Intercity onboard magazine листопад/2015

І Н Т Е Р В’Ю

·

АНАЛІТИКА

·

МАНДРІВКИ

·

СТИЛЬ

magazine ЛИСТОПАД / 2015

·

П ОД І Ї ІНТЕРВ’Ю З ІНВЕСТОРОМ

Олександр Ярославський

Харків місто номера

НАЙБАГАТШІ ХАРКІВ’ЯНИ

П’ятеро успішних харківських бізнесменів розповідають про інвестиційний клімат рідного міста

ЛІОН

Незабутній день в одному з найкрасивіших міст Франції

НЕОЧІКУВАНЕ ТРІО

Тест-драйв гібридних Porsche Cayenne, Panamera та 918 Spyder

ВІТАЛЬНЕ СЛОВО / WORDS OF WELCOME

ШАНОВНІ ПАСАЖИРИ! Щиро вітаю вас у нашому поїзді «Інтерсіті+»! У листопаді працівники залізниць України святкуватимуть професійне свято — День залізничника. Саме цього дня, 4 листо‑ пада 1861 року, з Відня до Львова прибув поїзд — це був перший поїзд, який прослідував територією України. І сьогодні, завдяки наполегливій та самовідданій праці залізничників, ви можете насолоджуватися швидкими та комфортними подорожами поїз‑ дами «Інтерсіті+». У цей нелегкий час політичної та економічної нестабільності у країні забезпечуються ритмічні перевезення, а вчинки багатьох залізничників в умовах ситуації, яка склалася на сході України, без перебільшення треба називати героїчними. Тому з нагоди професійного свята хотів би привітати всіх колег і побажати миру та міцного здоров’я — все інше буде досягнуте завдяки вашій працьовитості та цілеспрямованості. Невдовзі розпочнеться сезон зимового відпочин‑ ку, і поїзди «Інтерсіті+» до Львова та Трускавця стануть у нагоді, адже завдяки їм пасажири зможуть швидко та ком‑ фортно дістатися до курортів Західної України. Принагідно інформую, що перевезення лиж є безкоштовним. Ми продовжуємо розвиватися, щоб стати ще ближ‑ чими до потреб пасажирів. Про всі новинки ви зможете дізнатися на сторінках нашого журналу, на но‑ вому сайті Української залізничної швидкісної компанії www.intercity.gov.ua та на офіційній сторінці в мережі Facebook. Дякуємо, що обрали нас! Приємної подорожі! Директор Української залізничної швидкісної компанії Леонід Лобойко

4

#11 / 2015

DEAR PASSENGERS, I am pleased to welcome you in our INTERCITY+ train.

In October, the railway employees of Ukraine celebrate their professional holiday – Railwaymen Day, as October 4, 1861, was the day when a train arrived from Vienna to Lviv.

It was the first train to travel through the Ukrainian land.

Today, thanks to our employees’ hard and dedicated work you can enjoy fast and comfortable INTERCITY+ trips.

During the challenging times of political and economic instability, they ensure smooth railway service, and the deeds of many our railwaymen can be literally called heroic considering the situation in the East of Ukraine.

So, on the occasion of the professional holiday I would like to congratulate all colleagues and wish them peace and good health, as all the rest can be achieved through their hard work and dedication.

The winter holiday season is coming, and INTERCITY+ trains to Lviv and Truskavets will come in handy, as you can get to the recreation areas of Western Ukraine quickly and comfortably. I take this opportunity to remind you that skis can be transported free of charge in our trains.

We continue our development efforts to become even closer to our passengers’ needs. Stay updated on our company’s news on the pages of this magazine, on our new website www.intercity.gov.ua or our official Facebook page.

Thank you for choosing our company!

Have a pleasant journey!

Sincerely, Leonid Loboiko, CEO, the Ukrainian High‑Speed Railway Company

ЗМІСТ 22 Місто номера — Харків

46 Харківський бізнесмен Юрій Сапронов

28 Правила інвестора Олександра Ярославського

76 Тест-драйв гібридних Porsche

44 «Харків переживає куль‑ турну деградацію»

Книговидавець Олександр Красовицький розповідає про особливості створення інтелек‑ туального продукту в Харкові

У ФОКУСІ

10 Події у Харкові, Україні, світі 16 Книги

Нові книги: ««Скрізь як удома. Як ми продали житло, змінили своє життя та побачили світ» і «Робота рулить!»

28 «Гроші люблять тишу»

Мультимільйонер Олександр Ярославський розповідає, чому для нього так важли‑ во, аби в Україну зайшли іноземні інвестори

18 Кіноман

32 Анатомія міста

20 Ідеальний попутник

34 Проспекти, що ди‑ хають свободою

Новинки кіноекрану: «Хороше вбивство» та «Марсіянин» Технічні новинки для тих, хто любить подорожувати без зайвих речей

МІСТО НОМЕРА / ХАРКІВ

22 Заручник географії

Промислова специфіка наклала свій відбиток на Харків — про‑ тягом довгих років місто повіль‑ но адаптувалося до сучасних реалій. Війна й економічна кри‑ за прискорили цей процес

6

#11 / 2015

Замість слів: Харків у цифрах

Прогулянка вулицями Харкова, ввічливого і то‑ вариського, наче здав‑ на нам знайомого

40 «Перша столиця» — не комплімент для Харкова» Бізнесмен Всеволод Кожем’яко — про аграрний потенціал Харківщини, підпри‑ ємницький дух свого рідного міста і небайдужих городян

46 «У Харкові живе багато та‑ лановитих людей, які ство‑ рюють новий бренд міста»

Бізнесмен Юрій Сапронов розмірко‑ вує над причинами, які стримують економічний потенціал Харкова

50 «Робити добро — це при‑ родний стан для людини»

Бізнесмен Олександр Фельдман — про важливість благодійнос‑ ті та вплив добрих справ на якість людського життя

54 Тяглова сила

Рецепт успіху від Харківського тракторного заводу: нові рин‑ ки збуту, технологічні інновації та філософія бізнесу Toyota

56 Затишок великого міста

Ви сприймаєте Харків як велике місто, де багато простору та мо‑ нументальних споруд, що при‑ гнічують своєю величчю? Ми спробуємо довести, що Харків може бути камерним і затишним

ЗМІСТ

40 Засновник холдингу «Агротрейд» Всеволод Кожем’яко

86 Модні тренди осені 56 Вісім цікавих місць у Харкові

ПРАКТИКА

64 «Пасажир повинен відчу‑ вати комфорт і безпеку»

Виконуючий обов’язки генерального директо‑ ра «Укрзалізниці» Олександр Завгородній — про ключові етапи реформування галу‑ зі залізничних перевезень

ВУЛИЦЯМИ МІСТА

70 На березі Рони

Прогулянка французьким Ліоном може стати незабутньою, навіть якщо на неї у вас лише кілька годин

АВТОCITY

Можливості гібридних Porsche Cayenne і Porsche Panamerа та нового Porsche 918 Spyder СТИЛЬ

82 Верхній шар

Найважливіша покупка осін‑ ньо‑зимового сезону... Як не помилитися у виборі? Кілька ко‑ рисних порад від професіонала

86 Модний гід

Останні модні колекції верх‑ нього одягу для чоловіків

90 Живий аксесуар

Як домашні тварини створю‑ ють імідж своїм господарям

76 Несподіваний ряд

94 Інформація «Інтерсіті»

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ: Леонід Лобойко Олександр Красноштан Олена Савицька

ЗАСНОВНИК ТА ВИДАВЕЦЬ: ТОВ «АЙ КОМ»

Ваш власний примірник. Розповсюджується безкоштовно тільки у вагонах потягів ДП «Українська залізнична швидкісна компанія».

ВІДПОВІДАЛЬНИЙ ЗА ВИПУСК: Ігор Шворов

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ, ВИДАВЦЯ: 04050, Україна, м. Київ, вул. Мельникова, 12, тел./факс: (044) 222 60 61 www.icom.co.ua

РЕКЛАМНИЙ ВІДДІЛ: тел.: (044) 222 60 61, (066) 878 82 82 e-mail: info@icom.co.ua

Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серія КВ №21623-11523Р від 02.11.2015, видане Міністерством юстиції України.

© 2015 Підписано до друку 02.11.2015 р. Дата виходу 09.11.2015р. Тираж: 10 000 примірників У журналі використані фотоматеріали з фотобанку www.shutterstock.com, www.image.net. Усі права на матеріали, опубліковані у журналі Intercity onboard magazine, належать ТОВ «АЙ КОМ». Передрук без письмового дозволу заборонений.

Використовувати частково або повністю матеріали та фотографії, опубліковані у журналі, без письмового дозволу видавця заборонено. Редакція не несе відповідальності за достовірність інформації, що міститься у рекламних оголошеннях. Надіслані матеріали не рецензуються і не повертаються.

ДП «Українська залізнична швидкісна компанія», м. Київ, вул. Привокзальна, 3, тел./факс: (044) 406 99 10

№1 ЛИСТОПАД 2015

8

#11 / 2015

Думки авторів не завжди збігаються з позицією редакції. Довідкова інформація для пасажирів надана

Надруковано ТОВ «Видавничий Будинок «Аванпост-Прим», м. Київ, вул. Сурікова, 3, корпус 3, тел.: (044) 251 18 33, (044) 251 27 68

У ФОКУСІ / ПОДІЇ / ХАРКІВ

Концерт до 80‑річчя Людмили Гурченко (12 листопада, ХНАТОБ)

З

наменита харків'янка Людмила Гурченко народилася 12 листо‑ пада 1935 року. Задля того, щоб згадати актрису та співачку в день її народження, у рамках однієї кон‑ цертної програми об’єднаються артисти з різних «світів»: хореограф і телеведучий Дмитро Коляденко й гітарист дуету 5’nizza Сергій Бабкін, поп‑співачка Ірина Білик і балетмей‑ стер‑авангардист Раду Поклітару, керівник відомого джаз‑кабаре Дмитро Хоронько і режисер Оксана Байрак. Найпочеснішим гостем за‑ ходу стане відомий актор Олексій Петренко, який зіграв у фільмі за участю Гурченко «Двадцять днів без війни» одну зі своїх найяскра‑ віших епізодичних кіноролей. У програмі вечора — спілкування з глядачами, пісні з репертуару ар‑ тистки, хореографічні номери.

Конкурс театральної фотографії (12–28 листопада, галерея «Мистецтво Слобожанщини»)

К

онкурс «П’ята стіна» цього року відбу‑ деться втретє. Його організатори знову пропонують гостям однієї з найбільших харківських художніх галерей «по‑новому поглянути на театральне мистецтво». Досягти цієї мети допоможе театральна фотографія, що перетворює «рушійний» театр на миттєвий, звертає глядацьку увагу до окремих плас‑ тичних і світлових образів. Інакше кажучи, організатори конкурсу шукають фотографів, здатних зафіксувати те, чого не помічає ані глядач, ані навіть режисер того чи іншого спектаклю. У рамках вистави будуть представ‑ лені 50 кращих фотографій із числа поданих на конкурс. Хто переможе — стане відомо після 10‑го жовтня, а нагородження лауреа‑ тів відбудеться в ході відкриття експозиції.

Ніч рекламожерів (6 листопада, ХНАТОБ)

«Н

очі рекламожерів» придумав французький кіноман і колекціонер Жан Марі Бурсико. Одного разу він став свідком того, як працівники кінотеатру в його рідному місті Марселі викидають за непотрібністю плівки з рекламними роликами. Це вразило Бурсико, адже він був упевнений в тому, що варто зберігати навіть таке «кіно». Тому вирішив довести усьому світу, що це справді кіно й воно потребує уваги, аналізу та любові. Рекламні ролики, які Жан Марі щороку, почи‑ наючи з божевільних 1980‑х, презентує своїм глядачам, провокують, інтригують і збуджують або просто розважають не менш, ніж повноцінні кінострічки. У ли‑ стопаді відбудеться українська презентація нової «рекламожерської» збірки сезону 2015/16. Серед зірок, яких можна буде побачити на екрані, — Леді Ґаґа, Жан‑Клод Ван Дамм і Софі Марсо. Тематика: від авто та домашніх тварин до різдвяних свят.

10

#11 / 2015

У ФОКУСІ / ПОДІЇ / УКРАЇНА

Vinnytsia Adolphe Sax Festival 2015 (6–8 листопада, Вінниця)

Б

ельгієць Адольф Сакс, який народився 200 років тому, не має жодного відно‑ шення до Вінниці. Втім, цей факт не заважає українському місту вже вдруге приймати у себе музичний фестиваль імені великого винахідника. Встановити точ‑ ний день народження саксофона навряд чи можливо, тому захід відкриватиметься у день народження Сакса — лекцією у Вінницькій дитячій музичній школі, при‑ свяченій обом. Наступними днями очікується декілька майстер‑класів від україн‑ ських саксофоністів з Вінниці, Одеси та Києва. 8 листопада майже всі головні гості фестивалю гратимуть разом на завершальному концерті під назвою «Класика. Сучасність. Джаз». Також на святі музики запланований виступ Вінницького квар‑ тету саксофоністів — місцевого колективу, що дебютував на торішньому VASF.

Ніч у Львові (13–15 листопада, Львів)

«Б

уде холодно і круто», — запевняють організатори чергового нічного львівського марафону культурного збагачення: впродовж декількох осінніх ночей гостям фес‑ тивалю запропонують відвідати майже сотню екскурсій, перформансів і вистав у місцевих театрах, музеях, галере‑ ях. «Ніч у Львові» — традиційний захід, у програмі якого щоразу трапляються нові сюрпризи. Наприклад, спеціальна «сакральна» програма у місцевих храмах або прогулянка вночі до Ратуші. Відстежувати все найцікавіше серед чис‑ ленних заходів «Ночі» можна за допомогою спеціального мобільного додатка. Втім, можна бродити у пошуках розваг навмання: тут їх вистачає, тому помилитися неможливо.

12

#11 / 2015

Mad Professor у Києві (15 листопада, Київ)

К

омусь уродженець Гайани і громадянин Великобританії Mad Professor відомий як автор альбому реміксів на тріп‑хоп‑гурт Massive Attack та інших численних колабо‑ рацій з поп‑зірками. Фахівці знають його як одного з най‑ визначніших людей у музиці даб. Корифей модного жанру, який спеціалізується не на клубному, а на «кореневому», ямайському його різновиді, виступить у Києві слідом за ще однією дабовою іконою, Лі «Скретчем» Перрі. До того ж на відміну від престарілого Перрі й усупереч своєму псевдоніму, Mad Professor ще не занурився з головою в нетрі растаман‑ ського безумства й зіграє, скоріш за все, атмосферний, але цілком зрозумілий необізнаній публіці концертний сет.

У ФОКУСІ / ПОДІЇ / СВІТ

Лойкратхонг (25 листопада, Таїланд)

Н

езвичайне свято Лойкратхонг відзначається в день повного місяця листопада у декількох країнах Азії, з найбільшим розмахом — у Таїланді. У цього традиційного тайського свята — буддистські корені. У день Лойкратхонга тайці за участю усіх бажаючих (як відомо, буддизм є найбільш терпимою та відкритою світовою релігією) пускають по воді кратхонги — листяні плоти зі свічками, які символізують сяйво вчення їхнього легендарного вчителя. Задля свята люди прикрашають свої домівки паперовими ліхтариками. У результаті кожне тайське поселення, від дахів одноповер‑ хових будинків до проточної води у каналах, яскраво сяє. А в місті Чиангмай, що на півночі країни, свято супрово‑ джується масовою ходою з музикою, ляльковими вистава‑ ми, танцями та виступами майстрів бойових мистецтв.

Парад до Дня подяки (26 листопада, Філадельфія, штат Пенсильванія, США)

Д

ень подяки святкують лише в Північній Америці, але завдяки кіно та серіалам про існування свята знає кож‑ ний. Залучатися до традицій головної «сімейної урочистості» США краще за все у «святковій столиці» — Філадельфії. Серед численних парадів Дня подяки філадельфійський вважається наймасштабнішим, а також найбільш старовинним (цього року він відбудеться 96-го разу). Головний атракціон усіх ана‑ логічних парадів — велетенські повітряні кулі у вигляді героїв поп‑культури, історичних персонажів, смачних страв та бага‑ то чого іншого. Триває дійство близько трьох‑чотирьох годин.

Різдвяний ярмарок у Будапешті (27 листопада — 31 грудня, Будапешт, Угорщина)

З

аздалегідь із задоволенням підготуватися до зимових свят можна у багатьох куточках Європи, але краще за все робити це на масштабному ярмарку в Будапешті. Подібні заходи проходять в угорській столиці не перше десятиліття. 1998 року будапештський ярмарок пережив своєрідний «ребрендинг» — він офіційно здобув статус «фестивалю національного духу». Лялькові театри, виступи місцевих джазменів, циганський гітарний мануш, виставки робіт народних майстрів — туристи завжди знайдуть, чим себе тут зайняти. Особливо приємно познайомитися з місцевою кухнею: на ярмарку представлено ціле розмаїття м’ясних та солодких страв і міцних напоїв.

14

#11 / 2015

У ФОКУСІ / КНИГИ

Побачити Париж і… Секрети корпоративної відправитися до Флоренції культури Google Правила переїзду — на сторінках книги «Скрізь як удома. Як ми продали житло, змінили своє життя та побачили світ».

Н

азва книги говорить сама за себе. Це не розповідь про чергову подорож, а історія кардинальних жит‑ тєвих змін. Як запевняють автори книги, змін на кра‑ ще. Зробити це ніколи не пізно, потрібно лише трохи хоробрості та рішучості, щоб здійснити перший крок. Подружжю Лінн та Тіму Мартін було майже 70, коли вони вирішили покинути насиджене місце й вирушити у далеку подорож. Саме про це вони завжди мріяли. Правильна підготовка — запорука успіху. Перше, що вони зробили, — продали свій дім та інвестували отри‑ мані за нього гроші. Після цього настала черга ретель‑ ного планування: вони вивчали маршрути, бронювали авіаквитки та готелі, шукали вигідні варіанти. Географія подорожей явно вказувала на сміливість подружжя: від Мексики й Туреччини — до Європи та Марокко. Розповідь зачаровує читача з перших сторінок. Легка мане‑ ра подачі матеріалу автором — Лінн Мартін — робить книгу схожою скоріше на захоплюючий детектив, ніж на мемуари. Яскраві описи різних куточків землі та пригод подружжя до‑ повнює життєва мудрість і лайфхаки від досвідчених турис‑ тів. Все це разом перетворюється на історію, яка надихає. Ця книга буде надзвичайно корисною тим, хто давно мріє, але не може наважитися вийти зі своєї зони комфор‑ ту. Лінн пише: «Ми навчилися приймати зміни, час від часу мінятися ролями (творець і муза, мрійник і реаліст). Стали більше спілкуватися та познайомилися з тисячами людей. Наше життя цікаве та захоплююче». Який висно‑ вок? Життя надто коротке, щоб відкладати його на потім.

16

#11 / 2015

Книга «Робота рулить!»: що коїться в стінах компанії, де працюють щасливі люди.

У

Google працюють близько 60 000 співробітників. Це кращі уми з усієї планети — професіонали в області програмування й аналітики, чудові менеджери, маркето‑ логи та інші фахівці. І завдяки успішній організації ро‑ бочого колективу Google не тільки збільшує свій дохід, а й залишається одним з найкращих роботодавців світу. У книзі з промовистою назвою «Робота рулить!» віце‑­ президент з персоналу Google Ласло Бок розповідає, чому більшість людей у світі бажають працювати саме в Google, й як компанія відбирає кращих з кращих. Автор докладно описує, як Google приймає нових співробітників — усі менеджери дотримуються єдино‑ го стандарту: наймайте лише тих, хто кращий за вас. Окрім того, Бок розповідає про атмосферу всередині ком‑ панії й розкриває секрети корпоративної культури. У книзі зроблено акцент не тільки на успішних, а й на невдалих кейсах. Наприклад, оригінальні підходи до по‑ шуку нових кандидатів не завжди дають належний ефект. Також автор описує випадок, коли Google хотіла скороти‑ ти споживання шкідливої ​​їжі серед працівників компанії, проте ця ініціатива з тріском провалилася. Керівництву довелося шукати менш нав’язливі рішення проблеми зай­ вої ваги та поганого самопочуття співробітників. Книга буде цікавою як топ‑менеджерам і HR‑фахівцям, так і штатним працівникам. Фахівці з роботи з персона‑ лом дізнаються, як винаймати кращих і управляти ними, а також отримають детальну інструкцію зі створення успішного колективу. Співробітники ж візьмуть на заміт‑ ку прийоми постановки цілей і взаємодії з колегами.

У ФОКУСІ / КІНОМАН

«Хороше вбивство» (Ендрю Ніккол)

Я

к і ще один важливий торішній американський фільм — «Снайпер» Клінта Іствуда, «Хороше вбивство» — це драма про людський фактор у військо‑ вих операціях Сполучених Штатів на Близькому Сході. На щастя, на відміну від фільму Іствуда, «Вбивство», нехай і з запізненням, дісталося українського прокату. Спокусливо було б сказати, що режисер Ендрю Ніккол, чий фірмовий жанр — антиутопія, зняв стрічку про «страшне майбутнє, в яке ми вже потра‑ пили». Але насправді у режисера вийшла інтимна історія навіть не про проблему морального вибору простого солдата, а про те, що сама постановка цього пи‑ тання заводить у глухий кут. Солдату на війні нічого не залишається, як, стик‑ нувшись із надлюдською неадекватністю всього, чому він присвятив життя, на противагу цьому силою позбавити себе залишків людяності. Свою гуманістичну

тезу Ніккол про­і люстрував, зобра‑ зивши будні майора Ігана, пілота дистанційно керованих дронів, які бомбардують близькосхідні міста, у зворушливому виконанні Ітана Хоука. Здається, режисер зняв свою найкращу стрічку з часів дебютної «Гаттаки».

«Марсіянин» (Рідлі Скотт)

Н

е так часто серед голлівудських блокбастерів із суперзірками та величезними бюджетами з’являються стрічки‑обманки, які по факту є зовсім не тим, чим здаються на перший погляд. Кожен розуміє, на що чекати, дивлячись начальні титри чергового Marvel — а ось «Марсіянин» ветерана кінематографу Рідлі Скотта для багатьох може бути сюрпризом. Тут немає злодіїв, практично відсутня лірика, ще менше екшена: герої тільки те й роблять, що балакають один з одним, копаються у комп’ютерах або займаються щоденними побутовими справами. Незважаючи на науково‑­ фантастичний сюжет, цей фільм не схо‑ жий ні на що, зроблене останніми роками у цьому жанрі в Голлівуді — як, звісно, й на «розмовні» стрічки або ексцентричні комедії. «Марсіянин» не надто нагадує роман програміста Енді Віра, за яким він був заснований. Скотту вдалося зроби‑ ти масове кіно, що вибивається зі своєї епохи й робить оригінальний, але досить монотонний сюжет неймовірно захо‑ плюючим. Окрім того, автор «Чужого» начебто переконує сам себе: космос може бути не лише кошмаром з малюнка Ґіґера, а й чудовою ґіковською пригодою ніби зі сторінок збірки «Фізики жартують».

18

#11 / 2015

У ФОКУСІ / ТЕХНОЛОГІЇ

Ідеальний попутник Пропонуємо дві технічні новинки для тих, хто любить подорожувати без зайвих речей. ТТЕКСТ: ОЛЕКСІЙ ЛЕЩУК

Маленький чарівник

Виробники техніки, зокрема Apple, випускають смартфони без роз’єму для карток пам’яті. Аналогічні моделі присутні в асортименті Samsung, LG, Meizu та деяких інших компаній. За відсутності доступу в інтернет це дещо ускладнює обмін даними. У нагоді стане бездротовий зчитувач карток пам’я‑ ті MobileLite Wireless G2 виробництва американської компанії Kingston. Він створює власну бездротову мережу Wi‑Fi, до якої підключаються мобільні пристрої, після чого користувач може під’єднати флеш‑накопичувачі та вико‑ нувати різноманітні операції з файлами. Пристрій обладнано акумулятором на 4640 мА·год, який забезпечує до 13 годин роботи. Також їм можна скористатися для підзарядки мобільних телефонів, коли поблизу немає вільної розетки. Для зручного використання MobileLite Wireless G2 доступні мо‑ більні додатки для платформ Android, iOS та Kindle Fire. Також пристрій використовується і як звичайний кардридер з інтерфейсом USB 2.0.

Мобільна міць

Сучасний геймерський лептоп стане у нагоді не лише шану‑ вальникам комп’ютерних розваг. Він знадобиться і там, де забракне потужності звичайним мобільним комп’ютерам. Ноутбук ASUS GL552JX, незважаючи на супер­потужність, майже не відрізняється від масових лептопів. Так, пристрій вагою у 2,4 кг отримав розповсюджену діагональ 15,6 дюйма. Ноутбук виготовлено в корпусі з міцного пластику, чорні панелі оздоблено технологічним орнаментом, а червоні елементи надають пристрою самобутнього й агресивного вигляду. На відміну від багатьох аналогів, інженери ASUS зробили дисплей матовим, що робить його менш чутливим до від‑ блисків світла. Ноутбук оснащено продуктивним процесором Intel Core i5/i7, який разом із потужною відеокартою NVIDIA

20

#11 / 2015

GeForce GTX 950M гарантує досить високий рівень швидкодії системи, комфортний для більшості сучасних ігор. Модель має вдосталь сучасних інтерфейсів для підключення перифе‑ рії та інших пристроїв. Клавіатура підсвічується, а клавіші, які найчастіше використовуються в іграх, виділені додатково. Доповнює оснащення моделі звукова підсистема SonicMaster. Зазвичай автономність не є сильною рисою ігрових моделей лептопів, батареї ASUS GL552JX вистачає на годину‑півтори гри або до трьох годин відтворення відео. Ресурсу батареї цілком достатньо, щоб за необхідності трохи попрацювати в дорозі. Користувач має змогу самостійно проводити заміну жорсткого диска, пам’яті та встанови‑ ти надшвидкий накопичувач стандарту М2.

МІСТО НОМЕРА / ХАРКІВ

Харків місто номера

22

#11 / 2015

Заручник географії Промислова специфіка наклала свій відбиток на Харків — протягом довгих років місто повільно адаптувалося до сучасних реалій. Війна й економічна криза прискорили цей процес. ТТЕКСТ: СВІТЛАНА РЯБОВА

Х

арків вийшов з індустріаль‑ ної епохи, запевняє Сергій Політучий, президент групи компаній «Фактор» — од‑ ного з найбільших в Україні ви‑ давництв. «Я можу назвати Харків містом на роздоріжжі, — говорить він. — Це стан, коли місто навпомацки визначає свої сенси та майбутнє». Втім, активна трансформація Харкова припала не на кращі часи. До фрон‑ ту — всього 300 км. Війна несе в місто біль і горе: переповнені госпіталі та сотні тисяч вимушених переселен‑ ців. На Харків припав найбільший потік біженців з Донбасу — місто прийняло понад 300 000 людей. Регioн межує з Російською Федерацією — до найближчого російського села від Харкова лише 40 км. Більш ніж у половини жителів родичі та дру‑ зі живуть у Росії. Робота багатьох харківських підприємств тримаєть‑ ся на російських замовленнях.

Відлуння війни

Погіршення відносин з Росією помітно вплинуло на промисловість і торгівлю. Керівництво ДП «Електроважмаш», одного з найбільших у світі виробників турбогенераторів і тягових електродви‑ гунів, перевело частину колективу на скорочений робочий тиждень. Близько половини замовлень підприємству забезпечував російський ринок. У Харківського державного авіа‑ ційного заводу проблеми ще біль‑ ші. Впродовж останніх років на підприємстві працював лише один цех з виробництва частини фюзе‑ ляжу для літаків Ан‑148 і Ан‑140, які збирають на території Росії. Тепер підприємство простоює.

Схожа ситуація має місце практично на всіх харківських державних заводах. Єдине виключення — підприємство «Турбоатом». У нього обсяги замовлень з боку РФ не зменшилися. Цьому є по‑ яснення. У «Турбоатома» не так багато конкурентів у світі — з десяток. Їхня про‑ дукція значно дорожча, ніж у харківського підприємства. Крім того, «Турбоатом» — давній постачальник своєї продукції на російській ринок і має ексклюзивні контракти на сервісне обслуговування. Приватні підприємства гнучкіші за державні. Проте і їм не так легко знайти альтернативні російському ринки збуту. Взяти хоча б Харківський тракторний завод — незважаючи на те що близько 65% його акцій належать російсько‑ му бізнесмену Олегу Дерипасці, ри‑ нок Росії для харківських тракторів виявився закритим. ХТЗ змушений шукати нові канали для експорту. Інший приклад — «УПЕК». Підшип­ никовому заводу, що входить до струк‑ тури концерну, й до кризи доводилося активно боротися за замовлення росій‑ ської залізниці з місцевими конкурентами. Зараз ризики втратити клієнта у підпри‑ ємства набагато вищі. У заводу є партнери і в Україні, втім, і вони також прив’язані до російського ринку. До кризи «УПЕК» постачав третину своєї продукції україн‑ ському Крюківському вагонобудівному за‑ воду (КВБЗ). Той же, у свою чергу, близько 70% вагонів продавав у Росію. Протягом перших шести місяців цього року КВБЗ не випустив жодного пасажирського вагона. Виробництво вантажних вагонів скоротилося на 80% порівняно з 2014‑м. Чиновники з Харківської ОДА запев‑ няють, що ситуація в промисловості регіону в цілому краще, ніж по Україні. Вони посилаються на дані Державного

комітету статистики, згідно з якими за перше півріччя 2015 року промислове виробництво в Україні впало на 18%, а у Харкові — на 17,4%. Але є нюанс: таку статистику харківським підприєм‑ ствам забезпечив обвал виробництва в Донецькій і Луганській областях. За рів‑ нем падіння виробництва в Україні Харків посідає четверте місце після Донецька, Луганська та Кіровограда. У тому ж Дніпропетровську промислове виробни‑ цтво за півроку скоротилося на 10,2%.

Пульс міста

Швидше, ніж у середньому по Україні, в Харкові знижуються обсяги екс‑ порту та імпорту. За шість місяців 2015‑го місто втратило 38,5% товар‑ ного експорту та 37,9% імпорту. Гірше справи лише у Донецькій, Луганській та Кіровоградській областях. Але, незважаючи на таку динаміку, торгівля, як і раніше, відіграє надзви‑ чайно важливу роль в економіці міста. Ринок «Барабашово», що розташова‑ ний недалеко від центральної частини Харкова, займає площу майже 75 га. Він забезпечує роботою близько 10% жителів міста й одягає, мабуть, кожного друго‑ го харків’янина. Також тут здійснюють оптові закупівлі бізнесмени з СНД. Наразі торговельні ринки Харкова пере‑ живають трансформацію: імпортні товари поступово витісняються місцевими. «Через девальвацію гривні возити товари з Китаю, а тим паче з Туреччини й ЄС, стало невигідно, — констатує Олександр Чумак, голова Харківської обласної гро‑ мадської організації «Асоціація приватних роботодавців». — Проте активізувалися харківські цехи з пошиття одягу — своєю продукцією вони заповнюють місце‑ ві ринки та починають забезпечувати

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

23

МІСТО НОМЕРА / ХАРКІВ нею й мешканців інших міст України. Наприклад, сьогодні на харківські під‑ приємства припадає до 35% виробництва всього взуття, яке продається в Україні». Насправді «цеховики» були важливим активом міста ще з початку 1990‑х. На пошитті одягу багато відомих в Україні бізнесменів заробили свій перший капітал, наприклад, Анатолій Ґіршфельд або Вадим Рабінович. Однак як міні‑ мум останні 10 років підприємства з пошиття одягу працювали переважно на великі російські міста — відшивали колекції одягу для їхніх магазинів. «Сегмент виробництва одягу дина‑ мічно розвивається, — зазначає Марина Лосєва, fashion-консультант, фахівець з розвитку fashion‑брендів. — При цехах і міні‑фабриках усе частіше з’являються дизайн‑бюро, де експериментують з ди‑ зайном і технологією виробництва». Ще один важливий тренд — чітка спеціаліза‑ ція колекцій і виробництв. Формуються чіткі напрямки: вечірня мода, casual, smart casual тощо. «Деякі великі роздріб‑ ні мережі, що раніше продавали товар з Китаю та Туреччини, зараз відкривають власні виробництва або навіть розро‑ бляють власні бренди, — розповідає Лосєва. — Ще одна позитивна тенденція: місцеві бізнесмени не розміщують свої замовлення на виробництво одягу в Китаї, а роблять локальний аутсорсинг». Останнім часом у Харкові акти‑ візувалася інтернет‑торгівля. За

24

#11 / 2015

словами Чумака, до кризи річний приріст тут перевищував 60%, а мину‑ лого року ринок збільшився удвічі. З початком кризи і зростанням комунальних платежів у місті почав розвиватися енергозберігаючий напря‑ мок — торгівля імпортним обладнанням та виробництво власного, розробле‑ ного харківськими винахідниками. Окремий пласт — сфера IT. Це дуже молодий бізнес, який між тим дозво‑ лив Харкову увійти до трійки міст‑­ лідерів з розвитку високих технологій. «Харківська мерія показала нам центр адміністративних послуг, який реаль‑ но знаходився на хорошому україн‑ ському рівні, але що здивувало мене найбільше: досить високого рівня були аналітичні рішення МВС, розроблені харківськими програмістами», — за‑ значає Яніка Мерило, співзасновник ІСТ Competence Centre (створений для підтримки розвитку державних IT‑рішень та електронного уряду в Україні). Багато готові говорити харків’яни і про книжкове видавництво — поліграфія в структурі міста, звичайно, маленька, але дуже горда галузь — близько 80% книг в Україні видається трьома підприємства‑ ми, одне з яких розташоване у Харкові.

Бонуси та мінуси

До кризи Харків неодноразово посідав перші рядки в різноманітних рейтин‑ гах: «найкраще місце для проживання»,

«найкраще місто для інвестицій» тощо. Йому і зараз вдається зберігати не‑ погані позиції. Багато в чому завдяки якісній інфраструктурі, яку перша столиця України отримала в якості бонусу від проведення Євро‑2012. До чемпіонату з футболу в Харкові були приведені до ладу дороги, відремонто‑ вані фасади на центральних вулицях, впорядкована вулична торгівля, по‑ будовано кілька нових станцій метро, ​​ модернізовано стадіон та аеропорт. Інвестори навіть планували зробити повітряні ворота міста хабом, але еко‑ номічна криза у країні зводить поки що ці плани нанівець. З початку 2014 року з аеропорту пішло п’ять авіакомпаній, три з яких працювали у сегменті лоукост. Поліпшення взаєморозуміння та готовності співпрацювати з боку міс‑ цевої влади та перевіряючих органів бізнесмени не бачать. Рівень корупції, запевняють підприємці, не змінився. «Бізнес‑клімат у місті погіршився — через кризу купівельна спроможність людей впала, замовлення пішли на спад, а от апетити контролюючих органів не зменшилися», — підкреслює Чумак. «Нинішня влада орієнтується на бюджет‑ ників, а не підприємців — а це ті, хто заробляє, платить податки та дає роботу іншим. При цьому з бізнесу намага‑ ються вичавити останнє. Незважаючи на помітні реформи в МВС, основні корупційні інструменти — прокуратури та суди, і там нічого не змінилося», — зазначає Юрій Сапронов, засновник і власник Superior Golf & Spa Resort. Адміністративне навантаження на бізнес у Харкові величезне. Звідси й високий рівень бюрократії: отрима‑ ти будь‑яку виписку, довідку, інфор‑ мацію — справа довга та клопітка. Заважає розвиватися регіону відсут‑ ність послідовної політики: кожен новий губернатор береться за розвиток нового проекту, а кожний наступний про нього просто забуває. Так, Арсен Аваков у бут‑ ність губернатором планував створити індустріально‑промислову зону «Рогань», наступний губернатор — Михайло Добкін — презентував приватно‑дер‑ жавний проект «Село майбутнього», але обидві ідеї так і не були реалізовані. Нинішній губернатор Харківської облас‑ ті Ігор Райнін нещодавно оприлюднив «Стратегію розвитку області на період до 2020 року». Плани у документі — масш‑ табні, але здаються бізнесменам цілком реальними. Головне, щоб ця стратегія теж не залишилася лише на папері.

МІСТО НОМЕРА / ПЕРСОНА

Олександр Ярославський:

«Гроші люблять тишу» Мультимільйонер Олександр Ярославський розповідає, чому для нього так важливо, аби в Україну зайшли іноземні інвестори. ТТЕКСТ: АЛІСА ІЛЛІНСЬКА

З

асновник інвестиційної групи DCH Олександр Ярославський — один із найбагатших бізнесменів не лише в рідному Харкові, а й в Україні. За різними оцінками, капі‑ тал Ярославського складає від $770 млн до $900 млн. Створити потужну біз‑ нес‑імперію підприємцю допоміг його талант своєчасно і влучно інвестувати кошти у перспективні компанії та ніші.

DCH управляє активами в галузях ри‑ тейлу, нерухомості, транспорту, а також готельному бізнесі. Серед інвестиційних проектів групи — готель Premier Palace Hotel Kharkiv, Міжнародний аеропорт Харків, харківський стадіон, мережа ТРЦ «Караван» та ін. Ярославський не став виключенням — як і більшість українських бізнесменів, останнім часом він активно цікавиться аграрним бізнесом. Вже вдруге за його ініціативи в одному із терміналів харківського аеропорту проходить Agroport — по‑ тужне триденне дійство, що об’єднує сільськогосподарську виставку і фо‑ рум, учасники та спікери якого об‑ говорюють найактуальніші питання

аграрного бізнесу. Agroport‑2014, за словами Ярославського, перевершив очікування, тому його засновник вирішив проводити цей захід щороку. Основна ціль подібних форумів — за‑ цікавити потенційних інвесторів. Чому Ярославський, який сам є надзвичайно активним інвестором, переймається тим, як залучити до України додаткові гаманці? Про це мільярдер розповів в інтерв’ю журналу INTERCITY. Тема залучення інвестицій наразі для вас є надзвичайно актуальною. Які галузі, на ваш погляд, можуть за нинішніх умов привернути увагу інвесторів? Україна — це більше 42 млн населення, тому вона завжди цікавитиме інвесторів, за будь‑яких умов і часів. Утім, основ‑ на, мабуть, на сьогодні проблема — це воєнний конфлікт в Україні. Інвестор ніколи не вкладатиме кошти в країну, яка переживає вкрай нестабільну ситуацію. Так, ми ведемо переговори з великою кількістю фондів і компаній, проте у всіх одне питання: коли у вас настане мир і спокій? Що їх може зацікавити? Що

«Немає гострої необхідності «приводити за руку» інвесторів — коли вони зрозуміють, що сюди вигідно вкладати кошти, вони самі прибіжать» 28

#11 / 2015

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

29

МІСТО НОМЕРА / ПЕРСОНА Україна може їм запропонувати? У нас представлені майже всі галузі, в яких акумулюються кошти інвесторів у інших країнах: аграрний сектор, нафто‑ і газо‑ видобування, ІТ‑індустрія. Ми є цен‑ тром Європи, у нас зосереджено 30% світового запасу чорнозему, величезні залізорудні запаси, величезний люд‑ ський потенціал. Основне питання — це питання спокою. Всі чекають, коли в країні стабілізується ситуація. Залученням інвестицій в Україну тією чи іншою мірою намагаються займатися і бізнесмени, і політики, і чиновники. Про це дійсно багато говорять. Проте вам, напевне, простіше спілкуватися з інвесторами, адже ви і самі вкладаєте кошти у різні галузі й розумієте, на чому в першу чергу слід акцентувати в діалозі з іноземними партнерами. Ви маєте рацію — ми з ними спілку‑ ємося однією мовою. Але зараз ми обговорюємо не рентабельність і окуп‑ ність проектів, а політичну ситуацію. І саме тому, що я дуже добре розумію логіку інвесторів, у мене немає ілюзій щодо їхньої готовності до роботи над реальними проектами за нинішніх умов. Я жодним чином не можу впли‑ нути на вирішення воєнного конфлікту. Все, що я можу, — організовувати заходи на кшталт Agroport. Це єдиний спосіб переконати людей у доцільності інвес‑ тування. Будь‑який інвестор у першу чергу прагне спокою. Всі ми знаємо відомий вислів: «Гроші люблять тишу». Я чудово розумію, про що ці слова. Проте ви організували Agroport — незважаючи на конфлікт, сьогодні учасники форуму обговорюють перспективи й інвестиційну привабливість української аграрної галузі. Сільське господарство — один із локо‑ мотивів української економіки. Лише на Харківщині зосереджено 2,4 млн га землі сільськогосподарського при‑ значення, із яких 2 млн га — рілля. Як такі масштаби можуть залишити інвесторів байдужими? Моя ціль, як харків’янина, — максимально про це їм розповісти. Саме Agroport є тим майданчиком, де люди, поспілкував‑ шись між собою, краще зрозуміють потенціал Харківщини, та подумають, а чи не вкласти сюди кошти? У мене немає звички зупинятися на півдорозі, якого б проекту це не стосувалося. Тому я маю намір продовжувати започатко‑ вану традицію щорічного проведення

30

#11 / 2015

Agroport. Цього року форум зібрав помітно більше учасників, ніж у 2014‑му. Тобто людей моя ідея зацікавила. Чи плануєте ви самі інвестувати в аграрний бізнес? Я завжди вивчаю можливості для нових інвестицій. Аграрний біз‑ нес — не виключення. Втім, поки що конкретних проектів у мене немає.

економіку, потрібен не один десяток і не одна сотня інвесторів, налашто‑ ваних на довгу та серйозну гру. Кожен має займатися тим, що йому найкраще вдається. Якби я був лікарем, наприклад хірургом, я б пересаджував серце… ні, у випадку з Україною я б пересаджував мозок… але не про те мова. Я не лікар, я — інвестор. І я максимально нама‑ гаюся реалізуватися у цій царині.

Якщо все ж таки вирішите вкласти кошти, підете шляхом прямих чи портфельних інвестицій? Я сам люблю займатися бізнесом. Щодо портфельних інвестицій в Україні — я, чесно кажучи, поки що мало в них вірю.

В які проекти ви інвестуєте зараз? Наразі я розвиваю тему торгової неру‑ хомості та ритейлу. У нас є «Каравани», ми продовжуємо зростати в цьому секторі. Підтримуємо на гідному рівні ті проекти, які у нас вже є.

Тобто якби ви захотіли зайнятися аграрним бізнесом… …я б займався цим бізнесом самостійно.

Ви, як і раніше, інвестуєте переважно в Україну? Не плануєте глобалізувати свої капіталовкладення? В основному, так. У мене є кілька зарубіжних проектів, але значною мірою йдеться про українські інвести‑

Створили б власний аграрний холдинг? Саме так!

«Лише на Харківщині зосереджено 2,4 млн га землі сільськогосподарського призначення, із яких 2 млн га — рілля. Як такі масштаби можуть залишити інвесторів байдужими?» Власники найбільших в Україні аграрних холдингів останнім часом часто привозять до країни потенційних інвесторів‑іноземців, показують їм свої компанії, розповідають про перспективи ведення бізнесу в нашій країні. У вас є такі знайомі іноземні інвестори, яких ви особисто привозите в Україну? Я постійно веду діалог з компаніями та фондами зі Швейцарії та США. Втім, я не волів би їх називати, адже роботу над якимись конкретними проектами у нас не розпочато. А я не люблю пустих балачок — заявляти слід про конкрет‑ ні факти реальної співпраці. Немає гострої необхідності «приводити за руку» інвесторів — коли вони зрозумі‑ ють, що сюди вигідно вкладати кошти, вони самі прибіжать. Наше завдання на даному етапі — постійно нагадува‑ ти про нашу країну та її потенціал. А навіщо це вам? Ви — крупний інвестор. Чому для вас настільки важлива присутність в Україні інших гаманців? Дійсно великі справи самотужки не ро‑ бляться. Для того щоб підняти українську

ції. За кордоном на нас не надто чека‑ ють, там і своїх інвесторів вистачає. Наскільки Харків є інвестиційно привабливим порівняно з іншими містами України? Харків — моє рідне місто, яке завжди мене цікавило. Я більшою мірою за‑ робляв гроші в інших регіонах. Але, враховуючи, що живу я саме тут, мені довелося, засукавши рукави, зайнятися облаштуванням міста. Якщо ти живеш тут і у тебе є можливість покращити життя тих, хто живе поряд з тобою, варто цим скористатися. Із таких міркувань я виходив, коли будував Premier Palace Hotel Kharkiv, стадіон та аеропорт. Ваша логіка: вкладати у Харків зароблене в інших містах? Так склалося, адже у Харкові я майже нічого не заробляв. Можна сказати, не заробляю до сьогодні. Проте я тут живу, а тому повинен приділяти увагу бла‑ гоустрою рідного міста. Якщо ж тра‑ питься можливість заробляти у Харкові, я намагатимусь її не прогавити.

МІСТО НОМЕРА

Харків 1991

протягом 2015 року

міст-побратимів

4

17

2

приватних підпріємців у Харкові

32

#11 / 2015

24

% ,8

7

за цим показником регіон займає четверте місце в Україні

9

iншi

6

2 в Україні посідає Харківський метрополітен за протяжністю ліній

40

% ,0

Джерело: відкриті дані, прес-служба Харківської міської ради, Державна служба статистики України

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

33

МІСТО НОМЕРА / ПРОГУЛЯНКА

Проспекти, що дихають свободою Прогулянка вулицями Харкова, ввічливого і товариського, наче здавна нам знайомого. ТТЕКСТ: ОЛЬГА ГЕМБІК

34

#11 / 2015

Й

ого проспекти дихають на повні груди, бо центральною міською забудовою передбаче‑ но багато простору й повітря. На якійсь із центральних вулиць можна вловити знайомий запах смаженого м’яса і, на свій подив, таки відшукати «Чебуречну» із кованими стільцями часів дитинства. А у підземці мало не піввагона небайдужих пасажирів порадять, як зруч‑ ніше дістатися зі станції метро «Холодна гора» на «Архітектора Бекетова»...

Найбільша площа Європи

Фрагменти дежавю з радянського мину‑ лого переслідуватимуть уже з Південного вокзалу, візитної картки Харкова. Це дуже контрастне місце, що завдає настрою всій прогулянці. Тут визначаємося, під яким кутом приглядатися до Харкова. Песимістичний погляд легко вловить обвислі дроти над трамвайним кільцем в обжитому безхатченками найближчо‑ му сквері, теплотраси та розбиті шибки Центрального базару. Оптиміст же перш за все зверне увагу на модернізовану Привокзальну площу та зграї голубів, яких можна годувати, почуваючись туристом посеред залюдненого європейського міста. Розглядати Харків зазвичай починають із площі Свободи. 12 га асфальту й бру‑ ківки — забагато не лише для прогулянок, а й для парадів. Зате харків’яни називають улюблену визначну пам’ятку найбіль‑ шою у Європі й вимірюють її у мос‑ ковських Червоних площах. Їх начебто поміщається на цій території п’ять. На площі Свободи знаходиться ви‑ знана в усьому світі будівля — символ конструктивізму, відомий серед міс‑ цевих «Держпром». Дім Державної промисловості тривалий час мав славу першого у Європі хмарочоса. До речі, дуже якісно зведеного, бо навіть під час окупації Харкова, коли фашисти на‑ магалися підірвати приміщення, по‑ шкодити вдалося лише каналізацію.

Любов і танки

Наче скельця у калейдоскопі, змінюють одна одну вулиці — привиди з минулого: 2‑ї П’ятирічки, 17‑го Партз’їзду, 50‑річчя ВЛКСМ. А запитай у харківської молоді, як розшифровується п’ятибуквена абревіа‑ тура молодіжної організації, — знизува‑ тимуть плечима. У них давно свої кумири й ідеали. Добре знають, що побачення варто призначати на площі Архітекторів, біля пам’ятника закоханим із фонтаном, які ось уже 12 років як злилися у палкому поцілунку. Ці постаті можна побачити на

всіх весільних фотографіях харківських молодят. Композицію часто називають «Бухенвальд» або «Дистрофіки», що аніяк не шкодить романтичному фле‑ ру. А у фонтані комунальники щомі‑ сяця виловлюють кілограми монет, які кидають, аби задобрити Амура. Попри розміри, площа Свободи — не єдина центральна у місті. Площа Конституції теж гідна заздрощів будь‑яко‑ го пристойного міста. Тут височіє мону‑ мент із патріотичним «Слава Україні». А зовсім поруч — міський історичний музей з експозицією військової техніки під відкритим небом. Для любителів мілітарі не зайвим буде проїхатися з екс‑ курсією на Харківський бронетанковий ремонтний завод, де вміло ремонтува‑ ли Т‑64, Т‑80, Т‑72. Минулого століття Харків був одним із найбільших центрів військово‑промислового комплексу за часів Союзу, а нині танки «Оплот» заводу імені Малишева закуповують для озброєння армій Далекого Сходу.

Трикутник віри

Найгарніші храми старого міста ство‑ рюють православний трикутник на тлі Харкова. Центр його загубився серед чудового скверу з фонтаном‑каскадом. Найстаровинніша будівля Харкова — Покровський собор XVII століття — виконаний у стилі козацького бароко. У дзвіниці Успенського храму на пагорбі можна насолоджуватися концертами в залі органної та камерної музики. Благовіщенський собор — справжня зна‑ хідка для тих, хто розуміється на архітек‑ турі. Балкансько‑візантійські риси у фасаді собору чудово співіснують із готикою. Дороги від храмів сходяться у сквері біля пам’ятника Григорію Сковороді. Він не лише констатує, що Харків не‑ дарма отримав славу студентської столиці, а й наче спростовує свої слова: «Світ ловив мене, але не піймав». Бо тут, серед безтурботного студентства, він, здається, свій, і таки впіймався. Конспекти, навушники, кросівки і селфі — все це є у харківських скверах. Місто недарма вважають студентською столицею України. Нині тут готують спеціалістів у 69 вузах, а це понад 200 000 студентів. А от першим навчальним закладом був Імператорський універ‑ ситет, відкритий ще 1805 року. Зараз це Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. Тут навчалися і пра‑ цювали одразу три лауреати Нобелівської премії: біолог Ілля Мечников, економіст Семен Кузнець, фізик Лев Ландау.

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

35

МІСТО НОМЕРА / ПРОГУЛЯНКА

Найавторитетніша фігура Харкова — архітектор Олексій Бекетов, затримався біля головного корпусу університету будівництва й архітектури на Сумській. Точніше, його бронзовий пам’ятник, зведений на пожертви містян. За вісім років, що він тут стоїть, студентська братія встигла до блиску натерти його черевики. Хтось сказав, наче це га‑ рантує успішне складання іспитів.

Кладовище — цирк — фонтан

У сквері навпроти Оперного театру найкраще гуляється ввечері. Надто вже гарно цієї пори підсвічується фон‑ тан‑альтанка «Дзеркальний струмінь». Для ілюмінації задіяли 135 прожекто‑ рів, а світлові відтінки змінюються від лілового до кольору морської хвилі, пісочного і блакитного у безлічі варіацій. Прогулюючись навколо фонтану, який знаходиться під захистом ЮНЕСКО, складно уявити, що колись на цьому місці було кладовище, а потім Мироносицька церква. Коли 1930 року її знесли, вигідний шмат землі у центрі міста хотіли віддати під цирк. Але потім відкрили тролей‑ бусне депо. За легендою, вид із вікна обласного комітету партії на транспорт і дроти не сподобався Хрущову. Тож архітектори почали гарячково мізкувати,

36

#11 / 2015

чим потішити око першого секретаря партії. Зупинившись на фонтані‑аль‑ танці, швиденько приурочили її від‑ криття до річниці перемоги у війні. Цікаво, що маленьку копію цього фонтана можна побачити на тій‑таки площі Архітекторів. Тут зібрані мініатю‑ ри головних харківських пам’яток, сім міських чудес. Так з’явилися міні‑«Дер‑ жпром», Успенський, Покровський і Благовіщенський собори, місцевий пам’ятник Тарасові Шевченку, житловий «Дім зі шпилем» у стилі сталінського ампіру, і звісно ж, «Дзеркальний струмінь».

Дім з мавпою, кафе з котами Сучасні тенденції й мода зухвало змі‑ нюють розмірений чіткий стиль життя Харкова. І от уже суворі сірі будинки прикрашаються об’ємними графіті. Відомі харківські креативники, автори найбіль‑ шого в Україні портрета Тараса Шевченка та космонавта Гагаріна, прикрасили сюрреалістичними малюнками будинок у Плеханівському провулку. Сім фантас‑ тичних сюжетів, серед яких велика мавпа, рожевий спрут, Кінг‑Конг, космонавт,

червоний короп, і 300 балончиків із фар‑ бою перетворили будівлю на нову візитівку міста. Шукаючи потрібну вулицю, харків’я‑ ни тепер орієнтуються на «дім із мавпою». Є й більш «традиційно» розмальо‑ вана стіна — на вулиці Гоголя. Дух письменника та його творів вдалося передати у чорно‑жовтих фарбах у су‑ часному, зовсім не шароварному ви‑ конанні. А є й сміливіші зображення: Гоголь бадьорий, сплячий Гоголь, Гоголь, що грає на баяні, та інші фантазії. Щоб відчути атмосферу міста, варто відвідати кафе «Чердак», що на Сумській, або Kitty Сafe на Чернишевського. Почаювати тут можна у компанії великої котячої сім’ї. Тваринок доз‑ воляють брати на руки, пестити, при‑ гощати стравами із котячого меню. У стилі революційної епохи оформ‑ лено названий на честь героя роману Михайла Булгакова ресторан «Шарикоff». Його поділено на п’ять зон — є тут їдальня професора Преображенського, кабінет, операційна, улюблений трактир Шарікова «Стоп‑сигнал» і стилізова‑ ний вагон‑ресторан «Харків — Париж». Меню теж задовольнить найвибаг‑ ливіший смак, чого варті хоча б наз‑ ви, як от суші‑меню «Абир‑валг». До Харкова хочеться повертатися знову і знову. Бо тут кожен будинок, навіть кожен камінь бруківки, сповнений історією та ле‑ гендами. Повертатися варто ще й для того, аби на його широких проспектах відчути, як це — дихати вільно, на повні груди.

МІСТО НОМЕРА / ПЕРСОНА

40

#11 / 2015

«Перша столиця» — не комплімент для Харкова» Бізнесмен Всеволод Кожем’яко — про аграрний потенціал Харківщини, підприємницький дух свого рідного міста і небайдужих городян. ТТЕКСТ: МАКСИМ БІРОВАШ, АЛІСА ІЛЛІНСЬКА

В

севолод Кожем’яко — засновник одного з найуспішніших в Україні аграрних холдингів «Агротрейд». Компанія, головний офіс якої знаходиться у Харкові, входить до десятки найбільших зерноекспортерів країни. Крім торгівлі сільгосппродукцією, холдинг займається вирощуванням зернових культур на орендованих на Харківщині та в інших областях 65 000 га. Власник «Агротрейду» вже кілька років поспіль фігурує у рейтингах найбагатших людей України. Втім, Кожем’яко зовсім не схожий на класичного доларового мультиміль‑ йонера. Він не поспішає переносити офіс компанії до столиці, а свій дім — до одного з міст старої Європи. Кожем’яко залиша‑ ється відданим харків’янином. Більше того, він став на захист рідного міста, щойно на сході нашої країни спалахнув воєнний конфлікт. Всеволод заснував фонд «Мир і порядок», який фінансує потреби укра‑ їнських бійців. Цим бізнесмен не обмежу‑ ється — він часто сам буває на передовій. Наша з ним зустріч відбулася у Харкові 14 жовтня, у День захисника України. Для Всеволода це свято має особливе значення. Що зараз є головною умовою для ефективного аграрного бізнесу в Україні та чи існують якісь особливі умови для Харківської області? У принципі, ведення бізнесу в Харкові та у Харківському регіоні мало чим

відрізняється від ведення бізнесу у будь‑якій іншій області. Я думаю, що ті умови, які повинні бути створені біз‑ несменам, що працюють в агросекторі області, наразі не створені й ніхто цим не займається. Та насправді й створювати нічого ж не потрібно. Єдине, що треба, — стримати запал місцевих чиновників, які розглядають агрокомпанії виключно як… …дійних корів? Точно. Або я б сказав, ставляться до них як до джерела збагачення. І тому коли у будь‑якої з компаній закінчується договір із державою на оренду землі та настає час переукладати його, чиновники радісно потирають рученята, очікуючи, що зараз прийде велика компанія і всім їм заплатить. А якщо компанія не заплатить? Тоді землі будуть простоювати й ніхто там нічого не робитиме. Це означає, що не буде коштів, щоб сплатити оренду, не буде робочих місць, не буде виробництва. Так що зараз я не бачу якогось революцій‑ ного комфорту, створеного для аграріїв. У кожного міста, в кожній області є свої ключові, так би мовити, опорні галузі, на яких тримається та зростає економіка. Які галузі є основними для Харківщини? Харківська область і Харків — це взага‑ лі багатий регіон. І якщо будуть втілені у життя ті ідеї децентралізації бюдже‑ ту, які обіцяло керівництво країни, то,

я впевнений, що у Харкова й області шансів жити краще буде більше, ніж у будь‑якого іншого міста. Тому що основою економіки Харкова завжди була промисловість і машинобудуван‑ ня. Хоча сьогодні, на жаль, ця галузь не демонструє гарних показників. Машинобудування та промисловість дуже залежали від замовлень з Росії. Через це такий спад? Чим його можна компенсувати? Так, спад є. Але ж у Харкові є кілька підприємств оборонпрому, які ожили у зв’язку з відомими подіями і збільшен‑ ням попиту на військову техніку. Їх про‑ дукція буде затребувана ще протягом довгого часу. Крім цього, у Харкові добре розвинена нафтогазова галузь. Це і газо‑ переробний завод в Шебелинці, і багато пiдприємств, які розробляють надра у регioні. До речі, і компанiя Shell планує видобувати сланцевий газ у регiонi. Чи можна сказати, що аграрна галузь належить до основних на Харківщині? Так, звичайно. Незважаючи на те що агропромисловий комплекс активно в області розвивався лише протягом останніх семи років, наразі сільсько‑ господарські компанії стали одними з ключових гравців у формуванні бюджету регіону. Зараз Харківська об‑ ласть виробляє близько 4 млн т зерна.

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

41

МІСТО НОМЕРА / ПЕРСОНА Це істотна частка в національному ви‑ робництві. Я сподіваюся, що аграрна складова ростиме й надалі, збільшуючи свою частку в обласній економіці. Як вплинули на умови для бізнесу на Харківщині останні події в Україні? Харків завжди був багатий на підпри‑ ємців, і городяни вміли вести справи. Але великі бізнес‑проекти вимагають великих інвестицій, яких зараз немає. Інвестицій не вистачає як у цілому Україні, так і нашому регіону зокрема. Через політичну кризу та воєнні дії західні інвестори не дуже активні на нашому ринку. Або не настільки активні, як нам би того хотілося. Ми розуміємо, що рано чи пізно ці події припиняться й інвестор повернеться сюди, тому що Харків — це дуже перспективне місто. Чи навідуються на Харківщину інвестори з метою оцінити бізнес‑­потенціал регіону? Останнім часом ваші колеги, власники великих холдингів, привозять до України своїх знайомих із Саудівської Аравії або Китаю. Інвестори з Середньої Азії давно цікав‑ ляться Україною. Ми потрібні їм для забезпечення їхньої продовольчої безпеки. Вони шукають джерела виробництва про‑ дуктів і сільськогосподарської продукції. Україна їм найбільше підходить і логістич‑ но, і за обсягом необхідних інвестицій. Їх не треба привозити, вони приїдуть самі. Я не вірю в усі ці показні візити — когось там привіз міністр, когось — прем’єр. Якщо в інвестора є інтерес до України, є кошти та бажання їх вкласти, то він сам знайде сюди шлях. Окрім того, будь‑якому інвестору потрібно пам’ятати, що йому доведеться мати справу не лише з дер‑ жавою, а й з українським бізнесменом. Вітчизняні підприємці нічого просто так інвестору не даруватимуть. Усе відбу‑ ватиметься на паритетних умовах. І тут уже не важливо, хто привіз — міністр, прем’єр‑міністр або ще хтось. Тим більше, що завдання влади полягає не в тому, щоб привезти сюди інвестора, а в тому, щоб створити для нього максимально сприят‑ ливі умови. Приміром, швидко оформити необхідні документи та забезпечити йому захист вкладень. Адже привезти в Украйну можна кого завгодно, та як тільки іно‑ земець починає оформляти документи, стикається з нашими чиновниками — він розчаровується і в результаті їде геть. Зараз багато компаній намагаються переїхати до Києва, ви ж

42

#11 / 2015

залишилися ву Харкові. Це місто вас більше надихає, ніж столиця? Сьогоднішні засоби комунікації та рівень розвитку комунікації в компанії дозво‑ ляють нам перебувати у будь‑якій точці України. Так склалося, що ми організували свій офіс спочатку в Харкові. Тут вже пра‑ цює команда місцевих фахівців, і я не бачу сенсу перевозити їх до Києва. До того ж я тут навчався студентом, а потім ми всі разом захищали це місто. Я гадаю, що краще хороших фахівців запросити сюди, ніж переїжджати всією компанією до Києва. Харків — це таке ж велике місто, як і Київ. У мене немає якогось комплексу провінційності. Я вважаю, що на сьогодні Харків — це місто номер два в Україні. І він легко може стати номером один. Першою столицею? Я маю на увазі першим містом за якістю життя. Не вважаю, що статус «перша сто‑ лиця» — це комплімент для Харкова. Тому що це ганебні сторінки історії, які були розтиражовані радянською пропагандою. Багато людей, коли кажуть «перша столи‑

Чи не стане децентралізація причиною для подальшого сепаратизму? Що ви з цього приводу думаєте як людина, що активно підтримує нашу армію? Я за бюджетну, а не за політичну децен‑ тралізацію. Я згоден із тим, що регіони по‑ винні заробляти та витрачати зароблене самостійно. Бо виходить, що ми, створю‑ ючи продукт тут, у місті чи області, все зароблене віддаємо в центр. А потім чека‑ ємо від них розподілу, а насправді годує‑ мо цілу армію чиновників, які займаються цим розподілом. Як результат — частина коштів там пропадає. А якщо ти пра­ цюєш і бачиш результати своєї праці, то у тебе зовсім інша мотивація — набагато сильніша, й ти починаєш ставитися до тих чи інших речей з великим ентузіазмом. Все це добре простежується у волонтерському русі. Знаєте, чому так мало посилали SMS на допомогу армії? Просто до цього механізму не було довіри. Й тому волонтери самі купували та відвозили потрібні речі безпосередньо солдатам в АТО. А побачивши їхню реакцію, поверталися з натхненням: знову

«Наразі сільськогосподарські компанії стали одними з ключових гравців у формуванні бюджету регіону» ця», навіть не замислюються, чому Харків став нею. Якби люди знали, то, можливо, ніколи б так і не казали. Це ж більшовики призначили Харків «першою столицею», коли не змогли взяти Київ. Цей епізод у мене асоціюється з тим, як наші північні сусіди планували зробити Харків столи‑ цею Новоросії. Вони так само сказали б: «Це ж наша перша столиця». І ці слова — «перша столиця» — вже використовува‑ лися б як пропаганда. Всі ці механізми, всі ці кліше були закладені давно, щоб потім за потреби їх можна було смикати за ни‑ точки. І тепер вони і смикають. Ось чому я проти «першої столиці». Нехай Харків стане просто найкращим містом в Україні. Що треба, щоб Харків став кращим містом? Треба, щоб харків’яни та мешканці області отримали важелі контролю за владою. При децентралізації дуже важливо, щоб у розподілі зароблених містом грошей брала участь громада. На сьогодні цього не відбувається. Точніше, я думаю, що щось подібне відбуваєть‑ ся, та чи ефективно? Ми не впевнені.

щось купували та знову туди везли. Коли ти бачиш результати своєї праці — це дає дуже сильні емоції. Є частина активних людей, які завжди будуть цікавитися, як і що відбувається. Їм треба дати можливість повністю контролювати потоки. І таку можливість можна дати тільки через економічну децентралізацію. Де в цій схемі місце бізнесу? Бізнесмени повинні займатися бізнесом і платити податки. Звичайно ж, активні підприємці можуть бути більш актив‑ ними в житті міста та області. Але їхній бізнес буде прибутковим лише якщо відбудеться реформа державної служ‑ би. Цим мають зайнятися ті люди, які взяли на себе відповідальність і праг‑ нуть поліпшити життя в регіоні. Таких людей, якщо вони будуть активними й професійними, у владі буде набагато менше, ніж сьогодні — чиновників. Саме таким людям треба забезпечити гідне проживання. Вони мають заробляти нормальні гроші та жити в достатку. Тому що вони стараються для всіх. Їм просто треба дати можливість працювати.

МІСТО НОМЕРА / ПЕРСОНА

«Харків переживає культурну деградацію» Книговидавець Олександр Красовицький — про особливості створення інтелектуального продукту в Харкові. ТТЕКСТ: КАТЕРИНА ШУМІЛО

В

идавництво «Фоліо», засноване харків’янином Олександром Красовицьким 25 років тому, нині — один із найбільших грав‑ ців на ринку української книги. За весь період своєї роботи «Фоліо» випустило більше 20 млн книжок, які продаються не лише у нашій країні, а й далеко за її межа‑ ми. Із засновником «Фоліо» Красовицьким ми поговорили про творчий та інтелекту‑ альний потенціал його рідного Харкова. У Харкові комфортно жити? Харків — надзвичайно комфортне місто. Втім, воно було набагато комфортнішим до 2014 року, до початку відомих усім подій. Близькість Харкова до Донецька та Луганська, звичайно ж, відчувається і дуже заважає. Я живу поблизу міне‑ рального джерела в Саржиному Яру, біля ботанічного саду Харківського національ‑ ного університету. Це ідеальне місце для вечірніх прогулянок та розмірковувань. Чого мені не вистачає у Харкові, так це пішохідної зони із затишними кав’ярнями, книжковими магазинами та картинними галереями. Вона була би доречною десь у районі нашої набе‑ режної або у тихому центрі за вулицею Пушкінською. Із великих індустріальних міст прикладом такої перебудови для мене є Ашхабад, Осло, а також Тель‑Авів. А з погляду ведення бізнесу? Наше місто, як і раніше, є важливим торговим, інтелектуальним та логістич‑ ним центром країни. Втім, зараз Харків опинився у зоні, яку неохоче кредитують

44

#11 / 2015

банки, повторюся, через близькість до зони АТО. Інвестиційне середовище в місті залишає бажати кращого. Проте ниніш‑ ня ситуація стимулює великі харківські підприємства змінювати профіль, шукати нові ринки. Впевнений, через три роки це місто стане новим центром сучасних технологій. Що ж безпосередньо до мого бізнесу, на нього близькість до «проблем‑ ного» регіону вплинула значно меншою мірою, ніж на інші підприємства. Наші зарубіжні партнери знаходяться в 35 кра‑ їнах світу. Основою нашого співробітни‑ цтва є купівля та продаж авторських прав. Те, знаходимося ми в Харкові чи деінде, жодним чином не впливає на нашу роботу. Із негативних моментів, які дуже добре свого часу запам’яталися не тільки нам, а й іншим видавництвам, — регу‑ лярні труднощі з податковою інспек‑ цією. До 2013 року у нас було багато судів щодо наших пільг по ПДВ. Деякі компанії, з якими ми спілкувалися, жалілися на нестачу професійних кадрів у Харкові. Говорили, що виникає необхідність залучати кадри з інших міст. Для вас теж актуальна така проблема? Якщо говорити про співробітників, то ні, в мене такої проблеми немає. У Харкові штат «Фоліо» налічує 130 людей. Це про‑ фесіонали своєї справи, які добре знають та виконують свою роботу. У цілому ж, на превеликий жаль, багато освічених людей виїхало за межі міста в інші куточки України або за кордон. На мій погляд, за останні 20 років відбулася культурна де‑ градація міста. По це свідчить хоча б рівень

попиту на книги. Водночас у місті багато творчих людей. Коли нам потрібно знайти автора для написання книги (наприклад, підготувати історію Британської імперії або біографію забутого нашими сучасни‑ ками художника), ми без проблем можемо відшукати його саме у нашому місті. Чим харківський читач відрізняється від читачів з інших міст? Майже не відрізняється. Смаки на книги, можна сказати, співпадають. Що може відрізнятися, так це попит на мову книги. Харків — місто зі своєю особливою росій‑ ською мовою. Практично вся література, яку купують в області, — російськомовна. Ми публікуємо половину книжок росій‑ ською мовою, половину — українською. Які проекти та ініціативи допомогли б зробити Харків кращим? Харків відстає від деяких українських міст. Наприклад, від Львова, який навчив‑ ся використовувати свій туристичний потенціал, або від Києва. Харків — сту‑ дентське місто. У цьому — одна з його особливостей та переваг. Я впевнений, що як тільки припиняться бойові дії, Харків швидко набере обертів. Наскільки важливу роль у вашому бізнесі відіграють відносини з місцевою владою? Для будь‑якого бізнесу краще, щоб місце‑ ва влада була доступною. «Фоліо» рівно‑ мірно працює з місцевими бібліотеками та місцевими організаціями по всій країні (у Львівській, Вінницькій, Полтавській

областях). Тому в плані взаємин «вла‑ да — бізнес» все досить комфортно. У європейських країнах приблизно кожна четверта книга (у Франції — кожна третя) потрапляє до бібліотек. Відповідно, держава в особі місцевої вла‑ ди, вузів закуповує колосальну кількість

книг для бібліотек. І робиться це не для того, щоб книги там лежали мертвим ван‑ тажем. Сучасна бібліотека — надзвичайно популярне місце в цивілізованій країні. Нашій міський та обласній владам належить багато зробити для міста та області. Понад 15 років ні місто,

ні область не фінансують системно закупівлю книжок для публічних та шкільних бібліотек. До речі, на від‑ міну від більшості областей України. Необхідно розвивати сучасні бібліотеки, адже від цього залежить розвиток не лише молоді, але й усіх громадян.

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

45

МІСТО НОМЕРА / ПЕРСОНА

«У Харкові живе багато талановитих людей, які створюють новий бренд міста» Бізнесмен Юрій Сапронов — про основні причини, які стримують економічний потенціал Харкова. ТТЕКСТ: КАТЕРИНА ШУМІЛО

46

#11 / 2015

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

47

МІСТО НОМЕРА / ПЕРСОНА

Ю

рій Сапронов — успіш‑ ний бізнесмен і один із найбагатших жителів Харкова. До його ос‑ новних активів належать спортклуб «Тетра» та гольф‑курорт Superior. Окрім бізнесу, підприємець багато уваги приділяє благодійності — вже понад 10 років функціонує благо‑ дійний фонд Юрія Сапронова. З 2010 по 2014 рік обіймав посаду заступника губернатора Харківської області. Інтерв’ю кореспонденту журна‑ лу INTERCITY Сапронов давав у період активної передвиборчої кампанії — він був одним із кандидатів у мери Харкова. Ви давно ведете свій бізнес у Харкові. Що змінилося останніми роками? Моє життя та діяльність нерозрив‑ но пов’язані з Харковом. Я починав свій бізнес з організації студентських будзагонів. Потім це переросло у великі проекти в Західному Сибіру. Ще пізніше це дозволило мені не тільки стати міль‑ йонером, а й створити тисячі робочих місць для українців, які на цих будів‑ ництвах отримували гроші, годували свої сім’ї в Україні, працюючи за тисячу кілометрів. Зараз ці проекти, як кажуть, вже не в тренді. Наразі в Харкові у мене два основних бізнес‑проекти — спорт‑ клуб «Тетра», в якому я є партнером, і гольф‑курорт Superior, що належить мені повністю. Крім цього, я беру участь у венчурних проектах, пов’яза‑ них із захистом даних. Але, як завжди буває з такими проектами, вкладаєш у десять, а спрацьовують один‑два, які й покривають усі витрати та ризики. Що стосується тенденцій, то останнім часом вони дуже тривожні. Кордон із Росією поруч, спокою інвесторам це аж ніяк не додає. Влада декларує боротьбу за залучення інвесторів, але насправ‑ ді робить все, щоб їх відлякувати. Інциденти з IT‑компаніями в Харкові — тому підтвердження. На це накладаєть‑ ся ще одна особливість — закритість місцевого бюджету та непрозорі схеми конкурсів на залучення підрядників. Хто і за скільки виконує замовлення за рахунок місцевого бюджету — спро‑ буйте докопатися. Сотні мільйонів провалюються в корупційну безодню. При цьому харків’яни не отримують робочі місця, немає грошей, не спла‑ чується прибутковий податок, який є основою місцевих бюджетів. Чим бідніші люди, тим бідніше місто. Тому відкритість міського бюджету та прозорі

48

#11 / 2015

конкурси для підприємців — мій рецепт для лікування міської економіки. Наскільки Харків є комфортним для життя? Харків вважався комфортним містом раніше. Згадаймо хоча б його унікальну транспортну особливість — з будь‑якої точки Харкова до пункту призна‑ чення можна було дістатися трьома різними видами транспорту. Але це було давно, а зараз — уже неправда. Харків здавна був дуже комфорт‑ ним містом. І у цьому немає заслуги ні нинішньої, ні попередньої влади, як і в тому, що Харків — студентська столиця України. Ще слід сказати, що це місто, в якому збереглася потужна науково‑виробнича база. З іншого боку, якщо говорити про сучасні стандарти інфраструктури та комунікацій, місто морально застаріло. А досягнення, якими козиряє нинішня команда, по суті є «по‑ тьомкінські села». Перекладати п’ятий шар асфальту на проспекті Гагаріна — це ефектно, але неефективно. За ці гро‑

прийти інвестор. А медичні заклади? У Києві багато приватних клінік. Чому цього немає тут — у другому за вели‑ чиною місті України? Тому що немає зрозумілих для бізнесу правил гри. Маркетинг міста — що ви, як бізнесмен, розумієте під цим поняттям? У Харкові не так багато привабливої для туристів старовинної архітектури або ландшафтних пам’яток. Але у місті повно талановитих, креативних людей, які зможуть створити новий бренд Харкова. Фестивалі, стартапи, культурні заходи, технології — все це може додати Харкову драйву, імпульсу, залучити сюди молодь, зробити місто центром тяжін‑ ня для інтелекту та капіталів. Нехай до Харкова приїжджають дивитися не на острівці архітектури ХІХ століття, а на хайтек, хмарочоси зі скла та бето‑ ну, лазерні шоу й сучасне мистецтво. Як вплинули на Харків останні події? Змінився Харків, змінилися люди, змі‑ нився я. З одного боку, холод і тривога

«Хто і за скільки виконує замовлення за рахунок місцевого бюджету — спробуйте докопатися. Сотні мільйонів провалюються в корупційну безодню» ші можна було перекласти асфальт ще й у сотнях дворів, купуючи більш якісні матеріали і дотримуючись технології. Про парк Горького: які сюрпризи таїть у собі цей проект, влаштований на кредитні гроші, умови якого не розкри‑ ті? Скільки поколінь харків’ян будуть розплачуватися за все це свято життя? Що мешканці міста недоотримають у ре‑ зультаті цього? Потрібно виявити штучно створені монополії та зловживання.

від близькості з країною‑агресором, маса людей, які, давайте визнаємо, знахо‑ дяться під впливом російської пропа‑ ганди, мають патерналістський склад розуму і не співвідносять своє майбутнє з Україною. З іншого — тисячі активних, небайдужих людей, на яких тримається волонтерський рух, які врятували країну в скрутну годину, коли навіть ті, хто був при владі, здавалося, розгубилися. Тому тут — Україна, тут — безпечно.

З якими особливостями пов’язане ведення бізнесу у Харкові? Півтора мільйони споживачів — це колосальний ринок, привабливий для будь‑якого інвестора. Одягай, розміщуй, годуй людей, облаштовуй перукарні, фітнес‑клуби, басейни — будь‑який бізнес піде. При цьому в Харкові майже немає великих торгово‑розважальних центрів, куди їздять сім’ями на весь день, тоді як у Києві їх десятки. Це перше, що спадає на думку, одна з ба‑ гатьох конкурентних ніш, в яку міг би

Які кроки допомогли б зробити Харків краще? Відкритість у відносинах з бізнесом та інвесторами, чесна влада і спра‑ ведливий розподіл коштів. Це моя філософія. Я планую заснувати Фонд розвитку Харкова. Це гроші для мо‑ лодих і креативних команд, які при‑ думають цікаві ідеї для міста, міські стартапи, що потрібні для просування Харкова. Я планую покласти на раху‑ нок цього фонду 10 млн гривень — як сигнал для інших інвесторів.

МІСТО НОМЕРА / БЛАГОДІЙНІСТЬ

«Робити добро — це природний стан для людини» Бізнесмен Олександр Фельдман — про важливість благодійності та вплив добрих справ на якість людського життя. ТТЕКСТ: ІРЕН ЧЕРНИШОВА

50

#11 / 2015

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

51

МІСТО НОМЕРА / БЛАГОДІЙНІСТЬ Народний депутат України Олександр Фельдман — почесний президент концерну «АВЕК», який управляє най‑ більшим промислово-речовим ринком країни «Барабашово», зараз займається політикою, благодійністю та меценат‑ ством. «Я вважаю, що вчасно відійшов від бізнесу. Весь свій час хочу приділяти політичній та благодійної діяльності», — пояснює Фельдман. Зараз його улюбле‑ ний проект, якому він присвячує весь вільний час, — це «Фельдман Екопарк». Більш ніж на 140 га меценат створив куточок живої природи. Фельдман із дитинства любив тварин і навіть мріяв стати ветеринаром. Але не склалося. В його екопарку велика кількість тварин знаходяться не у вольєрах, а вільно гуляють територією. У Фельдмана — власна теорія «соціалізації тварин». Він вважає, що якщо хижака з дитинства виховувати поряд із людьми, то тва‑ рина ніколи не заподіє людині шкоди. У майбутньому меценат взагалі має намір відмовитися від утримання тварин у клітках. Для них буде створено спеці‑ альне середовище проживання, макси‑ мально наближене до дикого ареалу. Харків’яни приїжджають до екопарку всією сім’єю — погуляти, поспостеріга‑ ти за тваринами, покататися на конях. Сюди привозять дітей з обмеженими можливостями здоров’я — для них побудовано спеціальний закритий манеж, де досвідчені інструктори про‑ водять сеанси іпотерапії. Вхід в парк, а також усі розваги безкоштовні. За заняття з дітьми з особливими потре‑ бами теж платити не треба. Журнал INTERCITY вирішив запитати відо‑ мого політика та мецената про те, що ще він збирається зробити в екопарку й яким бачить розвиток рідного міста. Ви — відомий бізнесмен і політик. Та останніми роками більше уваги приділяєте благодійності. Що це вам дає? Мене часто про це запитують. Робити добро — природний стан для людини, в якої є душа і серце. На щастя, таких людей дуже багато. І, повірте, мотива‑ ція завжди одна — допомогти людям, які опинилися в біді. Коли бачиш зміни на краще, тобі самому стає краще. Що суспільству необхідно в нинішній непростій ситуації? Взаємна повага, терпимість і пошук ком‑ промісу. І, звичайно, віра, надія та любов.

52

#11 / 2015

Розкажіть про ваші програми реабілітації для дітей. «Немає твоїх або моїх дітей, є наші діти», — для всієї нашої великої ко‑ манди Благодійного фонду Олександра Фельдмана і «Фельдман Екопарк» це не просто слова. Це позиція, що йде від серця. Сьогодні всі визнають наявність серйозних проблем, пов’я‑ заних з лікуванням, реабілітацією та соціалізацією дітей з особливими потребами. І дуже часто родини, які виховують таких діток, залишаються сам на сам зі своїми проблемами. Для повноцінної реабілітації ба‑ гатьом сім’ям елементарно бра‑ кує грошей, та й просто вибратися на природу з особливою дитиною буває не так вже й легко. В екопарках працює кілька програм і проектів, спрямованих на психоло‑ гічну та соціальну реабілітацію дітей

Як за останній рік змінився інвестиційний клімат у Харкові? Підприємцям тепер складніше працювати? Харківська область стала прифрон‑ товою. Це значною мірою вплинуло на плани інвесторів та їхні бажання вкладати кошти у ті чи інші проекти. Але харків’ян відрізняє висока мобіль‑ ність і вміння мінімізувати ризики. Недарма кажуть: ви або частина рішен‑ ня, або частина проблеми. Ми завжди були і залишаємося частиною рішен‑ ня. А працювати складно завжди. Яка роль місцевого бізнесу в політичній ситуації у місті? У нас дуже толерантне місто. Ми менш політизовані, але у потрібний мо‑ мент можемо координувати свої дії. Треба навчитися жити у цих умовах. Уся Україна була тісно пов’язана з ро‑ сійським ринком. Вважаю, що ситуа‑

«У нас дуже толерантне місто. Ми менш політизовані, але у потрібний момент можемо координувати свої дії» з психічними та поведінковими роз‑ ладами, з діагнозом ДЦП, синдромом Дауна, розладами аутичного характеру. Особливо подобаються дітям сеанси анімалотерапії. Спілкування з тваринами дарує незабутні враження. А центр іпо‑ терапії останнім часом відвідали більше 300 дітлахів. На базі нашого центру адаптивної верхової їзди ми плануємо готувати фахівців для всієї України. Згідно з новою концепцією розвитку, в екопарку буде дві ве‑ ликі зони. Одна — для тварин. Інша — освітньо‑науково‑вихов‑ на, де знаходитимуться школа, го‑ тель, медичний психоневрологічний центр. Раніше все це було разом, зараз вирішили розділити. Щороку «Фельдман Екопарк» приймає понад півтора мільйона відвідувачів. У чому секрет його популярності? Мені здається, що можливість спілкуватися з тваринами і мож‑ ливість за ними спостерігати — це мрія багатьох дітей. У моїх батьків було не надто багато грошей, і я досі пам’ятаю, скільки коштував квиток до зоопарку. Для мене важливо було зробити так, щоб вхід на терито‑ рію екопарку був безкоштовним.

ція відновиться, повернеться довіра до банківської системи. Ми надаємо допомогу переселенцям, працюємо з дітьми. Кожен у цій ситуації пови‑ нен займатися своєю справою. Що необхідно зробити, аби збільшити приплив інвестицій у місто? У Харкова — величезний інвестицій‑ ний потенціал. І той, хто повірить у нас, виграє. Інша справа, що місцева вла‑ да повинна підтримувати інвесторів. Наприклад, надати їм в оренду комуналь‑ ну землю на пільгових умовах. Головним критерієм для отримання пільг має бути створення нових робочих місць. Яким ви бачите розвиток Харкова? Харків — найбільший транспортно‑логіс‑ тичний вузол на перетині міжнародних шляхів «Північ — Південь» і «Захід — Схід». Враховуючи сьогоднішню пере­ орієнтацію експортно‑імпортних потоків, євроінтеграційну перспективу України, в найближчому майбутньому наше місто може закріпити за собою статус одного з фінансових центрів Східної Європи. Для цього необхідно чітко розуміти сучасну специфіку розвитку Харкова, а також послідовно та твердо прово‑ дити у місті необхідні реформи.

МІСТО НОМЕРА / ПРОМИСЛОВІСТЬ

Тяглова сила Рецепт успіху від Харківського тракторного заводу: нові ринки збуту, технологічні інновації та філософія бізнесу Toyota. ТТЕКСТ: МАКСИМ БІРОВАШ

Х

арківському тракторному заводу (ХТЗ) одному з не‑ багатьох вдалося уникнути сумної долі українських машинобудівних підприємств. У 2007 році в компанії було розпочато процедуру банкрутства, а у кризис‑ ний 2009‑й завод взагалі призупинив роботу. Проте минулого року завод став єдиним у цій галузі підприємством, яке закінчило рік із чистим прибутком. Як ХТЗ вдалося перетворитися з аутсайдера на лідера машинобу‑ дівної галузі, журнал INTERCITY запитав у його генерального ди‑ ректора Владислава Губіна. Владиславе, зараз ХТЗ став справжнім ньюсмейкером хороших новин

54

#11 / 2015

в українській промисловості. Особливо це помітно на тлі падаючих обсягів виробництва на інших підприємствах. Як цього вдалося досягти? Почнемо з того, що ХТЗ був і зали‑ шається світовим брендом. Засноване 1931 року, нині підприємство виросло до масштабів надійного постачальни‑ ка сучасної техніки не лише до країн СНД, а й до інших країн світу. Зараз у компанії два інструменти прибутко‑ вості — інновації та нові ринки збуту. Наша техніка конкурує зі світовими виробниками не лише за ціною, а й за якістю. Звичайно, були моменти, коли компанії потрібна була сильна під‑ тримка ззовні. Приміром, у 2004 році завод знаходився за крок від того, щоб перетворитися на купу непотрібного

металобрухту або, як Харківський завод тракторних двигунів, перетворитися на торгово‑розважальний комплекс. Тоді підприємство врятував Олександр Ярославський. Знаю, що він вклав вели‑ чезну суму в реанімацію виробництва, на заводі відновили випуск популярної 161‑ї серії тракторів і зуміли подолати складні часи. Це було дуже важливо для підприємства, і навіть після зміни власників ХТЗ уже не знижував обертів. Розкажіть детальніше про вашу нинішню стратегію — про інновації та нові ринки збуту. Продукція Харківського тракторно‑ го заводу за океаном відома досить давно. Приміром, у 1972 році трактор ХТЗ взяв Гран‑прі у Кентуккі. Сьогодні

ми намагаємося вийти на ринки бага‑ тьох країн, де нашої техніки ніколи не було. Ми вже працюємо в Латинській Америці — це Куба та Венесуела, в Африці — Конго, Нігерія, Ангола й Єгипет, ми працюємо з Об’єднаними Арабськими Еміратами та Іраном. У кожній країні свої потреби. Наприклад, Африка потребує недоро‑ гих тракторів третього тяглового класу. Й саме в цьому наша перевага, бо ми можемо поставляти трактори належної характеристики вартістю до 60 000 євро. Жоден інший виробник не може по‑ ставити трактор із такими технічними даними та за такою ціною. Зараз ми ведемо діалог з китайськими партне‑ рами, з В’єтнамом, з Афганістаном і Пакистаном. Це величезні ринки, і там є куди рухатися. Це основні напрям‑ ки, де ми можемо конкурувати. Наразі через різноманітні кризові явища попит на сільськогосподарську техніку у багатьох країнах падає. Невже в перерахованих вами країнах ситуація інша? Так, дійсно. Наприклад, зона кра‑ їн СНД — це зона певних ризиків. Росія — це теж зона ризику. Вартість нафти впала — гроші закінчилися. І це вкотре доводить, що ми рухаємося в правильному напрямку — на світові ринки. Сьогодні наш пріоритет — це Азія й Африка. Коли динаміка попи‑ ту на сільськогосподарську техніку в деяких регіонах світу показала 30% падіння, то в Африці та Азії, навпа‑ ки, була стабільність і зростання. Ось на них ми й орієнтуємося. Які інновації завод розробляє та впроваджує у своєму виробництві> безпосередньо в нинішній період часу? Зокрема, до кінця року ХТЗ планує розпочати серійне виробництво елек‑ тротрактора під робочою назвою «Едісон». Це спільна розробка з ком‑ панією «АвтоЕнтерпрайз», і вона не має аналогів у світі взагалі. Трактор обладнаний літій‑іонними батареями потужністю 40 кВт і електродвигуном потужністю 40 к. с. Повна зарядка триває від 2 до 4 годин. У транспорт‑ ному режимі такий трактор може безперервно працювати до 8 годин, а у силовому режимі — до 4 годин. Зараз ми працюємо над тим, щоб наростити потужність електротрактора, щоб він

за своїми характеристиками зрівняв‑ ся з популярною моделлю МТЗ‑82. Крім того, ми спільно з Харківським політехнічним інститутом розробили принципово нову двопотокову без‑ ступінчасту гідрооб’ємно‑механічну трансмісію. Нова трансмісія має низку переваг, зокрема плавне регулювання швидкості та сили тяги трактора, що полегшує працю тракториста і підвищує її ефективність, знижує витрати пально‑ го. При цьому наша трансмісія у кілька разів дешевша, ніж аналогічна імпортна. Це дозволяє нашим тракторам із такою трансмісією залишатися у бюджетному сегменті. Ще однією перевагою нашої розробки є те, що ця трансмісія може встановлюватися не лише на нових моделях тракторів, а й на старих. Я знаю, що ХТЗ також виступає підрядником у спільних проектах із провідними машинобудівниками з інших країн. Які це компанії та звідки вони? У лютому цього року ХТЗ уклав контр‑ акт із Volvo на поставку до тисячі двигунів на рік для комплектації наших тракторів. Раніше ми купували двигуни російського Ярославського моторного заводу (ЯМЗ), але 12 лютого 2015 року постановою уряду РФ було введено мораторій на експорт това‑ рів із Росії в Україну. У підсумку, ми тепер не можемо закуповувати двигуни ЯМЗ, а контракт з Volvo нам дозво‑ лить встановити двигуни на половині виготовлених нами тракторів. Двигун Volvo коштує приблизно на 50% більше, ніж двигун ЯМЗ. Трактор подорожчає усього на 80 000 гривень, що при його ціні у 1,2–1,4 млн гривень не так вже і суттєво. Водночас у роботі з Volvo є свої серйозні переваги: налагоджені канали збуту в африканських країнах, ринок яких ми і хочемо завоювати. Також наступного року в рамках спільного підприємства з фінською компанією Sampo Rosenlew ми планує‑ мо розпочати випуск зернозбиральних комбайнів. Для українського ринку ми випускатимемо 200–250 зернозбираль‑ них комбайнів на рік. Перед цим ми відмовилися від створення подібного спільного підприємства з білорусами. Ми вважаємо, що таке СП має бути інноваційним і якщо ми виготовляти‑ мемо зернозбиральну техніку за світо‑ вими взірцями, то вона має продаватися не лише в Україні, а й по всьому світу.

Як для підвищення ефективності виробництва було перебудовано внутрішні процеси на підприємстві? Наша головна заслуга в тому, що ми працюємо в одній команді. Кожен з її членів втягнутий у постійний процес вдосконалення виробничих процесів. Ми намагаємося працювати за принци‑ пами системи «кайдзен», за принципами «бережливого виробництва», які колись були створені у корпорації Toyota. Чим менше втрат на виробництві — тим ефективніше саме виробництво. У цілому лише за перше півріччя цього року ми збільшили продажі на 3,9%, а зарплати наших працівників зросли на третину й тепер удвічі більші, ніж на інших підприємствах регіону. Зараз ХТЗ залишається не тільки найбіль‑ шим машинобудівним підприємством країни, а й найбільшим платником податків Харківської області. Торік ми заплатили 150 млн гривень податків. Владиславе, багато хто з гравців ринку впевнені, що на такі високі показники завод вийшов насамперед завдяки антикризовій стратегії, яку ви стали впроваджувати на підприємстві після вашого призначення, а вас називають антикризовим менеджером, який дуже вчасно з’явився на ХТЗ. Чи є у компанії довгострокова стратегія не лише виживання, а й розвитку? Наша стратегія розрахована на п’ять років і включає всі ті речі, про які ми говорили: диверсифікація ринків, інно‑ ваційні розробки та активне просування своєї продукції. Я не буду розкривати де‑ які наші комерційні секрети, але скажу, що наші обороти зростатимуть разом з увагою бізнесу до агросектора. У тому, що такий інтерес збільшуватиметься, я не сумніваюся. І ось чому: зараз насе‑ лення землі наближається до 7,5 млрд, а протягом найближчого десятиліття ця цифра виросте до 10 млрд. Разом з на‑ селенням зростають і вимоги до якості продуктів. Тому найближчим часом багато хто з бізнесу вкладатиметься саме у розвиток агрокомплексу. Автоматично зростатиме потреба й у сільсько‑ господарській техніці по всьому світу. Найближчим часом ми прагнемо стати популярними на всіх п’яти континентах. Наша стратегічна мета — остаточно вийти на зовнішні ринки і до 2020 року за обсягами світових продажів перевер‑ шити той об’єм, який був у нас в СНД.

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

55

МІСТО НОМЕРА / МАРШРУТИ

Затишок великого міста Ви сприймаєте Харків як велике місто, де багато простору та монументальних споруд, які пригнічують своєю величчю? Ми спробуємо довести, що Харків може бути камерним і затишним. Головне — знайти правильні місця.

ТТЕКСТ: ОКСАНА БУБЛИК

Канатна дорога

Кожен харків’янин поведе свого гостя кататися на канатній дорозі. Кабінки насичених оптимістичних кольорів, що завжди з однаковою швидкістю й без зу‑ пинки рухаються над Саржиним Яром, — саме по собі видовище, яке піднімає настрій. А можна опинитися в одній із таких кабінок і проїхати над землею на висоті від 8 до 26 м. За 18 хвилин, що три‑ ває поїздка в один бік від Центрального парку розваг до Павлова Поля, ви побачите Лісопарк та житлові масиви. Раніше цей шлях щодня долали, аби потрапити на роботу, працівники харків‑ ських заводів «ФЕД» та «ХАЗ». Канатка була громадським транспортом, а нині є однією з улюблених розваг гостей міста.

Стріт-арт

Харків має своє обличчя. І багато в чому завдяки… стріт-арту. Робіт цього напрямку в місті чимало: на централь‑ них і віддалених вулицях, у подвір’ях та підземних переходах. Чи не найвідомі‑ ші — роботи Гамлета Зінківського. Так, на Харківській набережній, 6 ви неспо‑ дівано почнете читати чужого листа до коханої та при цьому не відчуєте докорів сумління через те, що вдерлися в чиюсь інтимну зону. Адже лист написаний на фасаді. А завернувши до дворику, на стінах на червоному тлі побачите мальовані історії з іронічними текстами, в яких дивовижно поєднані герої різних

56

#11 / 2015

1 епох: Анка‑кулеметниця, футболіст Андрій Шевченко, Борис Гребенщиков, Гоголь, Хармс та інші. І не зволікай‑ те — вік цих малюнків може виявитися коротким: деякі з них вже зафарбовані та лишилися лише у спогадах і на фото. Серед численних цікавих робіт є й оригінальна серія «Гордість Харкова». Портрети великих і знаменитих харків’ян прикрасили стіни багатоповерхівок (що‑ правда, без прив’язок до реальних місць проживання цих людей). На проспекті Миру, 20 — вчений‑фізик, нобелівський

лауреат Лев Ландау з моделлю атома — він жив і працював у Харкові декілька років. Чарівна Клавдія Шульженко притя‑ гує погляди перехожих на Московському проспекті, 91, а радянська льотчиця Валентина Гризодубова посміхається з будинку №28 на тому ж проспекті.

Садиба Ґольбергів і Трьохсвятительська церква

Спочатку був храм… Трьохсвятительська церква відкрилася для віруючих 100 років

2

ФОТО 1: Пішохідний міст через річку Харків

3

ФОТО 2: Пурпуровий будинок, спроектований архітектором Стрижевським ФОТО 3: Червоний будинок архітектора Покровського ФОТО 4: Стріт-арт у Харкові надзвичайно популярний ФОТО 5: Бронзовий хлопчик з фотоапаратом

4 назад. Її побудували новаторським на ті часи способом: приміщення не перего‑ роджено колонами, його підтримують лише перехресні залізобетонні арки. Легке, світле та радісне відчуття допов‑ нює чудовий розпис храму — модерн, що панував тоді у мистецтві, тут орга‑ нічно заміксований із традиціями. Купець Григорій Ґольберг, за сприяння якого і споруджена Трьохсвятительська церква, незабаром побудував собі садибу — якраз навпроти храму. З яко‑ го боку не дивитися на цей невисокий кремезний будинок, він буде іншим: різноповерховий, з різними контурами даху — тут тобі і фортеця, і терем. Харківська садиба Ґольберга непере‑ вершена у своїй асиметрії. Такі її несхо‑ жість, оригінальність, дивакуватість цілком відповідають канонам модерну. Зараз у цьому приміщенні знаходиться

5 приймальня головного санітарного ліка‑ ря Харкова та міської санепідемстанції.

Вулиця Чернишевська

На картах Харкова вона може бути позначена як вул. Чернишевського. Нехай це не введе вас в оману — мова про одне й те саме місце. Вулиця в ти‑ хому центрі Харкова досить довга, і на ній є декілька цікавих будівель. Так, не варто оминути будинок із химерами (№79). Ці створіння не такі великі, до того ж треба задирати го‑ лову, щоб роздивитися їх детально на шестиповерховому будинку. Химери швидше милі, ніж огидні чи жахливі, й виглядають ніби ко‑ кетливі «мушки» на обличчі добро‑ порядного поважного будинку. Ця будівля планувалася як приват‑ на гімназія для сестер архітектора

Володимира Покровського. За радян‑ ських часів приміщення використо‑ вували теж для навчання, а нині тут оселився театральний факультет Харківського національного універси‑ тету мистецтв ім. І.П. Котляревського. Ріг вулиць Чернишевської та Петровського особливо насиче‑ ний цікавинками. Повз ефектно‑ го пурпурового будинку‑красеня з білим декором (Чернишевська, 67) не можна пройти будь‑якої пори року. Навіть осіннього дощового дня він безсумнівно підніме вам настрій сво‑ їм святковим вбранням. Зведений будинок 1906 року за проектом архі‑ тектора Григорія Стрижевського. А ось знову Покровський — і зно‑ ву модерн. Цього разу знайоме вже ім’я спливає в історії створення бу‑ динку на Чернишевській, 66.

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

57

МІСТО НОМЕРА / МАРШРУТИ

6

7

ФОТО 6: Трьохсвятитель­ ська церква ФОТО 7: Канатна дорога ФОТО 8: Великий комбінатор Остап Бендер

8 Почавши будувати його з розмахом та з планами оселитися на другому повер‑ сі, архітектор дещо прорахувався і був змушений закласти будівлю в банку.

Пам’ятники героям Ільфа та Петрова

Три герої роману «Дванадцять стіль‑ ців» оселилися на розі Чернишевської та Петровського. Великий комбінатор Остап Бендер присів на лавку. Поруч із ним ще є місце, і мало хто втримається, щоб не зробити фото у такій компанії. А, може, ви бажаєте присісти на той самий стілець — один із дванадця‑ ти? Він теж не зайнятий — бронзова Еллочка‑людоїдка в боа із «мекси‑ канського тушкана» притримує його. І тільки Кіса Вороб’янінов смиренно та зосереджено чекає, що ви не пройде‑ те повз його простягнутого капелюха і покладете копійчину, як добра люди‑ на. Харків, до речі, випередив Одесу, встановивши пам’ятник «батькові російської демократії» першим в Україні. Також шукайте у місті ще од‑ ного героя Ільфа і Петрова — отця Федора. Із чайником

58

#11 / 2015

в одній руці та листом — в іншій, він поспішає кудись на першій плат‑ формі Південного вокзалу. Коли за сюжетом отець Федір опиняється у Харкові, то «після провінції зда‑ ється, наче за кордон потрапив».

Пішохідний міст через річку Харків

Новий витончений асиметричний міст через річку Харків замінив розхитаний старий декілька років тому. І після цього сквер «Стрілка», що знаходиться поруч із мостом, почав нове життя — замість місця з кримінальною славою став привабливою зоною відпочинку. І ціл‑ ком заслужено, бо вважається, що саме тут відбулося зародження самого міста Харкова. Міст, перекинутий у місці злит‑ тя річок Харків і Лопань, додав затишку цьому відрізку набережної, прикрашено‑ му алеями та клумбами з квітами, й тепер має славу одного з романтичних місць. Особливої чарівності мосту до‑ дає вечірнє підсвічування. Замки закоханих, які традицій‑ но з’являються на таких спору‑ дах, — теж данина традиції.

Хлопчик із фотоапаратом Малий з камерою в руках так захо‑ пився процесом фотографування, що вже ліг на землю і зовсім не помічає, як на його п’яту вмостився голуб. Дія відбувається у затишному вну‑ трішньому дворику галереї «АВЕК». Навколо люди, наприклад, недалеко ще одна фігура хлопчика, який сидить на лаві й колупається у носі (поки батьків немає поряд). Неподалік — маленький оркестр. Усі фігури — із бронзи. Вони народилися в майстерні відомого ізраїльського скульптора Франка Мейслера.

Пам’ятник студенту‑програмісту

У місті студентів і айтішників цілком прогнозовано декілька років тому з’явився пам’ятник студенту. З ноутбу‑ ком на колінах він сидить на лавці біля входу до Харківського національного університету радіоелектроніки. Тому його прозвали студентом‑програмістом. Звичайно, незабаром виникла і ле‑ генда про те, що якщо потерти екран лептопу, то ваші мрії здійсняться.

МІСТО НОМЕРА / СПОРТ

«Олімпійці» Ярославського Кращий регбійний клуб України, який делегує до національної збірної тренера Валерія Кочанова й основних гравців завдяки підтримці Олександра Ярославського, вже 10 років радує своїх уболівальників перемогами.

Щ

оразу, коли мова заходить про Харків, одразу виникає декілька асоціацій. Перша столиця України. Великий індустріальний центр. Місто, в якому знаходиться найбільша площа Європи. Родина футбольної команди «Металіст». Останнім часом люди як в Україні, так і за її межами, пов’язують Харків ще з одним спортивним клубом — регбій‑ ним клубом «Олімп», який за свою нову історію зібрав практично все «золото» найбільших вітчизняних турнірів з регбі.

60

#11 / 2015

По‑справжньому доленосним для клубу став 2005 рік. Саме тоді «Олімп» отримав нове, багато в чому символічне, ім’я — нового головного тренера Валерія Кочанова, який тоді якраз завершував свою кар’єру гравця. А також потужну підтримку в особі ще одного символу Харкова в очах України та світу — біз‑ несмена Олександра Ярославського. Підтримуючи «Олімп», він забезпечив клубу надійний матеріальний тил, а спортсменам — усі можливості для відточування їхньої майстерності.

І результати не змусили себе чекати. Протягом останніх 10 років регбійна команда «Олімп» сім разів завойовувала Кубок України з регбі‑15 і тричі ставала володарем Кубка країни з регбі‑7 (чер‑ гова перемога — у вересні 2015‑го). П’ятикратний чемпіон з регбі‑7. Більше того, «олімпійці» — десятикратні чемпіони України з регбі‑15, вони поставили своєрідний рекорд і зробили своїм наставникам гідний подарунок до десятиріччя клубу. Тут вже не доводить‑ ся говорити про спортивну удачу, хоча

вона, безумовно, супроводжує харків’ян. Таку стабільність дає тільки спортив‑ ний талант, помножений на майстер‑ ність, досвід і щоденна важка праця. Особливою фішкою РК «Олімп» є діюча при клубі дитяча регбійна школа. Тим самим, по‑перше, вдаєть‑ ся відволікати хлопчаків від вулиці й популяризувати регбі як масовий вид спорту. А, по‑друге, кувати кадри для основного складу команди. Що ж стосується досвідчених гравців, саме вони на сьогодні складають кістяк української збірної з регбі. Наприклад, у недавньому матчі Кубка європей‑ ських націй 2014/16 зі збірною Польщі у складі української команди на поле вийшли 11 гравців «Олімпу». Результат не міг не порадувати вболівальни‑ ків — 30:14 на нашу користь. За кілька днів до цього була менш вражаюча за очками, але гідна перемога вітчизняної збірної над збірною Бельгії — 17:16. Як ставиться до такого стану речей головний тренер «Олімпу», а в даний час і головний тренер української регбійної збірної Валерій Кочанов? Чи не боїться, що у нього можуть переманити кращих хлопців?

Валерій Кочанов: «Щодо цього ми не переживаємо. Навпаки, готові дати можли‑ вість нашим регбістам спробувати свої сили в командах, але тільки з топ‑чемпіо‑ натів. У Франції, Англії регбі розвинений дуже серйозно, і потрібно бути на голову вище місцевих гравців, щоб тебе помітили. Багато наших регбістів грають у командах ближнього зарубіжжя, і всі вони гравці основних складів. Дуже важливо, щоб вони прогресували, а не гріли лавку». Наскільки важко дістався вашим хлоп‑ цям черговий Кубок України з регбі‑7? Володимир Кочанов: «У Кубка немає права на помилку. Якщо якийсь матч у тебе не вдався — ти вилетів. Дуже

важливо, що хлопці добре налаштували‑ ся. Десь нам допомогло висловлювання одного з наших колег з іншого клубу, де він сказав, що ми грюкнемо дверима і заберемо Кубок… Наша відповідь на це була такою: якщо ми захочемо, то ми так дверима грюкнемо, що вони потім не відкриються. Хлопці завелися, налашту‑ валися і… завоювали Кубок України». Бойовий настрій гравців і тренерів «Олімпу» дає всі підстави розраховувати на нові перемоги. Крім того, видовищна гра, яку «олімпійці» демонструють щоразу, виходячи на поле, привертає все більше вболівальників на стадіони, а бажаючих спробувати свої сили в регбі — у спортивні секції. І це, мабуть, не менш важливий внесок у розвиток нашої країни, ніж інвестиції в її економіку. Враховуючи той факт, що зі спортом, особливо з масо‑ вим, у нас зараз не все гладко. Та й для Харкова наявність в активі такої сильної та харизматичною команди — теж великий плюс. Президент РК «Олімп» Олександр Ярославський, як бізнесмен глобального масштабу, що звик мислити стратегічно, це чудово розуміє. І всіляко підтримує клуб, який створює правильний імідж не лише улюбленого міста, а й усієї України.

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

61

ПРАКТИКА / БІЗНЕС‑ДОСВІД

Напуття Трампа Засновниця Smart Business Academy Ельвіра Булат — про те, чого не вистачає українським бізнесменам і в чому полягає першочергова місія організованого нею Smart Business Forum.

Ельвіра Булат

Засновниця Smart Business Forum

У

квітні 2016-го в Києві пройде триденний Smart Business Forum. Організація цього ділового заходу для успішних людей — ціль, до якої засновниця Smart Business Academy Ельвіра Булат шла протягом трьох років. У рамках форуму своїм безцінним досвідом з аудиторією ділитимуться авторитетні й всесвітньовідомі лектори, такі як Джеффрі Фокс, Том Уілрайт, Ілля Лаурс. Організувати їхній приїзд в Україну, за словами Ельвіри, було надзвичайно складним завданням. Неспокійна ситуація у країні, економічний спад та інші об’єктивні перепони на шляху реалізації давнього задуму не спинили Булат. У колонці для журналу INTERCITY вона розповіла, що треба робити, аби не впадати у відчай і знаходити сили для досягнення своєї мети. Я люблю розповідати історію про свою неймовірну зустріч з акулою бізнесу, видатним американським бізнесме‑ ном Дональдом Трампом. Одного разу я поїхала на масштабний бізнес‑форум, що проходив у місті Сан‑Хосе (США). Трамп був одним зі спікерів на цьо‑ му форумі. Після свого виступу він спустився в зал. Проходячи повз мене, бізнесмен раптом зупинився і простяг‑ нув мені руку. Пам’ятаю, мене настільки це вразило, я так поспішала потиснути руку цієї видатної людини, що впустила на підлогу свій мобільний телефон… Я була єдиним слухачем, якому так пощастило. Під час рукопотискання Трамп сказав мені фразу, яка назавж‑ ди змінила моє життя: «Для того щоб бути успішною, запам’ятай дві речі: завжди будь готова віддати більше, ніж маєш намір отримати, та ніколи не здавайся, що б не трапилося. Ти мене зрозуміла?» «Так», — відповіла я. Не знаю, чи вдалося б мені реалізувати свій задум організувати Smart Business Forum, якби не це напуття Трампа, яке я згадувала щоразу, коли в мене опускалися руки. Революція, війна в Україні, анексія Криму, настороженість щодо нашої країни з боку зарубіжних

62

#11 / 2015

спікерів — все це змушувало мене кілька разів ставити під сумнів можливість реа‑ лізувати мій план. Проте, згадуючи слова Трампа, я знаходила у собі сили рухати‑ ся далі й не відступати. Зараз до Smart Business Forum залишилися лічені дні. Багатьох спікерів, яких я хотіла запросити на форум, я знала особисто, прочитала безліч їхніх книжок. Проте варто було врахувати, що ці спікери мають бути максимально корисними українським слухачам. Також вони повинні бути не просто бізнес‑трене‑ рами, а як мінімум мільйонерами. Не мільйонер не може навчити мисленню мільйонера, адже він сам так не мислить. Я подивилася на YouTube персональні відеоролики кожного спікера, якого планувала запросити. Аналізувала кожен ролик. Деяких спікерів я відсіяла, якщо їхнє відео не було цікавим і мотивуючим. Пошук правильних спікерів був надзвичайно довгим. Але, не закрив‑ ши це питання, ми не могли запустити

процес. Кілька разів мене долав страх, що я не встигну організувати фо‑ рум восени, що правильніше буде перенести захід на весну. Проте що‑ разу мені вдавалося опанувати себе і не відмовлятися від своїх планів. Яка мета цього форуму, в чому його місія? Заходи такого формату та масшта‑ бу повинні поступово змінювати мислен‑ ня українських бізнесменів. Більшість із них не мислять стратегічно — лише на коротку перспективу: зірвати куш, а далі — хоч потоп. Це зовсім непра‑ вильний підхід. Люди, що мислять у такий спосіб, ніколи не побудують компанії, в яких престижно працюва‑ ти. Наприклад, у Trump Organization Трампа працювати престижно. Не лише тому, що там добре платять, а й тому, що там надзвичайно приємно працю‑ вати, це етична корпорація. Я хочу, щоб в Україні з часом з’явилися такі компанії. Це складний процес, і мені дуже цікаво до нього долучитися.

«Завжди будьте готові віддати більше, ніж маєте намір отримати, і ніколи не здавайтеся, що б не трапилося»

ПРАКТИКА / РЕФОРМИ

«Пасажир повинен відчувати комфорт та безпеку» Виконуючий обов’язки генерального директора «Укрзалізниці» Олександр Завгородній — про ключові етапи реформування галузі залізничних перевезень. ТТЕКСТ: КАТЕРИНА ШУМІЛО

О

лександр Завгородній — до‑ свідчений працівник галузі залізничних перевезень, якій він присвятив більше 20 років свого життя. Кар’єрний шлях розпочав на позиції старшого електромеханіка на «Придністровській залізниці». На по‑ чатку липня цього року Завгороднього було призначено виконуючим обов’язки генерального директора «Укрзалізниці». Цю посаду він поєднує з не менш від‑ повідальною роботою на позиції голови комісії з реорганізації «Укрзалізниці». Про результати, яких вдалося досягти за перші чотири місяці напруженої роботи, та про коротко‑ і довгострокові цілі підприємства Завгородній розповів в інтерв’ю кореспонденту INTERCITY. Реорганізація такої структури, як «Укрзалізниця», — надзвичайно складне і відповідальне завдання. Ви керуєте процесом із липня. Яких результатів уже вдалося досягти? Не секрет, в якому стані нам діс‑ талася «Укрзалізниця», тому пріо‑ ритетних завдань у нас виявилося більше, ніж ми очікували. Один із перших процесів, який ми запустили, — поступове відновлення технічного стану галузі. Ми задіяли та відремонтували ті локомотиви і ваго‑ ни, які можливо було задіяти в короткі терміни. За липень–жовтень ми вкла‑ ли в ремонт понад 1,3 млрд гривень,

64

#11 / 2015

що на 29,7% більше, ніж за анало‑ гічний період минулого року. Завдяки цьому нам вдалося збільши‑ ти вантажоперевезення. З липня було перевезено 124,43 т вантажів — це на 0,86% більше, ніж за аналогічний період 2014-го. Збільшення відбулося в основ‑ ному за рахунок внутрішніх перевезень. Фінансові показники поліпшуються. Для нас, як і для інших підприємств, важливо прибрати корупційну скла‑ дову. Для цього з початку вересня ми запустили дві паралельні акції: «Стоп корупції» й «Якість і сервіс». На сьо‑ годні прийшло понад півтори тисячі звернень від людей. Ми кожну скаргу ретельно опрацьовуємо. Це дає можли‑ вість покращувати наш сервіс, контро‑ лювати і запобігати спробам корупції. Наглядний доказ будь‑яких змін у бізнесі — гроші. Що з фінансами «Укрзалізниці»? Хоч і неквапливо, але доходи компанії зростають. Відбувається це завдяки збільшенню пасажирського та вантажо‑ потоку. Ми задіяли весь парк, який міг поїхати, щоб забезпечити збільшення пасажирських переїздів, особливо в літ‑ ній період. Від пасажирських перевезень

за липень–жовтень ми отримали на 5,1% більше доходів порівняно з та‑ ким самим періодом минулого року. Дуже серйозно попрацювали над вантажними складами. Ми сьогодні не даємо стояти вантажним вагонам ані дня. Раніше накопичувалася кількість поїздів, зерно простоювало від Одеси до Вінниці, всі станції були забиті. Сьогодні ми навантажили 1500 зерновозів. Будьте ласкаві 1500 вивантажити. Якщо вивантажили 1400, дві доби конвенція. У цілому, за липень–жов‑ тень ми отримали дохід розміром 22,5 млрд гривень, що на 31,8% біль‑ ше порівняно з минулим роком. Яке місце у списку запланованих вами заходів належить тарифній полі‑ тиці? Чи змінюватимуться тарифи? Порівняно з іншими країнами СНД, в Україні — найнижчі тарифи на за‑ лізничні перевезення. Нижче, здаєть‑ ся, лише в Молдові. Якщо ми говоримо про розвиток підприємства, нам потрібно упорядкувати тарифну політику. Для цього за декілька років треба зробити кілька підвищень тарифних складових. Ми плануємо розпочати підвищення тарифів на 17% із 1 січня — це ван‑ тажні тарифи. Потім буде проведена

«Якщо ми говоримо про розвиток підприємства, нам потрібно упорядкувати тарифну політику»

індексація тарифів у серпні 2016 року. Це дозволить стабілізувати еконо‑ міку підприємства, почати займати‑ ся його інтенсивним розвитком. Звичайно, ми будемо змушені підвищу‑ вати тарифи на пасажирські перевезення. Цього року електроенергія зросла на 10%, повинно це відбитися в тарифній політиці? Звісно, так. Тарифи, які були затверджені кілька років тому, практично не індексувалися. А дефіцит бюджету відображається на комфорті пасажирів. Приміром, зараз ми активно займаємо‑ ся заміною постільної білизни в поїздах. До 1 листопада будуть забезпечені замі‑ ною всі поїзди, які працюють у зимовому режимі, а до 1 березня стоїть завдання забезпечити всі поїзди новою постільною білизною на наступний період. Ми хо‑ чемо розвиватися, щоб все було красиво та комфортно. А у це треба інвестувати. Це довгострокова інвестиція… Пасажир повинен відчувати комфорт і безпеку. Це постійно діючий меха‑ нізм, над яким ще потрібно працювати. Сьогодні запущений Wi‑Fi у швидкіс‑ них поїздах «Інтерсіті», «Інтерсіті+». Ведуться роботи по вагонах СВ, купе. Пізніше будуть покриті всі залізничні вокзали. Це задоволення досить дороге. Ми підрахували, що повинні витратити на безкоштовний Wi‑Fi для пасажирів 76 млн гривень. Це досить велика цифра. Ми активно займаємося цим сер‑ вісом, багато наших фахівців були за кордоном і вивчали досвід колег в ін‑ ших країнах. Така модернізація вима‑ гає і матеріальних, і часових витрат. А щодо тарифів на міжнародні пасажирські перевезення? Яких змін очікувати? Тут є три проблеми. Перша — вар‑ тість квитка, яка прив’язана до євро. Приміром, пасажир, який сідає до поїзда у Києві та їде до Берліна чи Варшави, сплачує вартість квитка, розраховану у євро. Ціна зростає в рази. Друга проблема — українські та європейські колії відрізняються за шириною. Коли поїзд заїжджає на територію європейської країни, він повинен перелаштуватися, постояти в черзі. Пасажири через це починають нервувати. Сьогодні ми провели пе‑ реговори зі Словаччиною, Польщею, Румунією, Молдовою, щоб розви‑ нути транспортне сполучення — як приміське, так і міжнародне.

Чи можна очікувати фінансової підтримки від зарубіжних інвесторів? Звичайно. Зараз ми ведемо перего‑ вори та консультації з Міжнародним інвестиційним банком, Європейським інвестиційним банком, Європейським банком реконструкції та розвитку. Вони готові інвестувати у реформу‑ вання залізничної галузі. Гадаю, що до кінця цього року ми вже зможемо надати декілька інфраструктурних проектів, які матимуть шанс бути реалізованими наступного року.

Розкажіть про ваші подальші плани. Якого результату прагнете домогтися? По‑перше, «Укрзалізниця» перереє‑ струвалася і стала акціонерним то‑ вариством — це дає низку переваг. З одного боку, ми маємо статус державної адміністрації залізничного транспорту України і виконуємо функції держа‑ ви (тому що соціально зобов’язані), з іншого — працюємо як звичайне підприємство. Перереєстрація — це складова частина реформування галузі. Тепер в «Укрзалізниці» буде 21 філія.

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

65

PROMOTION / ВАШЕ ЗДОРОВ’Я

Живи посміхаючись! День у день ми намагаємося зробити своє життя комфортнішим, більш насиченим, цікавішим. Ми подорожуємо, купуємо гаджети, заводимо нових друзів, веселимося, прагнемо отримати максимум від кожного дня. А чи замислювалися ви над тим, яку роль у нашому житті відіграє усмішка?

З

дорова посмішка — це не тільки необхідний естетичний еле‑ мент привабливої зовнішності, а й важлива складова іміджу людини. Саме усмішка допомагає справити позитивне перше вражен‑ ня. Горда постава, впевнені рухи, сяючий погляд і сліпуча усмішка — вірні прикмети успішної людини. Багато хто може назвати це стереоти‑ пом, нав’язаним глянцевими журналами, де моделі з променистими посмішка‑ ми насолоджуються різноманітними благами цивілізації. Проте непохитна впевненість, що у людини зі щирою посмішкою та красивими зубами життя таке ж красиве — це підсвідомо успад‑ кована інформація, заснована на досвіді предків. Ще за часів печерних людей міцні зуби свідчили про міцне здоров'я людини, її силу та успішність. Тому і зараз співрозмовник із приємною посмішкою викликає лише позитивні емоції. Крім естетичної складової, посмішка впливає і на здоров’я людини. Стан наших зубів, ясен, язика та губ визначає те, як ми говоримо, що їмо, як цілуємося й який ве‑ демо спосіб життя. Очі, як відомо, назива‑ ють дзеркалом душі, а з погляду медицини за станом ротової порожнини можна визначити стан здоров’я всього організму. Для привабливої посмішки мало білосніжних зубів і відсутності ка‑ рієсу. Гарна посмішка, здорові зуби, а також їхня наявність, безпосе‑ редньо залежать від стану ясен. З чим пов’язаний незадовільний стан ясен? Перш за все запалення ясен провокують бактерії, які розмножуються в зубному нальоті. Проникаючи під ясна, бактерії починають виділяти ферменти й токсини, внаслідок чого ясна зміню‑ ють колір, стаючи червоними, а в деяких випадках і синюшними, набрякають.

66

#11 / 2015

Останнім часом у рекламі зубної пасти багато уваги приділяють саме кровото‑ чивості ясен, адже дійсно, перша ознака проблем з яснами, яку легко помітити під час щоденного чищення зубів або вжи‑ вання твердої їжі (наприклад, яблук) — це кровоточивість. Утім, не варто бігти до найближчого магазину за чудодійною пастою, це рекламний трюк — вона неефективна. Необхідно якомога швид‑ ше звернутися до пародонтолога, щоб вжити необхідних заходів для попере‑ дження або лікування захворювання. Без своєчасного лікування запалення ясен буде лише прогресувати й може перейти до наступної, більш важкої стадії — пародонтиту. Саме пародонтит

є однією з основних причин втрати зубів: захворювання руйнує кісткову тканину навколо зуба, утворюючи пародонтальну кишеню — простір між яснами та коренем зуба. Як наслідок: зуб стає рухомим і у разі значного руйнування кістки випадає. Крім кардинальних змін у рото‑ вій порожнині, таких як втрата зубів, захворювання ясен провокують низку інших неприємних проблем і захво‑ рювань усього організму та значно погіршують якість життя людини. І причиною тому є бактерії, які живуть у глибоких ясенних кишенях. Інфекція по‑ трапляє з порожнини рота у кров, і разом з нею поширюється по всьому організму, приводячи до серйозних наслідків.

Віктор Крижановський, головний лікар «PerioCenter — центр пародонтології»:

«Якщо захворювання ясен прогресують, то в людей починають з’являтися комп‑ лекси. Найчастіше пацієнти приходять зі скаргами на те, що вони не можуть жити повноцінним життям: посміха‑ тися, цілуватися, харчуватися тим, що хочеться, вільно спілкуватися. Причина всьому одна — проблеми з яснами. Вони провокують неприємний запах із рота, біль, рухливість зубів і, звичайно ж, як результат — неприємну посмішку. На мій погляд, захворювання тканин пародонту є набагато серйознішим і небезпечнішим, ніж захворювання зубів. У разі появи карієсу його можна усуну‑ ти, також можна полікувати канали, встановити коронку на зуб, вініри тощо. Та найбільше проблем, якщо виникає захворювання ясен. Тканини пародонту — це фундамент зубів, імплантатів, пломб, коронок і реставрацій. Якщо допустити прогресування захворювань пародонту, то фундамент буде не досить надійним, зуби й імплантати випадатимуть разом з усі‑ ма дорогими пломбами та коронками». Після низки проведених досліджень лікарі та вчені дійшли висновків: • наявність інфекції в ясенних кише‑ нях призводить до проблем серцево‑­ судинної системи; • страждає шлунково‑кишковий тракт; • втрата зубів призводить до погір‑ шення пам’яті, відмирання нейронів головного мозку; • люди із запаленням ясен приблизно у півтора разу частіше хворіють на пневмонію; • наявність пародонтиту призводить до проблем з ерекцією; • з а наявності пародонтиту зростає ризик викиднів і передчасних пологів; • захворювання пародонту провоку‑ ють і обтяжують перебіг офтальмо‑ логічних захворювань; • захворювання тканин пародонту можуть призводити до онкологічних захворювань. Не будемо також забувати, що крім захворювань, запалення ясен прово‑ кують погіршення якості життя. Така проблема, як запах з рота, яким майже завжди супроводжуються захворю‑ вання ротової порожнини, створює комплекси, проблеми у спілкуван‑ ні, позбавляє впевненості у собі.

Рекомендації фахівців «PerioCenter — центр пародонтології»

Краще лікування — це профілактика, і це не лише слова! Дотримуючись про‑ стих правил, ви збережете свої зуби й ясна здоровими, тобто зможете від‑ крито та радісно посміхатися світу!

• Обговоріть зі своїм лікарем стан ваших ясен.

• Поцікавтеся про можливі індивідуаль‑ ні проблеми зі здоров’ям, які можуть виникнути через захворювання ясен.

• Пройдіть діагностику захворювань тканин пародонту в спеціалізованих пародонтологічних центрах PerioCenter.

• Не відкладайте візит до лікаря‑паро‑ донтолога, якщо виявили у себе типо‑ ві ознаки захворювань пародонту: • поява кровоточивості ясен під час чи‑ щення зубів або вживання твердої їжі; • припухлість, набряклість або зміна кольору ясен; • неприємний запах з ро‑ тової порожнини; • біль або дискомфорт у яснах; • гнійні виділення з ясен; • поява щілин між зубами; • рухливість зубів. Зараз доступні безліч способів рес‑ таврації зруйнованих зубів або повного

поновлення втрачених, але це всього лише протез, який не зможе функціону‑ вати на 100%. Ні імплантати, ні вініри, ні пломби не працюватимуть довше та надійніше власних здорових зубів. Пам’ятайте: свої зуби не мають тер‑ міну придатності, вони повинні слугу‑ вати вам усе життя. Своєчасні візити до фахівців і якісний догляд за ротовою порожниною не лише гарантують при‑ вабливу, сяючу посмішку та впевненість у собі, а й збережуть здоров’я всього організму. Бережіть і боріться за своє здоров’я! Живіть посміхаючись!

«PerioCenter — центр пародонтології» 02095 м. Київ, вул. Срібнокільська, 20 ст. м. «Осокорки» www.periocenter.com.ua PerioCenter.main@gmail.com +38-044 575-41-83 +38-097 924-75-46 +38-093 087-66-82 +38-050 164-00-42

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

67

PROMOTION

Fashion грипп: простуда, здравствуй и прощай Кашель, насморк, боль в горле, высокая температура – все эти симптомы неизменные спутники холодного времени года. Врачи в таких случаях ставят диагноз ОРЗ или ОРВИ, реже и в период эпидемии – грипп. Часто в результате этих заболеваний у людей развиваются тяжелые осложнения. Чтобы избежать печального сценария, к вирусным атакам нужно готовиться заранее.

В

ысокий сезон» по простудным заболеваниям в наших широтах длится около полугода — с ок‑ тября по апрель. В течение этого времени взрослые болеют простудой 2–3 раза, а вот детей вирусы атакуют гораздо чаще. По статистике, во время эпидемии коварные недуги выводят из строя от 30 до 50% городского населения. Чаще всего в период роста заболе‑ ваемости гриппом и ОРВИ заражение происходит в транспорте, где инфици‑ рованный человек в течение некоторого времени вплотную находится в опасной близости от здоровых. За время по‑ ездки кто‑то из пассажиров кашляет, чихает или сморкается. Частицы, вылетающие из дыхательных путей, не одинаковы. Самые крупные, диаметром около 100 мкм, летят по классической баллистической траектории примерно на 30–35 м. Мелкодисперсные, разме‑ ром около 10 мкм, можно обнаружить и в нескольких сотнях метров от чихающего. Болезнетворные частицы могут находиться в воздухе очень дол‑ го, перемещаясь с током воздушных масс и постепенно оседая на поверхно‑ стях, попадая в систему вентиляции. Самым заразным считается тот, кто подхватил инфекцию именно сегодня. Таким образом, даже один больной человек с легкостью «одарит» виру‑ сом вагон метро или поезда, салон самолета или целый класс в школе.

ГРИПП ИЛИ ОРВИ?

Если человек заболел ОРВИ, то на первый план чаще всего выходят местные симптомы: появляется на‑ сморк и влажный кашель, возникает

68

#11 / 2015

боль в горле. Позже на этом фоне, возможно, повысится температура. Для гриппа характерно острое начало — человек может указать промежуток времени, когда почув‑ ствовал себя плохо. Болезнь начина‑ ется с высокой температуры, которая нарастает в течение нескольких часов до 39 градусов и выше. Также у забо‑ левшего наблюдается ломота в теле, выраженная слабость — эти симп‑ томы обусловлены тем, что вирус быстро распространяется и в процессе своей жизнедеятельности выделяет токсины. Грипп — самый опасный вид ОРВИ. Вирус отличается высокой за‑ разностью, а также риском возник‑ новения тяжелых осложнений.

ЧЕМ ОПАСНЫ ЭТИ НЕДУГИ?

Любое вирусное заболевание — серьезный удар по иммунной системе человека. Особенно сильно ослабляет и подрывает защитные силы организма грипп. Заболевание протекает достаточ‑ но тяжело, а из‑за временного ослабле‑ ния иммунитета часто сопровождается осложнениями. Самыми распростра‑ ненными спутниками гриппа являются пневмония, плеврит, нефрит, а также отит и бронхит. Могут стать мишенью для осложнений сердце и головной мозг, а это уже опасно для жизни. Больше всего рискуют заболеть гриппом и ОРВИ люди с ослабленным иммунитетом, хроническими заболева‑ ниями, пациенты с сердечно‑сосудистой, неврологической патологией, сахарным диабетом, те, кто принимают лекар‑ ственную терапию по поводу лечения злокачественных новообразований.

КАК ПЕРЕДАЕТСЯ ВИРУС?

Существует два основных способа передачи гриппа и ОРВИ. Первый — воздушно‑капельный, когда вирус передается при разговоре, кашле, чихании. Например, если чихающий находится близко, частицы влаги с вирусами вдыхаются другим челове‑ ком. Или же болезнетворные микробы оседают на пол, высыхают и вновь поднимаются в воздух с пылью, а от‑ туда попадают на наши слизистые. Второй — контактно‑бытовой (через предметы гигиены, вещи общего пользо‑ вания, в том числе дверные ручки либо поручни). Чихающий или кашляющий человек прикрывает рот и нос рукой, думая, что предотвращает распростра‑ нение инфекции воздушно‑капельным путем. На самом деле таким образом лишь упрощается путь инфекции к дру‑ гому человеку. Ведь колоссальное число микробов оседает на руке и разносится по предметам общего пользования. Дальше стоит лишь прикоснуться своей рукой к носу, рту, потереть глаза — и сложный воздушно‑капельный путь передачи сокращается для вируса по времени и сложности в десятки раз.

ИНСТРУКЦИЯ ПО ВЫЗДОРОВЛЕНИЮ

Чтобы побороть инфекцию, люди начинают пить чай с калиной‑мали‑ ной, делают ингаляции и... продолжают болеть. Фруктовыми морсами и согре‑ ваниями побороть недуги достаточно сложно. Ведь размножение болезнетвор‑ ного вируса происходит с космической скоростью — уже через 20 минут после внедрения в клетку он производит

сотню «отпрысков», через час их уже миллионы. И пока вы думаете, пить противовирусные или нет, неприятель уже вовсю хозяйничает в вашем организме. Решить сложную задачу лечения гриппа и ОРВИ можно с помощью противо‑ вирусной терапии. Для успешного развития событий важно не упустить время. Такая тактика быстрого реагирования облегчит течение болезни и позволит избежать осложнений. «Надежным средством специфической профилактики гриппа является препарат Ремавир. С первых часов приема средство препятствует размножению вируса гриппа и ОРВИ в организме человека. Быстро купирует воспалительную реакцию, облегчает клинические симптомы, уменьшает яв‑ ления интоксикации, сокращает продолжительность острого периода, ускоряет процесс выздоровления. В результате меньше страдают сердце и сосуды, достоверно снижается частота осложнений», — говорит врач, к. м. н. Иванна Осос. Не стоит пренебрегать и жаропонижающими препа‑ ратами. Непосредственно на вирус они не действуют. Их задача — снизить температуру и помочь справиться с головной и мышечной болью. Температуру до 38–38,5 °C сбивать не рекомендуется, так вирус погибнет быстрее. Однако если человек страдает от стенокардии, ишемиче‑ ской болезни, порока сердца или бронхиальной астмы, снижать температуру необходимо как можно быстрее. Соблюдение питьевого режима помогает вымывать продукты распада клеток, борющихся с вирусом, уменьшить озноб и интоксикацию. Кроме того, обильное питье способ‑ ствует выведению токсинов с мочой и восполняет потери жидкости при повышенной температуре. Однако восстано‑ вить ценные для организма вещества с помощью обычной воды невозможно. Именно поэтому оптимально пользовать‑ ся готовыми аптечными препаратами — растворами для пероральной регидратации. Лучше всего для этого подходит сбалансированный глюкозо‑солевой препарат Регидрон и его улучшенная форма Регидрон Оптим с приятным лимонным вкусом. Уникальный состав этих средств позво‑ ляет быстро восполнить запасы натрия и калия. А глюкоза обеспечивает ослабленный организм энергией и способ‑ ствует абсорбции электролитов, входящих в состав раство‑ ра. Только такой комплексный подход и быстрая тактика лечения позволят выздороветь быстро и без осложнений.

Åôåêòèâíå ëiêóâàííÿ é ïðîôiëàêòèêà ãðèïó òà çàñòóäè ó äîðîñëèõ i äiòåé таблетки 50 мг капсули 100 мг порошок 20 мг

КСТАТИ

Многие надеются, что от гриппа их защитит вакци‑ нация. Но даже если прививку сделать вовремя, риск заболеть остается высоким. Кроме того, людям с осла‑ бленным иммунитетом или индивидуальной неперено‑ симостью к компонентам вакцины такая манипуляция противопоказана. Учитывая все эти факторы, самым надежным средством специфической профилакти‑ ки гриппа являются противовирусные препараты.

Перед застосуванням обов'язково проконсультуйтися з лікарем та ознайомтись з інструкцією. Виробник АТ «Олайнфарм», Латвія. Р.П. UA/3777/01/01 від 20.08.2015 р., UA/3777/02/01 від 11.05.2011, UA/3777/03/01 від 19.08.2014.

ВУЛИЦЯМИ МІСТА / ЛІОН

На березі Рони Прогулянка французьким Ліоном може стати незабутньою, навіть якщо на неї у вас лише кілька годин. ТТЕКСТ: ОКСАНА БУБЛИК

М

істо, якому більше 2000 ро‑ ків. Місто шовку, світла, кінематографа, високої кухні. У ньому поважають традиції та віддають їм належне. Це місто іронічне, позбавлене манірності й водночас вишукане у своїй простоті. Ліон стоїть на злитті двох річок — Рони та Сони, в одному з наймальовничіших куточків Франції, оточений виноградни‑ ками та садами. Кілька годин прогулян‑ ки вулицями — немов подорож у часі: з античних часів — у майбутнє. Не варто поспішати — щоб побачити найголов‑ ніше, достатньо слідувати оптимально‑ му маршруту. Журналіст INTERCITY розробив його спеціально для вас.

Критий ринок Поль Бокюз Ранок у Ліоні почніть з відвідуван‑ ня легендарного критого ринку Поль Бокюз. Саме тут купує продукти для

70

#11 / 2015

свого ресторану один із найпопуляр‑ ніших шеф‑кухарів ХХ століття Поль Бокюз. Утім, широко відомим ринок став не лише завдяки імені видатного француза. У кожній із майже 60 пред‑ ставлених тут крамниць продають свіжі й надзвичайно смачні продукти. Таке розмаїття важко відшукати деінде. Якщо ви любите кулінарити, можете подібно корінним ліонцям підібрати інгредієнти для чудового французького сніданку. Або ж просто смачно посніда‑ ти в одному з розташованих тут кафе.

із базилікою око вихоплює знайомий си‑ лует — точно, Ейфелевої вежі! Але лише її мініатюрної копії третього поверху паризької оригінальної будови. Щоправда, ліонці зазначають, що їхня вежа завдя‑ ки пагорбу Фурв’єр все‑таки вища. Шлях донизу пролягає крізь чудо‑ вий старовинний парк, де час, здається, заплутався у кронах високих дерев і фі‑ гурно підстрижених кущів. Заспокійливе й енергетичне місце у великому місті.

Пагорб Фурв’єр

Епіцентром давнього Лугдунума (як іменувався в ті часи Ліон) були римський театр та одеон. Разом вони складають архітектурний ансамбль, який зберіг‑ ся до XXI століття й який доволі рідко можна зустріти в античній культурі. Театр почали споруджувати в 15 році до н. е., а одеон — у II столітті.

Пагорб Фурв’єр прикрашає білосніжна витончена базиліка Нотр‑Дам‑де‑Фурв’єр, увінчана золотою статуєю Діви Марії, че‑ рез що його називають «пагорбом, де мо‑ ляться». Згори відкривається захоплююча панорама міста з помаранчевими чере‑ пичними дахами, все єство Ліона. Поруч

Античний театр і Музей галло‑римської цивілізації

У римському театрі ставили переваж‑ но музичні комедії. Необхідну акустику забезпечувала стіна за сценою: відби‑ ваючи звук, вона направляла його до залу, який вміщав до 10 000 глядачів. Одеон, розрахований на 3000 людей, ви‑ користовували для декламацій і концертів. У Музеї галло‑римської цивілізації, який розташований поруч із давньорим‑ ськими театрами, зібрані артефакти, що були знайдені під час розкопок. Серед них — таблиці Клавдія (промова імпера‑ тора Клавдія, вигравійована на бронзі), галльський календар, найдовший письмо‑ вий документ галльською мовою, мозаїки.

Собор Сен‑Жан

Головний собор Ліона з XII сторіччя, рома‑ но‑готичний Сен‑Жан, вражає розмірами. Храм збудовано у формі латинського хреста, а денне світло потрапляє до при‑ міщення крізь високі вікна з вітражами надзвичайної краси. У соборі можна побачити один з найдавніших у Європі астрономічних годинників. Він відбиває час чотири рази на день (з 12:00 до 16:00), а ляльки, що рухаються, демонстру‑ ють сценки релігійної тематики. Біля собору — археологічний сад, де зберігаються останки двох цер‑ ков XI сторіччя, зруйнованих у роки Великої Французької революції, і роз‑ копки баптистерія IV століття.

1

2 ФОТО 1: Критий ринок Поль Бокюз ФОТО 2: Античний театр і Музей галло-римської цивілізації ФОТО 3: Базиліка НотрДам-де-Фурв’єр

Café Mokxa

У кав’ярні Mokxa глибоко шанують каву. Спритний бариста приготує напій для гурманів у френч‑пресі, сифоні чи аеропресі — за вашим бажанням. Тут можна придбати каву на вагу, а також аксесуари для приготування кави, щоб удома повторити її чудо‑ вий смак. Також у Mokxa заварять чай, у тому числі з прянощами, запропонують випічку ручної роботи та легкі закуски.

які чекають на своїх господарів біля під’їз‑ дів, стільці чи дивани з подушками — для неквапливих трапез теплими вечорами.

Трабулі

Le Gourmet de Seze

Погуляти трабулями — все одно, що завітати до ліонців у гості. Трабулями на‑ зиваються криті переходи з однієї вулиці на іншу. Їх будували як запасні короткі шляхи для пересування, аби зрізати кути. Трабулів у місті понад 400 — у Старому Ліоні, кварталі ткачів Круа‑Русс. Проте доступні для туристів не всі — лише найцікавіші. Варто потягнути двері парад‑ ного… і переміститися на кілька століть назад. Склепінчасті проходи, колодязі, замкнений простір внутрішніх подвір’їв, башти, гвинтові сходи, відчинені вікна з квітковими горщиками, велосипеди,

3

У цьому затишному кафе подають тради‑ ційні страви зі свіжих сезонних продуктів. Хрусткі свинячі ніжки з бобами та гірчи‑ цею, молоді й витримані французькі сири. Особливий акцент кухні — на морепро‑ дуктах. Мішленівська зірка для власників ресторану не є приводом зупинятися на досягнутому. Шеф‑кухар постійно вдосконалює свої вміння. Приємний бонус — доступні ціни за смачний обід.

Парк‑де‑ла‑Тет‑д’Ор

Один із найбільших міських пар‑ ків у Франції — чудове місце для

післяобідньої прогулянки. Назва пар‑ ку з французької перекладається як «Парк золотої голови». Посеред парку розташоване велике видовжене озеро. В межах Парк‑де‑ла‑Тет‑д’Ор мож‑ на помилуватися багатим розарієм, ботанічним садом, а також відвідати зоопарк, в якому живуть найцікавіші представники африканської фауни.

Музей Злиття

Почавши знайомство з Ліоном із античних часів, закінчіть день у точці поєднання давнини і сучасності — Музеї Злиття. Футуристична будівля складної фор‑ ми розташована на півострові — там, де зливаються Рона та Сона. Всередині представлені експозиції, присвячені ан‑ тропології, науці та суспільствознавству.

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

71

ВУЛИЦЯМИ МІСТА / ЛІОН

4

5

7 ФОТО 4: Музей злиття ФОТО 5: Собор Сен-Жан ФОТО 6: Парк-де-ла-Тет-д’Ор ФОТО 7: Café Mokxa 6 Якщо часу обмаль, можна просто поблу‑ кати всередині чудернацької багаторівневої споруди у стилі хай‑тек (це безкоштовно). З даху музею та з вікон відкриваються захоплюючі панорами Ліона та річок.

Le Musée

Щоб по‑справжньому відчути дух Ліона, не варто обирати пафосні ресторани. Картаті скатертини, страви прямо на

72

#11 / 2015

пательні, хазяїн, який перекинеться з вами парою слів «за життя» і при‑ гостить за рахунок закладу, — все це атмосфера бушону, ліонського народ‑ ного ресторану. Ліон — місто, в якому годують незмінно смачно й щедро, незалежно від розміру вивіски та наявності нагород. Це традиція, що передається від покоління до поколін‑ ня, як у родинах — фірмові рецепти.

У народних ресторанах і кухня народна. Le Musée — один із таких славетних бушонів, де обідають у пря‑ мому сенсі тісною компанією. Що сьогодні у меню, вам розкажуть словами. І байдуже, що ви не тямите французьку чи англійську. Оповіщення меню тоді перетвориться на малень‑ кий спектакль. Неперевершений хліб власної випічки, свині щоки з кар‑ топлею дофін, кенелі — калорійно, але дуже смачно й аутентично. Сюрпризом стане екскурсія до історичного трабуля ресторану.

Нічний Ліон

Ліон знає, як підкреслити свої принади завдяки ефектному, часом авангар‑ дистському, підсвічуванню. Гра світла та тіней на фасадах будівель, мостах, фонтанах, берегах річок, пам’ятниках створює новий образ цього старо‑ винного й завжди юного міста.

МАНДРІВКА ТЕПИГЄ / АК/ВЄГИПЕТ ІРДНАМ

Країна сонця Єгипет дослухається до ваших забаганок і буде радо вам догоджати, але він не змінить своєї суті.

К

ожен із нас має свій Єгипет. Хтось — із неймовірним Червоним морем, коралами та рибками кольорів повного спектра веселки. Хтось — із розкішшю (різного ступеню) і розвагами в готелях, таких собі маленьких державах у великій країні. Хтось — із загадками та здобут‑ ками великих цивілізацій. Хтось — із ідеальним дайвінгом і кайтингом. Хтось — як легкодоступний і безпро‑ грашний закордон, який завжди в на‑ явності. Єгипет чимало зробив і робить для того, щоб здобути вашу прихиль‑ ність (але не втрачаючи свого обличчя). Для вас готелі розбивають сади і парки посеред пустельних пейзажів, облашто‑ вують численні блакитні оази басейнів, впроваджують улюблений All Inclusive, вивчають російську мову (не розумієте її? Англійська, німецька — на вибір). Вас готові відвезти на екскурсію з узбе‑ режжя Червоного моря, навіть перетнув‑ ши півкраїни. А ось тут може ховатися підступність… Адже жага до всіх задо‑ волень одразу може спричинити… втому від відпочинку. Зважте ваші бажання, подивіться на карту, щоб зрозуміти від‑ стані, які доведеться подолати. Порадьтеся з вашим турагентом щодо програми. Так,

якщо ви мрієте побачити величні пірамі‑ ди в Каїрі, то від узбережжя Червоного моря це буде практично добова подорож. Намагання самостійно відшукати гідний вас готель із океану пропозицій — справа цілком реальна, але потребує чимало вільного часу. Коло пошуку можна звузити, знову ж таки, порадившись із турагентом, а потім проглянувши фото та відгуки інших відпочивальників. Наприклад, Caribbean World Resort Soma Bay 5* у Хургаді з триповерховими корпусами та басейнами на величезній доглянутій території, кількома націо‑ нальними ресторанами, двома аквапар‑ ками, дитячим клубом та дискотекою. Готель має власний чималий піщаний пляж. Особливий акцент — на сімейний відпочинок, відповідно готель пропонує багато двокімнатних сімейних номерів. Можна прочитати гігабайти відгуків «Як я провів відпустку в Єгипті» і так і не наважитися купити тур до цієї країни. Лише за три з половиною години, що триває переліт до Єгипту, — й у вашому житті можуть відбутися зміни. Із мря‑ ки осені, сирої весни чи мерзлякуватої зими ви зануритеся у тепло. Багато хто поділяє думку, що жовтень — це най‑ кращий час для відпочинку у Єгипті.

Ви певні, що знаєте Єгипет уздовж і впо‑ перек? Легендарна Александрія, заснована Олександром Македонським, із багатоша‑ ровим культурним коктейлем, де можна відчути справжній, неглянсовий Єгипет… Зоряні ночі біля ватри бедуїн‑ ського намету та схід сонця в од‑ ній з оаз Західної пустелі… Паломництво слідами Святої родини, яка провела чоти‑ ри роки на берегах Нілу… Кольоровий каньйон із черво‑ ним каменем різних відтінків на Сінайському півострові… Надсучасний курорт Порт‑Галіб із яхт‑клубом і портом, звідки дуже близько до Долини Нілу зі скарбами фараонів… То ви вже вирішили, яким буде ваш наступний Єгипет? Запитуйте тури в TUI Турагенціях вашого міста або шукайте на сайті www.tui.ua

Цілодобовий центр підтримки туристів 0 800 500 394 дзвінки в межах України безкоштовні

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

73

СТИЛЬ / НАПОЇ

Молодий та зухвалий Декілька універсальних порад для приготування коктейлів на основі молодого віскі. ТТЕКСТ: МАРІЯ РИДВАН

Х

арактер віскі розвивається за тими ж принципам, що і чесно‑ ти людини: чим молодший на‑ пій, тим менше в його характері делікатності, більше свіжості, сили та на‑ пору. Тобто коли ви купуєте не надто ві‑ ковий віскі (в Шотландії таким вважають продукт, який витримується в бочках від трьох до дванадцяти років), варто очіку‑ вати на простий, але яскраво виражений смак. Зважаючи на те, що молоді купажі завжди тішать приємною ціною порів‑ няно зі своїми старшими колегами, це цілком прийнятний варіант для вечірок, що не присвячені якійсь визначній події. Щодо коктейлів, то розуміння базових принципів міксології дозволить підкрес‑ лити чесноти молодого віскі та приховати його недоліки. Отже, що варто тримати в домашньому барі, щоб влаштувати небанальну коктейльну вечірку, та до того ж не витратити всі гроші на віскі. Як приклад можна взяти Johnnie Walker Red Label — мабуть, найбільш упізнава‑ ний купажований віскі у світі, який є ба‑ зовим продуктом у лінійці всім відомого бренду Johnnie Walker. Цікаво, що Old Highland Scotch Whisky (саме так спочатку називався Red Label) пили ще в 1906 році. Найпростіша порада для будь‑якого бармена‑початківця: використовуйте в коктейлях ті смаки, що допоможуть кра‑ ще розкрити потенціал алкоголю, на осно‑ ві якого ви робите коктейль. Тобто якщо ми вирішили практикуватися на Johnnie Walker Red Label, то перш за все нам потрібно з’ясувати, які смаки та аромати ми отримаємо, відкоркувавши пляшку. Як і всі молоді купажі, Red Label має потужний свіжий смак. Він

74

#11 / 2015

забезпечується поєднанням зернових і солодових спиртів — їх у купажі близь‑ ко 35. Найтитулованіші у палітрі солоди Cardhu та Talisker. Завдяки ним купаж має водночас медові та торф’яні нот‑ ки. Більш досвідчені поціновувачі віскі знайдуть тут нюанси солодкого хересу, виразну пряність та, звичайно, ваніль. Обираючи інгредієнти для коктейлю, надавайте перевагу таким, що не заб’ють смак основного продукту. В цьому контексті саме час згадати про, напевне, найбанальніше поєднання «віскі та кола» — так от, остання і є яскравим прикладом продукту, що не дасть віскі жодного шансу. Якщо ваша мета зробити менш банальне поєднання, в якому до того ж можна буде впізнати основний інгреді‑ єнт, то навіть яблучний чи вишневий сік будуть більш прийнятним варіантом. Якщо обирати з найпростіших двоком‑ понентних комбінацій — найкраще до Red Label пасуватиме імбирний ель (або імбирний лимонад), який можна при‑ дбати у великих супермаркетах. Johnnie Ginger, саме так називається цей мікс, вже є класичним коктейлем, хоча і не потре‑ бує жодних навичок бармена. Зазвичай використовують пропорцію 1:3, тобто одна частина віскі на три частини елю (взагалі ж пропорцію варто добирати, зважаючи на власний смак і плани на вечір). Лід та лимон довершать цю просту міксологічну вправу. До речі, досвідчені бармени радять спробувати Johnnie Ginger навіть тим, кому не надто смакують скотчі: вважа‑ ється, що імбирний ель може розкрити знайомий продукт з нового боку. Якщо говорити про базові правила поєднання інгредієнтів, то бармени

радять навіть не намагатися поєднати скотч із тропічними смаками. Тож якщо ви запланували вечірку із шотландським віскі, маракуйю, лічі, кокос або банан можна залишити в магазині. До таких фруктів пасують більш легкі спирти. Якщо вже наполягати на віскі, то можна спробувати ірландський, а краще взагалі надати перевагу білим спиртам: рому, джину або горілці. Натомість непоганою ідеєю можуть стати ягоди. Якщо хочеться створити щось свіже та легке, малина, ожина та чорна смородина можуть стати у нагоді.

Міцні та яскраві

Власне, навіть продовжуючи рухатись у ключі елементарної мікології, можна підняти рівень власного домашнього бару на небувалу висоту. Для цього найкраще підходять набутки нової коктейльної класики: декілька ложок пра‑ вильно підібраного лікеру перетворять

базовий скотч на вишукані коктейлі на кшталт Godfather («Хрещений бать‑ ко») та Rusty nail («Іржавий цвях»). Почнемо з Rusty nail. Як зазначалося вище, до купажу Red Label входить соло‑ довий віскі Cardhu, що надає продукту помітного медового акомпанементу. Посилити ці ноти — чудова ідея. Для цього варто використати медовий лікер Drambuie, до складу якого, до речі, також входить віскі. Класична рецептура радить змішувати напої у пропорції один до двох, тобто лікеру варто додавати вполовину менше, ніж скотчу. Кориця вишукано збагатить ароматику міксу. За тим самим принципом можна змі‑ шати коктейль Godfather — за легендою, це улюблений напій зіркового Марлона Брандо. Саме його перевтілення на Віто Корлеоне з гангстерської драми «Хрещений батько» і дало назву цьо‑ му коктейлю. Тут до віскі пасуватиме мигдальний лікер: до 50 мл скотчу буде

достатньо 20 мл лікеру. Прикрасити склянку варто лимонною цедрою. Ці коктейлі схожі не лише тим, що вважаються новою коктейльною кла‑ сикою, а й тим, що мають надзвичайно багату ароматику та порівняно м’який смак, який поєднується з міцним ха‑ рактером. Для домашнього бару це найперспективніший варіант. Продовжувати досліджувати поєд‑ нання італійських алкогольних напоїв та скотчу можна на прикладі коктейлю Rob Roy, присвяченого національному герою Шотландії Роб Рою Мак‑Грегору. Цей коктейль створений за формулою класичного Manhattan, де бурбон замінили на скотч. Пропорції поєднання вермуту, скотчу та гіркої настоянки «Ангостура» залишилися незмінними: 60 мл віскі, 40 мл вермуту та декілька крапель настоянки. Вермут краще обирати червоний та солодкий, та якщо хочеться більш трав’я‑ ного смаку, від вермуту можна відмовитись

на користь лікеру Amaro. У такому випадку шотландський віскі також зможе проявити себе найкращим чином.

Що замовити в барі

Дмитро Шовкопляс, шеф‑бармен одного з найкращих київських барів Parovoz Speak Easy, радить спробувати коктейль Penicillin. «Це насичений, складний мікс із яскравими солодовими та торф’яними нотками. Його вперше змішали лише у 2005 році, але він уже міцно прописався в усіх вартих уваги коктейльних збірках», — пояснює фахівець. Дегустуючи Johnnie Walker Red Label, в його смаку та ароматі можна знайти нотки імбиру та меду, тому коктейль Penicillin на його основі буде прекрасною ідеєю. В Penicillin додають трохи соло‑ дового острівного віскі, щоб посилити ароматику торфу, якою так пишається Шотландія. Але навіть із таким партне‑ ром Red Label не загубиться, його можна буде легко впізнати у цьому коктейлі.

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

75

АВТОCITY / ГІБРИДИ

Несподіваний ряд Кореспондент INTERCITY повернувся з подорожі німецьким Штутгартом, вражений можливостями гібридних Porsche Cayenne і Porsche Panamerа та закоханий у новий Porsche 918 Spyder.

ТТЕКСТ: МАКСИМ КРАВЦОВ

Я

кщо запитати, з яким авто у вас асоціюєть‑ ся німецька марка Porsche, то з великою ймо‑ вірністю у відповідь можна почути славетні імена ексклюзивних Carrera та 911‑го. І лише більш молоді та заможні можуть згадати у цьому контек‑ сті серійні та масові Porsche Cayenne і Porsche Panamera. Але при цьому для всіх без винятку марка Porsche буде синонімом швидкісних і дорогих авто з потужними турбо­ двигунами. І мало хто згадає про те, що у модельній гамі штутгартського виробника спорткарів є сучасні й еколо‑ гічні «гібриди». Саме для знайомства з ними ми і відпра‑ вилися у саме серце Porsche — на завод у Штутгарт.

Porsche E‑Hybrid

Так само як колись багато хто диву‑ вався та сперечався з приводу появи серійних Cayenne та Panamera, так і зараз серед прихильників мар‑ ки є чимало противників розвитку Porsche у цьому напрямку. Але час не стоїть на місці. І наразі гібриди є в усіх люксових брендів, до яких, безпереч‑ но, належить і німецький Porsche.

76

#11 / 2015

Утім, як ми з’ясували, всі питання та сумніви щодо доцільності гібрид‑ них Porsche можна легко розвіяти в доволі простий спосіб — вирушити на них у тест‑драйв мальовничими околицями південних німецьких сіл і передмість. Особливо коли напри‑ кінці цього тест‑драйву на вас че‑ кає велика несподіванка.

Уже першим сюрпризом для нас стало те, що гібридні Porsche Cayenne і Porsche Panamera рушають з місця абсолютно безшумно та тихо. І якщо поводитися обережно з акселератором, вони здатні продовжувати рухатися виключно на електротязі приблизно 35 км. Наприклад, на Porsche Cayenne нам вдалося про‑ їхати 32 км містом та автобаном.

Простий розрахунок Але не це вражає у гібридних Cayenne та Panamera. Коли ми паркувалися у неве‑ личкому селі на півдні Баварії, бортовий комп’ютер нашої гібридної Panamera демонстрував просто фантастичний по‑ казник витрати пального: виявилося, що ми проїхали 100 км, витративши всього 4,8 л недешевого німецького бензину. І хоча показник Porsche Cayenne виявився трохи вищим — 5,1 л, все одно його можна вважати вельми красномов‑ ним, особливо враховуючи, що чверть зі 100 км загального шляху ми пром‑ чали німецьким автобаном із доволі непристойною швидкістю. Щоправда, як і на Panamera, першу третину ми їхали виключно на електротязі. До речі, цифра у 35 км пробігу на електромоторі взята не з повітря.

Як нам пояснили інженери Porsche, це середня відстань, яку проїжд‑ жають до роботи європейці. Саме на це і розрахунок — приїхавши на роботу виключно на електро‑ моторі, вони поставлять авто на зарядку й увечері також без забруд‑ нення повітря доїдуть додому. І дійсно, у випадку із гібридними Porsche Cayenne і Porsche Panamera, скоріше за все, саме екологічний аспект стоїть на першому місці. Тому що важко повірити, що людина, яка купує авто за 100 000 євро, робить це для того, щоб заощаджувати на пальному. Хоча за приблизними підрахунками така еко‑ номія може складати близько 200 євро на місяць, що, погодьтеся, теж гроші. І хто‑хто, а німці їх вміють рахувати.

Справжній і дивовижний

Номінально електромотор цих авто є доволі малопотужним, видаючи всього 95 к. с., але має доволі класний оберталь‑ ний момент у 310 Н·м. Треба сказати, що цієї потужності вистачає навіть важкому Porsche Cayenne. Звісно, ні про яке відчуття справжнього Porsche тут вже не йдеться. Їх ми пережили трохи згодом — у другій частині тест-драйву.

Приїхавши до невеличкого замку Ґотценбург, ми залишили наші тестові Cayenne та Panamera й відправилися на подвір’я старого замку, де дово‑ лі скромно та непримітно розмі‑ стився автомобіль, на який далеко не всі туристи звертали увагу. Та журналісти майже одразу впі‑ знали у цьому низькому відкритому спорткарі мрію багатьох мільйонерів нашої планеті — унікальній гібридний Porsche 918 Spyder. І серця багатьох із нас закалаталися з неймовірною силою. Ще б пак: 887 к. с. потужності та вар‑ тість у більш ніж 1 млн євро. Побачити таке трапляється нечасто. А проїха‑ тись? Може статися, що і ніколи! І ось — ключ на старт, і агресивний та приземистий гіперкар безшумно по‑ чинає котитися вулицями невеличкого

села з населенням у 500 мешканців. Виявляється, Porsche 918 Spyder також може проїхати на своїх елек‑ тромоторах ті ж самі 35 км шляху. Але електромоторів тут два, а їхня потужність становить зовсім не ди‑ тячі 286 «конячок» — для розуміння: у нового гарячого VW Golf GTI цей «табун» має на 50 «голів» менше. Тому перші різкі старти та при‑ скорення за межами села навіть виключно на електротязі виявилися доволі веселими і швидкими. Але потім сталося дещо несподіване. На швидкості 150 км/год за спи‑ ною щось вибухнуло, і наш Porsche 918 Spyder наче зірвався з цепу. Як ми потім дізналися, на електротязі наш піддослідний може рухатися виключно до цієї швидкості. А далі…

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

77

АВТОCITY / ГІБРИДИ

Відчуття мрії

Далі у дію вступає справжній штутгарт‑ ський V8 потужністю у 608 к. с. і з обер‑ тальним моментом у 530 Н·м з усіма відповідними наслідками. В цей мо‑ мент — і не на мить пізніше — Porsche 918 Spyder перетворюється на щось неймовірне та вражаюче. І справа тут не у 887 «конячках» і не у розгоні до першої сотні за 2,6 с. І навіть не у тому, що він за 7 с мчить вже 200 км/год. Справа тут у банальній фізіології. Так‑так, саме у фізіології. На фі‑ зичному рівні весь організм відчуває якесь непереборне тремтіння та аб‑ солютно непідсвідому паніку. В пер‑ ші моменти цього відчуття хочеться якомога швидше вистрибнути з авто й бігти куди далі. Та згодом тебе опа‑ новують абсолютно інші почуття. Саме тоді, коли ти відчуваєш всіма своїми рецепторами диявольський гуркіт 4,6‑літрового штутгартського турбодви‑ гуна, коли бачиш, як приземисте авто, перемагаючи елементарні закони фізики, входить у черговий поворот, який для багатьох авто у світі, напевне, став би останнім, — ти відчуваєш не просто кайф і тріумф. Ти буквально всім тілом відчу‑ ваєш, за що люди платять такі гроші. І саме цього моменту розумієш, що це коштує не лише 1 млн євро — це коштує, перш за все, тих років кро‑ піткої праці німецьких інженерів і конструкторів, а також тих 3000 км авіамандрівки з Києва до Штутгарта. Ну і головне — це реально коштує мрії. Можливо, навіть мрії всього життя...

78

#11 / 2015

Новий Hyundai Tucson з’явиться в Україні вже у листопаді 2015 року Компанія ТОВ «Хюндай Мотор Україна», український дистриб’ютор автомобілів ТМ HYUNDAI, представить новинку вже в листопаді поточного року.

А

бсолютно новий Tucson зможе здивувати найвибагливішого покупця. Цей спортивний кросовер отримав більш гладкі лінії корпусу та характерну для Hyundai решітку радіа‑ тора. Побудований на абсолютно новій платформі, автомобіль має оптимізо‑ ваний простір кабіни для пасажирів і суттєві 513 л об’єму багажника. Високоякісні матеріали й ерго‑ номічне розташування приладів гарантують кожному пасажиру подорож у вишуканій атмосфері.

Довжина новинки становить 4475 мм (на 65 мм більше, ніж у попередника), ширина — 1850 мм (+30 мм), висота — 1645 мм (на 15 мм менше, ніж було), колісна база — 2670 мм (+30 мм).

Tucson є одним з найбільш оснащених ав‑ томобілів у своєму сегменті: авто обладнане численними допоміжними електронними системами для управління. Зокрема, новий Tucson має систему автономного аварійного гальмування, систему контролю положен‑ ня автомобіля щодо дорожньої розмітки, систему контролю сліпих зон і допомоги під

час виїзду з парковки заднім ходом, систему інформування про перевищення швидкості, а також активний капот, який піднімається та захищає пішоходів у разі зіткнення. Українським покупцям будуть до‑ ступні 2‑літрові бензиновий (155 к. с.) і дизельний (185 к. с.) двигуни, з якими пропонуються 6‑ступінчаста механіч‑ на або автоматична трансмісії. Більше того, Hyundai Tucson можна замовити як з переднім, так і з повним приводом. В Україні новий Hyundai Tucson очі‑ кується в листопаді цього року.

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

79

СТИЛЬ / ЖІНОЧА МОДА

Верхній шар

Я

кщо ви ще не встигли придбати базовий пуховик або класичне пальто, у нас є кілька порад. Як би дивно це не прозвучало, навіть завдяки традиційним моделям курток або жилетів можна виглядати як справжня ікона стилю. Найголовніше — вибрати такий верхній одяг, який ідеально відповідатиме вашим колірно‑ му типу, фігурі, настрою й, що важ‑ ливо, актуальним модним трендам.

Найважливіша покупка осінньо‑зимового сезону... Як не помилитися у виборі? Кілька корисних порад від професіонала. ТТЕКСТ: ЮЛІЯ МОНАКОВА

П С

тильне класичне пальто з паском на талії або ж трохи вище, під грудьми, не виходить з моди роками. Цього сезону зверніть увагу на модель пальто‑халат. Ідеальний колір для нього, безперечно, класичний бежевий. Цю позачасову па‑ літру демонструють Max Mara, Cacharel, Heresis, Massimo Dutti та багато інших. Деталі, натхненні чоловічим гардеробом, такі як плічка або двобортна застібка, можуть перетворити пальто‑­халат на основу маскулінного образу. Половина знімків street style з минулих Тижнів моди в Лондоні, Мілані та Парижі рясніють саме такими пальто. Причому колірна гамма тяжіє вже до холодного спек‑ тра. Сірі відтінки асфальту та каменю або ж імітація тонкої костюмної смужки на люксових вовняних тканинах — це виглядає дуже ефектно на тендітних жіночих плечах. Багато дизайнерів також цікаво обіграють не лише стилістику, а й довжину такого пальто. Якщо торік найбільш затребуваною була довжина до середини ікри, то сьогодні її змістила максі, практично в підлогу, як в колек‑ ціях іспанського бренду Pedro Del Hierro або італійської марки Peserico та її другої лінії Cappellini. «Це універсальний ден‑ ний спорт-люкс! І модні стилісти зараз демонструють нам, що такі речі, якщо їх грамотно комбінувати, стануть у нагоді для всіх випадків життя», — розповідає дизайнер Peserico Ріккардо Перуффо.

82

#11 / 2015

ізня осінь і рання зима обіцяють бути порівняно теплими, тому дизайнери, довірившись синопти‑ кам, випустили цілу низку шкіряних укорочених косух з хутряним коміром, а також подовжених пальто‑безру‑ кавок. Наш вибір — косуха зі шкіри модного відтінку марсала (колір де‑ сертного сицилійського вина), а також розкішний жилет ніжного рожевого відтінку від українського дизайнера Ольги Альонової. Любов’ю до об’ємних м’яких фактур відрізняється німецький дизайнер Філіпп Пляйн. Модель шуби Entry від Philipp Plein вироблена з ху‑ тра лами. Вона ідеально виглядатиме з міні‑сукнею та грубими байкерськими черевиками. Більш носибельні моде‑ лі з’явилися цього сезону в колекціях Burberry, Cappellini, Massimo Dutti.

Cacharel

Philipp Plein

Nadya Dzyak

СТИЛЬ / ЖІНОЧА МОДА

Д

ля зими важливою моделлю також залишається пальто з декором з хутра в комбінації з іншими мате‑ ріалами, особливо з вовною, шкірою або спортивним нейлоном. Щоб під‑ креслити мікс матеріалів, дизайнери використовують контрастні кольорові поєднання, але також добре виглядають відтінкові сполучення, наприклад, чор‑ не хутро єнота чи лисиці на чорниль‑ ному кашемірі або вовні. Найстильніші варіанти є в колекції Heresis, Byte

by Giuliana Teso, Philipp Plein. Гібридний підхід до створення моде‑ лей — очевидний тренд сезону, і чергове свідчення тому — гібрид зимового пухо‑ вика та парки. Парка взагалі б’є всі рекор‑ ди продажів і популярності другий сезон поспіль. Тому моделі, які поєднують у собі практичність звичайного пуховика й актуальність парки на хутрі, представи‑ ли більшість марок, що спеціалізуються на модному верхньому одязі. Головні акценти — це елементи тієї ж класичної парки: капюшон з хутряною облямівкою й утилітарні кишені. А ось м’яка стьобана форма цих виробів запозичена у пухови‑ ків. Колірна гамма парок: від традиційно‑ го мілітарі, зеленого або темно‑синього navy до ефектного білого і навіть насиче‑ ного бузкового, як в лінійках італійських дизайнерських лейблів Mr & Mrs Furs і Tsarevna. Саме гібриди парки стали хітом у колекції Moncler: від базових версій з нейлону до вишуканих жакардо‑ вих моделей з декором із хутра лисиці.

BYTE

Moncler

Geox

В

арто зазначити, що, незважаючи на особливу попу‑ лярність парок, пуховики теж отримали визнання з оновленими oversize‑моделями. Довгі, у формі кейп або коконообразні, вони також з‘явилися в гардеробах багатьох модниць. Серед модних брендів ставку на супероб’ємні дуті куртки зробили Pedro Del Hierro і Polo Ralph Lauren, а також відомі своїми передовими технологіями у вироб‑ ництві верхнього одягу марки Herno і Geox. До речі, Geox, окрім трендового одягу, експериментує і з формою ворота, що виглядає дуже стильно й до того ж дозволяє ефектно продемонструвати аксесуари — шарфи, палантини, снуди.

Доповнити образ Нова осіння колекції від Л’Этуаль sélection Le Petit Chaperon Rouge або I Want This Flannel Duster. Кольори колекції підтримують тренди осені та допомагають створити провокаційний сексуальний образ. На зміну гламуру приходить гранж.

Очі

Губи

Нігті

Тіні LES PARISIENNES від Л’Этуаль sélection Унікальна найтонша текстура, пред‑ ставлена в сіро‑димчастих відтінках, ідеальна для створення глибокого та виразного макіяжу очей Smoky eyes.

Помада COMME IL FAUT від Л’Этуаль sélection Ідеальна помада «3 в 1»: догляд + рівномір‑ ний розподіл без напливів + збереження контуру. Представлена в трьох відтінках.

VARIETE від Л’Этуаль sélection Спеціальні смоли визначають одно‑ рідну текстуру та легке нанесення. Яскравий насичений колір в один дотик і підвищена стійкість.

84

#11 / 2015

СТИЛЬ / ЧОЛОВІЧА МОДА

Модний гід Детальний огляд останніх модних колекцій верхнього одягу для чоловіків. ТТЕКСТ: ЮЛІЯ МОНАКОВА

Brunello Cucinelli

Belstaff

Ч

оловіча мода менш схильна до сміливих експериментів, ніж жіноча. Особливо якщо це стосується такої важливої складової ​​ гардероба сильної половини людства, як верхній одяг. Проте, незважаючи на консер‑ вативність і традиціоналізм, новий сезон модельєри та дизайнери зу‑ стріли з трендовими новинками: легкі натяки на вінтажну стилісти‑ ку, цікаві текстури, сучасний крій, конструктивізм. Ми в редакції INTERCITY вибрали наймодніші casual‑речі майбутнього холодного сезону, які порадують кожного чоловіка своєю універсальністю.

86

#11 / 2015

Massimo Dutti

Безліч формальних пальто, які були представлені на Тижнях чоловічої моди минулого сезону, будуть у фаворі і цієї зими. Йдеться про класичне однобортне пальто. Але все ж деякі модні зміни варто врахувати: у цих простих моделях з’являться об’єм, прямі кишені‑клапани, а також округла лінія плеча. Ідеальна довжина — до колін, а матеріал — традиційний твід. Окрім цього, в модельному ряді пальто найпопулярнішими стануть двобортні укорочені варіанти, дафлкот і повсякденні моделі з капюшоном. Взагалі укорочені моделі у вінтажній стилістиці з’явилися практично в усіх колекціях — як люксових брендів, так і більш демократичних марок. Носити пальто зі спортивним костюмом радять стилісти Marina Yachting і Massimo Dutti, з денімом — Belstaff, а з діловими костюмами з якісної вовни — Brunello Cucinelli та Canali. До речі, зазначимо, що дизайнери Canali в осінньо‑зи‑ мову колекцію допустили єдиний предмет у стилі casual — дафлкот. Додайте до такого верхнього одягу стильні високі снікерси, об’ємні шарфи, сумки, стилізовані під папки для документів, — і маєте модний образ сучасного джентльмена.

СТИЛЬ / ЧОЛОВІЧА МОДА ВИБІР РЕДАКЦІЇ

Технології Geox

Brunello Cucinelli

Geox — італійська компанія, вироб‑ ник взуття та одягу, що використовує водонепроникні дихаючі матеріали. У власному дослідницькому центрі фахівці компанії вивчають особливості людської тепловіддачі. Компанія співп‑ рацює з лабораторіями для розробки та перевірки нових технологій. У зимовій колекції пуховиків використовуються матеріали із запатентованою диха‑ ючою, водовідштовхувальною та вітронепроникною системою.

З

амикають топ‑лист найпопулярніших чоловічих моделей верхнього одягу пуховики, але це абсолютно нові варіанти. Куртки досить легкі за рахунок використання нових технологій (зверніть увагу на колекції Moncler, Herno та Geox — ці бренди приділяють особливу увагу виробничому процесу, контролю якості та впровадженню новітніх запатентованих технологій). Стьобана фактура прикрашена кольоровими вставками й аплікаціями з контрастного матеріалу. Стильно виглядає стьобаний візерунок у ламану клітку. Важливі модні деталі — прорізні кишені, кольорова внутрішня сторона коміра, манжети яскравих відтінків і застібка на кнопках, як у колекції Polo Ralph Lauren. Для тих, хто за кермом, актуальним буде легкий дутий жилет із матового нейлону або легкої вовняної тканини приталеного силуету.

Marco Polo

Д

ублянка або пальто з овчини — ще один фаворит модельєрів. Важливі деталі нового сезону — широкий воріт, потрійна строчка, шкіряні ґудзики та глибокі накладні кишені. Колірна палітра, в якій виконані модні моделі з овчини, типова для природи північної Англії: сосновий зелений, коричневий, сірий і синій, а також колір бургундського вина. Зазначимо, що це маскулінне зимове пальто в новому сезоні виглядає досить розслаблено, хутряна облямівка і м’яка фактура шкіри додають йому солідності. Але на цьому асортимент модних шкіря‑ них виробів не вичерпується: короткі жакети, подовжені піджаки із зернистої телячої шкіри або бомбери з люксо‑ вої шкіри наппа — їх об›єднують не силуетні форми, а колір. У моді знову всі відтінки коричневого: кавовий, тютюновий, горіховий, тони іржі та деревини. Наш вибір — ідеальні куртки від британського бренду Belstaff, який славиться приголомшливою якістю вощеної шкіри, міцністю та довговічністю виробів. Для міста більше підійдуть стримані моделі від Massimo Dutti й Armani Collezioni.

88

#11 / 2015

Herno

СТИЛЬ / ПОРАДИ СТИЛІСТА

Живий аксесуар Як домашні тварини створюють імідж своїм господарям? Приклади із життя зірок, психоаналіз та влучні поради стиліста. МАРІЯ ПІОН, СТИЛІСТ‑ІМІДЖМЕЙКЕР

90

#11 / 2015

В

ірні болонки, віддані той‑фокстер›єри, розкішні перси — домашні тварини не тільки стають друзями людей, а й можуть впливати на формування іміджу своїх господарів. Недарма догля‑ нуті собаки з›являються у рекламних роликах або на руках у знаменитостей. Наші улюбленці теж є частиною про‑ думаного професіоналами образу.

Домашні тварини та імідж

Імідж щасливої ​​родини — усміхнена мама, папа, діти й обов›язково собака. Успішна, але самотня жінка в уявлен‑ ні більшості людей коротає вечори у компанії кішки, яка зазвичай гуляє сама по собі, але для господині робить виняток. Поліцейський — з вівчаркою, інтелігент — з далматинцем, голова сім’ї — із сенбернаром. Саме домаш‑ ня тварина завершує цілісну картинку та доповнює образ свого господаря. Тому схема працює і у зворотному напрямку. В даному випадку важлива порода. Господиня болонки — весела, добра кокетка, власниця пінчера — тендітна та сором›язлива дівчина, чоловік із собакою‑боксером асоцію‑ ється у нас зі спортивною статурою та непростим характером тощо. Існує думка, що люди обирають домаш‑ ню тварину, враховуючи свої звички й уявлення про власну персону. У сучасному світі, коли час стає головною валютою, а зустріч партне‑ рів може тривати лише п›ять хвилин, імідж людини виходить на перший план. Співрозмовнику необхідно в стислі термі‑ ни надати про себе максимум інформації. І щоб використати ці п›ять хвилин ефек‑ тивно, необхідно забезпечити гармонійну гру всіх елементів: образу, мови тощо. Лагідний маленький песик у сим‑ патичній сумочці викликає роз‑ чулення і приплив позитивних емоцій. І як не дивно, частина цих емоцій переходить і на господиню. Великий зубастий пес підкаже, що його господар — досить закрита лю‑ дина. А доглянута собака благородної породи підкреслить статусність і арис‑ тократизм свого господаря. Собак або котів рідкісних порід обирають креативні й оригінальні особисто‑ сті, які навіть у дрібницях вдають‑ ся до нестандартного підходу.

Додаткові опції

Деяким господарям недостатньо просто купати та розчісувати собак

і котів. Вони намагаються додати тварині оригінального вигляду, стверджую‑ чи, що це зближує їх з вихованцем. Наприклад, є господарі, які фарбу‑ ють шерсть тварин, імітуючи татую‑ вання, або використовують шерсть як полотно і зображують на боках улю‑ бленців цілі картини. Вуха собак чи котів господарі‑оригінали прикра‑ шають бісером, бантами, стрічками і навіть дорогоцінним камінням. Безумовно, тварини в цьому ви‑ падку стають невід›ємною части‑ ною іміджу своїх господарів.

Що розкажуть тварини про своїх господарів?

Люди, в яких є собаки, прагнуть до лідер‑ ства, але до оточуючих ставляться цілком дружелюбно. Власники розпещених собак сигналізують світу про те, що їм дуже потрібно, аби про них хтось подбав. Господарі котів — досить замкнуті осо‑ би. Вони контролюють свої емоції. При цьому власники котів можуть бути това‑ риськими та веселими, але якщо придиви‑ тися краще, стане зрозуміло, що насправді вони потайливі й ретельно оберігають свою особисту територію. Людина, яка тримає вдома кількох котів, — ам‑ бітна і спроможна ефективно керувати іншими людьми. Зараз все більше людей утриму‑ ють коней. Їхні господарі — осо‑ би відповідальні та рішучі. Цікаво, що жінок — влас‑ ниць коней більше, ніж чоловіків. Саме тут вони можуть цілком реалізу‑ вати свої амбіції. Чоловіки у своїй більшості реалізу‑ ють амбіції в дирек‑ торському кріслі. Рибки, варани або шиншили належать зазвичай людям, які прагнуть до спокою та тиші. Сімейні пари з діть‑ ми обирають саме таких домашніх улюбленців, оскіль‑ ки втомлюються

від дитячого галасу та напруженого ритму життя.

Зірки та їхні тварини

Періс Хілтон нерозлийвода зі своїми міні‑ атюрними чихуахуа, є у неї і шпіц. Образ «вічної дівчинки» укомплектований. Різ Уізерспун полюбляє собак — і ве‑ ликих, і маленьких. У неї була вівчар‑ ка. Впевнена і сильна особистість віддає перевагу саме таким породам. Знаменитий актор Леонардо Ді Капріо купив черепаху. Спокійна рептилія з власним будиночком на спині говорить про те, що її господар любить усамітнення та спокій. І, по‑ вернувшись додому після активного дня, він прагне відпочинку та тиші. Сім’я Кардашьян свого часу за‑ вела мавпочку. Не дивно — така тварина привертає увагу, яку так люблять дівчатка Кардашьян. Крістен Стюарт має рідкісну тварину — гібрид собаки та вов‑ ка. Її звуть Джек. Крістен полю‑ бляє бути в центрі уваги. Майк Тайсон теж свого часу утри‑ мував іміджевих тварин — трьох білих

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

91

СТИЛЬ / ПОРАДИ СТИЛІСТА

ФОТО 1: Собаки — невід’ємна частина іміджу акторки Різ Уізерспун ФОТО 2: Періс Хілтон нерозлийвода зі своїм мініатюрним улюбленцем ФОТО 3: Джессіка Альба любить дружелюбних мопсів

1 тигрів. На них він щодня витрачав $4000. З часом йому все ж довело‑ ся віддати тигрів до притулку. Він не зміг отримати дозвіл на утримання їх у власному будинку. Тайсон завів голубів. Ці птахи — символ свобо‑ ди, що теж притаманне Майку. Джессіка Альба любить друже‑ любних мопсів. Вони дуже гармоній‑ но вписуються в імідж актриси. Карл Лагерфельд віддає перева‑ гу кішкам. Гордовитий і холодний образ Карла передбачає саме таку домашню тварину. Сіамська кішка Шупетт — кращий друг модельєра. Австралійська супермодель Міранда Керр обожнює свого маленького йорк‑ ширського тер›єра Френкі. Він органічно доповнює образ красуні та ідеально гармоніює з нею в колірній гамі. Американська актриса, продюсер і дизайнер одягу Ешлі Олсен часто прогулюється у компанії французького бульдога або чарівної такси. При цьому такса Ешлі носить модні комбінезони. У будинку Дженніфер Еністон живе вівчарка Доллі. У 2006 році Дженніфер забрала Доллі з притулку. Герцогиня Кембриджська Кейт Міддлтон сама вигулює свого пса Лупо. Він теж частина щасливого сімейства. І, безумовно, Кейт власноруч приби‑ рає за своїм вихованцем на вулиці. У родині Обами живе дружелюб‑ ний пес Бо. Донька американського президента страждає на алергію, тому тривалий час сім’я не могла завести

92

#11 / 2015

2

3 тварину. Але згодом вони зупинили свій вибір на гіпоалергенній поро‑ ді — португальській водяній собаці.

Благодійність у тренді

Зараз у тренді благодійна допомога притулкам тварин. По всьому світу влаштовують флешмоби, фестивалі та інші акції на підтримку притулків. Зірки теж активно виступають у підтримку бездомних тварин. Серед

найбільших організацій у Сполучених Штатах, орієнтованих на захист тварин, — фонд ASPCA. Він бореться з несправедливістю по відношенню до тварин з 1866 року. В ASPCA досить багато знаменитих помічників, се‑ ред яких солісти Beastie Boys, актриса Дрю Беррімор, актор Джон Гудмен, продюсер Рассел Сіммонс. В Україні цей тренд останнім ча‑ сом також набирає обертів.

??? КОРИСНА МИСТЕЦТВО ІНФОРМАЦІЯ

Швидкісні поїзди з Києва до Красноармійська та Запоріжжя з 19 жовтня курсуватимуть зі зміненими розкладом руху та маршрутом Розклад руху поїздів «Інтерсіті+» №733/734 Красноармійськ — Київ та №735/736 Київ — Запоріжжя з 19 жовтня тимчасово буде змінено. Чотири тижні, з понеділка по п’ятницю, з 19 по 23,

З листопада 2015 року змінюється періодичність курсування поїзда №736/735 «Інтерсіті+» сполученням Київ — Запоріжжя — Київ

З метою ефективного використання рухо‑

з 26 по 30 жовтня, а також з 2 по 6 та з 9 по 13 листопада ці швидкісні поїзди курсуватимуть через Фастів — Білу Церкву — Миронівку. Поїзд №733/734 Красноармійськ — Київ відправиться з Красноармійська о 04:46 та прибуде на станцію Київ‑Пасажирський о 13:43 (замість 12:50). Поїзд робити‑ ме зупинки на станціях: Чаплине (05:40– 05:41), Синельникове‑2 (06:28–06:29), Дніпропетровськ (07:05–07:20), Дніпро‑ дзержинськ (07:46–07:48), П’ятихатки

(08:33–08:34), Олександрія (09:17–09:18), Знам’янка (09:45–09:46) та ім. Т. Шевченка (10:44–10:45). Поїзд №735/736 Київ — Запоріжжя від‑ правиться із Києва о 14:06 (замість 15:00) та прибуде до Запоріжжя о 21:58. Поїзд зупинятиметься на станціях: ім. Т. Шев‑ ченка (17:04–17:05), Знам’янка (18:03– 18:04), Олександрія (18:32–18:33), П’яти‑ хатки (19:17–19:18), Дніпродзержинськ (20:04–20:05) та Дніпропетровськ (20:30–20:40).

мого складу Українська залізнична швид‑ кісна компанія оптимізує рух поїзда №736/735 сполученням Київ — Запоріж‑ жя — Київ, призначивши його курсування з 3 листопада 2015 року по п’ятих та сьо‑ мих днях тижня. Нагадуємо, що раніше вищезазначений поїзд курсував п’ять разів

на тиждень (окрім вівторків і субот). Поїзд №736/735 категорії «Інтерсіті+», що відправляється з Києва о 15:00 і прибуває до Запоріжжя о 21:58 та зворотно відправ‑ ляється із Запоріжжя о 23:12 і прибуває до Києва о 06:10, курсуватиме двічі на тиж‑ день: по п’ятницях та неділях.

Шановні пасажири!

Усі останні новини Української залізнич‑ ної швидкісної компанії: акції, бонуси, знижки, нові маршрути та найактуаль‑ ніший розклад руху швидкісних поїздів «Інтерсіті», «Інтерсіті+» ви зможете знай‑ ти на інтернет-сайті intercity.uz.gov.ua. Завітайте на наш сайт, аби постійно бути в курсі останніх новин та досягнень. Якщо у вас з’явилася необхідність висло‑ вити свої зауваження та пропозиції — до ваших послуг офіційна сторінка Укра‑ їнської залізничної швидкісної компанії у мережі Facebook — www.facebook.com/dpuzshk.

94

#11 / 2015

ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ У ПОЇЗДІ

ЗАБОРОНЕНО притулятися до дверей.

Prohibited to lean adainst the door.

RULES FOR TRANSPORTATION OF PASSENGER

Посадка в поїзд дітей віком до 16 років здійснюється за пред’явленням одного з документів, що посвідчують вік дитини (свідоцтва про народ‑ ження дитини, нотаріально завіреної копії свідоцтва про народження дитини, паспорта одного із батьків, у якому є запис про дитину, проїзного документа дитини).

Children under 16 years are allowed to travel in passenger trains in case of presence of the original document confirming the child’s age (birth certificate, notarized copies of birth certificate, parent’s passport with a record of a child’s name, child’s travel document).

ЗАБОРОНЕНО розміщення руч‑ ної поклажі у тамбурах вагона та у проході вагона.

Prohibited to place the hand luggage in the aisle and the exitway.

Дитину віком до 6 років, якщо вона не займає окремого місця, перевозить дорослий пасажир без придбання окремого проїзного документа.

A child aged under 6 years old who does not keep a separate seat, travels with an adult passenger without purchasing an individual ticket.

Пасажиру ЗАБОРОНЕНО вжи‑ вати алкогольні напої.

Prohibited to drink the alcohol.

Перевезення дитини віком від 6 до 14 років та дитини віком до 6 років, для якої особа, що її супроводжує, хоче зайняти окреме місце, здійснюється за дитячими проїзними документами.

If accompanying person wants a child aged from 6 to 14 years old and child aged under 6 years old keep a separate seat then children’s travel documents are required.

Пасажиру ЗАБОРОНЕНО пали‑ ти. Поїзди «Інтерсіті+» — про‑ стір, вільний від паління.

Smoking is Prohibited. Intercity+ train is smoking free area.

Пасажиру дозволяють безоплатно перевозити ручну поклажу (не більш 36 кг), розміри якої за сумою трьох вимірів не перевищують 200 см.

Passengers are allowed to carry free of charge hand luggage (max 36 kg), with total sum of dimensions not exceeding 200 cm.

Пасажиру ЗАБОРОНЕНО голос‑ но розмовляти по телефону.

Loud speaking on cell phone is Prohibited.

У вагонах 2‑го класу швидкісних поїздів «Інтерсіті+» та «Інтерсіті» кім‑ натні тварини не більше двох особин (малі собаки, коти тощо) пере‑ возяться в ящиках, корзинах, клітках або контейнерах із водонепрони‑ кним абсорбуючим дном (не більше одного місця ручної поклажі), які розміщуються на руках у пасажира або під місцями для сидіння. Наяв‑ ність оформленого належним чином ветеринарного документа є обов’яз‑ ковою. Оформлення перевезення здійснюється багажною квитанцією, яку можна придбати у будь‑якій квитковій залізничній касі або через мережу Інтернет на офіційному сайті Укрзалізниці: www.uz.gov.ua. Перевезення кімнатних тварин у вагонах 1‑го класу швидкісних поїздів «Інтерсіті+» та «Інтерсіті» не здійснюється.

Domestic pets are transported in 2nd class carriages under baggage receipt and veterinary certificate. They must be transported in in boxes, baskets, cages or containers with waterproof absorbent bottom (not exceeding the limits of one hand baggage unit) and placed in the lap or under the passenger seat.

Transportation of domestic pets in 1st class carriages is prohibited.

Відповідно до пункту 37.2 Правил перевезення пасажирів, багажу, ван‑ тажобагажу та пошти залізничним транспор‑ том України пасажир зобов’язаний займати місце у вагоні згідно з при‑ дбаним проїзним документом. Дотримуйтеся санітарних норм та правил, з повагою ставтеся до пасажирів, які їдуть поруч з вами, та бережіть майно нашої компанії. Лежати на вільних місцях під час поїздки ЗАБОРОНЕНО!

ЗАПИТАННЯ, ЯКІ НАЙЧАСТІШЕ ВИНИКАЮТЬ У ПАСАЖИРІВ Перевезення ручної поклажі Кожний пасажир має право безплатно перевозити з собою у вагоні ручну поклажу вагою до 36 кг на повний, пільговий, дитячий, у тому числі безплат‑ ний проїзний документ, якщо її розмір за сумою трьох вимірів не перевищує 200 см, а також понад установлену норму ручної покла‑ жі: портфель, дипломат або дам‑ ську сумку, лижі та палиці до них, вудочки, фото­апарат, відео‑ камеру та інші дрібні речі. Однак не приймають до перевезення у будь-якому вагоні апаратуру

та інші предмети, розміри яких за сумою трьох вимірів переви‑ щують 200 см. (Правила переве‑ зення пасажирів, багажу, ванта‑ жобагажу та пошти залізничним транспортом України, затвердже‑ ні наказом Міністерства тран‑ спорту України від 27.12.2006 р. № 1196 та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 04.04.2007 р. за № 310/13577). Перелік документів, що посвідчують особу: паспорт грома‑ дянина України, паспорт гро‑ мадянина України для виїзду за

кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екі‑ пажу, посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина Укра‑ їни, посвідчення водія, посвід‑ чення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідчен‑ ня особи, яка потребує додат‑ кового захисту, проїзний доку‑ мент для виїзду за кордон особи, яку визнано біженцем, та особи, яка потребує додаткового захи‑ сту, довідка про звернення за

захистом в Україні, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, карт‑ ка мігранта, посвідчення біжен‑ ця, проїзний документ біженця, паспортний документ іноземця та особи без громадянства, вій‑ ськовий квиток. Для дітей віком до 16 років за наявності одно‑ го з документів: свідоцтво про народження дитини, нотаріаль‑ но завірена копія свідоцтва про народження дитини, паспорт одного із батьків, у якому є запис про дитину, проїзного докумен‑ та дитини.

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

95

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ Державне підприємство «Українська залізнична швидкісна компанія» постій‑ но дбає про безпеку і комфорт наших пасажирів. У зв’язку з цим люб’яз‑ но пропонуємо вам ознайомитися з правилами безпеки та аварійно-ряту‑ вальним обладнання нашого поїзда. В аварійній ситуації може знадобитися ваша допомога, якщо ваше крісло розташоване поблизу аварійного виходу (аварійного вікна). Будь ласка, уважно ознайомтеся з процедурою евакуації через найближчий до вас аварійний вихід (аварійне вікно). У разі, якщо ваші фізичні можливості не дозволяють відкрити аварійний вихід і виконати вка‑ зівки працівників поїзду, повідомте про це стюарда вашого поїзда.

Вагон Carriage

State Enterprise «Ukrainian Railway Speed Company» is constantly care about the safety and comfort of our passengers. In this connection, we kindly suggest you to review the safety regulations and emergency rescue equipment of our train. In an emergency situation your help may be needed if your chair is located near the emergency exit (emergency window). Please read carefully the evacuation procedure via the emergency exit nearest to you (emergency window). In case you are not physically able to open the emergency exit and follow instructions of the train crew, inform the steward of your train.

пристрій для відкривання дверей a button for doors opening

Місця для інвалідів

№1

пристрій для закривання дверей a button for doors closing

Вагони Carriage

пристрій для автоматичного розблокування дверей a device for doors automatic unlocking

№ 2, 5, 8

вихід exit

Вагон Carriage

Буфет

№3

аварійний вихід emergency exit

місцезнаходження стоп-крану location of the emergency brake

Вагони Carriage

№ 4, 6, 7

місце розташування вогнегасника location of the fire extinguisher Вагон Carriage

місце розташування молотка для розбивання вікна аварійного виходу location of the hammer for breaking the emergency exit window

№9

У ПОЇЗДІ ЗАБОРОНЕНО / PROHIBITED IN THE TRAIN

96

носити по салону гарячі напої to carry hot drinks around the salon

палити smoking

розпивати алкогольні напої to drink alcoholic beverages

притулятися до дверей to lean on door

#11 / 2015

перевозити легкозаймисті, вибухонебезпечні, токсичні та отруйні речовини transport flammable, explosive, toxic and poisonous substances при евакуації необхідно зняти взуття на підборах please remove your highheeled shoes during the evacuation

Орієнтуйтеся по знаках Follow the signs Аптечка знаходиться у машиніста та у купе старшого стюарда First-aid kit is in the driver cabin and in the senior steward room

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ ФІЗИЧНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ

ІНСТРУКЦІЯ ВИКОРИСТАННЯ ВОГНЕГАСНИКІВ

HOW TO USE FIRE EXTINGUISHERS

1

1

Розтруб вогнегас‑ ника спрямуйте на вогонь Direct an extinguisher bellmouth on fire

2

2

Висмикніть запобіжну чеку Pull out a preventive check

Натискуючи на важіль, одночасно тримаючись за руч‑ ку, підвести стру‑ мінь з боку полум’я Pressing the lever while holding the handle take a stream to flame edge

3

Висмикніть запобіжну чеку Pull out a preventive check

Направити сопло на вогонь Direct a nozzle on fire

3

Натиснути на важіль Press the lever

ВИКОРИСТАННЯ АВАРІЙНОГО ВИХОДУ

USING THE EMERGENCY EXIT

1. В итягніть із утримувача аварійний молоток, який знаходиться на стіні біля аварійного вікна.

2. Р озбийте аварійним молотком внутрішнє скло через отвір, що утворився, для чого нанесіть другий удар молотком в зоні червоної точки. Вдруге нанесіть удар по зовнішньому склу через отвір, що утворився.

3. В идавіть скло назовні натисканням долонь у верхні кути вікна. Місце розбивання вікна для аварійного виходу Place of breaking the window for the emergency exit

1. Pull out the emergency hammer from the holder located on the wall near the emergency window.

2. Break the inner glass with emergency hammer in the red point area. Through a hole formed, for this purpose make a second strike with a emergency hammer by outer glass.

3. Press out the glass out pressing palms on the upper corners of the window.

ПОРЯДОК ДІЙ ПРИ ЕВАКУАЦІЇ З ВАГОНУ

CARRIAGE EVACUATION PROCEDURE

1. Зберігайте спокій, обирайте напрямки руху до найближчого евакуаційного виходу або до вихо‑ ду, який вказують працівники поїздної бригади.

2. Залежно від ситуації, що склалася, залишайте вагон через двері або через аварійні виходи, ско‑ риставшись аварійними молотками.

Стоп-кран

1. K eep calm, choose directions to the nearest emergency exit or the exit which members of train crew point to.

2. D epending on the situation leave the carriages through the door or through the emergency exits using emergency hammers.

Використання стоп-крану без нагаль‑ ної потреби тягне за собою адміністра‑ тивну, а в окремих випадках, і кримі‑ нальну відповідальність

INFORMATION FOR PASSENGERS WITH DISABILITIES

Вагон № 1 поїзда виробництва HYUNDAI Rotem, вагон № 3 поїзда виробництва ПАТ «КВБЗ» на локомотивній тязі та вагон № 5 поїзда Екр-1 «Тарпан» ПАТ «КВБЗ» осна‑ щені пристроями спеціального призна‑ чення для організації посадки та висад‑ ки пасажирів з обмеженими фізичними можливостями. Спеціальна туалетна кім‑ ната, пристосована для потреб пасажирів з обмеженими фізичними можливостями, оснащена кнопкою екстреного виклику стюарда. Для надання необхідної допомо‑ ги під час посадки пасажирів з обмежени‑ ми фізичними можливостями потрібно завчасно повідомити чергового по вокзалу за телефонами: Car № 1 of the HYUNDAI Rotem train, cars № 3, № 5 of PJSC «KVSZ» trains are equipped with special devices for the purpose of boarding and drop-off of passengers with disabilities. Special toilet room designed for the needs of passengers with disabilities, is equipped with an emergency call button.

To arrange assistance during boarding please call assistant station-master in advance via: Київ / Kyiv: (044) 465 20 34 Харків / Kharkiv: (057) 724 20 76 Дніпропетровськ / Dnipropetrovsk: (056) 793 53 10 Львів / Lviv: (032) 226 20 59 Запоріжжя / Zaporizhzhia: (061) 720 14 42

STOP КОРУПЦІЯ

0-800-50-3222

Якщо ви побачили правопорушення з боку залізничників просимо повідомити на

ГАРЯЧУ ЛІНІЮ УКРЗАЛІЗНИЦІ

БЕЗКВИТКОВИЙ ПРОЇЗД

КОНТРАБАНДА

СПЕКУЛЯЦІЯ КВИТКАМИ

ОБРАХУВАННЯ ТА ІНШЕ

Email: anticor@uz.gov.ua

ЯКІСТЬ ТА СЕРВІС 0-800-50-3111

www.uz.gov.ua

Якщо у вас є зауваження до обслуговування на залізничному транспорті або пропозиції просимо повідомити на

ГАРЯЧУ ЛІНІЮ УКРЗАЛІЗНИЦІ

Emergency brake

Using of emergency brake without emergency entails administrative and, in some cases, criminal liability

ПОВАГА ДО ПАСАЖИРА

СЕРВІС

ЧИСТОТА І КОМФОРТ ТА ІНШЕ

Email: service@uz.gov.ua

www.uz.gov.ua

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

97

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ СХЕМИ ВАГОНІВ ПОЇЗДА ЕКР-1 «ТАРПАН» ВИРОБНИЦТВА ПАТ «КВБЗ»

Ekr-1 «TARPAN» TRAIN SEATING PLAN Країна-виробник: УКРАЇНА Кількість вагонів у складі поїзда: Довжина рухомого складу:

9

230 м

Максимальна швидкість:

160 км/год

Кількість місць I класу:

128

WC

ВАГОН № 1, 9 II клас CARRIAGE № 1, 9 class II

ВАГОН № 2, 8 I клас CARRIAGE № 2, 8 class I

ВАГОН № 3, 6, 7 II клас CARRIAGE № 3, 6, 7 class II ВАГОН № 4 II клас, пониженої комфортності) CARRIAGE № 4 class II

479

05

09

13

17

02

06

10

14

18

04

08

12

16

20

03

07

11

15

19

01

03

07

11

15

19

23

27

31

35

39

43

47

51

55

59

02

04

08

12

16

20

24

28

32

36

40

44

48

52

56

60

06

10

14

18

22

26

30

34

38

42

46

50

54

58

62

64

05

09

13

17

21

25

29

33

37

41

45

49

53

57

61

63

WC

01 02

WC

01 02

08 09 10

13 14 15

18 19 20

23 24 25

28 29 30

33 34 35

38 39 40

43 44 45

48 49 50

53 54 55

58 59 60

63 64 65

68 69 70

73 74 75

78 79 80

83 84 85

88 89 90

WC

07 06

12 11

17 16

22 21

27 26

32 31

37 36

42 41

47 46

52 51

57 56

62 61

67 66

72 71

77 76

82 81

87 86

92 91

94 93

03 04

07 08 09

12 13 14

17 18 19

22 23 24

27 28 29

06 11 16 21 26 05 10 15 20 25

WC

WC

03 04 05

32 33 34

37 38 39

42 43 44

47 48 49

52 53 54

57 58 59

31 36 41 46 51 56 30 35 40 45 50 55

Кількість місць IІ класу:

ВАГОН № 5 II клас CARRIAGE № 5 class II

01

01 02 03

Буфет

WC

62 63 64

67 68 69

72 73 74

77 78 79

82 83 84

87 92 97 102 107 WC 88 93 98 103 108 89 94 99 104

61 66 71 76 81 86 60 65 70 75 80 85

91 96 101 106 110 112 90 95 100 105 109 111

04 05 06

09 10 11

14 15 16

19 20 21

24 25 26

29 30 31

34 35

38 39

42 43

08 07

13 12

18 17

23 22

28 27

33 32

37 36

41 40

45 44

WC

СХЕМИ ВАГОНІВ ПОЇЗДА ВИРОБНИЦТВА HYUNDAI ROTEM

HRSC2 HYUNDAI ROTEM TRAIN SEATING PLAN

09 08 07

WC

Країна-виробник: ПІВДЕННА КОРЕЯ Кількість вагонів у складі поїзда: Довжина рухомого складу:

9

200 м

Максимальна швидкість:

160 км/год

Кількість місць I класу:

168

ВАГОН № 1 II клас CARRIAGE № 1 class II

ВАГОН № 2, 5, 8 I клас CARRIAGE № 2, 5, 8 class I

ВАГОН № 3 IІ клас CARRIAGE № 3 class IІ

ВАГОН № 4, 6, 7 IІ клас CARRIAGE № 4, 6, 7 class IІ

411

98

#11 / 2015

29 28 27

11 10

16 15

21 20

26 25

34 33 32 31 30

39 38 37 36 35

44 43 42 41 40

46 45

12

16

20

24

28

32

36

40

44

48

52

56

11

15

19

23

27

31

35

39

43

47

51

55

02

06

10

14

18

22

26

30

34

38

42

46

50

54

01

05

09

13

17

21

25

29

33

37

41

45

49

53

12 11 10

17 16 15

22 21 20

27 26 25

32 31 30

37 36 35

42 41 40

47 46 45

51 50 49

55 56

51 50

07

07 06 05

54 53 52

49 48 47

08

WC

WC

Буфет

04 03

09 08

14 13

19 18

24 23

29 28

34 33

39 38

44 43

48

WC

07 06 05

12 11 10

17 16 15

22 21 20

27 26 25

32 31 30

37 36 35

42 41 40

47 46 45

52 51 50

57 56 55

62 61 60

67 66 65

72 71 70

77 76 75

81 80

WC

04 03

09 08

14 13

19 18

24 23

29 28

34 33

39 38

44 43

49 48

54 53

59 58

64 63

69 68

74 73

79 78

WC

56 55

60 61

06 05

24 23 22

03

WC

02 01

04 03

19 18 17

04

02 01

Кількість місць IІ класу:

ВАГОН № 9 IІ клас CARRIAGE № 9 class IІ

02 01

WC

14 13 12

57 58 59

50 51 52 53 54

45 46 47 48 49

40 41 42 43 44

35 36 37 38 39

30 31 32 33 34

25 26 27 28 29

20 21 22 23 24

15 16 17 18 19

10 11 12 13 14

05 06 07 08 09

01 02

03 04

WC

WC

СХЕМИ ВАГОНІВ ПОЇЗДА ВИРОБНИЦТВА ПАТ «КВБЗ», на локомотивній тязі МПЛТ001

PJSC «KVSZ» (UKRAINE) LOCOMOTIVE TRACTION TRAIN SEATING PLAN

Країна-виробник: УКРАЇНА Кількість вагонів у складі поїзда: Довжина рухомого складу:

5

133,5 м

Максимальна швидкість:

160 км/год

Кількість місць I класу:

128

ВАГОН № 1 I клас CARRIAGE № 1 class I

ВАГОН № 2 II клас CARRIAGE № 2 class II

ВАГОН № 3 IІ клас CARRIAGE № 3 class IІ

ВАГОН № 4 IІ клас CARRIAGE № 4 class IІ

03

07

11

15

19

23

27

31

35

39

43

47

51

55

59

02

04

08

12

16

20

24

28

32

36

40

44

48

52

56

60

06

10

14

18

22

26

30

34

38

42

46

50

54

58

62

64

05

09

13

17

21

25

29

33

37

41

45

49

53

57

61

63

WC

01 02

WC

01 02

08 09 10

13 14 15

18 19 20

23 24 25

28 29 30

33 34 35

38 39 40

43 44 45

48 49 50

53 54 55

58 59 60

63 64 65

68 69 70

73 74 75

78 79 80

83 84 85

88 89 90

WC

07 06

12 11

17 16

22 21

27 26

32 31

37 36

42 41

47 46

52 51

57 56

62 61

67 66

72 71

77 76

82 81

87 86

92 91

94 93

01 02 03

08 09 10

13 14 15

18 19 20

23 24 25

28 29 30

33 34 35

38 39 40

43 44 45

48 49 50

53 54 55

58 59 60

63 64 65

68 69 70

73 74 75

78 79 80

05 04

07 06

12 11

17 16

22 21

27 26

32 31

37 36

42 41

47 46

52 51

57 56

62 61

67 66

72 71

77 76

82 81

03 04 05

08 09 10

13 14 15

18 19 20

23 24 25

28 29 30

33 34 35

38 39 40

43 44 45

48 49 50

53 54 55

58 59 60

63 64 65

68 69 70

73 74 75

78 79 80

83 84 85

88 89 90

WC

07 06

12 11

17 16

22 21

27 26

32 31

37 36

42 41

47 46

52 51

57 56

62 61

67 66

72 71

77 76

82 81

87 86

92 91

94 93

WC

ВАГОН № 5 І клас CARRIAGE № 5 class I

WC

03 04 05

WC

Кількість місць IІ класу:

272

01

WC

83

84

01

03

07

11

15

19

23

27

31

35

39

43

47

51

55

59

02

04

08

12

16

20

24

28

32

36

40

44

48

52

56

60

06

10

14

18

22

26

30

34

38

42

46

50

54

58

62

64

05

09

13

17

21

25

29

33

37

41

45

49

53

57

61

63

WC

WC

СХЕМИ ВАГОНІВ ПОЇЗДА ВИРОБНИЦТВА ПАТ «КВБЗ», на локомотивній тязі МПЛТ002

PJSC «KVSZ» (UKRAINE) LOCOMOTIVE TRACTION TRAIN SEATING PLAN 59

Країна-виробник: УКРАЇНА Кількість вагонів у складі поїзда: Довжина рухомого складу:

5

133,5 м

Максимальна швидкість:

160 км/год

Кількість місць I класу:

120

ВАГОН № 1 I клас CARRIAGE № 1 class I ВАГОН № 2 II клас, пониженої комфортності) CARRIAGE № 2 class II

ВАГОН № 3 II клас CARRIAGE № 3 class II

ВАГОН № 4 II клас CARRIAGE № 4 class II

60

01 02

WC

WC

01 02

WC

56

53

57

54

58

55

03 04

290

12 13 14

17 18 19

22 23 24

06 11 16 21 26 05 10 15 20 25

49

45

41

37

33

29

25

21

17

13

09

05

01

50

46

42

38

34

30

26

22

18

14

10

06

02

52

48

44

40

36

31

28

24

20

16

12

08

04

51

47

43

39

35

32

27

23

19

15

11

07

03

27 28 29

32 33 34

37 38 39

57 58 59

62 63 64

42 43 44

47 48 49

52 53 54

31 36 41 46 51 56 30 35 40 45 50 55

67 68 69

72 73 74

77 78 79

82 83 84

61 66 71 76 81 86 60 65 70 75 80 85

WC

87 92 97 102 107 WC 88 93 98 103 108 89 94 99 104 91 96 101 106 110 112 90 95 100 105 109 111

01 02 03

08 09 10

13 14 15

18 19 20

23 24 25

28 29 30

33 34 35

38 39 40

43 44 45

48 49 50

53 54 55

58 59 60

63 64 65

68 69 70

73 74 75

78 79 80

05 04

07 06

12 11

17 16

22 21

27 26

32 31

37 36

42 41

47 46

52 51

57 56

62 61

67 66

72 71

77 76

82 81

03 04 05

08 09 10

13 14 15

18 19 20

23 24 25

28 29 30

33 34 35

38 39 40

43 44 45

48 49 50

53 54 55

58 59 60

63 64 65

68 69 70

73 74 75

78 79 80

83 84 85

88 89 90

WC

07 06

12 11

17 16

22 21

27 26

32 31

37 36

42 41

47 46

52 51

57 56

62 61

67 66

72 71

77 76

82 81

87 86

92 91

94 93

Кількість місць IІ класу:

ВАГОН № 5 I клас CARRIAGE № 5 class I

07 08 09

WC

WC

03

07

11

15

19

23

27

32

35

39

43

47

51

04

08

12

16

20

24

28

31

36

40

44

48

52

02

06

10

14

18

22

26

30

34

38

42

46

50

01

05

09

13

17

21

25

29

33

37

41

45

49

83

WC

84

WC

55

58

54

57

53

56

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

60

59

99

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ

Як замовити квиток на поїзд «Інтерсіті+» онлайн Booking tickets online

1. Зайти на сайт booking.uz.gov.ua. Викона‑ ти процедуру авторизації для замовлення.

1. Login at booking.uz.gov.ua.

2. Вибрати маршрут та дату поїздки.

2. Select the route and travel dates

If you forget boarding document (printout): You can print it the nearest Internet cafe or show QR-code on the screen of your smartphone.

If you want to return the ticket: You should submit written application to the ticket office.

Money (after deduction of all charges determined by law) will be returned via bank transfer to your credit card.

Детальну інформацію та умови бонусної програми можна знайти на інтернет-ресурсах booking.uz.gov.ua та intercity.uz.gov.ua.

3. Select the train, class and place

4. Підтвердити та сплатити проїзд.

4. Confirm and pay fare

5. Роздрукувати.

5. Print out the ticket

Після прибуття на вокзал необхідно виконати наступне: 1. Підійти до стюарда вагона та пред’явити роздруківку (посадочний документ).

2. Стюард просканує QR-код та підтвердить ваш квиток. Ви можете здійснювати посадку. Велике прохання мати при собі документ, що підтверджує вашу особу.

Що робити, якщо ви хочете повернути квиток: вам необхідно звернутися до кас на залізничному вокзалі з письмовою заявою. Кошти (з утриманням всіх законних зборів) повертаються у безго‑ тівковій формі шляхом пере‑ рахування на картку.

100

#11 / 2015

З 30 вересня 2013 року введено в дію Бонусну про‑ граму («Інтерсіті» бонус) для пасажирів І класу поїз‑ дів «Інтерсіті+», за умовами якої пасажир, накопив‑ ши певну кількість бонусів, матиме змогу отримати істотну знижку на придбання наступних проїзних документів. ПРИНЦИПИ ДІЇ ПРОГРАМИ: Бонусна програма діє у разі оформлення проїзних документів у вагони І класу поїздів «Інтерсіті+» через сайт booking.uz.gov.ua. Для участі у Бонусній програмі проводиться реєстра‑ ція користувачів на сайті booking.uz.gov.ua та здійс‑ нюється авторизація під власним обліковим запи‑ сом при оформленні проїзних документів, за умови згоди на участь в Бонусній програмі, згоди з умова‑ ми договору оферти та згоди на обробку персональ‑ них даних. Для накопичення бонусів необхідно оформити проїз‑ ний документ у вагон І класу поїзда «Інтерсіті+». При оформленні проїзного документу у вагони І кла‑ су поїздів «Інтерсіті+» нарахування бонусів здійс‑ нюється автоматично на віртуальну бонусну картку користувача за курсом бонуса 10 гривень = 1 бонус. Інформація про кількість нарахованих бонусів відо‑ бражається в особистому кабінеті користувача, поряд з вартістю проїзного документу. (Наприклад, з 200 гривень вартості плацкарти на рахунок нараховується 20 бонусів.) Використання бонусів є можливим після оформлен‑ ня дев’яти проїзних документів у вагони І класу поїз‑ дів «Інтерсіті+» за умови, що кількість бонусів на рахунку віртуальної бонусної картки дорівнює або перевищує вартість плацкарти проїзного документу, що оформлюють. Використання бонусів здійснюється за згодою корис‑ тувача, за курсом бонуса 1 бонус = 1 гривня. (Наприклад, для оплати плацкарти проїзного документа в сумі 200 гривень необхідно використати 200 бонусів.) Нарахування та використання бонусів здійснюються тільки при оформленні повних проїзних документів. Бонуси нараховують та використовують, якщо результуючий коефіцієнт дня тижня та індексації плацкартної складової вартості проїзду за системою диференціації тарифів більше або дорівнює 1. Бонуси не нараховують та не використовують: • при оформленні проїзного документу на попередню дату продажу квитка, якщо результуючий коефіцієнт дня тижня та індексації плацкартної складової варто‑ сті проїзду за системою диференціації тарифів мен‑ ше 1; • при оформленні проїзного документу «туди і назад» зі знижкою вартості.

3. Вибрати поїзд, клас та місце.

Що робити, якщо ви забули посадочний документ (роздруківку): ви можете роздрукувати його у найближчому інтернет-ка‑ фе або продемонструвати QR-код на екрані смартфона.

БОНУСНА ПРОГРАМА для пасажирів вагонів першого класу поїздів «Інтерсіті+»

Upon arrival at the station: 1. Show the boarding document to the steward.

2. Steward will scan the QR-code and confirm your ticket. We also ask you to carry a document confirming your identity.

Гаряча телефонна лінія Української залізничної швидкісної компанії: Луцьк Lutsk

Коростень Korosten

Рівне Rivne

Львів Lviv Дрогобич Drogobych

Святошин Sviatoshin

Суми Sumy

Kиїв

Миргород Myrgorod

ст.Дарниця Darnytsia

Житомир Zhytomyr

Харків Kharkiv

Тернопіль Ternopil

Трускавець Truskavets

Ужгород Uzhhorod

(044) 406-99-42*

Чернігів Chernigiv

Хмельницький Khmelnytskyi

Жмеринка Zhmerynka

Івано-Франківськ Ivano-Frankivsk

Т.Шевченка T. Shevchenko

Вінниця Vinnytsya

Знам’янка Znamianka

Вапнярка Vapnyarka

5508 км 33

Лозова Lozova

Олександрія Oleksandriia П’ятихатки Piatykhatky

Миколаїв Mykolayiv

Кривий Ріг Kryvyi Rih

Слов’янськ/ Sloviansk Краматорськ/ Kramatorsk Дружківка/ Druzhkivka

Синельникове-2 Synelnykove-2 Чаплине Chaplyne

Костянтинівка/ Kostiantynivka

Красноармійськ

Запоріжжя Zaporizhzhya

Херсон Kherson

Одеса Odesa

Луганськ Lugansk

Дніпропетровськ Dnipropetrovsk

Дніпродзержинськ Dniprodzerzhynsk

Чернівці Chernivtsi

ЗАГАЛЬНА ДОВЖИНА МАРШРУТІВ:

Полтава Poltava

Мелітополь Melitopol

Krasnoarmiysk

Донецьк Donetsk

Маріуполь Mariupol

Джанкой Dzhankoi

КІЛЬКІСТЬ СТАНЦІЙ:

Сімферополь Simferopol

*Вартість дзвінків згідно з тарифним планом вашого оператора телефонного зв'язку.

ПРОГРАМИ ЛОЯЛЬНОСТІ ДЛЯ ПАСАЖИРІВ ПОЇЗДІВ «ІНТЕРСІТІ+» ТА «ІНТЕРСІТІ» Система диференціації тарифів попереднього продажу проїзних документів у І класі поїздів категорії «Інтерсіті+» Українська залізнична швидкісна компанія постійно працює над поліпшенням якості надання послуг пасажирам поїздів катего‑ рії «Інтерсіті+». З 8 серпня 2014 року було введено нову систему диференціації тарифів попереднього продажу проїзних докумен‑ тів. Запроваджена система дозволяє пасажирам заощадити на вар‑ тості проїзду у вагонах І класу поїздів «Інтерсіті+» при завчасному придбанні квитків, а саме: за 30 діб до дати відправлення — коефіцієнт індексації 0,85 від вартості плацкарти, тобто зниження вартості квитка на 15%; за 29–25 діб до дати відправлення — коефіцієнт індексації 0,90 від вартості плацкарти, тобто зниження вартості квитка на 10%; за 24–15 діб до дати відправлення — коефіцієнт індексації 0,95 від вартості плацкарти, тобто зниження вартості квитка на 5%; за 14–5 діб до дати відправлення — коефіцієнт індексації 1,00 від вартості плацкарти, тобто вартість квитка залишається без змін; за 4–2 доби до дати відправлення — коефіцієнт індексації 1,10 від вартості плацкарти, тобто підвищення вартості квитка на 10%;

• • • • •

• на 1 добу дати відправлення — коефіцієнт індексації 1,15 від

вартості плац­карти, тобто підвищення вартості квитка на 15%; Також введено нові коефіцієнти гнучкого регулювання по днях тижня на проїзд у вагонах як I, так і II класу поїздів «Інтерсіті+» та «Інтерсіті»: понеділок і субота — коефіцієнт індексації 0,90 від вартості плац­карти, тобто зниження вартості квитка на 10% (у вагонах І класу), четвер і субота — коефіцієнт індексації 0,90, тобто зни‑ ження вартості квитка на 10% (у вагонах ІІ класу) — для поїздів «Інтерсіті+»; п’ятниця і неділя — коефіцієнт індексації 1,10, тобто підвищен‑ ня вартості квитка на 10% — для поїздів «Інтерсіті+». вівторок і середа — коефіцієнт індексації 0,90, тобто зниження вартості квитка на 10% — для поїздів «Інтерсіті». п’ятниця і неділя — коефіцієнт індексації 1,10, тобто підвищен‑ ня вартості квитка на 10% — для поїздів «Інтерсіті».

•

• • •

Крім того, при купівлі квитків «туди і назад» для пасажирів поїздів «Інтерсіті+» діє знижка 10%. Квитки доступні на порталі броню‑ вання квитків booking.uz.gov.ua та в усіх залізничних касах.

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

101

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ

РОЗКЛАД РУХУ ПОЇЗДІВ «ІНТЕРСІТІ+»

КИЇВ — ХАРКІВ Київ

Дарниця

Миргород

Полтава-Київська Poltava Kyivska

Kharkiv

№ 722

06:49

07:03–07:05

08:55–08:57

09:49–09:51

11:24

№ 724

13:36

13:50–13:52

15:43–15:45

16:35–16:37

18:11

№ 728*

16:01

16:15–16:17

18:09–18:10

19:01–19:03

20:37

№ 726

18:05

18:19–18:21

20:11–20:13

21:04–21:06

22:40

Кyiv

Darnytsia

Myrhorod

Харків

*За вказівкою.

ХАРКІВ — КИЇВ Харків

Полтава-Київська

Миргород

Дарниця

Київ

№ 725

07:23

08:57–08:59

09:50–09:52

11:46–11:48

12:01

№ 727*

08:41

10:22–10:24

11:15–11:16

13:11–13:12

13:25

№ 723

13:16

14:51–14:53

15:42–15:44

17:38–17:40

17:53

№ 721

18:39

20:13–20:15

21:05–21:07

23:04–23:05

23:18

Kharkiv

Poltava Kyivska

Myrhorod

Darnytsia

Кyiv

*За вказівкою.

КИЇВ — ЗАПОРІЖЖЯ Київ

Т. Шевченка

Знам’янка

Олександрія

П’ятихатки

Дніпродзержинськ

Дніпропетровськ

Запоріжжя

Кyiv

T. Shevchenko

Znamyanka

Oleksandriia

Piatykhatky

Dniprodzerzhynsk

Dnipropetrovsk

Zaporizhzhia

№ 732

07:15

09:19–09:20

10:18–10:19

10:47–10:48

11:32–11:33

12:19–12:20

12:45–12:55

14:13

№736*

15:00

17:04–17:05

18:03–18:04

18:32–18:33

19:17–19:18

20:04–20:05

20:30–20:40

21:58

*До 2 листопада — щоденно, крім вівторка та суботи. З 3 листопада 2015 р. — по п’ятницях та неділях.

ЗАПОРІЖЖЯ — КИЇВ Запоріжжя

Дніпропетровськ

Дніпродзержинськ

П’ятихатки

Олександрія

Знам’янка

Т. Шевченка

Київ

Zaporizhzhia

Dnipropetrovsk

Dniprodzerzhynsk

Piatykhatky

Oleksandriia

Znamyanka

T. Shevchenko

Кyiv

№ 731

15:52

17:10–17:20

17:46–17:48

18:33–18:34

19:16–19:17

19:44–19:45

20:43–20:44

22:49

№ 735*

23:12

00:30–00:40

01:06–01:08

01:53–01:54

02:36–02:37

03:04–03:05

04:03–04:04

06:10

*До 2 листопада — щоденно, крім вівторка та суботи. З 3 листопада 2015 р. — по п’ятницях та неділях.

102

#11 / 2015

КИЇВ — КРАСНОАРМІЙСЬК

№ 734

Київ

Т. Шевченка

Знам’янка

Кyiv

T. Shevchenko

Znamyanka

17:40

19:44– 19:45

Олександрія П’ятихатки Oleksandriia

Piatykhatky

Дніпро­ петровськ

Dnipro­ dzerzhynsk

21:57– 21:58

20:43–20:44 21:12–21:13

Дніпро­ дзержинськ

Dnipro­petrovsk

22:44–22:45 23:10–23:25

Синель­ никове-2

Чаплине

Synel­ nykove-2

Chaplyne

23:57– 00:01

00:49– 00:50

Красно­ армійськ Krasno­ armiysk

01:45

КРАСНОАРМІЙСЬК — КИЇВ Красно­ армійськ

Чаплине

04:46

05:40– 05:41

Krasno­ armiysk

№ 733

Chaplyne

Синель­ никове-2 Synel­ nykove-2

06:28– 06:29

Дніпро­ петровськ

Dnipro­petrovsk

Дніпро­ П’ятихатки Олександрія дзержинськ Dnipro­ dzerzhynsk

Piatykhatky

08:33– 08:34

07:05–07:20 07:46–07:48

Oleksandriia

Знам’янка

Т. Шевченка

Київ

Znamyanka

T. Shevchenko

Кyiv

10:44– 10:45

12:50

09:17–09:18 09:45–09:46

КИЇВ — КОСТЯНТИНІВКА

№ 712

Лозова

Слов’янськ

Краматорськ

Дружківка

Костянтинівка

Myrhorod

ПолтаваКиївська

Poltava Kyivska

Lozova

Sloviansk

Kramatorsk

Druzhkivka

Kostiantynivka

08:32–08:33

09:24–09:26

11:15–11:17

12:11–12:13

12:22–12:24

12:32–12:33

12:44

Київ

Дарниця

Миргород

Кyiv

Darnytsia

06:24

06:38–06:40

КОСТЯНТИНІВКА — КИЇВ

№ 711

Костянтинівка

Дружківка

Краматорськ Слов’янськ

Kostiantynivka

Druzhkivka

Kramatorsk

16:21

16:35–16:36

16:43–16:45

Sloviansk

Лозова Lozova

16:54–16:56 17:51–17:52

ПолтаваКиївська

Миргород

Дарниця

Київ

Poltava Kyivska

Myrhorod

Darnytsia

Кyiv

19:40–19:42

20:46–20:47

22:41–22:42

22:56

КИЇВ — ОДЕСА

№ 763

Київ (Дарниця)

Київ-Пасажирський

Вінниця

Жмеринка

Вапнярка

Одеса

Кyiv (Darnytsia)

Kyiv-Passenger

Vinnytsia

Zhmerynka

Vapniarka

Odesa

16:10

16:25–16:35

18:52–18:54

19:27–19:29

20:21–20:22

23:31

ОДЕСА — КИЇВ

№ 764

Одеса

Вапнярка

Жмеринка

Вінниця

Київ-Пасажирський

Київ (Дарниця)

Odesa

Vapniarka

Zhmerynka

Vinnytsia

Kyiv-Passenger

Кyiv (Darnytsia)

05:47

09:00–09:01

09:51–09:53

10:26–10:28

12:41–12:51

13:08

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

103

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ КИЇВ — ЛЬВІВ — ТРУСКАВЕЦЬ Київ (Дарниця)

Київ-Пасажирський

Святошин

Коростень

Львів Lviv

Drohobych

Дрогобич

Трускавець

№ 741

06:23

06:36–06:44

06:58–06:59

08:16–08:17

11:59–12:14

13:25–13:31

13:46

№ 745*

11:39

11:55–12:05

–

13:36–13:37

17:10

№ 743

17:00

17:13–17:21

17:35–17:36

18:51–18:52

22:20

Кyiv (Darnytsia)

Kyiv-Passenger

Sviatoshyn

Korosten

Truskavets

*За вказівкою.

ТРУСКАВЕЦЬ — ЛЬВІВ — КИЇВ Трускавець

Дрогобич

Truskavets

Drohobych

15:43

Коростень

Святошин

05:53

09:22–09:23

17:15–17:30 23:58

Lviv

№ 744 № 742

Львів

15:58–16:04

№746*

Korosten

Київ-Пасажирський Київ (Дарниця)

Sviatoshyn

Kyiv-Passenger

Кyiv (Darnytsia)

10:38–10:39

10:52–11:00

11:14

21:00–21:01

22:16–22:17

22:30–22:42

22:57

03:53–03:54

–

05:27–05:37

05:53

*За вказівкою.

КИЇВ — ТЕРНОПІЛЬ Київ (Дарниця)

Київ-Пасажирський

Вінниця

Хмельницький

Тернопіль

Кyiv (Darnytsia)

Kyiv-Passenger

Vinnytsia

Khmelnytskyi

Ternopil

06:29

06:43–06:53

09:23–09:25

11:07–11:09

12:42

№ 747

ТЕРНОПІЛЬ — КИЇВ Тернопіль

Хмельницький

Вінниця

Київ-Пасажирський

Київ (Дарниця)

Ternopil

Khmelnytskyi

Vinnytsia

Kyiv-Passenger

Кyiv (Darnytsia)

15:14

16:51–16:53

18:31–18:33

20:51–21:06

21:22

№ 748

ВАРТІСТЬ ПРОЇЗДУ У ШВИДКІСНИХ ПОЇЗДАХ КАТЕГОРІЇ «ІНТЕРСІТІ+», «ІНТЕРСІТІ» жовтень–листопад 2015 року (І клас / ІІ клас) Понеділок

Вівторок

Середа

Четвер

П’ятниця

Субота

Неділя

Київ — Харків

340/258

376/258

376/258

376/233

413/281

340/233

413/281

Дарниця, Київ — Львів

382/287

423/287

423/287

423/260

463/314

382/260

463/314

Дарниця, Київ — Трускавець

453/342

502/342

502/342

502/310

551/375

453/310

551/375

Київ — Костянтинівка

422/319

467/319

467/319

467/289

512/350

422/289

512/350

Київ — Красноармійськ

453/342

502/342

502/342

502/310

551/375

453/310

551/375

Київ — Запоріжжя

422/319

467/319

467/319

467/289

512/350

422/289

512/350

Київ — Тернопіль

316/223

286/202

286/202

316/223

346/244

316/223

346/244

Київ — Одеса

422/319

467/319

467/319

467/289

512/350

422/289

512/350

Вартість проїзду включає тариф, страховий та комісійний збори.

104

#11 / 2015