Grain storage and processing magazine (№2 February 2015) by Grain storage and processing magazine

ISSN 2306-4498 ISSN 2306-4498

№2 (191) февраль 2015

Надежный партнер для управления зерновыми потоками. Во всем мире люди озабочены проблемой питания. Ежегодно на всем земном шаре нарастает тенденция по заготовке, хранению и перевалке миллионов тонн зерна. Только самые современные машины и аппараты гарантируют быстродействие и качество при минимальных потерях сырья. Для того, чтобы достойно ответить на возрастающее число вызовов, департамент Зерновой логистики Бюлер предлагает оптимальные компетентные решения по транспортировке, очистке, сушке, обеспылеванию или погрузке/разгрузке самого важного в мире сырья. Представительство Бюлер АГ в Украине: ул. Шумского Юрия, д. 1а, офис 118, 02098, Киев, Украина Тел./факс: +38 044 520 55 85, office.kiev@buhlergroup.com

Innovations for a better world.

www.buhlergroup.com

НІМЕЦЬКА ТЕХНІКА ДЛЯ ЗЕРНА

40 РОКІВ НА РИНКУ!

CУШАРКИ для зернових, кукурудзи, зернобобових та олійних ЗЕРНООЧИСНА ТЕХНІКА ЗЕРНОСХОВИЩА, ЕЛЕВАТОРИ “під ключ” КОМБІКОРМОВІ ЗАВОДИ ЗЕРНОТРАНСПОРТУВАЛЬНА ТЕХНІКА ЛЬВІВ: тел. (032) 240-40-33, факс (032) 240-47-25 УМАНЬ: т/ф. (04744) 4-66-33, (050) 371-30-92

e-mail: info@riela.com.ua

ДОНЕЦЬК: (050) 148-90-93, (050) 431-13-48 КІРОВОГРАД: т/ф. (0522) 22-74-22, (050) 341-18-48

www.riela.com.ua

www.riela.de

ПРОФЕССИОНАЛЬНО О ЗЕРНЕ

№ 2 (191) февраль 2015 Ре д акционна я

«Хранение и переработка зерна» ежемесячный

коллегия

Бутковский В.А. (Москва) Васильченко А.Н. (Киев) Ган Е.А. (Астана) Дмитрук Е.А. (Киев) Дробот В.И. (Киев) Жемела Г.П. (Полтава) Капрельянц Л.В. (Одесса) Кирпа Н.Я. (Днепропетровск) Ковбаса В.Н. (Киев) Кожарова Л.С. (Москва) Кругляк В.И. (Днепропетровск) Лебедь Е.М. (Днепропетровск) Просянык А.В. (Днепропетровск) Пухлий В.А. (Севастополь) Ткалич И.Д. (Днепропетровск) Фабрикант Б.А. (Москва) Цыков В.С. (Днепропетровск) Чурсинов Ю.А. (Днепропетровск) Шаповаленко О.И. (Киев) Шемавнев В.И. (Днепропетровск)

научно-практический

журнал

СОДЕРЖАНИЕ ОТРАСЛЕВЫЕ Новости Зерновой рынок Обзор внебиржевого рынка зерновых Украины................................................................................... 5 Рынок продуктов переработки зерна Украины...................................................................................... 7 Россия: обзор внебиржевого рынка зерновых культур...................................................................... 8 Россия: обзор внебиржевого рынка продуктов переработки зерновых культур................10 Украина: итоги отгрузок сельхозпродукции в морских контейнерах в 2014 году................11

ТЕМА Экспортный рынок продовольственной пшеницы в 2014/15 МГ: с акцентом на ценовой аспект....................................................................................................................................................14 Рынок экспорта российской пшеницы: работа в условиях введения пошлины...................16 Казахстан: приоритеты перед стартом посевной кампании определены...............................18

мнение

Главный редактор Рыбчинский Р.С. chief@apk-inform.com zerno@apk-inform.com

Мир и реформы принесут положительные плоды – Джон Шморгун.........................................21 Аграрный рынок Украины ожидает реструктуризация – Виталий Скоцик..............................23

Подписка/реклама Ткаченко С.В. zerno2@apk-inform.com

Якість та особливості підготовки насіння до сівби для отримання врожаю 2015 року......25 Кукуруза в агробизнесе Украины................................................................................................................28 Диференційне внесення технологічного матеріалу...........................................................................30

Техническая группа Чернышева Е.В., Косолапов А.В., Гречко О.И. Материалы печатаются на языке оригинала. Точка зрения авторов может не совпадать с мнением редакции. Редакция не несет ответственности за достоверность информации, опубликованной в рекламе (материалы, обозначенные знаком ®, печатаются на правах рекламы). Перепечатка материалов, опубликованных в журнале, допускается только по согласованию с редакцией. Научно-практические материалы печатаются по решению ученого совета Института зернового хозяйства НААН Украины № 16 от 14 сентября 2001 г. Внесен в Высшую аттестационную комиссию по техническим наукам (постановление президиума ВАК Украины от 23.02.2011 г. №1-05/2) Адрес для переписки: Абонентский ящик №591, г. Днепропетровск, 49006, Украина Адрес редакции: ул. Чичерина, 21, г. Днепропетровск, 49006 Украина тел/факс: +380 56 370-99-14 +380 562 32-07-95 e-mail: zerno@apk-inform.com

Растениеводство

технологии хранения и сушки Дослідження ступеню травмування зерна кукурудзи у виробничих умовах.........................31 Особливості технології шведських шахтних зерносушарок...........................................................34 Проектирование, изготовление, монтаж и наладка систем электросилового и дистанционного автоматизированного управления предприятия ООО «Терра»................38

технологии зернопереработки Научно-практические основы комплексной переработки зерна амаранта...........................39 Аналіз номенклатури та товарного асортименту підприємства з виробництва макаронних виробів..........................................................................................................................................43

технологии Хлебопечения Комплексне збагачення хлібобулочних виробів мінеральними речовинами.......................48

научный совет Особливості трансформації матеріальних і енергетичних потоків при приготуванні заторів.........................................................................................................................................52 Моделювання корисної потужності валкової розкатки тіста в термінах реологічних параметрів...................................................................................................................................55

Основатель и издатель ООО ИА «АПК-Информ» Год основания: 31.01.2000 Украина, г. Днепропетровск, ул. Чичерина, 21 Свидетельство о государственной регистрации КВ 17842-6692ПР Изготовитель: ДП «АПК-Информ», г. Днепропетровск, ул. Ленинградская, 56 Подписной индекс в каталоге «Укрпошты» - 22861 Подписано в печать 21.02.15 Формат 60х84 1/8. Тираж 2 000 экз. Печать офсетная, отпечатано на полиграфическом комплексе ИА «АПК-Информ»

| №2 (191) февраль 2015

Украина

ремьер-министр Украины Арсений Яценюк 12 марта подписал распоряжение Кабинета министров Украины №175 о назначении Андрея Радченко на должность председателя правления ПАО «Аграрный фонд». Соответствующий документ опубликован на сайте правительства. Согласно распоряжению КМУ №170, А.Радченко освобожден от должности заместителя председателя правления фонда. Напомним, что А.Радченко с 9 февраля 2015 г. был временно исполняющим обязанности председателя правления Аграрного фонда.

огласно данным фискальной службы Украины, за период с января по декабрь 2014 г. из Украины было экспортировано 247,2 тыс. тонн пшеничной муки, что на 15% превышает аналогичный показатель по итогам 2013 г. – 214,1 тыс. тонн. При этом объем экспорта в стоимостном выражении увеличился лишь на 1,7% - $72,4 млн. в 2014 г. против $71,2 млн. в 2013 г., что, в первую очередь, было обусловлено снижением мировых цен на сырье и стимулированием многими странами внутреннего производства муки. Напомним, что в настоящее время наращивание объемов экспорта продуктов переработки зерна из Украины, в т.ч. и пшеничной муки, рассматривается как одно из приоритетных направлений дальнейшего развития отечественного аграрного сектора. В то же время, интенсификация девальвационных процессов ставит украинских переработчиков в неконкурентные условия в сравнении с трейдерами, которые даже при снижении мировых цен могут формировать более высокие закупочные цены на фоне удешевления национальной валюты.

гропромгруппа «Росток-Холдинг» в 2014 г. приобрела 30 ед. техники, в т.ч. 20 ед. прицепного оборудования (посевные комплексы, опрыскиватели, бороны, плуги и т.д.) ведущих мировых производителей: John Deere, Case, Claas. Общая сумма инвестиций составила 33,5 млн. грн. Об этом 16 февраля сообщила пресс-служба компании. Также в сообщении отмечается, что в течение 2014 г. «Росток-Холдинг» усовершенствовал элеваторный комплекс в г. Глухов, в частности увеличив объем суточной отгрузки зерна через железную дорогу до 3000 т/сут. Объем инвестиций в данный проект составил около 7 млн. грн. «По состоянию на конец 2014 г. общие мощности по единовременному хранению на элеваторах группы составляют 81 тыс. тонн. Также в 2014 г. применена технология хранения зерна в полиэтиленовых герметичных мешках. Это позволило собрать весь урожай в максимально короткие сроки и в общем итоге заложить на хранение около 150 тыс. тонн зерновых урожая 2014 г.», - говорится в сообщении.

гропромышленная группа «Пан Курчак» намерена увеличить мощность элеватора в Волынской области (возле ст. Несвич-Волынский) с 25 до 52 тыс. тонн зерновых и масличных культур. Об этом 30 января сообщила пресс-служба компании. В сообщении говорится, что зерносушилка в данном комплексе переведена на собственное альтернативное топливо – солому. «Благодаря переходу на альтернативное топливо процесс доведения зерна до кондиции стал в 3 раза дешевле. Зерносушилка может ежесуточно забирать избыточную влагу у 400 тонн пшеницы и других зерновых, 400 тонн рапса, а также 350 тонн кукурузы и 200 тонн сои», - отмечается в пресс-релизе. Также сообщается, что в 2014 г. на предприятии ООО «Агротехника», которое входит в агропромышленную группу «Пан Курчак», была проведена сушка более 75 тыс. тонн зерна. В 2015 г. компания планирует увеличить данный показатель до почти 100 тыс. тонн и обеспечить перевалку 135 тыс. тонн зерновых и масличных культур.

настоящее время агрохолдинг KSG Agro приступил к реализации собственной программы развития экспорта. В ее рамках компания готова поставлять на экспорт высококачественную муку, а также охлажденное и замороженное мясо свиней в полутушах. В планах компании – активное осваивание рынков Азии, Африки, Китая, а в обозримой перспективе и стран Европейского союза. Об этом 11 февраля сообщила пресс-служба холдинга. «Если до недавнего времени мы осваивали внутренние рынки, то в настоящее время видим перспективы экспорта нашей продукции. На первом этапе планируем экспортировать до 10% объемов производимой муки, а также охлажденную и замороженную свинину в полутушах. В перспективе собираемся продавать на экспорт также корма для животных. Спрос на них, особенно на гранулированную люцерну с протеином, достаточно высокий», - отмечает председатель совета директоров KSG Agro Сергей Касьянов.

отраслевые новости

№2 (191) февраль 2015 |

ОО «Трансгрейнтерминал», входящее в состав холдинга «Кернел», арендовало участок территории Ильичевского порта. Об этом сообщила пресс-служба порта. В сообщении говорится, что, в частности, в долгосрочную аренду предприятию были переданы открытый склад, площадка «Вольво» и административно-бытовой комплекс. Также «Трансгрейнтерминал» заключил с портом договоры паевого участия в удержании инфраструктуры порта и соглашение о сохранении социальных гарантий работникам при переходе в компанию. Согласно сообщению, «Кернел» намерен инвестировать $100 млн. и построить на арендованных площадях зерноперегрузочный комплекс мощностью 300 тыс. тонн единовременного хранения зерна с годовой мощностью около 5 млн. тонн зерновых грузов. Отметим, что холдинг владеет зерноперегрузочным комплексом мощностью 200 тыс. тонн единовременного хранения в Ильичевском порту, на котором осуществляет производственную деятельность ООО «Трансбалктерминал».

Зарубежье

а 70% проверенных Россельхознадзором предприятий, осуществляющих закупку, хранение, переработку и реализацию зерна и продуктов его переработки, были выявлены нарушения фитосанитарных требований, условий хранения по обеспечению безопасности и качества зерна, а также санитарно-технических требований. Об этом 3 февраля сообщила пресс-служба российского ведомства. Как говорится в сообщении, к настоящему времени к проверкам мест хранения, переработки и реализации зерна приступило 31 территориальное управление Россельхознадзора. Проверено 330 предприятий общей мощностью зернохранилищ 15 млн. тонн. Общий объем хранящегося зерна на предприятиях составил около 8 млн. тонн, в т.ч. более 2 млн. тонн пшеницы. «Нарушения фитосанитарных требований, условий хранения по обеспечению безопасности и качества зерна, санитарнотехнических требований выявлены на 70% проверенных предприятий – на 232 из 330. По результатам проверки на 34 предприятиях, расположенных в Краснодарском, Ставропольском и Алтайском краях, Ростовской, Воронежской, Орловской, Волгоградской и Саратовской областях, не допущено к экспорту 286 тыс. тонн зерна и продуктов его переработки в связи с нарушением фитосанитарных требований, а по нарушению требований к безопасности продукции – 23 тыс. тонн. Также в ходе проверок выявлены и многочисленные случаи нарушения правил перевозки зерновых грузов.

коНиваАгро (Воронежская обл.) запустила в с. Высокое (Лискинский р-н) новый элеватор мощностью 50 тыс. тонн. Об этом сообщила пресс-служба ООО «ЭкоНива-АПК Холдинг». Как указывается в пресс-релизе, в настоящее время в тестовом режиме работают пять силосов на 3 тыс. тонн зерна каждый, приемный бункер, сушилка, весовая, транспортное оборудование. Всего же на территории около 8 тыс. м2 будет расположено отделение очистки, накопительные силосы, сушилки, силосы для охлаждения и хранения продукции, склад.

овосибирский мелькомбинат №1, крупнейшее зерноперерабатывающее предприятие региона, возобновил работу в полном объеме после реконструкции и готов выпускать до 18 тыс. тонн муки в месяц. «Вторая (производственная) секция готова, мы провели реконструкцию, все сделали. Производство может работать в полном объеме. Теперь увеличиваем объемы закупок (зерна для переработки)», - сказал исполнительный директор предприятия Дмитрий Трубачев. По словам Д.Трубачева, на реконструкцию было потрачено около 3 млн. руб. Мелькомбинат в 2014 г. более полугода не работал, исполняя предписания Ростехнадзора и ликвидируя обнаруженные нарушения. C мая 2013 г. предприятие проходит процедуру банкротства, на нем введено внешнее управление. К моменту заявления о банкротстве задолженность мелькомбината достигла 3 млрд. руб., причем более 90% ее приходилось на Россельхозбанк.

ксперты IGC прогнозируют снижение производства кукурузы в мире в сезоне-2015/16 на 5% в сравнении с рекордным показателем, ожидаемым по итогам текущего МГ, – до 938 млн. тонн. В то же время, данный показатель окажется третьим по величине за всю историю наблюдений. При этом, несмотря на снижение урожая кукурузы, высокие переходящие запасы помогут поддержать предложение зерновой на рынке на высоком уровне. Что касается мирового урожая пшеницы, то он, по оценке экспертов, ожидается на уровне 705 млн. тонн, что на 2% ниже прогнозируемых в 2014/15 МГ 719 млн. тонн.

www.hipzmag.com

| №2 (191) февраль 2015

Головні події місяця Огляди: зерновий і олійний комплекси Світовий фрахт Оцінка експертами головних подій місяця, думки, коментарі Аналіз роботи ринків за звітний період Баланси пропозиції та розподілу зернових/олійних культур і продуктів переробки

53% 48% 72% 74% 67% 83% 81% 65%

зерновой рынок

№2 (191) февраль 2015 |

Обзор внебиржевого рынка зерновых Украины

Продовольственная пшеница

Продовольственная рожь

В феврале на рынке продовольственной пшеницы Украины отмечался уверенный рост цен. Еще в начале месяца некоторые перерабатывающие компании повышали цены спроса на пшеницу 2 и 3 класса в среднем на 100 грн/т – до 3900-4100 и 3800-3950 грн/т СРТ соответственно. Данная ситуация была обусловлена сокращением количества предложений зерновой на рынке вследствие нестабильного курса доллара. В дальнейшем рост продолжился, и цены на пшеницу 2 и 3 класса повысились в среднем еще на 300 грн/т – до 3900-4250 и 3800-4100 грн/т СРТ соответственно. Однако ряд переработчиков продолжал озвучивать прежние цены спроса. Во второй половине месяца многие перерабатывающие компании, фиксируя недостаточное количество предложений на рынке, с целью пополнения резерва зерна повышали закупочные цены на пшеницу 2 и 3 класса в среднем на 300-750 грн/т – до 4000-5000 и 3800-4800 грн/т СРТ соответственно. Благодаря сохранившемуся тренду к концу месяца цены в среднем выросли на 700 грн/т – до 4600-5600 и 4300-5400 грн/т СРТ на зерновую 2 и 3 класса соответственно. В течение всего отчетного периода большинство сельхозпроизводителей сдерживали продажи зерновой и повышали отпускные цены вследствие нестабильного курса доллара. Так, если в начале февраля только часть аграриев повышала цены предложения на 100 грн/т – до 3800-4250 грн/т EXW, то к середине месяца отпускные цены в среднем повысились до 3700-4300 и 3600-4200 грн/т EXW на пшеницу 2 и 3 класса соответственно. Во второй половине февраля большинство сельхозпроизводителей, отмечая активный спрос покупателей и девальвацию национальной валюты, повышали цены предложения на данную культуру в среднем на 300-700 грн/т – до 3900-5100 грн/т EXW. А к концу отчетного периода цены в среднем выросли еще на 700 грн/т – до 4400-5750 грн/т EXW. В первой половине февраля экспортно-ориентированные компании приобретали необходимые объемы без особой активности, при этом оставляя цены спроса неизменными. Однако к середине февраля цены спроса в среднем были повышены на 200 грн/т – до 3550-3900 и 3450-3800 EXW на пшеницу 2 и 3 класса соответственно. Пополнив, таким образом, необходимые запасы, многие компании приостановили покупку. При этом только часть переработчиков на фоне девальвации гривни и дефицита предложения зерна повышала закупочные цены на внутренних элеваторах (в среднем на 900 грн/т).

В отчетный период в данном сегменте отмечался рост цен спроса/предложения. Большинство перерабатывающих компаний, отмечая дефицит предложения зерновой на рынке, повышали закупочные цены в среднем на 600 грн/т – до 2200-2800 грн/т СРТ. Тем временем, единичные компании, ранее сформировав необходимый запас зерна, временно приостановили закупочную деятельность. В свою очередь, сельхозпроизводители вследствие девальвации гривни считали целесообразным повышать цены предложения в среднем на 700 грн/т – до 2300-3000 грн/т EXW. Однако с целью срочного пополнения оборотных средств некоторые аграрии реализовали небольшие партии зерна по максимальным и приближенным к ним ценам покупателей.

По мнению операторов рынка, в ближайшее время ожидается незначительный рост цен на фоне недостаточного количества предложений зерновой.

Средние цены на продовольственные зерновые

В ближайшее время возможен рост минимальных цен спроса/ предложения и ограничение количества предложений.

Фуражная пшеница В течение рассматриваемого периода на рынке фуражной пшеницы был зафиксирован повышательный ценовой тренд. В течение всего месяца основная часть перерабатывающих компаний с целью приобретения зерновой была вынуждена увеличивать цены спроса. В то же время, некоторые переработчики, ранее сформировавшие необходимые объемы данной культуры для работы в долгосрочной перспективе, вели закупки крайне неактивно или же вовсе останавливали закупочную деятельность вследствие колебания курса гривни по отношению к доллару. Так, в начале февраля некоторые потребители увеличивали закупочные цены в среднем на 50-100 грн/т – до 3000-3450 грн/т СРТ. К середине месяца максимальные и приближенные к ним закупочные цены были повышены еще в среднем на 350 грн/т – до 3500-3800 грн/т СРТ. В течение февраля сельхозпроизводители в большинстве случаев осуществляли реализацию зерновой партиями небольших объемов, при этом увеличивая отпускные цены. Так, если в начале месяца только некоторые аграрии повышали минимальные цены в среднем на 50-150 грн/т – до 2850-3050 грн/т EXW, то к середине февраля цены колебались уже в пределах 3100-3900 грн/т EXW в зависимости от качественных показателей. Во второй половине отчетного периода аграрии, фиксируя стабильный спрос переработчиков на фоне колебания курса валюты, продолжали повышать цены (в среднем на 500-700 грн/т – до 3720-4450 грн/т EXW). В конце месяца ситуация несколько изменилась: основная часть сельхозпроизводителей сдерживала реализацию данной культуры, планируя начать продажи по более

Средние цены на фуражные зерновые (предложение, EXW), грн/т

(предложение, EXW), грн/т

Пшеница 1 кл. Пшеница 2 кл. Пшеница 3 кл. Рожь

06.02.2015 3 550 3 500 3 450 2 000

www.hipzmag.com

13.02.2015 4 050 4 000 3 850 2 000

20.02.2015

27.02.2015

4 450

5 250

4 400

5 200

4 300

5 000

2 700

2 900

Пшеница 4 кл. Пшеница 5 кл. Пшеница 6 кл. Ячмень Кукуруза

06.02.2015 3 150 3 000 2 850 2 800 2 700

13.02.2015 3 300 3 200 3 000 2 900 2 900

20.02.2015 4 000 3 900 3 600 3 950 3 400

27.02.2015 4 500 4 400 4 300 4 400 4 200

| №2 (191) февраль 2015 выгодным ценам. Только некоторые аграрии, срочно нуждающиеся в пополнении оборотных средств, предлагали на рынок небольшие партии, при этом увеличивая отпускные цены в среднем на 400-650 грн/т – до 4200-5100 грн/т EXW в зависимости от качественных показателей. В ближайшее время ценовая тенденция существенно не изменится; активность торгово-закупочной деятельности будет умеренной.

Ячмень В течение отчетного периода на рынке фуражного ячменя наблюдался рост цен. В начале февраля многие перерабатывающие компании, ранее сформировавшие необходимые объемы данной культуры, приобретали зерновую лишь по мере необходимости, при этом цены спроса были неизменными. В то же время, некоторые переработчики центрального региона с целью срочного приобретения крупнотоннажных партий увеличивали максимальные и приближенные к ним закупочные цены в среднем на 500-1000 грн/т – до 3600-3630 грн/т СРТ. К середине месяца также повысились минимальные и приближенные к ним закупочные цены в среднем на 200 грн/т – до 2800 грн/т СРТ. Во второй половине месяца многие перерабатывающие компании с целью привлечения большего количества предложений данной культуры увеличили закупочные цены еще в среднем на 600-700 грн/т – до 3500-4250 грн/т СРТ. Однако уже в конце февраля многие переработчики приостановили закупки, ожидая стабилизации курса доллара в краткосрочной перспективе. Вместе с тем, некоторые компании продолжали закупать данную культуру по мере необходимости пополнения запасов сырья, при этом они были вынуждены повышать цены спроса в среднем на 650-700 грн/т – до 4200-4900 грн/т СРТ. В начале февраля сельхозпроизводители в большинстве случаев сдерживали реализацию крупнотоннажных партий зерновой, однако отпускные цены не меняли. Вместе с тем, сельхозпроизводители центрального региона, фиксируя стабильный спрос потребителей, увеличивали цены предложения в среднем на 450-550 грн/т – до 3600-3700 грн/т EXW. К середине месяца часть аграриев начала увеличивать минимальные отпускные цены в среднем на 300 грн/т – до 3000 грн/т EXW. Во второй половине отчетного периода аграрии предлагали на рынок небольшие партии данной культуры, фиксируя отпускные цены в пределах 3700-4300 грн/т EXW. В конце месяца многие аграрии сдерживали реализацию зерна, планируя начать продажи по более выгодным ценам. В то же время, некоторые сельхозпроизводители с целью пополнения оборотных средств предлагали на рынок небольшие партии ячменя и фиксировали отпускные цены в диапазоне 4300-5000 грн/т. По мнению экспертов рынка, в краткосрочной перспективе стоит ожидать увеличения количества предложений на рынке.

При этом темпы торгово-закупочной деятельности будут умеренными.

Кукуруза В отчетный период на рынке фуражной кукурузы фиксировалась повышательная ценовая тенденция, однако темпы торговой деятельности были низкими. Большинство перерабатывающих предприятий продолжали пополнять сырьевую базу по мере необходимости, фиксируя цены спроса в ранее установившемся диапазоне. Наряду с этим, некоторые покупатели, срочно нуждавшиеся в закупках крупнотоннажных партий данной культуры, увеличивали максимальные и приближенные к ним цены в среднем на 50 грн/т – до 3000 грн/т СРТ. По этой же причине к середине месяца многие переработчи-

Закупочные цены на пшеницу экспортно-

ориентированных компаний на 27.02.15 (EXW), грн/т

Регион Центральный Северный Западный Восточный Южный

Пшеница 1 кл. Пшеница 2 кл. Пшеница 3 кл. 4800-5000 4650-4900 4750-5000 4650-4850 4750-4950 4600-4800 4650-4850 4300-4800 4900-5100 4800-5000

Классификация по ДСТУ-П-3768:2010

ки увеличивали закупочные цены в среднем на 200-300 грн/т – до 2700-3300 грн/т СРТ. Во второй половине отчетного периода тренд сохранился, и закупочные цены повысились в среднем еще на 200-500 грн/т – до 2900-3800 грн/т СРТ. Однако уже в конце февраля основная часть перерабатывающих компаний, ожидая стабилизации курса доллара, приостановила закупочную деятельность. Наряду с этим, некоторые переработчики, нуждавшиеся в приобретении зерновой, были вынуждены увеличивать цены спроса в среднем на 800-1000 грн/т – до 3900-4600 грн/т СРТ. В свою очередь, сельхозпроизводители предлагали на рынок небольшие партии кукурузы. В начале месяца только некоторые сельхозпроизводители повышали цены предложения в среднем на 50 грн/т – до 3050 грн/т EXW. К середине рассматриваемого периода отпускные цены выросли еще в среднем на 250-450 грн/т – до 2900-3500 грн/т EXW. Во второй половине месяца аграрии вследствие стабильного спроса потребителей на фоне колебания курса валюты увеличивали отпускные цены в среднем на 400-500 грн/т – до 3350-3900 грн/т EXW. В конце февраля сельхозпроизводители предпочитали сдерживать реализацию зерновой, планируя начать продажи по более выгодным ценам. Только некоторые аграрии предлагали на рынок небольшие партии данной культуры и увеличивали отпускные цены в среднем на 650-800 грн/т – до 4000-4700 грн/т EXW. В ближайшее время существенных изменений цен не ожидается, однако количество предложений на рынке должно возрасти.

Для директора, инженера, технолога, производителя оборудования - специализированный портал

зерновой рынок

№2 (191) февраль 2015 |

Рынок продуктов переработки зерна Украины

Пшеничная мука

В ближайшее время минимальные и приближенные к ним цены продолжат расти, но реализация готовой продукции будет осуществляться достаточно динамичными темпами.

В течение февраля цены на рынке пшеничной муки демонстрировали уверенный рост. Уже в начале месяца средний рост цен составил 100-200 грн/т. Отметим, что наиболее активно отпускные цены повышались в Херсонской и Одесской областях – до 5100-5500 и 4800-5100 грн/т EXW на высший и 1 сорт муки. В то же время, мукомолы Днепропетровской области увеличивали цены предложения на муку высшего и 1 сорта не более чем на 100 грн/т – до 4800-5300 и 4700-5100 грн/т EXW соответственно. К середине февраля многие переработчики сообщали о росте отпускных цен на 500-600 грн/т, что обуславливалось удорожанием помольной партии, а также ограниченным количеством предложений продовольственной пшеницы на рынке. Сложившаяся ситуация была характерна для большинства регионов. При этом максимальные отпускные цены на муку высшего сорта в единичных случаях фиксировались на уровне 6800 грн/т EXW. Многие мукомолы были готовы предоставлять ценовые скидки с целью привлечения дополнительных покупателей. Во второй половине месяца многие переработчики повысили отпускные цены еще в среднем на 500 грн/т, что обуславливалось дефицитом предложения продовольственной пшеницы, а также активным ее удорожанием. Таким образом, максимальные отпускные цены на продукцию высшего и 1 сорта составляли 7000 и 6800 грн/т EXW соответственно. К концу отчетного периода отпускные цены на пшеничную муку росли достаточно активными темпами. Переработчики корректировали стоимость муки по несколько раз в день ввиду нестабильности курса валюты. Таким образом, к концу февраля цены зафиксировались в пределах 7000-9000 и 6800-8600 грн/т EXW на муку высшего и 1 сорта соответственно. Отметим, что многие предприятия центрального, западного и южного регионов временно приостановили деятельность.

Ржаная мука В течение февраля цены на ржаную муку постепенно росли. По словам операторов рынка северного, центрального и восточного регионов, отпускные цены на готовую продукцию постепенно росли, к концу отчетного периода достигнув 3200 грн/т. Отметим, что сложившаяся ситуация была обусловлена удорожанием сырья. Однако, имея ранее сформированные запасы ржи, некоторые переработчики отказались от активного повышения цен на готовую продукцию с целью сохранения стабильных темпов сбыта. Вместе с тем, в западном и южном регионах отпускные цены на ржаную муку росли динамичными темпами, достигнув 4000 грн/т EXW. Отметим, что мукомолы зачастую имели ограниченные запасы сырья для переработки, а пополнить их не было возможности ввиду дефицита предложения продовольственной ржи на рынке. В ближайшее время отпускные цены на ржаную муку продолжат расти, а спрос покупателей будет активным.

Цены на продукты переработки зерновых (предложение, EXW), грн/т

Наименование

06.02.2015

Дата 13.02.2015 20.02.2015

27.02.2015

Мука в/с

5 000

5 300

6 300

8 000

Мука 1 с.

4 900

5 100

6 000

7 800

Мука 2 с.

3 900

4 100

5 100

6 700

Мука ржаная

2 900

3 500

3 800

Отруби пшеничные

1 800

2 300

2 500

(

, EXW),

410 0 360 0 310 0 260 0 210 0 160 0 110 0 600 12

www.hipzmag.com

1 .

| №2 (191) февраль 2015

Пшеничные отруби В первой половине отчетного периода на рынке пшеничных отрубей существенных изменений ценовой ситуации не наблюдалось. Значительный рост цен был отмечен во второй половине февраля. В начале месяца ценовая ситуация оставалась относительно стабильной. Основная часть производителей предлагала на рынок данный вид продукции по приближенным к максимальным ценам предложения, что было обусловлено высоким интересом покупателей. Вместе с тем, единичные переработчики повышали цены предложения на пшеничные отруби до 1900-2000 грн/т. К середине февраля значительных изменений не наблюдалось. Только единичные предприятия Харьковской области информировали об удорожании отрубей в среднем на 100 грн/т – до 2100 грн/т EXW ввиду активного спроса потребителей, в частности экспортно-ориентированных компаний. Во второй половине февраля для всех регионов страны был характерен повышательный тренд. Стоимость пшеничных отрубей выросла в среднем на 300-350 грн/т – до 2300-2500 грн/т EXW. В конце месяца максимальные цены на пшеничные отруби повысились в среднем еще на 1000 грн/т – до 2500-4500 грн/т EXW. Отметим, что минимальные и приближенные к ним цены фиксировались в западном и частично центральном регионах, максимальные – в восточном и южном. По словам операторов рынка, рост цен был обусловлен нестабильным курсом валюты, а также удорожанием сырья. Отметим, что количество предложений данной продукции было ограниченным, а спрос покупателей – ажиотажным. В ближайшее время операторы рынка прогнозируют рост минимальных цен предложения.

Крупы На рынке круп наблюдался стабильный рост цен, за исключением ряда позиций, на которые в первой половине отчетного периода стоимость не увеличивалась.

В начале февраля отпускные цены на основные крупы в большинстве регионов существенно не менялись. Вместе с тем, в Днепропетровской области фиксировалось повышение отпускных цен на манную крупу в среднем на 200 грн/т – до 6000 грн/т EXW. К середине месяца отпускные цены на манную, пшеничную, ячневую, перловую, кукурузную, рисовую и пшенную крупы выросли в среднем на 200 грн/т вследствие удорожания сырья. Стоимость гречневой крупы постепенно снижалась, составив 15000-16500 грн/т EXW. Причинами этого послужили заявление АМКУ, а также снижение спроса потребителей. Во второй половине отчетного периода стоимость большинства видов круп активно росла, что было обусловлено удорожанием сырья, а также недостаточным его количеством на рынке. Наиболее динамично повышались цены на манную крупу ввиду активного спроса покупателей на внутреннем и экспортном рынках. Так, ее максимальная стоимость зафиксировалась на уровне 7300 грн/т EXW (Харьковская обл.). В конце февраля отпускные цены на гречневую крупу, горох шлифованный и пшено росли динамичными темпами вследствие активного спроса экспортно-ориентированных компаний. Так, максимальные отпускные цены на указанные позиции выросли в среднем на 3500 грн/т – до 19500, 11500 и 13500 грн/т EXW соответственно. Цены на рис также продолжали расти, установившись в пределах 17350-22300 грн/т EXW. Причиной сложившейся ситуации являлось удорожание импортного сырья. Цены на манную крупу зафиксировались в диапазоне 8000-11000 грн/т EXW. Отметим, что минимальные и приближенные к ним цены, как правило, фиксировались в западном и центральном регионах, максимальные – в северном и частично восточном. Стоимость пшеничной, ячневой, перловой и кукурузной круп также стабильно росла, что обуславливалось повышательной ценовой динамикой в секторе сырья. В ближайшее время рост минимальных и приближенных к ним цен продолжится.

Россия: обзор внебиржевого рынка зерновых культур

В феврале ценовая ситуация на рынке продовольственной пшеницы в большинстве случаев характеризовалась как относительно стабильная. Лишь в конце второй декады месяца в ВолгоВятском и Западно-Сибирском регионах отмечался небольшой скачок цен, что было обусловлено наличием высокого спроса на пшеницу на фоне ограниченного количества ее предложений. Аграрии несколько активизировали продажи пшеницы, при этом не были готовы уступать в цене. Реализация данной культуры, как правило, осуществлялась партиями небольших объемов. Крупнотоннажные партии зерновой в большинстве случав аграрии предпочитали придерживать, предложения, поступавшие на рынок, озвучивались по приближенным к максимальным отпускным ценам (для европейской части РФ максимальные цены приложения на пшеницу 3 класса в отчетном месяце составляли 11600-12000 руб/т и 11000-11300 руб/т – на пшеницу 4 класса). Переработчики ввиду наличия трудностей с приобретением необходимых для работы объемов пшеницы были вынуждены фик-

сировать приближенные к максимальным цены спроса. В то же время, некоторые покупатели не проявляли интереса к приобретению зерновой и продолжали работать на ранее сформированных запасах, считая установившиеся цены неприемлемо высокими. На протяжении февраля на рынке продовольственной ржи фиксировалась тенденция роста цен. Сложившаяся ситуация была обусловлена увеличением спроса на зерно на фоне недостаточного количества предложений. Аграрии вели продажи ржи партиями небольших объемов, при этом повышали отпускные цены. Качественные показатели зерновой, поступавшей на рынок, в ряде случаев оценивались как невысокие. Переработчики информировали о том, что испытывали необходимость в срочном приобретении крупнотоннажных партий данной культуры и были вынуждены повышать цены спроса. Единичные операторы рынка в отчетный период не проявляли интереса к приобретению сырья и продолжали работать на ранее сформированных запасах.

зерновой рынок

№2 (191) февраль 2015 |

Для рынка фуражной пшеницы в феврале был характерен рост цен, что было обусловлено дефицитом предложения зерновой на фоне активного спроса. Сельхозпроизводители продолжали сдерживать продажи зерна, нередко повышая отпускные цены. При этом качественные показатели поступавшей на рынок пшеницы нередко оценивались как не соответствующие требованиям ГОСТа. В свою очередь, потребители были вынуждены повышать закупочные цены, рассчитывая таким образом привлечь необходимые для работы объемы сырья. Ряд компаний приостанавливал покупки зерновой, предпочитая работать на сформированных ранее запасах. Кроме того, представители ряда животноводческих комплексов сообщали, что ввиду высоких цен и недостаточного количества предложений фуражной пшеницы в рационе кормов замещали ее пшеницей 4 класса или фуражным ячменем. В первой половине февраля ценовая ситуация на рынке фуражного ячменя в европейской части России несколько стабилизировалась, небольшой рост цен отмечался лишь в Южном регионе, что обусловлено увеличением спроса экспортноориентированных компаний. Количество предложений зерна незначительно увеличилось. Основная часть аграриев была не готова предоставлять ценовые скидки и осуществляла продажи зерна небольшими партиями по приближенным к максимальным отпускным ценам (9100-10300 руб/т для европейской части). Многие потребители не меняли цен спроса, продолжая работать на ранее сформированных запасах сырья. В то же время, переработчики, нуждавшиеся в привлечении крупнотоннажных партий ячменя с высокими качественными показателями, сообщали о готовности вести закупки по максимальным ценам. Наряду с этим, в Уральском и Западно-Сибирском регионах цены повышались, что было вызвано ограниченным количеством предложений зерна на фоне стабильного спроса.

В конце второй декады февраля в большинстве регионов отмечался рост цен на фуражный ячмень, при этом наиболее активный рост фиксировался в европейской части. Спрос на данную культуру увеличился. Многие представители животноводческих комплексов и экспортно-ориентированных компаний сообщали о готовности повысить закупочные цены с целью привлечения большего количества предложений крупнотоннажных партий зерна. Вместе с тем, некоторые переработчики продолжали работать на ранее сформированных запасах данной культуры, не меняя установившихся цен. Количество предложений зерновой оставалось ограниченным. Большинство аграриев реализовали небольшие объемы ячменя, считая целесообразным повышать отпускные цены. При этом отдельные держатели оставляли цены прежними с целью срочного пополнения оборотных средств. В последнюю неделю месяца в европейской части цены на ячмень незначительно снижались. Данная ситуация обусловлена увеличением количества предложений зерна. Аграрии, нуждавшиеся в срочном пополнении оборотных средств, как правило, были готовы предоставлять ценовые скидки. В то же время, цены на крупнотоннажные партии ячменя существенно не менялись. В Уральском и Западно-Сибирском регионах цены на зерновую оставались прежними, торгово-закупочная деятельность нередко осуществлялась по максимальным и приближенным к ним ценам. В первой половине февраля цены на фуражную кукурузу стабилизировались, что было обусловлено увеличением количества предложений зерновой. Вместе с тем, количество предложений крупнотоннажных партий кукурузы было ограниченным. Спрос животноводческих комплексов и экспортноориентированных компаний на зерно незначительно снизился. При этом некоторые потребители продолжали закупать крупно-

Динамика цен предложения на пшеницу в европейской части России, EXW, руб/т

Динамика цен предложения на фуражные зерновые в европейской части России, EXW, руб/т

12000

10500

11000

9500

10000 9000

8500

8000

7500

7000

6500

6000

5500

(предложение, EXW), руб/т

Центрально-Черноземный Поволжский Южный Уральский Западно-Сибирский Центрально-Черноземный Поволжский Южный Уральский Западно-Сибирский

06.02.15 13.02.15 20.02.15 Пшеница 3 класса

Центрально-Черноземный Поволжский Уральский Западно-Сибирский

www.hipzmag.com

27.02.15

11400 11200 11300 12500 11600

11400 11200 11300 12500 11700

10500 10200 10700 11300 10800

10500 10200 10700 11300 11000

7200 5400 6500 7000

7500 6700 6800 7300

7700 7000 7300 7300

Пшеница 4 класса

Рожь

янв.15

фев.15

дек.14

окт.14

ноя.14

авг.14

Кукуруза фур.

сен.14

июл.14

июн.14

апр.14

май.14

мар.14

янв.14

фев.14

дек.13

окт.13

ноя.13

авг.13

Ячмень фур.

Средние цены на продовольственную пшеницу и рожь Регион

сен.13

янв.15

фев.15

дек.14

окт.14

авг.14

ноя.14

Пшеница фур.

4500 июл.13

Пшеница 4 кл.

сен.14

июл.14

июн.14

апр.14

май.14

мар.14

янв.14

Пшеница 3 кл.

фев.14

дек.13

окт.13

ноя.13

авг.13

сен.13

июл.13

5000

Пшеница фур.

Средние цены на фуражные зерновые (предложение, EXW), руб/т

Регион Центрально-Черноземный Поволжский Южный Уральский Западно-Сибирский

06.02.15 13.02.15 20.02.15 Пшеница 9900 9900 9800 10600 9800

27.02.15

9900 9900 9800 10600 9800

10000 10000 9800 10700 10500

8600 8600 9800 8700 7600

8800 8700 9900 8900 7800

8600 8600 9900 8900 7800

9600 9400 9500

9800 9700 9700

9600 9600 9600

Ячмень Центрально-Черноземный Поволжский Южный Уральский Западно-Сибирский

8600 8600 9800 8700 7600

Кукуруза Центрально-Черноземный Поволжский Южный

9600 9400 9500

| №2 (191) февраль 2015 тоннажные партии зерновой с высокими качественными показателями по максимальным ценам. В конце второй декады месяца отмечался рост цен на кукурузу. Росту цен способствовало увеличение спроса на фоне недостаточного количества предложений зерновой. Многие переработчики готовы были незначительно повышать цены спроса с целью срочного пополнения сырьевой базы. При этом некоторые потребители продолжали работать на запасах зерна, сформированных ранее, не меняя закупочных цен. Аграрии реализовали небольшие объемы кукурузы, нередко увеличивая отпускные цены на крупнотоннажные партии зерна с соответствующими требованиям ГОСТа качественными показателями. В то же время, небольшие объемы зерновой поступали на рынок в достаточном количестве по ранее установившимся ценам.

В последнюю неделю февраля в ряде регионов европейской части цены незначительно снижались. Наряду с этим, в Уральском регионе ценовая ситуация оставалась относительно стабильной. По словам операторов рынка, понижательная ценовая динамика была обусловлена снижением спроса на зерновую. Многие переработчики считали целесообразным снижать закупочные цены, считая установившийся диапазон цен неприемлемо высоким. При этом потребители, нуждавшиеся в срочном пополнении сырьевой базы с высокими качественными показателями, озвучивали максимальные и приближенные к ним цены. Аграрии, как и ранее, вели реализацию зерновой партиями небольших объемов, но в ряде случаев были готовы уступать в цене с целью увеличения темпов продаж. В то же время, цены на крупнотоннажные партии кукурузы с высокими качественными показателями были приближены к максимальным.

Россия: обзор внебиржевого рынка

продуктов переработки зерновых культур

(

, EXW),

(

, EXW),

620 0 520 0 420 0 320 0 220 0

. 15

. 14

. 13

120 0

. 13

В феврале на рынке пшеничной муки отмечались разнонаправленные ценовые тенденции. В большинстве случаев цены на данную продукцию характеризовались как относительно стабильные. Вместе с тем в ряде регионов отмечалось снижение опускных цен на муку, при этом корректировке зачастую подвергался максимальный уровень цен. Кроме того ряд компаний был готов идти на ценовые уступки при заключении контрактов с целью активизации продаж. Темпы торгово-закупочной деятельности оценивались как умеренные, при этом готовая продукция высшего сорта была более востребованной на рынке, нежели мука 1 сорта. Следует отметить, что ряд производителей информировал о накоплении муки 1 сорта в складских помещениях. В отчетный период на рынке ржаной муки в большинстве регионов отмечался повышательный ценовой тренд. Основная часть участников рынка увеличивала отпускные цены на дан-

• •

•

ный вид продукции. Сложившаяся ситуация была обусловлена увеличением затрат на приобретение продовольственной ржи и удорожанием помольной партии зерна. Вместе с тем в Западно-

Средние цены на продукты переработки зерновых

190 00

(предложение, EXW), руб/т

170 00

Регион

150 00 130 00 110 00

/ / • / /

. 15

. 14

/ / 1 . 1 .

. 14

13 .

. 13

900 0

Центрально-Черноземный Поволжский Южный Уральский Западно-Сибирский

•

Центрально-Черноземный Поволжский Южный Уральский Западно-Сибирский

• -

(

17000 17000 16800 20000 18000

27.02.15

17000 17000 16800 20000 18000

17000 17000 16800 19700 18000

16300 16500 16300 19500 17300

16300 16500 16300 19200 17300

9500 9000 9500 10800 10000

4700 4000 5000 4500 4000

Мука М55-23

•

06.02.15 13.02.15 20.02.15 Мука в/с

, EXW),

16300 16500 16300 19500 17300

Мука ржаная

110 00

Центрально-Черноземный Поволжский Южный Уральский Западно-Сибирский

100 00

900 0

9500 8500 9500 10000 10000

Отруби пшеничные

15 .

14 .

. 15

14 .

. 14

14 .

• •

. 14

13 .

. 13

13 .

. 13

800 0

Центрально-Черноземный Поволжский Южный Уральский Западно-Сибирский

4700 4000 5000 4500 4000

зерновой рынок

№2 (191) февраль 2015 |

Сибирском регионе отпускные цены на готовую продукцию оставались стабильными вследствие высокой конкуренции в данном сегменте рынка. В целом покупательская активность характеризовалась операторами рынка как умеренная. Потребители закупали готовую продукцию по мере необходимости, небольшими партиями. В секторе пшеничных отрубей не отмечалось значительных ценовых изменений. Большинство переработчиков фиксировало цены предложения на данную продукцию в рамках ранее устано-

вившихся диапазонов. Вместе с тем, ряд мукомолов предоставлял ценовые скидки на отруби с целью активизации продаж. При этом размер скидок варьировался в зависимости от объемов закупаемой продукции. Следует отметить, что небольшой рост цен отмечался лишь в конце второй декады в Западно-Сибирском регионе, однако повышение коснулось только минимальных отпускные цены на данный вид продукции, сложившаяся ситуация была обусловлена увеличением спроса потребителей.

Украина: итоги отгрузок сельхозпродукции в морских контейнерах в 2014 году

Как и годом ранее, несмотря на все события в Украине, восходящий тренд украинского экспорта в контейнерах продолжил свое стремительное движение и в 2014 году. Согласно данным украинских морских портов, в 2014 году экспорт зерновых/масличных культур, растительных масел и муки в морских контейнерах вырос на 18,7% против аналогичного показателя за 2013 год. Конечно же, данный рост объемов отгрузок не сравнится с прошлогодним, когда экспортные поставки увеличились почти в 2,5 раза. Как отмечали участники рынка, основной прирост в 2014 г. наблюдался в отгрузках зерновых (в частности пшеницы), нишевых культур, муки и подсолнечного масла. В частности, стоит отметить рост поставок гороха и пшеницы в контейнерах – до 2594 (64,6 тыс. тонн) и 7203 (180,1 тыс. тонн) ед., тогда как годом ранее указанные показатели составляли 1876 (46,9 тыс. тонн) и 6351 (158,8 тыс. тонн) ед. соответственно. Относительно фуражной кукурузы в контейнерах стоит отметить понижательный тренд. Объемы отгрузок данной зерновой в 2014 г. стали минимальными за последние 3 сезона и составили 402 (10,1 тыс. тонн) контейнера против 1010 (25,3 тыс. тонн) и 742 (18,6 тыс. тонн) за 2013 и 2012 гг. Также в 4,2 и 2,1 раза увеличи-

лись поставки кориандра и льна в контейнерах – до 630 (15,8 тыс. тонн) и 349 (8,7 тыс. тонн) контейнеров соответственно, что указывает на то, что география украинского экспорта сельхозгрузов в морских контейнерах расширяется и украинская продукция становится все более интересной для импортеров из самых разных регионов. Также значительно увеличились поставки муки в контейнерах – до 6956 (153 тыс. тонн) против 4064 (89,4 тыс. тонн) годом ранее. Растущий интерес к отмеченной продукции все больше проявляют страны Ближнего Востока и Африки, которые становятся уже стабильными трафиками для экспортных поставок указанной продукции.

Отгрузки сельхозпродукции из Одесского и Ильичевского МТП за 2012-2014 гг. Груз Горох Пшеница Семена кориандра Семена льна Семена подсолнечника Просо Семена тыквы Семена сорго Семена рапса Зерно кукурузы Пшено Соевые бобы Гречневая крупа Семечки арбузные Мука Масло Всего

Всего контейнеров за 2012 г. 2799 827 296 603 347 777 112 80 520 742 57 680 38 3 2027 2780 12688

Вес, MT 43900 20675 7400 15075 8675 19425 2800 2000 13000 18550 1425 17000 950 75 44594 61160 302779

В масличном секторе стоит отметить рост поставок подсолнечника в морских контейнерах уже третий год подряд – до 1022 (25,6 тыс. тонн) против 844 (21,1 тыс. тонн) и 347 (8,7 тыс. тонн) за 2013 и 2012 гг. соответственно, тогда как в секторе соевых бобов в указанный период отмечалась негативная динамика. Так, отгрузки данной масличной в морских контейнерах в 2014 году снизились до 246 (6,2 тыс. тонн), тогда как годом ранее аналогичный по-

www.hipzmag.com

Всего контейнеров за 2013 г. 1876 6351 150 163 844 1160 61 684 5674 1010 245 421 71 4 4064 8328 31106

Вес, MT 46900 158775 3750 4075 21100 29000 1525 17100 141850 25250 6125 10525 1775 100 89408 183216 740474

Всего контейнеров за 2014 г. 2594 7203 630 349 1022 1105 86 1006 5086 402 33 246 150 1 6956 10353 37222

Вес, MT 64850 180075 15750 8725 25550 27625 2150 25150 127150 10050 825 6150 3750 25 153032 227766 879298

казатель составил 421 (10,5 тыс. тонн) ед., а за 2012 г. – 680 (17 тыс. тонн) контейнеров. Снижением 2014 г. характеризовался и для отгрузок рапса – 5086 контейнеров (127,2 тыс. тонн) против 5674 (141,9 тыс. тонн) за 2013 г. По мнению операторов рынка, прежде всего, данный тренд связан с увеличением в Украине мощностей по переработке вышеуказанных культур. Как результат, отмечается снижение поставок данных масличных культур, в то время как

| №2 (191) февраль 2015 отгрузки рапсового и соевого масел наливом в контейнерах демонстрируют повышательную динамику. В этом году украинские экспортеры масла отработали несколько программ по поставке рапсового масла в Юго-Восточную Азию во флекситанках. Судя по результатам работы, можно говорить о том, что тенденция поставок рапсового масла в контейнерах в указанном направлении автоматически перейдет и на 2015 год. Аналогичная тенденция Статистика экспорта растительных масел в 2014 году Подсолнечное 4730 23606 20482 24574 24222 15312 8052 6578 10626 12672 8888 18084 177826

Месяц январь февраль март апрель май июнь июль август сентябрь октябрь ноябрь декабрь Итого

наблюдается и по соевому и подсолнечному маслам. Основные объемы как фасованного, так и наливом (во флекситанках) соевого и подсолнечного масел уходят в направлении стран Восточной Африки (Кения, Танзания, Мадагаскар, Маврикий). Также по итогам 2014 г. стоит выделить рост объемов контейнерных отгрузок таких масел, как льняное и рапсовое, а также соевое. Соевое

Рапсовое

Льняное 308

132 132 352 330 22

286

352 44

22 132 2794 352 374 4642

Основными портами отгрузки сельхозпродукции в контейнерах по-прежнему остаются Одесский и Ильичевский МТП. Как и годом ранее, в 2014 г. лидером по объему отгрузок по-прежнему остается Одесский МТП, поставивший на экспорт 26373 (25229 в

418 4730

132 396 308 220 396 2156

2904 1518 9861

2013 г.) контейнера против 10876 (5877), которые были отгружены из Ильичевского МТП. Однако стоит отметить повышательную динамику отгрузок сельхозпродукции в контейнерах и через Ильичевский МТП.

Отгрузки сельхозпродукции в морских контейнерах из Одесского и Ильичевского МТП за 2014 г. Одесский МТП Груз Горох Пшеница Семена кориандра Семена льна Семена подсолнечника Просо Семена тыквы Семена сорго Семена рапса Зерно кукурузы Пшено Соевые бобы Гречневая крупа Семечки арбузные Мука Масло Всего

Всего контейнеров за 2014 г. 1964 2979 210 275 780 920 85 866 2382 323 33 128 101 1 6658 8650 10817

В целом, результаты отгрузок сельхозгрузов в контейнерах положительные. Но, учитывая темпы роста реализации в контейнерах за последние несколько сезонов, объемы поставок могли бы быть значительно выше. На сегодняшний день существует ряд причин, по которым контейнерный экспорт не может развиваться по максимуму. Во-первых, это падение импорта в контейнерах. По итогам 2013 г. объемы импорта и экспорта в контейнерах почти сравнялись и были в соотношении 53:47%. Однако, начиная с І квартала

Ильичевский МТП Вес, MT 49100 74475 5250 6875 19500 23000 2125 21650 59550 8075 825 3200 2525 25 146476 190300 612951

Всего контейнеров за 2014 г. 630 4224 420 74 242 185 1 140 2704 79 0 118 49 0 298 1703 8699

Вес, MT 15750 105600 10500 1850 6050 4625 25 3500 67600 1975 0 2950 1225 0 6556 37466 265672

2014 г., в связи с падением курса национальной валюты и ухудшением социально-политической ситуации в стране импорт начал стремительно падать, что сразу же отразилось на фрахтовых ставках и наличии порожних контейнеров. Так как экспорт продолжал расти, а импорт падал, контейнеры для отгрузки экспортных грузов начали привозить из портов трансшипмента, что, в свою очередь, привело к росту экспортных ставок. У некоторых контейнерных линий изменилась политика обеспечения порожними контейнерами операторов контейнерного рынка. Так, при-

зерновой рынок

№2 (191) февраль 2015 | нерных перевозок не только в украинских портах, но и на всем Черном море. Эта тенденция наблюдается уже несколько лет, и по итогам 2014 г. общий объем перевалки контейнеров через украинские порты упал на 11%. Также стоит отметить, что в конце 2014 г. экспедиторы испытывали большие трудности с вывозом порожних контейнеров под отгрузку экспортной продукции по железной дороге, а также с заездом уже груженых контейнеров в Ильичевский порт для отгрузок на суда. Причиной отмеченной задержки стали разгрузочные работы по углю из ЮАР, который был закуплен правительством, и все подъездные пути в порт были заняты ж/д вагонами под его отгрузку. Как результат, экспортеры и контейнерные экспедиторы понесли дополнительные финансовые затраты. Переходя к анализу развития фрахтового рынка контейнерных перевозок, отметим, что рост экспортных фрахтов на фоне сложившейся ситуации на протяжении всего года составил в среднем $100-400 за контейнер (в зависимости от направления), что в пересчете на тонну составляет от $5 до $15. Такая же тенденция может продолжиться в ІІІ квартале 2015 г., в пик отправок сельхозгрузов нового урожая.

оритеты отдавались более дорогим направлениям, а под грузы, уходящие на Юго-Восточную Азию, порожнее оборудование выдавалось во вторую очередь, даже несмотря на рост фрахтовых ставок. Подобная ситуация негативно сказалась на всех экспортерах и заставила оптимизировать расходы на логистику, что и сделали контейнерные экспедиторы. Во-вторых, потеря контроля над частью территорий. В связи с тем, что на оккупированных территориях и в зоне боевых действий осталось много сельхозпродукции, возникла проблема с ее вывозом. Как результат, многие контейнерные линии запретили использовать свои контейнера для любых перевозок в данных регионах. В 2014 г. экспорт в контейнерах впервые превысил импорт в пропорции 61:39%. Нисходящий тренд импортных поставок наблюдается и сегодня и, по мнению экспертов, он будет развиваться до стабилизации социально-политической и экономической обстановки в Украине. В связи с тем, что порты Украины теряют импортные, транзитные контейнерные потоки, они становятся все менее привлекательными для международных контейнерных перевозчиков, что ведет к смене конъюнктуры рынка контейСтавки фрахтов на 20-футовые контейнеры в 2014 году, USD/т Название порта

январь

февраль

март

апрель

май

июнь

июль

август

сентябрь

октябрь

ноябрь

декабрь

Shanghai, CN

700

800

850

900

880

870

875

900

Haiphong, VN

1165

1265

1315

1365

1295

1250

1065

1090

Jakarta, ID

1065

1165

1215

1265

1325

1050

1030

1055

Port Klang, MY

790

890

940

990

890

845

785

810

Bangkok, TH

940

1040

1090

1140

1115

1060

1085

Chittagong, BD

1550

1650

1645

1640

1655

1650

1645

1630

Ставки фрахтов на 40-футовые контейнеры в 2014 году, USD/т Название порта

январь

февраль

март

апрель

май

июнь

июль

август

сентябрь

октябрь

ноябрь

декабрь

Shanghai, CN

750

850

900

1000

955

750

Haiphong, VN

1250

1350

1400

1500

1460

1630

Jakarta, ID

1130

1230

1280

1480

1540

Port Klang, MY

830

930

980

1080

1130

1090

920

Bangkok, TH

930

1030

1080

1180

1155

Chittagong, BD

2065

2265

2255

2245

2275

2265

2255

2345

2225

Также хочется обратить особое внимание участников рынка на очень важное событие для контейнерного рынка Украины – изменение сервисов и появление ряда новых совместных услуг. Это довольно серьёзное перераспределение сил между морскими перевозчиками, которое повлечет и перераспределение грузопотоков через контейнерные терминалы портов. Так, в Одесском порту появляется два новых дальневосточных сервиса: - MAERSK + MSC, которые совместным сервисом будут заходить на терминал ГПК; - CMA + CSCL + UASC + (PIL / YANG MING) – совместный альянс с заходом на терминал Бруклин-Киев порт. Также в Одесском порту сохраняется сервис ZIM + OOCL на терминал ГПК.

www.hipzmag.com

В Ильичевском порту остается пока только новый сервис CMA + CSCL + UASC + (PIL / YANG MING) с заходами на терминал КТИ. А вот основной их конкурент, альянс MAERSK + MSC, будет обслуживаться на контейнерном терминале Ильичевского рыбного порта. Это небольшой терминал в частном оперировании, и запуск такого крупного сервиса, как MAERSK + MSC, будет непростой задачей для терминала. Таким образом, можно предположить, что в 2015 году лидером по объему контейнерооборота по-прежнему станет Одесский порт с большим количеством линейных сервисов. Обзор подготовлен при содействии компании Global Ocean Link http://www.globaloceanlink.com

| №2 (191) февраль 2015

Экспортный рынок продовольственной пшеницы в 2014/15 МГ: с акцентом на ценовой аспект

Производство продовольственной пшеницы в Украине в сезоне-2014/15 оценивается в 24,1 млн. тонн, что на 1,8 млн. тонн превышает аналогичный показатель 2013/14 МГ (22,3 млн. тонн с учетом урожая в Крыму). Растущее производство, в условиях украинского рынка, подразумевает и увеличение экспортных поставок. Так, на протяжении уже нескольких сезонов объемы экспорта украинской пшеницы демонстрируют повышательную динамику. Это позволило Украине укрепить свои позиции на мировом рынке зерна. В то же время, под влиянием множества факторов, рыночная ситуация в данном сегменте в текущем сезоне развивалась достаточно сложно и неоднозначно. Об основных событиях на экспортном рынке продовольственной пшеницы в сезоне-2014/15 в Украине в данном материале.

же на старте сезона-2014/15 всем операторам рынка продовольственной пшеницы было понятно, что высоких цен на мировом рынке ожидать не стоит. Рост производства зерновой в основных странахпроизводителях и, как результат, увеличение конкуренции на торговых площадках не оставляли надежд на возможность повышения цен на пшеницу.

ца оставались стабильными – в диапазоне 245-253 USD/т FOB, то, начиная с октября 2013 г., наблюдалось их динамичное повышение, и к концу указанного месяца ценовые показатели достигли 280-288 USD/т FOB. Украина: экспортные цены на продовольственную пшеницу, FOB, USD/т 300

2013/14 МГ

290

Базис FOB В начале текущего сезона представители украинских экспортно-ориентированных компаний, составляя прогнозы, относительно стартовых цен на продовольственную пшеницу самым приемлемым называли уровень 250 USD/т FOB. Можно отметить, что они были близки в своих оценках к реальной ситуации. В первой половине июля 2014/15 МГ цена предложения на продовольственную пшеницу 12,5%, как и на старте предыдущего сезона, составила 250 USD/т FOB и в течение всего месяца варьировалась в пределах 245-250 USD/т FOB. Но, начиная с августа 2014 г., стало понятно, что в краткосрочной перспективе цены на пшеницу будут снижаться, т.к. не существует предпосылок, как для роста цен на украинскую пшеницу, так и для сохранения их на установившемся уровне. Так, за август – первую половину сентября 2014 г. цены предложения на продовольственную пшеницу 12,5% варьировались в пределах 244-250 USD/т FOB против 247253 USD/т FOB в 2013/14 МГ. Таким образом, в сравнении с аналогичным периодом предыдущего сезона, цены на пшеницу были ниже в среднем на 2-3 USD/т FOB. Более существенное снижение цен было отмечено в конце сентября – первой половине октября 2014 г., когда зерновая торговалась по 232-240 USD/т FOB. «Таких цен на FOB мы не ожидали получить, - комментирует ситуацию Иван Черевко, трейдер компании ООО «ГермесТрейдинг». - Когда рынок опускался в начале маркетингового сезона до 210-220 USD/т СРТ-порт на пшеницу 3-2 класса соответственно, мы не могли даже предположить, что во второй половине МГ цены могут быть еще ниже. Обычно рынок во второй половине сезона выше по ценам, нежели в первой. Данное снижение связано с политическими, курсовыми (евро/долл.) факторами, которые очень сложно предположить. Наблюдая за курсовыми тенденциями и текущим спросом на внешнем рынке, возможно еще «проседание» цены на зерновую». Нужно отметить, что годом ранее наблюдалась совершенно противоположная тенденция. За сентябрь – первую половину октября 2013 г. цены предложения на продовольственную пшеницу демонстрировали стремительный рост. Так, если в сентябре 2013 г. цены предложения на пшеницу на протяжении всего меся-

280 270

2014/15 МГ

280

275

260 250 240 230 220 215

210 200 Июль

Август

Сентябрь

Октябрь

Ноябрь

Декабрь

Январь

Март

Как отмечали трейдеры, основным фактором, формировавшим ценовую динамику в предыдущем и текущем сезонах, стало соотношение спроса/предложения зерновой на мировых площадках. Так, в текущем сезоне на фоне высокого мирового производства пшеницы сформировался избыток предложения зерновой, что позволило импортерам снижать закупочные цены, способствуя тем самым развитию понижательного ценового тренда в секторе продовольственной пшеницы. Однако традиционно, в преддверии новогодних праздников, отмечается повышение цен. Так и в текущем сезоне, начиная с ноября 2014 г., стоимость продовольственной пшеницы повышалась, достигнув в январе 2015 г. максимального сезонного показателя в 262-265 и даже 270 USD/т FOB, что, все же, существенно уступало показателям минувшего сезона (290298 USD/т FOB в январе предыдущего сезона). Негативные прогнозы относительно состояния посевов озимой пшеницы в Причерноморском регионе и в частности в РФ, введение пошлин на экспорт российской пшеницы, которые вступили в силу с февраля 2015 г. в сложившейся ситуации оказали основную поддержку ценам на украинскую зерновую. Однако ожидания украинских трейдеров относительно активизации спроса именно на украинскую продукцию оправдались не в полной мере. Кроме того, остающаяся напряженной ситуация в восточном регионе Украины, подготовка меморандума и возможность ограничения экспорта продовольственной пшеницы из страны оказали дополнительное негативное влияние на ценовую конъюнктуру и обусловили снижение интереса импортеров.

тема «Основная сложность, которая возникла уже во второй половине МГ, – это ограничение экспорта продовольственной пшеницы. Согласно меморандуму, допустимые объемы экспорта продовольственной пшеницы из Украины в январе-июне были согласованы на уровне 1,2 млн. тонн, из которых 0,9 млн. тонн могут быть поставлены за рубеж в январе-марте, а 0,3 млн. тонн – в апреле-июне т.г., - отметил И.Черевко. - Согласно статистическим данным, за январь-февраль было экспортировано 700 тыс. тонн пшеницы (1-4 класса). То есть никто за рамки меморандума не выходит». Как результат, во втором полугодии текущего МГ торговая активность в секторе украинской продовольственной пшеницы сократилась до минимума, цены достигли самых низких показателей за последние несколько сезонов. Так, если еще в начале февраля 2015 г. цены предложения на продовольственную пшеницу 12,5% варьировались в пределах 240-250 USD/т FOB, то к концу месяца они составляли 225-230 USD/т FOB. Необходимо отметить, что цены на данную культуру в настоящее время являются декларативными и к концу марта 2015 г. составляли 210-215 и 205-210 USD/т FOB на пшеницу 12,5% и 11,5% соответственно. Как бы парадоксально это ни выглядело, но в конце сезона цены предложения на продовольственную пшеницу ниже стартовых в среднем на 25-30 USD/т FOB (220 USD/т FOB на середину марта 2015 г. против 250 USD/т FOB в июле 2014 г.).

Базис CPT-порт В текущем сезоне ценовая ситуация на базисе CPT-порт была как никогда динамичной. Курсовые колебания способствовали то резкому повышению цен, то такому же стремительному их падению буквально через несколько часов. Поэтому ни один участник рынка не мог спрогнозировать развитие ценового тренда даже на ближайшие несколько часов. Следствием стали нестабильность продаж, перенос сроков поставки продукции производителями, высокие закупочные цены на фоне «падающего» внешнего рынка… В то же время, нужно отметить, что низкие цены на продовольственную пшеницу, как и на прочие зерновые, в текущем сезоне вполне обоснованы и не являлись ни для кого сюрпризом. Но найти баланс между понижательной конъюнктурой на внешнем рынке и ростом внутренних издержек, и сформировать рациональные ценовые показатели становилось все сложней. Так, на фоне экономической нестабильности в стране, обесценивания гривны, растущих тарифов на ж/д перевозки, горюче-смазочные материалы, увеличения стоимости услуг по хранению, доработке и транспортировке зерна, как сельхозпроизводителю, так и трейдеру было крайне сложно сформировать гривневые цены на сельхозпродукцию. В результате на базисе CPT-порт более предпочтительными стали именно валютные контракты. Рассматривая ценовую динамику на указанном базисе, при торговле в национальной валюте, можно отметить существенный рост цен спроса. Так, если в первой половине июля 2013 г. цена спроса на продовольственную пшеницу на базисе CPT-порт составляла 1800 грн/т, то в начале текущего сезона она составила 2500 грн/т. Цены спроса на продовольственную пшеницу в текущем МГ превышали прошлогодние в среднем на 900-1000 грн/т. Но, начиная с декабря 2014 г., когда в Украине отмечался стремительный рост курса доллара, сезонная разница цен спроса на «продоволку» увеличилась до 1220 грн/т, к концу февраля 2015 г. составив около 3000 грн/т. Так, если в январе-феврале 2013/14 МГ среднерыночная цена спроса на отмеченную зерновую варьировалась в пределах 2020-2040 грн/т и лишь к концу февраля повы-

www.hipzmag.com

№2 (191) февраль 2015 | силась до 2120 грн/т, то за аналогичный период 2014/15 МГ данный показатель составлял 3550-4500 грн/т и 5000 грн/т к концу февраля 2015 г. Украина: экспортные цены спроса на продовольственную пшеницу, СРТпорт, грн/т 5000

5000

2013/14 МГ 2014/15 МГ

4500

4200

4000 3500 3000 2500 2000

2550 2200 1900

1500 Июль

Август

Сентябрь

Октябрь

Ноябрь

Декабрь

Январь

Март

Только с марта 2015 г. на фоне относительного укрепления национальной валюты наблюдалось снижение и стабилизация цен на зерновую. В сложившейся ситуации работа украинских трейдеров усложнялась, с одной стороны, снижением цен на зерновые на базисе FOB наряду с низким спросом и темпами продаж, с другой – постоянным ростом закупочных цен на площадке CPT-порт. «В первой половине декабря 2014 г. валютные цены спроса на пшеницу 2 и 3 класса составляли 218-227 и 215-220 USD/т СРТ-порт, а к началу января 2015 г. мы покупали «продоволку» уже по 230 и 225 USD/т соответственно. А теперь на FOB предлагаем по 218-220 USD/т на 12,5%, и никому не нужна…» - отмечает один из операторов украинского экспортного рынка. Несмотря на все отмеченные сложности, динамика объемов экспорта пшеницы из Украины остается позитивной. Согласно оперативным данным Министерства аграрной политики и продовольствия Украины, с 1 июля по 20 марта 2014/15 МГ экспортировано более 9,5 млн. тонн пшеницы, что на 23% больше, чем было экспортировано в июле-марте 2013/14 МГ (7,7 млн. тонн). В целом же, по итогам текущего сезона, общий экспорт пшеницы из Украины прогнозируется аналитиками АПК-Информ на уровне 11 млн. тонн, что подтверждается ожиданиями трейдеров.

Экспорт пшеницы из Украины, млн. тонн 2010/11 4,2

2011/12 5,3

2012/13 6,8

2013/14 9,3

2014/15* 11,0

* Прогноз АПК-Информ

«В начале МГ мы ожидали экспортный потенциал по продовольственной пшенице около 10 млн. тонн. Но темпы экспортных поставок пшеницы в первой половине сезона были достаточно динамичными, и сегодня можно уверенно говорить об 11 млн. тонн», - озвучил свои оценки относительно итоговых объемов экспорта пшеницы И.Черевко. В сложившейся нестабильной ситуации в стране достаточно сложно делать прогнозы. Все будет зависеть от ряда факторов: госрегулирования, ценообразования и, конечно же, спроса компаний-импортеров. При этом трейдеры все-таки ожидают незначительного роста цен на продовольственную пшеницу в конце текущего МГ. По их мнению, способствовать повышательной динамике могут данные о состоянии посевов озимой зерновой в Украине. «Драйвером для цен в конце текущего МГ будет состояние посевов и ожидаемая урожайность. Если ранее было известно,

| №2 (191) февраль 2015 что озимой пшеницы посеяли 6,8 млн. га, что на 11% больше показателя прошлого года, то сейчас все пытаются понять, какое ее состояние, и какая будет урожайность», - отметил И.Черевко. По оценке директора Украинского гидрометеорологического центра Николая Кульбиды, озвученной в начале марта, средняя урожайность озимой пшеницы ожидается на уровне 33 ц/га против 40 ц/га в 2014 г. (-8%). Кроме того, вследствие существенного снижения температуры в зимний период и частичной гибели посевов в текущем году необходимо провести пересев пшеницы на 1,2 млн. га, или 15% от общих посевных площадей зерновой. В частности, в Одесской, Кировоградской, Луганской, Черниговской и Николаевской областях. Тем не менее, по словам эксперта, при благоприятных погодных условиях урожай зерновой составит 21-22 млн. тонн (в 2014 г. – 24,3 млн. тонн). Однако прогнозы украинских трейдеров не столь оптимистичны. «Большая часть посевных площадей пшеницы подпадает под пересев, который в связи с финансовой ситуацией в стране будут делать далеко не многие... Кроме того, вносить удобрения также будут только финансово сильные хозяйства. Это все влияет на урожайность. Однозначно она будет меньше, чем в про-

шлом году, – 30-35 ц/га (в прошлом – 40 ц/га). А валовой сбор пшеницы составит максимум 21 млн. тонн», - озвучил свое мнение И.Черевко. Аналогичные прогнозы озвучивает еще один участник рынка, представитель крупнейшей экспортно-ориентированной украинской компании: «Первое, чего стоит ожидать, – это сокращение производства пшеницы из-за ухудшения инвестклимата в стране и недоступности дешевых кредитных ресурсов для сельхозпредприятий. Соответственно, возможно ухудшение качества зерновой, снижение объемов экспорта». В целом, развитие ценовой ситуации в секторе продовольственной пшеницы к концу текущего и началу будущего МГ продолжает находиться под влиянием снижения мировых цен и увеличения затрат на производство. В связи с этим, вполне логичным было бы удорожание украинской продовольственной пшеницы. Но с учетом ситуации на мировом рынке пока нет фундаментальных предпосылок для глобального роста цен. Поэтому дорожающее украинское зерно может оказаться менее востребованным. Александрина Овдиенко

Рынок экспорта российской пшеницы: работа в условиях введения пошлины

В 2014/15 МГ темпы экспортных отгрузок пшеницы из России были достаточно высокими и вполне могли бы достичь рекордных отметок. Однако серьезной помехой для полной реализации экспортного потенциала могут стать введение пошлины и ряд других мер, значительно сдерживающих активность поставок. О ключевых причинах введения пошлины, проблемах работы в сложившихся условиях и перспективах пойдет речь в нашем материале.

Причины введения пошлины: внутренний рынок

сложной политической ситуацией и возможным введением санкций, на фоне высокого спроса на российскую пшеницу на мировых площадках, не только активно вели закупки зерна на внутреннем рынке, но и были готовы постоянно повышать цены спроса. По словам операторов рынка, такая позиция была во многом оправданной. Если в начале декабря 2014 г. перерабатывающие компании европейской части страны фиксировали закупочные цены на пшеницу 3 и 4 класса в пределах 11200-11700 и 10500-11200 руб/т СРТ, при этом нередко работали «с колес» без постоянного запаса зерновой, то экспортеры, озвучивая цены спроса на указанную зерновую в пределах 12800-13200 руб/т СРТ-порт (Черное море) и 11800-12300 руб/т СРТ-порт (Азовское море), не испытывали проблем с формированием необходимых объемов пшеницы. В итоге уже в первой половине текущего сезона (июль-декабрь) на внешние рынки было поставлено около 16,4 млн. тонн данной культуры при прогнозируемом в начале 2014/15 МГ экспортном потенциале в 22-23 млн. тонн (данные ИА «АПК-Информ»).

C 1 февраля 2015 года в России действует таможенная пошлина на пшеницу мягкую и меслин в размере 15% таможенной стоимости плюс 7,5 евро, но не менее 35 евро/т. Главной задачей введения пошлины стала стабилизация ценовой ситуации на внутреннем рынке, а также обеспечение на приемлемом уровне остатков зерна на конец сезона. О своевременности и целесообразности принятия данного решения участники рынка и эксперты спорили достаточно долго, при этом причины ограничения экспортных поставок были очевидны всем. Напомним, что, несмотря на высокий урожай пшеницы в 2014 году, в начале декабря текущего МГ относительно старта сезона отпускные цены на пшеницу 3 и 4 класса повысились более чем на 4500 руб/т, достигнув пределов 11500-12000 и 10700-11400 руб/т EXW соответственно. В условиях резкой девальвации национальной География поставок российской пшеницы за последние 2 сезона, тыс. тонн валюты и роста цен на МТР аграрии начали 2014/15 МГ сдерживать продажи зерна и активно повы2013/14 МГ (июль-фераль) Другие Другие шать цены на него. Динамичное удорожание 30% 5625 ОАЭ 423 2% Ливия 461 3% сырья в итоге привело к повышению цен Грузия 542 Израиль предложения на готовую продукцию как му3% 481 3% ЮАР Судан комольной, так и животноводческой отрасли, 3% 561 3% 505 Нигерия Грузия 527 3% что, в свою очередь, уже вызывало значитель592 3% Судан Азербайджан ную обеспокоенность рядового покупателя. 707 4% 585 3% Йемен ЮАР Безусловно, что значительную поддержку 4% 711 4% 770 Иран сложившейся ситуации на рынке оказывал вы- Азербайджан 7% 5% 1248 838 Иран сокий спрос на зерно как со стороны перераЙемен 7% 1413 1032 6% Египет ботчиков, так и экспортно-ориентированных Турция 3274 17% 3309 18% Турция компаний. Отметим, что трейдеры в связи со Египет 3783 20% 19% 3567

6227

34%

тема

№2 (191) февраль 2015 |

Январский бум: небывалые темпы экспортных отгрузок

www.hipzmag.com

июн.

май.

апр.

мар.

фев.

янв.

дек.

ноя.

окт.

сен.

авг.

июл.

За месяц, тыс. тонн

Накопительный итог за сезон, млн. тонн

меньше возможных объемов. А проблемы с получением фитосанитарных документов оставались актуальными. Отметим, что некоторые экспортно-ориентированные компании в данный период активизировали экспортные поставки таких культур, как ячРезультатом решения о введении пошлины с целью охламень, горох, нут, просо, тем самым стараясь обойти пошлину. Но дить внутренний рынок пшеницы стала нетрадиционно высокая ввиду того, что рынок сбыта указанных культур достаточно узкий, активность трейдеров в январе 2015 г. Несмотря на проблемы с переориентация на нишевые культуры не смогла компенсирополучением фитосанитарных сертификатов, доставкой и отгрузвать «потерю» сегмента продовольственной пшеницы. кой в порт зерна ж/д транспортом, объемы экспорта в начале «Прежде всего, хочу отметить, что введение пошлины на т.г. достигли рекордных показателей. При этом основная часть продовольственную пшеницу, значительно осложнило работу экспортно-ориентированных компаний сосредоточилась на вытрейдеров в текущем сезоне. Естественно в таких условиях эксполнении обязательств по ранее заключенным контрактам. В портеры пытались найти альтернативы, что привело к увелисвязи с этим, на площадке СРТ-порт существенных ценовых изчению спроса на внутреннем рынке на нишевые культуры (горох, менений не отмечалось. Активность закупочной деятельности нут, овес, просо). Наша компания в большей степени ориентиросо стороны трейдеров практически отсутствовала, а цены спроса вана на экспорт основных зерновых, однако с января 2014 г. мы, на пшеницу 3 и 4 класса варьировались в пределах 12000-12500 как и большинство трейдеров, пытались активно закупать нии 11500-11800 руб/т СРТ-порт (глубоководные и порты Азовскошевые культуры на условиях СРТ-порт. Отметим, что наиболее го моря). В то же время на площадке FOB цены предложения на высоким спросом импортеров в текущем сезоне пользовались продовольственную пшеницу 12,5% постепенно снижались под нут и горох. При этом рынки сбыта существенно не поменялись и влиянием конъюнктуры мирового рынка и низкого спроса со стоосновными покупателями оставались Турция, Монголия и Туркмероны импортеров. Так, с конца декабря по конец января т.г. цены нистан. В целом же хотелось отметить, что объемы поставок предложения на указанную зерновую снизились в среднем на нишевых культур носили ситуативный характер и не были суще8-10 USD/т FOB – до 257-260 USD/т FOB и 212-215 USD/т FOB в глубоственными», - комментирует ситуацию представитель экспортноководных и портах Азовского моря соответственно. При этом укаориентированной компании ЮФО. занные цены носили преимущественно декларативный характер В то же время на базисе FOB в сегменте пшеницы отмечаввиду минимальных темпов торговли на указанном базисе. лась понижательная ценовая тенденция. Так, с начала февраля «Главной задачей для нас, - комментирует ситуацию преддо конца марта 2014 г. на фоне снижения котировок на зерновую ставитель экспортно-ориентированной компании, - как и для на мировом рынке цены на указанную культуру в портах Черномногих других трейдеров в январе т.г., было вывезти максимально го и Азовского морей снизились более чем на 30 USD/т FOB – до возможные объемы пшеницы. Работали мы, как правило, на ранее 212-218 USD/т FOB и 182-188 USD/т FOB соответственно. Трейдеры сформированных запасах зерна, практически не осуществляя заотмечали, что данное снижение цен не являлось показательным купок на внутреннем рынке. К тому же в данный период цены на вследствие минимальных темпов торгово-закупочной деятельзерновую были достаточно высокими как со стороны аграриев, ности. В данный период информация о заключении новых контак и переработчиков, наших конкурентов. А мировой рынок, трактов практически не поступала, и основная часть участников напротив, показывал понижательную динамику, и предлагаемые рынка продолжала работать по ранее заключенным сделкам. российскими трейдерами цены не были привлекательными». Показательной также является динамика снижения цен на площадке СРТ-порт, которая фиксировалась с начала февраля т.г. и сохранилась на рынке вплоть до настоящего времени. Так, по Февральское затишье: снижение данным экспертов ИА «АПК-Информ», закупочные цены на продовольственную пшеницу снижались в среднем на 500 руб/т в неактивности делю, достигнув к концу марта 9200-10000 и 9000-9800 руб/т СРТпорт (порты Черного и Азовского морей соответственно). Как и ожидалось участниками рынка, с начала февраля эксСнижение цен было обусловлено: портные поставки российской пшеницы на мировой рынок зна- введением пошлины и соответственно снижением маржи; чительно снизились и едва достигли 446,9 тыс. тонн. Многие - конъюнктурой мирового рынка; экспортеры сообщали о том, что суточные погрузки зерна в глу- проблемами с получением разрешительной документации боководных и портах Азовского моря в данный период снизились (карантинные сертификаты, протоколы качества, декларации содо 1500 т/сут и 500 т/сут соответственно, что более чем в 2 раза ответствия); - укреплением курса национальной ваЭкспорт пшеницы из России за последние 2 сезона люты; - снижением цен на внутреннем рынке. 4 500 20 18,9 18,4 В итоге можно отметить, что главная 18 4 000 16,4 цель введения пошлин была достигнута 18,3 17,9 16 16,8 3 500 14,4 – ценовая ситуация на внутреннем рынке 15,4 14 12,3 3 000 14,1 изменилась. Но вот действительно ли это 13,2 12 9,8 12,6 2 500 произошло именно благодаря ограничению 10 11,0 6,9 2 000 экспортных поставок или «первую скрипку» 9,3 8 сыграли другие факторы? Этот вопрос оста7,5 1 500 6 ется открытым. 1 000 5,1 4 2,7 «Говорить о роли закупочной актив500 2 2,0 ности экспортеров в формировании цен 0 на внутреннем рынке можно долго, но отрицать прямое влияние не станет никто. 2013/14 МГ 2014/15 МГ Итог 2013/14 МГ Итог 2014/15 МГ

| №2 (191) февраль 2015 Другое дело, что при таких показателях валового сбора темпы отгрузок на мировой рынок не были для России критичными в текущем сезоне и совершенно точно не стали первопричиной роста цен на внутреннем рынке. Стоит лишь обратить внимание на то, что цены на зерно аграрии повышали пропорционально девальвации рубля. Как только ситуация на валютном рынке изменилась, ценовой хаос в сегменте зерновых начал затихать. Ну и вывод напрашивается сам собой… », - трейдер Ростовской области.

Ожидания операторов рынка В ближайшей перспективе, по мнению участников рынка, ключевой ценовой тенденцией как на внутреннем рынке, так и на экспортном будет снижение цен. Предпосылками для подобных суждений являются укрепление курса национальной валюты, сезонное увеличение количества предложений и готовность аграриев уступать в цене. При этом активность экспортных поставок, скорее всего, существенно не увеличится, что в первую очередь будет обусловлено понижательным це-

новым трендом на мировых площадках и умеренным спросом импортеров.

Статистическая справка Валовой сбор пшеницы в 2014 году составил более 59 млн. тонн, что на 13,4% превышает показатель 2013 г. В целом с учетом переходящих запасов, которые на начало сезона оценивались ИА «АПК-Информ» на уровне 3,3 млн. тонн, общее предложение пшеницы в текущем сезоне составляет 62,5 млн. тонн (+12,5% к 2013/14 МГ). Внутренняя потребность страны в данном виде зерна оценивается на уровне 34,1 млн. тонн. Исходя из соотношения уровня общего предложения и внутреннего потребления пшеницы, в текущем сезоне на внешние рынки Россия могла бы поставить более 23 млн. тонн данной зерновой, но, учитывая наличие экспортной пошлины, а также сохранение административных мер по сдерживанию темпов экспорта, до конца 2014/15 МГ экспорт пшеницы может составить около 19,8 млн. тонн. Александрина Овдиенко

Казахстан: приоритеты перед стартом посевной кампании определены

В Казахстане, по данным аналитиков ИА «АПК-Информ», посевная площадь под пшеницей в 2014 году по сравнению с 2013-м сократилась с 13,1 до 12,4 млн. га, а валовой сбор зерновой снизился с 13,94 до 13 млн. тонн. В текущем году в стране планируется продолжить диверсификацию посевных площадей, что, по словам министра сельского хозяйства РК Асылжана Мамытбекова, обусловлено не изменением политики субсидирования, а развитием рынка животноводства, которое создает спрос на соответствующие культуры. О том, какие изменения в структуре посевных площадей ожидаются в хозяйствах, как в целом оценивается готовность к проведению весенне-полевых работ и перспективы развития рынка сельхозкультур – в данном блиц-опросе сельхозпредприятий республики, подготовленном журналом «Аграрный сектор» (Казахстан). Аграриям были заданы следующие вопросы: 1. Какие запасы влаги ожидаются перед началом посевной кампании? Готовы ли вы к проведению весенне-полевых работ? 2. Планируете ли вы вносить изменения в структуру посевных площадей? 3. Ожидается ли уменьшение себестоимости сельхозпродукции в связи со снижением цен на ГСМ и отдельные запчасти? 4. Остались ли в хозяйстве зимовать неубранными площади сельхозкультур? 5. Реализовали ли вы в полном объеме урожай-2014? Александр Максимов, директор ТОО «Раскуль» (Мендыкаринский р-н, Костанайская обл.): 1. Что касается снега, то на черном паре высота снежного покрова составляет до 10 см, на стерневых фонах в зависимости от высоты стерни – от 20 до 30 см, по подсолнечнику – до 40 см. С учетом большого запаса влаги в почве после обильных осенних осадков этого вполне достаточно для хорошего начала сезона. Все

будет зависеть от того, какой будет весна. Мы полностью обеспечены материально-техническими ресурсами для проведения весенне-полевых работ. 2. Несмотря на то, что мы получаем хорошие урожаи зерновых, масличные культуры за последнее 3 года отдачу с гектара дают выше. Поэтому даже если субсидии на них будут меньше, мы все равно около 10% в структуре посевных площадей будем отдавать масличным. Под подсолнечник планируем отвести 500 га. Вместо рапса, которым занимались раньше, будем сеять горчицу (урожайность в 2014 году – 25 ц/га). 3. По затратам в текущем сезоне мы не ждем существенного уменьшения. Снижение цен на запчасти российского производства серьезно не сказывается на нашем хозяйстве, так как 65-70% площадей у нас засеваются импортными посевными комплексами. Тем не менее, снижение цен на ГСМ и некоторые запчасти – это хороший знак. 4. В прошлом году, несмотря на аномальное количество осадков во второй половине лета и дождливую осень, мы практически все убрали. Осталась неубранной лишь небольшая площадь пшеницы, скошенной в валки (около 150 га), которую будем убирать весной. 5. Из урожая-2014 реализована только часть зерна, часть будем продавать сейчас. Отмечу, что осенью цены на пшеницу были выше. Также в хозяйстве готово к продаже 1,5 тыс. тонн семян.

тема

№2 (191) февраль 2015 | Темирхан Мукушев, директор ТОО «Бастау» (Атбасарский р-н, Акмолинская обл.):

1. Снежный покров и влагозарядка в текущем году близки к норме и выше нормы. Есть все предпосылки для хороших условий проведения посевной. Семенами мы полностью обеспечены, к тому же занимаемся их реализацией. Однако беспокоит одно обстоятельство – мы не знаем, какие будут условия субсидирования для выращивания сельхозкультур. Если знать об этом заранее, то это позволило бы выработать правильную стратегию и тактику. А, не зная новых условий, мы не можем планировать свои финансовые потоки и определиться с оптимальной структурой посевных площадей. 2. Если говорить в общем, то на сегодняшний день на долю пшеницы приходится около 60% всех посевных площадей. Мы много сеем масличных культур: 6 тыс. га подсолнечника и 3 тыс. га льна, выращиваем также кукурузу на силос. Площади под подсолнечником сокращать не планируем, так как уже приобрели необходимую для него технику, и нужно окупать затраты. Подо льном площади также не будут сокращены. Помимо основных культур, мы каждый год сеем горох, выращиваем кормовые культуры, сеем суданку, эспарцет, люцерну. Сеять кормовые культуры нам просто необходимо, так как в хозяйстве развиваем животноводство, у нас 3 тыс. голов лошадей, 5 тыс. голов КРС, среднегодовое поголовье овец достигает 10 тыс. 3. Есть основания полагать, что себестоимость производства зерна в текущем году должна снизиться. Тем более что ГСМ, которые составляют немалую статью затрат, начали дешеветь. Стоимость пестицидов не изменилась, однако радует то, что на гербицидном рынке наблюдается конкуренция, и это дает возможность выбора. 4. В 2014 году мы успели вовремя убрать все зерновые, но осталось 30% подсолнечника, который планируем убирать в апреле. 5. Зерно урожая прошлого года мы продавали частями: сначала по цене 48 тыс. тенге/т, затем 44 тыс. тенге/т. Теперь будем продавать семена. Николай Луценко, директор ТОО «Дружба» (р-н Габита Мусрепова, СевероКазахстанская обл.): 1. Снега у нас на полях было много, да и осенняя влагозарядка была хорошая. Осенью мы засыпали свои семена и 30% семян купили для обновления. 2. В текущем году мы планируем немного сократить долю паров – с 25% до 18-20% и немного увеличить долю пшеницы. Помимо мягкой, мы сеем твердую пшеницу, которая очень хорошо показала себя. В прошлом году она на 15-20% дала выше урожайность, чем мягкая. Цена на нее тоже была

www.hipzmag.com

хорошая – под 60 тыс. тенге/т. Но долю твердой пшеницы мы увеличивать не можем, так как сеем ее только по парам, а у нас пары занимают около 7 тыс. га. В хозяйстве также выращиваем лен масличный. 3. Затраты в текущем году не должны увеличиться, скорее всего, они пойдут на убыль. Надеемся, гербициды подешевеют, ГСМ уже дешевеют. Горючее мы купили как минимум процентов на 20 дешевле в сравнении с прошлым годом. А дальше будем смотреть по ситуации – все будет зависеть от условий весны. К примеру, нужно ли будет проводить закрытие влаги или от него можно будет отказаться. От всех этих дополнительных работ будет зависеть конечная себестоимость урожая. Какие-то корректировки в технологию всегда по ходу делаются. 4. Мы стараемся 50-60% сеять раннеспелых сортов. Последние годы показывают, что погоня за валом, за большими урожаями чревата проблемами. В прошлом году мы все успели убрать, но выиграли за счет того, что провели десикацию посевов. Да, мы потеряли немного в урожайности, но выиграли в качестве. Тянуть время с уборкой нельзя. 5. Зерно урожая прошлого года все продали еще в январе в пределах 45-50 тыс. тенге/т. Качество клейковины было отличное – 28%. Георгий Прокоп, директор ТОО «Шахтерское» (Нуринский р-н, Карагандинская обл.): 1. Осенней влаги в прошлом году было больше, чем в позапрошлом – промачивание составляло от 60 до 90 см. Но снега в текущем году меньше, чем в прошлом, хотя он есть и плотный. Надеемся, что земля не сильно промерзла и успеем поймать весеннюю влагу. Так что для начала посевной влаги предостаточно, а дальше будем надеяться на летние осадки. 2. Мы будем проводить изменения в структуре посевных площадей. Сократим посевную площадь под нутом, так как на него нет спроса. А в остальном будем сеять те же культуры, что и в прошлом году, – пшеницу на семена и продовольственные цели, ячмень, овес, сою и лен. В основном у нас все посевы семеноводческие, посевы первой репродукции занимают всего 15-20% от общей площади. 3. Себестоимость производства зерна в 2015 году, считаю, должна быть ниже. Правда, запчасти подешевели, когда мы уже технику подготовили, поэтому это никак не отразится на себестоимости. А вот то, что цены на ГСМ на 20% снизились, - это хорошо. 4. Уборку в прошлом году завершили вовремя, в зиму ничего не ушло. Мы сориентировались во время уборки и вели ее как прямым, так и раздельным комбайнированием. А когда начались дожди, у нас оставалось для уборки около 3,5 тыс. га, и это были не семенные, а массовые посевы. Затем перешли только на раздельную уборку – бобовые и пшеницу убрали, хотя мешали дожди. На хранение заложили сухое зерно. 5. У нас готово около 12-13 тыс. тонн семян пшеницы на реализацию. Также мы сеяли сою, но в прошлом году был ранний заморозок, и в итоге урожай получили низкий. Но мы будем сеять ее и в текущем году и отрабатывать технологию.

| №2 (191) февраль 2015 Сайран Буканов, директор ТОО «Агрофирма «Каркын» (Мендыкаринский р-н, Костанайская обл.): 1. К посевной мы обеспечены всей необходимой техникой, кадрами. Также есть семена, так как мы их сами реализуем, планируем закупить только импортные гибриды. Пока не закупаем горючее, ждем понижения цен, однако это определенный риск. В текущем году по сравнению с прошлым на полях мало снега. За февраль практически не выпадало осадков, а зима была относительно теплой. С осени была хорошая влагозарядка из-за сильных дождей. Думаю, что в метровом слое 150 мм влаги должно быть. Опыт показывает, что снеговой влаги усваивается не более 20-25% на наших почвах, остальное идет на сток и испарение. Поэтому, считаю, самое главное – это осенняя влагозарядка. Если в метровом слое достаточно влаги, то как минимум урожайность 10 ц/га можно получить. Кроме того, у нас есть надежда на июньские дожди. Последние 3 года в июне дождей в нашем регионе не было, раньше такого не наблюдалось, а в июле в последние годы они шли поздно. 2. В структуре посевных площадей в текущем году планируем увеличить долю масличных культур, а долю пшеницы снижаем до 60%. На пшеницу один год есть цена, в другой год нет. Стало труднее ее реализовывать. Поэтому будем делать упор на масличные – сеять подсолнечник, рапс, лен. Вообще, надо менять приоритеты и начинать заниматься озимыми зерновыми. Селекция за эти годы сильно продвинулась, однако самая главная проблема с озимыми – их зимостойкость. Если ученые эту проблему решат, то в Казахстане доля озимых зерновых может существенно увеличиться. 3. По структуре затрат волнует тот факт, что на рынке не снижаются цены на гербициды и цены, что на казахстанские, что на импортные гербициды, практически одинаковые. В себестоимости пшеницы четыре основные статьи затрат: зарплата работникам, затраты на ГСМ, запчасти и пестициды. Из них затраты на пестициды каждый год растут, и это неправильно. По причине дорогой «химии» многие сейчас отказываются от нулевой технологии. 4. В прошлом году мы полностью убрали все зерновые, правда, с большими затратами. Единственное, что волнует, – в последние годы цена на масличные культуры начала снижаться. И рапс

не так сильно востребован, как раньше. Самая востребованная культура сейчас – это лен. Александр Гузенко, главный агроном ТОО «Заречный» (Есильский р-н, Акмолинская обл.): 1. Готовность материальнотехнических ресурсов к посевной в хозяйстве составляет 90-95%. 2. Площади сева в хозяйстве стабильны, будем делать лишь незначительные корректировки: планируем уменьшить площади под яровой пшеницей на 3 тыс. га и за счет этого сокращения увеличить долю масличных. В планах посеять 2,4 тыс. га льна, по 400 га сои, проса, гречихи, 350 га гороха. В хозяйстве также занимаемся семеноводством многолетних трав. Часть площадей многолетних трав используется под потребности животноводства, которое у нас активно развивается. Да и рыночная конъюнктура говорит в пользу этих культур. К примеру, цена на сою в настоящее время достаточно привлекательная, и это является стимулом для ее выращивания. В 2013 и 2014 гг. мы ее сеяли по 100 га, отработали технологию и в текущем году немного увеличим ее площади. Однако не торопимся наращивать площади сои, посмотрим еще год-два, как она себя покажет. Также отмечу, что, к сожалению, в республике практически нет семеноводства гороха, поэтому мы его завозим из России. 3. Будет ли в т.г. ниже себестоимость выращивания зерна, однозначно сложно сказать. Сейчас на рынках нет стабильности. Вроде, и некоторые запчасти подешевели, и тенге держится, и ГСМ снижаются в цене, но все это может измениться. Поэтому пока рано о чем-то говорить. Но, тем не менее, ряд факторов складывается в сторону снижения себестоимости. 4. Говоря о прошлой уборке, хочу отметить, что мы все культуры убрали, за исключением двух полей льна. Мы могли бы и эти поля убрать, но в тот период на ток массово шло зерно с полей, и лен нужно было не просто убирать, а еще и высушить. А тогда все сушилки были заняты под сушку зерновых. Лен у нас дает хорошую урожайность – 15 ц/га. Практика других хозяйств показывает, что лен неплохо убирается весной и при этом незначительно теряет качество.

Для директора, инженера, технолога, производителя оборудования - специализированный портал

Николай Латышев

МНЕНИЕ

№2 (191) февраль 2015 |

Мир и реформы принесут положительные плоды – Джон Шморгун

Сложная экономическая ситуация, в которой находится Украина, проецируется на все отрасли агропромышленного комплекса страны. На данном этапе в преддверии активной фазы посевной кампании в наиболее тяжелом положении оказались сельхозтоваропроизводители, которые столкнулись одновременно с удорожанием СЗР, качественного посевного материала, топлива и других материально-технических ресурсов. О том, как агрокомпании преодолевают трудности, и с какими мыслями вступают в новый сезон, нам согласился рассказать Джон Шморгун, президент одного из крупнейших агрохолдингов Украины AGROGeneration. - Г-н Шморгун, компания AGROGeneration работает на рынке Украины с 2007 года и за этот период успела зарекомендовать себя как один из крупнейших сельхозпроизводителей в стране. Как вам удалось достичь таких успехов за столь небольшой период? - Компания AGROGeneration – публичная французская компания, существующая на аграрном рынке с 2007 года. Однако в октябре 2013 года было подписано соглашение о слиянии с компанией Harmelia, которая находится под управлением одного из крупнейших частных инвесторов в Восточной Европе – компании Sigma Bleyzer. Мы купили основной пакет акций данной компании и вошли как инвесторы. Теперь что касается наших успехов. Показатели компании AGROGeneration имеют тенденцию стабильного роста. После слияния двух компаний был достаточно сложный период в 2014 году в связи с обострением политической ситуации в стране и вооруженным конфликтом на востоке. Кроме того, низкие цены на зерновые на мировом рынке – все эти факторы оказывали определенное влияние на деятельность компании. Но, тем не менее, хочу подчеркнуть, что с каждым годом показатели нашей компании улучшаются (урожайность культур, валовой сбор и т.д.). Положительным моментом слияния компаний было увеличение земельного банка компании с 70 тыс. до 120 тыс. га. Первые результаты работы AgroGeneration после года в новой организации показали успех, а также компания продемонстрировала способность к сильным операционным показателям. По оперативным данным, полевые работы под урожай 2015 года идут полным ходом. Компания уже засеяла различными озимыми культурами 59 тыс. га, что гораздо больше, чем в предыдущем году (36,8 тыс. га). Чтобы обезопасить свои цены продаж и прибыль в постоянно изменчивой среде, AgroGeneration намерена развивать свои экспортные продажи (в настоящее время они находятся в пределах 20-30% от годового объема продаж). - 2014 год стал переломным в истории Украины, и усилившийся политико-экономический кризис коснулся всех отраслей экономики, и сельское хозяйство не исключение. Насколько повлияла сложившаяся ситуация в стране на дальнейшие стратегические планы развития компании? - Не могу сказать, что стратегия компании относительно дальнейшего развития существенно изменилась ввиду ситуации в стране. Да, естественно, положение дел в Украине оказывает влияние на деятельность всех компаний, и мы не исключение.

www.hipzmag.com

Но, на мой взгляд, развитие компании определяется ростом эффективности всех структур компании – введением новых агротехнологий, привлечением новых финансовых инструментов. Т.е. успех компании, в целом, зависит от развития как технологических аспектов работы, так и финансовых, и только благодаря этому компания может стать успешной. Что касается цен на продукты растениеводства, то мы на них повлиять не можем. Для того чтобы пережить моменты, когда цены на внешних рынках на зерновые или масличные низкие, нужно эффективно работать и снижать затраты. Хочу отметить, что нужно смотреть не на урожайность культур, а на их прибыльность с каждого гектара или каждой культуры. И только таким образом мы решаем нашу финансовую судьбу. Сегодня мы уже можем говорить о том, что, несмотря на падение цен на сельскохозяйственные и сырьевые товары, и особенно стремительную девальвацию украинской валюты (гривни), AgroGeneration опубликовала впечатляющие результаты в 2014 году, отмечая свое возвращение к операционной рентабельности после убытков 2013 года. - Украина сегодня переживает сложные времена. Однако некоторые эксперты отмечают, что украинский АПК может, наоборот, получить новый виток развития. Согласны ли Вы с этим мнением? Какую, на Ваш взгляд, стратегию компании, работающие в сфере АПК, должны выработать сегодня, чтобы продолжить свое развитие? - Да, в целом, я согласен с этим, но все будет происходить поэтапно и будет зависеть от работы не только компаний, но и государственных структур. На сегодняшний день от представителей Министерства аграрной политики и продовольствия Украины мы слышим, что они на данном этапе уменьшают бюрократию в своих структурах, а именно, пересматривают функции инспекций, снижают уровень регулирования. Я считаю, что это первый и верный шаг, но это далеко не все. Мое мнение таково: министерство не должно выполнять проверяющую функцию. Но если так сложилось, что оно играет такую роль, то это должно быть прозрачно и в меру. На самом деле то, что нужно украинским компаниям от министерства, – это больше реальной, соответствующей действительности статистики. Основной мессэдж таков: министерство не должно вмешиваться в работу агропромышленного комплекса, многократно меняя законодательство о налогообложении. На мой взгляд, если не вмешиваться в вопросы экспорта, то он будет намного эффективнее и принесет дополнительную прибыль государству. К тому же, когда потенциальные инвесторы увидят, что рынок сельского хозяйства может работать и развиваться, тогда они пойдут в Украину. На сегодняшний день, к большому сожалению, в Украине идет война. Когда война закончится и макроэкономические по-

| №2 (191) февраль 2015 казатели более-менее стабилизируются, тогда украинский аграрный сектор станет инвестиционно привлекательным. А время, которое страна переживает сейчас, нужно использовать для совместного (сельхозпроизводители, переработчики, трейдеры, правительство) командного создания и развития платформы для будущего. И я думаю, что агропромышленная отрасль будет первой, которая благополучно выйдет из кризиса. Если говорить о стратегии, которую должны выбрать компании (преимущественно растениеводческие) на сегодняшний день, я думаю, что, в первую очередь, они должны придерживаться финансовых правил, делать упор на повышение прибыльности компании. Будет хорошо, если каждая компания будет достигать высокой прибыльности не через МСФО, не через аудит, а именно путем принятия грамотных бизнес-решений. - Сейчас инвестиции нужны как никогда. Какие риски необходимо нивелировать в стране в первую очередь, чтобы не спугнуть инвесторов и увеличить инвестиции? - В первую очередь – это мир. Во-вторых – это реформы. Они идут очень медленно, но идут и в перспективе принесут свои плоды. Это процесс длительный, болезненный, но результативный. Все, конечно, хотят получить результаты уже сегодня, но Рим не строился за один день, а мы строим страну заново только второй год. - В 2014 году Украина собрала рекордный урожай зерна, несмотря на сокращение уборочных площадей. И это, безусловно, результат серьезных инвестиций агрокомпаний в новые технологии. Применению каких технологий отдает предпочтение ваша компания для достижения высоких показателей урожайности и качества? - По нашим данным, в 2014 году Украина собрала более 64 млн. тонн зерна. Вы правы, что во многом достижение новых, более высоких показателей урожайности обеспечивается благодаря внедрению новых технологий. Но, кроме этого, масса других факторов оказывает влияние на конечный результат. Например, погодные условия, человек не в состоянии повлиять на них, а это один из важных моментов благополучной посевной кампании, созревания и уборки урожая. К тем ресурсам, которые подвластны человеку, относятся, конечно же, обновление техники, использование новых передовых гибридов семян, своевременное внесение правильных минеральных удобрений и мн. др. Но это все, если говорить о посевной и уборочной. Кроме того, нужно немало внимания уделять приемке и хранению урожая. Говоря об этом, я имею в виду и качество уборочной техники, и сушку, и приемку, и соответствующее хранение урожая на элеваторах. По нашим подсчетам, при транспортировке урожая с поля в порт потери в некоторых случаях достигают 30%! - За счет повышения цен на материально-технические ресурсы и энергоресурсы агропроизводство в Украине значительно подорожало. Насколько, по Вашим оценкам, увеличились расходы аграриев на проведение озимой посевной кампании, и насколько дороже для аграриев станет проведение сева яровых культур в этом году? - По нашим подсчетам, удорожание проведения озимой посевной кампании составило 30% за счет повышения тарифов на материально-технические ресурсы. Сказать однозначно, насколько увеличатся расходы аграриев на проведение весенней посев-

ной кампании, достаточно тяжело, так как инфляция сохраняется, курс гривни по отношению к американскому доллару продолжает снижаться. Пока все это будет иметь место, будет сохраняться удорожание материально-технических ресурсов. Это, конечно, работает против аграриев, и правительство должно сделать все возможное для стабилизации курса гривни, и тогда можно говорить об относительной ценовой стабилизации МТР. Принимая во внимание все вышесказанное, могу предположить, что расходы аграриев на сев яровых культур возрастут ориентировочно на 30%. Единственным преимуществом агрокомпаний, которые работают на экспорт, в условиях стабильного удорожания МТР является то, что продажи готовой продукции на внешний рынок осуществляются в валюте, что является определенным страхованием. - Как Вы думаете, за счет затрат на какие ресурсы сельхозпроизводитель может сэкономить, и выгодна ли ему эта экономия? - Чем меньше мы вкладываем, тем меньший результат получаем. Экономия начинается с учета особенностей климата и почв в конкретном регионе, то есть с выбора культур, которые обеспечивают урожайность и доходность в данных условиях. Кроме того, экономия базируется на строгом соблюдении технологии выращивания, уборки и хранения. Если вы начинаете экономить после того, как первые два фактора не приняты во внимание, вы теряете прибыльность. - Немного о перспективах урожая 2015 года. В каком состоянии на данный момент находятся посевы озимых культур в хозяйствах компании? Как Вы оцениваете агрометеорологические условия для перезимовки посевов? - Для Украины в целом, я думаю, будет снижение уборочных площадей. Могу сказать, что ожидается существенное сокращение посевных площадей под сахарной свеклой. Кроме того, принимая во внимание невысокие цены на кукурузу в минувшем сезоне, возможно, будет снижение посевных площадей под данной культурой. Относительно нашей компании могу отметить, что озимые находятся в удовлетворительном состоянии, но точно сказать о состоянии посевов можно будет не ранее марта. - Сложившаяся экономическая ситуация оказала влияние на формирование планов компании относительно объемов производства сельхозкультур в 2015 году или же структуры посевных площадей? - В целом, кое-какие изменения в структуре посевных площадей предполагаются, но незначительные. Основные культуры, которые мы выращиваем, – это пшеница, кукуруза, соя, рапс и подсолнечник. Подсолнечник – очень рентабельная культура, но в то же время истощающая землю, и при выращивании подсолнечника обязательное и немалое внимание стоит уделять соблюдению севооборота. - Производству каких культур в 2015 году компания отдаст большее предпочтение – зерновых или масличных? Как Вы оцениваете рентабельность производства этих культур? - Основной зерновой культурой, которую мы выращиваем, является все-таки пшеница, и в текущем сезоне мы существенно

МНЕНИЕ

№2 (191) февраль 2015 |

увеличили посевные площади под ней – до 46 тыс. га. Самой рентабельной культурой является подсолнечник, на втором месте рапс, затем пшеница. Достаточно перспективной культурой мы считаем высокоолеиновый подсолнечник. Мы выращивали его в прошлом году и планируем выращивать в этом. - В завершение интервью относительно сельскохозяйственного сектора с точки зрения сельхозпроизводителя, какие бы реформы в отрасли Вы провели в первую очередь? - В первую очередь, я считаю, нужно привести в порядок земельный кадастр и увеличить минимальный срок аренды земли. Я не сторонник того, что землю нужно продавать, но чтобы инвестировать в землю, нужно иметь определенную защиту. Что такое 5 лет аренды? Это очень мало! Минимальный срок аренды, на мой

взгляд, должен составлять 7 лет, а в идеале – 10-15 лет. Поэтому, я считаю, правительству нужно обратить внимание на этот вопрос. Второе – это система налогообложения. Специальный режим налогообложения для аграрного сектора должен сохраняться, поскольку он учитывает отраслевые особенности и является альтернативой системе прямых дотаций, существующей во всем мире. Льготный режим по налогу на добавленную стоимость (НДС) и единый налог – это понятный и действенный механизм поддержки отрасли. В сложных условиях кризиса он играет важную стабилизирующую роль. И еще одним немаловажным фактором успешного развития является поддержка банковского сектора. Мы страдаем от дорогих денег. Государство могло бы хотя бы частично субсидировать кредиты в момент, когда они слишком дороги. Беседовала Анна Платонова

Аграрный рынок Украины ожидает

реструктуризация – Виталий Скоцик Украинские аграрии при подготовке к весенне-полевым работам в текущем году вследствие экономической ситуации вынуждены сокращать расходы на МТР. Те из них, кто сможет эффективно провести яровой сев, а затем и осеннюю посевную – станут новыми успешными игроками на украинском аграрном рынке. О том, как изменились условия ведения аграрного бизнеса и какие действия помогут сельхозпроизводителям преодолеть кризис, в интервью ИА «АПК-Информ» рассказал председатель Аграрной партии Украины Виталий Скоцик. - В Украине скоро начнутся весенне-полевые работы, однако условия их проведения существенно отличаются от прошлогодних. Основная проблема – дефицит финансовых средств. Виталий Евстафьевич, по Вашей оценке, насколько увеличились затраты аграриев на проведение весенне-полевых работ в 2015 году в сравнении с прошлым? - Тяжело оценивать, насколько точно повысится стоимость весенне-полевых работ, в связи с нестабильным курсом валют. Украинские аграрии зависят от импортных семян технических культур, СЗР, сельхозтехники и запасных частей для нее и др. Сейчас мало кто из аграриев закупает технику. Но дорожают и отечественные МТР: цена на удобрения за короткий период увеличилась более чем в два раза из-за роста цен на импортный газ. Большая проблема в том, что наше аграрное производство, по сути, постоянно недокапитализировано, а значит сельхозпроизводители должны продавать продукцию сразу после того, как произвели ее или в лучшем случае через дватри месяца после сбора урожая. Сегодняшняя ситуация для аграриев кризисная. Изменения в налогообложении с 1 января 2015 г., а также проблемы с финансированием посевной кампании создают риск того, что стабильный рост объемов аграрного производства, который отмечался на протяжении 12 лет, возможно, в текущем году больше не будет наблюдаться. Посевные площади могут измениться незначительно, однако снизится качество урожая. Многие сельхозпроизводители в 2015 году решили не покупать удобрения и экономить на качественных семенах и СЗР, то есть будут надеяться только

www.hipzmag.com

на землю – тот ресурс, который был заложен, и на природноклиматические условия. - Применение каких инструментов со стороны власти, по Вашему мнению, могло бы улучшить ситуацию? - Государство могло бы вместо интенсивной рекапитализации банков провести данную процедуру в нескольких секторах экономики, в т.ч. аграрном, при помощи эмиссии под производство с обязательством использовать все вложенные средства на закупку составляющих посевной кампании. Это могло бы сохранить отрасль и темпы роста объемов производства. Отмечу, что в 2014 году при падении ВВП Украины на 14,5% показатель производства АПК вырос на 6,3%. Думаю, банкиры должны учесть то, что в прошлом году аграрный бизнес принес $17 млрд. в платежный баланс системы и был одним из немногих, кто создавал предложение на рынке иностранной валюты. Сегодня недофинансирование посевной кампании приведет не только к сокращению объемов производства, падению ВВП, но и к уменьшению объемов поступлений иностранной валюты в межбанк Украины, что фактически наращивает дефицит иностранной валюты и стимулирует падение гривни. - Как Вы считаете, смогут ли сельхозпроизводители переориентироваться в условиях дефицита финансовых средств? - Полагаю, что да, поскольку у них нет другого пути, и отказ от посевной кампании – не выход из ситуации. В любом случае необходимо платить арендную плату, а после изменения системы налогообложения платить нужно будет в 21 раз больше по сравнению с прошлым годом, что само по себе нонсенс в мировой практике изменения системы налогообложения. Поэтому сеять аграрии будут в зависимости от количества топлива, кото-

| №2 (191) февраль 2015 рое смогут закупить, и техники, которую отремонтируют. Однако качество этой посевной кампании остается под знаком вопроса, ведь сельхозпроизводители будут экономить на всех ресурсах. - Согласно данным опроса ИА «АПК-Информ», в текущем году около половины аграриев намерены экономить на сельхозресурсах. Как снижение объема внесения удобрений повлияет на урожайность сельхозкультур в текущем году? - Думаю, что эти вопросы были подготовлены неделю назад, и сейчас эта пропорция значительно больше. Мы 21 февраля проводили аграрный съезд, и там были делегации со всех областей. Ситуация очень сложная. Полагаю, что около 80% аграриев намерены экономить на сельхозресурсах. На урожайность объем внесения удобрений повлияет прямо пропорционально. - Несмотря на дефицит средств, около четверти сельхозпроизводителей, которые собирались покупать сельхозтехнику, не планируют экономить на ее приобретении. Чем, по Вашему мнению, это обусловлено? - Думаю, что это довольно оптимистический прогноз. Сейчас те аграрии, у которых есть средства в гривне, стараются инвестировать ее по максимуму во все, что могут приобрести. Сегодня импорт сельхозтехники почти остановился, но продолжается реализация подержанной техники, а также машин, цены на которые дистрибьюторы вынуждены были зафиксировать в гривне по привлекательному курсу. Дистрибьютор в любом случае старается продать технику, которая есть на складе, иногда даже в убыток себе. В таком случае для аграрного производителя, у которого есть средства в национальной валюте, это хороший вариант покупки. - За последний год ужесточились условия кредитования аграриев. Как это повлияет на проведение весенне-полевых работ? - Сегодня очень сложно найти финансирование потому, что у нас осталось мало живых банков, которые способны кредитовать аграриев. Банковский бизнес за исключением трех-четырех государственных банков является частным, а он ориентируется на то, как самим выживать в условиях кризиса. Поэтому в большинстве случаев банки продолжают сотрудничество с ключевыми клиентами, которые расплатились с ними или продлили свои обязательства до сбора урожая. - В связи с напряженной ситуацией в стране защита от рисков в виде страховки могла бы помочь сельхозпроизводителям компенсировать затраты в случае потерь. На Ваш взгляд, могут ли в текущем году измениться площади страхования урожая? Что препятствует развитию системы аграрного страхования в Украине? - Думаю, что площади могут измениться, но только в сторону уменьшения, поскольку чаще всего в Украине страхование урожая происходило тогда, когда сельхозпроизводитель брал кредит под залог урожая. Сегодня кредитов берется значительно меньше, и соответственно станет значительно меньше договоров по страхованию. Стоит отметить, что даже в хороший период 2007-2008 гг. система страхования полноценно не заработала в Украине. Это было связано в первую очередь с тем, что инструмент был достаточно дорогой, и в большинстве случаев аграрии принимали решение самостоятельно справ-

ляться с рисками, а не использовать классические системы страхования. Развитию препятствует кризис и в частности то, что у страховых компаний финансы также заимствованные, а это еще больше повышает стоимость страховых услуг. Сегодня любой инструмент страхования ничего не страхует. Тут подходят золотые слова Остапа Бендера: «Спасение утопающих дело рук самих утопающих», уже никакое страхование не поможет. - Украинские аграрии в отличие, например, от европейских получают крайне мало дотаций из госбюджета. Считаете ли Вы целесообразным внедрение в Украине механизмов господдержки сектора АПК либо нужно просто «не мешать» аграриям вести бизнес? - В Украине доля АПК в ВВП государства составляет около 27%, в то время как в большинстве западных стран – до 3,5%. Украинские специалисты 11 лет назад изобрели прекрасную систему налогообложения – фиксированный сельхозналог и специальный режим НДС. Таким образом наш аграрий косвенно получал от государства около 25-29 евро на гектар, тогда как например в Польше фермер получает более 400 евро. И при этом мы успешно конкурируем на мировом рынке по экспорту зерновой продукции. Однако, к сожалению, государством с 1 января т.г. были внесены изменения в систему налогообложения, и аграриев лишили того инструмента, который стимулировал производство на протяжении 12 лет в Украине. Также отсутствие финансовых инструментов создает не оптимистический прогноз на 2015 г. Единственное, что нам действительно может помочь, – хорошая весна, лето и надежда на то, что в наших почвах достаточно питательных веществ, которые будут способствовать формированию хорошего урожая, что, в принципе, природа неоднократно делала. - С начала 2015 года в Украине был принят ряд мер по дерегуляции, а также вступил в силу мораторий на проверки бизнеса. Как бы Вы оценили реальное влияние данных инициатив на условия ведения аграрного бизнеса в Украине? Помогут ли принятые изменения привлечь иностранных инвесторов? - Привлечь иностранных инвесторов очень тяжело по той причине, что в стране война. С другой стороны, когда экономики стран падают – это оптимальное время для захода инвесторов, потому что местные ресурсы достаточно недорогие, рабочая сила как минимум на 1-2 года тоже достаточно недорогая. Поскольку сегодня нет основы для стабилизации национальной валюты, то дерегуляция и проверки не являются главными проблемами аграриев. Они бы могли влиять, если бы у нас осталась стабильной налоговая система и аграрии были обеспечены всем необходимым. В конечном счете, для аграриев сегодня проверки – одна из наименьших проблем, которая их заботит. Что касается дерегуляции, то посмотрим, как она будет работать. - Из программы действий Кабинета министров был исключен пункт об окончании подготовки к проведению земельной реформы. По Вашему мнению, каким образом в Украине лучше проводить подготовку к земельной реформе? - Самый критический вопрос, который сегодня существует у аграриев – земельный вопрос. Поэтому плохо, что вопрос завершения подготовки к земельной реформы исчез из программы

растениеводство правительства – значит им никто не занимается. Для проведения реформы нужно сформировать земельный кадастр, провести массу круглых столов и т.д. Возможно, что Аграрная партия будет инициировать проведение референдума по данному вопросу. Но даже для того, чтобы выносить такой документ на референдум, он уже требует большой подготовительной работы – и это задание государства и общества. - Все отрасли АПК Украины сегодня находятся в сложной ситуации из-за резкого повышения стоимости ресурсов. По Вашему мнению, какие отрасли могут больше всего пострадать? - Здесь существует простое правило: если отрасль ориентирована на экспорт, то она наименее подвержена той ситуации, которая происходит в стране, потому что получает валютную выручку. Намного сложнее ситуация с предприятиями, ориентированными на местные рынки. У них нет валюты и для того, чтобы нарастить конкурентоспособность производителя, и они должны реализовать больше продукции и по более высокой цене. Покупательная способность населения резко падает, поэтому ожидать, что можно реализовать больше и по высокой цене, не приходится. У нас есть примеры банкротства крупных компаний на аграрном рынке – я думал, что сегодня их будет больше, но

№2 (191) февраль 2015 | компаниям пока удается реструктуризировать кредиты и как-то двигаться вперед. - Какие методы Вы бы посоветовали использовать представителям аграрного бизнеса для снижения негативного влияния общей экономической ситуации? - Как говорил Уинстон Черчилль, «выдержка, выдержка, выдержка». Те аграрии, которые проведут посевную кампанию максимально качественно и соберут хороший урожай в таких критических условиях, могут быть в наиболее выигрышной ситуации в период осенней посевной. Понятно, что вряд ли у нас будет высокое качество продукции, если мы не используем хороших СЗР, удобрений и семян. Поэтому – выдержка, сокращение всех расходов для того, чтобы максимально вложиться в производство, а возврат начнется с июля. Нужно стараться максимально ориентироваться на экспорт продукции, хеджировать риски по форвардным контрактам в валюте. Тот, кто успешно пройдет этот кризис, – станет успешной аграрной компанией, потому что классически в таких условиях происходит глубокая реструктуризация рынка в целом. Как только закончится война, мы станем одной из самых привлекательных площадок для иностранных инвестиций. Беседовала Майя Щербина

УДК 631. 531.1: 631. 521. 5

Якість та особливості підготовки насіння

до сівби для отримання врожаю 2015 року Кирпа М.Я., доктор сільськогосподарських наук, ДУ «Інститут сільського господарства степової зони НААН», м. Дніпропетровськ

У технологіях вирощування сільськогосподарських культур важливе значення має використання високоякісного посівного матеріалу, від якого залежать рівномірність сходів, ріст і розвиток рослин, їхня продуктивність. На ринку насіння пропонується різноякісний матеріал, який необхідно правильно оцінити та вибрати. Нами рекомендується науково обґрунтована методологія визначення якості, яка включає чинні та нові додаткові методи, а також прийоми підготовки насіння до сівби. Обсяг та асортимент виробництва зерна в Україні все більше залежить від витрат, понесених на його вирощування. Внаслідок стійкого зростання вартості енергоресурсів, добрив, засобів захисту рослин собівартість продукції може досягати тієї межі, після якої втрачається економічна ефективність виробництва. Насіння також належить до значних складових частин, які визначають собівартість вирощування зерна. Ця частина має нестабільний характер і суттєво змінюється під впливом різних факторів. За різними підрахунками, вона становить від 8 до 18% залежно від ціни, встановленої на ринку насіння, а також від отриманого прибутку. Найчастіше високу ціну має насіння найбільш розкручених сортів (гібридів), хоча при цьому його якість може бути різною і не забезпечувати потенціальну спроможність певного сорту чи гібрида та прояв його господарсько-цінних властивостей. Таке становище пояснюється низкою причин – суб’єктивних і об’єктивних – залежно від кожного окремого випадку. Суб’єктивні полягають у рівні відповідальності власника насіння, тобто продавця. Намагання реалізувати свій товар інколи призводить до всіляких порушень і фальсифікацій, особливо зараз, коли на стадії реформування і дерегуляції скорочуються функції контрольних органів, обмежується сертифікація продукції. Проте при цьому необхідно відзначити, що суб’єктивізм не має перспективи,

www.hipzmag.com

оскільки рано чи пізно такі порушення виявляються, а власники фальсифікованого насіння отримують негативну рекламу і втрачають свій бізнес. Набагато складніше із причинами об’єктивного характеру. Вони полягають у недосконалості чинної системи сертифікації та нормативно-технічних документів, які визначають якість насіння. Недосконалість системи пов’язана із її монополізацією, тобто лише насіннєвим інспекціям надано право сертифікації, незважаючи на те, що інші структури, наприклад науково-дослідні установи, можуть здійснювати такі операції на більш високому рівні. До речі, зарубіжна система сертифікації є більш гнучкою і передбачає участь у ній різних структур, у тому числі приватних. Недосконалість нормативно-технічних документів пов’язана з особливостями нормування якості насіння за допомогою чинних стандартів ДСТУ, в даному випадку ДСТУ 2240 і ДСТУ 4138. Особливістю є: - по-перше, нормування на межі граничних показників (мінімальних чи максимальних залежно від показника, наприклад, схожості не нижче 92%). Практика показує, що застосування граничних показників призводить до заготівлі насіння з низьким рівнем продуктивності; - по-друге, якість визначається в умовах, найбільш сприятливих для цього. Наприклад, найважливіший показник – схожість –

| №2 (191) февраль 2015 встановлюється при ідеальній для пророщування температурі та вологості, що в підсумку призводить до пророщування різного, у тому числі слабкого насіння, яке в польових умовах не зійде. Яким може бути вихід із зазначеної ситуації? На наш погляд, найбільш ефективним і швидким є проведення власної та незалежної аудит-оцінки наявного посівного матеріалу, або краще того, який планується придбати. У першу чергу, необхідно звернути увагу на підбір і використання високоякісного насіння для сівби. За даними наукових установ та кращих господарств, сівба таким насінням збільшує врожай на 18-20% і більше. При цьому найвищу ефективність забезпечує те насіння, яке має не тільки високу схожість, а й підвищену енергію та силу росту. Особливого значення набуває якість насіння для тих культур, які висівають відносно малими погектарними нормами (кукурудза, соняшник, сорго), тому що погіршення якості, насамперед схожості, призводить у них до відчутного зрідження посівів і недобору врожаю. Компенсувати низьку схожість збільшенням норми висіву не рекомендується, оскільки врожай знижується не тільки внаслідок зрідження густоти стояння рослин, а й зменшення їхньої індивідуальної продуктивності. Оцінка якості виконується відповідно до вимог, встановлених чинним стандартом ДСТУ 2240-93 «Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості. Технічні умови» [1]. До основних показників належать: сортова та фізична чистота, заселеність шкідниками, зараженість хворобами, засміченість іншим насінням, життєздатність, енергія проростання і схожість, вологість і маса 1000 насінин тощо. Показники якості визначаються за методами, встановленими стандартом ДСТУ 4138-2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначання якості» [2]. Показники якості залежать від культури та категорії насіння. За категорією насіння поділяється на добазове, базове та сертифіковане. Добазове (оригінальне) – насіння первинних ланок насінництва, яке використовують для подальшого розмноження й отримання базового насіння. Отримують добазове насіння у системі науководослідних установ, учбових закладів, приватних структур, які займаються селекцією і є оригінаторами сортів чи гібридів. Базове (елітне) – насіння, отримане від послідовного розмноження оригінального насіння, може використовуватися як для подальшого розмноження, так і на товарних площах. Сертифіковане (репродукційне) – насіння, отримане від послідовного пересіву, починаючи із сівби насінням еліти (1-3 і наступні репродукції). На товарних площах рекомендується висівати першу-другу репродукції, які мають кращі посівні якості та врожайні властивості, ніж наступні репродукції. Гібридне – особлива категорія насіння, яка отримується шляхом схрещування генетично відмінних рослин – батьківських форм. На товарних площах рекомендується висівати лише перше покоління гібридів, які проявляють гетерозисний ефект у вигляді значного покращення кількісно-якісних показників (продуктивності, врожайності, посухо-, жаро- і холодостійкості, вологовіддачі та інших господарчо-цінних ознак). До основних показників якості належить схожість насіння. Схожість беруть до уваги при розрахунку норми висіву насіння, для формування оптимальної передзбиральної густоти стояння рослин. Схожість не повинна бути нижчою від тієї, яка впроваджена чинним стандартом і наведена в табл. 1. При підборі посівного матеріалу слід враховувати особливості його формування та підготовки залежно від культури. У групі зернових культур, насамперед, слід звернути увагу на якість та стан насіння ячменю і кукурудзи. Відносно ячменю необхідно зважати на те, що окремі партії, підготовлені у минулому році, можуть мати

понижену масу 1000 зерен – не вище 30 г. Від такого насіння отримують, як правило, слабкі зріджені сходи, а рослини формують низьку продуктивність. Тому для правильного розрахунку норми висіву необхідно одночасно зі схожістю визначати також енергію проростання і коректувати, виходячи з неї, погектарну норму. Відносно кукурудзи необхідно зважати на те, що окремі партії у минулому році збиралися з низькою вологістю і готувалися без термічного сушіння. Досвід показує, що насіння, підготовлене таким чином, є нестійким при зберіганні і швидко втрачає схожість, особливо в умовах, які склалися в нинішній осінньо-зимовий період. Внаслідок підвищеної температури та відносної вологості повітря цього періоду насіння перебуває у нестабільному стані, характеризується посиленим диханням і втрачає вуглеводи – все це знижує його стійкість і якість. Особливо погіршується якість насіння, закладеного зі схожістю на рівні мінімально допустимої (92%) та вологістю на рівні максимально дозволеної (14%). За таких обставин необхідно частіше контролювати якість насіння – його вологість, ураженість хворобами та шкідниками, чистоту і схожість. Також для сівби кукурудзи рекомендується відбирати насіння з більшою масою, особливо тоді, коли необхідно збільшувати глибину його загортання. Помічено, що в межах однієї і тієї самої лабораторної схожості крупніше насіння має вищу силу росту і формує більшу масу паростка [3].

Таблиця 1. Мінімально допустима схожість насіння основних ярих зернових, зернобобових і олійних культур (за ДСТУ 2240-93)

Культура Пшениця, ячмінь, овес, просо, гречка, горох

Жито, тритикале зернове

Тритикале кормове

Категорія насіння

Схожість, %

Добазове

Базове

Сертифіковане (репродукції 1-3)

Сертифіковане (наступні репродукції)

Добазове

Базове

Сертифіковане (репродукції 1-3)

Сертифіковане (наступні репродукції)

Добазове

Базове

Сертифіковане (репродукції 1-3)

Сертифіковане (наступні репродукції)

Кукурудза, в т.ч.: гібриди сорти та гібридні популяції, самозапилені лінії

Сорго

Гібридне (F1, F2)

Добазове

Базове

Сертифіковане (репродукції 1-3)

Добазове

Базове

Сертифіковане (репродукції 1-3)

Соняшник, у т.ч.: гібриди сорти

батьківські форми гібридів

Соя

Ріпак ярий

Гібридне (F1)

Добазове

Базове

Сертифіковане (репродукції 1-2)

Добазове

Базове

Сертифіковане (репродукції 1-2)

Добазове

Базове

Сертифіковане (репродукції 1-3)

Сертифіковане (наступні репродукції)

Добазове

Базове

Сертифіковане (репродукції 1-3)

растениеводство

№2 (191) февраль 2015 |

Для більш точного розрахунку норми висіву і прогнозування польової схожості насіння кукурудзи та соняшника, особливо на ділянках гібридизації, рекомендується визначати силу росту за методом холодного пророщування, розробленим в Інституті сільського господарства степової зони НААН. Насіння, яке має силу росту при холодному пророщуванні не нижче 85%, забезпечує високу польову схожість і продуктивність рослин [4, 5]. Враховуючи значну різноякісність підготовлених до сівби партій кукурудзи, відбирати найбільш якісне і продуктивне насіння рекомендується за індексованою оцінкою, розробленою також інститутом [6]. Насіння з високим індексом повинно мати схожість 97-100%, енергію проростання – 94-100%, силу росту – 85-90%, травмування зародку – не більше 10%, теплову тріщинуватість – до 30% (табл. 2).

Таблиця 2. Індексована оцінка посівної придатності насіння гібридів кукурудзи за чинними та додатковими показниками якості Показник 1. Схожість, % - лабораторна - холодне пророщування 2. Енергія проростання, % - загалом - різниця зі схожістю, не більше 3. Ростки довжиною більше 5 см, %

Індекс придатності високий середній низький 97-100 85-100

93-96 70-84

92 <70

94-100

88-96

82-92

90-100

80-90

<80

4. Травмування зародку (механічне), %

<10

10-20

>20

5. Тріщинуватість насіння (теплова), %

<30

30-50

>50

Л І ТЕРАТ У РА

Отже, в системі заходів, пов’язаних із відбором і використанням для сівби посівного матеріалу, цього року рекомендуються такі першочергові техніко-технологічні заходи: - провести передпосівну оцінку схожості тих партій насіння, в яких схожість при заготівлі знаходилася на мінімально допустимому рівні, незважаючи на те, що термін дії сортових документів ще не закінчився. Захід дозволяє виявити партії, нестабільні за станом зберігання та ті, які передчасно втратили кондиційність; - визначити схожість насіння кукурудзи, сорго, соняшника, сої за допомогою методу холодного пророщування. Захід дозволяє встановити силу росту насіння, спрогнозувати його польову схожість, правильно розрахувати норму висіву та величину страхової надбавки; - обов’язково провести хімічну передпосівну обробку насіння з метою захисту від хвороб, шкідників фунгіцидами й інсектицидами, дозволеними до використання в Україні. Ефективним є також сумісне застосування регуляторів росту – стимуляторів і мікроелементів, які крім стимулюючої дії дають можливість зменшувати дози застосування пестицидів на 15-25%; - у випадку різкого зниження схожості насіння кукурудзи, яке виявлене в період зберігання, доцільно визначити ступінь його вирівняності, провести додаткове сортування і відібрати нестійку дрібнозернову фракцію, яка в першу чергу втрачає схожість; - враховуючи виключно важливе значення, яке надається насінню та його якості, Інститут сільського господарства степової зони НААН може надавати науково-практичну допомогу господарствам і проводити оцінку якості за чинними та додатковими показниками з використанням нових методів. Таким чином, з метою підготовки та використання для сівби високоякісного насіння пропонується здійснювати незалежну аудит-оцінку посівного матеріалу за чинними стандартизованими методами, а також новими, які більш об’єктивно визначають найбільш важливі показники якості, дозволяють спрогнозувати польову схожість і врожайність зерна.

1. Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості. Технічні умови: ДСТУ 2240-93 [Чинний від 1994-07-01]. – К.: Держстандарт України, 1994. – 73 с. – (Держстандарт України). 2. Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначання якості: ДСТУ 4138-2002 [Чинний від 2004-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2003. – 173 с. – (Держспоживстандарт України). 3. Кирпа М.Я. Способи сепарування насіння кукурудзи та його якість / М.Я. Кирпа, С.О. Скотар // Селекція і насінництво: Міжвід. тем. наук. зб., Ін-т рослинництва ім. В.Я. Юр’єва. – Х., 2011. – Вип. 99. – С. 151-158. 4. Кирпа М.Я. Методологія визначення і нормування якості насіння (Zea Mais L.) / М.Я. Кирпа // Бюл. Інституту с.-г. степової зони НААН. – Дніпропетровськ, 2014. – №6. – С. 15-21. 5. Кирпа М.Я. Порівняльна характеристика методів оцінки якості насіння / М.Я. Кирпа, Ю.С. Базілєва // Бюл. Інституту с.-г. степової зони НААН. – Дніпропетровськ, 2014. – №6. – С. 52-56. 6. Кирпа М.Я. Метод визначення придатності насіння кукурудзи для сівби / М.Я. Кирпа, Н.О. Пащенко, М.О. Стюрко // Аграрна наука виробництву: Наук. інформ. бюл. завершених розробок НААН України. – 2013. – №4 (66). – С. 20.

www.hipzmag.com

| №2 (191) февраль 2015

Кукуруза в агробизнесе Украины Фадеев Л.В., директор ООО «Спецэлеватормельмаш» Естественно, что Украина не могла не отреагировать на «вызов» рынка, востребовавшего кукурузу. Агропотенциал Украины позволяет ответить на любой вызов агробизнеса по той причине, что при таком количестве площадей с/х угодий (68% территории страны) и приходящейся площади на одного украинца (0,72 га) Украина предопределена быть крупным игроком на агрорынке (рис. 1).

По всей видимости, Украина поставила мировой рекорд по темпам производства кукурузы в отдельно взятой стране. Да и вряд ли, вообще, какая-либо другая культура где-либо и когдалибо будет так «раскручена» в масштабах страны. В то же время, видно, что ради этого пришлось увеличить площади сева под кукурузу в 3,75 раза, а урожайность удалось поднять в 2,12 раза. Именно повышение урожайности является основным ресурсом для увеличения производства кукурузы в Украине. Об этом можно уверенно говорить, поскольку в ведущих европейских странах сегодня кукуруза на зерно имеет урожайность на уровне 100 ц/га. Это, прежде всего, такие страны, как Испания, Италия, Германия, Франция. В Украине многие хозяйства получают урожай кукурузы также 100 ц/га и даже выше.

Рис. 1. Площадь с/х угодий на одного жителя по странам Сегодня это хорошо иллюстрирует динамика производства кукурузы в нашей стране. Украина 1995 г. 2013 г. в%к 1995 г. Площадь под кукурузой, млн. га

1,2

4,5

375

136

100% 158

116%

Урожайность, ц/га 29,2

100% 52,2

212

100%

130%

Валовой сбор, млн. тонн

100% 23,5

691

570

100% 853

150%

3,45

100%

Мировое производство 1995 г. 2013 г. в%к 1995 г.

Если сравнить темпы увеличения площадей под кукурузу, рост производства зерна кукурузы и рост ее урожайности в Украине за последние 20 лет и эти же показатели в мировом производстве, то, как сказали бы математики, вторая производная прироста (темп) явно в Украине выше (рис. 2).

Рис. 2. Прирост показателей в период 1995-2013 гг.

Рис. 3. Изменение количества гибридов кукурузы в Государственном реестре Украины Мировой рекорд по урожайности в 2014 году составлял 224 ц/ га. Такой урожай получил фермер в США в штате Вирджиния при капельном орошении полей кукурузы. И это не удивительно, ибо, по данным мировых селекционных центров, потенциал кукурузы около 300 ц/га. Высокие темпы роста производства кукурузы обусловлены также достижениями в селекции семян высокого потенциала. Мировые производители семян быстро среагировали на доступность украинского рынка и практически осуществили экспансию в этом направлении. На рис. 3 приведены графики роста количества гибридов кукурузы, зарегистрированных в Государственном реестре сортов за время с 1995 по 2012 гг. включительно. К слову сказать, с переходом на гибридную селекцию ситемно происходит вымывание сортов. Чрезвычайно большое количество гибридов кукурузы, предлагаемых сегодня на рынке Украины, вызывает следующие комментарии: - кукуруза поистине стала мировой культурой;

Рис. 4. Лидеры продажи зерна кукурузы на мировом рынке

растениеводство - экспансия гибридов зарубежной селекции может привести к полному уничтожению отечественных селекционных центров, как это произошло в Мексике – на родине кукурузы. Все вышеизложенное позволяет заключить, что для Украины кукуруза является экспортно-ориентированной культурой и уже сегодня Украина поставляет на внешний рынок 14% (2013/14 МГ) зерна кукурузы и находится на 4 месте после мировых лидеров – Бразилии, США и Аргентины (рис. 4). Объемы производства зерна кукурузы и выход на первые позиции по его продаже на внешнем рынке хотелось бы отнести к этапному успеху Украины в агробизнесе. Долгосрочная перспектива в другом. Глубокая переработка зерна кукурузы и выход на внешний рынок с продукцией высокого качества, полученной в животноводстве, свиноводстве, птицеводстве и рыбоводстве. Здесь другой уровень прибыли, рабочие места, внутренняя продовольственная безопасность, импортозамещение и т.д. Отдельным вопросом хотелось бы рассмотреть то, что для Украины представляется исключительно значимым, – переработка силоса кукурузы на биогаз с последующей технологией производства электроэнергии. Дело в том, что при добавлении кукурузного силоса, как и других растительных продуктов, к жидкому навозу значительно увеличивается выход биогаза, и одновременно повышается ценность органического удобрения – сульфата аммония. Так, из 1 тонны жидкого навоза крупного рогатого скота можно получить 25 м³ биогаза [1]. В этом плане кукурузный силос предпочтительнее различных добавок растительного происхождения. На рис. 5 приведены сравнительные данные.

№2 (191) февраль 2015 | Для производства биогаза можно выращивать более поздние гибриды кукурузы, так как в этом случае не требуется высокого содержания крахмала в початках. Для силосования достаточно высокого содержания сухого вещества в целом растении (28-35%). Поскольку такие поздние гибриды более длительное время ассимилируют, то они и отличаются более высокой урожайностью свежей органической массы (до 1000 ц/га) [1]. Технология производства биогаза в настоящее время глубоко исследована, и работающие комплексы позволяют эффективно утилизировать навоз, получать биогаз и органическое удобрение высокого качества. Поскольку биогаз не сжижается под давлением, то его целесообразно использовать в стационарных теплоэлектростанциях с целью производства электроэнергии. Блок-схема такого комплекса приведена на рис. 6. На рис. 7 приведена фотография комплекса, установленная у одного из немецких фермеров.

Рис. 5. Выход биогаза при использовании разных субстратов [1] Калорийность биогаза составляет 25000 кДж/м³, что эквивалентно 0,6 л мазута. Можно представить, какое значение имеет технология производства биогаза для Украины, особенно при глубокой переработке продуктов животноводства и поставке их на экспорт. Радикальное снижение энергонезависимости, повышение естественного плодородия почвы за счет восстановления гумуса, существенное снижение затрат на минеральные удоРис. 5. Выход биогаза при использовании разных брения, занятость населения сельской местности, значительсубстратов [1] ное повышение его благосостояния и развитие социального сектора на селе. Расчеты показывают, что потребность Украины в газе за год составляет ~ 50 млрд. м³. С учетом того, что собственная добыча газа в стране близка к 20 млрд. м³, то дефицит составляет (т.е. закупаемый газ сегодня у России) около 30 млрд. м³. Учитывая, что теплотворная способность биогаза ниже добываемого из недр земли, то для баланса потребления необходимо вырабатывать биогаза в количестве около 40 млрд. м³ в год. Для этого требуется примерно 3 тыс. комплексов для производства биогаза. Цена его будет 60-70 коп. за 1 м³ [2]. Рис. 6. Блок-схема комплекса по производству биогаза и электроэнергии [1]

www.hipzmag.com

| №2 (191) февраль 2015 Такая перспектива для Украины – не утопия, особенно с учетом потенциала страны по производству кукурузы на силос. Последние данные с этого «фронта» обнадеживают: на базе Ракитинского сахарного завода в Киевской области будет построен комплекс по производству биогаза мощностью 2,25 МВт. Компания «Астарта» запустила биогазовую установку на Глобинском сахарном заводе (Полтавская обл.) с ежегодным производством около 15 млн. м3 биогаза, что позволит хозяину снизить потребление природного газа на 50%. Мироновский хлебопродукт построил биогазовую станцию

на птицефабрике «Орель-Лидер» (Днепропетровская обл.) мощностью 5 МВт (что в эквиваленте равняется электроснабжению 15 тыс. квартир, плюс тепловому обеспечению 1500 квартир). Это первая в Европе биогазовая станция такой мощности, которая будет работать на курином помете. Но, в целом, для Украины «слезть с иглы» покупаемого газа и «сесть на иглу» биогаза – единственно верная и безальтернативная перспектива, а солому и пожнивные остатки не сжигать, а «скармливать» почвенной биоте, без которой поля Украины превратятся в пустыню.

Л и ТЕРАТ У РА 1. Шпаар Д. Кукуруза: выращивание, уборка, хранение и использование. – К.: Издательский дом «Зерно», 2012. – 464 с. 2. С.Стоянов Газовий зашморг. / Стоянов С. // The Ukrainian Farmer. – 2014. – серпень. – С. 34.

УДК 631.3:528.8:681.518

Диференційне внесення технологічного матеріалу

Броварець О.О., кандидат технічних наук, Національний університет біоресурсів і природокористування України

ідвищення ефективності при внесенні мінеральних добрив досягають застосуванням більш досконалих машин, впровадженням нових технологічних схем і правильною організацією робіт. Основою для ухвалення управлінських рішень щодо ефективного використання земель є інформація, яку отримує суб’єкт управління від об’єкта управління. На підставі такої інформації вживають адекватних заходів, які відповідають інтересам суб’єкта управління. Звичайно, є багато шляхів отримання такої інформації, проте особливий інтерес становить моніторинг земель. Моніторинг земель зі складовою моніторингу навколишнього природного середовища і являє собою систему спостережень за станом земельного фонду нашої країни, у тому числі земель, розташованих у зонах радіоактивного забруднення. Моніторинг земель – важлива функція управління у сфері використання та охорони земель. ЗК України та Положення про моніторинг земель встановлюють структуру, завдання і зміст моніторингу. Об’єктом моніторингу є весь земельний фонд України незалежно від форм власності на землю. Моніторинг земель складається із систематичних спостережень за станом земель (знімання, обстеження і дослідження), виявлення змін у ньому, а також оцінки цього стану і процесів, пов’язаних із землями. Завданнями моніторингу земель є: довгострокові систематичні спостереження за станом земель; аналіз екологічного стану земель; своєчасне виявлення змін стану земель, оцінка цих змін, прогноз і вироблення рекомендацій щодо запобігання негативним процесам та усунення їхніх наслідків; інформаційне забезпечення ведення державного земельного кадастру, землекористування, землеустрою, державного контролю за використанням та охороною земель, а також власників земельних ділянок. Проведення моніторингу земель забезпечує Держкомзем за участю Мінекоресурсів, Мінагропроду, Української академії аграрних наук, Національного космічного агентства та інших міністерств, відомств, установ. Основою його технічного забезпечення є національна автоматизована інформаційна система.

Нагальна необхідність об’єктивної оцінки екологічного стану земель, яку проводять органи Держкомзему, потребує реалізації цілого комплексу обов’язкових заходів, а саме: - збір інформації про стан земель за спеціальним переліком показників; - створення банку даних; - аналіз і обробка інформації; - порівняння фактичних параметрів з нормативними; - районування земель за категоріями згідно із нормативами; - розробка заходів реагування адекватному екологічному стану земель. Інформацію, одержану у процесі ведення спостережень за станом земельного фонду, узагальнюють у районах, містах, областях, АРК, а також у деяких природних комплексах і передають до пунктів збирання автоматизованої інформаційної системи обласних, Київського та Севастопольського міських головних управлінь земельних ресурсів і Державного комітету із земельних ресурсів і єдиному кадастру АРК. На підставі зібраної інформації та результатів оцінки стану земельного фонду складають щорічні доповіді, оперативні зведення, прогнози та рекомендації, які подають до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і Держкомзему для вжиття заходів, спрямованих на запобігання наслідкам негативних процесів. Моніторинг земель, на відміну від земельно-кадастрових даних, передбачає фіксацію стану антропогенного навантаження в динамічному розвитку з наступним вжиттям заходів, які відповідають негативному стану. Проблема збереження родючості грунтів в Україні стає із кожним роком все гострішою, оскільки останніми роками у більшості господарств практично перестали вносити органічні добрива у зв’язку із занепадом тваринницької галузі. Одним із факторів збереження родючості грунтів є внесення мінеральних добрив із різноманітним розприділенням їх у рядках туковисівними апаратами. Шнекові туковисівні апарати майже три десятиріччя застосовуються на вітчизняних просапних комбінованих сівалках. Вони в

технологии хранения и сушки порівнянні з іншими апаратами найбільш придатні для виконання поставлених вимог. Проте в теорії та практиці до кінця не вирішено питання щодо якості і рівномірності розподілу мінеральних добрив у рядках, зменшення зусилля дії робочих органів на туки, їхнього розрихлення і не подрібнення. Останні широко використовуються у сільськогосподарському машинобудуванні також для транспортування, дозування, змішування, пресування, подрібнення, калібрування та ін. При виконанні робочих операцій ГРО не завжди досягаються необхідні параметри процесів, як силових, так і технологічних. При цьому часто виникають перевантаження, неякісне виконання технологічних операцій та ін. Тому для забезпечення ефективного виконання технологічного процесу туковисівних апаратів необхідно зменшити зусилля дії шнеків на туки, їхнє розрихлення і не подрібнення. Роль добрив та їхнє застосування в умовах інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Згідно із законом повернення речовин у ґрунт (відкритий Ю.Лібіхом у 1840 р.), у ґрунт потрібно повертати поживні речовини, винесені врожаєм або втрачені з інших причин. Закон обмежувальних факторів (закон мінімуму, оптимуму і максимуму): продуктивність рослин залежить від того фактора (у тому числі елемента живлення), який знаходиться у мінімумі. Наприклад, температура обмежує надходження елементів живлення у рослину, погіршуючи цим перебіг фізіолого-біохімічних процесів у ній. Закон незамінності та рівнозначності факторів: жоден із факторів росту і розвитку рослин (світло, тепло, волога, елементи живлення тощо) не може бути замінений іншим, навіть близьким за властивостями та дією. Баланс поживних речовин у землеробстві окремого господарства є науковою основою для розробки правильної системи удобрення культур у сівозмінах. Вивчення надходження і витрат поживних речовин у землеробстві дає можливість контролювати їхній кругообіг у господарстві шляхом хімізації землеробства. Гостро виражений дефіцитний баланс азоту, фосфору і калію в землеробстві господарства несумісний із завданням підвищення родючості ґрунту та збільшення врожаю сільськогосподарських культур. За таких умов виникає необхідність збільшення кількості добрив, які вносять, або ж упровадження інших засобів хімізації (вапнування, гіпсування). При внесенні органічних і мінеральних добрив змінюється кількість і співвідношення поживних речовин у ґрунті, особливо фосфору. Щоб визначити стан використання добрив у господарстві та напрямок змін у ґрунті у зв’язку з урожайністю культур, баланс поживних речовин у землеробстві господарства необхідно вивчати в динаміці за тривалі періоди. Балан-

№2 (191) февраль 2015 |

совими розрахунками за декілька років можна встановити, як змінюються окремі надходження, визначити їхню частку в загальному балансі. Охорона навколишнього середовища є одним із важливих завдань працівників сільського господарства. В Україні створено Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, на яке покладено функції комплексного управління природоохоронною діяльністю, контролю за використанням і охороною земель, вод, повітря, рослинного та тваринного світу, корисних копалин, проведення економічної експертизи, розміщення продуктивних сил і галузей народного господарства, пропаганди екологічних знань. Крім того, звертається увага на виховання у населення високої відповідальності за збереження і примноження природних багатств, бережливе їхнє використання. Серед хімічних засобів інтенсифікації землеробства, підвищення його продуктивності й ефективності головними як за масштабами, так і економічними результатами є мінеральні добрива. На даний час агрохімічна наука нараховує значну кількість фундаментальних розробок, упровадження яких з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов і особливостей агротехніки створює необхідні передумови для підвищення родючості ґрунтів і одержання високих стійких врожаїв належної якості при збереженні та поліпшенні навколишнього середовища. Предмет дослідження – туковисівний апарат для внесення технологічного матеріалу. Об`єкт дослідження – заходи щодо оптимізації норми внесення технологічного матеріалу за допомогою туковисівного апарату шляхом моніторингу агробіологічного стану ґрунтового середовища та мінімізація впливу на навколишнє середовище при застосуванні технологічних матеріалів. Метою нашої роботи є дослідження техногенної безпеки при роботі з добривами у сільськогосподарському виробництві. Основними завданнями роботи є: 1) дати характеристику мінеральних добрив; 2) розглянути особливості застосування органічних добрив; 3) проаналізувати технологію підготовки і систему машин для внесення органічних та мінеральних добрив за технологіями змінних норм внесення технологічного матеріалу; 4) проаналізувати екологічні та економічні наслідки щодо використання запропонованої технології. Практична значимість: поінформованість про наслідки нераціонального використання мінеральних добрив і розробка нових технологічних схем внесення мінеральних добрив, що сприяє одержанню найвищих врожаїв. Тому дана тема є досить актуальною і потребує більш детального вивчення.

Дослідження ступеню травмування зерна кукурудзи у виробничих умовах

Шаповаленко О.І., доктор технічних наук, Євтушенко О.О., кандидат технічних наук, Кожевникова М.І., аспірант, Шпак О.О., магістрант, Національний університет харчових технологій

Вступ Кукурудза є однією з основних кормових культур у багатьох країнах світу, в тому числі і в Україні. Її вирощують переважно на зерно, яке має енергетичну цінність для всіх видів тварин і птиці та характеризується високим вмістом крохмалю і жиру, низьким – клітковини. Також кукурудзу використову-

www.hipzmag.com

ють у свіжому й особливо в силосованому вигляді для годівлі тварин. Крім цього, на даний час розроблено ресурсо- й енергозберігаючі технології заготівлі та використання вологого зернофуражу із кукурудзи, а саме: вологе подрібнене зерно, яке використовується в годівлі всіх видів тварин; зерно-стрижнева суміш із дозованим вмістом клейковини, яка використовується в годівлі свиней і великої рогатої худоби, та

| №2 (191) февраль 2015

Таблиця 1. Органолептичні показники якості кукурудзи

Показник

1 партія 2 партія 3 партія 4 партія

5 партія

жовта, оранжева з білою верхівкою

Колір Запах

притаманний даній культурі, слабкий, ледь відчутний, без сторонніх запахів

не властивий, гіркий

Смак

властивий кукурудзі, без сторонніх присмаків, некислий, негіркий

не властивий, кислий

Аналіз результатів досліджень, наведених в табл. 1, свідчить про те, що всі партії кукурудзи, крім п’ятої, відповідали ІІІ типу зерна. Наявність гіркого запаху і кислого смаку, як засвідчили подальші дослідження, було обумовлено зараженістю зерна шкідниками хлібних запасів. У решти зразків кукурудзи не відчувалися жодні сторонні запахи та присмаки. Також було визначено фізико-технологічні показники якості кукурудзи, які наведено у табл. 2.

Таблиця 2. Фізико-технологічні показники кукурудзи Показник

1 партія

2 партія

Типовий склад

3 партія 4 партія 5 партія

III тип кремениста жовта

Вологість, %

14,5

12,7

Об’ємна маса, г/л

743

745

740

720

706

Шпаруватість, %

Здатність до стискання, %

19,6

18,9

26,9

25,3

19,5

Схожість, %

38,4

37,2

34,3

36,0

34,5

Крупність, %

Когезивність, %

1,25

1,23

1,16

1,13

1,08

Кут природного нахилу, град.

Аналіз результатів досліджень, наведених у табл. 2, свідчить про те, що одним з основних факторів, який визначає фізикомеханічні властивості зерна кукурудзи, є його вологість. Так, зі зростанням початкової вологості зерна з 12,7% для 5 партії до 28% для 1 партії відповідні значення когезивності змінилися з 1,08 до 1,25%, а кут природного нахилу – із 31 до 43 град. Оскільки значення когезивності не перевищували 1,25%, то це свідчить про те, що зерно навіть із вологістю 28% вільно переміщується при вивантаженні з бункерів. Аналогічні позитивні висновки можна зробити і щодо здатності до стискання, тобто за характеристикою зерна щодо зберігання в статичному стані. На результати вплинули більшою мірою інші показники, ніж вологість, тому максимальне значення здатності до стискання відповідає третій партії – 26,9%. Однак, враховуючи, що не відбулося перевищення результату на рівні 40%, можна відзначити відсутність небезпеки утворення завалів у бункерах для партії з вологістю 28%, в якій є високий ризик виникнення самозігрівання зерна при довготривалому зберіганні.

Таблиця 3. Динаміка зміни вологості та засміченості Зберігання

Переміщення

Основне очищення

Сушіння

Показник

Попереднє очищення

для першої партії

Вхідний контроль

подрібнені качани кукурудзи, що використовуються в годівлі великої рогатої худоби та овець. Із постійним зростанням кількості населення на планеті збільшується й попит на забезпечення населення енергоресурсами та продуктами харчування. Враховуючи, що в світі відбувається постійне зменшення запасів вугілля, нафти та газу, все більшої актуальності набуває видобуток енергії з біологічного палива. Саме таке паливо забезпечують рослини, які є майже невичерпною сировинною базою. В Німеччині та країнах ЄС енергетична кукурудза є основним джерелом сировини для заводів з виробництва біогазу. Придатність культури для використання зумовлена високою врожайністю та відсутністю проблем у її вирощуванні [1]. Роль України на світовому ринку кукурудзи стає все більш вагомою. Останніми роками наша країна ввійшла до п’ятірки найбільших світових виробників цієї культури. Українська продукція має великий світовий попит у зв’язку із порівняно меншими цінами і досить вдалим географічним розташуванням відносно основних країн-імпортерів. Збільшення виробництва кукурудзи в Україні може стати поштовхом до подальшого розвитку переробних підприємств у цьому сегменті. Зокрема, за умови підвищення рівня агротехнологій і поліпшення якості зернової маси можуть бути збільшені обсяги виробництва кукурудзяних круп, борошна, олії та снекової продукції як цінних харчових продуктів. Зерно більш низької якості може бути ефективно використане в комбікормовій промисловості сукупно з побічними продуктами продовольчої кукурудзи. Також одним із напрямів доцільного застосування цієї зернової культури всередині країни є спиртове виробництво. З метою зменшення рівня травмування насіння в процесі його післязбиральної обробки рекомендується застосовувати низку заходів: сушіння при м’яких температурних режимах, обмолот зерна з урахуванням його вологості, менш інтенсивне сепарування, зменшення кількості переміщень зернової маси норіями та конвеєрами. Для вирішення цієї проблеми є два напрями: перший – скоротити кількість обладнання в транспортно-технологічних лініях при обробці зерна; другий – решта операцій повинні мінімально травмувати зерно. Перший шлях передбачає розробку і створення багатофункціональних машин із можливістю глибокого регулювання режимів їхньої роботи, а другий (тісно пов’язаний із першим) – дія на зерно виконавчих механізмів має бути «м’якою» [2]. Таким чином, важливого значення набуває зменшення травмування зерна під час його технологічної обробки, що зумовлює необхідність дослідження впливу сучасного технологічного обладнання на зерно кукурудзи у виробничих умовах. Об’єкти досліджень. Було проведено пошукові дослідження п’яти партій кукурудзи врожаю 2014 року згідно із ДСТУ-4525:2006 «Кукурудза. Технічні умови» в акредитованій лабораторії ТОВ «Збаразький КХП» за стандартними методиками. Зерно кукурудзи проходило через такі основні технологічні операції: - 1 партія: попереднє очищення від грубої домішки на скальператорі БНА-100, сушіння в турецькій модульній сушарці Ada Kurutma, основне очищення на швейцарському сепараторі TAS-154A-4 фірми Buhler і переміщення зерна норіями та транспортерами у склади для зберігання; - 2 партія: сушіння, основне очищення на сепараторі, транспортування, зберігання; - 3, 4 партія: транспортування, зберігання; - 5 партія: знезараження, транспортування, зберігання. Результати досліджень. На першому етапі досліджень було визначено органолептичні показники якості зерна кукурудзи. Результати сенсорного аналізу наведено в табл. 1.

Вологість, %

14,7

14,6

14,4

Зернова домішка, %

12,7

12,2

13,4

14,4

пошкоджені

6,5

6,7

биті

6,2

5,7

6,9

7,7

Смітна домішка, % зіпсовані

2,3

2,6

1,3

1,5

1,8

0,8

0,9

0,7

0,8

мінеральна

0,8

0,3

органічна

1,4

1,2

1,4

0,3

0,5

0,7

технологии хранения и сушки Таблиця 4. Динаміка зміни вологості та засміченості Вхідний контроль

Попереднє очищення

Сушіння

Основне очищення

Переміщення

Зберігання

для другої партії

Вологість, %

–

14,7

14,6

14,4

Зернова домішка,%

–

18,6

17,9

пошкоджені

–

11,2

11,3

11,4

11,6 8,4

Показник

биті

–

7,4

6,6

7,6

Смітна домішка, %

2,5

–

2,8

1,3

1,5

зіпсовані

0,5

–

0,55

0,6

мінеральна

0,5

–

0,4

органічна

1,5

–

1,85

0,35

0,55

№2 (191) февраль 2015 |

На другому етапі досліджень було визначено такі показники, як вологість і засміченість для 1 і 2 партії після проведення кожної технологічної операції. Результати досліджень наведено в табл. 3, 4. Аналіз результатів досліджень, наведених у табл. 3 та 4, свідчить про те, що було проведено сушіння 1 і 2 партії за один етап із різкою зміною вологості на 13,3% та 11,3% відповідно. Переміщення зерна кукурудзи після проведення етапу основного очищення на сепараторі призводить до підвищення сумарної засміченості на 1,4 та 1,3%, із подібним приростом після зберігання на 1,3 та 1,5% для кожної з цих партій. В подальшому було проведено дослідження залежності збільшення кількості пошкодженого зерна з моменту розміщення зерна на елеватор і до моменту його відвантаження для всіх п’яти партій. Результати досліджень наведено в табл. 5.

Таблиця 5. Характеристика засміченості кукурудзи до та після зберігання Показник

до

1 партія після

до

2 партія після

до

3 партія після

до

4 партія після

до

5 партія після

Вологість, %

14,6

14,4

14,6

14,4

15,8

14,5

12,7

Зернова домішка, %

13,4

14,4

пошкоджені

6,5

6,7

11,4

11,6

биті

6,9

7,7

7,6

8,4

Смітна домішка, %

1,5

1,8

1,5

1,2

2,1

2,2

3,2

зіпсовані

0,7

0,8

0,55

0,6

0,4

0,2

0,3

мінеральна

0,3

0,4

0,5

0,6

органічна

0,5

0,7

0,55

0,7

1,2

0,5

1,3

2,3

Аналіз результатів досліджень, наведених у табл. 5, свідчить про те, що зерно в 1 і 2 партіях, які пройшли всі технологічні операції за динамікою зміни зернової домішки, подібне 4 партії, яка лише транспортувалася і зберігалася. Так, при початкових значеннях вологості до зберігання 14,6 та 14,5% приріст зернової домішки після зберігання був на рівні 1%, в якому основним фактором було зростання битих зерен (0,8% для 1 і 2 партії, 1% - для 4 партії). Хоча можна відзначити позитивний вплив теплової обробки в сушарках меншим зростанням смітної домішки після зберігання: 0,3 та 0,5% для 1 і 2 партії в порівнянні з 0,9% для 4 партії. Якщо провести порівняння 3 і 4 партій, які лише транспортувалися і зберігалися, то можна відзначити, що переміщення кукурудзи з вологістю 15,8% призводить до більшого сумарного зростання домішок на рівні 2,5%, на відміну від 4 партії, коли при вологості 14% таке збільшення становило лише 1,9%. Враховуючи, що в 5 партії проводили знезараження, а потім зерно транспортувалося і зберігалося, то значне підвищення

домішок на рівні 3% може бути обумовлене руйнуванням попередньо пошкоджених зерен кукурудзи.

Висновки 1. Проведення прискореного сушіння зерна призвело до зростання зернової та смітної домішок на 1 та 0,9% для перших двох партій із подальшими втратами зерна від 1,3 до 1,5% після кожної наступної транспортно-технологічної операції. 2. Транспортування 4 партії з вологістю 14% у порівнянні із 3 партією при вологості 15,8% спричинило приріст пошкоджених і битих зерен на 1%, на відміну від 2% для 3 партії. 3. Проведення досліджень щодо впливу технологічного та транспортного обладнання на ступінь травмування зерна кукурудзи безпосередньо на підприємстві дозволяє визначити основні фактори, які спричиняють зростання кількості битих і пошкоджених зерен.

ЛіТЕРАТ У РА 1. Журнал «Агроном». - Режим доступа: http://www.agronom.com.ua – 03.12.14 р. 2. Харченко Є.І. Інноваційні технології галузі. [Електронний ресурс]: Конспект лекцій для студ. спец. 7.05170101, 8.05170101 «Технології зберігання і переробки зерна» денної та заочної форм навчання / Є.І. Харченко, А.В. Шаран, Т.І. Янюк. – К.: НУХТ, 2014. – 94 с.

Для директора, инженера, технолога, производителя оборудования - специализированный портал

www.hipzmag.com

| №2 (191) февраль 2015 УДК 664.72.047,54:005.591.6

Особливості технології шведських шахтних зерносушарок

Гапонюк І.І., доктор технічних наук, Національний університет харчових технологій Анотація: виконано аналіз особливостей технології та конструкції сучасних шведських високопродуктивних зерносушарок, наведено порівняльні дані відповідності технічної характеристики цих сушарок розрахунковим показникам, наведено відмінності шведських зерносушарок від вітчизняних та можливості використання переваг шведських технологій для удосконалення вітчизняних існуючих. Ключові слові: зерно, тепловологообмін, теплота, камера сушіння, аеродинаміка, екологія. Annotation: the analysis of features of technology and construction of the modern Swedish high-performance grain dryers is executed, these comparative accordances over of technical харак-теристики of these dryers are brought to the calculation indexes, differences over of the Swedish grain dryers are brought from home and possibilities of taking advantage of Swedish technologies for the improvement of the home existing. Key word: drying, grain, warmth, chamber of drying, aerodynamics. В продовження попередньої статті щодо аналізу особливостей технології та техніки зерносушарок північноамериканського виробництва, ми продовжимо розгляд сучасних високопродуктивних зерносушарок шведського виробництва. Зміненням об’єму тепловологообмінної камери зерносушарок серії TORNUM TK від 17,8 до 319 м3 можна забезпечувати великий діапазон продуктивності сушарок від 6,3 до 100 пл.т/г (табл.1). Висока надійність роботи, порівняно невеликі питомі енерговитрати сушіння в межах 0,9…1,3 м3/(1т·1%), а також керованість заданими показниками якості забезпечили розповсюдженість й високу конкурентоспроможність шведських зерносушарок. За результатами наших виробничих досліджень шведської шахтної зерносушарки TORNUM TK 8 – 28 – 4, виготовленої та зданої в експлуатацію у 2013 р., з урахуванням аналізу проспектів зерносушарок інших модифікацій пропонуємо аналітичний огляд особливостей сучасних шведських високопродуктивних зерносушарок. Порівнюючи ефективність використання робочого об’єму тепловологообмінних камер сушарок різних виробників та моделей, можна відзначити, що для даних моделей сушарок він є найменшим. Так, для сушарок TORNUM TK цей показник по зерну пшениці становить 2,4 (т·%)/1м3) і дещо більший для шахтних зерносушарок США моделі GH– 3,1 (т·%)/1м3) та навіть вітчизняних зерносушарок типу ДСП – 2,9 (т·%)/1м3). Для порівняння із сушарками баштового типу Sukup Mfg щодо сушіння зерна кукурудзи, показник використання об’єму зерносушильної ємності в них дещо більший і становить 3,7…4,1 (т·%)/1м3), діаметром башти 3,7 м, і 4,3…4,4 (т·%)/1м3), діаметром башти 5,5 м. Ще більшим є показник ефективності використання сушильної камери для зерносушарок колонкового типу – від 5,8…6,2 (т·%)/1м3) для одномодульних, 4,7…5,0 (т·%)/1м3) – двомодульних – до 4,5…4,6 (т·%)/1м3) тримодульних сушарок моделей Sukup Mfg TE. Проте суперечлива динаміка зменшення цього показника для сушарок зі збільшенням кількості модулів доводить необхідність критичного сприйняття технічної характеристики рекламних проспектів. На рис. 1 і 2 представлено зовнішній вигляд сушарки та основні її складові. Як видно із представлених рисунків, ці зерносушарки належать до шахтних прямотечійних. Сушіння зерна в них здійснюється конвективним способом нагрітими до заданої температури робочими газами в камері спалювання (п.1 рис. 2) теплоносія (природного газу) (рис. 1. б)). Ці гази подаються в тепловологообмінну камеру (п. 3 рис. 2) під розрідженням, створюваним повітродувними машинами 6 рис. 2 і рівномірно розподіляються в шарі зерна через мережу газопідвідних коробів (рис. 1. в)), а насичені вологою відпрацьовані гази виводяться в довкілля через таку саму кількість газовідвідних

Таблиця. 1. Технічна характеристика зерносушарок серії TORNUM TK

Модель сушарки

Об’єм тепловологообмінної камери, м3

Висота, м

Продуктивність, т/г Пшениця

Кукурудза

Ріпак

Діапазон вологості зерна, %

19 – 14

24 – 14

12 – 7

Температура робочих газів, ºС

110

7,865

6,3

4,9

2,5

ТК 2 – 08

17,8

ТК 2 – 10

20,6

8,935

7,3

5,7

2,9

ТК 2 – 12

23,4

10,005

9,4

7,4

3,7

ТК 2 – 14

26,2

11,075

10,5

8,2

4,1

ТК 2 – 15

27,6

11,610

11,5

9,0

4,5

ТК 2 – 16

29,0

12,145

12,5

9,8

4,9

ТК 3 – 08

26,5

8,440

9,4

7,4

3,7

ТК 3 – 10

30,8

9,510

11,0

8,6

4,3

ТК 3 – 12

35,0

10,580

14,1

11,1

5,6

ТК 3 – 14

39,1

11,650

15,7

12,3

6,2

ТК 3 – 16

43,3

12,720

18,8

14,8

7,4

ТК 3 – 20

51,7

14,860

23,5

18,4

9,3

ТК 4 – 12

46,8

10,205

18,8

14,8

7,4

ТК 4 – 16

58,0

12,345

25,1

19,7

9,9

ТК 4 – 20

69,2

14,485

31,4

24,6

12,4

ТК 4 – 24

80,4

16,625

37,6

29,5

14,8

ТК 4 – 28

91,6

18,765

43,9

34,4

17,3

ТК 4 – 30

97,2

19,835

46,0

36,1

18,1

ТК 6 – 14

78,3

11,275

31,4

24,6

12,4

ТК 6 – 16

86,7

12,345

37,6

29,5

14,8

ТК 6 – 20

103,5

14,485

47,1

36,9

18,6

ТК 6 – 24

120,3

16,625

56,5

44,3

22,3

ТК 6 – 28

137,1

18,765

65,9

51,7

26,0

ТК 6 – 32

153,9

20,905

75,3

59,0

29,7

ТК 8 – 20

138,4

14,485

62,8

49,2

24,8

ТК 8 – 22

149,6

15,555

67,0

52,4

26,4

ТК 8 – 24

160,8

16,625

75,2

59,0

29,6

ТК 8 – 26

172,0

17,695

79,4

62,4

31,4

ТК 8 – 28

183,2

18,765

87,8

68,8

34,6

ТК 8 – 30

194,4

19,835

92,0

72,2

36,2

ТК 8 – 32-

219,2

20,905

100,4

78,6

41,4

ТК 12 – 28-

319,0

20,055

100,6

78,6

42,5

Примітки: для зерна кукурудзи температура довкілля - 10ºС та відносна вологість 70%; для зерна пшениці та ріпаку температура довкілля - 15ºС та відносна вологість 75%.

технологии хранения и сушки

Рис.1. Зерносушарка моделі TORNUM TK 8-28: а) – зовнішній вигляд сушарки, б) – камера спалювання теплоносія, в) - газовідвідний короб.

Рис. 2. Зерносушарка TORNUM TK 8-28: 1 – газозмішуючий короб робочих газів; 2 – газозбірний короб відпрацьованих газів; 3 – тепловологообмінна шахта; 4 - надсушильна ємність; 5 – вивантажувальний пристрій пе-ріодичної дії; 6 – повітродувні машини; 7 вивантажучий ланцюговий транспортер; 8, 9 – камера керування зон та заслінка.

www.hipzmag.com

№2 (191) февраль 2015 |

коробів. На відміну від баштових та колонкових зерносушарок, в яких тепловологообмінні камери виконані із ситових поверхонь, шахтні зерносушарки можуть сушити практично необмежений перелік плодів рослинного походження широкого діапазону вологості. Спосіб переміщення шару зерна в тепловолого-обмінних шахтах – гравітаційний, а стан його рухомості в шахтах обумовлений принципом роботи вивантажувального пристрою і в розглянутих моделях сушарок є комбінованим. Тобто малорухомий в період спрацювання вивантажувального пристрою та нерухомий – в період неробочого стану вивантажного пристрою. Кількість вилученої із зерна вологи залежить від тривалості перебування зерна в тепло-волого-обмінній шахті, а тривалість перебування – від середньої швидкості руху шару зерна. Ця швидкість коливається від 0,1 до 0,7 м/с та перебуває в зворотній залежності від початкової вологості, хімічного складу, розмірів тіла зернин та цільового використання (насіннєве призначення, продовольче або на фуражні потреби) зерна. Технологічні режими сушіння в цих сушарках одноступеневі і значно м’якші від вітчизняних – на 20…30ºС. Досить важливим з огляду на теплоаеродинаміку і енергозаощадність сушіння зерна є відмінні від вітчизняних аналогів розміри газорозподільних коробів тепловологообмінної камери. Довжина їх співставима з вітчизняними сушарками, а площа поперечного перетину становить 2,9·10 -2 м2, що втричі більше сушарок типу ДСП (9,77-3 м2) і в 2,2 рази більше американських шахтних зерносушарок типу GH. Співвідношення загальної площі поперечного перетину всіх газовідвідних коробів до площі тепловологообмінної камери цих сушарок становить 5%, як і сушарок типу GH, та вдвічі менше від цього показника вітчизняних сушарок типу ДСП. Це відношення площ може опосередковано характеризувати тривалість перебування робочих газів в шарі зерна та більшу можливість використання потенціалу цих газів, а отже й меншу енергоємність зерносушарки. Те ж саме стосується і показників співвідношення площі газорозподільних коробів до їх довжини та об’єму коробів до об’єму тепловологообмінної камери. Для шведської зерносушарки ці показники становлять 14,3·10 -3 м і 10,8% відповідно, а для вітчизняних аналогів – відповідно 9,8·10 -3 м і 24,4%. Крім цього, слід відзначити, що зі збільшенням площі поперечного перетину газорозподільних коробів зменшується ризик винесення зерна із сушильної камери разом із відпрацьованими робочими газами, а отже і можливість інтенсифікувати сушіння, особливо дрібнозернистих культур, як ріпак, гірчиця тощо. Товщина шару зерна в зернозневоджуваній шахті значно перевищує аналогічні показники вітчизняних сушарок і коливається від 0,325 до 0,443 м. Характер подачі вологого зерна в зерносушильну шахту та виведення із неї сухого обумовлюється вивантажувальним механізмом періодичної дії, періодичність спрацювання якого прямо залежить від початкової вологості зерна. Такий стан рухомості шару зерна порівняно із неперервним обумовлює менший ризик пожежовибухонебезпеки, меншу ймовірність утворення «застійних» зон й більшу пошарову рівномірність сушіння зерна. Проте комбінований характер руху шару зерна в теплообмінній камері обумовлює різні значення аеродинамічного опору шару зерна, а отже й більший рівень забруднення довкілля в момент спрацювання вивантажуваних пристроїв і більшу ймовірність втрат зерна через газовідвідні короби із відпрацьованими робочими газами. Так, в момент спрацювання вивантажувального пристрою зерносушарки TORNUM TK 8-28 швидкість течії (витоку) робочих газів зростає 25…28% по зерну кукурудзи за фактичними замірами, а вологовміст відпрацьованих газів зменшується

| №2 (191) февраль 2015 з 32 до 23,5 г/кгс.п., й відповідно зростають втрати теплоти із відпрацьованими газами. Задані параметри сушильних або робочих газів забезпечують змішуванням продуктів спалювання природного газу із повітрям довкілля в заданому співвідношенні, подібно до більшості відомих конструкцій зерносушарок вітчизняного та європейського виробництва. А сам пальник розміщений безпосередньо біля тепловологообмінної шахти сушарки по всій її довжині, що обумовлює мінімальні теплові та аеродинамічні втрати на переміщення робочих газів до газорозподільної камери 1 (рис. 2) і газорозподільних коробів. Таке розташування пальника є характерним для більшості конструкцій шахтних зерносушарок. Кількість, або співвідношення сушильних та охолоджувальних секцій регулюється заслінкою 9 (рис. 2), розташованою в додатково обладнаній газорозподільній камері 8 (рис. 2). Загальний вигляд сушарки, конструктивні особливості, спосіб зневоднення та управління показниками тепловологообміну є достатньо подібними до більшості шахтних зерносушарок вітчизняного та закордонного виробництва. Для перевірки відповідності показників роботи сушарки вказаним в її технічному паспорті та можливості покращення показників роботи нами були виконані у виробничих умовах

відповідні теплові, аеродинамічні та технологічні розрахунки. Розрахунково нами встановлено, що в технічній характеристиці даної сушарки прийнято теплоутворюючу спроможність природного газу 36,7 МДж/м3. З врахуванням особливостей теплоутворюючої спроможності природного газу вітчизняних поставок порівняно із іноземним зазначені в технічному паспорті сушарки показники продуктивності сушіння представлено вірно, а показники питомих витрат теплоти сушіння слід коригувати на теплоутворюючу спроможність теплоносія. Тобто якщо теплоутворююча спроможність природного газу в Германії становить від 42 МДж/м3, Італії – 36 МДж/м3, то й питомі витрати теплоносія будуть в цих країнах на 33 і 15% меншими від вітчизняних. Водночас, за рахунок резервного потенціалу пальника сушарки моделі ТECFLAM VD 420 GMB DUAL, продуктивність зерносушарки відповідає паспортним даним (табл. 1). Щодо питомих витрат теплоти на зневоднення зерна, то дані потребують уточнень. Оскільки, за розрахунковими даними, потреба теплоти для сушіння зерна пшениці планової продуктивності 88 т/г на 5% однієї зерносушарки складає близько 19,95·103 МДж, що в перерахунку на теплоутворюючу спроможність природного газу вітчизняних поставок ця кількість теплоти відповідає близько 605 м3/год газу, а в перерахунку на зневоднення 1 т пшениці на 1% становить 1,37 м3/(1т·1%). Проте, за даними підприємства, фактичні питомі витрати є начебто значно меншими і становлять лише 1,17 м3/(1т·1%), а для більшого діапазону сушіння зерна – ще менші. Це потребує уточнень або пояснень, які у авторів відсутні. Технологічні режими сушіння в цих моделях сушарок використовують подібні до американських та значно м’якші порівняно із вітчизняними. Для сушіння зерна кукурудзи жовтої температуру робочих газів рекомендують 93…110 ºС, кукурудзи білої – 82…93 ºС, фуражної пшениці – 82…93 ºС , вівса – 71…88 ºС, а соняшника насіннєвого лише 49…57 ºС. До особливостей даних моделей сушарки слід також віднести високопродуктивні малоенергоємні повітродувні машини (турбіни) та спосіб підведення робочих газів в тепловологообмінну камеру «під розрідженням». Ці турбіни можуть при потужності електродвигуна 22 кВт створити розрідження 1,4 кПа і переміщають до 70 тис. м3/г, а при розрідженні 0,9 кПа – до 90 тис. м3/г. У порівнянні із повітродувними машинами вітчизняних зерносушарок шведські на 35…50% менш енергоємні (3,2…4,1 т.м3/1кВт шведських та 2,1…2,2 т.м3/1кВт – вітчизняних) і порівнянні із американськими аналогами. Хоча на показники питомих витрат електроенергії суттєво впливають не лише конструктивні особливості повітродувних машин, а навіть більшою мірою аеродинамічні втрати енергії течії робочих газів для підведення їх до шару зерна. Найменша відстань і найменші втрати енергії у американських зерносушарок моделі GH, далі розглянутих шведських і найбільші (вдвічі) – вітчизняних аналогів. За рахунок зміненого способу підведення робочих газів додатково зростає потенціал робочих газів на 4…6%, інтенсивніше протікає міжфазовий вологообмін і дещо більша пошарова в тілі зернини однорідність вологи. Однак такий спосіб підведення робочих газів має і свої недоліки. Найвагомішим є підвищений рівень забруднення довкілля аеродинамічно-легкими домішками зерна. Швидкість витоку відпрацьованих робочих газів із повітродувних машин становить 19…20 м/с та 24…25 м/с сушіння шару зерна в нерухомому стані та при спрацюванні вивантажувального пристрою відповідно. До того ж при спрацюванні вивантажувального механізму зростає швидкість руху й відповідно суттєво зменшується аеродинамічний опір шару зерна, що додатково сприяє виведенню аеродинамічно-легких частинок із відпрацьованими газами в довкілля. Для прикладу, у виробни-

технологии хранения и сушки чих умовах зернозневоджувальний агрегат TORNUM TK – 4 28 при сушінні зерна кукурудзи межі забруднення довкілля сягають 300…400 м, а об’єми аеродинамічно легких домішок при сушінні зерна кукурудзи – близько 80…110 м3/доб. До недоліків моделей шведських зерносушарок моделі TORNUM TK, на нашу думку, слід віднести такі, як: – одноступеневий режим сушіння; – відсутність можливості управляти енергією течії (швидкістю) робочих газів і інтенсивністю тепловологообміну індивідуально по сушильним і охолоджувальній зонам тепловологообмінної камери; – відсутність рекуперації теплоти відпрацьованих робочих газів, особливо після зони охолодження; – конструктивно обумовлені втрати теплоти із відпрацьованими газами з поглибленням зони сушіння у внутрішні шари тіла зернини; – змішування в газозбірному кожусі 2 (рис. 2) відпрацьованих робочих газів різних параметрів сушильної та охолоджувальної зон сушарки (d1, t2, φ2), що ускладнює рекуперувати теплоту менш вологих газів; – підвищений рівень забруднення довкілля і технічні складнощі пилоподавлення; – пилоутворення в зоні завантаження зерна в надсушильну ємність; – централізований потік робочих газів для всіх сушильних та охолоджуючої зон сушарки; – залежність рівномірності тепловологообміну в камері сушарки від умов довкілля (наявність та напрямок вітру, сонячна чи затемнена сторона тощо); – чутливість до забруднення зерна габаритними смітними домішками. Застосування низькотемпературних режимів сушіння в цих сушарках, як і більшості західноєвропейських та американських аналогів, дещо нівелює вказані недоліки, проте й додатково обумовлюють дещо більші питомі витрати теплоти на сушіння зерна. За результатами виконаних робіт з діагностики технікотехнологічного і тепло-аеродинамічного показників сушарок цієї моделі нами були розроблено рішення з удосконалення технологічних й екологічних показників сушарки. Зокрема: а) екологічні, для зменшення рівня забруднення довкілля шляхом застосування спадних та більш м’яких, особливо для культур з великими розмірами зернин (кукурудза, квасоля, соя, горох), температурних режимів сушіння зерна. Особливості конструкції зерносушарки моделі Торнум ТК дозволяють застосувати даний спосіб зменшенням потужності пальника. При цьому слід враховувати, що із пониженням температури робочих газів на кожні 10ºС продуктивність сушарки зменшиться на 12,5…13,5% від паспортної. Однак і потенціал використання цих газів буде зростати, а отже й втрати теплоти із відпрацьованими газами зменшаться на 6% за кожні 10ºС пониження температури робочих газів. Компенсувати зменшення продуктивності сушарки за понижених температурних режимів сушіння можна збільшенням об’єму сушильної зони. До того ж конструкція сушарки дозволяє збільшувати об’єм сушильної зони відповідним зменшенням зони охолодження зміненням положення заслінки 9 рис. 2. Слід враховувати, що один ярус сушильних секцій відповідає продуктивності

№2 (191) февраль 2015 |

сушіння 3,13 пл.т/г по зерну кукурудзи. Одночасно із цим слід зменшити притік повітря довкілля в нижню частину шахти сушарки (6 ярусів секцій); б) технологічні, для зменшення механічного мікротравмування зернини зменшення модуля міжшарової в тілі зернини напруженості вирівнюванням вологи і температури по шарам тіла зернини тимчасовим призупиненням конвективного тепловологообміну. Можна реалізувати перекриттям вхідних отворів газопідвідних коробів 15…17-го ярусів секцій (відлік зверху сушильної шахти) для запобігання потрапляння в них робочих сушильних газів. Продуктивність сушарки зменшиться на: ∆G = (3,13·3) – (3,13·3) ·(0,15…0,25) = 7,5 пл.т/г. Проте зменшаться питомі витрати теплоти сушіння зерна на 7…10%; в) конструктивні – зміненням об’єму газозбірного короба відпрацьованих газів 2 рис. 2 та облаштування в коробі горизонтальних перегородок для поділу шахти на дві сушильні й одну охолоджувальну зони дозволить управляти зневодненням по зонах, усунути взаємний вплив повітродувок та змішування відпрацьованих газів різних параметрів, рекуперувати теплоту відпрацьованих газів після зони охолодження, а також зменшити енергію течії відпрацьованих газів в перетині газозбірної шахти і разом із цим зменшити рівень забруднення довкілля аеродинамічно-легкими домішками.

Висновки 1. Способи сушіння зерна та конструкція шведських і вітчизняних шахтних зерносушарок є подібними. 2. Паспортні показники роботи шведської зерносушарки моделі TORNUM TK4 – 28 відповідають експериментальним і дещо відрізняються від розрахункових даних. 3. Конструктивні елементи газорозподільних каналів шведських сушарок порівняно із вітчизняними аналогами обумовлюють значно менші втрати енергії течії робочих газів, кращу рівномірність міжфазового тепловологообміну та вищий потенціал використання цих газів. 4. Зменшити енерговитрати вітчизняних зерносушарок збільшенням потенціалу використання робочих газів можна, збільшивши площу поперечного перетину газорозподільних коробів в 1,7…1,8 рази та вдвічі зменшивши коефіцієнт об’єму газорозподільних каналів κv. 5. Зменшити втрати теплоти зерносушарок модельного ряду TORNUM TK можна усуненням вказаних за текстом їх недоліків. 6. За показником можливості змінення продуктивності вітчизняних зерносушарок різною кількістю сушильних секцій їх можна віднести до модульних. 7. Конструкція вітчизняних зерносушарок дозволяє впровадити прогресивні напрацювання імпортних зерносушарок, в т.ч. наближення теплоутворюючого пристрою (пальника) до сушильних шахт, змінення способу підведення робочих газів зони охолодження, застосовувати рекуперацію теплоти відпрацьованих газів, зменшенням втрат енергії течії робочих газів можна замінити повітродувні машини (центробіжні) на менш енергоємні (вісьові). 8. Удосконаленням конструкції вітчизняних зерносушарок можна суттєво покращити їх технологічні показники та підвищити їх конкурентоспроможність.

ЛіТЕРАТ У РА 1. Флауменбаум Б.Л. Основы консервирования пищевых продуктов / Б.Л. Флауменбаум, С.С. Танчев, М.А.Гришин // М.: Агропромиздат, – 1986. – 494 с. 2. Chuanping Liu. Size distribution in gas vibration bed and its application on grain drying / huanping Liu, Li Wang, Ping Wu, Fei Xiang// Powder Technology, Volume 221, May 2012, Pages 192-198.

www.hipzmag.com

| №2 (191) февраль 2015

Проектирование, изготовление,

монтаж и наладка систем электросилового и дистанционного автоматизированного управления предприятия ООО «Терра» Аккерман Н.М., начальник департамента автоматизации группы предприятий «Зерновая столица»

Описание задачи

Описание решения

Компания ООО «Терра» является ведущим производителем круп и хлопьев в Украине. В связи с ростом производства советом директоров было принято решение об увеличении производственных мощностей хранилища сырья. Необходимо было предоставить современное техническое решение по реализации данной задачи в сжатые сроки с минимальными инвестициями без потери качества, позволившее выиграть конкурентную борьбу у нескольких соискателей на эту работу.

Элеватор для хранения зерна – это сложная технологическая система, включающая в себя большое количество транспортных и самотёчных механизмов, датчиков уровня зерна, безопасности оборудования, положения механизмов. Расположены они обычно на значительном друг от друга и от центрального распределительного пункта расстоянии и, как правило, в неотапливаемых помещениях или на открытом воздухе.

Техническое решение должно полностью соответствовать лучшим европейским образцам MES систем, позволившим вести эффективное управление технологическим процессом с низкими эксплуатационными расходами.

Традиционное решение предусматривает прокладку контрольных кабелей к датчикам и силовых кабелей к исполнительным механизмам от силовых шкафов и шкафов системы автоматизированного управления. На элеваторе ёмкостью хранения около 30 тыс. тонн зерна общая длина этих кабелей составляет 1-2 десятка километров.

технологии зернопереработки

№2 (191) февраль 2015 |

с устройствами ввода-вывода Axioline и гибридными реверсивными пускателями Conactron, имеющими расширенный температурный диапазон эксплуатации. Таким образом, отпала необходимость в прокладке километров кабелей по всему элеватору. Требовалось проложить к шкафам распределённой периферии, расположенных на всех этажах элеватора, только два кабеля, идущих от центрального распределительного пункта. Кабель питания ВВГнг сечением всего 2,5 мм2 от общего рубильника и интерфейсный кабель к центральному процессору. Причём стоит отметить полную совместимость устройств ввода-вывода Axioline с устройствами от сторонних производителей, ведь в этом проекте в качестве центрального процессора использовался контроллер S7/-317 PN/DP компании «Сименс».

Преимущества решения На протяжении нескольких лет специалистами департамента автоматизации ГП «Зерновая столица» в своих разработках применяется технология распределённой периферии. Вот и на этот раз работа над проектированием системы электросилового и дистанционного автоматизированного управления элеватором ООО «Терра» в г. Первомайский Харьковской области не стала исключением. Для сбора информации от 94 датчиков уровня в силосах, управления более чем 80 перекидными клапанами и задвижками, а также позиционирования тремя загрузочными надсилосными тележками были изготовлены местные шкафы управления

• Компактность гибридных пускателей ELR H5-I-SC230AC/500AC-2 позволила сократить количество шкафов электросилового управления на 30%. • Благодаря применению технологий распределённого ввода-вывода и устройств Axioline во время реализации данного проекта расход кабельно-проводниковой продукции сократился до 17%, время монтажных работ было сокращено на 20%. • Наличие профессиональной поддержки продуктов компании «Феникс Контакт». • Широкая сеть представительств и партнёров «Феникс Контакт» в Украине.

УДК 664.7

Научно-практические основы комплексной переработки зерна амаранта

Смирнов С.О., Урубков С.А., Дронов А.С., ФГБНУ НИИХП «Научно-исследовательский институт хлебопекарной промышленности», Amaranth Bio Company LLC Данная работа посвящена разработке процессов прогрессивной технологии разделения зерна амаранта на анатомические части с получением различных видов пищевых добавок для создания продуктов питания общего и специального назначения, обладающих лечебно-профилактическими свойствами. Ключевые слова: мука амарантовая, анатомические части, технология. This paper deals with the development processes of progressive separation technologies amaranth grain on the anatomical part to produce different types of food additives to create food products for General and special purpose, possessing curative properties. Key words: amaranth flour, anatomical parts, and technology.

www.hipzmag.com

| №2 (191) февраль 2015 Перспективным направлением прогресса агропромышленного комплекса России является развитие современной системы высоких технологий производства и переработки растительного сырья с получением новых видов продуктов питания общего, функционального и лечебно-профилактического назначения и добавок высокой пищевой ценности с повышенным содержанием белка. Важное место в этой системе в качестве сырья занимают не только традиционные для страны зерновые культуры, но и новые перспективные, такие как амарант. Амарант представляет собой травянистое однолетнее пурпурно-зеленое или желто-зеленое растение, высота которого может достигать 2-3 м. Метелка в зрелом состоянии имеет длину 30-50 см и диаметр 15-25 см (рис. 1-3). Вес одной метелки достигает 1-1,5 кг. Семена амаранта очень малы, подобно песчинкам, а число их огромно (до 500 тыс. в одной метелке). Зерновой амарант дает семена, по характеристике и свойствам сходные с зерном злаков, однако поскольку он не принадлежит к семейству злаковых, его называют псевдозлаковым [3].

Рис. 3. Амарант в зрелом состоянии (уборка урожая, осень 2014 г., Африка, Уганда)

Рис. 1. Амарант в зрелом состоянии (уборка урожая, осень 2014 г., Африка, Уганда)

Рис. 2. Амарант в зрелом состоянии (уборка урожая, осень 2014 г., Африка, Уганда)

Амарант относится к нетрадиционным видам растительного сырья, наиболее перспективным для расширения ассортимента продуктов здорового питания, а также для изготовления пищевых добавок функционального назначения. В зерне амаранта содержится 7-8% масла, которое содержит более 70% моно- и полиненасыщенных жирных кислот (линолевая (Омега-6), олеиновая (Омега-9), линоленовая (Омега-3), арахидоновая, пальмитолеиновая кислоты и др.), более 9% фосфолипидов (в составе которых по количеству доминирует фосфатидилхолин), по жирно-кислотному составу амарантовое масло близко к кукурузному, но имеет ряд существенных преимуществ. Витамин Е в амарантовом масле находится в особо активной токотриенольной форме, и, что еще важнее, в нем содержится до 10% сквалена, который до недавнего времени получали только из печени глубоководной акулы. Также большим достоинством амаранта является не только высокий уровень содержания белка, но и его аминокислотный состав [7]. Качество белка амаранта считается очень высоким ввиду значительного содержания незаменимых аминокислот, в частности ценной аминокислоты – лизина (4,3-5,7% к общему белку семян), что в 2 раза больше, чем у пшеницы, и в 3 раза больше, чем у кукурузы и сорго, и даже сопоставимо по количеству с соей и коровьим молоком. Крахмал, составляющий до 70% массы амаранта, обладает уникальными свойствами. Размер гранул крахмала в несколько раз меньше, чем рисового и кукурузного. Благодаря этому крахмал амаранта более предпочтителен в качестве наполнителя при изготовлении колбасных изделий, которые подвергаются заморозке и последующей разморозке. Изучение биохимического состава, физических и технологических свойств зерна амаранта и его зернопродуктов, современных физических способов, позволяющих получать из различных анатомических частей продукты с улучшенными органолептическими показателями с измененными физическими свойствами и химическим составом, выявили предпосылки их применения для повышения потребительских свойств и пищевой ценности хлебобулочных, мучных кондитерских, мясных и других изделий. Это создает условия для расширения и совершенствования ассортимента различных продуктов питания общего и специального назначения.

технологии зернопереработки Изучение физических, химических свойств, соотношений анатомических частей и кинетики влагопоглощения зерна амаранта разных размеров позволило разработать процесс его ситовоздушной очистки от примесей и гидротермической обработки при подготовке к помолу [4, 5, 6]. Весьма своеобразное анатомическое строение зерновки амаранта (зародыш кольцеобразно охватывает эндосперм) позволило смоделировать построение технологического процесса разделения зерновки на анатомические части, основанного на предварительном сжатии зерновки с целью разрыва оболочек и нарушения связи между зародышем и эндоспермом. На осно-

№2 (191) февраль 2015 |

вании комплексного исследования зерна амаранта и анатомических частей разработана технология его разделения на эти части и получения из них нативных продуктов, отличающихся биохимическим составом и пищевой ценностью: хлопьев из эндосперма, зародышевой крупки, муки из эндосперма и зародыша. Чистота крупки зародышевой – 80-95%, характеризуется содержанием зародышевой части зерна. Чистота хлопьев – 90-95%, характеризуется содержанием эндосперма [6]. Таким образом, в результате реализации способа решена задача глубокой переработки зерна амаранта на основе эффективного разделения их на анатомические части (табл. 1). Витамины

Зола

Клетчатка

Крахмал

Жиры

Белки

Минеральные вещества

Энергетическая ценность

Таблица 1. Химический состав продуктов размола зерна амаранта

Амарант плющенный нативный

17,3

7,8

53,4

6,4

2,6

487

275

176

540

5,42

2,85

2,4/13,5

378

Хлопья амарантовые нативные

6,6

1,9

70,4

2,6

1,2

216

131

106

364

3,54

1,45

1,9/2,8

335

Крупка зародышевая амарантовая нативная

36,3

17,8

11,8

7,1

5,7

117

769

482

279

879

8,67

5,75

3,0/32,4

381

Мука амарантовая обдирная нативная

16,7

5,6

54,5

3,5

2,4

376

244

151

480

5,73

3,10

1,2/13,1

349

Мука амарантовая сортовая нативная

6,8

1,8

76,8

2,5

0,8

146

290

3,41

1,47

2,1/1,02

360

Мука амарантовая белковая нативная

38,6

20,1

11,4

4,2

4,5

731

462

250

849

8,38

6,05

3,2/36,1

398

Отруби амарантовые белковые нативные

23,3

8,6

8,5

18,1

7,8

214

920

561

395

997

131

9,83

4,53

2,5/18,7

277

Отруби амарантовые нативные

5,8

2,3

6,7

19,4

5,1

121

612

393

284

780

115

4,25

1,42

1,0/15,6

148

Крупка зародышевая амарантовая полуобезжиренная

38,8

10,8

12,6

7,0

5,2

113

765

477

274

870

8,54

5,70

3,0/5,82

330

Мука амарантовая белковая полуобезжиренная

41,4

12,2

13,5

3,4

4,6

738

462

253

848

8,34

5,91

3,2/6,46

343

Отруби амарантовые белковые полуобезжиренные

21,7

5,3

7,8

20,3

7,1

212

918

559

393

990

130

9,67

4,50

2,5/2,20

247

Наименование продукта

г в 100 г продукта

Для разработки предложений об использовании продуктов переработки амаранта осуществлена их апробация в различных производствах [1, 2]. Из крупки зародышевой амарантовой нативной на основе СО2 - экстракции извлекают масло. В результате этого сокращено на 60% количество используемого для экстракции газа СО2, при этом повышается в 2 раза концентрация сквалена в масле. После экстракции шрот крупки зародышевой размалывают на традиционном оборудовании и получают муку белковую полуобезжиренную. Мука амарантовая белковая полуобезжиренная содержит глутаминовую кислоту и аргинин, кроме того, она богата лизином, треонином, изолейцином. Высокое содержание незаменимых

В5/Е

мл в 100 г продукта

ккал

аминокислот (34,5%) обусловлено преимущественно лизином (4,3-6,5%), изолейцином (3,3-3,8%) и суммой тирозина с фенилаланином (6,3-8,1%). Также эта мука содержит сквален, обладающий антиоксидантным действием, предотвращает полимеризацию и окисление жира. Сквален относится к важнейшим биологически активным соединениям и выполняет в организме роль регулятора липидного и стероидного обмена, являясь предшественником целого ряда стероидных гормонов, холестерина и витамина Д. Мука белковая амарантовая рекомендована и апробирована в производстве мясоколбасных изделий. Работы проводились в лаборатории технологии колбас и полуфабрикатов ГНУ ВНИИМП им. В.М. Горбатова.

Таблица 2. Физико-химические и функционально-технологические исследования № об.

Наименование образца

белка

Массовая доля, % жира углеводов

золы

рН

ВУС, Н2О/г

ЖУС, масла/г

Мука амарантовая белковая полуобезжиренная

41,4

12,2

13,5

4,6

6,62

3,1

2,8

Мука амарантовая сортовая (крахмалистая)

6,8

1,8

76,8

0,8

6,83

3,8

1,3

Мука цельносмолотая амарантовая

17,3

7,8

53,4

2,6

6,63

2,6

2,1

Мука соевая

46,5

18,7

11,8

5,4

7,2

3,5

2,0

Из представленных образцов по химическому составу и функционально-технологическим свойствам образец №1 близок к муке соевой. Так, содержание белка и жироудерживающая способность (ЖУС) в нем почти в 2 раза выше, чем в образце №3. По водоудерживающей способности (ВУС) все три образца близки и имеют ее на уровне водоудерживающей способности соевой муки. Кроме того, белково-углеводные продукты (БУП) обладают способностью стабилизировать эмульсии. Модельные эмульсии

www.hipzmag.com

изготавливали на основе суспензий БУП в дистиллированной воде (2,5% раствор хлорида натрия), растительного масла в соотношении 1:5:5. БУП образовывали устойчивые эмульсии, отделения жидкой фазы после термообработки и центрифугирования не происходило. Анализ полученных данных, а также себестоимость позволяют сделать вывод о том, что мука амарантовая белковая полуобезжиренная подходит как по функционально-технологическим свойствам, так и по себестоимости для производства мясных продуктов.

| №2 (191) февраль 2015 Фарш, изготовленный с гидратированным белковоуглеводным препаратом БУП, был однороден, не прилипал к стенкам оборудования и хорошо формировался. Было установлено, что котлеты с гидратированным белково-углеводным препаратом БУП имели плотную консистенцию, характерный для мясных продуктов запах и вкус. Потери при жарении были ниже нормируемых и составили 27,4%. Проведенные исследования позволяют сделать вывод о том, что гидратированный белково-углеводный препарат (БУП) может быть использован при изготовлении рубленых полуфабрикатов в количестве 20% без ухудшения органолептики готового продукта. Предприятия мясной промышленности имеют преимущество более оперативной оценки эффективности влияния добавки муки амарантовой белковой полуобезжиренной на показатели полуфабрикатов и готовых продуктов. Еще одним перспективным направлением является обогащение амарантовой мукой пшеничного хлеба для повышения его пищевой ценности – благодаря наличию белка с высоким содержанием незаменимых аминокислот, витаминов и других биологически активных веществ. Для улучшения показателей качества хлеба целесообразно использовать сортовую амарантовую муку в количестве 7% от массы пшеничной муки высшего сорта (табл. 3). Большим

достоинством сортовой амарантовой муки является улучшение ею показателей качества как формового, так и подового хлеба. Далеко не все хлебопекарные улучшители обладают такой способностью, чтобы наряду со значительным увеличением объема хлеба существенно повышать его формоустойчивость. Муку амарантовую сортовую получают путем размола полученных из эндосперма хлопьев. Пористость мякиша хлеба при добавлении сортовой амарантовой муки улучшилась – она стала более тонкостенной, мелкой и равномерной. На ощупь мякиш хлеба из смеси по сравнению с контролем был более нежным и воздушным, с хорошей упругостью. Мука амарантовая сортовая нативная содержит фермент α-амилазу. При замесе, брожении и расстойке теста (30°С) α-амилаза продуцирует низкомолекулярные декстрины из крахмала – субстрат для β-амилазы. При этом увеличивается объем хлеба, улучшается окраска его верхней корки и аромат, пористость и цвет мякиша. Мука амарантовая сортовая нативная содержит также фермент липазу, расщепляющую липиды муки до моно-, диглициридов и свободных жирных кислот. Моноглицириды, взаимодействуя с крахмалом, замедляют кристаллизацию амилопектина и, следовательно, черствение хлеба.

Таблица 3. Показатели качества хлеба из пшеничной сортовой муки и ее композитных смесей с амарантовой мукой Вариант ввода амарантовой муки (вид, доза) Контроль

Белковая 7%

Белковая 10%

Сорт пшеничной муки

Объемный выход хлеба, см3/100 г муки

Удельный объем хлеба, см3/ 1 г хлеба

формовой

подовый

формовой

высший

534

500

4,23

подовый

Формоустойчивость

Пористость, %

4,11

0,47

Органолептическая оценка хлеба внешний вид

мякиш

Кислотность хлеба, град.

4,9

1,2

первый

487

481

3,60

3,70

0,32

4,0

2,4

высший

546

540

4,29

4,31

0,42

4,6

3,8

1,9

первый

455

452

3,41

3,57

0,32

3,0

4,0

2,8

высший

504

473

3,87

3,82

0,32

2,8

2,6

2,2

первый

452

414

3,42

3,33

0,23

2,0

4,0

3,2

Сортовая нативная 7%

высший

623

639

4,86

5,18

0,55

4,8

1,4

первый

521

529

3,92

4,11

0,38

5,0

4,5

2,3

Сортовая нативная 10%

высший

587

564

4,56

4,48

0,46

4,8

4,6

1,6

первый

500

503

3,75

3,93

0,36

4,0

4,5

2,3

Цельносмолотая 7%

первый

521

479

4,58

4,60

0,32

4,0

2,2

Цельносмолотая 10%

первый

470

441

4,16

4,18

0,37

3,0

4,0

2,3

Ввод амарантовой сортовой муки в пшеничную привел к значительному улучшению показателей качества хлеба: увеличение объемного выхода – на 53-139 см 3 для муки высшего сорта и на 13-48 см 3 для муки первого сорта (на 10-28% и 3-10% соответственно), удельного объема – на 0,33-1,07 см3 для муки высшего сорта и на 0,15-0,41 см 3/1 г хлеба для муки первого сорта (на 8-26% и 4-11% и соответственно), формоустойчивости (кроме дозы 10%) – на 0,08 для муки высшего сорта и на 0,04-0,06 для муки первого сорта. Увеличение объемного выхода хлеба было настолько существенным, особенно для муки высшего сорта, что легко определялось визуально. Очень важно, что улучшились показатели качества не только формового, но и подового хлеба, поскольку большая часть хлебобулочных изделий в нашей стране выпекается на поду. У подового хлеба при вводе амарантовой сортовой муки наряду с объемом улучшилась и формоустойчивость.

Важным показателем фракционного состава белков амаранта является отсутствие спирторастворимой фракции (проламинов), образующей при замесе теста клейковину – глютен. Это обстоятельство имеет большое значение в технологии производства мучных кондитерских изделий, где требуется использование муки с низким содержанием слабой клейковины. Наиболее эффективным и экономически оправданным приемом конструирования продуктов с заданным биохимическим составом и соотношением полиненасыщенных жирных кислот является разделение зерна амаранта на анатомические части. Учитывая пищевую ценность и сбалансированный аминокислотный состав, перспективным является применение продуктов переработки зерна амаранта не только в качестве добавки к традиционным видам продуктов питания, но и для использования их в лечебно-профилактических целях.

технологии зернопереработки

№2 (191) февраль 2015 |

Л и ТЕРАТ У РА 1. Дулаев В.Г. Технологические аспекты комплексной переработки семян амаранта / В.Г. Дулаев, А.И. Меньшенин, А.Е. Медведев, С.О. Смирнов // Труды научно-практической конференции. РАСХН «Технологические аспекты комплексной переработки сельскохозяйственного сырья при производстве экологически безопасных пищевых продуктов общего и специального назначения» по направлению: «Пищевые технологии будущего. Гипотезы. Теории. Эксперименты». - М.: Углич, 2002. – С. 175. 2. Дулаев В.Г. Новая технология и ассортимент продуктов глубокой переработки зерна амаранта / В.Г. Дулаев, А.И. Меньшенин, С.О. Смирнов // Сборник докладов. III Юбилейная международная выставка-конференция «Высокоэффективные пищевые технологии, методы и средства для их реализации». Часть I. – М.: Издательский комплекс МГУПП, 2005. – С. 29-32. 3. Кононков П.Ф. Амарант – перспективная культура XXI века / П.Ф. Кононков, В.К. Гинс, М.С. Гинс. – М., 1998. 4. Патент RU 2251455. Способ помола семян амаранта / С.О. Смирнов, В.Г. Дулаев, А.И. Меньшенин // Заявл. 25.12.2002; опубл. 10.05.2005. 5. Патент RU 2533006. Способ получения продуктов размола семян амаранта и технологическая линия для осуществления способа / С.О. Смирнов, А.С. Дронов// Заявл. 01.04.2013; опубл. 20.11.2014. 6. Смирнов С.О. Разработка технологии разделения зерна амаранта на анатомические части и получения из них нативных продуктов /Смирнов С.О.: диссертация кандидата технических наук: 05.18.01. – Москва, 2006. – 215 с. 7. Чернов И.А. Амарант – фабрика белка / И.А. Чернов, Б.А. Земляной. – Казань: Казанский университет, 1991. – 90 с.

УДК 664.694:658.628-047.44

Аналіз номенклатури та товарного

асортименту підприємства з виробництва макаронних виробів Устенко І.А., кандидат технічних наук, доцент, Одеська національна академія харчових технологій

Стаття присвячена аналізу номенклатури та товарного асортименту підприємства з виробництва макаронних виробів ТМ «Чумак» на основі моделі Бостонської консалтингової крупи (БКГ) та складанню для конкуренції на ринку характеристики бізнес-портфелю на основі матриці БКГ як складової побудови функціональної маркетингової стратегії загальноекономічної стратегії підприємства. Ключові слова: макаронні вироби, асортиментний портфель замовлень, життєвий цикл товару, модель Бостонської консалтингової групи (БКГ). Статья посвящена анализу номенклатуры и товарного ассортимента предприятия по производству макаронных изделий ТМ «Чумак» на основе модели Бостонской консалтинговой группы (БКГ) и составлению для конкуренции на рынке характеристики бизнеспортфеля на основе матрицы БКГ как составляющей построения функциональной маркетинговой стратегии общеэкономической стратегии предприятия. Ключевые слова: макаронные изделия, ассортиментный портфель заказов, жизненный цикл товара, модель Бостонской консалтинговой группы (БКГ).

Вступ У ранній період зародження українського бізнесу однією із самих злободенних проблем було нерозуміння принципів його ведення. Чітка, продумана та ефективна маркетингова стратегія була рідкістю. Важливо зрозуміти саму концепцію підходу до створення стратегії: це бачення майбутнього і напрямок для досягнення поставленої мети – погляд з майбутнього на сьогоднішні ресурси компанії, а не екстраполяція поточного стану і внутрішніх обмежень на наступний період. Ми маємо справу не з логікою, а з інтересами. Ознака відсутності стратегічного підходу – концентрація організації на внутрішніх ресурсах. Тим самим ігноруються всі можливі погрози з зовнішнього середовища (вони сприймають тільки здійснений факт) і упускаються сприятливі тенденції. Стратегічний підхід складається в перетворенні будь-яких змін у позитивні можливості і їхнє використання, а план при цьому не догма. Актуальність цього питання не тільки не зменшилася з появою нових технологій, але і підвищилася. Загальна мода на впровадження комплексних інформаційних систем і комплексної автоматизації лише оголила і збільшила проблеми управління

www.hipzmag.com

і необхідності системного стратегічного підходу до їхнього вирішення.

Аналіз літературних даних та постановка проблеми Розробка і реалізація маркетингової програми, також як і вся стратегія, враховує ключові фактори успіху в галузі, які повинні бути встановлені і чітко сформульовані. Якщо не будуть прийматися маркетингові міри, то варто очікувати подальшого скорочення продажів і втрати ринку, унаслідок його захоплення конкурентами. Заходи повинні бути розроблені і представлені у виді конкретних рекомендацій до виконання – програми. Для розробки успішної маркетингової програми, треба оцінити ринкову ситуацію і її вплив на підприємство за рядом показників [1, 2]. Характеристики товарної номенклатури можуть слугувати базовими орієнтирами для розробки стратегії товару. У підприємства може бути чотири способи розширення діяльності: створення нових асортиментних груп товарів – і, внаслідок цього, розширення

| №2 (191) февраль 2015 товарної номенклатури; підприємство може розширити вже наявні асортиментні групи, щоб отримати статус суб’єкта підприємництва з невичерпним асортиментом; підприємство може збільшити кількість варіантів кожного з наявних товарів; може прагнути більшої (або меншої) гармонійності товарів різних асортиментних груп. При використанні матриці БКГ можна визначити, які види продукції відіграють провідну роль у порівнянні з конкурентами, як повинне розбудовуватися виробництво зараз і як будуть змінюватися розміри прибутку і збуту продукції. Матриця БКГ будується на тому економічному припущенні, що чим більше частка продукції на ринку, тим нижче відносні витрати й вище прибуток у результаті економії від обсягів виробництва [3].

Мета та задачі дослідження Метою даної статті є проведення аналізу номенклатури та товарного асортименту підприємства з виробництва макаронних виробів ТМ «Чумак» на основі моделі Бостонської консалтингової групи (БКГ) та складання для конкуренції на ринку характеристики бізнес-портфелю на основі матриці БКГ як складової побудови функціональної маркетингової стратегії загальноекономічної стратегії підприємства. Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні задачі: – проаналізувати ринкову ситуацію макаронних виробів; – дати характеристику кампанії «Чумак» з виробництва харчових продуктів; – навести життєвий цикл макаронних виробів ТМ «Чумак»; – провести аналіз товарного асортименту підприємства з виробництва макаронних виробів ТМ «Чумак» на основі моделі (БКГ).

Результати аналізу Результати аналізу номенклатури та товарного асортименту підприємства з виробництва макаронних виробів ТМ «Чумак» на основі моделі Бостонської консалтингової групи (БКГ) На першому етапі необхідно проаналізувати ринкову ситуацію. При аналізі українського ринку макаронних виробів експерти зазначили, що ця продукція дуже популярна в Україні: більше третини населення (до 40%) вживають макарони як основну їжу, ще частина – як гарнір або компонент інших страв. Незважаючи на це, виробництво скорочується (на 16,8%), а місткість ринку, що впала в 2011 р. на 5,5%, коливається близько показника 122 тис. тонн (±1,6%). Макаронна продукція відрізняється широким видовим розмаїттям (рис. 1), видами упаковки, ціновими діапазонами [4].

Рис. 1. Види макаронної продукції на ринку України

Рис. 2. Імпорт макаронної продукції на ринку України Основними класифікаційними ознаками є сорт борошна (виділяють вищий, перший і другий сорти макаронних виробів) і сорт пшениці (групи А, Б, В). Зазначимо, що переважно за останньою ознакою макаронні вироби відносять до різних цінових сегментів. Найбільш дорогими є вироби з твердих сортів пшениці. Фахівці вказують, що ринок близький до насичення, тенденціями його розвитку є висока конкуренція, зростання витрат на просування продукції та консолідація виробників. В останньому розрізі цікаво відзначити, що ТОП-10 ключових операторів утримує три чверті ринку. При цьому вітчизняні виробники утримують індекс своїх цін практично незмінним (діапазон зміни становить 99,8…101,5%), а індекс споживчих цін, що становив 111% в 2010 р., також наблизився до цього показника. Виготовлена в Україні продукція має попит серед споживачів, вона ж переважає на ринку. Однак за розглянутий період спостерігається приріст імпорту як в абсолютних показниках, так і у формі частки на ринку (від 11,5% до 25,5%). Велика частина цієї продукції за підсумками 2014 р. надходить із Росії та Італії, ще макаронні вироби нам постачають Туреччина і Польща (рис. 2). Основними споживачами українських макаронних виробів є Росія (40%) і Румунія (35%), причому в 2014 р. частка першої навіть зросла (на 5,5%) [4]. Більшість макаронних виробів на українському ринку представлені продукцією вітчизняного походження (85%). Обсяги виробництва макаронів в Україні знижуються з 2010 р. За результатами 2012 р. показник склав 98,5 тис. тонн, а в 2013 р. скоротився ще на 2%. Загальний обсяг ринку макаронних виробів в 2012 р. досягав 119,7 тис. тонн, що на 2% нижче показника попереднього року. Однак оцінна місткість ринку в 2013 р. становить 125,3 тис. тонн. Росту сприяло збільшення імпорту продукції. Протягом 2009-2013 рр. на українському ринку прослідковується тенденція до скорочення споживання вітчизняної продукції. Якщо в 2009 р. питома вага макаронних виробів українського виробництва становила 98%, то в 2013 р. – 74%. Вітчизняні виробники наповнюють не тільки внутрішній ринок, але й постачають макаронні вироби на експорт. Основними ринками збуту українських макаронів є Росія, Молдова та Вірменія. Основними компаніями-імпортерами продукції є: ТОВ «Макфа-Україна» (Харків), ПП «Кватро-Юнион» (Дніпропетровськ), ТОВ « Фоззи-Фуд» (Київ), ТОВ «Торговельна компанія «Російський продукт» (Харків), ПАТ «Чумак» (Київ) [5]. На українському ринку працює багато компаній, які займаються виробництвом макаронів. Серед них можна виділити такі: компанія «Українські макарони» (ТМ «Тая»); Київська макаронна фабрика (ТМ «КМФ»); Маревен Фуд Україна (ТМ «Роллтон»); макаронна фабрика «МилаМ» (ТМ «МилаМ»); холдинг «Урожай» ( входить до складу групи Lauffer); «Чумак» (ТМ «Чумак»); фірма «Зодіак». Жодна з фірм не контролює й п’ятої частини ринку, але лідером є компанія «Українські макарони» з ринковою часткою 17,5%. Понад 65% усіх макаронних виробів випускають шість вітчизняних операторів ринку. У кожному регіоні України є свій лідер. Найбільш популярні торговельні марки: «Чумак», «Тая», «Макфа».

технологии зернопереработки У період кризи 2008 р. багато мереж запустили власні торговельні марки (ВТМ) макаронних виробів. У кожній великій торговельній мережі представлені макаронні вироби в дешевому та середньому цінових сегментах під ВТМ, які найчастіше є лідерами продажів у цих мережах. Так, у супермаркетах Spar компанія продає макарони під ВТМ «Спар» (середній ціновий сегмент) і «Норма» (дешевий сегмент), компанія «Фудмаркет» пропонує під ВТМ «Хит продукт» і «ТМ №1» з м’яких сортів пшениці, Fozzy Group пропонує покупцям макаронні вироби під ВТМ «Повна чаша» і «Премія», «МЕТРО Кеш енд Керри Україна» – під ВТМ ARO, АТБ – ТМ «Добрий кухар». Такі дії мереж пояснюються дуже просто – продукцію під ВТМ вони можуть продавати на 10…15% дешевше, ніж аналогічні товари під брендом виробників. При оцінці споживчих переваг зазначено, що основним критерієм вибору продукції є ціна. Однак продукція преміум-класу також має попит, причому в цілому попит досить стійкий. Серед інших критеріїв слід зазначити сорт пшениці, походження продукції, а також її торгову марку, серед яких найбільш популярними є макарони ТМ «Чумак». Оцінки темпів розвитку ринку переважно негативні. Для поліпшення ситуації рекомендовано підвищувати первинний рівень попиту, який в Україні приблизно вдвічі нижче, ніж у Росії і втричі – ніж у Європі. На другому етапі дамо характеристику кампанії «Чумак» з виробництва харчових продуктів. «Чумак» – компанія національного рівня, одне з найбільших підприємств в Україні. Основна діяльність компанії – виробництво продуктів харчування. «Чумак» пропонує споживачам макаронні вироби, кетчупи, соуси, майонези, томатну пасту, соки, соняшникову олію, консервовані овочі. Місія цієї компанії полягає у ставленні до бренду як до носія унікальних переваг та пропонуванні його «з лану до столу»; використанні знань та досвіду для вирощування та відбору для продуктів найкращих врожаїв; постійному перевершенні себе у виготовленні натуральних харчових продуктів на основі внутрішнього професійного розуміння потреб та вподобань споживачів; постійному розвитку співробітників – сприянні їх лідерства та визнанні їх досягнень;

№2 (191) февраль 2015 |

застосовунні найкращих менеджерських методів та технологій, щоб забезпечити ринок інноваціями та якістю [6]. Зараз продукція компанії експортується в Канаду, Росію, США, Казахстан, Грузію, Ізраїль, Іспанію, країни Балтики та інші світові ринки. У жовтні 2009 року «Чумак» запустив завод з виробництва макаронів у Новій Каховці (Херсонська область). Загальна сума інвестицій у підприємство становить $6 млн. Потужність заводу — 20…30 тис. тонн. макаронних виробів на рік. «Чумак» є власником одного з найбільших заводів з виробництва макаронів в Україні [6]. «Чумак» випускає макарони преміум-сегменту, які виробляються з рідких твердих сортів пшениці. Інтерес «Чумака» до макаронного бізнесу пояснюється високою прибутковістю та постійним попитом з боку населення. Рентабельність бізнесу навіть у самі гірші часи не опускається нижче 40%. До того ж через зниження платоспроможності населення попит на макарони, як і на крупи, збільшився. Зростання ринку на початок 2015 р. складе 10%, тоді як в останні декілька років ринок був стабільним. При цьому час для виробництва макаронів преміум-сегменту найбільш сприятливий. Через девальвацію гривні український виробник став більш конкурентоспроможним у порівнянні із західними компаніями і може запропонувати більш прийнятну ціну. 2014 рік компанія «Чумак», за попередніми даними, закінчила зі збитком 269,787 млн. грн. Про це говориться в повідомленні підприємства [5]. Вартість активів підприємства на кінець 2014 року склала 614,779 млн. грн., дебіторська заборгованість – 225,835 млн. грн., поточні зобов’язання – 257,605 млн. грн., довгострокові – 490,847 млн. грн. Як повідомлялося раніше, 2013 рік компанія «Чумак» закінчила зі збитком 2,809 млн. грн. при збільшені чистого доходу на 2,27 %, або на 13,77 млн. грн. – до 619,799 млн. грн. Компанія «Чумак» оголосила фінансові результати за 2011-2014 рр. В табл. 1 наведено характеристику асортименту і номенклатури продукції, що виготовляється, у розрізі асортиментних груп та за структурою у динаміці (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка виробництва продукції у розрізі асортиментних груп та структури асортименту Основний вид продукції У натуральній формі, тонн Овочі консервовані без оцту

Овочі консервовані з оцтом

Макарони

Кетчуп

Майонез

Разом

www.hipzmag.com

Обсяг виробництва У грошовій У відсотках до формі, тис. всієї виробленої грн. продукції, %

Обсяг реалізованої продукції У натуральній У грошовій У відсотках до формі, тонн формі, тис. грн. всієї реалізованої продукції, %

2011

3092,5

47187,6

2976,9

43616,5

2012

3092,5

47187,6

2976,9

43616,5

10 10

2013

7101

104192

7603

107177

2014

7101

104192

7603

107177

2011

4766,3

33177,2

4139,6

28815,2

2012

4766,3

33177,2

4139,6

28815,2

2013

2042,7

14218,8

2069,8

14407,6

2014

2042,7

14218,8

2069,8

14407,6

2011

2548,4

28008,8

2372,5

26075,7

2012

2548,4

28008,8

2372,5

26075,7

2013

4631

51667

5353

64257

2014

4631

51667

5353

64257

2011

23274,6

222701,6

22791,4

218078,6

2012

23274,6

222701,6

22791,4

218078,6

2013

22705

255204

22155

241625

2014

22705

255204

22155

241625

2011

11384,5

127536,8

11606,9

130028,3

2012

11384,5

127536,8

11606,9

130028,3

2013

9419

129740

9462

122152

2014

9419

129740

9462

122152

2011

45066,3

458612

100

43887,3

446614,3

100

2012

45066,3

458612

100

43887,3

446614,3

100

2013

45898,7

555021,8

100

24487,8

549618,6

100

2014

45898,7

555021,8

100

24487,8

549618,6

100

| №2 (191) февраль 2015 Після детального аналізу асортименту продукції компанії «Чумак» за 2011-2014 роки можна зробити наступні висновки. В 20132014 рр. продукції вироблено в натуральному виразі більше на 832,4 тонни, ніж у 2011 – 2012 рр. Виробництво деяких позицій зросло майже вдвічі: овочі консервовані без оцту стали більше виробляти за рахунок перерозподілу з овочами, консервованими з оцтом. Макаронних виробів у 2013-2014 рр. більше виробили в 1,5 рази, ніж у 20112012 рр., за рахунок зниження виробництва майонезів та кетчупів. Питома вага макаронних виробів в структурі асортименту продукції ТМ «Чумак» становить 9%. Реалізували макаронних

виробів у 2 рази більше у порівнянні з 2011-2012 р.р. Це свідчить про те, що попит на товари даної товарної групи збільшується, і реалізація макаронів ТМ «Чумак» приносить прибуток підприємству. Кількість асортиментних груп (кількість виробничих ліній) характеризує ширину, кількість видів продукції, виготовлених на одній виробничій лінії, – довжину, а кількість модифікацій одного й того самого продукту (наприклад, різна розфасовка) – глибину асортименту. Результати наведено в табл. 2.

Таблиця 2. Ширина, довжина та глибина асортименту макаронних виробів ТМ «Чумак» Ширина Макарони

Довжина Фігурні вироби

Глибина Макарони спіральки «Гречані»: м’яка упаковка 400 г Макарони «Спіральки»: м’яка упаковка 450 г Макарони «Ракушки»: м’яка упаковка 450 г Макарони «Метелики»: м’яка упаковка 400 г Макарони для дітей «Підводний світ»: м’яка упаковка 250 г Макарони для дітей «Зоосвіт»: м’яка упаковка 250 г Макарони для дітей «Ведмедики»: м’яка упаковка 250 г Макарони «Спагеті»: м’яка упаковка 450 г Макарони «Спагетіні»: м’яка упаковка 400 г Макарони «Яєчна Вермішель»: м’яка упаковка 450 г Макарони «Вермішель»: м’яка упаковка 450 г Макарони «Ріжки»: м’яка упаковка 450 г Макарони «Пера»: м’яка упаковка 450 г Макарони «Трубочки»: м’яка упаковка 450 г Макарони «Лапша»: м’яка упаковка 450 г Макарони «Павутинка»: м’яка упаковка 450 г

Вермішель

Ріжки Макарони Локшина

Ширина товарного асортименту компанії «Чумак» характеризується 16 товарними групами, довжина (кількість видів макаронних виробів) складає 5, і глибина – 16. Можна зробити висновок, що на одній виробничій лінії виробляється досить різноманітні види макаронних виробів, а глибина – не суттєва, тобто використовують від 1 до 7 модифікацій асортименту та один вид м’якої упаковки з однією масою нетто. Життєвий цикл макаронних виробів можна представити 4 стадіями:

- перша стадія – стадія впровадження або виходу товару на ринок; - друга стадія – стадія зростання; - третя стадія – стадія зрілості, яка включає і насиченість; - четверта стадія – стадія спаду. Задача маркетингу – використати життєвий цикл товару для підвищення ефективності і прибутковості роботи підприємства. Тривалість життєвого циклу залежить від самого товару, також від ринку, на якому товар продається (табл. 3).

Таблиця 3. Особливості маркетингу на різних етапах життєвого циклу макаронних виробів ТМ «Чумак» Особливості етапів

Етапи життєвого циклу та спрямованість маркетингових заходів Дослідження, розроблення і впровадження

Розширення ринку збуту і використання переваг

Зрілість і насичення ринку

Витискання з ринку

Рівень продажу

Низький

Швидке зростання

Повільне зростання

Падіння

Прибуток

Збитки

Швидке зростання прибутку

Спад прибутку

Можливі збитки

Споживачі

Суперноватори і новатори

Певний сегмент ринку

Масовий ринок

Аутсайдери

Конкуренція

Немає

Незначна, але зростає

Значна

Спадна

Стратегія

Проникнення

Розширення ринку

Збереження частки ринку

Збільшення віддачі

Товарна політика

Планування

Модифікування

Обслуговування

Елімінування

Цінова політика

Низькі (високі) ціни

Підвищення (зниження) цін

Зниження цін

Найнижчі ціни

Інформувальна

Переконувальна

Нагадувальна

Мінімальна

Розподіл

Обмежений

Інтенсивний

Максимально інтенсивний

Обмежений

Витрати на маркетинг

Високі

Відносне підвищення

Зниження

Низькі

Далі наведемо життєвий цикл макаронних виробів ТМ «Чумак»: фігурних виробів, вермішелі, ріжок, макаронів, локшини (рис. 3). Опишемо життєвий цикл продукту з моменту вступу товару на ринок і до його виходу з нього. З рис. 3 видно, що всі види макаронних виробів належать до товарів, які зберігають тривалий попит у кількох сегментах.

Проведемо аналіз планових показників продукції за часткою продажів кожного виду макаронних виробів і його рентабельністю. Для більш точного визначення значимості кожного виду асортименту макаронних виробів побудуємо графік ефективності виробництва продукції в координатах «рентабельність – частка продажів» (рис. 4).

технологии зернопереработки

№2 (191) февраль 2015 |

у асортименті макаронних виробів нема. «Важка дитина», або знак питання, незначно впливає на ринок (мала частка) у виробництві, яке починає розвиватися (швидке зростання). Для підтримки частки на ринку в умовах сильної конкуренції потрібні значні засоби. Підприємство повинне розв’язати питання, збільшувати витрати на просування товару й поліпшення його характеристик або знизити ціни, і т.д. Продукції «важких дітей» ТМ «Чумак» не має. «Собака» має на ринку малу частку при повільному зростанні або скорочені. Для цього положення характерні надмірні витрати й незначні можливості росту. До «собак» належаться ріжки, макарони та локшина.

Висновки та перспективи подальшого розвитку Рис. 3. Життєвий цикл макаронних виробів «Чумак»

Рис. 4. Модифікована матриця БКГ При використанні матриці БКГ компанії «Чумак» можна визначити, які види продукції відіграють провідну роль у порівнянні з конкурентами. У матриці чотири основні види продукції або типи стратегічних підрозділів: «зірка», «дійна корова», «важка дитина» і «собака» (рис. 4). Для кожного з них передбачається своя стратегія розвитку, яка повинна найбільш повно враховуватися при плануванні. «Зірка» займає лідируюче положення на ринку (висока частка й швидкий ріст). Вона дає значний прибуток, але вимагає більших обсягів різних ресурсів для фінансування триваючого росту. До «зірок» відносяться фігурні макаронні вироби та вермішель. Високу частку на ринку можна підтримувати різними способами. У міру вповільнення розвитку виробництва «зірка» перетворюється в «дійну корову». «Дійна корова» зберігає провідне положення на ринку у відносно зрілому або у виробництві, що скорочується. При цьому положенні забезпечується стабільний збут продукції, який без більших витрат підтримується на ринку. «Дійних корів»

www.hipzmag.com

Спираючись на узагальнені дані товарного асортименту підприємства з виробництва макаронних виробів ТМ «Чумак» на основі моделі Бостонської консалтингової групи (БКГ), можна зробити висновок, що портфель асортименту макаронних виробів ТМ «Чумак» відносно збалансований. Позиції, займані окремими областями бізнесу в стратегічному просторі, обумовленому моделлю БКГ, диктують вибір цілком певних напрямків дій для компанії «Чумак». У портфелі в основному більше зусиль займуть «собаки», тобто ріжки, макарони та локшина, які вимагають вкладення коштів для свого розвитку. У той же час, «собаки» ТМ «Чумак» не виявляють серйозного впливу на ринок через малу їхню частку продажів у зв’язку з високою ціною. Для них обрана портфельна стратегія «Розвиток товару». Реалізація компанією даної стратегії не можлива без реклами, яка вимагає вкладення більших коштів. Ці вкладення будуть виправдані, тому що ця стратегія додасть даному товару більшу популярність і інтерес з боку покупців. Іншим виходом є зменшення цін на дані макаронні вироби. Фігурні вироби та вермішель займають положення лідера на даному ринку, хоча їм необхідна постійна підтримка з боку кампанії в умовах конкуренції. Вони дозволяють кампанії «Чумак» використовувати портфельну стратегію «Розвиток ринку». Її реалізація дасть можливість компанії збільшити виробництво й частку на ринку, а, отже, зберегти або побільшати свій дохід за рахунок удосконалення та оптимізації акцій продажу макаронних виробів. Для досягнення більшої збалансованості портфеля необхідно «виростити» з «зірок» і «собак» «дійних корів». На основі розробленої стратегії маркетинг та менеджмент будуть спрямовані на пошук і реалізацію нових рішень для досягнення такої мети форми, як зростання прибутку. Персоналом проявляється ініціативність, творчий підхід до вирішення проблем організації. До цього система маркетингу була спрямована на роботу з персоналом, поліпшення умов праці й зниження плинності кадрів. Для досягнення всіх цілей підприємства «Чумак» з виробництва макаронних виробів необхідно виконати три умови: зберегти і збільшити досягнення у роботі з персоналом; на основі зробленого портфельного аналізу і запропонованих шляхів вирішення проблем збільшити свій прибуток; злагоджений колектив і отриманий прибуток сприятимуть розширенню і відновленню виробництва. Таким чином, компанія «Чумак» займе позиції лідера на ринку та примножить свій прибуток.

| №2 (191) февраль 2015

Л І ТЕРАТ У РА 1. Албегов, М.М. Метод приближенного решения экономических задач, описываемых линейными моделями блочной структуры [Текст] / М. М. Албегов, М. И. Осипова, В. В. Колмогоров // Экономика и математические методы. – 2006. – Том 32. – Выпуск 1. – С. 159 – 168. 2. Герасимчук, В. Г. Розвиток підприємства: діагностика, стратегія, ефективність: Монографія. [Текст] / В. Г. Герасимчук – К.: Вища школа, 1995. – 265 с. 3. Kotler, P. Principles of Marketing [Теxt] / P. Kotler, G. Armstrong – Pearson, 2014. – 719 p. 4. Аналіз ринку макаронних виробів України, 2014 / [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://pro-consulting.ua/ua/products/134125-analiz-rynkamakaronnykh-izdeliy-ukrainy-2014 5. Рынок макаронных изделий Украины // Мир продуктов. Портал продовольственной промышленности. – 2014./ [Електронний ресурс] / Режим доступу до журн.: http://www.prodinfo.com.ua 6. Офіційний сайт компанії «Чумак», 2015 / [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://ua.chumak.com

References 1. Albegov, M. M. Metod priblizhennogo resheniya ehkonomicheskih zadach, opisyvaemyh linejnymi modelyami blochnoj struktury [Tekst] / M. M. Albegov, M. I. Osipova, V. V. Kolmogorov // Ehkonomika i matematicheskie metody. – 2006. – Tom 32. – Vypusk 1. – S. 159 – 168. 2. Gerasimchuk, V. G. Rozvitok pіdpriєmstva: dіagnostika, strategіya, efektivnіst’: Monografіya. [Tekst] / V. G. Gerasimchuk – K.: Vishcha shkola, 1995. – 265 s. 3. Kotler, P. Principles of Marketing [Text] / P. Kotler, G. Armstrong – Pearson, 2014. – 719 p. 4. Analіz rinku makaronnih virobіv Ukraїni. 2014 rіk.: [Elektronnij resurs] / Rezhim dostupu: http://pro-consulting.ua/ua/products/134125analiz-rynka-makaronnykh-izdeliy-ukrainy-2014 5. Rynok makaronnyh izdelij Ukrainy // Mir produktov. Portal prodovol’stvennoj promyshlennosti. – 2014./ [Elektronnij resurs] / Rezhim dostupu do zhurn.: http://www.prodinfo.com.ua 6. Ofіcіjnij sajt kompanії «Chumak», 2015 / [Elektronnij resurs] / Rezhim dostupu: http://ua.chumak.com I.A. USTENKO, candidate of techn. sciences, associate professor, Odessa National Academy of Food Technologies, Odessa AN ANALYSIS OF NOMENCLATURE AND COMMODITY ASSORTMENT OF ENTERPRISE IS FROM THE PRODUCTION OF PASTAS This article analyzes the range of product lines and companies producing pasta TM «Chumak» model-based Boston Consulting Group (BCG) and preparation for market competition ha rakterystyky business portfolio based on the BCG matrix as part of building functional marketing strategy overall company strategy . Based on aggregate data product lines companies producing pasta TM «Chu-poppy» model-based Boston Consulting Group (BCG), we can conclude that the portfolio range of pasta TM «Chumak» relatively balanced. The positions occupied by the individual business areas in the strategic area, caused by BCG model dictate the choice of well-defined lines of action for «Chumak». The portfolio mainly take more effort «dog», ie horns, pasta and noodles that require investment for development. At the same time, «dog» TM «Chumak» show no major impact on the market because of their small share of sales due to the high price. They selected portfolio strategy «development product». Implementation of this strategy, the company is not possible without advertising, which requires more funds investments. Figured products and noodles occupy Polo tion leader in the market, but they need continued support of the campaign in a competitive environment. They allow-tion campaign «Chumak» use portfolio strategy of «market development». Its implementation will enable the com-pany pobilshaty manufacture and market share, and thus save or pobilshaty their income by udoskonalyuvan of-sale shares and optimization of pasta. To achieve more balanced portfolio should «pla-styty» with «stars» and «dogs» «cash cows». Key words: pasta assortment portfolio, product life cycle model Bostons-governmental Consulting Group (BCG).

Комплексне збагачення хлібобулочних виробів мінеральними речовинами

Олішевський В.В., кандидат технічних наук, Маринін А.І., кандидат технічних наук, Білик О.А., кандидат технічних наук, Васильченко Т.О., аспірант, Національний університет харчових технологій В статті розглянуто збалансованість мінерального складу хлібобулочних виробів і встановлено необхідність його збагачення. Досліджено можливість застосування комплексного преміксу «Наномікроєнт», до складу якого входять оксиди кремнію, магнію, заліза, кальцію, марганцю, натрію, кальцію, для використання у хлібопекарській промисловості. Доведено, що у разі використання «Наномікроєнт» зменшується дозування солі до 0,6% до маси борошна та покращується мінеральний склад хлібобулочних виробів. Ключові слова: мінеральний склад, хлібобулочні вироби, комплексний показник якості. В статье рассмотрена сбалансированность минерального состава хлебобулочных изделий и установлена необходимость его обогащения. Исследована возможность применения комплексного премикса «Наномикроент», в состав которого входят оксиды кремния, магния, железа, кальция, марганца, натрия, кальция, для использования в хлебопекарной промышленности. Доказано, что в случае использования «Наномикроент» уменьшается дозировка соли до 0,6% к массе муки и улучшается минеральный состава хлебобулочных изделий. Ключевые слова: минеральный состав, хлебобулочные изделия, комплексный показатель качества.

технологии хлебопечения

№2 (191) февраль 2015 |

The paper presents a study the balance of the mineral composition of bakery products and the need to set its enrichment. The possibility of an integrated premix “Nanomikroent”, which is composed of oxides of silicon, magnesium, iron, manganese, sodium, calcium, for use in the baking industry. It is proved that in case of “Nanomikroent” salt dosage is reduced to 0.6% by weight of the flour and the mineral composition of improved bakery products. Keywords: mineral composition, bakery products, a comprehensive indicator of quality.

Вступ

Мета та задачі досліджень

Неможливість забезпечити потреби сучасної людини в мінеральних речовинах за рахунок звичного раціону – це закономірний результат соціально-економічного прогресу, що вимагає свого кардинального вирішення. Одним із способів ліквідації дефіциту мінеральних речовин може бути регулярне додаткове приймання мінеральних препаратів до їжі. Хлібобулочні вироби є найбільш поширеними харчовими продуктами, які споживають щодня і повсюдно всі групи населення України. Вони – найбільш дешеві й доступні продукти харчування та служать одним з основних джерел необхідних організму харчових речовин: рослинних білків, вуглеводів, вітамінів, макро- і мікроелементів, харчових волокон. Характеризуючи мінеральну цінність хлібобулочних виробів, звертаємо увагу на невисокий вміст кальцію за значного рівня фосфору. Ці елементи не можуть засвоюватися один без одного. Як відомо, оптимальним співвідношенням цих елементів у раціоні є співвідношення 1:1,5 [1, 2, 3], тоді як у хлібі це співвідношення зрушено в бік фосфору, де його вміст у 3…5 разів перевищує вміст кальцію. Кальцію в хлібі взагалі дуже мало – 20…30 мг у 100 г (рекомендована норма вживання кальцію – 1000 мг на добу – відповідає 3…5 кг хліба), тому цей продукт потребує збагачення зазначеним мінеральним компонентом. Магнію в хлібобулочних виробах більше – 40…50 мг, і 300 г хліба поповнюють раціон істотною кількістю цього макроелементу – 120…150 мг (30% РНС). У хлібі не збалансовано за співвідношенням також такі важливі мікронутрієнти, як натрій і калій (оптимум 1:2). Становище ускладнюється ще й тим, що в рецептури практично всіх сортів хліба включена кухонна сіль у кількості 1,5…2% до маси борошна. Тому за умови вживання в їжу тільки 100…200 г хліба людина вже отримує добову фізіологічну дозу натрію, яка становить 0,4…0,5 г. При цьому надходження калію з тією самою кількістю хліба становить 0,1…0,29 г, що відповідає всього 5…15% добової потреби в цьому елементі (2,0…3,5 г на день). У зв’язку з цим хліб і хлібобулочні вироби доцільно збагачувати калієм за одночасного зниження в них вмісту натрію. Хліб як продукт масового споживання можна використовувати як носій для збагачення його залізом [4, 5]. Проте слід мати на увазі, що додаткового збагачення раціону залізом потребують тільки діти і жінки дітородного віку, потреба яких у цьому елементі істотно вища, ніж у дорослих чоловіків. Все це підкреслює необхідність спрямованого регулювання хімічного складу хлібобулочних виробів з метою отримання продукту з вищим вмістом мінеральних речовин і з більш збалансованим їх співвідношенням [6]. Найбільш ефективним і доцільним як з технологічної, так і з фізіологічної та економічної точок зору підвищення мінеральної цінності хлібобулочних виробів є їх збагачення спеціально розробленими добавками – преміксами з фіксованим вмістом мікронутрієнтів, що дозволяють отримати продукт з гарантованим вмістом мінеральних речовин. Таким комплексним преміксом на ринку України є «Наномікроєнт», до складу якого входять оксид кремнію, оксид магнію, оксид заліза, оксид кальцію, оксид марганцю, оксид натрію, оксид кальцію, що допоможе забезпечити організм натуральним комплексом макро- і мікроелементів, а це сприяє відновленню захисних функцій організму і збалансованій роботі всіх його систем і органів [7].

Метою є дослідження можливості використання комплексного преміксу «Наномікроєнт» в хлібопекарській промисловості для збагачення хлібобулочних виробів мінеральними речовинами, а саме: кремнієм, магнієм, залізом, кальцієм, марганцем, натрієм, кальцієм.

www.hipzmag.com

Результати досліджень та їх обговорення Для визначення оптимального дозування цього комплексного преміксу проводили пробні лабораторні випікання. Тісто готували безопарним способом за рецептурою хліба пшеничного, цей хліб служив контролем, «Наномікроєнт» дозували в кількості 0,5; 1,0; 1,5; 2,0% до маси борошна, виходячи з оптимального дозування солі. Оцінювання якості хліба проводили за бальною оцінкою з визначенням комплексного показника якості [8]. Результати досліджень представлено в табл. 1.

Таблиця 1. Показники якості виробів із внесенням «Наномікроєнт»

Показник

Коефіцієнт Контроль, вагомості без добавок

Дозування «Наномікроєнт», % до маси борошна 0,5

1,0

1,5

2,0

3,6

4,0

3,8

3,6

3,4

1,0

5,0

4,0

3,0

1,0

5,0

4,0

Формостійкість

3,0

3,8

4,0

4,4

4,8

Стан поверхні скоринки

1,0

5,0

4,0

Колір м’якушки

1,0

5,0

4,0

Структура пористості

1,5

5,0

4,0

Реологічні властивості м’якушки

2,5

5,0

Аромат хліба

2,5

5,0

Смак хліба

2,5

5,0

3,0

2,0

1,0

Розжовуваність м’якушки

1,0

5,0

4,0

89,8

93,4

86,4

80,0

77,1

Питомий об’єм, см³/100г

3,0

Правильність форми Колір скоринки

Комплексний показник якості

За бальною оцінкою найвищі бали отримав хліб пшеничний з внесенням «Наномікроєнт» у кількості 0,5% до маси борошна. Аналіз органолептичних показників показав, що більше внесення «Наномікроєнт» погіршує смакові властивості – хліб набуває солонуватого присмаку. Отже, доцільно зменшити кількість кухонної солі у разі внесення 1% «Наномікроєнт». В дослідах використовували пшеничне борошно вищого сорту, середнє за силою. «Наномікроєнт» дозували в кількості 1,0% до маси борошна, сіль кухонну харчову – в кількості 0, 0,6 та 1,3% до маси борошна. Результати досліджень наведено в табл. 2.

| №2 (191) февраль 2015 Таблиця 2. Показники якості виробів з внесенням «Наномікроєнт»

Показник

Коефіцієнт вагомості

Контроль, без добавок

Зразки 1

Питомий об’єм, см³/100г

3,0

4,0

4,2

4,4

4,0

Правильність форми

1,0

5,0

4,0

Колір скоринки

1,0

5,0

3,0

5,0

4,0

Формостійкість

3,0

4,2

4,4

4,6

5,0

Стан поверхні скоринки

1,0

5,0

4,0

Колір м’якушки

1,0

5,0

4,0

Структура пористості

1,5

5,0

4,0

Реологічні властивості м’якушки

1,0

5,0

3,0

Аромат хліба

2,5

5,0

Смак хліба

2,5

5,0

2,0

5,0

2,0

Розжовуваність м’якушки

2,5

5,0

4,0

94,5

86,3

96,7

85,5

Комплексний показник якості

За бальною оцінкою найкращим був хліб із внесенням «Наномікроєнт» –1,0% до маси борошна та кухонної солі – 0,6% до маси борошна. Досліджували вплив комплексного преміксу «Наномікроєнт» на технологічний процес і якість виробів. Тісто готували безопарним способом, тривалість бродіння – 90 хв., вистоювання тістових заготовок проводили до готовності. Результати досліджень наведено в табл. 3.

Таблиця 3. Показники технологічного процесу і якості виробів

Показники

Контроль без добавок

Внесено «Наномікроєнт» – 1% до маси борошна Внесено кухонної солі, % до маси борошна 0

0,6

1,3

28,0

29,0

28,0

початкова

1,6

1,8

2,0

кінцева

2,0

2,2

2,4

початкове

5,84

5,82

5,81

5,80

кінцеве

5,66

5,65

5,64

5,62

Тісто Вміст сирої клейковини, % Титрована кислотність, град:

рН:

Тривалість вистоювання, хв.

Виділено СО2 за час бродіння та вистоювання, см3/100 г

860

1060

1080

820

Розпливання кульки тіста за час бродіння, мм

100

110

Готові вироби

Як видно з табл. 3, в разі додання 1% комплексного преміксу «Наномікроєнт» без внесення солі в тісто та за умови внесення 0,6% солі інтенсифікується процес бродіння; у разі внесення 1,3% солі процес бродіння погіршується порівняно з контролем. Це можна пояснити внесенням з комплексним преміксом додаткового живлення для мікрофлори тіста. Пластичні властивості тіста покращуються з внесенням «Наномікроєнт» у разі використання 0,6% солі та без неї, у разі використання 1,3% солі розпливання погіршується. Причиною цього може бути підвищення еластичності клейковинного каркасу, що зумовлює підвищення газоутримувальної здатності тіста. Тривалість вистоювання тістових заготовок у разі внесення 1% «Наномікроєнт» та 1,3% солі до маси борошна подовжується внаслідок значного погіршання газоутворення. Внесення «Наномікроєнт» суттєво впливає на збільшення об’єму і пористості хлібобулочних виробів за умови дозування 0 та 0,6% солі до загальної кількості солі. Так, у разі додання 1% «Наномікроєнт» та 0% солі об’єм виробів збільшився на 2%, 0,6% солі – на 6% у разі внесення 1% «Наномікроєнт» та 1,3% солі – об’єм зменшився на 2%. Пористість, відповідно, збільшилася на 2 і 4%, зросла формостійкість. Покращився стан м’якушки, про що свідчать показники загальної деформації, а також тривалість збереження виробами свіжості. Харчову цінність нових виробів порівняно з хлібом пшеничним з пшеничного борошна вищого сорту оцінювали, розраховуючи їх хімічний склад за допомогою програми «Оptima» та їх інтегральний скор. У розрахунках користувалися добовою нормою вживання хліба – 277 г, передбаченою «споживчим кошиком», затвердженим Кабінетом міністрів України та нормами фізіологічних потреб населення в основних харчових речовинах та енергії. Хімічний склад мінеральних речовин комплексного преміксу «Наномікроєнт» досліджували спектральним методом. Результати розрахунків, наведені в табл. 4, показують, що у разі додання в тісто 1% «Наномікроєнт» та 0,6% солі до маси борошна вміст мінеральних речовин збільшується: кальцію – на 6,7 %, фосфору – на 3,9, калію – на 4,8, магнію – на 18%, заліза – на 277%.

Таблиця 4. Хімічний склад 100 г хліба з борошна вищого сорту

Харчові речовини, %

Контроль (без добавок)

Внесено 1% «Наномікроєнт» та 0,6 % солі до маси борошна

Білки

8,03

Жири

0,69

Крохмаль

56,00

Сира зола

0,37

кальцій

17,80

19,00

фосфор

73,30

76,20

калій

104,00

109,00

магній

14,20

16,80

залізо

1,05

3,96

Мінеральні речовини, мг:

Питомий об’єм, см3/100г

342

350

364

336

Формостійкість, Н/Д

0,41

0,42

0,43

0,45

Пористість, %

Кислотність, град.

1,8

2,0

2,2

Деформація м’якушки загальна, од. пр. через:

Вітаміни, мг:

4 год

24 год

тіамін (В1)

0,14

48 год

рибофлавін (В2)

0,08

72 год

ніацин (РР)

1,16

Збереження свіжості, %

Енергетична цінність, ккал

248,2

технологии хлебопечения

№2 (191) февраль 2015 |

Висновки

Ступінь забезпечення середньодобової потреби організму в біологічно важливих речовинах за умови вживання 277 г хліба, збагаченого «Наномікроєнт», наведено в табл. 5. Як свідчать дані табл. 5, хлібобулочні вироби з «Наномікроєнт» збільшують ступінь забезпечення організму кальцієм, фосфором, калієм, магнієм, залізом.

Отже, в разі додання в тісто «Наномікроєнт» не тільки покращуються фізичні властивості тіста і якість хлібобулочних виробів, але значною мірою підвищується їх харчова цінність внаслідок збільшення мінеральних речовин.

Таблиця 5. Забезпечення добової потреби у харчових речовинах за умови вживання 77 г хліба з «Наномікроєнт» Харчові речовини

Середня добова потреба

Білки, г Жири, г Крохмаль, г Мінеральні речовини, мг: кальцій фосфор калій магній залізо Вітаміни, мг: тіамін (В1) рибофлавін (В2) ніацин (РР) Енергетична цінність, ккал

Міститься у 277 г хліба

Покриття добової потреби за умови вживання 277 г хліба, % Контроль (без добавок) З «Наномікроєнт»

Контроль (без добавок)

З «Наномікроєнт»

67 68 392

22,2 1,9 155,1

33,1 2,8 39,5

1200 1200 3750 400 15

49,3 203,0 288,1 39,3 2,9

52,6 211,1 301,9 46,5 10,9

4,1 16,9 7,7 9,8 19,3

4,3 17,6 8,1 11,6 68,6

1,6 2,0 22 2300

0,4 0,2 3,2 248,2

25 10 14,5 10,8

Л І ТЕРАТ У РА 1. Спиричев, В.Б. Витамины и минеральные вещества в комплексной профилактике и лечении остеопороза / В.Б. Спиричев // Вопр. питания. — 2003. — № 1. — С. 34–43. 2. Спиричев, В.Б. Роль витаминов и минеральных веществ в остеогенезе и профилактике остеопатии у детей / В.Б. Спиричев // Вопр. детской диетологии. — 2003. — № 1. — С. 40–49. 3. Спиричев, В.Б. Врожденные нарушения обмена витаминов / В.Б. Спиричев, Ю. Н. Барашнев — М.: Мед., 1977. — 216 с. 4. Шатнюк, Л.Н. Опыт обогащения железом и витаминами пшеничной муки, хлебобулочных изделий и других пищевых продуктов / Л.Н. Шатнюк, В.Б. Спиричев // Пищ. пром-сть, 2003. — № 8. — С. 92–94. 5. Шатнюк, Л.Н. Обогащение пшеничной муки и хлебобулочных изделий железом и витаминами: научный и практический опыт / Л.Н. Шатнюк, В.Б. Спиричев // Хлебопечение России. — 2003. — № 4. — С. 32–34. 6. Сборник рецептур и технологических инструкций по приготовлению диетических и профилактических сортов хлебобулочных изделий. — М.: Пищепромиздат, 1997. — 190 с. 7. Деклараційний патент на корисну модель 88967 ua , МПК A 61 K 31/695 (2006.01) . Препарат білої глини “Кремневіт” / Марченко А. Б., Сурмашева О. В., Корчак Г. І., Міхієнкова А. І., Маринін А. І., Олішевський В. В.; заявник і патентовласник державна установа «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України”; ТОВ “Артпромбуд”; НУХТ. – № u 201311893 ; заявл. 09.10.2013 ; опубл. 10.04.2014 , Бюл №7 , 2014 р. 8. Лабораторный практикум по технологии хлебопекарного и макаронного производства : Учебное пособие / В.И. Дробот, Л.Ю. Арсеньева, Е.А. Билык, В.Ф. Доценко и др. – К.: Центр навч. літ-ри, 2006. – 341 с.

References 1. Spirichev, V.B. Vitaminyi i mineralnyie veschestva v kompleksnoy profilaktike i lechenii osteoporoza / V.B. Spirichev // Vopr. pitaniya. — 2003. — # 1. — S. 34–43. 2. Spirichev, V.B. Rol vitaminov i mineralnyih veschestv v osteogeneze i profilaktike osteopatii u detey / V.B. Spirichev // Vopr. detskoy dietologii. — 2003. — # 1. — S. 40–49. 3. Spirichev, V.B. Vrozhdennyie narusheniya obmena vitaminov / V.B. Spirichev, Yu. N. Barashnev — M.: Med., 1977. — 216 s. 4. Shatnyuk, L.N. Opyit obogascheniya zhelezom i vitaminami pshenichnoy muki, hlebobulochnyih izdeliy i drugih pischevyih produktov / L.N. Shatnyuk, V.B. Spirichev // Pisch. prom-st, 2003. — # 8. — S. 92–94. 5. Shatnyuk, L.N. Obogaschenie pshenichnoy muki i hlebobulochnyih izdeliy zhelezom i vitaminami: nauchnyiy i prakticheskiy opyit / L.N. Shatnyuk, V.B. Spirichev // Hlebopechenie Rossii. — 2003. — # 4. — S. 32–34. 6. Sbornik retseptur i tehnologicheskih instruktsiy po prigotovleniyu dieticheskih i profilakticheskih sortov hlebobulochnyih izdeliy.—M.: Pischepromizdat, 1997.—190 s. 7. DeklaratsIyniy patent na korisnu model 88967 ua , MPK A 61 K 31/695 (2006.01) . Preparat bIloYi glini «KremnevIt» / Marchenko A. B., Surmasheva O. V., Korchak G. I., MIhIEnkova A. I., MarinIn A. I., OlIshevskiy V. V.; zayavnik I patentovlasnik derzhavna ustanova «Institut gIgIEni ta medichnoYi ekologIYi Im. O.M. MarzEEva NAMN UkraYini»; TOV «Artprombud»; NUHT. – # u 201311893 ; zayavl. 09.10.2013 ; opubl. 10.04.2014 , Byul #7 , 2014 r. 8. Laboratorniy praktikum po tehnologii hlebopekarnogo i makaronnogo proizvodstva : Uchebnoe posobie / V.I. Drobot, L.Yu. Arseneva, E.A. Bilyik, V.F. Dotsenko i dr. – K.: Tsentr navch. lIt-ri, 2006. – 341 s. V.V. Olishevsky, Candidate of Technical Sciences, A.I. Marinin, O.A., Candidate of Technical Sciences, Bilyk, O.A., Candidate of Technical Sciences, T.O. Vasylchenko, postgraduate COMPLEX ENRICHMENT OF BAKERY PRODUCTS WITH MINERALS

www.hipzmag.com

| №2 (191) февраль 2015 УДК 663.4

Особливості трансформації матеріальних і енергетичних потоків при приготуванні заторів Бут С.А., кандидат технічних наук, Національний університет харчових технологій У статті розглянуто особливості трансформацій матеріальних і енергетичних потоків при приготуванні солодових заторів у виробництві пива. Вихід екстрактивних речовин пов’язується зі структурою подрібненого солоду, режимами теплової обробки, організацією промивання заторів у фільтраційних чанах з обмеженою кількістю промивних вод. Показано перспективність використання впливів у формі адіабатного генерування парової фази за рахунок зміни тисків у потоках середовищ. Ключові слова: солод, оцукрювання, ферментативний гідроліз, затирання, затор, температура, адіабатне кипіння. В статье рассмотрены особенности трансформаций материальных и энергетических потоков при приготовлении солодовых пробок в производстве пива. Выход экстрактивных веществ связывается со структурой измельченного солода, режимами тепловой обработки, организацией промывки пробок в фильтрационных чанах с ограниченным количеством промывных вод. Показана перспективность использования воздействия в форме адиабатного генерирования паровой фазы за счет изменения давления в потоках сред. Ключевые слова: солод, осахаривание, ферментативный гидролиз, затирки, пробка, температура, адиабатное кипения. The article describes the features of transformation of material and energy-energy-flows in the preparation of malt in beer caps. Exit extractives associated with the structure of the crushed malt, cooking mode, the organization flushing plugs in filtration tanks with a limited amount of washing water. The prospects of using adiabatic effects in the form of vapor generation due to pressure changes in the flow of the medium. Keywords: malt, saccharification, enzymatic hydrolysis, grouting, cork, temperature, adiabatic boiling.

Вступ Головним енергоматеріальним ресурсом у технологіях виробництва пива є зернові масиви ячменю, переробка яких приводить до одержання солодів за рахунок процесів замочування, пророщування, сушіння та відлежування. Завершальними в цьому переліку є операції варіння заторів та їхня фільтрація. Очевидно, що при цьому кінцевий результат визначається сумою фізичних впливів на названих етапах, проте варіння заторів оцінюється важливим показником виходу екстрактивних речовин. Більшість компонентів подрібненого солоду є нерозчинними, а тому завдання затирання зводиться до переведення їх у розчинні. До останніх належать цукри, декстрини, мінеральні речовини та деякі білки, а до нерозчинних – крохмаль, целюлоза, частина високомолекулярних білків та інші сполуки, які після завершення фільтрування залишаються в дробині [1, 2]. У зв’язку з економічною доцільністю більшість нерозчинних компонентів за рахунок різних прийомів трансформуються у розчинні для підвищення виходу екстрактивних речовин. Однак при цьому мають місце і певні застереження на рівні якісних характеристик, оскільки, наприклад, присутність дубильних речовин з оболонок є технологічно небажаною. Основним завданням затирання є розщеплення крохмалю в цукри і розчинні декстрини без залишку, хоча при цьому має місце утворення інших екстрактивних речовин. Вказані трансформації відбуваються за участі ферментів за оптимальних для них температур. Активність впливів ферментів зростає зі збільшенням температури до оптимального рівня, однак подальше зростання температур приводить до їхньої інактивації. Розщеплення крохмалю відбувається за трьома стадіями, послідовність яких є незмінною, а саме: клейстеризація, розрідження, оцукрювання. Утворювані при затиранні про-

дукти суттєво відрізняються за рівнем зброджування пивними дріжджами. Так, наприклад: - декстрини не зброджуються; - мальтотріоза зброджується всіма потужно зброджуючими штамами дріжджів, але вона розщеплюється дріжджами лише після того, як зброджена мальтоза (цукор доброджування); - мальтоза й інші дисахариди зброджуються дріжджами активно; - глюкоза підлягає дії дріжджів у першу чергу (цукор зброджування). Склад зброджуваних цукрів визначає кінцевий рівень зброджування і залежить значною мірою від способу затирання. Оскільки склад вуглеводнів впливає також на хід зброджування сусла та якість пива, то важливо назвати головні фактори впливу. До них належать температурні режими затирання, подовженість затирання у часі, величина рН і концентрація заторів [1, 4]. З цієї частини аналізу витікає, що з точки зору інтересів технологічних вимог регламент процесу повинен виконуватися. До числа додаткових фізичних і хімічних умов належать кондиціонування солоду за високих температур, обмежений час початку затирання, рівномірне перемішування і виключення можливостей утворення клубків, виключення доступу кисню, використання деаерованої заторної води, виключення шкідливих дотичних напружень, використання трубопроводів із плавними поворотами. З точки зору інтересів інтенсивного ведення затирання обмеження величин дотичних напружень виглядає дещо деструктивним, оскільки оптимальне контактування між компонентами солоду і розчиненими у воді ферментами за таких умов не досягається. Адже відомо, що початок затирання має супроводжуватися інтенсивним перемішуванням помелу. Однак існує сформована гіпотеза про негативні впливи процесів перемішування з вико-

научный совет

№2 (191) февраль 2015 |

ристанням лопатевих мішалок. Вона пов’язує перемішування з додатковим рівнем взаємодії середовища з повітрям і киснем як його складової та виникненням дотичних напружень. Останні можуть викликати руйнування складних структур із високомолекулярних сполук. Як приклад такого негативного впливу прогнозуються зміни з β-глюканом, які можуть супроводжуватися гелеутворенням. Порівняння позитивних і негативних впливів перемішування приводить до висновку про наявність протиріччя, закладеного в цей процес.

Мета та методика досліджень Розв’язання вказаних протиріч у цьому дослідженні визначено однією з його задач, а за напрямок у такому розв’язанні пропонується використання короткоплинних режимів адіабатного кипіння середовищ. З цієї точки зору значення мають температурні режими обробки заторів: – 45-50°С – білкова пауза та пауза для розщеплення β-глюкана; – 62-65°С – мальтозна пауза; – 70-75°С – пауза оцукрювання; – 78°С – температура завершення затирання. За методами досягнення вказаних температур розрізняють два способи затирання, а саме: настійний (інфузійний) та відварочний (декокційний). За інфузійного способу весь затор послідовно нагрівається до заданих температур, а за використання способу з відварками частину затору відокремлюють і кип’ятять. Повернення цієї частини забезпечує підвищення температури всієї маси затору. Переведення середовища в режим адіабатного кипіння пов’язане зі зниженням тиску, яке для зазначених температурних інтервалів має складати відповідно: З порівняння особливостей інфузійного та декокційного Температурний діапазон, °С

Діапазон тисків, бар

45–50

0,098–0,125

62–65

0,22–0,25

70–75

0,31–0,39

0,44

способів витікає, що досягнення вказаних температурних режимів супроводжується однаковими енергетичними витратами. Так, перехід від мальтозної паузи до паузи оцукрювання супроводжується нагріванням затору на Δ t = 10°C, у зв’язку із чим теплові витрати складуть: , (1) де mзат і сзат – відповідно маса та теплоємкість затору. Догрівання відбору до 100°С потребує енергетичних витрат: , (2) де = 100 – 65 = 35°С. Оскільки повернення відбору до загальної маси має підвищити її температуру на 10°С, то це означає, що повинна виконуватися умова . На основі останнього досягається можливість визначити масу частини затору, що відбирається: . Прирівнявши праві частини умов (1) та (2), записуємо: , звідки визначаємо співвідношення мас: .

www.hipzmag.com

(3) (4)

(5)

Це означає, що маса затору, яка підлягає режиму кип’ятіння, у 3,5 рази менша за його загальну масу. Оцінюючи процес кип’ятіння важливою частиною генерування в середовищі парової фази, все ж звернемо увагу на те, що здійснюється воно за рахунок теплопритоку через поверхню теплопередавання, який сприймається в першу чергу рідинною фазою. Це означає, що окрім обмеження оброблюваної частини ефект деструкції частинок помелу досягатися не буде, оскільки його прояв матиме місце лише у випадку генерування пари всередині їхніх об’ємів. Досягнення останнього можливе лише в режимі адіабатного кипіння середовища, реалізація якого за декокційного способу обробки має супроводжуватися нагріванням його до температур >100°С за рахунок підвищення тиску в заторному апараті з наступним різким зниженням останнього до атмосферного. Проте можливою є реалізація режиму адіабатного кипіння і за рахунок примусового зниження тиску в апараті, тобто за рахунок вакуумування. Перехід до режимів адіабатного кипіння в обох випадках означає використання елементів дискретно-імпульсних технологій, наслідки впливів яких на середовища не потребують додаткових доказів. Однак, віддаючи перевагу одному чи іншому напрямку, слід звернути увагу на можливі технологічні наслідки. Прояв останніх також пов’язується з температурами і часом перебігу процесів і пауз з точки зору впливу на ферментативні комплекси. Це означає, що нагрівання відбору від температури мальтозної паузи до 100°С явно і суттєво перевищує температуру паузи оцукрювання, що не може не впливати на ферментативну активність системи при поверненні відбору до основної маси. З цієї точки зору в первинній оцінці декокційний спосіб має поступатися інфузійному, однак їхня загальновизнана рівноправність приводить до висновку про відносно обмежені втрати ферментативної активності. При цьому може бути правомірним припущення про значний вплив на втрату останньої швидкості зміни температури. Власне, на це вказує досвід високотемпературної короткочасної стерилізації (ВТКС), запровадження режимів якої можливе за використання значних поверхонь теплообміну або способів швидкісного введення енергії в систему (наприклад, ВЧ або НВЧ технологій). Наведені міркування приводять до висновку про можливість реалізації режимів адіабатного кипіння в заторній масі відборів [3, 4]. При цьому потенціал енергетичних впливів оцінюється перепадом температур, який спрацьовує в режимі досягнення середовищем нового стану термодинамічної рівноваги. Різницю температур початкового та кінцевого станів за адіабатного кипіння позначимо як: . (6) Вказаному Δtад відповідає енергетичний потенціал: , (7) а кількість генерованої пари в цьому процесі становить: , (8) де r – теплота пароутворення. Якщо режими адіабатного кипіння досягаються за рахунок нагрівання середовища вище 100°С, то залежності (1) – (5) із визначення маси залишаються в силі. У випадках вакуумного адіабатного кипіння величина відборів заторної маси має збільшуватися і визначатися залежністю: , (9) де = t(к) – 65°С. Ефективність впливу режиму адіабатного кипіння значною мірою визначається часом його перебігу τ і характеризується величиною потужності, середня величина якої:

| №2 (191) февраль 2015 . (10) При цьому очевидно, що початку процесу за максимальної різниці температур Δtад значення миттєвої потужності буде максимальним. При використанні інфузійного способу адіабатне кипіння можливе лише за рахунок вакуумування середовищ. Проте наведені співвідношення між температурами пауз і тисками, за яких можливе кипіння, вказують на присутність певних технічних ускладнень. Останні стосуються як можливостей досягнення вказаних тисків, так і умов міцності апаратів. Однак важливою перевагою при цьому можна назвати ту обставину, що обробці підлягає все середовище, а не лише відварна частина. Аналізуючи можливості використання елементів ДІТ, очевидно, слід критично оцінювати співвідношення їхніх параметрів і кінцевий результат. Очевидно, що кількаразове адіабатне кипіння в режимах температурних пауз сприяло б інтенсифікації технологічного процесу, і додатковим наслідком при цьому обов’язково має бути підвищення виходу екстрактивних речовин за обмеженої кількості промивної води. Однак останнього результату можна досягти одноразовим процесом адіабатного кипіння за найвищих початкових температур заторної маси, близьких до 78-80°С. При цьому таку обробку можливо здійснити в режимі транспортування заторної маси у фільтраційний апарат, пропускаючи її через вакуумну камеру [3].

Рис. 2. Варильний агрегат для пива: 1 – заторний; 2 – фільтраційний; 3 – суслова-рильний апарати; 4 – вакуумна камера; 5 – верхній та 6, 8 – нижні шлюзові затвори; 7 – пароконтактна головка; 9 – циркуляційний контур вторинної пари; 10 – компресор Утворювана вторинна пара відводиться із системи за допомогою, наприклад, повітродувної машини, стискаючи її до рівня атмосферного тиску. Оскільки генерування вторинної пари пов’язане із частковою втратою середовищем енергетичного потенціалу, то подальша трансформація схеми за рис. 1 пов’язана з поверненням його оброблюваному потоку в додатковій послідовно встановленій камері, до якої зворотним потоком подається стиснута вторинна пара (рис. 2).

Рис. 1. Схема компоновки обладнання заторного відділення: 1 – заторний; 2 – фільтраційний; 3 – сусло-варильний апарати; 4 – вакуумна камера; 5 – верхній та 6 – нижній шлюзові затвори; 7 – система трубопроводів; 8 – насос заторної маси На рис. 1 зображено схему компоновки обладнання заторного відділення, за якої досягається ефект адіабатного генерування парової фази. Очевидно, що запропонована схема придатна до використання за інфузійного та декокційного способів і не впливає на попередні технологічні прийоми приготування заторів. Разом із тим, різкий перепад тисків у магістралі та вакуумній камері в супроводженні процесу генерування кожною частинкою потоку парової фази означає деструкційний вплив на тверду фазу, розкриття її міжклітинних і клітинних структур та поліпшену підготовку середовища до процесу фільтрації.

Рис. 3. Схема заторно-фільтраційного відділення: 1 – заторний апарат; 2 – насос заторної маси; 3 – камера догрівання потоку; 4 – вакуумна камера; 5 – вакуум-насос; 6 – фільтраційний апарат

научный совет За таких умов втрачений у вакуумній камері потенціал повертається збільшеним за рахунок стискання вакуумним насосом або відповідним газодувним пристроєм. Оскільки рівень стискання вторинної пари наближається до атмосферного та, відповідно, до температури ~ 100°С, то це означає можливість її конденсації на матеріальному потоці заторної маси. Залишковий тиск у вакуумній камері має призначатися на рівнях, які відповідають режимам адіабатного утворення вторинної парової фази. При цьому глибина входження у стан термодинамічної рівноваги є визначальним чинником результативності адіабатної трансформації матеріального потоку. З цієї точки зору можливим є інший варіант компоновки обладнання, при якому вторинна пара з вакуумної камери подаватиметься до камери швидкоплинного нагрівання потоку заторної

№2 (191) февраль 2015 | маси, але вакуумну камеру буде встановлено між догрівальною камерою і фільтраційним апаратом (рис. 3). У цьому випадку додатковим позитивним наслідком у послідовності операцій буде те, що режим адіабатних трансформацій відбувається на суттєво більшому рівні термодинамічної нерівноваги за рахунок зниженого тиску у вакуумній камері. Висновки. До сфери виробничих інтересів продовжує належати логічна взаємодія матеріальних і енергетичних потоків. Підвищення виходу екстрактивних речовин доцільно досягати за рахунок створення умов адіабатного кипіння потоків оброблюваних середовищ. Фізика позитивного впливу адіабатних режимів кипіння пов’язана з утворенням парової фази в обмежених об’ємах частинок твердої фази заторів. Наслідком таких явищ є зростання поверхні масопередачі та умов вилучення екстрактивних речовин при промиванні заторів.

ЛіТЕРАТ У РА 1. Кунце В. Технология солода и пива / В.Кунце, Г.Мит: Пер. с нем. – СПб.: Изд-во «Профессия», 2001. – 912 с. 2. Домарецький В.А. Технологія солоду і пива / В.А. Домарецький: Підруч. для студентів вищ. закл. освіти. – К.: «Урожай», 1999. – 544 с. 3. Інтенсифікація тепломасообмінних процесів в харчових технологіях: Монографія / А.І. Соколенко, А.А. Мазаракі, О.Ю. Шевченко та ін. / Під ред. д-ра техн. наук, проф. А.І Соколенка. – К., 2011. – 536 с. 4. Соколенко А.І. Фізико-хімічні методи обробки сировини і харчових продуктів / А.І. Соколенко, В.А. Піддубний, В.А. Гіджеліцький та ін.: Підруч. для студентів ВНЗ. – К.: Кондор-Видавництво, 2015. – 324 с.

References 1. Kuntse, V. Tekhnolohyya soloda y pyva / V. Kuntse, H. Myt: per. s nem. – SPb., Yzd-vo «Professyya», 2001. – 912 s. 2. Domarets’kyy, V.A. Tekhnolohiya solodu i pyva / V.A. Domarets’kyy: pidruch. dlya studentiv vyshch. zakl. osvity. – K.: Urozhay, 1999. – 544 s. 3. Intensyfikatsiya teplo- masoobminnykh protsesiv v kharchovykh tekhnolo-hiyakh: Monohrafiya / A.I. Sokolenko, A.A. Mazaraki, O.Yu. Shevchenko ta in. / Pid red. d-ra tekhn. nauk, prof. A.I Sokolenka. – K.: 2011. – 536 s. 4. Sokolenko, A.I. Fizyko-khimichni metody obrobky syrovyny i kharcho-vykh produktiv / A.I. Sokolenko, V.A. Piddubnyy, V.A. Hidzhelits’kyy ta in.: pidruch. dlya studentiv VNZ. – K.: Kondor-Vydavnytstvo, 2015. – 324 s. BUT S.A, Ph.D., National University of Food Technologies FEATURES OF TRANSFORMATION OF MATERIAL AND ENERGY FLOWS AT MASH УДК 664.643.1

Моделювання корисної потужності валкової розкатки тіста в термінах реологічних параметрів

Стадник І.Я., доктор технічних наук, А.Деркач, аспірант, Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя, Добротвор І.Г., доктор технічних наук, Тернопільський національний економічний університет Виконано математичне моделювання визначення корисної потужності в зазорі обертових валків. Запропоновано методику розрахунку енергетичних параметрів розкочування тіста на тісторозкочувальній машині при врахуванні параметрів валків, режимів обробки, реологічних властивостях тіста, що дозволяє зменшити кількість споживання енергії, збільшити продуктивність, знизити втрати сировини. Ключові слова: тісто, гідродинамічна теорія, розкочування, енергосилові параметри. Високі вимоги до якості формування обумовлюють труднощі вибору ефективного технологічного процесу і устаткування. Створення умов для розкочування тіста, застосування ефективних механічних методів дії, ліквідація непродуктивної праці, тобто створення ресурсозберігаючих технологій формування є одними із важливих завдань розвитку і вдосконалення технологічних процесів у формувальних машинах із валковими робочими органами. Проте в даний період ринкових стосунків процес формування тіста став сер-

www.hipzmag.com

йозною перешкодою в створенні нових можливостей технологічних процесів. Тому постійно ведеться інженерний і науковий пошук вдосконалення технологій формування тіста, розробка нових машин і принципів роботи, що забезпечують підвищення їхньої ефективності та продуктивності. Для прискореного розвитку виробництва борошняних виробів у кондитерськійіхлібопекарськійгалузяхнеобхіднонаправитинауковотехнічний потенціал України на ефективне використання вітчизняної

| №2 (191) февраль 2015 сировини кожного регіону. Одночасно спрямовувати модернізацію, розробку і впровадження енерго,- ресурсозберігаючих безвідходних технологій. Такий підхід дозволить на базі високоефективної техніки створення харчової продукції нового покоління. З існуючого обладнання, що застосовується для виробництва різних сортів хлібобулочних і кондитерських борошняних виробів, найбільш простим і надійним у роботі є валкові машини. Валки знайшли широке застосування в найрізноманітніших галузях харчової промисловості. Вони використовуються в борошномельній, кондитерській, макаронній, хлібопекарській промисловості. Для розробки й удосконалення обладнання з валковими робочими органами і його реалізації необхідна науково обґрунтована методика розрахунку робочих параметрів, що протікають у цих машинах. Одночасно необхідно вдосконалювати технологічний процес у робочій камері на основі раціональних конструктивних параметрів. Великий розвиток у дослідженні течії неньютонівських рідин у зазорі обертових валків одержала гідродинамічна теорія в галузі переробки харчових мас завдяки таким науковцям: Луніна О.Г., Мачихіна Ю.А., Мачихіна С.А., Арета В.А., Панфілова В.А. та ін. Ними було встановлено, що тісто належить до псевдопластичних тіл, течія яких описується степеневим законом Оствальда [1, 2]. Зайцев Н.В. і Лісовенко О.Т. досліджували роботу валків при вальцюванні, нагнітанні, закочуванні хлібопекарського тіста [3]. Ними розглянуто характер руху тіста в зазорі між валками та умови затягування кулеподібного шматка. Проблеми течії тіста в зазорі між місильним циліндричним робочим органом і робочою камерою висвітлено в роботі [4] при дискретному замішуванні тіста. Основними даними, необхідними для розрахунку валкових робочих органів, є крутний момент, споживча потужність та зусилля дії валків і тіста при його нагнітанні. Ці величини різними дослідниками визначалися за методиками [5], заснованими на закономірностях пластичної або пружної деформації матеріалу між валками. Дослідження базувалися на гідродинамічній теорії вальцювання та теорії подібності. В роботах із пшеничним дріжджовим і макаронним тістом вищезгаданих дослідників не повною мірою звернуто увагу на вплив зазору між валками, кутом живлення та нагнітання, діаметром і геометрією валків, зміни моменту та споживання енергії, надійності роботи. Можливості використання цих даних для формування тістової заготовки із необхідними, в умовах практики, формою і розмірами вивчено недостатньо. При цьому встановлено, що формування тістового шару з мінімальним ущільненням і збереженням формоутримуючих властивостей забезпечується тільки при використанні поетапної розкатки валками циліндричної форми. Всі ці дані на сьогодні вимагають нових результатів, оскільки відбулися зміни в замішуванні тіста, властивостях компонентів і рецептурі. На основі розроблених підходів для опису процесу нагнітання тіста в зазорі між валками було використано гідродинамічну теорію каландрування псевдопластичної рідини. Це дозволяє встановити кількісні залежності між геометричними характеристиками робочого простору (зазору) та властивостями матеріалів і режимів обробки [5, 6]. При використанні даної теорії процесу одержано ряд формул, які дозволяють визначити тиск у зазорі між валками, виходячи із параметрів і в’язкості середовища. Аналогічні дані залежності можуть застосовуватися для процесу валкового нагнітання за наявності протитиску в камері нагнітання – тісторозподільні машини. Всі ці дані та методи дозволяють систематизувати матеріали досліджень, виявити та сформувати задачі та ціль розрахунку. В усіх роботах підходи до розрахунку параметрів є однаковими. Спільним недоліком цих методик є неможливість визначення впливу геометричних розмірів робочих органів (валків), камери та показників реології на споживання енергоресурсів при встановленні процесу формування в машинах даного класу. Виходячи із цього, основною

метою роботи є методика визначення корисної питомої потужності на основі крутного моменту та тиску в зазорі між валками при врахуванні реологічних параметрів. Розглянемо процес розкочування тіста між валками. Закономірність зміни товщини шару тіста по ходу розкатки між валками наведено на рис. 1. При розкочуванні валками циліндричної форми товщина тіста постійно змінюється в середній частині шару, тобто в зоні захоплення. На виході із валків товщина однакова. Всі цикли розкочування валками криволінійної поверхні відбуваються без зміни зазору середньої частини валків від захвату до захвату. Це дозволяє стисненню і здвигу тіста при формуванні валками по ходу розкатки здійснювати плавно від захвату тіста до центру його розкочування з набуттям по всій поверхні шару однакової товщини. Валки одного і того самого діаметра обертаються з однаковою кутовою швидкістю ω, радіусом R, довжиною L. Робоча поверхня валків знаходиться між зазорами hs і h0. Тут: hs – віддаль між поверхнями валків за наявності тіста; h0 – мінімальний зазор між валками. Умовні позначення (рис. 1): h1, h – половина зазору на виході тіста та змінного зазору; x1, x – відповідні абсциси; Хs – абсциса, що характеризує кількість завантаженого тіста; hs – товщина шару; Δh – відносне стискання тіста в зазорі валків; Pmax – питомий тиск тіста на валок; P – зусилля між валками; М – крутний момент; Nкор – корисна потужність. Позначимо через U (x, y) відповідну швидкість вздовж вісі ОХ, через V – складову швидкості вздовж вісі ОУ. Загальна задача гідродинаміки в’язкої нестисливої рідини полягає у рішенні системи диференціальних рівнянь, до яких належать рівняння нерозривності, рівняння руху, рівняння енергії, реологічне рівняння. Для визначення процесу розкочування тіста автори [5] ввели такі припущення: процес встановлений, ізотермічний, матеріал нестисливий і прилипає до поверхні валків. Це дозволило основним рівнянням набути вигляду:

(1) де: m – індекс течії. Останнє рівняння є модуль степеневого закону Оствальда, в якому знак дотичних напружень відповідає знаку швидкості зсуву. Записана система рівнянь ними вирішена за таких граничних умов: - при у = 0, V = 0, (симетрія потоку); - при у = h, U = ω·R (умови прилипання тіста на валки); - при х = х1, Р = 0; - при х = хs, Р = 0. В результаті одержаний сумарний корисний момент опору М (н∙м) має вигляд: (2) Корисна потужність Nкор (Вт): (3) Для розрахунку приймаємо із досліджень ефективні константи для тіста, що подається на обертові валки, проведемо розрахунок для неперервного потоку. Реологічні константи – індекс течії m: 0,1 ≤m ≤0,8 та в’язкість μ = 420 Па·с. Позначимо половинні зазори hs на вході та h1 на виході тіста, x та h біжучі координати точки на валку (рис. 1). Під прогнозованими тріщинами та розтріскуванням на розкатаному потоці нижче критичної товщини ε мається на увазі унеможливлення тіста провести релаксаційні відновлення. Вираз (2) на практиці не може бути обчисленим чисельно, оскільки містить

научный совет

№2 (191) февраль 2015 |

невласний інтеграл другого роду з особливістю у точці x=0. Тому для подальшого коректного дослідження проблеми виконаємо заміну, виходячи із геометричних побудов, що зображені на рис. 1, і властивостей кругових елементів обертових валків. Згідно із побудовою взаємодії поверхні валків із тістом, нами визначено параметр х (від 0 до біжучої точки) та диференціал його зміни (4.5). ,

(4)

. (5) Крім того, дослідним шляхом визначили найменшу товщину тіста, яка на виході з-під валків не давала розриву в суцільному шарі. На основі даних досліджень, не применшуючи загальності, таку величину приймемо за ε = 0,001.

Рис. 1. Профіль схеми розкочування тіста між валками: 1 – обертові валки радіуса R, половинна відстань між якими h0; 2 – потік тіста половинної товщини hs на вході робочої камери; 3 – розкатане тісто після проходження валків; 4 – прогнозовані тріщини та розтріскування на розкатаному потоці нижче критичної товщини ε Таким чином, корисний момент M опору валків буде обчислюватися як функціональна залежність половини товщини шару тіста на вході hs і половини зазору між валками на виході h1. На основі визначених параметрів і схеми взаємодії валків із тістом проводимо обчислення із визначення моментів, що діють на перших хвилинах взаємодії М1, та моменту після виходу М2 із валків. Корисний момент становить: Мзаг=М1+М2. Використовуючи програму (Маткад-14), проведемо обчислення згідно із нашими даними: Лістинг 1.

www.hipzmag.com

Рис. 2. Графіки поверхневих залежностей корисної потужності N та питомого тиску P на валок від половинних зазорів на вході hs та на виході h1 тіста для m = 0,3 За одержаним останнім рівнянням можна провести розрахунки корисної потужностіь N = (M1 + M2)∙ω, та питомого тиску на валок . Визначення проводили при значенні реологічої константи m = 0,3. Отримали графіки корисної потужності N(hs, h1) та питомого тиску P(hs, h1) на валки (рис. 2).

| №2 (191) февраль 2015

Рис. 3. Графіки поверхонь залежностей корисної потужності N та питомого тиску P на валок від половинних зазорів на вході hs та на виході h1 тіста для m = 0,75 Зауважимо, що при збільшенні параметра індексу течії m до величини 0,75 графіки обох залежностей N та P мають практично незмінний характер відносно величини вхідного шару hs на вході (рис. 3). Відмінність полягає у збільшенні корисної потужності та питомого тиску. Видно, як чітко структурний стан розкочуваного тіста впливає на збільшення потужності в 1,5 рази та збільшення питомого тиску в 3,2 рази при додержанні однакових геометричних параметрів процесу. Використовуючи засоби математичної статистики, за базою даних проведених результатів експерименту, отримали методом найменших квадратів параметри рівнянь кривих поліноміальної регресії. Рівняння спрямовані для моделей залежностей N(кВт) та

P(кН/м) при 0,1 ≤m ≤0,8 другого і третього порядку. Вони забезпечують необхідну точність наближень для параметру ε відсутності розриву суцільного шару на виході розкатки. 1. Для ε = 0,001; N31(m) = – 0,82 + 10,9m – 38,1m2 + 41,4m3; N21(m) = 1,2 – 10,4m + 17,7m2; P31(m) = – 0,7 + 9,1m - 31,8m2 + 34,5m3; P21(m) = 1,0 – 8,7m + 14,8m2. 2. Для ε = 0,002; N32(m) = - 0,07 + 1,1m – 3,8m2 + 4,4m3; N22(m) = 0,1 – 1,2m + 2,2m2; P32(m) = – 0,06 + 0,9m – 3,1m2 + 3,7m3; P22(m) = 0,1- 1,0m +1,8m2. 3. Для ε = 0,003; N33(m) = – 0,02 + 0,3m – 1,2m2 + 1,5m3; N23(m) = 0,05 – 0,4m + 0,8m2; P33(m) = – 0,01 + 0,3m – 1,0m2 + 1,2m3; P23(m) = 0,04 – 0,3m + 0,7m2. 4. Для ε = 0,004; N34(m) = - 0.01 + 0.1m – 0.5m2 + 0.6m3; N24(m) = 0.02 – 0.2m + 0.4m2; P34(m) = 0.1m – 0.4m2 + 0.5m3; P24(m) = 0.02 – 0.2m + 0.3m3. Використання такого підходу дає можливість визначити загальний показник якості розкатаного пласта тіста. Аналіз результатів експериментів дозволив зробити висновок, що основними характеристиками розкочувальних машин для забезпечення необхідної та стабільної форми і розмірів виробу є реологічні показники. Дані реологічних показників тіста, що обробляється, дають підхід до раціонального вирішення виконання технологічного процесу розкочування. Одночасно сприяють об’єктивним методам контролю якості та науково обґрунтованих режимів для проектування валків і робочих камер. Запропонований спосіб дозволяє не тільки одержати питомий тиск, але і підібрати оптимальну форму зазору, при якому величина перепаду тиску буде постійною.

ЛіТЕРАТ У РА 1. Арет В.А., Мачихин Ю.А. Формование конфетных масс выдавливанием. – М.: МТИПП, 1969. – 35 с. 2. Андреев А.Н. Выбор реологической модели пресного слоеного теста // Проблемы оборудования в торговле и общественном питании: Внутривуз. сб. научн. тр. – Л.: ЛИСТ, 1976, вып. 58. – С.5-8. 3. Зайцев А.В., Пеленко Ф.В. Моделирование течения вязкой жидкости в трубе // [Электронный ресурс]: электронный научный журнал «Процессы и аппараты пищевых производств». – Электронный журнал. – Санкт-Петербург: СПбГУНиПТ, 2012. - №1. – март 2012. 4. Стадник І.Я. Науково-технічні основи процесів та розробка обладнання для безлопатевого замішування тіста. – Київ, 2013. Автореферат док. тех. наук. – 42 с. 5. Андреев А.Н. Расчет энергосиловых параметров процесса раскатки теста на валковой машине // Вопросы торгово-технологического оборудования: Внутривуз. сб. науч. тр. – Л.: ЛИСТ, 1975, вып. 50. – С. 4-7. 6. Пеленко В.В., Арет В.А., Васильев Д.А., Морозов Е.А., Пеленко Ф.В. Течение продуктов обработки растительного сырья в перерабатывающих аппаратах // Пищевая технология. – М.: Известия ВУЗов, 2008. – Вып. №5-6. – С. 77-80.

Для директора, инженера, технолога, производителя оборудования - специализированный портал

28-30 мая отель «Черное Море», парк Шевченко

Тематика конференции

Тенденции мирового производства зерна: баланс спроса и предложения Формирование ценовых трендов в 2015/16 МГ Прогноз производства зерна в Украине и перспективы торговли в сезоне-2015/16 Рынок нишевых культур Кукуруза & соя – предпочтения сельхозпроизводителей Особенности работы компаний на зерновом рынке Украины в условиях экономического кризиса и новой аграрной политики Зерновая логистика: проблемы и стратегия развития Опциональные круглые столы для делегатов конференции по междунународной торговле и логистике зерновых и масличных грузов Организаторы

При поддержке

Спонсоры Mari me days

Спонсор приема

Информационные спонсоры

Оргкомитет конференции +380 562 320795, +380 562 321595 (доб. 113, 200) event@apk-inform.com chief_editor@apk-inform.com