International Tourism Magazine #6-2018 by International Tourism Magazine Ltd

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:38 Страница I

Ж У Р Н А Л

П Р О

М А Н Д Р I В К И

Т А

В I Д П О Ч И Н О К

ГРУДЕНЬ – СІЧЕНЬ

6 (144) ’18

АВСТРІЯ ФРАНЦІЯ ШВЕЦІЯ НОРВЕГІЯ ШОТЛАНДІЯ КИТАЙ НЕПАЛ УКРАЇНА

Радощі зими Андорра ✽ Валь-Торанс ✽ Ішгль ✽ Морзин ✽ Штубай ✽ Харбін ✽ «Буковель»

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:39 Страница II

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:39 Страница 1

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:39 Страница 2

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:39 Страница 3

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:39 Страница 4

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:39 Страница 5

а р в р а о ш д н их А

мрій!

Андорра — невелика країна в Піренейських горах. Вона відома як гірськолижний курорт, один із найкращих у Західній Європі, але з доступними цінами. Два чудові ареали катання пролягають через усе князівство, виходять до Франції, мають найсучасніше обладнання та різноманітні траси всіх рівнів. Тут залишаться задоволеними й новачки, й екстремали. Діють лижні школи, гостинно запрошує безліч барів і ресторанчиків на схилах. Після катання приємно розслабитися в чудовому бальнеологічному центрі, розташованому в столиці — Андорра-ла-Велья. Ця країна є безмитною зоною, тож у її магазинах ви знайдете товари майже всіх відомих брендів за привабливими цінами (парфуми, одяг, ювелірні вироби, побутова техніка) — шопінг тут незабутній. Князівство має давню і самобутню історію, яка відобразилася в культурі його мешканців, у архітектурі та пам’ятниках. Відвідавши Андорру, ви полюбите маленьку країну великих можливостей! Гарантовані блоки місць на МАУ

Туроператор «Іспатур». Вул. Раїси Окіпної, 4-б, оф. 22, Київ, 02002. Тел.: (044) 541-1895, 541-1896, (067) 230-9409 (Viber) Факс: (044) 290-2912 mailto: viajes@hispatour.com hispatour.com Ліцензія ДСТК АВ № 566119 от 20.10.10

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:39 Страница 6

6 (144) 2018

ПОДОРОЖ НА ПОДІЮ

14-18 Різдвяні торговиці. Найчарівніші різдвяні ярмарки світу.Читай, обирай, вирушай!

ТУР-НОВИНИ 15 Журналу «Wealth & PROPERTY» — 5 років! Вітаємо з усіма друзями та партнерами компанії «Yana PROPERTY»! 56 Таємнича ніч від «JoinUP!» Одна з найрозкішніших «професійних вечірок» осені від туроператора «JoinUP!».

INTER АКТИВНІСТЬ

20-23 АВСТРІЯ. Рекордна зима Ішгля. Гірськолижний курорт почав сезон гучним концертом, рекордом світу та новими гастрономічними атракціями. 30-33 ШТУБАЙ. Забави на льодовику. Найбільша льодовикова гірськолижна зона Австрії та один із найкращих зимових курортів для родин. 68-71 МОРЗИН. У Воротях Сонця. Головний курорт найбільшої в Європі гірськолижної зони Порт-дю-Солей. 80-83 ВАЛЬ-ТОРАНС. Дах Трьох долин. Найвисокогірніший курорт Європи та найвища точка найбільшої у світі зони катання.

VIP-КЛУБ 24-28 Сама собі Соловій. Тепер Христина СОЛОВІЙ виконує власні пісні. Новий авторський альбом «Любий друг» вирушає в подорож світом. 58-61 До місць сили. Засновниця київської студії стилю «Sandler» Юлія САНДЛЕР здійснює з однодумцями «астрологічні» подорожі.

ЖИТТЯ ЯК СВЯТО 34-39 ХАРБІН. Крижана столиця Китаю. Один із найбільших у світі фестивалів льоду та снігу — в Піднебесній імперії. Воістину магічне видовище. 90-95 ЛЕРВІК. Вогонь вікінгів. «Up Helly Aa» — найбільше вогненне свято в Європі у шотландському місті Лервік. 102-107 СТОКГОЛЬМ & ОСЛО. Бал геніїв. Найпрестижніші у світі нобелівські урочистості на честь найвищих досягнень думки та волі.

МАНДРУЙТЕ НА ЗДОРОВ’Я 40-43 До джерел. «Belvedere Hotel» на швейцарському курорті Скуоль: лікування, дизайн і комфорт.

ВОЯЖ-КОЛЕКЦІЯ 44-49 САНТО-ДОМІНГО. Спадок конкістадорів. Одне з найперших європейських міст у Новому світі зберігає архітектурну велич колишньої імперії.

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:39 Страница 7

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:39 Страница 8

62-67 КАЇР – АЛЕКСАНДРІЯ. Дві столиці Єгипту. Вдалося побувати у двох столицях і протягом лише одного дня викупатись у Червоному і Середземному морях. 72-78 БУРГУНДІЯ. Маленька Франція. Край шато і виноградників: продовжуємо серію публікацій про «нетуристичну» глибинку Франції.

МИСТЕЦТВО ГОСТИННОСТІ 50-53 Перший у Новому світі. Готель «Hodelpa Nicolаs de Ovando Emblematic» у столиці Домінікани. 54-55 Емоції для всіх. Романтика чи сімейні радощі: «Emotions by Hodelpa Resort» поруч із Санто-Домінго. 57 У стилі Вест-Індії. Бутик-готель «Casa Hemingway» на домініканському курорті Хуан-Доліо.

TERRA INCOGNITA

84-89 Печера часу. Найкраща у світі галерея доісторичних малюнків — печера Шове — відтворена і доступна для кожного.

ЖИВИЙ СВІТ 96-101 НЕПАЛ. Слідами Мауглі. Проїхавши дві сотні кілометрів, можна перетнути всі кліматичні пояси. Ця поїздка до Непалу — не в гори, а до національного парку «Читван».

ФОТОФАКТ

■

108-112 У кадрі — гарне, дивне, загадкове: ■ зубата печера у БРАЗИЛІЇ; ■ світло Лусії у ШВЕЦІЇ; снігові ліхтарі в НОРВЕГІЇ; ■ мурчання тигрів на АМУРІ; ■ ночівля в чумі у ЛАПЛАНДІЇ.

УКРАЇНА ЧУДЕС 114-115 Натхненні «Буковелем». Журналістський фестиваль «Буковель. Натхнення». 116-119 МОРШИН. Здравиця за оздоровницю. Прикарпатське місто-курорт відзначає 140-ліття. Яким є Моршин у свій ювілейний час? 126-127 ВОРЗЕЛЬ. Класичний вікенд. Музичний марафон «Лятошинський єднає» серед осіннього листя. 128-131 Теракотовий бал у Львові. Віденський бал в Україні на свій лад поєднав класику і сучасність.

МАНДРІВНИЧИЙ РЯД 120-121 Ювілейні виклики, або Де все починається. 25-річчя міжнародної турвиставки UITM у теплій, дружній та дещо тісній обстановці.

ОБШИРИ СПІВПРАЦІ

122-125 УКРАЇНА – БІЛОРУСЬ. Дніпром через кордон. Журналісти, історики, педагоги та музейники вирушили з Гомеля до Чернігова.

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:39 Страница 9

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:39 Страница 10

1998

2000

2003

2004

2007

2010

2012

Журнал про мандрiвки та вiдпочинок Засновник i видавець — ТОВ «Редакцiя журналу «Мiжнародний туризм» Видається з 1992 року Головний редактор Олександр ГОРОБЕЦЬ Заступник головного редактора Євген БУДЬКО Вiдповiдальний секретар Юлія МАЛА Комп’ютерна графiка та верстка Євгена КРУТОВЕРЦЕВА

На обкладинці: «Радощі зими». Фото GORILLA, depositphotos.com

Передплата яскравих вражень! Заповніть квитанцію на пошті, аби не шукати кожного номера нашого журналу в кіосках. Продовжуйте передплату з будьjякого місяця! Журнал виходить щодва місяці — 6 номерів на рік. Має обсяг 136–152 сторінки.

Вiддiл реклами: Тел./факс: (044) 254j5190, 254j5193 Ejmail: intour.magazin@gmail.com Вiддiл розповсюдження: Тел./факс: (044) 288j9625 Зареєстровано Мiнiстерством України у справах преси та iнформацiї, серiя КВ, № 2351 вiд 17.01.1997 р. © Журнал «Мiжнародний туризм» Адреса редакцiї та видавця Кловський узвiз, 15, м. Київ, 01021 Тел./факс: (044) 254j5190/93, 288j9625 EVmail: welcome@intour.com.ua Представництва у Канадi: Український центр засобiв i розвитку — тел.: (403) 497j4374; факс: (403) 497j4377

ДЕ ПЕРЕДПЛАТИТИ? У ПОШТОВИХ ВІДДІЛЕННЯХ Оформте передплату з поштовою доставкою в будьjякому відділенні зв’язку України. Передплатний індекс у каталозі ДП «Преса» — 74318. У ПЕРЕДПЛАТНИХ АГЕНЦІЯХ «АСVМедіа»: Київ — (044) 500j0506. ДП «Преса»: Київ — (044) 289j0413, 249j5045. KSS: Україна — 0j800 210j270; Київ — (044) 585j8080.

ЗАПИТУЙТЕ ЖУРНАЛИ «МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ» У МІСЦЯХ ПРОДАЖУ ПРЕСИ!

https://ukVua.facebook.com/Mizhnarodny.turyzm

Кольороподiл i друк Видавничий дiм «РемаjПринт» Вул. В. Чорновола, 2, оф. 1, м. Київ, 01135, Україна Тел.: +38 (044) 486j8004, 486j2820 Тираж — 20 000 примiрникiв Перiодичнiсть — 6 випускiв на рiк Цiна договiрна. Передрук матерiалiв — тiльки з дозволу редакцiї. За рекламну iнформацiю вiдповiдає рекламодавець. Рукописи не рецензуються i не повертаються. Думка авторiв публiкацiй не завжди вiдповiдає думцi редакцiї. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть фактiв, власних назв та iмен, iнших вiдомостей несуть автори.

EditorjinjChief Oleksandr HOROBETS Deputy EditorjinjChief Yevhen BUD’KO Managing Editor Yuliia MALA Director of Computer Work Yevhen KRUTOVERTSEV Subscription Index 74318 © «International Tourism» Magazine

2016

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:40 Страница 11

Чистий організм із програмою «Детокс» у новому розкішному бутик-отелі на курорті Рогашка-Слатина

Відкритий 2016 року готель не має рівних за своїм рівнем на легендарному курорті Рогашка-Слатина (Словенія). Усамітнений готель, де можна відпочити від метушні та сторонніх очей, відновити життєву енергію та «перезавантажитися». 61 номер і 15 апартаментів різних категорій, усі обладнані системою «Smart Home». Унікальна лікувальна вода «Донат Магній» із найвищим вмістом магнію в світі. Сучасний велнес- і спа-центр. Курорт Рогашка-Слатина з його найчистішим повітрям і неторканою природою — ідеальне місце і для спокійного, і для активного відпочинку.

ATLANTIDA BOUTIQUE HOTEL ★★★★★ РОГАШКА-СЛАТИНА — СЛОВЕНІЯ +386 3 620-1600 +386 40 504-662 info@atlantida-rogaska.com www.atlantida-rogaska.com

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:40 Страница 12

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:40 Страница 13

У різдвяному ярмарку головне — очікування свята, атмосфера казки, радість від народження Сина Божого. Для вас — найчарівніші святкові торговиці світу! Назар БУДЬКО

Ринок Немовляти Христа

Фото «WienTourismus»

Від середини листопада майже до Нового року столиця Австрії перетворюється на різдвяну казку, де пахне імбирними пряниками і ялинками, відбуваються веселі вистави, на вулицях з’являються оленячі запряги та блискучі карети. Різдвяні ярмарки у Відні вважаються одними з найгарніших у світі. У місті панує святкова й водночас домашня атмосфера. Ярмарків на Різдво у Відні багато, та головний — на Ратушній площі, він нази-

Що: Де: Коли: Інфо:

різдвяний ярмарок Торонто (Канада) 15 листопада — 23 грудня www.torontochristmasmarket.com

Різдвяний ярмарок у Торонто — певно, найколоритніший у Північній Америці. Він відбувається (тільки не смійтеся) біля лікерогорілчаного заводу. Бруковані вулиці та цегляні стіни будівель створюють історичний антураж, а мерехтливі вогні, дерев’яні ятки і пряничний будиночок у натуральну величину підсилюють дух свята. Беріть курс на ятки з їжею. Тут є все — від німецького братвурсту до бельгійських вафель. Але королевою цього бенкету є місцева страва poutine — картопля фрі з гарячим соусом і шматочками м’якого сиру. Покатайтеся на колесі огляду або каруселі. Придбайте правильні сувеніри — наприклад, шкарпетки, розмальовані під бекон. Візьміть участь у безкоштовній дегустації вина чи віскі. Послухайте заїжджих музикантів і колядки місцевих українців.

Фото «Toronto Christmas Market»

різдвяний ярмарок Відень (Австрія) 16 листопада — 26 грудня www.wien.info

«Нова радість» у Канаді

вається ринком Немовляти Христа. Майже весь майдан займають півтори сотні святкових яток, над якими здіймається прикрашена вогнями арка. Тут продають звичайний новорічний крам: ялинкові прикраси, вироби художніх промислів, кулінарні делікатеси та зігрівальні напої. Тільки все це — просто казкової якості. То є Відень!

Фото «Toronto Christmas Market»

Що: Де: Коли: Інфо:

Фото «Toronto Christmas Market»

■

РІЗДВЯНІ ТОРГОВИЦІ

НА ПОДІЮ

Фото MAYBE

П О Д О Р О Ж

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:40 Страница 14

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:40 Страница 15

Журналу Wealth & PROPERTY — 5 років! 10 жовтня друзі та партнери компанії «Yana PROPERTY» зібрались у столичному ресторані «Senator» на святкування дня народження журналу «Wealth & PROPERTY».

Протягом ось уже 5 років журнал «Wealth & PROPERTY» залишається провідним експертним виданням про інвестиції в нерухомість по всьому світу, про найкращі світові проекти у сфері будівництва, дизайну та архітектури, а також про юридичні аспекти, пов’язані з житловою і комерційною нерухомістю, її купівлею та орендою. Керівництво групи компаній «Yana Group»* в особі Яни Столар і Тамари Опанасенко привітали гостей, поділилися новинами з життя компанії та розповіли про тенденції в туристичній галузі. Керівний партнер компанії «Yana PROPERTY» Катерина Красна спільно з представниками компанії «MontAzure» пані Фіоною Нел і паном Олексієм Макухою протягом презентації розповіли про розкішні курортні резиденції «MontAzure», розташовані в самому серці таїландського туристичного острова Пхукет. Гостей вечора потішили виступом Роман Стоколос і електронний струнний квартет «Астурія». Кульмінацією став розіграш призів від «Yana Group»: відпочинку в розкішному п’ятизірковому готелі у катарському місті Доха, в елітному оздоровчому комплексі «Edem Resort Medical & SPA» біля Львова, а також авіаквитка до Лондона. Генеральним партнером вечора виступила компанія-забудовник «MontAzure». Вітаємо колег із першим ювілеєм! ■

* У складі холдингу «Yana Group» — туристичний оператор «Yana Luxury Travel & Concierge», експерт із придбання та оренди нерухомості за кордоном «Yana PROPERTY» та освітня агенція «WhyEducation».

Фото D. DITRICH

Фото G. KNIGHT

Королівство забав Що:

«Winter Wonderland» у Гайд-парку Де: Лондон (Англія) Коли: 22 листопада — 6 січня Інфо: hydeparkwinterwonderland.com Лондон традиційно готує до Різдва дещо особливе — зимове королівство забав, або «Winter Wonderland», у славетному Гайд-парку. Тут можна відвідати сучасний цирк, покататися на гігантському колесі огляду, завітати до фантастичного лісу з однорогами, феями та сніговими замками… А можна «запа-

Найдавніший,

лити» у барі просто під час прямої відеотрансляції чи посидіти у справжній «Баварській великій залі» за кухлем німецького пива. У Гайд-парку всім знайдеться забава до душі — і дітям, і дорослим. Цього року до вже знайомих атракціонів додадуться п’ять нових! «Winter Wonderland» — це різдвяний ярмарок, у якому крам — точно не головне. Тут продають диво, настрій і враження! При цьому різдвяна атмосфера британської столиці залишається з вами. Є де і помолитись, і всмак повеселитись.

найріздвяніший Що: Де: Коли: Інфо:

Німеччина — дуже ярмаркова країна, особливо в передріздвяний час. Саме із цієї країни традиція святкових зимових торговиць помандрувала по світу. Ну, а в межах Німеччини найславніший різдвяний ярмарок відбувається у Дрездені. Він же — найбільший і найдавніший різдвяний ярмарок у світі! Кажуть, проводиться аж із 1434 року. Блиск вогнів, мерехтіння новорічного краму, аромат глювайну, різдвяні мелодії... На площі Альтмаркт вирує ярмарок «Штрицельмаркт». Назва походить від різдвяного пирога «штрицеля», який на решті території Німеччини називають «штоллен» і який містить родзинки, цукати, мак, горіхи, марципани… У програмі — понад 200 найрізноманітніших заходів. Окрасою ярмарку є найбільша у світі різдвяна піраміда, занесена до Книги рекордів Гіннесса.

Найбільший у ЄС Саме Європа є прародителькою різдвяних ярмарків, вона ж залишається законодавицею мод у цій сфері. А «ярмарком номер один» у ЄС і світі за масштабами та яскравістю вважається страсбурзький. Він же — й серед найдавніших. Уперше різдвяний ярмарок відбувся у Страсбурзі

аж 1570 року. Відтоді місто є столицею різдвяних ярмарків світу. На головній ярмарковій площі Клеберплац встановлюють величезну ялинку. Навколо понад 200 павільйонів-шале пропонують святкові прикраси, ремісничі вироби та популярні ласощі: пряничний хліб із цукатами, конфітюр, бісквітне печиво бределе. Ельзасці вважають своє Різдво найкращим і найбільш автентичним у Європі. Воно увібрало найкращі традиції Франції та Німеччини, а також наїдки та напої обох країн.

Фото D. WIFO

різдвяний ярмарок «Marche de Noel» Де: Страсбург (Франція) Коли: 23 листопада — 30 грудня Інфо: noel.strasbourg.eu

Фото «ChristmasMarketTour»

Що:

різдвяний ярмарок «Штрицельмаркт» Дрезден (Німеччина) 24 листопада — 24 грудня www.dresden.de

Фото D. WIFO

Фото G. KNIGHT

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:40 Страница 16

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:40 Страница 17

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:40 Страница 18

Фото «VisitBrussels»

різдвяний ярмарок «Зимові дива» Де: Брюссель (Бельгія) Коли: 25 листопада — 1 січня Інфо: www.christmasmarkets.com

Завітавши на різдвяний ярмарок до Брюсселя, точно не схибиш. Адже столиця Євросоюзу не може відгуляти головне свято року гірше від столицьсестер. У ці дні тут організовують чи не найбільшу в Європі відкриту сцену, де повсякчас відбуваються живі концерти, театральні різдвяні містерії, а поруч працюють атракціони та ковзанки. 240 дерев’яних шале зі святковим крамом не оглянути й за кілька годин. Серед популярних товарів брюссельської феєрії — ремісничі вироби, ювелірні прикраси, ялинкові іграшки. І звісно, солодощі, серед яких фаворитом є бельгійський шоколад. Поласуйте і надзвичайно хрумкими вафлями зі збитими вершками, фруктами та ягодами. Розпашівшись, можна охолодитися пивом, а змерзнувши — підігрітися місцевим варіантом глінтвейну vin chaud.

Різдвяний

короп Що: Де: Коли: Інфо:

Більш як на місяць вулиці казкової Праги стануть рядами чи не найвідомішого в Європі різдвяного ярмарку. Головні події відбуватимуться на Старомєстській площі. Усе місто світитиметься й виблискуватиме, таємничо дивитимуться на вас вертепні скульптури, курсуватимуть кінні екіпажі, вабитимуть національні танці та театральні вистави. Понад 100 торгових точок працюватимуть із ранку до вечора. Чехи пригощатимуть гарячою медовиною та холодним пивом. Із місцевих товарів радимо чеське скло, антикваріат і рукоділля. Й не забудьте про традиційні пряники! Зазвичай мешканці Праги приходять на святковий ярмарок просто поспілкуватися, тоді як головними покупцями все-таки стають туристи. Що точно купують чехи, то це живого коропа, аби приготувати його до різдвяного столу.

Китайські колядки Що:

«Shanghai German Christmas Market» Де: Шанхай (Китай) Коли: 27 листопада — 3 січня Інфо: www.smartshanghai.com Фото «TimeOut»

У Китаї християн дуже небагато, проте західне свято прижилось, адже всі люблять подарунки і святкову атмосферу. Головний колір Різдва — червоний — для китайців символізує щастя й удачу. Є в них і свій «різдвяний дід» — ШенгданЛаорен. Звісно, релігійного змісту для мешканців Піднебесної імперії свято не несе, а є приводом розважитись із дітьми, здійснити святковий шопінг… Найкраще місце для того й іншого — «Шанхайський німецький різдвяний ярмарок». От де наочно побачиш внесок

різдвяний ярмарок Прага (Чехія) 2 грудня — 6 січня www.christmasmarkets.com

Фото «SmartShanghai»

Фото «UrbanFamily»

Німеччини у справу святкового торгу! Тут легко повірити, що ви не в найбільшому мегаполісі Китаю, а десь у Дрездені чи Нюрнбергу. Скрізь глінтвейн та імбирні пряники, баварські ковбаски й пиво, музиканти і жонглери... Збивають із пантелику лише монголоїдні обличчя та… різдвяні пісеньки китайською мовою!

Фото «CzehTourism»

Що:

Фото «CzehTourism»

Зимові дива Європи

Фото надані організаторами подій

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:40 Страница 19

I N T E R

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:40 Страница 20

АКТИВНІСТЬ

■

АВСТРІЯ

Рекордна

зима Ішгля Гірськолижний курорт Ішгль починає сезон гучним концертом, рекордом світу в галузі техніки та новими гастрономічними атракціями. Він перевершує власне досягнення, відкриваючи сезон ще на день раніше. Віктор СИДОРЕНКО «TVB Paznaun – Ischgl»

Отже, цього року зона катання в Ішглі відкриється вже 22 листопада. Збудоване не так давно водосховище збільшило й так немаленькі можливості машин штучного снігу. Зона катання «Сильвретта-Арена» працюватиме аж до 1 травня! Власне, одна з найбільших в Австрії гірськолижних зон «Сильвретта-Арена» — це «візитка» курорту, сукупна довжина її трас сягає майже 240 кілометрів. Ішгль також славиться гірськолиж-

ним і водночас історичним маршрутом «Тур контрабандистів», що належить до найдовших у світі й пролягає шляхами нелегальних торговців. І звичайно, ця гірська місцевість із чудовою інфраструктурою для лиж і відпочинку відома як «зимова Мекка» світових зірок спорту та шоу-бізнесу, котрі люблять тут відпочивати і виступати. Звідси ще одна місцева принада — всесвітньо відомі музичні концерти «Top of the Mountain».

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:41 Страница 21

Суперзірки в Ішглі Концертна зима обіцяє чимало цікавого. Цього разу 24 листопада на концерті «Top of the Mountain» на честь відкриття зимового сезону виступить американський репер і поп-виконавець Джейсон Деруло. Співак, багаторазово відзначений платиновими дисками, заводитиме публіку своїми хітами на гірській сцені «Idalp», на висоті 2320 метрів.

Сезон в Ішглі довгий і сповнений яскравих культурних подій, але знавці завжди чекають пасхального концерту «Top of the Mountain». 30 квітня 2019 року вперше в Ішглі виступить Йоганнес Ердинг і порадує своїм унікальним чуттєвим голосом. А ось концерт «Top of the Mountain» на честь закриття гірськолижного сезону в Ішглі стане справжнім магнітом для гірськолижних меломанів і рокерів. Адже його хедлайнером буде ➧

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:41 Страница 22

ЦИФРИ КУРОРТУ Висоти — 1400–2872 м. Загальна довжина трас — 239 км. Найдовший спуск — 11 км. Траси для бігових лиж — 50 км. Кількість підйомників — 45. Фан-парк, хаф-пайп! Детальніше: www.paznaun-ischgl.com.

■

«Alpenhaus».

легендарний Ленні Кравіц — американський мультиінструменталіст, багатостильовий музикант і взагалі різнобічно обдарована особистість. Гідне завершення досконало драйвового відпочинку! Рекордний підйом Та все-таки головне, заради чого їдуть до Ішгля, — це сніжні траси і «польоти» по них. І, як ведеться на цьому курорті, з максимальним комфортом і мінімальним гаянням часу. Для цього тут працює техніка — від ратраків до суперсучасних підйомників. Новацією сезону став підйомник «Gampenbahn». Він дасть змогу зимовим спортсменам насолодитися безпроблемним підйомом на мальовничу гору Палінкопф. Старий 4-крісельник демонтували через 30 зим експлуатації, хоча на момент свого спорудження він був найдовшим в Австрії. Його замінить 6-місний

підйомник нового покоління від фірми «Doppelmayrс» із пропускною спроможністю 2800 осіб на годину. Увага: «Gampenbahn» долає перепад висоти 924 метри — найбільше у світі серед 6місних підйомників із відчіпними кріслами та вітрозахисним козирком. Агрегат має низький рівень шуму та вібрації й дивує продуманим дизайном: усе — від турнікетів до оббивки крісел оформлено в єдиному стилі. На звороті спинок — фото сарн, альпійських бабаків та інших альпійських лісових «знаменитостей», причому кожне крісло унікальне. Широкі (52 см) індивідуальні сидіння мають ергономічну форму і підігріваються. Нижня станція підйомника розташована на висоті 1924 метри над р. м. в долині Фімба, просто посеред регіону «Сильвретта-Арена». Звідси «Gampenbahn» лише за 8 хвилин доставить вас на 2848 метрів, подолавши рекордний перепад висот 924 метра і проминувши 21 опору (до речі, завдяки новим технологіям кількість опор зменшено).

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:41 Страница 23

Спеціально для фанатів снігу: цього сезону на вас чекає ще більше задоволення від катання. Від верхньої станції канатної дороги «Mullerbahn M2» до ресторану «Alp Trida» прокладено нову гірськолижну трасу «68 b» штучного засніження завдовжки 1 км і з перепадом висот 250 м. Відтак загальна протяжність трас у регіоні «Сильвретта-Арена» тепер становить 239 кілометрів. Гастрономічний дует Гурманів у Ішглі потішать дві нові гірські ресторації поруч із підйомником «Gampenbahn». Вони зовсім різні за стилем. Просто в будівлі нижньої станції розташували ресторан самообслуговування з промовистою назвою «Ischgl Slopefood». Гасло цього нового дизайнерського закладу — «Зона катання приходить у ресторан!». Це означає, що, наприклад, авторські варіації на тему вуличної їжі типу бургерів подаються з гондоли, а світильники нагадують штанги бугеля.

Прихильники класичного обслуговування в затишній атмосфері гірської хатини неодмінно оцінять новий ресторан «Gampenalpe» із традиційною тирольською кухнею. Нещодавно побудоване шале на 100 посадкових місць розташоване на висоті 1990 метрів, поблизу нижньої станції нової канатної дороги «Gampenbahn», просто біля «червоної» траси. І жодного гастрономічного екстриму: все спокійно, красиво і смачно. Загалом до Ішгля можна сміливо вирушати в гастрономічний тур: у понад 60 його ресторанах подають делікатеси чи не всіх кухонь світу, включаючи місцеві страви та шедеври ф’южн-кухні. Відпочинок «після лиж» гості починають просто у спортивному спорядженні, переміщуючись зі схилів у бари та паби, де відзначають закінчення вдалого дня. А потім — танцювати на дискотеку чи релаксувати до спа. Аprеs-ski в Ішглі не має собі рівних в усіх Австрійських Альпах. Курорт щосезону вражає новаціями та рекордами. ■

V I P -

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:41 Страница 24

КЛУБ

■

«Голос країни» і народні лемківські пісні стали для Христини Соловій важливим, але етапом. Тепер вона виконує власну музику. Її авторський альбом «Любий друг» вирушає в першу подорож світом. Назар БУДЬКО

Сама собі Соловій

— Христино, чим ви зараз у Києві займаєтеся — записуєте, виступаєте? Як би назвали нинішній етап у житті та творчості? — Наприкінці 2017-го я взяла гастрольну паузу на рік. За цей період змінила своїх музикантів і завершила роботу над альбомом, який вийшов наприкінці жовтня 2018-го. Влітку вдалося чимало пофестивалити по всій Україні та показати нові пісні. Наразі починаю тур на підтримку альбому «Любий друг». Якщо він слухачам сподобається, то будемо планувати гастролі на весь Новий 2019 рік. Загалом нинішній період пов’язаний із радикальними змінами у моєму власному підході до своєї творчості та кар’єри. Зараз уся відповідальність на мені: фактично, сама собі продюсер. Святослав Вакарчук вірить у мене, ➧

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:41 Страница 25

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:41 Страница 26

Я радикально змінила підхід до творчості та кар’єри. Зараз уся відповідальність на мені. Вакарчук вірить у мене і практично виконує функції інвестора проекту «Христина Соловій». ■ і практично виконує функції інвестора проекту «Христина Соловій». — Ваш новий альбом називається «Любий друг». Про кого це? І взагалі — ваше серце наразі зайняте чи ви в пошуках друга? — Любий друг — це ліричний герой альбому. В кожній пісні його душа переходить в іншу людину. А сам він — моя споріднена душа. Ми з ним зустрічаємось у житті, у книжках, у кіно... І зрештою, він залишається в моїх піснях. Як спогад. До наступної зустрічі. Якраз чекаю на зустріч: потрібно скоро починати створювати наступний альбом. (Усміхається). — Як відрізняється нинішня Христина від тієї, яку вперше побачила телепубліка на проекті «Голос країни»? — Минуло майже шість років. Я виросла. Зрозуміла, що для мене важливо в житті. Збагнула, що хочу писати і співати свої власні пісні, хоча народні у моєму виконанні здобули широку прихильність. Також я

почала серйозно ставитися до своєї кар’єри. Проте хочу зазначити, що телепубліка так і не побачила мене справжньої. Продюсери шоу будували сюжет, презентуючи українську пісню через призму «українського села». На той час я вже постійно виступала у львівському джаз-клубі «Дзига». І вже в альбомі «Жива вода» я намагалась показати, що українська народна пісня є модерною. — Чи відчуваєте зміни навколо себе — в українській пісні, людях, країні?.. — Бачу запит на україномовну творчість. Дедалі більше з’являється цікавих виконавців. І дедалі більше українських артистів збирають найбільші концертні зали в країні. Ще п’ять років тому це здавалося нереальним, мріями про далеке майбутнє. — Чи були закордонні виступи? Чи вдалося «засвітити» Україну?

— Поки що вдалося лише у мережі. Приємно, що є велика аудиторія в Польщі, Франції, США, Канаді, Німеччині, там справді слухають мої пісні. І просять приїхати з концертами. Саме зараз моя команда займається побудовою туру з підтримкою нового альбому «Любий друг» за кордоном. Сподіваюся, побачимося вже навесні в євротурі. — Чи правда, що нашим талановитим виконавцям бракує класного репертуару та продюсування? А чого ще? — Як на мене, з репертуаром усе добре. Можливо, декому не вистачає унікальності у звучанні. Багато хто намагається роби-

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:41 Страница 27

Рим.

ти як там, на Заході. Але це творчий процес, і напрям правильний. Викристалізовується багато цікавих молодих артистів. Мені подобаються саме ті, яких не продюсують, а вони роблять усе самі. Наприклад, «Latexfauna», «Vivienne Mort»... Але, звісно, хотілося б, щоб вони мали більш масову підтримку публіки. Нещодавно почула львівського репера «Кашляючий Ед». Мені здається, він найкращий україномовний репер уже просто зараз. Аудиторія цього жанру в Україні дуже широка. Тому насамперед виникає проблема з каналами просування творчості. Бракує одного спільного інфополя. Скрізь якісь закриті клуби зі своїми форматами. Навіть мені програмні редактори часто кажуть, що потрібна якась жвавіша-швидша пісня. Я киплю, коли чую таке. Є купа артистів, які роблять швидку музику. Це фастфуд, щоб забити ефір. Мені хочеться вірити, що я роблю пісні у вічність, і вони будуть актуальні й через двадцять років, як альбоми «Океану Ельзи», «В. В.» чи ранньої Ірини Білик. Водночас я впевнена, що сучасний період української популярної музики увійде в підручники як свого роду ренесанс. І нині він лише на початковій стадії. Здається, востаннє такий запит в українців саме на українську музику був у 1990-х. — Кажуть, сам не напишеш — будеш без пісні. Чи не тому ви почали їх складати? — Все дуже просто. Ми почали писати альбом лемківських пісень. Мене так захопив процес, що я натхненно написала «Тримай». І якось Святослав Вакарчук на сесії запису запитав, чи нема у мене чогось власного авторства. Я поставила цю пісню. Йому дуже сподобалося. Сказав, що вона могла би бути в репертуарі «Океану Ельзи». І після цього мене понесло. За 2014–2015 роки я написала зо два десятки пісень. Саме зараз деякі з них виходять у новому альбомі «Любий друг». — Як, на вашу думку, працюють «українські квоти» на радіо? Не часто вас там чути, хоча «Ютуб» уже розривається від мільйонів переглядів ваших кліпів.

Ще Рим.

— Та ні, дуже працюють. Дедалі більше українських виконавців, які робили музику на експорт у Росію, переходять на повністю україномовну лірику. Мене така нечесність зі слухачем, таке відверте лицемірство трохи дратує. Але загалом, якщо брати шоу-бізнес як індустрію, це хороші зміни. Процес переорієнтації потребує років. Десь зараз підростає нове покоління українських артистів, які за п’ять років випустять такі альбоми, що будемо заздрити. — Що б ви сказали тим, хто продовжує слухати російську попсу? І як ставитеся до мораторію у добре вам знайомому Львові на російськомовний культурний продукт? — На жаль, така реальність, це укорінювали нам десятки років. І цього не позбутися так легко. Навіть я люблю пісні Земфіри. Тому нічого не скажеш таким людям, це вибір і право кожного. Мораторій на Львівщині — це гуманітарна політика. У нас громадянське суспільство. Громада обрала цю владу презентувати її інтереси. Схоже, громаді це рішення підходить. Жодного супротиву я не чула. — Ви були однією з 215 членів професіонального журі на «Євробаченні – 2018». Що ви побачили «за лаштунками» конкурсу, і наскільки збіглися ваші оцінки з кінцевими? — Багато хто думає, що це ми спеціально їздили в Португалію на конкурс. Насправ-

Карпати.

Барселона.

ді все відбулося в одній зі студій «Суспільного телебачення» в Києві. Все було подомашньому: диван, телевізор, чай… Ми дивилися виступи і записували враження у блокноти. Потім віддавали свої бали нотаріусу, який відправляв їх до офісу «Євробачення». Зараз уже не згадаю, які оцінки я поставила. Пам’ятаю, що сподобалися Франція і Данія. Перемога Ізраїлю не здивувала. — Нумо до подорожей. Де найбільш «ваші» місця в цьому світі, а де б ви їх ще пошукали? — Насамперед «моє» місце — Львів. Відчуваю його як свій дім. Своє місце сили. Там я почалась як особистість. Звісно, Дрогобич, де я народилася. До Києва лише звикаю. Вже три роки тут і лише зараз починаю його любити. Заряджаюся щоразу енергією в Карпатах. Влітку виступала у Криворівні — у мене аж мурахи були від місцевості, запаху повітря… — Останнім часом ви добре погастролювали по Україні. Якою її побачили? ➧

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:41 Страница 28

слабкість. Італійська кухня завоювала моє серце. Це єдиний мій відпочинок за останні два роки. Дуже хотіла потрапити на море в Італію, але альбом закінчили лише зараз. Відклала цю мрію на 2019 рік. — Кажуть, любите Францію. Що саме в ній вам до вподоби? — О так, це моя мрія. Ще ніколи не була у Франції, лише марю нею. Захоплююсь її культурою, музикою, кіно, літературою, вивчаю мову. Франція — це стан моєї душі. Мрію пожити якийсь час у Парижі. Було б дивовижно написати і записати там альбом. Можливо, колись наважусь випустити франкомовні пісні. Кажуть, у мене гарна вимова. (Усміхається). — Що для вас подорожі? Вони відображаються в піснях? — Поки що для мене подорожі — це переважно стрес. Звичайно, вихід із зони комфорту завжди приносить розвиток. Але відпочивати дуже люблю саме ліниво на пляжі. До речі, у свіжому альбомі дуже багато пісень, натхненних морем і відпочинком на морі. А якщо їхати гуляти в Європу, хочу продумати все до найменших дрібниць, щоб не виникало неприємних сюрпризів. Знову Барселона.

Приємно, що в Польщі, Франції, США, Канаді, Німеччині слухають мої пісні. І просять приїхати з концертами. Займаємося побудовою туру з підтримкою альбому «Любий друг» за кордоном. ■ — Якщо брати з 2016 року, то найперше хочеться сказати, що кращають дороги. І швидше на заході. Південь і схід, читала, лише починають відновлювати шляхи. Це дуже приємно. Маю дуже багато переїздів між містами на автобусах, авто. Гуляти містами особливо не виходило. Графіки розписані похвилинно. Але встигла закохатися в Одесу, для мене вона стала відкриттям. Ще хочу відзначити, що публіка на сході та півдні більше віддає себе артисту на

концертах. Після гастролей у Харкові, Дніпрі та Одесі я була така заряджена, що могла б зіграти ще другий концерт поспіль. — Судячи з того цейтноту, з якого насилу вдалося витягти вас на інтерв’ю, відпочиваєте ви нечасто. Але в соцмережах є ваші фото з Рима. Як вам Італія? — Так, побувала цього року в Римі та Барселоні. Була дуже захоплена. Та що там, закохалась у ці міста! Неодмінно ще не раз туди повернуся. Рим якось особливо заряджає енергією. Історичні квартали — моя

— Чи знаєте вже, де виступатимете, відпочиватимете на Новий рік? — Здається, вже є три заявки на приватні вечірки. Було б добре відсвяткувати Новоріччя з концертом у Карпатах. Хоч би які були подорожі, хоч би як змінювалися роки, маю реалізовувати себе, слухаючи внутрішній голос. — Чого вам і бажаємо! ■ Фото з особистого архіву співачки

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:41 Страница 29

I N T E R

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:42 Страница 30

АКТИВНІСТЬ

■

ШТУБАЙ

Забави на льодовику Долина Штубай — найбільша льодовикова гірськолижна зона в Австрії та один із найкращих у Європі зимових курортів для родин. Тут завжди гаряче від руху і сонячно від сміху! Віктор СИДОРЕНКО «TVB Stubai Tirol», .. Andre Schonherr, .. «eye5»/Christoph Schoch

Тироль, чарівний край в Австрії з гордими вершинами та затишними долинами, шпилястими містами й містечками. Долину Штубай знайдете поблизу столиці Тиролю — міста Інсбрук, звідки сюди лише 20 хвилин їзди. Також легко дістатися через міста сусідніх Німеччини, Австрії, Швейцарії та Італії — кордони сходяться і розходяться, не створюючи особливих перешкод. Оточена 80 льодовиками і 109 вершинами-тритисячниками, долина Штубай вабить п’ятьма головними гірськолижними містечками: Нойштифт, Фульпмес, Тельфес, Мідерс і Шенберг. Льодовики гарантують сніговий покрив від жовтня до червня! Задоволення від катання на гірських лижах очікує тих, хто від-

почиває у чотирьох гірськолижних районах: на льодовику, у зоні катання «Schlick-2000» у Фульпмесі, на сімейному гірськолижному курорті «Serlesbahnen» у Мідерсі та в районі «Elferlifte» у Нойштифті. Хоч би як схоже виглядали мапи їхніх гірськолижних трас, насправді кожний район є унікальним. Скі-пас снігового королівства Згадка про найбільшу льодовикову зону катання Австрії є відправною точкою в розмовах прихильників фрирайду і фристайлу. На просторій площі сноупарку «Stubai Zoo» зустрічаються майстри «вільного стилю» на одній і двох дошках. А зона для фрирайду «Powder Department» пропонує 13 трас. Для працівників курорту на пер-

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:42 Страница 31

шому плані — забезпечення інформацією та створення безпечних умов під час позатрасового катання. Сім’ї з дітьми прямують на верхню станцію льодовика — «Гамсгартен». Там розташувався гірськолижний табір «BIG Family Ski-Camp» із дитячим майданчиком, дитячим рестораном, дитсадочком, а також трасою для сноуборд-кросу «BIG Family Boardercross» для малих і дорослих. Лижний маршрут «Більдштекльйох» прокладений спеціально для вимогливих лижників. Він проходить від верхньої станції льодовика — «Вільдшпітце» на висоті 3210 метрів по відкритій місцевості до траси № 1 — «Айсйохфернер». Досвідчені спортсмени зрадіють випробуванню на схилі «Даунйох». «Чорна» траса із максимальним ухилом 60% — найкрутіша в регіоні. Порівняно невеликі, але мальовничі та дуже зручні зони катання — «Serlesbahnen» у селі Мідерс та «Elferlifte» в Нойфштифті. Обидві щодня, а також щоночі забезпечують незабутнє катання на 6 санних трасах. Прихильники зимових походів зможуть удосталь надивитися на химерні стрімчаки гори Зерлес. ➧

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:42 Страница 32

Тоді як зона катання «Serlesbahnen» є доступною для огляду й ідеально підходить для новачків. Пара- і дельтапланеристи обирають для старту верхню станцію зони «Elferlifte». Навіть спостерігати за ними — це вже атракціон, а уявіть себе в гондолі! Не важливо, яку з чотирьох зон катання чи яке з п’яти курортних сіл долини Штубай ви обрали сьогодні, зі скі-пасом «Stubaier Super Skipass» фанати зимових видів спорту можуть кататися скрізь без обмежень! Для знавців Оскільки Штубай традиційно є тусівкою лижних професіоналів і просунутих аматорів, тут завжди маєте шанси побачити в дії найкращих та вдосконалитися самому. Можливо, просто зараз, поки ви читаєте ці рядки, на льодовику відбуваються тестування найновішого спорядження для зимових видів спорту із семінарами та майстер-класами з користування. Захід називається «ТЕСТиваль «SportScheck» і призначений на 8–11 листопада. Звичайною річчю тут є табори «SAAC Basic Camp» із тренінгами щодо лавинної безпеки — дуже корисно. Ну, а топ-подією нинішнього сніжно-лижного сезону стане етап Кубка світу із фристайлу та слоупстайлу. Він відбудеться зовсім скоро — 22–24 листопада, не баріться! Для дітей і дорослих Сімейна атмосфера панує у гірськолижному центрі «Schlick2000» — найвеселішій місцині Штубайської долини. Серед іншого тут надихає вибір гірських хатинок із першокласною кухнею. І звичайно, снігові забави! 15 трас і один лижний маршрут запрошують на природу любителів активного відпочинку. Вишколений персонал доглядає за дітьми, для яких є ігрові кімнати на випадок, якщо розваги на морозі набриднуть. Тут добре навіть немовлятам — їх чекають у дитячій зоні або в яслах. У цей час мами й тата можуть насолодитися шикарними спусками в долину, просто до гостинного села Фульпмес.

Підлітки веселяться у сноупарку «SPS-2000» та на ділянці для позатрасового катання «Ride-Jump-Run» із малими й великими пагорбами, захопливими трамплінами. Адреналін! А втім, досить безпечний. Катаючись по схилах на тлі величної вершини гори Кальккегель, хлопчаки й дівчата залишають свої сліди в лісі, геть запорошеному білим, і збивають хмари снігу з гілок. Чуття «Великої родини» Особливо доброзичливе ставлення до дітей, повний спектр послуг для сімейного відпочинку — усе це відрізняє програму «BIG Family», яка діє по всій долині та яку так цінують гості долини Штубай. Вона поширюється на всі підйомники — діти до 10 років катаються на них безкоштовно в супроводі одного з батьків (який платить за себе). А ще програма охоплює готелі з позначкою «Big Family Homes», дитячі ресторани та спортивні магазини. Наприклад, на льодовику Штубай діти отримують спорядження безкоштовно, якщо батьки беруть його для себе за гроші. Гарантією задоволення є скікрос-траса «BIG Family Funslope Eisjoch». На цій «траєкторії розваг» чекають «снігові хвилі», трампліни, нескладні перешкоди і круті повороти. Кілометрова сімейна траса оточена фігурами персонажів клубу «BIG Family» льодовика Штубай, які радують спритних лижників із країв траси. Для учасників програми «BIG Family» чекає чимало забав: вівторкові катання на ратраку, слалом, бордеркрос, фанслоуп, спорудження великого снігового замку… Різдвяні та інші забави Як тільки на льодовику випадає перший сніг і аж поки закінчиться зимовий сезон, у долині Штубай на всі лади намагаються привабити відвідувачів, влаштовуючи різноманітні розважальні заходи. Будуть базарчики, театральні вистави і — не пропустіть! — «диявольські» карнавали «Tuifllaufen». На початку грудня молоді

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:42 Страница 33

чоловіки, одягнені у шкури тварин, у дерев’яних масках, ходять по селах долини, дивуючи місцевих мешканців і гостей. 11 та 12 січня гурмани зможуть оцінити вечір делікатесів «Dine & Wine» та придбати чудові домашні продукти на фермерському ярмарку, що регулярно влаштовується в Нойштифті. Ігри, радощі та купа сюрпризів очікують гостей під час «Сніжного свята» від клубу «BIG Family» на льодовику Штубай і на дитячому святі з веселим волохатим персонажем BIG Ron у зоні катання «Schlick-2000». Якщо вам буде замало атракцій та подій, у будь-який час можна вирушити на пошуки нового. Адже Штубайська долина чудово сполучена автомобільними шляхами й залізницями з Інсбруком i багатьма курортами землі Тироль. Але, скоріше за все, вам тут вистачить забав на всю зиму! ■

ЦИФРИ КУРОРТУ Висоти — 960–3212 м. Загальна довжина трас — 108 км. Найдовший спуск — 10 км. Кількість підйомників — 26. Дитячий табір «BIG Family Ski Camp». Сноупарк «Stubai Zoo» iз трасами всіх рівнів складності. Зона фрирайду«Powder Department». Детальніше: www.stubai.at.

■

ЯК СВЯТО

■

У Піднебесній відбувається один із найбільших у світі фестивалів льоду та снігу. Коли настає ніч, білі та прозорі скульптури перетворюються на казкові коштовності… Віктор СИДОРЕНКО

ХАРБІН Фото D. HARKNESS

Ж И Т Т Я

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:42 Страница 34

Крижана

Фото L. JIQIU

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:42 Страница 35

Уявлення про Китай як про теплу країну, м’яко кажучи, не повні. Харбін — місто на північному сході країни, і тут роблять погоду сибірські вітри. Узимку температура становить мінус шістнадцять, проте це середня, а буває й під сорок! Завдяки цьому шедеври Міжнародного фестивалю снігової та льодяної скульптури тішать глядачів майже цілу зиму. ➧

столиця Китаю 35

Фото «BeautifulNow»

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:42 Страница 36

Снігополіс Харбін — завбільшки приблизно такий, як українські міста-мільйоннники разом узяті, у ньому понад 10 мільйонів мешканців. Тут, як і скрізь у Китаї, люблять масовість і розмах, насамперед під час свят. Не виняток і фестиваль льоду та снігу. Отже, ті, хто любив у дитинстві ліпити сніговиків і зачитуватися казкою про Снігову королеву, ласкаво просимо туди, де вміння створювати образи із замерзлої води доведено до рівня мистецтва, а творення сягає масштабів невеликого королівства. Уперше подібне свято для дітей і дорослих «народна влада» Харбіна організувала аж у далекому 1963-му. Відтоді фест тішить гостей майже щороку — традиція переривалася лише кілька разів через політичні або економічні негаразди в часи Культурної революції.

У 2018 році все йде за планом, і квитки на платні заходи вже можна придбати на офіційному сайті. Із цим ліпше поквапитися, бо Китай великий, і охочих до видовищ у ньому мільярди... Щороку подія знаходить свою унікальну тему. Скажімо, 2001 року цю виставку присвятили лижному фестивалю, 2014-го влаштували грандіозне дійство на честь 30-річного ювілею самого фестивалю, а торік магістральною лінією свята стали споруди на Великому Шовковому шляху. Лід і полум’я Щоб усе відбулося на найвищому рівні, до свята починають готуватися з осені. А справжній рейвах настає у грудні. Тоді в Харбіні близько 10 тисяч людей працюють над дивовижними об’єктами, а в готелях і хостелах розпродаються останні вільні

кімнати. Митці приїжджають з усіх континентів, що й казати про туристів, яких тут щороку більшає. Для виготовлення скульптур застосовують найрізноманітнішу техніку — від бензопил до лазерів. Архітекторам крижаних споруд допомагають студенти, волонтери і навіть солдати китайської армії: усе для свята, усе для перемоги! Сотні об’єктів, зведених китайськими умільцями та міжнародними командами, створюються з особливої демінералізованої води, доставленої з важкодоступного гірського озера Сунгарі. Фахівці вважають, що саме грудневий лід звідти найбільше підходить для створення скульптур і будівель, оскільки він міцний і добре піддається обробці. А його кришталева прозорість найкраще взаємодіє з яскравістю і барвистістю підсвічування.

Фото GBY

Фото L. JIQIU

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:42 Страница 37

Особливої атмосфери зимовому святу додають світлодіодні ліхтарики і різноманітне лазерне підсвічування. Звичні до арктичного клімату мешканці Харбіна й околиць здавна знаються на поєднанні льоду і вогню, ще у XVII столітті вони робили крижані ліхтарі. Нині лампи не тільки встановлюють уздовж великих скульптур, а й

уміщують усередину снігових і крижаних фігур. Завдяки грі відблисків і променів на замерзлих гранях у вечірній час усі скульптури виглядають магічно. Шлюб на кризі Здається, весь мегаполіс перетворюється на казкове снігове місто: центральні ву-

лиці, парки, береги річки Сонхуа, Сонячний острів — усі ці частини Харбіна стають локаціями для виставок і перформансів. Саме тому без карти з розкладом активностей або допомоги гіда тут просто не обійтися, щоб не пропустити чогось унікального — наприклад, зимового сафарі, риболовлі або незвичайних феєрверків, які в поєднанні з льодяними будівлями справляють незабутнє враження. Навіть якщо вирішите провести всю зиму в Харбіні, кожний день тут може бути різним. Звісно, особливо цікавим стане врочисте відкриття фестивалю зі славнозвісними китайськими феєрверками та концертами. Протягом двох із половиною місяців не вгаватимуть конкурси снігових і льодяних скульптур, танці й карнавали, можна буде займатися всіма зимовими видами спорту, включаючи катання на соба- ➧

ках і риболовлю, а також відзначати католицьке і православне Різдво, Новий рік, Китайський Новий рік, Фестиваль весни, Фестиваль повітряних куль… Кожен гість льодяного міста Харбіна знайде, чим себе зайняти. Зголоднів — до послуг мобільні фуд-корти, які ознайомлять з місцевою та іншими кухнями. Бракує адреналіну — для початку можна стати глядачем, а потім, може, і самому спробувати скупатися в крижаних водах, долучившись до традиційних харбінських зимових запливів. Хочете побратися з коханою людиною — записуйтеся на масову весільну церемонію на льоду, коли одночасно тисячі людей створюють подружжя.

Фото Е. YAN

Фото Y. HUAFENG

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:42 Страница 38

Фото E. WILCOTT

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:42 Страница 39

Дітям стало холодно — вирушайте родиною до гігантського океанаріуму, де, крім мешканців морів і океанів, можна зблизька побачити полярних вовків і лисиць, навіть амурських тигрів. Або чому не поїхати до футуристичного ресторану, де гостей обслуговують справжнісінькі роботи. Про користь вандалізму Знавці рекомендують приїжджати ближче до кінця зимового фестивалю в Харбіні. Оскільки всі заходи час від часу повторюються і дублюються, ви гарантовано нічого не пропустите — ні чергового рекорду для Книги Гіннесса, ні екстремальних активностей, ні неймовірних лазерних шоу. Зате, приїхавши «під завісу», станете свідком і учасником унікального видовища, яке буває тут лише раз.

Останнього дня харбінського зимового фестивалю на вулиці виїжджає важка техніка і починає демонтувати всі пишноти, створені умілими руками художників, скульпторів та інженерів. Звичайно, дивитися на це шкода, але розгром має не тільки практичне значення, а й справжній східний філософський сенс. Адже ніщо не вічне, й іноді потрібно щось навіть дуже гарне зруйнувати, щоб через рік побудувати ще краще і більше. Щоб гості й туристи не сумували і не мерзли, організатори пропонують усім ломи, льодоруби та лопати й запрошують самим взяти участь у руйнації. З ентузіазмом комуністичних будов люди трощать холодну красу, щоб не заважала приходу весни. Під акомпанемент феєрверку фестиваль закінчується, залишаючи в серцях неймовірні емоції. ■

ЦИФРИ ФЕСТУ 20 грудня – 28 лютого — час проведення. 10 000 скульпторів і помічників. 180 000 кубометрів снігу і льоду. 800 000 кв. м — площа фестивалю. Від 150 юанів — вартість вхідного квитка. Докладніше — на www.harbinice.com.

■

М А Н Д Р У Й Т Е

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:43 Страница 40

НА ЗДОРОВ’Я

■

До джерел Курорт Скуоль — єдине в казковій Швейцарії місце, де п’ють цілющі води і купаються в них. А «Belvedere Hotel» підводить під це наукову основу, пропонуючи чудовий дизайн і комфорт.

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:43 Страница 41

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:43 Страница 42

Час від часу кожен із нас потребує оновлення і шукає місце, яке допоможе повернутися «до джерел». Із давніх-давен у швейцарському кантоні Грубюнден з-під землі б’ють унікальні води і наповнюють силою всіх, хто приїжджає сюди. Неподалік від австрійського кордону, на висоті 1200 метрів над рівнем моря і розташувався курорт Скуоль. Тут одна вода лікує вегетативну нервову систему, психосоматику і травний тракт, інша насичує кальцієм і долає остеопороз, ще одна — те саме плюс лікування сечовивідної системи, наступна налагоджує обмін речовин, знімає наслідки стре-

су… Крім того, просто приємно після прогулянок на природі розслабитися в басейні з мінеральною водою! На всі курортні околиці славиться 4-зірковий готель «Belvedere». У ньому працюють медики, які дають рекомендації з питного режиму і водних процедур з урахуванням ваших індивідуальних особливостей, а за необхідності призначають детальніші дослідження. «Belvedere» з’явився ще 1876 року, а кілька років тому його вкотре оновили, поєднавши традиції готельної справи з інноваціями у цій сфері. В оздобленні викорис-

тано природні камінь і дерево. Чудово декоровані кімнати дарують краєвиди гір. Кілька років тому готель оновили, поруч з історичною будівлею побудували новий корпус з ексклюзивними сьютами рівня 5 зірок, ці «минувшину» і «сучасність» сполучили теплим і комфортним підземним переходом. Своєю кухнею відомий готельний ресторан «Аллегра», де можна покуштувати швейцарські страви. Прихильники гастроекзотики оцінять і тайський ресторан, де працюють кухарі із самого Таїланду. У «Belvedere Hotel» добре відпочити від метушні буднів, порелаксувати у спа, при-

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:43 Страница 43

йняти косметичні процедури. Просто в халаті по закритому переходу прямуйте до водного комплексу «Енгадин Бад Скуоль». Тут чекають басейни — криті та просто неба, римо-ірландські лазні, аромасауна, басейн із солоною водою та штучні гейзери для розслаблення… Власники заохочують гостей до активного способу життя. У номері для кожного є рюкзак, щоб було куди покласти пляшку води або термос, а потім — фермерський сир і шинку, куплені під час прогулянки. Вас зачарує мальовнича місцевість із безліччю колоритних альпійських сіл. Раз на

тиждень у готелі організовують «Early Morning Skiing», піші прогулянки зимовими ландшафтами з інструктором. Ну і як же без нордичної ходьби — тренер і навчить, і розрахує оптимальне навантаження. Фітнес-центр «Андор» пропонує аквагімнастику, аеробіку та інші види активності. Неподалік є підйомник, який доставить вас до оглядового майданчика, звідки помилуєтеся приголомшливими Альпами. І звісно, покатаєтеся на лижах (є 80 кілометрів доглянутих трас із 11 підйомниками), по спеціальній трасі можна спуститися на санчатах. Для постояльців готелю «Belvedere»

найближчі підйомники безкоштовні, на інші діє 50-відсоткова знижка. Плюс безкоштовний трансфер до залізничної станції та фунікулерів. Також можна вирушити в поїздку околицями, наприклад: на поїзді по ретороманській залізниці до гламурного Санкт-Морица, автомобілем — до автентичних ретороманських містечок, до міста Кур із 5000-літньою історією або й далі — до італійської частини Швейцарії. А з будь-якої поїздки так приємно повернутися до джерел… ■

www.belvedere-scuol.ch

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо «Belvedere Hotel» (Швейцарія).

В О Я Ж

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:43 Страница 44

КОЛЕКЦІЯ

■

Столиця Домініканської Республіки — одне з найперших європейських міст у Новому світі. Санто–Домінго дбайливо зберігає архітектурну велич колишньої імперії. Ірина ГОРОБЕЦЬ Олександр ГОРОБЕЦЬ

САНТО-ДОМІНГО

Спадок конкістадорів 44

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:43 Страница 45

www.godominicanrepublic.com www.visitdominicanrepublic.ru

У Колоніальному місті Санто-Домінго нас зустріли не абихто, а директор національного туристичного офісу Домініканської Республіки Галина Лисенко та її колега. І оселилися ми не абиде, а в «Hodelpa Nicola’s de Ovando Emblematic Hotel», що розташований у самому серці історичної частини міста, на вулиці ЛасДамас, і є пам’яткою архітектури. Отже, вирушили звідти на екскурсію в супроводі перших осіб домініканського туризму. Взагалі ми й раніше бували в Санто-Домінго. Маємо визнати, нині столиця має значно кращий вигляд, а минуло ж лише кілька років. Але все по черзі. Архітектурна колекція Засновниками і розбудовниками Санто-Домінго стали найближчі родичі Христофора Колумба — Бартоломео (брат) і два Дієго (брат і син). А ще — Ніколас Овандо, монах і командор ордену Алькантара. У 1502 році він остаточно визначив розташування столиці віце-королів усіх Америк та Індій — на західному березі річки Осами. Якщо Адмірал увічнив себе географічними подвигами, то названі достойники — більше архітектурними. Завдяки накопиченим ними багатствам та їхньому по-

тягові до прекрасного яких тільки мелодій не почуєш у кам’яній симфонії міста! Блукаємо вуличками і намагаємося розрізнити ці неймовірно прекрасні стилі: ісабеліно та мудехар, платереско й еререско... Іноді виходить, іноді ні. Та дарма — все й без моїх студій перебуває в чудовому стані та у Списку ЮНЕСКО. До честі сучасних іспанців: вони не поскупилися на інвестиції у високоякісну реставрацію міста їхньої ко- ➧

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:43 Страница 46

лишньої слави. Історичну достовірність будівель зберегли завдяки старовинним гравюрам і натуральним матеріалам, видобутим із закинутих давніх кар’єрів. Та звісно, ще більше старання в «оновленні старого міста» проявляють самі домініканці (опорядження триває). Якщо для іспанців це славна минувшина, то для місцевих мешканців — славна сучасність. Де й поділися численні електродроти, які чорним павутинням нависали над вулицями Колоніального міста! Лавки, тротуари та решта сучасних деталей міського благоустрою тішать на тлі багатющої старовини. Усе робиться у співпраці приватних компаній і державних структур.

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:43 Страница 47

Старі квартали Санто-Домінго дивують урочистими порталами і затишними патіо, вишуканими палацами та грізними фортецями. Причому місто аж ніяк не виглядає музеєм, а живе і дихає на повні груди. Поглибили для нас атмосферу минувшини дві сучасні атракції: кінотеатр 4D-Evperience із максимальною реалістичністю показав конкісту Домінікани, а «El sendero del cacao» («Шлях какао») провів плантацією екзотичної рослини, виробництвом шоколаду і пригостив ароматними ласощами. Дами та кавалери Дивними людьми були ці конкістадори. Підкоривши вогнем і мечем фантастичні простори нового континенту та могутні індіанські імперії, вони не втратили шляхетної та поетичної натури. Тож назвали головну вулицю столиці не абияк, а Лас-Дамас — Дамською. Поки чоловіки боролися з ацтеками та інками, ➧

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:43 Страница 48

дами теж розважалися досхочу — на вечірках і раутах. Особливо багато їх тут було за часів Марії де Толедо, племінниці короля і дружини Дієго Колумба — першого сина Адмірала, другого віце-короля Індій та четвертого генерал-губернатора острова Еспаньйола. Певна річ, справжні іспанські дами та кавалери пересуваються не пішки, а в екіпажах. На жаль, усі карети давно відпочивають у музеях. Тож задовольняємося туристичним потягом із кумедною назвою «Чу-Чу». Виявляється, за годинну екскурсію можна встигнути багато. Ось перед нами з глибини століть (1502 рік) виринає фортеця Осама, однойменна з тутешньою річкою. Це перша цитадель Нового Світу. Збудована для захисту міста від піратів, вона гідно витримала буревії історії й піддалася лише леген-

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:43 Страница 49

дарному піратові та каперу британської корони Френсисові Дрейку. За часів диктатора Трухільо (це вже ХХ століття) тут була в’язниця. Але прикрашає фортецю статуя достойної людини — Гонсало де Ов’єдо, першого літописця Америки, автора славетної книжки «Загальна історія Індії». А ондечки Пантеон, який був єзуїтською церквою, складом тютюну, семінарією, театром і, зрештою, став усипальнею героїв домініканської історії. Отже, і в Новому Світі траплялися казуси. Під куполом висить величезна люстра — дарунок іспанського генералісимуса Франко домініканському генералісимусу Трухільо. Ще цікавіше — у палаці Алькасар. Його будували 1500 індіанців за допомогою лише пилок і молотків. Коралові блоки підігнано ідеально рівно. Вражає досконалість майстрів: у палаці з 22 кімнатами і 72 дверима та вікнами не використано жодного цвяха! А які тут жили люди! Кортес і Пісарро, Понсе і Бальбоа вирушали у свої вікопомні завойовницькі походи саме з Алькасару. Я б теж не відмовилася заночувати у покоях, де втрачали спокій ті шалені мандрівники й безкомпромісні вояки…

Собор і Колумби Одначе ще не вечір. Ми в Кафедральному соборі Санта-Марія-де-ла-Енкарнасьйон. У 1514 році його заклав той самий Дієго Колумб, улюблений син Командора. Під могутніми склепіннями блякнуть усі епітети й метафори. Величний? Так. Недарма Папа Римський Павло ІІІ надав йому статус Першопрестольного і Найголовнішого в заморських володіннях Іспанії. Таємничий? Звісно. Подейкують, що у закапелках грандіозного храму можна віднайти досі нерозібрані архіви перших конкістадорів — можливо, з «адресою» Ельдорадо! Прекрасний? Авжеж! Як змалювати химерні золотаві фронтони, інтер’єри в мармурі, сріблі та червоному дереві, а також вітражі, в яких яскраве південне сонце розбивається на тисячі веселкових друзок?.. Що ж, час прощатися із Санто-Домінго. Виходжу на соборну площу, де стоїть бронзовий Командор — невгамовний першовідкривач. Однак просто стояти на одному місці — то не для нього. Тож і вказує Колумб кудись далекодалеко, за обрій, де пливуть каравели до незвіданих островів, планет і галактик… ■

КОЛОНІАЛЬНИЙ РЕНЕСАНС У Санто-Домінгореалізовується кілька проектів щодо відновлення та впорядкування міста, зокрема, його колоніальної частини, внесеної до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Із цією метою вкладено кілька мільйонів доларів, асигнування триває. Інвесторами виступили приватні компанії за підтримки держструктур. Кошти спрямовуються на оновлення систем електро- та водопостачання, розширення пішохідних зон, реставрацію будівель, створення нових місць відпочинку, відкриття нових туристичних офісів.

■

М И С Т Е Ц Т В О

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:43 Страница 50

ГОСТИННОСТІ

■

Готель «Hodelpa Nicola’ s de Ovando Emblematic Hotel» зустрічає на найдавнішій вулиці обох Америк — Лас–Дамас у столиці Домініканської Республіки.

Перший

у Новому світі

Вулиця Лас-Дамас, яка бачила вельможних грандів та їхніх дам, нині є головним променадом у Санто-Домінго. Це місто належить до найстаріших у Новому світі, заснованих європейцями. Будівлю «Hodelpa Nicolа’s de Ovando Emblematic Hotel» зведено 1502 року. Щоправда, тоді ще не як готель, а як резиденцію першого губернатора острова Еспаньола (нинішнього Гаїті, частину якого займає Домінікана). Ім’я Ніколаса де Овандо, господаря будівлі та засновника цілого міста, зазначено в назві закладу. Вельможного сеньйора зрештою відкликали до Іспанії через надмірну жорстокість до місцевих індіанців, але розкіш він після цього любити не перестав. Де ж як не безпосередньо в пам’ятці історії відчути подих епохи войовничих конкістадорів і церемонних сеньйор? Розташований у серці Колоніального міста готель входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Усі головні цікавини Колоніального міста — у пішій досяжності. ➧

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:43 Страница 51

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:43 Страница 52

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:43 Страница 53

У різних пропорціях помешкання пропонують суміш історичного шарму та сучасного дизайну. Найдешевший номер так і називається — «Модерний». У ньому знайдете ліжко «queen-size», окремі ванну й душ, безкоштовний Wi-Fi, а у вікні — краєвид портів Дон-Дієго та Сан-Сусі. Непогано? Та значно крутіше — у «Suite Imperial»: подушки з гусячого пуху та синтетичного волокна, постелі з найкращої єгипетської бавовни, фірмові аксесуари, масажне крісло, масажери для шиї та ніг, апарат розслаблювальних звуків, підставка для ноутбука, бездротові навушники, bluetooth-будильник, smart-TV, кавомашина… Усі ці атрибути ХХІ століття вкупі зі старовинним антуражем справляють враження, що ви зробили стрибок у минуле і непогано там влаштувалися.

Щось подібне можна відчути і в ресторані «Два світи». Нетрадиційний гастрономічний досвід передбачає подорож у часі, сповнену незвичних смаків і кулінарних інновацій. Таверна «Мохіто» потішить екзотичними коктейлями, якими можна насолоджуватись і в бібліотеці, й біля басейну. А як вам зіграти весілля чи влаштувати корпоратив у іншій епосі? Для цього в «Hodelpa Nicola’s de Ovando Emblematic Hotel» є зали до 630 квадратних метрів і люди, досвідчені в таких справах. У тому й перевага історичного готелю — він допомагає розширити рамки нашого життя і при цьому почуватися в повному комфорті. ■

hodelpanicolasdeovando.com

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо «Hodelpa Nicola’ s de Ovando Emblematic Hotel» (Домініканська Республіка).

М И С Т Е Ц Т В О

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:43 Страница 54

ГОСТИННОСТІ

■

Романтика на двох чи сімейні радощі? «Emotions by Hodelpa Resort» поруч зі столицею Домінікани вміє влаштувати те й інше! Адже ніщо не єднає родини та закоханих так, як приємні емоції на відпочинку.

Емоції

Елегантний, оформлений в «органічному» стилі 4-зірковий готель відкрито лише 2015 року, тут іще все дихає свіжістю. Він зустрічає гостей на відомому курорті Хуан-Доліо, за 40 хвилин їзди від столичного Санто-Домінго, ще ближче звідси — до міжнародного аеропорту «Лас-Америкас» і прекрасного приморського міста Ла-Романа. Головна «родзинка» комплексу відпочинку — те, що він водночас і «fаmіly friendly resort», і курорт «adults only». Досягається це досить простим рішенням щодо використання території: і романтичні парочки, і гамірні родини мають окремі зони проживання, де вони щасливі всяк на свій лад. А емоції всі отримують від чудового карибського узбережжя, субтропічних садів, власного готельного пляжу, принадних басейнів, водних забав і гастрономічних радощів за системою «олл-інклюзив». Помешкання «тільки для дорослих» розташовані в окремому корпусі з приватним басейном і джакузі. Вони приймають лише по двоє постояльців, не молодших за 18 років. Серед іншого номери мають безкоштовний інтернет для пар (!), безкоштовно поповнюваний міні-бар, широке ліжко типу «king size», високоякісну постільну (й не тільки) білизну.

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:43 Страница 55

для всіх У сімейній зоні резорту є номери й на 5 осіб із 2 ліжками «queensize», ванною кімнатою з інноваційним дизайном і можливістю приватно користуватися нею кільком (!) людям одночасно. За потреби надаються дитячі ліжка та деякі аксесуари. Узагалі всі 336 номерів готелю мають балкони, обладнані безкоштовним Wi-Fi та сучасними пласкими телевізорами, пропонують купальні халати й капці, фени, кавоварки, праски, парасолі та решту атрибутів побуту. За різними тарифами гостям гарантують усілякі бонуси й пільги на зразок безкоштовного масажу чи екскурсії. У «Emotions by Hodelpa Resort» «включено» все або майже все: «шведські столи» та «а-ля карти» в 7 різноманітних ресторанах, фітнес-центр, паркування, більшість місцевих напоїв, водні та інші види спорту, дитячий клуб, ігрова зона з автоматами, йога на пляжі, караоке… Платними є лише спа-процедури, послуги пральні та няні для дітей. Отож емоцій можна не стримувати! Вони ще довго грітимуть вас після повернення із цього раю в холодну реальність домашніх буднів. ■

www.emotionsresort.com За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо «Emotions by Hodelpa Resort» (Домініканська Республіка).

Т У Р -

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:43 Страница 56

НОВИНИ

■

Таємнича ніч від «JoinUP!»

На початку жовтня туроператор «JoinUP!» провів «Secret Night» — одну з найрозкішніших «професійних вечірок» цієї осені. Захід зібрав понад 300 турагентів із категорії «Winner».

івно 5 років тому туроператор відкрив новий напрямок — Єгипет, у перших числах жовтня відбувся перший чартерний рейс до Хургади. Відзначати цю подію стало в компанії «Join UP!» особливою традицією. Цього разу чарівний вечір при свічках був присвячений 5 чуттям. Протягом заходу організатори зосередили увагу на кожному з них, щоб гості сповна насолодилися незабутньою «Secret Night». Запрошення на закритий вечір були виконані у вигляді дизайнерської свічки. Для неї парфумери з «GlassLightCandle» розробили особливий аромат, у якому відчувалися верхні нотки імбиру та кориці, нотки серця — мускатний горіх і півонія, а доповнював шлейф деревний аромат із нотками білого мускусу. Запах ніби переносив у просторі й часі, залишаючи міцні асоціації з теплим осіннім вечором. Урочистість і елегантність «Secret Night» були підкреслені вишуканими вбраннями гостей у стилі black tie. Нескінченно довгі ряди столів із чудовим сервіруванням, блискучі люстри під куполом зали, палацовий декор і безліч квіткових композицій стали декораціями званої вечері. Квіти у вазах, мовби недбало

зрізані в саду, доповнювалися свічками у свічниках — вочевидь, саме такий вигляд має теплий осінній вечір у заміському палаці. І звичайно ж, чари вечора не були б повними, якби не дегустація чудових страв. Шеф-кухар кейтерингової компанії «LaFamiglia» представив спеціальне меню і плато з 5 страв, у яких поєдналися дивовижні відтінки смаків. Гостям було запропоновано покуштувати наїдки, зав’язавши очі стрічкою, аби посилити враження під час дегустації. Індивідуальна подача банкетного меню і синхронне внесення близько 300 страв уже стали «візитками» для «Secret Night». Музичну атмосферу вечора створив живий оркестр «GosOrchestra», звуки якого раз у раз зверталися до ще одного важливого органу чуттів — слуху. Переливи звучання різних музичних інструментів, високі й низькі ноти, незвичайне прочитання класичних композицій — музика заповнила собою весь простір. Залишається тільки уявляти, якою ж буде наступна «SecretNight». Звісно, поки що це таємниця, але команда «JoinUP!» обіцяє зробити незабутнім вечір для своїх партнерів. ■

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:44 Страница 57

У стилі Вест-Індії

Бутик–готель «Casa Hemingway» на домініканському курорті поруч зі столицею пропонує колоніальний колорит і водночас сучасний клубний шик.

енше години їзди від столичного Санто-Домінго та ще менше — від його аеропорту чекає мальовниче містечко Хуан-Доліо, відоме своїми чарівними пляжами та розмаїттям розваг. На його тлі виділяється ексклюзивний клуб «Hemingway», у самому серці якого розташований «Casa Hemingway Hotel». Гості закладу користуються всіма можливостями та привілеями клубу «Hemingway». Є нагода безкоштовно привести себе у форму за допомогою плавання, тенісу, сквошу, насолодитися верховою їздою… Трапези в тутешніх ресторанах задовольняють

найвибагливіші смаки. Особливо вразить ресторан, розташований просто над водами океану. На оформлення апартаментів-студіо дизайнерів надихнули багаті асьєнди колоніальних часів. Усі помешкання дарують краєвиди власних садів клубу та мають розкішний набір побутових вигод. Збираєтеся ви просто досхочу попляжитися, плануєте весілля або корпоратив у Хуан-Доліо чи вирішили чергувати відпочинок із виїздами до Санто-Домінго — за будь-якого варіанту гостювання можна бути впевненими, що проведений тут час запам’ятається яскраво і надовго. ■

www.hotelcasahemingway.com | (+1) 809 526 2203 | reservaciones@clubhemingway.com За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо бутик-готелю «Casa Hemingway» (Домініканська Республіка).

V I P -

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:44 Страница 58

КЛУБ

■

Засновниця відомої київської студії стилю «Sandler» Юлія Сандлер здійснює з однодумцями «астрологічні» подорожі країнами та континентами і наразі розповідає нам про своє захоплення. Марися ГОРОБЕЦЬ

До місць сили У зоопарку Йоганнесбурга тварини виховані людьми.

— Юліє, я теж нівроку побувала в місцях сили по світу, але про «астрологічні» тури чую вперше! Хто придумав, звідки ідея? — Мабуть, усе-таки не зовсім правильно називати їх астрологічними. Це просто подорожі. Проте люди подорожують переважно з тими, з ким хочеться, з ким їм цікаво, з ким вони спілкуються «однією мовою». У нас років десять тому утворилася група захоплених астрологією. Єдиний чоловік у ній був викладачем цієї науки. Саме його ідеєю було відзначати разом головні астрологічні свята: літні та зимові сонцестояння, осінні та весняні рівнодення. Потім у мене з’явилася думка: чому, власне, маємо відзначати їх лише вдома, а не в найцікавіших для нас місцях світу? І першими напрямками групи стали Ізраїль та Єгипет. Було незвичайно: 46 граду-

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:44 Страница 59

Політ над водоспадом Вікторія і купання на краю безодні.

сів у затінку, пустеля і найкоротша ніч року, яка приблизно відповідає нашому святу Івана Купала. Цю ніч ми проводимо із традиційним вогнищем, у певному ритуалі… — Чим для вас є астрологія? Адже ваша основна професія — робити людей гарнішими. — У кожної людини має бути справа, якою вона займається професійно, а також — справа, від якої людина отримує задоволення. Тому астрологія для мене — захоплення. І я рада, що маю однодумців. Звичайно, ми не професійні астрологи. Професіонал у нас один — жінка, яка, окрім основного виду діяльності, заробляє ще й складанням гороскопів та передбаченнями. І взагалі з часом група розширилася, до неї увійшли діти, друзі… — Цікаво. Ось у мене за місяць буде день народження. Правда, що місце, де я його відзначу, може вплинути на наступний рік мого життя? — Місце проведення дня народження може скоригувати, наприклад, несприятливі прогнози на рік. Але не кардинально. — Які напрямки ви обираєте для групових мандрівок? — Починали з відносно простих і маловитратних: Туреччини, Італії, Греції… І так цього року дійшла черга до Південної Африки. Спочатку це була просто поїздка з моїм чоловіком, який теж любить подорожі. Вразив водоспад Вікторія! Я зрозуміла, що це просто магічне місце, місце сили. Біля нього стоїш і розумієш, що в ньому сполучаються дитя — Земля з матір’ю — Всесвітом. Там починається пуповина, в якій усе гуде, нуртують енергії. І мені дуже захотілося привезти до Південної Африки саме астрологів. — На водоспаді Вікторія я не була, зате побувала в Африці на мисі Доброї Надії, де

зливаються Атлантичний та Індійський океани. Відчуття подібні. — Це теж місце сили, і ми його відвідали. Отже, маючи вже досвід африканської поїздки, я вже добре знала, чого хочу. Звісно, члени групи — не найбагатші люди на планеті Земля, їздимо максимально економно, тому стримувальним чинником була тільки вартість вояжу. Але всі ми працюємо і заробляємо достатньо, щоб здійснювати свої мрії. Тому, окрім ПАР, були ще й сусідня Зімбабве, політ на вертольоті… Не обійшлося й без сафарі. — То фото в обіймах із левом — з попередньої поїздки? Так, це було в Йоганнесбурзі, в зоопарку, де тварини вирощені людьми й зовсім не агресивні. Вдумайтесь у саму назву: літнє сонцестояння. А ми були де? — в Південній пів-

кулі Землі. Там у цей час зима. І ось ми, астрологи, стоїмо і думаємо — яке ж свято ми відзначаємо? (Сміється). Насправді все досить серйозно, адже під час ритуалу для зимового сонцестояння інакше розкладаються камені, якими позначаються частини світу, іноді викладають коло з каменів, у яке потрібно заходити з певного боку. Одне слово, було багато запитань. Олена як головна в нас щодо цього зв’язувалась із нашим учителем. Зрештою все зробили правильно. Горіло традиційне багаття і було весело. — А зулуси до вас на ритуали не напрошувались? — Із нами був місцевий гід, який возив нас на сафарі. З ним вийшла ціла історія. В Африці дуже гарні заходи сонця, я хотіла їх показати друзям у красивих місцях. Та перед «ніччю на Івана Купала» ми спі- ➧

Обряд літнього сонцестояння у Зимбабве.

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:44 Страница 60

Світанкові ігри на березі океану в ПАР.

Вдумайтесь у саму назву: літнє сонцестояння. А в Південній півкулі Землі у цей час зима. І ось ми, астрологи, стоїмо і думаємо — яке ж свято ми відзначаємо? ■

На узбережжі в районі Кейптауна.

знилися на захід сонця: затримало «побачення» з рідкісним носорогом. Але, зрештою, ми отримали неймовірне задоволення. Гід привіз нас у місцинку з водоймою. Небо поступово забарвлювалося в різні кольори, потім темніло, яскравішими ставали зірки… І раптом провідник дістав лазерну указку і провів нам «екскурсію» по сузір’ях. Він виявився близькою нам людиною! Став у наше коло і славив давньослов’янських богів. Мовляв — боги одні, лише племена різні. І неповторне враження залишив політ на гелікоптері над водоспадом Вікторія. Дуже раджу навіть тим, хто боїться або піддається хитавиці. Уявіть: тече собі по землі річка. Широка, спокійна. І раптом відбувається «землетрус»: земля розколюється, річка усім своїм потоком рине в цю гігантську тріщину. Розколина пролягає навхрест — прямо і перпендикулярно, тож річка розтікається в боки. А далі розбурхані води збираються докупи і продовжують течію. І отам, уже в іншій країні — рафтинг. (Далі — мрійливим тоном про екстрим). До речі, рафтинг у нас був дуже красивий, ми перевернулися на плоту… — Африку ви обирали не тому, що це було сприятливо для вас за гороскопами?

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:44 Страница 61

— Тому, що ця тема нас дуже захопила. Справді, іноді ми звіряємося з небом, дивимось: о, тут складно, і тут, і тут, їдьмо сюди. Але часто це не відіграє ролі. Наприклад, подорожували по Іспанії та Франції під час коридору затемнень. Ви не уявляєте, яка складна була поїздка — стільки труднощів, емоцій, втрат і знахідок! Але пригоди роблять життя цікавішим. Тим паче, в компанії людей, з якими тобі добре. Цього літа день сонцестояння ми провели в Києві, а час поїздки налаштували під моє «сонце» — сина Левка, який дуже хоче з нами подорожувати. Затемнення ж зустрічали у Франції, на березі моря. А перед тим, у травні, побували в Японії. — Дивовижно! Розкажіть. — Країна вся — ніби місце сили. Хоча, звісно, в місті цього не відчуєш. Навіть у Токіо вночі нам дуже сподобалось. Існує стереотип про нього як про місто з далекого майбутнього, але ми цього не помітили. Так, мегаполіс, але нічого екстравагантного. Не виникає навіть думок про якусь небезпеку під час нічної прогулянки. — А де ви палили там вогнище? — Навесні цього не роблять, а тільки під час сонцестояння. Вогнище ми палили, наприклад, в Італії. Вона теж уся — місце сили. Ватикан — ясно, чому, Венеція — особлива енергія міста на воді, Альпи — щось своє… Підійматися в гори було важко. І сам ритуал там пройшов складно. Багаття в Альпах категорично заборонені. Було холодно, шалений вітер і дощ. Ми взяли пляшку з водою (бо потрібна вода, символічне «пускання вінків»), встромили в неї свічку (важливий вогонь), із труднощами запалили… Ось і все багаття. А віночки з місцевих квітів за відсутності річки просто кидали з гори — повинна ж бути якась пожертва богам, подяка за те, що вони нас благополучно провели в це місце. — А де ви пускали вінки у Синайській пустелі? — Цікаве запитання. (Усміхається). Ми зупинилися в оазі, де був басейн: хочеш скупатися — плати долар. — Чому певне місце стає місцем сили — через розташування світил чи таким його роблять люди? — Гадаю, все-таки це насамперед пов’язано з астрологією. Але люди — теж інструменти Всесвіту, його частинки. У нас є дуже хороший гід в Ізраїлі, Алік Литвак. Коли хтось уголос засумнівався, що це справді могила царя Давида, він сказав: «Якщо й так, то кістки царя давно перебралися сюди, бо люди приходять за нього молитися». — Чи маєте вже план на наступну поїздку? — Так, це має бути Чилі на травневі свята 2019 року. Звісно, подорож дуже дорога і далека, тому ще міркуємо.

Неймовірний бутик-готель за півтори години їзди від Кейптауна.

Сувора Атлантика. Ніби й зовсім не Африка…

У чому більш упевнені — на літнє сонцестояння полетимо до Непалу, підемо на гору Кайлаш. Її асоціюють із віссю світу. Ця гора не всіх до себе пускає — спецназівець може не здолати шлях, а дівчинка після хіміотерапії дійде. Ми розуміємо, що не всі туди потрапимо, але всі готові спробувати. — Чи можливо увійти до вашої групи? Той випадок, коли «ой, і я хочу!». — У принципі, ми відкриті, хоча бувають обмеження за кількістю учасників. Тільки треба бути готовим до того, що це поїздка за інтересами, де заради своєї мети люди готові потерпіти холод, поголодувати… Причому й діти — мій чотирнадцятилітній син і така сама дівчинка. — А в Україні де для вас місця сили?

— Справді, для чого їхати до Італії, Єгипту, якщо все у нас поруч? Але ми поки що майже ніде тут не були, це просто неподобство! Я вже ставила питання на раді астрологів, бо ганьба. Якщо хочете місце сили в Україні, підіть до будь-якого храму. Або до місця, де молилися старим богам. — Чи бувають астрологічні поради про те, куди людині краще їхати в той чи інший час? — Так, але це річ індивідуальна. Можна розробити особисто для себе чіткий гороскоп на рік і дотримуватися його. Але моя порада туристам: якщо ви їдете з друзями, не зважайте на такі речі. І знайте, що в усіх випадках допомагає гарний настрій. ■

КОЛЕКЦІЯ

■

Маска Тутанхамона з Каїрського музею.

Фото PXHERE

В О Я Ж

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:44 Страница 62

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:44 Страница 63

Вечірній Каїр.

Здавалося б, що нового чекати від одного з найпопулярніших напрямків серед українських туристів — Єгипту? Насправді зробити «не як у всіх» досить просто. Головне — допитливість та ініціатива.

КАЇР — АЛЕКСАНДРІЯ

Дві столиці

Арсеній ГЕРАСИМЕНКО

Завдання перед собою я поставив цікаве — побувати у двох столицях двох стародавніх цивілізацій і протягом лише одного дня викупатись у двох різних морях — Червоному і Середземному. Це стало можливим завдяки прес-турові для українських журналістів, зорганізованому авіакомпанією «Міжнародні авіалінії України» з нагоди відкриття прямих рейсів до Каїра. Лише три з половиною години безпересадкового польоту — і ви на місці. Палаци, храми та клаксони В ілюмінаторі найбільше місто Африки має вигляд монохромно-піщаного килима. Його ділить навпіл блакитна нитка Нілу, одна з найбільших річок планети. Місто зустрічає серпанком із куряви, полуденною листопадовою спекою і заплутаними клубками естакад, розв’язок і шляхопроводів. Скільки насправді в Каїрі живе людей, точно не знає ніхто. Перепис населення тут проводиться рідко, тому зі статистикою раз у раз виникає плутанина. Місцеві меш-

Єгипту канці сходяться на думці, що зараз населення столиці становить 25 мільйонів осіб. Великі міста Єгипту страждають від перенаселення. Адже лише 5 відсотків території країни придатні для життя людини, решта 95 — пустеля. Здебільшого люди селяться вздовж Нілу та його дельти, а також на морських узбережжях. Каїрцям щодня доводиться проводити у пробках по кілька годин. Із цієї причини туристам бажано прораховувати свої маршрути і виїзди з огляду на вечірні та вранішні години пік. Нашому автобусу якраз щастить — устигаємо доїхати до самого центру міста з аеропорту лише за 40 хвилин. Центр Каїра, або даунтаун, відрізняється від інших районів не тільки розвинутою інфраструктурою та більш ошатним виглядом, а й характером. Іноді здається, що й люди тут живуть інші. У даунтауні частіше У коптському храмі.Фо

зустрічаються старовинні будинки, серед яких трапляються чудернацькі й дуже вишукані — забуте минуле колоніальних часів. Вулиці тут вузькі, й на дорозі заледве можуть розминутися дві великі машини чи автобуси. Місцеві люблять жартувати: мовляв, у 25-мільйонному Каїрі лише 5 світлофорів, і працює з них тільки один. Світлофорів, звичайно, значно більше, але такого хаосу на дорогах я не бачив ніде. Постійний шум ➧

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:44 Страница 64

Колись піраміди красувалися на тлі пустелі. Але місто наступає. Зовсім скоро Каїр поглине землі навколо дива світу, і піраміди стануть пам’яткою столиці майбутнього. ■

клаксонів, пішоходи буквально кидаються під колеса — і це все без аварій та сварок. У Каїрі я навчився ходити через шість смуг пожвавленого проспекту, не озираючись по боках. У Києві така витівка могла б коштувати життя. Ще півстоліття тому Каїр не був перенаселеним. На місці, де зараз будують нові житлові райони, лише кількадесят років тому простягалися нескінченні піски Сахари. Річ у тім, що зараз Єгипет переживає бум народжуваності. У 2011 році населення країни становило 85 мільйонів осіб, а зараз — уже понад 103 мільйони. На відміну від мешканців європейських країн, багаті каїрці вважають за краще

селитися в центрі міста, а не за його межами. Житло в хорошому будинку з краєвидом Нілу в даунтауні коштує від 7000 доларів за квадратний метр. Винайняти недорогу квартирку в місті можна, починаючи від 300 доларів на місяць, залежно від площі та району. Через перенаселеність мати приватний будинок із клаптем землі в межах міста в хорошому районі тут можуть тільки найзаможніші. При цьому, гуляючи містом, можна побачити велику кількість справжніх палаців — архітектурну спадщину найбагатших каїрців початку і середини ХХ століття. У місті дуже багато недобудов, і в цьому немає нічого дивного. Причина — дуже високі податки на житлову нерухомість. Тому все вирішується практичним шляхом: родина будує перший поверх, а коли виростають і одружуються діти, добудовують другий або третій. У підсумку виходить, що вся рідня живе в одному багатоквартирному будинку на 6–7 поверхів. Єгипет — мусульманська країна, іслам тут сповідують 90 відсотків мешканців. Решта 10 — християни-копти та іудеї. Каїр часто називають містом 10 тисяч мінаретів. Вхід до Старого Каїрського музею.

При цьому різні конфесії тут співіснують мирно. Звична картина для Каїра — мечеть і поруч — церква або синагога. В гостях у Тутанхамона Каїрський музей розташований у самому центрі міста, поруч із площею Тахрир. У 2011 році вона стала центром революції, як і київський Майдан. Одного ранку, гуляючи площею, я зустрів літнього каїрця (за іронією долі — працівника музею), який розповів про події тих років, показав старі знімки. На одному фото була будівля між музеєм і готелем, оповита димом. У ній містився штаб якоїсь із партій. Під час заворушень будівля згоріла. Майже через сім років пам’ять про ті події продовжує жити в серцях єгиптян. Залишається вірити, що тодішні зміни — на краще. Старий Каїрський музей має понад 100 тисяч експонатів, і щоб із ними всіма ознайомитися, знадобився б не один тиждень. Місцеві радять відвідувати музей уранці, а гуляти по даунтауну — ввечері. Установа зачиняється о 17-й годині, а впускати туристів припиняють ще до 16-ї. У першій половині дня більшість магазинів і кафе не працюють. Фотографувати в музеї можна тільки на телефон, і то не на всякий. Для зйомки

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:44 Страница 65

Фото OVEDC

Долину Гізи щодня відвідують 6000–10 000 туристів.

Експозиції Каїрського музею.

на фотокамеру потрібно придбати окремий квиток (близько 3 доларів). У кімнаті зі скарбами та відомою маскою Тутанхамона зйомка взагалі заборонена. За цим уважно стежать охоронці та змушують відразу ж видаляти фото.

Люди можуть не знати про фараонів Хеопса і Рамзеса, але, напевно, не знайдеться на світі того, хто не чув би про Тутанхамона та його скарби. Цей юнак правив Єгиптом лише 9 років, а шалену відомість здобув завдяки тому, що його гробниця збереглася до

наших днів нерозграбованою і була виявлена археологами порівняно недавно, в 1922 році. До влади Тутанхамон прийшов хлопчиком у віці 9 років і був убитий у 18. А ось Рамзес II правив 70 років і вважається одним із найбільш плідних фараонів — у всіх сенсах. Він помер у віці 92 років і залишив після себе 90 синів та 106 дочок. Каїрський музей володіє найбагатшою колекцією старожитностей і артефактів єгипетської цивілізації у світі. Багато речей збереглися в ідеальному стані: мумії, прикраси, величезні золоті саркофаги стародавніх єгиптян. Уряд Єгипту завершує будівництво нового Каїрського музею неподалік від пірамід. Туди вже почали перевозити колекції. Переміщення популярної установи якоюсь мірою спростить логістику — туристам не потрібно буде довго простоювати в заторах на шляху із центру міста до пірамід і навпаки. Проект грандіозний і дуже перспективний, тому вартість землі в тому районі зростає мов на дріжджах. ➧

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:44 Страница 66

Розбудовується курорт Аль-Сохна на Червоному морі, лише за 140 кілометрів від Каїра.

Піраміди: між містом і пустелею Побувати в Каїрі й не сфотографуватися на тлі пірамід — блюзнірство, тому встаю та вирушаю до Гізи. Колись вона була окремим містом на протилежному від Каїру березі Нілу. Нині ж Гіза — це район Каїра, із рештою міста її сполучають аж 12 мостів. Усюдисущі китайські туристи, торговці сувенірами і втомлені верблюди — усе саме таке, як я собі уявляв. Розмір піраміди Хеопса вражає: я й уявити не міг, що вона виявиться такою величезною. До речі, вапняк для пірамід видобували за 13 кілометрів від місця будівництва. Пам’ятаю старі фотографії, де піраміди красувалися на тлі голої пустелі. Але місто наступає. Зовсім скоро Каїр поглине землі навколо дива світу, і піраміди стануть пам’яткою столиці майбутнього. Каїр часто називають містом, яке ніколи не спить, і щоб вивчити його досконало, потрібен не один день. Але нам час рухатися далі, на схід. Купатися в Червоному морі! Портове місто Айн-Сохна розташоване за 120 кілометрів від Каїра і лише за 55 — від славетного Суецького каналу, що сполучає Червоне і Середземне моря. Цей самий канал — номер один у списку джерел

Артефакт із бібліотеки «Александрина».

прибутку держави. Щороку він приносить скарбниці Єгипту 8 мільярдів доларів. Останнім часом регіон довкола активно розвивається як туристичний напрямок — сюди вкладають великі гроші, будують готелі та курортні зони. У цих місцях полюбляють відпочивати і самі єгиптяни. Дивно спостерігати, як посеред безживної пустелі з’являються ідеальні поля для гольфу, сади і парки. Уздовж берегової лінії АйнСохна тягнуться гори — ландшафт, не властивий безкрайнім просторам Єгипту. Море

Бібліотека «Александрина» побудована на місці античної Александрійської бібліотеки. Гігантський комплекс включає музеї, галереї мистецтв, зібрання цінних рукописів і видань. ■

тут тепле, хороше для купання і дуже популярне серед прихильників риболовлі. Удосталь накупавшись, збираємося в путь: чекає 6-годинний переїзд до Александрії — стародавньої столиці Єгипту. Шлях лежить знову через Каїр на північний захід. Місто-мрія Александра Македонського Александрія з її 8-мільйонним населенням займає майже 32 кілометри берегової лінії на Середземному морі. Вона зовсім не схожа на інші єгипетські міста, і більше нагадує маленьку Європу на кордоні зі Сходом. Про належність Александрії до мусульманського світу свідчать лише мечеті та вигляд мешканців. На зламі епох Александр Македонський відвідав середземноморське узбережжя Єгипту, й тут у нього з’явилася мрія побудувати столицю імперії. Мрія зрештою втілилася в життя, але сам великий завойовник цього так і не побачив, загинувши

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:44 Страница 67

«Читалка» в сучасній Александрійській бібліотеці.

Форт Кайт-Бей (XV–XVIII століття), збудований на руїнах Александрійського маяка.

У книгозбірні — численні музейні експозиції.

в боротьбі за розширення еллінського світу. Досі не відомо, де він похований. За однією з версій, його могила розташована тут, в Александрії, на території старого міста. Але виявити її не вдалося. Під час Другої світової війни Александрія стала притулком для євреїв із Європи, переслідуваних німецькими загарбниками. Багато тих вигнанців залишилися тут жити, оскільки місто за духом і виглядом майже не відрізнялося від поселень Греції, Італії та інших середземноморських країн. Саме з Александрії почалося проникнення християнства на територію Єгипту. Тут же розташований православний Патріархат Александрійський і всієї Африки. Містяни люблять проводити час на набережній, у вихідні дні й вечорами в будні. Багато хто займається спортом, хтось рибалить, хтось просто насолоджується прохолодою. А ще тут популярний так званий археологічний, або дослідницький, дайвінг. З огляду на те, що під водами узбережжя сучасного міста поховані руїни стародавньої Александрії, багато хто спеціально

приїжджає сюди зануритися під воду і побачити затоплені артефакти, свідчення колишньої величі імперії Александра Македонського. Кінець дня проводжу у відомій на весь світ бібліотеці «Александрина». Вона побудована на місці спаленої у давнину античної Александрійської бібліотеки. Гігантський комплекс, розрахований на зберігання 8 мільйонів книжок, вражає уяву. Хто б міг подумати, що у XXI столітті з його інтернетом і смартфонами люди все ще ходять до бібліотек — тут яблуку ніде впасти! Крім зібрань літератури найрізноманітніших напрямів, ця книгозбірня відіграє роль наукового, культурного центру. В сучасній бібліотеці Александрії розташовані музеї, галереї мистецтв, зберігаються найцінніші рукописи і видання. Ловлю себе на думці, що навіть сама ця установа може стати приводом для поїздки. Бо відвіданий мною новий, нетиповий Єгипет — не тільки пляжі та «олл-інклюзив». Насамперед це багатюща спадщина тисячоліть, про яку не варто забувати. ■

НА КРИЛАХ МАУ «Міжнародні авіалінії України» виконують прямі регулярні рейси між Києвом і Каїром. Перельоти здійснюються 4 рази на тиждень за зручним розкладом: Київ – Каїр: ПН, СР, ПТ, НД. Виліт — 10:30, прибуття — 13:50. Каїр – Київ: ПН, СР, ПТ, НД. Виліт — 15:05, прибуття — 18:35. Вартість: від 7760 грн у два кінці. Докладніше: www.flyuia.com.

■

I N T E R

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:44 Страница 68

АКТИВНІСТЬ

■

МОРЗИН – АВОРІАЗ

У Воротях Сонця Морзин — головний курорт найбільшої в Європі гірськолижної зони Порт–дю–Солей, або Воріт Сонця. Вона охоплює 12 курортів Франції та Швейцарії, сполучених підйомниками та трасами для катання. Віктор СИДОРЕНКО Office de Tourisme de Morzine

Курорти-побратими Морзин та Аворіаз розташовані у Франції, неподалік від швейцарського кордону, посередині між Женевським озером і горою Монблан. Сюди зручно діставатися з аеропортів Женеви (лише 80 км) та Ліона (200 км): хоч залізницею, хоч автобусами, хоч на таксі. Вас зустріне сонячне містечко зі старовинним центром у традиційному савойському стилі, де немає споруд, вищих від храму. Колоритний Морзин Похилі альпійські дахи, дерев’яні фасади, затишні вулички, різьблені балкон-

чики, карусель, ковзанка, шпиль собору, гірська річка із крученою чавунною огорожею — Морзин відразу занурює в казкову атмосферу. Містечко привільно розкинулось у просторій долині, на висоті близько 1000 метрів над рівнем моря. Це найбільший і найпопулярніший центр гірськолижного відпочинку в Порт-дю-Солей, величезному регіоні катання аж на 650 кілометрів трас, із 8 французькими та 6 швейцарськими лижними станціями. Придбавши єдиний скі-пас, можна по кілька разів на день переходити кордон, катаючись то в одній країні, то в іншій. ➧

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:44 Страница 69

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:44 Страница 70

Центровий курорт Морзин — порівняно недорогий, але затишний. Якщо ви хочете за розумні гроші поринути у справжнє савойське життя та ще й повноцінно покататися на величезній території, — вам сюди. Коли в 1934 році запрацював підйомник «Плене», ніхто й не думав, що через десятиліття Морзин стане одним із найбільш затребуваних гірськолижних курортів Франції й при цьому збереже чарівність традиційного савойського поселення. Історія містечка почалась аж у ХІІ столітті, коли тут заснували свою обитель черниці-цистерціанки. Вони обробляли поля і пасли худобу на альпійських луках. Нині фермерство поступилося місцем туріндустрії. За останні роки Морзин розрісся по всій довжині долини, тому пересуватися по курорту найзручніше на безкоштовних скі-бусах. Від містечка на два протилежні схили долини ведуть дві гондольні дороги. Якщо стартувати від підніжжя гори Пленай (1550 метрів), то підйомник «СуперМорзин» з однією пересадкою доставить вас до сусіднього Аворіаза. Схили Морзина досить круті, різноманітні, численні й підходять до самих готелів. Для професіоналів є досить крутий спуск «Pointe de Nyon» (2019 м). Спусків для початківців відносно небагато, вони пролягають сонячними схилами.

Драйвовий Аворіаз Однак серед усієї мережі трас у Портдю-Солей найцікавіші сконцентрувалися навколо Аворіаза (на 800 метрів вище від Морзина). Гірськолижні маршрути обплітають курорт з усіх боків, а також згори і знизу. Найцікавіші круті «чорні» траси розташовані під О-Фор. Це рай для сноубордистів: є три сноупарки для різного рівня катання, щотижня в центрі курорту інструктори демонструють свої сноубордичні досягнення. Ще в Аворіазі є слаломний стадіон, із трьома підйомниками. Скеляста гряда Швейцарська стіна — ще одне місце для отримання адреналіну. Вона розділяє французьку та швейцарську частини Порт-дю-Солей, спуски з неї відбуваються в кулуарах по крутих схилах. Аворіаз — один із найоригінальніших альпійських курортів. Він збудований у

1960-х роках. В основі концепції — повне злиття із природою, тому будинки тут нагадують скелясті гори, замість вулиць — траси, а єдиний засіб пересування — лижі, сноуборд і кінні запряги (машини залишають при в’їзді на курорт). Це місце відпочинку підходить насамперед для молоді. Ви не знайдете тут шикарних готелів і шале, тільки студіо й апартаменти. Але бронювати їх треба мінімум за півроку. Свої у Савої Чи треба розписувати традиційно французькі принади апре-скі? Скажемо лише, що ресторацій на різні смаки, барів і клубів, у тому числі оригінальних, вистачить на всіх. Запрошують Палац спорту з басейном, сауною та джакузі, два кінотеатри, боулінг… Особливістю післялижного дозвілля є дегустації місцевих сирів і м’ясних делі-

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:44 Страница 71

кою вечерею в шале. У такій самій таємничій атмосфері пропонують помандрувати до села іглу з аперитивом, вечерею і, якщо забажаєте, ночівлею у крижаній хатині. Запрошують і на спуск зі смолоскипами після трапези в ресторані.

катесів, з якими прекрасно поєднується савойське біле вино. Просте і легке, воно разом з обідом не створює проблем на трасі. Проводяться екскурсії до сирних підвалів. Оглянувши церкву святої Марії Магдалини та старе місто в Морзині, радимо вирушити по враження до містечка Тонон-ле-Бен. Там є середньовічна башта, до якої веде фунікулер, збудований ще 1888 року, а також церква XIV століття, музей провінції Шабле. Нічні новинки У Морзині багато кого приваблюють широкі можливості нічного катання на санчатах і лижах. Новина нинішнього сезону в тому, що тепер це стосується і бігових лиж. Під час прогулянки по четвергах професіональний гід показує найцікавіші місця. У нічну пору можна прогулятися на снігоступах і завершити маршрут традиційною савойсь-

Події сезону Власне, урочисте відкриття сезону в районі Морзин – Аворіаз відбудеться 8 та 9 грудня. Чекають різдвяний ярмарок і льодяні скульптури. «Зачароване село Морзин» запрошує дітей та їхніх батьків із 22 грудня по 4 січня. Будуть чарівна ілюмінація, барвисті шоу та частування зі знижками. Наступні події відбудуться ближче до кінця сезону. І серед них — спортивні. 5 березня найкращі французькі лижниці змагатимуться у паралельному слаломі на освітленій трасі «Плене». 31 березня стартують перегони серед дітей під наглядом справжніх зірок лижного спорту. А 6–7 квітня Морзин уперше прийматиме чемпіонат «Ski d’Or» — «Золота лижа», в якому братимуть участь вихованці лижних шкіл мережі ESF. Найгучнішою ж подією сезону стане весняний музичний фестиваль «Rock the Pistes» — 35 концертів просто на сніжних схилах курортів Портдю-Солей відбудуться 17–23 березня. Не пропустіть найцікавішого за зиму. Засніжені Ворота Сонця відчиняються! ■

ЦИФРИ КУРОРТУ Регіон Порт-дю-Солей: 2 країни, 291 траса, 12 лижних станцій. Сезон: 15 грудня 2018 року – 14 квітня 2019-го. Висоти — 941–2401 м. Загальна довжина трас — 650 км. Траси для бігових лиж — 214 км. Підйомників — 212. Снігових гармат — 1335. 7 зон для новачків, 8 дитячих парків, 30 сноупарків. Детальніше: morzine-avoriaz.com.

■

В О Я Ж

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:44 Страница 72

КОЛЕКЦІЯ

■

БУРГУНДІЯ

Маленька Франція Розповідь про край шато і виноградників продовжує серію публікацій про «нетуристичну» глибинку Франції від нашої авторки, залюбленої в цю країну. Олена КРУШИНСЬКА

Продовження. Початок — у «МТ» № 5’18.

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:44 Страница 73

Шато-форт, тобто укріплений замок у містечку Ла-Клетт розбудовували в кілька етапів у XIV–XIX столітті.

Як ви вже знаєте з попередньої статті, шукати французьких вражень ліпше у менш «розкручених» регіонах. Бургундію маловідомою провінцією не назвеш, але крихітних містечок і сіл тут стільки, що в них цілком можна «загубитись». І пам’ятаємо — їхати краще не у сезон, тобто не в серпні. Підказка: коли достигає те, що уславило Бургундію на весь світ? Отож! І вдома одразу всім скажіть, що ви не швендяти виноградниками їдете, а оглядати пам’ятку ЮНЕСКО. Так-так, серед сорока з хвостиком об’єктів всесвітньої культурної спадщини у Франції є «Клімат і виноградники Бургундії». Із цього виноробного регіону походить левова частка найдорожчих вин світу — з-поміж півсотні лідерів десь під сорок зазвичай буває бургундських (їй-Богу не брешу, сама-бо більше люблю бордо).

Це, однак, зовсім не означає, що кожен не знайде собі пляшчину до кишені у місцевих супермаркетах і крамничках. Причому вино буде незрівнянно дешевшим і якіснішим, ніж начебто те саме бургундське в українській торговій мережі. Отака вічна загадка для українських винолюбів. Але у нас взагалі-то культурна програма. Раз уже зайшла мова про ЮНЕСКО, то почнімо з Дижона. Дижонські сови та «ідеальне містечко» Чималенький історичний центр Дижона внесено до реєстру ЮНЕСКО. Старовинних соборів і кам’яниць тут не злічити, адже у XV столітті Дижон став столицею бургундського герцогства, та й пізніше не бідував. Тому в архітектурі тут представлено стилі від романського до «османського»

(у сенсі барона Османа, котрий надав нового обличчя Парижу в ХІХ столітті). І нині дижонські будівничі, пам’ятаючи про свого земляка Гюстава Ейфеля, намагаються тримати марку. Проте чимало туристів ходить містом, дивлячись не вгору, на архітектурні принади, а під ноги. Хідники промарковані металевими трикутничками із совою, символом міста, і ведуть різними цікавими маршрутами. Загалом сов тут не бракує і на фасадах, і в сувенірних крамничках, тож шанувальникам цих птахів варто зробити поправку, розраховуючи час на огляд міста. Та й на вибір подарунків час знадобиться, вдома ж спитають: «Ну, і де дижонська гірчиця, де смородиновий лікер?». Але ми, згідно з обраною концепцією, втікаємо з велелюдного Дижона у провін- ➧

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:44 Страница 74

Кафедральний собор Сен-Лазер у містечку Отен.

Фортеця Берзе — найбільша у південній Бургундії.

цію, в менші містечка. Як-от, скажімо, Отен (Autun), котрий має статус «міста мистецтва та історії» (нагадаємо, французи полюбляють свої надбання класифікувати і наділяти статусами) й узагалі є прикладом «ідеального бургундського містечка». Тут вам і традиційний «середньовічний набір» із головного собору та кількох церков, площі з фонтаном і лабіринтом вуличок довкола, тут і мерія, і декілька ліцеїв, один із яких пам’ятає юного Наполеона Бонапарта. Наче цього не досить, містечко «укомплектоване» ще й давньоримськими атрибутами: мурами, вежами, брамами і храмом Януса. Бо в античну епоху це був не скромний Отен, а потужний Аугустодунум. Руїни галло-римського театру на 20 тисяч глядачів використовуються за призначенням — унизу споруджено літню сцену для концертів, а за нею розкинувся стадіон на березі

Отенського озера (так, озеро і мальовничі пагорби навколо міста, на одному з яких височить загадкова поховальна піраміда Куара І століття нашої ери, теж «входять до комплекту»). В’язниця й богадільня У попередній статті про «маленьку Францію» ми розповіли про королівську солеварню, що мала стати частиною «ідеально-

го міста Шо» від архітектора-утопіста Леду. Виявляється, мислителі кінця XVIII століття не обмежували себе у фантазіях. І ось британський філософ на ім’я Джеремі Бентам 1785 року нафантазував «ідеальну в’язницю-паноптикон». Головна ідея — одночасне спостереження за всіма. Споруда мала бути циліндричною, по периметру мали розміщуватися камери з прозорими перегородками, а в центрі — башта, зсередини якої один-єдиний наглядач міг би пантрувати за в’язнями, причому вони не могли знати, коли він на них дивиться, а коли ні. Добряк Бентам вважав свій винахід «новим способом отримання влади одного розуму над іншим» і пропонував застосовувати його також і для фабрик, заводів, лазаретів, психіатричних лікарень і навіть шкіл. І що ви думаєте? Ідею Бентама було-таки втілено: дві в’язниці цього типу є в Іспанії, у третій, на одному з кубинських островів, сидів Фідель Кастро, а четверта стоїть... у Бургундії, в тихому-мирному Отені. «Тур Бажоль», як її називають місцеві, була споруджена у 1855–1856 роках і використовувалася за призначенням аж до середини 1950-х. Ідеального в ній виявилося

Серед сорока з хвостиком об’єктів Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО у Франції є «Клімат і виноградники Бургундії». Із цього регіону походить левова частка найдорожчих вин світу. ■

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:44 Страница 75

Класичний бургундський краєвид: виноградники, пам’ятки вдалині та... спокій, розлитий у повітрі.

мало, вона була тісною і незручною для всіх, але сам факт втілення лихої мрії вражає. Незабаром споруду планують відкрити для відвідування. А тепер згадаймо лікарні. В уяві одразу малюється коридор, черга і наївний сміливець «мені лиш на хвилиночку спитати», якого безжально шматують пенсіонерки. Зламайте стереотипи — відвідайте лікарню в Боні! Навіть на тлі інших французьких шато вона виглядає як дивовижний казковий палац, адже її дахи вкриває суцільний орнамент із різнокольорової черепиці. Такі дахи є «родзинкою» місцевої готики, їх так і називають — «бургундські дахи», ле туа бургіньйон (запам’ятайте, і потім у кожному містечку зможете спитати, де, мовляв, тут у вас таке є?). При цьому «Отель Дьє» не призначався для вельмож, ні — це був один із перших середньовічних притулків і госпіталів для вбогих, простіше кажучи — богадільня. Хоча так і не скажеш, оглянувши пишні інтер’єри, дубові ліжка з балдахінами та колекцію гобеленів. Для підняття бойового духу болящих тут розміщено поліптих «Страшний суд» голландського художника Рогіра ван дер Вейдена. Цікаво, що в «Отель Дьє» знімали один з епізодів комедії «Велика прогулянка» з де Фюнесом і Бурвілем (1966). Нині частину комплексу музеєфіковано, а в іншій діє старечий будинок. Збереглася традиція щорічно проводити тут доброчинний винний аукціон, адже з давніх часів бонській богадільні належать виноградники, придбані на пожертви. Не лише богадільня, а й храми та кам’яниці відповідають колишньому статусові

У центрі Дижона завжди жваво і весело.

Бона, де містилася резиденція бургундських герцогів до її перенесення в Дижон. Нині обидва міста зрівнялися в іншій іпостасі — вони мають статус une ville fleurie, «уквітчаного міста», обом присуджено по чотири квіточки. Класифікувати і роздавати статуси французи люблять не менше, ніж саджати квіти! Від шато до шато Так буває всюди у «маленькій Франції», а в Бургундії — особливо: сил на те, щоб вискакувати з автівки із фотоапаратом, побачивши на пагорбі чергове шато, вистачає тільки в перший день. Потім уже лише ліниво констатуєш: «О, шатосик», — і навіть не

пригальмовуєш, інакше нікуди не доїдеш. Хоча й тут можна назвати декілька най-най... Якщо вас не залишають байдужими бургундські кольорові дахи, і ви хочете як слід погуляти інтер’єрами, відвідайте Шато-деЛа-Рошпо. Він почав свою «кар’єру» як феодальний замок у XII столітті, а нинішнього вигляду набув після перебудування у XV столітті. Після французької революції в історії шато був період, коли воно перетворилося на напівруїну, але 1893 року дружина тодішнього президента Франції мадам Карно викупила його і подарувала синові, який відновив споруду. За іронією долі, кілька років тому замок викупив через підставну фірму наш співвітчизник із цілим ➧

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:44 Страница 76

Паре-ле-Моньяль недаремно має статус «уквітчаного міста».

Середньовічні абатства мають своїх охоронців.

шлейфом афер, і лише у жовтні 2018-го його «вичислили». Бідолашне шато! Ну нічого, воно бачило і не таке. Проте, коли там будете, не кажіть, із якої ви країни... Символом бургундського спокою можна назвати фортецю Берзе у містечку Берзе-ле-Шатель. І не тому, що вона має 14 веж, 3 кола оборони і вважається найбільшою у південній Бургундії, а тому, що розташована у такому мирному сільському ландшафті — серце тішиться. Навіть дорога сюди веде грунтова, а попід фортечними мурами пасуться вівці. І людей тут майже немає, на відміну від іще одного крихітного фортифікованого поселення із власним замком — Брансіона, де все-таки є сувенірна крамничка і де проводять екскурсії в історичних костюмах. Бургундці, будуючи шато, намагаються забезпечити їм віддзеркалення у воді — ну а раптом без цього буде не досить гарно? Так зробили і з Шато-де-Сюллі (XVI–XIX століття). Утім, цей замок належить дюшес де Мажента (всі ж знають, що дюшес — це «герцогиня», а не льодяник?), тому простіше відвідати Шато-де-Корматен (початок

Сил на те, щоб вискакувати з автівки із фотоапаратом, побачивши на пагорбі чергове шато, вистачає лише у перший день. Потім уже лише ліниво констатуєш: «О, шатосик»… ■

XVII століття) — він теж приватний, але гарантовано відкритий для публіки. Тут на 12 гектарах настригли такий сад, що годі описати — є і «білочки», і «кролики», і пірамідки, і конуси, і цілий величезний лабіринт із живоплоту, який можна оглянути згори, піднявшись у гратчастий купол фазанячого павільйону. Водне дзеркало оточує й чарівний замочок XIV–XIX століть у Ла-Клетт. Він, окрім того, ще й потопає у квітах — містечко відстоює титул «уквітчаного» й чесно здобуті три квіточки. Паре-ле-Моньяль пішло ще далі — у нього аж чотири квіточки ще й статус «міста мистецтва та історії». У водах річки Бурбенси тут віддзеркалюється романська базиліка Сакр-Кер, чудовий зразок так званої клюнійської архітектури. І що ж це? Читаймо в наступному розділі. Бурхливе життя абатств Бенедиктинське абатство в Клюні завжди було впливовим, воно очолювало конгрегацію із семи монастирів і підпорядковувалося безпосередньо Папі Римському. Саме у Клюні в Х–ХІ століттях зародився рух, що отримав назву Клюнійської реформи і полягав у боротьбі за зміни у житті чернецтва: монастирі мали перейняти суворий статут бенедиктинців, повністю вийти з-під влади синьйорів і відокремитися від світу. Зрештою ініціаторам реформи вдалося домогтися заведення целібату для всього західного кліру. В переддень написання цієї статті її авторка завершила

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:44 Страница 77

роботу над перекладом книжки чеського філософа та біолога Станіслава Комарека «Чоловік як еволюційна інновація?», де розглядається й явище чернецтва та Клюнійська реформа. Виявляється, окрім релігійних аспектів на користь впровадження целібату спрацювала ціла низка суто практичних факторів: по-перше, прагнення запобігти спокусі «розбазарювання» церковного майна священиками на користь власних нащадків, по-друге — бажання звільнити кліриків від сімейних зв’язків, аби ті міцніше були прив’язані до матінки-церкви, а по-третє — шерше ля фам! — намагання позбавитися від занадто великого впливу дружин священиків на церковні питання. Як пише Комарек, «в епоху середньовіччя «пані папєжова», дружина папи, була особою надзвичайно впливовою, і Боже збав, щоб вона посварилася з якоюсь «пані кардиналовою» — це б додатково ускладнило й без того напружені внутрішньоцерковні взаємини, навіть якби справа не дійшла до гучного скандалу на площі святого Петра». Клюнійське абатство не лише позбавило католицьких священиків статевого життя на довгі століття, а й породило так звану «клюнійську архітектуру», під впливом якої споруджувалися й інші монастирі. Ще одне велике абатство з багатою історією можна відвідати у містечку Турню («уквітчане місто», дві квіточки!). Абатство Сан-Філібер — одна з найбільших французьких пам’яток романського стилю. Таких великих, що на одних дверях ізсередини висить аркушик: «Ой! Ви виявили,

Шато-де-Ла-Рошпо. Славнозвісні «бургундські дахи» з кольоровою черепицею.

що Вас закрили в абатстві й нікого нема? Телефонуйте за таким-то номером». Чи варто нагадувати, що у Франції вся життєво важлива інформація подається лише французькою?.. Церква-бункер та поезія ринків Чимало церков та абатств у Невері, третьому за кількістю населення місті Бургундії, що має статус «міста мистецтва та історії». Найвідомішими серед них є два давні хра-

ми — романська церква Сен-Етіен (1063– 1097), кафедральний собор Сен-Сір-е-СентЖулітт (X–XVI століття) з романськими та готичними рисами, і дивовижна модерна церква Сен-Бернадет-дю-Банле. Збудована 1966 року, остання нагадує бетонний блокгауз часів Другої світової. Саме бункери надихнули на цей проект двох її творцівноваторів — філософа, архітектурного критика Поля Вірільо та представника бруталізму в архітектурі Клода Парена. ➧

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:45 Страница 78

Міст-канал у Дигуені: по мосту пролягає канал, а внизу тече Луара.

Ринок XIV століття в Нолеї: дерев’яна конструкція тримає кам’яний дах!

РАВЛИКУ, ВИСТАВ РІЖКИ! Де виноградники, там і їстівні равлики — як не покуштувати? У ресторанчиках їх зазвичай рахують на півдюжини і дюжини, тобто найменша кількість, яку можна замовити, — це 6 штук. У меню може бути кілька варіантів приготування, але радимо класику — в олії з травами. Подадуть страву просто з печі на тарілці або у спеціальній керамічній «равличарні», де кожен равлик «купається» у своїй розпеченій пахкій олії. Також принесуть інструмент: щипцями тримаємо, міні-виделочкою дістаємо і — м-м-м... Ну і, зрозуміло, запивати таку страву треба не чаєм і не колою... Якщо вам стане шкода равличків, просто згадайте рекорд, який встановили у Дігуені: на одному з фестивалів равликів їх спожили 8400 дюжин, тобто 100 800 штук. Що вже тепер ті нещасні шестеро!

■

Могутня восьмигранна вежа у парку Шато-де-Дре — всього лише голубник!

шому поверсі містив крамницю, а під аркадою — виносні прилавки, збереглися з XV століття.

Шато і церкви — це добре, але ж їх усюди багато, а у пам’яті зрештою закарбовуються скромніші, проте несподівані знахідки. Як-от — восьмигранна мурована вежа у парку Шато-де-Дре в Курбіньї, в якій ніхто не вгадає... голубник, навіть якщо, зазирнувши всередину, побачить сотні маленьких ніш у стінах і дерев’яну платформу посередині. Не можна оминути увагою і ринки, до яких у Франції завжди підходили з пієтетом. В Отені варто зайти до «Пасаж-Балтюса» — ринку середини XVIII століття, 1848 року перебудованого на елегантний неоренесансний пасаж зі скляним дахом. У містечку Нолей, навпаки, можна побачити справжню архаїку — ринок XIV століття, де продавали зерно. Дерев’яна конструкція з вертикальних стовпів і розкосів тримає на собі... кам’яний дах. Так-так, і важить один квадратний метр нолеївського даху ні більше ні менше — 800 кіл! Ну, а місто Луан (Louhans) славиться своїми 157 аркадами, почасти теж дерев’яними, що тягнуться на 500 метрів уздовж головної торгової вулиці. Фасади цих будинків, кожний з яких на пер-

Водою під землею і водою над водою Окрема й улюблена категорія — це пам’ятки, пов’язані з водою. Бургундію перетинає чимало каналів. Наприклад, збудований із перервами у 1784–1842 роках, канал «Ніверне» сполучає басейни Луари та Йонни. 164 метри його загального перепаду висот забезпечують 116 шлюзів. У трьох місцях він пролягає тунелями, ніби «під землею», і містить інші технічні цікавинки — наприклад, мобільні металеві мости. Позаяк мандрівка каналом на яхті «світить», мабуть, небагатьом читачам, даю підказку: біля каналу «Ніверне» прокладено веломаршрут завдовжки 183 кілометри. У центр міста Дігуен (Digoin) можна потрапити, перетнувши або річку Бурбенсу, або Центральний Канал, або Луару, або Ару. Дігуен — важливий порт, де зустрічаються три великі канали. Отже, не дивно, що тут є аж дві екзотичні для нас гідротехнічні споруди типу le pont-canal. Містканал «Дігуен», збудований у 1834–1838 роках, дає змогу Бічному каналу Луари перетнути мостом саму Луару, яка протікає внизу. Дивовижна споруда завдовжки 243 метри має 11 арок і вивищується над рівнем води у Луарі на 12 метрів. Хто має чим, може мандрувати водою над водою! ■

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:45 Страница 79

I N T E R

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:45 Страница 80

АКТИВНІСТЬ

■

ВАЛЬ-ТОРАНС

Дах Трьох долин

Пещений сонцем півдня, засипаний снігом Альп, обладнаний за найвищими стандартами, французький зимовий курорт Валь–Торанс вабить аристократичними закладами та демократичною атмосферою. Віктор СИДОРЕНКО.

Office de Tourisme de Val Thorens

Валь-Торанс ні багато ні мало — найвисокогірніший курорт Європи та найвища точка найбільшої у світі зони катання. На жодному іншому європейському лижному курорті ви не побачите небо так близько, як тут. Адже Валь-Торанс розташований на висоті 2300 метрів над рівнем моря. Він пропонує краєвиди і Французьких, і Швейцарських, й Італійських Альп, і від побаченого перехоплює подих. Та головне, що робить курорт усесвітнім «магнітом» для прихильників зимового спорту, — це 600 (прописом: шістсот!) кілометрів трас у Трьох долинах — найбільшому лижному регіоні світу. Крім того, тут гарантується сніг протягом неймовірно довгого, блаженно довгого періоду катан-

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:45 Страница 81

ня завдяки шістьом льодовикам на чолі з крижаним велетнем Сим-де-Кароном на висоті 3200 метрів. Цьогорічний сезон підтверджує репутацію курорту в сонячній Франції: катання почалося 17 листопада і триватиме до 5 травня. Вершина гірськолижного світу Курорт розбудовано в 1970–1980-х роках спеціально для гірськолижників. Велика кількість широких трас різної складності дає відчути омріяну свободу пересування без небезпеки зіткнення. Спуски є для всіх категорій лижників, хоча найбільший вибір матимуть представники середнього та вище середнього рівня майстерності.

Для тих, хто бажає сконцентруватися саме на районі Валь-Торанс, є спектр із 68 спусків на 140 кілометрах, які оптимально сполучені між собою 30 підйомниками. Найнижчу станцію «Plan de l’Eau» на висоті 1800 метрів і найвищу «Bouchet» на висоті 3230 метрів сполучає крісельний підйомник. Між ними — неймовірно довгі та багатоваріантні спуски, численні маршрути по глибокому снігу, повно можливостей для фрірайду та кілька сноупарків. Ті, в кого дійдуть руки, чи то пак — лижі, до інших трас регіону, мають дві можливості: долина Бельв’ю із 300 кілометрами доглянутих трас або всі славнозвісні Три долини. Останні пропонують між 1300 та 3239 метрами висоти 330 спусків усіх рів-

нів, різноманітні маршрути по глибокому снігу, 118 кілометрів loipe-трас і 180 канатних доріг, які оптимально сполучають 25 гірських вершин і всі станції регіону. Ще на початку 1990-х Валь-Торанс зажив слави як «Мекка сноубордистів». Не в останню чергу — завдяки легендарним змаганням «Boarderweek», що проводяться тут аж із 1955 року та збирають тисячі учасників. А із 2007-го курорт пропонує ще одну розвагу — великий сноупарк із численними трамплінами та рейлами просто під ➧

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:45 Страница 82

канатною дорогою «Grand Fond», поруч із підйомником «Plateau».

дантні коктейлі в ресторанах, особливі комплекси процедур у спа-центрах…

«Родзинка» сезону Узимку 2018–2019 років Валь-Торанс залишається вірним концепції «курорт-антистрес». Акцент у ній — на тому, щоб гості могли розслабитись і повністю відключитися від буденних проблем. Цьому сприяє програма відпочинку «My Val Thorens Serenity». Її розробили спільно з фахівцем із регулювання рівня стресу, лікарем Філіпом Роде. Ідея в тому, щоб запропонувати гостям комплекс послуг, які допоможуть «перезавантажитися» після щоденних турбот. Це можуть бути гімнастика кі-гонг на лижах, похід на снігоступах «таємними місцями» з гідом, спеціальні меню та антиокси-

Aprеs-ski У Валь-Торансі починаєш розуміти, чому термін «aprеs-ski» має французьке походження. У плані розваг «після лиж» тут жодне бажання не залишиться не задоволеним. У незліченних затишних барах, кафе, ресторанах і дискотеках зустрічаються туристи з усього світу, щоб відсвяткувати вдалий лижний день. Запрошують магазини, бутики та торгові пасажі. Відвідувачі Спортивного центру обиратимуть серед численних басейнів, тренажерів і велнеспрограм. Для різноманітності можна зайнятися тенісом або сквошем. Кінотеатр, боулінг-центр, водна гімнастика в акваклу-

бі, катання на снігових скутерах, дитячі батути у фан-парку, скі-крос, катання на велосипеді по снігу чи авто по льоду, параплани, занурення під лід, вечір у юрті — ідей не злічити! Новинка сезону — «Snake Gliss», спуск на санному поїзді. Окремим задоволенням є поїздка найбільшою в Європі канатною дорогою «Тирольєн»: 1600 метрів у довжину, 65 метрів над трасами, відчуття польоту і неземні краєвиди! І яке ж aprеs-ski без смакових насолод, та ще й у Франції. У Валь-Торансі — понад 60 ресторанів і понад 40 барів високого рівня. Пропагується «бістрономія серед снігів»: гарний настрій плюс хороша їжа. Найпоширенішими в рестораціях є домашня, савойська, творча і висока кухні.

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:45 Страница 83

Події зими Лижники вже кілька днів кататимуться по схилах, коли 24–25 листопада відбудеться «La Grande Premiеre» — офіційне відкриття сезону: червона доріжка, 15 000 лижників, безкоштовне тестування новинок спорядження, майстер-класи, дегустації та весела анімація. Охочі зможуть випробувати лижі, дошки та аксесуари провідних виробників і 1 та 2 грудня в межах «Decathlon High Test», але вже платно. Чекає ювілейна, 30-та першість «Трофей Андрос» із крижаних автомотоперегонів. Із 7 по 9 грудня — перший етап змагання. Паралельно, 7–8 грудня, відбудуться відразу два етапи чемпіонату світу зі скі-кросу «Audi FIS Ski Cross World Cup». Із 16 до 22 грудня триватиме традиційний «Тиждень лиж і сноуборду», або «Boarderweek», із весе-

лими забавами типу стрибків на «велику подушку» чи стартів на гумовому джгуті. На Різдво та Новий рік плануються концерти й костюмовані розваги, традиційний спуск зі смолоскипами, феєрверк і світломузичне шоу. Забави триватимуть до весни, та й навесні їх буде густо! На 28–29 березня у Валь-Торансі анонсовано дні електронної музики за участю відомих діджеїв. 7 квітня — «Enduro 3 Vallеes», командні лижні змагання з 10 етапів на всіх 600 кілометрах трас у Трьох долинах. 17–21 квітня пройде ІІ Джазовий фестиваль. А з 1 по 4 травня — «Дні апофеозу» зі святковими заходами на честь весни та завершення гірськолижного сезону! Проте на цьому свято життя у Валь-Торансі не закінчується, адже незабаром — літній сезон, сповнений сонця, зелені й гірських пригод на «даху Трьох долин»… Але це вже інша розповідь. ■

ЦИФРИ КУРОРТУ Висоти — 2000–3230 м. Трас — 66 (140 км), у Трьох долинах — 328 (600 км: 200 км простих, 250 км середніх, 150 км складних). Підйомників — 30 (у Трьох долинах — 175). Сезон: 17 листопада — 5 травня. Сноупарк, феміліпарк, зона скі-кросу, ігрова траса, зона слалому, санна траса, траса VTT. Докладніше: www.valthorens.com.

■

T E R R A

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:45 Страница 84

INCOGNITA

Печера часу У печері Шове на півдні Франції первісні люди закарбували свій погляд на світ. А французькі науковці та митці з точністю відтворили унікальне підземелля та зробили його доступним для всіх. Уляна КУДЛА

Магії цієї печери піддаєшся, навіть розуміючи, що все це — надбання ХХІ століття. І добре, що тут заборонено торкатися стін і кістяків, бо, напевно, враження реальності зруйнувалося б. Тьмяне світло показує стародавнє «кіно»: коні, леви, бики, відбитки людських долонь — картини забутого життя ніби намальовані тут учора… Власне, майже так і є: копію печери Шове створили тільки два роки тому. Але в ній усе як у реальній: і таїна, і трепет перед тисячоліттями, і чари одвічного мистецтва, непідвладного часові.

Печера Шове — ніби часова капсула, яка миттєво переносить у незнану епоху. Вона відкрилася для нас у грудні 1994 року, коли троє спелеологів-аматорів проводили дослідження в горах неподалік містечка Вальон-Пон-д’Арк. Вони відчули легкий струмінь повітря з невеликої скельної щілини. Проклавши вхід усередину, відкрили печеру, повну наскельних розписів. Першовідкривачів звали Жан-Марі Шове, Ельєт Брюнель і Кристіан Ілер. Ім’ям керівника експедиції й назвали неймовірне місце.

Фото J. PACHOUD / «AFP Photo»

Фото Bibliothеque municipale de Lyon

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:45 Страница 85

Ці найдавніші культурні скарби людства збереглися завдяки тому, що вхід до печери був запечатаний обвалом скелі 22 тисячі років тому. Відтоді ані тварини, ані люди, ані жодні кліматичні умови не порушували печерного спокою. Хіба що природа продовжувала творити свої шедеври за допомогою мінералізованої води, що стікала і повільно скапувала зі стелі підземелля.

Так виникали сталактити — мінеральні утворення у вигляді стовпів, паль і пірамід, які звисають зверху, а також сталагміти, що підіймаються з підлоги їм назустріч. Нині печера Шове закрита для загалу, хоча вона у Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Доступ до неї дозволений тільки певним дослідникам. Значною мірою це зумовлено негативним досвідом загаль- ➧

Фото C. FOUGEIROL / «Rhone-Alpes Tourisme»

Фото P. AVENTURIER / «Caverne du Pont Darc»

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:45 Страница 86

ного доступу до менш давньої печери Ласко, де почали страждати неоціненні знахідки. Та щоб люди все ж могли побачити шедеври кам’яного віку й відчути подих тисячоліть, у 2015 році створили точну копію печери «Шове» за два кілометри від оригіналу. Саме сюди нас із друзями привела гід Мелані. Навіть тут, у рукотворному «підземеллі», заборонено фотографувати й торкатися скель. Залишається тільки споглядати, вбирати в себе ці лінії, силуети, відбит-

ки долонь, що оточують тебе звідусіль, і намагатися в уяві перегорнути десятки тисячоліть, ментально побачити їх — творців цієї прадавної краси. Якими були ті люди, що вкрили стіни печери досконалими образами? Про що вони думали, коли малювали і споглядали? Чи припускали, що через 36 тисяч років їхні нащадки вивчатимуть ці послання і намагатимуться розгадати їхні таємниці, пізнати ту історію, про яку стільки років мовчать гори Ардешу?

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:45 Страница 87

36 тисяч років тому людина вже абстрактно мислила й досягла високого рівня образотворення. Пікассо, побачивши доісторичні малюнки, вигукнув, що все пізніше мистецтво показало лише спад. ■ — Наші уявлення про людину кам’яного віку як про зігнутого зарослого дикуна, котрий тягне за волосся жінку, давно застаріли. Ці люди були дуже схожі на нас — такого самого зросту, з подібними життєвими цінностями і, напевно, з такими самими здібностями, — розповідає Мелані, показуючи малюнок із відбитків долонь на стіні. У печері бачимо понад 420 зображень різних тварин: ведмедів, левів, коней, носорогів, слонів, оленів, бізонів та інших реальних істот цієї місцевості в часи палео-

літу. Зустрічаються знаки, значення яких людству вже не відоме. Є і сліди тварин, а також сліди хлопчика, який ходив тут 26 тисяч років тому! Багато істот намальовані в динаміці, ніби ось-ось — і вони зістрибнуть із цих скель і помчать уже далеко не такими скелястими пагорбами й долинами, якими вони гасали колись. Іноді представлено ціле стадо тварин, іноді силуети накладаються один на інший. Цікавий факт: ніде немає контурів землі, горизонту, рослинного покриву…

— Як припускають дослідники, ці малюнки здебільшого зроблені не просто для декору, вони розповідали історії, — продовжує Мелані. — Звідси й динаміка, виразні характери тварин. Ми не можемо точно прочитати сюжети, але навіть у нас, сучасних людей, вони викликають асоціації та емоції. Дивіться, ось бізон із сімома ногами — схоже, це відображення руху, щось на зразок доісторичної анімації. Ось зображення тулуба з двома головами різних звірів. Таких у природі не існувало, а отже, тодішні люди ➧

Фото Bibliothеque municipale de Lyon

Фото P. AVENTURIER / «Caverne du Pont Darc»

Фото Bibliothеque municipale de Lyon

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:45 Страница 88

Печера Шове спростувала теорію, ніби мистецтво розвивалося поступово — від простих до складних форм. Насправді воно спонтанно спалахувало в темряві духовних пошуків людини. ■ складали історії, в які вкладали свої уявлення та вірування. — Так хочеться почути ту історію про чудернацького звіра! — прикипає поглядмом до зображення моя подруга Аліс. Але Мелані не знає цієї історії. Ніхто з живих на цій землі, на жаль, не розкаже її. Можливо, відлуння тієї оповіді можна почути в якомусь із міфів, які дійшли до наших часів. Частину малюнків на стіні зроблено червоним, частину — білим, а частину — чорним кольором. — Це, напевно, кров, — висловлює припущення Тангі, дивлячись на червоні відбитки долонь.

— Ні, — усміхається Мелані. — Це просто червона глина, земля. Відбитки долонь зроблено саме з використанням червоної глини — способом вмочування рук у її розчин. Є також прозорий, так званий негативний, відбиток рук: художник прикладав долоню до скелі, набирав у рот рідку глину, а потім розприскував її довкола своєї кисті. Що характерно, є чоловічі й жіночі відбитки. Я й не знала, що у чоловіків вказівні пальці коротші за безіменні, а в жінок — навпаки або ж однакові. Чорні зображення зроблені за допомогою вуглин, вони витонченіші та складніші. Вочевидь, в епоху задовго до елект-

Фото «Destination Pont D’arc – Ardеche»

Фото Bibliothеque municipale de Lyon

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:46 Страница 89

НАЗАД, У ПЕЧЕРИ! ричних ламп люди приходили сюди зі смолоскипами, якими освітлювали собі дорогу, і малювали вуглинами від згорілої деревини. Спершу, коли бачу в печері стільки слідів творчості, спадає на думку, що люди тут мешкали. Та, як стверджує Мелані, вони не могли жити в печері, бо тут занадто просторо і холодно. До того ж вогонь, який неодмінно мусили розпалювати, швидко заповнив би підземелля чадним газом, і вони б задихнулися. Та й археологи не знайшли жодних слідів бодай тимчасового людського проживання. Тому печера, скоріше за все, була місцем відправляння культу та в нашому розумінні клубом або кінотеатром — місцем для переповідання історій. Оскільки тут знайдено багато кісток ведмедів, які померли своєю смертю, дослідники вважають, що люди і тварини приходили сюди навперемін. Художників теж було кілька, і вони з’являлися тут із проміжками сотень, а то й тисяч років. Окрім того, люди жили з полювання та збирання і не залишалися надовго на одному місці. Історики їх називають представниками оріньякської культури. Це одна з найперших культур палеоліту, яка була пошире-

на на великій частині Європи 40–28 тисяч років тому. Наша гід резюмує: — Тут, у печері Шове, бачимо, що як мінімум 36 тисяч років тому людина вже була культурною, вміла абстрактно мислити й досягла високого рівня образотворення. Пікассо, побачивши доісторичні малюнки в іншій печері, вигукнув, що все пізніше мистецтво показало лише спад. Цікаво, що б він сказав, про оці, ще майстерніші розписи? Печера Шове спростувала теорію, ніби мистецтво розвивалося поступово — від звичайних смуг, плям і цяток до складних форм. Насправді воно спонтанно спалахувало в темряві духовних пошуків людини. Якщо так, то ця доісторична галерея нагадує Великий вибух! Вийшовши з печери, обережно ступаю по стежці, міркуючи про те, скільки ще таємниць заховано під моїми ногами або зовсім поруч, скільки ще стародавніх послань не відкрито людством, скільки з них чекають своїх адресатів у завалених печерах, підземеллях, горах і долинах. Земля сповнена таємниць і чудес, одним із яких була і залишається людина, котра взяла в руки вуглину, пензлик, фарбу і почала творити. ■

Створення точної копії печери Шове в натуральну величину потребувало 55 мільйонів євро та кількарічної праці інженерів і митців. У результаті скопійовано близько 10 000 квадратних метрів стін і підлоги включно з малюнками та кістяками. Окрім самого «підземелля», в комплексі «Печера Пон-д’Арк» можна відвідати освітній центр і галерею оріньякської культури (40–28 тисячоліть тому). Діставатисясюдинайзручніше з Ліона та Марселя (за часом майже однаково — 2 год. 30 хв.). Вартість вхідних квитків: для дорослих — 15 євро, для дітей віком 10–17 років — 10 євро, а для молодших — безкоштовно. Детальніше — на cavernedupontdar c.fr.

■

Ж И Т Т Я

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:46 Страница 90

ЯК СВЯТО

Вогонь вікінгів

Щороку останнього вівторка січня у шотландському місті Лервік відбувається найбільше вогненне свято в Європі з химерною назвою «Up Helly Aa», як його нарекли ще вікінги. Віктор СИДОРЕНКО «VisitBritain»

Фото «VisitScotland»

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:46 Страница 91

Фото «Travelettes»

Фото «VisitBritain»

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:46 Страница 92

З досвітньої мли над морськими хвилями, що б’ються об береги шотландського острова Мейнленд, виринає витесаний у формі дракона ніс драккара (лодії вікінгів). На ньому видніється постать середньовічного воїна в рогатому шоломі. Він вимахує здоровезною сокирою та погрозливо гукає — дає ясно зрозуміти все про свої «мирні» наміри. Мовляв, тремтіть, Шетландські острови, бійтеся, мирні поселяни! Це ярл, обраний на зборах організаторів і активістів свята «Ап-Хеллі-Аа». Перш ніж досягти цього статусу, він мав провести серед «вікінгів» не менше п’ятнадцяти років, адже в «бій» своїх людей мусить вести лише досвідчений і надійно перевірений воєвода. І він не просто ярл (вождь вікінгів, споріднене з англійським «earl» — «граф»), а один із героїв давньоскандинавських легенд (щороку — новий) або навіть бог Асгарду, який веде за собою майбутніх мешканців Вальгалли (специфічного вікінгівського раю). Це за «легендою» свята. А у звичайному житті він — полісмен, поштмейстер, продавець або страховий агент — звичайний містянин, підданець Британської корони. Замість тремтіти від жаху мешканці Лервіка та численні гості, які з’їжджаються з усієї Британії, радіють ярлу та майбутньому святу. Хоча вони мали б пам’ятати про перший жорстокий напад норманів-вікінгів на Британію 793 року, коли ті пограбували монастир на острові Ліндисфарн і знищили або захопили в рабство його ченців. Правда, більшість населення нинішніх Шетландських островів, північної околиці Великобританії, вважають себе нащадками норманів — завойовників, розбійників північних морів. Адже «вікінг» — від слова «пірат», це не національність, а, скоріше, професія. І відзначають тут зовсім не криваве вторгнення з півночі, як дехто намагається подавати подію. «Ап-Хеллі-Аа» походить від стародавнього свята скандинавів і германців Йоль, присвяченого зимовому сонцестоянню. Вогняне дійство влаштовували саме

Фото «VisitScotland»

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:46 Страница 93

Замість тремтіти від жаху мешканці Лервіка та численні гості, які з’їжджаються з усієї Британії, радіють. Хоча вони мали б пам’ятати про жорстокі напади вікінгів. ■ на честь небесного світила. Згодом християнство взялося викорінювати звичай як поганський, а Різдво Христове остаточно поглинуло Йоль разом з іншими варіантами вшанування сонця в Європі. Але в ХІХ столітті смолоскипні процесії на Шетландах відродились. У той час саме повернулися з наполеонівських війн уцілілі солдати і почали рядитися скандинавськими воїнами, відзначаючи

завершення сезону різдвяних свят. В обладунках, часом далеких від реального спорядження вікінгів, напідпитку вони катали на санях вулицями міст і сіл запалену діжку дьогтю. Якийсь час розвагу забороняли через небезпеку пожеж. Проте місцевий люд почав улаштовувати безпечніші та контрольовані смолоскипні процесії. Перша з них відбулась у 1876-му, а через п’ять років урочисто спалили

перший драккар саме в нинішню дату проведення «Ап-Хеллі-Аа» — останній вівторок січня. Що означає дивна назва свята? Для більшості глядачів — майже нічого. А ось організатори й учасники можуть розповісти, що із суміші давньоскандинавських і давньоанглійських слів це можна перекласти як «всеохопне свято». Тільки й усього. Тож нумо святкувати! Першим із корабля на землю ступає ярл, а за ним — його ватага. Найдосвідченіші та найдужчі воїни, котрі пройшли безліч битв — насправді це просто сивобороді дідугани, діти з іграшковими сокирами та войовничі ряджені дами. Тобто родичі й добрі приятелі ярла, його колеги... Не зустрічаючи опору, вони швид- ➧

Фото «VisitBritain»

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:46 Страница 94

Коли заходить сонце, місто гасить майже всі вогні. А коли ярл дає команду запалити смолоскипи, раптом усвідомлюєш, що ти на найбільшому в Європі фестивалі вогню! ■ ко беруть Лервік у свою владу, й стрункі ряди вікінгів з інших дружин влаштовують із цієї нагоди дуже ефектний смолоскипний хід вулицями у супроводі звуків волинок (усе ж Шотландія, без цього тут ніяк). Усі вони гордо демонструють свою зброю, співають бойових пісень і не забувають дорогою в місцевих кафе хильнути віскі чи хоча б кави. Програма в «диких варварів» розписана за хвилинами. Ярла з ватагою чекають у фортеці, де він підіймає кубок, подарований норвезьким містом Молей. Потім вожак із побратимами відвідує лікарні, школи, місцевий музей… На вулицях можна побачити «білль» — програму свята, підписану ярлом і вивішену ще о шостій ранку. Кажуть, оголо-

шення дуже кумедне, але прочитати його можуть лише шотландці, й то лише ті, які не забули своєї рідної мови. Як ви, напевно, вже здогадалися, «АпХеллі-Аа» — зовсім не історична реконструкція. Рогатих і крилатих шоломів вікінги насправді ніколи не носили (ці атрибути додумали в ХІХ столітті), а фестивальними сокирами химерних форм навряд чи можна було б воювати. Історичної достовірності учасники процесії дотримуватися не намагаються. Навпаки, вони багато працюють над тим, щоб зробити свої обладунки та озброєння якомога гротескнішими, навіть комічними, мультиковими. Хоча дехто все-таки переймається реалістичністю. Так чи інак, місцеві мешканці сприймають «навалу вікінгів»

як дуже веселе свято, на якому цілком можна дозволити собі певну вольницю. А ось підготовка до фестивалю — річ серйозна і вимагає підвищеної уваги. Костюми представляються щороку різні, вони затверджуються ярлом і виготовляються самими «дружинниками». Напередодні вогняного свята в різних куточках Лервіка можна помітити зосереджених сивочолих людей, котрі з гідністю перебирають свій обладунок або чекають, поки на голові або в бороді їм заплетуть кіски. Драккар, якому судилося стати центром свята, починають споруджувати відразу ж після закінчення попереднього «Ап-Хеллі-Аа», і роблять це старанно, за історичними зразками, але не забуваючи проявляти фантазію.

Фото «VisitScotland»

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:46 Страница 95

UP HELLY AA – 2019 Відбудеться 29 січня у Лервіку та у свій час — у кожній з 10 інших локацій на Шетландських островах. Порада туристам: не намагайтеся долучитися до участі у процесіях, а потім — перепити вікінгів. Детальніше — на www.uphellyaa.org.

■

Коли заходить сонце, місто гасить майже всі вогні. А коли ярл дає команду запалити смолоскипи, раптом яскраво усвідомлюєш, що ти на найбільшому в Європі фестивалі вогню: спалахує майже тисяча факелів! Починається урочистий хід, драккар теж вирушає у свою останню путь. Зрештою «вікінги» і глядачі збираються на стадіоні. Саме тут настає апогей свята. Смолоскипна процесія перетворюється на чарівний хоровод вогнів навколо дерев’яного корабля. Вікінги виспівують традиційні пісні, аж доки напруженість сягає надриву. І ось за сигналом ярла перший смолоскип летить у човен, за ним іще десяток, ще, ще... Драккар займається і розгорається, символізуючи ста-

родавній скандинавський звичай похорону конунгів. Ось тільки пояснити, що саме тут отак символічно ховають, не може ніхто з містян Лервіка (та ще десятка сіл Шетландських островів, де проводиться «Ап-Хеллі-Аа»). Вітер роздмухує полум’я, і лодія швидко згорає. Замурзані сажею люди в костюмах давніх воїнів прямують до «міських холів» (часто це просто шкільний спортзал або

торговий центр) для продовження банкету. І в кожному з них вони розігрують невелику виставу за мотивами скандинавських саг та, звичайно ж, співають і танцюють до рання. Отак суворі вояки розважаються довгими північними зимами. Отак драматична історія стає веселим фестом, а язичницьке дійство — яскравим завершенням різдвяного циклу свят. ■

Ж И В И Й

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:46 Страница 96

СВІТ

■

НЕПАЛ

Слідами Мауглі 96

У цій країні, проїхавши лише зо дві сотні кілометрів, можна перетнути всі кліматичні пояси — від вічних льодовиків до тропічних джунглів. Моя п’ята поїздка до Непалу — не в гори, а до національного парку «Читван». Арсеній ГЕРАСИМЕНКО

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:46 Страница 97

Задуха вимотує не лише туристів а й місцевих мешканців, у тому числі слонів.

За якісь сорок хвилин двомоторний літак на 30 посадкових місць приземляється в невеликому аеропорту Бхартапура. Тут на нас уже чекає гід, його помічники та мікроавтобус. Звідси до нашого готелю години дві шляху — довше, ніж летіли сюди... Дорога в’ється серед полів, лук і сіл народності тхару. Під час переїзду краще не ловити гав — такого місцевого колориту і автентики я в Непалі ще не бачив. Звірята з ЮНЕСКО Майже всі 932 квадратних кілометри національного парку вкриті непрохідними джунглями. Це добре видно в ілюмінатор. «Читван» («Chitwan») розташований в екорегіоні гімалайських субтропічних широколистяних лісів. До 1973 року це були улюблені місця полювання для непальських королів, у тому числі й на тигрів. Потім зону оголосили охоронною, так у країні з’явився перший національний парк. А в 1984 році його внесли до Списку ЮНЕСКО. Нині це одне з небагатьох місць в Азії, де за дикими тваринами можна спостерігати в їхньому природному середовищі. Якраз те, заради чого я сюди приїхав.

Ціна питання Готель розташований на крутому березі річки, яка перетинає величезну долину, порослу слоновою травою. Долину щільним кільцем оперізують непрохідні джунглі. У соцмережах часто запитують, наскільки комфортним для вимогливих до сервісу туристів можна вважати «Читван». Відповідь гранично проста — будь-яка примха за ваші гроші. Вишукана кухня рівня провідних європейських ресторанів, дорогий алкоголь, найкращі апартаменти, п’ятизіркові готелі, президентські сьюти та ексклюзивні опції — все це є. Ну, і ціна відповідна — від 1000 доларів за ніч. А ті, хто шукає простіші варіанти, можуть оселитись у невеликому лоджі в одному із сіл. Із вигід — ліжко, умивальник і вентилятор. Ціна питання — від 3 доларів за ніч. Готуючись до подорожі, варто брати до уваги погоду в цьому регіоні у якийсь конкретний сезон. Наприклад, улітку тут дуже спекотно — температура рідко опускається нижче 37 градусів, а за 100-відсоткової відносної вологості повітря це екстрим. У сезон дощів ллє без упину, тож мальовничі річки перетворюються на бурхливі потоки, ➧

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:46 Страница 98

які за день-два можуть збільшити рівень на кілька метрів і затопити ліси, луки та споруди. У розпал літа через буяння рослинності спостерігати тварин і птахів дуже складно. Тож найкращий час для поїздок до «Читвану», на мій погляд, — лютий– березень. Крок до кроко Підйом близько п’ятої ранку. Яскраво-червоний п’ятак сонця тьмяно просвічує крізь густий туман. Імла пливе над річкою, і в тій імлі, як у теплому молоці, купаються зграйки досвітніх птахів. До полудня ще сім годин, а вже така спека, що майка промокає наскрізь. З півгодини пливемо човном. Раз у раз кручу головою, вишукуючи в узбережних чагарниках «здобич» для фотоапарата. У цьому місці річка зовсім мілка — майже до колін, у прозорій воді миготять строкаті рибки. У річці господарюють крокодили і гавіали. Гавіала відрізнити дуже легко — у нього довга і вузька паща, обнизана безліччю гострих, як бритва, зубів. Харчуються ці рептилії в основному рибою, на людей не нападають. А ось місцевих крокодилів краще оминати. Вони, хоч і здаються ледачими й неповороткими, мають блискавичні реакцію та швидкість, а також непоганий апетит, тому жартувати з ними не рекомендують. На іншому березі нас уже чекають гіди і два сафаріджипи. Якийсь час пересуваємося звивчастою дорогою, що перетинає долину. Уже зараз зарості вище голови, а взагалі гострі, як лезо, стебла можуть сягати 6 метрів у висоту. За цією зеленою стіною майже нічого не видно, тому бродити тут без супроводу не радять.

Увечері річка перетворюється на пожвавлену магістраль. Але романтика від цього не страждає.

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:46 Страница 99

Гавіали харчуються рибою і для людей небезпеки не становлять, але жартувати з ними не рекомендують.

Небезпечні травоїди Загрозу людському життю в цих краях несуть переважно носороги і тигри, причому перші впевнено лідирують за кількістю спричинених ними нещасних випадків. Мешканці навколишніх сіл кажуть, що тигри вкрай рідко розглядають людину як

здобич, смак людської плоті їм не до вподоби. Найчастіше напади є наслідком випадкових зустрічей, під час яких тварини лякаються і діють за інстинктом самозбереження. Тигри дуже обережні й розумні, вони намагаються обходити людей подалі. Є прислів’я: якщо ви не бачите в заростях тигра,

це не означає, що він не бачить вас. Але це також не означає, що він на вас нападе. Дикі тварини в «Читвані» охороняються законом, тому в джунглі місцевим жителям і гідам зі зброєю ходити заказано. Зазвичай для захисту обмежуються дерев’яною палицею. Побачивши хижака, потрібно щосили бити палицею по землі або дереву — шум має нібито злякати тварину. Однак, як свідчить практика, швидкі ноги та вміння вправно залазити на дерева — найкращий спосіб уберегтися від розлюченого носорога. Найнебезпечніші зустрічі з носорогами — на луках, де немає великих дерев без колючок. Носороги дуже агресивні. Особливо небезпечні самки з дитинчатами. Для них людина — пряма загроза беззахисному потомству. В носорогів поганий зір, але чудові нюх і слух. Попри величезні розміри, вони здатні розвивати високу швидкість. Копитний землетрус Наш джип повільно пробирається крізь хащі. Після вчорашнього дощу порослу травою колію розмило, час від часу авто починає буксувати і насилу видирається з багна. Проїжджаємо блокпост. Військовий перевіряє документи і дозволяє проїзд — із порядком у непальців у джунглях проблем немає. Гід і його помічник вдивляються в густу рослинність. Хор мільйонів цикад заглушає ➧

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:46 Страница 100

Мала біла чапля здійснює посадкові маневри.

рев двигуна, не кажучи про спів птахів і шелест листя. Наш шлях лежить до солоного озера, до якого приходять на водопій сотні тварин. Раптом гід дає знак водію зупинитися. Довго вдивляється в гущавину крізь бінокль. Стадо плямистих оленів, два-три десятки голів. Не роздумуючи, вистрибую з машини й обережно крадуся крізь чагарник. Гід несхвально дивиться і просить не відходити. Через метрів десять завмираю — кілька десятків пар оленячих очей спрямовані на мене. Ціла родина: оленята, дорослі самки та самці — всі дивляться і чогось чекають. Не гаючи часу, роблю серію фото й теж завмираю. За секунду стадо зривається і мчить геть. Ніколи б не подумав, що гурт оленів може створити міні-землетрус. Після повернення дістаю від гіда догану: залишати авто в джунглях заборонено, це пряма загроза власним здоров’ю та життю. Формальні приписи ілюструє нещодавньою історією із джипом, на який кинувся тигр — гігантська лапа пронеслася за тридцять сантиметрів від його, гідового, власного обличчя! На щастя, ніхто не постраждав.

Пернатий рай «Читван» — рай для шанувальників дикого птаства. Сотні видів рідкісних пернатих гармонійно співіснують на невеликому клаптику землі. Лише за дві години поїздки на джипі мені вдалося побачити бородавчастого ібіса, яванського баклана, малу білу чаплю, буру майну, індійського лелеку і десятки, десятки видів інших цікавих птахів, про існування яких я навіть не підозрював. Справжньою удачею було побачити і відзняти полум’яну альциону, або вогняного зимородка, якої в цих краях не бачили дуже давно. Комашине пекло Помічаю на комірі сорочки в подруги яскраву гусінь і прошу дівчину не рухатися, щоб зняти комаху на телефон. Помічник гіда теж застерігає від руху, але з іншої причини. Виявляється, ця гусінь отруйна — дотик до неї залишає болючий опік на шкірі, який не сходить кілька тижнів. Швидкий рецепт від опіку — спалити папір і втерти попіл у рану. Взагалі «Читван» можна сміливо вважати свого роду комашиним парком Юрського періоду — таких величезних жуків, тарганів, гусені та багатоніжок я не бачив більше ніде. Багато з них небезпечні, тому ліпше бути напоготові. Носорога зустріч Цілі та неушкоджені повертаємося в готель, де вже чекають слони. Граційні велетні дозволяють себе викупати. Після задушливого ранку в лісовій гущавині водні про-

Бородавчастий ібіс.

цедури з кругленькими слонихами — справжнє задоволення! Під час купання помічаю за метрів двісті носорога. Кажуть, він уже кілька днів приймає тут ванни в калюжі. Така поведінка насторожує — тварина чи поранена, чи серйозно хворіє. Прошу погонича ввечері підвезти мене на слоні поближче до носорога, непалець радо погоджується. Зазвичай туристів не підпускають до носорогів менше ніж на сто метрів, інакше

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:46 Страница 101

Велика удача — побачити полум’яну альциону, або вогняного зимородка.

5-сантиметрова бджола-тесляр.

ОБИРАЙТЕ ШЛЯХ Національний парк «Читван» розташований на заході країни, за 200 кілометрів від Катманду. Потрапити туди можна двома способами. Літаком. Лише 40 хвилин у небі. Найшвидший, найзручніший і найдорожчий варіант.

Спека загнала носорога у воду.

вчасно зреагувати на дії норовливого воїна джунглів украй складно. Та наразі маю перевагу — їду верхи на величезній слонисі, а носороги на таких великих супротивників не нападають. Обережно підбираємося до калюжі. У ній сидить самиця. В телеоб’єктив камери вдається розглянути безліч порізів на її морді та боках. Скоріше за все, ці поранення тварина отримала нещодавно в бійці з кимось великим і сильним. Побачивши нас, носоріг лише трохи підводиться. Знявши великий портрет тварини, ми ретируємося.

Наступного дня наша носоріжка покинула калюжу і почала мирно пастися на лузі неподалік. Напевно, відлежалась, і тепер знову готова шукати пригод на свій рогатий ніс.

Туристичним автобусом. Це значно дешевше за літак. Рівень комфорту і ціна трохи вищі, ніж у звичайних рейсових автобусах. Проте шлях пролягає через ущелини та гірські серпантини, тож багатьом 8–9-годинний переїзд дається з великими труднощами. І жодної гарантії, що до місця призначення ви прибудете вчасно: на гірських серпантинах не рідкість кілометрові затори.

■

Мрії треба втілювати Три дні у «Читвані» пролетіли як три години. Насичені, яскраві, незабутні. Хто б міг подумати, що колись я стану справжнім натуралістом-дослідником, котрий ганяє по джунглях за плямистими оленями й носорогами. Мрія дитинства здійснилася! ■

101

Ж И Т Т Я

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:46 Страница 102

ЯК СВЯТО

Бал геніїв Один із найвідоміших скандинавів Альфред Нобель залишив по собі не лише величезний статок, а й пам’ять на віки. Щороку його коштом влаштовують королівські вшанування найвищих досягнень думки та волі. Віктор СИДОРЕНКО

102

Найпрестижніші у світі урочистості проводяться у столицях Швеції та Норвегії одночасно, 10 грудня. Більшість — у Стокгольмі, на батьківщині Нобеля, там вшановують науковців і майстрів слова. Але головну нагороду, Нобелівську премію миру, вручають в Осло. Чому саме так заповів Альфред Нобель, залишається загадкою. Обидві столиці мають «Гранд-отелі», в яких зупиняються лауреати. У випадку Осло це один-

Фото «Nobel Media AB» / A. MAHMOUD

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:47 Страница 103

Фото «Nobel Media AB» / A. LJUNGDAHL

Відкриття урочистостей у присутності короля та королеви Швеції.

Нобелівський концерт.

єдиний лауреат, можливо, з дружиною та кимось із рідних. Він вітає з балкона готелю місцевий люд, бенкетує у його Дзеркальній залі. Обидва заклади гостинності збудовані 1874 року і приймають нобелівських лауреатів із 1901-го. Якщо в Норвегії все відбувається камерно, то у Швеції вирують воістину помпезні церемонії. Тут це головна подія зими разом із Різдвом і днем святої Лусії. ➧

Фото «VisitSweden»

103

Фото «VisitSweden»

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:47 Страница 104

Стокгольмська ратуша, де відбувається більшість нобелівських подій.

104

тому такі доповіді свого часу почали влаштовувати не після урочистостей, а до них. Банкет — річ серйозна Близько 16 години вузькі вулиці Стокгольма заповнюються дипломатичними лімузинами з прапорцями країн, потім з’являється королівський кортеж. Біля міського концертного залу збирається натовп глядачів. Величне приміщення вміщує понад 1700 осіб. Червоні крісла у першому ряду — для лауреатів, сині — для королівської родини. Лауреати піднімаються на подіум із літерою «N» та отримують із рук короля Швеції Карла XVI Густава почесну грамоту і золоту медаль. На честь кожного достойника звучить гімн його держави. Винятком стало виконання музики Гайдна для поета Йосифа Бродського, висланого з СРСР до США за інакодумство. І ось починається найсвятковіша і найцікавіша частина нобелівських урочистостей — банкет. На нього у Блакитній залі ратуші Стокгольма збираються 1300 запрошених: члени королівської сім’ї, лауреати премії, їхні супутники, впливові науковці та митці. Завжди присутні й студенти шведських вишів, які можуть виграти «щасливий квиток», узявши участь у спе-

Фото «Nobel Media AB» / H. PAULIN

Репетиція для геніїв Лауреати приїздять до Стокгольма завчасно й оселяються у «Гранд-отелі» навпроти королівського палацу. Їм залишається вдягнути фрак для урочистостей, а далі… Далі скажуть, що робити. Більшість беруть фрак напрокат. У спеціалізованих ательє запевняють, що генії — найкращі у світі клієнти, веселі й не примхливі. Напередодні вручення і в Осло, й у Стокгольмі проводяться чудові Нобелівські концерти за участю світових зірок. Зранку 10 грудня всі лауреати збираються в концертному залі Стокгольмської філармонії, щоб бути присутніми при піднятті шведського прапора. Потім неодмінно — репетиція, адже «фізикам і лірикам» важко відразу запам’ятати тонкощі придворного етикету. Хтось із Нобелівського фонду зображує короля, який простягає лауреатам уявні дипломи і медалі. Вельмишановні гості виконують команди покірно, але з гумором. Окрім ушанування, лауреати мають почесний обов’язок — виступити у Стокгольмі з нобелівською лекцією. Шведський переклад доповіді лежить перед академіками у гарних теках. Запитань доповідачам не ставлять, проте вчені мужі тремтять перед подією, як студенти перед іспитом. Саме

ціальній лотереї, а також їхні побратими з країн лауреатів. Місце для кожного учасника банкету вибирають завчасно. При цьому враховують побажання запрошених, які заповнюють спеціальні анкети. Комп’ютер допомагає «розсадити» гостей так, щоб кожному

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:47 Страница 105

Кронпринцеса Швеції Вікторія та нобеліат з фізики Кіп Торн.

було комфортно й весело. На величезному столі розкладають сотні карток з іменами гостей, присутнім вручають каталог із номерами місць і прізвищами власників, план розміщення столів. Здавалося б, передбачено все. Але трапляються й казуси. Якось лауреат-мусульманин прийшов на урочистість із двома дружинами, а місце за головним столом було тільки для однієї. Кажуть, молодшу всадовили за простіший столик, за іншою версією — одну дружину чоловік привів на церемонію вручення, іншу — на банкет. Хай там як, важливо, що лауреата запро-

Фото «VisitSweden»

Фото «Nobel Media AB» / N. ELMEHED

Фото «Nobel Media AB» / A. MAHMOUD

Фото «VisitSweden»

Нобелівський банкет у концерт-холі Стокгольма.

Нобель і троянди із Сан-Ремо.

шують із родичами і друзями — загалом до шістнадцяти осіб! Нобелівський банкет — то цілий ритуал, у якому не мусить бути збоїв. Кухарі, допущені до священнодійства, є найкращими у країні, переможцями шведського конкурсу «Кухар року». Три варіанти меню починають складати ще у жовтні, страви дегустують члени Нобелівського комітету, обраний варіант тримають у суворій таємниці. Враховують багато нюансів — наприклад, релігійні відмінності. Працювати на нобелівському вечері — велика честь для офіціантів. У них часом

навіть трапляються нервові зриви. Для обслуги теж проводяться репетиції, адже за дві хвилини їй треба буде подати страви 1300 гостям, причому кілька разів за вечір! Залу прикрашають десятками тисяч квіток, привезених з італійського Сан-Ремо, де провів останні дні Альфред Нобель. Спеціальний сервіз для цих банкетів був замовлений за 1,6 мільйона доларів до 90-річчя Нобелівських премій у 1991-му. Він складається з 6750 келихів, 9450 ножів і виделок, 9550 тарілок і однієї чайної чашки для принцеси Ліліани, яка не пила каву. До речі, блюдце від тієї чашки хтось викрав. ➧

105

Фото Official White House Photo / P. SOUZA

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:47 Страница 106

106

Фото «VisiOslo»

Віват Нобель! Рівно о 19:00 почесні гості на чолі з королем і королевою спускаються сходами до Блакитної зали. Карл Густав веде під руку нобелівську лауреатку, а якщо такої немає — дружину нобелівського лауреата з фізики. Відповідальний момент ускладнюється ще й тим, що під час спуску потрібно дивитися не собі під ноги, а вперед. Першим виголошують тост за Його Величність, другим — за Альфреда Нобеля, після чого звучить орган. А потім розкривається таємниця меню. Воно надруковане на картах при кожному місці й прикрашене профілем Нобеля в золотому тисненні. Цікаво, що, попри королівську розкіш, у залі дуже тісно, а кожному гостю відведено місце площею лише 60 сантиметрів. Ось так, пліч-о-пліч, люди проводять одну з найпишніших у світі вечер. Складно змалювати вишуканість і смак наїдків, їх ліпше скуштувати самому (про це скажемо окремо). Додамо лише, що притчею во язицех є «нобелівське» морозиво — це кожного разу щось неймовірне.

Фото Official White House Photo / P. SOUZA

Танець лауреата нобелівської премії миру Барака Обами з дружиною Мішель у «Гранд-отелі» Осло. 2009 рік.

У ратуші Осло.

Точно о 22:15 король Швеції подає знак до закінчення вечері й початку танців у Золотій залі. Як правило, раніше першої ночі ніхто не полишає нобелівського балу.

премія була 1919 року, а найщедрішою — 2001-го, коли з нагоди міленіуму вирішили зафіксувати розмір винагороди на 10 мільйонах крон, нині це понад 1,1 мільйона доларів.

Валіза для премії А наступного дня на нобеліатів чекає ще одна дуже приємна церемонія — вручення грошового еквівалента Нобелівської премії. Його можна отримати у валюті на вибір лауреата. У різні роки виплачувалися різні суми, які залежали від розміру Нобелівського фонду, рішення його керівництва, курсу шведської крони тощо. Вважається, що найскупішою

Можна побачити Невже вся оця розкіш — лише для обранців? Ні, її може оцінити кожен, кому стане коштів відвідати Норвегію та Швецію. Наприклад, покуштувати страви з нобелівських меню за будь-який рік, починаючи з 1901-го! Це доступно в ресторані «Погребок ратуші» в будівлі міської управи Стокгольма. Не забудьте при цьому підняти тост за українських нобеліатів!

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:47 Страница 107

Фото «VisiOslo»

Привітання лауреата нобелівської премії миру та офіційних осіб Норвегії з балкона «Гранд-отеля».

Фото «VisiOslo»

ПРЕМІЯ ТА УКРАЇНА

Нобелівський центр миру.

Також туристу цілком реально потрапити на екскурсію до палацу шведських королів. Прогуляйтеся розкішними анфіладами, помилуйтеся старовинними гобеленами, колекціями картин і монет, посидьте на диванах шведських парламентаріїв у ратуші, пройдіться мармуровими підлогами Золотої зали з дивовижними мозаїками на стінах. Можливо, пощастить побачити зміну королівської варти. А в Осло 2005 року спорудили Нобелівський центр миру, який відкрили королівські родини Норвегії та Швеції. Він служить для обговорення світовими політиками ідей миру, виставок і заходів на цю тему. Сучасні електронні носії та інсталяції розкажуть вам про нобеліатів стільки, скільки будете здатні засвоїти. Варто оглянути

Новітні технології НЦМ.

Нобелівську книгу на другому поверсі, переглянути фільм про історію премії та відвідати магазин цікавих товарів, пов’язаних із цією темою. Центр розташований неподалік від ратуші Осло, де вручають нобелівську премію миру. І звісно, кожен має право винайняти номер у «Гранд-отелях» обох скандинавських столиць, де зупинялися генії сучасності та минувшини. Насолоджуючись нобелівськими відкриттями, красотами і смакотами північних столиць, усетаки не забувайте про цінності, яким мають служити наука, політика та й, власне, життя кожного з нас. Здається, ті цінності добре затямив винахідник динаміту Альфред Нобель, залишивши заповіт на благо прогресу і миру. ■

Україна — батьківщина 7 лауреатів Нобелівської премії: 1908 — Ілля Мечников, фізіологія та медицина; 1952 — Зельман Ваксман, фізіологія та медицина; 1966 — Йосеф Шмуель Агнон, література; 1971 — Семен Кузнець, економіка; 1981 — Роальд Гофман, хімія; 1992 — Георгій Харпак, фізика; 2015 — Світлана Алексієвич, література. У вишах України навчались або викладали нобеліати: Лев Ландау, фізика; Ігор Тамм, фізика; Сергій Чир’єв, фізіологія та медицина. Серед номінованих на Нобелівську премію наших співвітчизників — Ісмаїл Гаспринський, Іван Франко, Павло Тичина, Микола Бажан, Ольга Мак, Іван Багряний, Улас Самчук, Василь Стус, Олесь Гончар, Михайло Тишкевич. Цього року на здобуття Нобелівської премії миру висунуто українського кінорежисера і громадського діяча, незаконно ув’язненого в Росії, — Олега Сенцова.

■

107

Ф О Т О

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:47 Страница 108

ФАКТ

■

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:47 Страница 109

В зубах у печери А бо в лапах. «ЛапаТерра-Ронка» — надзвичайної краси доломітова печера у Бразилії, за 400 кілометрів від столиці країни — міста Бразиліа. Національний парк «Терра-Ронка» має аж 200 природних підземель, цілу колекцію мальовничих гротів і залів зі сталактитами і сталагмітами. Довжина печери «Терра-Ронка» — 760 метрів, висота — близько 100 метрів. Щороку на початку серпня у ній проводять християнські церемонії. «Ронка» португальською означає «гарчання, хропіння». Свою назву печера «Лапа-Терра-Ронка» дістала через звук, який створює в ній річка Лапа. Фото J. H. M. DE PAULA

■

109

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:47 Страница 110

Світло Лусії грудня у Скандинавії відзначають свято різдвяного циклу — День Лусії. Насамперед мають на увазі святу Лусію, але у Швеції — ще й дружину моряка, яка світила для нього на березі, навіть коли її вбила нечиста сила. Кульмінацією свята є «коронація» Лусії, образ якої символізує душевну чистоту і світло.

Фото C. LARSSON / «Visit Sweden»

110

■

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:47 Страница 111

Мури-Амури мурські тигри — найбільші та найпівнічніші представники виду. Взимку в пошуках здобичі вони здійснюють далекі переходи. Між собою спілкуються переважно мурчанням…

Фото PIXABAY

■

Снігові ліхтарі гірськолижному курорті Трюсиль у Норвегії задля забави роблять зі сніжок ліхтарі та риють снігові печери. В умовах полярної ночі — дуже романтично.

На

Фото CH / «VisitNorway»

■

111

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:47 Страница 112

Лапландські ночі шведській Лапландії туристи можуть переночувати в житлі саамів — корінного народу цього краю. Тишу порушують лише тріск вогнища та вітер за тонкою стіною чума, а морок полярної ночі пронизують діамантові зірки і полярне сяйво…

Фото Л. АКІНМАДЕ

112

■

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:47 Страница 113

Ж И Т Т Я

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:47 Страница 114

ЯК СВЯТО

■

Журналістський фестиваль «Буковель. Натхнення» відбувся на однойменному курорті в Українських Карпатах. У ньому взяли участь понад 200 медійників з усієї України. Ірина ГОРОБЕЦЬ

Натхненні

Великий творчий форум у цьому надзвичайно мальовничому місці зорганізували Український журналістський фонд і народний депутат, засновник курорту Олександр Шевченко. Працівники пера переконалися, що «Буковель» — то не лише засніжені гірськолижні схили, а й зелені вершини, блакитне плесо озера Молодості, тролейні спуски, велопрогулянки, а також європейського класу інфраструктура, сервіс і розваги. На тлі курортних принад журналісти віддавалися творчому єднанню, обміну ідеями. Відбувалися захопливі подорожі, корисні дискусії та майстер-класи, занурення в атмосферу творчості, драйву, релаксу, позитиву й конструктиву. Кожна хвилина

114

фестивалю була насичена цікавою діяльністю: «круглі столи» на теми викликів сьогодення та відображення всього цього у мас-медіа, творча зустріч із переможцем конкурсу Національної спілки журналістів України та ветераном зовнішньої розвідки Василем Богданом, корисні для інформаційної роботи практикуми та тренінги, дискусії про майбутнє ЗМІ, літературні вітальні, цікаві майстер-класи з кулінарії, малювання, парфумерії… І, звісно, неформальне спілкування, веселі конкурси, танці, екскурсії Карпатами та навіть «тихе полювання». Чимало уваги на фестивалі «Буковель. Натхнення» приділялося доброчинності. До речі, під час нього на курорті безкош-

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:47 Страница 115

Буковелем

товно відпочивали дітки, хворі на церебральний параліч, воїни АТО з родинами, волонтери. Це постійна практика та життєва позиція господарів «Буковелю» та доброчинного фонду Олександра Шевченка.

Кульмінацією фестивалю стало нагородження переможців конкурсу «Поспішай творити добро», який тривав п’ять місяців. Він проводився за підтримки фонду Олександра Шевченка й долучив до висвітлення теми благодійності майже півсотні засобів масової інформації. У підсумку журналісти, які зробили справи доброчинців відомими світу, отримали від організаторів фесту сертифікати на відпочинок у «Буковелі». Чудова нагорода! Отже, журналістський фестиваль у «Буковелі» надихнув на цілий рік. Організатори пообіцяли, що наступний буде ще кращим! ■

115

У К Р А Ї Н А

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:47 Страница 116

ЧУДЕС

■

Прикарпатське місто–курорт відзначає 140–ліття — вітаємо! Яким є Моршин у свій ювілейний час, ми побачили, долучившись до його святкових урочистостей. Ольга ДУБОВИК

МОРШИН

Здравиця

за оздоровницю

Під час першого курортного сезону 140 років тому в Моршині оздоровилися тільки 39 осіб. А за 9 місяців нинішнього року тут поліпшили здоров’я 11 000 людей. Місто виборює статус курорту державного значення та розраховує на гарну європейську перспективу. Відчуй себе моршинцем — Пролікувалась у Моршині і через рік народила доньку. А доти ніяк не могла зава-

116

гітніти, — зізналася знайома. І це — найкраще визнання заслуг відомого курорту. Хоча головними козирями санаторно-курортного комплексу «Моршинкурорт» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» є зовсім не репродуктологія, а лікування хвороб печінки, жовчного міхура та підшлункової залози. Утім, тут можна позбутися ще десятків недуг. Кажуть, у моршинському повітрі кисню вдвічі більше від норми. Ще б пак! Довкола — густі ліси, озеро, струмки і жодного

виробництва. Тож людям, які приїздять сюди з міст-мільйонників, доводиться адаптуватися днів зо три. А тим часом можна пройти всі необхідні обстеження. Сучасна технічна база лікувально-діагностичного корпусу дає змогу визначити недуги, про які пацієнт, можливо, і не здогадувався. Лікарі визначать, скільки та яку воду вживати. Для очищення й оздоровлення організму потрібно стати «моршинцем» щонайменше на 16 діб, а ліпше на 24.

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:47 Страница 117

Микола Фурманюк — людина, на якій тримається «Моршинкурорт».

Головний лікар «Моршинкурорту» Ніна Половинко.

Біля джерела Божої Матері.

Бювет-«грибок» — перший символ Моршина.

— Вода у нас із високим вмістом іонів магнію, калію, кальцію, — розповідає головний лікар лікувально-діагностичного центру СКК «Моршинкурорт», заслужений лікар України Ніна Половинко. — А перед тим пацієнту необхідно пройти клінічний і біохімічний аналізи крові та ультразвукове обстеження. Ще й лікарських порад потрібно ретельно дотримуватися. Бо все, що ми їли упродовж життя — у школі, під час студентства, — досі впливає на стан нашого здоров’я. Коли кишківник засмічений, виникають проблеми із травленням. А 70 відсотків клітин, які відповідають за стан імунної системи, містяться саме там. Моршинська вода чудово очищує організм. Ніна Феліксівна щодня вже о 7-й ранку на робочому місці. Варто лишень з’явитися цій шляхетній жінці у бездоганно біло-

У діагностичній лабораторії.

му халаті, як усе довкола починає діяти, ніби налагоджений годинник. — У моєму роду було багато лікарів, — ділиться спогадами вона. — Та й сама завжди мала потяг до медицини. Через лікувально-діагностичний корпус щороку проходять від 25 до 32 тисяч людей. Серед моїх пацієнтів — греки, поляки, чехи, американці, австралійці, французи… Звісно, для курорту важливий і сервіс. Заради нього працюємо всі. Ось і зимовий сад створили спільними зусиллями. У нас порядок і чистота. Я мала запрошення до Києва, пропонували стати мером Моршина, але без лікарської практики не можу. У нас все зроблено для того, щоб пацієнт був задоволений. Оце мене воїн-атовець обціловував у коридорі, бо всі обстеження і лікування пройшов безкоштовно. Для мене ці

люди — святі. У нього 56 осколків у животі. Як не допомогти? Тому все для наших захисників — безкоштовне. Я навіть стоматологів змусила полікувати воїнів безоплатно. Велике очищення Помірковане співвідношення ціни та якості — ще одна з особливостей «Моршинкурорту». Вартість оздоровлення для особи — від 500 гривень на добу. Можливі різні варіанти перебування. До речі, харчування, що входить у вартість путівки, тут триразове, за системою «шведський стіл». Водночас неозброєним оком видно, що «Моршинкурорту» потрібні потужні інвестиції, щоб сюди масово їхали люди з усього світу. — На Львівщині зосереджено 42 відсотки лікувальних мінеральних джерел України, — ➧

117

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:47 Страница 118

На сироварні «Мукко».

Назар Кміт у козиному «дитсадку».

Ворота до Музею ікон.

розповів нам заступник директора з маркетингу та реалізації путівок Микола Фурманюк. — Моршин — це сульфатні води, що дають організму велике очищення, вони ідеальні для лікування захворювань кишковошлункового тракту, печінки, діабету, опорно-рухового апарату, сечостатевої системи. За ефективністю лікування жовчних шляхів і печінки нашому курорту в Україні немає рівних. Тож хочемо, щоб люди не витрачали «дурні гроші» за кордоном, а, приїхавши до нас, отримували і лікування, і європейський сервіс. Оздоровниця належить до Федерації профспілок України, що має у структурі два великі підрозділи — «Укрпрофоздоровниця» і «Укрпрофтур». До складу СКК «Моршинкурорт» входять 5 санаторіїв («Дністер», «Лаванда», «Перлина Прикарпаття», «Світанок» і «Черемош»), загальнокурортна бальнеологічна лікарня, лікувально-діагностичний центр, бювет мінеральних вод і Палац культури. Пацієнтів приймаємо цілорічно. Лише лікар визначає, яка вода і з якого джерела підходить конкретному пацієнту. А воду із джерела Божої Матері (№ 4) можна пити всім — це жива ультрапрісна вода.

118

Світлиця при храмі Пресвятої Богородиці.

Пацієнти кажуть, що Моршин — єдиний курорт, де збережено медицину. Нам приємно це чути, і ми робимо все, аби оздоровниця не тільки не зникла з медичної карти України, а й далі розвивалася. 50 ікон Матері Божої 17 червня 2018 року в Моршині відкрили та освятили Музей ікон Пресвятої Богородиці. Для оздоровлення душі варто завітати саме сюди. Місце — з тих, що звуться намоленими. Експозиція міститься у відреставрованій дерев’яній церкві Покрови Божої Матері, яка є пам’яткою архітектури. Поруч — збудований у 1990–1996 роках однойменний храм Київського патріархату і великий білий хрест на честь 1020-ліття хрещення Русі-України. У великому храмі відбуваються богослужіння, а в дерев’яному — вінчання і хрещення. Ікони є з різних областей України. Зокрема — Вишгородська (Володимирська), Зарваницька, Холмська, Почаївська, Ченстоховська. Біля кожної — стенд із розповіддю про саму ікону, її творців і меценатів. Загалом у музеї — близько 50 ікон Божої Матері. Їх створили художники Орест Ко-

зак, Віктор Дрозд, Ксенія Іванова, Роман Ільницький та інші майстри. Колекція постійно поповнюється. З футболістів у сировари Окрім оздоровлення тіла і душі, у Моршині до вашої уваги — розмаїті подорожі Карпатським регіоном. Нам пощастило побувати на фермі «Мукко» в селі Угерсько на Львівщині. Зустрів нас привітний молодий чоловік — власник родинного господарства Назар Кміть. Він колишній гравець стрийського футбольного клубу «Скала». Завершив спортивну кар’єру у 23 роки, аби відкрити власну молочну ферму. На 10 гектарах розмістилися молочна ферма, сироварня і кілька домівок для кіз та корів голштинської породи, завезених із Франції. — У нас чотири породи кіз: українська, закарпатська, голландська зааненська (біла), альпійська (коричнева), — пан Назар одразу зазнайомив журналістів із симпатичними та допитливими мешканцями ферми. — Найбільше молока дають білі, а найжирніше — альпійські. Зараз у нас 2,5 тисячі кіз, а буде 5 тисяч. Обладнання виробництва

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:47 Страница 119

Особисті речі вояків УПА у Музеї-криївці.

Ляльки у строях лемків, бойків і гуцулів.

Музей «Бойківщина» здивує навіть бувалих туристів.

сиру ми привезли з Голландії, де й навчалися цієї справи. Звідти сюди щопівроку приїздить фахівець, який проводить аудит. Сучасний молокопереробний завод при фермі збудовано з дотриманням усіх норм Європейської системи контролю за якістю харчової продукції. Приємно здивували під час дегустації сири з віскі — на їх виготовлення йдуть десятки літрів справжнього шотландського напою! А ще ж є сири з перцем чилі, горіхом і навіть трюфелями… Бойки і криївка Раджу вирушити ще й на екскурсію до музею «Бойківщина» Тетяни та Омеляна Антоновичів. Без перебільшення, це окраса прикарпатського міста Долина. Там можна буквально відкрити для себе всесвіт українців-бойків. Саме в цьому музеї дізнаєтеся, що Бойківщина — не лише мальовничий, самобутній, а ще й нафтовидобувний край, а на доказ побачите нафтовий вулкан! — Музей у Долині є першим державним, що присвячений самобутній культурі Бойківського краю, — розповіла очільниця закладу Тетяна Сенів. — Заснований він іще 1997 року, хоча довго не мав приміщення. У вересні 2003-го завдяки доброчинній фундації Антоновичів (США) музей отримав нове приміщення на понад 1000 квадратних метрів. Урочисте відкриття відбулося 5 вересня 2003 року в межах

Повстанські строї.

першого Всесвітнього бойківського фестивалю на Прикарпатті. «Родзинка» експозиції — реконструкція бойківської оселі, де є мальована піч, ткацький станок, справжній віз, жорна, плуги, ярмо для волів, біля дверей висить підкова «на щастя», у сінях — кожушина, на цвяшку — кінська збруя, під стелею — дерев’яна колиска, на покуті — образи Божі. Місто Долина може похвалитись і Музеємкриївкою повстанської звитяги, що відкрився 24 серпня 2008 року в народному домі «Просвіта». Створили його гуртом: з ініціативи Братства ОУН–УПА Долинської управи, за підтримки райдержадміністрації та підприємців району. Музей має вигляд бункера. У ньому легко уявити, в яких умовах жили і діяли воїни УПА, оглянути костюми вояків, бойківські жіночі строї, дерев’яні макети зброї... Одне слово, маєте нагоду поєднати оздоровлення в Моршині з цікавезними подорожами. А після мандрів Прикарпаттям випийте цілющої водиці за здоров’я курорту-ювіляра! ■

МНОГАЯ ЛІТА ЮВІЛЯРУ! Майже півтора століття тому моршинські землі придбав львівський купець Боніфацій Штиллер. На його прохання європейські лікарі дослідили моршинську глауберову сіль і дійшли висновку, що вона лікувальна. Штиллер започаткував курорт, упорядкував два колодязі з мінводою і назвав їх «Боніфацій» і «Магдалена» (нині джерела № 1 і 2). А криницю ультрапрісноїводи (нині № 4) найменували джерелом Божої Матері. Наразі «Моршинкурорт» — потужне підприємство на 1676 місць. За рік тут лікують понад 17 тисяч осіб. Моршин розташований на висоті 340 м над р. м. серед соснових і листяних лісів. Найближчі обласні центри, вони ж центри залізничного сполучення — Львів (85 км) та Івано-Франківськ (95 км). Курортна зона відокремлена від житлових масивів. Докладніше: morshynkurort.net.

■

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо санаторно-курортному комплексові «Моршинкурорт» та асоціації журналістів «Туристичний прес-клуб України».

119

М А Н Д Р І В Н И Ч И Й

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:47 Страница 120

РЯД

■

25–річчя міжнародної турвиставки «Ukraine International Tour Market» пройшло в теплій, дружній та дещо тісній обстановці. Були і високі привітання, і динамічні ділові заходи, і невгамовне свято туризму. Євген БУДЬКО

Ювілейні виклики,

або Де все починається

Чверть століття — це велика історія. І не тільки за тривалістю. UITM стала найпершою в Україні великою турвиставкою. На ній проходили апробацію всі новинки туріндустрії та обговорення доленосних рішень. Вона була і залишається головним майданчиком туристичної сфери та її камертоном. Під час відкриття «UITM – 2018» добре відчувалися зміни, що відбулися за ці роки з галуззю та її керівниками. Які? Демократичні! Відкривали найбільшу турвиставку осені секретар профільного комітету Верховної Ради Анна Романова, директор Департаменту туризму і курортів Мінекономрозвитку Оксана Сердюк, радник першого віце-прем’єр-міністра і президент Національної туристичної організації Іван Ліптуга, начальник управління Київської міськдержадміністрації Антон Тараненко. Привітання від прем’єр-міністра Украї-

ни та генсека Всесвітньої туристичної організації чергувалися зі свого роду звітами перед громадськістю і завершилися брифінгом про актуальні проблеми галузі. Йшлося про те, що в Україні розвиваються інфраструктура, міжнародне сполучення та різні види туризму, наша держава стає приємним відкриттям для заокеанських туроператорів. Головними викликами назвали роботу над новим законом «Про туризм», захист прав споживачів-туристів, стандартизацію якості послуг і спрощення візового режиму для іноземців. Звернули увагу, що у виставці беруть участь такі країни та регіони, як Палестина та Єгипет, де туризм розвивається, попри небезпечну обстановку, тож вони можуть поділитися досвідом. Як висловився «головний турист» столиці Антон Тараненко, «Київ — місто, де все починається». Те саме можна сказати й про UITM. Щоправда, цього разу «UITM – 2018» виявилася меншою, ніж очікували, адже її весняна «сестра» UITT продемонструвала стрімке зростання. Експонувалося близько 150 компаній (як рік тому) з 18 країн (проти 28 минулорічних). Уперше представила свої пропозиції Японія, після кількарічної перерви завітали чехи. Натомість не було національного стенду Туреччини, який своїми масштабами та пишністю традиційно «робив погоду» на наших турвиставках, — але країна планує повернутися на українські туристичні заходи 2019 року. Представлено лише кілька великих туроператорських експозицій. Зате агентів і від-

відувачів не бракувало, особливо першого дня, коли вони утворювали довжелезні черги. Низка іноземних та українських компаній провели свої заходи для фахівців на інших майданчиках Києва і водночас у «фарватері» «UITM – 2018», без якої вони б не мали такого успіху. Натомість український туроператор «Join Up!» саме під дахом виставки уже вкотре запросив партнерів до великої закритої експозиції «Inside Exclusive». Україна виступила консолідованим стендом під егідою Національної туристичної організації з брендом «Ukrainian Hospitality Days!». Стенди було виконано зі спеціального екологічного картону багаторазового використання. Задум виник у зв’язку з ідеями сталого розвитку, які пропагує Всесвітня туристична організація. В українському секторі експонувалося 19 областей і міст. На відкритті відзнаки пре-

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:48 Страница 121

м’єр-міністра України отримали представники державних структурних підрозділів із туризму на Закарпатті, в Івано-Франківську та області, у Львові й на Львівщині, у Луцьку, на Буковині, на Рівненщині та в Одесі. Ділова активність виставки мала такі домінанти: панельні дискусії про якість турпослуг, гастротуризм і брендинг вітчизняних дестинацій (Національна турорганізація України та компанія «Прем’єр Експо»), «круглі столи» — про розвиток проектів «зеленого» туризму (Українська асоціація активного та екологічного туризму) і про співпрацю медіа та регіонів у просуванні турпродукту («Туристичний прес-клуб»). Ну, і журнал «Міжнародний туризм», що народився ще раніше за виставку, як завжди, був у фаворі — біля нашого яскравого стенду вирувала весела й завзята тусівка. Завжди раді давнім і новим друзям. Разом здолаємо виклики! ■

121

СПІВПРАЦІ

■

Музейники, історики, педагоги та журналісти вирушили з білоруського Гомеля до українського Чернігова новим маршрутом із неофіційною назвою «Дніпровський пором».

Хойники: музейний інтерактив із кубиками.

Лоєв: альтанка над Дніпром.

УКРАЇНА – БІЛОРУСЬ

Фото С. ШЕВЦОВА

Ольга ДУБОВИК

Дніпром через кордон «Ванька» у Гомелі, біля кафе «Будзьма!».

Материк Білорусь. Відкриття Виявляється, пройти митницю між Україною та Білоруссю легше і швидше, якщо маєш біометричний паспорт. А взагалі, рушаючи на гостини до історично і ментально рідних нам білорусів, треба бути готовим до еклектики: ось пам’ятник Леніну (в кожному населеному пункті), поруч — діючий храм, а трохи оддалік, наприклад, готель «Європа».

122

Набережна над Сожем: пан і гончаки.

Небесною опікункою Білорусі вважається Єфросинія Полоцька. Її мощі поверталися з Єрусалима до Білорусі через Київ, де зберігалися до 1910 року, а помандрували по Дніпру до Полоцька. Тоді всі береги річки були всіяні людом. У 500-тисячному місті Гомелі (другому за значенням у державі після Мінська) можна побачити пам’ятник чекістам навпроти Білоруського КДБ. А на казково прекрасній набережній річки Сож — пам’ятники різноманітним князям та ще меценатам Румянцевим і Паскевичам, які спорудили тут палац, парк, каплицю й власну усипальню. Білі та чорні лебеді, як у давнину, плавають річечкою Гомелюк, що впадає у Сож, уздовж якого розпросторилася найбільша міська набережна з білоруським орнаментом. Чудові місця. До речі, у парку, на місці колишнього поселення племені радимичів, почуваєшся легко й окрилено. А ще Гомель здивує «Китайською стіною» — найбільшим у місті будинком із 17 під’їздами.

Гомельський палацовопарковий комплекс.

Фото О. ЗЕЛЕНКО

Упродовж чотирьох діб ми відвідали 10 міст, почули оригінальні розповіді, побачили неповторні колекції, а також помилувалися величними пейзажами на берегах річок Дніпро, Сож, Брагінка, Десна і Снов. Це стало можливим завдяки проекту «Від партнерства місцевих музеїв — до широкої транскордонної культурної співпраці», фінансованому спільно з Євросоюзом за Програмою територіальної співпраці країн східного партнерства.

Фото О. ЗЕЛЕНКО

О Б Ш И Р И

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:48 Страница 122

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:48 Страница 123

Княжа усипальня у Гомелі.

Середньовічні обладунки у Лоєві.

Фото С. ШЕВЦОВА

Колекція народних строїв у Хойниках.

Багатющий білоруський іконопис.

Вертеп-батлєйка у Лоєві.

У Білорусі немає хаотичної (злочинної) забудови, витримано архітектурний стиль міст, містечок і навіть сіл. Оскільки після Чорнобиля на Гомельщині відселено чимало сіл, то покинуті хати просто зносять. Навіть існує державна програма, за якою кожен господар має тримати оселю в порядку. Похилених хат і парканів у Білорусі ми не зустрічали. Натомість бачили тваринницькі ферми, а ще — сонячні батареї. І сміття немає, бо діють сміттєспалювальні підприємства. Позитивне враження справили дороги без ям, гарно оброблені поля, кольорові огорожі, веселково розмальовані, нові, помірно високі будинки у містах, загальна чистота й упорядкованість. І водночас — велика скромність: без шикарних вілл і мільйонновартісних автівок. Ну, і не полишає якесь відчуття дежавю: ніби машина часу перенесла років на сорок назад, у «союзні» часи, залишивши сучасні гаджети як вікно в майбутнє. Самі білоруси кажуть, усе мозаїчно, все складно. Коли українці й білоруси спілкувалися між собою кожен своєю мовою, ми чудово розуміли одне одного. За словами піар-менеджера проекту «Дніпровський пором» Марії Маркевич, принципово білоруськомовної, красивої, стильної,

шовані неподалік від великої річки, повторюючи давній шлях «із варягів у греки». До речі, якщо уявити Дніпро великим деревом, то його стовбур — в Україні, а крона — у Білорусі. Кажуть, 64 відсотки води з Білорусі потрапляє Дніпром в Україну. Тут усюди — така історична глибінь, таке дихання вічності, що аби його увібрати, треба присвятити щонайменше добу кожному з міст і сіл, які ми відвідали. У Музей старообрядництва і білоруських традицій імені Федора Шклярова у Вєтці панують два, здавалося б, непоєднувані світогляди — чисте язичництво і консервативне християнство. До музею ведуть вирізьблені з дерева «сонячні ворота» із зображеннями єдинорогів, дівчат- ➧

Вєтка: ворота музею. рідна мова в молодіжному середовищі наразі є прикметою андергруанду. Власними основними національними рисами самі білоруси вважають законослухняність і дисциплінованість. Спільність і унікальність — Маємо на меті підтримати малі музеї прикордоння, — стверджує керівник проекту Анна Вигонна. — Прагнемо об’єднати музеї Гомельщини та Чернігівщини у простір, який розширить уявлення про спадщину прикордонного регіону. Ідея «Дніпровського порому» — прокласти спільні туристичні маршрути, навести місточки між мешканцями прикордоння, зацікавити всіх спільною культурно-історичною спадщиною краю. Адже музеї наших країн розташовані близько, а взаємодія між ними — слабка. Деякі установи, особливо невеликі, провінційні, поступово втрачають туристичну привабливість. Аби її повернути, музеї намагаються переймати успішний досвід, використовувати інновації, виходити на новий рівень. Задля втілення партнерства місцевих музеїв об’єднали зусилля гомельська обласна філія громадської організації «Білоруський зелений хрест», Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Тараса Шевченка та історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч» за фінансової підтримки Євросоюзу.

Вєтка: раритет із колекції стародруків.

Фото С. ШЕВЦОВА

Два білоруські дні Власне, чому «Дніпровський пором»? Ще й тому, що більшість цих історичних місць розта-

Каплиця князів РумянцевихПаскевичів у Гомелі.

123

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:48 Страница 124

Фото С. ШЕВЦОВА

Храми чернігівського Дитинця.

Катерининський собор Чернігова.

Фото С. ШЕВЦОВА

«Дніпровський пором» у Чернігові.

Добриня Микитович у Любечі.

Чим не Наталка Розумиха?

Любеч: поезія і проза життя.

птахів і написами «Мир вам», «Вєтка», «Жизнь», «Счастьє»… Тут можна помилуватися чудовою колекцією рукописних книжок, домашніх ікон, «тканим космосом» рушників, предметами побуту і віри старообрядців, які давно оселились у Вєтці й тільки через Чорнобильське лихо полишили її. Красуня-екскурсовод Ірина Юдзіна ознайомила з унікальною експозицією ще й виконала автентичну білоруську пісню. А біля му-

зею нас зустрів гарний «балакучий» котик як ще одне підтвердження, що у Вєтці радіють гостям. Місто Рєчиця вважається столицею білоруської… нафти! Та й назви сусідніх сіл промовисті — Горивода і Чорне. У 1960-х роках тут раптом почала фонтанувати нафта й навіть виникла ідея зробити Рєчицю «білоруським Кувейтом». Однак після 10 років надактивного видобутку фонтани зміліли. Але й досі тонна рєчицької нафти

124

і за якістю, і за собівартістю прирівнюється до 10 тонн сибірської. Рєчицький краєзнавчий музей «за сумісництвом» є й Музеєм нафти. Ще у цьому древньому місті є кілька різноконфесійних соборів і давнє городище. Райцентр Лоєв, розташований просто на березі Дніпра, називають «східнополіською Атлантидою». Тут відкрито близько 30 археологічних пам’яток і 600 стародавніх курганів. За Люблін-

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:48 Страница 125

Фото С. ШЕВЦОВА

Седнів зустрів піснею.

У лизогубівській садибі.

ською унією місто належало Україні. Тут точилися криваві бої за Дніпро, аж вода червоніла, тому є Музей битви за Дніпро. Звідси сплавляли ліс по Дніпру, а до 1990-х років можна було річковою ракетою за дві години дістатися Києва. А в Лоєвській центральній районній бібліотеці нам показали вертеп «Салдат і чорт», персонажі якого дуже нагадують українських. Брагин заснований 1142 року та вважається пограниччям великих потрясінь і давнім осередком визначних особистостей. Чорнобиль поставив велику крапку на Брагинському районі: щезли з мапи десятки сіл. А місця — неймовірно гарні. Й хоча річка Брагинка обміліла, на її берегах іще є розкішний дубовий парк на місці маєтку українських князів Вишневецьких. Збереглися залишки палацу, три величезні дуби та камінь, що нагадує серце: буцімто саме тут Лжедмитрій освідчився в коханні Марії Мнішек… Суцільний магнетизм та інтрига — Брагинський історичний музей та картинна галерея. У місті Хойники нам вдалося прогулятися присадибним парком і побачити багату та різноманітну експозицію краєзнавчого музею, залами якого нас провів білоруськомовний українець Андрій Єсауленко.

Загалом їхали з Білорусі з почуттям спорідненості та взаєморозуміння. І бажанням відкривати материк Білорусь ще і ще. Два українські дні Чернігівщина — це колосальне розмаїття музеїв і багатющі колекції. Якби щось подібне мала якась інша країна, сюди їхав би весь світ, аби хоч одним оком глянути. Та й сам Чернігів із його давньоруськими соборами, валом, печерами, курганами — це місто-оберіг, що плекає билинний спокій і тиху міць, які майже втратив понівечений сучасними варварами Київ... Місто зустріло нас туманом і сонцем. Найперше, що побачили, — храм Параскеви П’ятниці, у якому можна торкнутися каменя, що «здійснює бажання». Неймовірно порадував Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Галагана. Просто у Галаганівській залі гостям запропонували інтерактивну гру: знайти портрет історичної особи за описом. А потім — майстер-клас моди ХІХ століття та демонстрацію головного убору самої Наталки Розумихи — матері князів Розумовських… «Дніпровський пором» особливо важливий для літописного Любеча, колиски спільної з

Каплиця Лизогубів над річкою Снов.

Гомельщиною історико-культурної спадщини. Завдяки коштам транскордонного проекту в історико-археологічному музейному комплексі «Древній Любеч» створено фонди відкритого зберігання. — Експонатів у нас накопичилося дуже багато, адже з 2009 року беремо участь у програмі археологічних досліджень на Чернігівщині, — пояснює директор комплексу Сергій Заліський. — У межах проекту відремонтовано дві кімнати, багато робіт виконуємо власними силами. Створили інтерактивну кімнату, де діти можуть спробувати себе в ролі археолога та гончара. А фондосховище, яке зазвичай закрите для відвідувачів, зробили відкритим. Втілили ідею в життя за три місяці. Районний історико-краєзнавчий музей у райцентрі Ріпки має понад 7 тисяч музейних предметів. Вони свідчать про давню й багату культуру Ріпкинського поліського краю, боротьбу місцевого люду за незалежність і розвиток України. З величезною любов’ю в експозиції облаштовано селянську хату минулих століть. А посеред селища нашу увагу привернув постамент декомунізованого ідола, розфарбований у жовто-блакитні кольори… Седнів. Про це місто коротко не розповіси. Бо то могутній пласт історії України, велич якого відлунює й досі. Тут і садиба родини Лизогубів, і місце, де бували Шевченко та Глібов, і розкішний парк над річкою Снов, і витончена дерев’яна Георгіївська церква, і пам’ятник перемозі київського князя Святослава над половцями, і навіть місце, де у ХІХ столітті був похований український святий Грицько Золотюсінький. У Седнів треба їздити кільканадцять разів, аби все побачити й усвідомити. Цікаво було й білоруським, і українським учасникам туру. Україну та Білорусь річка Дніпро не так розділяє, як єднає. Це спільний скарб, спільний шлях, яким гріх не їздити одне до одного на гостину. ■

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо асоціації «Туристичний прес-клуб України».

125

У К Р А Ї Н А

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:48 Страница 126

ЧУДЕС

■

ВОРЗЕЛЬ

Класичний Перший музичний марафон «Лятошинський єднає» став продовженням відомого «КиївМузикФесту» і має шанси перетворитися на ще одну «візитку» курорту Ворзель. Назар БУДЬКО

Композитор Лятошинський у Ворзелі.

Серед розлогих дубів і струнких сосон грав оркестр, на яскраво-осінньому тлі музиканти робили селфі, а з верховіття здивовано позирали на чудасію білки. Ворзель — мальовниче селище під Києвом, символами якого є будинок графині Уварової та екзотичне тюльпанове дерево. Це курорт, який лікує своїм лісовим повітрям, кліматом, спокоєм і… музикою. Саме тут були створені такі пісенні емблеми України, як «Два кольори», «Рідна мати моя», «Ой летіли дикі гуси», «титульні» опери на зразок «Ярослава Мудрого», симфонічні твори. Річ у тім, що свого часу більшість українських авторів музики відпочивали і працювали в курортному Ворзелі, де діяв Будинок творчості композиторів. «Великим ворзельцем» називають Бориса Лятошинського. Більшу частину свого

життя він провів тут, у будинку своєї родини, де досі мешкають її спадкоємці. Митець світового рівня виховав плеяду класиків, таких як Валентин Сильвестров, Євген Станкович, Ігор Шамо, Леся Дичко, Іван Карабиць… Усі вони гостювали в нього у Ворзелі. У 60-ті роки Лятошинського почали називати «буржуазним» композитором і перестали виконувати. І до сьогодні він позбавлений тієї уваги, на яку заслуговує. Це не влаштовує молодого талановитого композитора Євгена Петриченка, викладача Національної музичної академії України. Волею долі він оселився у Ворзелі як вимушений переселенець із Донецька. Маючи організаторський досвід, став ініціатором і автором музичного марафону «Лятошинський єднає». Каже, це допоможе селищу відновити свій курортний ста-

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:48 Страница 127

вікенд тус і славу «музичної Мекки». Проект підтримали Міністерство культури України, Національна спілка композиторів і колектив культурного центру «Уваровський дім». І ось цього жовтня у Ворзелі знову можна було зустріти легендарних людей, їхніх нащадків і духовних спадкоємців. У сонячний вікенд на марафон «Лятошинський єднає» серед інших завітали: професорка Національної музичної академії Мар’яна Копиця-Карабиць — дружина композитора Івана Карабиця, Кирило Новосельський — правнук Рейнгольда Глієра, Тетяна Гомон — спадкоємиця родини Лятошинських, композитори, виконавці, дослідники національної культури. Серед глядачів помічені поетеса Софія Майданська, співачка й телеведуча Марія Бурмака та інші впізнавані особи. Наслухатися Лятошинського можна було досхочу. Музичний марафон відкрився в ошатному приміщенні культурного центру Ворзеля, колишній віллі Уварових. Концертна зала була заповнена вщерть. Нещодавно вона отримала ім’я Бориса Лятошинського. Твори композитора виконував відомий львівський піаніст Ростислав Федина на історичному роялі — кажуть, цей інструмент допоміг Ігорю Шамо написати гімн Києва «Як тебе не любити…».

У музейних експозиціях гості оглядали речі Лятошинського, його фотографії з улюбленими учнями. А потім усі вийшли до відкритої сцени. Там, на тлі осінньої природи, до вечора лунали твори «великого ворзельця» і сучасних композиторів: одеситки Кармелли Цепколенко (лауреатки премії імені Лятошинського, професорки, заслуженої діячки мистецтв України), львів’янина Олександра Козаренка (лауреата премії імені Лятошинського, професора, заслуженого діяча мистецтв України) та ворзельця Євгена Петриченка (лауреата премії Кабінету Міністрів України). Чудовий концерт давав Ансамбль класичної музики імені Лятошинського на чолі з народним артистом Ігорем Андрієвським. Великий оркестр і хор ледве вмістилися на головній сцені Ворзеля. Естетські заходи, відновлений «Уваровський дім» і парк біля нього, як і нещодавня заборона на вирубування лісу та забудову, справді можуть стати кроками на шляху до відродження курорту. Принаймні цей класичний у різних сенсах ворзельський вікенд завдався. ■

Мар’яна Копиця-Карабиць, Борис Лятошинський і автор статті.

Марія Бурмака бере інтерв’ю в директора «Уваровського дому».

Правнук Рейнгольда Глієра, московський географ Кирило Новосельський, із посвідченням закордонного українця.

127

У К Р А Ї Н А

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:48 Страница 128

ЧУДЕС

■

Теракотовий

бал

у Львові Вогняне шоу, неймовірні інсталяції та мистецький артпростір — це віденський бал у Львові, що поєднав класику і сучасність.

Віденський бал ось уже протягом кількох століть є непересічною культурною подією європейського життя. Він відбувається в багатьох столицях світу: Празі, Нью-Йорку, Римі, Токіо… І вже більше року віденські бали відроджуються в Україні. Останній відбувся в жовтні в готельному палацовопарковому комплексі «Edem Resort Medical & SPA» поблизу Львова.

128

Кожен віденський бал стає окремим незабутнім художнім проектом. Аристократичний захід у Львові запам’ятався органічним поєднанням українських мотивів і чітких європейських канонів, яким понад сто років. Символом цього свята став чорнобривець: півтора мільйона живих квітів використано в оздобленні зали, в оформленні домінував теракотовий колір цієї

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:48 Страница 129

квітки, десерт мав вигляд бутона, а ювелірний дім «Art Vivace» представив коштовний чорнобривець. Комплекс «Edem Resort Medical & SPA» був сповнений неймовірних зустрічей і вишуканого спілкування. Як зазначила організатор віденських балів в Україні, генеральний директор групи компаній «Brandberg» Марина Ігнатуша, поєднання українських і європейських ➧

129

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:48 Страница 130

класичних мотивів є символічним виразом національної самоідентифікації в загальному мистецькому просторі. Тож бал у Львові став унікальною культурною подією у циклі собі подібних. «Львівський осінній бал представив класичну музичну й танцювальну програму, витриману в суворих канонах віденських балів у світі. Українські етнічні мотиви у стилістиці балу втілюють історичний контекст: саме цього року ми відзначаємо 100-річчя Західно-Української Народної Республіки з її столицею у Львові та 20-річчя визнання центру славетного міста Лева надбанням світової культурної спадщини ЮНЕСКО», — під-

130

креслила пані Ігнатуша. А ще нагадала, що віденські бали теж є світовим культурним надбанням ЮНЕСКО. «Усі мріють потрапити на бал, а я завжди мріяла їх вести! — зізналася телеведуча Марися Горобець. — Незважаючи на те, що років десять тому дебютувала ведучою на балах Києва та Монако, жовтневий Віденський Бал у Львові — подія для мене особлива та знакова. З нетерпінням чекаю конферансу на найелегантнішому заході осені!». Марися та її колега Тимур Мірошниченко стали зірковою парою ведучих віденського балу у Львові. Музичну програму представив симфонічний оркестр «Київ-Класик» під ке-

рівництвом неперевершеного маестро, артиста ЮНЕСКО в ім’я миру Германа Макаренка. У справжніх аристократичних традиціях старої Європи бал відкрили під звуки полонезу та вальсу 16 дебютантів. Витончені бездоганні образи дебютанткам створили стилісти визнаного міжнародного бренду «La Biosthetique». На балу представили експозицію унікальних 3D-картин відомої студії Тетяни Нікітіної «Nikitina MAGIC SHOCK». Це роботи, виконані у притаманному студії мінімалістичному стилі з використанням різних технік і матеріалів. Кожна з них

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:48 Страница 131

відтворює незвичні історії життя та кохання і може стати справді королівським подарунком. Романтична бальна ніч в «Едемі» з його неповторними куточками відпочинку — у парку, на озерах — запам’яталася хвилюючими моментами. Вже наступного дня, 13 жовтня, гості змогли насолодитись усіма перевагами комплексу: відбулися гольфтур і багато інших подій на всяк смак та вподобання. Віденські бали є доброчинними заходами. У Львові зібрали 281 тисячу гривень на обладнання для дитячої лікарні «Охматдит». Лоти на благодійну лотерею надали відомі українські митці. Художниця Лана Кауфман уже вдруге надала свій твір (нагадаємо, на віденському балу в Києві, у квітні цього року, її картина стала найдорожчою на доброчинному аукціоні). Цього разу її робота є тематичною, вона так і називається — «Бал». Лана зізналася, що віденський бал для неї є місцем сили, що надихає. Художниця планує цілу серію робіт на цю тему. Від імені оргкомітету свята Лану Кауфман нагороджено спеціальною відзнакою за значний внесок у доброчинність. Як підкреслила Марина Ігнатуша, так оргкомітет відзначає особистостей, котрі допомагають розвивати в Україні найкращі європейські традиції доброчинства, що дає змогу запроваджувати нові соціальні ініціативи. Отже, віденський бал — не лише свято заради свята, а й свято заради добра, розвитку і краси. ■

131

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:48 Страница 132

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:48 Страница III

РОЗКІШ – ЦЕ МОЖЛИВІСТЬ ВИБОРУ! Найвища готельна сертифікація «5 ★Supeerior» ● 124 розкішні номери ● 27 стильних апартаментів ● 250 видів медичних процедур ● Лікарі 14 різних спеціалізацій Власна клініка, бальнеологічний центр і Wellnessland площею понад 3500 м2 ● Унікальний «Medical Spa Suites» Власне джерело мінеральної води в готелі ● Ресторан «Grand Buﬀet» із концепцією здорового харчування ● Сучасний ф’южн-ресторан ● Дизайнерський лофт-бар ● Затишний кафе-бар ● Казино ● Перукарня ● Косметичний салон і багато іншого... ●

● ●

#carlsbadplaza Карлові Вари — Чеська Республіка

●

reservation@carlsbadplaza.cz

WWW.CARLSBAD-PLAZA.COM

●

Тел.: (+420) 353 225 502

!MT_6-18-disk_MT 15.11.2018 16:48 Страница IV