Grain storage and processing magazine (№11 November 2009) by Grain storage and processing magazine

№11 (125) ноябрь 2009 Редакционная коллегия

«Хранение и переработка зерна»

ежемесячный научно-практический журнал

СОДЕРЖАНИЕ

Бутковский В.А. (Москва) Васильченко А.Н. (Киев) Ган Е.А. (Астана) Дмитрук Е.А. (Киев) Дробот В.И. (Киев) Жемела Г.П. (Полтава) Капрельянц Л.В. (Одесса) Кирпа Н.Я. (Днепропетровск) Ковбаса В.Н. (Киев) Кожарова Л.С. (Москва) Кругляк В.И. (Днепропетровск) Лебедь Е.М. (Днепропетровск) Моргун В.А. (Одесса) Просянык А.В. (Днепропетровск) Пухлий В.А. (Севастополь) Ткалич И.Д. (Днепропетровск) Фабрикант Б.А. (Москва) Цыков В.С. (Днепропетровск) Чурсинов Ю.А. (Днепропетровск) Шаповаленко О.И. (Киев) Шемавнев В.И. (Днепропетровск)

Обзор внебиржевого рынка зерновых Украины ............................................ 5 Рынок продуктов переработки зерна Украины ............................................... 6 Производство продукции предприятиями отрасли хлебопродуктов Украины в октябре 2009 года ......................................... 7 Зерновые: внешняя торговля в Украине в октябре 2009 года ................. 11 Обзор рынка зерновых Российской Федерации ............................................ 15 Рынок продуктов переработки зерна Российской Федерации ............... 16

Главный редактор Рыбчинский Р.С. chief@apk-inform.com zerno@apk-inform.com

раСтениеВоДСтВо

Корреспондент Святослав Ткаченко ads@apk-inform.com Техническая группа Чернышева Е.В. Бессараб Е.Г. Юрченко А.С. Гречко О.И. Реклама Шерстюк Н.В. sherstuk@apk-inform.com Материалы печатаются на языке оригинала. Точка зрения авторов может не совпадать с мнением редакции. Редакция не несет ответственности за достоверность информации, опубликованной в рекламе. Перепечатка материалов, опубликованных в журнале, допускается только по согласованию с редакцией. Научно-практические материалы печатаются после рассмотрения научно-техническим советом журнала или рецензии члена редколлегии. Журнал является специализированным по техническим наукам - решение ВАК Украины №1-05/10 от 10.11.2003г.; по сельскохозяйственным наукам - решение ВАК Украины №2-03/8 от 11.10.2000г.

Адрес для переписки: Абонентский ящик №591, г.Днепропетровск, 49006, Украина Адрес редакции: ул.Чичерина, 21, г.Днепропетровск, 49006, Украина тел/факс: +380 56 370-99-14 +380 562 32-07-95 e-mail: zerno@apk-inform.com Подписной индекс в каталоге «Укрпошты» - 22861 Подписано в печать 05.12.09 Формат 60х84 1/8. Тираж 2 000 экз. Печать офсетная, отпечатано на полиграфическом комплексе ИА «АПК-Информ»

отраСЛеВЫе ноВоСти ......................................................... 2 зерноВоЙ рЫнок

актУаЛЬнаЯ теМа

«Черные дыры» украинского АПК ............................................................................ Не надо рубить голову курице, которая несет золотые яйца! ..................... Мировой рынок пшеницы: первые ласточки урожая-2010 ......................... Украинская перспектива страхования сельхозрисков ..................................

17 19 21 22

И крупный агрохолдинг, и мелкое фермерское хозяйство сегодня нуждаются в технологиях - Стефан Марциновски ..................................... 26 Особливості формування врожайності зерна в простих гібридах кукурудзи .................................................................................................. 27

теХноЛоГии ХранениЯ и СУШки

Кореляційна залежність показників якості пророслого зерна пшениці при зберіганні ............................................................................................................ 30 Шкідники зернопродукції та способи регулюванная їхньої чисельності .................................................................................................... 31

теХноЛоГии зернопереработки

Подготовка зерна шелушением на мельницах сортовых помолов пшеницы .................................................................................................... 34 Порівняльне дослідження первинного подрібнення зерна тритикале та пшениці .............................................................................................. 35 Дослідження взаємозв`язку режимів роботи крупоутворюючих систем і питомих енерговитрат на подрібнення ......................................... 38 Сучасні ситові тканини для зернопереробки ..................................................... 39 Нові склади комбікормів для сільськогосподарських тварин, птиці та риби .............................................................................................................. 45 Влияние условий хранения на качество полнорационного экструдированного комбикорма для рыб осетровых пород ............... 47 Склад рецептів комбікормів для акваріумних риб ............................................48

наУЧнЫЙ СоВет

Фізіолого-біохімічні критерії старіння насіннєвого зерна ............................... 51

теХноЛоГии ХЛебопеЧениЯ

Внедрение энергосберегающей техники и технологий – актуальная проблема для предприятий хлебопекарной отрасли Украины ......... 53 Заміс тіста в тонкому шарі ............................................................................................ 55 Якість вітчизняних хлібопекарських дріжджів ................................................... 56

иСториЯ произВоДСтВа

Вітрове млинарство на Черкащині ........................................................................... 58

отраСЛеВЫе ноВоСти

№11 (125) ноябрь 2009

Украина

Украине по состоянию на 24 ноября 2009 г., согласно оперативным данным, намолочено 47,37 млн. тонн зерна. Поздние зерновые и зернобобовые культуры к указанной дате были собраны с площади почти 15,3 млн. га, или 99%, планируемых к уборке. Средняя урожайность зерновых по Украине составляет 31 ц/га.

о данным Госкомстата, на 1 ноября 2009 г. в сельскохозяйственных предприятиях Украины (кроме малых) и предприятиях, занимающихся хранением и переработкой зерновых культур, в наличии имелось 22,4 млн. тонн зерна (на 9% меньше по сравнению с 1 ноября 2008 г.), в т.ч. 11,1 млн. тонн пшеницы, 5,3 млн. тонн ячменя, 3,6 млн. тонн кукурузы, 0,8 млн. тонн ржи. Непосредственно в аграрных предприятиях хранилось 11,9 млн. тонн зерна (на 14% меньше прошлогодних показателей), в том числе 5,5 млн. тонн пшеницы, ячменя - 3 млн. тонн, кукурузы - 1,7 млн. тонн, ржи - 0,4 млн. тонн. На предприятиях, занимающихся хранением и переработкой зерна, имелось в наличии 10,5 млн. тонн зерна (на 2% меньше, чем на 1 ноября 2008 г.), в т.ч. 7,4 млн. тонн (на 2% больше) - на предприятиях, занимающихся хранением зерна.

о данным Минап, Украина с начала текущего МГ (июль 2009 г. - июнь 2010 г.) и по состоянию на 19 ноября 2009 г. экспортировала 10,4 млн. тонн зерна, что на 4,5% больше по сравнению с аналогичной датой 2008 г. Экспорт пшеницы за этот период составил 5,4 млн. тонн против 5,2 млн. тонн за соответствующий период прошлого года, ячменя - 3,37 млн. тонн против 4 млн. тонн, кукурузы - 1,5 млн. тонн и 0,672 млн. тонн соответственно.

равительство Украины планирует объединить государственную акционерную компанию (ГАК) "Хлеб Украины" с Аграрным фондом, сообщила премьерминистр Юлия Тимошенко на торжественном собрании ко Дню работника сельского хозяйства в Киеве 25 ноября. По ее словам, соответствующие подготовительные шаги Кабинет министров уже сделал.

гропромышленная компания Landkom International PLC планирует в 2010 г. ввести в эксплуатацию в Тернопольской области элеватор мощностью единовременного хранения зерна 20 тыс. тонн. Согласно сообщению компании на Лондонской фондовой бирже 26 ноября, для реализации этого проекта закуплено необходимое оборудование. Летом т.г. компания уже запустила первую очередь элеватора в с. Красное (Львовская обл.) мощностью единовременного хранения 20 тыс. тонн зерна и объявляла о планах увеличения его мощности вдвое.

мериканский зернотрейдер CHS завершит модернизацию зернового терминала GNT в Одесском порту (причал №4) до марта 2010 г., сообщил коммерческий директор "СиЭйчЕс Украина" Юрий Сидоренко. Единовременные мощности хранения терминала возрастут с 26 до 130 тыс. тонн. "В 2010 г. компания намеренна экспортировать из Украины 1-1,5 млн. тонн зерновых культур - фуражной пшеницы, кукурузы и ячменя", - уточнил он. Инвестиции в проект не разглашаются. CHS сообщила о приобретении доли в терминале у частных лиц в сентябре. Компания является крупнейшим экспор-

тером из США пшеницы и третьим - кукурузы. Она производит подсолнечное масло, муку, корма для животных, этанол, выращивает сельхозкультуры, владеет и управляет нефтеперерабатывающими предприятиями, розничными сетями.

ьвовское областное отделение аМкУ выявило нарушения с признаками антиконкурентных согласованных действий со стороны ОАО «Красненский КХП», ДП ГАК «Хлеб Украины», Стрийский КХП №2, ОАО «Бродивское ХПП» и ПП «Зернопромтрейд». Как выяснило отделение комитета, хлебоприемные предприятия установили на одинаковом уровне экономически необоснованную стоимость услуг по переоформлению документов на право собственности на зерно с одного владельца на другого. АМКУ возбудил дело против данных компаний, расследование продолжается.

бщим собранием акционеров оао «бершадский комбинат хлебопродуктов», которое состоялось 17 ноября 2009 г., принято решение о прекращении деятельности ОАО «Бершадский КХП» путем его ликвидации. Об этом сообщает Государственная комиссия по ценным бумагам и фондовому рынку Украины. Причинами принятия такого решения стали отсутствие производственных основных средств, на которые возможно было бы осуществлять свою уставную деятельность, большие убытки, высокая конкуренция, в последние годы общество практически не занималось своей основной хозяйственной деятельностью.

своем приходе на аграрный рынок Украины объявила канадская компания Viterra. Презентуя компанию, ее президент и исполнительный директор Майо Шмидт отметил, что компания планирует развивать в Украине аграрный бизнес, переработку зерна и масличных культур, приобретать и строить элеваторы, портовые терминалы, торговать украинским зерном на мировых рынках. Viterra является самой большой аграрной компанией в Канаде, занимая около половины зернового рынка этой страны и сотрудничая с более чем 90 тыс. производителей зерна. Недавно компания приобрела ведущего мирового торговца ячменем - австралийскую компанию "АВВ", а вместе с ней около 100 локальных и 8 портовых элеваторов в Австралии, где она покупает зерно у более чем 45 тыс. местных фермеров.

оспотребстандарт Украины за 3 квартала т.г. провел мониторинг производства 291,18 тыс. тонн хлеба на сумму около 1,3 млн. грн. Проверку не прошла пятая часть изучаемой продукции - специалисты ведомства забраковали более 21% проверенных хлебопродуктов (63,07 тонны продукции на сумму 239,75 тыс. грн., 21,7% от проверенного). Основные нарушения зафиксированы в части требований нормативной документации и к качеству выпускаемой продукции, зафиксированных в госстандартах. Основные претензии - к внешнему виду буханок и состоянию мякиша. Как отмечает генеральный директор ассоциации "Укрхлебпром" Александр Васильченко, в большой степени результат таких проверок зависит от выборки производителей, чью продукцию мониторило ведомство. "По опыту прошлых лет можно сказать, что обычно бракуется и выявляются нарушения в продукции мелких производителей, частных маленьких пекарен - зачастую они экономят на технологиях и стараются закупить компоненты подешевле, что в результате отражается на качестве конечного продукта. Крупные хлебные холдинги стараются не рисковать, эксперимен-

№11 (125) ноябрь 2009

Зарубежье

2009 г. в россии собран рекордный урожай риса, который составил 978 тыс. тонн, что на 33% больше, чем в прошлом году. В связи с этим Минсельхоз РФ ожидает сокращение импорта данной зерновой на 30% по сравнению с прошлым годом. В целом, по оценке Минсельхоза, валовой сбор зерновых и зернобобовых культур в РФ в весе после доработки составит 93 млн. тонн, в том числе пшеницы - 58 млн. тонн.

осударственные закупочные интервенции на зерновом рынке рФ, начатые 2 ноября, планируется завершить в конце декабря 2009 г. Об этом заявил заместитель гендиректора Объединенной зерновой компании Арам Гукасян. По его словам, до конца т.г. остается провести 8-9 торговых сессий. «Исходя из объема финансирования в 9,5 млрд. руб., мы рассчитываем закупить порядка 2,5 млн. тонн зерна».

о данным росстата, в октябре 2009 г. российские предприятия произвели 974,5 тыс. тонн муки, что на 4% больше, чем в сентябре 2009 г., но на 2% меньше показателя октября 2008 г. С января по октябрь 2009 г. в России было изготовлено 8468,3 тыс. тонн муки, что примерно соответствует уровню прошлого года - 8403,5 тыс. тонн. По сравнению с 2008 г. производство муки наиболее заметно сократилось в Москве, Санкт-Петербурге и Самарской области. Значительный рост объемов производства муки произошел в Ставропольском крае, Тамбовской и Рязанской областях. Крупнейшим региональным производителем муки остается Алтайский край. За 10 месяцев т.г. предприятия Алтайского края произвели 1007,4 тыс. тонн муки, или 12% от общероссийского показателя.

равительство рФ приняло постановление от 2 ноября 2009 г. №881 «О временных ставках ввозных таможенных пошлин на рис и мукомольно-крупяную продукцию из него». Согласно постановлению, устанавливаются сроком на 9 месяцев ставки ввозных таможенных пошлин в отношении риса и мукомольно-крупяной продукции из него, содержащиеся в Товарной номенклатуре внешнеэкономической деятельности РФ. Так, импортные пошлины на рис и мукомольно-крупяную продукцию из него повышаются с нынешних 0,07 до 0,12 евро/кг.

калачинске омской области вводится в эксплуатацию элеватор мощностью 30 тыс. тонн, входящий в производственный комплекс строящегося крупяного завода. Запуск основного производства намечен на начало 2010 г. В настоящее время на производстве ведется установка и наладка оборудования первой очереди по переработке овса и производству пропаренной овсяной крупы и муки. Инвестором

проекта выступает компания «Омский региональный элеватор». С начала реализации проекта в него инвестировано около 1 млрд. руб., из которых более 300 млн. руб. - средства, вложенные в элеватор и строительство первой очереди завода, рассчитанной на производство более 120 тонн крупы в сутки. По объемам производства это будет крупнейший крупяной завод в России, а с запуском второй очереди мощностью 240 тонн крупы в сутки - в мире.

начале ноября истек 4-месячный срок, в течение которого зерновая компания «настюша» могла выкупить у Россельхозбанка свои 10 элеваторов в Краснодарском крае, которыми она рассчиталась за долги перед банком в размере 3,151 млрд. руб. 6 июля 2009 г. ОАО «Россельхозбанк» приобрело доли участия в уставном капитале 10 элеваторов в Краснодарском крае, ранее принадлежавших зерновой компании "Настюша". В собственность банка перешло 75% акций ОАО "Албашский элеватор", 80,41% ОАО "Белоглинский элеватор", 80% ОАО "Величковский элеватор", а также пакеты более 75% акций в Еянском, Крыловском, Ладожском, Малороссийском, Ровненском, Степнянском и Уманском элеваторах. В настоящее время Россельхозбанк планирует выставить элеваторы на продажу по рыночной цене. В качестве возможного покупателя называется Объединенная зерновая компания (ОЗК).

отраСЛеВЫе ноВоСти

тируя с качеством, и, кроме того, оснащены лабораториями для проверки продукции, на что у мелких компаний нет ресурса", - говорит он. Косвенно способствовало снижению качества муки и введение нового Госстандарта на муку, отмечают пекари. "Хотя это ГОСТ на зерно и формально нас не касается, тем не менее, отрасль ощутила последствия. Этот стандарт сдвинул качественные показатели, в частности 1 класс (по старому ГОСТу) был, в принципе, упразднен под предлогом того, что пшеница такого качества у нас в стране практически не выращивается", - отметил А.Васильченко.

леваторное хозяйство россии находится в тяжелой ситуации, считает президент российского зернового Союза аркадий злочевский. Это связано не с отсутствием емкостей, а с географическим расположением элеваторов. Ведь в советский период элеваторы строились с расчетом, что зерно будет храниться в местах потребления. Сейчас суммарная емкость элеваторов составляет 95 млн. тонн. Из них в технически исправном состоянии - 64 млн. тонн. Однако лишь четверть мощностей, находящихся в технически исправном состоянии, позволяет сохранить зерно без количественных и качественных потерь. Суммарная мощность амбарного хранения в хозяйствах достигает 102 млн. тонн. Данные хранилища практически не позволяют сохранить количество и качество зерна. Элеваторы, расположенные в местах потребления зерна, выпали из оборота. Например, в Архангельске, где зерно не выращивается, находится крупный элеватор емкостью 80 тыс. тонн. В то же время, в зернопроизводящих регионах элеваторных мощностей не хватает. Особенно это касается ЦФО, севера Поволжья. Так, в Нижегородской области в текущем году собрано свыше 1,4 млн. тонн, а суммарная емкость составляет всего 300 тыс. тонн. Из-за невозможности положить зерно на хранение сельхозпроизводители вынуждены продавать его с токов по любой предложенной цене. В прошлом сезоне из-за отсутствия развитой элеваторной инфраструктуры потеряно, по оценкам РЗС, как минимум 2,5 млн. тонн зерна. В самом плохом состоянии находятся государственные элеваторы. В наилучшем состоянии находятся элеваторы, принадлежащие частным владельцам, у которых в собственности несколько хранилищ. К ним относятся, например, элеваторы ООО "Русская элеваторная компания», ОАО «Пава», ОАО "Группа "Разгуляй". Для решения обозначенных проблем Минсельхоз РФ разрабатывает федеральную целевую программу "Развитие логистической инфраструктуры зернового рынка". РЗС настаивает на том, чтобы в нее вошли все традиционные меры поддержки (субсидирование кредитных ставок, лизинг техники и обо-

отраСЛеВЫе ноВоСти

№11 (125) ноябрь 2009 рудования) для модернизации существующих и строительства новых объектов инфраструктуры.

огласно прогнозам продовольственной и сельскохозяйственной организации оон (FAO), мировой урожай пшеницы в 2009 г. составит 678 млн. тонн, что на 23 млн. тонн превышает июльскую оценку аналитиков, однако на 0,5 млн. тонн меньше валового сбора прошлого года. Как заявляют аналитики, повышение прогнозов обусловлено увеличением урожая пшеницы в странах Азии, Северной Африки и Европы. Что касается перспектив сева под урожай 2010 г., то они остаются благоприятными. Лишь в некоторых странах ЕС и США ожидается сокращение посевных площадей под пшеницей. Отметим, что общий объем производства зерновых в мире в текущем сезоне составит около 2,23 млрд. тонн, что на 26 млн. тонн превышает предыдущую оценку экспертов, но все же на 2,1% отстает от показателей сезона-2008/09.

огласно последним оценкам аналитиков Strategie Grains, в 2009/10 МГ посевная площадь мягкой пшеницы в регионе ЕС-27 будет увеличена на 1%, а валовой сбор зерновой достигнет 129 млн. тонн. Между тем, общий размер площадей под пшеницей в мире в сезоне-2009/10 сократится, что, наряду с ростом спроса, будет способствовать укреплению цен. Отметим, что доля фуражного использования пшеницы в мире увеличится в связи с неурожаем кукурузы в Китае. В свою очередь, продовольственное потребление зерновой возрастет благодаря замене более дорогостоящего риса.

яд европейских ученых прогнозирует, что под негативным влиянием глобального потепления и дефицита осадков с 2020 г. урожайность пшеницы дурум в Италии начнет существенно снижаться, а еще через несколько лет страна может и вовсе прекратить ее выращивание. Пшеница дурум является основным ингредиентом для производства пасты - национального блюда Италии. Поэтому сокращение производства данного сорта пшеницы в стране из-за климатических изменений приведет к значительному наращиванию импорта зерновой. Как правило, Италия импортирует в среднем до 2 млн. тонн дурума в год. Высококачественная пшеница закупается в США, Канаде и Австралии. Зерно более низкое по качеству и стоимости ввозится из соседних стран ЕС и Восточной Европы. Значительные объемы дурума низкого качества также закупаются в Канаде. Согласно последним оценкам бюро статистики Италии (Istat), производство пшеницы дурум в стране в 2009/10 МГ сократится на 21% - до 4,11 млн. тонн против 5,19 млн. тонн в прошлом сезоне.

редставитель румынии Дациан Чиолос (Dacian Ciolos), начиная с 1 февраля 2010 г., будет отвечать за развитие аграрной политики в Европейском союзе. Об этом 27 ноября в Брюсселе сообщил глава Еврокомиссии Жозе Мануел Бароззо. Новый комиссар по сельскому хозяйству оказался единственным претендентом на этот пост среди 26 кандидатов, поскольку претенденты из других стран ЕС стремились заполучить другие должности в Еврокомиссии.

новом отчете Международный совет по зерну (IGC) опубликовал свой прогноз мировой торговли мукой в 2009/10 МГ. По мнению аналитиков совета, тор-

говля мукой в новом сезоне останется примерно на уровне 2008/09 МГ и составит 12,4 млн. тонн (в зерновом эквиваленте). При этом Афганистан останется крупнейшим мировым импортером муки: страна закупит на внешних рынках около 1,4 млн. тонн муки, что также соответствует уровню прошлого сезона. Страны СНГ (Грузия, Узбекистан, Таджикистан и др.) импортируют до 2,5 млн. тонн муки. Импорт муки Бразилией также не изменится и останется на уровне 900 тыс. тонн. Что касается экспорта, то главным мировым экспортером муки останется Казахстан: страна экспортирует около 2,7 млн. тонн муки (в зерновом эквиваленте) против 2,6 млн. в 2008/09 МГ. Турция снова станет вторым крупнейшим мировым экспортером муки: ожидается, что страна экспортирует 2,2 млн. тонн муки.

о прогнозу индонезийской ассоциации мукомольных предприятий (Indonesian Wheat Flour Producers Association), потребление пшеничной муки в стране в 2010 г. в сравнении с показателем предыдущего сезона может увеличиться на 6% в год (230 тыс. тонн) - до 4,03 млн. тонн. Развитие данной тенденции в Индонезии происходит под влиянием экономического роста. В частности, отмечается усиление спроса на пшеничную муку со стороны мелких и средних предприятий страны. Отметим, что потребление муки в Индонезии стабильно увеличивалось на протяжении последних нескольких лет (в среднем на 6-7% в год), при этом глобальный финансовый кризис и рост цен не повлияли на развитие тренда. Так, по итогам прошлого сезона данный показатель увеличился на 4,3%. Добавим, что в новом сезоне Индонезия также увеличит закупки пшеницы на внешних рынках, объем импорта данной продукции может повыситься на 5% в год против 4,5 млн. тонн, импортированных в текущем году. Индонезия является вторым крупнейшим импортером муки в Азии (после Японии) и производит муку только из импортированного сырья. Импортные закупки пшеницы Индонезия осуществляет из Канады, США, Австралии, стран Восточной Европы, Аргентины и Китая.

о сообщениям официальных источников, турция намерена прекратить экспорт пшеничной муки на рынок индонезии в случае, если антидемпинговый комитет Индонезии установит 20-30% пошлину на импорт турецкой муки, обвиняя Турцию в демпинге. В настоящее время как минимум 4 мукомольные компании Турции уже заявили о своем намерении отказаться от поставок муки на рынок Индонезии. При этом большинство операторов турецкого рынка намерено последовать их примеру.

кспорт риса из Вьетнама в 2009 г., скорее всего, превысит предыдущий рекорд на 20%, сообщило агентство Bloomberg, и достигнет 6-6,2 млн. тонн. Предыдущий рекорд был установлен в 2005 г., он составлял 5,17 млн. тонн. Как ожидается, мировой спрос на рис вырастет в текущем году, так как из-за ураганов на Филиппинах будет собрано на 1,3 млн. тонн риса меньше, чем ожидалось, а урожай в Индии будет меньше на 18% из-за засухи. Эти и другие отраслевые новости читайте на сайте www.apk-inform.com

№11 (125) ноябрь 2009

В течение последней недели октября, а также ноября на рынке продовольственной пшеницы отмечались ценовые тенденции разной направленности. Многие переработчики сообщали о повышении цен. При этом часть покупателей оставляла их неизменными. Торгово-закупочная деятельность оставалась недостаточно активной. Многие владельцы пшеницы в отчетный период сдерживали реализацию продовольственного зерна. Аграрии считали цены спроса недостаточно высокими для активизации продаж зерновой. Сельхозпроизводители, как правило, осуществляли реализацию зерновой лишь при необходимости получения денежных средств. При этом большинство переработчиков продовольственной пшеницы сообщали о повышении закупочных цен на зерно. Данная ситуация была обусловлена тем, что на фоне сокращения количества предложений зерновой многие аграрии не соглашались уступать в цене. Таким образом, мукомолам зачастую удавалось приобретать зерно партиями небольших объемов. Ряд переработчиков не пересматривал ранее установленные цены спроса на зерновую ввиду отсутствия возможности приобретать пшеницу по более высоким ценам. В сегменте экспортно-ориентированных компаний также отмечались разнонаправленные ценовые тенденции. Многие трейдеры не пересматривали ранее установленные цены спроса. При этом ряд экспортеров сообщал о повышении закупочных цен на пшеницу. Стоит отметить, что экспортноориентированные компании больший интерес проявляли к приобретению пшеницы 3 класса. На рынке ржи в течение отчетного периода существенных изменений не отмечалось. Большинство владельцев и переработчиков зерна оставляли цены спроса и предложения в ранее установленном диапазоне. Переработчики, нуждавшиеся в пополнении сырьевых запасов, как правило, не испытывали сложностей с закупкой необходимых объемов зерновой. При этом участники рынка оценивали спрос на рожь как недостаточно высокий ввиду того, что сохранялись трудности с реализацией готовой продукции. Наряду с этим, ряд производителей спирта проявлял заинтересованность в приобретении ржи ввиду высокой стоимости основной сырьевой культуры - кукурузы. В течение последней недели октября - ноября на рынке зерна гречихи отмечались разнонаправленные ценовые тенденции. Многие операторы рынка продолжали деклари-

Цены предложения на пшеницу в Украине. EXW. грн0 т 1600 1400 1200 1000 800 600 400 200 янв07

апр07

июл07

окт07

янв08

Пшеница 3 кл

апр08

июл08

окт08

Пшеница 4 кл.

янв09

апр09

июл09

Пшеница фуражная

ровать неизменные цены предложения. При этом ряд компаний повышал закупочные цены в связи с недостаточно большим количеством предложения зерна на рынке. Стоит отметить, что ряд переработчиков планировал продолжить повышение закупочных цен. Владельцы гречихи продолжали сдерживать реализацию зерновой. Ряд сельхозпроизводителей сообщал о повышении отпускных цен на зерновую ввиду достаточно активного спроса на нее.

зерноВоЙ рЫнок

Обзор внебиржевого рынка зерновых Украины

В течение рассматриваемого периода на рынке фуражной пшеницы сохранялись положительные ценовые тенденции. Владельцы зерна оценивали спрос на пшеницу как достаточно активный. В связи с этим многие держатели сообщали о повышении отпускных цен на зерновую. Порой цены на пшеницу 4, 5 класса находились на уровне 3 класса. Аграрии отмечали, что интерес к приобретению пшеницы проявляли как внутренние потребители, так и экспортноориентированные компании. переработчики продолжали отмечать трудности с закупкой зерна ввиду жесткой конкуренции по ценам со стороны экспортно-ориентированных компаний. Многие внутренние потребители повышали закупочные цены. При этом отдельные предприятия и компании, сформировавшие запасы для работы на протяжении длительного периода, прекратили закупки пшеницы. Экспортно-ориентированные компании проявляли активный интерес к закупке фуражной пшеницы. Многие компании корректировали закупочные цены. Вместе с тем, некоторые компании не пересматривали закупочные цены, что объяснялось накоплением объемов фуражной пшеницы для выполнения обязательств по заключенным контрактам полно-

Средние цены на продовольственные зерновые (предложение, EXW), грн/т Пшеница 1 кл. Пшеница 2 кл. Пшеница 3 кл. Рожь Зерно гречихи

23.10.2009 1270 1250 1050 750 2050

30.10.2009 1270 1250 1100 750 2050

06.11.2009 1270 1250 1120 750 2050

13.11.2009 1350 1300 1180 750 2050

20.11.2009 1350 1300 1180 750 2050

27.11.2009 1350 1300 1180 750 2080

06.11.2009 1057 840 1160

13.11.2009 1077 840 1160

20.11.2009 1087 840 1180

27.11.2009 1107 840 1200

Средние цены на фуражные зерновые (предложение, EXW), грн/т Пшеница Ячмень Кукуруза

23.10.2009 973 840 1100

30.10.2009 1007 840 1150

зерноВоЙ рЫнок

№11 (125) ноябрь 2009

Закупочные цены на пшеницу перерабатывающих предприятий на 23.11.2009 (СРТ), грн/т Регион Центральный Западный Восточный Южный

Пшеница 1 кл. -

Пшеница 2 кл. 1230-1320 1100-1200 1250-1200 1250-1355

Пшеница 3 кл. 1170-1220 1050-1200 1150-1250 1200-1305

Классификация по ДСТУ-П-3768:2009

стью. По максимальным ценам приобретали зерно экспортеры, которым необходимо было в кратчайшие сроки закончить формирование судовых партий. На рынке фуражного ячменя в течение последней недели октября - ноября торгово-закупочная активность оставалась невысокой. Ситуация на рынке оставалась стабильной, однако следует отметить, что количество предложений зерна было небольшим. Владельцы зерна отмечали, что спрос на зерно оставался недостаточно активным. При этом большинство из них не корректировали отпускные цены на ячмень, предпочитая не реализовывать зерновую. В то же время, сельхозпроизводители, которые нуждались в возврате оборотных средств либо которым необходимо было освободить хранилища, реализовывали зерно партиями, не превышавшими 20-30 тонн. Внутренние потребители приобретали ячмень партиями небольших объемов и, как правило, не пересматривали ранее установленные цены на зерновую.

Экспортно-ориентированные компании также не проявляли интереса к приобретению ячменя. Многие трейдеры продолжали декларировать прежние закупочные цены. В отчетный период участники рынка фуражной кукурузы отмечали, что спрос на зерновую оставался достаточно активным. Данная ситуация способствовала тому, что многие владельцы зерна повышали отпускные цены. На рынке кукурузы отмечался рост цен, обусловленный заметной активизацией закупочной деятельности экспортноориентированных компаний. Увеличение закупочной деятельности экспортеров привело к тому, что некоторые владельцы зерна несколько снижали темпы продаж. Вместе с тем, некоторые держатели ввиду ряда причин (отсутствие надлежащих условий для длительного хранения зерна, необходимость возврата оборотных средств для удовлетворения текущих потребностей) предлагали кукурузу по действующим ценам. Внутренние потребители под влиянием роста закупочных цен экспортеров отмечали сокращение предложений зерна по ранее установленным ценам, поэтому для сохранения темпов поступлений необходимых объемов кукурузы повышали закупочные цены. Некоторые внутренние потребители, которые располагали запасами зерна для переработки на длительный период, в условиях нестабильности цен приостановили закупку зерна. В течение рассматриваемого периода наблюдалась активизация закупочной деятельности экспортно-ориентированных компаний, которые в условиях жесткой конкуренции в закупках среди компаний повышали закупочные цены.

Рынок продуктов переработки зерна Украины Мука и отруби В течение последней недели октября, а также ноября на рынке пшеничной муки отмечались ценовые тенденции разной направленности. Многие производители муки не пересматривали ранее установленные цены предложения ввиду недостаточно активного спроса на готовую продукцию. При этом ряд переработчиков сообщал о повышении отпускных цен на пшеничную муку, что связано с увеличением стоимости помольной партии зерна. В рассматриваемый период средние отпускные цены по Украине на условиях EXW на муку в/с находились в пределах 1835-2010 грн/т, 1 сорта - 1660-1720 грн/т, 2 сорта 1385-1450 грн/т. На протяжении рассматриваемого периода большинство производителей ржаной муки сохраняли ранее сформированные цены предложения на готовую продукцию. По словам операторов рынка, данная ситуация была обусловлена в основном невысоким спросом на муку. Переработчики отмечали, что зачастую они отгружали продукцию только постоянным клиентам, которые не пересматривали условия договоров поставок. Неизменности цен предложения способствовало также сохранение прежней стоимости помольной партии зерна. Лишь единичные производители муки западного региона сообщали о повышении цен предложения на продукцию в связи с переработкой более дорогостоящего зерна. В течение отчетного периода средняя отпускная цена на ржаную муку на условиях EXW составляла 1070-1080 грн/т.

Цены на продукты переработки зерновых ,предложение/ EXW0 / грн2 т 2650 2150 1650 1150 650 150 янв07 апр07 июл07 окт07

янв08 апр08 июл08 окт08 янв09 апр09 июл09 окт09

Мука в/с Мука ржаная

Мука 1 с. Отруби пшеничные

Мука 2 с.

На рынке пшеничных отрубей в течение последней недели октября - ноября отмечались разнонаправленные ценовые тенденции. Многие переработчики повышали отпускные цены на продукцию ввиду сохранения достаточно активного спроса на отруби как внутренних покупателей, так и экспортноориентированных компаний. Стоит отметить, что ряд производителей оставлял прежними цены предложения. Часть переработчиков сообщала об отсутствии достаточных объемов продукции для удовлетворения существующего спроса. На протяжении отчетного периода средняя отпускная цена на пшеничные отруби на условиях EXW находилась в диапазоне 380-570 грн/т.

Крупы На рынке круп в течение отчетного периода отмечались ценовые тенденции разной направленности. В первой поло-

№11 (125) ноябрь 2009

Манная Пшеничная Перловая Ячневая Горох Гречневая Пшено Овсяная Рис Кукурузная

1920-2600 1300-1600 1300-1600 1300-1600 2100-2800 3500-4100 1550-1950 3300-3500 5800-6700 2300-2400

В течение рассматриваемого периода на рынке рисовой крупы отмечались разнонаправленные ценовые тенденции. Многие переработчики сообщали о том, что спрос на готовую продукцию был достаточно активным, в связи с чем повышали отпускные цены на рисовую крупу. При этом ряд производителей сохранял ранее установленные цены предложения. Часть операторов рынка сообщала, что в случае сохранения интереса к приобретению риса отпускные цены на него будут расти.

вине рассматриваемого периода производители большинства видов круп не пересматривали отпускные цены на готовую продукцию. Так, переработчики зачастую оставляли неизменными цены предложения на манную, перловую, ячневую, гороховую, овсяную, кукурузную крупы, а также пшено. Вместе с тем, ряд переработчиков сообщал о повышении цен на пшеничную крупу ввиду удорожания помольной партии зерна. Во второй половине отчетного периода многие производители круп оставляли неизменными цены предложения на основные виды продукции. Вместе с тем, ряд производителей сообщал о повышении цен предложения ячневой, перловой и кукурузной круп ввиду подорожания помольной партии. На рынке гороховой крупы также многие производители

На рынке гречневой крупы в течение последней недели октября - первой половине ноября большинство производителей не пересматривали ранее установленные цены предложения на готовую продукцию. Операторы рынка зачастую отмечали, что спрос на готовую продукцию был недостаточно активным. При этом стимулировать реализацию за счет снижения отпускных цен для большинства из них было неприемлемым ввиду высокой стоимости перерабатываемого зерна. При этом во второй половине ноября ряд компаний сообщал о повышении отпускных цен, что объяснялось сохранением достаточно активного спроса на продукцию, а также увеличением стоимости помольной партии.

зерноВоЙ рЫнок

сообщали о повышении отпускных цен, что связано с переработкой более дорогостоящего сырья.

Отпускные цены комбинатов хлебопродуктов на крупы на 27.11.2009 (франко-склад), грн/т

Производство продукции предприятиями отрасли хлебопродуктов Украины в октябре 2009 года в стране было произведено 857,1 тыс. тонн муки, что на 10% меньше, чем за аналогичный период сезона-2008/09.

Мука Производство муки в Украине по итогам октября, согласно оперативным данным официальной статистики, составило 211,3 тыс. тонн, что на 7% меньше, чем в сентябре, и на 11% ниже объемов производства в октябре 2008 года. В том числе было произведено 195 тыс. тонн пшеничной и 14,9 тыс. тонн ржаной муки. Крупнейшим производителем муки в отчетном месяце по-прежнему является ОАО «Киевмлын» с объемом 19,5 тыс. тонн. Далее следуют ООО «Днепропетровский МК» (9,3 тыс. тонн), ЗАО «Донецкий КХП №1» (7,5 тыс. тонн), ГП «Новопокровский КХП» (7 тыс. тонн) и ОАО «Симферопольский КХП» с объемом 6,9 тыс. тонн. Объем переходящих остатков муки на предприятиях к концу октября увеличился по сравнению с концом сентября на 2% и составил 55,3 тыс. тонн. Таким образом, за 4 месяца (июль-октябрь) 2009/10 МГ

Макаронные изделия В октябре 2009 года на предприятиях Украины, подающих ежемесячную отчетность, производство макаронных изделий составило 8,7 тыс. тонн, что на 1% меньше, чем в сентябре, и на 6% ниже уровня производства в октябре минувшего года. Крупнейшим производителем макарон по итогам отчетного месяца было ОАО «Киевская макаронная фабрика», которое отчиталось за 1,3 тыс. тонн произведенной продукции. На втором месте ЗАО «Хмельницкая макаронная фабрика» с объемом 893 тонны. За ними следуют ЗАО «Донецкая макаронная фабрика» (870 тонн), ОАО «Черниговская макаронная фабрика» (821 тонна) и ОАО «Симферопольская макаронная фабрика» (720 тонн). Объемы остатков готовой продукции на предприятиях к концу октября увеличились по сравнению с концом сентября Производство# макаронных# изделий,# тонн

Производство# муки,# тонн 350000

10000

300000 250000

8000

200000

6000

150000

4000

100000

2000

50000

0 Июл

Сен

2007/2008 МГ

Ноя

Янв

2008/2009 МГ

Мар

Май

2009/2010 МГ

Июл

Сен

2007/2008 МГ

Ноя

Янв

2008/2009 МГ

Мар

Май

2009/2010 МГ

зерноВоЙ рЫнок

№11 (125) ноябрь 2009

Производство# круп,# тонн

Производство# хлеба# и# хлебобулочных# изделий. # тонн 45000

200000 175000 150000 125000 100000 75000 50000 25000 0

40000 35000 30000 25000 20000 15000 10000 5000

Июл

Сен

Ноя

2007/2008 МГ

Янв

Мар

2008/2009 МГ

Май

2009/2010 МГ

на 5% и составили 3,2 тыс. тонн. По итогам 4 месяцев (июль-октябрь) 2009/10 МГ в Украине было произведено 34,2 тыс. тонн макаронных изделий, что на 6% меньше, чем за соответствующий период минувшего сезона.

Хлеб и хлебобулочные изделия В октябре т.г. официальной статистикой было зафиксировано производство хлеба и хлебобулочных изделий на уровне 150,1 тыс. тонн, что на 1% больше объемов производства сентября. По сравнению с октябрем 2008 года наблюдалось сокращение производства на 8%. Всего с начала 2009/10 МГ в стране было произведено 606,7 тыс. тонн хлебобулочных изделий, что на 7% меньше, чем за соответствующий период сезона-2008/09.

Крупы Согласно данным оперативной статистки, по итогам октября т.г. в Украине было произведено 33,4 тыс. тонн крупяной продукции, что на 2% выше сентябрьского показателя. В сравнении с октябрем 2008 года наблюдается прирост объемов производства круп на 7%. В том числе было произведено 3,6 тыс. тонн круп из пшеницы (-7% по сравнению с предыдущим месяцем), 14 тыс. тонн гречневой крупы (+2%), 387 тонн перловой (-39%), 779 тонн ячневой (+11%), 2,3 тыс. тонн рисовой крупы (прирост в 1,8 раза), 4,1 тыс. тонн кукурузной (-12%), 2,4 тыс. тонн пшенной (прирост в 1,9 раза) и 9,4 тыс. тонн прочей крупяной продукции. Крупнейшими производителями крупяной продукции в отчетном месяце были ОАО «Хмельницкий КХП» (2,6 тыс. тонн), ООО «Родной продукт» (практически 2 тыс. тонн), ДП «Новоукраинский КХП» (1,9 тыс. тонн), ДП «Украгротрейд» (1,8 тыс. тонн), «Альтера» (Черкасская обл.) (1,7 тыс. тонн). Количество переходящих остатков на предприятиях к концу отчетного месяца сократилось на 11% по сравнению с данными на конец сентября, составив 6,9 тыс. тонн.

Июл

Сен

2007/2008 МГ

Ноя

Янв

2008/2009 МГ

Мар

Май

2009/2010 МГ

Производство# комбикормов,# тонн 400000 350000 300000 250000 200000 150000 100000 50000 0 Июл

Сен

2007/2008 МГ

Ноя

Янв

2008/2009 МГ

Мар

Май

2009/2010 МГ

Таким образом, за июль-октябрь 2009/10 МГ в Украине было произведено 115,4 тыс. тонн, что на 14% больше, чем за аналогичный период прошлого 2008/09 МГ.

Комбикормовая продукция По данным оперативной статистки, в отчетном месяце производство комбикормов в Украине сократилось на 7% в сравнении с сентябрем и составило 340,7 тыс. тонн. В сравнении с октябрем 2008 года наблюдался прирост производства на 1%. Лидер производства, как и в предыдущем месяце, ОАО «Екатеринопольский элеватор», которое произвело 42,3 тыс. тонн. На втором месте ОАО «Мироновский завод по изготовлению круп и комбикормов» с объемом 34,2 тыс. тонн. Далее следуют ООО «Комплекс «Агромарс» (22,7 тыс. тонн), ООО «Агро-овен» (9,8 тыс. тонн) и ОАО «Диканьский межхозяйственный комбикормовый завод» (9,6 тыс. тонн). Объем переходящих остатков комбикормов на предприятиях на конец октября уменьшился на 8% по сравнению с предыдущим месяцем и составил 25,1 тыс. тонн. Всего за 4 месяца (июль-октябрь) 2009/10 МГ в Украине, согласно оперативным данным, было произведено 1,4 млн. тонн комбикормовой продукции, что на 7% больше, чем за июль-октябрь 2008/09 МГ.

Производство муки, тонн Область

Производство окт.09

сен.09

Изменение, %

Остаток

Изм., %

окт.08

окт. 2009 сен.2009

окт. 2009 окт. 2008

окт.09

сен.09

окт. 2009 сен.2009

АР Крым

12161

14053

13383

-13

-9

3339

3454

-3

Винницкая

15325

13099

15634

-2

1715

1115

Волынская

3423

2815

3631

-6

301

-95

Днепропетровская

13934

15073

13398

-8

3290

2543

Донецкая

20602

23230

21291

-11

-3

3392

3730

-9

Житомирская

1263

922

1490

-15

798

621

Закарпатская

1892

1951

2044

-3

-7

954

919

№11 (125) ноябрь 2009

Производство

Изменение, %

окт.09

сен.09

окт.08

Остаток

окт. 2009 сен.2009

окт. 2009 окт. 2008

окт.09

Изм., % сен.09

окт. 2009 сен.2009

Запорожская

5713

5395

5964

-4

1550

1479

Ивано-Франковская

3361

3593

3172

-6

1166

1223

-5

Киевская

27864

27093

26987

7873

5879

Кировоградская

2321

3034

4456

-24

-48

1290

838

Луганская

11951

12059

13927

-1

-14

2913

3192

-9

Львовская

5020

6789

6792

-26

1729

2011

-14 -3

Николаевская

5449

6134

8309

-11

-34

2208

2286

Одесская

9637

10348

10209

-7

-6

4676

4511

Полтавская

6842

7071

8435

-3

-19

751

786

-4

Ривненская

3936

4925

4914

-20

1510

1765

-14

Сумская

7716

8780

11578

-12

-33

1072

924

Тернопольская

6144

5818

7636

-20

2403

2230

Харьковская

16813

19657

19821

-14

-15

2273

3176

-28

Херсонская

8637

10506

11863

-18

-27

2318

2505

-7

Хмельницкая

6768

8904

7081

-24

-4

2207

3100

-29

Черкасская

8804

8270

9261

-5

3806

2765

Черниговская

2919

4575

2944

-36

-1

413

1712

-76

Черновицкая

2772

2389

2731

1668

1121

211267

226483

236951

-7

-11

55329

54186

окт. 2009 окт. 2008

окт.09

сен.09

окт. 2009 сен.2009

-11

520

460

13 -67

Всего

зерноВоЙ рЫнок

Область

Производство макаронных изделий, тонн Область АР Крым

Производство

Изменение, %

окт.09

сен.09

окт.08

окт. 2009 сен.2009

820

1139

926

-28

Остаток

Изм., %

Винницкая

113

-13

Волынская

429

381

636

-33

Днепропетровская

653

464

389

Донецкая

883

863

858

Житомирская

400

Закарпатская

600

-75

Запорожская

-85

Ивано-Франковская

-9

-27

-20

1348

1404

1486

-4

-9

1458

1426

Кировоградская

-20

-45

-31

Луганская

809

808

755

658

595

Львовская

168

140

133

Николаевская

-75

Киевская

Одесская

-10

-37

Полтавская

-36

-13

Ривненская

335

330

478

-30

Сумская

-100

Тернопольская

Харьковская

918

857

930

-1

200

Херсонская

256

331

440

-23

-42

-18

Хмельницкая

904

846

1035

-13

Черкасская

112

-26

-40

104

-16

Черниговская

821

851

714

-4

-40

Черновицкая

111

8718

8764

9275

-1

-6

3193

3048

Всего

зерноВоЙ рЫнок

№11 (125) ноябрь 2009

Производство хлеба и хлебобулочных изделий, тонн Область

Производство

Изменение, %

окт.09

сен.09

окт.08

АР Крым Винницкая Волынская Днепропетровская Донецкая Житомирская Закарпатская Запорожская Ивано-Франковская Киевская Кировоградская Луганская Львовская Николаевская Одесская Полтавская Ривненская Сумская Тернопольская Харьковская Херсонская Хмельницкая Черкасская Черниговская Черновицкая

6213 5505 3578 15813 14475 4965 1084 6049 2738 21809 2310 6459 5682 3016 7891 5451 2958 5238 1252 8508 2625 4509 5508 4251 2245

6549 5526 3541 15684 14309 4871 1107 5959 2651 20981 2339 6371 5675 3091 7778 5237 2932 5124 1256 8140 2646 4458 5489 4141 2224

6789 6245 3860 17401 16113 5030 1236 6325 2898 23013 2518 7108 6163 3538 8302 6010 3143 5470 1373 9033 2783 4911 6078 4890 2149

окт. 2009 сен.2009 -5 0 1 1 1 2 -2 2 3 4 -1 1 0 -2 1 4 1 2 0 5 -1 1 0 3 1

Всего

150132

148079

162379

окт. 2009 сен.2009 38 0 223 48 8 9 67 66 20 -10 -14 6 -71 -23 55 -8 202

Остаток

Изм., %

окт. 2009 окт. 2008 -8 -12 -7 -9 -10 -1 -12 -4 -6 -5 -8 -9 -8 -15 -5 -9 -6 -4 -9 -6 -6 -8 -9 -13 4

окт. 2009 сен.2009 -14 -4 -25 -4 9 -50

окт.09

сен.09

19 24 9 27 62 4 0 38 7 114 4 56 12 0 21 11 3 9 2 31 14 12 22 17 0

22 25 12 28 57 8 0 41 14 144 5 61 13 0 22 12 3 9 4 36 6 19 33 18 0

-8

518

592

-12

окт. 2009 сен.2009 3 -21

-7 -50 -21 -20 -8 -8 -5 -8 0 0 -50 -14 133 -37 -33 -6

Производство круп, тонн Область

Производство

Изменение, %

окт.09

сен.09

окт.08

1766 743 42 2960 494 510 5 274 187 4173 2581 3850 23 124 430 257 130 0 825 4518 827 3680 2852 2060 123

1280 744 13 2005 457 470 3 165 156 4637 2993 3621 78 162 277 278 43 0 751 5170 509 3301 3338 2293 106

3342 539 35 2681 680 683 16 140 264 3643 1357 2687 85 79 623 365 193 1 1187 5684 675 2531 3333 472 91

Всего

33434

32850

31386

Остаток

Изм., %

окт.09

сен.09

10 -13 62 11 -15 -10 16

окт. 2009 окт. 2008 -47 38 20 10 -27 -25 -69 96 -29 15 90 43 -73 57 -31 -30 -33 -100 -30 -21 23 45 -14 336 35

993 185 0 41 130 226 2 48 103 547 180 1361 8 126 142 77 69 0 53 762 320 643 123 778 9

965 234 0 40 101 295 7 108 136 558 265 1447 5 110 72 47 36 0 59 985 398 221 1084 566 16

6926

7755

3 29 -23 -71 -56 -24 -2 -32 -6 60 15 97 64 92 -10 -23 -20 191 -89 37 -44 -11

№11 (125) ноябрь 2009

Область

Производство

Изменение, %

окт.09

сен.09

окт.08

5302 3417 4842 23485 33640 3371 130 23743 4491 84260 4199 14051 6997 2248 5708 20469 3775 53 402 17819 13041 4508 57378 2861 493

5749 2825 4290 25176 33975 3470 80 19849 14945 93570 3283 11958 7325 2140 3869 19657 4009 263 342 21177 12691 20583 52802 2723 828

6322 3744 6035 27074 55275 3580 116 12977 8883 79977 2889 12878 9001 2065 3906 16457 2931 240 305 17550 13891 7836 41906 2290 689

окт. 2009 сен.2009 -8 21 13 -7 -1 -3 63 20 -70 -10 28 18 -4 5 48 4 -6 -80 18 -16 3 -78 9 5 -40

Всего

340683

367579

338817

-7

Остаток

Изм., %

окт. 2009 окт. 2008 -16 -9 -20 -13 -39 -6 12 83 -49 5 45 9 -22 9 46 24 29 -78 32 2 -6 -42 37 25 -28

окт.09

сен.09

447 130 16 3653 3203 139 8 378 769 7501 154 1528 939 145 188 148 85 59 50 1155 1830 282 1884 374 0

462 284 19 2475 6353 178 37 319 785 7897 149 385 594 129 184 131 104 59 15 1080 1826 2242 1150 383 0

25065

27240

окт. 2009 сен.2009 -3 -54 -16 48 -50 -22 -78 18 -2 -5 3 297 58 12 2 13 -18 0 233 7 0 -87 64 -2

зерноВоЙ рЫнок

Производство комбикормов, тонн

-8

Зерновые: внешняя торговля в Украине в октябре 2009 года Экспорт Экспорт зерновых и зернобобовых из Украины по итогам октября составил 2,4 млн. тонн, что на 8% меньше, чем в предыдущем месяце. Основу экспорта составили пшеница (51% от общего объема), ячмень (33%), кукуруза (14%). Таким образом, за июль-октябрь 2009/10 МГ из Украины было экспортировано 9 млн. тонн зерна, что является абсолютным рекордом для начала сезона в сравнении с десятью предыдущими. В октябре объем экспорта пшеницы сократился на 32% по сравнению с предыдущим месяцем и составил 1,2 млн. тонн зерна. Средняя цена по контрактам практически не изменилась и составила 134 USD/т. Из общего объема вывезенной пшеницы 43% составила фуражная и 57% пшеница для продовольственных целей. Основными покупателями зерна пшеницы в отчетном месяце были Бангладеш (255,3 тыс. тонн), Испания (163,7 тыс. тонн), Южная Корея (121,6 тыс. тонн), Египет (112 тыс. тонн), Сирия (102,9 тыс. тонн), Тунис (100,4 тыс. тонн). В целом за 4 месяца (июль-октябрь) 2009/10 МГ из страны было экспортировано 4,9 млн. тонн пшеницы, что является рекордом в сравнении с аналогичными периодами предыдущих 10 сезонов. По итогам октября экспорт ячменя из Украины составил 807,5 тыс. тонн, что на 13% больше, чем в сентябре. Сред-

няя цена по экспортным контрактам при этом снизилась на 3 USD/т и составила в отчетном месяце 122 USD/т. Основными покупателями украинского ячменя по итогам месяца были Саудовская Аравия и Иран, куда было отгружено 359,7 тыс. тонн и 108,2 тыс. тонн зерна соответственно. Всего в период с июля по октябрь 2009/10 МГ из Украины было вывезено 3,1 млн. тонн ячменя против 3,7 млн. тонн за аналогичный период прошлого МГ. Первый месяц нового 2009/10 МГ (для кукурузы) ознаменовался довольно значительными объемами экспорта зерна кукурузы. Так, по итогам отчетного месяца было вывезено 346,3 тыс. тонн зерна против 33,8 тыс. тонн в предыдущем месяце и 52,9 тыс. тонн в октябре 2008 года. Экспортная цена по контрактам составила 140 USD/т, снизившись по сравнению с предыдущим месяцем на 15 USD/т. Лидером среди покупателей был Египет, куда было отгружено 122,2 тыс. тонн зерна. Также крупные поставки осуществлялись в Израиль, Сирию, Иран, Тунис и Испанию. Объем экспорта гречихи из страны в октябре составил 321 тонну, что на 9% превышает показатель сентября. Средняя цена по контрактам снизилась на 5 USD/т - до 264 USD/т. Основным покупателем зерна гречихи была Литва. Всего за 3 месяца (август-октябрь) 2009/10 МГ из Украины было вывезено 617 тонн зерна гречихи против 140 тонн за соответствующий период прошлого сезона.

зерноВоЙ рЫнок

№11 (125) ноябрь 2009

Экспорт зерновых за последние три сезона, тыс. тонн 3 000 2 500 2 000 1 500 1 000 500 0 июл.

авг.

сен.

окт.

ноя.

дек.

2007/08

янв.

В отчетном месяце 2009 года из Украины было вывезено 78,5 тонн сорго по средней контрактной цене 141 USD/т. Покупателями данного объема были Ирак (40 тонн) и Алжир (38,5 тонн). В сентябре (начало МГ для сорго) культура не экспортировалась. По итогам отчетного месяца экспорт гороха из Украины снизился более чем в 2,5 раза по сравнению с сентябрем и составил 27,2 тыс. тонн. Средняя контрактная цена при этом составила 219 USD/т (в сентябре - 204 USD/т). Крупнейшими покупателями зернобобовой в октябре были Индия (12,2 тыс. тонн), Испания (5,9 тыс. тонн) и Пакистан (4,9 тыс. тонн). В целом за июль-октябрь 2009/10 МГ из страны было вывезено 194,7 тыс. тонн гороха, что на 31% больше объема экспорта данного вида зерна за весь предыдущий 2008/09 МГ. Согласно официальным данным таможенной статистики, по итогам октября из Украины было вывезено почти 6 тыс. тонн проса, что на 2% больше, чем в предыдущем месяце. СредЭкспорт пшеницы из Украины за последние два сезона, тонн $180

1 800

$160

1 600

$140 $120

1 200

$100

1 000

$80

800

$60

600 400

$40

200

$20

$0 июл. авг. сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май. июн. 2008/09 2009/10 Средневзв. контрактная цена, USD/т

Экспорт кукурузы из Украины за последние два сезона, тонн 1 200

$140 $120

800

$100

600

$80 $60

400

$40

200

$20

$0 окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май. июн. июл. авг. сен. 2008/09 2009/10 Средневзв. контрактная цена, USD/т

апр.

май.

июн.

няя контрактная цена при этом снизилась на 100 USD/т - до 300 USD/т. Лидером среди покупателей украинского проса в отчетном месяце был Иран, куда было отправлено 3,1 тыс. тонн зерна. Крупные поставки также осуществлялись в Турцию и Ирак. Таким образом, за сентябрь-октябрь 2009/10 МГ из Украины было экспортировано 11,9 тыс. тонн против 6,9 тыс. тонн за соответствующий период 2008/09 МГ. Из Украины в октябре было вывезено 470 тонн овса по средней контрактной цене 135 USD/т. В сентябре экспорт зерна овса не осуществлялся. Покупателями данного объема были Турция (355 тонн), Узбекистан (60 тонн) и Азербайджан (55 тонн). По итогам 4 месяцев (июль-октябрь) 2009/10 МГ из страны было экспортировано 536 тонн овса, тогда как в июле-октябре 2008/09 МГ экспорт данного зерна отсутствовал вовсе. Экспорт риса из Украины в отчетном месяце составил 313 тонн против 64 тонн в сентябре. Средняя цена по экспортным контрактам составила 850 USD/т (в сентябре - 760 USD/т). По-

Страна Бангладеш Испания Южная Корея Египет Сирия Тунис Кения Иран Израиль Индонезия Другие Всего

Объем, тонн

Цена, USD/т

255 317 163 658 121 583 112 021 102 921 100 413 90 057 67 427 51 134 28 495 155 686

124 123 124 153 139 149 155 133 124 145

1 248 712

135

Бангладеш 22 % Другие 41% Южная Корея 15% Израиль 5%

Египет 7%

Испания 10%

Основные покупатели кукурузы из Украины в октябре 2009 г. в 2009/10 МГ (окт.-сен.) $160

1 000

мар.

2009/10

Основные покупатели пшеницы из Украины в октябре 2009 г. в 2009/10 МГ (июл.-июн.)

2 000

1 400

фев.

2008/09

Страна Египет Израиль Сирия Иран Тунис Испания Алжир Ливия Турция Швейцария Другие Всего

Объем, тонн

Цена, USD/т

122 215 43 965 37 610 29 858 29 788 24 933 18 231 11 573 11 021 7 065 10 002

145 137 143 144 134 139 120 130 135 136

346 261

140

Другие 24%

Египет 35%

Тунис 9% Иран 9% Сирия 11%

Израиль 13%

№11 (125) ноябрь 2009

Основные покупатели гречихи из Украины в октябре 2009 г. в 2009/10 МГ (авг.-июл.) $300 $275 $250 $225 $200 $175 $150 $125 $100 $75 $50 $25 $0

350 300 250 200 150 100 50 0

Страна Литва Узбекистан Болгария Кипр

Объем, Цена, тонн USD/т 227 268 30 200 3 424 1 400

Другие 10% Узбекистан 5% Германия 6% Литва 71%

Польша 7%

авг. сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май. июн. июл. 2008/09 2009/10 Средневзв. контрактная цена, USD/т

Другие Всего

Экспорт гороха из Украины за последние два сезона, тонн 70 000 60 000 50 000 40 000 30 000 20 000 10 000 0 июл. авг. сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май. июн. 2008/09 2009/10 Средневзв. контрактная цена, USD/т

Экспорт проса из Украины за последние два сезона, тонн 7 000

$450 $400

5 000

$350 $300

4 000 3 000

$250 $200

2 000

$150 $100

1 000

$50

$0 сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май. июн. июл. авг. 2008/09 2009/10 Средневзв. контрактная цена, USD/т

Экспорт пшеничной муки из Украины за последние 2 сезона, тонн 30 000 25 000 20 000 15 000 10 000 5 000 0 июл. авг. сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май. июн. 2008/09 2009/10 Средневзв. контрактная цена, USD/т

Индия Испания Пакистан Судан ЮАР Германия Польша Беларусь Армения Венгрия Другие Всего

Объем, Цена, тонн USD/т 12 170 202 5 873 173 4 895 275 989 294 793 193 627 237 444 280 311 312 189 275 151 323 753 27 195 219

Другие 12% Великобритания 2% Пакистан 4%

Индия 64%

Турция 6% Испания 11%

Страна Иран Турция Ирак Италия Португалия Сирия Германия Израиль Ливан Великобрит. Другие Всего

Объем, Цена, тонн USD/т 3 080 119 800 589 594 650 192 518 176 149 140 732 130 242 126 180 110 732 105 122 539 5 992 300

Другие 22%

Иран 27%

Италия 5% Литва 12%

Ирак 20%

Турция 14%

Основные покупатели пшен. муки из Украины в октябре 2009 г. в 2009/10 МГ (июл.-июн.) $275 $250 $225 $200 $175 $150 $125 $100 $75 $50 $25 $0

35 000

Страна

Основные покупатели проса из Украины в октябре 2009 г. в 2009/10 МГ (сен.-авг.) $500

6 000

264

Основные покупатели гороха из Украины в октябре 2009 г. в 2009/10 МГ (июл.-июн.) $250 $225 $200 $175 $150 $125 $100 $75 $50 $25 $0

80 000

60 321

зерноВоЙ рЫнок

Экспорт гречихи из Украины за последние два сезона, тонн

Страна Молдова Филиппины ОАЭ Израиль Туркменистан Грузия Кения Афганистан Ирак ЦАР Другие Всего

Объем, Цена, тонн USD/т 2 681 213 1 098 235 1 068 212 884 210 678 208 599 185 392 199 339 183 286 207 280 204 669 8 974 213

Другие 36%

Филиппины 6 % Грузия 6%

Молдова 38%

ОАЭ 7%

Афганистан 8%

зерноВоЙ рЫнок

№11 (125) ноябрь 2009

Экспорт пшеничных отрубей из Украины за последние два сезона, тонн 60 000

Основные покупатели пшен. отрубей из Украины в октябре 2009 г. в 2009/10 МГ (июл.-июн.) $80 $70

50 000

$60

40 000

$50

30 000

$40 $30

20 000

Турция Марокко Египет Вьетнам

Другие 4% Кипр 3% Израиль 3%

Марокко 48%

Египет 14%

$20

10 000

$10

$0 июл. авг. сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май. июн. 2008/09 2009/10 Средневзв. контрактная цена, USD/т

Другие Всего

Импорт риса из Украины за последние два сезона, тонн $: 00

10 000

$4: 0 $400

8 000

$> : 0

6 000

$2: 0 $200

$> 00

$1: 0 $100 $: 0

2 000

0 авг. сен. окт. ноя. дек. янв. фев. мар. апр. май. июн. июл. 2008/09 2009/10 Средневзв. контрактная цена, USD/т

0 34 895

Турция 28%

Основные поставщики риса в Украину в октябре 2009 г. в 2009/10 МГ (авг.-июл.)

12 000

4 000

Страна Нов. Зеландия Гонконг Вирг. о-ва + Бр./ Россия Египет Вьетнам Пакистан США Иран Великобрит. Другие Всего

купателями риса в октябре были Беларусь (200 тонн) и Молдова (113 тонн). В целом за 3 месяца (август-октябрь) 2009/10 МГ из Украины было вывезено 383 тонны риса, что на 40% больше, чем за август-октябрь прошлого сезона. В октябре из Украины было экспортировано практически 9 тыс. тонн пшеничной муки, что на 5% превышает сентябрьский показатель. Средняя контрактная цена при этом составила 213 USD/т (в сентябре - 225 USD/т). Основными покупателями пшеничной муки в отчетном месяце были Молдова (2,7 тыс. тонн), Филиппины (1,1 тыс. тонн) и ОАЭ (1,1 тыс. тонн). За июль-октябрь 2009/10 МГ экспорт пшеничной муки из Украины составил 43,4 тыс. тонн против 87,8 тыс. тонн за соответствующий период 2008/09 МГ. По итогам отчетного месяца из Украины было экспортировано 34,9 тыс. тонн пшеничных отрубей, что на 3% больше, чем в предыдущем месяце. Средняя контрактная цена при этом осталась на уровне 74 USD/т. Покупателями данной продукции были Турция (23,9 тыс. тонн), Марокко (7,2 тыс. тонн), Египет (3 тыс. тонн) и Вьетнам (731 тонна). Таким образом, за 4 месяца (июль-октябрь) 2009/10 МГ из страны было вывезено 34,9 тыс. тонн пшеничных отрубей, что на 23% меньше, чем экспортировано за июль-октябрь прошлого МГ.

Объем, Цена, тонн USD/т 23 919 71 7 212 79 3 033 85 731 69

Страна

Объем, Цена, тонн USD/т 2 297 442 1 797 406 827 468 80: 2: 8 > 2: : > 0 > 00 > 64 200 : > 0 181 866 100 460 8: 9: 0 75 6 991 4> 7

Вьетнам 27%

Другие 20%

Гонконг 8% Новая Зеландия 10 %

Китай 18%

Египет 17%

Импорт По итогам октября импорт зерновых в Украину уменьшился в сравнении с предыдущим месяцем на 2% и составил 7,3 тыс. тонн. Основу импорта составил рис (96%). Всего за 4 месяца (июль-октябрь) 2009/10 МГ в Украину было поставлено 30 тыс. тонн зерна, что на 10% больше, чем за аналогичный период 2008/09 МГ. Импорт риса в октябре составил почти 7 тыс. тонн, что на 11% больше, чем в прошлом месяце. Средняя контрактная цена при этом составила 437 USD/т (в сентябре - 458 USD/т). Крупнейшими поставщиками риса в отчетном месяце были Новая Зеландия (2,3 тыс. тонн) и Гонконг (1,8 тыс. тонн). За август-октябрь 2009/10 МГ в Украину было ввезено 22,7 тыс. тонн риса против 18 тыс. тонн за аналогичный период 2008/09 МГ. Объем импорта пшеничной муки в Украину по итогам отчетного месяца составил 232 тонны, что на 16% меньше сентябрьского показателя. Средняя цена по контрактам составила 677 USD/т (в сентябре - 652 USD/т). Основным поставщиком данной продукции по-прежнему являлась Россия. В целом за 4 месяца (июль-октябрь) 2009/10 МГ на внутренний рынок страны было поставлено 863 тонны пшеничной муки, что на 9% меньше, чем за соответствующий период 2008/09 МГ.

Объем экспорта круп и хлопьев (без риса) в октябре составил 10,2 тыс. тонн, что на 3% больше, чем в сентябре. В целом за 4 месяца (июль-октябрь) 2009/10 МГ объем экспорта круп и хлопьев составил 31,4 тыс. тонн, что является рекордным показателем для последних 10 сезонов.

В октябре импорт круп и хлопьев (без риса) в Украину по итогам октября уменьшился на 9% по сравнению с сентябрем и составил 273 тонны. За период с июля по октябрь 2009/10 МГ в Украину было импортировано 892 тонны круп и хлопьев, тогда как за соответствующий период минувшего сезона - 4,2 тыс. тонн.

Экспорт других культур в октябре был незначителен или отсутствовал вовсе.

Импорт других зерновых культур в октябре был незначителен или отсутствовал вовсе.

№11 (125) ноябрь 2009

В последнюю неделю октября ситуация на рынке продовольственной пшеницы характеризовалась ростом отпускных цен, что в большей степени обуславливалось активизацией спроса экспортно-ориентированных компаний и было характерно в основном для европейской части страны. В ноябре большинство держателей зерна не спешили с реализацией зерна, занимая, как правило, выжидательные позиции в расчете на установление более благоприятной конъюнктуры рынка благодаря активизации спроса экспортеров на зерно, а также началу интервенционных закупок. Однако в ряде случаев сельхозпроизводители, нуждающиеся в оборотных средствах, предлагали небольшие партии пшеницы на рынок по ценам покупателей при условии оплаты в кратчайшие сроки. Следует отметить, что спрос переработчиков на зерно оставался невысоким, и цены спроса на пшеницу, как правило, озвучивались в ранее сформированных диапазонах. Лишь в единичных случаях мукомолы, нуждающиеся в закупках зерна, повышали закупочные цены с целью привлечения необходимых объемов. В конце октября на рынке фуражной пшеницы отмечались разнонаправленные тенденции. Потребители данного зерна в Уральском и Западно-Сибирском регионах ввиду достаточного количества предложений, а также учитывая то, что многие из них уже закупили необходимые для работы объемы сырья, не проявляли высокого интереса к приобретению пшеницы, при этом незначительно снижая цены спроса. Вместе с тем, в Центрально-Черноземном и Южном регионах в связи с повышением интереса к закупкам данной зерновой культуры у экспортно-ориентированных компаний цены спроса и предложения незначительно выросли. Однако, несмотря на активизацию спроса трейдерских компаний, участники рынка сообщали о невысокой торгово-закупочной активности. Также следует отметить, что внутренние потребители фуражной пшеницы данных регионов в большинстве случаев закупочные цены не пересматривали. В ноябре ситуация на рынке фуражной пшеницы характеризовалась относительной ценовой стабильностью. Большинство

потребителей зерновой зачастую озвучивали ранее сформированные цены спроса, при этом, как правило, приобретая пшеницу партиями небольших объемов. И лишь во второй половине ноября в единичных случаях отмечалось повышение закупочных цен на зерно с целью привлечения необходимых объемов. В связи со сложившейся ситуацией основная масса держателей зерна также не пересматривала отпускные цены на зерно. Большинство экспортно-ориентированных компаний озвучивали прежние цены при закупках пшеницы. В течение второй половины октября и ноября на рынке фуражного ячменя спрос на зерно оставался низким. Как правило, большинство потребителей культуры производили закупки партиями небольших размеров и при этом не пересматривали закупочные цены. Покупатели, сформировавшие необходимые запасы зерна, не проявляли заинтересованности в закупках и озвучивали минимальные действующие цены на рынке. В свою очередь, держатели ячменя и трейдерские компании также не пересматривали свои цены. Однако нуждающиеся в пополнении оборотных средств аграрии готовы были уступать в цене.

зерноВоЙ рЫнок

Обзор рынка зерновых Российской Федерации

В течение второй половины октября и ноября ситуация на рынке продовольственной ржи характеризовалась чрезвычайно низкой покупательской активностью. Большинство поЦены предложения на пшеницу 3 класса в России/ EXW/ руб1 т 10000 9000 8000 7000 6000 5000 4000 3000 янв07

май07

сен07

янв08

май08

сен08

янв09

Центрально-Черноземный регион

май09

сен09

Южный регион

Средние цены на продовольственную пшеницу (предложение, EXW), руб/т Регион

23.10.2009

30.10.2009

06.11.2009

Центрально-Черноземный Южный

4000 4700

Пшеница 3 класса 4000 4100 4800 4800

Центрально-Черноземный Южный

3500 4500

Пшеница 4 класса 3600 3800 4600 4600

13.11.2009

20.11.2009

27.11.2009

4100 4900

3800 4600

Средние цены на фуражные зерновые (предложение, EXW), руб/т Регион

23.10.2009

30.10.2009

06.11.2009

13.11.2009

20.11.2009

27.11.2009

3000 3400

2400 3050

2800

4500 4500

Центрально-Черноземный Южный

2700 3250

Пшеница фуражная 2900 3000 3300 3400

Центрально-Черноземный Южный

2400 3000

Ячмень фуражный 2400 2400 3050 3050

Центрально-Черноземный

2800

4300 4500

Кукуруза 4400 4500

Центрально-Черноземный Южный

Рожь

зерноВоЙ рЫнок

№11 (125) ноябрь 2009

Цены предложения на пшеницу 4 класса в России/ EXW/ руб1 т

Цены предложения на пшеницу фуражную в России0 EXW0 руб2 т

10000 8500

9000

7500

8000

6500

7000

5500

6000

4500

5000

3500

4000

2500

3000 янв07

май07

сен07

янв08

май08

Центрально-Черноземный регион

сен08

янв09

май09

1500

сен09

янв07

Южный регион

май07

сен07

янв08

май08

Центрально-Черноземный регион

требителей продовольственной ржи, сформировав на ближайшую перспективу сырьевую базу, не проявляли интереса к закупкам данной культуры. Цены спроса и предложения, как правило, озвучивались в ранее сформированных диапазонах. В конце октября на рынке фуражной кукурузы отмечалось снижение цен спроса в европейской части страны, что обуславливалось тем, что в последнюю неделю октября по мере продвижением уборочных работ количество предложений на рынке увеличилось. Вместе с тем, интерес к приобретению данного зерна был достаточно высоким. Как правило, наиболее высокий интерес к приобретению данного зерна был у перерабатывающих предприятий. Экспортно-ориентированные компании в большинстве случаев к закупкам кукурузы интереса не проявляли. В первую неделю ноября на рынке фуражной кукурузы ситуация характеризовалась разнонаправленными ценовыми тенденциями. Как правило, основная масса потребителей данной зерновой озвучивала ранее сформировавшиеся цены спро-

сен08

янв09

май09

сен09

Южный регион

са. Вместе с тем, некоторые покупатели культуры незначительно снижали закупочные цены. Данная ситуация была характерна для Центрального региона страны и была обусловлена тем, что предложения зерновой, поступающие на рынок, зачастую не соответствовали качественным показателям ГОСТа (повышенная влажность). Держатели культуры в большинстве случаев оставляли цены предложения неизменными. Экспортноориентированные компании свои ценовые позиции не пересматривали, приобретая зерно зачастую небольшими партиями. Во второй и третей декадах ноября активность рынка фуражной кукурузы практически во всех регионах страны оценивалась как невысокая. По словам операторов, данная ситуация в большей степени была обусловлена противостоянием между держателями зерна и покупателями. Большинство аграриев, рассчитывая на рост цен в дальнейшем, предпочитали сдерживать продажи. Наряду с этим, потребители зерновой, сформировав сырьевую базу на ближайший период, озвучивали прежние цены спроса. Компании-экспортеры в большинстве случаев закупочные цены оставляли неизменными.

Рынок продуктов переработки зерна Российской Федерации В течение второй половины октября и ноября активность торгово-закупочной деятельности на рынке пшеничной муки оценивалась как невысокая. Во второй половине октября снижение отпускных цен наблюдалось практически во всех регионах страны. При этом покупатели практически всех регионов страны ввиду достаточного количества предложений продукции приобретали муку небольшими объемами по мере необходимости. В ноябре производители муки европейской части в большинстве случаев озвучивали прежние официальные отпускные цены. Вместе с тем, при заключении контрактов мукомолы, как и прежде, не исключали возможности предоставления ценовых скидок. В Уральском и Западно-Сибирском регионах сохранялись понижательные ценовые тенденции, обусловленные низким спросом на муку. При этом следует отЦены на продукты переработки зерновых в европейской части России (предложение, EXW), руб/т 15000

3700

13000

3200

11000

2200

7000

1700

5000

1200

3000 янв.07 май.07 сен.07 янв.08 май.08 сен.08 янв.09 май.09 сен.09

700

Мука в/с

М 55_23 о/н

Мука ржаная обдирная

Отруби

2700

9000

отруби

метить, что в некоторых случаях снижение цен выражалось в виде предоставления ценовых скидок. В конце октября и ноябре активность торгово-закупочной деятельности на рынке ржаной муки была невысокой. Во второй половине октября с целью активизации продаж мукомолы постепенно снижали отпускные цены, что зачастую не способствовало увеличению объемов продаж. Покупатели ввиду достаточного количества предложений продукции приобретали муку небольшими объемами по мере необходимости. В ноябре в большинстве случаев мукомолы не пересматривали свои отпускные цены, однако, учитывая затруднения с реализацией готовой продукции, при заключении контрактов предоставляли скидки. В конце октября и ноябре на рынке пшеничных отрубей существенных изменений ценовой ситуации не наблюдалось. Производители отрубей в основном озвучивали ранее установленные отпускные цены на свою продукцию. Спрос на отруби в большинстве случаев оценивался как невысокий. О стабильных темпах реализации отрубей информировали, как правило, те мелькомбинаты, которые осуществляли отгрузки согласно ранее заключенным договорам. Наряду с этим, следует отметить, что мукомолы, испытывающие трудности с продажей отрубей, при заключении контрактов не исключали возможности предоставления ценовых скидок. Данная ситуация была характерна практически для всех регионов страны.

№11 (125) ноябрь 2009

В условиях финансово-экономического кризиса украинское сельское хозяйство продолжает демонстрировать постоянную тенденцию ежемесячного прироста объемов производства. Так, по данным министра экономики Украины Богдана Данилишинина, рост производства аграрной отрасли за 10 месяцев 2009 года составил 0,1%. Наблюдается положительная динамика во всех направлениях - растениеводстве, животноводстве, при этом на последнее оказывает положительное влияние прошлогодний рекордный урожай зерновых и зернобобовых культур (53,3 млн. тонн). Увеличилось по сравнению с прошлым годом поголовье свиней (на 8,3%), овец и коз (на 4,4%). Вследствие увеличения поголовья птицы (на 4,3%) продолжается рост производства яиц (на 5,1%). В растениеводстве в текущем году превышен ожидаемый прогнозный уровень урожая зерновых и зернобобовых культур, подсолнечника. Кроме того, министр отметил, что показатель индекса потребительских цен за октябрь является самым низким за последние 6 лет. Исходя из правительственных данных, складывается впечатление, что отечественный АПК - стабильная и вполне успешная отрасль экономики, имеющая положительную динамику развития. И становится непонятно, отчего же бьют тревогу аграрии, общественные аграрные организации и, кто бы сомневался, наш Президент. Все они периодически обращаются к правительству, и в частности к премьер-министру, с просьбой стабилизировать ситуацию в сельском хозяйстве, решить наболевшие вопросы. Оказывается, не все так гладко, как кажется на первый взгляд. Притом этот «первый взгляд» зачастую оказывается ошибочным, и при детальном изучении состояния дел в нашем сельском хозяйстве, как и во всей экономике, находится очень много прорех. Вот и Президент Виктор Ющенко видит эти «дыры» и критикует премьер-министра Юлию Тимошенко за развал украинской промышленности, а в частности за то, что все ее отрасли находятся в глубоком кризисе. По его словам, для восстановления экономики Украины в различных секторах промышленности до уровня 2008 года необходимо от 2 до 9 лет. Однако не будем углубляться и рассматривать все отрасли экономики, ибо же нас более интересует АПК. Так вот, за последние месяц-полтора Виктор Ющенко неоднократно направлял правительству письма, в которых выражал недовольство состоянием отечественного агропромышленного комплекса. Основными факторами этого глава государства назвал: нестабильность на рынке сельскохозяйственной продукции, недостаточно эффективные меры государственного регулирования АПК, в частности недофинансирование таких программ, как удешевление кредитов, бюджетная дотация в животноводстве и растениеводстве, компенсация стоимости топлива и электроэнергии, поддержка фермерских хозяйств и др.; констатировал резкое ухудшение финансового состояния сельскохозяйственных предприятий. Кроме того, В.Ющенко заявил, что постепенное сокращение государственной поддержки агропромышленного комплекса Украины ставит под угрозу его дальнейшее развитие и продовольственную безопасность страны. По данным Секретариата Президента, в 2009 году бюджетные затраты на поддержку предприятий агропромышленного комплекса Украины сократились на 16,2% - до 5,9 млрд. грн. по сравнению с соответствующими затратами в 2008 году. Президент обратил внимание на то, что вследствие недостаточной государственной поддержки наблюдается упадок животноводческой, свеклосахарной отрасли; практически не развивается сельскохозяйственное машиностроение, в связи с чем импорт мяса, масла, сахара и техники остается существенным. На протяжении 9 месяцев 2009 года в страну было ввезено 57,4 тыс. тонн белого сахара, за аналогичный период 2008 года - 64,9 тыс. тонн. В структуре приобретения сельскохозяйственной техники доля импорта составляет 75% против 30% в 2000 году.

Импорт рекордных для Украины объемов мяса, мясопродуктов и молочных продуктов привел к углублению стагнации в животноводстве и, как следствие, к сокращению использования зерна для откорма скота. По данным Госкомстата, по состоянию на 1 ноября 2009 года поголовье крупного рогатого скота сократилось на 3,6%, в том числе коров - на 5,5%. Снижается производство мяса и молока. Вот и недавно обратились к нашим «вершкам» представители общественных организаций агропромышленного комплекса Украины с просьбой стабилизировать ситуацию в агропромышленном комплексе, а именно - вмешаться в ситуацию, которая сложилась на мясном рынке. По их данным, за 10 месяцев т.г. сельскохозяйственными предприятиями Украины реализовано на убой 1132,7 тыс. тонн скота и птицы в живом весе, что на 54,4 тыс. тонн, или на 5% больше, чем за аналогичный период 2008 года. Рост производства мяса птицы составил 13,3% (88,1 тыс. тонн) при уменьшении производства свинины на 2,9% (6,6 тыс. тонн) и говядины - на 14,7% (27 тыс. тонн). За это время в Украину импортировано беспрецедентное количество мясной продукции - 350 тыс. тонн, в том числе говядины - 15 тыс. тонн, свинины - 182 тыс. тонн, мяса птицы 153 тыс. тонн. При этом в октябре объемы импорта значительно увеличились: завезено 45 тыс. тонн, или в 1,7 раза больше, чем среднемесячные показатели І квартала 2009 года. Около 40% импортного мяса птицы и свинины, а также 90% говядины - это низкосортная продукция. Насыщение внутреннего рынка низкосортным мясным сырьем по демпинговым ценам при одновременном увеличении собственного производства в сельскохозяйственных предприятиях привело к резкому снижению конкурентоспособности отечественной мясной отрасли. Как результат, в октябре произошло уменьшение закупочных и оптово-отпускных цен на свинину и птицу на 10% и 15% соответственно. Поэтому авторы обращения предложили свой выход из ситуации: ограничить ввоз мяса путем выдачи соответствующих разрешений, ввести с 1 декабря т.г. квотирование импорта свинины и мяса птицы. Однако, как сообщили в пресс-службе ассоциации «Союз птицеводов Украины», на сегодняшний день вопрос все-таки остается не решенным. Но вернемся к переписке Президента и премьерминистра. По убеждению В.Ющенко, недопущение развития таких негативных тенденций требует адекватного учета в проекте Государственного бюджета на 2010 год потребностей государственной поддержки агропромышленного комплекса. Внесенный же правительством в Верховную Раду проект Закона «О Государственном бюджете Украины на 2010 год» закладывает как несовершенные механизмы такой поддержки, так и недостаточные ее объемы. При этом проектом бюджета на 2010 год практически все средства на поддержку предприятий АПК сосредоточены в стабилизационном фонде, наполнение которого является сомнительным, считает Президент. Расходы общего фонда на

актУаЛЬнаЯ теМа

«Черные дыры» украинского АПК

актУаЛЬнаЯ теМа

№11 (125) ноябрь 2009

эту цель по сравнению с объемом, запланированным в бюджете на 2009 год, сокращены почти в 4 раза (с 935,2 до 235,5 млн. грн.). А предусмотренная в нем сумма - 3,2 млрд. грн. - не отвечает потребностям отрасли. К тому же выделение данных средств предусмотрено на возвратной основе, что абсолютно не отвечает принципам поддержки сельскохозяйственного производителя с учетом достижения продовольственной безопасности государства и подменяет прямую государственную поддержку, которая используется во всех странах мира, на кредитование аграриев. Минимальная потребность в финансировании развития предприятий агропромышленного комплекса из источников стабилизационного фонда для отрасли составляет 9,5 млрд. грн. (с учетом капитальных расходов), т.е. в проекте бюджета финансирование отрасли в обозначенном фонде предусмотрено на уровне 33,7% от минимальной потребности. Таким образом, по подсчетам Секретариата Президента, недостаток средств по общему фонду бюджета составляет 117,6 млн. грн. Кроме того, пишет В.Ющенко, руководители сельскохозяйственных предприятий указывают на значительное ухудшение финансового состояния хозяйств в связи со снижением закупочных цен на аграрную продукцию. Такая ситуация в значительной степени является следствием недостаточного внутреннего спроса на зерно, отсутствия необходимых предпосылок для реализации экспортного потенциала, увеличения объема ввозимой из-за границы продукции, неразвитости и монополизации транспортно-логистической инфраструктуры рынка. Кроме того, логистическая составляющая рынка зерна за последние годы подорожала почти вдвое, что также привело к снижению закупочных цен на зерно у аграриев. Обратил внимание Виктор Ющенко и на работу Агарного фонда. Несмотря на то, что мы уже об этом писали ранее, данный факт невозможно было обойти стороной и в данном материале. Так вот, о работе АФ глава государства писал премьер-министру еще месяц назад. Тогда он сообщал о серьезных нареканиях производителей на работу этого органа. И вот, спустя месяц Президент таки решил встретиться (и встретился) с гендиректором Аграрного фонда Владимиром Иванишиным и министром аграрной политики Юрием Мельником для обсуждения насущных вопросов. Не буду углубляться в подробности, скажу лишь, что общая мысль всей встречи такова: Аграрный фонд не выполняет свою прямую функцию, заложенную при его создании, а именно - регулятора рынка сельскохозяйственной продукции, стабилизации рынка в критических условиях, предоставления мотиваций аграрным производителям. За это, собственно, Президент и «пожурил» своих собеседников, при этом он обещал вернуться к вопросу о работе фонда в декабре. Да уж, картинка вырисовывается... Становится неясно, чем же до сих пор живы аграрии? Одним словом - выживают. Но ведь правительство уверяет нас в обратном, ведь «вона працює». И данные Министерства экономики во главе с его руководителем свидетельствуют об обратном. Вот, например, на прошедшей неделе министр экономики Богдан Данилишин озвучил, что «итоги октября т.г. продемонстрировали, что наиболее сложный период развития промышленного комплекса пройден, и в последующем можно ожидать стабилизации ситуации по наращиванию объемов производства, начиная с I квартала 2010 года». Кроме того, министр сообщил - и это не может не радовать, - что Украина вошла в число стран, глубина падения ВВП в которых уменьшается с каждым кварталом. При этом он поставил нашу страну в один ряд с Францией, Италией, Германией, Словакией. Но, по моему мнению, нам еще тянуться и тя-

нуться к этим странам, и в этом марафоне мы пока еще приходим последними. Однако кто-то может со мной и не согласиться, личную точку зрения никто не отменял. Но вернемся к данным Минэкономики. По словам Б.Данилишина, место среди указанных стран Украине обеспечили постепенное восстановление отечественного промышленного производства и наращивание объемов в сельском хозяйстве, стабилизация ситуации в финансовой сфере, распространение процессов импортозамещения, сокращение негативного сальдо торговли товарами и услугами за 9 месяцев 2009 года, а также выполнение антикризисных программ правительства. Так вот, падение ВВП Украины в ІІІ квартале 2009 года замедлилось до -15,9% (к соответствующему периоду предыдущего года) против -17,8% во ІІ квартале (20,3% в I квартале 2009 года). Радужно, перспективно, будем верить в лучшее, но... Есть маленькое «но», и оно может уже в ближайшем будущем стать огромным. Так вот, по данным Минэкономики, как, впрочем, и Госкомстата, общее производство продукции сельского хозяйства во всех категориях хозяйств за 10 месяцев 2009 года возросло на 0,1%. Б.Данилишин, конечно же, прав, когда говорит о росте, но если посмотреть на данные за 9 месяцев, то мы видим цифру 3,3%. В этом контексте получается, что рост производства аграрной отрасли таки снизился. Данные Госкомстата также подтверждают этот факт: в сельскохозяйственных предприятиях производство уменьшилось на 0,3%, в хозяйствах населения - на 0,3%. За январь-октябрь т.г. общий объем производства продукции растениеводства по сравнению с соответствующим периодом 2008 года уменьшился на 1,7%, в т.ч. в сельскохозяйственных предприятиях на 4,9%. Ох, совсем не радужно и не перспективно, нужно верить в лучшее, но... В одном из своих посланий к Юлии Тимошенко Виктор Ющенко высказался, что существующая политика поддержки агропромышленного комплекса делает невозможным дальнейшее развитие большинства сельскохозяйственных предприятий, поскольку, по оценке Министерства аграрной политики Украины, не дает возможности даже наполовину от потребности осуществлять финансирование бюджетных программ. Попросил с привлечением специалистов отрасли и представителей общественных организаций агропромышленного комплекса кардинально пересмотреть во время доработки проекта бюджета на 2010 год заложенные в нем подходы к государственной поддержке сельскохозяйственных производителей. Может, поможет, или просто хочет выслужиться перед народом - выборы же на носу. Можно было бы все это списать на предвыборную политику, но общественные руководители и участники общественных организаций АПК пока не являются кандидатами в президенты и не ведут агитации «за», и в то же время они говорят о тех же проблемах. В отличие от большинства стран, где правительства пытаются нивелировать влияние финансово-экономического кризиса за счет бюджетных вливаний в экономику, в Украине условия государственной поддержки сельскохозяйственных товаропроизводителей в 2009 году ухудшились по сравнению с предыдущими годами, высказываются в ассоциации «Украинский клуб аграрного бизнеса». Аграрии не могут прогнозировать ни конкретные направления поддержки, ни объемы выделенных ресурсов, ни время их поступления, ни вообще наличие или отсутствие поддержки в принципе. И это притом, что для ряда отраслей АПК государственная поддержка является действительно важной, а ее отсутствие приводит к ухудшению производственных показателей и росту импортной зависимости нашей страны по отдельным видам продукции, таким как сахар.

№11 (125) ноябрь 2009 грн. Кабмин принял решение по распределению только 926,5 млн. грн. Кроме того, задолженность перед зернотрейдерами в соответствии с подписанными с Аграрным фондом биржевыми соглашениями составляет 1,938 млрд. грн. Однако призывы организаций АПК принять соответствующие меры на сегодняшний день остаются без ответа и являются лишь частью переписки между Президентом, премьерминистром и самими аграриями. Дальше писем дело у руководства страны пока не идет, а хотелось бы, чтобы Президент, правительство, парламент со своей многочисленной армией депутатов начали действовать: предлагать, разрабатывать, принимать и внедрять, а главное - помогать отечественному АПК. Напоследок хочется процитировать первого заместителя председателя Украинской крестьянской демократической партии Василия Сухого: «Статистика по аграрному сектору не только очень радует, а и удивляет. Ведь сельское хозяйство в Украине продолжает развиваться не благодаря, а вопреки действиям правительства. Что еще раз доказывает самоотдачу украинских аграриев». По всей видимости, сегодня возникшие «дыры» в АПК видят все, кроме нашего правительства... А может, и оно видит, но не желает их заштопать, или средства, которые направлены на заделку дырок, были определены на «залатывание» других прорех, по их мнению, более важных, как, например, предвыборная кампания...

актУаЛЬнаЯ теМа

Украинская зерновая ассоциация, собрав прессконференцию, также подняла проблемные вопросы агропромышленного комплекса. Апофеозом этого мероприятия стало письмо, адресованное Юлии Тимошенко, в котором УЗА просит решить многочисленные проблемы зернового рынка. Кроме того, еще в начале текущего месяца общественные организации агропромышленного комплекса Украины обратились к премьер-министру с просьбой обеспечить финансирование сельскохозяйственных предприятий в соответствии с предусмотренными в государственном бюджете объемами финансовых ресурсов, а именно - принять срочные меры относительно финансирования сельскохозяйственных предприятий за счет средств общего и стабилизационного фондов государственного бюджета Украины на 2009 год и урегулировать ситуацию на рынке животноводческой продукции. Сельхозпроизводители, по требованию которых эти организации обратились к правительству, обеспокоены невыполнением Кабинетом министров обязательств по выплате дотаций на производство сахарной свеклы в размере 750 грн/га. Помимо того, по данным аграриев, еще с декабря 2008 года государство не погасило перед ними долг в сумме 86,6 млн. грн. за проданный на переработку КРС, за январь-октябрь т.г. недофинансировало из общего фонда госбюджета 76,7 млн. грн. Профильные организации сообщили о невыполнении распоряжения правительства о выделении из стабфонда 219,1 млн. грн. на поддержку производства продукции растениеводства. В целом из предусмотренных на АПК в стабфонде 2,2 млрд.

Виктория Сорокопуд

Не надо рубить голову курице, которая несет золотые яйца! В разгар мирового экономического кризиса руководство Украины не раз заявляло о том, что именно сельское хозяйство является локомотивом выхода экономики страны из критического состояния, что аграрный сектор на руках продержал Украину весь кризисный период и т.д. и т.п. Вполне естественно, что после таких пламенных речей представители отечественного АПК ждут от государства адекватного, «родительского» отношения к сельскому хозяйству, которому в период кризиса также живется ой как непросто. Возьмем, к примеру, отрасль растениеводства, а именно рынок зерна. На первый взгляд, положение дел в данном сегменте выглядит вполне нормально. Из прошлогоднего урожая в 53 млн. тонн вывезено около 25 млн. тонн зерна. Урожай нынешнего года также обещает быть неплохим - около 48 млн. тонн, что позволит Украине поставить на внешние рынки более 20 млн. тонн зерновых. При этом, уверяют эксперты, экспорт зерна из страны идет нормальными темпами, и даже превышает прошлогодний показатель на аналогичный период времени, а экспортеры украинского зерна профессионально выполняют свою работу, несмотря на финансовый кризис и жесткую конкуренцию на мировом рынке. За последние 10 лет в Украине создана одна из лучших в мире систем по экспорту зерна, которая базируется на принципах рыночной экономики и благоразумном сотрудничестве бизнеса, органов власти и общественных организаций АПК. Об этом свидетельствует тот факт, что Украина занимает третье место в мире по экспорту зерна после США и ЕС. Однако не все так просто. «Ситуация, которая сегодня сложилась на рынке зерна, требует дополнительного внимания и реагирования всех ветвей власти, бизнеса и общественных организаций», - говорится в письме Украинской зерновой ассоциации (УЗА) на имя премьер-министра Украины Юлии Тимошенко...

Дело в том, что потребность внутреннего украинского рынка в зерне составляет около 26-27 млн. тонн, следовательно, половину собранного урожая необходимо экспортировать. При таком раскладе ценообразование на рынке зерна в Украине зависит главным образом от тех цен, которые сложились на мировом рынке, и все, с позволения сказать, локальные попытки кардинально изменить ситуацию не смогут. Эксперты УЗА говорят о том, что в пределах страны необходимо попытаться, в первую очередь, снизить себестоимость производства зерна и его экспорта. Действительно, 2009 год ознаменовался снижением закупочных цен на зерно, но при этом, нужно четко понимать, какие основные факторы влияют на ценообразование. Вопервых, это мировые цены на зерновые, которые только за последние полтора года упали в 2 раза, но пока, к счастью, позволяют рентабельно работать производителям зерна. Далее следует курс национальной валюты по отношению к доллару. В данном случае ослабление гривни способствует экспорту товаров из Украины - таковы законы экономики. Хуже обстоят дела с еще одной составляющей ценообразования - стоимостью маркетинговой цепочки (от поля до борта судна). По данным УЗА, в ряде случаев ее стоимость с октября 2007 года по июль 2009 года выросла на 210 грн/т. Такое удорожание придется компенсировать сельхозпроизводителям из своего собственного кармана. В то же время президент Украинской зерновой ассоциации Владимир Клименко считает, что в Украине имеется колоссальный потенциал для уменьшения стоимости маркетинговой цепочки, ведь фактически речь идет о снижении платы за услуги, оказываемых теми или иными госструктурами - Укрзализныцей, элеваторами ГАК «Хлеб Украины», карантинными, ветеринарными инспекциями, таможенной службой и т.д. Снижение госу-

актУаЛЬнаЯ теМа

№11 (125) ноябрь 2009 дарством расценок на услуги вышеперечисленных организаций и ведомств позитивно отразится на конкурентоспособности украинского зерна на мировом рынке. Последним по списку, но не по значимости при ценообразовании стоит извечный для экономики Украины вопрос - возврат налога на добавленную стоимость экспортерам сельхозпродукции. С этим вопросом сегодня дела обстоят исключительно плохо. По мнению президента УЗА, данная проблема уже вышла за те рамки, когда с ней можно мириться. Согласно предварительным данным, для возмещения НДС в 2009 году только экспортерам сельхозпродукции необходимо около 8 млрд. грн., без учета задолженности прошлых лет, а долг по возмещению НДС на сегодняшний день составляет около 3,5 млрд. грн. При этом невозмещение экспортерам зерна налога на добавленную стоимость больно бьет по всему аграрному сектору - в случае, если государство вдруг вообще откажется возмещать НДС экспортерам (не дай Бог!), то закупочные цены на сельхозпродукцию упадут на 20%. И такая тенденция уже просматривается: по данным УЗА, сегодня закупочные цены упали на 10%. Эксперты говорят о том, что производители зерновых и масличных культур в 2009 году могут недосчитаться 10 млрд. грн. из-за удорожания маркетинговой цепочки и комплекса проблем с возмещением НДС экспортерам. В Украинской зерновой ассоциации уверены, что проблемы бюджетного возмещения НДС возникают из-за неверной оценки сумм возмещения налога еще на уровне Государственного бюджета Украины. Проще говоря, цифры возврата НДС, которые закладывались и закладываются в бюджет, абсолютно не отвечают действительности. Так, бюджетное возмещение налога на добавленную стоимость денежными средствами в бюджете на 2008 год было заложено на уровне 32,59 млрд. грн. Думается, нет смысла лишний раз напоминать о том, какие проблемы с возвратом НДС испытывали экспортеры в прошлом году. Вполне логично, что представители украинских экспортно-ориентированных компаний ожидали, что в бюджете на 2009 год расчеты возмещения НДС будут осу-

ществлены с учетом ошибок 2008 г. Но не тут-то было. Сумма возврата НДС увеличилась аж на 4 млрд. - до 36,5 млрд. грн., но при этом один доллар США вместо 5,05 грн. в 2008 году подорожал до 8 грн. в 2009 г. Нетрудно подсчитать, что объем бюджетного возмещения должен был увеличиться в 1,6 раза, и составить 51 млрд. грн., но никак не 36,5 млрд. Еще больший сюрприз ожидал экспортеров украинской продукции на страницах проекта государственного бюджета на 2010 год - на возмещение НДС в бюджете предусмотрено лишь 20 млрд. грн. Эксперты же считают, что объем возмещения НДС в следующем году должен составить порядка 45-50 млрд. грн. «Если немедленно не решить вопрос возврата НДС в 2009 году и если продекларированные объемы возмещения налога на добавленную стоимость останутся в бюджете-2010, это приведет к снижению цен для производителей на зерновые и масличные на 20% и к значительным проблемам с экспортом сельхозпродукции», - заявляют в Украинской зерновой ассоциации. Не менее печально складывается ситуация с возвратом НДС зернотрейдерам через Аграрный фонд. Напомним, что правительство обещало экспортерам, которые будут выкупать зерно из АФ, ускоренный (в течение 1 месяца) возврат НДС. Первые несколько месяцев данный механизм работал болееменее нормально, но в какой-то момент в системе произошел сбой. В итоге на сегодняшний день между Аграрным фондом и трейдерами «на бумаге» заключено биржевых контрактов на покупку зерна на сумму 761 млн. грн. Эти контракты полностью не выполнены, т.к. Госказначейство не перечисляет экспортерам деньги в рамках возврата НДС, а те, в свою очередь, не могут перечислить их АФ. Трейдеры не могут забрать свое зерно, Аграрный фонд - получить средства для проведения залоговых закупок зерна у сельхозпроизводителей. Естественно, что с такими долгами, которые «висят» сегодня на Аграрном фоне, о создании на его базе государственного экспортера зерна из Украины говорить пока не приходится. Учитывая все вышеприведенные факты, а также значимость аграрного сектора для экономики страны, Украинская зерновая ассоциация намерена добиваться, чтобы до конца

Владимир клименко, президент Украинской зерновой ассоциации: «В последние полгода именно агропромышленный комплекс Украины является основным каналом поступления валюты в страну за счет экспортных операций, тем самым поддерживая экономику государства в кризисный период. За это аграрии и экспортеры не раз удостаивались лестных слов благодарности из уст руководителей страны. Но дальше слов, к сожалению, дело у нас не идет. При таком отношении сельское хозяйство из курицы, которая несет золотые яйца, может стать для государства обузой в 15 млн. человек, занятых сегодня в агросекторе. Что касается ситуации с возвратом НДС, то цифра, которая заложена в бюджете на 2010 год, означает одно - взять топор, и курице, которая несет золотые яйца, отрубить голову. Итог очевиден: не будет ни курочки, ни золотых яиц. Согласитесь, сегодня никому не хотелось бы, чтобы наше сельское хозяйство скатилось на тот уровень, на котором оно было в середине 90-х годов. И это при том, что, по мнению экспертов, при выходе на среднеевропейскую урожайность Украина может ежегодно собирать порядка 80 млн. тонн зерна, большая часть которого будет поставляться на экспорт. Учитывая тот факт, что на Земле голодает более 1 млрд. человек, это зерно необходимо миру! Особо хотелось бы отметить, что вопрос возврата НДС экспортерам украинской сельхозпродукции сегодня не имеет никакого отношения к политике, а лежит исключительно в экономической плоскости». николай Горбачев, вице-президент Уза, директор ооо «нью Ворлд Грейн»: «Невозмещение НДС экспортерам негативно отразится на всем сельском хозяйстве, в первую очередь, на сельхозпроизводителях. Нельзя считать, что невозврат НДС - это проблема исключительно трейдеров. Может сложиться такая ситуация, что в случае снижения закупочных цен и недополучения аграриями оборотных средств нераспаханными и незасеянными в Украине окажутся порядка 4 млн. га площадей. Соответственно, наша страна не досчитается 10 млн. тонн зерна, которое можно будет экспортировать (это почти половина сегодняшнего объема экспорта зерна из Украины). Мы просто потеряем этот объем из-за неправильной суммы возмещения НДС, заложенной в бюджет. Безусловно, иностранные трейдеры это еще как-то переживут, но такое положение дел бумерангом отразится на отечественных сельхозпроизводителях. Мы считаем, что пора заканчивать с тем потребительским отношением, которое сегодня существует к аграрному сектору со стороны государства. Хотелось бы, чтобы наши власти относились к аграриям так, как родители относятся к своим детям».

№11 (125) ноябрь 2009 бюджета, президенту Украинского союза промышленников и предпринимателей, а также главе Украинской аграрной конференции и пр. «Мы хотим, чтобы в государственном бюджете на 2010 год фигурировала настоящая сумма возврата налога на добавленную стоимость - «липовая» цифра в 20 млрд. грн. не должна попасть в бюджет на следующий год. Мы также хотим, чтобы в данном разделе отдельной строкой была прописана сумма возмещения НДС исключительно для аграрного сектора», - резюмировал Владимир Клименко. Роман Зинков

Мировой рынок пшеницы: первые ласточки урожая-2010 Несмотря на то, что в ряде стран Южного полушария еще не собран урожай пшеницы-2009, большинство крупнейших мировых производителей зерновой уже почти завершили сев озимой пшеницы. Кроме того, страны Северной Африки и Ближнего Востока в данный момент находятся в преддверии начала посевной кампании под урожай следующего года. Данные об итогах посевной станут для участников рынка первыми фундаментальными факторами, позволяющими спрогнозировать сценарий мирового рынка пшеницы в следующем сезоне. В данном материале мы хотим сделать небольшой обзор сева пшеницы под урожай 2010 года как в странах-экспортерах, так и импортерах. Цель подобного ревю - понять, куда смещается вектор мирового производства зерна: в сторону снижения или расширения посевных площадей, а также оценить степень влияния погодных условий в момент закладки основы будущего урожая. В течение октября посевная кампания пшеницы в большинстве стран Северного полушария продвигалась уверенными темпами и в ряде из них была завершена в установленные сроки. При этом стоит отметить, что снижение мировых цен на пшеницу в текущем сезоне привело к наметившейся в ряде стран тенденции сокращения посевных площадей под пшеницей. В отдельных странах ситуация усугубилась еще и неблагоприятными погодными условиями в период сева. И хотя уже сейчас заметны определенные предпосылки к тому, что мировое производство пшеницы в следующем сезоне может снизится, не будем забывать, что озимый сев это, скорее, предварительный ориентир. Как показывал опыт прошлого сезона, именно результаты ярового сева и погода в последние месяцы перед уборкой урожая в конечном счете оказывают определяющее влияние на объемы мирового предложения зерновой в новом сезоне. Обзор посевной кампании под урожай-2010 начнем с СШа, где сев озимой пшеницы идет с опозданием, вызванным погодным фактором, а также тем, что фермеры не успевают убрать в срок другие культуры (сою, кукурузу и сорго). Так, в течение всего октября основные регионы производства пшеницы в США страдали от проливных дождей, которые замедляли ход сева. Однако уже с начала ноября ситуация улучшилась, что хоть и позволило фермерам немного «подогнать» полевые работы, но достичь средних многолетних показателей сева озимой пшеницы так и не удалось. По состоянию на 11 октября фермеры США засеяли 86% от запланированной площади против среднего показателя на эту дату за последние 10 лет на уровне 93%. При этом, несмотря на сложности с погодой, состояние посевов озимой пшеницы в стране в целом оценивается как хорошее. Что касается площадей сева, то здесь пока ситуация остается неопределенной - многие эксперты предсказывают значительное снижение данного показателя. Однако рост котировок зерновой на американских биржах может способствовать росту интереса фермеров к севу данной культуры. Что касается государств еС, то погода в большинстве ев-

актУаЛЬнаЯ теМа

текущего месяца были полностью профинансированы операции Аграрного фонда (возврат НДС) по биржевым контрактам с экспортерами зерна на сумму 761 млн. грн. УЗА настаивает на скорейшем решении вопроса возмещения НДС, в первую очередь, экспортерам сельхозпродукции на уровне 3,5 млрд. грн., а также рассмотрении вопроса фактического бюджетного возмещения НДС денежными средствами экспортерам сельхозпродукции в 2009 году и анализу суммы возмещение налога в проекте бюджета-2010. Письма соответствующего содержания направлены не только в адрес главы правительства, но и первому заместителю главы Секретариата Президента, главам парламентских комитетов по вопросам АПК и

ропейских стран, наоборот, благоприятствовала озимому севу, за исключением разве что Венгрии и Румынии, где засушливые погодные условия привели к задержке начала посевной кампании. Вместе с тем, благоприятная погода не смогла «убедить» европейских фермеров сеять больше пшеницы - площадь сева зерновой в странах ЕС сократилась из-за неблагоприятной рыночной конъюнктуры (низкие цены, слабый экспортный спрос). Исключением стала разве что Великобритания, где фермеры незначительно расширили площадь сева, чему, кроме прекрасных погодных условий, способствовало и снижение посевных площадей под озимыми рапсом и ячменем. По мнению участников рынка, ценовая конъюнктура на рынке пшеницы в Королевстве сегодня более благоприятна, чем на рынке других видов зерновых, что связано с запуском нескольких крупных заводов по производству биоэтанола, сырьем для которых является пшеница. По прогнозу Комитета по зерновым Великобритании (Home-Grown Cereals Authority, HGCA), ввиду снижения конкурентоспособности озимого ячменя в стране площадь сева данной культуры сократится, в то время как посевная площадь пшеницы, напротив, увеличится на 10-15% - до 2-2,1 млн. га. Напомним, что в текущем сезоне в Великобритании наблюдалась обратная тенденция - расширение посевов ячменя под урожай 2009/10 МГ обусловило сокращение площадей сева пшеницы. А вот болгария снижает площади сева пшеницы уже третий год подряд. И если в прошлом году основной причиной этого было резкое ухудшение финансового состояния фермеров вследствие кризиса, то в текущем сезоне разочарование сельхозпроизводителей пшеницей объясняется ценами на зерновую на фоне роста себестоимости ее производства. В результате этого болгарские фермеры уменьшат площадь сева зерновой в текущем году на 100 тыс. га по сравнению с прошлым годом - до 1 млн. га. Это говорит о том, что производство пшеницы в стране в 2010 году тоже сократится, ведь традиционно озимая пшеница в Болгарии составляет практически 100% общего объема производимой зерновой.

актУаЛЬнаЯ теМа

№11 (125) ноябрь 2009 Соседняя с Болгарией турция уже почти завершила сев пшеницы - к концу минувшей недели фермеры засеяли зерновой 98% от запланированных площадей. Что касается площади сева, то она, по оценкам участников рынка, будет на уровне прошлогодней, тогда как минсельхоз страны не спешит обнародовать свои оценки. Погода в целом способствовала севу турецкой озимой пшеницы, однако буквально на прошлой неделе проливные дожди в центральных регионах страны привели к замедлению темпов сева зерновой. Что касается крупнейшего мирового производителя и потребителя пшеницы - китая, то страна вряд ли снизит площадь сева озимой пшеницы из-за неблагоприятной ценовой конъюнктуры мирового рынка. Согласно долгосрочным планам китайского правительства, производство пшеницы в стране должно с каждым годом увеличиваться. Подобная постановка задачи в целом понятна - рост численности населения сопровождается и ростом потребления продуктов из муки, обусловленным изменением пищевых предпочтений рядовых китайцев, и урбанизацией. Сев озимой пшеницы под урожай-2010 идет нормальными темпами, при этом погодные условия благоприятствуют проведению посевной кампании практически во всех регионах Китая. Окончательные данные будут опубликованы уже в конце ноября, однако, скорее всего, площадь сева озимой пшеницы останется на уровне прошлого года либо незначительно увеличится. Во втором крупнейшем мировом производителе пшеницы - индии - в настоящее время сев озимой пшеницы также продолжается, однако по состоянию на начало ноября площадь сева на 5% уступала прошлогоднему показателю. Таким образом, Индии, очевидно, будет сложно достичь поставленной цели - увеличить производство пшеницы в 2010 году как минимум на 2 млн. тонн по сравнению с текущим годом. Как и в случае с Китаем, основным фактором принятия решения о севе пшеницы для местных фермеров является не столько конъюнктура цен на рынке (который максимально регулируется государством), сколько погодные условия в период сева. И подобная специфика этих двух стран заметно выделяет их среди других крупных производителей пшеницы. В странах Северной африки, которые являются неттоимпортерами зерна, сев пшеницы должен начаться буквально на днях, и погодные условия в регионе остаются в целом благоприятными для начала полевых работ. Фермеры алжира и туниса могут в текущем году увеличить площадь сева зерновой, поскольку в ряде регионов этих стран уровень влаги в почве намного выше средних показателей. Что касается егип-

та, то недавние заявления первых лиц страны о планах в ближайшие годы значительно увеличить уровень самообеспечения пшеницей, по идее, могут привести к небольшому росту площадей сева. Однако опрошенные нами участники египетского рынка полагают, что вряд ли стоит ожидать быстрой реакции фермеров на подобные призывы руководства страны, и, скорее всего, итоговая площадь сева под пшеницей вряд ли ощутимо превысит прошлогодний показатель (1,35 млн. га). Ожидать же официальных прогнозов в данном случае не приходится - обычно минсельхоз Египта дает свои оценки посевных площадей постфактум и, как правило, с определенной временной задержкой. Что касается Сирии, то уже на следующей неделе фермеры страны планируют начать сеять пшеницу под урожай будущего года. В последние 10 дней в большинстве регионов выпали долгожданные осадки, что улучшило перспективы сева и вселило оптимизм в производителей зерна. Напомним, что в прошлом сезоне именно засушливые погодные условия привели к резкому снижению внутреннего производства пшеницы. Это в итоге и превратило Сирию из крупного экспортера в импортера пшеницы. Кроме того, правительство страны планирует несколько повысить цену интервенционной закупки пшеницы у местных фермеров, что также должно привести к увеличению посевных площадей. Как видим, даже краткий обзор предварительных итогов посевной кампании озимой пшеницы дает основания утверждать, что четкой общей тенденции в данном вопросе нет и пока рано говорить о том, что низкие цены на пшеницу приведут к значительному сокращению посевных площадей озимого сева в мировом масштабе. В странах-импортерах пока отмечаются благоприятные погодные условия, и здесь есть надежда повторения в 2010 г. опыта текущего года, когда в данных странах был собран достаточно хороший урожай пшеницы. С другой стороны, сельхозпроизводители ряда стран-экспортеров, несмотря на определенное разочарование в выращивании зерновой, не видят пока альтернативы данной культуре. По крайней мере, на период проведения озимого сева. Поэтому, резюмируя все вышеизложенное, скажем так - интрига на мировом рынке пшеницы только зарождается: будем наблюдать за погодой и динамикой цен на зерновую в ближайшие месяцы. Светлана Синьковская, начальник информационной службы ИА «АПК-Информ»

Украинская перспектива страхования сельхозрисков Конкретизируем понятие «риски в сельском хозяйстве» Сельское хозяйство подвержено несравненно большему числу рисков, чем другие сферы хозяйствования. Среди наиболее существенных можно выделить климатические и фитосанитарные риски. Сельхозтоваропроизводители всегда пытались себя обезопасить от них - то ли устанавливая ирригационные системы, то ли применяя последние достижения агрохимии. Но никто из аграриев, наверное, не поставит под сомнение утверждение, что ценовой риск является ключевым для рентабельности его хозяйственной деятельности. Можно вырастить урожай, соблюдая все агротехнические нормы, мож-

но застраховаться от неблагоприятных погодных условий, но если в конечном результате цены на произведенную продукцию не позволяют даже окупить затраты на ее производство, это одним махом сводит на «нет» весь труд и все потраченные в течение года усилия. Приведем простой пример ценового риска. Допустим, в 2007 году аграрий собрал урожай подсолнечника, средняя цена на который в октябре составляла 2500 грн/т. Что делать дальше - то ли продавать сейчас, то ли хранить, оплачивая стоимость хранения и ожидая роста цены? В результате цены на маслосемена росли и достигли своего максимума в мае-июне 2008 года - до 4600 грн/т. И те, кто продал урожай в этот период, получили наибольшую прибыль и оправдали цену хранения своего урожая: разница между ценой в октябре и в мае со-

№11 (125) ноябрь 2009

Существующие методы управления рисками В США и ЕС всегда существовали механизмы поддержки сельхозпроизводителей. Но зачастую они противоречили основным рыночным законам спроса и предложения либо при их внедрении применялись откровенно протекционистские методы по отношению к другим странам-производителям. Поэтому в последние два десятилетия мы наблюдаем курс на либерализацию ценовой политики в сельском хозяйстве в США и, особенно, в странах ЕС. Поэтому управление ценовыми рисками в сельском хозяйстве сейчас и следует по либеральному англосаксонскому пути. До 1990-х годов Европейский союз определял ценовую поддержку для своих аграриев на том уровня, на котором считал нужным. Фермерам не о чем было волноваться: интервенционная цена (минимальная закупочная цена, гарантируемая ЕС) была значительно выше мировой. Это позволяло чувствовать себя уверенными в завтрашнем дне всем сельхозтоваропроизводителям. Но, в то же время, это создавало огромные диспропорции в экономике, и выплачиваемые дотации ложились тяжелым грузом на европейский бюджет. Кроме того, для экспорта излишков продукции на мировой рынок приходилось доплачивать огромную разницу между мировой и европейской ценой (экспортные субсидии). Все понимали, что дальше так продолжаться не может. Данному пониманию «способствовало» и сильное политическое давление со стороны США, так как европейский рынок был фактически закрыт для американских товаров из-за системы обязательных ценовых надбавок на импортную продукцию.

В итоге ЕС пошел на применение либерализационных методов в аграрном секторе в рамках ВТО. Была реформирована «Общая аграрная политика» (соглашения, регулирующие европейский аграрный рынок). Минимальные закупочные цены были значительно понижены (до 101,31 евро/т зерновых). Это повлекло за собой сильную корреляцию европейского рынка зерновых с мировым рынком. Таким образом, цена продажи зерна в странах ЕС напрямую зависела от мировой конъюнктуры рынка, необходимы были инструменты, позволяющие страховать доходы фермеров. Для решения указанных проблем в 1994 г. была начата фьючерсная торговля рапсом, а позже - пшеницей и кукурузой на MATIF (French futures exchange). В США же, к примеру, первый фьючерсный контракт был заключен еще в 1886 году на Чикагской товарной бирже. Сейчас там заключаются фьючерсы на пшеницу, кукурузу, сою, рис, овес, соевый шрот, соевое масло. Инструменты управления риском, которые ранее считались исключительно прерогативой финансового сектора, начали активно использоваться на рынке аграрной продукции: фьючерсы, опционы, свопы. Выбор подобного инструмента (или их комбинации) позволяет участникам аграрного рынка выработать рыночную стратегию, которая дает возможность оптимизировать доход предприятия, продавая товары по более высокой цене.

актУаЛЬнаЯ теМа

ставила 2100 грн. Но кто тогда мог знать, что цена поднимется на столько и что надо будет продавать урожай именно в этот период, не позже и не раньше? В октябре же 2008 года цена на подсолнечник была уже 1900 грн. По аналогии с предыдущим годом следовало бы его хранить опять таки до сезонного пика в мае-июне. И вот аграрий тратится на хранение собранного урожая, а цена в этот период, после продолжительного падения, поднялась лишь до 2000 грн. Разница между октябрем и маем теперь составила 100 грн. И это без учета инфляции. Стоило ли хранить или намного выгодней было бы продать в октябре и сразу получить деньги? Колебание цен на сельскохозяйственную продукцию обуславливает нестабильность доходов для агропромышленника, что и является ценовым риском в сельском хозяйстве. Для того чтобы застраховаться от подобных ситуаций, знать, какую именно культуру будет выгодно сеять (а какую нет), планировать рентабельность своего хозяйства на год вперед и знать, что оно точно не будет работать в убыток, как раз и существуют определенные инструменты управления ценовым риском в сельском хозяйстве, которые будут освещены ниже. Значимость ценового риска также возрастает в контексте либерализации мировой экономики и мировой торговли, снижения государственной ценовой поддержки в рамках ВТО. Сегодня национальные рынки стран, находящихся в разных уголках мира, связаны между собой как никогда прежде. Многие ли производители рапса в Украине задумываются над влиянием урожая рапса в Германии на их доход? Или производители подсолнечника о влиянии климатических условий в Аргентине (один из крупнейших производителей подсолнечника в мире) на рентабельность их хозяйств? Ценовая волатильность уже стала таким же привычным явлением на рынках аграрной продукции как, скажем, к примеру, и на финансовых. И с этим необходимо считаться.

Роль фьючерсного рынка Фьючерсные рынки, пережив по времени и эффективности все остальные механизмы регулирования ценообразования на аграрном рынке, играют сегодня главную роль в современной системе управления риском. В Европе лидирующие позиции в торговле товарными деривативами занимает парижская биржа MATIF, которая входит в группу Euronext. На MATIF торгуются три вида контрактов на сельхозпродукцию: на рапс, кукурузу и мукомольную пшеницу. Главное преимущество фьючерсного рынка перед физическим заключается в том, что все контракты на рынке стандартизированы и соответствуют установленным срокам поставки. К примеру, объем контракта на мукомольную пшеницу на бирже MATIF составляет 50 тонн. Показатели качества при этом должны быть следующими: удельный вес - 76 кг/л, влажность - 15%, содержание поврежденных зерен - 4%, проросших зерен - 2%, процент примесей - 2%. Место доставки пшеницы - порт Руан (Франция). Дата поставки или срок, когда покупатель получает товар, а продавец оплату, также определены заранее. Подобная стандартизация гарантирует высокую ликвидность рынка, то есть легко находятся продавцы и покупатели на одинаковые контракты, оговаривается только цена. Заключая фьючерсный контракт, продавец обязуется поставить продукцию к определенной дате, а покупатель обязуется принять поставку и оплатить товар по заранее оговоренной цене. Но на самом деле очень малое число контрактов реально доходят до поставки. В основном, позиции ликвидируются до срока исполнения поставки обратной операцией - покупается такое же количество контрактов, только на обратную операцию. Это позволяет учитывать интересы рыночных спекулянтов, которым не нужен физический товар, так как их интересует лишь курсовая разница, а производители при подобной схеме имеют возможность страховать свою цену, не меняя привычных каналов сбыта продукции. В то же время, возможность поставки продукции гарантирует привязку цен физического и фьючерсного рынка. Так как доступ к фьючерсным котировкам очень прост, этим обеспечивается прозрачность рынка. Риск, связанный

актУаЛЬнаЯ теМа

№11 (125) ноябрь 2009 с невыполнением обязательств сторонами, полностью отсутствует, гарантом выполнения контрактов выступает компенсационная палата фьючерсного рынка, которая обязывает участников торгов вносить гарантийные и маржевые взносы и тем самым страхует обязательства сторон. Ликвидность рынка обеспечивается разнообразием его участников (это и спекулянты, и инвестфонды, и агропромышленные предприятия, трейдерские компании...). Благодаря этой «палитре» покупатель всегда находит продавца и наоборот. К тому же фьючерсный рынок позволяет сельхозпроизводителям фиксировать цену продажи при помощи операции хеджирования. Например, французский фермер, хозяйство которого находится в центральных районах страны, перед севом пшеницы, в августе 2008 года, считает, что актуальная цена на пшеницу, которую он соберет в 2009 году, обеспечит рентабельность его хозяйству. Цена, котируемая на фьючерсном рынке, составляет на тот период 175 евро/т с доставкой в порт Руан в ноябре 2009. Цена зерна фермера тогда будет 160 евро/т (базис -15 евро/т). Базис - это разница между ценой наличного рынка и фьючерсной ценой, как правило, в нем отображается стоимость хранения продукции, стоимость транспортировки до места, указанного в контракте, разница в качестве между имеющейся в наличии продукцией и характеристиками по фьючерсному контракту. Таким образом, он принимает решение продать пшеницу. И вот фермер продает фьючерсный контракт, беря на себя обязательства реализовать пшеницу по указанной цене с доставкой в порт Руан. Этот контракт действителен до 10 ноября 2009 года. Цена продажи известна, а, следовательно, и рентабельность хозяйства застрахована за много месяцев до сбора урожая. Если в период уборки цены упали и теперь пшеница стоит 110 евро/т, то фермер продаст свой урожай региональному покупателю по этой низкой цене. Но, купив ноябрьский фьючерс пшеницы по цене 125 евро/т, фермер ликвидирует свои обязательства продавца и получает финансовую разницу (50 евро/т) между ценой продажи и ценой покупки. В результате, несмотря на понижение цены, он все равно получает свои 160 евро/т. Приведенная схема касается также животноводства и пищевой промышленности. Данные отрасли как основные потребители сельхозсырья нуждаются в его четкой цене для планирования хозяйственной деятельности, оптимизации технологий производства и страхования конечной прибыли своей продукции. Сегодня в Европе все крупные переработчики масличных культур являются участниками фьючерсных рынков для гарантирования закупочной цены на сырье. При

этом география данных рынков достаточно разнообразна - от контрактования соевых бобов в Чикаго до масличной пальмы в Малайзии. Главным же критерием остается твердая цена, которую могут себе обеспечить продавцы.

Рынок опционов Помимо фьючерсного рынка, существует также и рынок опционов. Опцион - это страховка от ценовых изменений. Существует два вида опционов: право на покупку (колл) и право на продажу (пут). То есть опцион дает право (но не обязательство) купить или продать актив по заранее оговоренной цене, и за приобретение этого права платится определенная сумма его продавцу (или премия опциона). Подобная схема является очень выгодным инструментом страхования ценового риска для аграриев, оставляющим им (в отличие от фьючерса) возможность для маневра. К примеру, если у фермера сегодня есть предложение на физическом рынке в размере 145 евро/т, то после продажи у него возникает новый риск - риск повышения цены. От подобной ситуации он имеет возможность застраховаться, купив страховку от повышения цены, колл (с ноябрьской поставкой по 145 евро/т), который стоит 15 евро/т. Теперь он смело может продать свой урожай, зная, что если в будущем цена повыситься, то он все равно не прогадает. Риск фермера в данном случае состоит лишь в возможной потере 15 евро на тонне, если цена будет ниже 145 евро/т или останется неизменной. Если же цена повысится до 200 евро/т, тогда опцион будет активен и фермер исполняет свое право покупки фьючерса по 145 евро/т, что приносит ему финансовый доход в 55 евро/т (разница между рыночной ценой 200 евро/т и ценой опциона 145 евро/т). Таким образом, инвестиции будут оправданы, и конечная цена продажи пшеницы нового урожая 2009/10 увеличится на 40 евро/т (55 евро/т - 15 евро/т премии). Конечная же цена для сельхозпроизводителя составит 185 евро/т (145+40). Указанные финансовые инструменты приемлемы в случаях наличия существенного риска в дефиците баланса сельскохозяйственной продукции, что вызывает достаточно существенные колебания рынка.

Опыт работы компании ОDA в государствах ЕС Для того чтобы ответить на ключевые для фермера вопросы: «Когда продавать свою продукцию, чтобы не прогадать?

Пример хеджирования в случае понижения цен Дата Август 2008 г. Сентябрь 2009 г. Результат

Физический

Фьючерсный

Базис

Целевая цена 160 евро/т

Продажа фьючерса 175 евро/т Поставка ноябрь 2009 г.

-15 (оценочный)

Продажа 110 евро/т

Покупка фьючерса 125 евро/т Поставка ноябрь 2009 г.

-15 (реальный)

110 евро/т

+50 евро/т 160 евро/т

Пример хеджирования в случае повышения цен Дата Август 2008 г. Сентябрь 2009 г. Результат

Физический

Фьючерсный

Базис

Целевая цена 160 евро/т

Продажа фьючерса 175 евро/т Поставка ноябрь 2009 г.

-15 (оценочный)

Продажа 205 евро/т

Покупка фьючерса 220 евро/т Поставка ноябрь 2009 г.

-15 (конечный)

205 евро/т

-45 евро/т 160 евро/т

№11 (125) ноябрь 2009

Культуры

Ценовые колебания на рынке, евро/т урожай с 2001 по 2005 гг.

урожай с 2005 по 2007 гг.

Потенциальная урожайность, ц/га

Ценовая волатильность, евро/га урожай с 2001 по 2005 гг.

урожай с 2005 по 2007 гг.

Рапс

113

259

395

Подсолнечник

143

186

429

Горох

220

270

Кукуруза

100

320

790

Мягкая пшеница

272

744

Твердая пшеница

245

490

Пивоваренный ячмень

216

498

Фуражный ячмень

196

588

Среднее

235

525

Как использовать инструменты страхования ценового риска? Где брать и как использовать рыночную информацию», и была создана консалтинговая компания Offre & Demande Agricole (ODA), являющаяся в настоящее время европейским лидером на рынке консалтинговых услуг в аграрном секторе. Информация о рынке, возможность его прогнозирования являются огромной ценностью в современных условиях высокой ценовой волатильности на аграрных рынках. Сегодня влияние на рынок таких фундаментальных факторов, как валютный паритет, стоимость фрахта, уровень мирового производства и потребления, мировых запасов сельскохозяйственной продукции, торговой динамики между странами, сложно переоценить. Приведу лишь несколько цифр относительно ценовой волатильности в ЕС: средние ценовые колебания (разница между наивысшей и самой низкой ценой) по рапсу за период 20052008 гг. составляли 113 евро/т, по мягкой пшенице - 93 евро. Таким образом, вы сами можете определить возможные выигрыши или потери предприятия на подобных ценовых скачках. Целью нашей компании является обеспечение аграриев необходимой информацией по рынкам и адаптация стратегий продаж, которые позволили бы продавать урожай по оптимально высоким ценам. Что касается животноводческих хозяйств, то рекомендации, предлагаемые нашей компанией, позволяют им закупать зерновые и масличные культуры по минимальным ценам. Предприятие Offre & Demande Agricole было образовано в 1997 году, и основным стимулом к его созданию послужило знаковое для аграрного сектора Франции событие - дефолт одного из крупнейших сельхозкооперативов страны Agricher. Фермеры, входившие в состав данного кооператива, разочаровавшись в несовершенном функционировании этих структур, решили самостоятельно продавать свой урожай. Но для этого у них не было ни достаточных знаний, ни опыта. Тогда они и возложили свои надежды на такого же фермера, как и они, но который работал на бирже MATIF, разбирался в рынках и мог доступно объяснить это другим. Этим фермером стал президент нашей компании Рено дэ Керпуассон. За 10 лет работы предприятия была проведена огромная работа по исследованию аграрных рынков, разработаны системы обучения фермеров. Благодаря многолетнему опыту мы смогли апробировать наши эконометрические модели, проверить точность системы сбора и обработки информации, как с мировых рынков, так и с европейских. На данный момент наша клиентская сеть охватывает почти все департаменты во Франции, уже есть клиенты в Бельгии и Испании, в 2009 г. открыт офис Offre & Demande Agricole в Англии (Кембридж). В ближайших планах открытие филиалов нашей компании в главных европейских странах-экспортерах аграрной продукции - Укра-

ине, России, Германии, Польше, Венгрии, Румынии - поскольку информация по рынкам этих стран чрезвычайно важна для общего понимания законов функционирования мирового рынка зерновых и масличных культур. Одним из главных направлений деятельности компании остается обучение операторов аграрных рынков использованию инструментов страхования ценовых рисков и рыночной информации. Мы начинаем с азов функционирования аграрных рынков, а заканчиваем конкретной помощью в открытии специального банковского счета для участия в биржевых торгах. Каждый год мы проводим опрос клиентов нашей компании относительно того, как использование информации по рынкам и принципам хеджирования на фьючерсном и опционном рынках (по сравнению с фермерами, не занимающимися самостоятельной продажей урожая) помогло повысить цену реализации их продукции. Результаты 2008 года следующие: +21 евро/т - на пшеницу, +32 евро/т - на рапс и +12 евро/т - на кукурузу. Интерес к украинскому рынку возник у Offre & Demande Agricole отнюдь не случайно, поскольку производственный и экспортный потенциал данной страны действительно огромен. Давление украинской аграрной продукции на уровень цен в Европе, да и во всем мире, растет год от года. Стратегия деятельности операторов аграрного рынка Украины также обусловлена колебаниями цен, вызванными взаимодействием мирового спроса и предложения на сельскохозяйственную продукцию. Таким образом, необходимость в прогнозах по аграрным рынкам и консалтингу в управлении ценовыми рисками для украинских сельскохозяйственных производителей, перерабатывающей промышленности и животноводческих комплексов сегодня очевидна. Главной особенностью (которая в то же время является и препятствием) сегодня является отсутствие в Украине действующего фьючерсного рынка. Но мы знаем, что работа в данном направлении ведется и правительством, и представителями бизнеса. Украинскому рынку еще необходимо определенное время для структурирования, решения проблем логистики, введения в обращение форвардных контрактов (как первый шаг к внедрению фьючерсного рынка) с жесткой законодательной базой, обеспечивающей выполнение обязательств по контракту обеими сторонами. Тем не менее, Offre & Demande Agricole планирует открытие нашего офиса в Украине уже в 2010 году. Сейчас же мы занимаемся активным изучением украинского аграрного рынка, анализируем экспортный потенциал, готовим персонал.

актУаЛЬнаЯ теМа

Средняя ценовая волатильность в странах ЕС

Елена Пастарнак, специалист по менеджменту ценовых рисков консалтинговой компании ODA (Offre & Demande Agricole)

раСтениеВоДСтВо

№11 (125) ноябрь 2009

И крупный агрохолдинг, и мелкое фермерское хозяйство сегодня нуждаются в технологиях - Стефан Марциновски По мнению ведущих мировых экспертов, чтобы сельское хозяйство могло развиваться и дальше, необходимо сделать его более устойчивым ко всем внешним факторам влияния. При этом, правда, следует найти оптимальный баланс между экономическими, экологическими и социальными критериями. Добиться вышеупомянутого можно, лишь используя в производстве новейшие технологии, уверен д-р Стефан Марциновски, член Совета директоров BASF SE. Ведь устойчивое сельское хозяйство подразумевает получение более высокого урожая с меньшей площади, с меньшим использованием воды и энергии, но при этом гарантирующее прибыльность производства, заботу об окружающей среде и отвечающее ожиданиям общества. Д-р Стефан Марциновски, член Совета директоров BASF SE, родился в Штутгарте, Германия, в 1953 году. С 1971 по 1976 годы изучал химию в университетах Штутгарта и Фрайбурга. В 1978 году получил докторскую степень. Занимал должности помощника председателя Совета директоров BASF, старшего вицепрезидента по связям с общественностью, вице-президента BASF S.A. в Бразилии и др. С 1997 года является членом Совета директоров BASF SE. В настоящее время Стефан Марциновски отвечает за растениеводство, научноисследовательское подразделение по производству оболочек и специальных химических веществ и BASF Plant Science. Кроме того, он курирует Южноамериканское региональное подразделение. - Сельское хозяйство уже более 100 лет является стратегически важным сегментом для концерна BASF. Каждые три евро из 10, которые мы тратим на исследования и развитие, идут на поиск решений для агрономов. Можно сказать, что концерн BASF целиком и полностью является приверженцем инновационного пути развития сельского хозяйства. Кроме того, мы являемся четвертым в мире крупнейшим производителем средств защиты растений. С другой стороны, многие производители и потребители критически относятся к роли науки и технологии в сельском хозяйстве. Во многих частях Европы все еще верят, что производство сельхозпродукции должно осуществляться без применения технологий настолько, насколько это возможно, верят в то, что фермеры должны вернуться к «старым добрым дням» сельского хозяйства. - Д-р Стефан, позвольте задать Вам вопрос, который интересует сегодня многих. Разделяете ли Вы точку зрения ряда экспертов о том, что именно сельское хозяйство является локомотивом, способным вывести мировую экономику из того критического положения, в котором она оказалась? - Если сравнить агросектор с другими отраслями экономики, то абсолютно разделяю. Ответ лежит на поверхности человечество не может прекратить питаться. Вы можете отложить покупку нового автомобиля, но вы не сможете отказаться от покупки продуктов питания. Таково, на мой взгляд, одно из подтверждений данного тезиса. Второе, это прослеживающаяся глобальная тенденция к тому, что с каждым годом будет наблюдаться рост численности населения Земли. Также будут повышаться требования к уровню жизни и качеству еды, возрастать интерес к возобновляемым источникам энергии. Я думаю, что этот тренд также будет оказывать поддержку более высокой производительности в сельском хозяйстве. А достичь этого возможно лишь путем внедрения инноваций, потому что мы уже не можем дальше идти по экстенсивному пути расширения посевных площадей.

- Как Вы считаете, какая форма ведения сельского хозяйства в современных условиях является наиболее приемлемой - крупные агропромышленные комплексы или небольшие фермерские хозяйства? - Это вопрос, на который я бы меньше всего хотел отвечать, потому что не мне это решать. Каждое общество должно само ответить на него и найти единственное правильное для себя решение в данном вопросе. Потому что, если мы говорим об устойчивом ведении сельского хозяйства, то данное понятие включает в себя не только экономические факторы, но также оказывает влияние на экологию и социальную сферу жизни. Если вы владеете крупным высокотехнологичным агропредприятием, то вам будет достаточно лишь несколько человек, чтобы управлять всем хозяйством. Фермеры живут за счет того, что обрабатывают небольшие земельные участки преимущественно собственными руками и руками членов своей семьи. Но будь то крупный агрохолдинг или мелкое фермерское хозяйство, я думаю, им обоим необходимы технологии. Возможно, фермер не может позволить себе вкладывать средства в приобретение сверхмощной сельхозтехники, потому что для обработки нескольких гектаров нет смысла содержать высокотехнологичный плуг последней модели или трактор с мощностью двигателя 400 л.с. Ему либо придется тратить деньги на дорогостоящую технику, или попытаться, так сказать, зайти с другой стороны. Семенной материал, удобрения, средства защиты растений - именно в эти вещи необходимо вкладывать деньги, если вы хотите получать более высокий урожай. Я не собираюсь никого агитировать за органическое земледелие, интенсивное или экстенсивное ведение сельского хозяйства - принятие данного решения целиком и полностью лежит на самом сельхозпроизводителе. Хотя, конечно, с точки зрения биологического разнообразия, чем больше посевных площадей отводится под какую-то одну сельхозкультуру, тем больше возникает опасений относительно воздействия на природу.

№11 (125) ноябрь 2009

- Что бы Вы могли посоветовать сельхозпроизводителям из Украины и России относительно того, как сделать ведение сельского хозяйства прибыльным, как минимизировать собственные риски? - Во-первых, я считаю, что в Украине, как и в России, имеются очень хорошие естественные предпосылки для успешного ведения сельского хозяйства. Эти страны традиционно относятся к ведущим мировым производителям сельхозпродукции, имеют плодородную почву и благоприятные погодные условия для ведения сельского хозяйства. Я верю, что добиться существенного роста производства в этих странах можно очень легко за счет применения технологий (удобрений, семян и СЗР), как это делается в странах Западной Европы или Северной Америки. Вопрос в другом: откуда взять на это деньги и как улучшить благосостояние аграриев? Например, в Румынии, после того, как она стала членом Европейского союза, наблюдался приток инвестиций именно в агропромышленный комплекс, которые позволили аграриям активно внедрять новые технологии. Если правительство Украины и России заявляют о том, что они намерены развивать сельское хозяйство, то им следует подумать о том, как помочь аграриям воспользоваться существующими передовыми технологиями. Здесь не обойтись без масштабных инвестиций. В целом, у России и Украины я вижу огромный потенциал в области производства сельхозпродукции.

- Как Вы относитесь к субсидиям для сельхозпроизводителей во многих странах мира, особенно в Европе. - Надо сказать, что в Европейском союзе субсидии, которые выделяются аграрному сектору, являются самыми большими среди всех остальных видов субсидий - порядка 50%. Мы, как концерн BASF, выступаем против субсидий, поскольку они являются тем инструментом, который всегда создает неестественную среду для ведения того или иного бизнеса. Безусловно, есть необходимость сохранения сельскохозяйственных угодий, а также повышения валовых сборов сельхозкультур в Европе, чтобы в дальнейшем страны могли не зависеть от импорта. Здесь нужен определенный баланс интересов. Но, в целом, надо признать, субсидии способствуют повышению производительности сельского хозяйства и конкуренции между производителями. С этой точки зрения, я не являюсь сторонником субсидий. В то же время, будучи участником аграрного рынка ЕС, мы вынуждены принимать существующие правила игры, которые подразумевают мощное субсидирование сельского хозяйства. - Насколько сильно компанию BASF затронул мировой финансовый кризис? - Должен сказать, что агропромышленное направление концерна BASF среди всех остальных направлений пострадало от финансового кризиса меньше всего. Безусловно, некое, можно сказать, непрямое воздействие на агропромышленный комплекс оказало сокращение финансирования программ помощи фермерам и трейдерам. Но, надо признать, это не было слишком уж суровое ограничение. Так что агропромышленное производство и производство пестицидов испытали на себе минимальное влияние экономического кризиса.

раСтениеВоДСтВо

С другой стороны, факт появления в последнее время крупных агрохозяйств с высоким уровнем производства, особенно вблизи больших мегаполисов, не может не радовать. Это чрезвычайно позитивное явление. Кроме того, таким холдингам или компаниям гораздо легче удается решать вопросы, связанные с финансированием своей деятельности.

Беседовал Роман Зинков

Особливостi формування врожайностi зерна в простих гiбридах кукурудзи Климчук О.В., кандидат сiльськогосподарських наук Вiнницький державний аграрний унiверситет Земельні ресурси і сприятливі кліматичні умови України зумовлюють високий потенціал виробництва продукції рослинництва, який реалізується через родючість ґрунтів та покращення їхніх основних функціональних властивостей. Головна особливість землеробства нашої країни на сучасному етапі розвитку полягає у виробництві рослинницької продукції при обмежених витратах антропогенної енергії та збереженні навколишнього природного середовища від процесів деградації й забруднення. Одним зі шляхів вирішення даної проблеми виступає впровадження нових високоврожайних гібридів кукурудзи, агроценози якої завдяки значному адаптивному потенціалу забезпечують високий рівень реалізації продуктивності за мінімальних енергетичних витрат і здійснюють позитивний біогенетичний вплив на елементи родючості ґрунту. Одним з реальних шляхів збільшення обсягів виробництва та підвищення якості продукції є розробка альтернативних стратегій землеробства, зокрема адаптивного (біологічного), суть якого полягає в керуванні біологічними та екологічними системами, що складають сферу виробництва. Це, в свою чергу, вимагає системного підходу до розробки як технології вирощування, так і створення гібридів, які є біологічним засобом виробництва. Технології вирощування сільськогосподарських культур повинні передбачати інтеграцію біологічних і хімічних

факторів інтенсифікації виробництва рослинницької продукції. Всі технологічні процеси в рослинництві тісно пов’язані між собою та взаємозалежні. Критерієм оцінки операційних технологій є енерго- і ресурсозбереження, економічна ефективність та екологічність [1]. Вивчення генетичних основ формування елементів структури високого рівня врожаю кукурудзи є актуальною проблемою при проведенні досліджень з даною культурою. Зернова продуктивність є найбільш складною кількісною ознакою [2], яка в остаточному підсумку є системним ефектом, що виступає як результат взаємодії процесів росту, розвитку та формоутворення з динамікою змін середовища існування або стану екологічної системи. Прояв генетичних аспектів урожайності зерна більшою мірою можна проаналізувати за допомогою діалельних схрещувань. Схрещування самозапилених ліній, які відрізняються за величиною показника, що вивчається, забезпечує визначення їхньої комбінаційної здатності, тобто генотипічної можливості реалізації ефекту гетерозису. Основним методом дослідження характеру і закономірностей наслідування та мінливості ознак у ланцюзі поколінь є класичний генетичний аналіз [3, 4]. За допомогою генетичного аналізу вивчається характер мінливості ознак у системі “батьки-нащадки», що дозволяє на основі одержаних результатів зробити оцінки характеру успадковування, ефектів гетерозису і генетичної цінності

У польових дослідах облікова площа ділянок для самозапилених ліній складала 4,9 м2, для простих гібридів - 9,8 м2. Повторність у дослідах для самозапилених ліній і міжлінійних гібридів 4-разова. Дослідні ділянки розміщувалися методом рендомізованих блоків. Через кожні 20 ділянок зразків робочої колекції самозапилених ліній і простих гібридів розміщувалися стандарти відповідних груп стиглості. Всі супутні спостереження та обліки проводили за загальноприйнятими методиками для кукурудзи [7, 8].

1,2

0,7 8

раСтениеВоДСтВо

№11 (125) ноябрь 2009

0,2

4 2

-0,3

-0,8

Результати дослiджень

2004 р.: 1 - СО 108; 2 - УХ 405; 3 - СМ 5-1-1; 4 - МА 22; 5 - F 502; 6 - СО 255; 7 - KL 17; 8 - УХК 409 1,4 1,2 1

0,8 0,6

5 4

0,4

0,2 0 -0,2

-0,4 -0,6 -0,8

0,5

2005 р.: 1 - СО 108; 2 - УХ 405; 3 - СМ 5-1-1; 4 - МА 22; 5 - F 502; 6 - СО 255; 7 - KL 17; 8 - УХК 409 Рис. 1. Графіки регресії врожайності зерна самозапилених ліній кукурудзи (2004-2005 рр.)

вихідних форм у гетерозисній селекції [5]. Отже, результати генетичного аналізу дають можливість зареєструвати функціональний прояв генетичних процесів на рівні організму, тому отримані експериментальні факти для більш широких теоретичних узагальнень можуть бути застосовані тільки у вузькому колі генетичних процесів.

Матерiал i методика дослiджень Дослідження проводилися на дослідному полі кафедри рослинництва та технологій Вінницького державного аграрного університету на колекції самозапилених ліній (2003-2005 рр.) і простих гібридів (2004-2005 рр.) кукурудзи, створених на їхній основі. Дослідні ділянки мали такі фізико-хімічні показники ґрунтового покриву: ґрунт сірий лісовий середньосуглинкового механічного складу на лесі; вміст гумусу 2,4%; рНkcl=5,8; Нг=4,1 мг екв. на 100 г ґрунту; S=15,3 мг екв. на 100 г ґрунту; V=78,9%. Кліматичні умови зони досліджень: середня багаторічна температура повітря становить +6,7 oС; сума активних температур - 2500-2600 oС; середньобагаторічний показник суми опадів 586 мм; ГТК=1,1-1,2. Для створення гетерогенної системи аналіз комбінаційної здатності включав оцінку самозапилених ліній кукурудзи з контрастними показниками. Відповідно до першого методу першої моделі Гріффіна [3, 4, 6] до системи схрещувань входило 8 самозапилених ліній кукурудзи (F 502, УХ 405, СМ 5-1-1, МА 22, УХК 409, СО 255, KL 17, СО 108), які характеризувалися різними показниками врожайності зерна та тривалості вегетаційного періоду. На основі представлених самозапилених ліній кукурудзи було створено та проведено аналіз 56 простих гібридів.

Наші дослідження були направлені на вивчення врожайності зерна, щоб встановити генетичні особливості, цінність і можливості використання самозапилених ліній у практичній селекції. Як було сказано вище, врожайність зерна є найбільш складною кількісною ознакою, проте вона успадковується як цілісна ознака, що дозволяє з’ясувати характер її генетичного контролю. Для проведення подальшого генетичного аналізу та отримання найбільш повної інформації про цінність самозапилених ліній було взято середні значення між реципрокними гібридами у зв’язку з наявністю істотного реципрокного ефекту в дисперсійному аналізі комбінаційної здатності. Регресія Wr на Vr при дотриманні всіх вимог генетичного аналізу ознаки має бути лінією одиничного нахилу або несуттєво від неї відхилятися, що й було отримано в процесі розрахунків і представлено на рис. 1. Дане твердження також відповідає отриманим варіансам і коваріансам, які вказують на відсутність суттєвої відміни лінії регресії (Vr, Wr) від лінії одиничного нахилу. Пояснюючи результати генетичного аналізу відповідно до загальноприйнятої схеми, слід сказати, що для ознаки “зернова продуктивність“ характерне явище наддомінування. Проведений аналіз урожайності за графіками Хеймана свідчить про домінантноадитивне її формування, оскільки графік (Wr, Vr) перетинає вісь Wr на від’ємному її боці. На основі суми Wr+Vr всі лінії можна розмістити відповідно до числа домінантних алелей. При цьому слід враховувати те, що самозапилена лінія, якій належить найбільша кількість домінантних генів, матиме найбільш низьку варіансу Vr і коваріансу Wr [4, 6]. Отже, в залежності від років проведених досліджень розміщення самозапилених ліній матиме такий вигляд: у 2004 р. - СО 108, УХ 405, СМ 5-1-1, МА 22, F 502, СО 255, KL 17, УХК 409; а в 2005 р.: СО 108, УХ 405, СМ 5-1-1, МА 22, СО 255, F 502, KL 17, УХК 409. Як бачимо, лише дві лінії - F 502 та СО 255 - мають дещо різне розташування за числом домінантних генів. Отримана зміна позицій може бути викликана складним комплексом реалізації генетичних систем рослиною за даною ознакою або зумовлена впливом екологічних умов на реалізацію генотипу. В середньому за 2004-2005 рр. велику кількість домінантних генів за величиною досліджуваного показника було встановлено в самозапилених ліній кукурудзи СО 108, УХ 405, СМ 5-1-1, МА 22 та F 502. Лінії СО 255, KL 17 і УХК 409 містили найбільшу кількість рецесивних алелей. Для подальшого виконання генетичного аналізу досліджуваного селекційного матеріалу нами було розраховано суми квадратів компонентів генетичної варіації та проведено детальну оцінку значимості генетичних компонент a, b-b3, c, d, які представлено в табл. 1. Аналізуючи наведені дані в табл. 1, можна стверджувати про значимість генетичних компонент a, b-b3, c, d. Слід також відзначити, що встановлена однорідність варіанс вказаних генетичних компонент за критерієм Бартлета (χ2) для зернової продуктивності свідчить про можливість їхнього об’єднання

№11 (125) ноябрь 2009

Компонент генетичної варіації а b b1 b2 b3 с d П Пa Пb П b1 П b2 П b3 Пc Пd Пt χ2Ф χ2т 0,05 * Р<0,01

2004 р. 53,64 178,01 158,96 2,19 16,86 8,90 14,70 0,03 0,42 2,58 0,09 0,33 2,16 0,65 1,50 5,15 6,23 11,07

2005 р. 73,94 171,66 146,96 4,68 20,02 7,60 15,30 0,11 0,67 3,78 0,10 0,67 3,01 0,54 1,66 6,66 7,08 11,07

2004 р. 7 28 1 7 20 7 21 3 21 84 3 21 60 21 63 189 -

2005 р. 7,66* 6,36* 158,96* 0,31* 0,840* 1,27* 0,70* 0,01 0,02 0,03 0,03 0,02 0,04 0,03 0,02 0,03 -

Середній квадрат 2004 р. 2005 р. 10,56* 6,13* 146,96* 0,67* 1,00* 1,09* 0,73* 0,04 0,03 0,04 0,03 0,03 0,05 0,02 0,03 0,04 -

раСтениеВоДСтВо

Таблиця 1. Дисперсійний аналіз даних діалельних схрещувань за врожайністю зерна кукурудзи в умовах монокультури

Таблиця 2. Оцінка компонентів генетичної варіації та коефіцієнтів успадковування врожайності зерна простими гібридами кукурудзи Генетичний компонент Е D H1 H2 F ĥ2 Спадковість у широкому розумінні Спадковість у вузькому розумінні * Істотно на рівні 0,05

Оцінка 2004 р. 0,027±0,013* 0,463±0,038** 3,211±0,087** 3,172±0,076** 0,035±0,089 22,690±0,051** 0,97 0,22

2005 р. 0,035±0,015** 0,703±0,047** 3,179±0,108** 3,063±0,094** 0,163±0,110** 20,979±0,063** 0,96 0,29

Генетичний компонент H1/D (H1/D) 1/2 0,5*F/(D (H1-H2)) 1/2 ĥ2 /H2 H2 /4 H1 r [Vr+Wr; P] b±Sb Wr=а+bVr

Оцінка 2004 р. 2005 р. 6,94 4,52 2,63 2,13 0,13 0,28 7,15 6,85 0,25 0,24 -0,84±0,22 -0,80±0,24 0,96±0,08 0,89±0,08 Wr= - 0,66+0,96 Vr Wr=-0,54+0,89 Vr

** Істотно на рівні 0,01

при отриманні загальної варіанси випадкових відхилень (E (Пt)) та проведенні наступного генетичного аналізу. На основі отриманих у подальших розрахунках генетичних компонент (табл. 2) можна стверджувати, що висновки, зроблені в ході аналізу графіків Хеймана, були правильними. Незважаючи на істотність компонента D за абсолютною величиною, він поступається значенням компонентів домінування H1 та H2, і це вказує на те, що в генетичному контролі врожайності зерна явище домінування відіграє більш суттєву роль, ніж адитивні ефекти. Судячи з того, що співвідношення H1/D>1, то в успадковуванні зернової продуктивності переважає наддомінування. Результати ж співвідношення (H1/D) 1/2 вказують на те, що встановлено наддомінування в кожному локусі, які контролюють досліджувану ознаку. Значення компонента F не істотне, а відношення H2 /4 H1 не відрізняється від максимального теоретичного значення. Все це свідчить про симетричний розподіл рецесивних і домінантних генів. Величина відношення ĥ2 /H2 була більша за одиницю, що вказує на домінантне формування врожайності, причому в прояві даної ознаки беруть участь не менше 7 груп генів. Коефіцієнт кореляції між середнім значенням урожайності

самозапилених ліній і сумою (Wr+Vr) становить -0,84 та -0,80 відповідно до років досліджень, тому можна стверджувати про зворотну залежність між проявом ознаки і кількістю домінантних генів. Через це лінія, яка має більше число домінантних генів (або меншу суму Wr+Vr), буде відзначатися вищою врожайністю, до того ж зв’язок є високоістотним. Виявлена достовірність коефіцієнтів детермінації вказує на можливість прогнозування ефективності селекційного покращення зернової продуктивності самозапилених ліній.

Висновки Таким чином, у результаті проведеного генетичного аналізу була виявлена значна різниця між коефіцієнтами успадковування в широкому (0,96-0,97) та вузькому (0,220,29) розумінні, що свідчить про можливість покращення селекційного матеріалу кукурудзи шляхом використання селекції на гетерозис. Встановлене більше за одиницю співвідношення показників H1/D (4,51; 6,94) вказує на те, що в успадковуванні високої зернової продуктивності переважає ефект наддомінування.

[ ЛIтератУра ]

1. Гаркавий А., Пльонсак В. Методологічні основи розробки новітніх технологій в рослинництві //Збірник наукових праць ВДАУ. - Вінниця, 2008. - Вип. 33. - С. 12-18. 2. Шмараев Г.Е., Веденеев Г.И., Подольская А.П., Бабаянц А.Ф. Генетика количественных и качественных признаков кукурузы. - Санкт-Петербург: Изд. ВИР., 1995. - 168 с. 3. Литун П.П., Проскурнин Н.В. Генетика количественных признаков. Генетические скрещивания и генетический анализ: Учебное пособие. - К.: УМК ВО, 1992. - 97 с. 4. Федин М.А., Силис Д.Я., Смиряев А.В. Статистические методы генетического анализа. - М.: «Колос», 1980. - 207 с. 5. Методичні рекомендації польового та лабораторного вивчення генетичних ресурсів кукурудзи /І.А. Гур’єва, В.К. Рябчун, П.П. Літун та ін. - Видання 2-е, доп. - Харків, 2003. - 44 с. 6. Турбин Н.В., Хотылева Л.В., Тарутина Л.А. Диаллельный анализ в селекции растений. - Минск: «Наука и техника», 1974. - 184 с. 7. Класифікатор-довідник виду Zea mays L. /І.А. Гур’єва, В.К. Рябчун, Л.В. Козубенко, М.М. Чупіков, Н.Б. Гур’єва. - Харків, 1994. - 72 с. 8. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур /За ред. В.В. Волкодава. - Випуск другий (зернові, круп’яні та зернобобові культури). - К., 2001. - 65 с.

теХноЛоГии ХранениЯ и СУШки

№11 (125) ноябрь 2009

Кореляцiйна залежнiсть показникiв якостi пророслого зерна пшеницi при зберiганнi* Яковенко А.I., Борта А.В., Кац А.К., кандидати технiчних наук Одеська нацiональна академiя харчових технологiй Починаючи з 1997 року, і донині на зернозаготівельні підприємства надходить зерно пшениці з пророслими зернинами. Проростання відбувається ще на стеблі, перед жнивами. Причинами цього явища є значні атмосферні опади та розтягнутий на 1,5-2 місяці період збирання врожаю. Таким чином, післязбиральне дозрівання зерна відбувається на рослині. При зволоженні такого зерна до 40-45% навіть протягом доби воно може проростати. Це явище спостерігається в усіх сільськогосподарських регіонах України. Під час зберігання пророслого зерна відзначено зміни кількості та якості клейковини. За даними наукових досліджень і практичної діяльності [1, 2] було встановлено, що в процесі нормального зберігання свіжозібраного зерна пшениці спостерігається збільшення виходу клейковини та поліпшення її якості. Але при зберіганні великих партій зерна врожаю десяти останніх років відбувалося зниження виходу клейковини при зміцненні її якості. Це було причиною переходу зерна з одного класу в іншій - в основному з вищого в нижчий, хоча спостерігаються і протилежні варіанти. Такі зміни відбуваються тоді, коли зерно пшениці відносили до нижчого класу через слабку клейковину. Все це було і залишається незрозумілим для фахівців галузі й призводить до матеріальних утрат, оскільки зерно реалізується за більш низькими цінами, ніж закупівельні. Що відбувається з клейковиною при зберіганні пшениці?

За нашими спостереженнями [3, 4, 5], протягом 1997-2008 рр. зменшення виходу клейковини і поліпшення її якості при зберіганні відбуваються тільки в тих партіях, у яких є пророслі зерна і проростання відбулося в колосі до збирання врожаю. У такому зерні процеси післязбирального дозрівання порушуються. Воно має підвищену активність ферментів, що зумовлює при зберіганні зниження виходу клейковини та поліпшення її якості. Доказом цього є той факт, що в пророслому зерні, як було вказано нами раніше [3], вологість ендосперму і зародка дуже відрізняється, і у ньому в деяких випадках спостерігається подальше проростання. Тому спрямованість біохімічних процесів убік розщеплення є характерною рисою такого зерна. Ці процеси і приводять до зміни кількості та якості клейковини. Але і власникам зерна, і держхлібінспеціям потрібно довести, що ці процеси відбуваються з об'єктивних причин, а не через порушення технології зберігання зерна (аналогічні зміни можуть відбуватися і внаслідок порушення технології зберігання за рахунок процесів самозігрівання й ін.). Метою нашого дослідження був пошук показників якості, за якими можна прогнозувати заздалегідь, перед закладанням на зберігання, можливі зміни кількості та якості клейковини при подальшому зберіганні. За матеріал для дослідження була взята пшениця сорту Шестопаловка, вирощена на полях дослідної станції «Дачне» Одеської області. Зерно пшениці пророщували в лабо-

Таблиця 1. Значення коефіцієнтів кореляції показників якості пророслого зерна пшениці при зберіганні Зразок зерна вологість, тривалість % пророщування, год. 8 11 12 14 8 11 18 14 8 11 24 14 Коефіцієнт кореляції

Тривалість зберігання, міс. 0 1.5 3 0 1,5 3 0 1,5 3 0 1,5 3 0 1,5 3 0 1,5 3 0 1,5 3 0 1,5 3 0 1,5 3

Клейковина, % вихід

вологість

29,7 29,5 28,8 30,3 28,4 27,0 31,0 29,0 27,0 28,4 28,0 27,5 30,2 29,0 28,0 30,5 30,0 28,5 25,0 24,5 24,0 28,0 27,5 26,5 30,0 29,0 28,0

65 63 58 66 65 62 68 67 62 70 69 63 71 70 63 70 70 64 64 63 62 65 64 63 66 65 64 0,54

Коефіцієнт кореляції 1,00

0,93 0,93 0,95 0,90 0,97 1,00 0,98 1,00

Кислотність по бовтушці, град. 6,6 7,5 8,4 6 8,2 9,1 5,6 7,8 10 6,2 9 8,8 6,1 7,9 9,7 6 7,5 10,3 6 7,5 9,3 5,6 7,4 10,8 5,4 8,5 11,2 -0,42

Коефіцієнт кореляції -0,95

-0,99 -1,00 0,80 -1,00 -0,97 -1,00 -1,00 -1,00

Кислотне число жиру, мг КОН 8,2 8,6 9,5 10,2 10,7 12,2 9,4 12,2 13,6 10,3 11,5 11,7 10,0 12,5 12,7 9,4 10,7 13,9 11,8 12,9 13,9 12,4 13,9 14,4 9,2 11,9 12,3 -0,69

* За матеріалами IX Міжнародної конференції «Хлібопродукти-2009» (Одеса, ОНАХТ, 7-8 жовтня 2009 р.)

Коефіцієнт кореляції -1,00

0,93 -0,98 -0,90 -0,92 -1,00 -1,00 -0,89 -0,92

№11 (125) ноябрь 2009 за таких самих умов спостерігається негативна залежність з більш високим коефіцієнтом, який дорівнює -0,69. Відсутність високої кореляційної залежності для цих умов можна, мабуть, пояснити різним впливом проростання і теплового сушіння зерна на кількість і якість клейковини. Наведені в табл. 1 дані показують також, що кінцева вологість при сушінні впливає на вихід клейковини: чим нижча кінцева вологість при сушінні, тим нижчий вихід клейковини. Максимальне зниження виходу клейковини (5%) спостерігалося при пророщенні зерна протягом 24 год., а мінімальне (1,3%) - при пророщенні протягом 8 год. Таким чином, чим менший ступінь проростання зерна, тим менше сушіння впливає на зниження виходу клейковини. Це явище можна пояснити більш високою активністю ферментів при високому ступені проростання, що змінює агрегатний стан клейковини і змінює її водопоглинальну здатність. Зниження виходу клейковини при сушінні пророслого зерна супроводжується зниженням її вологості.

Висновки 1. Зниження кінцевої вологості зерна при його сушінні викликає зменшення виходу клейковини у пророслому зерні, що пояснюється зниженням вологості клейковини. Ступінь проростання зерна на корені також сприяє більшому зниженню виходу клейковини при сушінні. 2. Оскільки спостерігається висока кореляційна залежність між виходом клейковини, кислотністю і кислотним числом жиру при зберіганні (коефіцієнт кореляції складає відповідно -0,89 та -1), то ці показники можуть бути використані для попереднього прогнозування зниження виходу клейковини при зберіганні партій зерна пшениці із вмістом пророслих зерен.

[ ЛIтератУра ]

1. Кузьмина Н.П. Биохимия зерна и продуктов его переработки. - М.: «Колос», 1976. - 375 с. 2. Казаков Е.Д., Кретович В.Л. Биохимия зерна и продуктов его переработки. - М.: ВО «Агропромиздат», 1989. - 368 с. 3. Яковенко А., Дмитренко Л., Борта А. Зміни кількості та якості клейковини у пророслому зерні під час зберігання //Зерно і хліб, №3, 2007. - С. 20-21. 4. Яковенко А.І., Борта А.В. Вплив проростання зерна пшениці на її якість //Хранение и переработка зерна, №10, 2007. - С. 17-19. 5. Яковенко А.І., Борта А.В., Артюшенко П.Н. Исследование качества партий зерна пшеницы с содержанием проросших зерен //Хранение и переработка зерна, №11, 2008. - С. 24-25. 6. Вознесенский В.А. Статистические методы планирования эксперимента в технико-экономических исследованиях. - М.: «Финансы и статистика», 1981. - 263 с.

теХноЛоГии ХранениЯ и СУШки

раторних умовах за температури 18-20°С в ростильнях під фільтрувальним папером протягом 12, 18 і 24 год. Подальше сушіння пророслого зерна проводили на лабораторній установці кафедри технології зберігання зерна. Всі досліди проводили за планом факторного експерименту з чотирикратним дублюванням [6]. Коефіцієнти кореляції розраховували за відомими формулами. В результаті була встановлена кореляційна залежність між виходом клейковини та її вологістю, а також кислотністю і кислотним числом жиру в процесі зберігання й сушіння. Результати наведено в табл. 1. З даних табл. 1 видно, що в процесі зберігання зерна між виходом клейковини та її вологістю існує висока пряма позитивна залежність, значення коефіцієнта кореляції знаходиться в межах 0,93-1. Між виходом клейковини та кислотністю спостерігається негативна залежність, і значення коефіцієнта кореляції коливається від -1 до -0,8. Між виходом клейковини та кислотним числом жиру також спостерігається негативна залежність - значення коефіцієнта кореляції дорівнює -1...-0,93. Така висока кореляційна залежність спостерігається тільки в окремих випадках, коли розглядається процес зберігання при визначеній кінцевій вологості після сушіння (8, 11, 14%) і визначеному часі пророщування (12, 18, 24 год.). З табл. 1 також видно, що значення коефіцієнта кореляції між вологістю і виходом клейковини (при всіх вказаних вище досліджених термінах пророщення і кінцевих вологостях зерна) дорівнює 0,54. Таке значення коефіцієнта кореляції характеризує слабку кореляційну залежність. Відсутність узагалі якої-небудь залежності встановлено між виходом клейковини та кислотністю, де коефіцієнт кореляції дорівнює -0,42. Між виходом клейковини та кислотним числом жиру

Шкiдники зернопродукцi¿ та способи регулювання ¿хньо¿ чисельностi* Доля М.М., доктор сiльськогосподарських наук; Бондарева Л.М., кандидат сiльськогосподарських наук; Бортнiцький О.В., магiстр Нацiональний унiверситет бiоресурсiв i природокористування Укра¿ни Найважливішим завданням всього циклу виробництва зерна та зернопродуктів є не лише вирощення пшениці, збирання її у строк і без втрат, але й збереження одержаного врожаю. Адже не є таємницею, що шкідники запасів не тільки дуже сильно впливають на якість зерна, а й можуть повністю знищити запаси зернових, якщо вчасно і в належному обсязі не вжити заходів щодо їхнього знищення. Живлячись зерном, шкідники забруднюють його шкірками від линьок, загиблими особинами, екскрементами, павутиною. Пшениця, пошкоджена комірним довгоносиком, втрачає схожість на 92%, рисовим довгоносиком - на 75%, борошня-

ним хрущаком - на 53%. Із пошкодженого зерна виходить неякісне борошно, то ж і випечений хліб є поганим. Заселене шкідниками борошно змінює свій колір, запах і смакові якості. Прогризене й пошкоджене зерно набагато швидше заселяють плісняві гриби, які, проростаючи, псують його, виділяючи при цьому шкідливі й канцерогенні речовини. Тому не можна використовувати зіпсоване, запліснявіле зерно для виготовлення хлібопродуктів або на корм худобі. В Україні нараховують понад 100 видів шкідників запасів зерна, в тому числі кліщів - 34, комах - 60, мишоподібних гризунів - 6. Найнебезпечнішими з них є комірний і рисо-

* За матеріалами IX Міжнародної конференції «Хлібопродукти-2009» (Одеса, ОНАХТ, 7-8 жовтня 2009 р.)

теХноЛоГии ХранениЯ и СУШки

№11 (125) ноябрь 2009 вий довгоносики, великий борошняний хрущак, борошняна вогнівка, зернова міль, борошняний кліщ та ін. [1]. Значна їхня частина потрапляє до складських приміщень разом із зерном та іншою сільськогосподарською продукцією чи тарою; їх заносять робітники на одязі та взутті; можуть заносити також гризуни і птахи. Нижче наведені дані стосовно двох видів довгоносиків, які на даний час сильно шкодять при зберіганні зерна пшениці, та способи захисту від них. Комірний довгоносик (Sitophilus calandre L.) - це теплолюбна комаха, поширена в усіх країнах світу і повсюдно у країнах СДН у зерносховищах і відповідних приміщеннях. Зустрічається також у полях. Тіло цих жуків завдовжки 3,5-4 мм, вузьке, циліндричне, блискуче. Молоді жуки мають коричневий колір, старі - майже чорний. Жуки не мають задніх крил і літати не можуть. Самиця вигризає у зерні неглибоку ямку, на дно якої відкладає одне яйце. Для оберігання від шкідливого впливу зовнішніх умов вона покриває яйце слизом, який на повітрі швидко твердіє. Протягом всього життя самиця може відкласти до 250 яєць. Одразу після виходу з яйця личинка вгризається всередину зернини, де проводить все своє життя, виїдаючи майже весь її вміст. Тут вона перетворюється на лялечку, формою схожою на дорослого жука. У перші дні жуки, що сформувалися в зерні, живляться борошнистими залишками, а потім прогризають оболонку й виходять назовні. Жук уникає освітлених місць, за щонайменшого роздратування впадає в заціпеніння, щільно притискаючи до тіла вусики й ніжки. Сприятливою для розвитку жука є температура 20-28°С і відносна вологість повітря 75-90%. У південних районах в умовах зерносховищ комірний довгоносик протягом року може дати 2-3 покоління, в центральних - 1-2. Розвиток одного покоління в разі вологості зерна понад 12,5% та за температури повітря від 18 до 24°С триває 40-60 днів. Якщо температура становить 5-10°С, жуки перестають живитися, а за +3°С впадають у заціпеніння; за температури нижче 0°С довгоносики гинуть. Хороша вентиляція та протяги згубно діють на комірного довгоносика. Зерно, пошкоджене довгоносиками, стає доступним для інших видів шкідників [1]. Рисовий довгоносик (Sitophilus оrуае L.) поширений, як і комірний довгоносик, але у полі зустрічається лише у тропіках і субтропіках. У південних країнах СНД протягом року має 4-5 поколінь. У центральні й північні зони він потрапляє із продовольством і насінням, що завозиться з південних районів. Рисовий довгоносик поліфаг - ушкоджує зерно пшениці, рису, вівса, ячменю, кукурудзи, гречки, сорго, перлову крупу й сухі борошняні вироби, насіння проса, олійних і бобових культур, каштани, сухофрукти тощо. Зернини, з яких вийшли жуки, втрачають до 50% ваги; вони стають непридатними для висіву та їжі.

Рис. 1. Зернові довгоносики: 1 - жук амбарного довгоносика Sitophilus granarius L.; 2 - жук рисового довгоносика Sitophilus oryzae L.; 3 - яйце довгоносика всередині зерна; 4 - личинка довгоносика всередині зерна; 5 - лялечка довгоносика всередині зерна; 6 - вихід жука із зерна

За способом життя і завдавання шкоди рисовий довгоносик схожий на комірного, але за розмірами заподіюваних збитків він є більш небезпечним. Відрізняється від комірного довгоносика меншими розмірами, довжина тіла не перевищує 3,5 мм. Рисовий довгоносик має розвинені задні крила й може літати. Сприятливою для розвитку рисового довгоносика є температура 26-31°С, оптимальною - 28-31°С. За такої температури розвиток зародка в яйці триває 3-5 днів, а за зниженої - понад 10. Розвиток перших трьох віків личинки триває в середньому 12 днів, а четвертого - від 4 до 9 днів. Личинка будує в зерні колиску, в якій за 1-2 дні перетворюється на лялечку. Фаза лялечки триває до 5-6 днів, а за зниженої температури - від 8 до 14. Молодий жук після відродження залишається в колисці 1-2 дні, а за нижчої температури - до місяця. Потім жуки залишають зерно й незабаром починають розмножуватися. Рисовий довгоносик більш тепло- та вологолюбний і розмножується швидше, ніж комірний. Розвиток одного покоління за температури 21-25°С і вище триває близько 40 днів, а за 14-18°С затягується до 3,5-7 місяців. За температури середовища, нижчій за +13°С, і вологості зерна (пшениці) ниж-

Таблиця 1. Вплив препарату ципервіт 25% к.е. на чисельність комірного та рисового довгоносиків (середнє за 2006-2008 рр.) Чисельність імаго та личинок, екз./м2

1 2 3 4 5

препарат Контроль Еталон Арріво 25% к.е. 0,8 г/м2 Ципервіт 25% к.е. 0,4 г/м2 Ципервіт 25% к.е. 0,6 г/м2 Ципервіт 25% к.е. 0,8 г/м2 НІР05

Зниження чисельності до початкової, %

після обробки, за

до обробки

Варіант

Препарат, норма витрати, г/м2

12 год.

3 доби

7 діб

14 діб

21 добу

31,5

34,3

38,3

41,8

43,3

46,0

циперметрин

38,5

6,3

4,3

3,0

2,3

ципер метрин

33,3

12,5

7,0

4,8

циперметрин

37,3

7,8

5,0

циперметрин

36,0

3,5

1,8

д.р.

1,58

12 год.

3 доби

7 діб

14 діб

21 добу

3,8

83,8

88,9

92,2

94,2

90,3

8,5

12,0

62,5

79,1

85,8

74,4

63,6

3,3

2,3

3,0

79,3

86,6

91,3

93,9

91,9

1,3

0,5

2,0

90,3

95,2

96,6

98,7

94,4

№11 (125) ноябрь 2009

1. 2.

їхнього розвитку). Випробування проводили в ЗАТ «Київмлин» у приміщенні елеватора №1 (Києво-Святошинський р-н Київської обл.). Культура - зерно пшениці насипом в елеваторі. Дослідний препарат застосовували вологим способом з різною нормою його внесення (три варіанти: 0,4, 0,6 і 0,8 г/ м2). Перед його застосуванням проведено фітосанітарне обстеження приміщення, під час якого виявлено шкідників, загальну та середню їхню кількість. За еталон було взято пестицид Арріво 25% к.е. з тією ж д.р. (циперметрин, 250 г/л) з нормою витрати препарату 0,8 г/м2. Після застосування препарату були проведені обліки шкідників через 12 год., 3; 7; 14 та 21 добу експозиції відповідно. В результаті проведених досліджень нами встановлено (табл. 1), що ефективність дії препарату ципервіт 25% к.е. залежала від норм його внесення та часу після обробки. Так, при підрахунку чисельності імаго та личинок довгоносиків у середньому за 2006-2008 рр. досліджень встановлено, що варіант досліду з нормою витрати цепервіту 25% к.е. 0,4 г/м 2 на 14 день експозиції знизив чисельність фітофагів до 8,5 екз./м 2, а ефективність його дії становила лише 74,4%, при внесенні 0,6 г/м 2 препарату відповідно 2,3 екз./м 2 і 93,9% до контролю. Найбільш ефективно знищувалися довгоносики при внесенні ципервіту 25% к.е. в нормі 0,8 г/м 2 . На цьому варіанті досліду кількість живих комах через 14 діб становила 0,5 екз./м 2, а ефективність дії - 98,7% відповідно до контролю. Але на 21 день експозиції ефективність досліджуваного препарату знизилася при всіх нормах його внесення до 63,6%, 91,9% і 94,4% відповідно до контролю.

Висновки За сучасних умов зберігання зерна пшениці на елеваторах важливим є фітосанітарний моніторинг комірних видів комах. Високоефективним є застосування нового препарату ципервіт 25% к.е. з нормою внесення 0,8 г/м2 для зменшення шкідливого впливу комірного та рисового довгоносиків у зерносховищах пшениці.

теХноЛоГии ХранениЯ и СУШки

че за 10% рисовий довгоносик розвиватися не може. Оптимальною температурою для його активної діяльності є 27-29°С. Життя імаго триває від 3 до 8 місяців. Жуки, що залишилися на зимівлю, живуть до 8 місяців. Їхня плодючість становить у середньому 380 яєць, щонайбільше 576. Зимують жуки, личинки та лялечки в складах у зерні, а на півдні і в польових умовах, відлітаючи від сховищ на 1600 м, заселяючи в полі зерно пшениці, кукурудзи, жита. До системи заходів, що ефективно контролюють чисельність комірних шкідників, відносять профілактичні та винищувальні заходи. Всі винищувальні способи контролю чисельності поділяють на три групи: біологічні, фізикомеханічні та хімічні. Найчастіше застосовують два останні методи. Радикальним і широко поширеним способом контролю чисельності шкідників запасів є хімічний метод із застосуванням різних контактних і фумігантних пестицидів. Хімічні заходи регулювання чисельності шкідників збіжжя здійснюються вологим, аерозольним способами та фумігацією. При знезараженні приміщень можлива комбінація цих способів. Герметичні об'єкти обробляють переважно фумігацією. Заселені фітофагами борошно, крупу, макаронні вироби, сухофрукти обробляють методом фумігації. Обробка готових продуктів харчування вологим способом не рекомендується за санітарними міркуваннями [2]. На даний час із препаратів, дозволених до використання в Україні, найчастіше використовується фактично один фумігант - фосфін у вигляді сполук з алюмінієм і магнієм, які являють собою округлі таблетки або порошок. При введенні препарату в зерно чи розкладанні в приміщенні активна речовина фосфід алюмінію чи магнію - реагує з вологою, виділяючи токсичний фосфористий водень. У зерні залишається нейтральний гідроокис алюмінію чи магнію і частково нерозкладений залишок фосфіду. з метою захисту збіжжя під час його зберігання у 20062008 рр. були проведені дослідження щодо ефективності дії новітнього препарату групи синтетичних піретроїдів Ципервіт 25% к.е. (діюча речовина циперметрин, 250 г/л) при різних нормах його внесення проти шкідників запасів (на всіх стадіях

[ ЛIтератУра ]

Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений /Том 2 /Под ред. В.П. Васильева - 2-е изд. - Киев: «Урожай», 1998. Шевченко Н.Г., Гордієнко Т.П. Шкідники запасів зерна та контроль їхньої чисельності //Посібник Українського хлібороба, 2008. - С. 41-44.

теХноЛоГии зернопереработки

№11 (125) ноябрь 2009

Подготовка зерна шелушением на мельницах сортовых помолов пшеницы Верещинский А.П., кандидат технических наук, генеральный директор ООО «ОЛИС» Как известно, шелушение (дебранинг) является эффективным приемом при подготовке пшеницы к сортовым помолам. Использование процесса шелушения позволяет существенно уменьшить зольность зерна, снизить содержание сорной примеси, а также создать благоприятные условия для проведения кондиционирования. Повышение общего выхода муки за счет муки высоких сортов является закономерным результатом подготовки зерна к помолу с применением шелушения. В настоящее время широкое применение рассматриваемый прием находит на мельницах малой и средней производительности (до 100 т/сут.). Такие мельницы, как правило, создаются по сокращенным структурам, что обеспечивает им невысокие расходы на создание и эксплуатацию. Однако указанные преимущества обеспечиваются использованием очень ограниченного парка машин. Поэтому применение шелушения на таких мельницах очень часто является единственно возможным и экономически оправданным мероприятием в обеспечении эффективности помолов. Мельницы большой производительности, создаваемые по развитым структурам, оснащены значительно лучше. Однако они значительно дороже и требуют более высоких затрат на эксплуатацию. По этой причине современные мировые тенденции создания мельниц даже весьма большой производительности склоняются в сторону сокращения структур, а уже существующие - требуют соответствующих реконструкций. Таким образом, шелушение зерна при подготовке к помолу уместно рассматривать в качестве способа повышения эффективности помолов, как на существующих, так и на вновь создаваемых мельницах большой производительности. Вместе с тем, практическая реализация операции шелушения ограничена целесообразностью предельной производительности одной шелушильной машины, что обусловлено природой процесса. По нашему мнению, создание дебранеров производительностью более 1,5-2,0 т/час является нецелесообразным, т.к. влечет за собой трудно преодолимые проблемы обеспечения надежности. Таким образом, организация обработки потоков зерна производительностью 10-20 и более тонн в час в режимах шелушения является весьма сложной задачей. Поэтому для использования шелушения на мельницах большой производительности необходим поиск иного способа подготовки, кроме шелушения всего зерна, поступающего в помол. Как известно, разные по крупности фракции пшеницы значимо отличаются мукомольными характеристиками. Так, зольность мелкого зерна существенно выше зольности исходного зерна за счет большего удельного содержания оболочек. Мелкому зерну свойственна более низкая натура и масса 1000 зерен. Кроме того, большая часть сорных примесей по своим размерам соответствуют мелкой фракции зерна и при просеивании выделяются в указанную фракцию. Вместе с тем, для мелТаблица 1

кого зерна характерны высокие хлебопекарные свойства. Такое зерно содержит больше клейковины, чем содержится в исходной партии, а ее качество соответствует уровню в исходном зерне. Очевидно, избирательное шелушение, в результате которого обработке подвергается только более мелкая фракция зерна, должно быть искомым решением в применении шелушения на мельницах большой производительности. С целью изучения основных закономерностей избирательного шелушения нами был проведен следующий цикл экспериментов. Из разных образцов предварительно конди-

Фрагмент технологической схемы: 1 - ЗСО - 25, 2 - бункер Е=1 куб.м, 3 "Каскад" - 1.6, 4 - РЗ-БГО-8 (существующая), 5 - РЗ-БАБ (существующий)

Коэффициент шелушения, %

Зольность исходного образца, %

Зольность мелкой фракции, %

Зольность мелкой фракции после шелушения, %

Зольность образца после шелушения мелкой фракции, %

4,0 8,0 12,0

1,51 1,51 1,51

1,61 1,61 1,61

1,48 1,32 1,23

1,49 1,46 1,45

Снижение зольности образца после шелушения мелкой фракции, % 0,02 0,05 0,06

№11 (125) ноябрь 2009

Коэффициент шелушения, %

Содержание сорной примеси в исходном образце, %

Содержание сорной примеси в мелкой фракции, %

4,0 8,0 12,0

0,76 0,76 0,76

3,9 3,9 3,9

ционированного зерна выделяли фракцию мелкого зерна в количестве 10-20% от его исходной массы. Полученную фракцию зерна подвергали шелушению с разными коэффициентами. После проведения шелушения разделенные ранее части смешивали. При проведении экспериментов определяли зольность продуктов и содержание в них сорной примеси. Для примера, в табл. 1 и 2 приведены данные, полученные в результате обработки образца пшеницы с выделением 15% мелкого зерна проходом сита 2,6х20. Цикл проведенных нами экспериментов показал, что эффективность избирательного шелушения по снижению зольности зерна и содержания в нем сорной примеси сопоставима с суммарной эффективностью всего зерноочистительного оборудования хорошо оснащенной мельницы! Таким образом, применение избирательного шелушения позволяет не только гарантированно повысить эффективность подготовки зерна к помолу, но и упростить структуру такой подготовки, исключив машины и технологические операции сомнительной эффективности.

Содержание сорной примеси в мелкой фракции после шелушения, % 2,17 0,13 0,09

Содержание сорной примеси в образце после шелушения мелкой фракции % 0,56 0,20 0,19

Снижение содержания сорной примеси в образце, % 0,20 0,56 0,57

Для практического применения избирательного шелушения на мельницах производительностью 250 т/сут. с воспроизводимым оборудованием нами усовершенствована типовая схема подготовки зерна (рис. 1). Фракционирование зерна предложено проводить с использованием машины типа «бурат» - сепаратора ЗСО-25, в котором просеивание зерна осуществляется во вращающемся ситовом барабане с наклонной осью. Выбор данного типа машины обусловлен высокой эффективностью просеивания на ситах со «щелевыми» отверстиями, а также отсутствием динамических воздействий при работе. Шелушение зерна осуществляется в дебранере «Каскад»-1.6, что позволяет обрабатывать мелкое зерно влажностью до 17% в количестве до 20% от общего потока. Данная машина адаптирована к АСУ мельницы и может полностью работать в автоматическом режиме. Детальную информацию по характеристикам применяемых машин, а также дополнительные сведения по теме данной статьи можно получить по адресу: www.olis.com.ua.

Порiвняльне дослiдження первинного подрiбнення зерна тритикале та пшеницi* Жигунов Д.О., кандидат технiчних наук; Давидов Р.С., Бузiян Н.Г., аспiранти Одеська нацiональна академiя харчових технологiй В сучасному світі у зв'язку зі швидкими темпами зростання чисельності населення планети стає все більш актуальним питання розширення асортименту продуктів харчування людини. Один з найбільш простих і відносно дешевих способів здобуття продуктів харчування полягає в селекції нових сортів зернових культур, однією з яких і є тритикале. Зерно тритикале отримано схрещуванням зерна твердої (Triticum turgidum L.) або хлібопекарської пшениці (T. aestivum L.) із зерном жита (Secale cereale L.). Залежно від кількості хромосом тритикале розділяють на дві групи: октаплоїдні сорти, що об'єднують 42 хромосоми м'якої пшениці й 14 хромосом жита, і гексаплоїдні сорти, в яких 28 хромосом пшениці й 14 хромосом жита. Основний напрям використання тритикале - годування сільськогосподарських тварин. Використовуються як зелена маса, так і зерно, яке зазвичай іде на приготування комбікормів. У деяких країнах (Іспанія, Польща, Білорусь, Росія) зерно тритикале також застосовують для виробництва продуктів харчування людини. Незважаючи на те, що перший гібрид тритикале був синтезований у 1888 році відомим німецьким селекціонером В.Рімпау, на даний час ця культура не отримала широкого розвитку. За даними Всесвітньої продовольчої організації FАО, в 2007 р. у світі ця культура займала лише 3,7 млн. га, що складало близько 0,5% від земель, використовуваних для вирощування зернових культур.

теХноЛоГии зернопереработки

Таблица 2

В Україні широко займатися проблемою тритикале почали в 60-80-і рр., проте невисокі хлібопекарські характеристики існуючих сортів тритикале сприяли лише вирощуванню тритикале на кормові цілі, що привело до недостатніх теоретичних і прикладних досліджень з питання переробки зерна тритикале на харчові цілі та подальшого використання тритикалевого борошна в хлібопеченні. Сучасні досягнення українських селекціонерів і поява нових сортів тритикале, таких як Розовський-6, Розовський-10, Папсуєвське, здатних конкурувати за хлібопекарськими властивостями із середньою пшеницею, змусили знову звернути увагу вчених на зерно тритикале як джерело продуктів харчування. Деякі відмінності зерна тритикале за своїми структурно-механічними властивостями, анатомічною будовою від зерна вихідних видів вимагають обґрунтування структури і регламенту процесу помелу зерна в борошно, в першу чергу процесу подрібнення, що й було метою цього дослідження. Основним процесом у технології переробки зерна є процес подрібнення. Цей процес є найенергоємнішим: на його частку припадає до 70% енергетичних витрат на виробництво борошна. Енерговитрати на подрібнення залежать від фізичних властивостей зерна, що здрібнюється, кінематичних і геометричних параметрів подрібнюючих машин (вальцьових верстатів). Важливу роль відіграє структу-

* За матеріалами IX Міжнародної конференції «Хлібопродукти-2009» (Одеса, ОНАХТ, 7-8 жовтня 2009 р.)

теХноЛоГии зернопереработки

№11 (125) ноябрь 2009

ра побудови помелу і режими систем подрібнення. Фізичні властивості зерна залежать від міцності, твердості, в'язкості ендосперму; властивостей оболонок зерна, співвідношення анатомічних частин. Сукупно вони характеризуються різними технологічними властивостями зерна, головними з яких, що в основному й обумовлюють енерговитрати при подрібненні, є склоподібність, крупність зерна, його вологість, щільність [1]. У лабораторії кафедри технології переробки зерна Одеської національної академії харчових технологій було поставлено активний експеримент з пер- Рис. 2. Вплив зазору на загальне вилучення на І драній системі (зелений - пшениця, червовинного здрібнення (крупоутворення) ний - тритикале) тритикале на установці Nagema за такої 45%; ІІ - 25-75%. На третій системі встановлювали постійний затехнічної характеристики систем: довжина вальців L=150 мм, зор 0,1 мм, при цьому режим III драної системи (Вш) змінювався діаметр вальців D=220 мм; кількість рифлів R=5,5 шт.; нахил від 15-45% залежно від якості продукту, що надходить, тобто рифлів У=6%; профіль рифлів 30/65; взаєморозташування від режимів роботи попередніх систем. У процесі дослідження рифлів - спинка по спинці; окружна швидкість швидкохідного визначали вплив величини міжвальцьового зазору на реживальця Уб=6 м/с; відношення швидкостей вальців, що швидми роботи систем при подрібненні тритикале, а також вихід і ко- і повільно обертаються, k=2,5. якість (зольність) проміжних продуктів. Як предмет дослідження використовували зерно тритикаУ результаті досліджень встановлено, що характер проле сорту АД-30 з такими показниками якості: склоподібність цесу подрібнення тритикале і пшениці є однотипним. При 35%, натурна маса 730 г/л, вологість 12,3%. Для порівняння збільшенні величини міжвальцьового зазору відбувається результатів використовували зерно рядової пшениці із зниження виходу проміжних продуктів і борошно, і навпаки. склоподібністю 50%, натурною масою 780 г/л, вологістю 12,8%. Найбільший вплив даний чинник здійснює на загальне вилуЗерно перед помелом зволожували до 15,5% і відволожували чення в межах однієї системи, ніж у межах декількох, оскільки протягом 10 год. Безпосередньо перед помелом проводили в останньому випадку на сумарне загальне вилучення вплизволоження на 0,3-0,5% з короткочасним відволожуванням вають і інші системи. Проте в порівнянні із зерном пшениці протягом 0,25-0,3 год. для додання оболонкам зерна подрібнення тритикале має деякі відмінності. додаткової пластичності. Встановлено, що при подрібненні зерна тритикале при Процес крупоутворення проводили на трьох драних таких самих зазорах на системах подрібнення утворюється системах. Подрібнювали зразок зерна масою 1 кг. Після більша кількість проміжних продуктів у порівнянні із зерном подрібнення продукти просіювали на лабораторному пшениці. Так, для тритикале на I драній системі при однакових розсіванні протягом 10 хв. і методом ситового аналізу виззазорах із пшеницею утворюється на 2-3% більше проміжних начали вміст різних фракцій продуктів: -/1 (оболонкові пропродуктів, а характер подрібнення як тритикале, так і пшениці дукти); 1/0,6 (крупна крупка); 0,6/0,438 (середня крупка); з високою мірою кореляції описується експоненціальним за0,438/0,294 (дрібна крупка); 0,294/0,16 (дунсти); 0,16/0 (борошконом подрібнення (рис. 2). но). Оболонкові продукти після I і II драних систем направЗагальне вилучення як для пшениці, так і для тритикаляли на подальше подрібнення, а після III драної системи ле на II драній системі залежить від загального вилучення на об’єднували з фракцією 1/0,6 і формували висівки. Проходом I драній системі (рис. 3): при більшому вилученні на I драній сит з розмірами отворів 0,16 мм отримували борошно (рис. 1). системі кількість проміжних продуктів і борошна на II драній Режими роботи систем оцінювали загальним вилученням системі менша, що пояснюється погіршенням якості продукту, - виходом проміжних продуктів по відношенню до кількості який надходить на подрібнення на II драну систему. продукту, що надходить, на систему (І, ІІ, ІІІ). Режими систем реКінетику подрібнення зерна тритикале і пшениці можна гулювали зміною міжвальцьового зазору, який складав: для I розбити на три етапи. При високих зазорах (більше 0,21-0,23 - 0,45-1,25 мм, для II - 0,2-0,4 мм. Режими систем складали: І - 10мм) кількість проміжних продуктів, що утворюються, за рахунок меншої склоподібності зерна для тритикале більша, ніж для пшениці. При зазорі 0,21-0,23 мм, що відповідає загальному витяганню на II драній системі Вп=55-60%, кількість проміжних продуктів приблизно однакова, а при низьких зазорах вихід проміжних продуктів для пшениці більший. За таких режимів на перших двох системах вилучається близько 72% проміжних продуктів і борошна, а подальше збільшення загальноРис. 1. Лабораторна технологічна схема процесу крупоутворення

№11 (125) ноябрь 2009

Продукт

Пшениця

Тритикале

Загальне вилучення ВІ, %

Крупна крупка

9,2

14,9

8,8

13,1

Середня крупка

4,4

6,2

4,2

6,3

Дрібна крупка

3,3

4,9

3,4

5,3

Дунст

3,0

4,0

3,1

4,7

Борошно

5,8

7,0

5,5

7,6

Таблиця 2. Вихід проміжних продуктів на крупоутворюючих системах Продукт

Пшениця

Тритикале

Загальне вилучення ВІ, %

35-37

Загальне вилучення Вп, %

55-57

48-50

55-57

48-50

Крупна крупка

19,3

24,2

20,7

Середня крупка

16,4

15,6

15,4

Дрібна крупка

13,1

12,4

14,8

Дунст

10,4

9,6

11,6

10,8

Борошно

18,8

15,8

17,1

Разом

го вилучення для тритикале скрутне, оскільки вміст ендосперму в ньому на 7-10% менший, ніж у пшениці, й при таких зазорах збільшення кількості продуктів крупоутворення відбувається вже за рахунок переподрібнення оболонок, які подрібнюються набагато гірше в порівнянні з ендоспермом. Гранулометричний склад проміжних продуктів для тритикале і пшениці також різний (табл. 1, 2). Як видно з наведених даних, для тритикале на I драній системі характерним є більше вилучення дрібних класів продуктів (дунстів і борошна), менша кількість крупної крупки при однаковій кількості середньої та дрібної крупки. За однакових режимів подрібнення на крупоутворюючих системах для тритикале вихід середньої і особливо крупної крупки менший, ніж для пшениці, відповідно, на (0,6-1 і 2,3-3,5) %. Вихід же дрібніших фракцій для тритикале вищий, ніж для пшениці.

1. 2. 3.

Відзначено, що низький режим подрібнення на I драній системі (ВІ=37%) як для тритикале, так і для пшениці приводить до збільшення виходу крупних фракцій продукту, технологічно важливіших для сортового помелу. Раніше Т.Ситковськи було встановлено [2], що якість проміжних продуктів на I драній системі за нижчих режимів вилучення (ВІ=40%) краща, ніж при високих (ВІ=20%). Для зерна пшениці із зольністю 1,56% при VHI=6 м/с і k=2,5 зольність проміжних продуктів складала 1,02% і 0,87%. Це узгоджується з нашими даними, зольність крупо-дунстових продуктів для пшениці на I драній системі склала 1,08% (ВІ=25%) і 0,94% (ВІ=37%), тритикале - 1,19 і 0,95%. При однаковому рівні вилучення проміжних продуктів і борошна в кількості 78% зольність проміжних продуктів з трьох драних систем була практично однаковою незалежно від режимів роботи I драної системи: 0,98-1,02% у пшениці і 1,081,11% у тритикале. Це дозволяє рекомендувати інтенсифіковані режими подрібнення на I драній системі при побудові сортового помелу цих культур, що узгоджується з [2, 3].

теХноЛоГии зернопереработки

Таблиця 1. Вихід проміжних продуктів на I драній системі

Висновки Встановлено, що при подрібненні зерна тритикале збільшується вихід дрібних класів проміжних продуктів у порівнянні із пшеницею. При сортових помелах рекомендується застосовувати інтенсифіковані режими подрібнення на I драній системі ВІ=35-40%.

[ ЛIтератУра ]

Dziki D., Laskowski J. Influence of wheat mechanical properties on grinding energy requirements //TEKA Kom. Mot. Energ. Roln. - 2006. - 6A. - P. 45-52. Sitkowski T. Optymalizada I intensyfikacia rozdrabniania na pasazach srutowych w gatunkowych przemiatach pszenicy //Przeglad Zbozowomlynarski. - 1985. - №10. - P.1-6. Єгоров Г. Від чого ж залежить ефективність сортового помелу пшениці //Зерно і хліб, 2007, №2. - С. 21.

теХноЛоГии зернопереработки

№11 (125) ноябрь 2009

Дослiдження взаºмозв'язку режимiв роботи крупоутворюючих систем i питомих енерговитрат на подрiбнення* Моргун В.О., доктор технiчних наук; Шутенко ª.I., кандидат технiчних наук; Давидов Р.С., аспiрант Одеська нацiональна академiя харчових технологiй Найважливішим завданням зернопереробної промисловості є забезпечення населення борошном високих сортів у достатній кількості. Відомо, що процес подрібнення зерна, що становить основу здобуття борошна, є найбільш енергоємним. Науково обґрунтоване зменшення технологічного та транспортного устаткування в розмельному відділенні дозволить істотно зменшити витрати електроенергії. Одним з можливих варіантів зменшення технологічного устаткування є використання варіанта побудови драного процесу зі збереженням чотирьох драних систем при спільному сортуванні продуктів подрібнення I, II і III, IV драних систем. У літературі описано такі варіанти структурної побудови драного процесу [1, 2], проте не наводяться дані як про оптимальні режими подрібнення, так і особливості їхнього взаємозв'язку з питомими енерговитратами. Вирішенню цього завдання й присвячена дана робота. Для дослідження прийняли озиму червонозерну пшеницю загальною склоподібністю 55%. Помели проводилися на лабораторній установці Nagema за схемою, наведеною на рис. 1. У процесі дослідження використовувалася як методика класичного однофакторного експерименту, так і метод планування експерименту, що дозволило зменшити число експериментів, а також отримати більший обсяг інформації про досліджуваний процес. Як незалежні чинники прийняли величину загального вилучення на І драній системі UI і сумарне загальне вилучення з перших двох драних систем UI+II. На основі аналізу літературних джерел прийнято рівні варіювання цих чинників, наведені в табл. 1. Як видно з табл. 1, область зміни сумарного загального вилучення з І та ІІ драних систем перекриває величину сумарного загального вилучення, рекомендованого «Правилами організації та ведення технологічного процесу на борошномельних заводах» [3], для крупоутворюючих систем першої якості, при класичній схемі побудови драного процесу, тобто для I-III драних систем. У процесі дослідження визначали витрати електроенергії, на основі яких розраховували корисну роботу і питомі енерго-

витрати в кВт*ч на 1 тонну продуктів вилучення. В результаті обробки експериментальних даних отримано математичні моделі другого порядку, що описують залежність питомих енерговитрат від режимів роботи др.с. У загальному вигляді залежності мають вигляд y = b0 + b1 х1+ b2х2+ b12х1х2+ b11х112+ b22х222. Було проведено статистичний аналіз отриманих моделей, визначення значущості регресії, встановлено адекватність моделі. Деякі з отриманих результатів представлено в табл. 2 і на рис. 2. З наведених результатів видно, що незалежно від величини загального вилучення на І драній системі при сумарному загальному вилученні з перших двох драних систем в межах 58-70% питомі енерговитрати практично не зростають. При цьому мінімальні значення цього показника відповідають умовам проведення подрібнення з режимами роботи першої драної системи близькими до UI=26%. У діапазоні зміни UI+II в області 70-82% спостерігається різке зростання питомих енерговитрат і при максимальних значеннях UI+II наголошується істотна різниця Ауд залежно від умов подрібнення на І драній системі. Так, при UI = 7% Ауд досягає максимального значення і дорівнює 20,8 кВт*ч/т, а при UI = 45% питомі енерговитрати дорівнюють лише 15,6 кВт*ч/т. З рис. 2 видно, що при загальному вилученні на I драній системі, яке дорівнює 26%, мінімальна питома витрата енергії стримується до досягнення сумарного загального вилучення з двох драних систем 75-76%. Аналіз отриманих математичних

Таблиця 1. Рівні варіювання режимів I, II драних систем Рівень варіювання режимів Нижній Верхній Середній

Режим роботи систем сумарне загальне загальне вилучення з вилучення з І та ІІ І драної системи UI, % драних систем UI+II, % 7 58 45 82 26 70

Рис. 1. Варіант схеми драного процесу без проміжного сортування продуктів подрібнення

Таблиця 2. Зміна кількісних і енергосилових показників роботи драних систем залежно від їхніх режимів Загальне вилучення з І драної системи UI, % Сумарне загальне вилучення з UI+II, % Корисна робота, кВт*ч/т Питомі енерговитрати, кВт*ч/т

7 58 6,7 11,4

70 8,7 11,6

26 82 16,8 20,8

58 5,9 10,3

70 7,9 11,2

45 82 14,9 18,2

* За матеріалами IX Міжнародної конференції «Хлібопродукти-2009» (Одеса, ОНАХТ, 7-8 жовтня 2009 р.)

58 7,1 12,1

70 8,9 12,7

82 12,7 15,6

№11 (125) ноябрь 2009

U=26%

Питомі енерговитрати, Nуд., кВт*г/т

Удельные энергозатраты Nуд., кВт*ч/т

U=45%

U=7%

Сумарне загальне вилучення, UI+II, %

Рис. 2. Залежність питомих енерговитрат від режимів роботи I, II драних систем

1. 2. 3.

моделей дозволяє констатувати, що мінімальні питомі енерговитрати відповідають величині сумарного загального вилучення з двох драних систем, яке дорівнює 75%. Таке вилучення характерне сумарному загальному вилученню продуктів з перших трьох драних систем із роздільним сортуванням продуктів подрібнення після кожної подрібнюючої системи. При цьому загальне вилучення на I драній системі відповідає 30-32%. Таким чином, проведені дослідження дають підставу рекомендувати такі режими: загальне вилучення на І драній системі 30-32% і на ІІ драній системі 46-48%, (65-68% відносно II драної системи) при сумарному загальному вилученні з цих систем близько 75-76%. Ці режими дозволяють мінімізувати питомі енерговитрати на даних системах при здобутті достатньої кількості продуктів загального вилучення доброї якості.

[ ЛIтератУра ]

Маралов А. Эффективность новой технологии //Хлебопродукты, 2001, №10. - С. 23-24. Diagramm. Мельница «Кампо Гранде» //Журнал для заказчиков концерна «Бюлер» по машиностроению, литью под давлением, технологиям и транспортным системам, 1996, №10. - С. 12-14. Правила організації та ведення технологічного процесу на борошномельних заводах. - К.: «Віпол», 1998. - 145 с.

Сучаснi ситовi тканини для зернопереробки* Мамчур В.Б., комерцiйний директор ПП «Фiрма «АКТА»

8. Коефiцiºнт живого сiчення Пропускну здатність сітки в просіюванні прийнято оцінювати коефіцієнтом живого січення (кЖС), вираженим у відсотках часток площі отворів до загальної площі. Для ситових тканин полотняного переплетення:

де а - розмір квадратного отвору (мкм); d - діаметр отвору (мкм); n - число елементарних чарунок на 1 см. Чим менший КЖС, тим нижча пропускна здатність сітки. З вищезгаданим коефіцієнтом заповнення елементарної чарунки К він пов’язаний співвідношенням, що не містить величин d і a і виражається рівнянням:

частинок, що проходять (розмір, злипання), її взаємодія з ситоочисниками і корпусом ситової рами, а також виду і складу матеріалу, що просіюється.

9. Вiдносна швидкiсть просiювання Якщо пропускна здатність ситотканини визначається коефіцієнтом живого січення, то швидкість просіювання для двох ситотканин з отворами рівного чи близького розміру можна порівняти за формулою:

теХноЛоГии зернопереработки

де ВШп - відносна швидкість просіювання, %; кЖС1 і кЖС2 - коефіцієнт живого січення порівнюваних ситотканин, %. Так, наприклад, заміна ситотканини з кЖС=51% (к=2,5) на ситотканину з кЖС=40% (к=1,7) приведе до зменшен-

З цього видно, що міцність сітки протидіє її пропускній здатності. Орієнтування у зв’язку величин К і КЖС наведене в табл. 4, з якої видно діапазон значень КЖС для ситотканин, що виробляються. На наш погляд, роль коефіцієнта живого січення в забезпеченні ефективності просіювання продуктів розмелу зерна сильно перебільшена з тих часів, коли єдиним засобом розділення суміші частинок за розмірами було ручне решето. Вищенаведені формули описують ізольовану ситову тканину, не торкаючись її стану (величина натягу, вібраційна здатність), її взаємодія з шаром продукту (коефіцієнт тертя, рельєфність), Таблиця 4. Співвідношення між коефіцієнтом живого січення (КЖС) і коефіцієнтом заповнення елементарної чарунки (К) К КЖС, %

1,3 32

1,5 36

1,7 40

1,9 43

2,1 46

2,5 51

3,0 56

3,5 60

4,0 64

Рис. 3

* Закінчення. Початок у номері журналу за жовтень 2009 р.

теХноЛоГии зернопереработки

№11 (125) ноябрь 2009 ня пропускної здатності на 27%, але суттєвого підвищення міцності, судячи з рис. 3.

10. Навантаження при розривi Міцність на розрив - важливий показник зносостійкості ситотканини. Чим більша різниця між розривним і фактичним експлуатаційним навантаженням, тим вища зносостійкість сита. Ця різниця - коефіцієнт запасу міцності - визначається діаметром монониток у застосовуваній ситотканині. Розривну міцність оцінюють як розривне навантаження смужки ситотканини шириною 50 мм і довжиною 200 мм на динамометрі. Виробники ситотканин не вказують її в своїх рекламних матеріалах, вважаючи достатнім вказати діаметр мононитки. З доброю ступінню точності її можна вирахувати за формулою: Р≥ 33,4 σ d2

де р - розривне навантаження смужки ситотканини шириною 50 мм у деканьютонах (кГс); n - число елементарних чарунок на 1 см; d - діаметр мононитки в міліметрах; σ - питоме розривне навантаження моно нитки, даН/мм2; σ = 60 даН/мм2 для ПА-6 монониток діаметром 120-300 мкм; σ = 52 даН/мм2 для ПА-6,6 монониток діаметром 50-100 мкм.

11. Вiдносна розривна мiцнiсть Порівняти розривну міцність двох ситотканин СТ-1 і СТ-2 полотняного переплетення можна за формулами:

де ВРМ - відносна розривна міцність СТ-2, %; n1 і n2 - число елементарних чарунок на 1 см у ситотканах СТ-1 і СТ-2; d1 і d2 - діаметри монониток, мкм; остання формула - для ситотканин з рівними розмірами отворів. Наприклад, відносне розривне навантаження для трьох ходових ситотканин з отворами розміром 200 мкм - 35па80206/52; 34па100-195/43; 30па120-200/39 складає 100, 150 і 200%. Таким чином, збільшення діаметра мононитки з 80 до 100 і 120 мкм приводить до зростання міцності в 1,5 і 2 рази, тоді як коефіцієнт живого січення знижується з 52 до 43 (або на 21%) і 39% (або на 33%) відповідно. Для популярних ситотканин з отворами 132 мкм - 55па50132/53; 52па60-132/47; 49па70-134/43; 46па80-135/39 відносна розривна міцність складає 100, 135, 170, 210%, тобто зростає вдвічі зі збільшенням діаметра мононитки.

Ø 50 мкм Ø 60 мкм Ø 70 мкм 100% 144% 196% Рис. 4. Поперечне січення монониток і відносна площа січення

12. Стiйкiсть до стирання Звичайно ситотканина виходить з ладу внаслідок стирання і наступного розриву монониток. Стирання відбувається під дією продукту, очисників сита, тертя ниток по лінії контакту. Очевидно, що тонка нитка швидше за товсту протреться до такого стану, що порветься під дією розтяжного навантаження. Рис. 4 показує, наскільки швидко збільшується площа поперечного перерізу мононитки зі зростанням діаметра від 50 мкм (прийнято за 100%) до 100 мкм. Нитки згаданих на рис. 4 діаметрів, крім найтовстішої, застосовуються для виготовлення ситотканин з отворами 132-140 мкм, і всі ці ситотканини застосовуються в зернопереробці. Особливе становище ситотканин напівхибно-ажурного переплетення описане в п. 2.

13. Стiйкiсть до зсуву ниток На сітчасте полотно ситової рами в процесі експлуатації діють сили в площині полотна, загрожуючи зсувом ниток, збільшенням розмірів отворів в одному місці й зменшенням в іншому. Ймовірність зсуву зменшується зі збільшенням довжини лінії контакту монониток на ділянках огинання одна одної та кута нахилу ниток до площини ситотканини (рис. 1) у зв’язку зі збільшенням сил тертя, що протидіють зміщенню. І довжина лінії контакту, і кут нахилу збільшуються зі зростанням діаметра нитки і коефіцієнта заповнення елементарної чарунки. Тому ситові тканини, які характеризуються меншим коефіцієнтом, мають перевагу при великих навантаженнях на сітчасте полотно, наприклад, у пневмороторних сепараторах.

14. Групи мiцностi Щоб спростити споживачу вибір ситотканин, їхні виробники звернулися до умовного поділу своїх асортиментів на групи міцності. В групі міцності, наприклад, позначеній «ХХХ», ситотканини міцніші (тобто виготовлені з більш товстих монониток), ніж ситотканини з рівними чи близькими значеннями розмірів отворів у групі «ХХ», а ці, в свою чергу, міцніші (виткані із товстіших ниток), ніж у групі «Х». Пропускна здатність ситотканин відповідно збільшується по мірі переходу до групи меншої міцності. Одноманітності в числі і позначенні груп, на жаль, немає. Нам видається доцільним поділ на три групи, які найкраще відображають різноманітність конкретних умов зернопереробки та враховують інтереси споживачів. Наприклад, популярні в зернопереробці, так звані борошняні, полотняні ситотканини 38па100-163/38, 42па80-158/44 і 46па60-157/52 в такому випадку повинні бути віднесені до груп міцності «ХХХ», «ХХ», «Х», а напівхибно-ажурна ситотканина 39/43па70/60160/43 - також до групи «Х».

15. Поверхнева щiльнiсть Матеріалоємність полотняної ситоткнини, тобто поверхневу щільність чи масу 1 м2 можемо оцінити за формулами: М=1844•d²/(d+a) = 184,4•d²•n M=17,9nd²•√ (100+ d²n²) де М - поверхнева щільність, г/м2; а - розмір отвору, мм;

Ø 80 мкм 256%

Ø 90 мкм 324%

Ø 100 мкм 400%

№11 (125) ноябрь 2009 кими) розмірами отворів приоритетними до вибору є сита з більш товстих ниток, якщо потрібен хороший натяг. Для ситотканин з ПА-6 монониток діаметром 120-300 мкм максимально допустимий початковий натяг (Р) можна вирахувати за формулою: Р = 54 nd² де n - число елементарних чарунок на 1 см; d - діаметр монониток, мм; р - в ньютонах на 1 см. Для «живих» ситотканин з мононитки діаметром 120 мм найменше значення n складає 23,5 нитки 1 см. Для цієї тканини Р=18 Н/см, і відповідно загрози «перетягнути» не існує.

16. Натяг на рамi

17. Умовне позначення

Сіткове полотно в ситі має бути певною мірою натягнуте. Провисла кошиком сітка викликає занепокоєння. Ситотканина має натяг на рамі тільки тоді, якщо вона розтягнута (видовжена) в момент приклеювання (фіксації) її до рами. Чим більше видовження, тим більший натяг, причому заданий рівномірний натяг забезпечується при рівному видовженні та надійній фіксації на рамі всіх без винятку ниток сітки. Ручне натягування і прибивання непроклеєних по кромках карт не забезпечує потрібної рівномірності. Видовження ситової тканини при натягуванні приводить до збільшення розмірів отворів, а перебування в розтягнутому вигляді - до старіння (втоми). Тому натяг ситотканини на рамі не може бути будь-яким. У цьому випадку враховують максимально припустимий натяг ситотканини на рамі. Ми приймаємо за максимально допустимий такий натяг ПА-6 і ПА-6,6 ситотканин, при якому видовження монониток ще не перевищує 2%, а сила натягу не перевищує 12% від розривного навантаження. Задовольняючі ці умови, рівні натягу наведено в табл. 5, де вони співставленні з діаметрами монониток і кількістю елементарних чарунок ситотканини. Данні таблиці охоплюють «живі» ситотканини з отворами 95224 мкм. З табл. 5 видно, що всі ситові тканини з монониток діаметром 50 мкм, а також деякі з монониток діаметром 60 мкм проблематичні в забезпеченні хрестоматійного натягу не менше 6 Н/см. Справа в тому, що в табл. 5 наведено початковий натяг, який протягом 2-3 діб самостійно знизиться на 2530%. Судячи з табл. 5, серед ситових тканин з рівними (близь-

Європейські виробники сит дають своїй продукції гучні назви, які добре запам’ятовуються, наприклад, Sefar Nytal, SaatiMil, Monodur і т.п., додаючи при цьому номер за старою класифікацією, що вказує на розмір отвору (наприклад, 24GG) і індекс міцності (наприклад, ХХХ, НТ, MF). Отже, всі параметри ситотканини однозначно описуються розміром отвору і діаметром мононитки. Решта показників може бути вирахувана у вигляді абсолютних і відносних величин. Нам видається доцільним систематичне позначення ситотканин полотняного переплетення за схемою: N - ПА - d - Б - а/К N - число елементарних чарунок на 1 см; па - поліамідна, ПЕФ - поліефірна; d - діаметр мононитки, мкм; б - група міцності (Х, ХХ, ХХХ); а - розмір отвору, мкм; к - коефіцієнт живого січення, %. Таке позначення дає можливість користувачу порівняти знайомі ситові тканини з наявними на ринку, не вдаючись до обчислень.

Таблиця 5. Максимально допустимий рівень початкового натягу ситотканин, виготовлених з ПА-6,6 монониток Діаметр нитки, мкм 50 50 50 60 60 60 60 70 70 70 70 80 80 80 90 90 90 100 100 100 100

Число чарунок на 1 см 52-58 61-54 64-70 40-45 48-52 55-58 60 43 49 52-55 57-61 35-38 42-45 49-55 33 36-38 41-43 25 29 33 38

Натяг, Н/см 6 7 7-8 6-7 8 9 9 12 13 14 15-16 12-13 14-15 17-18 12 12 16 12 13 15 18

теХноЛоГии зернопереработки

d - діаметр мононитки, мм; n - число елементарних чарунок на 1 см. Перша дає наближене значення, оскільки числовий коефіцієнт формули враховує викривленість мононитки в тканині з припущення, що її довжина складає 1,03 м в 1 м тканини. Друга формула, навпаки, враховує викривленість монониток як функцію n і d. Показник «поверхнева щільність» придатний для ідентифікації ситотканин за відсутності належних приладів візуального визначення розмірів отворів і діаметрів монониток. Завдяки простоті та точності визначення величин М і n формула придатна для визначення фактичного діаметра мононитки.

18. Сучасний асортимент Сучасний асортимент ситотканин чотирьох крупних європейських виробників наведено в табл. 6. В цьому ж переліку є прогалини в зв’язку з недостатньою кількістю інформації та безперервним удосконаленням асортиментів. Продукція інших виробників не вказана лише з тієї причини, що ми незнайомі з нею. Для кожної полотняної тканини в табл. 6 наведено систематичне позначення (п. 16) з тією різницею, що не включено індекс міцності в зв’язку з різноманітністю в способах позначення і довільним поділом на групи. Систематичне позначення точно відповідає даним використаного джерела інформації. Торгові найменування ситотканин пропущено. Тканини з однаковим і близьким розміром отворів об’єднані в групи за найближчим стандартним розміром (перша колонка, мкм) отвору, вказаному в табл. 1. В групах тканини розміщені в порядку зменшення діаметрів мононитки. Для кожної тканини вказаний її виробник і коефіцієнт заповнення елементарної чарунки (К) в останній колонці. Значком * позначені ситові тканини, рекомендовані виробником як борошномельні; багато з непозначених цим значком з успіхом застосовуються вітчизняними виробниками борошна.

19. Рекомендацi¿ щодо пiдбору Вибір ситотканин - пошук компромісу між зносостійкістю, пропускною здатністю (швидкістю просіювання), надійністю

теХноЛоГии зернопереработки

№11 (125) ноябрь 2009

Таблиця 6. Полотняні ситотканини Sf - Sefar; Sа - Saati; Vrs - Verseidag; Р - Рахманівський шовковий комбінат 2000 1920 1800 1700 1600 1500 1400 1320 1250 1180

1120 1060

1000

950 900

850

800

750

710

670

630

600

3,6па750-2000/53 4,25па500-1920/64 4,5па500-1800/61 4,4па500-1800/61 4,2па695-1700/50 5,0па400-1600/54 5.0па450-1560/61 5.0па450-1600/60 5,5па400-1450/62 5,0па610-1400/49 5,4па400-1400/59 6,0па400-1320/56 5,8па400-1320/59 6,1па400/350-1250/58 6,5/5,75па400-1250/56 5,6па555-1200/46 6,5па400-1170/55 6,5па350-1180/59 6,5па340-1200/61 6,5па400-1138/55 6,7па350-1120/58 7,1па265-1140/66 7,5па325-1030/57 6,7па515-1000/44 6,5па500-1000/44 7,0па430-992/49 7,0па430-990/55 7,5па320-1000/57 7,6па315-983/58 8,0па325-940/55 8,0па300-950/57 8,0па400-900/47 8,2па315-889/55 8,3па300-900/56 8,0па405-850/45 8,6па315-834/53 8,7па300-850/55 9,0па280-830/55 8,6па370-779/47 9,5па280-790/54 9,3па280-800/53 9,4па270-783/56 9,3па270-800/55 9,0па355-750/47 9,7па280-750/52 9,8па270-740/54 10,5па250-730/55 10,0па355-700/43 10,3па270-700/52 10,2па270-700/52 10,5па260-710/52 10,75па250-700/54 10,6па270-665/51 10,8па260-670/53 11,0па250-660/52 11,0па240-670/54 10,0па350-620/39 10,6па315-620/45 11,1па270-623/49 11,5па250-630/51 11,5па240-630/53 11,0па335-600/41 11,5па270-592/48 12,0па250-600/50 11,9па240-600/51 12,0па240-590/50 12,5па225-590/52

Sf Sа Sа* Sf* Vrs Sf Р* Vrs Vrs Sf* Sа* Sf Sf* Sа* Sf* Sf* Sа* Sf Vrs Sа* Sf* Р* Р* Sf* Sf Sа* Sf Sа Vrs Р* Sf* Vrs Sа Sf* Vrs Р* Sа Vrs Sf* Sf Vrs Р* Sf* Sа* Vrs Sа* Sf* Vrs Р* Sf Sf* Vrs Sа* Sf Р Vrs Sf* Sа* Vrs Sf* Sа* Р* Sа Vrs Vrs Sа* Sf* Sf Vrs Sа* Sf* Р* Sа

600 2,7 3,8 3,6 3,6 2,4 4,0 3,5 3,6 3,6 2,3 3,5 3,3 3,3 3,6 3,1 2,2 2,9 3,4 3,5 2,8 3,2 4,3 3,2 1,9 2,0 2,3 2,9 3,1 3,1 2,9 3,2 2,2 2,8 3,0 2,0 2,6 2,8 3,0 2,1 2,8 2,9 2,9 2,9 2,1 2,7 2,7 2,9 2,0 2,6 2,6 2,7 2,8 2,5 2,6 2,6 2,8 1,8 2,0 2,3 2,5 2,6 1,8 2,2 2,4 2,5 2,5 2,6

560

530

500

475

450

425

400

375

355

335

315

13,0па180-600/59 14,0па150-590/63 13,0па150-613/64 12,0па245-570/49 12,3па240-560/49 12,5па240-560/49 13,0па225-560/51 13,0па210-560/53 13,0па230-530/50 13,3па220-530/50 12,0па315-500/38 12,0па300-500/38 13,0па270-493/42 13,3па240-512/47 13,7па220-500/47 14,0па225-500/47 14,0па210-499/50 14,0па200-514/52 14,0па240-474/44 15,0па215-465/48 15,0па200-475/48 15,0па195-475/49 16,0па180-475/56 14,0па270-439/39 15,0па225-440/42 15,0па210-452/47 15,4па200-450/48 15,5па200-445/48 15,5па195-450/48 16,0па195-440/46 14,0па272-430/38 16,0па200-425/46 16,5па195-420/46 15,0па270-392/36 15,0па250-400/38 15,0па250-410/37 16,0па210-411/43 17,0па195-400/46 17,0па190-405/47 18,0па190-390/47 17,0па180-408/47 17,5па180-390/47 16,8па180-400/47 17,0па210-375/41 18,0па195-365/43 18,0па180-375/43 17,5па180-375/47 18,5па180-360/44 19,0па160-363/48 19,5па150-363/50 17,0па240-350/35 17,0па225-350/35 18,0па190-350/42 19,0па180-355/48 19,4па160-355/48 20,0па150-355/51 20,5па150-345/50 20,2па150-345/49 18,0па225-330/35 20,0па180-335/46 20,0па160-338/46 20,2па160-335/46 21,0па150-335/49 21,0па150-326/47 22,0па140-325/49 24,0па105-325/58 19,0па210-314/36 21,0па180-315/44 21,0па160-314/44

Sа Sа Vrs Sf Sf* Р* Sа* Vrs Sf Sа* Sf Sа Vrs Р* Sf* Sа* Vrs Р* Р* Sf Sf* Sа* Sf Vrs Sа Vrs Sf* Р* Sа Sа* Sf Sf* Р* Sа* Vrs Sf Sа Vrs Sа* Sf Sf Vrs Р* Sf* Vrs Sа* Sа* Sf* Р* Vrs Р* Sf Sа Sf Sf Sf* Sа* Sа Р* Sа Sf Vrs Sf* Sа* Р* Sа Sf Vrs Sf Vrs

3,3 4,0 4,1 2,3 2,3 2,3 2,5 2,7 2,3 2,4 1,6 1,7 1,8 2,1 2,3 2,2 2,4 2,6 2,0 2,2 2,4 2,4 2,6 1,6 2,0 2,1 2,2 2,2 2,3 1,6 2,1 2,2 1,5 1,6 1,6 2,0 2,0 2,1 2,0 2,2 2,2 2,2 1,8 1,9 2,1 2,1 2,0 2,3 2,4 1,5 1,6 1,8 2,0 2,2 2,4 2,3 2,3 1,5 1,9 2,1 2,1 2,2 2,2 2,3 3,1 1,5 1,7 2,0

№11 (125) ноябрь 2009

300

280

265

250

236

224

212

21,0па160-315/44 22,0па150-310/45 22,0па150-310/47 19,5па200-300/34 22,7па150-290/43 23,5па140-290/45 21,7па140-300/45 23,0па140-300/46 23,0па130-303/49 23,5па120-300/51 25,0па100-300/56 21,0па200-274/37 21,0па195-275/33 23,0па160-273/40 24,0па155-275/44 24,0па155-280/45 24,0па140-280/43 23,8па140-280/45 24,1па140-275/44 24,0па130-285/47 25,0па120-280/51 25,0па122-275/48 24,7па120-285/50 27,0па100-275/54 27,0па90-280/57 24,0па150-270/41 25,0па140-265/43 25,0па130-268/45 26,0па122-265/47 26,0па120-265/47 27,0па100-270/53 23,0па180-250/34 24,0па160-255/37 23,0па160-250/34 24,7па150-255/40 26,0па130-253/43 26,5па120-250/46 27,5па120-245/43 27,0па120-255/46 27,0па120-250/46 28,0па120-243/44 29,0па103-250/50 28,5па100-250/51 29,0па100-245/50 30,0па90-243/53 25,0па160-238/37 25,0па155-240/37 27,0па140-235/39 27,0па130-239/42 28,0па120-236/44 28,0па122-240/44 30,0па100-233/49 30,0па100-232/46 32,0па90-230/52 27,0па155-225/38 28,0па130-226/40 29,0па120-224/42 29,0па120-225/43 29,0па120-225/42 32,0па100-220/47 31,0па105-220/46 32,0па90-223/51 28,0па155-210/33 29,0па140-215/37 28,5па140-210/33 30,0па120-212/40 30,0па120-213/41 32,0па100-213/46 32,0па100-212/43

Sf* Sf Sа* Sf* Р* Sа Sf* Sа* Vrs Sf* Sа Vrs Sа Vrs Sf Sf Sа* Sf* Sf* Vrs Sf* Sf Р* Sа Р Sа* Sf* Vrs Sf Sа* Р* Sf Vrs Sf* Р* Vrs Sf* Sа* Sа* Р* Sf* Sf Sf* Р* Р Vrs Sf Sа Vrs Sf* Sа Sf Р* Vrs Sf Sf Vrs Sf* Р* Sа Sа Sf Р Sf Sа Sf* Sf* Р* Р* Vrs

2,0 2,1 2,1 1,5 1,9 2,1 2,1 2,1 2,3 2,5 3,0 1,37 1,4 1,7 1,8 1,8 2,0 2,0 2,0 2,2 2,3 2,3 2,4 2,7 3,1 1,8 1,9 2,1 2,2 2,2 2,7 1,4 1,6 1,6 1,7 1,9 2,1 2,0 2,1 2,1 2,0 2,4 2,5 2,4 2,7 1,5 1,5 1,7 1,8 2,0 2,0 2,3 2,3 2,6 1,4 1,7 1,9 1,9 1,9 2,2 2,1 2,5 1,4 1,5 1,5 1,8 1,8 2,1 2,1

212

200

190

180

170

160

150

140

132

33,0па90-213/49 29,0па150-200/33 29,5па140-200/34 30,0па130-202/37 30,0па120-200/39 32,5па100-200/44 33,0па100-203/45 34,0па100-195/43 34,0па100-194/44 34,0па92-200/47 35,0па80-206/52 36,0па80-198/51 32,0па125-190/37 32,0па120-193/38 32,0па120-185/37 36,0па90-188/46 38,0па70-193/54 40,0па62-190/57 32па130-181/33 34,0па120-175/35 33,0па120-185/36 33,0па125-177/34 36,0па100-180/39 36,0па100-180/43 36,0па100-178/41 36,5па90-180/43 38,0па90-175/42 38,0па82-180/47 38,0па80-182/47 38,0па93-171/43 38,0па90-173/43 40,0па90-170/42 43,0па62-170/54 43,0па61-170/55 34,0па120-165/32 36,0па120-155/31 37,5па100-160/37 38,0па100-163/38 40,0па90-160/42 41,0па90-164/45 41,0па90-155/39 41,0па83-165/44 42,0па80-158/44 43,0па80-160/43 43,0па70-163/49 45,0па70-155/49 45,0па61-160/53 46,0па60-157/52 41,0па90-154/40 42,0па90-148/39 41,0па90-150/38 43,0па80-150/42 43,0па80-152/42 44,0па80-147/42 45,0па70-152/47 47,0па62-150/50 48,0па61-150/51 44,0па90-140/37 43,0па90-140/36 44,0па90-137/36 45,0па80-140/41 45,0па80-142/41 45,0па80-142/40 47,0па74-140/43 49,0па60-144/50 52,0па50-142/55 52,0па50-140/55 40,0па120-135/27 45,0па80-132/40

Р Sf Sа Vrs Sf* Sf* Р* Sа* Р* Sf Р Р Sf Р Sа Р* Р Sf Vrs Р* Р* Sf* Sf* Sа* Р* Sf* Sа Sf Vrs Sf Р* Sа* Sf Sа Sа Sа Sf Р* Sf* Р* Sа Sf Р* Sа * Р Sа Sf Р Р* Р* Sf* Sf* Vrs Р* Р* Sf Sа Sf* Sа * Р* Sf* Р* Vrs Sf Р Р Sа Sа Sf

2,4 1,3 1,4 1,5 1,7 2,0 2,0 1,9 1,9 2,2 2,6 2,5 1,5 1,6 1,5 2,1 2,8 3,1 1,4 1,5 1,5 1,5 1,8 1,8 1,8 2,0 1,9 2,2 2,2 1,8 1,9 1,9 2,7 2,7 1,37 1,3 1,6 1,6 1,77 1,8 1,7 1,9 2,0 2,0 2,3 2,3 2,7 2,6 1,7 1,6 1,7 1,9 1,9 1,8 2,2 2,4 2,5 1,6 1,6 1,5 1,75 1,8 1,8 1,9 2,4 2,8 2,8 1,1 1,6

теХноЛоГии зернопереработки

315

теХноЛоГии зернопереработки

№11 (125) ноябрь 2009

132

125

118

112

106

100

95 95

46,0па80-135/39 49,0па70-132/43 49,0па70-135/42 49,0па70-134/43 52,0па60-132/47 55,0па50-132/53 56,0па50-130/52 48,8па80-125/37 49,0па80-125/38 49,0па80-124/36 49,0па80-124/36 51,0па70-125/41 52,0па70-122/40 53,0па62-125/45 54,0па60-125/46 55,0па60-122/45 58,0па50-122/50 51,0па80-115/35 49,0па80-118/34 53,0па70-118/41 54,0па70-115/39 55,0па70-115/37 55,0па61-120/44 56,0па60-119/44 59,0па51-120/49 55,0па70-112/38 58,0па60-112/42 57,5па60-112/42 62,0па51-110/47 61,0па50-114/48 37/39па140-105/18 55,0па80-105/32 56,0па70-108/37 56,0па70-108/40 62,0па62-103/39 61,0па60-104/40 61,0па60-104/39 64,0па50-106/46 57,0па77-100/32 58,0па70-100/34 57,0па70-100/32 62,0па61-100/38 60,0па60-100/39 66,0па51-100/44 67,0па50-99/44 69,9па47-100/49 67/70па45-100/47 61,0па70-94/33 60,6па70-95/33 70,0па50-93/42 72,0па45-95/46 62,0па70-90/30 67,0па60-90/36

Sа * Sf* Sа * Р* Р* Р Sf Sf* Sа * Vrs Р* Sf* Р* Sf Р* Р* Р* Sа * Sf* Sf* Р* Sа * Sа Р* Sf Sf* Р* Р* Sf* Sf Р Sf Sа * Р* Vrs Sf Р* Vrs Р Sf Р* Sf* Sа * Sf* Sf Р Sf Sf Р* Sf* Р Sf Sа * Sf*

1,9 1,9 1,9 2,2 2,6 2,6 1,6 1,6 1,6 1,6 1,8 1,7 2,0 2,1 2,1 2,4 1,4 1,5 1,7 1,6 1,6 2,0 2,0 2,35 1,6 1,9 1,9 2,2 2,3 1,3 1,5 1,54 1,7 1,7 1,7 2,1 1,3 1,4 1,4 1,6 1,7 2,0 2,0 2,1 2,2 1,3 1,3 1,9 2,1 1,3 1,5

відповідності розмірів всіх отворів ситової тканини очікуваним (п. 3, 4 і п. 13) та вартістю. За будь-яких причин, що спонукають користувача до застосування іншої ситотканини замість використовуваної раніше, його пошук зводиться до вибору: • номінального розміру отворів; • переплетення мучної ситотканини (полотняне чи напівхибно-ажурне (п. 2); • діаметра мононитки при обраному номінальному розмірі отворів; • марки ситотканини, тобто її виробника. Допустимі розміри отворів наведено в табл. 6, де більша частина включених до неї ситотканин належать до таких, що «завжди на складі» або «завжди у виробництві». В особливо делікатному випадку розмір отвору слід обчислити за вищенаведеною формулою, оскільки іноді названий у реклам-

Напівхибно-ажурні ситотканини 300 280 250 212 200

180

160

150

140

132

125

118

112 106 100 95 90

24/25па100/60/100-300/54 25,5/26,5па100/60/100-280/53 27,5/29па100/60/90-250/51 31/34па90/60/80-212/49 32/30па90/60/80-212/49 33/35па80/60/80-200/51 33,5/35,7па80/60/80-200/48 33/36па80/61/80-200/48 35/40па80/60/70-180/47 35/40па80/60/70-180/46 36/40па80/61/70-180/46 39/43па70/60/70-160/43 40/43,5па70/60/70-160/44 39/43па70/61/70-160/44 41/48па70/50/60-150/45 40,5/47,6па70/60/60-150/44 41/48па70/61/61-150/44 44/50па60/60/60-140/41 43/50па60/60/60-140/43 43/50па61/60/60-140/43 47/52па60/50/60-132/42 47/52па60/50/60-132/44 47/52па61/50/61-132/44 49/54па60/50/60-125/41 48,5/54па60/50/60-125/40 49/54па61/50/61-125/61 51/60па60/50/60-118/42 50,5/59,5па60/50/50-118/42 50/59па60/50/50-118/42 53/62па60/50/60-112/40 51,5/61,5па60/50/50-112/40 52/62па61/50/50-112/40 56/64па60/43/50-106/40 57/67па50/43/50-100/38 57/66,7па60/50/50-100/40 57/67па61/50/50-100/38 61/69па50/43/50-95/38 61/69па50/44/50-95/38 62,5/71,5па50/43/50-90/37

Sf* Sf* Sf* Р* Sf* Р* Sf* Sа* Р* Sf* Sа* Р* Sf* Sа* Р* Sf* Sа* Р* Sf* Sа* Р* Sf* Sа* Р* Sf* Sа* Р* Sf* Sа* Р* Sf* Sа* Р* Р* Sf* Sа* Р* Sа* Sf*

них матеріалах не відповідає отриманому з діаметра мононитки і кількості ниток на 1 см. Що стосується вибору переплетення, то можливості обмежені одноманітністю асортименту напівхибно-ажурних ситотканин різних виробників - номінальні розміри отворів однакові, а заправні дані якщо не ідентичні, то дуже близькі (табл. 6). Номінальний розмір отвору і діаметр мононитки ситотканини, що застосовується (наприклад, 49,0па60х144/50), визначають її знаходження у відповідній групі (140 мкм; табл. 6). За необхідності підвищення зносостійкості (міцності), стійкості до зсуву ниток обирають ситотканину з більш товстих монониток, наприклад, діаметром 70 або 80 мкм замість 60 мкм. Можливі негативні наслідки заміни - зниження продуктивності - можна кількісно оцінити за зміною коефіцієнта живого січення (п. 9). Не слід «перескакувати» одразу великий діапазон діаметрів, оскільки можливі казуси. Бажаючи підвищити пропускну здатність, діють навпаки: обирають тканину з монониток меншого діаметра і вже в процесі експлуатації оцінюють тривалість працездатності. Сьогодні на українському ринку ситотканин широко представлена продукція декількох виробників. У пошуках «кращої» ситотканини користувач завжди може отримати ситотканину кожного з них.

№11 (125) ноябрь 2009

Глух I.С., Школа О.I., Гаманухо В.I., кандидати технiчних наук; Клочкова В.ª., Шульга С.М., кандидат фiзико-математичних наук; Микитюк В.Ю., кандидат сiльськогосподарських наук ТОВ «Науково-виробничий центр "Днiпротехнологi¿", "Укра¿нський державний хiмiко-технологiчний унiверситет", Iнститут харчово¿ бiотехнологi¿ та гномики НАН Укра¿ни, Державний аграрний унiверситет Продуктивність тварин залежить від видових і порідних особливостей, а прояв їхнього генетичного потенціалу значною мірою обумовлений середовищем, в якому відбувається їхній ембріональний і постнатальний розвиток. Інтенсифікація тваринництва та необхідність підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин неможлива без забезпечення потреби у біологічно активних речовинах, які сприяють життєздатності, резистентності й адаптаційній здатності та зростанню функціональної активності імунної системи у тварин. Тому пошук і впровадження у практику препаратів, які підтримують цілісність і належне функціонування клітин, сприяють координації імунної відповіді і є одним з основних завдань ветеринарної медицини. Лецитин (ТУ У 15.7-03598943-014:2007) є екологічно чистим натуральним продуктом, який містить у %: фосфатидів - не менше 96,5, жиру - не більше 2. Найбільш цінна ліпідна частина сухого лецитинуфосфатиди (фосфоліпіди), до складу яких входять, в %: фосфатидилхолін (26,8-28,2), фосфатидилетаноламін (24,325,2), фосфатидилінозитол (14,2-15) та ін., в жирно-кислотному складі переважає лінолева кислота (60-62). Фосфоліпіди є необхідними компонентами всіх без винятку клітин. З ними пов'язані важливі функції біомембран: бар'єрно-транспортна, ферментативна та біологічна. Використання лецитину в складі комбікормів для годівлі сільськогосподарських тварин посилює анаболічні процеси в організмі внаслідок забезпечення його тканинами складових лецитину для енергетичних і структурних потреб. Вони забезпечують тканини енергією, покращують вуглеводний і ліпідний обміни, забезпечують високу імунобіологічну реактивність і резистентність організму, зумовлюють підвищення приростів живої маси. При застосуванні лецитину у відгодівлі свиней середньодобовий приріст живої маси за всіх рівних умов утримання і годівлі складає: при вирощуванні ремонтного молодняку - 625 г, що на 111 г більше, ніж у тварин, які одержували господарський раціон, і в період відгодівлі він становив 689 г, що на 141 г більше [1]. При цьому покращується якість свинини, також виявлено більш високу стабільність при зберіганні її в замороженому вигляді. Застосування лецитину в годівлі поросних свиноматок використано для оптимізації репродуктивної ефективності. Так, при цьому плодовитість вища на 5,8%, маса гнізда

при народженні - на 9,8%, маса поросят при відлученні - на 6,1% і середньодобові прирости поросят, які одержували молоко від свиноматок, яким згодовували лецитин, вищі на 6,8% в порівнянні з тваринами, які утримувалися на господарському раціоні. Згідно з даними Chtrlan G (2001), підвищення в раціоні курей-несучок вмісту лінолевої кислоти приводить до збільшення вмісту лінолевої кислоти в жовтку яєць, що позитивно впливає на їхню якість, розвиток ембріона та життєздатність курчат [2]. Для вирішення цієї задачі були проведені дослідження з короткочасної та подовжньої годівлі племінних курейнесучок з додатком біохімічних, фізіологічних, генетичних та інших методів. Деякі результати досліджень наведено в табл. 1. Встановлено, що додавання лецитину до комбікорму кількістю 1,5-3% від маси корму підвищила яйценосність за відсутності протипоказань за останніми зоотехнічними показниками. Отже, застосування лецитину в тваринництві сприяє одержанню продукції з високими біологічними якостями, підвищенню ефективності окремих галузей. Також були проведені досліди в Інституті рибного господарства УААН, низці рибних господарств України, які свідчать про незаперечний позитивний ефект їхнього використання у харчуванні тварин, у тому числі риб. Вивчення впливу препарату «Лецитин» на результати вирощування різновікових груп коропа, канального сома, форелі та бестера були проведені у Придніпровському тепловодному рибному господарстві Дніпропетровської області та низці форелевих господарств західних областей України. Результати дослідів узагальнено в табл. 2, 3. Результати дослідів показали, що введення препарату «Лецитин» до раціону личинок різних видів риб, що вирощуються в контрольних умовах аквакультури, підвищує кінцеву масу молоді на 16-18% та збільшує її вихід на 16-40% від посадженої на вирощування. При вирощуванні протягом 6 місяців дворічок канального сому із введенням до їхнього раціону 0,5-0,7% препарату «Лецитин» кінцева маса риб у досліді була на 19,1%, а вихід - на 10,7% більше, ніж у контролі. У коропа різниця в значенні цих показників складала 12% і 8,7%, у форелі - 8,3% і 6,3%, у бестера - 11,6% та 12,2% відповідно. Результати гістологічного аналізу печінки риб з контрольних і дослідних варіантів показали, що вони значно

теХноЛоГии зернопереработки

Новi склади комбiкормiв для сiльськогосподарських тварин, птицi та риби

Таблиця 1. Основні зоотехнічні показники курей Кількість лецитину, %

Яйценосність, на середню несучку, шт.

Схоронність

Середня маса яєць, г

Витрата кормів, кг/10 шт. яєць

Виводимість яєць, %

Вихідна

116,7

93,3

56,9

1,61

92,1

1,5

117,6

96,7

56,2

1,60

95,0

3,0

116,6

91,7

57,0

1,62

95,4

4,5

112,7

96,7

57,0

1,67

89,0

Вихідна + 1,5%

123,5

95,0

55,9

1,52

95,1

теХноЛоГии зернопереработки

№11 (125) ноябрь 2009

Таблиця 2. Рибоводно-біологічні результати вирощування личинок риб Показник

Кінцеві

Початкові

контроль

дослід

% до контролю

Канальний сом Щільність посадки, екз/м3

10000

6200

7800

Маса, мг

45±2,5

545±21

637±12

116,9

125,8

Вихід із вирощування, % Короп Щільність посадки, екз/м3

10000

6800

7900

Маса, мг

36±11,2

288±65

354±34

122,9

116,2

Вихід із вирощування, % Форель Щільність посадки, екз/м3 Маса, мг

1000

514

726

84±3,8

265±36

354±34

118,5

51,4

72,6

141,2

Вихід із вирощування, %

Таблиця 3. Рибоводно-біологічні результати вирощування дворічок риб Показник

Кінцеві

Початкові

контроль

дослід

% до контролю

Канальний сом Щільність посадки, екз/м3 Маса, мг

150

122

135

31±2,8

325±24

387±14

119,1

81,3

110,7

120

103

112

26±8,2

266±12

298±14

112

85,8

93,3

108,7

100

24±3,8

108±18

117±2

108,3

106,3

Вихід із вирощування, % Короп Щільність посадки, екз/м3 Маса, мг Вихід із вирощування, % Форель Щільність посадки, екз/м3 Маса, мг Вихід із вирощування, % Бестер Щільність посадки, екз/м3 Маса, мг

5,5±0,8

33,2±4,6

38,6±2,6

116,3

112,2

Вихід із вирощування, %

відрізнялися як за структурою гепатоцитів, так і за кількістю жирових включень. Структура тканин печінки риб, що вирощувалися у досліді, наближалася при цьому до структури печінки риб, що вирощувалися в природних умовах на природних кормах. Проведені досліди дозволили рекомендувати використання препарату «Лецитин» (постанова щодо застосування кормової добавки «Лецитин» у рибництві. Розглянуто і схвалено Вченою радою ІРХ УАНН, протокол №3 від 14.03.08).

Висновки 1. Встановлено, що використання лецитину в складі комбікормів для годівлі сільськогосподарських тварин посилює анаболічні процеси в організмі внаслідок забезпе-

[ ЛIтератУра ]

чення його тканинами складових лецитину для енергетичних і структурних потреб. 2. Досліджено, що при додаванні лецитину у відгодівлі свиней середньодобовий приріст живої маси за всіх рівних умов значно більший, ніж у тварин, які одержували господарський раціон. 3. Встановлено, що добавка «Лецитин» до комбікорму курей-несучок кількістю 1,5-3% від маси корму підвищила яйценосність за відсутності протипоказань за іншими зоотехнічними показниками. 4. Досліджено, що введення препарату «Лецитин» до раціону личинок різних видів риб підвищує кінцеву масу молоді на 16-18% та збільшує її вихід на 16-40% від посадженої на вирощування.

Пат. 35928 Україна, МКП А23К1/14. Спосіб годівлі поросних свиноматок з використанням сухого лецитину; Заявл.29.04.08.; Опубл.10.10.08; Бюл. №19. 2. Пат. 34328 Україна, МКП А23К1/14. Склад комбікорму для годівлі курчат-бройлерів у фінішний період з використанням сухого лецитину; Заявл.22.02.08; Опубл.11.08.08; Бюл. №15.

№11 (125) ноябрь 2009

Василенко В.Н., кандидат технических наук, Ожерельева О.Н., кандидат технических наук, Новикова Ю.С., Воронежская государственная технологическая академия Эффективное использование экструдированных комбикормов, как основных или единственных компонентов рациона, имеет решающее значение при интенсивном ведении животноводства и рыбоводства, когда наиболее остро проявляются потребности организмов животных и рыб во всех факторах полноценного питания. Это зависит от условий содержания - изоляции от внешней среды, которая опосредствуется организмом животных и рыб лишь через корм и воду. Следовательно, к одному из этих факторов должны предъявляться особые требования, среди которых важная роль отводится требованиям к питательным и биологически активным веществам. Рецептурой комбикормов задается уровень этих показателей, а их изменение обуславливается технологическими процессами производства и хранения продукции. Условия и сроки хранения оказывают существенное влияние на качество экструдированных комбикормов, так как при хранении комбикорма в таре происходят необратимые биохимические процессы. Испорченные корма при неправильном хранении и последующем скармливании могут вызвать не только заболевания, но и гибель животного. Особенно опасны в этом отношении продукты распада белковых веществ, образующихся при гниении. Готовый комбикорм должен быть однородным по внешнему виду, без признаков плесени. Запах должен соответствовать запаху набора компонентов. В связи с этим вопрос об изменении качества экструдированных комбикормов для рыб осетровых пород в зависимости от условий хранения является актуальным. Были проведены лабораторные опыты по изучению влияния условий и сроков хранения на качество экструдиро-

ванного комбикорма для рыб осетровых пород. Для этого на экспериментально-промышленной линии была выработана опытная партия комбикорма для рыб с оптимальным соотношением компонентов растительного и животного происхождения. На четырехмесячное хранение при опытных условиях положили по 4 образца комбикорма массой 1 кг каждый (табл. 1). В процессе хранения наблюдалось постепенное уменьшение влажности комбикорма при W=50 % и в полиэтиленовой таре при t=30 oС (табл. 2). При относительной влажности воздуха 75 и 90% массовая доля влаги за время хранения увеличилась соответственно до 9,8 и 10,5. При W=90% в верхнем слое комбикорма на третьем месяце хранения на поверхности гранул появился налет плесени, который в конце опыта стал сплошным и проникал внутрь гранул. Экструдированный комбикорм для рыб осетровых пород в начале хранения отличался относительно низкой обсемененностью грибной и бактериальной микрофлорой (табл. 2). Опытные условия хранения № 1-5 не способствовали развитию микрофлоры во время хранения, наблюдалась тенденция уменьшения содержания спор грибов и бактерий в комбикорме. При W= 90% вследствие интенсивных процессов сорбции влаги и развития микрофлоры в верхнем слое комбикорма количество спор грибов возросло до 88,05 единиц в 1 г. В то же время количество бактерий практически не изменилось. Несмотря на содержание сырья животного происхождения в экструдированном комбикорме, он отличался относительно хорошими показателями качества жира и общей кислотности (табл. 3), что было обусловлено использованием доброкачественного сырья. Во время хранения на-

теХноЛоГии зернопереработки

Влияние условий хранения на качество полнорационного экструдированного комбикорма для рыб осетровых пород

Таблица 1. Опытные условия хранения экструдированного комбикорма для рыб осетровых пород № условий хранения 1 2 3 4 5 6

Место хранения

Тара

Температура, ºС

Относительная влажность, %

Термостаты « « Эксикаторы в термостате То же «

Полиэтиленовые мешочки То же « Открытая стеклянная посуда То же «

0±2 15±2 30±2 15±2 15±2 15±2

50 75 90

Таблица 2. Изменение влажности и микрофлоры экструдированных комбикормов для рыб осетровых пород во время хранения Условия хранения

Срок хранения, мес.

t=0 ºC

1 2 3 4

9,4 9,5 9,6 9,5

1 2 4

8 2 2

2 3 4

26 20 14

t=15 ºC

t=30 ºC

W=50 % t=15 ºC

Влажность (начальная 9,4) 9,4 9,1 9,0 9,5 8,3 8,3 9,4 8,1 8,2 9,4 7,9 8,0 Количество спор плесневых грибов, ед./г (в начале опыта 23) 11 19 11 7 24 11 3 1 5 Бактериальная обсемененность, тыс. в 1 г (начальная 22,5) 28 27 21 25 16 24 16 9 12

W=75 % t=15 ºC

W=90 % t=15 ºC

9,4 9,4 9,5 9,8

9,8 10,0 10,5

12 13 9

28 55 88,05

65 28 30

35 36

теХноЛоГии зернопереработки

№11 (125) ноябрь 2009

Таблица 3. Изменение общей кислотности и качества жира при хранении экструдированных комбикормов для рыб осетровых пород Срок хранения, мес.

t=0 ºC

1 2 3 4

4,2 4,3 4,6 4,4

1 2 3 4

30 29 30 29

1 2 3 4

0,19 0,15 0,11 0,13

Условия хранения W=50 % t=15 ºC Общая кислотность, °H (начальная 4,3) 4,2 4,3 4,0 4,6 4,0 4,5 4,9 4,4 4,6 5,2 4,5 Кислотное число жира, мг KOH/г (начальное 26) 26 27 26 30 28 28 30 29 28 32 26 Перекисное число жира, % йода (начальное 0,10) 0,17 0,25 0,19 0,34 0,22 0,28 0,52 0,30 0,27 0,40 0,28 t=15 ºC

блюдалось некоторое увеличение содержания карбоксильных групп в комбикорме, которое более интенсивно протекало при неблагоприятных условиях хранения: при t=30 oС, W=90% и W=75%. Стабильными в составе экструдированного комбикорма для рыб осетровых пород оказались также липиды. При исходной величине 7,1% массовая доля жира во время опыта колебалась от 7,2 до 6,9. Однако имело место ухудшение их качества. Весьма медленно в жирах экструдированных комбикормов протекали гидролитические процессы, что можно объяснить инактивацией ферментов липазы и липофосфотазы во время экструдированния. Наблюдалась тенденция усиления гидролиза жиров с повышением температуры хранения до 30 oС, однако повышение влажности воздуха и корма обусловили большое ускорение гидролиза липидов. Согласно рекомендациям по хранению кормов для рыб осетровых пород комбикорм не является вредным при кислотном числе ниже 70-100. Более интенсивно в комбикорме протекали процессы окисления. Образование перекисей увеличилось с повышением температуры хранения, о чем свидетельствуют максимальные значения перекисного числа (табл. 3), составляющие

t=30 ºC

W=75 % t=15 ºC

W=90 % t=15 ºC

4,3 4,4 4,7 5,0

4,3 4,5 4,8 5,2

29 32 34

31 33 37

0,21 0,28 0,30

0,17 0,29 0,24

при 0 oС - 0,19, при 15 oС независимо от влажности воздуха и корма - 0,28-0,31, а при 30 oС - 0,52% йода. Максимальное количество перекисей при 0 oС наблюдалось в конце первого, при 15 и 30 oС - в конце третьего месяца хранения. Согласно рекомендациям по хранению кормов для рыб осетровых пород жир корма следует считать токсичным при перекисном числе выше 0,30. По результатам опыта видно, что при температуре около 0 ºC экструдированный комбикорм может храниться до 4 месяцев. С учетом того, что перекисное число при 15 ºC в третьем, а при 30 ºC на втором месяце хранения достигло максимально допустимой нормы, срок хранения экструдированного комбикорма при температуре около 15 ºC следует ограничить двумя месяцами. При определении срока хранения экструдированных комбикормов для рыб осетровых пород необходимо учитывать факт их преимущественного использования и хранения в летних условиях при t > 15 oC. В связи с этим срок хранения экструдированных комбикормов для рыб осетровых пород следует ограничить одним месяцем, что исключает возможность значительного ухудшения качества.

Склад рецептiв комбiкормiв для акварiумних риб ªгоров Б.В., доктор технiчних наук, Кочетова А.О., кандидат технiчних наук, Воºцька О.ª., кандидат технiчних наук, Фiгурська Л.В., магiстр, Журбенко В.I., iнженер Одеська нацiональна академiя харчових технологiй Проблема годівлі риб складна й багатогранна не тільки в ставковому рибництві, але й при утриманні риб в акваріумах. Вона включає такі важливі питання, як розробка рецептури на основі всебічного вивчення потреб риб у різноманітних складових кормів, специфічних особливостей кожного виду сировини, доступності поживних речовин, удосконалення технологічних процесів виробництва й створення високоефективних, енергозберігаючих технологій. Першочерговим завданням рішення проблеми годівлі акваріумних риб є розробка рецептів, оскільки цьому питанню в Україні не приділялося дотепер належної уваги, незважаючи на очевидну ефективність для галузі в цілому розширення сегмента ринку вітчизняної продукції й витиснення з нього іноземних фірм. Сьогодні в Україні на ринку комбікормів для акваріумних риб представлені готові корми більше ніж 25 торговельних марок із різних країн світу. Найбільш розповсюдженими є корми торговельних марок Tetra, JBL, Sera, Tropical,

Wardley, «Биодизайн». Практично кожний рік на ринку з’являються одна, дві нові торгівельні марки кормів для акваріумних риб, що свідчить про велику перспективу розвитку і реалізації цієї продукції та викликає необхідність розширення її виробництва вітчизняними комбікормовими підприємствами. Доля вітчизняної продукції на ринку мізерна, а якість її не відповідає його вимогам. Це і є однією з причин неконкурентоспроможності продукції відносно кормів іноземних марок, які характеризуються не тільки високою якістю, але й високою ціною. У той же час досвід галузей харчової промисловості свідчить про те, що вітчизняна продукція може мати не менш високу якість та бути дешевшою, бо її виробництво базується на вітчизняній сировині, дешевій робочій силі та менших транспортних витратах [1]. Внаслідок того, що акваріумні рибки різняться за способом харчування, виникла необхідність у виробництві

№11 (125) ноябрь 2009

Таблиця 1. Корми для акваріумних риб Фірма- виробник

споживачів. Ця концепція побудована на понятті «гарантовані показники якості готової продукції» - це показники, які гарантують мінімальну та максимальну кількість поживних речовин комбікормової продукції, визначаються аналітичними методами та гарантуються виробниками. При виготовлені комбікормів для акваріумних риб приймають до уваги не тільки особливості їх годівлі, але й те, що різні види рибок споживають корм у різних шарах води. У зв’язку з останнім, на ринку можна придбати плаваючі, тонучі чи зависаючі корми. Для привертання уваги риб деякі виробники іноземних фірм фарбують корм у жовтий, зелений, червоний та інші кольори, включають до складу кормів ароматизатори (анісову олію, кмин, ванілін тощо), підсилювачі смаку та аромату, антиокислювачі. Усіма вищезазначеними обставинами і обу-

Вид риб

Поживна цінність

JBL (Німеччина) «JBL Gold Perls», корм класу Premium

Корм для золотих риб у гранулах

протеїн - 41,3 %, жир - 8,7 %, клітковина - 2,2 %, мінеральні речовини - 6,9 %, вітаміни

SERA (Німеччина) «Goldy Colour»

Гранульований корм, призначений для щоденної годівлі і посилення забарвлення усіх видів рибок

протеїн - 36,4 %, жир - 5 %, клітковина - 4,1 %, мінеральні речовини - 8,5%, вітаміни

TROPICAL (Польща) «Goldfish colour pellets», корм класу Premium

Корм для золотих риб у гранулах, спеціально для яскравого забарвлення з віт. С. Корм добре засвоюється і попереджає запори

протеїн - 45 %, жир - 8,5 %, клітковина - 3 %, мінеральні речовини - 10,5 %, вітаміни

Биодизайн» (Росія, Москва) «Голд-Гран»

Основний багатокомпонентний, вітамінізований, гранульований (екструдований) корм для золотих риб

протеїн - 40 %, жир - 6 %, вуглеводи -2 8 %

WARDLEY (США) «GoldFish Crumbles», корм класу Premium

Гранули повністю збалан-совані, призначені для годівлі всіх риб. Повільно тонучі гранули дозволя-ють годувати риб, які спо-живають корм у верхніх, середніх протеїн - 35 %, жир - 4 %, шарах води і на дні. Корм збагачений вітамінами і клітковина - 4 %, мінеральні натураль-ними речовинами, які підкріплюють здоров’я речовини, вітаміни і стимулюють яскравість забарвлення. Корм не має мілких пиловидних части-нок і різкого запаху

Склад корму Мука рибна, пшенична мука, рослинний протеїн, пшеничні ростки, молюски, криль, гамарус, дріжджі, спіруліна, морські водорості, риб’ячий жир, рослинна олія, кропива, шпинат, барвники Мука рибна, пшенична мука, пшеничні ростки, мука криля, дріжджі, спіруліна, морські водорості, риб’ячий жир, лецитин, кропива, шпинат, барвник харчовий Біла рибна мука, мука з креветок, планктон, зернові продукти з вівса, кукурудзи, пшениці і рису, паростки і зародки пшона, глютен, мука з водного моху і водоростей, мука з трав і глютену, спіруліна, дріжджі, соя і соєві екстракти, глюкоза, рибні олії і жири, амінокис-лоти, мінеральні солі, мікроелементи, вітаміни, каротин Тваринні і рослинні протеїни, жири, вуглеводи, мінеральні солі, амінокис-лоти, каротин, вітаміни Здрібнена кукурудза, рибна мука, соєва мука, кукурудзяний глютен, мука з ростків пшениці, суха люцернова мука, пивні дріжджі, пшениця, мука з креветок, риб’ячий жир, натуральний концентрат рибного білка, вітамінний премікс, бетаїн, холін-хлорид, екстракт пелюстків бархатців, етоксидин.

теХноЛоГии зернопереработки

різноманітних за фізичними властивостями кормів (екструдованих, гранульованих, пастоподібних, у вигляді пластівців, чіпсів та ін.). Це обумовлює сегментацію асортименту кормів. Разом з тим не потрібно забувати, що корми для акваріумних риб повинні бути повноцінними та включати усі необхідні для організму речовини [2, 3, 4]. Слід відзначити, що, ані рецепти, ані технологія виробництва кормів не вказані у жодному з джерел літератури і складають секрет фірм-виробників. На упаковках кормів, які є на прилавках, можна побачити склад компонентів, які входять до рецепту, та поживну цінність даного корму. Це пояснюється тим, що у світі панує концепція регламентованих показників якості комбікормової продукції, яка дозволяє виробникам оперативно реагувати на потреби ринку, вимоги конкретних

Таблиця 2. Вміст сировини за групами та поживна цінність рецептів комбікормів для акваріумних рибок Групи сировини Зернобобові та олійні культури Шроти

вміст, %

Від 2-х місяців до 1-го року сировина

7,5...21,0

екструдовані кукурудза, овес, насіння соняшника

шрот соєвий і соняшниковий

Кормові продукти харчових виробництв

34,4...51,9

мука рибна, м'ясо-кісткова, дріжджі

Субпродукти та морепродукти

14,1...21,5

обрізки яловичі, кілька, мука водоростева, крилева, спіруліна

Харчові продукти

5,0...32,9

морква сушена, крупа манна, перлова, мука пшенична 1-го ґатунку

Рідкі компоненти Премікс Обмінна енергія, МДж/100 г Сирий протеїн, % Сирий жир, % Сира клітковина, % Крохмаль, % Сира зола, %

2,0...6,8 олія соняшникова, льняна 1,0 премікс, барвники, поверхнево на основі дріжджів активні речовини, ароматизатори Поживна цінність 1,22...1,32 30...38 8,2...16,5 1,5 3,5...24 4,1...11,0

Від 1-го року та старші сировина екструдовані кукурудза, пшениця, 23,0...44,0 ячмінь, горох, соя, рапс, пшениця проросла, насіння соняшника 3...6 шрот соєвий мука рибна, м'ясо-кісткова, 25,9...26,4 крилева, дріжджі обрізки яловичі, серце яловиче, 12,2...18,0 кілька, мука водоростева, крилева морква сушена, крупа перлова, 12,6...28,9 крохмаль картопляний, порошок гірчичний 1,8...2,6 олія соняшникова, риб’ячий жир 1,0 премікс, барвники, поверхнево на основі висівок активні речовини, ароматизатори вміст, %

1,15...1,25 25,1...26,3 7,5...9,2 2,1...3,2 20...28 3,1...6,6

теХноЛоГии зернопереработки

№11 (125) ноябрь 2009 мовлена висока ціна кормів, які випускають у різних видах пакування: контейнерах по 50…100 г, упаковках, тюбиках, відрах. Але варто відзначити, що головною проблемою виробництва комбікормів для акваріумних риб була і залишається розробка такої рецептури, яка б сприяла одержанню високоякісної, безпечної у застосуванні продукції при мінімальних витратах на сировину та виготовлених за енергозберігаючими технологіями. Годівля рибок сухими комбікормами потребує уваги: корм потрібно давати маленькими порціями декілька разів на добу. Оскільки у стравоході рибки корм розбухає, збільшується у розмірах і може викликати закупорення шлунку та порушення нормального функціонування травних органів, і як наслідок цього, може привести до загибелі рибки. Спочатку потрібно потримати сухий корм (10 с - пластівці, 20-30 с - гранули) у воді й лише потім давати рибкам [1, 5]. Не зважаючи на те, що золоті рибки прожерливі, давати їм корм потрібно виходячи з того, що потреби їх організму становлять: – з 2-тижневого віку до 1 місяця - 80-100% від маси риби; – з 1 до 2 місяців - 30%; – з моменту розподілу за статтю - 15%; – з моменту розподілу за статтю до повного статевого дозрівання - 5-10%; – плідники - 3-5% [6, 7]. При виробництві комбікормів для золотих акваріумних рибок до складу рецептів включають зернобобові культури, які обов’язково піддають екструдуванню - процесу, який, з однієї сторони, сприяє підвищенню поживної цінності кормів, а з іншої потребує значних витрат електроенергії на процес [1]. Склад рецептури іноземних комбікормів для акваріумних риб може налічувати до 40 компонентів різного походження (табл. 1), із різними фізико-механічними властивостями [8]. Мета даного дослідження полягала в розробці рецептів комбікормів для акваріумних риб, які задовольняють їх потреби в усіх поживних та біологічно активних речовинах. За даними Малікової О.М., вміст окремих видів сировини у рецептах комбікормів для акваріумних риб повинен складати: зернобобові культури - 8-12%, сировина тваринного походження - 3-68%, жири - 11-12%, продукти харчової промисловості - 9-18% [9]. За даними Лисенко В.М., для молоді карпових риб (до яких належать і золоті рибки) вміст сирого протеїну повинен складати не менш ніж 26%, а для старшого віку - 23%. При нестачі жиру - головного джерела енергії на покриття енергетичних витрат використовується дефіцитний білок, що підвищує ціну корму внаслідок високої його вартості. Крім того відомо, що чим більше білка у комбікормі, тим більше повинно поступати жиру, енергія якого витрачається на засвоювання білка та ріст риби. При низькому рівні білка в комбікормі надлишок жиру сприяє лише надмірним жировим відкладенням у тканинах риби та її органах [10]. На базі аналізу вітчизняних та іноземних інформаційних та літературних джерел про використання сировини при виробництві комбікормів для акваріумних риб, за допомогою програми оптимізації рецептів комбікормів «Корм Оптима Експерт» розроблено 6 рецептів для молоді золотих рибок віком

від 2 місяців до 1 року та від 1 року і старше. У табл. 2 наведено вміст сировини за групами та поживна цінність розрахованих рецептів. Із аналізу табл. 2 видно, що до складу рецептів комбікормів для риб від 2 місяців та старше, головним чином, входять корми тваринного та мікробіологічного походження, а також морепродукти (мука рибна, м’ясо-кісткова, м’ясна, крилева, обрізки яловичі та дріжджі), доля яких у рецепті складає 66%. Загальний вміст сирого протеїну складає 36-38%, доля жиру - 8,2-16,5%. Враховуючи особливості ліпідного обміну риб, до складу комбікормів вводили рідкі жири (риб’ячий, рослинні олії та фосфатиди). Рослинні олії представлені нерафінованими соняшниковою та льняною оліями, які виступають як джерело енергії та незамінних жирних кислот [11]. Рецепти для рибок віком від 1 року та старше відрізняються від рецептів для рибок від 2 місяців до 1 року декілька меншим вмістом кормів тваринного походження (55,9%). У тому числі поряд з м’ясо-кістковою мукою та дріжджами до їх складу входять яловичі обрізки та серце, крилева мука, а останнє є не тільки джерелом сирого протеїну, жиру, незамінних амінокислот, а і частково барвником, оскільки містить багато каротиноїдів. Особливістю даної групи рецептів є застосування у якості зволожувача свіжої кільки. У рецептах комбікормів для риб старше 1 року, на відміну від попередніх рецептів, дещо скорочена номенклатура кормових засобів. До складу цих рецептів включено від 10 до 16 компонентів. Вміст сирого протеїну складає 25,1-26,3%, вміст сирого жиру - 7,5-9,2%. У якості джерела жиру, окрім олії соняшникової, застосовано насіння соняшнику. Крохмаль знаходиться на рівні 20-28%, а сира клітковина дещо підвищилась - 2,1-3,5% проти 1,5% у попередніх рецептах. Вміст обмінної енергії знаходиться у межах 1,15-1,25 МДж/100 г проти 1,22-1,32 у рецептах для риб від 2 місяців до 1 року. За розробленими рецептами було виготовлено зразки комбікормів для золотих акваріумних рибок у вигляді екструдата та гранул. Комбікорми мали наступні характеристики: масову частку вологи - 9,8%, кут природного ухилу - 42 град, сипкість - 12,5 см/с, об’ємну масу - 545,0 кг/м3. Для зоотехнічної оцінки ефективності розроблених комбікормів було проведено дослідну годівлю акваріумних золотих рибок Carassius auratus auratus протягом 30 діб. Для цього було відібрано дві групи золотих рибок віком від 2 місяців і старше. Контрольній групі згодовували комбікорм «Флора» ВАТ «Зоопродукт» м. Дніпропетровськ, який за поживністю відповідав розробленому комбікорму. Дослідній групі згодовували комбікорм, розроблений і виготовлений за технологією Одеської національної академії харчових технологій. Ефективність дослідної годівлі визначали за приростом маси (%) та конверсії корму (г/г). В контрольній групі приріст маси складав 49,4%, а в дослідній - 93,0%, що на 43,6% більше. Конверсія комбікорму 5,5 г/г та 3,2 г/г відповідно. Таким чином, із аналізу розроблених рецептів можна зробити висновок, що розраховані рецепти відповідають потребам акваріумних риб у необхідних поживних і біологічно активних речовинах і можуть бути використані для їхньої повноцінної годівлі.

[ ЛIтератУра ] 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10.

Особенности наших кормов.- http: //www. Top Tetra.com Золотая рыбка.- http: //www.vita water.ru Экзотические рыбки: золотая рыбка и ее разновидности. - http: //www.goldfishes narod.ru/ Содержание золотых рыбок.- http: //www.our - aquarium/narod. ru Как правильно кормить золотых рыбок.- http: //www //vitawater.ru Рахимов В.Д. Рыбы в аквариуме - К.: Урожай, 1980.- 156 с. Вершинина Т.А., Полонский В.Д.. Питание и корма аквариумных рыб. - М.: Аквариум, 1999.- 142 с. Солянкин М.. Таблица кормов для аквариумных рыбок /Д. Степанов, М. Солянкин //Аквариум. - 2003. - № 4. - С. 12-14. Маликова Е.М. и др. Аквариумные рыбы, корма, лечение, профилактика. - М.: Аст, 1996. - 155 с. Лысенко В.М., Сазонова Т.И. Технические требования к комбикормам для разновозрастных рыб //Тезисы докладов Всесоюз. совещания по промышленному рыбоводству и проблемам кормов, кормопроизводства и кормления рыб. - М., 1985. - С. 80-82. 11. Скляров В.Я., Гамагин Е.А., Рыжов Л.П. Справочник по кормлению рыб. - М.: Легкая и пищевая промышленность, 1984. - 120 с.

№11 (125) ноябрь 2009

Крестiнков I.С., Колеснiченко С.Л., Одеська нацiональна академiя харчових технологiй Виявлення потенційної довговічності насіння у різних генотипів становить великий інтерес при створенні страхових фондів [4, 5]. Рішення проблеми неможливе без з'ясування внутрішніх фізіолого-біохімічних механізмів, що лежать в основі процесів старіння насіння [1, 2]. Відомо, що запасні живильні речовини відіграють важливу роль у забезпеченні живлення проростків на перших етапах їхнього розвитку. Вже для перших етапів проростання характерне посилення інтенсивності дихання й процесів мобілізації запасних живильних речовин. У цей період відбувається активація багатьох гідролітичних ферментів білкового, вуглеводного і ліпідного обміну, ферментів циклу Кребсу, гліколітичного, пентозофосфатного і гліоксилатного циклів. Тому в сучасному насінництві велика роль приділяється фізіологічним властивостям і біохімічним особливостям у прогнозуванні та реалізації насіннєвих якостей [3]. Нами досліджувалися зміни в білковому, вуглеводному і ліпідному комплексі насіння у процесі його зберігання, активність вільно-радикальних процесів, зв'язок цих змін з його різноякісністю й довговічністю. Дослідження проводили на партіях насіння двох сортів ярого ячменю (Прерія, Одеський 115) з різною збиральною вологістю (9-13%, 14-16%, 17-20%). Насіння збирали до опадів, після незначних і після рясних опадів. Після приведення насіння до базисної вологості воно зберігалося в типовому складі комірного типу в лляних мішках по 50 кг протягом двох років, повністю копіюючи умови виробничого зберігання. біохімічні зміни у процесі зберігання насіння. Дослідження показали, що збільшення збиральної вологості, кількості опадів у період збирання приводять до зниження вмісту білка в насінні і деякого підвищення вмісту небілкового азоту. З другого боку, в процесі зберігання в насінні підсилюються деструктивні процеси в білках: вміст білкового азоту знижується, а небілкового - зростає. Зі збільшенням збиральної вологості, збільшенням кількості опадів у період збирання ця залежність проявляється більш чітко. Крім того, фракційний склад білків насіння залежить від його фізіологічного стану, ступеня завершеності синтетичних процесів в період його формування. Зі збільшенням кількості опадів у період збирання зростає частка водо- і соле-

розчинних фракцій білків. В процесі зберігання насіння значно знижується розчинність білків: знижується вміст водо- й солерозчинних білків і значно збільшується вміст нерозчинного залишку. Має місце деяке збільшення вмісту лугорозчинних фракцій білків. Зміни вмісту спирторозчинних фракцій носять менш виражений характер. Збільшення кількості опадів у період збирання приводить до підвищення вмісту крохмалю й вільних цукрів у насінні. Але в процесі зберігання відбувається зниження вмісту крохмалю й вільних цукрів. Насіння, зібране з високою вологістю та при несприятливих умовах, характеризується більш інтенсивною витратою вуглеводів при його зберіганні. Зміни вмісту "сирого" жиру в основному пов'язані зі зберіганням насіння. Протягом двох років зберігання спостерігається підвищення кислотності та зниження вмісту "сирого" жиру в зернівках. зміна активності ферментів білкового й вуглеводного обмінів у процесі зберігання насіння. Збільшення збиральної вологості насіння як за умов опадів різної інтенсивності в період збирання, так і за рахунок незавершеності процесів дозрівання, приводить до підвищення процесів протеолітичної активності в ньому. Тривалість зберігання насіння також характеризується істотним зростанням активності протеолітичних ферментів. Показано, що посилення протеолітичних процесів зумовлено не підвищенням активності протеаз, а збільшенням їхньої кількості в результаті розпаду фермент-інгібіторного комплексу - зниженням вмісту інгібіторів трипсину. Збільшення термінів зберігання приводило до зниження α-амілазної і збільшенню β-амілазної активності. Проведений аналіз кореляційних залежностей не виявив зв'язку між активністю протеаз, амілаз і вмістом інгібітору трипсину в насінні та його схожістю чи енергією проростання перед закладкою на зберігання. Тобто за цими біохімічними параметрами об’єктивно оцінювати фізіологічний стан насіння в процесі його зберігання досить важко. Тому подальші наші пошуки маркерів якості насіння в технологічних процесах його зберігання були зосереджені на вивченні антиоксидантних систем насіння та залежних від них процесів пероксидного окиснення ліпідів. зміна супероксиддисмутазної активності в процесі

наУЧнЫЙ СоВет

Фiзiолого-бiохiмiчнi критерi¿ старiння насiннºвого зерна

Таблиця. Активність СОД та вміст продуктів перекисного окислення ліпідів (ППОЛ) в насінні ярого ячменю в залежності від умов жнив та збиральної вологості насіння (відносні одиниці) Умови жнив Жнива до опадів

Жнива після помірних опадів Жнива після рясних опадів НІР0,95 r*

Збиральна вологість, % 9-13 14-16 17-20 9-13 14-16 17-20 9-13 14-16 17-20

r* Кореляція між показником і схожістю через 28 місяців

Активність СОД Одеський 115 0,820 1,085 0,864 1,098 0,525 0,750

Прерія

0,926 0,916 0,865 0,835 0,858 0,824 0,086 0,82

Прерія 0,505 0,520 0,585

Вміст ППОЛ Одеський 115 0,656 0,640 0,780

0,820 0,815 0,795

0,545 0,560 0,600

0,635 0,640 0,645

0,800 0,768 0,740

0,530 0,535 0,595

0,640 0,685 0,750

0,082 0,89

0,047 -0,77

0,052 -0,65

наУЧнЫЙ СоВет

№11 (125) ноябрь 2009

Рис. Залежність між інтенсивністю сигналу ЕПР насіння ярого ячменю та його схожістю

зберігання насіння. Дослідження не виявили достовірної залежності між активністю СОД та схожістю й енергією проростання насіння перед закладанням його на зберігання (табл.). Разом із тим, спостерігається висока кореляційна залежність між активністю СОД й довговічністю досліджуваного насіння (r = 0,82-0,96). Отже, характеризуючи рівень активності СОД, можна прогнозувати довговічність насіння зернових культур. зміна вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів у процесі зберігання насіння. Однією з причин складного комплексу біохімічних змін у процесі старіння насіння є пероксидне окиснення ліпідів. Різні стреси, що виникають під впливом несприятливих факторів навколишнього середовища (фітопатогенні інфекції, іонізуюче випромінювання), супроводжуються, звичайно, підвищенням концентрації у тканинах супероксидних радикалів, активацією пероксидного окиснення ліпідів. Рівень вмісту одного з продуктів вільнорадикального окиснення ліпідів - малонового діальдегіду (МДА) є інтегральним показником, що характеризує інтенсивність протікання вільно-радикальних процесів і, до певної міри, ступінь порушення структури мембран. Нами показано, що між накопиченням МДА і активністю СОД існує висока негативна кореляційна залежність (r=-0,80). Не відзначено кореляційної залежності між вмістом МДА в насінні перед закладанням на зберігання та його схожістю й енергією проростання. Разом з тим, величини коефіцієнтів кореляції між вмістом МДА в насінні перед закладанням на зберігання й схожістю та енергією проростання через 28 місяців складали від -0,65 до -0,96 і від -0,71 до -0,95 у різних видів зернових. біофізичні методи діагностики фізіологічного стану насіння ярого ячменю. В даний час запропоновано багато прийомів обробки насіння, в основі яких лежить електромагнітне опромінювання. Вони мають подібний механізм дії на насіння - здійснюють активацію електронного комплексу молекул, їхню іонізацію та утворення вільних радикалів, які відіграють істотну роль у початковому етапі стимуляції ланцюгових вільнорадикальних процесів. Отже, інформація про стан вільнорадикальних процесів у насінні може бути основою сучасних автоматизованих технологій контролю над якістю насіннєвого матеріалу, діагностики фізіологічного стану насіння, методів оперативного контролю феномену старіння. Ми визначали концентрацію вільних радикалів у насінні сортів ярого ячменю Одеський 115 і Прерія, які розрізняються за посівними якостями. Як показали результати досліджень,

залежність між схожістю (у) та величиною сигналу ЕПР (х) описується рівняннями: y=69,25+3,61x-0,11x2 (для сорту Одеський 115) y=83,49+1,24x-0,03x2 (для сорту Прерія), і графічно виражається параболічною кривою другого порядку (рис). Життєздатність насіння залежить від вмісту в ньому вільних радикалів. Насіння з більш високим і більш низьким вмістом радикалів має нижчу життєздатність, ніж насіння з оптимальною для нього концентрацією вільних радикалів, яка складає 1,5 1015 - 2,5 1015 спін/г. Встановлена оптимальна, для забезпечення нормального перебігу фізіолого-біохімічних процесів, концентрація вільних радикалів; вона є важливим біофізичним параметром, що дозволяє прогнозувати зміни посівних якостей насіння у різних генотипів у процесі зберігання, розробляти методи ранньої діагностики його довговічності. Даний підхід відкриває також перспективи розробки методів спрямованого керування процесами старіння насіння.

Висновки 1. Якість насіння, його довговічність залежать від ступеню завершеності фізіологічних процесів, який визначається умовами зовнішнього середовища, зокрема рівнем його зволоженості, особливостями перебігу біохімічних процесів за цих умов, а також особливостями технологічних процесів вирощування (індустріальні, звичайні технології). 2. Висока збиральна вологість, збільшення кількості опадів у період жнив приводять до зниження вмісту білка в насінні й збільшенню вмісту небілкового азоту, крохмалю та вільних цукрів. Насіння, зібране з більш високою вологістю, у несприятливих умовах, характеризується більш інтенсивною витратою вуглеводів при його зберіганні. Зміни у вмісті "сирого" жиру зумовлені підвищенням кислотності та тривалістю зберігання насіння. 3. Опади в період збирання, збільшення збиральної вологості насіння, термінів його зберігання приводять до підвищення активності протеолетичних ферментів в насінні. Посилення протеолітичних процесів пов'язане зі збільшенням кількості протеаз в результаті розпаду фермент-інгібіторного комплексу, зниженням вмісту інгібітору трипсину. 4. Збільшення термінів зберігання приводило до зниження α-амілазної і збільшення β-амілазної активності насіння. Не виявлено зв'язку між активністю протеаз, амілаз і вмістом інгібітора трипсину, що визначаються перед закладкою насіння на зберігання, з його схожістю, енергією проростання, а також довговічністю. 5. Збільшення збиральної вологості насіння, опади в період збирання приводять до зниження активності супероксиддисмутази в насінні. Спостерігається також висока кореляційна залежність між активністю супероксиддисмутази й довговічністю насіння (r = 0,82...0,96). 6. Підвищена збиральна вологість насіння, як і опади, призводить до підсилення процесів пероксидного окиснення ліпідів та підвищення вмісту продуктів його окислення. Показана висока негативна кореляційна залежність (r = -0,69…-0,89) між накопиченням малонового діальдегіду та активністю супероксиддисмутази. 7. Насіння з високим і низьким вмістом радикалів має більш низьку життєздатність, ніж насіння з оптимальною, в межах 1,5.1015 - 2,5.1015 спін/г, концентрацією вільних радикалів.

[ ЛIтератУра ] 1. Крестинков И.С. Аспекты свободнорадикальной регуляции активности протеолетических ферментов //Доклады ВАСХНИЛ. -1990.- 12. C. 5-8. 2. Крестинков И.С. Жизнеспособность семян ячменя в про¬цессе хранения в связи с различиями по супероксиддисмутазной системе //Сборник научных трудов ВСГИ., Одесса. - 1990. 3. Cечняк Л.К., Киндрук Н.А., Слюсаренко О.К., Иващенко В.Г., Кузнецов Е.Д. Экология семян пшеницы. М.: Колос, - 1983.- 349 c. 4. Хорошайлов Н. Г. Национальное хранилище семян мировых растительных ресурсов на Кубани //Бюллетень ВИРа. -1978.- 77.- С. 3-9. 5. Walters C. Understanding the mechanisms and kinetics of seed aging. Seed Science Research. - 1998.- №2. V.8.

№11 (125) ноябрь 2009

Васильченко А.Н., председатель совета объединения «Укрхлебпром» Современная цивилизация немыслима без энергоресурсов. Нефть, газ, электрическая энергия востребованы обществом, и их потребление неуклонно растет. Страна, не имеющая собственных энергетических ресурсов, зависит от их поставок из других стран. Иногда такая зависимость может угрожать национальной безопасности государства. Украина не в полной мере обеспечена энергоресурсами - в первую очередь, нефтью и природным газом. В последнее время в нашем обществе очень живо обсуждаются вопросы, связанные с наличием энергоресурсов, их добычей, поставкой и использованием. Известно, что экономика Украины энергозатратная. Мы расходуем в 2-3 раза больше энергоресурсов, чем развитые страны. Это приводит к тому, что большая часть украинской продукции становится неконкурентоспособной на мировом рынке, а дефицит энергоресурсов приводит к зависимости от импорта, а порой и к политической зависимости. Разведка новых месторождений, добыча энергоресурсов, а также переход экономики Украины на альтернативные виды топлива - это нужная, но весьма отдаленная перспектива. Гораздо актуальнее стоит вопрос энергосбережения за счет планомерного и целенаправленного внедрения новой техники, нового оборудования и энергосберегающих технологий. К сожалению, до сих пор этому направлению уделяется очень мало внимания как предприятиями, так и государством в целом. Нет целенаправленных отраслевых программ, а самое главное, нет, как говорят дипломаты, положительных сигналов от государства Украина, нет стимулирующих факторов на внедрение энергосберегающей техники и технологии. Вместе с тем жизнь расставляет все на свои места, и последнее серьезное подорожание природного газа серьезно ставит задачу перед каждым предприятием о рациональном расходовании энергоресурсов. Такая проблема есть и в хлебопекарной отрасли Украины. Несмотря на то, что в себестоимости хлеба доля затрат на топливно-энергетические ресурсы (ТЭР) невелика - около 7-8% (около 3% - электроэнергия и около 4% - природный газ), все же постоянный рост цен на ТЭР обязывает задумываться. Хлеб как социально значимый продукт находится в поле зрения органов власти; цены на эту продукцию постоянно регулируются и поиск внутренних резервов, - в том числе за счет экономного и рационального расходования ТЭР необходим как производителям хлеба и хлебобулочных изделий, так и правительству. Повышение цен на газ, поставляемый в Украину, показало, что пора переходить от размышлений о необходимости внедрения в экономику Украины энергосберегающих технологий к практическим действиям. Поле действия здесь огромное. От элементарной замены газовых горелок на печах и котлоагрегатах на современные до комплексного перехода на современные технологии и использование хлебопекарных печей и паровых котлов нового поколения. На промышленных хлебозаводах Украины вырабатывается более 2,0 млн. тонн выпеченной хлебопекарной продукции в год. В этих целях в эксплуатации находится около 2,5 тыс. хле-

бопекарных печей тупикового и сквозного типа. Это печи бывшей ГДР - БН-25 и БН-50, бывшей Югославии - печи Гостол, итальянские печи Минел, Шебекинского машзавода (РФ) печи ПХС и другие. Вместе с тем около 50% хлебопекарных печей - это печи каменной кладки, в первую очередь люлечноконвейерные печи типа ФТЛ, которые при одно-, двухсменном режиме работы современного хлебозавода не вписываются ни в какую концепцию по энергосбережению. Хлебопекарную печь типа ФТЛ, как и мартеновскую, невозможно остановить. Она постоянно должна находиться в горячем режиме, иначе она просто разрушится. Вот и получается, что хлебозаводы больше содействуют изменению мирового климата в сторону потепления, чем иные отрасли пищевой промышленности. Замена старого нерентабельного оборудования на новое энергосберегающее - первоочередная задача производителей хлебобулочных изделий, разработчиков и изготовителей нового оборудования. В последние годы в Украине создана и испытана на хлебопекарных предприятиях практически всех регионов Украины при выработке широкого ассортимента хлебобулочных изделий туннельная хлебопекарная печь марки А2-ХПК [1,2]. На фотографии (рис. 1) показан один из первых экземпляров печей марки А2-ХПК-25. На её базе разработан типоразмерный ряд печей с площадью пода 16, 32, 40 и 50 м2. За последние пять лет на предприятиях хлебопекарной промышленности различных регионов Украины и Беларуси введены в эксплуатацию и успешно работают 16 хлебопекарных печей марки А2-ХПК, изготовленных Калиновским (Винницкая обл.) и 4 печи Броварским (Киевская обл.) машиностроительными заводами по разработкам ОАО «УкрНИИпродмаш» (г. Киев). Учитывая, что многие предприятия уже приобрели для себя вторую печь А2-ХПК (Херсон, Киев, Волноваха, Токмак), а некоторые намерены приобрести и третью, можно сделать вывод, что печи вполне соответствуют достаточно высокому уровню функциональности и надежности, а также экономичности, что явля-

теХноЛоГии ХЛебопеЧениЯ

Внедрение энергосберегающей техники и технологий - актуальная проблема для предприятий хлебопекарной отрасли Украины*

Рис. 1. Туннельная хлебопекарная печь марки А2-ХПК

* По материалам IX Международной конференции «Хлебопродукты-2009» (Одеса, ОНАПТ, 7-8 октября 2009 г.)

теХноЛоГии ХЛебопеЧениЯ

№11 (125) ноябрь 2009

ется определяющими факторами в современном хлебопечении. основными преимуществами печи являются: • высокое качество выпекаемых изделий широкого ассортимента; • универсальность, т.е. возможность выпекать небольшими партиями в течение смены широкий ассортимент хлебобулочных изделий как из пшеничной, так и из смеси пшеничной и ржаной муки, мелкоштучных булочных и бараночных изделий, что важно для небольших предприятий; • мобильность в управлении режимами выпекания (только за счет регулирования мощности горелок без использования в качестве регулирующих органов газовых шиберов); • экономичность работы - минимальные затраты топлива. При разработке печей особое внимание уделялось решению проблем, от которых в значительной мере зависит экономичность их работы. Это, в первую очередь, уменьшение затрат тепловой энергии за счет: • качественного сжигания топлива; • уменьшения выбросов теплоты в атмосферу с уходящими газами; • уменьшения выделений теплоты внешними поверхностями печи; • уменьшения нерациональных затрат теплоты в пекарной камере; • рационализации автоматизированной системы управления печью; • уменьшения расхода пара на гигротермическую обработку тестовых заготовок и тепла на получение этого пара. Затраты теплоты, которая выносится из печи уходящими газами, напрямую зависят от их количества и температуры. Известно, что температура уходящих газов зависит от интенсивности тепломассообменных процессов, проходящих в системах обогревания печью, как со стороны продуктов сжигания топлива (в топочном пространстве, камере смешивания острых и отработанных дымовых газов, в рабочих нагревательных каналах), так и непосредственно в пекарной камере. При разработке печи А2-ХПК значительное внимание было уделено интенсификации конвективного теплообмена в первой, наиболее нагруженной в тепловом отношении, температурной зоне пекарной камеры, которая служит в качестве так называемой зоны «обжаривания» при выпекании хлеба из ржаной или смеси ржаной и пшеничной муки. Для этого в этой зоне применен принудительный конвективный теплообмен между предварительно нагретой в калорифере паровоздушной смесью (ПВС) пекарной камеры и выпекаемыми тестовыми заготовками изделий. При этом ПВС подается непосредственно через щели соплового аппарата на поверхность заготовок изделий. Вследствие разрушения пристенного слоя на поверхности заготовок значительно интенсифицируется процесс теплообмена и прогревание массы тестовой заготовки. Применение такого вида обогрева позволило при создании режимов «обжаривания» тестовых заготовок хлеба типа «Украинский» получить температуры дымовых газов в камере смешивания (за топкой) 390-400°С, уходящих газов - 270-280°С. В то же время в тоннельных печах с рециркуляционным (циклотермическим) обогревом зарубежного производства значение этих температур составляет 550 и 350°С, а в печах старых конструкций, еще широко использующихся в хлебопекарной промышленности Украины, типа ФТЛ-2 - 900 и 600°С соответственно. Низкие температуры дымовых газов в системе их рециркуляции, а значит, и низкие температуры стенок системы обогрева печи А2-ХПК обеспечивают ее долговечность. Для дальнейшего снижения температуры уходящих дымовых газов в печи А2-ХПК применены теплоутилизаторы, ко-

торые устанавливаются на дымовых трубах печи. Температура уходящих газов печи за их счет снижается на 60-70°С, а подогретая в них вода используется или в технологическом процессе приготовления теста, или, как это сделано на печах, которые эксплуатируются на Киевском хлебобулочном комбинате, для питания встроенного в печь парогенератора. Практически во всех хлебопекарных печах для гигротермической обработки тестовых заготовок используется пар, который вырабатывается централизованно в специальных паровых котлах. Зачастую это котлы устаревших конструкций с низким коэффициентом полезного действия. Параметры вырабатываемого в них пара (давление, температура, влажность) редко отвечают требованиям технологического процесса гигротермической обработки тестовых заготовок в печах. Решению вопроса сокращения расхода пара на гигротермическую обработку тестовых заготовок и тепловой энергии на его производство при разработке печи А2-ХПК придавалось первоочередное значение. Пар, который используется для гигротермической обработки тестовых заготовок, в печи А2-ХПК вырабатывается во встроенном в ее конструкцию парогенераторе. При этом параметры этого пара максимально отвечают требованиям технологии гигротермической обработки тестовых заготовок, что способствует значительному сокращению его количества на этот технологический процесс. Так, при выпекании батонов из муки высшего сорта для гигротермической обработки в туннельных хлебопекарных печах расходуется обычно до 220 кг пара на 1 тонну продукции (в печах с тупиковой пекарной камерой - даже до 400 кг пара), в печах А2-ХПК расход пара составляет 100-120 кг/т продукции. То есть экономия пара в печи А2-ХПК составляет около 100 кг/т выработанной продукции, или экономии 7 Нм3 природного газа на выработку этого пара. Парогенератор оборудован системой автоматического регулирования его работы. Заданное оператором на пульте управления печи необходимое для осуществления оптимального пароувлажнения количество пара в дальнейшем поддерживается автоматически. Количество вырабатываемого в парогенераторе пара зависит от положения заслонки с сервоприводом, служащей для подачи дымовых газов в греющую часть парогенератора. Вода, использующаяся для питания парогенератора, как было сказано раньше, подогревается за счет уходящих дымовых газов печи в теплоутилизаторах, установленных на дымовых трубах печи. Проведение вышеупомянутых мероприятий при разработке печи дало возможность в значительной мере сократить затраты газового топлива при эксплуатации хлебопекарных печей А2-ХПК. Так, на Булочно-кондитерском комбинате (БКК) г. Киев, где работают две печи А2-ХПК-25 в линиях производства батонов и хлеба из смеси ржаной и пшеничной муки, затраты газа на печь (с учетом затрат топлива на производство пара в парогенераторе) составляют в среднем 35 м3 на 1 тонну вырабатываемой продукции. Замена трех печей марки ФТЛ-2 двумя печами А2-ХПК-25 дала реальную экономию газа более 45 Нм3 на 1 тонну выпекаемой продукции при одновременном увеличении производительности хлебобулочного цеха БКК. Расчеты показывают, что замена только 1000 шт. хлебопекарных печей типа ФТЛ-2 (это приблизительно 50% печей такого типа, работающих в хлебопекарной промышленности Украины) на 500 печей типа А2-ХПК-25 даст годовую экономию природного газа около 65 млн. Нм3 без уменьшения объемов производства хлебобулочных изделий.

[ ЛитератУра ] 1. 2.

Васильченко А.., Белик В., Щербаков А.., Корчинский А.. Новые хлебопекарные печи Украины //Хлебопечение России.- 2005. - №6. Белик В., Щербаков А.., Корчинский А.., Бутник А.. и др. Подовый хлеб типа «Украинский» уже могут выпекать районные хлебозаводы //Хлебопек.- 2004. - №6.

№11 (125) ноябрь 2009

Стадник I.Я., кандидат технiчних наук; Лiсовенко О.Т., доктор технiчних наук Тернопiльський державний технiчний унiверситет iм.I.Пулюя Нацiональний унiверситет харчових технологiй Для вирішення задачі інтенсифікації замішування велика увага приділяється використанню і вдосконаленню машин суперінтенсивного замішування (машини системи Прокопенко, «Оакес» та ін.), для яких також необхідні розроблені обґрунтовані режими. На даний час проводяться роботи у пошуках нових принципів одержання тіста. Так, Гончаров М.Д. запропонував варіанти одержання тіста з'єднанням борошна та рідких інгредієнтів у тонкому шарі, що може значно збільшити поверхню контакту між ними і прискорити тістоутворювання за рахунок енергії гідратації сухих речовин борошна. Розглядаючи звичайний заміс тіста, значна частина енергії витрачається на перемішування маси з метою досягнення контакту частинок борошна з рідкими компонентами. Очевидно, що при замішуванні в тонкому шарі ця частина енергії витрачатися не буде. Отже, оптимальна витрата енергії для замішування тіста в тонкому шарі буде меншою, ніж при замішуванні тіста у звичайних машинах. Враховуючи принцип утворення тіста при контакті тонкого шару суміші рідких інгредієнтів з тонким шаром борошна і принцип гомогенізації, розроблено нову тістомісильну машину (рис. 1). Процес замішування відбувається так: одночасно подаються компоненти через вібродозатор борошна 1 і дозатор рідких компонентів 7. Рідкі компоненти подаються із запізненням через 5 сек. Протягом 60 сек. проходить перемішування аерованого борошна 2, яке рівномірно сиплеться на місильний барабан 6 тістомісильної камери 4 і контактує з рідкими компонентами. Рідкі компоненти через пристрій 3, в якому налічується дев'ять отворів по всій довжині місильної камери, рівномірно розпилюються на барабан. В результаті борошняної пилюки та рівномірного змочування місильного барабана відбувається перемішування. Розглядаючи процес початкової стадії перемішування, можна на основі відомої в гідродинаміці теореми Б'єркенса припустити, що створюються необхідні й достатні умови для завихрювання пограничних шарів і швидкого та хаотичного розподілення поверхонь на велике число вихрів. У поверхні розподілу (конфігурація місильної камери) в силу іншого напрямку векторів швидкості утворюються частини тіста, які більше насичуються рідиною за рахунок вихорів. У цих умовах вихровий або турбулентний обмін сприяє на процес масопередачі. На 40-50 сек. замішування утворюється рідка фракція (має вигляд опари), яка тонким шаром вкриває місильний барабан, піднімаючись до верхньої точки. Частина проходить з барабаном по ходу його обертання, а частина (близько 40%) ніби стікає барабаном у протилежний руху бік. ПроРис. 1. Схема експериментальної тістомісильної машини: 1 – вібратор борошна; 2 – борошно; 3 – нагнітальний пристрій рідких компонентів; 4 – тістомісильна камера; 5 – регулюючий пристрій камери відпочинку; 6 – місильний барабан; 7 – дозатор рідких компонентів; 8 – регулятор консистенції; 9 – шибер вивантаження тіста

цес замішування відбувається в результаті взаємодії рухомих потоків суміші. Суміш розділяється на взаємодіючі потоки з малою товщиною пограничного шару. Вони залежать від коефіцієнта кінематичної в'язкості та частоти коливань середовища. Зменшення товщини пограничного шару потоку приводить до збільшення градієнтів масообміну, тобто інтенсифікації процесу замішування. Цей процес триває до моменту завершення подачі всіх компонентів, які автоматично відключаються через реле часу. Обертання місильного барабана та конфігурація камери створює відповідні гідродинамічні режими в умовах вільної турбулентності, що приводить до постійного розриву й обновлення шарів тіста, але при цьому розвиваюча в потоці енергія більша за силу поверхневого натягу, і утворені повітряні вихрі проникають у завихрену поверхню тіста (режим емульгування). Утворені шматки тіста, які хаотично рухаються в обмеженій камері машини, через певний час починають утворювати однорідну масу тіста. Ця маса тіста починає рухатися із швидкістю місильного барабана, при цьому відбуваються дуже своєрідні моменти в процесі остаточного утворення однорідного шару тіста в тістомісильній машині. Отже, принцип роботи тістомісильної машини базується на комбінованому процесі, де суміш піддається сукупності різного характеру впливів, що реалізовується загальним застосуванням декількох різних комбінованих за характером механічних впливів на процес замішування – це механічне макроперемішування і вібраційне мікрозмішування. В камері машини відбувається основний принцип циркуляції – багаторазовий рух суміші замкнутим контуром, що супроводжується інтенсивним перемішуванням компонентів. Цей контур включає в себе збудник руху – місильний орган, який крім функції перемішування виконує роль насоса, тобто має ефект транспортування, та багатогранну місильну камеру (корпус насоса), в результаті цього відбувається турбулізація компонентів. При замішуванні тіста барабанним місильним органом процес переміщення його супроводжується деяким відставанням пограничних шарів від обертаючого барабана, і при цьому проходить розшарування шару, створюючи зусилля для кругового обертання тіста. Такий заміс тіста сприяє укріпленню структури білкових полімерів тіста, що покращує якість готових виробів. Барабанний місильний орган у порівнянні з іншими має найбільшу поверхню і високу ефективність замішування. При додержанні оптимальних зазорів між барабанним місильним органом і місильною камерою процес замішування не викликає нагріву. Замішування проходить плавно, без ударів, які наявні у лопатевих тістомісильних машинах. Принципово новий спосіб замішування тіста та конструкція тістомісильної машини поклали в основу принципи замішування в тонкому шарі за допомогою механічної та вібраційної дії в неперервному потоці, що зменшує габаритні розміри машини. Особливістю роботи даної машини є висока чуттєвість до замішуваних компонентів і пряма залежність інтенсивності замішування від ефективної в'язкості тіста, оскільки енергія передається від барабанного місильного органа до утворюючого тіста за рахунок сил адгезії, й при будьякому незначному порушенні дозування компонентів проходить обмеження роботи машини. Процес замішування в машині супроводжується збільшенням дисперсності тіста, збільшенням вільної поверхні дискретної фази та суттєвою аерацією, що позитивно впливає на якість тіста.

теХноЛоГии ХЛебопеЧениЯ

Замiс тiста в тонкому шарi

теХноЛоГии ХЛебопеЧениЯ

№11 (125) ноябрь 2009

Якiсть вiтчизняних хлiбопекарських дрiжджiв* Дробот В.I., доктор технiчних наук; Тесля О.Д., аспiрант Нацiональний унiверситет харчових технологiй На даний час ринок України заповнений пресованими дріжджами різних торгових марок (ТМ), виготовленими за ТУ У виробників, штами дріжджів не розголошуються. Виробничники відзначають, що сучасні дріжджі забезпечують розпушеність тіста, але кислотонакопичення в ньому дуже слабке. Немає відомостей, які дріжджі доцільніше використовувати за різних способів приготування тіста. В умовах поширеного впровадження прискорених способів приготування тіста постає питання щодо вибору ТМ дріжджів, ефективних для цього способу. Це й спонукало до проведення досліджень мікробіологічних і технологічних характеристик пресованих дріжджів різних виробників. Основними виробниками пресованих дріжджів є спеціалізовані підприємства, які постачають на ринок України дріжджі торгових марок (ТМ) «Львівські», «Ефект+15», «Екстра» (ЗАТ «Ензим», Львів), «Криворізькі дріжджі» (ЗАТ «Надежда»), «Преміум» (Харків), «Столичні плюс» (Обухів), «Південні» (Одеса). Нами проведено дослідження для визначення мікробіологічної оцінки та біотехнологічних властивостей дріжджів вищезазначених товарних марок. Дріжджі аналізували на 12-13 добу після виробництва. За ТУ термін зберігання дріжджів ЗАТ «Ензим» - 30 діб, «Столичні плюс» - 15 діб, решти - 24 доби. Під час мікроскопування препарату, приготовленого з водної суспензії дріжджів, встановлено, що за морфологічними ознаками клітини дріжджів всіх ТМ однорідні, сферичної чи овальної форми. Вміст дрібних клітин у загальній кількості дріжджів різних ТМ не перевищував 15-20%, таких, що брунькуються, - 5-10%. Кількість мертвих клітин становила 2-6%, окрім ТМ «Південні» (17%) і «Столичні плюс» (26%). Сторонню мікрофлору (дріжджі роду Саndіdа) містили лише «Криворізькі дріжджі»; гнилісних і слизоутворюючих бактерій у досліджуваних дріжджах не виявлено. Визначали також якість дріжджів за вмістом масової частки вологи, кислотністю, вмістом глютатіону і трегалози (табл.). Встановлено, що масова частка вологи у досліджуваних дріжджах - 67-71%, що є передумовою хорошої стійкості. Дріжджі всіх ТМ на 12-13 добу зберігання мали титровану кислотність 120-153 мг оцтової кислоти на 100 г дріжджів, що значно нижче передбаченої ГОСТ 171-81 (300 мг оцтової кислоти на 100 г). Це свідчить про їхню мікробіологічну чистоту. Оскільки глютатіон дріжджів у тісті здатен виконувати роль активатора протеолізу клейковинних білків, що позначається на реологічних властивостях тіста, визначали його вміст у дріжджах. Встановлено, що найменшу кількість глютатіону містили дріжджі ЗАТ «Ензим» - 7,4-13 мкг/100 г. Велика кількість глютатіону виявлена у дріжджах ТМ «Криворізькі» Характеристика пресованих дріжджів Торгова марка «Львівські» «Екстра» «Ефект+15» «Преміум» «Криворізькі дріжджі» «Столичні плюс» «Південні»

Масова частка вологи, % 70 ±1,2 68 ±0,5 67,5 ±0,5 70 ±0,7 69 ±0,4 70 ±0,3 69 ±0,8

Кислотність, мг оцтової кислоти на 100 г 128 ±21 124 ±25 119 ±22 130 ±19 132 ±11 154 ±16 153 ±21

й «Столичні плюс» - 31 і 29 мкг/100 г відповідно. Запасним енергетичним матеріалом у дріжджовій клітині є трегалоза. Було виявлено, що найбільшу її кількість - 14,717,1% на СР - містять дріжджі ЗАТ «Ензим», у решти дріжджів трегалози менше на 20-40%. Низький вміст глютатіону, значна кількість трегалози, менше зростання кислотності дріжджів ЗАТ «Ензим» під час зберігання, очевидно, дозволили виробникові задекларувати термін зберігання дріжджів 30 діб, тоді як задекларований термін зберігання дріжджів інших ТМ - 24 доби, ТМ «Столичні плюс» - 15 діб. Бродильну активність дріжджів визначали за підйомною силою, зимазною і мальтазною активністю та інтенсивністю бродіння тіста. Встановлено, що дріжджі всіх ТМ мали однаково хорошу підйомну силу - 43-52 хв., високу зимазну і мальтазну активність. Серед них кращу підйомну силу мали дріжджі ТМ «Екстра», гіршу на 5-9 хв. - дріжджі ТМ «Львівські», «Преміум» і «Столичні плюс». Найкращу зимазну активність - 23-25 хв. - мали дріжджі ТМ «Екстра», «Ефект+15», «Південні». Можна передбачити, що бродіння тіста на цих дріжджах буде активним одразу після замішування. Це має велике значення у разі прискорених способів приготування тіста. Визначення мальтазної активності дріжджів показало, що дріжджі різних виробників суттєво різняться за цим показником. Різниця становить до 28 хв. Найкращу мальтазну активність мали дріжджі ТМ «Екстра», «Ефект+15», «Львівські», «Південні» - 27-41 хв. Найнижчу мальтазну активність спостерігали у дріжджів ТМ «Криворізькі дріжджі» - 55 хв. Це можна пояснити тим, що індукційний період утворення мальтази у різних дріжджів різний і може тривати до 90-120 хв. Мальтазна активність має особливо важливе значення для опарного і безопарного способів, за яких тривалість приготування тіста становить 220-360 хв. Традиційно вважається, що хороші дріжджі повинні мати зимазну активність до 70 хв., а мальтазну - до 110 хв. Виходячи з цього, всі досліджувані дріжджі мають хорошу зимазну і мальтазну активність. Проте інтенсивність бродіння тіста і якість виробів, виготовлених на цих дріжджах, за різних способів приготування тіста можуть бути різними. Інтенсивність бродіння тіста, виготовленого на дріжджах різних ТМ, визначали за кількістю СО2, виділеного за 4 год. його бродіння. Найбільшу інтенсивність газоутворення у тісті спостерігали у разі використання дріжджів ТМ «Екстра», «Ефект+15», «Преміум». Пік газоутворення припадав на 90 хв. бродіння, у тісті з дріжджами ТМ «Столичні плюс» і «Південні» - на 120 хв., «Криворізькі дріжджі» - на 150 хв. від початку

Вміст глютатіону, Вміст трегалози, % мкг/100 на сухі речовини 13,0 ±2,6 9,8 ±2,1 7,4 ±2,0 18,0 ±1,5 31,0 ±2,4 29,8 ±2,6 20,3 ± 1,8

15,2 ±0,7 17,1 ±0,5 14,7 ±0,5 12,5 ±0,3 11,8 ±0,5 6,2 ±0,2 13,6 ±0,4

* За матеріалами IX Міжнародної конференції «Хлібопродукти-2009» (Одеса, ОНАХТ, 7-8 жовтня 2009 р.)

Активність, хв. зимазна

мальтазна

33 ±5 33 ±2 23 ±4 37 ±3 41 ±2 38 ±3 35 ±2

43 ±2 33 ±2 27 ±3 46 ±2 55 ±4 44 ±3 41 ±5

№11 (125) ноябрь 2009

бродіння. Очевидно, що у разі використання дріжджів, за яких пік газоутворення наступає раніше, оптимізується процес дозрівання тіста, і їх можна рекомендувати для прискорених способів його приготування. Досліджували вплив дріжджів на технологічний процес і якість виробів за опарного, безопарного та прискореного способів приготування тіста. Тісто готували за рецептурою батонів Сихівських, до рецептури яких входить, % до маси борошна: дріжджі - 1, сіль кухонна - 1,3, цукор - 5, маргарин - 3. У разі приготування тіста опарним способом дріжджі вносили в кількості 1 кг на 100 кг борошна, опару готували з 50% борошна. Опара бродила 3,5 год., тісто, замішане на ній, - 60 хв., вистоювання тістових заготовок - до готовності. Встановлено, що як початкова, так і кінцева кислотність опари практично однакові при використанні всіх досліджуваних дріжджів. Накопичення кислотності за 3,5 год. бродіння опари низьке і становить 0,6-0,8 град. Хороші питомий об’єм і пористість мали вироби з опарного тіста, замішаного на дріжджах ТМ «Львівські», «Екстра», «Ефект+15», «Криворізькі дріжджі». Їхній питомий об’єм був більшим на 15-20%, пористість - на 3%, ніж виробів з тіста на дріжджах ТМ «Столичні плюс» і «Південні» (рис.). Серед них більш розвинену пористість мали вироби, виготовлені на «Криворізьких дріжджах». У разі приготування тіста безопарним способом дріжджі дозували в кількості 3% до маси борошна, тривалість його бродіння становила 170 хв., кислотність за час бродіння у всіх зразках підвищувалася на 0,6-0,8 град., тривалість вистоювання тістових заготовок - 52-55 хв. при використанні дріжджів ТМ «Екстра», «Ефект+15», «Преміум» і на 10-13 хв. більша при використанні дріжджів ТМ «Львівські», «Столичні плюс»,

теХноЛоГии ХЛебопеЧениЯ

«Львівські» - 1, «Екстра» - 2, «Ефект+15» - 3, «Преміум» - 4, «Криворізькі» - 5, «Столичні плюс» - 6, «Південні» - 7 Рис. 1. Питомий об’єм (а) і формостійкість (б) виробів за безопарного (І), прискореного (ІІ) і опарного (ІІІ) способів приготування тіста у разі використання дріжджів торгових марок

«Південні». За цього способу приготування більший об’єм і пористість мали вироби з тіста, приготовленого на дріжджах ТМ «Екстра», «Ефект+15», «Преміум» і «Столичні плюс», менший - на дріжджах ТМ «Львівські» - на 8%, «Криворізькі» - на 6%, «Південні» - на 3%. Вироби з меншим об’ємом мали нижчу формостійкість. Проте, зважаючи на показники якості хліба, одержаного з тіста, приготовленого безопарним способом, можна зробити висновок, що за цього способу всі досліджувані дріжджі забезпечують досить хорошу якість хліба. Різниця у величині питомого об’єму становить 3-8%. У разі приготування тіста за прискореною технологією заміс тривав 20 хв. у лабораторній тістомісильній машині, дріжджі додавали у кількості 3% до маси борошна, 3% борошна від передбаченого рецептурою вносили з КМКЗ. Тісто бродило 60 хв. за температури 30°С. Встановлено, що в досліджуваних зразках кінцева кислотність тіста була на 0,4-0,6 град. вища, ніж при опарному і безопарному способах його приготування за рахунок кислотності КМКЗ. «Львівські» - 1, «Екстра» - 2, «Ефект+15» - 3, «Преміум» - 4, «Криворізькі» - 5, «Столичні плюс» - 6, «Південні» - 7 Рис. 1. Питомий об’єм (а) і формостійкість (б) виробів за безопарного (І), прискореного (ІІ) і опарного (ІІІ) способів приготування тіста у разі використання дріжджів торгових марок Тривалість вистоювання тістових заготовок у всіх зразках, окрім зразка з дріжджами ТМ «Львівські», становила 42-44 хв., тоді як з дріжджами ТМ «Львівські» - 58 хв. За прискореного способу приготування тіста кращу якість хлібобулочних виробів за об’ємом і пористістю забезпечують дріжджі ТМ «Екстра» і «Ефект+15», на 9,6% менший об’єм мав хліб, виготовлений на дріжджах ТМ «Преміум». Решта дріжджів забезпечують нижчу якість виробів за цього способу приготування тіста.

Висновки Порівняно з показниками якості за ГОСТ 171-81 пресовані дріжджі сучасних торгових марок мають вищі показники якості. З досліджуваних дріжджі ТМ «Екстра» і «Ефект+15» мають найменшу масову частку вологи, найвищу зимазну і мальтазну активність, найбільший вміст трегалози і найменший - глютатіону. Ці дріжджі, а також дріжджі ТМ «Преміум» мають кращу бродильну активність, вони особливо активні в перші 2 год. бродіння тіста, швидше за інші дріжджі зменшують в’язкість і збільшують питомий об’єм тіста, що свідчить про прискорення його дозрівання. Дріжджі всіх торгових марок забезпечують якість виробів відповідно до вимог нормативної документації як за опарного, так і безопарного й прискореного способів приготування тіста. Але найкращу якість виробів у разі приготування тіста опарним способом забезпечують дріжджі ТМ «Львівські», «Криворізькі дріжджі», «Столичні плюс»; за безопарного та прискореного способів - ТМ «Екстра», «Ефект+15», «Преміум». Дріжджі ТМ «Південні» за всіх способів приготування тіста забезпечують нижчу якість виробів, ніж інші дріжджі. Проте, їхні показники якості відповідають встановленим нормативною документацією.

[ ЛIтератУра ]

1. Елецкий И.К. Влияние скорости газообразования дрожжей на расстойку заготовок и качество хлеба //ХКП, 1978, №11. - С. 15-17. 2. Китиссу П.А., Буртасов С.В., Лунин В.И. Биотехнологические свойства дрожжей для производства хлебобулочных изделий широкого ассортимента //Хлебопечение России, 1999, №4. - С. 32-34. 3. Щербаков С.С. Выделение дрожжами в процессе брожения глютатиона и его влияние на белки теста: Автореферат дис. канд. техн. наук. - М.: МТИПП, 1984. - 30 с.

иСториЯ произВоДСтВа

№11 (125) ноябрь 2009

Вiтрове млинарство на Черкащинi Лавриненко H., кандидат iсторичних наук Черкащина - земля хліборобська, тут з часів трипільської культури вирощували жито, пшеницю, ячмінь. Відтоді сягають традиції переробки зерна. Від примітивних розтиральників до водо- і вітроприводних млинових технологій минули тисячоліття. Перші вітряні млини з’явилися на Русі ще у домонгольський час. Вони ще не поверталися навколо власної осі, а спрямовувалися убік, звідкіля найчастіше очікували вітру. Новим витком у розвитку млинарства став період XVIII-XX ст., коли на території України широко впроваджувалися вітряні млини німецького та голландського типів. Саме із Заходу поширилося вітряне млинарство на Черкащині та всій Східній Європі. Провівши аналіз спеціальної млинової термінології, вчені твердо переконалися в її німецькому походженні. Піком розвитку вітрового млинарства на Черкащині стала перша третина ХХ ст., коли кількість вітряків сягала своїх найвищих показників. Та з початком колективізації вітряне млинарство опинилося серед неперспективних галузей господарства й поступово занепадало. Непоправним ударом по галузі стали роки Другої світової війни, коли Черкащиною двічі пройшла лінія фронту, коли двічі перед відступом було застосовано практику “випаленої землі». Якщо свідчень, що під час евакуації 1941 року була вказівка знищувати млини, не виявлено, то у часи відступу німецьких частин млини масово підривалися вибухівкою, розстрілювалися гарматами. Не рідкість і випадки, коли радянська артилерія використовувала такі об’єкти для «пристрілювання» на місцевості. Після завершення війни лишилася мізерна частина вітряків. Вони вже переставали бути невід`ємною частиною краєвиду українського села, та все ще продовжували справно служити людям. У 1960-1970-х рр. вітряки остаточно поступилися потужним електродвигунам... Традиційна борошномельна індустрія поступилася новітнім технологіям... Вітряки ще довго нагадували про ті славетні часи, коли із піснею йшли до власної ниви орачі, сіячі, женці та косарі, коли біля млинів збиралися черги в очікуванні вітру... Та й вони не вічні. Часто без крил, обдерті й понівечені, вони, ніби мужній одинокий воїн, стоять на узвишшях, чекають... Як не прикро, але чекають остаточної руйнації. Адже вони позбавлені будьякої опіки, охоро-

ни, вони ніби нічиї на нічиїй землі. Останніми роками на Черкащині намітилася позитивна тенденція до порятунку старих вітряних і водяних млинів на їхніх історичних місцях. Зусиллями науковців, громадських організацій, небайдужих підприємців і місцевих мешканців було подано не один приклад успішного відродження пам’яток традиційного млинарства. У результаті систематичних пошуків було виявлено та досліджено понад три десятки вітряних млинів, створено карти водяних і вітряних млинів Черкащини, проведено значну популяризаційну роботу. Окрім низки публікацій у республіканській і місцевій пресі було також відзнято низку авторських телепрограм «Пілігрим», цілковито присвячених млинам різних регіонів Черкащини. Також було видано вкрай популярний перекидний календар «Вітряки Черкащини». Цей надзвичайно приємний продукт містив на своїх сторінках оригінальні високоякісні фото 12 кращих вітряних млинів краю. Зрештою, прийшло розуміння, що вітряк як ніщо інше символізує наші землеробські традиції, є гарним символом краю. Одночасно з’ясувалося, що історія млинарства, власне млинарство ніколи не виступало як окремий напрямок наукових досліджень. Окрім кількох авторів, які у різний час підходили до теми млинарства, не існує жодних млинологічних студій. Саме тому, враховуючи, що багато краєзнавців, науковців тією чи іншою мірою у своїх пошуках торкалися рідної для кожного українця теми млинарства, було прийнято рішення про організацію та проведення на базі провідного вузу Черкащини вузькотематичної наукової конференції. Вона отримала назву «Перші міжнародні наукові читання «Історія українського традиційного млинарства» та відбулася згідно з планом 15-17 жовтня 2009 року на базі Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького (м. Черкаси) та приватного історико-етнографічного музею «Козацькі землі України» (с. Вереміївка, Чорнобаївський р-н). Попри незадовільну увагу до пам’яток млинарства України, новизну й вузькість поставленої проблематики на цей науковий захід відгукнулися чимало дослідників з різних куточків нашої держави. Надали матеріали та взяли участь у роботі конференції науковці із Закарпаття, Львівщини, Хмельниччини, Вінниччини, Черкащини, Полтавщини, Харківщини, Чернігівщини та Київщини. Крім того, на запрошення відгукнулися представники млинологічних структур з країн Західної Європи та Америки. Безпосередньо у

№11 (125) ноябрь 2009

роботі конференції взяли участь президент Міжнародної млинологічної асоціації (TIMS) mr. W.D. (Willem) Van Bergen (Німеччина), mr. A.H.P.M. (Ton) Meesters ТА mr. L.P.M. (Leo) Van Der Drift, які представляли млинологічну асоціацію Нідерландів. У роботі конференції взяли участь і представники Всесвітньої організації охорони індустріальної спадщини (ТІССІН). Відгукнулися та надіслали свої доповіді дослідники з Чехії, Франції та Канади. В цілому взяли участь у роботі читань понад півсотні дослідників. Детальна інформація про учасників та теми доповідей розміщена на сайті «Млини України» (www.mills.org.ua). 15 жовтня відбулася реєстрація учасників, пленарне та секційні засідання. При реєстрації всі учасники отримали календарі «Вітряки Черкащини», авторучки та магнітні листівки із символікою конференції. У фойє актової зали було організовано виставку кращих художніх робіт на тему млинарства студентів кафедри образотворчого мистецтва ЧНУ ім. Богдана Хмельницького. Під час пленарного засідання було заслухано низку доповідачів, які впевнено засвідчили високий фаховий рівень заходу. Президент Міжнародної млинологічної асоціації (TIMS) Віллям ван Берген ознайомив присутніх з основними напрямками діяльності та успіхами очолюваної ним організації та запросив українських колег до співпраці. Тон Местерс розповів про досвід відновлення вітряних млинів у Польщі та Голландії. Присутні вкотре пересвідчилися у недосяжно високому рівні охорони подібних пам’яток у Голландії та у подібності з Україною ситуації у сусідній Польщі. Не менш цікавими для присутніх були доповіді Ю.Тютюнника (про водяні млини Житомирщини) та С.Верговського (про нагальні проблеми збереження вітряків в умовах музеїв просто неба). Загальний інтерес і жваве обговорення викликала доповідь Олени Крушинської, київської дослідниці, авторки відомого проекту «Дерев’яні храми України». Її досвід з охорони дерев’яних пам’яток дозволив сформулювати алгоритм порятунку й пам’яток млинарства. Першим його пунктом є оприлюднення інформації про об’єкти, їхня популяризація серед широких кіл громадськості. Авторка доповіді відзначила, що створення сайту «Млини України» є важливим кроком у забезпеченні збереження та відродження подібних пам’яток.

иСториЯ произВоДСтВа

Під час секційних засідань було ухвалено рішення про потребу розробки єдиної млинологічної термінології та створення відповідного словника; про звернення до обласної ради з проханням взяти виявлені на території області вітряні млини на облік зі статусом пам’яток народної архітектури та побуту обласного значення; про спільне заповнення регіональних сторінок сайту «Млини України». 16 жовтня під час виїзних засідань у Жовнино та Вереміївці більшості учасників здалася дивною неабияка цікавість голландців та німців до кожної деталі вітряка. Іноземці виявилися справжніми спеціалістами у млинарстві, вони щонайменше по півгодини детально фотографували кожен об’єкт, про-

являли високий рівень знань з технічних питань млинарства. Засідання у Вереміївці проходило в історико-етнографічному музеї "Козацькі землі України". Учасники ознайомилися з надбаннями цього музею, поспілкувалися з його директором, мистецтвознавцем, лауреатом Національної премії ім. Т.Шевченка Володимиром Недяком, чиїм сподвижницьким трудом розбудовується цей унікальний музей. Там учасники поспілкувалися з українськими кобзарями, а за обідом скуштували смачного хліба щойно з печі, виготовленого зі змеленого на вітряках, вирощеного на землях музею збіжжя. Після завершення засідання було ухвалено рішення про створення Всеукраїнської млинологічної асоціації та її регіональних представництв. Представники TIMS запропонували керівництву новоствореної організації постійне членство у Міжнародній млинологічній асоціації та запросили українських колег до плідної співпраці. 17 жовтня учасники конференції провели виїзне засідання під назвою "Млини Богданового краю", в рамках якого відвідали святі для кожного українця місця: Чигирин, Суботів, Холодний Яр та заодно завітали до Суботівського, Івківського та Худоліївського вітряків... Учасники засідання підтримали започаткований черкащанами всеукраїнський проект «Відновимо спільно», який спрямовано на відродження пам’яток старовини на своїх історичних місцях. Також було прийнято рішення зробити конференцію «Історія українського традиційного млинарства» традиційною й наступне засідання провести у 2012 році.

×òî äåëàòü ðåêëàìîäàòåëþ â ïåðèîä ôèíàíñîâîãî êðèçèñà? Âàæíûì ñòàíîâèòñÿ òî÷íîå ïîïàäàíèå â öåëåâóþ àóäèòîðèþ, äëÿ ÷åãî íåîáõîäèìî áîëåå ïðîôåññèîíàëüíî ïîäõîäèòü ê ìåäèàïëàíèðîâàíèþ. Áëî÷íàÿ ðåêëàìà â íàøèõ èçäàíèÿõ ïîçâîëèò âàì ïðîâåñòè ýôôåêòèâíóþ ðåêëàìíóþ êàìïàíèþ è îáåñïå÷èòü ñòîïðîöåíòíûé êîíòàêò ñ âàøåé öåëåâîé àóäèòîðèåé.

Ðåêëàìíûé ïðàéñ-ëèñò 1 стр обложки

VIP-сектор (полноцвет) 2 стр обложки 3 стр обложки

4 стр обложки

ПОЛОТНА РЕШЕТНЫЕ (СИТА)

Актуа ль рапса, но! Ме лкие мака, горчи отверстия цы. для

для зерноочистительных машин, зерносушильных комплексов, кормодробилок, крупорушек, мельниц - на всех стадиях переработки зерна

СЕТКИ

всего 327 типоразмеров!

сварные фильтровые

секции ограждения

металлотканые конвейерные просечно-вытяжные и др.

ВНИМАНИЕ! В 2009 году отдел продаж и часть производственных подразделений переезжает по адресу : 61001, г. Харьков, ул. Плехановская, 126 61001, г. Харьков, ул. Плехановская, 57 А + 38 (057) 758-15-44, 732-66-72, 732-74-25F, 758-15-43F

1/1 стр

210х297* 7 000 UAH 37 344 RUR 1 560 USD 1 000 EURO

1/1 стр

1/2 стр

1/1 стр

210х297*

210х148,5**

210х297*

5 000 UAH 29 330 RUR 1 200 USD 780 EURO

3 000 UAH 16 100 RUR 670 USD 422 EURO

5 000 UAH 26 400 RUR 1 100 USD 700 EURO

г. Киев г. Одесса г. Донецк г. Днепропетровск г. Львов г. Симферополь

(044) 467-56-48 (048) 743-10-47 (062) 345-59-49 (056) 785-15-73 (032) 224-46-29 (0652) 69-05-63

г.г.Москва Москва г.г.Краснодар Краснодар г.г.Ставрополь Ставрополь г.г.Воронеж Воронеж г.г.Самара Самара г.г.Екатеринбург Екатеринбург

+7(495) +7(495)747-86-44 747-86-44 +7(861) +7(861)272-37-66 272-37-66 +7(8652) +7(8652)22-17-10 22-17-10 +7(4732) +7(4732)34-44-44 34-44-44 +7(8462) +7(8462)65-25-39 65-25-39 +7(343) +7(343)263-00-02 263-00-02

1/2 стр

210х148,5** 2 500 UAH 13 440 RUR 560 USD 350 EURO

1/1 стр

210х297* 6 000 UAH 31 200 RUR 1 300 USD 820 EURO

Блочный сектор (полноцвет)

210х297*

210х148,5**

105х148,5

1/4 стр

А3 - внутренний разворот

3 000 UAH 16 100 RUR 670 USD 422 EURO

1 800 UAH 9 600 RUR 400 USD 250 EURO

1 000 UAH 5 300 RUR 220 USD 140 EURO

6 000 UAH 31 200 RUR 1 300 USD 820 EURO

1/1 стр

1/2 стр

420х297*

* В рекламном макете должны присутствовать поля под обрезку - по 20 мм с каждой стороны **В рекламном макете должны присутствовать поля под обрезку - по 10 мм с каждой стороны

Отдел по работе с клиентами: Николай Шерстюк sherstuk@apk-inform.com Контактные телефоны: +380 (562) 32-07-95 370-99-14; +7 (495) 789-44-19