Grain storage and processing magazine (№2 February 2016)

ISSN ISSN 2306-4498 2306-4498

№2 (199) февраль 2016

КОМПЛЕКСНОЕ РЕШЕНИЕ ДЛЯ ХРАНЕНИЯ ЗЕРНА

Украина г. Одесса, +38 048 734 16 94, +38 048 734 16 99 www.ugt-ltd.com

Пресс-гранулятор Kubex™ T Укомплектованный революционной для отрасли системой привода, прессгранулятор Kubex™ T позволяет сэкономить до 20% электроэнергии при повышении производительности до 80 тонн в час. При работе с Kubex™ T Вы сокращаете издержки, снижаете выброс углерода и повышаете производительность. Никогда прежде конкурентное преимущество не давалось Вам так легко. www.buhlergroup.com/kubex-t Представительство Бюлер АГ в Украине: ул. Шумского Юрия, д. 1а, офис 118, 02098, Киев, Украина Тел./факс: +38 044 520 55 85, office.kiev@buhlergroup.com

Innovations for a better world

УКРАИНСКИЙ ПРОИЗВОДИТЕЛЬ ЭЛЕВАТОРНОГО ОБОРУДОВАНИЯ

Проектирование зернохранилищ Изготовление металлических вентилируемых силосов Изготовление элеваторного оборудования Монтаж и запуск в эксплуатацию оборудования Сервисное обслуживание

г. Николаев, ул. Айвазовского 19/1 (0512) 63-96-96 www. td-ugelevator.com (0512) 63-95-95

№ 2 (199) ФЕВРАЛЬ 2016 РЕ Д АКЦИОННА Я

«ХРАНЕНИЕ И ПЕРЕРАБОТКА ЗЕРНА» ежемесячный

КОЛЛЕГИЯ

Бутковский В.А. (Москва) Васильченко А.Н. (Киев) Ган Е.А. (Астана) Дмитрук Е.А. (Киев) Дробот В.И. (Киев) Жемела Г.П. (Полтава) Капрельянц Л.В. (Одесса) Кирпа Н.Я. (Днепропетровск) Ковбаса В.Н. (Киев) Кожарова Л.С. (Москва) Кругляк В.И. (Днепропетровск) Лебедь Е.М. (Днепропетровск) Просянык А.В. (Днепропетровск) Пухлий В.А. (Севастополь) Ткалич И.Д. (Днепропетровск) Фабрикант Б.А. (Москва) Цыков В.С. (Днепропетровск) Чурсинов Ю.А. (Днепропетровск) Шаповаленко О.И. (Киев) Шемавнев В.И. (Днепропетровск) Главный редактор Рыбчинский Р.С. chief@apk-inform.com zerno@apk-inform.com Подписка/реклама Ткаченко С.В. zerno2@apk-inform.com Техническая группа Чернышева Е.В., Гришкина Е.Н., Гречко О.И. Материалы печатаются на языке оригинала. Точка зрения авторов может не совпадать с мнением редакции. Редакция не несет ответственности за достоверность информации, опубликованной в рекламе (материалы, обозначенные знаком ®, печатаются на правах рекламы). Перепечатка материалов, опубликованных в журнале, допускается только по согласованию с редакцией. Научно-практические материалы печатаются по решению ученого совета Института зернового хозяйства НААН Украины № 16 от 14 сентября 2001 г. Внесен в Высшую аттестационную комиссию по техническим наукам (постановление президиума ВАК Украины от 23.02.2011 г. №1-05/2) Адрес для переписки: Абонентский ящик №591, г. Днепропетровск, 49006, Украина

научно-практический

журнал

СОДЕРЖАНИЕ ОТРАСЛЕВЫЕ НОВОСТИ ЗЕРНОВОЙ РЫНОК Обзор внебиржевого рынка зерновых Украины................................................................................... 5 Рынок продуктов переработки зерна Украины...................................................................................... 6 Россия: обзор внебиржевого рынка зерновых культур...................................................................... 8 Россия: обзор внебиржевого рынка продуктов переработки зерновых культур.................. 9

ТЕМА Ресурсне забезпечення посівної кампанії-2016 в Україні та можливості розвитку виробництва насіння.........................................................................................................................................11

МНЕНИЕ Рынок муки Украины: медленная поступь вперед..............................................................................15

РАСТЕНИЕВОДСТВО Розробка конструкцій самоскидних вивантажувальних пристроїв............................................17

ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ Семена: особенности определения качества и подготовка к севу..............................................23 Комбинированная технология обеззараживания зерна..................................................................27 Виробництво та комплексне використання енергії когенераційних установок в теплонасосних зерносушильних комплексах....................................................................................29 Головні агропромислові виставки України: новий агросезон з успіхом розпочато!...........33

ТЕХНОЛОГИИ ЗЕРНОПЕРЕРАБОТКИ Оцінка впливу процесу змішування зерна пшениці різних класів на якість суміші.............37 Розробка дизайну пакування зернових продуктів..............................................................................39 Переробка голозерного вівса в нові продукти.....................................................................................41

ТЕХНОЛОГИИ ХЛЕБОПЕЧЕНИЯ Исследование антимикробных свойств молочнокислых бактерий, применяемых в хлебопечении для приготовления заквасок........................................................44

НАУЧНЫЙ СОВЕТ Обґрунтування побудови досконалості машин із валковими робочими органами............47 Продуктивні якості поросят у віці від 41 до 60 діб за використання комбікорму із вмістом треоніну ............................................................................................................................................51

Адрес редакции: ул. Чичерина, 21, г. Днепропетровск, 49006 Украина тел/факс: +380 56 370-99-14 +380 562 32-07-95 e-mail: zerno@apk-inform.com Основатель и издатель ООО ИА «АПК-Информ» Год основания: 31.01.2000 Украина, г. Днепропетровск, ул. Чичерина, 21 Свидетельство о государственной регистрации КВ 17842-6692ПР Изготовитель: ДП «АПК-Информ», г. Днепропетровск, ул. Ленинградская, 56 Подписной индекс в каталоге «Укрпошты» - 22861 Подписано в печать 26.02.16 Формат 60х84 1/8. Тираж 2 000 экз. Печать офсетная, отпечатано на полиграфическом комплексе ИА «АПК-Информ»

©

| №2 (199) февраль 2016

Украина

П

рофильные комитеты Верховной Рады Украины признали неудовлетворительной работу Министерства аграрной политики и продовольствия и Министерства инфраструктуры. Об этом 16 февраля сообщил министр инфраструктуры Андрей Пивоварский. Однако постановление №4080 «Об ответственности Кабинета министров Украины (относительно принятия резолюции недоверия Кабинету министров Украины)» при голосовании в тот же день поддержали лишь 194 депутата ВР. Таким образом, в соответствии с регламентом ВР до конца текущей сессии (до сентября 2016 г.) парламентарии не могут возвратиться к рассмотрению вопроса об отставке Кабмина.

В

сеукраинская ассоциация пекарей предлагает отменить излишнее регулирование в отрасли. Соответствующее письмо с просьбой отменить постановление Кабмина №1548 от 25.12.96 «Об установлении полномочий органов исполнительной власти и исполнительных органов городских советов по регулированию цен» ассоциация отправила Минагропроду, МЭРТ, ВР, АМКУ и Госрегуляторной службе. В частности предлагается перейти от ценового регулирования в отрасли к адресной помощи, наладить учет всех предприятий, которые занимаются производством и реализацией хлеба и хлебобулочных изделий, рассмотреть вопрос об установлении единой схемы ведения бизнеса и правил формирования цен на продукцию всеми хлебопекарными предприятиями, а также принять ряд других мер для улучшения бизнес-климата в отрасли.

О

бъем производства хлеба и хлебобулочных изделий в Украине в январе т.г. составил 92,3 тыс. тонн. Данный показатель на 3% уступает результату за аналогичный период годом ранее и на 14,4% меньше, чем в декабре 2015 г. Об этом 24 февраля сообщила Государственная служба статистики Украины. Мукомольные предприятия Украины в январе т.г. произвели 133 тыс. тонн муки, что на 6,8% меньше показателя за январь годом ранее и на 29,9% ниже декабрьского результата 2015 г.

В

2015 г. экспорт украинской муки составил 304,6 тыс. тонн, что на 24% превышает показатель 2014 г. (245 тыс. тонн). Об этом 4 февраля сообщил директор союза «Мукомолы Украины» Родион Рыбчинский. Он отметил, что производство муки в стране сократилось на 10% – с 2,24 млн. тонн в 2014 г. до 2,01 млн. тонн в 2015 г. в связи с уменьшением населения страны, снижением объемов потребления муки предприятиями кондитерской и хлебопекарной отраслей. При этом средняя цена муки за год выросла на 58% – с 3412 грн/т в 2014 г. до 5404 грн/т в 2015 г., что, в первую очередь, обусловлено увеличением стоимости зерна.

Д

ефицит ржаной муки для производства хлеба в Украине составляет около 100 тыс. тонн. Об этом в интервью ИА «АПК-Информ» сообщил директор союза «Мукомолы Украины» Родион Рыбчинский. По его словам, аграрии экономически не заинтересованы выращивать рожь. «Мы видим четкую отрицательную динамику, связанную с тем, что урожайность ржи и пшеницы практически в три раза различается, а цены на рожь находятся на уровне цен на пшеницу, а то и ниже», – пояснил Р.Рыбчинский. По мнению эксперта, таким образом, без государственного дотационного механизма производство ржи в Украине будет постепенно сведено к минимуму.

2

ОТРАСЛЕВЫЕ НОВОСТИ

№2 (199) февраль 2016 |

П

о оценкам компании «SGS Украина», около 10% семян в стране фальсифицируются. В связи с этим для участников рынка актуальна оценка оригинальности семенного материала. Об этом 10 февраля на конференции «Эффективные технологии семеноводства: зерновые и масличные» заявила руководитель молекулярногенетической лаборатории SGS Украина Ирина Семенюк. По ее словам, с помощью ДНК-тестов на протяжении семи дней можно определить, соответствуют ли семена заявленному качеству.

К

омпания «КВС-Украина» начинает строительство современного комплекса по кондиционированию семян в Хмельницкой области (г. Каменец-Подольский). Завод мощностью 6 тыс. тонн семян в год на первом этапе предполагается ввести в эксплуатацию уже в сентябре-октябре 2016 г. Об этом 15 февраля сообщила пресс-служба компании. Предприятие спроектировано по принципу модульного строительства. Размер земельного участка обеспечивает возможность увеличения мощностей в случае необходимости.

ООО

«Витчизна» планирует в течение двух лет увеличить элеваторные мощности с 69 до 125 тыс. тонн. Об этом 17 февраля сообщила пресс-служба Сумской облгосадминистрации. При этом сумма планируемых инвестиций в сообщении не уточняется.

Зарубежье

К

1 февраля т.г. в сельскохозяйственных организациях РФ имелось в наличии 31,1 млн. тонн зерна (+1,8 млн. тонн, или 6,1% к показателю на аналогичную дату 2015 г). Об этом 17 февраля сообщил Росстат. В частности, к отчетной дате имелось в наличии 8,935 млн. тонн пшеницы (+14,2%), в т.ч. продовольственной – 6,635 млн. тонн (+14,2%). При этом сократились запасы ячменя, ржи, овса и проса, выросли – кукурузы, риса и гречихи.

В

2015 г. «Новороссийский комбинат хлебопродуктов» перевалил рекордный объем зерна за последние 10 лет – 3,379 млн. тонн. Также по итогам года НКХП стал лидером по перевалке среди российских терминалов Азово-Черноморского бассейна. У терминала имеются предпосылки для увеличения объемов перевалки и в дальнейшем, в связи с продолжающейся реконструкцией. www.hipzmag.com

3

| №2 (199) февраль 2016

ГК

«Русагро» покупает 100% в уставном капитале «Колышлейского элеватора» (Пензенская обл.). Данный элеватор принадлежит ООО «Продовольственные инвестиции». Об этом сообщила пресс-служба ФАС. «Русагро» является одним из крупнейших агрохолдингов России, специализирующимся на развитии сахарного, масложирового и мясного направлений.

И

ран ввел заградительные пошлины на ввоз пшеницы из Казахстана. Об этом 9 февраля сообщил президент международного морского порта Актау Михаил Ялбачев. «С Ирана санкции сняли, но одновременно со снятием санкций Иран ввел заградительные пошлины на казахстанское зерно. Тут трудно говорить, насколько будет увеличение в экспорте зерна», – отметил М.Ялбачев.

К

азахстан готов нарастить экспорт зерна и муки во Вьетнам. Об этом 8 февраля заявил вице-министр национальной экономики Казахстана Тимур Жаксылыков. Он подчеркнул, что Казахстан может поставлять зерно и муку в данном направлении без уплаты пошлин.

И

ндия существенно увеличит импорт пшеницы в связи с низким урожаем. Валовой сбор пшеницы в Индии в текущем сезоне может снизиться на 5% в сравнении с показателем предыдущего МГ – до 84,5 млн. тонн, что станет минимальным урожаем за последние шесть сезонов. В связи с этим USDA прогнозирует, что в 2015/16 МГ Индия импортирует около 0,5 млн. тонн пшеницы по сравнению с 0,05 тыс. тонн годом ранее.

А

налитики USDA в февральском отчете повысили прогноз мирового производства пшеницы и кукурузы. Урожай пшеницы в 2015/16 МГ ожидается на уровне 735,77 млн. тонн (735,39 – предыдущий прогнозный показатель), что также превосходит результат сезоном ранее (725,91 млн. тонн). Повышательная корректировка затронула Украину (+0,25 млн. тонн) и Аргентину. Валовой сбор кукурузы в мире в текущем сезоне прогнозируется в объеме 970,08 млн. тонн, что на 2,15 млн. тонн выше предыдущей оценки экспертов, но все же уступает результату предыдущего МГ (более 1 млрд. тонн). Прогноз урожая повышен для Бразилии и Аргентины.

4

ЗЕРНОВОЙ РЫНОК

№2 (199) февраль 2016 |

Обзор внебиржевого рынка зерновых Украины

Продовольственная пшеница В январе на рынке продовольственной пшеницы Украины наблюдалось относительное затишье с незначительными колебаниями цен. Торгово-закупочная деятельность в начале января, по понятным причинам, была неактивной. Перерабатывающие компании поддерживали ранее установленные закупочные цены: на пшеницу 2 класса – 3750-4300 грн/т СРТ, 3 класса – 3600-4100 грн/т СРТ. Затем в течение всего месяца минимальные закупочные цены повышались либо понижались на 50-100 грн/т в зависимости от конъюнктуры рынка. Таким образом, к концу января часть перерабатывающих компаний озвучивала цены в пределах 3800-3950 и 3750-3850 грн/т СРТ соответственно на пшеницу 2 и 3 класса. В свою очередь, другая часть производителей муки продолжала озвучивать ранее установленные цены спроса. Сельхозпроизводители, как и ранее, продолжали предлагать на рынок лишь малотоннажные партии. Отпускные цены при этом варьировались в пределах 38004500 и 3650-4300 грн/т EXW соответственно на пшеницу 2 и 3 класса. Ситуация до конца месяца не изменилась, а ценовой диапазон составлял 3900-4100 и 3800-4000 грн/т EXW соответственно на пшеницу 2 и 3 класса. Экспортно-ориентированные компании также не проявляли активного интереса к закупкам в начале рассматриваемого месяца и озвучивали прежние цены спроса. Только к середине января ряд трейдеров повысили закупочные цены на внутренних элеваторах в среднем на 100 грн/т – до 3650-3700 и 3500-3550 грн/т EXW соответственно на пшеницу 2 и 3 класса. До конца месяца каких-либо значительных изменений ситуации не произошло, а ценовые диапазоны на пшеницу 2 и 3 класса на внутренних элеваторах расширились до 3600-3950 и 3500-3850 грн/т EXW соответственно.

Большинство перерабатывающих компаний информировали о дефиците предложений и необходимости срочного пополнения запасов зерна. Так, производители муки повышали цены спроса в среднем на 300 грн/т – до 3000-3500 грн/т СРТ. Ряд мукомольных компаний временно приостановил свою деятельность ввиду отсутствия сформированных объемов сырья для переработки. Тем временем, часть аграриев считала цены покупателей неприемлемо низкими и сдерживала продажи зерна. В то же время, некоторые сельхозпроизводители с целью пополнения оборотных средств на фоне высокого спроса предлагали лишь малотоннажные партии ржи и повышали отпускные цены в среднем на 400 грн/т – до 3200-3600 грн/т EXW.

Фуражная пшеница

С конца декабря 2015 г. и по конец января 2016 г. отмечалась повышательная ценовая тенденция.

В течение рассматриваемого периода на рынке фуражной пшеницы наблюдались лишь незначительные колебания цен, не выходящие за пределы диапазона. Перерабатывающие компании в течение всего месяца осуществляли закупки, как правило, не меняя цен спроса, закрепившихся в диапазоне 3250-3750 грн/т СРТ. Вместе с тем, отдельные переработчики либо повышали, либо понижали цены в пределах указанного диапазона в зависимости от сложившейся ситуации на рыке. Основная часть сельхозпроизводителей, не нуждаясь в срочном пополнении оборотных средств, сдерживала продажи зерновой в течение всего месяца. Аграрии, осуществлявшие реализацию данной культуры, озвучивали прежние отпускные цены – 3300-3900 грн/т EXW. В первой половине отчетного месяца основная часть экспортно-ориентированных компаний озвучивала неизменные закупочные цены на зерно – 3150-3700 грн/т EXW. Вместе с тем, единичные трейдеры снижали цены спроса, при этом ценовой диапазон сохранялся. Во второй половине января ситуация была отчасти схожей: часть экспортеров цены не меняла, а другие увеличивали минимальные цены в среднем до 3200 грн/т EXW. Благодаря такой динамике к концу месяца основ-

Средние цены на продовольственные зерновые

Средние цены на фуражные зерновые (спрос, EXW),

Продовольственная рожь

грн/т

(предложение, EXW), грн/т

01.01.2016 08.01.2016 15.01.2016 22.01.2016 29.01.2016

01.01.2016 08.01.2016 15.01.2016 22.01.2016 29.01.2016 Пшеница 1 кл.

4 000

4 000

4 000

4 000

4 050

Пшеница 2 кл.

3 950

3 950

3 950

3 950

4 000

Пшеница 3 кл.

3 800

3 800

3 800

3 800

3 900

Рожь

3 300

3 100

3 100

3 300

3 100

www.hipzmag.com

Пшеница 4 кл. Пшеница 5 кл. Пшеница 6 кл. Ячмень Кукуруза

3 480 3 380 3 320 3 520 3 220

3 480 3 380 3 320 3 500 3 210

3 470 3 370 3 310 3 490 3 200

3 480 3 380 3 320 3 500 3 220

3 480 3 400 3 360 3 540 3 330

5

| №2 (199) февраль 2016 ная часть экспортно-ориентированных компаний закрепила цены в диапазоне 3200-3750 грн/т EXW.

Ячмень В январе наблюдался незначительный рост цен спроса компаний-экспортеров. Многие переработчики благодаря наличию ранее сформированных запасов сырья не проявляли интереса к закупкам. Некоторые потребители, наоборот, нуждались в сырье и незначительно повышали цены спроса. Таким образом, цена колебалась в пределах 50-100 грн/т, однако не выходила за пределы диапазона 3200-3700 грн/т СРТ. Большинство сельхозпроизводителей, считая цены спроса неприемлемо низкими, сдерживали продажи зерновой. При этом лишь единичные аграрии реализовали данную культуру по прежним отпускным ценам. Экспортно-ориентированные компании в начале месяца фиксировали прежние закупочные цены на зерно – 3000-3520 грн/т EXW, однако интереса к закупкам не проявляли. Во второй половине января основная часть экспортно-ориентированных компаний повышала минимальные закупочные цены на ячмень до 3150 грн/т EXW. Таким образом, к концу рассматриваемого месяца многие экспортно-ориентированные компании с целью привлечения большего количества предложений зерновой увеличили и максимальные закупочные цены до 3700 грн/т EXW. При этом ряд трейдеров все же продолжал фиксировать неизменные цены спроса.

Кукуруза В отчетный период на рынке фуражной кукурузы фиксировалось повышение цен. Часть перерабатывающих компаний в первой половине января приобретала зерновую, не меняя заку-

почных цен. Вместе с тем, ряд покупателей активно корректировал цены спроса в зависимости от конъюнктуры рынка, однако диапазон оставался прежним – 3050-3500 грн/т СРТ. Во второй половине отчетного месяца большинство перерабатывающих предприятий ввиду необходимости срочного пополнения объемов сырья повышали закупочные цены до 3100-3800 грн/т СРТ. При этом некоторые покупатели, приобретая зерно небольшими партиями, оставляли цены неизменными. Стоит отметить, что на рынке наблюдался спрос на кукурузу с низкими качественными показателями. Многие сельхозпроизводители в начале января предлагали данную культуру по установившимся ранее отпускным ценам – 3100-3650 грн/т EXW. Лишь единичные аграрии предоставляли скидки, однако только в пределах ценового диапазона. Во второй половине отчетного месяца сельхозпроизводители на фоне активного спроса повышали отпускные цены до 3150-3750 грн/т EXW. При этом ряд аграриев сдерживал реализацию крупнотоннажных партий зерна. К концу месяца цены достигли диапазона 3200-3800 грн/т EXW. При этом крупнотоннажные партии зерновой аграрии, как правило, предпочитали реализовать по максимальным и приближенным к ним отпускным ценам. Основная часть экспортно-ориентированных компаний планомерно повышала закупочные цены в течение всего месяца. Так, в первой половине января цены спроса колебались в диапазоне 3020-3450 грн/т EXW, к середине месяца достигли 3040-3500 грн/т EXW, а в конце месяца варьировались в диапазоне 3150-3700 грн/т EXW.

Закупочные цены на пшеницу экспортно-

ориентированных компаний на конец января 2016 г.

(EXW), грн/т Регион Центральный Северный Западный Восточный Южный

Пшеница 2 кл.

3650-3870 3650-3780 3650-3780 3600-3700 3800-3950

Пшеница 3 кл.

3550-3750 3550-3650 3550-3650 3500-3600 3750-3850

Классификация по ДСТУ-3768:2010

Рынок продуктов переработки зерна Украины

Пшеничная мука В январе на рынке пшеничной муки наблюдались разнонаправленные ценовые тенденции. Так, в начале месяца ряд переработчиков центрального региона снизил максимальные отпускные цены в среднем на 100 грн/т вследствие уменьшения темпов сбыта. Таким образом, цены предложения варьировались в диапазонах 5000-6300 и 4900-6000 грн/т EXW на

6

муку высшего и 1 сорта соответственно. Вместе с тем, некоторые представители мукомольных компаний, наоборот, повышали минимальные отпускные цены ввиду конъюнктуры рынка сырья. При этом наиболее активно увеличивали минимальные цены предложения на муку высшего и 1 сорта мукомолы западного региона – до 5000 и 4800 грн/т EXW соответственно. К середине января некоторые переработчики западного региона продолжали повышать минимальные цены

ЗЕРНОВОЙ РЫНОК

№2 (199) февраль 2016 |

на муку 1 сорта вследствие увеличения себестоимости производства. Таким образом, цены варьировались в диапазоне 4900-5500 грн/т EXW. Вместе с тем, единичные мукомолы восточного региона сообщали о снижении максимальных цен предложения на муку высшего сорта – в среднем на 100 грн/т, до 6400 грн/т EXW. К концу месяца некоторые операторы рынка восточного региона сообщали уже о росте минимальных отпускных цен на муку 1 сорта до 4900-6000 грн/т EXW. Наряду с этим, ряд переработчиков южного региона снижал максимальные цены предложения в среднем на 100-200 грн/т – до 6200 и 5800 грн/т EXW на муку высшего и 1 сорта соответственно. Данная тенденция была обусловлена уменьшением покупательской активности.

шинстве регионов озвучивались ранее установившиеся цены предложения на данный вид продукции – 18003000 грн/т EXW. Во второй половине января начал наблюдаться спрос экспортно-ориентированных компаний. Динамика продаж увеличилась, однако диапазон цен не изменился.

Крупы На рынке круп наблюдались разнонаправленные ценовые тенденции. В начале января производители круп продолжали озвучивать установившиеся ранее цены. Лишь в секторе пшеничной крупы некоторые перерабатывающие предприятия снижали отпускные цены в среднем на 200 грн/т – до 4800-6200 грн/т EXW, что было обусловлено конъюнктурой рынка сырья. К середине месяца на рынке наблюдались уже разнонаправленные тенденции. Цена гречневой крупы повысилась из-за ограниченного количества предложений сырья, а также его удорожания. Так, цены предложения увеличились в среднем на 500-1000 грн/т – до 2300024900 грн/т EXW, а затем и до 23500-25900 грн/т EXW. На рынке рисовой крупы, наоборот, наблюдалось снижение минимальных отпускных цен в среднем на 700 грн/т, что было обусловлено уменьшением затрат на приобретение сырья для переработки. Таким образом, цены предложения составляли 12800-18000 грн/т EXW. В секторе гороха участники рынка информировали об активизации потребительского спроса на готовую продукцию. При этом цены предложения озвучивались в ранее установившемся диапазоне 8300-10700 грн/т EXW. В конце января операторы рынков ячневой и перловой круп сообщали о росте максимальных отпускных цен в среднем на 100-300 грн/т – до 5100-7000 и 51006800 грн/т EXW соответственно.

Ржаная мука В период с конца декабря 2015 г. и по конец января 2016 г. наблюдался рост цен. Большинство представителей мукомольных компаний информировали о повышении отпускных цен в среднем на 150-300 грн/т – до 4500-5500 грн/т EXW. Данная тенденция была обусловлена ограниченным количеством предложений сырья, а также его удорожанием. Отметим, что активнее всего увеличивали цены предложения переработчики западного региона – в среднем на 200 грн/т. При этом реализация муки осуществлялась по максимальным и приближенным к ним отпускным ценам и по ранее наработанным каналам сбыта.

Пшеничные отруби Рынок пшеничных отрубей в январе был стабилен. В первой половине месяца из-за праздничных дней особой торговой активности не наблюдалось. В боль-

Цены на продукты переработки зерновых (предложение, EXW), грн/т 8400 7400 6400 5400 4400 3400 2400

Мука в/с

www.hipzmag.com

Мука 1 с.

Мука 2 с.

Мука ржа на я

янв16

дек15

ноя15

окт15

сен15

авг15

июл15

июн15

май15

апр15

мар15

фев15

янв15

дек14

ноя14

окт14

сен14

авг14

июл14

июн14

май14

мар14

фев14

янв14

400

апр14

1400

Отруби пшеничные

7

| №2 (199) февраль 2016 В секторе пшеничной крупы переработчики информировали о повышении отпускных цен вследствие активного спроса потребителей и конъюнктуры рынка сырья. Так, цены предложения увеличились в среднем на 200-500 грн/т и варьировались в диапазоне 5000-7000 грн/т EXW. Для рынка кукурузной крупы была характерна относительно стабильная ценовая ситуация ввиду умеренного спроса потребителей. При этом диапазон отпускных цен составлял 5300-7000 грн/т EXW.

Цены на продукты переработки зерновых (предложение, EXW), грн/т

01.01.2016 08.01.2016 15.01.2016 22.01.2016 29.01.2016 Мука в/с Мука 1 с Мука 2 с Мука ржаная Отруби пшеничные

5 700

5 700

5 700

5 700

5 700

5 500

5 500

5 500

5 500

5 500

4 800

4 800

4 800

4 800

4 800

4 600

4 600

4 600

4 900

4 900

2 200

2 200

2 200

2 200

2 200

Россия: обзор внебиржевого рынка зерновых культур

В

первую неделю февраля на рынке продовольственной и фуражной пшеницы отмечался рост цен, что было обусловлено высоким спросом на зерно на фоне ограниченного количества его предложений. Поддержку ценам также оказывал нестабильный курс валюты, вследствие чего многие сельхозпроизводители предпочитали сдерживать продажи зерновой. В последующий период месяца ценовая ситуация стабилизировалась в большинстве регионов. При этом количество предложений крупнотоннажных партий данной культуры оставалось ограниченным. Сельхозпроизводители реализовывали преимущественно небольшие партии пшеницы, при этом не меняя отпускных цен. В свою очередь, переработчики в основном формировали запасы зерна по мере необходимости, оставляя закупочные цены прежними. В ряде случаев покупатели, нуждавшиеся в приобретении крупнотоннажных партий пшеницы, фиксировали максимальные и приближенные к ним цены. По словам операторов рынка, к концу месяца многие держатели пшеницы активизировали продажи с целью срочного пополнения оборотных средств. Однако цены на зерновую существенным корректировкам не подвергались. В течение февраля фиксировался рост цен на продовольственную рожь. Данная ситуация была обу-

словлена ограниченным количеством предложений на фоне высокого спроса. Сельхозпроизводители неактивно предлагали на рынок данную культуру, при этом считая целесообразным повышать отпускные цены. Качественные показатели зерновой зачастую соответствовали требованиям ГОСТа. Основная часть покупателей информировала о срочной необходимости пополнения запасов сырья и была вынуждена повышать цены спроса. Лишь единичные переработчики, ранее фиксировавшие приближенные к максимальным закупочные цены, не проявляли интереса к закупкам и предпочитали работать на ранее сформированных объемах. Темпы торгово-закупочной деятельности оценивались как умеренные. Спрос на зерно существенно увеличился. В феврале в большинстве регионов России фиксировался постепенный рост цен на фуражный ячмень. Сложившаяся ситуация была обусловлена наличием высокого спроса на зерновую на фоне ограниченного количества предложений от производителей, также на динамику цен повлияла нестабильная ситуация на валютном рынке. Наиболее активный интерес к приобретению ячменя проявляли представители животноводческих комплексов и экспортно-ориентированных компаний, нередко повышавшие закупочные цены. В то же время, некото-

Динамика цен предложения на пшеницу в европейской части России, EXW, руб/т

Динамика цен предложения на фуражные зерновые в европейской части России, EXW, руб/т

12000

10500

11000

9500

10000

8500

8000

7500

7000

6500

6000

5500

Пшеница 3 кл.

8

Пшеница 4 кл.

Ячмень фур.

Кукуруза фур.

янв.16

Пшеница фур.

фев.16

дек.15

окт.15

ноя.15

авг.15

сен.15

июл.15

июн.15

апр.15

май.15

мар.15

янв.15

фев.15

дек.14

окт.14

ноя.14

авг.14

4500 сен.14

янв.16

Пшеница фур.

фев.16

дек.15

окт.15

ноя.15

авг.15

сен.15

июл.15

июн.15

апр.15

май.15

мар.15

янв.15

фев.15

дек.14

окт.14

ноя.14

авг.14

сен.14

июл.14

5000

июл.14

9000

ЗЕРНОВОЙ РЫНОК

№2 (199) февраль 2016 |

рые переработчики оставляли цены на зерно неизменными, планируя приступить к закупкам в перспективе. Аграрии в основном осуществляли реализацию ячменя партиями небольших объемов, в ряде случаев увеличивая отпускные цены. Крупнотоннажные партии фуражной зерновой с высокими качественными показателями, как и ранее, поступали на рынок неактивно. Следует отметить, что к концу месяца ценовая ситуация в данном секторе несколько стабилизировалась вследствие снижения закупочной активности. Многие покупатели считали установившиеся отпускные цены на ячмень неприемлемо высокими, заняв выжидательную позицию. Наряду с этим, потребители, продолжавшие формировать запасы сырья, озвучивали максимальные цены. В первой половине февраля на рынке фуражной кукурузы фиксировался повышательный ценовой тренд вследствие активизации спроса перерабатывающих предприятий и экспортно-ориентированных компаний. Некоторые покупатели постепенно повышали закупочные цены, рассчитывая таким образом привлечь большее количество предложений данной культуры с высокими качественными показателями. В то же время, ряд потребителей не менял цены спроса, предпочитая

работать на сформированных ранее запасах. Аграрии осуществляли продажи зерновой небольшими объемами, в ряде случаев увеличивая отпускные цены. Отметим, что в последнюю неделю февраля ценовая ситуация на рынке фуражной кукурузы стабилизировалась вследствие увеличения количества предложений данной культуры. По словам операторов рынка, небольшие партии данной культуры поступали на рынок в достаточном количестве по ранее установившимся ценам. Однако качество кукурузы в ряде случаев оценивалось как не соответствующее требованиям ГОСТа.

Средние цены на продовольственную пшеницу

Средние цены на фуражные зерновые (предложение,

и рожь (предложение, EXW), руб/т Регион

Центрально-Черноземный Поволжский Южный Уральский Западно-Сибирский Центрально-Черноземный Поволжский Южный Уральский Западно-Сибирский Центрально-Черноземный Поволжский Уральский Западно-Сибирский

05.02.16

12.02.16

Пшеница 3 класса 11000 11000 11200 11400 12500 12500 11800 11800 10900 10900 Пшеница 4 класса 10600 10600 10700 10900 11400 11400 10800 10800 9900 9900 Рожь 10700 10800 10600 10600 9800 9800 8700 8800

19.02.16

Динамика цен предложения на продовольственную рожь в России, EXW, руб/т 11 000 10 000 9 000 8 000 7 000 6 000 5 000 4 000

Центрально-Черноземный регион Уральский регион

янв.16

фев.16

дек.15

окт.15

ноя.15

авг.15

сен.15

июл.15

июн.15

апр.15

май.15

мар.15

янв.15

фев.15

дек.14

окт.14

ноя.14

авг.14

сен.14

июл.14

3 000

Поволжский регион Западно-Сибирский регион

EXW), руб/т

26.02.16

Регион

05.02.16

12.02.16

19.02.16

26.02.16

Пшеница 11000 11400 12500 11800 11100 10600 10900 11400 10800 10100 10900 10700 9800 8800

11000 11400 12500 11800 11100 10600 10900 11400 10800 10100 10900 10700 9800 8800

Центрально-Черноземный

10400

10400

10400

10400

Поволжский

10000

10000

10100

10100

Южный

11000

11000

11000

11000

Уральский

10300

10300

10300

10300

Западно-Сибирский

8900

8900

9200

9200 9700

Ячмень Центрально-Черноземный

9600

9600

9700

Поволжский

9500

9500

9600

9600

Южный

10600

10600

10700

10700

Уральский

9200

9200

9600

9600

Западно-Сибирский

8300

8300

8500

8500 9500

Кукуруза Центрально-Черноземный

9400

9400

9500

Поволжский

9200

9200

9400

9400

Южный

10000

10000

10200

10200

Россия: обзор внебиржевого рынка

продуктов переработки зерновых культур

В

начале февраля ряд участников рынка европейской части постепенно повышал цены предложения на пшеничную муку. Рост цен был обусловлен увеличением затрат на приобретение продовольственной пшеницы для переработки, при этом в большинстве случаев повышались минимальные отпускные цены на муку. В то же www.hipzmag.com

время, в Уральском и Западно-Сибирском регионах отпускные цены на муку оставались неизменными. Некоторые переработчики Алтайского края информировали о накоплении продукции 1 сорта в складских помещениях. Начиная со второй декады месяца, отмечалась стабилизация цен в секторе пшеничной муки. Сложившаяся ситуация была обусловлена высокой конкуренцией,

9

| №2 (199) февраль 2016 Средние цены на продукты переработки зерновых (предложение, EXW), руб/т Регион Центрально-Черноземный Поволжский Южный Уральский Западно-Сибирский

12.02.16

19.02.16

26.02.16

16300 16500 17500 17800 17000

16300 16500 17500 17800 17000

14700 15300 16700 17000 16100

14700 15300 16700 17000 16100

12800 12800 12700 11500 12000

12800 12800 12700 11500 12000

5200 5400 6000 5000 3900

5800 5500 6700 5500 4600

16300 16300 16500 16500 17500 17500 17800 17800 17000 17000 Мука 1 сорт 15000 15000 15300 15300 16700 16700 17000 17000 16100 16100 Мука ржаная 12500 12500 12500 12500 12000 12000 11000 11000 10500 10500 Отруби пшеничные 5200 5200 5400 5400 6000 6000 5000 5000 3800 3800

Центрально-Черноземный Поволжский Южный Уральский Западно-Сибирский Центрально-Черноземный Поволжский Южный Уральский Западно-Сибирский Центрально-Черноземный Поволжский Южный Уральский Западно-Сибирский

Динамика цен на пшеничную муку в России (предложение, EXW), руб/т с НДС 190 00 170 00 150 00 130 00

фев .16

дек.15

янв .16

окт.15

ноя.15

ав г.15

сен.15

июн.15

июл.15

апр.15

май.15

мар.15

фев .15

дек.14

окт.14

ноя.14

ав г.14

сен.14

900 0

янв .15

110 00

му ка в /с х/п ев ропейская часть РФ му ка в /с х/п Западно-Сибирский регион му ка 1 с. х/п ев ропейская часть РФ му ка 1 с. х/п Западно-Сибирский регион

Динамика цен на пшеничные отруби в России (предложение, EXW), руб/т с НДС

Динамика цен на ржаную муку в России (предложение, EXW), руб/т с НДС 670 0

128 00

620 0

120 00

570 0 520 0

112 00

470 0

104 00

420 0

960 0

370 0 320 0

880 0

Ев ропейская часть РФ Западно-Сибирский регион

Уральский регион

Ев ропейская часть РФ Западно-Сибирский регион

Уральский регион

фев .16

дек.15

янв .16

окт.15

ноя.15

ав г.15

сен.15

июн.15

июл.15

май.15

апр.15

мар.15

фев .15

дек.14

янв .15

окт.14

ноя.14

сен.14

ав г.14

220 0 июл.14

фев .16

дек.15

янв .16

окт.15

ноя.15

ав г.15

сен.15

июн.15

июл.15

апр.15

май.15

мар.15

фев .15

дек.14

окт.14

ноя.14

ав г.14

сен.14

июл.14

янв .15

270 0

800 0

10

05.02.16

Мука в/с

июл.14

а также тем, что многие мукомольные компании работали на ранее сформированных объемах пшеницы по более низким ценам. Отметим, что многие участники рынка заняли выжидательную позицию до стабилизации ситуации на площадке продовольственной пшеницы. При этом стоит отметить, что в Центрально-Черноземном регионе снижались отпускные цены на муку 1 сорта ввиду уменьшения спроса потребителей на нее. В свою очередь, в Западно-Сибирском регионе минимальные цены предложения на продукцию постепенно росли, что было вызвано увеличением затрат на приобретение продовольственной пшеницы для переработки. С конца января по третью декаду февраля в секторе ржаной муки отмечался повышательный ценовой тренд. По информации из большинства регионов, отпускные цены на продукцию постепенно повышались, что было обусловлено высокими ценами на сырье и ограниченным количеством предложений продовольственной ржи. Наряду с этим, в Центральном и Волго-Вятском регионах отпускные цены на продукцию оставались стабильными, что было вызвано высокой конкуренцией со стороны муки белорусского производства, которая поступала на рынок по более низким ценам. В целом, в течение первых двух декад февраля основная часть участников рынка не пересматривала отпускные цены на пшеничные отруби, лишь в первую неделю месяца в Центральном и Центрально-Черноземном регионах отмечался небольшой рост цен на данную продукцию. Сложившаяся ситуация была обусловлена увеличением спроса экспортно-ориентированных компаний и животноводческих предприятий. В последнюю декаду месяца в секторе пшеничных отрубей отмечался повышательный ценовой тренд. Основная часть операторов рынка повышала отпускные цены на отруби, что было обусловлено конъюнктурой рынка фуражной группы зерновых и увеличением спроса комбикормовых заводов на продукцию.

ТЕМА

№2 (199) февраль 2016 |

Ресурсне забезпечення посівної

кампанії-2016 в Україні та можливості розвитку виробництва насіння* Незабаром українським аграріям знову вступати в чергову битву за майбутній урожай. Вже традиційно ніхто не очікує, що цей рік буде легшим за попередній. Складні погодні умови під час сівби озимини, збільшення вартості основних ресурсів, законодавчі реформи – далеко не повний перелік викликів, що стоять перед аграріями при формуванні врожаю 2016 року. При цьому є великі сподівання, що, незважаючи на всі негаразди, вдасться отримати достойні обсяги збіжжя, які, вже також традиційно, перевершать очікування. Більш детально хотілося б зупинитися на очікуваннях і настроях вітчизняних аграріїв напередодні весняної посівної кампанії.

О

дним із ключових моментів є розуміння об- лише 20% опитаних розраховують, що цього року варсягів весняної сівби. Загальну посівну площу тість основних ресурсів буде на рівні минулорічних попід культурами ярого клину можна оцінити, казників. Ще 25% аграріїв не здійснювали оцінку майбутпроаналізувавши структуру посівів за остан- ніх витрат на момент опитування. А от більше половини ні 5 років. Відповідно до цієї динаміки, по- респондентів відповіли, що однозначно очікують збільсушлива погода восени 2015 року обумовила те, що пло- шення виробничих витрат. щі під озиминою скоротилися до мінімального рівня в 7,8 Найбільший приріст вартості очікується аграріями млн. га, що на 13% менше, ніж було засіяно під врожай в сегментах ЗЗР і насіння. Так, понад 42% респондентів 2015 року (9 млн. га). Крім того, значну частину озимих відповіли, що розраховують на збільшення цін на вказапосівів було здійснено у пізні терміни, що суттєво підви- ні ресурси на 30-60% відносно минулорічних показнищувало ймовірність їхньої загибелі під час перезимівлі. ків. Близько 10% не виключають імовірності збільшенЗа моїми попередніми оптимістичними оцінками, мож- ня цін вдвічі. Але основна частина сільгоспвиробників на розраховувати, що нормальні озимі посіви буде збе- все ж таки сподівається, що ціни не зростуть більш ніж режено на площі близько 7,3 млн. га, що майже відпові- на 30%. дає мінімальному значенню показника, що відзначено у На тлі таких тенденцій у зміні вартості основних ви2012 році (7,1 млн. га). Відповідно, для збереження балан- робничих ресурсів певне занепокоєння викликає забезсу посівних площ обсяг сівби ярих культур оцінюється в печеність аграріїв цими ресурсами. На момент опитуван15,2 млн. га, що майже на 8% більше за минулорічний по- ня (початок лютого) менше половини респондентів повіказник (14,1 млн. га). домили про повну забезпеченість основними засобами Слід відзначити, що показник може бути скоригова- виробництва. При цьому майже для третини аграріїв зано вбік збільшення, коли остаточно буде зрозуміла ситуа- безпеченість насінням, паливом, ЗЗР і добривами склала ція із загибеллю озимини. Тому і не виключено збільшен- менше 30% від потреби. ня сумарної площі під ярими Структура посівів основних с/г культур в Україні, млн. га культурами до 15,5 млн. га, або 30 навіть до показника 2012 року 23,8 22,9 22,9 22,7 22,5 25 (15,8 млн. га). З урахуванням очікуваного збільшення обсягів весняних 20 15,8 польових робіт найбільш акту15,2 14,9 14,9 14,1 15 альним питанням є забезпеченість основними ресурсами. Го9,3 9,3 8,9 9,0 8,6 8,3 8,1 7,8 7,3 строта цього підсилюється тим, 10 7,1 що і надалі триває збільшен5 ня вартості ключових ресурсів с/г виробництва. Експертами ІА 0 «АПК-Інформ» проведено опи2012 2013 2014 2015 2016* тування українських аграріїв, за результатами якого можОзимі посіви Озимі посіви, що збереглися на сформувати їхні загальні очіЯрові посіви Загальна посівна площа кування з цього приводу. Так, * Прогноз АПК-Інформ * Друкована версія доповіді Андрія Купченка на конференції «Ефективні технології насінництва: зернові та олійні».

www.hipzmag.com

11

| №2 (199) февраль 2016 70% 60%

Зміна витрат на МТР у порівнянні з 2015 роком*

61%

51%

49%

50%

47%

43%

42%

40% 30%

30%

25% 24%

20%

11%

8%

10%

9%

0% Добрива

ЗЗР

Насіння

До 30%

Паливо

31-60%

61-100%

* За результатами опитування

Такий підхід до формування ресурсної бази, з одного боку, можна було б пояснити тим, що не до кінця сформовано розуміння того, які саме культури ярого клину висіватимуться та в якій кількості необхідні ресурси. З іншого боку, нестабільна економічна ситуація та поточна ринкова кон’юнктура змушують сільгоспвиробників чекати з реалізацією збіжжя до останнього – до найкращої ціни. Тому ресурсна база, найімовірніше, формуватиметься по мірі потреби та фінансових можливостей підприємств. Крім того, не поспішаючи із закупівлею основних засобів, аграрії можуть здійснити вигідні закупівлі, взявши участь у програмах лояльності великих постачальників МТР. Саме напередодні сезону такі компанії активно змагаються за покупця, застосовуючи різні способи стимулювання. Але слід зауважити, що при виборі тієї чи іншої акційної пропозиції аграріям слід із великою увагою зважити всі можливі ризики й оцінити реальну вигоду від більш дешевих закупівель. Основним фактором, що обумовлює формування ресурсної бази сільгосппідприємств, а також обсяги майбутнього врожаю, є вибір основних культур у структурі ярого клину. На період опитування близько 88% респон60%

Забезпеченість аграріїв ресурсами для посівної 2016 р.* 48%

50% 40% 30%

дентів вже чітко визначилися з вибором культур для весняної сівби. При цьому в даному питанні аграрії поточного року сформували комплексний підхід. Згідно з результатами опитування, близько 68% виробників планують висівати (в тому числі і пересівати площі, на яких загинули озимі) кілька ключових культур. Якщо ж проаналізувати пріоритети у виборі окремих культур, то безперечним лідером є соняшник. Понад 70% опитаних аграріїв відповіли, що планують сіяти цю олійну культуру, часто повідомляючи про наміри збільшувати посівні площі. Також майже 60% аграріїв традиційно планують пересівати площі під загиблою озиминою кукурудзою. Але про розширення площ під цією культурою говорять більш стримано. Загалом, згідно з оцінками аналітиків ІА «АПК-Інформ», цього року в сегменті соняшника цілком можуть бути сформовані рекордні посівні площі в обсязі понад 6 млн. га. При цьому приріст посівних площ під кукурудзою оцінюється більш стримано. Площі під цією культурою прогнозуються на рівні 4,3 млн. га. Основною причиною цього є різна кон’юнктура у названих сегментах. Так, на соняшник відзначається високий попит на внутрішньому ринку за наявного дисбалансу між сумар-

47% 37%

36% 29%

26%

23%

33% 33% 34%

30% 23%

20% 10% 0% Добрива До 30% * За результатами опитування

12

ЗЗР

Насіння 31-60%

Паливо 61-100%

ТЕМА

№2 (199) февраль 2016 | Основні культури для ярої сівби у 2016 р.*

80% 70%

70,3%

68,0%

58,9%

60% 50%

43,4%

40% 29,1%

30% 20% 10% 0% Кілька основних культур

Соняшник

Кукурудза

Ячмінь

Соя

* За результатами опитування

ними потужностями й обсягами виробництва сировини. Кукурудза ж як експортно-орієнтована культура перебуває під тиском світової кон’юнктури, де спостерігається перевищення пропозиції над попитом і глобальне зниження цін. Крім того, на тлі внутрішнього зростання витрат на виробництво вітчизняній зерновій все складніше конкурувати на світовому ринку. Також аграрії доволі часто озвучували наміри збільшувати посіви під нішевими культурами, зокрема під гречкою, для якої сформувалася приваблива цінова кон’юнктура та сформувався дефіцит пропозиції. Серед культур, яким надаватимуть перевагу аграрії при формуванні ярого клину, слід зазначити також ячмінь. Понад 43% аграріїв запевнили, що планують збільшувати площі під цією культурою. Така тенденція обумовлена великим попитом на зернову на зовнішніх ринках. Другий рік поспіль, навіть на тлі скорочення внутрішнього виробництва, характерним був активний експорт українського ячменю. Так, за результатами 2014/15 МР було експортовано майже 4,5 млн. тонн цієї культури, а за період із липня по січень поточного МР обсяги експорту сягнули 3,9 млн. тон. При цьому слід відзначити, що більш 3000 2500

ніж втричі збільшилися поставки до Китаю та Японії, які входять до ТОП-3 найбільших імпортерів ячменю. Так, наприклад, за весь 2014/15 МР до Китаю було експортовано близько 250 тис. тонн українського ячменю, що склало лише 3% від загального імпорту зернової до цієї країни. Поточного ж сезону поставки до Китаю збільшилися до 690 тис. тонн (за звітний період), що складає вже 10% від прогнозованого обсягу китайського імпорту (7 млн. тонн, згідно із даними USDA). До Японії при прогнозованому імпорті в 1,3 млн. тонн в липні-січні 2015/16 МР вже було поставлено близько 180 тис. тонн ячменю з України (14% від річного обсягу японського імпорту). В цілому, лише до цих двох держав за звітний період поточного МР було експортовано понад 860 тис. тонн українського ячменю, що втричі перевищує показник за весь 2014/15 МР (283 тис. тонн). Таким чином, попит ключових державімпортерів цілком може сприяти збільшенню виробництва ячменю в Україні. Запорукою збільшення виробництва будь-якої культури є якісне насіння. Тому останнім часом все більша увага приділяється цьому ресурсу. На тлі останніх законодавчих реформ, що передбачають нарахування ПДВ

Динамика обсягів насіннєвого фонду основних с/г культур в 2 498 Україні, тис. тонн 2 496 2 426

2 501

2 413

2000 1500 1000 500

2 313

2 229

197

2 268

185

2 227

233

2 133 280

269

0 2012

2013 Зернові

2014 Олійні

2015

2016* Загалом

* Прогноз АПК-Інформ

www.hipzmag.com

13

| №2 (199) февраль 2016 1600 1400

Забезпеченість імпортним насінням посівів основних с/г культур в Україні, тис. тонн

60%

1390

50,9%

50%

1200

40%

1000 800

29,3%

570

600

23,9%

400 200 0

20% 236

1,8

0,1% Пшениця

0,6

0,1% Ячмінь

120

28,7

Кукурудза

30%

10% 2,5

1,1% Соя

26

13,2

7,2

Соняшник

2,1

Ріпак

0%

Насіннєвий фонд під врожай 2015 р. Обсяги імпорту насіннєвого матеріалу під врожай 2015 р. Частка імпортного насіння, %

на імпортоване насіння, питання доступності якісного насіння постає перед вітчизняними аграріями досить гостро. Загальний насіннєвий фонд зернового й олійного сегменту рослинництва оцінюється на сьогоднішній день у 2,4 млн. тонн, з яких понад 88% припадає на зернові культури. Близько 56% загального насіннєвого фонду складає насіння пшениці, 23% - ячменю, близько 9% - сої та 5% насіння кукурудзи. Цікавість становить доля імпортного насіння у загальному насіннєвому фонді. Якщо проаналізувати такі показники для формування врожаю 2015 року, то можна побачити, що досить висока частка імпортного насіння використовується при вирощуванні соняшника, ріпаку та кукурудзи. Так, при загальній потребі насіннєвого матеріалу соняшника в 26 тис. тонн минулого року близько 13,2 тис. тонн склало саме імпортне насіння (понад 50%). При формуванні врожаю ріпаку було використано майже 30% імпортного насіннєвого матеріалу, а в сегменті кукурудзи даний показник склав 24% від загального насіннєвого фонду. Але тут слід відзначити, що ще рік тому більше половини насіння кукурудзи було імпортного походження. До зниження показника привело розміщення своїх потужностей із виробництва насіння безпосередньо в Україні великими світовими компаніями. Виробництво забезпечується з імпортного генетичного матеріалу, але в умовах України. Таким чином, можна вважати, що забезпеченість імпортним насінням виробництва кукурудзи залишається на рівні 50% або навіть перевищує цей показник. У сегменті насіннєвого матеріалу соняшника така схема розвивається не так інтенсивно, що обумовлено меншим обсягом ринку. Що стосується таких культур, як пшениця та ячмінь, то тут врожаї формуються переважно з вітчизняного насіння. Імпортується менше 1% насіннєвого матеріалу. Для сої даний показник склав близько 1% за результатами 2015 року. Розглядаючи сегмент насіннєвого матеріалу, можна зазначити, що в поточних умовах може бути доцільним налагодження аграріями власного виробництва насіння,

14

особливо в сегменті зернових колосових культур, де за рахунок якісної доробки насіннєвого матеріалу можна досягти суттєвого приросту врожайності. Крім того, виробництво насіння може стати одним зі способів диверсифікації ризиків. Адже попит на товарне зерно постійно змінюється, а якісне насіння буде завжди в ціні. Але вітчизняні аграрії досить стримано ставляться до такої перспективи. За результатами опитування лише 23% сільгоспвиробників, які не займаються виробництвом насіння ні для реалізації, ні для власних потреб, хотіли б у майбутньому опанувати цей сегмент. Основними причинами небажання зайнятися виробництвом і доробкою насіння аграрії називали високу конкуренцію з боку великих компаній (54% респондентів із тих, хто не планує займатися насінництвом), бюрократичні труднощі (45%) та великі витрати на виробництво при відносно невисокій прибутковості (29%). При цьому для багатьох респондентів причина була комплексною і включала всі названі фактори. В будь-якому випадку використання якісного насіння є одним із базових факторів для збільшення виробництва зерна та олійних культур в Україні. Адже саме в насіннєвому матеріалі закладається генетичний потенціал продуктивності, а якість доробки насіннєвого матеріалу формує рівень використання цього потенціалу. Тому на тлі зміни агрокліматичних умов не в кращому напрямку з кожним роком зростає потреба в адаптованому та належним чином обробленому насінні. Аналізуючи основні фактори, якими керуються аграрії при виборі насіння, можна побачити, що на першому місці саме продуктивність. Близько 70% опитаних аграріїв озвучили саме цей фактор як ключовий. На другому місці вартість (17%), і замикає трійку такий фактор, як відповідність зоні вирощування (10%). Такі фактори, як наявність відпрацьованих агротехнологій, програми лояльності від постачальників і поради колег, майже не впливають на вибір насіння аграріями. Слід зазначити, що саме висока продуктивність зернових та олійних культур у поточних складних економічних умовах може дозволити аграріям збільшити прибутковість виробництва.

ТЕМА

№2 (199) февраль 2016 |

На завершення можна відзначити, що цієї весни на аграріїв чекає чергова складна посівна кампанія з великими обсягами сівби та труднощами із формуванням ресурсної бази. Також очікується певна зміна структури посівів, а основні ставки зроблено на культури з найбільшим попитом. Так, очікується формуванням рекордних посівних площ під соняшником, і не виключається ймовірність збільшення площ під ячменем, якому передувало скорочення посівів протягом попередніх 5 сезонів. Із початком посівної кампанії буде зрозумілою остаточна картина з озимими посівами, що дозволить сформувати більш точні та деталізовані прогнози. Свої корективи, звичайно ж, вноситимуть погодні умови, але перспективи досить оптимістичні.

Ключові фактори при виборі насіннєвого матеріалу* Інші; 4% Відповідність зоні вирощування; 10%

Продуктивність; 69%

Вартість; 17%

* За результатами опитування

Рынок муки Украины:

медленная поступь вперед Специфика формирования тенденций на рынке мукомольно-крупяной продукции Украины объясняется, в первую очередь, тем, что он является звеном в цепочке «от поля – к столу». С одной стороны, растущие цены на сырье вынуждают мукомолов повышать цены на свою продукцию, с другой – государственное регулирование цен, как на муку, так и на хлебобулочные изделия, ограничивает их рост. К чему привело такое давление, а также о перспективах развития мукомольно-крупяного комплекса Украины рассказал АПК-Информ директор союза «Мукомолы Украины» Родион Рыбчинский.

- Родион Станиславович, как бы Вы оценили итоги первого полугодия 2015/16 МГ для мукомольно-крупяного комплекса Украины и перспективы его развития во второй половине сезона?

- Ситуация, сложившаяся на данный момент в мукомольной промышленности, на самом деле является продолжением негативной тенденции, которая длится уже на протяжении многих лет. Речь идет о четко выраженной отрицательной динамике производства муки в Украине. За 10 сезонов объемы производства муки в Украине сократились на 20%: если в начале 2000-х годов мы производили 2,9 млн. тонн муки, то сейчас – только 2,25-2,3 млн. тонн. Обусловлено это, в первую очередь, 40-процентным сокращением за этот же 10-летний период объемов производства мучных изделий – хлеба и хлебобулочных изделий, а также кондитерских изделий. Только производство макаронных изделий осталось на прежнем уровне – около 102-103 тыс. тонн. Так, промышленwww.hipzmag.com

ные объемы потребления муки в 2013 г. в среднем за месяц составляли 123,9 тыс. тонн, в 2015 г. – 98,5 тыс. тонн. Здесь следует учесть, что речь идет именно о промышленном производстве хлебобулочной и кондитерской продукции, без учета изготавливаемой в сетевых супермаркетах. Еще одним фактором, обусловившим формирование данной негативной тенденции, является сокращение населения Украины. По различным оценкам, за последние два года население Украины стало меньше на 2,5 млн. чел. Кроме того, следует учитывать, что около 3-5 млн. чел. находятся в трудовой миграции. Также немаловажным аспектом является пусть и не кардинальная, но смена пищевых предпочтений населения, что ведет к уменьшению потребления хлебобулочных изделий. Так, в Украине растет городское население, которое в силу уже сложившихся определенных традиций и культуры потребления перестало использовать муку в том количестве в домашних условиях, как это было те же 20 лет назад. То есть мы имеем достаточно низкий спрос на муку со стороны домохозяйств. Проблема снижения объемов производства и, как следствие, потребления крупы связана с реальным

15

| №2 (199) февраль 2016 уменьшением количества предложений крупяного сырья. На текущий момент практически по всем крупяным культурам дефицит составляет 50-150 тыс. тонн. Вследствие этого происходит увеличение стоимости зерна сельхозпроизводителями. Соответственно с учетом переработки мы видим реальный рост стоимости самой крупы и цен в рознице. Потребитель же выбирает недорогие виды круп, которые не связаны с крупяным сырьем (ячневая, перловая, кукурузная), поскольку они являются продуктами переработки основного зерна, которое не подвержено тенденции, характерной для крупяного сегмента. Отдельно хотелось бы обратить внимание на ситуацию на рынке ржаной муки и сырья. На сегодняшний день, по оценкам хлебопекарных предприятий Украины, дефицит ржаной муки для производства хлеба составляет около 100 тыс. тонн. Проблема в том, что, по сути, сельхозпроизводитель экономически не заинтересован выращивать рожь. Мы видим четкую отрицательную динамику, связанную с тем, что урожайность ржи и пшеницы практически в три раза отличается, а цены на рожь находятся на уровне цен на пшеницу, а то и ниже. В результате без использования государственного дотационного механизма производство ржи в нашей стране будет постепенно сведено к минимуму, а то и к нулю.

- В начале сезона неоднократно поднимался вопрос качества урожая пшеницы. С какими проблемами, связанными с качеством зерновой, столкнулись мукомольные предприятия?

- Качество зерна – это также одна из давних проблем, и заключается она в том, что если нет заинтересованности в целенаправленном улучшении качества пшеницы, то урожай вырастает среднего или низкого качества, демонстрируя при этом хорошую урожайность. Что мы, собственно, и наблюдаем – недостаток предложения зерна 2 класса. К сожалению, рыночного механизма стимулирования повышения качества выращиваемой пшеницы у мукомолов нет. Это обусловлено тем, что мукомольные предприятия не в состоянии давать слишком ощутимую ценовую премию за высококачественную пшеницу, поскольку более 90% своей продукции реализовывают на внутреннем рынке и зависимы от цен спроса со стороны хлебопроизводителей. А они, в свою очередь, не могут поднять цены на хлеб и хлебобулочные изделия из-за противодействия местных администраций и низкой покупательной способности населения. Т.е. если бы мукомолы начали стимулировать производство высококачественной пшеницы путем повышения закупочных цен, мы бы столкнулись с невозможностью реализовать эту муку потребителю. Круг замыкается. Я уже не говорю о том, где бы мукомолы взяли деньги для такой стимуляции…

- Еще одна немаловажная проблема – условия налогообложения. Как налоговые изменения, в частно-

16

сти относительно спецрежима НДС, отразятся на отрасли?

- Сложно сказать, поскольку ситуация не до конца ясна. Есть два реестра – на автоматическое возмещение и реестр на общих основаниях. Как эти реестры будут формироваться, пока неизвестно. Думаю, на этот вопрос пока никто не ответит. Но полагаю, что мукомолы не будут в выигрыше. Хотя бы потому, что когда система заработает, следует ожидать повышения цен на зерно.

- Украина в первом полугодии увеличила экспорт муки, но при этом сократила экспорт крупяной продукции. Чем это обусловлено? На Ваш взгляд, сохранится ли тенденция увеличения экспорта муки в дальнейшем?

- Действительно, если говорить об экспорте муки, по итогам 2015 г. этот показатель составил 304,5 тыс. тонн против 244,9 тыс. тонн в 2014 г., то есть поставки увеличились на 24%. Кроме того, расширилась и география экспорта – с 44 стран в 2014 г. до 69 стран в 2015 г. Естественно, мы бы хотели, чтобы такая тенденция сохранилась, потому что в текущих условиях ценообразования и конкуренции на внутреннем рынке экспорт муки – реально единственная возможность для предприятия заработать средства для модернизации, развития и т.п. Однако тут есть еще один немаловажный аспект. При 24-процентном росте объемов экспорта заработок практически не изменился, даже несколько сократился – на 1%. Это связано со снижением за год средних экспортных цен на 20% – с $284 за тонну в 2014 г. до $227 за тонну в 2015 г. Сокращение же экспорта крупяной продукции обусловлено в первую очередь спецификой самого рынка. Если в мире муку закупает полторы сотни стран, то крупяную продукцию – около 20. Здесь речь идет именно о традиционных для нашей культуры потребления крупах – гречка, овсянка и пр., – производство которых падает из года в год и соответственно падает экспорт, а наш покупатель переходит к другому продавцу…

- В продолжение темы экспорта. Родион Станиславович, буквально неделю назад на прессконференции Вы сообщили о том, что украинское предприятие получило квоту на поставку 5 тыс. тонн муки в ЕС, а еще три проходят сертификацию. В целом, как Вы оцениваете перспективы выхода украинских компаний на европейский рынок? Какие объемы украинской муки могут поставляться в ЕС?

- На самом деле здесь следует понимать, что квота на беспошлинный экспорт муки в ЕС связана с квотой на экспорт пшеницы, которая составляет 900 тыс. тонн. Сверх этого можно ввозить в ЕС продукцию, но необходимо заплатить пошлину в размере 173 евро/т.

МНЕНИЕ Если говорить о произошедшем событии, то тут правильнее сказать, что квоту получило не украинское предприятие, а его европейский партнер, который обязуется в течение года экспортировать указанный объем украинской продукции. Дело в том, что раньше украинским предприятиям было сложно найти в ЕС таких покупателей. Нужно было убедить не только в том, что качество украинской муки сопоставимо со среднеевропейским, но и в равномерности по качеству поставок. В прошлом году вне квоты в ЕС завозились пробные партии муки. Наша продукция нашла своего покупателя, и европейские партнеры решили продолжить сотрудничество. Для украинских же производителей этот рынок интересен не только в финансовом плане, но и репутационными бонусами. В ЕС одни из самых жестких требований в мире к качеству пищевой продукции. И если предприятие поставляет туда свою продукцию, это в первую очередь свидетельствует о ее высоком качестве. Сейчас Еврокомиссия намерена оценить возможные объемы экспорта муки и в дальнейшем готова рассмотреть возможность предоставления квоты на ее беспошлинные поставки. Мы бы хотели ее отделить от пшеницы, но предметно говорить об этом можно будет по итогам текущего года.

- Еще одно перспективное направление экспорта украинской сельхозпродукции, в т.ч. и мукомольнокрупяной – Китай. Намерены украинские мукомолы сертифицироваться на экспорт в КНР?

№2 (199) февраль 2016 | - Да, но если для этого будут условия. На сегодняшний день Китай имеет очень жесткие ограничительные пошлины на импорт муки. Поэтому желание есть, но как получится, будет зависеть от ситуации на самом китайском рынке. Рост экспорта украинской муки в прошлом году совпал со значительным уменьшением стоимости морского фрахта. Соответственно продукция может попасть куда угодно. Вопрос заключается только в том, насколько потенциальный рынок открыт для украинской продукции и готов воспринимать ее качество.

- Может ли запуск Транскаспийского маршрута способствовать интенсификации экспорта мукомольно-крупяной продукции в страны, через которые проходит данный маршрут?

- Теоретически да. Но только в том случае, если мы говорим о Грузии, в которую в свое время Украина поставляла достаточно большие объемы муки, и частично об Азербайджане. У Ирана же есть свои мощности. Но основная причина, по которой это вряд ли произойдет, – Казахстан, который находится в значительно более выгодных, чем Украина, логистических условиях. С ним конкурировать в этом регионе мы не сможем.

Беседовала Алина Стёжка

УДК 631.354

Розробка конструкцій

самоскидних вивантажувальних пристроїв Ловейкін В.С., доктор технічних наук, професор, Шимко Л.С., кандидат технічних наук, доцент, НУБіП України, Недовєсов В.І., кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, ННЦ «ІМЕСГ»

Статтю присвячено дослідженню питань, пов’язаних з оглядом конструкцій вивантажувальних пристроїв зерно­ збирального комбайна, в яких завдяки новому взаємозв’язку елементів конструкції та новій формі виконання деяких елементів збільшується змінна продуктивність комбайна, зменшується пошкодження зерна, забезпечується дотримання умови поперечної стійкості зернового комбайна, досягається спрощення моделі зернозбирального комбайна. Запропоновано вдосконалений спосіб вивантаження зерна з бункерів комбайнів, який базується на дії гравітаційних сил при перевертанні накопичувального бункера. Результати наукових досліджень пройшли дослідно-виробничу перевірку. Ключові слова: самоскидний бункер, зернозбиральний комбайн, дослідження, стійкість, гнучка мембрана, транспортування зерна, пошкодження зерна, аналіз, процес, зволожена зернова маса. Статья посвящена исследованию вопросов, связанных с осмотром конструкций разгрузочных устройств зерно­ уборочного комбайна, в которых благодаря новой взаимосвязи элементов конструкции и новой форме выполнения некоторых элементов увеличивается переменная производительность комбайна, уменьшается повреждение зерна, обеспечивается соблюдение условия поперечной устойчивости зернового комбайна, достигается упрощение модели зерноуборочного комбайна. www.hipzmag.com

17

| №2 (199) февраль 2016 The article investigates the issues related to the examination of the structure handling devices of a combine harvester in which, thanks to a new relationship of structural elements and new embodiment of certain elements increases the variable performance of the combine, reduced damage to the grain to ensure compliance with roll bars combine harvester achieved simplification of the combine harvester model.

П

остановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Сучасним зернозбиральним комбайнам властивий ряд недоліків, пов’язаних із системою накопичення та розвантаження намолоченого зерна, до яких, перш за все, відносять: пошкодження зерна, складну конструкцію вивантажувального пристрою, які включають порівняно велику кількість складових, що швидко зношуються, недостатню стабільність процесу вивантаження зерна з бункера, що в основному пов’язана з надмірною вологістю і засміченістю бункерного зерна та з різними фізико-механічними його властивостями, значні затрати робочого часу на розвантаження зерна (до 15%) та ін. Все це погіршує функціональні та експлуатаційні можливості зернозбирального комбайна при вивантаженні бункерного зерна в транспортні засоби. Внаслідок цього стримується технологічний процес збирання зернових культур і підвищується ступінь пошкодження зерна [1]. Розробка конструкцій та обґрунтування параметрів і режимів роботи вивантажувальних пристроїв є важливою частиною у вирішенні загальної проблеми – підвищення ефективності виробничого процесу збирання зернових. У вирішенні зазначеного важливого науковопрактичного завдання взяли участь науковці ННЦ ІМЕСГ НААН України (Нєдовєсов В.І.), державного конструкторського бюро «Південне» м. Дніпропетровськ (Бондар М.А.), Національного університету біоресурсів і природокористування України (Ловейкін В.С., Шимко Л.С.). У рамках дослідження отримано один патент на винахід і три патенти на корисну модель України [5-8]. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сільськогосподарська наука завжди приділяла значну увагу вирішенню проблем, пов’язаних із навантажувальнорозвантажувальними операціями під час збирання врожаю зернових [1]. Вагомий внесок у розвиток теорії розрахунку бункерів внесли В.А. Богомягкіх, Л.В. Гячев, В.Ф. Семенов, А.І. Литвинов та ін. Їхній вклад у формування наукових засад теорії утворення склепіння природної рівноваги сипких матеріалів у бункерах спонукав до появи різноманітних конструкцій вивантажувальних пристроїв, що знайшло своє відображення в спеціалізованій науковій і патентній літературі [2-4]. Ці засади важливі для розрахунків параметрів бункерів та їхніх розвантажувальних пристроїв, але вони не дозволяють з’ясувати суті явищ, що спостерігаються при природному спливу зерна із самоскидних бункерів за рахунок його зсуву під кутом природного ухилу та ковзання поверхнями вивантажувальних пристроїв. Принцип самоскиду сипкого вантажу набув широкого застосування у вантажних автомобілях і самоскидних причепах та інших транспортних засобах. Пропозицію застосовувати його в бункерах зер-

18

нозбиральних комбайнів найбільш яскраво відображено в авторському свідоцтві СРСР (SU) №11667113 А01 D41/06 В.П. Макарова. Формулювання мети. Мета роботи полягає у висвітленні конструкцій вивантажувальних пристроїв зернозбирального комбайна, в яких завдяки новому взаємозв’язку елементів конструкції та новій формі виконання деяких елементів забезпечується дотримання умови поперечної стійкості зернового комбайна, досягається спрощення моделі зернозбирального комбайна, зменшується пошкодження зерна та збільшується змінна продуктивність комбайна. Виклад основного матеріалу дослідження. Для збільшення продуктивності вивантажувальних засобів гвинтового (шнекового) типу конструктори, як правило, збільшують їхні геометричні параметри, що призводить до ускладнення конструкції, але це не зменшує пошкод­ жень зерна. Порівняно великі затрати робочого часу на вивантаження зерна з бункерів особливо гостро відчуваються при роботі сучасних високопродуктивних комбайнів, які обладнано зерновими бункерами підвищеної місткості. Звідси поява більшості негативних наслідків, пов’язаних із втратами робочого часу в технологічних процесах збирання зернових культур. Тому завданням нових конструкторських розробок є зернозбиральні комбайни, в яких завдяки новому взаємозв’язку елементів конструкції та новій формі виконання деяких елементів досягається спрощення моделі зернозбирального комбайна, зменшення пошкодження зерна та збільшення змінної його продуктивності (рис. 1). Задача вирішується завдяки тому, що зернозбиральний комбайн, який включає його корпус 1, трансмісію приводу робочих органів 2, кронштейни 3, жорстко закріплені на верхній частині корпуса 1 комбайна із шарнірами 4 на їхніх вільних кінцях, зерновий бункер 5, з’єднаний із кронштейнами за допомогою цих шарнірів, вісь яких розташована у верхній частині бункера 5 і паралельна повздовжній вісі комбайна. Механізм, що включає гідроциліндр 6 повороту бункера 5 відносно корпуса 1 комбайна, кришку 7 бункера 5, що з’єднана з верхньою частиною бункера 5 за допомогою шарнірів 8, вісь яких співпадає з віссю повороту бункера 5 і має два основні положення відносно бункера 5, пристрій для завантаження зерна в бункер 5, що має елеватор 9 із розвантажувальним вікном 10 і завантажувальнорозподільчий пристрій 11 із вікном 12 для прийому зерна від елеватора 9 та обладнаний приводом 13. Кришку 7 бункера 5 виконано у формі П-подібного жолоба, що в одному його положенні накриває верхню частину бункера 5 і охоплює бункер 5 спереду та позаду, а в другому положенні забезпечує сплив бункерного зерна жолобом 7 у транспортний засіб (рис. 2).

РАСТЕНИЕВОДСТВО

№2 (199) февраль 2016 |

Рис. 1. Самоскидний бункер зернозбирального комбайна: 1 – корпус; 2 – трансмісія приводу робочих органів; 3 – кронштейни; 4, 8, 15 – шарніри; 5 – зерновий бункер; 6 – гідроциліндр; 7 – кришка бункера; 9 – елеватор; 10 – розвантажувальне вікно; 11 – завантажувальнорозподільчий пристрій; 12 – вікно для прийому зерна від елеватора; 13 – привод; 14 – балка; 16 – зовнішній контур; 17 – внутрішній контур вікна для прийому зерна від елеватора; 18 – еластична прокладка; 19, 20 – гідродвигун; 22 – механізм повороту; 23 – щитки

Рис. 2. Бункер зернозбирального комбайна в положенні розвантаження: 1 – корпус; 3 – кронштейни; 4, 8, 15 – шарніри; 5 – зерновий бункер; 7 – кришка бункера; 9 – елеватор; 11 – завантажувально-розподільчий пристрій; 12 – вікно для прийому зерна від елеватора; 13 – привод; 14 – балка; 21 – гідроциліндр; 22 – механізм повороту; 23 – щитки

А завантажувально-розподільчий пристрій 11 змонтовано на бункері 5 так, щоб його вікно 12 для прийому зерна розташовувалося навпроти розвантажувального вікна 10 елеватора 9, щільно прилягало до нього з мож-

ливістю роз’єднання цих вікон при повороті бункера 5 для розвантаження (рис. 3). Це спрощує конструкцію і дозволяє уникнути пошкод­ ження зерна при його вивантаженні з бункера 5. Гідроци-

Рис. 3. Пристрій для завантаження зерна в бункер: 1 – корпус; 2 – трансмісія приводу робочих органів; 3 – кронштейни; 4, 8, 15 – шарніри; 5 – зерновий бункер; 6 – гідроциліндр; 7 – кришка бункера; 9 – елеватор; 10 – розвантажувальне вікно; 11 – завантажувально-розподільчий пристрій; 12 – вікно для прийому зерна від елеватора; 13 – привод; 14 – балка; 16 – зовнішній контур; 17 – внутрішній контур вікна для прийому зерна від елеватора; 18 – еластична прокладка; 19, 20 – гідродвигун; 22 – механізм повороту; 23 – щитки

www.hipzmag.com

19

| №2 (199) февраль 2016 ліндр 6 механізму повороту бункера 5 з’єднано за допомогою балки 14 шарнірно з корпусом 1 комбайна, а корпус циліндра 6 з’єднано шарнірами 15 із нижньою частиною бункера 5. Це зменшує габарити комбайна в цілому і прискорює повернення бункера 5 в робоче положення. Зовнішній контур 16 розвантажувального вікна елеватора 9 та внутрішній контур 17 вікна для прийому зерна від елеватора 9 розташовані один навпроти одного і відхилені від вертикалі вбік елеватора 9, причому, принаймні на одному з цих контурів, встановлено еластичну прокладку 18. Це дозволяє запобігти втратам зерна за рахунок надійного ущільнення в розніманні вікон елеватора та завантажувального пристрою (рис. 3). У верхній частині бункера 5 встановлено щитки 23 для звужування зернового потоку, що спливає з бункера 5 на кришку 7. Вони забезпечують вивантаження зерна без втрат. Привід завантажувально-розподільчого пристрою 13 кінематично зв’язаний із трансмісією приводу робочих органів комбайна 2. Це може бути гідропривід із гідронасосом, що приводиться в дію від трансмісійного вала приводу робочих органів, або механічний привід, кінематично зв’язаний із трансмісією зернозбирального комбайна. Зернозбиральний комбайн працює таким чином. Після того як в елеваторі 9 з’явилося обмолочене та попередньо очищене зерно, він подає його через розвантажувальне вікно 10 до завантажувально-розподільчого пристрою 11, який розподіляє зерно в бункері 5. Після заповнення бункера молотарку зупиняють. Для розвантаження зерна з бункера кришку встановлюють в положення розвантаження. Після цього піднімають бункер, заповнений зерном, механізмом повороту його відносно вісі шарнірів 4 за допомогою гідроциліндра 6, корпус 21 якого шарнірами 15 з’єднано з нижньою частиною бункера 5. Зерно під дією власної ваги починає спливати з бункера і кришкою 7, як жолобом, надходить у транспортний засіб. Щитки 23, що знаходяться у верхній частині бунке-

ра (спереду та позаду), звужують потік зерна, чим запобігають його сходу за межі бортів кришки. Після закінчення процесу вивантаження зерна гідросистема механізму повороту бункера переводиться у нейтральне положення. Бункер повертається у вихідне положення під дією кришки 7, яку повертають відповідним механізмом 22 також у вихідне положення. Після цього зернозбиральний комбайн включають у роботу для збирання й обмолоту зерна. Тобто робочий процес заповнення та розвантаження зерна повторюється. У процесі експлуатації та дослідження експериментальної моделі зернозбирального комбайна було виявлено деякі недоліки. По-перше, великі динамічні навантаження на кришкужолоб, що в результаті призведе до її деформації. По-друге, неможливість регулювання процесу вивантаження за рахунок акумулювання швидкості руху зерна жолобом. У зв’язку із цим було запропоновано облаштувати бункер 5 комбайна рухомим шибером 14 із можливістю зміни його положення відносно крайки бункера, з якої спливає зерно крізь щілину між цією крайкою та розвантажувальним шибером. Зазначене технічне рішення пояснюється на рис. 4, де представлено вигляд розвантажувального шибера на бункері та механізм його регулювання. Бункер 5, до якого закріплено швелер 16 із привареними провушинами 17, 18, на яких тримається гідроциліндр 15. Шибер 14 рухається верхньою частиною бункера 5 за допомогою гідроциліндра 15 і запобігає лавинному сходженню зернового потоку на кришку-жолоб 6. У наступному конструктивному рішенні, загальну схему якого зображено на рис. 5, розглядається бункер 2 зернозбирального комбайна, виконаний суцільною жорсткою ковшеподібною конструкцією з похилою відносно горизонту стінкою, яка найближча до вісі шарнірів 6. На жорстко закріпленій до корпуса комбайна 1 рамі 3, конструкція якої включає опорний майданчик 4, до якого з правого боку жорстко закріплено стійки-кронштейни 5, інший, вільний кінець яких шарнірами 6 зв’язаний із поворотним зерновим бункером 2.

Рис. 4. Вигляд розвантажувального шибера на бункері та механізм його регулювання: 5 – бункер; 14 – шибер; 15 – гідроциліндр; 16 – швелер; 17, 18 – провушини

20

РАСТЕНИЕВОДСТВО Вісь шарнірів 6 розташована у верхній частині бункера 2 і паралельна повздовжній вісі комбайна 1, гідроциліндр 7 з одного боку прикріплений шарнірами 11 до рами 3, а з іншого – з’єднаний шарнірами 12 до похилої відносно горизонту стінки бункера 2. Кут нахилу похилої відносно горизонту стінки при розвантаженні зерна перевищує найбільший кут тертя зерна поверхнею цієї стінки, механізм 13 повороту бункера 2 відносно корпуса комбайна 1, кришку 8 бункера 2, яка виконана у формі бункера U-подібного жолоба 8, зі скошеними назовні бортами, що в одному положенні накриває верхню частину бункера 2 і охоплює бункер 2 спереду та позаду, а в другому положенні забезпечує сплив бункерного зерна U-подібним жолобом 8 у транспортний засіб, з’єднана кришка 8 з верхньою частиною бункера 2 за допомогою шарнірів 6, вісь яких співпадає з віссю повороту бункера 2 і має два основні положення відносно бункера 2. Елементи герметизації між бункером та його кришкою (U-подібним жолобом) не зображено. Для збільшення продуктивності розвантаження зернової маси з різними фізико-механічними властивостями та зменшення кута нахилу бункера до горизонту пропонується обладнати вивантажувальний пристрій контуром із попередньо напруженою гнучкою мембраною, виготовленою з еластичного матеріалу, та закріпленим по внутрішньому периметру ємкості бункера в напрямку протилежних ребер, що дозволить здійснювати виванта-

№2 (199) февраль 2016 | ження намолоченої маси з бункера в транспортний засіб на місцевості зі складним рельєфом (рис. 6). Етап розвантаження проходить таким чином, на рис. 7 зображено жорстку раму 14, в якій розміщено гнучку мембрану 9. Зерновий матеріал, що надходить з елеватора в бункер, потрапляє на гнучку мембрану 9, яка під дією ваги прогинається до жорсткого дна бункера, максимально копіюючи його поверхню. Для розвантаження зерна з бункера 2 кришку 8 установлюють у положення розвантаження механізмом 13 повороту кришки 8 відносно вісі шарнірів 6. Після цього піднімають бункер 2, заповнений зерном, за допомогою гідроциліндра 7. Частина зерна витікає (зсувається) з ємкості бункера 2 під дією власної ваги, тим самим зменшуючи тиск на мембрану 9, що є еластичним дном бункера. Мембрана під дією внутрішніх пружних сил випрямляється, виштовхуючи зерновий матеріал, що залишається в ємкості бункера, на кришку 8 і, як жолобом, надходить у транспортний засіб 10. Скошені назовні борти звужують потік зерна, чим запобігають його сходу за межі кришки. Після закінчення процесу вивантаження зерна гідросистема механізму 13 повороту бункера переводиться у нейтральне положення. Бункер 2 повертається у вихідне положення під дією кришки 8, яку повертають відповідним механізмом 13. Після цього зернозбиральний комбайн включають у роботу для збирання та обмолоту зерна.

Рис. 5. Схема роботи самоскидного вивантажувального пристрою: 1 – корпус комбайна; 2 – бункер; 3 – рама; 4 – опорний майданчик; 5 – стійки-кронштейни; 6, 12, 11 – шарніри; 7 – гідроциліндр; 8 – кришка; 10 – транспортний засіб; 13 – механізм повороту бункера

www.hipzmag.com

21

| №2 (199) февраль 2016

Рис. 6-7. Зернозбиральний комбайн, обладнаний гнучкою мембраною: 1 – корпус комбайна; 2 – бункер; 3 – рама; 4 – опорний майданчик; 5 – стійки-кронштейни; 6, 12, 11 – шарніри; 7 – гідроциліндр; 8 – кришка; 9 – гнучка мембрана; 10 – транспортний засіб; 13 – механізм повороту бункера; 14 – жорстка рама; 15 – елементи кріплення

Результати наукових досліджень пройшли дослідновиробничу перевірку. Обґрунтовані параметри самоскидного бункера разом із розробленою науковотехнічною документацією передано до Державного конструкторського бюро «Південне» (м. Дніпропетровськ) для подальшого використання при проектуванні нових конструкцій збиральних комбайнів. Висновок. Установлено, що актуальним напрямом удосконалення технологічного процесу збирання є запобігання втратам і пошкодженням зерна, а та-

кож затратам робочого часу на процес його вивантаження. Запропоновано вдосконалений спосіб вивантаження зерна з бункерів комбайнів, який базується на дії гравітаційних сил при перевертанні накопичувального бункера. Цим способом вирішено задачу обґрунтування параметрів і режимів руху вивантажувальних пристроїв, яка дозволила підвищити ефективність процесу вивантаження зерна за рахунок підвищення продуктивності та зменшення пошкодження зерна.

Л І Т Е РАТ У РА 1. Оптимізація режимів роботи самоскидних вивантажувальних пристроїв: [монографія] / В.С. Ловейкін, В.І. Нєдовєсов, Ю.В. Човнюк, Л.С. Шимко. – К.: «Компрінт», 2012. – 251 с.

2. Гячев Л.В. Основы теории бункеров / Л.В. Гячев. – Новосибирск: Изд-во Новосибирского университета, 1992. – 312 с.

3. Механика влажных сводообразующих зерновых материалов в бункерах / [Богомягких В.А., Кунаков В.С., Вороной Н.С. и др.]; под общей ред. В.А Богомягких. – Зерноград: РФРИАМА, 2000. – 100 с.

4. Литвинов А.И. Исследование процесса работы вибробункера для зерноуборочного комбайна: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. техн. наук: спец. 05.20.01. «Механизация сельскохозяйственного производства» / А.И. Литвинов. – Волгоград, 1962. – 24 с.

5. Пат. 87400 Україна, МПК (2009) A01D 41/00. Зернозбиральний комбайн / Нєдовєсов В.І., Ловейкін В.С., Бондар М.А., Шимко Л.С.; заявник та власник Національний науковий центр «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» УААН. – № а 2008 00 537 ; заявл. 15.01.2008 ; опубл.

25.04.2008, бюл. №8.

6. Пат. 44046 Україна, МПК (2009) A01F 12/60. Бункер зернозбирального комбайна / Нєдовєсов В.І., Ловейкін В.С., Матухно Н.В., Шимко Л.С.; заявник та власник НУБІП України. – № u 2009 05 304 ; заявл. 27.05.2009 ; опубл. 10.09.2009, бюл. №17.

7. Пат. 49301 Україна, МПК (2009) A01D 41/00. Зернозбиральний комбайн / Нєдовєсов В.І., Ловейкін В.С., Матухно Н.В., Шимко Л.С.; заявник та власник НУБІП України. – № u 2009 11 175 ; заявл. 04.11.2009; опубл. 26.04.2010, бюл. №8.

8. Пат. 51244 Україна, МПК (2009) A01F 12/60. Бункер зернозбирального комбайна / Нєдовєсов В.І., Ловейкін В.С., Матухно Н.В., Шимко Л.С.; заявник та власник НУБІП України. – № u 2009 13874 ; заявл. 29.12.2009 ; опубл. 12.07.2010, бюл. №13.

22

ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ

№2 (199) февраль 2016 |

Семена: особенности определения качества и подготовка к севу

Кирпа Н. Я., доктор сельскохозяйственных наук, ГУ Институт сельского хозяйства степной зоны НААН Украины

Весенне-полевые работы включают комплекс технико-технологических операций, которые проводятся с учетом сложившихся конкретных и ожидаемых условий (погода, структура и площади культур, их экономические и финансовые показатели). Отличительной особенностью нынешнего года является значительное увеличение площадей под яровые зерновые и зернобобовые, а также масличные культуры. Расчеты показывают, что не все культуры обеспечены посевным материалом в полном объеме из заготовок прошлого года. Придется использовать часть семян разных лет урожая, качество которых может быть очень различным. Ситуация усложняется также тем, что система государственного контроля – семенные инспекции – находится в стадии реорганизации и не всегда может выполнять свои функции. В связи с этим рекомендуем особое внимание уделить посевному материалу, его состоянию, провести независимую аудит-оценку. Будет полезной и выгодной помощь в отборе и определении качества семян от специализированных учреждений и институтов, которые имеют опыт и условия для проведения такой работы. Ключевые слова: семена, качество, методы определения, приемы подготовки к севу.

В

мероприятиях, связанных с проведением весенне-полевых работ, особое внимание следует обратить на подбор и использование высококачественных семян для сева. Данные научных учреждений и опыт хозяйств показывает, что сев высококачественными семенами повышает урожай на 18-20% и более. Среди показателей качества, в первую очередь, необходимо учитывать энергию прорастания, всхожесть и силу роста, поскольку от них зависят скорость и дружность появления всходов всех без исключения культур. Особое значение приобретает всхожесть для культур, которые высевают относительно малыми погектарными нормами (кукуруза, подсолнечник, сорго), так как ухудшение всхожести приводит в них к ощутимому изреживанию посевов и недобору урожая. Компенсировать низкую всхожесть увеличением нормы высева не рекомендуется, так как урожай снижается не только вследствие снижения густоты стояния растений, но и уменьшения их индивидуальной продуктивности. Оценка качества производится в соответствии с требованиями, установленными действующим стандартом ДСТУ 2240-93 «Семена сельскохозяйственных культур. Сортовые и посевные качества. Технические условия» [1]. К основным показателям относятся: сортовая и физическая чистота, заселенность вредителями, зараженность болезнями, засоренность другим семенами, жизнеспособность, энергия прорастания и всхожесть, влажность и масса 1000 семян и т.п. Показатели качества определяются методами, установленными стандартом ДСТУ 4138-2002 «Семена сельскохозяйственных культур. Методы определения качества » [2]. При использовании стандартов необходимо учитывать терминологию определения категории семян. В стандартах терминология изменена, сейчас семена делятся на добазовое, базовое и сертифицированное. www.hipzmag.com

Добазовое (оригинальное) – семена первичных звеньев семеноводства, которые используют для дальнейшего размножения и получения базовых семян. Получают добазовые семена в системе научноисследовательских учреждениях, учебных заведениях, частных структур, которые занимаются селекцией и являются оригинаторами сортов или гибридов. Базовое (элитное) – семена, полученные от последовательного размножения оригинальных семян, может использоваться как для дальнейшего размножения, так и на товарных площадях. Сертифицированное репродуктивное – семена, полученные от последовательного пересева, начиная с посева семенами элиты (1-3 и последующие репродукции). На товарных площадях рекомендуется высевать семена первой-второй репродукций, которые имеют лучшую сортовую чистоту, высокую силу роста и производительность семян. Сертифицированное гибридное – особая категория семян, получаемая путем скрещивания генетически разных растений – родительских форм. На товарных площадях рекомендуется высевать только первое поколение гибридов, которые проявляют гетерозисный эффект в виде значительного улучшения количественнокачественных показателей (производительность, урожайность, засухо-, жаро- и холодоустойчивость, влагоотдача и др. хозяйственно-ценные признаки). Семена, которые допускаются к севу, должны быть кондиционными. Основным показателем кондиционности служит всхожесть, которая не должна быть ниже той, которая внедрена действующим стандартом и приведена в табл. 1. При использовании семян для сева особое внимание следует обращать на год его урожая. В связи со значительным увеличением площадей яровых зерновых, зернобобовых и масличных культур могут использоваться остат-

23

| №2 (199) февраль 2016 Таблица 1. Минимально допустимая всхожесть кондиционных семян основных яровых зерновых, зернобобовых и масличных культур, ДСТУ 2240-93 Культура Пшеница, ячмень, овес, просо, гречиха, горох

Рожь, тритикале зерновое

Тритикале кормовое Кукуруза, в т. ч. родительские формы гибридов, из них самоопыленные линии гибриды Сорго

Категория семян Добазовые, базовые Сертифицированные (репродукция 1-3) Сертифицированные (последующие репродукции) Добазовые, базовые Сертифицированные (репродукция 1-3) Сертифицированные (последующие репродукции) Добазовые, базовые Сертифицированные (репродукция 1-3) Сертифицированные (последующие репродукции)

Всхожесть, % 92 92 87 90 90 85 87 87 82

Добазовые, базовые Репродукционные (репродукция 1-3) Сертифицированные (F1) Добазовые, базовые Сертифицированные (репродукции 1-3)

92 87 92 80 70

Добазовые, базовые Репродукционные (репродукция 1-2) Добазовые, базовые Репродукционные (репродукция 1-2) Сертифицированные (F1) Добазовые Базовые Сертифицированные (репродукция 1-3) Сертифицированные (последующие репродукции) Добазовые Базовые Сертифицированные (репродукция 1-3)

85 80 92 87 85 90 85 80 75 90 85 75

Подсолнечник, в т.ч. родительские формы гибридов сорта гибриды Соя

Рапс яровой

ки прошлых лет, имеющие разное качество в зависимости от условий выращивания, обработки и хранения. При длительном хранении в первую очередь снижается качество неполноценных семян – травмированного, мелкого. Поэтому в партиях с длительным сроком хранения необходимо более детально определять показатели качества – энергию прорастания, всхожесть и силу роста. Обычно у сильных семян расхождение между энергией прорастания и всхожестью не должна превышать 5%. Относительно кукурузы необходимо учитывать, что отдельные партии собирались в прошлом году с низкой влажностью и готовились без термической сушки. Опыт показывает, что семена, подготовленные таким образом, являются неустойчивыми при хранении и быстро теряют всхожесть, особенно в условиях, которые сложились в нынешний осенне-зимний период. Вследствие повышенной температуры и относительной влажности воздуха этого периода семена находятся в нестабильном состоянии, характеризуются усиленным дыханием и теряют углеводы – все это снижает устойчивость и качество семян. Особенно ухудшается качество семян, заготовленных со всхожестью на уровне минимально допустимой (92%), и влажности – на уровне максимально разрешенной (14%). При таких обстоятельствах необходимо чаще контролировать качество семян – его влажность, пораженность болезнями и вредителями, чистоту и всхожесть. Также для сева кукурузы рекомендуется отбирать семена с большей массой, особенно тогда, когда необходимо увеличить глубину его заделки. Замечено, что в пре-

24

делах одной и той же лабораторной всхожести более крупные семена имеют высшую силу роста и формируют большую массу ростка [3]. Для более точного расчета нормы высева и прогнозирования полевой всхожести семян кукурузы и подсолнечника, особенно на участках гибридизации, рекомендуется определять силу роста методом холодного проращивания, разработанного в Институте сельского хозяйства степной зоны НААН [4]. Семена, которые имеют силу роста не ниже 85%, обеспечивают высокую полевую всхожесть и продуктивность растений. Учитывая значительную разнокачественность подготовленных к севу партий кукурузы, отбирать наиболее качественные и продуктивные семена рекомендуется с индексированной оценкой, разработанной также институтом [5]. Семена с высоким индексом должны иметь всхожесть 97-100%, энергию прорастания – 94-100%, силу роста – 85-90%, травмы зародыша – не более 10%, тепловую трещиноватость – до 30%. Во всех работах, связанных с определением качества семян, исключительно важное значение имеет правильный отбор проб для проведения анализов. Любая ошибка при отборе приводит к искажению результатов анализа и неправильному определению качества семян. Поэтому неукоснительно выдерживают схему и порядок отбора семян, установленный стандартом ДСТУ 4138-2002. От места нахождения семян сначала отбирают точечные пробы, затем их соединяют в объединенную, от которой выделяют среднюю, а из средней – рабочие пробы для проведения отдельных анализов качества (рис.).

ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ

№2 (199) февраль 2016 |

Таблица 2. Порядок отбора точечных проб семян зерновых, зернобобовых, крупяных культур и подсолнечника

Количество мешков в партии, шт. до 5 6 – 30 31 – 400 401 и больше

Особенного внимания требует отбор проб от семян, находящихся в мешках. Один мешок служит местом для отбора одной точечной пробы, однако точку отбора чередуют (меняют верхнюю, среднюю и нижнюю часть мешка). Количество мест отбора зависит от общего числа мешков в партии семян (табл. 2). Пробы из мешков отбирают с помощью мешочных щупов. При хранении семян насыпью точечные пробы отбирают в пяти местах – на углах и посередине, а точку отбора последовательно меняют (верх, середина, низ насыпи). Для отбора проб применяют цилиндрические или конусные щупы, допускаются также механические пробоотборники. Отбор семян должен проводиться с учетом массы партии и проб, отбираемых для анализа. Среднюю пробу отбирают от партии, содержащей однородные по качеству семена, масса партии не должна превышать указанную в табл. 3. При определении всхожести семян стандартным методом необходимо выдерживать определенные технические условия проращивания (табл. 4).

Число мешков, из которых отбирают пробы все каждый третий, но не меньше 5 каждый пятый, но не меньше 10 каждый седьмой, но не меньше 80

Метод довольно простой и может применяться в условиях хозяйства. Для этого песок увлажняют до 60% и заполняют им растильни на 2/3 высоты. Фильтровальную бумагу увлажняют, но так, чтобы не было чрезмерной влаги на бумаге. Для проращивания отбирают четыре пробы по 100 шт. семян (для кукурузы – 50 шт.). При севе в песок семена размещают в растильне вручную или под маркер, после чего их вдавливают на глубину, равную толщине семени. При посеве на бумаге семена раскладывают между двумя слоями бумаги, которые скручивают рулоном. Можно также семена размещать на бумагу без формирования рулона. Семена большинства культур проращивают при постоянной температуре, а более теплолюбивых – при переменной в течение суток. Переменная включает температуру 30оС в течение 6 ч, а затем 20оС – 18 ч. Таким образом, учитывая ситуацию с севом зерновых, зернобобовых и масличных культур, сложившуюся в 2016 г., можно рекомендовать следующие техникотехнологические и организационные мероприятия: - провести предпосевную оценку всхожести тех партий семян, в которых всхожесть при заготовке находи-

Таблица 3. Нормы формирования массы партий семян и проб для проведения анализа Культура

Масса партий (контрольная единица), тонн

Пшеница, ячмень, овес, рожь, тритикале Кукуруза, горох Просо Гречиха Рис Сорго Подсолнечник

25,0 25,0 10,0 10,0 25,0 10,0 25,0

средней посевных качеств 1000 1000 150 600 400 900 1000

Масса пробы, г, минимально рабочей для определения влажности чистоты содержания других видов 100 120 1000 100 900 1000 50 15 150 100 60 600 100 40 400 100 90 900 50 200 1000

Таблица 4. Технические условия для определения всхожести семян яровых зерновых, зернобобовых культур и подсолнечника Культура Пшеница Ячмень Рожь Тритикале Овес Кукуруза Рис Гречиха Просо Сорго Горох Подсолнечник

Ложе для проращивания семян

Температура проращивания, оС

нП, вФ вП, вФ,нП вП, вФ,нП, нФ вП, вФ,нП, нФ вП, вФ,нП вП, вФ,нП вП, вФ,нП, нФ вФ, нФ вФ, нФ вФ, нФ, нП вП, вФ, нП вП, вФ, нП

20 20 20 20 20 20; 25; 20-30 28; 20-30 20; 25; 20-30 25; 20-30 25; 20-30 20 20; 25; 20-30

Срок определения, сут. энергии прорастания всхожести 4 8 4 7 4 7 4 8 5 10 4 7 4 7 4 7 3 7 4 10 5 8 4 10

Примечание: нП – на песке; вП – в песке; нФ – на фильтровальной бумаге; вФ – между слоями фильтровальной бумаги или в рулонах

www.hipzmag.com

25

| №2 (199) февраль 2016 лась на минимально допустимом уровне, несмотря на то, что срок действия сортовых документов еще не истек. Мероприятия позволяют выявить партии, которые преждевременно потеряли кондиционность в неблагоприятных условиях хранения; - определить всхожесть семян кукурузы, сорго, подсолнечника, сои с помощью метода холодного проращивания. Метод позволяет установить силу роста семян, спрогнозировать их полевую всхожесть, правильно рассчитать норму высева и величину страховой надбавки; - в случае резкого снижения всхожести семян кукурузы, обнаруженного в период хранения, целесообразно определить степень их выравненности, провести дополнительную сортировку и отобрать неустойчивую мелкозерновую фракцию, которая в первую очередь теряет всхожесть в неблагоприятных условиях хранения посевного материала;

- обязательно провести химическую предпосевную обработку семян с целью защиты от болезней, вредителей фунгицидами и инсектицидами, разрешенными к использованию в Украине. Эффективно также совместное применение регуляторов роста – стимуляторов и микроэлементов, которые кроме стимулирующего действия дают возможность уменьшить дозы применения пестицидов на 15-25%. Также, учитывая организационные изменения, которые сложились в структуре семенного контроля и ослабление его функций, предлагается привлекать к определению качества семян потенциал научных учреждений системы НААН Украины. Институт сельского хозяйства степной зоны НААН может оказывать научнопрактическую помощь хозяйствам и проводить оценку качества по действующим и дополнительным показателям с использованием новых методов.

Л И Т Е РАТ У РА 1. Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості. Технічні умови: ДСТУ 2240-93 [Чинний від 1994-07-01]. – К.: Держстандарт України, 1994. – 73 с.

2. Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості: ДСТУ 4138-2002 [Чинний від 2004-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2003. – 173 с.

3. Насінництво й насіннєзнавство польових культур / За ред. М.М. Гаврилюка. – К.: Аграрна наука, 2007. – 216 с.

4. Кирпа М.Я. Методологія визначення і нормування якості насіння (Zea Mais L.) / М.Я. Кирпа // Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН. – Дніпропетровськ, 2014. – № 6. – С. 15-21.

5. Кирпа М.Я. Порівняльна характеристика методів оцінки якості насіння / М.Я. Кирпа, Ю.С. Базілєва // Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН. – Дніпропетровськ, 2014. – № 6. – С. 52-56.

26

ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ

№2 (199) февраль 2016 |

УДК 621. 373: 631.348.8

Комбинированная технология обеззараживания зерна Пахомов А.И., доктор технических наук, СКНИИМЭСХ

Аннотация. Разработана технология обеззараживания зерна, сочетающая электрофизические и химические воздействия на материал. Предложен рациональный выбор технологических операций и оборудования в зависимости от исходного качества зернового материала. Ключевые слова: протравливание, конвективно-микроволновая обработка, технологическая линия, технологическое оборудование.

Summery. Technology disinfection grain, which combines the electrical and chemical effects on the material. Presented the rational selection of process steps and equipment depending on the initial quality of the grain material .

Keywords: etching, convection-microwave processing, production line, production equipment.

Ш

ироко распространенные в сельском хозяйстве методы химического протравливания зерна имеют ряд серьезных недостатков. Платой за высокий стерилизующий эффект оказываются экологическая небезопасность, ограниченное применение (только перед севом), выработка резистентности паразитных микроорганизмов, селекция особо опасных и устойчивых форм патогенных микрогрибов [1]. В СКНИИМЭСХ разработана альтернативная технология конвективно-микроволнового обеззараживания, лишенная отмеченных недостатков. Комбинация конвективного нагрева материала на первом этапе и облучения его микроволновой (СВЧ) энергией на втором обладает большей эффективностью, чем обычная СВЧ-обработка, однако уступает химическому протравливанию по степени стерилизации [2, 3]. Новая технология перспективна для зерновых материалов с исходной степенью зараженности до 50%, обеспечивая при этом двойное и более уменьшение содержания паразитной микрофлоры. Область применения включает предпосевную обработку и послеуборочные операции с целью улучшения качества хранения зерна, подготовки его к переработке и т.п. Однако на практике встречается и более глубокое грибковое и бактериальное поражение материала, превышающее 50%, когда стерилизующего эффекта конвективно-микроволновой обработки может оказаться недостаточно. В этом случае нужны дополнительные воздействия, например, озонированной водой [4]. В качестве такого воздействия на настоящем этапе исследований предложено химическое протравливание слабыми растворами фунгицидов. Рабочая гипотеза комбинированной электрофизической и химической обработки заключается в том, что часть микрофлоры, не уничтоженная конвективномикроволновым воздействием, имеет существенные www.hipzmag.com

внутриклеточные повреждения [3], а также частичные разрушения белковых тканей, вызванные быстрым ростом температуры в мощном СВЧ-поле. В таком состоянии при дополнительном химическом воздействии микроорганизмы быстро погибают даже при пониженных концентрациях ядохимикатов. Использование слабых растворов ядохимикатов, в свою очередь, улучшает экологические характеристики технологии и уменьшает затраты на дорогостоящие препараты. Для проверки рабочей гипотезы были проведены экспериментальные исследования с использованием установки «Сигма-1» [2] и семенного материала ячменя «Сокол». В результате установлено, что обработка семян данной культуры конвективно-микроволновым методом даёт слабо выраженный эффект – 2-3% по общему снижению содержания грибковой и бактериальной микрофлоры. Добавление второго этапа в виде протравливания 50% раствором препарата «Винцит+Иммидор Про» усилило стерилизующий эффект до 28%, т.е. практически на порядок. Также исследовалось, как влияют методы обработки на семена, имеющие повреждения семенной кожуры. Установлено, что химическое протравливание снижает лабораторную всхожесть таких семян более чем на 10%. Конвективно-микроволновая обработка при определенных параметрах повышает лабораторную всхожесть. При комбинации этих двух методов и использовании половинной концентрации ядохимиката одно воздействие компенсирует другое, и итоговый показатель всхожести остается близким к уровню контроля. Таким образом, комбинированная технология, о которой идет речь, может эффективно применяться в сельском хозяйстве наряду с «чистой» конвективномикроволновой обработкой. Для рационального выбора технологических операций и оборудования разработана структурно-логическая схема, представленная на рисунке.

27

| №2 (199) февраль 2016

Структурно-логическая схема реализации эффективной технологии обеззараживания зерна

Схема содержит 12 логических блоков, в которых отражены основные технологические операции и оборудование. Первоначально зерновой материал (блок 1) подвергается анализу по показателям зараженности З, влажности W, содержания металломагнитных примесей П (блок 2). Если они не выходят за рамки нормативных значений (блок 3), зерновой материал признается кондиционным (блок 4) и поступает на линию готовой продукции. В эту линию входят погрузчики и автотранспорт (блок 5), с помощью которых зерно отправляют к местам хранения – элеваторам, зерноскладам (блок 6). Среди показателей качества зерна основным является зараженность, так как именно от нее зависит дальнейший выбор технологических операций. Если исходная зараженность лежит в пределах от 30 до 50% (блоки 3, 7), то достаточной технологией будет конвективномикроволновая обработка. На схеме этому соответству-

28

ет технологическая линия обработки зерна средней степени зараженности, в которую входит проточный магнитный сепаратор У3-ДКМ (блок 8) и установка «Сигма-1» (блок 9). Наличие магнитного сепаратора У3-ДКМ обусловлено тем, что попадание в мощное электромагнитное поле мелких или единичных крупных металлических частиц приводит к их интенсивному нагреву, в связи с чем возможны нештатные ситуации, связанные с возгоранием сельскохозяйственного материала или его спеканием в рабочей камере, нарушающим работу СВЧ-установки вплоть до выхода ее из строя. Чтобы исключить подобные ситуации, использована предварительная магнитная очистка. Важным преимуществом данной технологии является полное отсутствие ядохимикатов, что позволяет использовать обработанное зерно как в посевных, так и продовольственных целях.

ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ В процессе обработки зараженность и другие характеристики зерна изменяются на разную величину в зависимости от природных и биологических факторов. Поэтому после прохождения технологической линии (блоки 8,9) процесс возвращается на анализ качества зернового материала (блок 2). По результатам сравнения (блок 3) принимают решение об отправке материала на хранение или проведении повторной обработки. Третья ветвь структурно-логической схемы – линия обработки зерна с высокой степенью зараженности. Она реализует комбинацию электрофизической и химической обработки, необходимость в которой возникает тогда, когда исходная зараженность материала превышает 50%, т.е. условие З ≤ 50% (блок 7) не выполняется. Соответствующая технологическая линия (блоки 10-12) также включает магнитную очистку (блок 10) и конвективно-микроволновую обработку (блок 11). Дополнительным этапом является химическое протравливание слабыми растворами фунгицидов, осуществляемое с помощью протравителя семян ПС-10 (блок 12). На этом этапе уничтожается оставшаяся после

№2 (199) февраль 2016 |

конвективно-микроволнового воздействия микрофлора, и повышается степень стерилизации. После прохождения технологической линии (блоки 10-12) процесс возвращается на анализ качества зернового материала (блок 2). Полученные данные сравниваются с нормируемыми показателями (блоки 3, 7), и в зависимости от результатов сравнения принимается решение об отправке материала на хранение или проведении повторной обработки. При этом если З ≤ 50% (блок 7), в качестве повторной обработки достаточно конвективномикроволнового обеззараживания (блоки 8, 9). Гибкий выбор технологических операций и их реализация согласно предложенной схеме позволяют решить конечную задачу обеззараживания – получение зерна кондиционного качества. Часть оборудования является инновационным (установка «Сигма-1»), часть – типовым промышленным. С целью удешевления линии обработки зерна с высокой степенью зараженности вместо громоздкой и дорогостоящей установки ПС-10 целесообразно использовать разработку СКНИИМЭСХ – смеситель СК-15Ж [5], способный выполнять те же функции.

Л И Т Е РАТ У РА 1. Benomyl // Wikipedia [Электронный ресурс] – Режим доступа: https://en.wikipedia.org/wiki/Benomyl (дата обращения 29.02.2016).

2. Пахомов А.И. Рациональные принципы построения сельскохозяйственных СВЧ-установок // Хранение и переработка зерна. – 2014. - №7.

3. Пахомов А.И. Есть ли альтернатива химическому протравливанию? // Хранение и переработка зерна. – 2016. - №1.

4. Патент 2496291 РФ, МПК А01 С1/00. Способ обеззараживания зерна и семян сельскохозяйственных культур / В.И. Пахомов, А.И. Пахомов, К.Н. Буханцов, В.А. Максименко. – №2012121837/13; заявл. 25.05.2012; опубл. 27.10.2013. Бюл. №30. – 16 с.

5. Смоленский А.В., Алферов А.С. Установка для смешивания водно-масляных эмульсий с сухими компонентами комбикорма // Механизация и электрификация сельского хозяйства. – 2011. - №8.

УДК 621.57

Виробництво та комплексне використання енергії когенераційних установок в теплонасосних зерносушильних комплексах

Снєжкін Ю.Ф., доктор технічних наук, член-кореспондент НАН України, Уланов М.М., кандидат технічних наук Інститут технічної теплофізики НАН України

Розглянуто напрям робіт щодо зменшення енерговитрат в 1,5-2 рази для технологічних процесів в агропромисловому комплексі, за рахунок впровадження когенераційних установок та теплових насосів для зерносушильних комплексів. Ключові слова: когенераційні та теплонасосні установки, зерносушильні комплекси, енерговитрати на випаровування 1 кг вологи. www.hipzmag.com

29

| №2 (199) февраль 2016 Рассмотрено направление работ по уменьшению энергозатрат в 1,5-2 раза для технологических процессов в агропромышленном комплексе, за счет внедрения когенерационных установок и тепловых насосов для зерносушильных комплексов.

The directions of work to reduce energy consumption by 1.5-2 times for technological processes in the agricultural sector, due to the introduction of cogeneration facilities and heat pumps for grain drying systems.

В

умовах швидкого зростання вартості паливно-енергетичних ресурсів гостро постає питання зниження енергетичних витрат у всіх галузях життєдіяльності людини, в тому числі і в аграрному секторі України, споживання якого в енергоносіях складає приблизно 3035 млн. тонн умовного палива на рік. Енергетична складова в собівартості продукції агропромислового комплексу досягає 35-40%, що збільшує ціну зерна і впливає на конкурентоспроможність [1]. Також потрібно враховувати, що Україна належить до країн, як частково забезпечена власними енергоресурсами і імпортує до 50% енергоносіїв з інших країн. Для виправлення такої ситуації і підвищення енергетичної безпеки країни необхідно задіяти потенціал енергозбереження і значно скоротити енергоємність технологічних процесів виробництва продукції, а також питомі витрати палива при виробництві теплової та електричної енергії. Основними напрямками роботи для вирішення цієї задачі в агропромисловому комплексі України, на наш погляд, є: 1. Проведення енергоаудіта з метою визначення економічно доцільних норм витрат всіх видів енергоносіїв, виявлення неефективного обладнання і технологій, наявності невикористаних вторинних енергоресурсів, включення в енергооборот відновлювальних джерел енергії.

2. Модернізація теплоенергетичного обладнання з метою зниження питомих витрат палива при виробництві енергії.

3. Впровадження ресурсоенергозберігаючих технологій, використовуючи максимальну регенерацію теплоти матеріальних потоків технологічних процесів, вторинні та відновлювальні джерела енергії, в тому числі теплоту навколишнього середовища, теплоту землі та біоенергетику.

4. Впровадження когенераційних і тригенераційних установок для одночасного виробництва електроенергіі, теплоти і холоду, забезпечення цілодобового режиму роботи енергетичного обладнання. Одним із найбільш енергоємних технологічних процесів в агропромисловому комплексі України є сушіння рослинної сировини і в першу чергу зерна. Природноклиматичні умови нашої країни такі, що від 50 до 80% зібраного врожаю зернових культур для доведення до стандартних норм зберігання і переробки необхідно проводити теплову обробку. В середньому при сушінні тонни зерна необхідно видалити 70-80 кг вологи, що при врожаї в 60 млн. тонн

30

приводить до витрат в 0,7 млн. т. умовного палива і вище. Також при сушінні зерна витрати часу на сушіння зерна складають до 70% від часу збирання врожаю [2]. Значна енергоємність процесу конвективного сушіння пов’язана, в основному, з викидом в атмосферу відпрацьованого насиченого парами води теплоносія, утилізація теплоти якого може значно підвищити енергоефективність процесу. Приріст ентальпії теплоносія за рахунок вмісту в ньому пари для зерносушарок різної продуктивності і конструкцій знаходиться в інтервалі 2-8,4 МДж/год., у зв’язку з цим утилізація теплоти відпрацьованого теплоносія для підвищення енергоефективності зерносушарок має значну перспективу. Крім того, зерно є термолабільним матеріалом, тому необхідно забезпечити оптимальний тепловологісний режим сушіння з врахуванням термостійкості і вихідної вологості матеріалу, а також повинно відповідати необхідним вимогам. З літературних джерел схожість зерна пшениці з вологістю 10% зберігається навіть при короткотривалому нагріванні до температури 120°С, в той час як нагрівання сирого зерна при W>20% до 60-65°С приводить до повної втрати схожості, що обмежує максимально допустиму температуру при сушінні насіннєвого матеріалу в щільному шарі, яка не повинна перевищувати 45°С. Таким чином, найбільш простий і розповсюджений метод інтенсифікації процесу сушки шляхом підвищення температурного рівня в даному випадку є небажаним, а застосування осцилюючого режиму роботи приводить до зниження продуктивності обладнання. Фактором, що може вплинути на інтенсивність процесу масопереносу при низькотемпературному сушінні є вологість теплоносія, що особливо ефективно в області малого вологовмісту. Згідно отриманим нами результатам при зниженні вологовмісту повітря з 15 до 10 г/кг сухого повітря при температурі матеріалу 45°С інтенсивність процесу сушіння підвищується на 20-25%, подальше зниження вологовмісту до 8 г/кг сухого повітря забезпечує зростання інтенсивності процесу до 35% [3]. Зниження вологовмісту і ефективне регулювання температури теплоносія з одночасною утилізацією теплоти конденсації парів видаленої вологи можливо проводити при застосуванні тепло насосних циклів в процесі підготовки теплоносія в конвективних зерносушарках. Запропоновані комплекси забезпечують цілодобову необхідне споживання електричної і теплової енергії для потреб виробництва, а також сезонну потребу в енергоносіях для тепловологої обробки рослинної сировини, в першу чергу зерна. Когенераційний комплекс забезпечують коефіцієнт використання палива 0,86-0,88 і знижує собівартість електроенергії в 3 рази в порівнян-

ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ ні з її виробництвом на дизельгенераторах. Питомі капітальні витрати на 1 кВт встановленої потужності знаходяться в межах 300-400 доларів США при строкові окупності 2-4 роки. Враховуючи об’єми зерна що підлягає сушінню, дефіцит енергоносіїв і вирішуючи питання комплексного виробництва і використання енергії, Інститут технічної теплофізики НАН України разом з АООТ «Первомайскдизельмаш» пропонує створити сушильно-енергетичний комплекс з виробництва електричної і теплової енергії на базі газових двигунів-генераторів ДвГА-315, ДвГА-500, ДвГА-630, ДвГА-800 та теплових насосів типу «повітряповітря» [4]. Технічна характеристика когенераційних установок на базі газових двигунів-генераторів виробництва «Первомайскдизельмаш» представлені в табл. 1. Теплонасосна зерносушарка безперервної дії на базі газового двигуна генератора ДвГА – 315 складається з шахти зерносушарки 1 (рис. 1), яка має чотири відокремлених по ходу сушильного агента зони (три – зневоднення і одна – охолодження), три контури циркуляції робочої речовини 2,3,4, теплообмінники 5,6,7,8, тепловий двигун 9, теплоутилізатори 10,11, циркуляційні насоси 12, 13, напірні вентилятори 14, 15, 16, 17 та тепловий насос, що складається з випарника 18, конденсатора 19, компресора 20 та терморегулюючого вентиля 21. Теплонасосна зерносушарка працює наступним чином: вологе зерно надходить в І зону зерносушарки, де відбувається нагрівання зерна при температурі теплоносія 80-85°C від системи утилізації теплоти димових газів, яка складається з теплообмінника 5, теплоутилізатора 11 та циркуляційного насоса 12. Підігріте і частково зневоднене зерно надходить в ІІ зону, де продовжується його тепловологістна обробка теплоносієм 60 – 65°C, нагрітим від відібраної теплоти з системи охолодження мастила газового двигуна генератора, яка складається з те-

№2 (199) февраль 2016 |

Рис. 1. Теплонасосна зерносушарка безперервної дії потужністю 13,5 тонн сухого зерна/год. на базі газового двигуна генератора ДвГА – 315 1 – сушильна шахта; 2,3,4 – контури циркуляції робочої речовини; 5,6,7,8 – теплообмінники; 9 – газовий двигун генератор; 10,11 – теплоутилізатори; 12,13 – циркуляційні насоси; 14, 15, 16, 17 – напірні вентилятори; 18 – випарник; 19 – конденсатор; 20 – компресор

плообмінника 6, теплоутилізатора 10 та циркуляційного насоса 13. Використання теплового насосу в технологічній схемі дозволяє охолодити та зневоднити теплоносій в випарнику 18 на 10-15°С нижче навколишнього середовища, що інтенсифікує процес охолодження в IV зоні. Зневоднене та підігріте від зерна теплоносій до температури 30…35°С, додатково підігрівається до температури 50°C на конденсаторі 19 теплового насосу і направляється в ІІІ

Таблиця 1. Технічна характеристика когенераційних установок на базі газових двигунів-генераторів виробництва «Первомайскдизельмаш»

Параметри Електрична потужність Теплова потужність при повній утилізації теплоти Витрата газового палива на номінальну потужність, приведену до теплоти згорання 8000 ккал/нм3 Об’єм підігріваючої води при використанні штатних водяних насосів на двигуні Ступінь підігрівання води - в теплообмінниках ТУВ1 та ТУВ2 - при повній утилізації Максимальна температура води на виході із когенераційної установки Тиск води на вході в теплообмінники, не більше Кількість випускних газів на виході із двигуна Температура випускних газів за номінальної потужності: - на виході із двигуна, не більше - на виході із ТУВ2, не менше Ресурс до капітального ремонту

www.hipzmag.com

Од. виміру кВт Гкал/год (кВт)

ДвГА-315 315 0,36 (420)

ДвГА-500 500 0,58 (680)

ДвГА-630 630 0,72 (840)

ДвГА-800 800 0,92 (1080 кВт)

нм3/год

95

160

195

210 - 230

м3/год

24

26

29

45

9 16

11 21

15 28

85

85

85

85

кГс/см кг/год

3 2180

3 3370

3 4160

3 5000

°С °С год

550 150 60000

550 150 60000

550 150 60000

620 150 70000

°С °С °С 3

31

| №2 (199) февраль 2016 зону для досушування зерна. Зневоднене та охолоджене зерно після IV зони зерносушарки направляється на зберігання. Таким чином, проводячи теплонасосний спосіб сушіння зерна можна досягти поставленої задачі – інтенсифікації процесу сушіння зі збереженням якості зерна та використанням 95% первинної енергії газового двигуна генератора 9 в схемі теплового насоса. Теплонасосна зерносушарка на базі газового двигуна генератора ДвГА – 315 забезпечує виробництво електричної енергії в кількості NП = 315 кВт і теплової QП = 430 кВт. Вироблена електрична енергія перерозподіляється між електричною енергією на експлуатаційні потреби (робота вентиляторів, насосів системи охолодження, елеваторів та ін.) в кількості NеК = 35 кВт і електричної енергії на роботу компресора теплового насосу NК = 280 кВт. Теплова енергія, отримана від роботи газового дизель-генератора, використовується для підігрівання зерна в першій зоні в кількості QВГ = 110 кВт та для проведення сушіння зерна в другій зоні в кількості QОД = 320 кВт. В третій зоні для продовження сушіння використовується теплота утворена в тепловому насосі, величина якої на конденсаторі складає QКД = 840 кВт. Перерозподіл електричної і теплової енергії в теплонасосній зерносушарці на базі газового двигуна генератора ДвГА – 800 представлено на рис. 2. Представимо на рис. 3 загальний вигляд теплонасосної зерносушарки на базі газового двигуна ДвГА – 800.

Рис. 2. Перерозподіл електричної і теплової енергії в теплонасосній зерносушарці на базі газового двигуна генератора ДвГА – 800

Таблиця 2. Основні теплотехнічні результати

розрахунків зерносушарок на базі дизель-генераторів ДвГА – 315 та ДвГА – 800

Розрахункові параметри

Од. виміру

Теплопродуктивність Продуктивність по повітрю Кількість видаленої з зерна вологи Продуктивність по сухому зерну Питомі витрати газу на сушіння Енерговитрати на видалення 1 кг вологи

кВт кг/год

Зерносушарка на базі дизель-генератора ДвГА-315 ДвГА-800 1270,0 4180,0 135064,0 499277,0

кг/год

945,5

3495,0

т/год нм3/т

13,5 6,2

50,0 4,6

кДж/кг

3000,0

2200,0

Висновки 1. Використання в зерносушильних комплексах когенераційних установок та теплових насосів типу «повітряповітря» забезпечує коефіцієнт використання палива 0,86-0,88 та знижує собівартість електричної енергії у 3 рази.

2. Запропоновано технологічні схеми та виконано розрахунки зерносушильних установок для безперерв-

Л І Т Е РАТ У РА

Рис. 3. Теплонасосна зерносушарка безперервної дії потужністю 50 тонн сухого зерна /год на базі газового двигуна генератора ДвГА – 800 1 – газовий двигун-генератор; 2 – теплообмінник-утилізатор; 3 – компресор теплового насоса; 4 – повітряні калорифери; 5 – зерносушарка; 6 – циркуляційний вентилятор; 7 – конденсатор теплового насоса; 8 – випарник теплового насоса.

ного сушіння зерна потужністю 13,5 та 50 тонн сухого зерна за годину з використанням когенераційних установок виробництва АООТ «Первомайскдизельмаш» та теплових насосів типу «повітря-повітря».

3. Енергозатрати на видалення 1 кг вологи у запропонованих зерносушильних установках складають від 2200 до 3000 кДж/кг, що в 1,5-2 рази менше енергозатрат традиційних конвективних зернових сушарок.

1. Станкевич Г.М. Сушіння зерна. Підручник – К: Либідь. 1997. – 327 с.

2. Данилов О.Л. Экономия энергии при тепловой сушке – М: Энергоатомиздат, 1986. – 156 с.

3. Снежкин Ю.Ф., Пазюк В.М., Петрова Ж.А., Чалаев Д.М. Теплонасосна зерносушарка для насіннєвого зерна. – Київ: ТОВ «Поліграф Сервіс», 2012. – 154 с.

4. Уланов Н.М. Использование тепловых насосов в сушильных технологиях. Тепловые насосы – 2012, №2. – С. 45 – 51.

5. www.rtpp.com.ua/firms/4/55.html - каталог продукции АООТ «Первомайскдизельмаш».

32

ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ

№2 (199) февраль 2016 |

Головні агропромислові виставки України: новий агросезон з успіхом розпочато!

12 лютого у виставковому центрі «КиївЕкспоПлаза» завершилися найбільші в 2016 році міжнародні агропромислові виставки України: «Зернові технології», «Agro Animal Show» та «Фрукти. Овочі. Логістика». Заходи організовано лідером виставкового бізнесу України – компанією «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України, Німецької асоціації виробників сільськогосподарської техніки VDMA, виставкової компанії з Німеччини IFWexpo Heidelberg GmbH, Національного агентства з підтримки французької економіки Business France, урядів Франції, Німеччини, Данії, Чехії, Нідерландів та Великої Британії, Української аграрної конфедерації та асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». Завдяки участі у виставкових заходах провідних міжнародних та вітчизняних компаній, насиченій потужній діловій програмі та партнерству виставок з відомими світовими організаціями вони є визнаним лідером, головним інтелектуальним майданчиком та ефективною маркетинговою платформою для визначення перспектив розвитку і просування компаній на вітчизняному та міжнародному ринках. У 2016 році виставки вкотре підтвердили свої лідируючі позиції серед найбільш значущих подій агропромислового сектору України. Про це свідчать підсумкові статистичні дані: • у роботі виставок взяли участь 514 компаній, у тому числі 125 іноземних з 19 країн; • національними експозиціями були представлені стенди Німеччини, Великої Британії, Нідерландів, Франції, Данії та Чехії; • загальна площа виставок склала понад 21 000 кв. м; • в рамках виставок було проведено понад 30 конференцій, семінарів, круглих столів та презентацій з найактуальніших питань ведення інноваційного сільського господарства, які відвідали понад 2 500 слухачів; • виставку відвідали близько 17 000 фахівців з 20 країн світу. Протягом трьох днів роботи виставок учасниками та гостями заходів стали авторитетні та відомі представники сільськогосподарської галузі як з України, так і зарубіжних країн. На відкритті виставок були присутні такі високоповажні гості: заступник міністра аграрної політики та продовольства України Владислава Рутицька, надзвичайний і повноважний посол Королівства Нідерланди в Україні пан Кейс Ян Рене Кломпенхаувер, надзвичайний i повноважний посол Королівства Данія в Україні пан Крістіан Донс Крістенсен, www.hipzmag.com

торговельний радник Посольства Франції в Україні, директор Business France в Україні пан Алексі Струве, радник з питань економіки Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні пані Ірина Кернер, перший секретар з питань енергетики та комерції Посольства Великої Британії в Україні пані Кріна Лавері. Учасниками виставок «Зернові технології», Agro Animal Show та «Фрукти. Овочі. Логістика» стали передові світові аграрні компанії та представництва, серед яких: Agri parts, Horsch, Big Dutchman, Вonfanti, Boehringer Ingelheim, Bondioli & Pavesi, Buhler, De Laval, Dow Seeds, GEA-Farm, I-TEK, Josera, Riela, KMZ Industries, Аг-Баг, Агро-Темп, Араміс, Агро-ЄвроКонсалтинг, Агрохімічні технології, Арсенал, БТУЦентр, Вітера, Деметра, Завод елеваторного обладнання, Завод Кобзаренка, Інститут оптимізації агробізнесу (ТМ «Ярило»), Кун-Україна, Прогресивні аграрні технології, Полнет Україна, Реаком, Торнум, Хімагромаркетинг, Шауер, МАСКІО-ГАСПАРДО УКРАЇНА, РОПА Україна і багато інших. Окрім презентації нових послуг та інноваційних винаходів, ділових зустрічей та вигідних контрактів, які були укладені під час виставок, на всіх чекала потужна насичена профільна програма. На міжнародних конференціях, семінарах, форумах, круглих столах були присутні провідні фахівці вітчизняного та зарубіжного агропромислового комплексу. Головні події виставок «Зернові технології», Agro Animal Show та «Фрукти. Овочі. Логістика»: • Міжнародний семінар «Інше молоко. Ефективна інвестиція в молочне козівництво», організатором якого є компанія «Київський міжнародний контрактовий ярмарок».

• Вже традиційним та одним з найбільш масштабних заходів став День Франції в Україні, в рамках якого пройшли міжнародні семінари за участю поважних гостей. Організаторами заходу є Посольство Франції в Україні, Національне агентство з підтримки французької економіки Business France, ТОВ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок», ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», Національна французька федерація виробників насіння кукурудзи та сорго FNPSMS. • Британсько-український агробізнес-форум: «Агробізнес майбутнього: інновації та підвищення ефективності» порушував багато актуальних питань галузі. Організатори заходу – Посольство Великої Британії в Україні, Український клуб аграрного бізнесу, компанія Baker Tilly та ТОВ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок».

33

| №2 (199) февраль 2016 • VII Голландсько-український агробізнес-форум: «Проблеми та перспективи для професійних виробників картоплі в умовах зони вільної торгівлі з ЄС» пройшов за участі та підтримки Посольства Королівства Нідерланди в Україні, асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», агентства AgriEvent, компанії «Київський міжнародний контрактовий ярмарок».

• Урочистою подією стало оголошення переможців та лауреатів Всеукраїнського конкурсу кращих брендів ресурсного забезпечення агропромислового комплексу «Агробренд 2016». Проведення виставок Agro Animal Show, «Зернові технології» та «Фрукти. Овочі. Логістика» дало потужний поштовх подальшому розвитку агропромислового комплексу України, надавши широкі можливості виробникам сільськогосподарської продукції ознайомитися та впровадити у своїх господарствах досяг-

нення науково-технічного прогресу, передові техніку та технології. Завдяки проведенню великих міжнародних конференцій, семінарів, майстер-класів та круглих столів, представники аграрного сектору мали чудову нагоду прослухати, а також перейняти цінний досвід провідних фахівців та експертів сільськогосподарської сфери. Протягом виставок учасники та гості мали чудову нагоду встановити нові та розширити вже існуючі ділові контакти, а також укласти контракти для подальшого вдосконалення сільськогосподарської галузі України. Компанія «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» вдячна всім компаніям, які взяли участь у роботі виставок «Зернові технології», Agro Animal Show та «Фрукти. Овочі. Логістика», а також у заходах в рамках ділової програми, та бажає творчих успіхів у ділових починаннях, подальшого розвитку та процвітання бізнесу!

Відгуки учасників виставок Івано Селлері, фахівець з продажу, комерційний відділ, Agri Parts (Італія) «Компанія Agriparts виробляє запчастини для сільськогосподарської техніки на території Італії. Ми вперше беремо участь у виставці «Зернові технології», але працюємо на українському ринку вже більше 10 років. За цей час ми придбали досить багато клієнтів, наша компанія зробила вже багато успішних кроків. Ми залишилися дуже задоволеними організацією виставки, яка була на вищому рівні. Серед відвідувачів ми отримали багато цікавих контактів, як кінцевих клієнтів – сільськогосподарських компаній, так і необхідних нам комерційних організацій. Нас порадував широкий і різноманітний склад учасників виставки, ми змогли тут також знайти своїх клієнтів. Бажаємо компанії-організатору «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» зростання і розвитку, для нас це був прекрасний досвід роботи». Сергій Далік, начальник комерційного управління, завод колісних систем «Консіма» «Зазвичай ми представляємо на виставці «Зернові технології» колісні системи для сільськогосподарської техніки, але в цей раз ми демонструємо додатково системи здвоювання коліс, колісні диски і шини. Всім асортиментом і спектром послуг цікавилися відвідувачі виставки, чим ми залишилися задоволені. В цьому році вперше в рамках виставки ми проводили міжнародну skype-конференцію «Людина. Ґрунт. Трактор. Урожай». Спікером виступав директор нашої компанії Лисак Геннадій Олександрович».

34

ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ

№2 (199) февраль 2016 |

Клют Йоханнес Мартін, директор компанії HORSCH (Німеччина) та регіональний менеджер представництва в Україні ТОВ «Хорш Україна» Вадим Коваль «На міжнародній виставці Agro Animal Show торгова марка HORSCH вже не вперше представляє себе. Компанія на ринку вже понад 15 років займається ґрунтообробними комплектуючими до сільськогосподарської техніки. Ми кожного разу переконуємося, що українські аграрії навчилися цінити якість нашої продукції і все частіше обирають з поміж великої кількості пропозицій продукцію торгової марки HORSCH, що не може не радувати. Ми також покладаємо великі надії на осінню виставку «ІнтерАГРО», яка являється потужним поштовхом до отримання нових постійних партнерів на українському аграрному ринку». Регіональний менеджер представництва в Україні ТОВ «Хорш Україна» Вадим Коваль: «Чудова виставка, продуктивна та перспективна. В порівнянні з іншими роками було дуже багато відвідувачів, але ще краще були представлені зацікавлені партнери, а це дуже для нас важливо, тому що ми покладаємо великі надії на український ринок. Мудрість та розумний підхід до землеробства став одним з вирішальних факторів в виборі нашої продукції провідними аграріями України. Німецька якість та потужність нашої продукції мають великі переваги серед конкурентів». Роман Михайлик, технічний консультант ТОВ «БД Агрікалче Україна», Big Dutchman «У всьому світі Big Dutchman займає провідні позиції на ринку систем закритого типу утримання, годівлі, систем екологічного контролю і нейтралізації відпрацьованого повітря для сучасного свинарства і птахівництва. Продукція компанії Big Dutchman стала фірмовим знаком якості, оперативного сервісу і ноу-хау і зараз представлена вже на п’яти континентах – більш ніж у 100 країнах світу». «Представництвом компанії в Україні є ТОВ «БД Агрікалче Україна», яке має значний досвід в будівництві, реконструкції сучасних свинокомплексів та птахоферм. В асортименті обладнання є все: від простих систем з мануальним управлінням до систем з комп’ютерним контролем та проектів «під ключ». Досвіду, якості обладнання та сервісу Big Dutchman довіряють все більше свиногосподарств України. На виставці Agro Animal Show ми презентували себе не заради пошуку нових партнерів, а з ціллю представлення послуг та презентації торгового бренду». Наталя Кужель, менеджер компаії Boehringer Ingelheim «Ми вже не вперше беремо участь у виставці Agro Animal Show. Boehringer Ingelheim – це група компаній, яка вже більше 20 років існує на ринку України. Наша діяльність спрямована на дослідження, розробку, виробництво і продаж лікарських засобів, які поліпшують стан здоров’я та якість життя як людей, так і тварин. Вже пройшло три роки з того моменту, як компанія почала займатися розробкою вакцин для тварин, і ми бачимо великий успіх в цьому напрямку. На виставці Agro Animal Show ми представили свій інноваційний винахід – дві вакцини, які можна змішувати разом, що є дуже важливим в області вакцинації тварин (економія часу та зменшення стресу для тварин). Участь у цьогорічній виставці стала для нас дуже продуктивною. Вдалося зустрітися не тільки з постійними партнерами, з якими ведеться співпраця протягом багатьох років, а й налагодити контакти з новими потенційними партнерами. Біля нашого стенду ми бачили багато зацікавлених невеликих приватних фермерських господарств. Приємно вразила також зустріч з представниками Канади, які в подальшому готові інвестувати кошти у розвиток компанії. Відштовхуючись від того, що ми маємо свій дослідний інститут, за першочергові цілі беремо дослідження та пошук нових технологій». www.hipzmag.com

35

| №2 (199) февраль 2016 Генрік Вінкелер, генеральний директор компанії CAISLEY «Caisley – компанія, яка займається розробкою систем ідентифікації тварин, а також виготовленням маркувальних засобів та аксесуарів для маркування тварин. Я був дуже радий що за перші два дні проведення виставки Agro Animal Show було дуже багато відвідувачів, які спеціалізуються саме на нашій продукції. Вразило те, що багато сільськогосподарських підприємств шукають перспективу для розвитку на майбутнє. Порадували також кількість дилерів, які останніми роками спостерігали за розвит­ком нашої компанії, а на виставці прийшли до нас вже з пропозиціями про співпрацю. Ми отримали дуже багато корисних контактів та знайомств, але стратегія нашої компанії не має за мету укладання на виставці контрактів. Одна із головних цілей нашого візиту до України – це діалог з державними структурами для налагодження партнерства. Ми чітко відслідковуємо політичну ситуацію в вашій країні та бачимо можливу співпрацю в цьому напрямку». Роман Мурачов, директор компанії ТМ Skiold «ТОВ Скіолд Україна» «Наша компанія – один із лідерів європейських виробників сільськогосподарського обладнання. Хочу зауважити, що виставка Agro Animal Show є найпродуктивнішою та самою живою для нашого бізнесу. Так як виставка відбувається в лютому, це оптимальний час для фермерів та інших представників в галузі тваринництва. Завдяки проведенню такого масштабного заходу, в учасників є можливість провести зустрічі з існуючими партнерами та знайти нових для укладання домовленостей про співпрацю. Дуже вдячний організаторам виставки за те, що кожного року прислуховуються до невеличких побажань учасників, вони виправляють деякі незручності, кожен в індивідуальному порядку. Ми неймовірно задоволені великою кількістю відвідувачів». Олег Приходько, координатор компанії Farmet в Україні «Чехія в цьому році на виставці «Фрукти. Овочі. Логістика» була представлена компанією Farmet. Свою діяльність на українському ринку ми розпочали у далекому 1996 році та завдяки своїм підходам до клієнтів, а також якісній продукції, не втрачаємо лідерство серед конкурентів протягом нашої роботи. Наша компанія спеціалізується на розробці, виготовленні та продажу з подальшим обслуговуванням сільськогосподарської техніки для обробки ґрунту та посіву. Ще одним напрямком нашої роботи є переробка олійних культур, рослинних олій та виготовлення кормів. Я дуже задоволений кількістю відвідувачів, завдяки участі у виставці ми знайшли потенційних партнерів та провели декілька співбесід з цікавими для нашої компанії партнерами. Вже потроху готуємося до осені і плануємо велику експозицію на виставці «ІнтерАГРО». Олександра Жозе, компанія Lacto PRODUCTION Вперше на виставці Agro Animal Show були учасники з Франції, компанія Lacto, яка спеціалізується на постачанні замінника молока для телят. «Ми вперше беремо участь у виставці Agro Animal Show. На ринку Франції компанія працює вже понад 15 років. Головний напрямок діяльності – експорт продукції, понад 90% експортується в більш ніж 40 країн світу. Ми дійсно вражені кількістю відвідувачів, неочікуваною подією було й те, що продукцією цікавились навіть ті компанії, що не пов’язані в своїй сфері з даним продуктом. Хочу відзначити гарну організацію виставки та великі можливості, які надає участь у ній. Метою компанії Lacto була не тільки презентація бренду та продукції в Україні, а також пошук дистриб’ютора своєї продукції на українському ринку. Ці три дні пройшли для нас дуже продуктивно, у нас є цікаві контакти, напрацювання та знайомства, сподіваємося, що ми знайдемо дистриб’ютора тут і будемо постійними учасниками ваших виставок з нашої спеціалізації».

36

ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ

№2 (199) февраль 2016 |

Регіональний менеджер з продажу Наталія Кіслицька, компанія Porc EX «Компанія PORC EX входить до трійки світових лідерів – експертів племінних поросят з датською генетикою «Dan Avi», яка вважається найбільш ефективною в світі. Я приємно вражена кількістю продуктивних зустрічей під час кризи та кількістю зацікавлених потенційних покупців. Хочу відзначити, що проведення виставки в даний час дає змогу потенційним покупцям побачити роботу провідних компаній, які себе тут представляють. Особливу подяку я хочу висловити організаторам виставки Agro Animal Show – компанії «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» за їх індивідуальний підхід до побажань компаній-учасників».

УДК [633.11-021.4:631.547.1]:577

Оцінка впливу процесу змішування зерна пшениці різних класів на якість суміші Борта А.В., кандидат технічних наук, Яковенко А.І., кандидат технічних наук, Страхова Т.В., кандидат технічних наук, Одеська національна академія харчових технологій

Робота присвячена питанням змішувальної здатності пшениці різних класів. З результатів експериментальних досліджень видно, що при змішуванні партій зерна пшениці низького та вищого класів спостерігається підвищення класу. Ці дані характеризують здатність пшениці бути поліпшувачами. Ключові слова: пшениця, сира клейковина, змішування різних класів, вплив на кількість і якість клейковини, показник седиментації.

The job is devoted to questions of ability of a grain of different classes wheat. From results of experimental researches it is visible, that at mixing parties(sets) of a grain wheat of low and maximum classes is observed increases of a class. These data characterize ability wheat to be improvement.

У

валовому зборі зернових в Україні найбільша питома вага належить озимій пшениці. Усі сорти озимої м’якої пшениці розподіляють за силою борошна, його особливостями, що виявляються в тістоведенні і, в остаточному підсумку, визначають якість хліба [1]. Змішуючи різне за якістю зерно, не тільки отримують борошно зі стабільними властивостями, а й досягають раціонального та ефективного використання сировини. Для дослідів було взято зразки пшениці, що відрізняються між собою за класами та показниками якості. Оптимальне співвідношення окремих компонентів у помольній партії встановлювали пробними лабораторними помелами сумішей з різним співвідношенням компонентів і подальшою оцінкою їх хлібопекарських властивостей. Для визначення хлібопекарських властивостей зерна пшениці найкраще використовувати пробну випічку, яка є прямим методом визначення цих властивостей. Однак цей метод дуже громіздкий і потребує багато часу на його виконання. В виробничих умовах для визначення хлібопекарських властивостей зерна пшениці використовують кількість і якість клейковини. Ці показники для визначення потребують також значних витрат часу (1,52,0 год.), крім того кількість клейковини в борошні не є достатнім показником якості борошна. Додатковим меwww.hipzmag.com

тодом може служити визначення седиментаційного числа [2]. Показник седиментації – це число, яке показує обсяг осаду, отриманого за певних умов з суміші подрібненого зерна і оцтової кислоти, виражене в кубічних сантиметрах. Слово sedimentum англійською означає стабільність колоїдного розчину. Від латинського sedimentum – осідання частинок дисперсної фази в рідкому або газоподібному дисперсної середовищі в гравітаційному полі або полі відцентрових сил [3]. Метою нашого дослідження було виявлення можливості використання числа седиментації при оцінці хлібопекарських властивостей зерна пшениці. Для отримання більшого набору зразків в нашій роботі ми визначали показники седиментації для зразків пшениці, які відрізняються за класом і відповідно показниками якості. Також було проведено змішування різних класів зерна пшениці в оптимальних співвідношеннях, які встановлювали пробними лабораторними помелами сумішей з різним співвідношенням компонентів і подальшою оцінкою їх хлібопекарських властивостей. Суміш складалася з зерна двох зразків з вмістом кожного в співвідношенні 100-0; 75-25; 50-50; 25-75; 0-100% [4]. Показники седиментации у одного і того ж зразка можуть змінюватися залежно від ступеня розмелювання,

37

| №2 (199) февраль 2016 тому ми дотримувалися однаковою мірою розмелу шляхом контролю на ситі №43. Вихідні дані показників якості наведені в табл. 1. Визначення проводились фактичним і розрахунковим способом. Відмінність між даними знаходиться в межах точності методу. Результати за показниками числа седиментації наведені в табл. 2. У більшості зразків спостерігається прямий кореляційний взаємозв’язок між величиною седиментації і вмістом білка і клейковини – коефіцієнт 0,9-1,0. Тому цей метод можна використовувати в якості попередньої оцінки якості зерна. За отриманими експериментальними даними побудували порівняльні криві фактичних і розрахункових даних (рис. 1).

Найбільш надійним для виявлення змішувальної цінності пшениці різних класів деякі дослідники вважають прямий метод пробної випічки хліба. В нашому випадку визначено зміни об’ємного виходу хліба, отриманого з суміші зерна пшениці різних класів у різних співвідношеннях. Пробна лабораторна випічка – це один із важливих методів визначення хлібопекарських властивостей пшеничного борошна [4]. Хлібопекарські властивості визначають за результатами пробної лабораторної випічки відповідно до ГОСТ 27669-88. Хлібопекарські властивості борошна оцінюються за якістю хліба, яка визначається за органолептичними показниками, а також формового хліба за об’ємним виходом, а подового за – формостійкістю.

Таблиця 1. Вихідні дані показників якості Клас зразка 1 2 1 2 3 2 2

вологості 10,70 11,25 11,00 11,20 11,40 11,60 11,13

Вміст, % скловидності 85,00 63,00 77,00 71,50 68,50 72,00 85,50

сирої к­ лейковини 32,00 24,80 29,98 24,80 20,54 24,38 25,76

Якість клейковиЧисло ни, група – од. ІДК падіння, сек. ІІ-98,25 І-74,00 ІІ-81,00 І-71,30 І-56,05 ІІ-87,70 І-69,40

Число седиментації, см3

471 375 519 307 194 444 409

19,50 14,00 24,00 15,00 12,00 18,00 18,00

Таблиця 2. Число седиментації при змішуванні пшениці різних класів, см3 № п/п

Клас

1

1 кл.

2

1 кл.

3

1 кл.

4

2 кл.

Примітка:

Спосіб визначення Фактичний Розрахунковий Фактичний Розрахунковий Фактичний Розрахунковий Фактичний Розрахунковий

100%/0% 19,50 19,50 24,00 24,00 19,50 19,50 18,00 18,00

крива 1 – змішування партій зерна пшениці 1 та 2 крива 2 – змішування партій зерна пшениці 1 та 2 крива 3 – змішування партій зерна пшениці 1 та 3 крива 4 – змішування партій зерна пшениці 2 та 3

75%/ 25% 19,50 18,13 21,50 21,75 18,50 17,63 13,50 16,50

50%/ 50% 17,50 16,75 17,50 19,50 15,50 15,75 16,00 15,00

25%/ 75% 15,50 15,38 12,00 17,25 13,50 13,88 16,00 13,50

класу; класу; класу; класу.

Рис. 1. Значення числа седиментації фактичне і розрахункове при змішуванні

38

0%/100% 14,00 14,00 15,00 15,00 12,00 12,00 12,00 12,00

Клас 2 кл.

2 кл.

3 кл.

3 кл.

ТЕХНОЛОГИИ ЗЕРНОПЕРЕРАБОТКИ Була визначена залежність між об’ємом випеченого хліба та кількістю клейковини і за отриманими експериментальними даними побудовані порівняльні діаграми (рис. 2). Найкращий об’єм пробної випічки хліба з пшениці I класу з вмістом сирої клейковини 29,98% - 280 см3. Однак при змішуванні 1 та 2 класу із вмістом клейковини 32,00 та 24,80% відповідно спостерігається збільшення об’єму випеченого хліба при співвідношенні 50/50% - до 275 см3,

№2 (199) февраль 2016 |

з 260 – 1-й та 250 – 2-й клас. Отже, в деяких випадках кількість клейковини не може характеризувати об’єм випеченого хліба. З отриманих експериментальних даних можна зробити висновок, що у більшості зразків спостерігається прямий кореляційний взаємозв’язок між величиною седиментації і об’ємом пробної випічки хліба – коефіцієнт 0,9-1,0. Тому цей метод можна використовувати в якості попередньої оцінки якості суміші зерна.

Рис. 2. Залежність об’єму випеченого хліба від кількості клейковини

Висновки 1. У більшості вивчених зразків спостерігається прямий кореляційний взаємозв’язок між величиною седиментації, клейковиною і об’ємом пробної випічки хліба – коефіцієнт 0,9-1,0.

2. Число седиментації можна використовувати для попередньої оцінки якості суміші зерна.

3. Чим краще набухає клейковина, тим вище число седиментації.

4. Число седиментації можна використовувати при селекційній роботі з пшеницею.

5. При змішуванні 1 та 2 класу спостерігається покращення пористості та питомого об’єму хліба.

6. В деяких випадках кількість клейковини не може характеризувати об’єм випеченого хліба 7. Чим вищий клас пшениці, тим кращі фізичні показники хліба.

8. Пробна випічка – це прямий метод визначення оцінки якості зерна, а інші є непрямі.

Л І Т Е РАТ У РА 1. Мартьянова А.И., Кравцова Б.Б., Васюнина Т.В., Гришина Г.Е. Оцінка технологічних властивостей товарних партій пшениці. – М.: Агропроміздат. – 1986. – 264 с.

2. Методы оценки технологических качеств зерна. – М.: ВАСХНИЛ, 1971. – 135 с 3. Bоюцкий C.C., Kypc коллоидной химии, 2-е изд. – M., 1975. – 152 c.

4. Методические указания к лабораторным работам по курсу «Биохимия»/Сост. Евдокимова Г.И., Сердюк Л.В., Погонцева Э.И.. – Одесса: ОГАПТ, 1999.

Розробка дизайну пакування зернових продуктів

Валевська Л.О., кандидат технічних наук, Одеська національна академія харчових технологій

С

учасна конкурентна боротьба на ринку змушує виробників все більше і більше уваги приділяти упаковці. Її форма і зовнішній вигляд впливають на вибір покупця навіть значніше, ніж рекламна політика і промоактивність.

www.hipzmag.com

За статистичними даними, морозиво, сирок і деякі інші продукти належать до продуктів імпульсного попиту, тому рішення про покупку тієї або іншої марки / смаку споживач приймає безпосередньо біля прилавка. У торгових павільйонах, супермаркетах та інших форматах са-

39

| №2 (199) февраль 2016 мообслуговування частка імпульсних покупок на кожного споживача доходить до 60% від усього обсягу споживчого кошика. У такій ситуації саме упаковка стає ключовим способом спілкування зі споживачем, інструментом «трансляції» цінностей продукту. Сьогодні упаковка відіграє величезну роль у нашому житті. Якщо раніше вона несла максимум дві функції, такі як захисна, оберігаючи товар від пошкоджень при різних механічних навантаженнях, і створювала можливість транспортування продукції без зміни її первинних і відповідно належних такими бути властивостей, то зараз виділяють, щонайменше, десяток основних функцій. На сьогоднішній день однією з основних функцій упаковки є деференціруюча. Вона покликана здійснювати виділення товару із загальної маси товарів – конкурентів. Адже в умовах ринкової конкуренції виділитися просто необхідно, інакше, глянувши на непоказну упаковку, покупець може назавжди зріднитися з думкою, що товар, що знаходиться всередині, так само «непоказний», як і упаковка, і почне користуватися товаром тих же функціональних якостей, але конкурентної фірми [1]. Так само однією з основних функцій упаковки в наш час є рекламна функція. Сучасний підхід до рекламного оформлення полягає в тому, що упаковка як би веде «діалог» з покупцем. Рекламне оформлення враховує потреби, переваги, інтереси, смаки людей. Людина, що купує товар, в першу чергу неминуче зверне увагу на рекламне, графічне оформлення упаковки даного товару, на інформацію, вміщену на ній. Основним правилом стало те, що реклама повинна легко, зручно, чітко і точно сприйматися споживачем або покупцем, отже, продукцію необхідно облачати у форму, максимально близьку до форми продукту. Так як це найчастіше неможливо або непрактично, тому що велика ймовірність звес-

ти функцію зберігання (яку також виконує упаковка) нанівець, тому основною особливістю сучасної упаковки стало те, що на ній зображують деталь товару або товар цілком, точніше, повне його зображення. Але ж на упаковці є і шрифтова інформація. Це вираз інформаційної функції упаковки. Шрифтова складова являє собою інформацію про вагу, склад продукту, термін і умови зберігання. Також упаковка виконує функції дозування, транспортну, нормативно-законодавчу, експлуатаційну. До упаковки пред’являється ряд жорстких вимог, обумовлених упакуванням товару, виробничими умовами і, природно, замовником. До вимог, обумовленим самим продуктом, належать вимоги до складу упаковки, щоб, наприклад, уникнути міграції шкідливих речовин в харчовий продукт з упаковки або зовнішнього середовища. Виробничими умовами визначається конструкція упаковки, її функціональні якості. Замовник же визначає дизайн, ергономічні вимоги, вартість матеріалів і всієї обробки на різних стадіях виготовлення, до того як вийде повністю готова пакувальна продукція [2]. При розробці макетів для нових видів екструдованих зернових продуктів на основі пшеничної та кукурудзяної крупи, збагачених м’ясними компонентами (яловичина, яловича печінка), вітамінно-мінеральною сумішшю, кухонною сіллю і сумішшю прянощів, вважаємо доцільним вирішити такі завдання: запобігти виникненню дискомфорту і подразнення при погляді на упаковку та розробити упаковку, зрозумілу для покупця. Типова побудова композиції зовнішнього оформлення для нових видів екструдованих зернових продуктів, збагачених м’ясними компонентами, вітамінномінеральною сумішшю, кухонною сіллю та сумішшю прянощів, наведена на рис. 1-2.

Рис. 1. Типова побудова композиції зовнішнього оформлення для упаковки нового виду екструдованого продукту «Успіх»

40

ТЕХНОЛОГИИ ЗЕРНОПЕРЕРАБОТКИ

№2 (199) февраль 2016 |

Рис. 2. Типова побудова композиції зовнішнього оформлення для упаковки нового виду екструдованого продукту «Радість»

Таким чином, можна зробити висновок про те, що розроблений дизайн упаковки для нових видів екструдованих продуктів, збагачених м’ясними компонентами та іншими добавками, відповідає вимогам, які пред’являють

до пакування. Для дизайну упаковки були використані натуральні природні кольори – жовтий, червоний і чорний, які запобігають виникненню дискомфорту і подразнення при погляді на упаковку.

Л І Т Е РАТ У РА 1. Голуб О.В. Упаковка и хранение пищевых продуктов: учебное пособие / О.В. Голуб, С.Б. Васильева; Кемеровский технологический институт пищевой промышленности. - Кемерово, 2005. - 148 с.

2. Сирохман І.В. Товарознавство пакувальних матеріалів і тари: підручник (для студ. вищ. навч. закл.) / І.В.Сирохман, В.М.Загородня. – К.: Центр учбової літератури. – 2009. – 616 с.

Переробка голозерного вівса в нові продукти

Соц С.М., кандидат технічних наук, доцент, Гулавський В.Т., кандидат технічних наук, докторант, Кустов І.О., асистент Одеська національна академія харчових технологій

У даній статті наведено структуру та основні етапи переробки голозерного вівса в круп’яні продукти. Проаналізовано можливості використання голозерного вівса для виробництва круп пропарених, не пропарених, круп плющених, пластівців і борошна, вироблених за скороченою структурою технологічного процесу із підвищеним виходом та якістю. Ключові слова: крупа вівсяна, водно-теплова обробка, очищення зерна від домішок, пропарювання, плющені продукти, вівсяне борошно, голозерний овес, скорочена структура технологічного процесу, підвищення харчової цінності. www.hipzmag.com

41

| №2 (199) февраль 2016

С

вітова промисловість із переробки вівса демонструє тенденцію відходу від традиційних плівкових сортів і переорієнтацію на нові високопродуктивні голозерні сорти, що, як правило, відбувається зі збереженням традиційного асортименту вівсяних продуктів. Особливістю зерна голозерного вівса як сировини для виробництва круп’яних продуктів є відсутність на поверхні зерна квіткових плівок і висока харчова цінність, яка формується завдяки підвищеному вмісту білка, повноцінності амінокислотного складу, наявності значної кількості поліненасичених жирних кислот, β-глюканів, вітамінів. Завдяки цим властивостям переробка цього зерна здійснюється без застосування етапів лущення, сортування продуктів лущення, круповідділення, що сприяє значному підвищенню рентабельності виробництва, суттєво знижуються енерговитрати, зменшуються площі, необхідні для розміщення відповідного обладнання, вихід продукції при цьому зростає майже на 25%. Завдяки особливостям хімічного складу голозерний овес використовують для виробництва продуктів із підвищеним вмістом білка, β-глюканів і вітамінів, тобто продуктів із підвищеною в порівнянні з класичними харчовою цінністю. Незважаючи на всі переваги, для України овес переважно є технічною культурою, основна частка вирощуваного вівса не використовується на харчові потреби. За різними оцінками, при валовому зборі даної культури 450-720 тис. тонн на харчові потреби використовують близько 60 тис. тонн вівса щорічно, що також простежується зі статистичних даних щодо виробництва вівсяних круп’яних продуктів, яке опосередковано складає 18-28 тис. тонн. При цьому частка голозерних сортів вівса, вирощених на території України, зростає з кожним роком, але на даний час не перевищує 5%. Традиційний асортимент вівсяних круп’яних продуктів, який формується із круп неподрібнених, плющених, пластівців «Геркулес», «Пелюсткові», «Екстра», сьогодні отримують на вітчизняних круп’яних заводах за застарілими технологіями, які передбачають переробку лише плівчастих сортів вівса. При цьому до «Реєстру…» останніми роками внесено перспективні продовольчі сорти голозерного вівса як вітчизняної, так і зарубіжної селекції – Саломон, Самуель, Абель, Скарб України, Візит, Дієтичний тощо. Зазначені сорти вівса характеризуються досить високою врожайністю, мають кращі в порівнянні з плівчастим зерном вівса продовольчих потреб технологічні властивості та збалансований хімічний склад. Основними перешкодами до широкого застосування голозерних сортів вівса для виробництва круп, пластівців і борошна, в першу чергу, є відсутність товарної (сортової) класифікації у діючому на зерно вівса продовольчих та інших потреб регламенті ДСТУ 4963-2008 «Овес. Технічні умови» та, відповідно, відсутність рекомендацій щодо здійснення переробки даного типу зерна вівса в продовольчі продукти у Правилах ведення і організації технологічного процесу на круп’яних заводах. При цьому аналіз роботи деяких зернопереробних підприємств галузі показав, що застосування старих режимів для но-

42

вого зерна, навіть за винятком етапів лущення, сортування продуктів лущення, круповідділення, не приводить до значного ефекту при виробництві круп і пластівців. На різних етапах продовжує утворюватися хоч і менша, але значна кількість борошенця та подрібненого ядра, що у сукупності із дещо більшою ринковою ціною голозерного вівса в порівнянні із плівковим не дозволяє отримати бажаного ефекту. З урахуванням цього важливе значення для забезпечення реалізації всього потенціалу голозерного вівса як саме зерна круп’яного призначення має чітке визначення, побудова структури його переробки й обґрунтування і призначення окремих етапів технологічного процесу, що дозволить проводити переробку даної культури в крупи, пластівці та вівсяне борошно за скороченим технологічним процесом із підвищеним виходом і покращеною харчовою цінністю. На кафедрі технології переробки зерна Одеської націо­ нальної академії харчових технологій проводяться дослідження голозерних сортів вівса, метою яких є підвищення ефективності переробки вівса у напрямку збільшення виходу готових продуктів та розширення існуючого асортименту круп і круп’яних продуктів різного призначення. Метою даного дослідження є визначення структури й обґрунтування етапів переробки голозерного вівса в крупи, пластівці та борошна з підвищеним виходом. В ході попередніх досліджень особливостей технологічних властивостей зерна голозерного вівса, хімічного складу, етапів ВТО, процесів шліфування, плющення виявили необхідність включення до технологічної схеми на різних етапах переробки голозерного вівса ВТО зерна методом холодного та гарячого кондиціювання, сушіння крупи. Для цього важливо визначити структуру технологічного процесу за етапами, групами систем і усвідомити взаємозв’язок між ними. Тому для переробки голозерного вівса в круп’яні продукти у технологічному процесі передбачено очищення зерна від домішок, шліфування, сортування продуктів шліфування, зволоження (при виробництві плющених продуктів), пропарювання, сушіння (при виробництві борошна), плющення (для отримання плющених продуктів), здрібнювання ядра в борошно, сортування, контроль готової продукції. Зерно голозерного вівса із бункерів для неочищеного зерна надходить на попереднє очищення до скальператора. Дана технологічна операція забезпечує виділення із зерна найбільших за розмірами грубих домішок, які значно більші за розмір зерна основної культури, тому їхнє вилучення проводять на ситах із крупними отворами 20×20 та 10×10 мм. Після цього зерно перед етапом основного очищення зважують на автоматичних вагах. На наступному етапі воно надходить до ситоповітряного сепаратора, де сходом верхнього сита вилучають відходи І-ІІ категорії, проходом нижнього сита відбирають дрібне і щупле зерно разом із дрібними домішками. Основне зерно надходить до пневматичного каналу сепаратора для вилучення аеродинамічно легких і пилоподібних домішок. Після цього у магнітному сепарато-

ТЕХНОЛОГИИ ЗЕРНОПЕРЕРАБОТКИ рі У1 БМЗ проводять видалення металомагнітних домішок та у каменевідбірній машині Р3-БКТ – мінеральних домішок. Очищене таким чином зерно голозерного вівса для фракціонування надходить до круп’яного розсійника, де отримують крупну та дрібну фракцію зерна. Дрібна фракція зерна надходить на очищення до трієракуколевідбірника, після чого її спрямовують на переробку. Крупна фракція, що характеризується вмістом переважно крупних домішок, разом із необрушеним і плівчастим зерном надходить спочатку на сепарування до трієра-вівсюговідбірника та накопичувального бункера. Із бункера зерно крупної фракції спрямовується на контроль на одну систему падді-машин, яка забезпечує остаточне видалення із зерна необрушеного та плівчастого зерна. Після цього крупну фракцію також спрямовують на переробку. Проведення очищення зерна голозерного вівса за такою структурою дозволить проводити найбільш повне вилучення домішок із зерна, що дозволить підвищити ефективність наступних етапів переробки та забезпечить стабільну якість готової продукції. Очищене від домішок одним потоком або розділене на крупну і дрібну фракції зерно голозерного вівса надходить на шліфування. Даний етап проводять у шліфувальних машинах, які працюють за принципом інтенсивного стирання оболонок, типу А1-ЗШН. Суміш продуктів шліфування направляють на сортування, яке здійснюють у круп’яних розсійниках на відповідних ситах, отримуючи при цьому крупну і дрібну фракції шліфованого ядра. Кожну фракцію окремо контролюють шляхом послідовного пропуску крізь системи повітряних сепараторів та на вміст металомагнітних домішок у магнітних сепараторах. Отримане таким чином шліфоване ядро голозерного вівса становить напівфабрикат, який можна направляти на фасування та використовувати як готовий продукт. При подальшій переробці ядро обох фракцій об’єднують і спрямовують на етап водно-теплової обробки, який у залежності від подальшого його використання проводять або за методом гарячого кондиціювання (пропарювання), або включає комбінований метод холодного і гарячого кондиціювання (зволоження та відволоження ядра перед пропарюванням). При виробництві з ядра плющених продуктів його на першому етапі зволожують на 3-5%, після чого відволо-

№2 (199) февраль 2016 |

жують і направляють на пропарювання, при виробництві крупи та борошна ядро одразу надходить на пропарювання. Пропарювання здійснюють при надлишковому тиску пари у пропарювачі періодичної дії типу ПЗ-1 та в залежності від продукту спрямовують або на сушіння, або до бункерів для темперування. Підсушування ядра проводять на вертикальних парових сушарках типу ВС. При виробництві крупи ядро після пропарювання сушать до вологості 12-13% і після контролю спрямовують на контроль фасування готової продукції. При виробництві плющених продуктів ядро після пропарювання темперують протягом 10-15 хв. і направляють на плющення. В залежності від асортименту продуктів, що виробляється, плющення проводять на вальцьових або плющильних верстатах на гладких або рифлених вальцях. Міжвалковий зазор регулюють таким чином, щоб отримати пластівці із товщиною, характерною для даного виду плющених продуктів. Продукти плющення просіюють на ситоповітряних сепараторах і на відповідних ситах виділяють частинки подрібненого ядра та борошенце. Після цього проводять контроль на двох системах аспіраційних колонок та у магнітних сепараторах. Отримані пластівці направляють до бункерів для готової продукції. При виробництві борошна ядро сушать на сушарках до вологості 10-11%. Підсушене ядро направляють на здрібнювання, яке проводять у вальцьових верстатах на двох драних системах. Регулювання режимів здрібнювання проводять зміною міжвальцового зазору. Після кожної драної системи передбачається додаткове здрібнювання в ентолейторі. Сортування продуктів здрібнювання проводять на круп’яних розсійниках. Борошно відбирають проходом сит №067 на кожній сортувальній системі. На заключному етапі проводять контроль отриманого борошна, після чого його направляють до бункерів для готової продукції. Розроблена структура переробки голозерного вівса дозволяє проводити окреме виробництво п’яти видів вівсяних продуктів із голозерного вівса: крупи непропареної, пропареної та двох видів плющених продуктів і борошна, при цьому технологічний процес має скорочену структуру, що забезпечує підвищення виходу готової продукції, її якісних властивостей і знижує енерговитрати на виробництво.

Л І Т Е РАТ У РА 1. Правила організації і ведення технологічного процесу на круп’яних заводах. – К., 1998. – 164 с.

2. Шутенко Є.І. Технологія круп’яного виробництва: навч. посібник / Є.І. Шутенко , С.М. Соц. – К.: «Освіта України», 2010. – 272 с.

3. Кустов І.О. Особливості технологічних властивостей та хімічного складу голозерного вівса сорту Саломон / І.О. Кустов, С.М. Соц // Харчова наука і технологія. – 2015. – №2 (31). – С. 103-108.

4. Sykut-Domańska E. Chemical composition variability of naked and husked oat grain (Avena sativa L.) / E. Sykut-Domańska, Z. Rzedzicki, Z. Nita // Cereal Research Communications. – 2013. – vol. 41, №2. – P. 327-337.

5. Li Q. Changes in nutritive value and in vitro digestibility of proteins from naked oats during germination / Q. Li, J.G. Xu // European Journal of Food Science and Technology. – 2015. – vol. 3, №2. – P. 49-57.

6. Заушинцена А.В. Основные факторы, ограничивающие технологичность голозерного овса / А.В. Заушинцена, Ю.В. Борисова // Вестник КрасГАУ. – 2007. – №7. – С. 75-81.

7. Batalova G.A. Methodological aspects of breeding covered oat variety Medved / G.A. Batalova // Russian Agricultural Sciences. – 2015. – vol. 41, №4. – P. 199-201.

www.hipzmag.com

43

| №2 (199) февраль 2016

Л І Т Е РАТ У РА 8. Peltonen-Sainio P. Characterising strengths, weaknesses, opportunities and threats in producing naked oat as a novel crop for northern growing conditions / P. Peltonen-Sainio, A.M. Kirkkari, L. Jauhiainen // Agricultural and Food Science. – 2008. – vol. 13, № 1-2. – Р. 212 – 228.

9. Баитова С.Н. Голозерный овес – перспективная культура для производства пищевых продуктов / С.Н. Баитова, Л.А. Касьянова // Обладнання та технології харчових виробництв. Вип. 20: тем. зб. наук. пр. / відповід. ред. О.О. Шубін. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2009. – С. 105-113.

10. Баитова С.Н. Технология крупы и хлопьев из овса голозерного: автореф. дис. канд техн. наук: 05.18.01. – Могилев, 2012. – 30 с.

11. Kulp K. Handbook of Cereal Science and Technology / K. Kulp. – CRC Press, 2000. – 808 p.

12. Webster F.H. Oats chemistry and technology / F.H. Webster, P.J. Wood. – St. Paul, MN, USA: American Association of Cereal Chemists. – 1986. – 433 p.

УДК 664.642.2

Исследование антимикробных свойств молочнокислых бактерий, применяемых в хлебопечении для приготовления заквасок

Невская Е.В., кандидат технических наук, Цыганова Т.Б., доктор технических наук, Головачева О.В., аспирант ФГБНУ «Научно-исследовательский институт хлебопекарной промышленности»

В статье приведены исследования по изучению антимикробных свойств различных штаммов молочнокислых бактерий в отношении плесневых грибов, вызывающих плесневение хлеба, возбудителей меловой болезни хлеба (ВМБХ), спорообразующих бактерий, вызывающих «картофельную» болезнь хлеба. Ключевые слова: молочнокислые бактерии, антимикробные свойства, диффузионный метод лунок.

The article presents studies on antimicrobial antimicrobial properties of different strains of lactic acid bacteria against fungi that cause musty bread, the causative agents of chalk disease of bread (WMBH), spore-forming bacteria, causing the “potato” disease of bread.

Keywords: lactic acid bacteria, antimicrobial properties, the method of diffusion holes.

П

рименение новых видов сырья, расширение ассортимента и разработка хлебобулочных изделий специализированного назначения, распространение нарезки и упаковки хлеба обуславливают актуальность проблемы его микробиологической порчи [1]. В качестве штаммов антагонистов возбудителей порчи хлебобулочных изделий часто используют молочнокислые бактерии (МКБ). Антагонистическая активность МКБ обуславливается их способностью продуцировать органические кислоты и антимикробные вещества [2]. Возбудителями болезней хлеба являются (рис. 1): • плесневые грибы, вызывающие плесневение хлеба; • возбудители меловой болезни хлеба (ВМБХ), • спорообразующие бактерии, вызывающие «картофельную» болезнь хлеба. В ФГБНУ НИИ хлебопекарной промышленности проведены исследования по изучению антимикробных свойств различных штаммов МКБ Lactobacillus delbrueckii

44

штаммы Т-2, 40, L. casei штаммы С-1, 4, 5, L. plantarum штаммы Pl-30, А-63, L. fermenti F-34, L. brevis штаммы В-1, В-5, 3, L. acidophilus А-146 в отношении возбудителей микробной порчи хлеба [2]. Для исследования антагонистической активности МКБ в качестве тест-культур использовали плесневые грибы P. roqueforti и P. funiculosum, спорообразующие бактерии Bacillus subtilis 40, дрожжеподобные грибы ВМБХ-1 (в настоящее время идентифицируются) из Коллекции культур ФГБНУ НИИ хлебопекарной промышленности. Исследования проводили с применением модифицированного метода тестирования микроорганизмов в разработанной модельной среде и диффузионного метода лунок. Для контроля роста тест-культур использовали стерильное солодовое сусло. Модельная среда представляла собой предварительно прогретую культуру МКБ. В пробирки с модельной средой, охлажденной до 30°С, добавляли инокулят тест-штамма плесневого гриба или ВМБХ. Культивирование плесневых грибов в модельной среде проводили при температуре 24°С в те-

ТЕХНОЛОГИИ ХЛЕБОПЕЧЕНИЯ

№2 (199) февраль 2016 |

Рис. 1. Возбудители болезней хлеба

чение 10 сут., появление и рост видимого мицелия грибов оценивали визуально. Выращивание ВМБХ проводили при температуре 24°С в течение суток; влияние метаболитов МКБ на рост ВМБХ оценивали подсчетом в камере Горяева количества клеток тест-штамма. Воздействие метаболитов МКБ на рост спорообразующих бактерий Bacillus subtilis 40 осуществляли по диффузионному методу лунок на среде КМАФАнМ. В лунки вносили модельную среду на основе чистых культур МКБ; чашки помещали в термостат с температурой 30°С на сутки. Наличие антагонистической активности МКБ определяли по диаметру зоны ингибирования роста тест-штамма вокруг лунки. Исследования проводили в 4-кратной повторности. Данные по изучению влияния термоустойчивых метаболитов различных штаммов МКБ на рост плесне-

вых грибов P.roqueforti и Р.funiculosum представлены на рис. 2. Данные экспериментов показали, что в модельной среде на основе штамма L.acidophilis А-146 во всех опытах выявлена антагонистическая активность в отношении исследуемых тест-штаммов P.funiculosum и P.roqueforti (развития плесневых грибов не обнаружено). В модельной среде на основе L. brevis В-1 наблюдали полное ингибирование роста P.funiculosum и 50%ное – P.roqueforti. Антифунгальная активность метаболитов остальных штаммов МКБ варьировалась от 0 до 75%. Результаты исследований по изучению влияния термоустойчивых метаболитов МКБ на рост спорообразующих бактерий В. subtilis 40 представлены на рис. 3.

L. delbrueckii 40 L. delbrueckii T-2 L. brevis B-l L. brevis B-5 L. brevis 3 L. casei C-l L. casei 5 L L. plantarum A-63 L.plantarum PI-30 L.acidophilis A-146 L.fermenti F-34 Контроль 0

10

20

30

P. funiculosum

40

50

60

70

80

90

100

P. roquefor

Рис. 2. Антагонистическая активность термоустойчивых метаболитов различных штаммов МКБ в отношении плесневых грибов P.roqueforti и Р.funiculosum, %

www.hipzmag.com

45

| №2 (199) февраль 2016 L. delbrueckii 40 L. delbrueckii T-2 L. brevis B-l L. brevis B-5 L. brevis 3 L. casei C-l L. casei 5 L L. plantarum A-63 L.plantarum Pl-30 L.acidophilis A-146 L.fermenti F-34 Контроль 0

2

4

6

8

10

12

14

B. sub lis

Рис. 3. Диаметр зоны ингибирования роста В.subtilis 40 различными штаммами МКБ (мм)

Наибольшая антагонистическая активность выявлена у штамма Lplantarum-30 – диаметр зоны подавления роста В.subtilis 40 составил 13 мм; у L. acidophilus А-146 и L.brevis В1 диаметр зоны в среднем составил 10 мм (за вычетом диаметра самой лунки). L.delbrueckii Т2 и L. casei С-1 также проявили антимикробную активность и образовали зону ингибирования роста В.subtilis 40 (5 мм). Результаты эксперимента по изучению влияния исследуемых штаммов МКБ на рост ВМБХ представлены на рис. 4. При изучении антагонистической активности термоустойчивых метаболитов МКБ в отношении ВМБХ установлено наиболее активное подавление роста ВМБХ-1 в модельной среде на основе L.acidophilus А-146 (концентрация дрожжеподобных грибов на 53% меньше, чем в контроле). Остальные МКБ ингибировали рост ВМБХ-1 в среднем на 30%. Отличия антагонистической активности различных штаммов МКБ можно объяснить разными свойствами их антимикробных метаболитов, например термоустойчивостью. Для исследования влияния одного из штаммов МКБ - L. acidophilus А-146, обладающего высокой антагонистической активностью на качество и микробиологическую безопасность хлеба готовили закваску из пшеничной муки первого сорта и хлебобулочные изделия. Для определения развития плесневения выпечен-

ных хлебобулочных изделий органолептическим методом проводили пробную лабораторную выпечку хлеба и термостатировали изделия согласно методике определения плесневения хлеба. Она предусматривает органолептический метод – визуальное выявление видимого роста мицелия плесневых грибов на поверхности изделий. Для этого проводили пробную лабораторную выпечку хлебобулочных изделий. Выпеченный хлеб разрезали пополам, затем целые и разрезанные образцы вкладывали в прозрачные двойные полиэтиленовые пакеты и помещали в термостат с температурой (24+1)оС. Образцы хлеба просматривали, не вынимая из пакетов, на 3, 4, 5 и т.д. сутки до появления роста видимого мицелия плесневых грибов. После появления видимого роста плесеней делают заключение о сроках плесневения изделий с точностью до суток. Исследования готовых изделий показали улучшение качества пшеничного хлеба на закваске и повышение его микробиологической чистоты. Например, плесневение хлеба на закваске замедлилось на 60% по сравнению с контрольным образцом. В результате исследований выявлены антимикробные свойства термоустойчивых метаболитов МКБ рода Lactobacillus в отношении плесневых, дрожжеподобных грибов и спорообразующих бактерий, вызывающих порчу хлебобулочных изделий.

L. delbrueckii 40 L. delbrueckii T-2 L. brevis B-l L. brevis B-5 L. brevis 3 L. casei C-l L. casei 5 L L. plantarum A-63 L.plantarum Pl-30 L.acidophilis A-146 L.fermenti F-34 Контроль 0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

100

ВМБХ 1

Рис. 4. Изменение количества клеток ВМБХ 1 в модельных средах на основе различных штаммов МКБ, % от контроля

46

ТЕХНОЛОГИИ ХЛЕБОПЕЧЕНИЯ По отношению к P.roqueforti, P.funiculosum и ВМБХ-1 наибольшая антагонистическая активность выявлена в модельной среде на основе L.acidophilis А-146.

№2 (199) февраль 2016 | Наибольшая антимикробная активность в отношении В.subtilis 40 наблюдалась в модельной среде L.plantarum-30.

Л И Т Е РАТ У РА 1. Афанасьева О.В. Микробиология хлебопекарного производства / О.В. Афанасьева; С.-Петерб. фил. Гос. НИИ хлебопекар. пром-ти (СПб Ф ГОСНИИХП). – СПб.: Береста, 2003. – 221 с.

2. Невская Е.В., Быковченко Т.В., Головачева О.В. Научное обоснование выбора штамма молочнокислых бактерий для приготовления закваски с высокими антоганистическими свойствами к возбудителям микробной порчи хлеба //Сборник статей международной исследовательской организации «Cognitio» по материалам VI Международной научно-практической конференции: «Актуальные проблемы науки XXI века», 3 часть, г. Москва: сборник со статьями (уровень стандарта, академический уровень). – С-П.: Международная исследовательская организация «Cognitio», 2016. – С.80-85.

УДК 664.653.1

Обґрунтування побудови досконалості

машин із валковими робочими органами Стадник І.Я., Деркач А.В. Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя

На основі аналізу і порівняльних оцінок різних схем машин і способів формування тіста по відношенню до простоти та можливостей їхнього машинно-апаратурного оформлення розглянуто різні можливості, напрямки з виявлення і встановлення факторів, які визначають раціональність застосування способів і схем оформлення машин різних типів. При створенні ефективних валкових машин важливо встановити умови, які визначають досконалість для переходу до більш високого рівня неперервності процесу, забезпечення досить високої економічної продуктивності. Ключові слова: валки, конструктивні особливості, нагнітання, процес.

П

ри всьому різноманітті методів, механізмів і технологій, при всій визначеності загальних принципів і цілей покрашення якості є головним принципом успіху їхнього втілення, успішного функціонування та безперервного розвитку і вдосконалення. В кондитерській і хлібопекарській промисловості одним із впливових засобів скорочення тривалості процесу виробництва бубличних виробів, покращення їхньої якості та зменшення технологічних затрат борошна є механічна обробка, транспортування, стиснення, нагнітання тіста при дії валків, що підтверджується чисельними дослідженнями наших і закордонних вчених. Одночасно і цим впровадження способу використання валків для вищезгаданих технологічних операцій у практиці промисловості деякою мірою сповільнюється. Це підтверджується відсутністю новаційних валкових машин, що забезпечують інтенсивну формувальну дію на тісто. Брак інформації щодо існуючих прикладних досліджень процесу і відсутність досліджень взаємозалежності параметрів машини від іншого технологічного обладнання потокової лінії спонукали на невдалі чисельні спроби створення машин як методом модернізації існуючих, так і копіюванням окремих закордонних зразків. www.hipzmag.com

Проведений інформаційний аналіз і порівняльна оцінка різних схем машин і способів формування тіста по відношенню до простоти і можливостей їхнього машинноапаратурного оформлення створює різні можливості, напрямки з виявлення і встановлення факторів, які визначають раціональність застосування різних способів і схем оформлення машин різних типів. У матеріалах, присвячених апаратурному оформленню валкового процесу, практично не висвітлено питання вибору схем машин, раціонального конструктивного оформлення робочих органів і вибору оптимальних швидкостей їхнього руху. У сформованій ситуації підприємства кондитерської та хлібопекарської галузі мали (і мають) необхідність у сучасній машині з валковими робочими органами вітчизняного виробництва, яка при розумній вартості має забезпечувати інтенсивне розкачування, нагнітання; можливість роботи з тістом вологістю 40-45%; можливість встановлення в існуючі на підприємствах технологічні схеми; простоту обслуговування; надійність роботи. Тому розробка вітчизняних технологій конкурентоспроможних бубличних виробів і рекомендацій щодо створення обладнання для їхнього механізованого виробництва є актуальною для галузей.

47

| №2 (199) февраль 2016 Машини з валковими робочими органами можна віднести до складної системи, оскільки їм притаманні: структурна складність, складність функціонування, складність вибору поведінки в багатоальтернативних ситуаціях і розвитку. Одиночний і взаємодійний перебіг основних процесів у робочій камері машини є серйозним фактором, що ускладнює кількісну і якісну оцінку машини. Беручись до проектування і створення сучасної формувальної машини з урахуванням викладених вимог, має бути прийнято ряд принципових рішень щодо її конструкції. Тому після ретельного аналізу кращих сучасних зразків, виходячи із сучасних принципів машинобудування, створити валкові робочі органи для формувальних машин, які мають необхідні споживчі властивості для роботи, необхідно конструктивне рішення про створення машини. Виконання цих умов є запорукою успішного функціонування механічних впливів нових поверхонь валків під час формування. Технологічні параметри взаємозв’язані із структурномеханічними властивостями напівфабрикатів і, відповідно, впливають на їхній рецептурний склад і технологію приготування, тобто характеризуються з окремих, головним чином, послідовних операцій. Ефект кожної операції визначається не лише власне даною операцією, але є результатом впливу на весь процес формування. Тобто вихідні параметри впливатимуть на технологічну схему процесу і матимуть дві або три центральні інформаційні підсистеми: затягування валками напівфабрикатів, нагнітання тіста та його формування. Для недопущення неякісного розкачування, нагнітання тіста та отримання виробів задовільної якості винахідники спрямовують розробки на те, щоб можна було регулювати перебіг технологічних процесів у робочій камері машини. Сюди можна віднести конструктивні та технологічні параметри: форма робочого органа, форма робочої камери; тривалість дії валків, температура, вологість, частоти їхнього обертання. Аспекти розробки будь-якого технологічного процесу, як правило, визначаються теоретичними, експериментальними й аналітично-оптимізаційними складовими. Для прогнозування результатів дослідження часто береться до уваги відома теоретична база, на основі якої розробляється новий підхід із частковою зміною і адаптацією окремих моментів, або виводиться власна теорія, що спирається на раніше одержані наукові результати. Технологічний процес виробництва борошняних виробів у хлібопекарській і кондитерській галузях має певну кількість одиниць обладнання, і по тому, наскільки ефективно працюватиме кожна одиниця обладнання в схемі потокової лінії, можна судити про цілеспрямованість процесу в цілому. Розглядаючи кожну складову обладнання в технологічній лінії та доводячи цей стан до вдосконалення, можна одержати потокову лінію, яка забезпечить оптимальні конструктивно-геометричні, режимно-кінематичні, екологічні, економічні й інші параметри. Переважно початковою ланкою в цій системі вважається конструкція кожної виробничої одиниці обладнання, що використовується.

48

Технологічне обладнання, крім забезпечення вищої форми автоматизму та неперервності, має задовольняти ще одну вимогу – економічну доцільність використання машини, тобто мати мінімальну вартість на одиницю продуктивності. Ця вимога належить до внутрішньої структури валкових машин і характеризується відношенням вартості робочих органів (інструмента) до загальної вартості машини. Решта конструктивних елементів обладнання необхідна для забезпечення функціонування робочого органа (інструмента). Досконалість зростає не тільки зі збільшенням числа інструментів у машині та відношення вартості інструмента до загальної вартості машин, але і при ефективному підвищенні рівня досконалості одержання виробів із тіста при формуванні. Тому це є обов’язковою умовою переходу до нового рівня продуктивності технологічного обладнання. В умовах погіршення економічної ситуації та розвитку кризової ситуації необхідно використовувати вдосконалені ресурсозберігаючі технології та комплектувати виробничі процеси обладнанням, яке працює ефективно. При проектуванні формувальних машин із валковими робочими органами або самих валків пропонується робоча гіпотеза в напрямку ресурсозберігаючого, конструктивно-геометричного оформлення та експлуатаційної надійності. На наступних етапах необхідно враховувати умови екологічної безпеки, можливості обслуговування контролю технологічного стану при експлуатації, ремонтопридатності окремих вузлів. У зв’язку із тим, що конструктивно-геометричні складові є сердечником основ проектування обладнання, інженерна геометрія знаходиться в постійному пошуку досконалих форм робочих поверхонь [1]. Обґрунтування необхідності використання розробленої конструкції проходить різні етапи, починаючи зі стендів, що імітують роботу, лабораторних установок, патентних досліджень і т.д. та закінчуючи виробничим зразком. Вся ця робота супроводжується попередніми експериментами з виробленою критеріальною оцінкою, що дозволяє вважати конструкцію досконалою з точки зору якості одержаної продукції. При створенні ефективних валкових машин важливо встановити умови, що визначають досконалість для переходу до більш високого рівня неперервності процесу. Забезпечення досить високої економічної продуктивності визначається особливостями технологічного процесу та способами їхнього виконання (рис. 1). Пошук оптимального конструктивного рішення здійснюється із використанням сукупності графічних і експериментальних методів. Проектуючи форму поверхні валків і робочих камер формувальних, розкочувальних, тістоподільних, закатних машин, необхідно передбачити такі умови: корпус робочої камери лабораторної установки має бути легко замінним у залежності від зміни умов технологічного процесу; необхідно, щоб конструкція передбачала можливість спостерігання за вивчаючим технологічним процесом; в основі досліджень необхідно передбачити пристрій для встановлення змінного робочого органа; поверхня робочої камери має обмежу­

НАУЧНЫЙ СОВЕТ

№2 (199) февраль 2016 |

Рис. 1. Принцип побудови досконалості машин із валковими робочими органами

вати об’єм, що забезпечує задану продуктивність; при одному і тому самому корисному робочому об’ємі форму робочої камери необхідно моделювати так, щоб площа її внутрішньої поверхні мала максимальну величину; при виборі форми поверхні камери необхідно віддати перевагу такій, яка не сприяє утворенню всередині робочого простору мертвих (застійних) зон; геометричне моделювання валкових робочих органів у робочій камері необхідно проводити двома шляхами, тобто з використанням простих або складних (у вигляді комбінації декількох різних насічок) поверхонь. Все вищезгадане стосується гладеньких поверхонь робочих камер, але для конструювання більш розвинених технологічних процесів у камері можливо використовувати елементи, що дозволяють збільшити площу контактування середовища у декілька разів, до яких необхідно віднести проектування багатогранних поверхонь. Аналіз літературних джерел [1, 2] та виробничі дослідження встановлюють, що, керуючись тільки площею валкового робочого органа, без урахування його форми, неможливо одержати бажаного результату, тобто велика площа валка в робочій камері при її складній конфігурації може дати ефект в утворенні мертвих зон у робочому просторі, що, відповідно, впливає на загальну картину однорідності форми готового виробу з гетерогенної маси. www.hipzmag.com

Системний підхід до моделювання передбачає зв’язок конструкції валкових машин із технологічними умовами, тобто якісними характеристиками приготовленого тіста. В основі конструктивного оформлення при проектуванні валків розрізняють основну операцію, під час якої безпосередньо відбувається їхня дія на замішане тісто та допоміжні операції, спрямовані на підготовку та можливість забезпечення основного робочого процесу [3]. Досліджування методом моделювання геометричних поверхонь із подальшою апробацією дозволяє вирішувати задачі в широкому багатофакторному діапазоні. На практиці задачі оптимізації доводиться вирішувати за рахунок того, що методи досягнення поставленої мети не завжди є однозначними. Тому, розглядаючи конструкцію валкової машини, що включає в себе геометричне проектування різної за формою і розміром поверхні контакту з тістом, необхідно відзначити, що інтенсифікація процесу досягається за рахунок постійного дотримання дискретності перебігу процесу з урахуванням реології в період його розкачування, нагнітання. Поставлена задача може бути досягнута при виконанні таких умов: конструкція робочої поверхні робочого органа має витісняти з камери найменший об’єм тіста; конструкція поверхні має бути без різких переходів, щоб не погіршувати рівномірність транспортування та нагнітання по всьому об’ємі робочої камери і міжвалковому

49

| №2 (199) февраль 2016 зазорі; площа корисної поверхні має бути максимально розвинутою. Використання елементів геометричного моделювання дозволяє одержати внутрішні робочі поверхні з більш активною площею простої конфігурації. Геометричні елементи робочої камери (пластини) розміщуються з відповідним кутом одна до одної, що впливає на рух середовища та регулювання кута відбивання при їхньому контакті з поверхнею (рис. 2).

Рис. 2. Схема конструкції обертових валків: 1 – валок; 2 – робоча камера (бункер)

Форма робочої камери визначає гідродинамічні особ­ ливості процесу. В конічних камерах із кутом нахилу до 20° відбувається рівномірне псевдозрідження по всьому перетину, тоді як при більшому куті нахилу виникає розріджене центральне ядро, й утворюється більш щільний шар біля стінок. Така форма поверхні сприяє утворенню застійних зон. Застосування призматичних (рис. 2) камер із направленим рухом середовища має ряд переваг і недоліків. До переваг належить можливість більш щільного

контакту середовища (порівняно з конічними формами), мінімальний гідравлічний опір шару, максимальні значення коефіцієнтів тепло- та масообміну. До недоліків належить складність конструкції, утворення застійних зон або повна зупинка процесу. До того ж у камерах призматичної форми зі спрямованим рухом часток дуже важко контролювати час перебування середовища та взаємодію з валками. Сукупність наведених вище принципів побудови та пропорційність між ними визначають спосіб виконання технологічного процесу нагнітання середовища. При цьому кожному способу виконання технологічного процесу притаманні дві якісно різні за своїм призначенням функції: функція переміщення середовища, тобто транспортна функція; функція технологічного впливу на середовище, тобто робочий вплив. Оптимальним для транспортування завжди буде такий рух середовища, який при заданій швидкості обертання робочого органа забезпечує максимальну пропускну здатність потоку, що відповідатиме максимальній продуктивності. Технологічні дії при забезпеченні мінімального часу проходження транспортування не повинні змінити властивості середовища, тобто сприяти якісному нагнітанні. Це характеризується в загальному випадку цілком певними швидкостями робочого органа, конструкцією робочої камери та допоміжних операцій із завантаження. Відношення між транспортуванням і технологічною обробкою характеризується самостійністю та відбувається, не перериваючи один одного. Це свідчить про те, що співвідношення між складовими параметрами процесу і конструктивними факторами може бути якісною мірою оцінки ефективності валкової машини.

Л І Т Е РАТ У РА 1. Лисовенко А.Т. Технологическое оборудование хлебозаводов и пути его совершенствования / А.Т. Лисовенко. – М.: «Легкая и пищевая промышленность», 1982. – 208 с.

2. Лісовенко О.Т. Технологічне обладнання хлібопекарських і макаронних виробництв / О.Т. Лісовенко, О.А. Руденко-Грицюк, І.М. Литовченко та ін. – К.: «Наукова думка», 2000. – 283 с.

3. Лісовенко О.Т. Новий спосіб замішування тіста / О.Т. Лісовенко, І.Я. Стадник // Науково-практична конференція «Новітні технології, обладнання, безпека та якість харчових продуктів: сьогодення та перспективи» Національний університет харчових технологій. – К.: НУХТ, 2010. - №10. – С. 28.

50

НАУЧНЫЙ СОВЕТ

№2 (199) февраль 2016 |

УДК 636.4.085.55:636.4.03

Продуктивні якості поросят

у віці від 41 до 60 діб за використання комбікорму із вмістом треоніну Різничук І. Ф., кандидат сільськогосподарських наук, Одеський державний аграрний університет

Встановлено, що одним із напрямів удосконалення рецептури виробництва комбікормів для поросят живою масою 12-20 кг та забезпечення повноцінного живлення поросят у віці від 41 до 60 діб, є використання треоніну в кількості 6,5 г на 1 кг повнораціонного комбікорму або не менше 66% від норми лізину. Введення треоніну до складу повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 12-20 кг з попередньо визначеною мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору сприяє підвищенню живої маси поросят у віці від 41 до 60 діб із 12 до 20 кг за середньодобового приросту 400 г та конверсії комбікорму на 1 кг приросту поросят – 1,9 кг. Ключові слова: поросята, продуктивність поросят, годівля поросят, комбікорм, треонін, кальцій, фосфор, конверсія комбікорму. Установлено, что одним из направлений совершенствования рецептуры производства комбикормов для поросят живой массой 12-20 кг и обеспечения полноценного питания поросят в возрасте от 41 до 60 суток, является использование треонина в количестве 6,5 г на 1 кг полнорационного комбикорма или не менее 66 % от нормы лизина. Введение треонина в состав полнорационного комбикорма для поросят живой массой 12-20 кг с предварительно определенной минимальной нормой концентрации кальция и фосфора способствует повышению живой массы поросят в возрасте от 41 до 60 суток с 12 до 20 кг при среднесуточном приросте 400 г и конверсии комбикорма на 1 кг прироста поросят - 1,9 кг. Ключевые слова: поросята, продуктивность поросят, кормление поросят, комбикорм, треонин, кальций, фосфор, конверсия комбикорма.

It has been established that one of the directions about recipes improvement concerning the production of animal feed for piglets with a live weight of 12-20 kg and ensuring good nutrition for piglets at the age from 41 to 60 days, is the use of threonine in the quantities of 6,5 g per 1 kg of complete feed or not less than 66 % of normal lysine.

Threonine inclusion to the composition of complete feed for piglets with a live weight of 12-20 kg with a pre-defined minimum concentration of calcium and phosphorus improves live weight of piglets at the age from 41 to 60 days from 12 to 20 kg with an average daily gain of 400 g and at the conversion of feed – 1,9 kg per 1 kg of gain piglets.

Keywords: piglets, piglets’ productivity, piglets feeding, mixed fodders, threonine, calcium, phosphorus, mixed fodder’s conversion.

О

дним із напрямів інтенсифікації виробництва свинини, забезпечення генетичного потенціалу продуктивності тварин при оптимальному стані здоров’я, підвищення економічної ефективності ведення галузі є вдосконалення рецептури комбікормів з урахуванням нових розробок по забезпеченню протеїнового та амінокислотного живлення свиней. Ріст поросят і молодняку свиней на відгодівлі, утворення молока та розвиток зародків у свиноматок залежать від кількості надходження енергії й забезпечення тварин білком. Визначальну роль у продуктивності свиней відіграють кількість протеїну і його якість. Ряд аміноwww.hipzmag.com

кислот, які входять у склад білка, організм не може синтезувати, і вони повинні надходити з кормом, такі амінокислоти називаються незамінними, і для свиней це, передусім, лізин, метіонін, цистин, треонін і триптофан [1]. Нормування протеїну та вищеозначених амінокислот для всіх статевовікових груп свиней запропоновано оцінювати і в рекомендаціях з нормованої годівлі свиней, виданих за редакцією Є.В. Руденка, Г.О. Богданова, В.М. Кандиби [6]. Однак показники якості повнораціонних комбікормів для різних вікових і продуктивних груп свиней, згідно з ДСТУ 4124-2002, включають у себе лише такі амінокислоти, як лізин, метіонін+цистин і триптофан [4].

51

| №2 (199) февраль 2016 Відомо, що треонін біологічно необхідний організму тварин для засвоєння інших амінокислот із шлунковокишкового тракту, а за його нестачі в комбікормах для свиней спостерігається зниження споживання корму і вгодованості, виснаження, затримка росту і розвитку м’язової тканини. Загальними характерними симптомами дефіциту незамінних амінокислот у годівлі свиней є погіршення апетиту, затримка росту і розвитку, низька запліднюваність свиноматок та життєздатність поросят, виснаження, підвищена сприйнятливість до інфекційних захворювань, високі витрати кормів на одиницю продукції [9]. Для найбільш ефективного засвоєння протеїну, який міститься в кормі, необхідно, щоб незамінні амінокислоти, наявні в складі кормів раціону, знаходилися між собою у певній пропорції. Для поросят і молодняку свиней на відгодівлі необхідно, щоб на 1 г лізину припадало 0,6 г метіонін+цистину, 0,66 г треоніну, 0,19 г триптофану, 0,6 г ізолейцину, 1,1 г лейцину, 0,39 г гістидину, 1,2 г фенілаланін+тирозину, 0,75 г валіну, 0,42 г аргініну. При годівлі свиноматок загальна кількість метіоніну і цистину не повинна складати менше 66% від кількості лізину, оскільки в молоці свиноматки метіоніну міститься більше, ніж в прирості молодняку свиней. На 100 г сирого протеїну має припадати не менше 5 г лізину, а інші амінокислоти – бути у вищеозначеному співвідношенні. Перетравність протеїну повинна становити як мінімум 80%. При збільшенні вмісту лізину більше 5,5 г/100 г сирого протеїну підвищується продуктивність свиней і одночасно знижується їх потреба в протеїні [1]. Необхідно пам’ятати, що послідовність амінокислот у протеїні закладена генетично. Нестача будь-якої із 10 незамінних амінокислот призводить до порушення синтезу білка. При цьому первинна структура білка руйнується, а незатребувані амінокислоти залучаються в процес утворення енергії. Азот, який міститься в амінокислотах, утилізується печінкою і виділяється з сечею. Поруч із складом протеїну в раціоні необхідно враховувати також співвідношення «протеїн/енергія». При високій концентрації протеїну по відношенню до енергії білок кормів не може повністю використовуватися для синтезу білків організму свиней, навіть якщо співвідношення амінокислот у раціоні оптимальне. Надлишковий протеїн метаболізується і викликає підвищене виділення азоту з сечею. Якщо ж протеїну по відношенню до енергії недостатньо, то незатребувана кількість останньої використовується для утворення жиру, насамперед, в черевній порожнині. Оптимальне співвідношення «протеїн/енергія» виражається зазвичай як співвідношення «лізин/енергія», оскільки цим вказується і кількість інших незамінних амінокислот. Для окремих виробничих груп свиней оптимальними вважаються наступні співвідношення лізину й обмінної енергії, г/МДж: поросята-сисуни – 0,95, відлучені поросята – 0,88, молодняк свиней першого періоду відгодівлі – 0,77, молодняк свиней другого періоду відгодівлі – 0,70, свиноматки холості і першого періоду порос-

52

ності – 0,45, свиноматки другого періоду поросності і підсисні – 0,70 [1]. При організації годівлі тварин необхідно враховувати ряд закономірностей, які можуть бути сформульовані таким чином: - чим вищим є рівень годівлі, тим вища продуктивність тварин і нижчі витрати корму на одиницю продукції, і, навпаки, чим нижчим є рівень годівлі, тим нижча продуктивність тварин і вищі витрати кормових засобів на одиницю продукції; - для одержання високої продуктивності, забезпечення здоров’я та відтворних функцій тварин до складу раціонів годівлі потрібно включати всі нормовані компоненти живлення, незалежно від того, у великих чи малих дозах вони необхідні організму.

- чим вищою є продуктивність тварин, тим вищою має бути концентрація обмінної енергії в розрахунку на 1 кг сухої речовини раціону [2, 5]. Отже, одним із напрямків забезпечення біологічної повноцінності раціонів та підвищення продуктивності різних вікових і продуктивних груп свиней є включення до складу повнораціонних комбікормів препаратів синтетичних амінокислот – лізину, метіоніну, триптофану та треоніну. Метою дослідження було вивчення продуктивних якостей поросят у віці від 41 до 60 діб за використання повнораціонного комбікорму із вмістом треоніну. Для вирішення означеної мети необхідно було скласти рецепт повнораціонного комбікорму і білкововітамінно-мінеральної добавки для поросят живою масою 12-20 кг з мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору та вмістом треоніну, при дотриманні норми інших контрольованих компонентів живлення, згідно з ДСТУ 4124-2002, розробити схему годівлі поросят у віці від 41 до 60 діб, провести зважування поросят у 40- і 60-добовому віці, визначити середньодобовий приріст поросят, обчислити конверсію комбікорму на 1 кг приросту поросят. Дослідження проведено в умовах ТОВ «Владівське Подвір’я» Іванівського району Одеської області. Матеріалом для проведення досліду були помісні поросята великої білої породи і ландрас у віці від 41 до 60 діб, повнораціонний комбікорм для поросят живою масою 12-20 кг з мінімальною нормою концентрації хлориду натрію, кальцію, фосфору і вмістом треоніну. Для проведення досліду було відібрано 100 голів відлучених поросят, яких розподілили в 4 секціях – по 25 голів у кожній з них. Нормування годівлі поросят у віці від 41 до 60 діб здійснювали на основі норм концентрації енергії і поживних речовин в 1 кг повнораціонного комбікорму [4]. Забезпечення повноцінного живлення поросят у віці від 41 до 60 діб проводили за вмістом обмінної енергії, сухої речовини, сирого протеїну, лізину, метіонін+цистину, триптофану, треоніну, сирої клітковини, сирого жиру, кухонної солі, кальцію, фосфору, заліза, міді, цинку, кобальту, марганцю, йоду, селену, вітамінів A, D, E, B1, B2, B3, B4, B5, B6, B7, B10 і B12.

НАУЧНЫЙ СОВЕТ При аналізі повнораціонних комбікормів для поросят живою масою 12-20 кг враховували такі показники, як конверсія комбікорму, витрати обмінної енергії на 1 кг приросту поросят, вміст обмінної енергії в сухій речовині комбікорму, енерго-протеїнове співвідношення, кількість сирого протеїну на 1 МДж обмінної енергії, вміст сирої клітковини в сухій речовині раціону, відношення лізину до обмінної енергії, вміст лізину, метіонін+цистину, триптофану і треоніну в сирому протеїні (%), співвідношення незамінних амінокислот, у % до лізину, відношення кальцію до фосфору. Годівлю поросят сухим повнораціонним комбікормом проводили досхочу із щоденно заповнюваних самогодівниць за вільного доступу до питної води, відповідно до розробленої програми подекадного використання комбікормів. Повнораціонний комбікорм для поросят живою масою 12-20 кг з мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору та вмістом треоніну виготовляли із подрібненого зерна злакових культур (пшениця, ячмінь, кукурудза) – 75%, макухи соєвої – 15% та спеціально розробленої 10% білково-вітамінно-мінеральної добавки виробництва ТОВ «Українські технології в годівлі тварин». Продуктивні якості поросят визначали за динамікою їх живої маси і середньодобових приростів, ефективність використання корму – за витратами повнораціонного комбікорму на 1 кг приросту поросят. Результати досліджень та їх обговорення. Головною передумовою щодо введення треоніну до складу повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 12-20 кг є подальше вивчення напрямів підвищення продуктивних якостей поросят у віці від 41 до 60 діб та зниження конверсії комбікорму на 1 кг приросту поросят. За результатами попередньо проведених досліджень нами встановлено, що використання розсипного повнораціонного комбікорму, який за поживністю відповідає вимогам ДСТУ 4124-2002, забезпечує підвищення живої маси поросят у віці від 41 до 60 діб з 12 кг до 18,5 кг за середньодобового приросту 325 г та конверсії 2,3 кг комбікорму на 1 кг приросту поросят. Визначено, що основним напрямком підвищення продуктивних якостей поросят у віці від 41 до 60 діб є зниження буферної ємності повнораціонного комбікорму за рахунок зменшення концентрації в ньому хлориду натрію, кальцію і фосфору та забезпечення кальцієвого й фосфорного живлення поросят на основі монокальційфосфату з включенням мінімальної кількості карбонату кальцію [7]. У відповідності до вищеозначеного, в наступних дослідженнях нами експериментально підтверджено, що використання повнораціонного розсипного комбікорму для поросят живою масою 12-20 кг, в 1 кг якого норму хлориду натрію знижено з 9 г до 5 г, кальцію – з 10 г до 8,5 г і фосфору – з 8 г до 6,5 г, при організації годівлі поросят у віці від 41 до 60 діб веде до збільшення приросту живої маси і ефективності використання корму. При цьому в 40-добовому віці жива маса поросят становить 12 кг, а у віці від 41 до 60 діб збільшується до 19 кг за середньодоwww.hipzmag.com

№2 (199) февраль 2016 | бового приросту 350 г та конверсії 2,1 кг комбікорму на 1 кг приросту поросят [8]. Виявлена тенденція щодо підвищення продуктивних якостей поросят при зниженому рівні мінерального живлення стала основою для вивчення продуктивності поросят при використанні комбікорму з мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору. Одержані результати досліджень дають можливість стверджувати, що годівля поросят у віці від 41 до 60 діб повнораціонним розсипним комбікормом для поросят живою масою 12-20 кг, в якому мінімальна норма концентрації кальцію зменшена з 10 г до 7 г, а фосфору з 8 г до 5 г забезпечує одержання живої маси поросят у 60-добовому віці – 20 кг за 400 г середньодобового приросту та конверсії 1,9 кг комбікорму на 1 кг приросту. При цьому зроблено висновок, що включення до складу повнораціонних комбікормів для поросят живою масою 12-20 кг ферменту фітази та забезпечення фосфорного живлення поросят за рахунок монокальційфосфату створюють передумови щодо виробництва повнораціонних комбікормів з мінімальною концентрацією кальцію і фосфору, низькою їх буферною ємністю та високою продуктивною дією. Звідси, включення треоніну, як одного з показників якості комбікорму для поросят живою масою 12-20 кг, можна розглядати логічним продовженням комплексного підходу щодо удосконалення технології годівлі та підвищення продуктивних якостей поросят у віці від 41 до 60 діб. Годівлю поросят у віці від 41 до 60 діб проводили повнораціонним комбікормом для поросят живою масою 1220 кг з мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору та вмістом треоніну, норму якого визначено згідно з рекомендованим оптимальним співвідношенням незамінних амінокислот у раціонах свиней, % до лізину. Поживність 1 кг повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 12-20 кг з мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору та містом треоніну зазначено в табл. 1.

Таблиця 1. Показники поживності комбікорму для поросят живою масою 12-20 кг із вмістом треоніну Показники Маса корму

Од. виміру

Поживність комбікорму

кг

1

МДж

14

Суха речовина

г

865

Сирий протеїн Лізин Метіонін+цистин Триптофан Треонін Сира клітковина Сіль кухонна Кальцій Фосфор Мікроелементи, вітаміни, ферменти, антиоксидант, адсорбент

г г г г г г г г г

180 9 6 2 6,5 45 5 7 5

-

+

Обмінна енергія

53

| №2 (199) февраль 2016 Із аналізу даних, які зазначено в табл. 1, можна побачити, що в 1 кг повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 12-20 кг у віці від 41 до 60 діб міститься 14 МДж обмінної енергії, 865 г сухої речовини, 180 г сирого протеїну, 9 г лізину, 6 г метіонін+цистину, 2 г триптофану, 6,5 г треоніну, 45 г сирої клітковини, 5 г солі кухонної, 7 г кальцію і 5 г фосфору, нормовані при організації годівлі свиней мікроелементи і вітаміни, а також ферментні препарати, антиоксидант та адсорбент. Поживність 1 кг 10% білково-вітамінно-мінеральної добавки для поросят живою масою 12-20 кг з мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору та вмістом треоніну зазначено в табл. 2.

Таблиця 2. Поживність 1 кг 10% білково-вітамінномінеральної добавки для поросят живою масою 12-20 кг із вмістом треоніну Показники

Од. виміру

10% БВМД із вмістом треоніну

Маса корму Обмінна енергія, не менше Суха речовина, не менше Сирий протеїн, не менше Лізин, не менше Метіонін+цистин, не менше Триптофан, не менше Треонін Сира клітковина, не більше Сіль кухонна, не більше Кальцій, не менше Фосфор, не менше Мікроелементи, вітаміни, ферменти, антиоксидант, адсорбент

кг МДж г г г г г г г г г г

1 10 900 280 27 13 5 16 35 50 64 18

-

+

Згідно з даними, які зазначені в табл. 2, можна зробити висновок, що в 1 кг 10% білково-вітамінно-мінеральної добавки для поросят живою масою 20-40 кг міститься не менше 10 МДж обмінної енергії, 900 г сухої речовини, 280 г сирого протеїну, 27 г лізину, 13 г метіонін+цистину, 5 г триптофану, 16 г треоніну, не більше 35 г сирої клітковини і 50 г солі кухонної, не менше 64 г кальцію і 18 г фосфору. Сировиною для виробництва білково-вітамінномінеральних добавок для поросят живою масою 12-20 кг є макуха соєва, синтетичний лізин, метіонін і треонін, сіль кухонна, вапняк кормовий, монокальційфосфат і 0,5% премікс стартер, який містить у своєму складі мікроелементи, вітаміни, ферменти, антиоксидант та адсорбент. Схему годівлі поросят у віці від 41 до 60 діб за використання повнораціонного комбікорму з мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору та вмістом треоніну зазначено в табл. 3. З даних табл. 3 можна побачити, що годівля поросят у віці від 41 до 60 діб диференційована на два вікові періоди: перший – від 41 до 50 діб і другий – від 51 до 60 діб. Добова даванка повнораціонного комбікорму в перший віковий період становить 0,7 кг, в другий – 0,8 кг. Витрати повнораціонного комбікорму за період годівлі поросят у віці від 41 до 60 діб становлять 15 кг.

54

Таблиця 3. Схема годівлі поросят у віці від 41 до 60 діб Показники Вік, діб Добова даванка комбікорму, кг Вік, діб Добова даванка комбікорму, кг Витрати комбікорму за період годівлі поросят у віці від 41 до 60 діб, кг

Віковий період / кількість спожитого комбікорму 41-50 0,7 51-60 0,8 15

Продуктивні якості поросят у віці від 41 до 60 діб за використання повнораціонного комбікорму з мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору та вмістом треоніну зазначено в табл. 4.

Таблиця 4. Продуктивні якості поросят у віці

від 41 до 60 діб за використання повнораціонного комбікорму із вмістом треоніну

Показники Кількість поросят, голів Жива маса поросят у 40-добовому віці, кг Жива маса поросят у 60-добовому віці, кг Середньодобовий приріст поросят, г Конверсія комбікорму, кг/кг приросту поросят Збереженість поросят у віці від 41 до 60 діб, %

Продуктивні якості 100 12 20 400 1,9 98

Із даних табл. 5 видно, що кількість поросят на початок досліджень становить 100 голів, жива маса поросят у віці від 41 до 60 діб збільшується із 12 до 20 кг за середньодобового приросту 400 г та конверсії 1,9 кг комбікорму на 1 кг приросту поросят. Збереженість поросят у віці від 41 до 60 діб – 98 %. За результатами проведених досліджень можна зробити висновок, що використання повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 12-20 кг з мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору та вмістом треоніну позитивно впливає на продуктивні якості поросят у віці від 41 до 60 діб, забезпечує високу ефективність використання комбікорму, дає змогу оптимізувати амінокислотне живлення свиней, є одним із суттєвих показників якості повнораціонного комбікорму та надійною основою щодо вдосконалення рецептури виробництва комбікормів для різних вікових і продуктивних груп свиней. Висновки 1. Одним із напрямів удосконалення рецептури виробництва комбікормів для поросят живою масою 12-20 кг та забезпечення повноцінного живлення поросят у віці від 41 до 60 діб є використання треоніну в кількості 6,5 г на 1 кг повнораціонного комбікорму, або не менше 66% від норми лізину.

2. Введення треоніну до складу комбікорму для поросят живою масою 12-20 кг сприяє підвищенню живої маси поросят у віці від 41 до 60 діб із 12 до 20 кг за середньодобового приросту 400 г та конверсії 1,9 кг комбікорму на 1 кг приросту поросят. На даний період нами проводяться дослідження щодо вивчення продуктивних якостей поросят у віці від 41 до 60 діб за використання повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 12-20 кг із підвищеним вмістом лізину, метіонін+цистину і треоніну.

НАУЧНЫЙ СОВЕТ

№2 (199) февраль 2016 |

Л І Т Е РАТ У РА 1. Дурст Л. Кормление сельскохозяйственных животных / Л. Дурст, М. Виттман / Под ред. И.И. Ибатуллина, Г.В. Проваторова. – Винница: Нова Книга, 2003. – 384 с.

2. Годівля сільськогосподарських тварин: підручник / І.І. Ібатуллін, Д.О. Мельничук, Г.О. Богданов [та ін.]; за ред. І.І. Ібатулліна. – Вінниця: Нова Книга, 2007. – 616 с.

3. Єгоров Б.В. Технологія виробництва комбікормів: підручник / Б.В. Єгоров. – Одеса: Друкарський дім, 2011. – 448 с.

4. Комбікорми повнораціонні для свиней. Технічні умови: ДСТУ 4124-2002. – [Чинний від 2004-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2003. – 14 с.

5. Норми годівлі, раціони і поживність кормів для різних видів сільськогосподарських тварин: довідник / Г.В. Проваторов, В.І. Ладика, Л.В. Боднарчук [та ін.]. – Суми: ТОВ ВТД «Університетська книга, 2007. – 616 с.

6. Рекомендації з нормованої годівлі свиней / Г.О. Богданов, Є.В. Руденко, В.М. Кандиба [та ін.]; за ред. Є.В. Руденка, Г.О. Богданова, В.М. Кандиби. – К: Аграрна наука, 2012. – 112 с.

7. Різничук І.Ф. Продуктивні якості поросят у віці від 41 до 60 діб за використання повнораціонного комбікорму, згідно з ДСТУ 4121-2002 [Електронний ресурс] / І. Ф. Різничук // Електронний науковий фаховий журнал «Наукові доповіді національного університету біоресурсів і природокористування України». – 2016. - №1 (58). – Режим доступу до ресурсу: http://nd.nubip.edu.ua/2016_1/21.pdf.

8. Різничук І.Ф. Продуктивність поросят при використанні комбікорму зі зниженою концентрацією кальцію і фосфору / І.Ф. Різничук // Хранение и переработка зерна. – 2016. - №1 (198). – С. 65-67.

9. Свєженцов А. І. Нормована годівля свиней / А.І. Свєженцов, Р.Й. Кравців, Я.І. Півторак. – Львів: ЛНАВМ ім. С.З. Ґжицького, 2005. – 386 с.

REFERENCES 1. Durst L. Kormlenie selskohozyaystvennyih zhivotnyih / L. Durst, M. Vittman / Pod red. I. I. Ibatullina, G. V. Provatorova. – Vinnitsa, Nova Kniga, 2003. – 384 s.

2. Hodivlia silskohospodarskykh tvaryn: pidruchnyk / I. I. Ibatullin, D. O. Melnychuk, H. O. Bohdanov [ta in.] ; za red. I. I. Ibatullina. – Vinnytsia: Nova Knyha, 2007. – 616 s.

3. Yehorov B.V. Tekhnolohiia vyrobnytstva kombikormiv: pidruchnyk / B.V. Yehorov. – Odesa: Drukarskyi dim, 2011. – 448 s.

4. Kombikormy povnoratsionni dlia svynei. Tekhnichni umovy: DSTU 4124-2002. – [Chynnyi vid 2004-01-01]. – K.: Derzhspozhyvstandart Ukrainy, 2003. – 14 s.

5. Normy hodivli, ratsiony i pozhyvnist kormiv dlia riznykh vydiv silskohospodarskykh tvaryn: dovidnyk / H. V. Provatorov, V. I. Ladyka, L. V. Bodnarchuk [ta in.]. – Sumy: TOV VTD «Universytetska knyha, 2007. – 616 s.

6. Rekomendatsii z normovanoi hodivli svynei / H. O. Bohdanov, Ie. V. Rudenko V. M. Kandyba [ta in.] ; za red. Ie. V. Rudenka, H. O. Bohdanova, V. M. Kandyby. – K: Ahrarna nauka, 2012. – 112 s.

7. Riznychuk I. F. Produktyvni yakosti porosiat u vitsi vid 41 do 60 dib za vykorystannia povnoratsionnoho kombikormu, zghidno z DSTU 4121-2002 [Elektronnyi resurs] / I. F. Riznychuk // Elektronnyi naukovyi fakhovyi zhurnal «Naukovi dopovidi natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy». – 2016. - № 1 (58). – Rezhym dostupu do resursu: http://nd.nubip.edu.ua/2016_1/21.pdf.

8. Riznychuk I. F. Produktyvnist porosiat pry vykorystanni kombikormu zi znyzhenoiu kontsentratsiieiu kaltsiiu i fosforu / I. F. Riznychuk // Hranenie i pererabotka zerna. – 2016. - № 1 (198). – S. 65-67.

9. Sviezhentsov A. I. Normovana hodivlia svynei / A. I. Sviezhentsov, R. I. Kravtsiv, Ia. I. Pivtorak – Lviv: LNAVM imeni S. Z. Gzhytskoho, 2005. – 386 s.

www.hipzmag.com

55

15

МЕЖДУНАРОДНАЯ ЮБИЛЕЙНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ

& Maritime days in Odessa 26-28 мaя 2016 ОТЕЛЬ "ЧЕРНОЕ МОРЕ" (ПАРК ШЕВЧЕНКО)

*

УЧАСТНИКОВ

*

КОМПАНИЙ

*

СТРАН

ПРИГЛАШАЕМ ПРИНЯТЬ УЧАСТИЕ В КОНФЕРЕНЦИИ ЗЕРНОТОРГОВЫЕ, ТРАНСПОРТНО-ЭКСПЕДИЦИОННЫЕ КОМПАНИИ, СЕЛЬХОЗПРОИЗВОДИТЕЛЕЙ, АГРОХОЛДИНГИ, СЮРВЕЙЕРСКИЕ КОМПАНИИ, ПОРТЫ, ГРУЗОВЛАДЕЛЬЦЕВ, ФРАХТОВАТЕЛЕЙ, СУДОВЛАДЕЛЬЦЕВ, СТИВИДОРНЫЕ И СКЛАДСКИЕ КОМПАНИИ, ТЕРМИНАЛЫ И СУДОХОДНЫЕ ЛИНИИ И ДР. * ЗА 15 ЛЕТ ИСТОРИИ КОНФЕРЕНЦИИ

+380 562 321595 ВН.113 ЕКАТЕРИНА ПАНАСЕНКО (ИА "АПК-ИНФОРМ") EVENT@APK-INFORM.COM +380 48 7037510 АЛЛА АГБАШ (INTERLEGAL) CONFERENCE@MARITIMEDAYS.ODESSA.UA