ISSN ISSN 2306-4498 2306-4498
№8 (204) август 2016
32 м
Комплексы по хранению и обработке зерна variant-ab.com.ua
Извлечь максимум из Вашего зерна. Это означает максимальную пропускную способность и максимальный выход продукции в процессе переработки сырья, такого как пшеница, ячмень, рожь, овес и рис. SORTEX А отличается своей исключительной точностью и эффективностью сортировки. Его прочная конструкция и интуитивно-понятный пользовательский интерфейс делают SORTEX А идеальным оптическим сортировщиком для мукомольно-крупяной промышленности. Для получения дополнительной информации, пожалуйста, посетите сайт: www.buhlergroup.com
SORTEX А - для выпуска продукции наивысшего качества Исключительная производительность – Выдающаяся пропускная способность. – Высочайшее качество сортировки. Высокая доходность – Максимальный выход продукции. – Выгодное вложение, быстрая окупаемость. Максимальная надёжность – Превосходная работоспособность, максимальная продолжительность эксплуатации. – Неизменно высокое качество сортировки для максимальной безопасности продукции. Непревзойденная гибкость – Высокая пропускная способность при минимальной занимаемой площади. – Интуитивно-понятный, многоязычный интерфейс пользователя.
Бюлер АГ CH-9240 Уцвиль, Швейцария Тел. +41 71 955 11 11 Факс +41 71 955 39 49 www.buhlergroup.com
Представительство Бюлер АГ в Украине ул. Шумского Юрия, д. 1а, офис 118 02098, Киев, Украина Тел./факс: +38 044 520 55 85 office.kiev@buhlergroup.com
Innovations for a better world.
УКРАИНСКИЙ ПРОИЗВОДИТЕЛЬ ЭЛЕВАТОРНОГО ОБОРУДОВАНИЯ
Проектирование зернохранилищ Изготовление металлических вентилируемых силосов Изготовление элеваторного оборудования Монтаж и запуск в эксплуатацию оборудования Сервисное обслуживание
г. Николаев, ул. Айвазовского 19/1 (0512) 63-96-96 www. td-ugelevator.com (0512) 63-95-95
МП “РЕМИКС”
04563 99-760, 99-775, 99-926 Киевская обл., г. Белая Церковь ул.Привокзальная, 13 www.remix.com.ua remix@remix.com.ua
ПРОБООТБОРНИКИ ЗЕРНА АВТОМОБИЛЬНЫЕ
ДАТЧИКИ УРОВНЯ РОТАЦИОННЫЕ
СИТОВАЯ ТКАНЬ SEFAR GG, XXX, MILLING, FORTE
БОЛТЫ НОРИЙНЫЕ
КОВШИ НОРИЙНЫЕ ЦЕЛЬНОТЯНУТЫЕ, ПЛАСТИКОВЫЕ
МАШИНКИ МЕШКОЗАШИВОЧНЫЕ
НИТКИ МЕШКОЗАШИВОЧНЫЕ
ВЛАГОМЕРЫ ЗЕРНА
САМЫЕ КРУПНЫЕ КОМПАНИИ ОТРАСЛИ УЧАСТВУЮТ НА ВЫСТАВКЕ İDMA 2017 ! Milling
Pulses & Rice
Feed
ЛЕТ
Pasta & Biscuit
Supplier Industry
7. Международная выставка оборудования мукомольного производства
cm 7. Международная выставка комбикормового 29,7 оборудования
Industry Supplier
7. Международная выставка технологий обработки зернобобовых и риса 7. Международная выставка оборудования для производства макаронных изделий, печенья 7. Международная выставка оборудование для хранения, упаковки, лабораторного оборудования, добавок и запасных частей
04-07 МАЯ 2017 Выставочный центр в Стамбуле (CNR Expo) Йешилькой
ОРГАНИЗАЦИИ ПОДДЕРЖКИ Union of Bulgarian
Стамбул / ТУРЦИЯ.
Millers
Ethiopian Millers’ Association
The Romanian Employers’ League Of The Milling, Bakery And Flour Based Products Industry
Agency for State Material Reserves of Tajikistan
Millers Association of Ukraine
Pakistan Flour Mills Association
Turkish Grain Suppliers Association
Palestine Food Industry Union
Libya Flour Millings and Feed National Company
Iraq Al Diwaniyah's Chamber for Commerce
The Department of Food Agriculture and Farm Products of Ghana
Businessmen Association of Congo
Chamber of Commerce and Industry of Ivory Coast
National Federation of Bakers of Senegal
National Milling Federation of Morocco
Portugal Compound Feed Association
Anatolia Flour Industrialists’ Association (Turkey)
Association of Turkish Pasta Manufacturers
Association of Pulse and Grain Processing Technologies, Packaging and Analysis Systems
Southeast Flour Industrialists’ Association (Turkey)
Parantez Intarnational Fair
Tel: +90 212 347 31 64 E-Mail: info@idma.com.tr
www.idma.com.tr
АЗОВАГРОСНАБ
Элеваторное оборудование ЗАВОД-ПРОИЗВОДИТЕЛЬ САМОТЁЧНОЕ ОБОРУДОВАНИЕ: • трубы норийные • трубы самотёчные • сектора • патрубки • клапана • вводы Ковши норийные штампованные и пластиковые Ролики конвейерные Ленты конвейерные и ремни норийные
КОВШИ ШТАМПОВАННЫЕ
ЛЕНТЫ КОНВЕЙЕРНЫЕ
САМОТЁЧНОЕ ОБОРУДОВАНИЕ
КОВШИ ПЛАСТИКОВЫЕ
РОЛИКИ КОНВЕЙЕРНЫЕ
РОЛИКООПОРЫ
ООО "АЗОВАГРОСНАБ", Украина, г. Бердянск тел. (6153) 7-66-60, 7-67-55 (050) 561-51-67, (050) 537-91-03
№ 8 (204) АВГУСТ 2016 РЕ Д АКЦИОННА Я
ежемесячный
КОЛЛЕГИЯ
Бутковский В.А. (Москва) Васильченко А.Н. (Киев) Ган Е.А. (Астана) Дмитрук Е.А. (Киев) Дробот В.И. (Киев) Жемела Г.П. (Полтава) Капрельянц Л.В. (Одесса) Кирпа Н.Я. (Днепропетровск) Ковбаса В.Н. (Киев) Кожарова Л.С. (Москва) Кругляк В.И. (Днепропетровск) Лебедь Е.М. (Днепропетровск) Просянык А.В. (Днепропетровск) Пухлий В.А. (Севастополь) Ткалич И.Д. (Днепропетровск) Фабрикант Б.А. (Москва) Цыков В.С. (Днепропетровск) Чурсинов Ю.А. (Днепропетровск) Шаповаленко О.И. (Киев) Шемавнев В.И. (Днепропетровск) Главный редактор Рыбчинский Р.С. chief@apk-inform.com zerno@apk-inform.com Ткаченко С.В.
«Х РА Н Е Н И Е И П Е Р Е РА Б О Т К А З Е Р Н А»
Подписка/реклама zerno2@apk-inform.com
Техническая группа Чернышева Е.В., Гришкина Е.Н., Гречко О.И. Материалы печатаются на языке оригинала. Точка зрения авторов может не совпадать с мнением редакции. Редакция не несет ответственности за достоверность информации, опубликованной в рекламе (материалы, обозначенные знаком ®, печатаются на правах рекламы). Перепечатка материалов, опубликованных в журнале, допускается только по согласованию с редакцией. Научно-практические материалы печатаются по решению ученого совета Института зернового хозяйства НААН Украины № 16 от 14 сентября 2001 г. Внесен в Высшую аттестационную комиссию по техническим наукам (постановление президиума ВАК Украины от 23.02.2011 г. №1-05/2) Адрес для переписки: Абонентский ящик №591, г. Днепропетровск, 49006, Украина
научно-практический
журнал
СОДЕРЖАНИЕ ОТРАСЛЕВЫЕ НОВОСТИ ЗЕРНОВОЙ РЫНОК Обзор внебиржевого рынка зерновых Украины................................................................................... 8 Рынок продуктов переработки зерна Украины...................................................................................... 9 Россия: обзор внебиржевого рынка зерновых культур....................................................................11 Россия: обзор внебиржевого рынка продуктов переработки зерновых культур................12
ТЕМА Украинская пшеница урожая 2016 года: вопрос качества остается открытым.....................13 Экспорт муки из Украины в 2015/16 МГ: достигнут новый рекорд..............................................16
МНЕНИЕ Потенциал роста производства зерна в Украине стимулирует инвесторов развивать инфраструктуру – Николай Горбачев..................................................................................21 Мировая тенденция на рынке элеваторного оборудования – это переход от количества к качеству.......................................................................................................................................23
РАСТЕНИЕВОДСТВО Удосконалення систем для диференційного внесення технологічного матеріалу..............26 Шкодочинний вплив клопа-черепашки на якість зерна пшениці озимої та як захистити посіви.......................................................................................................................................33
ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ Элеваторная отрасль Украины: потребности и перспективы........................................................34 Для наращивания экспортного потенциала необходимо опережающее развитие инфраструктуры..................................................................................................................................................40 Розрахунок та підбір фільтрів-циклонів...................................................................................................43
ТЕХНОЛОГИИ ЗЕРНОПЕРЕРАБОТКИ Продавать или перерабатывать пшеницу...............................................................................................47
ТЕХНОЛОГИИ ХЛЕБОПЕЧЕНИЯ Збереження свіжості хлібобулочних виробів, збагачених харчовими волокнами..............53
НАУЧНЫЙ СОВЕТ Продуктивні якості поросят у віці від 61 до 90 діб за використання комбікорму з мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору....................................................................56 Вплив термічної обробки рису для приготування сусла у технології безалкогольних ферментованих напоїв...................................................................................................61
Адрес редакции: ул. Чичерина, 21, г. Днепропетровск, 49006 Украина тел/факс: +380 56 370-99-14 +380 562 32-07-95 e-mail: zerno@apk-inform.com Основатель и издатель ООО ИА «АПК-Информ» Год основания: 31.01.2000 Украина, г. Днепропетровск, ул. Чичерина, 21 Свидетельство о государственной регистрации КВ 17842-6692ПР Изготовитель: ДП «АПК-Информ», г. Днепропетровск, ул. Ленинградская, 56 Подписной индекс в каталоге «Укрпошты» - 22861 Подписано в печать 26.08.2016 Формат 60х84 1/8. Тираж 2 000 экз. Печать офсетная, отпечатано на полиграфическом комплексе ИА «АПК-Информ»
©
| №8 (204) август 2016
Украина
С
16 августа вступило в силу постановление Кабинета министров Украины, которым утвержден механизм ведения реестра производителей органической продукции. Соответствующее постановление №505 «Об утверждении Порядка ведения Реестра производителей органической продукции (сырья)» от 8.08.16 опубликовано на сайте КМУ. Согласно документу, ведение реестра и опубликование официальных сведений о лицах, которым предоставлено право производить и перерабатывать органическую продукцию, возложено на Госпродпотребслужбу.
А
грарные предприятия Государственного агентства резерва Украины перешли на электронный учет зерна на элеваторах. Данная мера позволит минимизировать коррупцию в операциях с зерном. Об этом 18 августа заявил глава ведомства Вадим Мосийчук. По его словам, новое программное обеспечение позволит видеть перемещение зерна, контролировать в онлайн-режиме наличие и качество сохранения материальных ценностей Госрезерва.
У
краинские мукомольные предприятия в январе-июле т.г. произвели 1,036 млн. тонн муки, что на 7% ниже показателя за аналогичный период 2015 г. Об этом сообщила Государственная служба статистики Украины. В т.ч. в июле произведено 149 тыс. тонн муки, что на 12,5% выше показателя июня, однако на 7,2% уступает результату за июль годом ранее. Также сообщается, что объем производства хлеба и хлебобулочных изделий в Украине в январе-июле т.г. составил 653 тыс. тонн, что на 5,4% меньше, чем за аналогичный период годом ранее. В частности, в июле производство данной продукции составило 95 тыс. тонн, что на 2,3% превышает показатель за июнь т.г., однако на 6,9% меньше результата за аналогичный месяц 2015 г.
У
краина с начала 2016/17 МГ по состоянию на 26 августа экспортировала 3,948 млн. тонн зерновых. Об этом сообщила прессслужба Министерства аграрной политики и продовольствия Украины. В частности, объем экспорта пшеницы составил 1,74 млн. тонн, кукурузы – 478 тыс. тонн, ячменя – 1,714 млн. тонн. Кроме того, к отчетной дате из Украины было экспортировано почти 31 тыс. тонн пшеничной муки.
А
налитики ИА «АПК-Информ» при июльских корректировках прогнозных балансов предложения и распределения зерновых и зернобобовых культур в Украине повысили оценку экспортного потенциала украинского зерна в текущем сезоне до 34,7 млн. тонн. Данный показатель лишь на 9,3% уступает рекордному результату 2015/16 МГ (38,2 млн. тонн). В частности, экспортный потенциал украинской пшеницы в 2016/17 МГ прогнозируется экспертами на уровне 12,3 млн. тонн (-27,4%), экспорт ячменя оценивается в 4,2 млн. тонн (-4,8%). Оценка экспорта кукурузы повышена до 17,5 млн. тонн (+6,7%).
У
краина за 6 месяцев т.г. поставила на рынок Индонезии 9,9 тыс. тонн муки на сумму $1,8 млн. Об этом сообщила советник министра аграрной политики и продовольствия Украины Владислава Рутицкая. По ее словам, Индонезия существенно уменьшила импорт муки изза развития собственной промышленности за последние 5 лет. Однако Украина увеличила свою долю в структуре импорта Индонезии с 5% в 2011 г. до 32% (23 тыс. тонн) в 2015 г. и осталась одним из крупнейших поставщиков пшеничной муки на индонезийский рынок.
2
ОТРАСЛЕВЫЕ НОВОСТИ
№8 (204) август 2016 |
+7 (495) 585-5167 | info@proteintek.org | www.proteintek.org
Форум и выставка по производству и использованию растительных и микробных протеинов Форум является уникальным специализированным событием отрасли в России и СНГ и пройдет 20 сентября 2016 года в Петровском Путевом Дворце, Ленинградский проспект 40, Москва
Возможности для рекламы:
Выбор одного из спонсорских пакетов Форума позволит Вам заявить о своей компании, продукции и услугах, и стать лидером быстрорастущего рынка растительных и микробных протеинов.
Э
кспорт украинской муки будет ежегодно расти на 30-35%. Такой прогноз озвучил председатель совета директоров агрохолдинга KSG Agro Сергей Касьянов, сообщила 23 августа пресс-служба компании. По его словам, рост объемов экспорта муки обусловлен высоким спросом зарубежных покупателей на данную продукцию. Он напомнил, что доля КНР в географии экспорта украинской муки в настоящее время составляет около 50% и будет расти в дальнейшем. С.Касьянов отметил, что среди других стран, которые будут наращивать потребление украинской муки, – Израиль, страны Африки и Ближнего Востока. При этом он подчеркнул, что наиболее приоритетными рынками для украинских экспортеров являются Евросоюз и Китай.
К
омпания «Фрамшиппинг» намерена построить комплекс по перевалке сельскохозяйственных грузов мощностью 14 млн. тонн в год в порту «Черноморск» (бывш. Ильичевский порт). Компания претендует на аренду склада №11. Об этом 29 августа сообщила пресс-служба порта. В состав комплекса войдет зерновой элеватор мощностью 5,5 млн. тонн зерна в год с перспективой увеличения до 8 млн. Также планируется строительство комплексов по перевалке растительных масел, стаффировки контейнеров, перевалке штучных тарных грузов (крупы, мука), перевалки генеральных грузов. Согласно сообщению, комплекс планируется построить за три года, срок окупаемости – восемь лет. Аренда предполагается на 49 лет. www.hipzmag.com
3
| №8 (204) август 2016
А
грохолдинг «Нибулон» планирует восстановить предприятие Госрезерва Украины – хлебную базу №74 в г. Молочанск (Запорожская обл., Токмакский р-н), которая простаивала около десяти лет. Совместно с облгосадминистрацией компания подготовила обращение к Кабинету министров Украины и проект, который предусматривает предоставление «Нибулону» мощностей предприятия в ссуду сроком на 25 лет. Общая сумма инвестиций, которые планируется вложить в предприятие, составляет около 200 млн. грн. Мощности хранения элеватора превышают 100 тыс. тонн.
А
грохолдинг «Нибулон» планирует построить новый перевалочный терминал по отгрузке зерновых и масличных культур на речные и морские суда в Херсонской области (г. Голая Пристань). Соответствующий меморандум о сотрудничестве в сфере внедрения инвестиционного проекта по строительству объекта транспортной инфраструктуры был подписан председателем ОГА Андреем Гордеевым и генеральным директором «Нибулона» Алексеем Вадатурским. Строительство терминала займет 3 месяца.
Зарубежье
П
о состоянию на 1 августа т.г. в сельскохозяйственных, заготовительных и перерабатывающих организациях Российской Федерации имелось в наличии 31,4 млн. тонн зерна, что на 2,2 млн. тонн (на 7,4%) превышает показатель на аналогичную дату 2015 г., сообщил Росстат. При этом по сравнению с показателем на начало августа прошлого года запасы зерна в сельскохозяйственных организациях увеличились на 1,6 млн. тонн (8,1%) – до 21 млн. тонн, в заготовительных и перерабатывающих организациях – на 0,6 млн. тонн (6%), до 10,4 млн. тонн. В частности, на отчетную дату в заготовительных и перерабатывающих организациях имелось в наличии 8,521 млн. тонн пшеницы (+12,6%), в т.ч. продовольственной – 6,089 млн. тонн (+11,6%).
В
январе-июле 2016 г. в России было произведено 5 млн. тонн пшеничной и пшенично-ржаной муки, что на 0,3% превышает результат аналогичного периода годом ранее, сообщил Росстат. Также по итогам первых семи месяцев т.г. отмечен рост объемов производства пшена на 13,7% – до 42,5 тыс. тонн и кондитерских изделий – на 1,7%, до 1,9 млн. тонн. Кроме того, по итогам отчетного периода объем производства нерафинированного подсолнечного масла и его фракций увеличился на 6,1% – до 2,2 млн. тонн. В то же время, по итогам января-июля производство хлебобулочных изделий недлительного хранения несколько сократилось – на 2,8%, до 3,5 млн. тонн.
С
огласно оперативным данным ФТС России, по состоянию на 31 августа с начала 2016/17 МГ объем экспорта российского зерна составил 5,366 млн. тонн. Как уточняется в сообщении, 4,494 млн. тонн из указанного объема составила пшеница, 797 тыс. тонн – ячмень, 43 тыс. тонн – кукуруза, 32 тыс. тонн – прочие культуры. Темпы экспорта на 7% выше прошлогодних. За соответствующий период 2015/16 МГ из РФ было экспортировано 5,781 млн. тонн зерна.
4
ОТРАСЛЕВЫЕ НОВОСТИ
№8 (204) август 2016 |
ООО
УК «Русмолко» планирует в 2017 г. запустить крупнейший в Пензенской области РФ элеватор мощностью 100 тыс. тонн единовременного хранения и приемки – до 5 тыс. тонн зерна в сутки. Объем инвестиций в данный проект составляет 1,6 млрд. руб. Согласно сообщению, на данный момент выполнен основной объем работ, в т.ч. смонтированы 8 бункеров, из них 4 для сухого и 4 для влажного зерна, две зерносушилки по 140 т/ч каждая, 6 емкостей хранения по 6,5 тыс. тонн каждая, 10 емкостей по 2 тыс. тонн каждая, работают узел автоотгрузки и все зернотранспортные галереи, визировочная лаборатория. В стадии строительства – подъездной железнодорожный путь с отгрузкой на ж/д транспорт.
А
грохолдинг «Юбилейный» ввел в эксплуатацию вторую очередь завода по глубокой переработке зерна в Тюменской области РФ (Ишимский р-н). По словам президента агрохолдинга Николая Мамонтова, при переработке 1 тонны зерна на заводе будет производиться 750 кг готовой продукции. После выхода на полную мощность завод будет производить 30 тыс. тонн лизина, 10 тыс. тонн глютена, 30 тыс. тонн кормовых добавок и 2 млн. дал спирта в год. Объем инвестиций в реализацию проекта составил около 6 млрд. руб.
ГК
«Зеленая Долина» вывела на проектную мощность зерносушильный комплекс, введенный в эксплуатацию весной т.г. в Вейделевском районе Белгородской области РФ. Производственная мощность комплекса составляет 50 т/ч, максимальный объем хранения – 20 тыс. тонн.
ООО
«Тригорское» запустило современный зерносушильный комплекс в Псковской области РФ (Пыталовский р-н). Элеватор рассчитан на обработку 40 тыс. тонн зерна в час. Рядом с комплексом установлен один силос, который уже полностью заполнен зерном. Всего таких установок будет три, в них одновременно можно будет хранить до 10 тыс. тонн пшеницы.
С
огласно данным Комитета по статистике Миннацэкономики Казахстана, РК увеличивает объем производства круп из пшеницы. В июле 2016 г. производство данной продукции составило 3,36 тыс. тонн, что больше показателя за аналогичный месяц 2015 г. почти в 2 раза. Отметим, что в 2015/16 МГ в Казахстане был произведен рекордный за последние 6 лет объем круп из пшеницы – 24,8 тыс. тонн. Кроме того, производство муки в РК в июле т.г. составило 266,2 тыс. тонн, что на 8% превышает показатель за аналогичный период годом ранее. Всего в 2015/16 МГ в Казахстане было произведено 3,6 млн. тонн пшеничной муки, что превысило объемы производства в 2014/15 МГ на 8%.
А
налитики USDA в августовском отчете повысили прогноз мирового производства пшеницы и кукурузы в 2016/17 МГ. В частности, практически на 5 млн. тонн повышен прогноз производства пшеницы – до 743,44 млн. тонн, что также на 8,6 млн. тонн превосходит результат сезона-2015/16 и может стать, таким образом, рекордным урожаем зерновой за всю историю наблюдений. Повышательная корректировка, в частности, затронула США – 63,16 (61,53; 55,84) млн. тонн, Россию – 72 (65; 61,04) млн. тонн, Украину – 27 (25; 27,27) млн. тонн, Казахстан – 15 (13, 13,75) млн. тонн, Канаду – 30 (29; 27,6) млн. тонн и Австралию – 26,5 (25,5; 24,5) млн. тонн. Оценка производства кукурузы в сезоне-2016/17 повышена до 1,028 млрд. тонн против 1,01 млрд. тонн, озвученных месяцем ранее, что также существенно превосходит показатель 2015/16 МГ (959,73 млн. тонн). В частности, пересмотр прогноза в сторону повышения осуществлен для США – до 384,92 (369,33; 345,49) млн. тонн, Аргентины – 36,5 (34; 28) млн. тонн, Индии – 24,5 (23; 21) млн. тонн и Мексики – 24,5 (24,2; 25). www.hipzmag.com
5
Ø 32 м
variant-ab.com.ua
h 41,5 м 36 ярусов
22 тыс. тонн хранения
VARIANT AGRO BUILD РАСШИРИЛ ЛИНЕЙКУ КОМПЛЕКСОВ ПО ХРАНЕНИЮ И ОБРАБОТКЕ ЗЕРНА НОВЫМ СИЛОСОМ С ДИАМЕТРОМ 32 МЕТРА Первый украинский силос 32 м будет запущен в эксплуатацию в октябре 2016 года Министерство сельского хозяйства США (USDA) улучшило прогноз урожая зерновых в Украине в текущем маркетинговом году (МГ, июль 2016 — июнь 2017 год) на 4,5% – до 64,1 млн. тонн. Этот прогноз является очередным подтверждением динамики последних лет – Украина регулярно собирает все больший урожай зерновых, а следовательно, увеличивает экспорт и, как следствие, все более актуальным становится вопрос мощностей для хранения. Variant Agro Build вышел на рынок украинских производителей элеваторного оборудования как производитель, предлагающий индивидуальные комплексные решения для бизнеса: это и полный ряд производимого оборудования, и собственное конструкторское бюро, собственная строительная компания, индивидуальные условия гарантийных обязательств и даже наличие склада комплектующих. Предлагая не просто оборудование, а скорее готовый бизнес, Variant Agro Build расширяет свой ряд готовой продукции, развивает новые направления бизнеса, исходя из потребностей клиентов. Результат – доверие сотен клиентов в Украине и других странах мира. Очередным вызовом 2016 г. стало производство силоса с диаметром 32 м. Этот проект можно считать беспрецедентным, т.к. ни один украинский производитель ранее не предлагал рынку подобной продукции. ООО «Вариант Агро Строй» - украинская металлообрабатывающая компания, основными направлениями деятельности которой являются производство и продажа силосов для хранения зерна, оборудования для свинокомплексов, а также молочно-товарных ферм.
Преимущества силоса 32 Нагрузки: снеговая нагрузка на крышу силоса - 180 кг/м2 / 240 кг/м2 и более ветровая нагрузка - 145 км/час допустимая нагрузка на пик крыши - до 20 тонн (самая высокая в отрасли). Выдерживает точечные нагрузки от термоподвесок 2 000 кг, простой доступ для установки и обслуживания термоподвесок Электровентиляторы с воздухообменом от 5 000 до 20 000 м3/час. Улучшенное вентилирование подкрышного пространства. Отвод отработанного вентиляционного воздуха производится наружу, что исключает возможность задувания снега внутрь силоса Усовершенствованная конструкция вентиляционных решеток вентиляционных каналов не позволяет просыпаться мелкому продукту хранения - рапс, просо и проч.
Исключена возможность накопления конденсата и оседания на зерно - выводится за пределы крыши
Каркас крыши стропильной или балочной конструкций из оцинкованного металла, сектора крыши с трапециевидным замком, дополнительной герметизации и коррозионной защиты не требуется Универсальный загрузочный патрубок позволяет устанавливать загрузочные патрубки разного диаметра
Аэроднища силосов канальной конструкции просты в обслуживании
отдел продаж: +38 (057) 719 14 15
| №8 (204) август 2016
Обзор внебиржевого рынка зерновых Украины
Продовольственная пшеница В течение августа основная часть перерабатывающих компаний еженедельно повышала цены. Так, в начале месяца цены спроса на пшеницу 2 и 3 класса колебались в пределах 3650-4350 и 3600-4200 грн/т на базисе CPT, а в конце августа находились уже в диапазоне 3800-4400 и 3700-4300 грн/т СРТ соответственно. Отметим, что некоторые переработчики сохраняли ранее установленные цены. В свою очередь, многие сельхозпроизводители продолжали сдерживать продажи крупнотоннажных партий, при этом еженедельно повышая цены предложения в среднем на 50-100 грн/т. Представители экспортно-ориентированных компаний, пополняя объемы зерновой для выполнения контрактных обязательств, в начале августа были вынуждены повышать цены спроса в среднем на 100 грн/т – до 36004100 и 3500-4050 EXW на пшеницу 2 и 3 класса соответственно. Данный диапазон закрепился, и только отдельные трейдеры в течение месяца ситуационно увеличивали цены спроса на 100 грн/т на внутренних элеваторах.
Продовольственная рожь Большинство переработчиков, испытывая необходимость срочного пополнения запасов высококачественного зерна, в течение августа планомерно повышали закупочные цены. Таким образом, цены спроса на зерновую варьировались в пределах 3450-3700 грн/т CPT. Однако сельхозпроизводители продолжали предлагать на рынок небольшие партии зерна, ожидая дальнейшего роста цен.
Фуражная пшеница В начале августа основная часть переработчиков зафиксировала цены в диапазоне 3000-3750 грн/т СРТ. В течение месяца большинство операторов рынка повысили цены на 50-200 грн/т, и, таким образом, в конце августа закупки зерновой осуществлялись по ценам в пределах 3200-4050 грн/т СРТ. Стоит отметить, что большая часть торговых операций осуществлялась по ценам, приближенным к максимальным. Аграрии, отмечая стабильный спрос, повышали цены предложения в среднем на 100-200 грн/т – до 33504100 грн/т EXW. В единичных случаях, реализуя небольшие партии зерна с низкими качественными показателями, сельхозпроизводители были готовы предоставлять незначительные скидки, но в основном продажи пшеницы с высокими качественными показателями сдерживались в ожидании более высоких цен спроса в кратко срочной перспективе.
8
Закупочные цены экспортно-ориентированных компаний в начале месяца варьировались в диапазоне 3350-3900 грн/т EXW. При этом в течение месяца в большинстве случаев цены росли и к концу августа достигли 3950-4100 грн/т EXW.
Ячмень В начале месяца переработчики зачастую продолжали осуществлять закупки по ценам в ранее установившемся диапазоне – 2800-3500 грн/т СРТ. Однако из-за недостаточного количества зерна с высокими качественными показателями, а также высокой конкуренции со стороны экспортно-ориентированных компаний, представители перерабатывающих компаний были вынуждены повышать закупочные цены в среднем на 100-200 грн/т, и в конце месяца они варьировались уже в пределах 3100-3700 грн/т СРТ. Аграрии, отмечая высокий спрос на данную культуру, считали целесообразным сдерживать реализацию крупнотоннажных партий зерна и повышать цены предложения в среднем на 100-200 грн/т. Так, к концу месяца цены составляли 3000-4000 грн/т EXW. Экспортно-ориентированные компании ввиду срочной необходимости пополнения запасов повышали цены спроса в среднем на 50-100 грн/т. Таким образом, в конце августа цены составляли 3600-3890 грн/т EXW. При этом формировать запасы культуры по максимальным ценам были готовы лишь единичные участники рынка.
Кукуруза Основная часть переработчиков в первой половине августа продолжала озвучивать цены спроса в ранее установившемся диапазоне – 4000-5100 грн/т СРТ. При этом закупались лишь единичные партии. Активизиро-
Средние цены на продовольственные зерновые (предложение, EXW), грн/т
05.08.2016 12.08.2016 19.08.2016 26.08.2016 Пшеница 1 кл. Пшеница 2 кл. Пшеница 3 кл. Рожь
4 150
4 200
4 250
4 250
4 000
4 050
4 100
4 150
3 800
3 850
3 900
3 950
3 600
3 650
3 600
3 600
Средние цены на фуражные зерновые (спрос, EXW), грн/т
05.08.2016 12.08.2016 19.08.2016 26.08.2016 Пшеница 4 кл. Пшеница 5 кл. Пшеница 6 кл. Ячмень Кукуруза
3 550
3 650
3 800
3 800
3 500
3 550
3 650
3 650
3 450
3 500
3 500
3 500
3 300
3 350
3 400
3 500
4 600
4 600
4 600
4 600
ЗЕРНОВОЙ РЫНОК
№8 (204) август 2016 | Закупочные цены на пшеницу экспортно-
вать закупочную деятельность многие переработчики планировали после поступления на рынок зерна нового урожая. К середине месяца ряд переработчиков информировал о снижении максимальных цен спроса в среднем на 200 грн/т – до 4900 грн/т СРТ. Большинство покупателей не проявляли интереса к закупкам ввиду достаточных запасов сырья для работы в перспективе. Количество предложений кукурузы старого урожая было ограниченным. Сельхозпроизводители, отмечая отсутствие спроса на данную культуру ввиду сезонного фактора, предпочитали реализовывать ее по минимальным ценам, снижая максимальные цены предложения до 5100 грн/т EXW.
ориентированных компаний на конец августа 2016 г. (EXW), грн/т Регион
Пшеница 2 кл.
Пшеница 3 кл.
Центральный
3850-4250
3700-4000
Северный
3800-4250
3700-3950
Западный
3800-4150
3700-3900
Восточный
3800-4000
3600-3900
Южный
3900-4350
3850-4200
Классификация по ДСТУ-3768:2010
Экспортно-ориентированные компании в августе не считали целесообразным существенно менять сложившийся ценовой диапазон – 4050-4600 грн/т СРТ.
Рынок продуктов переработки зерна Украины
Пшеничная мука
жал цены предложения на готовую продукцию в среднем на 100-300 грн/т – до 5450-5900 и 5000-5800 грн/т EXW соответственно на муку высшего и 1 сорта. В середине месяца некоторые мукомолы Западного, Восточного и Центрального регионов повышали отпускные цены на муку высшего и 1 сорта в среднем на 100 грн/т – до 5400-5800 и 5000-5600 соответственно. В конце августа часть переработчиков повышала отпускные цены на готовую продукцию в среднем на 50300 грн/т. В результате этого цены предложения на муку высшего и 1 сорта установились в пределах 5200-6500 и 5000-6250 грн/т EXW соответственно. Данный тренд был обусловлен увеличением затрат на приобретение зерна мукомольных кондиций.
Большинство мукомольных предприятий первую половину августа продолжали работать на ранее сформированных запасах сырья, не меняя отпускных цен: 51006500 и 4900-6200 грн/т EXW соответственно на муку высшего и 1 сорта. Наряду с этим, в отдельных регионах цены корректировались при изменении конъюнктуры рынка. Так, в начале августа ряд переработчиков южного региона снижал максимальные цены предложения в среднем на 100-200 грн/т – до 5800-5900 и 5600-5700 грн/т EXW соответственно на муку высшего и 1 сорта. Ряд перерабатывающих предприятий Сумской, Черкасской и Херсонской областей с целью активизации продаж также сни-
Цены на продукты переработки зерновых (предложение, EXW), грн/т 8400 7400 6400 5400 4400 3400 2400
Мука в/с
www.hipzmag.com
Мука 1 с.
Мука 2 с.
Мука ржа на я
авг16
июл16
июн16
май16
апр16
мар16
фев16
янв16
дек15
ноя15
окт15
сен15
авг15
июл15
июн15
май15
мар15
фев15
янв15
дек14
ноя14
окт14
сен14
авг14
400
апр15
1400
Отруби пшеничные
9
| №8 (204) август 2016
Ржаная мука Так, большинство мукомольных компаний Украины продолжали работать на ранее сформированных запасах сырья, не меняя отпускных цен. Отметим, что реализация готовой продукции зачастую осуществлялась по ценам в пределах 4900-5600 грн/т EXW. Наряду с этим, ряд перерабатывающих компаний с целью активизации продаж снижал цены предложения в среднем на 50-200 грн/т – до 4900-5200 грн/т EXW. В свою очередь, снижение цен в центральном и северном регионах было более существенным ввиду присутствия на рынке ржаной муки белорусского происхождения, что значительно осложняло работу украинским мукомолам. В свою очередь, некоторые перерабатывающие компании по-прежнему не имели возможности возобновить работу, что было обусловлено конъюнктурой рынка сырья.
Пшеничные отруби Основная часть перерабатывающих компаний в августе продолжала реализовывать продукцию по прежним отпускным ценам – 2300-3500 грн/т EXW. В то же время, единичные компании Херсонской области снижали отпускные цены на готовую продукцию в среднем на 100200 грн/т – до 2600 грн/т EXW, что было обусловлено низкой покупательской активностью. Отметим, что на фоне низкого спроса на отруби и конъюнктуры рынка сырья ряд компаний приостановил производство, ожидая массового поступления на рынок зерна нового урожая с соответствующими качественными показателями.
Крупы В начале августа отпускные цены на ряд круп озвучивались в ранее сформировавшихся диапазонах: манная – 5900-7300 грн/т EXW, пшеничная – 3800-7020 грн/т EXW, ячневая и перловая – 4000-6700 грн/т EXW, гречневая – 25500-37000 грн/т EXW. В то же время сектор кукурузной крупы характеризовался тенденциями разной направленности. Так, ряд компаний с целью активи-
10
зации продаж снижал цены на продукцию в среднем на 400-600 грн/т – до 5200 грн/т EXW. В то же время, некоторые компании на фоне дефицита предложения сырья считали целесообразным повышать цены в среднем на 400-500 грн/т – до 8500 грн/т EXW. В середине месяца ценовая ситуация на рынке кукурузной крупы стабилизировалась, а отпускные цены варьировались в пределах 5200-8500 грн/т EXW. В то же время отмечалось дальнейшее снижение отпускных цен на манную крупу до 5900-7000 грн/т EXW. Данная тенденция была обусловлена низким спросом на готовую продукцию, а также конъюнктурой рынка сырья. В секторе пшеничной крупы наблюдался рост минимальных цен предложения в среднем на 200-300 грн/т – до 4000-7020 грн/т EXW, а во второй половине августа и до 4100 грн/т EXW. Во второй половине рассматриваемого месяца минимальные отпускные цены на ячневую и перловую крупы выросли в среднем на 100-200 грн/т – до 4200-4400 грн/т EXW. Цены предложения на манную крупу существенно не менялись и варьировались в пределах 5900-7000 грн/т EXW. В то же время, отмечалось снижение отпускных цен на шлифованный горох до 8500-11400 грн/т EXW. Также снизились минимальные цены предложения на рис, что было обусловлено низким спросом, и озвучивались в пределах14000-16000 грн/т EXW. В конце августа минимальные отпускные цены на гречневую крупу незначительно снизились и озвучивались в диапазоне 25000-37000 грн/т EXW. Данная тенденция была обусловлена сезонным фактором. Ввиду конъюнктуры рынка сырья продолжали снижаться и минимальные отпускные цены на шлифованный горох, которые установились в диапазоне 8300-11400 грн/т EXW. При этом цены предложения на манную крупу выросли и составляли 6000-8000 грн/т EXW.
Цены на продукты переработки зерновых (предложение, EXW), грн/т
05.08.2016 12.08.2016 19.08.2016 26.08.2016 Мука в/с Мука 1 с Мука 2 с Мука ржаная Отруби пшеничные
5 700
5 800
5 800
5 900
5 500
5 500
5 500
5 600
4 800
4 800
4 800
4 800
5 350
5 200
5 200
5 200
2 900
2 900
2 900
2 900
ЗЕРНОВОЙ РЫНОК
№8 (204) август 2016 |
Россия: обзор внебиржевого рынка зерновых культур
Н
а протяжении августа в сегменте продовольственной и фуражной пшеницы фиксировались разнонаправленные ценовые тенденции. В большинстве округов европейской части РФ цены на продовольственную зерновую значительным корректировкам не подвергались. По словам операторов рынка, количество предложений крупнотоннажных партий зерновой оставалось недостаточным. Большинство потребителей пшеницы 3 класса, совершая закупки, были вынуждены фиксировать приближенные к максимальным цены спроса. Вместе с тем, в ряде округов отмечалось снижение цен спроса/предложения на пшеницу 4 класса. Данная тенденция была обусловлена увеличением количества предложений зерна нового урожая, в то время как спрос на него оставался умеренным. Стоит отметить, что цены на продовольственную пшеницу 3 класса незначительно снижались лишь в Уральском и Сибирском федеральных округах вследствие поступления на рынок предложений данной культуры урожая 2016 г. Отметим, что в ряде округов европейской части цены на фуражную пшеницу продолжали постепенно снижаться ввиду превышения предложения над спросом. На рынке фуражного ячменя в отчетный период в большинстве округов существенных ценовых изменений не фиксировалось. Количество предложений ячменя было достаточным. Стоит отметить, что аграрии предпочитали реализовывать зерновую с низкими качественными характеристиками по ценам в ранее сформировавшемся диапазоне. В то же время, продажи крупнотоннажных партий зерна с соответствующими требованиям ГОСТа качественными показателями осуществлялись неактивно. Спрос на ячмень оценивался как умеренный. Интерес к приобретению сырья зачастую проявляли представители животноводческих и экспортно-ориентированных компаний. На протяжении августа на площадке фуражной кукурузы сохранялась относительная ценовая стабиль-
Средние цены на продовольственную пшеницу (предложение, EXW), руб/т
Федеральный округ
5.08.16
12.08.16 19.08.16 26.08.16
2.09.16
Пшеница 3 класса Центральный
9700
9700
10200
10200
Приволжский
9700
9700
9800
9800
10200 9800
Южный
10200
10200
10300
10300
10300
Уральский
11300
11300
11300
11100
11100
Сибирский
10400
10200
9900
9900
9900
Пшеница 4 класса Центральный
9300
9300
9300
9300
9300
Приволжский
9000
8800
8800
8800
8800
Южный
9400
9400
9400
9400
9400
Уральский
10800
10800
10800
10600
10600
Сибирский
9800
9300
9300
9300
9300
Средние цены на фуражные зерновые (предложение, EXW), руб/т
Федеральный округ
5.08.16
12.08.16 19.08.16 26.08.16
2.09.16
Пшеница Центральный
9000
9000
8800
8600
8600
Приволжский
8300
8000
7900
7900
7900
Южный
7700
7700
7700
7700
7700
Уральский
9800
9800
9800
9800
9200
Сибирский
9000
8600
8400
8400
7800
Ячмень Центральный
8000
8000
8000
8000
8000
Приволжский
8300
8300
8300
8300
8300
Южный
7600
7600
7600
7600
7600
Уральский
9500
9400
9400
9400
9400
Сибирский
8400
7900
7900
7900
7900
Кукуруза Центральный
13700
13700
13700
13700
13700
Приволжский
13200
13200
13200
13200
13200
Южный
13000
13000
12500
12000
12000
Динамика цен предложения на фуражные зерновые в европейской части России, EXW, руб/т
Динамика цен предложения на пшеницу в европейской части России, EXW, руб/т 13000
13500
12000
12500
11000
11500
10000
10500
9000
9500 8500
8000
7500
7000
6500
6000
5500
www.hipzmag.com
Кукуруза фур.
авг.16
июл.16
июн.16
апр.16
май.16
фев.16
янв.16
дек.15
окт.15
ноя.15
авг.15
сен.15
Ячмень фур.
мар.16
Пшеница фур.
авг.16
июл.16
май.16
июн.16
апр.16
фев.16
мар.16
янв.16
Пшеница 4 кл.
4500 июл.15
Пшеница 3 кл.
дек.15
ноя.15
окт.15
авг.15
сен.15
июл.15
5000
Пшеница фур.
11
| №8 (204) август 2016 ность. Так, цены спроса/предложения на зерно оставались преимущественно декларативными в большинстве округов. Отметим, что количество предложений зерновой, как и ранее, было минимальным. Реализацию зерна осуществляли лишь аграрии, нуждавшиеся в срочном освобождении складских помещений под хранение кукурузы урожая 2016 г. Многие покупатели затруднялись озву-
чивать цены спроса, планируя возобновить закупки в период поступления на рынок предложений кукурузы нового урожая. Стоит отметить, что незначительное снижение цен на отмеченную зерновую фиксировалось лишь в Южном ФО и было обусловлено снижением спроса со стороны перерабатывающих и экспортно-ориентированных компаний, а также сезонным фактором.
Россия: обзор внебиржевого рынка
продуктов переработки зерновых культур
В
августе для рынка пшеничной муки в европейской части РФ в целом было характерно снижение отпускных цен, обусловленное удешевлением помольной партии зерна и наличием высокой конкуренции среди производителей готовой продукции, а также необходимостью активизации продаж. В то же время в Уральском и Сибирском ФО отмечалась относительно стабильная ценовая ситуация. Большинство участников рынка заняли выжидательную позицию до массового поступления пшеницы нового урожая. Некоторые мукомолы данных округов предоставляли ценовые скидки на муку ввиду необходимости активизации продаж. Ряд предприятий приостановил производство с целью проведения плановых ремонтных работ. На протяжении августа в европейской части РФ отмечалось снижение цен предложения на пшеничные отруби под давлением сезонного фактора. В первую очередь понижательной корректировке подвергались максимальные цены. Следует отметить, что покупательская активность в большинстве округов незначительно снизилась.
Средние цены на продукты переработки зерновых (предложение, EXW), руб/т
Федеральный округ
5.08.16
12.08.16
19.08.16
26.08.16
2.09.16
Мука в/с Центральный
17700
17500
16800
16800
16500
Приволжский
17500
16800
16500
16500
16500
Южный
16600
16600
16500
16500
16200
Уральский
18000
18000
18000
18000
17600
Сибирский
17500
17500
17300
17300
16900
Мука 1 сорт Центральный
16800
16700
15800
15800
15600
Приволжский
16600
16500
16000
16000
16000
Южный
15700
15700
15700
15700
15700
Уральский
17000
17000
17000
17000
16800
Сибирский
16500
16500
16500
16500
16400
Отруби пшеничные Центральный
7600
7400
7400
7400
7200
Приволжский
7400
7400
7200
7200
7200
Южный
8000
7800
7500
7500
7200
Уральский
7300
7300
7300
7300
7300
Сибирский
7000
7000
7000
7000
7000
Динамика цен на пшеничны е отруби в России (предложение, EXW), руб/т с НДС
Динамика цен на пшеничную муку в России (предложение, EXW), руб/т с НДС 190 00
760 0 710 0 660 0
175 00
610 0 560 0
160 00
510 0 460 0 410 0
Ев ропейская часть РФ
Уральский ФО
Для директора, инженера, технолога, производителя оборудования - специализированный портал
12
Сибирский ФО
сен.16
ав г.16
июл.16
май.16
июн.16
апр.16
мар.16
фев .16
дек.15
янв .16
окт.15
ноя.15
ав г.15
сен.15
сен.16
ав г.16
июл.16
май.16
июн.16
апр.16
мар.16
му ка в /с х/п Сибирский ФО му ка 1 с. х/п Сибирский ФО
360 0 июл.15
му ка в /с х/п ев ропейская часть РФ му ка 1 с. х/п ев ропейская часть РФ
фев .16
дек.15
янв .16
окт.15
ноя.15
ав г.15
сен.15
июл.15
145 00
ТЕМА
№8 (204) август 2016 |
Украинская пшеница урожая 2016 года: вопрос качества остается открытым
Качество пшеницы урожая 2016 года активно обсуждалось участниками рынка еще задолго до старта уборочной кампании. При этом большинство операторов сходилось во мнении, что доля фуражной зерновой в общем валовом сборе традиционно будет преобладать, а пшеница 2 класса окажется в дефиците. Однако по мере продвижения уборочной кампании прогнозы как валового сбора, так качества зерна неоднократно подвергались корректировкам. По предварительным оценкам аналитиков ИА «АПКИнформ», в 2016/17 МГ валовой сбор пшеницы при июльских корректировках был повышен и ожидается на уровне 25,1 млн. тонн против 26,5 млн. тонн сезоном ранее. При этом в текущем сезоне посевная площадь под зерновой составила 6,2 млн. га (-10% к показателю предыдущего МГ), а урожайность данной культуры на 5% выше, чем в минувшем сезоне, и в среднем оценивается на уровне 40,8 ц/га.
Производство пшеницы в Украине Посевная площадь, тыс. га Урожайность, т/га Валовой сбор, тыс. тонн
2014/15
2015/16
2016/17*
6 145 4,01 24 114
6 867 3,88 26 532
6 214 4,08 25 079
* Прогноз Источник здесь и далее: ИА «АПК-Информ»
Относительно качественных показателей большинство операторов рынка информировало о том, что соотношение продовольственной и фуражной зерновой оценивается как 55% на 45% соответственно. Напомним, что уже несколько сезонов подряд преобладающей была доля фуражной зерновой (в 2015/16 МГ она составила 60%). Однако в ходе мониторинга поступала информация о наличии на рынке предложений зерна с низким показателем клейковины, натуры, а также зараженного фузариозом и головней. Так, в Харьковской, Запорожской областях ввиду обильных осадков в валовом сборе преобладает фуражная пшеница. В центральной части Украины вследствие более благоприятных погодных условий, напротив, качество зерна достаточно высокое. Дать однозначную оценку качеству пшеницы урожая 2016 г., вместе с тем, достаточно сложно, т.к. участники сегмента сообщают о том, что в настоящее время предложений гостовской продовольственной и фуражной зерновой на рынке недостаточно, а цены постепенно повышаются. Елена Шевчук, начальник отдела организации и контроля качества ООО СП «НИБУЛОН»: «По содержанию массовой доли белка разница между урожаями 2015 и 2016 гг. незначительная и колеблется на уровне нескольких сотых процента. При этом показатель содержания клейковины в пшенице урожая 2016 года на 2-2,5% меньше прошлогоднего. Также пшеница урожая текущего сезона характеризуется более высоwww.hipzmag.com
ким числом падения. По нашим оценкам, доля продовольственной зерновой пшеницы в валовом сборе составляет более 70%. Данные по качественным характеристикам пшеницы нового урожая в разрезе областей Украины приведены в таблице».
Качественные характеристики пшеницы урожая 2016 года в разрезе областей Украины Класс пшеницы 2 кл. 3 кл. 6 кл. 2 кл. 3 кл. 6 кл. 2 кл. 3 кл. 6 кл. 2 кл. 3 кл. 6 кл. 2 кл. 3 кл. 6 кл. 2 кл. 3 кл. 6 кл. 2 кл. 3 кл. 6 кл. 2 кл. 3 кл. 6 кл. 2 кл. 3 кл. 6 кл. по белку 6 кл. по зерновой примеси
% от общего Белок Клейковина ИДК Число объема падения Киевская обл. 13,9 13,1 24,1 85 362 58,7 11,6 19,3 90 373 23,7 10,0 14,8 90 333 Полтавская обл. 20,4 13,3 24,2 85 381 59,9 11,9 20,1 85 364 13,2 10,4 15,6 90 316 Черкасская обл. 21,2 13,6 25,2 90 360 52,6 12,0 19,4 80 373 26,2 10,4 14,4 70 350 Николаевская обл. 16,6 13,1 24,3 90 383 55,4 11,9 19,9 90 381 28,0 10,4 13,2 95 368 Запорожская обл. 6,6 13,4 25,4 85 334 46,7 11,5 19,6 85 363 46,7 10,2 15,0 85 374 Херсонская обл. 19,3 13,1 24,6 80 390 55,4 11,8 20,6 80 372 25,3 10,4 17,0 80 327 Житомирская обл. 4,1 12,9 23,7 90 278 47,5 11,3 19,2 85 308 48,4 10,0 16,1 85 302 Хмельницкая обл. 37,4 13,5 27,2 100 339 35,8 11,7 20,8 95 341 26,8 10,4 16,5 100 346 Луганская обл. 24,7 13,0 23,2 85 358 47,4 11,7 18,8 80 342 14,5 10,6 14 85 300 13,3
11,2
16,4
85
112
Источник: ООО СП «Нибулон»
13
| №8 (204) август 2016 Рафаэль Гороян, президент группы компаний «Прометей»: «Урожай зерновых нового сезона-2016/17 по качественным показателям хуже, чем в прошлом году, продовольственного зерна будет меньше. Резкий перепад температур, обильные дожди и жара привели к тому, что часть продовольственной пшеницы ушла в фуражную группу. Клейковина вымыта. Из-за несвоевременной обработки полей часть пшеницы поражена болезнями. В связи со снижением прогноза валового сбора и ухудшением качественных характеристик урожая зерновых в Европе спрос на продовольственную пшеницу будет удерживаться на высоком уровне. Это отразится и на закупочных ценах на украинском внутреннем рынке. Вместе с тем, в преддверии начала уборки подсолнечника фермеры по максимуму стараются освободить складские помещения и пополнить оборотные средства, что будет способствовать увеличению количества предложений зерновых на внутреннем рынке. Поэтому в перспективе нельзя исключать вероятности снижения закупочных цен. Отдельно отмечу, что, по предварительным прогнозам, урожай сезона-2016/17 составит около 63 млн. тонн. В свою очередь, экспорт украинской сельхозпродукции должен быть рекордным». Ольга Погорелова, член Совета по инвестициям и развитию, «Гранум Инвест»: «На текущий момент мне с точки зрения трейдера еще сложно судить о качестве пшеницы нового урожая. В этом году зерновая закупается неактивно, особенно это касается пшеницы 2 класса. В какой-то степени ситуацию с закупками усложняет ужесточенный габаритновесовой контроль на дорогах общего пользования, а также фактор сдерживания аграриями продаж крупнотоннажных партий зерна. В целом, могу сказать, что доля фуражной зерновой в общем вале составляет около 70%. При этом качественные показатели зерна нового урожая в большинстве случаев соответствуют экспортным требованиям. Наша компания предпочитает закупать пшеницу с содержанием белка 11,5% и 12,5%, с клейковиной в пределах 21-23%. Отдельно отмечу, что на старте 2016/17 МГ на рынок поступает значительно меньше предложений пшеницы как продовольственной, так и фуражной группы, чем за аналогичный период минувшего сезона. При этом аграрии в первую очередь стараются реализовать зерновую с заниженными качественными показателями». Сергей Желев, первый замглавы комитета областного совета Запорожской области по АПК, Мелитопольский и Камыш-Зарянский элеватор: «В нашем регионе продовольственной пшеницы 2 класса мало, но качество высокое, в частности, показатель натуры составляет 800 г/л, ИДК – 80-90 ед. Если брать в процентном соотношении, то по Запорожской области доля продовольственной и фуражной пшеницы в общем вале составляет ориентировочно 40/60. Отдель-
14
но отмечу, что у нашей компании есть свой земельный банк (5000 га) и мы занимаемся выращиванием пшеницы, ячменя и подсолнечника. Посевы обрабатывали и удобряли комплексом минеральных удобрений. Если судить по нашему урожаю, то качество зерна урожая 2016 года значительно лучше предыдущего, в частности по показателю натуры и содержанию белка. В целом, смею предположить, что урожай в 2016/17 МГ будет выше прогнозируемого. Стоит отметить, что в нашем регионе в разрезе продовольственной пшеницы преобладает 3 класс, в то время как 2 класс практически в дефиците и его продажи сдерживаются аграриями. Я думаю, что в текущем сезоне многим мукомолам придется испытать определенные сложности с формированием необходимых объемов пшеницы мукомольной кондиции, и они будут прибегать к использованию глютена и других добавок. В свою очередь, наша мельница работает на зерне без добавок и выпускает натуральную экологически чистую муку». Михаил Тюляков, начальник отдела готовой продукции, ООО «ТД «НОВААГРО»: «Для получения качественной муки наша компания обязана следить за показателями помольной партии и отправлять в переработку зерно пшеницы с содержанием клейковины не менее 22%. В настоящий момент, анализируя качественные характеристики пшеницы, поступающей на переработку, могу сказать, что зачастую данный показатель составляет около 18-20% (3 класс, клейковина 18-22%), что является недостаточным. Так, для формирования оптимальной партии для производства муки я вынужден запрашивать у отдела закупок сырья пшеницу с высоким содержанием клейковины – 24-26%, т.е. 2 класса (23-26%). Отмечу, что для мукомольных переработчиков важны такие качественные показатели пшеницы, как клейковина, ИДК (индекс деформации клейковины), число падения и белок. И если проанализировать поступающую на рынок пшеницу нового урожая по этим показателям, то, на мой взгляд, качество урожая 2016 года значительно хуже предыдущего. Так, по моим оценкам, на продовольственную пшеницу 2 и 3 класса приходится всего 20-25% от общего вала, а все остальное – фуражная пшеница. Также могу отметить, что в зерне урожая 2016 года много пшеницы с повышенным показателем проросших зёрен, что также окажет негативное влияние на такие характеристики, как количество и качество клейковины, число падения и белизна готовой продукции. При этом пшеницу 1 класса в текущем сезоне не встречали вообще. Конечно, из пшеницы с содержанием клейковины 18-19% возможно произвести муку, но недостаточно качественную, и потребитель будет приобретать такой продукт не активно». Михаил Пономаренко, Agritel International: «Если рассматривать вопрос качества украинской пшеницы с точки зрения мировой конъюнктуры, то здесь важно отметить два основных момента, которые могут сыграть на руку Украине в текущем сезоне. Это ряд проблем с валовым сбором и качеством фран-
ТЕМА
№8 (204) август 2016 |
цузской пшеницы вследствие неблагоприятных погодных условий. И проблемы с качеством пшеницы урожая 2016 года в России, которая, несмотря на это, остается нашим основным конкурентом по продовольственной группе. Как показывает динамика экспортных отгрузок, на старте 2016/17 МГ отмечается рекордная за последние несколько сезонов активность как со стороны украинских, так и российских компаний. К тому же, по последним оценкам МСХ США, прогноз валового сбора пшеницы был повышен и для Украины составляет 27 млн. тонн, а для России 72 млн. тонн. Возвращаясь к вопросу качества пшеницы урожая 2016 года, отмечу, что все базовые показатели находятся в пределах нормы, однако есть отдельные проблемы. Так, вследствие затяжных дождей ожидается большой процент фуражного зерна с высоким содержанием протеина. Есть проблемы ввиду зараженности пшеницы фузариозом, а также наличия амброзии и насекомых. В настоящее время украинские компании поставляют на мировые площадки в основном фуражную пшеницу,
так как по форвардным контрактам мало кто заключал сделки на поставку продовольственной зерновой. Также в настоящее время наблюдается нестандартный спрэд между классами пшеницы. Основной причиной сложившейся ситуации послужило активное обсуждение вопросов качества будущего урожая ввиду неблагоприятных погодных условий в период созревания и уборки, а также ожидаемое преобладание фуража в валовом сборе. При этом на старте 2016/17 МГ конкуренция в сегменте пшеницы достаточно высокая и, по нашим прогнозам, сохранится на рынке еще 2 месяца, после чего ценовая ситуация в фуражном секторе начнет развиваться в понижательном тренде. Единственное, что может оказать поддержку ценам, – это проблемы с качеством французской пшеницы. Здесь важно учесть все глобальные макроэкономические факторы, к тому же не исключена вероятность роста гривневых цен вследствие прогнозируемой инфляции. При этом работу украинского экспортного рынка в фуражном сегменте в текущем сезоне усложнит сокращение объемов импорта таким глобальным мировым рынком, как Китай».
Средние цены на пшеницу в Украине, грн/т 4 500 4 350 4 300 4 100 3 900
4 300 4100 3 980 3 950
3 925
3 800
3 700
3 550
3 500
4000 3700 3 500
3 450 3 300
Пшеница 2 кл. спрос, СРТ Пшеница 2 кл. предл., EXW
Подводя итоги… Уборочная кампания в завершающей стадии, и большинство участников рынка ожидает данных официальной статистики. Вместе с тем, по предварительным оценкам, в среднем по Украине пшеница урожая 2016 года по многим качественным показателям лучше, чем в прошлом году. Однако это не означает, что в текущем сезоне в указанном секторе удастся избежать активного роста цен, и в последние две недели мы в который раз убеждаемся в этом. Пшеница мукомольных кондиций будет по-прежнему в дефиците. А поддерживать высокие цены
www.hipzmag.com
Пшеница 6 кл. спрос, СРТ Пшеница 6 кл. предл., EXW
на зерно 3, 4, 5 класса будут, как и ранее, сложная экономическая ситуация в стране, удорожание МТР, наличие собственных мощностей для хранения и соответственно стратегия сдерживания продаж аграриями на фоне стабильного спроса со стороны как перерабатывающих, так и экспортно-ориентированных компаний. Высокие показатели валового сбора и хорошее качество зерна не смогут нивелировать указанные выше факторы. Анна Танская Александрина Овдиенко
15
| №8 (204) август 2016
Экспорт муки из Украины в 2015/16 МГ: достигнут новый рекорд
ТОП-10 производителей муки в июне 2016 года
По итогам 2015/16 МГ в Украине произведено около 1,98 млн. тонн пшеничной муки, в том числе порядка 15,8% всего объёма, или 312 тыс. тонн – Аграрным фондом. За аналогичный период 2014/15 МГ в Украине было произведено 2,06 млн. тонн муки. Объем производства всех видов муки в июне т.г. составил 134,1 тыс. Сергей Сакиркин тонн, из которых 16,2 тыс. советник председателя тонн произведено предПАО «Аграрный фонд» приятиями Аграрного фонда. Стоит отметить, что объемы производства муки в июне 2016 года значительно ниже показателя прошлого года, когда в Украине было произведено 154,1 тыс. тонн данной продукции. Экспорт муки в июне также несколько снизился относительно мая т.г., но все равно показывал рекордный результат. В июне 2016 года экспортировано 29,03 тыс. тонн (+14%) против 25,34 тыс. тонн годом ранее. Всего в 2015/16 МГ экспортировано более 344,2 тыс. тонн украинской муки. Это на 94 тыс. тонн больше, чем отгрузила Украина на экспорт в прошлом МГ, и больше, чем отгружено за рекордный 2015 календарный год. Прогноз экспорта в 340-350 тыс. тонн оказался верным. Украина имеет новый рекорд экспорта муки за маркетинговый год!
150
Название предприятия
Произведено, Доля к общему тонн объёму
1 2
ООО "СТОЛИЧНЫЙ МЛИН" ООО "ДНЕПРОМЛЫН" ФИЛИАЛ ПАО ГПЗКУ 3 "КРОЛЕВЕЦКИЙ КХП" 4 ООО КПФ "РОМА" 5 ГП "НОВОПОКРОВСКИЙ КХП" 6 ООО "ЭНЛИЛЬ" 7 ООО "ВИННИЦКИЙ КХП №2" 8 ПАО "ХЕРСОНСКИЙ КХП" 9 ПАО "ВИННИЦА-МЛЫН" 10 ООО "ДИКАНЬКАМЛИН"
10 594 7 831
8,03% 5,93%
6 083
4,61%
5 592 5 035 3 542 3 209 3 091 3 047 3 035 51 059
4,24% 3,81% 2,68% 2,43% 2,34% 2,31% 2,30% 38,68%
ПАО "Аграрный фонд" 10 филиалов ПАО ГПЗКУ
16 200 14 934
12,27% 11,31%
Всего произведено муки в июне 2016 г.
134 030
100,00%
Ценовая ситуация Перенасыщенный мировой рынок пшеницы не предполагает роста цен на муку. Кроме того, в преддверии нового урожая цена на пшеницу в Украине начала снижаться, что обусловило снижение цен на муку. Экспортные цены в июне практически не изменились, несмотря на некоторое снижение курса доллара. Большинство продаж муки высшего сорта на условиях FCA осущест-
Производство муки в Украине , тыс. тонн
250
200
№ п/п
166,3 170,0 172,0 158,9
181,9 184,7
197,9
185,9 186,6 178,0
203,9 185,9 141,4 133,0
164,8 160,8
179,0 166,7159,7164,3
150,2 130,8
154,1 134
100
50
0
июл.
авг.
сен.
окт.
ноя.
дек.
2014/15 МГ
16
янв.
фев.
2015/16 МГ
мар.
апр.
май
июнь
ТЕМА
№8 (204) август 2016 | Экспорт муки из Украины, тыс. тонн
40
36,3 33,5
35 30 25
21,9
12,6
29,229,8
32,1 29,6
28,3
26,6 21,0
20,4
20 15
29,3
29,0
31,0 23,3
22,0
30,2
29,0 25,3
21,6
18,4
13,7
11,5
10 5 0
июл.
авг.
сен.
окт.
ноя.
дек.
янв.
фев.
2014/15 МГ
мар.
апр.
май
июнь
2015/16 МГ
влялось по ценам 190-200 USD/т. Средняя же цена муки высшего сорта в мешках по 50 кг на условиях FCA составляла 193,2 USD/т. Это была реальная цена крупнейших экспортёров на условиях FCA. Мука 1 сорта продавалась по ценам от 170 до 187 USD/т на условиях FCA. Отмечался спрос на данную продукцию, особенно на муку с зольностью не выше 0,60,62%. Небольшие партии муки высшего сорта продавались по более высоким ценам, что было обусловлено мелкой фасовкой.
Страны-импортеры в июне 2016 г., тыс. тонн Другие 2,1 Турция 0,8 ОАЭ 0,8 США 0,8
Панама 5,7
Канада 1,4 Эстония 2,0
Швейцария 5,6
Молдова 2,2
География экспорта Согласно таможенным данным, география экспорта муки из Украины в июне была представлена 19 странамиимпортерами. Панама закупила наибольший объем украинской муки (5,7 тыс. тонн), который был реэкспортирован в КНДР. В Швейцарию было поставлено 5,6 тыс. тонн, которые ушли в Ливию и Ливан. Великобритания купила в июне 4,8 тыс. тонн для Израиля, Сьерра-Леоне, Малайзии, Ливии, Палестины и КНДР.
Великобритания 4,8
Гонконг 2,8
Среди импортёров вновь появился Гонконг, который купил для КНДР 2,9 тыс. тонн муки. Молдова приобрела для себя 2,2 тыс. тонн. Также активизировалась Эстония, закупившая 1,9 тыс. тонн. Канада, которая выступила новым импортером, купила 1,4 тыс. тонн, которые через Ки-
Средняя цена муки высшего сорта на условиях FCA, USD/т 300 290
280
275
275
275
270
280
270
260
265
260 240
250 225
220 204
200 175 июл.
авг.
195
сен.
205,5
окт.
208
ноя.
2014/15 МГ
www.hipzmag.com
212
дек.
220 208,5
янв.
204,5
фев.
195,4
193,4
193,6
193,2
мар.
апр.
май
июнь
2015/16 МГ
17
| №8 (204) август 2016 Основные страны-потребители украинской муки в июне 2016 г., тонн КНДР 5475
Ливия Молдова
2183 986
Израиль Малайзия
759
Палестина
536
ОАЭ
480
Грузия
367
Сомали
250
Сьерра-Леоне
214
тай поставлены в КНДР. Также импортерами украинской муки выступили: Турция – 833 тонны для Филиппин, Объединённые Арабские Эмираты – 779 тонн в основном для себя, США – 763 тонны для Малайзии. Надо отметить, что в июне украинская мука была экспортирована по новым направлениям – в Гваделупу и Джибути. Также в перечне импортеров осталась Грузия – 367 тонн. Стоит отметить, что тенденция снижения экспорта украинской муки в Северную Корею остановилась и объёмы вернулись к прежним 50+ %. Так, в июне 2016 года в данном направлении было отгружено 15,7 тыс. тонн муки, или более 54% всех отгрузок месяца. В июне не было отгрузок в Индонезию. При этом в Филиппины, Малайзию и отгружено всего 1,6 тыс. тонн.
Стабильно импортирует и потребляет украинскую продукцию Молдова, закупив в июне 2,2 тыс. тонн, Израиль и Пале15741 стина в указанный период резко уменьшили объёмы. При этом очередной 5-тысячетонный корабль был отправлен ГПЗКУ в ливийскую Джамахирию. Около 89% всего месячного экспорта, или 25,7 тыс. тонн, отгрузили 10 предприятий (с аффилированными – 16) из 44 экспортировавших в июне. Второй месяц подряд лидирует ГПЗКУ. Вторые в рейтинге экспортеров украинской муки ООО «Энлиль» совместно с «Укр гидропроектом». Увеличивает объёмы экспорта КПФ «Рома», поднявшаяся на третью позицию. В десятке экспортеров прежние компании, стоит лишь отметить, что под названием «Губерния-2009» экспортирует муку днепропетровская корпорация «Триада», известный импортёр сала и мяса. Прошедший 2015/16 МГ, как и предполагалось, стал рекордным по объёмам экспорта украинской муки. Это вселяет надежды на сохранение отрасли как таковой. Ведь внутреннее потребление снижается из года в год. Стараниями наших экспортёров расширяется круг стран, которые начинают предпочитать украинскую муку продукции других стран. И это несмотря на то, что доминирует покупатель. Т.е. до сих пор, в основном, не наши продавцы ищут покупателей, а наоборот. И пока это даёт результат и ежегодный рост более чем в 30%. Больше всего в 2015/16 МГ украинской муки отгружено в КНДР – 166,7 тыс. тонн, или 47,5% всего украинского
ТОП-10 экспортеров муки в июне 2016 г., тыс. тонн 12,0
10,712
10,0 8,0 6,0
1,608
1,606
1,427
1,152
0,762
0,759
ООО "КХП Талне с ИИ"
ГП "Кулиндоровский КХП"
ЧП "Атланта-Агро" (ДНЕПРОМЛЫН)
ООО "Альфа Химгрупп"
2,033
Новопокровский КХП (в т.ч. ООО "Промметсплав", ООО "БОРОШНО ПОКРОВСКЕ")
2,112
2,0
ООО "Губерния-2009" (Корпорация "Триада")
3,568
4,0
18
Винницкий КХП №2
ООО "КПФ Ромма" ( в т.ч. ООО "Наргус", ООО "Первомайск-Агро")
ООО "Энлиль" (в т.ч. ОАО "Укргидропроект")
ПАО "ГПЗКУ" (10 филиалов)
0,0
ТЕМА
№8 (204) август 2016 |
Потребители украинской муки в 2015/16 МГ, тыс. тонн КНДР
166,7
Молдова
32,7
Израиль
32,6
Индонезия
22,6
Палестина
22,1
Ливия Ангола
12,8 7,6
Филиппины
5,0
Сингапур
4,3
Грузия
3,6
Другие
34,2
экспортного объёма данной продукции. Далее, уже привыкшие ко вкусу нашей муки Молдова, Израиль и Палестина. Индонезия не так постоянна, как предыдущие две страны. Она то лидирует в годовых объёмах, то снижает аппетиты, но всегда присутствует среди потребителей украинской муки. В этот раз страна занимает 4 место. Появились новые направления, по которым экспортировалась украинская мука, одно из них – Европа. Кроме того, импортерами выступили Бенин, Вануату, Гваде-
лупа, Иордания, Йемен, Камбоджа, Мадагаскар, Нигерия, Египет, Руанда, Сенегал, Чили. Увеличились отгрузки в Ливию, Ирак и Анголу. Причём в Анголу отправлено более 7,6 тыс. тонн, а в Ливию – 12,8 тыс. тонн. Не произошло существенных изменений в десятке лидеров. Только чаще стали прибегать к услугам технических экспортёров для оптимизации возврата НДС. Поэтому список статистических экспортёров…
ТОП-10 статистических экспортеров муки в 2015/16 МГ, тыс. тонн 60,0 50,0
49,608 41,577
40,0 29,99
30,0
26,364
25,48
23,411
20,0
6,551
6,486
6,072
ПП "ПЕТРА-РЕЗЕРВ"
ООО "ММК"
10,0
ООО "Пивденьмлын"
15,962
www.hipzmag.com
ООО "Альфа-Химгрупп"
ГП "Новопокровский КХП"
ООО "Омега-Агропоставка"
Винницкий КХП №2
ООО "Энлиль"
ПАО "ГПЗКУ" (10 филиалов)
ООО "КХП Талне с ИИ"
0,0
19
| №8 (204) август 2016 …отличается от реальной картины:
ТОП-10 реальных экспортеров муки в 2015/16 МГ, тыс. тонн 80,0 70,0
68,491
60,0
50,387
50,0
44,443
40,0
31,493
30,0
26,364
23,69
6,551
6,072 ООО "ММК"
8,41
ООО "Пивденьмлын"
8,798
ООО "КПФ Ромма" (в т.ч. ООО "Наргус", ООО "Первомайск-Агро", ООО "Паритет-Агро", ЧП "Атланта-Агро")
10,0
Агросервис 2000 (в т.ч. ПАО "Ореховский хлебокомбинат", ООО "Укр-АгроПродукт")
20,0
Но, как всегда, у нас не бывает всё гладко. Не успела стабилизироваться ситуация относительно контейнеров в КНДР, как открылась афера на 170 тыс. USD. Сразу скажу, что никто из наших экспортёров не виноват. Импортёр воспользовался услугами непроверенной компании и в итоге потерял груз, который направлялся в КНДР. Пострадала достаточно известная компания Dandong Deri Trading CO Ltd, с которой у многих наших экспортёров сложились хорошие деловые отношения. Подробнее: после того, как груз был доставлен на судно и вышел в море, мошенники издали оригиналы коносаментов, в которых был указан совершенно другой получатель товара. И этот получатель не скрывает, что купил груз за наличные, но не чувствует себя виноватым. Экспортёр также выполнил все условия контракта и получил оплату, так как продавал на условиях FOB. И теперь невозможно что-либо изменить.
20
ООО "Альфа Химгрупп" (в т.ч. ООО "СОФТЛИСТ", ООО "Банкомсвязок")
Винницкий КХП №2
ООО "Энлиль" (в т.ч. ОАО "Укргидропроект")
ПАО "ГПЗКУ" 10 филиалов (в т.ч. ПАО "Концерн Хлибпром")
ООО "КХП Талне с ИИ" (в т.ч. ООО "Крупп-Арт", ЧП "Феникс Агро")
Новопокровский КХП (в т.ч. ООО "ТПК "Промметсплав", ООО "БОРОШНО ПОКРОВСКЕ","ТПК "Омега-Автопоставка", ЧП "ПЕТРА-РЕЗЕРВ", ГП "Хлебная база №85", ООО "Лик-Гор завод "ПРАЙМ", ООО "Харк. лик-гор заводплюс", ООО "ВЕЛТОН. ТЕЛЕКОМ", ООО "АВТОБАНСЕРВИС")
0,0
Данный инцидент может повлиять на привычные условия оплаты. Возможно, покупатели будут больше требовать отгрузок на условиях CIF и оплату по прибытии в порт или аккредитив, как это делают, в основном, все субъекты международной торговли мукой во всём мире, но чего очень не любят наши экспортёры. И ещё о грустном: как и предполагалось, начались проблемы с контейнерами в направлении Северной Кореи. 20-футовых нет, предлагаются только 40-футовые. Да, в них можно грузить больше – до 28,5 тонны и делать это значительно комфортнее, нежели забивать 20-ки под завязку. Но на железнодорожную платформу грузится только один контейнер. Следовательно, транспортные расходы увеличатся, и за сам товар необходимо будет платить меньше.
МНЕНИЕ
№8 (204) август 2016 |
Потенциал роста производства зерна в Украине стимулирует инвесторов развивать инфраструктуру – Николай Горбачев
Растущий объем производства и экспорта зерна из Украины побудил участников рынка обратить особое внимание на развитие инфраструктуры и логистики данного сегмента агросектора. Так, несмотря на нестабильность украинской экономики, несколько крупных компаний-трейдеров зерна заявили о намерении (а некоторые к концу ушедшего сезона уже и реализовали свои планы) по строительству и/или модернизации элеваторных и перевалочных мощностей. Если говорить о зерновой логистике, то здесь все несколько сложнее. В первую очередь, потому что рынок перевозок (независимо от вида транспорта) нуждается в совершенствовании законодательной базы, находящейся в компетенции государства. И здесь многое зависит от того, насколько эффективным, даже, можно сказать, результативным, будет диалог между бизнесом и властью. Компания «Нью Ворлд Грейн Юкрейн», входящая в состав The Soufflet Group, является одним из долгожителей зернового рынка. В прошлом году The Soufflet Group заявила о намерении реализовать инфраструктурный проект в Ильичевском МТП. О перспективах данного проекта, а также состоянии и развитии зерновой логистики и инфраструктуры Украины рассказал в интервью АПК-Информ директор «Нью Ворлд Грейн Юкрейн» Николай Горбачев. - В прошлом году компания The Soufflet Group подписала с Мининфраструктуры Украины меморандум о намерении развивать портовую инфраструктуру Украины. В частности, речь шла об инфраструктуре Ильичевского МТП. Что, согласно меморандуму, планировалось и что уже удалось реализовать? - Строительство новых и модернизация старых портовых и припортовых мощностей, прежде всего, связаны с увеличением производства и, соответственно, экспорта зерновых грузов из Украины. Надеюсь, что эта тенденция продолжится. Украина обладает огромным потенциалом производства зерновых и масличных: так, если бы урожайность пшеницы и ячменя достигла европейского уровня, а урожайность кукурузы – американского, то Украина могла бы выращивать уже сегодня 100-120 млн. тонн зерновых. При этом в нашей стране не наблюдается увеличения внутреннего потребления, так что все дополнительно выращенное зерно можно было бы экспортировать. Исходя из таких перспектив, компании и вкладывают деньги в расширение экспортной логистики. Относительно подписанного меморандума между Ильичевским портом и компанией The Soufflet Group, могу лишь констатировать отсутствие желаемого прогресса в этом проекте. - Что замедляет темпы реализации инфраструктурных проектов компании и, в целом, на Ваш www.hipzmag.com
взгляд, развития инфраструктуры зернового рынка Украины? - К сожалению, это вся система и прописанные в ней процедуры. Под системой я подразумеваю как чиновников разных уровней, так и бизнес-империи, имеющие влияние на политиков и чиновников. - Николай, как бы Вы в целом оценили инфраструктуру и логистику зернового рынка Украины? Какие бы выделили сильные и слабые их звенья? - На данном этапе Украина все еще использует ресурсы, доставшиеся ей от советских времен, но так долго продолжаться не может. Большинство региональных элеваторов старые, парк вагонов (зерновозов) изношен, речные перевозки находятся в зачаточном состоянии, автоперевозки – в состоянии формирования правил и норм… Поэтому бизнес самостоятельно приступил к постройке новых, более технологичных элеваторов и заводов, предоставляя возможности для дальнейшего увеличения производства. Бизнес продолжает вести диалог с государством о совместной модернизации зерновой инфраструктуры, но не все так гладко и не везде система способна внедрять прогрессивные решения. Эти сложности особенно оголились в последние два года, когда одна команда реформаторов сменяет другую, но прогресс отсутствует. Наша сильная сторона — это потенциал роста производства, именно он и стимулирует частные компа-
21
| №8 (204) август 2016 нии (как отечественные, так и иностранные) вкладывать деньги и другие ресурсы в Украину. Среди слабых сторон я бы выделил отсутствие единого понимания точек роста у всех ветвей государственной власти и тех сил, которые имеют на нее влияние. - Какие изменения произошли в логистике зернового рынка в связи с ужесточением габаритновесового контроля для автотранспорта? - Данные изменения произошли в конце сезона, и поэтому на сегодняшний день сложно оценить все последствия, но то, что в новом сезоне увеличится нагрузка на ж/д перевозки, уже понятно. Если ранее автоперевозки только на экспорт составляли 35-40% от всего объема, то в этом сезоне данный показатель вряд ли будет выше 25-30%, таким образом, по железной дороге будет перевезено дополнительно 4-6 млн. тонн. Но это не критическая величина, и при рациональном использовании всех ресурсов существенных проблем не возникнет. При этом речная логистика вряд ли сможет похвастаться таким приростом. Для увеличения количества грузов, транспортируемых по рекам, Министерству инфраструктуры и всей системе надо провести много изменений, которые сейчас не находят отклика в глубинах управления государственными активами. - Насколько взвешенными и экономически обоснованными являются текущие тарифы на перевозку зерновых грузов (как авто-, так и ж/д транспортом)? - На сегодняшний день тарифы на перевозки являются приемлемыми. Так, во многих странах перевозки по ж/д дороже, чем у нас, но сервис (гарантированная подача вагонов в срок, скорость доставки, контроль рисков утраты груза/части груза в пути, изменение качества товара и т.д.) там на более высоком уровне. - Ваша компания входит в The Soufflet Group, которая является крупнейшим экспортером зерна и продуктов его переработки во Франции. Что, на Ваш взгляд, Украина могла бы перенять из европейского опыта по оптимизации логистических затрат? - В первую очередь, заняться сотрудничеством между госсектором и бизнесом. Это даст возможность бизнесу обновить логистическую инфраструктуру и откроет новые возможности и точки роста. К примеру, Украина имеет очень изношенный парк зерновозов, но текущие тарифы и нормы снижают целесообразность приобретения частного подвижного парка. Неэффективно используется речной потенциал. Который год компании борются за возможность углубления Днепра, но «воз и ныне там». - Вы являетесь одним из инициаторов внесения изменений в «Инструкцию о ведении учета и оформлении операций с зерном и продуктами его перера-
22
ботки на хлебоприемных и зерноперерабатывающих предприятиях», согласно которым будет разрешено формирование экспортных партий на линейных и портовых элеваторах. Данная инициатива вызвала много дискуссий, в т.ч. и в рамках тематической сессии на конференции «Зерновой форум & Maritime Days-2016». Что примечательно, не все терминалы положительно относятся к данной инициативе. Как Вы думаете, почему? - Начну издалека. Ежегодно Украина выращивает более 20 млн. тонн пшеницы, на внутреннее потребление идет менее 6-7 млн. тонн, а остальное мы можем экспортировать. То есть более 60% пшеницы мы продаем на внешние рынки. Мы (Украина) поставляем пшеницу в страны ЕС, Северной Африки, Среднего Востока, Азии, и способы приготовления хлеба и других изделий из пшеничной муки во всех странах разные. Так, во Франции – это всем известный багет, в странах Африки — это лепешки и так далее, и для этих кулинарных изысков применяются абсолютно разные технологии приготовления, разные сорта муки и пшеницы соответственно. Так вот для максимального удовлетворения покупателя продавец пшеницы должен иметь возможность формирования партии зерна, которая максимально подходит под запросы того или иного импортера. Качество товара — это исключительно предмет обсуждения между покупателем и продавцом, а существующие нормы государственного регулирования не дают нам такой возможности. Все дело в том, что создавались они (нормы) для страны, которая не выходила на внешние рынки для продажи зерна (так, СССР был нетто-импортером пшеницы), и как следствие мы замкнуты правилами, нацеленными только на внутреннее потребление, а оно на сегодня составляет лишь 30-40% от производства. Вопрос изменения отношения к существующим нормам назрел эволюционно и требует решения, и коль уж мы большую часть выращенной пшеницы экспортируем, то нужно в большей мере учитывать интересы покупателей. Почему некоторые терминалы высказываются за сохранение существующих норм? На этот вопрос очень просто ответить: либо они уже используют технологию формирования экспортных партий, но при этом не хотят, чтобы это стало доступно всем участникам рынка (посмотрите, кто из компаний, обладающих собственным терминалом, самый большой экспортер пшеницы и при этом высказывается против новых правил), либо это люди, не желающие/не умеющие воспринимать изменения как таковые. Во Франции, к примеру, нет таких регуляторных норм, которые бы ограничивали или, более того, сделали невозможным формирование экспортной партии пшеницы ЛЮБОГО качества, поэтому Франция и воспринимается на внешних рынках как продавец, который в состоянии удовлетворить любые требования покупателя. Кстати, в этом году Франция переживает не лучший зерновой сезон, и Украина может этим воспользоваться, продавая свою продукцию на нетрадиционные рынки.
МНЕНИЕ
№8 (204) август 2016 |
- Если говорить о системе хранения зерновых в Украине, как бы Вы оценили нынешнее ее состояние? С какими проблемами при хранении зерна приходится чаще всего сталкиваться? Какими видите пути их решения?
ты для кооперативов, которые будут строить элеваторы или какую-то переработку.
- Я подробно коснулся этой темы в предыдущем вопросе, но ключевая проблема в масштабах Украины – это изношенность основных фондов. Привлечение средств в обновление инфраструктуры сократит операционные расходы на элеваторах и увеличит пропускную способность. А вот привлечение средств может быть как под гос программы, так и частных инвесторов. Хорошая идея, к примеру, выдавать льготные кредиты кооперативам под строительство элеваторов, или ввести налоговые льго-
- У нашей компании нет огромных амбиций в Украине, но, вместе с тем, и сокращать нашу деятельность на такой благодатной земле мы не собираемся. Мы продолжим производить солод, предоставлять услуги на элеваторах и будем экспортировать зерновые. Также мы надеемся на возможное расширение нашего присутствия и строительство зернового терминала в порту.
- И в завершение поделитесь, пожалуйста, планами компании на 2016/17 МГ.
Беседовала Алина Стёжка
Мировая тенденция на рынке элеваторного оборудования – это переход от количества к качеству
Элеваторная отрасль Украины является одним из основных звеньев в развитии зернового и масличного рынков страны. Увеличение количества элеваторных мощностей пропорционально объёмам производства продукции растениеводства. При этом количество зернохранилищ не всегда означает качество сохранности зерна. О мировых тенденциях и перспективах развития украинского элеваторного бизнеса мы поговорили с собственником компании ZANIN (Италия) Оскаром Занин. - Оскар, расскажите о компании ZANIN, как давно она работает на рынке оборудования для обработки зерна? - Компания ZANIN F.lli была основана в Италии в 1956 году моим отцом Джузеппе Занин и первоначально специализировалась на изготовлении установок для сушки коконов шелкопряда. В то время мне был всего лишь год, так что в этой сфере я уже давно (шутит собственник компании Оскар Занин). В дальнейшем компания
www.hipzmag.com
полностью сосредоточилась на производстве зерносушильного и очистительного оборудования для агропромышленного сектора. На сегодняшний день компания располагает всем спектром элеваторного оборудования, которое установлено уже в 40 странах мира. За более чем полувековую историю мы по-прежнему опираемся на собственные ценности: постоянное стремление к инновациям, повышение качества продукции и технологий, гибкость в решениях и внимание к человеческим ресурсам.
23
| №8 (204) август 2016 - Предлагая свою продукцию клиентам, мы всегда говорим о ее качестве. Основным показателем качества для нас является оборудование, которое на протяжении многих лет безупречно выполняет свою функцию. Индивидуальный подход к каждому клиенту и широкий модельный ряд позволяют реализовывать проекты любой сложности. - Расскажите детальнее о преимуществах зерносушилок компании ZANIN.
- Какие технико-технологические решения компания предлагает на рынке Украины? - За время своей деятельности ZANIN F.lli приобрела репутацию родоначальника инновационных технологий в области сушки и очистки зерна. Именно эти решения, в первую очередь, мы хотим предложить украинскому потребителю, такие как: установки эффективной очистки зерновых, энергосберегающие технологии сушки, а также уникальная система пылеподавления. - ZANIN является новым игроком на рынке элеваторного оборудования Украины. Что делает оборудование компании конкурентоспособным?
24
- К основным преимуществам нашего зерносушильного оборудования я бы отнёс сохранность качественных показателей выходящего продукта и энергоэффективность установки, что является очевидным преимуществом для клиентов. Поэтому считаю именно эти критерии основополагающими при выборе зерносушилки. Широкий модельный ряд зерносушилок производства ZANIN может удовлетворить потребности как небольших фермерских предприятий, так и крупных перерабатывающих комплексов. К наиболее интересным моделям хотел бы отнести мобильную шахтную зерносушилку на транспортной платформе, а также зерносушилку с активной рециркуляцией и зоной термостатирования. Суть технологии последней заключается в двухстадийной сушке продукта (высокотемпературной и низкотемпературной). Таким образом, в результате выдержки продукта и его медленного охлаждения происходит удаление остаточной влаги без необходимости сжигания топлива, что позволяет дополнительно экономить до 30% энергоносителя. - Оскар, как Ваша компания осуществляет сервис и поддержку своих продуктов и клиентов? - Как я люблю говорить, мы не зарабатываем на сервисе, наш бизнес – это производство высококачественного
МНЕНИЕ
№8 (204) август 2016 |
оборудования. По моему глубокому убеждению, оперативная обратная связь от клиента очень важна. В Украине наше представительство в лице компании «АГРО АДВАНТЕГ» обеспечено всем необходимым для осуществления сервисной поддержки реализованных проектов. Все технические специалисты прошли обучение на базе центрального офиса в Италии и имеют практические навыки в работе с оборудованием. - Как Вы оцениваете перспективы развития зернового рынка Украины? - Импорт украинского зерна в Италию в 2015 г. вырос более чем в 4 раза по сравнению с предыдущим годом, поэтому вполне возможно, что паста на моем обеденном столе изготовлена именно из украинской пшеницы (улыбается Оскар Занин). То, что агропромышленный комплекс Украины сегодня является перспективно развивающейся отраслью экономики, ни для кого не секрет. Ежегодное внедрение все более современных технологий говорит о желании развиваться как владельцев агробизнеса, так и инвесторов. - Какие наблюдаются тенденции на рынке элеваторного оборудования в мире? - По мнению ряда экспертов, строительный бум элеваторных мощностей уже давно позади, однако стабильный прирост населения, увеличение производства биотоплива, а также переоснащение устаревшей инфраструктуры создают благоприятные условия для развития отрасли. И все же, в целом, мировая тенденция на рынке элеваторного оборудования – это переход от количества к качеству.
www.hipzmag.com
- Оскар, большое спасибо за интервью. Желаем Вам удачи и с нетерпением будем ждать приглашения на открытие итальянского объекта в Украине.
Беседовал Святослав Ткаченко, редактор журнала «Хранение и переработка зерна»
25
| №8 (204) август 2016 УДК 631.3
Удосконалення систем
для диференційного внесення технологічного матеріалу Броварець О.О., кандидат технічних наук, Національний університет біоресурсів і природокористування України
П
роблема забезпечення сільськогосподарських культур необхідною кількістю поживних речовин шляхом внесення необхідної їхньої кількості ґрунту набуває все більшого загострення. Це пов’язано, насамперед, із вартістю добрив і нормою їхнього внесення. Якщо на перший показник вплинути, на жаль, виробник сільськогосподарської продукції не може, то обґрунтоване регулювання нормою внесення поживних речовин цілком реальне. Для регулювання норми внесення добрив, по-перше, необхідно володіти «інформацією про стан сільськогосподарських угідь», що є основою раціонального природокористування. По-друге, необхідно провести вдосконалення існуючих конструкцій сівалок для реалізації так званого локально-дозованого внесення добрив. Для отримання оперативної інформації про агробіологічний стан сільськогосподарських угідь необхідно володіти сучасними методиками моніторингу агробіологічного стану сільськогосподарських угідь, що є темою окремої розмови. Сьогодні піде розмова про вдосконалення існуючих конструкцій сівалок для реалізації так званого локально-дозованого внесення добрив. Для вдосконалення обрано найбільш поширений на території України шнековий туковисівний апарат. На прикладі нього і розглянемо дане вдосконалення. Проблема збереження родючості ґрунтів в Україні стає з кожним роком все гострішою, оскільки останніми роками у більшості господарств практично перестали вносити органічні добрива у зв’язку із занепадом тваринницької галузі. Одним із факторів збереження родючості ґрунтів є внесення мінеральних добрив із різноманітним розподілом їх у рядках туковисівними апаратами. Шнекові туковисівні апарати майже три десятиріччя застосовуються на вітчизняних просапних комбінованих сівалках. Вони в порівнянні з іншими апаратами найбільш придатні для виконання поставлених вимог. Проте, в теорії та практиці до кінця не вирішено питання щодо якості й рівномірності розподілу мінеральних добрив у рядках, зменшення зусилля дії робочих органів на туки, їхнього розрихлення і неподрібнення. Останні широко використовуються у сільськогосподарському машинобудуванні також для транспортування, дозування, змішування, пресування, подрібнення, калібрування й ін. При виконанні робочих операцій ГРО не завжди досягаються необхідні параметри процесів, як силових, так і технологічних. При
26
цьому часто виникає перевантаження, неякісне виконання технологічних операцій та ін. Тому для забезпечення ефективного виконання технологічного процесу роботи туковисівних апаратів необхідно зменшити зусилля дії шнеків на туки, їхнє розрихлення і неподрібнення. Гостро виражений дефіцитний баланс азоту, фосфору і калію в землеробстві господарства несумісний із завданням підвищення родючості ґрунту та збільшення врожаю сільськогосподарських культур. За таких умов виникає необхідність підвищення кількості добрив, які вносять, або ж упровадження інших засобів хімізації (вапнування, гіпсування). При внесенні органічних і мінеральних добрив змінюється кількість і співвідношення поживних речовин у ґрунті, особливо фосфору. Щоб визначити стан використання добрив у господарстві та напрямок змін у ґрунті в зв’язку з урожайністю культур, баланс поживних речовин у землеробстві господарства необхідно вивчати в динаміці за тривалі періоди. Балансовими розрахунками за декілька років можна встановити, як змінюються окремі надходження, визначити їхню частку в загальному балансі. Охорона навколишнього середовища є одним із важливих завдань працівників сільського господарства. В Україні створено Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, на яке покладено функції комплексного управління природоохоронною діяльністю, контролю за використанням і охороною земель, вод, повітря, рослинного та тваринного світу, корисних копалин, проведення економічної експертизи, розміщення продуктивних сил і галузей народного господарства, пропаганди екологічних знань. Крім того, звертається увага на виховання у населення високої відповідальності за збереження та примноження природних багатств, бережливе їхнє використання. Серед хімічних засобів інтенсифікації землеробства, підвищення його продуктивності й ефективності головними як за масштабами, так і за економічними результатами є мінеральні добрива. На даний час агрохімічна наука нараховує значну кількість фундаментальних розробок, упровадження яких з урахуванням ґрунтовокліматичних умов і особливостей агротехніки створює необхідні передумови для підвищення родючості ґрунтів і одержання високих стійких урожаїв належної якості при збереженні та поліпшенні навколишнього середовища.
РАСТЕНИЕВОДСТВО На сучасному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва найбільш прогресивним способом, що дає змогу не тільки підвищити врожайність сільськогосподарських культур, але й зменшити техногенний тиск на навколишнє середовище, є система органічного землеробства. Одним з аспектів такої системи землеробства є впровадження нових видів добрив, серед яких особливою ефективністю відрізняються біологічно активні добрива (БАД). Для досягнення високих результатів система органічного землеробства передбачає застосування локального внесення БАД. Відомі пристрої й обладнання не здатні забезпечити якісне локальне внесення БАД під просапні культури та їхнє підживлення за прийнятних техніко-економічних показників. Тому розробка туковисівного апарата для локального внесення БАД є актуальним і своєчасним питанням для сільського господарства України. Забезпечення необхідної рівномірності внесення БАД під просапні культури при їхній сівбі та підживленні на підставі розкриття сукупного впливу фізико-механічних властивостей БАД і параметрів робочих органів і розробка туковисівного апарата нового типу. Пошукові експерименти показали, що домінуючий вплив на надійність технологічного процесу має не лише спосіб висіву добрив та конструкція висівного апарата, а і фізико-механічні властивості добрив. Оскільки ці властивості змінюються в широких межах, наприклад, вологість БАД змінюється від 12% до 50%, то надійність виконання технологічного процесу порушується, і тим самим робота тукового апарата для локального внесення добрив припиняється. Із цього випливає, що для забезпечення стабільності технологічного процесу висіву добрив конструкція туковисівного апарата має забезпечувати надійність його роботи, а коефіцієнт варіації нерівномірності подачі добрив має бути мінімальним. Для забезпечення ефективної роботи туковисівного апарата при внесенні та технологічного матеріалу із застосування локально-диференційованої технології необхідно змінювати норму внесення в широких межах – від 0 до 100% від норми внесення. Метою роботи є розробка технологічних передумов проектування ГРО туковисівних апаратів на основі енер-
№8 (204) август 2016 | гоощадних технологічних процесів їхньої роботи і непошкодження туків. При цьому необхідно врахувати особливості технології виробництва та відновлення ГРО, а також технології внесення туків, їхнього розрихлення і неподрібнення. Поставлена задача вирішується тим, що машина для внесення мінеральних добрив використовується для локально-стрічкового диференційованого внесення мінеральних добрив із пристроєм для моніторингу варіабельності параметрів, який містить пристрій для моніторингу вмісту поживних речовин у ґрунті (вимірювання електропровідних властивостей ґрунту) за допомогою сенсор-електродів, які розміщуються спереду на транспортному засобі під час виконання технологічної операції, сигнал, який потрапляє на контролер, що контролює роботу пристрою індивідуального приводу висівних апаратів, при цьому можливий запис даних у вигляді електронної карти на PC card із магнітним носієм від пристроїв для моніторингу стану ґрунту та рослинності (картограма завдання) і реалізації локально-стрічкового диференційованого внесення мінеральних добрив (картограма реалізації), що дає можливість забезпечити оптимальну норму внесення поживних речовин у ґрунт з використанням даних від двох систем моніторингу. На рис. 1 зображено загальний вигляд машини для локально-стрічкового диференційованого внесення мінеральних добрив із пристроєм для моніторингу варіабельності параметрів сільськогосподарського поля. Пристрій складається з транспортного засобу 1, машини для внесення мінеральних добрив 2, що розміщується позаду транспортного засобу 1, пристрою для моніторингу вмісту поживних речовин у ґрунті (вимірювання електропровідних властивостей ґрунту) за допомогою сенсор-електродів 3 та пристрою вимірювання вмісту поживних речовин у рослині (за допомогою вимірювання оптичної спектрометрії рослинності шляхом вимірювань спектрів відбиття рослинності в натуральних умовах при варіюючих рівнях освітленості з різноколірною температурою) 4, які розміщуються спереду на транспортний засіб, контролер 5, пристрою для індивідуального приводу робочих елементів машини для внесення мінеральних добрив 6, PC card із магнітним носієм 7, приймача сигналів супутникової навігаційної системи DGPS 8.
Рис. 1. Загальний вигляд машини для локально-стрічкового диференційованого внесення мінеральних добрив із пристроєм для моніторингу варіабельності параметрів сільськогосподарського поля
www.hipzmag.com
27
| №8 (204) август 2016 Пристрій працює таким чином: при переміщенні транспортного засобу 1 з машиною для внесення мінеральних добрив 2, що розміщується позаду транспортного засобу 1, пристрої для визначення вмісту поживних речовин у ґрунті (вимірювання електропровідних властивостей ґрунту) за допомогою сенсор-електродів 3 та вимірювання вмісту поживних речовин у рослині (за допомогою вимірювання оптичної спектрометрії рослинності шляхом вимірювань спектрів відбиття рослинності в натуральних умовах при варіюючих рівнях освітленості з різноколірною температурою) 4, які розміщуються спереду транспортного засобу, забезпечують проведення операцій моніторингу стану сільськогосподарських угідь. Контролер 5 отримує дані від пристроїв для моніторингу стану сільськогосподарських угідь і керує індивідуальним приводом робочих елементів машини для внесення мінеральних добрив 6. Дані, отримані від пристроїв для моніторингу, записуються у вигляді електрон ної карти на PC card із магнітним носієм 7 із прив’язкою до координат місцезнаходження за допомогою системи DGPS 8. На PC card із магнітним носієм електронної карти 6 можливий запис даних від пристроїв для моніторингу (картограма завдання) та реалізації змінних норм внесення мінеральних добрив (технологічного матеріалу) (картограма реалізація) – електронна карта. Запропонована машина для локально-стрічкового диференційованого внесення мінеральних добрив із пристроями для моніторингу варіабельності параметрів сільськогосподарського поля дозволяє забезпечити диференційне внесення мінеральних добрив на основі даних моніторингу фізико-механічного та агробіологічного стану ґрунтового середовища шляхом вимірювання електропровідних властивостей ґрунту та вимірювання спектрів відбиття рослинного покрову для забезпечення підбору оптимальної площі живлення рослин з урахуванням просторової неоднорідності ґрунтового покриву, дозволяє зекономити 10-25% посівного матеріалу і сприяє підвищенню врожайності сільськогосподарських культур у середньому на 10-20 ц/га. Розрахунок доз добрив на заплановану врожайність розпочинають із визначення її рівня у конкретних умовах, враховуючи врожайність при природній родючості ґрунту та можливий приріст від внесених добрив. Дози мінеральних добрив слід вносити на фоні рекомендованих норм органічних добрив, зволоження, при середньому рівні забезпеченості ґрунту рухомими формами елементів живлення. Визначення норм мінеральних добрив можна зробити, скориставшись даними агрохімічного аналізу ґрунту конкретного поля, показниками забезпеченості ґрунту елементами живлення, нормативної потреби за формулою: Д = Уп ∙ Нп ∙ К,
(1)
де Д – річна норма діючої речовини азоту, фосфору, калію із розрахунку на планову врожайність, кг/га діючої кг речовини, ; Уп – прогнозована врожайність насіннига
28
ц ; Н – нормативна потреба у повних елементах на га п 1 ц насінників на фоні 30 т/га гною, кг/га діючої речовини, кг / га ; К – поправочний коефіцієнт на внесення поц живних елементів із додатковою нормою (понад 30 т/га) гною, кг/га діючої речовини. Повну річну норму внесення азотних, фосфорних і калійних добрив можна також розраховувати балансовим методом за такою формулою:
ків,
Д=
(100 ⋅ В ⋅ У П ) − (30 ⋅ РГ ⋅ К К ) НОД ⋅ РОД ⋅ К ОД − , (2) К МД 10
де Д – річна розрахункова доза азоту, фосфору або калію на запланований врожай насінників, кг/га діючої речовини; В – винос елемента живлення на 1 тонну врожаю коренеплодів, кг; УП – планова врожайність коренеплодів, т/га; РГ – вміст рухомих форм елемента живлення, мг на 100 г ґрунту; РОД – вміст рухомих форм елемента живлення в органічних добривах, %; 30 – постійний перерахунковий коефіцієнт; НОД – доза запланованого внесення органічних добрив, т/га; КК, КОД, КМД – коефіцієнти використання елементів живлення відповідно з ґрунту, органічних і мінеральних добрив. Необхідно відзначити недосконалість цього методу, а також складність його застосування, яка пов’язана з відсутністю чи відносністю коефіцієнтів використання елементів живлення з різних ґрунтів, органічних і мінеральних добрив. Тому на практиці широко застосовують так званий нормативний метод визначення доз мінеральних добрив, рекомендований Інститутом цукрових буряків. У результаті багаторічних досліджень у стаціонарних і польових дослідах встановлено зональну нормативну потребу насінників у кожному з елементів живлення мінеральних добрив на формування одиниці врожаю залежно від забезпеченості ґрунту відповідним елементом живлення (табл. 1). Слід зазначити, що рівень забезпеченості ґрунту елементами живлення визначають, скориставшись даними щорічних агрохімічних аналізів, градація цього рівня за кожним з елементів залежить від їхнього вмісту [2]. Туковисівний апарат для локального внесення технологічного матеріалу складається з бункера 1, з яким сполучено два дозатори ексцентриковим ротором 2, тукопроводи 3 та висівні робочі органи 4. В бункері 1 розташовано горизонтальну мішалку 5 та нагнітаючий шнек 6, який має ділянки із різноспрямованими навивками 7 і 8. Дозатори з ексцентриковим ротором 2 містять ротори 9, пальці 10, що можуть переміщуватися в радіальному напрямку, та копіри 11, з якими пальці 10 контактують своїм внутрішнім торцем. Дозатори з ексцентриковим ротором 2, горизонтальна мішалка 5 і нагнітаючий шнек 6 приводяться у рух від приводу дозаторів 12. Обертальний момент передається за допомогою механічних передач 13. На стінках бункера встановлено вібратори 14. Кожен вібратор 14, виконаний у вигляді відцентрового інерційного мотор-вібратора, що складається з корпусу 15, у центральній частині якого розташовано статор елек-
РАСТЕНИЕВОДСТВО
№8 (204) август 2016 |
Таблиця 1. Забезпеченість ґрунтів елементами живлення № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Елементи живлення за різними методами їхнього визначення Гумус, % Азот легкогідролізований за Тюріним-Кононовою Азот лужногідролізований за методом Конфільда Азот нітратний Нітрифікаційна здатність ґрунту Фосфор за методом Кірсанова Фосфор за методом Чирікова Фосфор за методом Мачигіна Калій за методом Кірсанова (карбонатні ґрунти) Калій за методом Мачигіна (карбонатні ґрунти)
Забезпеченість елементами живлення, мг/кг ґрунту низька середня підвищена 1,2-2,5 2,6-4,8 4,9-7,9 менше 40 41-50 більше 50 менше 150 151-200 більше 200 менше 10 11-20 більше 20 менше 8 9-15 більше 20 30-80 81-150 151-200 20-50 51-100 101-150 10-15 16-30 31-45 20-50 51-90 91-120 30-60 61-100 101-130
тродвигуна 16 та ротор 17, встановлений на приводноТаким чином, запропонований туковисівний апарат му валу 18. Приводний вал 18, встановлений у підшипни- для локального внесення технологічного матеріалу дає кових опорах 19, має дебаланси 20, розташовані на обох змогу у виробничих умовах його експлуатації надійно вийого консолях. Вібратор має опори 21, якими він кріпить- конувати технологічний процес висіву добрив, а також, ся до стінок бункера 1 і які призначено для передання ко- як наслідок, підвищити його продуктивність у 1,2-1,5 рази ливального руху. в порівнянні з аналогом. Туковисівний апарат для локального внесення техноВиконання апарата для локального внесення БАД логічного матеріалу працює таким чином. Технологічний із використанням двох дозаторів з ексцентриковим матеріал, що підлягає висіванню, знаходиться у бункері 1 ротором дозволяє вдвічі збільшити продуктивність і самоплином надходить до дозаторів з ексцентриковим апарата. ротором 2. Внесення різних за складом добрив проводили лоСтабільному надходженню сировини до дозаторів кальним способом як при сівбі, так і підживленні технічсприяє обертання нагнітаючого шнека 6, а відсутності за- них культур вітчизняними агрегатами – сівалкою ССТ-12В висання сировини у бункері сприяє робота вібратора 14. і культиватором-підживлювачем УСМК-5,4. При цьому заТак, при обертанні нагнітаючого шнека 6 одна його час- стосовували новий туковисівний апарат, який встановтина 7 нагнітає сировину до лівого дозатора з ексцентри- лювався на сівалці ССТ-12Б (рис. 2). ковим ротором 2, а інша його частина 8, що має зворотно направлену навивку, - до правого дозатора з ексцентриковим ротором 2. При обертанні роторів 9 пальці 10, переміщуючись копірами 11, зміщуються в радіальному напрямку, цим самим виконується їхнє самоочищення. Далі сировина потрапляє до тукопроводів 3, які підводять її до висівних робочих органів 4. Обертання рухомих частин здійснюється за допомогою приводу дозаторів 12 та передається за допомогою, наприклад, ланцюгових передач 13. При вмиканні вібраторів 14 вони починають генерувати коливальний рух, який передається стінкам бункера 1, що приводить до підвищення сипучості сировини у бункері і, як наслідок, до відсутності склепіння сировини та до підвищення надійності роботи апарата. Так, у разі виконання вібраторів при їхньому вмиканні ротор 17 кожного вібратора починає обертатися, внаслідок чого дебаланси 20 генерують направлений коливальний рух стінок. Запропоновані зміни конструкції апарата для локального внесення БАД дозвоРис. 2. Туковисівний апарат для локального внесення БАД нового типу: ляють ефективно вирішити поставлені за- 1 – бункер; 2 – ротор; 3 – тукопроводи; 4 – висівні робочі органи; 5 – горизонтальна мішалка; дачі, не потребуючи при цьому надмірних 6 – нагнітаючий шнек; 7, 8 – частини нагнітаючого шнека; 9 – ротори; 10 – пальці; 11 – копіри; 12 – привід дозаторів; 13 – ланцюгові передачі; 14 – вібратор капіталовкладень. www.hipzmag.com
29
| №8 (204) август 2016 Добрива вносилися локально одночасно із сівбою насіння цукрових буряків сівалкою ССТ-12Б, вони подавалися туковисівним апаратом 3 по тукопроводу 4 в борозни, створені туковим сошником 13, забезпечуючи розподіл їх по обидва боки рядка. Борозна з висіяними добривами засипається за рахунок самозасипання і прикочування переднім котком балансирної підвіски 12. Для досягнення результатів досліджень впливу різних апаратів на врожайність технічних культур було застосовано науково обґрунтовані схеми досліджень методики спостережень і аналізів. Для цього вивчали вплив внесення БАД локальним способом у рядки новим апаратом і його аналогом. На базі узагальнення значного обсягу досліджень було науково обґрунтовано норми висіву і визначено рівень впливу рівномірності внесення добрив на врожайність цукрових буряків. При цьому досить важливо, що результати досліджень було отримано в польових умовах, де дія апаратів на врожай культур виявляється в системі погода-ґрунт-добриво-рослина-врожай. Останній – це інтегральний вираз прояву зазначених факторів. У зв’язку із вищезазначеним встановлено, що пайова частка БАД, які висівалися новим апаратом, у даній системі навіть за умов середньої сили засухи склала у формуванні врожаю коренеплодів цукрового буряка 23-27%. При внесенні БАД новим туковисівним апаратом приріст врожаю коренеплодів до контролю сягнув 136 ц/га (37%), зріс на 47% збір цукру з 1 га, а також врожай побічної продукції (гички) – на 61 ц/га. У варіанті з внесенням БАД новим апаратом дещо вище виживання цукрових буряків: на час збирання коренеплодів на 1 га налічувалося на 4 тис. рослин більше, ніж у контролі. На основі комплексних досліджень можна констатувати, що поєднання застосування нових добрив БАД із висівним апаратом нової конструкції дає приріст урожаю в порівнянні з контролем за рахунок пролонгованої дії добрив протягом вегетаційного періоду та високої точності їхнього внесення під технічні культури. Таким чином, результати науково-дослідницької роботи свідчать про можливість отримання сталих високих урожаїв сільськогосподарських культур на основі використання чинних вітчизняних індустріальних технологій із введенням технологічних операцій, зокрема локальне внесення технологічного матеріалу спеціальними туковими апаратами з одночасним зменшенням негативного впливу на довкілля, в тому числі частковим відновленням родючості ґрунтів. Аналіз отриманої поверхні відгуку дає можливість стверджувати, що розроблений удосконалений туковисівний апарат дає можливість при зміні швидкості руху туковисівного апарата від 0-4 м/с шляхом зміни частоти обертання валу шнека току висівного апарата привідним електродвигуном у межах 0-100 об./хв. змінювати норму висіву від 0-400 кг/га, забезпечуючи технологію локально дозованого внесення технологічного матеріалу при русі машинно-тракторного агрегату. На основі проведених теоретичних розрахунків виготовлено експериментальний зразок туковисівного апарата для внесення технологічного матеріалу (рис. 3).
30
Рис. 3. Експериментальний зразок туковисівного апарата для внесення технологічного матеріалу
Дозувальний пристрій туковисівного апарата для внесення технологічного матеріалу – шнековий. Для регулювання зміни норми внесення технологічного матеріалу необхідно регулювати зміну частоти приводу шнека туковисівного апарата (рис. 4).
Рис. 4. Шнековий привід туковисівного апарата
Тому для зміни частоти обертання використано електродвигун (рис. 5), який через черв’ячний механізм здійснює привід валу дозувального пристрою туковисівного апарата – шнека. Лабораторно-польові дослідження функціонування туковисівного апарата для внесення технологічного матеріалу Для проведення лабораторно-польових досліджень функціонування туковисівного апарата для внесення технологічного матеріалу проведено діагностування ви-
РАСТЕНИЕВОДСТВО готовленої конструкції туковисівного апарата у заповненому вигляді технологічним матеріалом (рис. 6). Попередньо перевірено та відрегульовано співвісність валу шнека та електродвигуна, що дає можливість виключити можливість заклинювання та поломки привідних елементів електродвигуна (рис. 7).
№8 (204) август 2016 | Після цього під’єднано регулятор напруги до електродвигуна для керування напругою живлення електродвигуна та, відповідно, частотою обертання електродвигуна і, як наслідок, зміну норми внесення технологічного матеріалу (рис. 8). Після цього проведено лабораторно-польові дослідження функціонування туковисівного апарата для внесення технологічного матеріалу (рис. 9). Кінематичну схему лабораторної установки розробленого туковисівного апарата для внесення технологічного матеріалу представлено на рис. 11. Масу добрив визначали на лабораторній установці, представленій на рис. 11. Лабораторна установка складається із приводної станції (1-5), ланцюгових 7 і шестеренної 9 передач, редуктора 8 сівалки, туковисівного апарата АТП-2 10. Опорно-привідне колесо 6 установки спирається на прогумований 4 та металевий 5 ролики, приводиться в рух від двигуна 1 клинопасовою передачею 2 через редук-
Рис. 5. Електродвигун для приводу валу туковисівного апарата для внесення технологічного матеріалу
Рис. 7. Забезпечення співвісності між електроприводом і привідною віссю туковисівного апарата
Рис. 6. Діагностування туковисівного апарата для внесення технологічного матеріалу із технологічним матеріалом
www.hipzmag.com
Рис. 8. Підключення електродвигуна до регулятора напруги привідного електродвигуна туковисівного апарата для внесення технологічного матеріалу
31
| №8 (204) август 2016 тор 3 і прогумований ролик 4. Зміна частоти обертання шнека 11 апарата відбувалася за допомогою шестеренної передачі 9. В табл. 2 наведено основні параметри туковисівного апарата.
Таблиця 2. Параметри туковисівного апарата
Рис. 9. Лабораторні дослідження туковисівного апарата для внесення технологічного матеріалу
№ з/п
Показник
Одиниця вимірювання
Величина показника
1
Діаметр дозуючого отвору осі
мм
60
2
Діаметр вала шнека осі d
мм
20
3
Крок витків шнека S
мм
21
4
Діаметр дроту dД
мм
5
У результаті аналізу експериментальних досліджень функціонування туковисівного апарата для внесення технологічного матеріалу побудовано поверхню відгуку впливу частоти обертання (об./хв.) і швидкості руху туковисівного апарата (м/с) на норму висіву технологічного матеріалу (рис. 12). Аналіз отриманої поверхні відгуку дає можливість стверджувати, що розроблений удосконалений туковисівний апарат дає можливість при зміні швидкості руху туковисівного апарата від 0-4 м/с шляхом зміни частоти обертання валу шнека току висівного апарата привідним електродвигуном у межах 0-100 об./хв. змінювати норму висіву від 0-400 кг/га, забезпечуючи технологію локально дозованого внесення технологічного матеріалу при русі машинно-тракторного агрегату.
Рис. 10. Регулювання напруги привідного електродвигуна туковисівного апарата для внесення технологічного матеріалу
Рис. 11. Кінематична схема лабораторної установки: 1, 2, 3, 4, 5 – приводна станція; 6 – опорно-привідне колесо; 7 – ланцюгові передачі; 8 – редуктор сівалки; 9 – шестеренна передача; 10 – туковий апарат; 11 – шнек; 12 – лійка
32
Рис. 12. Поверхня відгуку впливу частоти обертання (об./хв.) і швидкості руху туковисівного апарата (м/с) на норму висіву технологічного матеріалу
РАСТЕНИЕВОДСТВО
№8 (204) август 2016 |
Шкодочинний вплив клопа-черепашки на якість зерна пшениці озимої та як захистити посіви Гасанова І. І., кандидат сільськогосподарських наук, Інститут зернових культур НААН України
З
начне зменшення врожайності та погіршення якості зерна пшениці озимої в степовій зоні буває внаслідок пошкодження шкідниками. Одним із найнебезпечніших є клоп шкідлива черепашка. Ферменти, які він виділяє, пошкоджуючи зерно, гідролізують як білки, так і вуглеводи. Борошно із пошкодженого зерна дає тісто низької якості, яке швидко розріджується і розпливається, а хліб буде низький, з укритою дрібними тріщинами поверхнею та з крупно пористою нееластичною м’якушкою сіруватого кольору. Дослідження, які проводили в умовах Північного Степу в Інституті зернових культур протягом останніх 22 років (1995–2016), показали, що лише у 8 випадках (1998, 2004, 2005, 2010, 2012 та в 2014–2016 рр.) клоп-черепашка на більшості території не представляв собою відчутної загрози для зернових колосових культур. Особливо широке розповсюдження цього шкідника відзначали в 1996, 2000 та в 2008–2009 рр., досить значним було і в 1995, 1997, 1999 та 2007 рр. В 2001–2002, 2006, 2011 та 2013 рр. також спостерігали осередки з перевищенням порогів шкідливості. Слід підкреслити, що вище наведені роки були конт растними за чисельністю личинок шкідливої черепашки на початку молочної стиглості зерна. За найбільшого підйому популяції шкідника якість клейковини була тільки третьої, найнижчої групи, сила борошна становила всього 20–30 одиниць альвеографу, а об’єм хліба – 350–400 см3. За низької чисельності шкідника показники ВДК відповідали першій групі якості, сила борошна досягала 300 о. а., а об’єм хліба – 700–750 см3. Серед останніх років (у 2011 та 2013 рр.) на площах, де не було вчасно проведено захист посівів від личинок клопа-черепашки 2–3-го віку при перевищенні порогу шкідливості (2 екз./м2), відзначали пошкодження зерна понад 3–5%. В таких зразках показники ВДК, які характеризують якість клейковини, становили понад 100 од. пр., клас зерна згідно з ДСТУ 3768:2010 знижувався з 1–3 до 4–6. Пошкодження зерна шкідливою черепашкою також значною мірою погіршує посівні якості насіннєвого матеріалу. За дослідженнями, проведеними в Інституті зернових культур, маса 1000 пошкоджених зерен пшениці ози-
мої зменшувалася на 5–9% порівняно з контролем (непошкоджені зерна). Зернини, уражені безпосередньо біля зародка, майже повністю втрачали насіннєві якості. Так, енергія проростання становила у них всього 6,0, а схожість – 10,7%. Аналогічні показники у варіантах з ушкодженням в ендосперм становили 66,7 і 80%, а в контролі – 78,7 і 97,3% (табл. 1). За масового розмноження клопа-черепашки знизити його шкідливість можливо тільки за допомогою інсектицидів. Для збереження якості зерна обробки інсектицидами проводять на початку молочної стиглості зерна, що, як правило, співпадає з досягненням личинок черепашки 2–3 віку. За рекомендаціями ентомологів у випадках, коли чисельність особин шкідника перевищує 2 екз./м2, варто використовувати один із наступних препаратів: актара (0,10–0,14 кг/га), актелік (1,0 л/га), базудин (1,5–1,8 л/га), Бі-58 Новий (1,5 л/га), децис (0,25 л/га), карате (0,15–0,2 л/га), фастак (0,1–0,15 л/га) та ін. Застосування інсектицидів в період формуванняпочаток молочної стиг¬лості зерна можна поєднувати з позакореневим підживленням рослин карбамідом. За помірно теплої погоди доцільно застосовувати препарати піретроїдної групи. При наявності підвищеного температурного режиму кращий ефект забезпечують фосфорорганічні препарати або їх суміші з піретроїдами. Використання сумішей також розраховано на високу початкову ефективність піретроїдів та на більш тривалу захисну дію фосфорорганічних інсектицидів. Дані наукових досліджень, проведених в умовах Північного Степу, свідчать, що при чисельності личинок клопа-черепашки 7–12 екз./м2 пошкодження зерна пшениці становить близько 5–10%, клейковина частково або повністю деградує та має погіршені фізичні властивості: показники приладу ВДК відповідають 105–120 умовним одиницям (третя, найнижча група якості). За обробки рослин пшениці озимої інсектицидами в рекомендованих дозах на початку молочної стиглості зерна (личинки клопа досягають 2–3 віку), чисельність шкідника зменшується до 0,5–2,0 екз./м2, пошкодження зерна становить лише 0,3–1,5%, показники ВДК відповідають першій та другій групам якості (табл. 2).
Таблиця 1. Посівні якості насіння пшениці озимої, пошкодженого клопом-черепашкою, залежно від місця уколу Фракції насіння Непошкоджені зерна (контроль) Місце ураження зерна – ендосперм Місце ураження зерна – біля зародку
www.hipzmag.com
г 40,2 38,2 36,6
Маса 1000 зерен % від контролю 100 95 91
Енергія проростання % % від контролю 78,7 100 66,7 85 6,0 7,6
% 97,3 80,0 10,7
Схожість % від контролю 100 82 11
33
| №8 (204) август 2016 Таблиця 2. Вплив захисту посівів від клопа-черепашки на якість зерна пшениці озимої Варіант обробки Без обробки Інсектицид Інсектицид + карбамід
Вміст білка в зерні, % 10,0–12,0 10,5–12,5 11,5–14,0
ВДК, од. пр.
Група якості клейковини
105–120 65–90 70–95
ІІІ І–ІІ І–ІІ
За пошкодження зерна клопом-черепашкою погіршуються показники седиментації (вони характеризують здатність борошна до набухання в слабких розчинах кислот), зменшується сила борошна та об’єм хліба. Захист посівів від личинок шкідника сприяє значному поліпшенню цих показників, найкращими вони є у варіантах, де обробку інсектицидом поєднують з позакореневим підживленням рослин карбамідом. Підживлення азотними добривами сприяють також суттєвому збільшенню кількості білка в зерні.
Число седиментації, мл 25–35 35–40 45–50
Сила борошна, од. альвеографу 30–80 180–250 250–300
Але разом з цим слід зауважити, що до основних тактичних елементів, спрямованих безпосередньо на захист рослин, а не на максимальне пригнічення чисельності шкідника, відносять: фенологічні строки обробок посівів, критерії шкідливості клопа-черепашки, диференційовані норми витрат препаратів, локальне їх застосування (в тому числі і крайові обробки посівів), суміщення хімічного захисту посівів від комплексу шкідників і хвороб в єдиному технологічному процесі.
Элеваторная отрасль Украины: потребности и перспективы
Темпы развития сельскохозяйственного производства в Украине, и в частности зерновых и масличных культур, являются наиболее активными среди всех отраслей экономики. Но для сохранения установившихся тенденций, кроме совершенствования агротехнологий, необходимо адекватное развитие смежных сегментов, среди которых одна из ключевых ролей отведена элеваторной отрасли. В данном материале пойдет речь о том, какова же потребность в зернохранилищах в Украине, и о ключевых направлениях развития данного сегмента.
Темпы производства и распределение Андрей Купченко аналитик АПК-Информ
Актуальность темы развития элеваторной отрасли в Украине растет пропорционально увеличению объемов производства зерновых и масличных культур, а также объемам их экспорта. Являясь ключевым звеном на пути движения зерна от украинского поля на мировой рынок, данный сегмент ежегодно сталкивается с новыми вызовами. Только за последнее десятилетие объем производства зерновых и масличных культур в Украине увеличился в 2,3 раза. При этом последние 4 сезона показатель валовых сборов остается достаточно стабильным и составляет 77-80 млн. тонн ежегодно. Именно такой объем зерновых запасов каждый сезон обрабатывается зернохранилищами разных типов в Украине, и это на 20-25 млн. тонн больше, чем всего 5 лет назад. Таким образом, развитие элеваторной отрасли должно осуществляться очень интенсивно, чтобы соответствовать требованиям рынка. Причем речь идет не только о введении в экс-
34
плуатацию новых мощностей, но и о модернизации существующих. Среди основных вызовов, ставших перед элеваторной отраслью Украины, кроме увеличения объемов производства, нужно отметить изменения в распределении зерновых и масличных культур. Основным трендом является увеличение доли экспорта зерновых культур. При этом стабильно высокой остается доля внутренней переработки в распределении масличных культур. Это также наложило определенный отпечаток на тенденции в развитии системы зернохранилищ. На протяжении последних 4 сезонов доля экспортных поставок зерна из Украины в среднем составила 50% от общего предложения. В абсолютном выражении объемы экспорта зерновых культур за сезон превысили 38 млн. тонн. В масличном сегменте сложилась несколько иная ситуация. За те же 4 сезона доля объемов внутренней переработки в среднем составила 77% от общего предложения. Это связано с тем, что основная масличная культура – подсолнечник – практически полностью перерабатывается в масло. Но при этом стоит отметить и достаточно высокие объемы экспорта масличных культур. В основ-
ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ
№8 (204) август 2016 |
Динамика производства зерновых и масличных культур в Украине, млн. тонн 79,4
80,5
16,3
16,7
63,1
63,9
2013
2014
69,9 63,1 50,4
18,5
17,3
58,9
13,1
56,6 10,8
79,9
77,4
12,7
10,6 11,1
35,5 6,2
56,7
52,3
46,0
60,1
61,5
2015
2016*
46,2
39,3
29,3
2007
2008
2009
2010
2011
2012
Зерновые
* Прогноз АПК-Информ
ном за счет рапса, который полностью экспортируется, и сои, объемы поставок которой также достаточно высоки. Абсолютные показатели экспорта масличных культур превысили 4 млн. тонн, но имеют тенденцию снижения на фоне развития внутренней переработки. Таким образом, суммарный объем как внутренней переработки, так и экспортных поставок зерновых и масличных культур за сезон на данном этапе развития рынков превышает 42 млн. тонн по каждой из указанных статей распределения. Следовательно, возможности элеваторной отрасли должны в равной степени соответствовать потребностям и экспортеров, и внутренних переработчиков. С одной стороны, ежемесячно достаточно высокими темпами элеваторы должны обеспечивать формирование в среднем 3,5 млн. тонн экспортных пар-
Масличные
Общий валовой сбор
тий для отправки всего в 13 морских портов (по факту в 5-10 основных терминалов). При этом для эффективного функционирования транспортного сегмента суточная интенсивность отгрузки должна составлять не менее 3-5 тыс. тонн, что требует наличия транспортного оборудования с высокой производительностью. С другой стороны, партии зерновых и масличных культур должны быть качественно доработаны с целью предупреждения потери качества готовой продукции и равномерно на протяжении сезона отгружены на большое количество перерабатывающих предприятий. Также нужно отметить, что на фоне активного экспорта появился такой режим работы крупных элеваторов, при котором партии зерна принимаются с более мелких зернохранилищ, формируются в экспортные пар-
Распределение зерновых культур в Украине, млн. тонн 72,6
70,7
69,4
66,4
62,0 57,4
56,3 50,8 43,0
25,2
26,7 24,9
26,4
27,7
25,7
23,3
20,9 12,2
4,2 3,9
38,2
35,4
33,2
4,7
3,6
30,1
27,9
32,0
28,0
34,7 26,9
26,4
22,1
11,1
5,1
7,4
8,6
9,2 4,8
4,8
2007/08 2008/09 2009/10 2010/11 2011/12 2012/13 2013/14 2014/15 2015/16 2016/17*
* Прогноз АПК-Информ
www.hipzmag.com
Внутреннее потребление
Экспорт
Конечные остатки
Общее предложение
35
| №8 (204) август 2016 тии и отгружаются для доставки в порт или непосредственно на внешние рынки. В результате возникло понятие «оборотность линейного элеватора», которое еще 5-10 лет назад не было присуще данным объектам, а характеризовало работу только портовых перевалочных элеваторов. Таким образом, на современном этапе развития темпы производства и тенденции в распределении зерновых и масличных культур требуют от элеваторной отрасли не только увеличения емкости, но и повышения эффективности работы. При этом при повышении эффективности необходимость в приросте емкостей может оказаться несущественной.
Потребность в зернохранилищах Оценивая потребность в общей емкости зернохранилищ в Украине, в первую очередь, необходимо проанализировать динамику формирования запасов зерновых и масличных культур с учетом их экспорта и переработки. На протяжении года можно выделить два пиковых периода: в августе-сентябре, когда полностью заканчивается уборка ранних зерновых культур, и в ноябре-декабре, когда формируется основная часть урожая кукурузы и подсолнечника. Учитывая, что основная доля в зерновом сегменте приходится на кукурузу, а в масличном – на подсолнечник, как правило, второй пик характеризуется накоплением максимальных запасов. По итогам 2015 года, согласно данным ГССУ, на 1 ноября запасы зерновых культур и семян подсолнечника были максимальными и достигли 31,7 млн. тонн, что составляет 44% от общего производства этих культур (71,9 млн. тонн). Если говорить о динамике данного по-
36
Распределение масличных культур в Украине, млн. тонн 16,7
15,0
13,5 11,3
13,2
10,2
10,1
8,4
8,3 7,1
6,6 4,9
4,4
3,7
2,9
2,4 1,2
13,6
12,5
12,8
11,6
11,1
18,4
17,6
17,1
0,5
0,5
0,5
2,8
0,3
2,7
0,5
3,8
3,5 0,4
0,4
0,2
3,2
0,2
0,2
2007/08 2008/09 2009/10 2010/11 2011/12 2012/13 2013/14 2014/15 2015/16 2016/17* Внутреннее потребление Конечные остатки
* Прогноз АПК-Информ
Экспорт Общее предложение
Формирование запасов и динамика экспорта зерновых и масличных культур в Украине в 2015 году, млн. тонн
27,2
25,5
24,5
31,7
30,8
4,2
4,5
25,8
22,3 19,3 16,2 12,9 10,0 7,9 3,0
янв
3,3
2,8
2,8
2,8
2,8
2,5
фев мар апр май июн Запасы зерновых и подсолнечника
4,6
3,8
4,2
июл авг сен окт ноя дек Экспорт зерновых и масличных культур
Источники: Государственная служба статистики Украины, АПК-Информ
Формирование запасов зерновых и семян подсолнечника в Украине в пиковый период, млн. тонн 74,6
74,4 66,3
71,9
55,4
14,6 10,7 14,7
10,7
2011/12
2012/13
13,3
12,4
15,3
17,6
19,3
2013/14
2014/15
2015/16
12,3
На предприятиях по хранению и переработке В с/х предприятиях Общий валовой сбор Источники: Государственная служба статистики Украины, АПК-Информ
ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ
№8 (204) август 2016 |
Формирование запасов сои и рапса в Украине в пиковый период, млн. тонн* 5,92
5,52
4,97
3,61
3,52
0,97
2011/12
0,95
0,92
1,11
1,08
2012/13 2013/14 2014/15 2015/16 Производство сои и рапса Запасы на предприятиях по хранению и переработке в пиковый период
* Только на предприятиях, занимающихся хранением и переработкой Источники: Государственная служба статистики Украины, АПК-Информ
казателя, то в среднем за 5 сезонов всего порядка 41% от общего производства зерновых культур и семян подсолнечника накапливается в пиковый период в зернохранилищах страны. Для рапса и сои данный показатель составляет лишь 22%, что обусловлено их активным экспортом в начале сезона. При этом учет по этим культурами ведется только в разрезе предприятий, занимающихся хранением и переработкой. Также нужно отметить такой немаловажный факт, как прирост доли запасов в хозяйствах с/х производителей. На сегодняшний день украинские аграрии приняли на вооружение стратегию сдерживания продаж с целью оказания поддержки ценам и возможности реализации своего товара на более привлекательных условиях. По итогам 2015/16 МГ в период пикового накопления в зернохранилищах с/х производителей был сформирован 61% общих запасов и лишь 39% - в специализированных хранилищах предприятий, занимающихся хранением и переработкой. Еще 3 года назад запасы в пиковый период были распределены в равных долях. Сложившаяся ситуация обуславливает необходимость активного развития системы хранения непосредственно в хозяйствах с/х производителей. В целом, можно констатировать, что, несмотря на все кризисные явления, аграрии проявляют достаточно активную позицию относительно развития объектов для хранения зерна. На фоне высокой ценовой волатильности для сельхозпроизводителей зерно, в особенности с высокими качественными показателями, является наилучшим депозитом, и, безусловно, есть понимание необходимости обеспечения его наилучшей сохранности до периода, оптимального для реализации. Поэтому зернохранилища являются наиболее привлекательными объектами для инвестирования. Оценивая дефицит или профицит емкостей для хранения в регионах Украины, необходимо проанализировать распределение зернохранилищ и производства www.hipzmag.com
зерновых и масличных культур по областям. Для определения уровня загрузки специализированных элеваторов в регионах страны принята база объектов, наработанная экспертами АПК-Информ, с учетом данных о емкости элеваторов, размещенных на портале Elevatorist.com. Анализ показал, что в среднем по Украине загрузка специализированных емкостей составляет около 27% при текущем уровне производства в регионах. Здесь нужно отметить, что, безусловно, некоторые элеваторы работают с полной загрузкой или даже делают несколько оборотов за сезон. Но есть и объекты, функционирующие, мягко говоря, неэффективно. При этом наибольшая загруженность емкостей (46%) характерна для Полтавской области, а наименьшая (14%) – для Житомирской (Закарпатская область с учетом низкого уровня производства не принимается во внимание). Таким образом, с учетом рыночных тенденций элеваторная отрасль Украины является достаточно привлекательным сегментом для инвестирования. Однако, учитывая особенности распределения зерновых грузов и загруженности специализированных зернохранилищ, сегодня можно говорить о целесообразности модернизации и переоснащении существующих объектов, а также строительстве объектов небольшой емкости для потребностей сельхозпроизводителей. Существенно наращивать емкость хранилищ на данном этапе нет острой необходимости. Скорее должна происходить замена старых мощностей более современными с большей эффективностью работы. Конечно же, с учетом развития экспорта строятся и будут строиться крупные элеваторные объекты, становясь базовым звеном логистической цепочки для крупных экспортеров. Не исключена также возможность строительства внутренних «экспортных хабов», представляющих собой элеваторы большой емкости (более 100 тыс. тонн), предназначенные для обработки исключительно экспортных партий с возможностью отгрузки нескольких ж/д маршрутов в сутки.
37
| №8 (204) август 2016 Наличие зерновых и масличных культур в пиковый месяц сезона на предприятиях, занимающихся хранением и переработкой Область
Запасы в пиковый месяц, тыс. тонн на 1.12.11
на 1.11.15
Винницкая 831,2 668,0 Волынская 108,4 129,2 Днепропетровская 828,2 779,8 Донецкая 414,7 100,6 Житомирская 179,8 220,5 Закарпатская 14,5 0,6 Запорожская 598,2 467,7 Ивано-Франковская 83,2 55,6 Киевская 679,5 582,4 Кировоградская 890,4 746,6 Луганская 384,5 200,1 Львовская 92,6 69,9 Николаевская 607,6 716,3 Одесская 1014,6 873,1 Полтавская 1522,3 1911,7 Ривненская 140,6 101,2 Сумская 623,0 1106,1 Тернопольская 284,3 332,8 Харьковская 1072,4 889,1 Херсонская 502,7 442,0 Хмельницкая 610,3 693,6 Черкасская 891,5 852,1 Черновицкая 59,0 18,3 Черниговская 278,3 453,6 * Оценка АПК-Информ с учетом данных портала Elevatorist.com
изменение
2011
2015
изменение
-20% 19% -6% -76% 23% -96% -22% -33% -14% -16% -48% -24% 18% -14% 26% -28% 78% 17% -17% -12% 14% -4% -69% 63%
4912,4 813,5 4631,9 3116,3 1676,2 327,5 3291,1 591,9 3246,8 4745,7 1891,1 1063,1 3423,5 3869,2 5991,4 877,9 2904,0 2060,0 4530,0 3292,4 2594,4 4381,5 714,7 2716,0
4780,0 1224,4 5211,7 2107,9 1950,8 352,3 3828,7 819,9 3581,0 4873,1 1520,7 1615,7 3942,6 4437,2 6746,0 1314,6 4471,4 2621,6 5524,2 3524,8 3634,8 4685,6 675,8 4128,1
-3% 51% 13% -32% 16% 8% 16% 39% 10% 3% -20% 52% 15% 15% 13% 50% 54% 27% 22% 7% 40% 7% -5% 52%
На данном этапе многие зернохранилища все еще работают неэффективно и требуют модернизации. Но в каждом конкретном случае решение о строительстве или модернизации принимается только на основе детального анализа производственной деятельности, как растениеводческого сегмента, так и существующих объектов хранения. Часто решение принимается в пользу строительства, причем собственники в обязательном порядке учитывают возможности по наращиванию производства зерна и масличных культур.
Темпы развития отрасли Что касается темпов развития зернохранилищ в Украине, то, согласно данным ГССУ, за последние 6 лет в среднем вводилось в эксплуатацию порядка 2,1 млн. тонн емкостей для хранения ежегодно. При этом после несущественного спада в 2014 году темпы строительства возобновились в 2015 году. Но уже по итогам І квартала 2016 года емкость хранилищ, введенных в эксплуатацию, не такая существенная (284 тыс. тонн), хотя тенденция может быть значительно скорректирована по итогам года. Таким образом, по состоянию на март 2016 года общая емкость специализированных зернохранилищ Украины оценивается нами в 48,1 млн. тонн, чего достаточно для хранения запасов, которые формируются в пиковый период (порядка 32-33 млн. тонн).
38
Производство зерновых и масличных, тыс. тонн
Элеваторные мощности объем, тыс. тонн* 2753,8 480,0 3413,9 489,5 1427,0 266,8 1843,2 211,7 1904,7 2792,1 765,4 492,8 2552,7 3424,2 3698,2 546,5 2017,4 1320,0 2839,4 1815,2 1617,1 1813,6 230,7 1800,0
средняя загрузка 27% 25% 24% 21% 14% 3% 29% 33% 33% 29% 26% 16% 26% 28% 46% 22% 43% 23% 35% 26% 40% 48% 17% 20%
Отдельно стоит отметить, что в среднем порядка 75% от введенных в эксплуатацию объектов приходится на элеваторы с металлическими силосами. Таким образом, за 10 лет построено данных объектов с общей емкостью более 10,2 млн. тонн, т.е. практически четверть всех специализированных мощностей. В то же время, согласно заявлениям экспертов и непосредственных участников данного сегмента, на сегодня отсутствуют отечественные рекомендации и методики относительно хранения в таких емкостях. Отечественные ученые до сих пор настаивают на том, что такие емкости предназначены лишь для краткосрочного временного хранения. В связи с этим детальный анализ процессов, происходящих с зерном в металлических силосах, в условиях разных регионов Украины и разработка рекомендаций по хранению являются первоочередными задачами, стоящими как перед собственниками зернохранилищ, так и перед учеными. Также на современном этапе развития эксперты, причастные к строительству и эксплуатации зернохранилищ, активно обсуждают вопросы повышения уровня автоматизации объектов по хранению, увеличения интенсивности погрузочно-разгрузочных операций, устройства эффективных аспирационных систем и роста энергосбережения. В свою очередь, отечественные производители элеваторного оборудования прекрасно понимают существующие проблемы и задачи, тесно сотрудничают с заказчиками и стараются соответствовать самым со-
ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ
№8 (204) август 2016 |
Динамика введения в эксплуатацию зернохранилищ в Украине
36,1
36,2
36,4
36,8
37,2
37,7
2039,2
39,8
2076,0
41,9
2386,5
44,2
45,9
2295,0
48,1
48,3
2120,0 1684,0
84,0
246,4
365,9
450,9
533,0
2005
2006
2007
2008
2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016* Общий объем хранилищ, введенных в эксплуатацию, тыс. тонн Общая емкость специализированных зернохранилищ, млн. тонн
283,8
* За І квартал 2016 г. Источники: Государственная служба статистики Украины, АПК-Информ
временным требованиям. Таким образом, прогнозы развития элеваторной отрасли самые позитивные, если, конечно, они не будут омрачены неэффективными и сдерживающими законодательными реформами.
Перспективы и основные направления развития Указанные объемы производства зерновых и масличных культур далеко не предел. При реализации потенциала урожайности вполне достижимым объемом производства в Украине является показатель в 150 млн. тонн, что позволит сформировать экспортный потенциал на уровне 78 млн. тонн, а в пиковый период будут накапливаться запасы в объеме 70 млн. тонн. Поэтому относительно развития элеваторной отрасли Украины можно с уверенностью сказать, что в среднесрочной перспективе темпы строительства данных объектов будут оставаться достаточно высокими. С целью диверсификации рисков, связанных с колебаниями тарифов на доработку и хранение, а также с невозможностью реализовать урожай в наиболее благоприятный период из-за отсутствия хранилищ, многие аграрии стараются изыскать средства для строительства зерноскладов или мини-элеваторов. Одним из перспективных направлений в данном сегменте считается строительство кооперативных элеваторов. Это позволит вводить в эксплуатацию современные высокотехнологичные объекты большой мощности, которые будут обслуживать кооперативы фермеров. Таким образом, мелкие фермеры, не имеющие финансовой возможности самостоятельно построить зернохранилище, приняв долевое участие в строительстве кооперативного объекта, будут иметь гарантированную возможность доработки и сохранения своего урожая. Такие схемы достаточно эффективно работают в ключевых www.hipzmag.com
мировых странах-производителях зерна, таких как Франция и Канада. При этом иностранные инвесторы готовы как поделиться своим опытом в данном сегменте, так и обеспечить финансирование. Например, в рамках канадского проекта SOCODEVI в Днепропетровской области ведется строительство кооперативного элеватора, проектная мощность которого составляет 54 тыс. тонн с производительностью участка сушки 40 т/ч. Это полноценный элеватор, который будет обслуживать кооператив из более 70 фермеров, на полях которых ежегодно выращивается порядка 60 тыс. тонн зерновых и масличных культур. Запуск первой очереди мощностью 18 тыс. тонн планируется уже этой осенью. При этом на ее строительство канадская сторона выделила $2 млн. В случае положительного эффекта от данного проекта это направление может получить активное развитие по всей Украине, но для этого нужно внести соответствующие изменения в украинское законодательство, регулирующее функционирование таких объектов, а возможно, в рамках программ развития малого и среднего агробизнеса обеспечить господдержку фермерам при строительстве кооперативных элеваторов. Также отдельным сегментом можно выделить строительство и модернизацию крупных линейных элеваторов экспортно-ориентированными компаниями. На фоне постоянно меняющихся «правил игры» и высокой волатильности логистических издержек именно элеваторы являются для таких компаний наиболее интересным направлением инвестирования, позволяющим минимизировать инфраструктурные риски при экспорте. Если говорить об основных направлениях развития элеваторной отрасли с технологической точки зрения, то можно выделить ряд ключевых задач, которые стоят перед существующими и будущими владельцами данных объектов наиболее остро. В первую очередь, речь идет об увеличении производительности участков отгрузки на линейных элева-
39
| №8 (204) август 2016 торах. В текущих рыночных условиях, когда в короткий период нужно отгрузить большую экспортную партию для доставки в порт, эффективность функционирования данного участка элеватора является наиболее важной для увеличения прибыльности, как владельца элеватора, так и поклажедателя. Также немаловажной задачей является совершенствование технологий и технического оснащения процессов подработки и хранения зерновых и масличных культур. Это позволяет более эффективно вести технологические процессы и сохранять, а иногда и повышать качество хранимых запасов в соответствии с требованиями, как внутренних потребителей, так и импортеров. Стоит отметить, что в рамках технического переоснащения существующих объектов, а также при строительстве новых большое внимание уделяется системам аспирации с целью обеспечения высокого уровня экологичности предприятий. Активный экспорт зерна и семян масличных культур обуславливает необходимость постоянного контро-
ля качественных показателей. В свою очередь, это приводит к необходимости расширения и совершенствования лабораторной базы. На сегодняшний день украинское зерно экспортируется в 96 стран мира, многие из которых имеют свои специфические требования к качественным показателям. В связи с этим логично, если эти показатели, в том числе и не предусмотренные отечественными законодательными актами и стандартами, будут определяться, контролироваться и поддерживаться на допустимом уровне, непосредственно в процессе хранения. К разряду ключевых задач нужно также отнести повышение эффективности работы зернохранилищ за счет внедрения современных систем автоматизации и энергосбережения. Данные системы, обеспечивая постоянный учет и контроль за ходом технологических процессов на элеваторах, позволяют оптимизировать работу этих объектов, привести к существенному снижению затрат, что позволит повысить уровень конкурентности.
Для наращивания экспортного потенциала необходимо опережающее развитие инфраструктуры – Александр Корбут
Инфраструктура, особенно в экспортно-ориентированной стране, всегда является одним из ключевых факторов, влияющих на развитие рынка. Россия как один из крупнейших мировых экспортеров зерна также зависит от проблем и особенностей, сложившихся в аграрной логистике. О текущем состоянии зерновой инфраструктуры России в эксклюзивном интервью с вице-президентом Российского Зернового Союза Александром Корбутом. - Александр Вадимович, по оценкам Росстата 2009 года, общая емкость мощностей по хранению зерна в России составляла 118 млн. тонн (включая хранилища сельхозтоваропроизводителей), при этом из них лишь 32-33 млн. тонн – элеваторные мощности. Какие оценки мощностей по хранению по состоянию на 2015-2016 годы? - У Российского Зернового Союза несколько иные оценки: общие мощности составляют около 115 млн. тонн, в том числе у сельхозпроизводителей – 51,5 млн. тонн, элеваторы, хлебоприемные предприятия, реалбазы – 47,5 и у переработчиков – около 15 млн. тонн. Теперь надо подождать данных переписи, которые позволят уточнить эти цифры. При этом, по имеющимся оценкам, с 2010 по 2015 годы было введено мощностей еди-
40
новременного хранения 4,9 млн. тонн, а выбытие составило около 1,8 млн. тонн. Хотя, конечно, эти цифры требуют уточнения, так как ряд имеющихся мощностей находится в неудовлетворительном состоянии, часть прошла модернизацию, а некоторые мощности просто не входят в госстатистику. - По оценкам экспертов, при увеличении объема производства зерна в России до 120-125 млн. тонн в год дефицит элеваторных мощностей мог вырасти к 2015 году до 33 млн. тонн. Пока таких объемов производства российские аграрии не достигли, но за последние 5 лет валовой сбор зерна увеличился более чем на 20 млн. тонн. Ощущается ли уже сейчас нехватка емкостей по хранению? - Вопрос дефицита всегда один из наиболее интересных, так как здесь необходимо оценивать не только мощности всего, но и динамику продаж. Часть зерновых реализуется в первые месяцы после уборки не только пото-
ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ му, что хранить негде, а исходя из потребностей сельхозпроизводителей в оборотных средствах, необходимости уплаты налогов, расчетов по кредитам и ресурсам. Но стоит еще напомнить, что эти же мощности используются не только для зерновых, но и масличных, так что определенное напряжение есть, причем у сельхозпроизводителей, все остальные субъекты рынка эту задачу решают несколько иначе. - В России нет требований обязательной сертификации элеваторов. РЗС проводит добровольную сертификацию, и на сегодняшний день в списке сертифицированных элеваторов 86 предприятий. Однако, по последним данным Федеральной антимонопольной службы РФ на 2011-2012 годы, услуги по хранению и складированию зерна оказывают более 500 хозяйствующих субъектов. Какие преимущества дает сертификация, и почему нет большого спроса на эту услугу? - Российский Зерновой Союз в свое время разработал Положение о добровольной сертификации услуг зернового товарного склада и Знак соответствия и представил в Госстандарт России, который в июне 2003 года зарегистрировал в Государственном реестре (регистрационный №РОСС RU. П088. 04Т300) Систему добровольной сертификации услуг зернового товарного склада и Знак соответствия системы Российского Зернового Союза (СДС РЗС). Сертификация услуги - процедура подтверждения соответствия, посредством которой независимая от исполнителя и потребителя организация удостоверяет в письменной форме, что услуга предприятия соответствует установленным требованиям. Сертификация услуг элеватора – это подтверждение независимой организацией того, что на предприятии оказываемые поклажедателям услуги по определению качества и массы зерна, его очистка, сушка, хранение и отгрузка (отпуск) осуществляются в соответствии с требованиями действующих ГОСТов, инструкций, правил, положений и других документов. Сертифицируя услуги, Российский Зерновой Союз осуществляет проверку как технического, технологического и кадрового потенциала, так и финансовоэкономического состояния зерновых товарных складов. Так что сертификация – это инструмент улучшения рыночной силы и инвестиционной привлекательности. Кстати, она сейчас активизировалась, и нами сертифицируется все больше предприятий. Относительно востребованности, психология бизнеса, как и человека такова, что платить ни за что не хочется, и требуется длительный период для того, чтобы объяснить, какие преимущества этот инструмент дает и, главное, как им правильно пользоваться. Полагаю, что после принятия закона о зерновых товарных складах общего пользования она станет крайне востребованной. www.hipzmag.com
№8 (204) август 2016 |
- Если оценивать состояние инфраструктурных объектов по хранению зерна в ЮФО, который является экспортно-ориентированным, соответствуют ли они современным требованиям? Существуют ли проблемные вопросы в данном регионе, которые могут выступать сдерживающим фактором в реализации экспортного потенциала зерна? - До 2007 года на российском Черноморском побережье существовал один портовый терминал, построенный еще в советское время, – терминал НКХП, который осуществлял свою деятельность с использованием причалов НМТП. Мощность НКХП составляет 3,5 млн. тонн в год. Стивидорная отрасль в зерновом сегменте начала активно развиваться вместе с ростом спроса на экспортные мощности в середине 2000-х годов, по мере роста производства зерновых. Были построены новые терминалы, в том числе со своим причальным фронтом (НЗТ, КСК), в Новороссийске, зерновые терминалы в Туапсе и Тамани. Совокупная мощность глубоководных терминалов к 2016 году достигла 17,5 млн. тонн. Прямой вариант погрузки зерна на суда был полностью замещен специализированными терминалами. Каждый существующий терминал реализует собственную программу развития. В дополнение, проектируется новый терминал на п-ве Тамань. Ожидается, что в результате реализации инвестиционных проектов совокупная мощность зерновых терминалов на Черном море достигнет 25 млн. тонн к 2018-2019 году, что в 7 раз превышает показатель 2007 года. Помимо глубоководных портов, активное развитие получили и порты в бассейне Азовского моря и в устье реки Дон (т.н. «малая вода»). За последние 10 лет было построено свыше 20 терминалов совокупной мощностью свыше 19 млн. тонн в год. Динамика экспорта показывает, что на сегодня инфраструктура в целом соответствует и требованиям, и потребностям, но по мере расширения экспорта, а это неизбежно, необходимо решать вопросы создания отгрузочных элеваторов – «сухопутных портовых элеваторов», требуется оптимизация логистических затрат, снятие административных и технических барьеров. - В феврале 2016 года Минсельхоз РФ внес в правительство проект федерального закона «О зерновых товарных складах общего пользования», который должен регулировать рынок хранения зерна и улучшить качество услуг в этой сфере. Какая ситуация с данным проектом закона на сегодняшний день? Насколько данный документ может повлиять на работу зерновых складов? - Данный законопроект является не первой попыткой решить этот вопрос на законодательном уровне. Ранее был подготовлен законопроект об обращении складских свидетельств, который после длительного рассмотрения и согласительных процедур в Федеральном со-
41
| №8 (204) август 2016 брании так и не был принят. Это стало результатом, в том с точки зрения политики дерегулирования экономики. числе попыток ряда лоббистов, расширить действие за- Тем более что лицензирование носит характер оценки кона на другие товары и даже услуги, а также неурегу- технического состояния производственных мощностей, лированности в законе вопросов налогообложения НДС. то есть возможности исполнения технических функций Законопроект направлен на создание условий для со- по хранению зерна, но не предполагает конкретных обявершенствования оборота зерновых товаров и возмож- зательств по количественно-качественной сохранноности использования зерна для привлечения средств сти зерна. Теоретически этот механизм может быть радля пополнения оборотных средств сельскохозяйствен- ботоспособным, если лицензирующий орган примет на ными товаропроизводителями непосредственно с на- себя все финансовые риски, связанные с утратой или неционального финансового рынка. Мы исходим из того, возможностью получения по складским свидетельствам что условием формирования сбалансированных эконо- зерна соответствующего качества и количества, что помических отношений между финансовыми институтами требует существенных расходов федерального бюджета и сельхозтоваропроизводителями является законода- и несет значительные риски его исполнения. тельно закрепленная система исполнения обязательств всеми участниками. Необходимо признать, что именно - Немаловажным является вопрос состояния отсутствие таких гарантий является реальным ограни- экспортной инфраструктуры, подъездных путей чителем возможности использования складских свиде- (авто-, ж/д) в районе зернохранилищ и на подъездах тельств на зерно как надежных инструментов обеспече- к портам. Какие наиболее острые проблемы необхония исполнения обязательств. В результате при кредито- димо было бы решить? вании под залог наличного зерна общей практикой является установление дисконта стоимости зерна как залого- Во-первых, это пропускная способность транспортвого имущества в размере от 30 до 50%, что резко огра- ных магистралей у портов, далее – модернизация подъничивает возможности эффективного кредитования и ездных путей элеваторов, чтобы они могли принимать оперативного пополнения оборотных средств сельхоз- большее число вагонов для перехода к маршрутным петоваропроизводителями. ревозкам, и, конечно, рациональные тарифы на ж/д пеМы давно и упорно лоббируем этот закон, сейчас ревозки. Что бы ни говорилось, но маршрутные крупон находится на согласовании в других министерствах. нотоннажные перевозки – это исключительная функция Должен признать, что работа идет, скромно говоря, не- железнодорожного транспорта, но для этого их тарифы, просто, что, видимо, является следствием неготовности причем сквозные (элеватор – борт судна), должны быть признать, что рынок зерна имеет существенную специ- более конкурентоспособны по сравнению с автотранфику по сравнению с рынками других товарных ресур- спортом. сов (в частности, большое количество участников рынка – свыше 30 тыс. зернопроизводителей; существен- Вопрос относительно тарифов на перевалку ная волатильность цен; существующая в настоящее врезерна. Насколько они изменились за последние 5 лет, мя ярко выраженная вынужденная из-за необходимои насколько они зависят от состояния технологичести срочных расчетов по кредитам и займам сезонность ского оборудования и способа приемки зерна? продаж, лишающая производителей зерна возможности получения дополнительного дохода от отсрочки реали- Динамика тарифов на стивидорные услуги по перезации продукции; сложности в формировании крупных валке зерна показывает постепенное снижение с $30-32 товарных партий зерна с однородными показателями за тонну в 2007-2010 гг. до текущих $15-20 в зависимости качества; локальный монополизм предприятий по храот терминала, что показывает наличие здоровой конкунению зерна и др.), играет ключевую роль в части форренции в отрасли. Помимо конкуренции по тарифу, термирования доходов сельхозпроизводителей и способен миналы конкурируют по уровню качества сервиса для стать значимым источником пополнения ими оборотных клиентов, постоянно производя модернизацию оборусредств, а также того, что объекты по хранению зерна отдования и технологий. носятся к объектам повышенной степени опасности. Конечно, для правовиков естествен- Динамики среднего тарифа на перевалку зерна в портах РФ, но стремление к унификации, но, как поUSD/т казала практика, это не обеспечивает эф32 30 30 фективной экономической деятельно29 25 сти и создает систему формально «пра24 22 22 21 вильных», но неработоспособных норма18 тивных актов. Существуют предложения по замене механизмов саморегулирования, приведенных в законопроекте, системой лицензирования зерновых товарных складов, что представляется совер2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 шенно нерациональным и неадекватным
42
ТЕХНОЛОГИИ ХРАНЕНИЯ И СУШКИ - Как Вы в целом оцениваете состояние зерновой инфраструктуры России, и экспортной в частности? Есть ли вопросы, требующие скорейшего решения и, возможно, содействия госструктур? - Россия имеет возможность нарастить экспортный потенциал, но для этого необходимо обеспечить опережающее развитие инфраструктуры, в первую очередь мощностей портовой перевалки и зерновых грузоформирующих узлов – решить проблемы возможности консолидации зерновых грузов и их перевал-
№8 (204) август 2016 |
ки. Во-первых, необходимо поддерживать строительство мощностей хранения зерна, в том числе у сельскохозяйственных товаропроизводителей, как инструмент реализации зерна в оптимальный период конъюнктуры, поддержать – не обязательно прямыми бюджетными инвестициями, хотя хотелось бы – развитие грузоформирующих узлов и портовых элеваторов, сухопутных погранпереходов. Беседовала Елена Чередниченко
Розрахунок та підбір фільтрів-циклонів Харченко Є.І., кандидат технічних наук, Шаран А.В., кандидат технічних наук, Національний університет харчових технологій
В статті наведено методику розрахунку та підбору фільтрів-циклонів на чистому повітрі. Запропоновано нову залежність для визначення аеродинамічного опору фільтрів-циклонів. Наведено порівняльний аналіз експериментальних та розрахункових даних. Ключові слова: фільтрувальний матеріал, аеродинамічний опір, фільтр-циклон, питоме навантаження В статье приведена методика расчета и подбора фильтров-циклонов на чистом воздухе. Предложена новая зависимость для определения аэродинамического сопротивления фильтров-циклонов. Приведен сравнительный анализ экспериментальных и расчётных данных. Ключевые слова: фильтровальный материал, аэродинамическое сопротивление, фильтр-циклон, удельная нагрузка The article describes the method of calculation and selection of filter-tsіklonov in clean air. A new relationship to determine aerodynamic drag of filter tsyklonov. A comparative analysis of the experimental and calculated data. Keywords: filter material, air resistance, conical filter, unit load
П
равила проектування аспіраційних установок підприємств по збереженню та переробці зерна наводять спрощену методику розрахунку та вибору фільтрів-циклонів без урахування аеродинамічних характеристик фільтрувальних матеріалів [5]. Тому виникає необхідність розроблення більш детальнішої методики розрахунку аеродинамічного опору фільтрів-циклонів та їх підбору. В роботах [2, 6] запропонована емпірична формула розрахунку аеродинамічного опору фільтрувальних матеріалів, яка має наступний вид:
Нф . м . =
(
200,1⋅ Вп−0,997
) ⋅ q,
(1)
де Нф.м. – аеродинамічний опір фільтрувального матеріалу, Па; Вп – повітропроникність фільтрувального матеріалу, м3/м2•с; q – фактичне питоме навантаження на фільтрувальну поверхню, м3/м2•с. Недоліком (1) є її складність для розрахунків без застосування комп’ютерної техніки. Подальшими дослідженнями отримано інший вид формули (1), яка має простіший вид для розрахунків і враховує тиск, при якому www.hipzmag.com
отримано значення повітропроникності фільтрувального матеріалу:
Нф . м . =
200 ⋅ q Вп
(2)
Повітропроникність переважно усіх технічних фільтрувальних матеріалів визначається при величині тиску 200 Па, але допускається визначення повітропроникності при перепаді тиску 50 і 100 Па, тому формулу 2 можна подати в наступному загальному вигляді:
Нф . м. =
Pп ⋅ q , Вп
(3)
де Рп – величина тиску, при якому визначено повітропроникність фільтрувального матеріалу, Па. На рис. 1 наведено порівняння експериментальних даних фільтрувального матеріалу із повітропроникністю 0,24 м3/м2×с. Математична перевірка адекватності за F-критерієм Фішера отриманої розрахункової вибірки та експериментальної вибірки даних показала, що розрахунко-
43
| №8 (204) август 2016 ве значення критерія Фішера становить Fр = 1,2, а табличне значення критерія Фішера становить Fт = 3,17. Умова Fр < Fт дотримується, тому є підстави вважати, що (2) адекватно описує залежність аеродинамічного опору фільтрувального матеріалу від питомого навантаження та повітропроникності. Повітропроникність нетканних фільтрувальних матеріалів коливається в широких межах. Для точного розрахунку аеродинамічного опору фільтрувального матеріалу необхідно подавати значення повітропроникності без заокруглень, що допускається для фільтрувальних матеріалів. Орієнтовні значення повітрпрониконості фільтрувальних матеріалів наведено в табл. 1. Рис. 1. Аеродинамічний опір нетканного фільтрувального матеріалу: 1 – експериментальні дані; 2 – дані, розраховані за формулою 2 Під час проходження повітря через фільтри-циклони аеродинамічний опір ствоq СС С С С (7) рюється металевими частинами фільтрів-циклонів, як у qр = н 1 2 3 4 5 , 60 звичайних циклонах, а також фільтрувальними матеріалами [3, 4]. Це дає підстави записати в загальному вигляді де qн – нормативне питоме навантаження, яке залежить від виду пилу і його здатності до агломерації, м3/м2•хв; формулу для визначення аеродинамічного опору [4]: С – коефіцієнт, який враховує особливості регенераНф.ц. = Нц + Нф. м., (4) ції1 фільтрувальних матеріалів; С – коефіцієнт, який вра2 де Нф.ц. – аеродинамічний опір фільтра-циклона, Па; ховує вплив концентрації пилу та питоме навантаження; Нц – аеродинамічний опір циклона (корпусу фільтра- С3 – коефіцієнт, який враховує вплив дисперсного складу циклона), Па; Нф.м. – аеродинамічний опір фільтрувально- пилу в повітрі; С4 – коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря; С5 – коефіцієнт, який враховує вимоги го матеріалу, Па. Аеродинамічний опір корпусу фільтра-циклона мож- до якості очищення повітря. Для аспіраційних та пневмотранспортних установок на визначити за формулою: 2 зернопереробних підприємств значення нормативноρ ⋅ V вх , (5) Нц = ξ го питомого навантаження на фільтрувальну поверхню 2 коливається від 2,5 м3/м2•хв до 4,5 м3/м2•хв (0,041 м3/м2•с де ξ – коефіцієнт місцевого опору фільтра-циклона без до 0,075 м3/м2•с) [1]. Коефіцієнт С1 для сучасних фільтрівврахування опору фільтрувального матеріалу; ρ – густициклонів з імпульсною продувкою рукавів приймається на повітря, кг/м3; Vвх – швидкість повітря у вхідному парівним 1. трубку фільтра циклона, м/с. Коефіцієнт С2 вибирається за рис. 2 або може бути Тоді формулу (4) можна записати в наступному вигляді: розрахованим за формулою 8: 2 1,2 ⋅ Vвх 200 ⋅ q . (8) C2 = −0,079ln c + 1,1734, (6) Нф . ц . = ξ + 2 Вп де с – концентрація пилу, г/м3. Орієнтовно коефіцієнт місцевого опору фільтрівДля фільтрів-циклонів зернопереробних підприциклонів можна прийняти рівним ξ = 5, але точніші зна- ємств запиленість повітря на вході у апарат приймаєтьчення коефіцієнтів місцевого опору корпусів фільтрів- ся орієнтовно 20 г/м3. циклонів потребують додаткових досліджень. Значення коефіцієнта С3 вибирається із таблиці 2. Розрахункове питоме навантаження в рукавних Розмір частинок пилу, який надходить у фільтрифільтрах-циклонах qр (м3/м2•с) може бути визначено за циклони аспіраційних та пневмотранспортних устанонаступною формулою [1, 3, 4]: вок, коливається в середньому від 50 до 250 мкм.
Таблиця 1. Технічні характеристики деяких дослідних нетканних фільтрувальних матеріалів № п/п 1 2 3 4 5 6
44
Щільність, г/м²
Повітропроникність, Вп
Виробник
Тип матеріалу
Артикул
438 527 400 537 400 470
0,09 м3/м2·с 0,24 м3/м2·с 0,45 м3/м2·с 0,33 м3/м2·с 0,29 м3/м2·с 0,33 м3/м2·с
УкрНТЕК SIMATEK SIMATEK SIMATEK SIMATEK SIMATEK
Каркасний Каркасний Каркасний Каркасний Каркасний Каркасний
МИФ 450 КМ R-K-5-1022200 R-K-5-1001200 R-K-5-1012200 R-K-5-1067201 R-K-5-1012203
| №8 (204) август 2016 Таблиця 2. Значення коефіцієнта С3, який
враховує вплив дисперсного складу пилу [4]
Медіанний розмір частинок пилу, мкм Більше 100 50…100 10…50 3…10 Менше 3
Коефіцієнт С3 1,2…1,4 1,1 1 0,9 0,7…0,9
Значення коефіцієнта С4 може бути визначено за даними табл. 3.
Таблиця 3. Значення коефіцієнта С4, який враховує вплив температури t° [4]
t° С4
20 1
40 0,9
60 0,84
80 0,78
100 0,75
120 0,73
140 0,72
160 0,7
Температура повітря в аспіраційних установках коливається в широких межах і в залежності від пори року. В аспіраційних установках зерноочисних відділень борошномельних підприємств в холодний та перехідний період року температура повітря коливається від 5 до 20°С, в теплий період року від 20 до 30°С. В розмелювальних відділеннях температура повітря в аспіраційних та пневмотранспортних установках в холодний та перехідний періоди року коливається від 10 до 25°С, а в теплий – від 25 до 45°С [7]. Для орієнтовних розрахунків фільтрів-циклонів можна прийняти середнє значення температури 20°С. Коефіцієнт С5 приймається рівним 1 за умови, якщо концентрація пилу на виході не перевищує 30 мг/м3. Для зернопереробних підприємств гранично допустима концентрація пилу в аспіраційних і пневмотранспортних установках становить 4 мг/м3 для зерноочисних відділень борошномельних і круп’яних заводів і 6 мг/м3 для розмелювальних відділень борошномельних заводів та лущильних відділень круп’яних заводів. За цих умов коефіцієнт С5 становить 0,95. Фільтрувальна поверхня апарата (м²) розраховується за формулою [1, 4 ]:
Рис. 2. Залежність коефіцієнта С2 від концентрації пилу
Fф =
Q 3600qр
(9)
де Q – витрати повітря, м3/год; qр – розрахункове питоме навантаження на фільтрувальну поверхню, м3/м2•с. Після розрахунку площі фільтрувальної поверхні фільтра підбирається апарат відповідно до типорозмірного ряду, а питоме навантаження на фільтрувальну поверхню уточнюється, виходячи із фактичної площі фільтрувальної поверхні вибраного фільтра-циклона. Дана методика розрахунку запропонована для розрахунку аеродинамічного опору фільтрів-циклонів, які працюють на чистому повітрі (не запиленому), що можливе під час пусконалагоджувальних робіт систем аспірації та пневмотранспорту. Формулу (6) пропонується використовувати для розрахунку аеродинамічного опору фільтрів-циклонів типу РЦІЕ під час проектування аспіраційних установок. Аеродинамічний опір фільтрів-циклонів під час їх роботи на запиленому повітрі має складніші методики розрахунку, які детальніше наведені в роботах [1, 3, 4].
Л І Т Е РАТ У РА 1. Вальдберг А.Ю. Фильтры для очистки промышленных газов: Учеб. пособие / А.Ю. Вальдберг, В.П. Александров. – М.: МГУИЭ, 2009. – 204 с. 2. Дмитрук Є.А. Альтернативна методика розрахунку аеродинамічного опору фільтрів / Є.А.дмитрук, Є.І.Харченко, А.В.Шаран // Хранение и переработка зерна, №2, 2014. – С.40-41. 3. Коузов П.А. Очистка газов и воздуха от пыли в химической промышленности. – 2-е изд., перераб. и доп. / П.А. Коузов, А.Д. Мальгин, Г.М. Скрябин. – СПб.: Химия, 1993. – 320 с. 4. Мазус М.Г. Фильтры для улавливания промышленных пылей / М.Г.Мазус, А.Д.Мальгин, М.Л.Моргулис. – М.: Машиностроение, 1985. – 240 с. 5. Правила проектування аспіраційних установок підприємств по збереженню та переробці зерна – Одеса-Київ: Мін-во сільського господарства та продовольства України, 1995. – 129 с. 6. Харченко Є.І. та ін. Аеродинамічний опір нетканих фільтрувальних матеріалів / Є.І.Харченко, Є.А.Дмитрук, А.В.Шаран // Ukrainian Food Journal. Vol. 3, 2013, is. 3. – P. 412–420. 7. Харченко Є.І. Удосконалення технології виробництва борошна з використанням спрямованих повітряних потоків. Дис. канд. техн .наук. / Є.І. Харченко. – К.: НУХТ, 2011. – 149 с.
46
ТЕХНОЛОГИИ ЗЕРНОПЕРЕРАБОТКИ
№8 (204) август 2016 |
Продавать или перерабатывать пшеницу Фадеев Л.В., кандидат технических наук, директор «Спецэлеватормельмаш»
К
акие бы события ни бушевали в экономике, политике, социальной сфере сегодняшней жизни человеческого общества, в мире существуют объективные закономерности, определяющие, по крайней мере, на ближайшие десятилетия, как сказали бы математики – граничные условия, в рамках которых и будут происходить все процессы глобального агробизнеса. Вот эти закономерности. Население земного шара будет расти. Площади под с/х производство будут сокращаться. Число городских жителей будет еще более преобладать над числом жителей села. Площадь с/х угодий на душу населения будет уменьшаться. Спрос на душу населения производимых с/х продуктов будет расти. Указанные закономерности выходят из динамики последних пятидесяти лет (рис.1). Спрос с/х продуктов на душу населения растет по той причине, что число горожан на земле уже превосходит число сельских жителей, а, как известно, рацион питания горожанина заметно отличается от селянина. Сегодня, обсуждая проблемы дальнейшего продвижения с/х продукции на глобальные рынки, с трудом представляешь, что каких-то 40 лет назад Советский Союз был крупнейшим импортером зерна. В отдельные годы объемы закупок, в частности продовольственной пшеницы, достигали более 50 млн. тонн в год. Порты Николаева и Одессы работали на прием зерна. Отсюда все вытекающее – отсталость в сельхозмашиностроении, в элеваторном хозяйстве и т.п. К чести Украины, она в короткие сроки стала мощным экспортером с/х продукции, а в некоторых сферах, в частности, в производстве растительных масел, вышла на первое место в мире по экспорту. Для оценки дальнейшей перспективы агробизнеса необходимо рассмотреть тенденции мирового рынка на ближайшие годы по отдельным культурам. Начнем с зерновых. После расселения людей по всем материкам Земли число людей на планете определялось возможностью прокормиться. Так, всего два века назад население Земли составляло всего 1 млрд. В 1960 году - уже 3 млрд., сегодня - более 7 млрд., а в 2050 будет более 9 млрд. Сегодня в мире производится 2,47 млрд. тонн зерна. В 1960 производилось менее 1 млрд. тонн, а в 2050 потребуется 3,27 млрд. тонн. Это при условии, что потребление на www.hipzmag.com
душу населения останется таким, как ныне – 336 кг/год. Ресурса земель с/х назначения нет. Значит, весь прирост производства ложится на рост урожайности. Т.е. весь необходимый прирост зерновых культур к 2050 г., а это около 800 млн. тонн, должен быть получен за счет увеличения урожайности (рис. 2). По культурам это выглядит следующим образом. Пшеница Необходимый прирост производства пшеницы (рис. 3) должен составить 230 млн. тонн при ежегодном потреблении на душу населения 100 кг/год, неизменной площади под пшеницей 225 млн. га, что возможно только за счет повышения урожайности на 33%. Вот тутто Украина имеет хороший ресурс по сравнению с теми
Рис. 1. Решение противоречия в повышении урожайности
Рис. 2. Мировое производство зерна
47
| №8 (204) август 2016 странами, урожайность пшеницы в которых подошла к естественному потенциалу. Уже сегодня в Украине многие хозяйства вышли на уровень урожайности озимой пшеницы такой же, как в развитых европейских странах. Это делает несостоятельным еще сравнительно недавно бытующее утверждение, что в Украине не может быть урожаев, сравнимых, например, с Германией или Францией по причине сильно отличающихся климатических условий. Клуб «100» уверенно показывает, что может. На рис. 4 хорошо видно, как отличается производство пшеницы в Украине (по валу) в разные годы. Причина этого – разные метеоусловия. На этом же рисунке показана доля пшеницы, перерабатываемой на потребление. Не растет потребление и это понятно – количество хлеба, съедаемого в день, не меняется, а число жителей Украины, к огромному сожалению, уменьшается. Доля фуражного зерна, потребляемого для отечественного животноводства, увеличивается незначительно. Таким образом, сегодня основная доля зерна пшеницы экспортируется, и весь дальнейший прирост ее валового сбора пойдет на экспорт. Резерв прибыльности от экспорта – повышение классности зерна. Здесь, кроме сортовых свойств и агротехнологии, огромную роль играют послеуборочная очистка, сушка и правильное хранение. Агрономы прекрасно знают, от чего зависит классность зерна и стараются применять соответствующую агротехнологию. Современные комбайны высокой производительности имеют необходимый диапазон регулирования для снижения травмирования и потерь зерна при уборке. А вот послеуборочная очистка и сушка могут свести на нет все плюсы, полученные в поле. На рис. 5 приведены результаты анализа травмирования пшеницы, которая в процессе послеуборочной очистки была дважды пропущена через зерноочистительную машину центробежного принципа типа БЦС. Естественно, что травмирование, величина которого составила 92,4%, сложилось в результате неоднократных транспортировок нориями и другими силовыми механическими воздействиями на зерно, но разрезанные оболочки зародыша и эндосперма «обязаны» центробежному барабану. Зерно, будучи прижатым центробежной силой, намного превосходящей силу контакта на поверхность под воздействием собственного веса, не может не трав-
48
Рис. 3. Мировое производство пшеницы
Рис. 4. Украина: производство пшеницы
Рис. 5. Украина: производство пшеницы, млн. тонн
мироваться острыми кромками отверстий, высеченных из тонкого стального листа, колеблющегося в вертикальном направлении барабана (рис. 6). На рис. 6 показаны одиночные зерна, а при большем количестве зерновой массы к барабану прижат слой зерна, и на зерна, прижатые к ситу, воздействует центробежная сила, пропорциональная толщине этого слоя зерна. Понятно, что после такой очистки при определенных неблагоприятных условиях по влажности и температуре качество зерна сохранить не удастся.
ТЕХНОЛОГИИ ЗЕРНОПЕРЕРАБОТКИ
Рис. 6. Травмирование зерна при центробежном принципе очистки
На наш взгляд, повышение качества очистки зерна после уборки можно выполнить за счет очистки его на зерноочищающих аспираторах замкнутого типа. Два преимущества такого типа машин: – отсутствие какого-либо травмирования зерна; – глубокое монотонное регулирование потоков воздуха и зерна позволяет очищать любые с/х культуры на режимах, отвечающих требуемому качеству очистки. Нами выпускаются такие зерноочищающие аспираторы, которые имеют следующие конкурентные преимущества. 1. Оптимизирована траектория потока зерна с учетом влияния на нее сносящего потока воздуха. 2. Воздух движется по замкнутому контуру, что исключает установку циклона в основном потоке и существенно снижает потребление электроэнергии по той
№8 (204) август 2016 |
причине, что принудительная подача воздуха (наддув) на вход вентилятора снижает нагрузку на электропривод рабочего колеса, что позволяет при оптимизации режима выходить на повышенные обороты за счет увеличения частоты тока без перегрузки. 3. Бесступенчатое регулирование пропускной способности (производительности) и скорости воздушного потока позволяет оптимизировать известное для различных с/х культур противоречие: качество очистки и производительность. 4. Предусмотрено раздельное удаление пыли и сора. На рис. 7 показана схема зерноаспиратора Фадеева (ЗАФ-30). Зерноочистка на нем происходит следующим образом. Неочищенное зерно из бункера (1) ссыпается в профилированный канал прямоугольной формы (2), ширина которого в десятки раз больше его толщины. Регулятор расхода зерна (3) задает требуемую производительность за счет изменения положения и обеспечивает равномерность непрерывно падающего потока зерна. Зерно под воздействием продуваемого через него воздуха сносится на полки жалюзийной решетки (4). К каждой полке жалюзийной решетки прикрепляется разделитель зерна (5). Разделитель зерна рассредоточивает и задерживает падающий зерновой поток (рис. 8) и, тем самым, увеличивает время взаимодействия зерна с воздухом, движущимся в межзерновом пространстве, что в совокупности с воздействием струй воздуха разной скорости существенно повышает вероятность выноса из зернового объема частиц, скорость витания которых ниже скорости витания зерна.
Рис. 7. Зерноаспиратор Фадеева (ЗАФ-30)
www.hipzmag.com
49
| №8 (204) август 2016
Рис. 8. Схема работы разделителя зерна
Воздух с трудноосаждаемыми примесями всасывается вентиляторами. На пути движения этого потока установлен уловитель трудноосаждаемых частиц (8), вращающий барабан которого оставляет частицы на щетке (9). Удаляются частицы вентилятором отсоса (10) и отводятся в циклон (11). Очищенный воздух вновь подается на аспирацию. Повышение качества очистки зерна, особенно от мелкого сора, на всех ситовых зерноочищающих машинах можно получить за счет замены сит традиционного варианта исполнения на сита Фадеева (рис. 9). Решение простое, недорогое, но эффективное. При такой замене повышается как качество очистки, так и производительность. В частности, при установке таких сит на зерноочищающие машины на одном из элеваторов фирмы «Агротрейд», удалось повысить производительность очистки на 30% и удалить из состава семян кукурузы семена амброзии. Результат объясним – «живое сечение» такого сита при том же размере отверстий в 1,5-2 раза выше, чем у сита с отверстиями круглой формы. Повышению качества очистки также способствует установка решет новой геометрии (решето Фадеева) взамен плоских щелевых сит. Качество очистки при этом повышается за счет принципиально отличного взаимодействия решета с зерном (рис. 10). Зерно на таком решете поворачивается в направлении, определяемом поперечинами, и примеряется к зазору между ними самым малым размером – толщиной. При очистке зерна от крупного сора устанавливаются решета, размер у которых между поперечинами не меньше толщины зерновки. При этом варианте через такое решето проходит все зерно, а сор крупнее толщины зерна с решета сходит. На плоском сите того же размера зерно от крупного сора отделяется хуже, т.к. оно не поворачивается и не примеряется к отверстию сита толщиной. Относительная разница (%) размеров толщины и ширины зерен различных культур приведены на рис. 11. Такой принцип взаимодействия решета с сыпучим материалом, частички которого имеют разное значение величин длины, толщины и ширины, позволяет удалять из зерновой смеси абсолютно все семена сорных расте-
50
1 – традиционный вариант
2 – сито Фадеева
Сито Фадеева Рис. 9. Геометрия сит
Рис. 10. Принцип взаимодействия зерна и решета Фадеева
ТЕХНОЛОГИИ ЗЕРНОПЕРЕРАБОТКИ
Рис. 11. Характерные размеры зерновки
ний. Анализ размеров семян сорняков сорока различных видов показал, что все они проходят через размер решета, равный 1,7 мм. Все зерно колосовых культур при этом сходит с решета. На рис. 12 в качестве примера приведены размеры шести сорняков и принцип их удаления из состава зерна на решете. Такие решета, кроме мелкого сора, удаляют также из зерновой смеси щуплые, пораженные, невыполненные семена. Особое место такие решета занимают при их установке на барабанные сепараторы. Дело в том, что в барабанных сепараторах с горизонтальной осью вращения в процессе пересыпания зерновой смеси мелкий сор падает медленнее крупного зерна по той причине, что от№ п/п
Название растения
№8 (204) август 2016 |
ношение поверхности к массе частичек у зерна меньше, чем у мелкого сора. Крупное зерно при этом успевает закрыть отверстие в нижней части барабана раньше, чем в него попадает мелкая частица (рис. 13). Так происходит, например, при очистке крупных зерен кукурузы от мелких зерен амброзии (рис. 14). А поскольку в нижней части барабана отверстия от застрявших в них зерен не освобождаются, то мелкий сор, перемещаясь вместе с зерном, высыпается в соответствующей секции барабана с крупными отверстиями. Выход из положения опять предоставляют решета новой геометрии при размещении поперечин решета в качестве образующих (рис. 15). При этом кольцевые щели невозможно перекрыть зерном, тем более что они образованы кольцами круглого сечения, с которыми сферические зерна соприкасаются в двух точках (рис. 16). Установка таких решет на барабанные сепараторы типа КБС, «Луч» и другие решает проблему удаления семян сорняков, включая семена амброзии. Величина решета при этом для колосовых – 1,7, а для кукурузы и сои – 2,5. Уважаемый читатель, понятно, что классность зерна определяется всей его «биографией», начиная с селекции, но сегодня можно не допустить снижения классности выращенного зерна по таким показателям, как его натура, доля битого зерна и качество его очистки.
Размер семян
Внешний вид
Размер решета
1
Амброзия полыннолистая (Ambrosia artemisiifolia L.)
2
Бодяк щетинистый (Cirsium setosum (Willd.) Bess.)
3
Гелиотроп европейский (Heliotropium europaeum L.)
4
Гибискус тройчатый (Hibiscus trionum L.)
5
Горчица полевая (Sinapis arvensis L.)
диаметр 1,2-1,7 мм
1,7
6
Дескурайния Софьи (Descurainia Sophia (L.) Wedd.)
длина 0,7-1,2 мм, ширина 0,4-0,5 мм толщина 0,3 мм
1,7
длина 1,5-2,3 мм ширина и толщина 0,8-1,5 мм длина 2,5-3,5мм ширина 0,8-1,0 мм толщина 0,7 мм длина 1,7-2,0мм, ширина и толщина 1.0-1,5 мм длина 2,2-2,5мм ширина 1,7-2,2 мм толщина 1,2-1,7 мм
1,7 1,7 1,7 1,7
Рис. 12. Удаление семян и плодов сорно-полевых растений на решетах Фадеева
Рис. 13. Разница в размерах семян кукурузы и амброзии
www.hipzmag.com
Рис. 14. Схема взаимодействия зерна с горизонтальным перфорированным барабаном
Рис. 15. Схема взаимодействия зерна с решетами Фадеева
51
| №8 (204) август 2016
Форум и выставка по глубокой переработке зерна и промышленной биотехнологии «Грэйнтек-2016»
+7 (495) 585-5167 | info@graintek.ru | www.graintek.ru
Форум является уникальным специализированным событием отрасли в России и СНГ и пройдет 9-10 ноября 2016 года в отеле Азимут Олимпик Москва В фокусе Форума – практические аспекты глубокой переработки зерна как для производства продуктов питания и кормов, так и биотехнологических продуктов с высокой добавленной стоимостью. Темы Форума: производство и рынок нативных и модифицированных крахмалов, сиропов, органических кислот, аминокислот (лизин, треонин, триптофан и т.д.) и других химических веществ. 11 ноября 2016 года пройдет семинар «ГрэйнЭксперт», посвященный практическим вопросам запуска и эксплуатации завода глубокой переработки зерна. Семинар проводится для технических специалистов, которые отвечают за производственный процесс и высокое качество конечной продукции.
Сегодня имеется оборудование, позволяющее выделить из партии зерна низшего класса ту часть, которая отвечает показателям более высокого класса. В случае если результаты анализов, определяющих классность зерна, находятся между допустимыми Рис. 16. Взаимодействие зерна с кольцевой щелью значениями, например, натура 750 г/дм3, зерновая примесь 7%, сорная примесь 1,5% и т.д., т.е. зерно отнесено к 3 классу, то и из партии такого зерна есть прямой смысл выделить часть, отвечающую 2 классу, понизив тем са-
мым показатели оставшейся части, но оставляя ее в допуске 3 класса. Для такой задачи предлагается комплекс, состоящий из зерноаспиратора Фадеева (1) и трех очищающих калибраторов. Один из них устанавливается на разделение отвея (относа) (2), а два параллельно работающих (3) – на доочистку основного потока зерна, предварительно очищенного на зерноаспираторе (рис. 17). В табл. 1 приведены требования к пшенице разной классности. Существенное отличие таких показателей, как натура и доля примеси, позволяют выделить из зерна низшего класса долю, отвечающую показателям высшего класса, без снижения первоначальной классности исходной партии.
Таблица 1 Натура, г/дм3 Стекловидность Зерновая примесь, % Сорная примесь, % в том числе минеральная примесь, % Головневое зерно, % Массовая доля белка, % Массовая доля сырой клейковины, %
52
2 760 50 5,0 1,0 0,3 5,0 14,0 28,0
Классность 3 740 40 8,0 2,0 0,5 5,0 12,5 23,0
4 730 30 8,0 2,0 0,5 8,0 11,5 18,0
5 710 10,0 2,0 0,5
ТЕХНОЛОГИИ ХЛЕБОПЕЧЕНИЯ
№8 (204) август 2016 |
Рис. 17. Схема очистки пшеницы перед загрузкой на временное хранение
Вывод С целью повышения добавочной стоимости целесообразно повышать долю переработки зерновых колосовых культур и с продуктами переработки выходить на внешний рынок. Прибыльность производства зерна зависит от повышения урожайности, но в большей мере – от повышения классности зерна.
УДК 664.6: 633.35, 633.491
Збереження свіжості хлібобулочних
виробів, збагачених харчовими волокнами Сильчук Т.А., кандидат технічних наук, Голікова Т.П., кандидат технічних наук, Назар М.І., аспірант, Національний університет харчових технологій
Проаналізовано якість хлібобулочних виробів, збагачених клітковиною. Встановлено, що клітковина гороху та картоплі позитивно впливає на якість готових виробів. Досліджено вплив добавок на процес черствіння хліба. Встановлено, що внесення клітковини зменшує крихкуватість виробів у процесі зберігання. Показано, що в результаті використання клітковини гороху та картоплі підвищуються гідрофільні властивості м’якушки хліба, що сприяє збереженню свіжості готових виробів. Ключові слова: хліб, клітковина гороху, клітковина картоплі, процес черствіння. Проанализировано качество хлебобулочных изделий, обогащенных клетчаткой. Установлено, что клетчатка гороха и картофеля положительно влияет на качество готовых изделий. Исследовано влияние добавок на процесс черствения хлеба. Установлено, что внесение клетчатки уменьшает крошковатость изделий в процессе хранения. Показано, что в результате использования клетчатки гороха и картофеля повышаются гидрофильные свойства мякиша хлеба, что способствует сохранению свежести готовых изделий. Ключевые слова: хлеб, клетчатка гороха, клетчатка картофеля, процесс черствения. www.hipzmag.com
53
| №8 (204) август 2016 The quality of bread products enriched with cellulose has been analyzed. It has been installed that cellulose of peas and potato has positive effect to the quality of ready products. The influence of additives to the process of bread staling has been investigated. Addition of cellulose decreases fragility of bread during storing. Using of cellulose of peas and potato increases hydration of bread crumb that prolongates freshness of bread. Keywords: bread, peas cellulose, potato cellulose, staling process.
П
роблема черствіння хліба має велике соціальне та економічне значення. При зберіганні знижуються споживчі властивості виробів, скоринка стає твердою та крихкою, поверхня – матовою, без блиску. За умов тривалого зберігання хліб набуває невластивого свіжим виробам специфічного смаку та запаху. Зміна свіжості хліба при зберіганні є результатом складних фізико-хімічних, колоїдних і біохімічних процесів – зміни у вуглеводах і білках (черствіння), втрати вологи (усихання) [1]. Ефективним засобом подовження тривалості збереження хлібом свіжості є застосування нетрадиційної сировини та добавок, які сприяють сповільненню процесу черствіння [2]. Останнім часом як джерело корисних компонентів знайшли застосування в хлібопеченні харчові волокна. Збагачення хлібобулочних виробів харчовими волокнами набуває популярності, оскільки відомо, що фізіологічна добова потреба організму дорослої людини в харчових волокнах складає 25-30 г [3]. Відповідно до рекомендацій FАО/ВООЗ, продукт, у 100 г якого міститься 3 г харчових волокон, ідентифікується як джерело цього функціонального інгредієнта, у разі вмісту 6 г харчових волокон у 100 г продукт вважається збагаченим харчовими волокнами [4]. З цієї точки зору заслуговують на увагу клітковина гороху (КГ) та клітковина картоплі (КК). Ця сировина являє собою високодисперсний порошок світло-жовтого кольору, з високим вмістом харчових волокон (понад 60%) [5]. У результаті проведених досліджень встановлено, що ця сировина має високу водопоглинальну та водоутримувальну здатність порівняно із пшеничним і житньопшеничним борошном, що дає підстави припустити про її позитивний вплив на збереження свіжості хліба [6]. Метою даних досліджень було вивчення впливу клітковини гороху та картоплі на процес черствіння хліба. Випікали житньо-пшеничний хліб при співвідношенні житнього та пшеничного борошна 50:50, замінюючи частину пшеничного борошна картопляною та гороховою клітковиною. Тісто готували прискореним способом, із масовою часткою вологи 47%. Тривалість бродіння тіста
становила 40 хв., вистоювання вели до готовності. Клітковину гороху та картоплі вносили в кількості 3, 5 і 7% від маси пшеничного борошна в тісті. Відсоток внесення клітковини встановлювали з розрахунку забезпечення 30-50% від добової потреби організму в харчових волокнах при споживанні загальноприйнятої добової маси хліба, збагаченого харчовими волокнами. Органолептичні та фізико-хімічні показники якості готових виробів визначали стандартними методами [7]. Ступінь черствіння хліба аналізували за його крихкуватістю та кількістю поглинутої води м’якушкою під час зберігання. Свіжість хліба оцінювали також за допомогою автоматизованого пенетрометра через 4, 24, 48, 72 год. після випікання. Отримані результати (табл. 1) свідчать про позитивний вплив клітковини гороху та картоплі на технологічний процес та якість хліба. Всі зразки мали гарний об’єм, рівномірну пористість, приємний смак і аромат. Встановлено, що зразки житньо-пшеничного хліба з картопляною клітковиною мають кращі показники пористості та питомого об’єму у порівнянні з виробами, до яких додавали клітковину гороху. При внесенні клітковини гороху інтенсифікувався процес бродіння тіста. Вистоювання виробів відбувалося швидше, що пояснюється підвищеною початковою кислотністю тіста та інтенсифікацією спиртового бродіння тіста в дослідних зразках. Проте, питомий об’єм і пористість хліба з клітковиною гороху була дещо меншою в порівнянні з контролем. Очевидно, внаслідок гіршого утримання тістом вуглекислого газу, який виділився під час бродіння і вистоювання тістових заготовок. Під час дослідження процесу черствіння житньопшеничного хліба з клітковиною встановлено (табл. 2), що внесення досліджуваних продуктів у кількості 3, 5, 7% замість пшеничного борошна сповільнює швидкість черствіння порівняно із хлібом без добавок. Так, через добу зберігання свіжість хліба з добавками зменшувалася, проте, із клітковиною гороху на 4-14%, із клітковиною картоплі – на 5-12% перевищувала значення цього показника для контрольного зразка. Хліб із добавками більш тривалий час зберігав свіжість.
Таблиця 1. Вплив клітковини гороху та картоплі на технологічний процес і якість житньо-пшеничного хліба Назва показника Кислотність тіста, град.: – початкова – кінцева Тривалість вистоювання, хв. Вологість хліба, % Кислотність хліба, град. Питомий об’єм, см3/г Пористість, %
54
Контроль 6,0 6,4 40 46,0 5,6 2,01 64
Із клітковиною гороху, % 3 5 7 6,2 6,8 37 45,8 5,8 1,93 62
6,4 7,2 35 46,0 6,2 1,89 60
6,6 7,6 33 45,6 6,4 1,82 59
3
Із клітковиною картоплі, % 5 7
6,2 6,8 40 46,0 5,9 2,00 64
6,6 7,4 45 46,4 6,3 1,96 63
6,8 7,6 45 46,6 6,7 1,86 61
ТЕХНОЛОГИИ ХЛЕБОПЕЧЕНИЯ
№8 (204) август 2016 |
Таблиця 2. Збереження свіжості хліба під час зберігання, %
Тривалість зберігання, год.
Контроль
4 24 48 72
100 76 57 46
Із клітковиною гороху, % 3 5 7 100 100 100 80 85 90 60 75 80 50 60 66
Із клітковиною картоплі, % 3 5 7 100 100 100 81 86 88 72 75 80 60 66 68
Аналіз м’якушки хліба з добавками через 72 год. зберігання показав, що швидкість черствіння виробів з КГ у 1,1-1,3, з КК – у 1,3-1,5 рази менша за швидкість черствіння контрольного зразка. Аналізуючи результати дослідження за крихкуватістю (рис. 1, 2) та здатністю поглинати вологу (табл. 3), видно, що внесення в рецептуру житньо-пшеничного хліба клітковини картоплі та гороху збільшує гідрофільні властивості м’якушки виробів у порівнянні з контрольним зразком, що, в свою чергу, сприяє зменшенню крихкуватості виробів. При внесенні в рецептуру хліба клітковини гороху крихкуватість виробів зменшується на 46-62% через 24 год., на 34-47% - через 72 год. порівняно з контрольним зразком. При внесенні картопляної клітковини через 24 год. зберігання крихкуватість виробів з добавкою була на 33,4-57,8% меншою, через 72 год. – на 26,3-39,5% меншою за значення крихкуватості контролю. Аналіз гідрофільних властивостей хліба показав (табл. 3), що при збільшенні дозування горохової клітковини до рецептури житньо-пшеничного хліба кількість поглинутої води в дослідних зразках зростає порівняно з контролем на 18-23% через 24 год. і на 15-21% через 72 год. зберігання. Отже, проведені дослідження показали, що використання клітковини гороху та картоплі при виробництві житньо-пшеничного хліба сприяє поліпшенню
Рис. 1. Зміна крихкуватості житньо-пшеничного хліба з додаванням КГ
Рис. 2. Зміна крихкуватості житньо-пшеничного хліба з додаванням КК
структурно-механічних властивостей м’якушки та підвищує її гідрофільні властивості, що позитивно позначається на збереженні хлібом свіжості та дозволяє подовжити термін його зберігання. У зв’язку із цим подальшим напрямком досліджень є більш детальне вивчення впливу клітковини гороху та картоплі на термін зберігання і якість житньопшеничного хліба.
Таблиця 3. Зміна гідрофільних властивостей хліба, % на СР Тривалість зберігання, год. 24 48 72
контроль 359 338 300
Кількість поглинутої хлібом води, % на СР із клітковиною гороху, % із клітковиною картоплі, % 3 5 7 3 5 7 377 379 382 370 375 380 362 370 378 355 367 375 315 318 321 310 314 320
Л І Т Е РАТ У РА 1. Дробот В.І. Технологія хлібопекарського виробництва. – К.: «Логос», 2002. – 368 с. 2. Арсеньєва Л.Ю. Теоретичні та практичні аспекти використання тонкодиспергованих концентратів харчових волокон у технології житньопшеничного хліба / Л.Ю. Арсеньєва, О.В. Борисенко, В.Ф. Доценко // Наукові праці НУХТ. – 2008. - №25. – С. 115-119. 3. Игнатова Л.Г. Физиологические и технологические аспекты применения пищевых волокон / Л.Г. Игнатова, А.А. Кочеткова, О.Г. Шубина, Т.А. Духу и др. // Пищевые ингредиенты и добавки. – 2004. – № 1. – С. 14-17. 4. Steigman A. All Dietary Fiber is fundamentally functional // Cereal foods world. 2003. Vol. 48, 3. p. 128-132. 5. Сильчук Т.А. Дослідження впливу клітковини гороху на біохімічні процеси в тісті / Т.А. Сильчук, М.І. Назар, Т.С. Карпенко, В.Ф. Доценко // Наукові праці НУХТ. – 2015. – №2, Том 21. – С. 211-216. 6. Сильчук Т.А. Структурно-механічні властивості житньо-пшеничного тіста з клітковиною гороху // Т.А. Сильчук, М.І. Назар, Т.С. Карпенко, В.Ф. Доценко, В.В. Цирульнікова // Харчова наука і технологія. – 2015. - №2 (31). – С. 86-90. 7. Лабораторний практикум з технології хлібопекарського та макаронного виробництв: Навч. посібник / [В.І. Дробот та ін.]. – К., 2006. – 341 с.
www.hipzmag.com
55
| №8 (204) август 2016 УДК 636.4.03:636.4.084.1:636.085.55
Продуктивні якості поросят
у віці від 61 до 90 діб за використання комбікорму з мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору Різничук І.Ф., кандидат сільськогосподарських наук, Одеський державний аграрний університет
Годівлю поросят у віці від 61 до 90 діб проводили розсипним повнораціонним комбікормом для поросят живою масою 20-40 кг, в якому норму концентрації кальцію знижено із 10 до 7 г, фосфору – із 8 до 5 г. Визначено, що для забезпечення мінімальної норми концентрації хлориду натрію, кальцію і фосфору до складу 1 кг повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 20-40 кг необхідно ввести 5 г солі кухонної, 13 г крейди кормової та 6 г монокальційфосфату, або в сумі 2,4% за масою, тоді як за використання повнораціонного комбікорму, згідно із ДСТУ 4124-2002, кількість введення солі кухонної становить 9 г, крейди кормової – 15 г, монокальційфосфату – 20 г, або в сумі 4,4% за масою. Встановлено, що використання повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 20-40 кг із мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору забезпечує підвищення живої маси поросят у віці від 61 до 90 діб із 20 до 39 кг за середньодобового приросту 635 г та конверсії 2,2 кг комбікорму на 1 кг приросту поросят, за використання повнораціонного комбікорму, згідно із ДСТУ 4124-2002, ці показники складають 18,5 кг, 35,5 кг, 570 г і 2,5 кг відповідно. За результатами проведених досліджень зроблено висновок, що використання повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 20-40 кг із мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору позитивно впливає на продуктивні якості поросят у віці від 61 до 90 діб, забезпечує високу ефективність використання комбікорму, дає змогу оптимізувати мінеральне живлення свиней, суттєво знижує вміст у повнораціонному комбікормі неорганічних речовин, зменшує виділення мінералів з організму тварин у навколишнє середовище, що має надзвичайно важливе екологічне значення. Ключові слова: годівля поросят, повнораціонний комбікорм, БВМД, кальцій, фосфор, крейда кормова, монокальційфосфат, конверсія комбікорму. Кормление поросят в возрасте от 61 до 90 дней проводили рассыпным полнорационным комбикорм для поросят живой массой 20-40 кг, в котором норма концентрации кальция снижена с 10 до 7 г, фосфора – с 8 до 5 г. Определено, что для обеспечения минимальной нормы концентрации хлорида натрия, кальция и фосфора в состав 1 кг полнорационного комбикорма для поросят живой массой 20-40 кг необходимо ввести 5 г соли поваренной, 13 г мела кормового и 6 г монокальцийфосфата, или в сумме 2,4% по массе, тогда как при использовании полнорационного комбикорма, согласно ДСТУ 4124-2002, количество ввода соли поваренной составляет 9 г, мела кормового – 15 г, монокальцийфосфата – 20 г, или в сумме 4,4% по массе. Установлено, что использование полнорационного комбикорма для поросят живой массой 20-40 кг с минимальной нормой концентрации кальция и фосфора обеспечивает повышение живой массы поросят в возрасте от 61 до 90 дней с 20 до 39 кг при среднесуточном приросте 635 г и конверсии 2,2 кг комбикорма на 1 кг прироста поросят, при использовании полнорационного комбикорма, согласно ДСТУ 4124-2002, эти показатели составляют 18,5 кг, 35,5 кг, 570 г и 2,5 кг соответственно. По результатам проведенных исследований сделан вывод, что использование полнорационного комбикорма для поросят живой массой 20-40 кг с минимальной нормой концентрации кальция и фосфора положительно влияет на продуктивные качества поросят в возрасте от 61 до 90 дней, обеспечивает высокую эффективность использования комбикорма, позволяет оптимизировать минеральное питание свиней, существенно снижает содержание в полнорационных комбикормах неорганических веществ, уменьшает выделение минералов из организма животных в окружающую среду, что имеет чрезвычайно важное экологическое значение. Ключевые слова: кормление поросят, полнорационные комбикорма, БВМД, кальций, фосфор, мел кормовой, монокальцийфосфат, конверсия комбикорма. Feeding of pigs aged from 61 to 90 days was carried out with complete impelled mixed fodders for animals with a live weight of 20-40 kg in which the rate of calcium concentration was decreased from 10g to 7g and phosphorus concentration was also decreased from 8g to 5g.
56
НАУЧНЫЙ СОВЕТ
№8 (204) август 2016 |
It was determined that to ensure a low rate of sodium chloride, calcium and phosphorus concentrations it would be necessary to add 5 g of sodium chloride, 13 g of chalk and 6 g of mono calcium phosphate in the composition of 1 kg of complete feed for piglets with a live weight of 20-40 kg, or in the amount of 2.4 % by weight, while the use of complete feed, in accordance with SSTU 41242002 the amount of salt introduction is 9 g, fodder chalk -15 g, mono calcium phosphate – 20 g, or these are 4.4 % in the amount by weight. It was established that if we use complete feed for pigs with a live weight of 20-40 kg with a minimal rate of calcium and phosphorus concentrations, the live weight of pigs at the age from 61 to 90 days will increase from 20 to 39 kg at the average daily gain - 635 g and at feed conversion of 2.2 kg per 1 kg of pigs gain, while using complete feed according to SSTU 4124-2002 these indices are 18.5 kg, 35.5 kg, 570 g and 2.5 kg respectively. Due to the results of the researches we can conclude that the use of complete feed for piglets with a live weight of 20-40 kg, with a minimal rate of calcium and phosphorus concentrations, has a positive effect on productive qualities of pigs at the age from 61 to 90 days and provides high efficiency of feed use, that helps to optimize the mineral nutrition of pigs, to reduce the content of inorganic substances in complete feed significantly, to reduce excretion of minerals from animals organisms to the environment, that all have an extremely important ecological value. Keywords: feeding piglets, complete feed, BVMA, calcium, phosphorus, fodder chalk, mono calcium phosphate, feed conversion.
В
иробництво комбікормів дозволяє поряд із високоенергетичними і високопротеїновими кормами ефективно використовувати асортимент нових кормових добавок і препаратівстимуляторів росту, антиоксидантів, підкислювачів, пробіотиків і пребіотиків, ферментів, амінокислот тощо. Основною сировиною для виробництва комбікормів у нашій країні є зерно, частка якого складає 70-90%, і лише незначна частина представлена відходами переробки продукції рослинництва та тваринництва, білкововітамінно-мінеральними добавками і преміксами, хоча за кордоном зернові компоненти займають 50-55%. Це свідчить про те, наскільки актуальною є проблема вдосконалення рецептури комбікормів, преміксів, БВМД на основі нових деталізованих норм годівлі сільськогосподарських тварин із широким залученням нетрадиційних джерел незернової, білкової та мінеральної сировини [5]. Основними передумовами для одержання максимальної продуктивності свиней при доброму стані здоров’я і мінімальних витратах комбікорму на одиницю приросту живої маси є вирощування тварин із високим генетичним потенціалом та організація повноцінної годівлі свиней за оптимальних умов утримання. За результатами попередньо проведених досліджень нами встановлено, що для одержання високої продуктивності свиней за використання повнораціонних комбікормів, згідно із ДСТУ 4124-2002, необхідна заміна неефективної практики годівлі і, зокрема, зниження норм концентрації мінерального живлення свиней, як таких, що зменшують енергетичну поживність комбікорму та приводять до значного виділення мінеральних речовин у навколишнє середовище. Однією з вимог до органічного виробництва продукції свинарства є те, що відсоткова частка неорганічного корму протягом усього періоду вирощування і відгодівлі свиней не має перевищувати 15 % сухої маси [6]. Використання повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 12-20 кг, згідно із ДСТУ 4124-2002, забезпечує підвищення живої маси поросят у віці від 41 до www.hipzmag.com
60 діб з 12 до 18,5 кг за середньодобового приросту 325 г і конверсії 2,3 кг комбікорму на 1 кг приросту поросят, використання повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 20-40 кг, згідно із ДСТУ 4124-2002, приводить до збільшення живої маси поросят у віці від 61 до 90 діб із 18,5 до 35,5 кг за середньодобового приросту 570 г і конверсії 2,5 кг комбікорму на 1 кг приросту поросят. При цьому науково обґрунтовано, що основним напрямом підвищення продуктивних якостей поросят є зниження буферної ємності повнораціонного комбікорму за рахунок зниження норми концентрації хлориду натрію, кальцію і фосфору, забезпечення кальцієвого та фосфорного живлення поросят на основі монокальційфосфату із включенням мінімальної кількості карбонату кальцію і вдосконалення амінокислотного живлення поросят за рахунок включення до складу комбікорму треоніну [12; 13]. У подальших дослідженнях нами експериментально підтверджено, що використання повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 12-20 і 20-40 кг зі зниженою нормою концентрації хлориду натрію, кальцію і фосфору при організації годівлі поросят у віці від 41 до 60 діб і від 61 до 90 діб забезпечує зменшення буферної ємності комбікорму, приводить до збільшення приросту живої маси й ефективності використання корму. При цьому в 40-добовому віці жива маса поросят становить 12 кг, а у віці від 41 до 60 діб збільшується до 19 кг за середньодобового приросту 350 г і конверсії 2,1 кг комбікорму на 1 кг приросту поросят, у 60-добовому віці жива маса поросят складає 19 кг, а у віці від 61 до 90 діб підвищується до 36,5 кг за середньодобового приросту 585 г і конверсії 2,4 кг комбікорму на 1 кг приросту поросят. Визначено, що для забезпечення зниженої норми концентрації хлориду натрію, кальцію і фосфору до складу 1 кг повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 12-20 кг необхідно ввести 5 г солі кухонної, 15 г крейди кормової та 13 г монокальційфосфату, або в сумі 3,3% за масою, для поросят живою масою 20-40 кг – 5 г солі кухонної, 14 г крейди кормової та 14 г монокальційфосфату, або в сумі 3,3% за масою, тоді як за викорис-
57
| №8 (204) август 2016 тання повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 12-20 і 20-40 кг, згідно із ДСТУ 4124-2002, кількість введення солі кухонної становить 9 г, крейди кормової – 15 г, монокальційфосфату – 20 г, або в сумі 4,4% за масою. За результатами попередньо проведених досліджень також встановлено, що годівля поросят у віці від 41 до 60 діб повнораціонним розсипним комбікормом для поросят живою масою 12-20 кг, в якому мінімальну норму концентрації кальцію зменшено з 10 до 7 г, а фосфору – з 8 до 5 г, при дотриманні норми інших контрольованих компонентів живлення забезпечує одержання живої маси поросят у 60-добовому віці 20 кг за 400 г середньодобового приросту та конверсії 1,9 кг комбікорму на 1 кг приросту поросят. За результатами проведених досліджень зроблено висновок, що включення до складу повнораціонних комбікормів для поросят живою масою 12-20 кг ферменту фітази та забезпечення фосфорного живлення поросят за рахунок монокальційфосфату створюють передумови для виробництва комбікормів із мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору, низькою буферною ємністю та високою продуктивною дією. Метою дослідження було вивчення продуктивних якостей поросят у віці від 61 до 90 діб за використання повнораціонного комбікорму з мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору. Для вирішення означеної мети необхідно було скласти рецепт повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 20-40 кг із мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору при дотриманні норми інших конт рольованих компонентів живлення, згідно із ДСТУ 41242002, розробити схему годівлі поросят у віці від 61 до 90 діб, провести зважування поросят у віці 60 і 90 діб, визначити середньодобовий приріст поросят, обчислити конверсію комбікорму на 1 кг приросту поросят. Дослідження проведено в умовах ТОВ «Авангард-Д» Овідіопольського району Одеської області. Матеріалом для проведення досліду були поросята української м’ясної породи у віці від 61 до 90 діб, повнораціонний комбікорм для поросят живою масою 20-40 кг із мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору. Для проведення досліду було відібрано 76 голів поросят у 60-добовому віці, яких розподілили в 4 секціях – по 18-20 голів у кожній із них. Нормування годівлі поросят у віці від 61 до 90 діб здійснювали на основі норм концентрації енергії та поживних речовин в 1 кг повнораціонного комбікорму [8]. Забезпечення повноцінного живлення поросят у віці від 61 до 90 діб проводили за вмістом обмінної енергії, сухої речовини, сирого протеїну, лізину, метіонін+цистину, триптофану, сирої клітковини, сирого жиру, кухонної солі, кальцію, фосфору, заліза, міді, цинку, кобальту, марганцю, йоду, селену, вітамінів A, D, E, B1, B2, B3, B4, B5, B6, B7, B10 і B12. При аналізі повнораціонних комбікормів для поросят живою масою 20-40 кг враховували такі показники, як конверсія комбікорму, витрати обмінної енергії на 1 кг приросту, вміст обмінної енергії в сухій речовині комбі-
58
корму, енерго-протеїнове співвідношення, кількість сирого протеїну на 1 МДж обмінної енергії, вміст сирої клітковини в сухій речовині раціону, відношення лізину до обмінної енергії, вміст лізину, метіонін+цистину і триптофану в сирому протеїні (%), співвідношення незамінних амінокислот, у % до лізину, відношення кальцію до фосфору. Годівлю поросят сухим повнораціонним комбікормом проводили досхочу із щоденно заповнюваних самогодівниць за вільного доступу до питної води, відповідно до розробленої програми подекадного використання комбікормів. Повнораціонний комбікорм для поросят живою масою 20-40 кг виготовляли із зерна злакових культур (пшениця, ячмінь, кукурудза) – 80% і спеціально розробленої 20% білково-вітамінно-мінеральної добавки виробництва ТОВ «Українські технології в годівлі тварин». Продуктивні якості поросят визначали за динамікою їхньої живої маси та середньодобових приростів, ефективність використання корму – за витратами повнораціонного комбікорму на 1 кг приросту. Результати досліджень та їхнє обговорення. Годівлю поросят у віці від 61 до 90 діб проводили розсипним повнораціонним комбікормом для поросят живою масою 20-40 кг, в якому норму концентрації кальцію знижено із 10 до 7 г, фосфору – із 8 до 5 г. Поживність 1 кг повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 20-40 кг із мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору зазначено в табл. 1.
Таблиця 1. Поживність повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 20-40 кг із мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору Показник Маса корму Обмінна енергія Суха речовина Сирий протеїн, не менше Лізин, не менше Метіонін+цистин, не менше Триптофан, не менше Сира клітковина, не більше Сіль кухонна, не більше Кальцій, не менше Фосфор, не менше Мікроелементи, вітаміни, ферменти, антиоксидант, адсорбент
Одиниця виміру кг МДж г г г г г г г г г
Поживність комбікорму 1 13,5 860 170 8 5,5 1,8 50 5 7 5
-
+
З даних, зазначених у табл. 1, можна зробити висновок, що в 1 кг повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 20-40 кг мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору міститься 14 МДж обмінної енергії, 860 г сухої речовини, не менше 170 г сирого протеїну, 8 г лізину, 5,5 г метіонін+цистину, 1,8 г триптофану, не більше 50 г сирої клітковини і 5 г солі кухонної, не менше 7 г кальцію і 5 г фосфору. Комбікорм для поросят живою масою 12-20 кг є збалансованим за вмістом нормованих мікроелементів і вітамінів, включає у себе ферменти, антиоксидант та адсорбент.
НАУЧНЫЙ СОВЕТ
№8 (204) август 2016 |
Забезпеченість мінімальної норми концентрації хлориду натрію, кальцію і фосфору за рахунок використання відповідних мінеральних добавок у складі 1 кг повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 20-40 кг зазначено в табл. 2.
Таблиця 2. Забезпеченість мінімальної норми
концентрації хлориду натрію, кальцію і фосфору за рахунок використання відповідних мінеральних добавок Показник
Сіль кухонна Крейда кормова Монокальційфосфат Разом
Одиниця Комбікорм із мінімальною виміру нормою концентрації Na, Ca і P г 5 г 13 г 6 г 24
Із даних табл. 2 видно, що для забезпечення мінімальної норми концентрації хлориду натрію, кальцію і фосфору до складу 1 кг повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 20-40 кг необхідно ввести 5 г солі кухонної, 13 г крейди кормової та 6 г монокальційфосфату, або в сумі 2,4% за масою, тоді як за використання повнораціонного комбікорму, згідно із ДСТУ 4124-2002, кількість введення солі кухонної становить 9 г, крейди кормової – 15 г, монокальційфосфату – 20 г, або в сумі 4,4% за масою. Поживність 1 кг білково-вітамінно-мінеральної добавки для поросят живою масою 20-40 кг із мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору зазначено в табл. 3.
Таблиця 3. Поживність 1 кг білково-вітамінно-
мінеральної добавки для поросят живою масою 20-40 кг із мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору Показник
Маса корму Обмінна енергія, не менше Суха речовина, не менше Сирий протеїн, не менше Лізин, не менше Метіонін+цистин, не менше Триптофан, не менше Сира клітковина, не більше Сіль кухонна, не більше Кальцій, не менше Фосфор, не менше Мікроелементи, вітаміни, ферменти, підкислювач, антиоксидант, адсорбент
кг МДж г г г г г г г г г
БВМД із мінімальною нормою концентрації Ca і P 1 13 900 360 29 13 5 55 25 33 12
-
+
Одиниця виміру
Згідно із даними, зазначеними в табл. 3, в 1 кг білкововітамінно-мінеральної добавки для поросят живою масою 20-40 кг із мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору міститься не менше 13 МДж обмінної енергії, 900 г сухої речовини, 360 г сирого протеїну, 29 г лізину, 13 г метіонін+цистину, 5 г триптофану, не більше 60 г www.hipzmag.com
сирої клітковини і 25 г солі кухонної, не менше 34 г кальцію і 12 г фосфору. Сировиною для виробництва білково-вітамінномінеральних добавок для поросят живою масою 20-40 кг є макуха соєва, синтетичний лізин і метіонін, сіль кухонна, вапняк кормовий, монокальційфосфат і 0,5% премікс гроуер, який містить у своєму складі мікроелементи, вітаміни, ферменти, антиоксидант та адсорбент. Схему годівлі поросят у віці від 61 до 90 діб за використання повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 20-40 кг із мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору зазначено в табл. 4.
Таблиця 4. Схема годівлі поросят у віці від 61 до 90 діб Показник Вік, діб Добова даванка комбікорму, кг Вік, діб Добова даванка комбікорму, кг Вік, діб Добова даванка комбікорму, кг Витрати комбікорму за період годівлі поросят у віці від 61 до 90 діб, кг
Віковий період / кількість спожитого комбікорму 61-70 1,0 71-80 1,4 81-90 1,8 42
З даних, зазначених у табл. 4, можна побачити, що годівля поросят у віці від 61 до 90 діб диференційована на три вікові періоди: від 61 до 70 діб, від 71 до 80 і від 81 до 90 діб. У перший віковий період поросятам згодовують 1 кг повнораціонного комбікорму за добу, в другий – 1,4 кг і в третій віковий період – 1,8 кг повнораціонного комбікорму за добу. Витрати повнораціонного комбікорму за період годівлі поросят у віці від 61 до 90 діб становлять 42 кг. Продуктивні якості поросят у віці від 61 до 90 діб за використання повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 20-40 кг із мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору зазначено в табл. 5.
Таблиця 5. Продуктивні якості поросят у віці від 61 до 90 діб
Показник Кількість поросят, голів Жива маса поросят у 60-добовому віці, кг Жива маса поросят у 90-добовому віці, кг Середньодобовий приріст поросят, г Конверсія комбікорму, кг/кг приросту поросят Збереженість поросят у віці від 61 до 90 діб, %
Продуктивні якості 78 20 39 635 2,2 97,4
Із даних табл. 5 видно, що кількість поросят на початок досліджень становить 78 голів, жива маса поросят у віці від 61 до 90 діб збільшується із 20 до 39 кг за середньодобового приросту 635 г і конверсії 2,2 кг комбікорму на 1 кг приросту поросят. Збереженість поросят у віці від 61 до 90 діб – 97,4%. За результатами проведених досліджень можна зробити висновок, що використання повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 20-40 кг із мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору позитивно впливає на продуктивні якості поросят у віці від 61 до 90
59
| №8 (204) август 2016 діб, забезпечує високу ефективність використання комбікорму, дає змогу оптимізувати мінеральне живлення свиней, суттєво знижує вміст у повнораціонному комбікормі неорганічних речовин, зменшує виділення мінералів із організму тварин у навколишнє середовище, що має надзвичайно важливе екологічне значення. Висновки 1. Годівлю поросят у віці від 61 до 90 діб проводили розсипним повнораціонним комбікормом для поросят живою масою 20-40 кг, в якому норму концентрації кальцію знижено із 10 до 7 г, фосфору – із 8 до 5 г. 2. Для забезпечення мінімальної норми концентрації хлориду натрію, кальцію і фосфору до складу 1 кг повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 20-40 кг необхідно ввести 5 г солі кухонної, 13 г крейди кормової та 6 г монокальційфосфату, або в сумі 2,4% за масою,
тоді як за використання повнораціонного комбікорму, згідно із ДСТУ 4124-2002, кількість введення солі кухонної становить 9 г, крейди кормової – 15 г, монокальційфосфату – 20 г, або в сумі 4,4% за масою. 3. Використання повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 20-40 кг із мінімальною нормою концентрації кальцію і фосфору забезпечує підвищення живої маси поросят у віці від 61 до 90 діб із 20 до 39 кг за середньодобового приросту 635 г і конверсії 2,2 кг комбікорму на 1 кг приросту поросят, за використання повнораціонного комбікорму, згідно із ДСТУ 4124-2002, ці показники складають 18,5 кг, 35,5 кг, 570 г і 2,5 кг відповідно. На даний період нами проводяться дослідження щодо вивчення продуктивних якостей поросят у віці від 61 до 90 діб за використання повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 20-40 кг із вмістом треоніну.
Л І Т Е РАТ У РА 1. Дурст Л. Кормление сельскохозяйственных животных / Л. Дурст, М. Виттман / Под ред. И.И. Ибатуллина, Г.В. Проваторова. – Винница: «Нова Книга», 2003. – 384 с. 2. Дяченко Л.С. Основи технологій комбікормового виробництва / Л.С. Дяченко, В.С. Бомко, Т.Л. Сивик. – Біла Церква, 2015. – 306 с. 3. Годівля сільськогосподарських тварин: підручник / І.І. Ібатуллін, Д.О. Мельничук, Г.О. Богданов [та ін.]; за ред. І.І. Ібатулліна. – Вінниця: «Нова Книга», 2007. – 616 с. 4. Єгоров Б.В. Технологія виробництва преміксів / Б.В. Єгоров, О.І. Шаповаленко, А.В. Макаринська. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 288 с. 5. Єгоров Б.В. Технологія виробництва комбікормів / Б.В. Єгоров. – Одеса: «Друкарський дім», 2011. – 448 с. 6. Капштик М.В. Довідник міжнародних стандартів для органічного агровиробництва / Навчально-координаційний центр сільськогосподарських дорадчих служб; за ред. М.В. Капштика, О.О. Котирло. – К.: СПД Горобець Г.С., 2007. – 356 с. 7. Карунський О.Й. Наукове обґрунтування годівлі свиней / О.Й. Карунський, О.П. Дашковська, І.Ф. Різничук. – Одеса, 2004. – 138 с. 8. Комбікорми повнораціонні для свиней. Технічні умови: ДСТУ 4124-2002. – [Чинний від 2004-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2003. – 14 с. 9. Норми годівлі, раціони і поживність кормів для різних видів сільськогосподарських тварин / Г.В. Проваторов, В.І. Ладика, Л.В. Боднарчук [та ін.]. – Суми: ТОВ ВТД «Університетська книга», 2007. – 616 с. 10. Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин / І.І. Ібатуллін, А.І. Чигрин, В.В. Отченашко [та ін.]; за ред. І.І. Ібатулліна. – Житомир: «Полісся», 2013. – 442 с. 11. Рекомендації з нормованої годівлі свиней / Г.О. Богданов, Є.В. Руденко, В.М. Кандиба [та ін.]; за ред. Є.В. Руденка, Г.О. Богданова, В.М. Кандиби. – К: «Аграрна наука», 2012. – 112 с. 12. Різничук І.Ф. Продуктивні якості поросят у віці від 41 до 60 діб за використання повнораціонного комбікорму, згідно з ДСТУ 4121-2002 [Електронний ресурс] / І.Ф. Різничук // Електронний науковий фаховий журнал «Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України». – 2016. - № 1 (58). – Режим доступу до ресурсу: http://nd.nubip.edu.ua/2016_1/21.pdf. 13. Різничук І.Ф. Продуктивність поросят при використанні комбікорму зі зниженою концентрацією кальцію і фосфору / І.Ф. Різничук // Хранение и переработка зерна. – 2016. - № 1 (198). – С. 65-67. 14. Різничук І.Ф. Продуктивні якості поросят у віці від 61 до 90 діб за використання повнораціонного комбікорму, згідно з ДСТУ 4124-2002 / І.Ф. Різничук // Зернові продукти і комбікорми. – 2016. - № 1 (61). – С. 47-50. 15. Свеженцов А.И. Комбикорма, премиксы, БВМД для животных и птицы / А.И. Свеженцов, С.А. Горлач, С.В. Мартыняк. – Днепропетровск: «АРТ-ПРЕСС», 2008. – 412 с.
REFERENCES 1. Durst L. Kormlenie selskohozyaystvennyih zhivotnyih / L. Durst, M. Vittman / Pod red. I. I. Ibatullina, G. V. Provatorova. – Vinnitsa, Nova Kniga, 2003. – 384 s. 2. Diachenko L. S. Osnovy tekhnolohii kombikormovoho vyrobnytstva / L. S. Diachenko, V. S. Bomko, T. L. Syvyk. – Bila Tserkva, 2015. – 306 s. 3. Hodivlia silskohospodarskykh tvaryn: pidruchnyk / I. I. Ibatullin, D. O. Melnychuk, H. O. Bohdanov [ta in.] ; za red. I. I. Ibatullina. – Vinnytsia: Nova Knyha, 2007. – 616 s. 4. Yehorov B. V. Tekhnolohiia vyrobnytstva premiksiv / B. V. Ehorov, O. I. Shapovalenko, A. V. Makarynska. – K.: Tsentr uchbovoi literatury, 2007. – 288 s. 5. Yehorov B. V. Tekhnolohiia vyrobnytstva kombikormiv: pidruchnyk / B.V. Yehorov. – Odesa: Drukarskyi dim, 2011. – 448 s. 6. Kapshtyk M. V. Dovidnyk mizhnarodnykh standartiv dlia orhanichnoho ahrovyrobnytstva / Navchalno-koordynatsiinyi tsentr silskohospodarskykh doradchykh sluzhb; za red. M. V. Kapshtyka, O. O. Kotyrlo. – K.: SPD Horobets H. S., 2007. – 356 s. 7. Karunskyi O. I. Naukove obgruntuvannia hodivli svynei / O. I. Karunskyi, O. P. Dashkovska, I. F. Riznychuk – Odesa, 2004. – 138 s. 8. Kombikormy povnoratsionni dlia svynei. Tekhnichni umovy: DSTU 4124-2002. – [Chynnyi vid 2004-01-01]. – K.: Derzhspozhyvstandart Ukrainy, 2003. – 14 s. 9. Normy hodivli, ratsiony i pozhyvnist kormiv dlia riznykh vydiv silskohospodarskykh tvaryn / H. V. Provatorov, V. I. Ladyka, L. V. Bodnarchuk [ta in.]. – Sumy: TOV VTD «Universytetska knyha, 2007. – 616 s. 10. Praktykum z hodivli silskohospodarskykh tvaryn / I. I. Ibatullin, A. I. Chyhryn, V. V. Otchenashko [ta in.] ; za red. I. I. Ibatullina. – Zhytomyr: Polissia, 2013. – 442 s. 11. Rekomendatsii z normovanoi hodivli svynei / H. O. Bohdanov, Ie. V. Rudenko V. M. Kandyba [ta in.] ; za red. Ie. V. Rudenka, H. O. Bohdanova, V. M. Kandyby. – K: Ahrarna nauka, 2012. – 112 s.
60
НАУЧНЫЙ СОВЕТ
№8 (204) август 2016 |
12. Riznychuk I. F. Produktyvni yakosti porosiat u vitsi vid 41 do 60 dib za vykorystannia povnoratsionnoho kombikormu, zghidno z DSTU 4121-2002 [Elektronnyi resurs] / I. F. Riznychuk // Elektronnyi naukovyi fakhovyi zhurnal «Naukovi dopovidi natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy». – 2016. - № 1 (58). – Rezhym dostupu do resursu: http://nd.nubip.edu.ua/2016_1/21.pdf. 13. Riznychuk I. F. Produktyvnist porosiat pry vykorystanni kombikormu zi znyzhenoiu kontsentratsiieiu kaltsiiu i fosforu / I. F. Riznychuk // Hranenie i pererabotka zerna. – 2016. - № 1 (198). – S. 65-67. 14. Riznychuk I. F. Produktyvni yakosti porosiat u vitsi vid 61 do 90 dib za vykorystannia povnoratsionnoho kombikormu, zghidno z DSTU 4124-2002 / I. F. Riznychuk // Zernovi produkty i kombikormy. – 2016. - № 1 (61). – S. 47-50. 15. Svezhentsov A. I. Kombikorma, premiksyi, BVMD dlya zhivotnyih i ptitsyi / A. I. Svezhentsov, S. A. Gorlach, S. V. Martyinyak – Dnepropetrovsk: ART-PRESS, 2008. – 412 s.
УДК 663.8, 664.782
Вплив термічної обробки рису
для приготування сусла у технології безалкогольних ферментованих напоїв Нгуен Фіонг Донг, аспірант, Олійник С.І., кандидат технічних наук, Прибильський В.Л., доктор технічних наук, Національний університет харчових технологій
Доведено перспективність застосування зерна рису для виробництва безалкогольних напоїв. Показано вплив термічної обробки рису для приготування сусла у технології ферментованих напоїв. Ключові слова: рис, ферментовані напої, сусло, термічна обробка Доказана перспективность использования зерна риса для производства безалкогольных напитков. Показано влияние термической обработки риса для приготовления сусла в технологии ферментированных напитков. Ключевые слова: рис, ферментированные напитки, сусло, термическая обработка
Р
ис є однією з найдавніших злакових культур планети, які вирощуються людиною. На сьогодні він залишається одним з найбільш продуктивних злаків, які вирощуються у сільськогосподарському виробництві. Вирощування цієї зернової культури пов’язано з агроекологічними умовами, які можуть регулюватися біологічними факторами. Незважаючи на те, що культура рису в нашій країні нараховує всього лише кілька десятиліть, вітчизняний рис може з успіхом конкурувати із кращими світовими зразками. За якісними показниками він не поступається закордонним сортам, а за смаковими і живильними властивостях перевищує їх, що підтверджується постійним стійким попитом у населення країни. Тому рис має найбільші перспективи збільшення своєї продуктивності серед усіх інших злакових культур, відповідно до реалізації галузевої комплексної програми «Рис України 2010-2015 роки», комплексної галузевої програми «Розвиток зерновиробництва в Україні до 2015 року», державної цільової програми «Зерно України 2009-2015». Рис — зернова культура, яка є дуже поживною при мінімальній кількості в ній жиру. На Русі рис називали «сорочинським пшоном». Встановлено, що в зерні рису містяться корисні для організму речовини: крохмаль — до 80%, жир — 0,5%, цукор — 0,5%, вітаміни групи В, А, Е и РР, фолієва кислота, різні мінеральні речовини, у тому www.hipzmag.com
числі залізо, калій, магній, фосфор, селен та ін., амінокислоти, жирні кислоти [1-3]. Крохмаль зерна рису швидко обволочує шлунок і усуває почуття голоду. Він позитивно впливає на травлення, сприяє виведенню шлаків, токсичних речовин, радіонуклідів. Білків у зерні рису відносно небагато (до 7-8%), але вони є більш повноцінними, ніж білки інших видів зернових культур. На сьогодні людство все частіше зустрічається з вродженим захворюванням — целіакією, пов’язаною з неможливістю вживання глютену. Рис не містить цієї особливої фракції рослинного білку, тому він є перспективною сировиною для виробництва нових видів харчових продуктів, в тому числі безалкогольних ферментованих напоїв. [2-3] Сучасні сорти рису селекціоновані у нашій державі Інститутом рису НААНУ і характеризуються, насамперед, різною тривалістю вегетаційного періоду, урожайністю тощо (табл. 1) [2-3]. В даний час український ринок безалкогольної продукції динамічно розвивається. Однак частка виробництва безалкогольних ферментованих напоїв не відповідає вимогам потреб суспільства. Квас є одним з давніх національних напоїв, який має неповторний смак, добре вгамовує спрагу і завдяки біохімічному складу має широкий спектр лікувально-профілактичних властивостей. Квас – продукт незавершеного спиртового и молочно-
61
| №8 (204) август 2016 Таблиця 1. Характеристика сортів селекції Інституту рису НААНУ Сорт Дніпровський Агат Янтарний Серпневий Престиж Дебют Україна-96 Пам’яті Гічкіна Антей Преміум Віконт Онтаріо
Вегетаційний період, діб
Урожайність, т/га
Склоподібність %
115 115 115 112 100 95 125 125 128 120 122 125
7,0 7,5 7,0 8,0 7,0 7,5 8,0 8,5 9,0 8,0 9,0 8,5
96 98 96 96 98 98 96 96 98 100 98 98
кислого бродіння сусла, який готують шляхом розчинення у воді концентрату квасного сусла або сусла, яке отримують з солодженої і несолодженої сировини (ячмінний та житній солод, житня мука, квасні хлібці) з додаванням до суслу цукру, дріжджів і молочнокислих бактерій [4-6]. Ринок безглютенових продуктів в України забезпечується в основному за рахунок продукції іноземного виробництва. Цим обґрунтовується актуальність проведення досліджень щодо використання зерна рису та встановлення необхідності його додаткового термічного оброблення при приготуванні рисового сусла у виробництві безалкогольних безглютенових ферментованих напоїв. Об’єкт дослідження – технологія ферментованих напоїв. Метою дослідження є вдосконалення технології ферментованих напоїв з використанням рису. Предмет дослідження – термічне оброблення зерна рису для приготування рисового сусла. Для цього необхідно було дослідити показники основної сировини та встановити доцільність термічної обробки рису перед приготуванням рисового сусла. Досліджували: рисові зерна без висівкової оболонки («білий» рис) згідно з ДСТУ 4965:2008 [7] сортів Агат, Престиж, Преміум. Зразки рису отримували з Науководослідного інституту рису НААН України. Агат створений методом індивідуального добору із гібридної популяції УкрНДС-2151 // Аm / Прикубанський у 1996 році. Ранньостиглий сорт з періодом вегетації 110115 діб. Число зерен у волоті 120-160 шт. У волоті остюки наявні, короткі, жовтувато-білого кольору. Маса 1000 зерен – 32,0-34,0 г. Технологічні якості зерна добрі. Загальний вихід крупи 69,4%, вихід цілого ядра 91,5%, плівчастість 15,0-16,0%, склоподібність 95,0-97,0%, тріщинуватість 4,0-5,0%, колір крупи білий [2-3]. Престиж створений методом індивідуального добору із гібридної популяції [Піонер / Дубовський-129 // ВНДІР-137] /// Спальчик. Період вегетації 105-110 діб. Волоть компактна, коротка, довжиною 14,0-15,0 см, несе 115-130 колосків, без остюків. Маса 1000 зерен 27,5-28,5 г. Загальний вихід крупи становить 68,5-69,0%, вихід цілого ядра 87,7-88,5%, склоподібність 95-97%, тріщинува-
62
Маса Загальний вихід Тріщинуватість, 1000 зерен, крупи, % г % 6 31,0 69,0 4 33,5 69,5 10 30,5 68,0 4 28,0 69,0 4 28,0 68,5 4 31,0 68,5 10 29,0 68,5 8 34,0 68,5 8 29,0 69,0 4 31,0 69,5 4 30,0 70,0 6 32,0 70,0
тість зерна 6,0-8,0%. Плівчастість зерна сорту Престиж становить 17,5-18,5% [2-3]. Преміум створений методом індивідуального добору із гібридної популяції [Піонер / Дубовський-129 // ВНІІР-137] /// Спальчик. Вегетаційний період середньостиглого сорту – 116-120 діб. Волоть компактна, коротка, довжиною 16,0-17,0 см, складається із зерен 115-130 шт., без остюків. Маса 1000 зерен 30,0-32,0 г. Загальний вихід крупи 69,0-70,0%, вихід цілого ядра 90,0-91,0%. Склоподібність – 95,0-97,0%, тріщинуватість – 4,0%, плівчастість – 18,5-19,0%. [2-3] В дослідженнях застосовували стандартизовані методики. Результати проведених досліджень систематизували і на основі сучасного програмного забезпечення обробляли математичними і статистичними методами аналізу. Аналіз літературних джерел показав, що рисові зерна можуть бути використані для приготування рисового сусла, однак недостатньо вивчено, який сорт є найбільш придатним для використання у технології ферментованих напоїв. В попередніх дослідженнях на першому етапі здійснювали вибір найбільш придатних сортів зерна рису української селекції на основі методу ранжування, які є найбільш популярними і перспективними для промислового вирощування в умовах України. Значний інтерес з точки зору біологічної цінності має показник здатності до проростання. Його визначали на четверту добу після початку замочування. Встановлено, що досліджувані сорти рису мали прийнятну здатність до проростання – понад 85-90%. В результаті досліджень було встановлено, що за фізико-хімічними та біологічними показниками найбільшу перевагу можна віддати рису сорту Агат, Престиж, Преміум, які будуть використовуватися в технології напоїв. Для квасу основною сировиною є концентрат квасного сусла, технологія якого передбачає термічну обробку, у суслі при цьому утворюються барвні речовини (меланоїдини), які посилюють аромат житнього хлібу у квасі. Проведено дослідження доцільності термічної обробки зерен рису та вплив її на перебіг процесу бродіння і формування смако-ароматичного профілю напою.
НАУЧНЫЙ СОВЕТ
№8 (204) август 2016 |
Сусло готували з використанням рисових зерен: без термічної обробки (зразок №1), термічно оброблених (обжарювання) протягом 15 хв. (зразок №2), термічно оброблених (обжарювання) протягом 15 хв. та після розварювання протягом 20 хв. (зразок №3). Рис після термічної обробки і без неї подрібнювали, оцукрювали, зброджували дріжджами Saccharomyces cerevisiae штаму МП-10. Зміну концентрації сухих речовин у суслі в процесі бродіння при використанні дріжджів МП-10 за температури 34оС наведено на рис. 1. Встановлено, що термічна обробка рису перед приготуванням сусла суттєво сповільнює процес бродіння і не покращує органолептичні показники готового напою. При цьому сортові особливості досліджених зразків рису суттєвого впливу на процес бродіння і показники бродіння не мають. У готовому ферментованому напої визначили титровану та активну кислотність (pH) та його дегустаційну оцінку (табл. 2 та рис. 2). Встановлено, що термічна обробка рису негативно впливає на показники кислотності сусла, суттєво сповільнює процес бродіння (на 9,6%), погіршує органолептичні показники готового напою на 2 бали. Висновки На основі теоретичного та експериментального досліджень встановлено недоцільність проведення термічної обробки рису. Таблиця 2. Кислотність ферментованого напою Вид рисового сусла Зразок № 1 Зразок № 2 Зразок № 3
Агат 1,20 1,05 1,00
Рис. 1. Зміна сухих речовин в суслі із рису сорту Агат при різних способах його термічної обробки
Рис. 2. Зміна сухих речовин в суслі із рису сорту Агат при різних способах його термічної обробки
Титрована кислотність, см3 Преміум Престиж 1,10 1,15 1,00 1,00 1,00 1,00
Агат 3,9 4,5 4,2
Водневий показник, од. pH Преміум Престиж 4,0 3,9 4,2 4,2 4,3 4,3
Л І Т Е РАТ У РА
1. Технологія безалкогольних напоїв: підруч. [Текст] / В.Л. Прибильський, З.М. Романова, В.М. Сидор та ін.; за ред. докт. техн. наук, проф. В.Л. Прибильського. – К.: НУХТ, 2014. – 312 с. 2. Види та особливості рису [Текст]: За ред. професора В.В. Морозова, В.В. Дудченко, Л.П. Діденко, М.В. Гай та ін. – Херсон: ХДУ, 2010. – 78 с. 3. Рослинництво / О. І. Зінченко, В. Н. Салатенко, М. А. Білоножко — К.: Аграрна освіта, 2001. — 591 с. 4. Напитки брожения – напитки, содержащие биологически активные вещества [Текст] / М.Н. Елисеев, Д.С. Лычников, Л.К. Емельянова, Т.И. Кузичкина // Пиво и напитки. – 2006. – № 3. – С. 32. 5. Технологія екстрактів, концентратів і напоїв із рослинної сировини: підруч. 6. [Текст] / В.А. Домарецький, В.Л. Прибильський, М.Г. Михайлов; за ред. В.А. Домарецького. – Вінниця : Нова Книга, 2005. – 408 с. 7. Домарецкий, В.А. Технология экстрактов, концентратов и напитков из растительного сырья: учеб. пособие / В.А. Домарецкий. – Москва: Форум, 2011. – 448 с. 8. Вимоги до рису вищого сорту ДСТУ 4965:2008. [Текст] – [Чинний від 2009-06-01]. – К.: – 18 с. 9. Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною ДСанПіН 2.2.4-171-10. [Текст] – [Чинний від 2010-07-01, із змінами від 2011-0815]. – К.: – 25 с.
www.hipzmag.com
63
ОФИЦИАЛЬНЫЙ ПРЕДСТАВИТЕЛЬ КОМПАНИИ SEFAR В УКРАИНЕ МП «РЕМИКС» 04563 99-760, 99-775, 99-926 Киевская обл., г. Белая Церковь ул.Привокзальная, 13 www.remix.com.ua remix@remix.com.ua SEFAR Обозначение
Размер ячейки (мкм)
Кол-во Кол-во Кол-во Кол-во Диаметр Диаметр Площадь ячеек ячеек на ячеек на ячеек на нити нити Стандартная просеивания на 1 см 1 см 1 дюйм 1 дюйм (мкм) (мкм) ширина (см) (%) (основа) (уток) (основа) (уток) основа уток
PA-3XXX-300
300
45
21,7
21,7
55
55
140
140
-
PA-3HD-300
300
34
19,5
19,5
50
50
200
200
158
PA-4XXX-280
280
45
23,8
23,8
60
60
140
140
115
PA-5XXX-250
250
46
26,5
26,5
67
67
120
120
115
PA-5HD-250
250
34
23
23
58
58
160
160
158
PA-6XXX-212
212
40
30
30
76
76
120
120
115
PA-6HD-210
210
34
29
29
74
74
150
150
115
PA-7XXX-200
200
39
30
30
76
76
120
120
115
PA-8XXX-180
180
39
36
36
91
91
100
100
115
PA-8HD-177
177
34
33
33
84
84
120
120
115
PA-8 1/2XXX-160
160
37
37,5
37,5
95
95
100
100
115
PA-9HD-150
150
38
41
41
104
104
90
90
-
PA-9XXX-150
150
38
41
41
104
104
90
90
115
PA-9 1/2XXX-140
140
37
44
44
112
112
90
90
115
PA-10 XXX-132
132
40
45
45
114
114
80
80
115
PA-10 1/2 XXX-125
125
37
48,8
48,8
124
124
80
80
115
PA-11XXX-118
118
37
49
49
124
124
80
80
115
PA-12XXX-112
112
37
55
55
140
140
70
70
115
PA-13XXX-100
100
32
57
57
145
145
70
70
115
PA-14XXX-95
95
33
60,6
60,6
154
154
70
70
158
PA-14 1/2XXX-90
90
36
67
67
170
170
60
60
136
PA-17XXX-80
80
35
68
68
173
173
60
60
115
ТЕНЗИОМЕТР
СТОЛ НАТЯЖКИ СИТ НА РАМКИ
КЛЕЙ QUICKTAL 5600