайність і ефективність виробництва зерна кукурудзи в сільськогосподарських підприємствах степової зони України (2010 р.) Показник Кількість господарств у групі

Група підприємств за врожайністю кукурудзи, ц/га II – 20,1III – 30,1- IV – 40,1V – 50,1VI – поI – до 20 30 40 50 60 над 60 440 349 258 171 111 194

загалом, у середньому 1523

Урожайність, ц/га

14,2

25,2

35,2

44,8

55,0

71,4

41,4

Виробничі витрати на 1 га, грн. Собівартість 1 ц зерна, грн.: виробнича повна

1704

2397

2826

3838

4241

4889

3299

119,79 115,43

95,01 113,38

80,20 88,04

85,59 98,94

77,12 93,62

68,49 89,12

79,69 94,65

107,72

113,05

109,80

125,36

122,17

131,70

123,28

-6,7

-0,3

24,7

26,7

30,5

47,8

30,2

Ціна реалізації 1 ц, грн. Рівень рентабельності (збитковості), %

www.hipzmag.com

| №6 (183) ИЮНЬ 2014 таблиця 2. вплив рівня виробничих витрат у розрахунку на 1 га площі на врожайність та економічну ефективність виробництва зерна кукурудзи у сільськогосподарських підприємствах степової зони України (2010 р.) Показник

Група господарств за величиною витрат на 1 га зібраної площі, грн. IV – I – до II – 1501- III – 2001V – 3001VI – по25011500 2000 2500 4000 над 4000 3000

загалом, у середньому

Кількість господарств у групі

301

260

245

175

274

268

1523

Виробничі витрати на 1 га, грн.

1156

1766

2267

2747

3432

5386

3299

Урожайність, ц/га

17,0

23,0

29,7

35,4

46,2

63,0

41,4

Собівартість 1 ц зерна, грн.: виробнича

68,04

76,89

76,34

77,60

74,35

85,53

79,69

80,70

85,09

91,49

88,16

81,72

104,92

94,65

102,05

107,01

110,01

117,94

122,74

130,75

123,28

26,5

25,8

20,2

33,8

50,2

24,6

30,2

повна Ціна реалізації 1 ц, грн. Рівень рентабельності, %

агротехніки в переважній більшості агропідприємств не доводиться. Виконання вимог технологій вирощування кукурудзи, що сприятиме наближенню фактичної врожайності до потенційно можливої, безумовно, потребує підвищення рівня витрат на 1 га, а саме – науково обґрунтованого ресурсного забезпечення. Даний фактор має реалізуватися не тільки за рахунок кількісного нарощування ресурсів у розрахунку на одиницю площі, але й на основі їхнього раціонального використання. Передусім, це стосується оптимізації режиму живлення, придбання високоякісного насіння високопродуктивних сортів і гібридів, застосування інтегрованої системи захисту рослин від хвороб, шкідників і бур’янів, сучасних прогресивних машин і знарядь, своєчасного і якісного виконання всіх технологічних операцій. Серед пріоритетних чинників, які сприяють стабілізації обсягів виробництва зерна кукурудзи та здатні радикально покращити економічні показники при її вирощуванні, важливе місце посідає раціональне використання генетичного потенціалу сортових ресурсів. Доведено, що процес інтенсифікації виробництва тісно пов’язаний із використанням новітніх досягнень у галузі селекції та насінництва. Впровадження нових продуктивніших, стійких до несприятливих природно-кліматичних умов і хвороб сортів та гібридів кукурудзи, оновлення асортименту насіння високих репродукцій дає змогу збільшити врожайність виробництва зерна цієї культури на 20-25%. Загалом, доведено, що для забезпечення надійного зернофуражного балансу раціональне використання генетичного потенціалу гібридів кукурудзи потребує особливої уваги. На жаль, товаровиробник реалізує цей потенціал лише наполовину. За даними Державної служби з охорони прав на сорти рослин і даними сортовипробування, кращі гібриди ранньостиглих форм здатні забезпечити 85-95 ц/га зерна, а середньостиглі та середньопізні прості гібриди інтенсивного типу – 100-120 ц/га. Водночас гібриди різних груп стиглості відрізняються не тільки за потенціалом урожайності, а й вмістом вологи у зерні під час збирання: у ранньостиглих вона нижча в 1,5-2 рази від середньо- та пізньостиглих, що зменшує витрати на сушіння і доробку зерна. В залежності від режиму сушіння, вологості та його призначення витрати складають 1,6-3,4 кг рідкого палива на видалення 1% вологи в розрахунку на 1 тонну зерна [4]. Наприклад, на сушіння зерна до базисної кондиції при врожайності 7-8 т/га (збиральна вологість 25-35%) необхідно додатково витратити від 140-160 до 300-330 кг палива, в той час як на вирощування (обробіток ґрунту, внесення добрив, сівба, догляд за посівами та збирання і транспортування врожаю) його витрачається в межах 120-130 кг/га. За результатами експериментальних досліджень екологічного випробування гібридів кукурудзи для оптимізації їхнього

структурного складу встановлено, що для забезпечення сталої продуктивності біотипів кукурудзи і зменшення витрат на післязбиральну доробку (сушіння) їхнього зерна доцільно у північному Степу висівати таке співвідношення гібридів: ранньостиглих – 25-30%, середньоранніх – 20-25%, середньостиглих – 20-25%, середньопізніх – 20-25%, у центральній частині Степу – відповідно 25-30, 20-25, 20-25 і 25-30%, у східній – 15-20, 35-40, 30-35 і 10-15%, у південній – 30-35, 20-25, 20-25 і 20-25%. Узагальнюючи вищевикладене, можна констатувати, що для того щоб із більшою гарантією одержувати дозріле і більш дешеве зерно кукурудзи в різних зонах її вирощування, необхідно запроваджувати науково обґрунтоване і раціональне співвідношення гібридів залежно від рівня скоростиглості. Так, у Степу ранньо- та середньоранні гібриди повинні займати до 55% і 45% – середньота пізньостиглі. Із просуванням у лісостеповий регіон питома вага скоростиглих гібридів має збільшуватися до 85-90%, а у Поліссі – до 100%. Пізньостиглі гібриди в усіх зонах кукурудзосіяння України повинні одержати поширення не більш як на 10% посівних площ цієї культури. При всіх можливих природних аномаліях таке співвідношення дозволяє одержувати повноцінне продовольче і кормове зерно. Безумовно, таке співвідношення є орієнтовним і може змінюватися залежно від спеціалізації господарств, їхньої маркетингової спрямованості й економічної ситуації тощо. Тим більше, що цей агрозахід має організаційно-господарський характер. Його можна здійснити без залучення додаткових капіталовкладень і вже в поточному році одержати відповідну віддачу. На сьогодні у виробництві 70-80% полів належать до категорії високого ступеня засміченості, а необроблені ділянки ріллі стають джерелом інтенсивного розповсюдження бур’янів. Як свідчать результати чисельних досліджень ДУ «Інститут сільського господарства степової зони», на цих землях одним із радикальних прийомів досягнення позитивної динаміки є застосування гербіцидів, здатних за своїми фітотоксичними властивостями знищувати 80-95% різних видів бур’янів. Незважаючи на те, що гербіциди в сучасних агротехнологіях є досить дорогим елементом затрат, результати економічної оцінки свідчать, що вартісна величина приросту врожаю і оплата одиниці виробничих витрат додатковим прибутком, як правило, окупаються. А це на фоні занепаду зерновиробництва дуже важливо, оскільки дія цього фактору в технологічному регламенті вирощування кукурудзи є безпосередньою і забезпечує позитивний підсумок уже сьогодні. Якщо брати до уваги комплекс фітотоксичних, економічних і господарських показників оцінки гербіцидів, то безперечним лідером тут є харнес. Цей препарат – похідний ацетохлору, при технічній ефективності 92% однаковою мірою пригнічує тонконо-

РаСтЕНИЕвОДСтвО

№6 (183) ИЮНЬ 2014 |

таблиця 3. залежність ефективності виробництва зерна кукурудзи від рівня виробничих витрат, урожайності та ціни реалізації

Собівартість 1 тонни, грн.

Рівень рентабельності (збитковості) залежно від ціни реалізації (грн/т), % 1400 1600 1800 2000 2100

Урожайність, ц/га

виробничі витрати на 1 га, грн.

виробнича

комерційна

4797

1599

1759

-20,4

-9,0

2,3

13,7

19,4

5166

1476

1623

-13,7

-1,4

10,9

23,2

29,4

5413

1353

1489

-6,0

7,5

20,9

34,3

41,0

5814

1292

1421

-1,5

12,6

26,7

40,7

47,8

6051

1210

1331

5,2

20,2

35,2

50,3

57,8

6391

1162

1278

9,5

25,2

40,8

56,5

64,3

6624

1104

1214

15,3

31,8

48,3

64,7

73,0

гові та двосім’ядольні види бур’янів, відрізняється невибагливістю до технології внесення, зберігає високу фітотоксичність навіть без загортання в ґрунт, має найвищі економічні показники (врожайність – 6,08 т/га, рентабельність – 105,3%). Одним із резервів вирішення проблеми гарантованого виробництва кукурудзи, особливо в зоні Степу є розширення її посівів в умовах зрошення. Ця культура досить ефективно використовує потенціал зрошувальних земель. Отже, розмістивши кукурудзу на площі 250-300 тис. га (20-21% від площі зрошувальних земель), ми маємо можливість при врожайності 10-11 т/га щорічно реально виробляти 3,1-3,4 млн. тонн зерна цієї цінної зернофуражної культури. З цією метою, на наш погляд, необхідно передбачити раціональні зміни в структурі посівів зернових культур на зрошуваних землях і, можливо, шляхом скорочення посівів озимої пшениці та ряду ярих зернових культур розширити занадто обмежені на сьогодні посіви кукурудзи. Отже, виробництво зерна кукурудзи в Україні сьогодні і на найближчу перспективу має бути зорієнтоване на інтенсивний тип розвитку. При цьому нарощування валових зборів має здійснюватися шляхом удосконалення землекористування, освоєння досягнень селекції та насінництва, застосування новітніх ресурсо- та енергозберігаючих технологій при повному науково об-

ґрунтованому забезпеченні добривами, пестицидами; розвитку ринку зерна тощо. Згідно з нормативними розрахунками, для забезпечення виробництва зерна кукурудзи в обсязі 30 млн. тонн потрібно витратити оборотних коштів на рівні 39,8 млрд. грн., з них із загальної суми затрат питому вагу (46,9%) займатимуть витрати на проведення механізованих робіт (оплата праці, паливно-мастильні матеріали, витрати на ремонт, амортизацію техніки тощо), що складе близько 18,7 млрд. грн. Питому вагу займуть витрати, які є факторами інтенсифікації: мінеральні добрива – 10,1 млрд. грн. (25,4%), засоби захисту рослин – 2,2 млрд. грн. (5,9%), насіння – 1,4 млрд. грн. (3,5%) тощо. Узагальнення агротехнологічних, економічних досліджень і нормативних розрахунків, проведених у ДУ «Інститут сільського господарства степової зони НААН України» та його дослідних станціях (табл. 3), дозволяє прогнозувати виробничу собівартість тонни зерна кукурудзи при врожайності від 30 до 60 ц/га в межах від 1599 до 1104 грн/т. Таким чином, в умовах 2014 року при застосуванні науково обґрунтованих технологій вирощування кукурудзи беззбитковий рівень її виробництва слід очікувати за умови формування матеріально-технічного забезпечення в межах 5,8-6,6 тис. грн./га при врожайності 4,5-6 т/га та ціні реалізації не нижче 1800 грн/т.

л і т е рат У ра

1. Скоростиглі гібриди як фактор енерго- і ресурсозбереження у виробництві зерна кукурудзи / Б.В. Дзюбецький, В.С. Рибка, В.Ю. Черчель, Н.О. Ляшенко // Таврійський науковий вісник. – Херсон: «Айлант», 2007. – Вип. 53. – С. 27-36. 2. Концептуальні основи вибору стратегії та пріоритети раціонального розвитку зернової галузі в господарствах зони Степу України / А.В. Черенков, В.С. Рибка, М.С. Шевченко та ін. // Посібник українського хлібороба (науково-виробничий щорічник). – К., 2012. – Т. 2. 3. Шевченко М.С. Технології, ресурси, системи – реальність досягнення 80-мільйонного рубежу у виробництві зерна // Хранение и переработка зерна. – 2013. – №5. – С. 24-27. 4. Інтенсифікація як рушійний фактор подолання економічної кризи в зерновиробництві / Ю.М. Пащенко, М.С. Шевченко, Є.М. Лебідь та ін. // Посібник українського хлібороба (науково-виробничий щорічник). – К., 2010. – №2. – С. 76-81. 5. Гібриди кукурудзи різних груп стиглості вирізняються не тільки рівнем врожайності / М. Шевченко, В. Рибка, Н. Ляшенко [та ін.] // Зерно і хліб. – 2009. – №3. – С. 39-40. 6. Економіка виробництва зерна (з основами організації і технології виробництва): монографія / [В.І. Бойко, Є.М. Лебідь, В.С. Рибка та ін.]; за ред. В.І. Бойка. – К.: ННЦ «ІАЕ НААНУ», 2008. – 400 с.

www.hipzmag.com

| №6 (183) ИЮНЬ 2014 УДК 631.3

пристрій для сенсорного моніторингу стану сільськогосподарських угідь

Броварець О.О., кандидат технічних наук, Косяк а.С., студент, Національний університет біоресурсів і природокористування України У даній статті розглянуто основні принципи будови та особливості функціонування пристрою для сенсорного моніторингу стану сільськогосподарських угідь.

Постановка проблеми Огляд сучасних літературних джерел і наукових розробок [1] показує, що останніми роками відбувається процес інтеграції натурального (органічного, або біологічного), біодинамічного, екстенсивного, інтенсивного (промислового) та no-till землеробства з новітніми технологіями, зокрема із системою точного (СТЗ) та системою інформаційного землеробства (СІЗ). При цьому останній напрям є найбільш актуальним і перспективним для умов України. Важливою задачею точного землеробства є так званий management units територіальних одиниць із подібними параметрами просторової неоднорідності, де повинні використовуватися однотипні технології обробітку сільськогосподарських культур. Неоднорідність ґрунту можна представити як ієрархічну підпорядкованість явищ. Питання про шкалу вимірювання неоднорідності. Звичайно, неоднорідність порівняно просто вираховується, коли порівнюються об’єкти, вимірюються кількісно, і при цьому використовуються кількісні критерії. Неоднорідність вважають фактором, відповідальним за біорізноманіття, тому що завдяки їй формується екологічна складова і забезпечується багатогранність організмів ґрунту [2]. Важливе місце на сучасному етапі посідає реєстрація електромагнітних характеристик ґрунту. Електромагнітні характеристики ґрунту об'єднують багато властивостей, що впливають на врожайності сільськогосподарських культур. Для картографування ґрунту в господарстві «Дружба-Нова» використовується позашляховик, який оснащено GPSприймачем, приладом ЕС Veris 3100 (рис. 1) та причіпним агрегатом з дисками, він формує два набори карт – карту поверхневого шару (30,5 см) і карту, що захоплює кореневу зону (91,5 см). Карта верхнього шару часто використовується для вибору місць забору проб, а більш глибока карта – для визначення норми внесення добрив (особливо азотних) [3].

Рис. 1. Пристрій ЕС Veris 3100 Також широкого застосування здобув безконтактний сенсор електропровідності EM-38-MK2 фірми Geonics (рис. 2), який забезпечує вимірювання електропровідності у вертикальній (VDP) і горизонтальній (HDP) орієнтації диполів [5].

Рис. 2. EM-38-MK2 фірми Geonics Дані пристрої надто вартісні та дають значну похибку при вимірюваннях, що створює умови для подальшого дослідження даних систем. Основна частина. Функціональна схема і склад обладнання для проведення лабораторно-польових досліджень радарним способом. Функціональна схема обладнання для вимірювання магнітних властивостей ґрунту безконтактним способом представлена на рис. 3. Спосіб базується на опроміненні ділянки поверхні ґрунту електромагнітними хвилями синусоїдальної форми низької частоти 15 кГц. Сигнал від випромінюючої антени, яка розташована в пошуковій головці 8, отримує електричний синусоїдальний сигнал 15 кГц кабелем 10 від генератора, розташованого на вхідній платі, опромінює ґрунт, що є середовищем, від якого відбивається сигнал і надалі надходить до приймальної антени, розташованої в пошуковій голівці 8. З приймальної антени сигнал надходить кабелем 10 до вхідної плати, де обробляється, регулюється рівень підсилення та передається на узгоджувальний пристрій 9, який служить для узгодження амплітуди сигналу з діапазоном вхідних можливостей гальванічної розв'язки 7. Далі сигнал потрапляє на аналогово-цифровий перетворювач 6, а вже з нього на комунікаційні порти комп'ютера 7. Комп'ютер за допомогою спеціально розробленого програмного забезпечення «Агролог-2012» проводить синхронний запис сигналів датчика координат місцезнаходження системи в полі і сигналу від датчика-вимірювача аналогового типу на магнітний носій із формуванням файлу даних текстового типу з розподільником «кома» і розширенням *.csv. Масиви даних такого формату надалі можна обробляти за допомогою програмного забезпечення MS Excel.

РаСтЕНИЕвОДСтвО

№6 (183) ИЮНЬ 2014 |

Рис. 3. Схема обладнання для вимірювання магнітних властивостей ґрунту: 1 – акумуляторна батарея; 2 – перетворювач напруги з 12 на 18 В; 3 – вимірювальний прилад; вхідна та вихідна плати; 5 – комп’ютер; 6 – аналого-цифровий перетворювач; 7 – гальванічна розв'язка; 8 – пошукова головка; 9 – узгоджувальний пристрій; 10 – екранований 4-жильний кабель; 11 – центральне рознімання; 12 – датчик ГСП Загальний вигляд ручного варіанту лабораторно-польової установки радарного типу представлено на рис. 4.

В лабораторних умовах за допомогою розробленого приладу виконувалося вимірювання електромагнітних властивостей ґрунту з проб, які відбиралися за лініями проходу експериментальної установки у відповідності до складеної методики. На рис. 5 представлено осцилограми зміни рівня електропровідності за довжиною гону.

Рис. 5. Осцилограма рівня ЕМ властивостей ґрунту за Рис. 4. загальний вигляд ручного варіанту лабораторно-польової установки

Перед проведенням лабораторно-польових досліджень розроблене обладнання проходило стендові випробування у лабораторних умовах. Лабораторні дослідження з реєстрації магнітних властивостей ґрунту проводилися в лабораторіях кафедри сільськогосподарських машин і системотехніки НУБіП України.

www.hipzmag.com

довжиною гону

Лабораторні дослідження з реєстрації електропровідності параметрів ґрунту проводилися в лабораторіях кафедри сільськогосподарських машин і системотехніки НУБіП України. На першому етапі досліджувалися вплив форми та частоти сигналу, що випромінюється на величину прийнятого сигналу. Дослідження проводилися з трьома формами сигналу – синусоїдальної, пилоподібної та прямокутної форм на частотах від 20 до 16 кГц із

| №6 (183) ИЮНЬ 2014 градацією у 10 Гц в діапазоні 20-200 Гц, у 100 Гц у діапазоні 200-1000 Гц та у 500 Гц у діапазоні 1-16 кГц. Амплітуда вихідного сигналу для всіх варіантів досліду склала 23 В. Як бачимо, найбільша віддача сигналу спостерігається на частотах 40-60 Гц та 6-9 кГц. Як показали подальші лабораторно-польові дослідження, в польових умовах на частотах, близьких до 50 Гц, спостерігаються значні наведення, обумовлені промисловими лініями електромереж. У зв'язку із цим сенсорна система була налагодження на роботу на частоті 7 кГц із прямокутною формою сигналу. Результати досліджень представлено на рис. 6.

Результати перевірки працездатності та надійності формування вихідного сигналу датчика ЕР властивостей ґрунту поверхневоконтактного типу наведено у табл. 1 та на рис. 7. Частота й амплітуда сигналу на випромінюючій антені для всіх варіантів дослідів склали відповідно 7 кГц та 23 В, форма сигналу – прямокутна. Аналіз отриманих даних показує, що покажчики сенсорної системи відносно величини сигналу на приймальній антені є стабільними незалежно від температури та величини відносної вологості ґрунту і значною мірою змінюються в залежності від типу ґрунту. Статистична обробка результатів досліджень величини сигналу на приймальній антені сенсорної системи в залежності від типу ґрунту, його вологості та температури, а також навантаження на платформу санчат показали, що при зміні вологості, температури та навантаження на платформу в межах, визначених експериментом, величини сигналу на приймальній антені сенсорної системи змінюється не більш ніж на 5%.

Рис. 6. вплив синусоїдальної, пилоподібної та прямокутної форми сигналу випромінювання на рівень сигналу на приймальній антені (шкала частоти – логарифмічна)

В подальшому було проведено досліди з перевірки стабільності вихідного сигналу датчика електромагнітних властивостей при різних значеннях вологості ґрунту та щільності контакту датчика із ґрунтом у межах температурного діапазону 10-25°С з градацією у 5°С. Дослідження проводилися з підключенням до реєструючого приладу датчиків ЕП властивостей, температури та вологості ґрунту. Попередньо були зібрані в об'ємі близько по 10 кг кожний чотири різних за типом зразків ґрунту. Щільність контакту датчика із ґрунтом змінювалася шляхом завантаження санчат з випромінюючою та приймальною антенами вантажами від 0,5 до 1,5 кг із градацією у 0,5 кг.

таблиця 1. величина сигналу на приймальній антені

III

відносна вологість, %

сенсорної системи в залежності від типу ґрунту та його вологості та температури (маса санчат – 3,4 кг) величина сигналу на приймальній антені, в тип температура, °С ґрунту 10

18,96

18,89

19,23

19,37

19,16

18,96

18,68

18,75

18,96

19,16

18,82

18,68

20,95

20,88

20,95

21,15

20,88

20,83

21,29

20,95

20,81

20,95

23,08

23,21

23,28

23,21

23,15

22,87

23,28

22,94

23,17

23,21

22,73

17,17

16,9

17,24

17,31

16,96

16,8

17,17

16,76

17,17

16,9

17,17

17,24

Рис. 7. вплив типу ґрунту та його відносної вологості і

температури на рівень сигналу на приймальній антені (маса санчат – 3,4 кг)

В подальшому ці експериментальні дані зіставлялися з даними про рівень вологості ґрунту в кожній точці відбору зразків на лабораторний аналізу. Лабораторно-польові дослідження проводилися на полях учбово-виробничого господарства НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» (с. Пшеничне). Було обрано експериментальну ділянку площею 10,1 га. Вміст гумусу в поверхневому шарі ґрунту цієї ділянки становить від 3,8% до 4,4%, кислотність рН – 6,3-7,6. Щільність ґрунту в рівноважному стані склала 1,2 г/см3. Польова вологоємкість ґрунту в шарі 0-10 см склала 27,4%. Температура повітря на дату проведення дослідів склала +7,5°С. При використанні ручного варіанта лабораторно-польової установки досліди проводилися при дотриманні таких умов: - для зменшення похибок від сторонніх шумів оператор при собі не повинен мати магнітних або металевих предметів, а також мобільного телефону; - використовувався візуальний контроль і порівняння рівня сигналу за допомогою вимірювача; - використовувалися «середні» налаштування рівня підсилювання та дискримінації у приладі. Для визначення оптимальної відстані між поверхнею ґрунту та пошуковою голівкою було проведено додаткові дослідження – визначення рівня вихідного сигналу на одній ділянці при відстані між пошуковою голівкою та поверхнею ґрунту 5-10-15 см для зменшення впливу нерівностей поверхні поля та грудочок ґрунту, які показали, що при фіксованих налаштуваннях приладу стабільний сигнал досягається на відстані 7-8 см між поверхнею ґрунту та пошуковою голівкою. Саме така величина визначила висоту розташування платформи причіпних санчат і була врахована при їхньому виготовленні.

тЕхНОЛОГИИ хРаНЕНИЯ И СУШКИ висновок Отже, електропровідні властивості ґрунту набувають великого значення у сучасному сільському господарстві. Вони допомагають визначити багато важливих властивостей ґрунту, які впливають на

№6 (183) ИЮНЬ 2014 |

врожайність сільськогосподарських культур. Завдяки створеним картам за допомогою визначення електромагнітних характеристик ґрунтового покриву можна з легкістю визначити проблемні ділянки поля, провести необхідні заходи щодо їхнього усунення і цим самим підвищити врожайність сільськогосподарських культур.

л і т е рат У ра 1. Hertz A. Chad and John D. Hibbard. «A Preliminary Assessment of the Economics of Variable Rate Technology for Applying Phosphorus and Potassium in Corn Production,» Farm Economics iss. 14, Department of Agricultural Economics, University of Illinois, Champaign-Urbana. - 1993. - P. 218-231. 2. В.В. Медведев. Неоднородность почв и точное земледелие. Часть І. Введение в проблему. - Харьков: «Изд. 13 типография», 2007, 296 с. 3. http://druzhba-nova.com/ru/index.html 4. http://kbo-agro.com.ua 5. www.geonics.com

УДК 330.322.4

теоретичне та практичне обґрунтування необхідності інвестицій у зернові термінали України Носань Н.С., доцент, Черкаський державний технологічний університет У статті розглянуто роль інвестицій в економіці держави, зокрема в стратегічному секторі економіки. Окреслено вимоги щодо успішного функціонування зернового терміналу, розглянуто ключові проблеми сучасних зернових терміналів країни. Обґрунтовано ефективність реалізації інвестиційних програм у зернові термінали. Ключові слова: інвестиційна діяльність, інвестиційна програма, ринок зерна, експорт, імпорт, зерновий термінал, трейдери.

Постановка проблеми Відповідно до стійкого попиту на зернову групу товарів на світовому ринку і внаслідок виділення України як одного з учасників товарообмінного процесу, існує необхідність обґрунтування доцільності спрямування інвестицій у зернові термінали України. Збільшення обсягів експорту зерна приводить до участі держави в реалізації поставок шляхом побудови вигідних взаємовідносин з інвесторами, створенням позитивного клімату для них. Важливим є виділення коштів на захист навколишнього середовища, а також впровадження нових експертних технологій. Розвиток зернового сегмента впливає на збільшення транспортного забезпечення, портову інфраструктуру, кількість робочих місць в галузі. Тому необхідні раціональні рішення, беручи до уваги конкурентний розподіл людських та земельних ресурсів згідно зі сформованою ситуацією. Актуальність необхідності інвестування у зернові термінали України пов’язана перш за все із оптимізацією та безпосереднім впливом на такі роботи як: приймання вантажу, його зберігання, відвантаження/завантаження зерна. Практика останніх врожайних років показала, що існуючих зернових терміналів недостатньо.

Огляд останніх досліджень та публікацій Дослідженню даного питання приділялося не так вже і багато ували. Так, у роботах Слободян І. А. розглянуто актуальні проблеми формування методологічних засад моделювання вибору стратегії функціонування системи перевалки зерна в морському порту; Бакаєв О.О. працював над розробкою моделей прогнозування виробництва зерна в Україні, розподілу капіталовкладень в моде-

www.hipzmag.com

лювання транспортування зерна від пункту його виробництва до пункту заготівлі; Бажан Л.І. обґрунтовував вибір критерію оцінки ефективного розвитку інфраструктури транспортного розвитку; Підлісний І.П. вивчав можливості забезпечення ритмічного функціонування зернового термінала, працював над розробкою імітаційної моделі технологічного процесу перевалювання зерна з вагонів на морські судна через термінал; Янченко З.Б. вивчала особливості інноваційної діяльності у сільському господарстві та її інвестиційне забезпечення. Наукові роботи мали на меті розв’язання наступної проблеми - забезпечення ефективності функціонування зернового термінала, створення моделі для відстеження в реальному часі економічних показників його роботи, необхідних для прийняття стратегічних рішень. Метою статті є теоретичне та практичне обґрунтування необхідності інвестицій у зернові термінали України.

виклад основного матеріалу Одним з перспективних, прибуткових та інвестиційно-привабливих напрямків діяльності в Україні є виробництво зернових. За останні 10 років Україна стала одним зі світових лідерів у виробництві та експорті зернових, демонструючи стабільне збільшення врожаїв і зростання експортного потенціалу сільського господарства. Найважливішим питанням після збору врожаю є питання збереження та експорту зерна. Портові зернові термінали – це великі комплекси, що включають в себе зерносховища великого обсягу (понад 100 тис. тонн), станцію розвантаження вагонів, очисну башту і глибоководний причал для прийому суден.

| №6 (183) ИЮНЬ 2014 На кінець 90-х-початок 2000-х доводиться розквіт з будівництва зернових терміналів та комплексів з перевалки зернових. Ще однією причиною для цього став той факт, що інфраструктура портових елеваторів, яка існувала на той час, була розрахована на імпорт зерна і не пристосована до накопичення суднових партій зерна на експорт. На варіант імпорту не була також розрахована і перевантажувальна техніка. Зовсім недавно Одеський порт нарешті позбавився декількох суднорозвантажувальних машин продуктивністю 500 т/год., бо їх не можна було пристосувати під перевантаження експортного зерна і вони лише займали місце на причалі. Для будівництва та успішного функціонування зернового терміналу, необхідно врахувати ряд вимог: - будівництво терміналу має проводитися в безпосередній близькості від причалу; - технічні характеристики повинні відповідати високим стандартам якості (термінал повинен мати можливість використовувати морський вантажний фронт, мати вихід до залізничних і автомобільних шляхів, для здійснення навантаження в максимально стислі терміни); - на території терміналу повинні знаходитися зерносховища. Роль інвестицій в економіці держави величезна, вони відіграють значну роль у підтримці, функціонуванні та динамічному розвитку економіки країни. Зміни, які відбуваються в кількісному співвідношенні, впливають на зміни: обсягу суспільного виробництва, зайнятості населення, структурних економічних показників і динаміки розвитку різних галузей народного господарства, у тому числі й стратегічно важливого аграрного сектору економіки України. При всьому цьому, інвестування повинно бути ефективним, з точки зору економічної доцільності вкладення коштів, повинно грамотно розподілятися в цілях придбання нових інноваційних технологій, що тягнуть за собою загальне зниження витрат матеріальних і трудових ресурсів. Розглядаючи Україну як одного з головних гравців на ринку зернової промисловості, необхідно відзначити, що інвестиції в зернові термінали щорічно збільшуються з боку приватних підприємців. У 2012 році введено в експлуатацію 4 нових зернових термінали. Компанією «Нібулон» - 2 річкових термінали, потужністю 450 тис. тонн на рік, Херсонським морським торговим портом - зерновий термінал потужністю 350 тис. тонн на рік, і приватне підприємство «Евері» в Миколаївському річковому порту ввело в експлуатацію термінал насипних вантажів проектною потужністю 250 тис. тонн. На сьогоднішній день інвесторами оцінено врожайні перспективи України, тому спрямовуються потроху кошти в портовий сектор. Вже в найближчі декілька років у портах України заплановано відкриття одразу декількох великих зернових терміналів, обладнаних за останнім словом техніки. На думку провідних експертів Національного бізнес-рейтингу (НБР), створеного за ініціативи Торгово-промислової палати України та редакції міжнародного каталогу «Торгова-промислова Україна» [6], положення вітчизняних портів та їх близькість до низки ключових ринків (Близький Схід, Північна Африка, Європа), значно підвищують їх конкурентоспроможність, незважаючи на зусилля інших країн. Проте будівництво допоміжних потужностей з перевалки зерна в портах слід пов'язувати не тільки з очікуваннями збільшення українських врожаїв. В Україні відсутня необхідна кількість елеваторів, необхідних для зберігання і доведення до товарної кондиції зернових. Те ж саме стосується і складів зернових терміналів. За офіційними джерелами, Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) планує виділити ТОВ «Бруклін-Київ» $60 млн. на будівництво і розвиток зернового терміналу Одеського порту, відкриття першої черги терміналу якого відбулося 22 жовтня 2013 року. За інформацією банку, загальна вартість проекту близько $103 800 000. Максимальна виробнича потужність нового терміналу оцінюється експертами АПК в 4,5 млн. тонн зерна на рік.

Будівництво буде розраховане на три етапи. На першому етапі місткість терміналу складе 70 тис. тонн, а після закінчення проекту комплекс матиме 33 ємності на 241 тис. тонн зерна та причал довжиною 254 м і глибиною біля причальної стінки 13,5 м. Це дозволить вантажити зерно на судна класу panamax вантажопідйомністю до 60 тис. тонн. До цього такої можливості не було. Проект буде реалізовано за підтримки одного зі світових трейдерів сільськогосподарської продукції – Louis Dreyfus Commodities. Угода, підписана між ТОВ «Бруклін-Київ» і Louis Dreyfus Commodities, передбачає створення спільного підприємства з розвитку та управління терміналом. Експерти АПК впевнені [3], що в найближчі декілька років Україна зможе експортувати 35-36 млн. тонн зернових. А до 2020 року експортний потенціал повинен складати щороку близько 41 млн. тонн. На сьогоднішній день урядові аналітики впевнені, що пропускна здатність вітчизняних терміналів в розмірі 32-34 млн. тонн, заявлена в деяких дослідженнях, є лише теоретичною, яка не відбиває реальну картину. Сучасні термінали не мають складів для накопичення зерна, адже у якості складів використовують залізничні вагони. У зв'язку із зростанням вартості такої послуги (використання вагонів як складів ) та зменшенням парку вагонівзерновозів подальше зростання експорту призведе до обмеження або заборони використання їх як сховищ. Саме тому існуючі портові потужності України поки не в змозі якісно задовольнити потреби зростаючого експорту зернових. Розуміючи важливість проблеми, інвестори і порти мають намір найближчими роками як мінімум подвоїти існуючі потужності з перевалки та зберігання зерна. Крім того, 17 млн. тонн перевалочних потужностей належать зернотрейдерам і, як правило, не можуть бути використані іншими трейдерами-конкурентами. Заявки про будівництво зернових терміналів вже надійшли від таких компаній, як: «Бруклін -Київ» (будівництво зернового терміналу до 2015 р.), ТОВ «МСП Ніка-Тера» (зведення зернового складу потужністю близько 6 млн. тонн/рік коштуватиме приблизно $150 млн., з урахуванням будівництва в порту складу для карбаміду), український агрохолдинг «Укрлендфармінг» (будівництво зернового терміналу потужністю 5 млн. тонн/рік в районі порту «Південний» до 2016 р. вартістю понад $700 млн.), компанія Cargill (будівництво потужностей на 4,5 млн. тонн/рік з перевалки зерна та олійних в Іллічівському МТП) . Стивідорна компанія «Авліта» (Севастополь), нинішній обсяг одноразового зберігання зернового терміналу якої складає 170 тис. тонн, а на рік – 3500 млн. тонн, також має свій план модернізації. Сьогодні до структури холдингу вже належить «Портінвест». Компанія планує розширити можливості за рахунок створення кластера в порту «Південний». Аналогічним шляхом іде й американська корпорація Bunge. У квітні 2013р. вони окреслили намір розширити елеватор компанії на території Миколаївського МТП. Експерти Національного бізнес-рейтингу (НБР) вважають, що інвестиційні програми українських морських портів дозволять збільшити перевалку зерна більш ніж на 41 млн. тонн крізь морські ворота України вже до завершення 2016 року.

висновки Портові зернові термінали – складні дорогі інженерні споруди. Тим не менш, інвестори проявляють активний інтерес до будівництва нових та розширення існуючих перевантажувальних потужностей. Причини настільки дорогого інвестування пояснюються наступними чинниками [2]: - наявність факторів, що впливають на ритмічність вивезення зерна (держполітика, сертифікація, відсутність регіональних сховищ);

тЕхНОЛОГИИ хРаНЕНИЯ И СУШКИ - залежність зерновласників від непередбачуваності термінальних послуг власників терміналів (спекуляція на послугах, можливість впливати на формування ринку зерна); - прагнення до оптимізації транспортних послуг за ціною і якістю (підвищення тоннажності судозаходу, доробка товару, зниження вартості термінальних послуг до рівня собівартості). При цьому здійснення будівництва терміналів по силам тільки великим трейдерам. Постає питання, а що робити дрібним і середнім виробникам. На наш погляд, саме вони сьогодні особливо не захищені, з одного боку, від непродуманості державної політики, з іншого – від диктату монополістів транспортних послуг. Щоб цього уникнути, необхідно вибудувати ефективну, максимально незалежну від зовнішніх чинників

№6 (183) ИЮНЬ 2014 |

систему доставки сільгосппродукції від місця виробництва до ринку споживання. Необхідно розвивати мережу регіональних товарних накопичувачів в безпосередній близькості від транспортних мереж і незалежних портових терміналів, що живуть за рахунок надання термінальних послуг. Уряд України буде й надалі системно підтримувати інвесторів, готових до реалізації повномасштабних проектів, які допоможуть укріпити позиції нашої країни на світових ринках і підвищити національну конкурентоспроможність в глобальній економіці. Стратегія уряду України спрямована на подальше залучення інвестицій в порти, мінімізацію адміністративних і комерційних ризиків та залучення ефективних механізмів співфінансування в рамках державно-приватного партнерства.

л і т е рат У ра 1. Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://web.worldbank.org/ 2. Слободян І.А. Економіко-математичне моделювання функціонування зернового термінала в морському порту: автореф. дис… канд. екон. наук: 08.00.11 / І. А. Слободян; НАН України. МОН України. Міжнар. наук.-навч. центр інформ. технологій та систем. – К., 2008. – 22 c. 3. Міністерство аграрної політики та продовольства України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://minagro.gov.ua/ 4. Проект інформаційного центру Української зернової асоціації – 2013 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.uga-port.org.ua 5. Трансформація інноваційно-інвестиційних процесів в економічній діяльності / [Кирильчук С. П. та ін.; за заг. наук. ред. С. П. Кирильчук]; М-во освіти і науки України, Крим. екон. ін-т, ДВНЗ ”Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана”. — Сімф.: АРІАЛ, 2013. — 329 с. 6. Україна будує нові термінали [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbr.com.ua/ 7. Янченко З.Б. Інноваційна діяльність у сільському господарстві та її інвестиційне забезпечення: автореф. дис… д-ра екон. наук : 08.00.03 / Янченко Зінаїда Борисівна; М-во аграр. політики та продовольства України, Житомир. нац. агроекол. ун-т. — Житомир, 2013. — 36 с.

опыт проектирования портовых зерновых терминалов. основные аспекты при строительстве и эксплуатации Галич в.в., начальник коммерческого департамента ГП «Зерновая Столица»

а сегодняшний день Украина является одним из ключевых игроков на мировом рынке зерна, а ее зерновой и масличный рынки характеризуются четкой экспортной ориентацией. Согласно прогнозам «АПК-Информ» на 2013/14 МГ, доля экспорта зерновых и зернобобовых культур составит 50%, доля экспорта рапса – 93%, сои – 52% и подсолнечного масла – 89% от общего объема их производства. 2013/14 МГ является рекордным для зернового рынка Украины. Несмотря на погодные катаклизмы, в Украине получен рекордный урожай зерновых, который составил 63 млн. тонн. Сохраняя на протяжении последних 5 лет 6 место в ТОП-10 мировых производителей зерна, Украина на фоне роста производства зерновых сделала большой шаг вперед в мировой торговле зерном, значительно увеличив за этот период свою долю в структуре мирового рынка. Согласно данным USDA, в 2013/14 МГ Украина займет второе место в рейтинге мировых экспортеров зерна, оставив позади Аргентину, ЕС, Австралию, Канаду и Россию. Это своего рода прорыв для Украины на мировом рынке зерна. Украина обладает самым мощным портовым потенциалом среди всех стран Черноморья. На побережье Черного и Азовско-

www.hipzmag.com

го морей находится 13 морских торговых портов (Ренийский, Измаильский, Усть-Дунайский, Белгород-Днестровский, Ильичевский, Одесский, Южный, Николаевский, Октябрьск, Херсонский, Скадовский, Бердянский, Мариупольский) и 12 портопунктов. Общих перевалочных мощностей зерновых терминалов в Украине пока хватает для запланированного экспорта. По нашим оценкам, около 55 млн. тонн, при экспорте — 30 млн. тонн. Судя по темпам роста валового сбора зерна в Украине, в ближайшие годы урожай может достичь 80 млн. тонн в год, а экспорт дойдет до 60 млн. тонн. Что касается перевалочных мощностей, то они, на наш взгляд, вырастут до 65-70 млн. тонн. Для полного насыщения перевалочными терминалами понадобится 2-3 года. Уже сегодня существующие зерновые терминалы занимаются переоборудованием мощностей элеваторов для увеличения производительности приемки, транспортировки и погрузки зерна на судно. Прошлые прогнозы нашей компании сбылись, и мы уже можем наблюдать конкуренцию между терминалами. Лучшая позиция у тех, кто может за более короткое время принять большее количество зерна с ж/д и автотранспорта и, соответственно, загрузить большее количество судов. В 2014-2015 гг. на полную мощность заработают

| №6 (183) ИЮНЬ 2014 рзализныце» уже определили. Речь идет об электрификации и строительстве дополнительного пути на таких маршрутах, как Волноваха-Камыш-Заря-Запорожье, а также Долинская-Николаев-Херсон-Джанкой, Черноморская-Береговая, Колосовка-Николаев. Ряд частных портовых операторов также заявили о планах по развитию припортовых железнодорожных путей. Вдумайтесь в эти цифры: только электрификация одного километра пути обходится в 2,1 млн. грн. Основной вопрос – кто за это будет платить: государство или частный инвестор? Кроме этого, большинство портов в Украине расположены в зонах массовой городской застройки, и расширить дорожную инфраструктуру можно только посредством сноса зданий и состроящиеся сейчас зерновые терминалы в Одессе, Ильичевске, Николаеве и Южном. Очевидно и ни у кого не вызывает сомнения, что основной зерновой грузопоток будет направлен туда, где будут глубоководные терминалы, где железнодорожная и автотранспортная логистика будет эффективно работать. Если экспорт через морские порты в Украине вырастет, то главная проблема возникнет не в емкостях для хранения зерна в портах, а в подъездных дорогах. Основная проблема — узкие и перегруженные дороги на въездах в порты, создающие эффект бутылочного горлышка. Следовательно необходимо локализировать эти узкие места и увеличить их пропускную способность. По сути, требуется расширение автомобильных дорог в зоне портов с созданием точек отстоя (стоянок) и увеличение количества железнодорожных веток к портовым зерновым терминалам. Решение этой проблемы скры-

то глубоко во внутриэкономической ситуации нашей страны. Как мы и говорили ранее, украинские порты страдают из-за недостаточной пропускной способности железнодорожного полотна. На подходах к морским гаваням еще не все участки электрифицированы, а посему грузовым поездам приходится переходить с электротяги на тепловую. Кроме того, на некоторых направлениях необходимо строительство дополнительного пути, так как полотно не позволяет пропускать необходимое количество товарных составов. Мощность припортовых станций также ограничена и далеко не всегда дает возможность обрабатывать нужное число вагонов за определенный промежуток времени. С похожей проблемой столкнулись также и в России, где за 2013-2015 годы на увеличение пропускной способности по направлению к основным российским портам собираются потратить почти 18 млрд. долл. Сколько потратят на эти цели в Украине, пока неизвестно, однако какие именно участки придется модернизировать в «Ук-

оружений, а также переселения живущих там людей. Для этого нужны колоссальные инвестиции (речь может идти о миллиардах долларов), и наверняка общая государственная программа по решению описанных выше проблемных вопросов. Проблемным вопросом также стоит поиск новых возможных участков для строительства морских зерноперевалочных комплексов. В первую очередь – высокий дефицит подходящих земельных участков в причерноморской зоне. Дело в том, что сложности в пропускной способности железных дорог не уменьшают другие проблемы – отвод новых ЖД веток к планируемым терминалам. Яркий тому пример – не имеющий развития порт «Очаков», который при всех имеющихся перспективах и инвестиционной привлекательности (глубина незамерзающей акватории, автодороги, инфраструктура) имеет один существенный недостаток – необходимость строительства 65 км железнодорожного полотна от ближайшей станции. Пока ни один инвестор не решился реализовать данный проект. Если государственные порты предлагают свои территории под застройку элеваторами, то многие скрытые участки принадлежат частным компаниям, и их целевое назначение трудно предугадать (зерновые или наливные грузы, руда, контейнерное накопление…). Нашей компанией уже накоплена достаточно большая база наиболее перспективных участков для строительства морских зерновых комплексов. Кроме того, создана специальная группа, которая ведет постоянный мониторинг на рынке земельных и ценовых предложений. Само по себе строительство зернового терминала – достаточно трудоемкий процесс. Плюс инвестор сталкивается с бюрократией и другими подобными нюансами, связанными с большим бизнесом… К сказанному добавим, что в Украине существует большая проблема – нехватка зерновых вагонов. Думаю, что это на себе

тЕхНОЛОГИИ хРаНЕНИЯ И СУШКИ

№6 (183) ИЮНЬ 2014 |

Место строительства зернового терминала выбрано с учётом большего количества экономических и логистических критериев. Вследствие этого у данной площадки есть ряд преимуществ перед другими потенциально интересными местами, хотя их осталось не так много. Не вдаваясь в подробности анализа и перечня расчетных коэффициентов, место было подобрано с учетом, во-первых, того, что Одесса исторически вот уже более двухсот лет является зерновыми воротами страны. Во-вторых, месторасположение площадки зернового терминала ООО «Бруклин-Киев» позволяет использовать уникальную новую транспортную эстакаду, которая ведет из-за города в центр порта. Зерновозы абсолютно не мешают движению городского транспорта и не создают заторов на дорогах, что часто случается в других портовых городах. Немаловажна и высокая пропускная способуже ощутил каждый зерновой припортовый терминал и зернотрейдер. По ориентировочным расчетам, одновременно в имеющихся вагонах-зерновозах, принадлежащих «Укрзализныце» и частным компаниям, может находиться около 800 тыс. тонн зерна. И этого недостаточно. Каждый крупный зернотрейдер контрактует судно под загрузку, исходя из временных рамок и наиболее выгодной стоимости зерна на момент его закупки. Так вот, именно нехватка вагонов-зерновозов и приводит к тому, что, даже закупив достаточное количество зерна на заготовительных элеваторах Украины, трейдер не может в краткий срок доставить все его количество на портовый терминал для формирования

отгрузочной партии. И, естественно, вместо погрузки большего количества судов-зерновозов в самый выгодный период времени, грузится минимальное их количество. Это ведет к недополученной прибыли. Одним из ключевых направлений деятельность ГП «Зерновая Столица», является проектирование и строительство «под ключ» как заготовительных элеваторов, так и зерноперевалочных морских терминалов. Группа профессионалов своего дела (технологи, логисты, экономисты, строители) начинают работу с потенциальным инвестором строительства зернового терминала еще на этапе подбора наиболее перспективной площадки. Изучается и анализируется инфраструктура, конкурентное поле, в предпроектных решениях на стадии ТЭО полностью вычисляется объем необходимых инвестиций и предполагаемые сроки окупаемости. Ярким примером тому служит строящийся нашей компанией в Одесском порту терминал ООО «Бруклин-Киев» проектной мощностью перевалки 4,5 млн т/год, способный единовременно хранить 240 тыс. тонн зерна. Уже введена в эксплуатацию первая очередь, позволяющая обеспечивать перевалку 0,5 млн. тонн грузов в год.

www.hipzmag.com

ность железнодорожного транспорта. В-третьих, большое преимущество – это закрытая акватория порта, которая позволяет принимать и отпускать суда 10-11 месяцев в году. Форма гавани не позволяет ветрам продувать ее территорию и причалы, а также создает условия для не замерзания воды. В-четвертых, глубина дна у погрузочного причала на сегодняшний день составляет 12 м, что позволяет принимать суда водоизмещением до 60 тыс. тонн, но с поправкой на то, что уже ведутся работы по дноуглублению, и в ближайшее время глубина достигнет 13,5-14 м, что позволит принимать суда водоизмещением до 90 тыс. тонн. При проектировании применены и реализованы в жизнь лучшие мировые технологии приемки, транспортировки и хранения зерна. На сегодняшний день это самый прогрессивный зерновой терминал на черноморском побережье Украины. Это что касается нового строительства. Руководители существующих зерновых терминалов уже планируют ряд мероприятий, связанных с привлечением потенциальных зернотрейдеров и стивидоров. Такие способы, как дноуглубление и расширение ЖД ветки, уже приводят к тому, что терминалы смогут принимать и отгружать большие партии зерновых. Но очень важным фактором, помогающим это осу-

| №6 (183) ИЮНЬ 2014

На существующих предприятиях

2,5…4,5

Согласно действующим нормам

до 4,5

Наиболее оптимальное значение

таблица 1. Усреднённое распределение пророста боя по участкам действующего среднестатистического предприятия

Усредненный прирост боя зерна кукурузы (при существующем подходе к технологии и технике) заготовительные предприятия

Перевалочный элеватор

до

0,6

1,2

30,0

9,0

0,1

3,0

Прием из ж.д. вагонов

0,4 0,7 10,0

0,1

0,2

6,0

Точки перегрузки

1,4 2,3 36,0

0,1

0,2

5,0

Скребковые конвейеры

0,2 0,3

5,0

0,1

0,3

7,0

Нории

0,4 0,7 10,0

0,2

0,4

10,0

Емкости (склады, силоса)

0,6 1,0 15,0

0,8

1,6

39,0

Всего:

4,0 6,5 100,0 2,0

4,0

100,0

Самотечный транспорт

0,6 1,0 15,0

Прием из автотранспорта 0,4 0,6

абсолютное значение от

% в общем приросте боя по предприятию

Наименование участка

от до

1,5

По данным анализа работы Украинских предприятий отрасли прирост боя зерна кукурузы составляет: - 4,0…6,5% для заготовительных предприятий (использующих передвижную механизацию и ковшовые погрузчики); - 2,0…4,0% для перевалочных элеваторов (с полной стационарной механизацией).

% в общем приросте боя по предприятию

Немаловажным вопросом является предупреждение потерь качества за счет травмирования, которое снижает технологические свойства зерна. Особенно актуальным вопрос боя зерна является для кукурузы и риса.

Удельные расходы электроэнергии квт*ч/т

абсолютное значение

ществить, также является модернизация существующих транспортных систем. Применяемые при строительстве 5-10 лет назад транспортные механизмы уже не соответствуют сегодняшним потребностям в производительности. Транспортная система до 500 т/ч способна в годовом эквиваленте обеспечить перевалку 1,5-2 млн. тонн груза. В то время как современные терминалы претендуют на объем перевалки 4-5 млн. тонн, очевидно применение транспортных механизмов производительностью 1200-1500 т/ч. Конкуренция элеватора определяется также предложенной ценой на его услуги. Лучшую цену может предложить то предприятие, у которого ниже себестоимость услуг. При расчете логистики зерна на терминале мы отталкиваемся от первоначальной цели: какой объем зерновых за год заказчик хотел бы перевалить?! Исходя из этого рассчитывается: - объем дноуглубительных работ; – производительность судопогрузочной машины (1200-1500 т/ч); – производительность транспортных загрузочных и выгрузочных маршрутов (1200-1500 т/ч); – высокая пропускная способность стаций разгрузки автомобилей и станций разгрузки вагонов (300-450 вагонов/сутки). Интересным решением для собственника бизнеса будет наша разработка по станции стафировки контейнеров. Это уникальная возможность осуществлять перевалку грузов еще на этапе строительства терминала и получать прибыль в короткие сроки. Как показывает практика, при грамотном подходе, этот узел способен обеспечить до 60% перегрузочной способности самого терминала, до момента запуска на полную производительность. При грамотном планировании работы один стафировочный узел способен обработать до 5 тыс. тонн зерна в сутки. Реалии сегодняшнего дня показывают, что ввиду дефицита ЖД вагонов в ближайшее время следует ожидать появление новых автозерновозов, способных перемещать до 70 тонн зерна. Мы готовы предложить решения по уникальным высокопроизводительным авторазгрузчикам собственного производства. Наша компания накопила бесценный аналитический опыт некорректных проектных решений примененных другими проектными организациями, которые приводили к срыву сроков сдачи объекта на 1,5-2 года. Наши проекты исключают подобные ошибки. Технологами ГК «Зерновая Столица» при проектировании новых объектов или реконструкции существующих основной акцент ставится на энергоэффективность, минимизацию % боя зерна и экологическую безопасность

тЕхНОЛОГИИ хРаНЕНИЯ И СУШКИ

логиям, а также управление всеми системами элеватора программами АСУТП (сокращение работающего персонала 150-50 чел.). Департамент сервисного обслуживания ГК «Зерновая Столица» в течение нескольких последних лет успешно предоставляет свои услуги терминалам Одессы и Илиьчевска. Круглосуточное обслуживание всех систем и механизмов гарантирует бесперебойную работу комплекса в самое ответственное время приемки – отгрузки груза.

таблица 2. Распределение сниженного прироста боя,

по участкам предприятия достигнутого внедрениями рекомендаций «зС» "Усредненный прирост боя зерна кукурузы (при рациональном подходе к технологии и технике)"

Самотечный транспорт

Перевалочный элеватор

от

до

% в общем приросте боя по предприятию

от до

% в общем приросте боя по предприятию

Наименование участка

абсолютное значение

заготовительные предприятия

абсолютное значение

Такая картина зачастую объясняется элементарным пренебрежением к вопросам соблюдения технологических приемов работы с зерном. Снижения прироста битых зерен в зерновой массе можно достичь при комплексном подходе в решении вопросов: - сушки зерна с оптимальной интенсивностью (не более 5% за один проход), - сокращения длин транспортных маршрутов, - применения технических средств снижающих скорость соударения зерна и рабочих органов транспортных устройств: - гасители скорости движения зерна в самотеках и силосах, - пониженные скорости движения: лент, цепей, ковшей, - оптимальная геометрия загрузочных и разгрузочных элементов: патрубков норий, насыпных лотков, сбрасывающих коробок конвейеров.

№6 (183) ИЮНЬ 2014 |

0,4 0,7 14,0

0,1

0,3

23,0

Гаситель скорости зернового потока: Геометрия головки нории полностьюповторяет траекторию зерна

Прием из автотранспорта 0,3 0,5 10,0

0,0

0,1

7,0

Прием из ж.д. вагонов

0,4 0,6 12,0

0,1

0,2

14,0

Кроме потерь в виде боя актуальным вопросом является также обеспечение стабильного качества зерна в процессе его хранения. Применение оптимальных режимов и технических приёмов активного вентилирования позволяет снизить естественную убыль зерна и сохранить его качество при хранении Распределение сниженного прироста боя, по участкам предприятия достигнутого внедрениями рекомендаций «ЗС» Имея в своем активе завод по производству элеваторного оборудования, ГК «Зерновая Столица» успешно реализует самые сложные проекты по увеличению производительности транспортных систем портовых элеваторов качественно и в короткий срок, при этом гарантируя бережное и щадящее перемещение продукта. За годы работы, нашими надежными партнерами в поставках оборудования стали такие компании, как «Укркранэнерго», Westeel, Symaga, Bonfanti. Комплексы решений не оставляют без внимания вопросы по обеспыливанию оборудования по современным мировым техно-

Точки перегрузки

1,0 1,7 33,0

0,0

0,1

4,0

Скребковые конвейеры

0,2 0,3

6,0

0,1

0,2

15,0

Нории

0,4 0,6 12,0

0,1

0,3

21,0

Емкости (склады, силоса)

0,4 0,7 13,0

0,1

0,2

16,0

Всего:

3,0 5,0 100,0 0,5

1,5

100,0

www.hipzmag.com

Мы будем рады предложить вам наш опыт и знания при реализации эффективных проектов или модернизации как существующих предприятий, так и при строительстве новых объектов зерновой индустрии! * Печатная версия доклада, представленного в рамках XIII Международной конференции «Зерновой форум-2014» 16-18 июня 2014 г., г Одесса, отель «Бристоль»

| №6 (183) ИЮНЬ 2014

термическая сушка

на альтернативных источниках энергии. проблемы и их решение Бунецкий в.а., аспирант, Харьковский университет сельского хозяйства им. Петра Василенко

Околонаучные и геополитические спекуляции формируют международные группы ученых, проектантов, технологов, заинтересованных в грантах и поддержке со стороны своих правительств А.П. Капица: «Глобальное потепление – это псевдонаучный миф» Сушка зерна является одним из важнейших этапов послеуборочной доработки зерна. В последнее время в связи с подорожанием природных энергоносителей (газ, дизель, мазут и т.д.) многие компании изучают варианты перехода на альтернативное топливо из биомассы растительного происхождения. В связи с этим многие сельхозпроизводители сталкиваются с вопросами, связанными с переводом зерносушилок с газа на местную дешевую биомассу. Как следствие из-за недостатка качественной и проверенной информации, искажения реальных данных сушки биомассой (получение тепловой энергии при сжигания биомассы), предприятия несут большие материальные потери. О том, как правильно решить данную технологическую задачу и минимизировать риски при переходе на альтернативное топливо, пойдет речь в данном материале.

светить сложную и актуальную задачу очень нелегко в одной публикации. Требуется взвешенный и грамотный подход. Ошибки при халатном отношении заканчиваются неудачей. Правильный подход к решению данного вопроса состоит из следующих этапов: составление технического задания, расчеты, проектирование, согласование проекта, изготовление и эксплуатация с гарантированным результатом. Сушка зерна является одним из наиболее энергоёмких процессов сельскохозяйственного производства. По экспертным оценкам, из общего количества энергоресурсов, затраченных на производство зерна, прямые затраты на сушку достигают 30-35%, а доля топлива в энергозатратах в себестоимости сушки составляет 75-80%. За последние 3-5 лет энергоресурсы значительно подорожали и имеют тенденцию к дальнейшему увеличению стоимости. Особенно сильно подорожали природный газ - в 2,5-3 раза, электроэнергия - в 1,5-2 раза, дизельное топливо - на 15-35%. Поэтому разработка новых технологий и оборудования, направленных на снижение затрат топлива и электроэнергии на сушку, имеет определяющее значение для снижения энергозатрат при производстве зерна. Среди зерновых культур кукуруза и рис самые энергозатратные. Высокая уборочная влажность, низкий коэффициент влагоотдачи, тепловая трещиноватость зерна приводят к увеличению затрат топлива на 20-50% при термической сушке по сравнению с другими зерновыми культурами. В зависимости от энергонасыщения и использования зерно кукурузы можно сушить, комбинируя разные способы.

Немного о зерносушилках Иностранные зерносушилки имеют разный технический уровень, который определяет разные энергозатраты на сушку. В рекламном описании ряда сушилок часто не приводятся удельные

затраты топлива и электроэнергии, а указывается только диапазон расхода топлива, отличающийся в 1,5-2 раза от среднего расчетного значения. Приводится только установленная электрическая мощность, не приводятся значения расходов сушильного агента и охлаждающего воздуха, начальной температуры зерна и охлаждающего воздуха, температуры нагрева зерна, режимы сушки и т.д. Вместе с тем, для ряда сушилок, на основании приведенных данных, удается оценить коэффициент полезного действия, и в отдельных случаях он оказывается несоразмерным с технологией сушки зерна, применяемой на этой сушилке. 1. Зерносушилки, не использующие утилизацию охлаждающего воздуха и сушильного агента; 2. 3ерносушилки, использующие только утилизацию охлаждающего воздуха; 3. Зерносушилки, использующие утилизацию охлаждающего воздуха и частично утилизацию отработавшего ненасыщенного сушильного агента из нижних зон сушки; 4. 3ерносушилки, использующие утилизацию охлаждающего воздуха и сушильного агента, в том числе насыщенного из верхних зон сушки. В общем случае в зависимости от технологии сушки и типа зерносушилки, можно привести следующие средние значения затрат тепла на конвективную сушку зерна (по пшенице) без теплообменника, приведенные к температуре атмосферного воздуха 5°С и снижению влажности зерна с 20 до 14%. По первой группе удельные затраты теплоты составляют 5110 кДж/кг исп. вл., а расход натурального топлива (дизельное) 8,4 кг/пл. т, т.е. 1,4 кг/т - % при коэффициенте полезного действия сушилки, равном 49,2%. Использование утилизации охлаждающего воздуха приводит к снижению удельных затрат теплоты до 4800 кДж/кг исп. вл., увеличению коэффициента полезного действия до 52,4%, снижению расхода натурального топлива до 7,9 кг/пл. т, т.е. 1,3 кг/т- %.

тЕхНОЛОГИИ хРаНЕНИЯ И СУШКИ Для зерносушилок третьей группы удельные затраты теплоты составляют 4418 кДж/кг исп. вл., коэффициент полезного действия 56,9%, расход натурального топлива 7,2 кг/пл. т., т.е. 1,2 кг/т- %. В настоящее время с такой схемой утилизации теплоты работают большинство современных зерносушилок. Коэффициент полезного действия зерносушилки может достигнуть значений 77,5% при затратах на сушку 3244 кДж/кг исп. вл., расходе топлива 5,3 кг нат. топл./пл. т, т.е. 0,88 кг/т- % с дополнительной утилизацией теплоты насыщенного отработавшего сушильного агента. При этом используются специальные теплообменники для отбора тепла при конденсации водяного пара из сушильного агента и передачи его с использованием промежуточного теплоносителя для подогрева атмосферного воздуха, поступающего в топку сушилки. Приведенные значения удельных затрат тепла на сушку для прямоточных зерносушилок являются средними значениями для каждого способа сушки и зависят от начальной и конечной влажности зерна, начальной температуры зерна и атмосферного воздуха, температуры сушильного агента и конструкции зерносушилки. Возможность применения различных способов экономии затрат на сушку определяется технико-экономическими расчетами при сопоставлении снижения затрат на сэкономленное топливо и ростом стоимости самой сушилки для их реализации. При использовании

№6 (183) ИЮНЬ 2014 |

теплообменника для нагрева сушильного агента коэффициент полезного действия зерносушилок снижается на 5-8%. Следует отметить, что значительно снизить затраты на сушку – до 20% и повысить кпд сушилки до 61,5% при удельных затратах тепла 4090 кДж/кг исп. вл. можно с использованием способа двухстадийной сушки с применением активного вентилирования при медленном охлаждении зерна в вентилируемых бункерах, охладителях непрерывного действия либо в хранилищах по методу «драйэрации»[1,2], который широко применяется при сушке зерна колосовых культур, кукурузы и бобовых культур. Экономия топлива в этом случае достигается за счет полезного использования тепла, ранее прошедшего на нагрев зерна, интенсификации процесса сушки за счет увеличения температуры сушильного агента на 15-20°С и сокращения потерь тепла с отработавшим в нижней части сушильной зоны ненасыщенным влагой сушильным агентом. Применение этого метода позволяет наряду с улучшением качества зерна также существенно повысить производительность прямоточных зерносушилок. Сушилки, работающие по этому методу, должны иметь гибкую технологическую схему и позволять переводить охладительную зону на сушку без реконструкции зерносушилки. При прямом нагреве сушильного агента и сочетании метода драйэрации и утилизации охлаждающего воздуха и ненасы-

Эффективность технологий для первичной обработки влажного зерна №

технология

Назначение

Энергопотребность

Преимущества

Недостатки

5-11 МДж/кг влаги

Широкий диапазон влажности, скорость процесса, минимальные потери

Большие энергозатраты, снижение качества при малейшем нарушении технологии

1,5-2,5 МДж/кг влаги

Энергосбережение, высокое качество продукции

Длительность процесса, небольшой диапазон влаги Длительность процесса, специальное оснащение

Термическая сушка на традиционных энергоносителях

Семена, продовольственное и кормовое зерно

Активное вентилирование

Семена, продовольственное и кормовое зерно

Охлаждение

Продовольственное и кормовое зерно

2-6 кВт/т зерна

Энергосбережение, защита от вредителей и болезней

Комбинированная сушка с вентилированием или охлаждением

Семена, продовольственное и кормовое зерно

Снижение на 20-30% энергозатрат

Относительное энергосбережение, высокое качество продукта

Разнотипное оснащение

Консервирование

Продовольственное зерно

Полное энергосбережение, высокая влажность,

Узкое назначение

Хранение с постепенной доработкой

Семена, продовольственное зерно

Снижение энергозатрат на 2050%

Относительное энергосбережение, высокое качество продукта

Невысокая влажность

Хранение в регулируемой газовой среде

Продовольственное и кормовое зерно

Данные отсутствуют

Энергосбережение, минимальные потери

Недостаточное изучение и конструкторская проработка

Термическая сушка на альтернативных энергоносителях

Семена, продовольственное и кормовое зерно

Данные отсутствуют

Экономия невоспроизводимых энергоносителей, снижение себестоимости

Недостаточное изучение и конструкторская проработка

www.hipzmag.com

| №6 (183) ИЮНЬ 2014 Стоимость 1Мвт тепловой энергии из различных источников топлива Электричество

Газ

Уголь

Биомасса гранулированная

Биомасса негранулированная

Теплотворная способность МДж/кг

41-49

27-36

19-21

14-19

Зольность

20-30

3-6

6-12

чистый

загрязнен

16-18

4-10

4-8

2-4

топливо

Сушильный теплоноситель Стоимость

щенного отработавшего сушильного агента удельные затраты на сушку снижаются на 33,5%, а расчетный КПД сушилки может увеличиться до 73,9% при удельных затратах тепла 3400 кДж/ кг исп. вл. Установлено, что степень утилизации теплоты, пошедшей на сушку зерна, существенно влияет на энергозатраты как прямоточных, так и рециркуляционных зерносушилок, может повысить их коэффициент полезного действия на 25-31% и отражает современный уровень развития зерносушения. При этом возможность применения различных способов экономии затрат на сушку определяется технико-экономическими расчетами при сопоставлении снижения затрат на сэкономленное топливо с ростом стоимости самой сушилки для их реализации. При использовании теплообменника для подогрева сушильного агента коэффициент полезного действия зерносушилок снижается на 5-8%. Основной причиной перехода на альтернативные источники энергии является увеличение стоимости энергоносителей. Сушка является очень энергоемким процессом. Горение биомассы является намного более сложным процессом, чем горение ископаемого топлива. Ископаемые виды топлива отличаются от большинства видов биотоплива значительно более высоким качеством. Одни лишь вариации влажности у большинства видов биотоплива создают проблемы различного характера при попытке достижения высокой эффективности сжигания. Другая проблема, возникающая при сжигании биомассы, связана с большим количеством золы (также шлаков). Фундаментальная разница между сжиганием биомассы и ископаемого топлива заключается в температуре горения. У ископаемых видов топлива температура горения может достигать примерно 2000°С. Горение влажного биотоплива (древесной щепы, опилок с 50% влажностью) может достигать температуры ниже 1100°С. Для сухих видов топлива (гранул/брикетов) температура значительно выше. Температура горения имеет огромное значение для конструкции котла в целом. Если температура газов при горении высокая, тогда большая часть тепла, полученного в результате продуктов горения и перемещаемого в котел, будет доставляться посредством теплового излучения. Для биотоплива, напротив, при низкой температуре газов количество тепла, которое перемещается из газа в котел, доставляется неэффективно посредством теплового излучения; поэтому для двух типов горения котлы должны иметь разную конструкцию. Биомасса это многокомпонентное топливо, которое имеет свои особенности . Главное его достоинство – дешевизна потому что это местное углеводородное топливо. Сжигание биомассы, как и угля, требует обязательного наличия буферного теплообменника (стоимость может доходить до 50% от стоимости оборудования, увеличиваются теплопотери), который обеспечивает чистоту подаваемого теплоносителя. Сушка прямыми топочными газами биомассы или угля приводит к снижению качества выходного продукта (загрязнение продуктами сгорания) Продукт при

такой сушке имеет снижение цены или полностью бракуется при экспортных поставках. Негранулированная биомасса имеет свою специфику: загрязнена, неоднородный фракционный состав, низкая насыпная плотность, нестабильный влажностной состав, способность поглощать влагу при температуре 7-9°С.В связи с этим процессы сложнее подаются автоматизации, постоянно изменяются параметры подаваемого топлива.

Методики сжигания биомассы для зерновых сушек Методика сжигания КПД % Искрогашение Буферный теплообменник Автоматическая подача топлива Автоматическое золоудаление Автоматизация

Угольная схема

вихревая топка

Газификатор

60-70

70-90

90-94

+++

теплогенератор серии Фт Газификатор Рассмотрим пример перевода зерновой сушки с газа на биомассу. 1. Установлена сушка ДСП-32 производительностью 32 т/ч с газовой котельной мощностью 4 МВт/ч. 2. Выполнен дополнительно проект и построена сушка ДСП22 (без охладителя). Производительность выросла до 54 т/ч. Котельную газовую оставили без изменений – 4 МВт/ч. 3. Обнаружен дефицит тепла. Тепловую мощность необходимо было увеличить до 7 МВт/ч. 4. В связи с ростом стоимости газа было принято решение перейти на сжигание «бесплатной» биомассы.

тЕхНОЛОГИИ хРаНЕНИЯ И СУШКИ

www.hipzmag.com

2 Длина, мм

EN-B

1 Диаметр, мм

EN plus- A2

Норматив качества

EN plus- A1

тивным? Как практически реализовать новые подходы к переработке биомассы и к чему это приведёт? На эти вопросы мы хотим попробовать ответить в этом коротком сообщении. Эффективная технология – это технология производства продукта высокого качества с минимальными затратами. технологическая линия для производства твердого гранулированного биотоплива второго поколения на базе инновационного технологического подхода к переработке биомассы В основе инновационного технологического подхода лежат несколько бесспорных фактов: Биомасса имеет многоуровневую капиллярно-пористую макроструктуру. Биомасса – это сложный комплекс биологических полимеров и воды. Комплексный анализ этих фактов привёл к пониманию природы проблем, возникающих при гранулировании биомассы, и позволил создать принципиально новый технологический подход к производству твёрдого гранулированного биотоплива. На основании этого технологического подхода разработана технологическая линия для получения твёрдого биотоплива второго поколения. Преимущества гранулированного биотоплива второго поколения: во-первых, показатели качества биотоплива второго поколения значительно превышают нормативные значения спецификации стандарта EN 14961-2 (EN plus- A1, EN plus- A2 и EN-B): Биотопливо второго поколения

5. Был закуплен и установлен без проекта и соответствующих документов теплогенератор. Теплогенератор мощностью 4 МВт/ч с расходом топлива до 1 т/ч. В состав теплогенератора входит вихревая топка, искрогаситель, вентилятор дымовых газов. Сушка осуществлялась топочными газами непосредственно. 6. При попытке топить мокрой древесной щепой был получен отрицательный результат. Проведем анализ допущенных ошибок: 1. Опустим грубые нарушения правил пожарной безопасности и нарушений ДСТУ. 2. Допущена ошибка в выдаваемой тепловой мощности теплогенератора. При расходе топлива до 1 тонны мы имеем мощность до 2 МВт/ч тепла. 3. При сжигании мокрой древесной щепы тепловая мощность снизилась до 1 МВт/ч. 4. Для производительности 54 т/ч необходимо на сушке иметь тепловой потенциал до 7МВт/ч 5. Учитывая теплопотери, снижение КПД при сжигании биомассы, нам необходимо иметь тепловой потенциал по входному сырью при влажности 10% до 10 МВт. 6. Выяснилось, что данная конструкция неэффективно собирает зольный остаток 10%,остальные 90% процентов осаждаются в сушке и на высушенном материале. 7. Отсутствует автоматическое удаление золы, что не позволяет работать в непрерывном режиме длительное время. 8.Снижается качество высушиваемого материала в связи с сушкой грязными топочными газами. К сожалению, это один из множественных примеров неправильного перехода на биомассу в качестве топлива. Это одна из множества подобных ситуаций. Мотивация к этому - тотальная экономия. Очень актуален будет для Украины такой технологический подход: излишки биомассы необходимо гранулировать и закладывать на хранение, затем полученное топливо по мере необходимости термически разложить на синтез-газ (для получения тепловой энергии) и углеродный остаток (древесный уголь). Полученный «биочар» (мелкий отсев древесного угля) возвратить обратно в почву для восстановления плодородия. Такой подход разрешит конфликт между получением альтернативной энергии и правильной эксплуатацией земельных ресурсов. Отдельно необходимо рассмотреть сжигание биомассы для получения тепловой энергии - основу внутреннего рынка потребления биотоплива. Попытки сжигать биомассу по угольной схеме оказались неэффективными в связи с неполным сжиганием биомассы. Правильно использовать биомассу можно приданием ей дополнительной энергии при термическом разложении с получением синтез-газа и сжигании его без охлаждения. Хорошим вариантом также является сжигание биомассы в плазме с газификацией продуктов сгорания. Эти способы позволят полностью извлечь энергию из сжигаемого материала. Немного о грануляции и твердом биотопливе второго поколения. Грануляция биомассы позволяет решать такие задачи: Изменение логистики перевозок; Изменение логистики хранения; Стандартизация параметров твердого топлива. Полученные решения позволяют повысить экономическую эффективность и, не смотря на технические и экономические сложности, получить планируемую прибыль. Переработка биомассы является очень перспективной отраслью, которая позволит увеличить рентабельность аграрного и лесного сектора. Что такое эффективная технология гранулирования биомассы? Какие технологические подходы к гранулированию биомассы приняты в настоящее время, и в чём причина неудач при их реализации? Какой путь гранулирования биомассы может стать самым перспек-

№6 (183) ИЮНЬ 2014 |

6 или 8

3,15 ≤ L≤ 3,15 ≤ L≤ 3,15 ≤ L≤ 3,15 ≤ L≤ 40 40 40 40

Абсолютная ≤7 влажность, % Насыпная 4 ≥ 800 плотность, кг/м³ Содержание 5 мелкой фракции/ ≤ 0,5 пыли, % Механическая 6 ≥ 99,5 стойкость, % Теплота сгорания, 7 ≥ 20 МДж/кг

≤ 10

≥ 600

≤1

≥ 97,5

≥ 96,5

≥ 16,5

≥ 16,3

≥ 16,0

Во-вторых, необходимо обратить внимание на повышение гидрофобности и снижение зольности твёрдого биотоплива второго поколения. Кроме того, показательной является такая важная характеристика твёрдого гранулированного биотоплива, как «объёмнонасыпная теплотворная способность». Этот ключевой для потребителей показатель возрастает у биотоплива второго поколения относительно стандартного более чем на 50% (к примеру, при переработке древесины – с 9,8 ГДж/м3 до 15,5 ГДж/м3). Преимущества технологической линии: Значительное снижение энергетических, эксплуатационных и капитальных затрат. Отсутствие «скрытых» затрат. Инвариантность к входящему сырью.

| №6 (183) ИЮНЬ 2014 Снижение требований к качеству и условиям хранения сырья. Возможность точного управления технологическими процессами и качеством готовой продукции.

Повышение надежности и долговечности оборудования. Уменьшение габаритных размеров технологической линии. выводы При переходе на альтернативное топливо необходимо в первую очередь обращать внимание на чистоту теплового реагента, которым сушится продукт. Необходимо уделять большое внимание автоматизации и отлаженности всех технологических процессов. Наибольшую перспективность имеет процесс сжигания гранулированной биомассы в газификаторах (газогенераторах) и сжигание горячего синтез-газа (генераторного) в сушках для зерна. В заключение необходимо отметить, что существует много нюансов, связанных со сжиганием различных видов топлива, а потому и множество вариантов выбора правильной конструкции установки, предназначенной для сжигания того или иного типа топлива. Конструкция и автоматика котельной в огромной степени зависит от плотности, влажности и фракции биотоплива. Так, например, технологии сжигания влажных и сухих опилок различаются существенным образом. Каждый тип биотоплива требует индивидуального решения, так же

как и каждый район в Украине требует индивидуального подхода в зависимости от типа топлива, преобладающего в том или ином регионе, имеющейся инфраструктуры и т.д. Однако важно осознавать, что биотопливо – не бесплатное топливо, и цена его будет расти. Поэтому и котлы на биотопливе должны применяться только самые современные, с высоким кпд. Непрерывно расширяющееся использование пеллет (энергогранул) обусловлено их высоким энергосодержанием (в 3-5 раз выше, чем у древесной щепы). Для производства 1 ГВч энергии необходимо 385 кубометров пеллет или 1200-1800 кубометров щепы. Производство и применение пеллет базируется на ряде научных принципов, обеспечивающих при совместном использовании очень высокую эффективность (КПД до 95-97%).В отличие от исходной древесины, имеющей благодаря природной капиллярно-пористой структуре влажность 30-50%, пеллеты имеют влажность 6-8%.Сжигание пеллет осуществляется в две стадии – газификация в условиях контролируемого недостатка кислорода (лямбда-датчики) и вихревое сжигание Отсутствие газообразных продуктов в смеси со вторичным воздухом в древесине серы (обуславливающей при сжигании большинства других видов топлива возможность образования сернокислотного тумана) позволяет вести глубокое охлаждение отходящих газов - ниже точки росы, до 30-50°С.

УДК 664.72.047,54:005.591.6

інтенсифікація нагрівання малорухомого шару зерна гальмуванням вологообміну Гапонюк І.І., доктор технічних наук, Національний університет харчових технологій НУХТ Анотація: обґрунтовано технологічну доцільність способу попереднього нагрівання шару зерна робочими газами підвищеного вологовмісту. Виконано аналіз параметрів відпрацьованих робочих газів зерносушильних агрегатів на предмет можливості використання їхньої теплоти для нагрівання шару зерна. Досліджено особливості кінетики нагрівання шару вологого зерна газами різного вологовмісту та обґрунтовано параметри течії газів різного вологовмісту та температури, за яких міжфазовий тепловологообмін протікає в технологічно й економічно заданих параметрах. Ключові слові: сушіння, зерно, теплота, економія. Annotation: grounded technological expedience of method of the previous heating of layer of grain with his subsequent dehydration and possibility of the use for these aims of the heated workers of enhanceable maintenance of moisture. The analysis of parameters of exhaust workings gases of dryings aggregates is executed for the purpose the use of their warmth for heating of layer of grain. To Investigational of the features to use of warmth of exhaust workings gases of different moisture are investigational and in theory grounded terms of line-to-line exchange by a warmth and moisture for which the criterion of Kirpicheva acquires the least, and Nusel’ta of most values. Key word: drying, grain, warmth, economy.

видкість сушіння зерна, пошарова в тілі зернини рівномірність вологовмісту та хімічні зміни термолабільних складових пов’язані не лише із температурою тіла зернини в цілому, а й характером нагрівання шару зерна, способом теплообміну й особливістю температури шарів тіла зернини. Для усунення небажаних наслідків сушіння намагаються якомога швидше і до межових значень нагріти зневоджуване зерно. Проте, за умов міжфазового тепловологообміну вологого шару зерна з нагрітими робочими газами, що мають місце в домінуючій більшості конструкцій вітчизняних та зарубіжних зерносушарок, на початковому етапі сушіння зерно не лише не

нагрівається, але й може дещо охолоджуватися. Це пояснюється пріоритетним використанням енергії робочих газів на фазові перетворення вологи поверхневих шарів зернини та дефіцитом їхньої енергії для безпосередньо нагрівання самого зерна. Зі збільшенням вмісту вологовмісту й розмірів тіла зневоджуваних зернин зростає тривалість їхнього нагрівання, пошарова в тілі зернині й шару зерна неоднорідність вологовмісту і температури [1, 4, 6]. Тривалість нагрівання шару зерна в шахтній зерносушарці коливається в широкому діапазоні – від кількох хвилин до 1,5-2 годин [3, 7]. В першому випадку за умов невеликих розмірів зернини та їхньої вологості, а також зваженого стану рухомості шару зерна й підвищеної температури робочих газів до 270-350°С. В другому

тЕхНОЛОГИИ хРаНЕНИЯ И СУШКИ – для зернин великих розмірів і підвищеного вологовмісту робочими газами температурою до 140-160°С. Чи є питання нагрівання шару зерна настільки актуальними, і чи пов’язана кінетика нагрівання із кінетикою та енергоємністю зневоднення? Безперечно – так [5, 6]. Як відомо, швидкість сушіння шару зерна прямо пов’язана з інтенсивністю як внутрішньої, так і зовнішньої дифузії вологи, а швидкість дифузії вологи в порах зневоджуваного тіла, в свою чергу, перебуває в степеневій залежності від температури тіла зернини. Тому на початковому етапі сушіння доцільно створити умови теплообміну, за яких критерій Косовича набуватиме якомога менших значень, тобто Ко→0. Змінюючи параметри зневоджуючих газів, можна управляти критерієм Косовича. Так, із підвищенням відносної вологи робочих газів до φ≈100% можна суттєво послабити дію рушійних потенціалів міжфазового вологообміну та інтенсифікувати теплообмін. Проведені нами дослідження зневоднення зерна в шахтних зерносушарках вітчизняного та закордонного виробництва дозволили встановити тісну залежність параметрів фазових середовищ і втрати теплоти із цими газами від режимів сушіння, виду зневоджуваної культури та параметрів довкілля або сезону роботи сушарки. Найбільша вологонасиченність відпрацьованих газів і найменша температура відповідають початковому етапу тепловологообміну, і з поглибленням зони сушіння у внутрішні шари тіла зернини вологість зменшується, а температура відпрацьованих газів зростає (рис. 1, 2). Відносна вологість відпрацьованих газів верхніх сушильних зон, як видно з рис. 1, за паспортних режимів сушіння близька до максимально можливих значень на першій третині всього періоду сушіння, а зі зменшенням швидкості сушіння й розмірів тіла зневоджуваної культури набуває максимальних (граничних) значень майже на всьому періоді сушіння (рис. 2). Фактичні показники відпрацьованих робочих газів, отримані нами при сушіння зерна різних культур, та сезонів роботи сушарок суттєво відрізняються від аналогічних показників робочих газів перед сушильною камерою. Їхня вологість у 4-6 разів перевищує, а температура – в 2-4 рази менша від невідпрацьованих робочих газів. З урахуванням теплоти вологи, що міститься у відпрацьованих газах, втрати теплоти із відпрацьованими газами сушіння однієї планової тонни можуть становити від 130 до 240 МДж, або в перерахунку на теплоутворюючу спроможність природного газу ці втрати теплоти становлять 4,2-7,8 м3/1 пл.т. Якщо виконати перерахунок втрат теплоти на нагрівання зерна, то з урахуванням технічних втрат цієї теплоти буде достатньо для нагрівання однієї планової тони зерна більш як на 50°С. За умов, звичайно, перевищення температури відпрацьованих газів температури нагрівання шару зерна (t2 ≥ Ө1). Отже, технологічна доцільність попереднього нагрівання вологого шару зерна перед його зневодненням і наявність втрат теплоти з відпрацьованими газами і обумовили наші подальші дослідження з обґрунтування режимів і параметрів конвективного способу нагрівання вологого зерна газами підвищеного вологовмісту. Для цього нами були досліджені тепломасообміні процеси шахтних прямотечійних зерносушарок при різних вхідних параметрах робочих газів (t1, d1, υ1) і режимів зневоднення, встановлено параметри відпрацьованих газів за сушильними та охолоджувальною зонами сушарки (t2, d2, υ2) та виконано аналіз фактичних замірів із розрахунковим даними [1, 2, 4, 7]. Якщо невисокий вологовміст відпрацьованих газів після зони охолодження (d2 < 15 г/кгс.п) дозволяє використовувати теплоту цих газів для подальшого їхнього повторного використання без значного порушення балансу вологи зерносушильного агрегату, то підвищений вологовміст відпрацьованих газів після сушильних зон (d2 > 35 г/ кгс.п) ускладнює їхнє повторне використання та ставить під сумнів економічну доцільність рекуперації теплоти цих газів без їхньо-

www.hipzmag.com

№6 (183) ИЮНЬ 2014 |

го зневоднення [2, 4] або обумовлює необхідність застосування складних теплоутилізуючих пристроїв. Про спірність доцільності повторного використання теплоти відпрацьованих газів у сушильних зонах або топковому відділенні зважено аргументовано в ряді публікацій [4, 5]. За наведеними авторами розрахунками волого-теплового балансу сушіння зерна шахтних зерносушарок доведено, що, вже починаючи із третього-четвертого циклу повернення відпрацьованих робочих газів до зерносушильного агрегату, а для роботи сушарок в осінньо-зимовий період – після другого-третього, суттєво погіршується паспортний режим вологообміну, що супроводжується зменшенням продуктивності сушильного агрегату і навіть призупиненням міжфазового вологообміну за наявності лише теплообміну. Тобто після четвертого циклу рекуперації теплоти відпрацьованих робочих газів до камери сушарки процеси зневоднення вологого зерна припиняться і обмежаться лише його нагріванням до температури цих газів. Це означає, що використовувати теплоту відпрацьованих робочих газів із підвищеним вологовмістом (d2 > 25 – 30 г/кгс.п.) поверненням їх до зневоджувального агрегату без спеціальної підробки (зневоднення) недоцільно, або їх слід використовувати лише для технологічних потреб зміни структурно-механічних властивостей матеріалу [5, 6].

Рис. 1. зміна параметрів відпрацьованих газів

у зимовий період роботи: 1 і 3 – фактичний і максимально можливий вологовміст відпрацьованих газів, dф; 2 – перевищення температури відпрацьованих газів над температурою довкілля, Δt; 4 – вологість зерна, W

Рис. 2. зміна параметрів відпрацьованих газів

сушарки в осінній період роботи: 1 і 3 – фактичний і максимально можливий вологовміст відпрацьованих газів, dф; 2 – перевищення температури відпрацьованих газів над температурою довкілля, Δt; 4 – вологість зерна, W

З огляду на викладене, нами виконано дослідження зі встановлення можливості використання теплоти цих газів для нагрівання вологого зерна й обґрунтування таких параметрів міжфа-

| №6 (183) ИЮНЬ 2014 зової взаємодії малорухомого шару вологого зерна із робочими газами підвищеного вологовмісту, за яких максимально відбувається міжфазовий теплообмін і мінімально – вологообмін. За умов конвективного тепловологообміну вологого зерна (θ0,W0) із відпрацьованими робочими газами (t2, d2), змінюючи енергію вологи в поверхневому шарі (I п.ш.) та на поверхні тіла зернини (Iп.з.) підведеною теплотою (Q2 ) й швидкістю течії робочих газів (υ2), можна управляти градієнтом вологи фазових середовищ навіть за умов, коли рівновагова волога перевищує вологість зернини на початковому етапі тепловологообміну. За значної різниці температур фазових середовищ, незначної відмінності вологовмісту цих середових (δt=(t2 – θ0)>>0, δW=(W0 – Wрівн)≤ 0) та за зустрічних градієнтів температури і вологи домінуючий вплив на дифузію вологи мають лише енергетичні стани цієї вологи поверхневих шарів тіла зернини [6]. Оскільки вже на начальному етапі міжфазової взаємодії із надміру зволоженими газами, через суттєве зменшення витрат енергії цих газів на зневоднення зерна, температура шару зерна стрімко зростає, а отже, зростає енергетичний стан вологи в поверхневих шарах тіла зернини, й одночасно із цим додатково зростає рушійний потенціал зневоднення зерна. Цей додатковий потенціал зневоднення зерна протидіє його зволоженню відпрацьованими робочими газами за умов перевищення рівновагової вологи над вологістю зерна. Перевірку викладених припущень та уточнення кінетики теплоі вологообміну міжфазових середовищ газами підвищеного вологовмісту параметрами, близькими до відпрацьованих робочих газів зерносушильного агрегату, було виконано на стендовій установці. В ході досліджень змінювали показники параметрів робочих газів (температуру t0 (ºС), вологовміст d0 (г/кг) і швидкість течії перед шаром зерна υ2 і після υ3 (м/с)) для різних вологості зневоджуваного зерна Wі (%) і початкової його температури Өі (ºС). Товщину нерухомого шару зерна приймали 0,25 м. Вологовміст робочих газів d2 (г/кгс.п.) задавали для граничних умов міжфазового тепловологообміну, тобто встановлювали більшим на 20-30% від отриманих у виробничих дослідженнях значень для шахтних прямотечійних зерносушарок. Збільшуючи вологовміст робочих газів від 6-10 г/кгс.п (гази перед сушінням) до граничного вологовмісту за температури t2=22-28ºС (d2=20,5-22,5 г/кгс.п), швидкість нагрівання зерна пшениці зростала у 8-11 разів і становила dθ/dτ = 4,5-6,5(ºС/хв.). Більші значення швидкості нагрівання зерна відповідають умовам більшої різниці температури фазових середовищ і більшій швидкості течії газів. Оскільки, пронизуючи шар зерна, робочі гази охолоджувалися і їхня вологопоглинаюча спроможність зменшувалася, то для часткового запобігання конденсації вологи на поверхню віддалених шарів зерна (φ2 ≥ 100%) збільшували швидкість течії цих газів і змінювали градієнт тиску. Для цього встановлювали повітродувну машину після тепловологообмінної камери. Розрахункове значення кінцевої вологості нагрітого в теплообмінній камері зерна (Wр) встановлювали за величиною конденсату δWконд (Wр = W0 + δWконд) та співставляли із даними, отриманими стандартним способом у сушильній шафі. Величину конденсату δWконд встановлювали за добутком різниці вологовмісту газів перед шаром зерна t2 (dt) на витрати робочих газів L (м3/хв.): Мконд = (dt −dθ)·L ·τ. (1) За умов перевищення рівновагової вологості й температури робочих газів над відповідними параметрами зерна (Wр > W0, t2> Өі) кінцева вологість зерна W2 зростала на величину сорбованої вологи із насичених вологою газів δWсорб та конденсату на поверхні зерна δWконденс (W2= δWсорб+ δWконденс). За показниками вологовмісту газів (dt), температури зерна (θ) та шкали рівноважної вологості [1, 4] можна встановити градієнт вологи. Майже на всьому проміжку зростання температури зерна θі (6°С < θ < 28°С) рівноважна

вологість перевищувала вологість зерна. Проте, як видно із результатів досліджень, фактична вологість зерна була меншою від розрахункової, на величину δWсорб та частки δWконденс. І зі зміненням способу підведення газів і збільшенням швидкості течії робочих газів фактична вологість зерна ще більше зменшувалася.

Рис. 3. Динаміка температури зерна різних значень W0 і Ө0: 1 – W0 = 17,5%; 2 – W0 = 25%; 3 – W0 = 25%; 4 – W0 = 22,5%; 5 – W0 = 20%

На рис. 3 представлено динаміку температури зерна пшениці при міжфазовій взаємодії із теплішими газами підвищеної вологості (φ2≈100% та d2 =20 – 21 г/м3, t2 = 26-28°С). Отримана динаміка розрахункової та фактичної вологості зерна пшениці при міжфазовій взаємодії із надміру зволоженими газами ( t2 = 26-28°C, φ2 ≈100%, d2 =20-21 г/м3) дозволила підтвердити можливість зменшення вологи шару зерна на 2-6% порівняно із розрахунковими даними. З подальшим збільшенням швидкості течії газів у 2,5 рази фактична вологість зменшується ще суттєвіше – на 11-14%. Оскільки остаточною оцінкою доцільності заходу із модернізації технології (процесу) є економічна доцільність [2], то нижче наведемо аналіз витрат енергії при міжфазовій взаємодії зерна з робочими газами для параметрів фазових середовищ, наближених до виробничих. Найбільш характерними для літнього періоду роботи сушарок є параметрами відпрацьованих газів з температурою t2≤50°C та вологістю φ2 ≈ 90%, верхньої сушильної зони і φ2 ≈ 55% - нижньої [4]. Із урахуванням конструктивних особливостей шахтних зерносушарок і газопроводів з підведення відпрацьованих газів для повторного використання їхньої теплоти втрати теплоти можуть становити від 7% [3] до 15% [1, 2, 4]. Для наведених нижче розрахунків економічної доцільності використання теплоти цих газів приймемо граничні, найнесприятливіші для рекуперації теплоти, умови. Тобто умови з найменшою температурою відпрацьованих газів і максимально можливою відносною їхньою вологістю, що відповідають параметрам роботи кращих зразків імпортних зерносушарок або модернізованих вітчизняних в осінню пору року: температура відпрацьованих газів перед шаром зневоджуваного зерна приймемо t2 ≤ 30°C, відносну вологість відпрацьованих газів з урахуванням найінтенсивнішого вологообміну та зменшення їхньої температури при транспортуванні приймемо φ2≈99% із відповідним вологовмістом d2 =20-21 г/м3. Температура зерна зібраного врожаю впродовж доби може змінюватися в широкому діапазоні θ0 = 5-20°C, а вологість W0 = 15-30%. При нагріванні вологого зерна відпрацьованими газами його температура не може перевищувати температуру теплоносія (θ1 ≤ t2 , θ1≈28°C), і за несприятливих умов зерно може додатково зволожитися на δW = 0,5-1,5%.

тЕхНОЛОГИИ хРаНЕНИЯ И СУШКИ Витратити теплоти Qδθ для нагрівання зерна до температури відпрацьованих газів становлять [1, 2]: Qδθ = G·c0 ·(θ1 – θ0) , (2) де G – маса зерна, кг; c0 – питома теплоємність зерна при вологості W0, кДж/(кг·К); θ0 і θ1 – кінцева та початкова температура зерна, °C. Витрати теплоти на зневоднення додаткової вологи зерна, що може потрапити до шару зерна з відпрацьованими газами під час його нагрівання, можна розрахувати за відомою формулою [1, 2]: QδW = δW·(r + Δr) , (3) де r – схована теплота пароутворення при температурі зерна θ1, кДж/кгвол.; Δr – питома теплота на подолання внутрішнього опору дифузії вологи, кДж/кгвол., δW – величина висушування вологи із зерна, кг. За виконаними розрахунками вказаного способу нагрівання зерна пшениці відносної вологості W0=17,5-20% і температури θ0 = 16-17°C робочими газами з вологовмістом d2 = 20,5-22,5 г/м3 і температурою t2=28°C економія теплоти становить: δQ = Qδθ – QδW = 13…20 (кДж/кгзерна). Або в перерахунку на природний газ, що використовують вітчизняні зернозаготівельні підприємства, для 1 тонни зерна економія теплоти становить 0,45-0,66 м3/т. Крім цього, десятикратне зростання швидкості нагрівання вологого шару зерна перед його зневодненням не лише прискорить внутрішньо-капілярну дифузію вологи й вирівняє пошарову в тілі зернини неоднорідність вологовмісту, а й зменшить ризик пошарового в зернині перегрівання термолабільних складових. Очевидно, що з підвищенням вологості зерна (W0), зростанням температури відпрацьованих газів (t2) та використанням менш досконалих зерносушарок технологічна доцільність та економічна ефективність попереднього нагрівання вологого шару зерна зростатимуть. Наведені розрахунки експериментальних досліджень доводять, що за певних умов міжфазової взаємодії (значень швид-

№6 (183) ИЮНЬ 2014 |

кості робочих газів, стану рухомості шару зерна та перевищенні температури цих газів t2 температури зерна θ0) температура шару зерна досить швидко зрівнюється із температурою робочих газів (впродовж 3-8 хв.).

висновки 1. Із відпрацьованими робочими газами втрачається 40-60% енергії зневоднення зерна більшості сушарок вітчизняного виробництва та 25-45% - сучасних конструкцій іноземного виробництва. 2. Використовувати теплоту відпрацьованих газів після сушильних зон для потреб зневоднення зерна можна лише за умов їхньої спеціальної підготовки або теплоутилізуючих пристроїв. 3. Теплотою відпрацьованих газів можна нагріти вологе зерно до температури цих газів впродовж 3-8 хв. 4. Швидкість нагрівання шару вологого зерна газами підвищеного вологовмісту (d2 = 20,5-22,5 г/м3) і температури (t2=30-40°C) у 8-11 разів більша від цього показника невідпрацьованими робочими газами (d0 = 8,5-9,5 г/м3, t1=90-110 °C) початкового етапу взаємодії. 5. Суттєво зменшити ризик конденсації крапельної вологи на поверхню шару зерна можна зміненням градієнта тиску робочих газів у теплообмінній камері, збільшенням швидкості їхньої течії і стану рухомості шару зерна. 6. У стендових умовах доведено технологічну доцільність використання теплоти відпрацьованих робочих газів з граничною відносною вологістю (φ2 ≈ 97-99%) та випробувано технологічний спосіб і режими, за яких зневоджуване зерно швидко нагрівається і не зволожується. 7. Повторним використанням теплоти відпрацьованих робочих газів для нагрівання шару зерна перед його зневодненням можна зменшити питомі витрати сушіння в перерахунку на природний газ на 0,45-0,66 м3/т.

л і т е рат У ра 1. 2. 3. 4. 5.

Флауменбаум Б.Л. Основы консервирования пищевых продуктов / Б.Л. Флауменбаум, С.С. Танчев, М.А.Гришин // М.: «Агропромиздат», 1986. – 494 с. Остапчук М.В. Наукові основи процесів зберігання зерна // Наукові праці ОНАХТ, вип. 29. т.2. – С. 58-62. Гапонюк І.І. Вплив параметрів довкілля на сушіння зерна // Ukrainian Food Journal. – К., 2013. – Volume 2, Issue 3. – С. 337-346. Гапонюк І.І. Вітчизняні зерносушарки: стан та перспектива // Хранение и переработка зерна. – 2014. – №2 (179) – С.25-29. Chuanping Liu. Size distribution in gas vibration bed and its application on grain drying / huanping Liu, Li Wang, Ping Wu, Fei Xiang// Powder Technology, Volume 221, May 2012, Pages 192-198 6. Magdalena Zielinska. Superheated steam drying characteristic and moisture diffusivity of distillers’ wet grains and condensed distillers’ solubles Original Research / Magdalena Zielinska, Stefan Cenkowski // Journal of Food Engineering, Volume 109, Issue 3, April 2012, Pages 627-634 7. www.schmidt-seeger.com, http://www.AgroNews.ru.

www.hipzmag.com

| №6 (183) ИЮНЬ 2014

применение частотных преобразователей на элеваторах

связи с переходом элеваторов в частную собственность и растущей потребностью в хранении зерна вопросы энерго- и ресурсосбережения в агросекторе Украины приобрели особую важность. В настоящее время практически всю механическую энергию для работы машин и механизмов получают за счет электрической энергии, используя для этого электроприводы. Именно они потребляют более 65% всей вырабатываемой в стране электроэнергии. Одно из главных направлений здесь занимает внедрение в различные отрасли промышленности и коммунальное хозяйство регулируемых электроприводов на основе частотного преобразователя или инвертора. При этом создается система с обратной связью, где инвертер автоматически изменяет скорость вращения электродвигателя таким образом, чтобы поддерживать на заданном уровне различные параметры системы, например, давление, расход, температура, скорость и т.п. За счет оптимального управления электродвигателем в зависимости от нагрузки, потребление электроэнергии нориями, транспортерами, вентиляторами и др. агрегатами снижается на 40-50%, а пусковые токи, составляющие 600-700% от номинального тока и являющиеся бичом для пускорегулирующей аппаратуры, исчезают совсем. Таким образом, применение регулируемых электроприводов на основе частотных преобразователей позволяет создать новую технологию энергосбережения, в которой не только экономится электрическая энергия, но и увеличивается срок службы электродвигателей и технологического оборудования в целом. ООО «КСК-АВТОМАТИЗАЦИЯ» как эксклюзивный представитель предлагает частотные преобразователи известной японской компании Mitsubishi Electric. На сегодняшний день Mitsubishi Electric производит четыре серии частотных преобразователей – это FR-D700, FR-E700, FR-F700, FR-A700. Для управления электродвигателями оборудования, которое используется в переработке и хранении зерна, КСК-АВТОМАТИЗАЦИЯ предлагает две версии инверторов: FR-F700 и FR-A700, для приводов с низкой мощностью до 7,5 кВт – серия FR-D.

Почему именно преобразователи этих серий? Преобразователи частоты FR-F700 отличаются высоким потенциалом экономии электроэнергии. Идеально подходят для вентиляторов и насосов и для следующих установок с пониженной перегрузкой: вытяжных установок, воздуходувок, компрессоров и приводов агрегатов с большой долей холостого хода. Высокооснащенные преобразователи серии FR-а700 сочетают инновационные функции и надежную технологию, обеспечивая максимальную мощность, экономичность и гибкость. Имеют встроенный модуль рекуперации для возврата энергии в сеть при торможении. В частности, FR-а700 используют для приводов с высоким крутящим моментом и высокой частотой вращения. Большой объем выполняемых функций и выдающиеся свойства привода позволяют применить этот преобразователь в разнообразных установках, например, конвейерах, нориях, кранах, экструдерах, намоточных машинах и т.д. Для приводов небольшой мощности (до 7,5 кВт) можно использовать универсальные частотные преобразователи, тип FR-D700.

Главный офис: 02660 г. Киев, ул. М. Расковой, 4Б Тел.: +38(044) 494-33-55, факс: +38(044) 494-33-66 Главный специалист по зерноперерабатывающей отрасли Геннадий Шабалин Gennadiy_Shabalin@kck.ua технический специалист Александр Сорока alexander_soroka@kck.ua

| №6 (183) ИЮНЬ 2014

оборудование для отбора минеральной примеси из зерновой смеси

Петров в.Н., кандидат технических наук, Одесская национальная академия пищевых технологий

ля очистки зерна от минеральных примесей используют машины, работающие на нескольких принципах. С древних времен человечество использовало воздушный поток для разделения зерновой смеси (рис. 1а). Воздушный поток 5, пронизывая в горизонтальном направлении падающий вертикально зерновой поток 1, отклоняет от камней 2, нормальные зерна 3 и щуплые зерна 4, которые выводятся раздельно. Учитывая, что аэродинамические характеристики частиц примесей и зерна могут быть близкими, эффективность этого метода не является высокой.

Рис. 1. Очистка зерна с помощью пневмо- (а) и гидросепарации (б)

Кроме этого принципа используется гидросепарация, которая совмещается с мойкой зерна (рис. 1б). Зерновой поток попадает в ванну с водой, где один или два шнека создают восходящий водяной поток. Это позволяет пребывать зерновкам во взвешенном состоянии. Минеральные примеси, как более тяжелые быстрее опускаются ко дну ванны. На дне ванны находится небольшой шнек, который выводит опустившиеся минеральные примеси в противоположном направлении 2. Основной поток зерна 3 подается на следующие технологические операции. Кроме этого имеется возможность удалить легкие примеси, которые плавают на поверхности воды 4. Эффективность гидросепарации зерновой смеси значительно выше пневмосепарации.

циентах внешнего трения зерна и минеральной примеси. Зерновая смесь поступала на периферию конической поверхности 1. Минеральные примеси, как более тяжелые опускаются на металлическую коническую поверхность. Зерно, в верхних слоях совершив спиралеобразную траекторию, выходило через конические воронки 2. Для интенсификации процесса самосортирования на конической поверхности выштамповывались радиальные гофры. Это позволяло разрушать нижний слой и направлять зерно в более высокие слои, а минеральные примеси отбрасывать на больший радиус, где они выводились потоком 3. Для достижения соответствующей производительности, эти поверхности набирались в пакет, и конструкция машины была похожа в остальном на пакетный рассев. Несколько контрольных рамок осуществляли контроль выделенной минеральной примеси. В настоящее время широкое распространение получили вибропневматические камнеотделительные машины, в которых используют воздушный поток в сочетании с колебаниями ситовой деки, наклонённой под углом α к горизонту (рис. 2б). Воздух 5, проходя через зерновую массу 1, ускоряет её сортирование по слоям. Зерно устремляется в более высокие слои, теряет связь с ситовой декой и в псевдоожиженном состоянии стекает по деке вниз 2. Минеральные примеси, как более тяжелые опускаются вниз на деку, где испытывают с её стороны интенсивное вибровоздействие и устремляются вверх по деке и выходят в виде потока 3. Воздушный поток создается как всасыванием, так и нагнетанием, в связи, с чем камнеотборники подразделяются на две группы. Следует отметить, что камнеотборники с всасыванием воздушного потока вытеснили вторых из-за их преимуществ, связанных с сохранением лучших санитарных условий в рабочей зоне обслуживающего персонала. Ряд заводов на территории СНГ изготовляет под различными названиями вибропневматические камнеотделительные машины типа РЗ-БКТ выполненые по технологической схеме, приведённой на рис. 2б.

Рис. 3. Схемы пневмосортировального стола а) и сортировальной машины б)

Рис. 2. Очистка зерна от минеральной примеси

на фрикционном (а) и вибропневматическом (б) камнеотборнике

Ранее использовались камнеотделительные машины с конической рабочей поверхностью, которая совершала круговые поступательные движения (рис. 2а). Разделение смеси основывалось на процессах самосортирования по высоте слоя и различии в коэффи-

Очистку зерновой смеси от минеральной примеси осуществляют также на пневмосортировальных столах (рис. 3а). Ситовая поверхность 1 стола наклонена под углом β к горизонту в поперечном направлении и под углом α продольном направлении. На ситовой поверхности закреплены рифы 2 для затруднения движения тяжёлых частиц в продольном направлении пневмосортировального стола. Зерновая смесь I поступает в самой высшей точке на вибрирующую ситовую поверхность 1, продуваемую снизу воздушным потоком VI. Зерновая смесь расслаивается по высоте. Щуплое зерно и аэродинамически лёгкие примеси, находящиеся в верхних слоях

тЕхНОЛОГИИ зЕРНОПЕРЕРаБОтКИ легко преодолевают рифы и двигаясь в продольном направлении стола выходят в виде потока V. Более тяжёлая фракция, представляющая минеральные примеси, контактирующие с ситовой поверхностью двигается под действием поперечных колебаний стола и выходит в виде потока II. Основной зерновой поток преодолевает рифы и двигается веерообразно. При этом имеется возможность о тобрать тяжёлую фракцию зерна III и основную фракцию зерна IV. Отбор минеральной примеси возможен и на сортировальных машинах (рис. 3б). Ситовая дека как и в ранее рассмотренной машине наклонена под углом β к горизонту в поперечном направлении и под углом α продольном направлении. Зерновая смесь I подаётся в нижней точке если рассматривать продольное направление машины. Зерновая смесь под действием вибрации и воздушного потока V самосортируется на ситовой поверхности, при этом аэродинамически лёгкие частицы легко двигаются в поперечном направлении и выходят в виде потока II. Тяжелые частицы минеральной примеси контактируя с декой испытывают продольные колебания последней и двигаются вверх по ситовой поверхности при этом соскальзывают в поперечном направлении из-за наклона деки под углом β. Общая траектория получается веерообразной и минеральные частицы выходят из машины в виде потока IV. Основной поток зерна двигается также по веерообразной траектории выходя из машины в виде потока III, который можно разделить на несколько фракций. Ряд фирм выпускают комбинированные машины, сочетающие в себе ситовой сепаратор и камнеотборник вибропневматического действия с замкнутым циклом воздуха (рис. 4). Исходный зерновой поток очищается на зерновом сепараторе от крупных примесей (поток 2) и от мелких примесей (поток 3). В камнеотборнике с разделительным ситом осуществляется отбор аэродинамически лёгких примесей (поток 4), минеральной примеси (поток 5). Дека и разделительное сито продуваются воздушным потоком 7, при этом уходящий поток 8 уносит пылевые частицы.

№6 (183) ИЮНЬ 2014 |

Минеральная примесь и зерно проходят через сито и поступают на деку, которая расположена под ситом. Здесь осуществляется основная сепарация минеральной примеси 2 от полновесной фракции зерна 3. Аэродинамически лёгкие примеси и щуплое зерно находятся над верхним ситом, поэтому не контактируют с ситовой поверхностью и уходят потоком 4. Таким образом данные машины выполняют функции концентратора. Основная тенденция заключается в переходе ряда ведущих фирм на данную схему построения камнеотборников. Фирма Satake и ряд других фирм применяет наряду с разгрузочным ситом две ситовые деки (рис. 5б). Это позволяет увеличить как количество выходных фракций, так и эффективность процесса сепарации. Исходная смесь сыпучего материала поступает на вибрирующее разгрузочное сито, продуваемое восходящим потоком воздуха. Учитывая процесс стратификации, тяжелые частицы опускаются на ситовую поверхность, а легкие частицы подымаются в верхние слои. Минеральная примесь, тяжелая и средняя фракции зерна проходят через ситовую поверхность, легкая фракция уходит сходом 5. Проходовые частицы достигают деки, где воздушный режим подобран таким образом, что в верхних слоях оказывается средняя фракция зерна, которая идет сходом 4, а в нижних слоях минеральная примесь и тяжелая фракция зерна. Учитывая, что нижние слои зернового потока испытывают большее вибрационное воздействие от деки, вверх по ней устремляются минеральная примесь и тяжелая фракция зерна, и попадают на нижнюю контрольную деку. На нижней деке происходит аналогичный процесс вибропневматического разделения, где небольшое количество зерна (только тяжелая фракция 3), устремляется в верхний слой, успешно разделяется с минеральной примесью 2, которая оседает в нижние слои, и выводится противотоком вверх по нижней деке.

Рис. 5. Схемы камнеотборников

вибропневматического действия

Рис. 4. Схема комбинированной машины Имеются и другие комбинации зерноочистительных машин с камнеотборниками. В рассмотренных вибропневматических камнеотделительных машинах (рис. 2б) поток основного зерна и поток минеральных примесей на деке направлены в противоположных направлениях, что не всегда способствует эффективному прохождению процесса сепарирования. Ряд фирм – Buhler, GBS, Satake и другие выпускает камнеотборники с разгрузочным ситом, что позволяет улучшить условия разделения, особенно тяжелой фракции зерна от минеральной примеси. В конструкциях таких камнеотборников имеется разгрузочное сито (рис. 5а), обеспечивающее отбор легкой фракции зерна 4, идущей сходом.

www.hipzmag.com

Камнеотборники модели Р3-БКТ имеют корпус 1, установленный на пружинных опорах 2 и на стойке 3, имеющей подпружиненное основание, допускающие смещение в основном в двух координатах (рис. 6а). В корпусе 1 установлена ситовая дека 4. Применение в камнеотборниках типа Р3-БКТ вибраторов маятникового типа требует установки центра масс вибратора А на одной прямой линии с осью установки вибратора В и общим центром масс С. Неравномерное поступление зерна приводит к смещению общего центра масс С от линии центров, что приводит к изменению вибрационных характеристик на сетчатой поверхности деки. Систематическая ошибка установки центра масс вибратора А относительно линии центров АС при установке угла направления вибраций, также приводит к уходу параметров вибрации от оптимальных. Данная ситуация с параметрами вибрации усугубляется при смещении центра масс вибратора А. В связи с этим ряд фирм отказались от регулирования угла направления вибраций, устанавливая два идентичных вибратора на рассчитанную и установленную под постоянным углом к ситовой поверхности плиту (рис. 6б, второй вибратор расположен за первым вибратором, приведенным на схеме). Учитывая постоянство технологических параметров на некоторых предприятиях отрасли, такое инженерное решение является вполне оправданным.

| №6 (183) ИЮНЬ 2014 В камнеотборниках с разгрузочным ситом также применяются схемы вибраторов, изображённых на рис. 6. Кроме этого практикуется установка вибраторов по обеим сторонам ситового корпуса камнеотборника, что обеспечивает ряд преимуществ, в основном связанных с удобством эксплуатации. Ряд фирм выпускает камнеотборники, у которых колеблется только ситовая дека от эксцентрикового колебателя, что значительно снижает инерционные нагрузки (рис. 7), и более жестко выдерживаются параметры колебаний.

Рис. 6. Схемы установки вибраторов в камнеотборниках типа Р3-БКт

ты машины, так и получение оптимального расположения точек А, В и С на одной прямой. Кроме этого небольшая масса вибрирующих элементов снижает энергопотребление привода. Имеется и другое инженерное решение установки эксцентриковых колебателей в приводе камнеотборников, применяемое рядом фирм КНР (рис. 7б). Корпус 1 с установленной декой 2 находятся на парах шарнирных стоек 7 и 8. Электродвигатель 3 через ременную передачу 4 приводит во вращение эксцентриковый вал 5. Шарнирно связанный с этим валом кривошип 6 осуществляет возвратно-поступательное перемещение рамки с ситовой поверхностью 2. Для регулирования угла наклона рабочей деки 2, шарнирные стойки 7 установлены на двух столбиках 9, регулируемых по высоте. Для правильной настройки на оптимальный режим колебаний применяют в основном 4 диска. Диск 1 (рис. 8а) устанавливают, вращая его вокруг своей оси, в такое положение, чтобы размытая под воздействием вибрации линия настройки 2 стала узкой. Это позволит определить по нижней шкале 5 угол направления колебаний. На диске линия со шкалой значений размаха колебаний 3 расположена перпендикулярно к линии настройки 2. Под небольшим углом к линии шкалы расположена линия хода 4. При работе вибратора линия шкалы 3 и линия хода 4 находятся в размытом состоянии. Точка их пересечения будет определять по шкале значение размаха колебаний. Некоторые фирмы используют диски с возможностью точного затемнения площади между двумя чёрточками, например между 3 и 4, что определяет размах в 5 мм (рис. 8б).

Рис. 7. Схемы установки эксцентриковых вибраторов в камнеотборниках

Фирма CIMBRIA HEID GmbH использует в своих камнеотборниках эксцентриковые вибраторы (рис.7а). Корпус машины 1 установлен неподвижно с возможностью настройки угла наклона ситовой поверхности 2 относительно точки А. Привод эксцентрикового вала 5 камнеотборника осуществляется от электродвигателя 3 через ременную передачу 4. Ситовая рамка 2 через шатуны 6 связана с эксцентриковым валом 5. Это обеспечивает исключение резонансных явлений при неустановившемся режиме рабо-

Рис. 8. Диски вибропневматических камнеотборников Следует отметить, что все фирмы используют мембранные микроманометры для определения разрежения воздушного потока в рабочей зоне. К сожалению, основным камнеотборником в зерноперерабатывающей отрасли СНГ является морально устаревший Р3-БКТ, а машиностроительные заводы так и не освоили выпуск современных моделей.

л и т е рат У ра 1. Технологическое оборудование предприятий для хранения и переработки зерна / Под ред. А.Я.Соколова / 5-е изд. перераб. и доп. -М.: Колос. 1984. 2. Оборудование для производства муки, крупы и комбикормов. Демский А.Б., Веденьев В.Ф. Справочник. – М.: ДеЛи принт, 2005. – 760 с.

показники якості суміші крупів Шаповаленко О.І., доктор технічних наук, зосим а.Р., магістрант, Національний університет харчових технологій

рупи є одним з основних важливих продуктів харчування для більшості населення, для людей будь-якого соціального статусу і за будь-якого рівня доходів. Окрім цього, круп’яні культури мають цінні господарські властивості. Просо і гречка, наприклад, ви-

користовують для пересіву озимих і ранніх ярих зернових у разі їхньої загибелі, а також як післяжнивні культури [1, 2]. Просо вирощують для одержання цінного харчового продукту – пшона. У складі пшона вміст білка становить 16%, крохмалю – 81%, жиру – 3,5%, клітковини – 1-2% [3].

тЕхНОЛОГИИ зЕРНОПЕРЕРаБОтКИ Рис, звичайно, не головний продукт харчування для українців, але він вважається дуже корисним і дієтичним завдяки своїй високій засвоюваності (96%) і низькому вмісту клітковини (0,3%), відзначається також високою поживністю і смаковими якостями [4]. Метою роботи було створення сумішей крупів із підвищеним вмістом білка та високою енергетичною цінністю. При проведенні досліджень визначали такі фізико-технологічні властивості сумішей крупів: об’ємну масу, кут природного ухилу, кут обрушення та кут ковзання металом, середній розмір частинок, дійсну густину та когезивність. Початкова вологість крупи пшеничної була 12,3%, пшона – 12,2%, кукурудзяної крупи – 11,6%, рису «Камоліно» – 10,5%. Спочатку проводили пошукові дослідження, в яких створювали такі суміші: суміш крупи пшеничної + пшоно шліфоване; суміш крупи пшеничної + пшоно шліфоване + кукурудзяна крупа; суміш крупи пшеничної + пшоно шліфоване + кукурудзяна крупа + рис «Камоліно». Встановлено, що об’ємна маса круп’яних сумішей становить 764-815 г/л; середній розмір частинок – 1,96-2,4 мм; кут природного ухилу – 26-32º; кут обрушення – 39-43º; кут ковзання металом – 24-25º; когезивність – 1-1,04; дійсна густина – 793-840 кг/м³;

№6 (183) ИЮНЬ 2014 |

Висока крихкість у суміші №2 пояснюється наявністю гороху та крупи гречаної, які відсутні у суміші №1.

таблиця 2. Фізико-технологічні властивості гранульованих сумішей крупів Показники якості Суміш №1 Об’ємна маса, г/л 740 Вологість , % 12,4 Кут природного ухилу, град. 33 Кут обрушення, град. 45 Кут ковзання металом, град. 22 Когезивність 1,06 Середній розмір гранул, мм 8 Крихкість , % 5,2 Дійсна густина, кг/м³ 791

Суміш №2 714 12,5 37 38 24 1,04 7 12,3 743

В табл. 3 наведено біохімічний склад крупів, які досліджували. Провели також дослідження біохімічних властивостей гранульованих сумішей, в яких визначали вміст білків, жирів, вуглеводів, енергетичну цінність і кислотність. Результати наведено у

таблиця 1. Показники якості суміші крупів Назва

Суміш крупи пшеничної + пшоно шліфоване(50:50), %

Об’ємна маса, г/л Вологість, % Кут природного ухилу, град. Кут обрушення, град. Кут ковзання металом, град. Дійсна густина, кг/м³ Когезивність, % Середній розмір частинок, мм

788 12,3 26 39 25 795 1,00 2,40

вологість – 11,7-12,3%. Результати досліджень наведено у табл. 1, з аналізу якої видно, що показники якості змінюються із введенням компонентів у суміш. Об’ємна маса та дійсна густина збільшилися (788-815 г/л; 795-840 г/л), вологість зменшилася (12,3-11,9%). Таким чином, результати проведених пошукових досліджень свідчать про те, що із введенням круп у суміш (пшоно, кукурудзяна крупа та рис) змінюються показники якості самої суміші; збільшується об’ємна маса, середній розмір частинок, кут обрушення, дійсна густина; зменшується вологість і кут ковзання металом. В наступних дослідженнях створювали суміші крупів та окремих компонентів, суміш №1 (крупа пшенична + пшоно шліфоване + рис «Камоліно» + крупа кукурудзяна) та №2 (горох + гречка + рис + кукурудзяна крупа) та подрібнили на лабораторному млині У1-ЕМЛ з використанням сита з діаметром отворів 4 мм. Подрібнену суміш зволожили до W=16%, додали 3% рафінованої соняшникової олії та гранулювали на лабораторному пресгрануляторі марки PSI Shultz продуктивністю 400 кг/год. з діаметром отворів матриці 4 мм. Після охолодження гранул визначали їхні фізико-технологічні властивості. Результати досліджень наведено в табл. 2. Аналіз даних показує, що в гранульованих сумішах об’ємна маса зменшилася на 75 г/л у порівнянні із розсипною сумішшю. Кути природного ухилу та обрушення збільшилися, а кут ковзання металом, навпаки, зменшився завдяки будові гранул.

www.hipzmag.com

Суміш крупи пшеничної + пшоно шліфоване + кукурудзяна крупа (33,3 : 33,3 : 33,3), % 764 11,7 32 42 24 793 1,04 1,96

Суміш крупи пшеничної + пшоно шліфоване + кукурудзяна крупа + рис «Камоліно» (25 : 25 : 25 : 25), % 815 11,9 30 43 24 840 1,03 2,40

табл. 4, з якої видно, що вміст білків у суміші №2 вищий на 2,3 г, ніж у суміші №1, а жирів – на 0,1 г. У суміші №1 вміст вуглеводів вищий на 7,7 г, ніж у суміші №2, а енергетична цінність більша на 79,4 кДж. Після визначення фізико-технологічних і біохімічних властивостей гранульовану круп’яну суміш варили. Визначали такі органолептичні показники: колір, запах, смак, консистенція, також визначали час варіння. Результати досліджень наведено у табл. 5, з якої видно, що смак розварених гранул притаманний всім компонентам, які вводилися у суміш. Консистенція неоднорідна, з грудочками. Смак приємний, але в суміші №2 був присутній характерний смак гороху. Таким чином, у результаті проведених досліджень було створено суміші гранульованих крупів із підвищеним вмістом білків (№1 – 8,4 г; №2 – 10,7 г) та енергетичної цінності (№1 – 1446,3 кДж; №2 – 13366,9 кДж); кислотність зразків становила відповідно №1 – 2,6; №2 – 3,2 град. Неймана. Дослідження з визначення фізикотехнологічних показників якості гранульованих крупів показали, що об’ємна маса та дійсна густина у суміші №1 вища у порівнянні із сумішшю №2, гранули суміші №1 мають більший розмір та меншу крихкість, ніж у суміші №2. Провівши опитування і дегустацію гранульованої суміші, дегустатори поставили оцінку «4,5» за шкалою оцінювання від 1 до 5.

| №6 (183) ИЮНЬ 2014 таблиця 3. Біохімічний склад досліджуваних крупів Назва крупи

Білки, г на 100 г

Жири, г на 100 г

вуглеводи, г на 100 г

Енергетична цінність, кДж

11,5 8,3 11,5 7 12,6 23

1,3 1,2 3,3 1 2,6 1,6

62,1 72 64,8 72 68 50,8

1320,8 1408,6 1454,6 1379,4 1375,2 1312,5

Крупа пшенична Кукурудзяна крупа Пшоно шліфоване Рис «Камоліно» Крупа гречана Горох колотий

таблиця 4. визначення біохімічних властивостей гранульованих сумішей крупів Номер суміші

Білки, г у 100 г

Жири, г у 100 г

вуглеводи, г у 100 г

Енергетична цінність, кДж

Кислотність, град.

8,4 10,7

1,4 1,5

74,9 67,2

1446,3 1366,9

2,6 3,2

Суміш №1 Суміш №2

таблиця 5. визначення органолептичних показників розварених гранул Номер суміші

Колір

Суміш №1

Світлокоричневий

Суміш №2

Кремовий

запах

Смак

Притаманний всім компонентам у суміші Характерний запах гороху

Притаманний всім компонентам, приємний Присутній смак гороху

Консистенція

Час варіння, хв.

Неоднорідна, з грудочками

л і т е рат У ра 1. Інтенсифікація виробництва круп’яних культур / О.С. Алєксєєва, О.П. Якименко, М.Ф. Трифонова та ін.; під ред. О.С. Алєксєєвої. – К.: «Урожай», 1988. – 160 с. 2. Історія виникнення гречки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mov-lan.narod.ru/Roslunnuctvo/index_041.htm 3. Пшоно [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://hnb.com.ua/articles/s-zdorovie-psheno-2954 4. Круп’яні культури в агромеліоративному полі рисової сівозміни. Навчальний посібник / Аверчев О.В. – Херсон: «Олді плюс», 2008. – 158 с.

тЕхНОЛОГИИ хЛЕБОПЕЧЕНИЯ

№6 (183) ИЮНЬ 2014 |

значение хлебобулочных изделий в питании детей

Костюченко М.Н., кандидат технических наук, Шлеленко Л.а., кандидат технических наук, Невская Е.в., кандидат технических наук, ГНУ ГОСНИИХП Россельхозакадемии В статье приведен краткий обзор о полезных свойствах хлебобулочных изделий, в том числе из ржаной муки, их роли в профилактике различных заболеваний и представлены примерные суточные нормы потребления ржаного и пшеничного хлеба в рационе питания детей. Рассмотрен ассортимент хлебобулочных изделий для детей дошкольного и школьного возраста, разработанный в ГОСНИИ хлебопекарной промышленности с учетом медико-биологических требований, предъявляемых к таким продуктам, и рассчитана степень покрытия суточной потребности детей в основных пищевых веществах. Ключевые слова: детское питание, хлебобулочные изделия, ржаной хлеб, степень покрытия суточной потребности.

олноценное сбалансированное питание является основой формирования здоровья подрастающего поколения и необходимым условием его гармоничного роста, физического и нервно-психического развития, работоспособности и успешного обучения. Поэтому обеспечение детского населения страны нутриентно-адаптированными продуктами питания не теряет своего первостепенного значения [1]. Основными задачами при формировании ассортимента пищевых продуктов для детей и подростков являются их соответствие: -возрастным физиологическим потребностям в пищевых веществах и энергии; -принципам рационального, сбалансированного, здорового питания; -требованиям качества, безопасности и пищевой ценности [1]. В пищевом рационе детей хлеб занимает одно из ведущих мест, в связи с этим актуальным является создание хлебобулочных изделий для детей дошкольного и школьного возраста, которые будут соответствовать особенностям растущего организма ребенка, способствовать его нормальному развитию и функционированию, повышать устойчивость к неблагоприятным воздействиям, возникновению и развитию заболеваний. Именно с хлебом организм человека привык получать энергию, большинство необходимых биологически активных нутриентов - незаменимые аминокислоты, витамины В1, В2, РР; минеральные вещества - калий, фосфор, магний, кальций, железо и др. Кроме того, в процессе брожения в опаре, закваске, тесте накапливаются органические кислоты, витамины, ароматические и бактерицидные вещества, которые повышают иммунитет и улучшают микрофлору кишечника, предотвращают развитие болезнетворных микроорганизмов и инфекционных желудочнокишечных заболеваний, дисбактериоз и диабет. В питании хлеб имеет психофизическое значение: его неповторимый вкус и аромат, приятный внешний вид воздействует на подсознание, возбуждает аппетит и стимулирует выделение пищеварительных соков, таким образом, способствует хорошему усвоению как самого хлеба, так и других продуктов, употребляемых с ним. У хлеба есть еще одна бесценная особенность – он никогда не приедается, его употребляют все, ежедневно, в течение всей жизни. Он обладает постоянной, не снижающейся усвояемостью, которая обусловлена благоприятным состоянием входящих в его состав различных пищевых веществ. Белки хлеба находятся в денатурированном виде, крахмал – клейстеризован, жир – в составе эмульсий или комплексов с белками, углеводами и другими

www.hipzmag.com

компонентами, пищевые волокна – в набухшем и размягченном состоянии [2]. В питании детей от года до полутора лет чаще используется белый хлеб. Он легче переваривается и усваивается, и дети этого возраста лучше его едят. Вместе с тем следует отметить, что в небольшом количестве им можно давать и ржаной хлеб. Тем более что ржаной хлеб более полезен, богат витаминами группы В, растительными белками и пищевыми волокнами, благотворно влияющими на процессы пищеварения. Ржаной хлеб чаще дают детям в возрасте старше полутора лет. В этом же возрасте можно также использовать пшеничный хлеб из муки грубого помола. Примерная суточная норма ржаного хлеба для детей от года до полутора лет составляет 20 г, пшеничного — 40 г, для детей от полутора до трех лет — соответственно 30 и 60 г. Если малыш получает какие-либо булочки, сушки, баранки и другие хлебобулочные изделия, количество пшеничного хлеба следует соответственно уменьшать. Детям от трех лет можно употреблять в пищу 100—120 г хлеба. В примерное однодневное меню для подростков хлеб ржаной (или отрубной) включен в количестве 150 г, а пшеничный – 200 г [3,4,5]. Диетологами замечено, что современные люди употребляют черный хлеб примерно на 10% меньше, чем того требует рациональное питание. Многие современные дети под влиянием взрослых не едят хлеб. Родители этих детей ошибочно считают хлеб вредным продуктом. Это обусловлено тем, что сегодня со страниц глянцевых журналов и некоторых телепередач о так называемом «здоровом» питании модные диетологи наперебой рассказывают о вреде хлеба, связывая его потребление с возникновением сахарного диабета, ожирением и другими заболеваниями. В результате многие сторонники модных диет стараются уменьшить его использование или вообще отказаться от хлеба, забывая о том, что хлеб – древнейший продукт с удивительной историей. Поэтому так необходимо информирование родителей о пользе хлеба и хлебобулочных изделий для нормального роста и пищеварения. Русский национальный хлеб – это черный хлеб, то есть хлеб из ржаной муки, приготовленный на закваске. В старину производство так называемого «кислого» ржаного хлеба было большим искусством, оно основывалось на применении специальных заквасок. Секреты приготовления ржаных заквасок держались в строжайшей тайне и передавались из поколения в поколение. Ржаной хлеб отличается более высоким содержанием белков, пищевых волокон, минеральных веществ (фосфора, железа, магния, калия), витаминов В1, РР, Е, фолиевой кислоты, органических кислот. Так, в трёх кусочках ржаного хлеба содержится в 1,6 раза больше железа, чем в целом яблоке, пищевых волокон и витами-

| №6 (183) ИЮНЬ 2014 на Е – в 3,5 раза больше, чем в одной моркови, а фосфора – столько же, сколько в трех картофелинах. Сто граммов ржаного хлеба удовлетворяют потребность детского организма в пищевых волокнах на 40-50%, в железе – на 2530%, витамине В1 и магнии – на 11-16% от суточной нормы [6,7 ]. В последние 10—15 лет отмечается рост числа детей и подростков, страдающих ожирением и связанными с ним осложнениями: артериальной гипертензией, дислипидемией, нарушениями углеводного обмена. Значительно «помолодел» и сахарный диабет 2-го типа – «взрослый» тип диабета, который ранее встречался только у лиц старшего возраста, сейчас диагностируется и у детей. Глобальное распространение таких социально значимых болезней диктует необходимость внедрения срочных профилактических мероприятий, к которым относиться и увеличение потребления ржаного хлеба. Многие отечественные и зарубежные исследователи установили эффективность использования ржаного хлеба для регулирования веса, снижения риска развития сахарного диабета 2-го типа, сердечно-сосудистых заболеваний и метаболического синдрома. Защитный механизм может быть связан с присутствием пищевых волокон или других биологически активных компонентов [8]. Кроме того, ржаной хлеб отличается низким гликемическим индексом, который характеризует степень повышения уровня сахара в крови после приема продукта. Продукты с высоким гликемическим индексом повышают риск развития сахарного диабета у предрасположенных к нему лиц, а продукты с низким гликемическим индексом обладают «антидиабетогенным» эффектом [8]. Рост числа детей с ожирением связан в первую очередь с изменением рациона питания. Дети с избыточным весом употребляют много жиров и легкоусвояемых углеводов. К сожалению, в России существующие на сегодняшний день рационы питания детей включают ограниченное количество продукции с использованием ржаной муки, к тому же их рецептуры

разрабатывались без учета специфики питания, вкусовых пристрастий детей и медико-биологических требований, предъявляемых к таким продуктам. Так, в меню включен хлеб дарницкий из смеси ржаной и пшеничной муки, который характеризуется недостаточным содержанием белка. В ГОСНИИХП разработан ассортимент хлебобулочных изделий из пшеничной муки и смеси ее с ржаной для детского питания (рис. 1), в которых в качестве источника белка, витаминов, минеральных веществ и других дефицитных макро- и микронутриентов в их рецептурах использовалось только натуральное отечественное сырье (гречневая мука, геркулесовые хлопья, зародыши пшеничные пищевые, кефир, молочная сыворотка, курага, творог и др.) [9]. На все разработанные изделия имеется положительное заключение НИИ питания РАМН, так как они соответствуют требованиям, предъявляемым к пищевой ценности хлебобулочных изделий для питания детей дошкольного и школьного возраста. При потреблении разработанных изделий в количестве 100 г суточная потребность в пищевых веществах для детей и подростков покрывается: В1 – на 35,0-50,0%, В2 – на 15,0-26,0%, РР – на 17,027,0%, Fe – на 18,0-27,0%, кальция – на 5,0-8,0%, пищевых волокон – на 30,0-62,0%, белка – на 20,0-27,0%. Степень покрытия суточной потребности детей за счет употребления булочных изделий «Школярик» с молочной сывороткой [6,7] представлена в табл. Всем известно, что здоровье человека закладывается в детском возрасте и напрямую зависит от его питания. Питание является одним из главных факторов, определяющих здоровье любой нации и ее международный авторитет. Поэтому чрезвычайно важно обеспечить детей и подростков полноценным и сбалансированным питанием, которое укрепит иммунитет ребенка, зарядит его энергией, сделает активным и любознательным. Это тот фундамент, на котором сформируется сильный, целеустремленный и успешный человек, от которого будет зависеть наше будущее.

Рис. 1. ассортимент хлебобулочных изделий, разработанных в ГОСНИИ хлебопекарной промышленности

тЕхНОЛОГИИ хЛЕБОПЕЧЕНИЯ

№6 (183) ИЮНЬ 2014 |

таблица. Степень покрытия суточной потребности детей за счет потребления булочных изделий «Школярик» с молочной сывороткой в количестве 100 г

вОзРаСтНыЕ ГРУППы Пищевые вещества

От 3 до 7 лет НСП

СПСП

От 7 до 11 лет НСП

СПСП

От 11 до 14 лет мальчики девочки НСП СПСП НСП СПСП

Белки

27,0

22,5

19,5

21,0

Пищевые волокна витамины и

58,5

39,0

29,3

минеральные

мг

вещества Кальций

900

7,5

1100

6,0

1200

5,6

1200

5,6

Железо

27,0

22,5

18,0

в1

0,9

49,5

1,1

40,5

1,3

34,5

1,3

34,5

в2

1,0

24,0

1,2

19,5

1,5

16,5

1,5

16,5

РР

11,0

26,3

15,0

19,5

18,0

16,5

18,0

16,5

Примечание: НСП – нормы суточной потребности, СПСП – степень покрытия суточной потребности

л и т е рат У ра 1. 2. 3. 4. 5. 6.

Конь И.Я., Батурин А.К. Детское питание / Москва: 1994. – 247 с. Пучкова Л.И., Поландова Р.Д., Матвеева И.В. Технология хлеба, кондитерских и макаронных изделий. Часть 1. Технология хлеба. – СПб.: ГИОРД, 2005. – С. 559 Батурин А.К., Каганов Б.С., Шарафетдинов Х.Х. Питание подростков: современные взгляды и практические рекомендации / Москва: 2009. – 56 с. Руководство по детскому питанию / Под ред. В.А. Тутельяна, И.Я. Коня – М.: Медицинское информационное агентство, 2004. – 662 с. Титова Л. Питание детей в возрасте от 1 года до 1,5 лет // Мама и малыш. – 2006. – №4 – С. 12. Тутельян В.А. О нормах физиологических потребностей в энергии и пищевых веществах для различных групп населения Российской Федерации // Вопросы питания. 2009. – Т. 78. №1 – C. 4-15. 7. Химический состав российских пищевых продуктов / И.М. Скурихин, В.А. Тутельян – М.: ДеЛипринт, 2008. – 272 с. 8. О пользе ржаного хлеба. Материалы II научно-практической конференции «Хлеб: вчера, сегодня, завтра» / Москва: 2012. – 36 с. 9. Невская Е.В., Костюченко М.Н., Шлеленко Л.А. Хлебобулочные изделия для детского питания с натуральными обогатителями // Кондитерское и хлебопекарное производство. – 2012. – №11(135). – С. 20-21.

УДК 664.38

Високобілкові добавки в хлібопеченні Махинько в.М., кандидат технічних наук, Черниш Л.М., аспірант, Національний університет харчових технологій Раціон харчування значної частини населення світу за вмістом білка незбалансований. Для заповнення дефіциту білка в раціоні людини й істотного розширення його ресурсів необхідно розробити ефективні й недорогі способи застосування білка з нетрадиційної сировини, а також розширити асортимент харчових продуктів із білковими добавками. Ключові слова: харчування, хлібопечення, амінокислотний склад, біологічна цінність, високобілкові добавки, концентрати, ізоляти.

доров’я – головне багатство людини, її безцінний дар. Здорова людина впевнено йде по життю, їй все доступно, вона готова підкоряти будь-які вершини, досягати найвищої мети. У здорової людини немає віку, вона постійно молода, у неї завжди є майбутнє, скільки б їй не було років. Загальновідомо, що харчування є найважливішим чинником, що обумовлює стан здоров'я людини, зв'язує його з навколишнім середовищем і впливає на здатність організму протистояти шкідливим діям. Згідно з оцінкою експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, здоров’я громадян на 50% залежить від способу життя [1].

www.hipzmag.com

Вивчення та раціональна корекція харчування населення є досить актуальною проблемою, оскільки це гарантія забезпечення стану здоров'я на оптимальному рівні, профілактика аліментарних захворювань, зниження інфекційних захворювань серед населення. Цим проблемам у нашій країні приділяється велика увага, розробляються наукові основи харчування у зв'язку з екологічно несприятливими умовами проживання. Незважаючи на те, що харчування кожної людини має бути індивідуальним і враховувати індивідуальні енергетичні витрати, звички, характер діяльності та специфіку захворювань, організація масового харчування вимагає розробки узагальнених вимог

| №6 (183) ИЮНЬ 2014 до харчування певних груп населення. Слід забезпечити населення продукцією, яка за своїм складом відповідатиме потребам організму в харчових речовинах енергії і захисних компонентах. Так, наприклад, харчування людей, що займаються фізичною працею, має бути спрямоване на забезпечення збільшення маси м’язів і підтримання в них необхідного рівня обміну речовин за рахунок підвищеної кількості білків [2]. Білки в організмі людини є головною складовою клітин всіх органів і тканин, вони виконують пластичну, каталітичну, гормональну, транспортну та інші функції. Організм людини не має резервів білка. Єдиним постачальником їх є білки харчових продуктів, тому вони належать до незамінних компонентів їжі. Добова погреба організму людини у білках складає 1-1,5 г на 1 кг маси тіла на добу, тобто 50-100 г, у тому числі в рослинних білках майже 50%. Рекомендовані норми добових потреб у білках для різних груп дорослого працездатного населення України згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.11.99 №272 наведено в табл. 1 [3].

Нині якість харчових білків оцінюють за коефіцієнтом їхнього засвоєння. Він враховує амінокислотний склад (хімічну цінність) і повноту переварювання (біологічну цінність) білків. Продукти, що мають коефіцієнт засвоєння, рівний 1, є найбільш повноцінними джерелами білка. Оцінку якості білків різних продуктів за даними ВООЗ наведено в табл. 2 [4]. У природі немає ідеальних харчових продуктів, що містили б комплекс усіх харчових речовин, необхідних людині (виняток – материнське молоко), тому одним із пріоритетних напрямів розвитку суспільства, в тому числі харчових технологій, є вдосконалення хімічного складу традиційних продуктів масового споживання. Одними з таких і є «наш батюшка – хліб», без якого немислиме харчування будь-якої людини. Хліб і хлібобулочні вироби належать до основних харчових продуктів, середня добова норма споживання яких становить близько 300 г. Слід зазначити, що серед великого розмаїття харчових продуктів хлібобулочні вироби характеризуються повною відсутністю або ж мінімальним порівняно з іншими продуктами вмістом арома-

таблиця 1. Рекомендовані норми добових потреб у білках Добова потреба чоловіків у білках Група інтенсивності праці I

Коефіцієнт фізичної активності

Вік, років

1.4

18-19 30-39 40-59

Білки, г загалом

у тому числі тваринні

67 63 58

37 35 32

Добова потреба чоловіків у білках Група інтенсивності праці

Коефіцієнт фізичної активності

Вік, років

1.6

III

Білки, г загалом

у тому числі тваринні

18-19 30-39 40-59

77 73 69

42 40 38

1.9

18-19 30-39 40-59

91 87 81

50 48 45

2.3

18-19 30-39 40-59

107 102 96

59 56 53

Добова потреба жінок у білках Група інтенсивності праці

Коефіцієнт фізичної активності

Вік, років

1.4

Білки, г загалом

у тому числі тваринні

18-19 30-39 40-59

55 52 50

30 29 28

1.6

18-19 30-39 40-59

61 59 58

34 32 32

III

1.9

18-19 30-39 40-59

72 70 69

40 39 38

2.2

18-19 30-39 40-59

84 81 78

46 45 43

тЕхНОЛОГИИ хЛЕБОПЕЧЕНИЯ тизаторів, барвників, консервантів та ін. Саме безпека для організму людини і природна натуральність дають змогу обрати хлібобулочні вироби як основу для створення функціональних продуктів із наперед заданим хімічним складом і фізіологічними властивостями.

таблиця 2. Коефіцієнт засвоєння деяких продуктів Джерела білка Молоко Ізольований соєвий білок Яйця Яловичина Горохове борошно Квасоля консервована Овес Сочевиця Арахіс Пшениця

Коефіцієнт засвоєння

Щоб уникнути цього, запропоновано скорочення контакту білкових добавок із тістом, інтенсивну обробку тіста, збільшення дозування дріжджів тощо. Тому кожну добавку необхідно розглядати як із біологічної, так і з технологічної позицій. Тобто, використовуючи добавки, необхідно враховувати вплив збагачувача не лише на харчову цінність виробів, а й на технологічний процес і якість готової продукції [8, 9].

1 1 1 0,92 0,69 0,68 0,57 0,52 0,52 0,4

Поряд із зазначеними перевагами хлібобулочні вироби характеризуються незбалансованістю за основними харчовими нутрієнтами: підвищеним вмістом вуглеводів і малою кількістю білка з неповноцінним амінокислотним складом. Головними лімітуючими амінокислотами пшеничного борошна є лізин і треонін. У зв'язку з цим підвищення білкової цінності хліба – важливе завдання фахівців хлібопекарської галузі. Одним з шляхів його вирішення є пошук нових, альтернативних видів хлібопекарської сировини з високим вмістом білка. Для підвищення біологічної цінності хлібних виробів необхідно збагачувати їх білками, багатими на лізин, метіонін, триптофан. З погляду на це є перспективним дослідження можливості використання у технології хліба рослинних і тваринних високобілкових добавок. Як відомо, важлива роль у раціональному харчуванні належить тваринним білкам. За перетравності та збалансованості амінокислотного складу білки молока належать до найбільш біологічно цінних [5]. Вторинні продукти молочного виробництва – молочна сироватка, знежирене молоко, пахта – є важливими інгредієнтами, які дозволяють збагатити хлібобулочні вироби білком, збалансувати їхній амінокислотний і поліпшити мінеральний склад [6]. Окрім цього, в наукових працях використовують сироваткові концентрати, які знаходять широке застосування в технології хлібобулочних виробів, та різні види білково-молочних препаратів: казеїни, казеїнати, казецити, копреципітати та ін. [7], харчові добавки на основі молочних і сироваткових білків, наприклад, «Полисом-Ф» [8]. Додавання сухого молочного білка, казеїната натрію, копреципітата в хлібобулочні вироби цілеспрямовано дає можливість не тільки збільшити вміст білка, але і збалансувати амінокислотний склад продукції, тобто збільшити її біологічну цінність. Крім того, молочно-білкові концентрати подовжують термін зберігання свіжості виробів [7]. Проте, добавки, що застосовуються для підвищення харчової цінності хліба, певним чином впливають на технологічний процес і якість продукції. Так, майже всі білкові збагачувачі (сухе молоко, сироватка тощо) за умов дозування їх понад оптимальні норми погіршують фізичні якості тіста, об'єм і пористість хліба [7, 8, 9]. Сьогодні головною причиною цього вважають технологічну несумісність білків різної сировини, яка проявляється тим сильніше, чим більшою є різнорідність білків і чим триваліший контакт різних білків між собою. Припускають, що білкові речовини збагачувача хліба взаємодіють із білками клейковини та ущільнюють її структуру шляхом утворення нових дисульфідних зв'язків (—S—S—).

www.hipzmag.com

№6 (183) ИЮНЬ 2014 |

Вибір рослинної сировини для вирішення проблеми підвищення біологічної цінності хлібобулочних виробів є виправданим з огляду на загальносвітові тенденції збільшення частки рослинної продукції у забезпеченні людства білком [4]. З усіх видів рослинної сировини найбільшим вмістом білка відрізняється насіння бобових: гороху, квасолі, сої, люпину, сочевиці, кормових бобів, віки, чини, нуту, машу, арахісу тощо. У світовому обсязі виробництва зернових частка бобових культур становить 20% [10]. Значну перспективу застосування в хлібопеченні має горох. Він містить 25-30% білка, при цьому лізину в 8,5 рази більше, ніж у пшеничному борошні, валіну – в 3, триптофану – в 2 рази. Горохове борошно без збитків можна додавати у кількості 2-3%. Борошно із зеленого гороху використовують для активації сушених і пресованих дріжджів. Це сприяє інтенсифікації мікробіологічних процесів, у результаті чого покращується їхня піднімальна сила. При додаванні 5% горохового борошна збільшується об’єм, формостійкість, покращується структура м’якушки [11].

вміст білків у продуктах переробки високобілкової сировини

Не менш цікавою і перспективною високобілковою рослиною є білий харчовий люпин, що останнім часом привертає до себе все більшу увагу технологів, розробників і підприємців. Науковцями НУХТ м. Київ було розроблено заміну і внесення 10% продуктів переробки білого харчового люпину замість борошна пшеничного, що дало змогу отримати вироби з належними фізико-хімічними та органолептичними показниками якості. Результати до-

| №6 (183) ИЮНЬ 2014 сліджень показали, що вироби з люпиновими продуктами мають на 24-31,4% вищий вміст білка порівняно з хлібом із пшеничного борошна І сорту. Аналіз складу незамінних амінокислот свідчить, що вироби з досліджуваними продуктами порівняно з контролем мають вищі скори таких незамінних амінокислот, як лізин (на 11,713,5%) і треонін (на 29,2-30,6%) [12]. В Харківській державній академії технології та організації харчування для збагачення хлібобулочних виробів рекомендовано вводити до рецептури ядра насіння соняшника в кількості 10, 15 і 20% до маси борошна, що значно впливає на харчову цінність і технологічні властивості борошняних виробів. Вивчено вплив насіння соняшника в кількості 10, 15 і 20%, при цьому в 1,1-1,2 рази збільшується вміст білків і незамінних амінокислот, у 1,1-5 разів клітковини і у 3-9 разів жирів і поліненасичених жирних кислот [13]. Білки сої широко застосували при виробництві харчових продуктів ще здавна – в Китаї, Японії та країнах Південно-Східної Азії. Вміст білка сої вищий, ніж у пшениці, майже втричі, а амінокислотний скор наближений до тваринного білка, завдяки чому продукти переробки сої використовують майже в усіх галузях харчової промисловості, в тому числі і хлібопеченні. У США соєве борошно застосовують у кількості до 3% без зміни в НТД на хлібобулочні вироби. При дозуванні 5-8% воно йде на приготування пиріжків, пончиків і здоби, 10-12% використовують у виробах підвищеної біологічної цінності, а при збільшенні дозування до 20-25% для випікання виробів лікувально-профілактичного призначення.

л і т е рат У ра

Щоб покращити якість хлібних виробів з високим вмістом продукту, необхідно соєве борошно вносити у виброджене тісто, застосовуючи посилену механічну обробку або поліпшувачі направленої дії [14]. Найбільш перспективними у виготовленні хлібобулочних виробів спеціального призначення є продукти переробки рослинної високобілкової сировини – концентрати й ізоляти. Порівняльну характеристику продуктів переробки високобілкової сировини наведено на рис. [15].

висновки Хлібобулочні вироби потребують збагачення, передусім, білками як найбільш цінними складовими харчування. Одним зі шляхів підвищення харчової та біологічної цінності є використання білкових добавок, які отримують на основі прогресивних технологій з відходів харчової промисловості та введенням до рецептури білкових збагачувачів з підвищеним вмістом білка і незамінних амінокислот. Білкові добавки, які використовують для збагачення виробів спеціального призначення, інколи негативно впливають на якість готових виробів при додаванні в кількості, необхідній для суттєвого підвищення харчової та біологічної цінності. Нові технології дають змогу враховувати структурні функції білка, що збагачує та дає можливість забезпечити отримання виробів, які відповідають стандартам.

1. Украинец А.И. Технология пищевых продуктов [Текст] / А.И. Украинец и др.; ред. А.И. Украинец; ДНУЭТ, НУПТ. - К.: «Аскания», 2008. - 735 с. 2. Зубар Н.М. Основи фізіології та гігієни харчування [Текст] / Н.М. Зубар. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 336 с. 3. Наказ про затвердження норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії. [Електронний ресурс] / МОЗ України; Наказ, Норми від 18.11.1999 № 272 - Режим доступу http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0834-99 - 2013 р. 4. Белок в организме и питание. [Електронний ресурс] / Режим доступу apropospage.ru/aloe/ - Copyright. -2013 р. 5. Нечаев А.П. Пищевая химия. [Текст] / А.П. Нечаев, С.Е. Траубенберг, A.Л. Кочеткова и др.; под ред. А.П. Нечаева. - 2-е изд., перераб. и испр. - СПб.: ГИОРД, 2003. - 640 с. 6. Зипаев Д.В. Молочная сыворотка - ценное сырье для вторичной переработки [Текст] / Д.В. Зипаев, А.В. Зимичев. // Известия вузов. Пищевая технология. - 2007. - №2. - С. 14-16. 7. Іщенко Т.І. Молочний казеїн – ефективний збагачувач хліба. [Текст] / Т.І. Іщенко, Ю.М. Ткачук, В.Ф. Доценко, О.Б. Шидловська // Хлібопекарська і кондитерська промисловість України. - 2009. - №10. - С. 67-69. 8. Дремучева Г.Ф. Влияние пищевой добавки на основе молочных и сывороточных белков «Полисом-Ф» на качество хлеба. [Текст] / Г.Ф. Дремучева, Н.В. Плисов, Ю.Я. Свириденко, Э.Ф. Кравченко. // Хлебопечение России. – 2005. - №5. - С. 16-17. 9. Зайцева Т.А. Влияние белковых добавок на аминокислотный состав хлебобулочных изделий [Текст] / Т.А Зайцева, М.П. Могильный. // Известия вузов. Пищевая технология. - 2008. - №4. - С. 30-32. 10.Лищенко В.Ф. Мировые ресурсы пищевого белка [Текст] / В.Ф. Лищенко // Пищевые ингредиенты. Сырье и добавки. - 2003. - №1. - С. 12-15. 11. Бочкова Л.К. Нетрадиционное сырье в производстве хлеба [Текст] / Л.К. Бочкова, З.Т. Бухтоярова, Ж.Д. Давтян // Редакция журнала «Известия вузов. Пищевая технология» - Краснодар, 1987. – 5 с. 12. Бондар Н.П. Використання продуктів переробки білого харчового люпину в технології хлібобулочних виробів функціонального призначення. [Електронний ресурс] / Н.П. Бондар, Л.Ю. Арсеньєва, М.М. Антонюк // Наукові праці. Домашня сторінка. Том 1, № 25 (2008). - Режим доступу http://journal.nuft. edu.ua/index.php/swnuft/article/view/996 - 2013 р. 13. Лисюк Г. Підвищують вміст білків і зменшують вуглеводів шляхом додання до хлібобулочних виробів ядра насіння соняшника. [Текст] / Г. Лисюк, І. Фоміна, О. Шидакова-Каменюка // Хлібопекарська і кондитерська промисловість України. - 2008 - № 6. - С. 40-41. 14.Поландова Р. Як інтенсифікатор бродіння соєве борошно незамінне в масових сортах хліба. [Текст] / Р. Поландова, І. Баркалова, А. Подобєдов // Хлібопекарська і кондитерська промисловість України. – 2008. - №10. - С. 37-38. 15. Растительные белки. Гороховый белок. [Електронний ресурс] / Орион продукт. - Режим доступу http://www.orionfood.com/index.html?/peaprotein80. html - 2013 р.

тЕхНОЛОГИИ хЛЕБОПЕЧЕНИЯ

№6 (183) ИЮНЬ 2014 |

конструювання зернових хлібців

збалансованого нутрієнтного складу Райчук Н.М., Подобій О.в., Національний університет харчових технологій, Київ, Україна Збагачення харчових продуктів шляхом внесення до їхнього складу функціональних інгредієнтів дозволяє розширити асортимент і підвищити якість продукції, що випускається.

вступ Харчування сучасної людини має не лише задовольняти фізіологічні потреби її організму в нутрієнтах та енергії, але й виконувати профілактичні, лікувальні функції та бути абсолютно безпечним. Необхідність створення продуктів функціонального призначення в Україні та світі обумовлена погіршенням стану здоров’я населення. Ситуація ускладнюється через зниження якості продовольчої сировини на фоні екологічних проблем, використання інтенсивних технологій переробки та зберігання харчових продуктів [1]. Сучасний підхід до розробки рецептур харчових продуктів базується на виборі певних видів сировини та додаткових компонентів у співвідношеннях, які забезпечують досягнення прогнозованої харчової цінності готового продукту, яка визначається кількісним вмістом і якісним складом нутрієнтів, органолептичними властивостями продукту, а також показниками якості і безпеки продукту. Вибір продукту, який вимагає збагачення, здійснюють з урахуванням рівня його поширеності і доступності. Він має бути продуктом масового споживання, доступним для всіх груп населення і регулярно використовуватися в повсякденному харчуванні. Світова практика показує, що, в першу чергу, до таких продуктів належать зернові. Завдяки споживанню цих продуктів людина може на 30% задовольнити свої потреби в енергії, більш ніж на 50% – у вітамінах групи В, солях фосфору та феруму, наполовину – у вуглеводах, на третину – у білках. Але засвоюваність білків зернової основи складає лише 45-50%. Кількість незамінних амінокислот відносно їхньої загальної кількості становить 32-45%. При цьому виробництво зернових продуктів функціонального призначення є найбільш дешевим порівняно з виробництвом інших харчових продуктів [2, 3]. Одним з перспективних напрямів створення сучасних функціональних харчових продуктів є екструзійні технології. В нашій країні налагоджено виробництво таких зернових продуктів нового покоління, як готові до вживання сухі сніданки, зернові хлібці, батончики з подрібнених зерен з різноманітними добавками, швидкорозчинні каші та інші продукти, виготовлені на основі пшениці, кукурудзи, рису, ячменю або їхніх сумішей. Такі продукти мають великий попит у різних груп населення, зокрема у дітей, підлітків, людей похилого віку. В той самий час, основний недолік даних продуктів полягає в тому, що їхня харчова цінність невисока, тому що після традиційної технології обробки зерна відбуваються часткові втрати біологічно активних речовин: вітамінів, мінеральних речовин, харчових волокон, які зосереджені, в основному, у периферичних шарах зерна. Виробники зернових сніданків приділяють велику увагу питанням збагачення даних продуктів шляхом внесення до їхнього складу різноманітних корисних компонентів. При цьому не враховують важливі умови збалансованості харчових речовин, які забезпечуються додержанням науково визначених співвідношень між нутрієнтами. Цей підхід характеризується низькою ефективністю. Як вихідну сировину для екструдованих продуктів харчування використовують традиційні зернові культури, що харак-

www.hipzmag.com

теризуються низьким вмістом білків, найважливіших незамінних амінокислот (треонін, лізин, метіонін+цистин) та мікронутрієнтів. Проблеми харчування, пов’язані з дефіцитом повноцінного білка, на сьогоднішній день є одними з найбільш актуальних. Недостатнє споживання мікронутрієнтів є масовим і постійно діючим фактором, що негативно впливає на ріст і розвиток підлітків та вимагає елементарної корекції шляхом збагачення раціону білком, легкозасвоюваними вуглеводами, біокоректорами та іншими біологічно активними речовинами [4]. Метою даної роботи є аналіз харчової та біологічної цінності зернових хлібців і підбір ефективних інгредієнтів, що дозволять її підвищити.

Матеріали та методи З метою досягнення максимальної відповідності принципам збалансованого харчування як інгредієнти для збагачення було використано порошок морської водорості спіруліни та насіння кунжуту. Для збагачення використано кунжут ГОСТ 12095-76 «Кунжут для переработки». У 100 г кунжутного насіння міститься 565 ккал, до його складу входять жири (до 60%), представлені ефірами гліцерину, насиченими і ненасиченими жирними кислотами, білки (до 25%), представлені найціннішими амінокислотами, вітаміни, мінерали. В 100 г насіння міститься 783 мг кальцію (майже добова доза кальцію для дорослої людини) [5]. Для збагачення використано ТУ 9284-002-26110950-2002 «Спирулина-Сочи S.plat.-C». Вміст білка в спіруліні (60-70%) набагато вищий, ніж у будь-якому іншому традиційному продукті харчування. Білок спіруліни містить всі необхідні (незамінні) амінокислоти. Спіруліна є джерелом макро- і мікроелементів (цинк, селен, хром, йод, залізо, мідь, марганець), які сконцентровані в оптимальних співвідношеннях, а вміст бета-каротину в ній в 10 раз більший, ніж у моркві. Спіруліна містить фолієву кислоту (вітамін B9) (0,10,5 мкг/г), ніацин (вітамін В3) (118 мкг/г), інозитол (350-640 мкг/г) та біотин (0,012-0,05 мкг/г) [6]. Харчова комбінаторика – науково-технічний процес створення нових комбінованих форм харчових продуктів, інструментарієм якого є традиційна харчова основа і набір функціональних інгредієнтів для введення до такої харчової основи За спеціальними методиками харчової комбінаторики в програмі Microsoft Excel проведено основні розрахунки з визначенням технологічних прийомів отримання функціональних харчових продуктів, з урахуванням фізико-хімічних процесів, що відбуваються з сировиною та продуктами під час технологічного обробки та інших процесів [7]. На першому етапі досліджень проведено оцінку харчової цінності базового продукту. Розраховано матеріальний баланс, показники інтегрального скору та харчової цінності за традиційною рецептурою. На другому етапі оцінено зернові хлібці на наявність дисбалансу білкового складу злакових культур, які традиційно використовуються для виробництва зернових хлібців. Біологічну повноцінність білка визначили за розрахун-

| №6 (183) ИЮНЬ 2014

де SΣ, % – сумарний вміст k – показника харчової цінності в заданому продукті; Хі – масова частка j-го складника рецептури, %; Si – вміст k – показника харчової цінності j-му складнику, %. За формулою інтегрального скору розраховано ступінь забезпечення добової потреби за рахунок кількісних значень показників харчової цінності заданого продукту: Is = ХЦпрод 100/ ХЦдоб, де Is – інтегральний скор, %; ХЦпрод – показник харчової цінності харчового продукту; ХЦдоб – добова потреба відповідної категорії споживачів у показнику харчової цінності [8, 9]. За результатами розрахунків складено узагальнену таблицю харчової цінності базового продукту за макронутрієнтами (табл. 1) та мікронутрієнтами (табл. 2).

таблиця 1. аналіз харчової цінності базового продукту Жири, %

вуглеводи, %

Білок, %

Склад продукту

% у рецептурі

за макронутрієнтами

Пшениця

57,6

2,5

Крупа вівсяна

52,5

6,1

Крупа кукурудзяна

8,3

68,6

1,2

365

120

Матеріальний баланс

11,1

58,57

3,44

Інтегральний скор

19,1

16,05

2,86

Співвідношення

1,00

5,26

0,31

Добова потреба Сума

в1

в2

Пшениця

114

368

5,3

0,37

0,1

4,9

311,9

Крупа вівсяна Крупа кукурудзяна Добова потреба

116

349

2,1

0,49 0,11

1,1

315,2

109

2,7

0,13 0,07

1,1

326,0

400

800

120

Сума Матеріальний баланс Інтегральний скор

100 95

52,2 296 3,53 0,35 0,10 2,64

6,53 24,7 25,2 17,6 4,36 10,9

Співвідношення

0,5

вітаміни, мг%

2,2

ЕЦ

Склад продукту

Мінеральні речовини, мг%

1,00 0,18 14,7

Білковий склад На другому етапі оцінено зернові хлібці на наявність дисбалансу білкового складу, деяких злакових культур, а саме – пшениці, крупи вівсяної та крупи кукурудзяної, які традиційно використовуються для виробництва зернових хлібців. Враховували наявність у білку продукту всіх восьми незамінних амінокислот (НАК). Біологічну повноцінність білка визначали за розрахунком амінокислотного скору (Сj), який представляє собою відношення вмісту певної НАК в білку продукту до вмісту цієї ж НАК в еталонному білку:

де Аj – вміст j-ї НАК в білку продукту, г/100 г білка; Аje – вміст j-ї НАК в еталонному білку, г/100 г білка. Амінокислота, скор якої є найменшим, називається першою лімітованою амінокислотою і позначається Сmin. Скор першої лімітованої НАК показує максимальний рівень, на якому засвоюється решта НАК білка продукту. Загальний рівень засвоюваності білка оцінювали за коефіцієнтом утилітарності (u, %), який розраховували за рівнянням:

100

Аналіз харчової цінності базового продукту показав, що ступінь забезпечення добової потреби за рахунок кількісних значень показників харчової цінності базового продукту має

На першому етапі досліджень зі створення комбінованих екструдованих продуктів проведено оцінку харчової цінності базового продукту. Розраховано матеріальний баланс, показники інтегрального скору та харчової цінності за традиційною рецептурою. Матеріальний баланс:

за мікронутрієнтами

Са

Оцінка харчової цінності зернових хлібців

таблиця 2. аналіз харчової цінності базового продукту

Результати та обговорення

низький рівень. Даний продукт є недостатньо збалансованим за вмістом мікронутрієнтів.

% у рецептурі

ком амінокислотного скору (Сj). Загальний рівень засвоюваності білка оцінювали за коефіцієнтом утилітарності (u, %) [8]. Визначили коефіцієнт надлишковості незамінних амінокислот як масову частку НАК у 100 г білка продукту, яка використовується організмом нераціонально. Оптимізували склад продукту за рахунок додавання спіруліни та кунжуту. На третьому етапі розрахунків визначили оптимальну кількість інгредієнтів, яку необхідно внести до рецептури традиційних зернових хлібців. Проведено розрахунок показників харчової та біологічної цінності зернових хлібців за новою рецептурою.

Також визначали коефіцієнт надлишковості незамінних амінокислот σнад як масову частку НАК в 100 г білка продукту, яка використовується організмом нераціонально:

тЕхНОЛОГИИ хЛЕБОПЕЧЕНИЯ

№6 (183) ИЮНЬ 2014 | визначення оптимальної рецептури

В табл. 3 та 4 відповідно наведено амінокислотний профіль, а також результати розрахунку амінокислотного скору, коефіцієнта утилітарності та коефіцієнта надлишковості злакових культур, які входять до традиційної рецептури [10]. Аналіз отриманих результатів підтвердив доцільність збагачення зернових хлібців.

таблиця 3. Оцінка збалансованості білкового складу зернових культур, що входять до традиційної рецептури зернових хлібців

Оцінка харчової та біологічної цінності комбінованого продукту

таблиця 5. аналіз харчової цінності створеного

13 9,7 4,3 3,4 8,1 1,4 5,8 6,2

АК скор

1,39 1,23 0,6 1,35 0,35 1,16 6,20 11,00 4,70 1,40 4,2 5,00 3,50 4,73 1,70

Крупа вівсяна АК скор

0,67 0,40 0,7 0,83 0,88 0,95 1,70

Крупа кукурудзяна

8,30 11,00 1,30 2,1 3,60 2,00 4,10 0,60

АК скор

1,57 0,37 0,3 0,60 0,50 0,82 0,60

Білок FАО/ВООЗ

3,5 5,5

Пшениця

зернових культур, що входять до традиційної рецептури зернових хлібців Cmin

Коефіцієнт утилітарності

Коефіцієнт надлишковості

Пшениця

0,35

0,29

113

Крупа вівсяна

0,40

0,51

58,83

Крупа кукурудзяна

0,37

0,48

64,88

З наведених даних видно, що для всіх зернових культур спостерігається лімітування за кількома незамінними амінокислотами, а саме: треонін, метіонін+цистин. Отже, комбінування між собою різних видів злакових культур не дозволить суттєво збільшити біологічну цінність білка і рівень його засвоюваності організмом людини. Для створення комбінованих продуктів необхідно підібрати інгредієнт, для якого амінокислотний скор треоніну, метіоніну+цистину буде більшим за одиницю. Запропоновано як такі інгредієнти обрати спіруліну та кунжут, які характеризуються високим вмістом білка – 60% та 19,4% відповідно.

www.hipzmag.com

57,6

2,5

29,75

52,5

6,1

Крупа кукурудзяна

21,25

8,3

68,6

1,2

Кунжут

19,4

48,7

Спіруліна

365

120

16,4

50,88

5,85

28,3

13,94

4,88

1,00

3,10

0,36

Добова потреба

Співвідношення Білоквмісний продукт

Крупа вівсяна

Сума Матеріальний баланс Інтегральний скор

таблиця 4. Оцінка показників збалансованості

Жири,%

Склад продукту

вуглеводи,%

комбінованого продукту за макронутрієнтами Білок, %

триптофан

валін

треонін

тирозин+фенілаланін

лізин

метионін+цистин

лейцин

За формулою матеріального балансу проводимо розрахунок показників харчової цінності й інтегрального скору за новою рецептурою. Дані розрахунків наведено в табл. 5, 6.

%у рецептурі

Пшениця

вміст білка,%

НаК, г/100г білка

Білоквмісний продукт

На третьому етапі розрахунків визначали оптимальну кількість спіруліни та кунжуту, яку необхідно внести до рецептури традиційних зернових хлібців. Вибір компонентів збагачення проводили таким чином, щоб забезпечити збалансованість незамінних амінокислот, підвищений вміст мінеральних речовин, а також забезпечення необхідних органолептичних, фізикохімічних і структурно-механічних показників готової продукції. Для розрахунків використано базову рецептуру зернових хлібців, яка включає, %: пшениця – 40, крупа вівсяна – 35, крупа кукурудзяна – 25. За проведеними розрахунками визначено, що оптимальним є додавання до традиційної рецептури спіруліни у кількості 10% та кунжуту у кількості 5%.

100,00

Додавання 10% спіруліни та 5% насіння кунжуту дозволило збільшити вміст мінеральних речовин і вітамінів, а також рівень їхнього засвоєння організмом: Mg – 23,8-36,23; Ca – 6,53-16,26; Р – 24,7230,93; Fe – 25,2-80,93; B1 – 17,6-33,64; B2 – 4,36-20,44; PP – 10,98-15,09. В табл. 7 наведено амінокислотний профіль, а також результати розрахунку амінокислотного скору, коефіцієнта утилітарності та коефіцієнта надлишковості хлібці, а також спіруліни та насіння кунжут. Оцінка збалансованості білкового складу продукту показала, що, на відміну від зернових культур, в амінокислотному складі спіруліни та кунжуту присутня лише одна лімітована НАК – лізин, причому значення їхніх амінокислотних скорів значно ближчі до 1. Це свідчить про доцільність комбінування в рецептурі зернових хлібців зі спіруліною та кунжутом. Внесення добавки спіруліни та насіння кунжуту не лише збільшило загальний вміст білка, але й підвищило рівень його засвоюваності завдяки компенсації лімітування амінокислот, що дозволило збільшити біологічну цінність готових продуктів.

| №6 (183) ИЮНЬ 2014 таблиця 6. аналіз харчової цінності створеного комбінованого продукту за мікронутрієнтами Склад продукту

%у рецептурі

Пшениця

Мінеральні речовини, мг% Mg

Са

вітаміни, мг% Fe

в1

в2

ЕЦ

114

368

5,3

0,37

0,1

4,94

311

Крупа вівсяна

29,75

116

349

2,1

0,49

0,1

1,1

315,5

Крупа кукурудзяна

21,25

109

2,7

0,13

0,07

1,1

326

Кунжут

540

147

720

1,27

0,36

526

Спіруліна

370

120

830

52,8

3,1

3,5

11,8

332

400

800

1200

2,2

Добова потреба 100,00

Матеріальний баланс

144

130

371

11,3

0,67

0,4

3,62

Iнтегральний скор

36,2

16,2

30,9

80,9

33,6

15,0

Співвідношення

0,90

1,00

0,35

11,4

таблиця 8. збалансованість білкового складу хлібців комбінованої рецептури

9,17

ізолейцин

5,19

метіонін+цистин

3,16

лізин

4,02

тирозин+фенілаланін

7,49

треонін

3,65

валін

6,17

триптофан

2,64

Сума НАК

41,52

Амінокислотний скор лейцин

1,31

ізолейцин

1,29

метіонін+цистин

0,90

лізин

0,73

тирозин+фенілаланін

1,24

треонін

0,91

валін

1,23

триптофан

2,64

Вміст білка

15,98

Коефіцієнт утилітарності

0,63

Коефіцієнт надлишковості

8, 52

Результати розрахунків збалансованості білкового складу хлібців комбінованого складу з додаванням спіруліни та кунжуту наведено в табл. 8. Отже, проведені розрахунки дозволили розробити рецептуру зернових хлібців підвищеної харчової та біологічної цінності, яка включає, %: пшениця – 34; крупа вівсяна – 30; крупа кукурудзяна – 21; спіруліна – 10; кунжут – 5.

триптофан

лейцин

треонін

тирозин+фенілаланін

Спіруліна

лізин

Кунжут

метионін+цистин

НаК, г/100г білка

лейцин

Співвідношення масових часток

вміст білка,%

Хлібці

хлібців, а також спіруліни та кунжуту Білоквмісний продукт

Складники білкової комбінації

таблиця 7. Оцінка збалансованості білкового складу

валін

Сума

Пшениця

9,7 4,3 3,4 8,1 1,4 5,8 6,2

АК скор

1,29 1,142 0,76 0,57 0,99 0,515 1,00

0,57

σнад

26,5

Кунжут

19,4 13,38 7,83 5,59 5,54 8,85 7,68 8,86

АК скор

1,91 1,957 1,59 1,00 1,475 1,92 1,77

0,59

24,2

над

Спіруліна

60 8,70 5,70 3,50 5,10 9,60 5,40 7,50

АК скор

1,24 1,425 1

0,71

14,6

над

Білок FАО/ВООЗ

0,92 1,6 1,35 1,5

3,5 5,5

висновки Введення до рецептури зернових хлібців спіруліни та кунжуту підвищує їхню біологічну та харчову цінність. Використання цього продукту є доцільним у раціоні харчування всіх верств населення. Збагачення хлібців спіруліною дозволяє збільшити їхню біологічну цінність завдяки підвищенню вмісту білка на 5%, підвищити рівень його засвоюваності та зменшити коефіцієнт надлишковості на 18%. Завдяки високому вмісту мінеральних речовин і вітамінів дозволить також підвищити їхню харчову цінність. Додавання спіруліни та кунжуту в кількості 10% та 5% відповідно до традиційної рецептури зернових хлібців позитивно впливає на збалансованість їхнього амінокислотного складу.

НаУЧНый СОвЕт

№6 (183) ИЮНЬ 2014 |

л і т е рат У ра

1. Amitava Das, Chandan K. Sen. (2014), Nutraceutical and Functional Food Regulations in the United States and Around the World, Food Science and Technology, Vol.4, pp 13-39. 2. Амброзевич Е.Г. Особенности европейского и азиатского подходов к ингредиентам для продуктов здорового питания/ Е.Г. Амброзевич// Пищевая промышленность, 2005.- № 4,- С. 12-13 3. Guangchang Pang, Junbo Xie, Qingsen Chen, Zhihe Hu, (2012), How functional foods play critical roles in human health, Food Science and Human Wellness, Vol. 1, Is. 1, pp 26-60 4. Евдокимова О. В. Перспективы внедрения экструзионных технологий в отрасли пищевой промышленности / О.В. Евдокимова // Продукты, питания и рациональное использование сырьевых ресурсов: сб. науч. работ. – Вып. 11. Ч. 2. – Кемерово: Кемер. технол. ин-т пищ. пром-сти, 2006. – C. 104-106. 5. Jin Hyo Kim, Woo Duck Seo, Seong Kyu Lee, Yong Bok Lee, Choon Hwa Park, Hyung Won Ryu, Jin Hwan Lee, (2014), Comparative assessment of compositional components, antioxidant effects, and lignan extractions from Korean white and black sesame(Sesamum indicum L.) seeds for different crop years , Journal of Functional Foods, Vol: 7, pp 495-505. 6. Estefanía Rodríguez De Marco, M. Eugenia Steffolani, Cristina S. Martínez, Alberto E. León . ( 2014), Effects of spirulina biomass on the technological and nutritional quality of bread wheat pasta, Food Science and Technology, Vol. 58, Is.1, pp. 102-108 7. Орещенко A.B. Пищевая комбинаторика и генетическое здоровье человека. Текст. /A.B. Орещенко. – М.: «Пищепромиздат», 1999. – С. 105-106. 8. А.А. Борисенко. Проектирование сбалансированных поликомпонентных пищевых продуктов на основе их нутриентного состава / А.А. Борисенко, Г.Л. Касьянов, A.A. Запорожский // Известия вузов. Пищевая технология, 2005. - №2-3. - С. 106-107. 9. Киселев В.М. Эволюционная методология проектирования функциональных продуктов питания / В.М. Киселев, Е.Г. Першина // Пищевая промышленность, 2009. - №11. - С. 57-59. 10.Першина Е.Г. Разработка функциональных продуктов питания на основе методологии пищевой комбинаторики: дис. канд. техн. наук: 05.18.15 / Першина Е.Г.; КТИПП. - К., 2009. - 147 с.

дослідження впливу технологічних факторів пророщування на білкові речовини пшениці та гречки як сировини для виробництва продуктів дитячого харчування

Соболь М.І., аспірант, Ерлецька в.а., кандидат технічних наук, зінченко І.М., кандидат технічних наук, Ковбаса в.М., доктор технічних наук, Національний університет харчових технологій

инок продуктів дитячого харчування – одна із найважливіших тем українського виробника й споживача. Аналіз стану виробництва продуктів дитячого харчування в Україні останніми роками свідчить про його тенденцію погіршення, що обумовлено екологічними та соціально-економічними чинниками. Основними проблемами розвитку ринку дитячого харчування України є вузький асортимент продукції, обмежений вихід вітчизняних продуктів дитячого харчування на європейський ринок, недостатні обсяги виробництва вітчизняних продуктів дитячого харчування за доступними цінами, переважна кількість імпортного дитячого харчування, а також недостатність інформації у споживача про корисність і переваги українських продуктів дитячого харчування. Тим часом недоліки продукції дитячого харчування власного виробництва компенсуються за рахунок імпортної продукції відомих марок, асортимент яких покриває практично всі ніші продуктів дитячого харчування. Останніми роками спостерігається дедалі більше наповнення ринку України імпортними продуктами дитячого харчування високої вартості, які недоступні переважній більшості населення. На сьогоднішній день українське виробництво продуктів дитячого харчування розвивається переважно за рахунок нарощування обсягів випуску дитячих соків і сухих молочних сумішей, у т.ч. сумішей з борошном та відварами круп.

www.hipzmag.com

У випадку штучного вигодовування малюків рекомендується використовувати молочні суміші, які представляють собою продукти, максимально наближені за харчовою та енергетичною цінністю до грудного молока і відповідають віковим функціональним можливостям і потребам зростаючого дитячого організму [2]. Перспективною сировиною для розширення асортименту сухих продуктів дитячого харчування, покращення їхньої біологічної цінності та перетравлюваності є борошно із пророщеного зерна. Відомо, що у процесі пророщування зерна зазнає значних змін його хімічний склад, збільшується частка низькомолекулярних фракцій, легкозасвоюваних сполук – амінного азоту, мальтози, глюкози, декстринів. Пророщування зерна також приводить до збільшення кількості деяких незамінних амінокислот [1, 3]. Тому розробка нових продуктів дитячого харчування з використанням пророщеного зерна є актуальною, оскільки дозволить розширити асортимент сухих дитячих продуктів вітчизняного виробництва, здатних конкурувати з дорогим імпортним дитячим харчуванням, та підвищити їхню харчову й біологічну цінність. Враховуючи те, що зміни білкових речовин сировини в процесі обробки мають важливе значення для подальшої характеристики харчової та біологічної цінності готових продуктів, нами досліджено зміни кількості загального розчинного азоту та його розподілу за фракціями, вмісту амінного азоту, масової частки білка в процесі пророщування зерна гречки та пшениці.

| №6 (183) ИЮНЬ 2014

малорухомі

середньорухомі

високорухомі

загальний розчинний азот, % на СР

малорухомі

середньорухомі

високорухомі

1,22 1,34 1,29

48,4 42,6 41,8

17,1 5,5 7,9

34,5 51,9 50,3

1,14 1,28 1,21

44,5 41,1 40,1

16,3 7,9 11,8

39,2 51,0 48,1

Аналіз отриманих даних свідчить, що вміст розчинного азоту та його розподіл за фракціями змінюються в залежності від температури пророщування. Встановлено, що найвищий вміст розчинного азоту та його низькомолекулярних фракцій у зерні пшениці та гречки, що було пророщено за температури 18°С. Це пояснюється тим, що за температури пророщування 20°С відбувається більш інтенсивний розвиток паростків і зародку, для живлення якого витрачаються, в першу чергу, саме низькомолекулярні сполуки. За температури пророщування 15°С відбувається повільніший ферментативний гідроліз білкових речовин зерна порівняно з температурою 18°С, що супроводжується менш інтенсивним

вид зерна Пшениця Гречка

Кількість амінного азоту в зерні, мг/100 г СР пророщене за температури нативне 15°С 18°С 20°С 126 143,7 146,2 145,8 111,8

122,7

125,4

124,4

таблиця 3. вплив тривалості пророщування на зміни загального розчинного азоту зерна пшениці та гречки загальний розчинний азот, % на СР

Гречка

Фракції, % середньорухомі

загальний розчинний азот, % на СР

Пшениця

Фракції, %

48,6

4,7

46,7

1,13

6,4

44,6

42,6

5,5

51,9

1,28

41,1

7,9

1,36

5,8

52,2

1,32

40,4

8,1

51,5

1,39

41,3

52,7

1,34

8,2

51,8

малорухомі

1,22 1,34

високорухомі

3 4

малорухомі

високорухомі

загальний розчинний азот, % на СР

15 18 20

таблиця 2. вплив температури на вміст амінного азоту в пшениці та гречці за умови тривалості пророщування 4 доби

середньорухомі

температура пророщування, °С

таблиця 1. вплив температури на зміни загального розчинного азоту зерна пшениці та гречки за умови тривалості пророщування 4 доби Пшениця Гречка Фракції, % Фракції, %

розкладанням високомолекулярних речовин на низькомолекулярні. Тому в цих зразках пророщеного зерна вміст високорухомих фракцій нижчий. Отже, аналіз отриманих даних підтверджує, що пророщування зерна пшениці та гречки за температур 15°С та 20°С є недоцільним, оскільки зменшується кількість загального розчинного азоту порівняно із зерном, пророщеним за температури 18°С, що призводить до зниження його біологічної цінності. Так, у зерні пшениці ця кількість нижча на 9% та 3,7% відповідно, а в зерні гречки – на 10,9% та 5,5% відповідно. В пророщеному зерні гречки втрати розчинного азоту вищі, ніж у зерні пшениці, що, очевидно, зумовлено видовою фізіологічною властивістю зерна та ступенем активності його ферментів. Проведено також дослідження зміни вмісту амінного азоту зерна за різних температур пророщування: 15°С, 18°С та 20°С. Тривалість процесу становила 4 доби. Результати визначень наведено в табл. 2.

тривалість пророщування, діб

Експериментальна частина виконувалася у лабораторних умовах кафедри технології хлібопекарських та кондитерських виробів Національного університету харчових технологій. Об’єктами досліджень було обрано зерно пшениці, що відповідає ДСТУ 3768:2010 «Пшениця. Технічні умови»; зерно гречки, що відповідає ДСТУ 4524:2006 «Гречка. Технічні умови»; пророщене зерно гречки; пророщене зерно пшениці. Відбір проб і підготовку їх до аналізу здійснювали згідно з ГОСТ 13586.3-83. Вміст розчинного азоту та фракцій азотовмісних сполук визначали за Лундіним [4], вміст амінного азоту – методом формольного титрування [4], масову частку вологи зерна згідно з ГОСТ 13586.5-93. Для дослідження впливу технологічних факторів (тривалості пророщення та температури пророщення) на зміни білкових речовин зерна зразки пшениці та гречки замочували до масової частки вологи відповідно 42% та 45%. Замочування проводили згідно з попереднім встановленим оптимальним повітряно-водяним режимом з тривалими повітряними паузами (4 год. під водою, 4 год. повітряна пауза), за температури води 20°С. Загальна тривалість процесу становила 24 год. Після досягнення в зерні оптимальної вологи зерно пророщували. Основною метою пророщування зерна пшениці та гречки було максимальне накопичення низькомолекулярних сполук та активних ферментів, що дозволить покращити засвоюваність даного продукту організмом людини, перш за все дитячим. При пророщуванні зерна на ступінь розчинення білків значно впливають вологість, температура та тривалість пророщування. Усі ці показники мають бути оптимальними для кожного виду та сорту зернових культур. Нами досліджено вплив температури пророщування на ступінь гідролізу білкових речовин зерна пшениці та гречки за зміною кількості загального розчинного азоту та величинами його високомолекулярних (малорухомих), середньомолекулярних (середньорухомих), низькомолекулярних (високорухомих) фракцій. Зерно пророщували протягом 4 діб за температури 15°С, 18°С, 20°С. Результати досліджень наведено в табл. 1.

Збільшення амінного азоту спостерігається протягом усього періоду пророщування. Кількість амінного азоту у зразках пшениці вже за температури пророщування 18°С збільшується на 16%, у зразках гречки – 12,2%. Однак внаслідок пророщування за температури 20°С вміст амінного азоту в пшениці нижчий, ніж у зерні, пророщеному за температури 18°С, що зумовлено більшими витратами амінного азоту на синтез нових високомолекулярних з’єднань у тканинах паростка й корінців та пояснюється інтенсивнішим пророщенням зерна за вищої температури. Отримані дані підтверджують результати та висновки попередніх досліджень щодо доцільності пророщування пшениці та гречки за температури 18°С. З метою визначення оптимальної тривалості пророщування для гідролітичного розкладання білкових речовин зерно пшениці та гречки пророщували за температури 18°С протягом 3-6 діб. Отримані результати досліджень наведено в табл. 3. Встановлено, що на 4 добу пророщування порівняно із 3 добою відбувається збільшення кількості низькомолекулярних спо-

НаУЧНый СОвЕт лук у зерні пшениці та гречки на 11% та 14,3% відповідно. Значних відмінностей у кількості загального розчинного азоту та його розподілом за фракціями у зразках, які пророщували 4, 5 та 6 діб, не спостерігається. Отже, збільшувати тривалість пророщування зерна пшениці та гречки до 5 діб недоцільно. В результаті проведених досліджень теоретично обґрунтовано й експериментально встановлено оптимальні параметри пророщування зерна пшениці та гречки з погляду найкращого

№6 (183) ИЮНЬ 2014 | накопичення низькомолекулярних білкових сполук для забезпечення покращення біологічної цінності продуктів: температура пророщування – 18°С, тривалість – 4 доби. Отримані результати досліджень є науковим і практичним підґрунтям для подальшої розробки технологій харчових продуктів з використанням пророщеного зерна пшениці та гречки, в тому числі сухих продуктів дитячого харчування.

л і т е рат У ра

1. Данильчук Т.Н. Рентгеновская томография при исследовании изменений структуры зерновок в процессе солодорощения / Т.Н. Данильчук, В.Е. Асадчиков, А.В. Бузмаков, Д.А. Золотов // Пиво и напитки. - 2008. - №2. - С. 20-21. 2. Захарова І. Продукти прикорму на зерновій основі в харчуванні дітей першого року життя / І. Захарова, Ю. Дмитрієва // Хлібопекарська і кондитерська промисловість України. - 2011. - №2. - С. 12-14. 3. Пищевая химия / [Нечаев А.П., Траубенберг С.Е., Кочеткова А.А. и др.]; под ред. А.П. Нечаева. Издание 4-е, испр. и доп. - СПб.: ГИОРД, 2007. - 640 с. 4. Химико-технологический контроль производства солода и пива / Под ред. П.М. Мальцева. – М.: Пищ. пром-сть, 1976. – 350 с.

УДК 633.11-021.465:577.151:66.094.3-926.214

Використання озонових технологій для протидії наслідкам ураження пшениці клопом-черепашкою

Станкевич Г.М., доктор технічних наук, професор, Бабков а.в., аспірант, Одеська національна академія харчових технологій Виявлено вплив повітря, збагаченого озоном (ПЗО), на стан ферментативного комплексу ураженого клопом-черепашкою зерна пшениці. Розроблено інноваційний підхід протидії наслідкам ураження зерна пшениці клопом-черепашкою з використанням сучасного екологічно чистого засобу – ПЗО. Комплексний підхід до вивчення якісних характеристик неушкодженої («здорової»), ушкодженої клопом і ушкодженої та обробленої ПЗО зернової маси пшениці дозволив довести ефективність використання запропонованого способу. Було досягнуто поліпшення технологічних і фізико-хімічних показників партії зерна, 10% якої уражено шкідником. Такий результат позитивно впливає на процеси подальшого зберігання зерна та його ефективної переробки в продукти харчування. З’ясовано, що обробка ПЗО в 1,5 рази, тобто практично до норми, зменшує протеазну активність, яка зростає в ушкодженому зерні. Амілолітична активність також зменшується на 30-33%, причому це стосується як сумарної, так і α- та β-амілазної активності. У зерні, обробленому ОПС, незважаючи на його пошкодження комахами, вміст клейковини значною мірою не змінюється, при цьому пружно-еластичні властивості її майже не погіршуються. Здійснена оцінка ефективності використання озонових технологій для протидії наслідкам ураження зерна та для покращення товарних і споживчих властивостей насіння. Ключові слова: зерно пшениці, клоп-черепашка, озон, біохімічні дослідження.

вступ

двічною проблемою будь-якого зернопереробного та зернозберігаючого підприємства є необхідність переробки та збереження некондиційної зернової сировини, яка з’являється внаслідок ураження шкідниками, пошкодження при збиранні та первинній обробці врожаю або такої, що може бути зіпсована іншим шляхом, ще до того, як потрапити на виробництво. Однією з найбільш болючих і поширених проблем є зерно, пошкоджене клопом-черепашкою, зокрема це стосується найважливішого продовольчого ресурсу, яким багата наша країна, – зерна пшениці. Ураження зерна клопом-черепашкою призводить до різкого погіршення властивостей пшениці, що впливають на вартість і технологічні показники, які характеризують потенціал збереження, переробку

www.hipzmag.com

і якість кінцевого готового продукту, виготовленого із застосуванням пошкодженого зерна.

Огляд літератури Клоп-черепашка (рис. 1 [1]) – комаха-шкідник із зовнішнім типом травлення. Цей шкідник проявляє себе на початку молочної або впродовж воскової стиглості зерна включно із терміном, що триває до кінця збирання врожаю пшениці. Інтенсивність розвитку і розповсюдження цієї комахи значно залежить від погодних умов, зокрема від температури та вологості оточуючого середовища. Доросла особина зимує під рослинними залишками у лісі або лісосмугах, в тому числі і тих, що розділяють поля, куди вони перелітають після збирання врожаю. Весняний вихід клопів із місць зимівлі відбувається за середньодобової температури 12-14ºС, а максимальне пробудження

| №6 (183) ИЮНЬ 2014 й активізація комах після зимування спостерігається за температури 18-20ºС. Клопи з’являються на озимих зазвичай у середині травня, а на посівах ярових – починаючи із другої декади червня. Слід зазначити, що клопи-черепашки пошкоджують усі злакові культури протягом їхнього вегетаційного періоду. Шкоди завдають як дорослі особини, так і їхні личинки. Спочатку вони живляться соком листя, а потім – колосу. Найбільшої шкоди завдають личинки старшого віку і молоді дорослі клопи, які пошкоджують зернівку в період від молочної до повної стиглості. Ураження зерна пшениці призводить до погіршення його якості, в першу чергу зниження показників якості високомолекулярних білків пшениці, що входять до складу клейковини. При харчуванні клоп за допомогою хоботка проколює оболонку зерна і вводить у нього, зазвичай біля зародку або у центрі зернівки, рідину (слину), яка містить потужні гідролітичні ферменти, зокрема протеолітичні, які, у свою чергу, негативно впливають на білки і загальний ферментативний стан зернівки. Уражене зерно (рис. 2 [2]) стає щуплим, зморшкуватим, зі слідами уколу у вигляді темної крапки, навколо якої помітна зона ураження – світло-темна пляма. Ендосперм зернівки в цій зоні стає рихлим, мучнисто-білим і при натисканні легко кришиться. Найбільшого збитку клопи завдають посівам міцних і цінних сортів пшениці. Вони розвиваються в одному поколінні, а після закінчення харчування і нажирівки перелітають до місць зимування до лісу, лісосмуг, розташованих не тільки поблизу від посівів, але й віддалених від них на десятки кілометрів [1-3].

і білкового азоту, підвищується протеолітична активність та зростає вміст водорозчинних, спирторозчинних і таких, що не осаджуються трихлороцетною (ТХО) кислотою, азотних речовин. Слід зазначити, що ТХО кислота не осаджує продукти розпаду білка з низькою молекулярною вагою, наприклад, пептони, пептиди й амінокислоти. Встановлено, що в зерні, ураженому клопом-черепашкою, збільшується в 3,5 рази протеолітична активність (138,5% проти 45-39% у нормальному зерні) і в 1,5 рази підвищується вміст вільних амінокислот [4].

а)

Рис. 2. Пошкоджена (а) і не пошкоджена (б)

б)

клопом-черепашкою пшениця

Рис. 1. Клоп-черепашка (лат. – Eurygaster integriceps) При зберіганні зерна, ураженого клопом-черепашкою, в насінні виникають процеси, які призводять до погіршення його якості, що пов’язано із дією протеолітичних і амілолітичних ферментів. Так, під впливом дуже сильного ферменту триптази з оптимумом дії при слаболужній реакції руйнується білок, що міститься в ендоспермі зерна пшениці. Ферменти, що входять до складу слини шкідника, можуть гідролізовувати не тільки білки, але й вуглеводи зерна під дією надзвичайно активних амілаз. Це викликає погіршення технологічних властивостей зерна, внаслідок чого знижується товарний попит на пошкоджене зерно, що, в свою чергу, призводить до збитків на зернозберігаючих і, особливо, зернопереробних підприємствах, які отримали на переробку уражене зерно. Зниження попиту виникає тому, що в отриманому після переробки такого зерна борошні при замісі тіста зазначені ферменти активізуються і починають негативно впливати на його технологічні властивості, зокрема розщеплювати білкові молекули. Внаслідок цього клейковина, яка складається з високомолекулярних білкових структур, втрачає свої пружно-еластичні властивості, стає липкою і такою, що сильно тягнеться, та набуває сірого або темно-сірого кольору. Різко знижується вміст загального

Ферментативна активність в ураженому зерні значною мірою залежить від того, протягом якої фази достигання було пошкоджено зерно, та від ступеня пошкодження. Відповідно до цього може змінюватися склад білка, зокрема знижуватися вміст білків клейковини, що пов’язано із гальмуванням процесу синтезу білків, у першу чергу глютеніна. Крім того, в ураженому зерні різко збільшується мікробіологічна забрудненість, виникають глибокі фізіологічні зміни, що впливають на підвищення інтенсивності дихання ураженого зерна при зберіганні та на зниження посівних властивостей насіння, зокрема енергії пророщення. Сильна пшениця при вмісті 3-4% ураженого зерна переходить до слабкої групи. Таким чином, можна стверджувати, що у зниженні якості зерна, ураженого клопом-черепашкою, головну роль відіграє підвищення активності гідролітичних ферментів, зокрема протеолітичних, і помітне порушення злагодженості дії інших ферментних систем. Внаслідок цього змінюються фізіологічні процеси синтезу і формування зерна, особливості яких у подальшому впливають на ті процеси, що протікають під час зберігання пошкодженого зерна і його подальшої переробки [4, 5]. Відомі на сьогоднішній момент рекомендації щодо режимів обробки і зберігання, які сприяють відносно стабільному збереженню зернової маси, пошкодженої клопом-черепашкою, зводяться до необхідності максимального зневоднювання такого насіння і за можливості подальшого його зберігання в охолодженому стані. Завдяки цьому вдається загальмувати всі фізіологічні та ферментативні процеси, що протікають у зерні протягом його зберігання. Слід підкреслити, що такий підхід не є вирішенням проблеми згубної дії ферментів і дозволяє тільки загальмувати їхній деструктивний вплив на певний час. Тому слід розуміти, що при подальшій зміні режимів зберігання такого зерна, його транспортуванні або інших технологічних операціях доволі інтенсивно відновлюється процес погіршення показників якості насіння [3-5]. Для поліпшення властивостей пошкодженого клопом зерна, зокрема у переробній промисловості, перед помелом зерна у борошно рекомендується зволожувати його і прогрівати за температури 75-80ºС протягом 30 хв. або зволожувати у гарячій воді з температурою 80ºС протягом 5 хв. із подальшим сушінням за температури

НаУЧНый СОвЕт 30-35ºС. У результаті прогрівання ферменти частково знешкоджуються, якість клейковини поліпшується, і, відповідно до цього, поліпшується якість хліба, який було виготовлено з борошна на основі попередньо прогрітого зерна [6]. Слід зазначити, що існують і інші способи гідротермічної обробки ураженого зерна, але всі вони пов’язані із використанням додаткового обладнання і технологічних прийомів, притаманних борошномельним виробництвам. Крім того, доцільним вважається при підготовці ураженої пшениці до помелу використовувати комбіноване повітряно-ситове сепарування для видалення найбільш легких і щуплих зернівок із партії [4]. Існують і інші прийоми поліпшення показників якості борошна з пошкодженого зерна, що використовують у хлібопеченні. Вони пов’язані із використанням борошняних сумішей із різними пропорціями борошна з пошкодженого та непошкодженого зерна, додаванням до борошна поліпшувачів, сухої клейковини, використанням особливо тендітних режимів тістоведення, різних видів підкислювачів тіста, прискорених способів тістоведення і виготовлення хліба, тобто засобів і технологічних прийомів, що допомагають приготувати хліб прийнятної якості з борошна, виготовленого із пошкодженого зерна [5, 7]. Цікавою є сучасна розробка російських винахідників [8], яка має на увазі зволоження зерна пшениці до 15-19,4%, після чого формують партію пошкодженого зерна масою приблизно 50 тонн та проводять її обробку тепло-повітряною сумішшю протягом 1,5-5 с, забезпечуючи нагрівання зерна до температури 55-75ºС. Температуру тепло-повітряної суміші рекомендують використовувати в межах 450-600ºС, а після обробки охолоджувати зерно до температури оточуючого середовища. Як стверджують автори, технічним результатом використання цього способу є те, що вдається отримати зерно, яке за своїми технологічними властивостями, незважаючи на пошкодження клопом-черепашкою, може зберігатися тривалий час. Це забезпечується завдяки нагріванню зерна до температури, за якої виникає коагуляція білків і нейтралізація ферменту триптази. Слід зазначити, що в описі цього винаходу, на жаль, немає жодного значення, яке може охарактеризувати стан ферментативного комплексу, як до, так і після його обробки, а наведено тільки дані про вологість зерна (до і після обробки) та вказано значення виходу і якості (за ВДК) клейковини. Крім того, цей спосіб дуже схожий на загальновідомі способи гідротермічної обробки ураженого зерна, зокрема той, що описується у книзі М.І. Княгінічева, опублікованій у 1951 році [6]. Тому можна припустити, що ця сучасна технологія покликана повторити відоме рішення, але на новому технічному рівні, із використанням швидкісної гідротермічної обробки на базі модернізованої зерносушарки ДСП-32, оснащеної додатковим обладнанням, у тому числі і пневматичним теплообмінним апаратом авторської розробки [8]. Виходячи із цього, ми вважаємо дуже актуальними питання розробки нових високоефективних і економічно доцільних способів, заснованих на використанні сучасних засобів, що дозволять забезпечити протидію наслідкам ураження зерна пшениці клопом-черепашкою та сприятимуть поліпшенню технологічних властивостей такого зерна при його зберіганні та переробці. Ці способи повинні бути досить простими і ефективними в реалізації, як на базі зернопереробних, зернозберігаючих підприємств, так і в умовах господарств, що займаються заготівлею і формуванням початкових товарних партій зерна. Відштовхуючись від цього, можна підсумувати, що будь-які нові методи, прості й універсальні у використанні, повинні дозволяти не тільки зберігати зернову сировину, але й сприяти покращенню деяких фізико-хімічних, технологічних, споживчих і екологічних характеристик зернової маси, пошкодженої клопом-черепашкою. Останнім часом у харчовій промисловості набуває потужного розвитку тенденція використання в процесі виробництва продуктів харчування, напівфабрикатів і проміжної галузевої сировини, комбікормів технологій, заснованих виключно на основі безпеч-

www.hipzmag.com

№6 (183) ИЮНЬ 2014 | них і екологічно чистих методів. Все частіше в межах цієї тенденції головну роль у технологічних режимах відіграють фізичні та фізико-хімічні методи, що сприяють підвищенню екологічної складової процесу виробництва. Серед цих методів одним із найбільш перспективних, на думку багатьох вчених світу, є використання озону і повітря, збагаченого озоном (ПЗО), основною діючою речовиною яких є найбільш екологічний елемент – кисень. Озон є більш активною формою кисню і разом із ним входить до складу газової суміші, яка формує повітря, тому умовно можна назвати повітря зі штучно збільшеною часткою озону в ній активною формою повітря (АФП), або використовувати для цього широко розповсюджений термін – озоно-повітряна суміш (ОПС). Наприкінці минулого і початку нинішнього століття сфера застосування озону значно розширилися, і у всьому світі здійснюються нові розробки і дослідження з його використанням. Цьому сприяє екологічна чистота та висока окислювальна здатність, яка дозволяє утворювати граничні оксиди, а також такі властивості, що приводять до розпаду невикористаного або залишкового озону, який не вступив у реакцію, на атомарний і молекулярний кисень. Тобто продукти розпаду озону не забруднюють оточуюче середовище і не призводять до утворення канцерогенних речовин, що відбувається при окисленні хлором або фтором [9, 10].

Об’єкти, мета та завдання дослідження Об’єктами досліджень є біохімічні процеси, що відбуваються в ураженому клопом-черепашкою зерні пшениці під впливом ПЗО, фізико-хімічні, технологічні та ферментативні показники зернової маси. Метою роботи було вивчення можливості впливу ОПС на стан ферментативного комплексу ураженого клопом-черепашкою зерна пшениці та оцінка ймовірності використання озонових технологій для протидії наслідкам ураження насіння.

Результати дослідження та їхнє обговорення В період 2011-2013 рр. в Одеській національній академії харчових технологій (ОНАХТ) було проведено комплекс досліджень у межах виконання фундаментальної держбюджетної наукової роботи Науково-дослідним інститутом ОНАХТ. Одним із напрямів проведених досліджень було вивчення впливу АФП на біополімери рослинного походження (БРП) (зерна, борошна, тощо) з метою поліпшення існуючих і розробки нових технологічних режимів, спрямованих на підвищення якості та безпеки БРП при їхній обробці, переробці та зберіганні. Серія проведених у лабораторних і виробничих умовах досліджень дозволила відпрацювати режими обробки зернової маси ОПС. При цьому найважливішим критерієм вважали якість і безпеку отриманої продукції. Отримані результати вивчення впливу озону у складі ОПС, зокрема на зерно пшениці, дозволили зрозуміти механізм взаємодії цього природного окисника зі складовими насіння, а розуміння механізму впливу на окремі компоненти, в свою чергу, дозволило розробити низку інноваційних технологій. Було встановлено, що при певних режимах обробки ОПС зерна пшениці вдається здійснити вплив на показники якості зернової маси, наприклад, підвищити перетравність компонентів зерна (підвищити харчову і кормову цінність пшениці), яке готується для переробки в продукти харчування або корми, завдяки направленому впливу на його білкову складову. Суть впливу полягає в тому, що завдяки використанню відпрацьованих режимів обробки пшениці ОПС вдається збільшити кількість розчинної фракції низькомолекулярного білка у 1,5-2 рази за рахунок розчеплення високомолекулярних білкових структур зерна [11]. Слід зазначити, що при цьому, так само як і при активній дії протеолітичних ферментів, виникають процеси глибокої деструкції високомолекулярних білкових структур,

| №6 (183) ИЮНЬ 2014 відповідно із цим, зростає вміст водорозчинних, спирторозчинних і таких, що не осаджуються ТХО кислотою, азотних речовин, але ці процеси протікають за однією відмінністю: протягом такої обробки майже повністю інактивується дія самих ферментів. Ці особливості впливу ОПС було використано при розробці іншої технології, що дозволяє підвищити хлібопекарські властивості борошна, отриманого з обробленого ОПС (при менш жорстких режимах, ніж у попередньому прикладі), зерна пшениці за рахунок покращення якості та виходу клейковини у борошні [12]. Такий ефект досягається завдяки частковій, спрямованій деструкції високомолекулярних білків, які є основною складовою частиною клейковини. Тобто під дією озону відбуваються кількісні зміни білкової фракції, що веде до часткового розриву щільного білкового ланцюга. Завдяки такій частковій деструкції структура високомолекулярного білкового комплексу стає більш розтягнута, що дозволяє йому при контакті з водою всмоктувати й утримувати більшу кількість вологи, збільшуючи таким чином вихід клейковини. Слід зазначити, що в даному випадку при опрацюванні оптимальних режимів обробки ОПС для досягнення зазначеної мети поряд із застосуванням ОПС були використані низькотемпературні режими обробки. Такий підхід дозволив загальмувати біохімічні процеси, що протікають у зерні при реакції його з озоном, та зашкодити більш сильній деструкції білкового комплексу. Низькі температури обробки допомогли утримувати зміни у потрібних межах. У даній технології використано особливості впливу озону на ферментативні комплекси, зокрема на сумарну амілолітичну активність та активність окремих амілолітичних і протеолітичних ферментів. Іншими словами, при розробці даної технології було відпрацьовано режим, який сприяє зниженню сумарної амілолітичної активності в зерні пшениці за рахунок зменшення β-амілазної та α-амілазної активності. Крім того, було використано те, що знижена температура ОПС та її окислювальна дія впливають на зниження протеазної активності, внаслідок чого вдалося спрямувати дію протеаз на часткове розщеплення білкових речовин, при якому здійснюються конформаційні та інші зміни структури білкових молекул, утворюються низькомолекулярні білки та фракції, здатні більшою мірою утримувати вологу. Завдяки отриманим у попередніх дослідженнях результатам вдалося виділити чинники, що мають вплив на активність ферментативного комплексу пшениці, зокрема встановити закономірності впливу температури, вологості й окисної дії озону, які впливають на гальмування та інтенсифікацію ферментативної ата-

куємості білкових і вуглеводних комплексів зерна пшениці. Відштовхуючись від цих закономірностей, було визначено оптимальні режими обробки зернової маси із домішкою в неї ураженого клопом-черепашкою зерна у кількості (10±0,5)% для знешкодження негативних наслідків пошкодження пшениці цим шкідником. Слід зазначити, що для експериментів було використано зерно пшениці, більшість з якого піддалося ураженню клопом протягом пізньої воскової стиглості. Такий вибір дослідного матеріалу пов’язаний із тим, що саме при ураженні зерна протягом пізньої воскової стиглості ферменти, які знаходяться у слині шкідника, мають найбільший негативний вплив на якісні характеристики ураженого зерна при його зберіганні. Перед проведенням дослідження зернова маса відповідно до існуючих рекомендацій щодо режимів обробки і зберігання ураженого зерна була зневоднена до загальної середньої вологості зерна 12%. Після цього суху й охолоджену до середньої температури (10±1)ºС зернову масу пшениці продували ОПС за температури (4±1) ºС і масової частки озону в ній (8,5±1) мг/м3 протягом 18±0,1 хв. Для перевірки впливу зазначеного режиму обробки і проведення аналізу отриманих під час експерименту результатів до та після обробки зернової маси ОПС були відібрані зразки контрольної і, відповідно, дослідної паралелей. Крім того, для перевірки змін характеристик зерна з обробленої (дослід) і необробленої (контроль) партій протягом зберігання були створені умови для зберігання зазначених (дослідної та контрольної партій) зернових мас. Впродовж усього терміну дослідження зерно з обох партій зберігали за однакових умов в окремих ємностях. Зразки для визначення характеристик обох паралелей (дослідної та контрольної) відбирали одночасно: до обробки, одразу після обробки, після проходження 7 і 14 діб зберігання відповідно. Крім того, для отримання можливості порівняння пошкодженої та непошкодженої шкідником пшениці було відібрано зразок зерна, який складався із насіння тієї ж партії, але на 100% з непошкодженого, повністю здорового зерна (нормальне). Результати дослідження показників якості пшениці до, після обробки та впродовж зберігання обробленого і необробленого зерна наведено у табл. Як видно із результатів, наведених у табл., домішка 10% ушкодженого клопом-черепашкою зерна до нормальної, неушкодженої зернової маси, значно впливає на технологічні та фізико-хімічні показники такої партії (порівняння паралелей: нормальне і контроль 1), зокрема, на вміст сирої і сухої клейковин, її пружноеластичні властивості та стан ферментативного комплексу. За всі-

технологічні та фізико-хімічні показники якості зерна пшениці з домішкою 10%, пошкодженого клопом-черепашкою (n=3) зразок

вміст клейковини, % сирої

сухої

37,4

13,28

вДК, о.п.

Протеазна активність, мг/г*

амілолітична активність, мг/г** сумарна

α-амілазна β-амілазна

Нормальне, 100% не пошкоджене зерно Контроль 1

36,5

12,37

127

1,74

25,6

5,7

19,9

Дослід 1 (одразу після обробки)

36,5

12,93

100

1,12

39,06

9,42

29,64

0,93

33,87

3,3

30,57

Після зберігання протягом 7 діб Контроль 2

35,2

11,19

138

1,66

25,8

5,2

20,6

Дослід 2

35,7

11,91

106

1,01

44,62

7,54

37,08

Контроль 3

35,1

10,62

148

1,56

26,74

5,9

20,84

Дослід 3

35,4

11,07

110

0,98

47,32

9,53

37,79

Після зберігання протягом 14 діб

* Протеазну активність визначали згідно із «Методикою визначення активності протеаз за приростом амінного азоту» [13]. Тобто чим більше мг аміногруп перейшло у розчин, тим більшою є активність ферментів в 1 г наважки пшениці ** Мається на увазі мг залишкового крохмалю на 1 г наважки пшениці. Тобто чим більше залишилося крохмалю, тим менша активність ферментів

НаУЧНый СОвЕт ма показниками можна прослідити суттєву різницю між здоровим (нормальне) і пошкодженим на 10% (контроль 1) зерном. Обробка ОПС зернової маси з домішкою 10% пошкодженого клопом-черепашкою зерна значно впливає на показники якості зернової маси (табл.). Одразу після обробки, згідно із зазначеним режимом, спостерігається покращення пружно-еластичних характеристик обробленої партії (дослід 1) за ВДК, відносно контрольної (контроль 1). Помітна різниця між масою сухої клейковини, що вказує на зменшення деструкції високомолекулярних білків в обробленому зразку (дослід 1) при порівнянні його із контрольним (контроль 1). Крім того, помітний різкий спад активності протеолітичних і амілолітичних ферментів (порівняння паралелей: контроль 1 і дослід 1), що свідчить про потужний окислювальний вплив озону на ферментні комплекси. Слід зазначити, що при порівнянні значень трьох паралелей зразків (нормальне, контроль 1 і дослід 1) у дослідному зразку (дослід 1) навіть при порівнянні зі 100% нормальною пшеницею (нормальне) помітна значно менша амілолітична активність. Зберігання зерна протягом тижня показало (табл.), що наявна загальна тенденція з погіршення якості ушкодженого зерна впродовж його зберігання, зокрема, при порівнянні початкових показників партії ушкодженого зерна (контроль 1) з тими самими показниками після 7 діб зберігання (контроль 2). Зафіксовано зниження виходу сирої та сухої клейковини і прогресуюче погіршення її пружно-еластичних властивостей (порівняння паралелей: контроль 1 і контроль 2). Аналіз показників протеазної й амілолітичної ферментативної активності контрольних зразків (порівняння паралелей: контроль 1 і контроль 2) свідчить про те, що під час зберігання з’являється тенденція поступового зниження активності ферментів у середньому на 3-8%, але при цьому вона залишається значно вищою у порівнянні із неушкодженою (нормальне) й обробленою ОПС, на початку експерименту (дослід 1) і після зберігання впродовж тижня (дослід 2). Слід зазначити, що у дослідній паралелі (порівняння паралелей: дослід 1 і дослід 2), так само як і в контрольній (порівняння паралелей: контроль 1 і контроль 2), при зберіганні впродовж тижня помітна тенденція незначного, але все ж таки погіршення деяких показників, зокрема виходу клейковини і зміни її пружно-еластичних властивостей. Однак, разом із цим, після зберігання 7 діб за всіма без винятку показниками дослідний зразок (дослід 2) має кращі показники, ніж контрольний (контроль 2), в тому числі і при порівнянні його із початковим контрольним зразком (контроль 1), а за амілалітичною активністю є кращім навіть за неушкоджене зерно (нормальне).

№6 (183) ИЮНЬ 2014 | Після зберігання зерна протягом 2 тижнів стають більш помітними тенденції зміни показників якості, що були виявлені у попередньому досліджені після 7 діб зберігання (табл.), зокрема, за виходом і якістю клейковини та ферментативною активністю. Слід зазначити, що зразок дослідної паралелі (дослід 3) після зберігання 28 діб за протеазною активністю має показники, які майже зрівнялися із тими, що були визначені у нормальному, неушкодженому зерні (нормальне), і за амілолітичною активністю є значно кращими.

висновки На підставі проведеної серії лабораторних експериментальних досліджень вдалося встановити ще один перспективний напрям використання озонових технологій у харчовій промисловості, зокрема у галузях зберігання і переробки зерна. Розроблено інноваційний підхід протидії наслідкам ураження зерна пшениці клопом-черепашкою з використанням сучасного екологічно чистого засобу – озоноповітряними сумішами (ОПС). Комплексний підхід до вивчення якісних характеристик неушкодженої (здорової), ушкодженої клопом і ушкодженої та обробленої ОПС зернової маси пшениці дозволив довести ефективність використання запропонованого способу для поліпшення технологічних і фізико-хімічних показників партії зерна, 10% з якого було уражено шкідником, що, в свою чергу, впливає на можливість подальшого гарантованого зберігання та ефективну переробку в продукти харчування. З’ясовано, що обробка ОПС в 1,5 рази (практично до норми) зменшує протеазну активність, яка зростає в ушкодженому зерні. Амілолітична активність також зменшується на 30-33%, причому це стосується як сумарної, так і α- та β-амілазної активності. У зерні, обробленому ОПС, незважаючи на його пошкодження комахами, вміст клейковини значною мірою не змінюється, при цьому пружно-еластичні властивості її майже не погіршуються. P.S. На жаль, нині спостерігається тенденція скорочення державного фінансування науково-дослідних робіт, тому подальші дослідження, спрямовані на розвиток і поширення цього перспективного напрямку, було зупинено у стадії підготовки до промислової апробації. Для продовження розробок в цьому напрямі залишається лише сподіватися на добру волю і зацікавленість виробників продукції та інвесторів, які вважають перспективним розвиток вітчизняних науково-технічних рішень злободенних проблем.

л і т е рат У ра

1. Клоп вредная черепашка: особенности вредителя и методы борьбы [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://stopklopam.ru/klop-vrednayacherepashka-osobennosti-vrediteli-i-metodi-borbi. 2. Хлебные клопы и другие вредные объекты на посевах пшеницы [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ariser.narod.ru/Novosti24-05-2010.html. 3. Ганиев М.М. Вредители и болезни зерна и зернопродуктов при хранении [Текст] / М.М. Ганиев, В.Д. Недорезков, Х.Г. Шарипов. - М.: «КолосС», 2009. - 208 с. 4. Казаков Е.Д. Биохимия зерна и продуктов его переработки [Текст] / Е.Д. Казаков, В.Л. Кретович. - М.: «Колос», 1980. - 319 с. 5. Дулов М.И. Повышение потребительских свойств муки из зерна яровой мягкой пшеницы, поврежденного клопом-черепашкой [Текст] / М.И. Дулов, Е.С. Казакова. – Самара: РИЦ СГСХА, 2011. - 226 с. 6. Княгиничев М.И. Биохимия пшеницы [Текст] / М.И. Княгиничев. – М.: Сельхозгиз, 1951. - 415 с. 7. Карчевская О.Е. Технологии хлебобулочных изделий с использованием муки из зерна, поврежденного клопом-черепашкой [Текст] // О.Е. Карчевская / Дис. на соиск. уч. степ. канд. техн. наук. – М: ГНИИХП, 2003. – 197 с. 8. Патент РФ на винахід: RU № 2447603 от 10.03.2005, МПК B02B1/00, Малин Н.И., Сидоров Л.Л. Способ термической обработки зерна пшеницы, поврежденной клопом-черепашкой [Текст]. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.findpatent.ru/patent/224/2247603.html. 9. Лунин В.В. Физическая химия озона [Текст] / В.В. Лунин, М.П. Попович, С.Н. Ткаченко. – М.: Изд-во МГУ, 1998. – 480 с. 10.Graham D.M. Use of ozone for food processing [Текст] / D.M. Graham // Food Technology – 1997, № 51. – Р. 121-137. 11. Патент України на корисну модель: UA № 73805 від 10.10.2012 р., МПК (2012.01) A23K 1/00, A23K 1/18 (2006.01), Станкевич Г.М., Лукіна Г.Д., Бабков А.В. Спосіб підвищення харчової цінності зерна пшениці [Текст], [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://base.uipv.org/searchINV/search.php?action= vi ewdetails&IdClaim=178540&chapter=description. 12. Патент України на корисну модель: UA № 83899 від 10.10.2013 р., МПК (2013.01) В02В 1/08 (2006.01), В02В 5/00 Станкевич Г.М., Лукіна Г.Д., Бабков А.В. Спосіб обробки зерна пшениці для підвищення хлібопекарських властивостей борошна [Текст], [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://base. ukrpatent.org/searchINV/search.php?action=viewdetails&IdClaim=192199&chapter=description. 13. Дудка И.А. Методы экспериментальной микологии. Справочник [Текст] / И.А. Дудка, С.П. Вассер, И.А. Элланская и др. / Под ред. В.И. Билай. – К.: «Наукова думка», 1982. – С. 210-211.

www.hipzmag.com

ÇÅÐÍÎ

ÅÆÅÌÅÑß×ÍÎÅ ÑÒÀÒÈÑÒÈ×ÅÑÊÎÅ ÈÇÄÀÍÈÅ

Блок №1. Выходит 10-12 числа месяца, следующего за отчетным  цены на зерновые и продукты переработки (Украина, Россия, МИР)  внешняя торговля (Казахстан)

Блок №2. Выходит 20-22 числа месяца, следующего за отчетным  мировые балансы спроса и предложения  животноводство (Украина, Казахстан)  производство продуктов переработки зерновых (Украина)

Блок №3. Выходит 30-02 числа месяца, следующего за отчетным  внешняя торговля (Россия, Украина)  производство продуктов переработки зерновых (Россия)  годовые и помесячные балансы предложения и распределения зерновых (Украина, Россия)  животноводство (Россия)

Блок №4. Выходит 7 раз в году по мере поступления данных  урожай (площади, урожайность и валовые сборы зерновых и зернобобовых культур: Украина, Россия, Казахстан)

Издание выходит в электронном виде (формат Adobe PDF)