International Tourism Magazine #5-6-2020

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:43 Страница I

Ж У Р Н А Л

П Р О

М А Н Д Р I В К И

Т А

В I Д П О Ч И Н О К

ЛИСТОПАД – СІЧЕНЬ

5-6 (154) ’20

ДОЛИНА ВІНЯЛЕС Сад Куби

ФРАНЦІЯ Замки, королі та генії

ОАЕ Принади Шарджі

БУКОВИНА Дарунки Маланки

НІМЕЧЧИНА ТАНЗАНІЯ ДОМІНІКАНА ТУРЕЧЧИНА

Джамбо, ЗАНЗИБАР!

ЄГИПЕТ ОАЕ КИТАЙ УКРАЇНА

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:43 Страница II

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:43 Страница 1

Гарного самопочуття бажає Анна ВЕГЕН — лікарка, кандидат медичних наук, засновниця агенції «DeutschMedic GmbH» у німецькому місті Ессен. Задля нашого здоров’я там залучають усі можливості німецької медицини.

НІМЕЧЧИНА

Нового здоров’я в новому році!

П

— Пані Веген, ви 22 роки допомагаєте пацієнтам з України та інших країн отримувати медичні послуги в німецьких клініках. Якими є сьогодні основні напрями медичного туризму в ФРН?

— Пандемія коронавірусу істотно змінила галузь. Практично єдиним напрямом роботи з інтернаціональними пацієнтами лишилась онкологічна допомога: на запрошення клінік такі хворі можуть приїжджати з-за кордону. Проте ми підтримували зв’язок і з іншими своїми клієнтами, консультували їх дистанційно. Це допомогло компанії зберегти статус і персонал. Сподіваюся, новий рік принесе зняття обмежень щодо подорожей, і ми знову надаватимемо повний спектр послуг медтуристам.

— Які тенденції приніс 2020 рік в онкологію?

— Головна з них — «кожна людина є індивідуальністю, кожне онкозахворювання є індивідуальним». Найважливіше — зрозуміти властивості пухлини, тож кожен пацієнт має пройти молекулярно-генетичне дослідження. Це дасть змогу підібрати ін-

дивідуалізовану терапію, яка принесе успіх із найвищою ймовірністю. Революційні зміни відбулись і в терапії раку легень, шлунка, молочних залоз, нирок, стравоходу, передміхурової залози…

— Чому іноземні пацієнти звертаються саме до вас?

— Мало хто з потенціальних «медичних» туристів знає, що в Німеччині діяльність медагенцій є незалежною від лікарень, отримувати винагороди від клінік заборонено. Це гарантує прозорість роботи. В таких умовах обирають «DeutschMedic», бо ми гнучко використовуємо всі можливості німецької медицини — від лікарів амбулаторної ланки до академічних клінік. У нашій федеральній землі Північний Рейн – Вестфалія є аж вісім медуніверситетів, і багато інновацій — саме на рахунку фахівців, із якими відбувається тісна співпраця. Ми готові підтримати в будь-якій ситуації, яка вимагає висококваліфікованої медичної допомоги та досвідченого організатора.

— Як фахівець ви стояли біля витоків медичного туризму. Що б ви зараз побажали своїм клієнтам і колегам?

— Для підопічних на перше місце має вийти профілактика. Попри досягнення в лікуванні тяжких захворювань, варто використовувати всі можливості для запобігання недугам і вчасного їх виявлення. Програми зручних і швидких обстежень провідними німецькими фахівцями можуть зберегти здоров'я всієї родини на довгі роки. Також хотілося б, щоб активізувалося санаторно-курортне лікування для інтернаціональних пацієнтів: Німеччина — країна чудових оздоровниць за всіма профілями. Колегам і партнерам у 2021 році хочу побажати пожвавлення ринку, плідної співпраці та безлічі задоволених клієнтів, які з нашою спільною допомогою відновлять і збережуть своє здоров’я. ■ Компанія DeutschMedic GmbH Huttropstrasse 60, 45138 Essen, Deutschland Моб.: +49 (163) 27-28-280 www.deutschmedic.de info@deutschmedic.de www.facebook.com/www.deutschmedic.de www.instagram.com/deutschmedic

1

П Р О Ф І -

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:43 Страница 2

ТУР

■

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 19:00 Страница 3

Імунітет

із комфортом

У

У центрі Трускавця, поруч з унікальними цілющими джерелами мінеральних вод, у зоні м’якого клімату і найчистішого повітря розташувався курортно-рекреаційний комплекс «Mirotel Resort & Spa»*****. Це місце бездоганного сервісу, безмежного задоволення й абсолютного комфорту. Тут максимально враховані потреби й інтереси кожного гостя. Комфортні номери, ресторани, бари, дитячі ігрові кімнати, конференцзал, банкетний зал, власний бювет із п’ятьма мінеральними водами — усе це в «Mirotel Resort & Spa»! «Родзинкою» готелю є лікувально-діагностичний реабілітаційний центр «МедПалас», один із найбільших в Україні сучасних медцентрів, до інфраструктури якого входять діагностичний центр, лабораторія, водолікарня та спа. Діагностичний центр «Мед-Палас» дає змогу проводити майже 350 видів розпізнавання хвороб (УЗД, ендоскопію, рентген, лабораторні дослідження). Водолікарня «Мед-Палас» пропонує широкий спектр процедур з апаратної фізіо-, гідро- та бальнеотерапії. Фахівці медичного центру «Мед-Палас» із турботою про ваше здоров’я серед іншого розробили програму «Системна

реабілітація після грипу та пневмонії». Вірусна інфекція виснажує імунітет і уражає не лише легені, а й серцево-судинну, травну і навіть нервову системи. Для остаточного одужання та соціальної адаптації рекомендується пройти відновлювальну терапію в комплексі з лікувальними заходами. Програма передбачає необхідні лабораторні дослідження та комплекс процедур: ● мінеральні ванни для нормалізації функціонального стану організму; ● спелеотерапію для запобігання згущенню крові та утворенню тромбів; ● кисневий коктейль і синглетно-кисневу терапію для поліпшення загального стану організму; ● надвенну лазеротерапію для активізації обміну речовин у клітинах і їхньої функціональної діяльності; ● ЛФК (дихально-дренажне лікування за Балиніною); ● масажі для підсилення потоку крові та лімфи, запускання обмінних процесів, усунення застійних явищ у тілі; ● озонотерапію для насичення клітин киснем і підвищення життєздатності клітин імунної системи.

Уберегтися від пандемії або позбутися наслідків хвороби допоможе «Mirotel Resort & Spa 5*» — висококласний готель у Трускавці зі спа–комплексом і найбільшим медцентром на заході України.

Усе це відновить гарне самопочуття, створить чудовий настрій, сповнить натхненням на нові звершення. Якщо дбаєте про своє здоров’я, цінуєте час і віддаєте перевагу якісному відпочинку — вас радо чекають у готельному комплексі «Mirotel Resort & Spa 5*». ■

mirotel.ua За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо «Mirotel Resort & Spa» (Трускавець).

3

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:43 Страница 4

5–6 (154) 2020

6

1

МАНДРУЙТЕ НА ЗДОРОВ'Я 1 Нового здоров’я в новому році! Засновниця агенції «DeutschMedic GmbH» у місті Ессен запрошує по здоров’я до Німеччини.

2-3 Імунітет із комфортом. Уберегтися від пандемії або позбутися наслідків хвороби допоможе «Mirotel Resort & Spa 5*» у Трускавці.

ЖИТТЯ ЯК СВЯТО

2

9 Лускунчик у «BANKHOTEL». Львівський готель запрошує на новорічну вечірку.

8

УКРАЇНА ЧУДЕС 10-11 ЛЬВІВЩИНА. Візії парку PARK3020. Відкрили перший публічний парк сучасної скульптури в Україні.

74-79 ЧЕРНІВЦІ. Дарунки Маланки. Фестиваль у буковинській столиці презентує розмаїття тисячолітнього зимового карнавалу.

INSTA TRAVEL 12-15 ПЕТРОС. Із красунями на гору.

6

3

42-45 ШАРДЖА. Принади пустелі.

4

2

ВОЯЖ-КОЛЕКЦІЯ 16-25 Джамбо, ЗАНЗИБАР! Цей казковий острів — як золоте кільце в носі загадкової пані Африки. А не так давно він дзвенів кайданами невільників.

28-35 ВІНЯЛЕС. Сад Куби. Куба асоціюється з чудовими пляжами, завжди святковою Гаваною... Але варто від’їхати вглиб країни, як відкриєш зовсім інший, ні на що не схожий світ.

46-51 15 речей, які потрібно зробити в ДОМІНІКАНІ. Хоча приємних і пам’ятних моментів ви можете пережити тут значно більше.

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:44 Страница 5

УЧАСНИК STAR ALLIANCE

ЛІТАЙТЕ БЕЗПЕЧНО ПОЧУВАЙТЕСЯ В БЕЗПЕЦІ Подорожуйте з дотриманням усіх норм, продуманих до дрібних деталей і запроваджених для вашої безпеки.

Щоб дізнатися більше про стандарти подорожей та отримати іншу інформацію, відвідайте, будь ласка, turkishairlines.com.

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:44 Страница 6

4

6

МИСТЕЦТВО ГОСТИННОСТІ 26-27 Чари ТУРЕЧЧИНИ. Три готелі компанії «AKKA Hotels» — серед лідерів турсфери в цій країні.

ДИВА ЗАМОРСЬКІ

8

5

36-41 АМБУАЗ. Обитель да Вінчі. Французький замок поєднав двох титанів своєї епохи — короля Франциска І та генія Леонардо да Вінчі.

ФОТОФАКТ 52-56 У кадрі — гарне, дивне, загадкове: ■ африканські СмугоКоники; ■ ШоломоРіг з Океанії; ■ американська ЧервоноОчка; ■ всюдисущі ТорбоДзьоби.

ЖИВИЙ СВІТ 58-61 Снігові мавпи КИТАЮ. «Мавпи», «сніг» і «Роксолана» — ці три далекі, здавалося б, поняття об’єднує «снігова роксоланова мавпа».

0

7

ТРОЯНДА ВІТРІВ 62-65 Корпоратив на виживання. Не семінар і не новорічна вечірка — пригоди на лоні природи. Такі корпоративні заходи — ще новинка для нашого туризму.

МАШИНА ЧАСУ 66-69 Навколосвітній українець. Козацький нащадок Юрій Лисянський здійснив першу в Російській імперії навколосвітню подорож, відкрив нові землі й написав про це «мовою «Енеїди» Котляревського».

4

7

70-73 Хором по світу, або Міжнародний тріумф «Щедрика».

5 років, 200 міст, 17 країн, 3 континенти, 1300 згадок в іноземній пресі — це гастролі Української республіканської капели часів УНР!

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:44 Страница 7

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:44 Страница 8

1998

2000

2003

2004

2007

2010

2012

Журнал про мандрiвки та вiдпочинок Засновник i видавець — ТОВ «Редакцiя журналу «Мiжнародний туризм» Видається з 1992 року Головний редактор Олександр ГОРОБЕЦЬ Заступник головного редактора Марися ГОРОБЕЦЬ Вiдповiдальний секретар Юлія МАЛА Комп’ютерна графiка та верстка Євгена КРУТОВЕРЦЕВА

На обкладинці: «Метелик». Фото richardmiddelbos / PIXABAY

Передплата яскравих вражень! Заповніть квитанцію на пошті, аби не шукати кожного номера нашого журналу в кіосках. Продовжуйте передплату з будьfякого місяця! Журнал виходить щодва місяці — 6 номерів на рік.

Вiддiл реклами: Тел./факс: (044) 254f5190 Efmail: intour.magazin@gmail.com Вiддiл розповсюдження: Тел./факс: (044) 254f5193 Зареєстровано Мiнiстерством України у справах преси та iнформацiї, серiя КВ, № 2351 вiд 17.01.1997 р. © Журнал «Мiжнародний туризм» Адреса редакцiї та видавця Кловський узвiз, 15, м. Київ, 01021, Україна Тел./факс: (044) 254f5190, 254f5193 EUmail: welcome@intour.com.ua

ДЕ ПЕРЕДПЛАТИТИ? У ПОШТОВИХ ВІДДІЛЕННЯХ Оформте передплату з поштовою доставкою в будьfякому відділенні зв’язку України. Передплатний індекс у каталозі ДП «Преса» — 74318. У ПЕРЕДПЛАТНИХ АГЕНЦІЯХ «АСUМедіа»: Київ — (044) 500f0506. www.smartpress.com.ua ДП «Преса»: Київ — (044) 289f0413, 249f5045. presa.ua KSS: Україна — 0f800 210f270; Київ — (044) 585f8080. www.kss.kiev.ua «Пресмаксимум»: Львів — (032) 297-1515 ЗАПИТУЙТЕ ЖУРНАЛИ «МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ» У МІСЦЯХ ПРОДАЖУ ПРЕСИ!

Mizhnarodny.turyzm international_tourism_magazine

Представництва у Канадi: Український центр засобiв i розвитку — тел.: (403) 497f4374; факс: (403) 497f4377 Кольороподiл i друк ТОВ Видавничий дім «Аванпост-Прим» Вул. Сурікова, 3, корп. 3, м. Київ, 03035, Україна Тел./факс: (044) 251-1833 Тираж — 15 000 примiрникiв Перiодичнiсть — 6 випускiв на рiк Цiна договiрна. Передрук матерiалiв — тiльки з дозволу редакцiї. За рекламну iнформацiю вiдповiдає рекламодавець. Рукописи не рецензуються i не повертаються. Думка авторiв публiкацiй не завжди вiдповiдає думцi редакцiї. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть фактiв, власних назв та iмен, iнших вiдомостей несуть автори.

EditorfinfChief Oleksandr GOROBETS Deputy EditorfinfChief Marysya GOROBETS Managing Editor Yuliia MALA Director of Computer Work Yevhen KRUTOVERTSEV Subscription Index 74318 © «International Tourism» Magazine

2016

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:44 Страница 9

Львівський готель став одним із законодавців мод в організації свят. Він запрошує до міста Лева на «атмосферну» новорічну вечірку.

Лускунчик у BANKHOTEL

З

З моменту відкриття BANKHOTEL у 2018 році дії творців, архітекторів, дизайнерів, менеджерів, кухарів і покоївок об’єднує лейтмотив «РАДИКАЛЬНА ІНАКШІСТЬ». Це означає, що місія кожного працівника — зробити для гостя більше, краще, не як у всіх, з особливим відчуттям гостинності. Саме такими є події, які організовує готель для львів’ян і гостей міста. Першою з них стало святкування Нового 2019 року — «Black&White Ball». Розкішна вечірка у стилі «Сніданку в Тіффані»: дрес-код, карнавальні маски, вишукані страви, музика до ранку... Плюс стильний, масштабний відеоролик за участю акторів, персоналу готелю та з використанням машини зі штучним снігом. Після цього події в BANKHOTEL приваблюють щоразу більше гостей. Уже традиційними для Львова стали вечері до дня святого Валентина в певному кольорі. До свята 8 Березня «Ніч в оранжереї» завдяки екзотичним вазонам-гігантам і тьмяному освітленню перетворює ресторан SAFE на оранжерею 1920-х років. Усе це в поєднанні з розкішним інтер’єром, неймовірно смачними стравами, чудовим сервісом і живою музикою є «візиткою» BANKHOTEL і секретом його успіху. Закріпили славу нестандартних і масштабних подій новорічною вечіркою 2020 року в стилі «Orient Express». Завдяки стилізованим декораціям, величезній фотозоні, живим квітам по всьому залу, свічкам, світловій ілюзію руху потяга гості немов опинились у розкішному вагоні-ресторані ХХ століття. «Родзинкою» вечора став виступ гурту TVORCHI. Цього року BANKHOTEL уперше запрошує відсвяткувати Новий рік у ресторані SAFE. Тема вечора — «Nutcracker at

BANKHOTEL», або «Лускунчик у BANKHOTEL»! Зустрічайте улюбленого казкового героя для дорослих і дітей у всьому світі, постійного персонажа зимових ярмарків! Для багатьох похід на балет «Лускунчик» — незмінна різдвяна традиція. Організатори впевнені, що тепла домашня атмосфера і традиційні декорації в тандемі з улюбленими новорічними мелодіями створять мрійливий настрій і викличуть по-дитячому щирі емоції. На гостей чекає оновлене різдвяне оформлення готелю та неймовірна фотозона з ялинкою! Під час вечері відбудеться трансляція балету «Лускунчик» від Національної опери України у супроводі живого звуку фортепіано та флейти. Опівночі DJ запросить гостей «запалити» на танцполі. Дрес-код — «Opera Chic», розкішні, класичні або нестандартні образи для візиту в оперу: для жінок — вечірні сукні, костюми, кейпи, рукавички та капелюшки, а для чоловіків — смокінги, класичні або нестандартні кольорові костюми. У вартість входять: ✱ новорічна програма; ✱ святкове меню; ✱ кенді-бар і велкам-дрінк. Подія відбудеться згідно з усіма карантинними нормами. У разі локдауну готель поверне кошти (за винятком комісії, якщо оплату здійснено онлайн). ПОЧАТОК СВЯТКУВАННЯ — 31 ГРУДНЯ О 22:00. Бронювання: +38 (068) 297-5015; pr@bankhotel.com.ua;

bankhotel.com.ua

9

У К Р А Ї Н А

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 19:00 Страница 10

ЧУДЕС

■

Візії парку

PARK3020 На Львівщині відкрили PARK3020 — перший публічний парк сучасної скульптури в Україні. На лоні чудової природи можна змінити свій погляд на світ.

10

Н

«Наш скульптурний парк є меседжем для нащадків на тисячоліття, — зазначив візіонер, меценат, засновник скульптурного парку PARK3020 Ігор Кривецький під час церемонії відкриття. — У сучасному мистецтві закодовано наші цінності, ми хочемо розказати майбутнім поколінням, про що мріяли і що нас надихало. Це передача інформації через скульптуру. Парк повинен стати майданчиком для українських скульпторів та віддзеркаленням їхніх мрій і творчих амбіцій. Мені хочеться, щоб українська душа була розкрита й про неї дізнався весь світ». Парк розвиває та підтримує молодих українських митців. Експозиція просто неба наразі містить 23 роботи скульпторів: Назара Білика, Анни Звягінцевої, Олексія Золотарьова, Антона Логова, Анни Надуди, Богдана Томашевського, Володимира Кочмара... Деякі твори та їх автори просто вражають — наприклад, скульптура Олексія Золотарьова «Вухо» сягає восьми метрів у висоту, а над об’єктом «Простір навколо» Назар Білик працював понад чотири роки. Окрім основної експозиції, на відкритті також представили артоб’єкти, створені протягом весняного скульптурного симпозіуму, під час якого скульптори використали 40 тонн граніту!

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:44 Страница 11

«PARK3020 — це довготривалий проєкт розбудови художньої спільноти і формування конкурентоспроможної української культури не лише на національному, а й на світовому рівні. Парк є місцем, де українське мистецтво та скульптура стають ближчими до визнаних експертів і широкої публіки. Сучасне мистецтво в Україні варте того, щоби про нього говорили», — коментує подію кураторка проєкту, засновниця агенції

культурного менеджменту «Port.agency» Катя Тейлор. Головними амбіціями PARK3020 є запуск комплексної освітньої програми з мистецтва, програми міжнародного обміну та щорічне оновлення експозиції. Втіленню сприятиме співпраця з британським майданчиком для презентації публічного мистецтва — Йоркширським скульптурним парком, який діє вже 40 років. Завдяки вза-

ємодії з ним в українському парку демонструватимуть твори відомих світових митців. Кураторка «Yorkshire Sculpture Park», член експертної ради PARK3020 Хелен Фебі поділилася враженнями про новий український артпростір: «Невдовзі після відновлення роботи Йоркширського скульптурного парку ми були приголомшені зростанням суспільного попиту на поєднання скульптури та природи, яка, здається, стала ще важливішою для людей під час пандемії. Чекаємо з нетерпінням на те, щоб долучитися до роботи першого в Україні постійного парку скульптур, підтримувати художників, нести людям натхнення та радість». Унікальна мистецька платформа PARK 3020 відкрита для широкої публіки. Вона розташована за 25 кілометрів від центру Львова, у селі Стрілки. Вхід до парку — за підтвердженою реєстрацією на його сайті. park3020.com @park3020 @park_3020

11

I N S T A

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:45 Страница 12

TRAVEL

■

marysyagorobets

Follow

#MC #TVhost #Travelinfluencer 2,254 posts 81.6k followers 1062 following

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:45 Страница 13

marysyagorobets ГОРА ПЕТРОС, Україна

● ● ●

❤ 8773 Я задивлялася на нього ще влітку, стоячи на Говерлі. Ми тоді з дівчатами вибралися на «маківку України», аби провести vision talk з Іриною Галай — першою українкою, що підкорила Еверест. Хоч і на відстані, проте від його рельєфів пашіло мужністю й невимовним магнетизмом. Це було кохання з першого погляду . Він запросив мене на побачення аж у листопаді. Як виявилося, не одну мене, а цілий #DermacollaCamp... Було не до ревнощів — так жадібно я давно не чекала на зустріч. І ось він нарешті навпроти — в усій своїй величі. Від його зросту в мене паморочилось у голові, а обличчя заливалося сором’язливим рум'янцем. «Зважай Марисю, він із характером, місцями надскладний», — попереджали мене подруги. Але від того ще дужче калатало моє серце, і я безповоротно закохалась у його холодну непідступність. Звали його Петрос. Його вершина здіймалася над Карпатами… Як бачите, гори відкривають творчі чакри й надихають на романтичний настрій. Може, почати писати гірські романи?! Я цілком серйозно, гори — то любов! А надто коли йдеться про наші Українські Карпати. І я десь навіть вдячна містеру Ковіду за те, що світовий локдаун звернув мою мандрівничу увагу на внутрішні туристичні ресурси країни й тим самим розпочав мій палкий роман із горами.

#followmeto #petros #visitukraine #dermacolla #dermacollabeautycamp #карпати #mustvisit #горикличуть #журналміжнароднийтуризм #travelinfluencer #travelwithmarysyagorobets

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:45 Страница 14

marysyagorobets

Follow

#MC #TVhost #Travelinfluencer 2,254 posts 81.6k followers 1062 following

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:45 Страница 15

marysyagorobets ГОРА ПЕТРОС, Україна

● ● ●

❤ 7889 Підкорити 2020-метрового легеня на ім’я Петрос саме у 2020 році — це була моя мрія. Вона стала дійсністю завдяки завзятій команді «Dermacolla Camp» та її музі — Ірині Галай. Альпіністи кажуть, що вершин не підкорюють, на них сходять. Але для мене це сходження стало підкоренням — себе! Крок — вдих, крок — видих, крок — поглядом охоплюєш фантастичної краси зимові краєвиди, видих — ловиш емоції щасливих людей, що поруч. Крок — вдих, усміхаєшся на камеру фотографа Назара, видих — краєм вуха вловлюєш чергову гірську байку від гіда Богдана... І ось нарешті перед нами виростає засніжений хрест — символ четвертої за висотою гори після Говерли. Кам’яніють од вітру та морозу руки, намагаючись зняти stories. Пригадується, що назва вершини походить від румунського «petros» і означає «камінь». Щоб не перетворитися на камінь, ліпше рухатись або ж... стати на гвіздки! Останнє стало реальністю у виконанні Юлі Суворової, майстра з медитації та гвіздкостояння. На тлі хреста — напівоголена «розіп’ята» жінка, такого Петрос іще не бачив. Наш CAMP — теж. Відтепер медитація на гвіздках є в моєму wish list, а побачення на скеледромі — must have . «Ну, це якщо роман із горами в тебе всерйоз і надовго», — зауважила Галай. Вона саме планує одну з найнебезпечніших гірських експедицій у Таджикистан. Нас, стартаперів альпінізму, туди не беруть, а ось до інших гірських пригод DERMACOLLA CAMP — welcome! Наприклад, до Непалу у вересні 2021-го. Гайда?

#followmeto #petros #visitukraine #dermacolla #dermacollabeautycamp #карпати #mustvisit #горикличуть #журналміжнароднийтуризм #travelinfluencer #travelwithmarysyagorobets

В О Я Ж

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:46 Страница 16

КОЛЕКЦІЯ

■

Джамбо,

Занзибар!

www.tanzaniatouristboard.com

Нині казковий Занзибар — як золоте кільце в носі загадкової пані Африки. А не так давно, у часи работоргівлі, він дзвенів кайданами невільників, які вирушали на інший материк. Чи не тому тут так цінують свободу? Ірина ГОРОБЕЦЬ

Н

Нарешті ми об’їхали та облетіли Танзанію вздовж і впоперек. Коли наостанок країна стислася до розміру невеликого, хоч і славетного острова Занзибар, почало стискатися й серце у передчутті розлуки. Але довго сумувати не довелося: сурма знову кликала в похід, цього разу — по Занзибар.

16

Олександр ГОРОБЕЦЬ

«We are the Champions!..» (Фредді Меркурі та група «Queen») До зустрічі з тисяча другою казкою Шахразади ми підготувалися завчасно. Інакше було б нецікаво: нас попередили, що час і простір тут спресовані як ніде в Африці. Адже Занзибар — це чотири в одному: і острів, і архіпелаг, ➧

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:46 Страница 17

Професія — масай. Представників колись войовничого танзанійського племені масаїв можна зустріти і в крамницях автентичних сувенірів, і на пляжах у ролі секс приманки для дам.

17

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:46 Страница 18

і держава (нині напівавтономія), і її столиця. До того ж тут завжди сходилися головні східноафриканські шляхи, морські й суходільні. Тому доля цієї цятки на глобусі — цілком виняткова, гідна грубезного пригодницького роману. Ось лише кілька сторінок, узятих навмання. Саме на Занзибарі з’явилася перша мечеть у Південній півкулі планети (1107 рік),

18

коли прибульці з Шираза (Персія) ісламізували острів. І хоча перси швидко асимілювалися, занзибарці донині називають себе «ширазі». Нині 88 відсотків населення архіпелагу є щирими мусульманами, втім, цілком приязними до решти краян — язичників і християн. Саме із Занзибару розпочався переможний хід емансипації, коли в середині ХІХ

століття одна прекрасна султанівна, закохавшись у німця, втекла з ним із батьківського палацу до Європи. І вже там, ужахнувшись перед варварством західної цивілізації, написала мемуари, де закликала жіноцтво всіх країн єднатися в боротьбі з брутальними самцями. Саме на Занзибарі, у столиці султанату, до 1873 року діяв останній у світі ринок рабів, через який пройшли мільйони нещасних африканців. А закрили цю найчорнішу сторінку новітньої історії світу білі християни — католики й англікани, які викуповували та оселяли колишніх невільників у спеціально створеному Селищі Свободи. І нарешті, саме на чарівному Занзибарі, у родині побожних парсівwзороастрійців народився і прожив дев’ять років хлопчик Фарух Бальсара, який згодом причарував своєю музикою та співом увесь неозорий світ. І байдуже, що світ той більше знає його як Фредді Меркурі… Що готує Занзибару день грядущий? Прогнози доволі райдужні. Принаймні, на початку ХХІ століття він знову в моді: білі стіни давнього Кам’яного міста, включеного у Список ЮНЕСКО, відлунюють го- ➧

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:46 Страница 19

Кам’яне місто. Незліченні вулички пронизують Стоун-Таун, мов дірки — швей царський сир, тобто хаотично і смачно.

19

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:46 Страница 20

лосами численних туристів. Ще більше відпочивальників можна побачити на сліпучоwзолотавих пляжах, найкращих на всьому африканському узбережжі. А заповідні гаї з кумедними мавпочками та рифи з тисячами майже ручних дельфінів доповнюють палітру занзибарських вражень екзотичними барвами майже інопланетної природи…

«Zanzibar! Zanzibar! Is not far» (Група «Arabesque») Порівняно із суходільною частиною країни острівний Занзибар — крапля в морі. Та саме від «шлюбу» нашого героя з Тан-

20

ганьїкою народилася демократична країна ТанwЗанwія. Це сталось у 1964 році, коли останній султан екзотичного королівства був змушений рятуватися втечею від народного гніву. Ми гуляємо по СтоунwТауну — серцю острова, слухаємо нашого гіда і… дивуємось авантюрній історії краю. Дуже ймовірно, що до цивілізації Занзибар долучили фінікійці, які ще за 600 років до Христа за наказом фараона Нехо обпливли навколо Африки. Греки дали острову ім’я Міносіас, очевидно, проводячи паралель із Критом часів міфічного царя Міноса. На початок ісламської експансії архіпелаг уже був

заселений народом банту, який прийшов сюди з території нинішнього Камеруну ще у ІV столітті. Проте саме араби з персами заснували на острові кілька квітучих міст, де карбували власні гроші й звідки вели активну торгівлю з Китаєм та Індією. Тому, коли 1498 року на Занзибарі висадився вікопомний мореплавець Васко да Гама, він знайшов тут не дикунів, а цілу торговельну імперію, не гіршу від ОстwІндської компанії пізніших часів. Чужа імперія не припала португальцям до смаку, і вони заходилися розбудовувати власні бізнесwмережі. Зрештою європейська зброя взяла гору, і місцевим султанам довелося двісті років платити данину невірним прибульцям, аж поки не настав оманський період. Підходимо до фортеці, яку араби збудували на місці португальської церкви. Завойовники з Оману, що на півдні Аравійського півострова, швидко оцінили стратегічне положення Занзибару — і географічне, і кліматичне. Работоргівля велася тут здавна, але свого піку сягнула відразу після 1827 року, коли на оманський престол зійшов харизматичний султан Саїд. Це він наказав насадити на архіпелазі неозорі плантації гвоздичних дерев: світ жадав усе більше й більше прянощів. Тож якщо до початку «гвоздичної революції» на острові щороку продавали близько 8000 чорно-

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:46 Страница 21

Тисячі дельфінів — афалін і довгодзьобих — сновигають між туристичними човнами, граються з охочими у квача, розігрують цілі вистави з дельфінячого побуту.

шкірих рабів, то в середині ХІХ століття — вже 60 000. І це при тому, що до торгів доживало не більше як 10 відсотків захоплених у полон невільників! Хто знає, скільки т ривало б на острові це жахіття, якби не втручання природи і британців. У 1872 році внаслідок тропічного урагану загинули майже всі гвоздичні дерева, водночас шляхетні англійські лорди пригрозили острову тотальною блокадою. І султани здалися… Нинішні занзибарці не дуже полюбляють згадувати той період своєї історії. Тож заходимо в англіканський собор і мовчки зупиняємося біля єдиного скромного пам’ятника жертвам работоргівлі, що нагадує і про ницість, і про велич людської душі… А навколо буяє Кам’яне місто, яким так захоплюються туристи. За відвідуваністю це найпопулярніше місце в Африці на південь від Сахари. Тішимося й ми. Успішна економіка спонукала згаданого султана Саїда у 1840 році перенести свою столицю з Маската в Занзибар і не шкодувати коштів на розбудову останнього. Відтак нині тут у наявності весь «шахразадний» набір східного міста: глухі стіни з коралового «мушляка», розкішні сади і палаци, мальовнича набережна із традиційними вітрильниками «доу», мінарети і мечеті, лазні та гареми… Незліченні вулички пронизують Стоунw Таун, мов дірки — швейцарський сир, тоб-

то хаотично і смачно. За класично масивними дверима, предметом гордості господарів, угадується таємничий світ старожитностей, де століттями п’ють чай з арабськими «солодощами» під вибагливу музику стилю таараб, сповнену не лише арабських, а й індонезійських та індійських мотивів… Багато дверей гостинно відчинені — у крамничках «дука» торгують усім, чим заманеться. Для машин тут затісно, тому із задоволенням абстрагуємося від цивіліза-

ції… Але ненадовго. Бо гід урочисто підводить нас до найвищої будівлі Кам’яного міста — так званого «Будинку чудес». Його спорудив наступник Саїда, султан Баргіш, нашпигувавши всіма новинками епохи технічної революції: водогоном із чистою водою, електрикою, телефонами і навіть ліфтом. На башті «Будинку чудес» встановлено годинник, який о сьомій ранку показує першу. Це так званий «час суахілі», що веде відлік від світанку. Хіба не романтично? ➧

21

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:46 Страница 22

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 19:00 Страница 23

www.tanzaniaparks.com

Хвостаті раритети. Червоні колобуси — дуже рідкісні мавпи, занесені до Міжнародної Червоної книги. На Занзибарі, у заповіднику «Джозані», можна познайомитися з ними дуже близько.

23

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:47 Страница 24

Поруч розташовано два палаци, які демонструють усю автентику султанського життя. Трохи біднувато й обдерто, тож не дивно, що згадана раніше принцеса на ймення Сальме втекла до Європи… Час і нам тікати з гамірного міста на волю, в ліси й пампаси, де, подейкують, багато диких мавпочок…

«Show must go on…» (Той самий незабутній Фредді) Ми так і знали: усі розкоші екзотичного міста не зрівняються із занзибарською природою.

24

Наша путь лежить до лісового заповідника «Джозані», що за 35 кілометрів від столиці острова. За вікном автомобіля розгортаються мальовничі долини із крученими річками, тутwтаки, за невисокими пагорбами, проглядається бірюзова океанська затока. Аж ось і незайманий тропічний ліс (сокира не торкалася його вже понад сто років!), останній прихисток рідкісних ендемічних приматів — червоних колобусів. Ці симпатичні створіння зі здивованоw ображеними мордочками — надзвичайно уразливі й чутливі до всіляких людських інфекцій. Тому туристам заборонено підхо-

дити до мавп надто близько, а при чмиханні й кахиканні велено затулятися хустинкою. Колонія налічує 2500 мешканців (третина від загальної кількості червоних колобусів на планеті Земля). Вони зазвичай крутяться біля людних місць. Але гід розказує, що нещодавно, коли німецькі туристи пригостили якусь мавпочку печивом і та отруїлась, уся громада рівно на сорок днів зникла у нетрях! Було це справжньою жалобою чи простим збігом обставин? Попри зростання населення Занзибару шанси на виживання у приматів є: місцеві вважають їхнє м’ясо отруйним. А ось малярійні комарі так не думають. Це ще раз переконує у виключному героїзмі лікаря Ойболитя, який у польових умовах початку ХХ століття вилікував цілу дивізію мавпочок, що жили «на Занзибарі, в Калахарі та Сахарі»… Правда, останніми роками випадків заражень у Танзанії значно поменшало завдяки щепленню місцевих мешканців і туристів. Тому перестраховуйтесь і ви — щепіться перед відвіданням країни та стежте за гігієною під час перебування в ній, зокрема, й на Занзибарі. Потім гід Хассан запросив нас на гостину до своїх рідних, які мешкають неподалік від Джозанійського лісу. Африканське село здивувало червонястим кольором хатинwмазанок, певним аскетизмом та водночас охайністю побуту. Мешканці вияви-

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:47 Страница 25

лися напрочуд привітними і симпатичними людьми. Батьки пишалися сином, який здобув освіту і поважну роботу. Незважаючи на будень, місцеві жіночки були вбрані у яскраві занзибарські тканини й виглядали досить задоволеними життям. Далі — пляж. Це справді рай для босих ніг: такого дрібного й ніжного пісочку годі шукати деінде. Ех, не знали про це місце Антоній із Клеопатрою… Те саме можна сказати і про коралові рифи, головну принаду архіпелагу. Фахівці одностайні: такого біорозмаїття на дні нема ні на Мальдивах, ні в Червоному морі. Риб стільки, що не треба й дайвінгу, досить самого лишень снорклінгу. Місцеві рибалки теж пропонують своєрідний атракціон — спостереження за тим, як вони вибирають із сіток усіляких не відомих українській науці чудwюд. Але нас кваплять їхати далі. Засноване персами містечко Кізимказі притулилося на самісінькому кінчику острова і є найдавнішим поселенням Занзибару. До ХVІІ століття це була столиця архіпелагу. Кізимказі Димбані — так називається найдавніша мечеть Африки (початок ХІІ століття). Між іншим, вона є повним однолітком нашого Михайлівського Золотоверхого собору. Порівняно з останнім її доля склалася щасливіше. Хоча вона й була перебудована, збереглися стіни і написи, що чітко фіксують поважний вік унікальної пам’ятки. Шкода, але жінки можуть милуватися шедевром лише ззовні. Одначе туристів вабить у Кізимказі не так архітектура, як морські пригоди. А конкретніше —

мешканці океанських просторів, веселі та грайливі дельфіни. Щодня вони припливають у затоку Менаї, аби досхочу побавитись із двоногими безхвостими незграбами. Тисячі дельфінів — афалін і довгодзьобих — сновигають між туристичними човнами, граються з охочими у квача, розігрують цілі вистави з дельфінячого побуту. Це треба бачити! І хоч би що бубоніли захисники природи, дельфінам увесь цей водноwсхідний базар явно подобається. Ніхто ж їх не примушує працювати на турбізнес — усе абсолютно добровільно і безкоштовно! На зворотному шляху вирішуємо придбати щось на згадку. Не можна сказати, що сувеніри на Занзибарі дешевші, ніж, скажімо, в континентальному танзанійському місті Аруша. Проте шарм місця вимагає чогось екзотичноwвишуканого. Торг тут доречний… Ось так звані картини тінгатінга — прості, яскраві й колоритні. Вони не виходять із моди від 1960wх — часу створення оригінального стилю. А ось прикраси з коштовного танзаніту — місцевого мінералу інтенсивно-синього забарвлення (на нашу думку, гарнішого за сапфіри). Чудово виглядають речі з кікойс — місцевої тканини з характерною фактурою. Коли туристи виходять із крамниць, геть обвішані покупками, і рухаються в напрямку аеропорту, дуже хочеться промовити щось напутнє. Але ліпше хай нам усім на прощання проспіває місцевий уродженець — геніальний хлопчик Фарух, він же — Фредді: «The show must go on…». ■

ЩО СКУШТУВАТИ До приходу арабів на острові процвітав канібалізм. На щастя, нинішня кухня Занзибару цілком безпечна для здоров’я, адже її провідний напрям — морський. Вам не вдасться оминути омарів, креветок, восьминогів, лобстерів, крабів та всіляких равликів і молюсків. Ну й рибу, звісно. До їжі неодмінно додають кокоси і спеції, якими славиться острів. Не забудьте прихопити додому пакетики із гвоздикою та корицею — на запашну і добру згадку…

■

25

М И С Т Е Ц Т В О

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:47 Страница 26

ГОСТИННОСТІ

■

www.akkahotels.com

Компанія «AKKA Hotels» — серед лідерів турсфери в цій країні. Головне для неї — безперервне прагнення новизни, щирість у ставленні до гостей і перевершення їхніх очікувань. Оцініть це у готелях мережі.

Чари Туреччини AKKA LUSH★★★★ (Стамбул) Схід і Захід, минуле й сьогодення Стамбул — це єдине у світі місто на двох континентах. Давньогрецьке, давньоримське, генуезьке, венеціанське, османське, левантійське... І це візантійська Пера — нині стамбульський район Бейоглу на західному березі, де поєднуються тисячі років історії та барви мальовничого мегаполіса. У затінку століть продовжують жити яскравим життям ресторани, кондитерські, кінотеатри, пасажі, музеї, церкви, дипмісії... Чарівна атмосфера робить цей куточок Стамбула центром тяжіння для всього світу. Саме тут на вас чекає «AKKA Lush Hotel». Він розташований просто в серці унікального життя. Будівлю звели в 1890-х роках для видатних левантійських сімей. Архітектурний стиль ф’южн залишає унікальні враження. Історичну споруду повернули до життя за початковим проєктом, тепер готель поєднує сліди минулого із сучасними мінімалістичними рішеннями. Все продумано для вашого комфортного перебування в естетичному середовищі й теплій родинній атмосфері. Лише хвилина ходьби від «AKKA Lush» — і ви на всесвітньо відомій площі Таксим, в ідеальному місці для приємних відкриттів у справжньому старому Стамбулі. Так само поруч — проспект Істикляль, усім відомий центр шопінгу та культурного життя. За п’ять хвилин опинитесь біля історичного генуезького кампусу Галата... Насолоджуйтеся подорожами в часі. У готелі до послуг гостей — чудові ресторан, бар, спа і сауна. Скрізь діє безкоштовний Wi-Fi. У номерах із 4-метровими стелями відчуєте сучасний комфорт, традиційну і визнану в світі турецьку гостинність. А працівники екскурсбюро «AKKA Lush Hotel» допоможуть вам дослідити неповторний Стамбул.

26

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:47 Страница 27

AKKA ANTEDON★★★★★ (Бельдібі) Природа і розкіш Чарівність цього куточка — у поєднанні зелені соснових лісів і кришталево-чистого моря. Готель «AKKA Antedon» дарує чудові можливості для повноцінного відпочинку, сповнює кожний момент спокоєм і яскравими емоціями. Заклад розташований на курорті Бельдібі — на узбережжі Кемера, біля підніжжя Таврських гір, які відомі своїми пейзажами та кучерявими сосновими лісами. Готель тішить пишним садом — можливо, це найдужче вабить сюди сімейних гостей. Хоча їхньому виборові сприяють також просторі номери, цілорічний відкритий басейн із підігріванням, дитячий клуб із розвагами для дітей різного віку, колоритні кав’ярні, гастрономічне розмаїття на всяк смак. Усе це робить перебування безтурботним і приємним. Тим, хто любить розкішний відпочинок, «AKKA Residence» пропонує VIP-концепцію та обслуговування на найвищому рівні, у тому числі індивідуальний сервіс. Готель «AKKA Antedon» створює й чудові можливості для бізнесу та урочистостей. Тут пропонують організацію найрізноманітніших заходів — від конференцій до весіль. Якщо бажаєте поєднати природну красу, розкіш і розваги, то «AKKA Antedon Hotel» — саме для вас.

AKKA ALINDA★★★★★ (Кіріш) На всяк вік і смак Готель із власним пляжем чекає на вас на мальовничому узбережжі Кемера, на курорті Кіріш (65 км від аеропорту, 44 км від Анталії, 7 км від Кемера). Селище оточене плантаціями апельсинів, лимонів і гранатів. Із півдня тут вабить бірюзове море, а з півночі підступають невисокі гори з величезним хвойним лісом.

«AKKA Alinda» названо на честь стародавнього міста Алінда в Анатолії. Вона розташована неподалік від таких стародавніх поселень, як Олімпос і Фаселіс, первозданний античний вигляд яких доповнює незаймані природні красоти місцевості. До слова: тричі на тиждень готельні гіди запрошують туристів на традиційні гірські прогулянки. Готель дарує чудові можливості для повноцінного відпочинку, спокій та умиротворення. На зручній, по-домашньому затишній території господарі зуміли створити чудові умови для сімей і молоді — цього, погодьтеся, непросто досягти. Чого вартий лише новий аквапарк! Ретельно продумана концепція дитячого відпочинку охоплює всі вікові групи, дбає про насичений і якісний відпочинок усієї родини. Номери нещодавно оновлено, харчування смачне та натуральне. І постійно супроводжує відчуття, що про вас тут дбають. Можливо, в цьому й полягають головні чари турецької гостинності? Завітайте! За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо компанії «AKKA Hotels» (Туреччина).

27

В О Я Ж

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:47 Страница 28

КОЛЕКЦІЯ

28

■

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:47 Страница 29

Краєвид з оглядового майданчика «Мірадор-де-лос-Хасмінес» вважається одним із найгарніших на Кубі та у всьому світі.

ДОЛИНА ВІНЯЛЕС

Сад Куби У багатьох Куба асоціюється з чудовими пляжами, самобутньою та завжди святковою Гаваною. Але варто лише на півтораста кілометрів від’їхати углиб країни, як відкривається зовсім інший, ні на що не схожий світ. Арсеній ГЕРАСИМЕНКО

Куба не перестає дивувати. Вінялес — місце таке дивовижне, що його має побачити кожен, кому пощастило відвідати «острів свободи».

Долина Вінялес знаходиться за 178 кілометрів від столиці, на заході острова, у горах Сьєрра-де-лос-Органос. Це провінція Пінар-дель-Ріо,

територія національного парку «ЛаГуїра». У 1999 році Вінялес включили до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, і недаремно. ➧

29

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:47 Страница 30

Ретрокари є звичною річчю на вулицях Вінялеса.

У долині Вінялес трепетно оберігають етнокультуру і життєвий лад, шанують архітектурні традиції. За бажання можете зупинитися на ночівлю в автентичній споруді.

■ Спини слонів «Візитна картка» Вінялес — моготес, або, як їх називають місцеві мешканці, «слонячі спини». Це карстові утворення — скелі з прямовисними стінами заввишки до 400 метрів. Науковці стверджують, що вік моготес може становити 160 мільйонів років, і утворилися вони внаслідок вивітрювання вапнякових порід. Порослі незайманими лісами, поцятковані печерами та водоспадами, вони вивищуються тут і там посеред рівнини. Якби не крихітні буди-

30

ночки фермерів, які видніються серед зелених плантацій між моготес, цей пейзаж можна було б сприйняти як ілюстрацію до фантастичного фільму. Чепурні краєвиди з дивними пагорбами найкраще видно з оглядового майданчика «Мірадор-де-лос-Хасмінес»: звідси вся долина мов на долоні. У Вінялес влаштовуються екскурсії, що передбачають підйом на один із пагорбів та заняття скелелазінням. Завжди краще вибиратися до скель із досвідченим гідом

або інструктором. А тим, хто віддає перевагу спокійному та розміреному відпочинку, у долині пропонують прогулянки на конях і спостереження за птахами. Водночас ця місцевість — не найкраще місце для пляжного відпочинку. Найближчий пляж Кайо-Хутіас розташований за 60 кілометрів від головного міста, і діставатися до нього треба звивчастими гірськими дорогами. Вінялес часто називають «садом Куби», але не тільки завдяки розмаїттю рослинного і тваринного світів. Саме тут розкинувся один із найгарніших і найвідоміших ботанічних садів країни — «Каса де Карідад». У ньому можна побачити рослини-ендеміки, такі як дуб каймана, дерево сейба та коркова пальма корчо, яка росте в цьому регіоні з часів Юрського періоду. В дивовижній екосистемі зустрічаються рідкісні види тварин і птахів, такі як мініатюрна

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:47 Страница 31

Майдан містечка Вінялес. Щосуботи тут збирається фермерський базар.

Без запальних танців, пісень і коктейлів на Кубі не обходиться жодне свято.

колібрі-бджілка та інші яскраві тропічні птахи. У центрі містечка Вінялес є «Дім культури», невелика церква і картинна галерея. Щосуботи на майдані працює фермерський ринок, де можна купити екзотичні овочі та фрукти. Метрів за двісті від центру міста — туристичний ринок, там можна придбати на згадку вироби місцевих майстрів. Найкращий у світі тютюн Утім, найкращим сувеніром із Вінялеса багато хто вважає кубинські сигари з місцевого тютюну. На Кубі загалом та в її «саду» палити сигари пробують навіть дами. Запах тютюнового диму в суміші з кавовим ароматом — теж «візитка» острова. Простежити шлях створення справжньої кубинської сигари від висадження рослини на плантації до продажу готового товару можна в комплексі «Ла Каса дель

Вегера», що неподалік від Вінялеса, у бік містечка Лос-Хасмінес. Усе починається з поля, де під палючим сонцем достигають рослини. Найкращим у світі тютюн долини Вінялес роблять її особливо родючий грунт і благодатний клімат, оптимальні температура й вологість для ферментації листя, відпрацьовані впродовж століть способи обробітку землі та секрети виробництва сигар. Ось уже майже 200 років для багатьох родин, що мешкають у долині, тютюн є основою господарства. Після збору врожаю листя витримують у спеціальних дерев’яних бараках-сушильнях «секадеро». Тут воно, зібране в пучки, проводить чотири місяці: з лютого до травня. Сушильні є багаторівневими, й працівники в них час від часу переміщують довгі жердини з листям по висоті. Під самим дахом температура вища, внизу ж прохолодніше і гуляє протяг. Завдяки цим маніпуляціям уся партія висихає рівномірно. За поширеною легендою, справжні кубинські сигари скручують лише на стегнах

жагучих мулаток, та це лише рекламний образ. Традиційно справжнім торседором — а саме так називають майстра з виготовлення сигар — може стати лише чоловік. І для цього йому мало вивчитись у спеціальному закладі профосвіти, премудрощі професії часто передаються з покоління в покоління. А от на сучасних сигарних фабриках можуть працювати і чоловіки, і жінки різного віку, причому без згаданого використання стегон. Протягом усього року клімат у долині вологий і спекотний. Сезонів тут не чотири, як у нас, а лише два — посушливий (листопад — квітень) і дощовий (травень — жовтень). Восени у регіоні часто здіймаються урагани, тому поїздки сюди ліпше планувати з урахуванням пори року та прогнозів погоди. У долині Вінялес трепетно оберігають етнокультуру і традиційний життєвий лад. Сільське господарство принципово ведеться за допомогою найпростіших інструментів і давніх технологій. Також місцеві жителі шанують архітектурні традиції краю, ➧

31

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:48 Страница 32

Торседор, тобто крутильник сигар, за роботою.

Усі охочі можуть сфотографуватися з буйволом і навіть покататися на ньому.

Посуд із пальмового листя — екологічна відповідь пластику,

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:48 Страница 33

Частину маршруту по печері Індіанця долають на човнах.

33

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:48 Страница 34

тож переважно тут ви зустрінете автентичні одноповерхові дерев’яні споруди з терасами, а за бажання можете в якійсь із них зупинитися на ночівлю. Таємнича прохолода печер Задовго до приходу в ці краї європейців на території нинішньої провінції Пінардель-Ріо мешкали індіанці таїно. Долина Вінялес була колонізована у ХVIII столітті плантаторами з Канарських островів, які почали тут вирощувати тютюн і цукрову тростину з використанням рабської праці. Про корінних мешканців у долині Вінялес нагадує печера Індіанця, або Куевадель-Індіо. Це одна з головних туристичних цікавин регіону. Природний лабіринт має довжину близько кілометра. Утворився він завдяки підземній річці Сан-Вісенте. Для туристів у Куева-дель-Індіо прокладено маршрути й створено підсвічування, що дає змогу оцінити значний масштаб і неземну красу місця. Частину екскурсії гості здійснюють пішки, а частину — човном по підземній річці. Магічна подорож! У сезон дощів рівень води в печері підіймається на кілька метрів, тому деякі зали та маршрути стають недоступними. Для багатьох мандрівників печера Індіанця — нагода не тільки дізнатися, що ж криється під гігантськими «слонячими спинами», а й сховатись у прохолоді підземелля від виснажливої полуденної спеки. Протягом екскурсії гід розповідає історії про індіанські племена, що мешкали в цій місцевості. Біля входу в печеру охочі можуть взяти участь у цікавому інтерактиві, потанцювати з «індіанцями», навчитися сурмити в гігантську раковину й отримати благословення «вождя». Трохи на захід від печери Індіанця, в околицях міста Ель-Монкада, чекає одна з найбільших у всій Латинській Америці система печер Санто-Томас. Її тунелі та галереї простяглися на 45 кілометрів! Тішуся надією на відвідання. «Доісторичний мурал» на доісторичному пагорбі За кілька кілометрів на захід від Вінялес є примітні скелі «Дві сестри». Прямовисний бік однієї з них було вирішено очисти-

За кілька кілометрів від Вінялес є скелі Дві Сестри. Прямовисний бік однієї з них очистили від рослинності й перетворили на арт-об'єкт. Твір називається «Доісторичний мурал».

■

34

ти від рослинності й перетворити на артоб’єкт. Твір мистецтва називається «Доісторичний мурал» і має розміри 120 на 180 метрів. Фреска створена в середині минулого століття відомим митцем, дослідником і директором відділу картографії Академії наук Куби Леовігільдо Гонсалесом Морільо. За задумом автора, мурал символізує еволюцію природи на Кубі. На скельній стіні зображено викопних головоногих молюс-

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:48 Страница 35

Доісторичний мурал розміром 120 на 180 метрів втілює історію Куби від найдавніших часів.

Танці з індіанцями таїно.

У КРАЙ МОГОТЕС ■

■

ків, морських рептилій, постаті вимерлих тварин та аборигенів острова. Все це дуже символічно для Вінялес, адже в долині досі знаходять рештки тварин, які жили тут мільйони років тому. Можу зі стовідсотковою впевненістю сказати, що долина Вінялес лідирує в моєму списку місць на Кубі, де хотілося б побувати знову. Одного дня точно не вистачило на глибоке занурення в культуру і природу цього краю, тож мрію про тижневий візит. Бажаю його і вам! ■

■

■

Трансфер або таксі просто з аеропорту Хосе Марті — найбільш комфортабельний і найдорожчий спосіб дістатися зі столиці. Регулярні рейси з Гавани автобусом компанії «Viazul»: тривалість — 3,5 години, вартість — 12 доларів, відправлення щодня о 9:00 і 14:00. По самій долині можна мандрувати орендованим авто, екскурсійним автобусом, прокатними мопедом або велосипедом.

35

Д И В А

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:48 Страница 36

ЗАМОРСЬКІ

■

У Франції, серед 300 замків над річкою Луарою, є той, який поєднав двох титанів своєї епохи — короля Франциска І та генія Леонардо да Вінчі. Замок Амбуаз: історія дружби великих. Наталка ФІЦИЧ

ЗАМОК АМБУАЗ

Обитель да Вінчі

36

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 19:00 Страница 37

37

Фото Sfetcutamina29

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:48 Страница 38

Парк поруч із замком рясніє позначками найкращих місць для фото.

Д

Долина Луари, блискуча стрічка річки й давні замки по берегах. Мури зі світлого каменю, башти з темно-сірою черепицею, схожі на втілену казку французькі сади… Варто трохи заглибитися в минувшину, притулитися до столітніх стін, неквапливо пройтися залами — і відкриються романтичні, сумні та страшні історії. Або красиві та шляхетні — такі, як оця.

38

Фото N. VOLARE

У залі Ради відбувалися пишні банкети короля Франциска І.

Фото XORGE

Сучасні вітражі у старовинній каплиці святого Гумберта.

Король і Геній 1 січня 1515 року королем Франції став Франциск І. То була куртуазна епоха — завершувалося Середньовіччя, відчувалося прагнення змін. Сусідню Італію охопив Ренесанс із його гуманістичними ідеалами та поверненням до античної спадщини. Францискові було лише три роки, коли помер батько, а у сім його вже заручили з

дочкою Людовика ХІІ — Клод. Після цього він оселився в Амбуазі разом з матір’ю та сестрою. Раніше в замку народився і зростав Карл VIII, прозваний Люб’язним. Він розширив його та збудував каплицю Святого Гумберта. А ще розпочав Італійські війни, що їх вели три наступні королі Франції. Карл облаштовував тут італійські сади. Лю-

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:48 Страница 39

Фото Diliff

Замок Амбуаз розташований на березі Луари та оточений середньовічним містечком із фахверховими будинками.

Апогеєм святкувань у замку Амбуаз стали дві королівські події, які відзначали з різницею 10 днів навесні 1518 року, — хрещення дофіна (який, зрештою, так і не став королем) та одруження кузини короля з папським племінником (у цьому шлюбі народиться майбутня королева і мати трьох королів Катерина Медичі). Франциск влаштував найпишніший прийом з усіх, що бачила тогочасна Франція. А декорації придумав сам Леонардо. Банкети, лицарські турніри, видовищні вистави та демонстрація артилерії — гості були вражені розмахом і пишністю! Того ж року на подяку королю за підтримку да Вінчі влаштував святкування у КлоЛюсе. Двір замку був укритий блакитною матерією, на якій з’являлися планети, сонце та місяць. Світло сотень свічок осявало дійство. Король і його двір були у захваті. Уже наступного року Леонардо да Вінчі відійшов у вічність. Великий майстер помер у Кло-Люсе, за переказами — на руках у молодого монарха та в оточенні своїх учнів. Дружба короля та генія мала продовження в історії. Франциск І став покровителем мистецтв і дав поштовх французькому Відродженню. Він підтримував великих

Фото XORGE

довик ХІІ продовжував ті війни та розбудовував замок, а потім поселив тут майбутнього зятя. В Амбуазі Франциск провів щасливі роки юності. Майбутнього короля виховували разом із молодими аристократами, які стали йому вірними друзями: Гійомом де Боніве, згодом адміралом Франції, автором відомого гасла «Поспішай не поспішаючи», та Анном І де Монморансі, майбутнім маршалом і пером королівства. Юнаки отримали блискучу освіту: арифметика, географія, історія, мови, теологія, філософія, поетика… Плюс танці, музика, стрільба з лука, соколине полювання... Мати обожнювала сина й ні в чому йому не відмовляла. Не дивно, що він виріс самовпевненим. На додачу високий зріст і врода зробили його улюбленцем жінок. Його назвали королем-лицарем. Девізом монарха стало: «Така моя воля!». Франциск І продовжив Італійські війни. Молодому правителю усміхнулась удача, й того ж року він урочисто ввійшов до Мілану. І саме там познайомився з італійським художником та винахідником Леонардо да Вінчі, що жив при місцевому дворі. Франциск запросив великого майстра до Амбуаза.

1516 року 64-річний да Вінчі на мулі перетнув Альпи з кількома учнями та слугою. У шкіряних чохлах він привіз три незавершені картини, серед них і «Мону Лізу» (так найвідоміша картина італійського митця опинилась у Франції!). Король надав своєму гостеві щедре утримання та Кло-Люсе — невеликий замок поруч з Амбуазом. А Леонардо вигадував різні дивовижі, які вражали гостей на прийняттях, — наприклад, механічних тварин, із яких сипалися лілеї, або летючі машини, що кружляли над головами глядачів. Гість так захопив короля, що той, аби мати можливість спілкуватися без свідків, за чутками, наказав прокопати тунель від Амбуаза до Кло-Люсе. Зрештою, відстань між ними — метрів 500, а скеля складається з м’якого пісковику.

митців свого часу, зокрема Андреа дель Сарто і Бенвенуто Челліні. Король започаткував колекцію живопису — ту саму, яка нині експонується у Луврі, розширив королівську бібліотеку (зобов’язавши надсилати до неї примірник кожної книжки, що друкувалась у Франції) та почав використовувати у діловодстві французьку мову замість латини. Італійські війни Франциска І мали ще один несподіваний результат — король захопився італійською кухнею та реформував французьку. Що ж до замку Амбуаз, то Франциск його перебудував, прикрасивши своєю емблемою з вогнедишною саламандрою. Тут народилися троє з шести його дітей, на честь появи кожного з яких влаштовували багаті прийоми. Та після смерті першої дружини Клод король дедалі менше навідував Амбуаз. Він оновлював замок Блуа, перебудовував Лувр і зводив найпишніший серед замків Луари — Шамбор. Згодом Амбуаз відійшов невістці Франциска І — Катерині Медичі. Але це вже буде зовсім інша епоха — темні часи релігійних війн, підступних змов і страхітливих убивств. Катерина стане опікункою стар- ➧

Старовинні гобелени Амбуаза — не лише окраса, а й утеплення для холодних стін.

39

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:48 Страница 40

Усе своїми руками. У майстерні Леонардо да Вінчі малював та виготовляв фарби.

Музей винаходів Леонардо да Вінчі, відтворених за його кресленнями.

шого сина Франциска ІІ, який одружиться зі спадкоємицею шотландського престолу Марією Стюарт. І Амбуаз знову вийде на авансцену історії. Лідери протестантів прагнутимуть вирвати молодого короля з-під опіки лідерів-католиків, викрадуть Франциска ІІ і відвезуть до замку над Луарою. Амбуазьку змову буде придушено, а заколотників — страчено. Трупами буде обвішаний весь замок. Після такої розпра-

40

Одна зі спалень замку.

ви Амбуаз перестане бути королівською резиденцією. Він переходитиме з рук у руки, тут влаштують казарми, фабрику гудзиків і потім старечий притулок. Лише після Другої світової війни замок відреставрували, і він увійшов до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Його жартома називатимуть «королівським дитячим садком», адже саме тут зростали 5 французьких монархів.

Слідами Франциска і да Вінчі Сучасному туристові непросту історію Амбуаза подають у легкій формі за допомогою новітніх технологій. У Франції аудіогід виходить із моди, натомість набирає популярності «Histopad» — спеціальний інтерактивний пристрій, що визначає ваше розташування на території та пропонує інформацію про конкретні місця. А ще він показує минуле: якщо навести камеру пристрою

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:48 Страница 41

Замок Кло-Люсе. Кажуть, з Амбуаза сюди веде підземний хід.

У ФРАНЦІЮ ДО ЛЕОНАРДО Каплиця святого Гумберта з віднайденою могилою да Вінчі.

Містечко Амбуаз, яке сміливо можна назвати містом при замку, розташоване за 225 км від Парижа. Діставатися — на авто чи швидкісній електричці TGV за маршрутом Париж — Сан-П’єр-де-Кор (55 хв.), від якого — 25 км до Амбуаза можна проїхати автобусом. Проводяться тематичні екскурсії з гідом, самостійні — з аудіогідом або новітнім «Істопадом», а також різноманітні святкування, банкети й урочисті прийоми. Детальніше: www.chateau-amboise.com, www.amboise-valdeloire.co.uk, www.loirevalley-france.co.uk.

■

Гарно оздоблений замок Кло-Люсе є меншим за Амбуаз. На верхньому поверсі — покої, в яких провів останні роки да Вінчі, на нижньому — майстерня з приладдям, кабінет і кухня.

Фото 7777777kz

■

Тут поховано генія.

на особливий значок, можна побачити, який вигляд міг колись мати об’єкт. Від воріт замку пристрій радить одразу зайти до каплиці святого Гумберта. Саме тут похований Леонардо да Вінчі. Могила великого майстра довго лишалася невідомою. Дослідивши поховання під церквою, науковці знайшли докази, що він спочиває саме тут. Ідемо далі на оглядовий майданчик біля замку — помилуватися краєвидом Луари

та містечка Амбуаз, що розкинулося біля підніжжя замку. Тут вітряно, але так гарно! Тоді рушаємо на оглядини самого замку. П’ять століть тому в залі Ради з колонами та камінами відбувалося пишне весілля. Королівські покої з пізньоготичними меблями та гобеленами теж бачили чимало. Експозиція невелика: замки Луари були поруйновані та пограбовані під час революцій і війн. Зате двір, на який виходимо, просто чарівний! Стрижені кущі та пірамідальні деревця — чудове тло для фото на згадку. Спускаємося до містечка. У фахверкових будиночках облаштовано кав’ярні та крамниці, а просто у скелі під замком — винарню. Тут хочеться затриматись і відпочити від історії. Але ми прямуємо до сусіднього замку КлоЛюсе — саме того, де проживав Леонардо. Збудований із червоної цегли, гарно оздоблений замок є меншим за Амбуаз.

На верхньому поверсі — покої, в яких провів останні роки митець, на нижньому — майстерня з приладдям для виготовлення фарб, кабінет із книжками та рукописами, кухня. У підвалі представлено макети винаходів майстра, прототипи танка, кулемета, парашута, розвідного моста, автомобіля та ще багато що. Правда, торкатися цих макетів заборонено. На відміну від інших, великих, розташованих у парку біля замку, — ними із задоволенням граються діти та дорослі. А ще тут є озерце, навколо якого посаджені рослини, що їх малював да Вінчі. Враження таке, що потрапляєш просто у його картини! І не забудьте зазирнути до сувенірної крамнички — там не лише магнітики та листівки, а й багато ігор, зроблених за винаходами маестро. Такого у звичайних магазинах нема і близько. Як і в інших замках. ■

41

I N S T A

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:49 Страница 42

TRAVEL

■

marysyagorobets

Follow

#MC #TVhost #Travelinfluencer 2,258 posts 81.6k followers 1067 following

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:49 Страница 43

marysyagorobets SHARJAH, United Arab Emirates

● ● ●

❤ 8976 Коли одні двері перед вами зачиняються, неодмінно відчиняються інші. Коли більшість країн на локдауні, #Об’єднаніАрабськіЕмірати гостинно відчиняють свою браму для мандрівників з усього світу. Восени #AirArabia відкрила два регулярні рейси з України, а Департамент туризму емірату Шарджа запросив український медіадесант до себе на гостину. На мій погляд — по-східному мудро та прогресивно як для «консервативного» емірату. Видно, що «культурна столиця арабського світу», якою ЮНЕСКО вперше визнала її 1998 року, стратегічно усвідомлює, що в умовах пандемії ліпше вжити ідеальних захисних заходів, ніж заморозити туристичну галузь, яка є пріоритетною для емірату. З моменту прильоту в оновлений аеропорт Шарджі — після проходження антисептичних коридорів, безкоштовного ПЦР-тестування, сотень знаків з нагадуванням про keep distance та носіння масок — реально відчуваєш турботу і повну безпеку. До того ж скрізь: на «чекіні» в готелі, на сафарі в пустелі, навіть на екскурсії у 20 (!) музеях! Шарджу величають містом музеїв. Особисто я встигла відвідати менше половини, але ті, що побачила, вразили інноваційністю та масштабністю. Чого вартий лише абсолютно новий #BuhaisGeologyPark — а-ля космічна станція серед пустелі.

Must visit, навіть якщо ви далеко не геолог. Недарма Шарджа з 2014 року є «столицею ісламської культури», а з 2019-го — «міжнародною столицею книги». А міжнародну книжкову виставку «Sharjah International Book Fair» (SIBF) започатковано ще 1982-го. Одне слово, якщо ви книголюб, тоді save the date найбільшої книжкової події в арабському світі: 3–13 листопада 2021 року. Сподіваюся, до того часу вірус буде подолано, і людство зможе сповна насолоджуватися туристичними принадами. А їх тут, на Аравійському півострові, де понад 7000 років Шарджа є головним центром торгівлі та культури, — цілий калейдоскоп! Географічно емірат є третім за розміром в ОАЕ, а місто Шарджа — третє в країні. Проте із семи еміратів Шарджу визнають однозначно першою та найкращою для сімейного відпочинку. Сухий закон, відсутність клубів і барів, купа атракцій для дітей і дорослих, а головне — білосніжні пляжі та море кольору тіффані... Must have вихідного дня для традиційної арабської родини — приїхати до Шарджі та влаштувати собі пікнічок біля лагуни Халід, відвідати штучний острів Аль-Нур із його колекцією метеликів (500 видів) або ж усією родиною порибалити в Перській та Оманській затоках. Між іншим, саме з узбережжя Шарджі туризм ОАЕ почав розвиватись у 1980-х роках.

#sharjah #visitsharjah #airarabia #flyairarabia #uae #mustvisit #mleihadesert #журналміжнароднийтуризм #travelinfluencer #travelwithmarysyagorobets

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:49 Страница 44

marysyagorobets

Follow

#MC #TVhost #Travelinfluencer 2,258 posts 81.6k followers 1067 following

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:49 Страница 45

marysyagorobets SHARJAH, United Arab Emirates

● ● ●

❤ 8837 Багато готелів розташовані на першій лінії. Хай де ви зупинилися, наприклад, у «Oceanic Resort & Spa Khorfaakan» — на східному березі Аравійського моря в місті Хор-Факкан чи в «Occidental Sharjah Grand» — на березі Перської затоки самого міста Шарджа, sea view буде на мільйон, тоді як ціна відповідатиме якості й заслуженим 4 зіркам. По п’ятизіркову розкіш — вам до модернового бізнес-готелю «Pullman». А ось по атмосферу «Тисячі й однієї ночі» — до легендарного «The Chedi Al Bait». В останньому кожний куточок є інстаграмним, а східна кава із золотим цукром та десертним платто — просто незабутньою. До речі, цей готель розташований у найдавнішому районі міста. Рукою подати до Музею ісламської цивілізації, Музею каліграфії, Археологічного музею, а ще — улюбленого для туристів найбільшого базару «Central Souq». Від прянощів, золота, парфумів і килимів на «Блакитному базарі», як його ще називають, очі розбігаються, та й східний архітектурний ансамбль вражає. Побачити місто в усій величі можна з висоти пташиного лету, а саме — з оглядового колеса «Eye of Emirates». У 2018 році атракціон «переїхав» із району Аль-Касба в парк розваг «Al Montazah» — місце, де всім, незалежно від віку, приємно загубитися на цілий день. Один лише аквапарк займає 26 тисяч кв. м і входить до сімки найбільших у світі! Якщо ж бажаєте вийти сухими з води у прямому сенсі… «Sharjah Art Foundation» у 2018 році відкрила унікальну інсталяцію «Rain Room». Раніше такі проєкти зреалізували в Лондоні, Нью-Йорку, Шанхаї та Лос-Анджелесі. Проте, на відміну від цих міст, у Шарджі арт-об'єкт працює цілий рік. Вийти сухими з-під тропічного дощу можна тепер тільки тут! 10-хвилинна атракція запам’ятається вам на все життя, обіцяю. Так само, як і... побачення із Сатурном! Реальною планетою зі славнозвісними кільцями! Для цього треба здійснити захопливий годинний вояж пустелею, завітати на гостину до інноваційного археологічного центру Млейха, пересісти на суперпозашляховик і підкорити на ньому велику звивчасту червону дюну. Але, повірте, цей шлях вартий мети — романтичнішого заходу сонця я давно не споглядала! Також, здається, ще ніколи не куштувала смачнішої вечері, ніж у пустелі. Все тут ніби приправлене якоюсь магією. А на десерт — Місяць, Марс, Плутон і Сатурн, які можна розгледіти у величезний телескоп. Кажуть, побачити останні три планети — велика рідкість, тож якщо пощастить, вважайте, ви везунчик. Мені поталанило. Уперше в житті на власні очі побачила планети, про які досі тільки читала. Ладна була лишитись у пустелі на всю ніч і дочекатися сходу сонця. Адже «шарджа» в перекладі з арабської — це «схід» або «сонце, що сходить»...

#sharjah #visitsharjah #airarabia #flyairarabia #uae #mustvisit #mleihadesert #журналміжнароднийтуризм #travelinfluencer #travelwithmarysyagorobets

В О Я Ж

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:49 Страница 46

КОЛЕКЦІЯ

■

15

речей, які треба зробити в

Домінікані Насправді приємних і пам’ятних моментів ви можете пережити тут значно більше. І краще — не за одну поїздку. Але маєте дізнатися хоча б про деякі, аби прийняти рішення про подорож.

1

ро» о топ-10 ая-Бава входить д е на «Пл о с н в ій о ц р и п д о тра і незмінЗабути орті Бавар нагороди і р н ку д а о н р а ж н я є між ю нагоро Цей пл в, отриму рестижно гі п н — ти о » й в е м ті р о с ї, яко рапор світових ти екологі акитним п р л а м д и «Б н іл іє б та д с з о иди но вол ує високі ові краєв підтвердж ури. Казк т к у я. с р т ь дою, яка т с а ю ю дода ки та інфр тою водо ачених між с н и з ди, безпе ч ід о в в , е ів л ж а я т л Із ш п . и 0 р О ЕСК і понад 13 піском і к ених ЮН Домінікан соко оцін и в у займаа н т Загалом у и т и е м города раїни тр а к н я ри ж м ж и е н р узбе ться найга народ кі вважаю ілометрів я к 0 у, к 0 н 5 и 1 ч е о майж ня і відп для купан ють місця світі. нішими у

www.visitdominicanrepublic.ru www.godominicanrepublic.com

46

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:50 Страница 47

2

Прогулятися першою вулицею Нового світу Колоніальна зона Санто-Домінго — колиска європейської цивілізації в Західній півкулі. Тут і перший університет, і перший кафедральний собор і, звичайно, палац Дієго Колумба — Христофорового сина. Це найкраще місце на Землі, щоб відчути дух колоніальної епохи. Тут також пролягає вулиця Лас-Дамас, названа так на честь представниць знатних європейських родин, які походжали нею кілька століть тому. Прогуляйтесь і ви, відчуйте подих часу.

3

Насолодитися романтикою На домініканських курортах постійно зустрічаєш парочки: наречені позують фотографам, молодята прогулюються магазинами та ніжаться на шезлонгах біля океану. Є в цій країні готелі, які приймають тільки дорослих постояльців, котрі не бажають ділити місце на пляжі з багатодітними сім’ями або чути за вечерею вередування дітей. Домініканська Республіка — один із найпопулярніших весільних напрямків. Усі формальності беруть на себе місцеві фірми. Фотограф, відеооператор, тамада та інші необхідні на весільних урочистостях люди — професіонали, причому не проблема знайти російсько- і навіть україномовних. Ну, а медовий місяць у Домінікані — це просто мрія!

47

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:50 Страница 48

4 5

м чи ромо у з кавою р палите. а г е н и с и в и ь якщо іт Викурит в а н , в шахті а можн ти зміну а в ю ц а Один раз р рі. відп ьому зато кідливіше в дорожн Значно ш у кістю н ь и іл д к а го з тояти країна і іт в с оу а або прос м елітарн а — перш обництво р и Домінікан в іс м З . з р ій ваних сига айомитися на одн експорто н з о ту можна го продук какаоабрик. ціях кави, юнових ф т та н ю а т л х п и а в н е ц ти то побува Також вар стини. о р т ї о в о укр бобів та ц

6

48

Відвідати церкву, де вінчалися Майкл Джексон і Ліза Преслі Храм розташований не де-небудь, а в Альтос-деЧавон — средземноморському містечку XVI століття. Один зі співвласників кіностудії «Paramount» подарував його своїй дочці, яка захоплюється дизайном. Тепер тут містяться філія ньюйоркської школи дизайну одягу «Parsons», чудові галереї, амфітеатр, магазини місцевих дизайнерів і, звичайно, зачаровує панорама річки Чавон.

их танців Навчитись екзотичн анка ікані — не просто прим мін До в ці тан і Національн льні па за и життя. Якщо ви почул ну, для туристів, а стиль ди лю ну но помітите хоча б од ритми, озирніться і точ ма с ва і ь, тес . Сміливо приєднуй — яка танцює неподалік ів нц іка мін до ь ть і життєлюбніст тимуть за свого! Радіс у. ціонального характер на а тин невід’ємна час вчитися на а жн Мо ... ки ні вечір Казино, клуби, пляж я танцювати нге і з вечора до ранн сальси, бачати й мере ями! трасними домініканц їх із гарними та прис

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:50 Страница 49

7

Побачити китів Щороку з кінця січня і весь лютий біля берегів півострова Самана проводять свої шлюбні ігри горбаті кити. Довжина деяких сягає 18 метрів, а середня маса однієї «рибки» — близько 30 тонн. У шлюбний період навколо Самани збираються до 3000 китів. Людей вони не бояться, спокійно підпливають до туристичних човнів. Залежно від того, у якому регіоні розташований готель, гостей країни доставляють на півострів автобусами чи літаками. Природні атракції — водоспади, скелі, острівці тощо — чекають по всій країні. Чверть її території займають національні парки, і це справжні світові пам’ятки природи! Домініканська Республіка може здивувати різними кліматичними зонами — від ароматних тропічних лісів до пустель і високогірних районів. На острові 5000 різних видів рослин, 254 види птахів, 1411 видів рептилій, багато з яких не зустрінуться ні в якому іншому місці світу.

8

Викласти в «Instagram» фото з акулою в обнімку У численних морських парках Домінікани вас зустрінуть не тільки привітні місцеві мешканці, а й не менш доброзичливі акули і скати. З ними можна спокійно (справді, не треба їх смикати) пообійматись і зробити селфі. Особливо боязкі туристи можуть обмежитися фотографією на згадку із морською зіркою.

корабля піратського даг Мерчант», Пірнути до корабель «Кве ий ьк тс нгісра пі й дений аквала Справжні році, був знай 99 . Він на 16 у лі в та ну Ка який зато від острова в рі ет м 20 ку за навіть початтами 2007 ро й глибині, тож ві ро ет им тр на на власні очі. лежить лише бачити його по ь ут ож зм ди — це підвод ківці дайвери аві коралові са кр яс та а ! дн гу ін Затонулі су к і школи дайв омінікани. Я ні «візитки» Д

49

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:50 Страница 50

10

Стати на хвилю в Кабарете Кабаретe негласно вважається столицею серфінгу і кайтсерфінгу всього Карибського басейну. Для новачків це чудова школа, а для знавців — найвищі хвилі. Для всіх — цілодобові пляжні вечірки. А пляж «Кайт-біч» традиційно посідає чільні місця в рейтингах найкращих місць для активного відпочинку, зокрема кайтбордингу.

11

Підкорити найвищу точку Антильських островів Ідеться про пік Дуарте (3175 м над р. м.). Увага: гірський клімат із температурою, що опускається нижче нуля градусів узимку! В супроводі досвідченого провідника ви маєте нагоду побачити майже не торкані цивілізацією внутрішні райони Домінікани, покайфуєте від пейзажів і, якщо пощастить із погодою, розгледите з піку Дуарте синь Атлантичного океану.

12

Зіграти в гольф Найкращі ландшафтні твори гольфдизайнерів і архітекторів можна знайти саме в Домінікані. Унікальні можливості для аристократичної гри цілий рік приваблюють сюди знаменитостей і просто прихильників гольфу з усього світу, які приїжджають пограти і насолодитися тропічною природою.

50

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:50 Страница 51

13

Піймати марліна Домінікана — регіон, омріяний рибалками з усього світу. Недарма тут регулярно проводяться світові турніри із цієї справи. Піймати величезного марліна для знавця — вершина щастя!

14

Купити прикрасу з ларимару Поціновувачі раритетів зобов’язані придбати прикрасу з рідкісного напівкоштовного каменю, що видобувається тільки в тутешніх надрах. Мінерал кольору моря зародивсь у вулканічних породах Домінікани.

15

Усміхнутися життю Домініканці розуміються на мистецтві життя. Більшість із них зовсім не заможні, але при цьому абсолютно щасливі. Стільки усміхнених людей, як у містах і селах цієї острівної країни, ви навряд чи знайдете деінде. З ними почуваєшся розслабленим і спокійним. На багатьох перебування в оточенні острів’ян справляє просто-таки терапевтичний ефект. Вони нікуди не квапляться, не пропадають у соцмережах, а радіють життю. Насолоджуються Домініканою!

51

Ф О Т О

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:50 Страница 52

ФАКТ

■

КРАСА – СТРАШНА СИЛА: ТВАРИНИ

СмугоКоники

Я

кого кольору зебра? Чорного — науковці у цьому вже не сумніваються. Адже в утробі лошата спочатку є повністю чорними, а білі смужки з’являються в них потім через зникання чорного пігменту. А для чого взагалі зебрі смужки? Теж цікаве запитання, яке досі викликало чимало суперечок. Казали, нібито під час руху табуна таке забарвлення збиває з пантелику хижаків — але

52

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:50 Страница 53

ж ті полюють на зебр із не меншим успіхом, ніж на інших копитних. Для приваблення протилежної статі? Ні, бо смугастими є і самці, й самиці. Для захисту від пекучого африканського сонця? Авжеж — для вибіркового, смугастого захисту… Насправді, як з’ясували британські біологи, забарвлення у смужку найменше приваблює гедзів! А ще зебри бувають сіруватими і буруватими — незмінно у білу смужку. Фото PIXABAY

■

53

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:50 Страница 54

“Автошкола, яку рекомендують!”

Головний офіс Автоучбовий комбінат ім. О.О. Чалого Вул. Данила Галицького, 29, м. Вінниця, та Вінницька обл. www.voauk.com.ua voauk.avtoshkola Тел.: (068) 111-3-999 Автошкола №1 у Вінниці. Ваше бажання — наше навчання! Підготували понад 200 000 водіїв різних категорій. «Навчимо їздити безпечно дорогами будь-якої складності» Філія у Києві «Автошкола Dim Drive» Вул. Терещенківська, 11, офіс 412, м. Київ www.dimdrive.org avtoshkola_dimdrive_kiev Тел.: (067) 72-00-676

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:50 Страница 55

КРАСА – СТРАШНА СИЛА: ТВАРИНИ

ШоломоРіг

Т

очніше — шоломоносний птахносоріг з островів Океанії. На відміну від інших носорогів, має суцільну каску, і його череп становить до 11% маси тіла. Фото PIXABAY

■

КРАСА – СТРАШНА СИЛА: ТВАРИНИ

ЧервоноОчка

В

она ж — райка червоноока, деревна жабка із Центральної Америки. Її наукова назва «аgalychnis callidryas» грецькою означає «прекрасна деревна німфа»… Фото J. BALBOA

■

55

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:51 Страница 56

КРАСА – СТРАШНА СИЛА: ТВАРИНИ

ТорбоДзьоби

В

еличні птахи пелікани живуть на всіх континентах, крім Антарктиди. Водяться вони й на півдні України. За розмахом крил пелікани сягають 3 метрів. Але найдужче дивують, звісно, їхні дзьоби з торбами, які вміщують до 10 літрів води — удвічі більше за шлунки! Фото A. MOMIN

56

■

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:51 Страница 57

СВІТ

■

«Мавпи», «сніг» ще й «Роксолана» — складно придумати три слова, більш віддалені за значенням. Але їх об’єднує «снігова роксоланова мавпа» з гір Центрального Китаю.

КИТАЙ

Снігові мавпи Китаю Сергій МИЗАТИЙ, біолог

Фото C. RUOSO

Фото Public Domain

Ж И В И Й

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:51 Страница 58

58

М

Ми звикли думати, що мавпи — тварини суто тропічні. Адже більшість із них живуть там, де не буває мінусових температур. Винятком є хіба що японські макаки, про яких колись розповідав наш журнал («МТ» № 6’2013), але тих рятують від снігу і холоду термальні водойми. Золотаві кирпаті мавпи водяться теж на широті субтропіків і тропіків, у само-

му серці Китаю. Але не все так просто, бо то гори — висоти від 1500 до 4000 метрів, і сніг та морози там зовсім не рідкість. Отже, якщо «снігова людина» залишається тільки надбанням міфології, то «снігова мавпа» — хоча й досить рідкісна, але цілком реальна, її можна зустріти в заповідниках і зоопарках.

Фото T. LEAPMAN

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:51 Страница 59

Золотаві синьолиці кирпаті мавпочки живуть родинами і великими кланами, вони дуже компанійські.

чого. Видова назва тварини Rhinopithecus roxellanae справді походить від імені Роксолани. Річ у тім, що українська бранка, а потім кохана дружина султана Сулеймана Пишного, запам’яталася жителям Стамбула своїм кирпатим носиком. Яка іронія долі: красуня дала ймення… ледь не чудовиську. Хоча думки тут розходяться: хтось більше звертає увагу на зворушливий погляд тваринки та колір хутра, а хтось — на вертикальні носові прорізи на синьому тлі, ніби в зомбі. Ну, а родова назва китайських звіряток «ринопітек» означає «носата», чи «кирпата мавпа». Золотавого хутра, яке згодом так вабило придворних модників, Мільн-Едвардс у назві не відобразив. І як з’ясувалося потім, правильно зробив: загалом виявили ще три підвиди цих мавп, які забарвлені значно скромніше, хоча всі чотири дуже подібні статурою та способом життя. До речі, їхні повадки не менш дивні, ніж зовнішність.

Фото Shennongjia Nature Reserve

Мавпи та Роксолана На старовинних китайських вазах зустрічається зображення цієї дивовижної істоти — мавпи з блакитним обличчям і яскраво-золотавим хутром. Європейці милувалися витворами східних митців, не ставлячи собі запитання, що то за тварина. Хто їх, тих китайців, знає — може, це казкова істота на зразок дракона. Першим європейцем, який побачив золотаву мавпу на власні очі, був французький священик Арман Давид. Він прибув до Китаю в 1860-х роках як місіонер, але у наверненні місцевого люду до католицизму досяг значно менших успіхів, ніж у зоологічній науці. Його ім’я увічнене в назві оленів, яких він знайшов у парку імператора. Привізши кількох до Європи, він урятував вид від зникнення: через кілька десятиліть олені Давида в Китаї були повністю винищені, й пізніше їх завезли сюди знову. Два інші зоовідкриття Давид зробив у незайманих гірських лісах провінції Сичуань. Тут він виявив ще дві ніколи не бачені у Старому Світі тварини: велику панду і золотавих синьолицих мавп. (Про панд, великих і малих, читайте нашу розповідь у «МТ» № 1’2019). Привезені Давидом матеріали вивчав французький зоолог Анрі Мільн-Едвардс. Його найдужче вразили носи мавп. Вони загинаються догори так, що у старших майже торкаються чола. Тож науковець дав істотам латинське ймення Rhinopithecus roxellanae. І до чого тут наша Роксолана? Де той Китай — а де Україна з Туреччиною? А ось до

Роксоланові мавпи — найбільш морозостійкі.

Змерзли, мавпи? А ось і ні, примати в цих нібито невідповідних для них умовах почуваються вельми комфортно. Живуть вони родинами: самець, кілька самиць та їхні нащадки — загалом до півсотні тварин. Можуть також триматися групами аж до 400 особин. Більшу частину життя проводять на деревах і спускаються на землю виключно для з’ясування стосунків. Дорослі ➧

59

Фото «Biomeecology»

Фото Shennongjia Nature Reserve

Фото «Unification France»

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:51 Страница 60

У заповідниках вони перестають боятися людей.

Хвостом за гілки не чіпляються, але акробати непогані.

Фото «Visit China Now»

мавпи досягають розмірів середнього собаки, причому хвіст має таку саму довжину, як уся решта тіла, сантиметрів до 70. Що цікаво: це розміри самиць, а ось самці удвічі менші — важать якихось 16 кіло. Та ці легковаговики часто поводяться, як справжні мачо. Виходячи на поле бою, самець гарчить і гавкає на суперника. Але до кровопролиття зазвичай не доходить — перемагає той, у кого лютіший вигляд. Самиці дивують не менше. І не лише тим, що іноді підключаються до чоловічих сварок. Вони проявляють унікальну турботу про потомство. Одні можуть допомагати іншим у пологах і залюбки годують груддю чужих дітей. Це справжній феномен у царстві приматів і взагалі у тваринному світі. У теплу пору року золотаві мавпи, здається, шукають прохолоди. Вони підійма-

60

ються якомога вище в гори, у хвойні ліси, до самої верхньої межі тайги, і не йдуть вище тільки тому, що далі — альпійські луки без дерев. Узимку ж вони спускаються у передгір’я та долини, й не так заради тепла, як по їжу: в засніженій тайзі підхожих для мавп харчів не залишається. Утім, поняття «підхожі» вони розуміють досить широко. Вони здатні харчуватися не лише плодами, а й зеленими частинами рослин, про що свідчать випнуті животи. Серед приматів чимало видів можуть таке споживати, але хто з них міг би перетравити деревну кору або соснову глицю? А ринопітеки перетравлюють. Більше того, врізноманітнюють своє меню «скороминою» — пташиними яйцями, дрібними тваринками й комахами. Проте, звісно, коли є вибір, синьолиці віддають перевагу фруктам і горіхам, як і всі мавпи у світі.

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:51 Страница 61

ДЕ ПОБАЧИТИ? Простіше — у зоопарках. Кирпаті мавпи є в Пекіні, Чонкіні, Гуанчжоу, Гонконгу, японських «Kobe Oji Zoo» та «Kumamoto City Zoo», корейському «Everland Zoo», деяких американських зоопарках. Прага першою серед європейських міст отримала золотавих кирпатих мавп від пекінських партнерів. Складніше — у заповідниках і нацпарках: «Веньчуань-Улун» (www.chinawolong.gov.cn), «Цзючжайгоу» (www.jiuzhai.com) та «Хуанлун» (www.huanglong.com) — всі у провінції Сичуань; «Чжоучжи» у провінції Шеньсі (www.sichuanfun.com), Шеньнунцзя у провінції Хубей (hubei.chinadaily.com.cn) та інших. Детальніше — на: www.visitourchina.com.

Фото VCG

Фото T. FLACH

■

Єдність — запорука виживання Кирпаті мавпи різних підвидів зустрічаються в Центральному та Південному Китаї, а також у В’єтнамі. А чорних ринопітеків на півночі М’янми виявили буквально десять років тому. І всетаки найбільше представництво кирпоносих мавп забезпечують золотаві. Найчисельніша популяція живе в національному природному заповіднику «Чжоучжи» у провінції Шеньсі — їх там близько 4 тисяч. Мавпи, які не бояться снігу і морозу, здатні знайти собі прожиток де завгодно. В епоху мамонтів золотаві синьолиці процвітали в горах Південного і Центрального Китаю, своїй прабатьківщині. Тоді ці краї були порослі безкрайніми лісами. Однак працьовиті китайські селяни століття за століттям відвойовували у хащів території для полів, і тваринам стало мало місця. Крім того, китайська кухня розглядає будь-яких мавп як делікатес, китайська традиційна медицина вважає їхні кістки цілющими, а хутро ринопітеків дуже цінується.

Зараз у лісах Центрального Китаю живе близько 5 тисяч золотавих кирпатих мавп. Теоретично така популяція здатна самовідновлюватись. Проте біда в тім, що єдиної популяції немає: примати живуть кланами на окремих острівцях лісу. Генетичний обмін між ізольованими групами майже неможливий, і це прирікає тварин на поступове виродження. Така сама проблема — й у великих панд, про загрозу для яких у світі знають, певно, всі. Як і панд, останнім часом золотавих мавп узяли під охорону, в місцях їхнього проживання з’явилися заповідники і національні парки, із браконьєрами чинять за всією суворістю закону. Але відновити цілісність популяції поки що нереально. Обговорюють ідеї переселення молодих тварин з одних місць у інші та випускання в ліс мавп, народжених у неволі. Ясно одне: щось треба робити, бо зрештою чудернацькі й милі створіння можуть лишитися тільки на фото і тих стародавніх вазах. ■

Фото VCG

Чорні кирпаті мавпи мають дуже рожеві, чутливі губи.

61

Т Р О Я Н Д А

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:51 Страница 62

ВІТРІВ

■ Фіналісти 2-ї серії «Ігор на виживання». Кінбурнська коса, Україна, 2020 рік.

Добування вогню тертям. Безлюдний острів, Філіппіни, 2019 рік.

Корпоратив Не семінар і не новорічна вечірка — пригоди на лоні природи. Такі корпоративні заходи — поки що новинка для нашого туризму. Але вже є цікавий досвід. Що в цій справі та як? Ми поцікавилися в експертів компанії «Автоном–Клуб».

В

Віктор СИДОРЕНКО.

Вийшовши із зони комфорту і відмовившись від звичних благ цивілізації, людина може швидко оновити свою психіку, освіжити відчуття світу, отримати необхідні емоції, провести переоцінку цінностей і позбутися стереотипів, які роками формує в нас соціум. Після спільних пригод і «боротьби за виживання» команда згуртовується, фонтанує енергією та ідеями.

«В жизни и в кино, и в кино…» (з мультика «Острів скарбів») Перші корпоративні виїзди в дику природу з’явились у США на початку нашого технологізованого ХХІ століття. Вони відразу привернули до себе увагу компаній, які дбали про працездатність і моральний стан своїх колективів. Автори таких турів зробили ставку на повне «перезавантаження» офісних працівників у незвичному й водночас такому рідному для нашого біологічного виду середовищі.

62

Ігор МОЛОДАН

Тімбілдинг цього типу допомагає розкрити працівників і партнерів з абсолютно іншого боку. Саме опинившись в екстремальних умовах, ми стаємо тими, ким є насправді. Зіткнувшись зі своїми прихованими страхами й дискомфортом, розкриваємо свою справжню натуру. В дикій природі інакше не буває. Коли людина обмежена в ресурсах і контактах із зовнішнім світом, будь-який негатив з її боку відразу помітний і може дорого коштувати — так визначаються «слабкі ланки» в команді. Водночас проявляються приховані резерви та переваги її учасників. Зрештою в США ці поїздки набули такої популярності, що 2013 року Роб Мелцер зняв пригодницьку комедію «Ласкаво просимо в джунглі» з Жан-Клодом ван Дамом, який зіграв роль інструктора з виживання. І в кіно, і в житті турбота організаторів — це не тільки командоутворювальні заходи, а й безпека учасників екстремального корпоративу. Тому залучають найдо-

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:51 Страница 63

Змагання на влучність.

4-та серія «Ігор на виживання». Полісся, 2020 рік.

на виживання свідченіших інструкторів із навичками виживання й екстреної медицини. Адже розвиток подій може бути непередбачуваним. Саме це відрізняє тімбілдинг у дикій природі від офісних тренінгів та вечірок. І саме це робить подію унікальною й пам’ятною на все життя. Досвід автономів В Україні перший такий корпоратив провела 2011 року команда відомої нині фірми «Автоном-Клуб». Десятеро топменеджерів

торгово-розважального центру впродовж чотирьох діб проходили «курс молодого бійця» на Херсонщині, в Олешківських пісках. Попри новизну процесу і для учасників, і для самих організаторів, усі завдання були виконані. Керівники ТРЦ високо оцінили роботу інструктора з виживання і сертифікованого психолога. Це надихнуло на розвиток «авантюрного» проєкту і розширення географії «корпоративів на виживання». Згодом запустили український проєкт «Корпоратив на островах» (tour.avtonom.club). Він і донині пропонує корпоративним ➧

Полювання на скатів. 2-га серія «Ігор на виживання». Україна, Кінбурнська коса, 2020 рік.

Перший в Україні корпоратив у дикій природі. Олешківські піски, 2011 рік.

63

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:51 Страница 64

Підводне полювання. Безлюдний острів, Камбоджа, 2018 рік.

Евакуація з безлюдного острова. Камбоджа, 2018 рік.

клієнтам практично всі острівні екосистеми світу. По суті, острівному туроператорові вперше вдалося поєднати туристичний, пізнавальний, розважальний і виховний аспекти корпоративних подорожей. Завдяки «Автоном-Клубу» тепер в Україні існують програми виїздів на будь-який смак. Окрім тімбілдингу, є індивідуальні тури, для топменеджерів, сімейні... Пропонують і робінзонаду на безлюдному острові зі спорядженням, і виживання виключно за допомогою дарів природи та знайдених «артефактів». Усе це доволі безпечно й підходить фактично для учасників будь-якого віку. Ігри Ігоря Окремого слова варта унікальна програма командоутворення «Ігри на виживання». Її придумав і втілив у життя експерт із дикої природи, міжнародний інструктор із виживання й тактичної медицини, автор книжок на ці теми Ігор Молодан. Правила змагання такі: ■ у вас є тільки одяг і периметр (місцевість) для виживання; ■ перемогу в грі приносять жетони (додаткові бали); ■ відмова від участі або порушення правил — «чорна мітка» (штрафний бал); ■ 4-5 ігор щодня за відпрацьованими алгоритмами виживання: розвідка, побудова прихистку, видобування вогню, виготовлення інструментів і зброї, тренування у влучності, фотополювання,

64

Кокоси — їжа «робінзонів». Безлюдний острів, Філіппіни, 2019 рік.

опанування прийомів самопорятунку, орієнтування, евакуації та умовних сигналів; ■ переможець гри отримує на вибір жетон або благо цивілізації, яке допоможе йому перемогти наступного разу; ■ коефіцієнт втрати ваги визначає переможця, але штрафні й заохочувальні бали можуть внести корективи. Правила дуже прості, а всі випробування — виключно прикладні. Тож для перемоги не знадобляться ні сила, ні витривалість — лише кмітливість і знання. Тактику і стратегію обирають самі гравці. Варіантів розвитку подій багато, й до кінця змагань зберігається інтрига. Усе починається зі знайомства з групою, пояснення правил і заходів безпеки, а також неодмінного зважування кожного учасника. Всі позбавляються від спорядження, їжі та води. Переможцем стане той, хто втратить найменше ваги: це основний показ-

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:51 Страница 65

Ті, хто вижив на камбоджійському безлюдному острові. 2018 рік.

Курс долікарської допомоги. Безлюдний острів, Камбоджа, 2018 рік.

ник збереження в організмі вологи та життєвої енергії, у реальних умовах виживання — буквально питання життя і смерті. Перше завдання — огляд периметру виживання. Гравці з’ясовують, у якій місцевості опинилися, приглядають місце для ночівлі, визначають наявність води, їжі, дров. Етап оцінюється за кількістю виявлених артефактів — фактично залишків туристичного сміття, яке, втім, додає шансів «вижити». Саме із цього «непотребу» треба буде звести собі житло в наступній грі. Прихисток означає відпочинок, хороший фізичний стан і настрій «робінзонів». Вогонь можна добути різними способами — хто яким зуміє. Адже це тепло, можливість приготувати їжу, захист від хижих тварин і просто неповторне блаженство для «дикої» людини з офісу! Виготовлення зброї та іншого спорядження з підручних матеріалів допомагає роздобувати їжу та воду. Таке роздобування —

постійний і природний стан того, хто виживає. Навичку оцінює не ведучий ігор (тобто Ігор), а ваги: результат прямо залежить від втрати кілограмів кожним учасником команди. Змагання на влучність дає змогу показати своє володіння метальними знаряддями і реально здобути додатковий харч. Метати або стріляти доведеться по дичині. У дикій природі доводиться харчуватися рослинною їжею, молюсками, личинками, комахами, земноводними, ракоподібними та рибою. Попри поширені уявлення, добути велику тварину дуже і дуже непросто. Фотополювання безпечне і допомагає перевірити здатність гравців вистежувати здобич, приховано пересуватись і маскуватися. Самопорятунок — це вміння надати собі й іншим екстрену долікарську допомогу, користуючись підручними засобами та природними ресурсами. Важливий етап. Пасивна фаза виживання переходить в активну, й учасники вирушають у дорогу. Як ніколи стає у пригоді вміння орієнтуватися. Кожному треба бути максимально точним і уважним. Евакуація й подача сигналів лиха — завершальна гра, в якій знадобиться весь командний дух. На закінчення інструктор і ведучий підбивають підсумки, зважують гравців і визначають переможця. У 2020 році відбулося п’ять серій «Ігор на виживання» за участю 64 осіб. Тож можна сказати, що цей формат корпоративного життя прижився і в нашій країні. Пандемії й катаклізми — зовсім не привід відмовлятися від нього. Навпаки — саме в таких умовах навички життя поза цивілізацією, вміння допомогти собі та іншим додають упевненості й оптимізму. Тож граймо і виживаймо. ■

65

М А Ш И Н А

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:52 Страница 66

ЧАСУ

■

Адмірал Юрій Лисянський. Портрет пензля Володимира Боровиковського. 1810 р.

Шлюпи «Надія» та «Нева». Художники Є. Войшвилло і Б. Стародубцев. 1986 р.

Навколосвітній

українець

Бюст Юрія Лисянського на батьківщині в Ніжині.

Козацький нащадок Юрій Лисянський здійснив першу в Російській імперії навколосвітню подорож, відкривав і досліджував нові землі й написав про все це «мовою «Енеїди» Котляревського».

У

Наталя МИХАЙЛОВА

У всі часи людей цікавило, що знаходиться за межами відомого світу. І лише на початку XVI століття португалець Фернан Магеллан зміг перетнути два океани й побачити зворотний бік Землі. А на початку ХІХ століття відбулася навколосвітня подорож, одним із керівників якої став Юрій Лисянський. Початок великої дружби Ніжин — старовинне місто, яке прославили Іван Мазепа, Микола Гоголь, Євген Гребінка, Леонід Глібов... А ще раніше — відважні й доброчесні купці, які з ризиком для життя привозили з далеких країв свій крам на славнозвісний ніжинський ринок. Відчайдух Микола Челобитчиков у середині XVIII століття першим з українців дістався Калькутти, а звідти — до Кантона і Малакки, солодкоwпряної мрії негоціантів, якої так і не побачив Христофор Колумб. Через роки небезпечних пригод він повернувся

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:52 Страница 67

на батьківщину й одразу подався до СанктwПетербурга розповісти про можливості поліпшення торгівлі. Відтоді ніхто не бачив ані мандрівника, ані його заморського краму… Отаких земляків мав Юрій Лисянський. Він народився у Ніжині 1773 року. Його батько був священиком і походив із козацького роду, а коли здобув дворянство, то віддав двох своїх синів до Морського кадетського корпусу. Юрій навчався успішніше за однокашників і вже у тринадцять років мав звання гардемарина. Товаришував із німецьким хлопцем АдамомЙоганом Крузенштерном, який згодом почав називати себе Іваном Федоровичем. Нерозлучні друзі закінчили Морський корпус, разом почали морську службу, відзначились у битвах зі шведами. Напевно, цим здібним, сміливим і привабливим юнакам світила карколомна військова кар’єра при дворі імператриці Катерини ІІ, котра, як відомо, дуже цінувала молодих офіцерів... Але за наказом тієї ж таки самодержиці обох лейтенантиків направили для проходження морської практики до Англії. І це вирішило їхню подальшу долю. Під знаком британського лева За п’ять років служби на флоті Великобританії Юрій Лисянський устиг побувати в багатьох куточках світу. Якось у Північній Америці корабель став на ремонт, і молодий допитливий офіцер вирішив познайомитися з мешканцями Сполучених Штатів. Відвідав Бостон, НьюwЙорк, Філадельфію і захопився тамтешнім порядком, який, на його думку, підтримувався добрими законами та моральністю. Особливо йому припали до душі працелюбні й привітні філадельфійські квакери (місцева християнська конфесія). Саме у Філадельфії 1795 року відбулася найбільш значуща зустріч у житті Юрія Лисянського — його прийняв перший президент Сполучених Штатів Джордж Вашингтон. Славетний муж зачарував молодого моряка простотою і доброзичливістю й залишився у його пам’яті назавжди. На зворотному шляху Лисянський відвідав мис Доброї Надії, де кілька місяців знайомився з життям нідерландських колоністів. Наступною тримісячною стоянкою стала Індія, що вразила моряка природою та незвичним суспільним ладом. А в 1799 році британський корабель з українцем на борту вирушив до незвіданого континенту, який того року вперше був занесений на карти світу під назвою Австралія… Не відомо, які відкриття міг зробити спраглий до знань і вже досвідчений мореплавець, коли б не настало нове століття, а разом із ним — і загроза нової війни в Європі. В останній рік свого життя скандально відомий власною непослідовністю російський імператор Павло І припинив дипломатичні відносини з Англією. Юрій Лисянський терміново відбув до Росії. Починався новий етап його життя. Американська мрія Ідея прямого зв’язку столиці Російської імперії з її колоніями в Америці з’явилася ще на початку XVIII століття. Іван Крузенштерн кіль-

ка разів подавав до царського двору проєкти навколосвітньої експедиції від Кронштадта до Аляски, але фантастичні задуми не знайшли високої підтримки. Та ось у партію вступив новий гравець — камергер імператорського двору Микола Рєзанов. У молоді роки він був близький до Катерини ІІ, а в зрілому віці одружився з юною дочкою Григорія Шеліхова, засновника перших російських поселень в Америці, й невдовзі успадкував його величезні статки. Рєзанов заснував РосійськоwАмериканську компанію, акціонерами якої стали члени царської родини. Ця компанія з колоніями на Алясці й забезпечила можливість навколосвітньої подорожі. Для нас ім’я Миколи Рєзанова насамперед пов’язується з рокwоперою «Юнона» і «Авось», що оспівує трагічне кохання мандрівника до юної американки. Насправді в цій історії було дуже мало романтики, й відбулася вона через багато років після подорожі політичного діяча й дипломата навколо світу. А поки що не менш драматичні події передували його навколосвітній експедиції. Молода дружина Рєзанова померла після народження другої дитини. Чоловік глибоко переживав цю втрату, але того ж року Олександр І призначив його посланником до Японії. Дістатися далекої маловідомої країни цар запропонував разом з учасниками навколосвітньої подорожі. При цьому призначив Рєзанова керівником експедиції, не поставивши до відома двох капітанів, чим спричинив ледь не катастрофічні наслідки.

Іван Крузенштерн. Потрет невідомого автора. Сер. ХІХ ст.

Карта першої в Російській імперії навколосвітньої експедиції 1803U1806 років під керівництвом Івана Крузенштерна та Юрія Лисянського.

Від Кронштадта до Гаваїв В Англії були закуплені два шлюпи. «Надія» йшла під керівництвом Крузенштерна, а капітаном «Неви» став Лисянський. Два друга на двох вітрильниках — романтика в дусі часу… 1803 року судна вийшли з Кронштадта знову до Англії, де на них чекав Рєзанов. А вже за півтора місяця шлюпи перетнули екватор. На честь цієї визначної події на палубі відбувся парад. Протягом подорожі Юрій Лисянський дуже чуйно ставився до своєї команди, прискіпливо стежив, щоб матроси добре харчувались і не хворіли. Команда відповідала капітану щирою повагою та вдячністю. Разом шлюпи щасливо минули «ревучі сорокові», обійшли нещадний мис Горн на самому ➧

67

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:52 Страница 68

Острів Лисянського в Гавайській гряді та його мешканець — один із тюленівUмонахів.

ІМ’Я НА МАПІ На честь Юрія Лисянського названі: ■

■

■

■

■

■

■

■

підводна гора в районі Курильських островів (Росія), відкрита у 1949–1955 роках; півострів на північному узбережжі Охотського моря (Росія); затока в Олександрівському архіпелазі (США; 1908); мис, протока і півострів у Олександрівському архіпелазі біля узбережжя Аляски (США; 1883); річка в Олександрівському архіпелазі (1955); бухта Лисянського (США; назва дана 1888 року, змінена 1929 го на Барлінг); безлюдний острів у Гавайському архіпелазі, відкритий Юрієм Лисянським 15 жовтня 1805 року.

Українська поштова марка на честь мореплавцяUземляка.

68

краю Південної Америки і вже тоді вимушено розлучилися. Команда Лисянського причалила до маловідомого на той час острова Пасхи — батьківщини загадкових кам’яних гігантів. Юрій Лисянський провів астрономічні спостереження, завдяки яким виправив помилку в координатах острова, якої припустився Джеймс Кук. «Нева» і «Надія» зустрілися на полінезійському острові НукаwГіва і разом дістались Гаваїв, які тоді ще називалися Сандвічевими островами. Юрій Федорович вивчав життя місцевих мешканців і робив цінні для науки записи про їхній побут, звички та релігію, навіть склав словники місцевих мов. Він наважився пристати до острова Мауї, де лише за шість років до того «аборигени з’їли Кука». Цього разу місцевий вождь, дбаючи про безпеку, заборонив одноплемінцям виходити з хатин. Палубні війни Під час перебування на Гавайських островах вибухнув конфлікт між двома капітанами та їхнім невизнаним керівником Миколою Рєзановим. Мовчазне змагання амбіцій переросло у відкриту ворожнечу. Привід знайшовся: Рєзанов заходився збирати колекцію тубільних речей для імператорської кунсткамери. Він вимінював їх на шматки заліза, які знаходив на кораблі. Така діяльність стала не до вподоби Крузенштерну (може, пропали цінні для корабля речі?), і він влаштував справжнє судилище над Рєзановим. У результаті імператорський ставленик тяжко захворів і не виходив зі своєї каюти аж до кінця подорожі. Та це був тільки початок його лих. Місія в Японії виявилася вкрай невдалою. Правителі Нагасакі заборонили кораблю входити у гавань. Самого ж посланця ізолювали на березі у квапливо збудованому палаці з паперовими стінами, але оточеному міцною бамбуковою огорожею. Через півроку (!) напруженого очікування командор Рєзанов отримав відповідь — імператор повертав Росії всі дари і не бажав вступати з нею

в будьwякі дипломатичні або торгові відносини. На той час Японія залишалась абсолютно закритою країною. В експедиції була ще одна проблема: відомий авантюрист, картяр і дуелянт граф Федір Толстой за допомогою хитрощів потрапив на «Надію», видавши себе за одного зі своїх родичів. Упродовж усієї подорожі команда потерпала від його жорстоких жартів. На одному з островів він купив величезного орангутанга. Якось цей «веселун» дав мавпі пляшку чорнила й зачинив її в каюті Крузенштерна. Усі корабельні зошити капітана були зіпсовані. Позбутися капосної парочки команда змогла лише на Камчатці. Звідти Толстой дістався до Аляски, прожив кілька місяців серед індіанців і успішно повернувся до Росії, де його охрестили Американцем. Америка по7російському Отже, з Гаваїв «Надія» вирушила до Камчатки і потім до Японії, а «Нева» взяла курс на Аляску. В липні 1804 року шлюп прибув на острів Кадьяк (зараз там розташований американський комерційний космодром). Прибувши на американську землю, Юрій Лисянський довідався, що на російському острові Ситка індіанці тлінкіти розгромили укріплену факторію РосійськоwАмериканської компанії. Артилерія зі шлюпа Лисянського надала допомогу російським промисловикам і союзним індіанцям. Зрештою фортецю відбудували, вона дістала назву Новоархангельськ. Лисянський був прикро вражений ставленням росіян до корінного населення. Індіанці, оголошені російськими підданцями, виконували всі накази чиновників компанії. Чудові мисливці, вони успішно полювали на хутрових звірів і приносили комерсантам фантастичні прибутки, але ті платили їм лише бісером, тютюном і… одягом зі шкурок. При цьому харчування аборигенів залишалося справою їхніх власних рук. Юрій Федорович перейнявся співчуттям до тубільців. Він застерігав, що вони не-

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:52 Страница 69

вдовзі можуть вимерти, а найбагатший у світі промисел зійде нанівець — «бо жоден з природних росіян не здатний добути навіть бобра». Карколомне повернення Нарешті всі справи в російській Америці були закінчені, трюми завантажені дорогоцінним хутром, і «Нева» вирушила до Китаю, де мала зустрітися з «Надією».

15 жовтня 1805 року корабель наткнувся на острів, мешканцями якого були тільки тюленіwмонахи й зелені морські черепахи. Нині цей клаптик суходолу посеред Гавайської гряди носить ім’я Юрія Федоровича Лисянського. А поле коралових рифів, на яких корабель мало не загинув, називається мілиною Нева. У 1909 році президент США Теодор Рузвельт включив цю територію до заповідника Гавайських островів як місце гніздування морських птахів. А у 2006wму острів Лисянського увійшов до складу пам’ятника природи «Папаханаумокуокеа», проголошеного ЮНЕСКО спадком людства. Нарешті у листопаді 1805 року два шлюпи зустрілись у португальській колонії Макао та рушили до торгового міста Кантон, де моряки обміняли хутра на цінні колоніальні товари. Мета експедиції бу-

ла виконана, шлюпи взяли курс на південь. Вони щасливо обійшли мис Доброї Надії, але невдовзі потрапили у густий туман і загубили один одного. Вдруге на перебіг подорожі вплинула політика. Почалася війна між Росією та наполеонівською Францією. Поспішаючи на батьківщину, два капітани мимоволі влаштували перегони. Іван Крузенштерн вирішив оминути зустріч із французькими кораблями і спрямував «Надію» в обхід Великобританії з півночі. А Юрій Лисянський з тією ж метою наважився на дуже сміливий крок — якнайшвидше плисти до Англії. В результаті уперше в світі вітрильник без зупинок пройшов із Кантона до Портсмута за 142 дні. А 5 серпня 1806 року «Нева» кинула якір у Кронштадті. Крузенштернова «Надія» прийшла туди на два тижні пізніше. Безпрецедентну на той час російську навколосвітню подорож першим завершив наш земляк. Про Гаваї — мовою Котляревського Після закінчення навколосвітньої подорожі Крузенштерн отримав міжнародне визнання як науковець, був одним із засновників Російського географічного товариства. А Лисянський продовжив військову кар’єру. Найбільшою нагородою

для нього стала золота шпага, яку йому подарувала команда «Неви». Сенсом життя Юрія Федоровича стала книжка спогадів про його неймовірну подорож. Російські бюрократи дорікали йому, що академічна книжка написана «мовою «Енеїди» Котляревського». Українець — він і на Гаваях українець! Через це, а може, ще й через ворожість із боку ображених російськоwамериканських чиновників, Лисянському двічі відмовили у публікації праці державним коштом. Він здійснив її за власні гроші у 1812 році. Це був перший опис Гаваїв російською мовою (з виразним українським акцентом). А вже через два роки книжка вийшла англійською в Лондоні. У 1809 році великий мореплавець пішов у відставку. Прославлений капітан ніколи не забував своєї Батьківщини — України. У 1824 році він відвідав рідний Ніжин, став гостем Гімназії вищих наук, подарував їй свій атлас. Нині поруч із будівлею гімназії стоїть пам’ятник видатному землякові. На жаль, український мореплавець Лисянський завжди лишався у затінку слави адмірала Крузенштерна. Та важливіше в цій історії те, що вони обидва були першовідкривачами, гідними офіцерами і друзями до останніх днів. ■

69

М А Ш И Н А

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:52 Страница 70

ЧАСУ

■

Українська республіканська капела УНР у США, 1922 рік.

Хором по світу, або Міжнародний тріумф «Щедрика» 5 років, 200 міст, 17 країн, 3 континенти, 1300 згадок в іноземній пресі — це про гастролі хору часів УНР. Саме завдяки їм світ чарують різдвяні звуки неповторного «Щедрика» і культової «Carol of the Bells».

Олександр Кошиць, диригент зі світовим ім’ям.

70

П

Прага, Відень, Берн, Париж, Лондон, Брюссель, Гаага, Берлін, Варшава, Барселона, Нью-Йорк, Мехіко, Вінніпег, Монтевідео, Ріо-де-Жанейро, Буенос-Айрес, Гавана… Сотні міст Європи й Америки співають «Щедрика» Миколи Леонтовича. І це не нинішні часи, коли всі у нас знають про українське походження відомої на весь світ «різдвяної веснянки», а понад 100 років тому!

Тіна ПЕРЕСУНЬКО 11 травня 1919 року пісню захоплено вітали глядачі Національного театру Праги, 21 липня — віденського «Konzerthaus», 6 листопада — паризької «Salle Gaveau».

8 січня 1920 року «Щедрик» звучав у брюссельському оперному театрі «La Monne», а вже 3 лютого — у лондонському «Queen’s Hall»… Так розпочався тріумфальний тур капели під керуванням Олександра Кошиця. Саме так уряд Української Народної

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:52 Страница 71

Республіки вирішив розповісти світові про українську державу — через музику. Петлюра і культура Ініціатором музичної дипломатії став сам Симон Петлюра, як писатиме про нього невдовзі нідерландська преса — «залюблений у мистецтво головнокомандувач». У минулому відомий журналіст і арт-критик, він добре знався на українській культурі та її новинках. А почалося з того, що на Новий рік, 1 січня 1919-го, у київському Молодому театрі Петлюра став свідком прем’єри нової пісні Миколи Леонтовича. Ні, не «Щедрика», то була «Легенда» у виконанні хору під орудою Олександра Кошиця. Композиція справила таке враження, що вирішено було заснувати капелу й послати її до Західної Європи репрезентувати нашу культуру. Наступного дня Петлюра запросив видатних композиторів Кирила Стеценка й Олександра Кошиця, а також працівників музичного відділу Міністерства освіти та мистецтв УНР і дав доручення: «Через тиждень щоб була зорганізована для закордонної подорожі капела, — і додав жартома: — А то розстріляю!». Терміновість відрядження хору пояснювалася наступом більшовицької Росії на Київ. Треба було встигнути укомплектувати останню місію нескореної України до Європи, аби світ повірив в існування нашого народу та його право на державність і дав підмогу українській армії, щоби вона змогла відбитися від росіян. Так створили державний хор — Українську республіканську капелу на чолі з диригентом Олександром Кошицем. Кілька тижнів тривав всеукраїнський конкурс співаків. Розучували найкращі твори (канти, народні пісні, колядки, щедрівки) в аранжуванні Миколи Лисенка, Михайла Леонтовича, Кирила Стеценка та Олександра Кошиця. Серед іншого — і майбутній хіт українських концертів за кордоном, «Щедрик». Під патронатом Симона Петлюри ухвалили окремий закон про Українську республіканську капелу. Всіх співаків зарахували на державСимон Петлюра, рушій культурної дипломатії.

ну службу. Чоловіків звільнили від призову, бо ті мали не менш бойове покликання. Недаремно потім світова преса писала про українських басів як про підривну зброю України. Хор отримав держфінансування і сприяння Міністерства закордонних справ. До «капели Кошиця» зарахували сотню найкращих співаків країни — мистецьку сотню УНР. Але виїхати з Києва встигла лише третина. Та й то без жодних урочистостей — останнім потягом із розбитими шибками. 5 лютого 1919 року, наступного дня після від’їзду співаків, армія червоної Росії зайняла Київ. А далі — майже всю територію країни. Хористам не лишалося нічого, крім як говорити та співати про Україну за її межами. Виступити вони мали насамперед у Парижі. У січні 1919-го там почалася Мирна конференція, де після офіційного завершення Першої світової війни держави-переможниці ділили світ. Лідери Франції, Великої Британії та США мали вирішити й долю України. Визнати чи не визнати українську незалежність? Дати чи не дати новій державі військову допомогу? А може, українці й росіяни — це один народ, і місце їм в «єдиній неподільній Росії»? «Завданням нашої роботи за кордоном було показати Європі душу і музичну творчість нашого народу, бо подорож ця мусіла бути пропагандистською у зв’язку з національно-державним відродженням України», — згадував у подорожньому щоденнику Кошиць. «Завдання це було не з легких, — писав про місію капели історик Симон Наріжний, — бо в Західній Європі століттями плекалися твердження про «єдинство русского народа» й що ніякої України й ніяких українців не було й немає». «Щедрик» і «Марсельєза» І капела свою місію виконала. Вже з перших концертів західні рецензенти почали зазначати: «Україна — не Росія». ➧

Афіші українських концертів у Європі: Лондон, Прага, Берн.

71

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:52 Страница 72

Хор Кошиця у Празі, 1919 рік.

«Українці прийшли і перемогли, — писав після прем’єри «Щедрика» в Національному театрі Праги чеський диригент Ярослав Кржичка. — Я думаю, ми мало про них знали і тяжко кривдили, коли несвідомо і без інформацій з’єднували їх проти волі в одне ціле з народом російським… Українці відрізняються від росіян, і я сказав би, що з усіх слов’ян вони найближчі нам цілою їх вдачею, як і все інше, відмінного є в них їхня пісня». Під час виступів розповсюджувалися концертні програмки з текстами українських пісень і державною символікою України. Проте на співаках були не народні костюми, а європейські фраки та шовкові со-

рочки. Попри національний колорит, хор мав представити стандарт високої музичної культури. Меседж був такий: Україна — не сільська, а європейська нація. І меседж був почутий. «До України мені було цілком байдуже, але тепер я ладен скрізь відстоювати мистецтво цієї країни», — із захватом писав нідерландський критик Саламандра після концертів хору в Гаазі. «Ми всі скандуємо: «Слава Україні! Слава мистецькій Україні!» — гриміли після української прем’єри у Брюсселі співаки Королівського хору. «Якби пісня була державою, то Україна посіла б перше місце поміж народами», — друкувала у Берліні газета «B.Z. Am Mittag».

Із 1919-го по 1921 рік Українська республіканська капела дала понад 200 концертів у 45 містах 10 держав Західної Європи. В кожній країні — десятки виступів і сотні рецензій у пресі. На концертах побували відомі музиканти, професори, дипломати, мистецькі критики. Всі писали про українську пісню та музичну дипломатію. «Цей концерт перевершує в хоровому мистецтві все, що досі було нам знане». «Перед нами справжній феномен». «Смуткові росіян українське мистецтво протиставляє веселість і оптимізм». «Їхніми вустами промовляє душа цілого народу». «Немає жодного лондонського хору, котрий можна з ними порівняти». «Сильні чоловіки ридали, як жінки, бо не змогли вимовити назву однієї з найпрекрасніших пісень програми — «Щедрик». «Вони дають найвищу атестацію музичній культурі України». «Який успіх для народної пісні! Яке щастя бути українцем!» Зрештою європейська преса підсумувала: «Культурна зрілість України має стати для світу легітимізацією її політичної незалежності». І ось хор виступив у Парижі. Прем’єра відбулася 6 листопада 1919 року в «Salle Gaveua». На концерті були присутні Михайло Грушевський, голова української дипломатичної місії в Парижі Михайло Тишкевич, із французького боку — політики, музиканти, рецензенти. За два дні французька газета «Le Nouvelliste» написала: «Ще жоден хор — ані французький, Диригент Олександр Кошиць очима «Berliner Illustrirte Zeitung» від 6 червня 1920 року.

72

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:52 Страница 73

ані іноземний — не презентував тут нічого подібного». А газета «Le Temps» додала: «Це було справжнє одкровення. Рідко хто співав «Марсельєзу» з більшим натхненням, повагою й досконалістю». Аби підкорити Захід, Кошиць як геніальний аранжувальник створив власні обробки національних гімнів країн перебування. Саме ними відкривались українські концерти. Часто іноземні знавці наголошували, що українське виконання їхніх гімнів перевершує національне. «Пам’ятаю, в Женеві, — писав у спогадах наш диригент, — коли заспівали «Марсельєзу» в моєму аранжуванні, піднявся такий гвалт, що я перелякався. Дами повискакували зі своїх місць і в екстазі ламали парасолі об естраду». Але найдужче європейців «били по черепу», як жартував Кошиць, саме українські пісні. Улюбленцями публіки, крім культового «Щедрика», стали кант «Почаївській Божій Матері» (паризька преса називала його «Notre Dame de Potchaїv») в обробці Миколи Леонтовича. Любили колядку «Ой, на гороньці» Стеценка, «На вулиці скрипка грає» й «Ченчик» в аранжуванні Кошиця, а також обробки Лисенка «Чи це ж тії черевички», «По опеньки ходила». Оцей, здавалося б, простий і наївний репертуар справляв сильне враження на культурний світ Європи. В листі до Олександра Кошиця відомий французький історик, професор Сорбонни Шарль Сейнебос писав: «На мене хор справив неймовірне враження, щось подібне відчував дуже давно, коли слухав у Мюнхені твори Вагнера. Жодна пропаганда не може бути ефективнішою для визнання української нації». Культура і політика А як же Паризька мирна конференція? Чи визнала Європа українську незалежність? На жаль, від моменту створення хору і до приїзду співаків у Париж минув уже майже рік. Аби дістатися кожної нової країни, хористи мусили по кілька місяців чекати на візи. Попри здобутий тріумф, їх неохоче пускали до Європи. Бо одна річ — визнати мистецтво України, а інша — її політичну незалежність. Навіть бельгійська королева Єлизавета в розмові з Кошицем після тріумфу в Брюсселі з жалем сказала: «Мої всі симпатії — на боці вашого народу, я знаю, як тяжко він здобуває собі волю... Але ми, монархи, — раби політики». Тож поки українці з труднощами діставалися Франції (їх навіть двічі арештовували), «українське питання» у Парижі було вже вирішене. Прагматичні інтереси європейських лідерів узяли гору. Україна на довгі 70 років опинилася під окупацією червоної Росії. Повертатися співакам було нікуди. Миколу Леонтовича, автора безсмертного «Щедрика», застрілив у батьківському домі

агент російської «чрезвичайки» у січні 1921 року. Симона Петлюру — агент Кремля у травні 1925 року в Парижі. Олександр Кошиць більше ніколи не повернувся на батьківщину. Натомість продовжив нести у світ звістку про Україну. Восени 1922 року він перевіз хор за океан, і до 1924-го капела виступала в обох Америках. Її почули ще сім країн: США, Канада, Мексика, Бразилія, Уругвай, Аргентина та Куба, перш ніж хор припинив світові гастролі. «Співай же, чарівна Україно, співай, щебетушко! Розсипай по світу пісні синів твоїх — прийде час, коли настане весна, якої ти так чекаєш!» — писав 1923 року президент Бразильської академії літератури Енрике Коелью Нетто. І хоча 100 років тому світ не підтримав Україну, хористи Кошиця й посланці Петлюри залишили важливу пам’ятку про неї — «Щедрика». 21 листопада 1936 року, через 14 років після прем’єри «Щедрика» у США, відомий американський диригент українського походження Пітер Вільховський написав до нього англійський текст і запатентував пісню «Carol of the Bells». ■ Фотодокументи з фонду Української республіканської капели Центрального державного архіву органів вищої влади та управління України.

Афіші, афіші… Брюссель, Варшава, Роттердам.

ЩЕ ПРО «ЩЕДРИКА» Читати більше про світові гастролі Української республіканської капели можна у збірнику «Світовий тріумф «Щедрика» — 100 років культурної дипломатії України» (гугл на поміч). Нещодавно вийшла книжка авторки розповіді, що представленої на цих сторінках, Тіни Пересунько — «Культурна дипломатія Симона Петлюри: «Щедрик» проти «русского мира». Місія Капели Олександра Кошиця (1919–1924)».

■

У К Р А Ї Н А

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:52 Страница 74

ЧУДЕС

74

■

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:52 Страница 75

ЧЕРНІВЦІ

Дарунки

Маланки У буковинській столиці масове святкове дійство презентує все розмаїття традиційного для цього та інших регіонів України тисячолітнього зимового карнавалу — Маланки.

Оксана ЛЕЛЮК, засновниця Фестивалю Маланок Максим КОЗМЕНКО та архів фестивалю

Видовищне свято з 2011 року збирає тисячі учасників і понад 40 тисяч глядачів. Усіх їх об’єднують неповторна атмосфера й, можна сказати, певна народна магія. Під час карнавального ходу вулицями Чернівців глядачі поринають у море колориту, можуть оцінити характер кожного колективу «маланкувальників», усіма фібрами душі відчути живу історію та вічну молодість Маланки. ➧

75

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:52 Страница 76

Красноїльська Маланка.

Саморобки народних маланкарів вражають.

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:53 Страница 77

Переберія з Вашківців.

Ведмеді та Циган із Красноїльська.

Історичні, але не традиційні образи сучасної Маланки.

Самобутня і розмаїта У низці традиційних свят новорічноріздвяної обрядовості на Буковині Маланка виділяється своєю яскравістю і живучістю. Це окремий потужний пласт народної культури, джерела якого лежать у далеких дохристиянських часах, коли до зимового циклу ритуальних дійств входило свято «щедрого бога». Пізніше воно отримало назву «Маланка», бо збіглося в часі з днем святої Меланії Римлянки.

В основі свята — традиція карнавального перевдягання чи, як його тут називають, переберії. Плюс неодмінні маски, карнавальний хід, виступи гуртів із вбраних у гротескні костюми людей... Учасники щедрують, вітають із Новим роком і висловлюють навколишнім святкові побажання. Свято корениться в минулому народів, що заселяли землі нинішньої Буковини, Бессарабії, частини Прикарпаття та Молдови і продовжують жити тут, зберігаючи

свою ідентичність. Проте культури взаємопроникаються, тому Маланка в різних куточках тієї самої Буковини має і спільні, й вельми цікаві відмінні риси. Кожне село чи навіть його віддалений куток завжди знали тільки їм притаманні способи возвеличити і задобрити Маланку. Предківська традиція зберегла своє прадавнє коріння — віру, вірування, світогляд, спосіб матеріального життя, ідеали, бажання та мрії. Краянам це допомагає усвідоми- ➧

77

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:53 Страница 78

Кулівецькі коники.

Маски маланкувальників не мають аналогів у світі.

ти свою історичну самобутність, зрозуміти душу далеких пращурів, показує послідовний розвиток старовинної української культури. У традиційних буковинських звичаях і обрядах утілилася висока мораль, особливий світогляд, глибока шана до предків, еталон родинних звичаїв, висока екологічна культура з поважним ставленням до природи та її явищ. Вічна і сучасна Підготовка до грандіозного дійства триває близько півроку. Часто до процесу залучаються вся родина, все село, а в самому дійстві можуть брати участь три покоління: діди з бабами, батьки та з превеликим азартом — парубки й дівчата, навіть дітлахи. Раніше «виконавцями» могли бути лише чоловіки та хлопці, а нині бачимо чимраз більше учасниць жіночої статі.

78

На відміну від багатьох давніх звичаїв і традицій, які зникли з репертуару зимових народних свят, Маланка залишається жити і навіть збагачується новими образами. На Буковині іскрометно поєднуються традиційне штукарство та сучасні переберійні образи на теми політики та шоубізу. Вони інтерпретують те, що бачимо на ТБ та в ютубі, читаємо в газетах і на сайтах. У кумедних масках і постатях легко впізнати вітчизняних,

а часом і світових діячів разом із персонажами казок і народних міфів. У цьому — свіжість і захопливість стародавнього дійства. Посеред зими живі ігрища, вистави, забави раптом роблять життя різнобарвним, розряджають нашу скутість, втягують нас у вир веселощів, гротескних образів і невимушеного спілкування. А ще — протягують нитку культурної спадковості крізь сотні й тисячі років.

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:53 Страница 79

ЩО БУДЕ У ЧЕРНІВЦЯХ Фестиваль Маланок — між 12 та 18 січня 2021 року. Урочисте відкриття. Карнавальний хід.

■ Сценічні виступи.

■ Майстер-класи з виготовлення масок і костюмів.

■ Інтернет-голосування за найкращий гурт.

■ Оголошення переможців.

■ Забави, співи, частування. Детальніше — на malankafest.com.ua.

■ ■

Танець Маланчиних коней.

Урочисте відкриття фесту.

Із Гелловіном і самбою У чернівецькій Маланці беруть участь колективи з Буковини та інших українських регіонів, ба навіть із сусідніх держав. Представляються українська, бессарабська, гуцульська, молдовська, румунська Маланки, традиції яких збережено на Буковині. Особливу вагомість фесту забезпечує автентична Маланка, вік якої понад сто років. А дивлячись на Маланку осучаснену, що вбирає часом елементи Гелловіну та бразильського карнавалу, з усією ясністю розумієш, що ця традиція невмируща. Своїм масштабним підходом, фантазією і кропіткою

■ працею учасники Фестивалю Маланок чесно заслужили любов глядачів. Останні включаються в інтернет-голосування для вибору найкращого колективу. Досвідчені етнографи, мистецтвознавці, фахівці з питань культури теж оцінюють виступи та обирають найкращих із найкращих. Численні візити туристів у святковий період до Чернівців і буковинських сіл підтверджують магнетизм живої традиції. Маланка не загубиться серед життєвих перипетій, відроджуватиметься й надалі, передаватиметься наступним поколінням. Живе традиція — живе Україна! ■

79

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:53 Страница 80

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:53 Страница III

!MT_5-6-2020-disk_MT 08.12.2020 18:53 Страница IV