« ЕСТЕТИКА
РА ДОС ТІ ІНГР ІД Ф ЕТ ЕЛ Ь Л І , УС ПІ ШНА НЬ Ю- Й О РКС Ь К А ДИЗ А ЙНЕ РКА І З БЛ И С КУ Ч О Ю К АР ’ Є Р О Ю , Я КО С Ь ВИР ІШ И Л А Д О С Л І Д И Т И ПР И Р ОД У РА Д О С Т І. ЦЕ З А ХО П ЛЕ ННЯ Т Р И ВАЄ ВЖ Е 11 Р О КІ В. ВО Н А МАЄ ДЕ Щ О ВЕ Л Ь М И Ц І КАВЕ, Щ О Б Р О З К АЗ АТ И Н А М! Текст: Олена ІВАНОВА
Одного разу я відклала кар’єру бренд-стратегині та пішла здобувати освіту промислової дизайнерки. Вибрала цю спеціальність, тому що хотіла знаходити розв’язання глобальних проблем, робити серйозні речі для сталого розвитку та змінювати світ. Й от мій дипломний проєкт готовий, кожна деталь продумана, і я сподіваюся, що професори це оцінять. «Твої роботи викликають в мене почуття радості», — сказав один із них. Інші захитали головами, погоджуючись. «Радість? Я тут, щоб робити реальні речі, а не викликати почуття!» Але потім серйозно задумалася про те, як речі із матеріального світу можуть бути джерелом почуттів, чогось зовсім нематеріального? Нас вчили, що щастя та радість не ззовні, а всередині нас. Тоді ж чому ми так радіємо заходам сонця, чому запалюємо свічки та прикрашаємо ялинки? Потім почала запитувати оточення про речі, які викликають у них радість. Багато хто називав одне й те саме. З отриманих даних зробила мудборд на стіні своєї студії. І які ж зображення траплялися найчастіше? Веселки, феєрверки, курені на деревах, кульки та бульбашки, морозиво, конфетті й таке інше. Класифікуючи їх, побачила закономірність: речі здебільшого були кольоровими, округлими, невагомими та симетричними. Зрозуміла, що між жорстким світом фізичних речей та ефемерним всесвітом почуттів точно є короткий шлях. Він називається естетикою. Естетикою радості». Про неї і поговоримо!
Ви постійно наголошуєте, що в гонитві за щастям ми забуваємо про радість. Чому люди схильні шукати щось дуже абстрактне, коли є конкретніші та реальніші речі? Думаю, тому що ми схильні асоціювати щастя з великими віхами життя: одруження, придбання будинку, нова посада. Тому що «ось тоді прийде щастя й залишиться тут». У гонитві за великим щастям пропускаємо речі, які дарують радість тут і зараз. Наприклад, щоб здобути підвищення, починаємо проводити менше часу з родиною, не приділяємо увагу хобі (а саме вони дарують радість). Зазвичай ці речі здаються несуттєвими порівняно з великим щастям, якого прагнемо. Проблема в тому, що, отримавши врешті омріяне, ми насолоджуємося цим короткий час. А потім хочемо нове підвищення, нову «віху щастя». Водночас маленькі моменти радості насправді мають сильніший ефект — безпосередньо впливають на фізіологічні механізми: здоров’я, рівень стресу та психологічну стійкість. Унаслідок цього ми стаємо більш відкритими до світу, людей та можливостей.
26
INSPIRE | January ‘21
January ‘21 | INSPIRE
27