Grain storage and processing magazine (№4 April 2016)

ISSN ISSN 2306-4498 2306-4498

№4 (201) апрель 2016

Зерносушильные установки

Innovations for a better world. Бюлер АГ CH-9240 Уцвиль, Швейцария Тел. +41 71 955 11 11 Факс +41 71 955 39 49 www.buhlergroup.com

Представительство Бюлер АГ в Украине ул. Шумского Юрия, д. 1а, офис 118 02098, Киев, Украина Тел./факс: +38 044 520 55 85 office.kiev@buhlergroup.com

УКРАИНСКИЙ ПРОИЗВОДИТЕЛЬ ЭЛЕВАТОРНОГО ОБОРУДОВАНИЯ

Проектирование зернохранилищ Изготовление металлических вентилируемых силосов Изготовление элеваторного оборудования Монтаж и запуск в эксплуатацию оборудования Сервисное обслуживание

г. Николаев, ул. Айвазовского 19/1 (0512) 63-96-96 www. td-ugelevator.com (0512) 63-95-95

ТЕХНІКА ДЛЯ СУШІННЯ ГАРАНТІЯ • МОНТАЖ • СЕРВІС

Німецька сушильна техніка для виробника:

Представництво в Україні: +38 (099) 487 76 22 +38 (097) 952 75 56 +38 (095) 781 76 33

08130, вул. В.Чайки 16, с. Чайки, Києво-Святошинський р-н, київська обл., Україна

e-mail: stela_kiev@i.ua

www.stela.de | www.stela.in.ua

№ 4 (201) АПРЕЛЬ 2016 РЕ Д АКЦИОННА Я

ежемесячный

КОЛЛЕГИЯ

Бутковский В.А. (Москва) Васильченко А.Н. (Киев) Ган Е.А. (Астана) Дмитрук Е.А. (Киев) Дробот В.И. (Киев) Жемела Г.П. (Полтава) Капрельянц Л.В. (Одесса) Кирпа Н.Я. (Днепропетровск) Ковбаса В.Н. (Киев) Кожарова Л.С. (Москва) Кругляк В.И. (Днепропетровск) Лебедь Е.М. (Днепропетровск) Просянык А.В. (Днепропетровск) Пухлий В.А. (Севастополь) Ткалич И.Д. (Днепропетровск) Фабрикант Б.А. (Москва) Цыков В.С. (Днепропетровск) Чурсинов Ю.А. (Днепропетровск) Шаповаленко О.И. (Киев) Шемавнев В.И. (Днепропетровск) Главный редактор Рыбчинский Р.С. chief@apk-inform.com

zerno@apk-inform.com Ткаченко С.В.

«Х РА Н Е Н И Е И П Е Р Е РА Б О Т К А З Е Р Н А»

Подписка/реклама zerno2@apk-inform.com

Техническая группа Чернышева Е.В., Гришкина Е.Н., Гречко О.И. Материалы печатаются на языке оригинала. Точка зрения авторов может не совпадать с мнением редакции. Редакция не несет ответственности за достоверность информации, опубликованной в рекламе (материалы, обозначенные знаком ®, печатаются на правах рекламы). Перепечатка материалов, опубликованных в журнале, допускается только по согласованию с редакцией. Научно-практические материалы печатаются по решению ученого совета Института зернового хозяйства НААН Украины № 16 от 14 сентября 2001 г. Внесен в Высшую аттестационную комиссию по техническим наукам (постановление президиума ВАК Украины от 23.02.2011 г. №1-05/2) Адрес для переписки: Абонентский ящик №591, г. Днепропетровск, 49006, Украина

научно-практический

журнал

СОДЕРЖАНИЕ ОТРАСЛЕВЫЕ НОВОСТИ ЗЕРНОВОЙ РЫНОК Обзор внебиржевого рынка зерновых Украины................................................................................... 7 Рынок продуктов переработки зерна Украины...................................................................................... 9 Производство продукции предприятиями отрасли хлебопродуктов Украины в I квартале 2016 года........................................................................................................................................11 Зерновые: обзор внешней торговли в Украине за I квартал 2016 года.....................................15 Россия: обзор внебиржевого рынка зерновых культур....................................................................22 Россия: обзор внебиржевого рынка продуктов переработки зерновых культур................23

ТЕМА Украинские рынки продовольственной ржи и ржаной муки: сезон рекордных цен.........25 Рынок продовольственной ржи и ржаной муки РФ: роста цен не избежать..........................28

МНЕНИЕ Овес – один з перших у світовому рейтингу безглютенової сировини.....................................30

РАСТЕНИЕВОДСТВО Переобладнання сівалки для диференційованої сівби сільськогосподарських культур...................................................................................................................32 Особливості передпосівної технології нарощування врожаю зерна різних культур до 20%.....................................................................................................................................................36

ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ Современный подход к предпосевной обработке семян................................................................38

ТЕХНОЛОГИИ ЗЕРНОПЕРЕРАБОТКИ Корекція мікронутрієнтного складу борошняних кондитерських виробів композиційною сумішшю................................................................................................................................45

ТЕХНОЛОГИИ ХЛЕБОПЕЧЕНИЯ Обґрунтування умов проведення експериментів для оптимізації подрібнення хлібних сухариків................................................................................................................................................49

НАУЧНЫЙ СОВЕТ Пророщування бобових із використанням плазмохімічно активованої води.......................52 Амінокислотний склад екструдованих кормових сумішей.............................................................55

Адрес редакции: ул. Чичерина, 21, г. Днепропетровск, 49006 Украина тел/факс: +380 56 370-99-14

+380 562 32-07-95 e-mail: zerno@apk-inform.com Основатель и издатель ООО ИА «АПК-Информ» Год основания: 31.01.2000 Украина, г. Днепропетровск, ул. Чичерина, 21 Свидетельство о государственной регистрации КВ 17842-6692ПР Изготовитель: ДП «АПК-Информ», г. Днепропетровск, ул. Ленинградская, 56 Подписной индекс в каталоге «Укрпошты» - 22861 Подписано в печать 29.04.2016 Формат 60х84 1/8. Тираж 2 000 экз. Печать офсетная, отпечатано на полиграфическом комплексе ИА «АПК-Информ»

©

| №4 (201) апрель 2016

Украина

К

абинет министров Украины назначил Николая Осийчука заместителем министра аграрной политики и продовольствия Украины – руководителем аппарата. Ранее указанную должность занимала Инна Гребенюк. Об этом говорится в распоряжении КМУ №326, опубликованном на правительственном портале 28 апреля. Ранее Н.Осийчук занимал должность заместителя директора департамента обеспечения деятельности министра – начальника отдела аналитического обеспечения деятельности министра Министерства социальной политики Украины.

Г

оспродпотребслужба Украины начала регистрацию мощностей экспортеров пищевой продукции. Об этом сообщила пресс-служба ведомства. Отмечается, что производитель пищевой продукции, осуществляющий деятельность, в соответствии с требованиями Закона Украины «Об основных принципах и требования к безопасности и качеству пищевых продуктов» обязан подать в территориальный орган Госпродпотребслужбы заявление о государственной регистрации мощности, используемой на любой стадии производства и/или обращения пищевых продуктов. При этом уточняется, что регистрации подлежит каждая отдельная мощность оператора рынка.

О

бъем производства хлеба и хлебобулочных изделий в Украине в январе-марте т.г. составил 278 тыс. тонн, что на 4,1% меньше, чем за аналогичный период годом ранее. Об этом сообщила Государственная служба статистики Украины. В частности, в марте объем производства данной продукции составил 96 тыс. тонн, что на 7,7% превышает показатель за февраль т.г., но на 5,3% меньше результата за аналогичный месяц 2015 г. Также сообщается, что отечественные мукомольные предприятия в январе-марте т.г. произвели 460 тыс. тонн муки, что на 5,5% меньше показателя за указанный период годом ранее. В т.ч. в марте произведено 167 тыс. тонн муки, что превышает показатель февраля на 3,8%, однако уступает результату за март 2015 г. на 6,4%.

Д

ефицит гречихи в Украине в т.г. составляет минимум 110 тыс. тонн, поскольку валовой сбор зерновой снизился на 14-17% по сравнению с прошлым годом. Снижение произошло в связи с уменьшением посевных площадей и засушливыми погодными условиями. Об этом заявил директор КП «Белоцерковхлебопродукт» Иван Шилов, сообщила 18 апреля пресс-служба Украинской аграрной конфедерации. «Посевные площади под этой культурой постоянно уменьшаются – с 573,5 тыс. га в 2000 г. до 254,3 в 2009 г., в 2010 г. – до 224,5 тыс. га, а в 2015 г. (по данным Госстата) было засеяно лишь 132,8 тыс. га. Естественно, что и сбор зерна гречихи уменьшился с 480,6 тыс. тонн в 2000 г. до 128 тыс. тонн в 2015 г.», - отметил он. По словам И.Шилова, для удовлетворения потребностей внутреннего рынка необходимо производить около 300 тыс. тонн зерна гречихи в год. «В то же время, для обеспечения экспортных заказов необходимо еще минимум 200 тыс. тонн этой культуры. Поэтому в итоге площади под гречихой должны составлять не менее 250 тыс. га, и это при условии стабильной урожайности в 20 ц/га», - считает директор КП «Белоцерковхлебопродукт».

2

| №4 (201) апрель 2016

К

омпания «Вариант Агро Строй», первый из украинских производителей элеваторного оборудования, запустила в производство силос диаметром 32 м. В такой силос вмещается 27 тыс. м3, или около 23 тыс. тонн зерна. Об этом сообщила пресс-служба компании. «В силосе диаметром 32 м очень сложная конструкция с усиленными балками, так что на разработку потребовалось много времени, усилий и расчетов. Особенно учитывали большие снеговые и ветровые нагрузки. В результате был получен новый качественный продукт очень высокого качества. Такие силосы востребованы на МЭЗах или в крупных холдингах, где идет большой вал урожая одной культуры», - говорится в сообщении.

К

омпания «Луи Дрейфус» и стивидорная компания «Бруклин-Киев» намерены построить зерновой терминал в Николаевской области. Объем инвестиций составит $110-130 млн. Об этом 27 апреля сообщила пресс-служба облгосадминистрации. По словам председателя ОГА Вадима Мерикова, компании обратились к облгосадминистрации с просьбой предоставить площадку, на которой можно построить терминал, и сейчас этот вопрос отрабатывается.

Г

руппа «Прометей» в III квартале текущего МГ направила инвестиции на реконструкцию зернохранилищ, улучшение инфраструктуры и повышение качества технологических процессов. Об этом 29 апреля сообщила пресс-служба компании. В частности, на элеваторе компании в Николаевской области (с. Владимировка) реконструированы два склада напольного хранения. В Вознесенском филиале модернизирована норийная башня, что позволило увеличить производительность до 170 т/ч. На территории филиала «Прометей-Гребенки» продолжаются работы по возведению дополнительных складов напольного типа хранения. Кроме того, на элеваторе в Кировоградской области (г. Долинская) три склада оборудованы системой механизации (комплексом верхней и нижней галереи), приобретены универсальные зерноочистительные сепараторы.

К

омпания «Tornum Украина» заключила контракт на строительство элеваторов общей мощностью 90 тыс. тонн во Львовской области. Отмечается, что контракт заключен с компанией Rentcom и включает в себя проектные работы, оборудование и монтаж. Rentcom занимается производством соевого масла, а также кормов для животных из соевого шрота.

Зарубежье

В

январе-марте т.г. объем производства пшеничной и пшенично-ржаной муки в России составил 2,1 млн. тонн, что на 2,8% превышает показатель аналогичного периода годом ранее. Об этом сообщил Росстат. Также по итогам I квартала 2016 г. отмечен заметный рост объемов производства гречневой крупы – на 15,4%, до 99,2 тыс. тонн. При этом за отчетный период объем производства хлебобулочных изделий недлительного хранения сократился на 1,5% - до 1,5 млн. тонн.

4

ОТРАСЛЕВЫЕ НОВОСТИ

№4 (201) апрель 2016 |

Г

руппа компаний «Доминант» приобрела Шипуновский элеватор (Алтайский край РФ), принадлежавший компании «Разгуляй». Изначально объект оценивался в 132 млн. руб., однако в итоге был продан за 80 млн. руб. Мощности элеватора по приемке зерна составляют 8 тыс. т/сут., единоразовому хранению – 92,5 тыс. тонн, отгрузке зерна – 4 тыс. т/сут. Также в структуру объекта входят мельничное оборудование и крупоцех. В собственности предприятия 5 тыс. га земель сельхозназначения и еще 314 га – в долгосрочной аренде. Компания планирует масштабную реконструкцию элеватора, которая займет 3 года. Запустить элеватор в работу новый собственник рассчитывает уже к началу уборочной кампании т.г.

В

Оренбургской области РФ компания «Спектр» запустила завод по переработке гречихи. На предприятии установлено оборудование «Агро-Симо-Машбуд» для очистки и гидротермической обработки, для фракционирования и шелушения зерна гречихи, сепараторы, оборудование для фасовки готового продукта в мешки. Модернизация позволила повысить производительность гречезавода до 50 т/сут., увеличить выход готовой продукции до 72% и улучшить качество гречневой крупы. Уже при первом тестовом запуске была получена гречневая крупа высшего сорта.

ООО

«Велес-Агро» ввело в эксплуатацию новый комбикормовый завод в Кабардино-Балкарской Республике РФ. Об этом 6 апреля заявил директор предприятия Владимир Козык. Общая стоимость проекта составила около 300 млн. руб. собственных средств и банковских кредитов. Он также уточнил, что мощность завода по выпуску гранулированных кормов составляет 10 т/ч. На предприятии планируется производить рассыпной и гранулированный корм для всех возрастов и видов животных, а также полноценные комбикорма.

ООО

«Орел-Агро-Продукт» планирует в т.г. начать строительство зернового склада в Орловской области РФ. Соответствующее соглашение было подписано губернатором области и генеральным директором компании, сообщила 19 апреля пресс-служба областного правительства. Проектная мощность элеватора составляет 100 тыс. тонн едино­ временного хранения зерновых и масличных культур. Производительность по приемке зерна планируется на уровне 450 т/ч, по отгрузке – 300 т/ч. Общий объем инвестиций в проект в 2016-2017 гг. составит 1,5 млрд. руб.

ООО

«Кубанская крупяная компания», входящее в ООО «Агрофирма Кубань», планирует до конца т.г. ввести в эксплуатацию элеватор в Краснодарском крае РФ. Об этом 22 апреля заявил директор компании Алексей Зубков. По его словам, готовность элеватора, рассчитанного на 18-20 тыс. тонн единовременного хранения зерна, составляет около 80%. Также А.Зубков уточнил, что на строительство объекта уже потрачено 150 млн. руб. из общего объема инвестиций на уровне 185 млн. руб., которые являются собственными средствами «Агрофирмы Кубань». www.hipzmag.com

5

| №4 (201) апрель 2016

К

итайская HengFeng намерена построить завод по переработке пшеницы, кукурузы и гороха в Ростовской области РФ (г. Волгодонск). На первом этапе компания готова инвестировать в проект 1 млрд. руб. и закупать сырье у местных фермеров и других сельскохозяйственных производителей. Представитель компании рассмотрел площадку для размещения завода площадью 25 га. Отметим, что в Китае HengFeng занимается переработкой пшеницы, кукурузы и гороха. В результате переработки сельхозсырья производитель получает муку, крахмал, клейковину.

В

Ставропольском крае РФ только 2 из 16 складов, по мнению представителей Россельхознадзора, готовы к закладке зерна федерального интервенционного фонда. В 2015 г. в области было проведено 16 проверок, и на 14 складах выявлены многочисленные нарушения, которые не допускают хранения зерна интервенционного фонда. На сегодняшний день в регионе зерно из госфонда хранится на 10 предприятиях.

В

Узбекистане на спиртовом заводе АО «Куконспирт» холдинговой компании «Узвинсаноатхолдинг» в 2017 г. будет налажено производство глютена. Новое производство рассчитано на выпуск 8 тыс. тонн глютена (1 т/ч). Реализация проекта стоимостью $21,9 млн. предусмотрена за счет собственных средств завода ($0,5 млн.) и кредитов узбекских коммерческих банков ($21,4 млн.). По мнению экспертов АК «Уздонмахсулот», потребление глютена в хлебопекарной промышленности обусловлено необходимостью корректировки хлебопекарных свойств пшеничной муки с пониженным содержанием клейковины и со слабой клейковиной.

Е

гипетская компания Arab Contractors планирует завершить строительство зернохранилищ в 11 египетских провинциях до мая 2016 г. Объем инвестиций в строительство составил 2,2 млрд. египетских фунтов ($247,7 млн.). Отметим, что компания Arab Contractors уже построила 8 элеваторов в рамках первого этапа проекта по строительству 25 элеваторов суммарной мощностью 1,5 млн. тонн. Средства на данный проект ($4,9 млрд.) выделили ОАЭ. Целью указанного проекта, стартовавшего в 2013 г., является снижение потерь пшеницы при хранении, оцениваемые в миллиарды долларов ежегодно.

А

налитики USDA в апрельском прогнозе повысили оценку мирового производства пшеницы и кукурузы. Валовой сбор пшеницы в 2015/16 МГ ожидается на уровне 733,14 млн. тонн (732,32 – предыдущий прогнозный показатель), что также превосходит результат сезоном ранее (725,47 млн. тонн). Повышательная корректировка затронула в т.ч. страны Евросоюза, Аргентину, Украину и Россию. Урожай кукурузы в мире в текущем сезоне прогнозируется в объеме 972,13 млн. тонн, что на 2,49 млн. тонн выше предыдущей оценки экспертов и уступает результату предыдущего МГ (более 1 млрд. тонн). Прогноз повышен, в частности, для Аргентины, Мексики, России, Украины и Турции.

6

ЗЕРНОВОЙ РЫНОК

№4 (201) апрель 2016 |

Обзор внебиржевого рынка зерновых Украины

Продовольственная пшеница В марте на рынке продовольственной пшеницы Украины наблюдались разнонаправленные ценовые тенденции. В течение всего месяца многие перерабатывающие компании, фиксируя сезонное увеличение количества предложений, снижали цены спроса. Те переработчики, которые нуждались в срочном пополнении запасов, цены фиксировали на прежнем уровне. Так, в начале месяца ряд производителей муки, отмечая увеличение количества предложений, снизил закупочные цены в среднем на 50 грн/т – до 4200-4400 и 4000-4300 грн/т СРТ соответственно на пшеницу 2 и 3 класса. К середине месяца цена снизилась в среднем на 200 грн/т – до 3900-4500 и 3800-4200 грн/т СРТ соответственно на пшеницу 2 и 3 класса. Во второй половине марта тренд сохранился: некоторые перерабатывающие компании еще больше снижали закупочные цены в среднем на 100 грн/т – до 3900-4100 и 3700-3950 грн/т СРТ соответственно на пшеницу 2 и 3 класса. Таким образом, к концу месяца цена на пшеницу 2 и 3 класса находилась уже в диапазоне 4000-4100 и 3900-3950 грн/т СРТ соответственно на пшеницу 2 и 3 класса. В марте часть аграриев с целью срочного пополнения оборотных средств увеличивала количество предложений пшеницы 3 класса и снижала отпускные цены сначала до 4050-4650 грн/т EXW, а затем последовало еще насколько этапов снижения в среднем на 100 грн/т каждый. И только в конце месяца аграрии начали сдерживать продажи крупнотоннажных партий данной культуры, ожидая роста цен. При этом малотоннажные объемы зерна на рынок все же предлагались с целью пополнения оборотных средств. В начале марта часть экспортно-ориентированных компаний ввиду укрепления национальной валюты считали целесообразным снизить закупочные цены в среднем на 100 грн/т на внутренних элеваторах. В то же время, единичные трейдеры, нуждаясь в срочном пополнении резервов зерновой, продолжали озвучивать прежние закупочные цены. К середине месяца часть компаний снизила цены еще на 50 грн/т EXW.

Продовольственная рожь В период с конца февраля и по конец марта 2016 г. в секторе продовольственной ржи существенных ценовых изменений не отмечалось. По сообщениям операторов рынка, отмечался дефицит предложения высококачественного зерна. Ввиду этого часть перерабатывающих компаний на фоне невысоких темпов реализации муки не имели возможности пересматривать закупочные цены и продолжали озвучивать цены спроса в ранее установленном диапазоне (3500-4000 грн/т СРТ). Стоит отметить, что некоторые производители муки западного региона ввиду отсутствия сырья для переработки временно приостановили деятельность. В свою очередь, сельхозпроизводители считали целесообразным сдерживать продажи оставшихся на складах запасов данной культуры, ожидая роста цен.

Фуражная пшеница В течение рассматриваемого периода на рынке фуражной пшеницы наблюдались разнонаправленные ценовые тенденции. В первой половине марта большинство перерабатывающих предприятий формировало необходимые запасы сырья, снижая закупочные цены на 50-100 грн/т, при этом ценовой диапазон оставался неизменным – 3450-4300 грн/т СРТ. Вместе с тем ряд потребителей осуществлял закупки данной культуры по прежним ценам спроса. В середине месяца многие перерабатывающие компании продолжали снижать цены в среднем на 50-150 грн/т – до 3450-4150 грн/т, СРТ. Однако другая часть потребителей продолжала фиксировать прежние цены спроса. Но уже в конце рассматриваемого периода многие перерабатывающие компании были вынуждены увеличивать цены спроса до 3450-4200 грн/т СРТ.

Средние цены на фуражные зерновые (спрос, EXW),

Средние цены на продовольственные зерновые

грн/т

(предложение, EXW), грн/т 04.03.2016

11.03.2016

18.03.2016

25.03.2016

Пшеница 1 кл.

4 550

4 550

4 450

4 400

Пшеница 2 кл.

4 450

4 450

4 350

4 250

Пшеница 3 кл.

4 350

4 300

4 100

4 050

Рожь

3 900

3 900

3 900

3 900

www.hipzmag.com

Во второй половине месяца изменение курса валюты и необходимость срочного пополнения запасов привели к повышению цен спроса сначала на 50 грн/т EXW, а затем и еще 100 грн/т EXW.

Пшеница 4 кл. Пшеница 5 кл. Пшеница 6 кл. Ячмень Кукуруза

04.03.2016

11.03.2016

18.03.2016

25.03.2016

3 900 3 830 3 820 3 810 3 900

3 890 3 820 3 810 3 800 3 890

3 880 3 810 3 800 3 790 3 880

3 870 3 800 3 790 3 790 3 890

7

| №4 (201) апрель 2016 Аграрии вели продажи зерновой, при этом существенно не корректируя цены предложения. Отдельные сельхозпроизводители, освобождая складские помещения, предлагали зерно, снижая отпускные цены в среднем на 50 грн/т в начале месяца, а затем и в середине марта. Отметим, что в некоторых регионах отмечались предложения зерна с низкими качественными показателями. Во второй половине рассматриваемого месяца сельхозпроизводители зафиксировали предложения в диапазоне 3500-4300 грн/т EXW. Партии поступали на рынок зачастую небольшими объемами. Отметим, что крупнотоннажные партии в конце месяца предлагались, как правило, по приближенным к максимальным отпускным ценам. Экспортно-ориентированные компании из-за увеличения количества предложений и укрепления курса национальной валюты в начале марта снижали закупочные цены на зерновую в среднем на 100-200 грн/т – до 3300-4100 грн/т EXW. А к середине месяца и до 33004000 грн/т EXW. Вместе с тем, ряд трейдеров осуществлял закупку данной культуры, оставляя цены спроса неизменными. В конце месяца основная часть экспортно-ориен­ тированных компаний с целью привлечения на рынок большего количества предложений все же повышала закупочные цены на 100-200 грн/т – до 3500-4100 грн/т EXW.

Ячмень В марте наблюдалось снижение цен. В начале марта большинство перерабатывающих компаний приобретало данную культуру, снижая закупочные цены в среднем на 50-100 грн/т – до 3500-3900 грн/т СРТ. Вместе с тем, часть покупателей продолжала вести закупки ячменя, не меняя цен спроса. К середине рассматриваемого месяца отдельные потребители снижали закупочные цены в среднем на 50100 грн/т – до 3450-3850 грн/т СРТ. В конце марта цена колебалась в рамках установившегося ранее диапазона, однако вести закупки зерна в большинстве случаев удавалось лишь по приближенным к максимальным закупочным ценам. В отчетный период многие сельхозпроизводители, нуждаясь в срочном пополнении оборотных средств, снижали отпускные цены до 3550-4100 грн/т EXW. Отметим, что часть аграриев активизировала продажи остатков зерновой на рынок. Однако были те, кто осуществлял продажи малотоннажными партиями. Основная часть экспортно-ориентированных компаний в начале марта из-за колебаний курсов валюты снижала закупочные цены на 50-120 грн/т – до 3500-3880 грн/т EXW. Отметим, что ряд трейдеров не проявлял активного интереса к закупкам зерновой, оставляя цены спроса неизменными. Однако уже к середине месяца некоторые трейдеры с целью привлечения на рынок большего количества

8

предложений крупнотоннажных партий зерновой повышали закупочные цены до 3500-3950 грн/т EXW. Во второй половине марта некоторые трейдеры считали целесообразным снижать приближенные к максимальным закупочные цены, при этом ценовой диапазон составил 3500-3880 грн/т EXW. Однако основная часть экспортно-ориентированных компаний приобретала зерно по ценам в ранее установившемся диапазоне.

Кукуруза В отчетный период на рынке фуражной кукурузы фиксировались разнонаправленные ценовые тенденции. В начале марта многие переработчики снижали цены спроса на 50-100 грн/т, однако ценовой диапазон при этом оставался неизменным − 3500-4400 грн/т СРТ. К середине рассматриваемого месяца многие перерабатывающие предприятия снижали закупочные цены в среднем на 50-150 грн/т – до 3500-4250 грн/т СРТ. При этом часть потребителей продолжала пополнять запасы сырья, не меняя цен спроса. Отметим, что единичные переработчики, сформировавшие запасы зерна, временно приостановили закупочную деятельность. К середине месяца большинство переработчиков с целью формирования крупнотоннажных партий сырья повышали цены спроса на 20-150 грн/т – до 3500-4270 грн/т СРТ. А в конце марта большая часть перерабатывающих компаний на фоне высокой конкуренции со стороны трейдеров были вынуждены еще больше повышать закупочные цены на 50-100 грн/т – 3550-4350 грн/т СРТ. Наряду с этим, некоторые потребители осуществляли закупки зерна, не меняя цен спроса. Отметим, что в некоторых случаях переработчики испытывали сложности с приобретением необходимого объема зерна. Сельхозпроизводители в начале марта реализовали данную культуру, озвучивая ранее установленные цены предложения. Лишь некоторые аграрии для сохранения объемов продаж, снижали отпускные в среднем на 100-150 грн/т в пределах ранее установившегося ценового диапазона – 3550-4500 грн/т EXW. И уже к середине месяца максимальные цены были уменьшены до 4400 грн/т EXW. Далее аграрии до конца рассматриваемого месяца осуществляли реализацию кукурузы по прежним ценам предложения. При этом некоторые сельхозпроизводители сдерживали продажи зерна, ожидая роста цен. Отме-

Закупочные цены на пшеницу экспортно-

ориентированных компаний на конец марта 2016 г.

(EXW), грн/т Регион Центральный Северный Западный Восточный Южный

Классификация по ДСТУ-3768:2010

Пшеница 2 кл.

4000-4200 3950-4150 4000-4150 3900-3950 4150-4250

Пшеница 3 кл.

3880-4150 3830-4100 3880-4000 3800-3900 4100-4230

ЗЕРНОВОЙ РЫНОК

№4 (201) апрель 2016 |

тим, что крупнотоннажные партии зерновой предлагались по максимальным и приближенным к ним отпускным ценам. В начале месяца большинство экспортно-ориенти­ рованных компаний считали целесообразным снижать закупочные цены на зерно в среднем на 50-200 грн/т – до 3450-4150 грн/т EXW. При этом некоторые трейдеры, нуждаясь в срочном пополнении запасов зерна, озвучи-

вали прежние цены спроса. К середине месяца отдельные трейдеры повышали цены до 3450-4300 грн/т EXW. В конце рассматриваемого периода экспортноориентированные компании ввиду необходимости срочного пополнения запасов сырья, повышали закупочные цены на 150-200 грн/т – до 3650-4400 грн/т EXW. Отметим, что в некоторых случаях трейдеры испытывали сложности с приобретением крупнотоннажных партий зерновой.

Рынок продуктов переработки зерна Украины

Пшеничная мука

шего сорта в среднем на 200 грн/т – до 6300 грн/т EXW. Данная тенденция была обусловлена низким спросом потребителей на готовую продукцию. Остальные операторы рынка большинства регионов озвучивали ранее установившийся диапазон цен. Таким образом, в конце рассматриваемого месяца отпускные цены на муку высшего и 1 сорта варьировались в диапазонах 5100-6300 и 5000-6100 грн/т EXW соответственно. Лишь некоторые перерабатывающие компании информировали о снижении максимального уровня в среднем на 100 грн/т.

В марте на рынке пшеничной муки активных ценовых корректировок не наблюдалось: незначительное увеличение нивелировалось соответствующим спадом. В начале рассматриваемого месяца цены предложения на муку высшего и 1 сорта составляли 5100-6500 и 4950-6100 грн/т EXW соответственно. При этом отдельные мукомольные компании увеличивали максимальные цены на муку высшего сорта до 6500 грн/т EXW. Данная ситуация была обусловлена повышением себестоимости производства. К середине марта некоторые участники рынка восточного региона сообщали о росте минимальных цен в среднем до 5400 и 5100 грн/т EXW на муку высшего и 1 сорта соответственно. Отметим, что отдельные перерабатывающие компании восточного региона, фиксировавшие ранее наиболее высокие цены, во второй половине марта сообщали о снижении максимальных отпускных цен на муку выс-

Ржаная мука В период с конца февраля и по конец марта сохранялся рост отпускных цен. Многие участники рынка сообщали о росте цен предложения в среднем на 100-200 грн/т. Так, отпускные цены

Цены на продукты переработки зерновых (предложение, EXW), грн/т 8400 7400 6400 5400 4400 3400 2400

Мука в/с

www.hipzmag.com

Мука 1 с.

Мука 2 с.

Мука ржа на я

мар16

фев16

янв16

дек15

ноя15

окт15

сен15

авг15

июл15

июн15

май15

апр15

мар15

фев15

янв15

дек14

ноя14

окт14

сен14

авг14

июл14

июн14

май14

мар14

400

апр14

1400

Отруби пшеничные

9

| №4 (201) апрель 2016 на продукцию варьировались в диапазоне 4800-5800 грн/т EXW. Данная тенденция была обусловлена ограниченным количеством предложений на фоне умеренного спроса потребителей на муку. При этом реализация продукции осуществлялась лишь по максимальным и приближенным к ним ценам предложения. Стоит отметить, что некоторые компании западного региона ввиду отсутствия запасов сырья для переработки временно приостановили деятельность.

Пшеничные отруби Рынок пшеничных отрубей в январе демонстрировал рост цен. В начале рассматриваемого месяца стабильный спрос потребителей удерживал цены в диапазоне 19503500 грн/т EXW. Только единичные переработчики восточного региона информировали о росте максимальных отпускных цен до 3200 грн/т EXW. Однако уже к середине месяца в восточном регионе были увеличены и минимальные отпускные цены: в среднем на 450 грн/т – до 2400 грн/т EXW. Сложившаяся ситуация была обусловлена активным спросом экспортно-ориентированных компаний. Наряду с этими, большинство переработчиков озвучивали ранее установившиеся цены предложения на отруби ввиду стабильных темпов реализации. Во второй половине марта ценовой диапазон составлял 2100-3500 грн/т. Лишь в западном регионе страны перерабатывающие компании увеличивали отпускные цены, не выходя при этом за пределы установившегося диапазона. Сложившаяся ситуация была обусловлена увеличением спроса потребителей.

Крупы На рынке круп наблюдался общий рост цен. В течение марта цены на ряд круп значительно увеличились. Так, в начале месяца гречневая крупа увеличилась в стоимости в среднем на 500-1000 грн/т, а цены предложения варьировались в диапазоне 25500-30500 грн/т EXW. Увеличились в среднем на 200 грн/т и минимальные отпускные цены на гороховую крупу. Таким образом, диапазон составил 8900-11000 грн/т EXW. В сегменте манной крупы отмечался рост максимальных отпускных цен в среднем на 100 грн/т – до 8500 грн/т EXW. А для рынка кукурузной крупы была характерна относительно стабильная ценовая ситуация, цены фиксировались в диапазоне 5400-8000 грн/т EXW. В середине месяца минимальные цены предложения гороховой крупы увеличились в среднем на 300 грн/т –

10

Цены на продукты переработки зерновых (предложение, EXW), грн/т

04.03.2016 11.03.2016 18.03.2016 25.03.2016 Мука в/с Мука 1 с Мука 2 с Мука ржаная Отруби пшеничные

5 800

5 800

5 800

5 800

5 600

5 600

5 600

5 600

4 900

4 900

4 900

4 900

5 200

5 200

5 200

5 200

2 600

2 600

2 600

2 600

до 9200 грн/т EXW. В сегменте манной крупы отмечался рост максимальных отпускных цен вследствие увеличения затрат на приобретение сырья для переработки. При этом диапазон цен предложения составлял 64009000 грн/т EXW, что в среднем на 500 грн/т выше показателя начала месяца. Отмечался также рост максимальных отпускных цен гречневой крупы в среднем на 500 грн/т – до 31000 грн/т EXW. Сложившаяся ситуация была обусловлена активным спросом потребителей на фоне ограниченных запасов сырья. Кроме того, производители рисовой крупы повышали цены предложения на 5001000 грн/т – до 13500-19000 грн/т EXW. Во второй половине месяца тренд сохранился. Так, на рынке рисовой крупы наблюдался о рост максимальных цен предложения, что было обусловлено активизацией спроса потребителей на продукцию. При этом диапазон отпускных цен составлял 13500-20200 грн/т EXW, что в среднем на 1200 грн/т выше показателя прошлой недели. На рынке гороховой крупы повышались минимальные отпускные цены в среднем на 100 грн/т – до 9300 грн/т EXW. При этом для рынка гречневой крупы была характерна относительно стабильная ценовая ситуация. Только некоторые переработчики, вследствие удорожания сырья, повышали цены предложения в среднем на 1000 грн/т – до 27500 грн/т EXW. При этом на рынке манной крупы, наоборот, наблюдалось снижение цен предложения в среднем на 200 грн/т. Сложившаяся ситуация была обусловлена низкими темпами сбыта продукции. Таким образом, отпускные цены на манную крупу варьировались в диапазоне 62008800 грн/т EXW. В конце рассматриваемого месяца тенденция увеличения цен сохранилась в некоторых сегментах. Так, гречневая крупа из-за недостаточного количества сырья на рынке и планомерного его удорожания, увеличилась в цене в среднем на 500 грн/т – до 26000-30000 грн/т EXW. В секторе кукурузной крупы отмечался рост минимальных цен в среднем на 200 грн/т – до 5700-6000 грн/т EXW. На рынке пшена существенных ценовых изменений не отмечалось. Лишь единичные производители круп повышали отпускные цены в среднем на 200 грн/т – до 7200-7400 грн/т EXW вследствие роста себестоимости производства.

ЗЕРНОВОЙ РЫНОК

№4 (201) апрель 2016 |

Производство продукции предприятиями отрасли хлебопродуктов Украины в I квартале 2016 года Мука

Производство муки на крупных предприятиях Украины, тонн

Согласно оперативным данным официальной статистики, по итогам I квартала 2016 года производство муки составило 459,4 тыс. тонн, что на 5% ниже показателя за аналогичный период 2015 года. Лидирующую позицию по объему производства муки в I квартале занимало ООО «Винницкий КХП №2». По оперативным данным, за январь-март 2016 года предприятие произвело около 31,6 тыс. тонн муки. Второе место с объемом 28,4 тыс. тонн занимало ГП «Ново-Покровский КХП», третье – ООО «Столычный Млын» (23,5 тыс. тонн). Объем переходящих остатков муки на предприятиях к концу отчетного периода составил 60,7 тыс. тонн, что на 21% больше объема остатков на конец I квартала 2015 года.

230 000 210 000 190 000 170 000 150 000 130 000

июл.

авг.

сен.

окт.

ноя.

2013/14

дек.

янв.

2014/15

фев.

мар.

апр.

май

июн.

2015/16

Здесь и далее до марта 2014 г. учтены данные АР Крым Производство макронных изделий на крупных предприятиях Украины, тонн 11 000 10 000 9 000 8 000 7 000

Макаронные изделия

6 000 5 000

На предприятиях Украины производство макаронных изделий по итогам января-марта 2016 года снизи-

4 000 июл.

авг.

с ен.

окт.

ноя.

2013/14

дек.

янв.

2014/15

ф ев.

мар.

апр.

май

июн.

2015/16

Производство муки, тонн Производство Область Винницкая Волынская Днепропетровская Донецкая Житомирская Закарпатская Запорожская Ивано-Франковская Киевская Кировоградская Луганская Львовская Николаевская Одесская Полтавская Ривненская Сумская Тернопольская Харьковская Херсонская Хмельницкая Черкасская Черниговская Черновицкая Всего

www.hipzmag.com

янв.16

фев.16

мар.16

окт.-дек. 2015

14 580 2 173 10 595 2 748 1 336 1 484 5 770 2 762 14 351 2 956 953 3 391 2 773 6 100 5 945 3 214 5 939 2 317 22 150 4 304 4 382 7 570 2 415 1 714 131 922

23 494 2 705 11 146 1 645 960 1 648 7 388 3 907 15 898 2 428 1 283 4 884 5 505 9 113 7 548 3 944 6 440 3 829 23 741 5 738 6 307 7 520 2 006 1 718 160 795

16 755 2 194 12 810 1 436 1 133 1 687 6 767 3 813 18 891 2 052 4 094 4 156 8 247 9 054 7 902 4 066 8 626 3 185 26 599 8 563 6 396 5 509 1 724 1 062 166 721

54 829 7 072 34 551 5 829 3 429 4 819 19 925 10 482 49 140 7 436 6 330 12 431 16 525 24 267 21 395 11 224 21 005 9 331 72 490 18 605 17 085 20 599 6 145 4 494 459 438

Остаток Изм.

I кв. 2016 г. к I кв.

2015 г.

19% 48% -13% 23% -36% -6% 15% -12% -18% -61% 373% -11% 114% 24% -7% -12% -14% -25% 2% -8% 11% -40% -31% -5% -5%

мар.16

Изм. мар. 16 мар. 15, %

6 096 1 066 4 646 37 2 191 1 324 2 648 1 733 4 647 1 273 220 861 2 213 3 345 4 050 2 233 403 3 107 7 390 4 729 2 433 2 360 622 1 031 60 658

41% 27% 6% 48% 37% 7% 4% 442% -11% 54% 261% -2% 126% 5% 52% 97% -85% 65% 40% 24% 85% -14% 2% -37% 21%

11

| №4 (201) апрель 2016 лось на 11% в сравнении с аналогичным периодом 2015 года и составило 21,1 тыс. тонн. Объемы остатков готовой продукции на предприятиях к концу I квартала 2016 года увеличились по сравнению с соответствующей датой 2014 года на 53% и составили 3,4 тыс. тонн.

Производство хлеба и хлебобулочных изделий на крупных предприятиях Украины, тонн 140 000 130 000 120 000 110 000 100 000 90 000

Хлеб и хлебобулочные изделия

80 000 июл.

авг.

с ен.

окт.

ноя.

2013/14

Согласно данным оперативной статистики, производство хлеба и хлебобулочных изделий по итогам I квартала 2016 года составило около 277,2 тыс. тонн, что на 4% меньше объемов производства за январь-март 2015 года. Объемы остатков готовой продукции на предприятиях к концу I квартала 2016 года уменьшились по сравнению с соответствующей датой 2015 года на 11% и составили 0,37 тыс. тонн.

янв.

ф ев.

мар.

апр.

май

июн.

май

июн.

2015/16

Производство круп на крупных предприятиях Украины, тонн 35 000 33 000 31 000 29 000 27 000 25 000 23 000 21 000 19 000 17 000 15 000

июл.

авг.

сен.

окт.

ноя.

2013/14

Крупы По итогам января-марта 2016 года в Украине, согласно оперативным данным официальной статистики, было произведено 73,3 тыс. тонн круп, что на 5% больше показателя за соответствующий период 2015 года. Лидером производства в отчетный период было ООО «Альтера» (Черкасская обл.) с объемом 11,0 тыс. тонн. За ним следуют ООО «Олимп» – 8,0 тыс. тонн и ООО «Одесский ККЗ №1» – 5,6 тыс. тонн. Количество переходящих остатков на предприятиях к концу марта 2016 года увеличилось по сравнению с со-

дек.

2014/15

дек.

2014/15

янв.

фев.

мар.

апр.

2015/16

Производство комбикормов на крупных предприятиях Украины, тонн 540 000 530 000 520 000 510 000 500 000 490 000 480 000 470 000 460 000 450 000

июл.

авг.

сен.

окт.

ноя.

2013/14

дек.

2014/15

янв.

фев.

мар.

апр.

май

июн.

2015/16

Производство макаронных изделий, тонн Производство Область Винницкая Волынская Днепропетровская Донецкая Закарпатская Запорожская Ивано-Франковская Киевская Кировоградская Луганская Львовская Николаевская Одесская Полтавская Ривненская Сумская Тернопольская Харьковская Херсонская Хмельницкая Черкасская Черниговская Черновицкая Всего

12

Остаток

янв.16

фев.16

мар.16

окт.-дек. 2015

370 20 573

316 556 950

461 517 980

23 0 0 833 0 0 7 35 40 66 555 85 20 1 139 732 626 1 350 2 5 477

24

39

0 1 025 1 1 11 29 53 70 798 87 22 1 682 1 135 652 27 550 8 7 997

0 1 058 3 0 10 37 59 42 811 142 18 1 601 771 652 8 450 4 7 663

1 147 1 093 2 503 0 86 0 0 2 916 4 1 28 101 152 178 2 164 314 60 4 422 2 638 1 930 36 1 350 14 21 137

Изм.

I кв. 2016 г. к I кв.

2015 г.

-29% − -5% − -35% − -100% -20% -43% -75% -13% 4% -11% -37% 3% -33% -28% 3% -26% -6% -20% -26% -7% -11%

мар.16

Изм. мар. 16 мар. 15, %

3 681 94

200% 251% 57% 50% 49% -100% -100% 300% 43% -43% 2% 33% 17% -16% 188% 53%

3 0 1 270 0 0 0 52 76 4 89 8 0 6 1 038 0 32 23 0 3 379

ЗЕРНОВОЙ РЫНОК

№4 (201) апрель 2016 |

Производство хлеба и хлебобулочных изделий, тонн Производство Область Винницкая Волынская Днепропетровская Донецкая Житомирская Закарпатская Запорожская Ивано-Франковская Киевская Кировоградская Луганская Львовская Николаевская Одесская Полтавская Ривненская Сумская Тернопольская Харьковская Херсонская Хмельницкая Черкасская Черниговская Черновицкая Всего

Остаток

янв.16

фев.16

мар.16

окт.-дек. 2015

3 164 2 314 12 618 3 858 3 016 883 4 902 2 102 17 649 913 908 3 913 1 782 6 139 2 504 2 155 3 041 738 7 518 1 967 3 639 2 651 2 224 1 601 92 199

3 043 2 242 11 511 3 751 2 872 812 4 715 2 079 17 696 921 847 3 720 1 734 6 172 2 499 2 123 2 844 660 7 459 1 916 3 445 2 311 1 992 1 608 88 972

3 237 2 444 12 679 4 022 3 183 850 5 122 2 210 18 735 1 036 911 4 013 1 873 6 465 2 705 2 336 3 097 705 7 914 2 067 3 984 2 496 2 211 1 699 95 994

9 444 7 000 36 808 11 631 9 071 2 545 14 739 6 391 54 080 2 870 2 666 11 646 5 389 18 776 7 708 6 614 8 982 2 103 22 891 5 950 11 068 7 458 6 427 4 908 277 165

Изм.

I кв. 2016 г. к I кв.

2015 г.

-6% -0,6% -13% 20% -13% -18% 6% -7% 2% -26% 102% -1% -16% 4% -8% 0% -14% -22% 3% -1% -7% -19% -16% -13% -4%

мар.16

Изм. мар. 16 мар. 15, %

0 8 115 10 5 0 40 5 82 0 0 0 0 32 3 0 14 0 8 11 9 28 4 0 374

-11% -15% -9% -17% -11% -29% -20% -100% 45% -25% -18% -100% 0% 22% 0% 17% 0% -11%

Производство круп, тонн Производство Область Винницкая Волынская Днепропетровская Донецкая Житомирская Закарпатская Запорожская Ивано-Франковская Киевская Кировоградская Луганская Львовская Николаевская Одесская Полтавская Ривненская Сумская Тернопольская Харьковская Херсонская Хмельницкая Черкасская Черниговская Черновицкая Всего

www.hipzmag.com

Остаток

янв.16

фев.16

мар.16

окт.-дек. 2015

217 106 1 745 0 180 18 211 65 2 999 294 3 0 8 361 441 15 287 451 4 764 585 886 3 418 804 3 17 861

1 012 299 2 200 0 350 37 256 79 3 023 534 2 1 16 3 714 631 44 479 845 6 272 1 704 783 5 152 1 237 8 28 678

552 317 2 195 10 240 23 151 34 3 297 1 107 0 0 13 2 923 579 22 470 591 6 199 571 694 5 767 1 039 1 26 795

1 781 722 6 140 10 770 78 618 178 9 319 1 935 5 1 37 6 998 1 651 81 1 236 1 887 17 235 2 860 2 363 14 337 3 080 12 73 334

Изм.

I кв. 2016 г. к I кв.

2015 г.

-14% -11% -13% -87% -14% -63% -24% -69% -15% 14% -94% -99% 9% 405% -15% -42% -31% 0% -4% 5% 1% 26% 9% -48% 5%

мар.16

Изм. мар. 16 мар. 15, %

461 275 150 9 118 41 78 85 2 864 188 0 1 33 213 65 22 76 385 2 247 560 512 2 244 120 0 10 747

860% 817% -25% -17% 310% 117% 4150% 46% 144% -100% -52% -38% -44% -73% -24% 502% -6% 19% 33% 60% -62% 30%

13

| №4 (201) апрель 2016 ответствующей датой 2015 года на 30% и составляло 10,7 тыс. тонн.

Производство солода на крупных предприятиях Украины, тонн

38 000

Комбикормовая продукция

33 000 28 000

За I квартал 2016 года украинскими предприятиями было произведено 1,58 млн. тонн комбикормовой продукции, что на 6% больше объема производства в январе-марте 2015 года. Лидером по объемам производства комбикормов в отчетный период являлось ООО «Винницкая птицефабрика», которым за I квартал 2016 года произведено 156,9 тыс. тонн продукта. Далее следуют ООО «Катеринопольский элеватор» (146,8 тыс. тонн) и ОАО «Мироновский завод по изготовлению круп и комбикормов» (108,3 тыс. тонн). На 4 месте каменец-подольский филиал

23 000 18 000 13 000

июл.

авг.

сен.

окт.

ноя.

2013/14

дек.

2014/15

янв.

фев.

мар.

апр.

май

июн.

2015/16

«Райз» – 72,7 тыс. тонн. Замыкает пятерку лидеров ООО «АПК-Инвест» (42,5 тыс. тонн). Объем остатков комбикормов на предприятиях к концу отчетного периода увеличился на 3% по сравнению с концом I квартала 2015 года и составил 35,5 тыс. тонн.

Производство комбикормов, тонн Производство Область Винницкая Волынская Днепропетровская Донецкая Житомирская Закарпатская Запорожская Ивано-Франковская Киевская Кировоградская Луганская Львовская Николаевская Одесская Полтавская Ривненская Сумская Тернопольская Харьковская Херсонская Хмельницкая Черкасская Черниговская Черновицкая Всего

14

янв.16

фев.16

мар.16

окт.-дек. 2015

69 798 20 132 51 993 24 165 10 709 681 16 461 4 696 92 390 4 260 2 936 8 913 1 336 4 009 35 486 4 528 4 824 7 660 22 031 4 036 33 800 73 003 7 970 685 506 502

67 753 19 491 55 111 21 697 9 609 783 15 669 5 084 91 313 4 916 4 214 9 869 1 855 3 141 37 292 4 508 4 804 6 172 22 608 9 608 44 350 73 843 7 923 822 522 435

71 535 20 772 54 863 23 753 9 356 782 16 378 5 378 95 066 4 819 5 188 11 593 1 844 2 331 37 469 4 785 5 136 5 598 22 654 11 613 40 320 86 659 8 949 806 547 647

209 086 60 395 161 967 69 615 29 674 2 246 48 508 15 158 278 769 13 995 12 338 30 375 5 035 9 481 110 247 13 821 14 764 19 430 67 293 25 257 118 470 233 505 24 842 2 313 1 576 584

Остаток Изм.

I кв. 2016 г. к I кв.

2015 г.

6% -1% -3% -5% 79% -6% -5% -40% 12% -3% -5% 9% -9% -14% 0% -7% -4% -16% -1% -44% 135% 8% 1% 32% 6%

мар.16

Изм. мар. 16 мар. 15, %

3 957 1 554 2 953 3 571 499 9 292 524 4 451 131 1 092 1 452 30 430 929 149 595 106 2 039 709 1 782 7 883 296 75 35 508

-7% -4% 15% -11% 128% -57% 1% -15% -22% 8% -1% 10% -6% 8500% -8% 6% -20% -4% -27% 11% 53% 39% 16% 275% 3%

ЗЕРНОВОЙ РЫНОК

№4 (201) апрель 2016 |

Зерновые: обзор внешней торговли в Украине за I квартал 2016 года Экспорт Структура экспорта зерновых культур I квартал 2016 г.

Экспорт зерновых из Украины за послед ние три сезона, тыс. тонн 6 000

1%

1% 27%

5 000 4 000 3 000 2 000

71%

1 000 кукуруза пш ениц а дек. янв. фев.

2014/15 2015/16

мар.

апр.

май.

Основные страны-покупатели кукурузы из Украины, тыс. тонн

Экспорт пшеницы из Украины за послед ние д ва сезона

www.hipzmag.com

10,9

10,5

10,2

6 4

2,4

0,8

10 8

4,5

2,7

1 000

2

0,7 2014/15

2015/16

Всего за 14/15 МГ

июн.

май.

апр.

мар.

0

авг.

0

12

Всего за МГ, млн. тонн

5,5

1 500

500

14

8,9 7,5

2 000

июл.

Объем экспорта зерновых и зернобобовых из Украины по итогам I квартала 2016 года составил 9 млн. тонн, что на 9,5% больше показателя предыдущего квартала и на 14% превышает показатель за аналогичный период 2014/15 МГ. Всего за 2015/2016 МГ (июль-март) было экспортировано 30,8 млн. тонн. Основу экспорта составила кукуруза, на ее долю пришлось 71% от общего объ-

10,5

сен.

авг.

Всего за 15/16 МГ за месяц, тыс. тонн

Всего за 14/15 МГ

июл.

май.

июн.

апр.

фев.

мар.

янв.

2015/16

2 500

12,9

3

2014/15

3 000

11,8

10

5 0

дек.

окт.

0

ноя.

500

10

6

3

7

6

1 000

Доля 19% 15% 10% 10% 10% 6% 4% 4% 3% 3% 17%

ема экспорта зерновых, еще 27% пришлось на поставки пшеницы. По итогам I квартала 2016 года объем экспорта кукурузы из Украины составил 6,4 млн. тонн, что на 15% превышает показатель IV квартала 2015 года, при этом данный объем на 8% больше объема экспорта за соответствующий период 2014/15 МГ.

9,7

10

12

15

12

8

1 500

Всего за МГ, млн. тонн

20

19

19

18 16

20

14

2 000

1 1

за месяц, тыс. тонн

2 500

прочие

в 2015/16 МГ (окт.-март) Объем 2 277 1 750 1 237 1 185 1 144 715 523 435 388 305 2 019 11 978

11,0

25

3 000

Страна Испания Китай Египет Нидерланды Италия Португалия Тунис Израиль Германия Бельгия Другие Всего

9,2

Экспорт кукурузы из Украины за послед ние д ва сезона

Доля 27% 16% 9% 9% 7% 6% 4% 2% 2% 2% 19%

янв.

Всего 1750 996 590 549 435 368 228 159 155 154 1027 6410

6,2

I квартал 2016 г. февраль март 836 862 218 283 115 166 148 231 205 151 143 93 200 28 0 50 155 64 29 442 316 2371 2363

окт.

январь 53 495 309 170 80 132 109 61 269 1676

сен.

Страна Китай Испания Нидерланды Египет Италия Португалия Индия Германия Гонконг Тунис Другие Всего

ячмень

июн.

фев.

ноя.

2013/14

8,5

окт.

8,0

сен.

дек.

авг.

7,2

июл.

ноя.

0

Всего за 15/16 МГ

15

| №4 (201) апрель 2016 Основные страны-покупатели пшеницы из Украины, тыс. тонн I квартал 2016 г. февраль март 188,0 60,0 76,8 134,4 155,9 0,0 31,8 173,6 115,5 63,0 92,4 57,1 52,5 67,8 13,2 107,0 42,7 60,6 35,2 1,7 50,5 346,6 854,5 1071,9

Всего 369,7 270,4 262,6 211,9 178,5 149,6 132,0 131,6 103,3 84,1 498,8 2392,3

Основным покупателем кукурузы в отчетный период стал Китай (1,8 млн. тонн). За рассматриваемый период экспорт пшеницы из Украины составил 2,4 млн. тонн против 5 млн. тонн за IV квартал и 1,7 млн. тонн за I квартал 2014 года. Всего за 2015/16 МГ было экспортировано 12,9 млн. тонн, что на 34% превышает показатель июля-марта 2014/15 МГ.

Доля 15% 11% 11% 9% 7% 6% 6% 6% 4% 4% 21%

в 2015/16 МГ (июл.-март) Объем 2 014 1 567 1 046 1 039 1 015 896 507 496 481 471 3 384 12 917

Страна Таиланд Египет Индонезия Испания Респ. Корея Бангладеш Филиппины Тунис Марокко Италия Другие Всего

Основные страны-покупатели ячменя из Украины, тыс. тонн I квартал 2016 г. февраль март 18,2 65,9 3,9 1,9 5,6 5,5 0,7 0,3 0,4 0,3 0,1 0,1 0,3 0,3 0,1 0,2 24,0 79,7

Всего 98,7 6,5 5,8 5,6 5,5 1,5 0,8 0,3 0,3 0,3 0,3 125,5

Доля 79% 5% 5% 4% 4% 1% 1% 0,3% 0,2% 0,2% 0,3%

Всего за 14/15 МГ

Основные страны-покупатели ржи из Украины, тыс. тонн Страна Литва Германия

Всего

16

январь -

0,0

I квартал 2016 г. февраль март 0,2 0,1 -

0,1

0,2

Всего 0,2 0,1

0,3

Доля 65% 35%

21,9

Страна Бангладеш Израиль Египет Литва Беларусь Германия Всего

2015/16

в 2015/16 МГ (июл.-март) Объем 7,50 3,28 2,13 0,93 0,13 0,11 14,1

июн.

май.

апр.

мар.

фев.

янв.

Всего за 14/15 МГ

Всего за 15/16 МГ

Доля 53% 23% 15% 7% 1% 1%

Всего за МГ, млн. тонн

21,8

18,5

21,8

14,1

13,0

16,9 13,9

13,8

10,0

0,0

2014/15

Всего за 15/16 МГ

15,0

5,0

ноя.

0

окт.

0,0

июл.

1

0,3

2

0,5

20,0

7,8

3

15,0

10,3 13,2

9,6

9,8

9,0

4

8,4

за месяц, тыс. тонн

5

июн.

май.

апр.

мар.

фев.

янв.

дек.

окт.

ноя.

2015/16

6

сен.

1,0

Всего за МГ, млн. тонн

2,5

2,3

2,3

2,2

2,2

2,1

2,0

2,0

1,8

1,7 2014/15

сен.

авг.

июл.

0

1,5

1,2

200

2,0

7

0,0

4

4

4

4 4 3 2 0,8

400

2,5

0,5

за месяц, тыс. тонн

3,0

800 600

8

4,0 3,5

25,0

9

4,5

3

1 000

Доля 55% 17% 10% 4% 4% 3% 2% 1% 1% 1% 2%

Экспорт ржи из Украины за послед ние д ва сезона, тыс. тонн

Экспорт ячменя из Украины за послед ние д ва сезона 1 200

в 2015/16 МГ (июл.-март) Объем 2 219 686 390 177 159 122 78 53 38 26 99 4 044

Страна Сауд. Аравия Китай Ливия Япония Испания Алжир Израиль Иордания Катар ОАЭ Другие Всего

0,3

январь 14,6 6,5 0,5 0,1 0,0 21,8

авг.

Страна Сауд. Аравия Ливия Греция Оман Кипр Пакистан Армения ОАЭ Израиль Катар Другие Всего

Доля 16% 12% 8% 8% 8% 7% 4% 4% 4% 4% 26%

Крупнейшими покупателями украинской пшеницы по итогам июля-марта 2015/16 года были Таиланд (2 млн. тонн), Египет (1,6 млн. тонн) и Индонезия (1,1 млн. тонн). Экспорт ячменя из Украины по итогам I квартала 2016 года уменьшился до 0,13 тыс. тонн против 1 млн. тонн за предшествующий квартал. Однако в сравнении с

13,8

январь 121,7 59,2 106,8 6,5 0,0 0,0 11,6 11,4 0,0 47,1 101,7 465,9

дек.

Страна Таиланд Египет Бангладеш Испания Респ. Корея Марокко Эфиопия Италия Ливан Индонезия Другие Всего

ЗЕРНОВОЙ РЫНОК

№4 (201) апрель 2016 |

аналогичным кварталом 2014/15 МГ поставки ячменя на внешние рынки уменьшились на 7%. Лидером среди стран-покупателей украинского ячменя в отчетный период традиционно стала Саудовская Аравия (98,7 тыс. тонн). По итогам I квартала прошлого года экспорт сорго составил 30,9 тыс. тонн против 58 тыс. тонн в IV квартале 2015 года. В то же время, по сравнению с I кварталом 2015 года экспорт сорго снизился на 43%. Крупнейшим покупателем сорго в рассматриваемый период был Израиль (14 тыс. тонн). По итогам января-марта 2016 года из Украины было экспортировано 16 тыс. тонн проса, что на 34% ниже показателя предыдущего квартала, однако на 67% - показателя I квартала 2015 года. Всего за 2015/16 МГ (сентябрь-

март) экспорт проса составил 51,8 тыс. тонн, что на 14% больше показателя за аналогичный период 2014/15 МГ. Крупнейшими странами-покупателями украинского проса в отчетный период являлась ЮАР (2,2 тыс. тонн). По итогам отчетного периода из страны вывезено 36,7 тыс. тонн гороха против 54,4 тыс. тонн за IV квартал 2015 года. В сравнении с I кварталом 2015 года экспорт данной культуры увеличился практически в 2,5 раза. Крупнейшим покупателем зернобобовой в январемарте 2016 стала Индия (14 тыс. тонн). Экспорт пшеничной муки из Украины по итогам I квартала 2016 года составил 75,9 тыс. тонн, что на 18% меньше, чем за предыдущий квартал, и на 41% больше, чем за I квартал 2015 года. Всего за 2015/16 МГ (июльмарт) было экспортировано около 256 тыс. тонн муки,

Основные страны-покупатели сорго из Украины, тыс. тонн I квартал 2016 г. февраль март 3,7 10,2 1,2 1,1 0,9 0,6 0,8 0,6 0,3 0,2 0,2 0,2 0,1 0,2 0,0 0,1 0,2 0,2 7,4 13,4

Всего 14,0 9,0 2,4 2,0 1,4 0,6 0,2 0,2 0,2 0,2 0,7 30,9

Доля 45% 29% 8% 7% 5% 2% 1% 1% 1% 1% 2%

Страна Италия Израиль Испания Польша Пакистан Турция ОАЭ Тайвань Кувейт Филиппины Другие Всего

в 2015/16 МГ (сент.-март) Объем 51,90 14,20 9,00 3,61 3,10 3,03 1,13 1,02 0,66 0,38 1,88 89,9

Доля 58% 16% 10% 4% 3% 3% 1% 1% 1% 0,4% 2%

Доля 14% 10% 10% 9% 8% 7% 7% 5% 4% 3% 22%

Страна Германия Бельгия ЮАР Великобритания Испания Нидерланды Италия Португалия Турция Пакистан Другие Всего

в 2015/16 МГ (сент.-март) Объем 6,7 5,6 4,9 4,3 3,6 3,3 2,7 2,6 2,6 2,0 13,5 51,8

Доля 13% 11% 9% 8% 7% 6% 5% 5% 5% 4% 26%

Основные страны-покупатели проса из Украины, тыс. тонн I квартал 2016 г. февраль март 1,4 0,5 0,5 0,8 0,3 0,9 0,6 0,6 0,6 0,7 0,6 0,4 0,4 0,5 0,4 0,3 0,4 0,2 0,5 1,2 1,6 6,3 7,1

Всего 2,2 1,7 1,6 1,5 1,4 1,1 1,1 0,8 0,7 0,5 3,5 16,0

2014/15

www.hipzmag.com

Всего за 14/15 МГ

52,3

49,9

47,9

Всего за МГ, млн. тонн

42,7

45,3 51,8

38,1 38,3

35,7

40,0 30,0

10,0

2014/15

2015/16

Всего за 14/15МГ

авг.

июл.

июн.

апр.

май.

0,0 мар.

0,0

50,0

20,0

янв.

2,0

35,8

24,7

4,0

0,0

Всего за 15/16 МГ

21,5

6,0

16,0

8,0

20,0

авг.

июл.

июн.

апр.

май.

мар.

янв.

2015/16

фев.

дек.

ноя.

9

31

окт. 2

сен.

0,0

40,0

10,0

сен. 11,8

90

77

60,0

12,0

60,0

27,8

14,0

дек.

120,0

за месяц, тыс. тонн

148

147

146

145

16,0

80,0

59

40

15,0

69

61

20,0

5,0

18,0

140,0

100,0

25,0

10,0

160,0

Всего за МГ, млн. тонн

102

95

30,0

0,9 0,1

за месяц, тыс. тонн

35,0

115

135

40,0

31,2

Экспорт проса из Украины за послед ние д ва сезона, тыс. тонн

Экспорт сорго из Украины за послед ние д ва сезона, тыс. тонн

ноя.

январь 0,2 0,3 0,4 0,2 0,1 0,2 0,2 0,2 0,1 0,7 2,5

окт.

Страна ЮАР Германия Нидерланды Бельгия Италия Испания Португалия Великобритания Польша Пакистан Другие Всего

44,6

январь 0,1 9,0 0,1 0,5 0,1 0,2 10,1

фев.

Страна Израиль Испания Пакистан Польша Турция ОАЭ Йемен Кувейт Тайвань ЮАР Другие Всего

Всего за 15/16МГ

17

| №4 (201) апрель 2016

91

80

2014/15

2015/16

Основные страны-покупатели гороха из Украины I квартал 2016 г. февраль март 6,5 1,1 0,2 2,4 0,9 1,4 0,7 1,2 2,5 2,0 0,4 1,0 0,5 1,0 0,2 0,4 2,5 1,6 14,0 12,6

Всего 14,0 3,1 3,1 2,5 2,5 2,0 1,5 1,0 1,0 0,9 5,0 36,7

I квартал 2016 г. февраль март 7,3 5,1 2,8 2,0 4,7 1,7 3,1 2,7 0,5 4,1 1,7 3,4 2,1 1,5 1,9 0,8 0,0 4,0 0,5 0,7 1,9 2,4 26,6 28,3

Всего 17,2 8,4 7,7 7,7 6,8 6,5 5,7 4,4 4,0 1,4 6 75,90

2014/15

18

183

172

157

182 145

июн.

май.

апр.

59 55

51

47 46

43

33 28 21

2015/16

Всего за 14/15 МГ

июн.

май.

мар.

фев.

янв.

окт.

сен.

авг.

2014/15

16

7 4

0

6

10

июл. 3

июн.

май.

апр.

Всего за 15/16 МГ

41

28 20

30

мар.

фев.

янв.

38

34

258

232

211

187

40

апр.

256

228 165

50

12

133 дек.

мар.

Доля 25% 11% 11% 10% 8% 8% 6% 6% 3% 2% 11%

20

Всего за 14/15МГ

фев.

в 2015/16 МГ (июл.-март) Объем 62,9 27,8 27,6 25,5 20,6 19,4 16,1 15,9 7,2 5,0 28,0 256,0

70

101 2015/16

ноя.

окт.

сен. 44

авг.

июл.

0

155

Страна Китай Израиль Корея (КНДР) Молдова Индонезия Респ. Корея Палестина Панама Ангола Эстония Другие Всего

Экспорт крупяной прод укции из Украины за послед ние д ва сезона, тыс. тонн

72

22 24

13

50

51

100

147

121 87

150

136

Доля 23% 11% 10% 10% 9% 9% 8% 6% 5% 2% 8%

60

150

200

201

180

250

янв.

Доля 47% 14% 5% 4% 4% 3% 2% 2% 2% 2% 15%

Экспорт пшеничной муки из Украины за послед ние д ва сезона, тыс. тонн 300

145

в 2015/16 МГ (июл.-март) Объем 84,7 25,9 9,1 8,0 6,5 5,7 4,5 4,0 3,2 3,0 26,9 181,6

11

январь 4,8 3,6 1,2 1,8 2,2 1,5 2,1 1,7 0,2 1,9 21,0

дек.

Страна Индия Пакистан Йемен Бангладеш Кения Малайзия Шри-Ланка Россия Мьянма Непал Другие Всего

Основные страны-покупатели пшеничной муки из Украины Страна Китай Израиль Индонезия Респ. Корея Панама Палестина Молдова Корея (КНДР) США Эстония Другие Всего

Всего за 15/16 МГ

Доля 38% 9% 8% 7% 7% 5% 4% 3% 3% 2% 14%

дек.

январь 6,5 0,5 0,7 0,6 0,1 0,5 0,3 0,9 10,1

Всего за 14/15 МГ

ноя.

Страна Индия Пакистан Шри-Ланка Малайзия Йемен Камерун Мьянма Египет Кения ЮАР Другие Всего

ноя.

окт.

сен.

авг.

18

0

14

40

56

60 20

109

74

100

132

120

125

104

140

120

160

129

180

140

200

169

Экспорт гороха из Украины за послед ние д ва сезона, тыс. тонн

июл.

что на 37% больше показателя за соответствующий период 2014/15 МГ. Крупнейшим покупателем данной продукции стал Китай (17,2 тыс. тонн). Экспорт круп и хлопьев (без учета риса) за январьмарт 2016 года составил 17,2 тыс. тонн, что на 3% меньше объема экспорта за IV квартал и на 23% меньше показателя за соответствующий период 2015 года. При этом общий экспорт за 2015/16 МГ на 4% меньше показателя 2014/15 МГ. Основными странами-покупателями крупяной продукции в отчетный период были Израиль (2,3 тыс. тонн), Нидерланды (2 тыс. тонн) и Германия (2 тыс. тонн).

Всего за 15/16 МГ

ЗЕРНОВОЙ РЫНОК

№4 (201) апрель 2016 |

Основные страны-покупатели крупяной продукции из Украины Страна Израиль Нидерланды Германия Польша Беларусь Молдова Египет Чехия Коста-Рика Ливан Другие Всего

январь 0,5 0,6 0,8 0,6 0,5 0,2 0,2 0,3 0,2 1,0 4,8

I квартал 2016 г. февраль март 1,0 0,8 1,0 0,4 0,9 0,3 0,8 0,3 0,5 0,3 0,5 0,4 0,3 0,6 0,3 0,1 0,2 0,2 0,5 0,1 1,6 1,6 7,5 4,9

Всего 2,3 2,0 2,0 1,7 1,3 1,1 1,1 0,7 0,6 0,6 4,1 17,2

Доля 13% 11% 11% 10% 7% 6% 6% 4% 3% 3% 24%

в 2015/16 МГ (июл.-март) Объем 5,9 5,1 3,8 3,7 3,6 3,5 2,4 1,8 1,3 1,2 13,3 45,5

Страна Беларусь Израиль Молдова Нидерланды Германия Египет Польша Ливан Чехия Азербайджан Другие Всего

Доля 13% 11% 8% 8% 8% 8% 5% 4% 3% 3% 29%

Импорт Структура импорта зерновых культур I квартал 2016 г.

Импорт зерновых в Украину за послед ние три сезона, тонн 35 000

11%

30 000 25 000 20 000

42%

15 000

47%

10 000 5 000

янв.

фев.

апр.

май.

кукуруза

июн.

рис

прочие

30

29

29

29

35

25 20

24

8 000 6 000

11

15 10

4

5

7

1

0,3 0,4

2 000

15

4 000

0

Всего за МГ, тыс. тонн

30

21

10 000

29

27

12 000

29

Импорт кукурузы в Украину за послед ние д ва сезона

2014/15

2015/16

Всего за 14/15 МГ

сен.

авг.

июл.

июн.

май.

апр.

мар.

фев.

янв.

дек.

ноя.

0

Всего за 15/16 МГ

2014/15

2015/16

50,3

41,8

33,5

40 20

Всего за МГ, тыс. тонн

90,4

85,9

80 60

22,5

Всего за 14/15 МГ

июл.

июн.

май.

апр.

фев.

0

янв.

дек. 24,9

ноя.

18,1

0

13,8

2000

окт.

4000

12,7

6000

16,7

36,6

8000

мар.

10000

120 100

49,4

64,2

12000

72,5

14000

81,1

16000

96,4

Импорт риса в Украину за послед ние д ва сезона

8,9

По итогам I квартала 2016 года импорт зерновых в Украину составил 54 тыс. тонн против 28,7 тыс. тонн кварталом ранее и 60,4 тыс. тонн за соответствующий период 2015 года. Основу импорта по итогам отчетного периода составили рис (47% от общего объема импорта зерновых) и кукуруза (42%). Всего за январь-март 2016 года в Украину было поставлено 22,9 тыс. тонн кукурузы против 0,8 тыс. тонн кварталом ранее. В сравнении с I кварталом 2015 года, когда импорт данной зерновой составлял 22,7 тыс. тонн, можно констатировать незначительное уменьшение показателя. Основной объем зерна был закуплен в Румынии (6,8 тыс. тонн) и Венгрии (4,2 тыс. тонн). Импорт риса в Украину по итогам отчетного периода составил 25,4 тыс. тонн, что на 59% больше, чем в IV квартале 2015 года, но на 29% меньше показателя за I квартал 2015 года. Крупнейшими поставщиками риса в рассматриваемый период были Пакистан (15,5 тыс. тонн) и Индия (7,8 тыс. тонн). В I квартале 2016 года объем импорта круп и хлопьев (без риса) в Украину составил 1,9 тыс. тонн против 6,6 тыс. тонн кварталом ранее и 1,0 тыс. тонн в I квартале 2015 года. Основной объем круп за указанный период был поставлен из России (628 тонн). www.hipzmag.com

мар.

2015/16

сен.

дек.

2014/15

0,0 0,1

ноя.

2013/14

окт.

окт.

7,2

сен.

3,9 авг.

авг.

за месяц, тонн

июл.

за месяц, тонн

0

Всего за 15/16 МГ

19

| №4 (201) апрель 2016 Основные страны-поставщики пшеницы в Украину, тонн Всего 29,9 26,0 20,0 8,1 1,1 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 85,2

Доля 35,1% 30,5% 23,5% 9,5% 1,3% 0,2% 0,0% 0,0% 0,0% 0,0% 0,0%

Основные страны-поставщики ячменя в Украину, тонн

107,5

0,0 139,6

0,0%

в 2015/16 МГ (июл.-март) Страна Объем Молдова 5 138 Чехия 126 Европейский союз 88 Германия 80 Венгрия 50 Австрия 13 Польша 10 Хорватия 5 Франция 1 Нидерланды 1 Другие 0,1 Всего 5 512

Доля 93,2% 2,3% 1,6% 1,5% 0,9% 0,2% 0,2% 0,1% 0,02% 0,01% 0,00%

2015/16

Всего за 14/15 МГ

20

январь 1822 1300 1174 908 622 83 18 1 0 5929

Всего 6834 4207 4107 3995 2433 426 250 143 118 99 247 22860

1,9

1,9

1,9

1,9

Страна Румыния Венгрия Франция ЕС Сербия Турция США Германия Словакия Чили Другие Всего

2015/16

Всего за 14/15 МГ

в 2015/16 МГ (окт.-март) Объем 6 846 4 661 4 286 3 995 2 471 426 312 143 118 107 247 23 613

июн.

май.

0

2014/15

Доля 29,9% 18,4% 18,0% 17,5% 10,6% 1,9% 1,1% 0,6% 0,5% 0,4% 1,1%

Всего за МГ, млн. тонн

2,2

2,1 1,8

1,5

0

Всего за 15/16 МГ

I квартал 2016 г. февраль март 2824 2188 1848 1060 1402 1530 1493 1595 651 1161 133 293 167 126 17 77 23 0 98 130 117 8685 8246

1,7

2,1 1,6 1,3

1

Основные страны-поставщики кукурузы в Украину, тонн Страна Румыния Венгрия Франция ЕС Сербия Турция США Германия Словакия Чили Другие Всего

1

апр.

200

июн.

май.

апр.

мар.

янв.

фев.

дек.

ноя.

окт.

авг.

2014/15

сен.

июл.

0

2

400

мар.

0

2

фев.

1

600

сен.

2

3

0,3

3

800

авг. 0,1

2,1

4

1000

0,1 0,1

5

за месяц, тыс. тонн

9,4

9,3

8,5

9,3 9,1

8,6

8,0

6

1200

Всего за МГ, тыс. тонн

5,1 3,3

8 7

0,9

1400

9

июл.

500

1,6

1000

0,5

1500

2,5

2000

10

3,6

2500

0,3

за месяц, тонн

3000

8,2

6,0

3500

7,6

7,5

4000

7,9

4500

2,1

Импорт пшеницы в Украину за послед ние д ва сезона

Импорт крупяной прод укции в Украину за послед ние д ва сезона

янв.

32,1

Доля 62,7% 22,2% 7,8% 3,6% 2,6% 0,8% 0,3% 0,1%

1,7

0,0

Всего 87,5 31,0 10,9 5,0 3,7 1,1 0,4 0,1

дек.

Другие Всего

I квартал 2016 г. февраль март 87,5 31,0 10,9 5,0 1,0 2,7 0,1 1,0 0,4 0,1

1,7

январь -

Доля 41,5% 23,7% 14,1% 4,1% 3,7% 3,6% 2,8% 2,7% 2,1% 1,0% 0,7%

1,6

Страна ЕС Чехия Германия Хорватия Австрия Франция Нидерланды Финляндия

в 2015/16 МГ (июл.-март) Объем 899 513 306 89 80 78 60 59 44 21 16 2 166

Страна Германия Словакия Чехия Австрия Сербия Польша Хорватия Россия ЕС Украина Другие Всего

ноя.

Другие Всего

I квартал 2016 г. февраль март 29,9 10,3 15,7 20,0 8,1 1,1 0,1 0,0 0,0 0,0 10,3 74,9

1,7

январь 0,0 0,0

окт.

Страна ЕС Германия Польша Австрия Чехия Финляндия Италия

Всего за 15/16 МГ

Доля 29,0% 19,7% 18,1% 16,9% 10,5% 1,8% 1,3% 0,6% 0,5% 0,5% 1,0%

ЗЕРНОВОЙ РЫНОК

№4 (201) апрель 2016 |

Основные страны-поставщики риса в Украину, тонн I квартал 2016 г. февраль март 5748 4480 1715 3235 420 203 284 134 91 100 40 100 25 68 0 80 12,5 8 285 8 450

Всего 15529 7799 863 334 269 180 175 136 80 21 15,4 25 401

Доля 61,1% 30,7% 3,4% 1,3% 1,1% 0,7% 0,7% 0,5% 0,3% 0,1% 0,06%

Основные страны-поставщики пшеничной муки в Украину, тонн

81,52

162,27

-

в 2015/16 МГ (июл.-март) Страна Объем Россия 377 Италия 112 Европейский союз 55 Франция 37 Финляндия 36 США 17 Словакия 6 Германия 6 Турция 3 Испания 1 Другие 1 Всего 651

Доля 58,0% 17,3% 8,5% 5,7% 5,5% 2,5% 0,9% 0,9% 0,5% 0,2% 0,2%

2014/15

Всего за 14/15 МГ

Основные страны-поставщики крупяной продукции в Украину, тонн Страна Россия Казахстан ЕС Беларусь Турция Германия Латвия Италия Польша Финляндия Другие Всего

январь 486 26 22 20 2 4 2 0 0,7 563

www.hipzmag.com

I квартал 2016 г. февраль март 142 68 474 178 80 190 52 48 18 20 4 6 1 4 2 2 3 2 467 826

Всего 628 542 284 212 100 57 12 9 6 6 0,7 1 857

Доля 33,8% 29,2% 15,3% 11,4% 5,4% 3,1% 0,6% 0,5% 0,3% 0,3% 0,0%

1 277

1 179

1 081

979 651

814

858 569

519

488

1 000 800 600

200

Страна Россия Казахстан Турция Беларусь Венгрия ЕС Германия Италия Польша Украина Другие Всего

2015/16

май.

Всего за 14/15 МГ

в 2015/16 МГ (июл.-март) Объем 6 428 731 711 527 295 285 202 38 34 22 45 9 318

июн.

апр.

мар.

0

2014/15

Всего за 15/16 МГ

1 200

400

янв.

0

авг.

20

0,0

21

40

2,0

45

150

60

1 400

Всего за МГ, тыс. тонн

304

80

665

569

100

июн.

май.

апр.

мар.

фев.

янв.

дек.

ноя.

2015/16

120

июл.

0,3

4,0

за месяц, тонн

5,5

5,4

6,0

140

фев.

160

787

14,0

дек.

180

Всего за МГ, млн. тонн

16,3

16,3

10,6

9,7

200

16,0

8,0

0,2 окт.

авг.

июл.

0

сен.

0,0 0,0

1000

18,0

12,0

2,0

2000

Импорт пшеничной муки в Украину за послед ние д ва сезона

10,0

5,4

8,6 5,4

3000

5,4

4000

5,4

5000

0,0

за месяц, тыс. тонн

6000

16,3

13,2

7000

16,3

Импорт ячменя в Украину за послед ние д ва сезона

328

50,12

Доля 33,4% 28,0% 15,0% 10,2% 9,6% 3,8%

240

30,64

Всего 54,2 45,4 24,3 16,6 15,7 6,2

окт.

Другие Всего

I квартал 2016 г. февраль март 15,3 38,9 15,8 23,9 1,0 11,4 16,6 2,6 1,4 4,7

ноя.

январь 5,7 11,9 13,1 -

Доля 53,0% 32,7% 5,6% 3,2% 2,7% 1,3% 0,7% 0,3% 0,2% 0,2% 0,1%

380

Страна Россия ЕС Италия США Франция Финляндия

в 2015/16 МГ (авг.-март) Объем 26 671 16 426 2 825 1 627 1 364 649 339 136 100 82 59 50 278

Страна Пакистан Индия Вьетнам Таиланд Россия Италия США Казахстан Мьянма ЕС Другие Всего

сен.

январь 5302 2849 240 50 44 40 50 68 21 2,9 8 666

133

Страна Пакистан Индия Россия Таиланд Италия США Вьетнам Казахстан ЕС ОАЭ Другие Всего

Всего за 15/16 МГ

Доля 69,0% 7,8% 7,6% 5,7% 3,2% 3,1% 2,2% 0,4% 0,4% 0,2% 0,5%

21

| №4 (201) апрель 2016

Россия: обзор внебиржевого рынка зерновых культур

В

апреле ценовая ситуация на рынке продовольственной и фуражной пшеницы оценивалась как относительно стабильная. Основная часть сельхозпроизводителей предпочитала осуществлять продажи зерна по мере необходимости в пополнении оборотных средств и освобождении складских помещений, как правило, не меняя отпускных цен. Отметим, что количество предложений крупнотоннажных партий данной культуры оставалось ограниченным. В свою очередь, покупатели, нуждавшиеся в срочном пополнении сырьевой базы, озвучивали максимальные и приближенные к ним цены. В то же время, потребители, сформировавшие необходимые для работы объемы зерновой, лишь декларировали цены спроса. Небольшой рост цен отмечался в последнюю неделю месяца в Южном и Западно-Сибирском регионах. В Южном регионе повышательный ценовой тренд был вызван увеличением спроса перерабатывающих и экспортноориентированных компаний. В Западно-Сибирском регионе рост цен в большей степени касался пшеницы 4 класса, что было обусловлено влиянием конъюнктуры рынка фуражной пшеницы. Так, многие представители животноводческих комплексов сообщали о том, что вследствие дефицита предложения фуражной зерновой были вынуждены заменять ее пшеницей 4 класса, постепенно повышая закупочные цены. На рынке фуражного ячменя на протяжении апреля в европейской части существенных ценовых изменений не фиксировалось. Отметим, что количество предложений данной культуры оставалось ограниченным, вследствие чего торгово-закупочная деятельность нередко осуществлялась по максимальным и приближенным к ним ценам. В то же время, некоторые покупатели фиксировали цены на зерно в прежнем диапазоне ввиду наличия запасов сырья для работы в долгосрочной перспективе. Многие переработчики сообщали о том, что приостановили закупки и планировали возобновить их в середине мая.

Средние цены на продовольственную пшеницу (предложение, EXW), руб/т Регион

08.04.16 15.04.16 22.04.16 29.04.16 Пшеница 3 класса

Центрально-Черноземный

10800

10800

10800

10800

Поволжский

11000

11000

11000

11000

Южный

11700

11700

11700

11900

Уральский

11500

11500

11500

11500

Западно-Сибирский

10900

10900

10900

10900

Пшеница 4 класса Центрально-Черноземный

10400

10400

10400

10400

Поволжский

10600

10600

10600

10600

Южный

11000

11000

11000

11000

Уральский

10600

10600

10600

10600

Западно-Сибирский

10100

10100

10300

10400

Средние цены на фуражные зерновые (предложение, EXW), руб/т Регион

08.04.16 15.04.16 22.04.16 29.04.16 Пшеница

Центрально-Черноземный

10100

10100

10100

Поволжский

9700

9700

9700

10100 9700

Южный

10500

10500

10500

10500

Уральский

10100

10100

10100

10100

Западно-Сибирский

9200

9200

9600

9800

Ячмень Центрально-Черноземный

9800

9800

9800

9800

Поволжский

9700

9700

9700

9700

Южный

10700

10700

10700

10700

Уральский

9700

9900

9900

9900

Западно-Сибирский

8800

9000

9000

9000

9700

9700

9900

Кукуруза Центрально-Черноземный

9700

Поволжский

9600

9600

9600

9800

Южный

10400

10400

10400

10400

Динамика цен предложения на фуражные зерновые в европейской части России, EXW, руб/т

Динамика цен предложения на пшеницу в европейской части России, EXW, руб/т 12000

10500

11000

9500

10000

8500

9000 8000

7500

7000

6500

6000

5500

22

Кукуруза фур.

Пшеница фур.

апр.16

мар.16

янв.16

фев.16

дек.15

окт.15

ноя.15

авг.15

сен.15

июл.15

апр.15

май.15

мар.15

янв.15

фев.15

дек.14

окт.14

ноя.14

авг.14

сен.14

Ячмень фур.

июн.15

Пшеница фур.

апр.16

мар.16

янв.16

фев.16

дек.15

окт.15

ноя.15

авг.15

сен.15

июл.15

июн.15

апр.15

мар.15

янв.15

май.15

Пшеница 4 кл.

4500 июл.14

Пшеница 3 кл.

фев.15

дек.14

окт.14

ноя.14

авг.14

сен.14

июл.14

5000

ЗЕРНОВОЙ РЫНОК

№4 (201) апрель 2016 |

Вместе с тем, в Уральском и Западно-Сибирском регионах в первой половине апреля фиксировался рост цен. По мнению операторов рынка, повышательная ценовая динамика была обусловлена увеличением закупочной активности животноводческими предприятиями на фоне ограниченного количества предложений ячменя. Основная часть аграриев считала целесообразным повышать отпускные цены, реализуя зерно на рынок преимущественно небольшими партиями. На протяжении первой половины апреля в европейской части на рынке фуражной кукурузы сохранялась относительная ценовая стабильность. Небольшие партии зерна поступали на рынок по ранее установившимся отпускным ценам. Покупатели, нуждавшиеся в привлечении крупнотоннажных партий зерновой с соответствующими требованиям ГОСТа качественны-

ми показателями, озвучивали приближенные к максимальным цены спроса. В то же время, некоторые компании сообщали о том, что приостановили закупки данной культуры. Наряду с этим, в Уральском регионе цены на кукурузу в указанный период продолжали активно повышаться вследствие высокого спроса на фоне дефицита предложения зерновой с высокими качественными показателями. В третьей декаде апреля в Центрально-Черноземном и Поволжском регионах отмечался незначительный рост цен. Сложившаяся ситуация была обусловлена увеличением спроса на кукурузу. При этом цены на зерно зачастую повышали предприятия, озвучивавшие ранее приближенные к минимальным закупочные цены.

Россия: обзор внебиржевого рынка

продуктов переработки зерновых культур на приобретение продовольственной пшеницы для переработки. На протяжении месяца в Уральском и ЗападноСибирском регионах цены на пшеничную муку в больДинамика цен на рж аную мук у в России (предлож ение, EXW), руб/т с НДС 136 00 128 00 120 00 112 00 104 00 960 0 880 0

Ев ропейская часть РФ Западно-Сибирский регион

Динамик а цен на пшеничную муку в России (предлож ение, EXW), руб/т с НДС

апр.16

мар.16

фев .16

дек.15

янв .16

окт.15

ноя.15

ав г.15

сен.15

июн.15

июл.15

апр.15

май.15

мар.15

фев .15

дек.14

янв .15

окт.14

ноя.14

ав г.14

сен.14

800 0 июл.14

В

первой половине апреля отмечалось снижение отпускных цен на пшеничную муку в европейской части России. Данная ситуация была обусловлена снижением спроса на муку, а также наличием высокой конкуренции среди производителей продукции. Вместе с тем, ряд переработчиков озвучивал отпускные цены в ранее установившемся диапазоне ввиду ранее сформированных объемов сырья по высоким ценам. Во второй половине месяца основная часть операторов озвучивала прежние цены предложения. В то же время, ряд мукомолов предоставлял ценовые скидки на муку, размер которых варьировался в зависимости от закупаемых объемов и формы/сроков оплаты. Также следует отметить что в последнюю неделю апреля переработчики Южного региона планомерно повышали минимальные отпускные цены на муку, что было обусловлено увеличением затрат

Уральский регион

Динамик а цен на пшеничны е отруби в России (предлож ение, EXW), руб/т с НДС 670 0

190 00

620 0 170 00

570 0 520 0

150 00

470 0 420 0

130 00

370 0

www.hipzmag.com

Ев ропейская часть РФ Западно-Сибирский регион

апр.16

мар.16

фев .16

дек.15

янв .16

окт.15

ноя.15

ав г.15

сен.15

июн.15

июл.15

май.15

апр.15

мар.15

фев .15

дек.14

янв .15

окт.14

ноя.14

сен.14

220 0 ав г.14

апр.16

мар.16

фев .16

дек.15

270 0 июл.14

му ка в /с х/п ев ропейская часть РФ му ка в /с х/п Западно-Сибирский регион му ка 1 с. х/п ев ропейская часть РФ му ка 1 с. х/п Западно-Сибирский регион

янв .16

окт.15

ноя.15

ав г.15

сен.15

июн.15

июл.15

апр.15

май.15

мар.15

фев .15

дек.14

окт.14

ноя.14

ав г.14

сен.14

июл.14

янв .15

320 0

110 00

Уральский регион

23

| №4 (201) апрель 2016 шинстве случаев фиксировались в прежнем диапазоне, при этом ряд переработчиков предоставлял ценовые скидки на муку. В апреле в европейской части России отмечалось повышение цен предложения на ржаную муку. Основными факторами, способствующими росту цен на продукцию, были высокие цены на сырье и ограниченное количество предложений ржи. Отметим, что многие участники рынка европейской части сообщали, что на рынок поступала ржаная мука белорусского производства по более низким ценам (10000-12500 руб/т CPT). В Уральском и Западно-Сибирском регионах отпускные цены на продукцию оставались неизменными. Для рынка пшеничных отрубей европейской части России в апреле была характерна относительная ценовая стабильность. Основная часть участников рынка фиксировала отпускные цены на продукцию в ранее установившемся диапазоне. Следует отметить, что ряд участников рынка информировал об активизации спроса комбикормовых заводов и животноводческих предприятий на отруби. Вместе с тем, в конце месяца в Уральском и ЗападноСибирском регионах отмечался рост цен. Сложившаяся ситуация была вызвана активизацией спроса комбикормовых заводов и животноводческих предприятий на отруби.

24

Средние цены на продукты переработки зерновых (предложение, EXW), руб/т Регион

08.04.16

15.04.16

22.04.16

29.04.16

Мука в/с Центрально-Черноземный

16000

15600

15600

15600

Поволжский

16500

16400

16400

16400

Южный

17400

17200

17200

17200

Уральский

17600

17600

17600

17600

Западно-Сибирский

16600

16500

16500

16500

Мука 1 сорт Центрально-Черноземный

14400

14000

14000

14000

Поволжский

15300

15100

15100

15100

Южный

16600

16300

16300

16500

Уральский

16700

16700

16700

16700

Западно-Сибирский

15600

15500

15500

15500

Мука ржаная Центрально-Черноземный

13500

13500

13500

13500

Поволжский

13600

13600

13800

13800

Южный

13000

13000

13200

13200

Уральский

13300

13300

13300

13300

Западно-Сибирский

12700

12700

12700

12700

Отруби пшеничные Центрально-Черноземный

5800

5800

5800

5800

Поволжский

5700

5700

5700

5700

Южный

6800

6800

6800

6800

Уральский

6000

6000

6000

6000

Западно-Сибирский

4800

4800

4800

5500

ТЕМА

№4 (201) апрель 2016 |

Украинские рынки продовольственной ржи и ржаной муки: сезон рекордных цен

В течение последних 3 сезонов посевные площади и валовой сбор ржи в Украине постепенно снижаются, а вслед за ними и объемы производства ржаной муки. В текущем МГ многие мукомолы отмечали сложности с приобретением необходимых партий данной зерновой ввиду того, что объемы внутреннего потребления превышают объемы валового сбора в 2015 г. Учитывая этот факт, отпускные цены на сырье и ржаную муку большую часть МГ планомерно повышались. О развитии ценовой ситуации в указанных сегментах далее.

Н

а протяжении последних 3 сезонов многие сельхозпроизводители Украины предпочитали сокращать объемы производства ржи. Сложившаяся ситуация была вызвана, в первую очередь, низким спросом на зерновую как перерабатывающих, так и экспортноориентированных компаний, что в 2015/16 МГ привело к уменьшению посевных площадей под данной культурой до рекордно низкого показателя – 152 тыс. га (188 тыс. га в 2014/15 МГ), а валовой сбор составил лишь 391 тыс. тонн (478 тыс. тонн в 2014/15 МГ). При этом урожайность ржи в 2015 г. была на уровне 2,6 т/га, что выше показателей прошлых лет. По прогнозам аналитиков ИА «АПКИнформ», внутреннее потребление ржи в текущем сезоне составит 470 тыс. тонн.

Продовольственная рожь: нет предложения – рекордные цены Сокращение объемов производства привело к тому, что на протяжении большей части текущего сезона для сектора продовольственной ржи была характерна повышательная ценовая тенденция. Так, с июля по апрель 2015/16 МГ цены на зерновую выросли в среднем на 900 грн/т – до 3500-4000 грн/т СРТ и 3700-4300 грн/т EXW. Стоит отметить, что, по данным ИА «АПК-Информ», вы-

шеуказанные цены являются рекордными за последние 5 сезонов. Вместе с тем, нетипичный для рынка рост цен стал результатом не только сокращения производства, но целого ряда других факторов. Низкое качество ржи урожая 2015 г.: вследствие неблагоприятных погодных условий, фиксировавшихся в период уборочной кампании, качественные показатели зерновой существенно снизились, в частности число падения. Вследствие этого уже с первых месяцев текущего сезона на рынке фиксировался дефицит предложения сырья высокого качества, а во второй половине текущего МГ их количество сократилось до минимума. Девальвация национальной валюты: нестабильная ситуация на валютном рынке отмечалась практически на протяжении всего 2015/16 МГ. Однако существенное влияние на данный сегмент она оказывала лишь в сентябре-ноябре 2015 г., когда каждый новый виток снижения курса гривни к доллару США приводил к сокращению количества предложений и активному повышению отпускных цен. Соответственно, покупатели с целью приобретения необходимых для работы объемов зерна были вынуждены также повышать цены спроса. Ограниченное количество предложений не позволяло покупателям сформировать запасы зерна для долгосрочной перспективы и планировать работу. Сдерживание продаж аграриями и постоянное повышение

Динамика производства ржи в Украине 1000

25,8 20,7

20,7

800

22,7

25,9

25,5

22,8

25,0 20,0

16,7

15,0

600 953

400 200

30,0

468

0

2009

288

465

2010

677

579 284 2011

Посевные площади, тыс. га

303

284

2012

10,0

638

2013

478 188 2014

Валовой сбор, тыс. тонн

391 152 2015

144

362

2016*

Урожайность

Посевная площадь и валовой сбор

1200

5,0 0,0

Урожайность, ц/га

* Здесь и далее прогноз Источник здесь и далее: АПК-Информ

www.hipzmag.com

25

Общее предложение и внутреннее потребление

| №4 (201) апрель 2016 1000

Распределение ржи в Украине

90%

77% 66%

800

60%

57%

80%

67%

70% 60%

600 400

50% 753

200 0

910

838 580

40%

822

550

515

702 490

30% 470

10% 2011/12

2012/13 2013/14 2014/15 Общее предложение, тыс. тонн Внутреннее потребление, тыс. тонн Доля внутреннего потребления в общем предложении

2015/16*

Ржаная мука: ценовой пик при низком спросе Конъюнктура рынка сырья стала определяющей ценообразование в секторе ржаной муки. Так, с июля 2015 г. цены предложения на данный вид продукции выросли с 3300-4400 грн/т EXW и в апреле т.г. варьировались в диапазоне 4900-5700 грн/т EXW, что является рекордом за последние 5 сезонов. Вместе с тем, цены на готовую продукцию могли бы быть более высокими, если бы не конкуренция со стороны импортеров.

Средние цены в Ураине в 2015/16 МГ, грн/т 5 600 5100

5 200

5200

4 800 4 400

4 100 3 900

3900

2 800 2 400

3700 3100 2 800

2900

2 600

Рожь (спрос, СРТ)

26

4000 3800

3 600 3 200

0%

на рынке, наша компания делала ставку на стабильное и высокое качество муки с дифференцированным подходом к ценообразованию в зависимости от условий реализации. По нашему мнению, изменение ценовой ситуации на рынке ржаной муки до конца сезона будет зависеть от объема импорта белорусской муки. Если экспансия соседей будет активной, цены на муку как минимум не будут активно повышаться», - прокомментировал ситуацию Вадим Гранюк (Луцкий КХП №2).

отпускных цен вынуждали большинство потребителей повышать цены спроса и зачастую работать «с колес». Отметим, что относительно стабилизировалась ценовая ситуация лишь в конце марта т.г. Изменение ценового тренда было обусловлено, в первую очередь, снижением спроса. Так, некоторые перерабатывающие компании ввиду неприемлемо высоких цен на сырье считали целесообразным временно приостановить выпуск данной продукции до поступления сырья урожая 2016 г. «Формировать запас ржи с начала сезона было довольно трудно, так как ее количество было незначительным в структуре валового сбора зерновых в нашей области. 90% зерна мукомольных кондиций было реализовано аграриями еще до нового года, что и оказало ключевое влияние на ценообразование. Также не стоит забывать, что конкуренция в нашей области в отношении продажи ржаной муки была достаточно высокой. При этом активность продаж оставалась умеренной. Хотелось бы отметить, что с марта 2016 г. на рынке присутствуют белорусские производители ржаной муки, которые составляли конкуренцию не только по качеству, но и по цене. Естественно, чтобы сохранить свои позиции

4 000

20%

Рожь (предл., EXW)

Мука ржаная (предл., EXW)

ТЕМА Сдерживающим фактором роста цен на рынке было увеличение импорта ржаной муки белорусского происхождения, которая предлагалась по более низким ценам (4900-5000 грн/т EXW, со склада в Украине), чем продукция отечественного производства. Чтобы удержать свои позиции на рынке, ряд украинских производителей, несмотря на конъюнктуру рынка сырья, был вынужден предоставлять ценовые скидки.

№4 (201) апрель 2016 | Учитывая тот факт, что основные объемы продовольственной ржи аграрии реализовали до новогодних праздников, в настоящее время фиксируется временная приостановка работы предприятий до поступления зерна нового урожая. Также операторы рынка не исключают вероятности увеличения импорта ржаной муки из Беларуси, что по-прежнему будет сдерживать рост цен, как на муку, так и на сырье.

Комментарий аналитика ИА «АПК-Информ» Андрея Купченко К сожалению, нужно констатировать, что на фоне общего интенсивного роста производства зерна в Украине появляются сегменты зернового рынка, в которых складывается дефицит предложения. К таким сегментам относится и рынок ржи. Одной из ключевых причин снижения интереса сельхозпроизводителей к производству ржи является ее низкая рентабельность. Например, в 2014 году, согласно данным ГКС, на фоне средней рентабельности пшеницы 28% и кукурузы 26% производство ржи было убыточным со средним показателем (-6%). Здесь сказывается довольно низкая урожайность культуры в сравнении с другими зерновыми, а также отсутствие активного спроса на внешних рынках. Также нужно отметить, что в Украине 99% урожая ржи формируется озимыми посевами, которые несколько сезонов кряду закладываются при аномальных агрометеорологических условиях. Это, в свою очередь, влияет как на урожайность, так и на качество зерновой. Еще в 2009 году посевные площади ржи в Украине составляли 468 тыс. га, что позволило сформировать ее урожай на уровне 953 тыс. тонн и в полной мере обеспечить потребности внутреннего рынка. В 2015 году посевная площадь под данной культурой сократилась до рекордно низкого уровня – 151 тыс. га, а валовой сбор оценивается также в рекордно низкие 391 тыс. тонн (-59%). Учитывая, что объем внутреннего потребления ржи в текущем сезоне оценивается в 470 тыс. тонн, можно констатировать дефицит предложения, который на фоне ориентации на внутренний рынок оказывает существенную поддержку ценам на рожь. Что касается сегмента ржаной муки, то здесь также отмечается спад производства, но он менее существенен, чем сокращение валовых сборов ржи. Так, в 2009 году объем производства данной продукции составил 181 тыс. тонн, а по итогам 2014 года оценивается в 143 тыс. тонн (-21%). Нужно отметить, что ражаная мука является достаточно востребованной продукцией на внутреннем рынке, так как на фоне изменений в культуре питания население Украины все чаще отдает предпочтение ржаному хлебу. Производство данной продукции достаточно стабильно, а недостаток ржаной муки внутреннего производства компенсируется импортными мучными смесями, из которых выпекается хлеб непосредственно в условиях крупных торговых сетей. Более того, в последние месяцы текущего сезона существенно увеличился импорт ржаной муки в Украину, который по итогам июля-февраля составил 2,9 тыс. тонн, тогда как за предыдущие 2 сезона суммарно было импортировано всего 29 тонн данной продукции. Также нужно отметить несоответствие основных регионов возделывания ржи и производства ржаной муки. Так, Киевская область, которая лидирует в производстве ржаной муки и обеспечивает выработку 27% суммарного объема в Украине, всего на 60% обеспечена рожью внутреннего производства. В то же время, в Волынской области, где производится менее 1 тыс. тонн ржаной муки, объем сырьевой базы в 110 раз превосходит объем переработки. В связи с этим поддержку ценам оказывают и логистические издержки. В будущем сезоне, к сожалению, ожидается дальнейшее сокращение производства ржи. Общая посевная площадь под данной культурой оценивается всего в 144 тыс. га, что, по нашим оценкам, позволит сформировать урожай на уровне 362 тыс. тонн (-7% к показателю 2015 г.). Таким образом, складываются все базовые предпосылки для поддержки внутренних цен на рожь в Украине. Дмитрий Пархоменко Александрина Овдиенко

www.hipzmag.com

27

| №4 (201) апрель 2016

Рынок продовольственной ржи

и ржаной муки РФ: роста цен не избежать На протяжении нескольких сезонов ценовая ситуация на российском рынке продовольственной ржи и ржаной муки оставалась достаточно стабильной. Однако 2015/16 МГ стал исключением из правил, и преобладающим трендом в сегменте являлся рост цен. Недостаточное количество предложений сырья и, как следствие, высокие цены на готовую продукцию способствовали снижению торгово-закупочной активности в данных секторах.

Сокращение производства ржи – основание для ценовых взлетов В РФ рожь не является экспортно-ориентированной культурой. В структуре потребления основную долю занимает использование зерновой для внутреннего потребления на продовольственные цели (в среднем 57%), в то время как на кормовое потребление приходится (около 30%). Вместе с тем в последние несколько сезонов интерес к данной культуре со стороны потребителей ослабевал, ввиду чего объемы потребления снизились до 2600 тыс. тонн (2015/16 МГ) против 2900 тыс. тонн в 2013/14 МГ. В то же время общее предложение ржи на протяжении последних трех сезонов оценивалось в пределах 34003800 тыс. тонн. Сложившаяся ситуация послужила причиной значительного сокращения производства зерна. По данным ИА «АПК-Информ», в 2015 г. посевные площади под рожью снизились до 1290 тыс. га против 1875 тыс. га в 2014 г. Валовой сбор зерна также сократился, как за счет снижения урожайности, так и площади посевов, и составил 2086,2 тыс. тонн (-38% к 2014 г.). По мнению операторов рынка, многие аграрии предпочитали сокращать производство и переориентировались на другие культуры вследствие низкой рентабельности ржи. Напомним, что на протяжении последних нескольких сезонов цены на зерновую были низкими, а спрос в большинстве случаев – ситуативным и нестабильным. Так, основные объемы ржи покупатели формировали в период сезонного снижения цен, в то время как на протяжении большей части МГ проявляли невысокий интерес к приобретению зерна, вследствие чего ключевым трендом на рынке являлась относительная ценовая стабильность.

Производство ржи в России Посевная площадь тыс. га Урожайность, ц/га Валовой сбор, тыс. тонн

2013/14 1832 18,9 3360

2014/15 1875 17,7 3281

2015/16 1291 16,7 2087

Источник: Федеральная служба государственной статистики России

Европейская часть: ценовые тенденции Вместе с тем, в текущем сезоне в результате ограниченного количества предложений цены на данную культуру в большинстве регионов европейской части уже с

28

середины сентября 2015 г. повышались активными темпами – в среднем на 200-400 руб/т в неделю. В указанный период цены спроса/предложения на зерновую варьировались в переделах 7200-7500 руб/т СРТ и 7400-7700 руб/т EXW. Отметим, что еще одним фактором, оказывавшим поддержку росту цен, являлось снижение качественных характеристик зерновой урожая 2015 г., а также высокая доля фуража в общем валовом сборе. Многие переработчики сообщали о том, что вследствие неблагоприятных погодных условий, установившихся в период проведения уборочной кампании, рожь, поступавшая на рынок, нередко имела низкое число падения и натуру. В то же время показатель сорной примеси был завышен. Пик повышения цен на зерно пришелся на период с начала января по середину февраля т.г., чему способствовало не только превышение спроса над предложением, но и нестабильная ситуация на валютном рынке. Аграрии, предпочитавшие на протяжении большей части сезона сдерживать продажи, в указанный период практически не реализовали зерновую на рынок, повышая цены в среднем на 1000-1500 руб/т. К середине марта т.г. в большинстве регионов РФ цены на рожь выросли более чем на 6000 руб/т и достигли исторических максимумов – 10800-12000 руб/т. В целом, на протяжении большей части МГ покупатели европейской части испытывали трудности с приобретением необходимых для работы объемов сырья и в ряде случаев были вынуждены закупать зерно в Уральском и Западно-Сибирском регионах. С учетом логистических затрат цены на рожь нередко превышали стоимость продовольственной пшеницы (11000-11500 руб/т СРТ). В настоящее время в данном сегменте отмечается стабилизация цен. Основная часть покупателей информирует о том, что не имеет возможности повышать цены спроса, однако фиксирует их на максимальных уровнях.

Уральский и Западно-Сибирский регионы: ценовые тенденции В Уральском и Западно-Сибирском регионах ситуация развивалась несколько иначе. Так, вплоть до середины декабря 2015 г. цены на зерно существенным корректировкам не подвергались. Небольшие партии зерна

ТЕМА

№4 (201) апрель 2016 | Средние цены предложения на рожь в РФ в 2015/16 МГ, CРТ, руб/т

11 500

10 800

10 500

10 500

9 500 8 500

7 800

7 500 6 500 5 500

6 300

7 500

6 000

Поволжский регион

Уральский регион

Источник: АПК-Информ

поступали на рынок в достаточном количестве, а качественные характеристики в большинстве случаев соответствовали требованиям ГОСТа. Вместе с тем, высокая закупочная активность покупателей европейской части способствовала увеличению конкуренции и сокращению количества предложений данной культуры. Так, закупочные цены на зерновую начали активно повышаться в период с середины декабря вплоть до конца февраля т.г. среднем на 2000 руб/т и достигли 9500-10000 и 8600-8800 руб/т СРТ в Уральском и Западно-Сибирском регионах соответственно. Отметим, что с начала марта текущего сезона в данном секторе не фиксировалось значительных ценовых изменений. При этом цены спроса/предложения на зерно были преимущественно декларативными вследствие невысоких темпов торгово-закупочной деятельности.

Ржаная мука: конъюнктура рынка сырья как определяющий фактор ценообразования Формирование цен на рынке ржаной муки в большинстве случаев является зеркальным отражением ценовой ситуации в сегменте продовольственной ржи. С начала 2015/16 МГ переработчикам приходилось работать в условиях постоянного роста цен и недостаточного количества предложений зерновой с соответствующими требованиям ГОСТа качественными показателями. Напомним, что в августе 2015 г. средние цены предложения на готовую продукцию в европейской части фиксировались в пределах 9500-11500 руб/т на базисе EXW. При этом с сентября по декабрь 2015 г. цены предложения на ржаную муку в европейской части выросли в среднем на 2000-3000 руб/т и варьировались в пределах 11500-14000 руб/т EXW. Незначительно отличалась ценовая ситуация в Уральском и Западно-Сибирском регионах, где ключевое влияние на ценообразование оказывали спрос со стороны потребителей и высокая конкуренция между производителями готовой продукции. Отметим, что www.hipzmag.com

стартовые среднерыночные отпускные цены на муку фиксировались в диапазоне 9000-10500 руб/т EXW. А с сентября по декабрь 2015 г. цены предложения выросли в среднем на 1500 руб/т и варьировались в пределах 10000-11000 руб/т на базисе EXW. Ценовая ситуация стабилизировались лишь к середине декабря 2015 г. вследствие снижения покупательской активности и сезонного фактора. Возобновился рост цен со второй декады февраля т.г., и в ряде регионов европейской части отпускные цены на готовую продукцию достигали 13500-14500 руб/т EXW, при этом в Уральском и Западно-Сибирском регионах цены предложения на муку варьировались в диапазоне 12000-13500 руб/т EXW. Кроме того, участники рынка отмечали, что темпы торгово-закупочной деятельности на рынке были невысокими, при этом цены на готовую продукцию они были вынуждены повышать пропорционально удорожанию сырья. Лишь некоторые переработчики, отмечая умеренный спрос покупателей, оставляли цены предложения на данный вид продукции неизменными. В настоящее время ценовая ситуация на рынке ржаной муки остается нестабильной, а цены предложения на данный вид продукции продолжают постепенно повышаться. Так, по информации из европейской части, отпускные цены на ржаную муку варьируются в пределах 13300-14700 руб/т EXW. При этом в Уральском и ЗападноСибирском регионах цены предложения фиксируются в диапазоне 12500-13800 руб/т EXW соответственно.

Белорусская ржаная мука Еще одним немаловажным фактором формирования цен на ржаную муку в текущем сезоне стало поступление на рынок ржаной муки белорусского производства, которая была значительно дешевле отечественного аналога и, соответственно, незначительно сдерживала рост цен на рынке. Переработчики европейской части информировали, что в период с октября 2015 г. по апрель т.г. на рынок поступали предложения белорусской продукции по ценам в пределах 9500-11000 руб/т CPT. Однако,

29

| №4 (201) апрель 2016 14 000

Средние цены предложения на муку ржаную в РФ в 2015/16 МГ, EXW, руб/т 13 600

13 000

13 300

12 000 11 000 10 000 9 000

9 900 9 000 9 000

9 300

8 000

Поволжский регион

несмотря на высокую конкуренцию и давление на рынок, российские мукомолы не могли идти на значительные ценовые уступки вследствие высокого уровня цен на продовольственную рожь.

Ожидания операторов рынка В настоящее время многие участники рынка предполагают, что на протяжении апреля-июля т.г. цены на рожь и ржаную муку продолжат активно повышаться. Основные объемы зерновой с соответствующими требовани-

Уральский регион

ям ГОСТа качественными показателями уже реализованы и соответственно на рынок поступает минимальное количество предложений сырья. Однако открытым для переработчиков остается вопрос, каких максимальных диапазонов могут достичь цены к концу 2015/16 МГ. Вместе с тем, формирование цен в секторе ржаной муки будет напрямую зависеть не только от развития ценовой ситуации на рынке продовольственной ржи, но и спроса потребителей. Полина Калайда Вера Коптилая

Овес – один з перших у світовому рейтингу безглютенової сировини*

Сьогодні у світі актуальним є розроблення сучасних технологій виробництва харчових продуктів спеціалізованого призначення, спрямованих на профілактику та лікування аліментарно залежних захворювань. До таких видів продуктів можна віднести передусім безглютенові вироби, які призначені для людей, хворих на целіакію. Безглютеновий тренд зберігає сильні позиції, і овес, як безглютенове зерно, займає одне з перших місць. Відомо, що Фінляндія – один з найбільших виробників високоякісного харчового вівса у світі. Про особливості виробництва безглютенового вівса у Фінляндії ми вирішили поспілкуватись з генеральним директором однієї з провідних фінських компаній Helsinki Mills Ltd Міскою Кусела.

- Пане Кусела, ваша компанія Helsinki Mills Ltd – одне з провідних борошномельних підприємств у Фінляндії. Для початку могли б Ви розповісти про шлях до успіху вашої компанії?

- Helsinki Mills – це борошномельна компанія, яка належала родині Пак. Корені родини сягають Естонії, де вони заснували свій перший борошномельний завод в ХVII столітті. Компанія Helsinki Mills – великий переробник фінського зерна. Компанія розробляє, реалізовує та продає різноманітні зернові продукти для споживачів,

* Переклад інтерв’ю, опублікованого у журналі «Miller» (№75 березень 2016, стор. 90-93)

30

МНЕНИЕ пекарень та інших підприємств харчової промисловості. Основна сировина компанії – це місцеве фінське зерно, яке переробляється в різні види продуктів для випікання та сніданку. Раціональність є однією з цінностей компанії. Екологічно безпечний метод виробництва – звичне життя на Helsinki Mills. Наприклад, всі виробничі підприємства використовують невикопні джерела енергії, включаючи власне біопаливо, таке як побічні продукти помелу. Що стосується пакувальних матеріалів, які використовуються на Helsinki Mills, то екологічні аспекти ретельно беруться до уваги. Компанія Helsinki Mills спеціалізується на органічних продуктах і є сьогодні найбільшим переробником органічного зерна в Фінляндії. Чиста сировина, вагомий борошномельний досвід і передова технологія гарантують продукцію високої якості. Компанія Helsinki Mills відома також поза межами Фінляндії. Вона експортує, головним чином, різноманітні вівсяні продукти до понад 30 країн світу.

- Що Ви можете сказати про асортимент продукції та місце вашої компанії на фінському ринку? Які особливості вашої компанії відрізняють вас від конкурентів?

- Наш товарний асортимент включає різні типи зернової продукції – органічну, традиційну, безглютенову – таку як борошно, сухі суміші для випікання хлібобулочних виробів, крупи, вівсяна каша, мюслі та сухі сніданки для споживачів, пекарень та підприємств. У Фінляндії існує п’ять головних борошномельних підприємств, і ми одне з них. Ми єдина фінська компанія, яка виготовляє екструдовані сухі сніданки для власного ринку та на експорт.

- Чи могли б Ви надати інформацію про обладнання, потужності та технології, які ви використовуєте? Що Ви можете сказати про рівень вашої компанії, коли йдеться про потужність та технологію?

- Сьогодні у нас є три виробничих підприємства. Борошномельне підприємство, розташоване поблизу м. Гельсінкі – спочатку воно розташовувалося в м. Гельсінкі, звідси і назва компанії. Підприємство з переробки вівса знаходиться північніше, де розташовані основні сільськогосподарські угіддя вівса. Близько до цього підприємства з переробки вівса є також завод з виробництва сухих сніданків та мюслів. До минуло року у нас було ще підприємство в Естонії, проте ми його продали. Загалом, ми переробляємо близько 100000 тонн щорічно – пшеницю, жито, овес і ячмінь разом взяті. Найбільше за об’ємами – пшениці, потім йдуть овес, жито і ячмінь. За останні 4 роки ми серйозно інвестували в переробку вівса, оскільки саме в цьому ми бачимо перспективи розвитку.

- Борошномельні заводи працюють тільки на внутрішній ринок Фінляндії, чи здійснюється якийсь експорт? www.hipzmag.com

№4 (201) апрель 2016 | - Ні, ми не працюємо лише для фінського ринку. Ми експортуємо в понад 30 країн різні види зернових продуктів, в основному це продукти переробки вівса.

- Які в компанії Helsinki Mills Ltd. майбутні цілі щодо інвестування та ринку?

- Ми хочемо розвинути нашу торгову марку в Фінляндії та набути популярності та визнання наших товарів за кордоном. Як вже було сказано, майбутній розвиток залежить від експорту вівса.

- Могли б Ви щось також розказати про борошномельну промисловість у вашій країні та споживчі звички людей? Яке місце займає Фінляндія у світовому масштабі, що стосується використання борошномельних технологій, об’ємів виробництва, якості та споживання борошна?

- Коли йдеться про пшеницю, то фінські борошномельні підприємства в основному переробляють власну пшеницю. В європейському або світовому масштабі об’єми фінської пшениці дуже малі. Північні країни великі фанати житнього хліба, тому переробка жита займає більшу частину в обсягах виробництва борошна у Фінляндії. Каші, як і колись, зараз знову дуже популярні. Овес – основний інгредієнт каш, але також використовуються, наприклад, плющені жито та ячмінь. Вівсяний хліб також стає все популярнішим. Фінляндія – один з найбільших виробників високоякісного харчового вівса у світі. Це одна з причин, чому ми зосередились на вівсі. Безглютеновий тренд зберігає сильні позиції, і овес, як безглютенове зерно, займає одне з перших місць. Однак, отримати цілком чистий овес без домішок іншого зерна, починаючи з посіву і культивування і закінчуючи споживанням, набагато складніше, ніж здається. Ми працювали над цим питанням чотири роки і тепер маємо готові до використання рішення для виробництва безглютенових вівсяних продуктів.

- Що Ви думаєте про майбутній розвиток вашої країни, особливо, коли йдеться про борошномельну промисловість?

- Борошномельна промисловість, що стосується об’єму, дуже пов’язана з хлібобулочною промисловістю. У Фінляндії хлібобулочна промисловість переживає важкі часи через неприйняття споживачами пшениці та глютену, низьковуглеводний тренд та збільшення імпорту замороженого хліба. Однак, цільне зерно і особливо овес знову включаються у раціон, що означає сприятливі можливості для пекарів, якщо вони зможуть використати шанс, запропонувавши правильні рішення для пекарень. Але давайте дивитися правді у вічі. Сьогодні традиційна борошномельна промисловість доволі застійна і суттєвих покращень у найближчому майбутньому не передбачається. Борошномельній промисловості також потрібно шукати можливості поза своїми традиційними ринками, пропозиціями, рішеннями та технологіями.

31

| №4 (201) апрель 2016 УДК 631.3:528.8:681.518

Переобладнання сівалки

для диференційованої сівби сільськогосподарських культур Бpоваpець О., кандидат технічних наук, Нацiональний унiвеpситет бiоpесуpсiв i пpиpодокоpистування Укpаїни

У статті наведено рекомендації щодо переобладнання сівалки для реалізації диференційованої сівби сільськогосподарських культур. Ключовi слова: монiтоpинг, точне землеробство, пpогностично-компенсацiйна технологія. В статье приведена пpогностически-компенсационная технология переменных норм внесения технологического материала на основе уточненных данных почвы, что позволяет на основе данных мониторинга параметров состояния сельскохозяйственных угодий, полученных от системы мониторинга, оценить состояние сельскохозяйственных угодий и принять стратегию управления агpобиологическим потенциалом поля. Ключевые слова: мониторинг, точное земледелие, пpогностически-компенсационная технология.

In the article is resulted prognostichno - compensative technology of variable norms of bringing of technological material on the basis of specified given grountou, that allows on to sleep of data of monitoring of parameters to estimate the state of agricultural lands of got from the system of monitoring the state of agricultural lands and adopt the staretegiyo management by agrobiological potential of the field.

Keywords: monitoring, exact agriculture, prognostichno - compensative technology.

П

остановка проблеми. Отримання опеpатив­ ної iнфоpмацiї пpо стан об’єкта в умовах сiльськогосподаpського виpобництва є дуже важливим, оскiльки володiння такою iнфоpмацiю дає можливiсть ухвалити опеpативно упpавлiнськi piшення щодо ефективностi виконання технологiчних опеpацiй в умовах невизначеностi та швидкоплинностi величини вiдповiдних паpаметpiв. Для pеалiзацiї такої схеми необхiдно pозpобити математичний апаpат для pеалiзацiї пpогностичнокомпенсацiйної технологiї змiнних ноpм внесення технологiчного матеpiалу. Дана технологiя з уpахуванням специфiки стану ґpунтового сеpедовища дає можливiсть опеpативно обpати стpатегiю упpавлiння агpобiологiчним станом сiльськогосподаpських угiдь, спpямовану на виpобництво оpганiчної пpодукцiї pослинництва, зменшення питомих енеpгетичних витpат, отpимання максимального пpибутку, отpимання максимальної вpожайностi тощо. Очевидно, що важливою складової даної технологiї є математичний апаpат, який з уpахуванням вхiдної iнфоpмацiї дасть можливiсть отpимати вихiднi данi для ефективного управління станом сiльськогосподаpських угiдь. Мета дослiдження – побудова ефективної моделi обpобки pезультатiв дослiджень ваpiабельностi стану сiльськогосподаpських угiдь, отpиманих вiд сис-

32

тем монiтоpингу за допомогою кластеpної моделi для pеалiзацiї пpогностично-компенсацiйної технологiї змiнних ноpм внесення технологiчного матеpiалу на основi уточнених даних ґpунту. Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Для pеалiзацiї поставленої мети на основi аналiзу лiтеpа­туpних pезультатiв [1-10] i дослiджень визначено iснуючi методи та технiчнi засоби монiтоpингу стану сiльсько­господаpських угiдь, якi визначають якiсть виконання технологiчних пpоцесiв у сучасних технологiях pослинництва, встановлено комплекси технiчних засобiв опеpативного монiтоpингу стану сiльськогосподаpських угiдь для цiленапpавленої дiї на ґpунтове сеpедовище pобочих оpганiв сучасних сiльськогосподаpських машин (pис. 1). Таким чином, необхiдна ефективнiсть виpобництва пpодукцiї pослинництва основних технологiчних пpоцесiв у pослинництвi (pис. 1) забезпечується за pахунок iнтегpованого iнфоpмацiйного забезпечення системи та монiтоpингу стану сiльськогосподаpських угiдь, що дає можливiсть отримати належну якiсть виконання технологiчних опеpацiй у pослинництвi шляхом опеpативного управління технологiчними пpоцесами у pослинництвi. Виготовлення вузлів та елементів зернової сівалки для технологій точного землеробства Вузли та елементи висівної системи для технологій ТЗ. У відповідності до розроблених раніше концепції та

РАСТЕНИЕВОДСТВО

№4 (201) апрель 2016 |

Рис. 1. Кронштейн кріплення привідного електродвигуна

ідеології побудови сівалки для технологій точного землеробства було розроблено і виготовлено висівну систему, а також програмно-апаратні елементи для реалізації змінних норм сівби (рис. 1). Виготовлено пневмомеханічну висівну систему (рис. 2), в якій регулювання змінних норм висіву насіння здійснюються зміною робочої довжини котушкового дозуючого пристрою 2 «на ходу» сільськогосподарської машини, у відповідності до картограми-завдання. Імітаційне моделювання процесів місцевизначеної сівби Для забезпечення належної якості диференційованого внесення технологічного матеріалу потрібно враховувати нестабільну роботу системи, обумовлену різними факторами (рис. 3). Динаміка зміни зазначених показників має враховувати зовнішні збурення та забезпечувати належне виконання завдання із внесення технологічного матеріалу.

Приклад реалізації запропонованого процесу представлено на графіку. Детальний аналіз свідчить про наявність похибок, обумовлених різного роду збуреннями, подальший аналіз яких дасть можливість їх виявити та ухвалити конкретні рішення із забезпечення належної точності виконання технологічної операції. Висновки Для ефективного pегулювання стану ґpунтового сеpедовища значну pоль набувають, у пеpшу чеpгу, ефективнi методи екологiчного монiтоpингу – системи спостеpежень, оцiнки та пpогнозу стану пpиpодного сеpедовища. Таким чином, пpогностично-компенсацiйна технологiя змiнних ноpм внесення технологiчного матеpiалу включає такi основнi напpямки дiяльностi: спостеpеження за чинниками, що впливають на стан ґpунтового сеpедовища; оцiнку фактичного та пpогноз майбутнього стану ґpунтового сеpедовища. Запpопонована пpогностично-компенсацiйна техноло­

Рис. 2. Загальний вигляд удосконаленої сівалки із пневматичним висівним апаратом

www.hipzmag.com

33

| №4 (201) апрель 2016

Рис. 3. Робоча реалізація змінних норм висіву

гiя змiнних ноpм внесення технологiчного матеpiалу на основi уточнених даних ґpунту дозволяє pеалiзувати локально-стpiчкове дифеpенцiйоване внесення мiне­

pальних добpив і дозволяє зекономити 10-25% посiвного матеpiалу, спpияє пiдвищенню вpожайностi сiльсько­ господаpських культуp у сеpедньому на 10-20 ц/га.

Л І Т Е РАТ У РА 1. А.с. СPСP №209878, МПК5 А01С 15/12.

2. http://www.yara.de/doc/39944_Broschuere_N-Sensor_201206.pdf.

3. Патент № 55582, опубл. 15.04.2003, бюл. № 4, МПК A01C 15/00/ 4. Масло I.П., Миpоненко В.Г. Автоматизована система монiтоpингу pодючостi ґpунту та локально-дозоване викоpистання хiмпpепаpатiв // Вiсник сiльськогосподаpської науки. - 1998. - №5. - С. 56-58.

5. Пастушенко С.И. Оптимизация сельскохозяйственных технических систем // Технiка АПК. – 1999. - №8. – С. 12-15.

6. Адамчук В.В., Мойсеєнко В.К., Кpавчук В.I., Войтюк Д.Г. Технiка для землеpобства майбутнього. / В зб.: Механiзацiя та електpифiкацiя сiльського господаpства. – Глеваха: ННЦ «IМЕСГ». – 2002. – Вип. 86. – С. 20-32.

7. Сучаснi тенденцiї pозвитку констpукцiй сiльськогосподаpської технiки / За pед. В.I. Кpавчука, М.I. Гpицишина, С.М. Коваля. – К.: «Агpаpна наука», 2004. – 398 с.

8. Гуков Я.С., Линник Н.К., Миpоненко В.Г. Автоматизиpованная система локально-дозиpованного внесения удобpений, мелиоpантов и сpедств защиты pастений: Тpуды 2-й МНПК по пpоблемам диффеpенциального пpименения удобpений в системе кооpдинатного земледелия. – Pязань, 2001. – С. 48-50.

9. Myronenko V., Dubrovin V. Rizeni pracovnich procesu ekologicke techniky. Sbornik prednasek VUZT «Zemedelska technika a biomasa 2004». Том 5. - Praha, 2004.

- Р. 71-75.

10. Миpоненко В.Г. Технiчнi засоби забезпечення якостi виконання технологiчних пpоцесiв у pослинництвi. Моногpафiя, НАУ – К., 2005. – 271 с.

11. Гpом-Мазничевский Л.И., Коваль В.А., Миpоненко В.Г. и дp. Pазpаботать сpедства и системы автоматического контpоля и упpавления мобильными сельскохозяйственными машинами с использованием микpопpоцессоpной техники. Научный отчет УНИИМЭСХ, 1990. – 124 с., № гос. pегистpации 81096003.

12. Бpоваpець О.О. Iнфоpмацiйнi технологiї та технiчнi засоби нового поколiння для монiтоpингу й забезпечення якостi виконання технологiчних пpоцесiв пpи виpощуваннi сiльськогосподаpських культуp / О.О. Бpоваpець // Научно-пpактический жуpнал «Хpанение и пеpеpаботка зеpна». – 2013. – №6 (171). – С. 37-42.

13. http://nubip.edu.ua/sites/default/files/%D0%97%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%82%D0%B5%D0%B7.pdf

34

| №4 (201) апрель 2016

Особливості передпосівної технології

нарощування врожаю зерна різних культур до 20% Данченко В.Г., кандидат технічних наук, директор ТОВ «Елеватор»

П

ідвищення врожайності сільськогосподарських культур є стратегічно важливим питанням в Україні, якому приділяється значна увага як у наукових дослідженнях, так і у виробничих умовах. Загалом урожайність та якість зерна є інтегрованим результатом роботи сільськогосподарських підприємств, який залежить від багатьох чинників, а саме: агрокліматичних умов, якісних характеристик ґрунту, посівних кондицій і врожайних властивостей насіння тощо. Для одержання позитивних результатів на насінницьких посівах потрібно дотримуватися агротехнічних прийомів, рекомендованих для конкретної зони вирощування, своєчасно вживати необхідних заходів захисту насіння рослин. В Україні потенційні втрати врожаю зернових колосових становлять близько 20% валового збору зерна [1]. Тому питання покращення посівних властивостей зерна, його якості та збереження з кожним роком стає все більш актуальним. У комплексній технології вирощування зернових культур одним із заходів, який сприяє підвищенню врожаю та якості продукції рослинництва, є передпосівна обробка насіння, яка переслідує три основні задачі: - знищення зовнішньої та внутрішньої фітопатогенної мікрофлори; - активізація процесів життєдіяльності насіння; - створення умов для захисту рослин під час їхньої вегетації. З метою попередження розвитку зернової мікрофлори існують хімічні, біологічні та фізичні методи. На цей час передпосівна обробка насіння здійснюється переважно хімічними засобами, які передбачають його протруювання фунгіцидами чи інсектофунгіцидами контактної або системної дії зі зволоженням, іноді з додаванням плівкоутворювачів. Але разом із досягненням позитивних результатів використання хімічних засобів захисту рослин має низку негативних наслідків, серед яких забруднення навколишнього середовища отрутохімікатами та їхнє накопичення як у ґрунті, так і у продукції рослинництва, трудомісткість при виконанні робіт. Виробництво таких препаратів є високовитратним і завдає істотної шкоди навколишньому середовищу. Ось чому вчені та практики ряду розвинених країн переходять на альтернативні системи землеробства [2, 3]. Мета роботи. Розробка й експериментальне відпрацювання передпосівної технології нарощування врожаю зерна різних культур до 20% і вище при забезпеченні поліпшених показників якості продукції.

36

Розробка та перевірка нових технологій збереження врожаю, що забезпечують зниження до 12% післязбиральних втрат шляхом усунення причин псування зерна при вологому складуванні, сушінні та зберіганні. Розробка, виготовлення та тестування в польових умовах електричної зерносушарки місткістю ~ 4 тонни, що забезпечує задані режими сушіння й озонової обробки насіння промисловими партіями. Викладення основного матеріалу. Аналізуючи різні альтеративні розробки технологій передпосівної обробки насіння та збереження врожаю, вчені пропонують озонові технології. Вони виявляють комплексну дію озону на насіння і зерно як активуючого та дезінфікуючого агента, а технології їхнього застосування є досить простими й екологічно безпечними. Озон – це нестійкий трьохатомний кисень, що має сильні знезаражувальні властивості та є сильним окиснювачем, тому в озоноповітряних сумішах високих концентрацій, насамперед, гинуть мікроорганізми та комахи. Малі концентрації озону сприяють інтенсифікації обміну речовин, у тому числі в насінні, що активно проростає після обробки. Це пояснюється дією атомарного кисню, який є продуктом розпаду озону, що бере участь в активації біохімічних процесів, стимулює проростання і розвиток корінної системи паростка [3, 4]. Біологічний вплив озону на біополімери зерна залежить від способу його застосування, концентрації та часу впливу. Більшість його ефектів у різних діапазонах концентрацій проявляються в різному ступені і нерідко антагоністично. З підвищенням концентрації посилюється антимікробний і імуностимулюючий ефект озону, але в той саме час зростає його прооксідантна активність. Останніми роками інтенсивно досліджується біологічна дія різних концентрацій озону на біополімери [5]. Результати. Згідно з дослідженнями, проведеними в США, продукти харчування, оброблені озоном, не містять мутагенних і канцерогенних речовин. Озон схвалений як дезінфікуючий засіб, у тому числі і для передпосівної обробки насіння. У 2007 році на моделях для озонування насіння місткістю 120 кг було підтверджено польовими випробуваннями можливість збільшеними дозами озону відновити харчові властивості зерна, враженого цвіллю, а дворазовою обробкою озоном середніми дозами – придушити в зерні комірних шкідників. Додавання до нагрітого повітря при сушінні малих доз озону збільшує стійкість зерна до псування при зберіганні в непристосованих сховищах.

РАСТЕНИЕВОДСТВО Обробка озоном індивідуальними дозами для кожного виду насіння (визначаються експериментально) істотно збільшує врожайність рослин і підвищує якісні показники зерна. Проведені польові дослідження з точним дозуванням озону до насіння соняшника та сої показали, що врожайність соняшника зросла на 20%, а врожайність сої – на 40%, причому попереднє зволоження насіння стимулювало вищу врожайність. Вміст сирого протеїну в сої в порівнянні з контролем збільшився на 14%. Занижені або підвищені дози озону супроводжувалися втратою частини врожаю. Поліпшення якісних показників зерна за рахунок передпосівної озонової обробки насіння було підтверджено дослідженнями, які показали, що протеїн в ядрі пшениці в залежності від дози озону збільшився на 7,5-13,8%; цукор – на 3,2-14%; клітковина – на 14-30%; натрій – на 17,6-47%; кальцій – на 7,7-38,5%. Вміст заліза, міді, цинку, марганцю й інших мінеральних речовин зменшився в порівнянні з контролем. У 2013 році нами було розроблено, встановлено та продемонстровано випробуваннями зразок електричної низькотемпературної 4-тонної (по кукурудзі) зернової сушарки, яка є першою у світовій практиці, що забезпечує точні параметри озонової передпосівної технології та режими дбайливого сушіння сортового насіння. Зернову сушарку обладнано системами приймання зерна, його рециркуляції, нагріву й охолодження середовища, подачі озону і приладами контролю. Вона забезпечує рівномірність обробки потоку насипу і може бути встановлена в будь-якому місці по всьому світу без обмежень. При проведенні випробувань за допомогою блочного електрообігрівача нового типу і комбінованої (нагрівохолодження) технології сушіння нами отримано якісно просушене сортове насіння соняшника та кукурудзи, товарне зерно кукурудзи та гречаної крупи. Сушарка забезпечила задану кінцеву вологість незалежно від погодних умов. Доведено, що сушарка є найбільш рентабельною для передпосівного озонування насіння. Так, умовний добовий дохід роботи сушарки при обробці, наприклад, на-

www.hipzmag.com

№4 (201) апрель 2016 | сіння кукурудзи, виходячи із продуктивності сушарки з озонування 8 т/добу, середньої врожайності кукурудзи 7 т/га, норми висіву 0,02 т/га, ринкової вартості 160 дол./т при 20% збільшенні врожайності може скласти: А = 400 га х 1,4 т/га х 160 дол./т = 89600 дол. США/добу. Навесні 2015 року нами проведено польові випробування передпосівної озонової обробки насіння зернових культур у низькотемпературній сушарці промисловими партіями. Отримано такі результати. Насіння ячменю ярого та льону олійного, оброблене озоном, висіяно в поле на площах 5 і 10 га відповідно без протруювання фунгіцидом тільки через 18 днів через негоду (озонова активація росту насіння забезпечується протягом 9 днів). Маси врожаю ячменю та льону відповідали контролю. Через порушення термінів висіву збільшення врожаю не відбулося, проте, озон виконав функцію протруювача, що виявилося дешевше і безпечніше, ніж використання традиційних фунгіцидів. Насіння кукурудзи було оброблене озоном і висіяне в полі на площі 50 га. Для вибору оптимальних режимів 1/3 насіння була оброблена озоном у сухому стані, а 2/3 – у вологому при різних дозах озону. Обробка насіння у вологому стані збільшила врожайність на 11%. Обробка сухого насіння знизила врожайність по відношенню до вологого на 40%. Дослідженнями доведено, що 2/3 обробленого озоном і зволоженого насіння соняшника, висіяного на 140 га, збільшило врожайність на 13,5% у порівнянні з контролем. Обробка озоном 1/3 насіння в сухому стані знизила врожайність по відношенню до вологого на 35%. Підвищення на 20% врожайності рослин планується досягнути при додаткових дослідженнях, при яких буде усунено негерметичності робочої порожнини сушарки. Доведення і впровадження в промислове виробництво за 2-2,5 роки пропонованих нових технологій (передпосівна озонова обробка насіння, у тому числі овочевих культур, протруєння насіння озоном, сушіння зерна електроенергією замість природного палива, м’яке низькотемпературне сушіння зерна та посівного насіння) дозволить при незначних капіталовкладеннях отримати щорічний прибуток зерна близько 32% від валових зборів на суму понад 3 млрд. дол. США, що зробить цю галузь сільського господарства істотно більш прибутковою і забезпечить отримання екологічно чистих продуктів харчування. Висновки. Показано, що озонування зерна різних культур перед сівбою забезпечує рівноцінний із протравлювачем захист насіння від земельних шкідників, а також збільшення на 11% врожаю зерна кукурудзи та зростання на 13,5% врожаю насіння соняшника. Проведені випробування зернової сушарки дають можливість для делікатного та рівномірного сушіння насіння посівного фонду; висока початкова вологість зерна та несприятливі погодні умови не впливають на якість сушіння.

37

| №4 (201) апрель 2016

Л І Т Е РАТ У РА 1. Берека О.М. Синтез озону в зерновій масі під дією електричного поля високої напруженості / О.М. Берека, С.М. Усенко // Енергетика і автоматика. - 2013. - № 3. - С. 55-60.

2. Паламарчук І.П. Обґрунтування принципової схеми процесу та обладнання для вібраційного сушіння насіння з озонуванням / І.П. Паламарчук, М.О. Величко // Вібрації в техніці та технологіях. – 2010. - №4. – С. 123-129.

3. Лукіна Г.Д. Вплив озонування на основні біополімери зерна пшениці / Г.Д. Лукіна, С.М. Кудашев, Т.Д. Пушкар // Зернові продукти і комбікорми. - 2014. №1. - С. 10-14.

4. Белых А.В. Воздействие низких температур и озона на ферментативную активность и структуру хилинэстеразы / А.В. Белых, А.В. Сакун // Вісник Запорізького національного університету.– 2009. – №2. – С. 68-73.

5. Янковский О.Ю. Токсичность кислорода и биологические системы. Эволюционные, экологические и микробиологические аспекты. – СанктПетербург: ГНОРД. – 2000. – 294 с.

6. Троцкая Т.П. Перспективы использования озона в биоэнергетических процессах сушки и сохранности растительных материалов / Т.П. Тоцкая, Е.И. Голубец, Е.И. Литвинчук, А.М. Миронов, В.М. Грищук // Материалы международной научно-практической конференции. Научно-технический прогресс в сельскохозяйственном производстве. – 2009. – Т 2. – С.7-14.

Современный подход

к предпосевной обработке семян Фадеев Л.В., кандидат технических наук, директор ООО «Спецэлеватормельмаш»

У

важаемый читатель, как бы ни ущемляло нашу гордыню признание того факта, что микроорганизмы появились на Земле за огромное количество лет до появления человека – это так. Зерно было, есть и будет домом обитания и пищей для микроорганизмов. Более того, увеличение производимого человеком зерна, естественно, способствует росту популяций микроорганизмов – конкурентов человека в борьбе за жизнь, и борьбу с ними надо вести по всем правилам борьбы с конкурентами, главное из которых – знать конкурента. Второе правило – враг нашего конкурента, наш друг. Вот тут-то мы только в последнее время начинаем понимать, как мы по-варварски вторглись в жизнь почвеннойбиоты, миллионы лет до появления человека находящейся в симбиозе с растениями.Сегодня мы отвальной пахотой и химическими препаратами практически ведем с ней войну на уничтожение. Генеральный директор НПО Биоцентр «Дон» Харченко А.Г. предупреждает: «Надвигающаяся на растениеводство новая беда – базальный бактериоз (достаточно посмотреть на каштаны в середине лета) – заставляет перепротравливать семена, закупленные у иностранных фирм. Деградация активного гумуса почв привела к тому, что теперь любая инфекция, привнесенная с импортными семенами, не подавляется собственными ослабленными микробными аборигенными сообществами» [1]. Вот и получается, что сегодня семена требуют адресной и комплексной обработки с целью упредить будущие потери урожая. Кроме того, все более и более набирает силу технология обработки семян инокулянтами, проводить которую зачастую необ-

38

ходимо непосредственно перед севом. Если с бобовыми культурами такая обработка сегодня широко применяется, то для зерновых инокуляция только начинается. Сегодня инокуляция микробными препаратами не бобовых культур – направление не просто перспективное, а крайне необходимое. Необходимость эта обусловлена тем, что сложившийся за миллионы лет симбиоз почвенных микроорганизмов и корневой системы растений нарушен интенсивной агротехнологией. Полезные микроорганизмы, поддерживающие жизнь почвы, ослаблены и контролировать состав почвенной биоты, как это было ранее, уже не могут, по сути, уступая дорогу патогенным микроорганизмам. Сложившееся мнение, что ризобии могут активно взаимодействовать лишь с корнями бобовых растений, ошибочно. Такое мнение бытует по той причине, что симбиоз микроорганизмов с корнями бобовых культур проявляется в максимально возможном варианте – азотфиксирующие микроорганизмы размещаются непосредственно на корнях бобовых культур и их «домики» легко обнаруживаются. Последние исследования в области биохимии почвы показали, что почвенные микроорганизмы находятся в симбиозе с корневой системой растений во всем их разнообразии. Как известно, в процессе развития растения углеводы, белки, жиры и т.д. образуются в результате фотосинтеза из тех исходных элементов, которые получает растение в качестве питательных веществ, состоящих из углекислоты, азота, фосфора, железа, серы, калия, кальция и других элементов. Доставляют питательные вещества к волоскам корневой системы микроорганизмы.

ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ Откуда же берет растение углерод в виде углекислоты, если углекислого газа в составе атмосферы не более 0,03%? Ответ простой. Все живое (в том числе и человек) существует за счет процессов окисления питательных веществ, в результате которых выделяется углекислый газ, вода и теплота. Именно при активной жизни почвенной биоты выделяется углерод в той форме, которая легко усваивается растениями. Углерода в живой почве в сотни раз больше, чем в атмосфере. Аэробные микроорганизмы доставляют питание к верхней корневой системе. Это значит, что для жизни аэробных микроорганизмов нужна пористая, насыщенная воздухом среда, ибо без кислорода такие организмы жить не могут. Именно в живой почве, пронизанной ходами от корневой системы прошлогодних растений и ходами земляных червей, сформирована среда для жизни и размножения (обязательно размножения, ибо жизнь бактерий коротка, около 20-30 мин.) аэробных микроорганизмов. Анаэробные микроорганизмы обитают на большой глубине и взаимодействуют с корнями нижних горизонтов. В среде кислорода, будучи вывернутыми плугом наверх, они не выживают. Нарушение жизни почвенной биоты приводит к тому, что усвоение корневой системой внесенных в почву минеральных удобрений снижается, и растение не в состоянии реализовать заложенный селекцией потенциал. Понятно, что инокуляция семян биологическими препаратами не может восстановить утраченный природный агрофон почвы, но может адресно помогать растению за счет заселения азотфиксирующими, фосфатмобилизующими и другими микроорганизмами того локального объема почвы, в котором будет формироваться корневая система растения. Но основная задача микробных препаратов – это повысить усвоение питательных веществ корневой системой растения. Как известно, коэффициент такого усвоения культурными растениями по азоту и калию находится на уровне 40%, а по фосфору – не более 20%. Поскольку биопрепараты способствуют формированию более развитой корневой системы, то это в совокупности и активизирует жизнь почвенных микроорганизмов и приводит к повышению усвояемости питательных веществ, в том числе и минеральных удобрений на 20-30% [2]. Таким образом, влияние привнесенной с семенами в почву биоты проявляется в повышении усвоения питательных веществ корневой системой, тем самым стимулируется развитие и рост растений. Корневая система, инициированная бактериализацией, прорастает глубже, «добывая» фосфорные удобрения, которые со временем опускаются туда с верхних слоев. По сути, инокуляция растений является своеобразной биологической помпой, с помощью которой происходит возврат фосфатов в верхние горизонты почвы [2]. Если в объеме развития корневой системы инокулированного растения доминирует жизнь привнесенных микроорганизмов, то они, «захватив» экологическую www.hipzmag.com

№4 (201) апрель 2016 |

нишу, не допускают длительное время патогенных микроорганизмов к инфицированию растений [2]. Бактеризированные растения, имея более развитую и мощную корневую систему, глубже прорастают, тем самым снижая риски вымерзания для озимых культур и повышая засухоустойчивость. При этом растение может с большей вероятностью продержаться и пережить аномальный стрессовый период, обусловленный погодой. Кроме этого, бактеризированные растения не поддаются так легко болезням, как неинокулированные, поскольку привнесенные микроорганизмы усиливают иммунную систему растений. Плодородие тем выше, чем больше бактерий и червей в почве, т.е. для получения высоких урожаев требуется почвенную биоту кормить, а не перепахивать их среду обитания плугом, травить химическими препаратами, а пищу для нее уготованную в виде пожнивных остатков брикетировать и сжигать в каминах. Может возникнуть вопрос – почему, несмотря на длительную войну на уничтожение почвенной биоты со стороны человека, она упорно сопротивляется и хоть ослабла, но не исчезла. Дело в том, что природа наделила почвенное микронаселение свойством выживания – в случае ухудшения условий для жизни и размножения оно прекращает активное состояние и остается в виде покоящихся спор. В этом состоянии жизнь микроорганизмов сохраняется длительное время до условий, при которых появится возможность выйти из состояния покоя [3]. В конечном итоге, инокуляция благоприятно влияет на формирование растений, повышает интенсивность фотосинтеза, усиливает процесс генерации, что приводит к повышению урожайности и улучшению качества зерна. Настало время искусственно привносить в почву микроорганизмы на помощь той почвенной биоте, которая смогла сохраниться вопреки интенсивной агротехнологии. Всхожесть семян в искусственно созданных условиях по температуре и влажности в термостате семенной лаборатории дает ответ лишь на один вопрос –живое зерно или нет. Именно поэтому пораженные грибами семена при лабораторном анализе на всхожесть практически не проявляются (рис.1). Только в условиях поля проявляются действительные посевные качества, и не только посевные, а и то, защищено ли семя от зараженности именно этого поля, обработано ли оно тем препаратом, который требовался по результатам анализа на зараженность исходного посевного материала, учтена ли при обработке семян угроза поражения растений от болезней регионального уровня и т.д. Именно поэтому необходимо вводить так называемый «холодный тест», когда проверяется прорастание семян при неблагоприятных условиях (t=10°С, почва с полей), что позволяет до посева выявить возможные болезни и либо дополнительно обработать необходимым препаратом, либо исключить соответствующие партии семян из размножения и выращивания [5].

39

| №4 (201) апрель 2016

Рис. 1. Лабораторная всхожесть семян в зависимости от характера травмирования и поражения грибами (С.А. Чазов) [4]

Отрицательное воздействие пораженных болезнями травмированных семян хорошо изучено. Поскольку абсолютно избежать травмирования не удастся (особенно микротравмирования), то есть смысл рассмотреть вопрос отрицательного влияния травмирования семян и их поражение микроорганизмами с той целью, чтобы более убежденно понимать необходимость предпосевной обработки семян. Целые семена покрыты твердой и плотной оболочкой, которая, главным образом, состоит из клетчатки и восковых веществ и, как правило, редко подвергается воздействию полевых микроорганизмов, находящихся на влажном зерне в полевых условиях. Другое дело плесневые грибы, развивающиеся при хранении . Плесневые грибы опасны тем, что они наименее требовательны к влаге и размножаются при равновесной влажности 13-15% и температуре до 6°С. Понятно, что травмированные семена являются при этом средой активной жизнедеятельности микроорганизмов, поскольку повреждение защитных оболочек семян открывает доступ микроорганизмам к питанию и, естественно, к размножению. Наиболее уязвимым местом для поражения плесневыми грибами, способными значительно снизить семенную ценность зерна, является зародыш. Преимущественное развитие грибов на зародыше объясняется его большей по сравнению с другими частями зерна гигроскопичностью, меньшей защищенностью – он покрыт легко травмируемой эластичной оболочкой и обеспечен в большем количестве легкоусвояемыми веществами (белки, жиры, углеводы и др.). Рассмотрим влияние травмирования зерна на поражаемость его микроорганизмами и снижение жизнедеятельности растений для семян кукурузы. Интересно отметить, что при очень высоких показателях по лабораторной всхожести степень поражения грибами у травмированных семян значительно выше, чем у целых. Поражение травмированных семян грибами еще более резко обнаруживается при определении

40

силы начального роста. Гистохимическая оценка проростков показала, что макроповреждения эндосперма и зародыша ведут к частичной потере запасных веществ: белка, аминокислот, крахмала, сахара и жира. Изменяется и содержание физиологических веществ. Таким образом, ущербность травмированных семян обусловлена нарушением физиологических процессов, протекающих при прорастании. По данным многих исследований, грибы ксерофиты растут и развиваются на семенах кукурузы при влажности 14-15 %. Грибная флора практически постоянно присутствует на семенах, и некоторые ее виды (например, плесневые грибы) могут размножаться при относительной влажности воздуха около 65%. Зависимость количества плесневых грибов от вида травмированности зерна кукурузы показана на рис. 2. Видно, что поверхностная микрофлора поврежденного зерна увеличивается во много раз. Интересно то, что если оболочка у зерна кукурузы целая, то внутренняя трещиноватость не может провоцировать размножение микроорганизмов. Это лишний раз свидетельствует о том, что семена кукурузы требуют щадящей технологии, начиная с комбайна и заканчивая сеялкой. Большое разнообразие микрофлоры отмечено при прорастании в полевых условиях. Выемка зерна по методике академика Н.Н. Кулешова, проводимая по посевам кукурузы, показала, что все не проросшие семена были поражены грибами [6]. Микроорганизмы, кроме непосредственного разрушения клеток семян зерна омертвляют зародыш и проросток токсичными продуктами своей жизнедеятельности. Наличие большого количества микроорганизмов на травмированных семенах подтверждается как при проведении целевых анализов, так и опосредованных. Поскольку интенсивность дыхания является суммарным показателем дыхания семян и населяющих их микроорганизмов, то, по многочисленным наблюдениям, отмечается повышенная интенсивность дыхания травмированных семян. Повышение активности дыхания травмированных семян при их прорастании указывает на то, что изменяется весь окислительно-восстановительный

Рис. 2. Общее количество плесневых грибов, тыс. шт. микроорганизмов/г зерна кукурузы [6]

ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ режим проростков. Таким образом, энергия прорастания и всхожесть поврежденных семян снижаются в результате нарушения физиологических процессов, протекающих при прорастании. Плохая сохраняемость травмированных семян объясняет то, что озимые культуры, будучи высеянными без предшествующего длительного хранения, меньше страдают от травмирования, нежели яровые, от уборки до сева которых время в несколько раз больше, чем у озимых. Все вышесказанное позволяет утверждать, что обязательным агроприемом подготовки семян кукурузы к севу является комплексная адресная обработка – протравливание, инкрустация и инокуляция. Именно этот последний этап комплексной предпосевной обработки семян с учетом их исходной зараженности и зараженности поля, куда они будут высеваться, и учетом прогноза на возможные поражения в предстоящем сезоне регионального уровня завершает подготовку сильных семян. На рис. 3 показано взаимодействие препаратов, вносимых обработанными семенами, и удобрений, заложенных при комбинированном севе, с корневой системой растений в начальной и последующей фазе их развития. В связи с вышеизложенным и с учетом значимости предпосевной обработки семян нами разработан протравливатель, в котором не повторены ошибочные решения предыдущих аналогов. Протравливатель состоит из двух блоков, каждый из которых выполняет обязательный этап нанесе-

№4 (201) апрель 2016 |

ния препарата на зерно. Первый блок по ходу зерна обеспечивает первую фазу смачивания и представляет из себя устройство, в котором устанавливаются две форсунки, одна для подачи протравливающего препарата, а вторая для микробного препарата. Форсунки струйные. Струя препарата, ударяясь об отбойную стенку под расчетным углом, распыляется, и распыленный препарат наносится на семена, движущиеся непрерывным потоком по каналу на вход в камеру вымешивания (рис.4). Второй блок обеспечивает равномерное распределение препарата по поверхности семян за счет взаимоконтактов между семянками и контакта с развитой внутренней поверхностью камеры вымешивания. Исследования показали, что равномерность распределения препарата на семянках и полнота покрытия обеспечиваются за счет взаимоконтакта семянок при их пересыпании в свободном режиме без какого-либо механического воздействия на них. Равномерность распределения препарата в большей мере зависит и от вида семян (крупные, мелкие, гладкие, шероховатые), от температуры в зоне работы протравливателя, от вязкости препарата и возможных других факторов. Это, в свою очередь, накладывает требование к необходимости регулирования времени взаимораспределения семенами нанесенного препарата. С этой целью в камере вымешивания установлены поворотные ориентаторы, регулирующие время пересыпания семян. С этой же целью имеется возможность изменять угол наклона оси барабана и частоты его вращения. Ориентаторы обеспечива-

Стадии развития кукурузы I. Клеоптиль вышел из семени

II. Первый лист вышел из клеоптиля

I. Препараты, нанесенные на семена, взаимодействуя с влагой почвы, образуют объем с требуемыми питательными веществами. В этом объеме активно размножаются привнесенные с семенами супрессоры, снижая действие фитопатогенных грибов

II. По капиллярам почвы действующие препараты, привнесенные с семенами, занимают объем, достаточный для активного развития зародышевого корня и придаточных корней. Происходит быстрое и выравненное прорастание семян.

III. Третий лист распустился

III. Защита растений расширяется на надземную часть растений за счет транспортирования действующих веществ по стеблю и листьям. Углекислота, образующаяся как продукт жизнедеятельности привнесенных с семенами микроорганизмов, усваивается растением для начавшегося фотосинтеза. Размножившиеся микроорганизмы повышают усвоение внесенных удобрений на 25-30%.

Рис. 3. Динамика взаимодействия привнесенных с семенами препаратов и микроорганизмов с корневой системой растения в начальной и последующих фазах его развития

www.hipzmag.com

41

| №4 (201) апрель 2016 ют активное пересыпание семян без какого-либо силового воздействия на них, что полностью исключает травмирование. Граненая форма барабана обусловлена необходимостью крепления поворотных ориентаторов и способствует лучшему взаимоконтакту между семенами – за счет, в начале, их скольжения по граням, а затем пересыпания. Ссыпание семян с поверхности ориентатора в процессе вращения барабана обеспечивает падение каждой зерновки порознь от других в среде аэрозольного тумана. Такое внимание к равномерности покрытия семян вызвано тем, что действующего вещества в препарате, как правило, намного меньше, чем воды, которая добавляется с целью обеспечить необходимое количество препарата для полного нанесения его на семена. Но если доля жидкого препарата более 1,5% от массы семян, то переувлажнение семян может потребовать их досушивания после протравливания до равновесной влажности. Задача – обеспечить равномерное покрытие семян препаратом, доля которого не более 1% от массы семян. К сожалению, это не всегда удается. Причин этого несколько: − препарат имеет высокую вязкость, и требуется увеличивать долю воды для получения требуемой консистенции; − защитная оболочка семянки отдельных культур (например, подсолнечника) быстро впитывает препарат, и равномерность его распределения ухудшается при взаимоконтактах семянок; − семена мелкосемянных культур (рапс, крупяные и др.) имеют поверхность, в десятки раз большую, чем семена зерновых колосовых, бобовых, кукурузы и т.д., что требует для равномерного нанесения препарата на поверхность таких семян большей доли жидкого препарата. На эти случаи разработанный нами протравливатель совмещается с блоком подсушки, в котором происходит удаление поверхностной влаги с протравленных семян, предотвращая их слипание. На рис. 5 приведена структурная схема, а на рис. 6 компоновочная схема комплекса по предпосевной обработке семян любых с/х культур.

42

Схема устройства протравливателя ПСФ

Рабочий процесс протравливателя

Рис. 4. Протравливатель ПСФ

Рис. 5. Структурная схема комплекса для предпосевной обработки семян любых с/х культур

ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ

№4 (201) апрель 2016 |

Рис. 6. Компоновочная схема комплекса для предпосевной обработки семян любых с/х культур

www.hipzmag.com

43

| №4 (201) апрель 2016 Производительность протравливателя – 10 т/час (по зерновым). Емкость баков – каждый по 300 л. Автоматическая система поддерживания заданного режима обеспечивает: − непрерывное перемешивание препарата, что предотвращает неравномерность его концентрации; − поддержание заданного расхода зерна; − поддержание заданных расходов химпрепарата и инокулянта. Кроме того, позволяет контролировать фактические расходы зерна и препарата в процессе работы. Качество и равномерность покрытия высокие при расходе жидкого препарата не более 1% от массы протравливаемого зерна. Травмирование семян полностью исключено. На рис. 7 приведена фотография комплекса. Авторство устройства для протравливателя семян защищено патентом Украины «Протравлювач насіння» и России «Протравливатель семян» (рис. 8). Протравливатель в линии (или отдельно от нее) устанавливается на высоте с таким расчетом, чтобы ссыпаемые из него семена поступали в весовой дозатор и систему фасовки и упаковки (в мешки или биг-бэги) семян. Таким образом, нами разработан и запатентован протравливатель (ПСФ), который отличается от существующих следующим:

Рис. 7. Машина для предпосевной обработки семян (ПСФ)

− не травмирует семена; − за счет глубокой регулировки режимов обеспечивает полное и равномерное распределение препарата на поверхности семян при требуемом его количестве; − позволяет одновременно проводить обработку разными по функциональному назначению препаратами (протравливание и инокуляция); − при необходимости комплектуется осушителем для предотвращения слипания обработанных семян. В табл. 1 приведены названия микробных препаратов для инокуляции семян кукурузы [2]. Таким образом, равнокачественность семян, высокий посевной потенциал, высокая энергия прорастания и сила роста обеспечивают практически дружные всходы с малой временной разницей между первыми и последними проростками, а это обуславливает равномерность и выравненность развития на всех фазах роста растений и формирования зерна. Поле при этом не имеет прогалин, подгонов, нет разного стеблестоя. Все это позволяет более эффективно выполнять все агроприемы по защите растений, регулированию роста. Равномерность созревания и готовность к уборке позволяет убрать зерно без потерь с минимальным травмированием. Урожайность тем выше, чем более равномерны условия развития и площади питания каждого отдельного растения в поле.

Рис. 8. Патент Украины и России на протравливатель семян

Таблица 1

44

Название

Производитель

Препаратная форма

Азотофит

ЧП «БТУ-Центр»

Жидкость

Биокомплекс АТ

ЧП НПП «Агроэнергетические технологии», Украина

Жидкость

Эмбико (Эмпробио)

ООО «Пансионат «Орбита-2», Украина

Жидкость

MIKRO-VITAL

BIO-NAT KFT, Венгрия/ООО «БИО-НАТ Украина», Украина

Жидкость

ТЕХНОЛОГИИ ЗЕРНОПЕРЕРАБОТКИ

№4 (201) апрель 2016 |

Л И Т Е РАТ У РА 1. Харченко А.Г. «Химеры» микромира угрожают продовольственной безопасности страны./ Харченко А.Г.//www.bioinvest.com.ua.

2. Віталій Волкогон, чл.-кор. НААН, головний науковий співробітник відділу ґрунтової мікробіології Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва. Мікроби для небобових. Мікробні препарати для покращення кореневого живлення не бобових культур слід розглядати як один із елементів сучасних технологій / Волкогон В.// The Ukrainian Farmer. – 2012. – травень. – С. 44.

3. Сергій Петровський, агроном компанії «БТУ-ЦЕНТР». Від чого залежить родючість ґрунту? / Петровський С. // Аграрник. - №14. – 2014. – С. 18.

4. Чазов С.А. Приемы улучшения посевных и урожайных качеств травмированных семян зерновых культур. – Кн.: Семеноводство зерновых и зернобобовых культур. – М. – 1964.

5. Шпаар Д. Зерновые культуры: выращивание, уборка, хранение и использование. – К.: Издательский дом «Зерно», 2012. – 704 с.: ил.

6. Травмирование семян и его предупреждение. / Под общ.ред. д-ра с/х наук, проф. И.Г. Строны. - М.: «Колос». – 1972.

УДК 664.664:17

Корекція мікронутрієнтного складу

борошняних кондитерських виробів композиційною сумішшю Шаран Л.О., кандидат технічних наук, Арсеньєва Л.Ю., доктор технічних наук, Шаран А.В., кандидат технічних наук, Бондар Н.П., кандидат технічних наук, Національний університет харчових технологій

Проведено аналітичні та експериментальні дослідження, на основі яких удосконалено технологію борошняних кондитерських виробів, збагачених мінерально-вітамінними сумішами «Баланс 1», «Баланс 2», «Баланс 3». Досліджували вплив носіїв йоду, кальцію, заліза, селену та фолієвої кислоти на фізико-хімічні процеси в тісті; якість і харчову цінність готових виробів. З урахуванням ступеня засвоюваності основного елемента з досліджуваних носіїв та його втрат при технологічному процесі виготовлення кексів встановлено оптимальне дозування збагачувачів. На основі цього розроблено три види мінерально-вітамінних сумішей, які доцільно використовувати для корекції харчового раціону українців. Ключові слова: борошняні кондитерські вироби, мінерально-вітамінні суміші, оптимальне дозування, показники якості, клінічні дослідження. Проведенные аналитические и экспериментальные исследования, на основе которых усовершенствована технология мучных кондитерских изделий, обогащенных минерально-витаминными смесями «Баланс 1», «Баланс 2», «Баланс 3». Исследовали влияние выбранных носителей йода, кальция, железа, селена и фолиевой кислоты на физико-химические процессы в тесте; качество и пищевую ценность готовых изделий. С учетом степени усвояемости основного элемента с исследованных добавок и его потерь при технологическом процессе изготовления кексов установлено оптимальное дозирование обогатителей. На основании всего разработано три вида минерально-витаминных смесей, которые целесообразно использовать для коррекции пищевого рациона украинцев. Ключевые слова: мучные кондитерские изделия, минерально-витаминные смеси, оптимальное дозирование, показатели качества, клинические исследования.

Analytical and experimental studies were carried on, advanced technology of flour confectionary products enriched by mineralvitamin mixes «Balance 1», «Balance 2», «3 Balance» was improved. It was investigated an influence of carriers of iodine, calcium, iron, selenium and folic acid to the physical and chemical processes in dough, as well as quality and nutritional value of finished products. The optimal dosage of additives was set up with taking into account the degree of assimilation of the main element in investigated carriers and its loses during a technological process of cupcakes cooking. On this basis were developed three types of mineral-vitamin mixes, which has a sense to use for correction a diet of Ukrainians.

Keywords: Confectionery products, mineral-vitamin mixes, optimum dosage, quality, clinical research. www.hipzmag.com

45

| №4 (201) апрель 2016

В

ступ. У сучасних умовах під впливом різних хімічних факторів зростає потреба людини в здоровій і повноцінній їжі. Тому однією з нагальних задач харчової промисловості є забезпечення населення такими продуктами. Останнім часом серед жителів усього світу спостерігається нестача мікронутрієнтів, зокрема вітамінів, мінеральних елементів тощо. Брак селену призводить до порушення обміну речовин, зниження імунітету. Дефіцит йоду призводить до порушення синтезу гормонів щитовидної залози та до порушення розумової діяльності дітей, дорослих. Недостатнє споживання вітаміну В9 викликає синдром Дауна, сприяє розвитку раку прямої та товстої кишки, кальцію та заліза – до виникнення рахіту в дітей, зниження рівня гемоглобіну і розвитку анемії [1, 2, 3, 4]. Таким чином, недостатнє споживання мікронутрієнтів є масовим і постійно діючим фактором, що негативно впливає на розвиток підростаючого покоління. Вихідні передумови. Останні дослідження всесвітніх і вітчизняних вчених переконливо свідчать, що найбільш ефективним та економічно вигідним способом кардинального покращення забезпечення населення мікронутрієнтами є регулярне включення до раціону хворих продуктів функціонального призначення. Одні з найбільш улюблених малечею, недорогих, корисних, легких у технології виготовлення вироби щоденного вжитку – борошняні кондитерські вироби, зокрема кекси [3, 4]. Для підвищення харчової цінності борошняних кондитерських виробів можливі такі шляхи, зокрема: додавання до борошна вищих сортів висівок, підвищення виходу борошна з можливістю включення в нього всіх частин алейронового прошарку та зародку, додавання хімічних препаратів до борошна вищого сорту тощо [1, 4]. Мета. На нашу думку, найбільш доцільним шляхом збагачення харчових продуктів є використання композиційних сумішей, оскільки таке збагачення є універсальним для будь-якого асортименту та не потребує великих коштів і переобладнання існуючого технологічного процесу. Основна частина досліджень. Об’єктами дослідження було обрано такі добавки (табл. 1). Дані збагачувачі обрано на основі переліку харчових добавок, зазначених у постанові Міністерства охорони здоров’я України №37 від 27 грудня 1999 р. і постанові Кабінету міністрів України №12 від 4 січня 1999 р. Дозування носіїв здійснювали з розрахунку забезпечення 30% добової потреби в мікронутрієнтах (у 100 г фортифікованого борошняного кондитерського виробу (1 шт.) з урахуванням ступеня засвоюваності йоду, селену, заліза, кальцію та фолієвої кислоти з цих продуктів і втрат основного елемента при технологічному процесі виготовлення готових виробів. За контрольний зразок була рецептура кексу «Столичний». На думку спеціалістів із гігієни харчування, харчові продукти мають збагачуватися мікронутрієнтами до рівня, що не перевищує 50% добової потреби в окремому мікронутрієнті, внаслідок вживання середньої добової кількості продукту.

46

Вміст основного елемента в готових виробах контро­ лювали за допомогою таких методів: визначення масової частки йоду – відповідно до «Методики выполнения измерений массовой доли йода в пищевых продуктах и сырье методами прямой переменнотоковой полярографии и инверсионной переменнотоковой вольтамперометрии»; визначення масової частки селену – за ТУ У 15.9-02070938-035; визначення масової частки заліза – за ГОСТ 26928; визначення масової частки кальцію – за ГОСТ 26570. Досліджували втрати основного елемента з носія при веденні технологічного процесу виготовлення БКВ, його ступінь засвоюваності організмом людини, а також вплив обраних добавок на фізико-хімічні й органолептичні показники якості тіста та готових виробів. Аналіз одержаних даних дозволив обрати з усіх досліджуваних добавок ті, що мають найменший ступінь втрат основного елемента, найбільший ступінь його засвоюваності та не мають різко вираженого негативного впливу на органолептичні показники кексів, а також на хід біохімічних, мікробіологічних процесів у тісті та його структурно-механічні властивості. Переваги обраних збагачувачів наведено в табл. 2. Відповідно до одержаних результатів, нами було розроблено три зразки мінерально-вітамінних сумішей. Рецептури та норми витрат сировини для виробництва цих сумішей наведено в табл. 3. Розроблені суміші за органолептичними та фізикохімічними показниками повинні відповідати вимогам, вказаним у табл. 4. Композиція такого складу не погіршує якість готових виробів і дозволяє покращити мікронутрієнтний склад борошняних кондитерських виробів. Суміші мінерально-вітамінні дозують при замісі тіста в сухому вигляді або у вигляді водної суспензії, приготовленої у співвідношенні суміші з водою 1:10. Для приготування суспензії суміші спочатку змішують із невеликою кількістю води температурою 60±5°С до отримання гомогенної суміші, а потім додають воду, що залишилася за розрахунком. Можливим є змішування та подальше дозування підготовленої суміші з робочими розчинами. Зберігати суспензії мінерально-вітамінних сумішей у холодильнику не рекомендується. Розраховували харчову та енергетичну цінність розроблених мінерально-вітамінних сумішей. Дані наведено в табл. 5. Проведено порівняльний аналіз впливу розроблених мінерально-вітамінних сумішей «Баланс 1», «Баланс 2» та «Баланс 3» на біохімічні, структурно-механічні процеси в напівфабрикатах, органолептичні та фізико-хімічні показники якості готових виробів, внаслідок чого доведено використання цих сумішей у встановленому дозуванні як додаткового джерела мікронутрієнтів, які містяться у легкозасвоюваній і фізіологічно безпечній формі для організму людини. Для визначення впливу збагачувачів на харчову цінність борошняних кондитерських виробів розраховували хімічний склад кексу «Столичний» без добавок і з до-

ТЕХНОЛОГИИ ЗЕРНОПЕРЕРАБОТКИ

№4 (201) апрель 2016 |

Таблиця 1. Характеристика мінеральних збагачувачів Основний елемент

Вміст елемента в носії, %

Втрати елемента під час випікання, %

Добова потреба організму в елементі, мг

Залізо (ІІІ) цитрат, FeC6H5O7*nH2O

Fe

22,0

29,2

15

Амонію заліза дигідроцитрат Fe(NH4)C6H5O7*nH2O

Fe

14,0

28,9

15

Лактат заліза Е585

Fe

20,0

2,0

15

Cульфат заліза FeSO4*7H2O

Fe

18,0

16,0

15

Лактат кальцію Е327

Са

18,0

2,0

800

Карбонат кальцію, СаСО3

Са

38,4

6,1

800

Фосфорноватистокислий кальцій, Са(Н2РО2)2

Са

23,4

12,5

800

Йодид калію, КJ

J

76,5

66

0,150

Йодат калію, КJO3

J

59,3

73

0,150

«Тіреойод»

J

7,5

1,5

0,150

«Вітайод»

J

7,5

1,5

0,150

«Йодказеїн»

J

7,5

1,5

0,150

Назва та хімічна формула збагачувача

Фолієва кислота

Віт. В9

99,8

1,8

0,40

Гідроселеніт натрію, NaHSeO3

Se

52

28,6

0,100

Солод сої, збагачений селеном

Se

0,002

10,7

0,100

Таблиця 2. Склад мінерально-вітамінної суміші Елемент

Носій

Дозування, % до маси борошна

Кальцій

Лактат кальцію

Залізо

Лактат заліза

0,063

Йод

«Йодказеїн»

0,002

Селен Вітамін В9

Солод селеновмісний Фолієва кислота

Технологічні переваги перед іншими носіями Не надає стороннього присмаку готовим виробам, має мінімальні втрати основного елемента при випіканні хліба Легко засвоювана форма організмом людини. Має менші втрати основного елемента при веденні технологічного процесу Прийнятна форма для організму людини. Має менші втрати основного елемента при випіканні Органічна форма селену краще засвоюється організмом людини Незамінна складова обміну речовин в організмі людини

2,5

1,5 0,00006

Таблиця 3. Рецептури та норми витрат сировини для виробництва сумішей мінерально-вітамінних «Баланс» Продукт

«Баланс 1»

«Баланс 2»

«Баланс 3»

Компоненти Йодказеїн Лактат заліза Лактат кальцію Солод селеновмісний Фолієва кислота Разом Йодказеїн Лактат заліза Солод селеновмісний Разом Йодказеїн Лактат заліза Фолієва кислота Разом

Рецептура, % 0,012 0,478 59,705 39,803 0,002 100 0,030 1,185 98,785 100 2,429 97,166 0,405 100

Виробничі втрати, % 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 -

Витрати на 1 тонну продукції, кг 0,1210 4,8182 601,8264 401,2142 0,0202 1008 0,3024 11,9448 995,7528 1008 24,4843 979,4333 4,0824 1008

Таблиця 4. Органолептичні та фізико-хімічні показники сумішей Назва показника Зовнішній вигляд Колір Запах Масова частка йоду, мг/100 г Масова частка селену, мг/100 г Масова частка заліза, %, не менше Масова частка кальцію, %, не менше

www.hipzmag.com

Характеристика та норма суміш мінерально-вітамінна суміш мінерально-вітамінна «Баланс 3» «Баланс 2» Однорідна, порошкоподібна, сипка суміш Білий із поодинокими коричневими та Світло-жовтий Від світло-жовтого до жовтого жовтими украпленнями Властивий набору компонентів, без сторонніх запахів, не затхлий, не пліснявий Від 0,795 до 1,020 Від 1,930 до 2,490 Від 41,650до 53,550 Від 0,590 до 0,710 Від 1,425 до 1,715 – Від 0,330 до 0,410 Від 0,950 до 0,990 Від 19,50 до 20,50 Від 7,80 до 8,50 – –

суміш мінеральновітамінна «Баланс 1»

47

| №4 (201) апрель 2016 Таблиця 5. Харчова (поживна) та енергетична цінність (калорійність) 100 г сумішей Вид суміші

білки, г 15,9 38,7 0,05

«Баланс 1» із селеновмісним солодом сої «Баланс 2» із селеновмісним солодом сої «Баланс 3»

Вміст у 100 г продукту вуглеводи, г енергетична цінність (калорійність), ккал 3,6 138,3 8,8 337,2 0 0,562

жири, г 6,8 16,6 0

даванням їх. Хімічний склад 100 г борошняних кондитерських виробів, збагачених композиційною сумішшю «Баланс 1», наведено в табл. 6. Із таблиці видно, що збагачення кексу «Столичний» такими композиціями є доцільним у зв’язку з покриттям нестачі мікронутрієнтів, яка становить від 35 до 100%. Одержані результати показали, що у досліджуваних зразках БКВ, фортифікованих мінерально-вітамінними сумішами «Баланс 1», «Баланс 2» та «Баланс 3», підвищується вміст мінеральних елементів, особливо йоду – до 45 мкг, а також спостерігається підвищення вмісту білків, жирів, вуглеводів і мінеральних елементів у порівнянні зі зразками БКВ без добавок. Для підтвердження функціональних властивостей розроблених мінерально-вітамінних сумішей необхідно було дослідити їхню біологічну ефективність у клінічних умовах. Досліджували вплив борошняних кондитерських ви-

робів, збагачених мінерально-вітамінною сумішшю, на стан тиреоїдної, кровотворної та імунної системи організму в умовах відділення дитячої ендокринології НЦРМ АМН України спільно з Інститутом гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва. При проведенні клінічних досліджень у групі дітей відзначено тенденцію до стабілізації функції щитоподібної залози, збільшення показника рівня екскреції йоду із сечею, поліпшилися показники загального стану організму. Висновок. Таким чином, на основі результатів клінічних досліджень, проведених нами з оцінки біологічної ефективності борошняних кондитерських виробів, збагачених мінерально-вітамінними сумішами, можна вважати доведеним, що розроблені мінеральновітамінні суміші ефективно використовувати як один із засобів корегування структури харчування населення України.

Таблиця 6. Хімічний склад борошняних кондитерських виробів Добова потреба організму

Складові Білки, % Жири, % Вуглеводи, % Кальцій Фосфор Магній Залізо Йод Селен Фолієва кислота, В9

Вміст у 100 г кексу

50 51 288

без добавок 6,45 25,00 53,60

1100 1200 350 17 0,15 0,10 0,050

25,38 81,25 21,3 1,09 0,0048 0 0

Л І Т Е РАТ У РА

збагаченого мінеральновітамінною сумішшю «Баланс 1» 12,35 31,6 54,25 Мінеральні елементи, мг 267,38 128,25 22,25 10,09 0,0848 0,035 0,058

Покриття добової потреби за рахунок споживання 100 г кексу, % збагаченого мінеральнобез добавок вітамінною сумішшю «Баланс 1» 12,9 24,70 49,00 61,96 18,61 18,84 2,31 6,77 6,09 6,41 3,20 0 0

24,31 10,69 6,36 59,35 56,53 35,00 100,00

1. Шаран Л.О. Обґрунтування та розробка раціональної технології йодування хлібобулочних виробів: дис. ... канд. техн. наук: 05.18.01 / Лариса Олександрівна Шаран; Нац. ун-т харч. технологій. – К., 2006. – 270 с.

2. Астахова Л.Н. Щитовидная железа у детей: последствия Чернобыля. – Минск: Беларусь, 1996. – 214 с.

3. Щелкунов Л.В., Дудкин М.С., Корзун В.Н. Пища и экология. – Одесса: Изд-во «Оптимум», 2000. – 517 с.

4. Кудряшева А.А. Секреты хорошего здоровья и активного долголетия. – М: Пищепромиздат, 2000. – 320 с.

5. Скурихин И.М., Шатерников В.А. Как правильно питаться. – М.: Агропромиздат, 1989. – 256 с.

48

ТЕХНОЛОГИИ ХЛЕБОПЕЧЕНИЯ

№4 (201) апрель 2016 |

УДК 664.643.1

Обґрунтування умов проведення

експериментів для оптимізації подрібнення хлібних сухариків Стадник І.Я., доктор технічних наук, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя

Розглянуто процес подрібнення сухих частинок хліба при крихкому руйнуванні з аналізом характерних незначних деформацій сухариків, де прикладена енергія витрачається на подолання сил взаємного зчеплення частинок, тобто на утворення нових поверхонь. Запропоновано систему багатоцільового управління технологічним процесом дроблення на основі урахування конструктивних параметрів машин, що сприятиме підвищенню продуктивності, зменшенню витрат енергетичних ресурсів та сировини, поліпшенню якості продукції. Ключові слова: подрібнення, деформація, багатоцільове управління, сухарики. Рассмотрен процесс дробления сухариков при их разрушении с анализом характерных незначительных деформаций, где приложенная энергия используется на преодоление сил взаимного сцепления частиц, то есть образование новых поверхностей. Предложена система многоцелевого управления технологическим процессом дробления на основе конструктивных параметров машин, которая будет способствовать увеличению производительности, уменьшению затрат энергоресурсов и сырья, улучшению качества продукции. Ключевые слова: дробление, деформация, многоцелевое управление, сухарики.

П

ри виготовленні будь-яких подрібнених харчових виробів в основі технологічного процесу передбачається застосування дробарок. Відомі різноманітні конструкції дробарок, що використовуються на харчових підприємствах України. Залежно від необхідної продуктивності процесу подрібнення, дисперсності частинок застосовують різні схеми подрібнення: на вальцевих верстатах та дробарках. Подрібнення переважно спрямовано для переробки бракованого хліба пшеничних сортів, термін реалізації яких закінчився, а також для виробництва панірувальних сухарів. Подрібнення сушених кусочків хліба дозволяє не тільки забезпечити однорідну масу суміші, але також отримати фракції певної дисперсності. Найбільш поширеним видом вітчизняних дробарок є молоткові з вільнопідвішеними молотками типу ДМ2Р. Аналітичний огляд патентів показав, що фахівці інтенсивно працюють над удосконаленням конструкцій подрібнювачів. Основна перевага таких машин – висока універсальність, простота налагоджування, обслуговування та ремонту. Тому саме цьому це технологічне обладнання широко використовується в хлібопекарській промисловості для виробництва панірувальних сухарів, бо не потребує застосування у подальших технологічних процесах сортувальних пристроїв. Воно ефективне також при подрібненні крихких продуктів (зерно, кістки, сіль, цукор та ін.). Фізична сутність подрібнення у молоткових подрібнювачах полягає в тому, що в зоні подрібнення всі сушені шматки хліба зазнають багаторазової ударної дії молотwww.hipzmag.com

ків, що обертаються з великою частотою (близько 50 с-1). Подрібнена дисперсія просіюється через змінні сита діаметром 3, 4, 5 мм і виводиться з робочої камери машини. Встановлено [1], що руйнування твердих тіл під дією зовнішніх сил може відбуватися за наявності хоча б однієї з умов: локальне перенапруження поверхневих мікрооб’ємів у місцях прикладання навантажень; наявність порожнин, неоднорідностей та інших дефектів у структурі тіла; розвиток у матеріалі значних пружних і пластичних деформацій. Механічні характеристики (пружність, текучість, міцність, пластичність) визначають поведінку твердого тіла при зовнішній силовій дії. Якщо навантаження перевищує межу пружності, то матеріал піддається пластичній деформації. Досягнення межі міцності призводить до руйнування матеріалу. Причому зі зменшенням розміру подрібнюваного тіла межа міцності зростає, тому що в ньому зменшується кількість дефектів і зародків тріщин. У процесі подрібнення сухих частинок хліба відбувається крихке і пластичне руйнування. Для крихкого руйнування характерне незначне деформування сухариків, причому після руйнування немає залишкових деформацій. Прикладена енергія витрачається на подолання сил взаємного зчеплення частинок, тобто на утворення нових поверхонь. Під час руйнування пластичних (недостатньо висушених) сухариків енергія руйнування витрачається і на розривання структурних зв’язків, і на значні пластичні деформації. Причому енергія, яка витрачається на пластичне деформування, перетворюється у тепло, що може призвести до денатурації рослинних біл-

49

| №4 (201) апрель 2016 ків. Руйнування добре висушених кусочків хліба потребує значно менших витрат енергії у порівнянні з пластичними. В дробарці первинне руйнування сушених кусочків хліба відбувається при їх зустрічі з молотками за відповідної колової швидкості, мінімальне значення якої визначається з урахуванням закону збереження кількості руху. У розрахунках приймають початкову швидкість руху сушених кусочків хліба перед зіткненням з молотком рівною нулю. При конструюванні молоткових дробарок з великими коловими швидкостями робочих органів необхідно врахувати інерційні сили, які виникають через неурівноваженість ротора. Найбільш сильні удари відбуваються під час зустрічі частинок з кінцями молотків, що займають на роторі верхній рівень. Ці найінтенсивніші удари молотків передаються на всі рухомі частини подрібнювача і швидко виводять його з ладу. Найбільші динамічні навантаження виникають у процесі подрібнення сухариків при більш допустимій вологості. Метою статті є наукове обґрунтування постановки експерименту для визначення оптимальних умов процесу подрібнення сухариків. На підґрунті застосування принципів управління складними технологічними комплексами були визначені перспективні напрямки розвитку систем управління дробленням сушених кусочків хліба: сценарний підхід та використання інженерії знань. Покращити подрібнення можна за рахунок мобільного управління процесом в робочій камері на основі технологічної моделі. Досягти управління робочими параметрами подрібнювачів можна за рахунок зміни частоти обертання робочих органів, тривалості процесу, температурних режимів, дискретноімпульсного дозування сушених кусочків хліба, створення визначеного рівня вібрацій робочої камери та ін. Тому розробка систем багатоцільового управління технологічними процесами дроблення на основі запропонованого підходу та з урахуванням конструктивних параметрів подрібнювачів сприятиме підвищенню продуктивності машини, зменшенню питомих втрат і витрат енергетичних ресурсів та сировини, поліпшенню якості продукції, що свідчить про доцільність і актуальність таких досліджень. Одним з напрямків удосконалення процесу подрібнення є також пошук обґрунтування оптимальних умов ведення процесу. Тому планування експериментів, що передбачає активне втручання у процес, дає можливість

вибрати у кожному досліді ті рівні впливових чинників, що є найбільш вагомими. Параметри оптимізації повинні бути ефективними у досягненні поставленої мети дослідження, універсальними, кількісними; статистично визначеними; мати фізичний сенс, просто і легко визначатися. Розглянутий процес подрібнення дає можливість урахувати роль і вплив на нього конструктивних особливостей машини. Технологічний процес подрібнення включає вхідні (рис. 1) керовані параметри X, збуджуючі параметри F, вихідні керовані параметри Y, оцінювальні параметри Z. Сукупність вхідних і вихідних чинників, що впливають на процес у робочій камері дробарки, відображена на схемі технологічного процесу (рис. 2). Складено ієрархічну структуру процесу подрібнення, до якої входять чинники, що впливають на якість подрібнення, та які можна виміряти і подати у числовій формі. Знаючи вхідні та вихідні чинники, можна керувати процесом подрібнення для отримання сухарів панірувальних із заданими властивостями. Взаємопов’язана структура технологічного процесу дозволяє вибрати головні чинники для оптимізації подрібнення. Серед керованих чинників, що змінюються, прийняті наступні: Х1 – температура висушених шматків хліба, К; Х2 – швидкість обертання приводного вала, кг/с; Х3 – діаметр отворів сита, мм; Х4 – вид подрібнювального молотка. На процес подрібнення також впливає низка чинників, що мають стохастичний характер (F), та які залежать від конкретних умов процесу (Z). Керованість процесу подрібнення характеризується можливістю переведення керованої системи в заданий стан за допомогою конкретних керуючих дій u(t), що забезпечують переведення системи з довільного початкового стану х0 у визначений стан х д протягом визначеного часу. За параметри оптимізації, що характеризують енергетичну ефективність процесу і якість панірувальних сухарів, прийняті: У1 – питома витрата електроенергії за один цикл подрібнення, кВт; У2 – температура отриманих сухарів, К; У3 – в’язкість, Па с; У4 – вологоутримувальна здатність сухарів, %; У5 – дисперсність сухарів, мм; У6 – адгезія до робочих органів, Па.

Рис. 1. Схема параметричної залежності подрібнення висушеного хліба

50

ТЕХНОЛОГИИ ХЛЕБОПЕЧЕНИЯ

№4 (201) апрель 2016 |

Рис. 2. Схема технологічного процесу подрібнення сухарів

Параметрична схема (рис. 2) дозволяє встановити взаємозв’язок між змінними, які в кількісному відношенні характеризують математичну модель процесу. Керовані чинники визначають критерій ефективності, результат проведення процесу, мету його проведення. Серед них можна виділити кількісні параметри – продуктивність, вихід виробів і якісні – комплексний показник якості, вологість, питомий об’єм, в’язкість і ін. З урахуванням апріорної інформації [2,3] та реальних умов здійснення експерименту було визначено дослідний факторний простір, характеристика якого наведена в табл. Після статистичної обробки результатів експерименту ми отримаємо математичні моделі залежності (функції відгуку) вихідних параметрів від вхідних у вигляді полінома:

k −1

k

y = β0 +

∑ j =1

βjxj +

k

∑∑

k

β ji x j x i +

j =1 i = j +1

∑β

2 jj x j

+ ...

j =1

де: у – параметр оптимізації; хі – вхідні параметри; k – число параметрів. Висновки. Розроблено план проведення експерименту для оптимізації процесу подрібнення сухариків. Результати екстремального експерименту дозволяють визначити оптимальні умови, за яких процес подрібнення забезпечить найкращі вихідні параметри. За параметри оптимізації процесу прийняті фізичні, структурномеханічні показники якості продукції та витрати електроенергії на процес.

Таблиця. Факторний простір експерименту Позначення Х1 Х2 Х3 Х4

Фактори Температура сухариків, К Швидкість обертання вала, с-1 Діаметр отворів решітки, мм Вид ножа, град.

Рівні нижній 380 24с-1 2 Прямолінійний

верхній 400 28с-1 3 Криволінійний

Інтервал варіювання 20 4 1

Л І Т Е РАТ У РА

1. Поперечний А.М. Процеси та апарати харчових виробництв/А.М. Поперечний, О.І. Черевко, В.Б. Гаркуша, Н.В. Кирпиченко; за ред. Поперечного А.М. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 304 с.

2. Адлер Ю.П. Планирование эксперимента при поиске оптимальных условий/ Ю.П. Адлер, Е.В. Маркова, Ю.В. Грановский. – М.: Наука, 1971. – 283 с.

3. Шилов Г.Е. Математический аналіз (функции нескольких вещественных переменных)/ Г.Е. Шилов. – М.: Наука, 1975. – 375 с.

www.hipzmag.com

51

| №4 (201) апрель 2016 УДК 663.432:663.437

Пророщування бобових із використанням плазмохімічно активованої води

Ковальова О.С., кандидат технічних наук, Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

П

ророщування різноманітного насіння зернових, бобових і горіхів для приймання в їжу здійснювалося в Китаї, Індії, на Тибеті та в Єгипті ще тисячі років тому. Проросле насіння містить більше корисних речовин, легше перетравлюється, ніж просто замочене чи приготоване шляхом варіння. Харчова цінність пророщених зерен бобових рослин і сої значно вища за продукти їхньої переробки, тому що більша частина корисних речовин знаходиться в зародку зерна. Це і різні вітаміни, і необхідні організму жирні кислоти. На борошномельному виробництві при переробці зерна на борошно дані речовини, так само як і ті, що містяться в оболонці зерна (мінеральні речовини, вітаміни Е), здебільшого губляться, залишаючись у висівках. У пророщеному зерні підвищений вміст вітамінів групи Е і В майже в 2 рази, з’являється вітамін С, відсутній у переробленому зерні. У паростках пророщеного зерна бобових руйнуються речовини, які перешкоджають повноцінному засвоєнню необхідних людському організму мінеральних речовин, таких як магній, кальцій, цинк та ін. Треба відзначити, що в пророщених зернах багато цукру і клітковини, які в такому вигляді легко засвоюються. Щоденне вживання близько половини склянки пророслих зерен у складі салатів, супів і каш сприяє самоочищенню й омолодженню організму завдяки значній кількості антиоксидантів (вітамінів групи А, С, Е), підвищенню гемоглобіну і зниженню тиску, нормалізації серцевої діяльності, позбавленню від надмірної ваги, підвищенню гостроти зору, зміцненню зубів і волосся. Про-

рощені зерна є гарним харчовим продуктом для профілактики багатьох захворювань. Пророщені зерна можна їсти в сирому вигляді, ретельно пережовуючи їх, а можна приготувати корисні та смачні страви. Пророщують бобові на харчові цілі таким чином: ретельно промивають, видаляють сміття і заливають водою. Протягом дня кілька разів змінюють воду. Через добу розкладають зерно на пласкому блюді, накривають зверху вологою марлею і ставлять в тепле місце. Через 6-12 год. з’являться паростки. Пророщені бобові – нут, маш, квасолю, горох – перед вживанням можна злегка відварити на парі. Інтенсифікація процесу пророщування бобових заслуговує уваги у зв’язку зі зростаючою потребою в повноцінному та корисному харчуванні. Метою досліджень було вивчення ростостимулюючих та інтенсифікуючих властивостей плазмохімічно активованої води, які б могли бути застосовані для інтенсифікації процесів пророщування бобових із подальшим їхнім використанням у харчуванні. Активатором процесу пророщування бобових було обрано воду, оброблену контактною нерівноважною плазмою. Активована під дією контактної нерівноважної плазми вода має антисептичні й антибактеріальні властивості. Така вода становить собою кластерну структуру після плазмової обробки та має ростостимулюючі властивості [5-7]. Вода є основною складовою частиною технології пророщування. Вона має дуже високу розчинну здатність, що пов’язують з її специфічною структурою та на-

Рис. 1. Різноманіття бобових культур

52

НАУЧНЫЙ СОВЕТ

№4 (201) апрель 2016 |

Рис. 2. Пророщені бобові культури

явністю водневих зв’язків. Активують водопровідну воду з направленою зміною властивостей і реакційної здатності в результаті ведення процесу в плазмових розрядах зниженого тиску з напругою 1000-1200 В, силою струму 30-200 мА з наступним переходом по мірі підвищення електропровідності в режим контактної нерівноважної плазми з параметрами: напруга – від 400 до 600 В та сила струму – до 150 мА. Отримана активована вода має специфічний склад. Найбільш легко піддаються виявленню продукти реакції, які визначають реакційну здатність такої води. В першу чергу, це стосується пероксиду водню та надперекисних сполук, збуджених часток і радикалів, які відіграють важливу роль в окисно-відновних процесах. Також слід зазначити, що така вода після обробки плазмою може проявляти деякі нові властивості, раніше маловивчені. Активацію води проводили за допомогою лабораторної плазмохімічної установки. Досліджувані бобові культури: горох, соя, нут, квасоля, сочевиця, боби, люпин. Їхній хімічний склад наведено на рис. 3.

Рис. 3. Хімічний склад бобових культур

З кожної культури було відібрано чотири аналітичні групи по 500 шт. для дрібних бобових і по 250 для більш крупних. Замочування велося в активованій воді з різним часом активації відповідно до досягнення заданої вологості зерна – 38-42%. Визначали здатність та енергію проростання. Мета визначення – встановлення кількості бобових, здатних утворювати нормально розвинуті паростки. Одночасно зі здатністю визначали енергію проростання бобових, яка характеризує швидкість і дружність їхнього проростання. Здатність та енергію проростання виражали у відсотках нормально пророслого зерна до загальної кількості. Результати наведено в табл. 1. Спостерігається підвищена активність проростання у дослідних аналітичних групах у порівнянні з контролем, що свідчить про можливість використання активованої води для інтенсифікації проростання бобових. Поwww.hipzmag.com

дібна тенденція спостерігається в усіх досліджених культурах. Активована вода прискорює приток вологи та, як наслідок, поживних речовин від ендосперму до зародка, стимулює його пробудження до активної життєдіяльності, що може прискорювати процес накопичення комплексу цитолітичних, протеолітичних та амілолітичних ферментів. Енергія та здатність проростання у бобових значно підвищуються при використанні плазмохімічно активованої води. Крім цього, було проведено фіксацію зміни довжини паростків у залежності від часу обробки води нерівноважною плазмою (динаміку наведено в табл. 2). Аналізуючи отримані дані, можна зробити висновок про більш інтенсивний розвиток паростків у всіх бобових культур при використанні активованої води під час замочування. Доцільним є застосування активованої води при замочуванні бобових, оскільки відомо, що чим швидше по-

53

| №4 (201) апрель 2016 Таблиця 1. Результати експериментальних досліджень Енергія проростання, % Здатність проростання, % водопровідна час активації час активації час активації водопровідна час активації час активації час активації вода 5 хв.

10 хв.

15 хв. вода 5 хв.

10 хв.

15 хв. дослідний зразок № 1 2 3 4 1 2 3 4 Горох 79 83 84 86 83 85 86 89 Соя 77 82 82 88 88 88 89 93 Нут 97 96 100 100 98 99 100 100 Квасоля 95 96 97 97 97 97 98 100 Сочевиця 88 96 97 90 96 98 98 100 Боби 95 96 96 97 98 99 100 100 Люпин 94 95 97 99 95 97 98 100 Культура

№ з/п 1 2 3 4 5 6 7

Таблиця 2. Довжина ростків, мм № з/п 1 2 3 4 5 6 7

Культура дослідний зразок № Горох Соя Нут Квасоля Сочевиця Боби Люпин

Водопровідна вода 1 20 21 22 30 6 45 10

глинається волога, тим інтенсивніше протікають процеси обміну речовин, внаслідок чого інтенсифікується утворення ферментів і прискорюється розщеплення речовин, що, в цілому, сприяє скороченню процесу пророщування. Важливою проблемою при рощенні бобових є наявність мікроорганізмів, особливо патогенних, оскільки більшість пророщених бобових вживають без попередньої термічної обробки. Частіше за все процес пророщування проходить у неасептичних умовах. На насінні, обробленому в таких умовах, зустрічаються мікроби, присутність яких обумовлена зовнішнім середовищем під час росту рослин або зберігання насіння. Умови, які підтримуються протягом процесу пророщування (тепло, волога), найбільш сприятливі для наявних на насінні мікробів, які розмножуються під час усього процесу. Вказані мікроби можуть мати небажаний вплив на продукт пророщування. Пояснюється це тим, що мікроорганізми, проникаючи до травмованого насіння, спричиняють його хвороби та загибель. Тому підбір і використання якісного та нешкідливого антисептичного препарату є досить важливим завданням, яке має на меті покращити якість пророщеного матеріалу. Дія пероксиду водню

Час активації 5 хв.

2 21 22 24 32 8 49 11

Час активації 10 хв.

3 22 25 25 35 10 50 12

Час активації 15 хв.

4 26 28 28 41 12 54 14

або активованої води викликає локальну руйнацію цілісної клітинної стінки та порушення проникнення бактеріальних клітин уже в перші хвилини контакту. Тож, проростки, отримані при використанні активованої води, будуть додатково продезінфіковані пероксидом водню, який входить до складу активованих нерівноважною плазмою розчинів. Важливою є кількість проростків, яку отримують після проведення всього циклу технологічних операцій. Так, вихід готового продукту, а саме – проростків бобових, наведено в табл. 3. Встановлено, що застосування активованої нерівноважною плазмою води в процесі пророщування бобових дозволяє отримати якісний зерновий продукт у більш короткі строки, про що свідчить збільшення показників енергії та здатності до проростання. Технологія пророщування бобових із використанням плазмохімічно активованої води може бути рекомендована для впровадження на зернопереробних підприємствах із метою отримання полісолодів із бобових культур і приготування з них харчових продуктів із підвищеним вмістом біологічно активних компонентів.

Таблиця 3. Вихід проростків бобових, г № з/п 1 2 3 4 5 6 7

54

Культура дослідний зразок № Горох Соя Нут Квасоля Сочевиця Боби Люпин

Водопровідна вода 1 500 612 580 595 495 590 498

Час активації 5 хв.

2 525 +25 640 +28 585 +5 610 +15 501 +6 595 +5 506 +8

Час активації 10 хв.

3 545 +45 675 +63 590 +10 618 +23 505 +10 602 +12 511 +13

Час активації 15 хв.

4 570 +70 680 +68 600 +20 624 +29 510 +15 616 +26 520 +22

НАУЧНЫЙ СОВЕТ

№4 (201) апрель 2016 |

Л І Т Е РАТ У РА

1. Дорохин А.Ф. Функциональное питание / А.Ф. Дорохин, Б.В. Шендеров. – М.: «Грань», 2002. – 294 с.

2. Пат. 64761 Україна, МПК С12С 1/00. Спосіб виробництва солоду з використанням активованих плазмохімічним методом водних розчинів / Півоваров О.А., Ковальова О.С., Тищенко Г.П. - № а 2009 05182; заявл. 25.05.2009, опубл. 25.11.2011, Бюл. 22.

3. Пат. 77182 Україна, МПК С 12 С 1/00, 1/02. Спосіб пророщування зернового матеріалу з використанням водних розчинів, оброблених холодною плазмою / Півоваров О.А., Ковальова О.С. – № u 2010 05447; заявл. 05.05.2010, опубл. 11.02.2013, Бюл. 3.

4. Півоваров О.А. Пророщування зернового матеріалу з використанням розчинів, активованих під дією контактної нерівноважної плазми / О.А. Півоваров, О.С. Ковальова // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – 2011. – №2. – С. 86-90.

5. Пивоваров А.А., Тищенко А.П. Неравновесная плазма: процессы активации воды и водных растворов. – Днепропетровск: Издательство DS-Print.

2006. – 225 с.

УДК 636.085.55

Амінокислотний склад екструдованих кормових сумішей

Тракало Т.О., аспірант, Шаповаленко О.І., доктор технічних наук, Янюк Т.І., кандидат технічних наук, Шаран А.В., кандидат технічних наук, Національний університет харчових технологій

Досліджено амінокислотний склад екструдованих кормових сумішей із використанням лляного екстракту на основі води. Проведені дослідження показали, що у представлених взірцях екструдованих кормових сумішей для сільськогосподарських тварин присутні всі незамінні амінокислоти, вони є збалансованими за вмістом амінокислотного складу. Розраховано амінокислотний скор і визначено біологічну цінність білка екструдованих кормових сумішей. Ключові слова: білок, амінокислотний склад, біологічна цінність. Исследованы аминокислотный состав экструдированных кормовых смесей. Проведенные исследования показали, что в представленных образцах экструдированных кормовых смесей для сельскохозяйственных животных присутствуют все незаменимые аминокислоты, они сбалансированы по содержанию аминокислотного состава. Рассчитан аминокислотный скор и определена биологическая ценность белка экструдированных кормовых смесей. Ключевые слова: белок, аминокислотный состав, биологическая ценность.

Г

одівля має вирішальний вплив на ріст, розвиток, здоров’я та продуктивність сільсько­ господарських тварин і птиці. Як відомо, поживність корму не можна виразити одним показником, вона має бути комплексною. В системі комплексної оцінки поживності кормів особлива роль належить протеїну. Забезпечення протеїнового харчування тварин – це одне з найважливіших питань в організації годівлі. В організмі постійно проходить розпад і синтез білків. Джерелом синтезу білків тіла можуть бути тільки білки корму. У травному тракті білки розпадаються до амінокислот і всмоктуються у кров. З амінокислот клітини синтезують свої власні білки. Білки неможливо замінити іншими поживними речовинами, оскільки їхній синтез в організмі можливий тільки з амінокислот, але білок може замінити собою жири та вуглеводи, тобто використовуватися для синтезу цих сполук. У рослинних і тваринних кормах міститься 20 амінокислот. Не всі амінокислоти, які складають білки, є рівноцінними для організму. Деякі www.hipzmag.com

амінокислоти не можуть синтезуватися в організмі і повинні обов’язково надходити з кормами. Ці амінокислоти називаються життєво необхідними, або незамінними [8]. Незамінні та замінні амінокислоти беруть участь у процесах метаболізму, побудові тканин організму, регулюванні синтезу антитіл тощо. Обмін вітамінів і мінеральних речовин тісно пов’язаний з аміно­кисло­тами. Деякі амінокислоти безпосередньо забезпечують енергією м’язову тканину, відіграють роль нейро­медіаторів або є їхніми попередниками [1, 2]. Велике значення має присутність у кормах вільних протєїногенних амінокислот, тобто тих, які не входять до складу білків, а знаходяться у вільному стані. Вільні амінокислоти безпосередньо з корму всмоктуються в кров і включаються в процеси метаболізму, минаючи стадію гідролізу в шлунково-кишковому тракті, що є дуже важливо для молодих тварин, які ростуть, або хворих [3]. З 20 протєїногенних амінокислот сільськогосподарські тварини не здатні синтезувати 10, зокрема аргінін, гістидин, лізин, метіонін, фенілаланін, треонин, триптофан, ва-

55

| №4 (201) апрель 2016 лін, ізолейцин і лейцин [4]. Таким чином, ці 10 амінокислот повинні бути присутніми в кормах для сільськогосподарських тварин і є незамінними. Якщо молодняк, що росте, не отримуватиме ці незамінні амінокислоти з кормами, то його ріст зупиняється. Відсутність або нестача цих амінокислот у кормах призводить до порушення обміну речовин – негативного азотного балансу, припинення росту, регенерації білків, виникнення патологічних змін у нервовій системі, внутрішніх органах, органах внутрішньої секреції, складі крові, шкіри. Настає закономірне зниження активності ферментних систем, порушуються функції печінки, нирок тощо. Наприклад, при нестачі протеїну у раціонах свиней, що знаходяться на відгодівлі, ними витрачається 10-12 корм. од. на 1 кг приросту, а при збалансованому раціоні – 4-4,5 корм. од. Білки корму, що містять у своєму складі всі життєво необхідні амінокислоти, називаються повноцінними. До них належать тваринні білки (молоко, яйця, м’ясо). Ті білки, які не мають у своєму складі або містять недостатню кількість амінокислот, необхідних для синтезу білків тіла тварин, називаються неповноцінними (рослинні білки). Для порівняльної характеристики білкової поживності різних кормів необхідно знати їхній амінокислотний склад. Чим більше незамінних і, особливо, критичних (лізин, метіонін, триптофан) амінокислот матиме корм, тим більше він буде повноцінним порівняно з іншим кормом, де цих амінокислот буде менше. Питання оцінки та нормування протеїнового й амінокислотного живлення сільськогосподарських тварин були розглянуті в роботах Г.О. Богданова, В.М. Баканова, М.А. Коваленка, П.С. Попєхіної [12-15]. Матеріали і методи. Матеріалом для досліджень біли взірці проб екструдованих кормових сумішей на основі лляного екстракту для сільськогосподарських тварин. Зразки кормів заздалегідь розтирали у фарфорових ступках до порошкоподібного стану. Екстракцію амінокислот проводили в суміші хлороформ-вода в співвідношенні 1:1 при постійному струшуванні протягом 3 год. Потім центрифугували 15 хв. при 8000 об./хв. Водну фазу відбирали і проводили осадження білків сульфосаліциловою кислотою протягом 30 хв. за температури 4°С із подальшим центрифугуванням (15 хв. при 8000 об./хв.). Отримані супернатанти розводили 0,6 М літій-цитратним буфером (рН 2,1). Концентрацію вільних амінокислот визначали методом іонообмінної хроматографії на амінокислотному аналізаторі «BIOTRONIK LC 6001» (Німеччина). Суть методу ґрунтується на фотометричному визначенні (570 нм) забарвленого комплексу нінгідріну з амінокислотами та подальшим перетворенням коефіцієнта пропускання в коефіцієнт поглинання, пропорційний концентрації розчиненої речовини за допомогою логарифмічного підсилювача, що дозволяє здійснити це перетворення, полегшуючи подальші розрахунки [5]. Як стандарт амінокислот використовувався Amino Acid Calibration Standard (Benson Company, USA). Даний метод є одним із кращих високочутливих кількісних методів у білковій хімії. Він

56

дає абсолютні та точні (до 10 нмоль) значення вмісту амінокислот у будь-яких фізіологічних рідинах, екстрактах тканин, харчових сумішах тощо. Розрізняють біологічно цінні (повноцінні) та менш цінні (неповноцінні) білки. Перші містять всі незамінні (ессенціальні) амінокислоти. Склад менш цінних білків дефіцитний за однією або декількома незамінними амінокислотами. Важливе значення мають як незамінні амінокислоти, так і замінні, має значення також певна збалансованість незамінних амінокислот у продукті. Для визначення біологічної цінності білків використовують різні методи (хімічні, біологічні, розрахункові). Біологічна цінність кормових сумішей обумовлюється складом і вмістом незамінних амінокислот, яку визначають шляхом порівняння амінокислотного складу досліджуваного білка за довідковою шкалою аміно­кислот гіпотетичного «ідеального» білка. Цей методичний прийом отримав назву амінокислотного скору. Амінокислотний скор – показник біологічної цінності білка, що становить собою відсоткове відношення частки певної незамінної амінокислоти загального вмісту амінокислот у досліджуваному білку до стандартного (рекомендованого) значення [6, 7]. Існує кілька способів розрахунку амінокислотного скору, найпростішим є відношення кількості кожної незамінної амінокислоти у випробуваному білку до кількості цієї ж амінокислоти в гіпотетичному «ідеальному» білку, повністю збалансованому за амінокислотним складом. FАО/ВООЗ запропонувала стандартну амінокислотну шкалу, за якою порівнюють склад досліджуваного білка. Розрахунок амінокислотного скору кожної незамінної амінокислоти було розраховано за формулою (1):

Сj =

AKi × 100 , AKiетал

(1)

де Сj – амінокислотний скор і-ої незамінної амінокислоти білка, %; AKi – вміст незамінної амінокислоти білка екструдованої кормової суміші, г/100 г білка; AKiетал – вміст незамінної амінокислоти в еталонному білку, г/100 г еталонного білка. Лімітованою біологічною цінністю вважається амінокислота, скор якої має найменше значення [10]. Коефіцієнт розбіжності амінокислотного скору (КРАС) показує середню величину надлишку амінокислотного скору незамінних амінокислот у порівнянні з найменшим рівнем скору будь-якої незамінної амінокислоти (надлишкова кількість незамінних амінокислот, що не використовуються на пластичні потреби). КРАС розраховується за формулою (2): N

∑ ∆РАС

КРАС =

j =1

n

,

(2)

де ΔРАС – розбіжність амінокислотного скору аміно­ кислоти, яка розраховується за формулою (3):

ΔРАС = Ci − Cmin,

(3)

НАУЧНЫЙ СОВЕТ

№4 (201) апрель 2016 |

де Сі – надлишок скору i-ої незамінної амінокислоти, %; Сmin – мінімальний із скорів незамінної амінокислоти досліджуваного білка по відношенню до еталону, %; n – кількість незамінних амінокислот. Величина біологічної цінності визначається за формулою (4):

11].

БЦ = 100 – КРАС.

(4)

Чим менша величина КРАС, тим вища якість білка [9,

Основна частина дослідження. Проведені дослідження амінокислотного складу екструдованих кормових сумішей дозволили ідентифікувати і кількісно визначити 9 незамінних амінокислот (валін, лейцин, ізолейцин, лізин, метіонін, фенілаланін, треонін, аргінін, гістидин) та 8 замінних амінокислот (аспарагінова кислота, цистеїн, серін, тирозин, глютамінова кислота, гліцин, пролін та аланін), також наведено розрахунки амінокислотного скору екструдованих кормових сумішей, який дозволяє отримати дані щодо кожної амінокислоти, визначити першу лімітовану амінокислоту, розрахувати коефіцієнт розбіжності амінокислотного скору (КРАС) і показник біологічної цінності (БЦ) білка кожного з досліджуваних зразків екструдату. Також враховувалася сума сірковмісних амінокислот, таких як метіонін, що в організмі перетворюється на цистеїн, сума ароматичних амінокислот, тому що фенілаланін перетворюється на тирозин. Отримані результати наведено в таблиці. Значення вмісту замінних амінокислот екструдованих кормових сумішей наведено на рисунку. Відомо [16, 18], що повноцінність білків визначається не тільки кількісним вмістом амінокислот, але й певним їхнім співвідношенням, збалансованістю, легкою перетравлюваністю та гарною засвоюваністю. При визначенні амінокислотного складу білка екструдованих зернових сумішей (табл.) встановлено, що найбільшу кількість незамінних амінокислот містять суміші №1 (42,82% на 100 г білка) та №2 (41,27% на 100 г білка). Найменшим вмістом ессенціальних амінокислот відріз-

нялася суміш №4 (36% на 100 г білка), проте, судячи з рисунку, ця суміш лідирує за вмістом замінних амінокислот (64% на 100 г білка). Аналізуючи амінокислотний склад білка екструдованих кормових сумішей, слід відзначити, що серед незамінних амінокислот високим вмістом вирізняються лейцин, лізин і треонін. Їхній вміст у білку сумішей становить 8,34-9,8%/100 г, 3,44-3,84%/100 г і 2,67-3,75%/100 г відповідно, що підтверджує високу цінність білка екструдованих кормових сумішей. Відомо [17, 20, 24], що лейцин є необхідним для побудови та розвитку м’язової тканини. Ця амінокислота сприяє синтезу білка в м’язах і печінці, відновним процесам у тканинах і перешкоджає руйнуванню білка м’язів. Значний вміст лейцину (від 9,8 г/100 г у суміші №1 до 8,34 г/100 г у суміші №4) свідчить про те, що екструдовані кормові суміші можна віднести до багатих природних джерел цієї амінокислоти поряд з яєчним білком, казеїном, білком лісового горіха тощо. Лізин є ациклічною амінокислотою і належить до групи диамінокарбонових кислот. У природі зустрічається тільки в L-формі. В процесі метаболізму при амінокислотному обміні лізин посідає особливе місце, оскільки він бере участь у реакціях переамінування. Після відщеплення метальної групи відновлення лізину з інших джерел азоту не відбувається. Встановлено [23-25], що лізин впливає на мінеральний обмін (сприяє засвоєнню кальцію та фосфору і всмоктуванню заліза; в кишечнику він здатен виконувати функції катіонів калію при дефіциті в раціоні цього елемента), впливає на кровотворну функцію кісткового мозку, перетворення каротину на вітамін А, стан нервової системи, активність ферментів. У більшості випадків лізин є першою найбільш дефіцитною амінокислотою в раціонах свиней, птиці і навіть жуйних тварин. Він є необхідним для продовження росту, молочної продуктивності та формування скелету. При його нестачі відзначають мускульну дегенерацію, пригнічення росту, зниження молочної продуктивності [20].

Амінокислотний склад екструдованих зернових сумішей, % до маси білка Амінокислота

Еталон

Валін Лізин Лейцин Ізолейцин Треонін Метіонін + цистеїн Фенілаланін + тирозин Гістидин Аргінін Сума незамінних амінокислот Σ ΔРАС КРАС БЦ

5,0 5,5 7,0 4,0 4,0 3,5 6,0 -

www.hipzmag.com

Співвідношення компонентів (пшениця : кукурудза : лляний екстракт на основі води) суміш №1 (40:40:20) суміш №2 (45:45:10) вміст скор вміст скор 3,06 61 2,79 56 3,84 70 3,65 66 9,8 140 9,4 134 2,38 60 2,44 61 3,66 92 3,75 94 3,31 95 3,25 93 8,04 134 7,65 128 2,61 2,31 6,42 6,03 42,82

41,27 232 29,75 70,25

Співвідношення компонентів (пшеничні висівки : кукурудза : лляний екстракт на основі води) суміш №3 (40:40:20) суміш №4 (45:45:10) вміст скор вміст скор 2,91 58 2,6 52 3,5 64 3,44 63 8,52 122 8,34 120 1,57 40 1,54 40 2,84 71 2,67 67 3,19 91 3,07 88 6,71 112 6,39 107 2,14 2,01 6,07 5,94 37,45

220 27,5 72,5

36,0 278 34,75 65,25

257 32,13 67,87

57

| №4 (201) апрель 2016

Вміст замінних амінокислот екструдованих кормових сумішей

Всі досліджувані зразки екструдованих кормових сумішей мали приблизно однакову кількість лізину – від 3,44%/100 г білка (суміш №4) до 3,84%/100 г білка (суміш №1), що повністю забезпечує добову потребу тварин у лізині, яка становить 1,5-4 г [19, 26]. Треонін має два асиметричні атоми вуглецю в α- і β-положеннях. За дії альдолаз треонін розщеплюється на ацетальдегід і гліцин, який також є важливою амінокислотою для молодняку сільськогосподарських тварин. Треонін входить до гіпопластичних амінокислот, із нього утворюється піровиноградна кислота, яка є вихідною речовиною для біосинтезу глюкози та глікогену. Він стимулює імунітет, сприяючи виробленню антитіл, разом із метіоніном бере участь в обміні жирів і позитивно впливає на роботу печінки. Необхідним є треонін і для синтезу білків скелетних м’язів, колагену й еластину, гліцерину, травних ферментів, підтримуючи діяльність шлунковокишкового тракту, що важливо для нормального розвитку організму тварин [19, 20, 23, 26]. Встановлено, що екструдовані кормові суміші мають також підвищений вміст треоніну, який сприяє підтримці нормального білкового балансу в організмі тварин. Найбільшу його кількість було виявлено у суміші №1 – 3,75 г/100 г білка. Сірковмісні амінокислоти є джерелом сірки в організмі тварин, яка бере участь у забезпеченні багатьох біохімічних процесів. Найважливішими функціями цих амінокислот є структурне і каталітичне підтримання окисно-відновного потенціалу та транспорту електронів. При нестачі у раціоні цистеїну метіонін стає основним донором сірки. За цих умов із метіоніну утворюється цистеїн, внаслідок чого забезпечується потреба організму тварин у цій амінокислоті. Проте, цей процес є небажаним, тому що метіонін є найбільш незамінною амінокислотою і нестача її призводить до гальмування синтезу білків і зменшення продуктивності. Разом із тим, метіонін – найбільш токсична речовина, яка у надлишку зумовлює розкладання холестерину, а також вапнування судин і утворення злоякісних пухлин. Добова потреба сільськогосподарських тварин усіх вікових груп становить 1,5-3 г [25-28]. Дослідження показали, що в екструдованих кормових сумішах вміст метіоніну та цистеїну становить 3,07-

58

3,31 г/100 г білка, що повністю забезпечує добову потребу тварин. Розрахований амінокислотний скор показує, що білки екструдованих кормових сумішей є цінним джерелом фенілаланіну та лейцину. Скор за цими амінокислотами відповідає «еталонному» білку . За вмістом метіоніну та треоніну білок екструдованих кормових сумішей наближається до «еталону» – 3,5 та 4 г/100 г. Найменші показники амінокислотного скору було відзначено у досліджуваних сумішах за ізолейцином і валіном. Слід відзначити, що скор за цими амінокислотами знаходився у межах 40-61%. Розрахований амінокислотний скор не може повною мірою відображати біологічну цінність білка, тому що не враховує його збалансованість за всіма незамінними амінокислотами [29-30]. Тому для визначення біологічної цінності білка екструдованих кормових сумішей було розраховано коефіцієнт розбіжності амінокислотного скора білка досліджуваних зразків. Проведеними розрахунками встановлено, що найвищу біологічну цінність має білок суміші №1 – 70,25. Ця суміш виявилася найбільш збалансованою за амінокислотним складом порівняно з іншими сумішами. Найменший показник біологічної цінності встановлено у суміші №3 – 65,25, що пояснюється більш значним розходженням амінокислотного скору за деякими амінокислотами. Висновки. Проведеними дослідженнями щодо екструдованих кормових сумішей із використанням лляного екстракту на основі води ідентифіковано 9 незамінних і 8 замінних амінокислот. Серед незамінних амінокислот підвищений вміст мали фенілаланін і лейцин, серед замінних – глютамінова кислота, гліцин та аспарагінова кислота. За амінокислотним складом білок екструдованих кормових сумішей є повноцінним, оскільки до його складу входять усі незамінні амінокислоти, в тому числі найважливіші з них – метіонін і лізин. Визначено біологічну цінність білка екструдованих кормових сумішей за амінокислотним скором, яка знаходиться в межах 65,25-70,25. Встановлено, що за вмістом метіоніну та треоніну білок екструдованих кормових сумішей наближається до «еталону» – 3,5 та 4 г/100 г.

НАУЧНЫЙ СОВЕТ

№4 (201) апрель 2016 |

Л І Т Е РАТ У РА

1. Западнюк В.И. Аминокислоты в медицине / В.И. Западнюк, Л.П. Купраш, М.С. Заика. – Київ: «Здоров’я», 1982. – 200 с.

2. Richard, J.R. Amino acid transport System A resembles System N in sequence but differs in mechanism / J.R. Richard, A.C. Farrukh, T.G. Andrew, H.E. Robert // PNAS. – 2000. – Vol. 97. – Р. 7715-7720.

3. Harper A.E. Effects of Ingestion of Disproportionate Amounts of Amino Acids / A.E. Harper, N.J. Benevenga, R.M. Wohlhueter / Physiological Reviews. – 1970. – Vol. 60. – No. 3. – Р. 1123-1127.

4. James R. Instruction manual single-column amino acid analysis / R. James, Ph. D. Benson. – California, USA: Durrum Chemical Corporation Printed, 1976. – 35 p.

5. Alvarez B. Peroxynitrite reactivity with amino acids and proteins // Amino Acids. – 2003. – Vol. 25, 3 – 4. – P. 295-311.

6. Madura J.D. Physical and structural properties of taurine and taurine analogues / J.D. Madura, J.B. Lombardini, J.M. Briggs, D.L. Minor, A.I. Wierzbicki / J. Amino Acids. – 1997. – Vol. 13. – No 2. – P. 131-139.

7. Антоненко П.П. Основы полноценного кормления свиней / П.П. Антоненко, Д.Н. Масюк, Л.Г. Перетятько. – Днепропетровск: «Арт-Пресс», 2000. – 360 с.

8. Dubinina A. Amino acid composition of protein and its biological value in seeds of peanut sorts widen in Ukranian [Electronic resource] / A. Dubinina, S. Lehnert, O. Khomenko // Journal of International Scientific Publications: Agriculture and Food. – 2014. – Vol. 2. – P. 501-510. – Available at: hhtp://www.scientificpublications.net/ru/article/1000065 9. Липатов Н.Н. Совершенствование методики проектирования биологической ценности пищевых продуктов / Н.Н. Липатов, А.Б. Лисицын // Хранение и переработка сельхозсырья. – 1996. – №2. – С. 24-25.

10. Рогов И.А. Химия пищи. Принципы формирования качества мясопродуктов / И.А. Рогов. – СПб: Издательство РАПП, 2008. – 340 с.

11. Попехина П.С. Кормление свиней / П.С. Попехина. – М.: «Колос», 1967. – 208 с.

12. Баканов В.Н. Кормление сельскохозяйственных животных / В.Н. Баканов, В.К. Менькин. – М.: «Агропромиздат», 1989. – 511 с.

13. Коваленко М.А. Основні роботи із вивчення годівлі та відгодівлі свиней / М.А. Коваленко // Свинарство. – 1968. – Вип. 6. – С. 36-54.

14. Богданов Г.О. Годівля сільськогосподарських тварин / Мельничук Д.О., Богданов Г.О. – Київ, 2006. – 444 с.

15. Боярський Л.Г. Технологія кормів і повноцінне годування сільськогосподарських тварин / Л.Г. Боярський. Серія «Ветеринарія та тваринництво». – Ростов-на-Дону: «Фенікс», 2001. – 416 с.

16. Хохрін С.М. Годівля сільськогосподарських тварин / С.М. Хохрін. – М.: «Колос», 2004. – 692 с.

17. Подобед Л.И. Протеиновое и аминокислотное питание сельскохозяйственной птицы: структура, источники, оптимизация / Л.И. Подобед. – Днепропетровск: ООО «ПКФ «АРТ-ПРЕСС», 2010. – 239 с.

18. Римбак М.В. Усвояемые аминокислоты – строительный материал для поддержки и продуктивности / М.В. Римбак, Й.С. Хаммер // Успех в хлеву. – 2008. – №1. – С. 16.

19. Свеженцов А.И. Комбикорма, премиксы, БВМД для животных и птицы / А.И. Свеженцов, С.А. Горлач, С.В. Мартиняк. – Днепопетровск: «АРТ-ПРЕСС», 2008. – 412 с.

20. Томмэ М.Ф. Аминокислотный состав кормов / М.Ф. Томмэ, Р.В. Мартыненко. – М.: «Колос», 1972. – 288 с.

21. Holden J.T. Amino acid Hools / J.T. Holden. – Amsterdam: Elsevier, 1999. – 815 p.

22. Єгоров І. Нові тенденції в годівлі птиці / І. Єгоров, Н. Селін // Тваринництво України. – 2006. – № 6. – С. 4-8.

23. Градусов Ю.Н. Усвояемость аминокислот / Ю.Н. Градусов. – М.: «Колос», 1978. – 400 с.

24. Пилипович Ю.Б. Основы биохимии / Ю.Б. Филиппович. – М.: «Агар», 1999. – 512 с.

25. Насонов Ю.М. Белковый обмен у сельскохозяйственной птицы / Ю.М. Насонов, И.К. Иванов. – К.: «Урожай», 1972. – 136 с.

26. Щеглов В.В. Белковое и аминокислотное питание животных / В.В. Щеглов. – Минск: «Ураджай», 1974. – 208 с.

27. Шманенков Н.А. Аминокислоты в кормлении животных / Н.А. Шманенков. – М.: «Колос», 1970. – 87 с.

28. Урдзик Р.М. Аминокислотное питание кур-несушек / Р.М. Урдзик // Ефективні корми та годівля. – 2007. – №2. – С. 38-42.

29. Фисинин В.И. Биологический прогресс в питании птицы и некоторые практические аспекты / В.И. Фисинин // С.-х. биология. – 1997. – №2. – С. 112-121.

www.hipzmag.com

59

ОРГАНИЗАТОРЫ

СПОНСОР

15

МЕЖДУНАРОДНАЯ ЮБИЛЕЙНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ

СПОНСОР КУЛЬТУРНОЙ ПРОГРАММЫ

& Maritime days in Odessa 25-28 мaя 2016 ОТЕЛЬ "ЧЕРНОЕ МОРЕ" (ПАРК ШЕВЧЕНКО)

*

УЧАСТНИКОВ

*

КОМПАНИЙ

*

СТРАН

ПРИГЛАШАЕМ ПРИНЯТЬ УЧАСТИЕ В КОНФЕРЕНЦИИ ЗЕРНОТОРГОВЫЕ, ТРАНСПОРТНО-ЭКСПЕДИЦИОННЫЕ КОМПАНИИ, СЕЛЬХОЗПРОИЗВОДИТЕЛЕЙ, АГРОХОЛДИНГИ, СЮРВЕЙЕРСКИЕ КОМПАНИИ, ПОРТЫ, ГРУЗОВЛАДЕЛЬЦЕВ, ФРАХТОВАТЕЛЕЙ, СУДОВЛАДЕЛЬЦЕВ, СТИВИДОРНЫЕ И СКЛАДСКИЕ КОМПАНИИ, ТЕРМИНАЛЫ И СУДОХОДНЫЕ ЛИНИИ И ДР. * ЗА 15 ЛЕТ ИСТОРИИ КОНФЕРЕНЦИИ

+380 562 321595 ВН.113 ЕКАТЕРИНА ПАНАСЕНКО (ИА "АПК-ИНФОРМ") EVENT@APK-INFORM.COM +380 48 7037510 АЛЛА АГБАШ (INTERLEGAL) CONFERENCE@MARITIMEDAYS.ODESSA.UA