International Tourism Magazine 2-2016

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:22

Page 1

КВІТЕНЬ – ТРАВЕНЬ

2 (128) ’16

США ЕКВАДОР ШРІ ЛАНКА ОАЕ МАЛЬТА КІПР ГРЕЦІЯ ФРАНЦІЯ РУМУНІЯ ЧЕХІЯ УКРАЇНА

КАНАДА Епоха динозаврів

ПАПУАСИ Земляки Маклая

ГАЛАПАГОСИ Люди і звірі

ЕКОПРИГОДИ в Україні

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:22

Page 2

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:22

Page 1

ПЕРШИЙ І ЄДИНИЙ ГОТЕЛЬ У ЧЕСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ, ЯКИЙ ОТРИМАВ СЕРТИФІКАТ НА НАЙВИЩУ КАТЕГОРІЮ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ «5*SUPERIOR»! ВЛАСНА КЛІНІКА, БАЛЬНЕОЦЕНТР І ВЕЛНЕСЛЕНД ■ ПОНАД 250 ВИДІВ МЕДИЧНИХ ПРОЦЕДУР ■ 14 РІЗНИХ МЕДИЧНИХ СПЕЦІАЛІЗАЦІЙ ПОНАД 3500 КВ. М. СПА# ТА ОЗДОРОВЧИХ ЦЕНТРІВ ■ УСАМІТНЕНЕ ЛІКУВАННЯ У MEDICAL SPA SUITES ■ 7 ВИДІВ САУН І 5 РІЗНИХ БАСЕЙНІВ 152 РОЗКІШНІ НОМЕРИ, ІЗ НИХ 26 АПАРТАМЕНТІВ ■ ДВА РІЗНІ ТИПИ РЕСТОРАНІВ ■ ТРИ ДЕННІ ТА ОДИН НІЧНИЙ БАР ІЗ ЖИВОЮ МУЗИКОЮ ПРИМІЩЕННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДІВ ■ КАЗИНО І ДИЗАЙНЕРСЬКІ БУТИКИ ■ ВЛАСНЕ ДЖЕРЕЛО ТЕРМОМІНЕРАЛЬНОЇ ВОДИ

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:22

Page 2

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:22

Page 3

Будемо раді вітати Вас у готелі «Україна»!

Stay in Ukraine, feel like at home!

Готель «Україна» розташований у самому серці Києва – на майдані Незалежності. 371 сучасний номер.

Ukraine Hotel is located in the heart of Kyiv – Independence Square. 371 modern rooms.

Зал ресторану «Україна» на 250 місць. Прекрасне місце для проведення корпоративів, банкетів та весіль.

●

Конференц зал «Асамблея» на 140 місць. Ідеальний для проведення прес конференцій, семінарів та презентацій.

Restaurant “Ukraine” sets up to 250 people.

The hotel’s restaurant “Ukraine” can host any occasion (weddings, banquets, etc.)

●

Conference hall “Assembly” Seating capacity – 140 guests.

It’s ideal meeting space for press conference, seminars, presentations, etc.

Готель «Україна» / Ukraine Hotel Вул. Інститутська, 4, Київ, 01001 / 4, Instytutska Str., Kyiv, 01001, Ukraine Tel.: +380 (44) 279 0347, 278 2804. Fax: +380 (44) 279 1353 E mail: reservation@ukraine hotel.kiev.ua. Web: www.ukraine hotel.kiev.ua

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:22

Page 4

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:22

Page 5

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:22

Page 6

2 (128) 2016

0

2

VIP#КЛУБ

12 13 Вічні цінності «ZARINA». В гостях у редакції — засновниця ювелірного бренду Наталія НЕТОВКІНА.

ПОДОРОЖ НА ПОДІЮ 14 18 Барви весни. Найяскравіші туристичні події. Читай, обирай, вирушай!

ЖИТТЯ ЯК СВЯТО 20 25 Світло ШАРДЖІ. В Еміратах ушосте відбувся фестиваль світла. Магія 3D#технологій перетворила будівлі на фантастичні рухливі світи.

МИСТЕЦТВО ГОСТИННОСТІ

8

3

26 29 Відпустка як шедевр. У критському готелі «Minos Beach Art Hotel» чекає справжнє арт#середовище.

36 37 Терапія красою.

«Savoy Westend Hotel» пропонує естетичне та оздоровче оточення.

50 51 ГРАНДіозний відпочинок. Таким його для вас зробить кіпрський готель «GrandResort».

60 63 Світова розкіш. Критський готель «Aldemar Royal Mare» — світовий лідер у категорії «deluxe».

70 72 П’ять зірок півмісяця. Готель «Jumeirah Zabeel Saray» на півмісяці «пальмового» острова в Дубаї.

ЦВІТ ПО СВІТУ

4

4

2

5

30 34 Пані, місіс і синьйора. Українську телеведучу доля звела з «міс Америка – 1963» українського походження та її дочкою — італійською художницею.

ВОЯЖ#КОЛЕКЦІЯ 38 42 МАЛЬТА на всяк смак. Мініатюрна острівна країна — здавалося б, лише цятка на тлі моря. Та не вірте, що «на все вистачить і кількох днів».

90 97 МАРСЕЛЬ і Матінка. Кипуче життя Марселя проходить під захистом Матінки#Заступниці, яка піднеслася над містом на унікальному соборі.

ТУР#НОВИНИ 43 Швидко і зручно до Азії. Відкрито 7 напрямків із Києва через Тегеран.

138 Італія в гостях України. Перший «Italian Excellence Workshop & Party» в Києві.

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:22

Page 7

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:22

Page 8

4

7

ПРОФІ#ТУР

44 49 ДОМНІКАНА. Країна сонячного настрою. Зустріч із Галиною Лисенко — «головною туристкою» Домінікани в Росії, Україні та країнах СНД.

МАШИНА ЧАСУ 52 58 КАНАДА. Земля динозаврів. У провінції Альберта знайдено найбільше у світі доісторичних ящерів. Науковці та працівники турсфери оживляють їх для нас.

ТРОЯНДА ВІТРІВ 64 69 РУМУНІЯ. 5 днів за 5 євро. Саме стільки витратили в подорожі автостопом по Румунії. Причому не надто обмежуючи себе й подивившись багато цікавого.

MODUS VIVENDI

0

9

74 79 ПАПУА – НОВА ГВІНЕЯ. Земляки Маклая. Як нині живеться папуасам, про котрих читали у щоденниках Миклухо#Маклая? Це вдалося побачити на власні очі.

ЖИВИЙ СВІТ 84 89 У горщику ЦЕЙЛОНУ. Орхідеї, фікуси, кротони, пальми, монстери — «зелені аборигени» острова Цейлон, «громадяни» держави Шрі#Ланка.

98 104 ГАЛАПАГОСИ. В обнімку з тюленем. Потанцювати з пеліканами чи фламінго, поплавати серед морських левів, погуляти по вулкану...

4

11

ОЗБРОЄНИМ ОКОМ 106 113 TravelPhoto, або Що привезти з подорожі? Ваш найлегший і найцінніший багаж — це фотографії. Настав час бути цікавішим і вмілішим.

УКРАЇНА ЧУДЕС 114 119 Екопригоди в Україні. Активний туризм у нас стає популярнішим. Процес закономірний і позитивний. Настав час скористатися його результатами.

126 130 Чужбинський про батьківщину. Україна середини ХІХ століття — очима краєзнавця і мандрівника Афанасьєва#Чужбинського.

2

13

132 137 Успішне Опішне. Сучасне мистецтво у столиці гончарних традицій України. Комплекс естетичних задоволень!

КРАЄВИДИ ДУШІ 120 125 Коваль емалей. Художник Олексій КОВАЛЬ навчався цього стародавнього мистецтва на батьківщині, в країнах Сходу та Заходу.

МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СТРАВ 142 143 Смачна Грузія в Києві. У діловому серці української столиці — істинно грузинська гостинність ресторану «Вано Івано».

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:22

Page 9

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:22

Page 10

1998

2000

2003

2004

2007

2010

2012

Журнал про мандрiвки та вiдпочинок Засновник i видавець — ТОВ «Редакцiя журналу «Мiжнародний туризм» Видається з 1992 року Головний редактор Олександр ГОРОБЕЦЬ Заступник головного редактора Євген БУДЬКО Вiдповiдальний секретар Iрина ГОРОБЕЦЬ Художнiй редактор Сергій ГОРОБЕЦЬ Комп’ютерна графiка та верстка Євгена КРУТОВЕРЦЕВА Коректура Людмили ГОРОБЕЦЬ, Наталi ОБОЛЕНСЬКОЇ Вiддiл реклами: Тел./факс: (044) 254#5190, 254#5193 На обкладинцi: «Домінікана. Море позитиву!». Фото Олександра ГОРОБЦЯ.

Передплата яскравих вражень! Заповніть квитанцію на пошті, аби не шукати кожного номера нашого журналу в кіосках. Продовжуйте передплату з будь#якого місяця! Журнал виходить щодва місяці — 6 номерів на рік. Має обсяг 128–180 сторінок.

ДЕ ПЕРЕДПЛАТИТИ? У ПОШТОВИХ ВІДДІЛЕННЯХ Оформте передплату з поштовою доставкою в будь#якому відділенні зв’язку України. Передплатний індекс у каталозі ДП «Преса» — 74318. У ПЕРЕДПЛАТНИХ АГЕНЦІЯХ «Бліц Інформ»: Київ — (044) 205#5110. «Ідея»: Київ — (044) 417#8767; Донецьк — (062) 381#0932.

KSS: Київ — (044) 585#8080. «Меркурій»: Київ — (044) 249#9888; Дніпропетровськ — (056) 374#9055. «Періодика»: Київ — (044) 585#3165/66. ЗАПИТУЙТЕ ЖУРНАЛИ «МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ» У МІСЦЯХ ПРОДАЖУ ПРЕСИ! https://uk ua.facebook.com/Mizhnarodny.turyzm

Вiддiл розповсюдження: Тел./факс: (044) 288#9625 Зареєстровано Мiнiстерством України у справах преси та iнформацiї, серiя КВ, № 2351 вiд 17.01.1997 р. © Журнал «Мiжнародний туризм» Адреса редакцiї та видавця Кловський узвiз, 15, м. Київ, 01021 Тел./факс: (044) 254#5190/93, 288#9625 E mail: welcome@intour.com.ua Представництва у Канадi: Український центр засобiв i розвитку — тел.: (403) 497#4374; факс: (403) 497#4377 Кольороподiл i друк Видавничий дiм «Рема#Принт» Вул. В. Чорновола, 2, оф. 1, м. Київ, 01135, Україна Тел.: +38 (044) 486#8004, 486#2820 Тираж — 20 000 примiрникiв Перiодичнiсть — 6 випускiв на рiк Цiна договiрна. Передрук матерiалiв — тiльки з дозволу редакцiї. За рекламну iнформацiю вiдповiдає рекламодавець. Рукописи не рецензуються i не повертаються. Думка авторiв публiкацiй не завжди вiдповiдає думцi редакцiї. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть фактiв, власних назв та iмен, iнших вiдомостей несуть автори.

Editor#in#Chief Oleksandr HOROBETS Deputy Editor#in#Chief Yevhen BUD’KO Managing Editor Iryna HOROBETS Art Director Sergiy HOROBETS Director of Computer Work Yevhen KRUTOVERTSEV Proof Reading & Editing Liudmyla HOROBETS, Natalya OBOLENSKA Subscription Index 74318 © «International Tourism» Magazine

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:22

Page 11

КЛУБ

21.03.2016

18:22

Page 12

■

V

I

P

(

!MT_2-16-disk.qxd

Вічні цінності

ZARINA Íàçâà öüîãî áðåíäó êîøòîâíîñòåé ³ñêðèòüñÿ ³ ì³íèòüñÿ ãðàíÿìè, ïðîìåíèòüñÿ âíóòð³øí³ì ñâ³òëîì.  ãîñòÿõ ó ðåäàêö³¿ — çàñíîâíèöÿ áðåíäó Íàòàë³ÿ ÍÅÒÎÂʲÍÀ.

³êòîð ÑÈÄÎÐÅÍÊÎ — Пані Наталіє, чому назва — ZARINA і чому Ви обрали справою життя ювелір ні вироби?

— Ім’я Заріна мені подобається ще зі студентства. Саме так я назвала середуль шу донечку. У житті я отримувала дуже багато зна ків, які вказували на те, що маю займати ся прикрасами. Взагалі вважаю, що кож на мрія в житті людини — це її скарб. А якщо маєш справу iз коштовним камін ням, ювелірними виробами, сама створю єш їх та ще й можеш дарувати людям — це подвійний скарб і велике щастя. Мені у створенні бренду ZARINA багато в чому

12

допомогли обставини й удача, але основ не — це сильне бажання і мрія.

— Звідки прибувають ваші коштовнос ті? Чи можлива подорож по світу з допо могою колекцій ZARINA? — Розкішне поєднання різних кольорів золота та коштовного каміння, особливі огранки коштовного каміння — це ті пере ваги ZARINA, завдяки яким можна відчути себе в будь якій країні світу. Відкрию вам та ємницю: колись на створення такого вишу каного асортименту в ZARINA мене надих нув бразильський ювелірний дім «H.Stern». Захотілося бачити й в Україні таке розма їття коштовного каміння, як у Бразилії!

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:22

Page 13

Зараз дуже популярними є подорожі в країни, де видобувають коштовне каміння. Там можна не лише побачити на власні очі процес видо бування, а й особисто вибрати собі діамант, рубін або смарагд, створити власний ди зайн прикраси. По коштовне каміння можна їзди ти в Гонконг, Таїланд та інші країни, але й Україна багата на прекрасні ма теріали для ювелірних виробів. Чо го тільки вартий наш український бурштин! Ювелірний дім «Faberge», який ми єдині представляємо на тери торії СНД, також є дочірньою компанією відомої компанії «Gemfield», що видобуває сма рагди й рубіни в Зімбабве. Зо крема, в подорож до африкан ських копалень нещодавно їз дила амбасадор бренду «Gem field», всесвітньо відома актри са походженням з України — Міла Куніс. Ми тісно співпра цюємо із цією компанією, тому наші рубіни та смарагди можуть перенести свого власника ще й у далеку африканську країну.

— Над колекціями ZARINA працюють світові дизайнери. Що характерно для їхніх творів?

— Мені дуже приємно, що сві тових дизайнерів надихає Україна, наші культура та історія, наше праг нення до свободи. Зі свого боку, вони вносять у створювані колекції євро пейську вишуканість, стриманість, смак і подих сучасної моди.

— До яких міст України подорожують скарби ZARINA? — Звичайно, прикраси ZARINA давно під корили Київ, їх люблять у Львові, на моїй рідній Черкащині, в Одесі, Маріуполі. Скрізь бачимо гарне

ставлення до нашого бренду. Часто, подорожуючи різними куточками України, зустрічаю жінок у прикрасах ZARINA, які вони придбали років десять п’ятнадцять тому. Пам’ятаю всі ко лекції, і мені дуже приємно бачити, що жінки бережуть коштовності й наші при краси завжди актуальні.

— Чи бували ви особисто в «коштов них» місцях планети? Що Вас там вразило?

— Знаєте, років п’ятнадцять двадцять тому, коли бізнес розпо чинався, мене вражало все. Тепер порівнюю, відзначаю для себе певні позитивні моменти, які можна зреалізувати в Україні. Їздила на заводи, де обробля ли та огранювали алмази, пере творюючи на прекрасні діаман ти. Звичайно, якщо буде гарна компанія (усміхається), залюб ки подивлюсь і на копальні. На ювелірних підприємствах звертаю увагу на організацію виробничого процесу. Для ме не важливо, наскільки компа нія є соціально орієнтованою, як вона ставиться до свого пер соналу. У ZARINA прагну зроби ти так, аби працівники почували ся сім’єю. Дуже ціную креативний дух, здатність продукувати ідеї.

— Чи знають бренд ZARINA за кордоном?

— Так, я зустрічаю вироби Юве лірного Дому ZARINA по всьому сві ту. Знайомі бізнес леді мають велике ба жання продавати наші прикраси в США та Канаді. Гадаю, в майбутньому ми спри ятимемо цьому. Крім того, прикраси від ZARINA можна зустріти у Швейцарії, Фран ції, Великобританії, Нідерландах, Польщі, Чехії та в інших країнах світу. ■

13

21.03.2016

НА ПОДІЮ

18:22

Page 14

■

ѳð³ ïîõìóð³ äí³ çèìè âæå ìèíóëè, íàðåøò³ äî íàñ çàâ³òàëè òåïëî òà áàðâè. Òðåáà òåðì³íîâî ïðîãíàòè äåïðåñ³þ òà íàïîâíèòè äí³ ÿñêðàâèì ïîçèòèâîì. Äëÿ âàñ — íàéêðàù³ âåñíÿí³ ïî䳿 ñâ³òó! Þë³ÿ ÌÀËÀ

БАРВИ ВЕСНИ

П

О

Д

О

Р

О

Ж

!MT_2-16-disk.qxd

Музична весна Що: Де: Коли: Інфо:

фестиваль музики та мистецтв Індіо (Каліфорнія, США) 15–17 та 22–24 квітня www.coachella.com

Фестиваль музики та мистецтв у долині Коачелла, або просто «Коачелла фест», став визначною подією в календарі богемної Ка

ліфорнії. Уперше він відбувся в 1999 році, з 2001 го його проводять у квітні. Серед учасників — гурти різноманітних жанрів і напрямів: інді рок, хіп хоп, електронна та поп музика... Відбуваються й ху

дожні та скульптурні виставки. На фестивальній території відразу споруджу

ють основні сцени з тентами: головну сцену, від

критий театр, «Гобі тент», «Могаві тент» і «Саха

ра тент». Виступи на них відбуваються одночасно.

2011 року фестиваль відвідали понад 90 ти

сяч гостей, тому було прийнято рішення прово

дити його двома етапами з тижневим проміжком. «Коачеллу» полюбляють не лише прості ша

нувальники музики, а й селебриті. Тут були по

мічені Леонардо ді Капріо, Кеті Перрі, Алесанд

ра Амбросіо, сестри Хілтон та багато інших зірок.

14

Слоняча весна Що: Де: Коли: Інфо:

фестиваль слонів Триссур (Індія) 17–18 квітня www.thrissurpooramfestival.com

Триссур Пурам — одне з найбільших та найяскравіших свят Індії. Воно відзначаєть

ся вже понад два століття. Індійські празни

кування всі без винятку вирізняються яскра

вістю, але не кожне включає ходу 30 прикра

шених слонів. А взагалі то це свято релігійне, через нього індуїсти виражають свою любов богу Шиві. Триссур Пурам розпочинається вибухом феєрверку та піротехнічними ефектами. По

тім — народні танці, барабани, вистави... І звісно ж, головна окраса свята — слони. Во

ни прикрашені золотими головними убора

ми, пальмовим листям, дзвіночками та бар

вистими парасолями. Кульмінацією свята стає момент, коли наїзники вишиковують своїх величезних «скакунів» один навпроти одного та починають демонструвати їхні прикраси і своє вміння ними керувати. Святкування триває нон стоп протягом півтори доби, тож перед ним рекомендуєть

ся як слід відпочити.

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:22

Page 15

21.03.2016

КОЛЕКЦІЯ

18:22

Page 16

■

В

О

Я

Ж

!MT_2-16-disk.qxd

Що:

фестиваль вільного мистецтва Де: національний парк «Танква"Кару» (ПАР) Коли: 25 квітня — 1 травня Інфо: www.afrikaburn.com

Вільна весна Фестиваль вільного мистецтва «AfrikaBurn» відбувається в Південній Афри

ці, а саме — в пустелі Кару, і збирає шанувальників із 50 країн світу. На відміну від подібного американського фесту «Burning Man», який проводять у штаті Невада, цей щороку має різні дати.

«AfrikaBurn» присвячений радикальному самовираженню, субкультурним проявам і незвичайним розвагам. Його учасники займаються спільною твор

чістю, аби потім більшість із витворів… спалити. Та

кож організовуються ви

ставки, тематичні табори, музичні паті. Відмінною рисою фесту є відсутність комерції та максимально бережливе ставлення до природи. Навколишня пустельна атмосфера, порівняно не

велика кількість учасників (близько 6 тисяч) та деко

мерціалізація створюють унікальну атмосферу свя

та вільного мистецтва.

Ярмаркова весна Що: Де: Коли: Інфо:

народний ярмарок Севілья (Іспанія) 5–10 травня www.andalucia.com

Уже понад 150 років у столиці Ан

далузії, місті Севілья, відбувається славнозвісний Квітневий ярмарок, ві

домий ще як Королівський ярмарок Севільї. Колись це була сільськогосподар

ська виставка, проте, обростаючи розвагами та урочистостями, вона з часом пе

ретворилася на яскраве свято весни. Місцеві мешканці вдягають національ

ний одяг, танцюють і спілкуються. А до них радо приєднуються тисячі турис

тів з усіх усюд. На ярмарку панує дух давніх іспан

ських традицій. Тут можна поринути в атмосферу далеких часів, спогляда

ти за старовинними екіпажами й так званими «paseo de caballos» — прогу

лянками на конях. Прекрасні дами в розкішних сукнях та їхні звитяжні ка

бальєро — звичні образи Квітневого ярмарку. Крім того, можна відвідати славетний фестиваль кориди, відда

тися пристрасному фламенко, насо

лодитися смаколиками андалузької кухні та неперевершеним вином.

Кіновесна Що: Де: Коли: Інфо:

кінофестиваль Канни (Франція) 11–22 травня www.festival"cannes.com

Цей найдавніший і найпрестижніший кі

нофестиваль світу вже 69 й раз проводити

меться на Лазуровому Березі. Славнозвісна набережна Круазет прий

матиме шанованих гостей. Червоною доріж

кою під спалахи фотокамер пройдуться іме

ниті режисери та кінозірки. Нові кінороботи будуть представлені на розсуд журі, цього

річ очолюване австралійським режисером, сценаристом і продюсером Джорджем Міл

лером, творцем культового фільму «Шале

ний Макс». Основна конкурсна програма включає 20 фільмів із різних країн, де кожен змага

тиметься за головний приз — «Золоту паль

мову гілку». Окремо будуть продемонстро

вані стрічки у програмах «Особливий погляд» і «Кінофонд». Програма «Короткометражка» має власне журі та свій призовий фонд. Поза конкурсною програмою кіноманів потішать переглядами класичних картин, світовими новинками екрану, а також про

ектом «Кіно на пляжі». Адже в сонячних Кан

нах кіновесна більше схожа на кіноліто.

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:22

Page 17

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:22

Page 18

Що: Де: Коли: Інфо:

фестиваль тюльпанів Оттава (Канада) 12–23 травня tulipfestival.ca

Квітуча весна Попри свій прохолодний імідж, у травні канадська столиця перетворюється на місто квітів. Фестиваль тюльпанів у цій країні своїм існуванням завдячує її давній дружбі з «тюльпановою країною» по інший бік океану — Голландією. В часи фашистської окупації Канада надала прихисток королівській родині Ні

дерландів. Саме тут народилася королева Маргрієт. Успадкувати королівство вона могла, лише з’явившись на світ у Голландії, тож уряд Канади проголосив палату територією цієї європейської країни. А після повернення у 1945 році на батьківщину королівський дім Нідерландів надіслав до рятівної Канади 100 000 цибулинок тюльпанів. Відтоді ця квітка стала символом не лише весни та кра

си, а й дружби народів. Побачити феєрію з понад 5 мільйонів тюльпанів до Оттави щороку приїз

дять понад півтора мільйона туристів. Крім того, тут відбувається показ мод із тюльпанами, виступи танцювальних колективів, дегустації смачних страв та багато іншого.

Готична весна Що: Де: Коли: Інфо:

фестиваль готичної музики та культури Лейпциг (Німеччина) 13–16 травня www.wave"gotik"treffen.de/english/

«Wave Gotik Treffen» у Лейпцигу — найбільший у світі фестиваль готичної музики та мистецтва. «Готи» з усіх куточків світу приїздять сюди долучитися до близьких їм заходів, що охоплюють весь Лейпциг на 4 дні. Свято збирає близь

ко 30 тисяч осіб. Рух «готів» зародився в Англії у 1970 х роках. Цій субкультурі притаманні по

хмурий імідж, інтерес до містики та декадансу. У Східній Німеччині прихильники руху вирішили організувати зібрання однодумців, перші спроби відбулись у 1987 році в Потсдамі. Протягом фестивалю проводяться концерти на 12–15 сценах міста, де ви

ступають близько 200 ви

конавців. На гостей очіку

ють стилізовані середньо

вічні вечірки, ярмарки, пре

м’єри тематичних фільмів та аудіопродукції, театраль

ні вистави, рольові ігри, лек

ції, семінари, екскурсії по кладовищах.

Літературна весна Що: Де: Коли: Інфо:

фестиваль літератури та мистецтв Хей"он"Вай (Великобританія) 28 травня — 7 червня www.hayfestival.com

Фестиваль літератури та мистецтв «Hay Festival of Literature аnd Arts», зі слів екс пре

зидента США Білла Клінтона, — це літера

турний «Вудсток» сучасності. На перший погляд, уельське містечко Хей на річці Вай не вирізняється визначними па

м’ятками чи славетними мешканцями. Про

те має свою особливість, яка полягає у там

тешніх книгарнях. Це воістину рай для чита

чів! За рік у Хеї продають мільйони букініс

тичних видань. Історія фесту почалася ще у 1960 ті ро

ки, коли торговець книжками Ричард Бут відкрив першу крамницю. Він подав гарну ідею, тож у 70 ті Хей уже набув слави як міс

то книжок. Саме пан Бут став ініціатором книжкофесту, що вперше відбувся у 1988 році. Тепер щороку на околиці міста облаш

товують наметове містечко, повне найрізно

манітніших видань. Програма фестивалю включає прем’єрні покази фільмів, музичні виступи, цікаві розваги та миле серцю до

звілля з книжкою на травичці.

Фото надані організаторами подій і турадміністраціями країн.

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:22

Page 19

21.03.2016

ЯК СВЯТО

18:22

Page 20

■

Ж

И

Т

Т

Я

(

!MT_2-16-disk.qxd

Ó ëþòîìó â åì³ðàò³ Øàðäæà âøîñòå â³äáóâñÿ ôåñòèâàëü ñâ³òëà. Ìàã³ÿ ñó÷àñíèõ 3D-òåõíîëîã³é ïåðåòâîðèëà îøàòí³ áóä³âë³ íà ö³ë³ ôàíòàñòè÷í³ ðóõëèâ³ ñâ³òè. Ñåðã³é ÎÍÈØÊÎ, ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ Ñåðã³é ÎÍÈØÊÎ

20

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:22

Page 21

Завдяки магії світла мечеть Аль Нур змінює свій вигляд на очах.

П

Перше, що спадає на думку при згадці про світло і тінь, — звичайно ж, фотографія, кіно, театр тіней… До цих традиційних видів мистецтва справедливо можна додати й надсучасні світлові шоу. Вперше на Близькому Сході господарем такого світ лофесту став емірат Шарджа з однойменною столицею. Це було шість років тому. Відтоді слава про нього розле тілася по всьому світу. Недарма «Sharjah Light Festival», який проходив із 4 по 14 лютого 2016 року, переманив частину туристів із сусіднього емірату Дубай.

На запрошення Управління з розвитку туризму та тор гівлі Шарджі сюди вже традиційно і з великою охотою з року в рік у лютому приїздять французькі та німецькі фа хівці зі світлових шоу. Відтак майже на десять днів нічна Шарджа перетворюється на сучасний арт майданчик і перевершує своїми дивами казки Шахразади. З настанням темряви будівлі в різних куточках міста раптом починають трансформуватися. Це лише світло, але ілюзія така реалістична, що, коли ви не готові до не сподіваних метаморфоз, то можете навіть засумніватись ➧

21

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:22

Page 22

у своїй притомності… Щось подібне, але у менших масштабах, рік тому вперше поба чили кияни на Софії Київській — знову таки, завдяки французьким майстрам. Відхилимо завісу над таємницею дій ства. Художники, котрі спеціалізуються на такій магії, створюють абстрактні кар тини, розмиті фактури, детальні візерун ки або ж альтернативні фасади на спеці альних скляних панелях, встановлених на спорудах. Здебільшого таких зображень на будинку ціла серія, і вони накладені одне поверх одного. На ті панелі спрямо вують свої промені особливі проектори (і де тільки їх ховають — у кущах, у вікнах із протилежного боку вулиці?) від відомих

22

європейських фірм, законодавців моди у світлофестах по всьому світу. Зображен ня змінюються одне за одним, і ви бачи те, як стіни «оживають» і майже зрушу ються з місця! Ефект такий, що здається, ніби перед тобою не споруда, а жива кар тина чи якесь футуристичне кіно. Макси мальне враження отримуєш, якщо рані ше бачив будівлю у звичайному вигляді, при світлі дня. Цього разу фест мав 23 локації: мече ті, палаци, мости, держустанови, ринки, університет... Розташовані вони в різних куточках та районах міста, дістатися мож на пішки, міським автобусом чи на таксі. Щороку до фестивалю долучаються нові

будівлі та інженерні проекти, але незмін но підсвічуються мечеті Аль Нуур, Аль Таква, корпуси Шарджського універси тету та набережна. Щоразу художники й світлотехніки вишукують нові ідеї та схе ми підсвічення, даруючи глядачам нові враження. Темою нинішнього фестивалю стала «Подорож у часі». Світломайстри за допо могою свого мистецтва відтворювали іс торію Шарджі та намагалися зазирнути в її майбутнє. Церемонія відкриття відбулася на на бережній Аль Маджаз, де розташована одна з головних мечетей. До неймовірної вистави приєдналися величезні «танцівні» ➧

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:22

Page 23

Палац культури на площі Культури — улюблений об’єкт експериментів для учасників Фестивалю світла в Шарджі.

23

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:23

Page 24

фонтани, які шеренгою перегородили час тину морської затоки. На тлі їхніх бризок створили лазерне та голографічне шоу. На спеціальному концертному майданчи ку влаштовували концерти. У галереях Шарджі та просто неба проводили вистав ки художників. Загалом було 10 нових світлових шоу. «Екраном» для одного з них став «Jubail New Market» у центрі Шарджі, поруч із Центральним базаром. Відеопроекція зро била ринкову будівлю схожою на підзем ну скарбницю. Будівля Верховної ради

Голографічні «привиди» фестивалю.

МАЛЕНЬКИЙ СЕКРЕТ Утім, цей секрет відомий усім, хто хоч раз бував у Шарджі. Столиця емірату розташована за 20 хвилин їзди від міста Дубай із йо

го торговими центрами, архітектур

ними дивами та курортами. А готелі в Шарджі значно дешевші. Діставатися сюди можна авіарей

сами з України, що здійснюються по кілька разів на тиждень. Змініть хо

лодну реальність на щедре сонце і теплі хвилі Перської затоки! І мож

на не чекати наступного фестивалю світла. Докладніше про емірат і фестиваль: sharjahmydestination.ae; www.sharjahlightfestival.com.

■

24

Шарджі у справах сім’ї ніби запрошувала у подорож від тропічних лісів до міських джунглів. А на величній будівлі «Cultural Palace» можна було побачити проекцію «Highlight of Poetry» — візуальну інтерпре тацію поезій Його Високості шейха Сул тана III бін Мухаммеда аль Касимі, члена Вищої союзної Ради ОАЕ та еміра Шар джі. Власне, свято світла традиційно від бувається під його егідою. Зазвичай світлофест проходить у пер шій половині лютого. О цій порі, а особ ливо вночі, дуже комфортно гуляти вули

цями Щарджі, зважаючи на спекотний клі мат в інші місяці. Що й казати про безпе ку — у благополучному еміраті звикли від почивати до півночі цілими родинами, а вживання спиртного тут суворо заборо нене. У кожному інфо та туристичному центрі, на рецепціях готелів і на стійках торгових центрів ви знайдете рекламну листівку чи невеличкий каталог з адреса ми будівель, охоплених цьогорічним фес тивалем світла, карту проїзду, іншу корис ну інформацію.

«Sharjah Light Festival» має не скороми нущу мету — розважити і заробити. На справді головне — зачарувати й запроси ти. Місто Шарджа позиціонується як куль турна столиця Об’єднаних Арабських Емі ратів, і тут справді є на що подивитись — і вдень, і вночі. Екскурсії до мечетей та ринків, знайомство з місцевими побутом, культурою, історією і релігією, джип са фарі в пустелі вводять у колоритний і дуже гостинний арабський світ. ■

Планетарій Шарджі на перетині променів.

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:23

Page 25

«Око Еміратів» — найбільше в країні колесо огляду: 60 метрів висоти, 42 кабінки, понад 300 пасажирів.

ОЩАДЛИВО З «AIR ARABIA» До Шарджі лайнери бюджетної авіакомпанії «Air Arabia» літа

ють щодня! Станьте учасником «Airewards» — першої програми лояль

ності «Air Arabia». Основні переваги: бали зараховуються за всі послуги, а не тільки за придбаний квиток. І збирати їх можна спільно, ство

ривши «Family Account». Термін придатності балів — один рік. Приєднатися до програми лояльності можна на www.airarabia.com.

■

25

21.03.2016

18:23

ГОСТИННОСТІ

Page 26

■

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

(

!MT_2-16-disk.qxd

ª ì³ñöå, â ÿêîìó âèñë³â «ìèñòåöòâî ãîñòèííîñò³» íàáóâຠö³ëêîì êîíêðåòíîãî çíà÷åííÿ. Ó êðèòñüêîìó ãîòåë³ «Minos Beach Art Hotel» íà âàñ ÷åêàþòü ñïðàâæíº àðò-ñåðåäîâèùå ³ êóðîðòí³ ïîñëóãè ó â³ðòóîçíîìó âèêîíàíí³.

О

Обитель прекрасного розкинулася на зеленому округлому пів острові, поруч із містом Агіос Ніколаос, одним із найвідоміших ку рортів Криту. В назві закладу «Minos Beach Art Hotel» ключовим словом є «арт». Відпочивальники живуть тут в оточенні предметів мистецтва та серед вишуканості, зведеної до мистецького рівня. Якщо в мистецтві гостинності можливі жанри, то «Minos» пра цює в еколакшері. Він дарує всю повноту чуттєвих насолод серед

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:23

Page 27

розкоші та чистої природи. Красу моря тут можна спо глядати годинами. У цьому райському куточку ніколи не буває хвиль, а літній сезон — серед найдовших у Європі. Місцина є улюбленою для тих, хто цінує справжність і мистецьке оточення. На території щосезону оновлю ються експозиція картин грецьких та іноземних модер них художників, а також композиції відомих скульпто

рів сьогодення. Це робить готель схожим на художню га лерею, тільки таку, в якій можна жити.

«Minos Beach Art Hotel» — шедевр колекції готелів від грецької компанії «bluegr Hotels & Resorts», член пре стижної асоціації «Small Luxury Hotels of the World». Він вважається одним із найкращих на острові Крит. Засну вали готель ще 1961 року. Серед відвідувачів називають ➧

27

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:23

Page 28

www.bluegr.com www.minosbeach.com

Волта Диснея, Джонні Холідея, Жанну Моро, принца Мо нако — Андреа… У стилі готелю відтворено традиційний образ Східного Криту з його рибальськими селищами. Бунгало майже тор каються лагідних вод моря, вілли екстра класу мають прос торі тераси та власні басейни. У головній будівлі та на віл лах пропонуються 7 видів помешкань — від 40 метрових «Junior Suite» до «Presidential Villa» на 150 «квадратів». У ви вірених інтер’єрах домінує мінімалізм — стиль, який роз вантажує погляд і психіку та водночас дарує неповторні естетичні відчуття. Чи треба щось казати про комфорт? Насолоди життя продовжуються в рестораціях. Нехай на рочита простота таверни «Терпсис» не вводить вас в оману — страви за традиційними грецькими рецептами вразять багат

28

ством відчуттів, а «критські вечори» розвеселять автентич ними співами й танцями. Бар «Діонісос» привабить розслаб леною атмосферою та елегантністю, бар «Ібіскус» порадує найкращими прохолодними напоями й смачним морози вом, а в пляжному барі «Pure Lounge» можна випити фреш, насолоджуючись краєвидом затоки Мірабелло. Ресторани з промовистими назвами «Бахус» і «Амброзія» зачарують ше деврами міжнародної кухні з найкращих і найсвіжіших про дуктів. Романтичну вечерю над самою водою можна провес ти в ресторані «La Bouillabaisse», відомому вишуканою серед земноморською кухнею. І все це — на тлі перфектного обслу говування, ошатної обстановки та у роздольній атмосфері. Можливо, пік вражень вам принесе «Ananea Spa». Вас проведуть усіма колами насолод, подарують гарне самопо

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:23

Page 29

чуття, відновлять красу тіла і повернуть натхнення. Маса жі, ароматерапія, музика, процедури з використанням ви нятково чистих, без штучних домішок засобів — це все тут. У «Minos Beach» є бутики «Inblu» з наймоднішими одя гом та аксесуарами, найсучасніший конференц зал на 100 осіб, а надворі — корти та інші спортмайданчики, над водні та підводні пригоди у дайвінг центрі. За бажання можете замовити для дітей няню. У бутик готелі, який за визначенням не може бути великим, є все для всіх і на най вищому рівні. Нарешті, поза своїми межами гостинний заклад пропо нує екскурсії та прогулянки берегами бухти Мірабелло, вулицями старовинного Агіоса Ніколаоса, на розташова ний неподалік легендарний острів Спіналонга, до затону

лого міста Опус, колоритного села Крица з візантійськими церквами і далі, до інших «візиток» Криту. Компанія «bluegr Hotels & Resorts» володіє ще трьома го телями і не обмежується островом Крит. До мальовничого району Афін запрошує «Life Gallery» — бутик готель лише на 30 номерів, але із суперсучасним дизайном, усіма при надами середземноморської природи та індустрії комфорту.

«Sensimar Minos Palace Hotel» на тому ж Криті, біля того ж Агіос Ніколаоса, — це розкішний заклад для усамітненого романтичного морського відпочинку. «Candia Park Village» у тих самих місцях являє собою 4 зіркове «критське село». У будь якому із цих закладів ви відчуєте, що таке мистец тво гостинності. Звісно, якщо самі зробите перший штрих до шедевру своєї майбутньої відпустки — замовите відпочинок. ■

29

21.03.2016

ПО СВІТУ

18:23

Page 30

■

Ц

В

І

Т

(

!MT_2-16-disk.qxd

По Манхеттену тріумфально крокують (зліва направо) сестри Монік, Марша, Мішель та їхні батьки — Елізабет і Майкл Метрінко.

Ïàí³,ì³ñ³ñ ³ ñèíüéîðà

Óêðà¿íñüêó òåëåâåäó÷ó Îëüãó Êîòëèöüêó äîëÿ çâåëà ç «Ì³ñ Àìåðèêà–1963» óêðà¿íñüêîãî ïîõîäæåííÿ, íèí³ ì³ñ³ñ ̳øåëü Ðîëë³íç, òà ¿¿ äî÷êîþ — óêðà¿íñüêîþ ³òàë³éêîþ, õóäîæíèöåþ ñèíüéîðîþ Ìîí³ê. Îëüãà ÊÎÒËÈÖÜÊÀ

30

У

У моїй журналістській практиці часом трапляються несподівані зустрічі, з яких народжуються надзвичайно цікаві історії, які все перевертають з ніг на голову. Так сталося й цього разу: випадкова зустріч у «будинку з привидами» на Ямайці обросла подробицями на тосканських пагорбах і зрештою отрима ла свій… український початок!

Ямайка. Розвиток дії. Будинок із привидами Навіть якщо на Ямайці ви розраховували переважно на пляжний відпочинок (лазурове море, білосніжний пісок, регі…), вас не омине тема рабства. По пер ше, на будь якій екскурсії гід неодмінно її торкнеться. По друге, ви самі звер нете увагу на дуже строкатий расовий склад тутешнього населення. По третє,

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:23

Page 31

ваше око у навколишньому пейзажі обов’язково вихопить хоч одну величну віллу, яка височіє десь на горі, гордовито оглядаю чи своїми вікнами морську далечінь. Ще й нині, після тутешньої майже трьохсотлітньої історії раб ства, на острові зберігаються близько двохсот «грейтхаузів» — колишніх плантаторських будинків. У багатьох із них тепер міс тяться звичайні музеї. Але є один, для відвідання якого треба мати міцні нерви, бо це справжній «будинок із привидами»! У «грейтхаузі» «Rose Hall» створили інтерактивну експозицію, що розповідає про життя магнатки, яка володіла маєтком у се редині XVIII століття — такої собі жорстокої «ямайської Сал тичихи». Тут нібито блукають душі нещасних рабів, замордова них нею, і лякають туристів. Лякають, вочевидь, зі шляхетною метою — аби всі вже раз і назавжди зрозуміли, що рабство — це неприємно та соромно… Такий креативний та емоційний підхід до цієї темної сторін ки історії людства демонструють нинішні власники «Rose Hall». Американське подружжя Джон і Мішель Роллінз придбало має ток у 1965 році. Тільки на реставрацію садиби, що була у страш ному занепаді, протягом перших п’яти років витратили два з половиною мільйони доларів. Але тепер цей «грейтхауз» — гор дість острова, одна з найпопулярніших туристичних «родзинок» Ямайки. Гостювали тут іспанський король Філіп із дружиною Летицією, принц Чарльз із Камілою, дві родини Бушів (стар ших і молодших) та інші, не менш відомі персони. Звичайно, нам закортіло туди потрапити. І наступного дня «Rose Hall Great House» уже стояв у плані зйомок. Коли по нас уранці заїхав гід, спочатку він протягнув мені свій телефон зі словами: «З вами хоче поговорити власниця «Rose Hall» пані Мішель Роллінз». Зі слухавки — вітання і за питання: «Ви справді з українського телебачення?». «Так!», — відповіла я. І почула, що моя співбесідниця заплакала… США. Початок історії. Українська «міс Америка» І в нас почалася довга телефонна розмова англійською, під час якої з’ясувалося, що дівоче прізвище американки Мішель Рол лінз — Метрінко. Звучить якось дуже по українському, правда ж? Звісно, бо і її діди з бабусями з обох боків, і тато з мамою були українцями. «Я українка на сто відсотків!» — гордо каже Мішель. На початку ХХ століття її предки покинули відсталу та зли денну Російську імперію, щоб спробувати знайти собі гідне життя в Новому світі. У містечку Вілкс Барре (Пенсильванія) в родинах батьків Мішель народилося по 12 дітей, а тато з ма мою познайомились і одружились уже в Нью Йорку. Разом з іншими емігрантами з усього світу родина Метрінко розбудо вувала цю могутню країну, разом із земляками зводила україн ські церкви та плекала у своїх дітях любов до рідних традицій, мови, пісень, одягу. Історія, яку пані Мішель розповіла мені по телефону, мала своє продовження: вже повернувшись із Ямайки додому, я от римувала від неї е мейли, в яких вона й далі знайомила мене з історією своєї родини. Члени цієї великої сім’ї завдяки числен ним фотографіям і вирізкам із газет, що дбайливо зберігаються в сімейному архіві, набували в моїй уяві імен, облич, характе рів. Я ніби заочно знайомилася з кожним. Ось ці фото переді мною. На одному з них — молодша дочка Мішель, Монік, зображена в українському строї на обкладинці музичного диску зі збіркою українських пісень. На другому — церква святого Володимира, яка побудована українською спіль нотою (у тому числі й родичами Мішель) у Пенсильванії та вва жається найменшою церквою у США. На третьому — відкрит тя виставки картин відомого американського художника україн ського походження Якова Гніздовського (його твори прикрашали кабінет Джона Кеннеді в Білому домі) з приватної колекції ро дини Роллінз. На знімку члени родини позують на фоні порт рета музи художника — Марші Метрінко, сестри Мішель... ➧

Весільне фото. Елізабет Сидор і Майкла Метрінко — батьків Мішель.

Джулі та Джон Метрінко — бабуся і дідусь Мішель Роллінз.

1933 рік. Місто Оліфант, Пенсильванія.

31

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:23

Page 32

Подружжя Роллінз із дочками Монік та Мішель.

Сестри Метрінко були справжніми українськими красу5 нями. Причому їхню вроду визнали офіційно: в 1963 році Мішель стала «Міс Америка», а її сестра Марша — «Міс Нью5Йорк».

■ ПРО АВТОРА Ольга Котлицька — авторка й веду

ча програми про міжнародний туризм «Не перший погляд», лауреат чис

ленних міжнародних журналістських премій, автор книги «Знамениті міс

ця світу», керівник навчальних проек

тів для молодих журналістів у Європі.

2016 року телепроект відзначає свій 20 річний ювілей. Знімальна гру

па відвідала більше 60 країн, у націо

нальному ефірі показано понад 1500 програм з усіх куточків світу. Хобі — подорожі. Пристрасть — подорожі. Мрія — мандрувати якомога більше! Прекрасно,що подорожувати у спра

вах можна з коханим чоловіком Вла

дом, «за сумісництвом» — відеоопе

ратором програми.

■

32

Узагалі сестри Метрінко — Монік, Марша й Мішель — були справжніми українськими кра сунями. Для нас це не дивина, наші дівчата слав ляться вродою в усьому світі. Але красу Мішель визнано офіційно: блакитноока білявка стала переможницею національного американського конкурсу краси у 1963 році. До речі, того ж року її сестра, яскрава брюнетка Марша, стала «Міс Нью Йорк». «Подвійний тріумф Метрінко» — так назвали цей феномен журналісти. Зрештою Мішель, як про неї писали газети, представила США на конкурсі «Міс світу» в Лондоні, де уві йшла до топ 15. У почесному ранзі першої красуні держави, та ще й з українським корінням, 1964 року Мі шель Метрінко була присутня на відкритті па м’ятника Тарасу Шевченку у Вашингтоні. Виріз ка про це зі щоденника української спільноти «Свобода» теж є в сімейному архіві. За кілька місяців я дізналася стільки цікаво го про цю надзвичайну родину, що дуже захоті лося хоча б з кимось із неї познайомитись осо бисто. І така нагода незабаром з’явилася. Наші наступні зйомки були в італійській Тоскані — саме там, де зараз мешкає Монік Роллінз, до якої ще й мала прилетіти її мама з Америки! І як тут не повіриш у долю?

Тоскана. Кульмінація. Сусідка Леонардо Із Монік та Мішель Роллінз ми зустрілися в Артиміно — тосканському селищі з такою дав ньою історією, що навіть на етрусках вона не за кінчується, а точніше, не починається. Тут усе значно давніше… Проте в якому чудовому ста ні збереглося! Монік на правах місцевої мешканки не за мовкає ні на хвилину — їй хочеться нам показа ти й Артиміно, і мисливський будинок Медичі (тієї самої родини флорентійських правителів) над селищем, і етруську церкву IX століття… Тим більше, що все це для Монік не просто історич ні пам’ятки. В етруському храмі вона брала шлюб із флорентійцем Марко Чекателлі, в мисливсь кому будинку Медичі відбувалася весільна це ремонія, а в готелі жили її друзі й родичі, які при летіли з Америки святкувати головний день у житті Монік… Яким вітром занесло американку до Флорен ції? Як виявилося, мистецьким. 36 річна Монік Роллінз — дуже талановита молода художниця, роботи якої вже прикрашають кілька галерей і приватних колекцій по всьому світу. Монік ви вчала історію мистецтва та брала перші уроки живопису в найкращих приватних навчальних закладах Америки. ➧

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:23

Page 33

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:23

Page 34

У флорентійській майстерні. Мішель та Монік Ролінз із тележурналістами Ольгою Котлицькою та Владом Павленком.

На стиль художниці вплинуло її тосканське сьо5 годення, сповнене краси, що надихала Мікелан5 джело й да Вінчі. До речі, селище Вінчі, батьків5 щина генія, — за кілька кілометрів від її майстерні.

■ Першим місцем, куди художниця за тягла нас у Флоренції, стала галерея Уф фіці, де ми довго стояли перед тиціанів ською «Венерою Урбінською», а Монік розповідала і про те, що оголена жінка «ре волюційно» не соромиться, а дивиться гля дачу просто у вічі, і про те, для чого май стер помістив собачку біля ніг красуні, й про те, що роблять дві жіночі фігури на задньому плані — у великій скрині вони шукають для Венери одяг з її посагу… Про таке Монік може розмовляти годи нами. Хоча можливостей для відвідуван ня Уффіці, її найулюбленішої у світі кар тинної галереї, в художниці не так уже й багато: весь вільний час вона присвячує своїм головним пристрастям — живопису та маленькому синочку Джанмарко. Мо нік дуже щаслива, коли в неї з’являється поважна причина завітати до галереї — ну як, наприклад, залишити без цього задо

34

волення журналістів з України та маму, яка так рідко прилітає до Флоренції?! Час від часу я ловила погляд, яким Мі шель дивилася на дочку. В ньому була гор дість за те, що Монік так багато всього до сягла самостійно, а ще проглядав смуток, тому що вона прекрасно розуміє, скільки ще треба буде її молодшій донечці проби ватись у цій нелегкій професії… Два бра ти й сестра Монік живуть в Америці, про довжуючи батьківську справу, отримавши у спадщину від батька готельний, фінан совий, логістичний бізнеси. А сама Монік відірвалась і полинула так далеко, аж за океан, щоб постійно бачити перед собою красу, яка надихала великих майстрів усіх часів, і втілювати її у своїх полотнах… Звичайно, ми побачили їх, коли завіта ли до майстерні Монік, що у передмісті Флоренції. Картини великі, з надзвичай ними кольорами, написані в дуже специ

фічній манері, яку не сплутаєш із жодною іншою. Як пояснює художниця, на ство рення її власного стилю вплинули насам перед американський імпресіонізм, на ви вченні якого вона спеціалізувалася в ін ституті, та її тосканське сьогодення, спов нене саме тієї краси, що надихала й уро дженців цих місць — Мікеланджело й да Вінчі. До речі, селище Вінчі, де народив ся геній, розташоване від майстерні Мо нік лише за кілька кілометрів, якщо їхати мальовничою гірською дорогою. Третій «інгредієнт» стилю художниці — фрески та мозаїки у візантійському стилі в україн ській православній церкві, яку вона разом з батьками відвідувала у дитинстві… Мати й дочка на запитання, про що во ни сьогодні мріють, не змовляючись, від повіли: «Побачити Україну». Я впевнена, тепер їм вдасться це зробити вже найближ чим часом: Монік збирається привезти на батьківщину предків свою виставку. Вона багато працює, створюючи нові полотна, але зараз їй трохи важко: подруж жя Роллінз — Чекателлі чекає на другу ди тинку. Ще за першої вагітності вона домо вилася з чоловіком: якщо буде хлопчик, на звемо його італійським ім’ям, а якщо дів чинка — українським. Американсько іта лійсько українська історія триває… ■

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:23

Page 35

21.03.2016

18:23

ГОСТИННОСТІ

Page 36

■

Клас і класика бальнеології

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_2-16-disk.qxd

Êàðëîâè-Âàðè ñëóøíî ïèøàþòüñÿ ñòàòóñîì íàéìàëüîâíè÷³øîãî òà íàéâ³äîì³øîãî êóðîðòó â ×åõ³¿, à ãîòåëü «Savoy Westend» êîíöåíòðóº âñ³ éîãî ïåðåâàãè, â òîìó ÷èñë³ ë³êóâàëüí³.

П

П’ятизірковий курортний комплекс «Savoy Westend Hotel» належить до найбільших і най затребуваніших у Чехії та всій Європі. Своєю унікальністю, ексклюзивністю і міжнародним визнанням він завдячує насамперед неповтор ному поєднанню традиційної санаторно курорт ної справи з новітніми методиками і тенден ціями в лікуванні та оздоровленні. «Savoy Wes tend Hotel» має фахівців у галузі бальнеології, власний діагностичний центр із лабораторією, підтримує тісну співпрацю зі спеціалізованими установами в Чехії та за кордоном, пропонує понад 200 лікувальних, санаторно курортних, спа і косметичних процедур та неодмінно — індивідуальний підхід з урахуванням потреб і побажань своїх клієнтів. Усе це забезпечує ліку

вально діагностичній базі готелю непереверше ні можливості. Основною лікувальною програмою «Savoy Westend» є комплексне санаторно курортне лі кування. Для нього використовуються всі голов ні місцеві природні ресурси — мінеральна вода, вуглекислий газ і торф. Їхня лікувальна дія роз кривається через санаторно курортні процеду ри: водолікування, термотерапію, електротера пію, кінезітерапію, нутриціологію та, звичайно ж, питне лікування водою з місцевих мінераль них джерел, що прославило Карлови Вари на весь світ. Питний курс уже багато століть є наріжним каменем карловарського санаторно курортно го лікування. Тутешні мінеральні води благо творно впливають на організм людини і здатні полегшити перебіг цілої низки хвороб системи травлення. Ефективність лікувального та оздо ровчого процесу підвищують активний відпочи нок на природі та прогулянки чарівними навко лишніми лісами. І в цьому аспекті готель «Savoy Westend» надає ідеальні умови, оскільки розта шований поблизу курортних лісових зон, ма льовничих прогулянкових стежинок та оглядо вих майданчиків. Спокій і тиша властиві курортній атмосфері цього ексклюзивного готельного комплексу. Він складається з п’яти історичних вілл, кожна з яких належить до архітектурних перлин свого часу. Завдяки дбайливій реконструкції вони збе регли свою красу, чарівність і здатні перенести гостей у світ аристократизму й елегантності ча сів Першої Республіки. Незалежно від того, збираєтеся ви в Карло ви Вари на лікування чи просто на відпочинок та екскурсії, готельний і санаторно курортний комплекс класу «люкс» «Savoy Westend Hotel» за пропонує вам усе найкраще. ■

w w w. s avo y we s t e n d . c z 36

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:23

Page 37

21.03.2016

КОЛЕКЦІЯ

18:23

Page 38

■

В

О

Я

Ж

!MT_2-16-disk.qxd

Мальта ̳í³àòþðíà îñòð³âíà êðà¿íà — çäàâàëîñÿ á, ëèøå öÿòêà íà òë³ ìîðÿ. Òà íå â³ðòå, ùî «íà âñå âèñòà÷èòü ³ ê³ëüêîõ äí³â». Ù³ëüí³ñòü ñòàðîæèòíîñòåé, êðàñîò ³ ðîçâàã òóò ÷è íå íàéâèùà â Ñåðåäçåìíîìîð’¿. ³êòîð ÑÈÄÎÐÅÍÊÎ.

С

Ìàëüò³éñüêå óïðàâë³ííÿ ç òóðèçìó

Справді, Мальта — це «камінчик» серед моря, 27 кілометрів завдовжки і 15 завшир шки. З висоти «боїнгового» польоту вона ще й виглядає абсолютно жовтою. Ніби це якась пустеля, де немає зелені й панує спе ка. Та після приземлення стереотип роз віюється свіжим морським бризом. Нато мість вільний вітер Середземномор’я при носить стільки вражень і можливостей!..

Адептам історії Жовтий колір має основна порода ка меню на трьох островах, із якого побудо вано все: милі дво і триповерхові буди ночки з балкончиками, величні готичні храми зі спрямованими вгору стрункими вежами і різьбленим малюнком, більшість огорож навколо будинків... Готика, яка час то асоціюється з похмурим духом серед ньовіччя, на дивовижному острові набу ває м’якості й теплоти, і в променях маль тійського сонця храми сповнюються ніж ного рожевого світла. Мальта розташована між Європою та Африкою. З одного боку, це принесло їй багато клопоту: завойовники всіх часів і народів залишали на островах свій слід. А з іншого, саме тому крихітна Мальта — один зі світових рекордсменів за кількіс тю пам’яток ЮНЕСКО. Найцікавіше на Мальті — місто Валлет та, повністю занесене до Списку всесвіт ньої спадщини. Його вулиці та площі май же не змінилися з XVI століття. Зазирніть до собору святого Іоанна з гробницями лицарів, до Палацу Великого магістра. Ву лиця Республіки виведе вас до форту свя

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:23

Page 39

на всяк смак

того Ельма. Підійміться в сади «Баракка» — звідти відкриваєть ся краєвид Великої гавані. Завітайте у Мдину — стару столицю Мальти, яку називають Містом мовчання. Час там ніби зупи нився. Зайдіть у Головні ворота, огляньте палаци і церкви… Але найдивовижніші пам’ятки старовини знайдете на остро ві Гозо, де зберігся мегалітичний храм Джгантія, якому близь ко 5500 років. Шукачам розваг У місцевих мешканців типово середземноморське ставлен ня до життя, вони прагнуть якомога більше святкувати і весе литися. Нічне життя не вгаває навіть у періоди, не дуже наси чені подіями. Центр клубного життя — це Пачевіль, що на уз бережжі біля Сент Джуліанса. А взагалі культурне життя тут бурхливе, завжди є що поди витися: Літній мальтійський фестиваль мистецтв, Фестиваль

бароко у Валлетті, Оперний фестиваль, Фестиваль хорів і Між народний фестиваль джазу... Концерти артистів рівня Стінга та Елтона Джона ціле літо збирають величезні натовпи туристів і місцевих мешканців. По суботах неділях на тутешніх сценах з’являються всесвітньо відомі диск жокеї. Клабери всього світу з’їжджаються на міжнародний фести валь «Острів MTV» у кінці червня, щоб послухати живі висту пи Леді Гаги, Енріке Іглесіаса, «One Republic», «The Kooks», «N.E.R.D.»... Надзвичайно люблять тут і класичну музику. В храмах регу лярно влаштовуються органні концерти, а в приголомшливих історичних місцях — симфонічні та сольні. І вже зовсім специфічними є літні, дуже жваві сільські пара фіяльні свята — фести. Урочисті процесії, інсценізації євангель ських подій, феєрверки, частування і веселощі — такого не мож на пропускати! ➧

39

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:23

Page 40

Пляжникам і дайверам Це не безкінечне узбережжя Іспанії, але навіть розпещеного туриста вразить кількість різних пляжів на всяк смак. «Millieha Bay», «Tuffieha Bay» та «Golden Bay» — найвідоміші з них. Правда, піщаних не дуже багато. Якщо ж ви не любите велелюддя, радимо південне узбережжя, де і дешев ше, і спокійніше. А в маленькому містечку Бірзебуджа виявите поруч із піщаним пляжем грот Гхар Далам, де знайдено скам’янілі скелети доіс торичних карликових слонів і гіпопотамів, а також стародавній храм. Унікальна будова Мальтійського архіпелагу, чистота прибережного мо ря, багатство морської флори та фауни приваблюють досвідчених дайве рів і початківців. Особливо популярним напрямком є Сент Джуліанс — підводні течії тут трапляються вкрай рідко, а ось ландшафт вирізняєть ся розмаїттям. І не зайве нагадати: у травні на Мальті — вже купальний сезон, який завершується аж у листопаді! Студентам Сучасну Мальту називають крихітною Великобританією в Середзем ному морі. Поворот долі та 160 років історії залишили у спадщину її меш канцям англійську мову. А завдяки чудовому клімату та можливості пере творити навчання на канікули Мальта стала ідеальним місцем для опану вання «мови Шекспіра і Байрона». Англійську тут можна не лише вивча ти за партою, а й застосовувати в живому повсякденному спілкуванні, адже це друга державна мова після мальтійської. Навчання на острові на третину дешевше, ніж в інших англомовних країнах, а рівень викладання такий високий, що підготовка до складних іспитів IELTS/Cambrige займає лише три місяці. Мовні школи органі зовують додаткові культурні програми, аби під час свого візиту ви могли більше дізнатися про Мальту та її мешканців з вуст носіїв англійської. Бізнесменам МІСЕ індустрія тут на висоті. На малесенькій Мальті є півтора десят ки 5 зіркових готелів, де можуть одночасно розміститися 5500 осіб, і по над сорок 4 зіркових — ще на 14 000 місць. Конференц зали, ресторани та бізнес центри готові до ділових заходів і бенкетів. А компанії з при йому працюють на найвищому рівні (зверніть увагу на наявність у них Знаку якості Мальтійського управління з туризму). ➧

40

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:23

Page 41

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:23

Page 42

Гурманам Основою мальтійської кухні є дивовижна суміш місцевих і європейсь ких традицій кулінарного мистецтва. Найвідоміша національна страва — стуффат таль фенек. Саме так на острові називають замаринованого на ніч у вині, а потім протушкованого в червоному соусі кролика. Безумов но, далася взнаки близькість до Італії — тут надзвичайно популярні паста і равіолі. Однак віддайте належне таким спеціалітетам, як браджоллі (ру бана яловичина з яйцем і петрушкою), лампуккі пай (рибний пиріг) і десерт каннолі (хрусткі трубочки зі свіжим сиром рикотта, шматочками шоколаду й зацукрованими фруктами). А щоб скуштувати справжній мальтійський делікатес у сирому вигля ді, найкраще вирушити на острів Гозо, де вирощують плоди кактуса. На смак це щось середнє між персиком і ківі. Мальтійці їдять їх у свіжому вигляді, готують із них смачне варення і славнозвісний місцевий лікер. І всім всім всім Мальта може стати цікавим напрямком для молодят і сімей із дітьми, спортсменів і знавців спа та велнесу, прихильників активного відпочин ку та екотуризму... Усім відкриються дива міні держави, яка поєднує непоєднуване. ■

НЕ ПРОГАЙТЕ 3, 10, 17 і 24 квітня; 1, 8, 15 і 22 травня — Історичне шоу «In Guardia» (Валлетта, форт св. Ельма).

■ 4 квітня — Фестиваль наземних феєрверків (о ви Мальта і Гозо).

■ 16–30 квітня — Мальтійський міжнародний фестиваль феєрверків. Докладніше — на www.visitmalta.com.

■

■

42

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:23

Page 43

Центр Круїзів України Cruises Center of Ukraine

Круїз «Західне Середземномор’я»

Круїз Круїз «Класичне Середземномор’я» «Середземноморські острови»

на лайнері MSC PREZIOZA

на лайнері MSC POESIA

на лайнері MSC ARMONIA

30.04 – 7.05.2016 (8 днів – 7 ночей)

29.04 – 6.05.2016 (8 днів – 7 ночей)

30.04 – 7.05.2016 (8 днів – 7 ночей)

Вартість — від 529

євро

Вартість — від 429

Круїз «Західні Кариби із Маямі»

Вартість — від 599

євро

Круїз «Середземка з Барселони»

євро

Круїз «Фіорди з Європи»

на лайнері MSC DIVINA

на лайнері MSC FANTASIA

на лайнері MSC MUSICA

30.04 – 7.05.2016 (8 днів – 7 ночей) *

15.06 – 22.06.2016 (8 днів – 7 ночей)

25.06 – 2.07.2016 (8 днів – 7 ночей)

Вартість — від 419

євро

Вартість — від 472

євро

Вартість — від 829

євро

* 30.04.2016, 14.05.2016, 28.05.2016, 11.06.2016, 25.06.2016, 09.07.2016, 23.07.2016, 06.08.2016, 20.08.2016, 03.09.2016, 15.10.2016, 29.10.2016 У вартість круїзу включено: ● Проживання в каюті вибраної категорії. ● Харчування — повний пансіон (сніданок, обід, вечеря). ● Розважальні та пізнавальні програми на борту судна. ● Вартість вказана на людину, при 2 містному розміщенні.

Додатково оплачується: ● Портовий збір — 120 євро на людину. ● Авіапереліт. ● Медична страховка. ● Оформлення візи ОАЕ. ● Трансфер (за бажанням). ● Готель до/після круїзу (за бажанням). ● Екскурсії (за бажанням).

На судні: Сервісний збір (оплачується на борту судна, з розрахунку 8,5 євро/день з дорослого, діти від 3 до 13 років оплачують 4,25 євро/день). ● Напої (вода, соки, алкогольні та безалкогольні напої). ●

Центр Круїзів України. Генеральний представник MSC CRUISES на території України Вул. 25 ї Чапаєвської дивізії, 2, м. Одеса. Тел.: +38 048 7373 431 E mail: info@msccruises.com.ua; www.ccu ukraine.com.ua

ТУР

21.03.2016

18:23

Page 44

■

П

Р

О

Ф

І

(

!MT_2-16-disk.qxd

www.godominicanrepublic.com www.visitdominicanrepublic.ru

Íàøå íåïðîñòå ñüîãîäåííÿ òàê ³ ïðîñèòü ñîíöÿ ³ ðàäîñò³. ¯õ ìîæå äàòè Äîì³í³êàíñüêà Ðåñïóáë³êà, çàïåâíÿº òóðèñòè÷íèé êåð³âíèê ö³º¿ äåðæàâè íà íàøîìó íàïðÿìêó. ² íå ïðîñòî äàòè, à çàðÿäèòè íèìè íàäîâãî! ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ

Країна сонячного настрою

В

Вона має українське прізвище, є грома дянкою Казахстану, живе то в Санто До мінго, то в Москві. Галина Лисенко — дирек тор представництва міністерства туриз му Домініканської Республіки в Росії, Ук раїні та країнах СНД.

— Пані Галино, вітаємо вас із успіхом домініканського туризму — торік він упер ше перетнув межу 5 мільйонів відвідувачів. У цьому є й ваша заслуга.

— Дякую. Справді, туріндустрія Домі ніканської Республіки переживає найкра

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:23

Page 45

щий період за останні сорок років. Вона закрі пила за собою позицію лідера в Карибському регіоні, ба навіть більше — в Центральній та Пів денній Америці. Порівняно з минулим роком відбулося зростання кількості гостей майже на 9 відсотків і становить 5,6 мільйона. Схоже, що мета, поставлена президентом Даніло Меди ною, — залучати 10 мільйонів туристів на рік — буде досягнута раніше встановленого терміну, 2022 року.

— З яких країн прибуває найбільше туристів?

— Лідирують американці, французи та нім ці. На четвертому місці певний час були росія ни, але у 2014 му поступились іспанцям. Зрос тає турпотік і з країн Латинської Америки.

— Ваш офіс регулярно бере участь у турвистав ках в Україні. Незабаром буде ще одна — «UITT – 2016». Очевидно, є інтерес до Домінікани і в на шому регіоні?

— Так, він зростає, коли цьому сприяє ситуа ція в суспільстві. Як представник домінікансь кого туризму в країнах СНД я почала роботу в жовтні 2004 року й уже навесні відвідала першу турвиставку в Україні — «UITT–2005». Тоді ми мали тільки 9 квадратних метрів і не залучали приватний сектор туризму Домінікани. А про тягом останніх трьох років стабільно замовляє мо обширний стенд, на якому представляємо кілька великих туркомпаній, готелів і навіть го тельних мереж. ➧

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:23

Page 46

Здається, ще зовсім недавно наша робота скла далася переважно з роздачі інформаційно рек ламних матеріалів на стенді — про країну знали дуже мало. Пам’ятаю випадки, коли український туроператор, отримавши блок місць на авіачар

46

тер до Домініканської Республіки, запитував: «Поясніть мені, нарешті, де ж та Домінікана зна ходиться!» (Сміється). А зараз українські туропе ратори, які приходять до нас, добре орієнтують ся в можливостях Домінікани та її окремих регіо нів, проектуючи це на потреби своїх туристів.

— Чим є для Домінікани український ринок?

— Звичайно, ті кілька тисяч туристів з Украї ни, які відвідують Домініканську Республіку за рік, для неї, як кажуть, не роблять погоди. Зате їх там знають як допитливих і активних. Вони, якщо вже дістаються в такі далекі краї, намага ються взяти від поїздки максимум: вирушають на екскурсії до міст і джунглів, у морські прогу лянки, займаються рафтингом і дайвінгом… Чо го, на жаль, не можна сказати про основну масу російських туристів, яких прибуває в десятки разів більше, проте вони переважно обмежують ся відпочинком в «олл інклюзивних» готелях.

— Що готуєте до найближчої весняної турис тичної виставки, на чому робитимете акцент?

— Виходячи з різноманітності запитів турис тів з України, представлятимемо тематичні види туризму: весільний, сімейний, активний, еколо гічний, гольф туризм, молодіжний… Розпов сюджуватимемо саме ті поліграфічні матеріали, які нам допомагав випускати видавничий дім «Міжнародний туризм».

— Кілька слів про, можливо, недостатньо оці нені в нас напрямки в Домінікані.

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:23

Page 47

— Курортних регіонів у Домінікані багато. Вже трохи наситилися відпочивальниками два північних центри туризму — Пуерто Плата і пів острів Самана, того самого чекають інші. Ті ку рорти країни не гірші, ніж відомі в нас західні, вони просто інші. На заході, в Пунта Кана, є 60 кілометрів білого кварцового піску, а ось у Пуер то Плата пісок золотаво жовтий, трішки круп ніший — але це обрамлення того самого чудо

вого, чистого й лагідного моря! Що стосується Самани, то це ще й море кокосових пальм! А головне — на узбережжі Пунта Кана домінує замкнутий готельний відпочинок. На території зосереджено все необхідне: «олл інклюзив» 24 години на добу, казино, водні розваги... Виїж джають із цього раю тільки на екскурсії. У Пу ерто Плата ж є чудова нагода самому вийти без посередньо в місто, насолодитися місцевим ко ➧

47

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:23

Page 48

лоритом, походити по крамничках і кав’ярнях, поспостерігати за життям. Звідти також зручніше виїздити в центральні регіо ни країни, до чудових лісів, гір, водоспадів і екзотичних план тацій. У районі є унікальний курорт «Плая Дорада» — «Золо тий пляж», де 14 готелів мають величезну спільну територію, на якій панує зовсім інший тип відпочинку з доступом до принад різних закладів.

— Цікаво, а які ваші особисті туристичні вподобання в До мінікані?

— Скажу чесно, я не прихильниця пляжного відпочинку. Сон це, велика кількість людей, пасивність… Усе це змушує шукати занять, вражень або навпаки — умиротворення. Якщо ж усе таки говорити про узбережжя, то найдужче з них мені подоба ються північні, зокрема півострів Самана. Це зовсім інша До мінікана: невеличкі бухти, усамітнені пляжі, можливість по справжньому розслабитись і насолодитися розкішною приро дою. Це єдине місце, біля якого в океані туристи спостерігають за китами! Таке відбувається із січня до кінця березня, тобто саме зараз. Близько трьох тисяч китів припливають сюди з Пів нічної Атлантики народжувати і зачинати нове потомство. Шлюбні ігри морських гігантів — неймовірне видовище! Подобається й центральна частина країни. Маю там ділян ку землі, на пенсії оселюся в тих мальовничих місцях. У цент рі Домінікани завжди стоїть наше помірне літо: близько гори, багато лісового затінку. До речі, є стереотип і щодо постійної спеки в Домінікані. На справді клімат там різний. Існує дорога, яка упродовж 47 кіло метрів перетинає 7 кліматичних зон — від кактусів до вологих вічнозелених лісів!

— Ви чимало прожили у цій далекій екзотичній країні. Чи склад но нашій людині в тих широтах, у тій культурі?

48

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:23

Page 49

— Мешкала там із 1998 року й донедавна. Зараз переважно живу в Москві, оскільки робота пов’язана з ринком СНД, але мрію повернутися. Найпершим моїм домініканським «уподобанням» стали міс цеві люди. Я тоді ще не мислила себе в туризмі. Опинилася в країні, не знаючи жодного слова іспанською, не маючи роботи і не орієнтуючись у місцевих реаліях. Стало культурним шоком те, як домініканці допомагали мені опанувати нове життя. На тлі розчарування і зневіри пострадянського простору це було неймовірно! Життєрадісні, чуйні, оптимістичні домініканці на дихнули мене круто змінити долю. Коли з’явилися перші чартери з Росії, мене запросили пра цювати гідом. Посприяли історична освіта, досвід роботи з людь ми, знання реалій по обидва боки кордону. Зрештою міністр ту ризму Домініканської Республіки запропонував мені представ ляти туризм країни в Росії. Мені, громадянці далекої країни, висловили велику довіру.

— А з нашою країною вас пов’язує ще щось, окрім українсько го прізвища та професійної діяльності?

— Кілька років тому під час перебування в Києві наш міністр туризму раптом вигукнув: «Галино, дивись, це ж твій родич!», вказуючи на пам’ятник композиторові Миколі Лисенку... (Смі ється). Так, у мене всі корені тут. Предки за маминою лінією жили у районі нинішнього Дніпропетровська і після столипін ської реформи переїхали до Казахстану. А татів пращур, україн ський козак, іще за Петра І будував фортеці на Іртиші.

— Наостанок — ваші поради землякам, гостям Домінікани. Чи є там якісь «граблі», на які так люблять наступати наші співвітчизники?

— Найголовніша порада — приїжджайте з хорошим настро єм і нічим не переймайтеся. На жаль, наші люди часто приво

зять із собою домашні та робочі клопоти або очікування яко гось обману. Добре, що атмосфера Домінікани змінює ставлення до життя на позитивне. Домініканці спокійні й розслаблені, хо ча, за нашими мірками, життя в них дуже непросте. У них завжди світлі думки про майбутнє й сонячний настрій. Це те, що укра їнці неодмінно привезуть звідти додому. ■

49

21.03.2016

18:23

ГОСТИННОСТІ

Page 50

■

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_2-16-disk.qxd

Грандіозний Òàêîþ ¿¿ äëÿ âàñ çðîáèòü îäèí ³ç ïðîâ³äíèõ ãîòåë³â ʳïðó — «GrandResort»*****. Öå âò³ëåííÿ âñüîãî íàéêðàùîãî, ùî ìຠ³íäóñòð³ÿ â³äïî÷èíêó íà «îñòðîâ³ Àôðîäèòè».

50

Н

Неозорі піщані береги, теплі прозорі води, гори, зелені долини, античні міста держави та замки хрестоносців — це Кіпр, острів кохання і насолод. Сюди їдуть по романтику Середзем номор’я. А допомагають відчути її сповна чис ленні кіпрські готелі. Серед найвишуканіших — «GrandResort». Він розкинувся у прекрасному саду на піщаному бе резі, неподалік від стародавнього міста Аматус, за 11 кілометрів від центру Лімассола. Вабить просторою територією, широким спектром по слуг і неперевершеним сервісом. Басейн у формі лагуни — поруч із пляжем. Край водойми зливається з горизонтом… Чудові краєвиди відкриваються і з просторих балконів. Помешкання обладнані за найсучас нішими вимогами: LED телевізор, інтернет, сейф під ноутбук, дзеркала на повний зріст… Тут ціла мережа закладів для гурманів: ресто ран тераса «Антеа» з місцевою та інтернаціональ ною кухнями, ресторан «Саламін» — із фран цузькою, італійською, грецькою та азійською кухнями, екзотичний «Кохілі» — із завжди свіжи ми морепродуктами, пляжний ресторан «Кіма» — з чудовим буфетом, також ресторан і суші бар

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:23

Page 51

Кіпр – Лімассол

відпочинок www.grandresort.com.cy

«Кіоші» та етнічний зал «Тікунс» із кіпрськими смаколиками. Також на пляжі є бар «Алоха»: со ки фреш, екзотичні коктейлі, газовані напої плюс дитячі дискотеки, всілякі шоу та розваги. У різних куточках комплексу чекають жива музика, фольк концерти, танці та анімаційні про грами і навіть вечірні кіносеанси з попкорном. У дитячому клубі «Nino Nina» відданий своїй справі персонал догляне за юними гостями. Во ни розвинуть свої творчі навички і трохи навча ться розмовляти грецькою. Тим часом мами зможуть оцінити новий Spa «Муза» з його програмами релаксу, антистресу

та відновлення краси тіла. Розкішний приват ний «Spa Suite» пропонує лише найкраще. Безкоштовно для всіх гостей — оздоровчий центр із критим басейном, гідромасажною ван ною, лазнею та сауною, заняття з аеробіки та пілатесу. Великий теніс, водний спорт, екскурсії, уро чистості в найбільшому конференц залі на Кіпрі… Усе це теж тут, у «GrandResort». І все складаєть ся у грандіозну картину вашого відпочинку! За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «GrandResort».

51

ЧАСУ

21.03.2016

18:23

Page 52

■

Фото «Drumheller Valley»

М

А

Ш

И

Н

А

!MT_2-16-disk.qxd

Ó êàíàäñüê³é ïðîâ³íö³¿ Àëüáåðòà çíàéäåíî íàéá³ëüøå ó ñâ³ò³ ðåøòîê äî³ñòîðè÷íèõ ÿùåð³â. Íàóêîâö³ òà ïðàö³âíèêè òóðñôåðè îæèâëÿþòü äëÿ íàñ öèõ ìîíñòð³â, ÿê ìîæóòü. Ñòåí ÊÎÏÀÒÜÊÎ Royal Tyrrell Museum

Земля динозаврів КАНАДА

В

В аеропорту Калгарі під дахом ви можете побачити птеродактилів. Гортаючи путівни ки цього міста, а також Брукса та деяких ін ших, поруч із рекламою ресторанів і готелів наткнетесь на фігури різноманітних «заврів». І зустрінете кумедні фрази типу «Історія на шого міста почалася 90 мільйонів років то му». Мабуть, доісторичні ящери вимерли, не витримавши зростання цін на нерухомість… З чим же пов’язаний цей дино бум? ➧

52

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:23

Page 53

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:23

Page 54

Найбільший динозавр у світі із трохи меншим побратимом розташований на міській площі. Усі відразу лізуть до нього в пащу, де теж обладна5 но оглядовий майданчик.

■ Скарби Поганих земель 1884 року геолог Джозеф Тиррелл, здій снюючи за дорученням канадського уря ду розвідку покладів вугілля та інших ко рисних копалин, наткнувся в долині Драм геллер на череп величезного хижака. Ви явилося, що це — не відомий раніше науці вид динозаврів, який пізніше на честь провінції назвали альбертозавром. А під час розкопок у середині минулого століт тя виявилося, що в цій місцині знаходить

54

ся найбільше у світі скупчення залишків гігантських ящерів. Лише в долині річки Червоний Олень викопали понад 500 ске летів, що належать 39 видам «драконів». І це не рахуючи сотень тисяч скам’янілос тей черепах, ящірок, риб, крокодилів і ле тючих рептилій! Відтак на початку 1980 х років у цих кра ях вирішили побудувати палеонтологіч ний музей. На той час поклади вугілля, відкриті Тирреллом і його послідовника

ми, виснажились, і почався занепад міс цевої економіки. Влада вирішила, що най кращий вихід — розвивати туризм. І тут свою роль відіграла друга цікави на, розташована поблизу Драмгеллера — абсолютно незвичайного виду безплідні пагорби, відомі як «Badlands», Погані зем лі. Сюди й раніше навідувалися мандрів ники заради незвичних ландшафтів зі ске лями, які індіанці називали «гуду» — «паль ці». Прокладених стежок було вирішено не змінювати і на їхньому перетині ство рити палеонтологічний музей. У 1985 ро ці його відкрили і назвали ім’ям Тиррелла, а в 1990 му тут побувала королева Вели кобританії Єлизавета II й наділила уста нову титулом королівської.

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:23

Page 55

Фото Royal Tyrrell Museum

І це ще горгозаврик зіщулився!..

Експозиція охоплює ледь не весь період існування життя, в тому числі й епоху мамонтів.

Жанрова сценка з життя канадських аборигенів. :)

Треба сказати, влада Альберти не схи била — за рік Королівський Тирреллів ський музей приймає близько 400 тисяч платних відвідувачів. Заври та кролики Чи знаєте ви, що таке канадський кем пінг? Тут є гаряча та холодна вода, праль ні машини, електрика, душ, інтернет... А ще — олені, які спокійно бродять по те риторії, а також кролики, бурундуки та інша дрібна живність. Оселитися в такому місці варто з двох причин. По перше, влітку до містечка Драмгеллер з’їжджається вдесятеро біль ше людей, ніж його 8 тисячне населення. А по друге, це нагода ознайомитися з жит

Бедлендс, або Погані землі, — рай для палеонтологів.

тям дивного краю Бедлендс. Він склада ється переважно з химерних вивітрених і вимитих водами пагорбів та скель. Ті ство рені з дуже злежаного піску, який за бажан

ня цілком можна розкришити руками. І чо му цей рельєф досі не розмитий дощами? Поруч із входом до музею, на одному з пагорбів, є облаштований оглядовий май ➧

55

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:23

Page 56

Доісторична рибка завдовжки 4,2 метра.

Фото Royal Tyrrell Museum

Фото Royal Tyrrell Museum

Скам’янілі кістки важать значно більше, ніж за жит5 тя їхнього власника. Тому зібрати скелет так, щоб він не розсипався під власною вагою, — завдання небанальне.

■

Фото Royal Tyrrell Museum

Такий «суперкроко» міг їсти і динозаврів.

56

данчик, звідки відкривається чудо вий краєвид околиць. Утім, динозаврів ви побачите значно раніше, якщо діставатиме теся сюди через Драмгеллер. Вони стоять на всіх перехрестях міста, біля магазинчиків, де продаються скам’янілості, на вулицях і на по двір’ях будинків. Найбільший ди нозавр у світі (понад 26 метрів за ввишки) із трохи меншим побра тимом розташований на міській площі. Усі відразу лізуть до нього в пащу, де теж обладнано оглядо вий майданчик. Біля деяких фі гур стоять написи «Не підіймати

ся» на превеликий жаль діточок і деяких дорослих… Королівський музей кісток «Royal Tyrrell Museum» ошеле шує своїми масштабами, всеосяж ною експозицією та інтерактив ністю. Хто виріс на консерватив них музеях із їхніми табличками «Руками не чіпати!», дістане задо волення, натискаючи на кнопки, намагаючись зрушити ноги у ди нозаврів, щоб подивитись, як ті ходили, стрибаючи на вагах, аби стати хоч трохи важчим за плейсто ценського бобра, і рухаючи конти

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:23

Page 57

Тиранозавр р р р!

ненти власними руками. Чіпати тут мож на майже все. Основна експозиція розташована у хро нологічному порядку: від часів найпрос тіших морських організмів до мамонтів і печерних людей. Перед входом до кожно го розділу на спеціальному глобусі мож на побачити, як виглядала Земля у відпо відну епоху. Що можна розгледіти на шматку каме ня, де ледь видно частину скам’янілості? А ось коли натиснути на кнопку під екс понатом, з’являється відео, яке показує, що це була за істота, де і коли вона жила, що їла, від чого ховалась і як пересувалась. Або що вам скаже така фраза: «Ця твари

на сягала 20 метрів у довжину»? Проте, по бачивши силует тварюки на підлозі, зро зумієте, що вона ледве вмістилася б у ве лику залу. Лабораторія, де науковці працюють із викопними кістками, відокремлена від залу музею скляною стіною, тож можна поспостерігати за процесом, а якщо в до слідників буде настрій та час, то ще й по чути їхні коментарі. У спеціальному відсіку оранжереї ство рено сад Крейдяного періоду, де зібрано одну з найбільших колекцій живих доісто ричних рослин Канади. Приблизно так долина Драмгеллер виглядала 65–70 міль йонів років тому.

Окрема розвага — тераріум із живністю. Тільки не лякайтеся: ось гігантські таргани. Спочатку можна подумати, що це муляж, але коли вони заворушать вусами, дехто може й заверещати! Поруч — «будиночки» скорпіонів і павуків. Ці наші «сучасники» не змінилися з доісторичних часів і не змі няться в найближчі тисячоліття. В аква ріумах тримають таких самих «консерва тивних» риб. Вони теж справляють вра ження чогось пластмасового, поки не по бачиш, що ворушаться. У басейнику пла ває м’якопанцирна водяна черепаха, ви кликаючи захват у дітей. Дуже дивна істо та — носата, з довгою шиєю та маленьким панциром, ніби причепленим для краси. ➧

57

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:23

Page 58

Який же північноамериканський музей без сувенірів?

Фото Royal Tyrrell Museum

Нещадна експлуатація дитячої праці на розкопках. :)

ПОЛЮВАННЯ НА МОНСТРІВ Королівський Тирреллівський му5 зей розташований за 4 км від міс

течка Драмгеллер і за 135 км від міс

та Калгарі. Влітку працює з 9:00 до 21:00, в інші пори року — з 10:00 до 17:00. Вартість — 7,5 канадського долара для школярів (дошкільнятам — безкоштовно) та 15 доларів — для дорослих. Докладніше: www.tyrrellmuseum.com. Провінційний парк «Динозавр» знаходиться за 200 км від Калгарі та за 50 км від міста Брукс. Кемпінг діє в усі пори року, але найбільше видів активного відпочинку доступні вліт

ку. Вартість проживання — від 24 до 130 канадських доларів за добу, за

лежно від замовленого рівня сервісу. Докладніше: www.albertaparks.ca. Бронювати послуги в обох місцях треба завчасно, вони дуже популярні!

■

58

Ну, а коли потрапляєш до залів зі скелетами динозаврів, стає трохи моторошно. Здоровезні ж були тварюки! А які різні! Матінка природа на них точно не відпочивала. Науковцям теж довелося потрудитися, щоб відкопати, зібрати і встановити ці махини. Річ у тім, що скам’янілі кістки — немов бетонні, ва жать більше, ніж за життя їхнього власника. Зва жаючи на те, що більшість усіх кісток в експо зиції — справжні, а не репліки, зібрати скелет так, щоб він не розсипався під власною вагою — завдання небанальне. З ним вдалось упоратися не скрізь. Наприклад, поруч із постаттю тирано завра лежить його «рідна» тазова кістка вагою кілька тонн. Тут же чесно написано, що у скеле ті на цьому місці — муляж, бо вставити туди ори гінал так і не наважилися. І знову Бедлендс У музеї можна провести цілий день. Але ми вам радимо обмежитися трьома чотирма годи нами, а потім подивитися, де ж, власне, відко пують динозаврів. Це тут, у Бедлендс, неподалік від музею. Під час дощу кам’яні крихти розпов

заються, відкриваючи кістки тварин, що жили в незапам’ятні часи. Доступ у деякі місця дозво ляється тільки для екскурсій. Під час них мож на побачити майже цілий кістяк динозавра, що відкрито лежить на каменях, але стає видимим тільки після підказки гіда... А ще за дві години їзди від Драмгеллера, в до лині річки Червоний Олень, є «Dinozaur Provin cial Park», де ведеться основна палеонтологічна робота. І це не просто собі «провінційний» парк, як промовляє його офіційна назва. Він засно ваний ще 1955 року, а з 1977 го охороняється ЮНЕСКО як унікальний ландшафт, надзвичай но цінний для дослідження доісторичного ми нулого нашої планети. Для туристів — це ней мовірні пейзажі зі скелями «гуду», скелелазіння по тих кам’яних «пальцях», пізнавальні марш рути із супроводом і без, річкові подорожі на ка ное, спостереження за тваринами, сімейні про грами, пікніки, автобусні тури найцікавішими місцями, кемпінги з романтикою і зручностями, театралізовані шоу серед природи, дитячі «роз копки» в піску і навіть дуже дорослі можливос ті допомогти палеонтологам. У результаті всього побаченого залишається цілковите враження подорожі по іншій плане ті. Планеті, на якій жили динозаври. Але вона наша! І це дивує найдужче. ■

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:23

Page 59

21.03.2016

18:24

ГОСТИННОСТІ

Page 60

■

Êðèòñüêèé ãîòåëü

Т

В

О

(

!MT_2-16-disk.qxd

Е

ë³äåðîì ñâ³òîâîãî

С

âèçíàíî àáñîëþòíèì

Т

Ц

«Aldemar Royal Mare»

М

И

ìàñøòàáó â êàòåãî𳿠«deluxe». À ùî öå îçíà÷ຠäëÿ êîíêðåòíîãî òóðèñòà?

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:24

Page 61

П

П’ятизірковий готельний комплекс, таласокурорт «Aldemar Royal Mare» багато років колекціонує міжна родні професійні нагороди. Серед найсвіжіших — від знака «Luxury Thalasso & Spa Resort» у рамках премії «World Luxury Hotel Awards» у Гонконгу, де курорт ви знано абсолютним лідером світового масштабу серед го телів категорії «deluxe». За підсумками рейтингу «World Travel Awards – 2015» комплекс уже вдев’яте (!) названий «Провідним спа та велнес курортом Європи». Умиротворення Флагман грецької готельної компанії «Aldemar Re sorts» — для вимогливих клієнтів, які шукають гідні умо ви відпочинку в мальовничому місці, вишукану кухню, широкий вибір послуг і розваг, високий рівень обслуго вування та ексклюзивне розміщення за розумною ціною. Вас запрошує фешенебельне грецьке містечко у крит ському стилі. Гуляючи його величезною зеленою тери торією, ніби потрапляєш у райський середземноморсь кий сад. Незважаючи на обширну територію і чималий вибір номерів, курорт чітко зонований, і кожний блок бунгало зберігає відчуття затишку та окремішності. Усі курорти мережі «Aldemar» — це царство води.

«Royal Mare», крім двох загальних басейнів із прісною водою, має ще аж 25 приватних — біля «люксів» і вілл.

Це місце спокійного, шикарного відпочинку, яке вод ночас дає доступ до широкої інфраструктури розваг сусідніх готелів «Aldemar Royal Villas»*****, «Aldemar Knossos Royal»***** та «Aldemar Cretan Village»****, із якими він становить єдиний комплекс. А за п’ять хви лин — місто Херсоніссос, туристичний центр денного та нічного життя острова. Гармонія Справжній скарб «Aldemar Royal Mare» — центр та ласотерапії. Він багато років поспіль здобуває нагороди як найкращий у світі. Туристи з Європи та інших кон тинентів їдуть сюди саме заради спа і таласо.

«Royal Mare Thalasso & Spa» з першої миті зачаровує красою та простором. Розкіш і витонченість обстановки, продуманий до деталей дизайн басейнів, центру краси, фітнес центру та хаммаму, зручно розташованих на те риторії понад 4000 квадратних метрів, задовольняють найвищі вимоги та найвибагливіший смак. Спа і таласотерапія забезпечують оздоровлення й відновлення краси тіла та обличчя, зменшують наслід ки стресів, врівноважують психіку, очищають організм. Фахівці «Royal Mare» — завжди в авангарді цієї галузі й випереджають колег на кілька кроків. Наприклад, тут одними з перших запровадили унікальну методику кріо ➧

61

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:24

Page 62

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:24

Page 63

сауни. Кваліфіковані працівники зі знанням мов, виняткова якість процедур, спокійна і вишука на атмосфера — усе для вашого здоров’я. Смак Кухня і традиції гастрономії — окрема гор дість готелю. Недарма саме на базі «Royal Mare» організовують гастрономічні тури та конкурси критської кухні. Досвідчені кухарі готелю є пал кими шанувальниками класичних рецептів, за якими готують смачну та корисну їжу, що стала «візиткою» «Аldemar Royal Mare». Щоб гості могли краще ознайомитися з кух нею ресторанів, до двох основних систем хар чування, BB і HB, додалися три нові — «Dine Around», «Premuim Fullboard» і «VIP Fullboard». Якщо гість має якісь обмеження в харчуван ні, є можливість без додаткової плати організу вати дієту. Для цього досить за два тижні до при буття поінформувати про своє побажання адмі ністрацію готелю. Спеціальні меню розроблені завдяки співпраці дієтологів, лікарів і кулінарів. Настрій Вигадувати всілякі розваги для дітей — прі оритет для «Aldemar»! Курорт «Royal Mare» при діляє своїм маленьким гостям особливу увагу. Для них у готелі передбачено все: спеціальне хар чування, ігри, басейни, дитячий клуб, няні… І поки діти, катаючись на гойдалках у формі ракет, уявляють себе завойовниками космосу, порпаються в пісочницях у пошуках скарбів або мчать по маленьких тунелях під наглядом до

свідчених вихователів, батьки можуть зіграти партію в професіональному тенісному центрі. Нагадуємо: до послуг також — водні розваги, спортмайданчики, аніматори в трьох сусідніх готелях «Aldemar». Завітавши сюди, ви переконаєтесь у справед ливості міжнародних титулів «Аldemar Royal Mare» і відчуєте, що відпочинок тут — теж не абияка нагорода. ■

w w w. a l d e m a r r e s o r t s . g r

63

ВІТРІВ

21.03.2016

18:24

Page 64

■

Д

А

!MT_2-16-disk.qxd

Т

Р

О

Я

Н

Золота осінь у Румунських Карпатах. Унизу — українське село Репедя.

Çà ï’ÿòü äí³â ïîäîðîæ³ àâòîñòîïîì ïî Ðóìóí³¿ ìè âèòðàòèëè ëèøå ï’ÿòü ºâðî íà äâîõ, ïðè÷îìó íå ãîëîäóâàëè ³ íå íàäòî îáìåæóâàëè ñåáå, ïîäèâèëèñÿ áàãàòî ö³êàâîãî ùå é ïðî¿õàëè íà òàêñ³! Ìèêîëà ²ÂÀÙÅÍÊÎ

РУМУНІЯ

за

5

днів євро

М

Ми з Галинкою подорожуємо ощадливо, бо для нас гроші — це еквівалент свободи. Зекономлені під час мандрівки кошти дають можливість вирушити в наступну. Але цього разу ми встановили особистий рекорд, який навряд чи колись перевершимо! Минулої осені спочатку збиралися на п’ять шість днів у Дністровський каньйон. Дітям продовжили осінні канікули, щоб не обігрівати школи, до того ж до нас у гості приїхала сестра, яка могла побути з дочкою. Тому раптом з’явився час для мандрів ки. Уранці за кавою я згадав, що у нас є шенгенські візи. Тож чи не гайнути нам до Румунії? Увечері ми вже сиділи в потязі на Івано Франківськ. Про Марамуреш — румунський регіон у Карпатах, що межує з Україною, — ми зна ли багато цікавого і в перспективі планували його подивитися. Чому не тепер? Життя коротке, а світ великий. Марамуреш українські туристи майже не відвідують, хоча місця надзвичайно ціка ві й розташовані поруч з українським кордоном. Це ніби величезний етнографічний музей просто неба! Дуже незвична дерев’яна архітектура: церкви, ворота, будинки… Люди бережуть традиції, часто ходять у народних строях. Є й кілька українських сіл.

64

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:24

Page 65

У Румунії чудовий автостоп. Мешканці приязно ставляться до мандрівників, охоче підвозять. Одна проблема — мовний бар’єр, доводиться вдаватися до мови жестів.

А Марамурешський національний парк — це мальовнича частина Карпат. Кордон Румунії з Україною проходить по Мара мурешському (Мараморошському) хреб ту, звідси назва регіону й парку. Вранці на вокзалі у Франківську нас зу стрів Рома Шевчик, мій хороший друг, пра цівник Туристичної асоціації Івано Фран ківщини. Він дав нам кілька буклетів з описами найцікавіших об’єктів дерев’я ної архітектури Марамурешу, внесених до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО, і кількома фразами розповів, де шукати пішохідний перехід через кор дон у Солотвині.

Доїжджаємо до Яремчі, пересідаємо на старий як світ «Ікарус» Чернівці – Мука чеве (я думав, їх усі списано на брухт). Близько п’ятої вечора виходимо з авто буса при в’їзді в Солотвине. Звідси до пе реходу через кордон треба йти пішки. На АЗС намагаємось уточнити, в який бік пря мувати. Заправник перекидається кілько ма словами з молодим румуном, що заправ ляє джип під саму зав’язку (під ліве коле со підкладено підставочку, щоб більше влізло). У нас поки що бензин у півтора рази дешевший, ніж у Румунії, от сусіди й їздять по пальне. Хлопець відкриває ба гажник і показує на наші рюкзаки — мов

ляв, кладіть. Нас підвезуть через кордон до прикордонного Сигета! Чудово! Сідаємо у джип і намагаємося поспіл куватись із господарем. Хлопця звати Іон, італійською — Джованні, українською — Іван. Повернувся із заробітків з Італії. Наш запас румунських слів обмежений, анг лійською водій не розмовляє. Пояснюємо, що їдемо дивитися «бісеріки» — церкви. На кордоні черги немає, але прикордон ники зовсім не квапляться, і перехід за ймає майже годину. Трохи непокоїмося. Скоро ніч, а ми ще гроші не обміняли (в Румунії ходять леї), та й затримуватись у Сигеті не хочеться. Іон підвозить нас до ➧

65

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:24

Page 66

Брсанський монастир. Одна з перлин дерев’яної архітектури Марамурешу. Він не належить до історичної спадщини, зате демонструє високий рівень сучасних майстрів.

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:24

Page 67

Дерев'яні галереї Брсанського монастиря оздоблені квітами. Кожна дощечка на даху має фігурно вирізьблений край.

банку, що вже зачинився, показує на бан комат. Довго роздивляємось апарат. Ав томатичний обмінник! Вкладаємо в одну щілину євро, з іншої випадають леї. Сі даємо в машину. Іон може підвезти нас до Брцани — а це одне з найцікавіших місць, які ми хотіли подивитися. Хто ж відмовиться? Він висадив нас якраз біля монастиря. Вже стемніло — у листопаді дні короткі. Навколо — передгір’я румунських Кар пат. Вдягаємо рюкзаки, вмикаємо ліхта рики і проходимо проти течії невеличкої річки. Ось і місце для ночівлі поруч із дже релом. Ставимо намет, готуємо на газово му пальнику вечерю. З монастиря за нами прийшли двоє кошенят. У одного очі були зелені, а в іншого — блакитні. Вони при лаштувалися на ніч під наметом — у лис топаді в горах ночі холодні, а так тепліше. Вранці снідаємо традиційною вівсян кою і кавою із сиром, складаємо рюкза ки — і на екскурсію. Брцанський монастир не старовинний і не входить до Всесвітньої спадщини. Але це зразок високої майстерності сучасних теслярів і каменярів. Мистецтво архітек тури в Марамуреші не тільки не вмерло, як це сталося в Україні, а навпаки, досяг ло ще більшого розквіту. Дерев’яні храми надзвичайно складних конструкцій і зав вишки майже з Лаврську дзвіницю в Киє ві вражають уяву. Тут нікому не спадає на думку оббити церкву бляхою, чи, не дай Боже, пластиком, як це часто густо роб лять у західноукраїнських селах. Кожна дощечка даху має фігурно вирізьблений край. У монастирі лише кілька монахів. Тери торія прикрашена квітами, архітектурний ансамбль цілісний і гармонійний. Приєм на місцина. Далі маршрут лежить через кілька не великих сіл зі старовинними церквами. Спочатку йдемо пішки. Дорога відмінної якості проходить через охайне село. Ав тошляхи — одна з ознак Євросоюзу: чу довий асфальт, відбійники, стовпчики з катафотами. І це другорядна дорога! Машин небагато. Частіше проїжджають вози з кіньми. Хатки невеликі, охайні. ➧

Барельєф із дерев'яних воріт.

67

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:24

Page 68

Ворота — гордість Марамурешу. За місцевим повір’ям, достаток може прийти в дім тільки через великі гарні ворота.

Селяни в Румунії обробляють землю з великою любов’ю. Нас вразило, які охайні тут городи, лани і садки.

68

Перед багатьма — величезні дерев’яні ворота, особлива прикмета Марамурешу. З давніх часів тут існує повір’я, що великий добробут має при йти в дім через великі гарні ворота, тому різьб лені з дуба брами ставлять «на виріст». Подеку ди за шикарними ворітьми видно скромну хати

ну, чи не дешевшу за них, яка чекає на світле майбутнє. Пройти вуличкою села в Марамуреші — саме задоволення. У дворах стоять здоровенні діжки, де бродять солодкі яблука, сливи, груші... З них готують палінку — фруктовий самогон. Навіть за часів диктатури Чаушеску влада не забороня ла її гнати, бо розуміла, що із цим терплячі та покірні румуни ні за що не погодяться. На яблу нях іще висять останні плоди й іноді падають на землю. Підбираємо кілька. Смак холодного осін нього яблука, щойно піднятого з опалого листя, ні з чим не зрівняний! В Українських Карпатах листя вже облетіло, а в Марамуреші ще сяють барви золотої осені. Насолодившись прогулянкою, вирішуємо їхати далі. Зупиняємо авто. Водій хоче за 15 кіломет рів 10 євро. Для нас це дорого. Наступний авто мобіліст, почувши, куди нам треба, підвозить без розмови про гроші. Вдячні, даємо власнику «Да кії» 10 леїв. Ось і перші 2 євро, які ми витратили. Робимо висновок, що тут возять або дорого, або безкоштовно. Друге нас влаштовує більше. Село Леуд. Оглядаємо стару дерев’яну церкву на цвинтарі, внесену до об’єктів ЮНЕСКО. За два кілометри бачимо дерев’яний монастир, який будується, — черговий доказ того, що цей вид зодчества живе і процвітає. Дзвіниця струн ка й дуже висока. Підходимо, цікавимося висо тою в черниці. Гарною англійською та відпові

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:24

Page 69

Ми, як ті равлики, носимо свій дім на спині в рюкзаку, і щоразу ставимо його в новому гарному місці.

дає, що 76 метрів. Невеличкий монастир у ма ленькому селі й дерев’яна дзвіниця заввишки з 25 поверховий будинок!.. Наступного дня вирішуємо перетнути неви соке нагір’я пішки замість об’їжджати автосто пом по колу. Погода чудова, осінній ліс тішить око. Через 3–4 години спускаємося в село, що виявляється ще колоритнішим за попередні. Вже звичні нам дерев’яні ворота, церква… А ось і де що новеньке — дерев’яна пральна машина! Жо лобом стікає вода гірської річки у величезну діж ку з широкими щілинами між дошками. Сюди опускають білизну, і струмені води з маленького водоспаду вимивають бруд. Особливо підходить таке прання для натуральних вовняних ковдр — ліжників. Назустріч іде дід у вовняних гетрах і шкіря них постолах. Я бачив такі тільки в музеях. Удосталь надивившись на дерев’яну архітекту ру, вирішуємо залишок часу присвятити походу по Марамурешському національному парку. Під’їжджаємо до села Бистриця, де живуть ук раїнці. Спілкуємося з водієм рідною мовою. Він працює в лісовому господарстві. З болем розпо відає, що в парку ведуться безконтрольні вируб ки. Австрійські бізнесмени вивозять ліс. Не все, виявляється, так ідеально в Євросоюзі, як мож на подумати. Румунія має великі борги, ділки з багатшої та впливовішої країни в гонитві за при бутками знищують природні ресурси країни.

За архітектурою село схоже на наші карпатські, тільки не видно такої різниці між багатими будин ками і біднішими хатками — тут не прийнято хи зуватися достатком перед сусідами. Нові будин ки із сучасних матеріалів невеликі, але комфортні. Прикордонна зона контролюється поліцією, яка перекриває шляхи контрабандним цигаркам і нелегальним емігрантам з України. Написи на державних установах і закладах культури й осві ти — двома мовами: румунською та українською. Виходимо із села і починаємо підійматися до найвищої точки нацпарку — гори Фаркеу (1958 м). У цих місцях схили дещо крутіші, ніж із нашого боку Карпат, набір висоти відбувається швидко. Схоже, що в Румунії пішохідний туризм не та кий популярний, як у нас, — стежка до найкра щої панорамної точки не надто находжена. Міс ця для ночівлі є, але користувалися ними досить давно. За три дні в горах у чудову погоду ми зу стріли лиш одного туриста. З вершини Фаркеу добре видно наші Говерлу і Петрос. Мабуть, зараз там — купа люду. Ще раз ночуємо в гарному місці з чудовими краєвидами над селом Бистриця і повертаємо ся до Сигета. Дорогою під’їжджаємо за 5 леїв (1 євро) до траси, звідки попутний бус підвозить безкоштовно. Щоб не чалапати містом до пере ходу через кордон, беремо таксі за 2 євро. Ось і вся мандрівка, всі витрати. Задоволен ня варте значно більшого! ■

НЕ ЗАДЛЯ РЕКОРДУ Правду кажучи, наші 5 євро за 5 днів — це як суп із сокири у відомій казці. Адже ми доїхали з Києва до Со

лотвина і назад (близько 600 гривень на двох), використали власні намет, спальні мішки, газовий пальник і про

дукти. Можна сказати, що 5 євро — це різниця між вартістю 5 денного походу в українських Карпатах і ман

дрівкою в Марамуреш. Але, погодь

теся, різниця невелика. Отримати румунську візу — певний клопіт, але, якщо у вас є шенгенська мультивіза, подорож коштуватиме вам зовсім недорого і залишить пре

красні враження. Сюди зручно їхати на власному ав

то чи велосипедах. Не обов’язково ночувати в наметі й ставити рекорди ощадливості. Прак

тично в усіх селах з архітектурними цікавинками є затишні пансіонати і сімейні ресторанчики з демократич

ними цінами та смачними національ

ними стравами.

■

69

21.03.2016

18:24

ГОСТИННОСТІ

Page 70

■

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_2-16-disk.qxd

’ П ять

зірок півмісяця Ï’ÿòèç³ðêîâèé ãîòåëü «Jumeirah Zabeel Saray», ðîçòàøîâàíèé íà ï³âì³ñÿö³ ðóêîòâîðíîãî «ïàëüìîâîãî» îñòðîâà, â³äçíà÷ຠñâ³é 5-ð³÷íèé þâ³ëåé ³ ãîòóº äëÿ ãîñòåé ÷èìàëî ñïîêóñ.

Ц

Це одне з дітищ міжнародної компанії «Jumei rah Group», «візиткою» якої є «Burj Al Arab», сла ветний дубайський «вітрильник». «Jumeirah Za beel Saray» теж прославився. З моменту свого від криття у 2011 році він здобув понад 60 міжна родних нагород. Його інтер’єри та екстер’єри стали декораціями для таких блокбастерів, як

70

«Місія нездійсненна» та «Welcome back», а без доганний сервіс привабив багатьох знаменитос тей і VIP гостей. Курортний комплекс розкинувся в західній частині півмісяця легендарного рукотворного острова Палм Джумейра. За задумом творців, «Zabeel Saray» має відтворювати велич епохи Ос манської імперії. У ньому 405 елегантних номе рів, у тому числі 26 вишуканих «люксів» і 38 роз кішних «Royal Residences». Елементи декору руч ної роботи, натуральний мармур, розкішні фрес ки оживляють у пам’яті образи могутньої Отто манської Порти. Традиції східних палаців відчу ваються у продуманому до дрібниць обслугову ванні. У фірмових ресторанах знайомлять із гастро номічною культурою різних країн. «Lalezar» по єднує сучасні віяння з османською розкішшю.

«Amala» пропонує найкращі страви Північної Індії. «Al Nafoorah» — ліванський ресторан із кальянною терасою. Елегантний «Imperium» за нурює в атмосферу французької кондитерської з турецькими «родзинками». «Plaj» частує пляж

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:24

Page 71

ників італійськими закусками та піцами, а вечірніх відві дувачів — морепродуктами. «Sultan’s Lounge» має багатий асортимент кави, турецького чаю і чудових страв. Брендо вий «Rib Room» славиться стейками, вирізкою та картою напоїв. А сучасний танцювальний ресторан «MusicHall» пропонує найкращі страви та музику з усього світу. Додаткові привілеї та максимальний комфорт мешкан ці «люксів» і клубних номерів оцінять на першому повер сі торгового пасажу «The Avenue of Indulgence», в лаунжі «Club Lounge».

«Talise Ottoman Spa» — один із найбільших і найшикар ніших спа комплексів на Близькому Сході: 8000 квадрат ➧

71

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:24

Page 72

них метрів площі, 42 кабінети для індивідуаль них процедур, 3 великі хаммами, окремі зони для чоловіків і жінок, романтичні процедурні для пар, а на мансардному поверсі — окрема VIP зона. Для прихильників активності є тенісні кор ти, два криті басейни з морською водою для та ласотерапії, фітнес центр, петанк, настільний теніс, водні види спорту… Ба навіть безкоштов ні велосипеди для знайомства з островом Пальм Джумейра. А безпосередньо з причалу готелю здійснюється індивідуальний водний трансфер до «Dubai Marina». Дитячий клуб «Sinbad’s Kids Club» кличе до ігрової зони та аквапарку. Розважальний центр площею близько 1900 «квадратів» підняв сімей ний відпочинок на принципово новий рівень!

72

Усі ці принади набувають особливої приваб ливості у ювілейний для готелю рік. «Jumeirah Zabeel Saray» підготував ексклюзивний річний пакет послуг. Із червня по вересень 2016 го мож на зупинитися в розкішному готелі лише за 150 доларів на добу. Із січня по травень та з жовтня по грудень є шанс насолодитися 5 денним перебу ванням у номері «Deluxe king room» за 1500 дола рів. У п’ятий день кожного місяця — спецпро позиції спа. І це не всі приємні сюрпризи. Заві тайте і перетворіть свою відпустку на свято! ■ За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «Jumeirah Zabeel Saray».

www.jumeirah.com

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:24

Page 73

21.03.2016

18:24

СПОСІБ ЖИТТЯ

M O D U S

V I V E N D I

!MT_2-16-disk.qxd

74

Page 74

■

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:24

Page 75

ПАПУА – НОВА ГВІНЕЯ

Земляки

Маклая ßê íèí³ æèâåòüñÿ ïàïóàñàì, ïðî êîòðèõ ÷èòàëè ó ùîäåííèêàõ Ìèêëóõî-Ìàêëàÿ? Öå âäàëîñÿ ïîáà÷èòè íà âëàñí³ î÷³ â ïîäîðîæ³ äî Ïàïóà – Íîâî¿ Ãâ³íå¿. Òåïåð á³ëîþ ëþäèíîþ òàì í³êîãî íå çäèâóºø.

У

У круїзі, який стартував з Австралії, нам рекламували стоян ку біля берегів Папуа — Нової Гвінеї як подорож у кам’яний вік. Прибувши до порту Алотау, я здивовано відзначив, що інфра структура міста наближена до сучасних стандартів. Алотау розташоване на північному березі затоки Мілн Бей, за 365 кілометрів від Порт Морсбі — столиці Папуа – Нової Гвінеї. З рештою території країни сполучене шосейною доро гою, за 12 кілометрів звідси є міжнародний аеропорт, місто своєю легкою низькоповерховою забудовою подекуди нагадує селища американського Заходу. Дайвінг як пріоритет Головний туристичний «магніт» у цих місцях — коралові ри фи в затоці Мілн Бей, які приваблюють дайверів. Тут є сучасні дороги, високі будівлі, поліція, центральний шпиталь, курорт ні бунгало та острівні готелі з різноманітними принадами, екзо тичні маршрути, тропічні розваги, пляжні нічні клуби, казино та ресторани. За словами моїх знайомих, котрі відвідували Алотау, найпіз навальнішим способом відпочинку тут є саме дайвінг. Тільки уявіть: ви занурюєтеся під воду і опиняєтесь у «музеї воєнних артефактів». Ці місця були центром масованих бойових дій під час Другої світової, саме тут 1942 року японці зазнали першої поразки в Океанії. Залишки бойових літаків, воєнних суден, зброї та амуніції — аж дух перехоплює від усвідомлення того, що тут діялось і яке це мало значення для світової історії. Вам охоче покажуть і морських черепах, риб клоунів, веселих дель фінів та, звичайно, відразу ж припинять ваші занурення, якщо поблизу з’являться акули чи риби молоти.

Island style На мою скромну думку, ще інформативнішим є знайомство з папуасами. Якщо ви бажаєте проникнути у стародавній побут тутешніх племен, доторкнутися до дивовижних рослин, по пер ше — заплануйте кількаденний візит до Алотау. По друге, зна йдіть місцевого гіда (опитайте офіційних туристичних операто рів на острові), який має гарний транспорт. По третє, скорис тайтеся специфічним «сервісом» — проведіть день із сім’єю міс цевих мешканців, винайміть гарне саморобне каное з веслярем і здійсніть подорож річкою чи морським узбережжям до відда ➧

Ïåòðî ÌÅËÜÍÈ×ÓÊ

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:24

Page 76

Хлопчики виконали танець подяки, що містив сюжети з історії острова та сучасного життя папуасів.

Я запідозрив, що виступи будуть одноманіт5 ні, й із жахом подумав про те, як доведеться провести цей день. Але дійство захопило так, що без відриву дивився його кілька годин!

■ лених поселень, де тубільці досі ведуть дідівсь кий спосіб життя. Візьміть напрокат акваланг і долучіться до ловців перлин, які не користуються жодним ди хальним знаряддям, — цілком можливо, що вам пощастить. Життя місцевого населення вписується у кон цепцію «island style». Так кажуть і самі острів’я

76

ни. Цей стиль життя передбачає атмосферу сво боди й розслабленості, насолоди тим, що дали природа і доля. Я здивувався, виявивши незвичайну різнома нітність тутешніх осель. Серед звичних нам ка м’яних будівель завжди можна побачити звичай ні тропічні хижки, криті пальмовим листям. Во ни цілком влаштовують власників, адже вимоги до житла у тропічному кліматі невисокі, а після чергового тайфуну таку «віллу» нескладно відно вити. Біля майже куреня не рідкість зустріти не поганої марки автомобіль господаря, а господиня може впевнено поратися з пральною машиною. Місцеві мешканці не полюбляють динаміч ного ритму великих міст. Навіть якщо це «вели ке» місто з населенням 10 тисяч осіб, як Алотау. Вони не прагнуть отримати вищу посаду чи ста ти регіональним менеджером відомої компанії. Сучасні папуаси цілком щасливі з того, що ма ють. Якщо робота — то така, що приносить за доволення і не потребує великих зусиль. Позна йомившись ближче з острів’янами, я збагнув, чому це так. Просто, щоб жити, їм досить мати лише їжу, яку вони вирощують на землі чи зри вають з дерев. Ось і все. Кому потрібно більше, нехай надривається. Жити на такий лад — це і є одна з одвічних традицій острова. Дуже рідко хтось купує тут хар чі на ринку або в магазинах. Основними товара ми в супермаркетах є цукор, чай, борошно, кон серви, солодощі, предмети гігієни та сучасний одяг — решту дають ліс і город. Та й одягу люд особливо не потребує, зважаючи на клімат. Ще не так давно жінки могли гуляти собі топлес. Правда, зараз лише під час щорічного культур ного фестивалю прекрасна стать «одягається» за традиціями предків. ➧

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:24

Page 77

Дрес#код. Раніше дами могли ходити топлес по всьому острову, а тепер такий туалет годиться лише для народних свят.

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:24

Page 78

У «великому» місті Алотау є громадський транспорт — вулицями курсують мікроавтобу си й таксі. Але переважно острів’яни «концеп туально» ходять пішки. Нерідко бачиш карти ну, коли вулицею прямує людина з важким па кунком на голові. На стику кам’яного віку та ХХІ століття й не таке побачиш… Свято з пір’ям Багато місцевих мешканців зайняті у турбіз несі. Вони залюбки знайомлять гостей острова зі своїми традиціями під час показових вистав і культурних фестивалів. Мені пощастило відві дати одне з таких свят. Культурний центр на узбережжі затоки біля Алотау був збудований коштом телекомуніка ційної компанії, відомої в зоні Південного Ти хого Океану, і презентований місцевій громаді як подарунок на підтримку автентичної куль тури та туризму. У двоповерховому комплексі є ринок сувенірів, де можна знайти різьблення по дереву та каменю, плетені елементи одягу, прикраси ручної роботи, ювелірні вироби з оке анських перлин та коштовного каміння. У фан зоні центру проводять виступи представники племен, які з’їжджаються на фестивалі з усієї країни. Ну, а туристи прибувають сюди з усьо го світу. Фест почався вранці й тривав аж до п’ятої ве чора. Після виступу першого колективу я запі дозрив, що номери будуть одноманітні, й із жа хом подумав про те, як доведеться провести цей день. Але я дуже помилявся: дійство захопило так, що без відриву дивився його протягом кіль кох годин! Як виявилося, кожне плем’я у Рес публіці має свою «спеціалізацію»: одне — орієн товане на обробку землі, друге — випасає худо бу, третє — славиться мисливцями, четверте — воїнами… Відповідно, різняться і їхні способи життя, звичаї та свята. Найдужче мені запам’я тався виступ воїнів у ритуальному розфарбуван ні й танець подяки у виконанні дитячої групи, який містив сюжети з історії острова та теперіш нього життя папуасів. До речі, й сама Папуа – Нова Гвінея має пев ну «спеціалізацію» серед держав Океанії — на приклад, вона відома своїми веслувальниками на каное. Щороку тут відбуваються перегони Культурний центр.

78

Сувенірний ринок.

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:24

Page 79

Папуа – Нова Гвінея відома серед країн Океанії своїми веслувальниками на каное. Щороку тут відбуваються перегони на унікальних самороб5 них суднах до 15 метрів завдовжки.

Пергони каное викликають справжній азарт у всіх мешканців острова, а не лише в туристів.

■ на унікальних саморобних суднах до 15 метрів завдовжки. Цей спорт має широку підтримку в країні. Цілі міста збираються на берегах заток, аби повболівати за учасників змагання. А на час культурного фестивалю мешканці Алотау та око лиць залюбки садовлять у свої човни туристів і проводять короткі екскурсії приморською час тиною міста. Запах справжнього чоловіка Намагаючись пройнятися духом місцевої гро мади, я звернув увагу на деякі її, сказати б, ген дерні традиції. В усіх племенах чоловіки жують листя рослини, що забарвлює рот і губи в чер воний колір. Це справляє специфічний заспо кійливий вплив. Та такий, що іноді здається, ні би перед тобою сонний чоловік, якого підняли, а розбудити забули… Також чимало папуасів курять, віддаючи пе ревагу самокруткам із домашнього самосаду. Не раджу туристам палити в гостях у тубільців — во ни «розкурять» вас за мить, бо «стріляють» цигар ки гуртом. Усі папуаські молодики мають стійкий запах поту — миються вони нечасто. Гід попередив нас про це заздалегідь, щоб не було недоречних ре акцій. І пояснив, що парубки спеціально збері гають свій природний запах, аби дівчата, обираю

чи кавалерів, сприймали їхні флюїди на рівні ін стинктів. Скоріш за все, дорогі французькі пар фуми тут не мали б успіху… Український слід Для нас, українців, Папуа – Нова Гвінея ближ ча і рідніша, ніж для багатьох інших народів. Чому? В ХІХ столітті у її провінції Маданг, що на пів ночі острова, багато місяців вів свої досліджен ня мандрівник і антрополог, українець за похо дженням Микола Миклухо Маклай. Звичайно, простому туристу англійська назва Maclay Coast у Мадангу нічого не скаже, але в мене назви «уз бережжя Маклая» та «річка Маклая» виклика ли і гордість за видатного земляка, й усмішку че рез поєднання тропічного антуражу зі знайомим прізвищем. Нащадок козаків Миклухо Маклай тут і досі дуже популярний, адже чимало зробив для ви вчення, культурного та природного збереження й розвитку тропічного краю. 2000 року в посе ленні Бонгу, де не раз перебував науковець, йо му встановили пам’ятник. У цьому далекому від нас географічно і ментально, екзотичному закут ку світу подібні факти приємно вражають. Як вразило мене й погруддя Миколи Миклухо Мак лая в австралійському місті Сиднеї. ■

ЛІТАКОМ ДО ПАПУАСІВ Папуа — Нова Гвінея — держава в південно західній частині Тихого океа

ну, у східній частині острова Нова Гві

нея, на Адміралтейських і Соломоно

вих островах. Віза цієї держави українцями оформ

люється в консульстві Австралії у Києві. Переліт до Алотау здійснюють рей

сами світових авіаперевізників з пе

ресадкою в Брисбені (Австралія), Син

гапурі чи Бангкоку (Таїланд). Значно цікавіший спосіб подоро

жі — морський круїз із Австралії (від

бувається лише кілька разів на рік). Календар свят, фестивалів і змагань в Алотау та інших місцях країни — на www.papuanewguinea.travel.

■

79

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:24

Page 80

photo: Slava Yakobchuk І style: Marysya Gorobets І floristic: FanFanTulpan

Українська ведуча та продю#

сер Марися Горобець випустила нову лімітовану колекцію дере# в’яних очеч #MGvision. Натхнен# на подорожжю на острів Маври# кій, який є другим після Голлан# дії постачальником квітів у світі, Марися вдягнула свої eco#friend# ly очечі на унікальні екзотичні рослини. Марсалова протея, ро# жевий антуріум, молочна орхідея красуються в нових моделях оку# лярів, виготовлених із цінних по# рід дерева (африканський венге, американський горіх, українсь# кий клен, червоне африканське сапеле) та прикрашених україн# ськими витинанкими. Українські символи#обереги захищають май# бутніх власників очеч, а іменне гравіювання на внутрішній дужці оправи роблять очечі справді уні# кальним персоналізованим, мод# ним must have нового турсезону!

Contact: Showroom: Instagram:

+380500708888 Кловський узвіз, 15 @MGvision_ochechi @MarysyaGorobets

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:24

Page 81

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:24

Page 82

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:24

Page 83

СВІТ

21.03.2016

18:24

Page 84

■

И

Îðõ³äå¿, ô³êóñè,

Ж

В

И

Й

!MT_2-16-disk.qxd

êðîòîíè, ïàëüìè, ìîíñòåðè — öå «çåëåí³ àáîðèãåíè» îñòðîâà Öåéëîí, «ãðîìàäÿíè» äåðæàâè Øð³-Ëàíêà. Çàçèðí³ìî â çàðîñò³ áîòñàä³â Êîëîìáî, ïîâí³ ðîñëèí, ÿê³ â íàñ çóñòð³íåø õ³áà ùî íà â³êí³. Ìàð³ÿ ÇÀ²ÐÞÕ²ÍÀ

У горщику

84

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:24

Page 85

Цей «кімнатний» фікус у Королівському ботсаду займає 2400 квадратних метрів і є об’єктом туристичного паломництва.

Цейлону

O

Запашна аралія, з якої ланкійці так люблять робити вітальні вінки.

Острівна країна відома своїм чаєм, прянощами, кош товним камінням і приємним кліматом. Тут цілорічно — плюс 27. Особливо привабливим цей край роблять рос лини. Незвично бачити вздовж дороги наші «кімнатні» квіти та «їжу із супермаркетів» — кротони заввишки з людський зріст, величезні фікуси та зарості ананасів. Але про все по черзі. У Коломбо, колишній столиці Цейлону, а нині еко номічному центрі Шрі Ланки, рослин не так багато: не обхідність розселити два мільйони мешканців забезпе чила щільну забудову. Проте в центрі мегаполісу зустрі чаються і великі дерева, і «райські кущі». Найяскравіше виглядає бугенвілія. Цей вічнозелений кущ сягає п’яти метрів у висоту, має яскраво червоні, рожеві чи білі кві ти, формою схожі на листя. Цю рослину фотографував ➧

85

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:24

Page 86

Рожеві та пурпурові бугенвілії.

Пальма мандрівників збирає воду для подорожніх в основі своїх гілок.

кожен, хто був у Південно Східній Азії чи Середземномор’ї, адже, побачивши бу генвілію, неможливо її оминути. Здаєть ся, що із землі народжується кудлате зві рятко з різнокольоровим хутром! В Украї ні теж можна зустріти бугенвілію, але ви рощують її виключно у приміщеннях. Інша дуже примітна рослина — аралія. Це високе дерево з темно зеленим глян цевим листям, ніжними білосніжними або бордовими квітами, м’яким солодким аро матом. Із тих квітів на Цейлоні роблять живе намисто, зв’язуючи їх ниткою, зали шають їх у номерах готелів для легкого, приємного аромату. Я любила вплітати аралії у волосся — без води вони майже цілий день зберігають свій гарний вигляд і чудовий запах.

86

У Коломбо варто відвідати цікавий парк Вікторії, або «Віхарамахадеві». Я мала тіль ки півтори години на огляд, а тому вивча ла схему парку, щоб визначити найціка віше в ньому. Раптом підійшов ланкієць, садівник парку, і запропонував показати, що тут до чого. Я насторожилася, бо в Коломбо є досить поширений вид шах райства: люди ніби між іншим почина ють розмовляти з туристом, потім пропо нують щось показати, і все закінчується вимаганням грошей — або за те, що вам показали, або за те, щоб вибратися з не знайомої частини міста. Того дня я вже шість разів зустрічалася з такими людьми! Усі вони намагалися показати фестиваль слонів, який насправді проходив півроку тому. Садівник був нав’язливий і йшов за

мною хвостиком, розповідаючи про рос лини, а я подумала — навіть якщо він і шахрай, то досить обізнаний у дендроло гії та ботаніці. Цікавий факт: у Шрі Ланці всі гіди му сять мати ліцензію, яку отримують після річного курсу навчання і трьох іспитів: од ного — з історії, релігії та культурології, другого — із зоології та третього — з ден дрології та ботаніки! Більшість із них без проблем назвуть вид рослини не тільки ланкійською та англійською мовами, а й латиною. «Непроханий гід» підвів мене до дере ва, зірвав листок, дав понюхати і запитав: «Що це?». Темно зелений глянцевий лист завдовжки 10–15 сантиметрів мав яскра вий запах лимона. Але ж на нього не схо

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:24

Page 87

Латаття.

У Шрі5Ланці всі гіди проходять річний курс на5 вчання і складають три іспити: один — з історії, релігії та культурології, другий — із зоології та третій — з дендрології та ботаніки!

■ же! Тоді ланкієць відламав шматок кори і дав скуштувати. Хто б міг подумати — це кориця! Виявляється, її листя має яскра во виражений лимонний аромат! Схожий запах — у листя Citronella muc ronata. Цитронела гачкувата росте також у Чилі, де її називають «мате» й роблять із неї однойменний напій. А у Шрі Ланці її використовують як природний засіб від

комарів і москітів. Можна просто натерти листком цитронели шкіру, і комахи облі татимуть вас дальніми траєкторіями. Проходячи алеєю, я побачила дерево висотою близько 20 метрів, до самого вер ху обвите… монстерою! Наша кімнатна ліа на, яка росте досить кволо, у природних умовах сягає гігантських розмірів! Так са мо могутнім виглядає й філодендрон.

Мої сумніви з приводу того, що мій на полегливий гід — справді садівник, ви вітрилися. Ми підійшли до пальми раве нала, або дерева мандрівників. Назвали її так за те, що в основі пучка листків зби рається вода, і втомлений мандрівник за вжди може вгамувати спрагу. Ця дуже гар на пальма з віялоподібними листками — ендемічна рослина Мадагаскару, символ країни і співдружності між людиною та природою. А ось needle palm tree, пальма зі стовбу ром, обнизаним тонкими колючками. Бід няки здавна використовували ці шипи за мість голок для шиття, звідти і назва де рева — голкове. Ще у школі я дізналася, що не всяка де ревина плаває. Є породи, які тонуть, їх від ➧

87

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:24

Page 88

Плід какао з бобами.

Діти і квіти. Квіти дерева Swan Orchids.

Голкове дерево. Його шипами справді шили.

носять до «залізних». На Цейлоні так на зивають мезую залізну — Mesua ferrea. Хто б міг подумати, що завдяки таким диво вижним фізичним властивостям це дере во ще й є чудовим матеріалом для декору! Молоде листя мезуї має яскраво червоне забарвлення. З часом воно стає рожевим, бляклим, а потім зеленіє. У парку «Віха рамахадеві» є два такі дерева, обидва ще молоді. До речі, мезуя вважається націо нальним деревом Шрі Ланки. Гарне декоративне дерево — золотий дощ, або cassia fistula. Ця висока рослина так обсипана яскраво жовтими квітами, що навіть листя не видно! В Україні її ви рощують як кімнатну. В парку «Вікторія» в Коломбо росте чер воне дерево, цінне для меблевого виробниц

88

тва. Можна подивитися й на тикове дере во, Swan Orchidee з гарними ніжними кві тами та ебенове дерево, яке має чорний ко лір деревини й широко використовуєть ся при створенні скульптур і меблів. Непримітна, маленька рослина Mimo sa pudica — мімоза недоторкана — має уні кальну властивість: ледь торкнешся лис тя, як воно відразу починає закриватися! У це важко повірити, поки не побачиш сам. Магія! Через кілька днів мені поталанило по трапити до Королівського ботанічного саду, який заснували ще в XVI столітті. Згадала наші українські ботсади, а зара зом — сади й парки Ірану, Індії та Євро пи. І визнаю, недарма цей називається королівським!

Сад розділений на тематичні зони: теп лиці з орхідеями, кімнатними рослинами, бамбукові гаї, експозиція трав, пряні рос лини, джунглі, колекції ебенових дерев, пальм і кактусів. У центральній частині розташовані зарості бугенвілій, рододен дронів, триметрових кротонів, великих ліан і могутніх агав. На акуратному, дуже щіль ному газоні — живі огорожі, величезні паль ми. Ажурні конструкції прикрашені вит кими квітучими рослинами, причому де яких не можна чіпати, тому що отруйні. Дуже гарно виглядають клумби з колеусу — популярної в Україні кімнатної рослини. У світі налічується близько 800 видів орхідей, 300 з яких ростуть на Цейлоні. Тим, хто любить ці рослини, є на що подиви тись. А в Королівському ботанічному са

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:24

Page 89

Залізне дерево.

Дерево золотий дощ в Україні вирощують як декоративне.

Проходячи алеєю, я побачила дерево висотою близько 20 метрів, до самого верху обвите… монстерою! Наша кімнатна ліана у природних умовах сягає гігантських розмірів!

■

ду їм присвячено окремий павільйон. Цікаво, що в ланкійських горщиках зливний отвір роб лять не на дні, як ми звикли, а збоку, щоб зайва волога не витікала, а випаровувалася з грунту. Пам’ятаєте лісові польоти Тарзана чи Мауглі? Вони здійснювали їх, використовуючи ліани. У Шрі Ланці можна побачити диво рослини і на віть спробувати їх на міцність. Як показала моя практика, ліана легко витримує 60 кілограмів. У ботсаду є 38 видів бамбука. Це не тільки звич ні для нас палички, а й потужні рослини заввиш ки 5–6 метрів і діаметром 20 сантиметрів. Нічо го собі — травичка! Є тут бамбук і жовтого, і тем ного, майже чорного кольору. Хто б міг подумати, що найдивовижнішою рослиною Королівського ботанічного саду в Ко ломбо для мене стане фікус Бенджаміна. Так так, саме це звичне для нас деревце в діжці. А тут фі

Жовтогаряча бугенвілія.

кус розрісся на площі 2400 квадратних метрів! Це величезне шатро, яке утворюють товсті гілки. Вони лежать на металевих опорах, щоб рослина не торкалася землі. Адже фікус Бенджаміна має незвичну властивість пускати коріння з гілок. Саме так цей екземпляр розрісся на величезній площі. Коли дивишся здалеку, ніяк не віриться що то знайомий нам фікус. Здається, тут якась помилка, відмінності в термінології, образна на зва… Та коли бачиш листя, сумніви зникають: цей велетень — фікус Бенджаміна! У Королівському ботанічному саду ще бага то цікавого: і джекфрут — дерево з метровими плодами, і дуріан, плоди якого вважаються най смачнішими й водночас найгидкішими у світі, і залізні дерева… Неосяжними просторами хо четься гуляти без кінця, милуючись красотами та дивуючись із живих раритетів. ■

МІСЦЕВІ ОСОБЛИВОСТІ Сезон дощів: травень — жовтень. Туристичний сезон: листопад — квітень. Валюта: ланкійська рупія (1 USD = 143 LKR). Рух транспорту: лівосторонній. Віза: електронна, оформлюється на eta.gov.lk. Переліт з України: 12–15 годин з урахуванням пересадки.

■

89

21.03.2016

КОЛЕКЦІЯ

18:24

Page 90

■

В

О

Я

Ж

!MT_2-16-disk.qxd

Ñòîëèöÿ Ïðîâàíñó, íàéá³ëüøà ãàâàíü Ñåðåäçåìíîìîð’ÿ, íàéäàâí³øå ì³ñòî Ôðàíö³¿... Êèïó÷å æèòòÿ Ìàðñåëÿ ïðîõîäèòü ï³ä çàõèñòîì Ìàò³íêè-Çàñòóïíèö³, ÿêà ï³äíåñëàñÿ íàä ì³ñòîì íà óí³êàëüíîìó ñîáîð³ ñâîãî ³ìåí³. ³êòîð ÑÈÄÎÐÅÍÊÎ Îëåêñàíäð ÃÎÐÎÁÅÖÜ

Марсель

Н

і Матінка

Найчастіше знайомство з Марселем починається з нового порту, від якого часто відразу вирушають до ста рого — серця Марселя. Тут сотні щогл здіймаються в небо, яхти з усього Середземноморського регіону по гойдуються на хвилях, колоритні рибалки вудять із пір сів, кричать чайки, пахне морем і пригодами. Головна вулиця міста, бульвар Ле Канабель, веде на гору, до вокзалу Сен Шарль, який пишається розкіш ними сходами з широкими маршами (вони нагадують Потьомкінські в Одесі). Але якщо ви хочете їх подиви

90

тися, простіше буде починати з вокзалу, тоді ви будете рухатися вниз, до моря. Біля старого порту починається квартал Ла Пеньє. Його вузькими звивчастими вуличками курсує турис тичний поїзд, який відправляється зі старого порту, хоча значно приємніше все ж бродити тут пішки. Ла Пеньє — це майже «марсельський Монмартр», хоча сувенірних крамничок на ньому все таки менше, ніж на паризько му. Колись тут було закладено місто Масалія, що зго дом перетворилося на Марсель. У XVII–XVIII століттях

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:24

Page 91

район забудували розкішними особняками, за снували навіть велику богадільню. Та збереглося далеко не все — 1943 року фашисти, які ненави діли непокірних марсельців (у місті був найбіль ший центр опору в країні), підірвали практично весь район. Після звільнення Франції вперті мар сельці вирішили відновити все як було. Зараз важко повірити, що старі будинки насправді є новозбудованими. Найдавніша споруда тут — дзвіниця церкви Нотр Дам де Акколь (XIII). ➧

91

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:24

Page 92

«Радуйся, благодаті повна». Скульптурне зображення Матері Божої перед вівтарем собору Нотр#Дам#де#ля#Гард. А над вівтарем — вітрильник, символ морського міста Марселя.

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:24

Page 93

Храм складається з двох церков — верхньої та нижньої. Нижня зовні нагадує корабель.

Із кварталу Ла Пеньє можна вийти просто до кафедрально го собору Сен Марі де ля Мажор (ХІХ). У його «зовнішності» змішалася візантійська й італійська архітектури, східні силуети та елементи західного оформлення, а стіни облицьовані марму ром у чорно білу смужку. Однак усе це — прелюдія до найбільшої святині та цікави ни і водночас головного панорамного майданчика Марселя. Споруду видно і з обох портів, і з різних вулиць. На неї спря мовуються погляди місцевих віруючих (їх, утім, нині не так ба гато) і, звичайно, численних туристів. Поруч із кафедральним собором — зупинка автобуса, який відвезе вас до заповітного місця. Звичайно, можна дійти і піш ки, але доведеться підійматися на високий пагорб до Нотр Дам де ля Гард. Марсельці називають його La Bonne Mere (букваль но — «Добра Мати», Матінка). Дзвіницю прикрашає величез на позолочена статуя Діви Марії з немовлям на руках, що охо роняє місто та його мешканців. Колись на місці собору стояла невелика каплиця. Її дуже любили моряки, вони приходили сюди помолитися за вдале плавання і подякувати за щасливе повернення. Про цю традицію, яка й досі живе, нагадує безліч моделей кораблів під стелею церкви — це дари моряків. Основа собору вознеслася над містом на 154 метри, майже на 100 метрів витягнувся до неба головний шпиль, а золотий вінець Пресвятої Діви сяє у променях сонця ще на 10 метрів вище. ➧

Усередині собор має «тільняшку» зі смугами червоного та білого мармуру.

93

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:24

Page 94

Храм має вигляд римсько візантійської бази ліки, хоча і зведений у XIX столітті. Кошти за безпечили марсельські доброчинці, проект ство рив архітектор Анрі Жак Есперандьє. Собор, розташований у найвищій точці міста, склада ється з двох церков, поставлених одна над ін шою. Нижня — тиха і тьмяна, в ній розташовані тільки усипальні. Верхня церква — значно про сторіша і світліша, у неї проникають промені

94

сонця та шум прибою. Стіни іскряться багато барвними мозаїками у візантійському стилі. Нижче мозаїк, від рівня очей до підлоги, стіни суцільно вкриті невеликими мармуровими до щечками з написами — короткими розповідя ми про чудесні порятунки, молитвами за близь ких, подяками за успіх. Легкий вітерець торкається моделей суден, що довгими гірляндами звисають з під склепінь.

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:24

Page 95

У храмі 1200 квадратних метрів складних мозаїк, які створювались протягом 6 років!

Кожний моряк може розраховувати на за ступництво Богородиці. Тут усюди морсь ка символіка, навіть над вівтарем на золо тому полі зображено мозаїчний вітрильник. Городяни просять заступництва Матін ки і в звичайних життєвих справах, тож на подяку несуть сюди вирізьблені з дерева фігурки святих. Завдяки цьому храм тріш ки нагадує старовинну крамницю іграшок. У допомогу віриться тим дужче, що сам марсельський Нотр Дам має щасливу до лю. Він дивом уникнув загибелі під час Другої світової війни. Нацисти його при рекли і зробили все, щоб знищити. Він мав зникнути з лиця землі за день до того, як французькі та союзні війська звільни ли Марсель. Але міна не спрацювала. З’єд нання дротів виявилося неміцним або не правильним. Як це могло статися? Мінер поспішав і тремтів від страху? В ряди під ривників проник підпільник? Здригнуло ся серце німця офіцера, котрий пригадав

про шпилі свого міста на Рейні?.. Мабуть, найправильніше назвали причину сапе ри. На мармуровій дошці, подарованій ними храму, написано: «Спасибі Їй, яка зробила все Сама»… Спрямований у небо собор ширяє над маленькими квадратами кам’яних будин ків, рибним ринком біля причалу, вулич ками корсиканського кварталу, сучас ними магістралями, білими скелями та піском узбереж... Інші храми міста, які зблизька здавалися гігантами, з підніжжя цього собору виглядають просто палом никами, які прийшли схилити свої горді шпилі перед золотою Матінкою з Дитям. Видно звідси і порт, і острівець Іф — другу за популярністю цікавину міста. Так так, той самий острів з однойменною фортецею в’язницею, в якій проводив ро ки герой роману Дюма — граф Монте Кристо. Дістатися туди можна за 10 хви лин одним із катерів, які відходять зі ста ➧

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 96

сидів граф маном Дюма, рма, де, за ро ю т ця те ор ф Острів Іф і

о. Монте Крист

ГОЛОВНЕ В МІСТІ Нотр5Дам5де5ля5Гард. Храм відкри

тий для відвідування в усі дні тижня, із 7:30 до 18:00 (жовтень – квітень), із 7:30 до 20:00 (травень – вересень): www.notredamedelagarde.com. Острів Іф. Діставатися катером — зі старого порту. Розклад і ціни на квитки на транспорт — на www.frioul if ex press.com. Музей приймає відвіду

вачів щодня, крім понеділка, з 9:30 до 17:30 (жовтень – березень), щодня з 9:30 до 18:30 (квітень – вересень). Туристичні офіси Марселя розта

шовані на залізничному вокзалі Сен

Шарль і центральному бульварі Ле

Канабель, неподалік від порту. В них можна отримати карти міста й інші матеріали. Безліч корисних підказок — на www.marseille.fr.

■ І острів Іф, і порт, і все місто видно з тераси собору Нотр Дам де ля Гард.

рого порту щопівгодини. На верхньому поверсі розташовані камери «для VIP», досить просторі та зручні, навіть із камінами. А внизу — справж ні темниці, тісні й холодні. В одній із них, тій, що з підкопом, і сидів Едмон Дантес. Тут влаш тували невелику експозицію, присвячену рома ну, і показують уривки з екранізацій. Можна розгледіти й абатство святого Вікто ра неподалік від старого порту. Воно одне з най давніших у Франції, засноване у V столітті. Там,

96

над похованням святого, збудували першу в міс ті церкву. Абатство стоїть на пагорбі, і з нього теж відкривається краєвид портової частини міста, фортів святих Іоанна та Миколая та, звичайно, Нотр Дам де ля Гарду. Видно і палац Лоншам, побудований у XIX столітті на честь вирішення проблеми міста з пит ною водою. Цікаво, правда? У його центрі — роз кішний багатоступінчастий фонтан із колона дою. До комплексу входять музеї красних мис

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 97

У середмісті багато цікавих персонажів, колоритних предметів мистецтва та сувенірів.

тецтв і природничих наук, а також обсер ваторія 1702 року. Он і рибальське передмістя Валлон дез Офф. Цей куточок розташувався ли ше за півгодини ходьби від старого порту, його облюбували гурмани, закохані та фо тографи — дуже вже там колоритно і мож на поласувати в морських ресторанчиках. А там і порт. Власне, він поза конкур сом туристичних принад Марселя, оскіль

ки сюди прибувають усі, щоб розбігтися своїми маршрутами. Залишаючи старий Марсель морським судном, поїздом чи автобусом, киньте по гляд на «летючий» собор із жіночою фі гурою на шпилі. Пошліть Їй молитву, як що вмієте, або просто щиро попросіть за ступництва і пообіцяйте стати кращими. Може, тоді Її заступництво торкнеться і вас, і вашого міста. ■

97

СВІТ

21.03.2016

18:25

Page 98

■

Ж

И

В

И

Й

!MT_2-16-disk.qxd

Ïîí³æèòèñÿ íà ïëÿæ³ ðàçîì ³ç òþëåíÿìè, ïîòàíöþâàòè ç ïåë³êàíàìè ÷è ôëàì³íãî, ïîïëàâàòè ñåðåä ìîðñüêèõ ëåâ³â, ïîãóëÿòè ïî âóëêàíó — òàêå ìîæëèâî ò³ëüêè íà Ãàëàïàãîñüêèõ îñòðîâàõ.

ГАЛАПАГОСИ

²ííà ÕÎÌÅÍÊÎ AllYouNeedisEcuador.Travel

В обнімку

К

Коли змучений добовим переїздом приземляєш ся на головному острові цього архіпелагу, Ізабеллі, починаєш розчаровано озиратися навколо. Аеропорт має вигляд дерев’яного ресторану на пляжі з брудно сірим вулканічним піском, скрізь п’ятиметрові как туси й колючки... І заради цього треба було добу му читися в дорозі? Уранці понуро вирушаєш катером на пошуки невідомо чого, пересідаєш у гумовий екс курсійний човен і тільки вже ступивши на безлюдне узбережжя «свого» чи сусіднього острова, нарешті

98

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 99

Ліниві морські котики майже не звертають уваги на туристів натуралістів. Чого про тих якраз не скжеш не скажеш — вони в захваті.

з тюленем бачиш те, заради чого, власне, і приплив сюди. Дика природа не просто не схова на у клітку, вона неймовірна, відкрита для людини й по дитячому безпосередня! Хто тут брат менший? Острови виглядають фантастично! Це нагадує фільм про Кінг Конга: на горизон ті з’являється шмат земної тверді, огорну тий туманом або хмарами, при цьому все

небо до самого горизонту абсолютно чис те. На ньому — стрімкі, неприступні ске лі, на вершинах яких гніздуються морсь кі птахи. Є великі острови з положистими берегами, пляжами чорного піску та ви вітреними скелями. Є дуже мальовничі маленькі лавові острівці, з безліччю кана лів, містків, гротів і печер... Природа тут значно винахідливіша за всіх ландшафт них дизайнерів.

На пляжі, зовсім поруч із туристами, грі ються зграї котиків. Від вигляду цих ку медних тварин блідолице дитя цивілізації розпливається в усмішці, хапається за фо тоапарат і починає жадібно знімати. При цьому «зірки» зовсім не зважають на «папа рацці»: напівсонні ластоногі обвалюються в піску, мов у клярі, й підставляють сонцю то один угодований бік, то інший. Тут же — зграя неспокійних пеліканів, меланхолій ➧

99

Фото І. НОРМАН

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 100

Гігантські черепахи в центрі імені Дарвіна на острові Санта Круз.

Ігуани живуть на поврхні, а пасуться на дні моря.

них черепах, колонії метушливих пінгві нів і діловитих чапель... На землі, в небе сах і на морі — десятки, сотні, тисячі пта хів, ссавців, плазунів, членистоногих і риб. Головне ж — на Галапа’гос (саме так, із наголосом на третьому «а», вимовляється іспанською ця назва) тварини абсолютно не бояться людей. Наприклад, морські ко тики полюбляють залазити на лавки, вста новлені на пірсах, і дрімати там під тен том, не звертаючи уваги на людей, які теж були б не проти посидіти в затінку. А на пляжах із піску, схожого на цукрову пуд

100

ру, поруч із людьми спокійно прогулюють ся блакитно та червононогі олуші, чорні фрегати й альбатроси. Не зрозуміло, хто тут цар природи, а хто брат менший... Імені черепахи Найвідомішими мешканцями островів вважаються гігантські черепахи. Слово «galapago» в перекладі з іспанської озна чає «черепаха». Цю назву території дали ще в часи піратів. На жаль, саме черепахи — лагідні істо ти, попри двометрові габарити і міцну бро

ню, — піддалися з боку людей справжньо му винищенню. Моряки із задоволенням прихоплювали із собою в далекі плавання живі «консерви» для супчику. Любили по ласувати беззахисними «тортиллами» і ба гато тварин. У результаті поголів’я велет нів дуже скоротилось, а на деяких остро вах зійшло на нуль. Після чого трохи біль ше сотні гігантів перевезли на один з ост ровів до розплідника і почали успішно розводити. Обережно, не підставляйте но ги: черепахи — не вегетаріанці, й укусити можуть!

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 101

А це зелена морська черепаха.

Заселені лише 5 із 13 великих островів, на ін5 ших — прямоходячі двоногі істоти є лише гос5 тями. Кількість людей, які відвідують цей зем5 ний рай, суворо обмежена 70 тисячами на рік.

■

Узагалі черепах, не гігантських, на деяких островах архіпелагу стільки, що можна ненаро ком наїхати велосипедом. Дарвін і зяблики Цивілізований світ довідався про Галапагоси завдяки Чарльзу Дарвіну. Видатний натураліст побував на архіпелазі під час своєї п’ятирічної навколосвітньої подорожі на кораблі «Бігль». Його вразили насамперед ендеміки — ті тва рини і рослини, які більше не зустрічалися ніде у світі. Завдяки віддаленості на тисячі кіломет рів від материка фауна островів виявилась ізо ➧

Тур до вулканів.

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 102

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 103

льованою від решти світу. Навіть добре знайома живність була на Галапагосах «не така, як годиться». Наприклад, ігуани тут не тільки звичайні — коричневі та зелені, а й червоні, сині. А у чер воних крабів черевце забарвлене в дивний блакитний колір. Особливу увагу Дарвіна привернули… зяблики. Так так, ні бито зовсім не екзотичні й не ендемічні пташки. На різних ост ровах архіпелагу вони мали дещо інший вигляд. Те саме було і з сухопутними черепахами. Тобто навіть у межах архіпелагу групи представників одного виду були так відділені одна від одної, що почали розвиватися кожна своїм шляхом. Цей та інші факти на штовхнули науковця на великий здогад про природний добір. Не менше, ніж феномен відокремленості, вражає й багатст во тваринного світу Галапагосів. Завдячує воно насамперед зі ткненню холодної океанської течії Гумбольдта й теплої еквато ріальної течії. У холодній воді більше кисню, а значить — біль ше планктону, який становить основу тутешньої харчової піра міди: його їсть морська дрібнота на зразок креветок, дрібноту — риби, рибу — пінгвіни, котики та морські леви, а тих — акули та косатки… Рибою ласують численні птахи, які колоніями гніздуються на берегах і щедро удобрюють Заборони не всіх зупиняють. Тут затримали про5 вулканічні острови… Не забувайте, що ви в гостях Тваринному світу Галапагосів уже в ча си Дарвіна загрожувала небезпека. Про тягом століть моряки та китобої по вар

гулянковий підводний човен із 24 росіянами. «Русо туристо» найняли його за 120 тисяч дола5 рів і здійснювали несанкціоновані проникнення.

варському винищували тут усе, що годилося в їжу. Та й сам ве ликий натураліст смакував супчик із рідкісних черепах і не со ромився про це писати. Також сюди завозили свійських і не зо всім свійських тварин — собак, котів, свиней, корів, кіз, щу рів, — які витісняли місцеву фауну. В результаті деякі види зник ли назавжди, а чисельність інших дуже скоротилася. Це викликало стурбованість у людства тільки у ХХ столітті. Для початку в 1965 році архіпелаг оголосили національним пар ком та екологічним заповідником, а з 1979 року острови взяла під охорону ЮНЕСКО. Із 2007 го вони входять до Списку все світньої природної спадщини. Відповідно, тут розвивають лише екологічний туризм. Уні кальний тваринний світ і діючі вулкани — головні принади для шанувальників екзотики. Уряд Еквадору робить усе, щоб збе регти природні багатства неторканими. На островах не розви вають промисловість, не будують великі готельні комплекси. Як і багато років тому, заселені лише 5 із 13 відносно великих островів, на інших — прямоходячі двоногі істоти є лише гостя ми. Кількість людей, які відвідують цей земний рай, суворо об

■ межена 70 тисячами на рік. Вони не мають права привозити жод них продуктів, рослин чи, не дай Боже, тварин, аби не поруши ти хиткого балансу екосистеми чужорідними елементами. Су воро регламентується й переміщення гостей: усі більш менш дальні маршрути чітко розписані, й для пересування по них по трібен супровід ліцензованого гіда натураліста. Дістаються до заповідних територій морем (до найвіддалені ших островів їдуть 12–14 годин на великих суднах, до ближніх — катерами чи навіть одномісними каяками. Гості висаджуються на безлюдні острови тільки в денний час, оглянути красоти й екзоти природи можна тільки в супроводі екскурсовода. При бульці не мають права прихопити звідси сувеніри типу черепаш ки чи гілочки. На безлюдних островах не можна не те що зано чувати чи розпалити багаття, а й навіть розкласти скатертину і влаштувати пікнічок. Пересуватися дозволено тільки спеціаль ними стежками, а купатись — у чітко визначених місцях. На ди ких острівцях немає жодного магазину або ятки — це щоб ту ристи не підгодовували тварин. Адже варто котику або пеліка нові раз другий випросити частування у людини, і потім зму сити їх самостійно полювати буде дуже складно. Заборони не всіх зупиняють. Якось тут затримали прогулян ковий підводний човен із 24 росіянами. «Русо туристо» найня ли його на 4 дні за 120 тисяч доларів і здійснювали несанкціо новані проникнення. Заходи щодо збереження екології дають свої результати. На островах нині не побачиш жодної викинутої пляшки або упа ковки. Ну, а кривдити тварин на Галапагосах тим більше немож ливо. Скоріше, це вони можуть поставити людину на місце. Живі екзоти Від ящірок ігуан (і водних, і сухопутних) капостей чекати не доводиться, навіть якщо вони півтора метри «зростом». Вони дуже сумирні, до того ж травоїдні. Тому мовчки зносять навко ло себе «танці» туристів із фотоапаратами і дозволяють фото графувати себе мало не впритул. Ці створіння найдужче люблять грітися на каменях. Вони холоднокровні, а щоб дістатися до улюбленого корму — морської трави, — мусять пірнати глибо ко в холодну воду Тихого океану. ➧

103

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

КРАЙ СВІТУ Галапагоські острови належать дер

жаві Еквадор і розташовані на еква

торі, майже за 1000 кілометрів від материкового узбережжя країни. Архіпелаг включає 13 великих ост

ровів, 6 невеликих і 107 маленьких острівців і скель. Більшість входять до біосферного заповідника та мор

ської природоохоронної зони. Засе

лено лише 5 островів. Летіти туди треба цілу добу з пере

садкою, наприклад, у Нью Йорку, звідти — вирушати до еквадорської столиці Кіто або міста Гуаякіль, а да

лі — до Галапагосів, які мають аеро

порти на островах Балтра, Ізабелла та Сан Кристобаль. Після прибуття потрібно сплатити спеціальний збір у 110 доларів США. Найкращий час для відвідання — із червня по вересень, коли прохолод

ніше і сухіше. Із січня по березень — спекотно й дощить, зате буяє зелень і цвітуть найрідкісніші на планеті квіти.

■

104

18:25

Page 104

Приязні та поступливі олуші бубі — офіцій ний символ островів. Той турист, якому особли во пощастить, може побачити їхні гнізда з яскра во блакитними яйцями. А ось сварливому пеліканові пальця в рота не клади. Кожний з них охороняє свою ділян ку мангрових заростей на березі океану. І горе тому подорожньому, котрий порушить незримий кордон. Великий птах неприємним криком і по махами важких крил попереджає: «Стороннім вхід заборонено!». І повірте, коли в тебе над головою, немов штурмовик, пікірує цей птах, — відчуття не найприємніше в житті (особливо якщо ти за нурився з аквалангом там, де рибалить пелікан). Людських жертв від здоровенного дзьоба, прав да, не зареєстровано, але сцени розправ із мен шими птахами спостерігаються досить часто. На острові Сеймур можна зблизька роздиви тися фрегатів із яскраво червоними мішками на шиях. Вони навіть іноді літають, роздувши громіздку прикрасу, хоча як їм це вдається, зро зуміти складно. Тут в екваторіальних краях живуть пінгвіни! Метушливі птахо риби перевальцем ходять по кострубатих скелях, розчепірюють перетинчас ті лапи для охолодження і бадьоро стрибають у воду по рибу. Чорноту узбережних скель вкривають черво ними цятками численні краби. Їх активно по їдають чи не всі місцеві тварини. Ті, звичайно, хто може їх зловити і з’їсти. На прісних водоймах можна побачити роже вих фламінго. Удосвіта застанете їхній «балет»: ніжні створіння на тонких, довгих лапах колін цями назад виходять групою на дзеркальну сце ну озерця і майже синхронно дріботять туди

сюди, різко підіймаючи та опускаючи голівки на довгих гнучких шиях… На таксі в джунглі Аби побачити щось таке, не обов’язково за мовляти платний тур, варто лише напитати міс ця і час. Можна вирушити на морську прогулян ку або в кількаденний круїз по островах, і тоді враження складуться у струнку й багату картину. Перебування стане ще більш насиченим, якщо скомбінувати самостійні безкоштовні походи по острову, де живеш, із платними одноденни ми екскурсіями на сусідні острови: у круїзах усе таки ознайомлення доволі побіжне, а коли гід вказує пальцем, помічаєш значно більше. І по тім, самостійно можна ходити лише заселени ми островами, а безлюдними — тільки з гідом. Є ще один «ендемічний» вид екотурів на заселе них островах — на таксі. Це дешевше й часто ці кавіше за групові тури, а місцеві таксисти часто не менш ерудовані, ніж професійні гіди. Ті ж, кому на Галапагосах усе таки не виста чає екстриму, вдаються до підводних екскурсій серед тюленів та... акул. Варто тільки пірнути, і навколо тебе — сотні видів риб, включаючи та ких екзотичних, як скати й мурени. Гід дайвер точно знає, де мешкають маленькі акули, а та кож коли небезпечні молотоголові, рифові та білі акули ситі й не агресивні. Але все одно ця розвага не для слабкодухих! Остання і, певно, головна порада: якщо ви байдужі до природи, якщо вас напружують її су перечності, Галапагоси — не для вас. Витрать те час і кошти на щось ближче до душі. А коли вже приїхали, зосередьтеся на красотах і зворуш ливих моментах. Їх буде вдосталь! ■

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 105

Швидко і зручно до Азії Ïðîâ³äíà àâ³àêîìïàí³ÿ Ðåñïóáë³êè ²ðàí «Mahan Air» òà óêðà¿íñüêà «UM Air» â³äêðèëè 7 íîâèõ íàïðÿìê³â ïîâ³òðÿíèõ ïîäîðîæåé ³ç Êèºâà äî êðà¿í À糿 ÷åðåç Òåãåðàí.

З

няття економічних санкцій з Ірану дало йому змогу розширити співпрацю з ін

шими державами, у тому числі й з Україною. Про це на презентації нових напрямків ска

зав посол Ісламської Республіки Іран в Ук

раїні Мохаммад Бехешті Монфаред. Він під

креслив, що відкриття рейсів найбільшої іранської авіакомпанії до Києва — важли

вий аспект співпраці між нашими країнами.

Польоти через Тегеран до Дубая, Банг

кока, Делі, Куала Лумпура, Пекіна, Шан

хая та Гуанчжоу урочисто розпочалися 20 березня. На першому етапі рейси з ук

раїнського аеропорту «Бориспіль» до Те

герана здійснюватимуться тричі на тиж

день двома компаніями — «Mahan Air» і «UM Air». Тегеран — одне з 25 найбільших міст світу і має ультрасучасний міжнародний аеропорт імені імама Хомейні. Сюди здій

снюють рейси 32 міжнародні авіакомпанії, у тому числі «Air France», «Alitalia», «Aust

rian Airlines», «Emirates», «Lufthansa», KLM, «Turkish Airlines». Крім того, це унікальний хаб, де пасажири економ класу отримують послуги бізнес рівня.

«Mahan Air» — найбільша іранська авіа

компанія, заснована 1991 року. В 2015 му вона перевезла 5 млн 700 тис. пасажирів. Рейси всередині країни та в різні кінці Єв

разії здійснюють її 60 повітряних суден. На новому українсько іранському напрям

ку літатиме «Airbus 340 600».

Національна компанія «UM Air — Укра

їнські середземноморські авіалінії», яка створена в 1998 році, здійснює польоти між Україною та державами Близького Схо

ду, зокрема, з 2002 року — до Тегерану. Авіарейси з Києва за 7 новими напрям

ками значно скоротили загальний час пере

льотів. Квитки «Mahan Air» можна придба

ти в головному офісі авіакомпанії «UM Air».

105

21.03.2016

ОКОМ

18:25

Page 106

■

О

З

Б

Р

О

Є

Н

И

М

!MT_2-16-disk.qxd

Ñåðã³é ÎÍÈØÊÎ

Âàø íàéëåãøèé ³ íàéö³íí³øèé áàãàæ — öå ôîòîãðàô³¿. Çí³ìàþòü óñ³ — ìîá³ëüíèêàìè òà ñóïåðêàìåðàìè, íà «öèôðó» òà ñëàéäîâ³ ïë³âêè. ²íòåðíåò-ðåñóðñè âæå çàêèäàí³ ôîòîñì³òòÿì. Íàñòàâ ÷àñ áóòè ö³êàâ³øèì ³ âì³ë³øèì.

TravelPhoto,

або Що привезти

З

З нетерпінням чекаєте на відпустку і готель уже забро ньований? Вас запросили на роботу до екзотичної краї ни? Ви фрілансер і маєте змогу працювати далеко від дому, під шум прибою та стрекотіння цикад? Опинившись за кордоном, кожна людина проводить паралелі: «як тут» і «як удома». Кількість і сила вражень залежать від розльоту порівнянь у їхній суперечності й вод ночас єдності, нехай поки що і незрозумілих. За допомо гою світлин будь хто може здійснити подорож від Чукот ки до Мадагаскару, від Долини смерті в Америці до чай них плантацій Шрі Ланки... Коли після перегляду серії знімків у глядача з’являються власні міркування та пере живання з приводу побаченого, тоді можна вважати, що робота тревелфотографа вдалася.

106

ХОБІ? ТВОРЧІСТЬ? РОБОТА? Найчастіше на шляху тревелфото людина послідовно проходить ці три етапи. Тревелфото як хобі У цей період ми захоплено знімаємо все, що викликає інтерес, подив і захват. Нас приваблюють буддійські паго ди, відображення в калюжах, он той замурзаний хлопчи на і золоті вогні великого міста. Це чудовий період часу, коли «всеїдність» дає змогу пропускати через себе все те, чого не можемо спостерігати у себе вдома. На основі осо бистих уподобань приділяємо більшу увагу тому чи іншо му жанрові. Якщо вас більше надихають пейзажі, то у фо тографіях переважають природні та міські ландшафти,

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 107

з подорожі? Ісландія. Витр. 10, діафр. 13.

панорамні знімки. Найбільшу цінність ма тимуть зображення людей і архітектури, гармонійно вписаних у навколишній пей заж. Якщо приваблюють портрети людей і жанрова зйомка, то у світлинах доміну ють вирази облич, емоції та взаємини лю дей, яких ви зустрінете на своєму шляху. Зблизившись з кимось із них, ви можете відкрити для себе і зазвичай недоступний світ людських відносин, властивих різним культурам. Фанатам абстракції, геометрич

них ліній і архітектурних шедеврів тревел фото дає безмежну можливість фіксації іс торичних, культурних і ремісничих знахі док. Не кажу вже про шанувальників жи вої природи, невичерпне розмаїття якої дає безмежні можливості показати те, чо го, можливо, ніхто й ніколи не бачив... На цьому етапі практично завжди орга нізація, підготовка та проведення зйомки повністю лягають на плечі автора фото графій.

Тревелфото як творчість У фотографа з’являється можливість самовираження через власне бачення й оцінку сюжетів із життя. Як приклад мож на навести роботи майстра пейзажу з ви соти пташиного польоту — французького фотографа Яна Артюсса Бертрана. Його твори унікальні, мають характерний стиль і легко впізнаються. Те, що знімає Ян, практично неможливо повторити і скопі ювати без певного таланту, досвіду та ор ➧

107

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 108

Венеція, Італія. Витр. 1/100, діафр. 5,6.

Таррагона, Іспанія. Витр. 1/200, діафр. 4.

ганізації зйомок із літаків і вертольотів, закидання фотоекспедицій у віддалені куточки планети. На цьому етапі фотограф намагається пока зати не тільки те, яким є світ, а й як він бачить цей світ. Найчастіше підтвердженням оригіналь ності такого бачення стають успіхи у фотокон курсах, популярність знімків в інтернеті, публі кації в журналах, випуск фотоальбомів. Тревелфото як робота Шляхи до третього етапу мають іноді непе редбачуваний початок і переживають дивні ме таморфози. Вам не обов’язково проходити пер ший етап, потім другий і нарешті підходити до третього. Природа людини химерна, а світ пов ний сюрпризів, тож зробити кар’єру успішного тревелфотографа змогли й ті, хто ще недавно вів переговори з інвесторами в банку, їздив у відря дження в науковий центр на південь Чилі або

108

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 109

Хіккадува, Шрі Ланка. Витр. 1/250, діафр. 4.

вирушав волонтером у медцентр до екваторіаль ної Африки. Так чи інак, третій етап уже ставить фотогра фу рамки: теми, завдання, терміни і чіткі вимо ги до результатів. Якщо автор здатний викону вати завдання, а його результати вражають, він має нагоду перейти відразу до третього етапу. В цьому принципова відмінність даного етапу від двох попередніх. Тут є і плюси — можливість подорожувати в різ ні куточки планети, користуватися підтримкою організаторів і помічників, і мінуси — це завдан ня редакції або замовників, і вставити щось своє або відволіктися від теми буває ой як складно... Часто тревелфотограф не виконує якесь кон кретне замовлення, а працює на перспективу — за власною ініціативою знімає і накопичує фото матеріал, який згодом буде представлений по тенціальному замовникові. Це дуже благодатне

підгрунтя для самовдосконалення, розкриття нових тем або проявлення нового бачення дав но відомих сюжетів. На щастя, на всіх трьох етапах рекомендуєть ся передача власних вражень і переживань, по в’язаних із процесом фотозйомки. Це можуть бути не тільки суто технічні моменти, а й спо стереження, реакції автора, курйози та поради. А на третьому етапі професійна підготовка текс тових матеріалів допоможе перетворитися на пов ноцінного фотожурналіста, що дасть поштовх до особистісного розвитку та виходу на нові життєві горизонти. ➧

109

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 110

Ісландія. Витр. 2, діафр. 16.

ПЛАНУВАННЯ ПОЇЗДКИ Тривалість подорожі — це один із найважли віших аспектів, що впливають на зйомку. З од ного боку, розуміємо, що поїздка не може три вати необмежено довго, з іншого — робота в режимі тотального цейтноту може спричинити втрату важливих сюжетів і місць, втому та емо ційне «перегорання» фотографа.

110

■ ■ ■ ■ ■

На тривалість подорожі впливають: дорога до точки старту фотоподорожі й назад; проходження кордонів та інша бюрократія; географія місцевості та віддаленість цікавих об’єктів; масштабність і доступність місць, тривалість подій; зміна локацій, їхня кількість;

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 111

Шрі Ланка. Витр. 1/160, діафр. 5,6.

кліматичні та погодні умови (повені, снігопади…), соціаль ні явища (свята і вихідні, страйки і вибори); ■ ваш відпочинок. Якщо пріоритетом буде ландшафтна зйомка, то, скоріш за все, будуть задіяні ранок і передзахідні години, коли освітлен ня вигідніше. Тож усі організаційні питання і зміну локацій по трібно планувати на денний час — із 10:00 до 16:00 (залежно від часу настання сутінків). Якщо ж ви фотографуватимете насамперед людей чи соці альні явища, то перевага надаватиметься робочому часу й мо ментам, коли люди проявляють найбільшу активність. Тоді вра нішні години можна використовувати для коригування плану поїздки, а вечори — для перепочинку, підведення підсумків, роз бору матеріалу або зміни локації. Якщо у вас обмаль часу, а подій багато, рекомендую скоротити їхню кількість і зробити між ними перерву, щоб мати час на зйом ку до, під час і після. Наприклад, зйомку усесвітньо відомого фес тивалю «Октоберфест» можна умовно розбити на три етапи: ■ за день до події: підготовка до фесту, приїзд гостей, прикра шання міста; ■

день події: приїзд гостей, гуляння, церемонія відкриття, порт рети людей, жанрова зйомка цікавих і комічних сюжетів, ре портаж про організацію та обслуговування гостей; ■ «епілог»: розбирання та демонтаж конструкцій, прибиран ня, пошук «загулялих» персонажів, розбір матеріалу, відпо чинок, зміна локації. Якщо події триватимуть кілька днів, бажано бути на заході від початку до кінця. Можливо, потенціального замовника за цікавить, чим церемонія відкриття цього року відрізняється від минулої. Або, наприклад, зараз 20 річний ювілей, тож захочеть ся порівняти фінал із тим, що був 10 років тому. Проживаючи всі події, ви станете не просто спостерігачем, а його безпосеред нім учасником та знавцем, матимете більше можливостей уріз номанітнити сюжети і показати картину свята цілісною. Якщо вам належить знімати кілька подій у різних місцях од ного регіону чи країни, є сенс зупинитися в певній базовій точ ці та здійснювати радіальні виїзди з поверненням. Це особливо доречно для одно дводенних поїздок у діаметрально протилеж них напрямках. Економічно обгрунтованими вважаються від стані до 50 кілометрів в один бік. ➧ ■

111

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 112

Шрі Ланка. Витр. 1/200, діафр. 4.

ЗБОРИ В ДОРОГУ Документи Які папери необхідно тревелфотографу для вояжу?

■ Документи для в’їзду до країни (країн): візи, рекомендацій ні листи, дозволи, довідки про щеплення тощо. Як правило, перелік можна роздобути на веб сторінках посольств. Реко мендується готувати документи й отримувати візи заздале гідь, навіть якщо їх можна отримати в країні перебування. У процесі поїздки вимоги можуть змінитись, і тоді через від сутність якого небудь необхідного папірця ваша мандрівка буде зірвана.

■ Проїзні квитки, авіаквитки, дисконтні картки для переміщен ня по території.

■ Дозволи на фотографування, акредитації для зйомки об’єк тів, установ, заповідників... Паперова тяганина і бюрократич ні перепони чекають на вас, зокрема, при отриманні дозво лів на зйомку офіційних осіб, їхніх резиденцій, режимних об’єктів. Іноді відмови даються з непередбачуваних причин. Чим більше поданих прохань і документів, перекладених мо вою країни, до якої ви прямуєте, тим більше шансів, що від повідальний за дозволи чиновник буде прихильним. Дуже цінуються рекомендаційні листи від професійних організа цій, спілок, громадських організацій, навіть якщо сфера їх ньої діяльності далека від ваших зйомок. У країнах Африки та Азії величезну силу мають будь які па пірці з печаткою. Один мій знайомий під час подорожі по Аф риці дістав відмову в перетині кордону без якогось папірця, от римати який було абсолютно неможливо. Він відповів, що до кумент уже чекає в посольстві та попросив надати йому номер факсу прикордонного пункту. Отримавши його, він зателефо

112

нував своїй дружині, й вона вислала… копію його посвідчення члена байкерського клубу. Факс був українською мовою, але пе чатка та герб зробили свою справу — і транзитера негайно про пустили. Тому раджу орієнтуватися за ситуацією й використо вувати те, що «під рукою»… Спорядження Це питання варто продумувати завчасно і запасатися кілько ма необхідними комплектами для впевненості. Враховуйте особ ливості місцевості. Наприклад, у місця з високою сонячною ак тивністю (тропіки та субтропіки, високогір’я) беріть захисні креми та окуляри. Окремі вимоги — до взуття. Воно має бути зручним, надій ним і заздалегідь розношеним. Оптимально мати дві пари — для переміщення по «цивілізації» (кеди, кросівки, зручні туфлі) та спеціальне взуття, що враховує географію зйомок (гарячі піски пустель, болотисту місцевість, сніги, скельні поверхні). Добре зарекомендувало себе взуття, виготовлене за технологією «Gore Tex» («дихає», не промокає та швидко сохне) та з підошвою «Vib ram» (не ковзає, стійке до деформацій та агресивної поверхні).

■ ■

Обладнання Одна, ліпше дві камери, ширококутна та швидкомонтована відеокамера типу «GoPro». Штатив/монопод. Якщо мова йде про вечірню чи нічну зйом ку, то без штатива не обійтися. Монопод вам допоможе при фотографуванні віддалених об’єктів, людей на спортивних чи соціальних заходах. До того ж у деякі храми та музеї зі шта тивами вхід заборонено, а з моноподом мені кілька разів вда валося минати охорону без проблем.

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 113

Не передбачені або не враховані обставини можуть кар динально вплинути на фотоподорож. Наприклад, такий дрібний нюанс: розетки в електромережі іншої країни мо жуть не підходити до ваших зарядних пристроїв! Як варі ант — неможливість зарядити акумулятори та ноутбук. Добре, якщо ви перебуваєте в місті й проблему можна ви рішити у крамниці електротоварів. Хоча витрачати дорого цінний час розпланованої фотомандрівки на пошуки пере хідників не дуже раціонально. А якщо ви у віддаленому селі й підзарядитися можна тільки від дизель генератора?.. Різниця в часі може зірвати зйомку через втому і збій внутрішніх біоритмів, якщо не відвести час на відпочинок. Як правило, для адаптації до місцевого часу досить 5–10 годин сну в дорозі чи готелі. Кліматичні відмінності теж кардинально впливають на самопочуття. Якщо ви приїхали «із зими в літо», орга нізму потрібен час на перебудову обміну речовин. Будьте уважні до себе! ■ (Далі буде).

ПРО АВТОРА Сергій Онишко (Одеса) — відомий фотохудожник. Член Національної спілки фото

художників України, Одеської фотоасоціації, міського фотоклубу «Фотон 2». Шрі Ланка. Витр. 1/250, діафр. 4.

Зовнішні спалахи, краще з радіосинхронізацією. Компактний відбивач або розсіювач.

■ Налобний ліхтарик.

■ Дощовик чи легка вітровологозахисна куртка.

■ Планшет, нетбук або ноутбук.

■ GPS навігатор.

■ Карти пам’яті. Мало не в кожній подорожі у найбільш невідповідний мо мент виникало розпачливе запитання: «У мене, що, немає міс ця на карті?!». Зйомка зупинялася, цікавий момент або сюжет втрачався. У вас теж? Звісно, можна придбати високошвидкіс ні карти по 128 ГБ, однак і це не вихід. А якщо заглючить? У поїздку я беру ВСІ свої карти пам’яті для фотоапарата!

■ ■

Спеціалізується на тревелфото, зйомці архітектури, природних ландшафтів і ди

кої природи. Переможець і призер національних та міських конкурсів художньої фотографії («My Canon», «Знімок року», «Панорама моєї країни» та інші). Учасник міжнародних фотоконкурсів («Trierenberg Super Circuite», «Al Thani», «Hasselblad Masters»). Автор 5 персональних фотовиставок. Організатор і спікер лекцій із фотосправи. Співпрацює з виданнями «Міжнародний туризм», «Фаворит», «Digital Photographer», «Forbes – Україна»; «National Geographic» (Росія); «Appertura» та «My Camerа» (Англія). Постачальник фотостоків «Iphoto», «GettyImages», «Fotolia» та «Depositphoto». Захоплення: історія та культура Італії й Китаю, альпінізм, дайвінг. Як турист і фото

граф побував у 25 країнах. Мріє відвідати Антарктиду та Марс.

■

ПРИБУТТЯ Й АДАПТАЦІЯ Отже, ви успішно пройшли всі попередні етапи і нарешті зможете зайнятися тим, заради чого й влаштовували подорож. Однак і тут є свої нюанси. Бажано влитися в нові реалії. Перелік заходів буде зведений до мінімуму, якщо ви ознайомилися з життєвим ладом країни перебування ще до поїздки. Маленька підказка: якщо зйомка ведеться в бідних і віддалених районах, візьміть із собою побіль ше цукерок або солодощів — вам будуть вдячні діти і фактурні літні люди.

113

21.03.2016

ЧУДЕС

18:25

Page 114

■

У

К

Р

А

Ї

Н

А

!MT_2-16-disk.qxd

Ïîøèðåíèé ì³ô: àêòèâíèé òóðèçì â Óêðà¿í³ ñòຠïîïóëÿðí³øèì ÷åðåç çíèæåííÿ ïëàòîñïðîìîæíîñò³ íàñåëåííÿ. Íàñïðàâä³ öåé ïðîöåñ ïîñòóïîâèé, çàêîíîì³ðíèé ³ ïîçèòèâíèé. Íàñòàâ ÷àñ ñêîðèñòàòèñÿ éîãî ðåçóëüòàòàìè. Ñåðã³é ϲÄÌÎÃÈËÜÍÈÉ, òóðåêñïåðò ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ, æóðíàë³ñò Ñåðã³é ϲÄÌÎÃÈËÜÍÈÉ

Екопригоди в Україні

А

Активні напрямки туризму на українських землях розвивалися ще з кінця ХІХ століття. У радянські часи вони перебували переважно під егідою профспілок. І лише у 1990 ті роки пригоди на лоні природи почали переходити на комерційні рейки. Як і раніше, активний туризм можна поділити на дві основні гілки: організований і самодіяльний. Тільки організовують тепер і комерційні структури. Саме комерціалізація активного туризму вивела спра ву на новий рівень. По перше, за неї від початку взя

114

лися справжні ентузіасти, закохані у свій край, приро долюби та прихильники здорового способу життя. А по друге, свою справу зробила конкуренція, що зму шує їх проявляти креативність та оптимізувати процес. Що змінилося? До пори до часу на туристичних виставках цей сегмент ринку був практично непомітним. А нині під час таких форумів Українська асоціація активного та екологічно го туризму вже проводить власні семінари та конкурси.

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 115

Сплав на катамаранах по річці Тетрів на Поліссі.

Фото Н. ФЕЛІЧАК

На туристичних стежках у Горганах (Українські Карпати).

Що змінилося? Зріс попит. Причому не за останні два роки через спад виїзного ту ризму, як часто припускають. Справді, вій на на сході України та економічна криза привернули погляди туристів на рідні тере ни. Але це стало лише додатковим імпуль сом для розвитку екомаршрутів. Процес пі шов ще на початку 2000 х, у 2005–2009 ро ках активний туризм оформився, а назива ти його ринком стало можливим у 2012–

2013 роках. Ця еволюція відбулася завдяки формуванню відповідного інформаційно го поля, появі сучасного спорядження, за снуванню готелів для активних туристів, розвитку турмаршрутів у національних парках, підготовці гідів, вдосконаленню картографії та багатьом іншим чинникам. Відтак минув час, коли люди лагодили свої ще радянські байдарки й покладали на них усі надії на вдалу відпустку. Підрос

ло нове покоління, яке бажає сучасних стандартів і водночас любить свою краї ну. До речі, одним з ресурсів для розвит ку внутрішнього туризму стало зростан ня патріотизму. Цей ринок уже достатньо насичений, аби залучати нову хвилю активних турис тів. У кожній області є потужні осередки. Однак простір для діяльності неосяжний: в Україні освоєно лише відсотків 20 мож ➧

115

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 116

Фотографування рідкісної флори та фауни.

Камінне Село на Житомирщині.

ливостей для активного туризму, із 48 на ціональних парків держави активно залу чають туристів не більше 15. Гравці На цьому ринку вони різні. До них мож на віднести навіть шкільні краєзнавчі гурт ки, які влаштовують поїздки і походи, бе ручи на себе частину клієнтури. Те саме роблять клуби самодіяльного туризму. Се ред них бувають вузькоспрямовані й «про сунуті», для справжніх спортсменів. Ос танні виступають партнерами турфірм, коли турпрограма включає, скажімо, вело екскурсії чи елементи гірських сходжень. Кожен виконує свою місію. Фірми ж переважно орієнтуються на масового туриста — людей, які прагнуть не

116

спортивних результатів або екстремальних вражень, а відпочити на природі, оздоро витися й дізнатися щось цікаве про рідний край. Такий формат підходить навіть для сімей із дітьми від 2 річного віку. Є ще «чорні» та «сірі» учасники ринку, які теж збирають групи й організовують походи на свій манір. І це справжня проб лема для офіційних гравців. Нелегали не платять податків і, відповідно, не несуть відповідальності перед туристами та дер жавою за якість послуг і безпеку походів. Останнє треба чітко усвідомлювати, отри муючи запрошення в «самодіяльний по хід за гроші». Інші ж працюють як звичай ні фірми і заманюють клієнтуру за допо могою демпінгу — опускають ціни нижче за логічні, ринкові. Закінчують такі фірми

завжди однаково — закриваються після двох трьох років роботи, адже не працю ють на перспективу. Зате підкошують біз нес тих, хто сумлінною працею здобував професійний авторитет. Такий турбізнес можна назвати не пригодницьким (adven ture), а авантюрним. Переваги організованості Звертатись у фірму чи до сусіда, який аж двічі ходив із наметом у ліс, — питання філософське. Комусь до вподоби лише своя тісна компанія, а хтось прагне нових знайомств у тургрупі. Один сам собі гос подар, а інший хоче більше цікавого по чути про місця, в яких побуває. Не заперечуємо переваг самодіяльного туризму, але й організовані пригодниць

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 117

Велотуристи вітають групу водних туристів у Дністровському каньйоні.

кі подорожі мають безумовні переваги. В компанії, яка їх влаштовує, працюють лю ди, котрі живуть цією темою, «на дотик» знають інфраструктуру, варіанти логісти ки, цікавини регіону — всі нюанси, з яких, власне, і компонують ваш тур. Їхній тур продукт вдосконалювався роками. Вони пройшли школу пригодницького життя й готові показати все найкраще з оптималь ними зусиллями і витратами. Складно уявити сусіда, який водночас є і байдарочником, і велосипедистом, і аль піністом, і здатним розповісти про рослин ність та історичні цікавини місцевості... Фірма ж «мобілізовує» на службу туризму спортінструкторів, місцевих краєзнавців і всіх, кого потрібно. Якщо подорож для своїх друзів органі зовуєте самі, мусите взяти на себе відпо відальність за їхню безпеку. Адже пригоди бувають не лише приємними. Турфірми ж, по перше, неодмінно страхують своїх мандрівників. Вартість полісу різниться, залежно від виду туризму та складності маршруту. А по друге, репутація та бла

гополуччя компанії залежить від благопо луччя учасників туру. Що ж до грошей, які вам, без сумніву, доведеться заплатити за компетентність, відповідальність і клопоти фірми, то вони невеликі. Дорожнеча — ще один міф про підприємства з активного туризму. Адже це не ті, хто гріє руки на оформленні віз або «накручує» на готельних зірках. «Мар жа» тримається в межах 100 гривень з лю дини за туристичний день. Ледь вистачає на розвиток… Із чого починати Якщо ви вирішили активно відпочити, ліпше почати з того, що простіше і ближ че — з рідного краю, мінімального наван таження й ощадливого бюджету. А потім — підвищувати планку й отримувати вражен ня за висхідною. Щоб вирушити по приємні пригоди, потрібно визначитися з тим, на скільки днів і як далеко ви б воліли зануритись у природу та скільки грошей було б не шко да — варіанти неодмінно знайдуться.

Вартість турів, попри стрибки валют ного курсу, не змінювалась уже кілька ро ків. У середньому це від 350 до 400 гривень за день, не враховуючи доїзду до початко вого пункту маршруту. Наприклад, якщо тур Прикарпаттям починається в Івано Франківську, турист має дістатися до міс та сам. Оптимальна кількість учасників похо ду — від 10 осіб, саме з такого розрахунку ми навели для прикладу порядок цін. Що менша група, то дорожчий відпочинок для окремого туриста. Фірми прихильні до груп, сформованих самими клієнтами, — корпоративних, сімейних тощо. ➧

117

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 118

Подорож болотами Міжрічинського регіонального ландшафтного парку в «поліській Амазонії».

Засоби розміщення — сучасні намети, готелі без претензії на «зірковість». Хар чі — від сухого пайка до етноресторану чи застілля в гуцульській родині. Здешевити для себе поїздку можна, взявши власний намет, байдарку чи інше спорядження за домовленістю з організаторами, які в та ких питаннях проявляють гнучкість. Хто, куди й на скільки Найчастіше у тури на природу вируша ють мешканці великих міст. Кияни їздять усюди, харків’яни — по своєму краю й до Карпат, одесити намагаються встигнути скрізь, а ось львів’яни, на диво, обмежу ються рідним західним регіоном. Усе це пов’язано з транспортом, але більше — з місцевим менталітетом. Переважно виїжджають лише на два три дні, зате кілька разів на рік. Такою є специфіка активного туризму і в усьому світі. Хоча в Україні пропонуються також значно довші тури. «Рекорд» компанії «Тер ра інкогніта» — 24 денна подорож по Ук раїні, успішно апробована на одному гос тю з Австралії. Чимало туристів вирушають із фірма ми по кілька разів поспіль, і це спонукає генерувати нові пропозиції. Що і де Найбільші вітчизняні скарби активно го та екотуризму треба шукати в націо

118

нальних парках (не плутати із заповідни ками). Існує 9, а без тимчасово окупова ного Криму — 8 основних зон, де розта шовані найбільші природні багатства Ук раїни для туризму. Найвідоміші розташовані в Карпатах. Це ліси та гори, сплави по річках і гірсь кі лижі, народна культура і побут... На півдні, від гирла Дунаю до Азовсь кого узбережжя, лежить приморська зона з плавнями, лиманами, пляжними узбе режжями, пташиними базарами, пам’ят ками кочових народів. На півночі — зона Полісся, величезний клондайк для туризму: мальовничі ліси й унікальні болотяні екосистеми, традицій на архітектура і звичаї — і це на величез ній території. Про Полісся в нас надзвичайно мало знають. Болото часто асоціюється з багню кою, насправді ж воно залишає яскраві вра ження. Чи багато в нас чули про квітку ро сичку, що полює на комах, як і екзотична рослина в джунглях? А чого варте гойдання на плавунах із півметрового шару зеленого сфагнуму! Цей мох — унікальний природ ний фільтр, із якого можна вичавити чудо ву питну воду. А болота загалом — величез на губка, регулятор кількості води в річках. Ще одна зона — придніпровська: Ка нів, Холодний Яр, Ірдинські болота, Трах темирівщина… Зелено і патріотично, чи мало таємничих і легендарних місць.

Землі вздовж річки Південний Буг: по роги, граніти, млини, сплави стрімкою во дою, специфічна надбузька культура... У Європі подібного пошукати! Подністров’я — цікавезна територія вздовж Дністра та його приток. Тут глибо кі каньйоноподібні долини річок, неймо вірні панорами, мальовничі водоспади, багато печер і гротів, ну, й характерна ет нічна культура мешканців регіону. І, можливо, найбільш недооціненою залишається Слобожанщина. Тільки до вкола Харкова розташовані три національ ні парки, кожен — інакший. Є і болота поліського типу, і дубові ліси, і «байдар кові» річки. Додають місцевості колори ту крейдяні гори з рідкісними рослинами та можливостями для справжнього фото сафарі на бабаків. Власне, кожну із цих зон, навіть поде куди карпатську, поки що можна віднести до недооцінених туристами, турпрацівни ками, місцевим населенням і владою. Як Активний та екологічний туризм по діляються на багато підвидів за метою та засобом подорожей, тематикою тощо, і деякі з них виникають просто на наших очах. Наприклад, на Західній Україні в рамках проекту «Геологічні Карпати» об’єднано геологічні цікавини регіону в одну туристичну нішу, видано про них

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 119

на Дністрі. стіл у таборі Туристський

Завершення сплаву під стінами Хотинської фортеці.

путівники, карти і прокладено маршрути. Чим не знахідка? Інший приклад — Кривий Ріг. Там відкрили для відвідування найглибшу шахту України, а в околицях промислового міста примудрились організувати екотури, веломаршрути, сплави по річці Інгулець… Починає розвиватися спостереження за пта хами, давно популярне у світі. Для цього благо датними є причорноморський, поліський, кар патський та інші регіони. А в кінці квітня у Дворічанському національ ному парку на Харківщині «Терра Інконіта» впер ше влаштовує спостереження за бабаками… Ідеї фонтанують. Активний туризм дістаєть ся далеких глибинок і скоро почне видобувати з вікової пилюки унікальні пам’ятки, які лежать за межами маршрутів «великого» туризму. Це ще одна «особливість жанру». У багатоликості та динамічності криється до датковий потенціал активного туризму. З однією й тією самою фірмою турист може їздити безліч разів — і не набридне! Наприклад, аби вичерпа ти всі програми компанії «Терра інкогніта», три чі на рік вирушаючи з нею в тури, знадобиться щонайменше десятиліття!

Погляд у далину Майбутнє в цього виду туризму однозначно позитивне. Країна в нас велика і розмаїта. Не хай комунікації та інша інфраструктура в ній за лишають бажати кращого, але вони придатні до використання і вдосконалення. Плюси в цій справі має принести децентра лізація влади в державі. На місцях починають розуміти, що природні й історичні надбання те пер у їхньому розпорядженні, і їх треба грамот но використовувати. Аби турист приїхав, потріб ні пристойні дороги, житло і харчування, мар ковані маршрути, фахові гіди, дуже добре — як що ще й сувеніри. І звісно, поінформованість потенціальних гостей. Здебільшого «активізатори» туризму дивлять ся на Захід і роблять як там. У тому числі запро ваджують напрацьовані моделі розвитку регіо нів. Одна з таких, із назвою «Грінвейс», пропагує мінімальні інвестиції в мотелі або сільські турис тичні садиби для розвитку екотуризму, макси мальну віддачу від якого отримає місцеве насе лення. Її зараз пропагує Українська асоціація активного та екологічного туризму. Але не варто чекати світлого майбутнього. Уже сьогодні збирайтеся в похід — не пошкодуєте. ■

ТУРЕКСПЕРТ ПІДМОГИЛЬНИЙ Сергій Борисо5 вич — директор туристичної компа

нії «Терра Інкогніта», голова правлін

ня Української асоціації активного та екологічного туризму, один з ініціа

торів Національного конкурсу актив

ного та екологічного туризму. Освіта. Тернопільський педінститут, спеціальність — «Історія». Досвід. Був археологом, науковим працівником Тернопільського облас

ного краєзнавчого музею, займався пригодницьким туризмом як хобі. У 2001–2002 роках завідував відділом тернопільської турфірми «Оксамит КЛ». Стажувався у США за програмою SABIT з розвитку нішового туризму. Фотографує, має публікації у пресі. «Терра інкогніта» — компанія з ак

тивного та екологічного туризму, за

снована 2003 року. Пропонує співвіт

чизникам та іноземним гостям понад сто різноманітних програм подоро

жей (terraincognita.info).

■

119

ДУШІ

21.03.2016

18:25

Page 120

■

К

Р

А

Є

В

И

Д

И

(

!MT_2-16-disk.qxd

«Панночка в перлинах». Мідь, емаль, левкас. 50 х 80 см. 2015 р.

Коваль емалей

Åìàë³ — ñòàðîäàâíº ñêëàäíå ìèñòåöòâî, ð³äê³ñíå íèí³ äëÿ Óêðà¿íè. Õóäîæíèê Îëåêñ³é Êîâàëü íàâ÷àâñÿ éîãî â êðà¿íàõ Ñõîäó òà Çàõîäó ³ çíàõîäèòü ó íüîìó íîâ³ òåõí³êè òà ñåáå ñàìîãî.

З

ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ

З мистецтвом емалей часто асоціюються ста ровина, ікони, ювелірна праця, велика наука і тер піння. Проте київський майстер Олексій Коваль темпераментний і рухливий — не як застигла емаль, а, скоріше, як ртуть. Здається, він постій но в русі, в нових роздумах і подорожах.

— Олексію, які маєте найсвіжіші мандрівні враження?

— Про Барселону. Знав, що буде гарно, але масштаби вразили: проспекти, палаци, мону менти, музеї… Ну, і платани, сонячна погода… Не відчував часу — стільки всього треба було подивитися. ➧

120

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 121

«Дівчинка з куркою». Мідь, емаль, авторська техніка. 42 х 75 см. 2015 р.

«Перо павича». Серія «Тисяча й одна ніч». Емаль, мідь. 92 х 25 см. 2013 р.

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 122

«Охоронець воріт». Серія «Ляльки». Мідь, бронза, емаль. 40 х 50 см. 2015 р.

Коли твір у печі, тільки Бог вирішує, що саме з того вийде, і це зачаровує. Кожен вид емалі має свою температуру плавлення, тому робота за5 пікається кілька разів.

■

Для мене такі поїздки — навчання, спосіб розширити кругозір, порівняти щось із баченим раніше. Кожна країна — ніби спеція: якщо ти її не знаєш, то ніко ли й не покладеш до страви.

— Тобто до вашого «емалювання». Нові враження стануть творами?

— Безумовно. Але не скоро. Техніка така, що результат може з’явитися най швидше — через півроку.

— Що таке техніка емалей, звідки прийшла?

— Два основні джерела — це Візантія та Китай. Більшість творів, які можемо бачити зараз у різних кінцях світу, є пере осмисленням їхнього спадку. Емаль вариться, як скло, з додаванням пігментів, потім товчеться на борошно. Може висипатися на роботу у вигляді по рошку або розбавлятися водою і наноси тись, як фарба. Потім або просто виси хає — це холодна емаль, або запікається. Я працюю з гарячими емалями. Коли во ни в печі, тільки Бог вирішує, що саме з

«Радощі життя» (фрагмент). Мідь, емаль, фототехніка. 73 х 49 см. 2015 р.

122

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 123

«Магнолія. Ніч». Мідь, емаль, бронза. 120 х 28 см. 2013 р.

«Східні пагорби». Серія «Тисяча й одна ніч». Емаль, мідь, золото. o / 105 см. 2013 р.

В Асуані (Єгипет).

того вийде, і це зачаровує. Кожен вид ема лі має свою температуру плавлення, тому часто робота запікається кілька разів. У мене твір проходить 24 процеси: ес кіз, малюнок у натуральному розмірі, пе ренесення на мідь, підмальовок, травлен ня металу… І аж до шліфування. Техніка копітка, дорога, потребує багато часу.

— Заради чого такі складнощі?

— Для мене емаль — це найповніший спосіб виразити себе. Відчуваю, що можу її розвивати, підіймати на наступний рі вень і сам підійматися з нею. Якщо через п’ять років вона перестане давати мені та ку змогу, шукатиму щось інше.

Емаль не розкрита в сучасності так, як, скажімо, олійний живопис. Да Вінчі казав, якщо хочете зробити живопис вічним, зробіть його в емалі.

— Як ви прийшли до цього мистецтва?

— Закінчив Державну художню школу, Національну художню академію (майстер ня академіка Забашти). Років десять ство рював фрески. Проілюстрував книжку «Казки країн світу». Якось допомагав у роботі над емалями відомому майстрові Івану Кириченку. А через кілька років, створивши серію портретів, після довгих пошуків вирішив завершити їх саме в ема лях. Ото й був початок. ➧

123

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 124

«Стара стіна». Серія «Очі». Емаль, мідь, золото. 120 х 23 см. 2013 р.

«Раджастхан». Серія «Очі». Емаль, мідь. 120 х 23 см. 2012 р.

— Ваші нинішні «фотоемалі» — що вони додають давньому мистецтву?

— Поєднання з графікою виходить контрастним, дивним і містичним. Образ реальної людини втілюється у вічному матеріалі. Перенесення фото на емаль — мій авторський секрет. Упев нений, що його розгадають, але тим часом я знову змінюся.

— Як ви, темпераментна людина, переживаєте тривалий твор чий процес?

— От якраз це переживаю спокійно — на відміну від нашої буденності, ставлення людей до людей... Працюю над кілько ма творами одночасно. Зараз у мене їх вісім: найстарішому — вісім років, найновішому — два місяці. Коли виконую технічну роботу, часто вмикаю аудіокнижки — для мене це суперзадоволення. На творчих етапах книжок не чую.

124

— Що чи хто в житті та подорожах найбільше вплинули на ваше формування?

— Насамперед — книжки, думки інших людей. Немає такого митця, якого б я поставив на перше місце, це не спорт. Люблю всі мистецькі стилі. Добре, що вони були, тим багатший я. Неправда, що все в мистецтві вже зроблено до нас. Те, що ро биться зараз, — це пошук, і через сто років буде видно, до чого він приведе. Колись Гауді багато критикували, проте його про грама працюватиме ще не одне століття. У Китаї чи Тибеті можна навчатись у відкритих майстернях. Люблю постояти, поспостерігати. Таємниць майстри не мають, так творили їхні діди і прадіди. Головний секрет — праця. У Непалі в мене був гуру, але не художник. Там, а також у Ти беті, Індії легко зустріти таких людей. У тих кармічних краях лю дина швидко знаходить відповіді на світоглядні питання.

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 125

«Неаполь. Тераса». Гобелен, емаль, мідь.

45 х 130 см. 2015 р.

У Китаї чи Тибеті можна навчатись у відкритих майстернях. Люблю постояти, поспостерігати. Таємниць майстри не мають, так творили їхні діди і прадіди. Головний секрет — праця.

■ В Індії я підхопив хворобу і, повернув шись, три місяці лікувався. Але це бага то мені дало. До того я захоплювався ма теріальним і мало читав, тепер не можу й дня без книжок. Став ближчим до справж ніх цінностей. Зараз збираюся до В’єтнаму — цього разу якраз до «гуру» з мистецтва. Виявля ється, там із яєчної шкаралупи роблять фактуру, схожу на мармур. У жодній краї ні я такого не бачив. Та головне моє навчання — це готові твори на вулиці, на виставці, в музеї. На вчитися вдома неможливо. Коли я був сту дентом і дивився слайди про єгипетську культуру, думав: «Ну то й що?». А коли по трапив до Луксора, Асуана, Каїрського музею, був вражений: яка пластика, чис тота ліній!..

— Ваші роботи подорожують світом? Де вони знаходять домівки?

— У Штатах, Марокко, Японії… Нещо давно роботу придбали швейцарці. Та я хотів би, щоб мої твори лишалися тут.

— Чи існує українська національна шко ла емалі?

— Щоб вона з’явилася, треба багато працювати. Хоча є достойні майстри у Києві, Дніпропетровську, Одесі… На жаль, у нашій країні ставлення до мистецтва бажає кращого. Будуються сот ні маркетів, але немає жодного справді масштабного музею. Подекуди квиток коштує 20 гривень, й навіть при цьому музеї не відвідуються і багатьом їхнім пра цівникам це байдуже… Якщо правильно все організувати, мис тецтво приноситиме прибуток. Збудувати музеї та інші заклади, створити систему розвитку культури — для держави та олі гархів це копійки. Але поки що багаті лю ди воліють їздити шикарними машинами по «вбитих» дорогах і привозити в Украї ну контекстуальне мистецтво, коли свої митці світового рівня забуті в нас. Можна змінюватись і «знизу». В інших країнах звичайні люди мають смак до ми стецтва, вони можуть віддати перевагу гар ній картині чи культурній подорожі, ніж останній моделі айфону. Берімо приклад, бо справжні цінності роблять нас багат шими і щасливішими. ■

«Білі куполи». Емаль, мідь. o / 105 см. 2013 р.

У Стамбулі (Туреччина).

125

ЧАСУ

21.03.2016

18:25

Page 126

■

М

А

Ш

И

Н

А

!MT_2-16-disk.qxd

Чужбинський Ó íàñ çíàþòü, ñêàæ³ìî, ïðî «íàùàäêà êîçàê³â» Ìèêëóõî-Ìàêëàÿ òà êàðòó êîçàöüêèõ çåìåëü ìåñüº Áîïëàíà, àëå ïðî êðàºçíàâöÿ Àôàíàñüºâà×óæáèíñüêîãî ãîëîñíî çàãîâîðèëè ò³ëüêè îñòàíí³ì ÷àñîì. ª ãàðíèé ïðèâ³ä. Îëåíà ÊÐÓØÈÍÑÜÊÀ

126

H

Незабаром побачить світ українське перевидання «Нарисів Дніпра» та «Нари сів Дністра» — двох томів книги Олексан дра Афанасьєва Чужбинського, яку він написав за матеріалами своєї експедиції у 1856–1860 роках. Пізнавальні й милі ук раїнському серцю книжки! Мало хто стіль ки подорожував Україною і так змальо вував її.

Від Афанасьєва до Чужбинського Восени 1855 року в житті 38 річного Олександра Афанасьєва Чужбинського сталася доленосна подія. Вже добре відо мий як етнограф, белетрист і автор дорож ніх нотаток, він серед інших літераторів був обраний морським відомством для від рядження на головні річки, озера та мор ські узбережжя Російської імперії. Вони мали досліджувати побут узбережного на селення та писати статті для «Морського збірника». Автором несподіваної ідеї був

великий князь Костянтин, який щойно очолив російський флот і морське відом ство та заходився їх реформувати. «Мор ський збірник» мав перетворитися на ці кавий часопис. Чиновники мусили заво рушитися й виконувати наказ молодого князя, який головував і в Російському ге ографічному товаристві. Афанасьєв Чужбинський обрав для по дорожі свій улюблений Дніпро та ще не знайомий Дністер. Можемо лише здога дуватись, як він зрадів експедиції, адже понад усе любив мандрувати і досліджу вати побут українців. З дитинства захоп лювався переказами про запорожців, які чув у рідних Ісківцях — старовинному ко зацькому селі біля Лубен, де був маєток його батьків. Не минули даремно й роки у Ніжинській гімназії, там Олександр по товаришував із Євгеном Гребінкою. Опіс ля, розмріявшись про військову романти ку, вступив до уланського полку. Його ілю

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 127

про батьківщину зії швидко розвіялись, бо головними «чес нотами» офіцерів виявилися пиятика і гультяйство. Довелося довгі шість років провести у полку, що воював або був прос то розквартирований на Кавказі. Для роз ради молодий вояк почав писати і, сумую чи за рідною Полтавщиною, взяв собі псев до «Чужбинський», яке потім поєднав із прізвищем. Ще під час служби його вірші та оповідання друкувались у провідних лі тературних часописах. Щойно зміг подати у відставку, Афа насьєв повернувся на батьківщину й узяв ся за омріяну справу: багато мандрував Україною, вивчав народні говірки, збирав пісні та думи. Результатом став «Словарь малорусского наречия» (тоді лише так можна було офіційно назвати українську мову). Петербурзька академія наук при дбала його в автора, проте з причин, про неважко здогадатися, надрукувала лише першу частину словника — від «А» до «З».

Куди поділися повний рукопис і колекція народних пісень, яку етнограф готував до друку? Хто знає. Побачила світ лише збір ка лірики самого Афанасьєва Чужбинсь кого «Що було на серці», до якої увійшли п’ятнадцять поезій українською мовою в стилі народних пісень. І словник, і збірка вийшли саме 1855 го, перед запрошенням до експедиції. На Дніпрі автор провів близько трьох років. Із лоцманами на порогах За півтора століття після подорожі Афа насьєва Чужбинського на Дніпрі змінило ся геть усе. Причиною були не лише плин часу, а й, насамперед, створення на ріці каскаду ГЕС та велетенських водосховищ. Під воду пішли грізні дніпровські поро ги, що відігравали ключову роль у житті берегових поселень і судноплавстві. А во но тоді залежало від майстерності лоцма нів, які проводили купецькі барки, дуби,

берлини й плоти через пороги, що регу лярно відбирали свою данину розтроще ними суднами й людськими життями. Відносно невелику, завдовжки 65 верст, але смертельно небезпечну річкову ділян ку, яка починалася нижче Катериносла ва і тяглася до острова Хортиця, жодна людина не наважувалася проплисти без крайньої потреби. Не таким був Афанась єв Чужбинський. Хоча йому випадало на власні очі бачити загибель корабля, він на різних суднах не раз проходив усі де в’ять порогів, кожний із яких мав кілька гряд, лав і безліч небезпечних каменів. Найстрашніший — Ненаситець, або Дід, він мав 12 уступів, на кожному з них суд но в разі помилки лоцмана вмить було б роздерте на тріски — і добре, коли б на до помогу людям устигли рятівні човни, що постійно чергували неподалік. У «Нари сах Дніпра» проходження через пороги описано від першої особи, та так реаліс ➧

127

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

ТРИ ТОВАРИШІ 1843 року Афанасьєв Чужбинський познайомився з Тарасом Шевченком. Першому було 26, другому — 29 ро

ків. Молоді люди, об’єднані спільними інтересами, швидко потоваришували. Шевченко не раз гостював у маєт

ку Афанасьєва на Лубенщині, а 1846 року, працюючи в Археографічній ко

місії, запросив Олександра Степано

вича в подорож Чернігівщиною. У ній вони досліджували старожитності, а у вільний час відвідували бали та прийоми. Завершили мандрівку в Києві, де разом ще з одним товаришем, ху

дожником Михайлом Сажиним, ви

найняли будиночок. Шевченко і Са

жин малювали київські краєвиди, Афанасьєв Чужбинський займався етнографічними дослідженнями. Ве

чорами приятелі ходили у гості або на дніпровські кручі. Про все це письменник із теплотою написав у своїх спогадах про Шев

ченка після його смерті. Тепер той будиночок є літературно

меморіальним будинком музеєм Та

раса Шевченка, а провулок названо його ім’ям. До будинку — якихось два кроки від майдану Незалежності.

■

128

18:25

Page 128

тично, що, здається, чути несамовитий гуркіт води, а обличчя холодять бризки. Лоцмани вразили мандрівника відвагою, са мопожертвою в порятунку товаришів, спритністю і гордовитою поставою. Вони відрізнялися від вайлуватого селянина хлібороба, звиклого хо дити за волами. Хто жив на Дніпрі? Збирати матеріали допомагало щире ставлен ня Олександра Степановича до простих людей. Він завжди зупинявся не в поміщика, а у звичай ній хаті й знайомився з мешканцями села. Роз мовляв із ними українською та поводився від повідно до їхніх звичаїв. Це викликало довіру і давало змогу побачити життя зсередини, з усіма радощами й бідами, які він брав близько до серця. Пожив Чужбинський і в німецьких колоніях, яких було чимало на Дніпрі. Колоністи підтри мували у своїх будиночках бездоганний поря док, оточували їх садками й господарювали по своєму: дуже вчасно орали землі кіньми та зби рали більший урожай, ніж українці. Виявляєть ся, тоді в запорізьких степах і «садок вишневий коло хати», й кінна оранка були дивовижею для місцевих селян. Зате багато хто мріяв зібрати гро шей та вмовити німця збудувати вітряк, який так і називали — «німецька машина». Знали, що млин працюватиме десятиріччями, «так що й онуки дякуватимуть». Дізнаємось і про справи у Старошведській ко лонії. Нині це село Зміївка, в якому й досі живуть люди, які вміють розмовляти старошведською — мовою ХІХ століття. Сюди у ХХІ столітті навіть завітав король Швеції Карл Густав. Афанасьєв Чужбинський описує надзвичайну чесність шве дів, якою ті перевершували навіть німців. Звер нув він увагу й на ще одну чесноту цих колоніс тів. Попри те, що вони жили в оточенні трьох ні мецьких колоній, і ці сусіди всіляко намагали ся їх онімечити, шведи вперто трималися свого.

Повною протилежністю тим акуратним по селенням були «експериментальні» єврейські колонії Новоберислав і Львове. Держава тут на дала земельні ділянки, реманент, житло та гро шову допомогу убогим євреям із західних губер ній з умовою, що ті займатимуться землеробст вом. Про те, скільки бажання й хисту вони ви явили до сільського господарства, з гумором розповідає Афанасьєв Чужбинський, поспілку вавшись і з самими біда колоністами, і з нещас ними німцями менонітами, яких поставили на вчати євреїв. Поселенці дуже страждали від та кого «позбавленого сенсу» заняття і за першої нагоди втікали з колонії, аби займатися торго вими оборудками. Степові губернії на Дніпрі притягували різ номанітний люд, були тут і переселенці інших національностей — наприклад, російські старо обрядці, які приїхали до малозаселеної Херсон ської губернії подалі від переслідувань. Загалом, відвідавши майже кожне село на шля ху від Катеринослава до Чорного моря, Афана сьєв Чужбинський переконався, що чи не єди ними корінними мешканцями берегів Дніпра були лоцмани — прямі нащадки запорожців. Ле вову ж частку населення становили українці, які після ліквідації Запорозької Січі пересели лися сюди з Чернігівської та Полтавської губер ній. Вони принесли власні спогади й перекази та були байдужі до залишків запорозької старо вини, які з трепетом розшукував мандрівник. У запорозькій палестині Коли Афанасьєв потрапив на Дніпро, від зни щення Січі ще не минуло й ста років. Проте йо го сподівання віднайти сліди перебування коза ків, записати від людей пісні чи перекази про них, були марними. Все, що вдалося побачити, — рештки валів і шанців та закинуті запорозькі кладовища. Ті з них, що не були понищені ро сійськими військами, — або розмили води Дніп

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 129

ра, або, найчастіше, селяни розорали під свої городи. Біля села Капулівка, на місці Чортомлиць кої Січі, знищеної 1709 року за наказом Петра І, мандрівник знайшов лише сліди валів та кілька могил. Обурило його ставлення до поховання славного Івана Сірка. Курган опинився на горо ді в селянина, і той розорав його аж до верху та засіяв ячменем. Афанасьєв Чужбинський при соромив господаря, а з місцевих управителів узяв обіцянку обгородити курган. Пізніше він спеціально заїхав у село: огорожі, звісно, не бу ло, але селянин уже не чіпав кургану. Не краще було й на місці Кам’янської Січі. Там, на пустельному березі, мандрівник провів не одну годину біля похиленого хреста на могилі Костя Гордієнка — хороброго отамана, який зне важив дружбу Петра І й до останнього залишив ся вірним гетьману Мазепі та своїм побратимам. Нині, хоча сліди запорозьких укріплень і мо гил практично зникли під дією часу та байду жості, головні місця козацької слави все таки вшановано. Могилу Сірка у 1960 х роках пере несли на інший край Капулівки, бо їй загрожу вали води водосховища, та встановили на ній пам’ятник. Щороку першої суботи серпня біля кургану відбувається вшанування славетного отамана. На Хортиці відтворено козацьку фор тецю, а сам острів із прилеглими острівцями та скелями має статус національного заповідника. Його філією є Кам’янська Січ із пам’ятником Гордієнку. Містечка й села, яких уже немає Годі й злічити, скільки цікавинок подарува ла нам спостережливість автора. Звідки б ще ми дізналися про те, якими знаряддями ловили ри бу дніпровські рибалки і які страшні історії роз повідали ввечері у плавнях біля вогнища, що їла на обід проста українська родина та як торгував і розважався люд на ярмарках, чим жили патрі архальні села й узбережні містечка з їхніми при

станями, що рясніли щоглами вантажних чов нів? Дивно тепер читати про помідори, які тоді виявилися цілковитою новинкою навіть для са мого Афанасьєва Чужбинського, — при цьому овоч тоді встиг уже потрапити до раціону селян у вигляді різноманітних страв. Та не варто думати, що «Нариси Дніпра» — це якийсь ідилічний опис. Автор принципово пише про все правдиво, тому дізнаємось і про гірку несправедливість до простолюду, і про спри чинені бюрократією дурниці, й про окозамилю вання та шахрайство, в яких нерідко пізнаємо до болю знайомі сьогоднішні «схеми». Чимало сіл, змальованих у «Нарисах», уже вза галі не існують: одні затоплені водосховищами, інші не зберегли й сліду від старих часів. Цікаво читати описи сонних провінційних містечок, зна ючи, що сьогодні це великі індустріальні міста. Катеринослав — це нинішній Дніпропетровськ (сподіваємось, обидві назви підуть у небуття). «Жалюгідна пародія на містечко» Олександрівськ разом із селом Вознесенським і німецькими ко лоніями в Кичкасі й на Хортиці переродились у Запоріжжя. Нікополь теж поглинув сусідні села і став промисловим центром. Олешки з містеч ка, що «наче слізно благає кожного подорожньо го відкрити йому таємницю — чому його зроби ли містом і навіть резиденцією повіту?», стали містом Цюрупинськ (йому мають повернути слав не козацьке ймення). У Херсоні на місці старої корабельні постав величезний суднобудівний завод. А замість поромної переправи у Каховці, якою долали Дніпро валки чумаків, нижче за те чією зведено греблю ГЕС із переїздом. Афанасьєв Чужбинський виконав своє зав дання незрівнянно краще за всіх відряджених на узбережжя літераторів. Адже він займався улюб леною справою. Його матеріали вийшли як се рія статей «Морського збірника», згодом — ок ремими зшитками, а потім склали перший том книжки «Подорож у Південну Росію». ■

УКРАЇНСЬКЕ ПЕРЕВИДАННЯ «Нариси Дніпра» і «Нариси Дністра» Афанасьєва Чужбинського виходять друком у львівському видавництві «Апріорі», причому другий том упер

ше виходить українською мовою. Пе

реклад із російської (за виданням 1893 року) — Ілька Лемка, редактор і автор передмови — Олена Крушинська.

■

129

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 130

Чумацька переправа

Óðèâîê ³ç «Íàðèñ³â Äí³ïðà» Îëåêñàíäðà Àôàíàñüºâà×óæáèíñüêîãî: ëþäñüêà ïîâ³íü íà ïîðîìí³é ïåðåïðàâ³ ì³æ Áåðèñëàâîì ³ Êàõîâêîþ íà Õåðñîíùèí³, âèð ãîâ³ðîê, õâèë³ íàðîäíîãî ãóìîðó…

З

початком весни, або, точніше сказати, з появою паші, цікаві й не обтяжені над

мірною працею торгівці (а ще рік тому — поромники) натовпами вирушають до вітряків і, видряпавшись на східці, поглядають на ши

року дорогу, що зникає в степу між курганами. І ось десь вдалині пильне око цікавого помічає сіру рухливу смугу.

— Чумаки йдуть! — лунає вигук якимсь не

природним голосом, і вся публіка сполошила

ся, і на всіх обличчях з’явився радісний вираз. Переконавшись у правдивості бажаної по

яви, натовп поспішає до міста, кидаючи кожно

му зустрічному фразу «чумаки йдуть!», і крам

нички наповнюються повним комплектом кра

марів, а поромники, бувало, йдуть до шинку випити з радощів, цілковито впевнені, що по

рядно наб’ють кишені. І ось чумаки вийшли з за останнього кургану. Повільно крокують добрі воли, скриплять вози, рославі люди у високих баранячих шапках ідуть важким кроком осторонь, помахуючи довгими батогами. Часто звідти лунає пісня — та широка і вільна пісня, що зазвичай є у чумаків. Це особ

ливі мелодії, чисто народні й навіть станові, без домішки чужого елемента. Але ось затихає піс

ня, чумаки ближче, й уже чути вигуки: «гей! cоб! цабе!» Ще кілька хвилин, і валка зупиняється на міському вигоні. Чумак неодмінно має у чомусь потребу і тому, розпрігши волів, декілька лю

дей вирушають до міста — хто в крамнички, хто на базар, хто в шинок, залежно від обставин. Колись у Бериславі збиралося по декілька тисяч возів, бо казенна переправа, яка утри

мувалася соляним правлінням, була такою ма

лою на цьому пункті (10 поромів), що, окрім ін

ших перевізних засобів, близько 70 вільних по

ромів не в змозі були впоратись. І обурливо бу

ло дивитися на переправу, де утиски усіх гатун

ків звалювалися на простолюдця. <…> Якщо на березі було близько 10 000 возів, то скільки ж часу доводилось очікувати тим, хто прибув

130

останнім, зважаючи на те, що деколи через зу

стрічний вітер пороми ледве могли здійснюва

ти один рейс упродовж дня. <…> Незручність казенної переправи була кричущою справою ще за дюка де Ришельє: цей генерал губерна

тор був закиданий проханнями, в яких говори

лося, що чумаки чекали по місяцю. Ото був зо

лотий час для доглядача і городничого! Ці чи

новники усіма силами намагалися не допусти

ти конкуренції вільних підприємців. Об’їжджаю

чи край, головний начальник, однак, забажав особисто переконатись у справедливості скарг. Не треба було ходити далеко, варто було лише покликати зо два десятки чумаків із численних таборів, які оточували місто. Старі люди пере

казують оригінальну відповідь одного чумака на запитання генерал губернатора, чи давно він очікує на чергу. Я щиро вірю цій відповіді, бо вона в дусі малороса: — Не скажемо, ваше осіятельство, скільки са

ме стоїмо тижнів, бо вже давно лічить обридло, а знаю лише те, що як прибули, то одуд саме гніз

до мостив, а тепер уже одуденята повилітали. Тоді ж було дозволено приватним особам утримувати вільні пороми. Потреба у цьому бу

ла така велика, що багато бериславських меш

канців продали волів, кинули землеробство і влаштували пороми, які складалися з величез

ної барки, в якій сплавляють товари зверху, і по

мосту, що міг умістити близько 80 возів разом. <…> У цьому оригінальному способі переве

зення було лише три умови: судно, господар і його дике свавілля щодо ціни, а решта все влад

нувалося саме собою. При звістці про прихід чумаків, коли купецтво кидалось у крамниці, поромник вирушав до шинку, а потім ішов спо

кійно валятися вдома: він знав, що чумаки самі його відшукають. Тут відбувався торг. Стосовно цього поромники дотримувалися суворо вста

новленої системи — заломлювати якомога до

рожче і не поступатись ані копійкою. Вони дуже добре знали, що чумакам необхідно перепра

витися через Дніпро, що чим довше стояти на березі, тим дорожче обійдеться корм для во

лів, і були глухими до всіх можливих перекону

вань. У 1857 році надивився я на ці сцени, і зі

знаюся, ніколи й ніде не бачив вияву такого не

вгамовного свавілля. <…> Чумаки самі повин

ні були навантажити, потім гребти, йти на жер

динах або тягнути гужем, залежно від потреби, а поромник лише правив кермом. Переправа між Бериславом і Каховкою під час повені — версти чотири, і якщо траплявся зустрічний ві

тер, то за рахунок швидкості течії пороми де

коли зносило далеко вниз, і треба було тягну

тися линвою, що тривало інколи цілу добу! Лю

ди наполегливо працюють, худоба голодна, а тут ще й іноді злива. Поромник, загорнувшись у добрий кобеняк, ні на що не звертав уваги: він знав, що не завтра, так післязавтра не за

лишиться без заробітку. Бериславська переправа була однією з гір

ких, кричущих незручностей чумацтва як тако

го. Минулого року я бачив уже цілковито іншу картину. Каховський поміщик М. М. Куликов

ський замовив в Англії пароплав і, розрахував

ши, що вигідніше від усіх рейсів — попрацю

вати місяці три вдома на переправі, запропо

нував чумакам свої послуги: 30 коп. за наван

тажений віз і 25 — за порожній. Вільні пором

ники підсміювалися, як узагалі невігластво смі

ється з корисного нововведення, і були впев

нені, що пароплав не в змозі виконати цього завдання. <…> Яким же було їхнє здивування, коли річковий пароплав Куликовського, заче

пивши два пороми з повним вантажем, швид

ко переправив їх через річку і, спустивши їх бі

ля пристані, взяв на буксир нові пороми й по

тягнув їх повним ходом проти течії. <…> На

ступного дня — та сама історія. Ожили чумаки, повеселішали їхні засмаглі обличчя, а малоро

сійський гумор не міг не проявитися при їхній зустрічі з поромниками. Найжадібніші серед ос

танніх ще були переконані, що він (пароплав) не довго протримається, і навіть натякали чу

макам, що тут, мабуть, нечиста сила, якою не варто було б і користатись… Але чумаки під

сміювались по своєму і сипали жартами.

— Справді, дядечку, машина є гіршою, — сказав одного разу молодий чумак, скидаючи шапку перед старим поромником, — не встиг

неш, каналія, викурити люльку, як уже на тому березі кричать тобі: вивантажуйся!

— Як на мене, не вартий він ваших поромів, — підхоплює інший, — свистить та шипить і не дає погуляти на березі так собі із тиждень. Опустилися руки у поромників. Вони вже пропонували чумакам по 20, нарешті по 15 копі

йок з воза, але ті й чути не хочуть. <…> Кажуть, поромники подавали скаргу на Куликовського, буцімто він позбавив їх хліба, тобто, іншими сло

вами, позбавив можливості грабувати проїж

джих. Не можу стверджувати, але чув, що на їхнє прохання вийшла резолюція такого змісту: «Якщо вони вважають для себе невигідним у теперішній час утримувати пороми, то можуть будувати пароплави». Цьогоріч вони вже витяг

ли на берег свої барки і роблять із них різнома

нітні будівлі. Немає сумніву, що вони знову за

ймуться хліборобством і стануть добувати хліб чесною працею, не ображаючи ближнього. ■

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 131

Ї А Р К У

21.03.2016

ЧУДЕС

18:25

Page 132

■

Успішне

Н

А

!MT_2-16-disk.qxd

Опішне

Ìè âæå ðîçïîâ³äàëè ïðî òðàäèö³¿ «ãîí÷àðñüêî¿ ñòîëèö³ Óêðà¿íè» òà ¿¿ ëåãåíäàðíèõ ìàéñòð³â. Àëå Îï³øíå — öå ùå é ñó÷àñíå ìèñòåöòâî òà ö³ëèé êîìïëåêñ åñòåòè÷íèõ çàäîâîëåíü. Àðñåí³é ÃÅÐÀÑÈÌÅÍÊÎ Íàä³ÿ ÂÀÍÒªªÂÀ

«На Сорочинському ярмарку» — робота Ірини Норець із Києва, створена на ІІ Національному симпозіумі гончарства в Опішному (2001). Це «голий король» з Андерсена. Мисткиня захищає свого героя: «Він не божевільний, а лише вільний від Бога і людей, бо він — король».

132

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 133

«Опішненська Мадонна» Миколи Теліженка з Черкащини. Жінка в українській символіці часто порівнюється з голубкою. Тут жінка голубка тримає дитину — продовження життя. Над ними — зозуля, провісниця довгих літ.

У

У далекому 1900 році на Всесвітній мистець кій виставці в Парижі українське народне мис тецтво представляла гончарна продукція з Пол тавщини. Відтоді слава гончарних виробів з Опіш ного шириться далеко за межами України. Якщо побачите гончарний виріб, подібний до вишиванки, знайте, що він з Опішного. Спо чатку на глечик наноситься контур — білий чи чорний, потім проміжки заповнюються фарбою, виріб «підперізується» пасочками або хвилями. Чому саме Опішне стало символом українсь кого гончарства? На це дає відповідь геологія. Край дуже багатий на глини (близько 40 видів), які придатні для побутових потреб і втілення фантазій. У XVII столітті на 5000 місцевого населення гончарів було не менше тисячі. У ХХ столітті тут розгорнули заводське виробництво. Діяло два потужних підприємства, але в часи «перебудо ви» та на зорі державної незалежності вони за непали. А згодом попит на кераміку впав. Та Опішне продовжує вабити поціновувачів гончарних виробів із різних куточків України. Інтерес до всього українського потроху зростає, і це дає «столиці гончарства» надію. А ще Опішне почало залучати туристів. Адже тут працює великий музей заповідник із ціка вою історією, влаштовуються цікаві культурні акції, та й взагалі краї зелені, гарні і з різних по глядів благодатні.

Щоліта в Опішному Глиняний заповідник відбуваються У 1980 х роках у гончарського подружжя Гав національні рила та Явдохи Пошивайлів виникло бажання фестивалі залишити по собі яскравий слід. Вони відвели «Вакула фест ХХІ». в хаті кімнату під музей гончарства. Одна з робіт 2015 Так в Опішному виник перший музей — до року — «Світанок» машній, приватний. І вже до нього почали з’їж Сергія Міська джатися багато відвідувачів, не лише з України, з Полтавщини. а й з за кордону. А після смерті подружжя (вони Музей мистецької відійшли майже водночас) експозиція стала ос новою великого комплексу. Їхній онук Олесь ➧ родини Кричевських.

133

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:25

Page 134

«Дама з міста» Лариси Антонової. Міська жіночка не підозрює, що в селі усе на виду...

Фрагмент скульптурної композиції «Закохані в небо» художниці керамістки зі Львова Ірини Марко.

134

Пошивайло продовжує справу дідуся і бабусі, є директором Інституту керамології та науковим працівником Національного музею заповідни ка українського гончарства в Опішному. У колекції музею — понад 50 000 експонатів. Те, що можна побачити на стендах — лише неве личка частина, решта — у фондах, служить мате ріалом для навчання та досліджень. Тут збирають ся глиняні вироби різних регіонів, ікони (пере важно вишиті), вишиванки, рушники, полотни ща, інші старожитності — все, що становить укра їнську культуру, що її творило протягом століть. Для цього музейники влаштовують експедиції в різні куточки України, співпрацюють із колегами в інших регіонах. Постійно проводять мистець кі проекти, зустрічі, конференції, виставки… У музею заповідника величезна територія, де привільно почуваються чудові зразки садово паркової монументальної глиняної скульптури. Царство творчості освоює нові території. У літ ній резиденції гончарів влаштовуються майстер класи. Відвідувач сам може створити гончарний виріб і оздобити його традиційною мальовкою. Завжди цікаво і весело на дитячому майданчи ку заповідника — «Керам ленд». Колекція просто неба формувалася майже три десятиліття тому. Це не лише роботи художни ків керамістів на замовлення. Тут щороку про водять симпозіуми та творчі змагання майстрів,

тож можна побачити основні конкурсні роботи за 1997–2001 роки. А з 2008 го в музеї проходять міжнародні симпозіуми, в Опішне запрошують ся керамісти з Білорусі, Болгарії, Росії, Чехії, Молдови, країн Сходу… Деякі роботи складно зрозуміти з першого погляду, тож майстри зали шають біля них власний коментар. Кожного літа влаштовують Тиждень україн ського гончарного здвиження. Торік провели вже сьомий. Відбулися Літня академія гончарства, «Коваль фест», конкурс «Гончарні візії країни»… Дедалі частіше зали музею використовують ся для виставок сучасного мистецтва — молоді керамісти експериментують із глиною та склом, із формами та ідеями. Прогрес не стоїть на міс ці, новій епосі — нові здобутки. Музей — це ще й архів українського гончар ства, де збережені документальні відомості про справу та людей, які її розвивали та досліджува ли. Справжня гончарська скарбниця! Влітку музей орагнізовує заходи для туристів, узимку — майстер класи для всіх зацікавлених. Тут можна екскурсувати, навчатися, розважати ся, надихатися першоджерелами народної твор чості, насолоджуватися полтавською природою та дарами цієї щедрої землі. Поки що готелів в Опішному небагато. Зазвичай туристи селяться у приватному секторі — приїжджайте, завжди домовитеся. ➧

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:26

Page 135

Композиція «Козаки спiвають» відомого майстра Миколи Пошивайла.

Глиняні скарби. Національний музей#заповідник українського гончарства володіє багатющою колекцією — понад 50 000 виробів. Деяким зразкам — понад 150 років.

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:26

Проект «ПереХід» утілює універсальну ідею світового, національного й особистісного єднання. На Х подібних опорах мосту можна розміщувати мистецькі твори, що немов зависають у повітрі в очікуванні на метаморфози.

136

Page 136

«Гончар» Галини Кломбицької з Харківщини з’явився в опішненському музеї заповіднику 2009 року. Доти чудова реалістична робота прикрашала територію Будянського фаянсового заводу, який, на жаль, згодом припинив діяльність.

А що в горщику? У давнину Опішне було перехрестям двох важ ливих торгівельних магістралей. Тисячі мандрів ників проїжджали цими вулицями, зупинялися тут, харчувалися. Містечко славилося кухарями.

Дехто спеціально приїздив покуштувати тутеш ні маринади. На схилах Опішного розкинулися зелені сади. У середині XVIII століття різноманітні плоди та ягоди стали «візиткою» торгівлі Опішного. У наш час після збору врожаю кухарі влашто вують фестивалі, на яких, співпрацюючи з парт нерами науковцями, готують унікальні страви за давніми рецептами. Якщо перечитати «Енеїду» Івана Котляревського, там згадуються десятки загадкових страв з апетитними назвами — зараз деякі з них повертаються із забуття. Мабуть, тільки в Опішному можна скуштува ти відразу понад десяток видів борщу: з рибою та квасолею; зі щавлем, кропивою та яйцями; із ребром Глинський; зі щукою; зелений із кур кою; навіть із полуницями!.. На опішнянських гастро фестах борщі варять у глиняних горщи ках у печі за стародавніми рецептами. Горщики борщівники зсередини полив’яні, а зовні мальовані натуральними фарбами, за звичай із горіха. Посудина має бути такої фор ми, аби розігрівалася рівномірно, борщ не ки пів, а умлівав, вбираючи смакоту з усіх овочів. З печі ласують і кашею катанкою, медяника ми, шишками, пряниками, вергунами… Каша

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:26

Page 137

Майстер клас із мотанок від Олени Щербань — етнолога, керамолога, історика.

РОБИМО МОТАНКУ Знадобиться: 1) клаптик (приблиз

но 20 х 20 см) тканини; 2) два клап

тики тканини (25 х 10 см), щільнішої за ситець; 3) клаптик матерії для хуст

ки; 4) нитки, краще муліне, 2 котушки.

катанка зроблена ніби з горошинок: кожна пшо нина обкачана в тісті. Це ритуальна страва, ко лись її подавали на хрестини і весілля. До Різдва в Опішному готують традиційні пряники у вигляді дівчини (бариня, панянка) чи хлопчика на коні. Медовими, солодкими пряниками частували хрещеників, які на Свят вечір приносили вечерю — кутю з узваром. Го тове тісто фарбувалося в червоне, «панянки» та «вершники» прикрашалися глазур’ю: дівчаткам робили «волосся», «спіднички», «очі» та «губки», коням — «вуздечки»... Опішне XXI століття Без сумніву, майбутнє Опішного належить молодим. На зміну заслуженим гончарям при ходять концептуальні художники керамісти, на зміну глечикам та іграшкам — сучасний аrt, який виставляється в галереях та продається на аукціонах. Може, одного дня Опішне перетво риться на український Лувр із багатою колек цією сучасного мистецтва? Молодь має зробити Опішне успішним. Во на мусить іти вперед, не забуваючи, з чого все почалось. А в Опішному все починається з гли няного горщика… ■

До справи. Клаптик 1 складаємо вдвоє «хустиною». Клаптик 2 щіль

нішої матерії складаємо у довжину вдвоє чи втроє і змотуємо з нього «голівку». «Личко» має вийти рівним. Ниткою обмотуємо «шийку» та фік

суємо голівку. Змотуємо тулуб руч

ки зі щільного клаптя, що лишився, підкладаємо під тканину під «голів

кою», фіксуємо ниткою на «талії». «Тулуб ручки» краще робити пишни

ми. Переплітаємо нитки навхрест на «тулубі ручках», закінчуємо обмоту

ванням на «шийці». Заводимо нитку з протилежного боку від «личка», зверху кладемо на ньому вертикаль, і так двічі. Потім — два витки ниткою по горизонталі. Ниткою з другої ко

тушки фіксуємо «шийку». Поруч із «намальованими» вертикаллю та го

ризонталлю кладемо наступні вер

тикаль і горизонталь. Потім — знову першою ниткою і знову другою нит

кою. Виходить «веселка». Фіксуємо нитки на «шийці», відрізаємо, кінчи

ки ховаємо під нитки «шийки». Ляль

ка готова.

■

137

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:26

Page 138

Італія в гостях України Íàïåðåäîäí³ íîâîãî òóðñåçîíó â Êèºâ³, ó ãîòåë³ «Hilton», óïåðøå â³äáóâñÿ çàõ³ä «Italian Excellence Workshop & Party» çà ó÷àñòþ íàéêðàùèõ ³òàë³éñüêèõ ãîòåë³â, óêðà¿íñüêèõ òóðîïåðàòîð³â ³ òóðàãåíö³é.

Б

«Батьками» нового воркшопу «Italian Excel lence» є дві відомі в туристичному світі компа нії — італійська «Gartour» із 20 річним досвідом роботи та український туроператор «Єременко і Партнери», який майже півтора десятиліття спе ціалізується на Італії. Головний задум заходу — показати італійсь ким колегам перспективи розвитку туризму в Україні, готовність до співпраці та надійність ук раїнських партнерів, закріпити віру у якнайшвид шу стабілізацію ситуації в нашій країні, зробити

Італію популярнішим туристичним напрямком і активізувати діалог між двома державами. Почесними гостями події стали представники посольства Італії в Україні та директор італійсько го візового центру синьйор Дженнаро Бертоллі. Прекрасну країну представляли 23 учасники з високою репутацією: 5 зіркові готелі з Рима, Мілана, Флоренції, озера Комо, Тоскани, Абано Терме, островів Іск’я, Ельба та Сардинія, узбе реж Середземного й Адріатичного морів. Італійські готельєри були приємно вражені професіоналізмом українських турбізнесменів, їхнім високим рівнем підготовки до зустрічей, гарною організацією івенту. «Компанії добре на лаштовані на співпрацю, їхні запитання чіткі та грунтовні. Приємно мати справу з професіонала ми», — так відгукнувся про захід готельєр Мау риціо Орлаккьо. Після ділових зустрічей відбулись урочистий фуршет у головному конференц залі «Hilton» і ви ступ неперевершеного співака, учасника кон курсу «Євробачення», синьора Роберто Мелоні. Наступного року «Italian Excellence» обіцяє бути грандіозним, оскільки вже понад 40 найві доміших готелів Італії виявили бажання позна йомитися на воркшопі з Україною. ■

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:26

Page 139

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:26

Page 140

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:26

Page 141

21.03.2016

18:26

Page 142

ЗАКОРДОННИХ СТРАВ

■

Смачна Грузія в Києві

Т

Е

Р

С

Т

В

О

!MT_2-16-disk.qxd

М

І

Н

І

С

Ó ä³ëîâîìó ñåðö³ óêðà¿íñüêî¿ ñòîëèö³ ìîæíà â³ä÷óòè ³ñòèííî ãðóçèíñüêó ãîñòèíí³ñòü, ñêóøòóâàòè ñïðàâæíþ ãðóçèíñüêó ñìàêîòó, ï³çíàòè ãðóçèíñüêó òâîð÷ó äóøó.

У

Усе це придумав і втілив Вано Янтбелідзе. Великий, по королівському величний чоловік із палкою та ніжною душею романтика. Тут, в Україні, понад сорок років тому його знайшла слава артиста — хто не пам’ятає юного кра сеня льотчика Вано з фільму «В бій ідуть лише «стари ки»? Відтоді він зіграв понад 150 ролей на сцені, об’їздив із театром світ, знімався в Англії та Німеччині. І всюди у нього з’являлися друзі — надійні, на все життя. Це вже прояв іншого його таланту — фантастичної душевної щедрості. Не забуває Вано й України, своєї кінематографічної колиски. Якось в інтерв’ю українській газеті актор сказав: «Усе, що дав тобі Бог — талант, щедрість душі й серця, — усе віддай ближнім із радістю... Створи їм і собі свято!».

142

І Янтбелідзе створив свято у своїй любій Україні — ку точок грузинської колоритної культури в Києві. Місце, де не тільки грузинське «Вино від Вано» та яскрава націо нальна кухня, а й традиційна культура застілля, її тепло та, лірика людських відносин знайомлять гостей із пре красною Грузією. Ресторан «Vano Ivano» сповнений життя та ідей. Тут постійно відбувається щось цікаве — з приводом і без нього, до свята і просто так. Сюди приємно зайти після трудового дня — грузинська вечеря з келихом славнозвіс ного вина зніме всю втому. Ціна порадує, бо небагато є в нашій столиці гарних ресторанів, настільки доступних для українця. В перші дні весни у Вано почалась «Хінклао ба» — свято хінкалі. Справжніх, великих грузинських хін

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:26

Page 143

калі, що займають цілу долоню, і з яких спочатку треба висмоктати смач нющий сік. До речі, тут влаштовують конкурс їдців хінкалі — переможці з’їдають до 40 штук! А останні дні зими ресторан присвятив весняній стра ві чакапулі з багатством зелені. Завітайте на чакапулі у Великдень — це тра диційна грузинська пасхальна страва! «Vano Ivano» веде дитячу школу гру зинської кухні — приводьте своїх чад, буде цікаво, весело і смачно! А ще заклад влаштовує концерти національної музики.

«Vano Ivano» — маленька модель Грузії. В інтер’єрі, звуках, запахах і сма ках ресторану поринаєш у її привільну та гостинну атмосферу. Звідси, із центру Києва, можна почати свою подорож до чудової та здавна дружньої нам країни. ■

Київ, Кловський узвіз, 7 а Тел.: (044) 280 7031

«Мої дорогі українські друзі! Я пам’ятаю вас! Люблю вас. І ніколи не забуваю. І ви мене не забувайте. Будь ласка…». Вано ЯНТБЕЛІДЗЕ, заслужений артист Грузії

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:26

Page 144

ПЕРШИЙ І ЄДИНИЙ ГОТЕЛЬ У ЧЕСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ, ЯКИЙ ОТРИМАВ СЕРТИФІКАТ НА НАЙВИЩУ КАТЕГОРІЮ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ «5*SUPERIOR»!

ВЛАСНА КЛІНІКА, БАЛЬНЕОЦЕНТР І ВЕЛНЕСЛЕНД ■ ПОНАД 250 ВИДІВ МЕДИЧНИХ ПРОЦЕДУР ■ 14 РІЗНИХ МЕДИЧНИХ СПЕЦІАЛІЗАЦІЙ ПОНАД 3500 КВ. М. СПА# ТА ОЗДОРОВЧИХ ЦЕНТРІВ ■ УСАМІТНЕНЕ ЛІКУВАННЯ У MEDICAL SPA SUITES ■ 7 ВИДІВ САУН І 5 РІЗНИХ БАСЕЙНІВ 152 РОЗКІШНІ НОМЕРИ, ІЗ НИХ 26 АПАРТАМЕНТІВ ■ ДВА РІЗНІ ТИПИ РЕСТОРАНІВ ■ ТРИ ДЕННІ ТА ОДИН НІЧНИЙ БАР ІЗ ЖИВОЮ МУЗИКОЮ ПРИМІЩЕННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДІВ ■ КАЗИНО І ДИЗАЙНЕРСЬКІ БУТИКИ ■ ВЛАСНЕ ДЖЕРЕЛО ТЕРМОМІНЕРАЛЬНОЇ ВОДИ

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:26

Page III

Туроператор «Сан Інтернешнл» вул. Михайлівська, 22#А. Тел.: (044) 303 95 55 www.sunin.com.ua Ліцензія ДАУТК АГ № 580599 від 27.09.2011

!MT_2-16-disk.qxd

21.03.2016

18:26

Page IV