International Tourism Magazine #2-2018

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:44 Страница I

Ж У Р Н А Л

П Р О

М А Н Д Р I В К И

Т А

В I Д П О Ч И Н О К

КВІТЕНЬ – ТРАВЕНЬ

СИДНЕЙ Фест ідей

ЧИНКВЕ-ТЕРРЕ П’ять міст і море

НЕПАЛ Храм мавп

ЛІСАБОН У ритмі калме

АВСТРАЛІЯ ГРЕЦІЯ ІТАЛІЯ АНГЛІЯ СЛОВЕНІЯ НІМЕЧЧИНА КАНАДА ПОРТУГАЛІЯ КІПР США БОСНІЯ ТА ГЕРЦЕГОВИНА ЄГИПЕТ ТУРЕЧЧИНА УГОРЩИНА УКРАЇНА

2 (140) ’18

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:44 Страница II

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:44 Страница 1

М И С Т Е Ц Т В О

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:44 Страница 2

ГОСТИННОСТІ

■

Грандіозний Неозорі піщані береги, теплі прозорі води, гори, зелені долини, античні міста–держави та замки хрестоносців — це Кіпр, острів кохання і насолод. Сюди їдуть по романтику Середземномор’я. А допомагають відчути її сповна численні кіпрські готелі.

2

C

Серед найвишуканіших — «GrandResort». Він розкинувся у прекрасному саду на піщаному березі, неподалік від стародавнього міста Аматус, за 11 кілометрів від центру Лімасола. Вабить просторою територією, широким спектром послуг і неперевершеним сервісом. Басейн у формі лагуни — поруч із пляжем. Край водойми зливається з горизонтом… Чудові краєвиди відкриваються й із просторих балконів. Помешкання обладнані за найсучаснішими вимогами: LED-телевізор, інтернет, сейф під ноутбук, дзеркала на повний зріст… Тут ціла мережа закладів для гурманів: ресторан-тераса «Антеа» з місцевою та інтернаціональною кухнями, ресторан «Саламін» — із французькою, італійською, грецькою та азійською кухнями, екзотичний «Кохілі» — із завжди свіжими морепродуктами, пляжний ресторан «Кіма» — з чудовим буфетом, також ресторан і суші-бар «Кіоші» та етнічний зал «Тікунс» із кіпрськими смаколиками. На пляжі є бар «Алоха»: сокифреш, екзотичні коктейлі, газовані напої плюс дитячі дискотеки, всілякі шоу та розваги. У різних куточках комплексу чекають жива музика, фольк-концерти, танці та анімаційні програми і навіть вечірні кіносеанси з попкорном.

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:44 Страница 3

Кіпр – Лімасол

відпочинок w w w. g r a n d r e s o r t . c o m . c y

У дитячому клубі «Nino Nina» відданий своїй справі персонал догляне за юними гостями. Вони розвинуть свої творчі навички і трохи навчаться розмовляти грецькою. Тим часом мами зможуть оцінити новий Spa «Муза» з його програмами релаксу, антистресу та відновлення краси тіла. Розкішний приватний «Spa Suite» пропонує лише найкраще. Безкоштовно для всіх гостей — оздоровчий центр із критим басейном, гідромасажною ванною, лазнею та сауною, заняття з аеробіки та пі-

латесу. Плюс великий теніс, водний спорт, екскурсії, урочистості в найбільшому конференц-залі на Кіпрі… Цієї зими готель провів реновацію всіх номерів. Тепер тут побільшало помешкань категорії «Deluxe Family» для родин із двома дітьми, а ресторан-тераса «Антеа» вабить новим дизайном. Шикарне оточення, широкий вибір можливостей, високий рівень сервісу, уважне ставлення до кожного гостя — все складається у грандіозну картину вашого відпочинку в «GrandResort»! ■

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «GrandResort».

3

М И С Т Е Ц Т В О

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:44 Страница 4

ГОСТИННОСТІ

■

Ім’я стилю Це ім’я — Чарльз, а точніше, «The Charles». Так називається готель групи «Rocco Forte Hotels». Він поєднав елегантність із розкішшю, а перебування в центрі подій — з аристократичним спокоєм.

4

Ч

Чарльз Форте, син скромних італійських іммігрантів у Лондоні, розбудував міжнародну готельно-ресторанну імперію «Rocco Forte Hotels». Його син сер Рокко у 2007-му, невдовзі після смерті лорда Чарльза, заснував нову фамільну цінність у Мюнхені й назвав на честь батька — «The Charles Hotel». Компанія «Rocco Forte Hotels» об’єднує одинадцять 5-зіркових делюкс-закладів у країнах Європи та ще один — у Саудівській Аравії. Кожен має своє обличчя та відображає особливості міста.

Мюнхен — це столиця Баварії з готичною архітектурою, «пивними садами», модними рестораціями, безперервною низкою цікавих подій… «The Charles Hotel» дуже зручний для екскурсій. Він розташований у серці міста, межує з «музейним кварталом», мальовничим ботанічним садом і мистецьким виставковим центром «Кунстпавільйон». Сам готель — теж осередок мистецтва. Зокрема, він відомий колекцією картин мюнхенського художника-портретиста ХІХ століття Франца фон Ленбаха. Екстер’єр будівлі у стилі ар-деко і частину меблів у

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:44 Страница 5

в Мюнхені номерах спроектував архітектор Кристіан Сеттлер. Внутрішнє оздоблення «The Charles» перегукується із зовнішнім — наприклад, деякі дивани точно повторюють силует фасаду. Президентський «люкс» готелю має назву «Монфорте» — на честь італійського села, де з’явився на світ лорд Чарльз (так свого часу село перейменували на честь родини Форте). У величезному номері є все, що тільки душа забажає, — від рояля до лазні. А якщо комусь мало 200 квадратних метрів, можна замовити весь поверх як пентхаус.

Сімейні «люкси» по 113 і 145 квадратних метрів мають дві окремі спальні, вітальню, дві великі ванні кімнати з теплою підлогою, а також вікна-вітрини з французькими балконами та прекрасними краєвидами. Гастрономічні насолоди чекають у бістро «Sophia’s Restaurant and Bar», коктейльбарі та у «The Library», де можна посидіти за полуденним чаєм. «The Charles», як і всі готелі «Rocco Forte Hotels», має найсучасніший спортзал. У чудовому 800-метровому спа серед іншого пропонують романтичну ароматерапію для двох, детокс-

процедури з водоростями і ще багато цікавих і корисних програм. Наймолодших гостей, як і дорослих, теж приймають на найвищому рівні. Для них є спеціальна програма: купа яскравих, цікавих і корисних дрібниць. Сімейні цінності та потяг до вишуканості — це основа стилю родини готельєрів «Rocco Forte Hotels». Отже, все найкраще — для гостей! ■

roccofortehotels.com

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо «The Charles Hotel».

5

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:44 Страница 6

2 (140) 2018

4

2

МИСТЕЦТВО ГОСТИННОСТІ

4

2-3 Грандіозна відпустка. Готель «GrandResort» на кіпрському курорті Лімасол.

4-5 Ім’я стилю в Мюнхені. Готель «The Charles»: аристократичний спокій у вирі подій.

14-15 Два стилі Криту. Курорт «Castello»: вишуканий і сільський антураж.

66-69 Олімпійський відпочинок. Курорти «Aldemar Resorts» на Пелопоннесі.

6

ПОДОРОЖ НА ПОДІЮ 16-20 Травневі вакації. Найцікавіші події під час травневих свят. Читай, обирай, вирушай!

МАНДРУЙТЕ НА ЗДОРОВ’Я

6

5

22-23 Вода здоров'я у СЛОВЕНІЇ. Природні курорти цієї країни — найпопулярніша пропозиція для її гостей.

54-55 Білий рай Абано. «Біле спа» у «Grand Hotel Trieste & Victoria» на італійському курорті Абано-Терме.

VIP-КЛУБ 24-28 Найдужча у світі. Ольга ЛЯЩУК — найсильніша жінка світу, рекордсменка Гіннесса, донеччанка і киянка, мандрівниця і… турпрацівниця.

ПРОФІ-ТУР 30-31 Бажання показати світ. З нагоди подвійного ювілею «Turkish Airlines» — інтерв’ю з гендиректором у Києві Дінчером САЇДЖИ.

42-44 Місце під сонцем Греції. Розмова з представником провідної грецької готельної мережі «Грекотель» Тетяною СЄРОВОЮ.

138-139 Перемагайте з «Join UP!». Перша церемонія нагородження туроператора «Join UP!» у Єгипті.

ТЕХНОЛОГІЯ ДИВА 32-39 СИДНЕЙ. Світло ідей. Магія найбільшого на планеті фестивалю світла, музики та ідей — «Vivid Sydney».

128-131 США. Політ у невагомість. Відомий мандрівник і екстремал Віталій Зорін запрошує на унікальний атракціон.

0

7

АВТОМОБІЛЬНІСТЬ 40 Свобода на колесах Рекомендації з автопрокату від світового лідера — «Hertz».

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:44 Страница 7

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:44 Страница 8

6

7 8

4

84-87 Саме в КАНАДІ. Найкращі рибальські трофеї! Ви фанат риболовлі? Вам — до «Reindeer Lake Lodge» на Оленячому озері.

ВОЯЖ-КОЛЕКЦІЯ 46-52 ЧИНКВЕ-ТЕРРЕ. Морські шедеври. П’ять невимовно чарівних, яскравих і гостинних італійських містечок на березі моря.

56-65 Стара добра АНГЛІЯ. За межами Лондона: Оксфорд чи Кембридж, Бат чи Озерний край, Кентербері чи Йорк?..

70-75 БЕРЛІН. Місто змін. Через 25 років після повалення Берлінського муру цей мегаполіс дивує притягальною силою.

76-82 СВАЯМБУНАТХ. Боги, люди і мавпи. Сваямбунатх, або Мавпячий храм, — центр буддизму та індуїзму на околиці Катманду.

88-94 ПОРТУГАЛІЯ. Калме, або Спокійна вдача Лісабона. Головне причарування міста — це непоспіх, і відчути його можна, лише налаштувавшись на правильний ритм.

96-99 КІПР. Професійний вікенд. «Враження», «Подорожі» та «Продуктивність» українського туроператора «Travel Professional Group».

100-105 БОСНІЙСЬКА весна. Подорож на джипі горами, містами, водоспадами й… мінними полями Боснії та Герцеговини.

106-112 НЬЮ-ЙОРК. Пішки по Бродвею. Автор пройшов 24 кілометри найвідомішою вулицею планети.

УКРАЇНА ЧУДЕС

8

114-119 КРИВИЙ РІГ. Сталеве серце України. Промисловий гігант Європи запрошує на маршрути індустріального туризму.

8

КАМО ГРЯДЕШИ?

116-121 ВОЛИНСЬКА проща. Саме у цей український край після проповіді Андрія Первозванного прийшли провісники християнської віри.

ФОТОФАКТ 122-126 У кадрі — гарне, дивне, загадкове: ■ кам’яна хвиля в АРИЗОНІ; ■ капела в ПАРИЖІ; ■ американці на ПАПУА; ■ 3D-крейда у ФЛОРИДІ; ■ мистецькі міражі в МОНРЕАЛІ.

ЖИТТЯ ЯК СВЯТО 132-133 Красуні у прекрасному місці. Фінал «Miss Intercontinental – 2017» у Хургаді.

6

10

ДИВА ЗАМОРСЬКІ 134-135 ЄГИПЕТ. Четверте життя Абу-Симбела. Завершилась реставрація другої за значенням пам’ятки Єгипту.

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:44 Страница 9

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:44 Страница 10

1998

2000

2003

2004

2007

2010

2012

Журнал про мандрiвки та вiдпочинок Засновник i видавець — ТОВ «Редакцiя журналу «Мiжнародний туризм» Видається з 1992 року Головний редактор Олександр ГОРОБЕЦЬ Заступник головного редактора Євген БУДЬКО Вiдповiдальний секретар Юлія МАЛА Комп’ютерна графiка та верстка Євгена КРУТОВЕРЦЕВА

На обкладинці: «Червона хвиля Колорадо». Фото PEXELS

Передплата яскравих вражень!

Вiддiл реклами: Тел./факс: (044) 254q5190, 254q5193 Eqmail: intour.magazin@gmail.com Вiддiл розповсюдження: Тел./факс: (044) 288q9625 Зареєстровано Мiнiстерством України у справах преси та iнформацiї, серiя КВ, № 2351 вiд 17.01.1997 р. © Журнал «Мiжнародний туризм»

Заповніть квитанцію на пошті, аби не шукати кожного номера нашого журналу в кіосках. Продовжуйте передплату з будьqякого місяця! Журнал виходить щодва місяці — 6 номерів на рік. Має обсяг 136–152 сторінки.

Адреса редакцiї та видавця Кловський узвiз, 15, м. Київ, 01021 Тел./факс: (044) 254q5190/93, 288q9625 EQmail: welcome@intour.com.ua

ДЕ ПЕРЕДПЛАТИТИ?

Представництва у Канадi: Український центр засобiв i розвитку — тел.: (403) 497q4374; факс: (403) 497q4377

У ПОШТОВИХ ВІДДІЛЕННЯХ Оформте передплату з поштовою доставкою в будьqякому відділенні зв’язку України. Передплатний індекс у каталозі ДП «Преса» — 74318. У ПЕРЕДПЛАТНИХ АГЕНЦІЯХ «АСQМедіа»: Київ — (044) 500q0506. «БліцQІнформ»: Київ — (044) 593q6816. ДП «Преса»: Київ — (044) 289q0413, 249q5045.

KSS: Україна — 0q800 210q270; Київ — (044) 585q8080. «Меркурій»: Україна — 0q800 750q570; Київ — (044) 507q0717. «Періодика»: Київ — (044) 585q3165/66. ЗАПИТУЙТЕ ЖУРНАЛИ «МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ» У МІСЦЯХ ПРОДАЖУ ПРЕСИ! https://ukQua.facebook.com/Mizhnarodny.turyzm

Кольороподiл i друк Видавничий дiм «РемаqПринт» Вул. В. Чорновола, 2, оф. 1, м. Київ, 01135, Україна Тел.: +38 (044) 486q8004, 486q2820 Тираж — 20 000 примiрникiв Перiодичнiсть — 6 випускiв на рiк Цiна договiрна. Передрук матерiалiв — тiльки з дозволу редакцiї. За рекламну iнформацiю вiдповiдає рекламодавець. Рукописи не рецензуються i не повертаються. Думка авторiв публiкацiй не завжди вiдповiдає думцi редакцiї. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть фактiв, власних назв та iмен, iнших вiдомостей несуть автори.

EditorqinqChief Oleksandr HOROBETS Deputy EditorqinqChief Yevhen BUD’KO Managing Editor Yuliia MALA Director of Computer Work Yevhen KRUTOVERTSEV Subscription Index 74318 © «International Tourism» Magazine

2016

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:44 Страница 11

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:44 Страница 12

Харчування «Ultra all-Inclusive Features» Усі страви і закуски

Сніданок • американський сніданок («шведський стіл») • закуски (з 10-ї по 12-ту ранку) Обід • Холодні та гарячі закуски, різноманітне м’ясне

•

і рибне меню, піца, паста, салати і широкий вибір десертів Закуски (з 3-ї по 6-ту вечора)

Альтернативні вечері • Традиційна кіпрська кухня

• •

в новому ресторані «Alakati» готелю на свіжому повітрі (попереднє замовлення столика) Страви на грилі й фаст-фуд у ресторані «Splash» (рання вечеря) Міжнародна кухня в ресторані «Sailor’s Rest». Для гостей готелю пропонується певна знижка (попереднє замовлення столика)

Напої • Необмежена кількість місцевих та імпортованих (певних марок) напоїв у барах і ресторанах готелю з 10:00 по 23:30

Альтернативний обід • фаст-фуд, салат-бар і десерти в ресторані «Splash» (тільки влітку)

• салати, сендвічі, легкі закуски і десерти в «Seashells Grab & Go» (тільки влітку)

Вечеря в ресторані «Palladium» • «Шведський стіл» • Тематичні вечері • Легкі закуски (до 23:00)

Спорт і розваги • Настільний теніс, дартс, петанг,

• •

стрільба з лука, тренажери, пляжний волейбол, бадмінтон Тенісний корт зі штучним покриттям (додаткова плата за освітлення) Прокат ракеток і тенісних м'ячиків

• Сауна, парова лазня і джакузі • Безкоштовний вступний урок дайвінгу в басейні

• Каное, водний велосипед і підводне плавання з маскою

Розваги • Денні розважальні програми для дітей від 4 до 12 років

• Денні розважальні програми для дорослих

• Жива музика в ресторані «Palladium» і барі «Captain» (кілька разів на тиждень)

• Різноманітні шоу та вечірні програми (кілька разів на тиждень)

• Команда аніматорів для дітей і дорослих Неподалік від курорту за додаткову плату пропонуються • Верхова їзда, міні-гольф, гірський велоспорт, футбол, картинг, стрільба

Влітку за додаткову плату • Швидкісні човни, морські скутери

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:44 Страница 13

Розташування • Готель розташований за 11 км від центру Лімасола

• На найбільшому піщаному пляжі курорту • Зелений парк площею понад 43 000 кв.м • Безкоштовні лежаки і парасольки • 5 км до туристичного району міста • 55 км від аеропорту Ларнаки • 70 км від аеропорту Пафоса • Автобусна зупинка поруч із готелем Готель пропонує • Бар «Captain» у холі • Тераса «Captain» • 6 ресторанів – «Palladium» – «Octagon» – «Sailor’s Rest» (у гавані) – «Splash Restaurant» (відкритий улітку) – «Seashells Grab & Go» (відкритий улітку) – «Alakati» — новий ресторан на свіжому повітрі (відкритий улітку)

• Безкоштовний бізнес-центр • Безкоштовний інтернет у номерах і лоббі • Безкоштовні тенісні корти, джакузі, сауна, парова лазня і тренажерний зал

• Критий басейн із підігріванням • Сувенірний і ювелірний магазини, бутик одягу • Новий спа-салон «Serenity»: солярій, rasul, масаж water-jet, перукарня, салон краси, широкий вибір процедур із догляду за обличчям і тілом (за додаткову плату)

Додаткові послуги • 2 відкритих басейни з прісною водою • Дитячий басейн, розташований у затінку • Безкоштовні лежаки, парасольки та рушники • Бар «Amphibion» біля басейну (відкритий улітку) • «Seashells Grab & Go» (відкритий улітку) • «Sailor’s Rest» у серці пристані «St Raphael» • Дитячий ігровий майданчик (із персоналом),

• •

міні-клуб Для найменшеньких — стерилізатори, підігрівання пляшечок, стільчики для немовлят Няня (погодинна оплата)

Розміщення • 272 номери • Ванні кімнати • Фен • Пряма телефонна лінія • Чайно-кавовий набір • Керований кондиціонер (тепло-холод) • Міні-бар (оплата за фактом) • Телевізор із пласким екраном діагоналлю 26 дюймів

• Радіо • Сейф • Балкон (окрім сімейних номерів із краєвидом міста) • 12 сімейних номерів для 2 дорослих і 3 дітей • 162 номери із морським краєвидом • 31 номер із панорамою гавані • 4 нові номери класу «люкс» «Imperial Marina View» із панорамою гавані

• 56 номерів у корпусі «Executive», у яких дитяча зона може бути відділена від основної спальні

• 4 сьюти «Admiral Suite» — 76 кв.м • 2 нові «люкси» «Presidential Suite» • 1 новий «люкс» «Founder’s Suite» (для молодят)

М И С Т Е Ц Т В О

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:44 Страница 14

ГОСТИННОСТІ

■

На узбережжі найбільшого і найпівденнішого грецького острова відпочинок має два основні стилі — вишуканий і сільський. Курорт «Castello» поєднав обидва на високому рівні.

Н

Два стилі

На березі найсинішого у світі моря, поруч із рибальським селом Сісі, неподалік від розкопок стародавнього палацу Малії, між відомими курортними містами Херсоніссос і Агіос-Ніколаос, вас запрошує окремий рай острова Крит — комплекс «Castello». Тут чекають два готелі — два способи життя. Гості можуть вільно гуляти обома красивими територіями, кожна з яких дарує свої особливі враження. П’ятизірковий «Castello Boutique Resort&SPA» — бутикготель «тільки для дорослих». Це означає, що ваш спокій не залежатиме від примх найвибагливіших туристів — малечі. Зупинятися тут радимо насамперед тим, хто жадає умиро-

14

творення та романтики, а також стилю і шику. Підхід цього закладу — вишуканість і якість у всьому. До речі, вас можуть зустріти розкішним автомобілем (у готелі діє автопрокат). Вишколений персонал передбачить усе до деталей. Помешкань лише 48, відповідно, гостей небагато. Номери елегантно оформлені, деякі з них мають власні басейни просто неба. В обох ресторанах кухня базується на найкращих і найсвіжіших продуктах і творчості шефа. Тренажерний зал вас наснажить, а спа-центр розслабить особливими ритуалами та попестить тіло дорогими засобами для догляду. Завжди готовий допомогти уважний і завбачливий консьєрж.

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:44 Страница 15

Криту У чотиризірковому «Castello Village Resort» — дещо простіше і веселіше. Рекомендуємо його родинам із дітьми. Нещодавно повністю оновлений готель дарує чудовий сільський колорит Криту. Водночас він пропонує ідеальні сучасні вигоди та високопрофесійне обслуговування. Ваші діти почуватимуться тут на сьомому небі в окремому басейні, на ігровому майданчику та пляжі. Є і два великі басейни із прісною водою «тільки для дорослих». Кожен член родини знайде для себе делікатеси у двох ресто-

ранах та насолоди у спа-центрі, розташованому неподалік. Немає проблем і з безкоштовним Wi-Fi. Дуже зручно орендувати авто, щоб дослідити всі принади Криту. Хоч би який стиль відпочинку ви обрали, чарівний острів і курортний комплекс «Castello» відгадають будь-які ваші бажання. Вирішуйте і вирушайте! ■ За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо курортному комплексові «Castello».

www.castelloboutique.com www.castellovillage.com

15

■

Віктор СИДОРЕНКО, Назар БУДЬКО

Букет в океані Що: Де: Коли: Інфо:

фестиваль квітів «Festa da Flor» Фуншал (о. Мадейра, Португалія) 19 квітня – 6 травня festadaflor.visitmadeira.pt

Мадейру недаремно називають «островом квітів». Коли святкують прихід весни, вона перетворюється на величезний букет серед Атлантики. Славнозвісна «Festa da Flor» починається у квітні, але ви застанете її події й на початку травня. Улюблене свято острів’ян і туристів включає фантастичні виставки квітів, складання «живих килимів», конкурси квіткових вітрин, музичні виступи та шоу, ярмарок квітів, парад старовинних авто... Апогеєм стають костюмовані Фото DREAMLAND паради з учасниками, які немов вийшли з казки. Невід’ємним для свята є пропагування вселенської любові та вшанування природи. У центрі Фуншала розгортають «Стіну надії», до якої покладають квіти у сподіванні на краще майбутнє для людства. Завершиться фестиваль концертом «О som das flores» — «Звук квітів». Перед такими заходами тьмяніють будьякі першотравневі марші.

Фото Є. БУДЬКА

Карибський Першотравень Що: Де: Коли: Інфо:

першотравнева демонстрація Гавана (Куба) 1 травня www.cubatravel.cu

Масовіша першотравнева демонстрація збирається хіба що у Північній Кореї. Але на Кубі безпечніше. Поєднання тропічної екзотики з радянським антуражем залишає незабутнє враження. Усе відбувається трохи не так, як у нашому дитинстві. Через спеку марш починається вже о 7:30. Крокують веселі колони профспілок, комсомолу, студентів, іноземних делегацій. Змінюються кольори уніформи і відтінки шкіри учасників. На майдані Революції на почесних трибунах чекають вожді, передовики виробництва й навіть церковні предстоятелі. Торік гостем кубинського Першотравня став президент Сейшельських островів. Не обійшлось і без інциденту — затримали чоловіка з американським прапором. Та найцікавіше починається після демонстрації. Просто на вулиці люди випивають трохи коктейлю «Куба лібре» (ром і кола), влаштовують африканські «дикі танці», а увечері вдома — гуляння аж до рання!

Фото Є. БУДЬКА

У когось початок травня буде днями солідарності шашликів і вина, у когось — проявом садо– і городомазохізму. А наші святкові «родзинки» — для тих, хто поїде в далекі краї.

ТРАВНЕВІ ВАКАЦІЇ

Фото PXHERE

НА ПОДІЮ

Фото DREAMLAND

П О Д О Р О Ж

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:44 Страница 16

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:44 Страница 17

Фото C. SANI

Фото BONATRAVEL

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:44 Страница 18

Що: Де: Коли: Інфо:

день святого Ефізіо Кальярі (о. Сардинія, Італія) 1–4 травня www.festadisantefisio.com

Вдячна Сардинія Уже 362-й рік поспіль люди з різних кінців Сардинії з’їдуться до міста Кальярі, аби вшанувати покровителя острова — святого мученика Ефізіо. З маленької церкви на паланкіні винесуть статую святого. Її протягом 35 кілометрів до площі у місті Нора і на зворотному шляху супроводжуватимуть піші натовпи прочан, фольклорні гурти та вервечки з навантажених квітами й різним крамом запрягів. Дорогу перед паланкіном щедро посипатимуть пелюстками троянд, а прочани тягтимуть до статуї руки, щоб отримати благословення святого. За легендою, Ефізіо був римським командувачем, який так перейнявся вченням Христа, що силою віри порятував острів’ян від епідемії чуми. Сардинці вважають священним обов’язком вшановувати свого покровителя і навіть під час бомбардувань 1943 року здійснили цей обряд подяки. Їхні процесії такі мальовничі, що вважаються окремою туристичною цікавиною острова.

Зелений

понеділок

Що: Де: Коли: Інфо:

Щорічний фестиваль верблюдів Шарм-ель-Шейх (Єгипет) 1–30 травня www.egypt.travel

Щороку травневий фестиваль верблюдів «Annual camel Festival» у Шарм-ель-Шейху скликає екстремалів із 17 арабських племен Південного Сінаю до участі в шалених перегонах. Наперекір міфам, верблюди здатні розвивати швидкість бігу, яка не набагато менша від кінської — до 47 кілометрів за годину, і це по піску та бездоріжжю. Годі й уявити, що переживає під час змагань професійний гонщик, якщо пересічному туристові доводиться докладати неабияких зусиль, аби просто втриматися на спині цієї великої тварини під час неквапної верхової прогулянки. Сахара — не місце для метушні. Отож перед стартом захопливих перегонів буде можливість без поспіху насолодитися розкішною парадною ходою, в якій візьмуть участь 250 відбірних, яскраво розцяцькованих «пустельних крейсерів». І все це — у компанії запальних бедуїнів, серед східних ласощів та істинно арабського колориту!

Фото L. ENGLAND

Фото V. BURTON

Проблему «тяжких понеділків» креативно розв’язали у Британії: всі головні свята, крім Пасхи, Різдва та Нового року, тут відбуваються саме в понеділок. Чи не найулюбленішим «важким днем» є веселий May Day (Травневий день), який відзначали ще за римських часів. Ознаками фестивалю традиційно є: вбраний по-середньовічному люд, менестрелі, жонглери на ходулях, «зістарені» декораторами бари-харчевні, крафтове

Фото MAMPHIS TOURS

May Day Лондон (Англія) 4 травня visitbritain.com

пиво, селянські забави у стилі «злови порося», а також культові змагання лучників (за однією з легенд, саме цього дня шериф Ноттингемширу впіймав Робіна Гуда). І все це — серед зелені весняних галявин і в середньовічній атмосфері. Зі святкового натовпу обирають Короля та Королеву травня. А головним заводієм фесту є Джек-у-Зеленому зі своєю «армією квітів», що танцює під обплетеними стрічками «травневими деревами», збираючи гроші на вечірнє продовження гулянь.

Фото Н. ТУЛЮЛЮК

Що: Де: Коли: Інфо:

Крейсери пустелі

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:44 Страница 19

■

Лауреат конкурсу «Найкращий готель Угорщини – 2014».

■

Нагороди «Tripadvisor Travellers’ Choice Awards 2015-2016»: третє місце в категорії «Найкращі сімейні готелі Угорщини».

■

Єдиний в Угорщині готель, удостоєний світового сертифікату якості системи «медичного велнесу» від Німецького товариства велнесу і «TÜV Rheinland Group».

■

Максимально індивідуальний підхід: консультація лікаря-ревматолога, складання індивідуальної лікувальної програми, включаючи процедури хевізької традиційної терапії, рекомендації спортінструктора.

■

Відділення лабораторії SYNLAB: здача крові на аналіз.

■

Лазерний центр «Vitalium Laser Centre»: інтимне омолодження, лазерне лікування гінекологічних і дерматологічних проблем.

■

Спа-комплекс: 6 басейнів, у тому числі термальний лікувальний басейн, «Світ саун», соляна кімната.

■

Ексклюзивні процедури салону краси на основі французької косметики «Sothys».

■

Стоматологічна клініка: комплексне лікування, щелепна хірургія та протезування.

■

Ресторан: «шведський стіл» зі стравами національної та європейської кухні, вегетаріанська та дієтична кухні, комплімент-послуга «денний суп».

■

Послуги та знижки для дітей.

■

У всіх відділах готелю — обслуговування російською мовою.

Фото ALLABOUTLIMASSOL

Фото TAKEWAY

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:45 Страница 20

Вогнетравень «Bun Bang Fai Rocket Festival» Ясотхон, Ісаан (Таїланд) 4–8 травня www.thailanddiscovery.info

Що: Де: Коли: Інфо: ці отримують пам’ятні призи. Запускам передують застілля з тостами за урожай і все хороше. Феєрверки супроводжуються яскравими народними виставами, парадами, танцями, велелюдними ярмарками. Тож не лише завдяки ракетам «Bun Bang Fai Rocket Festival» є одним із найяскравіших свят Таїланду.

Турецька весна Що: Де: Коли: Інфо:

Хидреллез Анталія (Туреччина) 5–6 травня hidrellez.org

На початку травня місто Пафос на Кіпрі стає центром «Анфестерії» — свята квітів. В античні часи перший місяць року називали анфестеріоном, від давньогрецького — «квітка». Тоді ж відзначали свято, пов’язане з культом бога Діоніса. Нині воно є одним з улюблених для кіпріотів, хоча має інше підгрунтя — любов до природи і краси. До речі, квітів на Кіпрі у продажу небагато, букет для дами є розкішшю. Зате тут ростуть дикі ендемічні орхідеї, ромашки, тюльпани, гладіолуси, лілії, іриси, піони... Карнавали у Лімасолі, Ларнаці та, звісно, Пафосі завжди приурочені до «Анфестерії». Вулицею Посейдона до Старої гавані вирушають пишні квіткові платформи. Обабіч дороги їх проводжають дівчата з вінками та букетами. Ясна річ, влаштовується квітковий ярмарок. Усі дарують коханим розкішні квіти. Яскраві барви, чарівні аромати, сплески емоцій — це «Анфестерія», квітучий Кіпр.

Фото WHA

Фото AHVAL

У всі часи в різних народів травень пов’язувався з розквітом природи. У Туреччині вночі з 5 на 6 травня святкують Хидреллез. За переказом, у ці дні пророки Хизир та Ілляс домовилися повернути на землю весну, з їхніх імен і складається назва свята. Цієї ночі люди відкривають гаманці, мішки, засіки та двері осель, чекаючи на пророка Хизира, який приносить щастя й добробут. Дівчата ворожать на су-

«Анфестерія» Пафос (Кіпр) 6 травня www.cyprusevents.net

дженого, хлопці стрибають через вогнище, в родинах готують печеню з молодого баранця із зеленню. Не так давно це національне свято проходило майже не поміченим для міст Туреччини. Але, відмінивши у 1980 році свято 1 Травня, влада натомість почала пропагувати Хидреллез. І нині у Стамбулі, Анталії та інших містах країни у дні свята проводяться концерти, вирують базари, всюди частують смаколиками. А торік ЮНЕСКО внесла Хидреллез до своєї культурної скарбниці.

Фото PINTEREST

Фестиваль ракет входить до циклу травневих свят на північному сході Таїланду. За тутешніми віруваннями, вогонь і вибухи в небі можуть забезпечити плантації рису водою, адже бог дощу Вассакан полюбляє такі забави. Крім того, подія служить «випуском пари» для місцевого люду перед важкими сільськогосподарськими роботами. Ну, а для туристів це просто яскраве видовище. Тайці перетворили давнє релігійне свято на колоритну суміш спорту, театру і народного гуляння. Команди з різних районів міста й околишніх сіл змагаються у висоті польоту бамбукових ракет (доволі небезпечних), перемож-

Пафос і квіти Фото TAKEWAY

Що: Де: Коли: Інфо:

Фото надані організаторами подій.

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:45 Страница 21

www.slovenia.info

Ц

Цілющі води. Вони породили дивовижні оповіді про зцілення. Уже в античні часи ці води вабили тих, хто вирушав у дорогу по здоров’я. Історія багатьох словенських курортів сягає античності й середньовіччя, часів розквіту алхімії та підйому європейських монархій. За легендою, до тутешніх джерел припадав крилатий кінь Пегас. А ще розказують про таємничого водоноса, який допомагав лісорубам, та про джерельну воду, яка перетворювала бабусь на юних дів. Подейкують, що воду випускають на поверхню добрі гноми… Та, певно, термальне багатство нам залишено Паннонським морем, що хлюпало тут мільйони років тому. Вода, клімат та інші природні оздоровчі чинники є основою програми 15 сертифікованих природних курортів Словенії, які розташовані в різних місцях, але об’єднані природними властивостями, столітніми традиціями бальнеотерапії та найсучаснішими медичними методиками. Відпочинок у термаль-

22

Фото Nea Culpa d.o.o.

Однією з ключових туристичних переваг цієї країни є «вода здоров’я» на природних курортах, які вже стали тут найпопулярнішою пропозицією для гостей із СНД.

Фото Thermana Laško d.d.

■

Фото Dean Dubokovič

НА ЗДОРОВ’Я

Фото Dean Dubokovič

М А Н Д Р У Й Т Е

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:45 Страница 22

Вода здоров’я у Словенії них басейнах, широкий набір послуг і розваг дають змогу гостям поліпшити фізичну форму і віднайти душевну рівновагу на лоні розкішної природи. На північному заході Словенії, де починається неозора Паннонська низовина, можна омолодитися на курорті Терме-Лендава у його зеленкуватій термомінеральній воді або на курорті Термe-3000, що славиться унікальними «чорними» водами. А лікувальний курорт Раденці відомий водою, яка є однією з найнасиченіших CO2 у Європі. Найбільше термальних центрів — на східних і південно-східних околицях Словенії: Доленьське-Топліцe, Шмар’єшке-Топліцe, Терме-Чатеж, Терме-Олім, а також лікувальний курорт Рогашка, відомий унікальною водою «Donat Mg», надзвичайно багатою на магній. В обіймах пагорбів і гір розташований курорт Терме-Тополшице, звідки відкривається прекрасний краєвид вершин Караванських Альп, а ще — курорт Терме-Зречe, який разом із клі-

матичною оздоровницею Рогла взимку стає центром паломництва гірськолижників. Особливістю курортів на Адріатичному узбережжі є благотворний клімат. Відвідайте Таласо-Струньян, що в центрі ландшафтного парку, — його солеварні діють уже понад тисячу років. А курорт «Terme & Wellness LifeClass» у Порторожі відомий досконалими термальними, медичними та велнес-пропозиціями, у тому числі й басейнами з термомінеральною водою. Є курорти і поблизу міст. Наприклад, Терме-Птуй розташований поруч з однойменним давнім містом, де свято шанують традиції, заведені ще римлянами. Курорти ТерманаЛашко і Терме-Добрна розташовані за кілька хвилин їзди від історичної столиці Цельського графства — міста Целє. Детальну і різноманітну інформацію про природні курорти країни можна знайти в новому каталозі «Вода здоров’я» Словенської туристичної організації, а також на порталі: www.slovenia.info. ■

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо Словенській туристичній організації.

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:45 Страница 23

V I P -

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:45 Страница 24

КЛУБ

■

Найдужча

у світі У нас в гостях — Ольга ЛЯЩУК, найсильніша жінка світу, рекордсменка Гіннесса, донеччанка і киянка, а ще — завзята мандрівниця і… турпрацівниця! Євген БУДЬКО

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:45 Страница 25

У

У серпні минулого року наша землячка здобула першість у силовому багатоборстві на турнірі легендарного Арнольда Шварценеггера в Лас-Вегасі. Хоча вперше чемпіонкою світу зі стронгмену Ольга Лящук стала ще 2014-го у Фінляндії. При тому, що суперниці зазвичай на голову вищі за неї та в півтора рази важчі. І ось ця «комсомолка, спортсменка і, нарешті, просто красуня» чаює з нами в редакції.

— Ольго, дозвольте привітати вас із нещодавно отриманою національною нагородою — «Спортивне сузір’я».

— Дякую. Це найпрестижніша в нашій країні спортивна премія. Вона дає надію на те, що мій вид спорту буде визнаний і підтриманий на батьківщині.

— Займаєтеся спортом понад 20 років. Скільки з них — строгменом? Чи правильніше — стронгвуменом?

— Стронгвумен, жіноче силове багатоборство. Займаюся ним із початку 2014 року. І в кінці того ж року стала чемпіонкою світу. Першим моїм серйозним заняттям були стрибки з жердиною, як у славетного земляка Сергія Бубки. З його рук я не раз отримувала нагороди, ставши чемпіонкою України серед юнаків, юніорів, серед молоді та серед жінок. Саме легка атлетика дала мені серйозну базу для подальших тренувань.

— А в роду не було богатирів по жіночій лінії?

— Та ні. Просто в родині любили спорт. Тато займався велоспортом, один дядько — боксом, а інший — плаванням, мама вела активний спосіб життя, нас із сестрою змалечку загартовували… Закономірно, що мене віддали до секції — спочатку на спортивну гімнастику, бо вже до того сідала на шпагат. Оскільки в шостому класі вже бігала швидше за старшокласників, потрапила на біг із перешко-

Коламбус (штат Огайо), березень 2017-го. Серед призерів турніру «Арнольд класік».

дами. Виявилося, що в мене виходить краще, ніж у тих, хто займався кілька років. Потім були стрибки з жердиною. 2009 року в складі національної збірної з перетягування канату їздила на Всесвітні ігри до Китаю, де наша команда зайняла 5-те місце. Потім зайнялася регбі й у складі команди стала чемпіонкою Європи. Тим часом закінчила Донецький інститут здоров’я, фізкультури і спорту, а переїхавши до Києва — магістратуру Національного університету фізвиховання і спорту.

— Чому зі стількох видів спорту ви обрали стронгвумен?

— На регбі за силовими та швидкісними показниками удвічі перевершувала російських конкуренток, які славилися в цьому плані. Силові вправи давались і подобалися. З дитинства хотіла бути чемпіонкою світу — не важливо, з якого спорту. І ось тренер Михайло Гераскевич запропонував стронгвумен. Новинка зацікавила. Хоча спочатку трішки боялася. Підіймаючи 100 кілограмів, не думала, що колись упораюся з 200-ми. А 2016 року, коли у Лондоні виграла чемпіонат Європи зі станової тяги, піднявши саме стільки і перевершивши свій попередній показник на 40 кіло! Мала чудову мотивацію: житловий комплекс «Деміївський квартал» пообіцяв мені за перемогу квартиру в Києві. А я ж переселенка з Донбасу, наймати житло складно. Плюс торік у Донецьку помер тато, а перед тим я допомагала йому з ліками.

— То як, квартиру отримали?

— Добудовується. Це для мене не просто житло. Хотілося б перевезти сюди з Донецька маму, сестру і паралізовану бабусю, щоб не хвилюватися, чи є їм що їсти і чи дають світло та газ. Буквально днями приїжджала мама, з якою ми не бачилися два роки. Оскільки я виступаю за Україну і на

змаганнях тримаю синьо-жовтий прапор, їздити на окуповані території мені дуже не радять.

— То це мотивація робить дива? Бо по вашій статурі не скажеш, що богатирка.

— Не завжди хто великий, той і сильний. Думаю, секрет у силі духу. Коли проходиш певні моменти в житті, які не залишають місця для слабкості, можеш бути лише сильним. І звичайно, роблять свою справу правильні режим, харчування, сон і постійний стан готовності. Плюс сучасні якісні засоби, такі як харчові домішки, вітаміни, протеїни, амінокислоти BCAA, які дають змогу швидко відновлюватися після тренувань. Спеціалізована компанія «Power Pro» уклала з нами контракт і допомагає з усім цим на безкоштовній основі. Раніше ми з колегою Лідією Гунько купували все це самі, що дуже било по кишені. ➧

25

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:45 Страница 26

На турнірі «Арнольд-класік» для дужих дівчат завжди знайдуться міцні хлопці.

2016 року Ольга Лящук і Лідія Гунько встановили абсолютний світовий рекорд у парній становій тязі. 410 кіло на двох!

— Не вірю, що американки не приймають цих засобів. Але перемагає українка! Що про це каже тренер?

— Що я маю талант працездатності. Хоча він рідко нас із Лідою хвалить, нам не вистачає цього «вітаміну». Дуже стараюся робити все якнайкраще. Ейфорія перемог короткочасна, і перед кожним змаганням відчуття таке, ніби починаєш усе заново.

— Чи каже хто-небудь: «А нащо воно вам, ви ж дівчина!»?

— Звичайно. Відповідаю: «Ви чоловік, і вам подобається куховарити, а мені подобаються спорт, розвиток, змагання і подорожі». Кожна людина шукає свій шлях, то навіщо мене з нього збивати? Я нікому нічого не винна. Мене знає півсвіту, я щойно отримала найпрестижнішу спортивну премію в країні… Та я просто щаслива — і маю від усього цього відмовитися?! Смішно. Часто в людях промовляє заздрість.

26

— Існує школа українського чоловічого богатирського спорту. 2012 року перша українка Ніна Геря стала найдужчою у світі серед жінок, ви і Лідія Гунько виступаєте на найвищому рівні. Чи можна говорити про природну схильність «слабкої статі» в Україні до силового спорту?

— У нас дуже багато міцних дівчат і жінок, про яких ніхто не знає. Їх нікому спрямувати, вони часто соромляться своїх можливостей. Ми з тренерами та колегами хочемо зрушень у цьому плані, працюючи над створенням національної федерації стронгвумен. Чоловіча існує, ми ж поки що самі по собі. А федерація означає державну підтримку, зарплатню тощо. Хотілося б також відкрити для жінок фітнес-стронг-клуб високого рівня. Зараз на слуху така спортивна дисципліна, як кросфіт. Але, скажімо, в Америці жіночий стронг популярніший за неї. На-

віть американську федерацію строгмену очолює легендарна жінка — Діон Весселс. У Штатах мене як сильну жінку не вважають екзотикою. У нас я теж хочу зламати шаблони. А нашим дівчатам скажу так: краще взятися за щось, і якщо не вийшло, то кинути, ніж не братись і потім шкодувати. Помічаю дивну закономірність: коли мені потрібна спортивна злість для тренувань, зустрічаються люди, які кажуть: «Нащо воно тобі треба?». А коли перемогла і хочеться спочивати на лаврах, з’являються ті, хто підбадьорює: «Йди далі, не зупиняйся!». Це чудово. Пам’ятаю, тато перед смертю сказав: «Я такий щасливий за тебе. Поставила перед собою мету — іди до неї. Шкодую, що на своєму життєвому шляху боявся зробити те, про що мріяв».

— Ви з Лідією Гунько більше конкурентки чи подруги?

— (Усміхається). Буквально нещодавно я замислилася над цим, як раптом — дзвінок від Ліди: «Може, разом потренуємося?». Кажу: «З радістю!». Мабуть, це відповідь. Ми спілкуємося, ділимося радощами і турботами. Кожна добре розуміє, як важко іншій. Якщо в неї щось виходить краще, я за неї радію.

— Ви перебрали стільки видів спорту. Чим вирізняється стронгвумен?

— Психологічно він найскладніший. Дуже важливо налаштуватися на тренування. Також цей спорт багатоскладовий, у ньому 50 видів вправ. Уявіть собі важкоатлета, який біжить зі штангою, — це я.

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:45 Страница 27

(Сміється). І щоразу на змаганнях — інші вправи плюс одна засекречена, «сюрприз». Дуже складною була підготовка перед останнім чемпіонатом світу в Лас-Вегасі. Тренування по 3 години, а потім — і по 5. Важлива кожна деталь кожної вправи. Усі думають, що перемога залежить лише від мене: клац — і все вийшло. Насправді працює команда. «Спільна перемога» — так називається рекламно-маркетингова компанія, яка мене веде. Це словосполучення добре виражає суть справи. Треба пам’ятати заслуги тренера Михайла Гераскевича, менеджерів Олександра Соколинського та Володимира Бульби, спонсорів із компаній «Power Pro», «Blackroll Ukraine», «Sport Consulting Pro», ТМ «Gera» та «SigmaSub», «Першої української сувенірної компанії», пожежної частини, яка надає нам тренажерний зал, Міністерства молоді та спорту, яке цього разу дуже допомогло… Ми перемагаємо завдяки людям, які підтримують, а не кажуть: «Нащо воно вам треба?».

— Чи мала шанси Гунько перемогти вас у Вегасі?

— Напевно. Але в неї була травма коліна. З її боку це певний героїзм — поїхати на турнір, ще й зайняти третє місце. Вона теж гордість України.

— Два ваші найвищі досягнення — чемпіонство у Фінляндії 2014 року та 2017-го — в Лас-Вегасі.

Чемпіонка з мамою на врученні національної премії «Спортивне сузір’я».

Бачили Ред-каньйон, Великий каньйон Америки… Усе це вражає. Розумієш, що ти на іншому боці Земної кулі. Що не сподобалося, то це кухня — несмачна, схожа на фастфуд. Ми готували самі. У нас в Україні найсмачніша і найпоживніша їжа!

Психологічно цей спорт найскладніший. Дуже важливо налаштуватися на тренування. А ще у стронгмені аж 50 видів вправ. Уявіть важкоатлета, який біжить зі штангою, — це я.

■ — А ще — минулорічна Барселона, де на чемпіонаті Європи я підтвердила свій титул. Змагання були відкриті, й на них приїхали дуже сильні американки. Пам’ятаю, гроші на Фінляндію знайшлися вже за півроку, і ми готувалися цілеспрямовано. З Лас-Вегасом вийшло інакше: одні, потім інші люди пообіцяли підтримати, попіарилися за наш рахунок, а допомогли лише треті, яким я висловлюю велику вдячність. У Фінляндії я встановила рекорд — пронесла 240 метрів мішок вагою 92 кіло (важчий за мене). Гадаю, цього ще довго ніхто не перевершить. Організатори сказали, що за всю історію змагань не пам’ятають такого фурору! (Сміється). Було дуже приємно. Маленькі добрі слова варті великої роботи.

— Чим здивував Вегас?

— Місце дуже цікаве саме по собі. Шикблиск — усе як у фільмах. Ми жили неподалік на ранчо. Природа, ферма, конячки…

друге місце, а я — четверте (теж призове). Хоча мали стати першими! Діон Весселс прислала вибачення, але нагороди вже вручили. Виправити суддівські помилки можна було за допомогою відео, але того разу менеджер від радощів за вдало виконану вправу хитнув камерою… Було прикро. Та в серпні у Лас-Вегасі все вийшло як слід, за винятком того, що Лідії заважала травма. У мене перше місце, в неї — третє. Далі буде!

— Ще один пік вашої кар’єри — це рекорд у Книзі Гіннесса. Де і як його зафіксували?

— У 2014 році в Мілані провела п’ять днів. Із 10 ранку по 5 вечора були зйомки. Я мала на швидкість розчавити стегнами ➧

— І тому в нас є такі сильні люди!

— Саме так! Зате сподобались американці — відкриті, на позитиві, легко йдуть на контакт. Це був перший чемпіонат світу зі стронгмену серед професіоналів у рамках турніру «Арнольд класік», який знають насамперед через змагання бодибілдерів. А через тиждень була Барселона, де ми не тільки класно виступили, а й погуляли. Я й раніше бувала в Барселоні — поїхала сама, коли помер тато. Просто відчувала потребу опинитися там, де ніколи не була. Спочатку — два дні у подруги в Греції. Могла поїхати куди завгодно, тільки не на похорон батька...

— Правда, що торік ви двічі виступали на «Арнольд класік»?

— Так. Турнір проводиться у березні в Коламбусі (штат Огайо) та в серпні у ЛасВегасі. У березні судді неправильно зафіксували результати двох вправ, і Лідія посіла

27

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:45 Страница 28

Випробування Ред-каньйону на міцність.

Щоб їздити стільки, як я, це треба любити. Завжди беру із собою «тормозок», знаходжу тренажерні зали… Головне — що я дізнаюся щось нове, побачу інакше життя.

■

Лас-Вегас. Дівчата із тренером Михайлом Гераскевичем.

три кавуни. Але щоб усе як слід відзняли, насправді довелося попсувати з півсотні цих плодів. Після того кавунів мені довго не хотілося. (Сміх). Потім я брала участь у телешоу у Франції, Голландії та Фінляндії. А рекорд внесли до Книги Гіннесса аж у 2016-му. Перед Новим 2018 роком мене запросили на талант-шоу до Грузії. Грузинські кавуни такі тверді! Я показувала різні силові трюки. Телевізійникам хотілося по кілька рекордів за день! Насправді спортсмени кожний рекорд готують місяцями і з великими трудами. Тільки розігріватися перед вправою треба години півтори. Те ж саме — на презентації Книги рекордів України 2018 року: конструкцію бетонної «книжки» зробили неправильно, і в мене після її підіймання руки були в крові. Людям складно зрозуміти, що таке рекорди і спорт високих досягнень. Думають, я машина.

— Трішки про особисте. Ви брали участь у телепроекті «Половинки». Вдалося знайти свою «половинку»?

— Ми з партнером після проекту так і не зустрілися. Я відкрита для стосунків. Є люди, які запрошують у кіно, на концерти…

28

— Як ви харчуєтеся?

— Борюся не з набиранням ваги, а з її втрачанням. На світових змаганнях «дівчатка» мають вагу 120–130 кілограмів, а я — 86 при зрості 177 сантиметрів. Тримаю вагу і м’язову масу. Харчуюся кожні 3 години, бо інтенсивні тренування забирають усі поживні речовини. Частенько їм на ніч, ще й прокидаюся від голоду. Звичайно, стараюся харчуватися здорово, хоча я неперебірлива. Іноді влаштовую «сеанси шкідливої їжі» — здається, у дієтологів це називається «читміл». Приймаю BCAA, вітаміни, протеїни, мікроелементи, риб’ячий жир… Вживаю мед, горіхи, курагу, шипшиновий чай… Для організму — все найкраще.

— Чи носите каблуки і довгі сукні?

— Чудово в них почуваюся. На премії «Спортивне сузір’я» була у сукні від дизайнера Олени Серебрової.

— Ви назвали подорожі серед своїх життєвих пріоритетів.

— Хлібом не годуй! Щоб їздити стільки, скільки я, навіть якщо лише на змагання, — це треба любити.

— А як же ваш режим?

— Завжди беру із собою «тормозок», знаходжу тренажерні зали… Головне — що я побуваю там, де ще ніколи не бувала, дізнаюся щось нове, побачу інакше життя. Пам’ятаю, як уперше вирушила за кордон на стрибки з жердиною до іспанської Мурсії. Дуже здивувало, що в автобусі є кондиціонер, водій розмовляє різними мо-

вами, від нього гарно пахне… (Усміхається). Тоді я подумала, що й у нас теж може бути таке життя. А ви знаєте, туризм для мене стає професією. Нещодавно знайомі запросили працювати в турфірмі. Входжу в тему. Чому б і ні? Я маю організаторські здібності, справа не потребує великих капіталовкладень, динамічна, обіцяє цікаве спілкування і подорожі.

— То ми майже колеги! Але найближча ваша важлива поїздка — знову на «Арнольд класік» до Америки?

— Саме так, у березні. До речі, разом із Мінмолодьспортом і «Спільною перемогою» хочемо провести «Арнольд класік – Європа» в Україні.

— Та це ж сенсація! А коли, десь у 2030 році?

— Скоріш за все, у нинішньому. Тривають переговори з Діон Весселс. Уявіть, не треба їхати за моря, щоб побачити найдужчих людей планети! Мені хотілося сфотографуватися зі Шварценеггером, але вдалося лише перекинутися з ним кількома словами. Сподіваюся, в Україні надолужу втрачене. КОЛИ ВЕРСТАВСЯ НОМЕР. У березні на турнірі професіоналів «Arnold Classic Pro Strongwomen – 2018» (Коламбус, США) Ольга Лящук і Лідія Гунько вибороли, відповідно, 5-те і 6-те місця. Лящук встановила там кілька рекордів України. Титул найдужчої жінки світу «Strongest Women in the World – Olimpia» залишається за нею. ■

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:45 Страница 29

П Р О Ф І -

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:45 Страница 30

ТУР

■

Turkish Airlines відзначає подвійний ювілей — 85–ту річницю свого створення і 25–ту річницю присутності в Україні. Про минуле і сьогодення авіакомпанії розповідає генеральний директор Turkish Airlines у Києві Дінчер САЇДЖИ.

Бажання

П

— Пане Дінчер, вітаємо вас і Turkish Airlines із ювілеєм на нашій землі! Як усе починалося в Україні тоді, 1993 року?

— Дякуємо вам за привітання. Від першого запуску рейсів авіакомпанія досягла значних успіхів: стала найбільшим іноземним перевізником з огляду на кількість напрямків із вильотом з міст України, почала здійснювати вантажні авіаперевезення з Києва, започаткувала пасажирські авіаперевезення з Києва на літаку типу Airbus А330. Нині Turkish Airlines — єдиний іноземний перевізник, що здійснює перельоти в Україну широкофюзеляжними літаками. Наша компанія завжди сприяла розвитку галузі цивільної авіації та туризму в Україні. Ми віримо, що в цієї держави дуже великий потенціал і гарне майбутнє. Слоган авіакомпанії Turkish Airlines — «Widen Your World»

30

(укр. розширюйте свій світ). Тож ми маємо велике бажання показати цей прекрасний світ усім українцям.

— Яку роль відіграє Україна у стратегії Turkish Airlines для Східної Європи та СНД?

— Ваша країна за своїми природними багатствами, територією та кількістю населення є однією з найбільших у Європі та відіграє дуже важливу роль у стратегії Turkish Airlines. Так історично склалося, що Україна і Туреччина мають дуже тісні торговельно-економічні відносини. Українці мають високий рівень освіти та люблять подорожувати. Вони мандрують і з діловою, і з туристичною метою. Виконуючи рейси до 121 країни та за 301 напрямком по всьому світу, включно з такими, як Сейшельські Острови, Гавана, Панама, Ханой, Пхукет і Харків, що були відкриті впродовж останніх місяців, Turkish Airlines є найбільшою авіакомпанію за кількістю країн, у які здійснюються перельоти. Саме

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:45 Страница 31

показати світ тому Turkish Airlines може сповна задовольнити вимоги до подорожей українських пасажирів, а також іноземних мандрівників, які мають бажання відвідати Україну.

— Чи могли б ви поділитися деякими глобальними результатами авіакомпанії за 2017 рік?

— Turkish Airlines завершила цей рік із великим успіхом. Кількість пасажирів порівняно з попереднім роком зросла на 9,3%, а послуги надано близько 68,6 мільйона пасажирів. Коефіцієнт завантаженості повітряних суден досяг 79,1%. За цим показником у грудні 2017 року авіакомпанія досягла найвищого рівня за всю свою історію — завантаженість сягнула 79,5%.

— Ви перевозите багато турецьких туристів до України. Хто вони і що шукають у нашій країні?

— Пасажири прибувають з Туреччини до України з дуже багатьох причин, оскільки, як я вже казав, між нашими країнами традиційно тісні зв’язки. Це і бізнес, і екскурсії, і розваги... Але хочу підкреслити, що Turkish Airlines є глобальним перевізником, що

сполучає Україну з більш як 300 напрямками у світі. Тож ми привозимо сюди мандрівників не лише з Туреччини, а й звідусіль, надаємо їм змогу побачити та дізнатися більше про красу і потенціал цієї прекрасної країни.

— Авіакомпанія відзначає ювілей. Розкажіть про те, як вона розвивалась і якою стала нині.

— Turkish Airlines була заснована у 1933 році з флотом, що налічував 5 літаків і виконував лише внутрішні рейси. У 2003 році авіакомпанія вже мала флот із 55 літаків, які здійснювали перельоти за 103 напрямками. Разом із розвитком економіки у країні розвивалася й авіаційна галузь, і нині Turkish Airlines здійснює перельоти за понад 300 напрямками до 121 країни світу. Більше того, очікується, що авіаційний сектор Туреччини зростатиме швидшими темпами, ніж у решті світу. Відтак, за прогнозами, протягом найближчих кількох років кількість пасажирів зросте удвічі й у 2023 році досягне 240 мільйонів (122 мільйони у 2016 році). Ось таку ситуацію маємо у рік святкування 85-річчя Turkish Airlines. ■

31

Т Е Х Н О Л О Г І Я

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:45 Страница 32

ДИВА

32

■

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:45 Страница 33

СИДНЕЙ

Світло ідей У кінці травня австралійський берег знову підкориться магії найбільшого на планеті фестивалю світла — «Vivid Sydney». Провідні дизайнери світу прикрасять місто інсталяціями. Віктор СИДОРЕНКО.

«Destination NSW»

33

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:45 Страница 34

Ця подія пожвавлює та зігріває Сидней на початку австралійської зими, котра, як відомо, в Південній півкулі Землі починається тоді, коли в нас, у Північній, настає літо. За три тижні свого буяння, яріння та вирування фестиваль «Яскравий Сидней» збирає близько 2 ,5 мільйона відвідувачів — і австралійців з усіх кінців континенту, і представників Південно-Східної Азії та Далекого Сходу, і відвідувачів зі ще віддаленіших куточків планети. «Світло. Музика. Ідеї» — це слоган «Яскравого Сиднея». Під час фесту не лише демонструють останні досягнення динамічного дизайну, світлової скульптури та піротехніки, а й влаштовують концерти, звукові атракціони та збирають ділові заходи з візуального та аудіомистецтва, ІТ-технологій, різноманітних новацій і стартапів. Але, звичайно, саме світло робить фестиваль таким ефектним і незабутнім. І щороку дизайнери намагаються придумати в рамках нього щось особливо яскраве та креативне. Що, скажімо, запам’яталося з минулорічного «Vivid Sydney»? Понад 180 митців створили для Сиднея 90 світлових інсталяцій на тему прозорості та водного середовища. На Оперному театрі, який сам по собі навіть удень вражає «пелюстковою» архітектурою, проектувалися зображення морських істот, рослин і невимовних візуальних фантазій, що рухалися, мінилися, пульсували… Анімаційна інсталяція «Органічні вібрації» на фасаді Музею сучасного мистецтва теж росла, дихала, пливла, кликала за собою… Ну, а модерністська будівля на Мартін Плейс перетворилася на гротескний акваріум — прозорість передана незрівнянно. Поза конкуренцією була інсталяція «Migration» у бухті ДарлінгХарбор: величезні фонтани з проектованими на них картинами переселення морських створінь захоплювали своєю масштабністю, ефемерністю і водночас ➧

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:45 Страница 35

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:45 Страница 36

реалістичністю. На «вітрилах» (так у рамках фестивалю називають стіни сучасних прямокутних будинків) мистецького центру в Частвуді постав водний світ у стилі «стімпанк» — химерні субмарини, механізми та водолази неначе вийшли з того розділу фентезі, де людство користується лише паровою енергією. У Сиднейському Королівському ботанічному саду все зачаровувало ефектами прозорості, кольорове світло «текло» між дерев і по них. У зоопарку Таронга проклали тунель крізь пащу гігантської акули, були тут і світлові скульптури мавп, тасманійських дияволів (є такі «милі» тваринки на острові Тасманія), гремлінів та бджіл. І звісно, на завершення «світлового дня» кілька разів на тиждень влаштовували феєрверки, що помножувалися відображеннями у водах гавані. Сподіваємося, ви зрозуміли щось зі словесного опису того, що словами не змалювати? З кожним роком «Vivid Sydney» стає дедалі крутішим і масштабнішим. Якщо є така можливість, дуже цікаво спостерігати, як саме він змінюється. Наприклад, статичні проекції в ньому поступово витісняються рухомими анімаціями. Прості яскраві «кислотні» кольори ➧

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:45 Страница 37

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:45 Страница 38

переходять у насичені, матові й нестандартні. Фокус із візуальних ефектів переводиться на активну взаємодію глядачів з інсталяціями — з’являється більше модулів, де люди самі можуть керувати світлом, лазерами чи музикою. Шоу стає дедалі більше «smartphone photofriendly» — «дружнім» до тих, хто любить фотографувати все на смартфон. Аби знімки вийшли цікавішими та якіснішими, встановлюють додаткові прожектори й освітлення. У 2017-му з’явився навіть спеціальний коридор із яскравим світлом для гарних селфі. Хотілося б сказати, що «Vivid Sydney» із року в рік неухильно б’є рекорди і щоразу стає «найуспішнішим за всю історію». Проте минулорічний фестиваль викликав чимало критики через те, що глядачі «чекали чогось більшого». Балувані ці австралійці, не без того, але де в чому нарікання були справедливі: замість 5 разів на тиждень феєрверки влаштовували лише двічі, юрби публіки були величезні, а наближення до об’єктів — надто обмеженим огорожами та охороною. Проте ми чомусь упевнені, що, діставши легкого прочухана, цьогоріч організатори світлофесту все-таки влаштують щось небувале. І взагалі, цікаво було б подивитись, яким «Vivid Sydney» стане років через п’ять. Ніде правди діти: охопити всі атракції «Яскравого Сиднея» навіть за кілька прогулянок містом складно, а ще ж усі заходи минулих років мали свої «родзинки». Саме тому ми подали тут знімки з різних локацій, фото з повітря та сюжети з різних фестивалів. Насолоджуйтесь! ■

МАЙТЕ СВІЙ ПОГЛЯД Наступний фестиваль«Vivid Sydney» відбудеться з 25 травня по 16 червня 2018 року. Приходьте в будень, раніше або пізніше «часу пік», так ви уникнете натовпів. Надто вже популярним став фестиваль. Беріть із собою куртки і шапочки: надворі австралійська зима, а біля води буває вітряно і вогко. Шукайте вищі точки для спостереження — оглядові майданчики можна знайти на даху ресторану, казино чи інших будівель. Особливо пощастить тим, хто побачить усе місто з гелікоптера! Візьміть квитокна пором або замовте круїз по бухті зі «шведським столом» — атракції постануть під іншим кутом, а ви уникнете колотнечі. Тільки не зволікайте. Для орієнтації в просторі й часі скористайтеся спеціальними мобільними додатками, інтерактивними мапами «Vivid Sydney». І не забудьте про креативний і багатий сайт фестивалю. Він допоможе спланувати культпохід: www.vividsydney.com.

■

38

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:45 Страница 39

39

А В Т О

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:45 Страница 40

МОБІЛЬНІСТЬ

■

Свобода на колесах Більшість європейців і американців, подорожуючи за кордоном, орендують авто. В українців теж зростає інтерес до цього сервісу, бо він дарує свободу від розкладу транспорту і гідів. Свої рекомендації з автопрокату дає світовий лідер у цій галузі — компанія «Hertz».

Т

Тим, кому не цікаві ходжені стежки і хто хоче ознайомитися з іншою країною посправжньому, автомобіль стане у пригоді. Можна, звичайно, приїхати на своєму, але тільки до ближніх країн, не до Америки чи Сингапуру. Якщо не плануєте оглядати всі пам’ятки на шляху, розумніше взяти машину на місці. Так в одну поїздку вмістите удвічі більше вражень. Є два варіанти подорожі, в яких машина просто необхідна. Перший — відвідання мегаполісу, в якому з одного кінця в інший автобусами їхати півдня. Другий — подорож через кілька населених пунктів. Наприклад, у Тоскані без машини ви не зможете дістатися до половини цікавих місць. Неминуче постає питання вибору між ціною та якістю. У дрібних контор спокусливі ціни, але невеликий автопарк і сумнівні гарантії. Втім, ціна більше залежить від класу авто та кількості додаткових послуг,

40

ніж від імені компанії, тож не варто грати в рулетку з безіменними конторами.

«Hertz» — легендарна американська компанія з прокату авто, заснована 1918 року. Вона має найбільшу кількість пунктів прокату — понад 8500 локацій по всьому світу. У неї найновіший і найрізноманітніший парк автомобілів для будь-яких стилю життя і бюджету. Вибираючи машину, поставте собі три запитання. Перше — куди їдемо? Кататися по півночі Італії та півдню Франції? Ніяких позашляховиків і великогабаритних авто, на них у вузькому італійському провулку буде дуже некомфортно. Друге запитання — з ким? Із друзями, родиною, вдвох чи наодинці? Усім має бути комфортно. Тут цілком можна покластися на пораду консультанта. Ну і третє — навіщо? Їдете відпочивати чи працювати? Ночуватимете в різних місцях чи щодня долатимете той самий шлях? Водіння машини за кордоном може

відрізнятися від домашнього. Наприклад, у багатьох країнах Азії дорожні правила — умовність, тож нерозумно вибирати найдорожчу машину, щоб за неї переживати. Важлива опція — страхування. Його треба оформити неодмінно. Тут фірми-одноденки явно програють солідним компаніям, адже кожен вибирає партнерів по собі. При оренді авто зверніть увагу на спектр додаткових послуг. Дитячі крісла, GPSнавігатор зрозумілою мовою, мобільний Wi-Fi, ланцюги на колеса, кріплення для лиж — усе це може бути актуальним. Поцікавтеся також бонусами. Наприклад, у «Hertz» власники певних платіжних карток отримують знижку 10%, а то й 15%. І нарешті, дуже зручно, якщо світова прокатна компанія приймає оплату за послуги в Україні. «Hertz» робить це навіть у гривнях. Приємно ще до початку поїздки знати, що ви про все подбали, чи не так? Щасливої дороги! ■

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:45 Страница 41

В О Я Ж

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:45 Страница 42

КОЛЕКЦІЯ

■

«Бронюйте завчасно!» — до цього закликає Тетяна СЄРОВА, представник провідної грецької готельної мережі «Грекотель». Гостинні країна і компанія переживають бум популярності. Євген БУДЬКО

Місце під сонцем Греції

Г

«Грекотель» — найбільша і найдавніша готельна мережа Греції, яка з року в рік динамічно розвивається. Вона включає 30 готелів: міських — в Афінах і регіоні та курортних — на грецьких островах. Представництво «Грекотелю» в Україні діє 12 років. Увесь цей час його очолює чарівна, оптимістична й іскрометна Тетяна Сєрова — наш чарівний експерт щодо грецького туристичного ринку. Нині цей напрямок у дуже специфічній ситуації. Ось про неї й поспілкуємося.

— Пані Тетяно, свого часу ваше представництво з’явилось у зв’язку зі зростанням турпотоку з України до Греції. А як справи за нинішніх умов у нашій країні?

— Звичайно, коли почалася війна, постало запитання: бути чи не бути представництву? Відповіли ми на нього просто — взяли під своє кураторство туристичні ринки Молдови і країн Балтії. Разом з українським вони забезпечують істотну кількість клієнтів. Але й туристичний ринок України починає відновлюватися. Торік наших туристів у «Грекотелі» побільшало на 9 відсотків. Перед цим щороку відзначався мінус на 25–30 відсотків! Більше того, Україна лідирує у групі країн, в яких ми представляємо «Грекотель», за середньою вартістю заброньованих номерів, тривалістю перебування та іншими показниками. Потенціал у нас значно вищий, у тому числі з огляду на кількість населення. Статус представництва зріс не тільки кількісно, а й якісно. Маючи справу з більшим турпотоком і демонструючи приріст, я можу говорити про перспективи, робити ринкові прогнози… І звичайно, поліпшився настрій наших туроператорів. Греція вийшла в їхні пріоритети, і деякі компанії гучно

42

про це заявили. Основні гравці українського турринку гуртуються навколо грецького напрямку. І це тішить. Хочеться працювати, досягати чогось нового!

— Нам теж приємно, що в українців залишається прямий зв’язок із ключовою мережею готелів Греції. Але як вас вистачає на всі ті ринки?

— Це виявилося складніше, ніж гадалося. Розширення повноважень відбулось, а розширення штатів — поки що ні. Країни невеликі, але їх чотири плюс одна велика — Україна. Основний період наших консультацій, презентацій і семінарів на всіх цих ринках припадає переважно на січень і лютий. Деколи мусиш одночасно опинитися в п’яти місцях... Зате тепер у нас колосальний досвід. Зрештою, це цікаво: нові люди, нові ринки, які ти розвиваєш спільно з іншими гравцями. Поки що нам удається охоплювати цей «Балто-Чорноморський пояс». Якщо наступний сезон вийде успішним, говоритиму про те, щоб нас у представництві стало більше.

— Гадаю, на успіх сезону є всі шанси. Адже у світі вже кілька років говорять про «грецький бум»! Як він впливає на «Грекотель»?

— Цей бум менш помітний у нашій країні через прикрі геополітичні й економічні обставини, але решта Європи розхапує путівки. Минулий сезон був найуспішнішим для «Грекотелю» за 42 роки існування компанії. І ось що важливо. Збільшені надходження дали компанії змогу вкладати в розвиток мережі, зокрема — у реновації та будівництво готелів, про які давно мріялося. Тому окрема презентація «Грекотелю» присвячена новинкам сезону 2018 року. ➧

Фотограф Назарій Глянцев, студія стилю «Sandler»

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:45 Страница 43

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:45 Страница 44

— Яким буде новий сезон саме для українсько-грецького напрямку?

— Я сповнена оптимізму. На жаль, він дещо стримується відсутністю в нашій країні культури завчасного бронювання послуг. А цього літа на грецькому напрямку буде так: хто перший — того і капці. Готельні. (Сміється). Номери викуповуються задовго до початку сезону. Вкотре закликаю наших туристів подумати про відпустки завчасно, а туроператорів і турагентів — щосили пропагувати раннє бронювання. Це цивілізовано, раціонально і корисно. Для туроператорів різних країн словосполучення «грецький бум» означає, що знову буде битва за місця в готелях і на літаках, і переможуть найсильніші та найзавбачливіші. Років п’ять-вісім тому західні європейці оминали Грецію, лякаючись суспільних заворушень у цій країні. Та відколи загострилася ситуація в деяких інших країнах Середземномор’я, вони облюбували саме Грецію. Німці забезпечують їй «довгий» сезон, адже часто відпочивають восени та навесні.

— Наших туристів заворушення не лякають?

— Вони вже нікого не лякають. Люди нарешті зрозуміли, що акції протесту, трансльовані світовими телеканалами, зосереджуються на двох вулицях Афін, а на грецьких курортних узбережжях — тиша і благодать.

повідав про успіхи на своєму ринку. Інші ринки рапортували про 35, 37 відсотків зростання… Але я була така горда за свої 9 відсотків! Бо таких труднощів немає в жодної з представлених країн.

— Чудова установка! А чи не бажаєте ви порадити операторам, агентам і всім-всім-всім розширити турсезон у Греції?

— Я б дуже хотіла, щоб наші співвітчизники взяли у цьому приклад з європейців. Для себе обираю не так весну, як осінь. Переваги очевидні: можливість продовжити літо, нижчі ціни, відсутність юрб туристів, зелень, фрукти, вино нового врожаю, екскурсії без спеки і все ще купабельне море… До речі, цього року вперше за тривалий час два наші готелі, в Аттиці й на Криті, були завантажені до кінця грудня. Нехай мейнстримом у листопаді будуть Єгипет і Емірати, але треба не забувати про «золотий час» у Греції. Потрібно пропагувати такий відпочинок, він того вартий.

— Зараз туристичне міжсезоння. Як воно проходить для вас?

— У представництва саме розпал сезону: поки готелі «чистять пір’ячко», ми закладаємо фундамент туристичного літа. Цього року особливо приємно робити презентації, оскільки у «Грекотелю» багато позитивних новин.

— То розповімо про них! Поліпшився настрій наших туроператорів. Греція — Проведено низку масштабних реновацій у готелях на Халкідіках, Родосі, Певийшла в їхні пріоритети, і деякі компанії гучно лопоннесі… У різних регіонах Греції оновпро це заявили. Основні гравці українського тур- люються номери, ведуться ремонти. Дуже втішна новина: цього року зусилринку гуртуються навколо грецького напрямку. лями двох туроператорів відновлюється ■ чартерна польотна програма з України на півострів Пелопоннес.

— У туристів «бум» може асоціюватися з подорожчанПродовжуємо започатковані торік у наших готелях ням і переходом сервісу в режим «конвеєра». Чи так це у дитячі табори з вивченням англійської мови. Щиро кавипадку з «Грекотелем»? жучи, я скептично сприймала їх, бо вважала, що батьки — Ціни зростають разом із попитом. І, до речі, зі змі- пожаліють дітей і відпустять їх купатися в морі. Не пожанами у грецькому оподаткуванні: цього року запроваджу- ліли. (Сміється). Дітям дуже цікаво в компанії однолітків ється туристичний збір. із різних країн, мову вони опановують у грі та живому Але жодного «конвеєра»: що було хорошим, таким і спілкуванні. Програма має великий успіх. залишається або поліпшується. По-перше, не дивлячись Уже третій рік є популярними наші футбольні школи ні на який бум, клієнтів не може бути більше, ніж вміщує від провідних клубів цього спорту, таких як англійський готель. По-друге, готельєри розуміють, що клієнт, платя- «Арсенал» та іспанська «Валенсія». Тренери займаються чи більше, має право й розраховувати на більше. По-тре- з дітьми, хлопчаки грають у клубній формі й мають шанси тє, вони усвідомлюють, що бум колись мине... А по-чет- побувати на майстер-класах зірок світового футболу. Ексклюзив від «Грекотелю» — безкоштовна школа верте, культура обслуговування в греків у крові!

— З одного боку — бум у Греції, з іншого — непроста юних моделей. Шість днів із дівчатками 10–16 років зайекономічна ситуація в Україні. Що ви порадите в цьому маються фахівці з дієтології, фітнесу, візажу, гарних манер… Після завершення програми проходить дефіле, плані колегам і туристам?

— Туристам — якомога раніше бронювати. Якщо є мож- учасниці отримують власні портфоліо, яке або залишаливість, вирішуйте це питання за кілька місяців наперед. ють на пам’ять, або йдуть із ним далі по життю. ПрограТуроператорам нічого не раджу — вони знають свою ма викликала бум, який тримається вже чотири роки! справу. Від чого варто було б відійти в туристичній спів— Схоже, «Грекотелю» не чужа креативність. А які, праці з Грецією, то це від комплексу меншовартості. Ча- на вашу думку, головні секрети успіху вашої авторитетсом бізнесмени списують свої невдачі на несприятливу ної мережі? ситуацію, виступають прохачами перед іноземними парт— На згаданих мною підсумкових зборах усі кільконерами. Але насправді ми сильні, і я пишаюся цим. Ми ма словами мали описати, чим для них є «Грекотель». велика країна, чисельний народ, який до того ж зумів Було цікаво: кожен розкривався з нового боку і прояввідстояти себе проти незмірно більшої сили. Україну та ляв своє ставлення до роботи. Я назвала надійність, український ринок уявляю богатирем, який спинається гнучкість і сердечність. Хоча можна було додати ще багана ноги. Коли бачу багато наших прапорів в аеропортах то що, саме ці риси вважаю головними для «Грекотелю», саме за них його цінують партнери і гості. Приїжджайі готелях, мене переповнює гордість. У кінці осені відбулися традиційні підсумкові збори те — складете власну думку. Якщо замовите місце під «Грекотелю». Кожен його іноземний представник роз- сонцем! ■

44

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:45 Страница 45

КРИТ – МІК О Н О С – К О Р ФУ – П ЕЛО П ОН Н Е С – Р ОД ОС – К ОС – АТ Т И К А – Х АЛ К ІД ІК І – АЛ Е К СА НДРУ ПО Л І С – Л А РІ СА

GRECOTEL — КОЛЕКЦІЯ УНІКАЛЬНИХ КУРОРТНИХ ГОТЕЛІВ ГРЕЦІЇ. КОЖЕН З ГОТЕЛІВ МАЄ ВЛАСНИЙ СТИЛЬ, ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ДИЗАЙН І ОСОБЛИВУ АТМОСФЕРУ, НАТХНЕННУ ПРИРОДНОЮ І КУЛЬТУРНОЮ СПАДЩИНОЮ РЕГІОНУ. ПОРИНЬТЕ В АТМОСФЕРУ ЕЛЕГАНТНОЇ РОЗКОШІ.

LUXURY MADE EASY® — це новий погляд на відпочинок на морському узбережжі в унікальній концепції «LUXE ALL-INCLUSIVE LIVING®», яка стане частиною вашого життя. Спокусливо! Що включено: 6 ресторанів світового рівня, ONE 24/7, кондитерська «Pâtisserie & Chocolaterie», преміальні брендові напої, легкі закуски, сервіс біля басейну і на пляжі, 24 години консьєрж-сервіс «WhatsApp», щодня поповнюваний міні-бар, активний спорт, захопливі розваги для будь-якого віку і виключна гостинність «Grecotel». Представлено 2018 року: LUX ME® WHITE PALACE — КРИТ , LUX ME® DAPHNILA BAY DASSIA — КОРФУ

В О Я Ж

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:45 Страница 46

КОЛЕКЦІЯ

■

І

Італію називають «un museo a cielo apperto» — «музей просто неба». А дивовижні цінності національного культурно-ландшафтного парку «Чинкве-Терре» експонуються ще й на тлі Середземного моря. Історія місцевості налічує близько 900 років, із них понад 30 цей куточок перебуває під захистом ЮНЕСКО. П’ять Земель і море Чинкве-Терре, або П’ять Земель, — це п’ять колишніх рибальських поселень на скелястих пагорбах уздовж узбережжя Лігурії. Вони ваблять туристів з усього світу своїм неповторним виглядом. А ще ж якихось сто років тому широка публіка про них зовсім не знала. Мабуть, саме завдяки цьому морські шедеври й зберегли самобутність. У 1860 році флорентійський живописець Телемако Синьорині відвідав Чинкве-Терре

46

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:45 Страница 47

ЧИНКВЕ-ТЕРРЕ

Морські шедеври Чинкве–Терре — п’ять невимовно чарівних, яскравих і гостинних італійських містечок. Кожне нагадує старовинну іграшку, мистецький твір або музейну рідкість, якою треба насолоджуватись окремо. Сергій ОНИШКО

Вернацца — найбільше і найвідвідуваніше місто П’ятиземелля.

і так закохався в нього, що залишив своїх учнів і переїхав сюди жити. Його картини миттю розійшлися серед колекціонерів у Європі й відкрили тамтешній еліті Чинкве-Терре. Парк розташований за десять кілометрів від міста Ла-Спеція, відомого круїзного центру. Між його містечками курсує електропоїзд, яким, придбавши цілоденний квиток «tutto giorno» або «goirnаliera», можна пересуватися необмежену кількість разів — вельми зручно! Кожне місто сполучене з іншими ще й розвинутою системою пішохідних стежок. Якщо маєте час, раджу здійснити ними «навколосвітню подорож» по Чинкве-Терре. Найдовший маршрут

веде від Корнільї до Вернацци і займає лише півтори години. А між Ріомаджоре та Манаролою вздовж скель, прямісінько над морем, в’ється «стежина кохання», з якої відкриваються дивовижні морські панорами! Під час заходу сонця, коли небо та гори забарвлюються всіма відтінками золота, а солоні хвилі шепочуть якісь ніжні слова, молодь і подружні пари з поцілунками та обіймами проводжають тут сонце. Серця б’ються в унісон, сотні закоханих очей спрямовують свої погляди за обрій, дзвенять келихи з шампанським і дівочий сміх… Не знаю, де ще так можна відчути радість і смак життя! Отже, вирушаймо просто зараз. ➧

47

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:46 Страница 48

На причалі в Ріомаджоре.

Ріомаджоре Це місто — найпівденніше в Чинкве-Терре і зустрічає вас першим. Ви відразу звернете увагу на дво- та триповерхові будиночки, розфарбовані в жовто-червоні відтінки. Цей стиль поширений по всьому парку. Здається, що потрапив до гігантського дитячого набору іграшок. Кольори проступають крізь виноградники та садки на скелях і пагорбах. Хто започаткував такі веселі розмальовки, не відомо, але щосезону їх оновлюють, і будинки виглядають, наче щойно з іграшкового магазину. Центральна вулиця Via Colombo спускається до підковоподібної гавані. На цій містечковій «магістралі» є безліч місцевих барів і ресторанів, де можна посмакувати морськими стравами й вином. Увечері, коли увімкнуть підсвітку, прямуйте вулицею Сан-Джіакомо до набережної, з якої відкриється дивовижний краєвид гавані та нічного міста. Залежно від кута зору узбережжя виглядає або як клешні краба, або як мацаки інопланетної істоти… У самому місті відвідайте церкву Іоанна Хрестителя, якій майже 700 років, та храм Монтенеро. А потім вирушайте «стежиною кохання» до наступного містечка.

Кольорові будиночки Ріомаджоре.

48

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:46 Страница 49

Вечір у Манаролі.

Манарольська церква.

«Насолоджуємось ранком — я і мій двоногий друг»…

Манарола Найдавніше поселення в парку. Майже все воно розташоване на скелястому березі й має таку щільну забудову, що на деяких вуличках складно розминутися двом перехожим. Це такий цікавий кольоровий лабіринт, що гріх там не заблукати! На мій погляд, Манарола — найбарвистіше з п’яти міст. Маючи схожу структуру з Ріомаджоре, це місто сприймається більше по-домашньому. Тут усе близько, майже на відстані руки, якось затишно і тихо. Здається, час геть зупинився…

Прокиньтеся рано і з першими променями сонця пройдіться сонними вуличками, посидьте на лавці біля моря чи старої церкви, слухаючи, як дзвін сповіщає про новий день. Зайдіть до кафе та замовте капуччино зі свіжим круасаном. Привітайтеся з першими відвідувачами. Вранішню каву та можливість побалакати італійці звели в культ і навмисно виходять із дому чимраніше, щоб до роботи встигнути дізнатись останні новини. Коли стане спекотно, можна пірнути у прозорі води, якими славиться Манаро-

ла, покататися на човні під вітрилом, зайнятися дайвінгом чи риболовлею. А ще в Манаролі є цікавий музей виноробства, де можна ознайомитися з тутешньою історією цієї справи. А якщо захочете «насолодитися процесом», вирушайте до маленького селища Гроппо, відомого виробництвом білого вина «шакетре». У грудні в Манаролі будують найбільший у світі різдвяний вертеп, навколо якого відбуваються вистави, ярмарки та святкові заходи. Так, тут цікаво не лише влітку. ➧

49

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:46 Страница 50

Корнілья не має прямого виходу до моря. Але морські панорами!..

ДО 5TERRE До найближчого аеропорту в Пізі — 90 кілометрів, а в Генуї — 120. Дістатися парку можна з Генуї потягом (близько 2 годин), із Ла-Спеції — електричкою (15 хвилин), морським катером чи на авто. Автомобілістам. Рух у містечках заборонений або обмежений, можна доїхати тільки до межі міста (Ріомаджоре, Манарола, Монтероссо) і залишити авто на паркінгу. Зате є нагода буквально торкнутися всіх цікавин і подихати чистим повітрям з ароматом моря та винограду. Вартість паркінгу для авто дуже висока — 25–30 євро на добу, тож дешевше залишити машину на муніципальному паркінгу в Ла-Спеції. На збережені кошти радимо скуштувати морозиво на набережній у Монтероссо — воно неперевершене! Тепла довга осінь дає змогу купатися в морі до листопада. У цей час туристів менше, а житло дешевше. Та в будь-яку пору року апартаменти варто бронювати заздалегідь.

■

50

Корнілья Найменше та найвище місто в парку, яке не має прямого виходу до моря. На відвідання його вистачить і години: у центрі розташована церква святого Петра та кілька стародавніх будівель. Але піднявшись на кількасот метрів над рівнем моря, будете здивовані панорамами, що відкриваються майже з усіх куточків міста. Ось ними можна милуватися без кінця. Усі містяни знають одне одного, тому здається, що ви потрапили в одну величезну родину. Продавець у магазині особисто відведе вас до перукаря, а той порекомендує кімнату на ніч у свого родича та негайно зателефонує йому, щоб усе було підготовлено на найвищому рівні. Під Корнільєю, в затишній бухті, схований пляж для нудистів, дуже відомий у Європі. Шлях до нього пролягає крізь старий тунель у повній темряві. Дістатися непросто, тож зайвих людей та папарацці на пляжі немає.

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:46 Страница 51

Набережна Вернацци. Такий вигляд має Вернацца із замку Доріа.

Вернацца Найбільше і найвідвідуваніше місто П’ятиземелля. Фото з Вернацци найчастіше прикрашають туристичні каталоги Чинкве-Терре. Саме у Вернацці дивовижно переплелися залишки генуезьких фортець, башти і руїни, барвисті будиночки, церкви та крутосхили. Набережна тут у кілька разів більша, ніж у Манаролі та Ріомаджоре, і вміщує багато відвідувачів, запрошуючи їх на прогулянки та пропонуючи вільні місця у ресторанах біля води. Чарівний краєвид відкривається зі схилу, на якому стоять середньовічні башта Бель-Форте і замок Доріа. Піднявшись до них, з оглядового майданчика ви маєте змогу оглянути не тільки Вернаццу, а й майже весь парк «Чинкве-Терре» вздовж моря — так, як бачили його захисники міста у давнину.

У центрі Вернацци є дуже цікавий храм святої Марії Антіохської, що відсвяткував своє 700-річчя. На честь святої покровительки міста влітку тут проводять фестиваль. Якщо пройти зліва від церкви та вийти стеж-

кою на схил, побачите Вернаццу в дуже відомому ракурсі, в якому гармонійно виглядають церква, будиночки, фортеця, набережна з човниками… Вечірня ілюмінація неперевершено доповнює враження від міста. ➧

51

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:46 Страница 52

Погляд на Монтероссо з фортеці.

Монтероссо Найвіддаленіше та найбільше за площею місто. Воно єдине в національному парку має двокілометровий піщаний пляж. Така особливість притягує сюди більшість туристів, які відвідують Чинкве-Терре, насамперед тих, хто подорожує з дітьми. Також тут найрозвинутіша мережа нічних розваг: ресторани, клуби, кафе з тематичними вечірками, різноманітні бари «до останнього клієнта»... Ще одна особливість Монтероссо: воно розділене на дві частини — стару і нову. В новій розташована залізнична станція, з якої ви одразу потрапляєте на набережну та основний пляж із м’якеньким пісочком та шезлонгами. Якщо йти узбережжям у напрямку Старого міста, не проминете здоровенної роздвоєної скелі, схожої на хвіст велетенського кита чи невідомої морської істоти, що ось-ось пірне у блакитні води. З верхівки скелі відчайдухи скачуть у ті води, хизуючись перед смаглявими красунями… Ще через кількасот метрів потрапите до цікавої локації, яка і розділяє місто. Це фортеця Аврора, збудована генуезцями у XVI столітті. Нині у ній діє невеликий ресторан із дивовижним краєвидом моря.

52

А далі у Старому місті на вас чекає церква Іоанна Хрестителя 1244 року. За архітектурою та оздобленням вона дуже нагадує Сієнський собор: така ж геометрично вишукана, складена із двох різних за кольором сортів мармуру, але, звісно, не така велична. Продовжуючи подорож уздовж пляжу, ви натрапите на цікаву скульптуру Нептуна, що тримає на плечах мушлю. І ось на околиці міста починається «блакитна стежка», якою зможете піти в напрямку Вернацци і далі до самого Ріомаджоре, замкнувши коло і завершивши «пішу навколосвітку». Післясмак Національний парк «Чинкве-Терре» не закінчується на Монтероссо. Далі чекають Портовенере, Леванте та інші гостинні містечка, а за ними — курорти рівня luxury: Рапалло та Портофіно. Кожне місто у парку претендує на префікс «най»: найбільше, найвелелюдніше, найдавніше... І в цьому змаганні немає переможців та переможених, бо всі вони втілюють неповторність і розмаїття парку. А яке з міст вразить ваше серце найдужче та перетвориться на справжню коштовність із вашої морської скарбнички, дізнаємось, коли повернетеся. Поділитеся враженнями? ■

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:46 Страница 53

53

М А Н Д Р У Й Т Е

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:46 Страница 54

НА ЗДОРОВ’Я

■

Елегантність, елітарність, ексклюзивність завжди вирізняли «Grand Hotel Trieste & Victoria» на італійському курорті Абано–Терме. А віднедавна готель упізнають і за «Білим спа».

Білий рай Абано

54

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:46 Страница 55

А

Абано-Терме, що неподалік від Венеції, є найбільшим термальним районом Європи. Тут лікувалися ще давньоримські аристократи. Нині він має чудову інфраструктуру комфорту та вишуканості. Її окраса — 5- і 4-зіркові готелі мережі «GB Hotels Abano». Ну, а гордістю цього бренду став «Grand Hotel Trieste & Victoria». П’ятизірковий готель у стилі «belle еpoque» височить над променадом Абано-Терме, серед власного парку. Гостей вражають казкові інтер’єри, а з тераси відкривається краєвид міста. Розслаблений відпочинок доповнюють гастрономічні пропозиції найвищого класу. Готель святкує свій 100-річний ювілей, пройшовши повну реновацію й відкривши новий термальний басейн «Сісі» (тепер таких басейнів тут 5).

«Trieste & Victoria» запрошує в царство унікальних мультисенсорних ритуалів новаційного центру «White Spa». Терми і велнес ідеально поєднуються у регенераційних програмах із застосуванням грязей та сольової бром-йодистої термальної води. Бездоганний білий колір є символом нового «White Spa» і втіленням чистоти як основного критерію ексклюзивності центру. Ви можете випробувати нові вишукані спаритуали в шикарній обстановці стилю «chic & cool». Тут усе не випадкове: розміри приміщень і меблів, освітлення, колірна гама і музика на ваш смак. У «White Spa» широко застосовують лікувальну глину: жовту — для детоксикації, червону — для омолодження, синю — для виходу енергії, зелену — для релаксації. Є глина для корекції стегон, сідниць, живота, обличчя... Ритуали для обличчя і тіла — це коли вас огортають інтенсивні й водночас м’які запахи, а вмілі руки фахівця відволікають від неприємних думок. Під час ритуалу «Belle Epoque» відчуєте запах бурштину. «Бахус» — процедура з виноградом і ресвератролом. Масаж може бути аюрведичним, шиацу, рефлексологічним, антистресовим… Не пропустіть програми «Luxury Silver Face» для нового сяяння вашої молодості. Жасминотерапія — це якщо жадаєте глибокого розслаблення. У Кришталевому басейні повільно рухається термальна вода, обволікаючи тіло і звільняючи мозок… Центр «5 Senses Spa» стимулює п’ять чуттів людини: освітлення й оздоблення тішать око, аромати Сходу стимулюють нюх, вправні дотики рук догоджають шкірі, прекрасна музика активізує слух, а делікатеси несуть смакову насолоду.

«White Spa», білий рай Абано, оновить ваше відчуття світу! Звісно, якщо завітаєте до «Grand Hotel Trieste & Victoria». ■ За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо компанії «GB Hotels Abano».

www.gbhotelsabano.it

55

В О Я Ж

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:46 Страница 56

КОЛЕКЦІЯ

■

Стара добра Англія Туристу в Англії складно. Не лише через лівобічний рух і навіть не з причини дорожнечі. Тут такий вибір цікавих місць, аж очі розбігаються. Спробуємо допомогти. Наталка ФІЦИЧ

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:46 Страница 57

Пасторальна ідилія біля собору в Солсбері. Фото «VisitBritain»

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:46 Страница 58

Фото «VisitBritain»

Панорама Оксфорда з ротондою Радкліфа, шедевром англійського палладіанства.

Їдальня коледжу «Крайст-Черч», або ж «Гогвартсу» в фільмах про Гаррі Поттера.

З

Зрозуміло, що тут Лондон поза конкуренцією. Але пам’яток багато і за межами столиці, а деякі з них здаються навіть схожими. Що цікавіше — Оксфорд чи Кембридж? Де відпочити — у Баті чи Озерному краї? Який із соборів вражає найдужче — у Солсбері, Кентербері чи Йорку?

Мої університети: Оксфорд проти Кембриджа Обидва вважаються основою прославленої британської освіти, разом їх навіть називають Оксбриджем. Оксфорд розташований за 90 кілометрів від Лондона на річці Темза. Університет цього міста заснований 1117 року, він складається із 38 коледжів. Це справжня цитадель англійської мови, бо саме оксфордська версія вважається літературною. Взагалі, університет відомий викладанням гуманітарних наук, особливо філософії та літератури. Серед його випускників — королі, президенти, прем’єр-міністри та 52 нобелівські лауреати. Кожний коледж має цікаві історію та місця. Ми навмання обрали «Крайст-Черч». Одразу за входом побачили стенд, який сповіщав, що саме тут професор математи-

58

ки Чарльз Латвідж Доджонсон, більш відомий як Льюїс Керрол, написав «Алісу в Країні чудес», ба більше — сама Аліса була дочкою тутешнього декана! Перед входом розкинувся луг з імовірними кролячими норами, а далі за ним тихо плинула Темза. Ще більше несподіванок ховали самі будівлі. Спершу нам видалися знайомими готичні сходи, що вели на другий поверх до їдальні, а потім і сама їдальня, де знімали сцени з фільму про Гаррі Поттера! Тепер до Оксфорда їдуть фанати хлопчикачарівника на екскурсії слідами зйомок. За окрему плату можна повечеряти у славетній їдальні. На відміну від кіноверсії, стеля в ній звичайна, без летючих свічок. Бодліанська бібліотека університету разом із Ватиканською вважається найдавнішою в Європі. З початку XVII століття сюди надходить примірник кожного видання Великобританії. Символ бібліотеки — ротонда Радкліфа, справжній шедевр готики. Музей Ашмола, теж частина університету, заснований 1683 року і є одним із європейських «патріархів». У ньому можна побачити скрипку Страдиварі, єгипетські мумії, артефакти античності, картини Рафаеля, Тиціана та імпресіоністів.

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:46 Страница 59

Панорама Кембриджа. Вважають, що квадратна форма дворів дісталась у спадок від монастирських клуатрів.

Математичний міст.

А навколо вирує місто. Тут багато демократичних кав’ярень, недорогих ресторанів. Найвідомішими є місцеві паби. В «Орлі та дитині» професор лінгвістики, автор «Володаря перснів» Джон Толкін вів дискусії літературного клубу. Тепер дискутують переважно туристи. Їх багато всюди, як і студентів. Оксфорд залишає враження гамірного і веселого міста, де можна гарно розважитися. Кембридж розташований за 80 кілометрів від Лондона, на річці Кем. Тут менше туристів і, як наслідок, тихіше й затишніше. Панує справжня англійська атмосфера з розмовами про мінливу погоду та питтям чаю. Університет тут заснували 1209 року викладачі та студенти з… Оксфорда. Вони втекли через збройні сутички з місцевим населенням. Колишнє суперництво сильне й досі — одночасно вступати до закладів Кембриджа та Оксфорда заборонено. Кембридж має 31 коледж. У його Кавендишській лабораторії вперше у світі студенти могли проводити досліди з фізики, хімії та медицини. Кембридж славиться точними та природничими науками. Він випустив аж 98 нобеліатів. Місто стоїть ➧

59

Фото «VisitBritain»

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:46 Страница 60

Відкритий термальний басейн, із якого відкривається панорама Бата й абатства.

танцям за урочистою службою, яку на Святвечір транслює телебачення. А Математичний міст, за легендою, збудував без жодного цвяха сам Ісаак Ньютон. Потім студенти нібито розібрали споруду, але зібрати не змогли, тож скріпили цвяхами. Насправді міст від початку мав металеві деталі й був збудований після смерті видатного фізика.

Але туристи люблять легенди. До того ж біля мосту їм пропонують катання на човнах-плоскодонках. Ми вилізли на дах собору, звідки мов на долоні було видно все місто. Недарма його називають одним із найгарніших у світі! Аристократичний релакс із бонусами: Бат чи Озерний край? Це аристократична Англія, знайома з романів Чарльза Діккенса, сестер Бронте і Джейн Остін. Обидва місця фігурують у безлічі фільмів, обидва внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Бат. Місто дало назву ванній кімнаті («bath» англійською — «ванна, лазня»). Це термальний курорт на річці Ейвон. У XVIII– XIX століттях «на води» сюди з’їжджались аристократи з усього світу. Але історія Бату розпочалася ще у І столітті нашої ери, коли римляни відкрили гарячі радонові джерела і заснували поселення. Відтоді збереглися терми, де нині інтерактивний музей. На голографічних екранах персонажі римської епохи розповідають історію, потім показують розкопки комплексу. Найбільший Фото «VisitBritain»

у серці «Силіконового болота» — високотехнологічного центру, де засновано кілька великих компаній з виробництва комп’ютерів та електроніки. Найпопулярніші серед туристів — коледжі «Кінгс» із готичною капелою та «Квінс» зі славнозвісним Математичним мостом. Капела «Кінгз-коледжу» знайома всім бри-

60

Перша субота липня в Оксфорді — День Аліси.

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:46 Страница 61

Стоунхендж, мегалітичний комплекс із 5-тисячолітньою історією.

Must-see для кожного туриста.

Ласі круки Стоунхенджа.

Фото D. ILIFF

басейн оточений колонами, скульптурами та наповнений зеленкуватою водою. Поруч височіє Батське абатство VI століття. Готична будівля вражає склепіннями у формі віял. У соборі саме правилося, коли ми туди зайшли. Нам видали тексти гімнів і вказали на вільні місця. А опісля на виході священик прощався з кожним відвідувачем особисто. Почувши, що ми з України, поцікавився станом справ і пообіцяв молитися за мир. Збудований в аристократичну епоху, Бат вражає елегантністю. Королівський півмісяць (архітектурний ансамбль), Королівський цирк (комплекс будинків у формі кола), Площа коро-

леви і міст Палтні з крамничками стали символами аристократичної Англії. А ще Бат славиться випічкою. Саме тут винайдено «батські булочки» із запеченим усередині шматочком цукру, а також «булочки Саллі Ланн» — пишні хлібці. Їх подають у найдавнішій чайній кімнаті міста. Окрім історичних, тут є й сучасні терми. На даху є великий басейн, із якого можна роздивитися місто. Бонус: Стоунхендж. Мегалітичний комплекс із 5-тисячолітньою історією розташований за якихось 43 кілометри від Бата. Тут усе ретельно організовано: машини залишають на паркуванні, відвідувачів доставляють на місце автобуси. Стоунхендж стоїть посеред зелених пагорбів, де мирно пасуться овечки і гуляє холодний вітер. Варто тепло одягатись. А квитки бажано замовити через інтернет, тоді не доведеться стояти у довгій черзі. ➧

Озерний край — серед наймальовничіших у Сполученому Королівстві.

61

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:46 Страница 62

Солсбері-собор.

Озерний край. Цей гірський регіон на північному заході вважається одним із наймальовничіших у Сполученому Королівстві. Він став джерелом натхнення поетів Озерної школи. Це головний у Британії напрямок для релаксу.

62

Фото «VisitBritain»

Склепіння собору в Солсбері вважаються вершиною англійської готики.

До Озерного краю веде мальовнича дорога повз поля, сінокоси, пасовища та мури, що розділяють чиїсь землі. Тут багато ферм, куди приїжджають місцеві, аби смачно поїсти і купити екопродукти. Ми придбали в дорогу домашні пироги з яловичиною, гарячий чай і шматок сиру «Стінкі Бішоп» («Смердючий єпископ»), який вважають найсмердючішим у світі. Але наш «єпископ» розчарував майже повною відсутністю запаху. Бонус: вал Адріана. Дорога від Лондона до Озерного краю пролягає повз оборонну споруду часів римського імператора Адріана. Завдовжки 117 кілометрів та завширшки 2,5–3 метри, кам’яний мур перетинав вузьку частину острова й захищав від варварів. Це був північний кордон Римської імперії, межа цивілізованого світу. Аби відчути аристократичний релакс краю, ми забронювали номер у готелі-замку біля озера зі спа-центром. Проте яким було розчарування, коли отримали невеличку кімнатку над дорогою без шансів на заміну через переповненість готелю. Найкращі номери віддають тим, хто прибув мінімум на тиждень. Озерний край, звиклий до постійного потоку туристів, нагадав розбещений увагою відпочиваль-

ників Крим. Іншому готелю, у старовинному будинку, явно бракує ремонту, проте господарі й не думають про нього: клієнтів вистачає. Зате у місцевих готелях є вітальні з диванами та кріслами, де гостям пропонують свіжі газети, книжки, телевізор. Там перечікують дощ або проводять час після вечері, ведучи довгі розмови про погоду. У містечку Кесвік купуємо булочкискони зі збитими вершками та джемом (по 3 фунти кожна) для пікніку над озером. Британці дуже люблять демонструвати соціальну відповідальність. У містечку натрапляємо на магазин-комісійку. Продавець-волонтер Джинні пояснює, що люди віддають старий одяг, книжки, платівки, а виручені від продажу гроші йдуть на дослідження раку. Такі магазини поширені по всій Британії. Головне, заради чого їдуть до Озерного краю, — це піші прогулянки. Ми обрали озеро Батермер. Навколо нього біжить доріжка лісом, лугом, крізь тунель із павуками. Дорогою зустрічаємо пари, групи, одинаків, із дітьми та собаками, зі спорядженням та без нього. Стовбури дерев укриті мохом, угорі пролітають дикі гуси, а вдалині шумлять водоспади. Місце ідеальне

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:46 Страница 63

Фото «VisitBritain»

Фото «VisitBritain»

Мальовничий клуатр (подвір’я) Кентерберійського собору, головного храму англіканської церкви.

Вулички Кентербері.

Вітражне зображення вбивства мученика Томаса Бекета у Кентерберійському соборі.

для неквапливих розмов, усамітнення та роздумів. І наприкінці дня ми зрозуміли, чому, попри недоліки сервісу, туристи повертаються сюди знову і знову.

Собори душ: Солсбері, Кентербері чи Йорк?

1534 року король Генрі VIII розірвав відносини з Ватиканом і дав початок англікан-

ській церкві. Та найцікавіші середньовічні собори збудовані ще у католицький період. В Англії їх так багато, що видаються подібними. Але чи справді вони такі? ➧

63

Фото «VisitBritain»

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:46 Страница 64

Собор міста Солсбері вважають взірцем англійської готики. Його заклали у 1220 році. Храм має найвищий шпиль, унікальний годинник і найбільший клуатр (квадратне подвір’я). А найголовніше — у ньому зберігається Магна-Карта, Велика хартія вольностей, перший у світі юридичний документ про права людини. 1215 року під натиском повсталих баронів англійський король Іоан Безземельний скріпив печаткою Магну-Карту. 63 її статті гарантували права знаті, зобов’язували короля дотримуватися законів, закріплювали основні права людини. Хартія виставлена у великій соборній каплиці зі спеціальним освітленням, яке не пошкоджує старого документа. А навколо інтерактивні табло розповідають про боротьбу за права людини у світі. Яким же було наше здивування, коли на одному з таких табло ми знайшли Україну без Криму! Претензії до хранителів, що це порушення прав, результату не дали: табло належать не собору, а правозахисній організації «Freedom House». Схоже, боротьба за права все ще триває… Кентерберійський собор — головний храм англіканської церкви. Заснований 603 року, він змальований Джефрі Чоссером у

64

Вітраж «П’ять сестер».

Фото «VisitBritain»

Мінстер у Йорку — один із найбільших храмів Північної Європи.

«Кентерберійських оповіданнях». Собор величезний, у ньому вражають вітражі та велика кількість надгробків. Ворота храму виходять на перехрестя, де у середньовіччі паломникам продавали релігійні сувеніри. Нині там багато цікавих крамничок. Ми зайшли до салону авторської кераміки і вибрали свічник. Продавець, пакуючи товар, завів суто англійську розмову про погоду… Середньовічні вулички Кентербері з фахверковими будиночками та мальовничими краєвидами зачаровують. Відчувається подих Північного моря — воно за 20 кілометрів звідси. Мінстер у Йорку — серед найбільших храмів у Північній Європі. Собор заклали у 1220-му і будували аж 250 років. Вражають його вітражі. Особливо виділяється найбільший, середньовічний — «П’ять сестер»: п’ять стрілчастих вікон висотою понад 16 метрів. Вузький прохід веде до Будинку капітулу (ради при єпископі) — 8-кутної зали з вітражів та кам’яного мережива. Справжній шедевр англійської готики! Місто Йорк, столиця Північної Англії, щороку приваблює 3 мільйони туристів. Особливо популярною є його кривенька вулиця Шамблез з фахверковими будиноч-

Фото «VisitBritain»

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:46 Страница 65

Кривенька вуличка Шамблез у Йорку зі старовинними фахверковими будиночками та крамничками.

ками. В кінці неї нашу увагу привернула церковця, з якої… смачно пахло тістечками! Волонтерка Джейн розповіла, що замість служб тут щодня пропонують відвідувачам домашнє печиво та чай з молоком і розміщують за столиками з картатими скатертинами, зовсім поруч із могильними плитами на стінах храму. Ми продовжили огляд міста: вилізли на башту Кліфорда (це, мабуть, найменша оборонна споруда, на якій довелося бувати) та розважились у «Вікінг-центрі» на місці поселення вікінгів. Після огляду пам’яток можна підкріпитися традиційним йоркширським пудингом. Його придумали, аби не втрачати соків із печені, що смажиться на вогні. Їх вбирає своєрідний млинець із кляру. Він масний і гострий, бо в нього додають яблучний хрін. А після вечері час вирушати на пошуки привидів, якими славиться місто. Туристам пропонують містичні нічні екскурсії. Збір — біля місцевого пабу. Гід затримується, туристи в очікуванні заправляються елем та віскі. Зрештою з’являється чоловік, який дуже скидається на актора розмовного жанру. Він водить містом, розповідає історії, жартує. «Заправлені» туристи мають цілком задоволений вигляд. Здається, привиди — це лише приводи для вечірньої прогулянки. Зустріти їх у Йорку стільки ж шансів, як і побачити

йоркширських тер’єрів. Виведені у цих краях песики значно популярніші в Києві.

P.S. Англійці люблять усілякі рейтинги про найгарніші містечка, найромантичніші замки чи наймальовничіші парки. Складають їх, мабуть, через надмірний вибір цікавих місць. Але насправді кожне з них цікаве по-своєму. А кожен рейтинг — суб’єктивний. ■

Волонтерське кафе у старій церкві, виручка якого йде на підтримку соціальних проектів.

65

М И С Т Е Ц Т В О

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:46 Страница 66

ГОСТИННОСТІ

■

Олімпійський Літаки з України знову вирушають на Пелопоннес — туди, де чекає антична Олімпія, чудові пляжі та неймовірні пейзажі. А ще — чудові курорти «Aldemar Resorts» із новою концепцією відпочинку «Elements».

К

Курорти «Aldemar Olympian Village & Royal Olympian Thalasso Resort» розташовані в західній частині півострова, за 30 кілометрів від стародавньої Олімпії та за 50 — від міжнародного аеропорту «Араксос», куди й прибуватимуть рейси з України. Курорти «Aldemar Resorts» на Пелопоннесі уже 20 років є відомими серед наших співвітчизників, і ось після дворічної перерви пряме сполучення із цими краями відновлюється. Тут безліч пам’яток античності, старовинних замків і церков. Поруч — острови Іонічного моря, куди можна вирушити на дивовижні екскурсії. Радимо відвідати Катаколон — узбережне місто зі старовинними замком і маяком, мальовничими гірськими стежками в околицях, чудовою церквою та цікавими музеями. За 15 хвилин ➧

66

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:46 Страница 67

відпочинок

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:46 Страница 68

їзди від «Aldemar Olympian Village & Royal Olympian» розташувалося селище Курута — центр нічного життя і денних розваг. На курортах «Aldemar Resorts» розваг теж вистачає: 35 басейнів, спортивні та дитячі майданчики, фітнес-зал, прокат велосипедів, верхова їзда, танці, водні види спорту, анімація… Інфраструктура обох готелів доступна для гостей незалежно від того, де ті мешкають — в «Olympian Village» чи «Royal Olympian». Зокрема для дітей є два дитячі клуби «Aldy» з буфетом і професійними педагогами, два відкриті дитячі басейни з гірками, ігрові майданчики, а вечорами юних гостей скликає дискотека. Ті, хто віддає перевагу «лінивому» відпочинку, теж не будуть розчаровані. Таких пляжів, як на заході Пелопоннесу, не знайдеш більше ніде у Греції: зелені пейзажі, чистий пісок, у синяву Іонічного моря можна вдивлятися без кінця… Курорт ідеальний для того, хто хоче відпочити від метушні та гамору, відновити сили і здоров’я. Номери в корпусах і віллах з індивідуальними басейнами сплановані так, щоб дарувати спокій і чудові краєвиди. Ну, а спа- і таласоцентр — це гордість для кожного готелю «Aldemar Resorts».

68

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:46 Страница 69

Той, що «Olympian Village & Royal Olympian Thalasso Resort», теж має численні міжнародні нагороди. Нині «Aldemar Resorts» на Пелопоннесі представляє вам програму «Elements All Inclusive Dine Around», з успіхом випробувану в готелях цієї мережі в інших регіонах Греції. Пакет пропозицій включає VIP-сніданок у ресторані, день таласотерапії з трьома процедурами, антистресові йогу та пілатес, можливість щоденного відвідання всіх ресторанів а la carte курорту і ще багато приємних бонусів і привілеїв, які чекатимуть на вас щокроку. Тобто в одній незабутній подорожі можна за вигідною ціною поєднати багато «елементів» істинного відпочинку. Основою всіх цих задоволень в «Aldemar Resorts» є щедра природа Греції, вміння греків насолоджуватися радощами життя й ділитися ними з усім світом. На Пелопоннесі ви відчуєте олімпійський спокій, божественну чистоту і красу. ■

www.aldemar-resorts.gr За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо компанії «Aldemar Resorts».

69

В О Я Ж

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:46 Страница 70

КОЛЕКЦІЯ

■

Берлін — місто з великою історією, що пережило колосальні зміни. І вони надихають. Через 25 років після повалення Берлінського муру європейський мегаполіс володіє невідпорною притягальною силою. Ірина ГОРОБЕЦЬ «visitBerlin»

БЕРЛІН

Місто змін

Т

Трохи більше чверті століття тому я вперше побувала у Берліні. Він і тоді вразив своїм відривом від нашого соцреалістичного життя-буття. Східний Берлін належав до соцтабору, а Західний був «заповідником капіталізму». Але тут завжди панували німецькі акуратність і тактовність плюс давня архітектура, якої майже не збереглося в Україні, плюс те, про що у нас тоді ходили легенди, — наприклад, Рейхстаг або бетонний мур між двома Берлінами.

70

Відтоді місто дуже змінилося. Тепер це блискуча, сповнена енергії інтернаціональна столиця. Як колись, так і тепер він став для мене можливістю вийти за рамки усталених уявлень. Я завітала сюди на запрошення організації «visitBerlin» і створеної нею медичної платформи «Berlin Health Excellence». Тур включав провідні клініки Берліна, що не завадило провести культурно насичений вікенд у серці об’єднаної Європи. А про медичний туризм у Берліні розповім окремо,

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:47 Страница 71

у спецвипуску «Spa, Wellness, Medical Tourism», який має неабиякий успіх («МТ» № 4’2018).

Бранденбурзькі ворота.

Зручно Отже, після двох годин льоту ми в Берліні. Точніше, в його головному міжнародному аеропорту «Tegel», що прилягає до міста. Тут завітали в гості до організаторів туру — в пункт Центру туристичної інформації. Таких офісів багато біля головних атракцій міста. У «Tegel» їх два — в терміналах А і В. У центрі турінформації можна запастися туристичними мапами, будьякою корисною інформацією, в тому числі російською мовою, придбати квитки до концертних залів і музеїв, зарезервувати готельний номер… А головне, раджу придбати вельми зручну картку «Welcome Card», яка надає знижки на відвідання багатьох цікавин міста, пересування рейсовими автобусами, електричками «S-Bahn», метро «U-Bahn» і трамваями. Інша картка, «CityTourCard», — це два або три дні необмеженого користування міським транспортом і 50-відсоткові знижки в музеях та галереях. ➧

71

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:47 Страница 72

«Regent Berlin». Один із найкращих готелів німецької столиці, розташований у її серці, поруч із головними принадами міста.

72

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:47 Страница 73

Комфортно і розкішно Готелі Берліна приймають щонайменше 12 мільйонів гостей за рік. Це прості пансіони і 5-зіркові вмістилища всіх досягнень туріндустрії, сімейні апартаменти й заклади «тільки для дорослих», спа-готелі та студентські хостели… Я мала пересвідчитися, що німецька столиця має найбільш фешенебельні та просунуті готелі в Європі з вигідним для українського гостя співвідношенням ціни та якості. Для цього гостинні організатори туру обрали готель «Regent Berlin». І я не просто відвідала цей заклад, а зупинилася в ньому на вікенд (переваги професії). Розташувався готель у районі Мітте — частині міста, улюбленій для гостей, яких цікавлять історія, музеї та архітектура. За якихось 200 метрів звідси — відома торгова вулиця Фрідріхштрассе та станція метро. Споруду в стилі «критичної реконструкції» з фасадом із травертину відкрили в 1996 році. Готель «Regent Berlin» має власну традицію і стиль. Він славиться особливою елегантністю сервісу: персонал завжди дуже уважний, але зовсім не нав’язливий. Стандартні номери та «люкси» вмебльовано в бюргерському стилі бідермаєр (суміші ампіру з романтизмом). Моє розкішне звукоізольоване помешкання мало антикварний письмовий стіл — справжній символ стилю і грунтовності. Ресторан «Fischers Fritz» із двома зірками «Мішлен» подає смачні й ситні сніданки, вишукані десерти. Можна посидіти у стильному барі зі шляхетною атмосферою, де серед іншого пропонують рідкісні сорти віскі та марочні вина. Влітку і теплими вечорами в готелі відкривають «Summer Lounge Orange» — оазу спокою серед галасливого міста, в якій готують спокусливі коктейлі. У стильному спа-салоні є просторий тренажерний зал і масажний кабінет. Підказка: поруч, в оздоровчому клубі «Holmes Place», спеціально для гостей «Regent» чекають знижки. Журнал «Міжнародний туризм», маючи величезний досвід у цій сфері, впевнено ставить готель «Regent Berlin» в ряд найкращих у світі. За відгуками в інтернет-системах бронювання, найвище його оцінюють пари та бізнесмени. Вони відзначають насамперед його розташування, баланс ціни та якості. А я від себе додам: клас, стиль і вишкіл. Хто завітає, матиме приємний спогад на все життя! ➧

73

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:47 Страница 74

Музейний острів.

Цікаво Берлін вирізняється поєднанням жвавого міського життя, умиротворених зелених зон, великих відкритих просторів і грандіозних архітектурних об’єктів. Їх огляд не тільки вражає, а й збагачує та відточує смак. Оглядати місто можна з елегантного автомобіля, подовженого лімузина або із салону прогулянкового судна, що пропливає річкою Шпреє. Ми з німецькими колегами кружляли по Берліну комфортабельним бусом. Бранденбурзькі ворота на Паризькій площі, в «нашому» районі Мітте, — це найвідоміша пам’ятка Берліна. Їх спорудили у XVIII столітті в стилі німецького класицизму. Після падіння Берлінської стіни помпезна брама стала символом об’єднання Німеччини. Друга за популярністю цікавина — згаданий уже Берлінський мур, символ «холодної війни». Поділ Німеччини на Західну та Східну торкнувся столиці глибше і болючіше, ніж інших міст. Про цю епоху нагадує меморіал «Берлінський мур». Експозиція пролягла на 1,4 кілометра уздовж старої прикордонної смуги. На вулиці Бернауер збереглася деталь бетонного муру, що демонструє, як виглядала тоді межа між західним світом і соцтабором. Різні тематичні станції меморіалу розповідають про те, як зводилася стіна і що довелося за цей час пережити народу. Ми побачили найдовший збережений фрагмент муру, розписаний 118 художниками з 21 країни. Картини вражають яскравістю і драматизмом. Берлін — столиця… кортить сказати, що всієї Європи, але не хочеться ображати Брюссель. На березі Шпреє розкинувся урядовий квартал, у центрі якого стоїть історична будівля Рейхстагу, де засідає німецький парламент. Із його скляного купола відкривається захоплива панорама міста. Берлін — місто зелені. Ми побачили «Великий Тиргартен», парк у центрі столиці площею 210 гектарів. Гайд-парк у Лондоні — майже удвічі менший. Кілька великих автомагістралей проходять через «Тиргартен» і перехрещуються на площі Велика Зірка з колоною Перемоги.

74

Берлінський мур.

Берлін — місто величі. Ми відвідали найбільшу протестантську церкву Німеччини Berliner Dom, або Берлінський собор. Офіційно вона ніколи не була собором, оскільки в Берліні єпископ не мав резиденції, проте велич храму гідна цього статусу. Берлін — місто найкращих у Європі палаців. Нам вдалось оглянути Міський палац — головну резиденцію бранденбурзьких маркграфів і курфюрстів, прусських королів і німецьких імператорів. Споруда XV століття у стилі протестантського бароко із класицистичними оздобами мальовничо розмістилася на річковому острові. І все побачене нами вмістилося на території, яку можна за один раз обійти пішки. Однак на цьому мої екскурсії в районі Мітте і навколо не завершилися, хіба що набули «інтер’єрнішого» характеру. Смачно Мені сказали щось на зразок «дас іст антракт» і влаштували гастрономічний екскурс. Його місцем став ще один відомий готель — «De Rome» із прославленої мережі «Rocco Forte», про яку ми не раз писали. Його ресторан — один із 13 «мішленівських» у Берліні. Загалом місто вважається гурманською столицею Німеччини. Тут є і класична, і авангардна смакота, також безліч гастрономічних «родзинок» — від альпійських до азійських. Чудова палітра середземноморських смаків ресторану «La Banca» в готелі «De

Готель «De Rome».

Rome» додала нашому німецькому вояжеві теплоти. А смакування доповнив погляд із ресторану-тераси на центр міста. Відкриттям під час короткої «інспекції» по готелю особисто для мене стали басейн у сховищі для коштовностей та бальна зала в колишній касовій залі. Адже будівля готелю «De Rome» раніше була Дрезденським банком. Старожитньо Найбільше культурних закладів відкрито у серці міста, де в пізньому середньовіччі воно було засноване. Нині його називають «новим культурним серцем» Берліна, маючи на увазі під усім «старим», очевидно, те, що було до руйнування Берлінського муру. Явною культурною домінантою є Музейний острів, об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Найбільший у світі ансамбль із п’яти музеїв, які представляють 6000літню історію світового мистецтва, розмістився на річковому острові. Довжелезну книжкову полицю нагадала мені ще не відкрита величезна галерея Джеймса Симона.

«Kulturforum» біля Потсдамської площі — ще один ансамбль з експозиціями старовини, всесвітньо відомою філармонією та державною бібліотекою. На культпоходи туди потрібно багато вікендів, тому ми обмежилися вибірковими оглядинами, які, втім, залишили враження культурного багатства. Хакські двори в тому ж таки районі Мітте занурили в атмосферу початку ХХ сто-

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:47 Страница 75

Будинок культур світу.

ліття. Саме тоді були збудовані ці фабричні квартали. Зараз звідси потоком ринуть твори мистецтва та сувеніри. Комплекс дворів навпроти Хакської площі в епоху побудови соціалізму занепав, а відновлений був у епоху об’єднання Німеччини. Приміщення дісталися представникам творчих професій.

Рейхстаг.

сюди чималими сім’ями, й іноземні туристи, для яких шоу спеціально адаптовано. Ми не налягали на театральне частування, бувши попередженими про екзотичну вечерю в ресторані «Zenkichi»: японська кухня з дегустацією саке.

Захопливо Пообідали в ресторації високої неокласичної французької кухні «Brasserie Colette» на сидіннях зі старовинних поїздів.

Авангардно Настала черга сучасного візуального мистецтва. Берлін підтвердив нам свою славу міста арт-експериментів. Близько 450 його галерей представляють найкращі зразки актуального мистецтва, безліч художників

сподіване, крикливе і ніжне спліталось у клубок вражень, із якого виснувалось усвідомлення нинішнього і майбутнього світу. Чомусь найдужче запам’яталися «дитячі» малюнки на півстіни у стилі наїву в галереї Макса Хетцлера. Це були твори художника Андре Бутцера, які при детальнішому розгляданні вражали драматичними і навіть страшними деталями — цей контраст нагадував про «єдність і боротьбу протилежностей» у нашому житті. Також відзначу музей фотографії й водночас доброчинний фонд «C/O Berlin», який

Ресторан «Brasserie Colette».

Ресторан «Zenkichi».

Ресторан «Kopps».

І якимось «органічним контрастом» до його атмосфери стало відвідання… цирку в Хакських дворах. «The Chameleon» номінально вважається театром, але, як кажуть, ніде в Німеччині краще не дбають про сучасне циркове мистецтво, ніж у ньому. Тут розмивають межі різних жанрів, щоб створювати нові мистецькі форми, і роблять це на світовому рівні. Акробатика, танці, музика, театральні постановки служать одному — отриманню глядачем нових вражень і переживанню ним катарсису. У залі панує невимушена атмосфера, за столиками можна їсти закуски. Цирк-театр відвідують чимало берлінців, які приходять

творять тут для музеїв майбутнього. Нерідко «заслужені» та новітні галереї розташовуються в одних і тих самих будівлях. Ми здійснили набіг на берлінські галереї. Для цього сіли на метро біля нашого «Regent Berlin» і вирушили до району City West, одного з головних торгових і культурних майданчиків мегаполіса. А попередньо пообідали в дуже милому закладі сучасної кухні «Katz Orange», кухарі якого контролюють не лише приготування страви, а й походження всіх продуктів, готують же і подають виключно в позитивній атмосфері. Складно було вкласти у голові все побачене. Епатажне, принадне і відразливе, не-

підтримує нові таланти у сфері візуальної культури. Не забуду сюжетів одного із засновників музею — Гельмута Ньютона. І новим контрастом до екскурсійних вражень стали гастрономічні. У затишній, домашній і водночас оригінальній атмосфері закладу «Kopps» ми повечеряли дуже смачними, максимально натуральними й автентичними стравами. Тут працює окремий веганський шеф-кухар. Я — за авангард, але за столом автентика миліша. Берлін може бути контраверсійним або монотонним, разючим і умиротвореним. Одне враження може відрізнятися від іншого, як Сонце від Землі. Різнолике місто дає безліч унікальних можливостей, а обирати їх нам. ■

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо «visitBerlin» (www.visitberlin.de) та «Berlin Health Excellence» (www.berlin-health-excellence.com).

75

В О Я Ж

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:47 Страница 76

КОЛЕКЦІЯ

■ Ваджра — ритуальна зброя, що поєднує властивості меча, булави і списа. Для індуїстів символізує швидке просвітлення.

Сваямбунатх, або Мавпячий храм, — центр буддизму та індуїзму на околиці Катманду. Відвідати його означає особисто зустрітися з Буддою. Або просто відчути духовне життя Непалу. Арсеній ГЕРАСИМЕНКО

СВАЯМБУНАТХ

Боги,

люди і мавпи 76

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:47 Страница 77

О

Осінньої ночі в Катманду незвично холодно — зима невблаганно вступає у свої права і тут, у спекотній Азії. Ми просуваємося в щільних темних лабіринтах вузьких вулиць. Намагаємося йти безшумно, щоб не розбудити мешканців. Від послуг усюдисущих нав’язливих таксистів відмовились, адже квест по нічному Катманду в пошуках священного пагорба і Мавпячого храму — цікава пригода. Священний пагорб До наміченого місця — лісистого пагорба, який островом здіймається над морем забудови Катманду, — прибуваємо із запізненням, починає світати. Тут уже вирує життя: продавці жваво продають сувеніри, олійні лампи, пахощі та квіти для пожертв. Біля підніжжя пагорба поспішаємо за струмком монахів-прочан. Перш ніж потрапити на територію храмового комплексу, молільники проходять у барвисті ворота і долають 365 сходинок угору крутим схилом. Дорогу вказують три кам’яні статуї Будди. Хто хитріший, може обігнути пагорб на автобусі або таксі з іншого боку й потрапити на вершину значно швидше. Багато туристів часто так і роблять, але я раджу йти по східцях: саме тут відчуєте дивовижну атмосферу. Йдуть і молоді непальці, й старенькі, які з останніх сил борються з кожною сходинкою на шляху до просвітлення, і сонні роззяви-туристи. Оддалік лунають спів птахів і крики мавп, які метушаться туди-сюди. Зіркі та уважні спостерігачі можуть помітити сліди святих, давні артефакти і реліквії, сховані у заростях плюща…

Перш ніж потрапити на територію комплексу, на паломників і туристів чекає непросте випробування — 365 крутих сходинок вгору по схилу.

Вузький прохід до ступи охороняють два леви і масивна позолочена ваджра — міфічна і ритуальна зброя, що поєднує в собі ознаки меча, булави та списа. Це важливий атрибут буддійської школи Ваджраяна, він символізує швидке просвітлення. У тантризмі його також співвідносять із чоловічим началом. Велику ваджру в Сваямбу встановив сам король Пратапа Малла. За його правління з’явились і ті самі 365 сходинок, і два індуїстські храми. Духовний центр Сваямбунатх — найкращий доказ гармонійного співіснування різних релігійних напрямків у Непалі. До ступи на пагорбі й численних храмів щодня прямують ченці, священики-браміни, буддисти й індуїсти, незліченна кількість буддійських прочан з Індії, Шрі-Ланки, Тибету і Китаю. ➧

Священні тваринки весь час норовлять щось поцупити.

77

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:47 Страница 78

Увесь храмовий комплекс обплутаний різнокольоровими буддійськими прапорцями. Їх можна купити на ринку і залишити тут на удачу, прив'язавши до дерева чи статуї.

Самостворений храм «Сваямбу» перекладається як «самостворений», «самовиниклий», «самосущий». За переказом, тисячі років тому долина Катманду являла собою озеро серед зелених гір. У його водах жив величезний змій, а над поверхнею, на острівці, який зараз є вершиною Мавпячого пагорба, здіймалася самовиникла кришталева ступа. Це святилище з’явилося раптово на тисячопелюстковому лотосі, що виріс із насіння, яке кинув за 8000 років до цього Одвічний Будда. Коли бодгісаттва Манджушрі пролітав над озером, він розрубав магічним мечем гірський хребет і осушив озеро, щоб люди могли відвідувати святиню. Кажуть, кришталева ступа нині схована в тій, що височіє над містом. Науковці підтверджують той факт, що у давнину долина Катманду справді була озером. Близько 100 тисяч років тому вода пішла з нього через ущелину Чобар, утворивши нову водойму Мадару, яку можна бачити й тепер.

78

У ступі Ступа — це монументальна споруда для зберігання реліквій. За тутешніми віруваннями, ця споруда втілює свідомість Будди. Відвідати її означає зустрітися з Просвітленим особисто. Непальці вірять, що бачити ступу, торкатися її — все це дорівнює духовній практиці та є свого роду благословенням. Для буддистів ступа — джерело миру, свободи та радості. Сила її допомагає в боротьбі із серцевими та іншими тілесними недугами, сприяє вирішенню життєвих проблем. Духовні практики поруч зі ступою дають кращий результат, ніж вознесення молитов удома. Тому щоранку тут можна зустріти людей різних каст і станів. Вранішній розпорядок середньостатистичного мешканця Катманду включає йогу, пробіжки, зарядку, пожертви, молитви й читання мантр. Звісно, роблять усе це далеко не всі, але на світанку біля головної ступи часом не проштовхнутися. Головна ступа оперезана кільцем невеликих молитовних барабанів, відполірова-

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:47 Страница 79

Чим старший прочанин, тим більше зупинок робить на нескінченних сходах Сваямбунатха. Молитовні барабани за десятиліття відполіровані до блиску мільйонами рук.

них мільйонами рук. У ці металеві циліндри вкладено сувої з мантрами. Барабани прийнято крутити, поєднуючи фізичну активність із духовним змістом. Здійснюючи обхід-кору, прочани безперервно обертають барабани, у стрімкому потоці юрба раз у раз обтікає ступу. В густому димі ароматичних паличок і важкої кіптяви олійних світильників дійство видається якимось нереальним. Навколо ступи Окрім великої прадавньої ступи, на пагорбі Сваямбу є безліч маленьких ступ. Це своєрідні пожертви королів, брамінів, багатих і впливових людей минулого й сьогодення. Найбільший образ Будди Шак’ямуні в Непалі розташований у монастирі неподалік від головної ступи Сваямбунатха. В інших обителях пагорба можна виявити гігантські молитовні барабани, рідкісні й дуже коштовні зразки релігійного образотворчого мистецтва з тисячолітньою історією, статуї з металу та каменю.

Після недавнього руйнівного землетрусу багато храмів і святилищ перебувають у жалюгідному стані — деякі з них намагаються реставрувати, а стіни й склепіння інших дбайливо підперті дерев’яними балками. На жаль, Непал надто бідний, щоб оберігати таку кількість скарбів культури. Відразу за головною ступою стоїть невеликий дворівневий храм богині Хараті (Хариті) з позолоченими вежами — одне з найбільш відвідуваних місць комплексу. Сюди приходять й індуїсти, і буддисти. Колись Хараті була демоницею-людожеркою, доки її не наставив на правильний шлях Будда й вона не стала захисницею та покровителькою дітей. Непальці приносять сюди немовлят для благословіння. Пожертви богині Хараті у вигляді рису та хліба готують у невеликій кухні на нижньому поверсі гомпи (приміщення для медитації й молитов). Можна потрапити на її дах і насолодитися краєвидом долини Катманду на рівні «очей Будди». ➧

79

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:47 Страница 80

По комплексу ліниво розгулюють корови і телята. Ці тварини в Непалі теж вважаються священними, про них тут дбають.

За день біля ступи спалюються тисячі олійних свічок.

80

Щоранку святині вкриваються шаром фарб і квітів.

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:47 Страница 81

Вранішні ритуали біля ступи, де віряни намагаються встигнути зробити необхідні пожертви.

Тисячолітній старець Неподалік від ступи між будівель загубився малопримітний храм прямокутної форми Шантипур (місце спокою та миру). Глибоко всередині нього, у таємному підземеллі ось уже півтора тисячоліття живе і медитує тантричний майстер Шантикар Ачар’я (Шанті Шрі). Він замкнувся там і дав обітницю не виходити, поки мешканцям долини Катманду не знадобиться його допомога. Він увійшов в особливий медитативний стан, що подарував йому безсмер-

тя. У Непалі Шантикара вважають великим магом, який керує погодою. У 1658 році, коли долині Катманду загрожувала посуха, король Непалу вирішив спуститися до Шантикара. На своєму шляху монарху довелося подолати кілька повних небезпек кімнат. У першій його чекали кажани та соколи, у другій — примари, у третій — змії. Страшних створінь король умилостивив молоком. В останній кімнаті був майстер Шантикара, який більше нагадував живий кістяк. Подвижник вручив королю мандалу (полотно із символічним зображенням світу) й звелів винести її просто неба. Як тільки король зробив це, пішов довгоочікуваний дощ. Фрески храму датуються 1658 роком. Незважаючи на невеликі розміри приміщення, атмосфера в ньому особлива — досить похмура, але при цьому таємнича й урочиста. Священні злодюжки Прадавній ліс, що вкриває 80-метровий пагорб Сваямбу і сам храмовий комплекс, є домом для тисяч макак резусів. Ось чому це місце називають Мавпячим храмом. Якщо вдень ступа належить молільникам, то вночі тут господарюють мавпи. Холодними осінніми вечорами вони збиваються ➧ Для мавп статуї — друзі й мовчазні співрозмовники.

81

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:47 Страница 82

На сніданок у священних мавп — «шведський стіл» із паломницьких пожертв: бананів, яблук, квіткових бутонів…

ОБЕРЕЖНО: СИМПАТЯГИ! Симпатичними й зворушливими макаки резуси є тільки на перший погляд. За усмішкою вони ховають гострі 5-сантиметрові ікла, тож долю краще не випробовувати. Туристам рекомендують не приносити їжу на територію комплексу, щоб уникнути плачевних наслідків: мавпи нерідко поводяться агресивно й можуть напасти. Фрукти, печиво та солодощі бажано залишити в готелі для своєї ж безпеки. Не варто йти на контакт із мавпами, торкатися їх, особливо таких милих дитинчат. Прямий погляд «очі в очі» тварини часто сприймають як погрозу, а усмішку людини — як оскал. Ідеальний варіант — намагатися не помічати «симпатяг»і не сунути об’єктив їм у мордочки, інакше можна отримати на горіхи від цілої зграї.

■

82

в купки біля підніжжя ступи і, намагаючись зігрітися, повільно засинають. Непальці вважають цих тварин священними, тому ставляться до них із повагою та підгодовують. Особливого запрошення на трапезу тварини не чекають і беруть ініціативу у свої лапи. За цими дрібними злодюжками треба постійно доглядати — вони раз у раз намагаються поцупити у відвідувачів щось смачненьке. Відібрати у прочан пакет із фруктами й поснідати ними поруч зі здивованими перехожими всією мавпячою родиною — для них це звичайна річ. Можна часто побачити мавп, коли вони ласують храмовими пожертвами: бутонами квітів, яблуками, бананами та хлібом. Краще навесні Постарайтеся потрапити на вершину пагорба Сваямбу до світанку — в цей час тут дуже урочисто й безлюдно. Над сонним Катманду висить легкий блакитний серпанок, і строката кольорова фактура тисяч малесеньких будиночків виграє під золотавими променями світанкового сонця, мов індійський килим. До 9-ї ранку місто накриває важка завіса білястого пилу, й людям доведеться чекати дощу, перш ніж вони знову зможуть без масок зробити ковток чистого повітря. Погожої днини з пагорба Сваямбу можна побачити гірський ланцюг Катманду, що оперізує долину, величні засніжені вершини Ганеш-Хімал і Лангтанга. Ідеальний варіант — приїхати до комплексу Сваямбунатх у суботу вдосвіта. Для більшості непальців це єдиний вихідний день на тиждень, тому тільки по суботах у них є можливість приділи-

ти увагу молитвам і жертвопринесенням. Цього дня кого тут тільки не зустрінеш: індуїстів, ваджраяна-буддистів з північних регіонів Непалу й Тибету, буддистів народності неварів із центру та сходу країни… У квітні-травні до Сваямбунатха приходить свято Будда-Джаянті (день народження Просвітленого), а в лютому-березні тут відзначають Лосар (тибетський Новий рік). До святинь прямують тисячі прочан із різних країн, а ченці прикрашають ступу візерунком у вигляді лотоса за допомогою особливої фарби кольору шафрану. Також тут відзначають Гунла — свято тривалістю місяць, пов’язане із завершенням сезону дощів (серпень– вересень). Узагалі найкращий час для поїздок у Непал — весна й осінь. Наприкінці травня починається сезон дощів, узимку погода теж непередбачувана. Втім, дехто віддає перевагу грудню: не надто холодно, не спекотно та немає юрб туристів, від яких у сезон устигаєш втомитися. Щоразу, приїжджаючи до Катманду, я відкриваю для себе новий Сваямбунатх, не такий, як колись. Є в цьому місці сили справді щось благословенне і незбагненне. Правду кажуть — відчути життя Непалу можна, тільки з головою поринувши в його культуру, а Сваямбу в цій непростій справі може стати хорошою відправною точкою. ■ За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо Туристичному офісові Непалу, непальській філії Pacific Asia Travel Association і особисто Леоніду Мясникову.

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:47 Страница 83

Ж И В И Й

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:47 Страница 84

СВІТ

■

Ви фанат трофейної риболовлі та шукаєте пригоду свого життя? Якщо так, то вам — до «Reindeer Lake Lodge» на славетному Оленячому озері в Канаді. Віктор СИДОРЕНКО

Саме в Канаді

Найкращі рибальські трофеї!

О

Оленяче озеро, або Reindeer Lake, — серед найкращих у світі місць для трофейної риболовлі. Ось уже понад 60 років цю справу тут організовує на найвищому рівні українська династія підприємців. Її представниками у третьому поколінні є Девід і Ванда Войценки. Чи треба багато розповідати про Канаду як країну багатої природи? Її неозорі ліси та прерії стали синонімом чистоти і збереженості. Провінцію

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:47 Страница 85

Запрошують Девід і Ванда Войценки, господарі «Reindeer Lake Lodge».

Саскачеван вирізняє багатство водойм: річок, боліт, озер… У глибині лісів є озеро Рейндір-лейк. Воно найглибше у провінції, сягає 219 метрів. А ще — 10-те за розмірами у всій Північній Америці та 22-ге у світі. Його довжина перевищує 300 кілометрів, а берегова лінія — 9500 кілометрів. Тут 5500 островів, безліч заток, проток, півостровів, в озеро впадають річки… Це чудові умови для різноманітної живності, просто райські! За один день на Оленячому озері люди витягають десятки здоровецьких щук, а то й за сотню. І хіба тільки щук! У цьому зеленому раю ви зустрінете подружжя Войценків. Точніше, з Девідом можете познайомитися ще у приватному літаку, яким часто він особисто забирає гостей із Саскатуна. Перше враження від ландшафту отримаєте з неба, насолоджуючись панорамами озерного краю.

Нинішній комплекс «Reindeer Lake Lodge» на приватному острові започаткований канадськими українцями ще 1956 року. Вони досягли великого успіху в організації рибальських пригод. Сюди злітаються рибалки з усього світу — від Норвегії до Австралії, від Японії до України. Вас оселять в одному з комфортних котеджів на 2–8 осіб. Справжні готельні ліжка, міні-холодильник, флеш-туалет, душ, пухнасті рушники, цілодобове електропостачання, індивідуально керовані обігрівачі, апарати для кави й гарячого шоколаду, щоденний догляд за помешканням, Wi-Fi… Усе це здається звичайним, поки ми сидимо вдома, а коли опиняємось у віддаленому місці серед дикої природи, такі блага починаємо високо цінувати! Але справжня цивілізація — це головний корпус «Reindeer Lake Lodge», збудований із західнока-

надського кедру. В ньому є велика їдальня, лаундж-зона, бар, більярдна, двобічний камін, ігровий зал і панує розслаблена дружня атмосфера. Тут приємно перекинутись у карти чи за келихом улюбленого напою поділитися своїми денними подвигами. Але не дуже розслабляйтеся, максимум о 8-й чекає сніданок, а потім… Потім — те, заради чого ви подолали сюди тисячі кілометрів. До речі, гості часто запевняють, що вони ніколи не спали так добре, як тут, серед первозданної тиші, на чистому повітрі, в оточенні уваги й комфорту. Але ви прилетіли не для того, щоб спати, еге ж? До причалу подано човна — тихого й потужного 6-метрового рибальського звірюгу з двигуном «Yamaha» на 50 кінських сил, з усім приладдям і навіть із пружинними сидіннями. Від цього моменту ➧

85

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:47 Страница 86

ДО РИБНИХ МІСЦЬ Прямі авіарейси Київ – Торонто із 6 червня відкриють «Міжнародні авіалінії України». До того часу потрібно летіти з пересадкою через аеропорти Європи. Зі столичного аеропорту Канади легко дістатися міста Саскатун. А потім — захопливий 80-хвилинний чартер приватним літаком «Reindeer Lake Lodge» до Оленячого озера. Усі деталі — на reindeerlakelodge.ca. Девід Войценко — тел.: +1 (780) 635-2165; reindeerlakelodge@xplornet.com.

■

86

вами опікуватимуться… місцеві індіанці. Точніше, кваліфіковані гіди з племені крі, які знають ці місця як свої п’ять пальців і можуть розповісти про всі премудрощі життя та риболовлі на Оленячому озері, а також чудово володіють технікою безпеки, технікою виживання у природі та просто технікою, необхідною в диких умовах. GPS вам не скаже, де більше риби, а ось корінний канадець визначить із точністю. Гіди можуть ознайомити не лише з водним світом, а й з володіннями ведмедів і вовків, лосів і оленів, качок і плазунів… І ось, нарешті, ми на рибному місці. Що ловиться? Не питайте, ловіть! Північна щука — грізний прісноводний хижак, який кидається на все, що ворушиться. За канадськими стандартами, трофейні екземпляри цієї тварюки становлять 101 сантиметр у довжину. За рік гості Оленячого набирають таких і більших понад 1000! Багатьом доводиться робити перерви в рибальському дні, бо руки втомлюються боротися з потужним уловом. Озерна форель, представниця родини лососевих, — теж справжня борчиня. Ці красуні виростають у водах Рейндір-лейк до 30 кілограмів і здатні утримувати вудку по 30–40 хвилин! Арктичного харіуса називають «вітрильником півночі» за його великий, яскравий спинний плавець. Це тут найменший трофейний вид, зате кожне кіло його ваги дається з боєм. Ну, і судак — чудовий трофей та смачнющий обід. Гід приготує для вас із вашого свіжого улову чудовий ланч і подасть з іншими стравами. Берегова трапеза стане яскравою подією кожного дня. А рибу, яку ви не подужаєте з’їсти, заведено від-

пускати після фотографування. Це щоб наступні гості «Reindeer Lake Lodge» могли досхочу з нею поборотись і зробити круті селфі. І ось після цілого дня битви за рибу-трофей ви повертаєтеся до котеджу, а потім, після душу, розслаблені й задоволені собою, прямуєте до лаунджу, де чекає першокласна вечеря з п’яти перемін. Шеф-кухар, як завжди, приготує все з любов’ю. Після такої смакоти і щедрості декому буде непросто покинути крісло. Але до наступного ранку все де й подінеться: активність на природі робить дива. Посприяє і сауна, обшита ароматною кедровою деревиною: напруження дня розтане без сліду. Загалом перебування на Оленячому озері — не лише риболовля. Тут ви відродитеся душею, відчуєте блаженну самоту і спокій, насолодитеся безкінечними субарктичними днями, здійсните польоти над первісними краями, побачите чарівні сходи і заходи сонця, а також — барвисті полярні сяйва (це можна і влітку). І не забудьте подражнити цивілізацію через соцмережі знімками вашої великої риби! Може, хтось захоче приїхати сім’єю? Без проблем! Прогулянки на природі, збирання грибів і ягід, пікніки, спостереження за тваринами, слухання співу птахів не дадуть нудьгувати нікому й залишать чудові спогади. А це теж дуже цінні трофеї. ■ За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо комплексу відпочинку «Reindeer Lake Lodge».

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:47 Страница 87

■

Десятки великих рибин за день!

■

Мальовнича чиста природа

■

Трансфер приватним авіачартером

■

Професійні гіди-індіанці

■

Класне спорядження

■

Розкішне проживання

■

Лаундж-зона, ігровий зал, сауна

■

Смачна кухня

■

Візова підтримка

А також: польоти приватним літаком, екотури серед природи Півночі, гриби та ягоди, полярні сяйва, відпочинок сім’єю чи в компанії однодумців…

Трофейна риболовля в Канаді Чому саме в Канаді? Бо тільки там такі рибальські трофеї, як метрова щука, арктичний харіус, озерна форель, судак, чекають на вас в одному унікальному місці — у «Reindeer Lake Lodge» на Оленячому озері.

Ви забудете про все на світі!

«Reindeer Lake Lodge» Девід Войценко — тел.: +1 (780) 635-2165 Моб.: +1 (780) 812-9280 «Reindeer Lake Lodge» (червень-вересень): +1 (972) 763-9050 PO Box 7698, Bonnyville, Alberta, Canada, T9N 2J1 reindeerlakelodge@xplornet.com reindeerlakelodge.ca

КОЛЕКЦІЯ

■ Пам’ятник першовідкривачам. Попереду Васко да Гама з надією вдивляється в океан.

Головне причарування португальської столиці — це непоспіх, і відчути його можна, лише налаштувавшись на правильний ритм. Сподіваюся, фінал «Євробачення» у травні лише трохи розбавить тутешню неквапливість. Олена КРУШИНСЬКА

Калме, або Спокійна вдача

Лісабона

М

Мені пощастило. Я мала на знайомство з містом аж три тижні й завдяки цьому змогла вловити його неквапливий ритм та основну тезу: життя чудове, і немає причин не тішитися ним день у день.

Фото О. ГОРОБЦЯ

В О Я Ж

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:47 Страница 88

Уже ніхто нікуди не поспішає Португальська мова дуже пристрасна і шепітлива. Як «ш» читаються «s», «ch», «x»

88

та «z», іноді вклинюється «ж». Коли в потязі невидима жінка грудним голосом чуттєво каже «Проксіма пара-а-ажем…» — це не «Прошу, візьми мене...», а всього лише «Наступна зупинка...». Ось і Лісабон — ніякий не Лісабон, а «Ліжбоа», причому тягти треба кожну з трьох голосних. Спробуйте — і переконаєтеся, що навіть назву міста похапцем не вимовиш.

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:47 Страница 89

Праса-ду-Комерсіу — головна площа Лісабона на набережній річки Тежу.

Та й загалом складається враження, що в Лісабоні ніхто нікуди не поспішає. А зрештою, куди поспішати, коли ти на краю землі? Улюблене слово португальців, що втілює їхній підхід до будь-яких справ, — це «калме», «спокійно». Тут справді панує спокій — не розлита у спекотному повітрі лінь, як на Балканах, а саме спокій. Ніхто не мчить вулицею з виряченими очима. Навіть у метро панує розслабленість. Тут лише чотири лінії, і навіть їхні позначення безтурботні. Це не якісь там сухі «М13» чи «Святошинсько-Броварська лінія». Лінія «Azul», тобто синя, за логотип має чайку над хвилькою, зелена лінія — кораблик, жовта — квіточку, рожева — троянду вітрів. Станції чисті, нерідко оздоблені традиційними для Португалії кахлями, тільки замість класичних орнаментів — сміливі сучасні панно (станція «Олаіаш» входить до топ-10 найгарніших у світі, як і наші «Золоті Ворота»). Грає музика у стилі лаунж. Так і тягне сісти з коктейлем на лавочку на пероні (дерев’яну, а не залізну типу «не розсиджуйся») і релаксувати. Хоча місто й не мале, тут ніде немає ані багато машин, ані багато людей. На центральній площі Праса-ду-Комерсіу в неділю вдень ви нарахуєте з півсотні присутніх. Увечері їх побільшає. Аж близько восьмої на площі й на головній пішохідній вулиці Руа-Аугуста стає велелюдно! Ще б двічі по стільки, і можна було б дотягнути до львівської площі Ринок. Туристів вистачає, але вони розподіляються якось рівномірно, а головне, не витісняють із центру місцевих мешканців, як в інших європейських містах. І це так прекрасно! Лісабонці прогулюються набережною річки Тежу (що має вигляд морської затоки з припливами та відпливами), бігають,

катаються на велосипедах, відпочивають на терасах кав’ярень — одне слово, чуються вдома. «Бацилою» мас-туризму заражено лише лабіринт старовинних вуличок під замком Сау-Жорже. Тут вам і засилля крамарів-сувенірників, і вивіски «Тhe best typical Portuguese restaurant», і знайомі погляди, якими ділки всього світу проводжають «отари» туристів. Проте й тут місто чинить опір, не даючи перетворити себе на декорацію. Всетаки у ньому живуть: будиночки пошарпані, під вікнами розвішано білизну, з балконів визирають дідусі в майках, а на подвір’ях дітлахи ганяють м’яча. Нехай живе живий Лісабон! ➧

Відпочинкова атмосфера біля старовинного фонтана.

89

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:47 Страница 90

Над Лісабоном височіє замок Сау-Жорже. Як відвідати його, отримавши максимум задоволення? Читайте поруч нашу «інструкцію».

Площа Россіу вибрукувана «хвилями» так, що у непризвичаєних пішоходів паморочиться голова.

Джазовий концерт в оливовім садку біля Музею колекції Берардо.

«Фейра» щодня Окрім принципу «калме», португальці мають іще одну перевагу, якій варто позаздрити. Якщо у 1920-х гемінгвеївське «свято, що завжди з тобою» стосувалося Парижа, то сьогодні там, у діловому мегаполісі, годі його й шукати, а ось Лісабон до цієї ідеї, здається, найближче. Цікаво, що у португальській мові до всіх назв робочих днів додається «-фейра». Понеділок — «сегундафейра», тобто другий день тижня (рахується від неділі), п’ятниця — «секста-фейра», шостий день. «Фейра» означає приблизно те саме, що англійське «fairy» — свято або ярмарок. Чи не наголошують цим португальці, що свято у них щодня? Підтверджень можна побачити безліч. Полудень у сквері на одній із площ. У затінку — столики з лавочками. Один столик зайнятий весь час: сеньйори поважного віку збираються тут пограти у карти й потеревенити. Із плеєра майже нечутно ллється музика. Неподалік на траві розляглася втомлена від спеки молодь, хтось перемовляється, хтось заснув. У літньому кафе під розлогим платаном точаться бесіди за кавою. Або вечір біля вокзалу «Каїш-ду-Судре». На бордюрі набережної розсілися молоді й немолоді пари й непари. Всі споглядаємо місячну доріжку на воді. Грає на гітарі вуличний музика. Мелодії таки зворушливі — і мій сусіда праворуч, повагавшись, простягає мені коробку з печивом, мовляв, пригощайся, у мене багато. А яким має бути логічне продовження вечора? (Це я не про сусіда). Ах, коли ви спробуєте португальські вина, то здогадаєтеся самі. Їх п’ють і вдома, і не вдома... До речі! Чи знаєте ви найкращий спосіб зустріти захід сонця у Лісабоні? Ні? Читайте детальну інструкцію на полях. Перевірено на добровольцях! Вино породжує романтику, проте яка романтика — і без страждань? Для цього португальці придумали фаду (від слова «доля»,

90

Типовий закуток Лісабона: крихітка-трамвай, дроти й тісні вулички з будинками, обличкованими кахлями-азулежу.

«фатум»). Це такі традиційні пісні, душевні й надривні, що віддалено нагадують романси — циганські чи Вертинського. До речі, на київському «Євробаченні» переміг юнак, який виконав досить традиційне фаду. Ці романси співають у кнайпах, а темами пісень є туга, смуток, біль, зрада, втрата кохання та ще низька заробітна плата рибалок. Утім, без знання мови у змісті фаду нам не розібратися, тому просто слухаємо і розмазуємо сльози. Португальці вміють святкувати не лише у дружньому чи родинному колі, а й усі разом. Коли торік Португалія вперше в історії виграла чемпіонат Європи з футболу, Лісабон дві доби не спав. На вулиці вийшли всі, машини їздили з натиснутими клаксонами, всі раділи і ніхто не працював. Ото була «фейра»! Можна здогадатися, що буде тут під час європейського пісенного конкурсу.

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:47 Страница 91

На замковому подвір’ї. Спека!

Логістичні парадокси «Педро де Кальсада» — це не ім’я шляхтича, а «бруківка» португальською. Дослівно — «камені тротуару». Камені ці світлі, майже білі. Часто мозаїкою з таких самих, лише чорних, на кальсаді викладено написи, герби, візерунки, а на площі Россіу — «хвилі», що творять оптичну ілюзію, аж голова паморочиться. Кальсади дуже слизькі, адже їх роками полірують підошви перехожих. І половина лісабонських вулиць схожа на «американські гірки». Не раз мені траплялося зупинитись і боязко зазирати вниз, а кінець вулиці бачити далеко й знову вгорі. Декот-

рими спусками зручніше було б не крокувати, а сповзати, підстраховуючись льодорубом або вантузом. Дослухайтеся поради, беріть взуття на надійній неслизькій підошві. Високі підбори? Хіба що у комбінації з найдорожчим страхуванням. «Зрізати» шлях від точки «А» до точки «В» у Лісабоні? Бу-га-ганечки! Навіть якщо перед вами чіткий орієнтир, наприклад, вежі костелу, що видніються над будинками, то коли ви спробуєте наблизитися, наштовхнетесь на перехрестя. Якщо довірливо підете тією вулицею, що веде прямо, то кілька разів вона поверне, а потім закінчиться якимось апендиксом. Тим часом вежі з поля зору зникнуть, і біс його знає, в який бік пробиратись. Одного разу після довгих блукань я ніби знайшла «азимут» — потрібний музей на мапі був позначений біля набережної, а мені вже видно було воду. Де там! Вулиця спустилася майже туди, перед якоюсь огорожею повернула назад і знову подерлася вгору! А у плетиві вулиць і сходів під замком СауЖорже взагалі годі зорієнтуватися. На власні очі я бачила перехрестя, з якого замість вулиць розходяться в різні боки, вгору-вниз, п’ять довгих сходів. Зрештою з’являється розуміння, чому замок ніколи не брали штурмом… Якщо, йдучи вулицею, виставити руку вбік, то ляпас отримають одразу шестеро людей. Стільки пасажирів поміщається з одного боку трамвайчика, а їздять усі, вистромивши голови у прочинені ➧

ЗАХІД СОНЦЯ Замок Сау-Жорже, що на високій горі над Лісабоном, відвідувати треба правильно. Приходьте не пізніше 16:30, щоб встигнути до камери-обскури: в одній з веж через перископ на екран проектується 360-градусна панорама міста. Екскурсії проводять щодвадцять хвилин. Погуляйте мурами, зайдіть до музею з археологічними знахідками, огляньте руїни королівського палацу, відвідайте екскурсію на місці розкопок і відпочиньте у парку, відганяючи павичів. До 20.00 займайте місце біля парапету, щоб провести сонце. У вагончику «Wine with a view» можна купити вина, а можна запастися ним заздалегідь. Одягайте куртку: навіть улітку ввечері здіймається холодний вітер. Усе місто — як на долоні, а сонце сідає за горизонт просто перед нами, мов у театрі. Квиток до замку коштує 8,5 євро, згадані екскурсії входять у ціну. Щодня о 13:00 є оглядова екскурсія по Сау-Жорже англійською мовою. Щонеділі — театралізовані виступи. Детальніше: castelodesaojorge.pt.

■

91

Фото О. ГОРОБЦЯ

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:47 Страница 92

Прогулянки Лісабоном — це нескінченне долання карколомних спусків і підйомів, коли хідник подекуди переходить у сходи.

«Елевадор», себто підйомник «СантаЖушта», оригінальний витвір на межі техніки та декоративного мистецтва.

вікна. Милі ретротрамвайчики, у тому числі улюблений туристами 28-й, що об’їжджає весь центр, сміливо сновигають звивистими вулицями вгору і вниз. На кількох карколомних узвозах, де можна проводити змагання з бобслею, трамвай еволюціонував у «елевадор», себто підйомник. Цей фунікулер їздить між двома станціями, горішньою і долішньою. А на позір — той самий трамвай, тільки відчайдушний. Є у Лісабоні й інший «елевадор» на ймення «Санта-Жушта». Поміж будинків височіє 45-метрова ажурна металева вежа з ліфтом усередині. До входу тягнеться черга охочих віддати за підйом 5 кровних євро. Увага! Якщо ви дочитали до цього місця, то зможете «відбити» гроші, витрачені на наш журнал, у потрійному обсязі. Над площею Россіу побачите руїни готичного храму — свідчення землетрусу 1755 року. Туди, до монастиря Карму на однойменній площі, вам і треба. Не тільки для економії, звичайно, а й заради самого монастиря та Музею національної гвардії, до речі, безкоштовного, і барокового фонтану. Якщо ж пройдете попід стінами храму, то потрапите на терасу, звідки металева галерея, перекинута через вулицю, веде на передостанній ярус підйомника Санта-Жушта. Тут вхід коштує лише 1,5 євро. Невеличкі гвинтові сходи — і ви вже нагорі, на оглядовому майданчику. Незрівнянна панорама!

Акведук діяв аж до середини ХХ століття. Зараз води в ньому немає, однак підземні галереї використовуються для міського водогону. Акведук, резервуари Емурейреш і Патріакал є філіями Музею води та доступні для відвідування, як і деякі підземні галереї (www.epal.pt).

92

Місцина, звідки відкривається гарний краєвид, у Португалії називається «мірадор». У Лісабоні таких чимало. Одним із «мірадорів» є дах дивної споруди. Розташована вона в саду на площі Емурейреш. Монументальна кам’яна будівля схожа чи то на палац, чи то на башту. Та якщо ви зайдете всередину, то побачите потужні колони, що підтримують склепіння, і... велетенський резервуар із прозорою водою завглибшки 7,5 метра. Вода надходила сюди з акведуку, частину якого видно з даху. Основна ж, наземна частина акведуку розташована далі, на північно-західній околиці міста, і має вигляд мурованого багатоаркового мосту, що перетинає долину. Його довжина — 941 метр, а висота — майже 65. Акведуком можна прогулятись. Але оцінити всю велич споруди можна лише з відстані, наприклад, із вікна машини, якщо їхати мостом через ту саму долину. Збудований у 1731–1799 роках акведук постачав воду в Лісабон. Першим на його шляху був згаданий резервуар Емурейреш. Від нього по всьому місту розгалужувалася система підземних галерей загальною довжиною 58 кілометрів. У галереях прокладено труби і жолоби, якими вода під впливом гравітації надходила до фонтанівшеферіш. Містяни брали воду з фонтанів безкоштовно, оскільки сплачували спеціальний податок.

Добрий день, це Белень Є у Лісабоні район, розташований збоку від центру, але перетворений на такий собі культурний осередок. Колишнє містечко, що сьогодні зрослося з Лісабоном, називається Belеm (читається «Белень», а означає «Віфлеєм»). У наш час набережну в Белені перепроектували для прогулянок і відпочинку. В районі багато сучасних пам’ятників, музеїв і парків. І тут-таки розташовано дві стародавні споруди, пам’ятки світової спадщини ЮНЕСКО. Це зразки так званого мануельського стилю. Він розвинувся у Португалії як гілка пізньої готики на початку XVI століття й отримав назву від імені короля Мануела І. Особливістю стилю є пишне різьблення — химерні рослинні орнаменти, колони-пальми... Все це побачите в головному храмі монастиря Жеронімуш. Тут зберігається мармуровий саркофаг відважного мореплавця Васко да Гами, якого насправді звали Вашку. Він молився тут зі своєю командою перед по-

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:47 Страница 93

Руїни монастиря Карму з оглядового майданчика підйомника «Санта-Жушта» Це один із «мірадорів» — місць, звідки відкривається гарний краєвид.

дорожжю. Згодом за гроші від привезених з Індії прянощів монастир Жеронімуш добудовували й оздоблювали. Друга споруда в мануельському стилі — це Торре-ді-Белень, оборонна вежа просто в річці Тежу. Вона захищала місто від нападу з моря та річки. Нині це «візитка» Лісабона. Ще один символ міста — Пам’ятник першовідкривачам. Попереду Васко да Гама вдивляється в океан, далі — його послідовники, в кінці королева молиться навколішки, напевно, десь так:

«Боже, поможи завоювати побільше колоній, бо українських остарбайтерів ще немає!». Всередині пам’ятника ліфтом можна піднятися на «мірадор», з якого відкривається чудовий краєвид монастиря і всього Беленя. Мов на долоні й чимала споруда Культурного центру Беленя. У його виставкових залах міститься Музей колекції Берардо, названий за ім’ям її збирача, Хосе Берардо. В музеї, крім тимчасових виставок, діє величезна постійна експозиція сучасного мистецтва 20–60-х років ХХ століття і від ➧

АТЛАНТИКА Не тіштесь ілюзіями, що купатиметесь в океані. Навіть довго не походите по воді. Біля берегів Португалії пролягаєхолодна течія, і вода буквально крижана. Пляжі, які тягнуться від Лісабона до Кашкаїша, придатні хіба для засмагання. Якщо хочете побачити справжні океанські хвилі, без вагань вирушайте на пляж Гіншу. Від кінцевої станції електрички в Кашкаїші — метрів сто до торгового центру, звідки стартують автобуси 405 і 415 (квиток за 3,30 євро). У вікно побачите океанські хвилі: довгі, з пінистими гребенями. Вони несамовито вдаряються об скелі, здіймаючи фонтани. Піщаний пляж Гіншу — серферський рай. Удалині — масив мису Кабо-де-Рока, найзахіднішої точки Європи. На Гіншу їдьте у зручному для ходіння по гострих каменях взутті, з курткою та шаликом від холодного рвучкого вітру, який обдає солоним водяним пилом. Стихія!

■

93

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:47 Страница 94

Башта Торре-ді-Белень захищала місто від нападу з води. Її збудованоу так званому мануельському стилі, що є гілкою пізньої готики.

Твір нашого Андрія Варголи — Енді Воргола, гордість Музею колекції Берардо.

Екзотичні експонати Музею етнографії.

Декоративні панно з кахлів «азулежу» є на вулицях, на стінах будинків, у храмах…

1960-го до 2010-го. Усі відомі імена, від Пікассо до Поллока, представлені бодай однією-двома роботами: кубізм, супрематизм, абстракціонізм, сюрреалізм, кінетичне мистецтво, неоекспресіонізм і неореалізм, попарт і оп-арт, із жанрів — живопис, графіка, скульптура, фотографія, відеоінсталяція. І що б ви думали є емблемою цього багатющого музею? Енді Воргол — наш Андрій Варгола! Його жіночий портрет дивиться з усіх рекламних плакатів музею. В експо-

зиції є і його славетна банка томатного супу, й інсталяція з коробок з-під мила. Представлений і наш Малевич. Біля музею влаштовано оливковий садок, у якому розкидано крісла-мішки для відпочинку — люди, вражені сучасним мистецтвом, цього справді потребують. Не оминіть у Белені й інших збірень старожитностей, особливо — Національного музею карет (одного з найбільших у світі), Музею етнографії, Музею MAAT, де вистав-

ки ультрасучасного мистецтва поєднано з Музеєм електрики в будівлі колишньої електростанції. А увечері погуляйте набережною. Дуже спокійно, як заведено в Лісабоні. Після повернення додому з такого вже рідного Ліжбоа я намагаюся зберігати в собі його настрій. І коли відчуваю, що метушня перемагає, кажу собі: «Калме!» — і в обличчя наче дмухає солоним океанським вітром. ■

94

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:48 Страница 95

Ласкаво просимо до

Португалії!

Bem-vindo a Portugal!

Португалія для земляків Основу туристичної компанії INSIDER-TIME становлять українці, які постійно мешкають у Португалії. Досвідчена, креативна команда радо зустріне вас, вашу родину та друзів у сонячній країні. Для вас — індивідуальні та групові подорожі, тематичні тури, трансфери, екскурсії, організація будь-яких ділових заходів та відеозйомки, висококваліфіковані фахівці, закохані у свою справу.

Екскурсії в будь-яку пору У цих теплих краях добре подорожувати з INSIDER-TIME цілий рік. Літні тури можна врізноманітнити відпочинком на узбережжі Атлантичного океану чи островах.

Тук-туком по Лісабону Щедре на старовину і красу місто зажило слави як екскурсійний центр, а нещодавно — ще й як екостолиця Європи. У його вулички добре вписався «дивний» вид транспорту — тук-тук з екзотичного Таїланду. Тут він ще й отримав електродвигун. INSIDER-TIME пропонує екскурсії з вітерцем!

Туристичний інформаційний центр Якщо ви обрали тільки переліт, а решту прагнете побачити в Португалії самостійно, INSIDERTIME вам допоможе! Наш турінфоцентр чекає за адресою: Praça de Figueira 11 E, Lisboa. Тут дізнаєтеся все необхідне про туристичні об’єкти та маршрути, заклади харчування, культурні події та замовлення квитків, зорієнтуєтесь у транспортній системі країни, отримаєте пакет екскурсійних турів на вибір або можливість створити власний маршрут.

І не забудьте про «Євробачення – 2018» у Лісабоні!

info@insider-time.com

●

www.insider-time.com

Ліцензія Інституту туризму Португалії (Instituto de Turismo de Portugal) RNAAT 274/2016

П Р О Ф І

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:48 Страница 96

ТУР

■

Коли в Україні ще лютували морози, я вирушила назустріч весні на сонячний острів Кіпр на запрошення українського національного туроператора «Travel Professional Group». Ірина ГОРОБЕЦЬ

КІПР

Професійний

вікенд

TPG. Ліцензія ДАУТК АЕ № 272713 від 13.03.2014

З

Зустрічала весну на Кіпрі разом із сотнею улюблених агентів оператора «Travel Professional Group». У рамках підготовки до туристичного літа компанія влаштувала програму із загальною назвою «Discover Cyprus – 2018». Грандіозні семінар і воркшоп мали назву «Продуктивність», їх доповнили «Враження» та «Подорожі» — інші розділи програми, які допомогли краще пізнати Кіпр. Господарями заходів виступили TPG, Кіпрська туристична організація, компанія з прийому туристів «Attica Holidays» за підтримки «Міжнародних авіаліній України» та посольства Кіпру в Україні. Було приємно, цікаво та дуже пізнавально — за словами одного зі слоганів TPG, «у найкращих традиціях професіоналізму». Враження Тригодинний переліт на крилах МАУ, комфортний трансфер, привітна зустріч... Першим кіпрським враженням стала справжня весна в лютому місяці! Після наших снігів і хмар щедре сонце змушувало солодко мружитися. Навколо буяла зелень, значно густіша, ніж на тому ж таки Кіпрі влітку, достигали різноманітні цитрини, квітли клумби й галявини обабіч доріг. Повітря — плюс 20, море — плюс 17. А другим кіпрським враження став готель «Elysium»*****delux, у якому розселили учасників програми. Справжній палац із незліченними арками, колонадами, мозаїками та водоспадами запрошував провести час в атмосфері умиротворення, насолоджуючись панорамами моря. Розташований він на пляжі й водночас

96

у центрі стародавнього міста Пафос, неподалік від видатної археологічної пам’ятки, про яку розповім далі. Увесь цей антураж створював враження подорожі в часі у пошуках невідомих джерел насолоди. Їх можна було знайти у спа з його животоворними водами, чарівними звуками та загадковими ароматами. Майстри оздоровлення поєднують стародавні рецепти з новітніми технологіями. Мій номер на четвертому поверсі «Elysium» потішив вишуканим дизайном, м’якою кольоровою гамою, чудовими меблями з натуральних матеріалів і в натуральних кольорах, а головне — незабутнім краєвидом із вікна. Якщо TPG хотіла вразити комфортом і красою, то своєї мети вона досягла. Продуктивність Професійні подорожі у сфері туризму часто є комбінацією розслаблення й мобілізації, романтики і прагматизму. Другий день нашого перебування був присвячений діловому спілкуванню, хоча теж розпочався дуже приємно — зі сніданку в ресторані «Lemonia Piazza» у мальовничому стилі сільської площі. А продовжився у конференц-залі «Basilica» нашого готелю. Бізнес-зустріч із керівництвом «Travel Professional Group» та її партнерами відкрила співзасновниця, член ради директорів TPG Олена Бойко. Привітавши колег, вона подякувала їм за плідну співпрацю, завдяки якій за рік компанія зорганізувала відпочинок для більше ніж 370 000 щасливих туристів. Спікер наголосила, ➧

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:48 Страница 97

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:48 Страница 98

що TPG прагне співпрацювати лише з найкращими і на українському, й на іноземних ринках. Приємно, бо цей комплімент стосується і нашого видання. Керівник кіпрського напрямку TPG Юлія Нуждіна провела презентацію Кіпру, підсумувати яку можна так: компанія представляє весь Кіпр із готелями на всяк смак — від бюджетних до елітних. Ірина Павлоу з кіпрської компанії «Attica Holidays» «провела» турагентів усіма основними готелями острова, віртуально зазирнувши до номерів, ресторацій, спа й відповівши на всі запитання турагентів. Окремо зупинилися на організації весіль. На «острові богині кохання Афродити» це ціла індустрія з відповідними агенціями, розкішними залами, фотосесіями на казкових берегах і зовсім різними цінами — від економромантики на двох до зіркових шоу на кілька тисяч гостей. Потім виступила керівник консульського відділу посольства Республіки Кіпр в Україні Олена Андрюханенко і розповіла про те, як у наш час просто оформити електронну візу до цієї острівної держави і водночас як складно віднедавна стало потрапляти до «володінь Афродити» різноманітним «жрицям кохання». Але якщо наміри ваші чесні, а при перетині кордону ви пред’явите зворотний квиток та суму з розрахунку 50 євро на день перебування, вас приймуть гостинно і з усмішкою. Після цього спілкування набуло багатостороннього характеру і перейшло у формат воркшопу. У ньому взяли участь топ-мене-

джери провідних готелів та інших компаній Кіпру, підтвердивши тезу TPG про партнерство з найкращими. День завершився традиційно по-кіпрському — в таверні зі щедрим мезе (нескінченний потік національних закусок), народними піснями й танцями, а також моїм улюбленим кіпрським атракціоном — чоловічим танцем із побудовою на голові «піраміди» зі склянок вина. Браво! Подорожі Тим часом Кіпр буяв весною. Навіть у приміщенні відчувалася життєдайна сила сонця і морського бризу. Коли ми зранку перейшли до наступного пункту програми, вже хотілося забути про справи і поринути у прекрасне та незнане. Неподалік від готелю ми завітали до Гробниць королів, дорогою побачивши буяння квітів і химерні скелі із загадковими природними отворами. Виявляється, у тих гробницях немає жодного короля, просто у них протягом семиста років, до ІІІ століття нашої ери, ховали кіпрську знать. Зате як! Одна усипальня була схожа на витесаний у скелі палацовий дворик із колонами, інша вражала настінними фресками, ще одна імітувала будинок живих... Певний час Гробниці королів разом із кіпрськими катакомбами служили прихистком для перших християн. А нині це пам’ятка ЮНЕСКО, екскурсійний об’єкт майже без похмурих асоціацій. Далі нас чекав суто морський ландшафт із величними скелями і романтичним ореолом.

Це місце, де, за грецькою міфологією, народилась Афродита. Кам’яний профіль богині можна було вгадати у формах одного з каменів серед хвиль. А інший камінь дав назву місцині — Петра-ту-Роміу, Камінь Візантійця. Легендарний візантійський герой скинув тут на ворогів брилу, яка досі лежить у водах затоки. На бережку відвідувачі складають округлі камінці зі своїми іменами, тепер там є й один із літерами «TPG». А потім була екскурсія до Пафоса, столиці Кіпру в античні часи та «Культурної столиці Європи» 2017 року. Останній титул приніс місту ЮНЕСКО багато оновлень, які тішили наше око. Ми побачили колону святого Павла, біля якої той терпів покарання, катакомби святої Соломонії, археологічний парк Пафоса, церкви міста. На околиці, в селищі Гієроскіпу, детально оглянули храм святої Параскеви, що належить до культурної спадщини людства. Зведений він не пізніше ІХ століття, ще в іконоборчий період, і має вигляд стародавнього мавзолею, до якого прибудовано квадратну в плані дзвіницю. Усередині ж чарують стародавні фрески й ікони на чолі з чудотворною двобічною Богоматір’ю Герокіпіотисою. На завершення екскурсії гарячі українські дівчата скупались у прохолодному морі. А потім ми всі разом насолодилися морським мезе на набережній Пафоса. Кульмінацією всієї нашої подорожі стала гала-вечеря в ресторані «Epicurean», оформленому арками та французькими вікнами з виходом на сади і басейни. Епікурейська трапеза проходила серед свічок і квіткових композицій. Тут були привітання від авторів і виконавців програми «Discover Cyprus», вручення агентам сертифікатів про участь у бізнесзаходах, конферанс телеведучої Сніжани Єгорової, сучасний балет і дискотека від самого Олега Скрипки. Перед очима промайнули всі кіпрські враження. А потім раптом зринула думка: це ж лише частинка принад острова, побачена за три дні! Якщо захочеться більшого, я знатиму, до якого туроператора звертатися, бо сповна відчула, що означає ще один слоган TPG: «Дбаючи про тебе!». ■

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:48 Страница 99

В О Я Ж

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:48 Страница 100

КОЛЕКЦІЯ

■

Боснійська Зелена чудова природа, вцілілі історичні цікавини та приязні усмішки боснійців досі не в змозі приховати того, що в цій країні більше 20 років тому була війна. Володимир КУХАРЧУК

100

весна

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:48 Страница 101

З

За традицією, на травневі вихідні ми з друзями зібралися в автоподорож. Цього року вибір припав на Балкани. Вирушали на чотирьох позашляховиках із Києва. Одна з країн на маршруті була нам зовсім не відома — колишня частина Югославії, «нетуристична» Боснія та Герцеговина.

Водоспад у місті Яйце.

Відлуння війни Перетнувши кордон, ми їхали неймовірно гарним гірським каньйоном. Зелень, бірюзова річка, високі гори навколо й ефектні пейзажі змінювали один одного. Та, заїхавши до одного села, відразу зупи- ➧

101

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:48 Страница 102

Краєвид міста Травник із башти фортеці (1463 рік).

Дорога кружляла між гірських вершин. Ще кілометр — і повернули з асфальту в бік майбутнього табору. Дорога ледь виднілась у траві, нею давно ніхто не їздив. Місцями довелося стрибати через велике каміння просто на «дорозі». Проминули два закинуті будинки. Навколо панувала якась зловісна тиша. Дорога ставала дедалі менш помітною. Гілки загустілих кущів дряпали машини. Ламали кущі на дорозі та повільно їхали давно не їждженим шляхом. Місцевість була сіра та непривітна. Всі потомилися, хотілося сісти біля вечірнього вогнища та погомоніти. До річки приїхали майже смерком. Огледілися. Через річку веде пішохідний міст, а по той бік — будинок. На подвір’ї тліло залишене зо дві години тому багаття. В будинку стояло чотири ліжка з ретельно заправленою постіллю. Таке враження, що побували військові: все складено ну дуже рівно й акуратно. нилися під враженням від побаченого. Із півтора десятка будинків десяток був зруйнований, стояв без дахів. Пересуваючись далі, ми зустрічали багато вщент потрощених і покинутих осель. Сумна картина. Хоча від Сербсько-Хорватської війни, в яку була втягнута Боснія і Герцеговина, минуло вже понад два десятиліття, але рани від неї не скрізь загоїлись. У боснійській столиці Сараєво теж чимало будинків зі слідами від осколків, подекуди у стінах — провали від снарядів. Проходячи центром, зустрічаєш великі плями фарби на асфальті — так позначають місця, де загинули понад 50 людей. Сліди від куль і снарядів не усувають, ніби показуючи, через що довелося пройти цій мо-

102

лодій країні. Олімпійське містечко поблизу столиці являло собою страшну картину руйнації та запустіння — а колись, у 1984 році, тут проходили зимові Олімпійські ігри. Загалом війна в Боснії та Герцеговині забрала 300 тисяч життів. Це кожен десятий у цій невеликій країні. Але час усе-таки лікує. Боснія та Герцеговина — країна з дуже теплими у спілкуванні людьми, гарними горами, смачною кухнею та помірними цінами. Їдемо далі. Ахтунг, мінен! Був другий день у Боснії, вечоріло. Сьогодні ми мали заночувати в наметі, на дикому березі річки. Місце для табору я обрав за супутниковими картами ще в Києві.

Майстер у Мостарі.

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:48 Страница 103

Старий міст зі Списку ЮНЕСКО у Мостарі. Був знищений під час Боснійської війни, а потім відновлений. «Мостар» буквально — «страж мосту».

Наше авто і знак «Міни!».

Довго думали, де ставити намети. Не могли позбутися враження зловісності. Я запропонував розбити табір біля мосту. Всіх попросив уночі далеко не відходити. Потім були багаття, смачна їжа з вогнища та боснійська сливовиця. Зранку я прокинувся, як завжди, найраніше. Вирішив трішки пройтись і за метрів 300 від місця нашої стоянки побачив таблички: «Міни!». Усе стало на свої місця. Будинок із ретельно заправленими ліжками — це база саперів, які розміновують територію. Біля нашого табору табличок немає. Це добре, але хто знає… Я розбудив друзів і попросив швидко зібратися. Вони не розуміли, чому, але довірились організаторові цього екстриму. Назад я їхав за кермом тією самою дорогою. Знову стрибали по камінню та продиралися через кущі. Спина вкривалася холодним потом... Боснія та Герцеговина — у п’ятірці країн світу за відсотком замінованої території. Зараз у невеликій країні нараховують близько 100 тисяч не знешкоджених мін. Основна проблема розмінування полягає в тому, що під час війни не складалися карти мінних полів. Із 2010 року тут сталося кілька великих паводків, чимало мін вода рознесла по новій, уже розмінованій території, й вони почали знову забирати життя людей. У післявоєнні роки від мін загинули понад 2000 осіб.

кафе є страва, в якій маленькими порціями зібрано майже всю палітру місцевих наїдків. Раджу в Мостарі походити по старому ринку, зійти на мінарет мечеті, помилуватися символом міста — його Старим мостом ХVI століття, який і дав назву місту. Подивитись, як із 20-метрового мосту стрибають місцеві сміливці, за гроші влаштовуючи шоу для туристів. Поблукати між майже вщент зруйнованими будинками. Я знайшов тут нового друга. Увечері ми стояли на балконі готелю. До нас підійшов власник закладу. Розговорилися про подорожі, потім — про жахи війни. Семір (так звали боснійця) обмовився, що його друг воює в Україні. Я дуже акуратно запитав, де саме та на якому боці. Каже здивовано — звісно, на боці України! Був у донецькому аеропорту. Стало дуже приємно в компанії цієї людини. Взагалі у Боснії нас добре розуміють і підтримують, самі таке пройшли. Новий друг побачив на одній з наших машин невеликий прапор України й запитав, чи не подаруємо ми і йому невеличкий. Недовго думаючи, я дав йому великий синьо-жовтий стяг, із яким ми фотографувались у знакових місцях. Вражений боснієць відразу почепив його на стіні. Такі спогади про Боснію викликають лише теплі, мирні думки.

Мостар Але не все було так сумно в цій країні, просто ці речі відрізняли її від сусідніх. Ми їхали сюди зовсім не заради цього. Хочете відчути справжню Боснію та Герцеговину на смак, спізнати її колорит, торкнутися історії? Тоді вам до міста Мостар, найбільшого та найважливішого в Боснії. Саме тут нам вдалося сповна оцінити справжню національну кухню. До речі, у тутешньому

Нова дорога Одного дня ми мали піднятися в гори. Нас чекало Саторське озеро на висоті 1500 метрів. Всі туристи прямують до самої водойми, а ми збиралися заїхати на скелю над нею та оглянути все з висоти пташиного польоту. Закінчилась асфальтована дорога. До озера по прямій було лише кілометрів 6, але туди вів серпантин із доріг різної складності та стану. Визирнуло сонце, барви гір стали яскравими та ве- ➧

МАЛЕНЬКА І СТРОКАТА Боснія і Герцеговина протягом століть були об’єднані економічно та політично, але розділені етнічно та релігійно, що підігрівалося сусідами. Нині кордон між історичними Боснією та Герцеговиною зовсім не збігається з кордоном між двома частинами держави — Мусульмано-хорватською федерацієюта РеспублікоюСербською. Офіційні мови — боснійська, хорватська, сербська, регіональні — албанська, чорногорська, чеська, словацька, хорватська, словенська, угорська, македонська, італійська, німецька, польська, румунська, русинська, турецька, українська, ідиш і ладино. Релігійна приналежність: мусульмани становлять 2/5 населення країни — здебільшого це боснійці, а також албанці та турки; православні — серби (1/3 населення), католики — хорвати (1/5).

■

103

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:48 Страница 104

Саторське озеро, незвичайний ракурс. Переважно його фоторафують «упритул», а ми змогли виїхати на скелю над ним.

селими. Ми впевнено рухалися вперед. Супутникові карти додавали впевненості в пересуванні невідомим гірським лабіринтом. У місцях вирубок наші джипи частенько повзли на пузі там, де вантажівки проїздили глибокі колії. Доводилося перетинати невеликі заплави, що утворилися після злив. За одним із поворотів чекав неприємний сюрприз, точніше — кілька. Обабіч дороги були таблички «Міни!». Ми зупинились і почали радитися. Розглядали варіант повернутися. Та я вирішив вести наш невеличкий караван далі. Теоретично на дорозі з кам’яним покриттям мін не має бути. Але ж вони могли зсунутися згори. Коли їдеш першим, маєш

екстремальні відчуття. Та й усі решта вже забули про бажання піти в туалет, ніхто не наважувався залишати авто. Через кілометрів два серпантину таблички закінчились. Але екстрим-підйом тривав. На одному з гірських перехресть я повернув не туди, і машина застрягла в болоті. Мене швидко витягли. Розвернулись і поповзли далі. Піднялися на висоту 1700 метрів. Тут на деревах листя ще не було, а на землі лежало торішнє. Таке враження, що потрапили з весни в осінь — не гора, а машина часу. Черговий сюрприз, мушу зупинитися. Проїзд закритий великим каменем. Усі чоловіки вийшли з машин, взяли його разом і відсунули вбік. Повземо далі. Метрів че-

рез 300 — нова брила перекрила шлях. Зачіплюю тросом, відтягую. Висота 1800 метрів. Зникли дерева та й, власне, дорога. Переді мною в сухій траві видніється стежечка. Включаю повний привід і вперед. Метрів через п’ятсот стежка закінчується, місцевість не дає рухатися далі. Розвертаємося. Знову в голові думка: «Цікаво, а міни є?». Товариш із хвоста колони побачив ще одну стежку, поїхав нею. До озера — менше кілометра, вже бачимо вершину гори, до якої прямуємо. Але стежка перед машиною теж закінчилася. Наш компаньйон вирішує їхати напряму до вершини. Перед ним — два снігові замети, ще не розтали після зими. Джип реве і перелітає їх, їде по високій сухій траві та прокладає нову дорогу. Ще трішки, і ми чуємо по рації щасливий голос: він бачить озеро, він на вершині! Робимо так само, а згодом сидимо та дивимося на наше озеро. Навколо ані душі. Саме з цього ракурсу Саторське давно не відкривалося людям, тим більше на авто. Горді та щасливі: ми це зробили! Правда, треба ще розвернути всі чотири машини та не звалитися з гори, але то вже дрібниці… Водний апокаліпсис Погода на Балканах була цікава. На півдні майже настало літо. У решті ж країни ми застали протягом двох тижнів лише плюс 3–6 градусів, холодний дощ, навіть

104

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:48 Страница 105

Селище Благай. Річка витікає просто зі скелі. Коли ми приїхали, дощило і назрівала повінь.

Ще одна пам’ятка ЮНЕСКО — Вишеградський міст, або міст Мехмеда-Паші Соколовича у місті Вишеград.

мокрий сніг. У Києві на той час було плюс 20, у «Фейсбуці» всі ніжилися на траві, ділилися сонячними фото. А в нас у південній країні — справжній апокаліпсис. Величезні снігопади і зливи затоплювали велику частину Боснії та Герцеговини. По телебаченню повідомляли про вихід річок із берегів, перекриття доріг, переміщення мін паводком… Одного дня ми мали помилуватися монастирем селища Благай — біля нього просто з гори витікає річка, уявляєте? А ще — заїхати по оффроудній дорозі в національний парк «Блідіньє». Вода в річці піднялась аж на два метри! Їдемо одним колесом по воді, нам не звикати. Дощ усе посилюється. Ставимо машини на паркуванні, яке вже місцями у воді. Монастир — по інший бік річки. Один міст до нього геть затоплений, по іншому ще можна перебігти. Перебігаємо міст, за ним — кафе, стільчики та столи якого вже плавали. Біля входу монастиря, де раніше зі скелі витікав невеликий струмінь води, виривається

величезний потік, який змітає все на своєму шляху. Рівень води зростає на очах. Швидко фотографуємось — і негайно до машин. Величезна повінь змусила нас скоротити маршрут по Боснії та Герцеговині. З такою стихією ліпше не жартувати. Сувенір У першому ж боснійському місті я побачив купу сувенірів на військову тематику: літачків із гільз, ваз зі снарядів, композицій з осколків... Спочатку здалося надто незвичним, вирішив із сувенірами не поспішати. Але останнього дня перебування мав визначитися. Став і замислився — чим мені найдужче запам’яталася Боснія та Герцеговина? Взяв і купив «відкривачку» з великого патрона... Ми побачили стільки страшних знаків війни — на жаль, саме з нею асоціюватиметься ця країна з казковими краєвидами, унікальною історією та добрим народом. ■

ГІРСЬКА Понад 2/3 території Боснії та Герцеговини займають гірські хребти, найважливіші з яких — Боснійські Рудні гори (найвища точка країни — гора Враниця, 2107 м) та Динарське нагір’я. У горах, перш ніж підійматися незнайомими стежками, попередьте про це когось у країні перебування — наприклад, власника готелю, де ви зупинялись. Із підйомом на 100 метрів температура повітря змінюється на 0,6–0,8 градуса. Якщо на березі моря температура становить плюс 20, то на висоті 2000 метрів може бути лише 3–6. Погода змінюється щогодини.

■

105

В О Я Ж

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:48 Страница 106

КОЛЕКЦІЯ

■

У центрі — найвища споруда Нью-Йорка й Америки, вежа Свободи (541 м). Ліворуч — фрагмент транспортного хабу архітектора Сантьяго Калатрави.

106

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:49 Страница 107

Пішки по Бродвею Головна і найдовша вулиця Нью–Йорка — можливо, найвідоміша на планеті. У Новому світі вже точно вона найуславленіша. Я пройшов по ній 24 кілометри. Іван ДУДКІН

С

Свій первинний план і напрямок Бродвей отримав ще в доколумбові часи. Тоді це була звичайнісінька стежина, яка тяглася на 24 кілометри. Її протоптали індіанці алгонкіни, що жили на острові, який потім дістав назву Манхеттен і став осердям Нью-Йорка. Після прибуття голландських поселенців стежина, що петляла по острову серед непроглядного лісу, боліт і скель, стала головною дорогою острова. Свою назву вулиця дістала ще в XVII столітті від голландців, які заснували тут колонію Новий Амстердам. Коли її передали Англії в 1667 році, нідерландське «Breede weg» — «Широкий шлях» — буквально пере-

клали як Broаd way. Правда, окремі ділянки вулиці в різні часи називалися по-своєму, але з 14 лютого 1899 року їх об’єднали під іменням Бродвей. Що цікаво: за «квадратно-гніздового» планування сучасного НьюЙорка Бродвей став єдиною вулицею, якій архітектори та містобудівники дозволили кривуляти, вигинатися, звужуватися, розширюватись і «гуляти» по Манхеттену, як їй заманеться. Перетнувши острів, вона «біжить» іншими районами міста і далі на північ, через невеличкі містечка, аж до столиці штату — Олбані. Її загальна довжина — понад 80 кілометрів! Динаміка цієї вулиці на Манхеттені божевільна. Життя і пристрасті ви- ➧

107

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:49 Страница 108

Склобетонні джунглі. У нью-йоркському царстві стін і вітрин великою розкішшю стають звичайні небо, трава і дерева.

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:49 Страница 109

Нью-Йорк вечірній. Яскраво освітлений Бродвей я відзняв із даху легендарного хмарочоса «Емпайр-Стейт-білдинг».

рують тут цілодобово, незалежно від пори року та примх погоди. На Бродвеї повно емоційної та тілесної «райської насолоди» для гостей і мешканців міста.

Brodway day Я відвідував Нью-Йорк не раз. Мандрував ним переважно на велосипеді. Вважаю це оптимальним варіантом, щоб побільше побачити, пізнати і відчути цю чудову «міні-планету», де живуть представники 180 народів світу. Влітку 2017-го, коли мені виповнювалося 80 років, доля знову «занесла» до Нью-Йорка. Проблеми із зором не давали змоги користуватися вело. При цьому моя бунтівна душа все одно вимагала «пригод і подвигів». Так виникла ідея пройти пішки «стежкою індіанців» від парку «Боулінг-Грін», що на півдні острова, на березі Атлантичного океану, до району Інвуд — на північному краю острова. Це понад 24 кілометри. Скажу відразу: без поспіху і великого напруження я здолав цю відстань за один світовий день плюс іще 4 кілометри по материковому району Нью-Йорка — Бронксу. При цьому заходив до кав’ярень і деяких відомих споруд, фотографував цікавини, відпочивав на лавочці у парку. Тепер — про деякі принади на цій вулиці й поруч з нею. Завдання надскладне, адже тут безліч унікальних місць, вартих окремого допису. Берег океану На цьому кінці Бродвея, в зелених і привітних парках і скверах, завжди тусується багато туристичного люду. Звідси вирушають екскурсійні катери до острова зі славнозвісною статуєю Свободи, а також пороми до віддаленого острова Статен-айленд. Майте на увазі: проїзд на поромі безкоштовний, а суперові краєвиди Манхеттена і штату Нью-Джерсі з нього — дуже приємний бонус! Роги і… не копита Визначним символом Південного Бродвея є Музей американських індіанців із безліччю цікавих артефактів. Його гарна споруда колись була митницею. На жаль, туристи там не дуже часті гості. Бронзовий бик — принада для туристів. Чоловіки полюбляють фотографуватися біля рогів, а жінок більше цікавить тильний бік…

Їх більше цікавить інший символ — величезний бронзовий бик, який стоїть просто посеред Бродвея. Він символізує активного брокера — «бика», який грає на підвищення, коли фондовий ринок стабільний. Скульптура також уособлює діловий успіх і процвітання «фінансового маятника» США — Фондової біржі, яка теж поруч. Але ці деталі рідко кого з туристів цікавлять. Вони стоять у черзі, щоб сфотографуватися на тлі цього монстра спереду чи ззаду. Чоловіків здебільшого цікавлять роги бика, а жінок — гігантське «хазяйство» тварини. За довгий час ніжні жіночі руки відполірували це місце до блиску… ➧

Дуже рідкісне явище — майже безлюдний Бродвей.

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:49 Страница 110

Найдорожча станція метро у світі — «Oculus» (близько 4 млрд доларів), спроектована прославленим Сантьяго Калатравою. Зовні нагадує «голуба, випущеного на волю». Під землею — вузол з 11 ліній метро, магазини, музей, банк, торгово-розважальний центр…

Від церков до хмарочосів На Бродвеї та поруч із ним вражає різноманітність архітектури. Є шаленої краси хмарочоси, невисокі будинки в колоніальному стилі, класичні й готичні споруди та ультрасучасні дива інженерії. Серед останніх — меморіальний комплекс на честь загиблих у знищених терористами вежах-близнюках Всесвітнього торгового центру, а також авангардна за стилем і дизайном станція метро «Chambers street» геніального іспанського архітектора Сантьяго Калатрави. За сотню метрів від них, ніби на противагу, розмістилася старовина церква Святої Трійці. Свого часу цей храм був найбільшою будівлею міста і служив маяком для

кораблів. Цвинтарю при церкві вже понад 200 років, це теж туристичний об’єкт. На Бродвеї розташована і головна споруда міста — мерія. Торг і карнавал Торговий центр «Macy’s» до 2009 року був найбільшим у світі. Цей заклад відомий не тільки тим, що продає все на світі, а й тим, що фінансує та організовує міський парад «Мейсі» на честь Дня подяки. Це фантастично красиве видовище, на яке приходять подивитися до 3 мільйонів людей! А по телебаченню за ним спостерігають ще 50 мільйонів! Торік мені пощастило побачити і сфотографувати цю феєрію краси, творчої вигадки і позитивних емоцій. Але — увага! — потрапити на парад непросто. Для цього потрібно прийти на місце події не менше як за три години до початку і стовпом простояти кілька годин. Це щоб зайняти і зберегти пристойну точку огляду на тротуарі

й уникнути перекриття вулиць поліцією. Часто для безпеки перекривають і паралельні вулиці. Тоді запізнілим глядачам потрапити на парад майже неможливо. Цей карнавальний вир, який, за оцінками фахівців, може конкурувати зі славетним карнавалом у Ріо, являє собою 4-кілометрову вервечку із 8 тисяч акробатів, клоунів, зірок естради, кіно і телебачення, музикантів, спортсменів… Додайте до цього десятки оркестрів і платформ із фантастичними сценами та концертами на них. «Родзинка» параду — величезні наповнені гелієм повітряні форми у вигляді персонажів відомих мультфільмів, казок і коміксів. Вони пливуть по небу, супроводжуючи процесію. Закінчується карнавал завжди в одному місці — торговому центрі «Macy’s». Перехрестя світу Дещо про «вишеньку на торті» Бродвея, Нью-Йорка і навіть США — площу Таймссквер. Її називають «Перехрестям світу».

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:49 Страница 111

Дрес-код деяких дівчат на Таймс-сквер вганяє туристів у ступор.

Знаходиться вона на розі Бродвея і 7-ї авеню, у проміжку між 42-ю і 47-ю стріт. У минулому це місце було «рідним домом» купців, коней, бродяг, гангстерів і проституток. Але ж ми добре знаємо, що все тече, все змінюється на краще. Нині Таймссквер є одним із найбільш відомих, безпечних, привабливих і відвідуваних місць у світі. Щороку сюди приїздять і приходять до 50 мільйонів людей з усієї планети. Таймс-сквер та її околиці — центр бізнесу і водночас острівець розваг і відпочинку. Тут розташовано сотні штаб-квартир міжнародних і американських корпорацій, понад 250 ресторанів і кафе, 150 готелів, 22 великих театри і безліч брендових магазинів. А ще Таймс-сквер — світовий рекордсмен за кількістю, яскравістю, розмірами, різноманітністю та оригінальністю рекламних білбордів. Тут так багато світла, що серед ночі можна читати газету. Якось уночі серед натовпу людей на площі мій погляд вихопив дідуся, який з при-

Ігрища Бродвея.

страстю і насолодою на обличчі без окулярів читав журнал. Я навів телеоб’єктив на предмет його захвату. На сторінках журналу красувалися фото дівчат із номерами телефонів і ціною за послуги… Таймс-Сквер фігурує у сотнях фільмів і телепередач. Але й нині площа постійно під «прицілом» численних відео- і фотокамер професіоналів та аматорів. Є навіть сайт, де ви можете побачити кожний її клаптик у режимі реального часу. Це традиційне місце зустрічі Нового року. На свято тут збираються близько 750 тисяч глядачів. А напередодні Нового 2000 року, Міленіуму, на площу і прилеглі квартали завітали близько 2 мільйонів людей. Було

побито рекорд серпня 1945 року, коли відзначали закінчення Другої світової війни. Бродвейські сцени Найяскравіший відрізок Бродвея має поетичну назву «Великий білий шлях» (The Great White Way). Це серце американської театральної та шоу-індустрії, район барв і гламуру. Тут зосереджено безліч театрів, які разом пропонують понад 1000 вистав на тиждень і продають понад 10 мільйонів квитків за рік. Вартість місця в залі — від 30 до 290 доларів. Але, увага! «Гарячі», непродані квитки ви можете купити перед самою виставою в касах на Таймс-сквер значно дешевше. ➧

111

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:49 Страница 112

Атракціон «Танці на небі» у приміщенні без даху, із дзеркальними стінами та підлогою. Створює враження, що ходиш по небесах із купою двійників.

Парад на честь Дня подяки.

МЮЗИКЛ ПРО УКРАЇНУ Мюзикл «Пунктирна лінія» буде поставлено на Бродвеї. Його написав молодий талановитий композитор, випускник університету Берклі, наш земляк Ернест Дерябін. Твір розповість про більшовицьку утопію й викриє небезпеку політичного та ідейного фанатизму. І, звісно, ознайомить бродвейського глядача з драматичною історією нашої Батьківщини.

■

112

Тільки треба постояти в черзі. Цікаво, що це єдина постійно діюча черга в місті. Короткотривалу чергу я ще бачив у супермаркеті Брукліна: люди стояли за українським салом. Виходить, античний вислів «хліба і видовищ!» в Америці звучить трохи інакше — «сала й видовищ!». Ньюйоркці дуже полюбляють відвідувати театри. Вони ходять не тільки на прем’єри, а й на старі вистави. У деяких театрах одні й ті самі шоу показують не один десяток років, і цікавість до них не згасає. Наприклад, мюзикл «Привид опери» з 2012 року здійснив свою десятитисячну постановку! На всяк випадок — для орієнтації українців, які потраплять на Бродвей і сушитимуть голову, куди піти і що подивитися в театрах, називаю топ-п’ятірку найуспішніших постановок на сьогодні: «Привид опери» (The Phantom of Opera), «Кішки» (Cats), «Чикаго» (Chicago), «Король Лев» (The Lion King) і «Мамма міа» (Mamma Mia!).

Диво Воно сталося зі мною на Бродвеї під час попередніх відвідин Нью-Йорка. Вечір. Біля славнозвісного фонтану «Лінкольнцентру» я мав ділову зустріч із киянкою, яка працювала тут на тимчасовому контракті. Вона просила передати ліки своєму чоловікові в Києві. На зустріч я приїхав велосипедом. Зустрілися. Стоїмо, розмовляємо. Навколо дуже людно. І тут несподівано підходить стильно одягнений, із приємною усмішкою на обличчі молодий незнайомець і дає нам у руки два папірці. «Це квитки в «Нью-Йорк-сіті опера». На зараз. Поспішайте! Це мій вам подарунок», — сказав він англійською і миттю зник. Отямившись від шоку, ми подумали, що це розіграш чи провокація. Але якщо все правда, то є інша проблема — велосипед і наш одяг: на жінці — спортивний костюм і шльопки, на мені — шорти і теніска. Примкнувши вело до металевого паркану, приголомшені, ми пішли до театру, який був поруч, щоб з’ясувати свої шанси. На прохідній оглянули наші квитки і, кинувши побіжний погляд на наш «прикид», ласкаво запросили до зали. Наші місця були у другому ряді партеру. Далі нас чекали умиротворення, рідкісна насолода і вибух позитивних емоцій від славетної опери Прокоф’єва «Любов до трьох апельсинів». Досі не можу збагнути, як усе це сталось і хто був автор дива. Згодом мені пояснили, що в НьюЙорку таке буває часто, особливо у Новорічну ніч. І особливо на Бродвеї. ■

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:49 Страница 113

ГОСТИННОСТІ

■

КРИВИЙ РІГ

Сталеве серце України Місто металу, шахт і заводів, промисловий гігант Європи — Кривий Ріг — запрошує на найцікавіші маршрути індустріального туризму і вже приймає чималий потік гостей.

К

Кривий Ріг — це місто історії промисловості та її сучасності, праці людей, шахт, заводів, димових труб, велетенських кар’єрів і відвалів, потужної техніки і червоних від руди калюж. Суцільна індустрія! Але при цьому в Кривому Розі є те, що спонукає їхати сюди й мандрувати екскурсійними стежками — автобусом, пішки, велосипедом, на байдарці або катером. Місто пропонує понад 70 екскурсій. Лише упродовж 2017 року тут розробили 14 нових маршрутів містом. Найцікавіші — «Масовий вибух у кар’єрі Південного ГЗК», «Спуск на робочий горизонт у кар’єр», «До майстерні художнього кування «Артіні»... Назвемо брендові об’єкти Кривого Рогу. Це, безумовно, кар’єр Південного гірничо-

Фото А. БЛАЩУКА

М И С Т Е Ц Т В О

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:49 Страница 114

114

збагачувального комбінату — найгарніший і один із найдавніших промислових ландшафтів Криворіжжя. Запрошує і новітній інтерактивний музей цього підприємства. На північній околиці міста — старий Кочубеївський рудник із численними штольнями та велетенськими підземними виробками. На півдні — штучно створений Криворізький Гранд-каньйон на річці Інгулець. Посеред промислових просторів чекає природна оаза Криворізького ботанічного саду та численні заповідні об’єкти — геологічні пам’ятки й ландшафтні заказники. Пішохідні маршрути ведуть до зон відчуження навколо шахтових проваль, затоплених кар’єрів, штучно створених водоспадів, підземної річки Саксагань, старих парків і сучасних проспектів, закинутих кар’єрів, мостів і залізниць. На відвідувачів чекають 12 музеїв промислової тематики. А ще — найбільший у Європі квітковий годинник із 3D-відеогалереєю, в якій можна пізнати всю історію розвитку і становлення Кривого Рогу. Велосипедні маршрути приведуть до найпотаємніших куточків міста, а на байдарках можна здійснити екскурсії серед велетенських відвалів і кар’єрів. Таке розмаїття маршрутів розпалює цікавість гостей Кривбасу. Як результат — у 2017 році тут проведено маже 2300 екскурсій для 35 200 осіб. Серед учасників були криворіжці, мешканці інших міст України і закордонні гості. Поки що приїжджі становлять лише 25% від загальної кількості

Фото А. ВОДОЛАЗСЬКОГО

Фото С. ДЕМИДЧУКA

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:49 Страница 115

Фото А. НОВАКА

екскурсантів, але це гідний результат для міста з монопрофільним туристичним потенціалом. Як то кажуть, далі буде. Знаковою подією 2017 року для туристичної сфери міста стало проведення 8–9 вересня міжнародного форуму «Індустріальний туризм: найкращі практики для ефективного розвитку територій». Цей захід зібрав понад сотню учасників, серед яких були експерти міжнародної асоціації «Європейський маршрут індустріальної спадщини» (ERIH), генеральний консул Німеччини в Україні, асистент посольства Королівства Бельгії, представники департаменту туризму і курортів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, «Асоціації міст України», провідних туркомпаній нашої країни. Форум став важливим кроком для промоції промислового туризму Кривого Рогу, ознайомлення провідних туркомпаній України з особливостями та специфікою туристичної інфраструктури міста. Захід виступив платформою для обміну досвідом у розвитку внутрішнього туризму та міжнародної співпраці у цій сфері. Головною подією форуму стало підписання меморандуму про співпрацю в галузі туризму між Криворізькою міською радою та промисловими підприємствами міста Кривого Рогу. Різноманітності та яскравості форуму додав проведений у його рамках фестиваль «Ніч індустріальної культури». Захід нового формату відбувся у Кривому Розі впер-

ше, він зацікавив мешканців і гостей міста. Публіка мала нагоду долучитися до майстер-класів із буріння, зварювання, кування, різьблення по дереву, а також отримати насолоду від робіт аматорів-винахідників і промислової ретровиставки. Крім того, для всіх охочих проводились екскурсії до кар’єру ПАТ «Південний ГЗК» та на Бурщицький відвал із запуском небесних ліхтариків. Відтепер фестиваль «Ніч індустріальної культури» проходитиме у Кривому Розі щороку другої суботи вересня. Свій туристичний продукт Кривий Ріг продемонстрував і на відомих галузевих заходах: Міжнародному туристичному ярмарку у Вроцлаві (Польща), 24-й міжнародній турвиставці UITT «Україна – подорожі та туризм 2017» (уперше презентація супроводжувалась окремою стендовою локацією), міжнародній конференції «Європейського маршруту індустріальної спадщини» (ERIH) у Копенгагені (Данія), Львівському міжнародному форумі індустрії, туризму та гостинності, туристичному бізнес-форумі в Запоріжжі. Заради розвитку промислового туризму на європейському та міжнародному рівнях і для залучення іноземних туристів у 2017 році КП «Інститут розвитку міста Кривого Рогу» подав заявку на вступ до асоціації «Європейський маршрут індустріальної спадщини» (ERIH). Це відкриє можливості для виходу на туристичні ринки Європи та світу, популяризації національної індус-

тріальної спадщини, налагодження ділових контактів із міжнародними експертами та проведення зустрічей, обговорень щодо промислового туризму. Запорукою успішного розвитку турсфери Кривого Рогу є забезпечення ефективного і комплексного (економічного, соціального, екологічного та інноваційного) використання наявного туристичного потенціалу. На сайті krt.dp.ua та у соціальній мережі Facebook на сторінці «Кривий Ріг туристичний» кожен турист може побачити знімки об’єктів індустріальної спадщини, пройти популярними екскурсійними маршрутами, познайомитися з екскурсоводами міста, переконатись у готовності готелів і закладів харчування, збагатитися науковими матеріалами про унікальність міста і краю. Кривий Ріг ламає стереотипи про сіру буденність промислових міст. Бо індустріальний туризм — це не тільки основа економічного розвитку, а й, наприклад, пейзажі, які вражають красою та масштабами. Не вірите? Приїздіть і пориньте у світ діючої індустрії нашого міста, його унікального природного середовища. Відчуйте велич сталевого серця України! ■ За допомогу в підготовці та ілюструванні публікації дякуємо КП «Інститут розвитку міста Кривого Рогу» Криворізької міської ради. www.krt.dp.ua Facebook: Кривий Ріг туристичний

115

К А М О

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:49 Страница 116

ГРЯДЕШИ?

■

Річ не лише в кількості славних монастирів, унікальних храмів і чудотворних ікон на Волині: саме в цей український край уперше після проповіді Андрія Первозванного прийшли провісники християнської віри.

Василівська церква у ВолодимиріQВолинському.

Протоієрей Андрій ВЛАСЕНКО

І 116

Історики стверджують, що до Великоморавської єпархії рівноапостольного Мефодія, просвітника слов’ян, входила і Волинь. Знайдені в урочищі Стара Катедра поблизу Володимира Волинського залишки храму ІХ століття свідчать про безпосередній вплив цього святого на Русь Україну. Виявляється, мали рацію благочестиві передання про те, що світло Христової правди засяяло для українського народу задовго до хрещення киян у Почайні.

Мстиславів храм ВолодимираQ Волинського та його головна брама.

Володимир9Волинський Розпочнімо нашу волинську прощу з Володимира — столиці Волинського князівства і, очевидно, найдавнішого міста краю. Окрема єпархія в ньому була заснована у 992 році, тобто майже одразу після хрещення Русі України. Точніше, вона була відновлена, адже заснована ще до хрещення Русі послідовниками Кирила та Мефодія. На старому городищі древнього міста, наче з під землі, виростає Успенський собор 1160 року, сповнений величі та сили. Біля нього не складно зрозуміти, чому котрийсь угорський король, побачивши Володимир, захоплено вигукнув: «Такого граду не знайти і в німецьких краях!».

раннями Володимиро Волинського Свято Володимирського братства у 1896–1900 роках його відновили у начебто первісному вигляді. Прощаємо реставраторів за неточності, адже вони не вели безплідних дискусій і не збагачувалися за рахунок будівництва, а звершили Божу справу. У Володимирі неодмінно треба завітати до ще одного славетного храму — Василівської ротонди, спорудженої на зламі ХІІІ–ХІV століть. Ця оригінальна церква, творіння геніального зодчого, не має прямих аналогій в усій світовій архітектурі. У плані вона нагадує дивовижну восьмипелюсткову квітку. Тільки «пелюсточки» в неї фортечні — завтовшки з метр.

Ктитором, тобто опікуном собору, був князь Мстислав Ізяславович, правнук Володимира Мономаха, за що святиня й отримала народну назву — Мстиславів храм. Церква стала усипальнею волинських князів. Тут відомо шість великокняжих і два єпископські поховання. Подальша історія собору є традиційною для України: Батиєва навала, відновлення у ХV столітті, перебудови… В результаті кафедра волинських єпископів «на за’мочку» почала скидатися на католицьку базиліку. Внаслідок вигнання уніатів, які два століття хазяйнували в церкві, а також кількох пожеж на кінець ХІХ століття храм являв собою мальовничі руїни без склепінь та бані. Ста-

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:49 Страница 117

Зимненський СвятоQУспенський монастир: над вічним спокоєм.

Зимне А тепер пройдімо луками, уздовж гарної річки Луги до села Зимне, де над мальовничою долиною пливе крізь віки Свято Успенський Зимненський монастир. Обитель дуже давня. За переказом, святий рівноапостольний князь Володимир Великий ще у 1006 році подарував монастирю візантійську ікону, привезену з Константинополя його дружиною, грецькою цісарівною, великою княгинею Анною. Відтоді ця ікона є головною місцевою святинею і нині зберігається в Успенському соборі. Цей величний мурований храм на місці старої дерев’яної церкви у 1495 році заклав князь Федір Чарторийський. Завершили справу через півстоліття. Будували якісно, на віки — з використанням добірної цегли та передових технологій тих часів. Пізніше храмом опікувалися найвидатніші достойники Волині та всієї України. У древньому пом’яннику Успенського собору є імена магнатів Чарторийських, Сангушків, Четвертинських, Корецьких, Вишневецьких, Радзивілів, Киселів, Виговських, єпископів та київських митрополитів.

Поруч з однойменним собором, на крутосхилі, знаходимо давній Троїцький храм середини ХV століття. Дехто відносить його до домонгольських часів. Можливо, в цьому є рація, оскільки храм охороняє вхід до дуже давнього печерного комплексу. Тут оселилися перші подвижники зимненської Святої гори, які, можливо, пам’ятали самого Мефодія. Пізніше тут молився і був похований Варлаам, перший ігумен Києво Печерської Лаври. Про це нагадує підземний храм преподобного Варлаама Печерського. Подвизалися в зимненських печерах і такі світочі української землі, як святителі Стефан та Амфілохій Володимир Волинські та преподобний Нифонт, а згодом і єпископ Новгородський… У радянські часи печери, як і весь монастир, зазнали нищівної руйнації. З відродженням обителі їх розчистили і знайшли сплюндровані чернечі поховання. Помолімося ж до святих подвижників зимненських, чиї останки нині з честю спочивають в окремій ніші аркасолії, перед якою горить невгасима лампада... ➧

Троїцька церква стереже вхід до печер Зимненського монастиря.

117

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:49 Страница 118

Успенська церква однойменної обителі в селі Низкиничі.

Надгробок Адама Киселя в Успенській церкві.

118

Низкиничі Їдемо далі й потрапляємо до села, де спочиває один славетний киянин. Так, київська Замкова гора, вона ж Киселівка, зобов’язана своєю назвою магнатові Адаму Киселю, який на своєму бурхливому віку встиг побувати київським воєводою. Він узагалі багато що встиг. Та зараз ми заходимо до його родинного монастиря, заснованого в 1643 му. За десять років пан Адам помер, і його поховали у щойно зведеній Успенській церкві, прикривши відомим ренесансним погруддям — завсідником усіх енциклопедій з українського мистецтва. Віддана дружина Анастасія склала чоловіку епітафію: «Перехожий! Зупинися, читай. Цей мармур говорить про славного нащадка роду Світольда, славу й опору держави — Адама з Брусилова Киселя, що був каштеляном чернігівським, потім воєводою брацлавським і київським, мужа, що відзначився у боях твердістю та далекоглядністю… Плач про втрату цього знаменитого мужа, котрого оплакую разом із його достойними громадянами, хай буде пам’ятником тобі… 3 травня 1653 року. Смерть прийшла на 53Lму році життя. Прощавай…». І все ж ми не погодимося з ясновельможною пані: плач — пам’ятник недовговічний. Та й історичною постаттю Кисіль був дуже неоднозначною… А от прекрасна церква вже століттями закликає не приліплятися до земного, тимчасового, а дбати про небесне, вічне.

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:49 Страница 119

Святий великомученик Димитрій Мироточивий. Ікона кінця ХVІІІ століття з білостоцької церкви.

Білосток А тепер завітаємо до села Білосток, де збереглася Михайлівська церква 1636 року. Вона унікальна, бо в ній уперше в Україні зодчі сполучили давньоруську хрестово купольну планувальну схему з народною, тридільною. І хоча порівняно з пізнішими бароковими шедеврами Києва та Чернігова церква виглядає досить скромно, вона справляє воістину незабутнє враження на кожного, хто бачить її по волинському присадкуватий силует за залишками валів і ровів давнього монастиря фортеці. Фундатор храму Семен Гулевич (зі славного шляхетського роду, причетного і до заснування Києво Могилянської академії) не лише збудував святиню та заповів їй триматися православної віри, а й сам постригся в монахи і став першим ігуменом нової обителі. Згодом його висвятили на єпископа, та до кінця своїх днів мудрий пастир опікувався своїм дітищем. Із монастирем пов’язана доля одного з найвидатніших українських митців. У 1688 році у Білосток прийшов двадцятирічний юнак, який прийняв тут чернечий постриг і заснував іконописну школу, про яку невдовзі розійшлася слава по всій Речі Посполитій. Ім’я йому — Йов Кондзелевич. Найкращі ікони, в тому числі й білостоцькі, нині можна побачити у львівському Національному музеї імені Шептицького та луцькому Музеї волинської ікони. І хоча на своєму віку іконописцю довелося чимало помандрувати, упокоївся він в улюбленій обителі… ➧

Михайлівська церква, село Білосток.

Херувим (фрагмент оздоблення ківота з білостоцької церкви, початок ХVІІІ століття).

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:49 Страница 120

Луцьк. Чеснохресна церква. Покровська церква в Луцьку.

Луцьк Із Булостока їдемо до нинішньої столиці Волині — Луцька, де найперше зайдемо до Покровської церкви ХVІІ століття. Церква гарна, але відома не архітектурою. Саме звідси походить образ Волинської Богоматері — найвидатніший твір волинської іконописної школи. Можли-

120

во, в усьому українському іконописі немає Її довершенішого образу. Особливо вражають очі — великі та смутні, спрямовані просто в душу. В цьому ви можете переконатись, якщо завітаєте до Національного художнього музею в Києві, де нині перебуває образ. Можливо, Пречиста Діва зняла б із нас Свій докір, якби в музеї ікону помістили в окрему домову каплицю… А ось у Луцьку, в Музеї волинської ікони, виділили цілий зал для чудотворного образу Холмської Богородиці, написаного, як свято вірить Церква, святим апостолом і євангелістом Лукою. У самому центрі міста збереглася Хрестовоздвиженська церква (1630 ті роки), зведена коштом Луцького православного братства. Початково храм був тридільний, із трьома куполами та притвором у вигляді башти. На жаль, пожежа 1803 року, імперська бюрократія та, уявіть собі, продаж святині на цеглу довели її до катастрофічного стану. Нищення зупинили небайдужі українці, але трохи запізно. Від первісної споруди лишилася тільки вівтарна частина, прикрашена ренесансним фризом. Решта прибудована у кінці ХІХ століття. Піднесенню храму до загальноукраїнського значення посприяла ставропігія

(незалежність від місцевого церковноначалія), отримана Луцьким братством 1620 року від Константинопольського Патріарха. Громада церкви сповна скористалася цим привілеєм. У 1640 х роках на щедру пожертву братчики вимурували нову кам’яницю з приміщеннями для монастиря, шпиталю і школи. Аж до початку ХVІІІ століття Хрестовоздвиженська церква була духовним центром усієї Волині, об’єднуючи православних різних станів: князів, шляхту, духовенство і міщан. Тут діяла слов’яно греко латинська школа і працював славетний іконописець Йов Кондзелевич. Під вівтарем церкви відкрито для відвідування крипту, в якій ховали найдостойніших луцьких братчиків. У міжвоєнний період храм відіграв важливу роль у житті Української автокефальної православної Церкви. Саме тут уперше в Луцьку почали служити літургію українською мовою. Головою Чеснохресного братства був Сергій Тимошенко — видатний архітектор, один із творців українського модерну, автор кількох прекрасних храмів на Волині у цьому новому стилі. Потрудився Тимошенко і над Хрестовоздвиженською церквою: у 1935–1937 роках зініціював зміну обрису купола й західного фронтону.

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:49 Страница 121

«Божа гірка» — каплиця на хорах Троїцької церкви з чудотворною іконою Тростянецької Богоматері.

Тростянець Наостанок заїдемо до ще однієї славетної святині краю — на жаль, мало знаної за його межами. Троїцький храм у селі Тростянець постав за часів Визвольної війни під проводом Хмельницького. Кошти на святу справу виділив шляхтич Адам Гулевич, родич вікопомної Галшки Гулевичівни, фундаторки Києво Могилянської академії. Часи були неспокійні, тож тридільна церква традиційно отримала вигляд справжньої фортеці з обхідною галереєю. На випадок облоги з під неї проклали два підземні ходи, один із яких вів до сусіднього села, а другий, за переданням, — буцімто до самого Луцька. Перевірити неможливо: підземелля давно в аварійному стані. Головною святинею тут є чудотворна ікона Тростянецької Божої Матері. Подарували її громаді ті самі Гулевичі. Образ стоїть у спеціальній каплиці з назвою «Божа гірка». За переказом, його встановили у процесі будівництва другого ярусу храму. Про вік святині сперечаються, хоча найчастіше називають ХV століття. Ім’я іконописця невідоме, натомість встановлено, що цей геніальний майстер створив іще один шедевр — образ Христа Вседержителя, який можна побачити у Рівненсько-

му краєзнавчому музеї. Реставратори мінімум тричі підновлювали образ. Але й Сама Божа Матір не раз рятувала Свою ікону. Очевидці розказують, що під час Другої світової війни Троїцьку церкву було сплюндровано. Вогонь знищив навіть сходи і двері до каплиці, але чудотворний образ і все начиння «Божої гірки» лишилися неушкодженими! Селяни вирішили сховати святиню надійніше, як їм здавалось, і спробували винести її з каплиці. Аж раптом ікона обважніла так, що й кілька чоловіків не подужали зрушити її з місця! Натомість назад, на стіну каплиці, вона перейшла легко, як пір’їнка. Коли після війни за наказом безбожної влади у церкві зробили стайню, хтось подав ідею викинути святиню геть. Але підняти її знову не вдалося. Тож нечестивці Троїцька церква Тростянця.

наважилися розпиляти ікону навпіл. Аж раптом у каплиці зчинився шум, повалив дим і грянув такий грім, що тріснула стіна! Налякані блюзніри назавжди облишили свій намір… У вересні 1990 року сталося чудесне оновлення святого образа. Спочатку засяяли золотаві ризи Богородиці, а потім — обличчя, яке стало виразнішим, яскравішим. Переказують, що кілька днів «Божу гірку» заливало небесне сяйво… Не дивно, що до Тростянця приходять прочани різних конфесій — і православні, і греко та римо католики. Особливо людно у Тростянці в неділю перед святом Успіння, у день вшанування чудотворної ікони. Вшануймо Пречисту Діву коліносхильною молитвою і ми… І попросімо здоров’я для рідних та близьких. Про численні зцілення оповідають щедрі підношення, за традицією, розміщені перед образом. Їх не раз викрадали злодії, але люди все несуть і несуть нові хрестики, обручки, сережки, кулончики… Напевно, якби зібрати їх докупи за весь час існування храму, вони б заповнили «Божу гірку» вщерть. Та ніяким золотом і сріблом не виміряти подяку сердечну, яка давно заповнила і прекрасну Волинь, і рідну Україну, і весь Божий світ. ■

121

Ф О Т О

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:49 Страница 122

ФАКТ

122

■

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:49 Страница 123

Червона Хвиля Хвиля здіймається на межі штатів Аризона і Юта, на плато Колорадо у США. Утворення добре ілюструє назву місцевості: «колорадо» іспанською означає «кольоровий». Хвиля фактично являє собою чотири скелі з єдиною основою та незвичайною поверхнею, розмитою за багато тисячоліть водою. Після дощів на дні цієї геологічної формації утворюється маленьке «червоне море». Охочі побачити кам’яну Хвилю з’їжджаються з усього світу. Але місцеві, аби зберегти пам’ятку природи, не прокладають поблизу доріг, а кількість відвідань обмежують 20 особами на день. Причому право на це розігрують у лотереях, які проводить «Grand Staircase-Escalante National Monument Visitor Center» у місті Канабі (штат Юта).

Ця

Фото PIXABAY

■

123

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:49 Страница 124

Вітражне Євангеліє П аризька капела СентШапель зберігає священні реліквії: терновий вінець Спасителя, спис Лонгина та частинку Хреста Господнього. Але найперше вражає її легка і чарівна атмосфера, яку створюють вітражі за сюжетами Святого Письма. Фото «Demerzel21»

124

■

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:49 Страница 125

Папуаси й америкоси П апуа – Нова Гвінея. «Святково роздягнені» народні танцівники вітають американських солдат на церемонії закриття спільних військово-морських навчань. Фото D. GOWANS

■

Крейда 3D американському місті Сарасота (Флорида) відбувається фестиваль малюнків крейдою за участю сотень художників. Тривимірні зображення вражають реалістичністю.

В

Фото «VisitFlorida»

■

125

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:49 Страница 126

Мистецькі міражі травня по жовтень минулого року в Монреалі (Канада) можна було побачити твір американки Джанет Ечельман із назвою «1.26». Мисткиня створює з надтонких ниток рухливі об’єкти, що міняться барвами завдяки інноваційним технологіям у світлотехніці та інформатиці.

Із

Фото «Dastination Canada»

126

■

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:49 Страница 127

Jason Travel нам

27 років

еська туристична компанія «JASON TRAVEL» заснована 1991 року. Від самого початку вона займається насамперед прийомом туристів у Чеській Республіці. Нині сміливо можна сказати, що наша компанія є солідним і надійним партнером у Чехії, з досвідченим та доброзичливим персоналом, власним сучасним офісом, а також зручним сайтом з актуальною інформацією про наявність місць у готелях. Пропонуючи комфорт, якість і конкурентоспроможні ціни, робимо все, щоб задовольнити потреби і ділових клієнтів, і тих, хто вирушає на відпочинок. При цьому в наших пропозиціях кожен може вибрати оптимальне для нього поєднання послуг і вартості.

Ч

● ● ●

Ми пропонуємо: екскурсійні тури до Чехії; комбіновані поїздки по Європі; лікувальні й оздоровчі тури на курорти;

● ●

●

медичний туризм; онлайн-бронювання готелів, санаторіїв, екскурсій та інших послуг; щоденні гарантовані групові екскурсії з Праги та курортів;

●

організацію ділових зустрічей, семінарів і конференцій, весіль, ювілеїв тощо.

На сайті www.jasontravel.eu можна уточнити наявність місць у закладах розміщення, забронювати номер у готелі або санаторії з великого переліку міст і курортів Чеської Республіки, замовити групову або індивідуальну екскурсію із Праги та курортів, зарезервувати трансфер, отримати багато інших послуг. Звертайтеся, приїжджайте — будете задоволені. Наш девіз: «Надійність і якість!».

Наш девіз – надійність та якість!

Jason Travel s.r.o.

Jevgenija Chalili, general manager Revoluční 13, 11000 Praha 1, Czech Republic Tel.: +420 (222) 710-148, 713-338, 717-658, 712-442 jasontravel@jasontravel.eu www.jasontravel.eu

Т Е Х Н О Л О Г І Я

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:50 Страница 128

ДИВА

■

Відоми й манд рівник, клубу е заснов кстрем ник альног «Лопух о відпо и в пош чинку уках ад експер реналін т «Націо у», нально рекорд го реєс ів Україн тру и» Віта запрош лій ЗОР ує на ун ІН ікальни й атрак ціон. Віталій

ЗОРІН

Політ

у невагомість

З

За невагомістю я ганявся двадцять років. Не так багато є екшенів у світі, здатних хоча б трохи передати це відчуття. Серед найпростіших — спуск у ліфті, серед рідкісних і малодоступних — фігура «гірка», що виконується на пілотажному літаку. У випадку з ліфтом внутрішні органи на мить напружуються під час ледь помітного прискорення руху вниз. Сидячи ж поруч із досвідченим пілотом на «верхівці» гірки, можна виявити, що ручка чи запальничка ширяють перед вами в повітрі. Триває це не більше півсекунди, але вже здається магією. Та невагомість можна відчувати значно довше, і для цього не обов’язково летіти в космос. Якщо ви не народилися Гагаріним або Спілбергом, варіантів досягти цього небагато. Найближче я підібрався до невагомості 2006 року, коли вже навіть пройшов медкомісію в Зоряному містечку і був допущений до параболічного польоту на

128

Іл-76, за який заплатив напередодні. Але діло було в лютому, й мої плани зірвав снігопад. Той літак у Зоряному досі літає і зо двічі на рік доступний «чайникам», готовим викласти за атракціон близько 5 тисяч доларів. Але, як часто це буває у наших сусідів, — то немає пального, то із двигунами не все гаразд, то група не набралася... Серед безумовних переваг цього борту — величезний діаметр фюзеляжу, близько 5 метрів. Серед недоліків (крім уже згаданих) — на всіх учасників одягають парашути, громіздкі десантні куполи із запасками на грудях. Раптом що, рампа літака відкриється і буде шанс урятуватись. Але парашут дуже сковує пересування в салоні й просто вбиває відчуття польоту. Натомість американці літають на невеликому «Боїнгу-727» і роблять це мало не щотижня, суворо за розкладом. Процес виглядає так. 30 осіб на борту сидять у хвості літака. Набирається висота 6000 метрів, потім

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:50 Страница 129

літак контрольовано падає з прискоренням 1 g (прискорення вільного падіння) до висоти 3000 метрів протягом близько 30 секунд. На ці півхвилини щастя в салоні встановлюється режим нульової гравітації, кажучи людською мовою — повної невагомості. Задоволення коштує 5 із половиною тисяч доларів. Але коли все добре прораховувати, виходить недорого, правда! Судіть самі. Річард Бренсон декларував 200 тисяч доларів за суборбітальний політ, кульмінацією якого мали стати 5 хвилин невагомості для пасажирів. Кілька років тому ці гроші заплатили четверо українців, один із яких — мій приятель. Кілька разів Бренсон навіть вивозив потенціальних космотуристів до свого «Космозоо» в НьюМексико: влаштовував презентації проекту. Але з багатьох технічних та економічних причин проект провалився, а космотуристи нагадували постраждалих від МММ у дев’яності роки. Найяскравіше враження від програми у мого приятеля — це спілкування з матір’ю Бренсона, яка випадково опинилася з ним за столом на презентації. Старенька тривожно відгукувалася про сина і дуже не хотіла летіти в космос, адже Бренсон заявив, що першими у навколоземний простір на «Space Ship One» вирушить уся його сім’я, щоб довести надійність апарата.

П’ять років тому я, одягнений у «космічний» комбінезон, їхав уже до літака і розмірковував про те, що навряд чи все так райдужно, як обіцяли щойно на стартовому брифінгу. Напевно, там щось усе-таки трясе, хилиться, тягне вбік... Ну не може бути повного відчуття невагомості без мільярдних бюджетів і Міжнародної космічної станції! ➧

Виходить, 1 хвилина обіцяної невагомості у виконанні Бренсона коштувала б 40 000 доларів. Під час параболічного польоту в Зоряному містечку обіцяють створити 12–15 сеансів невагомості по 30 секунд кожний. Реально виконують 7–8, а залишок пального, певно, за старою звичкою продають. Американці ж заявляють і виконують на «Боїнгу» рівно 15 (!) режимів, не більше і не менше! І цієї самої невагомості за двогодинний політ набігає 7 із половиною хвилин. Виходить, собівартість хвилини невагомості — 733 долари, у 55 (!) разів дешевше, ніж обіцяв Бренсон. Мабуть, саме такими міркуваннями керується техаський дідусь, завсідник параболічних польотів, який літав понад 50 разів за цією програмою і перекатав усіх своїх бабусь та онуків.

129

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:50 Страница 130

Брифінг проводився у звичайному готелі флоридського узбережжя, неподалік від мису Канаверал з усією його космоінфраструктурою. Інструктори поводилися більш «френдлі», ніж у середньому по Америці перед будь-яким екшеном. Рамка і металошукач, звичайно ж, присутні на вході в автобус, але дають змогу проносити із собою фото- та відеоначиння. Не забирають навіть воду й цукерки драже для того, щоб кожен міг сам себе розважати у процесі. Але фото- і відеокамери все ж непогано було б прив’язувати до рук. Отак кожен у міру власних фантазій, обвішаний гоу-прохами, пробирався в салон «Боїнга» і влаштовувався на звичайних пасажирських сидіннях, залишених у хвості літака. Дев’яносто відсотків салону порожні й з усіх боків обшиті матами. Через півгодини набору висоти пасажирів розподіляють по салону на три групи і ще раз фінально інструктують, щоб у конвульсіях не знесли голову сусідові.

130

Людина, як і будь-яка тварина, потрапляючи в невагомість, інстинктивно починає смикати кінцівками в пошуках опори. Це часто можна спостерігати на першому зануренні з аквалангом або на банджі-джампінгу з мосту чи вишки. Щоб цього максимально уникнути, у літаку перші два режими — «Марс» і «Місяць» — передбачають, відповідно, 40 і 20 відсотків земної гравітації. У салоні гучно лунає сирена, літак крениться носом, а ви поступово стаєте втричі легшими. У режимі «Марс» без проблем можна відтискатися на одній руці, у режимі ж «Місяць» — на одному вказівному пальці. Після 30 секунд невагомості вас знову глушать сирени. У такі моменти у широкому фюзеляжі Іл-76 ще й миготять лампи на стелі, щоб не переплутати низ із верхом. Головне — не потрапити під чиюсь важку тушку і завчасно з комфортом, максимально пласко розташуватися на матах, оскільки за наступні кілька хвилин літак досить

швидко набере висоту з максимальним кутом підняття, і вас притисне до підлоги із силою 1,5–2 g. Максимум цього навантаження відчувається в нижній точці траєкторії літака під час кожного режиму. Дехто повзає у причавленому до підлоги стані, але задоволення від цього явно програє враженням від невагомості. Із третього режиму починається ейфорія з назвою «повна невагомість». Вагання і сумніви мої були марними. Повна і остаточна! З кишені дістаєш і відпускаєш драже, й воно літає навколо твоєї голови. Випускаєш воду з пляшки, і вона, як у космосі, збирається у великі краплини, які можна ковтати просто на льоту! А коли краплини досягають стінок фюзеляжу, то приклеюються до нього, як пластилін. У третьому-четвертому режимах невагомості до хорошого починаєш звикати, і веселощів потрібно більше. На борту є штатний фотограф-оператор, ще десяток камер

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:50 Страница 131

розвішано по бортах, тож перед об’єктивами можна усіляко кривлятися. В обов’язковій програмі — груповий політ у позі Бетмена з витягнутим уперед кулаком. Багато фоток роблять догори ногами. Кульмінація групової акробатики настає, коли вся «команда» лежить пластом, потім після настання режиму всі швидко повзуть від підлоги по стінах і стелі та синхронно повертаються на підлогу. Масовий забіг білок у колесі в межах одного «Боїнга»! Мені вдалося кілька разів возити групи на польоти невагомості. І щоразу після п’ятнадцятого режиму було враження, що виконали тільки половину з обіцяної програми. А коли гравітація знову притискає тіло, організм явно не бажає повертатися на зем-

лю. Здається, що невагомість — природний стан людини. Це одна з причин того, що адепти дайвінгу знову і знову повертаються під воду — вони прагнуть незалежності від гравітації. Відчуття під водою, до речі, найбільше нагадують невагомість. Добре було б, аби ще й щільність води була у рази нижчою... Задля справедливості зазначу, що погода, насамперед вітер, усе-таки впливає на відчуття невагомості в салоні літака. За сильних поривів поштовхи і ривки трохи псують враження. Улітку такі польоти відбуваються і в північних штатах, навіть у Нью-Йорку й Чикаго. Взимку літають тільки в Каліфорнії та Флориді. Але найкраще обирати все-таки

літо і південь, особливо на перший раз. Погода та емоції будуть ідеальними. Тим більше, в околицях Орландо наступний після польоту день можна повністю присвятити Космічному центру імені Кеннеді. На відміну від «Байконура», там усе влаштовано для людей, а у вихідні навіть можна наживо поспілкуватися з космонавтами. Наступні оптимальні дати польотів — 23 червня та 14 липня 2018 року. Для суперзайнятих «космонавтів» експрес-програма така: у четвер — виліт із Києва в Орландо, у суботу — політ, у неділю — екскурсія на Канаверал, а в понеділок ви вже в Києві. В автобусі дорогою до готелю після мого першого параболічного польоту всі бадьоро обговорювали те, що відбувалось. І через півгодини одностайно визнали, що в житті не спізнали нічого цікавішого та незвичайнішого, ніж цей політ. Його, як і перший секс, ви запам’ятаєте назавжди. Приєднуйтесь! ■

131

Ж И Т Т Я -

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:50 Страница 132

ЯК СВЯТО

■

Наприкінці січня 2018 року в Єгипті, на курорті Хургада, відбувся фінал міжнародного конкурсу краси «Miss Intercontinental – 2017».

Красуні

у прекрасному місці

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:50 Страница 133

Ц

Це було сорок друге щорічне змагання красунь із 65 країн за звання найвродливішої дівчини всіх континентів. Україну представляла Ганна Неплях із Дніпра. До сонячної Хургади дівчата почали з’їжджатися з усіх кінців світу вже 10 січня. На них чекали два тижні конкурсів, фотозйомок, інтерв’ю та репетицій. Ну і, звичайно, організатор та сторона прийому — мережа готелів «SUNRISE Resorts & Cruises» — виділила учасницям час і на відпочинок, а також знайомство з унікальною історією й визначними пам’ятками країни. Дівчата здійснили захопливу подорож круїзним лайнером «SUNRISE Semiramis» по Нілу, відвідали стародавні храми, скуштували страви національної кухні. Для багатьох це була перша поїздка до «країни пірамід». Не обійшлось і без танців. Чарівним гостям найдужче запам’яталася вечірка на найбільшому пляжі Хургади, у клубному готелі «Meraki Resort». Сам конкурс, для якого в готелі «SUNRISE Garden Beach» був спеціально встановлений величезний намет, складався з кількох етапів і включав різні завдання.

У підсумку переможницею та володаркою корони стала мексиканка Вероніка Салас. Перше, друге і третє місця розподілилися, відповідно, між Філіппінами, Нідерландами та Бразилією. Приз за найкращий костюм отримала Приянка Кумарі з Індії, а «Міс конгеніальність» стала Грейс Граднер із Данії. Цікавий факт: корона переможниці «Oriental Holy Water» коштувала 360 000 доларів США. Це найдорожчий вінець з усіх, що вручаються на міжнародних конкурсах краси. Вона має 720 діамантів. На її створення майстра Фукі Чіну надихнула текуча вода як джерело життя, втілення природної краси та чистоти жінки. Перемога на конкурсі такого рівня дає широкі можливості для професійного зростання. Заявивши про себе на ньому, багато дівчат роблять успішну кар’єру на телебаченні й навіть у політиці. Ну, а відпочивальникам Хургади просто приємно побачити стільки красунь в одному прекрасному місці! ■

133

ЗАМОРСЬКІ

■

ЄГИПЕТ

Четверте життя

Абу-Симбела Це друга за значенням пам’ятка Стародавнього Єгипту після Долини царів із пірамідами. Восени минулого року завершили реставрацію Великого храму Абу–Симбела.

О

Оновлення однієї з відомих на весь світ старожитностей Єгипту присвятили 200-річчю від дня її відкриття. Ці роботи коштували понад 1,4 мільйона доларів. Відреставровано фасад Великого храму та головні вулиці міста. Археологічний комплекс Абу-Симбел розташований на південь від Асуана, біля озера Насер, і включає два храми: Великий і Малий на честь найшанованіших богів давнини — Амона, Ра-Хорахті, Птаха і Хатхор. Святилища були зведені близько 3,3 тисячі років тому на честь фараона Рамзеса ІІ та його дружини цариці Нефертарі. Великий храм спроектовано так, що двічі на рік — 22 жовтня і 22 лютого — о 6 годині ранку промінь сонця пронизує довгий і зазвичай темний коридор та по черзі освітлює статуї богів і фараона.

134

Дух захоплює біля підніжжя храмів, де велично здіймаються 20-метрові колоси, а біля їхніх ніг видно зображення членів фараонової родини. У першому залі домінує образ величного Рамзеса II, тут розташовані вісім статуй фараона в образі бога Озириса. Розписи та рельєфи змальовують життя і подвиги правителя... Малий храм скромніший, але вражає не менше. Окрасою фасаду є шість статуй Рамзеса і його дружини. Їхнє розташування в нішах створює вигадливу гру світла і тіні. Зали храму прикрашені сюжетами з життя Нефертарі та її вінценосного чоловіка. Уся ця велич була відкрита два століття тому. Італійський археолог Джованні Бельцоні вирішив відкопати статуї, знайдені швейцарським істориком і мандрівником Йоганном Бурк-

Фото PXHERE

Д И В А

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:50 Страница 134

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:50 Страница 135

Храмовий комплекс Абу-Симбел над озером Насер — друга за значенням історична пам’ятка Єгипту після пірамід у Долині царів.

хардтом. Яке ж було його здивування, коли під товщею піску він виявив вхід до витесаного у скелі храму! В кінці XІХ століття допитливий вчений Жан-Франсуа Шампольйон, той самий, що розгадав єгипетські ієрогліфи, виявив у Абу-Симбелі «сонячне диво»: двічі на рік, в один і той самий час, промінь по черзі висвітлює Рамзеса та добрих богів, і тільки бог мороку Птах весь час залишається в затінку. Тисячі ман-

Фото KARELJ

дрівників ринули тоді в Єгипет, щоб побачити фантастичне творіння, і потік туристів до озера Насер досі не міліє. Так археологи подарували храмам друге життя. Та у 1960-х роках спорудам почало загрожувати будівництво Асуанської греблі. Абу-Симбел мало затопити, проте світова спільнота стала горою на захист культурних цінностей. Храми вирішили перенести. Їх розпиляли на 17 тисяч блоків по 30–33 тонни кожен (!) і з великою обережністю доправили на нове місце, де насипали і зміцнили бетоном штучну скелю. Операція була воістину унікальною. Інженерам вдалося навіть зберегти «сонячне диво», для чого знадобилися найточніші астрономічні розрахунки. Так стародавній АбуСимбел отримав третє життя. А нині він переживає нове піднесення і сплеск популярності. Реставрація привернула увагу не лише наукової спільноти, а й привабила нових туристів. Адже тільки заради Абу-Симбела варто подолати тисячі кілометрів, а в Єгипті є багато інших унікальних місць, не кажучи вже про курорти. ■

Фото P. IDZKIEWICZ

Фото D. JARVIS

Рельєфи та розписи у Великому храмі.

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:50 Страница 136

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:50 Страница 137

П Р О Ф І 2

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:50 Страница 138

ТУР

■

Перемагайте На свою першу церемонію нагородження туроператор «Join UP!» зібрав у Єгипті 173 найсильніші агенції з усієї України, які за результатами роботи у 2017 році отримали заслужене звання — «Winner».

138

з «Join UP!»

М

Масштабна подія за участю іноземних партнерів, готельєрів і компаній з прийому стала логічним продовженням програми лояльності «Join UP!» — «Beginner to Winner». В основі урочистих церемоній цієї серії — підведення підсумків, оцінювання досягнень і, звичайно, нагородження найкращих партнерів «Join UP!». Спеціально для цього створено статуетки у вигляді кришталевої літери «W» — символи перемоги. Окрім першої десятки «Winners of Winners», туроператор відзначив компанії з прийому (Destination Management Companies, DMC) по всьому світу, а також готелі, які 2017 року здійснили максимальний прорив. За особливі досягнення у сфері туризму спеціальних номінацій удостоїлися 8 агенцій із різних міст України.

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:50 Страница 139

«Join Up!». Ліцензія МЕРТ № 1597 від 4.12.2015

Місцем проведення церемонії не випадково був обраний саме Єгипет. У портфелі туроператора цій країні відведено майже 50% від загального обсягу продажів. Загалом нині Україна посідає друге місце у світі за обсягами відправлених туристів до Єгипту і перше — на курорті Шарм-ель-Шейх. В урочистому «Egypt Hall», який заради церемонії нагородження перетворили на східний палац, зібралися понад 350 гостей. Дами у прекрасних білих сукнях до підлоги і джентльмени в костюмах та «метеликах» здійснювали свій шлях переможця. Серед почесних гостей заходу були губернатор регіону Південний Синай генерал Халід Фуда, голова організації з розвитку туризму в Єгипті Хішам Ель-Демері та посол України в Єгипті Геннадій Латій. Першу статуетку за найбільшу кількість прийнятих туристів з України отримав власник «Savoy Group» Емад Азиз із рук комерційного директора «Join UP!» Олександра Альби. Компанія з прийому «Sun International» 2017 року обслужила понад 340 000 туристів українського туроператора. Саме вона дбає про комфорт і безпеку для наших туристів на території Єгипту і завжди підтримує «Join UP!» у динамічних темпах розвитку. Серед європейських DMC максимальний обсяг туристів припав на «Pilon International» у Чорногорії. Лідером серед готелів Єгипту названо «Reef Oasis Blue Bay»*****, а серед преміальних готелів фаворитом став «Savoy»*****. Одна зі статуеток вирушила до Туреччини як знак високого досягнення мережі «Alva Donna Hotels», яка влітку 2017-го прийняла найбільше туристів від «Join UP!». Топ-10 агенцій разом із такою бажаною статуеткою отримали сертифікати на ексклюзивні тури із «Signature Collection». Це колекція, що включає 10 обраних готелів у Єгипті, Катарі, Тунісі, Китаї, Шрі-Ланці, Греції, Туреччині, на Мальдівах, у Домініканській Республіці та Індонезії. Кожний тур передбачає особливі привілеї для гостей: екскурсійну програму, трансфери і подарунки від туроператора «Join UP!». В українській компанії висловлюють упевненість, що відзначати її найкращих агентів і партнерів стане новою щорічною традицією. ■

139

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:50 Страница 140

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:50 Страница III

!MT_2-18-disk_MT 15.03.2018 14:50 Страница IV