International Tourism Magazine 3-2015

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

Ж У Р Н А Л

14:54

Page I

П Р О

М А Н Д Р I В К И

Т А

В I Д П О Ч И Н О К

www.intour.com.ua

ЧЕРВЕНЬ – ЛИПЕНЬ

Ігор ЗАХАРЕНКО Феєрія ідей

3 (123) ’15

ГРЕЦІЯ ІСПАНІЯ ФРАНЦІЯ НІМЕЧЧИНА ШВЕЙЦАРІЯ ФІНЛЯНДІЯ УГОРЩИНА КАЗАХСТАН СЛОВЕНІЯ ТАЇЛАНД ГРУЗІЯ УКРАЇНА

НОВА ЗЕЛАНДІЯ В гостях у гобітів

МАДРИД – ТОЛЕДО Дві столиці

ОМАН Нова зірка туризму

Літо 2015 ●

Море вражень

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:54

Page II

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:54

Page 1

» ІЯ ES Ц IT ЕП SU НЦ SPA КО У « ВА НЯ НО АН В КУ ЛІ

ПЕРШИЙ І ЄДИНИЙ ГОТЕЛЬ У ЧЕСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ, ЯКИЙ ОТРИМАВ СЕРТИФІКАТ НА НАЙВИЩУ КАТЕГОРІЮ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ «5*SUPERIOR»! ПЕРШИЙ І ЄДИНИЙ ГОТЕЛЬ НА КУРОРТІ КАРЛОВИ ВАРИ, ЩО Є ЧЛЕНОМ НАЙПРЕСТИЖНІШОГО АЛЬЯНСУ НАЙКРАЩИХ ГОТЕЛІВ СВІТУ «THE LEADING HOTELS OF THE WORLD»!

ПОНАД 250 ВИДІВ МЕДИЧНИХ ПРОЦЕДУР | 14 РІЗНИХ МЕДСПЕЦІАЛІЗАЦІЙ | ПОНАД 3500 КВ. М. СПА ТА ОЗДОРОВЧИХ ЦЕНТРІВ | ВЛАСНА КЛІНІКА, БАЛЬНЕОЦЕНТР І ВЕЛНЕСЛЕНД | УСАМІТНЕНЕ ЛІКУВАННЯ У СПА АПАРТАМЕНТАХ | 126 РОЗКІШНИХ НОМЕРІВ І 26 АПАРТАМЕНТІВ | ДВА РІЗНІ ТИПИ РЕСТОРАНІВ | ТРИ ДЕННІ ТА ОДИН НІЧНИЙ БАР ІЗ ЖИВОЮ МУЗИКОЮ | БУТИКИ, ПРИМІЩЕННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДІВ, КАЗИНО.

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:54

Page 2

3 (123) 2015

6

1

ПОДОРОЖ НА ПОДІЮ 10 14 Танець літа. Провідні танцювальні фестивалі світу. Читай, обирай, вирушай!

VIP КЛУБ 16 20 Феєрія ідей. Люди на зразок Захаренка — «енерджайзери» туристичного ринку. Хоча суто професійні рамки для Ігоря явно завузькі.

6

2

МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СТРАВ 21 Греція як делікатес. Гастрономічний проект «Sympossio by Aldemar» у Києві.

МИСТЕЦТВО ГОСТИННОСТІ 22 25 Сон царя Міноса. Стародавній правитель міг лише мріяти про розкіш, яку пропонує готель «Aldemar Royal Mare».

38 39 Шик Будапешта.

«Four Seasons Hotel Gresham Palace Budapest» — справжній палац у серці угорської столиці.

58 61 Життя зі смаком.

«Sani Resort» — один із найбільших і найкращих курортів Середземномор’я. Серед головних його принад — смакова.

ВОЯЖ КОЛЕКЦІЯ

2

3

26 31 ЛЕЙКЕРБАД. Купатися до Альп. Поплавати без спеки і з користю для здоров’я, відпочити серед найгарніших у світі ландшафтів можна у Швейцарії.

32 37 Інакший БУДАПЕШТ. Вечірки в легендарних купальнях, паби на руїнах, екскурсії зі «зворотного боку», «мішленівські» ресторани, пивосипеди…

40 45 Зелене серце НІМЕЧЧИНИ. Турвиставка «GTM Germany Travel Mart TM», враження від Тюрингії та досвід екотуризму.

62 66 У ФІНСЬКИХ робінзонів. Архіпелаг Турку: автентичний побут і велич природи — між кінострічками «Зозуля» та «Особливості національної риболовлі».

100 106 МАДРИД — ТОЛЕДО. Дві столиці, або Бюджетна Іспанія для естетів Дописувачі нашого журналу самостійно, без замовних екскурсій і трансферів, відвідали міста Іспанії й діляться своїми враженнями та досвідом мандрівки.

108 115 ОМАН без оман. Ця аравійська країна поки що губиться на тлі своїх більш «розкручених» туристичних сусідів. Але то ненадовго.

МАНДРУЙТЕ НА ЗДОРОВ’Я

0

5

46 49 Дієта радості. У критському готелі «Out of the Blue, CAPSIS Elite Resort» схуднути можна «без відриву» від ресторанних насолод.

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:54

Page 3

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:54

Page 4

2

6

ДИВА ЗАМОРСЬКІ

0

10

50 56 БАНГКОК. В очікуванні вічної нірвани. Таїланд називають країною тисячі храмів. Найдавнішим, найбільшим і одним із найшанованіших у Бангкоку є храм Лежачого Будди.

68 75 НОВА ЗЕЛАНДІЯ. Середзем’я у Закрайсвітті. Казковий світ письменника Джона Толкіна та режисера Пітера Джексона — в місцях зйомок «Володаря перснів» і «Гобіта».

ЖИТТЯ ЯК СВЯТО 67 До витоків! До відкриття сезону — вечірка у стилі 90 х від туроператора «IdrisKa tour».

122 123 В ім’я миру та єдності. Церемонія нагородження програми «Людина року – 2014» у світлі подій на сході України.

MODUS VIVENDI / СПОСІБ ЖИТТЯ

8

10

76 82 ПАРИЖ. Столиця богеми. Якщо задуматися, яке місто подарувало світу найбільше письменників, художників, акторів і співаків, то це однозначно буде Париж.

116 121 СВАНЕТІЯ. Гори і башти. Це «найгрузинськіша Грузія» — захмарні краєвиди з білими вершинами й сільськими баштами плюс неймовірний заряд любові та гідності.

ТРОЯНДА ВІТРІВ 84 91 Квіти і сніг ТЯНЬ ШАНЮ, або БезпоСередня Азія – 3 Фінальний акорд середньоазійської епопеї київського подружжя Миколи та Галини Іващенків.

ОЗБРОЄНИМ ОКОМ 92 99 Об’єктивом і душею. Знімки переможці ІІ Міжнародного фотосалону «Моя мандрівка».

ПРОФІ ТУР 107 «Join UP!» на коні. До літнього сезону — road show в найбільших містах України від туроператора «Join UP!».

4

12

УКРАЇНА ЧУДЕС 124 130 Ша! ОДЕССА имеет сказать пару слов. Одеса — це місто донор. Вона віддає вам свою енергію, дає вдосталь «напитися» позитиву.

134 141 Витоки для fashion. Резонансний проект «Витоки» на «Українському тижні моди»: народні вбрання ХІХ століття і новітні твори.

МАНДРІВНИЧИЙ РЯД 132 133 Свято життя триває. У Києві напрочуд жваво пройшла туристична виставка «UITT–2015».

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:54

Page 5

Модель — телеведуча Марися ГОРОБЕЦЬ Фото «PF Studio» Візаж «Supertwins» Декор «Cinnamon Studio»

elfie.com.ua Київ, вул. Саксаганського, 123

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:54

Page 6

1998

2000

2003

2004

2007

2010

2012

Журнал про мандрiвки та вiдпочинок Засновник i видавець — ТОВ «Редакцiя журналу «Мiжнародний туризм» Видається з 1992 року Головний редактор Олександр ГОРОБЕЦЬ Заступник головного редактора Євген БУДЬКО Вiдповiдальний секретар Iрина ГОРОБЕЦЬ Художнiй редактор Борис ТАРАСЕНКО Комп’ютерна графiка та верстка Євгена КРУТОВЕРЦЕВА Коректура Людмили ГОРОБЕЦЬ, Наталi ОБОЛЕНСЬКОЇ Вiддiл реклами: Тел./факс: (044) 254 5190, 254 5191, 254 5193

На обкладинцi: «Затока біля островів Нортленда». Фото Gareth Eyres, «Tourism New Zealand».

Передплата яскравих вражень! Заповніть квитанцію на пошті, аби не шукати кожного номера нашого журналу в кіосках. Продовжуйте передплату з будь якого місяця! Журнал виходить щодва місяці — 6 номерів на рік. Має обсяг 128–180 сторінок.

ДЕ ПЕРЕДПЛАТИТИ? У ПОШТОВИХ ВІДДІЛЕННЯХ Оформте передплату з поштовою доставкою в будь якому відділенні зв’язку України.

Вiддiл розповсюдження: Тел./факс: (044) 288 9625, 288 5457 Над номером працювали художники: Сергій Горобець, Борис Тарасенко Зареєстровано Мiнiстерством України у справах преси та iнформацiї, серiя КВ, № 2351 вiд 17.01.1997 р. © Журнал «Мiжнародний туризм» Адреса редакцiї та видавця Кловський узвiз, 15, м. Київ, 01021 Тел./факс: (044) 254 5190/91/93, 288 5457, 288 9625 E mail: welcome@intour.com.ua Представництва у Криму: тел./факс: (0654) 326 993 у Канадi: Український центр засобiв i розвитку — тел.: (403) 497 4374; факс: (403) 497 4377 Кольороподiл i друк: Видавничий дiм «Рема Принт» Вул. В. Чорновола, 2, оф. 1, м. Київ, 01135, Україна Тел.: +38 (044) 486 8004, 486 2820

Передплатний індекс у каталозі ДП «Преса» — 74318.

Тираж — 20 000 примiрникiв Перiодичнiсть — 6 випускiв на рiк

У ПЕРЕДПЛАТНИХ АГЕНЦІЯХ

Цiна договiрна. Передрук матерiалiв — тiльки з дозволу редакцiї. За рекламну iнформацiю вiдповiдає рекламодавець. Рукописи не рецензуються i не повертаються. Думка авторiв публiкацiй не завжди вiдповiдає думцi редакцiї. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть фактiв, власних назв та iмен, iнших вiдомостей несуть автори.

«Бліц Інформ»: Київ — (044) 205 5110. «Ідея»: Київ — (044) 417 8767; Донецьк — (062) 381 0932.

KSS: Київ — (044) 585 8080. «Меркурій»: Київ — (044) 249 9888; Дніпропетровськ — (056) 374 9055. «Періодика»: Київ — (044) 289 0704. ЗАПИТУЙТЕ ЖУРНАЛИ «МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ» У МІСЦЯХ ПРОДАЖУ ПРЕСИ!

Editor in Chief Oleksandr HOROBETS Deputy Editor in Chief Yevhen BUD’KO Managing Editor Iryna HOROBETS Art Director Borys TARASENKO Director of Computer Work Yevhen KRUTOVERTSEV Proof Reading & Editing Liudmyla HOROBETS, Natalya OBOLENSKA Subscription Index 74318 © «International Tourism» Magazine

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:54

Page 7

21.05.2015

14:54

НА ЗДОРОВ’Я

Page 8

■

М

А

Н

Д

Р

У

Й

Т

Е

!MT_3-15-disk.qxd

Терми на всяк

смак

Ãîðè, òåðìè, ïåðøîêëàñí³ ãîòåë³ òà ðåñòîðàö³¿… Öå êàçêîâà, ì³í³àòþðíà Ñëîâåí³ÿ. Ìîæëèâîñò³ êðà¿íè â óñüîìó ðîçìà¿òò³ ïðåäñòàâëÿº îäíà ç ãîëîâíèõ òóðèñòè÷íèõ ñòðóêòóð êðà¿íè — «Terme Maribor».

www.termemb.si

8

І

Історичне місто Марибор, курорт Мариборське Похор’є — влітку це термальна і кліматична оздоровниця, а взимку — відомий осередок гірськолижного спорту з можливостями лікування на водах. Велику славу Марибору та Словенії за# галом принесла мінеральна вода «Donat Mg» з найвищим у світі вмістом магнію. У цих прекрасних місцях, південних Юлійських Альпах, розташована «візитка» компанії «Terme Maribor» — ексклю# зивний готель «Habakuk»*****, справжня перлина курорту Мариборське#Похор’є. Про нього знає кожен, хто хоча б тро# хи цікавився туристичними можливостями Словенії. Розта# шований на гірському схилі з чудовим краєвидом, він є вті# ленням європейського комфорту та розкоші. До ваших по# слуг — 101 чудовий, розкішно вмебльований номер чи сьют, хоч у класичному дизайні, хоч у стилі хай#тек. Чекають криті й відкриті термальні басейни, конгресовий центр, рестора# ни з натуральною і корисною словенською кухнею, бари, а ще чимало можливостей для активного відпочинку, серед яких — походи на лоно природи, велопоїздки, гольф і, звіс# но, гірські лижі взимку. Чи не головна принада готелю — його велнес і спа центр. Завдяки йому «Habakuk» називають «зеленими термами в оточенні альпійської природи». Тут пропонують високотех#

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:54

Page 9

www.hotel habakuk.si нологічні процедури з омолодження та корекції фігури, спа#ритуали, догляд за тілом. Можна замовити такі незви# чайні оздоровчі програми, як «Із масажем навколо світу», «Шоколадні мрії», «Розслабтесь удвох» або «Звукова тера# пія з тибетськими чашами». Велнес# і спа#центр відомий натуральною косметикою «Babor». Ця лінія продуктів розроблена однойменним інститутом у Німеччині й базується на застосуванні при# родних компонентів високої концентрації, які поверта# ють здоров’я та красу молодості, розслаблюють тіло. І в номерах, і в ресторанах, і в спа — скрізь у «Habakuk» незмінно дотримуються індивідуального підходу до гостя. Поруч із готелем розташовані підйомники, що достав# лять вас у гори. Там улітку можна насолодитися «п’ятизір# ковими» панорамами міста і гір та смачним повітрям, а взимку — покататися на лижах і поніжитися під сонцем на сніговому пляжі. Суперготель є лише частиною курортного надбання «Terme Maribor». Компанії належать іще шість відомих

закладів гостинності в Мариборі: «Piramida»**** з міні# центром відпочинку, «Bellevue»**** з відомим велнес#цент# ром, «Arena»****, «& App. Bolfenk»****, «& App. Videc»*** та «Orel»*** із молодіжним хостелом. На окрему увагу заслуговує медично#термальний центр «Fontana» на мальовничій околиці Марибора, який теж належить до структури «Terme Maribor». У ньому аж 17 відділень за різними галузями медицини. Тут застосову# ють сучасні методи діагностики та лікування. Можна та# кож просто оздоровитися та відпочити — є криті й відкри# ті басейни з водними ефектами загальною площею 500 квадратних метрів, джакузі, сауни... Водний рай, скарб# ниця здоров’я! Отже, у «Terme Maribor» охоплено всі потреби гостей Словенії: від оздоровлення унікальними природними засобами до медицини, від п’ятизіркового курортного готелю до недорогого міського, від ресторацій до гірсь# ких лиж та екскурсій. Обирайте Словенію на свій смак, будьте здоровими та радійте життю! ■

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо компанії «Terme Maribor» (www.termemb.si).

vilnikrila.com

www.puteshestviya.com.ua

9

21.05.2015

НА ПОДІЮ

14:54

Page 10

■

П

Ìàáóòü, íåìຠëþäèíè, ÿêà íå ëþáèòü òàíöþâàòè ÷è ïðèíàéìí³ ñïîãëÿäàòè öå âèòîí÷åíå ìèñòåöòâî. Âë³òêó ìåøêàíö³ áàãàòüîõ êðà¿í âëàøòîâóþòü ÿñêðàâ³ ôåñòèâàë³ ðóõ³â ³ ðèòì³â. Þë³ÿ ÌÀËÀ

ТАНЕЦЬ ЛІТА

О

Д

О

Р

О

Ж

!MT_3-15-disk.qxd

Гарячі фінські танці Що: Де: Коли: Інфо:

фестиваль танцю Куопіо (Фінляндія) 10—16 червня www.kuopiodancefestival.fi

Міжнародний «Kuopio Dance Festival» у фінському місті Куопіо був започаткова3 ний ще у 19703му, але й досі не втратив своєї новизни. Танцфест є найдавнішим у Північній Європі серед тих, що проводяться щороку просто неба. Протягом фестивального тижня відбудеться близько 100 виступів, занять і без3 коштовних шоу. Буде запропоновано взяти участь у 50 майстер3класах від провідних викладачів. Цьо3 го разу серед них — Pattie Obey (США), Michеle Swennen (Бельгія) і Teemu Tuohimaa (Фінляндія). Програма заходу передбачає також класичні по3 становки і сучасні танці. Цьогоріч організатори запросили до участі лі3 дерів сучасного танцполу — колективи «Compa3 gnie Kаfig» (Франція) і «Quorum Ballet» (Португалія). Зокрема, французькі танцівники представляти3 муть свою легендарну постановку «Бокс3бокс», де поєднуються єдиноборство, циркове мистецтво, хіп3хоп і класична музика.

10

Ритми Андалузії Що: Де: Коли: Інфо:

фестиваль музики і танцю Гранада (Іспанія) 19 червня — 10 липня www.granadafestival.org

Щороку, ближче до середини літа, най3 визначніші місця Гранади сповнюються му3 зикою і танцями. Саме тут відбувається між3 народний фестиваль цих двох пов’язаних між собою видів мистецтва. Собор, Королівський шпиталь, монастир Сан3Херонімо, театри, кафе, клуби та вули3 ці перетворюються на танцювальні зали. Ре3 пертуар фесту налічує до 60 основних напря3 мів: класична й сучасна музика, балет і на3 родні іспанські танці, фламенко, виставки та майстер3класи на всяк смак. Свій початок захід бере від симфонічних концертів 1883 року в Круглій залі патіо па3 лацу Карла V. А вже у 19223му фестиваль закріпився за ініціативи Федерико Гарсія Лорки, Рамона Гомеса де ла Серни, Сантья3 го Русиньйоли та інших видатних персон тієї епохи. Понад 30 тисяч глядачів приїздять насо3 лодитись унікальним дійством і атмосфе3 рою півдня Іспанії.

21.05.2015

14:54

Page 11

www.tartustour.com.ua

Море вражень

!MT_3-15-disk.qxd

Ліцензія ДАУТК АГ №580890 від 16.03.2012

Тел.: (044) 490 6070, +(380) 63 643 6053

«Мережива Фландрії» Теплохід «MS Rigoletto» 18–25.07.15 Амстердам — Роттердам (Нідерланди)— Антверпен (Бельгія) — Дортрехт (Нідерланди)— Амстердам (Нідерланди) Від 1090 євро «Золота палітра Провансу» «MS Swiss Gloria»***** 17–24.10.2015 Ліон — Турню — Шалон#сюр#Сон — Вів’є — Авіньйон — Арль — Шатонеф#дю#Пап — Турнон — В’єнн — Ліон (усі — Франція) Від 1190 євро «Новорічна розкіш Франції» Теплохід «MS Swiss Sapphire»***** 30.12.2015 – 6.01.2016 Париж — Конфлан#Сент#Онорин — Мант#ля#Жолі — Кодебек#ан#Ко / Онфлер — Руан (усі — Франція) Від 1550 євро

21.05.2015

КОЛЕКЦІЯ

14:54

Page 12

■ Що: Де: Коли: Інфо:

фестиваль фламенко Мілан (Італія) 6—12 липня www.puntoflamenco.it

В

О

Я

Ж

!MT_3-15-disk.qxd

Пристрасть у русі Фламенко — традиційний музично3танцювальний стиль Іспанії, представ3 лений десятками різновидів. Незважаючи на його андалузьке коріння, фести3 валі фламенко влаштовують у всіх куточках світу. Одним із найефектніших вва3 жають свято в італійському Мілані, в «Teatro Out Off». Захід повністю присвячений зануренню в усі аспекти танцю, його історію та традиції. Тут гості можуть не лише спостерігати пристрасні рухи захопле3 них танцівників, насолодитися запальними ритмами гітари, прислухатися до звуків кастаньєт, а й самим навчитись основ фламенко. Темперамент іспан3 ського танцю демонструватимуть і зірки жанру — Альфонсо Лоса, Марко Фло3 рес і Белен Майя. До речі, у 2010 році танець фламенко був нарешті гідно оцінений і занесе3 ний до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

Імпульс Відня Що: Де: Коли: Інфо:

фестиваль танцю Відень (Австрія) 16 липня — 16 серпня www.impulstanz.com

Міжнародний віденський фестиваль танцю «Im3 PulsTanz» зародився у 19803х як звичайний місь3 кий конкурс танцівників і зрештою виріс в один із найбільших європейських форумів танцю. Тижне3 ве яскраве дійство перетворилося на грандіозну 53тижневу програму вистав, постановок, пер3 формансів і майстер3класів, де збираються найкращі ви3 кладачі хореографії та профе3 сійні танцівники з усіх кінців світу. Близько 4 тисяч учасників денс3фестивалю приїздять сюди, аби почерпнути унікаль3 ний досвід від світових зірок сучасного мистецтва. А ще по3 над 30 тисяч споглядають, на3 вчаються, входять у курс но3 вих течій та акцентів. У ці дні у Відні танцюваль3 ні сцени відкриваються в най3 різноманітніших закладах, включаючи навіть славетні му3 зеї австрійської столиці.

12

Алоха, хула! Що: Де: Коли: Інфо:

фестиваль танцю хула Гонолулу (США) 18—19 липня www.hawaiitourismauthority.org

У липні в мальовничому парку столиці Га3 вайських островів, садах «Моаналуа», від3 бувається щорічний фестиваль танцю ху3 ла — «Prince Lot Hula Festival». Поділитися своєю майстерністю на лоні природи при3 їжджають різноманітні школи та виконавці екзотичного танцю3розповіді. Вони співають і танцюють, підносять квіти та ягоди, прося3 чи благословіння богів для святкування. Головною метою цього танцювального фестивалю є збереження гавайської куль3 тури та традицій. Тут можна побачити вико3 нання різноманітних видів хули — від сум3 них хореографічних композицій до веселих, від сценічних оповідей про стародавніх бо3 жеств до відображення сучасного життя на Гавайських островах. Глядачам варто з пошаною ставитися до мистецтва гавайців і самим долучатися до сакральних рухів. Хула — справжній культ для острів’ян.

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:54

Page 13

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:54

Page 14

Що:

парад військових оркестрів Де: Единбург (Великобританія) Коли: 7—29 серпня Інфо: www.edintattoo.co.uk

У стилі «мілітарі» Щорічний королівський Единбурзький парад військових оркестрів уперше відбувся у 19503му. Це грандіозний музично3театральний фестиваль, у якому беруть участь військові оркестри з усього світу: барабанщики, волинщики, спі3 ваки, акробати, чирлідери… Загалом понад 1000 учасників. Близько 200 тисяч глядачів приїздять насолодитися перформансом в Един3 бурзькому замку. Що ж до телевізійної аудиторії фесту, то вона налічує майже 100 мільйонів людей! Приваблює ця подія і членів королівської родини Великобританії. У 2010 ро3 ці на 603ліття заходу прибула сама Її Величність Королева Єлизавета ІІ — саме тоді він і отримав почесне звання королівського. Про квитки на це дійство варто подбати заздалегідь. До речі, всі прибутки від їх продажу спрямовуються на доброчинність.

В обіймах танго Що: Де: Коли: Інфо:

фестиваль танго Буенос-Айрес (Аргентина) 12—25 серпня www.tangobuenosaires.gob.ar

Буенос3Айрес у серпні запрошує приєднатися до свята одного з найпристрасніших танців світу — ар3 гентинського танго. Уперше цей фест відбувся у 1999 році. Гості заходу можуть приєднатися до майстер3кла3 сів — від початкового до категорії «маестро». Уроки для новачків проводяться безкоштовно, натомість семінари для «профі» потребують оплати та попе3 редньої реєстрації пар. Із розкладом занять можна ознайомитися на сайті події. Протягом фестивалю в місті працюють десятки тан3 го3кафе. Відкриваються численні мілонги — танцю3 вальні вечори, які тривають із третьої години дня аж до ранку. Крім того, фани мо3 жуть відвідати різноманітні перформанси, виставки, конференції, концерти та покази фільмів, присвяче3 них танго. За 10 днів фестивалю до столиці приїздять понад 400 тисяч шанувальників танцю пристрасті.

14

Мовою тіла Що: Де: Коли: Інфо:

фестиваль танцю Познань (Польща) 22—29 серпня www.ptt-poznan.pl

Міжнародний фестиваль танцю «In3 ternational Dance Theatre Dancing» від3 будеться в польському місті Познань. Організатором заходу є Польський те3 атр танцю, який за 40 років свого іс3 нування зарекомендував себе як осе3 редок сценічних новацій і визначних прем’єр. Фестиваль став вдалим спо3 собом просування театром танцюваль3 ного мистецтва. Ця подія була заснована у 20043му. Щороку заради неї до Познані приїз3 дять танцювальні та балетні колекти3 ви з різних куточків світу. Крім програм3 них перформансів тут проводяться семінари та лекції на тему проблем су3 часного мистецтва та хореографії. Гості спілкуються за допомогою уні3 версальної мови тіла, що допомагає їм створювати неймовірні композиції. Процесом і результатами насолоджу3 ється чимала аудиторія, до якої про3 понуємо долучитись і вам!

Фото надані організаторами подій і турадміністраціями країн.

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:54

Page 15

Елітна

весна

Ëàêøåð³-òóðèçì íå ñêèäຠîáåðò³â òàê ñòð³ìêî, ÿê ðåøòà ñåãìåíò³â ãàëóç³. Öå, çîêðåìà, çàñâ³ä÷èëà þâ³ëåéíà âèñòàâêà «Deluxe Travel Market Ukraine».

Н

Наприкінці березня в готелі «Fair# mont Grand Hotel Kyiv» в українській сто# лиці відбулася традиційна для цієї пори виставка елітного туризму «Deluxe Travel Market Ukraine». Як завжди, вона стала майданчиком для консолідованого пред# ставлення елітних напрямків і послуг, ак# туальних напередодні літнього сезону. Інтерес до виставки та люксового від# починку тримається на високому рівні. Загалом «Deluxe Travel Market Ukraine» відвідало понад 300 представників про# відних туристичних компаній України. Цілком прогнозовано лідерські по# зиції щодо літнього відпочинку на ви#

ставці зайняли представники Греції та Туреччини. Серед приємних відкрит# тів був уперше представлений на укра# їнському турринку готель «Regent Porto Montenegro», відкритий минулого ро# ку в Чорногорії. Експозиції активно від# відувалися зацікавленими українськи# ми фахівцями. Робочі зустрічі плавно перейшли у вечірній коктейль, який відбувся в залі «Atrium» готелю «Fairmont». Там гостей чекали приємні сюрпризи від партнерів виставки. Зокрема були вручені пода# рункові сертифікати на проживання в найкращих готелях світу.

15

КЛУБ

21.05.2015

14:54

Page 16

■ Над норвезьким фіордом.

V

I

P

4

!MT_3-15-disk.qxd

Феєрія Монте Карло. Все буде добре!

ідей

Ëþäè íà çðàçîê ²ãîðÿ Çàõàðåíêà — «åíåðäæàéçåðè» òóðèñòè÷íîãî ðèíêó. Õî÷à ñóòî ïðîôåñ³éí³ ðàìêè äëÿ á³çíåñìåíà ³ òåëåâåäó÷îãî ÿâíî çàâóçüê³. ³í ñèïëå ³äåÿìè ó ð³çíèõ ñôåðàõ. ßêèõ? Ïîãîâîð³ìî ç íèì ñàìèì.

Ісландія — одна з улюблених країн Захаренка і «Феєрії».

В

ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ

Він насамперед професіонал із турбізнесу — його туркомпанії «Феєрія мандрів» уже 14 років. А ще — телезірка програми «Феє

рія мандрів» на «5 каналі», фотограф, продюсер, доброчинець і, звісно, мандрівник. Його відеорепортажі з Майдану та Інститут

ської облетіли весь світ. Захаренко легкий на підйом, здатний під

няти інших і довести до кінця будь яку справу. А ще він сусіда на

шої редакції — поруч живе і неподалік має головний офіс. Запро

сили його на вранішню каву. Вітання!

— Ігорю, з яких справ виринув для нашого інтерв’ю?

— Може, в цей час я б порядкував у офісі, писав листи чи блог. Взагалі люблю вранішні зустрічі, вони добре мобілізують.

— Відгомін нещодавньої турвиставки UITT для тебе ще живий?

— Аякже, займаємось її результатами. Туристи приходили по путівки після відвідання стенду, хтось із них виграв поїздку… Чи# мало турагентів активізувалися перед сезоном. Навіть у цей скрут# ний час у нас було багато відвідувачів. «Феєрію» люблять. Не розумію фірми, які економлять на виставках. Час непрос# тий, але я щиро переконаний, що будь#який мінус можна обер# нути на плюс.

— І як же це робить Захаренко та «Феєрія»?

16

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:54

Page 17

Братання з грузинами через Михайла Саакашвілі.

— Приклади? Будь ласка. Посольства почали лякати туристів, що потрібно індивідуаль# но здавати документи на візи й залишати відбитки пальців. У від# повідь ми запропонували тури, під які консульства Польщі, Ес# тонії, Франції, Чехії охоче відкривають мультивізи. Процес пішов. Багато туроператорів «старого гарту» вирішили, що безвізо# вий режим із Євросоюзом — це мінус, оскільки тепер, мовляв, усі їздитимуть самі. Я ж, навпаки, радий цій зміні. Треба лише створити продукт, вигідніший за самостійну поїздку. І в нас з’я# вився слоган: «Дешевше, ніж самому, — краще, ніж з іншими». Багато туристів не хочуть відпочивати з росіянами. Ми зро# били тури «без росіян». Не запроваджували спеціальної кате# горії, щоб нікого не ображати, але завжди готові запропонувати. У Єгипті, Туреччині є готелі, які з Росією не працюють. Не стало дешевого Криму — з’явилася дешева Албанія. Но# венька, без віз, без росіян, екологічно чиста, недорога країна, яка швидко розвивається. У людей поменшало грошей — ми стали робити за 99 євро вікенди у Кракові, Варшаві. Їдуть повні автобуси! І звичайно, ми можемо повезти туди, куди пересічній люди# ні складно дістатись, але цікаво. Скажімо, в Ірак. Хтось дивуєть# ся: «Так там же війна!» Так у нас теж війна. «У нас же не скрізь!». І там не скрізь. А місця унікальні.

— Є думка, що з розвитком інтернету, електронного банкінгу тощо роль турфірм стає незначною.

— Це те саме, що сказати: «З продажем домашніх хлібопічок відпала потреба в пекарнях». Кожному своє.

— А Батьківщину продаєте? Я про тури Україною.

— Так. Це дуже перспективно! В тому числі привозити сюди іноземців. Уяви собі: після падіння гривні тур у Карпати замість 200 доларів коштує 60. Для них це неймовірно! Тільки треба зу# міти запросити. Збираємося для цього створити новий сайт ан# глійською та іншими мовами. Державі на туризмі зараз можна дуже багато заробляти, тіль# ки треба знати, як. Я спокійний за хлопців у АТО — вони надій# ні, але переживаю за чиновників, які не роблять реформ. На ту# ризм узагалі не звертають уваги, добре хоч не заважають. Україну треба рекламувати, розповідати про неї правду і нес# ти позитив. Проводимо з туристами акції типу «Розкажи Євро# пі про Україну», «Відкриймо Європу в собі, себе — для Європи», або навіть «Путін, Гаага чекає на тебе!». (Сміється). Влаштовує# мо творчі конкурси серед туристів: ви надсилаєте патріотично# туристичні знімки та ролики, ми надаємо знижки на наші тури,

Проба серфінгу на Гаваях.

визначаємо найкращих і нагороджуємо путівками. І звичайно, у телепередачу «Феєрія мандрів» тепер будемо включати все по# в’язане з Україною.

— Нові ідеї та мобільність завжди відрізняли «Феєрію». Ви по1 чинали з автобусних турів без нічних переїздів, які тоді були для ринку новинкою. Що ще вас відрізняє?

— Завдяки ідеям після кожної кризи ми дужчаємо, а ті, хто хоче просто пересидіти, — слабшають. Звичайно, на першому місці для «Феєрії мандрів» — вища якість за нижчу ціну. А тепер — ще й стовідсоткова гарантія то# го, що тур буде. Її в наш час дасть не кожен туроператор. І про автоподорожі без нічних переїздів, і про безліч інших речей нам сто разів казали: «Це неможливо». Насправді ж усе можливо. Згодом ми почали робити автобусні тури «без галопу», щоб учасники мали час насолодитись екскурсіями, кухнею та атмосферою. Зараз у нас нова тактика: авіатур, припустімо, до Брюсселя, а звідти — виїзди в радіусі кількохсот кілометрів. Спо# кійно, з насолодою і за вартістю автобусного туру!

— На ім’я Ігоря Захаренка туристи йдуть. А чи справді ваші поїздки цікаві? До речі, пан директор усе ще водить екскурсії?

— Нечасто іноземні гіди можуть зробити гарну вступну екс# курсію. А наші гіди вже в автобусі розповідають, що будемо ди# витись, які звичаї країни, на що варто звернути увагу... Все — з живими прикладами, жартами, фільмами за темою, музикою країни, поезією… Така собі вистава#лекція. Турист поринає в середовище, налаштовується на сприйняття. І тоді на місці він, не гаючи на це час, починає розглядати, поринати в атмосферу, робити власні відкриття... Десь беремо місцевих гідів, а десь їх і зовсім не потрібно. У музеї Сальвадора Далі в Каталонії гідів немає — сам митець не ➧

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:54

Page 18

Родина Захаренків: Іван, Валентина, Степан та Ігор.

хотів, щоб хтось комусь нав’язував там свій погляд. Деколи додаємо свого гіда до місцевого, щоб він тримав того «в то# нусі», бо індійці чи ізраїльтяни можуть по# вести замість музею в «дружній» магазин. (Усміхається). Останнім часом воджу екскурсії навіть ■ частіше. Здебільшого їжджу за маршрутом Париж – Ніцца чи у країни на зразок Іс# ландії — супроводжую постійних клієнтів, які хочуть чогось новенького. Моя участь — ексклюзив для них у рамках такого собі туристичного клубу.

— Що вирізняє екскурсії «Феєрії»?

— Емоції! Вони запам’ятовуються найдужче. Мабуть, мені трохи складніше, ніж іншим гідам, бо «відкатую» нові марш# рути. Зате добре тим, хто їде зі мною, — вони бачать більше, «зайве» відсіюємо лише потім. Зараз багато їжджу із дружиною: вона розповідає, а я займаюсь організацій# ними моментами, фото# чи відеозйомкою.

— Гарно прилаштувався. Як узагалі з туризму ти проник у телепростір?

— Спочатку наша фірма організовувала тури для знімальної групи, яка ро# била туристичні фільми. Під час «помаранчевої революції» я познайомився з «5 каналом» і запропонував йому цей продукт. Потім перейшли у формат теле# програм, Захаренко став ведучим. Багато хто підсміювався і запитував, чи я вмію це робити. Відповідав: «На# вчуся». І додавав, що мені вистачило розуму об’єднати навколо себе розумні# ших за себе.

— Програми знімаєш без відриву від турів?

— Дуже по#різному. Один варіант — запрошення туристичного офісу країни чи туркомпанії. Нещодавно ми так знімали Йорданію. Нікуди не поспішали і… відзняли аж шість програм. Є місця, цікаві особисто мені, куди не запрошують або запрошують тоді, коли не маю часу, — в такі краї вирушаємо самі, в ідеалі — знайшовши спонсора. У далекі краї, куди складно і дорого, можемо їхати разом із туристами. Одне слово, використовуємо нагоди і можливості. На моє 40#річчя мене відправили подалі, на Балі відпочивати, без туристів. Але я купив камеру і зняв дві програми. Бачте, навчився… (Сміється).

— Турфірма, телебачення, фотографія… Чим ще займаєшся?

— Видаю українські книжки про подорожі. Журналісти пишуть, я подаю ідеї й ілюструю своїми фото. Читається на одному подиху. Готуємося до участі у «Книж# ковому арсеналі». Видали чотири книжки, причому кожна — по 10 тисяч при#

Не стало дешевого Криму — з'явилася дешева Албанія. Без віз, без росіян, екологічно чиста. У людей поменшало грошей — є за 99 євро вік! енди у Кракові, Варшаві. Їдуть повні автобуси! Із дружиною в Ніцці.

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:54

Page 19

мірників. Іван Малкович казав, що таким тиражем українські книжки не видаються. Свіжа книжка — поезії Анастасії Дмит# рук, тієї самої, що «Никогда мы не будем братьями». 5 тисяч уже розійшлося.

— Ось ми і перейшли до Майдану. Під час цих подій на весь світ прогриміли відзняті тобою кадри з розстрілами учасників протес1 ту. Як ти, такий «розважально1пізнавальний», опинився в центрі драматичних подій? Яким узагалі був твій Майдан?

— Про Майдан ми знімали чимало різного, в тому числі кліпи спільно з композитором Юрієм Меветерою (я був продюсером).

22 листопада 2013 року мені зробили невелику операцію, а 23#го я вже був на Майдані. Було щось на зразок студентського свята — усе весело, з піснями. А 30#го сталися розгін і побиття, я теж мало не потрапив під «роздачу». До першого віча знав мало не всіх майданівців — від охоронця до ведучого. Зрештою, про# вів на Майдані Новий рік і Різдво. У перші ж дні познайомився з групою провідного французь# кого телеканалу «TF 1». Потім допомагав їм із перекладами, зв’яз# ками, домовлявся про зустрічі з Парубієм, Тягнибоком, Луцен# ком... 18 лютого їхнім колегам з іншого телеканалу я півночі роз# повідав французькою мовою по скайпу, що діється в Києві. По# тім не витерпів, сказав: «Наступний репортаж — із Майдану!» Справді виходив звідти у прямий ефір, знімав, носив шини і ро# бив усе для оборони. За зйомками було зроблено документаль# ний фільм. «Мої» французи вели прямі ефіри з готелю «Україна». Я за# водив їх туди крізь шеренги «Беркута», ховаючи свої стрічки. Знімав удень на Майдані, а увечері — в тилу ворога прихованою камерою. Передавав інформацію Нищуку, Парубію…

20 лютого стояв із французами біля готелю. Коли зчинилася стрілянина, почав знімати.

— Що там, власне, сталося?

— Ніхто до пуття не зрозумів. «Беркут» уже ніби почав від# ходити. І тут з готелю «Україна» відкрили вогонь снайпери — і по наших, і по «Беркуту». Невідомо, хто то був. Можливо, ро# сійські сили хотіли довести конфлікт до крайньої точки. Це по# винно сказати слідство. А «беркутівці» на Інститутській відкрили вогонь по хлопцях зі щитами. Я зняв оті самі кадри — «Не стріляй, урод!». Бігав

На передовій у Широкиному.

На Майдані з Анатолієм Борсюком.

на Майдан по знеболювальне для поранених. І коли все це ще тривало, відніс кадри на радіо «Свобода», звідки вони потрапи# ли на різні канали. І вже невдовзі мені почали телефонувати — мовляв, ти знімав? За годину зателефонував син зі Швейцарії. Світовий розголос відбувся миттєво. Заводжу французів у київ# ський ресторан, а там крутять і крутять ці кадри... ➧

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:54

Page 20

Туристи «Феєрії мандрів» в Ісландії. До появи тут скелета невідомої морської істоти вони відношення не мають…

Разом з іншими доказами те відео з Майдану стало підставою для зміни позиції світових ліде! рів щодо України. Якби я продав свою зйомку, заробив би мільйонів десять, не менше.

■ Хоробре Серце в Шотландії.

20

Мабуть, це найвідоміше відео з Май# дану. Разом з іншими доказами воно ста# ло підставою для зміни позиції світових лідерів щодо України. Мені сказали, як# би я продав ту зйомку, заробив би мільйо# нів десять, не менше. (Сміється). Та хто тоді думав про гроші? Треба було показа# ти світові правду. Французи сказали: «Іго# рю, ти навіть не уявляєш, що зробив для своєї країни». Після того я був у Верховній Раді з фран# цузькими телевізійниками, брав участь у переговорах між майданівцями та пра# воохоронцями. А коли почалося на Сході, трохи допомагав армії. Тільки звільнили Слов’янськ, я вже був там із «гуманітар# кою» і знімав репортажі, бо бракувало журналістів.

— Яким же має бути туризм у такі ча1 си, і чи він узагалі потрібен?

— Ну, може, давайте й не їсти, не пити, не дихати... Я вважаю, туризм — як повіт# ря. Може не погодитися той, хто за все своє життя далі рідної області так і не виїхав.

— За статистикою, саме на Донбасі завжди було найменше в Україні на душу на1 селення бібліотек і виїздів за кордон.

— П’ять рейсів лоукост#авіакомпанії до Італії чи Франції роблять більше для євроінтеграції, ніж десятки виступів або грантів! Людина поїхала, подивилась — і переконалася, що ніяка то не «гейропа». Хоча… У нас, до речі, було багато клієн# тів із Донбасу, і деякі поверталися з туру такими ж, як були.

Туризм — це необхідність. Щоб добре працювати, потрібно відпочивати. Жит# тя без нових вражень та інформації не має сенсу. Зміна обстановки — це потужний антистресовий засіб. Треба запозичувати досвід і розповідати про нас світові. Не можете поїхати за кордон — їдьте по Україні. Не шукайте причини сидіти вдома, знайдіть можливість щось поба# чити. Найстрашніше, коли люди замика# ються в собі. Соцмережі доводять до сказу. Живе спілкування, живі враження, живий позитив — це туризм! В одній моїй групі був військовий лі# кар з АТО. Мав якийсь тиждень відпуст# ки і вирішив радикально змінити обста# новку, а потім зі свіжими силами — знову на передову. До слова: «Феєрія» стала партнером те# лепрограми «Хоробрі серця» на «1+1». Да# рувала нашим героям путівки по Європі.

— Запитання на засипку: а до Криму їха1 ти варто? До цього закликає колишній мі1 ністр туризму і курортів Криму Олександр Лієв — мовляв, треба підтримувати відно1 сини із кримчанами.

— Ось до Криму не радив би. Коли по# вернемо його Україні, я буду першим, хто пропагуватиме Крим. До речі, зняв про нього п’ять гарних програм. Але це окупо# вана територія, і для українців там небез# печно. Кримський сервіс нині значно гір# ший, ніж був, а ціни високі. Ліпше згадай# те про Одещину чи Херсонщину. Класно і дешево — в Албанії, Болгарії, Чорногорії… Яким має бути туризм? У кожного він свій. Може бути таким, як у «Феєрії», яка робила навіть військові тури на схід. Там війна, тут туризм… Треба жити, бо дехто за північним кордоном хоче, щоб життя в нас зупинилося. ■ Фото з особистого архіву Ігоря Захаренка

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:54

Page 21

Греяк ціделікатес я

К

Íà ïî÷àòêó êâ³òíÿ â Êèºâ³ â³äáóâñÿ ãàñòðîíîì³÷íèé ïðîåêò «Sympossio by Aldemar». Öåé çàõ³ä óæå ÷åòâåðòèé ð³ê ïîñï³ëü ïðîâîäèòü â³äîìèé ëàíöþæîê ãðåöüêèõ ãîòåë³â «Aldemar Resorts».

Київська погода недвозначно на# гадувала про зиму, а в ресторані «Beef. М’ясо & Вино», здавалося, світило сон# це, віяв теплий бриз і линули запахи середземноморських прянощів. Це грецькі гості готували царське часту# вання, щоб перенести запрошених на береги благословенної Еллади. Головними розпорядниками свята стали Петрос Лампрінідіс і Маноліс Рубакіс — харизматичні греки, відомі в себе на батьківщині шеф#кухарі. Ук# раїна стала завершальним акордом тра# диційних уже для «Aldemar» кулінар# них «гастролей» по Європі — перед цим були Німеччина, Італія, Франція, Ве# ликобританія та Словаччина. На деякий час куточок України пе# ретворився на куточок Греції. Його гос# подарі запросили сюди партнерів «Al#

demar», представників топових жур# налів, а також шанувальників мережі «Aldemar» із числа знаних персон — та# ких як футболіст Андрій Ващук, плав# чиня Яна Клочкова, телеведуча Мари# ся Горобець, співачка Світлана Тара# барова, дизайнери Олена Бурба та Оль# га Фединська... Ведучим вечора став Олександр Вишневський. Вийшло не просто частування, а ці# ла гастрономічна вистава, до якої міг долучитися кожен. Кухарі давали май# стер#клас, зірки із задоволенням допо# магали. Приготували неймовірний суп із морепродуктів зі свіжими устрицями, класичний грецький сорбет із горілки узо та яловичі ноги із золотистою ско# ринкою. Усе з коментарями та жарта# ми. Багато сміялися, їли й пили, танцю# вали сиртакі, отримували подарунки.

Вкотре стало очевидним, що всі чу# дово можуть порозумітися мовою свя# та, яке чекає на кожного, хто відвідає Грецію та її готелі «Aldemar». ■

21.05.2015

14:54

ГОСТИННОСТІ

Page 22

■

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_3-15-disk.qxd

Сон царя

Міноса Êðèò â³äîìèé ñòàðîäàâí³ì ̳íîéñüêèì ïàëàöîì. Òà íàâðÿä ÷è éîãî âîëîäàð ìàâ òàêèé ð³âåíü ðîçêîø³, ÿêèé ïðîïîíóº íîâ³òíÿ êóðîðòíà ïåðëèíà îñòðîâà — ãîòåëü «Aldemar Royal Mare».

Б

Блакитне море, золотаві пляжі, білі будиночки, аромат міцної кави та хвої… Атмосфера Греції налаштовує на незабут# ній відпочинок. Найвідоміший курортний напрямок країни — це острів Крит. Тут, на найбіль# шому і найпівденнішому острові Греції, куди уже в травні приходить літо й зліта# ються шанувальники моря та узо, розки# нувся чудовий готельний комплекс «Alde# mar Royal Mare»*****.

В суцвітті курортів Місце чудове для тих, хто збирається сповна відчути колорит Криту, розчини# тися в його дивовижній природі. «Royal Mare» — найрозкішніший готель відомо# го грецького ланцюжка «Aldemar Resorts». Він призначений для вимогливих клієн# тів, які шукають бездоганний комфорт у мальовничому місці, вишукану кухню, широкий вибір послуг і розваг за розум# ною ціною.

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 23

Фактично це фешенебельне містечко у крит# ському стилі. Гуляючи його величезною терито# рією, ніби потрапляєш у райський сад із диво# вижними ароматними рослинами. Незважаючи на масштаби курорту, він чітко зонований, і в кожному бунгало зберігається відчуття затиш# ку та окремішності. Усі готелі «Aldemar» — справжні царства води. У «Royal Mare», крім двох загальних басейнів із прісною водою, є ще 25 приватних — біля «люк# сів» і вілл. Усамітнення чи розваги — можете вільно оби# рати. Є доступ до широкої інфраструктури роз# ваг сусідніх готелів: «Aldemar Royal Villas»*****, «Aldemar Knossos Royal»*****, «Aldemar Cretan

Village»****. Із ними «Mare» становить єдиний готельний комплекс. А за п’ять хвилин на так# сі — місто Херсоніссос, туристичний центр ден# ного та нічного життя острова. Морелікування і спа Спа#центр «Royal Mare Thalasso & Spa» бага# то років отримує нагороди як найкращий у світі! Він зачарує вас красою та вільготністю. Ви# шуканість обстановки, продуманий до наймен# ших деталей дизайн басейнів, процедурних ка# бінетів, центру краси, фітнес#центру, хаммаму, зручно розташованих на площі понад 4000 квад# ратних метрів, здатні задовольнити найвибаг# ливіший смак. ➧

23

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 24

Морська вода — те, що необхідно організму, змученому стресами сучасного життя та поганою екологією. Таласотерапія та спа відновлюють внутрішню рівновагу і красу тіла, зупиняють хво# роби ще до загострення, зменшують наслідки стресів, очищують тіло.

«Royal Mare Thalasso & Spa» завжди на кілька кроків випереджає інші подібні центри. Він, на# приклад, застосовує унікальну методику кріо# сауни. Коротке, але різке та сильне охолоджен# ня активізує імунну, ендокринну та гормональ# ну системи, зміцнює стійкість до стресів і поліп# шує самопочуття. І це лише один з аспектів різ# номанітної програми центру на 2015 рік.

24

Кваліфіковані працівники зі знанням різних мов, виняткова якість процедур, бездоганна са# нітарія, невсипуща увага до дрібниць — усе за# ради вашого здоров’я! Вишукана кухня Традиції гастрономії — окрема гордість готелю. Вони не залишать байдужим нікого. Недарма са# ме на базі цього курорту організовують гастроно# мічні тури та конкурси критської кухні. Досвід# чені кухарі готелю є палкими шанувальниками класичних рецептів смачної та корисної їжі. Щоб гості могли краще познайомитися з кух# нею ресторанів, у готелі до двох основних систем

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 25

харчування, BB і HB, додали три нові: «Dine Aro# und», «Premuim Fullboard» і «VIP Fullboard». Якщо гість має обмеження щодо харчування, йому без додаткової плати запропонують дієту. Спеціальні безглютенові меню створені дієтоло# гами, лікарями та шеф#кухарями центрів спа і таласотерапії. Вам досить лише за два тижні до прибуття повідомити про своє побажання. Дозвілля та розваги Вигадувати розваги для дітей — улюблена справа «Aldemar». Курорт «Royal Mare» приділяє своїм маленьким гостям особливу увагу. Для них у готелі передбачено все: харчування, ігри, ба#

сейни, дитячий клуб, няні... Діти, катаючись на гойдалках у формі ракет, уявляють себе завойов# никами космосу та перекопують пісочниці в по# шуках скарбів під наглядом педагогів. А ви тим часом можете зіграти партію в тенісно# му центрі. В цій місцевості погодні умови протя# гом усього року оптимальні для гри. «Royal Mare» на Криті — ідеальне місце для тренувань професій# них гравців і цілих команд, а також тих, хто прос# то бажає насолодитись улюбленим видом спорту. Був би тут цар Мінос, ви б і його навчили гра# ти та відпочивати. Втім, не дивуйтесь, якщо зу# стрінете тут когось із багатих і славетних. Таке вже це місце — «Aldemar Royal Mare». ■

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «Aldemar Royal Mare» (www.aldemar1resorts.gr).

21.05.2015

КОЛЕКЦІЯ

14:55

Page 26

■

В

О

Я

Ж

!MT_3-15-disk.qxd

ЛЕЙКЕРБАД

Купатися до Альп ×îìó íåîäì³ííî íà ìîðå? Ïîïëàâàòè áåç ñïåêè ³ ç êîðèñòþ äëÿ çäîðîâ’ÿ, ñïîê³éíî â³äïî÷èòè ñåðåä íàéãàðí³øèõ ó ñâ³ò³ ëàíäøàôò³â ìîæíà ó Øâåéöàð³¿. ×è íå íàéêðàùà ì³ñöèíà äëÿ öüîãî — Ëåéêåðáàä. ²ðèíà ÃÎÐÎÁÅÖÜ «Switzerland Tourism»

Д

Для чого, власне, їхати до Альп улітку? Ну, по#перше, зеленими ці гори не менш прекрасні, ніж білими, і від# кривати їх можна за допомогою тих самих канатних до# ріг і фунікулерів, а ще — велосипедів, автомобілів і «сво# їх двох», ріднесеньких. По#друге, прохолодне і насичене хвойним запахом повітря експортувати ще не навчились. А по#третє — і це головне, заради чого їдуть до Лейкер# бада, — місцеві ТЕРМИ актуальні в будь#яку пору і зці# люють однаково добре! Системний підхід Діставатися виявилось на диво просто. Мені, жінці, яка подорожує сама, нехай і зі знанням англійської мо# ви, було дивно і приємно прокладати свій шлях, ніби на

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 27

моніторі. Це стало можливим завдяки квитку «Швейцарської системи подорожей», або «Swiss Travel System». Він ніби магічний ключ до всіх видів наземного транспорту. На будь#якій заліз# ничній чи автобусній станції або, як у моєму ви# падку, в аеропорту Женеви після пред’явлення такого квитка в касі вам видадуть розписаний до хвилинки маршрут: поїзд — автобус — катер… І все буде точно, як написано. Навіть більше — з панорамними краєвидами у вікні, про які у квитку — ані слова. Включено у вартість! Курорт ніби схований між гірських схилів. Здавалося б, лише скелі та сніг на вершинах — і раптом серпантин виводить у затишну долину. Так буває у фільмах на зразок «Володаря перс# нів» — герої завмирають у захваті, побачивши неймовірний пейзаж. Ось він, Лейкербад, гірський курорт у канто# ні Вале. Мене та журналістів з інших європей# ських країн зустрічає захоплений своєю місією Давід Кестес, представник Лейкербадського ту# ристичного офісу (www.leukerbad.ch). Цілюща сила води Швейцарці давно пристосували Лейкербад для оздоровлення за допомогою термальних вод. Тут 65 цілющих джерел і 30 термальних басей# нів. Майже 4 мільйони літрів гарячої (до +51°С) води виливаються в ці басейни за рік. Для купан# ня її спеціально охолоджують. Першими відкрили користь від купання в ту# тешніх водах ще стародавні римляни. А 1501 ро# ➧ Панорами Лейкербада та околиць такі гарні, що гріх було б не обладнати оглядові майданчики.

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 28

Можливості для турпоходів у цих мальовничих місцях — невичерпні.

ку кардинал Маттіас Шинер викупив права на лейкербадські джерела й, так би мовити, інвес# тував у інфраструктуру — побудував першу ку# пальню. Сам він любив приїжджати сюди зі сво# го замку в сусідньому Лейку, щоб змити щоден# ні турботи... На початку ХХ століття вважалося, що сиді# ти в гарячих ваннах треба за хитромудрою схе# мою: першого дня — годину, другого — дві й так до семи. А потім у зворотному відліку: шість го# дин на день, п’ять і так далі. У результаті пані та панове в басейнах обідали, вечеряли і спілку# валися. Та, схоже, то був лише маркетинговий хід, щоб гості проводили в Лейкербаді не мен# ше двох тижнів. Сучасні лікарі вважають, що в термальній во# ді варто перебувати не більше 20 хвилин. За цей час організм встигає увібрати стільки мінералів, скільки потрібно. Але в басейнах Лейкербада хочеться прово# дити значно більше часу! Майже всі вони від# криті або мають панорамні вікна. Коли плаваєш у гарячій воді, споглядаючи Альпи крізь пару, вилазити так не хочеться...

«Burgerbad» (www.leukerbad therme.ch) — най# більший термальний комплекс в Альпах: 10 від# критих і критих басейнів, гроти і водні гірки, сау# на і парильня. Терми «Walliser Alpentherme & Spa» в одно# йменному готелі (www.lindnerhotels.ch) мають не# звичайні лазні. Римсько#ірландські, наприклад. Ритуал з 11 процедур тривалістю 2 години. Ці

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 29

лазні — не для сором’язливих, сюди прийнято ходити без купальних костюмів. Валізанська сауна (традиційна для кантону Вале) побудова# на у вигляді села з традиційних альпійських ша# ле і займає цілий поверх. Спа#центр «Walliser» пропонує 240 різних процедур — від аюрведи до винотерапії. А коли місяць уповні, терми пра# цюють і вночі. Кажуть, лежати в гарячій воді під зоряним небом — задоволення майже містич# не. А ще тут у басейні показують кіно… Лейкербадська водичка корисна насамперед для опорно#рухового апарату. Вона розслаблює м’язи, підвищує рухливість суглобів. Її особли# во рекомендують від артритів і ревматизму. До речі, медичний центр олімпійської збір# ної Швейцарії розташований саме в Лейкербаді. Всерйоз і надовго Чекають тут і тих, хто бажає всерйоз поліку# ватися. Йдеться про геть усі системи організму. В Лейкербадській клініці у відповідь на моє запитання про головних конкурентів цієї уста# нови фахівці назвали лише одну дуже відому структуру. Притому що вона не має чудодійної лейкербадської термальної води! Унікальною клініку роблять кілька особли# востей, які змінюють життя пацієнтів на краще: індивідуальне лікування, здорове навколишнє середовище, високоефективна медична інфра# структура, найновіші технології оздоровлення, залучення людей до здорового способу життя та повна відповідність до жорстких санітарних вимог. Тут пропонують різноманітні програми ➧

Комплекс саун «Walliser Saunadorf».

В оздоровниці «Walliser Alpentherme & Spa».

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 30

Готель «Les Sources des Alpes»***** — царство задоволень.

очищення організму, відновлення рівноваги між тілом і духом, лікувального голодування, про# філактики усіх можливих хвороб. На всяк вік Закріплювати опорно#рухові успіхи пропо# нується на гірських прогулянках: на велосипе# ді, зі скандинавськими палицями або й просто так — головне, щоб не на каблуках#шпильках. Я почувалася тут юною, дивлячись на 70–80#річ# них туристів, які бадьоренько підкорювали схи# ли з паличками й без. Це дія цілющої води?.. Вистачає розважань і для дітей — атракціо# ни в асортименті. У мене перехоплювало подих від краси і ви# соти на канатній дорозі, яка везла до оглядово# го майданчика на вершині гори — такого собі «трампліна в нікуди», з якого дуже хочеться по# летіти над усіма лейкербадськими красотами. Мальовничими околицями курорту проля# гає пішохідний маршрут до термального кань# йону. Доглянуті альпійські луки, по них, як на листівці, гуляють вгодовані корови, далі — лис# кучі від постійного зволоження цілющими по# токами скелі. Уздовж ущелини на 600 метрів про# тягнуті підвісні містки, а наприкінці вас очікує черговий захват — 35#метровий водоспад. Лейкербадом гуляєш, наче музеєм дерев’яно# го зодчества: різьблені віконниці, гноми, олені, квіти всіх відтінків і фасонів ростуть на вікнах і колодах, пристосованих під вазони та клумби...

30

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 31

І все це «Les Sources des Alpes»!

Містечко маленьке — місцевих мешканців лише півтори тисячі. А готелів, апартаментів і шале — на 10 з гаком тисяч місць! На одного лей# кербадця припадає десяток гостей. Та швейцар# ці справляються: тримають усе в ідеальній чис# тоті, куховарять ситні раклетт і фондю — тради# ційні альпійські страви із сиру. Торгують годин# никами та шоколадом — Швейцарія як#не#як. Просто зробіть це для себе У Лейкербаді є один#єдиний п’ятизірковий готель — «Les Sources des Alpes» (www.sources

desalpes.ch). Він входить до престижної мережі «Relais & Chateaux». Заклад невеликий, із затиш# ною домашньою атмосферою. Номери — не з номерами, а з іменами: на одному поверсі це на# зви фруктів, на іншому — сорти винограду: на# приклад, «Мускат». У «Les Sources des Alpes» — власний термальний басейн просто неба і, як за# ведено, спа#центр. Повечеряти можна просто у винному льоху. Правда, там прохолодно, зате дуже колоритно: колекція раритетних лиж і сот# ні пляшок хорошого вина. Вале, до речі, — один із найвідоміших винних регіонів Швейцарії. А шеф#кухар готелю, до речі, практикувався у са# мого доктора Рамзі у тризірковому мішленівсь# кому ресторані в Лондоні. А привіз його сюди менеджер, який кілька років працював у єруса# лимському готелі «American Colony» — про цей заклад ми писали в минулому номері як про зра# зок історичної розкоші.

Готель іще раз переконав — цей курорт явно не для снобів, які їдуть до дорогої країни хизу# ватись один перед одним брендами. Це умиро# творена і благополучна місцина для заможних людей, яким потрібно відпочити і відновити здоров’я. Є такі люди й в Україні. В тому числі знайшлися ті, хто тут уже побував, і серед моїх друзів у соцмережах. Сподіваюся, закоханих у Лейкербад незабаром побільшає. ■

ДІСТАТИСЯ ПРОСТО Літаком — до Цюриха чи Женеви. Поїздом звідти до станції Лейк (май3 же 3 години). Автобусом зовсім недовго. Єдиний квиток «Швейцарської сис3 теми подорожей» вам у поміч: SwissTravelSystem.com.

■

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо «Switzerland Tourism» (www.myswitzerland.com), «Leukerbad Tourism» (www.leukerbad.ch) та «Міжнародним авіалініям України» (www.flyuia.com).

31

21.05.2015

КОЛЕКЦІЯ

14:55

Page 32

■

В

О

Я

Ж

!MT_3-15-disk.qxd

Інакший

Будапешт Âå÷³ðêè â ëåãåíäàðíèõ êóïàëüíÿõ, ïàáè íà ðó¿íàõ, åêñêóðñ³¿ ç³ «çâîðîòíîãî áîêó» ì³ñòà, «ì³øëåí³âñüê³» ðåñòîðàíè, ïèâîñèïåäè… Áóäàïåøò çíàéäå ÷èì çäèâóâàòè!

Подивитися під ноги теж буває цікаво.

Ñâ³òëàíà ÊÀÁÈØ

Я

Будапештський пивосипед: крутиш, цмулиш, споглядаєш.

Якось одна дуже шанована українська жур# налістка після прес#туру до Угорщини змалюва# ла столицю країни як поважну елегантну пані. Звісно, кожен має свої враження і формує влас# ну думку. Мої відчуття й почуття геть інакші. По#перше, для мене Будапешт — аж ніяк не жіночої статі! Може, тому що познайомилася з ним у своїй студентській юності? По#друге — і це важливі#

«Óãîðùèíà-òóðèçì»

ше, — Будапешт зовсім не здається мені поваж# ним. І річ не в тім, що через численні нищівні війни він утратив майже всі середньовічні пам’ят# ки, а його сучасний образ формувався наприкін# ці ХІХ століття. Безсоромно молодий Про темперамент міста дуже влучно висловив# ся один львівський гід: «Будапешт безсоромно молодий». Важливо те, що для мене він молодий душею. Навіть більше: останніми роками Буда# пешт… молодшає. Років десять тому більшість київської молоді, побувавши тут, розчаровано констатувала, що після десятої вечора в місті ні# чого робити: тихі, сонні вулиці. І це була правда! Звичайно, в університетських та інших не дуже численних клубах життя вирувало, але назовні практично не вихлюпувалося — туристи його не бачили. Останніми роками ситуація змінилася просто кардинально. У самісінькому центрі міста буй# ним цвітом розквітли «корчми серед руїн», або офіційно — паби#руїни. Сталося це так: район# на влада почала віддавати занедбані підворіття й напівпідвали у користування молодим та за# взятим. І ті стали робити з комунального непо# ➧

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 33

Велосипешт. Оглядати Будапешт дедалі популярніше — з велосипеда. Є спеціальні екскурсії, прокат, доріжки, і перепочити із залізним другом на травичці ніщо не заважає.

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 34

Вечірні прогулянки: від несподіваних пам’ятників до незвичних закладів.

НА КРИЛАХ «WIZZ AIR» Авіакомпанія пропонує вигідний і туристично цікавий маршрут Київ – Будапешт. Рейси здійснюються 5 разів на тиж3 день: у понеділок, середу, четвер, п’ятницю та неділю. До безкоштовного провозу дозво3 ляється одне місце маленької ручної поклажі (розміри не повинні переви3 щувати 42x32x25см, а вага — 10 кг). Додаткові сервіси авіакомпанії: знижки на квитки для пасажирів, які часто подорожують, послуги пріори3 тетної посадки, резервування місця з додатковим простором для ніг, бро3 нювання готелів й оренди автомобілів. Докладніше — на wizzair.com.

■

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 35

требу химерні, чудернацькі, але дуже атмосферні клуби. Для єв# ропейської молоді вони вже встигли стати «візиткою» Будапеш# та. Серед них — «Симпла» з диваном, зробленим із викинутої господарями чавунної ванни, та навіть справжньою машиною, НДР#івським «Трабантом», що служить барною стійкою. «Фо# гашхаз», тобто «Зубний дім», на згадку про колишній стомато# логічний кабінет має на вхідній арці величезний розкритий рот. У ресторану «Кьолевеш», тобто «Кам’яний суп», сама назва чого варта. Та суть, звісно, не в назвах. І не у психоделічному дизайні. І навіть не в демократичному пиві та недорогих закус# ках. Паби#руїни — це альтернативна музика, артхаусне кіно, цікаві мистецькі виставки, стріт#арт, вуличні ярмарки… Гей, хіпстери, ви ще тут? Та, власне, будь#кому варто побувати там принаймні один раз. Є й серйозніші клуби. Найвідоміший — мабуть, «A38», об# лаштований у старому (українському!) суховантажі, що став на постійний прикол поблизу Технічного університету. Клуб має класний концертний зал, придатний для виступів і електрон# них команд, і гуртів, що грають «world music», а в барі на палу# бі можна милуватися Дунаєм, підставляючи обличчя річковому бризу. До речі, у 2012 році читачі путівників «Lonely Planet» ви# знали цей бар найкращим у світі. Власникам здалося цього за# мало, і в позаминулому році вони збагатили палітру ще й кар# тинною галереєю. Мінералка і «техно» То що, шукаємо «родзинки» далі? Та легко! Варто лише зга# дати, що Будапешт цілком офіційно вважається столицею#ку# рортом. Удень — лікувальні посиденьки в термальній воді, ну, може, із трохи легковажними бульбашками, гейзерами та ду# шиками. Зате вночі… Ніч може перетворювати деякі терми Бу# дапешта на «Чарівну ванну» — «Magic Bath». Саме так назива# ються водні вечірки клубного бренду «Cinetrip». Узимку вони відбуваються у купальні «Лукач», а на літо переїжджають до най# більшої та найвідомішої — «Сечені». Це неймовірні враження: гримить «техно», стрибають лазерні промені, перетворюючи ку# пальники на смарагди, сапфіри та рубіни! Одна проблема: вечір# ки проходять лише раз на місяць, тому, якщо хочете потрапити на них, ви маєте правильно спланувати подорож до Будапешта. Столиця СмаКоти Та досить про вечірки, давайте ще про їжу. Щодо креативу в ресторанній справі угорці попереду (Центральної) Європи усієї. Власна угорська кухня, якщо хтось не знає, — це просто епічна поема про степове походження та європейське (а часом ➧

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 36

Стрітфуд тут має виразний національний колорит.

і османське) шліфування мадярів. Гармонія м’яса і запашних трав, копченостей і паприки, мережива тістечок і серпанки ре# тешів, відомих більше як штруделі. До речі, ті й інші походять від пахлави, і це чудова ілюстрація того, що Угорщина ніколи не соромилась навчатися, запозичувати найкраще. Саме два бу# дапештські ресторани — «Costes» та «Onyx» — отримали зірки «Мішлена» першими в Європі. І саме тут з’явився аналог ме# гапопулярної в Японії кав’ярні з котами — «Cat Cafe». Сумуєте за домашнім улюбленцем? Просимо на каву до нас — заразом і попестите принаймні одного з кількох десятків приязних ко# тів. Ви чоловік і прагнете інших вражень? У Будапешті є й куль# товий американський спорт#бар «Hooters» із пишногрудими офі# ціантками, але без жодних сумнівних пропозицій. «Hard Rock Клубні вечірки в купальні «Сечені»: сучасний драйв на тлі пишної класики й у теплій мінералці!

Cafe» теж є, хоча, будьмо справедливими — у Празі воно з’яви# лося раніше. Однак поговорімо все ж про угорське, рідненьке й новеньке. Починаю з уже звичного: ще десяток років тому… Не смійтеся, насправді в Будапешті було практично неможливо поїсти на# швидку і смачно по#угорському. Тепер є широкий вибір місце# вого стрітфуду. Сандвічі з шинкою із мангаліци (це така куче# рява угорська свинка), суп#гуляш на винос… На сніданок варто завітати до крихітного молочного бару «Cserpes Tejivo». Людей там, правда, завжди купа: на домашні йогурти, манну кашу та випічку злітаються всі, хто живе i працює поблизу. До речі, цей симпатичний заклад розташований у самісінькому центрі міста, поруч з бюро «Турінформ». Заходьте туди, підкажуть. А ще мені дуже подобається демократичність угорських рес# торанів. Звичайно, до славетного «Гунделя» у джинсах не пустять, але, з іншого боку, до будапештського «Buddha#Bar» не обов’яз# ково їхати на «Bentley», як до київського. Звичайно, я трохи пе# ребільшую, та лише трохи. Велосипеди «рулять»! Взагалі у Будапешті значно менше пафосних машин, зате незрівнянно більше велосипедів. Жодним чином не дорікаю киянам: через відсутність доріжок велосипед у Києві — не вель# ми безпечний транспорт. Зате навіть щільно забудований центр угорської столиці увесь помережений велодоріжками, тож міс# тяни масово лишають автомобілі на паркінгах, як правило, біля кінцевих станцій метро, і пересідають на двоколісних «коників». Ну а для туристів з’явилися численні велоекскурсії. І місто ба# чиш, і здоров’я зміцнюєш. Правда, якщо тільки ми не маємо на увазі «пивосипед» — ще один новий і прикольний варіант екскурсії містом у своїй компанії. Бачила таке на проспекті Ан# драши: стіл на колесах, за столом — веселі шанувальники пи# ва, які раз#по#раз піднімають келихи, бадьоро крутячи педалі. І хоча пиво я не дуже шаную, та колись до такої екскурсії точ# но долучуся.

36

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 37

Столиця навиворіт А поки що розкажу про ще дві незвичні екскурсії, в яких по# щастило взяти участь самій. Першу розробила команда моло# дих соціологів і назвала її «Beyond Budapest» — «По той бік Бу# дапешта». У фокусі — центр міста, 8#й район, буквально на одну вулицю далі від звичайних туристичних маршрутів, але насправ# ді це «зворотний бік» міста. Розкішні палаци і часом пошарпані вулички, а на деяких будинках у дворах#колодязях — ще й сліди від снарядів Другої світової! Екскурсія «Палацовий квартал Бу# дапешта» — це світ угорської аристократії, що пішов у минуле. «Миттєвості сучасного мистецтва» — це мандрівка по квартир# них та підвальних галереях, маленьких майстернях і фотовистав# ках, що переплітаються з місцевими легендами. «Сік 8#го райо# ну» — це приховані місцинки єврейського Будапешта з його спе# цифічною архітектурною спадщиною. У рамках таких турів навіть Національний музей показують з іншого боку та розпо# відають не про нинішні його колекції, а про те, як під час Другої світової в установу влучила бомба і золоті скарби Угорщини у сховищі перетворилися на один величезний зливок. Отакий не# сподіваний зріз… На відміну від попереднього — історичного — погляду на міс# то, «Imagine Budapest» показує столицю ще й як місто на воді. Це правда, Будапешт буквально збудований на воді! Тому в про# грамі є казкові турецькі лазні, «дегустація» кількох місцевих мі# неральних вод і цікаві оповідки: про Дунай, дивовижні одужан# ня, водовозів із віслюками, рибні ринки... Якщо пощастить, можна потрапити в інженерні тунелі та печери, що сполучають купальню «Геллерт» і турецьку лазню «Рудаш». Така екскурсія, на жаль, буває нечасто. Утім, не засмучуйтеся: наш Будапешт, мабуть, тому й не ста# ріє, що живиться цілющими водами. Тому, якщо втомилися від екскурсій та вечірок, просто занурюйтесь у теплий басейн. Але це вже нехай буде темою нашого іншого побачення із прекрас# ною столицею Угорщини. ■ Шопінг: як не купити, то хоч поприколюватись.

Найвідоміший із «пабів на руїнах» — клуб «Симпла».

21.05.2015

14:55

ГОСТИННОСТІ

Page 38

■

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_3-15-disk.qxd

Ш и к Будапешта Ãîòåëüí³ ðåéòèíãè óãîðñüêî¿ ñòîëèö³ òðàäèö³éíî î÷îëþº «Four Seasons Hotel Gresham Palace Budapest». Öå ñïðàâæí³é ïàëàö ó ñåðö³ Áóäàïåøòà, â îòî÷åíí³ éîãî ãîëîâíèõ îêðàñ.

Г

Готель розташований на березі Дунаю. Поруч — купальня «Сечені», На# ціональна галерея, зелений острів Маргіт, славнозвісний Парламент із безліччю шпилів, базиліка святого Штефана, Опера, а через міст — Коро# лівський палац, Рибальський бастіон, собор святого Матяша… Будапештський «Four Seasons» і сам є пам’яткою історії та архітектури. Його будівлю звели 1906 року, в розквіті стилю модерн. Десятки років вона була серед найпрестижніших в імперському місті. Зокрема тутешня кав’яр# ня стала місцем зустрічей відомого клубу художників «Грешемське коло». Щоправда, 1944 року німці підірвали Ланцюговий міст, що за кілька кро# ків од вестибюлю, чим пошкодили фасад та зірвали ворота з павами. У ча# си соціалізму розкішні апартаменти були розділені на компактні кімнати для держустанов. А в 1998#му тут вирішили створити готель під наглядом усесвітньо відомої мережі готелів «Four Seasons». На реконструкцію витра# тили понад 110 мільйонів доларів. 2004 року фешенебельний заклад уро# чисто відкрили. Гості знову заходять у ворота з павами…

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 39

Усередині на них чекає комфорт ХХІ століття й історична ви# шуканість. Зовні готель залишається одним із найкращих зраз# ків будапештського модерну. Його розкішні номери оформлені з неперевершеним смаком: високі склепінчасті стелі, кришта# леві люстри, антикварні меблі, живописні полотна… З вікон від# криваються краєвиди Дунаю, кварталів Старого міста і палацо# вого подвір’я. Особливо інтригують дві категорії номерів. Перша — це роз# кішні 64#метрові апартаменти «Tower Suite» на верхівках двох веж. Ну, а «Royal Suite» має 136 квадратних метрів, величезний балкон, дві спальні з ліжками «королівського» розміру, простору вітальню з каміном, їдальню. Є й скромніші помешкання — починаючи від «Superior Room» площею лише 33 «квадрати», але дуже елегантних. Ще одна принада готелю — спа#центр. Тут і басейн, і сауни, і тренажерний зал, і душі Віші, і джакузі. І, звісно, процедурні, де пропонуються найрізноманітніші масажі, косметичні послу# ги, омолодження, обгортання, цілющі ванни... Не забуваймо: Будапешт — європейська столиця мінеральних вод.

А ще це місто гурманів, і «Gresham Palace» це підтверджує. Ресторан «Pava» («пава» — переклад не потрібен) пропонує націо# нальні страви, приготовлені з усією угорською вигадливістю. У романтичній атмосфері ресторану «Gresham», стилізованому під 1900#ті роки, подають італійські та угорські наїдки, грають джаз.

«Four Seasons Hotel Gresham Palace Budapest» може організу# вати для своїх гостей на найвищому рівні свято і діловий захід. Є 9 залів для засідань, семінарів і конференцій плюс сучасно обладнаний бізнес#центр. Для урочистостей і розваг пропону# ються майстер#класи з куховарства, катання на човнах, гольф, верхова їзда, повітряні кулі, винні тури, екскурсії містом… Для дітей — особливе меню в ресторанах, іграшки у номерах, ди# тячі книжки та фільми, послуги няні, особливо захопливі екскурсії. До вподоби готель і молодятам, для яких є спеціальні весіль# ні та романтичні пакети пропозицій. Місце шикарне з будь#якого погляду. Справжній діамант го# тельної розкоші в оточенні історичних скарбів. І якщо ви може# те дозволити собі «Four Seasons Hotel Gresham Palace Budapest», не марнуйте нагоди. ■

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «Four Seasons Hotel Gresham Palace Budapest» (www.fourseasons.com).

39

21.05.2015

КОЛЕКЦІЯ

14:55

Page 40

■

В

О

Я

Ж

!MT_3-15-disk.qxd

Òóðâèñòàâêà «GTM Germany Travel Mart TM» çíîâó ç³áðàëà ïðîôåñ³îíàë³â òóðá³çíåñó ç óñüîãî ñâ³òó äëÿ ïðîïàãóâàííÿ â’¿çíîãî òóðèçìó. Öüîãîð³÷ ãîñòåé â³òàâ öåíòðàëüíèé ðåã³îí êðà¿íè — Òþðèíã³ÿ. Þë³ÿ ÌÀËÀ

Зелене серце

Німеччини

Д

Дедалі більше людей віддають перевагу еколо# гічним маршрутам, біо# та екоготелям, відпочинку без авто, велотурам... Попит на «зелений» туризм із року в рік зростає. Німеччина надійно оберігає свою природу. Що# правда, в нашій уяві вона — не перше, що спливає при згадці про цю країну. Тим часом тут є унікальні біотопи та воістину неповторні ландшафти. Наразі у країні активно просувають екотуризм і сприяють його розвитку. Німеччина є лідером із захисту при# роди в Європі. Тож і нам, учасникам і гостям турвис# тавки, запропонували поринути у світ природи та його туристичних можливостей. Навряд чи багато українців поквапляться відвідати Німеччину спеціально з метою екотуризму. Але до# свід у цій сфері дуже знадобиться нашій Батьківщині.

40

У гармонії з природою 30 відсотків території Німеччини становлять при# родні угіддя. Та ще й такі, яких не чекаєш від най# більш розвинутої європейської країни. Серед її при# родних багатств — 104 заповідники та 15 національ# них парків. Нам пощастило завітати до кількох із них у Тюрингії та сусідніх регіонах. Так називається федеральна земля в самому цент# рі Німеччини. За природні багатства її називають «зеленим серцем країни». В усі пори року тут мож# на влаштувати собі екорозваги на всяк смак: піші та лижні тури, скелелазіння, їзду на гірських вело# сипедах або конях, відпочинок на лісовому пляжі, відвідання зоопарку чи океанаріуму... Для учасників турвиставки першою природною атракцією став заповідник у Тевтобурзькому лісі.

21.05.2015

14:55

Page 41

Фото НТО

!MT_3-15-disk.qxd

Славнозвісний замок Вартбург — окраса зеленої Тюрингії.

Завдяки волонтерам і працівникам місцевої біологічної стан# ції природоохорона територія перебуває в чудовому стані. Тут дбають про флору та фауну, а також розводять коней, корів і кіз, які належать до традиційних порід регіону. Захоплюють не лише ландшафти і звірята, які їх заселяють. Вражає вміння німців усім цим насолоджуватися, не порушую# чи гармонії. В Тевтобурзі, як і в інших заповідниках і нацпар# ках Німеччини, пропонують поєднати чудовий відпочинок із дотриманням природоохоронних принципів. Зазвичай такого роду вакації поєднуються з опануванням історії, культури і тра# дицій. Головних атракцій можна дістатися пішки, верхи, на ве# лосипеді, на човні або ж іншим способом, який більше припа# де до вподоби, — головне, щоб він зводив до мінімуму негатив# ний вплив проїжджих на природне довкілля. Оселитися можна ➧ Найекологічніший транспорт музею просто неба в Детмольді.

41

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 42

Мешканці зоопарку Сабабург.

в затишних невеликих готелях, розкиданих по невеликих міс# течках. Головними плюсами таких помешкань є помірна вар# тість і чудовий сервіс. А деякі заповідні місцини пропонують спа#відпочинок безпосередньо у нетрях природи, у спеціаль# них біокомплексах. Звірі та Спляча красуня Просуваючись углиб країни, ми завітали до природного зоо# парку «Сабабург». Його величезну територію можна досліджу#

вати пішки, на велосипеді або ж у зручному екоавтобусі з квит# ком лише за 3 євро. Саме останній є найзручнішим видом транс# порту і дасть змогу оглянути всі багатства «Сабабургу». Серед мешканців зоопарку є і дикі звірі, такі як вовки, росомахи, ри# сі та яки, і свійська худоба, а ще — екзотичні кенгуру та замор# ські птахи. Незважаючи на будній день, потоки гостей у «Сабабургу» не спинялися. Люди насолоджувалися природою, влаштовували пікніки на спеціально обладнаних майданчиках, спостерігали за тваринним світом. Поза територією зоопарку зона заповіднику не закінчується. Туристи можуть прогулятися по заповідному лісу за спеціаль# ними маршрутами із вказівниками та доріжками, аби помилу# ватися столітніми дубами, буками та липами. Особливо романтичним парам пропонують зупинитися не# подалік від зоопарку, майже над ним — у замку Сплячої красу# ні. Саме навколо нього розкручувалась історія освоєння цієї міс# цевості. У XIV столітті замок слугував для мисливських забав знаті, потім пережив період занепаду, який додав йому роман# тизму, а в 1571 році ландграф Вільгельм IV створив тут зоопарк, що на ті часи було справжнім дивом. Проте цей осередок замор# ської фауни став по#справжньому популярним наприкінці 1950#х років, коли його розширили, збагатили живими «експонатами» і «розкрутили». Історія серед природи Не можна було оминути музею просто неба «Freilichtmuseum» неподалік від містечка Детмольд, окраси регіону Північної Рейн# Вестфалії. Подібних у Німеччині близько півтори сотні. Оглянути музей можна цілком «автентичним» способом — з багатомісного кінного екіпажу. Територія включає кілька ве# Прадавній дуб в околицях зоопарку «Сабабург».

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 43

Той самий замок Сплячої красуні.

ликих селянських господ, типових для цього регіону, а також цілі два села. Усе відтворене відповідно до традицій і на основі детальних історичних досліджень. Переважна більшість буді# вель належать до XIX–XX століть. Тут вам і вітряки, і фахвер# кові пекарня та сарай, і селянські будиночки. А навколо пасуть# ся гуси, кури, кози, вівці — городяни в захваті. Зголоднілим від# відувачам пропонують завітати до кав’ярні й насолодитися міс# цевими смаколиками. Не менше вразила й екскурсія містечком Ганн#Мюнден. Не# величке, але напрочуд гарне, воно не зазнало руйнувань під час Другої світової війни і зберегло всю красу саксонських фахвер# ків і «везерського Ренесансу». Ще славетний німецький приро# дознавець і мандрівник Олександр Гумбольдт назвав Ганн#Мюн# ден одним із найгарніших міст світу. Із цим складно не погоди# тися. Містечко оточене розкішними природними пейзажами та розташоване на перетині трьох річок — Фульди, Верри та Ве# зера. Через нього пролягає головний велосипедний маршрут країни. Судячи з того, скільки ми побачили тут туристів, еко# логічний транспорт у країні дуже популярний. Гості селяться в затишних готелях, дегустують різноманітні сорти пива, ласу# ють ковбасою в шоколаді та просто гуляють середньовічними вуличками. Гостини по1німецькому Проте головною метою поїздки була все ж славнозвісна ви# ставка в’їзного туризму — «GTM Germany Travel Mart TM». Цьо# го року приймаючими містами обрали Ерфурт і Веймар, які ви#

І такі бувають «корівки» у німецьких заповідниках.

знані найгарнішими в Тюрингії. Кожне з них унікальне по#своє# му, тож гостей розмістили в обох порівну, аби туристичній гро# мадськості були відкриті обидві дестинації. Перший вечір офіційного перебування пройшов у неймовір# ному місці — замку Вартбург. Він височіє на горі поблизу міста Айзенах, серед Тюрингського лісу. Вартбург має неабияке зна# чення для німецької історії: саме тут у 1521–1522 роках перехо# ➧

21.05.2015

14:55

Page 44

Фото НТО

!MT_3-15-disk.qxd

Національний парк «Хайніх», вигляд згори.

ДАС ІСТ ТУРІСМУС Уже п’ятий рік поспіль Німеччина займає другу сходинку в рейтингу найпопулярніших туристичних країн Європейського Союзу (майже 50 млн відвідань за рік). І це при тому, що най3 ближчі конкуренти володіють тепли3 ми пляжними узбережжями. Перше місце посідає Іспанія (55 млн візитів), а третє — Франція (38,2 млн). За минулий рік кількість туристич3 них відвідань Німеччини зросла на 4,7%. Особливо побільшало гостей з Американського континенту (+ 7,4%) та Азії (+ 5,3%). Метою відвідань здебільшого ста3 ють проведення вікендів і свят (61%), бізнес (27%) і гостювання в родичів та друзів (11%).

■

вувався церковний реформатор Мартін Лютер без відриву від перекладу німецькою Нового За# віту. Просторі зали та ексклюзивні експонати замку#музею переносять у давні епохи. Офіційне відкриття виставки відбулося — де б ви думали? — у кафедральному соборі святої Марії в Ерфурті. Вечір, сповнений класичної музики, розкривав душу Тюрингії, а унікальний ансамбль готичної архітектури доповнював ці відчуття.

Затишний Веймар теж відчинив перед нами двері своїх головних скарбниць: бібліотеки Анни# Амалії, будинків#музеїв Гете й Шиллера, музею вищої школи «Баухаус». Прогулявшись містом, можна було вивчити всі нюанси веймарського класицизму. Спеціально для гостей у Веймарі відтворили атмосферу славнозвісного цибуля# ного фесту, який святкують восени. Звичайно ж, організатори виставки, влашто# вуючи нам виїзди та урочистості, на кожному кроці демонстрували використання екологіч# них трансферів, нешкідливих для природи ма# теріалів тощо, чим подавали позитивний при# клад світу. Прогулянка по верховіттю Я щаслива, що відвідала національний парк «Хайніх»! Це найбільший лісовий масив Євро# пи, що складається з мішаних лісів. Наприкін# ці 1997 року парк отримав статус національного, а у 2011#му його занесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У «Хайніх#парку» є величезна кількість марш# рутів і програм на будь#який вік і смак. Величез# на територія добре сполучається з іншими міс# тами і принадами регіону. Ми потрапили до Бад# Кімната Мартіна Лютера у Вартбурзькому замку, де й було перекладено німецькою Новий Завіт.

44

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 45

Бад Лагензальца — чудове затишне містечко садів.

Лангензальци — середньовічного містечка, відомого оздоров# чими сірчаними ваннами та квітучими вулицями і скверами. У цьому невеликому (18 тисяч осіб) поселенні — аж 11 садів і парків! Серед них — магнолієвий, трояндовий, арборетум, япон# ський та палацовий парк Фредеріки. Головна «родзинка» парку «Хайніх» — унікальна доріжка по верхівках дерев. Ця спеціальна металева конструкція збудована для огляду величних природних володінь. Екскурсія починаєть# ся на вежі, на 25#метровій висоті. Поступове проходження кіль# касотметрового маршруту підіймає туристів ще вище і повертає знову до вежі. Між доріжками обладнали мотузяні містки з різ# номанітними перешкодами, які додадуть трохи екстриму на ви# соті. Кілька кроків такою хисткою конструкцією залишають не# забутні враження! Дивишся вниз і розумієш, що на висоті 30– 35 метрів тебе тримають тільки декілька сплетених мотузок... Екскурсії проводяться у супроводі працівників парку, які і вразливих заспокоять, і про побачене розкажуть. Туристи мо# жуть торкнутися верхівок столітніх дерев і близько познайоми# тися з мешканцями верховіть. Мені пощастило привітатися з кількома різними пташками, а внизу, на землі, я ненароком по# рушила денний сон єнота — перепрошую! А от зустріччю з дики# ми кішками, одними з найзагадковіших мешканок парку, мало хто може похвалитися. Ви їх не бачите? А вони є. Найвища точка паркової вежі розташована на висоті 44 мет# рів, де міститься відкритий оглядовий майданчик. Звідси мож# на побачити весь парк, аж до його меж, а далі погляду відкри# ваються неосяжні зелені простори Тюрингії. Саме тут, мені зда# ється, я відчула, як б’ється «зелене серце Німеччини». Милуючись прекрасним краєм, я згадувала про наші Карпа# ти, степи і Полісся, куди з охотою поїхали б оті самі ощадливі

Японський сад у німецькій провінції.

німці — якби нам такий самий досвід і бажання влади та зви# чайних громадян. ■ Щиро дякуємо за допомогу в підготовці матеріалу Національному турофісові Німеччини в Росії (www.germany.travel) та особисто пані Аллі Бєліковій.

21.05.2015

14:55

НА ЗДОРОВ’Я

Page 46

■

М

А

Н

Д

Р

У

Й

Т

Е

!MT_3-15-disk.qxd

Дієта

радості Ëåãåíäàðíèé 䳺òîëîã Äþêàí ñòâîðèâ ïðîãðàìè ñõóäíåííÿ äëÿ êðèòñüêîãî ãîòåëþ «Out of the Blue, CAPSIS Elite Resort». Òåïåð çä³éñíèòè «ñòðóíêó ìð³þ» ìîæíà «áåç â³äðèâó» â³ä ðåñòîðàííèõ òà ³íøèõ êóðîðòíèõ íàñîëîä.

У

Унікальні програми схуднення, оздоровлення та омолодження стали логічним доповненням загаль# ної концепції курорту «Out of the Blue, CAPSIS Elite Resort»***** на грецькому острові Крит. «Capsis» роз# ташований серед ботанічного саду на приватному пів# острові біля рибальського селища Агія#Пелагія. Звід# си — лише 20 хвилин їзди до центру критської столи# ці Іракліона та міжнародного аеропорту. При цьому не полишає повне відчуття відокремленості та гармо# нії. У будь#якому з розкішних сьютів ви почуватиме# тесь комфортно і зможете розслабитись. У таких чудових умовах худнути — тільки задово# лення! Прогулянки по тінявому саду, екскурсії мальов# ничими селами острова і, звичайно, морські й соняч# ні ванни допомагають досягти чудових результатів. Скинути зайву вагу без труднощів і втрати задово# лень — на цьому стоїть і стоятиме система Дюкана.

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 47

І результат збережеться надовго. Як запевняє сам П’єр Дюкан, його дієта змінює не лише систему харчуван# ня, а й саму свідомість. Переваги дієти полягають у поступовості та поділі на етапи схуднення: перші два — власне втрата ваги і два наступні — закріплення ефекту. В основі раціо# ну — 100 продуктів харчування (72 білкові: риба, м’я# со, морепродукти, рослинні білки, нежирні молочні продукти і 28 видів овочів). Один з основних елемен# тів — вівсяні висівки.

А ще у вашому активі — власна рішучість розпра# витись із зайвою вагою, консультації та послуги діє# тологів, шеф#кухарів, spa#майстрів і фітнес#тренерів. Вони готові спеціально для вас розробити графік схуд# нення, що враховує ваш внутрішній ритм і розклад відпустки. Можете вибрати одну з двох оновлених програм, розрахованих на 7–14 днів перебування в готелі «Cap# sis». В їхній основі — раціональне меню, фізична ак# тивність і спа#процедури. Завдяки цьому поєднанню ➧

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 48

за тиждень перебування в готелі ви можете втратити до двох розмірів, а головне — за цей час без стресу і з неабияким задоволенням підготуватися до подаль# ших етапів дієти після повернення додому. Адже тут пропонують ще й лекції на тему здоров’я, дають інди# відуальні рекомендації на майбутнє і прагнуть виро# бити у вас правильний підхід до власного організму. Для розрахунку ідеальної ваги ви відповісте на 11 запитань, які допоможуть визначити вашу ідеальну

48

вагу. Індивідуальна програма скаладється з 4 фаз. Три# валість кожної фази і розмір втраченої ваги визнача# тимуться для вас персонально. Дієтолог розповість про дозволені продукти і те, що для вас під забороною. Але не поспішайте розча# ровано зітхати: харчуватися ви будете смачно і різно# манітно. Місцеві шеф#кухарі здатні створювати справж# ні шедеври для гурманів, враховуючи при цьому ка# лорійність продуктів.

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 49

Фізичні вправи виключно важливі на кожному з етапів дієти і підбираються індивідуально. Щоденні піші прогулянки є необхідним мінімумом. Рекомен# дуються аквааеробіка, стретчинг, аеробіка, силова йо# га та пілатес. Вибирайте активність, яка найбільше від# повідає вашим душевному станові та способу життя, настроєві та бажанню! Винагородою за перші результати стане... ні, не де# серт, а spa#салон «Euphoria». До програми «Знижен# ня ваги і загальне оздоровлення», крім правильного харчування і тренувань, входять 16 процедур, серед

яких — гідротерапія, таласотерапія, спеціальні занят# тя у басейні, розслаблювальні масажі з ароматними травами острова Крит і найкращої косметики світо# вих виробників. Отже, замість зайвих сантиметрів у талії ви можете привезти з літнього відпочинку струнку фігуру й міц# ну установку на подальше здорове життя. І досягнете цього без надзусиль та з насолодою. Але пам’ятайте: у світі лише кілька готелів, із якими співпрацює маест# ро Дюкан. На Криті — це «Out of the Blue, CAPSIS Elite Resort», обитель комфорту, здоров’я і радості! ■

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «Out of the Blue, CAPSIS Elite Resort» (www.capsis.gr).

21.05.2015

ЗАМОРСЬКІ

14:55

Page 50

■

Д

И

В

А

!MT_3-15-disk.qxd

БАНГКОК

В очікуванні

вічної нірвани Òà¿ëàíä íàçèâàþòü êðà¿íîþ òèñÿ÷³ õðàì³â. Ëèøå ó ñòîëèö³ ¿õ ïîíàä òðèñòà. À íàéäàâí³øèé, íàéá³ëüøèé ³ îäèí ³ç íàéøàíîâàí³øèõ ó Áàíãêîêó — õðàì Ëåæà÷îãî Áóääè. ³êòîð ÑÈÄÎÐÅÍÊÎ

С

Справді, цей ефектний комплекс сакральних споруд називають храмом Лежачого Будди, але переважно, коли розмовляють із туристами. Ще один варіант — Будда, що Відпочиває. Хоча до# слівно його повну тайську назву можна переклас# ти як Храм Будди в Очікуванні Вічної Нірвани.

50

ÒÀÒ

Тут є цікава буддійська тонкість, але про неї — далі. Поки що нам буде досить і скороченої — Ват#По (Ват#Пхо). До речі, її перекладають як «Храм дерева Бодхі», яке тайською йменується «П(х)о». Це те саме дерево, під яким Будда до# сягнув просвітлення. Ну, а з наукового погляду дерево Бодхі — це фікус, якщо зовсім точно — Ficus Religiosa. Знайти храм Ват#По у Бангкоку дуже просто. Він сусідить із найпершою святинею і туристич# ною цікавиною столиці — Королівським пала# цом із храмом Смарагдового Будди. Власне, Ват# По вважається другим після монаршого комп# лексу визначним місцем столиці та всього Таї# ланду. Сюди сходяться всі туристські дороги. Храм займає понад 80 тисяч квадратних мет# рів, а протяжність його стін по периметру — біль# ше кілометра. Але відомий він не так своїми роз# мірами, як найбільшою статуєю лежачого Будди в Таїланді, а за деякими оцінками — й у світі. Її довжина — близько 46 метрів, а висота — 15. Та і цим досягнення храму не вичерпуються. Храм Лежачого Будди — рекордсмен за кількіс# тю зображень Будди в усій цій побожній країні, їх тут понад 1000. Ще храм вiдомий як місце зародження тра# диційного тайського масажу, і тут досі працює найперша школа цього стародавнього мистецт# ва. Ват#По визнано центром медицини і масажу ➧

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 51

Золотий Будда. Статуя зображує Просвітленого за стародавніми канонами: гачкуватий ніс, напівусмішка, довгі мочки вух, непропорційні руки…

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 52

Ват!По є другим визначним місцем столиці піс! ля комплексу Королівського палацу із храмом Смарагдового Будди і розташований поруч із ци! ми видатними спорудами.

■

Таїланду, навіть на його стінах можна по# бачити відповідну «наочність». Перший університет Таїланду теж був заснований на цьому мiсцi. На території храму є безліч будівель, невеликий парк, навіть штучний ставок із водоспадом (ставок чомусь називаєть# ся Крокодиловим). Загалом комплекс роз# ділений вулицею Танон#Четупхон на дві частини — північну і південну. Для турис# тів цiкава здебiльшого тільки північна частина храму. У південній розташовані житла для ченців, школа масажу та гос# подарські споруди. При цьому вхід у храм для вiдвiдувачів — якраз на вулиці Танон# Четупхон. Перше місце, куди ведуть туристів — це віхан, тобто будівля, де зберігають зо# браження Просвітленого. Звичайно, го# ловним об’єктом цікавості є унікальна скульптура Лежачого Будди. Гігантська постать здається повністю золотою, і са# ме це розпалює уяву багатьох несвідомих відвідувачів. Але насправді зроблена вона із цегли та певної подоби цементу, які звер# ху майстерно вкриті золотою фольгою. У платформі статуї замурована частина праху сіамського короля Рами І.

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 53

І сама скульптура, і віхан навколо неї зведені за Рами III, в середині XIX століт# тя, причому спочатку — статуя, а потім — приміщення над нею. Загалом же Ват#По значно і значно давніший за сам Бангкок, оскiльки був заснований ще у XII століт# ті (правда, мав тоді іншу назву). Саме тут генерал Чакрі в 1782 році оголосив себе королем Рамою I і заснував династію Чак# рі, яка й досі править у Таїланді. Він на# казав розширити стародавній монастир і звести 40#метрову ступу, вкриту зеленою мозаїкою, де зображено Будду. Наступні королі збудували нові ступи — білу, жовту і блакитну, що стали символами династії. Будда, між іншим, не просто лежить. Ця скульптура зображає зовсім не відпо# чинок і, тим паче, не сон Учителя, а мо# мент входження у парінірвану — найви# щу стадію здобуття свободи. У західному обивательському середовищі слово «нір# вана» часто виступає синонімом слова «блаженство». Буддисти ж вкладають у нього інший, скоріше, протилежний зміст. Це гедоністи прагнуть блаженства, буд# дисти ж — спокою. «Нірвана» дослівно перекладається як «згасання». Під цим мають на увазі згасання свідомості, пов# ну відмову від почуттів і переживань. Не# має переживань — немає і страждань, є лише досконалий спокій. ➧

Кожне зі 108 перламутрових зображень на стопі Лежачого Будди втілює якусь його рису.

Гігантська постать здається повністю золотою, що розпалює уяву несвідомих відвідувачів. Але насправді зроблена вона із цегли та зверху вкри! та золотою фольгою.

■

Довжина статуї від голови до ніг — 46 метрів.

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 54

Статуї, фрески та мозаїки у буддійських храмах є пуною — заслугою, яку хтось вкинув у свою скарбничку карми. Гігантська статуя Лежачого Будди — це королівська пуна.

■

Туристи і паломники поводяться невимушено, але й шанобливо.

54

Нірвану буддисти вважають згасанням свідомості, але не остаточним. Повне зга# сання настає тільки зі смертю й назива# ється парінірваною. Це коли розриваєть# ся коло перероджень і свідомість перестає існувати. Гігантські розміри статуї нагадують про легенду, в якій Будді явився гігант — асур Раху. Той міг проковтнути сонце і місяць, однак поруч з Учителем відчув себе зо# всім нікчемним, меншим за ступнi Буд# ди. Навіть лежачи, Просвітлений дивив# ся на нього зверху. Нині Будда споглядає згори і на вірую# чих та туристів. Вони ж, подивувавшись масштабам і майстерності зодчих, ідуть далі, аніскільки не розумнішаючи… І доходять до велетенських ступнів. А вони доволі цікаві, інкрустовані перламут# ровими пластинками — по 108 зображень на стопі. Кожне зображення символізує якийсь особистісний аспект Будди, втіле# ний у предметі, рослині чи тварині. Довжина пальців у Будди однакова. Це одна з ознак його надприродного по# ходження. Ентузіасти уфології впізнають в описі Будди образ інопланетянина, ад# же деякі деталі просто#таки фантастичні: ➧

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 55

Легенди і життя. На стінах храму — фрески на теми буддійської міфології, а також цілком практична «наочність» для опанування тайського масажу.

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 56

Комплекс Ват По називають «храмом тисячі Будд». Скульптури звезені сюди з різних куточків Азії.

В ГОСТЯХ У БУДДИ Для знайомства з храмом немає необхідності вдаватися до допомоги гідів (вони пропонують послуги при вході). Комплекс дуже легко вивчи3 ти самостійно. Звісно, ліпше перед відвіданням почитати про нього та про символіку тайського буддизму. Не обмежуйтесь оглядом тільки Ле3 жачого Будди. Прогуляйтеся терито3 рією, не соромтеся заходити в інші приміщення, демонструючи при цьо3 му належну повагу до віруючих і зні3 маючи перед входом взуття. Ясна річ, ваш вигляд має бути належним — ніяких відкритих плечей, шортів, спід3 ниць і пляжних капців. Крім огляду храму, можна прийня3 ти сеанс традиційного тайського ма3 сажу, оскільки тут діє найтитулова3 ніша школа цієї справи. На відміну від храму Смарагдового Будди, тут дозволена фото3 і відео3 зйомка.

■

56

наявність перетинок між пальцями, сорок зубів, золотий колір шкіри, до якої не приставав пил (ніби скафандр), статевий орган ховався всере# дині тулуба... Це, звичайно ж, благодатна тема, про яку можна говорити і домислювати без кінця. Якщо хтось раптом не знає, Будда — це не ім’я, а термін, що означає «Пробуджений» чи «Просвітлений». Будд було багато і, відповідно до поглядів більшості їхніх послідовників, з’я# виться ще як мінімум один. Але той, про житіє якого зазвичай нині розповідають — це Сиддхар# тха Гаутама, індійський принц за народженням і пізнавач життя за покликанням. При вході до віхану можна розміняти таїланд# ські банкноти на 108 дрібних монет і кидати їх у 108 горщиків, що стоять за спиною у Лежачо# го Будди. Що й робить більшість відвідувачів — буддистів, християн і навіть атеїстів. Віряни вва# жають, що це поліпшує їхню карму, а туристам розказують простіше — мовляв, це приносить удачу. Якщо ж те й інше не є правдою, то кидан# ня монеток можна вважати як мінімум пожерт# вою, яка допомагає утримувати прекрасний храм. У Ват#По постійно чути дзенькіт монет. Стіни убосоту (чи боту — головного примі# щення храму) вкриті розписом: Будда сидить під традиційним багатоярусним парасолем «чатрі». Його поза символізує максимальне зосереджен# ня, руки — в положенні «мудра». Що ж, не бу# демо порушувати священного зосередження. Втім, чого лукавити, ми цього зробити й не змо#

жемо. По#перше, навіть сам Мара, бог ілюзій, не зміг перервати медитацію Будди і відвернути увагу Вчителя. По#друге, потривожити Лежачо# го Будду не вийде, бо це статуя. У східному віхарі храму розташована бронзо# ва статуя Будди часів Аюттайї (ХІV–ХVІІ сто# ліття). А в галереях на території виставлено 394 скульптури Просвітленого, звезені сюди з усієї Південно#Східної Азії. Є статуя, що зображує сидячого Будду, за спи# ною якого розкрив свій капюшон Мучалінда — цар змій#нагів, або нагараджа. Під час своєї меди# тації під деревом Бодхі Сиддхартха так відсторо# нився від світу, що не помітив, як під час п’ятого тижня почалася злива. Тоді Мучалінда виповз з#під землі й обвив своїм тілом Будду, а потім розкрив над ним свій капюшон, захищаючи від негоди. Всі ці статуї, фрески та перламутрові мозаї# ки вважаються пуною — релігійною заслугою, яку хтось колись вкинув у свою скарбничку кар# ми. Гігантська статуя Лежачого Будди — це ко# ролівська пуна, на таку не здатні прості смертні. Вони заробляють пуни, ставлячи свічки та ло# тоси у храмі, кидаючи монетки у згадані мета# леві чаші. Кожна монетка, кожна ароматична паличка наближає людину до того, що вона ста# не Буддою і досягне вічної нірвани. ■ За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо Tourism Authority of Thailand (www.tourismthailand.org).

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 57

21.05.2015

14:55

ГОСТИННОСТІ

Page 58

■

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_3-15-disk.qxd

зі

Життя

смаком «Sani Resort» — äðóãèé íàéá³ëüøèé êóðîðò Ñåðåäçåìíîìîð’ÿ é îäèí ³ç íàéêðàùèõ, ùî âèçíàíî ïîâàæíèìè ì³æíàðîäíèìè ðåéòèíãàìè. Ñåðåä ãîëîâíèõ éîãî ïðèíàä â³äçíà÷àþòü ñìàêîâó.

Н

Нещодавно, у травні, тут уже вдев’яте поспіль відбувся міжнародний фестиваль гастрономії «Sani Gourmet». За всі роки проведення на ньо# му побували світові кулінарні знаменитості, власники трьох зірок «Мішлен», серед яких, звичайно, Ерік Фрешон — куратор ресторанів курорту «Sani». Фестиваль продовжив просува# тися Великим Шовковим шляхом і запросив май# стрів смакоти з Китаю, Індії, Туреччини, Італії, Ірану, Грузії, Азербайджану і, без сумніву, Гре# ції. Протягом десяти днів гості відвідували чис# ленні презентації, дегустації та майстер#класи. Для багатьох шанувальників «Sani Resort» та# кий фест — це привід знову завітати сюди. За площею курорт удвічі перевершує князівство

58

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 59

Монако. Розташований він на прекрасному пів# острові Кассандра, схожому на тризубець Посей# дона. Це приватний екологічний комплекс від# починку з вічнозеленою рослинністю, пташи# ним заповідником, смарагдовими водами Егей# ського моря та піщаними пляжами, які щороку здобувають міжнародний «Блакитний прапор». На 1000 гектарах первозданної природи роз# ташувалися чотири елегантні 5#зіркові готелі. Поруч із скелястим мисом Sani — класичний «Sani Beach Hotel & Spa». У пишному сосново#

му бору — готель бунгального типу «Sani Beach Club & Spa» для сімейного відпочинку. Поруч — дизайнерський готель «Porto Sani Village & Spa». Нарешті, бутик#готель «Sani Asterias Suites» — улюбленець монарших і аристократичних ро# дин з усього світу. Тут є міжнародна гавань для яхт, а також на# бережна із сучасним торговим центром, муль# тибрендовими бутиками, модними барами, за# тишними кафе. Є театр, кінотеатр і навіть пра# вославна церква. ➧

59

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 60

Створено всі умови для сімейного відпочин# ку. Маленьких гостей ваблять міні#олімпійські ігри на пляжі, ігри в басейні, водна аеробіка, екс# курсії, пікніки… Вони відпочивають під нагля# дом педагогів авторитетної британської «World# wide Kids Company». Окремі програми — для малят, а для тинейджерів — свій клуб. Чекають нові ігрові майданчики, дитяча кімната з елект# ронними іграми. У ресторанах є високі стільчи# ки для наймолодшеньких, а в рамках «шведсь# кого столу» — кіндер#меню.

60

Активним відпочивальникам «Sani» пропо# нує тенісні корти, гірські велосипеди, дайвінг, серфінг… За вашим самопочуттям стежитимуть фахівці, й ви неодмінно поздоровшаєте. Цьому сприятимуть і три спа#центри. Найкра# щі фахівці трудитимуться над красою вашого тіла — запропонують різні масажі, повний набір процедур для обличчя й тіла, а також широкий вибір програм, включаючи курси оздоровлення, схуднення та омолодження на основі французь# кої елітної косметики «Anne Semonin».

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 61

Здоровий спосіб життя підтримується вишу# каною та корисною кухнею. Шеф#кухарі (серед них і «мішленівські») створюють свої шедеври тільки з корисних і вітамінних продуктів. Ресто# рацій у комплексі три десятки, на будь#який смак! Сервіс перевершує всі очікування. Одні заклади внесені до списку найкращих у Європі, інші мають престижну грецьку нагороду «Золо# тий ковпак». Ресторан «Water» — це смакова фе# єрія від шеф#кухаря Еріка Фрешона. З кожним

фестивалем «Sani Gourmet» майстерність куха# рів зростає, палітра страв збагачується.

«Sani Resort» культивує і музичний смак. У липні та серпні тут очікується «Sani Festival», який традиційно збере найкращих музикантів, танцівників і акторів із різних країн. У «Sani Resort» мають смак в усьому. Тож ваш власний смак плюс фінансові можливості — дві умови, за яких ви зможете гідно оцінити йо# го розкіш. ■

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо курорту «Sani Resort» (www.saniresort.ru).

61

21.05.2015

КОЛЕКЦІЯ

14:55

Page 62

■

В

О

Я

Ж

!MT_3-15-disk.qxd

У фінських Àðõ³ïåëàã Òóðêó: àâòåíòè÷íèé ïîáóò, ùî íå çì³íþâàâñÿ ñòîð³÷÷ÿìè, òà âåëè÷ ïðèðîäè íàâêðóãè — ùîñü ñåðåäíº ì³æ ê³íîñòð³÷êàìè «Çîçóëÿ» òà «Îñîáëèâîñò³ íàö³îíàëüíî¿ ðèáîëîâë³». Êàòåðèíà ÌÅÄÂÅĪÂÀ

62

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:55

Page 63

РАХУЄМО ОСТРОВИ У Греції їх близько 1400, у Данії — до 500. Але ці відомі острівні держа3 ви значно відстають від трьох країн Північної Європи: Норвегії, Швеції та Фінляндії. У Фінляндії налічується 76 000 ост3 ровів із площею понад півгектара. А разом з островами площею менше 100 квадратних метрів їх аж 178 947. Більшість великих островів сполу3 чені з материком мостами. При цьо3 му в країні досі є 549 цілорічно засе3 лених островів, із якими немає по3 стійного дорожнього сполучення. А ще близько 2000 — це острови на островах, тобто розташовані на ост3 рівних озерах.

■

робінзонів

К

Коли збиралася в цю подорож, мені уявлявся репор# таж про рибалок, які живуть на маленьких відлюдних ост# ровах і продовжують традиційне життя північних наро# дів. Чоловік іще затемна виходить у море на дерев’яному човні, а дружина готує їжу та в’яже светри з оленями при світлі каганця… Насправді ж із намріяної картинки на ме# не чекала тільки неймовірна природа. Зі своїми очікуван# нями я спізнилася років на п’ятдесят. При цьому професіональних рибалок, які працюють повний робочий день, у Фінляндії все ж таки залишило# ся близько 900. Ці люди досі живуть на віддалених остро#

вах маленькими спільнотами, і їхнє життя значно відріз# няється від звичного для нас. «Яке тепле літо в цьому році! Та ще й припало на кінець тижня» Фіни дуже люблять своє літо, не втомлюються ним пи# шатися. Ніхто з них за власним бажанням не поїде відпо# чивати за кордон у липні чи серпні. Більшість родин ма# ють літні будиночки, в яких проводять до трьох місяців на рік. Внутрішній туризм — найважливіша галузь острів# ного життя, і його популярність постійно зростає. ➧

63

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 64

Практичні вікінги зрештою збагнули, що між людьми однієї релігії співпраця і торгівля йдуть ліпше, тому вирішили охреститись. А це їхній трохи дикий вівтар.

ДОЇЗД Летіти — або просто в аеропорт міс3 та Турку, або до Гельсинкі (прямий рейс МАУ) й діставатися Турку авто3 бусом (близько 35 євро) чи потягом. Далі — автобусом, машиною, вело3 сипедом або човном3таксі. Поромиархіпелагу — переважно без3 коштовні. Треба ретельно стежити за розкладом: сполучення між деяки3 ми островами здійснюється лише один3два рази на день.

■

Дачний відпочинок на березі, веслування, спостереження за птахами, дайвінг, катання на лижах та санях по льоду… Багато фінів близько знайомі з природою та звичні до простого, при# родного способу життя. Не треба забувати і про спортивну риболов# лю, де можливість добре порибалити значно пе# ревищує цінність улову. Для фінів лосось — «не продукт, а задоволення». У культурно#туристичному центрі архіпелагу, селищі Нагу, перші дні я проводила у прогулян# ках околицями, каталася на велосипеді, збира# ла суниці та насолоджувалася затишком. Після бурхливого Києва таке дозвілля сприймається як свято. За три години в лісі я не зустріла жод# ної людини, а косуль — аж дві. Прийде пором, із

нього виїде двійко машин — і знову тиша та спо# кій. Ніде більше у світі мені так солодко не спа# лось, як тут. Уночі жодних звуків не чутно. Зовсім. Цілющий затишок для мешканців мегаполісів. «Здам» вам секретне місце — ресторацію «Kly# kan» у гавані острова Нагу треба відвідати неод# мінно! Рибний «суп#капучино» — найсмачніше, що я їла у Фінляндії за дві подорожі, притому що перших страв я зазвичай не їм! Хоча все інше, що я там куштувала, теж було дуже смачне. Приватна гавань Мені імпонують мешканці Фінляндії. Вони в чомусь схожі на нас, а в чомусь дуже відрізня# ються. Щоб розібратися в особливостях сприй# няття світу загадковими північними народами, я вирушила по островах архіпелагу Турку — по# бачити їхнє життя на власні очі, поспілкуватися. Підпливаючи до острова Хогсар, побачила, що на пірсі мені вже махала молода усміхнена білявка. Веселий пес бігав туди#сюди в очікуван# ні, коли мій човен пришвартується. «Я — Джені. Ласкаво просимо на Хогсар!» Жін# ка народилася та майже все життя прожила на острові. Після навчання та заміжжя вирішила повернутися сюди, щоб виховувати тут дітей та продовжувати сімейну справу батьків. Зараз у неї є маленька власна гавань, де надають усі мож# ливі послуги тим, хто подорожує на власній або орендованій яхті. Тут пропонуються кілька саун, бар біля причалу та гостьові будиночки. У Фінляндії орієнтуватися просто — скрізь є мапи, промарковані стежини й майже в кожному містечку легко дістати туристичну інформацію.

64

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 65

Жовтий і червоний кольори фінських будиночків, очевидно, пов’язані із зимовою нудьгою за яскравими кольорами.

Запитую, чи не нудно їй тут жити. Я народилася та все життя прожила в Києві, тому маленький острів, де живуть лише близь# ко сорока осіб, здався мало не іншою планетою. Джені усміхається: «Я звикла. Влітку багато туристів приїз

дить, роботи вистачає. Восени думаєш, як же буде самотньо взим

ку, а потім знову звикаєш і навесні майже з жахом очікуєш на но

вий наплив народу. Ну, і треба бути дуже порядною людиною, бо нас тут — усього нічого. Звісно, між нами ніяких секретів — усі про всіх усе знають». Вона веде мене до найвідомішого місця на острові — «Far# mor’s cafе». Після доброго обіду життя здається значно кращим, і я вже розпитую власника кафе Матса про особливості ресто# ранного бізнесу. Матсова дружина Ірва дуже зайнята на кухні та вибачається, що не може до нас приєднатись. Ось такий він, сімейний бізнес, — хтось працює, а хтось із журналістами балач# ками розважається… Але балачки з журналістами вже поспри# яли неабиякій відомості кафе, тож багато яхт заходить до остро# ва саме заради страв матусі Ірви, а це дає роботу майже всім його мешканцям. І так мені тут усе подобається, що я, розімліла під теплими променями сонця на затишній терасі, ледве встигаю на своє «таксі» до наступного острова. Роздуми на острові Пенсар Кажуть, журналіст має бути об’єктивним. Та мені здається, якщо ти не політичний репортер, без власних вражень та емоцій, тоді розповідь виходить сухою та нецікавою. Так ось — частин# ка мого серця залишилася на цьому острівці з промовистою наз# вою Пенсар («pensar» з моєї улюбленої іспанської — «думати»). Перше враження — це житло, яке мені запропонували для проживання. Традиційний фінський будиночок, пофарбований у цегляно#червоний колір (узимку, мабуть, хочеться теплих та яскравих кольорів), розташований біля самої води та ще й із ве# рандою. Я вже готова провести тут весь свій літній відпочинок! Новини про те, що душ і туалет — в інших будівлях (еколо# Проста й поживна їжа середньовіччя: рибна юшка, хліб та оселедець.

гія!), трохи гасять мій захват, але смачна вечеря знову налашто# вує на сонячний лад. Після вечері вирушаю на прогулянку екологічною стежкою. В липні у Фінляндії тривають світлі ночі, тому заблукати не бо# юсь. І на цій стежині, завдовжки лише два з половиною кіло# метри, зі мною відбулось якесь духовне переродження. Я не ду# же схильна до сентиментів, але інші слова підібрати складно. Не знаю, що то було — сила дикої природи чи генетична пам’ять моєї чверті карельської крові, але емоційне враження було дуже сильним. Таким, що я навіть розпитувала власницю, як можна залишитися тут надовго. У Єви з чоловіком є два «готелі» — один на острові Пенсар, інший у Швеції, де вони працюють узимку. Ці люди називають себе «культурними провідниками» і кажуть, що намагаються ви# користати у своїх закладах найкраще з обох культур. Для мене стало відкриттям, що більшість сімей архіпелагу Турку між со# бою спілкуються шведською! І вони наймають сезонних працівників на літо! Тому, якщо хтось хоче змінити «картинку» й відпочити від галасу та без над# ➧

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 66

Ця дівчина вікінг розповіла мені про цікавинки музею на острові Росала.

мірних витрат для сімейного бюджету, у Фінляндії таких можли# востей досить багато. Я особисто всерйоз замислилася над тим, щоб якось повер# нутися на чудовий острів. Жити як вікінг А якщо просто приймати туристів комусь із фінів здається нецікавим, то на своїй ділянці можна зробити музей. Майже який завгодно, залежно від того, до чого лежить душа. З культурною спадщиною на островах не дуже, тому будь#яке незвичне місце привертає увагу. Наприклад, на Росалі виріши# ли побудувати селище вікінгів — маленьке, але як справжнє. Є і човен, і церква на пагорбі, і скромний містечковий музей, і навіть діюча катапульта. Дівчата#екскурсоводи вбрані відпо# відно до епохи, а в їдальні при свічках подають рибну юшку та традиційний для острова «росала#хліб». Приймають туристів, організовують освітні табори для школярів і корпоративний від# Старовинне приладдя для човнів.

66

починок. Загалом дуже мило. Власники щиро пишаються своїм творінням, хоча, на мій погляд, по#справжньому цікаво в сели# щі вікінгів тільки дітям молодшого шкільного віку. Тим, хто не уявляє свого відпочинку без огляду історичних та культурних пам’яток, ліпше обрати для відпустки інші краї. А хліб місцевий — дуже смачний! Пані Брит#Марі з Далсбрука обрала інший шлях — маючи го# тельчик, вона ще й займається керамікою. В її майстерні на пер# шому поверсі можна і сувеніри купити, і майстер#клас пройти. Треба сказати, така різноспрямованість цілком нормальна для фінів. Через короткий турсезон, до якого так чи інак прив’я# зане все життя на островах, більшість фінів мають дві або навіть три різні роботи. Вчитель улітку катає приїжджих на каяках, а його дружина, працівниця банку, тримає маленьку кав’ярню з домашньою випічкою. Навіть голова туристичного інформацій# ного центру в Нагу тримає невелику крамничку з одягом на ри# бальську тематику, де після роботи сам обслуговує покупців. На що розраховувати? На фінських островах є жадані затишок і спокій, смачна здо# рова їжа, багато риби та ягід, а також безпека для тих, хто полюб# ляє активний відпочинок. Машин на островах небагато, тому до велосипедистів ставляться з повагою. Тут багато промарко# ваних маршрутів, і в будь#якому інформаційному центрі вам за# любки запропонують мапи й допоможуть зі складанням марш# руту. Безліч велопрокатів по всьому архіпелагу дають змогу пла# нувати відпочинок як забажається — можна взяти байк в одному місці, а залишити в іншому. Море не дуже тепле, градусів двадцять — двадцять два в най# кращі дні, але численні сауни прикрасять навіть зовсім похму# рий день. Хоч би де ви зупинилися, можете бути певними, що без сауни не залишитесь. І ніяких натовпів. Ніде і ніколи. Ось такий простий рецепт вдалого відпочинку. ■

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 67

До витоків!

Я

Ó ê³íö³ áåðåçíÿ, ï³ä ÷àñ ì³æíàðîäíî¿ âèñòàâêè «UITT–2015», òóðîïåðàòîð IdrisKa tour âëàøòóâàâ âå÷³ðêó â ñòèë³ 90-õ — ÷àñó, êîëè â Óêðà¿í³ çàðîäæóâàâñÿ òóðèñòè÷íèé á³çíåñ.

Яскрава подія ознаменувала відкрит# тя весняно#літнього туристичного сезо# ну. Так оператор вирішив привітати й на# дихнути своїх агентів і клієнтів. Захід відбувся у столичному пабі#рес# торані «ПроходимецЪ». Свято у стилі 1990#х років дало змогу всім гостям і парт# нерам повеселитися та пригадати, як усе було на зорі національного турбізнесу. Вітальним словом свято відкрив пре# зидент «IdrisKa tour» Ідрис Казімі. Зокре# ма, він сказав: «Минулий рік став склад

ним випробуванням для українського турис

тичного бізнесу. Не всі змогли подолати труднощі. Сподіваємося на подальшу ста

білізацію та розвиток ринку. Низка нових напрямків, які «IdrisKa tour» запустила у пе

реддень сезону, — найкраще підтверджен

ня нашої впевненості у завтрашньому дні».

Îëåíà ÊÂÀ× Згідно з концепцією вечірки, її гості потішили присутніх ефектними образа# ми та вбраннями кінця ХХ століття. Разом із ведучим Артуром Боссо всі зга# дували яскраві моменти епохи, музичні та кінохіти минулого часу. Вечір при# красили пам’ятні пісні тих років у жи# вому виконанні Марини Одольської, Віктора Павлика, Наталі Шелепниць# кої, Міли Нітіч — зірки не дали нудьгу# вати нікому. Присутніх заінтригував розіграш при# зів. Щасливцям випали чудові призи: екскурсії в Ізраїлі, проживання в готе# лях Барселони та ізраїльських міст, а та# кож екскурсійний тур до Іспанії. Партне# рами вечірки загалом і розіграшу зокре# ма стали ізраїльські компанії «Itravex», «Flying Carpet», «Travco», «Royal Rim#

monim» та «Isrotel», а також мережа го# телів «Dan».

«IdrisKa tour» увійшла в новий сезон з оптимістичним настроєм. А, як відомо, оптимісти весело пережили навіть 90#ті! ■

67

21.05.2015

ЗАМОРСЬКІ

14:56

Page 68

■

Д

И

В

А

!MT_3-15-disk.qxd

Êàçêîâèé ñâ³ò ïèñüìåííèêà Äæîíà Òîëê³íà ³ ðåæèñåðà ϳòåðà Äæåêñîíà ³ñíóº íå ëèøå ó êíèæö³ òà íà åêðàí³. Äî íüîãî ìîæíà ïîòðàïèòè â ì³ñöÿõ çéîìîê ê³íîåïîïåé «Âîëîäàð ïåðñí³â» ³ «Ãîá³ò» — ó Íîâ³é Çåëàí䳿. ³êòîð ÑÈÄÎÐÅÍÊÎ «Tourism New Zealand»

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 69

НОВА ЗЕЛАНДІЯ

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

С

Page 70

Пейзажі на північ від Гленорчі фігурували у трилогії «Володар перснів». Пропонуються кінні тури слідами Хранителів.

Свого часу багатьох вразили такі милі й такі гли# бокі твори Толкіна про маленьких гобітів, безсмерт# них ельфів, таємничих магів і Перстень усевладдя. Усе це відтворили з феєрією спецефектів оскаронос# ні фільми Пітера Джексона. У Новій Зеландії, яка для багатьох із нас залишається далеким загадковим кра# єм на межі реальності, світ фентезі оживає, і туди во# дять екскурсії. Лише трохи фантазії — й можна по# бачити, як стежиною, що в’ється між пагорбів, їде на своєму візку Гендальф у гостроверхому ковпаку, як із ліска до нього виходить юний Фродо, як старий маг і його давній друг Більбо на порозі гобітської нір# ки запалюють люльки та пускають кільця диму в не# бо Ширу…

70

Жили1були Доволі красива історія з утіленням фентезі в жит# тя мала передісторію. Ба навіть кілька передісторій. Жив собі в Англії письменник і філолог Джон Ро# нальд Руел Толкін. Ще в дитинстві він із друзями при# думав кілька мов, щоб розмовляти між собою. А коли виріс і став професором лінгвістики, то створив нові мови на основі стародавніх кельтських і скандинав# ських. Ними розмовляли незвичайні істоти у світі, створеному письменником. Першу казку про гобіта Толкін склав для своїх дітей, але, потрапивши до ви# давців, книжка «Гобіт, або Туди і звідти» несподівано підкорила їхні серця та полонила уяву всіх читачів, від малого до старого. А потім була трилогія, яка зчи# нила фурор і стала однією з основ жанру фентезі, — «Володар перснів». Жив собі в пізніший час, і, можна сказати, у тро# хи іншому світі, в Новій Зеландії кінорежисер Пітер Джексон. Їздив до Голлівуду знімати про те, чого ні# коли не було, і робив це вельми непогано. І ось він узявся за Толкіна та його Середзем’я. 1998 року в по# шуках місця для зйомок режисер мандрував рідним архіпелагом. І на Північному острові побачив із ге# лікоптера ландшафт, який ніби зійшов зі сторінок книжок Толкіна. Відтак місцевим «гобітам» зробили комерційну пропозицію, від якої вони не змогли від# мовитися, і перегодом Джексон почав зйомки. Зреш# тою екранізація «Володаря перснів» зібрала 3 мільярди доларів, посіла перше місце в рейтингу найкасовіших фільмів, отримала 17 «Оскарів» і сотні інших нагород. Але перш ніж до такого дійшло — жили#були собі на краю світу, в Новій Зеландії, неподалік від міста Матамата, три брати на прізвище Александер. Займа# лися вони фермерством (справжні тобі гобіти) і гадки не мали, на що перетворяться їхні угіддя через рік#два… ➧

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 71

У Більбо Торбинса. Від таблички «Вхід тільки у справі щодо Частування» лишили «Вхід тільки у справі». Мабуть, це означає приблизно те саме, що «Стороннім в…» у Вінні8Пуха.

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 72

«По норах!» — вигукують туристи, збираючись робити «селфі». Легко уявити, як гобіти займаються своїми буденними справами — наприклад, рибалять у Приріччі. Ідилія…

Трактир «Зелений дракон».

72

Сотворіння кіносвіту Зазвичай режисери створюють для своїх фільмів картонні декорації або ж малюють їх на комп’ютері. Та Пітер Джексон цього разу вирішив зробити грунтовні облаштунки. Уявіть собі обличчя сусідів, коли вони побачили на «Alexander Farm» цілі загони військових! Солдати прокладали дороги, необхідні за сце# нарієм. Але, щоб не розголошувати «воєнної таємниці», була озвучена версія про армійські навчання. У ході унікальних «ма# неврів» також були розбиті садки і городи, побудовані міст, млин і 37 житлових нір для гобітів. Протягом 9 місяців 400 осіб щодня трудилися, щоб перетво# рити це місце на славнозвісний Гобітон, розташований у Серед# зем’ї. На дах для млина пішов очерет із ферми неподалік. При# везене з Тайваню штучне листя наліпили на старі засохлі дерева. Роботу провели колосальну, але кіно вічне лише на екрані. Після зйомок трилогії «Володар перснів» місцину занедбали. Декорації прибрали, і деякий час тут залишалися порожні но# ри. До 2011 року збереглися лише 17 осель, до яких, утім, наві# дувалися туристи, проштовхуючись крізь овечі отари. Однак на цьому казці не кінець. У 2011#му почали роботу над створенням «Гобіта» — приквелу, тобто передісторії епічного «Володаря перснів». І якщо раніше кожна із трьох серій була ек# ранізацією окремої частини трилогії Толкіна, то цього разу не# велика дитяча книжечка виросла у ще одну дорослу кіноепопею. Після виходу фільму «Гобіт» на ферму Александерів почало# ся справжнє паломництво фанів. Господарям не дуже подоба# лися непрохані гості. Проте невдовзі негаразди вдалось обер# нути на вигоду, створивши туристичний маршрут: і власники спокійні, й копійчина капає, і туристи щасливі. Декорації відновили і цього разу вже залишили на радість від# відувачам. Кількість будівель зросла в рази. Працівники ферми на прохання американських власників доглядають усю місцеву живність і унікальний сад. Від придорожнього кафе з вивіскою «Гобітон» кілька разів на день ходить автобус.

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 73

Давні букові ліси у гирлі річки Дарт — це ельфійський Лоріен.

ЩЕ ДЕЩО ПРО ФІЛЬМИ ■ Окрім Матамати, у Новій Зелан3 дії є щонайменше 15 локацій, пов’я3 заних зі зйомками «Гобіта» і «Воло3 даря перснів», до яких пропонують туристичні маршрути. Серед таких — неперевершені ландшафти, що уві3 йшли до фільмів.

■ Загалом же зйомки велися в по3 над 150 різних місцях, а також у па3 вільйонах біля Веллінгтона та Квінс3 тауна. Через віддаленість деяких май3 данчиків знімальні групи брали із со3 бою комплекти виживання.

■ Під час зйомок «Володаря перс3 нів» у Новій Зеландії призначили мі3 ністра у справах картини, адже вона мала поповнити бюджет країни на 200 мільйонів доларів.

У відкритті трактиру «Зелений дра3 кон» біля Матамати взяв участь ново3 зеландський прем’єр3міністр Джон Кей.

■

Туристи щасливі, як гобіти.

Затишне містечко симпатичних коротунів розташувалося над озером. Ніде поблизу не вид# но цивілізації. На під’їзді кругом — лише вівці та зелені пагорби, звичайний пейзаж для казко# вого Ширу та реальної Нової Зеландії. Ферму відвідують по 300 допитливців щод# ня. Цікаво, що близько третини «паломників» Гобітона ніколи не читали книжок Толкіна і не дивилися фільмів за їхніми мотивами. Шкода, що немає статистики про те, скільки людей про# читали і подивилися про Середзем’я вже після цих екскурсій…

«Біжить дорога сотні літ…» Нумо і ми вирушимо «Туди і звідти». Куточки зйомок та тематичні інсталяції покажуть вам по всій країні. Вже в аеропорту Веллінгтона зустрі# чає підвішений до стелі гігантський Горлум із «с#солодкою рибкою» та маг Гендальф верхи на королі орлів. Ну, а заповітна ферма під Матама# тою стала справжнім магнітом для толкіністів і просто тих, хто не проти тимчасово перемісти# тися в якийсь інший приємний світ. Багато гостей сходяться на тому, що першим їхнім відчуттям у реальному, не фентезійному ➧

■ 700 акторів, які у фільмах викону3 вали ролі орків, розмовляли мовою новозеландських аборигенів — маорі.

Сцену з реакцією Горлума на по3 відомлення Фродо про те, що він зби3 рається знищити Перстень всевлад3 дя, знімали вдома у режисера Піте3 ра Джексона.

■

Можливо, Джексон узявся б і за екранізацію «літопису» Середзем’я — книжки Джона Толкіна «Сильмариліон». Але авторські права на неї належать нащадкам письменника, які далеко не в захваті від екранізацій. Проте міль3 йони прихильників Толкіна не втра3 чають надії.

■

■

73

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 74

«С солодка рибка!..». Інсталяції в аеропорту Велінгтона.

«Weta Cave» у місті Веллінгтон — міні музей, де можна дізнатися секрети кіношних спецефектів.

74

Гобітоні став шок від того, що декорації абсо# лютно не виглядають бутафорією. Зазвичай, коли потрапляєш на знімальний майданчик, ілюзія розвіюється, бо створюється вона тільки з боку камери, на звороті ж — фанера і ришту# вання. Але в Гобітоні нірки казкових коротунів виглядають абсолютно справжніми. За хвірткою на лавочках лежать зібрані на городі овочі, за скляними віконцями стоять якісь іграшки та дрібнички, паркани поросли справжнім лишай#

ником, який проріс крізь штучний, кіношний. На мотузках сушиться одяг, а з вершин горбків# нір стирчать димарі. Ніби гобіти недавно крути# лися в себе на подвір’ях, а зараз дружно пішли вітати Більбо Торбинса із днем народження. Стежина веде угору вздовж пагорба, і раптом перед нами — парканчик, призьба, химерні ві# конця і сходи, що ведуть до знайомих зелених дверей. Тих самих, куди «Вхід тільки у справі що# до Частування». Особливо зворушують дірочки від цвяхів, якими цю табличку в «Гобіті» приби# вав Фродо, себто актор Елайджа Вуд. У прочи# нені двері видно, що вхід тут трохи глибший, ніж в інших норах, навіть є внутрішнє оформ# лення стін. Сусідня нора призначена для фотографуван# ня туристів. Можна стати у круглому прорізі дверей і зробити селфі. Хоча добре видно, на# скільки деякі нори йдуть углиб пагорбів — ли# ше на півметра… Над норою Більбо росте «той самий» дуб. Йо# го знайшли для «Володаря перснів» у зовсім ін# шому місці, розпиляли на частини, перевезли в Матамата, знову зібрали і додали штучного лис# тя. Коли настав час знімати «Гобіта», старий дуб десь загубився, і дизайнери повністю відтвори# ли його з оптоволокна, причому з урахуванням того, що в «Гобіті» події відбуваються на 60 років раніше — відповідно, дуб мав бути молодшим. Масштаб житлових нір зумовлений суто зні# мальними вимогами. Там, де перед помешкан# нями повинні фігурувати гобіти, вони зроблені під людський зріст. Фотографуватися можна, вда# ючи із себе Більбо чи Любелію Сяквіль#Торбинс.

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 75

Вулкан Нгаурухое в національному парку «Тонгариро» «зіграв роль» Вогненної гори.

Нори ж, повз які у фільмі проїжджав Гендальф, — справді маленькі, у гобітському розмірі, тому по# руч із ними ви — «громило», як називали людей мешканці Ширу. Ще одна знайома нора — та, в якій жив садів# ник Гемфаст Гемджі разом зі своїм сином Сем# вайзом, Семом, вірним супутником Фродо на шляху до Вогненної гори. Саме ці жовті двері ба# чимо в останньому кадрі «Повернення короля». Є й галявина, де свого часу стояв транспарант «Із днем народження, Більбо Торбинсе!» і де під деревом відзначали 111#річчя цього гобіта. Свят# кове дерево виправдовує свою назву: під ним роз# ташовані розцяцьковані гойдалки і відкриваєть# ся чудовий краєвид. Біля мосту в Приріччя ліниво крутиться ко# лесо млина. А по той бік річки чекає достопа# м’ятний трактир «Зелений Дракон». Заклад най# справжнісінький і на відміну від гобітських нір облаштований не лише зовні, а й усередині. На# віть дракони там є: один, кований із заліза, си# дить на стовпі надворі, інший — усередині, над шинквасом. Усюди дерев’яні лави і столики, на стінах — олійні лампи із цілком натуральною кіп# тявою. Найзатишніші місця — у кріслах біля ка# міна, у якому горить вогонь і над яким на дошці прибита рибина з табличкою: «Найбільша фо# рель, виловлена в Ширі старим Туком». На сті# нах висять мапа Ширу, план трактиру, а також кілька акварельних пейзажів Даніеля Ріва — ка# ліграфа фільмів «Гобіт» і «Володар перснів». У кожен тур включено безкоштовний напій у «Зеленому драконі». Пиво (зварене спеціаль# но для цього трактиру) і сидр наливають у гли#

няні кухлики гобітського розміру. Вони не про# даються, і тому з часу відкриття вже більше ти# сячі їх украдено. Неподалік від трактиру, на перехресті з доро# говказом, чекає один із найкращих краєвидів новозеландського Гобітона, показаний у кіно# прологу до «Гобіта», — зелені пагорби над вода# ми Приріччя. Сівши в автобус, туристи кидають останній погляд на вічнозелені горбочки і прощаються з Гобітоном. Утім, не назавжди. Варто відкрити книжку Толкіна чи запустити диск із фільмом — і ви знову там, на зелених берегах Середзем’я, яке вже не зможете відокремити від новозеланд# ського Закрайсвіття. ■

ЩЕ ДЕЩО ПРО КНИЖКУ На написання роману «Володар перснів», за даними видання «The Guardian», Толкіна надихнула історія золотого персня, знайденого у 1785 році на місці давньоримської форте3 ці у Британії. Перстень мав напис: «Синіціане, живи у світі з Богом» і був такий ве3 ликий, що його можна було носити лише поверх рукавички. Через кілька десятиліть неподалік від першої знахідки виявили давню табличку з написом, у якому римля3 нин Сильвіан просив язичницького бога Ноденса покарати Синіціана за викрадення персня. Толкін вивчав кельтське божество Ноденс і знав цю загадкову історію.

■

75

M O D U S

V I V E N D I

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

СПОСІБ ЖИТТЯ

Page 76

■

ПАРИЖ

Столиця

богеми ßêùî çàäóìàòèñÿ, ÿêå ì³ñòî ïîäàðóâàëî ñâ³òó íàéá³ëüøå ïèñüìåííèê³â, õóäîæíèê³â, àêòîð³â ³ ñï³âàê³â, â³äïîâ³äü áóäå îäíîçíà÷íîþ — öå Ïàðèæ. Ñâÿòî, äî ÿêîãî õî÷åòüñÿ âåñü ÷àñ ïîâåðòàòèñÿ.

Íàòàë³ÿ ÌÈÕÀÉËÎÂÀ

Я П’єр Огюст Ренуар. «Бал у Мулен де ла Галлет», 1876 рік.

76

«Paris Convention and Visitors Bureau»

Якщо кожне місто має свій запах, то в Парижі будь#хто може вибрати собі аромат до смаку. Для багатьох це пахощі вранішньої кави та круасанів, що линуть із численних патіссерій та буланже# рій. Інших принаджують їдкі запахи олійної фар# би та абсенту — на таких чекає весела компанія художників на Монмартрі. Для найвибагливіших, котрі прагнуть пізнати світ «Картьє» та Карли Бруні, є аромат вишуканих парфумів на Єлисей# ських полях і в помпезно#гламурній галереї «Ла# файєт». Певно, знайдуться і любителі мазуту, яких приваблять лабіринти паризької підземки.

Але існує паризький аромат, знайомий і його мешканцям, і гостям, — запах дощу. Гладенькі тротуари Парижа ніби створені для віддзеркален# ня веселково#метушливого життя. Якби не дощ, імпресіоністи не написали б своїх «бульварів» і не був би створений безсмертний кінохіт «Шер# бурзькі парасольки». Прогулянка із Сіменоном Мій улюблений гід по Парижу — Жорж Сі# менон. Люблю його меланхолійні спостережен# ня за втомленими сищиками, бідними домовлас# никами, підозрілими дворецькими і неуважни# ми малярами. Слідами художника, героя його по# вісті «Маленький святий», я прийшла до серця Латинського кварталу — вулиці Муфтар. Квартал, відомий своїм веселим життям, зо# бов’язаний назвою студентам Сорбонни (це саме той університет, що «у французькій стороні, на чужій планеті»). Заклад був названий на честь Робера де Сорбона, духівника короля Людові# ка ІХ. У ХІІІ столітті священик заснував на пагор# бі святої Женев’єви богословський коледж, який пізніше став усесвітньо відомим університетом. Студентська обитель на лівому березі Сени, що якраз навпроти собору Паризької Богомате# рі, виглядає зовсім не легковажно. Громіздку ім# перську будівлю оточують не менш похмурі й пафосні виші. А посеред просторої площі свя# тої Женев’єви височіє Пантеон. Людовік XV за# мислив побудувати на території абатства святої Женев’єви грандіозний храм. Амбітну будівлю у стилі зрілого класицизму закінчили в 1789 році, ➧

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 77

Між пам’ятками. Велично8вишуканий міст Олександра ІІІ — найкоротший шлях від музею д’Орсе до Великого та Малого палаців.

Фото О. ГОРОБЦЯ

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 78

У базиліці Сакре Кер на Монмартрі.

коли вже не було ані короля, ані монархії як такої. Зухвалі революціонери перетво# рили новозбудовану церкву на Пантеон новітніх героїв. Згодом серед інших тут були поховані Руссо, Вольтер, Гюго… Моїм улюбленим місцем на площі Же# нев’єви є церква Сент#Етьєн#дю#Монд.

■ Їй неодмінно треба присвятити чималий відрізок часу. Інтер’єр храму надзвичайно витончено#легкий, сповнений світла і повітря. Ажурні білока# м’яні деталі — наче білі мережива середньовічних панянок. До волелюбного студентства у квартал потяглися представ# ники творчих професій. Про них лишилося багато згадок у чис# ленних кав’ярнях та кнайпах. Тут є крихітний ресторанчик, у якому, здається, ще не вивітрився дим від люльки Хемінгуея, а десь на гачку має порошитися забутий капелюх Поля Верлена. Та повернімося на рю Муфтар. Ця давня вуличка прокладе# на ще римлянами. Своєю простотою вона відрізняється від па# радних паризьких вулиць, ніби під копірку спланованих напри# кінці XIX століття. Тут завжди весело і людно. Двері гендели# ків, сувенірних яток, букіністичних крамниць завжди гостинно відчинені. Вулиця закінчується невеличкою площею біля церк# ви Сен#Медар, де типовий паризький ринок гамірно торгує сві# жою рибою, устрицями, хамоном, ароматними сирами й екзо# тичними квітами. Вулиця така привітна і чепурна, що здається, тут завжди мешкали заможні та благополучні люди. Та що про це скаже месьє Сіменон? «У його свідомості вулиця була розділена на дві чітко розрізнені частини. Праворуч від їхнього будинку ятки не тулилися тісно одна до одної, між будинками проглядалися темні глухі кутки, а вздовж тротуарів стояло зовсім небагато візків. Це був чужий світ. Нижче до церкви Сен Медар вулиця ставала більш людною, метушливою, повною галасу і запахів, крику торгівців, куп харчів, недоїдків у стічних канавах».

У Латинському кварталі є крихітний ресторан! чик, у якому ще не вивітрився дим від люльки Хемінгуея, а десь на гачку має порошитися за! бутий капелюх Поля Верлена. Мешканці Латинського кварталу, що прославили його на весь світ: художники Амадео Модильяні, Пабло Пікассо та літератор, один із засновників кубізму Андре Сальмон. 1916 рік.

78

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 79

Малий Палац — центр паломництва туристів і шанувальників мистецтва.

Місто1сад У тому ж таки Латинському кварталі, зовсім неподалік від Пантеону і Сорбонни, розкинувся оспіваний Джо Дассеном Люк# сембурзький сад. Французькі сади дуже відрізняються від звич# них нам пишних парків. Доволі широкі, посипані дрібним піс# ком дороги, сувора геометрія клумб, фігурно підстрижені дерева і кущі спершу викликають легке розчарування, яке, однак, швид# ко перетворюється на захват. Атрибутами такого саду є скульп# тури, виконані славетними майстрами (навіть дивно, що їх досі ніхто не поцупив собі на дачу). У Люксембурзькому саду мені впали в око статуї жінок: королев, Жанни д’Арк, античних богинь... Ще одна його прикмета — басейн, навколо якого розставлено важкі металеві стільці. Якщо ж ви захочете відчути себе розку# то, відпочити можна просто на газоні, за це ніхто не оштрафує. Люксембурзький сад закладений 1612 року за бажанням ко# ролеви Марії Медичі. У плануванні втілилась її ностальгія за рід# ною Флоренцією. А про саму Марію нагадує великий і багато оздоблений фонтан. Окрасою саду є Люксембурзький палац. Хоча він і розташований у місці відпочинку, але всередині йде напружена робота — тут засідає французький Сенат. За брамою саду чекає не менш гарне місце — авеню Обсер# ватуар. Цей бульвар із кількома рядами дерев з кубічною кро# ною хочеться теж назвати парком. Будинки навколо — один кращий за інший. Мені запам’ятався Інститут мистецтва й ар# хеології з червоної цегли, який нагадує чи то мавританський па# лац, чи то синагогу. Зелене авеню приводить до фонтану Чотирьох сторін світу та прославленого Монпарнасу. Бульвар, який дав назву цілому квар# талу, набув слави на початку ХХ століття, коли на світло його рес# торацій і борделів зліталася творча інтелігенція з усього світу. При# хистком для багатьох став інтернаціональний гуртожиток «Ву# лик». Тут бували й політичні діячі, наприклад — Симон Петлюра.

Музей вокзал д’Орсе.

Фото О. ГОРОБЦЯ

Про ті часи на вулиці Муфтар нагадують напівстерті серед# ньовічні вивіски на багатьох будинках. А на одному з фасадів написана фантастична фреска з дивовижними рослинами і тва# ринами — не дім, а витвір мистецтва!

Париж і парижани Звертатися по допомогу до французів — суцільна втіха. Не# рідко на вулицях зустрічаються такі гречні, стильно вбрані горо# дяни, ніби вийшли з романів про аристократію. І нічого, що по# ловини звуків вони не вимовляють — можна ще раз у когось перепитати і тим примножити задоволення. Зовсім інша річ, коли спитати у темношкірих французів. Во# ни, наче одесити, неодмінно відповідають запитанням на запи# тання: «А звідки ви приїхали?» Інколи, побачивши, що до них наближаються туристи, смагляві торгівці починають перерахо# вувати країни — це вони тренуються розпізнавати людей за зов# ➧

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 80

Класичну музику — в маси! Серед вуличних музикантів зустрічаються віртуози з академічним репертуаром.

Фото О. ГОРОБЦЯ

промимрив «мерсі», і вся компанія щезла, залишивши міцний запах алкоголю. Коли я мешкала у паризькому чайна#тауні, відкрила ще один бік життя столиці. На головній вулиці китайського поселення часто бачила непоказних дівчат, котрих сприймала як школя# рок. Аж раптом мене просвітили, що це дівчата легкої поведін# ки. Виявилося, крім юних «нічних метеликів» у джинсах і чор# них куртках, тут є і цілком дорослі. Усі вони досить просто вбра# ні й без будь#якого макіяжу. Але найдужче запам’яталися китай# ські дідусі, які по#батьківському вимогливо спостерігали за дів# чатами і підгодовували їх багетами. Перед Різдвом я спостерігала чудову сцену. Біля Малого пала# цу утворилася чимала черга. Мабуть, у музеї було забагато людей і відвідувачів перестали пускати. І тут я зрозуміла, що таке фран# цузька революція. За лічені хвилини черга самоорганізувалася, почала дружно скандувати й вибрала представника, який викли# кав на переговори спочатку охоронців, а потім, схоже, й началь# ство. Головне в цій маленькій історії — самоповага французів.

нішністю. Досвідчені сенегальці, обвішані брелоками#башточ# ками, впевнено віталися до мене: «Здрастуйте, мадам!» На вулицях досить часто можна зустріти жебраків. Навіть як# що їм нічого не подають, вони чемно говорять «мерсі». Якось ми пізно поверталися додому, і на пустельній вулиці побачили кремезного афрофранцуза, який раптом попросив грошей. Зза# ду до нього наближалося не менш могутнє підкріплення. У мене душа опустилась у п’яти, але підозрілий молодик миролюбно

Серце світової богеми Видатним богемним місцем є, звичайно, Монмартр. Перші поселення на пагорбі з’явилися ще в неоліті. А у римський час тут виявили родовище гіпсу. Для його переробки зводилися віт# ряки, які прославили Монмартр. Один із них, Червоний млин, дав назву славетному кабаре «Мулен руж». Інші «Два млини» — це кав’ярня, в якій працювала чарівно#простодушна Амелі з ві# домого фільму. Нинішній імідж Монмартра як мальовничого поселення ве# селих художників з’явився завдяки «османізації» Парижа. На# прикінці XIX століття паризький центр являв собою неестетич# ні антисанітарні халупи, вузесенькі вулички так і кортіло пере# городити барикадами. Влада вирішила збудувати просторі ву# лиці, якими б вільно циркулювали свіже повітря і війська. У середині XIX століття до справи взявся префект департаменту Сени — барон Ежен Осман. Невдовзі на місці кривеньких ву#

Вуличні кафе — прикмета Парижа.

21.05.2015

14:56

Page 81

Фото Н. МИХАЙЛОВОЇ

!MT_3-15-disk.qxd

Схили Монмартру — територія мистецтва, комерції та відпочинку.

личок з’явилися геометрично досконалі бульвари та проспекти. Париж набув сво# Про творчі посиденьки пам’ятає «Спритний кро! го неповторного, легко впізнаваного об# лик» — маленьке кафе на стрімкому схилі пагор! разу. Із центру незаможний люд посунув на околиці. Зокрема, на Монмартр. Він ба. Колись воно називалося «Зустріч злодіїв», до того мав славу притулку злочинців і су# потім — «Кабаре вбивць». тенерів, хоча мальовничий пагорб уже об# ■ любували художники. Тут мешкали Рену# ар, Ван Гог, Тулуз#Лотрек, Утрілло, мит# ник Руссо, пізніше — Пікассо, Модильяні… Популярні богемні «нірки» — ретро ресторанчики. Про їхні творчі посиденьки пам’ятає «Спритний кролик» — маленьке кафе на стрімкому схилі пагорба. Колись воно нази# валося «Зустріч злодіїв», потім — «Кабаре вбивць». А на почат# ку XIX століття заклад придбав відомий шансоньє Арістід Брю# ан. Він запросив сюди Поля Верлена та Гійома Аполлінера. Ті читали свої вірші, а художники малювали їх на серветках. Кро# лик, який хвацько втік із каструлі кухаря, став символом богем# ної братії. Ще один її символ — Чорний Кіт, в епоху модерну увічнений на афіші однойменного ресторану. Центральну площу Монмартра «Театр» окупували портретис# ти — вони малюють не тільки за мольбертами, але й майже на ходу: таке враження, що хапають потенціальних моделей за рукави і тримають, поки не накидають портрета. Малюють во# ни не краще, ніж у київській «Трубі», але невідома сила змушує людей з усього світу долати круті сходинки, щоб саме тут отри# мати своє зображення. Блукаючи вечорами по старовинних вулицях, я часом зди# вовано спостерігала, як біля дверей ресторанів юрмляться ве# ликі компанії веселих людей. Аж поки не довелося потрапити в одну з них. Я була на корпоративі у брасерії, коли її оточила жвава молодь. Усі були в білих халатах, густо розмальованих карикатурами і з майже непристойними написами. Очолював збіговисько активний молодик із мегафоном. Лунала музика. Щохвилини підходили нові й нові групи учасників, які щиро обіймалися, пили, закушували, горлали і танцювали. Така фор# ма святкування, коли наїдки та алкоголь виносять із ресторану ➧

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 82

У будь якому паризькому районі можна зустріти несподіванку — наприклад, отакий вертикальний сад.

КВИТОК У ПРЕКРАСНЕ на повітря, дуже поширена у Франції. Виявило# ся, то студенти медуніверситету відзначали по# чаток сесії. Що ж мало відбуватися після іспи# тів?! Коли ми вийшли із закладу, я спробувала крадькома сфотографувати компанію. Але сту# денти мене помітили, відібрали фотоапарат і… запросили разом зробити велике фото на згадку.

Музей д’Орсе. Метро: лінія 12, стан3 ція «Solferino». RER C (електричка): станція «Музей Орсе». ВТ, НД: 9.30– 18.00, ЧТ: 9.30–21.45. 9 євро за вхід. Музей «Оранжері». Сад Тюїльрі. Мет3 ро: лінії 1, 8, 12, станція «Concorde».

9.00–18.00. 9 євро за вхід. Спільний квиток для Музею д’Орсе та «Оран3 жері» — 16 євро. Музей «Мармоттан!Моне». Метро: лінія 9, станція «La Muette». RER C: станція «Boulainvilliers». ВТ – НД: 10.00– 18.00, ЧТ: 10.00–21.00. 11 євро за вхід.

Фото І. ГОРОБЕЦЬ

■

82

Музей1вокзал і музей1оранжерея Напевно, ви захочете порівняти вуличних ху# дожників з їхніми колегами, які принесли Мон# мартру безсмертя. Це можна зробити в музеях. Не спускаючись із пагорба, варто відвідати музей Монмартра. Він розташований у будин# ку, де колись була майстерня Огюста Ренуара. Неподалік є музей Сальвадора Далі, в якому пе# ребуває найбільша колекція скульптур химерно# го маестро. У музеї д’Орсе — одна з найбільших у світі ко# лекцій імпресіонізму та постімпресіонізму. Все# світньо відомі, улюблені з дитинства картини містяться у просторій світлій будівлі, яка колись була першим у світі електрифікованим вокзалом. Однак у ХХ столітті він занепав і навіть були на# міри його знести. За сприяння відомого шану# вальника мистецтв Жоржа Помпіду 1986 року тут відкрили надзвичайно популярний музей. Не всі згодні стояти годинами у чергах, а по# тім бродити безкінечними залами, доки трима# ють ноги. Для таких «ледачих» (до яких належу і я) існують невеликі затишні музеї. Я оцінила їхню чарівність. По#перше, експозицію легко оглянути від початку до кінця і скласти для се#

бе загальну картину. По#друге, можна побачи# ти менш відомі, але не менш прекрасні твори. А по#третє, є нагода відкрити майстрів, яких зо# всім не знають у нашій країні. Я попрямувала до музею «Оранжері», що на початку саду Тюїльрі. Власне, колись тут справ# ді була оранжерея, але з 1927 року будівля діє як музей. Його перлинами (а може, й усіх колекцій імпресіонізму) є вісім картин Клода Моне з на# звою «Водяні лілеї». Двометрові полотна ніби утворюють одну велику картину, розташовану в двох залах. Художник чотири роки малював лі# леї на своєму улюбленому ставку в Живерні й заповів їх Франції — з умовою, що картини ні# коли не розлучать. Дивовижно, але ці гармо# нійні, сповнені умиротвореної краси пейзажі митець писав у розпал Першої світової війни. А на першому поверсі «оранжереї» можна побачи# ти Ренуара, Пікассо, Сезанна… Моне ніколи не буває забагато. Для особли# во завзятих його фанатів існує ще один невелич# кий музейчик — «Мармоттан#Моне». Його до# ведеться пошукати, бо розташований він на са# мому краю Булонського лісу. В невеличкому за# кладі виставлено близько 300 творів імпресіоніс# тів та постімпресіоністів. Саме тут зберігається знакове полотно Моне — «Враження. Схід сон# ця». Хоча мені більше сподобалися прозорі, спов# нені світла морські пейзажі Ежена Будена. Прав# да, лише у музеї — репродукції є надто слабки# ми подобами чарівних картин. Паризький дощ не закінчується. Як не закінчу# ється список місць, які ще треба подивитися… ■

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 83

www.lucienbarriere.com

У «золотому трикутнику»

Парижа Óí³êàëüíèé ãîòåëü ÷åêຠíà ïåðåòèí³ àâåíþ Ãåîðãà V ç ªëèñåéñüêèìè Ïîëÿìè, çà äåñÿòü õâèëèí õîäó â³ä Åéôåëåâî¿ âåæ³.

Е

Ексклюзивний палац#готель, відкритий 2006 року, вже став звичною окрасою столиці смаку та шарму.

«Hotel Le Fouquet’s Paris» — шедевр відомого архітектора Едуарда Франсуа. П’ять старовин# них відреставрованих корпусів гармонійно впи# суються у столичний центр і виражають висо# кий клас та свободу творчої думки. Унікальні інтер’єри 10 видів номерів (помеш# кань тут загалом 107) розроблені славетним ди# зайнером Жаком Гарсіа. Розкішний оксамит, шовк, золото, червоне дерево, акуляча шкіра, вишуканий мармур і численні оригінальні дета# лі створюють враження спокусливої новизни. У кожному номері — широкий комплект цифро# вої, мультимедійної та оргтехніки, 4 телефони, письмовий стіл та всі сучасні вигоди для клієн# та, що звик ні в чому не знати нестачі.

А поза номерами чекають ресторан «Fou# quet’s» — улюблене місце зустрічі паризької бо# геми, ресторан «Le Diane» з вишуканою фран# цузькою кухнею, бар і чайна вітальня, галерея бутиків, шикарний спа#центр, чотири конфе# ренц#зали, мальовничий внутрішній сад, не ка# жучи вже про автопрокат, приватний паркінг, бізнес#центр і всі можливі служби побуту. Високий клас не заважає готелю бути демо# кратичним і сімейним. Гостям 4–12 років «Ho# tel Le Fouquet’s Paris» приділяє особливу увагу при реєстрації, пропонує їм спеціальну косме# тику у ванних кімнатах, особливе меню та інші ексклюзиви. Чи ви бізнесмен, чи шанувальниця мод, чи голова великої родини — завітайте до «Hotel Le Fouquet’s Paris». І ви збудуєте навколо нього влас# ний багатокутник здійснених мрій! ■

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо «Hotel Le Fouquet’s Paris».

ВІТРІВ

21.05.2015

14:56

Page 84

■

Т

Р

О

Я

Н

Д

А

!MT_3-15-disk.qxd

Квіти і сніг

Тянь4Шаню або БезпоСередня Азія 3 Ñåðåäíüîàç³éñüêà åïîïåÿ êè¿âñüêîãî ïîäðóææÿ Ìèêîëè òà Ãàëèíè ²âàùåíê³â íàáëèæàºòüñÿ äî çàâåðøåííÿ. Âîíè âæå ðîçïîâ³äàëè ïðî òðè ì³ñòà òðüîõ ð³çíèõ êðà¿í, ïðî Ôàíñüê³ ãîðè. Íàðàç³ — Òÿíü-Øàíü, ô³íàëüíèé àêîðä ìàíäð³âêè. Ìèêîëà ²ÂÀÙÅÍÊÎ

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 85

Альпійські долини Тянь Шаню — це неймовірні килими квітів, розстелені для ніг, що не лінуються ходити. Жовті маки, фіолетові примули, едельвейси…

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 86

Овіяні романтичним ореолом едельвейси виглядають непримітно на тлі феєрверку квітучих гір.

У

Стрункі, граційні коні високогірних джейляо.

У наші туристичні плани знову втрутилася політика. Кла# сичні походи Заілійським Алатау раніше планувалися з виходом через головний хребет на території Казахстану до озера Іссик#Куль у Киргизії. Через погіршення відносин між цими країнами кордон почали жорстко контролюва# ти, і місць, де у горах Тянь#Шаню можна вільно ходити, значно поменшало. Маршрут ми відшукали в інтернеті. Це трекінг середньої складності на 5#6 днів із початком у долині річки Тургень, подоланням перевалу Пальгова і спуском через ланцюжок озер у долині річки Озерної. Інформації мінімум — тільки нитка маршруту. Організатори платних трекінг#походів став# ляться до опису маршрутів як до комерційної таємниці. Розберемося на місці. Докуповуємо провіант в Алмати (ціни «кусаються», харчі на 100 доларів помістилися на дні супермаркетівського возика) і вирушаємо в дорогу. Азійські Карпати У долині річки Тургень розкинувся національний парк. Вхід і в’їзд платні. Після шлагбаума ще добрі 20 кілометрів тягнуться готельчики, турбази і місця для пікніків із манга#

86

лами над річкою. Казахи не надто схильні до активного від# починку. Хоча Заілійський Алатау височіє просто над Алма# ти і до нього можна доїхати міським автобусом, у горах дуже мало туристів. Здебільшого виїжджають на шашлики. Довго не виходить «застопити» машину. Нарешті нас підвозить лісник і запрошує в гості на чай. На розпитуван# ня про маршрут лісник Коля каже, що туристів давно не бачив. Здається, нам доведеться прокладати шлях самотуж# ки. Прощаємось і йдемо в бік водоспаду. Порівняно з Фанськими горами Тянь#Шань вологіший. Тут повно квітів, трава подекуди сягає пояса. Природа буяє. Правда, частенько доводиться мокнути під дощем. Я б по# рівняв Фани із Кримськими горами, тільки заввишки 5000 метрів, а Тянь#Шань — із Карпатами такої самої висоти. Славнозвісні тянь#шанські ялини свічками здіймаються вгору. Вони зовсім не схожі на ті, до яких ми звикли. Мають тверду і надзвичайно смолисту деревину, що чудово горить на# віть у дощову погоду. Якщо поставити намет під кроною тянь# шаньської ялини, він на ранок буде у смолі — ялина «плаче». Продовження. Початок — у «МТ» № 6’2014, 2’2015.

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 87

Безкрає пасовище на висоті 3000 метрів. Отару охороняють кавказькі вівчарки: вовки тут не рідкість.

одне й те саме, тільки тут «полонини» — неймовірних розмірів і розташовані на ви# соті близько 3000 метрів. Вийшовши із зони лісу, півтора дні ми йшли безкраїми луками, поки досягли високогір’я. Літо в горах тільки почина# лося. Джейляо цвіли. Ми бачили багато ■ квітів, які зазвичай продаються у квітко# вих магазинах. Дикі фіалки розміром з наші братки, примули, нарциси, гіацинти… Виявляється, все це є в дикій природі! Ботаніки лише знайшли квіти в горах, про# вели відбір і розводять їх в оранжереях. Серед суцільного квіт# ника альпійських луків доволі часто зустрічається легендар# ний едельвейс. Кілька разів трапилися залишки кошар, зарослі травою до# роги. Що вище підіймалися, то більше було осипів каміння, скелі ставали дедалі стрімкішими. На річці почав з’являтися лід. Нарешті вийшли до великого озера, оточеного високими гора# ми, вкритими шапками льодовиків. Ми вже остаточно зрозу# міли, що ніякого «популярного маршруту середньої складності» тут немає. Навіть слідів перебування людей майже не знайдеш. ➧

У гуцулів є оспівані в піснях полонини, у крим! ських татар — яйли, а у казахів — джейляо. Ос! танні мають неймовірні розміри і розташовані на висоті близько 3000 метрів. Дорогою до популярного серед відпочивальників водоспаду зустрічаємо багато людей, але після підйому вище нього турис# ти зовсім зникають. Як і стежки. Йдемо навпростець по пояс у траві та квітах, орієнтуючись на долину. Джейляо Лісник Коля за чаєм розповів нам, що вгорі ми побачимо джей# ляо. Коли запитували, що це, він розводив руки, очі його мружили# ся від щасливої усмішки, і він повторював, як мантру: «Джейляо». Коли ми вийшли на джейляо, то відразу це зрозуміли. У гу# цулів є оспівані в піснях полонини, у кримських татар — висо# когірні пасовиська яйли, а у казахів — джейляо. Це практично

87

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 88

Мальовничо і карколомно. У деяких ущелинах пересуватися досить складно. Круті трав’янисті схили місцями змінюються прямовисними скелями. Ми пройшли цим шляхом, щоб обійти прикордонний контроль.

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 89

Кінь для казаха — і товариш, і транспорт, і кумис, і… м’ясо.

Ставимо табір і йдемо на розвідку. Долаємо схил велетенської морени, і нам відкривається велична панорама цирку льодовика Геодезичного інституту. На його протилежному боці видно пере# вал Пальгова, на який ми збиралися йти. Навіть підхід до нього не з простих. За мапою, з протилежного боку спуск іде ще довшим льодовиком із крутим нахилом. Немає кішок і мотузки. Доведеть# ся відмовитися від попереднього плану і повернутись у долину Тургені, тільки, за можливості, іншим шляхом, так цікавіше. Коли сонце сідає за гори, температура різко падає. Вночі мороз. Намет, трава, квіти примул зранку вкриті товстим шаром паморо# зі. Деякі квіти позакривалися на ніч. Вранішні промені розтоплю# ють лід, і вони знову оживають, підіймаючись назустріч сонцю. Снідаємо, пакуємось і вирушаємо. А через кілька годин з’явля# ються хмари, швидко темніють, і починається злива: дощ ллє як із відра. Швиденько ставимо намет. Наступного дня намагаємось триматися зарослої дороги, сподіва# ючись на те, що вона виведе до людей. Після обіду знову задощило. Дім без кутів Вийшовши з#за повороту дороги, побачили табун коней і юрту в центрі величезного пасовиська. Під’їхав табунник і запросив у Зовні юрта здається маленькою, гості. Йому не довелося повторювати пропозицію — ми вже мрія# але в ній затишно та просторо. ли про дах над головою. Крім того, було цікаво оглянути зсереди# ни справжню юрту. Раніше ми бачили лише декоративні юрти в ресторанчиках національної кухні. Помешкання кочівників, зовсім не велике зовні, всередині вия# вилося досить просторим. Я значну частину свого життя провів у наметах, тому зміг оцінити переваги перевіреної тисячоліттями кон# струкції. Каркас із тонких жердин, скріплених по діагоналі «сіточ# кою», розтягується, подібно до жалюзі, й утворює кругову стіну. Вона обгортається кошмою — товстим шаром повсті, що не про# мокає й утримує тепло. Це особливо важливо в тутешньому різко континентальному кліматі. Влітку в юрті не жарко, а під час моро# зів вона опалюється невеличкою «буржуйкою». Підлога (дерев’яні щити в центральній частині) — рівна і чиста. В центрі — стіл, на# вколо якого розсідаються на килимі. Мені доводилося гостювати в колибах карпатських пастухів, у кошах на Кавказі, зимівниках мисливців у Забайкальї. З чистотою, особливо у важкодоступних кутках, там, м’яко кажучи, були проблеми. Юрта ж виявилася на диво охайною, хоча господарювали в ній виключно чоловіки. І річ не у відсутності кутів, а в тому, що юрту регулярно переставляють із місця на місце — хоч#не#хоч відбувається генеральне прибирання. ➧

89

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 90

Висота 4000 метрів. Льодовик укритий снігом. Підходимо під перевал Радянських будівельників, який із протилежного боку виявиться для нас непрохідним.

ВІДПРАВНИЙ ПУНКТ Починати подорожі по Тянь3Шаню зручно з боку Казахстану, з Алмати. Сюди можна знайти відносно недо3 рогий переліт. Основні продукти для маршруту ба3 жано привезти із собою. В Алмати високі ціни, а перепакування займе цінний час подорожі. Газ для пальника ми купували в од3 ному з алматинських магазинів (їх мож3 на заздалегідь знайти в інтернеті). В аеропорту таксисти називають шалені ціни, тому варто їхати авто3 бусом у місто, в різні куточки якого вас охоче підвезуть приватники за доступну суму. Завжди торгуйтеся й не забувайте, ви — в Азії! Будьте готові до певних змін у зако3 нодавстві щодо меж нацпарків і запо3 відників, правил відвідання цих тери3 торій, реєстрації тощо, про які немає відомостей у глобальній мережі. Варто спілкуватися з місцевим населенням — це головне джерело інформації.

■

Гірських козлів теків ми так і не зустріли, тільки побачили вибілений череп одного з них у долині річки Туристів.

Гостинність — закон для мешканців Серед# ньої Азії, одна з основних рис, за якою оціню# ють людей. Нас одразу запросили до столу і за# пропонували чай. Дуже густі вершки, які пасту# хи називають сметаною, після обмеженого по# хідного раціону здалися амброзією. В юрті зна# йшлося місце для газової плити і відеосалону. Господар розповів, що за часів Союзу тут був великий радгосп. Зараз приватне господарство використовує прекрасні пасовища не більш як на 20 відсотків. У країні, де основний прибуток дає видобуток нафти, сільське господарство не є пріоритетом. Коні на пасовищі дуже гарні, стрункі, тонко# ногі, високі. Дивно, але більшість цих красенів призначаються на м’ясо. Казахи — споконвічні вершники і кочівни# ки. Кінь для них здавна був транспортом, поста# чальником їжі та одягу. Вони вважають, що м’я# со коней дає їм силу і зігріває в мороз. Поки ми чаювали в юрті, дощ скінчився, і джейляо залили сонячні промені. Розпрощали# ся з гостинними господарями і вирушили вниз, до вже знайомого водоспаду.

Тянь1Шань. Спроба друга Повертаємося до Алмати, де живуть наші доб# рі друзі Сергій та Ясмина. Їхній дім став для нас базою, на якій ми після чергової експедиції в гори змогли відновити сили і підготуватися до наступної подорожі. Намагаємося побудувати новий маршрут так, аби частину вантажу можна було залишити, а по# тім забрати. Разом із фотоапаратурою, нетбуком і необхідним спорядженням рюкзаки на старті важкуваті. Зважаючи на дощі, що не давали нам обсохнути в попередньому поході, додатково бе# ремо тент. До початку маршруту їдемо міським автобу# сом. Виходимо біля відомого високогірного льо# дового стадіону «Медео». Звідси починається ка# натна дорога на гірськолижний курорт Чимбу# лак. Підйом коштує близько 20 євро (ціни в Ка# захстані ще ті). Селище Чимбулак — це дерев’яні котеджі, на вигляд дуже дорогі. За таких шалених цін на підйомники курорт не може похвалитися ні розмаїттям трас, ні хоча б штучним снігом. Перетинаємо Чимбулак і на околиці знахо# димо демократичнішу турбазу «Ворота Туюксу», де у прибудові господиня дозволяє нам залиши# ти частину продуктів. Із запасом на три дні ми зробимо кільце через перевал Титова і долину річки Горельник, повернемося забрати продук# ти й продовжимо похід іще на вісім днів. Долиною Малої Алматинки підходимо до ме# моріалу загиблим у горах. Віддаємо шану чис# ленним альпіністам, що любили гори більше за життя. Тут в одному місці встановлено пам’ятні таблички з іменами сотень людей, які загину#

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 91

Ось і моренні озера у верхів’ї річки Горельник. Дуже гарна місцина, руки самі тягнуться до фотокамери. І в цій казковій долині ми самі! Уранці збираємо табір і прямуємо вниз. Альпійські луки швид# ко переходять у зону лісу. Тут зустрічаються стрункі тянь#шань# ські ялини, квітучі галявини, струмки й водоспади між ними... Раптом назустріч — бадьорий дідусь із рюкзачком. Зупиняє# мось поспілкуватися. Він як старий альпініст проніс любов до гір через усе своє життя. Тож ми розповіли про свій запланова# ний маршрут і з’ясували, що на фініші на нас чекають проблеми. Виявляється, не так давно казахи не тільки закрили кордон із Киргизією, який проходить по головному хребту Заілійського Алатау, а й запровадили досить велику прикордонну зону. В нас

Меморіал тим, хто загинув у горах.

немає відповідної перепустки, тож зустрі# чатися з прикордонниками у статусі по# рушників зовсім не бажано. Альпініст по# казав на карті точне розташування при# кордонної застави і перевал, через який її можна обійти. Як ми вже переконалися, в Азії досто# ■ вірну інформацію можна отримати лише з вуст в уста. Цього ж дня ми повернулися на Чимбулак по продукти для продовження маршруту.

Не перестаємо дивуватися відсутності туристів. Поруч, в Алмати, панують задуха і спека, а ми — у прохолодній альпійській долині з чистою річ! кою, в оточенні білих вершин. ли під час сходжень не тільки на Тянь#Шані, а й у Гімалаях, на Памірі, Кавказі… На деяких табличках — відразу 6–8 імен. Ще дві години вгору долиною — і досягаємо протисельової дамби. Подібну ми бачили над ковзанкою «Медео». Селі — од# на з великих проблем для мешканців передгір’їв Тянь#Шаню. Дощі іноді досягають такої сили, що розмивають схили, і сот# ні тонн рідкого грунту та каміння ринуть униз, змітаючи все на своєму шляху. Не перестаємо дивуватися відсутності туристів, тоді як по# руч, в Алмати, панують задуха і спека. Ми йшли від курорту Чим# булак лише дві години й опинились у прохолодній альпійській долині на висоті 3000 метрів, із чистою гірською річкою, в ото# ченні білих вершин. Крім нас на просторих стоянках зупини# лися два іранці, подружжя росіян і… півтора десятка курсантів Збройних сил Казахстану на навчаннях. Якби таке місце було по# близу Києва, у долині, мабуть, не вистачало місць для наметів. Заілійський Алатау в районі Алмати відрізняється від верхів’їв річки Тургень — ніяких плоскогір’їв і долин із неозорими джей# ляо. Набір висоти відбувається досить швидко. Шпилі гір май# же нависають над містом. Підйом на перевал Титова пролягає ледь помітною стежкою. Після місяця в горах висота майже не відчувається, йдемо лег# ко. На спуску стежка зникає, бо схил зруйнований ерозією. Ви# бираємо шлях самостійно, з#під ніг сиплеться каміння. Стежи# мо, щоб не скинути камінь один на одного.

Велике коло Завершальна частина подорожі пролягала через Великий Тал# гарський перевал, долину річки Лівий Талгар, перевал Туристів і Велике Алматинське озеро. Оскільки перед озером була при# кордонна застава, довелося подолати досить крутий некатего# рійний перевал і вийти в долину річки Кумбельсу, яка впадає у Велику Алматинку нижче озера. Літо виявилось у високих горах малосніжним, тож зазвичай нескладний перевал Туристів (4000 метрів) зі сніжного перетво# рився на льодовий, що змусило нас понервувати. Там ми поба# чили сліди трьох вовків, які пройшли нам назустріч. У долині Лівого Талгару натрапили на сліди недавнього селю. Суміш багна і каміння залила кілька кілометрів долини. Утво# рився новий рельєф, річка проклала інше русло, а з напівзасох# лої землі стирчали верхівки дерев. Погода цього разу була до нас привітнішою — тільки двічі накрив дощ. Загалом гори Заілійського Алатау нам припали до душі. Вра# ження і ритм походу псували хіба що зміни в розташуванні при# кордонних зон і заповідників. Та саме це спричинило відтік ту# ристів і створило ту блаженну самоту, якою ми насолодилися на лоні неймовірної природи. ■

91

21.05.2015

ОКОМ

14:56

Page 92

■

О

З

Б

Р

О

Є

Н

И

М

!MT_3-15-disk.qxd

Йоганн ШРІТВАЙЗЕР (Австрія). «Олень у лісі». Срібна медаль салону.

Об’єктивом і

П

душею

Ó Êèºâ³ â³äêðèâñÿ ²² ̳æíàðîäíèé ôîòîñàëîí «Ìîÿ ìàíäð³âêà». Âðàæຠê³ëüê³ñòü éîãî ó÷àñíèê³â ³ç ð³çíèõ êóòî÷ê³â ñâ³òó òà õóäîæíÿ ö³íí³ñòü ¿õí³õ ðîá³ò.

Під час фотосалону залою Музею історії Києва мож3 на мандрувати без кінця. Мало того, що тут розта3 шовані роботи майстрів різних країн і поглядів на жит3 тя, так ще й кожний знімок — це «віконце» у свій яс3 кравий світ. Глибоке осмислення баченого, вміння відобразити стан людини і середовища, закарбува3 ти красу і неповторність нашої планети — оце й було головним критерієм відбору творів для салону. Виставка є лише «вершиною айсберга» в роботі організаторів і журі міжнародного фотосалону «Моя мандрівка». Цього разу на його адресу надійшло близь3 ко 2000 світлин із 40 країн, із різних континентів. І ви3 значати серед них найкращих було дуже непростим та відповідальним завданням. Салон відбувся під патронатом Міжнародної феде3 рації фотомистецтв (FIAP), Національної спілки фото3 художників України (НСФХУ) і за методично3інформа3 ційної підтримки Міністерства культури України. По3 сприяли проведенню заходу Київська міськдержад3 міністрація та Музей історії Києва. А безпосереднім організатором виступила Школа фотохудожників Ук3 раїни від тієї ж усесвітньо відомої організації FIAP.

92

Оцінювали конкурсні роботи фотохудожники — члени міжнародних фотомистецьких об’єднань Олек3 сандр Харват (EFIAP), Володимир Дубас (ЕFIAP) та Олег Куцький (AFIAP). Знімки поділялися на три сек3 ції: «Вільна», «Природа» та «Подорож». Експерти ві3 дібрали для виставки найкращі твори, з яких 60 були нагороджені медалями й дипломами FIAP, НСФХУ, салону та цінними подарунками від спонсорів. На за3 питання про те, чим другий салон відрізнявся від пер3 шого, голова його оргкомітету Валерій Левіщенко відзначив насамперед особливу оригінальність світ3 лин і професіоналізм авторів. На відкриття міжнародного фотосалону «Моя ман3 дрівка» зібралися державні діячі, представники дип3 корпусу, шоу3бізнесу та медіа. Це підкреслило не лише мистецьку, а й суспільну вагу заходу. Щоб за3 зирнути в десятки яскравих світів, сюди потяглися фотопрофесіонали, аматори і просто поціновувачі прекрасного. Враження від нинішньої виставки досить сильні, щоб зберегтися до наступної. Стежте за нашими публікаціями! ■

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 93

Іштван МАГДО (Румунія). «Вау!!!». Диплом FIAP.

Арун МОГАНРАДЖ (Великобританія). «Дорослий і молодий жирафи». Золота медаль FIAP.

93

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 94

Анджіоло МАНЕТТІ (Італія). «Три велосипедисти». Бронзова медаль салону.

94

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 95

Олександр СИНЕЛЬНИКОВ (Україна). «Дзеркало». Диплом FIAP.

Рашель ДУНСДОН (Великобританія). «Станція в тумані — Індія». Срібна медаль FIAP.

95

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 96

ะกะตั ะณั ะน ะ ะ ะฃะ ะ ะ ะ ะ ะ (ะฃะบั ะฐั ะฝะฐ). ยซะ ะณะพั ะฐั ยป. ะ ั ะพะฝะทะพะฒะฐ ะผะตะดะฐะปั FIAP.

ะฎั ั ะน ะจะ ะ ะงะ ะ ะ ะ (ะฃะบั ะฐั ะฝะฐ). ยซะขั ะต ะงั ะผะต ะดั ะ ะฐะฒะฐั ะตะดะพยป. ะกั ั ะฑะฝะฐ ะผะตะดะฐะปั ั ะฐะปะพะฝั .

96

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 97

Антон ЯНКОВИЙ (Україна). «Тиха ніч». Диплом НСФХУ.

Денис КРИВИЙ (Україна). «Схід сонця на річці Південний Буг». Диплом FIAP.

97

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 98

Мажид АЛАМРІ (Оман). «Школа Святого Корану». Золота медаль FIAP.

Кауко КЕРАНЕН (Фінляндія). «Жінка та баобаб 5». Диплом FIAP.

98

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 99

Юрій ЧЕРНЕВИЙ (Україна). «Ретро мелодія». Золота медаль салону.

Костянтин БОБРИЩЕВ (Україна). «Дует». Диплом FIAP.

Нассер МАЛЕК (ОАЕ). «Історія». Срібна медаль FIAP.

21.05.2015

КОЛЕКЦІЯ

14:56

Page 100

■

Я

Ж

!MT_3-15-disk.qxd

В

О

МАДРИД – ТОЛЕДО

Дві столиці,

або Бюджетна Іспанія для естетів Ïîñò³éí³ äîïèñóâà÷³ íàøîãî æóðíàëó ñàìîñò³éíî, áåç åêñêóðñ³é ³ òðàíñôåð³â â³äâ³äàëè Ìàäðèä, Òîëåäî, íàéâ³äîì³ø³ ì³ñòà Àíäàëó糿, é òåïåð ä³ëÿòüñÿ ñâî¿ìè âðàæåííÿìè òà äîñâ³äîì ìàíäð³âêè.

Герб Мадрида з ХІІІ століття — ведмідь, що ласує плодами суничного дерева.

Íàòàë³ÿ ˲ÏÊÎÂÑÜÊÀ,

Н Фото «Turismo Madrid»

Насправді наш економ#маршрут мину# лого літа виглядав так: Мадрид – узбереж# жя Коста#дель#Соль – Кордоба – Малага – Гранада – Толедо. Тобто дві кастильські столиці, сучасна і давня, обрамлювали йо# го. Але враження ліпше розкласти по по# личках. На одній із них у нас лежать ці два міста в центрі країни, а на іншій — коло# ритні поселення іспанського півдня. Півтора дні на розграбування МАДРИДА Отже, на Мадрид у нас лише півтора дні — розслаблятися ніколи. На старт, ува#

Àíàòîë³é ÊÐÓØÈÍÑÜÊÈÉ

га... побігли! І відразу ж пригадали попе# редження на туристичних форумах щодо мандрівок до Іспанії влітку. Ну й спека! На щастя, про таких, як ми, змучених пе# рехожих у Мадриді подбали, розвісивши над хідниками тенти#«вітрила». Так і пря# муємо в їхньому затінку, роздивляючись будинки навколо. Чи не на кожному є «асулехос» — ма# льовані кахлі на стінах, один з елементів мавританської архітектури, що зберігся в іспанському стилі мудехар. У такій тех# ніці зроблено і вивіски, і рекламу, і таблич#

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:56

Page 101

Нині король Іспанії Хуан Карлос II — майже такий самий гість у Королівському палаці, як і пересічний турист. Відвідує його лише заради офіційних церемоній.

Фото «Turismo Madrid»

ки з назвами вулиць. Ця краса має лише один недолік — розглядання її уповіль# нює пересування вулицею. Раптом згори долинула мелодія куран# тів. Підводимо голову — а там на балко# ні почав рухатися симпатичний годинни# кар. Майже як живий. А ось посеред дороги — бронзовий чо# лов’яга за письмовим столом. Подумаєш, ми вже звикли до міських скульптур, в яких ніс чи то палець відполіровані чис# ленними доторками «на щастя». Поки ми шукали, за що ж треба помацати цього хлопця, він... моргнув. Отакої! Скільки «живих скульптур» ми бачили раніше, але ось такої натуралістичної, щоб «бронзові» були навіть повіки, а біля «бронзових» вух проступила зеленкувата «патина»... Після цього ми навіть до справжніх металевих скульптур ставилися з підозрою і для впев# неності нишком тицяли в них пальцем. Так помалу дісталися ринкової площі Пласа#Майор. У середні віки тут торгува# ли, проводили пишні святкування, кори# ди і спалювання на вогнищі. В наш час обмежуються футболом та всілякою «тус# нею». Площа оточена триповерховими будинками, серед яких найбільше тішить ➧

101

21.05.2015

14:57

Page 102

Фото «Turismo Madrid»

!MT_3-15-disk.qxd

Вежі «Ворота Європи» (1994) — перші у світі похилі хмарочоси. Висота — 114 метрів, нахил — 15 градусів. Між вежами — монумент політику 1920 1930 х років Хосе Кальво Сотело.

БЮДЖЕТНИЙ ТРАНСПОРТ В аеропорту Мадрида вам треба буде обрати транспорт, щоб дістати3 ся до готелю. Входи на станції мет3 ро та підземної електрички розташо3 вані просто в терміналі, зупинка ав3 тобусів — на виході з нього. У метро можна заощадити: якщо придбати квиток на 10 поїздок, то кожна коштуватиме лише 1,2 євро. На дорогу з аеропорту до міста або назад до такого квитка треба допла3 тити спеціальний збір — 3 євро. Якщо маєте важкі валізи, порахуй3 те за схемою метро кількість пере3 садок. Врахуйте, що на кожну з них припаде два3три довгі сходові про3 льоти, часто без ескалатора. Добре, якщо сходи ведуть униз, а коли стрім3 ко вгору... ось тут ви можете пошко3 дувати, що полінувалися розібратись у схемі руху автобусів чи підземки.

■

З мальованих кахлів «асулехос» в Іспанії роблять вивіски, рекламу, таблички з назвами вулиць…

102

око старовинна «панадерія» (хлібна крамниця). Стіни її чомусь розмалювали «оголеною натурою». Розкішною центральною вулицею, що так і на# зивається — Гран#Віа, прямуємо до вулиці Пра# до і «золотого трикутника мистецтв» іспанської столиці. Його утворюють усесвітньо відомі Му# зей Прадо, музей Тиссена#Борнемісси та Центр

мистецтв королеви Софії. Ми ж «трикутник» роз# ширили до «п’ятикутника», охопивши ще й роз# ташовані поруч Музей декоративно#вжитково# го мистецтва та Морський музей. Неможливо висловити нашу вдячність мад# ридській мерії за численні безкоштовні години для відвідування, запроваджені в багатьох музе# ях! Усі вечори, крім понеділка, — безкоштовні у славнозвісному Прадо, скарбниці світового живопису, чим ми успішно й скористалися. В Морському музеї вільний вхід буває в ранкові години. Але без посвідчення особи ми б до ньо# го не потрапили. Пропускаючи нас крізь «рам# ку» і скануючи наші паспорти (які, на щастя, були при нас, а не у сейфі готелю), охоронці по# яснили ці заходи безпеки наявністю в музеї зброї. Крім історичного вбивчого залізяччя, в експозиції виявилася сила#силенна цікавинок: незліченні моделі кораблів, від мініатюрних до величезних, ті й ті — з усіма деталями, також ори# гінали автентичних носових фігур, різноманіт# ного морського приладдя і пристроїв. Хотілося тимчасово себе розмножити, щоб встигнути роз# дивитися все. А ще ж потрібно було лишити си# ли на декоративно#вжиткове мистецтво. Такі музеї — наша слабкість, адже саме звичайні по# бутові речі дають змогу відчути національні особ# ливості країни та ідеали краси її мешканців. Щоб виразити наші музейні враження цього дня вистачить одного слова — «захват». А скіль# ки ж ми ще не побачили! Адже Мадрид — одне з «наймузейніших» міст світу!

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:57

Page 103

Вгору1вниз. Це ТОЛЕДО, дєтка! До колишньої столиці, що лише за 70 кіло# метрів від Мадрида, зручно діставатись автобу# сом. Відправляється він від станції метро «Plaza Ecliptica». За якусь годину ми вже стоїмо біля під# ніжжя високого пагорба, на якому розкинулося середньовічне місто. Лабіринт вузьких бруко# ваних вулиць і сотні архітектурних пам’яток за# безпечили Толедо місце у топ#п’ятірці туристич# но#історичних міст планети. Починаємо перший і зовсім не останній за сьогодні підйом. Одразу помітно відмінність від андалузьких сліпучо#білих міст. Толедо загалом

Фото «Turismo Madrid»

Увечері, коли неймовірні збірки старожит# ностей позачинялися, ми вирушили на «десерт». Найбільший залізничний вокзал Іспанії «Ато# ча» — то не просто функціональна споруда, а й сповнений колориту куточок міста. У старій бу# дівлі, під модерністським дахом із чавуну і скла, ховається цілий тропічний сад, де пальми схи# ляються над басейном із сотнями черепах, ри# бок та іншої водної живності. Найчарівніший зал очікування, який ми тільки бачили!

має сіро#жовтий колір завдяки камінню та цеглі, з яких побудовано фортечні мури й будинки. У плані місто виглядає дуже просто — це майже правильне коло, серединка якого заповнена хао# ➧

Мерія Мадрида розташована у сторічній будівлі поштамту на площі Сибелес.

БЮДЖЕТНІ ЕКСКУРСІЇ

«Золотий трикутник мистецтв» іспанської столиці утво! рюють усесвітньо відомі Музей Прадо, музей Тиссена! Борнемісси та Центр мистецтв королеви Софії.

■ «Бронзовий» чоловік, якого ми щиро прийняли за справжню скульптуру.

Безкоштовні відвідання в музеях Мадрида. Музей Прадо: ВТ–СБ — 18.00–20.00, НД — 17.00–20.00. Центр мистецтв королеви Софії: СБ — 14.30–21.00, НД — 10.00–14.30. Усі національні музеї та об’єкти національного надбання (найвидат3 ніші резиденції, палаци, парки, сади і кілька монастирів, здебільшого в Мадриді та околицях): безкоштовний день — СР. Морський музей: ВТ–НД — 10.00–14.00 (при собі треба мати паспорт чи інше посвідчення особи). Музей аеронавтики: ВТ–НД — 10.00–13.00. Залізничний музей: СБ — 10.00–15.00. Музей науки і техніки: ПН–ПТ — 9.00–14.30. Археологічний музей: ВТ–СБ — 9.30–21.00, НД — 9.30–15.00. Міський музей: ВТ–ПТ — 9.30–20.00, СБ–НД — 10.00–14.00; Монетний двір: ВТ–ПТ — 10.00–17.30, СБ–НД — 10.00–14.00. Музей Сан Фернандо: СР — 9.00–17.00. Музей фонду «Caixa Forum»: усі дні — 10.00–20.00.

■

103

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:57

Page 104

сом малесеньких вуличок. Доброзичливці навіть намалювали і виклали в інтернеті кілька оптимальних кільцевих маршрутів, які допомагають не пропустити жодної пам’ятки. Відтак ми вважали себе повністю озброєними інформацією, склали свій власний план і розраховували на легку прогулянку по невеличкому (як нам здавалось) історичному центру. Але 3D#реальність виявилася зовсім інакшою. З трьох боків Толе# до оточує ущелина, якою тече Тахо — найбільша річка Іспанії. Місто стоїть на гранітній скелі, завдяки чому має дуже своєрід# ний, нерівномірний рельєф. І ось його перепади ми відчули на собі. Знизу здається, що будинки просто ярусами здіймаються вго# ру по конічному пагорбу, на вершині якого височіє Алькасар —

Будинок Ель Греко в Толедо.

кими елементами: візерунчастими стіна# ми, склепіннями у формі зірки, арками# підковами, кольоровими кахлями. У ре# зультаті Кафедральний собор отримав не# повторний асиметричний фасад. Ліворуч від центрального входу підноситься 90#мет# рова вежа#дзвіниця, а праворуч замість ■ такої самої — мосарабська каплиця («мо# сарабами» називали християн, які жили на територіях, завойованих мусульманами. У північній стіні Кафедрального собору ми знайшли його най# давніший портал «Пуерта#дель#Релох» («Брама годинника»), крізь який без плати потрапили всередину. З невеликого обго# родженого майданчика можна роздивитися інтер’єр і заощади# ти 10 євро, які тут сплачують за повноцінний візит до собору, що включає також відвідування його скарбниці. Ще один славетний храм Толедо — парафіяльний костел Сан# то#Томе на вулиці Сан#Сальвадор, у якому зберігається одне з найвідоміших полотен Ель Греко — «Поховання графа Ораса». Як свідчить легенда, похорон відбувався за участю святих Авгус# тина і Стефана. Присутнім на церемонії персонажам художник надав портретної схожості зі своїми сучасниками. Легко знайти на картині й самого Ель Греко та його восьмирічного сина — лише вони дивляться вам просто в очі. З кишені хлопчика вигля# дає носовичок, на якому написано рік його народження — 1578. Картина ніколи не полишала й не полишить стін храму Санто ➧

У Толедо майже немає горизонтальних вулиць. Постійно треба спускатись або підійматися. На! віть якщо краї вулички — на одному рівні, між ними є «яма» чи «горб».

середньовічний замок#фортеця. Повірте, в Толедо практично немає горизонтальних вулиць! Тут постійно треба або спуска# тись, або підійматися. Навіть якщо початок та кінець вулички знаходяться на одному рівні, то між ними обов’язково буде «яма» чи «горб». Це значно ускладнює орієнтування, уповільнює пере# сування і посилює захекування. Такий от біг із перешкодами. Свою екскурсійну програму в Толедо ми почали з Кафедраль# ного собору святої Діви Марії — пам’ятки ЮНЕСКО. Він вважа# ється одним із найкращих готичних соборів Іспанії та одним із найбільших християнських храмів Європи. Першій камінь собо# ру заклали 1227 року за наказом короля Фернандо ІІІ Святого. А розбудова храму тривала аж три століття. У цьому «довгобуді» встигли взяти участь французи, голландці, німці, італійці… Тому зовсім не дивно, що «на виході» отримали повний мікс архітек# турних стилів: готики, ренесансу, бароко і суто іспанського му# дехару. Останній являє собою готику з виразними мавритансь#

104

21.05.2015

14:57

Page 105

Фото CHENSIYUAN

!MT_3-15-disk.qxd

Краєвид Толедо. Таким його ніколи не бачать туристи, що блукають то вниз, то вгору середньовічними вуличками, шукаючи вихід із лабіринту. Трохи релаксу під платанами.

105

21.05.2015

14:57

Page 106

Фото Д. ЛІФФА

!MT_3-15-disk.qxd

Толедо. Ліворуч у далині — Алькасар, середньовічний замок фортеця, праворуч — кафедральний собор.

ПІДКАЗКА Якщо піти від автобусної станції То3 ледо в бік старого міста, що височить на плато заввишки 529 метрів, і спро3 бувати обійти гору ліворуч, то там на вас чекатиме невеличкий, але дуже приємний бонус — безкоштовний ескалатор від підземного паркінгу аж до самого верху, практично до май3 дану Сокодовер.

■

У будинку Ель Греко відтворено уявну обстановку XVI століття.

106

Томе. Причина проста — вона не пройде у две# рі, адже має розміри 4,8 на 3,6 метра. Треба ви# знати, що враження твір справляє величезне. Жодні репродукції не можуть передати всіх ню# ансів композиції, реальних кольорів і якогось дивного, прихованого світла, яке пронизує всю картину. Природно, що наступною нашою метою став схований у провулках єврейського кварталу Ху# дерія будинок#музей Ель Греко. Якщо по#чесно# му, то художник майже все життя орендував у Толедо зовсім інше помешкання — будинок мар# кіза де Віллєни. Проте після смерті про митця

аж на триста років забули, і ніхто не дбав ані про його будинок, ані про його могилу. Все було зруй# новане і зникло без сліду. Тому в ХХ столітті для шанувальників Ель Греко створили новий мемо# ріально#музейний заклад в іншій будівлі Толе# до — просторому будинку герцогині Архона, де Ель Греко ніколи не жив. В інтер’єрі відтворили уявну обстановку кінця XVI століття. Для цього, наприклад, розшукували старовинні меблі по всіх навколишніх містечках і селах. Хай там як, а музей справляє враження автентичного. Двері, вікна, сходи з темно#коричневого старого дере# ва викликають довіру, анфілади кімнат навколо внутрішнього подвір’я та переходи з поверху на поверх дають змогу відчути особливості старо# винної іспанської оселі. Достовірності додають ужиткові речі. В цій атмосфері чудово почува# ються картини великого майстра. Решту часу в Толедо ми просто блукали ста# ровинними вуличками і фотографували краєви# ди, що відкривалися навсібіч. На прощання біля самого автовокзалу побачили наливний млин — на відміну від кордобського, цілком у робочому стані й навіть з акведуком. Цілісний вигляд се# редньовічного міста пояснюється тим, що Толе# до має статус заповідної зони, і сучасне будів# ництво тут не ведеться. Власне, у наступному номері розповімо про Кордобу й решту «нашої» Андалузії. Відчуєте різницю! ■ (Далі буде).

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:57

Page 107

«Join UP!»

на коні

У

Урочисте відкриття road show «Warm Hospitality», присвячене літу в Туреччи# ні, відбулося в одному з найпрестиж# ніших у Європі клубів верхової їзди — «Butenko Stable» під Києвом. Тема ко# ней активно обігрувалася туроперато# ром «Join UP!» під час кампанії ранньо# го бронювання «Horse for Course». У пе# ріод із жовтня по березень турагенти, учасники програми, змагалися в ній на швидкість продажів. Ушанування пе# реможців провели на одному з провід# них кінноспортивних майданчиків, де жага перемоги просто витає у повітрі. У програмі вечора відбувся показо# вий виступ за участю майстрів кінного спорту і їхніх чистокровних скакунів, які продемонстрували чудовий конкур. До речі, цей динамічний і видовищний вид змагання входить до програми Олім# пійських ігор, а висота перешкод дося# гає 190 сантиметрів. Команді туропе# ратора «Join UP!» імпонує цей шляхет# ний вид спорту. Долаючи різні пере# шкоди, компанія щоразу ставить перед собою ще амбітніші цілі.

Íà ïîðîç³ ë³òíüîãî ñåçîíó òóðîïåðàòîð «Join UP!» òðàäèö³éíî âëàøòóâàâ ó íàéá³ëüøèõ ì³ñòàõ Óêðà¿íè ñâî¿ road show. Öèêë âè¿çíèõ ïðåçåíòàö³é â³äêðèâàëè âåðõè íà êîíÿõ. Традиційно в рамках road show про# вели церемонію нагородження лідерів за підсумками зимового сезону – 2014/ 2015. «Join UP!» відзначив найкращих із найкращих турагентів, вручивши їм пам’ятні дипломи та статуетки за при# зові місця, а також квітки амариліса, символ гордості та мужності. Сувеніри були спеціально виготовлені в Італії. Серед соло#агентств перше місце діста# лося «APL Travel» (Київ), друге — «Life Travel» (Мінськ), а третє — «Оновлен# ня Україна» (Київ). Серед мереж пер# шість здобула «Мережа агенцій горя# щих путівок». Лідером «Join UP! Тур# агенція» визнано «Промконтракт ЛТД» (Житомир). Присутніх привітали представники приймаючої сторони в Туреччині, «Pe# ninsula Tours», і відомих готелів країни. Вони висловили запевнення в найтеп# лішому прийомі для всіх туристів, які відвідають Туреччину разом із «Join UP!». До речі, саме на цю країну припало по# над 50% ранніх бронювань під час кам# панії «Horse for Course».

Вечір доповнили феєричний виступ групи «НеАнгели», розіграш реклам# ного туру до Туреччини і участі в май# бутньому воркшопі «Уроки гостиннос# ті» від «Join UP!». Справжнім натхнен# ням стала прем’єра відеороботи про по# дорож на Шрі#Ланку «Way to the TOP». Усі гості були зігріті увагою працівни# ків компанії «Join UP!» та ароматним глінтвейном. Це був лише початок яскравого road show «Warm Hospitality», яке невдовзі прокотилося великими містами Укра# їни. Результатом стане яскраве літо від «Join UP!». Хто приєднається — буде на коні! ■

21.05.2015

КОЛЕКЦІЯ

14:57

Page 108

■

В

О

Я

Ж

!MT_3-15-disk.qxd

Оман б е з оман Öÿ àðàâ³éñüêà êðà¿íà ïîêè ùî ãóáèòüñÿ íà òë³ ñâî¿õ á³ëüø «ðîçêðó÷åíèõ» òóðèñòè÷íèõ ñóñ³ä³â. Àëå òî íåíàäîâãî. Íàì âäàëîñÿ â³äâ³äàòè ¿¿ ï³ä ÷àñ îäíîãî ç äîñèòü â³äîìèõ êðó¿ç³â Ïåðñüêîþ çàòîêîþ. ²ðèíà ÃÎÐÎÁÅÖÜ Îëåêñàíäð ÃÎÐÎÁÅÖÜ

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:57

Page 109

У старому Маскаті: «титульний» для міста форт, «рядова» мечеть і дуже характерний місцевий мешканець.

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

К

14:57

Page 110

Набережна Корніш тішить ненав’язливою красою — вигадливими скульптурками, візерунками на парапеті та бруківці, альтанками для відпочинку.

Країна надзвичайно гарна, з чудовими природними контрастами: кам’янистими та несподівано зеленими го# рами, ефектними водоспадами, унікальними аравійсь# кими фіордами, сліпучо#красивою пустелею, оазами й піщаними пляжами, що розкинулися на тисячі (!) кіло# метрів. Саме виразний ландшафт насамперед відрізняє Оман від решти держав Перської затоки (не плутати з Ам# маном, столицею Йорданії). А якщо все це помножити на традиційну привітність населення та високий рівень сер# вісу, стане зрозуміло, чому ця країні рік за роком підій# мається у світових рейтингах туристичної популярності. Ми не відкрили для себе всіх принад Оману, але на# віть кількаденного відвідання вистачило і для інтриги, і для яскравих спогадів.

Султан Кабус бен Саїд — його портрети всюди.

Від Синдбада до Кабуса Ще стародавні шумери називали ці краї землею ве# ликих майстрів суднобудівничих і мідних справ. Інша назва — «Мазун», тобто «землі хмар і злив», які пере# творили значну територію нинішнього Оману на кві# тучу оазу. За переказами, саме звідси виходив у море Синдбад Мореплавець і саме тут правила цариця Савська. А тепер без жодних міфів: Оман є однією з найдав# ніших держав арабського світу. Його мешканці прий# няли іслам ще за життя пророка Магомета. У XVIII сто#

літті це була величезна піратська держава, до якої вхо# дила половина Східноафриканського узбережжя. Потім Оманська (не плутати з Османською!) імперія охопи# ла території від берегів Персії до острова Мадагаскар. Зрештою її розділили між собою двоє синів султана. У другій половині ХІХ століття султанат Маскат та імамат Оман перетворилися на протекторат Британсь# кої імперії. Потім британцям стало не до них, і вони по# ступово занепадали на тлі загальносвітового прогресу. Зміни настали аж у 1970#х роках, коли на престол об’єд# наної країни зійшов молодий і освічений султан Кабус. Він відкрив Оман для іноземних інвестицій, передових технологій і туризму. Тепер на узбережжі можна знайти навіть «шестизіркові» готелі. Довго гадати над причи# нами такого процвітання не доводиться: уздовж шосе, що веде від столиці до океану, нафтові вишки день і ніч качають «чорне золото». Столиця ладану Маяк у вигляді лампади біля входу в порт столиці нагадує, що Оман — країна ладану. Стародавні, ще біб# лійні, місця видобування цієї запашної олії входять до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Місто Маскат дуже своєрідне. Його назва означає чи то «місце падіння», чи то «кинутий якір». Обидва варі# анти мають право на життя. По#перше, місто збудова# не на скелях, які круто обриваються в море і з яких, без сумніву, можна впасти. А по#друге, стратегічне розта# шування зробило Маскат морським портом, де з неза# пам’ятних часів кидають якорі судна з усіх кінців світу. До речі, про мореплавство і ладан. Іще в часи Вели# кої Римської імперії Маскат був важливою ланкою в лан# цюжку «Ладанного шляху», яким дорогоцінні пахощі доставлялись у столицю імперії. У XVI столітті багате місто привабило португальців, і ті захопили його. Зрештою це пішло на користь Мас# кату, оскільки завойовники добряче зміцнили столицю за останнім на той час словом військової інженерії. Нинішній Маскат займає величезну територію — май# же 200 кілометрів уздовж Оманської затоки. Це одне ➧

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:57

Page 111

Мечеть8символ. Мечеть султана Кабуса вміщує 20 тисяч прочан, має один із найбільших у світі килимів — 60 ✕ 70 метрів та одну з найбільших у світі, 148метрову люстру. Храм є справжнім символом Оману.

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:57

Page 112

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:57

Page 113

Гавань Маската. Два старовинні форти все ще вартують вхід до столичного порту. Збоку — маяк8лампада як символ Оману — «землі ладану». А в центрі, між скель і на скелях, примостилося старе місто, яке, можливо, пам’ятає легендарного Синдбада Мореплавця.

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:57

Page 114

Поруч із портом і набережною Маската — старовинний ринок Матрах, вмістилище східних принад.

ДО ОМАНУ — БЕЗ ОБМАНУ Держава на півдні Аравійського пів3 острова, на березі Перської затоки. Населення — близько 3 млн осіб (пе3 реважно араби, мусульмани3ібадити). Абсолютна монархія. Султан є го3 ловою держави, уряду, верховним головнокомандувачем, міністром обо3 рони, закордонних справ і фінансів. Він же призначає кабінет міністрів. Види туризму: дайвінг, морські круї3 зи, екскурсії старовинними містами, прогулянки по фіордах. Найкращий період відвідання — з вересня по квітень. Основні правила поведінки: скром3 ність, закритий одяг, повага до релі3 гії. Вживати алкоголь можна лише у певних місцях. Безпека — на висоті.

■

з найспекотніших міст світу, та водночас його називають найгарнішим і найзеленішим на всьо# му Аравійському півострові. Три історичні райони міста — Маскат, Матрах і Руві — мають безліч цікавин і входять до обо# в’язкової програми відвідання. Тут немає готе# лів і торгових центрів, а обстановка нагадує каз# ки «Тисячі й однієї ночі». Мимоволі здригаєшся, побачивши шикарну машину біля старовинно# го особняка. Гавань району Матрах із набережною імені султана Кабуса — одне з найбільш мальовничих місць столиці. Привільний морський краєвид тут поєднується з колоритним міським. Навпро# ти набережної, яку частіше називають на фран# цузький манір Корніш, розташований прослав# лений у віках ринок Матрах. Тут, у затінку критих переходів, можна придбати все що завгодно: пря# нощі, пахощі, солодощі, одяг, старовинну зброю, відомі арабські вироби із золота і срібла… На набережній стоїть і палац «Аль#Алам», збу# дований понад 200 років тому і відреставрований у наш час. Це резиденція султана Кабуса. Оба#

біч палацу — два форти#близнюки. З набереж# ної добре видно узбережні скелі, практично на кожній з яких є свій форт. Поруч — оглядовий майданчик, на нього ведуть 100 сходинок. Багато витончених човнів доу і яхт розтина# ють води бухти. Якщо пощастить, можна поба# чити яхту самого султана. Його Величність щиро шанують у країні. Ім’ям султана Кабуса названо також Велику мечеть Маската — один із найбільших мусульманських храмів світу. Святиня нова, збудована 2001 року. Її архітектура й оздоблення вражають усією мож# ливою арабською розкішшю. Люстра храму ва# жить 8 тонн і має 1122 лампи, а килим займає площу 70 на 60 метрів і важить 21 тонну! Нашу докладну розповідь про мечеть султана Кабуса ви можете прочитати в попередньому номері жур# налу й там же побачите на фото значну частину її пишнот. На відміну від інших «нафтових столиць» ара# війського півострова, в Маскаті ви не помітите хмарочосів — вони тут поза законом. Проте по# руч зі старовинними малоповерховими спору# дами чудово уживається багато ультрасучасних будівель. У міському середовищі зіткнення куль# тур часом видає жартики типу таблички на крам# ниці: «Вибачте, пішов молитися»… Аравійські фіорди Є в Омані частина території, окрема у прямо# му сенсі слова. Скелястий півострів Мусандам відділений від решти султанату узбережжям, яке належить Об’єднаним Арабським Еміратам. Ландшафт Мусандаму примітний своїми фі# ордами. Якщо це слово асоціюється у вас із хо# лодними пейзажами Скандинавії, то ви, звісно, маєте рацію, але… Фіорд — це вузька скеляста затока, яка врізається далеко у суходіл. І таких на Мусандамі вистачає. За розмірами вони не рів# ня норвезьким (десятки кілометрів проти сотень),

114

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:57

Page 115

Дельфінчики з набережної Маската. Цих милих створінь справді можна побачити в довколишніх водах.

але нехай Норвегія похвалиться таким теплом моря і такою жив# ністю… Аравійські фіорди відрізняються від європейських і сво# їм походженням. У Скандинавії тріщини в земній поверхні ви# кликані різкою зміною напрямку тектонічного руху. А тут зсо# вуються дві тектонічні плити (процес триває), і одна «пірнає» під другу, залишаючи на поверхні лише вершини колись висо# ких гір. Вони разом із водами Оманської затоки утворюють ефек# тні морські лабіринти. Головною туристичною цікавиною півострова Мусандам є прогулянки на човнах такими лабіринтами. Усі вони почина# ються з Хасаба — адміністративного центру півострова. З вікон хасабських будинків (і нашого готельчика в тому чис# лі) відкривається умиротворений краєвид Ормузької затоки. Вже навіть заради нього варто сюди приїхати. Архітектурний ансамбль містечка увінчується основною будівлею фортеці та масивною центральною баштою на вході до неї. Укріплення збу# доване у XVII столітті португальцями, які прагнули контролю над морською торгівлею в регіоні. До речі, укріплення й зараз частково використовується за старим призначенням, оскільки через нього ведеться торгівля із сусідніми країнами. Неподалік розташовані додаткові форти, мечеті, традиційні квартали. І ось ми на шляху до фіордів. Майже завжди дорогою до них туристів супроводжують зграї дельфінів. Схоже, у «наших» був аж надто веселий настрій — вони збуджено хлюпотіли і робили у воді кульбіти. Найчастіше, як це було і в нашому випадку, морські прогу# лянки влаштовуються в 10#кілометровому фіорді Хор#Шамм. Окрім величних і навіть химерних скель, тут чимало симпатич# них бухточок із піщаними та гальковими пляжами — в одній із них варто зупинитися для купання. На берегах розташувалися невеличкі поселення, які сполучаються зі світом виключно вод# ним шляхом. У фіорді Хор#Шамм мешкає кілька зграй корморанів — бак# ланів, по#нашому. Фотографувати їх можна з досить близької від# стані, адже пернаті зовсім не бояться людей і часом відмовляють# ся поступатись їм дорогою. Коли здається, що судно вже зараз на# їде на птаха, він просто пірнає! Інші корморани зустрічають ту#

Човни доу везуть по аравійських фіордах.

ристів на скелях, причому найкмітливіші присідають на білі каме# ні, щоб ви могли їх відзняти, а потім вимагають плати за знімок... Східне узбережжя півострова Мусандам славиться і своїми угіддями для підводного плавання. Розмаїття тутешнього під# водного світу пояснюється тим, що в цих місцях зустрічаються води двох заток — Оманської та Перської. Дайв#сайти Мусанда# му вирізняються печерами та стометровими підводними стінами. Але підводні красоти, як, за великим рахунком, і прекрасні морські курорти країни, відносять до того, чого ми так і не спі# знали в Омані. Може, розповісте ви? Країна туристичних за# гадок чекає на своїх відкривачів! ■

M O D U S

V I V E N D I

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:57

СПОСІБ ЖИТТЯ

Page 116

■

СВАНЕТІЯ

Гори і башти

Öåé êðàé íàçèâàþòü «íàéãðóçèíñüê³øîþ Ãðó糺þ». Ñþäè ¿äóòü ïî çàõìàðí³ êðàºâèäè ç á³ëèìè âåðøèíàìè òà ñ³ëüñüêèìè áàøòàìè. À ùå — ïî íåéìîâ³ðíèé çàðÿä ëþáîâ³ òà ã³äíîñò³. Íàòàë³ÿ ÒÓËÞËÞÊ Ãåîðã³ ×ÈÒÀß

116

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:57

Page 117

го тіла. Хороша дорога — та, з якої людина впаде, але її можна буде знайти і поховати. А прекрасна дорога — та, з якої можна і не впасти». Дороги, а точніше, їхня відсут# ність, зумовили допитливий характер сванів. Мало нових людей, подій та місцевостей перепадає на долю пересіч# ного тутешнього мешканця, тому кожне знайомство і кож# на подорож для них жадані. За легендою, у гості до них навідувався Ясон із компа# нією. Тут була стародавня Колхіда, зберігалося золоте ру# но, й аргонавти точно не вина припливали попити. Че# рез важкодоступність краю, якого ніколи не завойовували мусульмани, протягом століть сюди звозили християнсь# кі реліквії та цінності. Та й сучасні туристи підігрівають інтерес, переповідаючи легенди про казкові багатства, що зберігаються у високогірних церквах, а також про ста# родавні таємні знання, які століттями передавалися з вуст у вуста по чоловічій лінії роду. Проте довіра для сванів дуже важлива, і вона гармоніює з культом гостинності. В історії відомий тільки один ви# падок порушення цього священного закону. 1547 року кня# зеві Путу Дадешкеліані закортіло підкорити вільних сва# нів. Залишивши в себе у заручниках двадцять молодих сванів із селища Ушгулі на чолі із сином старшини, він на# відався на їхню батьківщину. Там його прийняли як гос# тя. Проте поки князь бенкетував, кожен чоловік селища зішкріб зі своєї кулі трохи свинцю, зі стружок відлили спільну кулю та зарядили нею кремінну рушницю. До

Местія, столиця краю, на тлі гори Тетнульді (4852 м).

П

Перед нами виростає гірська стіна. У ній виділяються засніжені піки та останнє село рівнини — Джварі, воро# та Сванетії. На крутому витку серпантину бачимо першу сванську башту. Вона символічно дивиться на кожного гостя краю, змушує зупинитись і замислитись, із якими думками ти сюди входиш. Нам, мешканцям розвинутих мільйонників, ліпше перелаштуватися відразу, ось тут. Це нелегко — в одну мить стати щирим і навчитися довіряти. Але без цього Сванетія так і залишиться незрозумілою. Дороги і гості У сванів є приказка: «Погана дорога — та, з якої подо# рожній неодмінно звалиться, і не можна буде знайти йо#

спускового гачка прив’язали мотузку, за яку взялися пред# ставники всіх родин. Коли тамада голосно крикнув: «По# давайте нам червоного вина!», свани потягли за мотузку, прогримів постріл і князь упав. Убити гостя — найбіль# ший злочин для сванів. Ушгульці зважилися зробити це тільки заради своєї свободи, поклавши відповідальність на всю громаду. Люди тут неквапливі й стримані, вони не допускають образ. Сванська мова не містить лайливих слів, найбіль# ша місцева лайка — «дурень», решта запозичені з інших мов. У давнину навіть цього слова самолюбство сванів не могло стерпіти, часто через нього виникали ворожнеча і навіть кровна помста. ➧

117

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:57

Page 118

Вежа Кохання.

Прийняті в родину Не по#осінньому розпечене сонце пла# вить наші мізки, але не розтоплює ідеаль# ний асфальт під колесами велосипедів. До 1934 року в Сванетію могли потра# пити тільки альпіністи — через гірські пе# ревали або відважні шукачі пригод — по ■ Інгурській ущелині. Села Верхньої Сва# нетії досі сполучені між собою лише грун# товими дорогами, тому, коли випадає сніг, вони виявляються повністю відрізаними від решти світу. Щоб сходити в гості до сусіда, доводиться мало не тунель прокопувати. Завдяки реконструйованій за президента Саакашвілі доро# зі зараз по Сванетії ходить багато всякого народу, і завдяки іс# торичній гостинності сванів усяк знаходить притулок та їжу. Ми проїжджаємо маленьке село Мазері, тут є крихітний пан# сіон із гордою назвою «Гранд#готель Ушба». Збудував його нор# везький турист, який через півгодини після в’їзду в село вирі# шив, що хоче залишитися тут жити. Неподалік розташоване село Латалі, де є хостел відомої на всю Сванетію підприємниці Ксенії з Новосибірська. Вона ви# йшла заміж за свана і за тутешньою традицією переїхала жити до чоловіка. Жінка охопила своєю активністю весь край, ство# ривши туристичну фірму і забезпечуючи роботою сванів. У столиці краю, селищі Местія, вже понад десять років живе українка Лариса, яка «завідує» вежами роду Маргіані та Музеєм сванської сім’ї. Оповідати вміє так, що картинки сільського життя, мов живі, промальовуються на закопчених стінах старо# винного будинку мачубі.

Сванські башти іноді виступали символами мо! гутності роду. Так, башта князів Дадешкеліані сягала 10 поверхів. А дехто досі хвалиться, що в їхнього роду більше башт, ніж у сусідів.

Перед Ушбою (4690 м) всі рівні.

Гори і хрести Підіймаючись вище в гори, ми дедалі частіше зустрічаємо храми. Зовні часто сірі, вони зберігають усі свої коштовності всередині. У громаді Латалі можна кілька днів відвідувати тіль# ки церкви — вважається, що їх тут найбільше у всій Сванетії.

118

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:57

Page 119

Зараз уціліло близько 30 древніх родових храмів, а було 64. Най# відоміший — храм Спасителя в Мацхваріші, що зберігає фрес# ки ХІІ століття. У Сванетії відразу починаєш звикати до того, що релігія — справа не лише старих або забитих людей. На храми тут хрес# тяться і діти, і молодь. Свани вже півтори тисячі років є православними. Христи# янство проникло до Грузії з Візантії раніше, ніж до Русі. Фана# тичні у збереженні своїх традицій, свани тісно переплели «нову» релігію зі стародавніми віруваннями. Вони бачили магічні риси в усіх явищах природи. Культ святого Георгія в них пов’язаний із культом Місяця, а суто язичницьке вшанування Сонця пере# дається в пісні#вихвалянні ранкової зорі «Рихо» та гімні сонця «Лілея». У селі Ленджері досі влаштовують свято Еліна, під час якого перед іконою святого Елія народ просить дощу та інших милостей природи. До наших днів збереглися культи вогню і води, домашнього вогнища. Під час свята вогню Лампроба за# палюють стільки смолоскипів, скільки чоловіків є в родині. Піс# ля смолоскипної ходи на подвір’ї сільської церкви накривають столи, а читання молитов і піснеспіви тривають до перших про# менів сонця. Особливо живучим виявився культ померлих. На похорон сходяться не лише всі родичі, а й люди з інших селищ. Помин# ки справляють на сьомий, сороковий і триста шістдесятий день після смерті. Біля ліжка небіжчика кладуть його одяг та особис# ті речі, ставлять столик з їжею. Майже всі старші жінки та де# які молоді носять чорне жалобне вбрання, навіть якщо їхній брат, син або чоловік помер багато років тому. Нам, охочим якнайшвидше вилетіти з батьківського гнізда міським пташенятам, здаються унікальними родові традиції сва# нів. Досі можна побачити і давню форму трудової кооперації, ➧

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:57

Page 120

ЕКЗОТИЧНО І ДЛЯ ГРУЗІЇ Сванетія, або Сванеті, — історична гірська область на північному заході Грузії. Поділяється на Нижню та Верх3 ню Сванетію, що розділені Свансь3 ким хребтом. Столиця — селище Местія. Верхня Сванетія входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Свани — окрема гілка грузинів із власною мовою, яка має чотири ді3 алекти і кілька говірок. Є православ3 ними. Прізвища сванів закінчуються на «ані». Полюванняу Сванетії фактично при3 рівнюється до господарської діяль3 ності. Альпінізм — національний вид спорту. Дістатися Сванетії можна маршрут3 кою чи гелікоптером з аеропорто3 вих міст Тбілісі та Кутаїсі, з курорту Батумі.

■

збережену тільки в архаїчних суспільствах, та# ких як бедуїнські або монгольські. У Сванетії це називається «мамітаді» або «лінді» — коли на будівництво кам’яного будинку чи збір урожаю збирається вся величезна родина. Український аналог — «толока». Сванська сім’я якщо і при# ймала до себе чужинців, то дуже неохоче. Зазви# чай синам дуже прискіпливо підбирали дружин, за етичною поведінкою яких після заручин сте# жили вже дві родини — її та його. Сванетія ніколи не завойовувалась і навіть усередині перемішувалася повільно, тому вона вважається «найгрузинськішою» частиною Гру# зії. Свани так добре зберегли свої традиції і куль# туру, що сванська мова, яка не має писемності й передається з вуст у вуста, вважається найдав# нішою в країні. Для багатьох дивною здається велика кількість світловолосих «аборигенів» із зеленими або блакитними очима. Не дивуйте# ся, саме так виглядали давні грузини до того, як їхня кров змішалась із завойовницькою. Радян# ська влада теж не відразу сюди дісталася, тому російську мову найкраще знає середнє поколін# ня: старше покоління по півроку проводило в горах поза цивілізацією, а молодше виросло вже в незалежній Грузії. Зате у «дрімучій» Местії від# соток англомовної молоді мало не вищий, ніж у «цивілізованому» Києві. Домашні башти Більшість туристів вважають, що сванські баш# ти — символ краю — будувалися виключно як схованки від кровної помсти. Конструкція де# яких із них справді дає змогу в разі небезпеки

120

швидко піднятися нагору всією родиною, а ве# личезні камені на першому поверсі — щільно за# тулити лаз. На думку дослідників, наймолодшій сванській вежі — 700 років, а скільки найстар# шій, не відомо. Протягом такої довгої історії вони слугували для різного. Звичайно, і для обо# рони в міжусобних війнах. Сигнальні вежі часто ставилися високо в горах, на певній відстані одна від одної, та орієнтувалися за сторонами світу. За допомогою них навіть у віддалені села могла швидко потрапити потрібна звістка. У ве# жах також тримали продовольчі запаси, та й за# раз у них зберігають, наприклад, картоплю. Ще сванські башти іноді виступали символами мо# гутності та впливовості роду. Так, у громаді Бечо башта князів Дадешкеліані сягала 10 поверхів. А деякі сучасники досі хваляться, що у їхнього роду більше башт, ніж у сусідів. У громаді Іпарі вежа Кохання, за легендою, побудована батьком для доньки на місці загибелі її коханого. Там від# дана дівчина прожила до кінця своїх днів. Багатьом може здатися, що всі башти одна# кові. Переїжджаючи із села в село, ми поміча# ли між ними різницю. Деякі прибудовані до бу# динків або стоять біля них, інші розташовані да# леко від села чи розташовані поодиноко високо в горах. У Латалі та Местії ці споруди жовтуваті, а в Ушгулі — чорні. Об’єднує їх одне — всі вони є баштами й усі зведені важкою працею. Закохані в гори Після Бечо ми опинилися в товаристві двох «закоханих» гір — прикрашеної короною Уш# би та могутнього Тетнульді у сліпучо#білій

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:57

Page 121

шапці. Це краєвид, заради якого їдуть до Сванетії: вкрита мах# ровим зеленим килимом долина Інгурі, обнизана кам’яними баштами, на тлі білосніжних піків Кавказького хребта. А свани закохані в гори. Ця «кам’яна земля» породила ба# гатьох відомих альпіністів: Михайла Хергіані, Максима Гвар# ліані, Гаджи Зурабіані, Лічіко Чартолані... Серед місцевого на# селення Паміру або Тянь#Шаню рідко зустрінеш видатного аль# пініста, для сванів же мужність стоїть на чолі формування чо# ловіка як особистості. Гори для них були повсякчас союзником у захисті від заво# йовників і помічником, наприклад, у зведенні будинків і башт. Влітку люди підіймалися в гори, заготовляли будівельний ка# мінь і залишали його в місцях, де зазвичай навесні сходять ла# вини. «Будматеріали» з відлигою прибували у долини самі. Грузинський друг розповів нам історію, як його брат (альпі# ніст зі стажем) підіймався на Ушбу і десь уже на межі снігових полів зустрів бадьору бабусю, яка вийшла на день випасти свою корову. І це рядовий випадок. Є у Сванетії діючі церкви, заради молитви в яких мешканці підіймаються вище 2000 метрів (най# високогірніша розташована на позначці 2700 м н. р. м.). А село

Синьо1жовте та біло1червоне На черговому серпантині нас обганяє джип, із якого чуємо підбадьорювання: «Хлопці, давайте#давайте, скоріше!» Дивує# мося знанню української мови грузина# ми. Вони нам радісно «бібікають». На біч# ному дзеркалі джипа майорять українсь# Грузинський друг розповів нам, як його брат, аль! кий і грузинський прапори. На всьому нас зустрічали підбадьорення, за# пініст зі стажем, підіймався на Ушбу і десь уже шляху питання та довгі бесіди про наше життя, на межі снігових полів зустрів бадьору бабусю, і не раз виникало відчуття, що грузини пе# за долю України дужче, ніж яка пасла свою корову. І це рядовий випадок. реживають деякі українці.

■ Під час усього нашого велотуру по Сва# нетії не раз доводилося чути гарні слова про вічні цінності — дружбу, кохання, Ушгулі вважається найбільш високогірним, постійно залюдне# взаємодопомогу... Тут тост — не застаріла традиція. З тамадою ним селом у Європі (2200 м н. р. м.). Стомленому ж мегаполі# ти поділяєш справжні емоції, ти солідаризуєшся з усіма, хто по# сом туристу потрібно докласти зусиль, щоб подолати черговий руч, і розумієш, що насправді означає «братський народ». виток серпантину на велосипеді чи віддихатися при підйомі на Немодна у великих містах щирість — це те, задля чого сюди перевал Загаро. прямують ті, хто готовий відкрити своє серце. ■

Туристи української компанії «ВелоВуйки» на шляху до озер Курульді.

www.velovuyki.com.ua

21.05.2015

ЯК СВЯТО

14:57

Page 122

■

Ж

И

Т

Т

Я

!MT_3-15-disk.qxd

В ім’я миру та єдності Íà öåðåìîí³þ íàãîðîäæåííÿ ïðîãðàìè «Ëþäèíà ðîêó – 2014» âïëèíóëè áóðåìí³ ïî䳿 íà ñõîä³ Óêðà¿íè. Íà í³é â³äçíà÷àëè çàõèñíèê³â Áàòüê³âùèíè òà ãîñòðî â³ä÷óâàëîñÿ ïðàãíåííÿ ìèðó.

У

Урочиста церемонія нагородження володарів титулу «Людина року – 2014» відбулась у кінці березня в національному палаці мис# тецтв «Україна». Це був фінал 19#го етапу загальнонаціональної про# грами «Людина року». Церемоніальним дійствам передувала широкомасштабна добро# чинна акція «Життя в ім’я миру», яка стала, по суті, лейтмотивом усіх подальших урочистостей. Мета акції — підтримка волонтер# ського руху в Україні та збір коштів для адресної допомоги Голов# ному військово#клінічному шпиталю для лікування й реабілітації військовослужбовців, поранених у зоні АТО. Успіх її переконливо підтверджує, що українці, незалежно від їхнього соціального ста# тусу, віросповідання та світоглядних позицій, згуртовані у своїх прагненнях до миру і стабільності в країні. Акція відбулася за під# тримки АТ «Ощадбанк». Урочиста церемонія програми «Людина року – 2014» проходила під гаслом «Місія єднання». У цьому посланні до суспільства скон#

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:57

Page 123

центровані найпотаємніші сподівання українців на єдність і їхнє бажання стати монолітною та сильною нацією. А для самої програми «Людина року» єдність, патріотизм і гуманізм були й залишаються фундаментальними принципами. Заслуговують на велику повагу коректність і тактовність в орга# нізації церемонії, усвідомлена відмова від помпезних атрибутів світських заходів. Завдяки цьому значно виразніше зазвучала основна тема програми «Людина року – 2014» — захист Вітчиз# ни, її незалежності та територіальної цілісності. Українська спільнота гідно оцінила зусилля тих, хто робить вагомий внесок у захист інтересів нашої країни. Володарями міжнародних премій стали президент Литви Даля Грібаускайте (суспільно#політична діяльність), посол Азербайджану в Украї# ні Ейнулла Мадатлі (галузь дипломатії), легендарний грузинсь# кий співак і актор Вахтанг Кікабідзе (міжнародна премія імені Михайла Вороніна «За високий стиль життя»).

До спеціальних премій «Обранці звитяги» представлені Во# лодимир Рубан — керівник ГО «Офіцерський корпус», Сергій Риженко — головний лікар Дніпропетровської обласної клініч# ної лікарні імені Мечникова, Юрій Бірюков — голова добро# чинного фонду «Крила Фенікса». І безумовно, провідні представники різних сфер суспільного життя здобули титул «Людина року – 2014» в національних но# мінаціях. Це престижний знак визнання їхньої плідної профе# сійної та громадської діяльності на благо України. У найближ# чих нашому журналові туристичній та інформаційних номіна# ціях титули «Людина року – 2014» здобули Олена Геращенко — генеральний директор «Mirotel Resort & Spa», Віталій Гайдуке# вич — тележурналіст «5 каналу», Юрій Бутусов — головний ре# дактор інтернет#порталу «Цензор.net». Вітаємо всіх, хто своєю самовідданістю примножує славу Ук# раїни! Миру нам усім і єдності! ■

123

21.05.2015

ЧУДЕС

14:57

Page 124

■

У

К

Р

А

Ї

Н

А

!MT_3-15-disk.qxd

Ша!

в о л с у р а п ь т а з а ск т е е м и þ âèðóøà ³ Одесса ê î ò è ü ÿê óïóþ êâ

èñ ÿê âåðíóò å ñ³ëè, î ï æ â ó è ì ê âîþ äîäî àðåé ³â, àáè º âàì ñ í à ³éí³ áàò ä ä ö î õ ³ä î â ì ê å î ð, ù º ê³ëü ßêùî î-äîíî èñòà÷à ò  ³ñ . ì è ñ âó. å å äî Îä ïîçèòè ²ÒÞÊ åñà — ö » ä ÿ Î ñ . è à ò Çîÿ Í²Ê ê è ³é ï ï à î í ëü « íîâà ê ÅÍÊÎ âäîñòà º ëà ²ÂÀÙ à î ä ê , è Ì ³þ åíåðã

Л

Легендарний співак Леонід Утьосов казав, що багато кому хотілося б народитися в Одесі, але не всім пощастило. Мені пощастило у цьому місті навчатись, а після отримання диплому — відвідувати його мінімум двічі на рік. І шо я маю вам сказати… Якщо місто зачарує вас, як і мене, з першого погляду — це буде любов на все життя. Без перебільшення. Яка ж вона, Одеса, з першого погляду? «Мужчина, что вы тулитесь вперед меня. Вас здесь не стояло!» Першими, хто зустріне вас в Одесі, будуть бабулі з табличками «Бу# динок/квартира поблизу моря. Недорого», які ходитимуть по перону в пошуках своїх жертв. Новачок у справах одеських може лег# ко «купитися» на такі оголошення. І тільки на місці з’ясу# ється, що будиночок — це така собі халупка з туалетом на вулиці, до моря від нього йти хвилин сорок, а ціна,

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:57

Page 125

про яку ви домовлялися на вокзалі, тро# хи відрізняється. Тому, якщо в Одесі у вас не живе тьотя Фіра, подбайте про свою ночівлю заздалегідь. Таксистів на пероні взагалі оминайте десятою дорогою. Вони вміють умовля# ти сісти в їхній кабріолет і роблять це так майстерно, що встояти неможли# во. Але зберіть усі сили і втримайтеся! Нехай вашим транспортом у місті стане… трамвай. Так, саме той розхи# таний і стукітливий червоно#жовтий вагончик. Тут ви побачите Одесу в усій красі, почуєте й відчуєте власними бо# ками. Діставайте записничок і заното# вуйте ці анекдоти з життя. І про те, що «ваша нога мне уже поперек горла сто# ит», і про те, «шоб вы так доехали, как оплатили проезд» і моє улюблене «ве# селее, веселее заходим, пассажиры». Другий варіант транспорту — ніжки. Ніжками ви зможете потрапити до найцікавіших місць Одеси — і відомих турис# тичних, і маловідомих, у яких наслухаєтесь колоритної місцевої говірки.

Дванадцятий стілець з однойменного твору одеситів Ільфа та Петрова — улюбленець туристів.

— Пробачте, ви не підкажете, як пройти на Дерибасівську?

— Ах, молодой человек, вы, наверное, впервые в Одессе. На Дерибасовскую не ходят, на Дерибасовскую гуляют постепенно... Дерибасівська — одна з найвідоміших туристичних «візиток» міста. І сюди по# трібно потрапити, аби відчути Одесу. «Гуляйте постепенно» по брукованій вулиці, на якій розташовано безліч цікавих кав’ярень, де працюють художники, котрі вмовляють «нарисовать портрет самой красивой девушки Одессы», де також є декілька знаних пам’яток. Одна з них — це вилитий із бронзи Дванадцятий сті# лець із роману Ільфа й Петрова, які народилися в Одесі й саме тут вигадали свого найвідомішого героя — Остапа Бендера. Аби сфотографуватися на стільчику, за# звичай, треба вистояти чималу чергу. Часто поруч ще й сучасний місцевий Остап Бендер при повному параді кружляє. Даєте 20 гривень і маєте фото з «турецько# підданим», на шиї якого — ільфо#петровський шалик. Якщо ж пройдете трохи далі, біля ресторану «Печескаго» побачите гіпсові постаті Бендера і Кіси. ➧

итний і є колор кій площ ь ц е Гр . а м кафе. Н Бендеро одеських Остапом зліч суто ути себе е ч б ід в ті іс а н м У у мож с, у яком тролейбу

125

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:57

Page 126

Одеський оперний театр — один із найгарніших в Європі. Завітайте, аби насолодитись акустикою, як у знаменитому міланському «Ла Скала».

Біля пам’ятника засновнику міста Дюку відкривається чудовий краєвид Потьомкінських сходів і морського вокзалу.

На протилежному боці — пам’ятник усміхненому Утьосову, який присів на лавку відпочити. Туристи складають йому компанію, вмощуються йому на ко# ліна, натирають ніс, фотографуються. Але особисто для мене найулюбленіше місце на Дерибасівській — Горсад, на# зву якого навіть перекладати українською не варто. Адже Горсад може бути тіль# ки Горсадом. Назва існує із середини ХІХ століття, коли на цьому місці був ши# карний фруктовий сад: вишні, абрикоси, шовковиці... Тепер тут тільки дерева, лавочки, фонтан і альтанка під скляним куполом. Як тільки на вулиці теплішає, саме у цій альтанці грає духовий оркестр музич# ної академії. У вихідні, з 16.00 по 17.30, тут виконують хіти — єврейські, україн# ські та закордонні. З усієї Одеси сюди приходять бабусі й дідусі вже дуже поваж# ного віку, аби… потанцювати. Грає перша мелодія, й одеситки з намальованими вустами поправляють добре залаковану зачіску, перевіряють, чи декольте на місці, й починають показувати клас. І я не жартую! Танцюють, змітаючи все на своєму шляху. Особливо цікаво спостерігати, як жіночки за шістдесят п’ять кокетують із дідусями за сімдесят п’ять, яких на танцмайданчик приходить у рази менше. Найбільший успіх — у жіночок, у котрих, як кажуть в Одесі, «сердце на двор» (тоб# то відверте декольте). Одним словом, у Горсаду доводять, що молодість в Одесі віку не має.

126

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:57

Page 127

Увечері в Горсаду працюють фонтани, які «тан# цюють» різними кольорами під музику. Раніше музика була класична. Але вже кілька років по# спіль грає шансон не найкращої якості. І, ска# жу я вам, це вже зовсім не ті фонтани… Горсад — одне з найпопулярніших місць зна# йомств в Одесі. Варто лише присісти на лавку на хвильку#другу, як до тебе вже мчать двоє ук# раїнців арабського походження і обіцяють усі скарби світу «такой красивий дєвушка». До ре# чі, арабів тут досить багато — навчаються у міс# цевих університетах і одружуються з одеситка# ми. У місті навіть є Арабський культурний центр і мечеть.

— Скажите, если я пойду по этой улице, там будет Оперный театр?

— Знаете, он там будет, даже если вы туда не пойдете! Навесні й улітку дорогою до Одеського опер# ного театру можна зустріти сивочолого бандурис# та з шикарними вусами та у гарній вишиванці. Він збирає біля себе чимало слухачів. І переко# нує у тому, що Одеса любить українську пісню. Рідну мелодію можете почути і в Оперному, який вважається одним із найяскравіших у Єв# ропі. Тут найкрутіша акустика, як у мілансько# му «Ла Скала». Співавтором його будівництва у 1810 році став італієць Франческо Фраполі, хо# ча всім відомо, що авторами проекту відновле# ного театру в 1887#му були відомі німці Фельнер і Гельмер. З найвідоміших архітектурних «родзи# нок» Опери — дев’ятиметрова люстра з кришта# лю вагою понад дві з половиною тонни (!), стеля

у глядацькому залі, на якій зображено сцени з творів Шекспіра, та неймовірно оздоблені сходи. Саме на сцені цього театру Петро Чайковсь# кий допомагав ставити «Пікову даму». Тут дири# гували операми власного авторства Микола Рим# ський#Корсаков і Сергій Рахманінов. Одесити насолоджувалися голосами Федора Шаляпіна, Соломії Крушельницької, а також виступами Анни Павлової (однієї з найвеличніших балерин ХХ століт# тя) і незабутньої Ай# седори Дункан. У наш час Опер# ний театр перебував на реконструкції дов# гі одинадцять років. У 2007#му його нареш# ті урочисто відкрили. І тепер кожен може від# відати виставу на свій смак. А місць усім ви# стачить — у залі їх по# над півтори тисячі! Як# що ви не поціновувач опе# ри й балету, але архітектура цієї національної па# м’ятки вам цікава, — ласкаво запрошують на го# динну екскурсію (вартість — 100 гривень). А опіс# ля помилуйтесь фонтанами, які розташовані поруч із театром. І беріть курс на Приморський бульвар.

Порахуйте Потьомкінські сходинки і подихайте свіжим повітрям біля морвокзалу.

— Товарищ! Вы мне мешаете впечатляться! Увечері я готова сидіти на Приморському буль# варі годинами і «впечатляться» різнобарвною ➧ ваги. ’єктами у самі є об » и н и р о Гум Глядачі «

А чом би

й ні?

127

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:57

Page 128

«КОШЕРНІ» РЕСТОРАЦІЇ — Официант! Можно мне кофе?

— Что я вам, доктор? Можно вам кофе, нельзя вам кофе…

■ Цінуєте добрі тістечка й каву? Від3 відайте ресторан3кав’ярню «ЖеТо», що поруч із Горсадом. У найроман3 тичнішому місці Одеси звучить фран3 цузька музика, офіціантки одягнуті в стилі 19303х, у приміщенні безліч вінтажних дрібничок, колекція пор3 целянових ляльок.

■ Якщо бажаєте відвідати улюбле3 не місце відомих письменників, за3 вітайте у кафе «Fanconi» поруч з Опер3 ним театром. Кафе існує з 1872 ро3 ку. Відтоді тут устигли поїсти й випи3 ти Чехов, Бунін, Маяковський, Гумі3 льов, Шаляпін, Бабель, Купрін і бага3 то інших.

■ Іноземні туристи полюбляють ме3 режу кафе «Компот». Головний при3 кол — компот подають у банці з опо3 лоником. Основне меню — в радян3 ському стилі (картопелька, сардин3 ка, олів’є), втім, є дуже непогана французька випічка.

■ Економ3варіант — мережа їда3 лень «Жарю3парю». Дешево, серди3 то і смачно. Чудові молочні коктейлі та фреші.

■ Ну, і пивниця «Гамбринус», яка бу3 ла першою ресторацією Одеси, змі3 нювала своє розташування і тепер дислокується у підвалі старовинно3 го будинку на Дерибасівській. Яскра3 во3історичний куточок!

■

У «Гамбринусі». Тьотя Соня (праворуч, звісно) із «серцем на двор».

У старовинному будинку на Дерибасівській розмістилась пивниця «Гамбринус» — найперша ресторація Одеси.

ілюмінацією. Ще у 2006 році так вирішили при# красити місто до Нового року, але новинка при# пала до вподоби одеситам, тож ілюмінація досі прикрашає дерева бульвару. Саме на Приморському ви побачите пам’ят# ник Дюку — засновникові міста. Звідси відкри# вається чудова панорама морського вокзалу. Ви можете спуститися Потьомкінськими сходами, перейти дорогу і прогулятися по території мор# вокзалу, зустріти черговий лайнер, сфотографу# ватися біля пам’ятника дружині моряка й прос# то подихати свіжим морським повітрям. До речі, сходинок налічується 192. Якщо таке наванта# ження для вас завелике — скористайтеся безкош# товним фунікулером. Утім, для цього доведеть# ся постояти в черзі.

У 2014 році Потьомкінські сходи нагадали про себе всій країні. Учасники Фестивалю ви# шиванок розгорнули 23#метровий прапор Ук# раїни на честь Дня незалежності, заспівали гімн і почали скандувати: «Одна єдина соборна Ук# раїна!». Для багатьох такий жест із боку абсолют# но аполітичних одеситів був неочікуваним. Але варто опинитися в Одесі, і ви зрозумієте, що міс# цевого жителя мало що хвилює, поки хтось не почне зазіхати на його інтереси. Коли ж зазіх# не — мало йому не здаватиметься. Відсіч одеси# ти дадуть обережно, красиво і з гумором. Згадай# те ролик «Идите домой, Владимир Владимиро# вич», у якому одесити президентові сусідньої дер# жави кажуть, що «соседи так себя не ведут даже в одесской коммунальной квартире, так что сли# вайте воду, гасите свет и идите домой». Та ми трохи захопилися патріотичними на# строями дорогих одеситів. Тож, якщо сходами не спускатись і продовжити йти Приморським бульваром, можна побачити ротонду Воронцов# ського палацу. А ще по#справжньому насолоди# тися заходом сонця. І прогулятися по Тещино# му мосту, який у вітряну погоду добряче роз# гойдується. Одесити жартують, що «трепается, как тещин язык». Звідси й одна з версій назви. Саме сюди вже багато років поспіль приїздять молодята, аби почепити замочок зі своїми іме# нами, а ключі викинути у Чорне море.

— Так вы будете покупать или мне забыть вас навсегда?! І звичайно ж, яка Одеса без легендарного, не# ймовірного ринку «Привоз», якому майже 190 ро# ків! Його варто відвідати хоча б раз — «лучшая рибка в Адессе» продається саме тут. Правда, це чи не єдине місце, яке особисто я трохи недолюб# люю. Влітку тут дуже спекотно, брудно та ще й добряче обважують. Не дивуйтесь, якщо в паке#

128

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:57

Page 129

Виїзд із Києва щонеділі о 9:00 від станції метро «Виставковий центр». Зворотний — із Затоки щонеділі, о 15:00, від воріт пансіонату. Вартість — від 990 грн (проїзд в обидва боки автобусом, проживання 7 ночей). Можливе замовлення проїзду й окремо — проживання на курортах Одеси. Екскурсії та лікування в Україні Карпати, Львів, Одеса, Київ, Шацькі озера, Полтава, Трускавець, Моршин, Хмільник і багато інших напрямків. Корпоративне обслуговування Семінари, конференції, кейтеринг, транспорт.

Літо–2015

АВТОБУСНА ПРОГРАМА

www.tartustour.com

Ліцензія ДАУТК АГ №580890 від 16.03.2012

Тел.: (044) 490 6070, +(380) 63 643 6053

Київ – Одеса – Київ

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:57

Page 130

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:57

Page 131

тику замість кілограма картоплі виявиться грамів так на двісті менше — такі «правила» «Привозу»! Та це не заважає одеситам, особливо у вихід# ні, приходити сюди, аби «сделать базар». Чого тут тільки немає! На одному квадратному метрі ви знайдете рибу, помідори, купальники, гумо# ві капці, гранатовий сік, який на пробу буде ду# же смачним, а вдома чомусь припахатиме хло# рованою водою… Але і в одеському трамваї, і на «Привозі» варто ходити з нотатником. Вслухай# тесь у те, як тут розмовляють, торгуються, під# колюють один одного у стилі «шо, так плохо жи# вете, шо только в одной руке сумка?». На «Привозі» тримайте міцніше свій гаманець, бо залишитеся без копійчини. І сахайтеся від вантажників — це люди з іншої планети, їм аб# солютно по цимбалах, що ви волочите важку торбу. Він має їхати і буде їхати. Не встигли від# скочити — знесе у ряди з рибкою.

— Что вы кричите, мама! Я понимаю слов! Найвідомішим районом Одеси є Молдаван# ка. Марк Бернес співав, що саме тут обожнюва# ли Костю#моряка. Ісаак Бабель розповідав, що у цих краях королем криміналу став Беня Крик, історія якого останніми роками дуже відома за# вдяки серіалу «Жизнь и приключения Мишки Япончика». Ці дворики бачили і Соф’ю Блюв# штейн, більш відому як Сонька Золота Ручка. І, звісно, саме тут Давид Курлянд, прототип го#

ловного героя Давида Гоц# мана із серіалу «Лікві# дація», ганявся за «цве# том преступной нации». У студентські роки мені деякий час довело# ся тут пожити. Такий со# бі тихий, затишний ра# йончик. Нічим не відріз# няється від інших. Хоча ні, відрізняться. На Мол# даванці — неймовірні одеські дворики. Тут усю# ди — коти, що гріються на сто років тому викину# тих меблях, які до смітни# ка ніхто не збирається до# тягувати. Мотузки з білиз# ною, яка сушиться прямо над капотом крутої маши# ни. І мешканці будинків, які живуть спільним життям, тому з’ясовують стосунки в усіх на очах. Боже, як драматично вони це роблять! Одне слово, для повноти вражень відвідайте ще й Молдаванку. А ліпше замовте екскурсію «Кримінальна Одеса» — побачите абсолютно весь колорит міста. І насолоджуйтеся тим, що Одеса вам говоритиме. Адже вона завжди «име# ет шо сказать». ■

Пам’ятник Антінові Головатому — кошовому отаманові, командувачу Чорноморської козацької флотилії.

Одеси. візитка» ина» — « р о м Гу « витися естиваль ли відмо ітневий ф т виріши ту Першокв у к о р а, цього . Щоправд процесій вальних а н р від ка

131

М А Н Д Р І В Н И Ч И Й

!MT_3-15-disk.qxd

РЯД

21.05.2015

14:57

Page 132

■

Свято життя

триває

Ó Êèºâ³ æâàâî ïðîéøëà òóðèñòè÷íà âèñòàâêà «UITT-2015». Ùå ç ìèíóëî¿ âåñíè ó ñôåð³ â³äïî÷èíêó Óêðà¿íè ïàíóâàëà ïðîõîëîäà, ïðîòå åêñïîöåíòð ç³ãð³â æèòòºñòâåðäíèì òåïëîì. ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ

В

Виставка UITT «Україна — подорожі та туризм» перевершила очі# кування. Половину величезного павільйону в Міжнародному вистав# ковому центрі займали яскраві експозиції, рядами походжали веселі звірята, людські потоки омивали туристичні «висотки», а головне — у кожному «виїзному офісі» кипіла робота з генерування бізнес#ідей.

226 компаній та організацій із 19 країн світу — цифри для цієї події з 21#річною історією досить скромні. Але атмосфера й активність жит# тя надихали. Відвідувачів було майже стільки ж, як у найкращі часи, — понад 12500. Власні «території» на виставці мали національні туристич

ні організації Болгарії, Грузії, Домінікани, Єгипту, Ізраїлю, Ірану, Італії, Каталонії, Кіпру, Литви, Словенії, Таїланду, Тунісу, Туреччини, Фран# ції, Хорватії, Угорщини. Вперше представлявся Узбекистан. Порадува# ла гаряча підтримка виставки та особиста участь у ній послів із півтора десятка держав. Свято життя на ймення туризм триває. Звісно, завдяки ентузіазму учасників ринку, і не в останню чергу — організаторів UITT, головної турвиставки країни. Нагадаємо, ними є компанії «Прем’єр Експо» (Ук# раїна) та «ІТЕ Group» (Великобританія).

132

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:57

Page 133

Засновники події прагнуть не лише відобразити картину га# лузі та сприяти її процесам, а й бути активними учасниками рин# ку. Програма «Франчайзинг на UITT» продовжує допомагати розвитку туроператорських мереж в Україні. Туристична «Біржа праці» вийшла в онлайн. Нові країни#учасниці мали нагоду пред# ставити свої туристичні можливості, отримавши на виставці повноцінний стенд і повний промо#пакет за програмою гостьо# вої участі «WildCard». Ряд ідей продовжується. Виїзний туризм давно домінує на українських турвиставках. Проте цього разу, розуміючи специфіку моменту, акцент органі# затори зробили і на внутрішньому та екологічному туризмі. Спіль# но з адміністраціями областей країни вони започаткували новий соціальний проект — «Мандруй Україною разом з UITT». Уперше на виставці була представлена спеціальна експозиція «Екоту

ризм в Україні» (24 національні природні парки та заповідники). Викликав резонанс «круглий стіл» на теми туристичних бізнес# рішень для активного й екотуризму. В рамках виставки влашту# вали екотур на Полісся. Нарешті, вперше в історії UITT відбу#

лося нагородження переможців Національного конкурсу лідерів активного та екологічного туризму України, який провели Ук# раїнська асоціація активного та екотуризму, «Туристичний прес# клуб України» та журнал «Міжнародний туризм». Ми у тренді! «Починаємо усміхатися, бо представляємо два найусміхне# ніші міста України!», — так відкрилася презентація міжрегіо# нального проекту «Відпочивай в Україні. Одеса – Львів». Серед інших ділових заходів на UITT він виділявся креативністю, ду# шевністю і властивим обом містам шармом. Тепер в одному турі можна відвідати і «місто Лева», і «перлину біля моря». До виставки були приурочені різноманітні розважальні захо# ди. Багато цікавих подій влаштувала компанія «Coral Travel». Особливий інтерес викликав розіграш незабутніх прогулянок вечірнім Києвом на лімузинах від готелів «Mardan Palace» (Ту# реччина) та «Palm Royale Soma Bay» (Єгипет). Настрій і креатив — найкращі ліки від криз. Як і єднання та ділове спілкування. Сезон натхненно відкрила виставка «UITT– 2015», його підсумки підведемо восени на «UITM–2015». ■

133

21.05.2015

ЧУДЕС

14:57

Page 134

■

У

К

Р

А

Ї

Н

А

!MT_3-15-disk.qxd

Ìóçåé ²âàíà Ãîí÷àðà çíîâó âëàøòóâàâ ïðîðèâ ó ñó÷àñí³ñòü. Ïðîåêò «Âèòîêè» íà «Óêðà¿íñüêîìó òèæí³ ìîäè» ïðîäåìîíñòðóâàâ íàðîäí³ âáðàííÿ Õ²Õ ñòîë³òòÿ ³ íîâ³òí³ òâîðè çà ¿õí³ìè ìîòèâàìè. ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ Áîãäàí ÏÎØÈÂÀÉËÎ

У

Уперше на головному модному подіумі країни так сяяли народні барви. Найбільш обговорюваною подією на «Uk# rainian Fashion Week» став проект «Витоки», створений му# зеєм Івана Гончара та яскравою молодою дизайнеркою Яною Червінською. Місце показу — «Мистецький арсенал». «Для нас було важливо підтвердити актуальність укра

їнського народного костюму. Використані в сучасних моде

лях автентичні техніки демонструють, що він живий і да

рує нам віру в те, що українці існуватимуть вічно», — так

134

сказала Ірина ДАНИЛЕВСЬКА, засновниця «Українсь# кого тижня моди». У першій частині показу дефілювали моделі в націо# нальних строях із різних регіонів України. Це були виро# би ХІХ століття з музейних і приватних колекцій, бабу# сині сорочки з домашніх скринь і новоробки — копії ста# ровинних речей. У них одягли дівчат із телешоу «Супер# модель по#українському», молодих етнографів і колекціо# нерів. Вийшла мальовнича тусівка.

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:57

Page 135

Після такого «звернення до витоків» на по# діумі з’явилися моделі в сучасному одязі від Яни ЧЕРВІНСЬКОЇ. Дизайнерка прокоментувала свої роботи: «Основна ідея колекції — передати відчуття спокою, затишку та умиротворення. Я вивчаю сучасні утопічні суспільства, які функціонують поза законами глобалізації, війн, технічного про

гресу. Мені хотілося створити одяг, у якому лю ➧

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

Учасниця телешоу «Супермодель по українському» Олена Радченко у волинському строї.

14:57

Page 136

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:57

Page 137

Стрій з Гуцульщини, із села Вербовець під Косовом.

Пара, вбрана за «модою» Західного Поділля.

дина відчує себе захищеною від деструктивного впливу сучасного світу, викликати відчуття при

четності до чогось вічного та непорушного, та

кого, як спадщина народного костюма». Ініціаторкою та кураторкою проекту від на# ціонального культурного центру «Музей Івана Гончара» була Марічка КВІТКА. Ділиться вра# женнями: «Витоки» викрили багато стереоти

пів у нашому сприйнятті народної «моди» мину

лих століть. Наприклад, коли знімали для афіші проекту «волинянку» — молодичку в намітці, пер

ше, що почули як відгук, — чому на фото мусуль

манка? Насправді так ходили жінки в деяких ре

гіонах України. Ще одним розривом шаблону було: «А чому моделі не усміхаються?». Певно, всі над

то звикли бачити українців у вишиванках трохи п’яними, кумедними та хитруватими. Але на ста

ровинних фото наші предки виглядають серйозни

ми та гордими, спокійними та стриманими. І мо

делі «Тижня моди» передали це чудово». ➧

137

!MT_3-15-disk.qxd

138

21.05.2015

14:58

Page 138

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:58

Page 139

Із нової колекції дизайнерки одягу Яни Червінської. Створено з використанням народних мотивів і старовинних технологій.

Приміряючи речі, яким реально понад сто ро# ків, юні моделі змінювались на очах. (Одягнути на себе ціле сторіччя!). Вони починали нести се# бе гордо. Якась із них розмовляла російською, а потім раптом українською: «Ой, я вам дякую!». І здивовано сама до себе: «Што?..». Побачивши український автентичний кос# тюм зблизька, розумієш, що носити таке могли тільки заможні, працьовиті люди з величезним смаком. Виготовляли речі переважно власними руками. Дівчина йшла заміж зі скринею одягу на всі випадки життя для себе й чоловіка, і най# бідніша мала сорок сорочок! Цікаво, чому музейники так вільно поводять# ся з унікальними експонатами? Відповідають: якщо не вдягати їх на людей і не показувати, во# ни, мало ким бачені, пропадуть. «Піднялася нова хвиля національної самосвідо

мості, — каже Марічка Квітка. — Люди хочуть бути українцями, але часто не знають, як. І тоді все закінчується пластиковим віночком і китай ➧

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:58

Page 140

Науковий консультант «Витоків» Юрій Мельничук (другий праворуч) і куратор проекту Марія Квітка (друга ліворуч) із моделями.

ською вишитою сорочкою. Наше завдання — по

казати і навчити». І щодо проекції у світ трендів та брендів: «Су

часному демократичному одягові складно конку

рувати на подіумі з розкішним і трудомістким на

родним. Я б не порівнювала одне з іншим. Скажу тільки, що Яна Червінська впоралася чудово. Ви

користала «не заюзані» моменти з народної твор

чості, такі як техніка валяння. Дуже здивувала приглушена гама: попередня колекція Червінської була в зефірно рожевих тонах!» Отже, дизайнерам проект «Витоки» приніс імпульс натхнення і зв’язок часів, музейникам — здійснення мрій про те, щоб їхні скарби з’яви# лися на подіумі. Ті й інші разом продемонстру# вали, що є на чому будувати національну fashion# індустрію і нову українську культуру. Учасники «Витоків» запевняють — працюва# лося легко і дружно, проект вийшов по#справж# ньому спільним. І судячи із загального ентузіаз# му, далі буде. ■

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:58

Page 141

Учасниця телешоу «Супермодель по українському» Влада Роговенко в чернігівському костюмі. Вінок відтворений «ПрИкрасною майстернею «Makoviya».

141

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:58

Page 142

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:58

Page 143

КИЇВ: вул. Басейна, 15 (ст. м. «Палац спорту»), тел. (044) 235319365; ТЦ «Глобус», 13а лінія, майдан Незалежності (ст. м. «Майдан Незалежності»), тел. (044) 390373317; ТРЦ «Океан плаза», вул. Горького, 176 (ст. м. «Либідська»), тел. (044) 591337379; ТЦ «Піраміда», вул. Мишуги, 4 ( ст. м. «Позняки» ), тел. (044) 495370328; ТРЦ «Скай молл», пр3т Генерала Ватутіна, 23т, тел. (044) 393329339; ТРЦ «Комод», вул. Луначарського 43а, тел. (044) 593339394; ТОВ «Silver Breeze», пр3т Павла Тичини, 13в, тел. (044) 492327309; ОДЕСА: вул. Грецька, 35, тел. (048) 784301323; ТРЦ «Сіті3центр», пр3т Маршала Жукова, 2, тел. (048) 705378363; ДНІПРОПЕТРОВСЬК: ТРЦ «Міст3сіті», вул. Глінки, 2, тел. (056) 732302324; ЛЬВІВ: ТЦ «Опера пасаж», пр3т Свободи, 27, тел. (032) 295388309; ХАРКІВ: ТРЦ «Караван», вул. Героїв праці, 7, тел. (057) 728303310; СИМФЕРОПОЛЬ: ТРЦ «Меганом», Євпаторійське шосе, 8, тел. (0652) 7063476; СЕВАСТОПОЛЬ: ТРЦ «Мусон», вул. Вакуленчука, 29, тел. (095) 106394322; ЗАПОРІЖЖЯ: ТРЦ «АВРОРА», пр3т Леніна, 83/85, тел. (066) 803301335. ТзОВ «Лаш Україна»: 01004, м. Київ, вул. Басейна, 15.

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:58

Page 144

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:58

Page III

!MT_3-15-disk.qxd

21.05.2015

14:58

Page IV