International Tourism Magazine #3-2017

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:13

Page I

ЧЕРВЕНЬ – ЛИПЕНЬ

3 (135) ’17

КАППАДОКІЯ Політ у країну фей

БЕРН Вікенд з історією КАТАЛОНІЯ Містами й берегами

МАЛЬТА Собор лицарів

НАТАЛКА ФІЦИЧ Культ предків

ШВЕЙЦАРІЯ УГОРЩИНА ФРАНЦІЯ ІСПАНІЯ ЄГИПЕТ ТАНЗАНІЯ ГРУЗІЯ ТУРЕЧЧИНА УКРАЇНА

ЛЮБОВІL● ГАРМОНІЇ ● РАДОСТІ ● ЗДОРОВ’Я ● ПЕРЕМОГИ ● МИРУ ● ЩАСТЯ ● МАНДРІВОК

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:13

Page II

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:13

Page 1

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:13

Page 2

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:13

Page 3

22.05.2017

15:14

ГОСТИННОСТІ

Page 4

■

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_3-17-disk.qxd

Розкіш і блакить «Azure» ïåðåêëàäàºòüñÿ ÿê «áëàêèòü». À ùå öå ñèíîí³ì ðîçêîø³, êîìôîðòó òà äîñêîíàëîñò³. Áî òàê íàçèâàºòüñÿ êîìïëåêñ â³ëë òóðåöüêî¿ ãîòåëüíî¿ ìåðåæ³ «Cornelia».

К

Корнелією звали шляхетну і мудру римлянку, яка присвятила життя турботі про дітей. Праців ники готелів її імені втілюють найвищі стандар ти, які схвалила б сама аристократка Корнелія, дочка полководця Сципіона Африканського. Готелі «Cornelia» — це особливий світ, де ви за вжди оточені увагою, комфортом і віддаєтесь насолодам життя. Два заклади на узбережжі турецького курор ту Белек уже полюбились українським туристам.

«Cornelia De Luxe Resort»***** — це місце, де по чуваєшся справжнім принцом або принцесою. Розкіш, продумана інфраструктура, вишколений персонал, неосяжний вибір послуг і розваг роб лять готель одним із найжаданніших у Туреччині. Він зустрічає пишною зеленню, басейнами з во доспадами та водними гірками. У стильних но

4

мерах є все для повного релаксу плюс краєвид моря у вікні. Смачна їжа та напої — 24 години на добу в головному ресторані та у п’ятьох рес торанах а ля карт із різними кухнями світу. Для дітлахів є класний міні клуб, а для дорослих — насичені шоу програми і спа.

«Cornelia Diamond Golf Resort & Spa»***** — по справжньому великий комплекс (20 га), де масштаби означають спектр можливостей. Ши карний гольф курорт розкинувся біля мальов ничого пляжу «Іскеле Мевкі». Він вабить аква парком і 8 басейнами. З деяких номерів можна вийти просто в сад чи до басейну. У 9 ресторанах і 10 барах кожен щодня знаходить щось особли ве для себе. Як і на майданчиках для спорту та у великому спа центрі. І звичайно, гордістю го телю є «Cornelia Golf Club», створений за висо

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:14

Page 5

«Cornelia Diamond Golf Resort & Spa»*****

«Azure Villas by Cornelia».

«Cornelia De Luxe Resort»*****

«Cornelia Golf Club»

кими світовими стандартами, з полем на 27 лунок. Гольф академія з початківця зробить аса! І нарешті елітні вілли «Azure» від «Corne lia». В унікальному місці, де бірюза Серед земного моря зливається зі смарагдовими барвами природи Белека, між готелем «Cor nelia Diamond Golf Resort & Spa»***** та гольф клубом розмістилися 33 вілли, що відкривають двері у світ розкішного жит тя. Більшість із них мають дві спальні (180–

230 кв. м), деякі — три (220–310 кв. м). Усі — двоповерхові, з виходом до басейну з мор ською водою. За 500 метрів — власний пляж із VIP зоною лише для гостей вілл. Загалом мешканці «Azure» мають приві леї порівняно з клієнтами готелів, діточок розважає окрема команда аніматорів. У віллах «Azure» вас зустрінуть букетом квітів, шампанським і фреш соком, а зго дом запропонують ознайомчий багі тур по комплексу. Життя спалахне всіма бар вами, коли ви просто зі своєї тераси зану ритесь у басейн із морською водою… По балуйте себе вишуканими смаками у ціло добовому ресторані з кухнями світу та барі. Меню можна розробити за індивідуальни ми побажаннями. Якщо кортить, трапе зуйте в будь якому місці та в будь який час — доставка страв цілодобова! Або влаш туйте барбекю на своїй терасі. А якщо за хочеться прийняти спа процедури, не ви ходячи з номера, — теж не проблема! Осо бистого дворецького? Будь ласка! Звісно, як і всі додаткові послуги, — за окрему пла ту. А ось теніс і навіть гольф — безкоштов ні, як і багато видів спорту. Щоб ви не забували про чудові момен ти та неймовірні задоволення, частинка «Azure» вам дістанеться в подарунок! М’я кі халати з вишитими на них вашими іме нами вдома нагадуватимуть про щасливі деньки на березі блакитного моря… ■

www.corneliaresort.com

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелям «Cornelia» (Туреччина).

5

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:14

Page 6

3 (135) 2017

8

2 МИСТЕЦТВО ГОСТИННОСТІ

0

4

6

5

4 5 Розкіш і блакить.

«Azure» — комплекс вілл турецької готельної мережі «Cornelia».

12 15 Art de vivre. Палас"готель «Hоtel Barriеre Le Majestic Cannes» у Каннах.

36 39 Люкс"адреса в Берні. Єдиний гранд"готель в історичному центрі швейцарської столиці — «Bellevue Palace».

48 55 Дерев’яне диво в Альпах. У серці Швейцарських Альп — суперсучасний готель «The Chedi Andermatt».

62 63 Імперський Будапешт. Куточок Австро"Угорської імперії з шиком ХХІ століття — «Hotel Palazzo Zichy».

72 75 Естетам і гедоністам.

«Minos Beach Art Hotel» на острові Крит оточує гостей предметами мистецтва.

98 99 Зелений рай Грузії. Відпочинковий комплекс світового класу «Lopota Lake Resort & Spa».

ПОДОРОЖ НА ПОДІЮ 16 20 Літо з шармом. Найцікавіші туристичні події світу: читай, обирай, вирушай!

МАНДРУЙТЕ НА ЗДОРОВ’Я 22 27 Зірки для Парацельса. Легендарний цілитель рекомендував термальну воду Бад"Рагаца. Ми рекомендуємо 5"зірковий «Grand Resort Bad Ragaz».

VIP"КЛУБ 28 35 Кіліманджаро, або Схід сонця над Африкою. Микола ХОМИЧ — лікар, письменник, меценат, герой Майдану, мандрівник і дуже цікавий співрозмовник.

118 121 Культ предків, або Своє царство Наталки Фіцич. Телеведуча програм про народних майстрів і видатних діячів культури розповідає про новий мультимедійний проект. + Уривки із книжки «Культ предків. Нетуристичні звичаї України».

ВОЯЖ"КОЛЕКЦІЯ

4

6

40 49 БЕРН. Вікенд з історією. Столиця Швейцарської Конфедерації ідеальна для довгого і приємного вікенду удвох із коханим або коханою, з родиною чи у гордій самоті.

56 61 БУДАПЕШТ на двох, або Сім місць, обов’язкових для відвідання. Дводенну поїздку в столицю Угорщини ми планували грунтовно. Але все пішло абсолютно інакше...

106 113 ТУРЕЧЧИНА. Феї та президенти. Актуальний маршрут: турецька столиця Анкара, про яку в нас нічого не знають, і край неземних пейзажів — Каппадокія.

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:14

Page 7

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:14

Page 8

6

7

ЖИВИЙ СВІТ 64 71 Володіння гігантів. Стосунки людей і китів нарешті почали розвиватися в напрямі гармонії. І туризм тут теж відіграє свою роль.

4

8

КАМО ГРЯДЕШИ?

76 82 Собор МАЛЬТІЙСЬКИХ лицарів. Головний храм столиці та найрозкішніший на Мальті — собор святого Іоанна.

#INSTATRAVEL 84 89 КАТАЛОНІЯ з узбережжями, старовинними містами, суперрозвагами та неповторною Барселоною.

ОЗБРОЄНИМ ОКОМ 92 97 Зримі враження. Побачити найбільше найцікавішого з найкращих кутів дає змогу новинка турринку — фототуризм.

ФОТОФАКТ

6

10

■

100 104 У кадрі — гарне, дивне, загадкове: ■ РУМУНІЯ: найгарніша дорога Європи НОВА ЗЕЛАНДІЯ: земля світлячків ■ АВСТРАЛІЯ: гелікоп"тур ■ ФЛОРИДА: прудкі броненосці ■ СЕРБІЯ: дивне Прскало.

ПРОФІ"ТУР 105 Сейшельський вечір у Києві. Представники островів запросили українських турфахівців.

116 Ніч обраних. Туроператор «Join UP!» вразив концептуальною вечіркою.

МАНДРІВНИЧИЙ РЯД 114 115 Туристичний вулик. Головна весняна турвиставка України «UITT – 2017» серед іншого презентувала «медовий» туризм.

УКРАЇНА ЧУДЕС

8

11

122 123 Найдавніший звичай. Водіння Куста на Поліссі — найвідоміший серед найдавніших звичаїв України.

123 124 Віхи життя. На Полтавщині зберігся унікальний звичай встановлювати віхи напередодні Трійці.

128 132 Огонь з ХОЛОДНОГО ЯРУ. Святині українського народу на Черкащині — на тлі вшанування героїв минувшини та сучасності.

134 139 ЛЬВІВЩИНА. Осердя Галичини. Край романтичних замків, епохальних полотен, цілющих вод і чудотворних ікон.

ЖИТТЯ ЯК СВЯТО 126 127 Оптимісти року. Церемонія нагородження переможців програми «Людина року».

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:14

Page 9

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:14

Page 10

1998

2000

2003

2004

2007

2010

2012

Журнал про мандрiвки та вiдпочинок Засновник i видавець — ТОВ «Редакцiя журналу «Мiжнародний туризм» Видається з 1992 року Головний редактор Олександр ГОРОБЕЦЬ Заступник головного редактора Євген БУДЬКО Вiдповiдальний секретар Юлія МАЛА Комп’ютерна графiка та верстка Євгена КРУТОВЕРЦЕВА

На обкладинці: «Польоти над Каппадокією». Фото Євгена БУДЬКА.

Передплата яскравих вражень!

Вiддiл реклами: Тел./факс: (044) 254"5190, 254"5193 E"mail: intour.magazin@gmail.com Вiддiл розповсюдження: Тел./факс: (044) 288"9625 Зареєстровано Мiнiстерством України у справах преси та iнформацiї, серiя КВ, № 2351 вiд 17.01.1997 р. © Журнал «Мiжнародний туризм»

Заповніть квитанцію на пошті, аби не шукати кожного номера нашого журналу в кіосках. Продовжуйте передплату з будь"якого місяця! Журнал виходить щодва місяці — 6 номерів на рік. Має обсяг 136–152 сторінки.

Адреса редакцiї та видавця Кловський узвiз, 15, м. Київ, 01021 Тел./факс: (044) 254"5190/93, 288"9625 E mail: welcome@intour.com.ua

ДЕ ПЕРЕДПЛАТИТИ?

Представництва у Канадi: Український центр засобiв i розвитку — тел.: (403) 497"4374; факс: (403) 497"4377

У ПОШТОВИХ ВІДДІЛЕННЯХ Оформте передплату з поштовою доставкою в будь"якому відділенні зв’язку України. Передплатний індекс у каталозі ДП «Преса» — 74318. У ПЕРЕДПЛАТНИХ АГЕНЦІЯХ «АС Медіа»: Київ — (044) 500"0506. «Бліц Інформ»: Київ — (044) 593"6816. ДП «Преса»: Київ — (044) 289"0413, 249"5045.

KSS: Україна — 0"800 210"270; Київ — (044) 585"8080. «Меркурій»: Україна — 0"800 750"570; Київ — (044) 507"0717. «Періодика»: Київ — (044) 585"3165/66. ЗАПИТУЙТЕ ЖУРНАЛИ «МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ» У МІСЦЯХ ПРОДАЖУ ПРЕСИ! https://uk ua.facebook.com/Mizhnarodny.turyzm

Кольороподiл i друк Видавничий дiм «Рема"Принт» Вул. В. Чорновола, 2, оф. 1, м. Київ, 01135, Україна Тел.: +38 (044) 486"8004, 486"2820 Тираж — 20 000 примiрникiв Перiодичнiсть — 6 випускiв на рiк Цiна договiрна. Передрук матерiалiв — тiльки з дозволу редакцiї. За рекламну iнформацiю вiдповiдає рекламодавець. Рукописи не рецензуються i не повертаються. Думка авторiв публiкацiй не завжди вiдповiдає думцi редакцiї. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть фактiв, власних назв та iмен, iнших вiдомостей несуть автори.

Editor"in"Chief Oleksandr HOROBETS Deputy Editor"in"Chief Yevhen BUD’KO Managing Editor Yuliia MALA Director of Computer Work Yevhen KRUTOVERTSEV Subscription Index 74318 © «International Tourism» Magazine

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:14

Page 11

22.05.2017

15:14

ГОСТИННОСТІ

Page 12

■

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_3-17-disk.qxd

Art de vivre ^ `re Ïàëàñ-ãîòåëü «Ho tel Barrie Le Majestic Cannes» ó Êàííàõ — öå ì³ñöå, äå âñå äèõຠ³ñòîð³ºþ òà âäîñêîíàëþºòüñÿ çàâäÿêè íîâàö³ÿì. «Majestic» — ñèíîí³ì «art de vivre», ôðàíöóçüêîãî «ìèñòåöòâà æèòòÿ».

̳ðà ÁÀÑÑ

12

В

Весняна Ніцца, набережна Круазетт… Усе, як п’ять ро ків тому, коли я вперше побувала на прославленому кіно фесті. Палац фестивалів — буквально поруч. Тоді всіх зі рок ледь не затьмарив готель, де я провела незабутні дні — й не на самоті… До речі, в готелі є свій фешенебельний кінотеатр, у якому гості переглядають новинки та класи ку, влаштовуються заходи зі сфери кіно, фешн покази і гурманські акції. Нині «Ho^ tel Barrie`re Le Majestic Cannes» — член Lea ding Hotels of the World, символ «лакшері» в серці Канн. І знову ця особлива атмосфера вже при вході. У лобі онов лено дизайн. Утім, як запевняють на рецепції, реновацію проведено й у кожному із 349 номерів, сьютів і пентхау сів, аж до 600 метрових апартаментів на 7 му, верхньому поверсі гостинного закладу. Дивовижно, як ці французи вміють змінити все так, щоб не зашкодити шарму, оно вити обстановку і зберегти історію. У вікні мого помешкання — панорама Середземного моря з повністю оновленим приватним пляжем готелю. У поєднанні з елегантним декором і затишком вона ніби робить яскравішим мій день на Лазуровому узбережжі. А увечері — я це вже добре знаю — вогні Круазетт напов нять ніч чарами. Але весняна дієта дається взнаки, і я з превеликим за доволенням кладу їй кінець в оспіваному гурманськими ➧

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:14

Page 13

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:14

Page 14

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:14

Page 15

путівниками ресторані. «Le Fouquet’s Can nes» — це кухня традиційної французької брассері, створена під керівництвом шеф кухаря П’єра Ганьєра, володаря трьох (!) мішленівських зірок. Вершкове ризотто сьогодні просто чудове! У мене плани й на дві інші ресторації готелю. Зокрема, «La Petite Maison de Nicole» вабить провансаль ською кухнею — і не лише мене, судячи з того, що його розширили. Дієта? Так, але тільки не в Каннах і не в «Majestic». Окрім гастрономічних шедеврів «Le Fouquet’s» може похвалитися зірковою об становкою: 400 фотографій кінозірок при крашають стіни ресторану. І часто тут справ ді без зайвого пафосу приймають світових знаменитостей. До речі, хто це там так ми ло усміхається? Десь я вже бачила цього респектабельного мсьє, який балує свою молоду супутницю шампанським «Вдова Кліко». До речі, яка символічна назва… Теж хочу бути безтурботною, зманіже ною, розпещеною та сліпучо гарною. Від повідне середовище для цього, справжню гавань краси можна знайти у спа центрі готелю — «Diane Barrie`re avec Biologique Recherche». Доволі великий як для урба ністичного спа (450 квадратних метрів),

він славиться вишуканими лаконічними інтер’єрами. Проте головна гордість пер соналу не це, а всі чари, на які здатна фран цузька магія краси та релаксу. За цією роз кішшю стоїть відома французька косме тична компанія, безперечний лідер у га лузі догляду за шкірою — «Biologique Re cherche». Велике їй мерсі від мене. Ком панія заснована ще в 1970 році подружжям Івана та Жозетти Аллушів, доктора біоло гії та лікарки фізіотерапевта. Нині вона представлена в більш як 30 країнах по всьо му світу і відома завдяки своєму вмінню йти в ногу з часом, найкращим процеду рам, високоякісним продуктам, унікаль ним формулам. На мене чекають догляд за обличчям і тілом, масажі… Але подробиці не для всіх. П’ятизірковий «Ho^ tel Barrie`re Le Ma jestic Cannes» завжди готовий занурити вас в атмосферу істеблішменту і водночас збе регти повну конфіденційність. Хто знає — може, цього разу я впишусь у каннський бомонд під ручку зі знаменитістю? Нехай це буде нашим із «Majestic» маленьким секретом… ■

hotelsbarriere.com

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо «Ho^ tel Barrie`re Le Majestic Cannes».

22.05.2017

НА ПОДІЮ

15:14

Page 16

■

˳òî — áåçïåðå÷íî, íàéâåñåë³øà ïîðà ðîêó, ÷àñ äëÿ â³äïî÷èíêó, â³äíîâëåííÿ ñèë é îòðèìàííÿ íîâèõ âðàæåíü. Ïðîïîíóºìî äîá³ðêó ôåñò³â, íà ÿêèõ ìîæíà ö³êàâî ³ ç êîðèñòþ ïðîâåñòè êàí³êóëè. Þë³ÿ ÌÀËÀ

ЛІТО З ШАРМОМ

П

О

Д

О

Р

О

Ж

!MT_3-17-disk.qxd

Кіно догори дригом Що: Де: Коли: Інфо:

міжнародний кінофестиваль Сидней (Австралія) 7–18 червня sff.org.au

Міжнародний кінофестиваль у Сиднеї — це такий собі австралійський «Оскар». Він відбувається по той бік Земної кулі щороку. Не оминають його і голлівуд9 ські знаменитості. Фестиваль присвячений здебільшого новим напря9 мам у кінематографі, тому представлені твори часто епатують публіку. Документальні, ігрові, анімаційні, сі9 мейні та короткометражні стрічки демонструються в кількох локаціях у центрі австралійського мегаполіса. Уперше це кіносвято відбулося 1954 року в Сидней9 ському університеті. Усі 1200 квитків були розпродані вмить, і перспективну подію зробили регулярною. У середині 19609х років керівництво фестивалю зіткнуло9 ся з проблемами цензури. Лише 1974 року він був звільнений від певних зміс9 тових та ідеологічних обмежень. Саме тоді вперше захід відбувся в Держав9 ному театрі Сиднея, який досі є голов9 ним місцем проведення фестивалю.

Коні та

капелюшки Що: Де: Коли: Інфо:

королівські перегони Ескот (Великобританія) 20–24 червня www.ascot.co.uk/Royal"Ascot

Кінні перегони «Royal Ascot» започатко9 вані ще в 1711 році королевою Анною. Нині це символ англійських традицій. Головна спортивна пристрасть аристократії втіли9 лась у видовищну, ба навіть помпезну подію. Королева Єлизавета ще ніколи не пропус9 кала цих перегонів. Відтак уся монарша ро9 дина, вищий світ і решта британських селеб9 ритіс теж є щорічними гостями заходу. При9 дбати квитки може і звичайний люд. Проте імениті гості сидять у спеціальному секторі. Головна атракція тут — не перегони, а те, хто і в чому виходить у світ. Для аристократів9 чоловіків обов’язкові смокінги та циліндри. Жінкам заборонено одягати вульгарно від9 криті речі, все має бути стриманим і класич9 ним. Неодмінний аксесуар для леді — еле9 гантний капелюшок. Ця маленька деталь стає широким полем для дизайнерських витівок, такого капелюшного розмаїття не побачиш ніде — і що екстравагантніше, то краще. Ну а коні? Коні потім. Можливо.

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:14

Page 17

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:14

Page 18

Що: Де: Коли: Інфо:

музичний фестиваль Монтре (Швейцарія) 30 червня – 15 липня www.montreuxjazzfestival.com

«Montreux Jazz Festival» є одним з найдавніших і найвідоміших му9 зичних фестивалів світу, він розпо9 чав свою історію 1967 року. Щора9 зу понад 200 тисяч музичних гурма9 нів приїздять до Швейцарії на це свято джазу. Головна сцена розташована у ве9 ликому конгрес9центрі Монтре. Про9 те навколо вирує не менш цікаве життя. Музичні виступи відбувають9 ся усюди: у клубах, на сценах у пар9 ках, на прогулянкових суденцях, ба навіть під деревом на галявинці. Звичайно ж, головний стиль музи9 ки — джаз. Проте програма фесту включає й соул, блюз, фанк, рок і поп. На сцені фестивалю виступали такі зірки, як Девід Боуї, Ленні Кравіц, Стінг, Рей Чарльз і багато інших. Дістатися сюди дуже швидко та зручно з будь9якого швейцарсько9 го міста завдяки чудовим місцевим залізницям.

Джаз для нас Театри просто неба Що: Де: Коли: Інфо:

театральний фестиваль Авіньйон (Франція) 6–26 липня www.festival"avignon.com/en

Щороку в липні відбувається великий театральний фестиваль у французькому місті Авіньйоні. Вистави тут проходять просто неба на міських площах, а голов9 ним залом для глядачів форуму традиційно служить дворик Папського палацу. У 1947 році французький актор і режисер Жан Вілар разом зі своєю трупою вперше виступив на вулиці. В 19609х сюди почали запрошувати інших фран9 цузьких режисерів, ба навіть балетні трупи, включаючи Мориса Бежара та Майю Плісецьку. В 19709х фестиваль переріс із національного в інтернаціо9 нальний і зажив світової слави. У фесті беруть участь близько 40 вистав у основній офіційній програмі «On» та близько 20 постановок у неза9 лежній альтернативній частині «Off». Авіньйонський фестиваль включає не тільки сценічні дійства: проводя9 ться лекції, семінари, майстер9кла9 си. Унікальна атмосфера приваблює близько 130 тисяч глядачів.

18

Рожева ніч Що: Де: Коли: Інфо:

літній фестиваль Риміні (Італія) 7 липня www.lanotterosa.it

Свято рожевої ночі «La Notte Rosa» приду9 мав у 2006 році мер міста Риміні. Чого не ви9 гадаєш для туристів! Заходи відбуваються й у сусідніх містечках на курортному узбережжі. Чому ця ніч «рожева»? Бо на Адріатичній Рив’єрі вважають цей колір символом гостин9 ності, доброти, щирих почуттів, добрих зу9 стрічей і приємних спогадів. Місто прикрашають оздобленням відпо9 відного кольору. Гості та мешканці теж оби9 рають цей колір. За допомогою спеціальних лазерів пляжі, небо та вода стають по9дів9 чачому рожевими. Не потрібні навіть роже9 ві окуляри, аби життя стало солодшим. Святкування розпочинається ще вдень і триває аж до світанку. Дискотеки, запальні танці, концерти, вистави, перформанси прос9 то неба, конкурси та рожевий фейерверк опівночі — весело!

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:14

Page 19

Я Т Т И Р К Д І В О Р СКО

Відвідайте водні атракціони: ● ● ● ● ● ● ●

«Космічний хол» («Space Bowl») «Бумеранг» («Boomerang Slide») «Чарівна петля» («Magіc Loop») «Мультигірка» («Whizzarad Slide») «Водна вежа» («Aqua Tower») «Дитяче містечко» «Спіральні гірки» («Чорна діра», «Рафтинг», «Бодислайд», «Водна труба»)

● ● ● ● ● ● ● ●

Басейн із морською хвилею («Wave Pool») «Повільна річка» («Lazy River») «Дощ» («Rain Pillar») «Водний струмінь» («Arc Spray») «Гірка?жабка» («Frog Slide») «Грибок» («Mushroom») «Гірка?метелик» («Butter fly Slide») «Струмінь?квітка» («Flower»)

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:14

Page 20

Голландське Ріо Що: Де: Коли: Інфо:

літній карнавал Роттердам (Нідерланди) 18–25 липня rotterdamunlimited.com/ en/summer"carnival

Літній карнавал — не просто запаль9 на тропічна вечірка в Нідерландах, це свято на всю Європу, воно приваблює понад мільйон відвідувачів! Уперше святкове дійство відбулося 1984 року й було присвячене вихід9 цям із латиноамериканських країн, їхній культурі. Традиція підтримується. Дійство починається з обрання королеви карнавалу. Вона має не тільки до9 сконало знати історію свята, його традиції, а й чудово рухатися під запальні ритми. Саме вона очолюватиме веселу костюмовану процесію. Крім того, відбувається битва ансамблів барабанщиків. Вони змагаються у виконанні карибської музики за приз — кілька тисяч євро. Тут можна навчитися гарячих танців, скуштувати екзотичні напої та їжу. Не треба летіти до далекої Бразилії, просто приїздіть до Роттердама, бо тут не гірше!

Краса і сила Що: Де: Коли: Інфо:

парад військових оркестрів Единбург (Великобританія) 4–26 серпня www.edintattoo.co.uk

У полоні танго Що: Де: Коли: Інфо:

фестиваль танго Буенос"Айрес (Аргентина) 10–23 серпня www.argentina.travel/en

Буенос9Айрес у серпні запрошує приєд9 натися до Всесвітнього фестивалю танго. В його дні до аргентинської столиці приїздять понад 400 тисяч прихильників пристрасно9 го танцю. Вперше це свято відбулося в 1999 році за підтримки Міністерства культури Арген9 тини. Відтоді воно набирає популярності. Гості заходу можуть приєднатися до май9 стер9класів — від початкового до категорії «маестро». Уроки для новачків проводять9 ся безкоштовно, а ось семінари для профі потребують оплати та попередньої реєстра9 ції пар. Протягом фестивалю в місті працюють десятки танго9кафе, влаштовується чима9 ло танцювальних вечорів. Крім того, фани романтичного танцю можуть відвідати різ9 номанітні перформанси, виставки, конфе9 ренції, концерти та покази фільмів — звіс9 но, присвячені неповторному танго.

Щорічний Королівський парад вій9 ськових оркестрів в Единбурзі — це грандіозний музично9театральний фес9 тиваль, який веде свою історію з 1950 року. У параді беруть участь військові ор9 кестри з усього світу: барабанщики, во9 линкарі, співаки, акробати, чирліде9 ри — загалом понад 1000 учасників. Близько 200 тисяч глядачів при9 їздять насолодитися цим перфор9 мансом в Единбурзькому замку. Ну а телеаудиторія фесту налічує майже 100 мільйонів осіб. Приваблює ця подія і членів мо9 наршої родини Великобританії, тож із 2010 року фест отримав почесне звання королівського. Про квитки на парад військових оркестрів варто подбати заздале9 гідь. До речі, всі доходи від їх про9 дажу йдуть на доброчинність. Тож це чудовий спосіб поєднати цікаве з корисним.

20

Фото надані організаторами подій і турадміністраціями країн.

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:14

Page 21

Сейшельський вечір у Києві

Ó ñåðåäèí³ áåðåçíÿ â íàø³é ñòîëèö³ ïðåäñòàâíèêè Ñåéøåëüñüêèõ îñòðîâ³â çàïðîñèëè óêðà¿íñüêèõ òóðôàõ³âö³â íà ö³êàâó ïðåçåíòàö³þ, àáè ò³, ó ñâîþ ÷åðãó, çàïðîñèëè òóðèñò³â íà êàçêîâ³ îñòðîâè.

О

Організатором вечора виступило пред ставництво Сейшельського туристично го офісу (STB). Партнерами вечора стали авіакомпанія «Turkish Airlines», готелі «Sa voy Resort & Spa Seychelles», «Coral Strand Seychelles», «North Island Seychelles» і «Al phonse Island Seychelles». Метою господарів заходу було роз повісти представникам туристичних агенцій України про особливості від починку на Сейшельських островах і можливі варіанти організації турів до цих омріяних країв, а також познайоми ти туроператорів з авіаперевізником і го телями партнерами.

Під час ділової частини спікери висту пили з презентаціями своїх продуктів: представники авіакомпанії розповіли про зручні рейси та комфортні стикування, а делегати від чотирьох готелів представи ли повний огляд своїх закладів. Після завершення презентації відбув ся фуршет, під час якого між гостями були розіграні сувеніри. А найприємнішою час тиною, звичайно, став розіграш головних призів — авіаквитків і відпочинку в готе лях «Savoy Resort & Spa Seychelles» і «Al phonse Island Seychelles». Туроператори й турагенти самі зможуть відчути всі прина ди комфорту й екзотики Сейшелів. ■

21

22.05.2017

15:14

НА ЗДОРОВ’Я

Page 22

■

М

А

Н

Д

Р

У

Й

Т

Е

!MT_3-17-disk.qxd

Ëåãåíäàðíèé ö³ëèòåëü äàâíèíè äóæå ðåêîìåíäóâàâ òåðìàëüíó âîäó Áàä-Ðàãàöà. Òà éîìó é íå ñíèëèñÿ ò³ òåõíîëî㳿 êîìôîðòó é îçäîðîâëåííÿ, ÿêèìè äîïîâíèâ äàðè ïðèðîäè 5-ç³ðêîâèé êóðîðòíèé êîìïëåêñ «Grand Resort Bad Ragaz». ²ðèíà ÃÎÐÎÁÅÖÜ

22

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:14

Page 23

Л

Лише за годину їзди від Цюриха нас зу стріло містечко Бад Рагац — справжній квітник серед Швейцарських Альп. Воно наочно продемонструвало «стирання меж між містом і селом», яке заповідав «дєдуш ка Лєнін». До слова, він полюбляв «жити і працювати» не з пролетарями на заво дах, а у благословенній Швецарії. Сільська ідилія має вигляд вгодованих і причепурених корівок, городиків і напів диких альпійських квітів на подвір’ях. А досягнення ХХІ століття — це пунктуаль ний транспорт, відлагоджений побут і… звісно, оздоровниці за останнім словом науки, техніки та індустрії гостинності. Місцевість із середньовіччя відома теп лими (36,5°С) цілющими джерелами. В ущелині Таміна їх відкрили ченці бене диктинці ще 1242 року. Правда, процеду ри тоді були трохи не такі безпечні та ком фортні, як зараз, — недужих на мотузках спускали на дно ущелини й залишали там на тиждень. Значно пізніше, на початку ХVIII століття, тут побудували найперший ➧

23

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:14

Page 24

водолікувальний курорт у Швейцарії, а в 1840 році по дерев’яних трубах стали по давати воду в Бад Рагац, і село незабаром «стерло межу» з аристократичним світом. «Блакитне золото» Так називають термальну водичку Бад Рагаца. Терапевтичний ефект від неї по служив основою для створення одного з провідних у Європі курорту з медцентром.

24

У люксових готелях комплексу «Grand Re sort Bad Ragaz» пропонують медичні по слуги найвищого рівня, чудовий сервіс, гастрономію, спортивні розваги, гольф і культурні програми. Готелів тут два, і обидва 5 зіркові — «Grand Hotel Quellenhof & Spa Suites» та «Grand Hotel Hof Ragaz». Номери і сьюти виконані в різних стилях: з історичними мотивами, у традиціях елегантної класи

ки, у традиційному домашньому антура жі й ультрасучасному, мінімалістичному.

2009 року після масштабної реновації до далася будівля зі спа сьютами, у кожно му з яких є приватна спа зона: парильня, гідромасажна ванна, сауна і крани з най чистішою термальною водою! Але верши на розкоші — це «Penthouse Suite» на два входи, площею 600 «квадратів» і з при голомшливими гірськими краєвидами.

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:14

Page 25

Вода від і для всього Cпа центр «36,5° Wellbeing & Thermal Spa» — член пре стижної асоціації «Leading Spas of the World». Його площа 5500 квадратних метрів. У 2013 році він переміг у номіна ції «Найкращий медичний спа» за версією «Conde’ Nast Traveller». До послуг гостей — цілющі води басейну «Хе лена» (34°C) і спортивного басейну (28°C), терапія за Кней пом у гроті «Таміна». У громадський термах «Tamina», що займають велику футуристичну будівлю, є свої відкриті й закриті басейни, джакузі, вихрові ванни, водоспад і зво ротна течія. Діє ще й панорамний басейн у саду. Тутешня вода — для всього організму! Зокрема, вона доб ре допомагає регенерації тканин, зміцнює імунну систему. Скористалися нагодою й ми, аби підтримати свій то нус під час весняного авітамінозу. І хоча покупалися ли ше кілька днів, сили вже ніби відновились, а шкіра стала пружнішою та молодшою. Не самою водою Бувають випадки, коли оздоровлення замало і потріб не лікування. У Бад Рагаці те й інше поруч. Команда висококваліфікованих фахівців визнаного в Європі медцентру «Grand Resort Bad Ragaz» здійснює пов ний комплекс медичних заходів в одній установі. Це й лі кування, і профілактика, і догляд, і диспансеризація. В ос нові підходу лежить поняття «багаторівневості здоров’я». Понад 70 лікарів центру мають ледь не всі відомі мед спеціалізації, серед них — «Діагностика», «Стоматологія й імплантологія», «Гінекологія та фертильність», «Естетме дицина» і навіть «Нетрадиційна медицина». Тут пропону ють і таку екзотику, як програма серйозної діагностики та грунтовне лікування проблем сну. ➧

25

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:14

Page 26

Міждисциплінарна команда тісно спів працює з лабораторією «Viollie», діагнос .. тичним центром «Radiologie Sudost» і цент ром флебології Бад Рагаца. Офіційний Швейцарський олімпійський медичний центр при цьому медзакладі поставив на ноги багатьох відомих спортсменів. А у ве ресні 2014 року відкрилася спеціальна клі ніка «Бад Рагац» для стаціонарного ліку вання опорно рухового апарату і психо соматичної реабілітації. Гастротур На одному з найкращих курортів Єв ропи тусується дуже вимоглива та небідна публіка. За нашим спостереженням, ос нову клієнтури (чи то пацієнтури) станов лять саме швейцарці, які добре знаються на термах. А вишуканій публіці подавай і відповід не харчування. Та ще й здорове. І, може мо запевнити, гастрономічне мистецтво тут на висоті. Ресторани курорту відзначено 58 бала ми за довідником «GaultMillau» та зіркою «Мішлен». Для гурманів це рай зі страва ми азійської, середземноморської, швей царської та міжнародної кухонь. 7 соме

26

льє — завжди в розпорядженні гостей для допомоги у виборі вина, пива, кави, чаю, сиру та легких страв. Особливо відзначимо мішленівський ресторан «Igniv». Його відкрив 2015 року прославлений Андреас Камінада, прихиль ник кулінарних пристрастей. Гості «Grand Resort Bad Ragaz» можуть потішити себе особливою гурман подорожжю. Маршрут включає дві гастрономічні точки Андреа са Камінади і дві неповторно смачні по

дії — вечерю з винами з великих погребів курорту в ресторані «Igniv», а наступного дня — обід у «Schauenstein Schloss Res taurant Hotel». Буде неперевершено! По дорож здійснюється лімузином, а трапе зи обставлені за всіма канонами. Разом із відомими професорами та нут риціоністами су шеф Ренато Вюст роз робив оздоровчі страви збалансованого харчування «Cuisine Equilibre’ e». Наїдки регулюють масу тіла і поліпшують само

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:14

Page 27

почуття, забезпечують активність і під вищують розумові здібності навіть після обіду. Для тіла й душі Серед активних розваг тут на першо му місці — гольф. У Швейцарії тільки «Grand Resort Bad Ragaz» має два власні поля для спорту аристократів. У 2015 ро ці в його угіддях укотре відбувся «Europe an Senior Tour». Гольф майданчик із 9 лун

ками, тренувальне поле та Гольф акаде мія забезпечують ідеальні умови для по чатківців і досвідчених гравців. Чим іще зайнятися? Виставки, читан ня, вистави, фестивалі класичної музики, концерти, жива музика в барі готелю — кожен знайде дозвілля за інтересами. При хильників шопінгу потішить розмаїття ди зайнерських бутиків, а також магазинів у містечку й аутлеті неподалік. Можна та кож випробувати удачу у власному кази

но курорту — «найбільш дружньому» в Швейцарії, як нас тут запевнили. За межами курорту чекають походи, скандинавська ходьба, верхова їзда, вело прогулянки, польоти на параплані, тре кінг, гірськолижний спорт… Гості можуть безкоштовно взяти електричні, гірські й дитячі велосипеди та гайнути, наприклад, до виноградників. А шанувальники мото класики — покататися на «Harley David son» і «Porsche», і теж безкоштовно! Ми ж сіли на велосипеди й оглянули найстарішу в Швейцарії курортну будівлю у стилі бароко, побачили старовинний замок, церкву... А потім виїхали підйом ником на гірську вершину Піцол (Pizol), де насолодилися краєвидами п’ятьох гір ських озер і льодовика. Зрештою, від Бад Рагаца — лише година їзди до Цюриха, три — до Мюнхена. За 20 хвилин можна дістатися гірськолижних курортів Санкт Морица та Давоса, за стіль ки ж — до князівства Ліхтенштейн. Транс порт, повторимося, працює як годинник. Достославному Парацельсу й не сни лося… ■

www.resortragaz.ch

За допомогу в підготвці матеріалу дякуємо готелю «Grand Resort Bad Ragaz» (Швейцарія).

27

ВІТРІВ

22.05.2017

15:14

Page 28

■

Т

Р

О

Я

Н

Д

А

!MT_3-17-disk.qxd

Микола Хомич нещодавно став лауреатом літпремії «Воїн світла».

«Ñòîþ íà ãîð³ ʳë³ìàíäæàðî. Ñîíöå ñõîäèòü íàä Àôðèêîþ, ³ ìåí³ ïðèãàäàëîñÿ ïîëóì’ÿ ïîæåæ íà Ìàéäàí³: ÷åðâîíå ³ ÷îðíå», — çãàäóº Ìèêîëà Õîìè÷ — ë³êàð, ìàíäð³âíèê, ïèñüìåííèê, ìåöåíàò ³ íàäçâè÷àéíî ö³êàâèé ñï³âðîçìîâíèê. Îëüãà ÄÓÁÎÂÈÊ Âàëåð³é ÏÅÐÅÐÂÀ

Кіліманджаро, або Схід сонця над Африкою

Я

Якщо людина вміє мріяти, їй багато вдається. На початку 2017 року Микола Хомич підкорив найви# щу вершину Африки — Кіліманджаро. А напередодні став автором дилогії «Територія брехні» та «Загадка гробниці» (історичні детективи — осмислення витоків української

28

нації). Велелюдна презентація нещодавно відбулась у Ми# трополичих палатах Софії Київської. Лауреат двох літе# ратурних премій: «Воїн Світла» пам’яті Михайла Жизнев# ського та «Глиняний кіт» за літературними підсумками 2016 року.

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:14

Page 29

На підступах до вершини Кіліманджаро.

Світанок над Африкою. На вершині Кіліманджаро — у день святого Валентина 2017 року.

Матеріаліст, із яким трапляється ірраціональне. Людина, яка у зрілому віці — під п’ятдесят — яскравою кометою увірвалася в українську літературу, аби відкрити собі й читачам історичні та# ємниці Русі#України. Народився Микола Хомич у Новограді#Волинському на Жито# мирщині. Родовим гніздом вважає селище Радулін у тім же краї. Дитинство провів у Казахстані. Закінчив Вінницький медичний інститут. Працював дитячим лікарем#реаніматологом у Ново# граді#Волинському. 1998 року переїхав до Києва. Обрав шлях під# приємця у страховій та приватній медицині. І несамохіть став письменником та осмислено — доброчинцем. Коштом Миколи Хомича на подвір’ї гімназії № 1 у Новограді# Волинському встановлено пам’ятник Лесі Українки та закладе# но «Алею талантів» у рамках всеукраїнського дитячого конкурсу «У пошуках літературних талантів».

Подорожуючи Індією до Тибету, пан Микола зустрів астроло# га, який напророкував, що він стане публічною людиною. Не пові# рив, оскільки публічність уявляв лише як політичну діяльність. Ко# ротко нотував враження від подорожей. Одного дня дружина# муза Тамара Хомич зрозуміла, що він насправді створює оповідан# ня, і наполягла, аби видав їх друком. Так у видавництві «Фоліо» з’явилася перша книжка — «Ніч Русалки». Далі був роман «Час». А по тому — дилогія «Територія брехні» й «Загадка гробниці». Письменник працює над наступним твором, присвяченим пере# осмисленню цивілізаційного зламу на межі переходу від язичниц# тва до християнства в Русі#Україні. Ось так Микола Хомич зрозумів, що мав на увазі індійський ас# тролог, говорячи про публічність. Це означає виносити на всеза# гальний огляд своє, сокровенне: пережите, усвідомлене, відчуте. Написане. Створене. ➧

29

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:14

Page 30

Вершина!

— Пане Миколо, ви з однодумцями роз горнули прапор України на найвищій верши ні Африки. Було відчуття: я — переможець, я — зміг?

— У кожної людини є дитяча мрія, що неодмінно має здійснитися. Моє дитин ство збіглося з утвердженням держави Тан занія (1964 року об’єдналися Танганьїка і Занзибар). Я захоплювався Гемінгвеєм та

30

його оповіданням «Сніги Кіліманджаро». У моїй уяві Танзанія й Кіліманджаро спле лися, стали принадною казкою. Тому дав но прагнув пройти шляхами Гемінгвея, які він описує. До того побував у Південній Африці, Ботсвані, Зімбабве. А на почат ку цього року зробив собі такий подару нок — зійшов на Кіліманджаро (5895 мет рів над рівнем моря).

З огляду на вік, я сприйняв цю спробу як можливість вскочити до останнього ва гона. Перед тим, працюючи над дилогією «Територія брехні» та «Загадка гробниці» по дванадцять годин на добу, півтора року я перебував у постійній гіподинамії. Це й робота в архівах, і поїздка до США. Умов но кажучи, встав з за столу і… піднявся на Кіліманджаро.

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:14

Page 31

Кратер обледенілого вулкану на одній з вершин Кіліманджаро — піку Ухуру.

І коли я дійшов до вершини, відкрилося друге дихання. Відчув величезну радість, таку ейфо рію, що абсолютно спокійно зійшов донизу. І ро зумів: це, можливо, не остання моя вершина!

■ — Реальність відповідала вашій мрії?

— Я не побачив того, що було в часи Гемінгвея. Всесвітньо відомий письмен ник приїхав до Африки на полювання. Він змальовував, наприклад, похід на левів. Я радий, що ті часи минули назавжди. У Тан занії заборонено відстрілювати тварин, і ті не бояться людей. У моєму розумінні — відбувається гуманізація людства. Що таке сучасне сафарі? Ви, сидячи в авто, їдете по території, де живуть жира фи, леви і чимало інших тварин, але вони абсолютно не бояться ні автомобіля, ні лю дини. Одна з груп розповідала: зустріли лев’ячий прайд, що шукав затінку, вожак сховався від спеки в затінку коліс їхньої автівки, інші обступили його і мирно вляг лися спати. Головне — не висовуватися з авто. Леви сприймають машину як щось цілісне і не атакують. Людина і природа зближуються. Так, існує відстріл. Але ліцензія дуже дорога, й дозволяється вбивати лише ста рих і хворих тварин. То є певна стаття до ходів таких держав, як Танзанія, Кенія, ПАР. Я бачив цих мисливців. До них зде більшого негативно ставляться в суспіль стві. Бо полювання на лева — це наразі зви чайне вбивство: звір не втікає, не боїться,

довіряє. І так кожна тварина. Тому я радію, що часи Гемінгвея — часи дикого полю вання на тварин — минули. У повісті Гемінгвея «Старий і море» є епізод, де герой ловить блакитного мар ліна. Так от зараз знищувати їх забороне но: можеш упіймати, але зобов’язаний відпустити. Що залишилося від часів Гемінгвея? Якщо взяти його оповідання «Сніги Кілі манджаро», то воно, по суті, є описанням красивої смерті. 1934 року в Африці він тяжко захворів, ледь не вмер. Описує, як ге рой помирає і останнє, що він бачить, — оця краса. Себто він мріє про красиву смерть: щоб, помираючи, дивитися не на лікар няну стелю, а на сніги Кіліманджаро.

— Походи на Кіліманджаро небезпечні навіть для досвідчених альпіністів…

— Під час сходжень на найвищу точку Африки щороку в середньому гинуть до десяти туристів. А місцевих, які несуть ва шу поклажу, — до півсотні на рік! Того дня, 14 лютого 2017 року, коли я з групою сходив на вершину Кіліманджа ро, на моїх очах померла людина. Десять Вечеря перед вирішальним марш кидком.

хвилин тому чоловік фотографувався разом з усіма, ще мить — і він вже мер твий. Мало того: міг зупинитися, не пі дійматися ті фінішні 400 метрів. На Кіліманджаро є кілька вершин. Якщо ви дійшли до першої — Стелла Пойнт, 5730 метрів над рівнем моря, — отримуєте офіційний сертифікат — свід ➧

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:14

Page 32

Заповідник «Нгоронгоро» створений у кратері давно згаслого вулкана діаметром 21 кілометр.

Гемінгвей приїхав до Африки на полювання. Я радий, що ті часи минули назавжди. У Танзанії заборонено відстрілювати тварин, і ті не боять ся людей. Відбувається гуманізація людства.

■ чення того, що підкорили гору. І можна зупинитися. Не йти ще 400 метрів до ос новної висоти — піку Ухуру, 5895 метрів. Але той чоловік пішов. Це для мене загад ка: що людину спонукає? Буквально ста метрів не дійшов, упав. На щастя, всі мої товариші дійшли до вершини, де і розгорнули прапор Украї ни з Майдану. Кіліманджаро — це дуже підступна ви сота. Якщо не готуватися, можна не дійти.

32

Усі ми смертні. Але можна у мить від ходу, наприкінці життя, побачити просто стелю. А можна піти і знайти смерть у го рах. Останнє, що відіб’ється у тебе на сіт ківці ока, — це захід сонця над Африкою. Це красиво. Жахливо красива смерть… Гемінгвей вловив це геніально, адже і йо го самого дивом врятували.

— Що ж відчула ваша душа на вершині й опісля?

— Для мене то був останній шанс здій снити мрію. Я — найстарший у групі. Усі інші — молодь, спортсмени. Могло стати ся будь що. Як лікар я чудово знаю фізіо логію сходження, розумію, що таке висо когірна хвороба, набряк мозку й легень. Якщо врахувати мій вік і супутні захворю вання, то ризики були доволі високими. Перед тим, звісно, готувався — два місяці занять у спортзалі тощо. Знав, що для ме

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:15

Page 33

Прапор Майдану — на фініші переможної подорожі. Невипадкові випадковості: шлюбний період у зебр теж збігся із Днем закоханих.

не це лотерея. Налаштувався йти з остан ніх сил, пересилювати себе. Тим більше, що на вершину Кіліманджаро мав допра вити прапор України. Вирішальний штурм відбувся у День святого Валентина. Доба випала надваж ка. Напередодні рухалися 8 годин безпе рервно до штурмового табору «Барафу». Коротко перепочили. О 12 й годині ночі потрібно було рушати на головну верши ну. Тобто цілу ніч іти — ще 7 годин. Це ко лосальні навантаження: треба піднятись, а після цього ще опуститися вниз до 4000 метрів над рівнем моря. Там дуже холодно. Крижаний вітер про низує до кісток. Могло й серце прихопи ти. Та… цього не сталося. І коли я дійшов до вершини, зрозумів, що у мене відкрилося друге дихання. Від чув величезну радість, таку ейфорію, що аб ➧

33

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:15

Page 34

Місто Аруша. Тут починаються і завершуються подорожі на Кіліманджаро. Єдине місце у світі, де видобувають коштовний камінь — танзаніт. І тільки тут є нагода, снідаючи в готелі, споглядати з вікна вершину чарівної гори.

«Хто скаче, той масай». Ритуал посвячення у воїни племені масаї.

34

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:15

Page 35

солютно спокійно зійшов донизу. І ось тут зрозумів (то була най більша несподіванка): це, можливо, не остання моя вершина! Відбулася могутня переоцінка цінностей. Я раптом відчув се бе на Вершині світу: вся Земна куля — переді мною. Так, я мав велику мотивацію. Без мотивації нічого йти в го ри. Але не знав, чи витримає організм. Потрібно йти повільно, крок за кроком. Будь який зайвий рух — і одразу настає втрата кисню, задуха. Навіть спускаючись із гори, не можна приско рювати крок. Серед нас було подружжя — українка і француз. Я бачив, як їм було важко, як вони підтримували один одного… А на вер шині відкрилося друге дихання. Не інакше, як від взаємного кохання. Для мене у цій подорожі поєдналося все — дитяча мрія, Ге мінгвей, література. Океан емоцій. Краса. Сам схід сонця був просто неймовірний! Коли воно зійшло над Африкою, мені пригадалося полум’я пожеж на Майдані, коли горіли шини: чорне і червоне. Тривога. Драматизм. Допомогло під час сходження те, що раніше я вже побував у Гімалаях, на висоті 5380 метрів над рівнем моря. Проїхав най вищою дорогою світу. Назвав її — у мене навіть повість є така — «Дорогами Рериха і Ван Гога». У дитячі роки мене глибоко вра зили картини обох цих майстрів. Відтак виникло бажання про їхати шляхами Ван Гога, що я і зробив, подорожуючи Францією. Потім — дорогами Рериха у Гімалаях: космічні пейзажі… Вважається, що у людини є фізіологічна пам’ять. Можливо, саме вона й допомогла мені впоратися з навантаженнями під час мандрівки на Кіліманджаро…

— Пане Миколо, подорожі — одне з найбільших захоплень ва шого життя. Скільки країн вже побачили?

— Важко сказати. Спеціально не рахував, хоча треба це зробити. Розумієте, є Україна — моя улюблена Батьківщина. І є Зем на куля, де кожен із нас — уже обранець долі, бо народився. Шалено хочеться пізнати місце нашого перебування — Землю.

Майже ручний хамелеон.

Тому я всім бажаю любові й подорожей. Подорожуючи, людина розкривається. І розуміє, що головне — повернутися до рідної домівки. Відчути всім єством, що у тебе є свій дім. Зрозуміти, на скільки цінуєш ту землю, де, як мовиться, твій пуп закопаний. Повертаючись, я дуже люблю помічати все, що змінюється на краще на моїй Батьківщині. Я вірю в Україну. Не дивлячись на те, що відбувається. Наш тернистий шлях, на жаль, затяг нувся. Та ми повинні його здолати. Дійти до вершини розквіту могутньої, мирної, європейської України. ■

35

22.05.2017

15:15

ГОСТИННОСТІ

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_3-17-disk.qxd

36

Page 36

■

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:15

Page 37

Люкс$адреса в Берні

ªäèíèé ãðàíä-ãîòåëü â ³ñòîðè÷íîìó öåíòð³ øâåéöàðñüêî¿ ñòîëèö³ íàëåæèòü óðÿäó. Ïðè öüîìó ì³ñöå çàëèøàºòüñÿ âèøóêàíèì ³ çàòèøíèì ³ äàðóº íåïîâòîðí³ êðàºâèäè, ÷èì âèïðàâäîâóº ñâîþ íàçâó — «Bellevue Palace».

²ðèíà ÃÎÐÎÁÅÖÜ

П

Попри мою мандрівничу біографію, далеко не щоразу випадало ночувати в пам’ятках історії та культури. А «Bel levue Palace» якраз є архітектурною перлиною Берна, ше девром стилю ар нуво, справжнім європейським палацом. Готель побудували в 1913 році, й відтоді він прийняв без ліч почесних гостей з усього світу, серед яких — Вінстон

Черчилль, Джавахарлал Неру, королева Єлизавета ІІ, япон ський імператор Акіхіто, зірки світових екрану та сцени. Цей заклад недарма називають «дуже бернським». «Bel levue Palace» розташований у Старому місті, внесеному до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. По руч — Федеральні збори і «титульна» для міста вуличка ➧

37

22.05.2017

КОЛЕКЦІЯ

15:15

Page 38

■

В

О

Я

Ж

!MT_3-17-disk.qxd

Маргассе. На ній знайдете дві вежі, які неодмінно мусить поба чити кожен гість Берна, — Годинникову та Тюремну, а також два фонтани епохи Відродження. Всередині справді панує розкішна обстановка й атмосфера гранд готелю. Інтер’єр витриманий у традиційному стилі: іде ально збалансовані кольори, чудові старовинні меблі, блискучі канделябри… Сяйво світильників і золото дзеркал доповнюють ся найсучаснішою інфраструктурою, тож відпочинок тут має виразні особливості. Що й казати про краєвиди з номерів! Іс тинно швейцарський «bellevue»: славетні альпійські вершини Егер, Монк і Юнгфрау, річка Ааре, старовинне середмістя… Моє перше враження було доповнене дивним поєднанням професійного вишколу та сердечної гостинності, властиве ту тешньому персоналові. Справжня старосвітська Європа.

38

А ось номери імпонували розкішшю та елегантністю в поєд нанні із сучасним обладнанням. Класичний дизайн, ліплення на стелях, антикварні меблі — і тут же телевізор хай тек, кон диціонер, Wi Fi… 100 номерів і 30 сьютів мають площу від 51 до 83 кваратних мет рів. «Головні люкси», як мені їх відрекомендували, називаються «Tower Suite» (77 кв. м), мають просто феноменальний краєвид, а також вітальню, окрему спальню, приватний тренажерний зал і дві ванні кімнати. «Президентський люкс» (158 кв. м) — це простора вітальня, окрема їдальня, дві спальні з ванними кім натами й окрему кухню. І неповторний краєвид! На вечерю в ресторані «Vue» подавали делікатеси з традицій ною швейцарською елегантністю і, знову таки, чудовим крає видом річки та Альп. Панорамним є й французький ресторан

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:15

Page 39

Авторка (у центрі) з менеджером із розвитку бізнесу готелю Наталією Стауффер та директором «Bellevue Palace» Урсом Бюхрером.

«Bellevue Terrasse», як промовляє його назва. «Le Lobby» славиться своїми ви шуканими закусками та стильними коктейлями, а «Bellevue Bar» є улюбленим місцем зустрічі бернців і гостей міста. Окремо «Le Fumoir» запрошує знавців тютюну з привабливим меню сигар. Палац у серці швейцарської столиці ідеальний для проведення ділових і культурних заходів для тургруп, сімей, ділових людей і політичного істебліш менту. Рівень організації можна уявити, якщо пригадати офіційний статус «Bellevue Palace» та постійну увагу до нього міжнародного дипкорпусу. Без доганний сервіс і неповторна атмосфера перетворюють будь який захід на унікальну подію. Просто від парадного входу готелю вирушаємо оглядати зелені галереї Берна, його історичні раритети і міські красоти, особливо романтичні при заході сонця. ■

www.bellevue palace.ch За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «Bellevue Palace» (Берн, Швейцарія).

39

22.05.2017

КОЛЕКЦІЯ

15:15

Page 40

■

В

О

Я

Ж

!MT_3-17-disk.qxd

Ñòîëèöÿ Øâåéöàðñüêî¿ Êîíôåäåðàö³¿ ³äåàëüíà äëÿ äîâãîãî ³ ïðèºìíîãî â³êåíäó, õî÷ áè ç êèì âè ïðè¿õàëè: óäâîõ ³ç êîõàíèì àáî êîõàíîþ, ç ðîäèíîþ ÷è íàâ³òü ó ãîðä³é ñàìîò³.

Історичний центр Берна лежить у меандрі річки Ааре. Колись вона служила містянам захисним ровом і торговим шляхом.

²ðèíà ÃÎÐÎÁÅÖÜ Îëåêñàíäð ÃÎÐÎÁÅÖÜ

Вікенд

В

Власне, Берн прийнято вважати столи цею лише для простоти. Адже конституція держави тактовно мовчить про те, яке з міст у Швейцарії головне. У Берні в одному Фе деральному палаці засідають уряд і парламент країни, от усі й вирішили, що це столиця. Нехай який статус має Берн, їхати сюди потрібно хоча б через чарівність середньо

40

вічної архітектури. Історичний центр — об’єкт усесвітньої спадщини ЮНЕСКО, похвалитися таким більше не може жодне швейцарське місто. З річки Арі Серце Берна, його Старе місто, займає півострів, оточений річкою Арі, води якої

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:15

Page 41

БЕРН

з історією такі чисті, що влітку місцеві мешканці часто плавом дістаються по річці з пункту А в пункт Б в оригінальний спосіб: складають речі у водонепроникні пакети і пливуть собі, тримаючись за них, тільки голови стирчать. Можна скористатись їхнім досвідом, і тоді течія сама понесе вас на екскурсію. Якщо хочеться більше адреналіну, спробуйте серфінг на тій самій річці. Уявіть собі, що зранку ви ще смачно снідали на гар ній площі в середмісті, а вдень уже берете уроки плавання на

дошці, не від’їхавши від центру й півгодини... У цьому і є голов на принада Берна, де за два три дні побачиш і спробуєш значно більше, ніж у багатьох інших європейських містах. Із середньовічної вежі Над Старим містом височіє стометрова вежа Бернського со бору, найвища у Швейцарії — 312 сходинок. Головний вхід го тичного храму прикрашений барельєфним зображенням Страш ➧

41

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:15

Page 42

Бернський собор — головний пізньоготичний храм Швейцарії. Його будували й перебудовували з 1421 по 1893 рік. Висота дзвіниці — понад 100 метрів.

42

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:15

Page 43

Годинникова вежа (ХІІІ століття).

ного суду, а всередині на одному з вітражів роз горнувся «Танок смерті». Ще один символ старого міста — це годин никова башта Цитглогге. Саме башта, а не ве жа, бо звели її на початку XIII століття як обо ронну споруду. За майже 800 років свого існуван ня вона встигла побути навіть в’язницею, але все таки більшу частину свого життя показува ла час. Старовинний годинниковий механізм досі щодня заводять вручну. В кінці кожної го дини під триразове кукурікання півня почина ється маленька механічна вистава, в кінці якої золотий лицар б’є у дзвін.

«Ляльковий» механізм годинника.

Старовинний годинниковий механізм що дня заводять вручну. В кінці кожної години під кукурікання півня починається маленька механічна вистава, після якої золотий лицар б’є у дзвін.

■

Із підйомника Ейфеля Неквапливі прогулянки мальовничими вулич ками — справжня «золота класика» романтичних фільмів і пам’ятних побачень. Ось двоє йдуть, обійнявшись: у неї в руках вишуканий букет, їхні розмови довгі, а погляди глибокі й захоплені... Куди веде цих героїв звивчаста вуличка? До іс торичного підйомника, створеного не ким не будь, а самим Гюставом Ейфелем 115 років то му. «Senkeltram», він же — «Mattenlift», піднесе закоханих до чарівного кафе, звідки відкрива ється, мабуть, найкраща панорама міста. Із велосипеда За допомогою «педального коня» ви легко зможете оглянути наймальовничіші вулиці Ста рого Берна — а це майже всі — й не втомитися. Точки прокату двоколісного транспорту зустрі чаються всюди. До речі, велорух у Берні підтримують не тіль ки мешканці міста, а й професійні спортсмени — ➧ Астрономічний годинник і «ляльковий театр» на старовинній вежі.

43

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:15

Page 44

Парламент Швейцарії — одна з найвеличніших споруд міста і країни.

Маршрут Старим містом можна прокласти че рез фонтани. Їх у Берні понад сто. Особливою цінністю є 11 фонтанів свердловин XVI століт тя з розфарбованими скульптурами.

■ торік у липні тут відбувся черговий етап легендарної велогонки «Tour de France». Сто водограїв Прогулянковий маршрут Старим міс том можна прокласти через фонтани. Їх у Берні понад сто, а це для міста з населен ням 130 тисяч, погодьтеся, чималенько. Проте особливою цінністю є 11 фонтанів свердловин XVI століття, увінчаних роз фарбованими в яскраві кольори скульпту рами: «Пожирач дітей» (місцева дитяча лякалка), «Самсон, який роздирає пащу лева», «Волинкар»... Головний художник Швейцарії Музейна столиця альпійської країни — це, безперечно, Цюрих, але й у Берні ша

нувальникам прекрасного (а часом і хи мерного) є з чого вибрати. Напевно, головна гордість міста — центр Пауля Клее. Тут зберігається майже поло вина творчої спадщини плодовитого швей царського художника. Будівля музею, зве дена 2005 року за проектом італійця Рен цо П’яно, сама по собі є твором мистецт ва — це така собі «ландшафтна скульпту ра», плавні обриси якої повторюють фор ми пагорбів на задньому плані. Видатний представник європейсько го авангарду Клее провів у Берні дитин ство і юність, тут же його й поховали. Тож не дивно, що роботи цього художника за ймають почесне місце в постійній колек ції Музею образотворчих мистецтв — до речі, найстарішого у країні. Представлено

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:15

Page 45

У будинку музеї Ейнштейна.

тут й інших швейцарських зірок — сим воліста Фердинанда Ходлера, імпресіо ніста Джованні Джакометті, постімпрес сіоніста Куно Ам’є. Славетні французькі, американські та інші майстри теж є. Головний науковець світу Найвідоміший громадянин Берна — Альберт Ейнштейн. У місті на Арі тоді ще фізик початківець жив майже все перше десятиліття XX століття. Тут він уперше одружився, тут з’явився на світ його старший син, тут у голові геніаль ного мислителя зародилися перші перед умови теорії відносності. Будинок музей Ейнштейна, на другому поверсі якого від творено умови життя нобелівського лау реата, розташований за адресою: Kram gasse, 49. Ведмежий шарм і собача вірність Ведмідь — символ Берна, він зображе ний на гербі міста, а назву «Берн» народ на етимологія зводить до німецького сло ва «Bаr» — «ведмідь». Як свідчить леген да, засновник Берна герцог Бертольд V Церингенський пообіцяв назвати місто ➧

45

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:15

Page 46

Ведмежу родину як живий символ Берна оселили у спеціально збудованому парку на березі річки.

Ведмідь — символ Берна, він зображений на гербі міста. За легендою, герцог Бертольд V Це рингенський пообіцяв назвати місто на честь першої тварини, яку зустріне на полюванні.

■ на честь першої тварини, яку зустріне на полюванні. Версія хоч і не надто наукова, зате кра сива. До того ж завдяки їй у центрі міста вже півтора століття живуть справжнісінь кі ведмеді. Донедавна їх тримали у «Вед межій ямі», але у 2009 році перевели до власних «зооапартаментів» з усіма виго дами. Це в самому центрі — родина бу рих ведмедів облаштувалась у спеціально .. збудованому для них парку «Bаrenpark» на березі Арі. Приходити сюди ліпше в го дини годування — якщо клишоногі не хлюпочуться в басейні, то полюбляють дрі мати в затишному куточку. Інша легендарна тварина — собака рятівник Баррі, завдяки якому з’явилася назва породи сенбернар. Пес жив при мо настирі святого Бернара, французькою — Сен Бернар. Собаці присвячено виставку в Музеї природничої історії. За своє жит

46

тя сенбернар врятував у Альпах щонай менше 40 осіб. Юні гості музею та їхні бать ки зможуть познайомитися також із ко лекцією мінералів Альп, зразками знай дених у Швейцарії золотих зливків, метео ритів, а найсміливіші — вивчити найбіль ше у країні зібрання скелетів. Смакові враження Продуктовий ринок на площі Вайзен хаусплац анітрохи не поступається у стро катості славетним бернським фонтанам. Щовівторка та щосуботи тут продають мо ре квітів, смачну їжу і — найголовніше — сири. Ну а як можна з’їздити до країни си роварів і не скуштувати місцевий еммен таль, грюєр чи будь який інший із 450 сортів сиру, якими славиться Швейцарія! Напевно, ви в курсі, що італійське мо розиво прийнято вважати найсмачнішим у світі. Так ось, ми відповідально заявляє

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:15

Page 47

«Гран прі Берна» — 10 кілометровий крос по середмістю, в якому беруть участь десятки тисяч бігунів. Останні змагання відбулися 13 травня 2017 року.

мо: після того, як скуштували його в Берні, на ша думка дуже змінилася. Хоча, звісно, тут не обійшлося без впливу італійців, які мешкають переважно в інших кантонах Швейцарії. Найкра щі прохолодні ласощі шукайте у кварталі Lаng gass, у славнозвісній «Gelateria di Berna». Звичайно, було б шкода побувати в Берні й не покуштувати трюфелів в одній з місцевих кондитерських. Ну, а привезти із собою плитку шоколаду — життєво необхідно. Тим більше, що той самий шоколад із нугою, мигдалем і медом більше сто ліття тому придумав Теодор Тоблер, який родом саме з Берна. За однією з версій, шоколадки ді стали трикутну форму на честь гори Маттерхорн. Ця гора красується на упаковці, а якщо приди витися, можна побачити, що в неї вписується силует ведмедя — і тепер вам зрозуміло, чому. Що ж до бернських ресторанів, то їх тут ве лике розмаїття, і всі надзвичайно смачно при гощають. Рекомендуємо заклади з шикарними краєвидами, місцевими спеціалітетами на зра зок фондю, всілякою східною екзотикою та се редземноморською кухнею. Запах на згадку Селективна парфумерія — не найголовніше надбання Швейцарської Конфедерації. Але по руч — Франція, а у Швейцарії повно французів, тож витончені смаки тут у великій пошані.

У самому центрі старого міста Берна прича ївся магазин лабораторія ексклюзивних арома тів «Art of Scent». Засновниця бренду, швейцар ська француженка Бригітте Вірше, не лише про понує асортимент придуманих нею запахів, а й навчає, як зробити свій власний, якого точно більше ні в кого не буде. Є й інший варіант — спочатку сходити на екскурсію «Аромати Бер на», а вже потім, надихнувшись містом, прийти на запашний урок. Кажуть, нюхові враження запам’ятовують ся найкраще. Згадка про Берн у вас буде дуже приємною! ■

ДОБЕРЕМОСЯ ДО БЕРНА Прямих перельотів з України до Бер9 на немає. Зате «Міжнародні авіалінії України» пропонують безпересадко9 ві рейси з Києва до Цюриха (125 км до Берна) і Женеви (відповідно, 160 км). Можна оцінити всі переваги і, не по9 боїмося цього слова, принади аль9 пійських автошляхів та швейцарсь9 ких поїздів із панорамними вагонами.

■

47

22.05.2017

15:15

ГОСТИННОСТІ

Page 48

■

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_3-17-disk.qxd

Дерев’яне диво в Альпах Ó ñåðö³ Øâåéöàðñüêèõ Àëüï äèçàéíåðè ñòâîðèëè ç äåðåâà ñóïåðñó÷àñíèé ãîòåëü «The Chedi Andermatt», äå òðàäèö³éíà øâåéöàðñüêà ãîñòèíí³ñòü ìຠïåâíèé àç³éñüêèé øàðì. ²ðèíà ÃÎÐÎÁÅÖÜ

48

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

Д

15:15

Page 49

Дві з половиною години ми раювали в панорамному вагоні поїзда «Glacier Express», що мчав нас від аеропор ту Цюриха через казкові долини та перевали. І ось він, Андерматт. Містечко вже майже сто років приймає гостей у будь яку пору року і пропонує альпійські розваги. Схи ли гори Гемсшток ваблять узимку лижників, а влітку ша нувальників альпійської природи й активного відпочинку. На схід від готелю простягнувся неймовірної краси гір

ський перевал Оберальп, на захід — найвищих альпійсь кий перевал Швейцарії — Фурко, на північ — ущелина Шолен, а на південь — славетний перевал Сен Готард, через який Суворов переводив колись свою армію. У розбудову Андерматта інвестував єгипетський міль ярдер Самі Савірис, чим фактично перетворив колишню військову базу на чудовий курорт. Він збудував тут го тельний комплекс «The Chedi», апартаменти і шале на ➧

49

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:15

Page 50

ДО АНДЕРМАТТА — ЗІ «SWISS PASS» «Swiss Travel Pass» — найзручніший, найшвидший і най9 комфортніший спосіб відкрити для себе Швейцарію. Систе9 ма громадського транспорту (потяги, автобуси, теплоходи) — це 75 міст країни та близько 26 000 км транспортної мережі, найщільнішої та найточнішої у світі. З одним квитком ви 3, 4, 8 або 15 днів можете подорожу9 вати всіма наземними громадськими видами транспорту по країні, насолоджуючись свободою пересування та пано9 рамними маршрутами, отримуєте 50% знижки на більшості гірських залізниць. Для молоді до 26 років це дешевше на 15%. Для дітей до 16 років у супроводі хоча б одного з батьків зі «Swiss Family Card» проїзд безкоштовний! Крім того, «Swiss pass» — це ваш безкоштовний вхідний кви9 ток до понад 480 музеїв по всій Швейцарії. Придбати квиток «Swiss Travel Pass» можна на будь9якому залізничному вокзалі, а також у будь9якій авторизованій аген9 ції Швейцарської системи подорожей (STS), на сайті sbb.ch та traintickets.myswitzerland.com.

■

50

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:15

Page 51

51

!MT_3-17-disk.qxd

52

22.05.2017

15:15

Page 52

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:15

Page 53

продаж, наступного року планує відкрити новий вокзал і гірськолижний підйомник. Відкриття «The Chedi Andermatt» 2013 року ознамену вало нову віху в розвитку курорту. Адже ланцюжок «The Chedi» — це найвищий клас, засвідчуємо вам особисто. За стиль готелю відповідає відомий дизайнер Жан Мі шель Гаті. В інтер’єрах він домігся балансу азійського сти лю і традиційних альпійських елементів. Поєднання не вимушене і полягає в деталях, до яких тут проявляють ве лику увагу. Дерев’яні панелі, каміни і тераси об’єднують і розмежовують простори саме там, де треба. У номерах використано місцеві натуральні матеріали. А ось у ресто

ранах відчувається рука японської студії дизайну SPIN, про яку нам тут чимало розповідали. До речі, про номери. Позаторік тут з’явилися нові сью ти з двома спальнями «Grand Deluxe» на 6–8 осіб — чу довий вибір для компаній і родин. Помешкання площею від 190 квадратних метрів мають фойє, вітальню з обід ньою зоною, кухню та дві шикарні спальні. У кожній — ліжко королівського розміру, робочий стіл, ванна кімна та з тропічним душем, окремий туалет і гардеробна. У сті ні між спальнею і вітальнею — камін. У вітальні — диван, затишні крісла навпроти каміна та одного з трьох телеві зорів плюс обідній стіл на всю компанію. ➧

53

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:15

Page 54

Ми вже зупинялися в готелях ланцюжка «The Chedi» й знали про його бездоганну кухню. Готель «The Chedi An dermatt» не розчарував. «The Restaurant» має 4 відкриті кухні, а меню базується на холодних закусках, десертах, західних та східних стравах. На особливу увагу заслуго вує ресторан «The Japanese» із традиційними японськи ми стравами. У лобі та «винно сигарній бібліотеці» чекають каміни, а ще — смачні закуски та напої. Внутрішній дворик — іде альне місце, щоб сховатися від негоди і водночас перебу

54

вати на свіжому повітрі. Є тераса і чималий ставок, біля якого можна насолоджуватися краєвидом гори Гемсшток. Тут же, в барі, приємно випити прохолодний напій. Ще ліпше милуватися панорамами з води. Запрошують 12 метровий відкритий і 35 метровий критий басейни. І яка ж Швейцарія без терм? Спа центр «The Chedi Andermatt» займає 2400 «квадратів». У ньому є свої не великі басейни, фінська сауна, хамам. Пропонуються процедури з натуральними косметичними засобами REN та «Alpienne».

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:15

Page 55

У фітнес центрі тренери завжди допоможуть гостям скласти індивідуальні програми вправ. Одна з «фішок» готелю і спа — легендарна програма схуднення «Slimming Lifestyle Retreat». У Французьких Альпах вона популярна вже три десятиліття, має престиж ні світові нагороди. До неї щороку звертаються 18 000 лю дей, щоб поринути у цікаві пригоди та змінити свій спо сіб життя. Комплексна програма поєднує спеціальну те рапію, фізичні навантаження, інтерактивні освітні бесіди і кулінарні майстер класи.

Гольф теж допоможе схуднути без відриву від насолод. Улітку він тут виходить на перший план серед багатьох видів активності. У 2014 році за кілька хвилин ходьби від готелю відкрилося нове поле на 18 лунок, спроектоване відомим дизайнером Куртом Роскнехтом. Ми пробували свої сили в одному, іншому… Релаксу вали так чи інак… Прискіпувалися на всі лади... І можемо впевнено вам сказати: приїжджайте хоч щоліта — «The Chedi» знайде, чим вас приємно здивувати і захопити. ■

www.thechediandermatt.com

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «The Chedi Andermatt» (Швейцарія).

55

В

О

Я

Ж

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

КОЛЕКЦІЯ

15:16

Page 56

■

Äî äâîäåííî¿ ïî¿çäêè â ñòîëèöþ Óãîðùèíè ìè ãîòóâàëèñü ÿê í³êîëè ãðóíòîâíî. Çàçäàëåã³äü ñïëàíóâàëè êîæí³ ãîäèíó, ê³ëîìåòð ³ ôîðèíò. Íàñïðàâä³, çâ³ñíî, âñå ï³øëî àáñîëþòíî ³íàêøå. Àëå âñå ïî ÷åðç³. Àííà òà ²âàí ÃÎÐÎÁÖ²

Будапешт на двох, або Сім місць, обов’язкових для відвідання

амент — Угорський парл

56

ніших у світі. один із найгар

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:16

Page 57

Колесо огляду «Sziget Eye».

Погляд із Буди на Пешт і міст Свободи.

Р

Ранок, 07:10. Наш літак угорської лоукост авіакомпанї «Wiz zair» безшумно злітає над аеропортом «Київ». Півтори години льоту проминають непомітно. М’яка посадка — й через 10 хви лин наші ноги ступають на сонячну землю Угорщини. У березні різниця у кліматі з Києвом дуже помітна — весна тут уже повним ходом веде свою зелену експансію. Перші враження про місто отримуємо вже в таксі, заздалегідь замовлене нами через інтернет до готелю «Palazzo Zichy». Попри те, що угорська мова — одна з найскладніших, ми чудово порозу мілися з добродушним водієм таксі й слухали нашу першу вступну екскурсію по Будапешта. Візуальне враження — у трьох словах: мо нументально, масштабно й дуже чисто. І це при тому, що в Буда

пешті 1,7 мільйона мешканців. Житлові будинки притискаються один до одного, проте в цій «тісноті» не відчувається й тіні «образи». Колесо й огляд Не очікуючи заселення в номер, негайно вирушаємо на огляд територій. Наш шлях спершу лежить до пункту обміну валют: хо ча євро приймають майже в усіх туристичних місцях, проте курс не надто вигідний, і здачу однаково дадуть у форинтах. Тепер нам — до колеса огляду «Sziget Eye», щоб зорієнтувати ся в просторі й зрозуміти географію міста. Колесо розташоване на площі Ержебет і є найбільшим у світі мобільним атракціоном. Квиток на цю атрацію коштує 8 євро. ➧

57

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:16

Page 58

Панорама чудова, добре проглядаються обидві частини міста — Пешт і Буда, сполучені величним мостом Сечені. З висоти «польо ту» стає очевидним архітектурне розмаїття міста: поруч розташова ні готичні замки з елементами ренесансу й бароко, собори роман ської епохи, палаци у традиціях неоромантизму, яскраві представ ники класицизму, еклектики й навіть мавританського стилю. За галом на атракціоні можна відчути цілу гаму позитивних емоцій, різних удень і вночі. Проспектом через Пешт Продовжуємо гуляти парадним проспектом Будапешта — прос пектом Андраші, який за свою вишуканість дістав назву «будапешт ські Єлисейські поля» й опинився у Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Йдучи ним, важко не видати в собі туриста: не роззи ратися навсібіч, не задирати здивовано голову і не фотографуватися. Проспект помпезний і заслужено визнаний однією з найгарніших вулиць Європи. Тут гідне місце знайшов собі Угорський державний оперний театр (1884 рік), будівництвом якого займалися виключно угорські майстри та відкривав який імператор Австро Угорської ім перії Франц Йосиф. Навпроти театру розташоване кафе «Muvesz», вигляд якого, за нашими уявленнями, повністю відповідає кав’ярні «золотої доби» Австро Угорщини. Саме тут трохи втомлений від про гулянки, але задоволений турист може скуштувати торт Добош — ласощі угорської королеви Ержебет і випити ча шечку ароматного еспресо. На проспекті розташований і Угорський уні верситет образотворчих мистецтв (1871 рік), який

дедалі більше проявляє зацікавленість до іноземних студентів і про понує програми навчання «Еразмус», що допускають річний обмін і денне навчання для іноземних студентів, у тому числі й українських. Останню ділянку Андраші заповнили розкішні особняки, вілли та будинки посольств, відмежовані від проспекту зеленими садка ми. Більшість старовинних будинків — у процесі реконструкції за кошти уряду чи грантів Євросоюзу. Героям слава! У кінці проспекту нас привітно зустрічає чергова міська гордість — площа Героїв. Її створили 1896 року до тисячоліття «здобуття бать ківщини», як називають угорці заснування своєї держави. Архітек турний ансамбль складається із 36 метрової коринфської колони з 5 метровим архангелом Гавриїлом на верхівці та двох напівкруглих колонад, у нішах яких розташовані бронзові постаті героїв і правителів. Підкреслюють красу площі дві чудові неокласичні споруди на краях колонад. Одна з них — це Музей образотворчих мистецтв, створений 1896 року на основі мистецької колекції князів Естер газі. Це збірка різних епох, народів і таких великих митців, як Ра фаель, да Вінчі, Рубенс, Гойя, Веласкес, Дюрер, Ель Греко та Роден. На жаль, музей закритий на реконструкцію і впустить відвідувачів лише у 2018 році. їв. Площа Геро

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:16

Page 59

Інший будинок при колонаді — арт хол «Мючарнок». Це першокласна галерея, в якій проходять виставки сучасного угорсь кого й іноземного мистецтва. Безперечно, площу Героїв слушно внесли до Спадщини ЮНЕСКО. Це квінтесенція угорської національної історії й гордості, вті лення величі. Тут легко ознайомитися з най важливішими віхами історії сусідньої для нас держави, а також довідатися, на честь ко го й чому тут так названо вулиці та заклади. Модерний замок Прямуємо за колонади Героїв, углиб пар ку «Варошлігет». Чим він так вабить турис тів і мешканців столиці? Найгарнішим зам ком Вайдахуняд, славетними купальнями Сечені, найбільшим у світі піщаним годин ником, пам’ятником загадковому Аноніму су, «рослинною» Якською каплицею, Музе єм транспорту... Для початку неквапливо прогулюємося замком Вайдахуняд. Небачена краса ліплень, кування, архітектурних рішень чекали тут на кожному кроці. Історія створення замку воістину захоплива. До тисячолітнього юві лею Угорщини виготовили макет замку з кар

Рибальський бастіон ніколи не мав оборонного значення. Його звели 1905 року на місці середньовічного укріплення. Сім веж символізують сім угорських племен, які утворили державу.

тону, фанери та пап’є маше. Архітектор Іг нац Альпара обрав за зразок 21 найкращий будинок Угорщини і Румунії та вдало ском понував їхні деталі в одну прекрасну спору ду. Витвір став експонатом святкової вистав ки в Міському гаю, що за площею Героїв, але так полюбився містянам, що після закінчен ня урочистостей було ухвалено рішення від творити його в камені. За всіма правилами середньовіччя, перед стінами замку прокла ли рів із водою. Аби потрапити до романтич ної визначної пам’ятки Будапешта, треба подолати міст і пройти у готичну браму. Фантастичні звірі та де їх шукати Аж трохи переситившись барельєфами та горельєфами, тримаємо шлях до однієї з най давніших атракцій Європи — Будапештсько го зоопарку. У п’ятницю о 4 годині пополудні відвідувачів тут небагато. За 9 євро є нагода побачити (а іноді й торкнутися!) коал, дитин чат орангутанга, лемурів, метеликів, пташок... Що ж до екстер’єру, то через банкрутство наприкінці ХХ століття, руйнування під час війн тощо зоопарк пережив чимало рекон струкцій. Останню завершили у 2007 році. Тепер це небувалий сучасний простір для тварин! Свої помешкання тут знайшли близько 3000 різноманітних створінь. Найбільше вра ження справляють напівмавпочки з котячи ми хвостами — лемури з Мадагаскару, які у

Лемурчик у зоопарку.

Площу Героїв внесено до Спадщини ЮНЕСКО. Це квінтесенція угорської національної гордості. Тут легко ознайомитися з найважливішими віха ми історії сусідньої для нас держави.

■ країні свого походження вважаються священ ними тваринами. Неодмінно відвідайте їх ній павільйон ближче до сутінків, і ви заста нете їх на піку вечірньої активності. А ще зможете торкнутися пухнатих хвостиків, по дивитись, як майстерно ці звірятка пере стрибують із дерева на дерево, і зберегти світлину з дивними приматами. Сусіди лемурів — лінивці. Швидкість їх нього пересування становить лише кілька метрів за хвилину, зате якщо ви вже зустрі нете це диво природи, то зможете розгляну ти в деталях. Поруч, у павільйоні «America Tropicana», живуть крокодили, тукани, ігуани й різно манітні рибки. Недалеко від озера причаїлися дружелюб ні кенгуру, які вільно розгулюють по стеж ках у своєму загінчику й періодично просять ся до рук «на погладити». Відмовити собі в цьому задоволенні неможливо! Будапештський зоопарк може похвали тися поповненнями в родинах своїх підопіч

них — це і слоники, й бегемотики, і жира фики, й навіть перший у світі штучно зачатий носоріг. Одні кажуть, що секрет — в унікаль них термальних джерелах, а ми впевнені, що в гарних умовах життя тварин, людській любові до них. Королівські пагорби Уранці другого дня попрямували до узвиш у західній частині Угорської столиці — Бу ди. А попередньо на сайті «Tripster» забро нювали індивідуальну екскурсію з російсь комовним працівником Угорської націо нальної галереї, що розташована в Коро лівському палаці. Колекція музею налічує понад 100 тисяч творів мистецтва, крім того, на тимчасову експозицію виставлено деякі з шедеврів реконструйованого нині Музею образотворчих мистецтв. Серед них — «Порт рет кардинала Іполіта д’Есте в молодості» Рафаеля Санті, «Проповідь святого Іоанна Хрестителя» Пітера Брейгеля старшого й навіть «Благовіщення» Ель Греко. ➧

59

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:16

Page 60

Картина нашого земляка — закарпатського угорця Міхая Мункачі «Камера смертника» (1878) з Угорської національної галереї.

На споруду парламенту пішло 40 мільйонів цег лин, 40 кілограмів золота й понад 500 тисяч ка менів. Будівництво стало поштовхом для роз витку багатьох галузей угорської промисловості.

■ Але гордістю та «родзинкою» колекції є роботи угорських майстрів. Зокрема, й мит ця, що народився на Закарпатті, в місті Му качеве, та провів півжиття у Франції, — Мі хая Мункачі. Прославила його картина «Ка мера смертника». Вона являє нам трагічний образ людини, засудженої на смерть, але не скореної. Саме на цьому полотні вперше пе ред глядачами з’являється фігурка малень кої дівчинки, яка пізніше мандруватиме з твору у твір і стане «візиткою» митця. Після образотворчого екскурсу радимо прогулятися правим берегом Дунаю й добре огледітись у фортечному районі. А милува тися тут є чим. Наприклад, одним із симво лів міста — величним Будайським палацом, який протягом сторіч служив королівською резиденцією. Або Рибальським бастіоном — дивовижної краси архітектурним ансамб лем у стилі неоромантизму, збудованим на місці рибного базару. І звичайно ж, собором святого Матяша, який був споруджений у ХІІІ столітті, а потім 145 років пробув турець кою мечеттю. В нинішньому вигляді храм постав у кінці ХІХ століття — у пишному стилі пізньої готики, з черепичними візерун ками на дахах. Парламентські кореспонденти Поступово прощаємося з Будою та пере ходимо на лівий берег по Ланцюговому мос ту імені графа Сечені — першому постійно

60

му кам’яному мосту, що сполучив 1849 ро ку два міста — Буду й Пешт. Останньою, за нашим планом, є екскурсія до парламенту Будапешта. Угорці довго не мали окремого будинку для парламентських засідань, і ось у 1880 ро ці, після об’єднання Буди, Пешта й Обуди, під час Державних зборів було ухвалено рі шення про зведення будинку парламенту для своєрідного підкреслення суверенного права угорської нації. На конкурсі проектів переміг архітектор Імре Штейндль із проек том, на який його надихнули англійський парламент і ратуша Відня. До будівництва були залучені винятково угорські умільці й постачальники матеріа лів. На споруду пішло 40 мільйонів цеглин, 40 кілограмів золота для внутрішнього оз доблення й понад 500 тисяч каменів для зов нішніх фасадів. Будівництво набуло гранді озних масштабів і стало поштовхом для роз витку багатьох галузей угорської промисло вості (наприклад, видобутку мармуру, вироб ництва електроламп). Запланований буді вельний кошторис на 18,5 мільйона золотих крон був значно перевищений і в підсумку сягнув 37 мільйонів. За таку суму на той час реально було збудувати місто на 40 тисяч мешканців. Екскурсію з російськомовним гідом мож на придбати безпосередньо на вході до пар ламенту чи онлайн. Час для російськомов

них груп — 12.30 і 15.15. Квиток коштує 19 євро для дорослих і 9 євро — для студентів до 24 років. За 45 хвилин ви встигнете зану ритись у світ «народних депутатів» Угорщи ни різних часів і відчути, наприклад, те, що система обігрівання й охолодження примі щення досі не застаріла! Вона першою в Угор щині мала віддалений контроль: котельня розташована в будинку на сусідній вулиці. Провітрювання великих зал здійснюється через стельові люстри. Верхня палата служить залою конферен цій і нарад. Вона вражає оздобленням зі сло в’янського дуба, позолотою, зображеннями гербів королівських родин Угорщини, фрес ками й іншими ознаками аристократизму. Таких, як витончені підставки під сигари на підвіконнях при виході з палати. Кожна з них пронумерована згідно з ложею свого господаря, щоб аристократи не плутали сво їх сигар. Перед Верхньою палатою ми помилува лися 88 статуями ремісників і прогулялися по найбільшому килиму в Європі, який був ви готовлений вручну спеціально для цієї зали. Потім стали свідками зміни почесної вар ти, яка пильнує королівські регалії: корону святого Іштвана, скіпетр, державу й меч. Зі стін на корону дивляться 16 угорських коро лів і трансильванських князів. Серед них — і молода Марія Терезія. Настає час прощатися з «перлиною Ду наю», батьківщиною кубика Рубика, куль кових ручок, голограм, гусарів і автобусів «Ікарус». Тут чудово уживаються європейсь кі євро й угорські форинти, тендітна порце ляна і рваний камінь, ресторани зі століт ньою історією й новомодні «бари на руїнах», найскладніша мова у світі з 26 відмінками і такі прості й доброзичливі місцеві мешкан ці. Тут повно європейської екзотики та ім перських красот — і сюди так легко, швидко й недорого діставатись. Одне слово, вихідні та Будапешт створені одне для одного! ■

пешта й музей Буда Етнографічни цу ла Па шнього в будівлі коли . правосуддя

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:16

Page 61

Будівля угорського парламенту є найбільшою в країні: 691 покій, 29 сходів і 10 подвір’їв.

НА КРИЛАХ «WIZZ AIR» Авіакомпанія здійснює щоденні рейси з Києва до Будапешта за ціною від 829 грн. Загалом «Wizz Air» пропонує рейси з міжнарод9 ного аеропорту «Київ» (Жуляни) та міжнародного аеропорту «Львів» ім. Данила Галицького за 20 на9 прямками до 8 країн: Кіпру, Данії, Угорщини, Ні9 меччини, Великобританії, Литви, Польщі та Сло9 ваччини — за тарифами від 409 грн* (ціна в один кінець з урахуванням податків, адміністративних та інших обов’язкових зборів і маленького пред9 мету ручної поклажі). Як найбільший лоукост9авіаперевізник у Цент9 ральній та Східній Європі, «Wizz Air» пропонує рей9 си за понад 500 маршрутами із 26 баз, за 140 на9 прямками у 42 країнах. Флот авіакомпанії налічує 80 літаків «Airbus A320» та «Airbus A321». Детальніше про «Wizz Air», її маршрути та броню9 вання квитків — на wizzair.com.

■

22.05.2017

15:16

ГОСТИННОСТІ

Page 62

■

Імперський Будапешт

Íà íàñ ÷åêàâ ³ñòèííèé êóòî÷îê ÀâñòðîÓãîðñüêî¿ ³ìïå𳿠ç øèêîì ÕÕ² ñòîë³òòÿ. Ó «Hotel Palazzo Zichy» — êëàñíî, ïîð³âíÿíî íåäîðîãî, çàòèøíî ³ òóò âè çàâæäè ó öåíòð³ æèòòÿ.

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_3-17-disk.qxd

Ц

Цей готель нам представила компанія «Continental Group». Інші її будапештські володіння — це «Hotel Parlament»**** і «Hotel Moments Budapest»****.

«Hotel Palazzo Zichy»**** зустрів нас у кварталі па лаців. Поруч — мрія туриста, Національний музей Угор щини з головними історичними скарбами країни, Ве ликий ринок із башточками під кольоровою черепи цею, магазини, ресторації та інші принади центру. І навіть на цьому тлі готель вразив архітектурою та оздобленням — поєднанням дуже угорського і трохи віденського модерну з явними імперськими ремініс ценціями. «Пишно й елегантно» — перші слова, які мовилися від споглядання інтер’єрів. «Чисто та сучас но», — сформулювали ми враження від номерів. «Чу дово!» — вигукнули, почувши про безкоштовні сауну та фітнес центр. «Молодці», — констатували услід

62

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:16

Page 63

дружнім, витриманим і тактовним праців никам. Угорські «чотири зірки» нас воче видь балували. Отже, готель «Palazzo Zichy». Столич не гніздо графів Зічи, яке ті збудували в 1899 році. Кошти вклав відомий представ ник династії, впливовий політик, інтелек туал і поліглот Нандор Зічи. Хіба думав ясновельможний, що колись його особ няк оцінюватимуть не лише за архітекту рою, а й, наприклад, за відстанню від аеро порту (це лише 19 км) чи швидкістю без коштовного Wi Fi? Історичну будівлю перетворили на го тель у 2009 му. На 8 поверхах умістили 80 номерів — переважно суперіори та джуні

ор сьюти. Їх єднає гармонійний дизайн, продуманий комфорт, а ще — телевізори мінімум на 39 дюймів із blu ray плеєром та смарт функціоналом. Сніданок нас порадував по угорському пікантними «ковбасними і сирними таріл ками», лососинкою, смаженими й свіжими овочами, власною ароматною випічкою та… ігристим вином. Зранку? Ой ці угорці… У лобі можна безкоштовно почаювати, покавувати, прохолодитися водичкою та щось перехопити протягом дня. А з 5 ї ве чора запрошує дрінк бар із коктейлями та винами. У гостьовому офісі ми роздрукували по садкові талони на літак, перевірили свою

«електронку» і почали цю статтю на ноут буку. А втому після «сидячки» скинули у спортзалі. Та, на нашу думку, головне для туриста в сіті готелі — це консьєрж. Він тут ціло добово готовий замовити вам транспорт, столик у ресторані, екскурсію, квиток на концерт… Більше того, консьєрж доступ ний навіть до вашого прибуття, варто ли ше зателефонувати. Якби ж ми знали! Одне слово, «Hotel Palazzo Zichy» — справжній столичний готель, і якщо вам до Будапешта, тоді просто сюди. ■

www.hotel palazzo zichy.hu www.continentalgroup.hu

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо «Hotel Palazzo Zichy».

63

Ж

И

В

И

Й

!MT_3-17-disk.qxd

СВІТ

22.05.2017

15:16

Page 64

■

Володіння

гігантів Íàéá³ëüø³ ³ñòîòè íà çåìë³ çà âåñü ÷àñ ¿¿ ³ñíóâàííÿ — êèòè. Ñòîñóíêè ëþäåé ³ç öèìè ôàíòàñòè÷íèìè âîäíèìè òâàðèíàìè íàðåøò³ ïî÷àëè ðîçâèâàòèñÿ â íàïðÿì³ ãàðìîí³¿. ² òóðèçì òóò òåæ â³ä³ãðຠñâîþ ðîëü. ³êòîð ÑÈÄÎÐÅÍÊÎ

Н

…Напрочуд спокійне море біля новозеландської Кайкоури нічим не видава ло присутність гігантів. Блиск сірої води, сіре небо, далека зеленкувата лінія берега… Але маорі на ім’я Стів, капітан катера, упевнено привів нас саме сюди за гідроакустичними приладами. Он вони, голубчики, — два розмиті силуети дорослих горбатих китів, кожен завдовжки метрів 12. Важко повірити, що під спокійною поверхнею океану ховаються монстри. Раптом метрів за п’ятдесят на гладіні з’являються концентричні хвилі, потім серед них виринає величез на, вкрита наростами мармиза і… виривається фонтан! Ні, фонтан не води, як у дитячих книжечках та мультфільмах, а повітря — могутній, різкий, у супроводі

64

22.05.2017

15:16

Page 65

бризок. Картина повторюється: тепер самець (чи самиця, хто їх розбере) робить потужний вдих іще ближче до судна. Мабуть, ми китам теж цікаві, але не так щоб... А потім гладінь раптом вибухає, і з неї здіймається в саме небо величезна тушка, пе ревертається і повільно, ніби з насолодою, хляпає лискучим боком об воду — новий вибух. Раз, ще раз і знову. Кажуть, ніякої романтики — це кити чистяться від морських паразитів. Але, здається, так можна тільки загравати до подружки або де монструвати силу двоногим роззявам, які застиг ли з подиву та жаху на своїй плавучій залізяці. Здається, спостереження за китами вдалося. Бегемот — дрібний родич… Предки китів з’явилися 55 мільйонів років тому. Якщо життя як таке вийшло з води на суходіл і по чало там розвиватися, то з китами трохи навпаки — вони вийшли, розвинулися до рівня ссавців і ви рішили повернутися. Харчувалися на мілководді, потім запливли в море, відростили собі все необ хідне для водного світу, а тоді потреба вертати на бе рег відпала. Найближчим родичем кита вважають… бегемота. Що ж, теж немаленький і воду любить. Якщо сказати, що кити — найдивовижніші іс тоти на Землі, дуже не помилишся. І йдеться не ли ше про їхні розміри. Хоча вони вражають найперше. Найбільшого кита, синього, упіймали 1926 ро ку. Його довжина становила 33 метри, а важив він 150 тонн — як 2500 людей. А бачити морякам до водилось і 37 метрових. Серце синього кита важить як легковик і скорочується 9 разів на хвилину. Да руйте за безцеремонність, але вага китового яєч ➧

Кит із середньовічного бестіарію.

Фото «South Australia»

!MT_3-17-disk.qxd

65

22.05.2017

15:16

Page 66

Фото «Brand Canada Library»

!MT_3-17-disk.qxd

ка може становити 2,2 тонни, а довжина члена — до 3 метрів. Кит здатний видати звук, найгучні ший з усіх живих істот, — родичі можуть почути його за 16 тисяч кілометрів. А чу ють кити нижньою щелепою, через яку звук потрапляє до середнього та внутріш нього вуха. Зовнішніх вух вони не мають. Зір у них слабкий, а нюх зовсім відсутній, тому слух для них — головне. Тваринам завдають чимало незручностей шуми, ство рювані людьми в океані.

8 місяців на рік багато видів китів май же нічого не їдять і виживають за рахунок накопиченого жиру. А все літо вони хар чуються практично без упину, поглинаю

66

Фото «Tourism and Events Queensland»

На острові Фрейзера в Австралії увічнили горбатого кита.

22.05.2017

15:16

Page 67

Так близько спостерігати за китами з човна не варто. Мінімум — із солідного катера. Ще ненароком зачепить...

чи до 3 тонн їжі за день. Раціон — переваж но водорості й дрібні ракоподібні. Часом кити закушують невеликою рибою. Хвіст у кожного кита унікальний, як відбитки пальців у людини. Форми разом зі шрамами і плямами створюють непов торні малюнки. Кити можуть потонути під час сну. За необхідності вони здатні не спати три мі сяці. А якщо засинають, то тільки на ма лій глибині, біля поверхні води. Лежачий кит дуже повільно занурюється, тому му сить час від часу вдаряти хвостом, підій матись і вдихати повітря. Найбільший, синій, кит у спокійному стані дихає 1–4 рази на хвилину, але може

обійтися без кисню протягом двох годин. Вдихає і видихає дуже швидко, майже одно часно, завдяки особливій респіраторній системі. За секунду синій кит вдихає при близно 2 тисячі літрів повітря, загалом же місткість його легень — до 14 кубометрів. Кити пляшконоси пірнають на глиби ни понад 1800 метрів. Молоко китів за консистенцією схоже на зубну пасту. Воно багате на білок, має жирність майже 50%. Протягом доби ди тинча отримує до 90 літрів такого молока. До півторарічного віку воно виростає до 20 метрів і 45–50 тонн. Широко розкривши пащу, кит пропли ває через скупчення риби, молюсків або

Фото «Tourism and Events Queensland»

!MT_3-17-disk.qxd

креветок, а потім із силою виштовхує во ду через китовий вус — своєрідне сито. Щоб отримати тонну планктону, кит му сить процідити 17 тонн води. У давнину існувало багато легенд про те, як люди були проковтнуті китами й по дорожували в їхньому шлунку. Насправді їм не вдалося б навіть пройти через гор ловий отвір. Глотка синього кита — роз міром із блюдце. Кому в горло може про лізти людина, то це кашалоту. Китова печінка — не делікатес, а нако пичувач ртуті, у ній вміст цієї токсичної речовини перевищує норму в 900 разів. Ртуть є й у легенях, нирках… Тому китові субпродукти заборонено до споживання. ➧

67

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:16

Page 68

Замість шерсті цих ссавців зігріває вор вань — підшкірна тканина, заповнена жи ром. Такий прошарок може сягати півметра. У шкірі китів багато кровоносних су дин, які зазвичай порожні. Їх наповнює кров, лише коли тварині жарко, це допо магає позбуватися надлишків тепла — та ке собі водяне охолодження. Як і люди, морські гіганти можуть отри мувати сонячні опіки, особливо світлошкірі. Кити, які довго живуть в неволі, можуть імітувати людську мову, різко підвищую чи тиск у своїх носових порожнинах і зму шуючи вібрувати звукові губи — спеціаль ні голосові просвіти в носоглотці. Міфи і «Слава» китобоїв У давнину велетенські істоти були овія ні міфами. Дивовижні та страшні історії проникли зі Сходу до греків, а від них — у численні апокрифи. У грецькому «Фізіо логу» переповідається епізод із «1001 ночі»: «Кит схожий на острів; моряки пристають до нього і, забивши кілки, прив’язують до них кораблі; чудовисько рушає; але як тільки розведуть на його хребті вогонь, воно негай# но йде у глибину, захоплюючи із собою ошу#

68

Фото Д. БРІНЬОЛФССОНА

Гравюра на тему загибелі китобійного судна «Citizen» 1857 року. Художник Холмс Льюїс.

На ісландському судні. Китів продовжують добувати також норвежці та японці.

каних плавців». Уявлення про будову світу зробили китів опорами землі, що стоять на вселенській черепасі… Можемо скільки завгодно віддаватися романтиці й захоплюватися морськими велетнями, проте люди завжди ставилися до них по споживацькому. Є свідчення, що ще за 3000 років до нашої ери гренланд ські інуїти (ескімоси) добували сірих ки тів, застосовуючи знаряддя лише з каме ню, кісток і дерева. Ранні відомості про регулярний китобійний промисел у Євро

пі стосуються середньовічної Скандина вії та Біскайської затоки в Іспанії. Якщо первісні мисливці використову вали геть усього кита, то масовий вилов цих тварин, який почався у XVII столітті, був спрямований на добування ворвані та китового вуса. Жир був паливом і цінною промисловою сировиною, а схожий на пластик вус ішов на гребінці, корсети й навіть стільці. Решту туші по варварсько му викидали. Китове м’ясо почали ши роко споживати лише у ХХ столітті, й то

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:16

Page 69

На британському китобої «Аврора». 1911 рік.

радянські китобої використовували лед ве 30 відсотків туші в гонитві за жиром і «зустрічним планом». До речі, центром китобійного промис лу СРСР була українська Одеса. Після Дру гої світової війни Радянський Союз отри мав як трофей німецьку китобійну флоти лію з 15 кораблів і плавучого заводу з пе реробки китових туш. Її назвали «Слава». Ходила вона спочатку з норвезькими екі пажами, а потім — із радянськими. Вже з першого піврічного походу «Слава» при везла 384 кити, а з третього — близько 1000. Китобійний промисел став «золотим дном», і його перетворили на хижацьке винищен ня гігантів по всьому світу. СРСР грубо порушував норми світового права, які об межували вилов китів, — про це стало ши

роко відомо лише після 1986 року, коли китобійний промисел зупинили. Усе це неподобство привело багато ви дів китів на межу зникнення. За останні ми підрахунками, протягом XX століття було знищено майже 3 мільйони китів. У 1980 х роках комерційний промисел цих тварин заборонили міжнародними угода ми. В обмежених обсягах його продовжу ють вести лише Норвегія, Ісландія та Япо нія, а також деякі аборигенні народи, для яких це заняття є традиційним. Зате прибуток почали приносити не вбиті, а живі кити. Нині спостереження за цими дивовижними створіннями — до роге, але досить популярне туристичне задоволення. Китове сафарі Гігантів можна зустріти в усіх океанах і навіть у прісних водах. Більшість вели ➧

Люди завжди ставилися до китів по споживаць кому. Ще за 3000 років до нашої ери гренланд ські ескімоси добували їх, застосовуючи зна ряддя з каменю, кісток і дерева.

■

«Полювання на китів у Льодовитому океані». Картина Абрахама Сторка.

XVII XVIII ст. Амстердам, «Рійксмузеум».

22.05.2017

15:16

Page 70

Фото «Brand Canada Library»

!MT_3-17-disk.qxd

Фото «Tourism Australia»

Кити рибалять «бульбашковою сіттю» біля берегів Джуно в Канаді.

«Китові» екскурсії в Австралії.

НЕ ДЛЯ ЛЕГКОВАЖНИХ Задля безпеки обирайте для «кито9 вих сафарі» надійні фірми і виконуй9 те всі їхні інструкції. Учасникам рекомендують мати зруч9 ний одяг, спортивне взуття, капелюх, сонцезахисний крем. Не радять такі екскурсії вагітним, а також тим, хто має проблеми з хреб9 том і нещодавно переніс операцію. У деяких країнах гіди можуть без по9 яснень відмовити в екскурсії будь9 кому, хто не відповідає цим вимогам, як і п’яним та надміру збудженим туристам.

■

70

ких китів безперервно мігрують зі зміною сезо нів. Є дві великі групи цих тварин — у Півден ній та Північній півкулях. Допомагають побачити китів моряки з турбіз несменами. Тож ось вам місця, в яких можна по бачити китів, — у міру віддалення від наших країв.

■ Лігурія (Італія), Корсика (Франція), Мадейра (Португалія) та інші куточки Середземномор’я — це найближчі до нас узбережжя, де можна по спостерігати за гігантами.

■ Біскайська затока (Іспанія). Це вже Атлантика, тут часто пропливають кити і косатки, а також дель фіни. Серпень — найкращий час для відвідання.

■ Шотландія. Із червня по вересень біля ске лястих островів Скай і Малл можна зустріти бі лух, китових акул і дельфінів.

■ Хусавік (Ісландія) — серед найвідоміших у сві ті пунктів спостереження за китами, справа тут поставлена на потік. У навколишніх водах во дяться малі смугастики, горбачі та біломорді дельфіни. На березі є Центр китів. Приїжджати краще з квітня по жовтень.

■ Гренландія (Данія). Подорож сюди — справж ня пригода. «Китовою столицею» тут вважають

містечко Аасіат. Кити припливають до берегів у червні – вересні.

■ Соловецькі острови (Росія). Влітку можна по бачити китів білух зовсім близько від берега. У південній частині Білого моря живуть близько тисячі білих китів.

■ Лофотенські острови (Норвегія). Тут, за По лярним колом, є шанси познайомитися з косат ками. Із жовтня до середини січня вони в цих місцях ловлять оселедців, яких заганяють ціли ми косяками.

■ Азорські острови (Португалія). Це півтори ти сячі кілометрів від Європи. Спостереження за китами тут — один з основних видів туризму. Можна побачити близько 20 видів китоподіб них, у тому числі синього кита і косаток. Най вдаліший час — квітень – травень.

■ Херманус (Південна Африка). Це місце — од не з найкращих на Землі, де спостерігають що річну міграцію китів. Відбувається вона з черв ня по листопад.

■ Річка святого Лаврентія (Канада). Північний берег річки — ще одне місце, де в різний час тусуються сині кити, малі смугастики, горбаті

22.05.2017

15:16

Page 71

Фото «Brand Canada Library»

!MT_3-17-disk.qxd

Канадський екстрим.

Фірми з організації таких «сафарі» пунктуальні та завбачливі, але кити при своїх габаритах — часто невловимі. А ще погодні та інші сюрпри зи може піднести океан.

■ кити, північні гладенькі, морські свині та дельфіни.

■ Затока Самана (Домініканська Респуб# ліка). На відміну від більшості названих місць, Домінікана відома в Україні як тур напрямок. Спостереження за китами в за тоці Самана пропагується на офіційному рівні й добре налагоджене. Це одне з най зручніших місць на планеті, де можна по бачити китів горбачів у шлюбний період. У січні вони здійснюють подорож сюди з Арктики й залишаються тут до кінця бе резня. «Серенади» закоханих китів можуть тривати годинами і днями. Спостерігають за гігантами і з катера, і з берега — зі спе

ціальної обсерваторії в містечку Пунта Ба ландра. Екскурсія може включати відвідан ня морського заповідника і музею китів.

■ Каліфорнія (США). Узимку в Каліфор нійській затоці люди «спілкуються» із сі рими китами. Їх не лякає присутність лю дини. У водах між Пойнт Реєс і Санта Бар барою є шанси побачити горбатих дель фінів, карликових кашалотів і невлови мих синіх китів.

■ Аляска (США). Провівши зиму в теплих водах Каліфорнії, китоподібні мігрують на північ. У національному парку «Глей шер Бей» є будиночки, які можна орен дувати під час міграції китів.

■

Харвей#Бей (Австралія). Харвей Бей, що в околицях австралійського Квінслен да, змагається з південноафриканським Херманусом за звання найкращого у світі туристичного місця для спостере ження за китами. Клімат острова Фрей зер ідеальний для гігантів у період з лип ня по листопад. Найчастіше зустрічають ся горбачі.

■ Кайкоура (Нова Зеландія) — усесвітньо відома «точка притягання» китів і тих, хто мріє побачити їх у природному середови щі. У різний час сюди приходять різні гі ганти, а кашалоти є завжди. Якщо фірми з організації «китових са фарі» пунктуальні та завбачливі, то об’єк ти спостереження при всіх своїх габари тах — часто невловимі. А ще погодні та інші сюрпризи може піднести океан. То му, попри всі сплачені вами суми за екс курсію, «великої рибки» ви цілком мо жете не побачити. Але якщо вже зустріч нете гігантів, то не забудете ніколи — гарантуємо! ■

71

22.05.2017

15:16

ГОСТИННОСТІ

Page 72

■

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

5

!MT_3-17-disk.qxd

«Minos Beach Art Hotel» íà îñòðîâ³ Êðèò îòî÷óº ãîñòåé ïðåäìåòàìè ìèñòåöòâà, ç âåëèêèì ñìàêîì ïðèéìàº,

Естетам і гедоністам

ïðèãîùຠòà ðîçâàæàº, à öüîãî ë³òà ùå é äຠíàãîäó çàîùàäèòè.

У

Унікальний арт готель дарує всю повноту позитивних вражень. Його бунгало чекають у тихому місці на бе резі моря, в оточенні пишних садів, на півострові, з якого відкривається крає вид відомого курорту Агіос Ніколаос. Це улюблене місце тих, хто цінує справжність і природність, красу і мис тецьке оточення. На території щосезо ну оновлюється експозиція творів су часних художників і скульпторів. Це робить готель схожим на галерею — та ку, в якій можна жити і в якій розкіш зведена до рівня мистецтва.

«Minos Beach Art Hotel» — шедевр колекції готелів від грецької компанії

72

«bluegr Hotels & Resorts». Він є членом престижної асоціації «Small Luxury Hotels of the World» і вважається одним із найкращих на острові Крит. Тут зу пинялися Волт Дисней, Жанна Моро, Джонні Холідей, принц Монако — Андреа… Стиль арт готелю відтворює тради ційний архітектурний образ Східного Криту. Бунгало майже торкаються ла гідних вод моря, вілли екстра класу ма ють просторі тераси та власні басейни. У вивірених до деталей інтер’єрах до мінує мінімалізм — стиль, який розван тажує погляд і психіку та дарує непов торні естетичні відчуття.

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:16

Page 73

Насолоди життя продовжуються в рестораціях. Нехай нарочита простота таверни «Терпсис» не вводить вас в оману — вразять багатством відчут тів страви за грецькими рецептами, а «критські ве чори» звеселять. Бар «Діонісос» привітає розслаб леною атмосферою та елегантністю, бар «Ібіскус» — ➧

73

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:16

Page 74

найкращими прохолодними напоями та смачнющим морозивом, а пляжний бар — фрешем на тлі чарівної затоки Мірабел ло. Ресторани із промовистими назвами «Бахус» і «Амброзія» зачарують шедевра ми міжнародної кухні з найкращих і най свіжіших продуктів. Можливо, апогей приємностей для вас настане в «Ananea Spa». У казковій релак саційній атмосфері вас проведуть усіма колами насолод, подарують гарне самопо чуття, відновлять красу і повернуть нат

74

хнення. Будуть масажі, ароматерапія, му зика, процедури із застосуванням косме тичних засобів без штучних домішок. У «Minos Beach» є бутики «Inblu» з най моднішими одягом та аксесуарами, най сучасніший конференц зал на 100 осіб, надворі — корти і спортмайданчики. У дайвінг центрі чекають надводні та під водні пригоди. Для дітей можете замови ти няню. У бутик готелі, який за визна ченням не може бути великим, є все для всіх і на найвищому рівні.

Поза своїми межами гостинний заклад пропонує екскурсії та прогулянки бухтою Мірабелло, вулицями старовинного Агіо са Ніколаоса, на легендарний острів Спі налонга, до затонулого міста Опус, ко лоритного села Крица з візантійськими церквами, до Кноського палацу та інших «візиток» Криту. А цього року «Minos Beach Art Hotel» ще й підготував для вас чудові спецпро позиції. Найспокусливіша дасть змогу за ощадити до 25% вартості відпочинку, як

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:16

Page 75

що замовляти певні види помешкань із 22 червня по 28 жовтня. При цьому включено шампанське і фрукти на честь вашого прибуття, щодня — фрук ти і сніданок за меню в кімнаті, експрес поселен ня та виселення, спа процедура, користування фітнес залом, трансфери… Також пропонують замовити 7 днів, а сплати ти лише за 5 — у періоди з 22 червня по 6 липня та з 23 вересня по 28 жовтня.

Можна отримати 20% знижки, забронювавши певні номери між 22 червня і 28 жовтня. Деталі — на сайті готелю. Ну, а молодятам підготували особливі «блакит ні» вілли різних категорій і спеціальні турпакети на 5 днів. Насолоджуйтесь! Відчуйте, що таке мистецтво гостинності від «bluegr». Зробіть самі перший штрих до картини своєї майбутньої відпустки — замовте відпочинок. ■

w w w. b l u e g r. c o m w w w. m i n o s b e a c h . c o m За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «Minos Beach Art Hotel» (о. Крит, Греція).

75

22.05.2017

ГРЯДЕШИ?

15:16

Page 76

■

К

А

М

О

!MT_3-17-disk.qxd

Собор

мальтійських Фото Order of Malta

лицарів

76

Íåâåëè÷êà äåðæàâà Ìàëüòà ìຠ365 öåðêîâ — ïî îäí³é íà êîæíèé äåíü ðîêó. À ãîëîâíèé õðàì ó ñòîëèö³ òà íàéðîçê³øí³øèé ó êðà¿í³ — öå ñîáîð ñâÿòîãî ²îàííà, ïîêðîâèòåëÿ ëèöàðñüêîãî îðäåíó. ³êòîð ÑÈÄÎÐÅÍÊÎ Ìàëüò³éñüêå óïðàâë³ííÿ ç òóðèçìó

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:16

Page 77

З

Залита щедрим мальтійським сонцем торгова вулиця Вал летти своїм виглядом ніби ілюструє Біблію. Таке враження виникає через недоречне, хоча й уже кількасотлітнє сусід ство головної столичної церкви та яток перед її входом. Утім, опівдні, щойно пролунає удар дзвону, площа стрімко порожніє… Цей собор часом хибно називають кафедральним, хоча насправді головний на Мальті офіційно не він, а собор свя того Павла у Мдині. Співкафедральний же собор святого Іоанна у Валлетті є головним храмом Мальтійського орде ну й, безумовно, улюбленцем прочан та просто туристів. ➧

77

!MT_3-17-disk.qxd

78

22.05.2017

15:16

Page 78

22.05.2017

15:16

Page 79

«Усічення глави Іоанна Хрестителя» пензля Караваджо (1608) — «візитка» собору.

Фото Event Solutions Malta

!MT_3-17-disk.qxd

Величний і урочистий храм панує над округою, відволікаючи увагу від мирської метушні. Зовні ас кетичний, усередині він втілює всю пишність, на яку здатне бароко. Велична будівля приголомшує масш табами та вишуканістю декору стін, укритих різьб ленням, більше схожим на ліплення. Собор спроектував і звів відомий мальтійський вій ськовий архітектор Джероламо Кассар на кошти, на дані Великим магістром. 1572 року храм був закладе ний, а через 5 років — завершений. По чернечому скромний фасад прикрасила єдина витончена деталь — балкон, що нависає над входом. Звідси Великі магістри зверталися до народу, а героль ди гучно сповіщали про обрання Гросмейстера. Кож ну з двох квадратних башточок на фасаді колись він чав тонкий восьмигранний шпиль. Тепер тих наверш ників немає, їх зняли у Другу світову війну після пер шого ж нальоту німецької авіації. ➧

79

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:16

Розписи храму створені за участю славетного італійця Маттіа Преті.

80

Page 80

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:16

Page 81

Підносити багаті дари та поповнювати скарбницю собору вважалось обов’язком кожного новообраного Гросмейстера і щойно посвяченого лицаря. Скажімо, завдяки Великому магістру Грегуару Карафі тут з’явив ся вівтар з мармуру і бронзи. А ось Раймонд де Перел лос замовив у Голландії гобелени за творами Рубенса, Пуссена і Преті. Можна тільки дивуватись, як служите лі змогли зберегти ці та подібні їм речі в умовах присут ності різних загарбників. За кількістю і вартістю нако пичених за три століття скарбів мальтійський собор від носять до найбагатших католицьких церков у світі. Прикрашаючи свої приділи, лицарі явно змагались у щедрості. Твори мистецтва збиралися по всій Європі й задовольняли найвибагливіший смак. Найціннішими є майстерно виконані скульптури на надгробках Вели ких магістрів. У кафедральному соборі Святого Іоанна покояться всі глави ордену, за винятком зрадника Гом пеша, який здав Валлетту французам бонапартистам. Центральну залу оточують капели, або каплиці, роз поділені між «мовами». Кожна присвячена святому, ви знаному покровителем певної нації. Невеликі кімнати, призначені для приватних молитов і зберігання релік вій, належать братчикам із різних кінців Європи. Ближня до вівтаря каплиця здавна йменується капе лою мадонни Філермо. За старих часів тут зберігалась одна з реліквій ордену — вивезена лицарями з Родосу давня візантійська ікона. Не відомо, звідки у госпіта льєрів з’явився такий стародавній образ, але шанувався він нарівні з рукою Іоанна Предтечі. Перекази свідчать, що живописна Мадонна врятувала багатьох мальтійців від чуми під час страшної епідемії 1592 року. Втрачена після відходу лицарів ікона поступилася місцем іншо му образу Діви Марії, з Італії. Про великі срібні ворота каплиці Філермо розпові дають цікаву історію наполеонівських часів. Французи активно грабували храми, але тут їх випередили місце ві, прагнучи захистити церковні скарби. Уночі мальтій ці пофарбували коштовні ворота в чорне, щоб ті стали «чавунними». У каплиці іспанського королівства Арагон знайдете найефектніший пам’ятник собору — надгробок Велико го магістра Нікола Котонера. Мармуровий постамент із бюстом Гросмейстера спирається на фігури двох на півоголених воїнів. Лівий вояк привертає увагу голеною головою та довгим козацьким «оселедцем». Припуска ють, що моделлю для цього «атланта» послужив один зі сподвижників Юрася Хмельницького, Богданового си на, якого нібито прихистив Мальтійський орден. За ін шою версією, це польський князь Радзивілл, який по трапив у полон до турків і був звільнений лицарями. Ораторій собору, тобто його найбільша капела, став музеєм. Головним і найвідомішим тутешнім експонатом, ➧

81

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:16

Page 82

Чому в композиції надгробку Великого магістра Котонера використано образ козака — велика загадка.

найвідомішим з усіх шедеврів собору, скарбом усієї Мальти є полотно «Усічення глави Іоанна Хрестителя» Мікеланджело да Караваджо. Ор ден почав існувати під знаком цього святого, і не випадково саме йому присвятили лицарі свій перший великий храм. У XVII столітті мистецтво Караваджо вплинуло на творчість більшості єв ропейських живописців і стало синонімом віль ної творчості. «Усічення» написане в 1608 році спеціально для кафедрального собору Валлетти. Майстер прибув на Мальту, вимушено покинув ши Рим після звинувачення у вбивстві. Голодна юність, невдачі, прикрощі зрілих років сформу

СТАТУТ ДЛЯ ТУРИСТІВ Відвідувачі мусять мати вигляд, гід9 ний святого місця: голі ноги та плечі неприпустимі. Хустки і спідниці ви9 даються при вході. Відчинено: ПН9ПТ — 9:30–16:30, СБ — 9:30–12:30. Каси зачиняються раніше. Меси — по неділях і святкових днях, о 17:30 або 18:00. Вартість відвідання: дорослі — 10 євро, студенти — 7,5 євро, діти до 12 років — безкоштовно. Плату роз9 глядають як відшкодування витрат через великий потік відвідувачів та як засіб обмеження цього потоку. У вартість входить аудіогід (у тому чис9 лі російською мовою).

■

82

Фото Order of Malta

Детальніше: www.stjohnscocathedral.com.

вали його авантюрний і нестримний характер. Неймовірно талановитий, темпераментний та зу хвалий Караваджо легко наживав ворогів. Це зі грало з ним злий жарт і на Мальті. Звання кава лера Мальтійського ордену, заступництво Грос мейстера, велика кількість замовлень — усі блага він втратив після бійки із впливовим заздрісни ком. Переслідування привели Караваджо спо чатку до в’язниці, потім до втечі на Сицилію і зрештою до смерті від лихоманки на півдні Італії. У 1661 році на Мальту прибув іще один чудо вий італійський художник — Маттіа Преті. Сво їм коштом він розписав склепіння собору свя того Іоанна, був посвячений у лицарі й отримав нові замовлення. Майстер прожив у Валлетті 38 років, присвятивши весь цей час розпису того самого собору. З поваги до Ель Калабрезе, як називали художника служителі, його поховали у храмі, поруч із великими магістрами. У музеї образотворчих мистецтв Валлетти діє постійна експозиція творів Преті. Собор зберігає могили близько 400 прослав лених членів ордену під плитами з кольорового мармуру. Тож підлога храму, як і стеля, має ви соку історичну й художню цінність. Над кожним надгробком — лицарський герб із восьмикутним хрестом і виведене золотими літерами гасло. Ча вунні грати загороджують шлях до склепу, де спочивають 26 із 28 глав Мальтійського ордену. Могили гросмейстерів розташовані у крипті, яка займає підвальне приміщення з низькою скле пінчастою стелею. Один із багатьох скульптур них надгробків відтворює в чорному мармурі об раз легендарного Де ла Валлетта. Не ясно, що мав на увазі скульптор, зобразивши лежачого лицаря з піднятою рукою... Музейні експозиції займають майже всі дру горядні приміщення собору. У вітринах представ лено гобелени, церковне начиння й одяг різних часів. Розкішні шати священиків досі сяють бар вами та золотом. Увечері, надивившись чудес і наслухавшись розповідей про собор, можна лишитися в ньому на месу. Іноді проповіді тут читає сам архієпис коп. Розмірений голос, звуки органу і хору пе ренесуть якщо не в біблійні часи, то в епоху ли царів іоаннітів... ■

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:17

Page 83

БІЛЬШЕ ЗГАДАТИ

БІЛЬШЕ ПОБАЧИТИ

Легко дістатися Винятковий вибір місць проживання

БІЛЬШЕ ЗРОБИТИ

Сонце 300 днів на рік Столиця Валлетта — об’єкт культурної спадщини ЮНЕСКО та Культурна столиця Європи 2018 року Острів Гозо — незвіданий рай Безпечний відпочинок Кришталево чисте Середземне море

Мальта – не просто відпочинок!

Валлетта — Європейська столиця культури – 2018

22.05.2017

TRAVEL

15:17

Page 84

â–

marysyagorobets

Follow

N

#MC #TVhost#TravelJournalist

I

S

T

A

!MT_3-17-disk.qxd

2,041 posts 19.5k followers 625 following

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:17

Page 85

marysyagorobets Costa Dorada

● ● ●

❤ 11750 Каталонія — моє перше кохання. У прямому сенсі. Зовсім юною я побувала тут, закохалась у такого ж юного співака… Незрілі почуття в минулому, а Каталонія — ось вона! Найбагатша область Іспанії, край химерних будівель Гауді, полотен Далі й Пікассо, гір і моря, суперових ресторацій і готелів. Це промо+тур по Каталонії від #JoinUP! і його партнера #Terramar Tour. Туроператори представили два курортні узбережжя — Коста+Брава і Коста+Дорада. На Коста+Дорада — Золотому Березі, на курорті Салоу, — нас прихистили в готелі #Blaumar. А наступного дня пригощали вином. У містечку Віллафранка+де+Пенедес, за півгодини їзди від Барселони, — винарня #Torres, виноградниками та погребами якої опікується вже п’яте покоління «однойменної» родини. Екскурсія міні+потягом, лекція, дегустація вин сонячної Каталонії. Ми вознеслися майже на Небо! Славетний діючий монастир Монтсеррат на запаморочливій висоті, над дивними скелями. Неймовірні панорами! Біля одного з найгарніших соборів Європи, базиліки святого Бенедикта, я 45 хвилин вистояла в черзі, торкнулася чудодійної скульптури «Чорна Мадонна» і попросила в Діви Марії долі для України. У музеї при монастирі насолодилася шедеврами Ель+Греко, Караваджо, Моне, Далі, Пікассо… #mustvisit Багатство регіону продемонстрували ділова зустріч із представниками турофісу муніципалітету #Cambrils та презентація Ради з туризму узбережжя Коста+Дорада в ресторані #4R Gastrobar Salou. Каталоніє, ти прекрасна! #хочуще #JoinUP!#туроператор #promotour #Terramar Tour #Costa Dorada #Blaumar Hotel #Torres винарня #Cambrils #Marysya Gorobets #International Tourism Magazine #mustvisit

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:17

Page 86

marysyagorobets Costa Dorada

● ● ●

❤ 12071 Таррагона #Tarragona — суцільний скарб ЮНЕСКО #World Heritage. Перше місто, засноване римлянами поза італійським «чобітком». Над старою частиною Таррагони — грандіозний кафедральний собор #Catedral of Santa Maria, під яким — лабіринт середньовічних вуличок. Зразки каталонського модернізму, такі як театр «Метрополь» #The Catalan modernist Route. На певні свята в Таррагоні споруджують славнозвісні каталонські «кастельс»: чоловіки стають один одному на плечі й утворюють «живу вежу» # City of castells. У Таррагоні я зробила те, що тут називають «токар ферро» (буквально — «торкати залізо»), тобто прогулялася бульваром Рамбла+Нова до модерністського «балкону Середземномор’я» #The Mediterranean Balcony, оглядового майданчика високо над узбережжям. Викид адреналіну — це # Port Aventura World, унікальний парк розваг! Він запрошує до тематичних зон «Китай», «Середземномор’я», «Полінезія», «Мексика», «Дикий Захід» та водного парку «Коста Карибе». Загалом — 40 атракціонів. Новинка цього літа — найвищий (112 м) і найшвидший (180 км/год. за 5 секунд) у Європі вертикальний прискорювач. Щойно відкрито єдиний у ЄС «Ferrari Land», тут я промчала на справжньому боліді! Цікаві презентації: в готелі «Terramarina La Pineda» в Салоу, а увечері — в ресторані «Les Barques» у Камбрилсі. Світлофонтан (210 кольорових рішень) і Співучий фонтан Салоу — дивовижне світломузичне дійство! #joinupholala #JoinUP! #promotour #Terramar Tour #Costa Dorada #Tarragona # Port Aventura World #Terramarina La Pineda #Ferrari Land

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:17

Page 87

marysyagorobets Barselona

● ● ●

❤ 10875 Барселона — можливо, найдивовижніше місто Європи. Вишукане, по+імперському величне, з безліччю ефектних і пам’ятних місць. Вразили собор Святої Родини легендарного архітектора Антоніо Гауді, величний пам’ятник Христофору Колумбу в гавані, проспекти Діагональ і Араго, площа Іспанії, палаци... А найвищою точкою екскурсії (у прямому й переносному сенсі) став огляд міста з гори Монтжуїк — неймовірний краєвид! Я поблукала вуличками Готичного кварталу, велелюдним бульваром Рамблас, купила в торговому центрі «El Cоrte Inglеs» червону накидку для гала+вечері, а також відвідала затишне і «дуже барселонське» кафе, де насолодилася середземноморськими стравами та келихом білого іспанського вина. Барселона — місто справжніх чоловіків і великих спортивних перемог. Футбольний клуб «Барселона» — це 117 років тріумфу! Легендарний бомбардир «Барси», аргентинець Ліонель Мессі, продовжує вражати шанувальників майстерністю. На жаль, самого форварда ми не побачили, зате оглянули найбільший у Європі стадіон «Camp Nou» (майже 100 тисяч глядачів). Група завітала на коктейль до «Diamond Palace» — фірми з обробки та продажу діамантів, та «проінспектувала» інший «палац» — «El Palace Hotel Barcelona G. L.»*****. Королівські враження! Як і в цілому від дня, проведеного в Барселоні. #joinupholala #JoinUP! #promotour #Terramar Tour # Barselona #Diamond Palace #El Palace Hotel Barcelona G. L. #Camp Nou #Marysya Gorobets #International Tourism Magazine #mustvisit

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:17

Page 88

marysyagorobets Costa Brava

● ● ●

❤ 11832 #Lloret de Mar — центр узбережжя Коста+Брава, головна тусівка іспанського Середземномор’я. Гостинність проявив #Pigat Park and Spa Hotel. Над містом — замок Сант+Жоан ХІ століття, у місті — сади святої Клотильди, та головне — пляжі й клуби для молоді з усієї Європи. «St. Trop» є одним із найвідоміших місць, а «Privе de Magic Disco» — найпафоснішим. До Льорет+де+Мар з усього світу з’їжджаються діджеї, треки яких займають перші щаблі хіт+парадів. Вирушили по морю до курорту Тосса+де+Мар. Чудовий куточок Коста+Брава завжди надихав митців. У 1951+му тут знімали фільм «Пандора і Летючий Голландець», виконавиця головної ролі Ава Гарднер лишилася в Тоссі у вигляді бронзового пам’ятника. На скелястому березі — середньовічне місто+фортеця Вілла+Велла, зведене для захисту від піратів. У муніципальному музеї серед іншого — твори Марка Шагала. Перемістив у часі лицарський турнір у замку Вальтордера. Справжні кінні бої — на списах, піші — на мечах і булавах. Відважні лицарі обирали дам серця. Вечеря із середньовічних страв: суп із гірчичним хлібом, смажене курча, печена картопля. Їли руками, запивали вином замку #Valltordera castle Medival. Усі під враженням шоу фламенко #Flamenco. Оле+оле! #joinupholala #JoinUP! #promotour #Terramar Tour #Lloret de Mar #Pigat Park and Spa Hotel #Тосса+де+Мар #Valltordera castle Medival #Flamenco #Marysya Gorobets #International Tourism Magazine #mustvisit

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:17

Page 89

marysyagorobets Costa Brava

● ● ●

❤ 11287 Театр+музей Сальвадора Далі у Фігейрасі — цікавина світового масштабу. Тут, у залі під куполом, поховано екстравагантного митця. 14 років великий містифікатор працював над створенням свого сюрреалістичного музею. Це лабіринт коридорів, сходів, залів і кімнат, де підстерігають сюрпризи і таємниці. Сальвадор був природженим шоуменом, він перетворив своє життя на мистецтво гротеску, фарсу, пародії й навіть анекдоту. Ми почули багато кумедних історій із життя митця та його незабутньої дружини Гали. Курорт Паламос — колишнє рибальське село. На Рибному ринку досі проводять вранішні аукціони. Цікаво й прихильникам вітрильного спорту — в порту чимало яхт. Кукінг+шоу в ресторані «Espai de Peix»: приготування страви фідеуа з вермішелі та морепродуктів. Жирону називають «безсмертним містом», адже її фортеця витримала 25 великих штурмів та облог. Річка розділяє її на сучасну та середньовічну частини. Різнобарвні будинки на набережній — спадщина XVII століття. Арабські лазні та єврейський квартал — свідки багатовікового культурного змішання. Покровителі міста святі Філіп і Нарцис поховані під собором. За легендою, з могили святого Нарциса вилетіли мухи, покусали ворогів і тим врятували місто. Нині «Мухи сан+Нарциса» — популярний сувенір. Складно розповісти про всі дива каталонської поїздки. Звертайтеся до українського туроператора #JoinUp! — побачите на власні очі! #joinupholala #JoinUP! #promotour #Terramar Tour #Сальвадор Далі #Фігейрас #Жирона #EspaidePeix #Marysya Gorobets #International Tourism Magazine #mustsee

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:17

Page 90

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:17

Page 91

22.05.2017

ОКОМ

15:17

Page 92

■

Зримі враження

О

З

Б

Р

О

Є

Н

И

М

!MT_3-17-disk.qxd

Ç-ïîì³æ óñ³õ ÷óòò³â ç³ð äຠíàì íàéá³ëüøå âðàæåíü. À çáåð³ãàòè ¿õ äîïîìàãຠïàì’ÿòü ³… ôîòîàïàðàò! Ïîáà÷èòè íàéá³ëüøå íàéö³êàâ³øîãî ç íàéêðàùèõ êóò³â äຠçìîãó íîâèíêà ðèíêó — ôîòîòóðèçì. Ñåðã³é ÎÍÈØÊÎ (Îäåñà), ôîòîõóäîæíèê, ìàíäð³âíèê, ã³ä-ôîòîãðàô Автор у каньйоні Фрадрайглюйфюр, Ісландія.

Д

Де шукати найгарніше та найцікавіше? Як і коли його ліпше відзняти, не затри муючи своїх супутників під час екскурсій? Як прокласти «найфотографічніший» маршрут, чим пересуватися, та ще й щоб з економією часу та коштів? Де знайти фо тооднодумців? І зрештою — хто прокон сультує щодо витримки та діафрагми? Фо тотуризм дає відповіді на всі ці запитання. Цікава деталь: донедавна, щоб засвід чити сходження на відому гору, альпініст мусив неодмінно зробити селфі на її вер шині та потім пред’явити зацікавленій гро мадськості. Інакше не зарахується! Тож

92

Гілларі та Тенцинг, перші підкорювачі Евересту, були ще тими фототуристами! Фототехніка стала доступною, стільни ковий телефон перетворився на мікроком п’ютер із камерою, лише у соціальну ме режу «Instagram» завантажується близько мільярда світлин на добу! Озброївшись су часною фототехнікою, мільйони людей стали фототуристами. Мій фототуризм Люблю фразу: «Яка різниця, якої фір ми в тебе кеди, якщо ти ходиш у них по Парижу?». Керуючись нею і будучи фото ➧

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:17

Page 93

Гора Кірк’юфел, або Цукрова Голова. Ісландія.

93

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:17

Page 94

Снігові та лавові поля в ісландському національному парку «Ландаманалагауер» нагадують плямисту шкуру корови.

На подвір’ї капели Ді П’яцца. Сієна, Італія.

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:17

Page 95

Учасники фототуру «Осінь у Татрах та Моравії» під час ранкової зйомки біля Вавельского замку в Кракові, Польща.

неймовірна Ісландія. На 2017 рік заплано вано 12 турів до 11 країн. Інтерес до про екту зростає, як і вимоги до його просу вання та системи лояльності клієнтів.

«Phototourne.com» спрямований на максимальний комфорт для учасників: проживання якнайближче до знімальних локацій, переміщення по маршруту без втомливих переходів. До груп приєднуються люди, захопле ні фотографією та подорожами. Байдуже, чи у вас величезний телеоб’єктив і топо ва камера, чи «мильниця», чи навіть «про сунутий» смартфон, — знімає людина, а фотоапарт — лише її знаряддя. Приємною несподіванкою виявилась активність представниць прекрасної ста ті. Дівчата не лише прикрашають наші гру ➧

Сумна скульптура у вікні означає, що тут мешкає самотня дівчина, яка перебуває в пошуках свого обранця. Прованс, Франція.

графом, я почав влаштовувати собі фото тури. Об’їздив Україну, розсунув горизон ти далі... Спочатку робив разові вилазки «за натхненням», потім — планові турне з метою відзняти «найбільше найкращого в найвигіднішому ракурсі». Вивчив сис тему бронювання квитків, житла й авто, розібрався в логістиці. Пішли запити й консультації. І в якийсь момент я збагнув, що готовий брати на себе відповідальність як організатор і гід фотограф, показуючи

іншим найцікавіші місця планети та на даючи змогу опанувати знімальний про цес наживо. Подорожі загартували мою харизму і навчили долати несподівані ви клики обставин. Ну, а хист фотографа — без нього як без води… Так народився проект «Phototourne.com», якому виповнився рік. За цей час ми з ко легами відвідали 8 країн і такі знакові для фотографів усього світу регіони, як італій ська Тоскана, французький Прованс та

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:17

Page 96

Біля озера під вершиною Ломницький Штит. Словаччина.

Природні ландшафти, відвідувані в різ ні пори року, іноді відрізняються так кар динально, що дарують абсолютно нові сю жети. Особливо, якщо погода тішить ту манами, пухнастими хмарами, веселками… Уся програма підпорядкована відвіду ванню ландшафтних і природних див: не земних пейзажів Ісландії, джунглів Ама зонки, вулканів Камчатки, римського Ко лізею, єгипетських пірамід, хмарочосів у Еміратах... Важливо, що відвідати та від зняти цікаві моменти ви зможете не в ко роткі перерви між екскурсіями, а без по спіху, в найпривабливіший час дня чи но чі й підібравшись якомога ближче. Отриманий фотоматеріал — це не тіль ки спогади та творчі експерименти. Для гарних світлин є кілька дуже корисних за стосувань. Можна влаштувати фотовис тавку, відправити роботу на фотоконкурс… А якщо маєте свій блог, займаєтеся напи санням тематичних матеріалів чи книж ки, фото будуть доречними для ілюстра цій. Роздруковані та оформлені класні знімки розкуповуються шанувальниками фотографії для інтер’єрів. Якщо до ваших світлин потраплять цікаві події та надзви чайні ситуації, вони можуть зацікавити сайти новин. Шалений попит на гарні світлини — у стокових агенціях в інтер неті. Там купують усе: старовинні двері, водоспади, вуличні ліхтарі, квіти, хмари, будівлі, елементи декору, фактури камін ня, відображення у вікнах, нафтоперероб ні заводи у нічній підсвітці, маяки, мли ни — ну просто все! Головне — відзняте якісно та цікаво. Це може стати дуже до речним джерелом фінансування наступ них фотоподорожей. При серйозному під ході заробітки від продажу обчислюють ся чотиризначними цифрами в доларах!

пи, а й роблять знімки високого творчого рівня. Торік дві учасниці здобули призо ві місця на національних фотоконкурсах. Цінова доступність і невисокі наван таження дають змогу здійснювати з нами фототурне й підліткам, старшим 14 років, без супроводу батьків. Вирушають з нами і фотопрофесіона ли, і не лише по нові горизонти та вра ження, а й виконувати конкретні творчі завдання. Як це робиться Переважно наші турне вкладаються у 7–10 денний термін. Витративши 2–4 го

96

дини польоту, переносимося до альпійсь ких вершин, умиротворених пагорбів Іта лії чи спекотного іспанського узбережжя. Особливе місце в наших подорожах за ймає автомобіль. Це не лише засіб пере сування, а й сховок від негоди, і дім, і на дійний помічник. Він дає змогу по особ ливому сприймати довкілля та відвідати якомога більше місць. Активне викорис тання автотранспорту перетворює наші фототури на фототурне. Що ж до проживання, то у фотопохо ді в горах це можуть бути намети, а при зйомці історичних споруд і міст — готелі поруч зі знімальними локаціями.

Приєднуйтесь! Фототури — і безкоштовний навчаль ний процес, і клуб за інтересами. Учасни ки безперервно перебувають у режимі твор чого обміну: радяться та підказують один одному, обмінюються поглядами, думка ми та досвідом — і не лише фотографіч ним. Дуже корисним є спільний пере гляд світлин наприкінці дня. Часом диву єшся різноманітності знімків, зроблених майже з однієї точки. Це надихає на по шук свого погляду на світ. Спілкування під час туру дає величез ну можливість познайомитися з людьми із різних місць і країн, знайти однодумців і, зрештою, друзів. Завдяки соцмережам учасники фототурів об’єднуються, обмі нюються думками, показують оброблені знімки і навіть проводять колективні ви

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:17

Page 97

Замок Спішський Град — найбільший у Словаччині.

ставки. Більше того, може виникнути та кий собі фан клуб, із яким дехто вирушає у нові й нові тури. І не дивно, бо, зустрів ши лише одного досвідченого мандрівни ка, ви дізнаєтеся про унікальні сюжети в десятках країн і, звичайно, захочете самі їх побачити та відзняти. Та головне — кожен фотомандрівник, повертаючись із туру, на запитання роди чів і друзів: «Ну, як там? Розказуй!» відпо відає: «Ой, друзі, я таке бачив, таке було! Ось, подивіться самі!»… ■

ЄГОР, 17 років Фотоаматор початківець Торік я побував у фототурне «Весна у словацьких Татрах та чеській Моравії». То була не тільки цікава фотоподорож, а ще й перша моя поїздка без батьків! Хоча я був наймолодшим у групі, це не завадило спілкуванню — мені намагалися допомогти у зйомці. Дуже подобається фотографувати «макро» і пейзажі. З поїздки я привіз багато гарних світлин, які надихнули на вивчання візуальних ефектів та web#графіки, чим і займаюся тепер у комп’ютерній школі.

Чехія. Моравії. На полях

НАТАЛЯ Фотограф, мандрівниця Вже маю досвід фотомандрівок соло чи групою. Але бажання знімати та подорожувати іноді викликають таку творчу сверблячку, що не можу спокійно провести два#три місяці вдома. Минулого року здійснилася моя мрія — фотомандрівка до Провансу. Аромат лаванди, дивовижні пейзажі, архітектура… Ще приємніше було, коли моє фото із цієї подорожі взяло призове місце на конкурсі «Світлина року»! Організація туру хороша, програми цікаві… Не можу дочекатися наступного фототуру до Португалії!

ДМИТРО Досвідчений мандрівник, фотограф аматор Мене не так легко здивувати ландшафтом, бо півліта проводжу в походах горами або сплавах річками. Але можливість побачити краєвиди Ісландії заволоділа моїми думками. Завдяки фототуру я не лише побачив вулкани, льодовики та айсберги, а й зміг до них доторкнутися. Їздив на позашляховику дикими місцями, ночував під схилами всіх кольорів веселки, плавав у природному термальному басейні. Привіз не лише незабутні враження, а й фото, яких у мене ще не було. І це лише початок!

97

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:17

ГОСТИННОСТІ

Page 98

■

Зелений рай

Грузії

В

Вас гостинно запрошує Кахетія, один із най мальовничіших регіонів країни. На цій землі вже 8000 років вирощують виноград, тут ви знайде те неймовірні храми та монастирі, замки й особ няки, «місто кохання» — Сигнагі, давні винарні села Цинандалі, заповідники та парки. Але вино й історія — не все, що може запропонувати пре красний край. І навіть славетною грузинською гостинністю не вичерпуються його принади, бо останнім часом до неї додаються інвестиції та туристичні ідеї. Лише за кілька хвилин їзди від центру Телаві, головного міста Кахетії, ви знайдете «рай на зем лі». «Lopota Lake Resort & Spa» ідеально розта шований, щоб вітати туристів і корпоративні

98

³äïî÷èíêîâèé êîìïëåêñ ñâ³òîâîãî êëàñó ÷åêຠó ìàëüîâíè÷³é äîëèí³, íàä ÷èñòèìè îçåðàìè, ñåðåä ë³ñ³â ³ âèíîãðàäíèê³â.

«Lopota Lake Resort & Spa» — çåëåíèé ðàé Ãðó糿.

групи. Тут кожна пора року неповторна. Місце чудове для релаксації, відпочинку всієї родини, проведення весіль, бізнес зустрічей, розважаль них і спортивних заходів. Курорт розкинувся далеко від шумних доріг, на своїй власній території з охороною. У готелі — 110 класно обладнаних номерів із незабутнім краєвидом гір та озера. Сучасні кімнати мають незвичну форму і різну площу. Лаунж бар, ціло добовий ресторан, лоб бар, винний зал і трена жерний зал чудово поєднуються з ексклюзив ним wellness&spa центром. Він пропонує басейн, джакузі, сауни, різноманітні зони відпочинку та безліч варіантів оздоровчих процедур, задо вольняє навіть найвимогливіші смаки та інди

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:17

Page 99

відуальні потреби. А для наймолодших гостей є дитячий клуб і спеціальне меню.

«Lopota Lake Resort & Spa» має великий досвід хостингу всіх типів подій. Якщо плануєте ділову зустріч, весілля чи вечірку — відкрийте тут для себе нові горизонти можливостей. Технологічне забезпечення і колектив спеціалістів гарантують організацію на найвищому рівні. Команда із ці лодобових персоналізованих послуг перевершить

ваші очікування. А прекрасний ландшафт ста не гідним тлом для праці, свята і відпочинку. Вам неодмінно треба приїхати до місця, де родюча кахетинська земля зустрічає воду, — до чудового озера Лопота, що символізує здоров’я і гармонізує душу й тіло. Подаруйте собі неоцінен ні враження, оновіться в зеленому раю Грузії! ■

lopota.ge

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо комплексу «Lopota Lake Resort & Spa» (Грузія).

Lopota Lake Resort & Spa Georgia, Kakheti, Telavi 2211 Tel.: +995 322 400 400

99

22.05.2017

ФАКТ

15:17

Page 100

■

Ф

О

Т

О

!MT_3-17-disk.qxd

Найгарніша дорога Європи

З

вивчаста траса завдовжки понад 150 кілометрів перетинає гірський масив Фегереш у Румунії. Серпантин пролягає поруч із високогірними озерами, водоспа9 дами, грізними скелями, рожевими гора9 ми та однією з найбільших у світі гребель. Трасу проклали в 1970–1974 роках за на9 казом румунського диктатора Чаушеску для військових потреб. На будівництві за9 гинули майже 40 робітників. Відтоді й до9 нині «Трансфегереш» є однією з найнебез9 печніших доріг світу. За висотою вона май9 же наздогнала Говерлу, довколишні гори — у півтора раза вищі за наші Карпати, повно урвищ, зате бракує відбійників, освітлен9 ня та іншого шляхового опорядження. Щоб оглянути краєвиди, складно припаркува9 тись, але неймовірні панорами спонука9 ють знаходити таку можливість. Фото В. КУХАРЧУКА

100

■

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:17

Page 101

101

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:17

Page 102

Дивне Прскало

В

одоспад Прскало в Сербії, у Кучайських горах, утво9 рився завдяки грі води та м’якого вапняку. Пам’ятка природи розташована на висоті 780 метрiв над рівнем мо9 ря й вважається одним із найгарніших у Європі водоспа9 дів. Навесні вода «пирскає» із природної консолі бурхли9 во, а влітку ледве жебонить, але вона тут є завжди. Фото В. КУХАРЧУКА

102

■

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:17

Page 103

Гелікоп тур

Е

кскурсії на гелікоптерах з отакими туристсь9 кими ілюмінаторами пропонують в Австра9 лії. 159хвилинний політ над легендарною чер9 воною скелею Улуру, «пупом Австралії», коштує 150 доларів. Фото «Tourism NT»

■

Прудкі броненосці

У

сесвітньо відомі перегони цих диво9тварин відбуваються у лютому, під час Фестивалю болотяної капусти в місті Лабелль (США, Флори9 да). Подібні емоції можуть подарувати хіба що лови на броненосців у дикій природі! Фото «Visit Florida»

■

103

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:17

Page 104

Земля світлячків У Новій Зеландії, на Пів9 нічному острові, в пе9 черах комплексу Вайтомо можна побачити картину, схожу на зоряне небо. Її створюють тисячі личинок грибних комариків. Вони прикріплюють до стелі нит9 ки з липкої рідини та під9 свічують їх, аби привабити ще дрібніших комашок, яки9 ми харчуються. Гучний звук чи необережний рух може злякати личинок, і тоді ча9 рівне світло згасне… Фото «Tourism New Zealand»

104

■

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:17

Page 105

SIM$картка для 229 країн Íàïåðåäîäí³ ñåçîíó â³äïóñòîê â Óêðà¿í³ îô³ö³éíî ïðåäñòàâèëè íîâå ð³øåííÿ äëÿ ï³äòðèìêè çâ’ÿçêó çà êîðäîíîì — ì³æíàðîäíó ðîóì³íã-êàðòêó «Drimsim».

D

«Drimsim» має тарифи як у місцевих опе9 раторів, функціональний додаток і сервіс 24/7. Картка забезпечує доступний мобіль9 ний зв’язок і швидкісний інтернет у подо9 рожах і відрядженнях більш як у 200 краї9 нах світу. Переваги «Drimsim»: ● одна SIM9картка — для мобільного зв’яз9 ку без роумінгу в подорожах по 229 країнах; ● дзвінки, СМС і мобільний інтернет — близькі за вартістю до тарифів місцевих стільникових операторів; ● можна поповнити баланс із банківської картки та налаштувати «Автоплатіж», щоб завжди бути на зв’язку; ● жодної абонентської плати, ніяких лімі9 тів на швидкість і мобільний інтернет; ● жодних пакетів, прихованих комісій і послуг; ● доставка SIM9картки додому або в офіс у будь9яке місто світу. Дешевше — тільки Wi9Fi у готелі!

Головний «козир» картки — оптимальна ціна за мобільний зв’язок та інтернет: у се9 редньому 1–2 євроценти за 1 Мb інтерне9 ту, близько 35 євроцентів за хвилину GSM9 розмови. Порівняно з роумінговими пропо9 зиціями українських операторів тарифні плани «Drimsim» вигідніші для українсько9 го користувача. Досягти цього компанії вда9 лося шляхом домовленостей із локальни9 ми операторами. «Drimsim» постійно опти9 мізує тарифну сітку, часом досягаючи ниж9 чих тарифів, ніж у місцевих операторів. Тарифна політика SIM9картки для між9 народних дзвінків «Drimsim» залежить ли9 ше від країни перебування. Вартість са9 мої SIMки — 10 євро. На відміну від міс9 цевих мобільних карток, якими користу9 ються досвідчені туристи, «Drimsim» не по9 трібно викидати після повернення додому: вона неодмінно стане в нагоді в наступній подорожі!

105

22.05.2017

КОЛЕКЦІЯ

15:17

Page 106

■

В

О

Я

Ж

!MT_3-17-disk.qxd

Çàâäÿêè ïðÿìèì ðåéñàì ÌÀÓ ç Êèºâà â Àíêàðó òåïåð ëåãøå ïîòðàïèòè äî äèâîâèæíî¿ Êàïïàäî곿. Îòæå, äâà â îäíîìó: òóðåöüêà ñòîëèöÿ, ïðî ÿêó â íàñ ìàéæå í³÷îãî íå â³äîìî, òà êðàé íåçåìíèõ ïåéçàæ³â. ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ

ТУРЕЧЧИНА

Феї та

На мурах цитаделі у фортеці Анкари.

президенти

Л

Лише дві години літаком. Не встигаєш навіть як слід насолодитися перевагами бізнес класу. А саме в такому форматі гос тинно прийняли нашу прес групу «Між народні авіалінії України» на новому ту рецькому маршруті. Роззнайомились із супутниками в лаунж зоні «Борисполя», вмостились у зручні крісла лайнера, по частувалися гарячим лососем та іншими смаколиками, закріпили знайомство кели хом вина. Тим часом за ілюмінатором про майнули «і Дніпро, і кручі», непроглядне у вечірній темряві Чорне море й невдовзі замерехтіла вогнями загадкова Анкара.

Хетська бронза у Музеї анатолійських цивілізацій.

106

Музеї та мавзолеї Проведене мною в Києві нерепрезен тативне опитування показало: навіть лю

ди з освітою в нас не одразу пригадують, що столицею Туреччини є саме Анкара. А що конкретно являє собою це місто, не змогли відповісти навіть інтелектуали. Не дивно, адже столицю затьмарює Стамбул із його величчю і водночас доступністю. Друге за розміром місто Туреччини вра зило масштабами. В ілюмінаторі відкри лися неозорі переплетіння освітлених ма гістралей. А перед приземленням в аеро порту «Есенбога» майже впритул було вид но незвичайних обрисів масив висоток із підсвіткою, яка робила будинки схожими на кольорові качани кукурудзи. Як нам потім пояснили, це було соціальне житло. Приємна ніч на перинах істинно сто личного готелю «Meyra Palace», і день, при свячений столиці.

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:17

Page 107

Випускниці біля мавзолею «батька нації» — Мустафи Ататюрка.

Бойові колісниці хетів. Різьблення VIII століття до н. е.

Місто, якого ми не знали, за кількістю населення пе реважає Київ: офіційні 5 мільйонів мешканців проти на ших неофіційних 4. Як і в Києві, пам’ятки старовини є лише «острівцями» в сучасній забудові. Якщо у нас при чиною цього стали війни та більшовицьке панування, то тут усе простіше: Анкара проголошена столицею і поча ла активну розбудову лише у 1923 році. До того вона була центром війни за незалежність Туреччини проти держав Антанти. Мустафа Кемаль Ататюрк — лідер національ них змагань, реформатор, головний ідеолог сучасної світ ської та «просунутої» Туреччини — оцінив безпечне та зручне розташування своєї ставки подалі від кордонів, на перетині шляхів. Вождь любив подорожувати залізни цями з кінця в кінець країни. Мавзолей першого президента — «пам’ятка № 1» у міс ті. Принаймні для внутрішніх туристів, сотні яких ми по бачили на території меморіального комплексу — від шко ляриків у кольорових формах до пенсіонерок у хіджабах. Усі прийшли вклонитися пам’яті Ататюрка. Спочатку всі йдуть широкою та довгою алеєю зі «ста родавніми» кам’яними левами. Шлях вимощений кам’я ними плитами з проміжками, які не дають відвідувачам бігати й порушувати урочистий спокій місця. Вийшовши ➧

107

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:18

Page 108

на широченний плац із жовтого каменю, люди фотографуються на тлі так само жовтого прямо кутного мавзолею в стилі конструктивізму. Вхід до Зали пошани, де похований «батько всіх тур ків», вартують вояки, нерухомі, мов статуї. Тіло лідера лежить у гробниці на нижньому рівні, ку ди обмежено вхід. Відвідувачі прямують до Музею Ататюрка та Музею незалежності. У першому мене вразили дві воскові фігури «отця нації» — ніби побачив його живим. Такого ефекту не справили навіть оригінальні речі й одяг Мустафи Кемаля, його автопарк і бібліотека. А в Музеї незалежності за пам’ятались «окопні» діорами на теми Першої світової війни та Війни за незалежність. Після огляду експозицій багато хто гуляє пар ком і милується краєвидами міста. «Пам’яткою № 2» у турецькій столиці нази вають Музей анатолійських цивілізацій. Історич

108

ний регіон Анатолія займає більшу частину Ту реччини, за винятком західних районів поблизу Стамбула. Цей людський казан кипів із часів ме золіту. За три тисячі років до нашої ери утвори лась імперія хетів, яка загрожувала навіть Старо давньому Єгипту. Пізніше тут процвітали Мідій ське, Фригійське та інші царства. Їх підкорили перські сатрапи. Після завоювань Александра Македонського місцевий сатрап проголосив не залежність. Певний час тутешні володарі визна вали зверхність елліністичного Понтійського царства, яке оточувало все Чорне море. Потім прийшли римляни… Свідчення всіх цих епох є в Музеї анатолійських цивілізацій. Доісторичні «товсті богині», стильні бронзові олені та химер ні «сонця», гігантська постать хетського царя, «мілітаристські» барельєфи держави Каркемиш, ассирійський клинопис, античні скульптури… На цьому тлі навіть золоті кубки втрачають ма ➧

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:18

Page 109

Над Долиною кохання. На горизонті — печерне місто Учхісар.

109

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:18

У скелях перибаджаларах, «камінах фей», люди живуть і приймають туристів.

Фея наречена.

Page 110

гію. До речі, одну зі стародавніх бронзових ком позицій музею я потім бачив у вигляді пам’ят ника в середмісті. В Анкарі також варті уваги три будівлі парла менту — дві старі й одна нова, всі у східному дусі, колоритна телевежа (125 метрів), а також мече ті, найбільша з яких — славетна Коджатепе з ос манськими круглими банями. Столиця має й стару частину. Адже до її офі ційного заснування тут уже були поселення. Збе реглися давні квартали та два форти османських часів, які височіють над кварталами. А взагалі назва «Анкіра» відома із VII століт тя до нашої ери! Свідченням елліністичної епо хи є заміські розкопки Гордіона — міста фригій ського царя Гордія, того самого, який зав’язав Гордіїв вузол. Останнім нашим враженням від Анкари став автовокзал (турецькою — «Otogara», «автога раж») — величезний і схожий на торговий центр. Звідси вирушають до Каппадокії.

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:18

Page 111

У печері святого Іоанна Руського, нашого земляка з Полтавщини.

На землі, під землею та в небі А першим враженням на шляху до заповітної «країни фей» було солоне озеро Туз. На смузі бі лої солі якісь наречені влаштували фотосесію. Торгаші з рекламною метою мастили туристам руки натуральним соляним скрабом. Новеньке, пряме і рівне, як хетська стріла, шосе впиралося в місто Аксарай. Це одна з вер шин трикутника, в якому лежить «серце Туреч чини» — Каппадокія. Інші кути — Невшехір і Ніде. Так так, можна потрапити в Ніде. Назва

пишеться як «Nigde», що інтригує й російських туристів. Точніше, інтригувало, доки ті їздили в Туреччину. Край захоплював уже з вікна автобуса. Я ж бо думав, що скелі конуси, якими славиться Кап падокія, — це локальне явище на зразок Доли ни привидів у Криму. Насправді «перибаджала ри» — «каміни фей», як тут називають ці химер ні утворення, — супроводжують вас ледь не всю ди у трикутнику зі сторонами по 80 кілометрів. Спочатку вдивляєшся в кожну природну «вежу» чи «стовп», фотографуєш, аж голова починає йти обертом. А коли голова зупиняється, то ро зумієш, що опинився на іншій планеті й час уже із цим змиритися. У «великому трикутнику» є менший, куди нас повезли і куди радимо вирушити й вам. Між міс тами Невшехір, Аванос та Ургюп — по 20–30 кі лометрів. Осердям трикутника є долина Гьореме, яку охороняє ЮНЕСКО. Тут стільки «камінів фей», печерних храмів і підземель перших хрис тиян, а відповідно, й стільки туристів, що склад но знайти тихе місце. Зате можна оселитися прос то у кам’яному «мухоморі» й обідати в кафе у су сідньому «грибочку». Ми ж зупинилися на від людді, в містечку гончарів Аванос, яке має до стойний готель «Double Tree» під управлінням «Hilton». Звідти робили вилазки до Рожевої до лини, Долини кохання, Долини уяви... Звідки взялась уся ця кам’яна фантасмагорія? Про це нам оповів вулкан Ерджияс (3916 м), за сніжену вершину якого видно за десятки кіло метрів. 60 мільйонів років земля тут кипіла ла вою на величезних обширах. Магма пронизувала м’які породи й застигала у найхимерніших фор ➧

СЕЗОНИ І РЕЗОНИ Відвідувати Каппадокію оптималь9 но навесні та восени. Влітку спека у скельних містах не дає дихнути. Мандрівку радимо не відкладати: Каппадокія стає дедалі популярні9 шою, а через два9три роки швидкіс9 ний потяг з Анталійського узбереж9 жя зробить туризм тут по9справж9 ньому масовим. Можна влаштувати собі сафарі на скутері, квадроциклі чи джипі, верхо9 ву поїздку, сплавитися по «червоній» річці Кизилирмак, відвідати гончарів Аваноса, повеселитися на «Турецько9 му вечорі», побачити танці дервішів... Християнські прощі теж дуже по9 пулярні. Адже Каппадокія — батьків9 щина Василія Великого, Григорія Пе9 реможця, Григорія Богослова, місце подвижництва Іоанна Руського — за9 галом 115 святих. Докладніше: www.justcappadocia.com, www.yamatours.com.

■

111

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:18

Page 112

Вечірнє Гьореме.

У містечку гончарів Аваносі, в майстерні Чеза Геліпа — рекордсмена Гіннеса, що виліпив найбільший глек із мініатюрних глечиків.

мах. То був перший етап творіння. Другий — ви вітрювання та розмивання м’яких порід, які три вали мільйони років. І зараз у цих місцях грунт такий сипкий, що багатоповерхівок не будують. А третій етап творіння настав, коли прийшли люди. Це було ще в кам’яному віці. Я бачив, як роблять житло у скелях: крихкий камінь тешеться легше за дерево. Потім він тверд не під впливом повітря, сліди від кирки затягу ються. Чом би було й не видовбувати «кварти ри» у такій податливій скелі, на висоті, подалі від диких тварин і «не дуже домашніх» людей? Так скелі почали нагадувати мурашники. На «конусах» помічаєш незрозумілі полички чи «камери схову». Насправді то гнізда для го лубів. Ці птахи є символами Каппадокії й досі живуть у тисячолітніх голубниках. У перші століття нашої ери в скельних пече рах облаштовувалися християни. Вони то пере живали переслідування, то здобували свободу віросповідання. Отак десь на середині скелі за лазиш у тісний прохід — і перед тобою відкри вається справжня церква, витесана в товщі ка меню й всуціль розписана. Серед паломницьких місць дуже популярна печера святого Іоанна Руського — нашого зем ляка з Полтавщини, який брав участь у турець ких війнах часів Петра І. Потрапивши в полон, він був проданий у рабство й доживав віку в пе черній стайні, серед коней. Перетерпівши без ліч знущань за віру, Іван з під Полтави проявив таке смирення і таку силу духу, що прославився навіть серед мусульман. Деякі перибаджалари стали справжніми фор тецями з багатьма рівнями оборони та всім необ хідним для тривалого життя. Цікаво, що деякі із цих «хмарочосів» мали кілька поверхів униз! Це ще одне диво Каппадокії — підземні міста. Найбільше називається Деринкую і має 8 част ково розкопаних поверхів, яких загалом аж 20. Будували його так: спочатку прокладали венти ляційну шахту, а вже навколо неї — переходи і

Фото «Museum Hotel»

приміщення. Тут є і криниці, і школа проповід ників, і церкви, і стайні та кошари, і навіть ви нарні — все, щоб можна було цивілізовано «піти у підпілля» під час ворожих нападів. Довго лиша лося загадкою те, куди будівничі дівали породу з підземель. Відповідь дав довколишній рельєф: відходами просто засипали ущелини, тому ланд шафт тепер рівний. Можу підтвердити, що завдяки чудовій вен тиляції навіть на «мінус восьмому» поверсі Де ринкую повітря свіже й чисте. Щоправда, поде куди пересуватися треба, зігнувшись у три по гибелі. У переходах можна натрапити на засувні камені — круглі, важезні двері з твердого при візного матеріалу. Печери освітлені електрикою, в них безпечно, але відставати від групи не рад жу — це справжні катакомби. І все ж найбільше враження від Каппадокії я отримав, відірвавшись від цієї дивної землі. Четверта ранку. Скрізь прохолодно і сіро, у вікні автобуса миготять силуети скель конусів. Та ось ми в долині, підсвіченій круглими ліхта риками, які зблизька виявляються величезни

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:18

Page 113

Отак живуть багато гостей Каппадокії. «Музей готель» у печерному місті Учхісар, один із найдоступніших його номерів. У вікнах — велична долина скель конусів, над якою щоранку злітають десятки повітряних куль.

ми повітряними кулями. Їхнє нутро зігрівають спалахи газових пальників. Наша куля лежить на боку, потім поважно надимається і натягує стропи гондоли. Дванадцятеро українських па сажирів, один випадковий мандрівник з Арген тини та турецький капітан повітряного судна за лазять до кошика. Ніякого різкого відриву, ніякої хитавиці — куля ніжно прощається із землею і, наче велетенський привид, пливе над ландшаф том. Під нами — Каппадокія. Над нами — ро жеве світанкове небо. А зусібіч із земної сіряти ни у світло ранкової зорі виринають кулі ліхта рі з кошиками таких самих, як ми, метушливих мурах, котрі збуджено крутять головами й фото апаратами. Разом із нами в небо Каппадокії зле тіло 55 повітряних куль! І так тут щоранку! Вни зу — біла ущелина, схожа на пащу зі скелями зубами, кам’яні фалоси Долини кохання, місто із природними «хмарочосами»... А ось чиєсь по двір’я, на якому, згорнувшись калачиком, спить пес, звиклий до небесного трафіку. Ентузіазм раптом спадає, фотоапарат клацає вже не так часто, збуджене гелготання в гондолі

стихає. Всім хочеться застигнути, зависнути в небі й мовчки споглядати… 800 метрів над зем лею. Найвища точка подорожі. Апогей каппадо кійських вражень. Гондола приземлилася просто у причіп джи па. Оце точність! Поки капітан відкорковував шампанське, нам розповіли, що на пілота повітряної кулі в Туреч чині навчаються два роки, а ліцензія на такий турбізнес коштує мільйон євро. Тобто все дуже серйозно. Старти на світанку пов’язані з тим, що вітерець у цей час легкий і стабільний. А якщо раптом негода, без дозволу Турецької служби ци вільної авіації жодна куля не злетить. Келихи шампанського, вручення сертифіка тів про політ — це традиція. Проте бризки ігрис того вина не зрівняються з фонтаном ейфорії, яку ми після цього переживали до кінця свого перебування в «країні фей». ■

НА КРИЛАХ МАУ «Міжнародні авіалінії України» здій9 снюють прямі щоденні рейси: ■ Київ – Анкара, 20:15; ■ Анкара – Київ, 5:50. Замовлення квитків — на сайті www.flyuia.com. До Каппадокіїз Анкари можна діста9 тись автобусом (близько 300 км), з Анкари та Стамбула — місцевими авіарейсами до аеропорту каппадо9 кійського міста Кайсері.

■

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо Турецькому культурно інформаційному офісові при посольстві цієї держави в Україні.

113

М А Н Д Р І В Н И Ч И Й

!MT_3-17-disk.qxd

РЯД

22.05.2017

15:18

Page 114

■

Ãîëîâíà âåñíÿíà òóðâèñòàâêà Óêðà¿íè «UITT – 2017» íàäèõíóëà çðîñòàííÿì ìàñøòàá³â ³ àêòèâíîñò³. Ñèìâîë³÷íèì ñòàëî òå, ùî òóò àíîíñóâàëè ðîçâèòîê íîâîãî âèäó â³äïî÷èíêó, ïîâ’ÿçàíîãî ç ðîáîòÿùèìè êîìàõàìè — áäæîëàìè. ²ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ

Туристичний вулик

П

Перший день виставки справді вразив актив9 ністю. У проходах між яскравими експозиційни9 ми стендами буквально утворювалися затори. Всі збирали якщо не пилок і мед, то цікаву інфор9 мацію про подорожі в різні кінці світу, яка букваль9 но витала у повітрі. Цього разу до павільйону Міжнародного ви9 ставкового центру на Лівому березі в Києві зле9 тілося 318 компаній9учасниць (проти 248 минуло9 річних) із 30 країн (відповідно, проти 28). Уперше національними стендами були представлені Ал9 банія, Білорусь і Литва. Найбільшою експозицією очікувано стала турецька з окремо представлени9 ми регіонами Кушадаси та Кемера. Серед най9 помітніших були також стенди Болгарії та Грузії.

Кількість професійних відвідувачів UITT зрос9 ла із 16 000 до 19 400. Територія «квітника» роз9 ширилася з неповних 6000 квадратних метрів до понад 7000. І при цьому організатори скромно відзначали «дуже поступове відновлення пози9 цій виставки». Організаторами міжнародної туристичної ви9 ставки «UITT — Україна: подорожі та туризм», як і раніше, виступили компанія «Прем’єр Експо» (Україна) та «ITE Group Plc» (Великобританія). Традиційно вона відбулася за підтримки Всесвіт9 ньої туристичної організації при ООН, Департа9 менту туризму та курортів Мінекономрозвитку України, комітету Верховної Ради з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму, Мініс9

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:18

Page 115

терства екології та природних ресурсів, Ки9 ївської міськдержадміністрації. Урядовий департамент, відповідальний за туристичний поступ країни, виступав на цьому заході лідером ідей. Молодого керів9 ника Івана Ліптугу можна було побачити не лише на відкритті «UITT – 2017», а й, напри9 клад, у ролі лектора на конференціях «Ту9 ристичний сектор і цілі сталого розвитку» та «Смачна Україна», на семінарі «Сучасна система туристичної освіти в Україні» — всі три зорганізовані департаментом туризму Мінекономіки. За його ж сприяння на вистав9 ці був представлений національний стенд України, що об’єднав туристичні регіони, міста, комерційні структури, громадські ор9 ганізації, асоціації та спілки. Уперше на туристичному заході відбула9 ся конференція із «солодкої» галузі — бджіль9 ництва з назвою «Апітуризм — новий напря9 мок розвитку сільських територій України». Організатор — Українська асоціація актив9

ного та екологічного туризму і Всеукраїн9 ське братство бджолярів. Долучився відо9 мий польський бджоляр, засновник найбіль9 шого в Європі музею бджільництва Янош Каштелевич і його компанія «Сондецький бартнік». Досвідом апітуризму поділилися представники компанії «Пчеландія» з Жито9 мирщини. Привітав присутніх головний ре9 дактор журналу «Міжнародний туризм» та завзятий пасічник Олександр Горобець. Один лише факт, що свідчить про перспективність для нашої країни цього незвичайного виду подорожей і відпочинку: в розрахунку на ду9 шу населення в Україні виробляється меду найбільше у світі! Партнер виставки, туроператор «Coral Travel», серед іншого спільно з компанією «Rixos World» представив перший у Туреч9

чині готель, який об’єднує всі аспекти від9 починку, включно з неймовірним тематич9 ним парком розваг «The Land of Legends». Організатори турвиставки запровадили нові додаткові сервіси. Вперше стартувала програма «Go to UITT!» з пошуку попутників на виставку учасниками з усіх регіонів Украї9 ни — вона спрощує і здешевлює відвідання заходу. Зареєструватися на «UITT – 2017» було дуже легко за допомогою промокоду: досить було заповнити анкету на сайті, ввес9 ти код і роздрукувати бейдж учасника. За9 проваджено також мобільний додаток UITT — унікальний помічник, який координує вас у програмі заходів та переліку необхідних вам зустрічей. Окрилені учасники «UITT – 2017» розле9 тілися по Україні та всьому світу нести но9 вий досвід і контакти, збирати нектар турис9 тичних вражень і прибутків. Уже через півро9 ку вони знову злетяться до Києва, на осінню турвиставку «UITM – 2017». ■

115

ТУР

22.05.2017

15:18

Page 116

■

П

Р

О

Ф

І

5

!MT_3-17-disk.qxd

Ніч обраних Òóðîïåðàòîð «Join UP!» çíîâó âðàçèâ ñâî¿õ êîëåã ³ äðóç³â êîíöåïòóàëüíîþ âå÷³ðêîþ ç â³äçíà÷åííÿì íàéêðàùèõ. Öüîãî ðàçó öå áóëà «Òàºìíà í³÷» — «Secret night» ó ðîçê³øíîìó êëàñè÷íîìó ñòèë³.

д

Для проведення «таємного» за9 ходу господарі обрали культурний центр «Мистецький Арсенал». Потра9 пити на закриту зустріч «Join UP!» змогли тільки лідери туристичного ринку України, іноземні партнери та керівники компанії «Join UP!». Урочистість і елегантність «Secret night» підкреслювалися вбраннями гостей у стилі «black tie». Кожен отри9 мав запрошення у вигляді коробоч9 ки з аксесуаром — ажурною маскою для леді та краваткою9метеликом для джентльменів. Володарі найкращих костюмів отримали набори органіч9 ної косметики «Beyond». Запрошених зустрічали безмовні фігури в чорних мантіях і венеційських масках під акомпанемент камерного оркестру «Київська камерата». Два розкішні банкетні столи були сервіровані срібним посудом. Позо9 лочені свічники, квіткові композиції створювали атмосферу королівсько9 го прийому. Автор шедеврального декору — команда «Bugeralab». До вишуканого меню заходу увійшли: се9 редземноморський салат із морськи9 ми гребінцями, креветками, восьми9 ногами і фруктовим дрессингом, си9 бас із сирно9томатним гратеном, сор9 бет з обліпихи з гілочкою свіжої м’яти і грушевий мус із карамелізованими білими грибами в короні цукрової смо9

ли. Гармонію смаку доповнювали ко9 лекційні вина від «Good Wine». Гості споглядали пластичний пер9 форманс від майстерні «D3». Серед дзеркал, безлічі квітів, свічок і ста9 ровинних книжок охочі позували для створення стильних портретів. А ще художник увічнив «Secret night» на картині. Головною ж подією «ночі» стала урочиста церемонія нагородження найкращих турагенцій України. Отже, «Secret night» — це 200 гос9 тей з усієї країни; 150 осіб обслуги; 15 представників готелів преміум9сег9 менту Туреччини; розіграші 11 вауче9 рів на проживання в готелях «Savoy» і «Rixos Seagate» в Єгипті; представ9 лення 7 ексклюзивних готелів «Join UP!»: «Barut Hotels», «Alva Donna», «Alkoclar Hotels», «Mukarnas», «Mar9 dan Palace», «Azura Deluxe» та «Gha9 zal Resort»… І це зовсім не остання подія від «Join UP!». Наприклад, програма ви9 нагород «Beginner to Winner», анон9 сована на «Таємній ночі», проведе учасників через різні рівні з великою кількістю бонусів та головним при9 зом — 20 професійними привілеями від туроператора, а завершиться в кінці року новим розкішним заходом «Dinner for Winner». Здивуй нас знову, «Join UP!». ■

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:18

Page 117

Інсайдери «Join UP!» Ó ä³ëîâ³é ïðîãðàì³ ì³æíàðîäíî¿ òóðâèñòàâêè «UITT – 2017» ó Êèºâ³ ñåðåä ó÷àñíèê³â âèä³ëÿëàñÿ «âèñòàâêà ó âèñòàâö³» — çàêðèòà ïëàòôîðìà «Join UP! Inside».

Н

Новий формат роботи став черговим показником кре9 ативного підходу українського туроператора «Join UP!» до співпраці з партнерами. У межах закритого стенду площею 170 квадратних метрів відбулися 15 презентацій, 2 тематичні коктейль9 паті, 5 годин прямої трансляції на сайті компанії, 40 уні9 кальних презентацій «Turkey Premium — ключ до премі9 ального відпочинку» під особливим куполом та багато іншого. За три дні платформу «Join UP! Inside» відвідали понад 1000 зацікавлених фахівців. Спеціальним гостем презентації «Open Ukraine» на стенді «Join UP! Inside» став керівник Департаменту ту9 ризму та курортів Міністерства економічного розвитку й торгівлі України Іван Ліптуга, який розповів про плани реалізації державної програми розвитку галузі. Майбутнє — за креативними!

«JoinUp!» і розквіт Кіпру Ó òðàâí³, êîëè ðîìàíòè÷íèé îñòð³â ʳïð ñàìå áóâ óêðèòèé öâ³òîì, ó Êèºâ³ òóðîïåðàòîð «JoinUp!» ïðîâ³â äëÿ òóðàãåíò³â ëåãêó êîêòåéëüíó âå÷³ðêó â ñòèë³ «In the Prime».

Щ

Щотравня кіпріоти відзначають свято весни і пробу9 дження природи — Анфестирію. Працівники «JoinUp!» теж вирішили порадувати колег: назва вечірки «In the Prime» перекладається як «у розквіті». Туроператор запросив турагентів до київського арт9 простору «Dizaap», у пентхаус на висоті пташиного польо9 ту. Дизайнерський інтер’єр був доповнений кіпрським «деревом кохання», із квітучих гілок якого кожен гість міг зірвати серце з любовним пророцтвом. Легкість і свіжість весни відобразились у вишуканих закусках із традиційної кухні Кіпру. Гості поринули в атмосферу ост9 рова кохання та краси. На них чекали безліч сюрпризів від туроператора, серед яких — церемонія нагороджен9 ня турагентів, розіграші, вікторини і відзнака за найкра9 щий костюм. На вечірку «In the Prime» також завітали почесні гості: посол Республіки Кіпр в Ук9 раїні Луїс Телемаху, представ9 ник консульського відділу Олена Андрюхатенко, голо9 ва представництва Кіпрської туристичної організації в Ук9 раїні Іван Горобець. Життєрадісна і дружня ат9 мосфера вечора засвідчила, що розквіт переживає не ли9 ше травневий Кіпр, а й ціло9 річна співпраця великої все9 української команди «JoinUp!».

117

КЛУБ

22.05.2017

15:18

Page 118

■ На зйомках програми «Майстер клас із Наталкою Фіцич» — із бабусею авторки, ткалею килимів Марією Мензатюк (крайня праворуч) і її сестрами Анною, Параскевою та Минодорою.

V

I

P

5

!MT_3-17-disk.qxd

Культ предків, або Своє царство Наталки Фіцич Òåëåâåäó÷à, â³äîìà çà öèêëàìè ïðîãðàì ïðî íàðîäíèõ ìàéñòð³â ³ âèäàòíèõ ä³ÿ÷³â íàøî¿ êóëüòóðè, çàâåðøóº íîâèé ìóëüòèìåä³éíèé ïðîåêò — «Êóëüò ïðåäê³â. Íåòóðèñòè÷í³ çâè÷à¿ Óêðà¿íè».

Н

Наталка ФІЦИЧ — журналістка, авторка та ведуча телепрограм «Майстер#клас із Наталкою Фіцич» і «ПроОбраз», автор і продюсер докумен# тального циклу «Відкрита зона». Зросла в «зірковій» родині дитячої письменни# ці Зірки Мензатюк та оперного співака Степана Фіцича. Дружина політика і журналіста, прези# дента Комітету ПАРЄ з питань культури, освіти, науки і медіа Володимира Ар’єва. Має доньку Ярину. Вихована на татовій пісні й маминих казках, у татових Карпатах і на маминій Буковині та в їхньому спільному Києві. Тож пов’язала своє жит# тя з народною культурою. У пошуках прекрасно# го, народного і живого Наталка Фіцич об’їздила

118

ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ

всю Україну, й не раз. І ось — новий виток твор# чості та подорожей. А з ним — нові ідеї та оцін# ки ситуації.

— Наталко, чому ваших таких чудових про грам не видно в ефірі відомих телеканалів?

— Бо, на жаль, телеканалам важливіші суто розважальні жанри та новини, повні негативу: вбив, закопав… Ви зачепили ключову річ, яка займає мої дум ки останніми роками. Особливо непокоїть від сутність культури в ефірі центральних телеканалів. Щодо моїх програм, то вони придбані кана лом «Інтер+», який веде міжнародне мовлення. Виходять і передачі на регіональних каналах.

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:18

Page 119

Зйомки «Культу предків» у селі Можняківка на Луганщині. Тут на Вознесіння випікають із тіста «драбинки». У кадрі — господиня Ніна Каплунова, авторка проекту Наталка Фіцич та етнограф Олексій Доля.

Якщо «Майстер клас» розповідає про народних майстрів, то «Про Образ» — про живих легенд нашої культури. Адже ці люди відхо дять. Як уже сталося з героями моїх програм Леопольдом Ящен ком, Анатолієм Авдієвським, Лесем Танюком... У медіапосторі культурні програми майже відсутні у принципі. Навіть коли йдеться про культуру, то це або проблеми, або скан дали. А найчастіше до неї відносять світську хроніку і телешоу! Звідси, я переконана, — оті всі розмови про «зраду» і «всепропа ло». Бо люди не бачать у медіапросторі світлого і хорошого, яке сповнює наше життя сенсом. І яке насправді є. У нас Схід не знає, чим живе Захід, Північ не знає про Південь. У найкращому разі відомо про якісь там замки, музеї чи заповід ники. А де ж люди, де українці? А Україна ж є батьківщиною й для інших народів… Коли знаємо сусіда, то не будемо підозрювати в ньому ворога (як це сталося з кримчанами і донбасцями, котрим придумали «бендеровцев»). Саме таку ідею я вкладала у свій «Май стер клас», розповідаючи і про українські, й про кримськотатар ські, й про гагаузькі та інші ремесла. Причому ще задовго до дра матичних змін у житті країни. Голод на культуру, здається, відтоді лише зріс. Чи це працює совкова меншовартість, чи все робиться за якимось загальним планом...

— Може, потрібні квоти на українську культуру в медіа, як для музики і фільмів? Пролобіюйте через свого чоловіка — народного депутата.

— (Усміхається). Мабуть, я б це підтримала. Хоча мій чоловік — лише один із чотирьохсот п’ятдесяти.

— Для вас настав час нового проекту. А що спричинило його появу?

— Те, що відходять не лише люди, а й народні звичаї — свята, обряди… Їх треба зберігати і плекати. Уже протягом останніх де Із кримськотатарським гончарем, майстром майоліки Рустемом Скибіним. Після окупації Криму він переїхав до Києва.

сяти років, можна сказати, на моїх очах, зникли десятки самобут ніх українських звичаїв. На це є і об’єктивна причина — зміна по колінь. Але є й суб’єктивна — молодь не розуміє, як усе це важли во. І як це круто! Тому я й почала новий проект. Маю розкіш займатися тим, у що вірю.

— То розповідайте про нього, заінтригували.

— Проект «Культ предків. Нетуристичні звичаї України» — муль тимедійний. Велися зйомки телевізійного документального циклу, який ви йде в ефір одного із центральних телеканалів (угода ще не підпи сана). Також готується однойменна книжка у видавництві «Фоліо» і має надійти у продаж у кінці літа — на початку осені. Кожний із 34 розділів присвячений якомусь святу або звичаю. Є і різні додат ки: народні прикмети, рецепти страв, фото і навіть відео, що від криватимуться за допомогою QR кодів. Тобто це має бути книжка, яку можна не лише прочитати, а й послухати, подивитися, при готувати за її допомогою страви. У жодному разі не применшую роботи етнографів, вона коло сальна, але мені хочеться розповісти насамперед про людей, су ➧

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:18

Page 120

В гостях у Леопольда Ященка (нині покійного) — легендарного музикознавця, колекціонера народних пісень.

часних носіїв звичаїв. Адже в нас народних звичаїв дуже великий шар — поки що. Ми з етнографом Олексієм Долею робимо вже не перший проект. Цього разу взяли собі майже за кредо «Поменше Кар пат!» (Усміхається). Бо карпатську автентику зняти легко — їдь собі на рік до Криворівні й запишеш усе. Протягом року ман дрували всіма основними етнографічними регіонами країни. І всюди, всюди зустрічали дуже цікавих людей, цікаві звичаї. На віть я була здивована таким багатством!

— Здивуйте чимось і нас.

— Уявіть собі, не десь у Карпатах, а в селі Можняківка на Луган щині, за десять кілометрів від російського кордону, на свято Воз несіння люди печуть із тіста «драбинки» (до речі, дуже смачні), щоб… Богу було легше зійти на Небо. Це зворушує до сліз, особ ливо коли пригадати, що неподалік тривають бойові дії й гинуть наші хлопці. Адже звичай поминальний. Як нам щось святкувати в такий страшний час? А отак — поминаючи. Святкувати і жити далі, тримаючи це в серці. До речі, там, на Луганщині, нам показали могилу січових стріль ців, які загинули там у 1918 му. Близько ста років тому люди теж ги нули в тих краях за Україну. Їхній хрест прострелено сепаратистами.

120

Зйомки «Культу предків» на Київщині: «проводи русалок» у виконанні переселенок із Чорнобильської зони.

Своєї традиції розмовляти виключно українською я не зради ла й цього разу і зустріла стільки сприяння та душевної теплоти від місцевих людей, які розмовляли українською більше, ніж мож на почути у Києві на Хрещатику. Інший приклад — «цигани» на Старий Новий рік, які зберег лися тільки в одному селі на Миколаївщині. Це як Маланка на Бу ковині. Правда, в Чернівцях вона вже перетворюється на фести валь, і я не дуже сприймаю на ній драконів і решту «попси». А отут — живий народний звичай, якого люди дотримуються не на показ, а самі для себе. Селом ходять маленькі щедрівники — по двоє троє, із дзвіночками, віншують господарів і отримують від них гостинці. Окремо — Цигани, хлопці в білому одязі, дивних ци ліндрах на голові й масках. Деяким маскам — понад сто років! І окремо — Дід і Коза, реальні розпорядники всього дійства. Вони повинні «повінчати» Циган, дати їм під одне місце булавою, і ли ше після цього ті мають право ходити по селу й вітати з Новим ро ком. Якщо Дід і Коза зустрінуть Циган напідпитку, то можуть по збавити «ліцензії» на наступний рік. А ще окремо вітають Василь і Маланка. Вони малюють людям на печі квітку — побажання всіх гараздів на Новий рік. На яких землях зберігаються такі звичаї, ті й є Україною. Вони свідчать про одвічний український дух, який передається зі зви чаєм і від народження. А ще, хай як це звучить, у таких краях не має війни. Там відчуття наших коренів таке сильне, що ніякий се паратист не проросте. У Можняківці люди пекли «драбинки» і са мі прогнали сепаратистів зі свого села! У попередніх проектах ми знімали й інші народи України. Ма ли величезне враження від майстра ювеліра Айдера Асанова у Кри му. Старший чоловік, пам’ятає депортацію. Спадковий ювелір із Бахчисарая. Навпроти ханського палацу є пагорб, на якому здав на жили ювеліри. Ми з Айдером агою йшли вуличками Старого Бахчисарая, і він показував: «Оце будинок мого дядька, оце — теж моїх родичів, а в оцьому я народився і виріс. Повернувшись до Кри му, хотів його просто побачити, прийшов і постукав, але мене з ньо го прогнали». Від сліз на його очах у мене душа розривалась. Але історія не про сльози, а про досягнення Асанова. Він не лише зміг повернутися на батьківщину предків, а й відродив мистецтво крим

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:18

Page 121

ськотатарської філіграні, передавши його дочці та іншим учням. З одного майстра виросла ціла гілка кримськотатарських ювелірів! Зараз кримські татари, які вимушено виїхали з батьківщини, користуються такими зйомками як наочним матеріалом для відро дження своїх промислів. Більше того, їхні ремесла ми показували в Раді Європи у рамках кримськотатарського вечора.

— Ви продюсували фільм про дітей Донбасу, який помандрував до Ради Європи? Як його там сприйняли?

— Його возив мій чоловік Володимир Ар’єв, а я була зайнята нинішнім проектом. То був лише один із заходів у ланцюжку по дій, зорганізованих, аби поінформувати європейців про стан справ на сході України. Володимир і делегація України у ПАРЄ всіма си лами й засобами нагадують про нашу біду і політичними методами борються за допомогу нашій країні.

— Що Україна може дати Європі у плані фольклору?

— Я багато подорожувала Європою, трохи менше — світом. І пересвідчилася, що в нас поки що дуже багато неспотвореної ав тентики. На жаль, під впливом поп культури вона стрімко зникає в усьому світі. Хіба що її зберігають свідомо. Процес руйнування йде, ми бачимо в Україні вже навіть китай ські вишиванки. Кажуть іноді — мовляв, якщо в людей немає гро шей на автентичну, то нехай буде і китайська. Але якщо немає гро шей, то можна взяти й вишити! І тоді сорочка буде в десятки разів ціннішою, бо в ній кожним стібком буде закладена енергія, яка грітиме й онуків. Культура — не завжди питання звичаю і тради ції, квот чи фінансування держави. Дуже часто це питання розу міння важливості. А ще — питання смаку. Лише на моїй пам’яті весільні звичаї на маминій Буковині й у татових Карпатах змінилися до невпізнанності: вже білі сукні, та мада, конкурси… Я була на весіллі у Грузії: там тамада — це зовсім інше! В українському традиційному весіллі теж багато глибини: прощання дівчини з рідним домом, подяка батькам, прихід у нову родину… Ми на Житомирщині шукали обряду «одруження свічок»: свічка молодого і свічка молодої з’єднуються на порозі дому. Гарно, символічно, глибоко… Але цього звичаю наживо ми вже не знайшли.

— Ще одна площина, де можливі етнопроекти, це туризм. Як ви до цього ставитеся? Що порадили б тому, хто хоче показати і по бачити справді цікаве?

— Тут у мене внутрішнє роздвоєння. З одного боку, хочеться, щоб люди дізнавалися щось про свою країну, більше її любили, а з іншого — туризм часто робить усе попсовішим, зводить до комерції. Треба відроджувати звичаї саме оцього села, оцієї місцевості, а не переймати з інших або брати з книжок. Якось мене спантели чило свято Купала на Буковині —його там зроду віку не було! Але якщо ви як турист бачите справжню автентику, а не ловитеся на дешевий гачок, тоді це і вас розвиватиме, і стимулюватиме місце вих показувати своє, справжнє. Потрібно мати смак. І тут ми повертаємося до медіа: смак тре ба формувати й виховувати. Або самовиховуватись. Ми часто боїмося бути самими собою. Наведу приклад Фран ції. Давній фольклор там майже втрачений, зате є інше. У кож ному регіоні дуже тримаються своїх звичаїв і своїх страв. Вам не порадять на півдні скуштувати того, чим славиться північ — куштуйте місцеве!

— Власне, такому підходові сприяє саме туризм.

— Очевидно! Так само на Полтавщині обирайте неосучаснений варіант галушок і їжте шпичками з вишневих гілочок. Уявляєте аромат свіжого вишневого дерева? Подорожі як такі — це завжди виховання смаку в собі й відкрит тя світу для себе. Недарма колись на Заході освіту молодого аристо крата не вважали завершеною, поки він не здійснить мандрівки Європою.

— Які пріоритети в Наталки Фіцич, коли вона в ролі туристки за кордоном?

— Ми з чоловіком обираємо самостійні, автономні бюджетні подорожі, які дають змогу побачити справжнє життя. Зазвичай я

більше цікавлюся тим, куди поїхати й що подивитись, а чоловік бере на себе технічний бік справи. Доїжджали до Ла Маншу. Узим ку їздимо на гірські лижі. Особисто мене не так ваблять лижі, як просто гори — мабуть, тому що мій батько з гір, мої шкільні кані кули проходили в Карпатах.

— За складністю мандри нинішньою Україною часом можна по рівняти з тими давніми подорожами молодих аристократів. Чи у вас усе за високим класом?

— Де там! (Сміється). Можете уявити наші українські дороги, готелі… Підтримку для проекту знайшли, але завжди доводиться економити на собі. Можу дуже довго розповідати про «національ ні особливості» готелів України.

Наталка Фіцич із чоловіком Володимиром Ар’євим та дочкою Яриною у Франції, на виноградниках Бургундії.

Із дочкою Яриною, мамою Зіркою Мензатюк та батьком Степаном Фіцичем у Спліті (Хорватія).

Я розповіла вам про чудові «драбинки» на Луганщині, а інший бік медалі — 900 кілометрів в один бік, які треба проїхати за один день, щоб не зупинятись у невідомих місцях. На блокпостах що разу грізно витріщаються вояки: «Чого ви туди їдете?». А я: «Дра бинки знімати. Культуру». — «Які драбинки?!». Але приїжджаєш, бачиш оту українську Луганщину і розумієш, що їхати було варто. Хоч як пафосно це звучить — якщо не я, то хто? Потім на чо мусь іншому десь якось зароблю... можливо. А зараз хочу зробити те, що є моєю відповідальністю, моєю справою, «моїм царством». Є така давня українська притча про те, яка найважливіша лю дина, який найважливіший час і що робити. Найважливіша та лю дина, яка стоїть перед тобою. Найважливіший час — теперішній. Робити ж треба так, щоб усім було добре. Оце і є те «своє царство», за яке кожен із нас відповідає. ■

121

22.05.2017

ЧУДЕС

У

К

Р

А

Ї

Н

А

!MT_3-17-disk.qxd

122

■

15:18

Page 122

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:18

Page 123

КЛЕЧАЛЬНА СУБОТА село Лютенька Гадяцького району на Полтавщині

Віхи життя Íà Ïîëòàâùèí³ çáåð³ãñÿ óí³êàëüíèé çâè÷àé âñòàíîâëþâàòè â³õè íàïåðåäîäí³ Òð³éö³. Æåðäèíè çàâäîâæêè äî äâîõ äåñÿòê³â ìåòð³â óâèâàþòü êëå÷àííÿì, ñòð³÷êàìè òà ñòåðåæóòü äî ðàíêó. Öå íàãàäóº Òðàâíåâå äåðåâî, ÿêå âñòàíîâëþþòü äî Òð³éö³ ó áàãàòüîõ êðà¿íàõ Çàõ³äíî¿ ªâðîïè.

Д

Де ховаються душі Субота перед одним із найбільших церковних свят року, Трійцею, вважається поминальним днем. Ми з етнографом Олексієм Долею повдягали вишиванки і рушили на його рідну Полтавщину, до села Лютенька. «Для мене було відкрит# тям, що на Полтавщині десь таке збереглося. Переважно шу# кають у Карпатах або десь далі», — зізнається Доля. Він на родився і виріс неподалік, у селі Плішивець, але там цього звичаю не було. Етнограф згадує, що на Троїцьку суботу лю ди збиралися разом та йшли до річки по лепеху (аїр), клен, липу та осику. Назбирували запашних трав: любистку, м’яти, васильків... І клечали ворота, хату та двір. Особливу увагу в його селі приділяли воротам, їх прикрашали осикою, бо вона захищає від відьом. Звісно, Конотоп же поруч. «Раніше казали, що хату заклечують, бо душі померлих при# ходять і в зелені ховаються. Зараз так не кажуть, просто так роблять», — розповідає Доля. Звичай прикрашати зеленню хату поширений по всій Україні: на Буковині до клечання до дають дуб, на Поліссі — березу та горобину, в Карпатах це називають «косичити» від слова «косиця» (квітка). Напере додні Зелених свят вся Україна вбирається зеленим зіллям. Робота до ранку На тракторі з причепом нас уже чекає Олексій Савчен ко та його помічники. Одразу рушаємо по клечання. Зупи няємося в лісосмузі між полями, тут багато українського клену. Хлопці ламають гілки, ми допомагаємо. Мені ціка во — звичай клечати зеленим зіллям язичницький чи хрис тиянський? «Я вважаю це природним поєднанням багатьох звичаїв. Як воно вже тисячу років за християнства існує, то як розділити? Тим більше, церкви теж прикрашають клечан# ням», — викручується етнограф. Зрештою назбируємо пов ний причеп кленових гілок і рушаємо назад. Дорогою прос то з причепа хлопці доламують пахучої липи. Бджоли та джмелі роєм супроводжують нас до села. Посеред села на лузі чекають люди. Вони приготували 18 метрову жердину, мотузки та стрічки. Чоловіки приби

вають нагору синьо жовтий прапор і невелику сосну — це «теремок». Такий самий (у інших селах Полтавщини його називають «гільцем») ставлять на весіллях. Жінки та діти увивають жердину кленовими та липовими гілками і при крашають кольоровими стрічками. За всім наглядає отець Василь. Родом із Галичини, він зізнається: був дуже здиво ваний, коли вперше побачив цей звичай на Полтавщині. Але, на відміну від багатьох священиків, які не сприймають давніх обрядів, він свою громаду підтримує. «Це народна традиція, вона не має відношення до церкви», — каже свяще ник. «Головне, що й не заперечує її», — додає етнограф. Я беруся допомогти людям із прикрашанням. А вони роз повідають, що минулого року в селі було до десятка віх — кожний куток чи вулиця встановлювали свою власну. Віху треба стерегти до ранку, щоб її не вкрали. Дмитро Бездуд ний згадує, як ще хлопцем стеріг віху з вогнями, бубном і гармошкою. Зараз чоловік живе у Харкові, але щороку пе ред Трійцею приїжджає до Лютеньки. Надія Ростовська до дає, що звичай стерегти віху має підтекст: «Треба сторожу# вати до ранку, а на другу вулицю треба піти і зрубати. Бо було повір’я, якщо не встерегли, проспали, то на цьому кутку дов# го не будуть одружуватися». Десь за годину прикрашену віху починають встановлю вати. Чоловіки спершу опускають низ жердини у заготовле ну яму, а тоді за допомогою драбин та мотузок підіймають сторч. Зрештою прикопують і закріплюють. Віха встановле на! Дорослі тішаться наче діти. І домовляються на вечір сте регти. «Бувало, що пиляли. Сусід поставив віху і поїхав на ко# нопляний завод. Поки доїхав, йому кажуть, що спиляли. Він не повірив. Повернувся — справді, лежить», — сміється Федір. Він зізнається, що спилював чужу віху. І згадує, що хлопці через це навіть билися. Тим часом Олексій Савченко, навпа ки, йде допомогти іншому кутку села. Яке свято без каші? Подивитися на встановлення віхи збирається весь куток. Сходяться навіть найстарші. Валентина Михайлівна Бой ко згадує віхи своєї молодості: «Їх ставили по всіх вулицях. А діткам — менші біля двору. І скрізь гулянки були: і на коно# пляному заводі, й на хуторі. Готували кашу, співали». Жінка любить співати і тут же наспівує полтавських пісень. У радянський час встановлювати віхи забороняли, але люди не здавалися. Параска Юхимівна Діброва згадує того часні переслідування: «Не давали робить віхи. Поставлять уночі, а до ранку участковий поспилює». Поки чоловіки встановлюють віху, жінки готують на вог ні традиційну кашу — вона як куліш, тільки густіша, — та пухкі полтавські вареники, як же без них? Усі збираються посвяткувати та поспівати, а потім роз ходяться попорати худобу. Вони повернуться увечері, щоб стерегти свої віхи до ранку. Ті стоятимуть тиждень до на ступної суботи, коли їх розберуть, а жердини будуть схова ні до наступного року. Щоб тоді усім селом знову встано влювати віхи, красти їх один в одного і святкувати, як ніде більше.

Уривок із книжки Наталки ФІЦИЧ «Культ предків. Нетуристичні звичаї України»

22.05.2017

ЧУДЕС

У

К

Р

А

Ї

Н

А

!MT_3-17-disk.qxd

124

■

15:18

Page 124

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:18

Page 125

ВОДІННЯ КУСТА. ТРІЙЦЯ Село Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області

Найдавніший звичай Âîä³ííÿ Êóñòà íà Ïîë³ññ³ — íàéâ³äîì³øèé ñåðåä íàéäàâí³øèõ çâè÷à¿â Óêðà¿íè. Åòíîãðàôè ³ ïðîñòî øàíóâàëüíèêè ñòàðîâèíè ç Óêðà¿íè, Á³ëîðóñ³, Ïîëüù³ òà é, âëàñíå, ç óñüîãî ñâ³òó ¿äóòü ïîáà÷èòè ïðàñëîâ’ÿíñüêèé äîõðèñòèÿíñüêèé îáðÿä, ÿêèé ä³éøîâ äî íàøèõ äí³â. ßñíà ð³÷, ³ ìè ç åòíîãðàôîì Îëåêñ³ºì Äîëåþ íå ìîæåìî òàêîãî ïðîïóñòèòè.

К

Камінь як подушка і скатерть як престіл Заради Куста довелося пожертвувати сном. Напередодні ми встановлювали віхи на Полтавщині, а потім півночі долали дорогу до Полісся. Зате, проїхавши країну зі сходу на захід за одну ніч, усюди милувалися заклечаними хатами і воротами. Сонячного ранку ми дісталися Сварицевичів. Першим ді лом ідемо до церкви. Нас зустрічає сильний запах трав і кві тів — люди тримають оберемки зілля в руках. Як тільки свяще ник освячує клечання, люди рушають із тим добром на цвин тар. Олександра Василівна Андрущенко несе оберемок лепехи та розкладає його на могили рідних. «Цей звичай був колись по всій Україні, але зберігся лише тут», — каже етнограф. На Поліссі на всі великі церковні свята люди йдуть на цвинтар: на Великдень покійникам несуть свячені яйця, на Трійцю — кле чання, на Спаса — яблука та груші. Причому йдуть усім селом, навіть діти, для них на могилках залишають цукерки і гроші. Заходимо на стару частину цвинтаря і помічаємо ще одну місцеву особливість — на кожній могилі стоїть камінь. Іноді поряд із хрестом, іноді замість. Що це означає? «Я в одному селі чув, що це подушка для душі. Це давній дохристиянський зви# чай, коли хрестів не ставили, клали отакі камені, — каже Олек сій Доля. — Це тільки тут, більше такого ніде нема». А ще ні де я не бачила, щоб отак прикрашали хрести: на жіночі віша ють хустку або фартушок, на чоловічі — рушник. Саму мо гилу, наче стіл, на другий день після похорону накривають скатертиною або килимом і кладуть солодощі та печиво. «Це спокон віків так було, такий закон, — пояснює Олександра Василівна. — Треба заслати їм стола перед Богом». Я прислуховуюсь і чую наче спів. На цвинтарі?! Рушаю на звук. «Це називається голосіння, — пояснює етнограф. — У нас на Полтавщині кажуть — тужіння, а тут, на Поліссі, назива# ють плач». Голосіння пробирає до кісток. Мені згадується по кійний батько і на очі набігають сльози. «У мене як мама по# мерла, — згадує своє Доля, — сестри не обтужили матір. При# ходить сусідка, питає. А вони кажуть, що не вміють. То при# шла баба Варка і над матір’ю потужила. Колись давно була тра# диція, були у селі голосільниці, які це робили. Бо плачуть всі, але отак не кожен може».

Щоб не минав Куст хати У селі помічаємо гурт дівчаток у вишиванках, серед них од на у вінку з кленового листя, ним же прикрашений її одяг. Оце і є Куст! Дівчатка водять Куста від хати до хати, співають спе ціальну пісню, а їм за це дають гроші та цукерки. Наче Коля да, але влітку і лише для дівчат. Ми чіпляємося за дівчатками, щоб подивитись, як усе відбувається. Ой ми були у великому лісі, народили Куста із зельоного кльону, вийди, господаре, із нового покою, винеси Кусту хоч по золотому. А в нашого Куста ножки невеличкі, Треба йому, треба панчішки, черевички. А ми водим Куста од хати до хати, Щоб були всі люди щасливі й багаті. Мокренія Василівна, до якої дівчата привели Куста, дякує їм і кидає у торбину гроші. Тут вважають: як Куст не минати ме хати, буде добро і достаток. Дівчатка йдуть далі. Дорогою розповідають, що пісень навчилися від учительки, одяг підго тували мами, за Куста обирають з поміж себе найменшу і най розумнішу, а «гонорар» ділять порівну. Баби, діди і Куст Ми йдемо до місцевої школи, там буде головне дійство во діння Куста. З гучномовців лунають записи поліських пісень і збираються народні колективи із сусідніх сіл. Знайомимося з родиною Чудиновичів, яка стала відомою в 1970 х роках, ви ступала по всій Україні і за кордоном. Жінки згадують, як самі колись водили Куста. У радянський час його не забороняли, а от троїцькі пісні співати було зась. Шкільне подвір’я повне людей, усі чекають на початок дій ства. Нарешті виходять місцеві чиновники та їхні гості з Поль щі. Дівчата вибирають Куста, прикрашають його, жінки співа ють. Весь натовп іде до найближчої хати, де господарі нали вають по чарці українським та польським чиновникам, а тоді рушає до літньої сцени у парку, де виступають народні колек тиви району. Правду кажучи, це виглядає трохи театрально. Олексій Доля зустрів свого колегу, етнографа Рівненського краєзнавчого музею Олексія Нагорнюка. Дослідник Полісся, він уперше побачив цей звичай на початку 2000 х. «Усе, що лишилося від автентичного Куста, — ці плачі#голосіння. У бага# тьох селах був Куст, але зберігся лише у Сварицевичах. Мені зда# ється, це пов’язано із залишками культу великої родини, який тримався на Поліссі до ХІХ століття». Олексій Доля погоджу ється з колегою: «Це культ предків, простежується в усіх зимо# вих, весняних, літніх і осінніх святах». Етнографи пояснюють, що голосіння, які я бачила на початку дня, — не окрема тради ція, а частина обряду поминання предків. Раніше у п’ятницю проводили «баби», у суботу – «діди», а в неділю водили Куста. «Баби» і «діди» — це поминання померлих предків, яке майже не збереглось. А водіння Куста хоч і стало театралізованим, але проводиться досі. Як і тисячу років тому. (Далі буде).

Уривок із книжки Наталки ФІЦИЧ «Культ предків. Нетуристичні звичаї України»

22.05.2017

ЯК СВЯТО

15:18

Page 126

■

Ж

И

Т

Т

Я

!MT_3-17-disk.qxd

Оптимісти року

У

Çíà÷óùîþ ñóñï³ëüíîþ ïî䳺þ òà ÷óäîâèì ³íòåëåêòóàëüíèì áåíêåòîì ïîñòàëà ÕÕ² Óðî÷èñòà öåðåìîí³ÿ íàãîðîäæåííÿ ïåðåìîæö³â çàãàëüíîíàö³îíàëüíî¿ ïðîãðàìè «Ëþäèíà ðîêó – 2016».

Уперше церемонія пройшла в залі Національної опери Ук раїни. Всупереч деяким побоюванням, усе, що було задума но і втілено високопрофесіональною командою організато рів програми і постановників церемонії, легко та гармонійно вписалося в академічну, елітарну атмосферу головного опер ного залу країни. Чи треба говорити, що в центрі уваги учасників церемо нії було нагородження переможців у 17 національних номі націях і володарів міжнародних та спеціальних премій у га лузях дипломатії, бізнесу, культури, мистецтва і спорту? Володарями міжнародних і спеціальних премій програми «Людина року – 2016» стали: Марюс ЯНУКОНІС — надзвичайний і повноважний посол Литовської Республіки в Україні: «Міжнародна премія в галузі дипломатії»;

126

Лі ЦЗІНЬЮАНЬ — підприємець, меценат і громадський діяч, голова правління Корпорації «Тяньши»: «Міжнародна премія в галузі розвитку міжнародних економічних відносин»; Фаррух ЗАКІРОВ — видатний співак і композитор: міжна# родна премія «За зміцнення культурних контактів і духовне зближення народів»; Василь ПОПАДЮК — заслужений артист України: міжна# родна премія «За видатний внесок у розвиток культури та мис# тецтва України»; Зоряна КУШПЛЕР — співачка, солістка Віденської опери: «Міжнародна премія в галузі культури та мистецтва»; Ігор ПОКЛАД — композитор, народний артист України: спе# ціальна премія імені Михайла Вороніна «За високий стиль життя»; ЖК «Нова Англія» — забудовник (компанія «Royal House»): спеціальна премія «Енергоефективна Україна»;

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:18

Page 127

Олег БАЗИЛЕВИЧ — футбольний тренер і педагог: спеціальна премія «За видатні за# слуги перед вітчизняним спортом і наукою». Премії «Людина року – 2016» в націо нальних номінаціях здобули: «Міський голова року» — Андрій ПАНКОВ, міський голова Краматорська; «Промисловець року» — Ірина МІРОШ# НИК, голова правління ВАТ «Укрпластик»; «Підприємець року» — Борис СИНЮК, директор ТОВ «Карпатигаз»; «Менеджер року» — Михайло ЛИЗАНЕЦЬ, співзасновник Moneyveo.ua. «Фінансист року» — Вадим МОРО# ХОВСЬКИЙ, голова правління ПАТ «Банк Восток»; «Аграрій року» — Віталій ІЛЬЧЕНКО, генеральний директор «Компанії «Укравіт»; «Житловий комплекс року» — ЖК «ЛІ# СОВИЙ КВАРТАЛ» (директор ТОВ «Альянс Новобуд» Сергій КАРАВАНСЬКИЙ); «Лідер логістичної галузі року» — група компаній «ПРАЙМ» (генеральний директор Дмитро ЛЬОУШКІН);

«Лідер ресторанного бізнесу року» — Уса# ма КАФА, засновник, президент ресторан# ного холдингу «L’Kafa Group»; «Лідер туристичної галузі року» — ту# ристичний оператор «ІDRISKA TOUR» (пре# зидент Ідріс КАЗІМІ); «Лідер цифрової галузі року» — IT#компа# нія INNOVECS (засновник і керівник Алекс ЛУЦЬКИЙ); «Телевізійний журналіст року» — Олег ПАНЮТА (ТК «Україна»); «Інформаційно#новинний телеканал ро# ку» — телеканал «News One»; «Інтернет#медіа року» — «Обозреватель» (шеф#редактор Орест СОХАР);

«Діяч мистецтва року» — Анатолій СО# ЛОВ’ЯНЕНКО, головний режисер Націо# нального академічного театру опери та ба# лету ім. Тараса Шевченка; «Спортсмен року» — Олег ВЕРНЯЄВ, олімпійський чемпіон 2016 року зі спортив# ної гімнастики; «Нова генерація року» — Ірина МАРЧУК, дизайнерка, засновниця будинку моди «Іри# на Марчук». Їхні імена та їхні справи явно розрахо вані на перспективу і незмінно спрямова ні в майбутнє, як і сама програма. Девіз її чергового етапу: «Людина року – 2016: вектор майбутнього». І головний її підсу мок — представлення суспільству нової генерації амбітних прагматиків, справж ніх профі та беззаперечних лідерів у своїх сферах діяльності. Тих, хто сьогодні закла дає фундамент прийдешнього нашої краї ни. А сила переконання і потенціал опти мізму програми такі, що змушують віри ти у сприятливі перспективи для нашого спільного майбутнього. ■

127

22.05.2017

ЧУДЕС

15:18

Page 128

■

Н

А

!MT_3-17-disk.qxd

У

К

Р

А

Ї

Медведівка, віче біля пам’ятника Залізняку. В кінці квітня до 100 річчя Української революції та відновлення вільного козацтва відбулися заходи з ушанування героїв Холодного Яру.

І повіє огонь новий з Холодного Яру… Тарас ШЕВЧЕНКО

Огонь з Холодно ³äêðèâ äëÿ ñåáå ×åðêàùèíó, çí³ìàþ÷è â Õîëîäíîìó ßðó ïåðâîöâ³òè. À ïîò³ì ïðèâ³ç óñþ ñâîþ ðîäèíó äî ì³ñöü óêðà¿íñüêîãî äóõó. Ïî¿çäêó ïðèóðî÷èëè äî êîçàöüêîãî ñâÿòà — âøàíóâàííÿ ãåðî¿â Õîëîäíîãî ßðó.

У

Ñåðã³é ÎÍÈØÊÎ, Îäåñà

Уся історія України так чи інак пов’язана з боротьбою за свободу. Не див но, що наша земля в усі часи народжувала славетних воїнів. Відвідування пам’ятних місць робить цю історію зримою. Є на Черкащині так званий «золотий трикутник», який має три вершини: місто Сміла — географічний центр України, села Моринці та Шевченкове —

128

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:18

Page 129

Відкриття пам’ятника гаслу «Слава Україні! Героям слава!» у Медведівці.

го Яру батьківщина Тараса Шевченка, села Хо лодний Яр і Мельники — центр визволь ної боротьби 1918–1922 років). Відстань між ними не перевищує 100 кілометрів, мережа доріг розвинута, обласний центр близько — є всі можливості відвідати свя ті для кожного українця місця і поверну тися сповненими гордості та зачарування. Вирушаємо? Першою нас зустрічає Сміла, на в’їзді до якої встановлено напис: «Географічний центр України». Звідси приблизно одна ково їхати — хоч до Луганська, хоч до Уж города, хоч до Чернігова чи Ялти. Місто існує не одну сотню років. Розташоване серед полів над річкою Тясмин і відоме ви

робниками якісної харчової продукції. Не дивно: таке свіже повітря, безхмарне небо та високі трави, а земля — хоч каміння са джай, і те проросте й заквітне. У місті та околицях залишилися кургани кам’яного віку, є цікавий краєзнавчий музей і старо винна архітектура, зокрема Покровський собор. Усе цікаво, але біля знаку «Географіч ний центр» серце стрепенулося найдуж че. Чому б то? І ось вони — урочище Холодний Яр, Медведівка, Мельники, Буда... Немож ливо уявити, як би склалась історія Украї ни, якщо б ці місця не народили двох Си нів (саме з великої літери) — Максима За лізняка та Василя Чучупака. Цього року під час заходів до 100 ї річниці вільного козацтва, тут відбувалися святкові заходи. Але спершу трішки історії. Максим Залізняк у середині XVIII сто ліття юнаком потрапив на Січ, наймиту вав, став послушником Мотронинського монастиря (заснований 1037 року й існує нині!), а потім раптом перетворився на ко зацького отамана та очолив національний визвольний рух, названий Коліївщиною. Максим швидко здобув популярність се ред простого люду, який потерпав від сва волі шляхти, й одного разу кинув виклик польським гарнізонам. Відчай і хоробрість селян долали вишкіл і озброєння військо вих. Народні загони захоплювали одне міс то за іншим. Коли підкорили Умань, на Повстанській раді Залізняка обрали геть маном, і той проголосив відновлення ко зацької держави. Отримавши підтримку уманського полковника надвірної міліції Івана Гонти, який мав відповідати за без пеку міста, народна армія продовжила жор стоко розправлятися з гнобителями. До неї приєднувалися всі, хто прагнув спра ведливості та мріяв про свободу. В червні

1768 року на придушення повстання ки нула великі сили Російська імперія. І це в той час, коли гайдамаки вважали моска лів союзниками проти поляків. Зрештою Залізняк потрапив у полон. Ватажка і спо движників засудили, катували та відпра вили у заслання. Проте, за деякими дже релами, Залізняк кілька разів утікав із по лону й продовжував боротися за свободу та гідність свого народу. Його драматична доля надихнула Великого Кобзаря на пое му «Гайдамаки». Твір мав таку силу прав ди, що лякав імперців, і цензура кілька ра зів знищувала наклад. ➧ У вшануванні героїв минувшини взяли участь герої АТО. Були нагородження, реконструкція сучасного бою…

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:18

Page 130

Пам’ятник юному Тарасу та його батьківська хата у Шевченковому. Музей біля хати Шевченків.

Батьківщиною Залізняка вважається се ло Мельники. Тут йому встановили пам’ят ник, до якого приходять тисячі українців. Після Коліївщини минуло майже 150 років, і на ці землі знову прийшов ворог — російські більшовики. До 1920 року, як і в Одесі чи Севастополі, тут не могла вкоре нитися радянська влада, бо зустріла від чайдушний опір. Очолював його цього ра зу вже професіональний військовий, офі цер і громадський діяч Василь Чучупак. Із загону самооборони Мотронинського монастиря він створив полк, бійці якого іменували себе козаками, а через деякий час виникла ціла Холодноярська респуб ліка. Чучупак боровся за незалежну укра їнську державу, вступаючи у бій і з біло гвардійцями, і з більшовиками. Загальна довжина балок ярів та їх відгалужень в уро чищі Холодний Яр становить близько 250

130

кілометрів. Усе це разом із лісами чудово маскувало повстанців, даючи їм змогу стрім ко атакувати ворога і швидко ховатись, уни каючи контратак. Завдяки цій тактиці ко заки долали величезні сили противника без зайвих втрат і роками обороняли край. Повстанці ховали зброю та спорядження у таємних місцях і могли швидко попов нювати боєзапас та заплутувати ворога. Той кидав значні сили на пошук обозів, подрібнюючи загони і даючи себе атаку вати. Саме цю манеру війни за безпосе редньої участі колишніх борців за Украї ну перейняли потім фіни після нападу Ра дянського Союзу, а також бійці ОУН УПА в Західній Україні в боротьбі проти фашис тів і Червоної армії. Василь Чучупак (або Чучупака) був ав торитетом серед бійців та простого люду. Коріння його сягало славетних отаманів,

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:18

Page 131

Дуб Залізняка. 1100 літній гігант розпускається пізно.

отож Василь із гідністю ніс прапор свобо ди. Але сили були нерівні. Зрештою він потрапив у засідку й при спробі захопити його в полон застрелився. Похований Ва силь у своєму селі Мельники, земляки встановили йому пам’ятник. А за 20 кілометрів від Мельників, на Холодній горі у селі Івківці, за легендою, похований Богдан Хмельницький. Історики не мають щодо цього єдиної думки, але й не можуть спростувати твердження. Коли дивишся на золоті пшеничні ниви та бла китне небо, бачиш, як вітер грається з кри лами старого вітряка, пізнаєш історію цьо го краю — починаєш щиро вірити, що са ме ця земля, щедро полита кров’ю, при йняла свого великого сина у вічні обійми. Саме завдяки таким, як Хмельницький, Залізняк і Чучупак, боротьба за свободу України триває. І вже проводять святкові

заходи на честь подій сучасності: відкри вають пам’ятники та меморіальні дошки загиблим воїнам АТО, волонтерам, наго роджують нових героїв та вшановують вої нів, які склали голови під час Другої сві тової війни. Формуються добровольчі ба тальйони. Створюються козацькі загони — не для хизування на парадах, а для вихо вання українського звитяжного духу в юна ків. Бо немає майбутнього в країни, яка нехтує своїми героями, нехай їх і добряче полила брехнею радянська пропаганда… Цьогоріч на святкуваннях на гайдамаць кій землі відкрито меморіальний знак «Сла ва Україні» у селі Медведівка, освячено криницю Залізняка, у Мельниках покла дено квіти до пам’ятників Василю Чучу паку та Максимові Залізняку. Після офі ційних заходів у Медведівці стартував му зичний фестиваль. Виступали гурти з усієї

України, відбулися виставка продаж гон чарних виробів і сувенірної продукції, книжковий ярмарок. Юнаки влаштували військово патріотичні ігри. Ці заходи ста ли можливістю поспілкуватися для війсь кових, ветеранів і молоді. Для туриста відвідати історичні місця на Черкащині — лише півсправи, бо природа краю не менш цікава. Наприклад, на ху торі Буда росте дерево, якому вже понад 1100 років — його називають «дубом За лізняка». Під ним відпочивав не тільки го ловний гайдамака, а й Хмельницький, На ливайко, Павлюк, Шевченко… Заввишки понад 30 метрів і 9 в обхваті, дерево вва жається найбільшим в Україні й постає справжнім велетнем у лісі. Дуб охороняє ться державою, його гілки зчеплені ланцю гами, які не дають розхитуватися під час вітру. Одна гілка важить як автобус! Під час ➧

131

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:18

Page 132

Унікальна церква на хуторі Буда, зведена на честь останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського, канонізованого УПЦ КП. Поруч — готельно етнографічний комплекс «Дикий хутір».

ДО МІСЦЬ НАШОГО ДУХУ На авто. Саме ним найкраще подо9 рожувати родиною чи компанією. Так ви дістанетесь усіх цікавих куточків і не гаятимете часу на тривалі пере9 їзди. Для киян: прямуйте до Черкас, а звідти — 45 км до Медведівки та Холодного Яру, або до Умані й на роз9 доріжжі повертайте в напрямку Чер9 кас. Так дістанетеся батьківщини Та9 раса Шевченка, а потім — Шполи й Холодного Яру. Потягом прямуйте до Черкас, а да9 лі — маршруткою в напрямку Чигири9 на до Холодного Яру чи Медведівки. Екскурсії до Холодного Яру та шев9 ченківських місць дедалі частіше про9 понують турагенції, принаймні в Киє9 ві та Черкасах. Супроводжує профе9 сіональний гід9екскурсовод, надаю9 ться комфортабельний автобус і хар9 чування. Зручно!

7–9 липня в селі Грушівка відбудеть9 ся ІІІ Фестиваль нескореної Nації «Холодний Яр».

■

132

вітру закований у кайдани могутній дуб стогне, ланцюги скрегочуть… Майже містичні враження! До речі, на хуторі Буда зведено сучасний тур комплекс в етнічному стилі, з готелем, рестора ном, музеєм, парковою зоною та невеличким зоо парком, поруч — дерев’яна церква. У селі Івків ці на пагорбі стоїть історичний діючий (!) вітряк. Якщо заїхати в Холодний Яр на початку бе резня, можна просто потонути у первоцвітах — підсніжниках і крокусах! Але обережно, ці рос лини занесено до Червоної книги України, їх не можна рвати. Навесні тут чергують студенти й інші волонтери, щоб перешкодити злочинній торгівлі первоцвітами. Але гуляти та дихати чис тим повітрям не забороняється, воно цілком безкоштовне! Ну, а восени всі дороги біля лісу зайняті ав тівками грибників — для них тут багато поживи. У річках і озерах на вас чекає риба, яка за літо нагуляла вагу та силу й здатна принести істинне задоволення тому, хто закине вудку. Завершити патріотичну подорож Черкащи ною радимо відвідуванням села Шевченкове з музеєм Великого Кобзаря. Ліпше замовити по слуги екскурсовода. Він вам не тільки із цікави ми подробицями розкаже про родину, життя і творчість Тараса, а й, проходячи між експонатів і пам’яток, зачитає рядки поета, й ви їх водно час почуєте та побачите. Коли відвідуєш бать ківську хату Кобзаря, стоїш біля могили його матері, а екскурсовод декламує «Катерину» — сльози навертаються... У селі знаходиться під скляним куполом «Хата дяка», в якій юний Та рас навчався грамоти. Не віриться, що все було таке тісне та низеньке! А дорогою до села Мо ринці чекає ще один вітряк, зовсім іншої фор ми, ніж в Івківцях.

Вітряк у Івківцях.

Кажуть, що Україна — європейська держава і прагне до західних цінностей. Із цим не можна не погодитись, але скажу більше. Козацький дух, прагнення жити гідно, чесно й вільно на своїй землі, боронити її та виховувати нові покоління українців — це наша мрія і мета. Мандруймо своєю країною, відкриваймо її красоти та живу історію, шануймо пам’ять про героїв, будуймо майбутнє — й матимемо і славу, і волю! ■

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:18

Page 133

Норвегія! Вперше! Ó Êèºâ³ â³äáóâñÿ ïåðøèé ñåì³íàð-ïðåçåíòàö³ÿ, ïðèñâÿ÷åíèé òóðèñòè÷íèì ìîæëèâîñòÿì Íîðâå㳿, ïðîâåäåíèé ïîñîëüñòâîì ö³º¿ ï³âí³÷íî¿ äåðæàâè.

У

У посольстві Норвегії в Україні зібралися зацікав9 лені туроператори, турагенти й журналісти. Привід був вагомий — можливість дізнатися більше про поки що мало знайомий українським туристам напрямок. Гостей радо привітав посол Норвегії пан Уле Хор9 пестад. Модератором заходу виступив його заступ9 ник — пан Фредрік Артур, що демонструє зацікав9 леність амбасади у розвитку туристичних зв’язків між нашими країнами за відсутності спеціального турпредставництва. Власне семінар9презентацію провели представ9 ник Туристичної ради Норвегії «Innovation Norway» Ольга Філіпенко та її колега Фроде Мо. Вони розпо9 віли про «нову давню» столицю країни — Осло і «прос9 то давню» — Трондхейм, про прекрасні фіорди та опівнічне сонце, про небачені водоспади і скелі, про дивовижні норвезькі залізниці й фантастичну рибо9 ловлю… І це тільки літні «магніти» для туризму. А є ж

іще північне сяйво, олені, лижі… Плюс Тур Хеєрдал, вікінги, тролі… Норвегія — багатолика та приваблива. На запитання присутніх про візи до Норвегії з го9 товністю відповів перший секретар посольства, кон9 сул Томас Брондер. Позбавитися стереотипів щодо цієї «холодної та непривітної» країни допоможе онлайн9академія «Екс9 перт щодо Норвегії» на офіційному туристичному сайті країни www.visitnorway.ru. Ресурс доступний і турпрофесіоналам, і прихильникам мандрівок. Ви9 вчивши Норвегію та відповівши на 14 запитань за під9 сумками цього інтернет9курсу, можна отримати дип9 лом знавця і виграти поїздку до насправді теплої, відкритої та гостинної країни!

133

22.05.2017

ЧУДЕС

15:18

Page 134

■

У

К

Р

А

Ї

Н

А

!MT_3-17-disk.qxd

Áàæàºòå îçäîðîâèòè ò³ëî é äóøó, ïîìèëóâàòèñü åïîõàëüíèìè ïîëîòíàìè Àëüòàìîíòå, ïîáà÷èòè çàìêè «Çîëîòî¿ ï³äêîâè»? Òîä³ âàì íà Ëüâ³âùèíó — ó êðàé ö³ëþùèõ âîä, ðîìàíòè÷íèõ çàìê³â ³ ÷óäîòâîðíèõ ³êîí. Îëüãà ÄÓÁÎÂÈÊ Ìèêîëà ²ÂÀÙÅÍÊÎ

ЛЬВІВЩИНА

Осердя

Галичини

В

Виявляється, 41,6 відсотка лікуваль них мінеральних вод України зосере джені саме на Львівщині. На думку пер шого заступника голови Львівської обл ради Ростислава Замлинського, Гали чина має велике майбутнє як всеукра їнська оздоровниця. Саме тому на по чатку 2017 року організували прес тур для провідних туристичних медіа. Бо як розпочнеш сезон, так його і проведеш. Велике очищення в Моршині Як на мене, розпочинати знайомство зі Львівщиною найкраще з Моршина. Придбати путівку. Оселитися. Сказати цілому світові: нехай зачекає... і попи вати живу моршинську водицю. А в пе рервах — дозволити собі розкіш подо рожей. Хочеш — їдь до скель Довбуша, а хочеш — вивчай «Золоту підкову» чи ще цілий список цікавинок. Моршинську воду знають усі. Навіть ті, хто у Моршині жодного разу не бу вав. Чому так?

134

— Води Моршина мають природну кристалічну будову, тому легко засвою# ються, — розповідає заступник дирек тора з маркетингу та реалізації путівок санаторно курортного комплексу «Мор шинкурорт» Микола Фурманюк. — Хто хоче очистити печінку, той знає: краще, ніж у Моршині, це не вдасться ніде. Або завітайте до нас у Мармуровий палац: там, біля підніжжя пам’ятника Матері Божій, діє цілюще джерело № 4 з ульт# рапрісною водицею, яку так і назива# ють — «вода під Матір’ю Божою»…

— Приїздять навіть пацієнти з Кар# лових#Вар, — стверджує головний лікар лікувально діагностичного центру «Мор шинкурорту» Ніна Половинко. — Ще в ХІХ столітті доведено: глауберова сіль, що міститься у гірко#солоних водах Мор# шина, чудово очищає печінку, підшлунко# ву залозу, протидіє цукровому діабету, допомагає оздоровити кишківник, нерво# ву систему, опорно#руховий апарат і впо# ратись із серцево#судинними недугами.

Маємо інтенсивні програми оздоровлен# ня — «11 діб» та «Швидке схуднення». Перш ніж лікувати, обстежуємо люди# ну, щоб виключити камені в нирках, жовчному міхурі та жовчовивідних шля# хах. Можемо похвалитися чудовою ді# агностичною базою та добре оснащеною водолікарнею. Моршин зусібіч оточений могутнім лісом і невисокими горами. Повітря — хоч пий. Тиша. Благодать. «Візиткою» курорту є «Грибок» — давній бювет по серед парку. До новішого великого бю вету швидко вивчають дорогу всі. Жод них великих виробництв. Оздоровлен ня й туризм — магістральний шлях роз витку Моршина вже кілька століть. Представники мерії не втомлюють ся розповідати журналістам і світові про те, чому саме варто їхати до Мор шина. Адже від кількості гостей зале жать нові можливості «Моршинкурор ту», що є дочірнім підприємством ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:18

Page 135

Місце сили: головний бювет Моршина.

Романтика і таїна Підгорецького замку: тут ходив д’Артаньян, триває реставрація інтер’єрів і... блукає привид Білої Панни. Цілющі ванни підуть на користь старому й малому. Привіт з античності: войовниця Афіна з Моршина.

До санаторно курортного комплексу «Моршинкурорт» належать п’ять санато ріїв: «Дністер», «Перлина Прикарпаття», «Черемош», «Світанок» і «Лаванда» (об’єд налися 2007 року). Водночас тут можуть оздоровлюватися понад 1800 осіб. Не ра хуючи нових приватних готелів. Курорт від початку свого першого офі ційного лікувального сезону — 1878 ро ку — ніколи не припиняв діяти аж до дня нинішнього. Перша письмова згадка про Моршин сягає 1482 року. Здавна видобували тут сіль із солоних джерел. Але містечко стало ку рортом після того, як запрошені німецьким купцем Боніфацієм Штиллером лікарі Пя сецький та Дзіковський організували тут модне на ту пору в Європі клімато водолі кування. На додачу в околицях Моршина знайшли торф’яну грязь — «боровину». Так народилося водо грязе кліматолікування. Моршин постійно добудовувався. 1930 року споруджено водолікарню, грязелікар ню, інгаляторій.

З новоявленого: СКК «Моршинський» виграв європейський грант на 1,5 мільйона євро, що допомогло по новітньому облад нати водолікарню, відремонтувати майже всі корпуси, оновити центральний сквер… Одначе, скуштувавши цілющих вод, кожен турист бажає видовищ. Куди поїха ти? Що подивитися на Львівщині? «Золота підкова» Золочівський, Підгорецький та Олесь кий замки. Хто їх не бачив, той не бачив Галичини. Вистоявши на вітрах історії, ці палацово оборонні споруди з легкої руки видатного науковця Бориса Возницько го включені до туристичного маршруту «Золота підкова Львівщини». Золочівський замок — за 66 кілометрів від Львова. Його Великий та Китайський (Рожевий) палаци добре збереглись. І ко го лишень не бачили ці стіни! І короля Польщі Яна Собеського, і Радзивіллів, і Комарницьких, і австрійських солдатів та злочинців (були казарми)… ➧

135

22.05.2017

15:18

Page 136

Фото О. ШОВКОПЛЯС

!MT_3-17-disk.qxd

Тут їздили королі, кати і смертники: ворота Золочівського замку. Скарбниця несподіванок: Китайський палац у Золочеві.

Камін у Великому палаці Золочівського замку — улюблене місце для фотосесій.

136

Найжахливіша сторінка історії Золо чівського замку почалася 1939 року, коли совіти влаштували там в’язницю НКВС і закатували сотні українців. 1995 року на згадку про ті страшні події неподалік від замку звели капличку. У парковому саду є два непримітні ка мені. Кажуть, їх знайшли біля села Ново сілка. На одному — ніким не розшифро ваний готичний текст (дехто пов’язує йо го зі скарбами ордену тамплієрів). На ін шому — два переплетені вінки, що сим волізують життя і смерть. Побутує повір’я: повернеш палець в отворі до вінка — збу деться матеріальне бажання, а якщо до квітів — романтичне. У Китайському палаці нині Музей схід них цивілізацій. Там можна побачити го лову єгипетської мумії, японські нецке, статуетки тибетського Будди Амітаюса та індійського бога Ганеші, історію Рамаяни в різьбленні на сандаловому дереві, ку медного фарфорового танцівника епохи китайського соцреалізму, подарункову зброю з Еміратів, а також артефакти ста родавніх культур, що існували на теренах України. Великий палац вражає ще дужче: дію чі каміни, витончені меблеві ансамблі, люстри з хребта мамонта, портрети вель мож і навіть королівський трон. А найцінніший експонат — величезна, на всю стіну (7,9 на 8,8 метра) картина іта лійця Мартино Альтамонте «Битва під

Парканами». То увічнення епохальної по дії: об’єднане польсько австрійсько ні мецьке військо завдяки підтримці україн ських козаків розгромило османів, чим урятувало Європу. Дякувати за збережен ня шедевру маємо невтомному Борису Гри горовичу Возницькому, який очолював Львівську картинну галерею та робив усе, аби врятувати унікальні твори мистецтва із закритих радянською владою церков, костелів, монастирів, маєтків. Із Золочева туристичні шляхи ведуть до села Підгірці. Що вам сказати? Підго рецький замок, витончений та прекрас ний віддаля і зовні, всередині все ще за лишається руїною. Триває відновлення. Добре, що цю видатну споруду епохи Ре несансу Всесвітній фонд пам’яток вніс до сотні пам’яток світу, що потребують не гайної реставрації. Донедавна туристів усередину не пускали. Але нам вдалося пройти анфіладою кімнат, які чекають дбайливих рук. Палац пережив руйнації, перебудови, грабунки й пожежу. Тут спершу жили ко ролі та графи, згодом містилися музей і туберкульозна лікарня. І ось — має вос креснути музей. Місцевість така романтична, що на східцях замку режисер Юнгвальд Хільке вич зняв кілька сцен для фільму «Д’Артань ян і три мушкетери». Підгорецький замок має і свого приви да — «Білу панну», і свою легенду про бу ➧

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:18

Page 137

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:18

Page 138

Храми і квіти Жовкви.

цімто замуровану живцем юну дружину графа Вацлава Жевуського — Марисю, ду ша якої блукає у пошуках упокоєння… Якщо два попередніх замки з’явилися за часів Речі Посполитої, то Олеський — ще у ХІІІ столітті, за Русі: на високому при родному пагорбі серед боліт було зведено невеличке укріплення. Перша письмова згадка про нього датована 1327 роком. На початку XVII століття воєвода земель руських Іван Данилович почав добудову вати верхні поверхи. Цікаво, що на служ бі у нього перебував та якийсь час управ ляв Олеським замком Михайло Хмель ницький — батько Богдана Зиновія. Тому серед львівських істориків дискутується версія, що гетьман України Богдан Хмель ницький народився не в Суботові, а тут, на Львівщині.

1629 року в одній із кімнат Олеського замку з’явився на світ король Польщі Ян ІІІ Собеський (Іван Данилович — його дід). Цей факт є магнітом для польських туристів. Северин Жевуський збудував поруч з Олеським замком монастир ордену капу цинів (початок XVII століття), в якому й жили монахи аж до 1939 року, до совітів. По війні там розмістили профтехучили ще. Будівля добре збереглася. Возниць кий домігся передачі її під картинну гале рею Олеського замку: нині там фондо сховище, де зберігаються неабиякі рари тети. Два роки тому відкрилася виставко ва зала.

138

— 1969 року Олеський замок у напівроз# валеному стані передали під егіду Львівської галереї для створення музею. 1975#го музей відкрився та працює вже понад 40 років, — каже завідувач музею Олеського замку Ро ман Соломко. — На другому поверсі розта# шований відділ Львівської картинної гале# реї, де експонуються твори, врятовані від забуття і знищення, меблі, старовинні кар# тини, ікони... А головне — ще одна батальна картина Альтамонте «Битва під Віднем». Ідеальне місто Жовква Ця місцевість віддавна славилася гар ними винами. Давньоруське село так і йме нувалося — Винники. Польський гетьман Станіслав Жолкевський започаткував тут королівську резиденцію, мріючи створити

місто фортецю Жовкву за популярними на той час проектами «ідеальних міст». Із Жовківського замку гетьман Украї ни Іван Мазепа відсилав гінця до шведсь кого короля Карла ХІІ. Тут також довго квартирував його головний суперник — Петро І. За радянської влади замок «переква ліфікували» на в’язницю та катівню. Піз ніше розмістили держустанови, а потім історична споруда була ще й житловим будинком. Повне оновлення замку роз почалося нині з його вежі. Тож «ідеальне місто» все таки збереглось, а нині — мо литься і відроджується. Тут кожна вуличка дихає історією. До вкола Вічового майдану сучасної Жовкви розташовані 55 пам’яток світового й на

Замок у Жовкві.

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:18

Page 139

Ворота монастиря ведуть до духовного зцілення.

До Крехівської обителі їдуть на прощу та до чудотворних ікон.

ціонального значення. Тут у XVII столітті було посольство Венеції, діяли 5 церков, 4 костели, синагога. Храми — римо като лицький, греко католицький, православ ний — і нині у вихідні заповнені віряна ми. А розписи в монастирі прикрашені не лише образами святих: ось козаки при носять дари Ісусу, а ось українські прово дирі укладають на Небесах Акт злуки 1919 року. Подейкують, що саме у Жовкві наро дився Богдан Хмельницький, і вже точно відомо, що тут загинув виконавець пер шої у світі мертвої петлі льотчик Нестеров. Благословенний Крехів За 12 кілометрів від Жовкви, біля під ніжжя гори Побійної, чекає одна зі свя тинь українського народу — Крехівський монастир святого Миколая Отців Василі ян, барокова пам’ятка архітектури націо нального значення й місце паломництва до чудотворних ікон Богородиці та свято

го Миколая. Найбільше прочан тут на свя то літнього Миколая — 22 травня. Крехівський монастир започаткували два ченці Києво Печерської лаври — Йоїл та Сильвестр, які 1613 року прийшли на гору Побійну, витесали у скелі печеру та поселились у ній. Згодом монастир пере несли на те місце, де він і нині. Під час та тарських набігів монастир став фортецею, обороняти яку допомагали козаки на чо лі з Іваном Мазепою. Тут бували гетьмани Богдан Хмельницький, Петро Дорошен ко, митрополит Петро Могила. Радянська влада у 1939 році закрила православну святиню, розмістивши там «штаб укрепрайону», а згодом — піонер табір «Веселка», школу для неповносправ них дітей і склад. Отці василіяни повер нулися до монастиря лише в 1990 му. Не вдовзі зі Львова перенесли чудотворну ікону святого Миколая та чудотворну іко ну Божої Матері Верхратської.

Ченці відновили в’їзну браму, вежі, му ри і монастирський корпус, відбудували фільварок, пасіку та сад. Нині Крехівська обитель має форму неправильного п’ятикутника: мури, келії, чотири вежі зі дзвіницею та в’їзну браму. Перлина монастиря — кам’яна церква 1721–1737 років. У 2002 му заново побу дували чудовий дерев’яний храм. Недалеко від монастиря у лісі є цілю ще джерело Богородиці. До нього протоп тана тисячами прочан стежка. Вода при ємна на смак і добре тамує спрагу. Кажуть, що й оздоровлює та не псується при три валому зберіганні. Трохи вище у лісі є скеля з печерами. Табличка на ній сповіщає, що саме тут осе лилися перші ченці, які заснували монас тир святого Миколая… Є де наснажитися тілесно і духовно. Та й хіба ж наш прес тур — це вся Гали чина?! ■ За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо Львівській облдержадміністрації в особі першого заступника голови Ростислава Замлинського та керівника департаменту туризму і курортів Наталі Табаки. Окрема подяка — заступникові голови Буської райради Олегу Ільківу та віце президенту «Туристичного прес клубу» Олені Зеленко.

139

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:18

Page 140

Продовження проекту

ВИГІДНА ЄВРОПА у 2017 році! У новому сезоні ми «поставили на крило» ще більше класичних автобусних турів і розширили географію польотів. Отже, міста прильоту й перші міста на маршрутах наших програм: «Хвиля та камінь» (Італія) — якщо хочете побачити озера Доломітових Альп, смарагдові оливкові та цитринові сади, насолодитися класичним мистецтвом.

12.06.2017 «Північна сага» (Швеція, Норвегія, Данія) — якщо прагнете у світ казок Андерсена, вікінгів, принца Гамлета, композиторів Гріга та Сибеліуса, відкривачів Нобеля і Нансена, у краї неймовірних фіордів, водоспадів і озер.

22.07.2017 Одним із найскладніших завдань для нас було зберегти насиченість і динаміку подорожей, не збільшивши при цьому вартість програм. І що ж? Усе вийшло! Наша улюблена «Синьйора Італія» з перельотами, переїздами, екскурсіями, готелями й гідами зберегла свою минулорічну вартість — 659 євро за 8 днів подорожі! Проект стартує 26 квітня і триватиме до кінця жовтня. Запрошуємо всіх у захопливі мандрівки!

«Вигідна Європа» Програми з вильотом до Дюссельдорфа 26 квітня — 17 серпня Програми з вильотом до Мілана 27 квітня — 23 жовтня Також пропонуємо найкращі ціни на відпочинок на морі: Туреччина, Єгипет, Хорватія, Чорногорія, Італія, Іспанія, Греція, Болгарія... Туристична компанія «Artex’94» Вул. Грушевського, 28/2, оф. 54, Київ, 01030 Тел.: (044) 253 00 09 (107); (050) 550 11 22

www.artex.com.ua

Ліцензія АГ № 580619 від 05.10.2011 (термін необмежений)

«АРТЕКС’ 94» — найкращі тури за найкращими цінами до 100 країн світу! Від бюджетного до VIP відпочинку — на сайті www.artex.com.ua

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:19

Page III

ВЛАСНІ КЛІНІКА, БАЛЬНЕОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР І ВЕЛНЕСЛЕНД ЛІКАРІ 14 РІЗНИХ МЕДИЧНИХ СПЕЦІАЛІЗАЦІЙ ПОНАД 250 ВИДІВ МЕДПРОЦЕДУР ІНДИВІДУАЛЬНІ АПАРТАМЕНТИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ПЛОЩА СПА ТА ЛІКУВАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ — ПОНАД 3500 КВ. М 124 НОМЕРИ КАТЕГОРІЇ «ЛЮКС» & 27 АПАРТАМЕНТІВ ДЖЕРЕЛО МІНЕРАЛЬНОЇ ВОДИ ПРОСТО В ГОТЕЛІ

!MT_3-17-disk.qxd

22.05.2017

15:19

Page IV