Тендітний океан і глибокі води синьої економіки by Helena Ivanova

guide

Цитати Сильвії Ерл та деякі факти, наведені у статті, взяті з сайту фундації Mission Blue (mission-blue.org) та однойменного фільму.

ТЕНДІТНИЙ ОКЕАН І ГЛИБОКІ ВОДИ СИНЬОЇ ЕКОНОМІКИ Записала: Олена ІВАНОВА

Щ О ТАКЕ ОКЕАН? «Могутній древній пращур, який породив все на Землі. Він глибший за найвищі гори, ширший за найбільші материки. Кількість його фауни значно переважає кількість мешканців над поверхнею води. Він — джерело повітря, ґрунту, корисних копалин — самого життя. Велетенський дім, в якому є місце всім — від материків до острівців. Він частує їх унікальним кліматом, загортає в рифи та течії, щоб кожному дісталося щось особливе. Тож і ми, люди, живемо в цьому домі». Стоп. А тепер давайте чесно: залишимо такі описи для промов на благодійних балах і для виступів скажених екологів. Що для нас насправді означає океан? Фактично.

«Темний і небезпечний паралельний світ, в якому можна потонути, в якому можуть з’їсти акули. Він — те, що треба приборкувати, бо нові наземні колонії, як в старі добрі часи Колумба, вже нізвідки взяти. Він — мовчазний виклик суші та людині: хто кого? З ним ніколи нічого не станеться, бо він сам про себе подбає. Найпочесніша його функція — без зайвого спротиву бути нашим ресурсом». Це реальна роль і місце океану в системі цінностей світової економіки. А вона формується з особистих систем цінностей всіх нас. Цей текст — про людину, яка керується дуже цікавими ідеалами. Про ідею такої очевидної та, якщо бути реалістами, нетипової для світу економіки. Та про океан — величний і неочікувано тендітний.

«60 РОКІ В ТО МУ НІХТО НЕ МІГ П Р ИП УС ТИТИ, Щ О ОКЕ АНУ МОЖ НА НАШ КОДИТИ. ТОД І ВІ Н З ДАВ АВ СЯ ЕД Е МО М НА ПЛАНЕТ І З Е М Л Я. А Л Е ЗАРАЗ ЦЕ ВТ РАЧЕНИЙ РАЙ» 6

СИЛЬВІЯ ЕРЛ ПІД ЧАС ВІЗИТУ ДО ПІДЗЕМНОЇ СТАНЦІЇ ФАБІАНА КУСТО НА ДНІ ЧЕРВОНОГО МОРЯ (2014 РІК)

С І Л ЬВ І Я Е РЛ І MI S S I O N B LUE Якщо у світі є людина, яка транслює любов, пристрасть і реальний досвід дослідження океану, то це Сильвія Ерл. Після Жака-Іва Кусто саме вона перша перейшла всі кордони можливостей, страхів і упереджень. Та навіть

October'19 | Airport magazine®

отримала неофіційне звання «Her Deepness» за найбільш глибоке занурення. Вона — легендарна океанографиня. Щоб перелічити її звання та досягнення, не вистачить всього журналу. Але річ не в титулах. А в тому, що ця жінка по-справжньому любить океан.

Airport magazine® | October'19

Вона пішла з високих посад компаній, політика яких не дозволяла їй говорити про те, що реально турбує. І повернулася до морської біології. Протягом останніх років Сильвія заснувала Mission Blue — ініціативу зі створення аналогів національних парків і заповідників в океані.

Вона покликана зробити так, щоб морська флора та фауна могли жити, незважаючи на нечувану агресивність промислового вилову риб та експлуатацію океану. Тож дамо слово їй, Сильвії Ерл — жінці, яка вже понад півстоліття досліджує океан.

guide

« КОЛ И МЕ Н І БУЛ О 1 0 , МИ Ж ИЛ И Н А БЕ Р Е ЗІ МЕ КС ИКА Н СЬКО Ї ЗАТО К И . ТОД І ТА М П РА ЦЮВА Л А ОД Н А Н АФТО ВИ Д О Б У ВН А М О РС ЬК А С ВЕ РД Л О ВИ Н А , З А РА З Ї Х 3 3 0 0 0 »

«Знання — це неймовірно важливо. Тільки обізнані люди усвідомлюють, що вони тісно пов’язані з океаном, що кожний їхній подих, кожна крапля води — його заслуга. Вони з більшою вірогідністю будуть дбати про нього, а не сприймати його, як місце відпочинку чи вилову риби». «Мій батько був відомий тим, що вмів ремонтувати абсолютно все. Коли я була маленькою, він вчив мене: розбираючи щось, ніколи не губи навіть найменші деталі та пам’ятай, як скласти їх разом. Розбираючи океан, ми загубили багато деталей, і де їх тепер шукати?» «У 1947 році, коли мені було 10, ми жили на березі Мексиканської затоки. Тоді там працювала одна нафтовидобувна морська свердловина, зараз їх 33 000. У 2010-му вибухнула лише одна платформа — це спричинило величезну техногенну катастрофу».

«Я бачу, як світ змінився — і це лише протягом мого життя. 60 років тому, коли почала досліджувати океан, ніхто не міг припустити, що йому можна нашкодити. Тоді він здавався Едемом на планеті Земля. Але зараз це втрачений рай. І не тому, що я була молодшою та дерева були великими. Це просто факт. Як і те, що ми повинні виправити цю ситуацію. Якщо не подбаємо про океан, все інше вже не матиме значення».

«Хто міг уявити, що люди здатні виловити стільки риби? Колись її було дуже багато. Навіть припустити, що вона може щезнути, було б дивно. Але це сталося — багато видів риб на межі зникнення». «Говорячи про ссавців, наземних і морських, треба пам’ятати про генофонд: чим менше стає популяція, тим ближчі схрещення. Через це у наступних поколінь дедалі більше хвороб і дедалі менше стійкості до складних природних умов, витривалості. Так вимирають види». «Я говорю так принципово про все це, просто тому що бачила на власні очі, як було до і що маємо зараз».

Т Р ОХ И С ТАТ И С Т И К И Планктон і водорості виробляють понад половину кисню, яким ми дихаємо З 1950 по 1998 роки в океані здійснили понад 100 тестових ядерних вибухів Протягом останніх 50 років зникла половина коралів У 2014-му порівняно з 1950-м лишилося: тихоокеанського тунця — 5%, акул — 10%, атлантичної тріски — 5% 90% риболовних промислів вже вичерпали себе, через загибель рифів та інші причини риба гине у гігантських масштабах Сьогодні 12% земель і тільки 2,5% океанів на планеті мають охоронний статус

October'19 | Airport magazine®

guide

С ИНЯ ЕКОНОМ ІКА Просто залишити у спокої океан, землю, тварин — це утопія. Куди подіти населення, яке вкрай швидко зростає? Нам потрібно дедалі більше їжі та ресурсів. Отже, необхідно знайти таку модель, яка дозволила б підвищити економічне

значення океанів, але не руйнувала б їх. Вперше термін «синя економіка» використав Гюнтер Паулі, член Римського клубу, 10 років тому. Ця концепція протистоїть традиційній ідеї економіки, яка націлена на зростання будь-якими способами, споживання всіх ресурсів і підвищення

доходів тих, хто має до них доступ без будьякого обмеження. Такий підхід не сталий. Лише декілька десятиліть подібного активного господарювання призвели до трагічних наслідків. Не просто для природи, яку хороші люди мають любити та охороняти, а для потенціалу економіки.

October'19 | Airport magazine®

А Л ЬТ Е Р НАТ И В НІ ПР И НЦИ ПИ С И НЬОЇ Е КОНОМ ІКИ : Природа ефективна по суті. А значить, сталий бізнес максимально використовує наявні матеріали та енергію, що знижує ціну для споживача. Всі процеси нетоксичні. Використовуються локальні ресурси, що відповідають екологічним і людськім потребам місцевої громади. Енергетичні ресурси наслідують природні явища. Суспільство завжди розвивається, щоб досягати більш високих рівнів ефективності (від ефективності до достатності та достатку). Завжди застосовуються принципи каскаду енергії та поживних речовин. Для інвестування в інновації залучаються кілька різних джерел прибутку. Відходи не залишаються: все, що створюється, цінне. Кожен процес і продукт відіграє унікальну роль у зайнятості населення. Наука постійно продукує інновації для вирішення системних проблем.

Airport magazine® | October'19

ЕКСПЕДИЦІЯ TEKTITE: СИЛЬВІЯ ЕРЛ ОЧОЛЮВАЛА ГРУПУ ДОСЛІДНИЦЬ, ЯКІ ПРОЖИЛИ ПІД ВОДОЮ ДВА ТИЖНІ, ВИВЧАЮЧИ МОРСЬКУ ФЛОРУ (1970 РІК)

ВП Е РШ Е Т ЕР М ІН « С ИН Я ЕКО Н О М ІКА» В И КОРИС ТА В Г Ю НТЕ Р ПА УЛІ, Ч ЛЕ Н Р И МС ЬКОГО К ЛУБУ, 1 0 РОКІВ ТОМУ

Це ще одна ідея, яку підтримали з високих трибун, а вона так і залишилася в протоколах ООН і книжках? Здається, ні. Світовий банк випускає портфоліо цінних паперів вартістю $3,7 млрд на проєкти синьої економіки. Це «сині облігації»: вкладені в них гроші йдуть на фінансування морських проєктів з позитивним впливом на екологію,

збереження морської флори та фауни, переробку сміття тощо. За прогнозами до 2030 року цей підхід стане таким само поширеним, як і класичний. З іншого боку, лідерами величезних країн, як-от США та Бразилія, стають люди, які не зважають на кліматичні зміни та всіляко підтримують підходи, протилежні сталим. Та варто сподіватися, що людство визнає себе частиною, а не конкурентом природи. Раніше, ніж це вже не матиме значення. Бо, як відомо, планета та океан точно виживуть, навіть без нас.