Intercity onboard magazine січень-лютий/2016 by ICOM

ІНТЕРВ’Ю

АНАЛІТИКА

МАНДРІВКИ

СТИЛЬ

magazine

Буковель

ПОДІЇ

ЗАДОВОЛЕННЯ НА

січень–лютий / 2016

тема номера

600

МЛН:

ГК «БУКОВЕЛЬ»

НЕ ТІЛЬКИ ТУРИЗМ: Розмова з бізнесменами Поляниці

БРАЗИЛІЯ Канікули в країні мрії Остапа Бендера

ГАРЯЧА ПРОПОЗИЦІЯ Найкращі зимові коктейлі

|ВІТАЛЬНЕ СЛОВО / WORDS OF WELCOME| ��

В . О. НАЧАЛЬНИКА ФІЛІЇ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЧНА ШВИДКІСНА КОМПАНІЯ» ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ»

ЛЕОНІД ЛОБОЙКО

ШАНОВНІ ПАСАЖИРИ!

DEAR PASSENGERS,

Раді вітати вас у швидкісних поїздах «Інтерсіті+» та «Інтерсіті»! Від імені колективу Української залізничної швидкісної компанії та ПАТ «Укрзалізниця» вітаю вас із Новим роком і різдвяними святами та бажаю, щоб 2016 рік приніс мир на нашу землю, гарні новини, добробут. Для нашого колективу 2015 рік був насичений подіями, напруженою працею та новими досягненнями. З гордістю хочеться відзначити, що у 2015‑му понад 3 млн пасажирів здійснили подорожі швидкісними поїздами «Інтерсіті+» та «Інтерсіті». Це найбільший річний показник із моменту запровадження швидкісного руху в Україні. Такий результат став можливий завдяки довірі пасажирів до якості наданих послуг і комфортної подорожі поїздами «Інтерсіті+» та «Інтерсіті», а також системній роботі нашого колективу. У розпалі сезон зимового відпочинку, і поїзди «Інтерсіті+» до Львова та Трускавця стануть у нагоді, адже завдяки їм пасажири зможуть швидко та комфортно дістатися до курортів Західної України. Подорожуючи швидкісними поїздами №741/742 Української залізничної швидкісної компанії та регіональним експресом №704/703 Львівської залізниці, ви можете дістатися з Києва до Івано‑Франківська за менш ніж вісім годин. У зворотному напрямку — з Івано‑Франківська до Києва — для пасажирів передбачена також зручна пересадка. Дякуємо, що у 2015 році ви довірили нам свої подорожі. Ми докладаємо максимум зусиль, аби ваша подорож була приємною і комфортною.

We are happy to welcome you in our Intercity and Intercity+ trains! First of all, let me wish you a merry Christmas and a happy New Year on behalf of the Ukrainian High Speed Railway’s and Ukrzaliznytsia’s teams. We are wishing you peace in our land, good news, prosperity, confidence in the future and positive emotions in 2016. The year of 2015 was rich in events, hard work and new achievements for our team. Therefore, I am proud to say that over 3,000,000 passengers used our Intercity+ and Intercity trains in 2015. This is the record annual figure since the inception of high‑speed railway transportation in Ukraine. This became possible due to passengers’ trust in the quality of our services and the convenience of Intercity+ and Intercity trips, as well as our employees’ ongoing efforts to satisfy our clients’ needs to the greatest extent. The season of winter holidays is at its height, and Intercity+ trains to Lviv and Truskavets are at your disposal to bring you to the Western Ukraine’s ski resorts quickly and comfortably. With the Ukrainian High‑Speed Railway’s trains #741/742 and Lviv Railway’s regional express #704/703, you can get from Kyiv to Ivano‑Frankivsk in less than eight hours. In addition, a convenient connection is available for passengers coming back to Kyiv from Ivano‑Frankivsk. Thank you for entrusting your trips to us in 2015. We use our best endeavors to make your travels pleasant, and the Ukrainian High‑Speed Railway’s team does whatever is needed for you to feel comfortable and cheerful.

Дякуємо, що подорожуєте з нами!

січень–лютий / 2016

Thank you for travelling with us!

|intercity|

зміст

��

УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО В США С. 76

ОЛЕКСАНДР ШЕВЧЕНКО, СПІВВЛАСНИК ГК «БУКОВЕЛЬ» С. 34

КАНІКУЛИ В КАРПАТАХ С. 50

У ФОКУСІ

28 АНАТОМІЯ МІСТА

Замість слів: Поляниця й околиці у цифрах

8 ПОДІЇ НА КУРОРТІ «БУКОВЕЛЬ», В УКРАЇНІ ТА У СВІТІ

30 «ІВАНО‑ФРАНКІВСЬК МОЖЕ СТАТИ СХОЖИМ НА ВІДЕНЬ»

14 КНИГИ

Губернатор Івано‑Франківщини Олег Гончарук — про найперспективніші напрямки бізнесу в регіоні

Нові книги: «Стильна подорож налегко‑ руч» Ганни Шарлай та «Переконання» Брайана Трейсі

34 «ЕКОНОМІЧНА КРИЗА — ЦЕ ЗАВЖДИ ШАНС ДЛЯ РИВКА»

Олександр Шевченко, співвласник і генеральний директор ГК «Буковель», — про історію створен‑ ня курорту та секрет його вражаючого успіху

16 КІНОМАН

Новинки кіноекрану: «Аве, Цезарю!» та «Стів Джобс»

38 «МІСТО МАЄ КИПІТИ ВІД ЦІКАВИХ ІДЕЙ»

18 СИЛА ШЕСТИ

Суворим хлопцям, для яких «краще гір мо‑ жуть бути лиш гори», а також канадським лісорубам, мисливцям та, судячи з усього, відважним морякам, присвячуються ці релізи від Dell та Nikon

МІСТО НОМЕРА / ГК «БУКОВЕЛЬ» (ПОЛЯНИЦЯ) 24 КУРОРТНИЙ КЛІМАТ

Гірськолижний курорт «Буковель» до‑ корінно змінив життя маленького села Поляниця Івано‑Франківської області. Тепер це, мабуть, єдине село в Україні, в яке повертаються

січень–лютий / 2016

ОСОБЛИВІ ПОДАРУНКИ С. 84

Юрій Филюк, співвласник мережі закладів громадського харчування в Івано‑Франківську «23 ресторани», — про потенціал міста та пер‑ спективні ініціативи місцевих бізнесменів

42 «КРИЗА НЕ СТРАШНА, ЯКЩО ВИ НАВЧИЛИСЯ ЛЮБИТИ СВОГО ГОСТЯ» Тарас Тустанівський, власник готелю «Стара Правда» в селі Поляниця, — про те, що пере‑ конало його переїхати з Лондона до Карпат й відкрити бізнес на Івано‑Франківщині

46 ПОЛІФОНІЯ «БУКОВЕЛЯ»

Ця країна розташована на висоті 920 м над рівнем моря, де хмари чіпляються за гірські

|intercity|

зміст

��

64 КВИТОК НА ТРИ МІЛЬЙОНИ

МРІЯ ОСТАПА БЕНДЕРА — БРАЗИЛІЯ С. 66

Українці віддають перевагу сучасному заліз‑ ничному сполученню — у денних швидкісних поїздів зростає пасажиропотік

МАНДРІВКА 66 КРАЇНА ЙОГО МРІЇ

Свято в Бразилії не припиняється ані вдень, ані вночі. Подорож до водоспадів Ігуасу, Копакабани, Іпанеми та інших місць, про які мріяв Остап Бендер, і не тільки він...

72 АВСТРІЯ І ПИВО

Марія Фомичева, тревел‑блогер, автор проек‑ ту щодо подорожей Австрією та Німеччиною Ich bin Maria — про найкращі пивні Відня

НАПОЇ 74 ГАРЯЧА ПРОПОЗИЦІЯ

Келих зігріваючого ароматного напою — найкраща відповідь зимовому холоду. Який коктейль обрати? Пропонуємо вісім вдалих варіантів

МИСТЕЦТВО 76 ПОДАРУНОК ДЖУСА

Палац українців на Манхеттені та нові пер‑ спективи у ньому

СТИЛЬ

хребти та де завжди сезон для фанів гірських лиж і сноуборду

50 ЧАРІВНІ ОКОЛИЦІ

Зимові Карпати – це не лише Буковель. Ми прогулялися місцями, що дійсно заслуговують на увагу туристів

ТЕХНОЛОГІЇ: ПРОСТО ГОДИННИК С. 18

ПРАКТИКА

84 ЗИМОВІ СЮРПРИЗИ

Зимові місяці — ідеальний час для придбан‑ ня подарунків близьким і коханим. Пропону‑ ємо наймодніші та найяскравіші подарунки сезону

90 ВИСОКИЙ СЕЗОН

58 НАЙВАЖЛИВІШИЙ БРЕНД

Самопіар — навіщо він потрібен і як це пра‑ вильно робити?

Як стильно виглядати на сніговій гірці? Ко‑ рисні поради стиліста Марії Піон

94 ІНФОРМАЦІЯ «ІНТЕРСІТІ»

ЗАСНОВНИК ТА ВИДАВЕЦЬ: ВІДПОВІДАЛЬНИЙ ЗА ВИПУСК: ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР Ігор Шворов Дарія Ісакова ТОВ «АЙ КОМ» РЕКЛАМНИЙ ВІДДІЛ: РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ: АДРЕСА РЕДАКЦІЇ, ВИДАВЦЯ: тел.: (044) (044) 33 22 667, (066) 878 82 82 Ірина Чухлеб 04050, Україна, м. Київ, вул. Мельникова, 12, e-mail: info@icom.co.ua Максим Біроваш тел./факс: (044) 222 60 61, www.icom.co.ua Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серія КВ №21623-11523Р від 02.11.2015, видане Міністерством юстиції України.

№1–2, січень–лютий / 2016 Ваш власний примірник. Розповсюджується безкоштовно тільки у вагонах потягів Філії «Українська залізнична швидкісна компанія» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

січень–лютий / 2016

© 2015 Підписано до друку 14.01.2016 р. Дата виходу 19.01.2016 р. Тираж: 10 000 примірників У журналі використані фотоматеріали з фотобанку www.shutterstock.com, www.image.net. Усі права на матеріали, опубліковані у журналі Intercity onboard magazine, належать ТОВ «АЙ КОМ». Передрук без письмового дозволу заборонений.

Використовувати частково або повністю матеріали та фотографії, опубліковані у журналі, без письмового дозволу видавця заборонено. Редакція не несе відповідальності за достовірність інформації, що міститься у рекламних оголошеннях. Надіслані матеріали не рецензуються і не повертаються. Думки авторів не завжди збігаються з позицією редакції.

Довідкова інформація для пасажирів надана ДП «Українська залізнична швидкісна компанія», м. Київ, вул. Привокзальна, 3, тел./факс: (044) 406 99 10 Надруковано ТОВ «Видавничий Будинок «Аванпост-Прим», м. Київ, вул. Сурікова, 3, корпус 3, тел.: (044) 251 18 33, (044) 251 27 68

|У Фокусі |

Події / «Буковель»

��

ФЕСТИВАЛЬ ЛЬОДОВИХ СКУЛЬПТУР 19–21 ЛЮТОГО

БУКОВЕЛЬСЬКІ РІЗДВЯНІ ПІСНЕСПІВИ 7 СІЧНЯ

Гуцули переконані, що ніде не співають таких гарних колядок, як у горах. І вже вкотре це підтверджують, з року в рік проводячи фестиваль колядників на гірськолижному курорті «Буковель». Взяти участь у свя‑ ті може кожен, хто знає хоч одну колядку. Втім, місцевих іще не переспівав ніхто. Їх можна упізнати за різнокольоровим ав‑ тентичним одягом: старовинними кепта‑ рями, сердаками, вишитими сорочками. Всіх гостей на святі пригощають гуцуль‑ ською кутею з маком і горіхами. Її обов’язково приправляють медом — символом вічного щастя праведників на небі. З обжинкових снопів виплітають різдвяного дідуха, в якому мешкатимуть душі карпатських предків.

СКАРБИ БУКОВЕЛЯ 30 СІЧНЯ

Для любителів активного відпочинку від‑ будеться розважальна гра — квест «Скарби Буковеля», ІІ етап. Кожен бажаючий — і лижник, і сноубор‑ диcт, зможе взяти участь у квесті. Шукачів скарбів чекають ризиковані маршрути, розгадування головоломок та виконання важких завдань.

МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ МОРЖІВ

19 СІЧНЯ

На Водохреще біля центрального озера на ГК «Буковель» збираються найсміливіші. Щороку тут традиційно пірнають у льодяну воду — вважається, що цього дня вона стає цілющою. Спочатку ополонку на озері освячує священик, а потім кожен охочий, перехрестив‑ шись і промовивши молитву, тричі занурюєть‑ ся із головою у воду. Крім дотримання давніх народних традицій, фестиваль покликаний пропагувати здоровий спосіб життя, бо ж доведено, що закалювання покращує імунітет. Після занурювання у «водичку‑йорда‑ ничку» любителів зимового купання, як завжди, пригощають гарячим кулішем.

січень–лютий / 2016

Витесування та вирізьблюван‑ ня зі снігових брил крихких льодяних скульптур — спра‑ ва непроста, під силу лише досвідченим митцям. На кожен витвір на щорічному Фестивалі льодових скульптур витра‑ чають по декілька днів. Архітектори, дизайнери, художники та скульптори, які беруть участь у цьому дійстві, творять у коман‑ дах по кілька чоловік. Долучитися до цього чудового і ні з чим нез‑ рівнянного заходу може кожен, хто відчуває у собі хист та художній смак. Однак варто відмітити, що не менш цікаво спостерігати за неквапливою роботою учасників дійства. А вже пізніше, коли роботу закін‑ чено, милуватися готовими скульптурами майстрів. Особливо гарні ці скульп тури ввечері, при різно‑ кольоровому правильно виставленому освітленні. Щороку митці творять на певну тему. Торік усі скуль‑ птури мали патріотичне спрямування. Вони присвя‑ чувалися Революції гідності. Компетентне журі оцінює творчий підхід, складність і дизайн витворів. Скульптури тішать око відвідувачів аж до перших теплих днів.

|У Фокусі |

Події / Україна

��

ЯРМАРОК «ЄВРОПЕЙСЬКА ЗИМА» КИЇВ, 1–10 СІЧНЯ

ФЕСТИВАЛЬ‑ КОНКУРС «ЗОРЯНИЙ ЛЕВ» ЛЬВІВ, 19–21 ЛЮТОГО

Чимала сотня маленьких талантів виборюватимуть у Львові право називатися найкращими. Тут, у рамках Фестивального проекту «Зоряний шлях», триватиме ІІ Міжнародний фести‑ валь‑конкурс «Зоряний Лев». Дитячі танцювальні, хорові, вокальні колективи, театри моди для дітей, юні художни‑ ки, актори та митці не лише демонструватимуть публіці свої таланти та вміння, а й на‑ вчатимуться — переймати‑ муть досвід, братимуть участь у майстер‑класах і студіях, аби відточити свій дар. Із дітьми віком від п’яти років працюватимуть найкращі спеціалісти з галузі культу‑ ри та мистецтва. Львів’ян і гостей міста усі фестивальні дні розважатимуть безко‑ штовно, адже вхід на висту‑ пи традиційно вільний.

січень–лютий / 2016

У перші дні нового року на Поштовій площі триватиме святковий ярмарок, який старту‑ вав 12 грудня. Січень розпочнуть Дні Італії, однієї з найохочіших до святкування країн. Традицій буде дотримано бездоганно — із чашкою капучино та святковим пирогом панеттоне ви зможете танцювати під музику найкращих діджеїв, водити хороводи довко‑ ла ялинки, фотографуватися та брати участь у найрізноманітніших майстер‑класах. Усе буде справжнім: і фея Бефана, й італійський вертеп, що зображатиме народження Христа. Із 6 січня естафета перейде до господа‑ рів, тож у рамках Днів України на площі можна буде досхочу поспівати знайомих із дитинства колядок. А потім роздрукувати свої свіжі фотографії у вигляді листівки, запечатати у конверт і відправити друзям. Перекусити можна буде не лише смачно, а й здорово — тут працюватимуть чи‑ мало «зелених» кафе та ресторанів.

JAZZ HITS SHOW «BACK IN NEW‑YORK» ХАРКІВ, 27 СІЧНЯ

У справжню атмосферу Бродвею легко за‑ нуритися, вслухаючись у звучання світових хітів джазової та фанк‑музики. На музичному шоу Back in New York легенди джазу зійдуть із чорно‑білого екрану, аби разом із музикан‑ тами та шоу‑балетом «Вірджинія» дві години поспіль тішити своїх найпалкіших шануваль‑ ників. Найвідоміші хіти Френка Сінатри, Дюка Еллінгтона, Елли Фіцджеральд та інших зірок уміло переспівають запальний джаз‑бенд і його соліст Віталій Барма, неодноразовий лауреат європейських джазових фестивалів. Організатори заходу обіцяють відвідувачам незабутнє якісне світове та звукове шоу.

|У Фокусі |

Події / Світ

��

ФЕСТИВАЛЬ МІМОЗИ 10–11 ЛЮТОГО МАНДЕЛЬЄ‑ЛЯ‑НАПУЛЬ, ФРАНЦІЯ

Поки західна частина Європи шаленіє у вирі карнавалів, а східна переживає за‑ вірюхи, у французькому Провансі буй‑ но квітне мімоза. Попри те, що квітка потрапила сюди з Австралії кілька століть тому, Мандельє‑ля‑Напуль вважають сто‑ лицею цих «жовтих сонечок». Адже ви‑ рощування мімози та переробка її для парфумерної індустрії — нині найпопу‑ лярніше заняття місцевих жителів. Під час фестивальних днів у місті органі‑ зовують чимало заходів на честь квітки, на вулицях виступають артисти, фокусники та музиканти. Найочікуваніше дійство — парад квітів, який організовує Королева мімоз. Ось де можна розгулятися садівникам, художникам‑ оформлювачам та навіть дизайнерам одягу. Бо ж без яскравого та галасливого балу‑ маскараду ще не відбувався жоден фестиваль.

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ КОРОЛЯ РАМИ IX 5 СІЧНЯ БАНГКОК, ТАЇЛАНД Усією країною на початку року тайці гучно відзначають народження люди‑ ни‑напівбога — короля Рами ІХ. Із часу сходження на престол у 1946 році монарх Пхуміпон Адульядет є батьком для усіх співгромадян, тож цей день ще відомий як День батька. Самому Рамі IX, ім’я якого складається з 12 слів, виповниться 89 ро‑ ків. Він найстаріший монарх у світі.

FOLK FESTIVAL IN CATALONIA 7–10 ЛЮТОГО КАТАЛОНІЯ, ІСПАНІЯ

Фестиваль‑конкурс фольклору в Каталонії — подія, що традиційно наповнює старовинні лицарські замки Іспанії співами та музикою. Небайдужі до питань самоідентифікації, каталонці збирають у себе ансамблі й окремих солістів, народні хори, танцівників і театральні колективи з усього світу, аби ті познайомилися, потішили публіку вміннями та позмагалися за призи. Виступи учасників перемежовані лицарськими турнірами, битвами за середньо‑ вічною манерою, змаганнями на конях і наго‑ родженням найкращого лицаря дамою серця. У вартість квитка зазвичай входить і своєрідна середньовічна вечеря.

січень–лютий / 2016

|У Фокусі |

Книги

��

«ПЕРЕКОНАННЯ» БРАЙАН ТРЕЙСІ Уміння виступати перед аудиторією та переконувати слухачів — це навик, який забезпечує успіх у житті та бізнесі. Якщо ви навчите‑ ся добре говорити, до вас ставитимуться з повагою, почнуть ці‑ нувати на роботі, ви привертатимете увагу впливових людей. У своїй новій книзі «Переконання» бізнес‑гуру Брайан Трейсі роз‑ повідає читачам про те, як ефективно виступати на публіці. Саме завдяки навику переконання, який Трейсі відточував протя‑ гом багатьох років, йому вдалося стати тим, ким він є — мільярдером, бізнес‑тренером, одним з кращих консультантів із розвитку особи‑ стості та менеджменту у світі. Тому недивно, що автор так детально розповідає про кожен аспект публічного виступу. Також у книзі — по‑ ради щодо проведення невеликих ділових зустрічей та підготовки до презентації, заучування тексту. Трейсі приділяє особливу увагу організаційним моментам і закликає декілька разів перевірити облад‑ нання та освітлення. Іншими словами, автор хоче, щоб ви зосереди‑ лися на кожній дрібниці, яка допоможе вам переконати слухачів. «Перш ніж вийти до аудиторії, ви повинні зробити щось дуже важ‑ ливе — визначити, чим ви закінчите свою промову, — пише на сто‑ рінках своєї книги Трейсі. — Тільки тримаючи цю думку в голові, ви можете починати говорити. Вирішіть, чого ви хочете домогтися своїм виступом». Книга буде корисною діловим людям, які розумі‑ ють тісний взаємозв’язок між успіхом і публічним виступом.

«СТИЛЬНА ПОДОРОЖ НАЛЕГКОРУЧ» ГАННА ШАРЛАЙ Що важливо у разі планування самостійної подорожі? Забронювати квитки та готель — лише півсправи. Щоб подорож не пере‑ творилася на переміщення купи торб з пункту А до пункту Б, важливо зібрати валізу, дотримуючись балансу між необ‑ хідними речами, зручним гарним одягом і аксесуарами. Ганна Шарлай професійно займається персональним сти‑ лем і створенням образів. А ще вона багато подорожує й у сво‑ їй книзі ділиться досвідом і спостереженнями, які допоможуть вам подорожувати налегкоруч, стильно та із задоволенням. Книга Ганни Шарлай — це не просто перелік порад на кшталт «Як правильно зібрати валізу та нічого не забути». Їі книга ві‑ добажає цілу філософію повноцінної й яскравої подорожі. Як створити свій образ і за тиждень відпустки дійсно відпо‑ чити, набратися сил і вражень, розвинути нові корисні звички та змінити життя? Ганна підготувала оригінальні відповіді на це питання. Гармонійний зовнішній вигляд демонструє оточу‑ ючим, що ви розумієте та поважаєте себе й цінуєте красу. Стиль — це право бути собою. Можливість за‑ пам’ятатися іншим і показати їм на особистому при‑ кладі, що ми самі творимо себе та наш світ. У книзі вісім глав і стільки ж зручних чек‑листів для підготовки до будь‑якої поїздки. Автор висвітлює широкий спектр тем — від вибору взуття до психології подорожі. Кожна глава супроводжується ілюстраціями, намальованими самою Ганною.

січень–лютий / 2016

(032) 224-9-224 (096) 224-9-225 www.laserplus.com.ua

|У Фокусі |

Кіноман

��

«АВЕ, ЦЕЗАРЮ!» (БРАТИ КОЕНИ)

Декорації та бюджети фільмів змінюються, а уяв‑ лення американців про Радянський Союз зали‑ шаються такими самими — у кадрі обов’язково мають бути хутряні шапки, сірі мундири, а в озвуч‑ ці — міцні слівця. Режисери Джоел та Ітан Коени нарешті реалізували ідею фільму «Аве, Цезарю!», з якою носилися цілих 15 років. Очікування гля‑ дачів мають виправдатися, адже у стрічці задіяне ціле сузір’я найяскравіших акторів, які створять динамічну картинку характерів характерного коенівського почерку. Серед найвідоміших — Ченнінг Татум, Тільда Суінтон, Дольф Лундгрен, Скарлет Йохансон, Рейф Файнс. Ще на етапі задуму було вирішено, що головного героя — журна‑ ліста‑фіксатора Едді Маннікса, який невтомно працює у голлівудській кіноіндустрії 1950‑х, зіграє Джордж Клуні. Але актор отримав виграшну роль Цезаря, а головна дісталася Джошу Броліну. Герой мусить щодня вирішувати різноманітні проблеми зірок, як от невчасна вагітність чи увага багатьох надокучливих світських хронікерів. Аж раптом проблеми стають справді серйозними — просто із місця зйомок зникає Цезар, у гримі й обладунках. Здавалося б, до чого тут комуністи, радянський підводний човен і «червона загроза»?.. Фільм обіцяє держати у напрузі до останньої хвилини.

«СТІВ ДЖОБС» (ДЕННІ БОЙЛ)

Новий фільм про засновника корпорації Apple деякі критики вже називають театральною п’єсою на три акти. Часом навіть відверто натякають: чогось нового про Джобса з філь‑ му ви не дізнаєтеся. Мовляв, це вже другий біографічний фільм про людину‑мозок. Хіба можна чимось здивувати глядача? Втім сценарій виявився виграшним не лише завдяки основній історії, а й завдяки діало‑ гам і вдалому підбору акторів. Зовнішньо не схожий на Джобса актор Майкл Фасбендер, найімовірніше, зіграв одну з найкращих сво‑ їх ролей із претензією на «Оскар». Він зумів повністю перевтілитися у головного героя. Родзинка картини полягає у тому, що кожен смертний може приміряти на себе життя леген‑ ди: ти дивися — крім робочих конфліктів, цей багатий чувак так хвацько лається із донькою! Стів Джобс виступає у фільмі не істо‑ ричним або міфічним персонажем, а зви‑ чайною людиною. Як і у будь-якої іншої звичайної людини, у нього є свої чесноти та недоліки, абсолютно звичайні та земні «заморочки». Такою і була задумка режисера.

січень–лютий / 2016

|У Фокусі |

Технології

��

СИЛА ШЕСТИ Суворим хлопцям, для яких «краще гір можуть бути лиш гори», а також канадським лісорубам, мисливцям та, судячи з усього, відважним морякам, присвячуються ці релізи від Dell і Nikon. ТТЕКСТ: МАКСИМ ЩЕРБАКО

ПРОСТО ГОДИННИК Годинник Twirler від Projects Watches не під‑ тримує протоколи Wі‑Fі та Bluetooth, не вміє приймати вхідні дзвінки зі смартфону і під‑ раховувати кількість пройдених за день миль або спалених калорій. Це просто годинник з вологонепроникним корпусом із чорної нер‑ жавіючої сталі та простим шкіряним ремінцем. Його фішка — у «відламаних», блукаючих стрілках, які показують абсолютно точний час. Усього якихось $150 — і ви виділяєтеся серед власників «розумних» годинників.

ПЛАНШЕТ ДЛЯ ЛЬОДУ ТА ПОЛУМ’Я

12‑дюймовий планшет Dell Latitude 12 Rugged Tablet виконаний із суворим дотри‑ манням військових стандар‑ тів — з ним можна і в пустелю, і в амазонські нетрі, і до вічних снігів Кіліманджаро. Планшет оснащений чітким і яскравим 11,6‑дюймо‑ вим мультисенсорним HD‑дисплеєм, що підтримує введення в рукавичках. Технологія Direct‑View дозволяє користуватися пристроєм під прямими сонячними променями, а пікову продуктивність при екстремальних температу‑ рах забезпечує система терморегуляції на базі вентиляторів четвертого покоління QuadCool.

січень–лютий / 2016

У планшеті використані амор‑ тизуючі матеріали та герметичні з’єднання для захисту від пилу, піску та води. Дисплей, окрім чудової яскравості, має додат‑ ковий захист у вигляді покриття Corning Gorilla Glass. Він гото‑ вий до експлуатації за будь‑яких найсуворіших умов. Планшет Dell Latitude 12 Rugged Tablet здатний працювати до 12 годин без підзарядки, опціонально доступні подвійні акумулятори з можливістю гарячої заміни елементів живлен‑ ня без вимкнення пристрою. Цільова аудиторія цього гаджета — елегантні фахівці широко‑ го профілю з будь-якої секретної служби.

ВІЧНЕ ЗВУЧАННЯ ЧИСТОГО РОЗУМУ «Голова — предмет темний, дослідженню не підлягає», — здається, так стверджу‑ вав доктор із захарівської «Формули кохання». З мо‑ менту проголошення цієї крилатої фрази відносно голови наука просунулася недалеко, та все ж… У таких шоломах ходили б герої «Зоряних війн». Це трохи нагадує шарлатанство з «магічною золотою піра‑ мідою» та «гербалайфом», але вигадники з myBrain Technologies стверджують, що все дійсно працює саме так, як вони говорять. Рідкісні поки що користувачі при‑ строю Melo Mind, своєрідного шолома, який зчитує мозкову активність і декодує її на мову музики, підтверджують: it works! Власник надягає шолом, запускає програму та режим калібрування, після чого мозкові хвилі зчиту‑ ються завдяки спеціальному додатку і функції Bluetooth, які визначають рівень психіч‑ ного стресу людини й запуска‑ ють стресопригнічувальні мелодії в режимі релаксу або дистракції. Перший режим — це приємні, заспокійливі звуки, другий більше схожий на набір статичних перешкод. Серійна версія надійде в про‑ даж уже цього року за ціною близько $285. Рекомендована частота сеансів — 15 хви‑ лин два рази на тиждень.

|У Фокусі |

Технології

��

КРАСА СВІТУ Легка й компактна, але водночас по‑ тужна цифрова дзеркальна фотокамера Nikon D5500 зі зрозумілим сенсорним управлінням дає змогу вдосконалюва‑ тися у мистецтві фотографії. Від швидкого руху до складних умов зйомки у разі слабкого освітлення — фо‑ токамера D5500 не розчарує вас за жодних обставин. Навіть надруковані у великому розмірі або показані на великому екрані знімки та відео із кристальною чіткістю відображатимуть ваше бачення світу. Високочутливий сенсорний екран зі змінним кутом нахилу забезпечує інтуїтивне управління, а вбудований модуль Wi‑Fi дозво‑ ляє без зусиль обмінюватися високоякісними знімками через інтелектуальний пристрій. Це винятково зручна й компактна цифрова дзеркальна фотокамера, яка до‑ поможе вам досягти досконалості.

МИШИНА МЕТУШНЯ

ЦІЛКОМ БЕЗПЕЧНИЙ Навіть якщо вам немає чого приховувати, найзахищені‑ ший у світі комп’ютер Dell OptiPlex 24 серії 7000 «все в одному» точно не буде зайвим. Він моментально під‑ куповує користувача витон‑ ченим преміальним дизайном і багатим змістом. Наприклад, 23,8‑дюймовий Full HD дис‑ плей комп’ютера опціонально можна проапгрейдити до 4K Ultra HD. Але головна пере‑ вага пристрою в іншому — це найбезпечніший у світі корпоративний настільний комп’ютер. Програмне забез‑ печення Dell Data Protection містить всеосяжне шифруван‑ ня, просунуту аутентифіка‑ цію. Управляють комп’ютером високопродуктивні процесори Intel® Core™ 6‑го покоління.

січень–лютий / 2016

Поки віртуальні рукавички та клавіа‑ тура все ще потребують більш точного калібрування, звичні комп’ютерні мишки нікуди не подінуться. Але це не означає, що їм немає потреби еволюціонувати. Все найкраще — геймерам. За цим принципом працює ціла індустрія, випускаючи шоломи, клавіатури та ноутбуки для гравців. Геймерська миша Logitech G502 Proteus Core не виняток. Вона сама по собі виглядає як крута технічна іграшка. На борту цього міні‑зорельота — 11 програмованих під будь-яку функцію кнопок, регульова‑ ний DPI (від 200 до 12 000) і можливість калібрування під яку завгодно поверхню. Сенсор миші може відстежувати рух зі швидкістю до 300 дюймів за секунду. Якщо говорити простою мовою, то наявність програмованої миші дозво‑ ляє обійтися без клавіатури і джой‑ стика, управляючи не тільки самим процесом гри, а й «периферією» — на‑ приклад, набором чітерських кодів або листуванням в ігровому чаті. Для більшої зручності можна змі‑ нювали вагу та баланс миші за до‑ помогою 3,6‑грамових вантажів.

|місто номера|

поляниця

��

січень–лютий / 2016

��

КУРОРТНИЙ КЛІМАТ Гірськолижний курорт «Буковель» докорінно змінив життя маленького села Поляниця Івано‑Франківської області. Тепер це, мабуть, єдине село в Україні, з якого не їдуть, а в яке, навпаки, повертаються. ТТЕКСТ: СВІТЛАНА РЯБОВА

«Ми — бідна Поляниця, а вам потрібна багата», — вислухавши запитання кореспондента INTERSITY, заявили в селищній раді села Поляниця Болехівського району Івано‑Франківської області. Вже пізніше, під’їжджаючи до тієї самої «багатої Поляниці», яка теж знаходиться в Івано‑Франківській області, але в Яремчанському районі, я зрозуміла, який може бути разючий контраст якості та рівня життя у карпатських селах. Чим ближче до Поляниці, тим менше по‑ хилих хатинок, будинки переважно нові, сучасні та міцні. Незважаючи на кризу, відкриваються магазини, заклади громадського харчування, пункти прокату гірськолижного спорядження… «Приїхали?» — нетерпляче цікавлюся я у во‑ дія таксі, вгледівши за вікном чергові багатопо‑ верхові сучасні будови. «Поляниця почнеться, коли машину трясти перестане», — відповів водій. Дорога в селі — несподівано якісна. Кілька років тому сільрада та інвестори Поляниці скинулися й відремонтували за власний кошт ці 3 км. Село може дозволити собі брати участь у таких проектах — на його території розта‑ шувався гірськолижний курорт «Буковель». ДОХІДНЕ СУСІДСТВО Зараз ГК «Буковель» дає можливість зароби‑ ти не лише місцевим жителям, а й приїжджим з інших, навіть великих населених пунктів області — Яремчі та Івано‑Франківська. «Син їде працювати в готель Radisson (розташований на території комплексу «Буковель» — Ред.). У ньо‑ го контракт до лютого», — говорить водій таксі з Івано‑Франківська, вдоволено посміхаючись. Так щастить далеко не всім. У висо‑ кий сезон заробітки, наприклад, офіціанта у будь‑якому ресторані цього гірськолижного комплексу мо‑ жуть перевищувати 20 000 гривень на місяць. Це майже у шість разів більше, ніж у середньому заробля‑ ють в Івано‑Франківській області. «У регіоні можна працювати лише у нафтогазовому секторі або у сфері

туризму», — переконаний таксист. «А в туриз‑ мі — це тільки у нас. На «Буковель» припадає більше 95% туристичного потоку регіону. Ми намагаємося, щоб люди тут заробляли за 24 ро‑ бочих дні не менше $500», — каже Олександр Шевченко, один із засновників ГК «Буковель». Графік роботи у гірськолижному комплексі зазвичай вахтовий — тиждень через тиждень. Андрій Порайко, старший адміністратор інфор‑ маційних центрів ГК «Буковель», живе та працює в комплексі п’ять днів на тиждень, а на понеді‑ лок і вівторок їде до Івано‑Франківська — до дружини й маленького сина. І це теж щасливий лотерейний квиток. «У нас половина регіону на заробітках в ЄС, багато хто не бачить свої сім’ї по півроку і навіть більше», — пояснює Порайко. Майже всі жителі Поляниці займаються зеленим туризмом. Здача в оренду житла для туристів — їхній основний дохід. «У нас, у са‑ мому селі, навіть більше койко‑місць, ніж у са‑ мому ГК «Буковель», — кожен сезон здаємо в оренду понад 5000 місць», — зазначає Микола Поляк, голова Поляницької сільської ради. Це його друге скликання. До того як прийти пра‑ цювати на цю посаду, він теж займався міс‑ цевим бізнесом — у нього були свій магазин, колиба, кілька будиночків для відпочиваль‑ ників. Зараз усім цим керує його дружина. Офіційна середня зарплата по селу в контексті місцевих заробітків «звучить» вкрай скромно: близько 2000 гривень — стільки отримують жителі Поляниці, які працюють у держструкту‑ рах. «Але ті, в кого є два‑три невеликих готелі, заробляють за зимовий сезон, який тут почи‑ нається на початку грудня і закінчується наприкінці березня, більше півмільйо‑ на гривень», — підраховує Поляк. ПРИСКОРЕНИЙ ТЕМП Щовесни в Поляниці з новою силою відновлюється будівниц‑ тво та триває до першого снігу — розширюються готелі, будуються альтанки, лазні, магазини… Але цього

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

|місто номера|

поляниця

��

року підготовка затягнулася — кореспондент INTERSITY побувала у Поляниці наприкінці ли‑ стопада. Село вже вкрив сніг, та ремонтні роботи тривали повним ходом — уперше за всю історію роботи гірськолижного комплексу влітку тут виявилося дуже людно, не було часу на будів‑ ництво. «Ми в економічному плані виграли від втрати кримського напрямку в туризмі. Цього літа тут було високе завантаження, а у місцевих, відповідно, багато роботи», — зізнається Поляк. Жителі дуже пишаються своїм селом. «Інвестиційний центр», «локомотив туризму» — це, мабуть, найскромніші характеристики, які дають своїй малій батьківщині місцеві мешканці. Пишатися насправді є чим — у Поляниці своє комунальне підприємство, яке займається виве‑ зенням сміття, сучасна техніка, тут ремонтують дороги, проводять берегоукріплюючі роботи та налагоджують вуличне освітлення. У 2010 році в селі збудували школу, у 2016‑му планують добудувати дитячий садочок. Усе — за гроші міс‑ цевого бюджету. «Це найкраща школа регіону — з басейном, із сучасними класами, спортзалом

січень–лютий / 2016

КРІМ ЛИЖ, У КАРПАТАХ БЕЗЛІЧ ІНШИХ ЧУДОВИХ РОЗВАГ

та їдальнею. Поляниця — село заможне», — роз‑ повідає Василь Онутчак, мер міста Яремче. «Поляниця — багате село», — погоджується Поляк. Але ось скільки податків приносить насе‑ леному пункту діяльність приватного бізнесу, не зізнається. «Якщо скажу, нам будуть ще більше заздрити. І так прагнуть об’єднати наше село з іншими, бідними селами. А ми не хочемо. Не повинна багата наречена за бідного жениха заміж йти», — сміється Поляк. Переживає, що з укруп‑ ненням населених пунктів у Поляниці почнуть «дерибанити» землю. Навіть зараз, під час кризи, ділянки тут дуже дорогі: $10 000–15 000 за сотку. До 2008 року сотка коштувала близько $25 000 і була черга бажаючих придбати землю. Через землю в селі вже не раз були пробле‑ ми — місцеві жителі кажуть, що конфлікти доходили до перестрілок. А самому Поляку погрожували — навіть на деякий час йому довелося виїхати з села. Щоправда, таки‑ ми особами завжди були приїжджі — хотіли даром забрати землю у місцевих мешканців. Зараз, з висоти своїх доходів та рівня жит‑ тя, місцеві з легкою поблажливістю дивляться не лише на інші невеликі міста області, а й на Івано‑Франківськ. «Івано‑Франківськ — класне місто, але останні років 10 він не розвиваєть‑ ся», — заявляє Шевченко. У його ствердженні звучить не лише політична риторика — минулої осені він балотувався в мери столиці області. Якщо порівняти розвиток Івано‑Франківська з населенням у 220 000 чоловік із маленькою Поляницею, де проживає менше 1000 осіб, то результат буде явно не на користь обласного центру. «Мені досі здається, що я сплю. Дітям розповідаю, як ми раніше жили, а мені ніхто не вірить. Тут щось страшне було, село дуже бідувало. Всі займалися тим, що крали ліс — рубали смереку. Сам такий гріх маю. А що було робити? Треба виживати. Це села інших регіонів земля годує, а тут крім картоплі та

��

цибулі нічого не росте — у травні ще сніг лежить, а у вересні вже заморозки», — згадує Поляк. НЮАНСИ ІНВЕСТИЦІЙ Бідність пішла із цих місць разом з появою ГК «Буковель». Зараз Поляк затрудняється назвати кількість приватних підприємців, зареєстрова‑ них у селі. «Тут їх вже більше 50, але ця цифра зростає мало не кожен день», — говорить він. «Ми створили ідеальну економічну модель: інвестиція, навколо якої всі живуть добре», — зазначає Шевченко. «Справа не лише в до‑ ходах і добробуті. Люди стали розвиватися та вчитися — більше цікавитися, як покра‑ щити сервіс, почали пропонувати різні види розваг: водний, кінний туризм, велосипедні екскурсії, прогулянки горами, на підйо‑ мі — місцева кухня», — коментує Онутчак. Добробут відіграє ключову роль і в де‑ мографічній ситуації Поляниці — наро‑ джуваність тут перевищує смертність. За словами місцевих жителів, протягом останніх трьох років звідси виїхали до іншого населеного пункту лише дві людини. А так, за‑ звичай, навіть якщо пари одружуються і хтось із них не місцевий, то жити приїжджають до Поляниці — це перспективне село для молоді. «Навіщо кудись їхати? Тут є все для хоро‑ шого життя», — дивуються місцеві жителі. У керівництва Поляниці амбіційні, як для такого маленького населеного пунк‑ ту, плани: відремонтувати ще 7 км дороги, що веде до села, але для цього цю ділянку йому потрібно взяти на свій баланс. «Це важлива формальність. Якщо ми витрати‑ мо гроші на ремонт цієї дороги з місцевого бюджету, мене звинуватять у нецільовому використанні коштів… Я вже сотні листів написав до найрізноманітніших інстанцій з проханням віддати селу ці 7 км, але поки облавтодор мені назустріч не йде. Соромно,

«БУКОВЕЛЬ» — ГОЛОВ‑ НИЙ ДОХІДНИЙ ЦЕНТР ПОЛЯНИЦІ

чесне слово, у нас таке гарне село, а до нього веде така погана дорога», — журиться Поляк. Мріють у сільраді Поляниці й про те, щоб усі місцеві підприємства платили податки до міс‑ цевого бюджету — великий бізнес переважно зареєстрований у Києві, і податки дістаються столиці. Поляк переконаний: це несправедливо. Своє життя та бізнес місцеві жите‑ лі тісно пов’язують із «Буковелем». Після спілкування з ними склалося враження, на‑ чебто цей карпатський курорт отримав но‑ вий імпульс після витриманої паузи. І справа не лише в успішних сезонах. Шевченко розповів, що коли президентом був Віктор Янукович, власники ГК «Буковель» навіть замислювались над тим, щоб про‑ дати курорт російським бізнесменам. Втім, здається, труднощі вже позаду. Але, безумовно, і місцева влада, і власники комплексу зуміли винести з них для себе урок. Який саме? Курорт і село мають розвиватися, розвивати прилеглу інфраструктуру, підвищувати якість та рівень життя мешканців. Тоді вже інвесторам не зможуть перекрити кисень — місцеві жителі цього просто не дозволять. Більшість карпат‑ ських сіл дуже добре їм нагадують, яким бідним буває життя. І картина ця — не з приємних.

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

|Місто номера|

Мовою цифр

��

ПОЛЯНИЦЯ

48°21’00’’ П. Ш. 24°26’60’’ С. Д.

БУ К О В Е Л Ь

1,6

МЛН

туристів відвідали ГК «Буковель» у сезон 2014/15

> 20 000

МЛН

туристів розраховують прийняти у ГК «Буковель» за сезон 2015/16 (з урахуванням літнього сезону)

Близько

9000

дітей відвідали дитячий табір «Артек-Буковель» протягом двох літніх сезонів (тобто з початку заснування)

лижників і сноубордистів ка‑ таються у пікові часи на схи‑ лах курорту «Буковель»

Понад

приватних підпри‑ ємців зареєстровано у селі Поляниця

1500 1000

осіб персоналу працюють на ГК «Буковель» у зимовий сезон

— у літній сезон

січень–лютий / 2016

>20

закладів громадського харчування зосереджено на території ГК «Буковель»

300–500 інструкторів працюють у централізованій школі з підготовки лижників у ГК «Буковель»

��

Понад

$600 МЛН

вкладено у розви‑ ток ГК «Буковель»

ПІДЙОМНИКИ ФУНКЦІОНУЮТЬ У ГК «БУКОВЕЛЬ»:

14 чотиримісних 1 тримісний

гірськолижних траси на ГК

1 двомісний

8 мультиліфтів

3,5

КМ

загальна довжина гірськолижних трас

КМ

найдовша траса

ПРОКАТ

2380 складає площа села

ГА

понад

220 га

під забудовою

800 га

майже землі належить ГК «Буковель»

960 2 людей проживає у Поляниці

фітнес-центри функ‑ ціонують на терито‑ рії ГК «Буковель»

пунктів прокату лиж та сноубордів діють на території комплексу

Джерело: Поляницька сільська рада, ГК «Буковель», відкриті дані

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

|місто номера |

персона

��

січень–лютий / 2016

��

«ІВАНО‑ФРАНКІВСЬК МОЖЕ СТАТИ СХОЖИМ НА ВІДЕНЬ» Губернатор Івано‑Франківщини Олег Гончарук — про найперспективніші напрямки бізнесу в регіоні. ТТЕКСТ: СВІТЛАНА РЯБОВА

ОЛЕГ ГОНЧАРУК ГУБЕРНАТОР ІВАНО- ФРАНКІВЩИНИ

«В ІВАНО- ФРАНКІВ ЩИНИ ВЕЛИКИЙ РЕКРЕАЦІЙ‑ НИЙ ПОТЕН‑ ЦІАЛ»

Олег Гончарук обійняв посаду губернатора Івано‑Франківської області у вересні 2014 року. Це його перший досвід роботи в державному секторі. До цього Гончарук успішно займав‑ ся бізнесом — йому належала хлібопекарська й кондитерська компанія «Лігос». В інтерв’ю журналу INTERCITY губернатор розповів про те, які бізнес‑напрямки він вважає най‑ більш перспективними в Івано‑Франківську, а також про своє бачення розвитку регіону. Які проблеми в області ви вважає‑ те найбільш значущими? Інфраструктурні. В Івано‑Франківщини великий рекреаційний і туристичний потенціал, сьогодні регіон може прийти на заміну Криму — взяти на себе той потік туристів, які там відпочивали щороку. Крім цього, ми можемо залучити туристів з Євросоюзу. Але для того, щоб це все зробити, нам потрібні хороші дороги. Ось, наприклад, у гірськолижному комплексі «Буковель» кожен рік відпочиває більше мільйона туристів, але цей потік не заїжджає в той же Івано‑Франківськ, хоча в місті є на що подивитися. Ніхто не хоче проводи‑ ти дві‑три години в дорозі та трястися поганими шляхами. А якби дорожнє покриття було якісним, на те, щоб доїхати з гірськолижного курорту до Івано‑Франківська, пішло б не більше, ніж півтори години. Погодьтеся — півтори години вже можна витратити на те, щоб заїхати та погуляти містом. Яких повноважень вам не вистачає, щоб вирішувати ці завдання ефективно й оперативно? Повноважень мені вистачає. Президент України Петро Порошенко та Кабінет міністрів підтриму‑ ють мої ініціативи. До того ж я тісно спілкуюся з народними депутатами, у регіону гарне лобі у Верховній Раді. Цього року область отримала значну суму коштів на відновлення дороги, яка з’єднує Івано‑Франківськ з трасою Київ — Чоп.

Окрім цього, на урядовому рівні досягнуто домовленостей з ЄБРР щодо будівництва до‑ роги Львів — Рахів, яка проходитиме через Яблуницький перевал, а від перевалу до ГК «Буковель» — усього 11 км по хорошій дорозі (торік 8,5 км від села Яблуниця до села Поляниця побудував ГК «Буковель» за свій рахунок. — Ред.). Криза сильно позначилася на регіоні? Криза тут проявилася не сильніше, ніж у будь‑якій області України. Проблеми ті самі: через зростан‑ ня курсу валют дорожчають продукти харчу‑ вання, зросли тарифи на житлово‑комунальні послуги… Взимку оплата комунальних послуг буде суттєвою статтею витрат для місцевих жителів. Ми постаралися за рахунок субсидій звести це навантаження до мінімуму, але, на жаль, я не можу сказати, що завдання успішно вирішене. До того як прийти працювати в облдержадміністра‑ цію, ви займалися бізнесом. З погляду підприємця, в Івано‑Франківській області складно вести бізнес? Ті, хто хоче працювати та розвивається, можуть і ведуть тут свій бізнес успішно й ефективно навіть зараз, у кризу. Я зацікавлений у тому, щоб таких бізнесменів в області було більше. Прагну, щоб підприємець на етапі відкриття власної справи міг отримати від влади підтрим‑ ку та консультації, й надалі йому, принаймні, не заважали зайві бюрократія та перевірки. Скільки часу в середньому підприємець витрачає на оформлення будь‑яких довідок або дозвільних документів, пов’язаних із веденням бізнесу? Якщо ці документи не пов’язані із земельними та лісовими питаннями, тобто це безпосередньо не зачіпає проблеми екологічного характеру, то такі питання у нас вирішуються дуже оператив‑ но. У кожному районному центрі області працює Центр надання адміністративних послуг. У нас

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

|місто номера |

персона

��

села були оголошені зоною надзвичайної еко‑ логічної ситуації. — Ред.), ми могли б реа‑ німувати хімпромисловість — налагодити виробництво калійних добрив, які в Україні не виробляються. Також у пріоритеті енер‑ гозберігаючі й інфраструктурні проекти. В які напрямки інвестують кошти? У даний час найбільше вітчизняних інвестицій в області вкладено в туризм та паливно‑ енергетичний комплекс, а іноземних — в АПК і нафтохімічну промисловість. Якщо говорити про поточні великі проекти, зараз ми вийшли на фінальну стадію переговорів з великим інвестором — німецькою компанією Leoni, яка планує побудувати в регіоні завод з виробництва електрокабельної продукції. Це створить приблизно 5000 робочих місць. Окрім цього, інвестор готовий взяти фінансо‑ ву участь у місцевих соціальних проектах. Ви вже давно живете в Івано‑Франківську. Чи вва‑ жаєте це місто комфортним для життя? Я живу тут більше 30 років. Це дуже компак‑ тне та комфортне місто для проживання. Але, як завжди, є низка проблем: транспорт‑ на інфраструктура й логістика — потрібно вирішити питання зручного пересування жителів; дефіцит місць для паркування; хао‑ тичне розташування ринків на території мі‑ ста та несвоєчасність вивозу сміття.

такого не буває, коли бізнесмену кажуть, що питання буде вирішено протягом 10 днів, а на‑ справді воно не вирішується протягом місяця.

«ІНОЗЕМЦІ ІНВЕСТУЮТЬ В АПК І НА‑ ФТОХІМІЧНУ ПРОМИСЛО‑ ВІСТЬ» 32

Як я зрозуміла, ви вважаєтетуризм пріоритетним на‑ прямком. Які ще сфери, на ваш погляд, є перспективними? Сільське господарство та деревообробна промис‑ ловість. У нас в області багато лісу, його рубають і продають за межі нашої країни як сировину. Поза будь-яким сумнівом, набагато вигідніше вибудовувати тут довгий ланцюжок вироб‑ ництв — від виготовлення меблів до виробни‑ цтва олівців. Адже це і робочі місця, й інвестиції в регіон, і його економічне зростання. До того ж у місті Калуш є Домбровський кар’єр. Вирішуючи там питання екологічного харак‑ теру (у 2010 році через підтоплення місцевих хімічних підприємств Калуш і навколишні

січень–лютий / 2016

Місцеві бізнесмени, з якими я спілкувалася, кажуть, що хотіли б у майбутньому бачити Івано‑Франківськ схо‑ жим на Нью‑Йорк або Лондон. А яким уявляєте місто ви? Це хороші орієнтири. Але особисто мені ім‑ понує Відень — подобається і саме місто, його атмосфера й те, як воно розвивається. До того ж у нас багато спільного в архітектурі. Просто Івано‑Франківськ потрібно привести до ладу. Які пам’ятки та місця в Івано‑Франківську показуєте своїм гостям? У першу чергу — міську центральну площу. Там у нас Ратуша — одна з небагатьох будівель у стилі функціоналізму, недалеко — Івано‑Франківський краєзнавчий музей, Музей мистецтв Прикарпаття і Кафедральний собор святого Воскресіння. Потім йдемо до Палацу Потоцьких, а далі по нашій «стометрівці» — вулиці Незалежності, це пішохідна зона, по якій не їздять машини… Але це не всі наші пам’ятки. Щоб добре розглянути та зрозуміти мі‑ сто, потрібно як мінімум три дні. Моє улюблене місце в Івано‑Франківську — парк Шевченка, який виходить до міського озера. Я часто приходжу сюди, мені тут лег‑ ше знайти відповідь на складне питання, прийняти важливе для себе рішення.

|місто номера|

персона

��

«ЕКОНОМІЧНА КРИЗА — ЦЕ ЗАВЖДИ ШАНС ДЛЯ РИВКА» Олександр Шевченко, народний депутат України, співвласник і почесний генеральний директор ГК «Буковель» — про історію створення курорту та секрет його вражаючого успіху. ТТЕКСТ: СВІТЛАНА РЯБОВА

січень–лютий / 2016

��

Субота, перша половина дня. «Саша», — пред‑ ставляється високий чоловік у спортивному костюмі. Його навряд чи можна відрізнити від інших відпочивальників гірськолижного ку‑ рорту «Буковель». Проте для нього це не зовсім відпочинок. Співрозмовник кореспондента INTERСITY Олександр Шевченко — один із власників та засновників ГК «Буковель». Майже рік він є народним депутатом, але поки що не позбувся звички тримати руку на пульсі цього бізнесу. Вже на перших хвилинах спілкування розумієш: Шевченко дуже пишається гірськолиж‑ ним комплексом. Схоже, що навіть місце зустрічі для інтерв’ю — новий розважальний комплекс Voda — він вибрав невипадково: хотілося похва‑ литися. Втім, бажання не безпідставне. Шевченко виріс у містечку Коломия, що в годині їзди від села Поляниця, де і розташований «Буковель». Про те, наскільки бідно жили в цих краях люди до появи гірськолижного курорту, знає не з чужих слів. Як з’явилася ідея створення ГК «Буковель»? На початку січня 2000 року на словацькому курор‑ ті Доновали я вперше став на лижі. А вже влітку була зареєстрована фірма (ТОВ «Скорзонера», що є власником ГК «Буковель». — Ред.). Я ви‑ рішив, що гірськолижний курорт потрібен Україні. Після недовгих пошуків місця зупинився на селі Поляниця. Вже у 2001‑му тут почалося будівництво комплексу. А у 2002 році проектом зацікавилися Ігор Палиця та Ігор Коломойський (представники бізнес‑групи «Приват». — Ред.). Інвестицій стало більше, й розвиток пішов набагато динамічніше. Причому не лише комп‑ лексу, почали розвиватися й довколишні села: навколо нас формується інфраструктура. Люди стали жити набагато краще: відкриваються готелі, пункти прокату гірськолижного спорядження, ресторани, жителі продають туристам сувені‑ ри, місцеві продукти харчування… З моменту заснування ГК у нас відпочили мільйони людей, причому щороку кількість туристів зростає. Навіть під час кризи у вас не було відтоку туристів? Приріст відпочиваючих у нас спостерігається по‑ стійно. З року в рік зростання становило 10–15%. Та влітку 2014-го кількість туристів у нас збільши‑ лася на 100%. А приріст відпочиваючих вліт‑ ку-2015 порівняно з літом 2014 року склав 300%. Чим пояснюєте таку динаміку? Розвитком комплексу. Влітку 2014‑го ми відкрили штучне озеро — навколо нього щодня загоряли тисячі туристів, а у 2015 році разом із нашим парт‑ нером з ресторанного бізнесу Віктором Шевченком побудували новий розважальний комплекс Voda — тут є спа‑зона, ресторан, критий і відкритий басейн, плавати в якому можна на свіжому повітрі навіть узимку… Побудували всього за півроку.

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

|місто номера|

персона

��

До речі, в Україні бізнес страждає найбіль‑ ше не від кризи. З власного досвіду можу сказати, що основні проблеми наш гірсько‑ лижний курорт завжди отримував через зміну влади в країні. Щоразу на власників намагаються якимось чином натиснути. Економічна криза — це завжди шанс для ривка, можливість прискорити темпи розвитку. Ось ми підхопили кримський напрямок — до нас приїхали ті люди, які раніше відпочивали на півострові. До того ж ми відкрили дитя‑ чий табір «Артек‑Буковель». Минулого року в ньому вже відпочили близько 5000 дітей.

«У «БУКО‑ ВЕЛЬ» МИ ВКЛАЛИ $600 МЛН»

Тобто можна сказати, що курорт не по‑ мітив економічної кризи? Помітив, звичайно. Ми ж прагматичні люди, тому рахуємо виручку в доларах. А у доларах вона впала. Але підняти ціни на відпочинок тут настільки, наскільки зріс курс долара, ми не могли — турист до цього був не готовий. Хоча, безумовно, переглядали і переглядає‑ мо ціни. У 2015 році вони були в середньому на 50% вищими, ніж у 2014‑му. Проте оборот у гривні, враховуючи попереднє бронювання номерів на цю зиму, у нас збільшився майже удвічі порівняно з минулорічною зимою. Іноземних гостей у ГК «Буковель» стало більше? До 2013 року близько 60% відпочивальників були з України, до 20% — з Росії, в сукупнос‑ ті з Молдови та Білорусі — близько 15% і ще 5% припадало на східноєвропейські краї‑ ни: Польщу, Чехію, Румунію, Болгарію… Зараз до 80% відпочивальників — це укра‑ їнці, ще 10–15% — туристи зі східно європейських країн, а решта — меншою мірою росіяни, більшою — білоруси. Які проекти зараз реалізуються на території «Буковеля»? Невеликих проектів вартістю $2–3 млн у нас десятки. Подивіться, на території комплексу всюди ведеться будівництво. З великих — близько друго‑ го озера цього року розпочнеться будівництво ве‑ ликого готелю на 100 номерів — будиночки будуть вбудовані в скелі. Це близько $20 млн інвестицій. Основний інвестор наразі — з України. І хоча ми можемо гарантувати іноземним інвесторам безпеку та захист їхніх грошей на території нашого гірськолижного комплексу, вони завжди дивлять‑ ся та враховують під час прийняття тих чи інших рішень загальні показники країни, які зараз — будемо відверті — не виглядають привабливо. Скільки всього грошей вкладено у гір‑ ськолижний курорт «Буковель»? Разом із партнерами комплексу ми вклали близько $600 млн. Наприклад, у нас є готель Radisson, у його будівництво інвестовано близько $100 млн.

січень–лютий / 2016

Останнім часом у Карпатах почала активно розви‑ ватися гірськолижна інфраструктура. Конкуренцію з боку інших місцевих курортів відчуваєте? Яких курортів? Я не можу вважати їх серйозними конкурентами. Навіть якщо скласти докупи всі підйомники всіх українських курортів, їх буде все одно вдвічі менше, ніж на одному ГК «Буковель». А підйомники мають ще й пропускну спромож‑ ність. Наприклад, усі підйомники курорту Славське мають таку саму пропускну спроможність, як один підйомник «Буковеля». У нас одночасно комфортно кататися можуть 15 000 чоловік. Де в Україні ще таке можливо? До речі, ми собі ніколи і не стави‑ ли цілі конкурувати з українськими курортами. З якими комплексами ви хочете конкуру‑ вати та на які курорти рівняєтеся? З 2004 по 2006 рік, коли ми робили проект роз‑ витку комплексу, нас консультувала канадська фірма Ecosign, яка працює на ринку вже близько 60 років — у неї в портфелі близько 20 різних проектів розвитку гірськолижних курортів, у яких проходили зимові Олімпійські ігри. Так що ми рівняємося на канадські й американські курорти. Це в першу чергу Whistler/Blackcomb та Aspen. Європейські курорти в розрахунок не берете? Європейські курорти схожі на великий кол‑ госп, який потребує серйозної модернізації. Порівняно з ними «Буковель» більш динаміч‑ ний та ефективний — у нас усі траси взаємо‑ пов’язані, тут можна їздити, не знімаючи лижі, до того ж у нас ще й набагато дешевше. Напевно, для таких амбітних завдань вам буде потрібно значно збільшити площу курорту… Ми освоїли близько 250 га території, але комплек‑ су належить майже 800 га. Протягом двох‑трьох років ми легко можемо збільшити комплекс як мінімум удвічі. Але нас поки стримує політич‑ на ситуація у країні та відсутність розуміння у держави, що таке співпраця з інвестором. Як ви бачите співпрацю з державою? В Австрії, наприклад, до 30% інвестицій у туристич‑ ну галузь держава повертає назад інвесторам, в ін‑ ших країнах ЄС існує різноманітна система пільг… Чого особисто ви хочете від держави? Інфраструктурних проектів — розвитку доріг, будівництва ліній електропередач. Причому ми готові допомогти знайти компанії, які будуватимуть дороги втричі дешевше, ніж прийнято в Україні, та набагато якісніше — тому що ми зацікавлені в якісних дорогах до ГК «Буковель». Дороги для курорту — це життєво важливі артерії. Поїзд може привезти за один раз лише 800 осіб. А про‑ пускна здатність звичайної двосмугової дороги в одному напрямку — 4000 машин на годину.

|місто номера |

персона

��

«МІСТО МАЄ КИПІТИ ВІД ЦІКАВИХ ІДЕЙ» Юрій Филюк, співвласник мережі закладів громадського харчування «23 ресторани» в Івано‑Франківську, — про потенціал міста та перспективні ініціативи місцевих бізнесменів. ТТЕКСТ: СВІТЛАНА РЯБОВА

січень–лютий / 2016

��

У 2008 році 26‑річний Юрій Филюк разом зі своїми партнерами закрив бізнес у столи‑ ці та перебрався до Івано‑Франківська. Тут підприємці відкрили перше кафе Manufactura. Але дуже швидко зрозуміли — небагате місто не дає їхньому бізнесу повністю розкрити свій потенціал. Замість того щоб підлаштовувати власні плани під потреби Івано‑Франківська, вони вирішили підтягувати рівень його життя до своїх високих вимог. Заробляти гроші та реалізувати власний потенціал частіше їдуть до Києва. Чому ви вчинили навпаки та чому для цих цілей вибрали саме Івано‑Франківськ, адже попит тут нижчий, місцевий житель — бідніший? У Києві наш бізнес був пов’язаний із кредит‑ ними системами, але у 2008 році в Україні розпочалася економічна криза, і ринок, де ми працювали, тимчасово закрився — бан‑ ки призупинили кредитування. Тож ми ви‑ рішили трохи змінити обстановку і на літо переїхали до Івано‑Франківська. Це невелике місто, воно тоді менше страждало від кризи, ніж Київ. Аби не заскучати, почали розвивати різні невеликі проекти. Спочатку був продаж морозива у вуличному форматі, потім продавали гофри — гарячі бельгійські вафлі. Все це у нас добре пішло. Але порівня‑ но з київським бізнесом це було «баловство». Дуже скоро настав час вирішувати: залишає‑ мося тут чи повертаємося до Києва. Ризикнули і залишилися в Івано‑Франківську — на базі продажу гофр відкрили кафе Manufactura. Зараз у нас шість закладів громадського харчу‑ вання. У планах — розвинути мережу до 23. З якими проблемами, розвиваючи бізнес, ви зіткнулися в Івано‑Франківську? Бідність ринку порівняно з великим містом — із цим важче працювати й, відповідно, запит тут дещо спрощений, ніж у будь-якому роз‑ виненому місті. Було відчуття, що ти можеш дати ринку більше, ніж він готовий прийняти. У нас був варіант перейти на якийсь інший, динамічніший ринок, де можна втілювати свої амбіції й мати відповідну фінансову від‑ дачу або шукати нестандартні рішення. Ми вирішили «розкачати» ринок там, де ми є, зробити так, щоб до Івано‑Франківська за‑ хотілося приїжджати амбітним людям. А от у пошуку відповіді на питання, що саме тут має відбуватися, і полягала найбільша інтрига. І насправді, коли ми почали ставити собі такі питання, одразу стало веселіше — завдання нас захопило. Крім бізнесу, формували соціальні ініціативи з розвитку міста. Так з’явився проект «Тепле Місто». Зараз три моїх партнери біль‑ ше займаються бізнесом, а я майже повністю переключив увагу на соціальну платформу.

«МИ ПРИН‑ ЦИПОВО НЕ БЕРЕМО ГРОШІ З МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТУ»

Що це за проект «Тепле Місто», як він працює? Це платформа для розвитку міста, що об’єднує різні ініціативи та створює синергію між ними. Наше завдання — нести системні й глибинні зміни в суспільстві. Ми намагаємося змінювати мислення людей: вони повинні не очікувати, що хтось для них щось зробить, а самостійно шукати рішення — «а що ми можемо зроби‑ ти самі?». Люди мають бути проактивними. Почавши вивчати теорії змін у суспільстві, ми дійшли висновку, що треба розвивати середо‑ вища навколо спільної бази цінностей. Першим проектом «Теплого Міста» було створення візуального стилю Івано‑Франківська. Ми прин‑ ципово вирішили не брати грошей із місцевого бюджету — 46 людей та компаній міста зібрали на реалізацію цієї ідеї необхідний бюджет. Друзі з київської компанії Aimbulance пого‑ дилися зробити проект із собівартості прямих витрат. У результаті отримали продукт: у міста є логотип, є гайдлайн щодо вивісок — які вони мають бути, бо в Івано‑Франківську із цим була і все ще залишається велика проблема. Зробили презентацію. Зараз усе це є у вільному доступі, кожен може користуватися даними напрацю‑ ваннями і, що актуально, ми перевели зазначену ініціативу із соціальної в бізнес. Це важливо, оскільки це — більш стала та життєздатна форма. Є підприємства, які друкують власну продукцію із цим візуальним стилем, є понад 15 пунктів у Івано‑Франківську, які продають сувенірну продукцію з візуальним стилем: ресторани, готелі, сувенірні магазини… Тобто на цьому заробляє бізнес і капіталізує місто — у ньо‑ го з’являється власна точка ідентифікації. Наступним проектом став Urban Space 100 — це кафе та громадській простір. Тут проводяться конференції, зустрічі, обговорюються різноманітні ідеї розвитку міста та бізнесу. Щоб реалізувати такий проект, ми знайшли в Івано‑Франківську 100 меценатів, кожен зробив вклад — $1000. Є ке‑ руюча компанія, яка забезпечує комерційну діяль‑ ність за винагороду у 20% від чистого прибутку, 80% розподіляються на проекти розвитку міста. Тобто ми закрили свою потребу у створенні такого простору й створили соціальне підприємство, яке генерує кошти для реалізації соціальних проектів. 100 співінвесторів — це досить велика кількість. Не ви‑ никало проблем щодо діяльності, управління закладом? Щоквартально кожен інвестор отримує детальний фінансовий звіт. В інвесторів є право вирішувати під час голосування, на які саме проекти направ‑ ляти кошти. Однак вони не можуть забирати гроші на власні проекти чи втручатися в опе‑ раційну діяльність підприємства. Також вони мають право змінити керуючу компанію, якщо вона їх не влаштовує. Ми вже працюємо 11 міся‑ ців. Поки не виникало жодних непорозумінь.

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

|місто номера |

персона

��

майстер‑класи з танцю… Сучасна танцювальна культура в Івано‑Франківську наразі знахо‑ диться у зародку, а ми прагнемо підняти її на рівень масової культури, але найвищої якості. Це лише один приклад із того, що ми робимо в мистецькому напрямі. Є ще такі проекти, як «мистецькій лекторій», «мистецькі резиденції», «Франківський вуличний малюнок» тощо.

У чому ви вбачаєте потенціал міста? Від місцевих жителів я чула думку, що розви‑ вати тут треба передусім туризм, у них є при‑ клад — гірськолижний курорт «Буковель». Безумовно, туристичний потенціал міста поки що не розкритий повною мірою. За статистикою, менше 3% туристів, які їдуть до «Буковеля» та Карпат, заїжджають до Івано‑Франківська. Звісно, треба створювати умови, щоб людям хотілося за‑ лишитися в місті принаймні на день‑два, погуляти тут, витратити гроші. Але зациклюватися лише на туризмі не варто, я б взагалі не ставив таку мету — якщо місто розвиватиметься у різних напрямках, туризм розвинеться сам собою, це неминучий процес. А ось якщо почати з туризму, можно вби‑ ти потенціал міста в інших галузях. У сучасному світі треба шукати нові форми, не можна думати категоріями, що треба розвивати лише щось одне, — це нонсенс. Це має бути міжгалузевий розвиток, одна галузь повинна підтримувати іншу. Яка концепція розвитку міст у світі є вам близькою? Яким би хотілося бачи‑ ти Івано‑Франківськ у майбутньому? Цікавий досвід бразильського міста Куритиба та колумбійської Боготи. Це міста у країнах з далеко не найбільш розвиненою економікою. Але еконо‑ міка цих міст і якість життя в них відповідає рівню провідних країн. У якийсь момент там почалися перетворення, що зуміли вивести міста на рівень економічного добробуту, вони досягали цього за рахунок нестандартних рішень, які перетворили їх на дуже класні міста. Це не лише розвинена економіка, це якість життя, інтелект міста… Якщо говорити про наші орієнтири в плані прогресив‑ ності та стандартів життя, то хочеться тягнутись до найкращих світових прикладів. До речі, в су‑ часному прогресивному місті ви завжди побачите високій рівень розвитку мистецтва й освіти. Як ви можете вплинути на розвиток осві‑ ти та мистецтва в Івано‑Франківську? 30 листопада минулого року ми презентували новий напрямок — розвиток сучасного тан‑ цю. З 19 по 20 грудня тут пройшов фестиваль провідного українського творчого об’єднання Apache Crew. Вони найкращі в Україні у своє‑ му танцювальному жанрі — їхній графік ви‑ ступів розписаний по таких містах, як Цюріх, Лос‑Анджелес тощо. В Україні вони виступали лише у Києві та Одесі, Івано‑Франківськ стане третім містом їх виступу — тут вони провели танцювальний спектакль «Мегаполіс». Але ми запросили Apache Crew до нашого міста не лише для того, щоб вони виступили перед жителями та гостями Івано‑Франківська. Протягом двох днів гурт брав участь у безлічі активностей: живе спілкування з містянами, зйомка клі‑ пу на фоні урбаністичних ландшафтів міста,

січень–лютий / 2016

«МИ ДАЄМО МІНІ-ГРАН‑ ТИ ІНШИМ МОЛОДИМ КОМАНДАМ МІСТА»

Urban Space Radio — це теж частина ос‑ вітньо‑культурних проектів? Так. В ефірі радіостанції — сучасна українська музика, якої ви мало почуєте на українських FM‑хвилях. Музика нова й якісна, вона має потенціал конкурувати на світовому рівні. Ми віщаємо через інтернет, тому нас можна слухати не лише в Івано‑Франківську, а й у всьому світі. У нас є власні передачі, які наразі можна почути в прямому ефірі щодня з дев’ятої до одинадцятої ранку, йде ранкове шоу — в гостях різні цікаві люди, ми обговорюємо успішні приклади розвитку різних міст. Є ідея з часом відкрити паралель‑ ні студії в інших містах України: Києві, Одесі, Львові… Можливо, створимо мобільну студію, яка буде їздити країною та віщати з різних куточків. Скільки років треба працювати в такому режимі, щоб якісні перетворення у місті стали помітними? Важко сказати, коли проходиш цю точку неповер‑ нення, коли починаються незворотні процеси… Наша мета полягає саме в тому, щоб запускати ці незворотні процеси, щоб вони почали відбува‑ тись. Але є показники, які свідчать, що процес йде у правильному напрямку. Наприклад, це Urban Space 100 — сюди постійно приходять різні цікаві люди. Ось зараз дівчата з Києва працюють над майбутньою прес‑конференцію, яка присвячена стравам місцевої кухні, а декілька хвилин тому сюди заходив американець — він подорожує Україною, хоче зробити на нашому радіо передачу. Ще один з показників — нещодавно ми за‑ пустили програму підтримки зовнішніх ініціа‑ тив — City Grants. Ми даємо міні‑гранти іншим молодим командам, які розвивають соціальні проекти. Поки що ми видали п’ять грантів на загальну суму 40 000 гривень. Запускаючи про‑ ект, ми навіть не підозрювали, скільки отри‑ маємо заявок. Побоювалися, що їхня кількість обмежиться трьома‑чотирма, і не буде з кого обирати. У результаті ж надійшло 22 заявки. В планах — зробити City Grants постійним щоквартальним проектом. Можливо, сума цих грантів із часом збільшиться, бо зараз нам допомагає не лише місцевий бізнес, а й національні компанії та міжнародні орга‑ нізації. Місто має кипіти від цікавих ідей і процесів, наше завдання — підтримувати тем‑ пературу кипіння. А далі — це як живий орга‑ нізм — він сам буде жити та розвиватись.

|місто номера|

персона

��

«КРИЗА НЕ СТРАШНА, ЯКЩО ВИ НАВЧИЛИСЯ ЛЮБИТИ СВОГО ГОСТЯ» Тарас Тустанівський, власник готелю «Стара Правда» в селі Поляниця, — про те, що переконало його переїхати з Лондона до Карпат й відкрити бізнес на Івано‑Франківщині. ТТЕКСТ: СВІТЛАНА РЯБОВА

Рішення інвестувати в гірськолижну інф‑ раструктуру українець Тарас Тустанівський прийняв у 2004 році. Він тоді жив у Лондоні й мав усі можливості там залишитися — навчався й паралельно працював на місцевих підпри‑ ємствах. Але його захопила ідея відкрити власний бізнес саме у Карпатах: майбутній підприємець побудував у селі Поляниця невеличкий готель «Стара Правда» та пере‑ їхав зі своєю сім’єю до Івано‑Франківська. Про свій вибір Тустанівський не жалкує. Чому ви вирішили пов’язати бізнес в Україні саме з гірськолижною інфраструктурою? Ідея народилась досить спонтанно. На по‑ чатку 2004 року на одному з британських каналів я дивися репортаж про те, як президенти Віктор Ющенко та Михайло Саакашвілі разом катаються на лижах на українському курорті «Буковель». Я тоді взагалі про цей курорт нічого не чув, хоча виріс не так далеко від цих місць — народив‑ ся в Дрогобичі, а навчався в Тернополі… Мені стало цікаво — я відкрив Googlе, прочитав, що було написано про «Буковель», і зрозумів, що курорт має гарні перспективи. Тому й вирішив будувати в тих місцях готель. Тоді найкращі ділянки можна було купити в межах $1500–3000 за сотку. На стадії будівниц‑ тва готелю я зрозумів, що потрібно переїжджа‑ ти ближче. У 2005‑му ми з родиною переїхали з Лондона до Івано‑Франківська. У 2007 році наш готель уже приймав перших гостей.

січень–лютий / 2016

КУРОРТНА НЕРУХО‑ МІСТЬ КАРПАТ ВИЙШЛА НА НОВИЙ ЕТАП РОЗВИТКУ

Скільки ви інвестували у розвиток свого го‑ телю? Ці вкладення вже окупилися? На першому етапі — близько $300 000. Протягом наступних восьми років — мінімум стільки ж. Не можу сказати, що вкладення окупилися. У нашому випадку окупність — це безперервний процес. Ми постійно вкладаємо гроші: кожен рік приблизно 20% від прибутку. Так, спочатку в нас був лише готель на 20 місць, у 2009 році ми відкрили ще один котедж на вісім місць, потім почали будувати альтанки, лазню, розвивати територію навколо. Зараз ми зводимо ще один котедж на 12 місць. Курортна нерухомість Карпат вийшла на новий етап розвитку. Частково це пов’яза‑ но з тим, що кримський напрямок у туризмі країни майже зник, частково — що виїзний туризм для українців став дуже дорогим. Головне — мати класний, цікавий і потрібний продукт, любити свою справу та не боятися, а пристосовуватися до будь‑яких змін на ринку. А ще краще змінювати ринок самостійно. Я дуже люблю і часто повторюю своїм ко‑ легам-бізнесменам англійську приказку: «Тримайте свій бізнес у такому стані, щоб ви легко могли продати його кожної п’ятниці». Нинішню економічну кризу ви не відчули? Станом на сьогодні (30 листопада 2015 року. — Ред.) ми продали понад 85% номерів на весь зимовий сезон — з 1 грудня по 1 березня 2016-го року. Це гарний показник. Але не можу стверджу‑ вати, що це характеризує ситуацію в курортній сфері Карпат у цілому. Для того щоб не знати, що

��

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

|місто номера|

персона

��

таке криза, треба навчитись любити гостя в період, коли кризи немає. Треба розуміти потреби клієн‑ та, мати чітку відповідь, чому він обрав саме ваш заклад, і чого чекає від відпочинку. Наприклад, у 2008 році багато місцевих готелів зіткнулися з фінансовими труднощами. Власники деяких закладів інвестували гроші в курортний регіон, не маючи жодного поняття про цей бізнес. Улітку тут працювало максимум п’ять готелів, решта зачинилася — це було для них невигідно. Карпати сприймалися лише як місце для зимового від‑ починку. Ми ж у літньому відпочинку побачили потенціал — у горах дуже красиво й затишно вліт‑ ку. Почали розвивати цей напрямок. По‑перше, ми побудували готель далеко від дороги. Це було важко — завезти туди будматеріали міг лише «Урал», але воно було того варте: готель розта‑ шований біля підніжжя гір. По‑друге, ми почали проводити для гостей екскурсії на вершини най‑ ближчих гір. На свята запрошували музикантів, організовували майстер‑класи з виготовлення вареників, баношу… Ми розуміли, що йдемо проти традиції — українці звикли влітку їхати до моря, але розуміли, що колись це спрацює. Коли ця ініціатива принесла перші резуль‑ тати, туристи почали приїздити влітку? В наше перше літо 2008 року ми вже працю‑ вали, та туристів майже не було. А у 2010‑му ми вийшли на той рівень завантаження, на який вийшла більшість карпатських готелів минулого літа, коли в Карпати поїхали ту‑ ристи, які раніше відпочивали в Криму. Зараз ви рекомендували б друзям інвесту‑ вати в курортну нерухомість Карпат? Так, рекомендував би. Але попри все, потрібно до‑ бре вивчити цей сегмент. В основі готелю повинна бути якась цікава ідея, а також запроваджена правильна структура управління. Якщо бізнес має хребет уже на старті проекту, в нього значно біль‑ ше шансів на успіх. Треба цікавитися тенденціями та відчувати тренди, намагатися передбачити ба‑ жання гостей — яким вони хочуть бачити готель у майбутньому. Тому ті об’єкти, які створюються зараз, повинні бути на голову вище у технологіч‑ ному, ідейному та інфраструктурному плані від тих, які створювалися раніше. І головне — не за‑ бувайте, що ваш бізнес роблять люди. Гостинність не може бути не щирою. Вона або є, або її немає. З якими складнощами ви зіткнулись, роз‑ виваючи літню пропозицію? Літній гість для «Буковеля» важчий, ніж зимо‑ вий. Бо взимку туристи приїжджають цілеспря‑ мовано кататися на лижах, за дев’ять місяців вони скучили за цим. А влітку відпочиваючих потрібно розважати. Є багато маленьких опе‑ раторів, які можуть щось запропонувати: одні

січень–лютий / 2016

возять на екскурсії, інші займаються велоту‑ ризмом, треті пропонують майстер‑класи. Слід відзначити, що великим плюсом ста‑ ло відкриття минулого літа величезно‑ го озера на території «Буковеля». Думаю, було б класно, якби хтось інвесту‑ вав гроші у відкритий аквапарк або штучний рафтинг, чи Alpine Coaster (з’їзд з вершин гір влітку на спеціальних санях) або, скажі‑ мо, у величезний спа‑центр. Я переконаний у тому, що такі масштабні речі допомогли б вирішити найбільшу проблему власників кар‑ патських готелів — проблему сезонності. Втім, курорт ще дуже молодий — йому всього 15 років. Будь-який проект схожий на малень‑ ку дитину. Люди тільки вчаться, як правильно будувати свій бізнес, робити його маржинальним. Пам’ятаю, як спочатку тут не вистачало житла для туристів, пунктів прокату гірськолижного споря‑ дження, закладів харчування. Часи змінюються, висновки робляться. Зараз це все є. Я оптиміст: вірю, що і все інше буде також. Треба лише час.

«ТУРИСТ УЖЕ НЕ ТАКИЙ, ЯКИМ БУВ П’ЯТЬ– СІМ РОКІВ НАЗАД»

Сам турист змінюється? Турист уже не такий, яким він був п’ять‑сім років тому. Це вже гість, який неодноразово був у Карпатах, має досвід і може порівнювати. Навіть на стадії телефонного бронювання ставить абсолютно інші запитання, ніж декілька років тому. Наприклад, колись питали: «У вас вклю‑ чений сніданок у вартість проживання?» Зараз питають: «А що саме входить у сніданок?». Тобто гість став більш вимогливий до ви‑ трачених на відпочинок грошей. Якщо вам вдасться збалансувати на межі того, чого гість очікує, та того, що він у вас отримає, вважай‑ те, що ви здобули лояльність цього туриста. Але наступного разу він може поїхати відпочивати в інше місце. Від того, що він спробує у своїй наступній подорожі, за‑ лежатиме, чи повернеться він до вас. Дуже складно утриматися від питання: див‑ лячись на те, що відбувається у нашій краї‑ ні, не жалкуєте, що переїхали з Лондона до Івано‑Франківська? Вірите у це українське місто? Мені дуже подобається Івано‑Франківськ, дуже подобається місцевий житель. Він унікальний: з одного боку, хоче змінювати все навколо, з ін‑ шого — він «кайфує» від свого міста. Тут багато молоді, яка не реалізувала себе навіть на 50%. Потенціал величезний, треба лише розкрути‑ ти цей маховик, далі все за ним підтягнеться. Показовий приклад — місто Львів. Це мі‑ сто якісно змінилося останніми роками. Але варто відмітити, що Львів все ж таки дуже класне місто саме для туристів. Що ж до Івано-Франківська, то я б хотів, щоб він був класний в першу чергу для життя.

|Місто номера|

Курорт

��

ПОЛІФОНІЯ «БУКОВЕЛЯ» Ця країна розташована на висоті 920 м над рівнем моря, де хмари чіпляються за гірські хребти та де завжди сезон для фанів гірських лиж і сноуборду. Тут кожен знайде відпочинок на свій смак. ТТЕКСТ: ОКСАНА БУБЛИК

Повноцінно відпочити на курорті «Буковель» можуть люди з абсолютно різними вподобаннями. РОМАНТИКИ Навіть складно уявити, щоб неординарна натура романтика проігнорувала прогулянку на нартах із їздовими собаками. В упряжці — сибірські хаскі — біло-сірі красені, схожі на вовка, з блакитними, наче чистий лід, очима. Собаки залюбки покатають вас

січень–лютий / 2016

ГІРСЬКА КРАЇНА МРІЙ «БУКОВЕЛЬ»

лісовими стежками хоч на 2 км, а хоч і на 5 км — ця порода потребує багато фізичних навантажень. Отже радість буде обопільною, а ви ще й випро‑ буєте себе у ролі каюра, тобто погонича собак. Увечері справжнім карпатським релаксом стане купання у чанах. Яскравий контраст між сніжною погодою та температурою до +42 ºС у великому чані пробуджує усі сили організму, одночасно змиваючи втому та напруження.

��

ГУЦУЛЬСЬКІ ДУХ І СВОБОДА

ВОЛЬЄРНЕ ГОСПОДАР‑ СТВО В ЯРЕМЧЕ

ПРОГУЛЯНКА НА НАРТАХ ІЗ ЇЗДОВИМИ СОБАКАМИ

ДРУЖНІ СІМ’Ї Подорож лісом і вершинами Карпат на снігоходах — гарний привід зібрати‑ ся усім разом і відчути себе підкорюва‑ чем снігів. Снігоходом можна кермувати одному, але ж гуртом — веселіше. На відміну від снігоходів, сноубайк — ін‑ дивідуальний «сніговий велосипед». Цей засіб пересування — такий собі гібрид ве‑ лосипеда та лиж — компактний і легкий, із ним можна без проблем піднятися на гору на витягу і кататися по засніжених схилах. Цікава альтернатива лижам доступна і дітям. Навіть абсолютно нелижна людина гаран‑ товано відчує дитячий захват від катання на сноутюбі. З гори котяться надувні санча‑ та, в основі яких знаходиться автомобільна камера. Для найкращого спуску на курорті обладнані траси-жолоби, по яких ви лети‑ те вниз. І ми зовсім не певні, що першими скажете «Досить» ви, а не ваші діти… У вільний від катання час відправляйтеся в Яремче. У місцевому вольєрному господарстві живуть олені, косулі, дикі кабани та орли. Жоден український зоопарк не зрівняється із цим диво‑ вижним зібранням найцікавіших представників місцевої фауни. Вони мешкають у напіввільних умовах: вольєр або огороджена територія зовсім не схожі на кімнату комунальної квартири. У во‑ льєрному господарстві Карпатського національ‑ ного природного парку можна наблизитися до звірів і погодувати їх. А піднявшись на оглядові вишки, спостерігати за ними, не турбуючи їх. ШИБАЙ-ГОЛОВИ Якщо вважати катання на лижах чи сноубор‑ ді на курорті основною стравою, то зорб — справжній делікатес. Навіть невеличка порція зорбокатання залишиться справжньою при‑ годою для людини, що наважилася залізти у величезну прозору кулю. Реальний шанс пережити відчуття Колобка, який скочуєть‑ ся з гірки. А кричати на повне горло — хіба то не присмак справжньої свободи емоцій? Проте своїми сильними відчуттями можна керувати. Незалежний від снігового покрову картинг-центр «Буковеля» пропонує драйвову трасу довжиною близько 500 м. Щоб зроби‑ ти коло, вистачить близько 42 с на потуж‑ ному карті, й адреналіну — через край. Мало не видасться! Атракціон Big-Airbag спокушає усіх, хто бажає підігріти свою кров запалом сильних емоцій. Складні акробатичні трюки зі сноубордом або лижами з приземлен‑ ням на гігантську повітряну подушку, безпе‑ речно, зроблять вас героєм в очах захопленої публіки. Такі карколомні стрибки безпечні, адже Big-Airbag створювалася спеціально для тренування професійних спортсменів.

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

|Місто номера|

Курорт

��

ДОСЛІДНИКИ Кожен лижник поважає ратраки за те, що вони працюють на благо гарного катання, допомагаю‑ чи досягти ідеального стану схилів і трас. Хочете дізнатися, як працюють ці снігоущільнювачі, залишаючи «вельветові» сліди? Тоді збирайтеся на нічну екскурсію схилами «Буковеля» на ратра‑ ках. Вони стають до роботи тоді, коли стомлені та щасливі лижники вже відпочивають. Чого ж роздумувати, у місті хіба доведеться проїхатися на такому гусеничному засобі пересування? У гуцульській хаті в Криворівні знімали «Тіні забутих предків», а тепер облаштували музей «Хата-ґражда». Мальовниче село було місцем сили й одкровення для багатьох митців: Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, Михайла Грушевського, Сергія Параджанова… Завітайте і ви до Криворівні, відчуйте справжній гуцульський дух і свободу. І, можливо, ви ще повернетеся сюди: щоб знову побачити дерев’яну церкву Різдва Пресвятої Богородиці, яка за свій вік — без малого три сто‑ ліття — завжди була діючим храмом; щоб привіта‑ тися з Франком у його літературно-меморіальному музеї; щоб відкрити ім’я гуцульської художниці, письменниці та майстрині Параски ПлиткиГорицвіт, яка вижила у сибірських концтаборах.

січень–лютий / 2016

У МІСЦЕВИХ СЕЛАХ ЖИВУТЬ БАГАТО ТАЛА‑ НОВИТИХ МАЙСТРІВ

НА ГК «БУКОВЕЛЬ» КОЖЕН ЗНАЙДЕ ВІДПО‑ ЧИНОК НА СВІЙ СМАК

БАЙДУЖІ ДО ЛИЖ І СНОУБОРДУ Якщо ви приїхали до «Буковеля» як група під‑ тримки гірськолижників, це не означає, що ви жертвуєте своїм відпочинком. Орендуйте ковза‑ ни і катайтеся на відкритому льодовому катку. Гірськолижний курорт «Буковель» поступово набирає ознак оздоровчого, і тепер тут можна поєднати відпочинок на водах із лижами. Бювет із мінеральною водою всім відпочивальникам «Буковеля» пропонує абсолютно безкоштовно випити «Буковельську 1» чи «Буковельську 2» (зважаючи на рекомендації вашого лікаря). Ці води за своїми властивостями та складом схо‑ жі на знамениту трускавецьку «Нафтусю». Дозволити собі релакс і відновлення можна в спа-комплексі. Лазня, сауна, соляна пече‑ ра, масаж — перевірені засоби від стресів. Не ігноруйте відкритий басейн із теплою водою. Свіже гірське повітря у поєднанні з во‑ дою — натуральний рецепт здоров’я та краси. Можна і прогулятися околицями. Потрапивши до Микуличина, знавці одразу прямують у центр села до броварні в екостилі, щоб по‑ смакувати чудовим «Гуцульським». Пиво тут варять натуральним способом. Можна за‑ мовити екскурсію та дегустацію. «Медове», «Темне», «Світле Ювілейне», «Біле» — якщо не спробуєте всі сорти, купуйте із собою. Також не оминете у Микуличині й дерев’яну Троїцьку церкву з іконостасом, який розписав видатний український художник, поет і дра‑ матург Корнило Устиянович. Неподалік від Микуличина знаходиться водоспад Женецький Гук. Вода в ньому зривається з висоти 15 м. Узимку водоспад частково замерзає, утворю‑ ючи філігранне мереживо з бурульок.

|Місто номера|

Альтернатива

��

ЧАРІВНІ ОКОЛИЦІ Зимові Карпати – це не лише Буковель. Ми прогулялися місцями, що дійсно заслуговують на увагу туристів. ТЕКСТ: ОЛЬГА ГЕМБІК

Українські гірськолижні курорти, як скринька із коштовним скарбом, — усі розташовані цен‑ тралізовано у наймальовничішому місці гірської України. І це дуже зручно. Було б бажання, за відпустку можна встигнути побувати на кожно‑ му, порівняти сервіс, встановити одразу декілька власних рекордів і набратися нових вражень. Вінець колекції — знаний далеко за межами країни гірськолижний курорт «Буковель». Майже доведений до європейської досконалості, із сучасною інфраструктурою й амбітними пла‑ нами, він здатен якісно заповнити всю відпустку. Але іноді хочеться відкласти лижі та підкорити інші вершини. Чи то пак спуститися з них. ЗОЛОТА ГОРА Курорт «Буковель» розташований на п’яти горах, найвищі серед яких — Бульчиньоха і Довга. Свою назву він отримав на честь наймилозвуч‑ нішої з них. Достеменно невідомо, чому для назви було вибрано гору, яка серед місце‑ вих має сумнівну славу гори зів’ялих буків. Гуцули кажуть, що листя у дерев тут справді прив’яле через мінералогічний склад ґрунту. Власне, на схилах цих гір і збудували гір‑ ськолижні траси різного рівня складності загальною протяжністю понад 50 км. Тож тепер гора Буковель заввишки 1127 м стала майже «золотою», бо дає заробіток усім навко‑ лишнім селам. Протягом 15 років існування курорт дослужився до поважного статусу, а у найближчому селі Поляниця і на околицях як гриби після дощу повиростали приватні котеджі. Деякі з них буквально стають з ніг на голову, аби не пропустити гостя. У цікавій архітектурній розробці — поляницькому будинку «догори дри‑ ґом» — монтажні роботи проводили у зворотному порядку. Там, де мав би бути фундамент, звели дах. У дизайнерів була ідея перевернути всередині ще й меблі, але задля комфорту туристів цього не

січень–лютий / 2016

ГОРА ВІЧНО ПРИВ’ЯЛОГО ЛИСТЯ

КОСІВ — СПРАВЖНЄ МІСТО МАЙСТРІВ

зробили. Оригінальний котедж, збудований за якихось 45 днів, краще резервувати заздалегідь. Час тут — теж гроші. Цілі карпатські села орієнтовані на відпочивальників і мандрівників, не займатися зеленим туризмом у горах — мо‑ ветон. Автентичні гуцульські обрядові пісні та Wi-Fi у кожній колибі, катання у старовинній дідовій бричці й спускання у модному нині зорбі, домашній бануш і вишукане італійське тірамі‑ су — вибагливий турист має бути задоволений. Гірськолижний курорт робить усе можливе та неможливе, аби втримати відпочивальників й улітку. Тому тут так органічно пора лиж і сноубор‑ дів переходить у велосезон, у час для верхової їзди, рафтингу та катання на гідроциклах. У «Буковеля» є два озера. Одне з них — най‑ більше штучне озеро в Україні з ідеально обладнаним пляжем. Улітку підйомники за‑ діяні теж, бо є чимало охочих зробити селфі з

мальовничими видами на Говерлу та Петрас, у піввуха прислухаючись до розповіді екс‑ курсовода про історію створення курорту. КРАСА ОКОЛИЦЬ Щемливий шарм республіканських курортів, знайомий із радянських листівок, підрихтований, осучаснений і підпертий приватними котеджа‑ ми із букового бруса — так нині виглядають найперші карпатські здравниці. Їх в околицях «Буковеля» чимало. Розміщені у наймальов‑ ничіших і найпопулярніших куточках Карпат, вони можуть стати вказівниками для само‑ стійних екскурсій. В ареалі пішої прогулянки від них зосереджені найцікавіші місцини. Серед найпривабливіших селищ в околицях «Буковеля» — Яремче та Ворохта. Місце турис‑ тичного паломництва — яремчанський водоспад Пробій на річці Прут, висота якого ледве сягає

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

|Місто номера|

Альтернатива

��

За їжею духовною краще проїхатися до сусідніх сіл Дора й Ямна. Тут розміщені старовинні дерев’я‑ ні церкви Михайлівська та Святого Іоанна. У них збереглися давні ікони, яким уже понад 300 років. Місце традиційних карпатських квестів — скелі Довбуша, що неподалік у селищі Бубнище. Два століття тому тут добре орієнтувався гуцульський Робін Гуд — Олекса Довбуш. Утім з незвички серед 80-метрових скель можна заблукати. Тож тим, у кого з орієнтуванням не склалося, варто скористатися послугами екскурсовода-поводиря.

5 м, а потужність справді вражає. 12-метровий підвісний міст над річкою — ще одне місце, яке варто побачити. Місцеві часом без усякої страховки пірнають із мосту в 30-метрову бе‑ зодню, але повторювати такі трюки не радять. Найвищий із карпатських водоспадів — 15-ме‑ тровий Женецький Гук, розташований поруч у Микуличині, у долині Женець. А от для катання на ще радянських підйомниках із торканням нога‑ ми верхівок смерек вирушають до Ворохти. Майте на увазі, що це катання теж трохи екстремальне, адже у кріслі вас страхує сумнівна залізна застібка. Оглядати місцеві пам’ятки можна, смакуючи якимсь карпатським частуванням. Наприклад, пов‑ ністю дерев’яний ресторан «Гуцульщина» в Яремчі побудований без використання цвяхів, а знадвору та всередині прикрашений різьбленням по дереву.

січень–лютий / 2016

У СЕЛАХ ДОРА Й ЯМНА

ЗА ГУЦУЛЬСЬКИМИ СКАРБАМИ... Покинути комфортні стіни готелю не зашкодить ще й для того, аби зануритися у народний коло‑ рит Гуцульщини. Це чи не єдиний регіон України, де традиції оберігають дуже прискіпливо. Зверніть увагу хоча б на одяг місцевих — ча‑ сто навіть у будні тут носять вишивані со‑ рочки. А вже у свята і молодь, і старші люди з ніг до голови вбираються у народні строї. Справжня вдача для туриста — потрапити на гуцульське весілля. Це наче міні-фестиваль окремо взятого села з яскравими декораціями й автен‑ тичним одягом. Загалом на весіллі гуляють до 300 осіб. Вони беруть участь у 22 обрядах, і одним днем урочистість, як правило, не обмежується. Деяким звичаям, яких ретельно дотримуються й донині, близько 500 років. А як ефектно на прикрашених конях молодята прибувають до церкви, або ж наречена, осідлавши вороного, в’їжджає у дім чоловіка! Це справжнє дійство й багато цікавих ракурсів для фотомисливця.

|Місто номера|

Альтернатива

��

Щоб відчути справжню Гуцульщину, не шкода відволіктися від гірськолижного гаму «Буковеля» і завітати до неофіційної столиці краю — селища Косів. Це справжнє місто майстрів, бо в кожній хаті щось вишивають, вирізьблюють, малюють, створюють на продаж. Колишній центр опришків‑ ського руху — нині Косів більш знаний величез‑ ним гуцульським базаром. Щоправда, базар дещо перемістився географічно, його треба пошукати у селі Смодні, на межі із Косовим. Двічі на тиж‑ день, щочетверга та щосуботи тут можна купити вирізьблені тарелі й шкатулки, вишукані прикраси із бісеру та металу, сирних коників, рушники, ви‑ шиванки, кераміку з унікальної косовської жовтої глини. Найкращий подарунок із Гуцульщини — те‑ плий ліжник із овечої вовни. Якщо спати на ліж‑ никові, омине відкладення солей, радикуліт і ще з десяток хвороб, кажуть місцеві. Найбільший вибір візерунків — у селі Яворів, центрі ліжникарства. Місцеві заробляють, одягаючи туристів у справж‑ ній гуцульський одяг для фотографування. Щоб купити такий костюм, треба викласти кругленьку суму. Справжній розшитий кожух-безрукавка,

січень–лютий / 2016

НЕОДМІННО ПОЛАСУЙТЕ ГУЦУЛЬ‑ СЬКИМИ СТРАВАМИ

АЛЬТЕРНАТИВУ ЛИЖАМ ЗНАЙТИ ТУТ НЕВАЖКО

вишивана сорочка, штани-крашениці або спідни‑ ця-запаска, суконний сардак, шкіряні постоли з під‑ нятими носами, панчохи, вовняні шкарпетки — все це коштує чимало. А додайте сюди ще ціну намиста, дукачів і головного убору. Зате справжні поціно‑ вувачі досить швидко починають розбиратися у гуцульському різнобарв’ї й уже нізащо не переплу‑ тають яскраво-помаранчевий стрій із Космача із зеленаво-фіолетовими вишиванками Криворівні. …Й ЧАСТУВАННЯМ На Гуцульщині добре пригощають. Навіть у най‑ меншому кафе біля дороги подають домашні, свіжі та здорові страви. Національна кухня екологічно чиста, бо городину тут не підживлюють хімічними добривами. Щоб відчути смак краю, замовляють кулешу зі смажкою, білий борщ із буряків на копче‑ них ребрах, книш із бринзою та шкварками, запе‑ чені кишки із квашеним молоком, баранячу юшку. До речі, квашене молоко — гуслянку — тут і досі дають новонародженим, аби очистити шлунок. Овочі на зиму в Карпатах не маринують, а квасять: капусту цілими головками, посічену — із яблуками та тмином. У хороших ґаздів завжди є квас із горо‑ бини з яблуками-дичками та брусницею. Окраса кожного столу — грибні підливи, борщі з грибів і засмажені боровики. Втім огрядних людей серед горян знайти складно — все через постійні фізичні навантаження та пости, що їх тут ретельно дотри‑ муються. Частуватися здорово, аби прожити довго і щасливо — новітній девіз сучасного світу. Здається, у Карпатах від нього ніколи й не відступалися.

|Спорт|

Спорядження

��

ПРИСТРАСТЬ І ТОЧНИЙ РОЗРАХУНОК Fischer — поєднання передових технологій та багаторічного досвіду. Відомий жарт: найприємніше в катанні на гірських лижах — це зняти черевики. Чи можна поєднати комфорт, ефективність та ін‑ дивідуальну підгонку лижних черевиків? Спортсмени рівня Кубку світу мають спо‑ рядження, яке розробляється та підганяється безпосередньо для конкретної людини. Що робити любителям, хоча й з амбіціями? Адже наша стопа так само має 28 костей, 107 зв’язок і 16 суглобів, які призводять до руху 27 м’язів! А ще врахуй‑ те особливості п’яти, підйому, гомілки, а також ширину стопи. Та навіть більше, адже наші ліва й права кінцівки теж відрізняються одна від одної! Перед виробниками постало непросте завдання. Були різні варіанти вирішення проблеми, але всі вони стосувалися суто внутрішнього черевика, який дозволяє врахувати різницю вхідних даних у межах 0,5 см. Справжня революція у бутфітингу сталася чотири сезони тому, коли відома австрій‑ ська компанія Fischer випустила на ринок гір‑ ськолижні черевики з можливістю індивідуальної підгонки зовнішнього жорсткого пластика, що доз‑ воляє корегувати внутрішній об’єм черевика в ме‑ жах 1 см! Ця технологія називається Fischer Vacuum Fit, а пластик, з якого виробляються відповідні термоформовані моделі, — VacuPlast. Цікавим є сам процес бутфітинга, який складається з декількох етапів і в середньому займає від 30 до 45 хвилин. ЕТАП №0. Визначення конкретної моделі, індексу жорсткості та розміру. Дуже важли‑ во вже від самого початку не помилитися з жодним із цих параметрів. Для цього: • Об’єктивно оцініть ваші навички ка‑ тання, врахуйте минулий досвід, вашу вагу й індивідуальні потреби. • Важливо, щоб черевик не був як занадто м’яким, так і занадто жорстким. Індекс жорсткості — величина умовна, яка приблизно однакова у різних виробників. Зазвичай мається на увазі зусилля в ньютонах, яке згинає передню ча‑ стину черевика (халяву) на один градус. Це значення варіюється в межах 30–170 одиниць. Зі зростанням індексу жорсткості збільшується

січень–лютий / 2016

контроль над поведінкою лижі, особливо на великих швидкостях. І зазвичай це відбува‑ ється за рахунок зменшення комфорту. • При однаковому рівні катання лиж‑ ник з більшою вагою має обрати черевик з трохи вищим індексом жорсткості. • Розмір черевика у звичних нам одиницях (напри‑ клад, 43 — стандартний розмір для чоловіків). суттєво відрізнятиметься у кожного виробника. Необхідно знати розмір ноги у сантиметрах. • Слід визначитися із основними місцями катання. • Окрім технічних характеристик, звер‑ ніть увагу і на зовнішній вигляд. Хоч це і не впливає на швидкість, але ж коли

ЛИЖІ FISCHER RC4 WORLDCUP RC PRO RACEBOOSTER ЧЕРЕВИКИ FISCHER RC4 130 VACUUM

ВНУТРІШНІЙ ЧЕРЕВИК МОДЕЛЕЙ FISCHER VACUUM FIT

��

ЛИЖІ FISCHER PROGRESSOR F19 TI ЛИЖІ FISCHER IVORY

ЛИЖІ FISCHER C-LINE EMPEROR ЧЕРЕВИКИ FISCHER C-LINE 13+ VACUUM

лижі, черевики, палиці, шолом і костюм гармонійно доповнюють ваш образ, ес‑ тетичне задоволення гарантоване. ЕТАП №1. Примірка. Врахувавши всі вищезазна‑ чені параметри, можна перейти до примірки. Тут важливо не поспішати. Для того щоб визначити ваші «проблемні зони», потрібно провести в череви‑ ках певний час, постояти у лижній стійці, походити. ЕТАП №2. Врахування ваших індивідуальних по‑ треб. Визначивши, де саме виникає (якщо виникає) дискомфорт, повідомте про це консультанта. На ці місця будуть наклеєні спеціальні ущільнюючі на‑ кладки, які створять додатковий простір і дозволять позбутися неприємних відчуттів у майбутньому. ЕТАП №3. Розігрів зовнішнього пластику. Зовнішній черевик нагрівається до темпера‑ тури 80 °C. Це займає близько 15 хвилин.

ФІРМОВІ МАГАЗИНИ FISCHER: КИЇВ, ПР-Т ПЕРЕМОГИ, 67, КОРПУС В, ОФІС 206-1 ТЕЛ.: +38 (050) 462-999-1 E-MAIL: info@fischersports.com.ua МУКАЧЕВО, ВУЛ. АКАДЕМІКА МОРОЗОВА ТЕЛ.: +38 (050) 432-33-79 E-MAIL: shop@fischersports.com ФІРМОВИЙ ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИН: fischersports.com.ua

ЕТАП №4. Процес індивідуальної підгонки. Обережно взуваємо зовнішні черевики на вну‑ трішні та стаємо на платформу Vacuum станції. Зверху черевиків одягаються спеціальні охолод‑ жуючі накладки та чохли, в які подаватиметься тиск. Консультант допомагає вам виставити рівень нахилу передньої частини черевика та кут нахилу кантінга, постановку ніг у стійці та задає необхідний рівень тиску. Під впли‑ вом тиску пластик набуває форми вашої ноги, при цьому, звісно, враховуються «проблемні зони», які були визначені на другому етапі. ЕТАП №5. Після того як ви знімете ущільню‑ ючі накладки, рекомендуємо взути черевики ще раз, щоб відчути різницю. Після термофор‑ мування черевики Fischer будуть повністю го‑ тові до використання через добу (це пов’язано з властивостями матеріалу VacuPlast). Виробник зазначає, що черевики Fischer з тех‑ нологією Vacuum Fit можна термоформувати без зміни робочих характеристик до семи разів. Цікаво? Тоді вам сюди: fischersports.com.ua.

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

|Практика|

Самопіар

��

січень–лютий / 2016

��

НАЙВАЖЛИВІШИЙ БРЕНД Самопіар — навіщо він потрібен і як це правильно робити? ТТЕКСТ: ВІКТОРІЯ ЄСАУЛЕНКО, ДИРЕКТОР З МАРКЕТИНГУ ЮРИДИЧНОЇ ФІРМИ «АСТЕРС»

Родоначальником піару є Едвард Бернейз, племін‑ ник Зигмунда Фрейда, який іммігрував до США на початку ХХ століття. Офіційно в аналогах піару першою PR‑кампанією вважається кам‑ панія з просування трансамериканського турне «Російського балету Дягілєва» в 1915 році. У пу‑ ританській Америці існувало дуже специфічне ставлення до балету як до чогось непристой‑ ного та вульгарного. Балерини сприймалися як жінки легкої поведінки, а професія танцівника взагалі вважалася негідною нормальної люди‑ ни. Своєю PR‑кампанією Бернейс змінив думку суспільства щодо балету. Відвідування балет‑ них вистав стало свідченням високої культури, а ставлення до цієї професії у корені змінилося. Правильний PR творить дива. Втім, його звикли сприймати як щось пов’язане з компаніями та брендами. Насправді ж самопіар не менш важ‑ ливий спосіб просування. Що він собою являє? ЦІЛЬОВА АУДИТОРІЯ Самопіар покликаний вирішувати три основні завдання: • Виділитися серед тих, кого ви оцінюєте як рівних собі. • Представити себе як рівного за статусом тим, хто досяг будь‑якого суттєвого успіху й, можли‑ во, навіть є трендсетером у своїй професійній діяльності (законодавцем будь‑якої моди). • Продемонструвати себе якнайвигідніше, ство‑ рити гідний образ, сподобатися оточуючим. Іншими словами, самопіар починається із самови‑ значення. Ваше завдання — сформулювати в першу чергу для самого себе, що у вас найголовніше та найцікавіше для інших. Власне, те, що ви просувати‑ мете й, як би цинічно це не звучало, продаватимете. Також важливо визначитися із цільовою ауди‑ торією (ЦА). Перш ніж розпочинати PR‑кампанію, варто відповісти на запитання: для кого саме я все це роблю? У випадку із самопіаром: «Кому я можу бути потрібен?». Взагалі ЦА може вийти як вузька (чітко під один портрет), так і широка — кілька портретів, кілька напрямків, кілька призначень. У випадку з широкою цільовою аудиторією

доведеться створювати декілька ліній просування, під кожен отриманий портрет. ЦА вимагає послі‑ довної, усвідомленої та цілеспрямованої роботи.

ВАРТО НА‑ ЛАГОДИТИ ОФЛАЙН‑ СПІЛКУ‑ ВАННЯ З НАЙВАЖ‑ ЛИВІШИМИ ДЛЯ ВАС КОНТАКТА‑ МИ: ВАШОЮ ЦІЛЬОВОЮ АУДИТОРІЄЮ

РОЛЬ МАРКЕТИНГУ В ІМПРОВІЗАЦІЇ САМОПРОСУВАННЯ Кілька років тому я закінчила студію імпрові‑ зації театру‑студії «Чорний квадрат». Щоразу художній керівник повторював: «Перш ніж вий‑ ти на імпровізаційну площадку, дайте собі від‑ повідь на запитання: хто я? де я? чого я хочу?» Життя — це наша головна і, власне, єдина імпровізація. Тож відповіді на ці питання є ключовими і в імпровізації «Життя», і в розробці стратегії самопіару. Виходячи на площадку імпровізації і шукаючи відповіді на ці три запитання, я зрозуміла важливу річ. Якщо до трьох питань додати четверте: «Як це зробити?», вийде ніщо інше як маркетинг‑мікс 4Р маркетингу. Це комплекс дій, які позначають пози‑ ціонування продукту на ринку. Він був визначений у 1960 році професором Джеромом Маккарті, відтоді використовується по всьому світу. Варто зазначи‑ ти, що кожного року в 4Р з’являється все більше і більше Р. Нещодавно я читала, що кількість зросла до дев’яти. Але можу цілком авторитетно заявити, що для самопросування 4Р цілком достатньо: Product (продукт) — ви. Place (місце) — де ви знаходитеся. Price (ціна) — чого ви хочете, якою ціною готові це отримати. Promotion (просування) — у який спо‑ сіб ви досягатимете поставленої мети. На мій погляд, немає нічого образливого у тому, щоб назвати себе «продуктом», вийшовши на ринок, де ви будете просувати себе як професіонала у тій чи інший справі. У кожного продукту є свої конкурентні переваги. Майкл Портер — всесвітньо‑ відомий гуру маркетингу — визначив п’ять стратегій і одну позицію «тих, хто застряг». Останнє — про тих, хто не використовує жодної стратегії, чим прирікає себе на програш. Найвідоміша й най‑ прибутковіша — стратегія першопрохідника. Це коли конкретний підприємець чи підприємство є першим і деякий час єдиним виробником чи

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

|Практика|

Самопіар

��

постачальником товарів. Кожен із нас може назвати таких першопроходців. Запропоновані ними про‑ дукти носять їхні імена: Xerox, Ford, Heinz, Colt. Друга вигідна, але дещо небезпечна стратегія — стратегія лідерства в ціні. Головним чином вона базується на організаційному та виробничому ноу‑хау фірми. Ця стратегія також може вико‑ ристовуватися великими компаніями, які мають великі частки ринку. Для особистого викори‑ стання вона підходить фрілансерам, які обслу‑ говують клієнтів без необхідних офісних витрат з мінімальним податковим навантаженням. Стратегії фокусування — це коли бізнес цілеспря‑ мовано орієнтується або на якусь групу споживачів, або на обмежену частину асортименту продукції, або на специфічний географічний ринок. Як приклад розглянемо юридичні фірми, які фокусуються на одній певній практиці — такі фірми називаються бутіковими. У своїй практиці вони досягають рівня досконалості — у цьому їхня конкурентна перевага. Диверсифікація (виробництва/послуг) — роз‑ ширення видів виробництва й асортименту виробленої продукції на одному підприємстві. Як приклад можна навести київський пивний завод «Оболонь», що спеціалізується на пиві та позиціонує себе саме як пивоварню, але до того ж ще випускає безалкогольні напої та води. Проте найефективніше для цілей самопро‑ сування працює стратегія диференціації. Стратегія диференціації спрямована на те, щоб поставити на ринок товари або послуги, які за своїми якостями більш привабливі в очах споживачів, ніж конкуруюча продукція. Це важливе аналітичне завдання, виконан‑ ня якого корисне не лише для вашого профе‑ сійного, а й для особистісного розвитку. ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ Почнемо з просування себе в мережі інтернет. З одного боку, нам дуже пощастило, що ми живемо

січень–лютий / 2016

ІНФОРМА‑ ЦІЯ У СОЦ МЕРЕЖАХ ПОВИННА БУТИ ЗБАЛАНСО‑ ВАНОЮ

в часи інтернету, тому що він дає приголомшливі можливості для просування будь‑чого, будь‑ко‑ го і, перш за все, себе. З іншого — не такі вже ми й щасливчики, тому що ці можливості доступні всім. Головне правило просування в інтернеті: будьте соціальні. Соціальні мережі — це певний і достат‑ ньо простий спосіб будувати свій онлайн‑імідж і дуже зручний інструмент для самопросування. В Україні найбільш популярна соцмережа Facebook. LinkedIn став скоріше своєрідною площадкою для розміщення резюме, проте якщо вам потріб‑ но налагодити будь‑який зарубіжний контакт, то саме тоді LinkedIn — найкращий засіб. Ресурси Twitter, «Однокласники», «ВКонтакте» більше застосовують для розваг, і вони навряд чи бу‑ дуть корисними з точки зору самопросування. Правила поведінки для користувачів різних соцмереж однакові. Перш за все інформація повинна бути дуже акуратною та збалансованою. Чим кориснішою буде інформація, тим більше людей підписуватимуться на вашу сторінку. Website. Website! Website? На сьогоднішній момент — це, скоріше, ваша онлайн‑візитка. Не потрібно робити форумів у себе на сайті, інтерактив можна отримати на власній сторінці в соцмережі. Сайт потрібен, коли вам необхідно розмістити доступну в будь‑який момент інформацію про себе та свої здобутки чи свій проект, особливо якщо над вашим проектом працює команда. Блог. Ведемо професійний блог і пропонуємо допомогу в інформаційній підтримці своєї цільової аудиторії. Свій блог, як і себе, просувати важко. Я рекомендую розглянути можливість відкрити блог не на своєму сайті чи на переповненій блого сфері, а на вже існуючому популярному майданчи‑ ку. Тоді вам не доведеться просувати паралельно свій блог і себе, а якраз навпаки: ваш блог — за умови, що він буде якісним, — просуватиме вас. Коментарі. Де б не відбувалися дискусії на про‑ фесійно близьку для вас тему, вам бажано брати у них участь — там можуть бути потенційні клієнти. Прочитавши ваш коментар, люди повинні розуміти, що ви є експертом у даному питанні. Особливо це ефективно, коли ви коментуєте матеріали від експер‑ тів дуже високого рівня. Це вимагає багато ресурсів і часу, але іноді ці затрати себе виправдовують. З ОНЛАЙНУ — В ОФЛАЙН Як би успішно ви не просували себе в інтернеті, маючи навіть найкращі онлайн‑зв’язки, найефек‑ тивнішими вони будуть, коли перейдуть у реальне життя. Варто налагодити офлайн‑спілкування з найважливішими для вас контактами: вашою цільовою аудиторією. Не соромтеся запрошувати своїх нових знайомих на каву, на обід, сходи‑ ти разом на виставку, на будь‑який відкритий захід, будь‑куди, де ви зможете спілкуватися. Не слід також нехтувати старими добрими можливостями познайомитися з потрібними

|Практика|

Самопіар

��

людьми в реальному житті. Важливо зна‑ ти, де цих правильних людей можна зустріти. Конференції, ділові клуби, форуми, прийоми — нині проводиться безліч заходів, у рамках яких можна зав’язати корисні знайомства. Є кіль‑ ка важливих правил першого контакту: 1 Правило 4/8 — протягом перших чотирьох секунд спілкування співрозмовник вирішує, чи подобаєтеся ви йому, протягом восьми секунд — остаточно переконується у своєму першому враженні. Головне, щоб ваш зовнішній вигляд цілком відповідав ситуації і був доречним. 2 Не забувайте про те, що своєрідним мімічним знаком позитивного на‑ строю і налаштування є посмішка. 3 Починайте розмову тільки з добро‑ зичливого тону, підтримуйте пози‑ тивну установку в спілкуванні. 4 Краще, особливо спочатку, не починати розмову на теми релігії, політики та сексуальної орієнтації. 5 Будьте гарним слухачем і дайте співроз‑ мовнику відчути свою значимість. 6 Уникайте критики колег та інших людей. 7 Не сперечайтеся, поки не дізнаєтеся про по‑ гляди співбесідника на предмет суперечки. 8 Пам’ятайте про ворогів спілкуван‑ ня — дратівливість і безтактність. 9 Перш ніж переконувати людину в чо‑ мусь, спробуйте зрозуміти її позицію. 10 Помічайте у людях хороше і робіть їм щирі компліменти. 11 Важливе місце в стратегії самопросування відіграє нетворкінг. Слово походить від англій‑ ського network, тобто мережа. Нетворкінг — це налагодження корисних ділових зв’язків і цілеспрямоване їх використання. У нетворкінга також є правила: -- Завжди будьте готові до знайомств. -- Звертайте увагу на візитку співрозмовника. Відмітьте якусь деталь і озвучте свої думки.

січень–лютий / 2016

ПОМІЧАЙТЕ У ЛЮДЯХ ХОРОШЕ І РОБІТЬ ЇМ ЩИРІ КОМП‑ ЛІМЕНТИ

• Люди люблять спілкуватися з тими, хто виявляє до них щирий інтерес. • Правильно представляйте людей один одному. • Використовуйте та поширюйте лише позитивну інформацію. • Забороніть собі негатив у спілкуванні — він згубно впливає на ділові стосунки. • Всі контакти важливі. • Випадкових зустрічей не буває. МИСТЕЦТВО КОМПЛІМЕНТУ На жаль, більшість українців не лише не вміють робити правильні, красиві та тонкі компліменти, а й зовсім не навчилися коректно на них реагувати. Насправді комплімент — це досить простий і дуже ефективний спосіб комунікації, який якісно поліпшує взаємини з іншими людьми. Які бува‑ ють компліменти? Прямий комплімент — оцінка зовнішності або якостей характеру чи особисто‑ сті. Непрямий комплімент — оцінка чогось, що важливо для цієї людини. Комплімент «маленький мінус — великий плюс»: «Не можу сказати, що ви такий же геніальний спікер, як Стів Джобс, але ваші презентації — точно неперевершені». Комплімент‑порівняння: «Хотіла б я дочку, таку ж красуню, як ви». Комплімент як констатація факту, якщо ви не дуже добре знаєте свого співрозмов‑ ника, лише те, що бачиш, чуєш, відчуваєш: «Які приємні парфуми! У вас дуже хороший смак!». Комплімент як осуд: «Ти зазвичай виглядаєш, як королева, але сьогодні ти просто богиня!». Комплімент із прикриттям: «Ваш костюм підкрес‑ лює вашу ідеальну фігуру. Хто шиє таке диво?», де комплімент (навіть два) був виголошений, але акуратно прикритий питанням. Комплімент навпіл — використовується у тому випадку, коли успіх у справі був досягнутий вами разом з іншою людиною: «Погодься, ми ж просто генії з тобою». Зворотний зв’язок І наостанок хочу звернути вашу увагу на важливість зворотного зв’язку після кож‑ ного контакту, незалежно від того, відбув‑ ся він в інтернеті чи реальному житті. Вам потрібен зворотний зв’язок, щоб підтверди‑ ти, що контакт налагоджено. Пишіть листи, запро‑ шуйте на каву, обід, чи прогулянку — будь‑куди, де можна поспілкуватися і більше дізнатися про людину. Після кожного вашого виступу чи публі‑ кації компетентні думки допоможуть вам оцінити свої сильні сторони та виправити недоліки. Підбиваючи підсумок, як економіст за сво‑ єю першою освітою, можу сказати, що ваші особисті зв’язки — це насправді ваш капі‑ тал. Першочерговий принцип у побудові контактів: головне не кількість, а якість. Якщо застосувати визначення з економіки, то ви, ваші навички, вміння та знання — це ваш статутний капітал, а ваші зв’язки — оборотний.

|практика|

маркетинг

��

КВИТОК НА ТРИ МІЛЬЙОНИ Українці віддають перевагу сучасному залізничному сполученню — у денних швидкісних поїздів зростає пасажиропотік. ТТЕКСТ: ІВАННА МЕЛЬНИКОВА

Четвер, опівдні. Зазвичай у цей час на сто‑ личному центральному залізничному вокзалі тихо та малолюдно. Але сьогодні, 24 грудня, не зовсім стандартний день: на першому пероні репетирує живий оркестр, а в очі‑ куванні поїзда метушаться журналісти, фотографи, відеооператори і навіть перші особи залізниці — Олександр Завгородній, виконуючий обов’язки Голови правлін‑ ня ПАТ «Українська залізниця», та Леонід Лобойко, виконуючий обов’язки начальни‑ ка філії «Українська залізнична швидкісна

січень–лютий / 2016

компанія» («УЗШК») ПАТ «Укрзалізниця» — оператора швидкісного залізничного руху. У залізничників чудовий настрій: вони багато жартують і постійно поглядають на екран мобільних телефонів — з хвилини на хвилину їм повинні зателефонувати й пові‑ домити ім’я та прізвище пасажира, заради якого й організовано це міні‑торжество. Справа в тому, що у залізниці сьогодні малень‑ кий ювілей — у поїзді «Інтерсіті+» сполученням Харків — Київ їде тримільйонний пасажир. Саме стільки швидкісні поїзди, які експлуатуються філією «УЗШК» ПАТ «Укрзалізниця», перевез‑ ли за 11 місяців та 24 неповних дні 2015 року. «У 2015 році ми вийшли на рівень 3,3 млн пасажирів», — коментує Олександр Завгородній. Планується, що стільки пе‑ ревезуть лише швидкісні поїзди. Це непоганий показник для компанії. Наприклад, за перший рік роботи такі поїзди перевезли трохи більше мільйона пасажирів — той рік прийнято рахувати з травня 2012‑го — тоді, напередодні проведення Євро‑2012, почали кур‑ сувати корейські швидкісні поїзди Hyundai Rotem, які пов’язали швидкісним сполученням столицю з трьома містами: Харковом, Львовом і Донецьком. Зараз філія «УЗШК» ПАТ «Укразалізниця» оперує 10 міжрегіональними електропоїздами

��

ЗА РІК ПОЇЗДИ «ІНТЕРСІТІ» ПЕРЕВЕЗЛИ 3 МЛН ПА‑ САЖИРІВ ДМИТРО МОРОЗОВ, ТРИМІЛЬЙОННИЙ ПАСАЖИР; ОЛЕКСАНДР ЗАВГО‑ РОДНІЙ, В. О. ГОЛОВИ ПРАВЛІННЯ ПАТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ»; ЛЕОНІД ЛОБОЙКО, В. О. НАЧАЛЬНИКА ФІЛІЇ «УЗШК»

виробництва Hyundai Rotem, двома електро поїздами ЕКр1 «Тарпан» та двома поїздами на локомотивній тязі виробництва Крюківського вагонобудівного заводу. «Я задоволений результатами та динамікою 2015 року. За рік наші поїзди перевезли 3 млн пасажирів, а за весь період, починаючи з травня 2012‑го, — близько 8 млн, тобто на 2015‑й при‑ йшлося майже 40% від загального пасажиропо‑ току», — зазначає Леонід Лобойко. Найбільш завантажений напрямок — харківський, тут швидкісні поїзди перевезли близько 2,6 млн людей. Тримільйонному пасажиру (ним виявився харків’янин Дмитро Морозов) пощастило — йому дісталися гарні подарунки: ноутбук, страхування життя на рік від СК «Інтер‑Поліс» і сертифікат на відкриту дату на проїзд в обидва боки в пер‑ шому класі поїзда «Інтерсіті+» або «Інтерсіті». Коли й куди поїде за цим квитком, ювіле‑ йний пасажир ще не вирішив — зізнався, що «номінація» застала його зненацька. «Ніколи нічого у своєму житті не вигравав: у лотереях не щастило, щасливих квитків не витягував. Вчора, коли купував квиток на потяг через Інтернет, ніякого передчуття у мене не було. Незвичайним здалося лише те, як на мене дивиться дівчина, провідниця

поїзду, — уважно і в той же час посміхалася, але мені й гадки не було, що я — триміль‑ йонний пасажир», — розповідає Дмитро. Харків’янин поділився, що до Києва він приїхав побачити друзів і вже ввечері вирушає назад до Харкова, теж поїздом «Інтерсіті+». Себе він вважає не частим, але дуже вірним і постійним клієнтом швидкісних потягів — користується ними кілька разів на місяць. «Добре, що є такі поїзди: можна відвідати київських друзів та в той же день повер‑ нутися додому. Це дуже зручно», — зазначає він. Швидкісне міжміське сполучення в Україні почало розвиватися відносно нещодавно. А от у країнах ЄС такий транспорт практично пов‑ ністю замінив звичайні нічні поїзди. Щоб стимулювати клієнтів частіше користуватися послугами таких швидкісних поїздів, запро‑ вадили акції та спеціальну систему знижок. Декілька років тому схожу систему ввели і в Україні — наприклад, вартість квитка на будні дні нижча, ніж на п’ятницю та вихідні. Таким чином залізниця намагається рівномірно роз‑ поділити навантаження на потяги. Наприклад, на квитку у другий клас на «Інтерсіті+», який прямує з Києва до Харкова, можна заощади‑ ти до 60 гривень, якщо купити його на середу чи четвер, а не на п’ятницю або суботу.

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

|мандрівка|

бразилія

��

У сонячній Бразилії 500 аеропортів. За їх кіль‑ кістю країна посідає друге місце у світі після США. З Ріо іноді дешевше, ніж з Буенос‑Айреса, полетіти, скажімо, в Патагонію, а на водоспа‑ ди Ігуасу, Амазонку або Пантанал квиток на літак коштуватиме дешевше, ніж на автобус. Ріо‑де‑Жанейро — мрія для багатьох. Навіть Остап Бендер бажав опинитися се‑ ред півтора мільйона людей у білих штанях. Білий колір у Ріо дійсно є фаворитом, осо‑ бливо люблять зустрічати в білому Новий рік на знаменитому пляжі Копакабана. ЦУКРОВА ГОЛОВА Чому бразильці прозвали так цю 396‑метро‑ ву гору, невідомо. Ріо, втім, — дуже солодке та позитивне місто. А хіба може щось бути солод‑ шим за цукор? Зараз Цукрова Голова, як і ста‑ туя Христа‑Спасителя, є візитівкою Ріо та всієї Бразилії. А краєвиди на Ріо з її вершини багато хто вважає навіть кращими, ніж з Корковадо. Починати знайомство з Ріо потрібно з неї. На вершину веде одна з найстаріших у світі канатних доріг. У момент будівництва, в 1912 році, вона була третьою у світі. Усе як на долоні: райони Копакабана, Фламенго, гора Корковадо зі статуєю Христа, зелені масиви парку Тіжука, весь центр міста, бухта Гуанабара, міст з Ріо в Нітерой, зага‑ лом, — усе те, за що ви назавжди полюбите Ріо. Підйом на Цукрову Голову складається з двох частин. Перший раз ви робите зупин‑ ку на горі Урка, заввишки 220 м. Тут є вер‑ толітний майданчик і декілька кафе. Потім ви підніметеся канатною дорогою на вершину — ось звідти буде огляд! З боку океа‑ ну, внизу — пляж Praia Vermelha, що перекла‑ дається як «Червоний пляж», завдяки скелям він добре захищений від високих хвиль. Тут варто не лише скупатися, а й влаштувати неве‑ лику прогулянку на каяку, його оренда коштує всього 10‑15 реалів за півгодини. А на про‑ тилежній стороні Цукрової Голови в затоку Гуанабара виходить крихітний пляж Вурка. До нього зручніше добиратися велосипедом. МІСТО БЕНДЕРІВ Як казав Бендер: «Досить психологічних екс‑ цесів, досить переживань і самокопання. Час розпочинати трудове буржуазне життя. До Ріо‑де‑Жанейро!». Щоб потім повернутися до своєї холодної Жмеринки із зарядом оптиміз‑ му й у складні моменти з легкістю іронізувати: «Ні, це не Ріо‑де‑Жанейро, це набагато гірше». Ріо — не дешеве місто. Автобуси тут — найзруч‑ ніший транспорт, але вартість проїзду становить $1,5. Міським автобусом можна дістатися куди завгодно. Автобуси тут не їздять, а літають, оскільки водій отримує зарплату не за день,

січень–лютий / 2016

КРАЇНА ЙОГО МРІЇ Свято в Бразилії не припиняється ані вдень, ані вночі. Подорож до водоспадів Ігуасу, Копакабани, Іпанеми та інших місць, про які мріяв Остап Бендер, і не тільки він. ТТЕКСТ: ЄВГЕН РАФАЛОВСЬКИЙ

��

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

|мандрівка|

бразилія

��

а за кількість рейсів. Пам’ятайте і про правила безпеки: не гуляйте пізно ввечері, не тримайте при собі великі суми грошей, уважно стежте за речами та не суньтеся самостійно до фавел. Жителі Ріо завжди веселі та добро‑ душні. Посміхаються, хоча і з посмішкою на обличчі вони можуть вас пограбува‑ ти, тому не втрачайте пильності. КОПАКАБАНА — ПЕРШИЙ СЕРЕД РІВНИХ Протяжність усіх пляжів Ріо — близько 90 км. Так що знайти ідеальне саме для вас місце для засмаги та насолоди теплими водами Атлантики, не стане складним завданням. Копакабана — один із найвідоміших і найбільших пляжів у світі. Його протяжність — 4 км, а ширина — як у футбольного поля. Своє знайомство зі знаменитими пляжами Ріо варто починати саме з нього. Спочатку Копакабана розвива‑ лася окремо від Ріо — як рибальське селище під назвою Сакупенапана. Ця назва індіанська й означає в перекладі «стежка чапель». Ріо як столиця притягував емігрантів, і ось із далекого болівійського села Копакабана сюди переїхала артіль рибалок. Оскільки їхня батьківщина була далеко, а хвилі Атлантичного океану ні в яке порівняння не йшли з хвилями озера Тітікака, рибалки молилися своїй святій — знаменитій діві з Копакабани, і, як і належить, на її честь звели тут каплицю. Місцеві ж на честь святої діви охрестили і село. Так з’явилася друга Копакабана, а наприкінці XIX сторіччя її поглинув Ріо. У кварталах Копакабани, завжди, на‑ віть у неділю, можна поміняти гроші, пе‑ рекусити, купити сувеніри і, звичайно ж, пройтися, пробігтися або проїхатися знаме‑ нитою набережною Авеніда Атлантика.

січень–лютий / 2016

БРАЗИЛІЯ — КРАЇНА ЧУДЕС ТА ЯСКРАВИХ БАРВ

У ЛІСАХ ТА НА БЕРЕГАХ БРАЗИЛЬСЬКИХ РІЧОК МОЖНА ЗУСТРІТИ І ТАКЕ

ОДНА ІЗ НАЙСТАРІШИХ У СВІТІ КАНАТНИХ ДОРІГ

Вона складається з португальського тротуару, викладеного мозаїкою, що імітує хвилі. Тут є вело‑ доріжки та кілька смуг для громадського тран‑ спорту. В недільні та святкові дні рух на Авеніда Атлантика перекривають або обмежують, і тоді все місто стікається сюди для того, щоб зроби‑ ти променад, легку пробіжку або покататися на велосипеді. Пляж Копакабана — це не лише пляж, це сцена і головний тусовочний майданчик країни. Тут виступали Род Стюарт, The Rolling Stones, зби‑ раючи мільйони глядачів, та багато інших, тут же на пляжі мільйони людей зустрічають Новий рік. ДІВЧИНА З ІПАНЕМИ Зимові місяці — найоптимальніші для купання. Я рекомендую сусідній пляж Іпанема, чомусь у ту‑ ристів він і досі залишається в тіні Копакабани. Але це дійсно хороший пляж, як і його продов‑ ження — Леблон. Взагалі, Іпанема та Леблон зараз є одними з найпрестижніших і найдорожчих районів Ріо‑де‑Жанейро — районів мільйонерів. Пляж і район Іпанема відокремлені від Копакабани мисом Арпоадор, що перекладається як «метальник гарпуна». Мисливців на китів тут немає, а ось рибалок вистачає. Тут дуже добре зу‑ стрічати захід сонця, коли воно ховається за гори «Два брати». Саме ці вершини і створюють ту кра‑ су, якої бракує пляжу Копакабана. Популярність Іпанемі приніс хіт 1960‑х — «Дівчина з Іпанеми». Сидячи в барі Garota de Ipanema, Антоніу Карлуш Жобім і Вінісіуш де Мораіш дуже часто спостері‑ гали, як повз них на пляж проходить гарна дівчина Елоїза Пінейру. Так завдяки цій красуні й наро‑ дилася знаменита пісня і прославився цей пляж. Слід визнати: гарних жінок тут дуже багато, втім, як і струнких хлопців, які грають у футбол, волейбол або займаються спортом. Тут навіть

|мандрівка|

бразилія

��

є свої тусовки: навколо рятувального поста №9 влаштувалися інтелектуали, представники богеми та хіпі. Вони курять травку, грають на музичних інструментах, а от пляж ближче до посту №8 зайнятий геями та сексуальними меншина‑ ми. Тут же, за річкою, починається пляж Леблон, який вважається найкращим центром нічного життя — багато клубів, барів, ресторанів…

БІЛЯ ВОДОСПАДІВ ІГУАСУ ВИ ЗУСТРІНЕТЕ ЗГРАЇ ТУКАНІВ

СТАТУЯ ХРИСТА‑СПАСИТЕЛЯ Варто зазначити, що гігантська статуя Іісуса Христа з’явилася до 100‑річного ювілею незалеж‑ ності Бразилії. Місцеві жителі вирішили: чому б Ріо не стати містом Бога? Вибрали найвищу верши‑ ну — Корковадо — і через дев’ять років з моменту початку будівництва, в 1931 році, з’явилося нове див — Христос‑Спаситель. Висота статуї разом із п’єдесталом становить 38 м, розмах рук — 30 м, а вага — 1145 т. Погляньте лише на гору Корковадо. На її вершину будівельний матеріал доставляли спеціальною вузькоколійною залізницею. Зараз поїзд кожні 20 хвилин піднімає на вершину ту‑ ристів. А далі знаходяться ще 220 ступенів — і ось ви біля ніг Христа, на оглядовому майданчику, з якого відкриваються приголомшливі панорами.

ЦУКРОВА ГОЛОВА — ОДНА ІЗ ВІЗИТІВОК РІО-ДЕ-ЖАНЕЙРО

ВОДОСПАДИ ІГУАСУ — НАЙКРАСИВІШІ НА ЗЕМЛІ Уявіть річку Парана, що утворює на кордоні Бразилії, Аргентини та Парагваю гігантську дугу шириною 2,7 км. Коли ви стоїте біля підніжжя водоспаду і бачите, як на 80‑метровій висоті весь горизонт застеляють водні струмені, то відчува‑ єте трепіт. На ваших очах вода падає у безодню. Ця водна стіна складається з 275 водоспадів, об’єднаних індіанцями гуарані загальною наз‑ вою Ігуасу — «Велика вода». Недарма Ігуасу — це

КОПАКАБАНА — ПЛЯЖ КРАСИВИХ ЛЮДЕЙ

січень–лютий / 2016

єдиний із водоспадів, який переміг у номінації «Сім чудес природи». Якщо запитати, що най‑ красивішого створила природа в Бразилії, ба‑ гато хто відповість: жінок і водоспади Ігуасу. З бразильського аеропорту Фос‑ду‑Ігуасу до водоспадів усього 3 км. Таксі й автобуси курсу‑ ють без проблем. У парку є камера схову, а також ресторани, кафе, бари і навіть шикарний готель. Взагалі, все що потрібно, — до ваших послуг. Купили вхідний квиток, сіли на комфортабельний двоповерховий автобус — і їдете з вітерцем 10 км тропічним лісом до початку пішохідної стежки. Вже дорогою ви будете вражені тропічними лісами, які абсолютно не змінилися з часів конкістадорів і індіанців гуарані. Перше, що ви запам’ятаєте, це запах дощового лісу. Тут і там пурхають величезні метелики, переливаючись усіма кольорами веселки. На стовбурах дерев, серед папоротей і ліан ростуть орхідеї, в кронах співають незвичайні птахи. ДОРОГА ДО ГЛОТКИ ДИЯВОЛА Далі до основних водоспадів потрібно пройти пішки — джунглями близько 2 км. Не бійтеся тропічного лісу — ви не заблукаєте, дорога для огляду одна. Додайте сюди обладнані оглядові майданчики, з яких відкриваються дивовижні види на водоспади. Перше, що ви побачите в цьому тропічному царстві, — водоспад Адам і Єва. Далі ви помилуєтеся водоспадами Три Мушкетери. У цьому місці ви можете бути атаковані єнотами коаті. Будьте пильними: їх цікавить їжа та вміст ваших пакетів. Поки ви будете захоплено аха‑ ти: «Яка краса!», єноти оперативно розкриють кігтями ваші пакети. Їжу вони відчувають на досить великій відстані, так що пам’ятайте про це. Годувати їх з рук небезпечно, у всякому разі про це попереджають плакати. Але як встояти, коли до тебе прямо під ноги, мов кошенята, лізуть чарівні малюки зі смугастими хвостиками? Чим далі ви будете йти, тим гарнішими бу‑ дуть види та водоспади. А коли ви пройде‑ те по мосту на край водоспаду Санта‑Марія, опинитеся в самому епіцентрі ревучого дива. Панорама водоспадів — 360 градусів, кругом веселки, мільярди бризок і захвату. Перед вами той самий зривистий у безодню океан! Це знаме‑ нита Глотка Диявола — вона не просто вражає, вона лякає своєю міццю та величчю. В індіанців гуарані є легенда про те, що молоду індіанку Найпур покохав бог лісу, але вона любила про‑ стого воїна Корбу. Одного разу вони вирішили втекти на каное, але бог про це дізнався і не про‑ бачив їм. Він розколов землю нижче за течією річки, щоб кохані загинули в Глотці Диявола. Підніміться над усією цією красою на верхній оглядовий майданчик, розташований прямо над водоспадами, щоб помилуватися тим, як річка Ігуасу, розливаючись на 4 км, несе свої води і з гуркотом скидає їх до 80‑метрової прірви.

|Мандри|

Таїланд

��

ДОСТУПНА ЕКЗОТИКА ТАЮ Можливості для відпочинку в Таїланді не обмежуються сезонними рамками. ТЕКСТ: ОЛЬГА ГЕМБІК

Древні зображення Будди й мальовничі сучасні храми, бездоганні пляжі з кокосовими пальма‑ ми та найкращі готелі приваблюють відпочи‑ вальників з усього світу. А протяжність країни з півночі на південь і близькість до екватору роблять клімат Таїланду одним із найкомфорт‑ ніших для мандрівки. Залежно від пори року туристам варто замислюватися лише над тим, яку частину країни обрати для пляжного від‑ починку: через різницю погоди у провінціях Таїланду для кожного курорту є свій оптимальний час. Якщо у Самуї йдуть дощі, то можна виру‑ шити до Пхукету, де гарантовано сяє сонце. Відпочивати тут добре протягом цілого року. Втім, високий сезон у Таїланді припадає на період з листопада по березень. Небо у ці дні зазвичай безхмарне, сонце не надто пекуче, опадів майже не буває — що іще треба для туриста? Однак досвідчені мандрівники знають, що зливи тут не цілодобові, а такі дрібниці, як південно‑східний мусон і річна норма опадів, не лякають. Проте під час невисокого сезону дощів і спеки у Таїланді можна добре відпочити, зекономивши гроші. Збираючись до цієї країни, у плануванні по‑ дорожі ліпше довіритися спеціалісту турис‑ тичної агенції. Варто вивчити інформацію про регіони, щоб визначитися із місцем дис‑ локації залежно від власних уподобань. Адептам неквапливого пляжного відпочин‑ ку та запаморочливих екзотичних фотосесій до душі Пхукет, Пхі‑Пхі, Крабі, Самет, Самуї. Розраховувати на комфортний відпочинок

із дітьми та хороший вибір готелів із відповід‑ ною інфраструктурою варто, вирушаючи на Чанг або в Хуа-Хін. Любителі дайвінгу, активного відпочинку та спорту планують відвідати остро‑ ви з неповторним підводним світом і великою кількістю навчальних дайвінг‑центрів: Ланта, Тао, Пхукет, Сіміланські острови. Провінція Крабі, крім дайвінгу та підводного полювання, відома ще й унікальними скелями та карколомними марш‑ рутами для сходження. Курси скелелазіння тут розраховані як на новачків, так і на професіоналів, а досвідчені інструктори забезпечать цікаве під‑ корення вершин. Відвідини древніх буддистських храмів, поїздки на крокодилячі ферми та катання на слонах — цієї екзотики достатньо у кожному регіоні. Країна вічного літа ілюмінації не вимикає.

В ТАЇЛАНДІ БЕЗЛІЧ КОМФОРТНИХ ГОТЕЛІВ

Запитуйте тури в TUI Турагенціях вашого міста або шукайте на сайті www.tui.ua

Цілодобовий центр підтримки туристів 0 800 500 394* *Дзвінки в межах України безкоштовні.

МАНДРИ НА БУДЬ-ЯКИЙ СМАК

КРАЇНА ЛІТА ІЛЮМІНАЦІЇ НЕ ВИМИКАЄ

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

|мандрівка|

відень

��

АВСТРІЯ І ПИВО Марія Фомичева, тревел‑блогер, автор проекту Ich bin Maria щодо подорожей Австрією та Німеччиною — про найкращі пивні Відня. ТТЕКСТ: ОКСАНА ПАВЛЮКОВА

Австрію недарма називають країною пива. На душу населення тут припадає в середньому 108 л пива на рік — більше тільки у чехів та німців. А ось за кількістю пивоварень на людину Австрія посідає перше місце в ЄС! Не дивно — пивоварінню тут століттями сприяли великі запаси чистої м’якої води та кліматичні умови для вирощування хмелю й ячменю. Вікові традиції ви‑ робництва пива та його споживання є невід’ємною частиною багатої австрійської культури. Як же ви‑ брати з усього різноманіття сортів і закладів, щоб гарантовано отримати найприємніші враження від місця та напою, якщо в одному лише Відні не злічити пивних? Ми запитали про це тревел‑бло‑ гера Марію Фомичеву. Ось що вона порадила. СПОЧАТКУ ПРО БРЕНДИ Найвідомішою пивоварнею у Відні є Ottakringer. Наразі це найбільший пивний виробник, який випускає велику кількість сортів пива, вклю‑ чаючи великодній і різдвяний сорт Bockbier. У віденських ресторанах можна зустріти

січень–лютий / 2016

легке пиво Radler (усього 2,7%) — суміш сортів пива Helles зі спеціально виготовленим ли‑ монадом у співвідношенні один до одного. Пивоварня Gösser — за місцевими легенда‑ ми, це пиво дуже любив Наполеон Бонапарт. Найвідоміші сорти: Märzen, Gösser Gold і Gösser Spezial. У 1858 році банкір із Відня Франц Шауп купив маленький пивний завод і назвав його на честь села, в якому той роз‑ ташовувався, — Zipfer. У наш час пивоварня спеціалізується на пиві преміум‑класу, яке має особливий смак завдяки спеціальним філь‑ трам і традиційним старовинним рецептам. Пивоварня Eggenberg була відома ще у XIII столітті, і донині вона виробляє де‑ сяток таких популярних сортів пива, як Pils, Lager, Bock і Spezial, а також найміц‑ ніше в Австрії пиво Urbock 23 (9,6%). Пиво під австрійським брендом Kaiser колись поставляли до імператорського двору. Пивоварня була заснована ще в 1475 році в Зальцбурзі. У наш час пиво, створене з використанням води з чистих альпійських річок, доступно всім бажаючим. Зальцбурзька компанія Stiegl варить пиво з 1492 року. Це один з найулюбленіших пивних брендів Австрії, який і донині збе‑ ріг старовинні традиції пивоваріння. ШІСТЬ КРАЩИХ ПИВНИХ ВІДНЯ Fischer Brаu — пивний ресторан і пивоварня. Крім багатого вибору пива, тут запропонують ще й смачну австрійську кухню. У вихідні часто від‑ буваються джазові концерти. Середня ціна 0,5 л келиха пива — 3,8 євро. Адреса: Billrothstrasse, 17. Gosser Bierklinik — дуже відомий паб у центрі Відня. Оформлений у традиційному австрій‑ ському стилі, ресторан пропонує великий вибір м’ясних страв до пива, у тому числі віденські шніцелі й гуляші. Середня ціна 0,5 л кели‑ ха пива — 3,8 євро. Адреса: Steindlgasse, 4. Plutzer Brau — старовинний віден‑ ський паб. Ресторан відомий своєю весе‑ лою атмосферою. Середня ціна 0,5 л келиха пива — 3,8 євро. Адреса: Schrankgasse, 2. Salm Brau — бар, знаменитий своїм смач‑ ним пивом і величезними порціями м’яс‑ них страв. Відвідувачі можуть подивитися на процес пивоваріння через спеціальну скляну стіну. Середня ціна 0,5 л келиха пива — 3,8 євро. Адреса: Rennweg, 8. «1516» — чудовий паб із власною пивовар‑ нею, веселою атмосферою та смачною їжею. Середня ціна 0,5 л келиха пива — 3,7 євро. Адреса: Schwarzenbergstraße, 2. 7 Stern Bräu — пивний ресторан, який пропонує широкий вибір сортів пива, у тому числі особли‑ ве копчене пиво, а також меню з традиційними австрійськими стравами. Середня ціна 0,5 л кели‑ ха пива — 3,7 євро. Адреса: Siebensterngasse, 19.

|напої|

коктейлі

��

ГРОГ За однією з найбільш переконливих версій, цей напій наз‑ ваний на честь його творця — Едварда Вернона, або Старого Грога, віце‑адмірала британського флоту. Саме він запропону‑ вав із метою економії та встановлення порядку в розхитаних рядах моряків давати їм ром, розведений гарячою водою. Щоб поліпшити смак, Вернон розпорядився додавати до напою цукор і часточку лимона. З часом до напою стали додавати прянощі. Було це в далекому XVIII столітті, але й зараз грог залишається одним з найпопулярніших зимових коктейлів. За деякими рецептами в нього також додають молоко і мед.

ГАРЯЧА ПРОПОЗИЦІЯ Келих зігріваючого ароматного напою — найкраща відповідь зимовому холоду. Який коктейль обрати? Пропонуємо вісім вдалих варіантів. ТТЕКСТ: ОКСАНА ПАВЛЮКОВА

БІЛЯ ПІДНІЖЖЯ МАЛЬОВНИЧИХ СПУСКІВ ЛИЖНОГО КУРОРТУ АБО НА ПОСРІБЛЕНИХ ІНЕЄМ ТРОТУАРАХ МЕГАПОЛІСУ — ЗИМІ ОДНАКОВО, ДЕ ОБДАТИ ВАС СВОЄЮ КРИЖАНОЮ ВЕЛИЧЧЮ. НА ЩАСТЯ, Є РОЗСЛАБЛЮЮЧІЙ І ЗІГРІВАЮЧИЙ ПОРЯТУНОК, НАБАГАТО ДІЄВІШИЙ, НІЖ ЧАЙ АБО КАВА. ГАРЯЧІ АЛКОГОЛЬНІ КОКТЕЙЛІ ДЛЯ ЦЬОГО І БУЛИ СТВОРЕНІ — НЕ ЛИШЕ ЗІГРІТИ, А Й ПІДНЯТИ ГРАДУС НАСТРОЮ. І СПРАВА НАВІТЬ НЕ В АЛКОГОЛІ — ЙОГО КІЛЬКІСТЬ НЕВЕЛИКА, АЛЕ САМЕ ВІН СТАЄ ІДЕАЛЬНИМ ТЛОМ, НА ЯКОМУ РОЗКРИВАЮТЬСЯ ВСІ НЮАНСИ АРОМАТІВ СПЕЦІЙ І ФРУКТІВ ТА ЇХНІХ КОЛОРИТНИХ ПОЄДНАНЬ.

січень–лютий / 2016

ЯБЛУЧНИЙ КОКТЕЙЛЬ ІЗ КАЛЬВАДОСОМ З настанням холодів на батьківщині кальвадосу, в Нормандії, готують зігріваючий коктейль. Зрозуміло, що тут, як ніде інде, розуміються на цьому напої. За класичним рецептом, до кальвадосу додають яблучний сік та імбир. Досить силь‑ но нагрівають і подають у прозорому келиху. Ароматний і зігріваючий, цей коктейль є ще й дуже корисним.

ГЛІНТВЕЙН Червоне або біле вино, підсолоджене та підігріте з прянощами, почали готувати в Європі ще у Середньовіччі. У всіх ресторанах, кафе та на‑ віть на вуличних лотках різд‑ вяних ярмарків Європи вам неодмінно запропонують зігрі‑ тися глінтвейном. Звичайно, не без особливих тради‑ цій — наприклад, у Німеччині прийнято додавати у вино трохи рому та сиропу агави, в Англії — мед, сироп шипши‑ ни та джин. У Франції можна спробувати Vin chaud — піді‑ гріте вино, своєрідний варіант глінтвейну, варіант для гурма‑ нів. Традиційні компоненти глінтвейну — кориця, гвозди‑ ка, імбир, яблука та цитрусові в даному випадку вважаються неприйнятними. Як можна?! Адже вони переб’ють благо‑ родний смак напою! Проте на півдні Франції вельми спокійно додають до напою апельсини — і з задоволенням насолоджуються збагаченим ароматом. У скандинавських країнах подібний глінтвейну напій називається «гльог» — він дещо солодший завдяки до‑ даванню родзинок. Традиційні спеції обов’язкові, також віта‑ ється мигдаль. А у Швеції ще додають горілку та кардамон. Гльог чудово зігріває, а ще до‑ повнює зимові затишні імбир‑ ні пряники та мандарини.

��

КАВА ПО‑ІРЛАНДСЬКИ

КОКТЕЙЛЬ «СТАРИЙ ТОМ»

За однією з версій, бармен ірландського міжнародного аеропорту Шеннон Джозеф Шерідан вирішив додати віскі до кави, щоб допомогти зігрітися замерзлим амери‑ канцям. Назвав він цей напій «кава по‑ірландськи». Це було більше 100 років тому, але й досі коктейль залишається класикою завдяки незвичай‑ ному і контрастному поєднан‑ ню міцного віскі, обпалюючої чорної кави та прохолодних збитих вершків. Напій од‑ ночасно і бадьорить, і зігрі‑ ває — саме те, що потрібно холодним зимовим днем.

Прихильникам віскі також є чим зігрітися. Коктейль «Старий Том» із яскраво ви‑ раженим смаком віскі, зда‑ ється, був створений для них. Він завжди припадав до душі консервативним англійцям, можливо, нагадуючи манірну атмосферу статусних клубів, де ведуться серйозні розмо‑ ви та димлять дорогі сигари. Коктейль готують, додаючи до віскі гарячу воду, мед і трохи лимонного соку. Або ж у воді кип’ятять гвоздику і палич‑ ку кориці, а потім додають мед, віскі та лимонний сік.

ПИВНИЙ ПУНШ Звучить не дуже звично, а між тим у Східній та Центральній Європі набагато поширеніші гаря‑ чі коктейлі на основі пива, чаю та горілки, ніж глінтвейн чи грог. Він не тільки зігріває, він ще чудово знімає симптоми застуди. Рецепт досить оригінальний: збите молоко з яйцями підігріва‑ ють, додають цукор і пиво, сік половини лимона та тертий мускатний горіх. П’ють дуже гарячим.

ПУНШ ГАРЯЧИЙ ЯБЛУЧНИЙ СИДР Цей коктейль родом з Англії, де його традиційно пили напередодні Дня Всіх Святих і на Різдво. Пізніше він став дуже популярний і у Новому Світі, де його п’ють на Геловін, День подяки і, за англій‑ ською традицією, на Різдво. Готується коктейль на основі міцного гарячого яблучного сидру з додаванням гвоздики, кориці, меду та шматочків яблук. В англійській версії додають кальвадос або бренді.

Пунш з’явився у стародавній Індії, де його готували, змішую‑ чи п’ять основних інгредієнтів: ром, вино, цукор, фруктовий сік і прянощі. Звідси й назва: «пунш» у перекладі з санскриту означає «п’ять». Наприкінці XVI століття англійські ко‑ лонізатори привезли рецепт до Європи. Наразі існує безліч варіантів приготу‑ вання пуншу. Наприклад, у Німеччині пунш — це суміш фруктових соків із додаван‑ ням спецій, а також вина або лікеру. У всіх варіантах рецептів неодмінно присутні фрукти. Зазвичай це яблука, апельсини, лимони, груші.

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

|арт‑подорож |

манхеттен

��

ПОДАРУНОК ДЖУСА Палац українців на Манхеттені та нові перспективи у ньому. ТТЕКСТ: МАКСИМ ТА ЮЛІЯ ВОЛОШИНИ, ВЛАСНИКИ ГАЛЕРЕЇ «МИСТЕЦЬКА ЗБІРКА»

Нью‑Йорк. П’ята авеню. Миля мільйонерів або Музейна миля. Навпроти Метрополітен‑музею — маєток Fletcher‑Sinclair Mansion, який входить до десятка найкрасивіших пам’яток міста. Це розкіш‑ ний будинок ХІХ століття у стилі французького Ренесансу з домішками готики. Далі — фантас‑ тика: на вході до будинку поряд з американським прапором висить український. Підійшовши ближ‑ че, можна прочитати надпис на золотій табличці: Ukrainian Institute of America (Український інсти‑ тут Америки). У вишуканих інтер’єрах будин‑ ку — українське мистецтво: класика і соцреалізм. Чотири роки тому, вперше дізнавшись про інститут, ми були вражені цим укра‑ їнським островом культури у самому сер‑ ці Манхеттена. Маючи купу питань, ми

січень–лютий / 2016

детально дослідили історію інституту та його засновника. Вона дійсно неймовірна. МАЄТОК На зламі ХІХ–ХХ століть в Америці з’явилася ціла плеяда мільярдерів‑промисловців: Ендрю Карнегі, Джон Рокфеллер, Корнеліус Вандербільт та інші монополісти. Ці так звані барони‑розбійники дуже швидко сколотили свій капітал та не соромилися його демонструвати, будуючи розкішні маєтки. Так, у 1890 році Вільям Кіссам Вандербільт через примху дружини Альви збудував білий замок у французькому стилі на П’ятій авеню. Цей знаменитий «маленький палац», спроекто‑ ваний модним архітектором Річардом Морісом Хантом, став першим замком Нового Світу,

��

призначеним на роль житлового будинку. Замок дозволив Альві та Вільяму Кіссаму потрапити до вищих кіл Нью‑Йорка і визначив характер усього подальшого розвитку П’ятої авеню. У свою чергу банкір, брокер і залізничний інвестор Ісаак Дадлі Флетчер, позаздривши Вандербільтам, вирішив, що і в нього має бути родове гніздо у тому самому районі. 1897 року майбутній піонер хмарочосів Чарльз Пірпонт збудував для нього особняк у стилі французько‑ го Ренесансу на розі 79‑ї стріт і П’ятої авеню. Флетчер дуже пишався своїм будинком. Він навіть замовив Жану‑Франсуа Раффаеллі «портрет» свого маленького палацу. У 1917 році Флетчер передав особняк і велику колекцію витворів мистецтва вар‑ тістю $2 млн Метрополітен‑музею. Вже тоді серед американської буржуазії було модним допомагати мистецтву, таким чи‑ ном лишаючи благородний слід в історії. Через три роки Метрополітен продав маєток нафтовому магнату барону Гарі Сінклеру і ство‑ рив фонд імені Флетчера. Сінклер прожив у домі 10 років. У 1930-му він продав будинок відлюд‑ нику‑аристократу Августу Горну Стайвесанту. Після його смерті в 1953 році особняк придбав виходець з України Вільям Джус. Звідки у просто‑ го хлопця із сільської сім’ї на Галичині з’явилися статки, щоб купити палац у центрі Манхеттена? ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО ГЕНРІ ФОРДА Американський промисловець українсько‑ го походження Володимир Джус народився

МИХАЙЛО ДЕЯК ІЗ СЕРІЇ «ЕМОЦІЇ БРАТІВ КЛИЧКІВ» ГАННА ВАЛІЄВА «ХВИЛЯ»

1895 року в селі Черніхівці на Галичині — тоді ці землі були частиною Австро‑Угорської імперії. 18‑річний Володимир, виходець із сім’ї фер‑ мерів, у 1913 році, маючи лише $25 у кишені, емігрував до Америки. Тут він оселився у штаті Нью‑Джерсі у старшої сестри, яка переїхала до Штатів за рік до нього. Парубок влаштувався на роботу охоронцем у ресторані, працював за копійки. Вчив англійську у вечірній школі. Згодом він пішов працювати токарем на завод безпечних бритв, де вперше проявив інженерний талант, вдосконаливши конструкції на вироб‑ ництві. Вже у 1918 році Вільям (так його стали називати у Штатах) отримав свій перший патент щодо покращення операцій на токарному вер‑ статі. У нього не було інженерної освіти, та він мав неймовірний хист! Далі, змінивши ще кілька місць роботи, Джус відкрив власний гараж. Тут він займався улюбленою справою — авто‑ мобілями, ремонтуючи їх зранку до вечора.

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

|арт‑подорож |

манхеттен

��

Незабаром Вільям отримав патент на вентиля‑ тор для автомобільного радіатора. Фактично це був перший механізм повітряного охолодження для авто. Після цього він спроектував першу автомобільну решітку для захисту радіатора від каменів. Не розуміючись на тонкощах ведення бізнесу, Вільям так і не зміг на ньому заробити. За часів Великої депресії Джус був змушений закрити свій гараж. Він пішов працювати меха‑ ніком у American Airplane and Engine Company. Це стало доленосним поворотом для таланови‑ того винахідника Вільяма Джуса. То був рево‑ люційний час, коли замість дерев’яних літаків починали з’являтись залізні. Вільям побачив, що літаки в польоті піддаються швидкій руйна‑ ції, і почав шукати спосіб, як цьому запобігти. Джус винайшов концептуально нову гайку, яка не розкручується ні під дією повітряних потоків, ні від турбулентних перевантажень. Спочатку він випробував свій винахід у домашніх умовах. Нове кріплення виявилося надійним і безвідмов‑ ним. Врешті‑решт революційний винахід Джуса здешевив літакобудування на мільярди доларів. Зі своїм винаходом Вільям пішов до керів‑ ництва підприємства. Проте власники ком‑ панії поставили йому ультиматум: або він продає їм винахід, або вони його звільняють. Джус обрав звільнення і почав тяжкий шлях відстоювання власних прав у суді, який вреш‑ ті виграв. Він повернувся до свого гаражу, на аукціонах скуповував дешеве обладнання у ком‑ панії, де працював механіком (на той час компанія вже встигла розоритися). І 1932 року заснував невеличкий сімейний бізнес — компанію Dzus, що вробляла кріплення для літаків за власним

січень–лютий / 2016

ОЛЕГ ТІСТОЛ «ПЕРСПЕКТИВА» РОМАН МІНІН «РЯТУВАЛЬНИКИ» ТЕТЯНА МАЛИНОВСЬКА «ЛЕГКА ГРА ІІ»

патентом. У 1933‑му Джус вже збудував фа‑ брику, а невдовзі вийшов на експортний ринок, відкривши виробничі потужності у Франції та Великобританії. Так Вільям створив сотні робочих місць, наймаючи до себе, перш за все, українців. У 1939 році Джус отримав замовлення на виготовлення своїх фірмових замків для 50 000 лі‑ таків. Його замки‑блискавки підтвердили свою якість у боях. А після перемоги джус‑замок став

��

незамінний для трамваїв і машин. Так збулась американська мрія українця‑винахідника. У 1948‑му за ініціативи Джуса був зареєстрова‑ ний Український інститут Америки, який спочатку розмістився у Західному Ісліпі. Метою нової орга‑ нізації було поширення української культури, під‑ тримка діаспори, надання можливостей для освіти молодим вченим. А у 1955 році Джус купив леген‑ дарний будинок‑палац Fletcher‑Sinclair Mansion, який став постійною площадкою інституту. І в наш час Український інститут Америки працює, втілюючи мрії засновника. В ньому регулярно проходять вистави, музичні та літера‑ турні заходи у вихідні дні, семінари, симпозіуми та конференції, виставки та демонстрації фільмів. ПЕРСПЕКТИВА Рік тому ми відвідали цей інститут особисто. Це знайомство надихнуло нас на створення власного проекту, який сприяв би інтеграції української

МИКОЛА МАЦЕНКО ІЗ СЕРІЇ «НЕОФОЛК»

АРТЕМ ВОЛОКІТІН IRREVERSIBLE BEAUTY 5

культури у світовий контекст. Саме тоді з’я‑ вилась ідея відкрити в Українському інституті Америки масштабну виставку сучасного україн‑ ського мистецтва — найпрогресивніші вітчиз‑ няні художники в старовинних залах на П’ятій авеню. Весь цей час ми вели переговори стосовно організації проекту. І нарешті у грудні 2015‑го наша мрія здійснилась. Цілий місяць у маєтку Fletcher‑Sinclair Mansion тривала виставка New Perspectives: 8 Contemporary Artist from Ukraine. У проекті сучасне українське мистецтво пред‑ ставлене як унікальний феномен. Художники

яскравою та емоційною мовою образів транслюва‑ ли глядачу головні українські цінності й архетипи. Автори піднімають питання національної іден‑ тичності. Поєднання старовинного історичного маєтку та сміливого і принципового contemporary art покликані надихнути глядача по‑новому поглянути на історію та уявити нові перспективи. Серед учасників проекту — такі чудо‑ ві українські художники, як Михайло Деяк, Ганна Валієва, Артем Волокітін, Тетяна Малиновська, Микола Маценко, Степан Рябченко, Олег Тістол та Роман Мінін.

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

|реклама|

CROCS

��

КУЛЬТОВІ CROCS Їх носять біг-боси і школярі початкових класів, домогосподарки та мільйонери.

КУЛЬТОВІ CROCS ЦЕ ВЗУТТЯ ОБОЖНЮЮТЬ ЗІРКИ ТА ЗНАМЕНИТОСТІ

Вигадані та створені у 2002 році як тради‑ ційні сабо для яхтсменів, американські Crocs нині перетворилися на культове взуття су‑ часних, впевнених людей по всьому світу. Коли компанія Crocs вперше презентувала на ринку повністю литі сабо, вони вирізняли‑ ся незвичною формою і текстурою. За 15 років

січень–лютий / 2016

у асортименті компанії з’явилися ще й литі чоботи, туфлі «лодочки», кросівки, зимове взуття, взуття на підборах та на танкетці, в’єтнамки, босоніжки, взуття з текстильними та шкіряними вставками. Закордонні зірки і знаменитості, такі як актори Роберт Де Ніро, Джек Ніколсон, Ентоні Хопкінс, Джейсон Стетхем, співак Іггі Поп, у повсякден‑ ному житті теж не розлучаються із кроксами. Різнокольорові Crocs носять діти Анджеліни Джолі й Бреда Пітта. Нещодавно папараці сфото‑ графували сині кроксики на ніжках найменшого принца Уельського —дворічного Джорджа. Для виготовлення взуття Crocs використо‑ вується запатентований спеціальний унікаль‑ ний пінний матеріал Croslite. Через неймовірну легкість і м’якість матеріалу ноги не стомлю‑ ються й не набрякають. Вага жіночих класичних Crocs 37‑го розміру становить лише 200 г! Ще одна важлива особливість матеріалу Croslite полягає у тому, що він підлаштовується під форму стопи, таким чином забезпечуючи найкращу зруч‑ ність для людей із різними особливостями побу‑ дови стопи. Інноваційний матеріал ColorLite — це нове покоління матеріалу Croslite. М’який, наче шкі‑ ра, і легкий, як хмаринка. Його вдало застосовують у виробництві осінніх та зимових моделей Crocs. Виробники Crocs обіцяють, що у їхньому взутті ми почуватимемося природно і не‑ вимушено, тепло і затишно. І ось уже понад 15 років незмінно дотримуються обіцянки.

|стиль|

подарунки

��

ЗИМОВІ СЮРПРИЗИ Зимові місяці запам’ятовуються нам не лише святами, новорічними подорожами та сезонними розпродажами. Це ще й ідеальний час для придбання подарунків близьким і коханим. Спеціально для тих, хто прагне за допомогою презенту розказати про свої почуття, пропонуємо наймодніші та найяскравіші подарунки сезону. ТТЕКСТ: ЮЛІЯ МОНАКОВА

ДЛЯ НЬОГО Чоловіки перш за все цінують функціональність і якість. Але ж презент має бути ще й стильним, під‑ креслювати індивідуальність. Італійські дизайнери Доменіко Дольче та Стефано Габбана передбачали цю ситуацію і створили цілу аксесуарну колекцію, в якій є безліч приголомшливих подарунків. Їх зможуть оцінити не тільки модники, а й практичні особи. Брендовані чохли для смартфонів, комп‑ лекти брелоків, запонок, краваток і метеликів від Dolce & Gabbana — чудове рішення для стиль‑ ного чоловіка. Колекція аксесуарів Famiglia — це шедевр із намальованою художником мультиплі‑ каційною італійською сім’єю. Неможливо втри‑ матися від розчулення, дивлячись на сумку або несесер, із яких суворо дивиться батько сімейства з розкішними вусами, стоячи в оточенні своїх дітей. Ще одне оригінальне рішення: замість звичайного парфуму підберіть аромат із cерії car parfum від флорентійського бренду Dr. Vranjes. Вони виготовлені на основі натуральних ефірних олій і створюють вишукану атмосферу в салоні автомобіля. У бренда є лінійка домашніх ароматів, наприклад, із запахом кальвадосу. Цінність часу, проведеного разом, можна продемонструвати, подарувавши набір зі стильним годинником від Massimo Dutti, а теплоту відносин — презентував‑ ши знаковий светр від Lacoste або теплі шкіряні рукавички від Armani Collezioni. І, звичайно, головне — у кожен подарунок вкласти свою позитивну енергетику та найніжніші почуття!

січень–лютий / 2016

|стиль|

подарунки

��

ВИБИРАЮЧИ ПОДАРУНОК ДЛЯ ЖІНКИ, БІЛЬШІСТЬ ЧОЛОВІКІВ БОЯТЬСЯ КУПУВАТИ РЕЧІ, ЯКІ ЖІНКА МОЖЕ ПРИДБАТИ СОБІ САМА. ТОМУ ЧОЛОВІКИ НЕ ТАК ЧАСТО ГОТОВІ ПРЕЗЕНТУВАТИ ПАРУ ВЗУТТЯ АБО СУКНЮ. ДАРМА.

ГАРНО ОФОРМЛЕНІ БРОВИ ПРИДАЮТЬ ЖІНЦІ ОСОБЛИВУ ПРИВАБЛИВІСТЬ, КРАСУ, СЕКСУАЛЬНІСТЬ І МОЛОДІСТЬ. СЛІД ТАКОЖ ПАМ’ЯТАТИ ПРО ЩЕ ОДНУ ВАЖЛИВУ ФУНКЦІЮ БРІВ — ЯК ЗАСОБУ ІДЕНТИФІКАЦІЇ. БРОВИ ДЕМОНСТРУЮТЬ ПОЧУТТЯ, ЕМОЦІЇ, НАСТРІЙ, ДОПОМАГАЮТЬ ВИЗНАЧИТИ ХАРАКТЕР, ТЕМПЕРАМЕНТ ТА НАВІТЬ ТИП ОСОБИСТОСТІ. КОЛЕКЦІЯ ЗАСОБІВ ДЛЯ БРІВ ВІД Л’ЭТУАЛЬ SÉLECTION — ID‑НАБІР IDЕАЛЬНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ.

січень–лютий / 2016

ДЛЯ НЕЇ «Туфлі — понад усе. Туфель на високих підборах забагато не буває. Високі підбори — річ всесиль‑ на. Вони можуть підняти вам настрій, випрямити поставу та перетворити нудний наряд на приголо‑ мшливий. До того ж і ноги виглядатимуть краще. Ось чому я з величезною повагою ставлюся до взуття і саме з нього найчастіше починаю пла‑ нувати свій наряд», — розповідає знаменитий стиліст і автор книг Ніна Гарсія. Ми радимо звернути увагу чоловіків на модель, яка воістину є незамінною в жіночому гардеробі, — «лодоч‑ ки». Щоб підкреслити урочистість подарунка, зверніть увагу на колір цього року — вогняний червоний (або ж його відтінки та півтони). З урахуванням вибору яскравого кольору висоту підборів краще обирати універсальну та без‑ печну — до 10 см. Саме таку пару можна знайти в сезонній колекції Carlo Pazolini або Casadei. Чудовим подарунком взимку стане ефектне яскраве пальто гарного червоного відтінку від па‑ ризького бренду Cacharel або неймовірні хутряні вироби від українського дизайнерського бренду Blood & Honey. Засновниця марки Blood & Honey мистецтвознавець Лідія Пфайфер уже підкорила українських та європейських модниць своїми шар‑ фами та пальто з хутра яскравих забарвлень. Нова колекція бренду також вдало збіглася зі світовим трендом: кольорове хутро сьогодні — must have. Радимо для розкішного подарунка розглянути виріб із хутра кролика‑рекса, песця, норки, мутона або каракульчі, які, до речі, будуть запакова‑ ні у не менш шикарні круглі ретро‑коробки. Оскільки 2016‑й — це рік Вогненної Мавпи, то аксесуари полум’яних відтінків стануть чудо‑ вим презентом: прикраси від Dolce & Gabbana, нижня білизна з колекції французького брен‑ ду Passionata або мереживні шедеври від іта‑ лійської марки Yamamay. Мерехтливі клатчі, як у колекції Jimmy Choo, туфлі із розсипом страз, як у Kandee, — варіантів багато.

|спорт|

сквош

��

BARAKAT SQUASH TOURNAMENTS Сквош в Україні почав розвиватися відносно недавно, його досі сприймають як новий вид спорту. Втім, у деяких країнах ця гра популяр‑ на протягом століть. Він зародився в Англії у XIX столітті. Зараз у сквош грають у більш ніж 175 країнах, близько 20 мільйонів людей. Для більшості гравців сквош — це азартна гра, яка допомагає тримати себе в чудовій фізичній формі. 2015 рік став роком активізації сквошу в Україні. Стартували серії дитячих, юні‑ орських і дорослих турнірів Barakat Squash Tournaments. Основна мета заходів — попу‑ ляризація й розвиток сквошу та здорового способу життя в Україні. У п’яти дорослих турнірах, проведених у 2015 році, взяли участь близько 300 гравців. котрі боролися за голов‑ ний приз — поїздку до Стамбула на три дні. Сквош — чудовий спосіб проведення часу. А турніри зі сквошу дозволяють не лише перевірити свій реальний рівень під‑ готовки та поборотися за призи, а й гарно провести час у компанії однодумців, зав’я‑ зати нові дружні та ділові контакти. Розвиток дитячого сквошу в Україні — го‑ ловна місія організаторів, адже в тій же Англії вважається поганим тоном не вміти грати в цю гру як серед дорослих, так і серед дітей. А щоб стати професійним спортсменом, у сквош можна починати тренуватися вже з чоти‑ рьох років. «Ми підтримуємо дитячий сквош. Якщо на перший турнір на початку 2015 року

січень–лютий / 2016

Сквош в Україні з кожним роком набуває все більшої популярності як серед дорослих, так і серед дітей

OMAR ABDELMEGUID 35 РАКЕТКА СВІТУ — СПЕЦІАЛЬНИЙ ГІСТЬ ЗАКЛЮЧНОГО ЕТАПУ ТУРНІРУ

було заявлено 28 дітей, то на другий — вже 47. Тобто кількість бажаючих збільшила‑ ся вдвічі, а це хороший знак», — розповідає організатор турнірів Barakat Squash. Також було проведено два турніри для дітей безкоштовно — це найбільші турні‑ ри в Україні, та організатори запевняють, що це лише початок. Вже з 2016 року пла‑ нується провести ще два дитячих турніри й збільшити кількість учасників до 80. Зараз ведуться переговори з Європейською феде‑ рацією сквошу щодо проведення міжнарод‑ ного турніру з дитячого сквошу в Україні. «2016 року ми запускаємо Академію дитя‑ чого сквошу в Україні. Будемо відбирати дітей зі шкіл і безкоштовно навчати, тренувати та готувати їх на міжнародні турніри», — діляться планами організатори турнірів Barakat Squash. Чому так важливо розвивати не тільки дорос‑ лий, а й дитячий сквош? У майбутньому це доз‑ волить популяризувати цей вид спорту в Україні. Все більше спортивних експертів прогнозують, що поєдинки на сквош-корті незабаром стануть невід’ємною частиною всесвітніх олімпіад. А це означає, що перед українцями, які професійно навчатимуться сквошу, відкриваються великі перспективи заявити про себе на весь світ. Спорт — це молодість, краса та здоров’я. Приходьте пограти у сквош. Спробувавши один раз, ви вже не зможете залишитися байдужими до цього цікавого виду спорту.

ПРИЗОВИЙ СПОНСОР

С К В О Ш www.fb.com/BarakatSquashTour

www.barakat‑squash.com.ua

Найбільш затребуваними гравцями за походженням є англійці, єгиптяни, французи, малайзійці. Саме вони допомагають сквош стати всесвітньо відомим

Це чудове кардіотренування

І РАЇН 5 В УК ТЬСЯ 6 Є В У І Т ІЧ НАЛ Ш-КОР О В К С

Сквош придумали піддані Harrow School у 1830‑х роках, це вже потім сквош отримав статус міжнародної гри

У більшості своїй гравці мають вищу освіту — 98%, близько 57% мають вчений ступінь

Головний приз турниру Barakat Squash Tour 2016 — поїздка до Йорданії на двох на три дні

З приводу співробітництва та участі пишіть на office@barakat‑squash.com.ua

КАЛЕНДАР ТУРНІРІВ НА 2016 РІК 30.01 Barakat Squash Champions League

19.03 Barakat Squash Tour 2016 1‑й етап

22.04 Oliver Dnepr Champions Cup

28.05 Barakat Squash Tour 2016 2‑й етап

29.05 Barakat Squash Junior Open 2016 3‑й турнір

10.09 Barakat Squash Tour 2016 3‑й етап

30.09 Oliver Kharkov Champions Cup

29.10 Barakat Squash Tour 2016 4‑й етап

11.11 Barakat Squash Team Battle

03.12 Barakat Squash Tour 2016 5‑й етап

04.12 Barakat Squash Junior Open 2016 4‑й турнір

|стиль| ��

ВИСОКИЙ СЕЗОН Як стильно виглядати на сніговій гірці? Корисні поради стиліста Марії Піон Снігові схили — це майже як червона до‑ ріжка в Каннах, тільки покриття не черво‑ ного кольору, а білого. Але виглядати на фоні снігу можна не менш ефектно, ніж на знаменитому Каннському фестивалі. Стиліст‑іміджмейкер, експерт у сфері self‑branding Марія Піон підкаже, як на зимо‑ вому курорті виглядати стильно та модно. Збираєтеся взимку в гори? Це не привід натягувати на себе все підряд, аби не замерзну‑ ти. Відчувати себе в теплі й при цьому стильно виглядати — можливо. Хоча, якщо спускатися зі сніжних схилів на лижах чи сноуборді, за‑ мерзнути вам навряд чи вдасться. Але для того, щоб відчувати себе комфортно, не забувайте про багатошаровість. Вона зараз у тренді й, окрім цього, так краще зберігається тепло тіла. Вам здається, що лижний комбінезон при‑ ховує всі достоїнства вашої фігури? Зовсім ні. Просто жінці необхідно обирати фасони, які підкреслюють її талію, а чоловікові пасувати‑ муть моделі, що демонструють ширину плечей. Обираючи гірськолижний одяг, не варто економити на екіпіровці. Віддайте перева‑ гу водонепроникним матеріалам у верхньому одязі та не забувайте про термобілизну. Штани необхідно вибирати теплі й просто‑ рі. Зазвичай лижні штани однотонні. Можна їх підбирати під колір куртки, але контраст‑ ні поєднання виглядатимуть цікавіше. Не бійтеся змішувати в гірськолижному образі різні кольори і малюнки — чим яскраві‑ ше, тим краще. Адже головною умовою безпе‑ ки на спусках є наявність яскравого костюма. Саме він дозволить уникнути зіткнення, крім того, ваші друзі завжди зможуть вас знайти. У зимовому образі дуже важливу роль віді‑ грають аксесуари. Головний убір теж повинен бути яскравим. Навіть якщо ваш костюм бі‑ лого кольору, шапка кольору фуксії обов’яз‑ ково зробить вас помітними на гірськолижній трасі. Рукавички можуть бути в тон шапки. Сонячним зимовим днем не обійтися без сонцезахисних окулярів., адже білий сніг, що виблискує мільйонами діамантів, буквально

січень–лютий / 2016

��

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

|стиль| ��

ПАМ’ЯТАЙТЕ ОСНОВНІ МОДНІ ПРАВИЛА ЦІЄЇ ЗИМИ: • У тренді геометричні принти й поєднан‑ ня різних тканин за допомогою апліка‑ ції та вставок незвичайного крою. • Актуальні неонові відтінки, що ви‑ блискують на фоні снігу і виглядають дуже стильно — по‑космічному. • Не одягайтеся однотонно, робіть ак‑ центи. Поєднуйте кольори і не бій‑ теся експериментувати. • Аксесуари мають відрізнятися за ко‑ льором від основного костюма. • Будь‑який кольоротип зовнішності ви‑ глядатиме на фоні снігу набагато яскра‑ віше, тому допустимо використовувати в образі кілька насичених кольорів. • Взуття краще вибирати нейтральних ко‑ льорів, щоб виглядати гармонійно. • А реалізувати свій творчий потенціал можна, обравши оригінальний сноуборд‑ Вибирайте стильне спорядження й виру‑ шайте підкорювати снігові вершини!

січень–лютий / 2016

��

сліпить. Тому цей аксесуар вам дуже знадо‑ биться. Вибирайте моделі футуристичних форм у широкій оправі. Ще краще, якщо ви придбаєте спеціальну сноубордичну маску. Вона захистить очі від попадання снігу, знизить вплив ультрафіолету та поліпшить видимість. Якщо ви відпочиваєте на гірськолижно‑ му курорті з партнером, намагайтеся одя‑ гатися контрастно. У такому випадку ваша пара виглядатиме яскравіше та цікавіше. Сноуборд теж може стати головною фішкою вашого образу. Вибирайте легкий, міцний, зручний у керуванні сноуборд. Але у сучасно‑ му світі такий величезний вибір, що на дизайн складно не звернути увагу. Віддайте перевагу тому дизайну, який підкреслює вашу інди‑ відуальність. Якщо ви музикант, то нехай на сноуборді буде зображена гітара, якщо фут‑ боліст — м’яч, а якщо флорист — квіти. Не так давно найсміливіші лижники та сноубор‑ дисти стали використовувати на сніжних схилах кігурумі. Це флісові комбінезони, які надягають поверх лижного обмундирування. Яскраві кігурумі не лише зберігають костюм лижника у відмінному стані, а й створюють гарний настрій. Окрім того, вони не дадуть загубитися в натовпі й обов’яз‑ ково допоможуть завести нові знайомства. Дякуємо магазинам Kant і KiGU за одяг та аксесуари, надані для зйомки. ФОТОГРАФ: АННА СУВОРОВА MUAH: САЛОН КРАСИ THE GIRLS МОДЕЛІ: МАРІЯ ПІОН ТА АНДРІЙ ПІОНТКОВСЬКИЙ ЛОКАЦІЯ: РЕСТОРАН‑ПАРК «ПРИРОДА»

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

|корисна інформація|

??? МИСТЕЦТВО

��

На станції Київ‑Пасажирський зустріли тримільйонного пасажира швидкісних поїздів 2015 року ків — Київ. Щасливчик отримав цінні подарунки та сертифікат на безкоштовну подорож у вагоні 1‑го класу поїзда «Інтерсіті+». За словами пасажира, квиток він придбав вранці цього ж дня і виру‑ шив до Києва, а зазвичай подорожує поїздом не менше двох разів на місяць та задоволений рівнем якості послуг. «Це дуже зручно: вранці сів до поїзда, дістався до місця, вирішив свої питання, а вве‑ чері є можливість знову сісти до поїзда і повернутися додому — до родини та близьких», — зазначив Дмитро Морозов.

24 грудня 2015 року топ‑менеджмент ПАТ «Укрзалізниця» зустрів цьогорічного тримільйонного пасажира швидкісних поїздів. Ним став мешканець Харкова Дмитро Морозов. Як повідомив в. о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Олек‑ сандр Завгородній, «24 грудня ми перевезли тримільйонного паса‑ жира 2015 року, а з січня 2016-го очікуємо на восьмимільйонно‑ го пасажира, який скористався послугами швидкісних поїздів з моменту запровадження послуги». За словами очільника залізничної галузі, постійне зростання кіль‑ кості пасажирів швидкісних поїздів свідчить про те, що послу‑ ги безперервно вдосконалюються, аби пасажири мали найкращий рівень сервісу. Тримільйонний пасажир 2015 року Дмитро Морозов прибув на залізничний вокзал у швидкісному поїзді №725 сполученням Хар‑

Довідка З початку курсування швидкісних поїздів (травень 2012 року) пере‑ везено 7,6 млн пасажирів, із них 84% пасажирів перевезено в чоти‑ рьох основних напрямках: • у Харківському — 2,6 млн пасажирів; • у Дніпропетровському (до Дніпропетровська, Красноармійська та Запоріжжя) — 1,7 млн пасажирів; • у Донецькому (до Донецька, Костянтинівки) — 1,1 млн пасажирів; • у Львівському (до Львова та Трускавця) — 1 млн пасажирів; • в інших (Кримський, Одеський, Криворізький, Тернопільський напрямки) — 0,7 млн пасажирів. Сьогодні швидкісні поїзди курсують за наступними напрямками: Харківський, Львівський, Донецький, Дніпропетровський, Одесь‑ кий, Тернопільський, Криворізький. Швидкісні маршрути обслуговують 10 електропоїздів виробництва Hyundai Rotem HRCS2 у дев’ятивагонній комплектації; два електро‑ поїзди моделі ЕКр‑1 виробництва ПАТ «КВБЗ» у девятивагонній комплектації; два поїзди в складі по п’ять вагонів на локомотивній тязі виробництва ПАТ «КВБЗ». Прес‑центр ПАТ «Укрзалізниця»

Українська залізнична швидкісна компанія впровадила нову додаткову послугу — включення вартості чаю до вартості квитка на поїзди «Інтерсіті+» та «Інтерсіті» З 1 листопада 2015 року пасажири швид‑ кісних поїздів під час оформлення про‑ їзних документів через квиткову касу та мережу Інтернет мають можливість спла‑ тити вартість чаю. Послуга надається виключно за бажанням пасажира. Оформлення послуги поширюється на вагони 1‑го та 2‑го класу поїздів «Інтерсі‑ ті+» та «Інтерсіті». Зазначену послугу було впроваджено з урахуванням побажань пасажирів піс‑ ля проведення маркетингових досліджень щодо рівня сервісу у швидкісних поїз‑ дах, під час яких пасажири неодноразово висували свої пропозиції стосовно вклю‑ чення вартості чаю до вартості квитка. Одночасно слід зазначити, що вартість чаю становитиме 10 гривень, що є знач‑ но вигіднішим для пасажирів порівняно з його замовленням безпосередньо у ваго‑ ні-буфеті швидкісних поїздів, де його вар‑ тість становитиме 13,50 гривні.

січень–лютий / 2016

Крім того, нагадуємо, що пасажири вагонів 1‑го класу швидкісних поїздів за бажанням під час оформлення проїзно‑ го документа можуть замовити продук‑ товий набір, до складу якого входять: м’ясні вироби, свіжі овочі, хлібобулоч‑ ні вироби, кондитерські вироби, соки, напої або вода мінеральна в асорти‑ менті, а також сформувати його само‑ стійно відповідно до запропонованого асортименту продуктів вагона‑буфета в межах вартості продуктового набору. Українська залізнична швидкісна ком‑ панія постійно працює над розширен‑ ням спектра сервісних послуг із метою забезпечення максимального ком‑ форту під час подорожі швидкісними поїздами. Квитки на швидкісні поїзди доступ‑ ні на порталі бронювання квитків http://booking.uz.gov.ua та в усіх заліз‑ ничних касах.

Шановні пасажири! Усі останні новини Української залізничної швидкісної компанії: акції, бонуси, знижки, нові марш‑ рути та найактуальніший розклад руху швидкісних поїздів «Інтерсі‑ ті+», «Інтерсіті» ви зможете знайти на інтернет-сайті intercity.uz.gov.ua. Завітайте на наш сайт, аби постій‑ но бути в курсі останніх новин та досягнень. Якщо у вас з’явилася необхідність висловити свої зауваження та про‑ позиції — до ваших послуг офіцій‑ на сторінка Української залізнич‑ ної швидкісної компанії у мережі Facebook — www.facebook.com/dpuzshk.

��

ЗАБОРОНЕНО притулятися до дверей. Prohibited to lean adainst the door.

ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ У ПОЇЗДІ

RULES FOR TRANSPORTATION OF PASSENGER

Посадка в поїзд дітей віком до 16 років здійснюється за пред’явленням одного з документів, що посвідчують вік дитини (свідоцтва про народження дитини, нотаріально завіреної копії свідоцтва про народження дитини, паспорта одно‑ го з батьків, у якому є запис про дитину, проїзного документа дитини). Children under 16 years are allowed to travel in passenger trains in case of presence of the original document confirming the child’s age (birth certificate, notarized copies of birth certificate, parent’s passport with a record of a child’s name, child’s travel document).

ЗАБОРОНЕНО розміщення руч‑ ної поклажі у тамбурах вагона та у проході вагона. Prohibited to place the hand luggage in the aisle and the exitway.

Дитину віком до 6 років, якщо вона не займає окремого місця, перевозить дорослий пасажир без придбання окремого проїзного документа. A child aged under 6 years old who does not keep a separate seat, travels with an adult passenger without purchasing an individual ticket.

Пасажиру ЗАБОРОНЕНО вжи‑ вати алкогольні напої. Prohibited to drink the alcohol.

Перевезення дитини віком до 6 років, для якої особа, що її супроводжує, хоче зайняти окреме місце, здійснюється за дитячими проїзними документами. If accompanying person wants a child aged under 6 years old keep a separate seat then children’s travel documents are required.

Пасажиру ЗАБОРОНЕНО пали‑ ти. Поїзди «Інтерсіті+» — про‑ стір, вільний від паління. Smoking is Prohibited. Intercity+ train is smoking free area.

Пасажиру дозволяють безоплатно перевозити ручну поклажу (не більш 36 кг), розміри якої за сумою трьох вимірів не перевищують 200 см. Passengers are allowed to carry free of charge hand luggage (max 36 kg), with total sum of dimensions not exceeding 200 cm. У вагонах 2‑го класу швидкісних поїздів «Інтерсіті+» та «Інтерсіті» кімнат‑ ні тварини не більше двох особин (малі собаки, коти тощо) перевозяться в ящиках, корзинах, клітках або контейнерах із водонепроникним абсор‑ буючим дном (не більше одного місця ручної поклажі), які розміщуються на руках у пасажира або під місцями для сидіння. Наявність оформленого належним чином ветеринарного документа є обов’язковою. Оформлення перевезення здійснюється багажною квитанцією, яку можно придбати в будь-якій квитковій залізничній касі або через мережу Інтернет на офіційному сайті «Укрзалізниці»: www.uz.gov.ua. Перевезення кімнатних тварин у вагонах 1‑го класу швидкісних поїздів «Інтерсіті+» та «Інтерсіті» заборонено. Domestic pets are transported in 2nd class carriages under baggage receipt and veterinary certificate. They must be transported in in boxes, baskets, cages or containers with waterproof absorbent bottom (not exceeding the limits of one hand baggage unit) and placed in the lap or under the passenger seat. Baggage receipts are available for purchase at any railway ticket office or on the official website of the State Railway Administration of Ukraine (Ukrzaliznytsia): www.uz.gov.ua. Transportation of domestic pets in 1st class carriages is prohibited.

Пасажиру ЗАБОРОНЕНО голос‑ но розмовляти по телефону. Loud speaking on cell phone is Prohibited. Відповідно до пункту 37.2 Правил перевезення пасажирів, багажу, ван‑ тажобагажу та пошти залізничним транспор‑ том України, пасажир зобов’язаний займати місце у вагоні згідно з при‑ дбаним проїзним документом. Дотримуйтеся санітарних норм та правил, з повагою ставтеся до пасажирів, які їдуть поруч з вами, та бережіть майно нашої компанії. Лежати на вільних місцях під час поїздки ЗАБОРОНЕНО!

ЗАПИТАННЯ, ЯКІ НАЙЧАСТІШЕ ВИНИКАЮТЬ У ПАСАЖИРІВ Перевезення ручної поклажі Кожний пасажир має право безплатно перевозити з собою у вагоні ручну поклажу вагою до 36 кг на повний, пільговий, дитячий, у тому числі безплат‑ ний проїзний документ, якщо її розмір за сумою трьох вимі‑ рів не перевищує 200 см, а також понад установлену норму руч‑ ної поклажі: портфель, дипломат або дамську сумку, лижі та пали‑ ці до них, вудочки, фотоапарат, відеокамеру та інші дрібні речі. Однак не приймаються до пере‑ везення у будь-якому вагоні апа‑

ратура та інші предмети, розмі‑ ри яких за сумою трьох вимірів перевищують 200 см (Прави‑ ла перевезення пасажирів, бага‑ жу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом Укра‑ їни, затверджені наказом Мініс‑ терства транспорту України від 27.12.2006 р. № 1196 та зареєстро‑ вані у Міністерстві юстиції Украї‑ ни 04.04.2007 р. за № 310/13577). Перелік документів, що посвід‑ чують особу: паспорт грома‑ дянина України, паспорт гро‑ мадянина України для виїзду за

кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екі‑ пажу, посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина Укра‑ їни, посвідчення водія, посвід‑ чення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідчен‑ ня особи, яка потребує додат‑ кового захисту, проїзний доку‑ мент для виїзду за кордон особи, яку визнано біженцем, та особи, яка потребує додаткового захи‑ сту, довідка про звернення за

захистом в Україні, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, карт‑ ка мігранта, посвідчення біжен‑ ця, проїзний документ біженця, паспортний документ іноземця та особи без громадянства, вій‑ ськовий квиток. Для дітей віком до 16 років за наявності одно‑ го з документів: свідоцтво про народження дитини, нотаріаль‑ но завірена копія свідоцтва про народження дитини, паспорт одного із батьків, у якому є запис про дитину, проїзного докумен‑ та дитини.

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

|корисна інформація| ��

Українська залізнична швидкісна компанія постійно дбає про безпеку і ком‑ форт наших пасажирів. У зв’язку з цим люб’язно пропонуємо вам ознайоми‑ тися з правилами безпеки та аварійно-рятувальним обладнання нашого поїз‑ да. В аварійній ситуації може знадобитися ваша допомога, якщо ваше крісло розташоване поблизу аварійного виходу (аварійного вікна). Будь ласка, уважно ознайомтеся з процедурою евакуації через найближчий до вас ава‑ рійний вихід (аварійне вікно). У разі, якщо ваші фізичні можливості не доз‑ воляють відкрити аварійний вихід і виконати вказівки працівників поїзду, повідомте про це стюарда вашого вагона.

Ukrainian Railway Speed Company is constantly care about the safety and comfort of our passengers. In this connection, we kindly suggest you to review the safety regulations and emergency rescue equipment of our train. In an emergency situation your help may be needed if your chair is located near the emergency exit (emergency window). Please read carefully the evacuation procedure via the emergency exit nearest to you (emergency window). In case you are not physically able to open the emergency exit and follow instructions of the train crew, inform the steward of your train. пристрій для відкривання дверей a button for doors opening

Вагон Carriage

№1

пристрій для закривання дверей a button for doors closing

Вагони Carriage

пристрій для автоматичного розблокування дверей a device for doors automatic unlocking

№ 2, 5, 8

вихід exit

Вагон Carriage

№3

аварійний вихід emergency exit

місцезнаходження стоп-крану location of the emergency brake

Вагони Carriage

№ 4, 6, 7

місце розташування вогнегасника location of the fire extinguisher Вагон Carriage

місце розташування молотка для розбивання вікна аварійного виходу location of the hammer for breaking the emergency exit window

№9

У ПОЇЗДІ ЗАБОРОНЕНО / PROHIBITED IN THE TRAIN

носити по салону гарячі напої to carry hot drinks around the salon

палити smoking

перевозити легкозаймисті, вибухонебезпечні, токсичні та отруйні речовини transport flammable, explosive, toxic and poisonous substances

розпивати алкогольні напої to drink alcoholic beverages

притулятися до дверей to lean on door

під час евакуації необхідно зняти взуття на підборах please remove your highheeled shoes during the evacuation

січень–лютий / 2016

Орієнтуйтеся по знаках Follow the signs Аптечка знаходиться у машиніста та в купе старшого стюарда First-aid kit is in the driver cabin and in the senior steward room

��

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ОСІБ З ОБМЕЖЕНИМИ ФІЗИЧНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ

ІНСТРУКЦІЯ ВИКОРИСТАННЯ ВОГНЕГАСНИКІВ

HOW TO USE FIRE EXTINGUISHERS

Розтруб вогнегасника спрямуйте на вогонь Direct an extinguisher bellmouth on fire

Висмикніть запобіжну чеку Pull out a preventive check Натискаючи на важіль й одночасно тримаючись за ручку, підвести струмінь із боку полум’я, при цьо‑ му не торкатися розтрубу, щоб не отримати травму (обмороження) By pressing the lever while holding hands, take the jet from the flame does not touch the bell, not to get injured (frostbite)

Висмикніть запобіжну чеку Pull out a preventive check

Направити сопло на вогонь Direct a nozzle on fire

3 Натиснути на важіль Press the lever

ВИКОРИСТАННЯ АВАРІЙНОГО ВИХОДУ

USING THE EMERGENCY EXIT

1. В итягніть із утримувача аварійний молоток, який знаходиться на стіні біля аварійного вікна. 2. Р озбийте аварійним молотком внутрішнє скло через отвір, що утворився, для чого нанесіть другий удар молотком у зоні червоної точки. Вдруге нанесіть удар по зовнішньому склу через отвір, що утворився. 3. В идавіть скло назовні натисканням долонь у верхні кути вікна. Місце розбивання вікна для аварійного виходу Place of breaking the window for the emergency exit

1. Pull out the emergency hammer from the holder located on the wall near the emergency window. 2. Break the inner glass with emergency hammer in the red point area. Through a hole formed, for this purpose make a second strike with a emergency hammer by outer glass. 3. Press out the glass out pressing palms on the upper corners of the window.

ПОРЯДОК ДІЙ ПІД ЧАС ЕВАКУАЦІЇ З ВАГОНУ

CARRIAGE EVACUATION PROCEDURE

1. Зберігайте спокій, обирайте напрямки руху до найближчого евакуаційного виходу або до вихо‑ ду, який вказують працівники поїздної бригади. 2. Залежно від ситуації, що склалася, залишайте вагон через двері або через аварійні виходи, ско‑ риставшись аварійними молотками.

Стоп-кран

1. K eep calm, choose directions to the nearest emergency exit or the exit which members of train crew point to. 2. D epending on the situation leave the carriages through the door or through the emergency exits using emergency hammers.

Використання стоп-крану без нагаль‑ ної потреби тягне за собою адміністра‑ тивну, а в окремих випадках і кримі‑ нальну відповідальність

INFORMATION FOR PASSENGERS WITH DISABILITIES

Вагон № 1 поїзда виробництва HYUNDAI Rotem, вагон № 3 поїзда виробництва ПАТ «КВБЗ» на локомотивній тязі та вагон № 5 поїзда Екр-1 «Тарпан» ПАТ «КВБЗ» осна‑ щені пристроями спеціального призна‑ чення для організації посадки та висадки пасажирів з інвалідністю. Спеціальна туа‑ летна кімната пристосована для потреб пасажирів з інвалідністю, оснащена кно‑ пкою екстреного виклику стюарда. Для надання необхідної допомоги під час посадки пасажирів з інвалідністю потріб‑ но завчасно повідомити чергового по вок‑ залу за телефонами: Київ / Kyiv: (044) 465 20 34 Харків / Kharkiv: (057) 724 20 76 Дніпропетровськ / Dnipropetrovsk: (056) 793 53 10 Львів / Lviv: (032) 226 20 59 Запоріжжя / Zaporizhzhia: (061) 720 14 42 Car № 1 of the HYUNDAI Rotem train, cars № 3, № 5 of PJSC «KVSZ» trains are equipped with special devices for the purpose of boarding and drop-off of passengers with disabilities. Special toilet room designed for the needs of passengers with disabilities, is equipped with an emergency call button. To arrange assistance during boarding please call assistant station-master in advance via:

STOP КОРУПЦІЯ

0-800-50-3222

Якщо ви побачили правопорушення з боку залізничників, просимо повідомити на

ГАРЯЧУ ЛІНІЮ «УКРЗАЛІЗНИЦІ»

БЕЗКВИТКОВИЙ ПРОЇЗД

КОНТРАБАНДА

СПЕКУЛЯЦІЯ КВИТКАМИ

ОБРАХУВАННЯ ТА ІНШЕ

Email: anticor@uz.gov.ua

ЯКІСТЬ ТА СЕРВІС 0-800-50-3111

www.uz.gov.ua

Якщо у вас є зауваження до обслуговування на залізничному транспорті або пропозиції, просимо повідомити на

ГАРЯЧУ ЛІНІЮ «УКРЗАЛІЗНИЦІ»

Emergency brake

Using of emergency brake without emergency entails administrative and, in some cases, criminal liability

ПОВАГА ДО ПАСАЖИРА

СЕРВІС

ЧИСТОТА І КОМФОРТ ТА ІНШЕ

Email: service@uz.gov.ua

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

www.uz.gov.ua

|корисна інформація| ��

СХЕМИ ВАГОНІВ ПОЇЗДА ЕКР-1 «ТАРПАН» ВИРОБНИЦТВА ПАТ «КВБЗ»

Ekr-1 «TARPAN» TRAIN SEATING PLAN Країна-виробник: УКРАЇНА Кількість вагонів у складі поїзда: Довжина рухомого складу:

230 м

Максимальна швидкість:

160 км/год

Кількість місць I класу:

128

ВАГОН № 1, 9 II клас CARRIAGE № 1, 9 class II

ВАГОН № 2, 8 I клас CARRIAGE № 2, 8 class I

ВАГОН № 3, 6, 7 II клас CARRIAGE № 3, 6, 7 class II ВАГОН № 4 II клас, пониженої комфортності) CARRIAGE № 4 class II

479

01 02

08 09 10

13 14 15

18 19 20

23 24 25

28 29 30

33 34 35

38 39 40

43 44 45

48 49 50

53 54 55

58 59 60

63 64 65

68 69 70

73 74 75

78 79 80

83 84 85

88 89 90

07 06

12 11

17 16

22 21

27 26

32 31

37 36

42 41

47 46

52 51

57 56

62 61

67 66

72 71

77 76

82 81

87 86

92 91

94 93

03 04

07 08 09

12 13 14

17 18 19

22 23 24

27 28 29

06 11 16 21 26 05 10 15 20 25

03 04 05

32 33 34

37 38 39

42 43 44

47 48 49

52 53 54

57 58 59

31 36 41 46 51 56 30 35 40 45 50 55

Кількість місць IІ класу:

ВАГОН № 5 II клас CARRIAGE № 5 class II

01 02 03

Буфет

62 63 64

67 68 69

72 73 74

77 78 79

82 83 84

87 92 97 102 107 WC 88 93 98 103 108 89 94 99 104

61 66 71 76 81 86 60 65 70 75 80 85

91 96 101 106 110 112 90 95 100 105 109 111

04 05 06

09 10 11

14 15 16

19 20 21

24 25 26

29 30 31

34 35

38 39

42 43

08 07

13 12

18 17

23 22

28 27

33 32

37 36

41 40

45 44

СХЕМИ ВАГОНІВ ПОЇЗДА ВИРОБНИЦТВА HYUNDAI ROTEM

HRSC2 HYUNDAI ROTEM TRAIN SEATING PLAN

09 08 07

Країна-виробник: ПІВДЕННА КОРЕЯ Кількість вагонів у складі поїзда: Довжина рухомого складу:

200 м

Максимальна швидкість:

160 км/год

Кількість місць I класу:

168

ВАГОН № 1 II клас CARRIAGE № 1 class II

ВАГОН № 2, 5, 8 I клас CARRIAGE № 2, 5, 8 class I

ВАГОН № 3 IІ клас CARRIAGE № 3 class IІ

ВАГОН № 4, 6, 7 IІ клас CARRIAGE № 4, 6, 7 class IІ

411

січень–лютий / 2016

29 28 27

11 10

16 15

21 20

26 25

34 33 32 31 30

39 38 37 36 35

44 43 42 41 40

46 45

12 11 10

17 16 15

22 21 20

27 26 25

32 31 30

37 36 35

42 41 40

47 46 45

51 50 49

55 56

51 50

07 06 05

54 53 52

49 48 47

Буфет

04 03

09 08

14 13

19 18

24 23

29 28

34 33

39 38

44 43

07 06 05

12 11 10

17 16 15

22 21 20

27 26 25

32 31 30

37 36 35

42 41 40

47 46 45

52 51 50

57 56 55

62 61 60

67 66 65

72 71 70

77 76 75

81 80

04 03

09 08

14 13

19 18

24 23

29 28

34 33

39 38

44 43

49 48

54 53

59 58

64 63

69 68

74 73

79 78

56 55

60 61

06 05

24 23 22

02 01

04 03

19 18 17

02 01

Кількість місць IІ класу:

ВАГОН № 9 IІ клас CARRIAGE № 9 class IІ

02 01

14 13 12

57 58 59

50 51 52 53 54

45 46 47 48 49

40 41 42 43 44

35 36 37 38 39

30 31 32 33 34

25 26 27 28 29

20 21 22 23 24

15 16 17 18 19

10 11 12 13 14

05 06 07 08 09

01 02

03 04

��

СХЕМИ ВАГОНІВ ПОЇЗДА ВИРОБНИЦТВА ПАТ «КВБЗ», локомотивної тяги МПЛТ001

PJSC «KVSZ» (UKRAINE) LOCOMOTIVE TRACTION TRAIN SEATING PLAN

Країна-виробник: УКРАЇНА Кількість вагонів у складі поїзда: Довжина рухомого складу:

133,5 м

Максимальна швидкість:

160 км/год

Кількість місць I класу:

128

ВАГОН № 1 I клас CARRIAGE № 1 class I

ВАГОН № 2 II клас CARRIAGE № 2 class II

ВАГОН № 3 IІ клас CARRIAGE № 3 class IІ

ВАГОН № 4 IІ клас CARRIAGE № 4 class IІ

01 02

08 09 10

13 14 15

18 19 20

23 24 25

28 29 30

33 34 35

38 39 40

43 44 45

48 49 50

53 54 55

58 59 60

63 64 65

68 69 70

73 74 75

78 79 80

83 84 85

88 89 90

07 06

12 11

17 16

22 21

27 26

32 31

37 36

42 41

47 46

52 51

57 56

62 61

67 66

72 71

77 76

82 81

87 86

92 91

94 93

01 02 03

08 09 10

13 14 15

18 19 20

23 24 25

28 29 30

33 34 35

38 39 40

43 44 45

48 49 50

53 54 55

58 59 60

63 64 65

68 69 70

73 74 75

78 79 80

05 04

07 06

12 11

17 16

22 21

27 26

32 31

37 36

42 41

47 46

52 51

57 56

62 61

67 66

72 71

77 76

82 81

03 04 05

08 09 10

13 14 15

18 19 20

23 24 25

28 29 30

33 34 35

38 39 40

43 44 45

48 49 50

53 54 55

58 59 60

63 64 65

68 69 70

73 74 75

78 79 80

83 84 85

88 89 90

07 06

12 11

17 16

22 21

27 26

32 31

37 36

42 41

47 46

52 51

57 56

62 61

67 66

72 71

77 76

82 81

87 86

92 91

94 93

ВАГОН № 5 І клас CARRIAGE № 5 class I

03 04 05

Кількість місць IІ класу:

272

СХЕМИ ВАГОНІВ ПОЇЗДА ВИРОБНИЦТВА ПАТ «КВБЗ», локомотивної тяги МПЛТ002

PJSC «KVSZ» (UKRAINE) LOCOMOTIVE TRACTION TRAIN SEATING PLAN 59

Країна-виробник: УКРАЇНА Кількість вагонів у складі поїзда: Довжина рухомого складу:

133,5 м

Максимальна швидкість:

160 км/год

Кількість місць I класу:

120

ВАГОН № 1 I клас CARRIAGE № 1 class I ВАГОН № 2 II клас (пониженої комфортності) CARRIAGE № 2 class II

ВАГОН № 3 II клас CARRIAGE № 3 class II

ВАГОН № 4 II клас CARRIAGE № 4 class II

01 02

03 04

290

12 13 14

17 18 19

22 23 24

06 11 16 21 26 05 10 15 20 25

27 28 29

32 33 34

37 38 39

57 58 59

62 63 64

42 43 44

47 48 49

52 53 54

31 36 41 46 51 56 30 35 40 45 50 55

67 68 69

72 73 74

77 78 79

82 83 84

61 66 71 76 81 86 60 65 70 75 80 85

87 92 97 102 107 WC 88 93 98 103 108 89 94 99 104 91 96 101 106 110 112 90 95 100 105 109 111

01 02 03

08 09 10

13 14 15

18 19 20

23 24 25

28 29 30

33 34 35

38 39 40

43 44 45

48 49 50

53 54 55

58 59 60

63 64 65

68 69 70

73 74 75

78 79 80

05 04

07 06

12 11

17 16

22 21

27 26

32 31

37 36

42 41

47 46

52 51

57 56

62 61

67 66

72 71

77 76

82 81

03 04 05

08 09 10

13 14 15

18 19 20

23 24 25

28 29 30

33 34 35

38 39 40

43 44 45

48 49 50

53 54 55

58 59 60

63 64 65

68 69 70

73 74 75

78 79 80

83 84 85

88 89 90

07 06

12 11

17 16

22 21

27 26

32 31

37 36

42 41

47 46

52 51

57 56

62 61

67 66

72 71

77 76

82 81

87 86

92 91

94 93

Кількість місць IІ класу:

ВАГОН № 5 I клас CARRIAGE № 5 class I

07 08 09

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

|корисна інформація| ��

Як замовити квиток на поїзд «Інтерсіті+» онлайн Booking tickets online

1. Зайти на сайт booking.uz.gov.ua. Викона‑ ти процедуру авторизації для замовлення.

1. Login at booking.uz.gov.ua.

2. Вибрати маршрут та дату поїздки.

2. Select the route and travel dates

If you forget boarding document (printout): You can print it the nearest Internet cafe or show QR-code on the screen of your smartphone. If you want to return the ticket: You should submit written application to the ticket office. Money (after deduction of all charges determined by law) will be returned via bank transfer to your credit card.

Детальну інформацію та умови бонусної програми можна знайти на інтернет-ресурсах booking.uz.gov.ua та intercity.uz.gov.ua.

3. Select the train, class and place

4. Підтвердити та сплатити проїзд.

4. Confirm and pay fare

5. Роздрукувати.

5. Print out the ticket

Після прибуття на вокзал необхідно виконати наступне: 1. Підійти до стюарда вагона та пред’явити роздруківку (посадочний документ). 2. Стюард просканує QR-код та підтвердить ваш квиток. Ви можете здійснювати посадку. Велике прохання мати при собі документ, який підтверджує вашу особу.

Що робити, якщо ви хочете повернути квиток: вам необхідно звернутися до кас на залізничному вокзалі з письмовою заявою. Кошти (з утриманням всіх законних зборів) повертаються у безго‑ тівковій формі шляхом пере‑ рахування на картку.

100

З 30 вересня 2013 року введено в дію Бонусну про‑ граму («Інтерсіті» бонус) для пасажирів І класу поїз‑ дів «Інтерсіті+», за умовами якої пасажир, накопив‑ ши певну кількість бонусів, матиме змогу отримати істотну знижку на придбання наступних проїзних документів. ПРИНЦИПИ ДІЇ ПРОГРАМИ: Бонусна програма діє у разі оформлення проїзних документів у вагони І класу поїздів «Інтерсіті+» через сайт booking.uz.gov.ua. Для участі у Бонусній програмі проводиться реєстра‑ ція користувачів на сайті booking.uz.gov.ua та здійсню‑ ється авторизація під власним обліковим записом під час оформлення проїзних документів, за умови згоди на участь у Бонусній програмі, згоди з умовами дого‑ вору оферти та згоди на обробку персональних даних. Для накопичення бонусів необхідно оформити проїз‑ ний документ у вагон І класу поїзда «Інтерсіті+». Під час оформлення проїзного документа у вагони І класу поїздів «Інтерсіті+» нарахування бонусів здійс‑ нюється автоматично на віртуальну бонусну картку користувача за курсом бонуса 10 гривень = 1 бонус. Інформація про кількість нарахованих бонусів відо‑ бражається в особистому кабінеті користувача, поряд з вартістю проїзного документа. (Наприклад, з 200 гривень вартості плацкарти на рахунок нараховується 20 бонусів.) Використання бонусів є можливим після оформлення дев’яти проїзних документів у вагони І класу поїздів «Інтерсіті+» за умови, що кількість бонусів на рахун‑ ку віртуальної бонусної картки дорівнює або пере‑ вищує вартість плацкарти проїзного документа, що оформлюють. Використання бонусів здійснюється за згодою корис‑ тувача, за курсом бонуса 1 бонус = 1 гривня. (Наприклад, для оплати плацкарти проїзного документа в сумі 200 гривень необхідно використати 200 бонусів.) Нарахування та використання бонусів здійсню‑ ються тільки під час оформлення повних проїзних документів. Бонуси нараховують та використовують, якщо резуль‑ туючий коефіцієнт дня тижня та індексації плацкарт‑ ної складової вартості проїзду за системою диференці‑ ації тарифів більше або дорівнює 1. Бонуси не нараховують та не використовують: • під час оформлення проїзного документа на попе‑ редню дату продажу квитка, якщо результуючий кое‑ фіцієнт дня тижня та індексації плацкартної складової вартості проїзду за системою диференціації тарифів менше 1; • під час оформлення проїзного документа «туди і назад» зі знижкою вартості.

3. Вибрати поїзд, клас та місце.

Що робити, якщо ви забули посадочний документ (роздруківку): ви можете роздрукувати його у найближчому інтернет-ка‑ фе або продемонструвати QR-код на екрані смартфону.

БОНУСНА ПРОГРАМА для пасажирів вагонів першого класу поїздів «Інтерсіті+»

Upon arrival at the station: 1. Show the boarding document to the steward. 2. Steward will scan the QR-code and confirm your ticket. We also ask you to carry a document confirming your identity.

січень–лютий / 2016

��

Луцьк Lutsk

Рівне Rivne

Львів Lviv Дрогобич Drogobych

Святошин Sviatoshin

Суми Sumy

Kиїв

Миргород Myrgorod

ст.Дарниця Darnytsia

Житомир Zhytomyr

Харків Kharkiv

Тернопіль Ternopil

Трускавець Truskavets

Ужгород Uzhhorod

Чернігів Chernigiv

Коростень Korosten

Хмельницький Khmelnytskyi

Вінниця Vinnytsya

Жмеринка Zhmerynka

Івано-Франківськ Ivano-Frankivsk

Знам’янка Znamianka

Вапнярка Vapnyarka

Миколаїв Mykolayiv

Одеса Odesa

5508 км 33

Олександрія Oleksandriia П’ятихатки Piatykhatky

Лозова Lozova

Кривий Ріг Kryvyi Rih

Слов’янськ/ Sloviansk Краматорськ/ Kramatorsk Дружківка/ Druzhkivka

Синельникове-2 Synelnykove-2 Чаплине Chaplyne

Костянтинівка/ Kostiantynivka

Красноармійськ

Запоріжжя Zaporizhzhya Мелітополь Melitopol

Херсон Kherson

Луганськ Lugansk

Дніпропетровськ Dnipropetrovsk

Дніпродзержинськ Dniprodzerzhynsk

Чернівці Chernivtsi

ЗАГАЛЬНА ДОВЖИНА МАРШРУТІВ:

Полтава Poltava

Т.Шевченка T. Shevchenko

Krasnoarmiysk

Донецьк Donetsk

Маріуполь Mariupol

Джанкой Dzhankoi

КІЛЬКІСТЬ СТАНЦІЙ:

Сімферополь Simferopol

ПРОГРАМИ ЛОЯЛЬНОСТІ ДЛЯ ПАСАЖИРІВ ПОЇЗДІВ «ІНТЕРСІТІ+» ТА «ІНТЕРСІТІ» Система диференціації тарифів попе‑ реднього продажу проїзних документів у І класі поїздів категорії «Інтерсіті+». Українська залізнична швидкісна компа‑ нія постійно працює над поліпшенням яко‑ сті надання послуг пасажирам поїздів кате‑ горії «Інтерсіті+». З 8 серпня 2014 року було введено нову систему диференціації тарифів попереднього продажу проїзних докумен‑ тів. Запроваджена система дозволяє пасажи‑ рам заощадити на вартості проїзду у вагонах І класу поїздів «Інтерсіті+» у разі завчасного придбання квитків, а саме: за 30 діб до дати відправлення — коефіці‑ єнт індексації 0,85 від вартості плацкарти, тобто зниження вартості квитка на 15%; за 29–25 діб до дати відправлення — кое‑ фіцієнт індексації 0,90 від вартості пла‑ цкарти, тобто зниження вартості квитка на 10%; за 24–15 діб до дати відправлення — коефі‑ цієнт індексації 0,95 від вартості плацкар‑ ти, тобто зниження вартості квитка на 5%;

• • •

• за 14–5 діб до дати відправлення — кое‑

фіцієнт індексації 1,00 від вартості пла‑ цкарти, тобто вартість квитка залишаєть‑ ся без змін; за 4–2 доби до дати відправлення — кое‑ фіцієнт індексації 1,10 від вартості пла‑ цкарти, тобто підвищення вартості квит‑ ка на 10%; за 1 добу до дати відправлення — коефіці‑ єнт індексації 1,15 від вартості плацкарти, тобто підвищення вартості квитка на 15%; З 01.01.2016 змінюються коефіцієнти індекса‑ ції вартості проїзду по днях тижня. Так, нові коефіцієнти гнучкого регулюван‑ ня по днях тижня на проїзд у вагонах I класу поїздів «Інтерсіті+»: вівторок — коефіцієнт індексації 0,85, тоб‑ то зниження вартості квитка на 15%; середа і субота — коефіцієнт індексації 0,90, тобто зниження вартості квитка на 10%; четвер і неділя — коефіцієнт індекса‑ ції 1,10, тобто підвищення вартості квит‑ ка на 10%;

• •

• • •

• п’ятниця — коефіцієнт індексації 1,15, тоб‑

то підвищення вартості квитка на 15%. Коефіцієнти гнучкого регулювання по днях тижня на проїзд у вагонах другого класу поїз‑ дів «Інтерсіті+»: четвер і субота — коефіцієнт індексації 0,90, тобто зниження вартості квитка на 10%; п’ятниця і неділя — коефіцієнт індекса‑ ції 1,10, тобто підвищення вартості квит‑ ка на 10%. Коефіцієнти гнучкого регулювання по днях тижня на проїзд у вагонах I і II класу поїздів «Інтерсіті»: вівторок і середа — коефіцієнт індекса‑ ції 0,90, тобто зниження вартості квитка на 10%; п’ятниця і неділя — коефіцієнт індекса‑ ції 1,10, тобто підвищення вартості квит‑ ка на 10%. Крім того, у разі купівлі квитків «туди і назад» для пасажирів поїздів «Інтерсіті+» діє знижка 10%. Квитки доступні на порталі бронюван‑ ня квитків http://booking.uz.gov.ua/ та в усіх залізничних касах.

• •

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

101

|корисна інформація| ��

РОЗКЛАД РУХУ ПОЇЗДІВ «ІНТЕРСІТІ+» ТА «ІНТЕРСІТІ»

ГРАФІК РУХУ ШВИДКІСНИХ ПОЇЗДІВ «ІНТЕРСІТІ+» ТА «ІНТЕРСІТІ» 2015/2016 ВВОДИТЬСЯ З 13.12.2015

КИЇВ — ХАРКІВ Київ

Дарниця

Миргород

Полтава-Київська Poltava Kyivska

Kharkiv

№ 722

06:48

07:02-07:04

08:57–08:59

09:49–09:51

11:23

№ 724

13:35

13:49–13:51

15:43–15:45

16:34–16:36

18:11

№ 728*

15:41

15:55–15:57

17:49–17:50

18:39–18:41

20:16

№ 726

18:03

18:17–18:19

20:11–20:13

21:04–21:06

22:40

Кyiv

Darnytsia

Myrhorod

Харків

*За вказівкою.

ХАРКІВ — КИЇВ Харків

Полтава-Київська

Миргород

Дарниця

Київ

№ 725

07:23

08:58–09:00

09:50–09:52

11:46–11:48

12:02

№ 727*

08:47

10:25–10:27

11:17–11:18

13:12–13:14

13:28

№ 723

13:16

14:51–14:53

15:42–15:44

17:38–17:40

17:54

№ 721

18:39

20:14–20:16

21:06–21:08

23:04–23:05

23:19

Kharkiv

Poltava Kyivska

Myrhorod

Darnytsia

Кyiv

*За вказівкою.

КИЇВ — ЗАПОРІЖЖЯ Київ

Т. Шевченка

Знам’янка

Олександрія

П’ятихатки

Дніпродзержинськ

Дніпропетровськ

Запоріжжя

Кyiv

T. Shevchenko

Znamyanka

Oleksandriia

Piatykhatky

Dniprodzerzhynsk

Dnipropetrovsk

Zaporizhzhia

№ 732

07:15

09:23–09:24

10:23–10:24

10:52–10:53

11:37–11:38

12:24–12:25

12:51–13:01

14:22

№736*

15:00

17:08–17:09

18:08–18:09

18:37–18:38

19:22–19:23

20:09–20:10

20:36–20:46

22:07

*По п’ятницях та неділях.

ЗАПОРІЖЖЯ — КИЇВ Запоріжжя

Дніпропетровськ

Дніпродзержинськ

П’ятихатки

Олександрія

Знам’янка

Т. Шевченка

Київ

Zaporizhzhia

Dnipropetrovsk

Dniprodzerzhynsk

Piatykhatky

Oleksandriia

Znamyanka

T. Shevchenko

Кyiv

№ 731

15:37

17:00–17:10

17:37–17:39

18:27–18:28

19:10–19:11

19:39–19:40

20:40–20:41

22:49

№ 735*

22:58

00:20–00:30

00:57–00:59

01:47–01:48

02:30–02:31

02:59–03:00

04:00–04:01

06:10

*По п’ятницях та неділях.

102

січень–лютий / 2016

��

КИЇВ — КРАСНОАРМІЙСЬК Київ

Т. Шевченка

Кyiv

№ 734

Знам’янка

T. Shevchenko

17:35

Олександрія П’ятихатки

Znamyanka

Oleksandriia

Дніпро дзержинськ

Piatykhatky

Dnipro dzerzhynsk

Дніпро петровськ

Синель никове-2

Чаплине

Dnipropetrovsk Synelnykove-2

Красно армійськ

Chaplyne

Krasno armiysk

19:43–19:44 20:43–20:44 21:12–21:13 21:57–21:58 22:44–22:45 23:11–23:24 23:57–23:58 00:47–00:48

01:43

КРАСНОАРМІЙСЬК — КИЇВ Красно армійськ

Чаплине

Krasno armiysk

№ 733

Chaplyne

04:41

Синель никове-2 Synel nykove-2

Дніпро петровськ

Dnipropetrovsk

Дніпро П’ятихатки Олександрія дзержинськ Dnipro dzerzhynsk

Piatykhatky

Oleksandriia

Знам’янка

Т. Шевченка

Київ

Znamyanka

T. Shevchenko

Кyiv

05:35–05:36 06:22–06:23 06:57–07:10 07:37–07:39 08:27–08:29 09:11–09:12 09:40–09:41 10:41–10:42

12:50

КИЇВ — КОСТЯНТИНІВКА

№ 712

Лозова

Слов’янськ

Краматорськ

Дружківка

Костянтинівка

Myrhorod

ПолтаваКиївська

Poltava Kyivska

Lozova

Sloviansk

Kramatorsk

Druzhkivka

Kostiantynivka

08:33–08:34

09:24–09:26

11:17–11:19

12:13–12:15

12:24–12:26

12:34–12:35

12:46

Київ

Дарниця

Миргород

Кyiv

Darnytsia

06:24

06:38–06:40

КОСТЯНТИНІВКА — КИЇВ

№ 711

Костянтинівка

Дружківка

Краматорськ Слов’янськ

Kostiantynivka

Druzhkivka

Kramatorsk

16:29

16:43–16:44

16:51–16:53

Sloviansk

Лозова Lozova

17:02–17:04 17:59–18:01

ПолтаваКиївська

Миргород

Дарниця

Київ

Poltava Kyivska

Myrhorod

Darnytsia

Кyiv

19:49–19:51

20:47–20:48

22:42–22:44

22:58

КИЇВ — ОДЕСА

№ 763

Київ (Дарниця)

Київ-Пасажирський

Вінниця

Жмеринка

Вапнярка

Одеса

Кyiv (Darnytsia)

Kyiv-Passenger

Vinnytsia

Zhmerynka

Vapniarka

Odesa

16:10

16:26–16:36

18:50–18:52

19:25–19:27

20:19–20:20

23:31

ОДЕСА — КИЇВ

№ 764

Одеса

Вапнярка

Жмеринка

Вінниця

Київ-Пасажирський

Київ (Дарниця)

Odesa

Vapniarka

Zhmerynka

Vinnytsia

Kyiv-Passenger

Кyiv (Darnytsia)

05:42

09:00–09:01

09:51–09:53

10:26–10:28

12:41–12:51

13:08

INTERCITY ONBOARD MAGAZINE

103

|корисна інформація| ��

КИЇВ — ЛЬВІВ — ТРУСКАВЕЦЬ Київ (Дарниця)

Київ-Пасажирський

Святошин

Коростень

Львів Lviv

Drohobych

Дрогобич

Трускавець

06:22

06:37–06:45

06:59–07:00

08:16–08:17

11:59–12:14

13:25–13:31

13:46

14:20

–

15:53–15:54

19:41

17:13–17:20

17:34–17:35

18:51–18:52

22:21

Кyiv (Darnytsia)

№ 741

Kyiv-Passenger

№ 745* № 743

17:00

Sviatoshyn

Korosten

Truskavets

*За вказівкою.

ТРУСКАВЕЦЬ — ЛЬВІВ — КИЇВ Трускавець

Дрогобич

Truskavets

Drohobych

15:43

Коростень

Святошин

05:55

09:24–09:25

17:15–17:30 22:36

Lviv

№ 744 № 742

Львів

15:58–16:04

№746*

Korosten

Київ-Пасажирський Київ (Дарниця)

Sviatoshyn

Kyiv-Passenger

Кyiv (Darnytsia)

10:42–10:43

10:54–11:02

11:17

20:59–21:00

22:18–22:19

22:30–22:41

22:55

02:47–02:48

–

04:56

*За вказівкою.

КИЇВ — ТЕРНОПІЛЬ Київ (Дарниця)

Київ-Пасажирський

Вінниця

Хмельницький

Тернопіль

Кyiv (Darnytsia)

Kyiv-Passenger

Vinnytsia

Khmelnytskyi

Ternopil

06:29

06:43–06:53

09:24–09:26

11:07–11:09

12:42

№ 747

ТЕРНОПІЛЬ — КИЇВ Тернопіль

Хмельницький

Вінниця

Київ-Пасажирський

Київ (Дарниця)

Ternopil

Khmelnytskyi

Vinnytsia

Kyiv-Passenger

Кyiv (Darnytsia)

15:14

16:51–16:53

18:31–18:33

20:51–21:04

21:22

№ 748

ВАРТІСТЬ ПРОЇЗДУ У ШВИДКІСНИХ ПОЇЗДАХ КАТЕГОРІЇ «ІНТЕРСІТІ+», «ІНТЕРСІТІ» січень 2016 року (І клас / ІІ клас) Понеділок

Вівторок

Середа

Четвер

П’ятниця

Субота

Неділя

Київ — Харків

432/281

369/281

390/281

473/254

494/308

390/254

473/308

Дарниця, Київ — Львів

485/313

414/313

438/313

532/283

556/343

438/283

532/343

Дарниця, Київ — Трускавець

577/374

492/374

520/374

633/338

661/410

520/338

633/410

Київ — Костянтинівка

536/349

458/349

484/349

588/316

614/382

484/316

588/382

Київ — Красноармійськ

577/374

492/374

520/374

633/338

661/410

520/338

633/410

Київ — Запоріжжя

536/349

458/349

484/349

588/316

614/382

484/316

588/382

Київ — Тернопіль

345/243

312/220

345/243

379/266

345/243

379/266

Київ — Одеса

536/349

458/349

484/349

588/316

614/382

484/316

588/382

Вартість проїзного документа вказана з урахуванням коефіцієнту індексації по системі диференціації тарифів рівного 1, тобто за 14–5 днів до дати відправлення поїзда та включає тариф, страховий та комісійний збори.

104

січень–лютий / 2016