Grain storage and processing magazine (№10 October 2010) by Grain storage and processing magazine

№ 10 (136) октябрь 2010

«Хранение и переработка зерна» ежемесячный научно-практический журнал

ре д а к ционн а я колле гия Бутковский В.А. (Москва) Васильченко А.Н. (Киев) Ган Е.А. (Астана) Дмитрук Е.А. (Киев) Дробот В.И. (Киев) Жемела Г.П. (Полтава) Капрельянц Л.В. (Одесса) Кирпа Н.Я. (Днепропетровск) Ковбаса В.Н. (Киев) Кожарова Л.С. (Москва) Кругляк В.И. (Днепропетровск) Лебедь Е.М. (Днепропетровск) Моргун В.А. (Одесса) Просянык А.В. (Днепропетровск) Пухлий В.А. (Севастополь) Ткалич И.Д. (Днепропетровск) Фабрикант Б.А. (Москва) Цыков В.С. (Днепропетровск) Чурсинов Ю.А. (Днепропетровск) Шаповаленко О.И. (Киев) Шемавнев В.И. (Днепропетровск) главный редактор Рыбчинский Р.С.

chief@apk-inform.com zerno@apk-inform.com

подписка/реклама ads@apk-inform.com

Ткаченко С.В.

техническая группа Чернышева Е.В. Бессараб Е.Г. Тищенко Д.Э. Гречко О.И.

адрес для переписки: Абонентский ящик №591, г.Днепропетровск, 49006, Украина адрес редакции: ул.Чичерина, 21, г.Днепропетровск, 49006, Украина

e-mail:

ОтРАСлЕвыЕ НОвОСтИ ..............................................................................................2 зЕРНОвОй РыНОк Обзор внебиржевого рынка зерновых в Украине ............................................................4 Рынок продуктов переработки зерна в Украине .............................................................5 Производство продукции предприятиями отрасли хлебопродуктов Украины в сентябре 2010 года ...................................................................................................6 Зерновые: внешняя торговля в Украине в августе ..................................................................9 Обзор рынка зерновых России............................................................................................... 12 Рынок продуктов переработки зерна ................................................................................. 13

тЕмА Что посеешь, то и пожнешь, или Особенности сева озимых в Украине .............. 15 Преодолеть все, или Итоги работы Украинского зернового конгресса .............. 16

АктуАльНОЕ ИНтЕРвью Органические крупы стараемся реализовать в Украине - «Крупяной дом» ...... 19

РАСтЕНИЕвОДСтвО Аспекти підвищення адаптивної стійкості кукурудзи в Степу .................................. 21 Использование информационных технологий в растениеводстве на базе продуктов 1С Предприятие 7.7 и 1С Предприятие 8.2 ................................ 23 Мы пришли на украинский рынок не воевать, а сотрудничать! MAЇSADOUR Semences................................................................................................................. 25

кАчЕСтвО зЕРНА И зЕРНОвых пРОДуктОв

Материалы печатаются на языке оригинала. Точка зрения авторов может не совпадать с мнением редакции. Редакция не несет ответственности за достоверность информации, опубликованной в рекламе. Перепечатка материалов, опубликованных в журнале, допускается только по согласованию с редакцией. Научно-практические материалы печатаются после рассмотрения научно-техническим советом журнала или рецензии члена редколлегии. Журнал является специализированным по техническим наукам - решение ВАК Украины №1-05/10 от 10.11.2003г.; по сельскохозяйственным наукам решение ВАК Украины №2-03/8 от 11.10.2000г.

тел/факс:

СОДЕРЖАНИЕ

+380 56 370-99-14 +380 562 32-07-95 zerno@apk-inform.com

Подписной индекс в каталоге «Укрпошты» - 22861 Подписано в печать 29.10.10 Формат 60х84 1/8. Тираж 2 000 экз. Печать офсетная, отпечатано на полиграфическом комплексе ИА «АПК-Информ»

Чому при зберіганні зерна пшениці показник клейковини зменшується? ........ 27 Контроль качества зерна - залог успеха агробизнеса ................................................. 29 Исследование оптических характеристик зерна и его анатомических частей для разработки экспрессных методов оценки качества муки и зерна . 33

тЕхНОлОгИИ хРАНЕНИя И СушкИ Огляд устаткування для післяжнивної обробки зерна ................................................ 37 Удосконалення технології післязбиральної обробки дрібнонасіннєвих круп’яних культур ......................................................................................................................... 39 Снижение энергозатрат при конвективной сушке зерна .......................................... 43 Дослідження температури зернової маси при заповненні металевих силосів ............................................................................................................................................... 45

тЕхНОлОгИИ зЕРНОпЕРЕРАбОткИ Вплив лущення зерна пшениці на процес крупоутворення ..................................... 48 Вплив режимів підготовки зерна гречки на якість крупи........................................... 51

тЕхНОлОгИИ хлЕбОпЕчЕНИя Якість і збереженість цукрового печива з додаванням вторинних продуктів харчової промисловості....................................................................................... 53 Использование нутовой муки в производстве хлебобулочных изделий ........... 54 Влияние вида пектиновых веществ на физические свойства теста из муки тритикале ......................................................................................................................... 57

НАучНый СОвЕт Вплив тритикале на вітамінну забезпеченість яєць курей різних порід ............. 59 Рациональные режимные параметры пневмоспирального транспортера....... 62 Дослідження процесу обробки насіння соняшнику перед обрушуванням шляхом ІЧ опромінення в щільному шарі ......................................... 64

С юбИлЕЕм! Технологічному коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету – 80 ........................................................................................................................... 67

| № 10 (136) октябрь 2010

Украина

инистр аграрной политики Николай Присяжнюк допускает продление правительством Украины квотирования экспорта зерна после Нового года в случае угрозы продовольственной безопасности страны. Об этом он заявил журналистам 23 октября. «Если статистика будет давать, что зерна не хватает, конечно, мы будем продлевать квоты», - сказал министр. Он заверил, что в принятии решения о квотировании экспорта зерна Кабмин руководствовался и будет руководствоваться исключительно необходимостью обеспечения продовольственной безопасности страны. Как сообщалось, Украина ввела до 31 декабря 2010 г. квоты на экспорт 2,7 млн. тонн зерна, в том числе на пшеницу - 0,5 млн. тонн, ячмень - 0,2 млн. тонн, кукурузу - 2 млн. тонн, рожь и гречиху - по 1 тыс. тонн.

краина предварительно договорилась с Российской Федерацией о поставке в РФ 2 млн. тонн кукурузы и 100 тыс. тонн сахара, сообщил министр агрополитики Украины Николай Присяжнюк. «До 19 ноября российская сторона должна принять решение на уровне правительства о ввозе без пошлин 100 тыс. тонн сахара, и премьер-министр (Владимир Путин. – ИФ) это пообещал», - сказал он. Кроме того, по словам министра, российская сторона в ходе заседания межправительственного комитета по вопросам экономического сотрудничества под председательством премьеров двух стран 27 октября в Киеве выступила с предложением о покупке в Украине 2 млн. тонн зерна кукурузы. «С нашей стороны будет определен контрактер, с российской стороны - это Объединенная зерновая корпорация. Предложение было озвучено официально вчера впервые. Думаю, в течение 10 дней мы заключим контракты», - добавил министр. При этом он подчеркнул, что на поставку кукурузы в РФ не распространяется введенное Украиной до 31 декабря т.г. квотирование экспорта зерновых, поскольку между двумя странами существуют соответствующие межправительственные соглашения.

ациональная акционерная компания (НАК) «Украгролизинг» и Национальное акционерное общество Китая по импорту и экспорту техники и оборудования (СМЕС) рассматривают возможность строительства в Украине 20 зернохранилищ мощностью единовременного хранения по 50 тыс. тонн каждое. Как сообщает НАК «Украгролизинг», это предусмотрено подписанным в сентябре в Пекине меморандумом между украинской и китайской сторонами. При этом соответствующее финансовое соглашение по данному проекту стороны планируют подписать до декабря т.г. Предполагается, что новые элеваторы смогут хранить одновременно не менее четырех видов сельхозпродукции.

intal Agriculture Public Limited планирует приобрести два элеватора по перевалке зерна на речной транспорт общей мощностью единовременного хранения 60 тыс. тонн. Об этом сообщается в презентации компании, размещенной на ее официальном веб-сайте. Sintal Agriculture также завершил сделку по покупке элеватора в Красноперекопском районе Автономной Республики Крым мощностью единовременного хранения зерна 100 тыс. тонн. Помимо этого, Sintal Agriculture к концу т.г. планирует ввести в эксплуатацию первую очередь элеватора в Харьковской области мощностью единовременного хранения 50 тыс. тонн, а до конца года вывести его на полную проектную мощность - 115 тыс. тонн. С покупкой элеватора в Крыму и запуском нового элеватора в Харьковской области общие мощности компании по хранению зерна до конца т.г. составят 215 тыс. тонн. Sintal Agriculture арендует в Украине более 100 тыс. га сельхозземель в Харьковской и Херсонской областях. Занимается выра-

щиванием пшеницы, кукурузы, подсолнечника, ячменя, сахарной свеклы, гречихи, сои, гороха и других культур.

Сумской области (с. Нижняя Сыроватка, Сумской р-н) введен в строй новый современный элеваторный комплекс. Как отметил руководитель ООО «ТД «Алианс-Медиа» Игорь Шкагера, мощность элеваторного комплекса по сушке и отгрузке ранних зерновых составляет 200 т/ч и рассчитан на одновременное хранение 35 тыс. тонн зерна. Комплекс оснащен сушильным оборудованием, конвейерными транспортными системами, электронным весовым оборудованием, лабораторией анализа качества сельскохозяйственной продукции преимущественно украинских компаний-производителей. Компания «Алианс-Медиа» планирует ввести в эксплуатацию в Сумской области еще два подобных комплекса.

АО «Мироновский хлебопродукт» (МХП) объявило о поглощении 100% акций ООО «Инвестиционнопроизводственная компания «Ридный край», которое занимается выращиванием зерна в Хмельницкой области. ООО «Ридный край» контролирует более 11 тыс. га земли и станет частью одного из растениеводческих предприятий ОАО «Мироновский хлебопродукт» – ЗАО «Зернопродукт». «Поглощение увеличит наш земельный банк, что в дальнейшем поможет нам продолжить увеличивать производство зерна, так как мы движемся к нашей цели – увеличить земельный банк до 400 тыс. га за ближайшие несколько лет», - отметил председатель правления МХП Юрий Косюк.

грохолдинг «Агротон» намерена в ближайшие 2 года расширить собственный земельный банк на треть – с нынешних 150 до 200 тыс. га. Об этом сообщил генеральный директор холдинга «Агротон» Юрий Журавлев на пресс-конференции 22 октября. Он также отметил, что в планах компании к 2013 г. нарастить мощности по единовременному хранению зерна до 400 тыс. тонн. Руководитель компании отметил, что в настоящее время элеваторы «Агротона» могут единовременно хранить 235 тыс. тонн зерна. Уже в следующем году, по словам Ю.Журавлева, холдинг намерен увеличить размер арендуемых земель до 180 тыс. га и мощности по единовременному хранению зерна до 365 тыс. тонн. Он уточнил, что компания намерена преимущественно строить новые элеваторные мощности, либо наращивать существующие. Помимо того, «Агротон» намерен принимать участие в аукционах по продаже элеваторов ГАК «Хлеб Украины», если государство примет соответствующее решение о приватизации и продаже активов этой компании. Ю.Журавлев отметил, что холдинг заинтересован в развитии своего бизнеса в Харьковской, частично Донецкой и Полтавской областях.

ОО СП «Нибулон» 19 октября начало строительство нового перегрузочного терминала в г. Новая Одесса (Новоодесский р-н, Николаевская обл.) стоимостью 150 млн. грн. Как сообщила пресс-служба компании, это девятый из 17 запланированных инвестиционных проектов компании элеваторных комплексов. Строительство данного перегрузочного терминала «Нибулон» планирует завершить в конце 2010 г. - начале 2011 г. «На комплексе будет возведено 3 автомобилеразгрузчика (что увеличит мощность в 1,5 раза и позволит принимать одновременно три культуры), 2 транспортерные линии и 3 скальператора в норийной башне; будут смонтированы новые сушилки мощностью 100 т/ч, силосы для влажного зерна по 200 тонн каждый; будет увеличена мощность оборудования для загрузки (нория, конвейеры, погрузочная машина) до 500 т/ч», - отмечается в сообщении. Кроме того, планируется строительство еще двух терминалов - в с. Бугское (Вознесенский р-н) и с. Шестаково (Ни-

ОтРАСлЕВыЕ НОВОСтИ колаевский р-н) с общим объемом хранения более 226 тыс. тонн. После завершения реализации программы СП «Нибулон» планирует обеспечить грузоперевозки до 3 млн. тонн, в том числе по реке Южный Буг - 1 млн. тонн. С начала навигационного сезона 2010 г. было перевезено 700 тыс. тонн зерновых грузов, в то время как за 2009 г. перевозки грузов составили всего 800 тыс. тонн.

редседатель президиума Всеукраинской ассоциации пекарей Михаил Стадник и одновременно председатель правления ООО «Стиоми-Холдинг» заявил во время пресс-конференции, что в Украине на сегодняшний день дефицит продовольственного зерна составляет более 2 млн. тонн. «В Украине появились проблемы с продовольственным запасом зерна. Об этом свидетельствуют попытки правительства ввести квоты на экспорт зерна. Сейчас государству не хватает более 2 млн. тонн продовольственного зерна», - сказал он. «Позиция Всеукраинской ассоциации пекарей одна – прежде всего, предоставлять муку из Аграрного фонда хлебозаводам, которые производят 50 и более процентов продукции для стабилизации ценовой ситуации на рынке хлебобулочных изделий. Мы обязательно обратимся в Генпрокуратуру, СБУ, к президенту Украины с целью проверки процедуры выдачи муки из Аграрного фонда», - заявил М.Стадник.

Зарубежье

ксперты Международного совета по зерну (IGC) 28 октября переоценили в сторону понижения свой прогноз запасов пшеницы в мире на конец сезона-2010/11 на 2 млн. тонн - до 181 млн. тонн, что отстает от прошлогодних показателей уже на 14 млн. тонн. Основной причиной корректировки показателя оказалось наращивание мирового потребления данной зерновой в 2010/11 МГ на 1 млн. тонн - до 658 млн. тонн против предыдущего прогноза. Отметим, что оценка мирового производства пшеницы в сезоне-2010/11 была оставлена на прежнем уровне - 644 млн. тонн, что на 4,9% ниже уровня прошлого года (677 млн. тонн). Так, на оценки повлияли неблагоприятные погодные условия в Причерноморье (Россия, Украина, Казахстан), западных районах Австралии и отдельных государствах Евросоюза. Что касается мировой торговли пшеницей в 2010/11 МГ, то она прогнозируется в объеме 120 млн. тонн, что демонстрирует рост на 1 млн. тонн в сравнении с прошлым прогнозом, однако на 5,5% отстает от данных предыдущего сезона.

огласно данным последнего отчета французского аналитического агентства Strategie Grains, производство пивоваренного ячменя в странах Евросоюза в 2010 г. сократилось на 30% - до 10,05 млн. тонн против 14,45 млн. тонн по итогам прошлого года. Так, летняя засуха и чрезмерные осадки во время уборки урожая зерновой значительно подорвали производство культуры в таких странах, как Германия, Чехия, Румыния и Дания. В результате часть европейских производителей будет вынуждена переориентироваться на закупки фуражного ячменя как альтернативного сырья для производства пива. Отметим, что избежать фундаментальных сдвигов в балансе спроса и предложения пивоваренного ячменя в Европе, главным образом, удастся за счет французской зерновой, урожай которой в 2010 г. достиг 4 млн. тонн. Кроме того, ЕС планирует выпустить из интервенционных запасов около 5,6 млн. тонн зерновых, включая пивоваренный ячмень.

№ 10 (136) октябрь 2010 |

Бразилии наблюдается самое динамичное в мире развитие сельскохозяйственного сектора. К 2019 г. рост в этой отрасли составит 40% по сравнению с периодом 2007-2009 гг. В аграрном авангарде также Россия и Украина. Об этом говорится в докладе Генерального секретаря ООН «Сельскохозяйственное развитие и продовольственная безопасность», сообщил 29 октября Центр новостей ООН. В докладе сообщается, что в России и Украине рост сельхозпродукции составит в 2019 г. 26% и 29% при условии поддержки этого сектора правительствами. За этот же период рост производства в США и Канаде прогнозируется в пределах 10-15%. А вот чистый объем сельскохозяйственной продукции в 27 государствах - членах Европейского союза к 2019 г. вырастет менее чем на 4%. В докладе сообщается, что в Западной Европе наблюдается стагнация производства продовольствия. Свой аппетит странам региона придется все в большей степени удовлетворять за счет импорта. С точки зрения производства продовольствия на душу населения самые высокие темпы роста демонстрирует Восточная Европа.

ак заявила министр сельского хозяйства РФ Елена Скрынник, урожай зерна прогнозируется в объеме 63,5-64 млн. тонн в бункерном весе, в чистом весе (после обработки) – около 60,5 млн. тонн. Окончательные результаты уборочных работ станут известны в начале ноября. С учетом запасов - 26,3 млн. тонн - ресурсы зерна составят 87 млн. тонн. На 2011 г. переходящие запасы зерна оцениваются на уровне 13 млн. тонн.

бъединенная зерновая компания (ОЗК) обратилась к Минсельхозу, МВД и ФСБ с просьбой о помощи в защите зерновых запасов государства. Компанию беспокоят преднамеренные банкротства компаний, ответственных за хранение государственного зерна. В письме ОЗК сообщает, что за последнее время сразу на 8 предприятиях, ответственных за хранение государственного зерна из интервенционного фонда, была введена процедура банкротства. На их элеваторах в Нижегородской, Воронежской и Саратовской областях хранится около 100 тыс. тонн зерна. Объем интервенционного фонда в последние месяцы не менялся и составляет сейчас 9,6 млн. тонн. ОЗК из-за нехватки собственных элеваторов вынуждена хранить государственное зерно на элеваторах агропромышленных предприятий. Свою сеть элеваторов ОЗК намерена построить к 2015 г., а пока платит частникам за аренду их мощностей.

рамках инвестиционной программы по модернизации предприятий дивизиона переработки зернового сырья АПК «Стойленская Нива» на мельничном комплексе ЗАО «Курский комбинат хлебопродуктов» реализуется комплекс мероприятий по покупке и установке новой автоматической линии фирмы Fawema (Германия). Подготовка к реализации инвестиционного проекта была начата в июле 2010 г. Производительность линии для расфасовки муки в готовые бумажные пакеты составит 58-60 пак/мин. Емкость новых упаковок равна 2 кг. Одним из основных преимуществ нового оборудования является наличие комплекса высокотехнологичных модулей: устройства контроля веса муки и установки для групповой упаковки в термоусадочную пленку. Таким образом, динамическая система взвешивания позволит получать более точный вес пакета, а система транспортирующих камер - сохранять упаковочный пакет в четко заданных геометрических параметрах, что обеспечит безупречный товарный вид производимой комбинатом муки.

Эти и другие отраслевые новости читайте на сайте www.apk-inform.com

| № 10 (136) октябрь 2010

обзор внебиржевого рынка зерновых в Украине

течение октября на рынке продовольственной пшеницы отмечались ценовые тенденции разной направленности. Зачастую закупочные и отпускные цены на зерновую оставались неизменными. Темпы торгово-закупочной деятельности были недостаточно активными. Данная ситуация была вызвана тем, что многие держатели пшеницы отказывались реализовать зерно по существовавшим ценам спроса. В связи с этим переработчики довольно часто не имели возможности приобретать необходимые партии пшеницы. В то же время, ряд производителей муки, которые нуждались в пополнении запасов пшеницы, сообщал о повышении закупочных цен. Стоит отметить, что на протяжении последней недели отчетного месяца ряд аграриев сообщал о повышении цен предложения, рассчитывая на их рост и в дальнейшем. В отчетный период многие владельцы продовольственной пшеницы сдерживали продажи. Как правило, они реализовывали зерно небольшими партиями по мере необходимости, планируя реализовать его в дальнейшем по более высоким ценам. Большинство переработчиков продовольственной пшеницы сообщали о сохранении ранее установленного уровня цен спроса на зерновую. Производители муки отмечали, что не имели возможности увеличивать закупочные цены ввиду сложностей с реализацией готовой продукции. Лишь в некоторых случаях мукомолы информировали о вынужденном повышении цен ввиду острой необходимости пополнения резервов пшеницы. Операторы рынка сообщали о том, что количество предложений зерновой оставалось недостаточным. На рынке продовольственной пшеницы в сегменте экспортно-ориентированных компаний отмечались разнонаправленные тенденции закупочной деятельности. Ряд трейдеров сообщали, что приобретали зерно по ценам в ранее сформировавшихся диапазонах. Вместе с тем, многие трейдеры отмечали, что не вели закупок, ожидая прояснения ситуации с распределением экспортных квот.

Средние цены на продовольственные зерновые 15.10.2010

22.10.2010

29.10.2010

24.09.2010

01.10.2010

1670 1640 1620 1355 6600

1670 1640 1620 1355 6500

1670 1640 1620 1380 6500

1670 1670 1650 1380 6500

1600 1600 1540 1350 6800

1650 1630 1600 1350 6800

Закупочные цены на пшеницу

1 493 1670 1600

1447 1620 1600

01.10.2010

24.09.2010

Пшеница Ячмень Кукуруза

29.10.2010

Пшеница 3 кл. 1600-1670 1500-1600 1550-1750 1600-1750

22.10.2010

Классификация по ДСТУ-П-3768:2009

Пшеница 2 кл. 1650-1700 1550-1650 1600-1800 1650-1800

(предложение, EXW), грн/т 15.10.2010

Пшеница 1 кл. 1800

В течение отчетного периода отпускные цены на рынке фуражной пшеницы оставались неизменными. Многие переработчики сообщали, что приобретали зерновую партиями небольших объемов, декларируя прежние закупочные цены. Сельхозпроизводители в большинстве случаев сдерживали продажи фуражной пшеницы, считая закупочные цены переработчиков низкими. Также стоит отметить, что большинство

Средние цены на фуражные зерновые

перерабатывающих предприятий на 29.10.10 (СРт), грн/т

Регион Центральный Западный Восточный Южный

На рынке зерна гречихи в отчетный период отмечалось сохранение прежних цен спроса и предложения. Многие переработчики декларировали прежние цены спроса, отмечая, что активных закупок не вели. Данная ситуация, по их словам, была вызвана ограниченным количеством предложений зерновой по приемлемым ценам. При этом некоторые операторы рынка информировали об уменьшении цен спроса, что, по их словам, было обусловлено снижением цен на готовую продукцию, а также тем, что качество предлагаемого зерна не соответствовало требованиям ГОСТа. Так, переработчики отмечали, что зачастую содержание влаги и сорной примеси в партиях зерновой, поступающих на рынок, было высоким. Вместе с тем, операторы рынка информировали, что качественное зерно приходилось покупать по прежним ценам. К тому же аграрии предпочитали сдерживать реализацию качественной гречихи, рассчитывая реализовать ее позднее по более высоким ценам.

08.10.2010

Пшеница 1 кл. Пшеница 2 кл. Пшеница 3 кл. Рожь Зерно гречихи

08.10.2010

(предложение, EXW), грн/т

В течение первой половины октября на рынке продовольственной ржи сохранялись низкие темпы торгово-закупочной деятельности. Ряд производители ржаной муки повышал закупочные цены на зерно ввиду необходимости пополнения запасов зерна. Вместе с тем, некоторые переработчики оставляли цены спроса неизменными ввиду наличия сформированного ранее сырьевого запаса. По словам операторов рынка, количество предложений ржи было ограниченным. Аграрии, в свою очередь, отмечали, что готовы приступить к реализации зерновой, когда цены вырастут. По существовавшим ценам спроса многие сельхозпроизводители и торговопосреднические компании не готовы были продавать рожь. Во второй половине октября операторы украинского рынка продовольственной ржи все чаще сообщали о повышении закупочных цен на зерновую. Данную тенденцию переработчики связывали, в первую очередь, с тем, что на фоне ограниченного количества предложений зерна спрос на него увеличивался. Многие производители отмечали, что, нуждаясь в срочном пополнении запасов зерновой, готовы были увеличивать цены спроса. Владельцы зерновой, в свою очередь, зачастую декларировали максимальные отпускные цены на рожь.

1473 1650 1600

ЗЕРНОВОй РыНОК

№ 10 (136) октябрь 2010 |

аграриев не спешили реализовывать зерно крупнотоннажными партиями. По словам операторов рынка, темпы торговли попрежнему оставались недостаточно активными. В первой половине октября закупочная активность на рынке фуражной пшеницы в сегменте экспортно-ориентированных компаний была невысокой. Вместе с тем, единичные трейдеры повышали цены спроса ввиду необходимости закупки больших объемов зерновой. Во второй половине октября экспортноориентированные компании не закупали фуражную пшеницу. На рынке фуражного ячменя в течение октября цены спроса оставались неизменными. По данным операторов рынка, основными покупателями зерновой зачастую были внутренние потребители. Вместе с тем, ряд переработчиков сообщал, что отпускные цены на фуражный ячмень, как и прежде, оставались неприемлемо высокими. При этом, по словам покупателей, количество предложений со стороны аграриев не увеличилось. Большинство владельцев зерновой декларировали прежние отпускные цены и сдерживали продажи фуражного ячменя, ожидая роста закупочных цен в дальнейшем. В первой половине октября спрос экспортно-ориентированных компаний на зерновую оставался достаточно активным, темпы закупок не снижались.

Во второй половине октября большинство трейдеров прекратили закупки фуражного ячменя в связи с введением квотирования в стране. В отчетный период на рынке фуражной кукурузы зачастую декларировались прежние отпускные и закупочные цены. Лишь единичные покупатели, по словам участников рынка, снижали цены спроса. Ряд внутренних потребителей объяснял данную ситуацию отсутствием сильной конкуренции на рынке со стороны трейдеров. Стоит отметить, что количество предложений фуражной кукурузы не увеличивалось. Вместе с тем, ряд переработчиков спирта отмечал, что им без проблем удавалось закупать зерновую с повышенными показателями влажности, количество объемов которой на рынке было достаточно большим. Как сообщают участники рынка, многие владельцы зерна сдерживали продажи фуражной кукурузы, озвучивая прежние отпускные цены на нее. Вместе с тем, ряд сельхозпроизводителей, реализовавших зерно с высокими показателями влажности, не снижали темпы торговли. В первой половине октября трейдеры закупали фуражную кукурузу по ценам в ранее сформировавшемся диапазоне. Наряду с этим, во второй половине октября ввиду квотирования зерновых экспортно-ориентированные компании не осуществляли закупки фуражной кукурузы.

рынок продуктов переработки зерна в Украине Мука и отруби В течение октября на рынке пшеничной муки отмечались недостаточно активные темпы торгово-закупочной деятельности. Многие производители не пересматривали отпускные цены на муку ввиду переработки зерна, приобретенного ранее по более низким ценам. Вместе с тем, некоторые комбинаты хлебопродуктов и компании повышали цены предложения на готовую продукцию вследствие удорожания помольных партий зерна. Также стоит отметить, что единичные компании в отчетный период предоставляли скидки на пшеничную муку, либо снижали цены для сохранения объемов продаж ввиду большой конкуренции на рынке. Многие мукомольные компании сообщали о сохранении ранее установленного уровня цен предложения на готовую продукцию. Данная ситуация была обусловлена главным образом тем, что стоимость помольной партии зерна оставалась неизменной. Вместе с тем, единичные переработчики информировали о корректировке цен в сторону увеличения либо снижения в зависимости Цены на продукты переработки зерновых (предлож ение, EXW), грн/т 3150 2650 2150 1650 1150 650 150 июл08

окт08

янв09

апр09

июл09

окт09

янв10

Мука в/с

Мука 1 с.

Мука ржаная

Отруби пшеничные

апр10

июл10 Мука 2 с.

окт10

от роста затрат на сырье и активности спроса. Стоит отметить, что зачастую операторы рынка темпы реализации готовой продукции оценивали как недостаточно высокие ввиду того, что количество предложений муки на рынке было большим. В отчетный период средние отпускные цены по Украине на условиях EXW на муку в/с находились в пределах 2600-2610 грн/т, 1 сорта – 2350-2355 грн/т, 2 сорта – находились на уровне 1865 грн/т. Многие производители ржаной муки в течение отчетного периода оставляли ранее установленные цены предложения на продукцию. Переработчики сообщали, что данная ситуация была вызвана сохранением прежней стоимости перерабатываемого зерна. Вместе с тем, ряд переработчиков сообщал о повышении цен предложения в связи с включением в переработку более дорогостоящего зерна. Операторы рынка зачастую не исключали возможности дальнейшего роста цен на ржаную муку в связи с сохранением высокой стоимости сырья. Вместе с тем, ряд мукомолов отмечал, что конкуренцию им составляла государственная мука, стоимость которой была ниже. Многие мукомо-

Отпускные цены комбинатов хлебопродуктов на крупы на 29.10.10 (франко-склад), грн/т

Манная Пшеничная Перловая Ячневая Горох Гречневая Пшено Овсяная Рис Кукурузная

2490-3350 1900-2600 2000-2700 2000-2700 2800-3400 9250-10500 3000-3600 2400-3200 5400-6800 2700-2900

| № 10 (136) октябрь 2010 лы информировали, что осуществляли реализацию продукции только постоянным клиентам. В течение рассматриваемого периода средняя отпускная цена на ржаную муку на условиях EXW составляла 1830-1860 грн/т. В течение октября на рынке пшеничных отрубей большинство переработчиков сохраняли ранее установленные цены предложения. При этом единичные производители пшеничных отрубей увеличивали отпускные цены на отруби. Темпы реализации продукции операторы рынка оценивали как удовлетворительные. Вместе с тем, объемы реализации снижались ввиду уменьшения объемов производства. Согласно сообщениям операторов рынка, спрос экспортно-ориентированных компаний оставался активным. На протяжении отчетного периода средняя отпускная цена на пшеничные отруби на условиях EXW находилась в диапазоне 950-955 грн/т.

Крупы В течение первой половины октября для рынка круп были характерны разнонаправленные ценовые тенденции. Многие производители манной, пшеничной, ячневой, перловой, гороховой и кукурузной круп оставляли ранее установленные цены предложения. Вместе с тем, ряд операторов рынка информировал о повышении цен на некоторые виды указанной продукции вследствие удорожания приобретаемого зерна на переработку. Часть переработчиков сообщала о сокращении объемов производства круп ввиду неприемлемо высокой стоимости сырья и проблем с его приобретением. Для рынка круп в течение второй половины октября было

характерно сохранение прежних цен предложения на большинство видов продукции. Так, отпускные цены на манную, пшеничную, перловую, ячневую, кукурузную, гороховую крупы оставались неизменными ввиду сохранения прежней стоимости помольной партии зерна. Операторы рынка отмечали, что продукция, которая реализовалась, зачастую была произведена ранее. Темпы продаж оценивались операторами рынка как достаточно активные ввиду того, что объемы производства сокращались. Основной причиной сокращения производства производители круп называли неприемлемо высокие цены на сырье. Цены предложения на рис в течение отчетного периода многие переработчики оставляли неизменными ввиду того, что крупа зачастую производилась из ранее приобретенного сырья. Вместе с тем, единичные производители рисовой крупы снижали отпускные цены на готовую продукцию для активизации темпов продаж. По словам участников рынка, спрос на продукцию был низким. В течение первой половины октября на рынке гречневой крупы отмечалось снижение отпускных цен. Многие производители круп озвучивали более низкие отпускные цены ввиду неактивного спроса на рынке. В сложившейся ситуации ряд крупяных заводов приостановил производство гречневой крупы до активизации спроса на внутреннем рынке, а также торговли на экспорт. В течение второй половины октября многие производители гречневой крупы оставляли цены предложения неизменными. Операторы рынка отмечали, что темпы продаж оставались недостаточно активными. Вместе с тем, сохранение стоимости сырья не позволяло производителям снижать отпускные цены на крупу для активизации продаж.

производство продукции предприятиями отрасли хлебопродуктов Украины в сентябре 2010 года Мука По оперативным данным официальной статистики, в Украине по итогам сентября произвели 214,7 тыс. тонн, что на 1% меньше, чем в августе. В сравнении с аналогичным месяцем 2009 года производство муки сократилось на 6%. Крупнейшими производителями муки по итогам отчетного месяца были ОАО «Киевмлын» (13,3 тыс. тонн), ОАО «Симферопольский КХП» (10,1 тыс. тонн), ООО «Днепропетровский мельничный комбинат» (8,3 тыс. тонн), ЗАО «Донецкий КХП №1» (8,3 тыс. тонн) и ГП «Ново-Покровский КХП» (7,6 тыс. тонн). Объемы остатков готовой продукции на предприятиях к концу сентября увеличились по сравнению с концом августа на 6% и составили 43,4 тыс. тонн. За июль-сентябрь 2010/11 МГ производство муки в Украине, согласно данным оперативной статистики, составило 619,5 тыс. тонн, что на 4% меньше, чем за аналогичный период минувшего сезона.

Макаронные изделия На предприятиях Украины, подающих ежемесячную отчетность, производство макаронных изделий в сентябре составило 10,4 тыс. тонн, что на 18% выше показателя как предыдущего месяца, так и сентября прошлого года. Как и в предыдущем месяце, лидером производства макарон

по итогам сентября было ОАО «Киевская макаронная фабрика», которое отчиталось за 1,5 тыс. тонн данной продукции. Далее следуют ЗАО «Хмельницкая макаронная фабрика» (1,1 тыс. тонн), ЗАО «Донецкая макаронная фабрика» (1 тыс. тонн), ОАО «Симферопольская макаронная фабрика» (907 тонн) и ОАО «Черниговская макаронная фабрика» (801 тонна). Количество переходящих остатков на предприятиях к концу сентября уменьшилось на 6% в сравнении с остатками на конец августа и составило 2,4 тыс. тонн. В целом за 3 месяца (июль-сентябрь) 2010/11 МГ, согласно данным оперативной статистики, в Украине было произведено 27,4 тыс. тонн макаронных изделий, что на 7% больше, чем за соответствующий период 2009/10 МГ.

Хлеб и хлебобулочные изделия В сентябре 2010 года официальной статистикой было зафиксировано производство хлеба и хлебобулочных изделий в объеме 150,9 тыс. тонн, что на 3% выше уровня производства предыдущего месяца. Наряду с этим, отмечается сокращение производства по сравнению с сентябрем 2009 года на 0,5%. Всего за 3 месяца (июль-сентябрь) 2010/11 МГ, согласно оперативным данным, в Украине было произведено 444,3 тыс. тонн хлеба и хлебобулочных изделий, что на 5% уступает объемам производства за июль-сентябрь прошлого МГ.

ЗЕРНОВОй РыНОК

№ 10 (136) октябрь 2010 |

Крупы

За июль-сентябрь 2010/11 МГ, согласно данным оперативной статистики, в Украине было произведено 73,3 тыс. тонн круп, что на 11% меньше, чем за такой же период минувшего сезона.

В сентябре, согласно оперативным данным официальной статистики, украинскими предприятиями было произведено 31,4 тыс. тонн крупяной продукции, что на 29% больше, чем в предыдущем месяце. В сравнении с сентябрем 2009 года наблюдается сокращение объемов производства круп на 5%. Крупнейшим производителем круп по-прежнему было ОАО «Альтера» (Черкасская обл.), которое в отчетном месяце произвело 3,5 тыс. тонн. Отметим, что данное предприятие является лидером производства кукурузной крупы. На втором месте ОАО «Хмельницкий КХП» с объемом 1,8 тыс. тонн. За ним следуют Сквирский КХП (1,7 тыс. тонн), ДП «Украгротрейд» (1,6 тыс. тонн) и ООО «Терра» (1,5 тыс. тонн). Количество переходящих остатков на предприятиях к концу сентября увеличилось на 32% по сравнению с данными на конец августа, составив 7,5 тыс. тонн.

По оперативным данным официальной статистики, в отчетном месяце производство комбикормовой продукции увеличилось на 9% в сравнении с августом и составило 370 тыс. тонн. В сравнении с сентябрем 2009 года объем производства комбикормов сократился на 7%. Крупнейшими производителями комбикормовой продукции в сентябре были ОАО «Катеринопольский элеватор» (40,9 тыс. тонн), ОАО «Мироновский завод по изготовлению круп и комбикормов» (36,1 тыс. тонн) и ООО «Комплекс «Агромарс» (20,5 тыс. тонн). Кроме того, 15,1 тыс. тонн продукта было произведено херсонским филиалом Мироновского завода.

Производство муки, тонн

Производство макаронных изделий, тонн

350 000

Комбикормовая продукция

100 00

300 000 250 000

800 0

200 000

600 0

150 000

400 0

100 000

200 0

500 00

0 Дек

Янв

Фев Мар Апр Май Июн

2009/10 МГ

2010/11 МГ

Июл

Авг

Сен

Окт

2008/09 МГ

Ноя

Дек

Янв

Фев Мар

2009/10 МГ

Апр

Май Июн

2010/11 МГ

Производство макаронных изделий, тонн

Область

сен.10авг.10

сен.10

авг.10

сен.10авг.10

АР Крым Винницкая Волынская Днепропетровская Донецкая Житомирская Закарпатская Запорожская ИваноФранковская Киевская Кировоградская Луганская Львовская Николаевская Одесская Полтавская Ривненская Сумская Тернопольская Харьковская Херсонская Хмельницкая Черкасская Черниговская Черновицкая Всего

13091 13026 2976 12079 21524 1042 2183 5393

13866 14089 4181 13713 20885 740 1911 5073

-6 -8 -29 -12 3 41 14 6

2054 2133 412 1641 4568 578 371 1119

1581 1970 208 2687 4736 392 218 933

30 8 98 -39 -4 47 70 20

5114

5010

1302

455

186

21361 1475 11442 6943 5088 10781 6262 6149 10735 5269 16427 8186 6207 14183 4633 3120 214689

25602 1856 13700 5855 5982 8344 7391 6555 8637 6468 15166 7062 6574 12979 3143 3173 217955

-17 -21 -16 19 -15 29 -15 -6 24 -19 8 16 -6 9 47 -2 -1

3728 739 4622 1277 1885 3452 695 340 1006 777 2705 2088 785 3003 1316 811 43407

6942 529 4026 1011 1708 2845 579 846 140 1054 2230 2007 773 1732 826 623 41051

-46 40 15 26 10 21 20 -60 619 -26 21 4 2 73 59 30 6

Область

АР Крым 996 Винницкая 136 Волынская 744 Днепропетровская 612 Донецкая 1049 Житомирская 1 Закарпатская 2 Запорожская 8 Ивано33 Франковская Киевская 1595 Кировоградская 20 Луганская 1000 Львовская 17 Николаевская 40 Одесская 61 Полтавская 65 Ривненская 384 Сумская 8 Тернопольская 61 Харьковская 1132 Херсонская 380 Хмельницкая 1106 Черкасская 59 Черниговская 802 Черновицкая 44 Всего 10355

Остаток

Изм., % сен.10авг.10

Производство Изм., %

Изм., %

авг.10

Остаток

сен.10

Производство Изм., %

авг.10

Производство муки, тонн

сен.10

Ноя

сен.10авг.10

2008/09 МГ

Окт

авг.10

Сен

сен.10

Июл Авг

865 85 350 595 904 2 2 2

15 60 113 3 16 -50 0 300

319 3 0 85 112 0 0 3

322 1 0 75 121 0 0 0

-1 200

1312 23 919 19 25 38 28 317 7 28 1110 310 961 57 713 51 8752

22 -13 9 -11 60 61 132 21 14 118 2 23 15 4 12 -14 18

1086 1 136 17 15 39 19 93 2 0 26 269 0 127 14 0 2366

1018 1 268 16 8 45 10 34 3 18 12 421 0 133 9 0 2515

13 -7

7 0 -49 6 88 -13 90 174 -33 -100 117 -36 -5 56 -6

| № 10 (136) октябрь 2010 Объем переходящих остатков на предприятиях к концу сентября уменьшился на 13% по сравнению с данными на конец августа, составив 23,8 тыс. тонн.

В целом за 3 месяца (июль-сентябрь) 2010/11 МГ в Украине, согласно оперативным данным, было произведено 1,1 млн. тонн комбикормовой продукции, что на 4% меньше аналогичного показателя 2009/10 МГ.

Производство хлеба и хлебобулочных изделий, тонн

Производство круп, тонн

175 000 150 000 125 000 100 000 750 00 500 00 250 00 0 Фев Мар

Апр

Май Июн

Производство хлеба и хлебобулочных изделий, тонн

сен.10

авг.10

сен.10авг.10

АР Крым 6569 Винницкая 5586 Волынская 3525 Днепропетровская 14807 12931 Донецкая Житомирская 4808 Закарпатская 1015 Запорожская 6260 Ивано2746 Франковская 21418 Киевская Кировоградская 2263 Луганская 6086 Львовская 5627 Николаевская 3025 Одесская 7442 Полтавская 4687 Ривненская 3024 Сумская 5029 Тернопольская 1233 Харьковская 13484 Херсонская 2433 Хмельницкая 4821 Черкасская 5599 Черниговская 4180 Черновицкая 2279 150877 Всего

Область

7270 5521 3512 14825 12867 4809 1000 6401

-10 1 0 0 0 0 2 -2

15 17 15 40 32 5 0 41

23 20 14 34 44 5 0 41

-35 -15 7 18 -27 0

2745

-63

19900 2275 6181 5402 2917 7754 4948 2909 4992 1243 9948 2653 4801 5603 4172 2284 146932

8 -1 -2 4 4 -4 -5 4 1 -1 36 -8 0 0 0 0 3

152 3 53 12 0 24 14 6 15 7 26 2 12 47 13 0 560

125 5 54 3 0 25 9 4 12 8 17 5 13 39 14 0 538

22 -40 -2 300

-4 56 50 25 -13 53 -60 -8 21 -7 4

Производство комбикормов, тонн

Ноя

Дек

Янв

2728 269 46 1171 365 290 4 295

2423 585 39 612 214 274 9 292

13 -54 18 91 71 6 -56 1

756 152 0 23 139 84 0 64

966 236 2 22 60 62 2 38

-22 -36 -100 5 132 35 -100 68

463

265

3462 2105 3284 40 171 483 302 127 0 657 4252 1689 2550 4866 1685 98 31402

3047 1402 2035 26 229 339 217 21 0 180 2856 1168 1240 5230 1414 140 24257

14 50 61 54 -25 42 39 505

399 583 1092 0 86 123 147 53 0 12 988 836 629 908 381 1 7474

198 371 967 0 72 110 98 6 0 3 666 248 25 987 491 0 5646

102 57 13

265 49 45 106 -7 19 -30 29

2009/10 МГ

2010/11 МГ

300 48 237 2416 -8 -22 32

Производство комбикормов, тонн Остаток

Изм., %

Область

сен.10авг.10

Янв Фев Мар Апр Май Июн

19 12 50 783

авг.10

Дек

Изм., %

сен.10

Ноя

Остаток

сен.10авг.10

2008/09 МГ

Окт

Май Июн

авг.10

Сен

Апр

2010/11 МГ

сен.10

Июл Авг

Фев Мар

2009/10 МГ

Производство Изм., %

500 000 450 000 400 000 350 000 300 000 250 000 200 000 150 000 100 000 500 00 0

Окт

Производство Изм., %

Изм., %

сен.10авг.10

сен.10

Область

Остаток

Сен

Производство круп, тонн

авг.10

Производство Изм., %

Июл Авг

2008/09 МГ

2010/11 МГ

сен.10авг.10

Янв

авг.10

Дек

2009/10 МГ

сен.10

Ноя

сен.10авг.10

Окт

авг.10

Сен

2008/09 МГ

сен.10

Июл Авг

450 00 400 00 350 00 300 00 250 00 200 00 150 00 100 00 500 0 0

АР Крым Винницкая Волынская Днепропетровская Донецкая

5435 2504 11275 36469 38514

4726 1582 9529 35971 34482

15 58 18 1 12

437 163 491 1152 2086

398 195 312 1670 1802

10 -16 57 -31 16

ЗЕРНОВОй РыНОК

Производство Изм., % Область

авг.10

сен.10авг.10

сен.10

авг.10

сен.10авг.10

авг.10

15305 56 18310

12462 41 17209

23 37 6

503 7 850

618 8 609

6901

6836

430

312

81591 3625 12501 5289 2463 4121

78022 3559 10843 4935 2468 3510

5 2 15 7 0 17

5562 114 1389 712 99 187

4070 154 1715 738 174 118

37 -26 -19 -4 -43 58

Изм., %

сен.10

Житомирская Закарпатская Запорожская ИваноФранковская Киевская Кировоградская Луганская Львовская Николаевская Одесская

Остаток

сен.10авг.10

Область

сен.10авг.10

Изм., %

авг.10

Остаток

сен.10

Производство Изм., %

№ 10 (136) октябрь 2010 |

-19 -13 40

Полтавская Ривненская Сумская Тернопольская Харьковская Херсонская Хмельницкая Черкасская Черниговская Черновицкая Всего

21511 3749 251 47 15920 18312 4120 58452 2052 1263

21275 3207 572 57 12437 17907 3849 50130 1814 1041

1 17 -56 -18 28 2 7 17 13 21

338464

372 39 44 601 1438 1587 1189 8997 367 0 27527

-15 115 32 1 72 37 0 -74 9

370036

318 84 58 609 2469 2177 1188 2330 399 0 23814

-13

зерновые: внешняя торговля в Украине в августе Экспорт По итогам отчетного месяца объем экспорта зерновых и зернобобовых из Украины составил 1,3 млн. тонн, что 2 раза меньше, чем в сентябре прошлого года, но практически на уровне экспорта предыдущего месяца. Основу экспорта составили пшеница (47%) и ячмень (42%). Таким образом, по итогам 3 месяцев (июль-сентябрь) 2010/11 МГ из Украины было экспортировано 3,3 млн. тонн зерна против 6,6 млн. тонн за июль-сентябрь минувшего сезона. Экспорт пшеницы в сентябре составил 610,2 тыс. тонн, что на 42% больше, чем в августе, но в 3 раза ниже уровня сентября 2009 года. Средняя цена по экспортным контрактам составила 210 USD/т (в августе - 166 USD/т). Лидерами среди импортеров украинской пшеницы в сентябре были Египет (183 тыс. тонн), Южная Корея (76,7 тыс. тонн) и Израиль (53,5тыс. тонн). Всего за июль-сентябрь 2010/11 МГ из Украины было экспортировано 1,3 млн. тонн зерна против 3,6 млн. тонн за аналогичный период минувшего сезона. В сентябре объем экспорта ржи составил 9,7 тыс. тонн, что на 26% больше, чем в предыдущем месяце. Отметим, что в сентябре 2009 года экспорт данного зерна не осуществлялся. Средняя контрактная цена составила 153 USD/т (в предыдущем месяце 110 USD/т). Весь объем был отгружен в Египет.

В целом за 3 месяца (июль-сентябрь) 2010/11 МГ из Украины было вывезено 38,3 тыс. тонн зерна против 44 тонн за такой же период минувшего сезона. Объем поставок ячменя в сентябре сократился на 34% в сравнении с предыдущим месяцем и составил 552,6 тыс. тонн в прошлом месяце. В сравнении с сентябрем 2009 года экспорт уменьшился на 23%. Средняя цена по экспортным контрактам при этом увеличилась на 50 USD/т - до 196 USD/т. Крупнейшим покупателем ячменя в отчетном месяце была Саудовская Аравия, куда было отгружено 386,6 тыс. тонн зерна. За июль-сентябрь 2010/11 МГ объем экспорта ячменя из Украины составил 1,8 млн. тонн, что на 21% меньше, чем за соответствующий период прошлого МГ. По итогам сентября экспорт кукурузы составил 127,3 тыс. тонн против 4,1 тыс. тонн в предыдущем месяце и 33,8 тыс. тонн в аналогичном месяце 2009 года. Средняя цена по экспортным контрактам при этом возросла на 16 USD/т - до 196 USD/т. Основными покупателями зерновой в отчетном месяце были Египет (87,4 тыс. тонн), Сирия (9,4 тыс. тонн) и Израиль(9,3 тыс. тонн). В целом за 2009/10 МГ из Украины было вывезено 5,1 млн. тонн кукурузы, что на 8% меньше, чем за минувший сезон. В отчетном месяце из Украины было экспортировано 3,1 тыс. тонн проса, что в 3,3 раза меньше, чем в августе, и на 47%

Экспорт зерновых за последние три сезона, тыс. тонн 3 000 2 500 2 000 1 500 1 000 500 0 июл.

авг.

сен.

окт.

ноя. 2008/09

дек.

янв. 2009/10

фев.

мар.

апр.

май.

июн.

2010/11

| № 10 (136) октябрь 2010 уступает объемам экспорта в сентябре прошлого года. Средняя экспортная цена составила 266 USD/т. Основными покупателями проса были Израиль (1,3 тыс. тонн) и Германия (777 тонн). В сентябре было экспортировано 290 тонн риса против 463 тонн в предыдущем месяце и 64 тонн в соответствующем месяце 2009 года. Средняя цена по экспортным контрактам составила 573 USD/т. Покупателями практически всего объема были Беларусь (244 тонны) и Молдова (45 тонн). Всего за август-сентябрь 2010/11 МГ из Украины было экспортировано 754 тонны риса, тогда как за аналогичный период сезона-2009/10 — 70 тонн. Экспорт пшеничной муки из Украины в сентябре составил 1,1 тыс. тонн, что в 4 раза ниже августовского показателя и в 8 раз меньше объемов экспорта в аналогичном месяце прошлого года. Средняя цена по экспортным контрактам составила 312 USD/т (в августе - 276 USD/т). Покупателями практически всего объема были Молдова (913 тонн) и Беларусь (136 тонн). За июль-сентябрь 2010/11 МГ экспорт пшеничной муки из Украины составил 10,9 тыс. тонн против 34,4 тыс. тонн в минувшем МГ. Наряду с этим, объем экспорта ржаной муки составил 131 тонну по средней контрактной цене 187 USD/т. Покупателем всего объема была Молдова. Экспортные поставки пшеничных отрубей в сентябре увеличились в 2 раза по сравнению с прошлым месяцем и составили

32,3 тыс. тонн. Отметим, что в сравнении с сентябрем прошлого года экспорт данной продукции сократился на 5%. Средняя контрактная цена при этом составила 122 USD/т (в августе - 91 USD/т). Покупателями всего объема были Турция (30,3 тыс. тонн), Марокко (1,7 тыс. тонн) и Вьетнам (362 тонны). Всего за 3 месяца (июль-сентябрь) 2010/11 МГ из Украины экспортировано 59,4 тыс. тонн пшеничных отрубей против 76,3 тыс. тонн за июль-сентябрь прошлого МГ. В отчетном месяце объем экспорта круп и хлопьев (без риса) составил 8,4 тыс. тонн против 5,1 тыс. тонн в предыдущем месяце. В сравнении с сентябрем 2009 года экспорт данной продукции сократился на 16%. За июль-сентябрь 2010/11 МГ из Украины было экспортировано 17,7 тыс. тонн крупяной продукции, что на 17% ниже аналогичного показателя 2009/10 МГ. Экспорт других культур в сентябре был незначителен или отсутствовал вовсе.

Импорт Импорт зерновых в Украину в сентябре 2010 г. увеличился в сравнении с предыдущим месяцем на 29% и составил 5,5 тыс. тонн. Основу импорта составил рис (83%). Всего за 3 месяца (июль-сентябрь) 2010/11 МГ на внутренний рынок страны было поставлено 17,9 тыс. тонн зерна против 22,8 тыс. тонн за аналогичный период 2009/10 МГ.

2009/10 2010/11 Средневзв. контрактная цена, USD/т

53 460

175

Бангладеш

45 522

195

Кения

42 366

223

Сирия

36 505

257

Су дан

28 641

200

Ту нис

25 456

220

Лив ан

21 970

237

Испания

20 200

190

Другие

76 461

Всего

610 242

Экспорт ячменя из Украины за последние два сезона, тонн

в сентябре 2010 г. $25 0

800 00 0

$20 0 $15 0

400 00 0 200 00 0 0

$10 0 ,

июл. авг. сен. окт. ноя. дек. янв. фев.мар. апр. май.июн.

2009/10 2010/11 Средневзв. контрактная цена, USD/т

210

Основные покупатели ячменя из Украины

1 000 000

600 00 0

Другие 35%

Израиль

$50 $0

Страна Сау д. Арав ия

Объем, тонн

в 2010/11 МГ (июл.-июн.) Цена, USD/т

386 605

196

Ту нис

73 366

197

Иордания

33 000

201

Израиль

12 780

160

Лив ия

11 208

173

Ку в ейт

10 983

226

Оман

10 423

204

Сирия

6 603

192

ОАЭ

5 991

174

Россия

1 277

209

Другие

395

Всего

552 631

196

Другие 14%

июл. авг. сен. окт. ноя. дек. янв. фев.мар. апр. май.июн.

182

Саудовская Аравия 62%

$50

224

76 676

Израиль 7% Ливия 4% Сирия 4%

500 00 0

182 985

Южная Корея

Египет 23%

$10 0

Египет

Цена, USD/т

Израиль 15%

$15 0 1 000 000

Объем, тонн

Бангладеш 9%

$20 0

Страна

Кения 7%

$25 0

1 500 000

в 2010/11 МГ (июл.-июн.)

в сентябре 2010 г.

Тунис 7%

2 000 000

Основные покупатели пшеницы из Украины

Южная Корея 9%

Экспорт пшеницы из Украины за последние два сезона, тонн

ЗЕРНОВОй РыНОК

№ 10 (136) октябрь 2010 |

В сентябре импорт риса увеличился на 23% по сравнению с августовскими данными и составил 4,6 тыс. тонн. Средняя цена по контрактам составила 533 USD/т (в августе - 524 USD/т). Основными странами-поставщиками риса были Пакистан (2 тыс. тонн) и Вьетнам (1,9 тыс. тонн).

По итогам сентября импорт пшеницы в Украину составил 805 тонн по средней контрактной цене 836 USD/т. Основной объем был закуплен в Германии (423 тонны), Чехии (191 тонна) и Австрии (100 тонн). Всего с начала сезона (для пшеницы) в страну было импортировано 960 тонн пшеницы против 630 тонн за аналогичный период прошлого МГ.

За август-сентябрь 2010/11 МГ в Украину было ввезено 8,4 тыс. тонн риса против 15,7 тыс. тонн в прошлом сезоне.

В Украину по итогам отчетного месяца было отгружено 78 Основные покупатели кукурузы из Украины

$15 0

600 $10 0 $50 $0 окт. ноя. дек.янв.фев.мар.апр.май.июн.июл.авг. сен. 2008/09 2009/10 Средневзв. контрактная цена, USD/т

200

9 404

202

Израиль

9 285

165

Литв а

6 065

191

Гру зия

4 376

197

Армения

3 300

169

Азербайджан

2 565

224

Белару сь

2 455

188

Эстония

1 292

211

Узбекистан

800

300

Другие

377

Всего

127 328

Основные покупатели проса из Украины

7 000

$40 0

206

777

247

Бельгия

280

158

Ирак

220

625

Ту рция

196

587

$10 0

ЮАР

192

176

$50

Великобрит.

116

148

Польша

248

Италия

744

$25 0 $20 0 $15 0

сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май. июн. июл. авг.

2009/10 2010/11 Средневзв. контрактная цена, USD/т

Другие Всего

Экспорт пшеничной муки из Украины за последние два сезона, тонн

$30 0 $25 0 $20 0

Объем, тонн

Цена, USD/т

Молдов а

913

311

Белару сь

136

306

$15 0

6 000

$10 0

4 000

$50

2 000 0

Страна

Грузия 8%

14 000

8 000

в 2010/11 МГ (июл.-июн.)

в сентябре 2010 г. $35 0

10 000

266

Основные покупатели пшеничной муки из Украины

16 000 12 000

0 3 128

июл. авг. сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май.июн.

2009/10 2010/11 Средневзв. контрактная цена, USD/т

Другие Всего

2 1 051

312

Молдова 76%

Сьерра-Леоне 2%

1 000

Другие 5%

2 000

Армения 4%

3 000

Израиль

Цена, USD/т

1 282

$30 0

4 000

Объем, тонн

Германия

$35 0

5 000

Страна

Израиль 41%

$45 0

Другие 12%

$50 0

8 000

Турция 6%

9 000

6 000

в 2010/11 МГ (сен.-авг.)

в сентябре 2010 г.

Ирак 7%

Экспорт проса из Украины за последние два сезона, тонн

197

Бельгия 9%

87 409

Сирия

Германия 25%

200

Египет

Беларусь 5%

400

Цена, USD/т

Египет 31%

$20 0

800

Объем, тонн

Сирия 13%

1 000

Страна

Израиль 10%

$25 0

Ливия 8%

1 200

в 2009/10 МГ (окт.-сен.) Другие 32%

в сентябре 2010 г.

Тунис 6%

Экспорт кукурузы из Украины за последние два сезона, тонн

| № 10 (136) октябрь 2010 тонн кукурузы, что в 1,8 раза выше показателя сентября 2009 г. В сравнении с августом т.г. импорт данного зерна сократился почти в 5 раз. Импортируемый объем был представлен как посевным материалом (68%), так и кукурузой для производства поп-корна (32%). Средняя цена по контрактам составила 2294 USD/т (в августе - 1701 USD/т). Поставщиком зерна были Канада (35 тонн), Аргентина(25 тонн) и США (17 тонн). Всего по итогам завершившегося 2009/10 МГ на внутренний рынок Украины было отгружено 27 тыс. тонн зерна кукурузы против 19 тыс. тонн за 2008/09 МГ.

прошлого года импорт данной продукции отсутствовал. Практически весь объем был ввезен из Беларуси.

Импорт ржаной муки в отчетном месяце составил 518 тонн по средней контрактной цене 163 USD/т. Отметим, что в сентябре

Импорт других зерновых культур в сентябре был незначителен или отсутствовал вовсе. Основные покупатели пшеничных отрубей из Украины

$12 0 $10 0 $80

30 269

125

Марокко

1 670

Вьетнам

362

$60 $40

10 000

июл. авг. сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май.июн.

Египет 12%

$20

5 000

2009/10 2010/11 Средневзв. контрактная цена, USD/т

Другие

Всего

32 302

Импорт риса в Украину за последние два сезона, тонн 10 000

Основные поставщики риса в Украину

Страна

Объем, тонн

$53 2

6 000

Пакистан

1 974

506

$52 8

Вьетнам

1 878

454

Таиланд

286

772

Россия

276

705

США

125

847

$52 0

Китай

1 439

Таджикистан

485

$51 8

Уру гв ай

1 149

Италия

2 383

Испания

1 228

Другие

$52 4 $52 2

2 000 0 авг. сен. окт. ноя.дек. янв.фев.мар.апр.май.июн.июл. 2009/10 2010/11 Средневзв. контрактная цена, USD/т

Цена, USD/т

$53 0 $52 6

4 000

в 2010/11 МГ (авг.-июл.)

в сентябре 2010 г. $53 4

8 000

122

Всего

4 617

533

Пакистан 27%

15 000

Ту рция

Вьетнам 25%

20 000

Цена, USD/т

Другие 7%

25 000

Объем, тонн

Великобритания 15% Новая Зеландия 22% Таиланд 4%

30 000

Страна

Турция 71%

$14 0

35 000

Вьетнам 2%

40 000

в 2010/11 МГ (июл.-июн.) Израиль 5%

в сентябре 2010 г.

Марокко 10%

Экспорт пшеничных отрубей из Украины за последние два сезона, тонн

Объем импорта круп и хлопьев (без риса) в Украину по итогам отчетного месяца увеличился на 39% по сравнению с августом и составил 366 тонн. В сравнении с сентябрем минувшего сезона импорт указанной продукции увеличился на 22%. По итогам 3 месяцев (июль-сентябрь) 2010/11 МГ в Украину было ввезено 1,8 тыс. тонн круп против 619 тонн за июльсентябрь минувшего сезона.

обзор рынка зерновых россии

октябре на рынке продовольственной пшеницы в течение всего месяца отмечалось увеличение цен спроса и предложения. Так, держатели зерновой, отмечая активный спрос на пшеницу, увеличивали отпускные цены. В свою очередь, потребители, нуждаясь в срочном пополнении сырьевой базы, вынуждены были идти на уступки продавцам и повышать закупочные цены на зерно. Данная ситуация отмечалась во всех регионах страны. Стоит отметить, что, по сообщениям некоторых операторов

рынка европейской части страны, количество предложений пшеницы 4 класса оценивалось как недостаточное. В связи с этим цены спроса на нее нередко достигали уровня закупочных цен пшеницы 3 класса. В остальных регионах страны количество предложений пшеницы 3 и 4 класса оценивалось участниками рынка как достаточное. В октябре большинство операторов сообщали о росте цен на фуражную пшеницу в ряде регионов страны. Сложившаяся ситуация зачастую была обусловлена активным спросом на дан-

ЗЕРНОВОй РыНОК

№ 10 (136) октябрь 2010 |

ное зерно со стороны переработчиков. Нуждаясь в пополнении запасов культуры, многие из них озвучивали более высокий уровень цен спроса с целью привлечения необходимых объемов. Учитывая этот факт, ряд сельхозпроизводителей сдерживал реализацию зерновой на рынок, рассчитывая на дальнейший рост цен. Стоит отметить, что при этом большинство из них озвучивали более высокие цены предложения.

вающих компаний с целью привлечения дополнительных объемов ржи, были вынуждены повышать свои закупочные цены. Стоит отметить, что данная ситуация отмечалась во многих регионах страны и в большинстве случаев была связана с недостаточным количеством предложений ржи на рынке. По словам многих операторов, в то время как одна часть, аграриев сдерживала темпы реализации зерновой, другая часть - увеличивала отпускные цены.

В отчетном периоде количество предложений фуражного ячменя оставалось крайне ограниченным. В связи с этим в ряде регионов страны отмечалась положительная ценовая динамика. Многие потребители, нуждаясь в приобретении данного зерна, повышали закупочные цены с целью привлечения необходимого объема зерна. В свою очередь, аграрии, располагавшие объемами зерновой для продажи, неохотно реализовали ее на рынок, рассчитывая на рост цен в дальнейшем.

На рынке фуражной кукурузы сохранялся рост цен. Сложившаяся ситуация была вызвана активным спросом на данное зерно, а также ограниченным количеством предложений его на рынке. Также следует отметить, что еще одним немаловажным фактором, повлиявшим на рост цен на кукурузу, являлся запрет на ввоз данной культуры из некоторых районов Южного региона в связи с распространением африканской чумы свиней (АЧС). В этой связи потребители, нуждаясь в пополнении запасов зерновой, были вынуждены увеличивать цены с целью привлечения необходимых объемов. В большинстве случаев аграрии не торопились с реализацией зерна, рассчитывая на дальнейший рост цен.

В октябре на рынке продовольственной ржи отмечалась положительная ценовая тенденция. Большинство перерабатыЦены п редлож ения на п шеницу 3 к ласса в России, EXW, руб/т

Средние цены на продовольственную пшеницу (предложение, EXW), руб/т

6600

6700

6300 6300 6500 Пшеница 4 класса

6300

01.10.2010

7000

Пшеница 3 класса

500 0 400 0 300 0 июл08

24.09.2010

600 0

29.10.2010

700 0

22.10.2010

Регион

800 0

15.10.2010

900 0

08.10.2010

100 00

окт08

янв09

апр09

июл09

окт09

янв10

Центрально-Черноземный регион

апр10

июл10

окт10

Южный регион

Цены п редлож ения на п шеницу 4 к ласса в России, EXW, руб/т

ЦентральноЧерноземный Южный ЦентральноЧерноземный Южный

6800 6300

6900

6500

6600

6500

6200

6500

6100

6200

Средние цены на фуражные зерновые

100 00

(предложение, EXW), руб/т

900 0

29.10.2010

24.09.2010

01.10.2010

500 0

10850

6100

6200

9900

9900 9900 Мука М55-23

9900

5200

5350

9800

7000

7200

9200

9200 9200 Мука ржаная

9200

5400

5600

7500

6100

6200

Мука в/с

400 0 300 0 июл08

окт08

янв09

апр09

июл09

окт09

янв10

Центрально-Черноземный регион

апр10

июл10

окт10

Южный регион

Цены п редлож ения на п шеницу фураж ную в России, EXW, руб/т

850 0 750 0

ЦентральноЧерноземный Южный ЦентральноЧерноземный Южный ЦентральноЧерноземный Южный

650 0 550 0 450 0

7500

350 0 250 0 150 0 июл08

22.10.2010

Регион

600 0

15.10.2010

700 0

08.10.2010

800 0

окт08

янв09

апр09

июл09

окт09

Центрально-Черноземный регион

янв10

апр10

июл10

окт10

Южный регион

ЦентральноЧерноземный Южный Курс USD/RUR

9800

7500

7500 7500 7500 Отруби пшеничные

3200

3350

3400

7300

7700

2500 29,6

2650 29,9

2800 30,7

3000 30,7

7100

7300

рынок продуктов переработки зерна В октябре на рынке пшеничной муки сохранялась относительно стабильная ценовая ситуация. Производители муки в боль-

шинстве случаев отпускные цены на свою продукцию озвучивали в ранее сформировавшихся диапазонах. Темпы реализации муки

| № 10 (136) октябрь 2010

370 0

130 00

320 0

110 00

270 0

900 0

220 0

700 0

170 0

500 0

120 0

300 0 июл.08

700 ноя.08

Мука в/с

мар.09

июл.09

М 55_23 о/н

ноя.09

мар.10

июл.10

Мука ржаная обдирная

отруби

Средние цены на продукты переработки

29.10.2010

24.09.2010

01.10.2010

Регион

22.10.2010

зерновых (предложение, EXW), руб/т

10850

11000

10900

9900

9900 9900 Мука М55-23

9900

10000

9900

9800

10000

9900

9200

9200 9200 Мука ржаная

9200

9400

9200

7500

7600

7500

7500 7500 7500 Отруби пшеничные

7500

15.10.2010

В первой половине октября на рынке пшеничных отрубей активность торгово-закупочной деятельности оценивалась как стабильная. Стабильный спрос на отруби был обусловлен конъюнктурой рынка фуражной группы зерновых. В большинстве случаев отпускные цены на данную продукцию озвучивались в рамках ранее установленных диапазонах. Однако начиная со второй недели октября, ввиду сохранения активного спроса на пшеничные отруби некоторые переработчики постепенно увеличивали отпускные цены. При этом следует отметить, что повышению в основном подвергались минимальные уровни цен. Во второй половине октября на рынке пшеничных отрубей наблюдался рост цен. Производители отрубей практически всех регионов страны увеличивали отпускные цены на свою продукцию. По словам участников рынка, повышение цен на отруби, прежде всего, было обусловлено стабильно высоким спросом на готовую продукцию. Сложившаяся ситуация была характерна практически для всех регионов страны. В ближайшее время, по мнению переработчиков, в данном сегменте рынка сохранится рост цен.

150 00

08.10.2010

В октябре на рынке ржаной муки существенных изменений как в плане активности торговли, так и в ценовом отношении не отмечалось. Активность торгово-закупочной деятельности на рынке ржаной муки большинством участников рынка оценивалась как относительно стабильная. Предложения ржаной муки поступали на рынок в основном по ранее озвученным ценам. Данная ситуация была характерна практически для всех регионов страны.

Цены на продук ты переработк и зернов ы х в ев ропейск ой части России (предлож ение, EXW), руб/т

Отруби

по-прежнему характеризовались как невысокие. Покупатели ввиду достаточного количества предложений муки не форсировали закупки, приобретая муку по мере необходимости. При этом мукомолы европейской части страны информировали о сохранении конкуренции со стороны привозной муки. Сложившаяся ситуация была характерна практически для всех регионов страны. Следует отметить, что большинство операторов рынка сообщали о намерении в ближайшее время увеличить отпускные цены на муку, объясняя это высоким уровнем затрат на приобретение сырья.

Мука в/с ЦентральноЧерноземный Южный ЦентральноЧерноземный Южный ЦентральноЧерноземный Южный ЦентральноЧерноземный Южный Курс USD/RUR

7500

9800

7500

3200

3350

3400

3200

2500 29,6

2650 29,9

2800 30,7

3000 30,7

2500 31,0

2500 30,5

тЕМА

№ 10 (136) октябрь 2010 |

Что посеешь, то и пожнешь, или

особенности сева озимых в Украине

ля сельского хозяйства Украины 2010 год стал крайне тяжелым. В первую очередь, природа оказала аграриям плохую услугу. Погодные катаклизмы зимой, а затем и в весенне-летний период привели к недобору урожая зерна. Причем такая же ситуация наблюдалась и в России. Несмотря на то, что вследствие этого цены на зерновые увеличились не только на рынке Украины, но и в мире, сельхозпроизводители так и не смогли покрыть убытки в связи с гибелью части урожая. Наше правительство оказалось начеку и успело своевременно предпринять необходимые шаги для стабилизации цен внутри страны: в ручном режиме удерживались низкие цены на внутреннем рынке зерна, запрещался экспорт, ограничивалось получение финансовых ресурсов в нужном объеме. И, как результат, аграрии понесли колоссальные убытки. Начало осени для сельского хозяйства, да и для государства в целом, важная пора - период сева озимых культур. Ведь от того, как пройдет посевная кампания, будет зависеть будущий урожай. Ведь не зря гласит народная мудрость: что посеешь, то и пожнешь! Однако сегодняшняя ситуация может оказать на урожай значительное негативное влияние. Внесла в процесс сева свои коррективы погода. Так, по данным опроса сельхозпроизводителей, проводимого экспертами ИА «АПК-Информ» в конце сентября, хозяйства большинства регионов Украины вели недостаточно активный сев озимых культур. Так, ряд хозяйств Винницкой, Черкасской, Житомирской, Хмельницкой областей вынужден был приостановить сев озимых зерновых (пшеницы и ячменя) из-за продолжительных дождей, которые шли в данных областях. Однако, по мнению фермеров, дожди оказали положительное влияние на рост и развитие озимых, которые были посеяны ранее. При этом многие сельхозпроизводители южного и восточного регионов страны сообщали, что не могли приступить к севу озимых ввиду недостатка влаги в почве, что, по их мнению, может привести к уменьшению посевных площадей. Стоит также отметить, что в целом большинство аграриев страны не намерены вносить значительные изменения в структуру посевных площадей ввиду соблюдения севооборота. Лишь единичные хозяйства сообщали, что планируют уменьшить площадь сева озимого ячменя в пользу озимой пшеницы ввиду более высокой урожайности данной зерновой. Не смогли сельхозпроизводители в оптимальные сроки приступить и к севу озимого рапса, что было обусловлено продолжительной засухой, сохранявшейся на территории Украины с середины июля и в некоторой части страны до середины сентября. При этом ряд производителей заявлял о намерении отказаться от сева данной масличной. Кроме того, осложнило осенне-полевые работы в текущем году еще и финансовое положение аграриев. В результате неправомерных действий руководства страны сельхозтоваропроизводители не получили надлежащей цены на свою продукцию, лишились оборотных средств, которые им были нужны, в первую очередь, для проведения посевной кампании. «Это бешеные если не убытки, то потери фермеров, они не могут такого допускать. Они уже дошли до такой степени поведения, что лучше не посеять, чем продать за половину цены это зерно. Поэтому у них сегодня нет средств...» - сказал президент Украинской аграрной конфедерации, председатель Совета предпринимателей при Ка-

бинете министров Леонид Козаченко. Еще большими потерями для фермеров обернулся «незаконодательный» запрет экспорта зерна. По оценкам УАК, потери производителей зерна из-за препятствования экспорту составили по состоянию на 1 октября 6 млрд. грн. Кроме того, по данным конфедерации, просроченная задолженность фермеров перед банками составляет около 4 млрд. грн. Л.Козаченко отметил, что на сегодняшний день в Украине уже завершилась осенняя посевная кампания: «На значительной территории Украины уже поздно сеять, поэтому даже если озимые будут посеяны, я не знаю, что случится – завтра разрешат экспортировать, поступят средства, срочно продадут, посеют… Говорить о том, что будет получен высокий урожай или оптимальный в следующем году, оснований нет». В то же время, в Министерстве аграрной политики отметили, что сев озимых зерновых культур в 2010 г. проходит согласно графику. В частности, министр аграрной политики Николай Присяжнюк в начале октября сообщил, что никаких причин для волнения относительно своевременного завершения посевной кампании озимых нет. При этом ранее в министерстве заявили о том, что сев озимых культур будет завершен в оптимальные сроки – до 10 октября. По данным Государственного комитета статистики Украины, по состоянию на 1 октября т.г. отставание темпов сева озимых на зерно и зеленый корм (включая озимый рапс) составляло 10%. Так, на начало месяца аграрии посеяли озимые на площади 4,9 млн. га, в том числе зерновые на зерно - 3,9 млн. га. По данным Министерства аграрной политики, по состоянию на 22 октября в Украине всеми категориями хозяйств посеяно 7,64 млн. га озимых зерновых, что составляет 89% к прогнозу и на 40 тыс. га больше, чем на соответствующую дату в прошлом году. Озимая пшеница посеяна на площади 6,3 млн. га, что составляет 93% к прогнозу и на 300 тыс. га больше показателя прошлого года, ячмень - на 970 тыс. га (70%, или на 170 тыс. га меньше прошлого года). По данным МинАП, к отчетной дате засеяли 100% и более прогнозируемых площадей озимых хозяйства Донецкой, Харьковской, Хмельницкой, Черниговской областей. Темпы сева озимого рапса из-за недостатка влаги в начале посевной кампании существенно отстают от прошлогодних. Так, на конец второй декады октября масличной было засеяно почти 1,02 млн. га, или 83% площадей к прогнозу. При этом в прошлом году к отчетной дате сев масличной уже был завершен. К 22 октября т.г. уже засеяно 100-114% прогнозируемых площадей в Одесской, Харьковской, Волынской, Закарпатской, ИваноФранковской и Львовской областях. Всего, по данным Минагрополитики, прогнозируемые площади сева озимых культур на зерно в 2010 году составляют 8493,4 тыс. га, что почти на 600 тыс. га больше, чем планировалось до начала посевных работ, в том числе: пшеницы - 6765,1 тыс. га (на 378,7 тыс. га больше), ржи - 345,3 тыс. га (на 36,8 тыс. га больше), ячменя - 1381,6 тыс. га (на 182,3 тыс. га больше). В Минагрополитики отметили, что в целом по стране указанные площади соответствуют рекомендациям научных учреждений, а по объемам - уровню прошлого года. Оптимальные сроки сева озимых культур (пшеницы, ржи и ячменя) в зависимости от агроклиматической зоны - с 15 сентября по 10 октября.

| № 10 (136) октябрь 2010 Следует отметить, что по состоянию на 19 октября 2009 года было посеяно на 130 тыс. га меньше озимых зерновых культур, чем в текущем - 7,4 млн. га. Кроме того, в прошлом году сев озимых зерновых культур в государстве был завершен 29 октября. Относительно состояния озимых и влияния погоды на посевы АПК-Информ поинтересовался у начальника отдела агрометеорологии Укргидрометеоцентра Татьяны Адаменко. Так, по ее словам, на сегодняшний день (конец второй декады октября) проблемы отсутствия влаги в почве нет. По состоянию на 10 октября наблюдался недостаток влаги лишь в центральных и северовосточных районах. На остальной территории прошли сильные дожди. Учитывая, что температурный режим сохраняется достаточно умеренный, даже ниже нормы, то активного испарения не было. Так, в почве на площадях, засеянных озимыми культурами, сформировался достаточный запас влаги. Однако Татьяна Ивановна отметила, что на сегодняшний день проблема заключается в другом. По ее словам, 40% озимых было посеяно достаточно поздно. Вследствие этого эти растения явно испытывают недостаток тепла. «В этом сейчас проблема», - подчеркнула эксперт, отметив, что в основном эти 40% к моменту прекращения вегетации, т.е. ухода в зиму, будут все в фазе всходов в лучшем случае. При этом Т.Адаменко выказала опасе-

ние относительно того, что на многих площадях, скорее всего, этого не будет. «В начале всходов растения очень уязвимы к возможным неблагоприятным явлениям: сильное похолодание на фоне бесснежья, ледяные корки и т.д. Слабо развитое растение оно уязвимое», - уточнила начальник отдела агрометеорологии Укргидрометеоцентра. В то же время, по словам специалиста, озимые культуры, которые были посеяны своевременно и уже вошли в фазу кущения, находятся в выигрыше. Для них на сегодняшний день складываются вполне благоприятные условия. «Такой температурный режим плюс днем и небольшой минус ночью, солнечная погода - хорошие условия для закалки. Т.е. те растения, которые были посеяны вовремя, они в выигрыше», - отметила Татьяна Ивановна. Поистине тяжелый год. С учетом всего вышесказанного действительно закрадываются сомнения относительно будущего урожая. А аграрии уже не ждут поддержки от государства, поэтому им остается лишь надеяться на более благосклонное отношение природы, а также на свои силы. Поэтому и продолжают сельхозпроизводители, несмотря на то, что оптимальные сроки для посевной уже прошли, работы в полях. Виктория Сорокопуд

преодолеть все, или итоги работы Украинского зернового конгресса

Любое достижение для компании – это, как правило, повод для гордости и оптимизма. В особенности же есть чем гордиться, если удается сделать что-либо действительно стоящее в таких напряженных и стремительно меняющихся условиях, которые сегодня складываются на зерновом (да и не только) рынке Украины. Выражая общую точку зрения организаторов Украинского зернового конгресса, скажу, что данное мероприятие было действительно результативным, хотя для этого и потребовалось приложить максимум усилий. В ходе его подготовки менялись подходы, концепции, пересматривались темы, корректировалась программа, приглашались не просто спикеры, а люди, ставшие знаковыми персонами в своем деле… Однако простите за столь длинное лирическое отступление, каюсь и перехожу от эмоционального к фактическому описанию встречи экспертов, участников различных сегментов рынка и просто единомышленников (всего 180 участников из 20 стран мира), которая состоялась в самом сердце Украины – в Киеве 6-8 октября.

так, давайте по порядку, с самого начала. С того момента как ИА «АПК-Информ» и Украинская зерновая ассоциация решили, что на украинском зерновом рынке не хватает поистине масштабного мероприятия, которое может не просто расставить акценты и проанализировать текущую ситуацию, а и спрогнозировать развитие тенденций зернового рынка в долгосрочной перспективе. Согласитесь, когда речь идет о развитии бизнеса, то его владелец намечает вектор развития минимум на 5-10 лет. Вместе с тем, в фазе активной подготовки мероприятия на украинском зерновом рынке стали происходить события, достойные пера классиков фантастической литературы. В Украине сумели закрыть и вместе с тем оставить открытым экспорт зерна и продуктов его переработки. Как так, спросите вы? Вот и нас заинтересовал этот вопрос, и именно поэтому организационным комитетом было принято решение дать оценку не только долгосрочным перспективам развития отрасли, но и разобраться в текущих проблемах. Именно в связи с этим поделиться своим видением функционирования и развития зернового рынка были приглашены как мировые эксперты, которые рассматривают рынок через призму аналитических моделей, так и специалисты, которые своим каждодневным трудом создают этот рынок. Именно данный тандем позволил создать информационное поле, в котором возникал диалог между представителями экспертных кругов и компаний из различных сегментов рынка. К поистине знаковым докладам этой конференции необходимо отнести выступление профессора, содиректора Научно-

исследовательского агропродовольственного института Университета Миссури (FAPRI) Вильяма Мейерса. Эксперт сделал не просто прогноз развития рынков основных зерновых культур, он обозначил все основные факторы влияния на зерновой рынок в мире, отдельно уделил внимание сложно прогнозируемым моментам, таким как погодные условия, государственное регулирование, членство в ВТО и мн.др. Несмотря на то, что ситуация на мировом рынке зерна может стремительно меняться, когда начинает доминировать тот или иной фактор, сегодняшнюю ситуацию на рынке В.Мейерс считает достаточно благоприятной для активной экспортной торговли. Также специалист отмечал, что не только трейдеры могут получить выгоду, но и для сельхозпроизводителей самое время заработать. Особое внимание хочу обратить на доклад аналитика международного зернового рынка Службы экономических исследований при министерстве сельского хозяйства США (USDA) Ольги Лиферт, которая была довольно оптимистична в своих оценках развития рынка зерна Причерноморского региона. Также довольно интересную, но уже менее оптимистичную перспективу влияния климатических условий на дальнейшее наращивание производства зерновых представил ведущий эксперт Национального управления океанических и атмосферных исследований США (NOAA) Феликс Коган. Отмечу, что наряду с докладами глобального характера в рамках конгресса были представлены и «региональные». Так, зерновой аналитик ИА «АПК-Информ» Анастасия Ивасенко отме-

тЕМА

№ 10 (136) октябрь 2010 |

тила основные сложности текущего сезона, а также представила оценки валового сбора зерновых урожая 2010 года в Украине. Анализ ситуации на рынке зерна России дал генеральный директор компании «СовЭкон» Андрей Сизов, эксперт также поделился неутешительными прогнозами относительно перспектив экспорта российского зерна в текущем сезоне и дал предварительную оценку сева озимых культур под урожай 2011 года. Отдельно стоит сказать об участии в качестве докладчиков представителей крупных украинских компаний, таких как Александр Лавриненко, генеральный директор Valars агрохолдинг, и Владимир Осадчук, трейдер зернового и масличного отделов «Нобл Ресорсиз Украина». Информация от данных спикеров была интересна как экспертам, так и представителям других компаний, присутствующих в зале. Участники конференции отмечали, что всегда интересно услышать информацию от тех, кто не просто анализирует, но и непосредственно строит рынок. К тому же сложно было не заметить, что компании из разных сегментов бизнеса (речь идет об агрохолдинге и экспортере) отмечали, что проблемы в их деятельности во многом схожи. А.Лавриненко и В.Осадчук говорили о том, что основными проблемами на пути развития сельскохозяйственного бизнеса являются недостаточно развитая логистика, элеваторное хозяйство, проблемы с наличием квалифицированных кадров, с неиспользованием потенциала земельных ресурсов, с неопределенной политической ситуацией в стране. Несмотря на то, что список проблем довольно длинный, радует одно: на рынке они уже не разделения на «твои» и «мои», на проблемы продавца и покупателя. Отмечу, что перед участниками конференции выступали также представители профильных организаций зернового рынка – Владимир Клименко и Леонид Козаченко, которые во многом

поддерживали мнения других спикеров. Эксперты говорили, что при том потенциале ресурсов, которые имеются в стране, следует учитывать и уровень рисков, которым подвергается рынок на каждом этапе своей работы. Эти риски необходимо минимизировать. Принимая во внимание, что практически в каждом докладе спикеры причисляли политическую ситуацию в стране к одному из наиболее значимых и наименее прогнозируемых факторов влияния на отрасль, очень актуальным и долгожданным был визит министра АП Украины Николая Присяжнюка. Вместе с тем, вполне понятно, что общение министра с участниками конгресса с высоты трибуны в зале и разговор «без протокола» подразумевали под собой совершенно разную степень открытости и присутствия диалога. Радует то, что обстоятельства сложились благоприятно и Николай Присяжнюк нашел время не только для официального доклада, но и для общения со специалистами отрасли перед началом своего выступления. Возможно, именно этот факт и задал тон общения в зале. Министр уверил всех присутствующих, что он понимает проблемы отрасли и сделает все зависящее от него для того, чтобы помочь их решить. Отмечу, что наиболее актуальные вопросы касались экспорта, а вернее, регулирования вывоза зерна, наличие которого так упорно отрицалось практически всеми государственными мужами. К сожалению, министр также не сказал операторам рынка ничего нового, в основном это было выражение поддержки, солидарности и надежды на то, что рынок будет функционировать системно и цивилизованно. Немаловажным фактом стало то, что работа Украинского зернового конгресса проходила наряду с резонансной отменой «усиления контроля экспорта зерна», а также первыми сообщениями о введении квотирования экспорта основных зерновых

Сегментация участников Украинского зернового конгресса по типу компаний

География компаний участников Украинского зернового конгресса 83

13 10

Северная и Южная Америка

Страны Востока

Страны ЕС

Страны СНГ

Агрохимия

Банки/юридические и страховые компании

Аналитические агентства/СМИ

Отраслевые организации

Транспортноэкспедиционные компании

Экспортеры/импортеры зерновых и масличных

Производители оборудования и техники

Переработчики /элеваторы

Торговые компании

Агрохолдинги/сельхозпроизводители

Россия

Украина

Другие

Брокеры/фьючерсные биржи

| № 10 (136) октябрь 2010 культур. В связи с этим наряду с основными темами докладов обсуждались и перспективы работы экспортного рынка. Ряд экспертов и представителей компании считал введение квот необоснованным, часть участников конференции была более сдержанна в своих оценках и предлагала подождать детальной информации об объеме квот и процессе их распределения. Вместе с тем, несмотря на различные мнения, создавалось впечатление, что все участники конференции были солидарны в одном: самое главное на рынке - не введение или отмена квот, а четкие правила работы. Довольно важным для рынка является то, чтобы слова соответствовали действиям, и если это простое правило будет соблюдено, то компаниям уже можно будет планировать работу на перспективу. Подобная потребность существует на рынке с начала текущего МГ, и об этом говорили многие эксперты в своих докладах. Отдельно организационный комитет выражает признательность всем спонсорам Украинского зернового конгресса. Следует отметить, что спонсорскую поддержку данному мероприятию оказали компании: Виталмар Агро, CME Group, Гермес-Трейдинг, Интертрейдинг, Ag Growth Internаtional, Louis Dreufus. Особо мы благодарны компании Noble Group, которая выступила платиновым спонсором мероприятия, а также компании New world Graine, выступившей золотым спонсором конгресса, за всесто-

�� ȌȍȕȤ �816 (928) ȿɠɟɞɧɟɜɧɵɣ ɨɛɡɨɪ ɚɝɪɚɪɧɨɝɨ ɪɵɧɤɚ

16 �� 2008 �. �

��-��

«��«�� -��»

��./�� ./ ./�� : +7 495 789-44-19, +38 0562 32-07-95 http://www.apk-inform.ru �� : �� e-mail: editor@apk-inform.ru �� : subscribe@apk-inform.ru ��

ɇɈȼɈɋɌɂ ɊɈɋɋɂɂ

ȼɫɬɭɩɥɟɧɢɟ ɍɤɪɚɢɧɵ ɜ ȼɌɈ ɦɨɠɟɬ ɫɬɚɬɶ ɩɥɸɫɨɦ ɞɥɹ Ɋɨɫɫɢɢ - Ɇɟɞɜɟɞɤɨɜ.........................................................................................................2 ȼ Ɋɨɫɫɢɢ ɤ ɧɚɱɚɥɭ ɦɚɹ ɹɪɨɜɵɦɢ ɡɟɪɧɨɜɵɦɢ ɡɚɫɟɹɧɨ 7,2 ɦɥɧ. ɝɚ - Ɋɨɫɫɬɚɬ .........................................................................................................2 Ɋɨɫɫɢɹ ɫɨɛɟɪɟɬ ɜ 2008 ɝɨɞɚ ɧɟ ɦɟɧɟɟ 85 ɦɥɧ. ɬɨɧɧ ɡɟɪɧɚ - Ƚɨɪɞɟɟɜ ...................................................................................................................2 Ɂɚɩɚɫ ɡɟɪɧɚ ɜ ȼɨɥɨɝɨɞɫɤɨɣ ɨɛɥɚɫɬɢ ɩɨɡɜɨɥɹɟɬ ɫɞɟɪɠɢɜɚɬɶ ɩɨɜɵɲɟɧɢɟ ɰɟɧ ɧɚ ɯɥɟɛ ........................................................................................2 ɏɨɡɹɣɫɬɜɚ Ʉɚɪɚɱɚɟɜɨ-ɑɟɪɤɟɫɢɢ ɡɚɜɟɪɲɚɸɬ ɫɟɜ ɹɪɨɜɵɯ ɤɭɥɶɬɭɪ..........................................................................................................................3 ȼ ɋɬɚɜɪɨɩɨɥɶɫɤɨɦ ɤɪɚɟ ɝɪɚɞ ɭɧɢɱɬɨɠɢɥ ɛɨɥɟɟ 3 ɬɵɫ. ɝɚ ɡɟɪɧɨɜɵɯ ......................................................................................................................3 ȼ Ⱥɥɬɚɣɫɤɨɦ ɤɪɚɟ ɡɟɪɧɨɜɵɦɢ ɢ ɡɟɪɧɨɛɨɛɨɜɵɦɢ ɡɚɫɟɹɧɨ ɛɨɥɟɟ 1 ɦɥɧ. ɝɚ...........................................................................................................3 ȼ Ɍɚɬɚɪɫɬɚɧɟ ɹɪɨɜɵɦɢ ɡɟɪɧɨɜɵɦɢ ɨɫɬɚɥɨɫɶ ɡɚɫɟɹɬɶ 2% ɡɚɩɥɚɧɢɪɨɜɚɧɧɵɯ ɩɥɨɳɚɞɟɣ .....................................................................................3 Ʉɨɦɩɚɧɢɹ "ɉȺȼȺ" ɨɫɭɳɟɫɬɜɢɥɚ ɩɨɫɬɚɜɤɭ ɦɭɤɢ ɜ Ɍɚɢɥɚɧɞ ɱɟɪɟɡ ɇɨɜɨɪɨɫɫɢɣɫɤɢɣ ɩɨɪɬ .....................................................................................3 ɇɚ "ɋɚɦɚɪɫɤɨɦ ɠɢɪɤɨɦɛɢɧɚɬɟ" ɧɚɡɧɚɱɟɧ ɧɨɜɵɣ ɢɫɩɨɥɧɢɬɟɥɶɧɵɣ ɞɢɪɟɤɬɨɪ .......................................................................................................4 ɏɨɞ ɩɟɪɟɪɚɛɨɬɤɢ ɫɚɯɚɪɚ-ɫɵɪɰɚ................................................................................................................................................................................4

ɇɈȼɈɋɌɂ ɋɇȽ

16 ɦɚɹ ɍɤɪɚɢɧɚ ɫɬɚɥɚ ɩɨɥɧɨɩɪɚɜɧɵɦ ɱɥɟɧɨɦ ȼɌɈ ................................................................................................................................................4 ɉɚɪɥɚɦɟɧɬ ɍɤɪɚɢɧɵ ɩɪɢɧɹɥ ɜ ɩɟɪɜɨɦ ɱɬɟɧɢɢ ɪɹɞ ɢɡɦɟɧɟɧɢɣ ɤ ɡɚɤɨɧɭ ɨ ɬɚɦɨɠɟɧɧɨɦ ɬɚɪɢɮɟ .........................................................................4 ɐɟɧɵ ɧɚ ɭɤɪɚɢɧɫɤɭɸ ɩɪɨɞɨɜɨɥɶɫɬɜɟɧɧɭɸ ɩɲɟɧɢɰɭ ɫɧɢɠɚɸɬɫɹ ............................................................................................................................4 ɇɚ ɭɤɪɚɢɧɫɤɨɦ ɪɵɧɤɟ ɩɲɟɧɢɱɧɨɣ ɦɭɤɢ ɫɨɯɪɚɧɹɸɬɫɹ ɧɢɡɤɢɟ ɬɟɦɩɵ ɪɟɚɥɢɡɚɰɢɢ ɝɨɬɨɜɨɣ ɩɪɨɞɭɤɰɢɢ ................................................................5 ȿɜɪɨɤɨɦɢɫɫɢɹ ɬɪɟɛɭɟɬ ɨɬ ɍɤɪɚɢɧɵ ɧɟɦɟɞɥɟɧɧɨ ɩɪɟɞɨɫɬɚɜɢɬɶ ɝɚɪɚɧɬɢɢ ɢɡɛɟɠɚɧɢɹ ɫɥɭɱɚɟɜ ɡɚɝɪɹɡɧɟɧɢɹ ɩɨɞɫɨɥɧɟɱɧɨɝɨ ɦɚɫɥɚ ................5 ɍɤɪɚɢɧɚ: ɧɚ ɪɵɧɤɟ ɲɪɨɬɚ ɩɨɞɫɨɥɧɟɱɧɢɤɚ ɨɬɦɟɱɚɟɬɫɹ ɪɨɫɬ ɰɟɧ............................................................................................................................5 ȼ Ȼɟɥɚɪɭɫɢ ɩɪɨɞɥɟɧɵ ɥɶɝɨɬɵ ɨɪɝɚɧɢɡɚɰɢɹɦ-ɢɧɜɟɫɬɨɪɚɦ, ɩɪɢɨɛɪɟɬɚɸɳɢɦ ɭɛɵɬɨɱɧɵɟ ɫɟɥɶɯɨɡɩɪɟɞɩɪɢɹɬɢɹ ................................................6 ɑɢɫɬɚɹ ɩɪɢɛɵɥɶ ɫɟɥɶɯɨɡɨɪɝɚɧɢɡɚɰɢɣ Ȼɟɥɚɪɭɫɢ ɜ ɹɧɜɚɪɟ-ɦɚɪɬɟ ɜɨɡɪɨɫɥɚ ɧɚ 44% ............................................................................................6 ȼ Ɇɨɥɞɨɜɟ ɹɪɨɜɨɣ ɫɟɜ ɩɪɨɜɟɞɟɧ ɧɚ 65% ɡɚɩɥɚɧɢɪɨɜɚɧɧɵɯ ɩɥɨɳɚɞɟɣ ...............................................................................................................6 Ʉɚɡɚɯɫɬɚɧ: ɜ Ʉɨɫɬɚɧɚɣɫɤɨɣ ɨɛɥɚɫɬɢ ɧɚɱɚɥɚɫɶ ɩɨɫɟɜɧɚɹ ........................................................................................................................................6 Ʉɚɡɚɯɫɬɚɧ: ɜ ɉɚɜɥɨɞɚɪɫɤɨɣ ɨɛɥɚɫɬɢ ɧɚɱɚɥɚɫɶ ɩɨɫɟɜɧɚɹ ɤɚɦɩɚɧɢɹ......................................................................................................................6

ɆɂɊɈȼɕȿ ɇɈȼɈɋɌɂ

ɇɚɦɟɬɢɥɚɫɶ ɬɟɧɞɟɧɰɢɹ ɫɬɚɛɢɥɢɡɚɰɢɢ ɦɢɪɨɜɵɯ ɰɟɧ ɧɚ ɩɪɨɞɨɜɨɥɶɫɬɜɢɟ - FAO ..................................................................................................7 Ɍɭɪɰɢɹ ɧɚɪɚɳɢɜɚɟɬ ɢɦɩɨɪɬ ɩɨɞɫɨɥɧɟɱɧɨɝɨ ɦɚɫɥɚ.................................................................................................................................................7 Ȼɚɧɝɥɚɞɟɲ: ɪɟɡɭɥɶɬɚɬɵ ɬɟɧɞɟɪɚ ɧɚ ɡɚɤɭɩɤɭ 100 ɬɵɫ. ɬɨɧɧ ɩɲɟɧɢɰɵ ...................................................................................................................7 ɂɧɞɢɣɫɤɢɟ ɢɧɜɟɫɬɨɪɵ ɫɤɭɩɚɸɬ ɡɟɦɥɢ ɞɥɹ ɩɪɨɢɡɜɨɞɫɬɜɚ ɦɚɫɥɢɱɧɵɯ ...................................................................................................................7

ɈȻɁɈɊ ɋɂɌɍȺɐɂɂ ɇȺ ɊɈɋɋɂɃɋɄɈɆ ɊɕɇɄȿ

Ɂɟɪɧɨɜɵɟ ....................................................................................................................................................................................................................8 Ɇɭɤɚ.............................................................................................................................................................................................................................9 Ɇɚɫɥɢɱɧɵɣ ɤɨɦɩɥɟɤɫ ...............................................................................................................................................................................................10

ɈȻɁɈɊ ȼɇȿɒɇȿɌɈɊȽɈȼɈɃ ȾȿəɌȿɅɖɇɈɋɌɂ

əɊɈȼɈɃ ɋȿȼ ɇȺ 13.05.08

ȼɗȾ

ɋɩɪɨɫ.........................................................................................................................................................................................................................21 ɉɪɟɞɥɨɠɟɧɢɟ............................................................................................................................................................................................................32

ɄɈɆɆȿɊɑȿɋɄɂȿ ɉɊȿȾɅɈɀȿɇɂə

ɋɩɪɨɫ.........................................................................................................................................................................................................................39 ɉɪɟɞɥɨɠɟɧɢɟ............................................................................................................................................................................................................44

роннюю помощь в организации и проведении столь значимого для отрасли мероприятия. В завершение хочется отметить, что в целом ритм жизни конференции соответствовал духу города, в котором она проходила. Было много общения, вопросов, налаживались новые партнерские связи, проводились встречи старых знакомых. Признаться честно, для меня это было несколько удивительно, так как в процессе подготовки данного мероприятия создавалось впечатление, что на зерновом рынке превалируют минорные настроения, что люди фактически начали опускать руки, понимая, что в этой стране не то что добиться правды, а просто строить бизнес крайне сложно. Вместе с тем, по итогам конференции можно сделать вывод, что зерновой рынок страны функционирует, несмотря на все сложности и неопределенности, на нечеткую административную политику государства, на изменчивые погодные условия, на высокую конкуренцию на мировых рынках. Организаторы и спонсоры говорят «спасибо» всем участникам Украинского зернового конгресса за то, что в это непростое время вы нашли время и силы посетить наше мероприятие, и за то, что отрасль сегодня продолжает работать... пусть не благодаря, пусть вопреки, но все же работать... Ольга Прядко

АКтУАльНОЕ ИНтЕРВью

№ 10 (136) октябрь 2010 |

органические крупы

стараемся реализовать в Украине «крупяной дом» В Украине сегодня все большее и большее внимание уделяется производству органической продукции. Речь идет не только о зерне, но и о продуктах переработки. Если раньше, говоря о данной продукции, все больше внимание уделялось опыту других стран, то сегодня уже есть смысл рассматривать ситуацию и на украинском рынке. Этой теме был посвящен научно-практический семинар «Качество органических зерновых, бобовых и масличных культур в Украине: как качество органических зерновых влияет на конечную стоимость?», который состоялся 14 октября в г. Новоукраинка на базе Новоукраинского КХП. Организаторами мероприятия выступили Исследовательский институт сельского хозяйства (FiBL, Швейцария), Новоукраинский КХП, ООО «Органик стандарт» и ООО «Крупяной дом». В рамках данного мероприятия корреспондентам журнала «Хранение и переработка зерна» удалось пообщаться с руководителем направления «Органика» компании «Крупяной дом» Алексеем Соломко и более подробно узнать об органических крупах в Украине. - Алексей, какие виды органических круп производит ваша компания? - Если говорить конкретно об органической продукции, то наша компания занимается переработкой пшеницы, ячменя и гороха, т.е. мы производим четыре вида круп: пшеничную, перловую, ячневую и горох колотый. Также мы занимаемся реализацией не только своей продукции, компания фасует зеленую гречневую крупу, пшено. В планах есть также закупать, расфасовывать и продавать кукурузную крупу. Отмечу, что все эти крупы реализуются под торговой маркой «Жменька». Если говорить о расширении линейки производства органической продукции, то компания планирует начать выпуск цельнозерновой пшеничной и ржаной муки. Отмечу, что объемы производства органических круп в компании растут в год примерно на 100%. Производством же этой продукции мы занимаемся с 2008 года. Объемы реализации органической продукции в 2009 году составили около 60 тонн в зерновом эквиваленте. В этом же году мы уже закупили и переработали порядка 160 тонн. Основная задача компании, касающаяся производства органических круп, состоит в том, чтобы довести его процент в общем объеме переработки до 10%. Пока что объем производства продукции составляет примерно 1,5%. - Существуют ли особенности в технологии производства и хранения органических круп? - Я не могу сказать, что существуют какие-либо кардинальные отличия в технологии производства органических круп от традиционной продукции. Естественно, украинские стандарты производства никто не отменял, и мы их придерживаемся в первую очередь. Однако при производстве органических круп отдельное внимание необходимо уделять соблюдению ряда требований. Во-первых, переработка органического сырья осуществляется отдельно. Во-

вторых, органические крупы необходимо складировать отдельно от прочей продукции. В общем же, доработка органической продукции и прочие процессы осуществляется по тем же стандартам, что и традиционные крупы. - Как вы обеспечиваете сырьевую базу для производства, с какими сложностями сталкиваетесь? - Сложности с обеспечением конечно же есть, но на сегодня компании уже удалось привлечь в качестве поставщиков довольно крупные хозяйства, которые в силу определенных обстоятельств приступили к производству органики. Мы смогли с ними договориться на определенные ежемесячные поставки сырья. Более того, компания уже имеет от поставщиков подтверждение того, что в течение года мы будем получать сырье с необходимыми нам качественными показателями. Отмечу, что мы работаем с хозяйствами по всей Украине. К примеру, это хозяйства «Садеко», «Микоген Украина», планируем договариваться с «Галекс Агро» и «Агроэкологией». - Думали о собственном выращивании органического зерна? - Пока нет, т.к. органическое земледелие — это совершенно другой и довольно сложный бизнес. К тому же, пока я не вижу необходимости этим заниматься, поставщиков вполне хватает. Скорее всего, мы будем пока просто налаживать более тесные отношения с производителями органического сырья, формировать условия для долгосрочного сотрудничества, которые устраивали бы обе стороны. - Кто является основным покупателем органических круп? - В первую очередь, мы стараемся реализовать продукцию в Украине. И на будущее наши приоритеты - это работа на вну-

Справка Компания «Крупяной дом» — одно из ведущих украинских предприятий на рынке фасованных круп, включающее в себя мощный производственный комплекс, современные перерабатывающие и упаковочные линии. Предприятие занимает до 50% в Premium сегменте рынка круп розничной торговли Украины. Продукция компании «Крупяной дом» под торговыми марками «Жменька», «Сладов» и «Salute di Mare» охватывает более 80% украинского рынка, а также представлена на полках ряда магазинов США, Канады, Германии, Великобритании и Австралии.

| № 10 (136) октябрь 2010 тренний рынок для того, чтобы развивалось органическое земледелие, чтобы наши дети могли потреблять органически чистую продукцию. Хотя если запросы приходят, то осуществляем поставки продукции и за рубеж. Так, недавно мы реализовали крупы в Молдову. Вместе с тем увеличение количества экспортных поставок для нас не является приоритетом. - Расскажите, как компания осуществляла вывод на рынок бренда органической продукции. - На самом деле наша компания не проводила специальную рекламную кампанию перед появлением на полках нового органического украинского продукта. Основной упор мы сделали на размещение продукта в рознице. Так, на сегодняшний день наша органическая продукция присутствует более чем в 500 магазинах по Украине. Если говорить о популяризацией органического продукта как такового, то отмечу, что есть кому этим заниматься. Существует ряд общественных организаций, имеющих заграничные гранты, и которые должны популяризировать эту продукцию. - Насколько сильно отличается стоимость органических круп от традиционной продукции? - На сегодняшний день органические крупы на полке магазина дороже традиционной в среднем на 70-100%. Однако, естественно, при увеличении объемов продаж цена может и будет снижаться. В перспективе все возможно, но это работа всех звеньев цепочки – и фермеров и переработчиков, дистрибьюторов и магазинов.

- Есть ли в Украине специальные организации, сертифицирующие органические продукты переработки? Проходила ли сертификацию ваша компания? - Если говорить о сертификации, то наша компания проходила ее в швейцарской компании «IMO». Мы активно работаем с украинской компанией «Органик стандарт», которая в настоящее время тесно сотрудничает с компанией «ІМО». В общем, в Украине сертификацией занимается около 10 компаний. Вот некоторые из них - «Этко», «Контрол Юнион», «АБ серт». - Как Вы оцениваете перспективы развития органической продукции в Украине? - Я надеюсь, что органическая продукция займет около 30% украинского рынка, как практически в любой стране Европейского союза. Если говорить о сроках, когда это станет реальностью, я не думаю, что нам понадобится 40 лет, как понадобилось европейским странам, к этому Украина сможет прийти лет за 10. При этом 5 лет мы уже прошли. К тому же украинский рынок не является потребителем европейской органической продукции. По статистике, Украина поставляет в Германию около 70% органического сырья, в частотности, речь идет о зерновых культурах. Я думаю, что мы вполне нормально могли бы заместить поставки зерна продуктами переработки. Беседовали Ольга Прядко и Святослав Ткаченко

Ежемесячное аналитико-статистическое электронное издание

«Óêðàèíñêèé çåðíîâîé ðûíîê» Урожай

- ход полевых работ - прогноз урожая основных зерновых культур

Внешняя торговля

- экспорт-импорт - обзор фрахтового рынка - тенденции мирового рынка зерна

Ценовая ситуация и перспективы

- баланс спроса и предложения - мировые и украинские цены на сельхозкультуры и продукты их переработки

КОНТАКТЫ

Статистические приложения

Российский офис: +7(495) 789-44-19 Украинский офис: + 38(0562) 32-07-95 отдел подписки: vgorbenko@apk-inform.com Виктория Горбенко

Àíàëèòè÷åñêàÿ ñëóæáà: chief@apk-inform.com 20

www.apk-inform.com

Переработка

- мука - макаронные изделия - хлеб и хлебобулочные изделия - крупы - комбикормовая продукция - солод

РАСтЕНИЕВОДСтВО

№ 10 (136) октябрь 2010 |

аспекти підвищення адаптивної стійкості кукурудзи в Степу Філіпов Г.л., доктор біологічних наук Інститут зернового господарства

ирішення питань підвищення виробництва кормового зерна в значній мірі пов‘язано зі збільшенням валових зборів зерна кукурудзи – цінної зернофуражної культури. За останні десять років в Україні площа посівів кукурудзи на зерно зросла більш ніж удвічі – з 900 тис. до 2500 тис. га, а урожайність – із 3,52 до 5,06 т/га (Л.Анішин, 2010; С.Ретьман, Ф.Мельничук, 2010). Цьому сприяли як нові гібриди, так і прогресивні технології їх вирощування. Кукурудза в останні роки показує одні з найбільших рівнів рентабельності в рослинництві і є лідером в групі зернових: при достатньо високих цінах в межах 1200-1300 грн/т та середніх витратах на виробництво близько 800-900 грн/т прибутковість виробництва складає 35-45% (прес-служба Українського клубу аграрного бізнесу). В Степовій зоні зосереджено більше 50% посівних площ кукурудзи і виробляється половина валового збору зерна цієї культури (В.С. Циков, 2000). Практично бездефіцитним для найвищого рівня інтенсифікації виробництва культур є потенціал сонячної енергії як з точки зору теплового балансу, так і балансу фотосинтетично-активної радіації, а також нормального розвитку рослин. Ґрунти регіону займають одне із перших місць серед найбільш родючих регіонів світу. Однак лише агрокліматичний потенціал північного Степу забезпечує можливість досить високого рівня адаптивного рослинництва. Задовільним при більш продуктивному його використанні є і рівень вологозабезпечення агроценозів. В зв'язку з глобальним потеплінням та підвищенням арідності клімату кукурудза, як і інші просапні культури, за винятком сорго, повинна поступово залишати південну частину Степу. В сучасних умовах найголовнішим чинником біологізації рослинництва стає генетичний потенціал гібридів. Через ефект інтенсивних сортів в свій час була здійснена так звана «зелена революція», а зараз є можливість підтримувати продуктивність культур за рахунок адаптивності на небачено високому раніше рівні. Завдяки новим досягненням в розробці методів селекції, біотехнології і фізіології рослин, одержанню донорів стійкості, широкому застосуванню інфекційних фонів у багатьох селекційних установах створено багатий генофонд стійкості проти хвороб і шкідників, а також проти холоду, жари, посухи та загущення посівів. Використання його в селекції дасть змогу створити нові гібриди з комплексною стійкістю не тільки до шкідників та хвороб, але й до несприятливих кліматичних умов. Розширення площ під стійкими гібридами найімовірніше приведе до скорочення об’ємів хімічної обробки посівів. Хоча підвищення врожайності кукурудзи у світі в останні роки пов’язують зі збільшеною роллю молекулярної генетики і трансгенних гібридів, масштаби і вклад традиційної селекції не знижуються. Нові гібриди витискують старі завдяки кращій пристосованості до дефіциту води, загущення посівів й стійкості до хвороб, шкідників та бур’янів. До цього часу селекція на підвищення урожайності теплолюбних культур супроводжується добором форм на високу індивідуальну продуктивність рослин в відкритому ґрунті, які ви-

являються частіше сильно конкурентними (агресивними), що в сучасний період з переходом на скоростиглі форми та подальше загущення посівів гальмує реалізацію їх високого генетичного потенціалу урожайності в агроценозі. Тому невід’ємною частиною підвищення врожайності гібридів стає необхідність відбору всередині селекційного матеріалу не сильно конкурентних, а слабо конкурентних форм (стрес–толерантів), які дійсно стійкі до загущення посівів. До того ж вважається, що в процесі селекції відбираються менш алелопатично активні форми (Е.А.Головко,1984; Г.І.Жунгиєту, І.І.Жунгиєту, 1991). В результаті пошукових досліджень в лабораторії фізіології ІЗГ були розроблені два методи не тільки оцінки, а і добору селекційних форм, стійких до загущення посівів як за характеристикою оптичних властивостей листкового апарату (а.с. №1055418 SU, 1983), так і за слабкою конкурентноздатністю (а.с. №1423069 SU, 1988), які зберегли природну, властиву диким прародичам здатність до ефективного існування в багатокомпонентному загущеному біоценозі. В останні роки мікробіологи пропонують все більш чутливі селекційно відібрані штами азотфіксуючих бактерій для додаткової передпосівної обробки насіння (інокуляції) всіх польових культур, особливо бобових. Однак якщо ця робота з бульбочковими бактеріями на бобових просовується успішно, то з іншими культурами ефективність обробки насіння вільно існуючими азотфіксуючими та фосфатмобілізуючими бактеріями отримує неоднозначну оцінку. Тому може бути багато причин (порушення технології їх застосування, зайве поєднання інокуляції з інкрустацією, невдалий підбір сортів). Але, на нашу думку, головне те, що в процесі еволюції селекційні форми кожної культури в більшості втратили багато ознак, які були властиві дикорослим формам, в т.ч. здатність до ефективного співробітництва з ґрунтовими азотфіксуючими та фосфатмобілізуючими бактеріями. Через те без зустрічної роботи селекціонерів рослин над створенням чутливих до ґрунтових бактерій гібридів, без відродження властивої прародичам здатності також до тісної співпраці з азотфіксуючими та фосфатмобілізуючими бактеріями робота мікробіологів буде в багатьох випадках марною. Тому треба створювати гібриди, невимогливі до умов ґрунтового живлення, перш за все азотного. Тим більше, відомо, що в умовах Степу є нерентабельним вносити хімічні мінеральні добрива, оскільки витрати на їхнє придбання та внесення не окупаються вартістю додаткової продукції. Розроблений нами метод добору стійких до загущення посівів слабоконкурентних форм (стрес-толерантів) в стаканах без дна може бути також відмінним провокаційним фоном для розчленування цінних в комбінаційному відношенні ліній на форми, контрастні за здатністю ефективно співпрацювати з ґрунтовими азотфіксуючими та фосфатмобілізуючими бактеріями, якщо насіння перспективних вихідних селекційних форм інокулювати перед сівбою в ці стакани без дна селекційно відібраними штамами бактерій, які здатні енергійно розмножуватися та розселятися в ризосфері даної культури. Використання нових провокаційних аналізуючих фонів з обмеженою площею живлення та з підживленням ґрунтовими азотфіксуючими та фосфатмобілізуючими бактеріями дозволить

| № 10 (136) октябрь 2010 швидше ідентифікувати форми з комплексною стійкістю до загущення посіву і толерантні до помірного рівня живлення, які ще, можливо, також зберегли природну, притаманну диким співродичам здатність до ефективної співпраці в ризосфері з ґрунтовими бактеріями, незважаючи на спроби знищити цю їхню спроможність протягом останніх двох століть в результаті інтенсивної хімізації землеробства. Застосування пропонованих нами нових методів та принципів дозволяє знову повернутися до генетичного контролю мінерального живлення рослин (Климашевський Е.Л., 1991). Цей підхід дає можливість спрямованого створення рослин з високою агрохімічною ефективністю, а також відновити у культурних гібридів усі види стійкості до стресів, які втрачені або послаблені в процесі селекції (Шевелуха В.С., 1993), у тому числі й невибагливість до рівня ґрунтового живлення. Найголовнішими параметрами посіву, які визначають реалізацію потенціалу гібрида, є оптимальна густота рослин та залежна від неї структура й ефективність діяльності фотосинтетичного апарату, щільність репродуктивних елементів. Подальшого зростання врожайності культури можна очікувати за рахунок збільшення фотосинтетичного потенціалу (ФП) посіву. Цього можна досягти при загущенні посіву до 70-80 тис. рослин на 1 га, але для цього посіви повинні мати оптимальну структуру, яка забезпечує добре їх вентилювання і освітленість. Перевагу в такому випадку мають гібриди з еректоїдним розташуванням листків, форми з вкороченими міжвузлями, а також безлігульні форми. Густота рослин є не тільки каркасом просторової побудови надземної маси посівів, а й їхньої кореневої системи. Саме тому оптимізовані за кількістю та рівномірністю розміщення рослин і їхніх структурних елементів посіви здатні забезпечити такий же рівномірний доступ до речовин та енергетичних джерел ґрунтового й повітряного живлення, повне їх використання. Тому одне із актуальних завдань фізіології кукурудзи – розвиток теорії стійкості до загущення посівів. Справжнім індексом стійкості можуть бути такі показники, як висока фертильність рослин при загущенні, вертикальне розташування листків, високий Кгосп. і відсутність інтервалу між фазами цвітіння султана і качана, підвищене співвідношення хлорофілів в/а. В селекції на посухостійкість також потрібний скринінг на витривалість до загущення посівів, раннього цвітіння качанів відносно султанів (протеандрія), а для швидкого висихання зерна слід використовувати лінії з більшою кількістю рядків зерен в качані і з більш довгим зерном, оскільки між товщиною перикарпу і кількістю рядів зерен зв‘язок від‘ємний (Георгієв Т.М., 1984). Ефективний фотосинтетичний апарат визначається в першу чергу оптимальністю розмірів, швидкістю формування та тривалістю функціонування листкової поверхні посіву. Від її просторової орієнтації як оптичної системи, насиченості хлорофілом, інтенсивності фотосинтезу, його продуктивності та інших складових фотосинтетичної діяльності посіву залежить повнота використання такого відновлювального та найбільш екологічно чистого фактора, яким є сонячна радіація. При цьому основним в оптимізації структури посівів залишається забезпечення більш високої ефективності використання тієї частини сонячної радіації, що має пряме відношення до фотосинтезу, тобто фотосинтетично активної (ФАР). Якими б значними не були можливості оптимізації структури посівів та сортів, сам потенціал їхньої продуктивності в значній мірі обмежується неповнотою використання природних та агротехнічних факторів продуктивності. В результаті посіви окремих культур чи сортів не здатні повністю використовувати можливості кожного окремого поля, їх продуктивність недостатньо стійка за роками вирощування. У зв’язку з цим в одновидових чи односортових посівах можуть швидко поширюватися хвороби, аж до рівня епіфітотій. Однотипність структури їх посівів, однобоке

наповнення просторових об’ємів фітометричними елементами структури зменшують безпосередність контакту з джерелами живлення, вони не здатні до достатньо активного формування та використання елементів фітоклімату. Порівняння цих недоліків, зведених до окремої культури чи сорту агроекосистем, з життям та реакціями природних фітоекосистем породило свого часу ідею штучного створення спочатку багатовидових, а потім і багатосортових посівів культур, тобто ідею агрофітоценології. Тому ми пропонуємо вирощувати на одному полі два різних за скоростиглістю гібрида кукурудзи смугами, що чергуються (Філіпов Г.Л., Гришин О.М., Філіпов Л.Г., 2005). Найбільшим поглинанням ФАР відзначається сходинкова структура посіву з поєднанням рядків низькорослих і високорослих форм та звуженням міжрядь до 50 см (Методичні рекомендації, 1984). В результаті ценотичної взаємодії температура повітря усередині загущеного посіву на 2ºС нижче, ніж на метеоплощадці (Третьяков Н.Н., Пильщикова Н.В., 2005). Рядки рослин бажано спрямовувати зі сходу на захід для повнішого використання явища магнітотропізму коренів та кращого освітлення міжрядь в ранкові та післяобідні години, коли немає депресії фотосинтезу (Олексюк О.М., Філіпов Л.Г. та ін., 2007). Отже агрофітоценологія може стати досить ефективною складовою щодо біологічних технологій рослинництва, оскільки міжсортові суміші культури за своєю природою є біологізаційним заходом без будь-яких екологічних застережень та можуть легко реалізуватись у технологіях любої культури, значно зменшуючи їх пестицидне навантаження. Важливого значення набуває оптимізація біологічної структури посівів, здатна не тільки підвищувати коефіцієнт використання земельної площі, але й повніше використовувати потенціал засвоєння агроекологічних ресурсів, пригнічення бур‘янів в агроценозах. В посівах зі звуженими міжряддями оптимізується індивідуальна площа живлення рослин, поліпшуються умови освітленості і водний режим, внаслідок раннього змикання рядків послаблюється ріст бур‘янів, зменшується інтенсивність евапорації (випарування з поверхні ґрунту); в результаті збільшення проективного покриття ґрунт менше пересихає. Отже, звуження міжрядь і збільшення оптимальної густоти стояння рослин у взаємозв‘язку всіх своїх ефектів є засобом захисту культури від бур‘янів. Доведена стійка технологічна і біоенергетична ефективність вирощування кукурудзи при звужених міжряддях незалежно від фону живлення. В умовах надзвичайної актуальності питань енергетики в наукових розробках повинні бути дослідження зі скорочення загальних та питомих енерговитрат на всіх технологічних етапах вирощування польових культур, включаючи суто біологічні фактори, що впливають на тривалість вегетаційного періоду та швидкість вологовіддачі в передзбиральний період. Більш ранні строки збирання врожаю та відповідно вищі температури повітря в період сушіння зерна є організаційним заходом прямого впливу на скорочення загальних витрат пального в процесі підготовки продукції до зберігання. Характерна риса клімату Степу полягає в наростанні скорочення вологоресурсів у другій половині вегетаційного періоду. Негативні наслідки пізніх строків сівби, крім зниження рівня продуктивності, супроводжуються також паралельним зростанням вологості зерна, що в кінцевому результаті погіршує основні економічні показники (Пащенко Ю.М., Деряга Е.В., 2002; Пащенко Ю.М., Борисов В.М., Шишкіна О.Ю., 2009). Навіть при зниженні врожайності при пізніх строках сівби витрати пального на сушіння зерна в розрахунку на 1га збільшуються в результаті його більшої зволоженості. Таким чином, регулятивними факторами тривалості вегетаційного періоду, передзбиральної вологості зерна та рівня врожайності виступають біотипи гібридів та строки сівби.

РАСтЕНИЕВОДСтВО Слід підкреслити, що при ранніх строках сівби не виключена можливість пошкодження сходів заморозками. Відомо, що кукурудза витримує зниження температури до -5°С. Пошкоджені рослини швидко відновлюються, бо у рослин з 3-6 листками точка росту розміщена нижче поверхні ґрунту і добре захищена від заморозків. Для захисту сходів гібридів кукурудзи від холоду, шкідників і хвороб, особливо при ранньому строку сівби, а також для покращення їхнього живлення необхідно застосовувати передпосівну обробку насіння захисно стимулюючими речовинами та бактеріальними препаратами (інкрустація, дражування, капсулюван-

№ 10 (136) октябрь 2010 | ня, інокуляція), яка повинна обов‘язково увійти в технологічний цикл вирощування культури. Таким чином, ми прогнозуємо в недалекому майбутньому зростання врожайності кукурудзи в Степу в 1,5 рази (з 3,0 до 4,5 т/га). Складові приросту врожаїв: більша частина приросту (70%) за рахунок селекції (адаптивність, стійкість до хвороб та шкідників, стійкість до загущення посівів); за рахунок ранніх строків сівби в поєднанні з інкрустацією та інокуляцією насіння - на 20%; за рахунок кращої структури посівів – на 10%.

л і т е рат У ра 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17.

Анішин Л. В Україні очікують урожай кукурудзи вищий за середній за останні роки ⁄ ⁄ Пропозиція, 2010, №5. – С. 64-69. Георгиев Т.М. Селекционно подобряване на стеблото и зъерното на царевицата. – София: изд-во Болгарской АН. - 1984. – 152 с. Головко Э.А. Микроорганизмы в аллелопатии высших растений. - К.: Наук. думка, 1984. – 199 с. Жунгиету Г.И., Жунгиету И.И. Химическая экология высших растений. Кишинев: Штиинца, 1991. – 200 с. Климашевский Э.Л. Генетический аспект минерального питания растений. – М.: Агропромиздат, 1991. – 200 с. Методические рекомендации по ступенчатой структуре загущенного посева при выращивании кукурузы на зерно в условиях орошения. - Днепропетровск, 1984. – 6 с. Олексюк О.М., Філіпов Л.Г., Горщар В.І., Грабовська Т.О. Напрямок посіву польових культур в Степу // Хранение и переработка зерна. - 2007. №5. – С. 18-19 Олексюк О.М., Філіпов Л.Г., Гришин О.М. Перспективи смугового розміщення культур на одному полі // Хранение и переработка зерна. - 2007. - №7 – С. 28-30. Пащенко Ю.М., Деряга Є.В. Технологічні заходи оптимізації вирощування гібридів кукурудзи // Хранение и переработка зерна. - 2002. - №9. – С. 23-24. Пащенко Ю.М., Борисов В.М., Шишкіна О.Ю. Адаптивні і ресурсозберігаючі технології вирощування гібридів кукурудзи. - Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2009. – 224 с. Ретьман С., Мельничук Ф. AGCelence – це більше ніж фунгіцидний захист соняшнику та кукурудзи ⁄ ⁄ Пропозиція. - 2010. - №5. – С. 92-94. Третьяков Н.Н., Пильщикові, Н.В. Кукурудза // Частная физиология полевых культур. – М.: КолосС, 2005. – С. 88-125. Філіпов Г.Л., Вишневский М.В., Максимова Л.О., Романенко С.В. Теоретичне обґрунтування створення адаптивно-стійких гібридів // Хранение и переработка зерна. - 2008. - №12. – С. 29-32. Філіпов Г.Л., Гришин О.М., Філіпов Л.Г. Буферні посіви кукурудзи та інших просапних культур // Хранение и переработка зерна. - 2005. - №3. – С. 23-24. Філіпов Г.Л., Романенко С.В., Філіпов Л.Г. Теоретичне обґрунтування вирощування високих урожаїв кукурудзи в сучасних умовах // Хранение и переработка зерна. - 2005. - №12. – С. 51-53. Циков В.С. Агроэкологические особенности возделывания кукурузы в степной зоне Украины // Хранение и переработка зерна. - 2000.- №3. – С. 18 -21. Шевелуха В.С. Развитие фундаментальных исследований в биологии и стратегия селекции растений // Селекция и семеноводство. - 1993. - №2. – С. 2-8.

использование информационных

технологий в растениеводстве на базе продуктов 1С предприятие 7.7 и 1С предприятие 8.2

акие существуют пути повышения экономической эффективности технологических процессов, и организационно-управленческих мероприятий в растениеводстве? Их можно разделить на два основных направления. Это и снижение себестоимости за счет снижения затрат (потерь), увеличения урожайности, общее увеличение выручки на основе более значительных объемов продаж. И вот здесь на помощь управленцу приходят системы планирования в растениеводстве. Их множество. В данной статье рассмотрим программный комплекс, который, на наш взгляд, соответствует основным критериям данного рода систем, а именно перечислим необходимые возможности системы:

Ввод и хранение технологических карт в разрезе выполняемых технологических операций (выполняемых автотранспортом, с/х агрегатами, вручную либо сторонними организациями), на основании чего производится: планирование выхода основной и побочной продукции; планирование затрат на оплату труда, на содержание и аренду основных фондов, расхода ГСМ и других материально-денежных затрат; планирование потребности в материалах как в количественном, так и в суммовом (в планово-учетных ценах) выражении. Возможность гибкого использования поправочных коэффициентов по предшественникам, по пахотным работам (для учета

| № 10 (136) октябрь 2010 типа и уклона почв, длины гона в среднем по хозяйству), по непахотным работам (для учета качества дорог и т.п.). Возможность ввода результатов анализа почв (с учетом химического содержания, определяемого разными способами, и мех. состава почв), на основании чего при помощи классификаторов формируются реестры объектов землепользования и определяется потребность во внесении действующих веществ удобрений, известковании гипсовании почвы. Возможность расчета потребности в удобрениях нормативным и балансовым методами. Формирование сводных отчетов по потребности в удобрениях, потребности в действующих ве-

ществах, удовлетворению потребности в макро- и микроэлементах заданным внесением удобрений. Возможность оптимального (с точки зрения затрат) подбор удобрений, обеспечивающих выявленную потребность в макроэлементах. Применение технологий к конкретным объектам затрат (например, полям) с их спецификой (для - площадь, урожайность, потребность в удобрениях, расстояния грузоперевозок и т.п.). Возможность построения как обобщенной технологической карты, так и технологической карты, примененной к конкретному центру затрат, а также печать технологической карты основной и побочной продукции для растениеводства.

РАСтЕНИЕВОДСтВО Формирование вариантов совокупного использования технологий в рамках того или иного варианта деятельности (различных структур использования полей), по которым осуществляется сравнение вариантов деятельности предприятия, а также составление и сравнение сводных планов по виду деятельности в целом. Возможность построения сводных отчетов по календарному лимиту затрат для анализа распределения этих затрат во времени в суммовом (по статьям затрат) и материальном (количество и стоимость материалов в разрезе номенклатуры) выражении. Возможность построения сводного анализа потребности в технике и работниках с произвольной степенью детализации по времени. Определение пиковой нагрузки на технику и нехватки техники. Наглядное представление результатов анализа как в виде печатных форм, так и в виде диаграммы Ганта. Возможность графического представления схем расположения полей (на основе данных аэрофотосъемки или автоматически обрабатываемых данных GPS-приемников), расчета расстояний от полей до объектов на карте, площадей контуров и т.п. Построение паспортных ведомостей полей, анализ освоения севооборотов и структуры посевов, анализ почвозащитной способности культур и планирование почвозащитных меропри-

№ 10 (136) октябрь 2010 | ятий. Прогноз урожайности по приходу ФАР и влаги, сравнение прогнозной и плановой урожайности. Анализ доходов от реализации основной и побочной продукции (в планово-учетных ценах). Конечно же экономический эффект внедрения данной технологии огромен, и не заставляет себя ждать, тем более что стоимость данной технологии ничтожно мала - в среднем 4500 грн. (без учета стоимости платформы 1С + 2400 грн.), что оправдывает ее использование как в малых фермерских хозяйствах, так и в крупных холдингах АПК. P.S. Нашей целью, было предоставление краткой информации об одной из автоматизированных систем, которая реализована на платформе 1С 7.7. – 8.2. В целях «антирекламы» мы не называем фирму-разработчика данной системы, но аналогичные системы на рынке существуют как зарубежные, так и отечественные. Они отличаются функциональностью, ценой и сроками внедрения. Вадим Якимчук, руководитель консалтинговой группы АСУ АПК

Мы пришли на украинский рынок не воевать, а сотрудничать! MAЇSADOUR Semences

29 сентября т.г. в Днепропетровской области был введен в эксплуатацию новый мощный сельскохозяйственный комплекс по производству и хранению семян, принадлежащий относительно новой компании на украинском рынке семян – «Маисадур Семанс». О принципах работы компании, а также стратегических шагах дальнейшего развития нашему корреспонденту рассказала исполнительный директор «Маисадур Семанс Украина» Ольга Мичелот. - Ольга, прежде всего, о том, почему украинское представительство вашей компании находится в Днепропетровске, а не в Киеве?..

есть несколько региональных менеджеров, которые курсируют по всей Украине. Но, в принципе, мы пока не предусматриваем открытие представительств в каком-либо другом регионе.

- Мы долго выбирали место нашего «базирования» в Украине и, действительно, в начале создали офис в Киеве. Но затем, когда мы со специалистами более детально проанализировали, погодные условия какого региона наиболее оптимальны для выращивания кукурузы и подсолнечника, то остановились именно на Днепропетровской области. Это обусловлено протяженностью т.н. украинского «кукурузного пояса» в Днепропетровской, Полтавской, Харьковской областях, где зона для выращивания кукурузы и подсолнечника является идеальной. Также хочу отметить, что выращивать данные культуры мы можем только на расстоянии максимум 300 км от расположения завода, так как это является необходимым условием для сохранения высокого качества выпускаемой продукции. Таким образом, именно поэтому наш завод находится в с. Могилев Днепропетровской области.

- Отличительной особенностью предприятия, прежде всего, является уникальное оборудование и технологии, способные обеспечить высокое качество производимого семенного материала. Даже если мы будем сравнивать с существующими европейскими аналогами, то именно наш завод является наиболее современным. На сегодня у «Маисадур Семанс» три завода – два во Франции и один в Испании. Четвертое же предприятие было решено построить именно в Украине. Проект завода в с. Могилев был продуман таким образом, чтобы весь комплекс переработки кукурузы и подсолнечника проходил практически без потерь времени и не приводил к загрязнению окружающей среды.

- Есть ли еще региональные представительства в Украине у компании «Маисадур Семанс»?

- Какие дальнейшие планы у компании «Маисадур Семанс» по расширению своего присутствия на рынках Украины и России?

- Пока нет. Мы находимся только в Днепропетровской области, развиваемся здесь, будем открывать завод. Конечно, у нас

- Новые заводы в указанных государствах мы открывать не планируем. Мощностей нового завода, который позволяет про-

- В чем, на Ваш взгляд, уникальность нового завода компании?

| № 10 (136) октябрь 2010

изводить до 18250 тонн семян в год, вполне достаточно для обеспечения нужд сельхозпроизводителей как в Украине, так и в России. К тому же экономически выгодное расположение предприятия позволяет нам планировать работу на рынках Молдовы, Беларуси и других стран СНГ. - Как осуществляется реализация семян вашей компании – через дилеров или собственную сеть? - У нас нет дилерской сети, мы распространяем продукцию через дистрибьюторов крупных компаний. Считаю, что в настоящее время этого вполне достаточно, поэтому каких-либо стратегических планов по построению собственной сети у представительства компании пока нет. - Какие новинки от компании «Маисадур Семанс» ждут украинских сельхозпроизводителей в ближайшее время? - Все зависит от того, какие из них мы сможем официально зарегистрировать в Украине. Сейчас, например, несколько гибридов кукурузы, подсолнечника и рапса проходят указанную процедуру, и только после ее завершения можно будет говорить на эту тему более предметно. - Насколько сильна сейчас, по Вашему мнению, конкуренция между иностранным и украинским производителем семян? - Конкуренция – это, конечно же, хорошо! Ведь мы пришли на украинский рынок не воевать, а сотрудничать! Наша материнская компания находится в г. Омако, на югозападе Франции. Там также находится очень много семенных компаний-конкурентов. Это обусловлено протяженностью «кукурузного пояса» и благоприятными климатическими условиями для выращивания данных культур. Но, тем не менее, мы все уживаемся на одном клочке земли и работаем вместе. Когда мы пришли на

украинский рынок, здесь уже были компании, которые работают достаточно давно (Pioneer, KWS, Monsanto, EURALIS SEMENS, Syngenta). И мы должны были заявить о себе, рассказать о своей продукции. Это коммерческий аспект. Есть и другой аспект, который очень важен для продвижения своей марки на рынке, – законодательный. В Украине данная сфера, к сожалению, до конца не отлажена, иногда законодательные акты противоречат друг другу. Работать в таких условиях очень сложно. Поэтому мы создали ассоциацию семеноводов Украины, в которую вошли как иностранные компании, так и украинские. Ввиду этого мы хотели бы выразить свое видение того, как улучшить, изменить законодательство в данной сфере. Наша позиция заключается в том, что, принимая те или иные новые законодательные акты, касающиеся семеноводческой сферы, необходимо выслушивать рекомендации специалистов. Примут наши предложения или нет – это уже вопрос не нашей компетенции. Но, согласитесь, например, зачем хлебной инспекции проверять наши семена, если они уже были протравлены в процессе производства? И таких примеров сегодня можно привести достаточно много. - В завершение нашей беседы несколько слов о том, какие виды поддержки вы оказываете своим клиентам? - Наша компания постоянно проводит семинары, где потребителям разъясняются особенности внесения наших семян, их преимущества. Но в конечном итоге выбор остается за фермером. Иногда мы даем образцы для высадки, проводим демополя, в ходе которых можно воочию оценить состояние культур, выращиваемых из наших семян. Кроме того, мы постоянно общаемся с фермерами, которые покупают у нас семена, консультируем их на протяжении всего периода выращивания культур, даем те или иные советы по внесению удобрений и т.д. Но, в любом случае, окончательное право выбора мы всегда оставляем за нашими клиентами. Беседовала Елена Никитина

КАчЕСтВО ЗЕРНА И ЗЕРНОВыХ ПРОДУКтОВ

№ 10 (136) октябрь 2010 |

УДК [633.11-021.4:664.745]:664.724

Чому при зберіганні зерна пшениці

показник клейковини зменшується? Яковенко А.І., Борта А.В., кандидати технічних наук Одеська національна академія харчових технологій Робота присвячена питанням дослідження впливу проростання зерна пшениці на особливості зміни біохімічних властивостей при її зберіганні в різних умовах. За результатами досліджень видно, що для прогнозування можливих змін кількості і якості клейковини при зберігання можна використовувати вміст пророслих зерен, підвищену кислотність по бовтанці та підвищене кислотне число жиру одночасно.

ерно являє собою живий організм, у якому протікають різноманітні життєві процеси, інтенсивність яких залежить від умов навколишнього середовища. Відомо, що якість зерна змінюється не тільки в процесі росту, дозрівання і збирання пшениці. Після збирання в ній тривають біохімічні перетворення, які полягають у синтезі складних речовин із простих. При дозріванні закінчуються процеси утворення полісахаридів, білків і жирів. Зменшується частка розчинних вуглеводів і небілкового азоту. Білки клейковини ущільнюються, якість її поліпшується. Знижується частка вільних жирних кислот, і дещо зростає вміст тригліцеридів та інших ліпідів. При завершенні післязбирального дозрівання зерно вступає в стан спокою. Активність ферментів знижується до мінімального рівня, характерного для добре дозрілого зерна, що повинно гарантувати його збереження впродовж тривалого часу без зміни якості. При тривалому зберіганні зерна масова частка білка в перерахуванні на суху речовину, його амінокислотний склад і кількість сухої клейковини залишаються незмінними. Тому в ДСТУ 3768 “Пшениця. Технічні умови” одним із показників для визначення класу м’якої пшениці прийнято показник масового вмісту білка, що визначає харчову цінність пшениці. Однак для борошномельних підприємств визначальним показником є не лише кількість білка, але й кількість і якість клейковини. Виходячи з даних наукових спостережень, відомо, що в процесі нормального зберігання зерна може спостерігатися збільшення виходу клейковини і поліпшення її якості. Однак при зберіганні врожаю останніх 10 років спостерігалося зниження кількості клейковини і зміцнення її пружних властивостей. Це було причиною переведення пшениці до більш низького класу, що завдавало матеріальної шкоди підприємствам, які зберігають зерно [1, 2]. Починаючи з 1997 року і дотепер в ОНАХТ надходять численні звернення керівників хлібоприймальних підприємств із проханням розібратися в причинах погіршення якості зерна при зберіганні. Тільки у 2006 році подібна ситуація спостерігалася на Золотоніському КХП Черкаської області, Добролюбовському елеваторі Полтавської області, Кальчикському елеваторі Донецької області, Людмилівському елеваторі Миколаївської області (табл. 1) та ін. [3]. Вивчення причин зміни якості зерна при зберіганні показало, що найважливішими з них були порушення науково обґрунтованих технологій збирання і післязбиральної обробки. У період збирання врожаю спостерігалися атмосферні опади, сам процес збирання було розтягнуто у часі до 1,5-2 місяців. Таким чином, процес післязбирального дозрівання зерна відбувався на рослині, на хлібоприймальні підприємства пшениця надходила з пророслим зерном, що проростало ще в колоссі. При збиральній вологості такого зерна до 40-45% проростання може відбутися впродовж доби. Таке явище спостерігалося в усіх регіонах України з півночі до півдня. При цьому на півдні процеси посилювалися через високу температуру, за якої процес проростання зерна прискорюється.

Сушіння зерна до вологості 13-14,5% не припиняло процесу проростання, і вміст пророслих зерен зростав при зберіганні від 2 до 5%. Наступні дослідження (табл. 2) показали, що якщо проросле зерно після сушіння при звичайних режимах до 13,6-14,7% мало вологість ендосперму 12,6-13,2%, то вологість зародка складала при цьому 30-76%. Такі показники не забезпечують стійкого зберігання пророслого зерна. При зберіганні пшениці, яка при заготівлі містила до 3% пророслих зерен і мала вологість 14,5% (що відповідає нормам ДСТУ), також спостерігалися процеси подальшого збільшення кількості пророслих зерен. Мається на увазі те, що така пшениця не піддавалася сушінню, тому що її вологість відповідає вимогам ДСТУ, але потенційно пророслі зерна, що знаходяться в ній (тобто зерна, в яких паросток ще не вийшов назовні), проростали при зберіганні. Що ж відбувається із зерном при проростанні? По-перше, зростає активність ферментів, при цьому спостерігається посилення дихання зернівки, супроводжуване значним виділенням енергії та втратою маси сухої речовини в результаті біохімічного розпаду речовин зерна і переходу крохмалю в більш прості сполуки. При сильному проростанні може початися розпад клейковинних білків і відбуватися перекисне окиснювання ліпідів. Установлено, що зерно жита протягом доби втратило 0,7% сухої речовини, трьох діб - 2,3%, п’яти - 4,4%, при цьому решта сухої речовини зазнала значних змін. При цьому варто враховувати, що характер та інтенсивність фізіологічних процесів, що відбуваються у пшениці при зберіганні, залежать не тільки від активності ферментативного комплексу зерна - вони визначаються цілою низкою інших факторів. Найважливішими з них є температура та вологість. Дозрівання зерна відбувається тільки тоді, коли синтетичні процеси переважають над гідролітичними, а це можливо тільки за низької вологості, при цьому в результаті біохімічних процесів поліпшуються технологічні властивості зерна. За високої вологості мають перевагу гідролітичні процеси, що сприяють подальшому росту фізіологічної активності, і дозрівання не відбувається. Отже, що ж відбувається з клейковиною при зберіганні пшениці? За нашими спостереженнями, протягом 1997-2008 рр. зменшення виходу клейковини і поліпшення її якості спостерігалися тільки в тих партіях, у яких були пророслі зерна, причому проростання відбувалося в колоссі до збирання врожаю, і процеси післязбирального дозрівання порушувалися. Підвищена активність ферментів, характерна для пророслого зерна, визначала зниження виходу клейковини і поліпшення її якості. У такому зерні, як згадувалося вище, вологість ендосперму і зародка сильно відрізняється, подальше його проростання впливало на спрямованість біохімічних процесів убік розщеплення, що й приводило в остаточному підсумку до зміни кількості та якості клейковини. Були проведені дослідження з метою виявлення показників якості пшениці, що давали б можливість прогнозувати подібні

| № 10 (136) октябрь 2010 процеси до закладання зерна на зберігання. Наявність таких показників давала б можливість вчасно використовувати технологічні методи (сушіння, охолодження, аерація й ін.) для стабілізації якості зерна, або вказувала - зберігати зерно не можна, його необхідно одразу використовувати. Інструкція зі зберігання зерна регламентує можливість зберігання зерна з різними видами дефектності. Партія зерна пшениці, що містить проросле зерно, належить до дефектного зерна. Однак деякі фахівці вважають, що якщо в стандарті на пшеницю для окремих класів допускається вміст пророслих зерен до 3%, то таке зерно можна зберігати, при цьому не враховується, що ці норми належать до технологічних властивостей зерна, тобто з такого зерна можна одержати стандартну за якістю продукцію, що зовсім не означає, що таке зерно можна успішно зберігати за звичайних умов. Не варто забувати, що в партії зерна, в якій проростання відбулося в колоссі, крім невеликої кількості явно пророслих зерен, міститься зерно, в якому розпочалися процеси проростання, і його потрібно враховувати як потенційно проросле. Крім того, при визначенні якості пшениці не враховується ступінь проростання зерна, що важ ливо для стійкості зерна при зберіганні. Наведемо перелік показників якості зерна, що могли б дати можливість прогнозувати зміни кількості та якості клейковини при зберіганні: число падіння, кількість пророслих зерен, ступінь проростання, кислотність зерна і кислотне число жиру. Досвід показує, що число падіння не завжди може бути використане для прогнозування, тому що при визначенні якості зерна перед закладанням на зберігання (за умови проростання в колоссі) невідомо, яке число падіння було в зерна до проростання. Спостереження показали, що зміни кількості та якості клейковини можливі і при стандартних значеннях числа падіння, однак якщо число падіння низьке, то в такому зерні при зберіганні обов’язково будуть змінюватися кількість і якість клейковини. Дослідження на модельних дослідах (табл. 3) і у виробничих умовах показали, що для прогнозування можливих змін кількості та якості клейковини при зберіганні можна використовувати облік трьох показників (одночасно): вміст пророслих зерен, кислотність по бовтанці та кислотне число жиру. Якщо в партії свіжозібраного зерна відбулося проростання в колоссі і вміст пророслих зерен понад 1,5%, кислотність по бовтанці більше 3 град., а кислотне число жиру понад 15 мг КІН/м

жиру, то в такому зерні при зберіганні може відбутися зменшення виходу клейковини і зміцнення її якості, що, відповідно, вплине на клас зерна, як правило, вбік зниження. За наявності в партіях свіжозібраного зерна пророслих у колоссі зерен у кількості менше 1,5% однозначно відповісти на запитання про можливу зміну кількості та якості клейковини при зберіганні, за кислотним числом жиру, кислотністю зерна по бовтанці та кількістю пророслих зерен на даний час не є можливим. Це питання потребує подальшого вивчення, тому що в цьому випадку значення може мати не тільки кількість пророслих зерен, але й ступінь їхнього проростання. Ці висновки треба розуміти як результати пошукових досліджень. Для остаточного твердження необхідні широкі дослідження із включенням усіх кліматичних зон України і всіх сортів пшениці, вирощуваної в Україні. Починаючи з 2002 року, з’явилися свідчення про зміну кількості та якості клейковини в борошні, що була виготовлена із зерна пшениці зі вмістом пророслих зерен від 1 до 3% (тобто в межах вимог ДСТ). Пояснити це можна тими самими процесами, що відбуваються в зерні при зберіганні, тільки в борошні ці процеси значно підсилюються, тому що збільшується доступ повітря до зруйнованих клітин і тому окисні й гідролітичні процеси значно інтенсифікуються. Так, у борошні протягом 5-10 днів може відбутися значна зміна кількості та якості клейковини. Виходячи з вищевикладеного, з усією очевидністю постає завдання, як виявити зерно, що може змінювати свої якості при зберіганні, які технологічні прийоми використовувати, щоб стабілізувати його стан, за яких умов і на який термін його можна закладати на зберігання. Для того щоб розробити чіткі рекомендації, що робити, щоб якість зерна при зберіганні не погіршувалася, необхідне проведення подальшої роботи в цьому напрямку. Цілком імовірно, у ДСТУ для приймання зерна на зберігання повинні бути введені показники, що характеризують ступінь проростання зерна, показники рівня його ферментативної активності. Необхідно також розробити нові режими сушіння для зерна, що містить пророслі зерна. Усе це вимагає проведення широкомасштабних досліджень і, відповідно, вкладення необхідних коштів. У таких дослідженнях повинні бути зацікавлені як держава, так і приватні підприємства, що часто зазнають великих збитків у результаті зниження якості зер-

таблиця 1. Зміна якості зерна пшениці при зберіганні (врожай 2006 р.) Кислотність по бовтанці, град. до після вологість зберігання 4 міс. Людмилівський елеватор 12,86 2,62 3,20 13,03 3,01 3,70 10,95 2,70 3,01 11,80 3,00 3,21 10,63 3,14 3,35 Кальчикський елеватор 14,01 3,3 4,5 Добропільський КХП 13,3 3,13

Вміст, % Найменування зразка

пророслих зерен

Пшениця 6 класу Пшениця 4 класу Пшениця 4 класу Пшениця 4 класу Пшениця 4 класу

1,6 1,6 0,26 0,18 0,58

Пшениця 4 класу

4,5

Пшениця 4 класу

1,16

Кислотне число жиру, мг КОН/г до після зберігання 4 міс.

Вміст сирої клейковини, % до після зберігання 4 міс.

18,34 17,58 14,97 14,70 14,19

22,34 21,05 15,02 15,01 14,90

17 19 20 21 21

15 17 18 20,5 20,1

17,19

22,85

24,05

21,05

13,4

21,60

19,20

таблиця 2. Вологість анатомічних частин зерна пшениці

Склад №

Сектор №

Культура

10 10 10 5

4 3 2 2

Пшениця Пшениця Пшениця Пшениця

Пророслих зерен, % 9,8 8,1 7,04 1,6

Вологість зерна, % 13,6 14,7 13,7 13,7

Вологість ендосперму, % 12,6 12,8 13,2 12,8

Вологість зародка % 46 76 30 42

КАчЕСтВО ЗЕРНА И ЗЕРНОВыХ ПРОДУКтОВ на при зберіганні. Координатором і замовником цієї роботи може стати Зернова спілка України, а виконавцем - Одеська національна академія харчових технологій, що вже має досвід подібної роботи. Поки що можна тільки рекомендувати не закладати на збері-

№ 10 (136) октябрь 2010 |

гання зерно, яке містить пророслі зерна, а одразу його використовувати. Борошно, виготовлене з такого зерна, також не підлягає зберіганню, а має бути негайно реалізоване, в іншому випадку погіршення його якості відбудеться в порівняно короткий термін.

Українка, 12 год. пророст.

Українка, 18 год. пророст.

Українка, 24 год. пророст.

2,5 2,7 2,8 4,8 6,4 10,24 4,6 10,7 11,59 5,1 11,2 12,85 4,19 4,25 4,28 4,75 7,4 8,78 4,9 8,4 9,01 5,18 8,9 9,58

Якість клейковини, од. ІДК

Українка, вихідне зерно

2,8 3,2 3,3 5,2 9,7 11,8 5,9 11,4 13,45 6,3 13,01 14,36 6,49 6,55 6,58 6,67 9,2 10,74 6,84 10,3 11,01 7,03 11,0 11,32

"Суха" клейковина, %

Красуня, 24 год. пророст.

10,5 10,8 11,0 9,9 11,1 12,2 10,0 10,0 10,5 10,1 10,4 10,8 9,9 10,0 9,8 10,2 10,5 11,0 10,4 10,7 11,8 10,3 10,5 11,5

по водній витяжці

Красуня, 18 год. пророст.

0 3 6 0 3 6 0 3 6 0 3 6 0 3 6 0 3 6 0 3 6 0 3 6

по бовтанці

Красуня, 12 год. пророст.

Вологість, %

Красуня, вихідне зерно

Термін зберігання, міс.

Зразок

Кислотність, град.

"Сира" клейковина, %

таблиця 3. Зміна якості зерна пшениці у процесі зберігання (модельні дослідження) Характеристика клейковини

23,0 22,9 23,0 22,3 20,0 18,7 20,8 19,4 17,0 20,70 18,30 15,08 23,20 22,78 22,96 22,48 20,0 18,8 22,16 19,28 18,88 21,64 18,6 18,24

9,36 9,28 9,32 7,84 7,72 7,64 7,60 7,24 6,92 7,44 6,80 6,16 10,56 10,48 10,40 10,28 8,00 8,56 9,40 8,40 8,60 8,52 8,00 8,32

75 71 74 86 80 70 87 80 75 96 80 85 75 75 75 75 70 60 65 65 60 77 75 70

добра добра добра задов. слаб. задов. слаб. добра задов. слаб. задов. слаб. добра задов. слаб. задов. слаб. задов. слаб. добра добра добра добра добра добра добра добра добра добра добра добра

л і т е рат У ра 1. 2. 3.

Кузьмина Н.П. Биохимия зерна и продуктов его переработки. - М.: «Колос», 1976. - 375 с. Казаков Е.Д., Кретович В.Л. Биохимия зерна и продуктов его переработки. - М.: ВО «Агропромиздат», 1989. - 368 с. Яковенко А.І., Борта А.В. Вплив проростання зерна пшениці на її якість // Хранение и переработка зерна, 2007, №10. - С. 17-19.

контроль качества зерна залог успеха агробизнеса

онтроль качества зерна и продуктов его переработки в сфере агробизнеса был и остается самым актуальным вопросом, т.к. именно качество выращенного зерна и точность показателей качества, полученных в результате дальнейших анализов, - это залог финансового благосостояния. Развитию лабораторной базы следует уделять особое внимание. Технический уровень оснащения лаборатории приборами непосредственно влияет на точность полученных результатов анализа и, как следствие, – на экономические показатели работы предприятия. Рациональное оснащение лаборатории оборудованием является важной и достаточно сложной научно-технической проблемой, поскольку выбор

оптимального комплекта оборудования – задача многофакторная, имеющая множество частных решений. Оптимальный комплект приборов формируется под конкретную задачу, максимально учитывающую технические, организационные и экономические требования производства. Наше предприятие занимается разработкой технологий и производством оборудования по переработке зерна. Используя для контроля качества зерна и продуктов его переработки лабораторное оборудование, мы обнаружили, что в большинстве это дорогие импортные приборы, либо отечественные, которые берут свое начало с советских времен и являются морально устаревшими, учитывая современные технологические достижения в области проведения анализов. Ввиду этого в деятельности нашей компании в 2007 году было открыто новое

| № 10 (136) октябрь 2010

Рис.1 Пробоотборник РПО

Рис.2 Универсальный делитель зерна УДЗ-1М

Рис.3 Пурка ПХ-2

Рис.4 Диафаноскоп ДСЗ-3

направление - производство лабораторного оборудования. За это время нашим предприятием было разработано и серийно выпускается 12 наименований лабораторных изделий. Мы уделили серьезное внимание вопросам отбора проб и выделения навесок, так как на основании результатов анализа навесок, выделенных из средней пробы, делается заключение о качестве всей партии. РПО - ручные многоуровневые пробоотборники - позволяют отбирать пробы одновременно на нескольких уровнях при глубине насыпи до 1,5 м, до 2 м, до 3 м (рис. 1). Универсальный делитель зерна УДЗ-1М – предназначен для выделения из исходной дозы средней навески зерновых, масличных, бобовых культур: пшеницы, ржи, ячменя, гречихи, кукурузы, фасоли, сои, овса, риса, гороха, подсолнечника и других культур по качеству соответствующим базисным и ограничительным кондициям. Универсальностью данного прибора является возможность его использования для рапса, в отличие от имеющихся аналогов. Одновременно с делением аппарат производит перемешивание продукта (рис. 2). Также в разряд приборов для предварительной оценки качества зерна относится пурка литровая рабочая ПХ-2 (рис.3), предназначенная для определения натуры зерна (масса зерна в одном литре). Согласно требованиям ДСТУ 3215-95 «Метрологическая аттестация средств измерительной техники», ПХ-2 прошла метрологические испытания с разработкой и утверждением методик аттестации и поверки. Проведенные мероприятия обеспечивают возможность проведения поверки в любом уполномоченном на то Государственном центре стандартизации, метрологии и сертификации. Диафаноскоп ДСЗ-3 предназначен для определения стекловидности зерна по его оптическим свойствам (рис.4). лабораторный шелушитель УШЗ-1 представлен на рис.5 и предназначен для шелушения лабораторных проб зерна сельскохозяйственных культур с целью подготовки для последующего определения показателей качества. Изделие применяется в лабораториях хлебоприемных, крупяных и зерноперерабатывающих предприятий, в селекционных и научно-исследовательских организациях, других организациях, занимающихся оценкой качества сельскохозяйственных культур и продуктов их переработки. Изделие используется при определении коэффициента шелушения культур с приросшей оболочкой (пшеница, ячмень, просо, сориз, кукуруза, горох). Размол зерна при определении его качества - важная операция, необходимая при определении большинства показателей. Мельница лабораторная лЗМ-1 предназначена для размола проб при определении влажности. Принцип действия мельницы основан на измельчении продукта стальным двухлопастным ножом, вращающимся с высокой скоростью (рис.6). Мельница лабораторная лМт-2 предназначена для пробоподготовки при анализе на инфракрасном анализаторе, при определении количества и качества клейковины, зольности, числа падения, содержания белка, жира и других показателей, при определении которых требуется размол продукта по заданной крупности (рис.7). Рассев лабораторный универсальный РлУ-1 (рис.8) рекомендуется к применению в лабораториях для определения зараженности зерна вредителями; сорной и зерновой примесей, крупности и содержания мелкого зерна пшеницы, ржи, овса, ячменя, проса, гречихи, кукурузы; качества крупы; крупности муки; крупности размола комбикорма; зараженности муки амбарными вредителями. Универсальность данного изделия состоит в том, что конструкция предусматривает установку одного или трех комплектов сит диаметром обечайки 200 мм, или одного комплекта сит диаметром обечайки 300 мм. Количество и качество клейковины - важные показатели, характеризующие технологические свойства зерна и определяющие качество конечного продукта - хлеба. В соответствии с требованиями ГОСТ анализы предусматривается проводить как вручную, так и механизированным способом. тестомесилка тл-2 (рис.9) предназначена для замеса теста механизированным способом из цельносмолотого зерна пшеницы (шрота) и муки хлебопекарного и макаронного помола при определении количества и качества клейковины.

КАчЕСтВО ЗЕРНА И ЗЕРНОВыХ ПРОДУКтОВ Правильное и эффективное ведение технологических процессов приемки, хранения и переработки зернового сырья невозможно без измерения влажности на всех этапах производства. Согласно ГОСТ 13586.5-93, определение влажности проводится путем обезвоживания навески продукта в воздушно-тепловом шкафу при фиксированной температуре и продолжительности сушки с последующим определением потери массы навески. Этим же ГОСТ установлена методика реализации данного метода, обозначен перечень необходимого оборудования и требуемые его характеристики. Ввиду особой значимости при реализации рассматриваемого метода строгие требования предъявляются к воздушно-тепловому шкафу, используемому для высушивания образцов. Особенностями такого шкафа должны быть: высокая точность поддержания температуры подогретого потока воздуха, выравненность ее по внутреннему объему сушильной камеры, а также размещение навесок высушиваемых проб в бюксах на специальном столе, вращающемся с заданной частотой. Согласно ГОСТ 13586.5-93, таким требованиям соответствует рекомендованный к использованию сушильный шкаф СЭШ-3МУ (рис.10). Для обеспечения выполнения необходимых требований к изделию были разработаны и утверждены технические условия ТУ У 33.2 - 33556710-001:2008 «Шкаф сушильный СЭШ-3МУ», а также конструкторская и другая документация, необходимая для постановки указанного изделия в серийное производство. Согласно требованиям ДСТУ 3215-95 «Метрологическая аттестация средств измерительной техники», СЭШ-3МУ прошел метрологические испытания на ГП «Укрметртестстандарт» (г. Киев) с разработкой и утверждением методик аттестации и поверки. Проведенные мероприятия обеспечивают возможность проведения аттестации и поверки в любом уполномоченном на то Государственном центре стандартизации, метрологии и сертификации. При хранении зерна одним из главных параметров, подлежащих постоянному контролю, является температура. Низкая теплопроводность зерновой массы способствует накоплению тепла в отдельных ее участках и провоцирует развитие процессов, приводящих к количественным и качественным потерям продукта. термоштанга цифровая тЦ-2,тЦ-3 используется для измерения температуры сыпучих материалов, склонных к самосогреванию при хранении (рис.11). Пресс ручной ПРОМ-1 (рис.12) используется при получении пробы масла из подсолнечника, рапса и других масличных культур для проведения дальнейших анализов. Комплектуя лабораторию, необходимо ясно представлять последовательность всех технологических процессов с сырьем и продуктами его переработки, а также четко знать конечную цель производства. Именно поэтому коллектив нашего предприятия - это команда дипломированных специалистов, способных отслеживать и анализировать тенденции развития мировых достижений в данной области, а также готовых дать консультацию по любому вопросу оснащения лаборатории. Как правило, при комплектации новой лаборатории заказчику выгоднее приобрести оборудование у одного поставщика. Ввиду этого, кроме реализации оборудования собственного производства, мы осуществляем комплексное оснащение зерновых лабораторий, поставляя лучшее оборудование других производителей. Для максимально возможного удовлетворения потребностей наших клиентов мы готовы предоставить широкий ассортимент лабораторного оборудования и расходных материалов, консультации квалифицированных специалистов, индивидуальный подход к каждому клиенту, конкурентоспособные цены и гибкую систему скидок, доставку в любой регион. Сегодня оборудование лабораторий по контролю качества зерна, муки и крупы трудно представить без приборов ООО «ОЛИС». Наши изделия используются такими предприятиями, как госхлебинспекции, элеваторы, пищекомбинаты, мелькомбинаты, мукомольные, крупяные, комбикормовые, пивоваренные, сахарные и маслозаводы; зерновые терминалы, агрофирмы, заводы детского питания, птицефабрики и мн. др. Современный уровень рыночных отношений требует гарантий определенного уровня качества - и именно такие гарантии как производитель мы предоставляем нашим клиентам.

№ 10 (136) октябрь 2010 |

Рис.5 лабораторный шелушитель УШЗ-1

Рис.6 лабораторная мельница лЗМ-1

Рис.7 лабораторная мельница лМт-2

| № 10 (136) октябрь 2010

Рис.8 Рассев лабораторный РлУ-1

Рис.10 Сушильный шкаф СЭШ-3МУ

Рис.11 термоштанга тЦ

Рис.9 тестомесилка тл-2

Рис.12 Пресс ручной ПРОМ-1

За дополнительными вопросами обращайтесь по телефонам (048) 721-11-28, 721-11-29. E-mail: olis1@ukr.net, info@olis.com.ua. www.olis.com.ua ООО "ОлИС", г.Одесса

КАчЕСтВО ЗЕРНА И ЗЕРНОВыХ ПРОДУКтОВ

№ 10 (136) октябрь 2010 |

УДК 631.576.331.2:535

исследование оптических характеристик

зерна и его анатомических частей для разработки экспрессных методов оценки качества муки и зерна Штейнберг т.С., кандидат технических наук Всероссийский научно-исследовательский институт зерна и продуктов его переработки Россельхозакадемии, г. Москва Представлены результаты фундаментальных исследований спектрофотометрических и цветовых характеристик зерна пшеницы и продуктов его размола, на базе которых разработаны: широко внедряемые методы и средства измерений для оценки качества муки по показателю «белизна»; инструментальный метод «цифрового изображения зерна».

азработка и внедрение современных методов и средств измерений для экспрессной оценки качества зерна и готовой продукции, для оперативного контроля технологических процессов переработки и хранения зерна являются одной из задач повышения эффективности производства, выработки качественной продукции, безопасной для человека. Надежная и объективная оценка качества муки и зерна в настоящее время приобрела особое значение в связи с развитием рыночных отношений в зерновом комплексе России и выходом России на международный рынок зерна. В первой части статьи представлены результаты исследования продуктов размола зерна пшеницы (измельченное зерно, эндосперм, отруби, мука). Во второй - результаты исследования зерна пшеницы в нативном состоянии (без разрушения его структуры), соисполнители НИЦ «Интеллектуальные сканирующие системы» и Государственный центр эталонов, метрологии Республики Беларусь. На основании многолетних исследований фотометрических и цветовых характеристик анатомических частей зерна и продуктов его переработки в институте коллективом авторов (Мамбиш С.Е., Штейнберг Т.С.) [1] разработаны теоретические основы фотометрического анализа зернопродуктов: цветовые характеристики - координаты цветности (х, у) эндосперма, цельносмолотого зерна и отрубянистых частиц белозерной и краснозерной пшеницы на стандартной диаграмме цветности МКО находятся вблизи «белой» точки в узкой области, относимой к одному цвету - белому (рис.1 а,б). Специфическая вытянутость области цветности объекта характеризует его хроматичность; характерным для зерна и зернопродуктов (эндосперма и отрубянистых частиц) является близкая к функциональной линейная связь между координатами цветности (коэффициент корреляции = 0,96-0,99 + 0,004); координаты цветности линейно связаны с коэффициентом отражения при X = 522 нм. Связь тесная, надежная (r = 0,94-0,99+0,01); отрубянистые частицы зерна пшеницы II и III типов по цветовому тону отличаются от отрубянистых частиц краснозерной пшеницы (соответственно 579, 4 нм и 581,1-581,6 нм); спектральные коэффициенты отражения эндосперма по всему видимому спектру (380-700 нм) значительно выше коэффициента отражения отрубянистых частиц зерна пшеницы (рис. 2); наибольшие различия в отражательной способности эндосперма и отрубянистых частиц зерна наблюдаются в синезеленом участке спектра, из чего следует, наибольшая чув-

Рис. 1. Координаты цветности измельченных

продуктов а) 1 - эндосперм; 2 - цельносмолотое зерно; 3 б) диаграмма цветности МКО, W-белый - отруби зерна III типа; 4 - отруби зерна I и IV типов; 5,6 - зависимости изменения координат цветности от содержания отрубянистых частиц

| № 10 (136) октябрь 2010 обоснован метод одномерной оценки цветовых различий (вместо трехмерной) по коэффициенту отражения, что значительно упрощает и ускоряет процесс измерения муки. На основании установленных закономерностей разработан инструментальный фотометрический метод оценки сортности муки по показателю белизна, средства измерения и комплекс организационно-методических мероприятий, включая нормы белизны, разработанные совместно с Институтом хлебопекарной промышленности и систему метрологического обеспечения средств измерения (рис. 3). Разработанный метод повсеместно внедряется на мукомольных, хлебопекарных предприятиях, на предприятиях торговли, организациях по контролю качества муки. Около пяти тысяч приборов - белизномеров разных марок - используются для оценки сорта муки, оперативного контроля и управления технологическим процессом производства. За последние годы нами совместно с ООО «НИЦ Интеллектуальные сканирующие системы» созданы две модели белизномеров: СКИБ-М - малогабаритный, переносной, серийно выпускаемый, хорошо известный специалистам отрасли и СКИБ-Л (лабораторный) новейший прибор, организован выпуск малыми сериями [7].

Рис. 2. Спектральные кривые отражения эндосперма и отрубянистых частиц

ствительность к содержанию отрубянистых частиц может быть достигнута измерением отражательной способности муки в сине-зеленом участке спектра (рис. 2); на основе сопоставления инструментальных оценок (по коэффициентам отражения в разных участках спектра, показателю разнооттеночности, цветовым характеристикам - светлоте, белизне по Вышецкому) (табл.1) с визуальной оценкой,

Рис.3 таблица 1. Сопоставление результатов инструментальных оценок, выполненных на различных приборах, с визуальной

Наименование показателя

Коэффициент конкордации Опытное значение критерия Пирсона

Средний ранг визуальной оценки 10 наблюдателей 0,839 117,5

Фильтрофотометр Разноотте- Координата цвета Координаночность, (светло- та цвета, Z ΔЕ та), Y 0,916 0,923 0,862 51,3

51,7

Примечание: опытное значение критерия Пирсона превышает теоретическое, равное 29,1

48,3

Лейкометр Белизна по Вышецкому, (W) 0,835

Коэффициент отражения при λ522 0,900

46,8

50,4

Компаратор цвета Светлота, Y

Белизномер РЗ-БПЛ, усл.ед.

0,903

0,899

50,5

51,6

КАчЕСтВО ЗЕРНА И ЗЕРНОВыХ ПРОДУКтОВ

№ 10 (136) октябрь 2010 |

Рис. 4. Схема контроля качества и состояния зерна при формировании и хранении партий с применением сканирующего анализатора зерна

Экспрессность определения показателя белизны, малая трудоемкость, возможность использования переносных белизномеров непосредственно в цехе, позволяют оперативно контролировать и управлять технологическим процессом производства муки. При этом обеспечивается выпуск продукции более стабильной по качеству, исключается выпуск нестандартной по белизне муки. Также наблюдается увеличение выхода муки (общего на 0,5% и высоких сортов на 1,5-2,0%) за счет лучшего использования различных анатомических частей зерна. Предприятия же, располагающие возможностью осуществлять подбор зерна для переработки с учетом его фотометрических характеристик и формировать помольную смесь с учетом этих показателей, имеют дополнительное повышение выхода муки [3]. В Институте разработаны физическая и математическая модель формирования помольных смесей с учетом белизны компонентов. Получаемый экономический эффект подтвержден справками с предприятий об увеличении выхода и повышении качества готовой продукции. В первой части статьи коротко представлены исследования, по результатам которых идет широкое внедрение. Результаты фундаментальных исследований цветовых и геометрических характеристик зерна пшеницы (без разрушения его структуры), проведенных в Институте в рамках НИР, изложены ниже. В настоящее время, время активного внедрения в нашу жизнь новейших высоких технологий (цифровые фотокамеры, видеокамеры, сканеры, томографы и многое др.), все более остро встает вопрос о создании простых универсальных и экспрессных методов и средств измерения для объективной оценки качества зерна взамен визуальных оценок. Цвет пшеницы - сортовой признак. Его учитывают в стандартах при классификации зерна на типы, подтипы. Цвет зерна пшеницы -

это признак свежести зерна, его доброкачественности, соблюдения режимов послеуборочной обработки и хранения. Неблагоприятные условия созревания зерна, его уборки, хранения вызывают потемнение оболочек, их обесцвеченность, различные заболевания. Для характеристики цвета зерна пшеницы принята описательная форма, например, «темно-красная». Отсутствие количественной характеристики цвета зерна пшеницы приводит к субъективности его определения. Объективные инструментальные методы и средства оценки ряда важных показателей качества зерна, например, типового состава, степени поражения зерна распространенными заболеваниями (фузариозом - около 4-5 млн. тонн больного зерна в отдельные годы), степени обесцвеченности зерна, наличия потемневших, проросших зерен с явно измененным цветом оболочек, зеленых и т.п. - отсутствуют. И объясняется это довольно просто. Зерно пшеницы в нативном состоянии - чрезвычайно сложный объект для измерения цветовых (колориметрических) и спектрофотометрических характеристик. Форма зерновки, ее строение, малые размеры, отсутствие насыщенных тонов - вот неполный перечень мешающих факторов. Целью работы являлось исследование фотометрических и колориметрических характеристик зерна пшеницы в нативном состоянии без разрушения его структуры для разработки перспективных методов и средств экспрессной оценки качества зерна, базирующихся на оптических свойствах зерна. Исследования проведены на пробах зерна озимой и яровой пшеницы I, II, III и IV типов основных почвенно-климатических зон произрастания, пяти лет урожая и на пробах сортовой пшеницы (Мироновская 880, Саратовская-29, Безостая 1 и др.), также полученных с опытных полей Научно-исследовательского института сельского хозяйства центральных районов Нечерноземной зоны (НИИСХ ЦРНЗ) - Немчиновки и Центрального ботанического сада

| № 10 (136) октябрь 2010 России - например, таких сортов, как Памяти Федина, Инна, Галина, Московская 39, Московская низкостебельная, Немчиновская 24 и др. Исследования проведены на здоровом зерне, а также на зерне различной степени обесцвеченности, на зерне с желтыми бочками, зерне 3 стадий по стекловидности, фузариозном. Фузариозное зерно выделено на основе визуальной оценки специалистами высочайшей квалификации из зерна IV типа Краснодарского края. Изучение фотометрических и цветовых характеристик зерна пшеницы проводили методами спектрофотометрирования и фотоэлектрического компарирования с использованием общепромышленных и специализированных приборов и специально разработанных в составе работы методик экспонирования зерна, а также на спектрофотометре «SPECORD-M40», входящем в состав национального эталона Республики Беларусь [4,5]. Для повышения достоверности и точности измерений на «SPECORD-M40» численные значения координат цвета и цветности определены как среднее арифметическое из 6 циклов измерения. Один цикл измерения включал 10 независимых измерений для каждой пробы зерна. Визуальная оценка малых цветовых различий исследуемых проб зерна проводилась 10 наблюдателями - экспертами по зерну при стандартных условиях наблюдения и освещения. При выборе экспертов учитывались их компетентность, деловитость, объективность и психофизиологические возможности. Анализ полученных результатов показал, что различия в фотометрических характеристиках зерна пшеницы I, II, III и IV типов при измерении его без разрушения структуры не превышают 13-15 % при среднем значении величины повторяемости (сходимости) в 2% коэффициента отражения. Для надежного разделения зерна пшеницы на типы по фотометрическим характеристикам (без разрушения его структуры) необходимо хотя бы 3G, то есть надежное разделение зерна пшеницы на типы не может быть обеспечено. Наибольшие различия по характеристикам цвета наблюдаются по координате цвета X - (красный участок спектра) между пробами зерна I и III типа (Австралия), достигающие 17, по пшенице отечественного происхождения различия по этой же координате составляют 6,6. По другим координатам цвета различия незначительные. Между колориметрическими характеристиками зерна пшеницы I и IV типов различий практически нет. На основе проведенных исследований цветовых и фотометрических характеристик, полученных на уникальных приборах и общепромышленных отечественных и зарубежных фотометрах, при измерении зерна пшеницы в нативном состоянии доказано: классические традиционные методы, средства измерения и опробованные методики экспонирования зерна не дали надежного разделения всего зерна на типы и подтипы и обусловили необходимость использования принципиально иного подхода. Были опробованы более чувствительные к изменению цвета инструментальные методы. С целью исследования зерна выбранным методом цифрового изображения нашими соисполнителями изготовлен макет установки, одним из узлов которой был специально разработанный сканер. Для изучения зерна, его отдельных показателей цвета на макете установки компьютеризированного цифрового анализа зерна проведено уточнение методики экспонирования для получения сформированного цифрового изображения зерна без искажения цветопередачи и размеров зерна. Эксперименты проведены в нескольких направлениях: определение ориентации зерен относительно источников света; выбор цвета фона, исключение теневых эффектов, бликов; определение разрешающей способности установки; определение, какая часть зерновки в больше степени формирует цвет; определение количества зерен, необходимого для измерения, чтобы проба была репрезентативна и измерение обеспечивало достоверность измерения. Исследование зерна пшеницы различных типов, подтипов, различной степени по стекловидности, различной степени обес-

цвеченности, зерна здорового и поврежденного разработанным методом «цифрового изображения зерна» показало, что по цветовым характеристикам и размерам обнаружены значимые различия, но доказано, что найденные различия были более яркими и значимыми при использовании совокупности 16 характеристик цвета, 5 геометрических характеристик и 5 зон цветности. Нашими соисполнителями разработано специальное программное обеспечение, позволяющее оценивать каждое зерно по этим 28 характеристикам, с выдачей отчета по исследуемому образцу [4,5]. Для наглядности и возможности проведения анализа результаты исследования представлены по трем характеристикам - координатам цвета:R, G, В - красный, зеленый, синий. В табл. 2 представлены полученные на макете установки цифрового изображения зерна отдельные цветовые характеристики фузариозного зерна и зерна, поврежденного оливковой плесенью, а также геометрические характеристики зерна различной стадии прорастания в сравнении с исходным (табл. 3). Для фузариозного зерна наибольшие различия (до 42%) наблюдаются для координаты цвета В в синей области спектра. Для зерна 2-ой стадии прорастания для всех проб наблюдаются явное уменьшение поверхности и других размеров. Известно, что вследствие многообразия внешних признаков фузариозного зерна такие зерна достаточно трудно визуально отличить от зерен, цвету, т.аномальных по к. по внешним признакам они совпадают с фузариозными. К подобному зерну относится недозрелое, обесцвеченное, заплесневелое, розовоокрашенное нефузариозное и др. Многообразие внешних признаков, характеризующих то или иное заболевание, требуют значительного статистического материала для подтверждения найденных стабильных различий зерна, поврежденного типичными заболеваниями, и формирования «компьютерных эталонов» такого зерна. На основе изучения товарных партий зерна пшеницы трех лет урожая в 2005 г. (по определению степени обесцвеченное™, типа, подтипа, стекловидное™, «желтобочков», различных сортов, зерновой и сорной примесей, зерна, поврежденного погодными условиями и типичными заболеваниями) методом «цифрового изображения», а также проведенного анкетирования специалистов предприятий зернового комплекса России уточнен перечень показателей качества зерна, который может быть определен разработанным инструментальным методом. На рис. 4 представлена схема контроля качества зерна с использованием разработанных метода и сканирующего анализатора зерна при хранении зерна для периодического контроля состояния зерна. Разработаны исходные требования на аппаратно-программный комплекс - сканирующий анализатор зерна. Проведена технико-экономическая оценка использования и внедрения инструментального метода цифрового компьютеризированного анализа зерна на всех этапах производства, приема и хранения зерна. Экономический эффект составил 24,6 руб. на тонну зерна, направляемого на продовольственные нужды. Расчетный эффект получен за счет снижения субъективности органолептической оценки, трудоемкости анализа, а также предполагаемого исключения рисков смешивания зерна различного качества, обеспечения сохранности зерна при хранении, предотвращение использования зерна, поврежденного различными заболеваниями, обеспечит выработку качественной продукции, безопасной для человека.

Выводы Система контроля качества муки по показателю «белизна», взамен показателя «зольность», представляющая собой совокупность стандартизованных нормативов, средств измерения,

тЕХНОлОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ системы обеспечения единства измерения белизны повсеместно внедряется на предприятиях. Разработан метод «цифрового изображения зерна», в основе которого лежит сопоставление исследуемого зерна с «компьютерным эталоном» зерна. Разработаны (сформированы) компьютерные «эталоны зерна» пшеницы I, IV типов, различных сортов, разной степени обесцвеченное™, сорной и зерновой примесей. В результате исследования цветовых и геометрических харак-

№ 10 (136) октябрь 2010 |

теристик более 200 проб зерна пшеницы I, IV типов различных районов произрастания, а также ряда сортов, полученных от сортоиспытательных станций и НИИ сельского хозяйства, разработанным методом «цифрового изображения зерна», подтверждена возможность разделения на типы с вероятностью 80-85%. Разработка и продвижение в экономику новых технологий контроля качества зерна с применением аппаратно-программных средств, чрезвычайно актуально, перспективно и, как показали, проведенные экспериментальные исследования, технически возможно.

л и т е рат У ра 1.

2. 3. 4.

Штейнберг Т.С., Мамбиш И.С., Семикина Л.И. Научный и практический вклад лаборатории приборов и метрологии в создание экспрессных методов и средств оценки качества зерна и продуктов его переработки [Текст] // 75 лет развития науки, технологии и техники хранения и переработки зерна. Юбилейный сборник. - М.: Типография Россельхозакадемии, 2005. - С.87-100. Штейнберг Т.С. Фотометрические свойства зерна пшеницы и формирования помольных смесей с учетом белизны [Текст] // Сборник материалов 2-го Всероссийского конгресса зернопереработчиков «Нивы России». - Барнаул, 2003. - С.181-186. Штейнберг Т.С, Аматуни А.Л., Болотов В.И. О перспективах создания аппаратно-программных средств для контроля качества зерна. Экспериментальные исследования [Текст] // Зерно и зернопро-дукты (КазНИИ). - 2004. - №3(4). С.46-51. Штейнберг Т.С. Исследование оптических характеристик зерна и его анатомических частей с целью разработки экспрессных методов оценки качества муки и зерна [Текст] // Сборник материалов научно-практической конференции «Интеграция фундаментальных прикладных исследований - основа развития современных аграрно-пищевых технологий». - Углич, ВНИИМС Россельхозакадемии, 2007. - С.374. Метрология. III Специализированная выставка-конкурс средств измерений и испытательного оборудования. Официальный каталог [Текст]. - М., 2007. - С.50-51.

УДК 664.726

огляд устаткування для післяжнивної обробки зерна*

Гросул л.Г., доктор технічних наук, Гапонюк О.І., доктор технічних наук, Яцкова т.й., кандидат технічних наук Одеська національна академія харчових технологій Стаття містить порівняльний аналіз устаткування для очищення свіжозібраного зерна та напрямки його вдосконалення з метою зниження непродуктивних витрат теплової та електричної енергії, скорочення витрат на експлуатацію та підвищення якості післязбиральної обробки оберемків.

днією з головних умов підвищення рівня сільськогосподарського виробництва є зростання ефективності використання техніки для післязбиральної обробки врожаю на базі застосування сучасних методів і засобів інтенсифікації відповідних технологічних процесів. У зв’язку з цим все більшої актуальності набуває проблема вдосконалення зерноочищувальних сушильних комплексів (КЗС, ЗАВ та ін.). Ці методи і засоби вимагають удосконалення виробництва шляхом впровадження енергозберігаючої технології післязбиральної обробки зерна, зниження частки зерна, яке надходить на фураж, і поліпшення техніко-експлуатаційних показників. Перш за все, необхідно вдосконалити технологічні схеми комплексів, у яких необхідно враховувати: відокремлення дрібних смітних домішок із зернового оберемку і поділ його на фракції (продовольчу, насіннєву, фуражну) до сушіння, що дозволяє знизити частку зерна на фураж і споживання теплової енергії на сушіння; збільшення добової продуктивності комплексів за рахунок використання в них устаткування, яке виконує одночасно чи послідовно декілька операцій. Це підвищить експлуатаційні показники, зменшить споживання палива та електроенергії на сушіння; включення до складу лінії техніки й устаткування (особливо сушильного) відкритого виконання з установленням їх на познач-

ці «нуль». Завдяки цьому зменшиться трудомісткість, матеріалоємність і потреба в будівельних матеріалах при монтажі машин та устаткування; підвищення якості зерна завдяки поділу зернового оберемку на фракції до сушіння і обробка їх при різних температурних режимах, сушіння фракцій за один прохід при мінімальній кількості перевалок транспортними механізмами, застосування каскадної установки машин у лініях, що сприятиме зниженню використання палива й електроенергії на післязбиральну обробку зерна, а також скорочення трудовитрат при монтажі та експлуатації комплексів, зниження собівартості обробки зерна на них і зменшення потреби в сушарках великої продуктивності в зоні збирання зерна підвищеної вологості [1]. Ефективна робота потокових ліній (з урахуванням зазначеного) багато в чому залежить від місця розташування господарства, що виробляє зерно, його спеціалізації та наявності фахівців з післяжнивної обробки. Лінії обробки зерна основного призначення включають: устаткування для тимчасового зберігання і консервації зерна перед сушінням з накопиченням, дозуванням і вирівнюванням теплофізичних властивостей зерна за температурою і вологістю; сушарку для сушіння зерна будь-якої вихідної вологості за один пропуск;

* Статтю опубліковано за матеріалами X Міжнародної науково-практичної конференції «Хлібопродукти-2010» (29-30 вересня 2010 р., м. Одеса)

| № 10 (136) октябрь 2010 устаткування для накопичення зерна перед остаточним

очищенням (відлежування, охолоджування і вирівнювання теплофізичних властивостей зерна за температурою і вологістю після сушіння); комплекс машин для остаточного очищення зерна, після якого відходи направляють у фуражну лінію; машини для отримання кондиційного насіння за класністю [2]. Для зниження енерговитрат на післяжнивну обробку зернового матеріалу є сенс передбачити в лініях обдування зернового оберемка відпрацьованим у сушарках теплоносієм. Обдування найбільш раціональне при транспортуванні оберемка до сушарки, оскільки в цьому випадку одночасно відбуваються підвищення текучості та прогрівання матеріалу. Функціонально-технологічна схема ліній для післяжнивної обробки зерна в господарствах багатогалузевого призначення відрізняється від розглянутої наявністю додаткового устаткування для обробки зерна продовольчого призначення. В цьому випадку на стадії попередньої обробки зернового оберемка передбачається виділення з нього фракції зерна продовольчого призначення. Її можна одразу ж направити на тривале зберігання або реалізацію, а за необхідності обробити на лінії, ідентичній лінії для зерна основного призначення. Така технологія післяжнивної обробки комбайнового оберемка у виробника дозволяє при безперервній роботі лінії одночасно отримати насіння, продовольче (товарне) зерно та фуражний матеріал. За наявності в комплексі двох точок прийому зернового оберемка з’являється можливість розподіляти його на п’яти лініях (по дві для насіння і продовольчого зерна і одна для фуражного). Якщо точка прийому одна, то кожна фракція зерна обробляється на своїй лінії. Машина первинного очищення має пневмосепараційну і розвинену решітну системи. Швидкість повітря у пневмоканалах вища, ніж у машині попереднього очищення, через що відбувається повніше розділення суміші. При цьому відділяються не лише легкі домішки, але й ті, швидкість витання яких близька до швидкості витання основної культури або навіть частково перекриває її. У пневмоканалах машини первинного очищення виділяється легке (порожнє і недорозвинене) насіння основної культури. Проте, виділення деяких домішок відбувається досить важко. Наприклад, швидкості витання часток стебел з вузлами майже збігаються із швидкістю витання насіння основної культури, і тому частки ці не можуть бути повністю виділені пневмосистемою машини первинного очищення. Отвори решіт машини первинного очищення можуть бути круглої та довгастої форми. Діаметр круглих отворів менший за довжину зерен основної культури. Зерна можуть пройти в отвір, якщо їхня ширина менша за діаметр останнього. Таким чином, решета з круглими отворами сепарують суміш за шириною часток її фракцій. Довжина довгастих отворів решіт перевершує довжину насіння основної культури і більшості домішок, що надходить на первинне очищення. Частки можуть пройти в такі отвори, але під решето (у проходову фракцію) потраплять лише ті частки, товщина яких менша за ширину отвору. Проведемо невеликий огляд сепараторів, які є сьогодні на ринку. Сепаратор СВУ-60 - універсальний, застосовується для попереднього, первинного та вторинного очищення зернового обе-

ремка різних сільськогосподарських культур до продовольчого зерна й насіння. Сепаратор розроблено з урахуванням особливостей виробництва зерна за вологістю та засміченістю і призначено для всіх кліматичних зон. Він може бути використаний для встановлення в існуючі агрегати і комплекси (типу ЗАВ, КЗС) без істотної зміни силової конструкції цих споруд. Оптимальне поєднання амплітуди і частоти коливань, кута нахилу решітних станів і величини повітряного потоку сприяє якісному очищенню зерна в сепараторі СВУ-60, який задовольняє вимоги охорони довкілля і техніки безпеки. Сепаратор СВТ-30 призначено для первинного (товарного) очищення зернового оберемка колосових, круп’яних, зернобобових, технічних і олійних культур, а також насіння трав від легких, крупних і дрібних засмічень і зернових домішок, відокремлених повітряним потоком і решетами, з метою доведення вмісту домішок у зерні, що заготовляється, до базисних кондицій. Сепаратор також може використовуватися і для попереднього очищення оберемка, що надходить від комбайнів або інших молотильних пристроїв зернового оберемка вищевказаних культур від легких, крупних і дрібних домішок, відділених повітряним потоком і решетами, з метою кращого збереження насіння і зерна, підготовки їх до сушіння й активного вентилювання та підвищення ефективності подальшого очищення. Сепаратор встановлюється в технологічні лінії післяжнивної обробки насіння і зерна (зерноочищувальні агрегати і зерноочищувально-сушильні комплекси), а також у складські приміщення у складі спеціальних ліній у всіх сільськогосподарських зонах. Сепаратор СВТ-40, як і попередній, призначено для первинного (товарного) очищення зернового оберемка колосових, круп’яних, зернобобових, технічних і олійних культур, а також насіння трав від легких, крупних і дрібних засмічень і зернових домішок. Сепаратор установлюється в технологічні лінії післяжнивної обробки насіння і зерна на зерноочищувальних агрегатах. Сепаратор СПС-10 призначено для остаточного безрешітного очищення зернового оберемка колосових, круп’яних і зернобобових культур та насіння трав від домішок, відокремлених повітряним потоком, з метою доведення їхньої якості за один пропуск до норм класу ЄС за вмістом насіння основної культури, а за вмістом насіння інших, у тому числі насіння засмічуючих рослин - до норм класу PC і РСТ. Сепаратор також може використовуватися для підготовки товарного (продовольчого) зерна з доведенням його до базисних кондицій. Сепаратор може працювати самостійно і в комплексі з пристроями, що транспортують домішки та проміжну фракцію очищення, і встановлюватися в технологічні лінії післяжнивної обробки зернового оберемка (зерноочищувальні агрегати і зерноочищувально-сушильні комплекси), а також у складські приміщення у складі спеціальних ліній у всіх сільськогосподарських зонах. Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що впровадження отриманих рекомендацій відкриває суттєві можливості зниження непродуктивних витрат теплової та електричної енергії, значного скорочення капітальних вкладень та витрат на експлуатацію, технічне обслуговування та ремонтні роботи лінії приймання оберемка та кондиціонування зернопродуктів. Це забезпечить підвищення ефективності післязбиральної обробки оберемка та покращення якості готової продукції у вигляді товарного, продовольчого та фуражного зерна.

л і т е рат У ра 1. 2. 3.

Жемков B.C., Павлихин Г.И., Соловьёв В.М. Механизация послеуборочной обработки зерна. Справочник. - М.: «Колос», 1973. - 255 с. Машины для послеуборочной обработки зерна. Учебники и учебные пособия для подготовки кадров массовых профессий / B.C. Оснин, И.В. Горбачев, А.А. Терехин, В.М. Соловьёв. - М.: «Агропромиздат», 1987. - 238 с. Демин Г.С., Павловский Г.Т., Теленгатор М.А., Цециновский В.М. Очистка зерна на хлебоприемных предприятиях. - М.: «Колос», 1968. - 288 с.

тЕХНОлОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ

№ 10 (136) октябрь 2010 |

УДК 664.788.017

Удосконалення технології

післязбиральної обробки дрібнонасіннєвих круп’яних культур* Овсянникова л.К., кандидат технічних наук, Кац А.К., кандидат технічних наук, червінська Н.О., магістрант Одеська національна академія харчових технологій

обота присвячена вдосконаленню технологічних схем і технології післязбиральної обробки та зберігання зерна дрібнонасіннєвих круп’яних культур на хлібоприймальних підприємствах, елеваторах і перевантажувальних терміналах. Аграрна політика на сучасному етапі та її конкретно сформульовані завдання спрямовані на створення необхідного продовольчого фонду і сировинних ресурсів нашої країни для задоволення потреб населення і народного господарства. У тісному зв’язку із цими завданнями стоять питання підвищення якості, усунення втрат на всіх стадіях виробництва, транспортування, зберігання і переробки зерна. Тому післязбиральна обробка є обов’язковою ланкою процесу виробництва зерна, особливо насіннєвого призначення. Без післязбиральної обробки отриманий врожай зерна не можна ні зберегти без значних втрат, ані використовувати на продовольчі або насіннєві цілі [1-4]. Для організації високоефективного процесу післязбиральної обробки і зберігання деяких видів сорго необхідно вдосконалити технологію їхньої післязбиральної обробки. До одного з видів сорго належить нова круп’яна культура - сориз (сорго рисозерне), яка стає все більш популярною в українських сільськогосподарських виробників. Сориз (або сорго рисозерне) створений селекціонерами шляхом гібридизації хлібного сорго з дикими склоподібними формами. Він характеризується не тільки цінними властивостями зернового сорго, а й стабільно високою продуктивністю, засухо- і жаростійкістю, невибагливістю до ґрунтів і дозволяє одержувати зерно з високими споживчими властивостями, здатне задовольнити потреби круп’яної галузі України. Сориз, який об’єднує біологічні особливості сорго та продовольчу цінність рису, створено шляхом гібридизації екзотичних зразків хлібного й ефіопського

сорго з дикими формами, що мають високу склоподібність. Нами були вивчені анатомо-морфологічні, фізико-механічні властивості сорго, а також соризу з метою обґрунтування й розробки сучасних способів і режимів очищення й сушіння, що впливають на технологічні та продовольчі якості зерна. Процес обробки зерна сорго та соризу досить трудомісткий. Сориз, як і сорго, доводиться збирати в період випадання дощів при зниженій температурі повітря. Це обумовлює підвищену вологість насіння при надходженні на хлібоприймальні підприємства. Принципова схема післязбиральної обробки зернових мас дрібнонасіннєвих культур (у тому числі сорго та соризу) і подальшої роботи з ними наведена на рис. 1. Приймання зерна та насіння різних культур на елеваторах або на хлібоприймальних підприємствах починається з визначення стану і якості зерна тієї або іншої автомобільної партії. Після визначення якості зерно проходить двократне зважування на автомобільних вагах (до і після розвантаження). Заключна операція приймання зерна - його розвантаження з автомобілів. У формуванні партій зерна при прийманні (розміщенні) враховують технологічні достоїнства та цільове призначення зерна, що приймається, відповідно до технічних вимог стандартів на культуру. Правильно організоване приймання зерна і формування партій з урахуванням культури, якості та стану за вологістю та засміченістю визначають весь подальший процес роботи із зерном не тільки при його організації, але й значною мірою при проведенні різних операцій із зерном [3, 5-9]. Технологічна схема первинної обробки насіння сорго та соризу не відрізняється суттєво від загальної схеми прогресивної технології обробки насіння традиційних зернових культур. Але морфологічні особливості досліджуваних видів обумовлюють одержання після збирання врожаю не вирівняного за розмірами і вологістю насіння [10-12]. На основі проведених нами досліджень та аналізу літературних даних [2-5] запропоновано принципову схему технології первинної обробки дрібнонасіннєвих круп’яних культур (сориз, сорго тощо) насіннєвого призначення, яка наведена на рис. 2. Відповідно до універсальної схеми розроблено принципову схему прогресивної технології обробки насіння дрібнонасіннєвих зернових культур, що наведена на рис. 3.

Рис. 1. Принципова схема післязбиральної

обробки видів сорго як дрібнонасіннєвих круп’яних культур (пунктиром показано маршрут руху зерна при його сушінні в рециркуляційних зерносушарках)

На першому етапі проводять попереднє очищення у період надходження насіння від господарств і фермерів. На цьому етапі тривалістю 20-25 діб приймають насіння, попередньо очищають його у ворохоочищувачах 1, формують партії зерна в бункери активного вентилювання 2 (тимчасова консервація), сушать насіння вологістю понад 14% у сушарці 3, зберігають попередньо оброблені партії насіння в накопичувальному бункері 4. Попереднє очищення має профілактичний характер проти самозігрівання насіння, підви-

| № 10 (136) октябрь 2010

Рис. 2. Універсальна схема технологічного процесу обробки насіння дрібнонасіннєвих круп'яних культур (сориз, сорго тощо)

щує чистоту зернових мас до кондицій переробних підприємств і поліпшує умови подальшого зберігання в зерносховищах. При попередньому очищенні виділяють невикористовувані відходи. Втрати малоцінного насіння у відходах не повинні перевищувати 0,05%. З урахуванням вихідної вологості насіння партії, що надходять, варто формувати: при вологості до 14% - у партії, які не потребують сушіння; 14-17% - в партії, що вимагають одноступеневого режиму сушіння; вище 17% - у партії, що вимагають багатоступеневого режиму

сушіння. Крім того, одержання зернових відходів у сухому вигляді дозволяє зберегти їх без псування. Для формування і тимчасового консервування насіння застосовують вентильовані бункери БВ-25, БВ-40, К-878, а також силоси і сховища з установками для активного вентилювання, склади силосного типу з аерожолобами. Другий етап обробки насіння включає первинне і вторинне очищення насіння у повітряно-ситових сепараторах 5 і 6 і розпо-

Рис. 3. Принципова схема прогресивної технології обробки насіння дрібнонасіннєвих круп'яних зернових культур (сорго, соризу): 1 - ворохоочищувач; 2 - бункер активного вентилювання; 3 - сушарка; 4 - накопичувальний бункер для тимчасового зберігання; 5, 6 - повітряно-ситові сепаратори первинного і вторинного очищення; 7 - ситовий сепаратор; 8 - трієр; 9 - зерноситовійна машина А1-БЗГ; 10 - пневмосортувальний стіл; 11 - вентильований бункер для очищеного насіння; 12 - приміщення для протравляння та упакування насіння; 13 - насіннєсховище; О1 - непридатні відходи; О2 - відходи ІІІ категорії; П - побічні продукти

тЕХНОлОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ

№ 10 (136) октябрь 2010 |

Рис. 4. Схема технологічного процесу перевантажувального термінала:

1 - автомобілерозвантажувач; 2 - приймальний бункер; 3 - приймальний конвеєр; 4 - норія приймального пристрою; 5 - надсепараторний бункер; 6 - сепаратор попереднього очищення; 7 - сепаратор основного очищення; 8 підсепараторний бункер; 9 - основна норія елеватора; 10 - автоматичні порціонні ваги з над- і підваговими бункерами; 11 - розподільчий пристрій; 12, 13 - відпускні накопичувальні бункери; 14 - надсилосний конвеєр; 15 - відпускний конвеєр на водний транспорт; 16 - силоси силосного корпусу; 17 - досушильний бункер (силос) із системою активного вентилювання; 18 - бункер (силос) для відлежування зерна після сушіння до охолодження (тепломасообмінник); 19 - післясушильний бункер (силос); 20 - силос із системою активного вентилювання; 21 - вентилятор активного вентилювання; 22 - реверсивний конвеєр; 23 - норія для сирого зерна; 24 - зерносушарка; 25 - конвеєр для переміщення зерна з-під сушарки; 26 - норія для сухого зерна; 27 - підсилосний конвеєр діл насіння на фракції в сепараторах 7. Головне призначення первинного очищення - звільнити суміш насіння основної культури від дрібних і малоцінних зерен, а також бур’янистих рослин, одержувані при цьому відходи не повинні вміщувати більше 2% повноцінного зерна. Для первинного очищення застосовують в основному повітряно-ситові сепаратори загального призначення, а також зерноочисні машини, що входять до складу зерноочисних агрегатів типу ЗАВ. Для цього встановлюють підсівні сита з великими розмірами отворів і збільшують швидкість повітряного потоку в аспіраційних каналах сепараторів. Одержувані при цьому цінні відходи (побічні продукти) можуть містити до 85% зернової суміші. Третій етап обробки насіння пов’язаний із фракційним очищенням насіння від довгих і коротких домішок у трієрах 8, сортуванням і очищенням насіння від важковідокремлюваних домішок у зерноситовійній машині 9 і на пневмосортувальному столі 10. Необхідність поділу насіння на фракції перед трієрною обробкою продиктована підвищенням ефективності виділення домішок у трієрах, якщо суміш насіння вирівняна за товщиною і шириною. Четвертий етап обробки насіння включає протравляння (за необхідності) і упакування насіння у тару в приміщенні 12, зберігання насіння у насіннєсховищі 13. На другому-четвертому етапах насіння обробляють протягом більш тривалого терміну, ніж на першому. На підставі аналізу фракційного складу зерна встановлено, що для забезпечення базисних кондицій соризу його необхідно

піддавати очищенню в кілька етапів при таких режимах: попереднє очищення на ворохоочищувачах для відділення купи і частково великих домішок; первинне очищення на вібровідцентрових сепараторах. Проходом з верхнього і середнього підсівних сит (2,2х20 і 2,2-3,0х20 мм) витягають дрібні домішки і щуплі зерна соризу, проходом сортувального (5,5-6,0 мм) - очищене зерно, а сходом з цього сита - великі домішки. При важковіддільних бур’янистих домішках у зерні сориз направляють на повторне очищення на сепараторах з такими ситами: сортувальне - діаметром 4,5-5,5 мм; підсівні - з довгастими отворами розмірами 1,7x20 мм і 2,0-2,2х20 мм. Таким чином, характерною рисою технологічного процесу обробки зерна дрібнонасіннєвих круп’яних культур (сорго, соризу) насіннєвого і продовольчого призначення є фракційне сепарування для наступного роздільного очищення крупної і дрібної фракції насіння. Виробництво круп’яних дрібнонасіннєвих зернових культур значною мірою залежить від АПК. Але при вирішенні цього завдання не менш важлива роль належить питанням зберігання зерна, як для внутрішнього споживання (продовольчі цілі), так і для вирішення комерційних завдань - експорт зерна. Насіння з поля може надходити на хлібоприймальні підприємства (ХПП), заготівельні елеватори, а також на перевантажувальні термінали. Тому необхідно також розглянути особливості приймання і первинної обробки насіння як на елеваторах і ХПП, так і на зернових перевантажувальних терміналах.

| № 10 (136) октябрь 2010 Сьогодні більшість портових терміналів та елеваторів здійснює приймання зерна з автомобільного транспорту, що більш характерно для заготівельних елеваторів. Зерно, що надходить автомобільним транспортом, постачається фермерськими господарствами одразу з поля без первинної обробки і не відповідає базисним кондиціям. Очищення зерна сорго та соризу можна проводити на існуючому в галузі зерноочисному обладнанні. Розміри отворів сит обирають за допомогою ситового аналізу в залежності від розмірів насінин партії, що очищується. У високотехнологічних лініях приймання на зернових перевантажувальних терміналах рекомендовано встановлювати високопродуктивні сепаратори. На рис. 4 наведена вдосконалена нами технологічна схема перевантажувального терміналу з використанням конвективномікрохвильового сушіння, яка дозволяє підвищити ефективність приймання та зберігання зерна дрібнонасіннєвих круп’яних культур. Зерно, що не відповідає базисним кондиціям, після розвантаження спрямовується до зерноочисної башти, де відбувається його очищення на сепараторах типу БСХ. На сепараторі першого пропуску відбувається очищення насіння від грубих домішок. На другому сепараторі відбувається остаточне очищення з доведенням до базисних кондицій за смітними домішками. Технологічна схема перевантажувального термінала із за-

стосуванням технології післязбиральної обробки та зберігання зерна сорго, соризу як дрібнонасіннєвих круп’яних культур додатково включає конвективно-мікрохвильове сушіння сирого та вологого насіння, тимчасове зберігання в металевих силосах і відпуск на водний та автомобільний транспорт. За даною схемою можливо довести свіжозібране зерно до базисних показників для формування експортних партій. Крім перевантажувальних терміналів, цю схему можна використовувати також на заготівельних елеваторах і хлібоприймальних підприємствах.

Висновки Технологія обробки обмолоченого зерна сорго, соризу тощо

як дрібнонасіннєвих круп’яних культур може бути такою: попереднє очищення - тимчасове зберігання - сушіння до вологості до 13%. Розроблена принципова схема технологічного процесу обробки зерна сорго насіннєвого і продовольчого призначення. Запропоновано вдосконалену технологічну схему та технологію післязбиральної обробки і зберігання зерна дрібнонасіннєвих круп’яних культур на перевантажувальних терміналах. Впровадження нової технології дозволить підвищити обсяги приймання зерна дрібнонасіннєвих круп’яних культур за рахунок обробки некондиційного зерна.

л і т е рат У ра 1.

Зерновий та хлібопродуктовий товарообіг в Україні [Текст]: енциклопедичний довід. / В.Т. Александров, М.В. Гладій, Є.М. Лавров та ін. - К.: „АртЕк”, 2000. - 500 с. 2. Самойленко В.В. Сорго зернофуражне і харчове [Текст] / В.В. Самойленко, А.Т. Самойленко // Хранение и переработка зерна, №2, 2001. - С. 30-31. 3. Сориз - перспективна круп'яна культура [Текст] / Г.К. Дремлюк, Г.М. Станкевич, Л.К. Овсянникова та ін. // Удосконалення існуючих і розробка нових технологій для харчової та зернопереробної промисловості. - Одеса: ОДАХТ, 1997. - Вип. 17. - С. 9-15. 4. Мельник Б.Е. Технология приемки, хранения и переработки зерна [Текст] / Б.Е. Мельник, В.Б. Лебедев, Г.А. Винников. - М.: „Агропромиздат”, 1990. - 367 с. 5. Дремлюк Г.К. Сорго та сориз: селекція і виробництво [Текст] / Г.К. Дремлюк, В.Л. Гамандій // Реалізація потенційних можливостей сортів та гібридів Селекційно-генетичного інституту в умовах України. - Одеса: СП, 1996. - С. 61-72. 6. Справочник по заготовкам, хранению и качеству зерна и маслосемян [Текст] / СП. Ефимов и др. - М.: „Колос”, 1977. 7. Фізико-технологічні властивості і теплофізичні характеристики сориза / А.К. Друз'єва, Г.М. Станкевич, В.І. Науменко, Л.К. Овсянникова // Наукові праці ОДАХТ / Мін. освіти України. - Вип. 1. - Одеса: ОДАХТ, 1998. - Вип. 18: Удосконалення існуючих і розробка нових технологій для харчової та зернопереробної промисловості. – С. 48-49. 8. Совершенствование процесса очистки сои [Текст] / Л.К. Овсянникова, Л.Ф. Будюк, О.Б. Демчук и др. // Хранение и переработка зерна, 2005, №10. - С. 36-37. 9. Технология хранения зерна: учеб. для вузов. [Текст] / Е.М. Вобликов, В.А. Буханцов, Б.К. Маратов и др. - СПб: „Лань”, 2003. - 448 с. 10. Порівняльні дослідження фізико-технологічних властивостей деяких видів сорго [Текст] / Л.К. Овсянникова, А.К. Кац, О.Г. Соколовська та ін. // Наук. праці. - Вип. 34. - Т. 1. - Одеса, 2008. - С. 55-59. 11. Овсянникова Л. Первинна обробка дрібнонасіннєвих олійних культур [Текст] / Л. Овсянникова // Зерно і хліб, 2006, №1. - С. 30-31. 12. Друзьева А.К. Технология первичной обработки зерна сориза [Текст]: дис. канд. техн. наук: 05.18.03 / А.К. Друзьева. - Одесса, 1999. - 197 с.

тЕХНОлОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ

№ 10 (136) октябрь 2010 |

УДК 664.723.047.37

Снижение энергозатрат

при конвективной сушке зерна* Сорочинский В.Ф., доктор технических наук, Всероссийский научно-исследовательский институт зерна и продуктов его переработки Россельхозакадемии, г. Москва Приведены результаты анализа энергозатрат при сушке зерна с применением различных схем утилизации сушильного агента и охлаждающего воздуха. Проведена оценка удельных затрат теплоты на сушку зерна и коэффициентов полезного действия зерносушилок.

ушка зерна является одним из наиболее энергоёмких процессов сельскохозяйственного производства. При валовом сборе зерна в России на уровне 80-100 млн. тонн в год в сушке нуждается обычно 50-55%, т.е. от 40 до 55 млн. тонн зерна со снижением влажности в среднем от 20 до 14%, хотя в отдельные годы количество влажного и сырого зерна увеличивается. Зерносушильный парк России насчитывал около 9 тыс. сушилок, из них в сельском хозяйстве около 6 тыс. сушилок производительностью от 5 до 10-15 пл. т/ч и около 3 тыс. сушилок на элеваторах и хлебоприёмных предприятиях производительностью в основном от 24-30 до 50 пл.т/ч. Это, как правило, зерносушилки советского производства со средними показателями расхода топлива 12,2 кг усл. топл./пл. т и электроэнергии 3,0 кВт. ч/пл. т. По экспертным оценкам, из общего количества энергоресурсов, затраченных на производство зерна, прямые затраты на сушку достигают 30-35%, а доля энергозатрат в себестоимости сушки составляет 75-80%. Таким образом, для сушки зерна требуется не менее 0,5-0,7 млн. тонн натурального топлива и 120-165 млн. кВт.ч электроэнергии. Зерносушильный парк страны существенно устарел, 25-30% зерносушилок изношены и требуют замены. Переоснащение и замена зерносушилок отечественными производителями осуществляется медленно, примерно по 200 штук в год, неустановленное количество блочно-модульных сушилок с низким влагосьёмом поставляется из-за рубежа. За последние 3-5 лет энергоресурсы значительно подорожали и имеют тенденцию к дальнейшему увеличению стоимости. Особенно сильно подорожал природный газ - в 2,5-3 раза, электроэнергия - в 1,5-2 раза, дизельное топливо - на 15-35%. Поэтому разработка новых технологий и оборудования, направленных на снижение затрат топлива и электроэнергии на сушку, имеет определяющее значение для снижения энергозатрат при производстве зерна. Цель настоящей статьи - провести краткий анализ удельных энергозатрат на сушку зерна для различных зерносушилок и определение их коэффициента полезного действия. В настоящее время большинство зерносушилок как советского производства, так и зарубежных имеют низкий коэффициент полезного действия - на уровне 45-50%. Вместе с тем, в конце 80-х и 90-х годах рядом научно-исследовательских организаций - ВНИИЗом с его филиалами, Институтом тепломассообмена (Республика Беларусь), ОТИППом (Украина), МТИППом, Институтом теплофизики СО АН РФ и др. - были проведены значительные исследовательские работы по развитию технологии и техники в элеваторной промышленности. Были созданы, а в большинстве случаев реконструированы, шахтные зерносушилки с предварительным нагревом и рециркуляцией зерна, изотермическими режимами сушки, зонами промежуточной отлежки, утилизацией теплоносителя, сушильного агента и охлаждающего воздуха, технологическими схемами, обеспечивающими прямоточную и рециркуляционную сушку в зависимости от влажности культуры и назначения зерна.

То есть на мировом уровне создана технология, базирующаяся на современных способах интенсификации процесса сушки зерна, обеспечивающая сушку зерна любой начальной влажности за один прием до сухого состояния. Для создания новых конструкций зерносушилок были привлечены предприятия Минсудпрома, при этом предполагалось, что сушилки производительностью до 20-25 т/ч должны быть прямоточными, а свыше 30 до 50 т/ч в одном агрегате - рециркуляционными. Но эту программу осуществить не удалось. В настоящее время новые зерносушилки, поступающие в агропромышленный комплекс, в том числе в элеваторную промышленность, являются по конструкции блочно-модульными с производительностью модуля 5-10-15 т/ч, а по технологической схеме - прямоточными и рассчитаны в основном на снижение влажности на 4-5%. Наращивание мощности этих сушилок осуществляется как за счет установки модулей по высоте, так и блокированием модулей в ряд в единый зерносушильный комплекс. В качестве недостатка этих конструкций необходимо отметить снижение производительности и увеличение удельных энергозатрат при сушке высоковлажного зерна, вследствие необходимости уменьшения температуры сушильного агента во избежание возможного перегрева зерна и сложности формирования из блочномодульных прямоточных зерносушилок агрегата производительностью 40-50 т/ч для замены изношенных сушилок большой производительности по условиям их размещения и привязки на элеваторе. В качестве преимуществ можно отметить простоту конструкции, высокую степень автоматизации и монтажной готовности. В Российской Федерации производителями зерносушилок являются ЗАО «Кировагропромтехника», ООО «ОКБ по теплогенераторам, г.Брянск, ОАО «Мельинвест» г. Нижний Новгород, ОАО «Тверьсельмаш», ОПКТБ СибИМЭ, г.Краснообск, ОАО «Брянсксельмаш» и некоторые другие перешедшие на выпуск блочномодульных зерносушилок, в том числе и по лицензиям с иностранными фирмами. Несмотря на жесткую конкуренцию на рынке зерносушильной техники между отечественными производителями, в Россию поступают импортные сушилки производства США, Германии, Франции, Бельгии, Аргентины, Финляндии, Италии, Украины, Польши и других стран, как на предприятия сельхозпроизводителей, так и на элеваторы и хлебоприемные предприятия. Всего для России свою зерносушильную технику представили около 17 иностранных фирм, и большинство этих зерносушилок уже работают в агропромышленном комплексе. Вместе с тем, как отечественные, так и поставляемые в Россию иностранные зерносушилки имеют разный технический уровень, который определяет разные энергозатраты на сушку, в рекламном описании ряда сушилок часто не приводятся удельные затраты топлива и электроэнергии, а указывается только диапазон расхода топлива, отличающийся в 1,5-2 раза от среднего расчетного значения, приводится только установленная электрическая мощность, не приводятся значения

*Статья опубликована по материалам X Международной научно-практической конференции «Хлебопродукты-2010» (29-30 сентября 2010 г., г. Одесса)

| № 10 (136) октябрь 2010 расходов сушильного агента и охлаждающего воздуха, начальной температуры зерна и охлаждающего воздуха, температуры нагрева зерна, режимы сушки и т.д. Вместе с тем, для ряда сушилок на основании приведенных данных удается оценить коэффициент полезного действия, и в отдельных случаях он оказывается несоразмерным с технологией сушки зерна, применяемой на этой сушилке. Условно по использованию различных технических средств для утилизации теплопотерь зерносушилки, в которых сушка и охлаждение зерна осуществляются в одном блоке, а предварительный нагрев зерна отсутствует, можно разделить на несколько групп (варианты использования НЧ, ВЧ, СВЧ, тепловых насосов и т.д. здесь не рассматриваются): 1. Зерносушилки, не использующие утилизацию охлаждающего воздуха и сушильного агента; 2. 3ерносушилки, использующие только утилизацию охлаждающего воздуха; 3. Зерносушилки, использующие утилизацию охлаждающего воздуха и частично утилизацию отработавшего ненасыщенного сушильного агента из нижних зон сушки; 4. 3ерносушилки, использующие утилизацию охлаждающего воздуха и сушильного агента, в том числе насыщенного из верхних зон сушки. В общем случае в зависимости от технологии сушки и типа зерносушилки, можно привести следующие средние значения затрат тепла на конвективную сушку зерна (по пшенице) без теплообменника, приведенные к температуре атмосферного воздуха 5°С и снижению влажности зерна с 20 до 14%. По первой группе удельные затраты теплоты составляют 5110 кДж/кг исп. вл., а расход натурального топлива (дизельное) 8,4 кг/пл. т., т.е. 1,4 кг/т-% при коэффициенте полезного действия сушилки, равном 49,2%. Использование утилизации охлаждающего воздуха приводит к снижению удельных затрат теплоты до 4800 кДж/кг. исп. вл., увеличению коэффициента полезного действия до 52,4%, снижению расхода натурального топлива до 7,9 кг/пл. т., т.е. 1,3 кг/т-%. Для зерносушилок третьей группы удельные затраты теплоты составляют 4418 кДж/кг исп. вл., коэффициент полезного действия 56,9%, расход натурального топлива 7,2 кг/пл. т., т.е. 1,2 кг/т-%. В настоящее время с такой схемой утилизации теплоты работают большинство современных зерносушилок. Коэффициент полезного действия зерносушилки может достигнуть значений 77,5% при затратах на сушку 3244 кДж/кг исп. вл., расходе топлива 5,3 кг нат. топл./пл. т, т.е. 0,88 кг/т-% с дополнительной утилизацией теплоты насыщенного отработавшего сушильного агента. При этом используются специальные теплообменники для отбора тепла при конденсации водяного пара из сушильного агента и передачи его с использованием промежуточного теплоносителя для подогрева атмосферного воздуха, поступающего в топку сушилки. Приведенные значения удельных затрат тепла на сушку для прямоточных зерносушилок являются средними значениями для каждого способа сушки и зависят от начальной и конечной влажности зерна, начальной температуры зерна и атмосферного воздуха, температуры сушильного агента и конструкции зерносушилки. Возможность применения различных способов экономии затрат на сушку определяется технико-экономическими расчетами при сопоставлении снижения затрат на сэкономленное топливо и ростом стоимости самой сушилки для их реализации. При использовании теплообменника для нагрева сушильного агента коэффициент полезного действия зерносушилок снижается на 5-8%. Следует отметить, что значительно снизить затраты на сушку до 20% и повысить КПД сушилки до 61,5% при удельных затратах тепла 4090 кДж/кг исп. вл. можно с использованием способа двухстадийной сушки с применением активного вентилирования при медлен-

ном охлаждении зерна в вентилируемых бункерах, охладителях непрерывного действия, либо в хранилищах по методу «драйэрации»[1,2], который широко применяется при сушке зерна колосовых культур, кукурузы и бобовых культур. Экономия топлива в этом случае достигается за счет полезного использования тепла, ранее прошедшего на нагрев зерна, интенсификации процесса сушки за счет увеличения температуры сушильного агента на 15-20°С и сокращения потерь тепла с отработавшим в нижней части сушильной зоны ненасыщенным влагой сушильным агентом. Применение этого метода позволяет наряду с улучшением качества зерна также существенно повысить производительность прямоточных зерносушилок. Сушилки, работающие по этому методу, должны иметь гибкую технологическую схему и позволять переводить охладительную зону на сушку без реконструкции зерносушилки. При прямом нагреве сушильного агента и сочетании метода драйэрации и утилизации охлаждающего воздуха и ненасыщенного отработавшего сушильного агента удельные затраты на сушку снижаются на 33,5%, а расчетный КПД сушилки может увеличиться до 73,9% при удельных затратах тепла 3400 кДж/кг исп. вл. Приведенные данные в целом согласуются с расчетами [3,4], показывающими достижение максимально возможных КПД, рассмотренных конвективных высокотемпературных сушилок соответственно на уровне 80-83%. Для конвективной высокотемпературной сушки зерна в соответствии с принципами и методами обезвоживания материалов [5] основные направления интенсификации заключаются в его предварительном нагреве до предельно допустимой температуры, обеспечивающей увеличение коэффициента диффузии влаги и рециркуляции части зерна, позволяющей использовать его как промежуточный теплоноситель и влагопоглотитель для повышения эффективности сушки. Эти положения легли в основу разработки целого ряда высокотемпературных прямоточных, а также рециркуляционных зерносушилок с предварительным нагревом зерна. До последнего времени до 40% зерносушильного парка хлебоприемных предприятий России составляли рециркуляционные зерносушилки, использование которых рационально для зерносушилок значительной производительности при массовом поступлении влажного и сырого зерна и необходимости высушивания его за один пропуск через зерносушилку. Эффективность работы рециркуляционных зерносушилок, как и прямоточных, также будет определяться степенью утилизации тепловых потерь. Самый простой способ предварительного нагрева сырого зерна осуществляется в тепломассообменнике зерносушилки при его контакте с нагретым рециркулирующим зерном. При этом КПД сушилки возрастает до 52,6% при удельных затратах теплоты 4777 кДж/кг исп. вл. В рециркуляционных зерносушилках, где нагрев зерна осуществляется в камерах нагрева, сушка проводится в шахтах либо в процессе его охлаждения атмосферным воздухом, либо при подаче в шахты нагретого сушильного агента. При использовании в качестве сушильного агента атмосферного воздуха эффективность сушки в значительной степени зависит от параметров атмосферного воздуха. При этом сушилка работает как бы по методу драйэрации с той только разницей, что охлаждение зерна происходит при скорости фильтрации воздуха, значительно превышающей его скорость фильтрации при активном вентилировании нагретого зерна, что снижает возможность использования для сушки теплоты нагретого зерна, особенно при низких температурах атмосферного воздуха. В полной мере преимущества предварительного нагрева и рециркуляции зерна реализуются при рециркуляционно-изотермическом способе сушки, когда в зоны сушки вместо атмосферного подается нагретый воздух. Это позволяет поддерживать в процессе сушки температуру зерна на значениях близких к предельно допустимой температуре нагрева. За счет интенсификации процесса сушки уда-

тЕХНОлОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ лось достигнуть значения коэффициента полезного действия, равного 59,4% при удельных затратах на сушку 4232 кДж/кг исп. вл. Дальнейшее снижение удельных затрат на сушку до 3897 кДж/кг исп. вл. при коэффициенте полезного действия сушилки, равном 64,5%, получено при дополнительной утилизации отработавшего теплоносителя из камеры нагрева в сушильную зону, а также организации промежуточных зон отлежки для предотвращения перегрева зерна при его сушке. По сравнению с прямоточной зерносушилкой экономия тепла на сушку составила 23,8%. Максимальные значения коэффициента полезного действия, равные 74,0%, получены по результатам испытаний рециркуляционно-изотермических зерносушилок, в которых осуществляется предварительный нагрев зерна, утилизация отработавшего сушильного агента и охлаж дающего воздуха при осциллирующих режимах сушки. Как и при оценке удельных затрат тепла на сушку в прямоточных зерносушилках, в рециркуляционных зерносушилках метод двухстадийной сушки зерна для их сокращения также имеет большое значение. По результатам испытаний зерносушилки РД2х25-70 на зерне риса с выпуском из охладительной шахты нагретого до 37-42°С зерна, его отлежкой с дальнейшим активным вентилированием в силосах элеватора удельные затраты на сушку сократились на 28,2% и составили 3670 кДж/кг исп. вл., а коэффициент полезного действия сушилки 68,5%, при этом производительность сушилки возросла на 40,8%. Из сравнения удельных энергозатрат шахтных прямоточных и рециркуляционных зерносушилок при различных способах сушки следует, что действующие зерносушилки могут достигнуть коэффициента полезного действия, равного 74-80%, однако на практике для большинства зерносушилок эти значения не реализуются. Современные прямоточные высокотемпературные зерносушилки имеют, как правило, технические средства для утилизации охлаждающего и ненасыщенного сушильного агента и работают на газовом топливе без теплообменника при коэффициенте полезного действия сушилки 55-57%. Рециркуляционные зерносушилки с

№ 10 (136) октябрь 2010 |

камерами нагрева эффективны при подаче в сушильные зоны нагретого воздуха, утилизации теплоносителя, выходящего из камеры нагрева, и осциллирующих режимах сушки, при этом коэффициент полезного действия зерносушилок достигает 60-65%.

Выводы Установлено, что степень утилизации теплоты, пошедшей на сушку зерна, существенно влияет на энергозатраты как прямоточных, так и рециркуляционных зерносушилок, может повысить их коэффициент полезного действия на 25-31% и отражает современный уровень развития зерносушения. При этом возможность применения различных способов экономии затрат на сушку определяется технико-экономическими расчетами при сопоставлении снижения затрат на сэкономленное топливо с ростом стоимости самой сушилки для их реализации. При использовании теплообменника для подогрева сушильного агента коэффициент полезного действия зерносушилок снижается на 5-8%. Современные прямоточные блочно-модульные зерносушилки обеспечивающие съем влаги не более 4-5%, имеют, как правило, простую конструкцию и высокую степень автоматизации, однако возможности утилизации теплопотерь в них ограничены. Увеличение их производительности до 30-50 т/ч приводит к существенному увеличению модулей по высоте либо необходимости наращивания модулей в параллельном ряду, что не всегда удобно по условиям привязки при замене действующих зерносушилок. Для климатических условий Российской Федерации, где средняя влажность сырого зерна составляет 22,5%, перспективным направлением следует считать развитие зерносушильной техники на базе современных способов интенсификации процесса сушки: применении предварительного нагрева и осциллирующих режимов сушки; утилизации теплоносителя, сушильного агента и охлаждающего воздуха; гибкой технологической схеме зерносушилок, в которых сочетаются прямоточная и рециркуляционная схемы движения зерна.

л и т е рат У ра 1. 2. 3. 4. 5.

Сорочинский В.Ф. Эффективный способ двухстадийной сушки зерна [Текст] //Комбикормовая промышленность, 1996, №4.- с.17-18. Lasseran J.C. New developments in enerqy preservation for maize dryinq. Maize: Recent Proqress in Chemistry and Technoloqy[Текст], New Jork, USA. - 1992. - pp.53-76. Алейников В.И. Пути снижения удельных затрат топлива и электроэнергии при сушке зерна[Текст] // Обзорная информация: серия «Элеваторная промышленность». - М.: ЦНИИТЭИ Минзага СССР. -1979. - 70 с. Бурдо О.Г., Воскресенська О.В., Донкоглов В.Н. Тенденції розвидку зерносушильной техніки[Текст] // Зернові продукты і комбикорми, 2006, № 2. - с.48-53. Гинзбург А.С. Основы теории и техники сушки пищевых продуктов[Текст].- М.: Пищевая промышленность, 1973. - 528 с.

УДК 664.724-97:631.563.9

дослідження температури зернової маси при заповненні металевих силосів* Будюк л.Ф., Страхова т.В., кандидати технічних наук, Стебловська А.В., магістр, Шпак В.М., аспірант Одеська національна академія харчових технологій У роботі наведено результати проведених у виробничих умовах досліджень з формування шарів зернового насипу у металевих силосах великої ємності та температури зерна у них.

станніми роками в Україні відбувалося інтенсивне будівництво зерносховищ на основі металевих силосів, які зводять як на великих зернових терміналах у портах, так і в невеликих фермерських господарствах. Металеві силоси, доля яких у загальному

обсязі сховищ невпинно зростає, являють собою ємність циліндричної форми, що має дах і днище конічної або пласкої форми. За кордоном є великий досвід використання таких силосів (їхня частка перевищує 60%), налагоджено промислове виготовлення, пропонується великий вибір їхніх конструкцій.

| № 10 (136) октябрь 2010 Конструкція силосів забезпечує надійний захист завантаженого зерна від атмосферних опадів і псування гризунами і птахами. Силоси можуть експлуатуватися в будь-яких атмосферних умовах без яких-небудь додаткових укриттів. Силоси забезпечують надійне тривале зберігання кондиційного зерна і тимчасове, з вентиляцією й охолодженням, вологого

Рис. 1. Розміщення термопідвісок та термодатчиків у металевому силосі

зерна з найменшими втратами і витратами, а також проведення ряду технологічних операцій із зерном: пошаровий контроль температури зерна, що зберігається; низькотемпературне досушування зерна в силосі; охолодження зернової маси; знезаражування зерна та дезінсекція конструкцій силосу; приймання зерна та його зберігання; добір проб зерна; контроль верхнього граничного рівня зернового насипу; вивантаження зерна. Температура зернової маси - це найважливіший показник, що характеризує її стан. При зберіганні для визначення температури зернової маси в металевих силосах використовують різні системи контролю температури, які складаються з термопідвісок і термодатчиків. Існує два найпоширеніші варіанти комплектації системи термометрії: - перший варіант дозволяє значно заощадити на витратах і рекомендується для невеликих однокорпусних елеваторів. На кожні 12 термопідвісок встановлюється стаціонарний блокпост живлення і підключення з місцевим блоком індикації. Блокпост і блок індикації зазвичай встановлюються в сполучних шафах, які, як правило, встановлені на надсилосному поверсі; - другий варіант являє собою найбільш сучасне і зручне рішення для великих елеваторів. На кожну термопідвіску встановлюється блок вимірювання, що послідовно опитує всі датчики термопідвіски і передає інформацію у персональний комп'ютер. Максимальна кількість підвісок у системі - 250 шт. Система контролю температури в зернових силосах призначена для цифрового вимірювання й аварійно-попереджувальної сигналізації підвищення температури в зернових силосах. В південних портах України побудовано велику кількість зернових терміналів, що включають до свого складу металеві силоси великого діаметра. Метою роботи є дослідження кінетики зміни температури зерна ячменю при формуванні шарів зернового насипу в металевих силосах великого діаметра та обґрунтування оптимального часу для визначення реальної температури зерна в силосі. Об’єктом дослідження були металеві силоси об’ємом 5,5 тис. тонн і діаметром 18 м, обладнані системою термометрії. Розміщення термопідвісок з термодатчиками в металевому силосі наведено на рис. 1. Нами була досліджена кінетика зміни температури зернового насипу сухого чистого ячменю (однієї з найбільш поширених культур, які вирощуються в Україні) в силосі №4 зернового термінала, який формувався в період з 21 по 23 жовтня 2009 року. Отримані дані наведено в табл. 1. Як видно з табл. 1, за час досліджень маса сформованої партії ячменю склала 2630,45 тонни, тобто було заповнено трохи більше половини ємності силосу. Встановлена на підприємстві система термометрії фіксує як температуру зернової маси у різних її шарах (термодатчики 1-8), так і температуру повітря надзернового простору (термодатчики 9-12). Дані, отримані з термопідвісок, за запитом виводилися на комп’ютер у формі планшета з цифровими значеннями температури ячменю на кожному з датчиків термопідвіски. Числові значення температури ячменю в об’ємі силосу, отримані на комп’ютері за 21 жовтня 2009 року, наведено в табл. 2. Аналогічні дані були отримані для того ж силосу за 22 і 23 жовтня по мірі його заповнення. На основі даних температури ячменю в силосі №4 за 21 жовтня побудовано кінетичні температурні криві, наведені на рис. 2. Такі самі криві було побудовано за даними спостережень 22 та 23 жовтня. Як видно з рис. 2, температура ячменю на дні силосу, яка вимірювалася термодатчиками №1 (рис. 1), коливалася в межах 17,7-18,5°С. У верхніх шарах зернової маси (вимірювалася термодатчиками №3) вона склала 17,7-18,1°С. Датчики, які вимірюють температуру повітря надзернового простору силосу, показано пунктиром. Оскільки силос тільки по-

тЕХНОлОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ

№ 10 (136) октябрь 2010 |

чали заповнювати зерном, а середня температура повітря за по При нетривалому зберіганні зернова маса ячменю поводить передню добу коливалася в межах 17°С, то температура повітря себе стабільно, без підвищення температури у внутрішніх шарах. в силосі також коливалася в межах 17-18°С. Аналіз даних за 22 жовтня показав, що кількість зерна в силосі збільшилася і його температура почала вимірюватися вже датчиками 1-7. Температура зерна, яке надійшло в силос, вплинула на температуру зерна, що зберігалося в силосі, й вона підвищилася в середньому на 8-10°С у всіх шарах насипу. Температура на рівні сьомих датчиків була найбільш наближеною до температури повітря в силосі. З даних за 23 жовтня було встановлено, що максимальна температура зерна (31°С) спостерігалася на п’ятій термопідвісці. Це може бути обумовлено тим, що вона розміщена на півдні відносно сторін світу. Температура на рівні сьомих і восьмих датчиків була найбільш наближеною до температури повітря в силосі. Результати досліджень показали, що температура зерна змінюється протягом доби. Тому необхідно визначити оптимальний час Рис. 2. Коливання температури в різних шарах вимірювання температури зерна в силосі, яка фіксуватиме середзерна в об’ємі силосу на 21.10.09 ньодобове (найбільш стабільне) її значення. Для цього було визначено зміни температури протягом доби в різних шарах зернового насипу: на дні, в середині й у верхньому шарах. У табл. 2 наведено висоту розміщення датчиків у різних шарах зернового насипу силосу. Результати цих досліджень представлено на гістограмі (рис. 3). З гістограми видно, що температура зернової маси ячменю у верхніх шарах підвищується з 10 до 18 години. Тому найкращим часом вимірювання температури є 7 або 20 година, які дозволяють визначити реальну температуру зерна в силосі. На терміналі, де проводилися дослідження, температуру зерна в силосах вимірюють о 6 годині ранку, що близько до оптимального часу. Проведені дослідження дають можливість зробити такі висновки: При підвищенні температури навколишнього середовища температура повітря в силосі зростає, оскільки металеві поверхні силосу мають високу теплопровідність. Температура повітря в силосі впливає на температуру верхніх Рис. 3. Гістограма зміни температури зерна в силосі №4 протягом доби 21.10.09 шарів зернової маси, які мають безпосередній контакт з ним. таблиця 1. Окремі показники насипу ячменю, сформованого в силосі №4 Дата надходження зерна

Денна температура повітря, °С

21.10.09 22.10.09 23.10.09

11 15 17

Маса ячменю (з добовим наростанням), тонн 1088,90 2381,45 2630,45

Висота насипу ячменю, м в центрі силосу

у пристінкових шарах

9,38 17,50 19,06

5,56 13,68 15,24

Номери датчиків, що знаходяться в зерновій масі 1-3 1-7 1-8

таблиця 2. температура ячменю в силосі №4 станом на 21.10.09 о 17:00 Номер датчика у термопідвісці 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

8 17,9 18,1 17,8 17,8 17,8 17,8 17,5 17,6 17,5 17,6 17,6 17,7

7 18,0 18,0 17,9 17,8 17,8 17,8 17,8 17,8 17,7 17,7

6 18,3 18,1 18,1 17,9 18,1 17,9 17,9 17,9 17,8 17,8 17,7 17,8

5 18,5 18,1 18,1 17,9 17,8 17,9 17,8 17,8 17,9 17,7 17,8 17,7

Номер термопідвіски 2 1 3 18,3 18,1 18,1 18,1 18,0 18,1 17,9 18,0 18,1 18,1 18,2 17,9 17,9 17,9 17,8 17,9 18,0 17,9 18,0 17,8 17,8 17,9 17,9 17,9 17,8 17,8 17,8 17,8 17,9 17,7 17,8 17,8 17,7 18,0 18,1

4 17,9 17,8 17,9 17,9 17,8 17,8 17,8 18,0 17,8 17,8 17,8 17,7

11 18,0 17,9 17,8 17,8 17,8 17,8 17,8 17,8 17,6 17,7 17,7 17,6

10 18,1 17,8 17,8 17,8 17,8 17,8 17,6 17,5 17,7 17,7 17,7 17,6

9 18,0 17,9 17,8 17,8 17,8 17,7 17,6 17,7 17,7 17,7 17,6 17,5

л і т е рат У ра 1. 2.

Структурні зміни на ринку зерна в Україні // Зернові продукти і комбікорми, №1, 2009. – С. 6-9. Термопідвіски ЗАТ «Темікс». – URL http.www. temix.net.

| № 10 (136) октябрь 2010 УДК 664.71.05:631.361.43:658.26-027.33

Вплив лущення зерна пшениці на процес крупоутворення*

Жигунов Д.О., кандидат технічних наук, Ковальов М.О., аспірант, Одеська національна академія харчових технологій

а сьогоднішній день широко досліджується можливість удосконалення технології сортового помелу пшениці різними методами. Одним з таких напрямків є використання лущення зерна перед помелом. Так, у даній роботі досліджується вплив лущення пшениці на процес крупоутворення і наводяться результати дослідних помелів. У процесі розвитку борошномельної промисловості актуальними залишаються завдання підвищення якості та виходу муки з використанням енерго- та ресурсозберігаючих технологій. На сучасних великих млинзаводах, оснащених найновішим технологічним, транспортним і аспіраційним обладнанням, досягнуто вихід борошна вищого сорту не вище 72-75% при середньому вмісту ендосперму в зерні 82,5%. Подальший розвиток технології переробки зерна буде направлено на спрощення складних технологічних схем сортового помелу пшениці за рахунок удосконалення його підготовки і помелу. Одним зі способів вирішення цього питання є використання процесу обробки зерна на етапах його підготовки до помелу, відомого за кордоном під термінами “debranning” (від німецького “bran” - висівки, тобто зняття висівок), або “pearling” (від англійського “pearl” - перлина, тобто шліфування). Загалом ці терміни можна перекласти як лущення, тобто процес, призначений для очищення поверхні, видалення щитка, частково зародка й оболонок зерна в борошномельному виробництві [1]. Впливом процесу лущення зерна на якість і вихід борошна займалися багато вітчизняних вчених. Так, ще в 30-х роках цю тему розглядав В.Я. Гіршсон, використовуючи оббивальні машини з абразивною поверхнею, також проводив досліди з лущенням попередньо зволоженої пшениці, які дали позитивні результати. Однак

через надмірно високу вологість відходів (до 35-45%) і необхідність їхнього висушування цей спосіб не набув поширення [2]. В 1946 р. у Московському технологічному інституті харчової промисловості під керівництвом Л.Н. Любарського були проведені роботи з вишукування фізико-хімічних методів відокремлення оболонок [3]. Але використання хімічних методів визнали неприйнятним через зниження харчової цінності готової продукції. Пізніше цим питанням займалися А.В. Кисельова й I.E. Борисенко [4], які стверджували, що лущення зерна приводить до підвищення зольності борошна всіх сортів на 0,01-0,03%. Також найбільш значимими в даному напрямку були дослідження І.Т. Мерко, LP. Дударєва, проведені в ОТІХП (м. Одеса), а також роботи Б.М. Максимчука, Г.А. Єгорова й інших дослідників, проведені у ВНДІЗ і МТІХП (м. Москва). У результаті були вивчені зміни властивостей зерна в процесі підготовки пшениці до помелу методом лущення, запропоновані можливі шляхи реалізації зазначеного процесу, а також описано позитивний ефект, одержаний у результаті експериментальних помелів [1; с. 83-94]. Дослідженнями, що проводилися раніше, відзначено, що при розмелі лущеного зерна пшениці не досягається підвищення виходу борошна високих сортів через погіршення її зольності. Це пояснюється тим, що в результаті лущення зменшується товщина оболонок, знижується їхня міцність і відбувається деформація клітин алейронового шару, внаслідок чого при традиційних методах підготовки і розмелу зерна підвищується подрібнюваність оболонок, спостерігається утворення великої кількості дрібних фракцій на драних системах, що ускладнює процес вимелу, погіршується товарний вигляд борошна. В свою чергу, дослідженням даного напрямку вдосконалення

тЕХНОлОГИИ ЗЕРНОПЕРЕРАБОтКИ технології переробки зерна широко займаються західні вчені (Dexter J.E., McGee B.C., Wood, Sing N. і Bakshi M.S., Appadoo S., Mousia Z.). Так, Mousia Z., Edherly S., Pandiella S.S., Webb С. стверджують про покращення якості борошна і підвищення його виходу, зокрема вказується на зниження зольності на 0,01-0,03%, підвищення білості на 5-7 од., збільшення вмісту білка на 0,2%, покращення деяких хлібопекарних властивостей [5]. Також Laca А., Pandiella S., Diaz М., Webb С. стверджують, що борошно, отримане з лущеного зерна, має кращі санітарно-гігієнічні та екологічні показники, а це покращує можливості його зберігання [6]. Evers A., McMaster G. встановили, що хоча зольність борошна з нелущеного і лущеного зерна практично однакова, але у борошні з лущеного зерна в 1,3-1,5 рази більше алейронового шару [7]. Як відомо, найміцнішою частиною зернівки є оболонки, для руйнування яких потрібно найбільших зусиль. Тому їхнє видалення перед здрібненням має великий вплив на структурномеханічні властивості зернівки й зернової маси в цілому [8], що суттєво змінює технологічний процес розмелу зерна. При будь-якому сортовому помелі початковим і найважливішим є процес крупоутворення, тобто процес первинного здрібнення зерна з метою максимального виходу проміжних продуктів, кількість і якість яких безпосередньо впливають на показники готової продукції.

№ 10 (136) октябрь 2010 |

Тому метою даної роботи було визначення впливу лущення зерна на процес крупоутворення при сортових помелах пшениці. Для цього проводилася серія дослідів за описаною нижче методикою. Предметом дослідження були зразки зерна пшениці II типу, вирощеного в Одеській області у 2009 році. Зерно мало такі показники якості: початкова вологість 11,4%; натура 798 г/л; склоподібність 51%; маса 1000 зерен 38 г; зольність 1,55%. Зерно було досить крупним, засміченість зерна не перевищувала допустимі норми. В роботі досліджували режими роботи перших трьох драних систем (І, II, III др. с.) і різні режими лущення зерна. Процес лущення будувався за п’ятьма режимами: при лущенні зерна протягом 1, 3, 5, 7, 9 хв. для отримання бажаного ступеня лущення (кількості знятих оболонок) з подальшим його здрібненням. Така обробка необхідна для зняття найбільш пружних частин зернівки, а саме оболонок. Очікується, що така обробка може знизити питомі енерговитрати при здрібненні, зменшити протяжність технологічного процесу розмелу і покращити якість готової продукції. Згідно зі схемою (рис. 1) перед першою драною системою зерно обробляли на лущильній системі зі зняттям оболонок у межах 1%, 3%, 5%, 7%, 9%. Дослідження такого широкого діапазону пов’язане з неодно-стайністю в судженнях як вітчизняних, так і закордонних

таблиця 1. Режими роботи крупоутворюючих систем стосовно лущеного зерна Ступінь лущення, % 0 1 3 5 7 9

Загальне вилучення, % І др. с. до І др. с. 30,8 31,4 33,6 34,7 36,9 37,0

II др. с.

до системи 30,8 31,4 33,6 34,7 36,9 37,0

до І др. с. 41,5 42,0 45,9 46,0 46,5 47,2

до системи 60,0 61,7 69,1 70,3 73,6 74,8

III др. с. до І др. с. 9,5 9,0 8,2 7,1 6,9 6,1

до системи 33,9 32,8 40,0 37,0 41,5 37,1

І-ІІІ др. с. 81,7 82,4 87,6 87,8 90,3 90,1

таблиця 2. Режими роботи крупоутворюючих систем стосовно вихідного зерна Ступінь лущення, % 0 1 3 5 7 9

Загальне вилучення, % І др. с. до І др. с. 30,8 31,1 32,6 33,0 34,3 33,7

II др. с.

до системи 30,8 31,4 33,6 34,7 36,9 37,0

до І др. с. 41,5 41,6 44,5 43,7 43,2 43,0

до системи 60,0 61,7 69,1 70,3 73,6 74,8

III др. с. до І др. с. 9,5 8,9 8,0 6,7 6,4 5,6

до системи 33,9 32,8 40,0 37,0 41,5 37,1

І-ІІІ др. с. 81,8 81,6 85,1 83,4 84,0 82,2

таблиця 3. Вихід проміжних продуктів і борошна з І др. с., % до лущеного зерна Продукт

0 15,2 5,2 3,6 2,7 4,2 30,8

Крупна крупка Середня крупка Дрібна крупка Дунсти Борошно Разом

Ступінь лущення, % 3 5 17,6 17,9 5,1 5,0 3,7 3,8 2,9 3,3 4,3 4,8 33,6 34,7

1 15,5 5,4 3,6 3,0 4,1 31,4

7 19,9 5,2 3,6 3,1 5,2 36,9

9 19,6 4,9 3,7 3,2 5,7 37,0

таблиця 4. Вихід проміжних продуктів і борошна з І-ІІІ др. с., % до лущеного зерна Продукт Крупна крупка Середня крупка Дрібна крупка Дунсти Борошно Разом

0 28,5 19,7 12,9 8,5 12,2 81,7

1 29,9 20,1 12,7 8,3 11,4 82,4

3 34,7 21,2 12,6 8,2 11 87,6

Ступінь лущення, % 5 34,9 20,5 12,8 8,1 11,5 87,8

7 36,9 21,8 12,1 8 11,5 90,3

9 36,9 21,3 12,6 7,9 11,6 90,1

| № 10 (136) октябрь 2010 вчених, які наводять різні дані щодо оптимальних режимів роботи лущильної системи. Як передбачено правилами [9], зерно перед помелом піддавалося кондиціюванню холодним способом. Наважка зерна зволожувалася водою до 15,5%, відволожувалася у спеціальній герметичній ємності 12 год., потім проводили короткочасне кондиціювання протягом 15-30 хв. з додаванням вологи 0,5%, після чого зерно одразу направлялося на лущильну систему. Лущення зерна проводилося на лущильній установці, що має такі технічні характеристики: діаметр отворів сита D=1 мм; зернистість абразивної поверхні 50%; потужність електродвигуна W=1 кВт. Розмел зерна пшениці проводився на лабораторній здрібнювальній установці Nagema. Використовувалася тільки драна частина верстата, що має такі технічні характеристики: кількість рифлів R=6; колова швидкість вальців V=6 м/с; нахил рифлів Н=6%; довжина вальців L=150 мм; діаметр вальців D=220 мм. Зазор на вальцьовому верстаті встановлювали однаковим для всіх дослідних помелів: на І др. с. - 0,9 мм; II др. с. - 0,5 мм; III др. с. - 0,35 мм, що дало змогу дослідити можливість впливу ступеня лущення зерна на режими роботи різних крупоутворюючих систем. Просіювання продуктів розмелу зерна проводилося на лабораторному розсійнику з такими технічними характеристиками: амплітуда коливань А=100 мм; частота коливань N=150 об/хв.; потужність електродвигуна W=1 кВт. Схеми процесу сортування для кожної системи наведено на рис. 1. Результати проведених досліджень з впливу лущення зерна на режими роботи драних систем наведено в табл. 1. З даних табл. 1 видно, що зі зростанням ступеня лущення зерна на 1% збільшувалося загальне вилучення і на І, і на II драних системах на 0,6-0,9% та відповідно зменшувалося на III драній системі на 0,3-0,4%. Загалом, зростання ступеня лущення збільшувало загальне вилучення з І-ІП драних систем з 81,7 до 90,1%, що пов’язано з видаленням частини оболонок при лущенні та зростанні частки внутрішньої частини зернівки в продуктах здрібнення. Але якщо розглядати дані режимів стосовно вихідного зерна (направленого на лущення), то такого стрімкого зростання не спостерігалося (табл. 2). Стабільне зростання загального вилучення на І і II драних системах спостерігалося тільки до ступеня лущення 3%. При цьому вихід проміжних продуктів і борошна на процесі крупоутворення збільшився з 81,7 до 85%. При подальшому лущенні загальне вилучення стосовно вихідного зерна незначно зменшилося і при ступені лущення 9% практично дорівнювало загальному вилученню при здрібненні нелущеного зерна. Дані виходу проміжних продуктів і борошна, отриманих у результаті проведених дослідних помелів, наведено в табл. 3, 4. На І драній системі зі зростанням ступеня лущення з 1 до 9% спостерігалося збільшення виходу крупної крупки від 15,5% до 19,6% і борошна від 4,1% до 5,7% відповідно. Вихід решти проміжних продуктів коливався в незначних межах і практично не змінювався для лущеного і нелущеного зерна. На II драній системі спостерігалося збільшення крупної круп-

ки з 21,4% до 27,4%, середньої крупки - від 16,6% до 24,3%, дрібної крупки - від 8,4% до 10,8%. Вихід дунстів зменшився з 6,3% до 5,5% і борошна від 7,1% до 6,9%, при лущенні - 1% і 9% відповідно. На III драній системі спостерігалося зростання виходу середньої крупки з 19,7% до 21,2%, незначне зменшення виходу дрібної крупки від 12,9% до 12,1%, дунстів - з 8,5% до 7,9%, борошна - від 12,2% до 11,6% при ступені лущення 9%. Результати табл. 4 показують вплив ступеня лущення зерна на перерозподіл проміжних продуктів і борошна. При лущенні до 9% спостерігається поступове збільшення виходу крупної від 29,9% до 36,9%, середньої крупки - від 20,1% до 21,3%, вихід дрібної крупки і дунстів практично не змінився, вихід борошна дещо зменшився. Ці коливання можуть пояснюватися змінами фізико-механічних властивостей зерна після лущення. Як вказує Куприц Я.Н., оболонка є каркасом зернівки, який цементує зернівку і пом’якшує дію деформацій, що впливають на зернівку при здрібненні. При зніманні пластичних частин зернівки, тобто оболонок, на неї починають більше діяти сили стискання в робочій зоні вальцьового верстата, ніж сили зсуву. Внаслідок цього зернівка руйнується більш як крихке тіло, а не пластичне, і утворюються більш крупні фракції [8]. Наведені дані про збільшення виходу проміжних продуктів крупних фракцій (крупної та середньої крупок) у драному процесі суперечать твердженням деяких вітчизняних вчених [10], які пишуть про отримання більшої кількості дрібних фракцій у процесі крупоутворення. Можливо, це пов’язано з тим, що при дослідних помелах встановлювалися однакові зазори на відповідних системах, внаслідок чого режими систем змінювалися, тому необхідно дослідити вплив ступеня лущення на процес крупоутворення при однакових режимах роботи систем здрібнення. Як зазначался раніше, вплив лущення на якісні показники борошна досліджували багато вчених, і наводилися різноманітні дані. Так, деякі вказують на підвищення зольності борошна за рахунок здрібнення зольних частин зернівки, а інші - на збільшення виходу і незначне зменшення зольності. Якість борошна напряму залежить від характеристик проміжних продуктів, тому їхнє дослідження планується пізніше. Результати досліджень зміни якості проміжних продуктів і борошна, а також дані зміни питомих енерговитрат при лущенні зерна і його здрібненні будуть наведені в наступних роботах.

Висновки На основі проведених досліджень для зерна II типу склоподібністю 51% встановлено пряму залежність режиму роботи системи від ступеня лущення (від 1 до 9%): лущення зерна на 1% дає можливість збільшити загальне вилучення проміжних продуктів приблизно на 0,9-1% стосовно зерна, що надходить на здрібнення, або на 0,30,4% стосовно вихідного зерна, що надходить на переробку. Лущення зерна приводить до зростання виходу більш крупних технологічних фракцій крупної та середньої крупок, внаслідок чого очікується позитивний вплив лущення зерна на якість готової продукції.

л і т е рат У ра 1. 2. 3.

Мерко И.Т. Технология мукомольного и крупяного производства. - М.: «Агропромиздат», 1985. - 506 с. Гиршсон В.Я. Экспериментальные исследования процессов технологии зерна. - М.: «Заготиздат», 1949. - 259 с. Любарский Л.Н. Отчет о научно-исследовательской работе МТИПП: Разработка оптимальных условий для отделения оболочек у ржи гидротермическим методом до размола. - М., 1948. 4. Киселева А.В., Борисенко И.Е. К вопросу отделения оболочек зерна перед его измельчением // Вестник технической и экономической информации. - М.: ЦНИТИ Госкомзага СССР, 1963. - №3. - С. 31-33. 5. Effect of wheat pearling on flour quality. / Z. Mousia, S. Edherly, S. Pandiella, С Webb // Food Research International. - 2004. - v. 37. - №5(129). - P.449-459. 6. Distribution of microbial contamination within cereal grains. / Laca, A., Pandiela, S. S., Diaz, M., Webb, С // Journal of Food engineering. - 2006. - v.72. - №4. - P. 332-338. 7. Эверс А., Келфкенс M., МакМастер Г. Определение зольности - полезный стандарт или пустая трата времени? // Хранение и переработка зерна, 2003, №9. - С. 40-46. 8. Куприц Я.Н. Физико-химические свойства зерна. - М.: «Заготиздат», 1946. - С. 27-47. 9. Правила організації і ведення технологічного процесу на борошномельних заводах. - К.: «Віпол», 1998. - 145 с. 10. Верещинский А.П. Шелушение пшеницы в технологии сортовых помолов // Хранение и переработка зерна, 2008, №9. - С. 52-55.

тЕХНОлОГИИ ЗЕРНОПЕРЕРАБОтКИ

№ 10 (136) октябрь 2010 |

УДК 664.788.3.085:005.336.3

Вплив режимів підготовки зерна гречки на якість крупи

Моргун В.О., доктор технічних наук, Соц С.М., кандидат технічних наук, Донець А.О., аспірант Одеська національна академія харчових технологій Наведені результати дослідів при обробці зерна гречки полем надвисокої частоти (НВЧ). За рахунок використання НВЧ - поля покращуються біохімічні властивості крупи, загальний вихід круп суттєво не змінюється.

етод надвисокочастотної (НВЧ) обробки харчових продуктів у промисловості вважається перспективним. Ідея використовувати надвисокочастотну енергію для нагріву харчових продуктів уперше була запропонована у США ще в 1945 році. Обробка продуктів НВЧ-енергією дозволяє створити високоефективні технологічні процеси завдяки перевагам, що поєднуються в одному методі. До його переваг можна віднести високу швидкість, безконтактність, об'ємність нагрівання, що дозволяє забезпечити рівномірне або задане нагрівання, безінерційність, високу концентрацію енергії в одиниці об'єму, вибірковість, можливість створення "м'якого” режиму термообробки та імпульсного нагрівання, високий коефіцієнт корисної дії перетворення енергії НВЧ у тепло тощо. Цей метод дозволяє підвищити швидкість процесу обробки, покращити якість продукту, зменшити його втрати при термообробці. Це підтверджується першими успішними практичними застосуваннями цього методу в промисловості і швидким зростанням використання побутових НВЧ-печей, які в деяких країнах випускаються у великій кількості. В той самий час прилади НВЧ-енергії у промисловості України поки що широко не використовуються. Одним із завдань є дослідження впливу вдосконалених режимів на хімічний склад продуктів лущення. Оскільки гречка є продуктом дієтичного харчування, як показали попередні дослідження, вона має сприятливе співвідношення білкових фракцій, кількість ферментів, жирів та вуглеводів. Також до її складу входять органічні кислоти (лимонна, яблучна, щавлева), які сприяють кращій засвоюваності організмом живильних речовин. У ядрі гречки велика кількість фосфору, заліза та кальцію. Білок гречки містить підвищену кількість лізину і за біологічною цінністю вище за білок зернових злакових культур.

Найважливіша властивість білків гречки - їхня хороша розчинність. Водорозчинні білки (альбуміни) та солерозчинні (глобуліни) найбільш поживні для організму, завдяки сильно розвиненому зародку, що розташований у середині ядра. Він повністю залишається в крупі. Тому вона відрізняється великим вмістом вітамінів: тіаміну, рибофлавіну і ніацину. На кафедрі технології переробки зерна Одеської національної академії харчових технологій були проведені дослідження, спрямо-

Рис. 1. Перетравність білків крупи гречаної при різних видах обробки

таблиця 1. Вплив виду та режимів обробки на зміну вмісту білка та крохмалю

Вміст, % крохмалю Необроблена 70,3 Пропарювання, Р=0,2 МПа Т= 5 70,1 Т=10 69,0 Т=15 68,7 Обробка полем надвисокої частоти Потужність-500 Ватт Т= 5 70,3 Т=10 69,2 Т=15 68,5 Потужність-900 Ватт Т= 5 70,1 Т=10 68,9 Т=15 68,3

Тип та режим ГТО

білка 12,5 12,4 11,8 11,6

12,5 12,9 12,9 12,5 13,0 13,1

Рис. 2. Вмісту вітаміну В2 в крупі гречаній при різних видах обробки крупи

| № 10 (136) октябрь 2010 вані на покращення якості та зменшення експлуатаційних витрат на виробництво крупи гречаної за рахунок впровадження обробки зерна в підготовчому відділенні полем надвисокої частоти та вдосконалення існуючих видів обробки. Для обґрунтування режимів обробки НВЧ-полем необхідно було визначити зміни хімічного складу та біохімічних властивостей зерна гречки. Для визначення ефективного режиму підготовки було застосовано математичне моделювання технологічного процесу. Після аналізу процесу і визначення факторів, які мають вплив, вибрана математична модель Хартлі (4/18). Вона показує дію факторів на критерій оптимізації, оскільки одним з основних показників ефективності технологічного процесу є вихід крупи, параметром оптимізації виділено саме його. Факторами впливу визначено: вологість зерна гречки, час відволоження продукту, потужність магнетрона в камері НВЧ, експозиція гречки в НВЧ- камері. Попередньо проведені досліди дали можливість визначення варіювання величин факторів та часткового впливу дії факторів на параметр оптимізації. Вологість гречки змінювалась у діапазоні від 20% до 30%, з кроком 5%. Час відволоженння продукту перед обробкою змінювався в межах від 5 до 15 год. з кроком 5 год. Потужність магнетрона в камері обробки мала значення від 100 Вт до 900 Вт з кроком 400 Вт. Експозиція в камері змінювалась у межах від 5 до 15 хв. з кроком 5 хв. Також у математичній моделі використовувалась міжфакторна взаємодія. Паралельно з цією моделлю була досліджена така сама модель з використанням пропарювання, деякі результати були представлені для порівняння. Обробка моделі проводилась за допомогою програми «Turbo» на ЕОМ. За найбільшим значенням виходу крупи були отримані оптимальні значення факторів: вологість 25%, час відволоженння 12,5 год., потужність 700 Вт, експозиція 10 хв. У табл. 1 наведені дані зміни вмісту крохмалю і білка в залежності від виду та режиму обробки. Вміст крохмалю зменшується з 70,3% до 68% в залежності від виду та часу обробки, при потужності НВЧ- поля 500 Вт зміна крохмалю складала від 70,29% до 68,5%, при потужності НВЧ- поля 900 Вт зміна - 70,08-68,34%, при пропарюванні тиском 0,2 МПа температурою 150°С і експозицією 5-15 хв. зниження було від 70,11 до 68,7%. Ці зміни пояснюються тим, що при обробці зерна гречки при наявності вільної води відбувається часткова клейстеризація крохмальних гранул. Втрати білка при обробці гречки парою більші в порівнянні з НВЧ-обробкою. Білкові речовини є однією з головних складових частин зерна гречки та продуктів його переробки і характеризують харчову цінність крупи. Зміни істотно впливають на технологічні, харчові і споживчі властивості зерна. Одержані дані про зміну фракційного складу білка гречаних круп наведені в табл. 2. При обробці крупи НВЧ-полем потужністю 500 Вт спостерігається зниження вмісту водно-солевої фракції в порівнянні зі зразком, обробленим парою, на 18,5% менше, збільшується лужна фракція і нерозчинний осад.

таблиця 2. Зміна фракційного складу білків гречаної крупи, %

Тип та режим ГТО

Водносольова фракція

Спиртова фракція

Лужна фракція

Нерозчинний осад

Необроблена

58,2

2,1

19,3

15,2

58,2 0,0 19,3 46,5 0,0 27,8 38,5 0,0 28,2 Поле НВЧ Потужність 500 Ватт 58,2 0,0 19,3 53,1 0,0 20,7 49,8 0,0 21,5 Потужність 900 Ватт 58,2 0,0 19,3 50,1 0,0 21,0 49,6 0,0 22,6

15,2 28,3 34,6

Пропарювання Р=0,2 МПа Т=5 Т=10 Т= 15 Т= 5 Т= 10 Т=15 Т= 5 Т= 10 Т= 15

15,2 24,6 30,6 15,2 24,3 29,3

При обробці крупи НВЧ-полем потужністю 900 Вт спостерігається зниження вмісту водно-сольової фракції від 58,2 до 49,6%, влив пропарювання на кількість альбумінів і глобулінів порівняно з НВЧ-полем більший, оскільки зниження складало від 58,2 до 38,5%, збільшення лужної фракції при НВЧ обробці від 19,3 до 21,5% при 500 Вт, і від 19,3 до 22,6% при потужності 900 Вт. При обробці зерна гречки полем СВЧ і парою зменшується вміст водно-сольової фракції та збільшується кількість лужної фракції і нерозчинного осаду, але втрати водно-сольової фракції при обробці НВЧ на 18-20% менші в порівняні з пропарюванням зерна гречки. Про це свідчать і дані (рис. 1) перетравності білків крупи гречаної. Перетравність білків гречаної крупи, обробленої паром, зі збільшенням часу обробки зменшувалась від 70,9 % до 60,9 %,при обробці полем НВЧ протягом 5-15 хв. та потужності 500 Вт спостерігається спад від 71,3% до 63,3%, що на 11% краще, ніж при обробці паром. Коли проводився аналіз при потужності поля 900 Вт зниження складало від 71,1% до 58,3%. Вміст вітаміну В2 при обробці зерна гречки парою значно зменшується щодо крупи, отриманої з необробленого зерна. При обробці зерна полем НВЧ вміст вітаміну В2 у крупі збільшується за рахунок міграції білків і вітамінів з периферичних частин зернівки до ядра (рис. 2). На основі проведених досліджень можна зробити висновок, що використання НВЧ-поля приводить до менших втрат біологічно активних речовин у крупі в порівнянні з обробкою зерна парою.

л і т е рат У ра 1. 2. 3. 4. 5.

Моргун В.А. Использование муки из зерна крупяных культур при производстве муки хлебопекарной / В.А. Моргун, Д.А. Жигунов, О.С. Крошко // Зерновые продукты и комбикорма. - 2004. - № 1. -с.13-15. Созинов А. А. Полиморфизм белков и его значение в генетике и селекции. - М.: Наука, 1985. - 297 с. Никитенко Н.И. Теория тепломассопереноса. - Киев: Наукова думка, 1983. - 352 с. Кришер О. Научные основы техники сушки // Пер. с нем. под ред. А.С. Гинзбурга. - М.: Издательство иностранной литературы, 1961. - 539 с. Гришин М.А., Атаназевич В.И., Семенов Ю.Г. Установки для сушки пищевых продуктов: справочник - М.: Агропромиздат, 1989.

тЕХНОлОГИИ ХлЕБОПЕчЕНИЯ

№ 10 (136) октябрь 2010 |

УДК 664.683.022

якість і збереженість цукрового печива з додаванням вторинних продуктів харчової промисловості Козак В.М., кандидат технічних наук, Бородай А.Б., кандидат биологических наук Полтавський університет економіки і торгівлі Рассмотрен вопрос качества сахарного печенья во время хранения. Показано влияние вторичных продуктов пищевой промышленности на сохранность печенья. Розглянуто питання якості цукрового печива під час зберігання. Показано вплив вторинних продуктів харчової промисловості на схоронність печива.

усіх кондитерських виробів печиво найбільш різноманітне за хімічним складом і технологією виробництва. Термін його зберігання визначається багатьма факторами: якістю сировини, співвідношенням компонентів у рецептурі, структурою виробу, його вихідною вологістю, якістю упаковки та умовами зберігання. Цукрове печиво під час зберігання схильне до окисного псування жирів. Швидкість фізико-хімічних процесів, що протікають під час зберігання печива, залежить не тільки від параметрів умов зберігання, але й від хімічного складу виробів. Згідно з ДСТУ 3781-98 тривалість зберігання печива залежить від кількості в ньому жиру, тобто визначається станом його ліпідного комплексу. Псування жирової складової печива відбувається, як правило, в результаті дії кисню на вуглецеві радикали зв’язаних і вільних жирних кислот. У результаті одночасно утворюється ряд продуктів розпаду, які мають різну кількість вуглецевих атомів. Встановили, що кращими показниками якості відрізняється печиво з рецептурною нормою цукру, що містить 9% борошна з пивної дробини (БПД) прохід сита №27 та зі спільним внесенням 5% борошна з пивної дробини і 3% борошна з макухи соняшникової (БМС) прохід сита №35. Цукрове печиво зберігали в картонній тарі при температурі (18±3ºC) і відносній вологості повітря 75%. Вивчали вплив добавок на зміну показників якості ліпідної фракції та мікробіологічних показників цукрового печива під час зберігання. Внесення борошна з пивної дробини та борошна з макухи соняшникової приводить до незначної зміни смаку, запаху, кольору, структури та хімічного складу готових виробів, що впливає на споживчі властивості при зберіганні. Ліпіди зерна ячменю при виробництві пива практично не зазнають змін, і тому в пивній дробині міститься значна кількість поліненасичених жирних кислот, які можуть легко окислюватися. Переважання в їхньому жирно-кислотному

складі олеїнової кислоти робить олії стійкими до окислення і визначає особливу фізіологічну цінність для осіб з порушеннями серцевосудинної системи та органів травлення [1]. У результаті термообробки тістових заготівок цукрового печива, яка полягає в комбінованому процесі випікання-сушіння, вологість виробів становить 6%, що перешкоджає процесу гідролітичного розщеплення жирової складової печива. Можливо, основні зміни ліпідного комплексу пов’язані з процесом самоокислення. Характер окислювальних процесів у печиві залежить від вихідного стану сировини. Показником, який характеризує вміст вільних жирних кислот, є кислотне число. Відомо, що високомолекулярні жирні кислоти не мають ані смаку, ані запаху. Проте присутність у жирі вільних низькомолекулярних жирних кислот більш істотно змінює його смак і запах, тому необхідно досліджувати процеси, що протікають у ліпідній фракції печива, яке містить борошно з пивної дробини та борошно з макухи соняшникової. Визначення кислотного числа зразків цукрового печива з різним вмістом добавки показало, що під час зберігання кількість вільних жирних кислот збільшується незначно (табл. 1). У зразку, який містить спільно 5% борошна з пивної дробини і 3% борошна з макухи соняшникової, кислотне число збільшилося на 12% порівняно з початковим значенням. Однією з причин накопичення вільних жирних кислот є гідроліз ацилгліцеринів жиру, який відбувається за обов’язкової наявності водної фази і в нашому випадку практично виключається. Збільшення кислотного числа також може бути викликано біохімічним окисленням ненасичених жирних кислот ацилгліцеринів, яке зумовлене діяльністю ферментів ліпоксигеназ, що є результатом життєдіяльності цвілевих грибів. Печиво випікається за досить високих температур (300350ºC) і має порівняно низьку вологість - 6%, що приводить до інактивації ферментів.

таблиця 1. Зміна показників якості жиру цукрового печива під час зберігання Показник Масова частка води, % Масова частка жиру, на суху речовину, % Масова частка жиру, на похідну речовину, % Кислотне число, мг КОН Перекисне число, % J2

контрольний зразок 0 6,000 4,850 4,560 2,900 0,066

45 6,850 4,690 4,370 3,400 0,068

90 7,100 4,600 4,280 3,450 0,071

Цукрове печиво зразок з 9% БПД Час зберігання, діб 0 45 90 6,000 7,500 7,800 5,700 5,750 5,440 5,370 5,320 5,160 4,420 4,870 5,200 0,065 0,069 0,072

зразок з 5% БПД, 3% БМС 0 6,000 6,210 5,840 3,700 0,069

45 7,100 6,160 5,800 3,96 0,071

90 7,500 5,880 5,440 4,200 0,077

| № 10 (136) октябрь 2010 таблиця 2. Зміна мікробіологічних показників якості печива під час зберігання Цукрове печиво Показник МАФАМ, КУО/г БГКП, в 0,1г Патогенні мікроорганізми в 25 г Плісеневі гриби, КУО/г

ДСТУ 3781-98 5*103 не допускається не допускається не допускається

контрольний зразок 2*103 не виявлено не виявлено не виявлено

Кислотне число жирової складової підвищується за рахунок низькомолекулярного кисню. Найшвидше при цьому окислюються жири, які містять велику кількість ненасичених жирних кислот. Проте вільні жирні кислоти не викликають відчуття згірклого жиру. Характерним для згірклого жиру є присутність у його складі перекисних сполук. Проведено дослідження з визначення зміни перекисного числа жирової фракції зразків печива під час зберігання (табл. 1). Встановлено значення перекисного числа жирової фракції печива - 0,08% йоду, при якому в продукті відбувається зміна органолептичних показників печива, що викликано появою вторинних продуктів окислення жиру [2]. Згіркнення, яке відбувається зазвичай за температури 15-30ºC, є результатом атаки киснем вуглецевих радикалів вільних і зв’язаних жирних кислот. З табл. 1 видно, що перекисне число жирової фракції контрольного зразка печива, печива з 9% БПД і печива з 5% БПД і 3% БМС після закінчення 3 місяців зберігання збільшилося на 7%, 9%, 10% відповідно. Під час зберігання багато видів кондитерських виробів зазнають мікробіологічного псування. Особливо поширеним є пліснявіння. Плісеневі гриби невибагливі до джерел живлення і здатні розвиватися в несприятливих умовах. Верхня межа вологості виробів для цвілевих грибів складає близько 15%, однак при зберіганні в умовах підвищеної вологості повітря (понад 70%) цвілі з’являються і на виробах з низькою вологістю. Це обумовлено сорбцією вологи на поверхні, де інтенсивно розвиваються гриби родів Aspergilius (зелені, оливкові, чорні) і Penicillium (зелені, блакитні, сизі). У процесі життєдіяльності вони споживають речовини продукту і виділяють речовини власного обміну з неприєм-

9% борошна з пивної дробини 4*103 не виявлено не виявлено не виявлено

5% борошна з пивної дробини, 3% борошна з макухи соняшникової 4,5*103 не виявлено не виявлено не виявлено

ним запахом, частина з яких отруйна. Додавання вторинної сировини, яка містить власну мікрофлору, при виробництві печива може привести до змін мікробіологічного обсіменіння готових виробів. Мікробіологічний аналіз проводили за такими показниками: МАФАМ в 1 г печива, БГКП в 0,1 г, присутність патогенних мікроорганізмів 25 г. Дані показники визначали в цукровому печиві, що містить 9% борошна пивної дробини, і в цукровому печиві, що містить спільно 5% борошна з пивної дробини і 3% борошна з макухи соняшникової, через 3 місяці зберігання в картонній тарі при температурі (18±3ºC) і відносній вологості повітря 75%. Протягом усього періоду зберігання в усіх зразках печива бактерії групи кишкової палички, стафілококи, сальмонели, а також дріжджі та плісняви були відсутні (табл. 2). Мезофільні аеробні та факультативно-анаеробні мікроорганізми представлені в основному споровими бактеріями. Це можна пояснити присутністю їхніх спор у сировині. Маючи стійкість до високих температур, вони можуть залишатися також при випіканні печива. Частина з цих спор може потрапити з повітря при фасуванні і пакуванні печива. Мікрофлора досліджуваних зразків представлена на 90-95% спороутворюючими бактеріями типу Bac. subtilis - Bac. mesenthericus (картопляна паличка). Аналіз печива показав, що протягом передбаченого терміну всі зразки за мікробіологічними показниками відповідали вимогам ДСТУ 3781-98. Таким чином, внесення борошна з пивної дробини та борошна з макухи соняшникової в рецептуру цукрового печива не скорочує терміни зберігання цукрового печива.

л і т е рат У ра 1. 2.

Смоляр В.И. Рациональное питание / В.И. Смоляр. – К.: «Наукова думка», 1991. – 220 с. Коновальчук О.В. Вплив нетрадиційної рослинної сировини на якість та збереженість жировміщуючих борошняних кондитерських виробів: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук: спец. 05.18.01 «Технологія хлібопекарських продуктів та харчових концентратів» / О.В. Коновальчук. – Київ, 1994. – 18 с.

УДК 664.6.66.022.3

использование нутовой муки

в производстве хлебобулочных изделий Садыгова М.К., кандидат биологических наук Саратовский госагроуниверситет им. Н.И. Вавилова

о биологической ценности среди бобовых культур лидирующее положение занимает нут. Наиболее оптимальным является добавление в хлеб 5% нутовой муки. Рецептура батона «Студенческий» с добавлением 10% нутовой муки оказалась наиболее приемлемой, поэтому рекомендуется для внедрения в производство.

Одним из самых доступных продуктов являются хлебобулочные изделия. Общеизвестно, что с повышением сортности муки содержание в ней белков снижается. В последнее время увеличивается потребление высококалорийных видов хлеба из пшеничной муки высшего сорта и сдобных изделий. Поэтому производству хлебобулочных изделий, обогащен-

тЕХНОлОГИИ ХлЕБОПЕчЕНИЯ

№ 10 (136) октябрь 2010 |

ных белоксодержащими добавками из растительного сырья и низкокалорийных, посвящены исследования многих ученых. По биологической ценности из бобовых культур лидирующее положение занимает нут. Содержание белка в семенах нута варьирует от 20,1 до 32,4%. Также следует отметить сбалансированность аминокислотного состава белков нута, что следует учитывать при обогащении пищевых продуктов. Так, белок нута отличается оптимальным для организма человека соотношением аргинина и лизина - 1:1,6; изолейцина и лейцина - 1:0,6; метионина и гистидина - 1:0,5. Поэтому изделия с добавлением нута отличаются повышенным содержание белка, соответственно, улучшается и их качество. Цель данной работы - изучение качества хлебобулочных изделий, полученных с использованием нутовой муки. Задачи исследованияУстановить опытным путем оптимальный процент нутовой муки в рецептуре хлебобулочных изделий. Провести сравнительный анализ хлебопекарных свойств пшеничной муки с добавками различной концентрации. Оценить качество готовых изделий. Исследования проводили в лаборатории технохимического контроля кафедры ТХППР Саратовского госагроуниверситета и лаборатории технологической оценки качества зерна НИИСХ юго-востока. В качестве стандарта для сравнения влияния нутовой муки на качество хлебобулочных изделий использовали пшеничную муку фирмы «Макфа» высшего сорта и пшеничную муку высшего сорта частного производителя. Нутовая мука была получена в результате помола на лабораторной мельнице. Варианты опыта отличались различным содержанием в рецептуре нутовой муки: 5, 15 и 25%. Определение массовой доли и качества сырой клейковины в муке проводили по методике ГОСТ 27839, кислотности хлеба - по стандартной методике, «силу» пшеничной муки оценивали по реологическим свойствам теста на альвеографе Шопена (Франция). Хлебопекарные свойства муки по результатам пробной лабораторной выпечки определяли по методике ГОСТ 27669-88. Оценивали качество хлеба по балльной методике, разработанной на кафедре технологии хлебопекарного производства МГУПП [2].

Сначала изучали влияние нутовой муки (в рецептуре содержалось 5, 15 и 25%) на качество хлебобулочных изделий при добавлении ее к пшеничной муке высшего сорта «Макфа». Опытным путем было доказано, что с увеличением в рецептуре количества нутовой муки содержание сырой клейковины в различных вариантах снижалось на 10,4, 25,6, 45,9%, а содержание белка повышалось на 3, 9, 16% соответственно (табл. 1). По физическим свойствам клейковина становилась более упругой, так как белки зернобобовых культур относятся к глобулинам и альбуминам, у которых более прочные амидные связи, что, в свою очередь, повлияло и на «силу» муки. По реологическим свойствам к сильным относят образцы, имеющие «силу» 280 е.а. и более.

таблица 1. технологическая оценка качества

таблица 2. Физико-химические показатели

хлебопекарного сырья по вариантам опыта

Вариант опыта Стандарт 5% 15% 25%

Содержание сырой клейковины, % 33,6 30,1 25,0 18,2

Качество Содержасырой белка в клейкови- ние муке, % ны, ед. ИДК 76 14,60 78 15,08 68 15,90 59 16,90

Расшифровка альвеограмм показала, что в варианте с 5% содержанием в рецептуре нутовой муки «сила» муки увеличивалась на 66%, что положительно сказалось и на объемном выходе хлеба. Способ выпечки - безопарный. Технологический расчет был произведен в соответствии с методикой пробной лабораторной выпечки. Замес теста осуществляли на тестомесильной машине У1ЕТВ; брожение происходило в расстойном шкафу при температуре 30-32°С и относительной влажности воздуха 85%; производили две обминки через 60 и 120 мин. от начала брожения. Выбродившее тесто делили на три равных по массе куска: первые два помещали в смазанные растительным маслом формы, третий (круглый) - на лист. После окончания расстойки тестовые заготовки отправляли в печь: продолжительность выпечки формового хлеба 35-40 мин., подового - 30-35 мин. (рис.). Окраска корок хлебобулочных изделий с добавлением нутовой муки (5 и 15%) аппетитного темно-золотистого цвета; цвет мякиша в варианте с содержанием в рецептуре 5% нутовой муки светлый, а в варианте с 25% - желтоватый. По сравнению с другими вариантами образец с содержанием в рецептуре 5% нутовой муки имеет оптимальную структуру пористости, лучшие реологические свойства мякиша и интенсивно выраженный приятный хлебный аромат и вкус. качества готового хлеба

Удельная работа деформации теста, е.а. 340 1000 523 589

Вариант опыта Стандарт 5% 15% 25%

Объемный выход хлеба, см3/100 г муки 374,6 488,7 477,6 404,2

Удельный объем хлеба, см3/100 г 299,6 333,4 281,2 215,4

Формоустойчивость подового хлеба (H:D) 0,33 0,40 0,40 0,35

Кислотность хлеба, град. 3,0 3,0 5,1 6,1

таблица 3. Оценка качества готовой продукции, балл Показатель качества хлеба Объемный выход хлеба, см3/100 г муки Формоустойчивость подового хлеба (H:D) Окраска корок Состояние поверхности корки Цвет мякиша Структура пористости Реологические свойства мякиша Аромат хлеба Вкус Разжевываемость мякиша Итого

Стандарт – мука пшеничная в/с «Макфа» 7,8

Стандарт + 5% нутовой муки 12

Стандарт + 15% нутовой муки 12

Стандарт + 25% нутовой муки 9

5,2

4 5 10 7,5 12,5 12,5 12,5 5 82,0

5 5 8 6 12,5 12,5 12,5 5 86,5

5 4 6 4,5 7,5 7,5 7,5 3 65,0

2 3 2 3 5 5 6,25 2 43,25

| № 10 (136) октябрь 2010

таблица 4. Качество хлебопекарного сырья Вариант опыта

Содержание сырой клейковины, %

Стандарт Стандарт + 5% нутовой муки Стандарт + 10% нутовой муки Стандарт + 30% «Макфы» + 5% нутовой муки

20,8

Качество сырой клейковины, ед. ИДК 120

9,2

120

1,8

120

20,8

120

таблица 5. Оценка качества готовой продукции, полученной из муки частных производителей, балл

Показатель качества хлеба

Стандарт + «Макфа» 30% + 5% нутовой муки

Выше говорилось о повышенной белковой ценности нутовой муки, поэтому решили разработать рецептуру батона с ее добавлением. В качестве стандарта был взят батон «Студенческий» по унифицированной рецептуре (ГОСТ 7127-78);

В варианте с добавлением 10% нутовой муки он имел аппетитную глянцевую корочку, приятный аромат, гармоничный вкус. Поэтому по результатам дегустации батон «Студенческий» с добавлением 10% нутовой муки получил наивысшую оценку и был рекомендован для внедрения в производство. В результате наших исследований можно сделать следующие выводы:

Стандарт + 10% нутовой муки

Согласно методике пробной лабораторной выпечки использовали безопарный способ. После определения влажности муки произвели технологические расчеты и замесили тесто. Оно в 1, 2 и 3 вариантах по консистенции слабое, по степени сухости - мажущееся, липкое к рукам и оборудованию. Разделку теста и выпечку производили по методике пробной лабораторной выпечки. После остывания хлеба оценивали качество готовой продукции по балльной шкале (табл. 5). Из табл. 5 видно, что исследуемые образцы не различаются по качеству и не превышают стандарт. Приведенные данные свидетельствуют о нецелесообразности использования нутовой муки для улучшения «слабой» пшеничной муки. По суммарной балльной оценке ни один из вариантов не превышает стандарт.

После остывания проводили балльную оценку качества готовой продукции, в основном по тем же параметрам, что и для хлеба. Как видно из табл. 7, в вариантах с 5 и 10% нутовой муки не ухудшилось качество батона.

Стандарт + 5% нутовой муки

Вариант с добавлением 5% нутовой муки набрал наивысшую сумму баллов (86,5 баллов), превысив стандарт. Учитывая, что нутовая мука повышает «силу» пшеничной муки, изучали возможность ее использования для улучшения «слабой» муки, выпускаемой частными производителями. Сравнительный анализ вариантов опыта по содержанию и качеству сырой клейковины показал, что с увеличением содержания в рецептуре нутовой муки содержание сырой клейковины снижалось (табл. 4). Только в варианте с добавлением 30% пшеничной муки «Макфа» содержание сырой клейковины не уменьшалось. По физическим свойствам муки варианты не различаются и по показателю прибора ИДК-1 относятся к «слабой» муке III группы качества, что и повлияло на качество.

рассчитали расход сырья на замес теста для стандарта, учитывая влажность, заданную массу муки и другие компоненты рецептуры (табл. 6). Варианты опыта различались по содержанию нутовой муки (5 и 10%), в улучшенной рецептуре повышали содержание сахара-песка до 5% для улучшения вкусовых качеств. Замес теста осуществляли безопарным способом; брожение в расстойном шкафу при температуре 28-30°С и относительной влажности воздуха 80-85%. Готовое тесто округляли, формовали и отправляли на окончательную расстойку примерно на 40-50 мин. Продолжительность выпечки - 19-22 мин.

Стандарт – мука пшеничная частного производителя

Увеличение содержания в рецептуре нутовой муки до 15 и 25% влияет на аромат и повышение кислотности хлеба (табл. 2). Согласно методике, разработанной на кафедре технологии хлебопекарного производства МГУПП, подсчитали сумму баллов для каждого варианта опыта (табл. 3).

4,4

8 3

6 3

4 1,5

6 4,5

7,5

8,75 8,75

7,5 7,5

5 5

7,5 6,25

49,5

42,5

29,5

41,65

Объемный выход хлеба, см3/100 г муки Формоустойчивость подового хлеба (H:D) Окраска корок Состояние поверхности корки Цвет мякиша Структура пористости Реологические свойства мякиша Аромат хлеба Вкус Разжевываемость мякиша Итого

таблица 6. Расход сырья на замес теста для батона «Студенческий» Наименование сырья Мука пшеничная хлебопекарная + нутовая мука Дрожжевая суспензия Соль Сахар-песок Маргарин столовый Итого Вода Всего (теста)

Количество сырья, г

Влажность сырья, %

Содержание сухих веществ в сырье, %

Масса, г сухих веществ

влаги

285 (270) + 15 (30)

14,5

85,5

256,5

43,5

3 4,5 15 13,5 336 151,9 487,9

93,75 5 0,15 84 100 43

6,25 95 99,85 16 57

0,187 4,27 14,98 2,16 278,1 278,1

2,813 0,23 0,02 11,34 57,9 151,9 209,8

тЕХНОлОГИИ ХлЕБОПЕчЕНИЯ

таблица 7. Результаты качества батона «Студенческий», балл

Стандарт – С добав- С добавлелением 5% нием 10% Показатель качества хлеба унифицированная нутовой нутовой рецептура муки муки Окраска корки 5 5 5 Состояние поверхности 5 4 5 корки Цвет мякиша 10 10 8 Структура пористости 6 6 7,5 Реологические свойства 7,5 10 10 мякиша Аромат хлеба 10 12,5 12,5 Вкус 12,5 12,5 12,5 Разжевываемость мякиша 5 5 5 Итого 61,0 65,0 65,5

№ 10 (136) октябрь 2010 | увеличение содержания нутовой муки в рецептуре снижает

количество сырой клейковины в вариантах опыта, но повышает при этом общее содержание белка; учитывая высокие показатели «силы» муки при добавлении 5% нутовой муки (табл. 1), необходимо изучить возможность ее использования для улучшения «силы» пшеничной муки; добавление нутовой муки в количестве 5, 10% не улучшает качество «слабой» пшеничной муки (показания прибора >120 ед. ИДК); увеличение содержания нутовой муки до 15-20% отрицательно сказывается на аромате и вкусе хлеба; добавление 5% нутовой муки в хлеб является наиболее оптимальным (табл. 3); рецептура батона «Студенческий» с добавлением 10% нутовой муки оказалась наиболее приемлемой, поэтому рекомендуем ее для внедрения в производство.

л и т е рат У ра 1. 2. 3. 4.

Аналитические исследования структуры питания студентов / Е.И. Титов [и др.] // Пищевая промышленность, 2007, №1. – С. 30-31. Некоторые сведения о нуте и применении его в продуктах питания / Л.П. Пащенко [и др.] // Хранение и переработка сельхозсырья, 2004, №4. – С. 59-60. Пучкова Л.И. Лабораторный практикум по технологии хлебопекарного производства / Л.И. Пучкова. – СПб.: «Гиорд», 2004. – 264 с. Тутельян В.А. Оптимальное питание как новая медицинская технология продления и повышения качества жизни / В.А. Тутельян // Вопросы питания, 2003, №1. – 22 с.

УДК 664.292:664.653.8:663.112.9

Влияние вида пектиновых веществ

на физические свойства теста из муки тритикале Донченко л.В., доктор технических наук, Сокол Н.В. кандидат сельскохозяйственных наук, Храмова Н.С., соискатель, Кубанский государственный аграрный университет Гриценко С.А., кандидат технических наук, Кубанский государственный технологический университет; Ковтуненко В.Я., кандидат сельскохозяйственных наук, КНИИСХ им. П.П. Лукьяненко В статье рассматривается возможность применения культуры тритикале в производстве хлеба с целью повышения его биологической ценности и расширения ассортимента хлеба ржано-пшеничных сортов. Opportunity of application of culture triticale in manufacture of bread, with the purpose of increase of its biological value and expansion of assortment of bread of rye-wheaten grades.

едостаточная биологическая ценность хлеба как основного продукта питания – составная часть проблемы количественного и качественного дефицита белка в рационе. Одним из возможных путей решения является привлечение новых источников полноценного белка растительного происхождения. В настоящее время большой практический интерес приобретает культура тритикале, обладающая высокой урожайностью, зимостойкостью и устойчивостью к различным заболеваниям. Эта культура соединяет в себе биологическую полноценность белковых веществ ржи с уникальными хлебопекарными свойствами пшеницы, позволяет не только повысить пищевую ценность хлеба, но и решить проблему дефицита ржаной муки в Краснодарском крае, а также расширить сырьевую базу хлебопекарной отрасли [1].

Следует отметить, что создание продуктов питания нового поколения в настоящее время немыслимо без применения пищевых и биологически активных добавок, обладающих детоксикационными и радиопротекторными свойствами, в том числе пектиновых веществ (ПВ). Пектин является одним из самых распространенных полисахаридов, содержащихся в достаточном количестве в растительном сырье – плодах, овощах, корне- и клубнеплодах, яблочных и цитрусовых выжимках и других вторичных ресурсах, однако в промышленных условиях пектины производят в основном из яблок и цитрусовых выжимок [2]. Для проведения исследований были выбраны следующие виды пектиновых веществ, обладающие различной структурой и свойствами: яблочный и цитрусовый пектины, пектин из кормо-

| № 10 (136) октябрь 2010

Рис. 1. Влияние вида пектиновых веществ на

Рис. 2. Влияние пектиновых веществ на

вого арбуза, яблочный пектиновый экстракт, экстракт из корзинок подсолнечника и из свекловичного жома. В муку тритикале были внесены пектиновые вещества: 1% – пектины из кормового арбуза; 2,5% яблочного пектинового экстракта; 2,5% экстракта из свекловичного жома; 2,5% экстракта из корзинок подсолнечника; 1% цитрусового пектина и 1% яблочного пектина. Мука сеянная тритикалевая для исследований была произведена на мельзаводе ООО НПФ «Новтекс». Результаты исследований представлены на рис.1. Как видно из приведенных данных, различные виды пектиновых веществ на качество клейковины влияют по-разному, что обусловлено различным содержанием свободных и метоксилированных карбоксильных групп, а также ацетильных групп в молекуле пектина. К пектинам с низкой ацетильной и высокой метоксильной составляющей относятся яблочный, цитрусовый, арбузный, а с высокой ацетильной составляющей – пектин из свекловичного жома. Пектиновые вещества из корзинок подсолнечника характеризуются низким содержанием метоксилированных карбоксильных групп. Укрепление клейковины при внесении пектиновых веществ происходит за счет свободных карбоксильных групп, которые в водной среде диссоциируют на ионы, при этом они, возможно, вступают во взаимодействие с группами – NH3+ на поверхности белка, улучшая качество клейковинных белков; также вероятно, что свободные карбоксильные и гидроксильные группы молекул полигалактуроновой кислоты способны независимо друг от друга вступать в реакции с белковыми молекулами, приводя к возникновению дополнительного вида связей, которые упрочняют структуру белковой молекулы. Следовательно, наиболее благоприятное действие на структурномеханические свойства клейковины оказывал яблочный, цитрусовый пектины и яблочный пектиновый экстракт. Менее выраженное действие на качество клейковины оказывал пектин из кормового арбуза, что связано с низким содержанием свободных карбоксильных и гидроксильных групп. В хлебопечении традиционно использовалась пшеница, а позднее появилась и рожь, заняв достойное место. Хлебопекарные свойства данных культур различны, но уже хорошо изучены. С развитием науки появилась новая культура тритикале, свойства которой изучены еще недостаточно, и в настоящее время она в основном используется как культура зернокормового назначения, поскольку первые пробные выпечки показали отрицательные результаты: хлеб был низкий, а мякиш плотный и липкий. Столь низкое качество хлеба объясняется тем, что культура

тритикале унаследовала от ржи повышенную активность амилолических ферментов, в частности, a-амилазы. Крахмальные зерна тритикале представляют промежуточный тип между родительскими формами. Было отмечено, что температура клейстеризации и разрушения крахмальных зерен у тритикале ниже, чем у пшеницы. Таким образом, атакуемость ферментами клейстеризованного крахмала при выпечке хлеба из такой муки во много раз больше, чем нативного. Для более полного изучения хлебопекарных свойств сеяной муки данного сорта нами были проведены дополнительные исследования по определению ее амилолитической активности. Изучались показатели «числа падения» при внесении в муку тритикале следующих пектиновых веществ: 1% – пектины из кормового арбуза; 2,5% яблочного пектинового экстракта; 2,5% экстракта из свекловичного жома; 2,5% экстракта из корзинок подсолнечника; 1% цитрусового пектина и 1% яблочного пектина. Данные этого этапа исследований представлены на рис. 2.

Растяжимость (L), мм Яблочный пектин 55 Цитрусовый пектин 45 Яблочный экстракт (ЯПЭ) 52 Контроль 29

Показатели Упругость (P), мм 172 160 168 149

Отношение Р/L 3,13 3,56 3,23 5,14

на физические свойства теста (показания «Фаринографа») Показатели

Пектиновые вещества

Яблочный пектин Цитрусовый пектин Яблочный экстракт (ЯПЭ) Контроль

Валориметрическая оценка, балл

Пектиновые вещества

таблица 2. Влияние пектиновых веществ

Время образования теста, мин.

муки тритикале (показания «Альвеографа»)

При внесении яблочного и цитрусового пектинов и яблочного пектинового экстракта происходило снижение активности амилолитических ферментов, о чем свидетельствует увеличение показателя «числа падения» на 18,0; 15,3 и 8,6 % соответственно. Таким образом, проведенные исследования показали, что наиболее благоприятное действие на реологию клейковины, физические свойства теста и амилолитическую активность муки оказывают яблочный пектин и яблочный экстракт. В связи с полученными данными, по-нашему мнению, целесообразным является применение яблочного, цитрусового пектинов и яблочного пектинового экстракта. Повышенная активность ферментов тритикале, в том числе амилолитических, обусловливает быстро протекающий процесс формирования теста, сильное его разжижение при замесе и получение липкого и влажного на ощупь мякиша. Для подтверждения положительного влияния выбранных нами пектиновых веществ не только на активность амилолитических ферментов, но и на структурно-механические свойства теста проводили исследование его физических свойств на приборах «Альвеограф» и «Фаринограф» (табл. 1, 2).

Разжижение теста, ед. пр.

таблица 1. Упруго-эластичные свойства теста из

амилолитическую активность тритикалевой муки

Водопоглот ительная способность теста, %

упругость клейковины тритикалевой муки

59,8 58,1 58,0 48,0

89,0 98,0 100,0 150,0

14,0 11,0 10,0 6,0

76,0 72,0 71,0 60,0

НАУчНый СОВЕт

№ 10 (136) октябрь 2010 |

таблица 3. Коэффициенты парной корреляции в муке тритикале в чистом виде

Показатели Растяжимость, мм Число падения, с ИДК, ед. приб. Показатели Упругость, мм Число падения, с ИДК, ед. приб.

Исходный образец Растяжимость, Число падемм ния, с * 0,88 0,88 * -0,60 -0,81 Исходный образец Число Упругость, мм падения, с * 0,98 0,98 * -0,55 -0,61

ИДК, ед. приб. -0,60 -0,81 * ИДК, ед. приб. -0,55 -0,61 *

Наилучший положительный эффект был достигнут при внесении яблочного пектина и пектинового экстракта. Поскольку величина упругости зависит от водопоглотительной способности муки, а растяжимость сочетается с объемом хлеба, то можно сказать, что при внесении 1% яблочного пектина и 2,5% пектинового экстракта к массе муки качество клейковины значительно улучшилось и стало соответствовать сильной муке [3]. Показатели силы, упругости муки и их соотношение по сравнению с контролем увеличились на 42,8; 70,1; 65,3% соответственно. При внесении пектиновых веществ отмечалось увеличение водопоглотительной способности муки, продолжительности образования теста и его разжижения. Увеличение водопоглотительной способности при внесении пектиновых веществ связано со способностью их карбоксильных групп удерживать воду, а улучшение структурно-механических свойств теста обусловлено упрочнением его клейковинного каркаса за счет взаимодействия свободных карбоксильных групп с функциональными группами белка, а также способности метоксилированных карбоксильных групп в водной среде сближаться с образованием полимерных цепей молекул пектина, составляющих его гелеобразную структуру (студень).

таблица 4. Коэффициенты корреляции в муке тритикале с добавлением ЯПЭ

Модифицированный образец (ЯПЭ) Растяжимость, Число Показатели ИДК, ед. приб. мм падения, с Растяжимость, мм * 0,99 -0,86 Число падения, с 0,99 * -0,92 ИДК, ед. приб. -0,86 -0,92 * Модифицированный образец (ЯПЭ) Растяжимость, Число Показатели ИДК, ед. приб. мм падения, с Упругость, мм * 0,89 -0,94 Число падения, с 0,89 * -0,92 ИДК, ед. приб. -0,94 -0,92 *

Согласно вышеизложенному можно сделать вывод, что внесение пектиновых веществ положительно сказалось на белковопротеиназном комплексе. На основе обобщенного анализа результатов исследований была проведена статистическая обработка с использованием программы STATISTIKA и корреляционно-регрессионный анализ. В результате были установлены высокие корреляционные зависимости при внесении яблочного пектинового экстракта между показателями, характеризующими хлебопекарные свойства муки (табл. 3, 4). Проанализировав данные, видим, что на показатели, характеризующие физические свойства теста (растяжимость, упругость), в большей степени оказывает влияние показатель качества клейковины в модифицированном образце (с ЯПЭ), чем в исходном, и коэффициент корреляции составил R= -0,86 и R= -0,94 соответственно. Можно отметить положительное влияние пектиновых веществ на активность амилолитических ферментов тритикалевой муки; между числом падения и показателями растяжимости и упругости отмечена положительная и высокая корреляция.

л и т е рат У ра 1. 2. 3.

Еркинбаева Р.К. Исследование хлебопекарных свойств муки из зерна тритикале: автореф. дисс. ... канд. техн. наук / Р.К. Еркинбаева. – М.: Московский технологический институт пищевой промышленности, 1980. – 24 с. Донченко Л.В. Технология пектина и пектинопродуктов. Учеб. пособие / Л.В. Донченко. – М.: Дели, 2000. – С. 254. Айзикович А.Е. Технология производства пшеничной и ржаной муки / А.Е. Айзикович, В.И. Хорцев. – М.: Издательство технической и экономической литературы по вопросам заготовок, 1954. – 520 с.

УДК:636.52/.58.086.1:637.4

Вплив тритикале на вітамінну

забезпеченість яєць курей різних порід Братишко Н.І., Гавілей О.В., терещенко О.В., Притуленко О.В. Інститут птахівництва НААНУ

осліди проведено на курях-несучках породи білий родайленд, синтетичний леггорн і новоствореної популяції сріблястого леггорну – бірківська барвиста. Встановлено, що тривале згодовування несучкам комбікормів з підвищеним вмістом тритикале призводить до зниження рівня вітамінів в яйцях, насамперед вітаміну А – на 8-30% та вітаміну Е – на 12-40% в різні періоди. Кури-несучки породи білий родайланд виявилися більш чутливими до дії антипоживних

компонентів тритикале в порівнянні з леггорнами, зниження рівня вітамінів в їхніх яйцях у ході досліду було більш значним.

Вступ Сільськогосподарська птиця відрізняється найнижчими витратами кормів на одиницю продукції порівняно з сільськогосподарськими тваринами. При цьому за перетравністю і засвоєнням

| № 10 (136) октябрь 2010 кормів та їхніх компонентів окремі види і породи птиці суттєво відрізняються між собою, а цілеспрямована селекція збільшує ці розбіжності. Встановлено, що при згодовуванні ячменю курчатам перетравність амінокислот була вищою у півників породи леггорн порівняно з бройлерними півниками кросу росс [7]. При цьому попередня обробка ячменю також по-різному впливала на перетравність поживних речовин у півників різних порід. Заміна в комбікормі кукурудзи на пшеницю обумовлювала підвищене споживання корму курми кросу декалб, на відміну від курей кросу хайсекс [13]. Включення ферментних препаратів до комбікорму з м’якою пшеницею обумовлювало підвищення перетравності протеїну комбікорму в курей кросу декалб і не мало ефекту в курей кросу хайсекс [14]. Ефективність засвоєння обмінної енергії з раціонів на основі кукурудзи чи рису курми породи леггорн була вищою, ніж у курей породи родайланд коричневий [5]. Вивчаючи перетравність поживних речовин комбікорму в курей двох

мікроліній (одна з них селекціонована на підвищення конверсії корму), В.Carre et al. [12] виявили різницю стосовно всіх компонентів, особливо жиру. Причому при використанні комбікормів на основі пшениці розбіжності були більш вираженими в порівнянні з комбікормами на основі кукурудзи. Аналогічні результати отримали й A.Pe´ron et al. [7]. Суттєві відмінності між яєчними породами за приростом живої маси курчат, споживанням корму курками, масою яєць і вмістом холестерину в них було виявлено при згодовуванні їм пшениці, тритикале, жита [11]. Тому при вивченні як ефективності різних кормів, так і кормових добавок слід приділяти увагу особливостям їхнього впливу на різні породи і кроси птиці [10]. Особливо це стає актуальним щодо кормів, які містять важкоперетравні чи антипоживні компоненти, зокрема тритикале з його некрохмальними полісахаридами. Включення до комбікорму для птиці інгредієнтів, що містять антипоживні фактори, сприймається організмом птиці як стрес-фактор, що

таблиця 1. Вплив тритикале на концентрацію вітамінів Е і В2 в яйцях курей різних порід Дні досліду

Вітамін Е, мкг/г

контроль

30 60 90 120 150

150 108 138 138 114

30 60 90 120 150 180

121,5±12,57 66,75±3,94 73,5±9,28 62,25±3,32 84±4,24 55,5±6,65

30 60 90 120

120 125,25±9,5 115,5±6,65 87,7±6,86

дослід Синтетичний леггорн 120 120 132 111 96 Сріблястий леггорн 135±17,7 90,0±14,07 67,5±8,26 70,5±7,88 82,5±9,5 67,0±7,0 Родайланд 72 120,0±14,5 64,0±8,12** 65,25±4,95*

Вітамін В2 в жовтку, мкг/г контроль дослід 4,78 6,65 5,79 5,64 5,53

4,81 7,72 6,67 5,52 5,81

6,72 6,55 4,0 4,8 6,5 4,59

5,91 5,55 4,84 4,8 5,9 4,89

4,66 4,55 5,72 5,42

4,80 3,89 4,94 5,47

* Р<0,05 ** Р<0,01 в порівнянні з контролем

Рис. 1. Вплив тритикале на концентрацію

Рис. 4. Вплив тритикале на концентрацію

Рис. 2. Вплив тритикале на концентрацію

Рис. 5. Вплив тритикале на концентрацію

каротиноїдів в яйцях курей породи синтетичний леггорн: - контроль; - - - дослід

каротиноїдів в яйцях курей породи сріблястий леггорн: - контроль; - - - дослід

вітаміну А в яйцях курей породи сріблястий леггорн: - контроль; - - - дослід

вітаміну А в яйцях курей породи леггорн синтетичний: - контроль; - - - дослід

НАУчНый СОВЕт

№ 10 (136) октябрь 2010 |

Рис. 3. Вплив тритикале на концентрацію

Рис. 6. Вплив тритикале на концентрацію

призводить до зменшення рівня ряду вітамінів (перш за все А, Е, С, з притаманними їм антиоксидантними властивостями) [3, 8]. Беручи до уваги негативний вплив некрохмалистих полісахаридів на засвоєння поживних речовин, у тому числі вітамінів [4], та особливу важливість вітамінів для розвитку ембріонів, необхідно вивчати вплив нетрадиційних кормів на вітамінну забезпеченість інкубаційних яєць курей. Мета роботи – вивчити вплив тритикале на вітамінну забезпеченість яєць курей різних порід.

різниця поступово збільшувалася з підвищенням несучості птиці і потім дещо зменшувалася після піку продуктивності в кінці досліду. При цьому найбільш суттєве зниження було зафіксовано в досліді зі сріблястим леггорном – бірківська барвиста (рис. 4): воно коливалося від 8-11% на початку та в кінці досліду і до 2030% на піку продуктивності. Аналогічні, хоч менш виражені зміни, відзначено в досліді із синтетичним леггорном (рис. 5): зниження вмісту вітаміну А в яйцях курей, які отримували тритикале, на початку досліду складало 12%, потім спостерігалася адаптація організму, і різниця скорочувалася до 5%, а потім знову сягала 11%. У дослідних курей породи білий родайланд різниця з контролем за цим показником у середньому була 9-10% (рис. 6), сягаючи максимального значення в кінці досліду – 34%. Аналіз забезпеченості яєць курей вітаміном Е свідчить, що найбільш суттєве зниження його рівня при включенні тритикале до раціону було у курей породи білий родайланд: у перший місяць концентрація знижувалася на 40% (табл. 1) відносно контролю, потім спостерігалася адаптація організму і підвищення вмісту токоферолу до контрольного рівня, проте при тривалому згодовуванні тритикале концентрація знову знижувалася на 2540% (Р<0,05). В яйцях курей породи синтетичний леггорн зміни мали аналогічну направленість, проте були менш вираженими: зниження концентрації в перший місяць досліду на 12%, адаптація організму і підвищення вмісту до рівня контролю чи незначне перевищення, а до кінця досліду – зниження на 16-19%. Яйця ж курей нової породи – бірківська барвиста – повністю відрізнялися за цим показником: протягом усього досліду концентрація вітаміну Е в яйцях як дослідної, так і контрольної груп була відносно низькою (при нормативному вмісті його в комбікормі): вона коливалася в межах 55-90 мкг/г (за винятком початку несучості). Однак при цьому в дослідній групі вміст вітаміну Е був не нижче і навіть перевищував контрольний показник на 11-34%, що потребує подальших досліджень. Серед вивчених вітамінів найменших змін під впливом такого антипоживного фактора, як некрохмалисті полісахариди, зазнавав рибофлавін. Вміст вітаміну В2 в яйцях, одержаних від курей дослідних груп синтетичного та сріблястого леггорну, був на рівні контролю з тенденцією до незначного перевищення (на 1114%). У курей же породи білий родайланд простежувалася тенденція до зниження рівня вітаміну В2 в яйцях курей дослідної групи в порівнянні з контролем на 13-14,5% на піку продуктивності, а на початку і в кінці досліду різниця практично була відсутня. Таким чином, згодовування курям комбікорму з підвищеним вмістом тритикале (36%) може мати негативний вплив на вміст вітамінів в яйцях. Найбільш суттєве зниження було зафіксовано для вітамінів А та Е. Концентрація каротиноїдів і рибофлавіну меншою мірою підпадає під вплив даного фактора, але за певних умов може також знижуватися. Зниження каротиноїдів в яйцях курей білого яєчного гібрида з підвищенням вмісту тритикале в комбікормі відзначали і Richter G., Lemser A. [9]. Кури породи білий родайланд виявилися найбільш чутливими до дії антипоживних компонентів тритикале в порівнянні з породою леггорн. Ці дані узгоджуються з даними A.Pe´ron et al.

каротиноїдів в яйцях курей породи родайланд: контроль; - - - дослід

Матеріали та методи досліджень Дослідження проведено в ДП “Дослідне господарство «Борки» ІП УААН” в 2006-2008 роках. Проведено три досліди на курях-несучках породи білий родайланд, синтетичний леггорн і створеної в Інституті птахівництва нової породи – сріблястий леггорн бірківська барвиста. В усіх дослідах було сформовано по дві групи курей-аналогів (за віком і живою масою відповідно до стандарту породи, 72 голови в групі), яких утримували в клітковій батареї з дотриманням рекомендованих технологічних параметрів. Кури контрольної та дослідної групи отримували повнораціонний ізопротеїновий, ізоенергетичний комбікорм зі стандартним (1%) преміксом. У комбікормі для контрольних груп було 36% пшениці, а в комбікормі для дослідних груп – 36% ярого тритикале сорту Жайворонок. Тривалість досліду – 5 місяців. Протягом досліду 1 раз на місяць від кожної групи брали по 10 яєць і визначали в них вміст каротиноїдів і вітамінів А, Е, В2 [1].

Результати досліджень В ході досліджень було встановлено, що вміст вітамінів А, Е, В2 в яйцях курей контрольних груп коливався в певних межах у різні періоди продуктивності при стабільній концентрації їх у комбікормі (табл. 1, рис. 4-6). Вміст же каротиноїдів в яйцях курей контрольних груп протягом досліду коливався в значних межах, оскільки змінювався їхній вміст у комбікормі. Включення тритикале до корму курям різних порід неоднаково вплинуло на вітамінну забезпеченість яєць. Так, у синтетичного та сріблястого леггорна вміст каротиноїдів в яйцях курей дослідної групи, які отримували тритикале, практично не відрізнявся від контрольного показника і протягом продуктивного періоду коливався аналогічно до контрольної групи (рис. 1, 2), а в яйцях дослідної групи курей родайланд спостерігалося зниження концентрації каротиноїдів на 33% (рис. 3) в перший місяць досліду, потім різниця скорочувалася до 12-8% і знову зростала на кінець досліду до 30%. Проте, різниця була невірогідною через значні індивідуальні розходження і мала характер стійкої тенденції. Слід відзначити, що Т.Кузнєцова та ін. [2] відзначали певне підвищення вмісту каротиноїдів в яйцях курей, яким згодовували жито після включення ферментів в одному досліді і не спостерігали такого ефекту в іншому досліді. Тобто некрохмальні полісахариди жита чи тритикале можуть знижувати засвоєння каротиноїдів за певних умов. Концентрація вітаміну А у курей, яким згодовували тритикале в усіх дослідах, знижувалася у порівнянні з контролем, і ця

вітаміну А в яйцях курей породи родайланд: контроль; - - - дослід

| № 10 (136) октябрь 2010 [7], які відзначали кращу перетравність кормів півниками породи леггорн у порівнянні з м’ясними. Різні лінії курей породи леггорн теж мали відмінності стосовно вивчених показників: у синтетичного леггорну більш глибокі зміни характерні для вітаміну Е, а у нової породи сріблястого леггорну – бірківська барвиста – для вітаміну А. Виявлені особливості нової породи сріблястого леггорну щодо зниження рівня вітаміну А в яйцях на піку продуктивності потребують подальших досліджень.

Висновки Згодовування курям комбікормів з підвищеним вмістом тритикале (36%) спричиняє зниження концентрації вітамінів в яйцях, що обумовлює необхідність постійного контролю вітамінної забезпеченості яєць племінної птиці. Кури-несучки породи білий родайланд виявилися більш чутливими до дії антипоживних компонентів тритикале в порівнянні з леггорнами.

л и т е рат У ра 1. 2. 3. 4.

5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14.

Биохимические методы контроля метаболизма в органах и тканях птиц иих витаминной обеспеченности: [метод. рек.] / УНИИП. – Харьков, 1990. – 138 с. Кузнецова Т. Влияние ксибитена в комплексе с флавомицином накачество яиц / Т.Кузнецова // Птицеводство, 2007, №1. – С. 20-21. Нетрадиційні рослинні корми в живленні птиці / І.Б. Ратич, Я.І. Кирилів, Г.М. Стояновська [та ін.]. – Львів, 2005. – 190 с. Ciftci I. Use of triticale alone and in combination with wheat or maize: effects of diet type and enzyme supplementation on hen performance, egg quality, organ weights, intestinal viscosity and digestive system characteristics / I. Ciftci, E. Yenice, F. Fleroglu // Animal feed science and technology. - 2003. -V. 105, is. 1-4. - P. 149-161. Efficiency of utilization of energy from maize- and broken rice-based diets in old white leghorn and rhode island red laying hens / S.B. Jadhao [et al.] // British Poultry Sc. - 1999. - V. 40, N 2. - P. 275-283. Effects of preservation method and ß-glucanase supplementation on ileal amino acid digestibility and feeding value of barley for poultry / S. Perttilä [et al.]// British Poultry Sc. - 2001. - V. 42, N 2. Effects of wheat quality on digestion differ between the D+ and D- chicken lines selected for divergent digestion capacity / A.Pe´ron [et al.] // Poultry Sc. -2006. - V. 85, N 3. - P. 462-469. Lesson S. Organoleptic evaluation of egg produced by laying hens fed diets containing graded levels of flaxseed and vitamin E / S.Lesson, L.Caston, T.Maclaurin // Poultry Sc. - 1998. - V. 77. - P. 1436-1440. Richter G. The use of native triticale in poultry. 3. Use in laying hens / G.Richter, A. Lemser //Arch Tierernahr. - 1993. - V. 43, N 3. - Р. 237-244. Roberts J.R. Choct M. Effect of commercial enzyme preparations of egg and eggshell quality in laying hens / J.R. Roberts, M.Choct // British Poultry Sc. 2006. - V. 47, N 4. - P. 501-510. Shafey T.M. Comparison between wheat, triticale, rye, soybean oil and strain of laying bird on the production and cholesterol and fatty acid contents of eggs / T.M. Shafey, J.G. Dingle, M.W. McDonald // Br. Poult. Sci. - 1992. -V. 33, N 2. - P. 339-346. The D+ and D- “digestion” chicken lines selected for divergent digestion efficiency on a wheat-based diet / B.Carre [et al.] // XXIII World’s Poultry Congress, Canberra, Australia. - 2008. The effect of dietary wheat middlings and enzyme 1.Late egg production efficiency, egg yields and egg in two strains of leghorn hens / D.Jaroni [et al.] // Poultry Sc.- 1999.- V. 78.- P. 841-847. The effect of dietary wheat middlings and enzyme II: apparent nutrient digestibility, digestive tract size, gut viscosity, and gut egg morphology in two strains of leghorn hens / D.Jaroni [et al.] // Poultry Sc. - 1999. - V. 78. - P. 1664-1674.

УДК 631.861

рациональные режимные параметры пневмоспирального транспортера Павлов П.И., чаплынская А.А. Саратовский госагроуниверситет им. Н.И. Вавилова Приведены результаты экспериментальных исследований новой пневмоспиральной установки. В качестве исследуемых материалов использовались зерно пшеницы, проса и горох. По результатам экспериментов построены уравнения регрессии и предложены режимные параметры, обеспечивающие эффективную работу пневмоспирального транспортера.

ля подтверждения эффективности предлагаемого пневмоспирального транспортера [1] были проведены экспериментальные исследования, в результате чего получили уравнения регрессии и графические зависимости влияния угловой скорости шнека и разрежения воздуха на производительность транспортера при транспортировании семян пшеницы, гороха, проса. Исследования включали в себя серию однофакторных экспериментов по установлению влияния режимных параметров на производительность Q, кг/мин., транспортера. В качестве основ-

ных режимных параметров были выбраны частота вращения пружины n и разрежение p, создаваемое вентилятором внутри гибкого рукава. Задавали 8 частот вращения спирали: n = 300; 400; 600; 800; 1000; 1200; 1400; 1700 мин.-1 и изменяли величину разрежения: p = 0; 10; 68; 138 кг/м2, при которой скорость воздуха у загрузочного окна и = 0; 2,5; 4,3; 7,1 м/с. По данным эксперимента были построены уравнения регрессии, описывающие характер изменения производительности транспортера от частоты вращения шнека n и величины разрежения воздуха p для зерна пшеницы (1), проса (2) и гороха (3):

НАУчНый СОВЕт

№ 10 (136) октябрь 2010 | (1) (2)

(3) Графически уравнения представлены в форме поверхности отклика (рис.). Анализ результатов исследований показал, что производительность пневмоспиральной установки возрастает при увеличении частоты вращения шнека, как без подачи воздуха, так и при всех принимаемых значениях разрежения. При погрузке зерна с увеличением частоты вращения пружины производительность растет по зависимости, близкой к прямо пропорциональной. Данная зависимость наблюдается при всех значениях величин разрежения с ростом оборотов до определенного предела. Максимальное значение Q отмечается при различных параметрах. Так, при работе с зерном пшеницы производительность у спирального конвейера равна 47 кг/мин. при n = 1260 мин.-1, с зерном проса - 40 кг/мин., с горохом - 42 кг/мин. При дальнейшем увеличении n устойчивость его работы нарушается и производительность снижается. В то время как у пневмоспирального конвейера максимальное значение Q будет при работе с зерном пшеницы - 62 кг/мин. при р = 138 кг/м2 и n = 1450 мин.-1, с зерном проса - 65,4 кг/мин. при р = 138 кг/м2 и n = 1600 мин.-1 и горохом - 60 кг/мин. при р = 142 кг/м2 и n = 1380 мин-1. С увеличением частоты вращения при всех исследуемых скоростях потока воздуха производительность так же, как и у спирального конвейера, начинает снижаться. Такое влияние объясняется сочетанием сил, воздействующих на частицу от потока воздуха и шнека. При малой частоте вращения пружины зерно в основной своей массе перемещается за счет движущих сил шнека. С увеличением частоты вращения пружины возрастает одновременно воздействие ее и потока воздуха на зерно, что происходит за счет уменьшения сопротивления и увеличения подачи материала. Уменьшается межзерновое трение, трение зерна о кожух и спираль - зерновая масса принимает псевдоожиженное состояние. Проанализировав данные по производительности, получим рациональные режимные параметры пневмоспирального конвейера: для зерна пшеницы р = 138 кг/м2; n = 1450 мин.-1; Q = 62 кг/ мин.; для зерна проса р = 128 кг/м2; n = 1600 мин.-1; Q = 65,4 кг/мин.; для гороха р = 142 кг/м2; n = 1380 мин.1; Q = 61 кг/мин. Во всех трех экспериментах пневмоспиральной установки достигнуто увеличение производительности в 1,5-1,7 раза по отношению к производительности спирального транспортера. Увеличение энергозатрат на привод пневмосистемы оправдано ростом производительности.

Рис. Экспериментальные зависимости

производительности пневмоспиральной установки от частоты вращения шнека и величины разрежения воздуха при транспортировании: а - пшеницы, б - проса, в - гороха

л и т е рат У ра 1. 2.

Чаплынская А.А. Пневмоспиральный транспортер // Сельский механизатор, 2009, №7. – С. 9. Чаплынская А.А. Результаты экспериментальных исследований пневмоспиральной установки при транспортировании зерна пшеницы // Материалы Междунар. науч.-практ. конф., посвящ. 70-летию проф. В.Ф. Дубинина. – Саратов, 2003. – С. 1-3.

| № 10 (136) октябрь 2010

дослідження процесу обробки насіння

соняшнику перед обрушуванням шляхом іЧ опромінення в щільному шарі Купченко А.В., Мельников К.О., доктор технічних наук Кафедра технології зберігання та переробки сільгосппродукції ДДАУ Перевалов л.І. Кафедра технології жирів НТУ ХПІ

итання раціонального використання сировини та збільшення виходу готової продукції завжди залишаються актуальними. Технології переробки насіння соняшнику не є в цьому плані винятком. А одним з ключових етапів виробництва, де можливі значні втрати, є сукупність операцій з відокремлення оболонки насіння від ядра. Так, при класичній технології переробки насіння соняшнику в олію після обрушування в машинах ударної дії рушанка може містити до 20% [1] недорушу. Наслідком цього є адсорбування лузгою олії та погіршення її якості за рахунок переходу з лузги небажаних хімічних сполук. Таким чином, виробництво вимагає підвищення ефективності операцій з відокремлення лузги, в тому числі і за рахунок впровадження прогресивних способів підготовки насіння до обрушування. При аналізі літературних джерел і результатів досліджень з цього питання можна зробити висновок, що досить ефективним способом підготовки насіння соняшнику до обрушування є нетривала (2-4 хв.) термообробка при різних способах теплопідведення [2, 3]. Така обробка, перш за все, застосовується для кондиціювання насіння за вологістю і доведення її до певного критичного значення (як правило, 4-6%), при якому оболонка стає крихкою, а ядро зберігає свою пластичність. Можна припустити, що оболонка як дерев’яниста структура збільшуватиме свою крихкість пропорційно до збільшення швидкості зневоднення. Тобто, чим швидше оболонка втрачатиме вологу, тим більш крихкою вона ставатиме. Отже, для термообробки насіння перед обрушуванням слід обирати такі способи теплопідведення, які можуть забезпечити швидкий нагрів і велику швидкість сушки. Такими способами можуть бути обробка у псевдозрідженому шарі та обробка в полі ІЧ випромінювання. Останній спосіб має певні переваги в тому, що концентрування теплової енергії здійснюється в поверхневих шарах насіння, тобто в оболонці. І, таким чином, можливий мінімальний термічний вплив на ядро.

Рис. 1. Склад рушанки після Іч обробки при різних режимах: а) при висоті підвісу випромінювача 80 мм; б) при висоті підвісу випромінювача 120 мм

таблиця 1. Умови та результати експерименту

20,87 14,47 4,95 3,60 16,73 14,23 7,89 4,16 18,06

44,52 42,22 14,99 5,31 4,47 4,68 8,05 10,80 49,20

3,73 4,27 7,55 11,52 3,86 3,89 7,24 10,15 3,70

9,33 11,45 22,15 22,39 54,66 53,30 27,32 17,67 8,68

Зусилля руйнування, Н

21,56 27,59 50,36 57,19 20,28 23,90 49,50 57,22 20,37

Вологість, %

0,058 0,081 0,228 0,320 0,058 0,081 0,228 0,320 0,000

лузга

80 80 80 80 120 120 120 120

пил

60 60 240 240 60 60 240 240 Без обробки

недоруш

150 210 150 210 150 210 150 210

ціляк

тривалість обробки, с

1 2 3 4 5 6 7 8 Контроль

ядро

напруга живлення випромінювача, В

Висота підвісу випромінювача, мм

Склад рушанки після обробки, % Питома енергоємність, кВт·год/кг

№ досліду

Значення факторів варіювання

4,70 4,67 2,39 1,79 4,90 4,99 2,99 1,90 5,27

7,41 5,74 3,73 3,34 5,74 6,48 4,51 4,02 7,99

НАУчНый СОВЕт З огляду на сказане метою досліджень було визначення впливу режимних параметрів процесу ІЧ обробки насіння в щільному шарі (як найбільш розповсюджений спосіб) на технологічні та фізичні показники. При дослідженнях вказаного процесу для ІЧ обробки насіння використовувався трубчастий випромінювач КГТ-220-1000 потужністю 1 кВт. Вибір обумовлено легкістю регулювання інтенсивності випромінювання та рівномірною епюрою випромінювання [4, 5]. Це дозволяє змінювати ступінь впливу ІЧ випромінювання на насіння. Крім того, раніше було доведено [4], що більш інтенсивне нагрівання насіння спостерігається не при номінальному режимі роботи випромінювача, а при зниженій напрузі живлення (близько 185 В). Це пов’язано з поглинальною здатністю оболонки насіння і довжиною хвилі максимуму випромінювання для даного випромінювача. Також за основні фактори, що впливають на процес, прийнято тривалість обробки та висота підвісу. Тривалість обробки визначилася з аналізу кінетики нагрівання насіння [4] та не перевищувала 4 хв. А висота підвісу випромінювача над шаром насіння (відстань від осі випромінювача до поверхні шару насіння) прийнята як окіл рекомендованого для більшості випромінювачів значення в 100 мм [5] і коливалася в межах від 80 до 120 мм.

№ 10 (136) октябрь 2010 | За основні технологічні та фізичні показники насіння після обробки прийнято такі: склад рушанки і вихід її компонентів, вологість насіння, зусилля руйнування оболонки. Для можливості подальшого отримання математичних описів процесу у вигляді регресійних моделей дослідження проводилися на основі планування повного факторного експерименту. Значення змінних факторів та отримані результати досліджень наведено в табл. 1. Графічні закономірності, що характеризують зміну названих показників, наведено на рис. 1-4. Для обробки було взято насіння соняшнику, що складає так звану «промислову суміш». Насіння було відкаліброване за розміром, і взято фракцію, що йшла сходом з сита з отворами Ø5 мм. Початкова вологість насіння цієї фракції складала 5,27%. Було сформовано зразки масою 0,2 кг та оброблено згідно із режимами, наведеними в табл. 1, при триразовій повторності по кожній варіації факторів. Після обробки визначалися вказані технологічні та фізичні показники насіння. Для визначення основного технологічного параметра – складу рушанки – здійснювали обрушування оброблених зразків на відцентровій насіннєрушці з горизонтальним ротором у лабораторії кафедри технології жирів НТУ ХПІ. Після обрушування

Рис. 2. Залежність виходу ядра та вмісту недорушу від режимів Іч обробки

| № 10 (136) октябрь 2010

Рис. 3. Залежність зміни вологості насіння від

Рис. 4. Зміна зусилля руйнування оболонки в

здійснювався ретельний аналіз рушанки шляхом розбирання її вручну на фракції та визначення вмісту кожної фракції. Слід відзначити, що для побудови певних кінетичних залежностей, які характеризують процес, прийнято незалежну змінну у вигляді питомої кількості енергії, введеної в процес. Цей показник є комплексним і включає такі параметри, як потужність випромінювача та тривалість обробки:

щільного нерухомого шару насіння та необхідність оптимізації режимних параметрів. Оскільки визначено, що ефективність обрушування залежить в основному від вологості насіння, то цей параметр також визначався при дослідженнях як один з основних. Зміна вологості насіння в залежності від режимів ІЧ обробки наведена на рис. 3.

режимів Іч обробки

де

- номінальна потужність випромінювача, кВт ( ); - номінальна напруга живлення випромінювача, В ( ); - напруга живлення випромінювача при -му режимі, В; - тривалість обробки, с; - маса зразка, кг. Таким чином, з’являється можливість отримати графічні залежності на основі даних трьохфакторного експерименту у вигляді двох рядів даних по кожному показнику, без розрахунку рівнянь регресії та обчислення значень у необхідних точках. Це дозволяє швидко здійснити первинний аналіз результатів експерименту. На рис. 1 наведено зміну складу рушанки після обробки при різних режимних параметрах, а на рис. 2 – характер зміни виходу окремих складових. З аналізу складу рушанки видно, що обробка насіння соняшнику в полі ІЧ випромінювання забезпечує тенденцію до збільшення виходу ядра після обрушування та зменшення недорушу і ціляку. Максимальне збільшення виходу ядра склало в 2,8 рази порівняно з контрольним зразком, а зменшення недорушу і ціляку склало відповідно в 11 і 5 разів. Разом з тим, слід відзначити, що загальний вихід ядра збільшився також і за рахунок збільшення кількості подрібненого ядра, що вказує на зміну його механічних характеристик. Крім того, можна візуально спостерігати (рис. 2) наявність певної кількості підгорілого ядра при більш жорстких режимах обробки. Це свідчить про нерівномірність обробки

залежності від режимів Іч обробки

При розгляді цих залежностей видно, що зниження вологості протікає з постійною і досить високою швидкістю. Але при питомій енергоємності процесу на рівні 0,081 кВт·год/кг спостерігається підвищення вологості порівняно з попереднім значенням. Це можна пояснити перерозподілом вологи між ядром і оболонкою. Тобто при цьому режимі волога з ядра починає інтенсивно випаровуватися та адсорбуватися оболонкою. А оскільки вологість визначалася за цілим насінням, то це привело до загального підвищення її значення. Іншим показником, що яскраво ілюструє зміну фізичних характеристик оболонки, є зусилля її руйнування (рис. 4). За результатами вимірювання цього показника можна зробити висновок, що його зміна пропорційна зміні вологості. Це підтверджує гіпотезу про залежність міцності оболонки від швидкості зневоднення. Крім того, підтверджується припущення про перерозподіл вологи між ядром та оболонкою при певних режимах обробки, але для зусилля руйнування це більш помітно при висоті підвісу випромінювача 120 мм («стрибок» на графіку). В цілому ж зусилля руйнування оболонки можна знизити майже в 2,4 рази при ІЧ обробці насіння не більше 4 хв. Таким чином, за результатами досліджень можна зробити такі висновки: ІЧ обробка насіння соняшнику може бути використана як ефективний спосіб підготовки його до обрушування; при питомих затратах енергії близько 0,3 кВт·год/кг можна забезпечити зниження зусилля руйнування оболонки насіння в 2,4 рази, причому загальний вихід ядра збільшується в 2,8 рази, а вміст у рушанці недорушу і ціляку зменшується відповідно в 11 і 5 разів; ІЧ обробка насіння в щільному шарі відрізняється нерівномірністю, що приводить до зниження якості ядра; для більш ефективної підготовки насіння слід забезпечити комбінування ІЧ опромінення з одночасним переведенням шару в динамічний стан та оптимізувати режимні параметри процесу як за фізичними, так і хімічними показниками.

л і т е рат У ра 1. 2. 3. 4. 5.

Щербаков В.Г. Технологии получения растительных масел. – 3-е изд. перераб. и доп. / Щербаков В.Г. – М.: «Колос», 1992. – 207 с. Ихно Н.П. Сушилки кипящего слоя для ядра и семян подсолнечника / Н.П. Ихно // Хранение и переработка зерна, 2001, №5. – С. 54-56. Пат. 58669 Україна, А23N17/00. Технологічна лінія переробки насіння соняшнику / Кульбачний О.Л. та ін. №2002042724; заяв. 05.04.2002; опубл. 17.01.2005, бюл. №1. Купченко А. Дослідження процесу нагріву насіння соняшнику за допомогою ІЧ випромінювання при отриманні кондитерського ядра / А.В. Купченко // Наукові праці Одеської національної академії харчових технологій. – Одеса, 2008. – С. 79-83. Козинский В.А. Электрическое освещение и облучение. / Козинский В.А. – М.: «Агропромиздат», 1991. – 239 с.

С юБИлЕЕМ!

№ 10 (136) октябрь 2010 |

технологічному коледжу

дніпропетровського державного аграрного університету – 80 Богданова С.В., викладач української мови та літератури Технологічного коледжу ДДАУ Жовтень . . .Пролітає і тихо лягає на землю пожовкле листя . . .

Пролітають тижні, місяці, роки. І вже зараз, цього року, ми, Технологічний коледж ДДАУ, святкуємо наш ювілей – 80 років. Правду кажуть, що для людини – це досить довгий проміжок часу, а для історії – лише мить. А починалося все так. 1805 року у місті Катеринославі сім’я купців Тіссенів створила борошномельне підприємство, і на території сучасного коледжу І.І. Тіссеном було збудовано перший торговий млин. Історія ж коледжу бере початок з 1930 року. У місті Павлограді було створено технікум, який називався “Борошномельно-круп’яний навчальний комбінат”, який у 1933 році було переведено до м. Дніпропетровська на місце, де він існує і до сьогодні. До складу комбінату входила школа ФЗН та борошномельно-елеваторний технікум. У такому вигляді навчальний заклад існував до 1936 року. 30-ті роки були дуже важливими у створенні матеріальної бази навчального закладу. В ці роки було побудовано навчальний корпус, лабораторію, експериментальний млин, створені кабінети та лабораторії. Шестиповерховий колишній млин Тіссена було переобладнано на гуртожиток, крім того технікум мав ще один гуртожиток по вул. Широкій, 8 (сучасна вул. Горького). На І курс набиралось 6 груп: 2 борошномельні, круп’яна, елеваторно-технологічна, елеваторномеханічна, хімічна. Крім того набиралася підготовча група. Навчальний комбінат мав велике підсобне господарство у с. Обухівка, в якому за штатним розкладом було 20 робітників. Першим директором навчального комбінату був Машкін М.Є., а з жовтня 1934 року на цю посаду було призначено Мурзіна М.М., який очолював наш навчальний заклад протягом 21 року. Керівництво навчального закладу створило необхідні умови для повноцінного навчання та відпочинку студентів. Значна увага приділялася практичній підготовці студентів. Як свідчать чисельні накази 30-х років, основними пунктами практики у цей час були теперішній Дніпропетровський комбінат хлібопродуктів, Павлоградський КХП, Дніпропетровська реалбаза та інші великі підприємства Дніпропетровської, Запорізької, Полтавської, Донецької областей. Розвивалася дослідницька робота викладачів і студентів технікуму. Про це свідчать кошториси видатків по лабораторії хімії у 1936-1937 роках. Поряд зі створенням побутових умов, адміністрація приділяла велику увагу розвитку творчих здібностей студентів. У навчальному закладі у цей час працювало багато різноманітних гуртків та секцій. Діяли драматичний, музичний, танцювальний гуртки. Працювали духовий та струнний оркестри. Серед спортивних секцій були секції легкої та важкої атлетики, спортивної гімнастики, секція “Ворошиловський стрілець”. Особлива увага приділялася військовим видам спорту. І недарма, бо наближались воєнні роки . . . Велика Вітчизняна війна . . . Студентів – старшокурсників переведено на скорочений термін навчання, наприкінці червня вони отримали дипломи і більшість з них було призвано до лав Червоної Армії. Сотні випускників технікуму довоєнних років, а також викладачів брали участь у Вітчизняній війні. Багато з них не повернулися з фронту.

Серед них: Рижиков Яків, Крикунов Іван, Ковальчук Сергій, Руденко Андрій, Школа Любов та багато інших. З 7 серпня 1941 року технікум починає евакуацію. Місцем евакуації стало м. Ташкент. Декілька тижнів знадобилося на те, щоб дістатися до цього міста. Незважаючи на великі труднощі, до 2 листопада 1941 року було проведено набір студентів І курсу. Всього було набрано 5 груп. Нарешті . . . 1943 рік . . . Жовтень. Рідний Дніпропетровськ визволено. Одразу починається повернення технікуму до рідного міста, 1944 року він повертається з евакуації. Перед очима викладачів та студентів постала страшна картина: від гуртожитку та корпусу залишились тільки стіни, а лабораторний корпус та інші споруди були повністю зруйновані. Адміністрація міста призначила місцем розташування технікуму СШ №58 по вул. Фрунзе. Заняття проходили ввечері, а вдень студенти і викладачі працювали над відбудовою навчального корпусу та гуртожитку. До 1947 року приміщення технікуму були майже всі відбудовані. Після війни починається новий етап у розвитку навчального закладу. Розширюється матеріальна база, відкриваються нові спеціальності. Технікум готує спеціалістів зі зберігання зерна, бухгалтерського обліку, економістів з технології борошномельного виробництва, техніківмеханіків, техніків-електриків, спеціалістів з протипожежної справи. У 50-ті роки відкривається заочне відділення. Багато тих, хто повернувся з фронту були нагороджені орденами і медалями. Зокрема, Каратун І.Ф., Резнік П.Ф., Кружило О., Муленко Г. Лобода, Щасливець та ін. За мужність і героїзм випускник технікуму Милашенко Микола Євменович був нагороджений високим званням Герой Радянського Союзу. 1961 року наш навчальний заклад рішенням Міністерства заготівель отримує назву “Дніпропетровський технологічний технікум”. У технікумі працювали династії викладачів: директор технікуму Мурзін М.М. разом із доньками Лідією Миколаївною та Валентиною Миколаївною відпрацювали майже 60 років у нашому навчальному закладі; подружжя Кірієнків – 61 рік; Борняков В.Г. та М'ясоєдова М.М. – понад 50 років, Гарькавий В.Д. та Гришина Н.О. – понад 70 років. Новий етап у розвитку навчального закладу починається з 1997 року, коли технікум увійшов до складу навчально-науково-

| № 10 (136) октябрь 2010

виробничого комплексу “Дніпропетровський державний аграрний університет”. Сучасну назву “Технологічний коледж Дніпропетровського державного аграрного університету” отримав у 2004 році. В наш час коледжем керують досвідчені і віддані своїй справі люди: директор коледжу – Авраменко О.І.; заступник директора з навчальної роботи – Науменко О.В.; заступник директора з навчально-виробничої практики - Ігнатченко Л.М; заступник директора з виховної роботи - Шевцова А.А.; завідуючі відділеннями - Ісакова Л.М., Харитонова Л.Є. У своїй структурі коледж має на денній та заочній формі економічне та технологічне відділення, де готують фахівців за спеціальностями 5.03050901 “Бухгалтерський облік”, 5.05170103 “Зберігання і переробка зерна”, 5.05170104 “Виробництво хліба, макаронних, кондитерських виробів і харчоконцентратів”. Забезпечують навчально-виховний процес 34 педагогічні працівники. Всі педагогічні працівники мають базову освіту. Протягом свого існування коледж підготував більше 20 тисяч спеціалістів, які працюють у різних регіонах України. Значна більшість працівників галузі – наші випускники. Наприклад, з 800 працюючих на ВАТ “Дніпромлин” близько 600 спеціалістів – випускники коледжу. Наші студенти мають досить високий рівень кваліфікації, бо навчаючись у коледжі, вони вже проходять виробничу практику на базових підприємствах галузі, це - ВАТ “Дніпромлин”, ДП ДАК “Хліб України”, ДП “Балівський елеватор”, ВАТ “Мрія”, ВАТ “Привільнянське ХПП”, ВАТ “Вознесенський КХП”, ЗАТ “Зернопром”, ВАТ “Не-

забудинське ХПП” – загалом налічується більше 50. Це підприємства Дніпропетровської, Запорізької, Донецької, Харківської, Полтавської, Черкаської, Херсонської, Луганської областей та Криму. На базі коледжу функціонує спортивно-оздоровчий комплекс, спортивними досягненнями студентів займаються викладачі кафедри фізичної культури, щорічно проводиться спартакіада з 8 видів спортивно-масових змагань. Працюють спортивні секції за такими видами спорту: волейбол, баскетбол, настільний теніс, легка атлетика, гирьовий спорт, бадмінтон, шахи та шашки. У змаганнях студенти часто посідають призові місця, особливо з гирьового спорту. Велика кількість студентів бере участь у художній самодіяльності. Також своє дозвілля студенти проводять, відвідуючи театри, музеї, виставки, влаштовуючи різні тематичні вечори та вечори відпочинку. Після закінчення коледжу студенти за співбесідою можуть вступити на скорочений термін навчання до Дніпропетровського державного аграрного університету, а також до інших навчальних закладів ІІІ – ІV рівня акредитації. Ті, хто вирішить зразу після коледжу піти працювати – їм завжди відкрита дорога на підприємства нашої галузі, бо студенти нашого закладу виходять висококваліфікованими спеціалістами, а багато з них повертаються в рідні стіни на викладацьку службу, щоб донести знання наступним поколінням. Шановні викладачі, співробітники, студенти! Зі святом вас! Хай процвітає наш рідний коледж і завжди будуть у пошані професії, які він надає нашим студентам!