Екологія в закладах освіти

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНИЙ ЦЕНТР УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

Вербицький В.В.

ЕКОЛОГІЯ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

Навчально-методичний посібник

К И Ї В – 2013

УДК 376-056.45 (477)(072) «2013» ББК 74.200.587 (4 Укр) В 31 Схвалено для використання у навчально-виховному процесі комісією з біології, екології та природознавства Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (Протокол № 2 від 05.03. 2013 року)

Рецензенти: доктор педагогічних наук, професор, вчений секретар Відділення теорії та історії педагогіки НАПН України Пустовіт Григорій Петрович вчитель-методист, вчитель вищої категорії спеціалізованої школи № 3 з поглибленим вивченням інформаційних технологій Подільського району м. Києва Шкуратовська Ганна Степанівна

Вербицький В.В. Екологія в закладах освіти [навчально-методичний посібник]. – Київ, «НЕНЦ», 2013. – 291с. У посібнику розкриті загально-методичні основи організації та змісту екологічної та позашкільної освіти, проаналізовані спеціальні методи спостережень за рівнем забруднення природного середовища, висвітлений здоровий спосіб життя як основа збалансованої системи «ЛюдинаДовкілля», описана методика проведення ігрової екології, розкриті форми екологічного навчання і виховання дітей з особливими потребами та проаналізовані основні напрямки роботи дитячих громадських екологічних організацій. Посібник стане у пригоді педагогам та учням загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, викладачам і студентам вищих навчальних закладів. УДК 376-056.45 (477)(072) «2013» ББК 74.200.587 (4 Укр) В 31 © Вербицький В.В., 2013 2

ЗМІСТ

І РОЗДІЛ ............................................................................................................ 6 ЗАГАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ТА ЇЇ ЗМІСТ ........................................................ 6 1.1 Екологічний моніторинг ............................................................................. 6 1.2. Система моніторингу довкілля .................................................................. 9 1.3. Організація та проведення екологічного моніторингу в позашкільних експедиціях і екологічних таборах ................................................................ 13 1.4. Польовий практикум по вивченню сучасного стану штучних деревних насаджень ........................................................................................................ 32 1.5. Формування особистості та громадської думки через масові заходи (Екологічний природоохоронний марафон як форма екологічного виховання) ....................................................................................................... 41 ІІ РОЗДІЛ ......................................................................................................... 50 ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ ЯК ОСНОВА ЗБАЛАНСОВАНОЇ СИСТЕМИ «ЛЮДИНА - ДОВКІЛЛЯ» .............................................................................. 50 2.1. Валеологічний напрям діяльності позашкільного закладу .................... 50 2.2. Здоровий спосіб життя як основа збалансованої системи «Людина — довкілля» ........................................................................................................... 57 2.3. Залучення учнівської молоді до вивчення рослин - захисників від радіації ............................................................................................................. 69 ІІІ РОЗДІЛ ....................................................................................................... 83 ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ МАСОВИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ЗАХОДІВ ........................................................................................................................... 83 3.1. Масові заходи екологічного спрямування .............................................. 83 3.2. Проведення централізованих масових заходів ....................................... 88 ІV РОЗДІЛ ....................................................................................................... 94 РОБОТА З ДІТЬМИ З ОСОБЛИИМИ ПОТРЕБАМИ .................................. 94 4.1. Проектна діяльність по соціальному становленню молодших школярів у спеціалізованому навчально-виховному закладі .......................................... 94 4.2. Використання елементів декоративно-прикладного мистецтва у роботі з дітьми з особливими потребами .................................................................. 100 4.3. Ознайомлення молодших школярів із затримкою психічного розвитку з сезонними змінами в природі ....................................................................... 107 4.4. Робота з дітьми з особливими потребами ............................................. 109 4.5. Благодійний проект «Через природу до творчості» ............................ 112 3

4.6 Залучення дітей з вадами слуху до оволодіння навичками лозоплетіння ................................................................................................... 116 V РОЗДІЛ ...................................................................................................... 118 ІГРОВА ЕКОЛОГІЯ ...................................................................................... 118 5.1 Формування екологічної культури дитини засобами гри ..................... 118 5.2. Модель навчання у грі ........................................................................... 128 5.3. Навчання і виховання через гру ........................................................... 133 5.4. Організація інтелектуальних ігор в експедиціях .................................. 135 5.5. Ігрова форма роботи – як діючий засіб для досягнення навчально – виховної мети ................................................................................................ 139 5.6. Екологічні ігри, кросворди та термінологічні розминки для використання на заняттях гуртка «Юні екологи» ....................................... 157 5.7. Екологічні ігри на заняттях гуртка ....................................................... 161 VІ РОЗДІЛ ..................................................................................................... 164 НАРОДОЗНАВСТВО ................................................................................... 164 6.1 Екологічне виховання учнівської молоді естетичними та народознавчими засобами ......................................................................................................... 164 6.2. Екологічна освіта і виховання на заняттях гуртка «Українська народна вишивка» ........................................................................................................ 168 6.3. Використання матеріалів народознавства на заняттях гуртків. Народні звичаї, календарна обрядовість .................................................................... 171 VII. РОЗДІЛ ................................................................................................... 176 ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ................. 176 7.1. Екологічна освіта і виховання дошкільнят ........................................... 176 7.2. Орієнтовна програма гуртка «Юні друзі природи» для дошкільного віку ……………………………………………………………………………..181 7.3. Програма гуртка «ВАЛЕОЛОГІЯ» для дошкільного і молодшого шкільного віку .............................................................................................. 187 7.4. Розробка програми занять гуртка для дошкільнят «Чарівний світ природи (початковий рівень) ....................................................................... 193 7.5. Використання ігрових форм роботи під час проведення навчальних екскурсій еколого-натуралістичного спрямування ..................................... 197 7.6. Робота з вихованцями дитячого садка за технологією плетіння з кукурудзяного листя .................................................................................... 201 VIII РОЗДІЛ ................................................................................................... 205 ПРОФОРІЄНТАЦІЙНА РОБОТА ............................................................. 205 4

8.1. Профорієнтаційна робота в учнівських лісництвах Хустського району Закарпатської області ................................................................................... 205 ІХ РОЗДІЛ ..................................................................................................... 209 ЗАПОВІДНА СПРАВА ................................................................................ 209 9.1. Долина нарцисів – перлина Карпат ....................................................... 209 9.2. Ранньоквітучі рослини, їх охорона ....................................................... 216 9.3. Маршрут екологічної стежки «Навколо Синевірського озера» ........... 230 9.4. Меморіальний парк «Красне поле» ....................................................... 232 Х РОЗДІЛ ...................................................................................................... 246 ПРОЕКТНА ФОРМА РОБОТИ ................................................................... 246 10.1. Використання проектної форми роботи в еколого-натуралістичній творчості ........................................................................................................ 246 10.2. Соціально-наукове обґрунтування створення ландшафтного парку «Міус – фронт» на території міста Красний Луч Луганської області» (екологічний проект) .................................................................................... 247 10.3. Екологічний проект «Крок до природи» ............................................ 251 10.4. Учнівський проект «Вплив факторів неживої природи на розвиток рослин» ………………………………………………………………………..260 ХІ РОЗДІЛ .................................................................................................... 284 ДИТЯЧІ ГРОМАДСЬКІ ЕКОЛОГІЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ .............................. 284 11.1. Основні напрямки роботи дитячих громадських екологічних організацій ..................................................................................................... 284 11.2. Дитяче самоврядування у вирішенні екологічних проблем .............. 286

5

І РОЗДІЛ ЗАГАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ТА ЇЇ ЗМІСТ 1.1 Екологічний моніторинг Екологічна криза, що постійно загострюється, накладає на суспільство і, насамперед, на освітні установи велику відповідальність за виховання підготовленої, відповідальної за власні вчинки людини. У сучасних умовах провідне значення поряд з соціальними та економічними проблемами мають проблеми охорони навколишнього природного середовища та здоров’я населення. Вирішенню цих проблем мають допомогти екологічна освіта та екологічне виховання. На цей час слід створити нову модель екологічної освіти, яка відбиває безперервність її отримання, універсальність методичного забезпечення, доступність. В основу її повинні бути покладені основні принципи: • екологічна освіта та екологічне виховання повинні сприяти формуванню у дітей та дорослих мислення і поведінки, які направлені на оптимізацію та постійний розвиток природогосподарювання; • процес екологічної освіти та екологічного виховання повинен мати мобільний характер і корегуватися з урахуванням як сучасної екологічної ситуації, так і тієї, що передбачається в області та в Україні в цілому; • екологічна освіта та екологічне виховання повинні відбуватися безперервно, послідовно з урахуванням соціальної структури, вікових, демографічних, національних, релігійних, загальноосвітніх і культурних характеристик окремої особистості зокрема та населення міст і селищ у цілому як єдиної спеціфічної системи людської співдружності. При формуванні екологічного світогляду товариства дуже важливим є екологічна освіта та виховання підростаючого покоління. На сьогодні існує дошкільна, шкільна, позашкільна, середня спеціальна та вища освіта. Одним з завдань дошкільної, шкільної та позашкільної освіти є формування у підростаючого покоління відповідального відношення до природи як до головного надбання на основі принципів загальнолюдської моралі та міжнародних правових норм. Загальною ідеєю у процесі навчання і практичної діяльності учнів з охорони довкілля є – це, насамперед, можливість значно поліпшити умови підготовки підростаючого покоління до дорослого життя, створення умов, які забезпечують самореалізацію творчих здібностей учнів у процесі проведення безпосередніх спостережень за явищами та об’єктами довкілля в реальному житті, поглиблення взаємозв’язку теоретичних знань, здобутих учнями на заняттях гуртка, з їхньою конкретною роботою з охорони довкілля. Саме в умовах позашкільного навчального закладу школярам надається відчуття значущості роботи, яка ними виконується, усвідомлююються нагальні проблеми реальної дійсності.

6

Однією з форм екологічної освіти і виховання учнів в позашкільних еколого-натуралістичних закладах є навчально-практична діяльність, до якої відносяться спостереження, експеримент, лабораторно-практична робота, практикум, дослідницька діяльність, екскурсії, походи, експедиції, екологічний моніторинг. Проведення моніторингових досліджень є одним з завдань багатьох еколого-натуралістичних акцій, проектів, конкурсів («Вчимося заповідувати», «Моніторинг біорізноманіття в Україні», «Globe», «Біощит», «Лишайники – індикатори стану атмосферного повітря» та інші), участь у яких надає можливість розвивати у дітей природні здібності та опановувати навички практичної діяльності. Сутність, об’єкт, предмет, методи моніторингу довкілля Зміни в навколишньому середовищі відбуваються під впливом природних і зумовлених діяльністю людини біосферних факторів. Пізнання цих змін неможливе без виокремлення антропогенних процесів на фоні природних, для чого і організовують спеціальні спостереження за різноманітними параметрами біосфери, які змінюються внаслідок людської діяльності. Саме у спостереженні за довкіллям, оцінюванні його фактичного стану, прогнозуванні його розвитку полягає сутність моніторингу. За міжнародним стандартом моніторинг – це багаторазове вимірювання для спостереження за змінами будь-якого параметра в певному інтервалі часу; система довготривалих спостережень, оцінювання, контролювання і прогнозування стану і зміни об’єктів. Цей термін було запропоновано напередодні проведення Стокгольмської конференції ООН з навколишнього середовища у 1972 р. на противагу (або на доповнення) до терміну «контроль». Крім спостережень і отримання інформації, моніторинг передбачає і елементи активних дій, таких як оцінювання, прогнозування, розроблення природоохоронних рекомендацій. Моніторинг (англ. monitoring, від лат. monitor – той, що контролює, попереджує) довкілля – система спостереження і контролю за природними, природно-антропогенними комплексами, процесами, що відбуваються у них, навколишнім середовищем загалом з метою раціонального використання природних ресурсів і охорони довкілля, прогнозування масштабів неминучих змін. Метою моніторингу довкілля є екологічне обґрунтування перспектив та удосконалення системи моніторингу навколишнього середовища, оцінювання фактичного і прогнозованого його стану; попередження про зниження біорізноманітності екосистем, порушення умов життєдіяльності людей. Об’єктами моніторингу довкілля, залежно від рівня та мети досліджень, можуть бути навколишнє середовище, його елементи (атмосферне повітря, поверхневі й підземні води, ґрунтовий і рослинний покрови, екосистеми, їх абіотичні і біотичні складові, біосфера) і джерела впливу на довкілля.

7

Моніторинг довкілля передбачає виконання таких загальних завдань: • спостереження за факторами впливу на навколишнє природне середовище і за його станом; • оцінювання фактичного стану довкілля; • прогнозування стану навколишнього природного середовища і його оцінювання; • дослідження стану біосфери, оцінювання й прогнозування її змін; • визначення обсягу антропогенної дії на навколишнє природне середовище; • встановлення факторів і джерел забруднення навколишнього природного середовища; • виявлення критичних та екстремальних ситуацій, що порушують екологічну безпеку. Система моніторингу може охоплювати локальні райони (локальний і регіональний моніторинги), окремі держави (національний моніторинг) і Землю загалом (глобальний моніторинг). Спеціальні методи спостережень за рівнем забруднення природного середовища Достовірність інформації про стан і рівень забруднення об’єктів навколишнього середовища залежить від добору методів аналізу даних. Як правило, для певних ситуацій необхідно добирати методи спостереження і дослідження, які допомагають отримати різнобічну і якомога точнішу інформацію. Для цього можливостей одного методу часто виявляється недостатньо, тому для підтвердження, перевірки, розширення спектру даних використовують різноманітні методи, які дають змогу побачити об’єкт дослідження під різними кутами зору. Під час дослідження стану довкілля використовують методи якісного (діагностують наявність певного хімічного елемента, сполуки) і кількісного (визначають кількість (концентрацію) хімічного елемента, сполуки у довкіллі) аналізів довкілля. Залежно від параметрів, які підлягають вимірюванню, методи кількісного аналізу поділяють на хімічні, фізикохімічні, фізичні та біологічні. Вибір конкретного методу дослідження залежить від вмісту аналізованої речовини і хімічного складу досліджуваного об’єкта. Застосування певного методу при вивченні стану об’єктів довкілля дає змогу визначити інгредієнти, характерні лише для визначеного об’єкта дослідження. Принципи класифікації систем моніторингу Для вивчення природних процесів, що відбуваються в екосистемах і біосфері, використовують методи спостережень і досліджень різних галузей знань (геології, гідрології, метеорології, хімії, фізики, екології, грунтознавства).

8

Залежно від мети здійснюють моніторинг компонентів біосфери (атмосфери, гідросфери, літосфери), біологічний, екологічний моніторинг, моніторинг чинників впливу, джерел забруднення та інші його види на різних територіальних рівнях. З огляду на предмет спостережень виокремлюють абіотичний, геофізичний, фізичний, хімічний, санітарнотоксичний види моніторингу. Об’єктами спостереження можуть бути: • окремі місця і зони, розміри яких не перевищують десятки кілометрів (локальний моніторинг); • локальні джерела підвищеної небезпеки: території поблизу місць поховання радіоактивних відходів, зони впливу АЕС, хімічні заводи (імпактний моніторинг); • території площею до тисяч квадратних кілометрів (регіональний моніторинг); • загальносвітові процеси і явища в біосфері та в екосфері Землі (глобальний моніторинг). За критерієм обрання предмета спостереження найбільшу практичну цінність мають екологічний, фоновий, глобальний, кліматичний види моніторингу.

1.2. Система моніторингу довкілля Моніторинг атмосферного повітря Моніторинг атмосферного повітря проводиться з метою отримання, збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про рівень забруднення атмосферного повітря, оцінки та прогнозування його змін, розроблення науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень у галузі його охорони. До об’єктів моніторингу атмосферного повітря належать: • атмосферне повітря, у тому числі атмосферні опади; • викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Моніторинг водних ресурсів Моніторинг водних ресурсів здійснюється з метою виявлення фактичного стану водних об’єктів, вироблення та прийняття рішень з їх ефективного використання, охорони та відтворення. До об’єктів загального моніторингу водних ресурсів належать: • поверхневі води (природні водойми – озера, водотоки (річки, струмки); штучні водойми – водосховища, ставки, канали, у тому числі водогосподарські системи комплексного призначення, системи міжгалузевого та сільськогосподарського водопостачання у зонах впливу АЕС); • підземні води та джерела; • морські води; • прибережні зони річок, водосховищ та моря; 9

• питна вода централізованих систем водопостачання, артезіанських свердловин; • джерела забруднення вод, у тому числі: • стічні води промислових підприємств, каналізаційних мереж; • зливові води; • води поверхневого стоку із сільгоспугідь; • фільтрація забруднюючих речовин з технологічних водойм та сховищ; • надходження шкідливих речовин з донних відкладень (вторинне забруднення); • водні екосистеми; • водні об’єкти у межах природоохоронних територій. Моніторинг земельних ресурсів Загальний моніторинг земельних ресурсів здійснюється з метою виявлення фактичного стану земельних ресурсів, вироблення та прийняття рішення з їх ефективного використання, охорони та відтворення. До об’єктів моніторингу земельних ресурсів належать землі різного призначення та властивостей, геологічні процеси, природні явища, геофізичні поля, а саме: • землі сільськогосподарського призначення; • грунти у місцях проживання та відпочинку населення; • грунти у зоні впливу промислових підприємств; • грунти земель лісового фонду; • грунти на природоохоронних територіях; • берегові лінії річок, морів, озер, водосховищ, лиманів, заток, гідротехнічних споруд динаміка змін, ушкодження земельних ресурсів); • зрошені та осушені землі; • грунти у місцях зберігання та захоронення відходів, отрутохімікатів; • грунти на території промислових підприємств; • рекультивовані землі; • геохімічний стан ландшафтів. Моніторинг біологічних ресурсів Моніторинг біологічних ресурсів складається із загального та фонового моніторингів. Загальний моніторинг здійснюється з метою виявлення фактичного стану об’єктів біологічних ресурсів, вироблення та прийняття рішень з ефективного використання та охорони. До об’єктів загального моніторингу біологічних ресурсів належать: • лісова рослинність, у тому числі полезахісні смуги; • рослинний покрив, у тому числі рослини, занесені до Червоної книги України; 10

• мисливська фауна, рибні ресурси; • сільськогосподарські рослини і продукти з них; • зелені насадження у містах і селищах; • природні території та об’єкти з особливим статусом. Фоновий моніторинг – спеціальні високоточні спостереження за усіма складовими довкілля за межами інтенсивного техногенного та антропогенного впливу на його стан, а також за характером, складом, кругообігом та міграцією забруднюючих речовин, за реакцією організмів на забруднення на рівні окремих популяцій, екосистем і біосфери у цілому. Фоновий моніторинг здійснюється у природних і біосферних заповідниках, на інших територіях, що охороняються, на базових станціях з метою одержання інформації для оцінок, прогнозування змін стану екосистем внаслідок промислової та господарської діяльності. Екологічний моніторинг і його завдання Завдання екологічного моніторингу полягає у виявленні в екосистемах змін антропогенного характеру. Екологічний (грец. oikos – оселя і logos - слово) моніторинг (англ. monitoring, від лат. monitor – той, що спостерігає) – комплексна підсистема моніторингу біосфери, яка охоплює спостереження, оцінювання і прогнозування антропогенних змін (біологічних, геофізичних) стану біосфери загалом і екосистем, спричинених дією забруднювачів, сільськогосподарським використанням земель, вирубуванням лісів, урбанізацією, а також оцінювання екологічної рівноваги в екосистемах. Екологічний моніторинг передбачає обов’язковість спостережень на таких рівнях: • імпактний рівень – спостереження за територіями, які піддаються антропогенному впливу, що зумовлює небезпечні або критичні наслідки; • регіональний рівень – спостереження за процесами та явищами в межах певного регіону; • фоновий (базовий) рівень – глобальні, регіональні спостереження за станом екосистем і прогнозування в них змін, що відбуваються без прямого впливу антропогенних факторів. Для здійснення екологічного моніторингу необхідно зосередитися на найхарактерніших видах і ознаках екосистеми, вивчити реакції елементів біосфери на антропогенний вплив за допомогою натурних і лабораторних експериментів, математичного моделювання, аналізу результатів польових спостережень, які дають змогу виявити основні тенденції зміни екосистеми, знайти залежності між дією різних факторів та біологічними реакціями. Польові спостереження проводять у природних умовах. Їх широко використовують для оцінювання стану грунту (агрохімічні, агрофізичні, біохімічні дослідження), рослинних угруповань (фенологічні спостереження, ботанічні, фізіологічні дослідження), кліматичних умов, забруднення довкілля. Однак за допомогою таких спостережень не завжди 11

можна з’ясувати лімітуючи фактори середовища, які є визначальними для стійкого функціонування екосистеми, природного району, що спонукає до використання експериментальних методів. Експериментальні дослідження проводять у польових або лабораторних умовах з метою вивчення й аналізу впливу різних антропогенних факторів на складні біологічні системи. Використовуючи їх результати, моделюють можливі зміни середовища, виявляють фактори, що їх спричинюють. Не менш складною проблемою при налагодженні екологічного моніторингу є вибір з великої кількості біологічних видів найрепрезентативніших і достатньо чутливих. Ними можуть бути рослини, тварини, мікроорганізми, гриби (біоіндикатори), життєві функції яких взаємопов’язані з певними чинниками середовища. Біоіндикатори (грец. bios – життя і indico - показую) – група особин одного виду або угруповання, наявність, кількість або інтенсивність розвитку яких у досліджуваному середовищі є показником певних природних процесів, умов або антропогенних змін зовнішнього середовища. За допомогою біоіндикаторів здійснюють біомоніторинг. Значна кількість організмів чутлива до певних факторів середовища (хімічного складу атмосфери, грунту, вод, кліматичних і погодних умов, присутності інших організмів) і не може існувати за їх змін. Наприклад, лишайники є біоіндикаторами чистого повітря; за комплексами ґрунтових мікроорганізмів визначають тип грунту і його зміни тощо. Вони дають багато інформації для встановлення відхилення стану біоти від нормального на різних рівнях (молекулярному, клітинному, на рівні організмів, популяцій, угруповань). Використовуючи біоіндикатори, здійснюють біотестування – оцінювання рівня забруднення навколишнього середовища. Найвикористовуванішими його методами є фітологічне картографування (оцінювання ступеня проектного покриття, тобто горизонтальної проекції наземних рослин на грунт порівняно з еталоном (станом заповідної території)); аналіз змін у складі й чисельності рослинних, тваринних угруповань; аналіз явних ушкоджень організмів. Стан біологічної системи при здійсненні екологічного моніторингу оцінюють, порівнюючи досліджуваний біогеоценоз (сукупність рослинності, тваринного світу, мікроорганізмів певної частини земної поверхні) з еталонними зразками (природно-заповідні території). При цьому беруть до уваги: • типовий для екологічної системи видовий склад живих організмів (визначають домінантні види, що утворюють зовнішній вид екосистеми, і субдомінантні види, котрих в екосистемі менше, які характеризують окрему місцевість); • обсяг первинної біологічної продукції (сформованої в результаті фотосинтезу біомаси рослин) і вторинної (біомаси, акумульованої гетеротрофними організмами, що споживають готову органічну речовину 12

інших організмів і продуктів їхньої життєдіяльності), яку продукує екологічна система за оптимальних умов; • стабільність структури і різновидів окремих трофічних рівнів, тобто певних сукупностей організмів з різними типами живлення; • швидкість обміну речовин і енергії в екосистемі, від чого залежить можливість її біологічного самоочищення; • режим абіотичних умов та ресурсів, що характеризує можливість існування певних видів, популяцій. При оцінюванні біологічної системи розрізняють функціональні (ріст, тривалість вегетації, стан) та структурні (коливання загальної чисельності, щільності, зміни у віковому та статевому станах популяції, генетичні зміни) показники біоти. Завдяки безперервним щорічним спостереженням за біологічною системою вдається простежити зміни рослинних, тваринних угрупувань, їх залежність від погодних умов, виявити тенденції, які характеризують трансформації видового складу і грунтово-рослинного покриву. Література: 1. Головін В.В., Гаращук Н.І., Коба В.Т. та інш. Програма моніторингу довкілля Запорізької області. – Запоріжжя, 2001. – 180 с.

2. Клименко М.О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. Моніторинг довкілля.

– К.: «Академія», 2006. – 359 с.

3. Полетаєва Л.М., Сафронов Т.А. Моніторинг навколишнього природного середовища. – К.: КНТ, 2007. – 171 с.

4. Пустовіт Г.П. Теоретико-методичні основи екологічної освіти і виховання учнів 1-9 класів у позашкільних навчальних закладах : Монографія. – К. – Луганськ: Альма-матер, 2004. – С. 285-362.

1.3. Організація та проведення екологічного моніторингу в позашкільних експедиціях і екологічних таборах Екологічний моніторинг – це комплексна система спостережень, контролю за станомнавколишнього природного середовища і прогнозу його змін, на виявлення природних і антропогенних , шкідливих і небезпечних для здоров'я людини, існування рослин і тварин. Останніми роками було істотно розширено поняття «контроль», який разом із спостереженнями і отриманням інформації включати елементи активних дій, тобто управління або менеджменту. Виділяють три основні рівні моніторингу: глобальний, регіональний і локальний. По методах і об'єктах моніторинг підрозділяють на космічний, авіаційний, біологічний, екологічний, моніторинг навколишнього середовища, імпактний, дистанційний і інші [1, 2]. Серед екологічного моніторингу найбільш доступні юннатам гідроекологічний, фітомоніторинг і зоомоніторинг. У свою чергу, ці види моніторингу підрозділяються на більш дрібні, залежно від об'єкту спостережень і контролю; наприклад, зоологічний ділять на іхтіологічний, герпетологічний, орнітологічний, теріологічний, ентомологічний і інші [1-3]. Структурна 13

схема технічних, інформаційних і програмно-алгоритмічних компонентів Служби екологічного моніторингу (СЕМ) «Україна» включає безліч елементів [1], яких для слухачів еколого-натуралістичних центрів доступні : візуальні спостереження, використання простих контрольно-вимірювальних приладів і пристроїв, отримання даних і оцінка показників стану навколишнього середовища, підготовка карт і виводів, складання простих моделей і прогнозів, рішень, розробка менеджмент-плану контрольованого природного об'єкту і здійснення доступних природоохоронних заходів. Особливої цінності набувають багаторічні стаціонарні спостереження, на основі яких створюється комп'ютерний Банк даних. На відміну від екскурсій, що мають короткочасний характер, під експедицією розуміється довготривале переміщення людей по якій-небудь території або акваторії із спортивними або науковими цілями, а також виїзд учених і для вивчення об'єктів або явищ на місці їх знаходження або прояву [2]. Розрізняють комплексні і галузеві експедиції, пошукові і проблемні наукові експедиції. Вони можуть бути маршрутними, стаціонарними або напівстаціонарними. Важливим елементом діяльності еколого-натуралістичнихцентрів України було і залишається організація і проведення літніх екологічних таборів і тренінгів, в т.ч. у формі експедицій. Експедиції традиційно як особлива форма вивчення природи з властивими ним рисами, умінням і учасників, на відміну від походів, екскурсій, і тим більше пікніків. Експедиції проводяться як стаціонарно, так і маршрутним способом з використанням різних транспортних засобів. Вони відрізняються тривалістю роботи, експедиційними побутовими умовами з мінімумом комфорту, але з максимумом романтики, самостійності і стійкості, що особливо привабливо для підлітків. На тривалих стоянках зазвичай розбивається палатковий табір, стаціонарна кухня. Проведення експедицій будується на самообслуговуванні, для здійснення керівництва і підтримки дисципліни в таборі окрім керівників-методистів серед підлітків обирається комендант і чергові по кухні та табору. Багаторічний позитивний досвід організації і проведення експедицій та таборів школярів-натуралістів накопичений Мелітопольським ЕНЦ і Мелітопольським МАН [5,6], де впродовж десяти років в літній час діє еколого-краєзнавчий табір «Простір» та «Соколятко», місцем проведення яких в різні роки був правий берег Молочного лиману в районі с. Ленінське або с. Богатир Якимівського району Запорізької області, або берег Азовського моря на Степанівській косі в околицях с. Степанівка-1 Приазовського району. Тривалість експедиції – 2 тижні. Щорічно в роботі табору в червні – липні беруть участь 80-120 учнів 3-7 міст України (табл.1). До виїзду в експедицію (для чого використовується автотранспорт) керівники проводять із слухачами ЕНЦ і МАН попередню роботу: розповідають про місце експедиції, знайомлять із технікою безпеки, основними навичками польового життя, картографічними матеріалами, особливостями природи району майбутнього табору, намічають майбутні маршрути і місця моніторингових майданчиків. Готується необхідне 14

спорядження і обладнення, яке має в своєму розпорядженні ЕНЦ: компаси, біноклі, підзорні труби, визначники рослин і тварин, ґрунтів і мінералів, рулетки, фотоапарати, лопати, намети, спальні мішки, експедиційний кухонний посуд і інші. Таблиця 1 Характеристика діяльності еколого-краєзнавчого табору «Простір» Кількість наукових Кількість газетних Кількість публікацій за Роки публікацій щодо учасників результатами діяльності табору діяльності табору 1997 80 1 2 1998 120 3 3 1999 95 3 3 2000 100 2 2 2001 60 1 2 2002 100 3 3 2003 90 1 2 2004 40 2 1 2004 80 1 1 2005 50 4 2 2006 70 3 2 2007 70 3 2 2008 100 2 3 2009 120 4 4 Незважаючи на експедиційний характер, в таборах є в наявності електрика, підведений водопровід (у колишні роки доводилося питну воду завозити), на кухні використовується природний газ, холодильники. Разом з тим, традиційним залишається вечірнє багаття, ранні підйоми до світанку і дальні маршрути. Навчальна робота в таборі «Простір» та «Соколятко» проводиться керівниками-методистами ЕНЦ із залученням спеціалістівбіологів Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Богдана Хмельницького. Щорічно складається програма учбово-наукової роботи табору, яка передбачає щоденне проведення лекцій, практичних занять в лабораторії, тематичних екскурсій. Такі програми складаються диференційовано для кожного нового місця експедиції з врахуванням природних умов і погодних умов сезону. Зразковий їх зміст нижче для табору на правому березі Молочного лиману. Мета тренінгу – це поглиблення теоретичних знань у галузі біології, екології охорони природи, знайомство з представниками фауни і флори Північного Приазов’я, ознайомлення з методиками екологічних польових і лабораторних досліджень. Об’єм програми – 72 години: лекції – 2 години, екскурсії – 2 години, лабораторні заняття – 2 години, індивідуальні заняття – 2 години (табл. 2).

15

Завдання тренінгу: • ознайомитись із впливом господарської діяльності людини на екосистеми і окремі види рослин і тварин у Північному Приазов’ї: вивчити та запам’ятати наукові назви фонових місцевих видів рослин і тварин (українською, російською, латинню); • ознайомитись з флорою і фауною державного гідрологічного заповідника «Молочний лиман», державного загальнозоологічного заповідника «Алтагирський ліс», станом його охорони; • вивчити сезонну і багаторічну динаміку фауни і флори, тобто вести моніторинг; ознайомитись з методиками польових зоологічних, ботанічних і екологічних досліджень; • зібрати зоологічний, ботанічний, екологічний і еколого – фізіологічний матеріал для майбутніх наукових робіт; • ознайомитись із унікальною фауною і флорою Тащенакського та Шелюгівського солончакових подів, агроландшафтів та населених пунктів. Для учбових занять використовуються також лабораторні приміщення Богатирської біостанції МДПУ ім. Б. Хмельницького, обладнання і навчально-наукова література біологічних кафедр (на Степанівській косі використовується також науково-польова база МДПУ) та АзовоЧорноморської орнітологічної станції НАНУ. Розклад занять кожного робочого дня визначається погодинними умовами, тематикою індивідуальних завдань і екскурсій. Програма тренінгу передбачає прочитання лекцій викладачами МДПУ ім. Б. Хмельницького, проведення лабораторних занять за відповідною тематикою, проведення екскурсій з метою ознайомлення з природою рідного краю. Програмою передбачено виконання також індивідуальних та групових завдань. За два тижні польового тренінгу, наповненого навчальними і науковими заняттями, спортивними іграми, виходами на пляж, вечірніми самодіяльними концертами і дискотеками, учні багато чого навчаються і пізнають: проводяться дальні екскурсії у загадковий світ рослин і тварин Тащенакського і Шелюгівського подів, у Родивонівський кар’єр, у віддалені куточки Алтагирського лісу. Проводиться масове кільцювання пташенят річкових крячок на Алтагирській косі (у 2005 році помічено 1000, а у 2007 році – 600 пташенят). На штучному водопої у лісі відловлено павутинними сітями, а потім окільцьовано 260 птахів 25 видів, таких як костогризи, вільшанки, чорні та співучі дрозди, зяблики, кропив’янки, синиці, сірі мухоловки, зеленяки тощо. Під час проведення екскурсії учні знайомились з представниками тропічної фауни і випадала нагода помилуватись барвистістю і красою вивільги, бджолоїдки, сиворакші, одуда, а на березі лиману – куликом-сорокою, пісочником морським, дерихвостом лучним, куликом довгоногом, які внесені через рідкість до Червоної книги України. Для приваблення в Алтагирський ліс на гніздування птахів – дуплогніздників ще у квітні місяці орнітологами за участю учнів було виставлено 120 штучних гнізд. Контрольна перевірка у липні місяці 16

показала, що птахи зайняли більше 65% гнізд і успішно вивели в них потомство. Науковою сенсацією стала у 2007 році знахідка дупла малого дятла, влаштованого ним на сухому стовбурі білої акації висотою два метри – це перша гніздова зустріч цього птаха в Алтагирському лісі, у 2008 році – перша зустріч білохвостої чайки. Під час тренінгу учні збирають цікавий матеріал для своєї майбутньої наукової роботи: проводять облік чисельності бджолоїдки, обстежують найближчі урвища і кар’єри, де розташовані гнізда-нори екзотичного птаха, закартовують колонії для з’ясування закономірностей видової та просторової структури, вивчають вплив рубки дерев у лісі на розташування, чисельність і щільність гніздувань дроздових птахів. Ботаніки збирають гербарій лікарських і бур’янистих рослин, вивчають адаптацію рослин – галофітів, заселених на зверхньо засоленому ґрунті; прояв стресів у рослин на засуху; заготовляють для зимових лабораторних мікроскопічних досліджень препарати зрізів кореневища, листя і стебла рослин модельних видів; запам’ятовують наукові назви видів рослин і тварин латинською мовою, вчаться розпізнавати їх за зовнішніми ознаками, а птахів – по голосу і піснях. Фіналом програми екологічного тренінгу є проведення підсумкових наукових конференцій, де кожен учасник виступає з коротким науковим дослідженням з біології, що пізнав нового і зумів дослідити і обґрунтувати. Для перевірки знань використовуються експрес – опитування, тести – запитання, ділові ігри, тижні науки. Саме тренінг – це перший крок до вибору учнями майбутньої професії біолога та еколога. Тематика лекцій 1. Біорізноманіття Північного Приазов’я (фауна і флора).

2. Молочний лиман і його фауна.

3. Алтагирський ліс: минуле і майбутнє, лікарські рослини.

4. Нові види рослин і тварин на півдні України. Вимерлі види.

5. Методи польового вивчення безхребетних і хребетних тварин.

6. Методи польового вивчення рослинних груп.

7. Екосистеми і сукцесії. Роль фотосинтезу.

8. Консорції, парцели, деми, синузії як структурні елементи екосистем.

9. Видова, екологічна, просторова структури екосистем.

10. Кільцювання птахів, його результати і перспективи.

11. Ссавці Алтагирського лісу і їх біоценотичне значення.

12. Природно – заповідні території у Запорізькій області. Еконет України.

13. Червона книга Запорізької області, види рослин і тварин, що оберігаються. Тематика лабораторних занять 1. Визначення ґрунтових безхребетних.

17

2. Визначення водних та наземних молюсків.

3. Визначення комах.

4. Прижиттєве визначення рептилій і земноводних.

5. Картування гніздових ділянок.

6. Описання гнізда птахів.

7. Визначення квіткових рослин.

8. Відлов і кільцювання співучих горобиних пташок на водопої, пташенят - крячок у колонії.

9. Вимоги і порядок ведення польових щоденників, написання звітів.

10. Експериментальне вивчення стресів у рослин на модельних майданчиках.

11. Закони про охорону тваринного та рослинного світу. Тематика екскурсій 1. Знайомство з районом практики, квартальним розташуванням Алтагирського лісу, структурою лісонасаджень.

2. Екскурсія в Алтагирський ліс: розподіл тварин за видами.

3. Нічна екскурсія в Алтагирський ліс: знайомство з голосом косулі, лисиці, дрімлюги, сплюшки.

4. Екскурсія по Тащенакському солончаковому поді у сезонний орнітологічний заказник (знайомство з крячками, куликами).

5. Екскурсія у Родивонівський кар’єр: знайомство з птахами – шорниками, сміттєвою рослинністю; негативна діяльність людини (звалища, перевипас).

6. Екскурсія берегом Молочного лиману ( знайомство з флорою і фауною, їх акваторією). Огляд колоній річкових крячок, шилодзьобки.

7. Екскурсія на Шелюгівський под: рідкісні й вимираючі степові і солончакові види рослин і тварин (ковилі, тюльпани, чебрець, галагаз, сліпиш).

8. Екскурсія в агроландшафт: характерні види рослин і тваринних садів, городів і лугів.

9. Екскурсія у с. Алтагир: знайомство із синантропними видами тварин.

10. Екскурсія верхів’ями Молочного лиману. Знайомство з характерними мешканцями очеретяних заростей (пастушки, болотяні черепахи, вужі, ондатра, єнотовидна собака, чапля). Тематика індивідуальних завдань 1. Зібрати і оформити колекцію морських раковин, прісноводних і наземних молюсків.

2. Зібрати колекцію старих гнізд горобиних птахів.

3. Вивчити будову павутини у різних видів павуків.

4. Провести спостереження і кільцювання птахів.

5. Вивчити добову активність річкових крячок в колонії.

6. Провести картування колонії берегової ластівки у Родивонівському кар’єрі.

18

7. Вивчити видовий склад співучих птахів на водопої.

8. Простежити адаптацію модельних видів рослин до засухи, засоленостей у ході експериментів. Таблиця 2 Навчально – тематичний план екологічного табору – тренінгу «Соколятко» Індивідуа Всього Лабораторні Тема Лекції Екскурсії льна годин заняття робота Тема №1 Біорізноманіття Північного 8 2 2 2 2 Приазов’я (фауна і флора) Тема №2 Молочний лиман 8 2 2 2 2 і його фауна Тема №3 Алтагирський ліс: минуле і 8 2 2 2 2 майбутнє, лікарські рослини. Тема №4 Нові види рослин і тварин на півдні 8 2 2 2 2 України. Вимерлі види. Тема №5 Екосистеми і 8 2 2 2 2 сукцесії. Роль фотосинтезу. Тема №6 Кільцювання птахів і його 8 2 2 2 2 результати, перспективи. Тема №7 Ссавці Алтагирського 8 2 2 2 2 лісу і їх біоценотичне значення. Тема №8 8 2 2 2 2 19

Природно – заповідні території у Запорізькій області. Еконет України. Тема №9 Червона книга Запорізької області, види рослин і тварин, що оберігаються. Всього

8

2

2

2

2

72 18 18 18 18 години годин годин годин годин Програма ботанічного моніторингу розрахована на два роки і включає три етапи: підготовчий (40 годин), польові спостереження і дослідження (80 годин) і завершальний етап (12 годин) [7]. На першому році учні знайомляться зфлорою регіону, визначенням рослин, порядком опису рослинності, оцінюють вплив екологічних на рослини в т.ч. антропогенних . На другому році вивчається роль рослинного покриву в біосфері, структура рослинних співтовариств – фітоценозів, взаємозв'язок рослинності і місця існування, виконуються індивідуальні і групові завдання. Велика увага приділяється з'ясуванню таксономічної структури флори, співвідношення життєвих форм, аналізу екологічних груп рослин, виділенню ендемічних видів рослин. Виділяється пробний майданчик, де впродовж декількох років враховується флористичний склад, велика кількість, проектне покриття рослин певних видів. Отримані дані дозволяють вести ботанічний моніторинг і прогнозувати динаміку співтовариств і рослинності в певних біотопах [7]. Навчальну роботу в таборі необхідно починати з оглядової лекціїбесіди, присвяченій характеристиці степової зони України, фізикогеографічним особливостям району і місця табору, характерним рисам його флори і фауни. Ботанічний розділ проводився таким чином. Учні виходили на маршрут тематичної екскурсії після сніданку, коли зникає роса. Маршрут включав найбільш типові рослинні асоціації. Кожен з учнів вів записи в польовому щоденнику під час екскурсії. Учні знайомилися з основними методами ботанічних польових досліджень: визначенням типа асоціацій, з гербарію фонових видів, визначенням продуктивності й інші. У наступні дні група ботаніків закладає пробні майданчики для проведення фітомоніторингу, для порівняння рослинності ділянок із різними типами ґрунтів, зволоженості, солоності й інші. Особлива увага приділяється знайомству «живцем» із рідкісними і зникаючими видами рослин і тварин, щоб не допускати їх ненавмисного збору. Дозволяється збирати гербарій смітних і масових видів рослин, колекції комах шкідників, порожні раковини молюсків, старі пташині гнізда, що не охороняються. Цей матеріал 20

використовується як для поповнення колекцій музеїв ЕНЦ і шкіл, так і для різних виробів в зимовий час. На зоологічних екскурсіях проводиться обліки ссавців слідами їх життєдіяльності (норам, екскрементам, слідам на запорошених дорогах і так далі), обліки птахів по їх зовнішньому вигляду і голосам. Описуються зустрінуті гнізда і виводки птахів, збирається упущене ними пір'я. Спостереження фіксуються в ході фотографування, що стало можливим і доступним завдяки використанню цифрових фотоапаратів і навіть мобільних телефонів [4]. Для проведення іхтіологічних спостережень бажано використовувати результати огляду уловів промислових рибалок, які дають масовий матеріал і в подальшому можуть бути використані для багаторічного моніторингу. Це було проведено нами для Молочного лиману і північної прибережної акваторії Азовського моря. Також герпетологічні спостереження бажано проводити під керівництвом і контролем, з урахуванням добової активності різних видів амфібій і рептилій. І не забувати при цьому про техніку безпеки при роботі на територіях, де мешкають отруйні тварини (степова гадюка, з павуків – тарантул і каракурт, а також кліщі) [5]. Проведення екологічного моніторингу доручається учням старших класів, що вже мають польової роботи і наукової роботи, порівнювати і аналізувати нові дані з даними, отриманими ними в попередні сезони або їх попередниками [6]. При цьому виправдовує себе не індивідуальний, а бригадний метод, коли за кожною бригадою з 2-3 чоловік закріплюється певний моніторинговий майданчик і певний об'єкт моніторингу. Завдання керівника полягає в щоденному контролі роботи бригади, в консультаціях і перевірці польових щоденників. Учні самостійно проводять елементарні біологічні спостереження. Вони при такому підході більше ініціативи і самостійність, відчувають велику відповідальність за роботу. Оформлення колекцій, фотоальбомів і звітів проводиться в місті після повернення учнів з експедиції. За результатами моніторингових досліджень готуються наукові роботи, доповіді на конференції, засідання наукових шкільних товариств, як в ЕНЦ, так і в школах. Безперечною перевагою проведення екологічних експедицій стаціонарного «табірного» типа є комплексний підхід до вивчення природи на основі вчень про екосистеми, екологічні ніші, консорції. За два тижні учні, незалежно від профілю їх наукової роботи в ЕНЦ, з особливостями рельєфу, ґрунтів, гідрології місця табору, з характерними представниками рослинного і тваринного світу, з проявами різних екологічних зв'язків, з трансформацією флори і фауни під впливом як природних (наприклад, глобальне потепління, періоди і ін.), так і антропогенних , вчаться азам екологічного моніторингу, в т.ч. з використанням біологічних видівіндикаторів. Важливим моментом є також екологічний менеджмент, коли учні проводять акції по території заповідників – приморської коси або Алтагирського і Родивонівського лісу Степанівської коси від побутового сміття, що стає важливим елементом екологічного виховання майбутніх громадян України.

21

Ведення польового щоденника. Важливим активним методом, сприяючим розвитку у дітей всіх вікових груп уваги, спостережливості, мислення і мови, є систематичне ведення спостережень в природі і фіксація їх в «Щоденнику спостережень» або в «Календарях природи». Ведення щоденників допомагає дітям краще засвоювати і запам'ятовувати спостережувані явища природи, повторно звертатися до отриманих даних, проводити посильний аналіз спостережень, встановлювати причинні зв'язки між окремими явищами природи в тимчасовому аспекті, виявляти взаємозв'язок між явищами природи і діяльністю людини. При аналізі тривалих спостережень, відбитих в щоденниках, керівник або вчитель підводить дітей до простих узагальнень, сприяючих формуванню у дітей чітких уявлень про сезонні екологічні явища в природі, порах року. Польовий щоденник – основний документ як учня, так і професійного вченого-натураліста, в походах і експедиціях він заповнюється щодня. Причому ретельний запис спостережень є неодмінною умовою практичних робіт в природі, основою наукової роботи. У польовий щоденник всі відомості в хронологічному порядку, з ранку до ночі, включаючи і дані, що не мають безпосереднього відношення до отриманого від керівника завдання або теми екскурсії. Обов'язково явища погоди, особливості життя рослин і тварин, особливості господарської, перш за все сільськогосподарської діяльності і робіт, ведуться зарисовки, наголошуються зібрані колекції. Для ведення польового щоденника придатний зошит або блокнот із сторінками в клітинку, в твердій обкладинці. Записи ведуться кульковою ручкою (чорною або темно-фіолетовою пастою) або простим олівцем типу «М» або «ТМ» на правій ; ліва сторона використовується для малюнків, додаткових записів і поправок під час первинної обробки записів. Сторінки щоденника обов'язково нумеруються. На першій сторінці : прізвище, ім'я, по батькові автора, рік ведення щоденника, місце проведення досліджень, точна поштова адреса автора, по якому слід повернути щоденник у разі втрати. При оформленні записів в щоденнику за минулий день спочатку вказуєтьсядата і рік спостережень, потім вказівкою точного часу вказується місце екскурсії, характеристика погоди і її зміни, маршрут екскурсії або отримане від керівника завдання, прізвище, ім'я, по батькові керівника, перелік прізвищ учасників екскурсії. Наголошується приблизно довжина маршруту і час, витрачений на його проходження. Описуються зустрінуті рослинні співтовариства, місце проживання тварин, зустрічі з конкретними видами тварин. При цьому обов'язково вказуєтьсяїх кількість, пів і вік зустрінутих екземплярів. З також цікаві відомості по біології і поведінці тварин, їх взаємини, характер звуків і пісень птахів. У щоденнику слід розмежовувати свої спостереження від даних, повідомлених керівником, а також отриманих від місцевих м, мисливців і лісників. Записи бажано вести детально по ходу екскурсії під час коротких зупинок або на привалі, або ж відразу після закінчення екскурсії «за гарячими слідами», надіятися на 22

пам'ять при великій кількості вражень не слід. Назви тварин і рослин, зустрінутих , слід підкреслювати відразу, а також давати їх наукову латинську назву із слів керівника. Необхідно вести записи картосхем маршруту, обстежених ділянок лісу та колоній птахів і звірів; замальовувати нори, гнізда, сліди тварин в природі, виявлені плоди, ознаки окремих видів рослин і тварин. У щоденнику наголошуються зібрані колекції: залишені порожні гнізда, насіння рослин, раковини молюсків і інші об'єкти. На них відразу виготовляється етикетка (на ній вказується вид матеріалу, дата, місце збору). У щоденник заносяться у вигляді таблиці проміри гнізд і тварин, що відловили, номери кілець при проведенні кільцювання птахів. При обробці знайдених об'єктів вказуються стандартні розміри пташиних гнізд, нір і лежань звірів, характер будівельного матеріалу, число яєць, пташенят і дитинчат, їх вік і забарвлення, стан пір'яного або волосяного покриву, наявність залишків їжі біля гнізді і їх вигляд, поведінка батьків у гнізда. При проведенні фотографування в щоденнику обов'язково наголошуються зняті кадри. При виловах звірів, риб або комах необхідно вказувати тип вживаних пасток, скільки їх використовувалося, скільки було витрачено часу, скільки спіймано тварин і яких (вид, стать, вік), які отримані результати. При проведенні кількісних обліків тварин або рослин обов'язково вказуєтьсямаршрут, його протяжність по різних місцепоживаннях (або розміри контрольного майданчика), зустрінуті види, їх кількість. Після закінчення обліку проводиться підрахунок відмічених видів і особин, робиться перерахунок на одиницю маршруту (1 км, 10 км) або майдану (1 м2, 10 або 100 м2, 1 га ) для оцінки великої кількості або щільності окремих видів. щоденника бажано виділити сторінки для складання списку зустрінутих видів рослин і тварин, із вказівкою дат їх перших і останніх зустрічей в районі спостережень. Список необхідно складати в систематичному порядку (по загонах і сімействах). Давати їх наукову назву видів по латині і місцеві назви. По закінченню календарного року польовий щоденник є видимим, до нього вносяться поправки і виправлення. З нього робляться виписки потрібних для поточної роботи даних, тобто первинна обробка матеріалу. Щоденники слід зберігати для подальшої роботи з ними. Керівник гуртка (або вчитель) повинен періодично проглядати порядок ведення щоденників дітьми, вказувати на наявні недоліки і неточності, давати поради по веденню записів. Як поводитися в гостях біля природи (екологічна етика). Ні кому з нас не хочеться жити в кам'яній пустелі, де немає жодного здорового дерева, не видно красивих метеликів, бабок і жуків, не чутно голосів і пісень птиць. Природа потрібна нам як джерело свіжого чистого повітря, чистої води, здорової повноцінної їжі, як потужний оздоровлюючий чинник. Але природа потрібна в такому ж ступені всім живим організмам нашої планети: рослинам, тваринам, мікроорганізмам. В даний час стало життєво важливим 23

навчитися розуміти, поважати і цінувати все живе, що оточує нас, визнавати за всіма живими організмами таке ж право на існування, як і для людини. Проблемою № 1 для людства стало збереження біологічної різноманітності планети, всіх видів живих організмів в кожному регіоні, в кожній країні. І починати необхідно з малого: запам'ятати і дотримуватись писані і неписані правила поведінки, опинившись в лісі, на річці або березі моря. Саме це у вашій волі і у вашій силі зробити вже зараз для рідної природи.

1. На прогулянках і екскурсіях прагніть ходити тільки по вже існуючих стежках, доріжках і дорогах, особливо навесні, коли відбувається активний рослин і вони особливо чутливі до витоптування і будь-яких механічних . Під ногами гинуть не трави, але і невидимі поки дерева і чагарники, руйнується лісова підстилка, ущільнюється і деградує грунт. Не бажаючи того, зійшовши із стежини, ви можете роздавити пташине гніздо, жабенят або комах. По ваших слідах хижаки швидко виявлять гнізда птахів.

2. Не розводьте в міських парках, лісопарках, долинах річок. Це може привести до виникнення пожеж, загибелі рослин і тварин. Б від ваших кострищ – це багаторічні , що не гояться, і лисини на лісовому ґрунті, який від дії вогню деградує і спекається. Б відлякують лісових тварин, птахи можуть кинути свої гнізда з яйцями, а звіри – нори з дитинчатами. Для кострищ збирають не вітролом, але і сухостійні дерева, пні, які самі по собі є невеликими екологічними системами. У вогні кострищ згорить напевно чийсь разом з його мешканцями (павуками, молюсками, грибами і лишайниками). Спалюючи вітроломи і сухі дерева, ми порушуємо кругообіг речовин у лісовому співтоваристві. Лишаєм мешканців сотні і тисячі видів бактерій, грибів, рослин і тварин, не підозрюючи про їх існування і важливу роль в природі. Нарешті, подивіться, на що перетворюється ділянка лісу навколо кострищ – спотворені дерева з обідраною корою, порубаними стовбурами, обламаними г. Це приводить до захворювання їх від зараження мікроорганізмами і грибами.

3. Не кидайте і не встромляйте в стовбури живих дерев ножі і сокири, не обдирайте на них кору, не підпалюйте смолу на соснах і ялинах, не збирайте березовий сік по весні, не обламуйте гілки, в т.ч. і сухі. Хіба приємно дивитися на покалічені дерева. Крім того, нанесені вами рани будуть «вхідними воротами» для різних хвороб, ослаблять дерева.

4. Не збирайте дикорослі рослини, не рвіть квіти. Ви може бути гербарію з науковими або учбовими цілями. Категорично забороняється рідкісних і зникаючих видів, внесених до Червоної книги. Подивіться навколо, чи багато залишилося красивих квітів поблизу міст і сіл? Через хижацьке букетів вони зникли. У будинку ви милуватиметеся зірваними квітами день-два, а в лісі і на лугу незайманими квітучими рослинами можна насолоджуватися тижнями. Збираючи букети, ви не заслужено привласнюєте красу, яка по праву належить не лише вам, але і тисячам незнайомим вам людям. Зібравши квіти, ви позбавляєте рослини майбутнього насіння і відновлення наступного року. Крім того, зібравши найкрупніші і найкрасивіші квіти, ви мимоволі проводите штучний відбір з 24

негативними наслідками: рослини, що залишаються, з дрібними непоказними квітками дадуть таке ж непоказне потомство.

5. Не ловіть метеликів, бабок і інших комах. Багато видів комах, найкрасивіших і помітніших, вже зникли поблизу міст із-за хижацького вилову. І зовсім не для поповнення колекцій, а тому що людина до сих пір не може перебороти в собі первісний інстинкт: «наздогнати, зловити, задавити». У природі все взаємозв’язано і взаємопристосовано, тому остерігайтеся порушити ці невидимі зв'язки. Пригадаєте розповідь Р. Бредбері «І грім!», як випадково задавлений метелик у далекому минулому, привів до катастрофи на нашій планеті. Рідкісні види комах давно влаштувалися на сторінках Червоних книг, стоять на межі зникнення.

6. Не ловіть тритонів, ящірок і змій, не вбивайте жаб, не витягуйте їх ікру з води. У природі залишається все менше місць придатних для проживання рептилій і амфібій. Немало їх гине на дорогах під колесами автомобілів, гине від руки підлітків. Навіть якщо вам не подобаються ці тварини, пам’ятайте, що вони грають в природі важливу роль, поїдають багато шкідників лісу і міста. Пора зрозуміти, що Природа дала їм таке ж право на життя, як і нам з вами.

7. Не спалюйте суху траву і листя. Може, трава після цього буде швидше, але такі пожежі знищують тисячі живих істот: ящірок, змій, комах і личинок, мільйони насіння рослин.

8. Не забирайте і не виносьте з лісу знайдених пташенят, їжаків, зайчат, черепах, інших лісових, лугових і степових мешканців. Вони зовсім не загубилися і не кинуті батьками. Глибоко помилково вважати, що без вашої «допомоги» вони загинуть. Батьки чудово знають, де зачаїлися і чекають їх повернення діти, вони не залишать своє потомство без турботи. У вас же знайдені тварини рано чи пізно загинуть, ви не зможете піклуватися про них так, як їх батьки.

9. Не залишайте після себе в природі сміття, не кидайте у водоймища сміття. Все, що може згоріти, краще спалити, а інше закопати або віднести в місто, а там кинути в сміттєвий ящик. Адже серед залишеного вами сміття навряд чи хто захоче відпочивати, люди підуть далі в ліс у пошуках непорушених ще галявин, витоптуватимуть трав'яний покрив, розполохуватимуть птахів і звірів. Кидати сміття у воду завжди вважалося за великий гріх; адже чиста вода – це життя; подивіться, на що перетворюються наші водоймища при порушенні цього неписаного правила, як виглядають морські пляжі після шторму.

10. Не включайте в лісі радіоприймачі і магнітофони на повну потужність. Якщо вам захотілося послухати знайомі мелодії, не шуміть в природі. Навчіться цінувати музику і тишу природи: листя, спів птахів, шерех живого мурашника, води, навчіться слухати тишу. Це принесе вам і іншим відпочивальникам здоров'я і заспокоєння. Гучні різкі звуки вашого магнітофона заважають іншим людям спілкуватися і насолоджуватися природою, розполохують все живе навколо.

25

11. Не дозволяйте своїм батькам і друзям мити автомобіль біля річки або ставка, в'їжджати в ліс зовні дороги. Під колесами автомобіля гине трава, ламаються чагарники, гинуть дрібні тварини. Нафтопродукти отруюють грунт і все живе на ньому. Бруд, який змивається з автомобіля, потрапляє в ставок або річку і вбиває там багато живих організмів, руйнує водні екосистеми. Хіба приємно милуватися замість білосніжного латаття маслянистими розводами бензину і плямами, що розпливаються по воді? Пам'ятаєте, що 10 г бензину при попаданні в 1 м3 води повністю знищує ікринки риб, жаб, інших водних тварин.

12. Особливу небезпеку для диких тварин під час розмноження представляє чинник занепокоєння. Навіть проста цікавість може привести до трагічних наслідків. Йшла людина по лісу, знайшла пташине гніздо, помилувалася красивими пташенятами і далі. А гніздо вже демасковане, його швидко виявлять і знищать хижаки. Відомо, що поблизу населених пунктів удається вивести і вигодувати пташенят 10% дрібних птахів. Потурбовані птахи можуть залишити гніздо, а яйця, що залишилися без догляду, або пташенята загинуть від переохолодження або від перегріву. У природі все взаємопов'язано і взаємозалежно. Кожен її елемент, кожна жива істота має своє призначення. По-справжньому культурна і вихована людина залишається такою і в глухому лісі або на безлюдному морському березі, вона і там не зробить нічого, що може заподіяти шкоду природі. Як милуватися природою (екологічна естетика). Останнім часом стали широко використовуватися такі поняття як: екологічна краса, естетична цінність дикої природи, природоохоронна етика, абсолютна краса, краса в природі, звукова краса природи, лісова естетика та інші. Під абсолютною красою стали розуміти (і цінувати!) красу дикої природи, невинної природи; під екологічною естетикою – усвідомлення і визнання краси природи, що викликає задоволення у людей, а також шляхи і способи збереження природної краси. Почали виділяти «види-індикатори естетичні» – найхарактерніші і красивіші види тварин і рослин в даному ландшафті. Естетична цінність природи оцінюватися економічно і вона виявилася дуже високою. Одним з дієвих методів еколого-естетичного виховання є зображення краси природи у витворах мистецтва: живописі, графіці, поезії, художній літературі, музиці, фотографіях і кінофільмах. Почали створюватися природні території, що охоронялися, для захисту краси в природі: заповідники, заповідники, національні парки, ландшафтні парки, пам'ятники природи. У цих об'єктах спеціально відбувається ознайомлення населення з природною красою. Екологічна естетика тісно пов’язана з екологічною етикою; щоб навчиться захоплюватися красою природи, необхідно правильно, грамотно поводитися в гостях у неї. Екологічні екскурсії, походи і відпочинок на природі є важливим методом екологічної естетики; наодинці з природою людина відчуває себе її часткою, усвідомлює грандіозність, вічність всесвіту 26

потужність природних стихій. У замкнутому просторі міст, в оточенні техніки, екологічна естетика не виникне, не розвинеться сама по собі. Техніка безпеки під час екскурсії, походу в природу Суворе дотримання техніки безпеки, проходження інструктажу перед походами і екскурсіями – застава успішного їх проведення і здоров'я кожного учасника. Враховуючи особливості природних умов регіону, при інструктажі особлива увага приділяється техніці і правилам поведінки учнів в лісі і на воді, в містах, поводженню з дикими рослинами і тваринами, наданню першої медичної допомоги. Кожен учень розписується в журналі про проходження інструктажу по техніці безпеки. Основні вимоги до поведінки учнів наступні. Техніка безпеки в лісі: забороняється і розводити багаття окрім спеціально обладнаних місць. Місце під заздалегідь очищається, дерен акуратно знімається, а перед від'їздом б, що затухнуло, закривається дерном. Не можна розкладати під кроною і на корінні дерев, на ділянках із сухою травою торф'яниках. Багаття гасити ретельно з використання піску або ; дотримуватися обережності в лісі з вогнем (особливо небезпечні негашені , сірники, сигарети, балощі з сірниками і запальничками); виявлені осередки вогнища слід негайно гасити з використанням підручних засобів, негайно повідомляти про них в найближче село; дрова для кострищ слід збирати (гілки, що усохнули, уламки стовбурів), а не рубати; не можна ховатися в грозу під високими самотніми деревами; забороняється рубати і ламати живі дерева та гілки, це карається згідно законодательної бази України щодо природоохоронної діяльності; не слід з'являтися, а тим більше затримуватися в лісі під час бурелому; побутове сміття збирається в спеціальних ямах, по закінченню відпочинку або стоянки ями, як і , закриваються дерном; категорично забороняється ходити поодинці, особливо в незнайомому лісі, йти з табору або відставати від екскурсійної групи самовільно, без відома і дозволу керівника; необхідно періодично оглядатися, знімати з себе кліщів, як потенційних переносників різних захворювань; необхідна обережність в поводженні з гострими знаряддями і предметами (сокирою, ножем, пилою і ін.); забороняється на високі дерева, на дерева, що підгнили і сухі, щоб уникнути падіння; при тривалих стоянках забороняється запрошувати в табір незнайомих людей. Для охорони табору призначаються чергові. На час екскурсій, походів намети обов'язково зашнуровуються, речі забираються всередину наметів;

27

забороняється турбувати і переслідувати в лісі диких звірів і птахів, руйнувати їх гнізда і нори, забирати і відвозити в місто безпорадних дитинчат і пташенят; забороняється спотворювання дерев вирізуванням і малюнків, обламування дерев і кущів, адже вони ростуть повільно; забороняється збір рідкісних і зникаючих видів, внесених до Червоної книги. Техніка безпеки на воді: забороняється купання в не відведених для цих цілей місцях, не відгороджених буйками, купання на перекочуваннях, вирах, інших небезпечних місцях, пірнання з каменів, корчів і мостів; забороняється купання і вихід до води поодинці, без супроводу керівника або вчителя. З числа старших дітей, що вміють плавати, на час купання призначаються чергові. Місце і кордони купання позначаються спеціальними аншлагами, буйками, обладнуються підручними рятувальними засобами; забороняється використання для плавання і купання надувних гумових матраців, гри на воді; забороняється використання човнів і плотів для плавання без дозволу і контролю керівника; при проходженні заболочених ділянок слід пересуватися ланцюжком, підстраховувати сусідів, мати при собі довгу жердину; при тривалому знаходженні на відкритому місці в сонячну жарку погоду обов'язкове носіння головного убору і захисних темних окулярів щоб уникнути сонячного або теплового ударів. Техніка безпеки в горах і ярах: при пересуванні по схилах і скелях пересуватися обережно, не стрибати вниз, з каменя на камінь, особливо в дощ; не підходити до кромки обривистого берега або схилу яру, оскільки можливе його осипання; не штурмувати без спеціального спорядження та підготовки круті, прямовисні схили і стінки; небезпечне ходіння по сухих долинах річок і струмків в горах при грозових сильних зливах, можливий різкий підйом води і повінь; виявлені осипи слід обходити стороною, а не долати, щоб уникнути їх сповзання і нещасних випадків. Техніка безпеки харчування: забороняється використання зіпсованих консервів щоб уникнути харчового отруєння (банки з роздутими кришками, іржаві банки); забороняється пити сиру воду з відкритих джерел. Воду слід заздалегідь кип'ятити або марганцевокислим калієм (1/2 кристала на літр води до отримання забарвлення); рибу можна використовувати після тривалої термічної обробки (ретельно прожарювати, або варити не менше 20 хв.), щоб уникнути забруднення гельмінтами; 28

воду для приготування їжі слід брати з чистих підземних джерел, річкову і озерну воду обов'язково кип'ятити; слід використовувати свіжо приготовану їжу, особливо м'ясні і рибні блюда. У жарі ці продукти швидко псуються і можуть отруєння; при приготуванні їжі на необхідно дотримуватися обережності з вогнем, при перенесенні гарячих казанів і чайників з киплячою водою; у таборі і на короткочасних зупинках слід неухильно дотримувати чистоту на кухні, не залишати відкритими продукти, не допускати до них мух та інших комах, не залишати немитими посуд і кухонне начиння. Харчові відходи необхідно виносити до спеціально відведеної ями і закидати їх від мух; забороняється використання в їжу незнайомих і зіпсованих грибів, ягід і інших рослин щоб уникнути харчового отруєння. Не можна брати в рот траву, листя, квіти, плоди отруйних або незнайомих рослин (особливо бузини, вовчого лика, воронячого ока, жимолості, омели, конвалії, блекоти, дурману, аконіту, болиголову, цикути, черемши і інших видів). Після збору в гербарій таких рослин або в лікарських цілях необхідно ретельно вимити руки; у місцях, де буває багато людей, в траві або воді можуть залишатися різні гострі уламки, осколки пляшок, консервні банки, тому слід бути обережними, щоб не поранитися, не ходіть босоніж; якщо ви торкалися диких тварин, їх нір, гнізд птахів, необхідно ретельно вимити руки, щоб уникнути попадання збудників з їжею в організм. Техніка безпеки при роботі з дикими тваринами: забороняється ловити змій без підготовки голіруч; потенційно кожна змія може виявитися отруйним видом; при роботі з жабами слід потім ретельно вимити руки, щоб уникнути попадання пекучого отруйного секрету їх шкірних залоз на слизисті оболонки очей і рота; забороняється приваблювати до табору і стоянки бродячих собак і кішок, контактувати з ними. Серед бродячих собак зустрічаються хворі сказом, можливі напади і укуси; при вилові мишоподібних гризунів і ховрахів слід уникати їх укусів та попадання з них на людину блох і вошів. Гризуни є носіями небезпечних захворювань людини; необхідно дбайливо поводитися із спійманими тваринами, після огляду і прижиттєвій обробці вони випускаються в природу там, де були відловлені; не можна руйнувати гнізда, нори і лігва, забирати і відвозити кладки птахів, пташенят і звірят. Транзисторні приймачі і магнітофони слухайте в квартирах, в лісі – слухайте голоси птахів. Не турбуйте диких тварин в їх рідному будинку; необхідно дотримуватися обережності в поводженні з небезпечними безхребетними. Багато хто з них виробляє отруйні речовини, 29

бомбардує ворога погано пахучими рідинами, мають гостре жало, або їх тіло покрите пекучими отруйними щетинками і ворсинками (бджоли, оси, павуки тарантули і каракурти, мушка шпанки і ін.). Масовий напад джмелів, ос і бджіл може привести до хворобливого або навіть смертельного , тому не турбуйте їх, а при нападі зберігайте спокій, не розмахуйте руками, не тікайте. для захисту від кровососучих комах під час екскурсії застосовуйте репеленти, такі як «Тайга», «ДЕТА», а на стоянках в наметах необхідно використовувати марлеві завіски; не переслідуйте тікаючих крупних тварин. Загнані в кут, вони здатні напасти і серйозно поранити людину (лось, дикий кабан, лисиця і ін.). Техніка безпеки на транспорті: забороняється використовувати для переїздів особистий транспорт, особливо з незнайомими людьми. Можна використовувати рейсовий (автобуси, , електрички, теплоходи і ін.); забороняється ходити по проїжджій частини дороги, слід користуватися узбіччями. Переходити вулиці і дороги слід за відсутності транспорту, мати пізнавальні червоні прапорці на початку і кінці колонії; забороняється їзда на підніжках автомобілів, в необладнаних кузовах і причепах; не дозволяється пірнати з човнів, катерів і теплоходів під час їх руху і стоянок. Під час купання не можна запливати назустріч моторним човнам і судам, перетинати їх курс; при використанні гужового транспорту необхідно дотримуватися обережності в поводженні кіньми, берегти ноги від попадання в колеса. Техніка безпеки в табірному побуті: табір або короткочасну стоянку слід влаштовувати на високому незатоплюваному місці, поблизу води, бажано на узліссі або галявині. Обов'язково повинні бути кухня, туалети, сміттєва яма, умивальники, ємкості для питної води; забороняється влаштовувати місце купання або прання вище табору і кухні за течією річки; у наметах забороняється установка свічок без нагляду або без застосування банок з піском; забороняється використання свічок для знищення в наметах комарів і мух. У суху погоду намети спалахують від відкритого вогню і горять як порох! забороняється спати на сирій . Щоб уникнути простуди слід використовувати надувні гумові або поролонові матраци, під намет підстилати шар поліетиленової плівки, а на неї – шар сухої трави; щоб не намокнули речі в наметі під час дощу, намет обов'язково зверху накривається поліетиленовою плівкою. У сонячну погоду обов'язково просушувати намет, підводячи його днище, спальні мішки і особисті речі (одяг і взуття); 30

сушка мокрого взуття і речей біля багаття дозволяється на спеціально влаштованих сушарках під наглядом чергових. На ніч обов'язково гаситься, на випадок дощів в таборі обов'язково повинен бути резервний запас сихих дров; слід неухильно дотримувати правила особистої гігієни, підтримувати порядок і чистоту в наметі і таборі. Рушник, зубна щітка і мило – неодмінна приналежність кожного учасника походів; кожному необхідно знати методи надання першої медичної допомоги при нещасних випадках і захворюваннях, уміло користуватися аптечкою. Її наявність в поході або на екскурсії у керівника обов'язково. Перед початком тривалого походу кожному учасникові необхідно медичне обстеження; під час екскурсій і походів слід проводити природоохоронні заходи: виділити час для очищення території від кинутих туристами і відпочивальниками скляних і пластикових пляшок, консервних банок, провести бесіди з браконьєрами, надати допомогу тварині, що потрапила в біду, запобігти виникненню пожеж від чужих негашених кострищ, забруднення річок і інших водоймищ відходами нафтопродуктів при автомобілів, знімати в лісі і на водоймищах браконьєрські снасті (петлі, сілки, мережі і інші); необхідно повідомляти про всі виявлені випадки грубого порушення законів про охорону природи в екологічну, мисливську, лісову, рибну або санітарну інспекції в найближчому населеному пункті. Особливу небезпеку для диких тварин представляють мінеральні добрива, що відкрито зберігаються, і отрутохімікати; необхідно повідомляти про такі факти у відповідні інспекції. Таким чином, спостереження в експедиціях і таборах ЕНЦ і МАН дозволяють достатньо повно досліджувати зміни екосистем, стан чисельності окремих видів рослин і тварин, вести екологічний моніторинг середовища. Робота в експедиціях і таборах сприяє активізації пізнавальної і творчої діяльності школярів, розвитку самостійності і ініціативі, підвищенню інтересу до дослідницької роботи. Вони отримують самостійної роботи з літературою і визначниками, виконання експериментальної роботи, уміння обробляти і узагальнювати отримані дані, робити висновки, обґрунтовувати гіпотези [4, 5, 7]. Позитивним є комплексний підхід до вивчення живої природи, структури і динаміки зоокомплексів. Досвід роботи таких таборів з їх традиціями показує їх ефективність і значущість в підтримці спадкоємності в підготовці і екологічному вихованні майбутніх біологів та екологів. Розроблена нами система безперервної спадкоємної екологічної освіти базується на комплексному підході до вивчення навколишнього середовища з використанням міжпредметних зв’язків, з врахуванням вікових індивідуально-психологічних особливостей школярів, на краєзнавчому підході та організації безпосередньої практичної діяльності у довкіллі. Література 31

1. Мусиенко М.М., Серебряков В.В. Брайон О.В. Екологія, охорона природи (словник-довідник). – КиЇв: Знання, КОО, 2002. – 550 с.

2. Реймерс Н.Ф. Природопользование: Словарь-справочник. – М.: Мысль, 1990.- 638 с.

3. Одум Ю. Экология: в 2 т. – М.: Мир, 1986. – Т. 1-2.

4. Кошелев А.И., Николенко А.Н., Пересадько Л.В. Методические рекомендации по организации проведению эколого-натуралистических экскурсий в природу // Вивчаємо рідний край (програми гуртків юних екологів і дослідників природи…). – Мелітополь-Запоріжжя, 1999. – С. 84108.

5. Николенко О.М., Кошелєв О.І., Пересадько Л.В. Літні екологічні табори для школярів: досвід та перспективи щодо проведення // ХНІ століття: альтернативні моделі розвитку суспільства третя світова теорія (Мат. ІІІ міжнар. конф.) Ч.2. – Київ: Вид-во ін-та східозн., 2004. – С. 163-167.

6. Дяченко Л.В., Кошелєв О.І. Екологічний тренінг манівців став традиційним // Обдарована дитина, 2007, № 3. – С. 33-37.

7. Винтер А.Н. Ботанический мониторинг в летнем учебнооздоровительном экологическом лагере // Вивчаємо рідний край (програми гуртків юних екологів і дослідників природи…). – Мелітополь-Запоріжжя, 1999. – С. 108-127.

1.4. Польовий практикум по вивченню сучасного стану штучних деревних насаджень Програми для творчих об’єднань позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів Міністерства освіти і науки України передбачають проведення польових досліджень, польових практикумів, які необхідні для об’ємного засвоення вивченого програмного матеріалу та оволодіння необхідними методиками. Сучасні класичні методики з вивчення екологічного стану природних об’єктів не завжди прийнятні в умовах позашкільних закладів з причин недостатнього рівня забезпеченості матеріальної бази, відсутності сучасного обладнання, рівня підготовки фахівців. Ускладнення в проведенні навчально – польового практикуму полягає в тому, що при залученні гуртківців до практичного вивчення об’єктів, виникає небезпека формального засвоення методичних прийомів, а не реального застосування їх при вивченні природних процесів та явищ. Вміння спостерігати, аналізувати, моделювати явища і процеси, що відбуваються в природі, в їх складних взаємовідносинах має стати головним результатом навчально – польового практикуму, під час якого гуртківці отримують практичні знання, що стають базою для сприйняття різноманітних проблем навколишнього середовища і його охорони. Пропонуємо методику вивчення сучасного стану штучних деревних насаджень, яка була опробована гуртком «Екологи-краєзнавці» Бердянської станції юних натуралістів 2008 року, та, на наш погляд, є більш доступною в 32

організайії навчально – польового практикуму за запропонованою темою. Дослідження за сучасним станом зелених насаджень краще проводити в такому порядку: I-й етап — біометричні вимірювання та рекогносцирувальні (візуальне вивчення місцевості) обстеження; II-й етап — обчислювання й аналіз даних досліджень за таблицями, рівняннями. На I етапі навчально-польових досліджень виконується така робота: 1. Визначення об’єкту досліджень (ділянки зі змішаними або чистими деревостоями, лісосмуги та ін.); 2. Вимірювання площі досліджувальних обєктів; 3. Визначення видового складу в змішаних деревостоях; 4. Підрахування кількості видів лісових культур, що вивчаються; 5. Визначення пробних площ, які характерні для всієї ділянки деревостою. Якщо площа насаджень, що досліджуються менше 3 га, достатньо закласти одну пробну площу. Повздовжні межі пробної площі повинні співпадати з серединою міжрядь. Кути площі визначаються кілками висотою 1 м. Пробна площа має містити не менше, ніж 3 ряди лісової культури, з кількістю дерев приблизно 150 штук [6]. Проводяться виміри кожного другого дерева.

6. Проведення таксаційних вимірів на пробних площах: висоту дерев визначати за допомогою вимірів клинометром кожного другого дерева та за допомогою формул і таблиці [2,8]. В А

С

tg кута A = BC:AC, де АС — відстань до дерева в метрах; BC — висота від рівня клинометра до верховіття дерева в метрах. Використовуючи таблицю значень тангенсів і рівняння, визначаємо сторону ВС трикутника АВС за tg кута A. H = BC + h, де H — висота дерева, h — висота клинометра від поверхні землі до рівня очей в метрах. Невеликі дерева можна вимірювати мірною палкою (фото 1); − діаметр стовбура встановити за результатами вимірів кожного другого дерева. Виміри здійснювати мірною вилкою на висоті стовбура 1,3 м від поверхні ґрунту. Середній діаметр обчислювати за результатами вимірів; − площа крони виміряється візуально за проекцією крони на поверхню ґрунту в п’яти середніх за морфометричними ознаками дерев на пробній площі; − середню ширину міжрядь установлюємо за результатами 10 вимірів відстані між серединами рядів на 3-х поперечних ходових лініях.

7. Візуально визначити види ушкоджень та категорії життєздатності лісових культур на дослідницькій території (фото 2).

33

Для виявлення ушкоджень насаджень лісових культур пожежами та стовбурними шкідниками проводиться рекогносцирувальний огляд. Огляд проводиться за методикою, розробленою кандидатами наук А. Д. Масловим, Ф. С. Кутєєвим, М. В. Прибиловою. Наявність ушкоджених дерев оцінюється у відсотках від загального числа дерев у кварталі. Для цього за діагоналлю ділянки проводять спрощений облік 50 дерев. Одночасно відзначають характер поширення ушкоджених дерев: поодиноко, групами, куртинами або повсюдно. Огляд ушкоджених дерев проводять на всій площі кварталів. Виявляються найбільш характерні вогневі ушкодження, заподіяні пожежами відповідних типів і інтенсивності: опіку хвої, опіку стовбура, опіку й перегоряння коренів [7]. Категорію стану дерев оцінюють за таблицею 1. Оцінку ушкоджень окремих частин дерев надають візуально у відсотках.

34

Таблиця 1 Категорії стану насаджень ушкоджених пожежами (за А. Д. Масловим, Ф. С. Кутєєвим, М. В. Прибиловою) Категорія дерев Ι

ΙΙ

ΙΙΙ

ΙV

Опік крони, %

ні

30

70

більш ніж 70

Опік стовбура (висота нагару, м)

2,0

3,0

3,0

більш ніж 4,0

Опік кореня та кореневої шийки (ступінь окільцювання, %)

ні

40

80

більш ніж 80

Характер ушкоджень

Для визначення життєздатності лісових культур на пробних площах кожного кварталу визначають кількість неушкоджених дерев, або в слабкій мірі ушкоджених тваринами, шкідниками. Кількість життєздатних дерев, які зростають на пробних площах перерахувати на 1 га. Категорію стану життєздатності дерев встановлюють за зовнішними ознаками, які уточнюють за першопричиною ослаблення дерев, критичного ступеня ушкоджень та стійкості в умовах зростання. Основними критеріями будуть: I категорія — здорові дерева, без зовнішніх ознак ослаблення; II категорія — ослаблені — дерева зі слабо ажурною кроною, з коротким приростом або ушкодженням до 1/3 загальної кількості, з усиханням окремих гілок, ушкодженням окремих кореневих лап чи невеликим місцевим відмиранням стовбура; III категорія — дуже ослаблені — дерева з ажурною кроною, зі скороченим приростом або без нього, з ушкодженням, усиханням до 2/3 листя або гілок, суховерховіттям, зі значними ушкодженнями кореневих лап і стовбура; IV категорія — дерева, які всихають — з дуже ажурною кроною та блідо-зеленими листями, яке жовтіє, осипається, з ушкодженням більш ніж 2/3 листя, суховерховіттям, а також з наявністю ознак заселення стовбурними шкідниками; V категорія — старий сухостій — дерева, засохлі в минулі роки, без листя, кора та дрібні гілочки частково або повністю осипалися, усі шкідники зникли [6].

8. Визначити урожайність за візуальною оцінкою (за В. Г. Капнером для хвойних порід): 0 ― повний неврожай; шишок немає; 35

1 ― поганий урожай; шишки наявні в дуже невеликій кількості на поодиноко зростаючих деревах; у незначній кількості зустрічаються на деревах у глибині лісу; 2 ― слабкий урожай; рівномірне та задовільне плодоношення на поодиноко стоячих деревах, а також незначне в глибині лісу; 3 ― середній урожай; значне плодоношення на окремо зростаючих на узліссях деревах і задовільне в дерев у глибині лісу; 4 ― хороший урожай; рясне плодоношення на узлісних деревах і поодиноко зростаючих, добре у глибині дерев; 5 ― дуже високий урожай; рясне плодоношення всюди [1]. На II етапі навчально-польових досліджень виконується така робота: 1 Визначення класу бонітету за висотою та віком дерев [5,9,10]. Дані з розподілу за класами наведені в таблиці 2. Таблиця 2. Розподіл насаджень по класах бонітету на підставі віку й висоти Середній вік насаджень Висота насаджень (м) по класах бонітету Iа 1 II III IV V Vа Насінні насадження 10 6-5 5-4 4-3 3-2 2-1 — — 20 12-10 9-8 7-6 6-5 4-3 2 1 30 16-14 13-12 11-10 9-8 7-6 5-4 3-2 40 20-18 17-15 14-13 12-10 9-8 7-5 4-3 50 24-21 20-18 17-15 14-12 11-9 8-6 5-4 60 28-24 23-20 19-17 16-14 13-11 10-8 7-5 70 30-26 25-22 21-19 18-16 15-12 11-9 8-6 80 32-28 27-24 23-21 20-17 16-14 13-11 10-7 90 34-30 29-26 25-23 22-19 18-15 14-12 11-8 100 35-31 30-27 26-24 23-20 19-16 15-13 12-9 110 36-32 31-29 28-25 24-21 20-17 16-13 12-10 120 38-34 33-30 29-26 25-22 21-18 17-14 13-10 2. Обчислення середніх показників на підставі проведених таксаційних вимірів на досліджених територях. Усі одержані результати навести в таблиці 3.

36

Таблиця 3 Результати обмірів дерев на пробних площах (зазначити місце зростання, дату обстежень)

Кількість дерев

Діаметр крони, м

Відстань між соснами в ряду, м

Діаметр стовбура, см Висота,м

Ширина міжрядь, м

Повнота насаджень

Тип лісу

Вік насаджень

№ кварталу

№ пробної площі

Середні показники

№кварталу

3. Аналіз обстеження ушкоджень насаджень навести в таблицю Таблиця 4 Результати рекогносцирувального обстеження ушкоджень насаджень ( зазначити місце зростання, дату обстежень ) Категорія ушкодження пожежами рік

рік

Інші ушкодженя

рік

рік

№ кварталу

4. Аналіз обстеження життєздатності та урожайності насаджень навести в таблицю Таблиця 5 Результати рекогносцирувального обстеження на життєздатність урожайність (зазначити місце зростання, дату обстежень). Категорія стану Тип життєздатності відмирання

Оцінка врожаю шишок

Примітки

5.Оцінювання якості та розподіл насаджень за класами бонітету за галузевим стандартом [5,9,10], навести в таблицю 37

Клас бонітету

Клас якості

Середня висота, м

Густота,шт.га

Кількість дерев

Площа насаджень,га

Вік насаджень

№ кварталу

Таблиця 6 Оцінка якості та розподіл за класами бонітету насаджень (зазначити місце зростання, дату обстежень)

Для оцінювання орієнтовно біофільтрувальної, бактеріцидної, киснеутворювальної, вологозабезпечувальної функції насаджень необхідно визначення фітомаси та середньої площі крони усіх дерев.

6. Визначення запасу фітомаси на дослідницьких територіях за рівнянням Н.Бабича [3], навести в таблицю. у = -1,307 + 0,93х – 0,114х2 + 0,01х3, де у ― маса листя, кг; х ― діаметр стовбура на висоті 1,3 м від поверхні ґрунту, см. Таблиця 7 Запас фітомаси насаджень (зазначити місце зростання, дату обстежень)

№ кварталу

Середні показники Кількість дерев

Площа крони, м2

Діаметр Діаметр 1 дерево стовбура, крони, м усіх см дерев

Запас фітомаси, кг сирої

сухої

1 дерево усі дерева

1 дерево усі дерева

Визначення середьої площі крони одного дерева за формулою: S крони = π∙r , де π = 3,14; r — радіус крони, м, затим провести перерахунок площі крон для усіх дерев.

2

38

7. Визначення поглинаючої та видільної здатності дерев провести за А.І.Корабльовою (1998 р.), використовуючи таблицю 8 Таблиця 8 Усереднені показники поглинаючої та видільної здатності деревинних насаджень (протягом періоду вегетації) (за А. І. Корабльовою, 1998 р.) Поглинання

Виділення

Показник межове середнє

межове

середнє

О 2 , т ⁄ га

10-20

15

Випаровування води, т ⁄ га

20003000

2500

200-500

350

СО 2 , т ⁄ га

5-10

7,5

Пил, т ⁄ га

14-65

31,6

Пил, кг ⁄ на 1 доросле дерево

16-38

30,0

SO 2 , % від сухої листяної маси

2,6-3,3

3,0

SO 2 , г ⁄ кг від сухої листяної маси

10-150

62,0

Бактерицидні леткі речовини, г ⁄ кг Свинець, г ⁄ на 1 доросле дерево

90-110

100

Примітка. Суха маса умовно становить 15% від загальної маси листя.

8. Оцінювання видільної здатності насаджень [4], навести в таблицю

№ кварталу

Таблиця 9 Оцінювання видільної здатності насаджень (зазначити місце зростання, дату обстежень) Запас Виділення Загальна Кількість фітомаси площа дерев Фітон сира, суха, О2, насаджень, циди, кг кг т ⁄ га га Т

Волога, т ⁄ га

39

насаджень [4], навести в

Таблиця 10 Оцінювання поглинаючої здатності насаджень (зазначити місце зростання, дату обстежень) Запас Поглинання Загальна фітомаси площа насаджень, сира, суха, Pb, Пил, СО 2 , SO 2 , га кг кг кг кг т ⁄ га кг Кількість дерев

№ кварталу,

9. Оцінювання поглинаючої здатності таблицю

Словник термінів. Біомаса – кількість рослинної маси, утвореної за певний відрізок часу. Бонітет – продуктивність лісонасаджень (кількість деревини на 1 га при даному віці та середній висоті). Виділ – частина кварталу, яка характеризується за лісничотаксаційними ознаками. Груд ― ліс із широколисних порід на суглинках. Квартал — основна первинна облікова одиниця лісового фонду, у якому здійснюються всі заходи відновлення лісу та лісокористування. Лісові культури ― лісові насадження, створені висаджуванням сіянців, саджанців, живців дерев і чагарників чи висіванням їхнього насіння. Приріст — сукупність молодих рослин, старших одного року. Рекогносцировка ― візуальне вивчення місцевості. Таксація лісу (таксаційні показники) ― матеріальна оцінка лісу; визначення запасу, віку й приросту деревини в лісах, обсягу лісоматеріалів, що заготовляються, а також якісна оцінка лісу. Фітомаса — виражене в одиниці маси кількість рослинної речовини співвідносно до одиниці площі або об’єму. Фітонциди («фітон» — рослина, «цидо» — вбиваю) — легкі бактерицидні речовини, які виділяють рослини. До польових практикумів треба ретельо приготуватись: вивчити місце розташування та особливості об’єкту відвідування; провести теоретичну підготовку зданої теми; відпрацювати лабораторно методи досліджень; підготувати необхідне обладнання для роботи. Необхідно провести обговорення результатів проведеного практикуму: визначити еколого-природоохоронне значення пошуків; 40

зробити висновки про значення для поглиблення знань проведеної роботи; підготувати рекомендації про перспективи проведення майбутніх спостережень. Список використаних джерел 1. Аксенова Н. А., Ремизов Г. А. Фенологические наблюдения в школьных лесничествах. ― М.: Агропромиздат, 1985. ― 94с.

2. Брадис В. М. Четырёхзначные математические таблицы. ― М.:Просвещение, 1992. ― 94с.

3. Корабльова А. І. Екологія: взаємовідносини людини і середовища. ― Дніпропетровськ: Поліграфіст, 1999. ― 253 с.

4. Кораблева А. И., Шпарь А. Г., Гербильский Л. В. Лес. Биосфера. Человек. ― Днепропетровск: Січ, 1998. ― 93с.

5. Петроченко В. І., Шелегеда В. І., Корж О. П. Екологія рідного краю: Підручник для 8 класу. — Запоріжжя: Прем’єр, 2006. — 137 с.

6. Суворов В. И. Отраслевой стандарт. Культуры лесные. ОСТ 5692-87. ― М.: Государственный Комитет СССР по лесному хозяйству, 1987. ― 32с.

7. Наставление по надзору, учёту и прогнозу массовых размножений стволовых вредителей лесов. ― М.: Государственный Комитет лесного хозяйства Совета Министров СССР, 1975. ― 87с.

8. Програма GLOBE / Наук. ред. Вербицкий В. В. ― К.: СМП „Аверс”, 2001.

9. Сортиментные таблицы для таксации молодняков и средневозрастных древостоев. ― К.: Министерство лесного хозяйства Украины, 1993. ― 461с.

10. Сортиментные таблицы для таксации лесосек промежуточного пользования. ― К.: Министерство лесного хозяйства УССР, 1980. ― 44с.

1.5. Формування особистості та громадської думки через масові заходи (Екологічний природоохоронний марафон як форма екологічного виховання) Виховання особистості та формування громадської думки тісно пов’язане з освітою, просвітництвом, навчанням та самовдосконаленням дитини. Всі ці фактори впливають на становлення справжнього громадянина своєї країни. Виховання повинне гарантувати таку поведінку дитини, яка відповідає нормам та правилам даного суспільства. Основна відповідальність за формування особистості покладається на педагога. На процеси формування та становлення особистості впливають: 1) природа та рідна мова, навколишнє середовище; 2) спілкування в родині, в навчальному закладі; 3) задоволення різнобічних потреб; 4) засоби масової інформації; 41

5) стан життя дитини, відносини в клективі. Особливістю сьогодення є зростаючий вплив на дитину засобів масової інформації мережі Інтернет та інше. В систему спілкування через Інтернет закладені великі технічні можливості, але зовсім відсутні засоби контролю за інформацією. Система спілкування за допомогою Інтернету має характер соціально-психологичної незахищеної системи, в якій порушено соціально-психологічний баланс правильного і неправильного, морального і аморального, естетичного і неестетичного тощо. Розвиток інформаційних технологій має переважно характер науково-технічний, за яким дуже часто губляться поняття моралі й честі, соціальної відповідальності, психологічної ідентичності. Тому головне завдання вихователя полягає в тому, щоб втримати рівновагу між нормами, правилами, ставленням до оточення і довкілля та бажаннями і інстинктами людини. Залучення дитини до процесу прийняття екологічно значущих рішень сьогодення не можна ігнорувати. Ми вважаємо, що кожен мешканець міста здатен впливати на позитивні зміни в стані навколишнього середовища, річ в тому, яку громадську позицію зайняти та що робити. Треба знати свої права та грамотно їх використовувати. На вирішення цієї проблеми спрямована організаційно-масова робота з вихованцями, учнівською молоддю, мешканцями міста, яку проводить центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді міста Мелітополя (далі ЦЕНТУМ). Ми не маємо права виховувати дітей, байдужих до стану природи, бо безпосередньо в їх руки ми передамо все, що треба зберігати та збагачувати. Кожна людина повинна ще в дитинстві засвоїти навики дбайливого ставлення до оточуючого середовища. В екологічному вихованні для досягнення навчально-виховних завдань особливе значення має використання навчальних ситуацій, які прийнято поділяти на ігрові та реальні. Серед ігрових ситуацій для дітей середнього та старшого шкільного віку найбільш цікавими є сюжетнорольові ігри. А із реальних навчальних ситуацій, перевагу треба надати тим, в яких діти мають можливість самостійно бачити позитивний результат своєї діяльності. Дуже часто грань між грою та реальною ситуацією ледве помітна, це дозволяє нам ефективно використовувати обидва варіанти. Краще діти виконують ті справи, які мають практичний результат, пов’язані між собою, складені в блоки і ланцюги (низки). Отже, це і підштовхнуло нас до пошуку нових форм роботи, які б поєднували практичні та теоретичні знання і навички вихованців, сприяли екологічному та естетичному вихованню дітей і дорослих, залученню широких мас населення і громадськості до природоохоронної діяльності. Рішення прийшло не водночас. Враховуючи, що навесні є багато свят екологічного календаря (Всесвітній День охорони водно-болотних угідь, Всесвітній день лісів, Міжнародний День води, День зустрічі птахів, День охорони здоров’я, Всеукраїнський День Довкілля, Міжнародний День Землі, Міжнародний День біологічного різноманіття, Всесвітній День навколишнього середовища), пов’язаних з практичною природоохоронною 42

роботою, Мелітопольський ЦЕНТУМ сумісно з Азово-Чорноморською орнітологічною станцією (АЧОС) та Інститутом біорізноманіття при Мелітопольському Державному педагогічному університеті (МДПУ) започаткували проведення в місті екологічного природоохоронного марафону. Датою початку було визначено 2 лютого 2002 року – Всесвітній День охорони водно-болотних угідь. Саме в цей день в 1971 році було підписано міжнародну угоду про охорону водно-болотних угідь світу, яка увійшла в історію під назвою „Рамсарська конвенція”. До водно-болотних угідь належать райони боліт, торф’яних угідь чи водойм – природних або штучних, постійних чи тимчасових, стоячих чи проточних, прісних, солонкуватих чи солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких при відпливі не перевищує шести метрів. Крім того водно-болотні угіддя можуть включати прибережні, річні та морські зони, поєднані з водно-болотними угіддями, та острови або морські водойми, розташовані в межах водно-болотних угідь, з глибиною не більше шести метрів під час відпливу. До того ж, дата започаткування першого екологічного марафону цілком символічна – 02.02.02. В цей день традиційним стало проведення конференцій або семінарів з питань охорони навколишнього середовища та об’єктів, які відносяться до мережі водно-болотних угідь міжнародного значення: Молочний лиман, Коса Обіточна та залив Обіточний, гирло р.Берда, Коса Бердянська і залив Бердянський. Головними помічниками в організації просвітницької роботи з питань охорони угідь за «Рамсарською конвенцією» викладачам природних дисциплін загальноосвітніх навчальновиховних закладів та учнівській молоді стали працівники АзовоЧорноморської орнітологічної станції. З метою формування екологічно розвиненої, відповідальної, соціально-стійкої людини екологічний природоохоронний марафон включає ряд заходів, серед яких: семінари-тренінги, науково-практичні конференції, конкурси, акції, практичні природоохоронні заходи до Всеукраїнського Дня Довкілля та Міжнародного Дня Землі, вікторини, ігри, усні журнали, бесіди, трудові акції, екскурсії, зльоти, тижні екології, біології, валеології. План проведення заходів міського екологічного природоохоронного «Марафону - 2009» 1. Семінар-тренінг для керівників громадських екологічних загонів шкіл міста з метою координації змісту їх діяльності.

2. Підготовка екологічних заходів природоохоронного напрямку: проектів, презентацій, конкурсів, свят, вікторин, ігр, усних журналів, бесід, трудові акцій, екскурсій відповідно датам екологічного календаря.

3. Участь у Всеукраїнській трудовій акції «Пташиний дім».

4. Презентація проекту «Програма роздільного збору твердих побутових відходів» для методистів дошкільних навчальних закладів та керівників професійно-технічних навчальних закладів міста.

43

5. Науково-практична конференція «Первоцвіти» за результатами науково-дослідницьких робіт.

6. Виступ агітбригади ЦЕНТУМ для школярів міста.

7. Фотовиставка – презентація кращого досвіду природоохоронної роботи «Діти за майбутнє міста» 8. Міський еколого-краєзнавчий зліт до Дня довкілля.

9. Участь в обласному конкурсі «Обери життя» з метою пропаганди та розповсюдження здорового способу життя.

10. Участь екологічних загонів шкіл міста у Всеукраїнських природоохоронних акціях та конкурсах: «До чистих джерел», «Парад квітів біля школи», «Галерея кімнатних рослин», «Куточок хліба», «Парки – легені міст і сіл», «Джміль та бджілка», «Вчимося заповідувати».

11. «Школи екологічного лідера» для учнів 8-10 класів шкіл міста.

12. Залучення міських ЗМІ до висвітлення екологічного марафону «Довкілля – 2009». Кожен педагог має особисту точку зору на те, які з заходів є більш дієвими та впливовими на дітей. Але, маючи восьмирічний досвід участі у екологічному марафоні, ми дійшли висновків, що екологічний марафон має бути різноманітним за формою проведення, включаючи організаційні, суспільні, пізнавальні, еколого-трудові, художньо-естетичні, спортивнооздоровчі заходи. У «Школі екологічного лідера» навчаємо планувати, організовувати та влаштовувати масові заходи, знаходити помічників і однодумців, спілкуватися з однолітками. Практична природоохоронна діяльність – це поле для творчості та пошуку. Можна провести: - похід до лісництва чи лісгоспу з метою оздоровлення та відпочинку на свіжому повітрі; - тематичні спостереження в природних біоценозах; - бесіди та диспути з працівниками лісгоспу, допомогти їм у практичній діяльності, отримати саджанці за роботу. Обов’язково проводити озеленення чи закладання навчальних заповідних об’єктів. Можна відсвяткувати насадження алеї чи нового парку, або закладення екологічної стежини; облаштувати рекреаційні зони, оформити інформаційні щити, обладнати зону відпочинку. З метою просвітницької діяльності провести науково-пізнавальний конкурс проектів «Екологічна стежина». Запропонувати учасникам стати не тільки авторами, що складають опис об’єкту досліджень, але й екскурсоводами, носіями інформації. Бажаючих перевірити свої знання з екології, біології, географії та природознавства, отримати додаткову інформацію або презентувати своє відкриття, залучати до участі в інтелектуальній еколого-біологічній грі «Ерудит». Питання мають різні ступені складності та можуть бути простими (складатись з одного запитання) чи складними (мати одне головне запитання 44

та 4 запитань-підказок). Питання можуть бути такі «Захисти своє наукове відкриття, свій проект, свою модель». ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ ВІДБІРКОВОЇ ГРИ «ЕРУДИТ» У грі беруть участь всі команди, які подали заявку. Дві команди, що змагаються між собою визначаються жеребкуванням. Гра між двома командами має назву ТУР. Право першого ходу у кожному турі визначається за допомогою кубиків. Капітан команди, який отримав більшу кількість балів, має право першого ходу. Номер запитання визначається капітаном команди за допомогою бочонків, як у грі лото. Протягом туру кожна з команд отримує по три запитання. За кожну вірну відповідь команда отримує один бал. Час на обміркування – 30 секунд. Якщо після усіх запитань команди отримали однакову кількість балів, розігрується додаткове запитання для обох команд одночасно. Команда, яка швидше і вірно відповість на запитання, стає переможцем та запрошується до фінальної гри. Приклад простого запитання: Про їх видатні інтелектуальні здібності багато написано. Деякі вчені вважають, що цих морських мешканців можна навіть навчити спілкуватися мовою людини. Про кого йдеться? (Дельфіни) ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ ФІНАЛЬНОЇ ГРИ «ЕРУДИТ» У фінальній грі приймають участь команди-переможці відбірних ігор. Суперників гри та черговість відповідей визначається згідно жеребкування на початку фіналу. Номер питання визначається капітаном команди за допомогою бочонків. Час обміркування питання – 20 секунд. Гра між суперниками має назву ТУР. У кожному турі команди отримують по 3 запитання. Вірна відповідь на запитання оцінюється у 5 балів. Якщо команда не має відповіді, є можливість отримати підказку. Максимальна кількість підказок до запитання – 4. Кожна підказка коштує 1 бал. Максимальна кількість балів, отриманих за один тур - 15. Переможці гри визначаються за кількістю набраних балів. Якщо команди, які є претендентами на призові місця, мають однакову кількість балів, розігрується додаткове запитання. Приклад складного запитання: Різні види цього однорічника з міцною кореневою системою та повзучими стеблами є овочевими, кормовими, олійними, лікарськими й декоративними рослинами. Назвіть його.

1. Шкіра плоду рослина гладка чи бородавчаста, має коричневатий, жовтий, червоний, зелений колір.

2. Насіння рослини має ободок, дві оболонки: зовнішню дерев’янисту, внутрішню – плівчасту.

3. Насіння рослини є майже найкращим глистогінним засобом.

4. Людина використовує в їжу плоди, готуючи з нього каші, пюре, оладки. Вони не тільки смачні, а і корисні. (Гарбуз) 45

Можна вибрати і інші ігри: «Брейн – Ринг», «Найрозумніший», «Слабка ланка» тощо. Можна проводити командні змагання з використанням значної кількості зупинок, на яких приготувати різноманітні за формою, структурою та складністю завдання. Завдання мають складатись з урахуванням теми, вікових особливостей колективу, розумових, фізичних, фізіологічних особливостей дітей, їх світогляду та набутих умінь і навичок.

46

Умови проведення змагань на контрольному екологокраєзнавчому маршруті КЕКМ має етапи. (Порядок проходження етапів оголошується на загальному зборі команд).

1. Визначення трав’янистих рослин. Визначити 5 живих рослин. За кожну вірну назву виду – 2 бали, за родову назву – 1 бал. Час роботи на етапі – 5 хвили.

2. Визначення дерев по листках. Надається 5 листків відових дерев. За кожну видову назву – 2 бали, за родову назву – 1 бал. Час роботи на етапі – 5 хвили.

3. Визначення рослин за морфологічними ознаками. Учасникам команди зачитується опис відомої трав’янистої рослини. Команда повинна визначити, про яку рослину йдеться. Якщо відповідь правильна – 10 балів. Опис може бути зачитаний двічі. Час роботи на етапі – 5 хвили.

4. Визначення слідів тварин по зарисовках. Пропонуються для визначення 5 зарисовок слідів тварин, що водяться в Запорізькій області. За кожний віро визначений слід – 2 бали, за родову назву – 1 бал. Час роботи на етапі – 5 хвили.

5. Визначення комах. Для визначення пропонується колекція з 5 відомих видів комах. За кожну вірну назву комахи – 2 бали, за родову назву – 1 бал. Час роботи на етапі – 5 хвили.

6. Визначення рідкісних і зникаючих тварин Запорізької області (Червона книга). Пропонується для визначення 10 малюнків тварин, 5 з яких занесені в Червону книгу України. За кожний правильно відібраний червонокнижний вид – 1 бал. За правильну назву виду – 2 бали. Час роботи на етапі – 5 хвилин.

7. Визначення рідкісних і зникаючих рослин Запорізької області (Червона книга). Пропонується для визначення 10 рисунків рослин, 5 з яких занесені в Червону книгу України. За кожний правильно відібраний червонокнижний вид – 1 бал. За правильну назву виду – 2 бали. Час роботи на етапі – 5 хвилин.

8. Визначення птахів Запорізької області. Пропонуються для визначення 5 опудал птахів, що водяться в Запорізькій області. За кожну вірну видову назву – 2 бали. Час робти на етапі – 5 хвилин .

9. Заповідні території. Команді пропонується карта з позначками місця розташування об’єктів ПЗФ державного або місцевого значення в області під номерами від 1 до 5. За кожну правильну назву об’єкта – 2 бали, тип об’єкта – 1 бал. Час роботи на етапі – 5 хвилин.

47

Самою важливою людиною в будь-якому заході є організатор (координатор). Він повинен працювати на постійному місці протягом всього робочого дня. Організатор повинен бути дисциплінованим, мати знання за запропонованою темю заходу, мати відповідні особистісні якості. І ще – Організатор має бути впевненим у доцільності кожного виховного заходу, бачити межі своїх можливостей, свої сильні та слабкі сторони, прогнозувати, який виховний інструментарій буде ефективним, а який ні. Методичні поради проведення виховних екологічних заходів 1. Використовувати завчасно підготовлені заходи-блоки, враховувати вік і кількість учасників, чітко визначати педагогічну мету. Заходи в блоці мають бути різноманітними щодо темпу, емоційного напруження, фізичної рухливості.

2. Визначення дати. День та час проведення заходу призначати заздалегідь. Чим раніше ви це зробите, тим більше часу буде в учасників на підготовку-тренування і ви особисто встигнете владнати суперечливі питання.

3. Вибір міста проведення. В кожному окремому випадку вибір місця визначається сукупністю факторів: відстанню до об’єкта, ландшафтною відповідністю, екологічною безпекою.

4. Технічне забезпечення заходу. Прилади та оснащення підбирати так, щоб виконати поставлені завдання.

5. Підготовка помічників. Заздалегідь повідомте колег про вимоги та правила проведення заходу, роз’ясніть кожному особисто його дії, обов’язки та права.

6. Підготовка учасників. Визначте час, місце, матеріали для заходу, координаторів, які зможуть надавати учасникам методичну допомогу.

7. Зв’язок зі ЗМІ. Необхідно заздалегідь домовитись про форми висвітлення заходу, пам’ятаючи, що діти люблять чути про свої досягнення.

8. Останні штрихи. Організуйте моделювання проведення заходу, це допоможе виявити недоліки та упущення і старанно підготуватись до успішної його організації.

9. Початок заходу. Проведіть коротку бесіду з метою повідомлення змісту та правил екобезпеки. Зверніть увагу на дбайливе ставлення до природного середовища, використання методик наукових досягнень.

10. Проведення заходу. Лаконічно і зрозуміло пояснюйте правила проведення заходу, пробуджуйте інтерес до форм проведення. Дітям молодшого віку доцільно не тільки пояснювати, але і навчати, як брати участь у заході. Стежте та коментуйте виконання правил всіма учасниками заходу. Фіксуйте помилки, цікаві думки, пропозиції.

11. Підбиття підсумків: „Обговорення по гарячих слідах” – це швидкий аналіз заходу, зроблений по закінченню, щоб виявити самих успішних. Це допомагає організатору звернути увагу колективу на важливість тих задач, що стоять перед ними.

48

12. Відзначення учасників. Оцінка роботи колективу в цілому, виконання мети та завдань, особливі досягнення. Література: 1. В. Е. Борейко. Экологическая этика в школе. – Киев, - Логос, 2004 г.

2. Р. И. Жуковский. Воспитание ребенка в игре. – Москва, 1963г.

3. Д. Б. Эльконин. Творческие ролевые игры детей. Издательство Академии педагогических наук. – Москва, 1998г.

49

РОЗДІЛ ІΙ ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ ЯК ОСНОВА ЗБАЛАНСОВАНОЇ СИСТЕМИ «ЛЮДИНА - ДОВКІЛЛЯ» 2.1. Валеологічний напрям діяльності позашкільного закладу Серед різноманітних напрямів діяльності позашкільних закладів еколого-натуралістичного профілю особливо актуальною є проблема валеологічної освіти. Необхідність запровадження даного напряму зумовлена кризовою демографічною ситуацією в Україні та станом здоров’я населення. Статистика останніх років засвідчує помітне зростання захворюваності серед молодих українців. Погіршення харчування, поширення стресів, забруднення довкілля, обмеження доступності кваліфікованої медичної допомоги, відсутність в шкалі цінностей багатьох людей пріоритету здоров’я та мотивації вести здоровий спосіб життя помітно і негативно впливають на фізичне здоров’я підростаючих поколінь. За даними офіційної статистики, лише 5—7% учнів закінчують навчання у школі практично здоровими. Як наслідок погіршення стану здоров’я, у дітей розвивається агресивність, невдоволеність, почуття заниженої самооцінки, що нерідко спричиняє конфлікти з однолітками, вчителями, батьками. Так, за результатами дослідження лабораторії превентивного виховання Інституту проблем виховання НАПН України половина дітей, які мають проблеми з фізичним та психічним здоров’ям, схильні до негативних виявів поведінки; кожний п’ятий важко засвоює навчальний матеріал; вони втричі частіше, порівняно з іншими, піддаються впливу наркотиків. Тому одним із пріоритетних завдань системи освіти в Національній доктрині розвитку освіти, в Законі України «Про позашкільну освіту» є виховання людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров'я і здоров’я оточуючих як до найвищої індивідуальної і суспільної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного і психологічного здоров’я та визначені шляхи реалізації цих завдань, а саме: розвиток валеологічної освіти, оптимізація режиму навчально-виховного процесу та створення екологічно сприятливого життєвого простору. Здоров’я — поняття багатопланове. Це не лише відсутність хвороб, але й високий рівень пристосування, благополуччя, комфортне психологічне самопочуття, толерантні соціальні відносини. На сучасному етапі виділяють такі складові здоров’я людини: духовне, соціальне, психологічне, інтелектуальне, емоційне, фізичне й особисте. Всі аспекти здоров’я людини однаково важливі й розглядаються у взаємозв’язку. Фізичне здоров’я людини — це такий стан організму, коли показники основних систем перебувають в межі фізіологічної норми і адекватно змінюються під час взаємодії людини з довкіллям.

50

Інтелектуальне здоров’я охоплює норму структурнофункціонального базису інтелекту, який виявляється в нормальному рішенні різноманітних завдань вербально-логічної і логічно-алгоритмічної взаємодії з оточуючим середовищем. Емоційне здоров’я — це уміння управляти своїми переживаннями. Психічне здоров’я визначається за показниками: як ви ставитесь до себе; як ви ставитесь до друзів; як ви ставитесь до потреб життя. Соціальне здоров’я — це уміння спілкуватися з людьми, доброзичливість по відношенню до інших, самостійність дій, думок, рішень. Духовне здоров’я — повага до духовних цінностей своєї сім’ї, свого народу, всього людства. Здоров’я особистості— це самовдосконалення і саморозвиток, самооцінка і свобода, здатність бути особистістю. Щоб сформувати здоров’я, треба чітко знати, як воно закладається, зберігається і руйнується. Від чого залежить здоров’я людини? Якщо взяти умовно рівень здоров'я за 100 %, то 20 % залежить від спадкових факторів, 20 % – від умов оточуючого середовища, 10 % — від діяльності системи охорони здоров’я (медицини) і 50 % — від самої людини, від того, який спосіб життя вона веде. Основна мета валеологічного напряму позашкільного закладу полягає в усвідомленні учнями відповідно до вікової категорії внутрішніх та зовнішніх чинників, що впливають на всі складові здоров’я людини. Обов’язок педагогів розрізняти вікові анатомо-фізіологічні особливості дітей і учнів; вміти так організувати навчально-виховний процес, щоб максимально зменшити негативний вплив дидактогенних факторів на здоров’я учнівської молоді; оволодіти практичними навичками першої медичної само- і взаємодопомоги при травмах у школі і на природі, при стихійних лихах, аваріях та в інших екстремальних умовах. Використовуючи валеологічні принципи і застосовуючи сучасні досягнення медицини, психології та педагогіки, педагог позашкільного закладу має здійснювати: знайомство учнів з основами здорового стилю життя; формування теоретичних та практичних навичок ЗСЖ учнів; формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, культуру здоров’я; знайомство з основами раціонального харчування; профілактичну роботу по запобіганню вживання алкогольних, наркотичних, тютюнових, токсичних речовин, зараженню ВІЛ/СНІД і захворюванням статевої системи; проводити роботу з попередження раннього статевого життя, вагітності; - формування творчої особистості здібної до саморозвитку, самоосвіти і самоактуалізації; 51

розвиток здібностей дітей як наслідок створення домінанти успіху – здоров’я людини; виховання в учнів потреби самопізнання та всебічного самовдосконалення; формування у вихованців стійких переконань щодо пріоритету здоров’я як основної умови реалізації фізичного, психологічного, соціального, інтелектуального, емоційного та духовного потенціалу людини із урахуванням її індивідуальних особливостей. Валеологізація навчально-виховного процесу в позашкільних еколого-натуралістичних закладах передбачає: усвідомлення нерозривного зв’язку людини з довкіллям, залежності здоров’я від стану навколишнього середовища; аналіз та знання впливу антропогенних факторів на різні сторони життєдіяльності людини; пізнання оздоровчої цінності природи на поновлення фізичних і духовних сил; вивчення впливу факторів, пов’язаних з сільськогосподарським виробництвом, на здоров’я людини; знайомство з технологіями вирощування сільськогосподарських культур, що сприяють зниженню вмісту нітратів; ознайомлення учнів з особливостями накопичення радіонуклідів рослинами; вивчення рослин радіопротекторної дії; дотримання правил санітарної гігієни, безпечної поведінки в лісі, на воді тощо. Формування мотивації щодо здорового способу життя учнівської молоді – процес досить складний і суперечливий. На нього впливають і забрудненість довкілля в регіоні, і небажання молоді займатися фізкультурою й спортом, і засиллям реклами алкоголю і цигарок, і умови розвитку держави, і громадська думка, і стан сімейного виховання. Тому перед педагогами постає завдання збереження здоров’я дітей, бо від здоров’я наших дітей сьогодні залежить здоров’я майбутнього покоління, а отже, і майбутнє Землі. Цілеспрямована валеологізація в умовах позашкільної освіти еколого-натуралістичного профілю допоможе прищепити дітям потяг до здорового способу життя, ставлення до власного здоров’я як неодмінної умови людського щастя, відчуття повноти життя, всебічного розвитку особистості. Значну роль у формуванні валеологічної культури школярів відіграє Запорізький обласний Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді. Запорізька область відноситься до найбільш екологічно напружених регіонів України. Найгострішими проблемами області є забруднення повітряного та водного басейнів, накопичення великої кількості шкідливих відходів. Так, наприклад, якість атмосферного повітря м. Запоріжжя 52

оцінюється згідно з п. 8.16. «Санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць» за рівнем забруднення «неприпустимим», а за ступенем небезпеки – «помірковано небезпечним». Тому формування валеологічної культури дітей, батьків, педагогів засобами еколого-натуралістичної роботи у нашому регіоні є життєвою необхідністю, і вирішенням даної проблеми переймаються всі без виключення соціальні інституції. Вагому допомогу в організації роботи по формуванню здорового способу життя у вихованців нашого Центру надала кафедра фізичної реабілітації та рекреації Запорізького національного університету, яка працювала за авторською методикою «Оцінка психомоторного паттерну та поводжувального ризику виникнення хронічних неінфекційних захворювань школярів». Спільно з педагогами Центру розроблено заходи щодо попередження захворювань дітей засобами, що є у арсеналі педагогічних працівників. Запобіганню шкідливих звичок у гуртківців допомагає і психологічна служба, створена в позашкільному закладі, зокрема, нею впроваджено тренінг для школярів за проектом «Діалог». Проблему відповідального ставлення дітей до свого здоров’я педагоги вирішують за допомогою створених в Центрі фітовітальні, кабінета валеології та колекційної ділянки лікарських рослин. На даний час колекція нараховує 50 видів рослин, більша частина з них – рослини радіопротекторної та антиоксидантної дії. Юннатами Центру проводиться робота по вивченню біологічних особливостей та агротехніки вирощування рослин, постійно ведуться спостереження за ростом і розвитком рослин, вивчається їх хімічний склад та вплив на організм, строки та правила збору сировини, збирається цікавий матеріал про лікарські рослини, народну мудрість, рецепти тощо. Після роботи на навчально-дослідній земельній ділянці вихованці Центру мають можливість поласувати у фітовітальні, яка обладнанна меблями з екологічно чистої лози, чаєм з мелісою, листям малини, смородини, плодами шипшини, шавлії ефіопської. У фітобарі школярі не тільки дегустують духмяні напої з рослин, що є корисними для людського організму, але й можуть перевірити свої знання про ці рослини під час цікавих ігор, взяти участь у практичних заняттях «Аптека на підвіконні», «Плодово-ягідна терапія», «Ліки під ногами», «Обережно! Отруйні рослини» тощо. У кабінеті валеології під час проведення занять кожен педагог створює умови для збереження здоров’я, керує виконанням дітьми вправ, що благотворно впливають на організм. Вся ця робота дає нашим вихованцям певні знання і допомагає більш відповідально ставитися до свого здоров’я та здоров’я оточуючих людей. Педагоги не зупиняються в пошуку нових оздоровчих технологій для використання в навчально-виховному процесі. На заняттях гуртка «Валеологія» педагоги прагнуть вирішувати водночас декілька завдань: 53

навчити дітей користуватись природними ліками – «На всяку хворобу зілля виростає»; виховати вдумливе, бережливе ставлення до багатств природи – «Краще хай росте в городі, ніж усе брати в природі»; проводити збір лікарської сировини для впровадження оздоровчих заходів та надавати її для благодійних справ у місті; хоча б на крок приблизити дитину до природи. Відповідно до вимог особистісно-орієнтованого виховання та врахування домінуючих потреб старших підлітків у самопізнанні та саморозвитку педагоги СЮН здійснюють пошук та вдосконалюють методи, форми й засоби виховання, які сприяють творчій діяльності гуртківців і спонукають їх до самостійності в формуванні валеологічної культури та валеологічного світогляду. Використовується навчальна ековалеологічна стежина «Здоров’я», з великим видовим різноманіттям рослин, серед яких овочеві, ягідні, плодові, лікарські росини, чагарники та дерева – все це навчальна лабораторія в природі, доступна для всіх вікових категорій.. Структура стежини включає сім зупинок: «Лікарський город», «Ліки під ногами», «Лікарський сад», «Овочеве коло», «Плодовий сад», «Хвойна куртина». Закінчується стежина зоною відпочинку – березовим гаєм. Запропонована ековалеологічна стежина «Здоров’я» розрахована на 4и категорії відвідувачів: гуртківців станції юннатів вчителів шкіл, керівників гуртків, студентів педагогічного університету та технікуму харчової промисловості; учнів загальноосвітніх шкіл міста та району; інші категорії населення. Навчальна еко-валеологічна стежина «Здоров’я» передбачає: проведення навчальних екскурсій; проведення гурткових занять; проведення навчально-дослідної роботи. З метою допомоги педагогам в роботі на стежині «Здоров’я» розроблено методичний посібник, в якому пропонуються форми і методи навчально-виховної роботи на стежині, дається опис маршруту, зупинок, прелік та опис цілющих рослин, їх властивості та застосування в повсякденному житті. Посібник рекомендується вчителям, які викладають предмети природничого циклу, валеологію, безпеку життєдіяльності, керівникам гуртків позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного профілю. Цікавими є і орієнтовні тематичні плани та методичні рекомендації з курсу валеології для керівників гуртків позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного профілю, розроблені з даної проблеми. Педагоги-позашкільники проводять семінари, тренінги для дітей, батьків, педагогів різних типів навчальних закладів, на яких обговорюються 54

питання збереження здоров’я в умовах урбанізованих територій; вплив якості питної води та забруднення повітря і грунтів на здоров’я; застосування рослин, захисників від радіаційного впливу; основні принципи підбору зелених насаджень для оздоровлення територій тощо. Зацікавленість викликає тренінг – практикум «Методи очистки питної води в домашніх умовах», рекомендації якого можна використовувати на заняттях практично кожного гуртка екологічного профілю. У роботі з формування екологічної культури, потреби здорового сполсобу життя в учнівської молоді мають співпрацювати педагоги, науковці, спеціалісти, управлінці і громадськість. ДОДАТКИ Державні вимоги до рівня поглибленої освіти валеологічного напряму вихованців позашкільних еколого-натуралістичних центрів. Зміст освітнього напряму Результати навчально-виховного процесу Людина як Усвідомлювати людину як розумну частку саморозвиваюча та природи, що якісно відрізняється від самовдосконалююча тваринного світу; вміти відрізняти система, моральна і індивідуальні риси кожної людини як у самоцінна істота. моральному, так і фізичному стані; Індивідуальність людини і розглядати здоровий спосіб життя з позиції цінність її життя і здоров'я цінності та сенсу життя; уявляти і знати причини духовної і фізичної смерті та безсмертя. Природні умови здоров'я Екологічне середовище життя і буття людини: стан планети, її атмосфери, води, грунту, рослинно-тваринного світу. Усвідомлення екологічно доцільної діяльності, екологічної свідомості, екологічної етики; розуміння значення замкнених виробничих циклів і залежності від них здоров'я; рекреаційні заходи, наслідки природних явищ і процесів. Соціальні умови здоров'я Аналізувати суспільно-економічні складові довкілля, виробничу діяльність свого регіону; вплив виробництва на здоров'я, вчитись нести відповідальність за власне здоров'я; вміти соціально адаптуватися та визначати соціальні потреби й інтереси; усвідомлювати значення свого родоводу, традицій нації, формувати культурний ідеал; розвивати свою духовну сферу. Практична валеологія Мати уявлення про здоровий спосіб життя, вміти користуватися основами культури харчування; з метою фізичного розвитку і 55

Педагогічна валеологія

загартування освоювати основи культури дихання, водотерапії, травмолікування; постійно дбати про профілактику хвороб, враховувати геронтологічний аспект; вчасно визначати антропоекологічне навантаження і вміти його долати. Користуватися шаною і добротою як методологією освіти і навчання особистості; культивувати педагогіку краси і здоров'я; дотримуватись вимог вічних моральних принципів як гарантії фізичного і духовного довголіття.

ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ ПРО ЗДОРОВ’Я ● Найбільше багатство – здоров'я. ● Нема щастя без здоров'я. ● Здоров'я всьому голова. ● Найкращі лікарі в світі - їжа, світло, повітря, вода, рух. ● Бережи одяг, доки новий, а здоров'я, доки молодий. ● Хто день починає з зарядки, у того здоров'я в порядку. ● Спиться - здоровиться. ● Хто рано встає, тому Бог дає, хто пізно ходить, той сам собі шкодить. ● Не кайся рано вставати, а кайся довго спати. ● Якщо дитина бігає і грається, то їй здоров'я усміхається. ● Багато ходити – довго жити. ● Як нема сили, то й світ не милий. ● У кого болять кості, той не думає іти в гості. ● Поганому животу і пироги вадять. ● Здоров'я маємо – не дбаємо, а втративши – плачемо. ● Здоров'я виходить пудами, а входить золотниками. ● Лікар лікує, а природа зцілює. ● Де повітря, там і життя. ● Вода все очищає. ● Без води не шукай здоров'я. ● Тримай ноги в теплі, голову в холоді, живіт у голоді – не будеш хворіти, будеш довго жити. ● Як на душі, так і на тілі. ● Весела думка – половина здоров'я. ● Без здоров'я нема щастя. ● Веселий сміх – здоров'я. ● Поспівчував хворому – повернув йому половину здоров'я. ● Одне приємне слово — наче сад цвіте. ● Добре слово краще за цукор і мед. ● Слово не стріла, а ранить глибше.

56

● Рана загоїться, а лихе слово – ні. ● Більше болить від язика, ніж від ножа. ● Слова щирого вітання дорожчі за частування. ● Шануй людей – і тебе шануватимуть. ● Заздрість здоров'я їсть. ● Доброго тримайся, поганого цурайся. ● По можливості не кривдь і мурашку. ● Добро добром згадують. ● Хто доброї ради не слухає, тому важко допомогти. ● Менше обіцяй – більше роби. ● З чужої біди не смійся. ● Не радій чужому горю. Література 1. Методичні засади реалізації пріоритетних напрямів експериментально-дослідницької діяльності (з досвіду роботи екологонатуралістичних центрів України) МОН України, НЕНЦ, Київ, 2005.

2. Основи еколого – натуралістичної освіти (науково – методичний посібник) МОН України, НЕНЦ, Київ,2005.

3. Н. О. Семенова, М. В. Левчук «Технологія проектування школи сприяння здоров’ю», ж. «Виховна робота в школі» № 4 (29) квітень 2007р.

4. Дригайло С. М. «Формування здоров’язберігаючих компетентностей у школярів», ж. «Біологія» № 10 (130) квітень 2006р.

5. «Технології виховання: досвід, проблеми, перспективи» Науково-методичний вісник відділу виховної роботи МОН України випуск 2, Київ, лютий, 2004р.

6. Рекомендації Всеукраїнської науково-практичної конференції «Життя і здоров’я дитини: пріоритети освіти та охорони здоров’я» 18-19 грудня 2003р. м.Київ 7. Т. Г. Шаповалова «Навчальна екологічна стежина «Здоров’я» БДПУ, 2009 2.2. Здоровий спосіб життя як основа збалансованої системи «Людина — довкілля» Здоров'я – найбільше багатство. Здоров'я – це гармонія з природою та самим собою. Якщо людина віддаляється від природи, перестає прислухатися до свого організму, то стає незахищеною від захворювань душі та тіла. Спостерігаючи за життям людей, аналізуючи взаємозв'язки довкілля і здоров'я людини, порівнюючи бажання людини з її можливостями, кожен з нас звертає увагу на певні суперечності. Людина прагне щодалі вищого рівня комфорту і зручностей в повсякденному житті. Разом з тим забезпечення комфорту провокує збільшення техногенного тиску на осередки природного середовища, які збереглися на Землі у не змінному вигляді.

57

Час покаже, чого людина досягне раніше: виснаження природних ресурсів або катастрофічного рівня впливу на довкілля, після якого процеси самовідновлення стануть неможливими. Обов'язок людини розумної (Ноmо sapiens) – уникати фатального випадку або принаймні віддалити його. І саме тому свого часу відбулася зустріч у Ріо-деЖанейро, де обговорювалися нагальні проблеми сьогодення і було окреслено напрямки виживання цивілізації на Землі. Найдорожчим скарбом, яким нагороджує людину природа від народження і на довгі роки життя, є здоров’я. Воно є умовою для прогресивного розвитку суспільства в усіх його напрямках. Тому найголовнішим завданням є впровадження у свідомість людей здорового способу життя в умовах стійкого розвитку суспільства. Стійкий розвиток означає гармонізацію продуктивних сил, забезпечення задоволення необхідних потреб усіх членів суспільства за умови збереження й поетапного відтворення цілісності навколишнього природного середовища, створення можливостей для рівноваги між його потенціалом і вимогами людства. Основою стійкого розвитку є паритетність відносин у тріаді «Людина – господарство – природа». Стійкий розвиток узагальнює процес виживання і відтворення генофонду нації, активізацію ролі кожної людини в суспільстві, забезпечення її прав і свобод, збереження навколишнього природного середовища, формування умов для відновлення біосфери та її локальних систем, орієнтацію на зниження рівня антропогенного впливу на природне середовище і гармонізацію розвитку людини і природи. Україна може забезпечити перехід до стійкого розвитку тільки в разі ефективного використання всіх видів ресурсів, структурнотехнологічної модернізації виробництва, використання творчого потенціалу всіх членів суспільства з метою розбудови і процвітання держави. Основна мета стійкого розвитку – економічний розвиток, охорона навколишнього середовища, соціальна справедливість, ефективне використання природних ресурсів, стабілізація чисельності населення, забезпечення високого рівня освіти, активна співпраця з країнами світу та міжнародними організаціями з метою раціонального використання екосистем, сприяння розвитку безпечного майбутнього. У центрі стійкого розвитку перебуває людина, яка має конституційне право на здорове і повноцінне життя в гармонії з природою. Реалізація стійкого розвитку забезпечується за допомогою цілеспрямованої політики, яка охоплює державний, регіональний і місцевий рівні розв'язання відповідних питань, правові, фінансові та організаційні засоби. Задекларовані завдання стійкого розвитку є складовими багатьох законодавчих і нормативно – правових документів державних і місцевих 58

програм. Цілком природно постає запитання: чому такі зрозумілі для всіх і вкрай потрібні для розвитку цивілізації заходи не виконуються? Основна причина полягає у відсутності розуміння проблеми кожною людиною, у низькому рівні екологічного виховання. Більшість людей не відчувають щоденно, як вичерпуються природні ресурси, забруднюється довкілля, погіршується стан таких звичайних складових життя, як повітря, вода, продукти харчування. Люди адаптуються до повсякденних проблем і лише аномальна ситуація змушує їх замислитись над буттям. Перехід до принципів стійкого розвитку відбудеться тоді, коли його необхідність усвідомить кожна людина. Педагоги шкіл та позашкільних закладів взяли на себе відповідальність за екологічне виховання підростаючого покоління. Шкільною програмою та програмами гуртків позашкільних закладів в цьому напрямку передбачено вирішення таких завдань: - надання знань з проблеми забезпечення оптимальних умов існування людини у природному і техногенному середовищах; - намагання досягти гармонії між суспільством та природою; - створення свідомої мотивації здорового способу життя; - збереження та відновлення довкілля; - формування нового природоохоронного світогляду. Всім відомо про негативний вплив несприятливих екологічних факторів. Наприклад, Чорнобильська аварія призвела до деформації способу життя мільйонів людей, до небажаних змін у їх поведінці і психології. Згідно з проведеними після Чорнобильської аварії науковими дослідженнями, у дітей та підлітків зони радіаційного забруднення сталися помітні зрушення в якостях характеру особистості та поведінці. Маються на увазі хронічний стрес, депресія, зростання конфліктності і поширення неконструктивних засобів подолання життєвих утруднень (зокрема, алкоголізм і наркоманія молоді, прояви аутоагресії), втрата життєвої перспективи, агресивність одних і пасивність, споживацтво інших тощо. Вказані зрушення носять як патологічний, так і непатологічний характер. Патологічні форми відхилень становлять предмет спеціальної психотерапевтичної роботи медиків, психіатрів. Непатологічні форми можна значною мірою компенсувати в ході психореабілітаційної роботи, залучаючи до неї відомі і маловідомі спеціальні психолого-педагогічні засоби. Базуючись на наукових даних можна стверджувати, що характер впливу несприятливих екологічних факторів на психіку багато в чому залежить від самої людини, від типу її адаптивної поведінки, від змісту та рівня розвитку її інтелектуального, творчого, в цілому особистісного потенціалу. Відповідно до цього, перебуваючи в складних екологічних обставинах, підлітки демонструють дві протилежні тенденції або типи адаптивної поведінки. Перший тип – переважно емоційний, який ґрунтується на природному механізмі дії «адаптивного синдрому».

59

Другий тип – більш ефективний, інтелектуальний тип адаптації до несприятливих факторів зони радіаційного забруднення. В першому випадку адаптивні реакції спираються, головним чином, на емоцію, і ресурси і є, в основному, пасивними, неусвідомленими. В другому випадку – адаптивні можливості підлітків значно підсилюються за рахунок власної активності, свідомого використання інтелектуального, творчого потенціалу особистості. Ці крайні тенденції в дійсності поєднуються, зумовлюючи проміжні адаптивні реакції дитини. Навчання для підлітка, як і для молодшого школяра, є головним видом діяльності. І від того, як вчиться підліток, багато в чому залежить його психічний розвиток, становлення його як громадянина, адаптація в соціумі. Послідовний рух в психічному, фізичному, інтелектуальному, культурному розвитку вихованця простежується в гуртковій роботі за програмою «Юні друзі природи» (3 роки навчання). У навчальній діяльності підлітка є свої труднощі й протиріччя, але є й свої переваги, на які треба опиратися кожному педагогу. Кращою якістю характеру підлітка є його готовність до всіх видів навчальної діяльності, які роблять його дорослим у власних очах. Його приваблюють самостійні форми організації занять на уроці, складний навчальний матеріал, можливість самому будувати свою пізнавальну діяльність за межами школи. Складність для підлітка полягає в тому, що цю готовність він ще не вміє реалізувати, тому що він не володіє способами виконання нових форм навчальної діяльності. Навчити цим способам, не дати згаснути інтересу до них – важливе завдання для педагога. Одним з резервів підвищення ефективності навчання підлітків є цілеспрямоване формування мотивів навчання. Формування мотивів навчання безпосередньо пов'язане із задоволенням домінуючих потреб віку. Одна з таких потреб пізнавальна. При її задоволенні у підлітка формуються стійкі пізнавальні інтереси, які визначають його позитивне відношення до навчальних предметів. Підлітків дуже приваблює можливість розширити, збагатити свої знання, проникнути в сутність досліджуваних явищ, виявити причинонаслідкові зв'язки: «Біологією людини я захоплююся тому, що прагну знати будову, функції й життєдіяльність організму людини». Інтереси підлітків різняться за спрямованістю. Підлітки одержують велике емоційне задоволення від дослідницької діяльності, при поринанні у ситуації, які відповідають дійсності. Це дозволяє підліткам (11 – 15 років) набувати не тільки предметних, але й життєвих знань, умінь та навичок, а також пізнавати систему відносин в різних ситуаціях. Новоутворення віку – прагнення «дорослості», самооцінка, підпорядкування (підкорення) нормам колективного життя. Якщо педагог в своїй роботі з підлітками застосовує інтерактивні, евристичні, репродуктивні, рефлексивні, сугестивні, наочні, 60

релаксопедичні методи навчання та виховання дітей, то це сприятиме розумінню дитиною необхідності знань, вмінь та можливостей їх використання в організації свого майбутнього життя. Позашкільна освіта та виховання спрямовані на забезпечення потреб людини у задоволенні інтересів та схильностей, здобуття дітьми додаткових знань, умінь та навичок, розвиток інтелектуальних потенційних можливостей, сприяння майбутньому професійному вибору особистості. Провідна діяльність учнівської молоді старшого віку (15 — 17 років) навчально-професійна. Пізнавальна діяльність в цей період психічного розвитку вихованців спрямована на пізнання професій, допомагає становленню особистості дитини, готовності її увійти в доросле трудове і духовне життя. Психічне новоутворення в цьому віці – світогляд і професійні інтереси учня. Так, наприклад, реалізація цих завдань простежується в програмі «Біологія людини». Заняття будуються на основі різних форм самостійної роботи, як індивідуальної, так і групової (методи проблемного діалогу-дискусії, дебати, прес-конференції; практичні (практикуми, експерименти), мультимедійні, когнітивні методи. Форми організації занять теж різноманітні: навчальні, лабораторні, дослідницькі, відеолекторії, екскурсії та ін. У своїй роботі в гуртку «Біологія людини» я використовую різні форми й методи організації навчально-виховного процесу, пов'язуючи теорію із практикою, що дозволяє гуртківцям опанувати знаннями в області анатомії, фізіології, гігієни людини, уміннями та навичками в наданні першої допомоги при невідкладних ситуаціях, зберіганні та зміцненні свого здоров 'я і здоров 'я людей, які їх оточують та ін. У залежності від теми уроку я використовую методи проблемного діалогу, пропоную гуртківцям брати участь в дискусіях, дебатах, пресконференціях. Для підготовки гуртківців до колоквіуму, за окремими темами навчально-тематичного плану, я даю перелік питань для самоконтролю. У своїй практиці при вивченні тем з розділів «Екологічна фізіологія», «Фізіологія праці та спорту», «Основи гігієни людини» я використовую контрольно-узагальнюючі уроки. Мета таких уроків: з'ясувати ступінь засвоєння знань, отриманих в школі, та в процесі самопідготовки до теми згідно з програмою гуртка; виховувати свідоме ставлення до навчальної праці; розвивати інтерес до предмету біології; виховувати свідоме ставлення гуртківців до власного здоров'я, збереження і зміцнення фізичного та психічного стану; удосконалювати самоконтроль та взаємоконтроль. Тісний зв’язок у міської станції юних натуралістів з міським відділом охорони здоров'я.

61

На базі міської лікарні я проводжу з гуртківцями лабораторні та дослідницькі роботи. Організовую екскурсії до санітарноепідеміологічної станції, клінічної та біохімічної лабораторії, кабінету спірометрії, фітолікарні та ін.. Дуже цікаво проходять зустрічі з фахівцями лікарні (кардіологом, гінекологом, урологом, наркологом та ін.) Фахівці знайомлять гуртківців з проблемами сьогодення і шляхами виходу з них. Заняття по профілактиці наркоманії, проституції, алкоголізму, токсикоманії, венеричних захворювань, ВІЛ-інфекції та СНІД та ін. проходять за участю фахівців з використанням наочних прикладів, демонстрації фільмів, організації круглих столів, дебатів, пресконференцій тощо. Як керівник гуртка, особливу увагу приділяю профілактиці шкідливих звичок та пропаганді здорового способу життя. Разом з гуртківцями розробляємо листівки, буклети по профілактиці особливо небезпечних захворювань, куріння, наркоманії, алкоголізму, отруєнь грибами, алергії, туберкульозу, ВІЛ-інфекції, СНІД та ін.. Одним з напрямків програми гуртка «Біологія людини» є поглиблене вивчення анатомії, фізіології, гігієни людини. Програма побудована з урахуванням потреб сучасного суспільства й вимагає більш ефективних методів, що у свою чергу, викликає необхідність включення в навчальний процес різних засобів навчання. При цьому неминуче виникає проблема відбору й використання таких засобів, які дозволяють добитися оптимального результату в розв'язанні конкретної навчальної або виховної мети. Навчально-матеріальна база міської станції юних натуралістів включає навчальні приміщення і їх устаткування, різні інструменти, реманент, який застосовується в навчальних цілях, засоби навчання і т.п. Засоби навчання біології – це природні і спеціально виготовлені (макети органів, гербарії, тимчасові і постійні гістологічні препарати і т.п.) предмети, включені в навчальний процес із метою розв’язання виховних завдань, формування біологічних знань, умінь, навичок. Кожному вчителеві добре відомо, як швидко стомлюються, стають неуважними і навіть апатичними діти, змушені навчатись «на необладнаних уроках», і як гуртківці «оживають» при демонстрації навчального кіно, роботі з мікроскопом або коли беруть у руки фонендоскоп і манометр для виміру артеріального тиску при вивченні серцево-судинної системи людини. Зупинюся на тих функціях методів навчання біології, які я використовую у своїй практиці за темами «Профілактика захворювань і збереження здоров'я», «Взаємозв'язок здоров'я з навколишнім середовищем, психічним і емоційним станом людини», «Стрес і адаптація», «Шкідливі звички», «Здоровий спосіб життя» та інші стосовно тематики «Здоровий спосіб життя як основа збалансованої системи «Людина – довкілля».

62

Функція наочності. Відомо, що процес пізнання спирається на почуттєве сприйняття. Наочність збагачує коло біологічних уявлень, робить навчання більш доступним, загострює спостережливість, мислення й пізнавальні здатності гуртківців, допомагає більш глибокому й міцному засвоєнню навчального матеріалу. Незважаючи на те, що у підлітків усе більшого значення набуває опосередковане запам'ятовування через слово, роль наочного матеріалу не знижується, тому що показники запам'ятовування наочного матеріалу в підлітковому віці вище показників запам'ятовування словесного матеріалу. Для того, щоб гуртківцями краще засвоювався практичній матеріал, проводжу уроки на базі відділень центральної міської лікарні. Наприклад, з теми «Дія алкоголю та токсичних речовин на згортуючу систему крові», «Вплив алкоголю на судини та кровообіг» я демонструю такий дослід: в склянку з водою додаю декілька крапель людської крові. Кров змішується з водою і забарвлює її у рожевий колір. Тоді в забарвлену кров'ю воду, я додаю краплинами горілку і на очах у підлітків відбувається згортання крові в склянці. Пояснюю, що такий механізм впливу алкоголю діє в організмі людини і чим цей механізм небезпечний для самої людини при вживанні алкоголю. Поперше, такі спостереження не залишають байдужими жодного гуртківця, по-друге, розвивають у гуртківців пам'ять. Надалі, побачивши тромбози на малюнках у книгах при вивченні теми: «Рух крові по судинах. Захворювання серцево-судинної системи. Вплив шкідливих звичок на серцево–судинну систему», гуртківці правильно відповідали на питання – як діє алкоголь на згортуючу систему крові людини? Завдяки мисленню та отриманим знанням, юнаки та дівчата будують логічний ланцюжок – судина, тромб, хвороба, смерть. Функція забезпечення операційної діяльності учнів. Найбільше яскраво, на мою думку, ця функція проявляється в процесі формування практичних умінь і навичок. Будь-які біологічні, медичні вміння являють собою складну систему різноманітних дій (операцій), від якості оволодіння якими залежить виконувана гуртківцями робота. Наприклад, при наданні першої допомоги при відкритому, ускладненому артеріальною кровотечею, переломі стегна з теми «Перша допомога при травмах» необхідно вміти скористатися джгутом, шинами, певними антисептичними засобами, серветками, бинтами і т.п. Велику роль при цьому грає послідовність, швидкість надання допомоги. Загальні закономірності формування практичних умінь і навичок як при роботі в школі, так і гуртковій роботі визначені педагогікою й педагогічною психологією. Я свою діяльність у даному напрямку зводжу до наступного: спочатку розповідаю про мету майбутньої роботи, потім пояснюю, як 63

її виконати, і показую послідовність виконання. Після цього гуртківці виконують самостійно дану маніпуляцію, тим самим закріплюючи й удосконалюючи вміння, яке після багаторазових повторень перетворюється в навичку. Сукупність дій (операцій), що виконуються у ході проведення практичних робіт, являють собою операційну діяльність гуртківців. Функція керування навчально-пізнавальною діяльністю гуртківців. Включаючи в навчальний процес ті або інші засоби навчання, я заздалегідь визначаю, як вони будуть використовуватися. Іноді це показ або демонстрація, самостійний аналіз змісту, практична робота з препаратами (тимчасовими або постійними), гербаріями і т.п. Функція керування навчально-виховним процесом. Завдяки використанню засобів навчання я змінюю темп і форму подачі навчальної інформації, структуру навчально-виховного процесу. Наприклад, при вивченні нового матеріалу з теми «Поняття про патологію травлення» я не пояснюю його, а демонструю кінофільм, після чого приступаю до обговорення. Іноді практикую інший хід уроку, наприклад, з теми: «Адаптація людини до дії екологічних факторів» самостійно познайомившись із новим матеріалом, гуртківці переглядають кінофільм і відповідають на поставлені питання. Підбираючи різноманітні засоби навчання, я намагаюся орієнтувати гуртківців на репродуктивну, продуктивну або дослідницьку діяльність. Виховна функція. Багатьом видам засобів навчання (стінні картини, плакати, навчальне кіно, кольорові слайди і т.п.) властиві підвищена виразність і емоційність, здатність впливати на почуття гуртківців. Підбираючи й включаючи в навчальний процес засоби навчання відповідної тематики, я вирішую завдання екологічного виховання, дбайливого ставлення до свого здоров'я й здоров'я навколишніх, естетичного виховання й інші. Розвиваюча функція. Систематичне, цілеспрямоване використання засобів навчання сприяє розумовому розвитку гуртківців. Я практикую послідовне та неперервне ускладнення завдань. На першому етапі я намагаюся викликати інтерес до досліджуваного предмету, потім навчити прийомам дослідження та спостереження, аналізу й синтезу спостережуваного, поступово підводжу гуртківців до висновків. Поступове ускладнення роботи засобами навчання впливає на мислення гуртківців, стимулює активізацію більш складних його форм. Таким чином, використання засобів навчання в процесі вивчення біології (анатомії, фізіології й гігієни людини) дозволяє: контролювати обсяг, глибину й логіку розкриття навчального матеріалу, викладеного в програмі «Біологія людини»; 64

забезпечити навчальний процес джерелами знань і засобами виконання практичних робіт (підручники, книги, медичні журнали, кіно й діафільми, слайди, плакати, листівки, таблиці, інструментарій, перев'язний матеріал і т.п.); зробити навчання більш образним, яскравим, щоб запам'яталося; озброїти гуртківців повноцінними знаннями, сформувати в них практичні вміння й навички по наданню першої медичної допомоги та інші; знайомити гуртківців з науковим методом пізнання світу; керувати пізнавальною, розумовою діяльністю гуртківців; сприяти формуванню особистості гуртківців, їхньому розумовому розвитку. У своїй сукупності засоби, які використовуються мною в процесі навчання в гуртку «Біологія людини», забезпечують формування повноцінних знань, умінь, навичок, сприяють розвитку гуртківців, вирішують найважливіші виховні завдання, висунуті сучасністю перед нами, керівниками гуртків з позашкільної роботи. Екологічне виховання. Особливу увагу я приділяю питанням екології, розвитку екологічної свідомості. В програмі гуртка «Біологія людини» ця тема займає значну частину. Мета діяльності в цьому напрямку: вивчати основи охорони природи, раціонального використовування її ресурсів. Довести до свідомості гуртківців думку про те, що в природі існує найтіснішій зв'язок предметів і явищ і будьяке втручання людини в природу може викликати як позитивні, так і негативні наслідки, а тому воно завжди повинне бути продуманим; виховувати відчуття дбайливого ставлення до природи, дати цілісне уявлення про наукові основи раціонального використовування і збільшення природних ресурсів; прищеплювати навички практичної участі в природоохоронних заходах; здійснювати на матеріалі природи естетичне виховання, виховання високих моральних якостей і патріотизму. Враховуючи актуальність і невідкладність завдань з охорони довкілля, вкрай важливо, щоб дбайливе, відповідальне ставлення до природи, збереження і примноження її багатств, стало нормою поведінки кожного гуртківця. Проблема охорони природи прямо або побічно пов'язана з охороною її найважливішої ланки - рослинного світу, його раціонального використання, збереження, а також відтворення. Велике значення має використання і охорона генофонду, складовою частиною якого є дик оросл і плодов і і яг ідн і росли ни. Вони є багатим джерелом вітамінів, вуглеводів, жирів, білків, органічних кислот, ароматичних мінеральних і інших речовин, в яких організм людини відчуває природну потребу.

65

Для людини природа є середовищем життя і єдиним джерелом необхідних для існування ресурсів. Природа і природні ресурси - база, на якій живе і розвивається людське суспільство, першоджерело задоволення матеріальних і духовних потреб людей. Природа – не проста сума її компонентів (води, повітря, ґрунту, рослинності, тварин і т.д.) - це єдина система біосфери, в якій всі компоненти тісно пов'язані між собою. Тому кожному необхідно усвідомлювати життєву необхідність гармонійного поєднання інтересів суспільства із законами біосфери. Природа впливає на розвиток особистих якостей людини. Тісне спілкування з природою дозволяє викликати любов, благородні дії і вчинки не тільки до природи, але і до самої людини, формувати гуманні почуття, що виключають черствість, жорстокість до людей, тварин і рослин. Велике значення в цьому напрямку має активна практична діяльність гуртківців. На базі міської станції юних натуралістів з числа учнів гуртка «Біологія людини» створена екологічна бригада, яка займається практичною роботою на екологічній стежці. Самі по собі знання з охорони природи недостатні, якщо вони не поєднуються з практичними справами. Важливе непасивне милування красою природи, а активна, дієва участь в її збереженні і поліпшенні. Тому членами екологічної бригади протягом навчального року виконуються практичні заходи, які спрямовані на поліпшення стану природи. Членами екологічної бригади щорічно весною проводиться очищення струмка. Вони розчищають його від гілок, що впали, і від замулення. Щорічно, навесні члени екологічної бригади проводять огляд дерев в березовому гаю, замазують отвори в корі дерев, через які витікає березовий сік. Гай розташований недалеко від населених пунктів м. Рубіжне та с. Кудряшівка. На жаль, щорічно число охочих поласувати березовим оком росте; і вони нещадно знищують стовбури беріз, завдаючи непоправної шкоди деревам. Під час природоохоронної акції «Зелена весна Луганщини» проведено 63 бесіди з учнями 6-8 класів шкіл міста про правила поведінки у лісі. Члені екологічної бригади розповідали учням, що правила необхідно не тільки знати, але і неухильно дотримуватись їх. Члени екологічної бригади восени 2003 року зібрали 110 кг шишок сосни, 280 г насіння акації і здали в лісництво. Протягом вегетаційного періоду зібрано З0 кг лікарських рослин (кропива дводомна, береза а чорна, чистотіл, спориш, грицики, деревій, бузина, липа, крушина ломка, горобина, глід, пижмо, подорожник, кульбаба, безсмертник, чабрець, сосна і інші) для ветеранів територіального центру. Членами екологічної бригади Рубіжанської міської станції юних натуралістів протягом навчального 2008 – 2009 року виконана робота з 66

охорони тварин та птахів екологічної стежки. Так на деревах розвішано 40 годівниць для птахів та укріплено 20 шпаківень. Під час природоохоронної обласної акції «Ліси для нащадків » проведено 23 бесіди з учнями 6 – 7 класів у пришкільних таборах про правила поведінки у лісі та 4 бесіди серед молоді, яка знаходиться на обліку у міському центрі зайнятості. Члени екологічної бригади розповідали про жахливий стан оточуючого лісу (забруднення побутовим сміттям, кинуте не погашене вогнище, цигарки, вирубку ялинок на Новорічні свята) та про методи боротьби з цими явищами. Прибрано і вивезено з лісу понад 70 кг побутового сміття. Члени екологічної бригади восени 2008 року зібрали 107 кг шишок сосни, 440 г насіння акації і здали в Кудряшівське лісництво. Гуртківці брали активну участь в акції захисту пернатих друзів. Так, наприклад, на деревах гуртківці розвісили годівнички для птахів, зроблені власноруч. За умовами конкурсу для виготовлення годівнички треба було використати відходи: поліетиленові пляшки, пакети з-під молока, одноразовий посуд тощо. Організовуючи конкурс на кращу годівничку, ми намагалися не тільки прищепити дітям любов до птахів, але й навчити їх думати, як використати побутові відходи для корисної справи. За умовами конкурсу всі годівнички були и розташовані в сквері СЮН, на території шкіл, у парку. Гуртківці продовжують за ними наглядати. Деякі годівнички так майстерно зроблені, що виглядають як справжні маленькі шедеври. Юнаки та дівчата – члени екологічної бригади, активно підключились до виконання умов Всеукраїнського конкурсу «До чистих джерел». Проведений збір інформації про стан джерел, річок та водойм регіону допоміг з'ясувати, які з них мають найгірший стан. Вирішили, що струмочок Кудряшівського лісництва потребує нашого піклування. Струмок замуленій, засипаний торішнім гнилим листям, гілками та побутовими відходами (поліетиленовими пляшками, пакетами з-під соку, одноразовими тарілками та інші). У зв’язку з цим розроблений план заходів щодо оздоровлення струмка. Зроблен і перші кроки по його відродженню: розчистили струмок від замулення, торішнього гнилого листя, гілок, побутового сміття; включили відвідування струмка в маршрут екологічної навчальної стежки. Прищеплювання здорового способу життя. З року в рік здоров'я та фізична підготовленість значної частини дітей та учнівської молоді погіршується. Ситуація загострюється через зростання популярності у дитячому та молодіжному середовищі різних видів нефізичної діяльності, наприклад, комп'ютерних ігор. Шкодить здоров'ю дітей також забрудненість навколишнього середовища та поширення шкідливих звичок. За статистичними даними, на 1січня 67

2008 року кількість учнів, які за станом здоров'я віднесені до спеціальних медичних груп, становила 4,2 % від загальної кількості дітей України. Близько 90% дітей мають різні відхилення у здоров'ї. Це пов'язано з тим, що діти мало рухаються: сидять у школі, вдома, у комп'ютерних клубах тощо. На мій погляд, потрібно не тільки удосконалити систему медичного контролю з боку органів охорони здоров'я, але й поширити пропагандистську роботу з профілактики шкідливих звичок. За статистичним даним Рубіжанської міської лікарні на обліку у лікаря-нарколога знаходяться 480 осіб, які вживають наркотичні та токсичні речовини, 329 осіб, які зловживають алкоголем. Проведено анонімне анкетування з питань ставлення до тютюну та куріння. Виявили – кожний 10 із анкетованих – курець. На обліку у лікаря – інфекціоніста – 772 особи з ВІЛ-інфекцією, померло – 243 особи. Від СНІДу померло 112 осіб. Цифри катастрофічні для такого маленького містечка як с. Рубіжне. У з'вязку з цим з профілактики шкідливих звичок проводиться значна робота (різноманітні заходи: лекції, вікторини, конкурси ). Мета: • поглибити знання гуртківців про негативний вплив тютюну, наркотиків, алкоголю, необачної статевої поведінки на організм людини; • виховувати прагнення до здорового способу життя. Для виконання цієї задачі я використовую різноманітні заходи: вікторини, конкурси, прес–конференції, уроки–суди, театралізовані виступи агітбригади «Ми обираємо життя» та «Анти СНІД», лекторії з залученням фахівців міської лікарні, міського центру соціальних служб сім’ї дітей та молоді, Рубіжанського МВ УМВС України в Луганській області, служби у справах дітей Рубіжанської міської ради. Профорієнтаційний напрямок. Сприяє створенню умов для професійного самовизначення учнівської молоді. Відомо, якщо головною причиною вибору є орієнтація на зміст майбутньої діяльності, то професійні наміри є важливою складовою орієнтації направленості особистості, її мотиваційної сфери і являє собою форму прояву значимості. Розглядаючи інтереси в тісному зв'язку з потребами особистості, можна зробити висновок, що інтереси виражають пізнавальне ставлення до предмету, тоді як потреби виражають тенденцію до реального оволодіння ними. Профорієнтаційну роботу я починаю під час набору учнів до гуртків. Але тоді ця робота спрямована на появу зацікавленості учнів знаннями, які вони можуть отримати в даному гуртку і задовольнити їх інтереси. Я проводжу аналіз позашкільної роботи в гуртку з усіх напрямків (здатність запам'ятовувати матеріал біологічної та медичної тематики, 68

вміння оперувати медичними та біологічними поняттями, оволодівати уміннями, навичками, вміння спілкуватися з однолітками та людьми старшого віку тощо). Проведення такого аналізу дозволяє відрізнити зацікавленість і стійкий професійний інтерес. Стійкий професійний інтерес базується на всебічній, об'єктивній інформації, а зацікавленість – на суттєвій, але обмеженій. Не всі гуртківці потрапляють до середньо-спеціальних та вищих закладів медицини та біології, але стійкі знання, отримані в гуртку, стають необхідними їм в повсякденному житті. І це теж задовольняє мене, як вчителя. За 3 роки моєї педагогічної практики в сфері позашкільної роботи до середньо – спеціальних медичних закладів вступило 14 гуртківців, до вищих – 5. Використовуючи в своїй діяльності різні методи та форми навчання, можна зробити висновок, що такий підхід сприяє осмисленню певної суми біологічних, медичних, екологічних знань, розширює світогляд, життєвий досвід учнів. Вищезазначені форми та методи роботи сприяють оволодінню вміннями орієнтуватися в екологічних проблемах сьогодення та навичками в наданні першої допомоги, запобігати впливу негативних чинників на здоров'я і берегти природу — основу фізичного, психічного, духовного життя особистості і суспільства. Надають можливість кожному вихованцю зрозуміти, що здоровий спосіб, життя – це основа збалансованої системи «Людина – довкілля».

1.

2.

3.

4.

Література Семенова А. В. Основи психології і педагогіки /Навчальний посібник. – Київ.: Знання, 2006. Немов Р. С. Психологія.3 вид. – Москва, 2000. Немов Р. С. Психологія: 2 вид. – Москва, 2000. Гамезо М. В. Возрастная педагогическая психология. – Москва.: Просвещение, 1984.

2.3. Залучення учнівської молоді до вивчення рослин - захисників від радіації Останніми десятиліттями дедалі актуальнішою стає проблема біологічної дії іонізуючих випромінювань. Це зумовлено невпинним зростанням кількості радіоактивних речовин у довкіллі й підвищенням інтенсивності ультрафіолетових променів, унаслідок чого людина й будь-які інші організми (тварини, рослини, мікроорганізми, віруси) зазнають усе більшого впливу іонізуючих випромінювань. До підвищення радіоактивності навколишнього природного середовища призводять насамперед подальший розвиток ядерної енергетики, розширення використання джерел іонізуючих випромінювань у медицині й промисловості, а також радіоактивних речовин у техніці й наукових дослідженнях. Згубна дія ультрафіолетових променів посилюється внаслідок 69

руйнування озонового шару атмосфери, хімічний склад якої змінюється через техногенні забруднення. Радіоактивне забруднення великих територій України після аварії на Чорнобильській атомній електростанції призвело до збільшення радіонуклідів не тільки в сільськогосподарських культурах, молочних, м'ясних та рибних продуктах, але також в організмі людини. Радіонукліди в організм людини поступають інгаляційним шляхом, через шлунково кишковий тракт та через шкіру. Питання захисту та оздоровлення населення на фоні низькодозового радіаційного впливу продовжує залишатися відкритим. При дії малих доз іонізуючого випромінювання виділяють кілька груп рослин за особливостями радіопротекторної дії: 1. Рослини, які зменшують радіоактивне забруднення організму, проявляють пряму антагоністичну дію на радіонукліди - зв'язування (висівки зернових, морська капуста, бобові, морква, буряк, капуста, редька, смородина, солодкий перець, абрикоси, вишні, сливи та інші); виведення сечогінні рослини (мучниця звичайна, спориш, хвощ польовий, брусниця тощо) та проносні рослини (чебрець, бузина, терен, слива, шандра).

2. Рослини з антиоксидантною дією (адаптогени-антиоксиданти, які підвищують стійкість та синтез окремих реакцій організму); рослини з високим вмістом вітамінна А, Е, С (зелений горошок, петрушка, цибуля, часник, морква, гарбуз, томати, буряк, горобина, шипшина, червоний перець, обліпиха); рослини, які містять біофлавоноїди (кріп, кмин, аніс, морква, часник, васильки справжні, ехінацея, парило звичайне); рослини, які містять селен (пророслі зерна злакових, кріп, пастернак, часник, смородина, горобина, чистотіл, суниці, підбіл, солодка гола та інші).

3. Рослини, які зміцнюють стан імунної системи та організму в цілому – імуностимулятори (ехінацея, оман високий, ялівець, солодка гола, парило звичайне, корінь лопуха, цикорій, любисток, часник, цибуля); стимулятори розумової та фізичної діяльності (родіола рожева, елеутерокок, лимонник). З метою підвищення стійкості організму до іонізуючого випромінювання, зниження накопичення радіонуклідів в організмі, зменшення вірогідності захворіти від вже отриманих доз опромінення фітотерапія рекомендує найбільш розповсюджені лікарські засоби рослинного походження. Лікувальні властивості рослин залежать від наявності в них різноманітних за хімічною будовою і терапевтичною активністю речовин. Найважливішими серед них є алкалоїди, амінокислоти, білки, глікозиди, ефірні олії, жири, гіркоти, дубильні речовини, вітаміни, сапоніни, флавоноїди, смоли, мікро- та макроелементи. Радіопротекторна активність лікарських рослин пояснюється тим, що діючі компоненти цих рослин по своїй хімічній структурі часто нагадують фізіологічно активні захисні речовини, а також тим, що вони рідше, ніж синтетичні ліки, викликають побічні реакції, в тому числі алергічні. При тривалій дії малих доз радіації перевагу потрібно віддавати свіжим сокам, водним відварам та настоям.

70

Кожна лікарська рослина – готовий препарат нашої природи, який прямо або побічно активізує імунітет. Отже, людині необхідно вміти протидіяти негативному впливові іонізуючих випромінювань на біологічні системи й насамперед на свій організм, а тому надзвичайної ваги набувають знання механізмів дії радіації на живі клітини, на речовини, що входять до їхнього складу. Згідно з проектом «Радіоекологічна освіта населення» програми «Громадська антирадіаційна мережа України» та на відзначення пам'яті Чорнобильської катастрофи, Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти і науки України в 2006 році започаткував щорічну Всеукраїнську акцію «Рослини – рятівники від радіації». З метою підвищення рівня екологічної свідомості молоді, зниження соціально-психологічної та медичної напруги внаслідок Чорнобильської катастрофи, зміцнення здоров'я дітей позашкільними закладами екологонатуралістичного напрямку ведеться певна робота по залученню молоді до вивчення рослин – захисників від радіації під час пошукової, практичної, дослідницької, пропагандистської діяльності, проведення масових заходів, благодійних акцій тощо. Організація роботи по вивченню рослин - рятівників від радіації. Робота по вивченню літературних джерел: - вивчення біологічних особливостей та агротехніки вирощування рослин, які вводяться в культуру; - вивчення хімічного складу та застосування рослин-радіопротекторів для оздоровлення організму; - виявлення кращих строків та правил збору лікарської сировини; - збір цікавого матеріалу про лікарські рослини, народну мудрість, рецепти тощо; Практичні роботи - створення колекційних відділків рослин радіопротекторної та антиоксидантної дії на навчально-дослідних земельних ділянках загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів; - перенесення рослин з дикої флори в культуру, їх акліматизації; - ведення фенологічних спостережень; - виготовлення календаря цвітіння і збору лікарської сировини; зведених таблиць технічних параметрів вирощування лікарських рослин та застосування лікарських рослин для профілактики і лікування хвороб пов’язаних з радіацією; - виготовлення колекції зразків лікарської сировини та насіння тощо. Створення колекційної ділянки рослин-радіопротекторів. Зміст роботи на колекційній ділянці рослин-радіопротекторів має на меті зміцнення знань учнів, прищеплення навичок роботи з рослинами, виховання глибокого інтересу до біології. Тут вирощуються поширені та 71

нові для даної місцевості рослини-радіопротектори. Під час екскурсій, практичних занять, спостережень на колекційній ділянці учні ознайомлюються з різноманітністю рослин захисників від радіації, вивчають будову, біологічні особливості малопоширених в даній місцевості рослин. Це розвиває спостережливість, пізнавальні здібності учнів, сприяє поглибленню і розширенню знань з біології. Найкращою формою для колекційного відділу є прямокутник з центральною дорогою завширшки 1 м. По обидва її боки розташовують ділянки розміром від 1 до 5 м2, на кожній з яких висівають або висаджують один вид рослин. Ділянки відокремлюють одну від одної доріжками завширшки 30 см. Усі рослини в колекційному відділку розташовують групами за принципом їх застосування, а саме: рослини, які зменшують радіоактивне забруднення організму, проявляють пряму антагоністичну дію на радіонукліди: зв'язування, виведення (сечогінні та проносні рослини); рослини з антиоксидантною дією (адаптогени-антиоксиданти – рослини з високим вмістом вітамінна А, Е, С; рослини, які містять біофлавоноїди; рослини, які містять селен). рослини, які зміцнюють стан імунної системи та організму в цілому – імуностимулятори; стимулятори розумової та фізичної діяльності. У межах кожної групи рослини розміщують в залежності від їх життєвої форми. Наприклад, спочатку багаторічні, потім дворічні, а після однорічні. Бажано, щоб рослини однієї групи займали окремий блок. Найбільшу групу серед лікарських рослин складають ефіроолійні рослини, тому бажано створити з них сад ароматів. У ньому рекомендується висаджувати рослини по родинах, щоб на прикладі даної групи можна було б вивчати і класифікацію квіткових рослин. Сівозмін у колекційному відділку не запроваджують. Через 2—3 роки змінюють розміщення окремих груп рослин або місце посіву рослин в межах групи, враховуючи їх потреби в поживних речовинах та вплив на структуру грунту. У зв'язку з тим, що рослини в колекційному відділку мають неоднакову висоту, їх висаджують так, щоб рослини одного виду не затіняли рослини іншого. Тому на першій від оглядової доріжки ділянці висаджують невисокі рослини, на другій — вищі (в межах групи). Терміни посіву (посадки) культур залежать від їх біологічних особливостей. Велике значення має правильний етикетаж колекційного відділку. На етикетці розміром 40x25 см зазначають назву ділянки і площу. Менші за розміром етикетки (30x20 см) використовують для позначення окремих розділів колекційної ділянки. Такого розміру етикетки використовують для позначення дослідів, що проводяться у колекційному відділку з 72

написом: культура, тема досліду, виконавці. На етикетках розміром 15x10 см вказують назви окремих рослин, родин. Бажано, етикетки фарбувати однаковою олійною фарбою. Написи найкраще роботи чорною фарбою. Робота учнів в колекційному відділку проводиться у вигляді екскурсій, практичних занять окремими ланками (по 5—6 чоловік). За кожною ланкою закріплюють окрему групу рослин. Цікавою формою роботи на колекційній ділянці є перенесення корисних дикоростучих рослин з дикої флори у культуру, акліматизація рослин. Саме ця робота збагачує знання учнів, допомагаючи їм зрозуміти теорію походження культурних рослин. Вивчаючи біологічні особливості і агротехніку вирощування лікарських рослин на колекційному відділку, доцільно заносити відомості про ці рослини у спеціальні картки, таблиці.

73

Зразок картки (малюнок даної рослини) Видова назва рослини ____________________________________ Родина ________________________________________________ Біологічні особливості____________________________________ ________________________________________________________ Корисні властивості ______________________________________ ________________________________________________________ Технологія вирощування___________________________________ ________________________________________________________ Способи заготівлі лікарської сировини ______________________ ________________________________________________________

№ п/п

1

74

Зразки таблиць ЗАСТОСУВАННЯ РОСЛИН – РАДІОПРОТЕКТОРІВ Видова Радіопро- Частина Форма Виготов Дозування назва: текторна рослини використан лення українська дія латинська російська Алтея Пухлини корінь відвар 2ст.л/200 п’ють лікарська легень; мл гарячим Хвороби Окропу по 1/2 -1/3 настій коренів Althaea щитовид. склянки 3холодний officinalis Залози 1 4р в день настій коренів ст.л/100м після їди; гарячий Алтей л води по 1ст.л лекарствен. кімн. через кожні темпер.1г 2години; од; по 2 ст.л. 31 4 р в день – ст.л/200м теплим л води кімн. темпер. настоюют ь 4 год, кип’ятять 6-7хв

відстань між рядками (см)

період до появи сходів (дні)

Оптимальна густота посівів на погонний м

вологолюбиві

глибина загортання насіння (см)

легкі світло суглинки

вага 1000 насінин (г)

Алтея лікарська

вимогливість до зволоження

Рослина

вимогливість до грунтів

вимогливість до освітлення

ТЕХНІЧНІ ПАРАМЕТРИ ВИРОЩУВАННЯ РОСЛИН - РЯТІВНИКІВ ВІД РАДІАЦІЇ

2-2,5

1-1,5

60-70

20-25

3-4

жовтень

листопад

Ω

вересень

липень

Ω

серпень

червень

травень

квітень

Рослина

березень

КАЛЕНДАР ЗБОРУ ЛІКАРСЬКОЇ СИРОВИНИ

Ω

Ω

Алтея лікарська Деревій звичайний Ехінацея пурпурова Звіробій звичайний Кропива дводомна ∩

∩

∞

Кмин звичайний Умовні позначки: ₪ - трава ∆ - кореневище, коріння Ω - квіти, суцвіття ∩ - листя ∞ - плоди Фенологічні спостереження У процесі фенологічних спостережень на колекційній ділянці, в асортимент якої входять однорічні, дворічні і багаторічні рослини, поглиблюються і зміцнюються знання учнів про ці рослини. При фенологічних спостереженнях необхідно враховувати найголовніші закономірності: наявність певної послідовності при виникненні різних сезонних явищ (ритмічність) та зміщення календарних строків у різні роки в той чи інший бік.

75

У процесі проведення фенологічних спостережень учні глибше розуміють біологію цих рослин і ознайомлюються з новітньою агротехнікою. Вивчаючи закономірності сезонного розвитку природи, учні стежать за послідовністю і термінами початку, тривалості і завершення основних явищ, характерних для певної місцевості. Фенологічні спостереження повинні бути систематичними; вони нескладні і доступні, проте потребують акуратності та сумлінності. Кожний вид має бути представлений 3-4-ма здоровими рослинами, які нормально розвиваються. Обрані рослини позначаються яскравими, добре помітними, незмивними етикетками. Якщо за час спостережень рослина загинула, її треба замінити подібною рослиною відповідного виду і віку. Спостереження за лікарськими трав’янистими рослинами проводять щоденно з весни, коли почнеться розвиток рослин до початку осені. Найкращий час для спостережень — друга половина дня. До характерних фаз розвитку об'єктів відносяться: набухання бруньок, розгортання першого листочка, масове цвітіння, початок достигання плодів і насіння, осіннє жовтіння листя тощо. Результати аналізу щоденників фенологічних спостережень за розвитком рослин та графіків синхронного ходу природних явищ допомагають дійти до певного висновку. Всі види трав незалежно від коливань погоди прокидаються від зимового спокою, зеленіють, зацвітають, плодоносять практично в одному і тому самому порядку. За п'ять років фенологічних спостережень юннати складають календар розвитку лікарських рослин певної місцевості. Використовуючи дані багаторічних фенологічних спостережень, можна скласти середній календар фенологічного розвитку і за ним встановлювати орієнтовні строки розвитку рослин: появу листків, утворення бокових паростків і суцвіть, зацвітання і різні фази достигання насіння. Це допоможе своєчасно спланувати проведення відповідних робіт. При цьому, звичайно, необхідно вносити відповідні поправки у зв'язку зі змінами мікрокліматичних умов (див. зразки таблиць), а саме: - підібрати цікаві для спостереження об’єкти; - скласти програму; - розподілити обов'язки між учнями, які впродовж певного часу будуть брати участь в цій роботі. Тривалі фенологічні спостереження, зокрема, за процесом цвітіння, запилення, поширення плодів і насіння, що проводяться на колекційній ділянці, викликають інтерес в учнів, який ще більше зростає при вивченні нових культур. Після вдалого вирощування їх на невеликих ділянках, учні переносять посіви на поля сівозміни шкільної навчально-дослідної ділянки з метою збору лікарської сировини. Проведення дослідницької роботи: - акліматизація лікарських рослин; 76

- ведення спостережень за ростом і розвитком рослин; - порівняння росту і розвитку лікарських рослин в природі і на навчально-дослідній ділянці; - вивчення впливу попередника на урожайність та якість лікарських рослин; - створення кращих умов вирощування: • вибір ділянки (з урахуванням освітлення, площі живлення, попередника, сумісного вирощування різних рослин); • вивчення потреби рослин в поживних речовинах по зовнішньому вигляду; • максимальні строки вирощування на одному місці; • визначення кращих строків посіву і висадки розсади; виявлення кращого способу отримання посадкового матеріалу: • насіннєве та вегетативне розмноження; • строки розмноження; • стратифікація насіння; • строки збирання та строки зберігання насіння на його якість; керування ростом і розвитком рослин (підживлення, прищипування пагонів, видалення пагонів, видалення суцвіть, строки проріджування тощо); виявлення залежності урожаю та якості лікарської сировини (накопичення ефірної олії) від умов вирощування рослин (освітлення, грунти) та строків збору. Приблизна тематика дослідницької роботи з лікарськими рослинами - «Вплив термінів поділу кущів лікарських рослин (ехінацеї пурпурової, деревію, пижмо, королиці тощо) на розмноження»; - «Вплив строків проріджування сіянців на розміри кореневищ (оману, лаконосу)»; - «Виявлення кращого способу отримання посадкового матеріалу лаконосу американського»; - «Вегетативне розмноження ехінацеї пурпурової»; - «Вплив строків посіву на розвиток розторопші плямистої»; - «Вплив якості насіння розторопші плямистої на схожість»; - «Виявлення кращих строків насіннєвого розмноження деревію звичайного»; - «Вплив освітлення на урожай зеленої маси деревію звичайного»; - «Виявлення максимальних строків вирощування деревію звичайного на одному місці»; - «Вплив строків зберігання насіння звіробою звичайного на схожість»; - «Вплив стратифікації насіння звіробою звичайного на схожість»; - « Вегетативне розмноження барвінку малого »; 77

- «Вплив підживлення на урожай лікарської сировини горлянки повзучої»; - «Вплив підживлення на строки цвітіння лаванди»; - «Вплив освітлення на якість лікарської сировини меліси лікарської»; - «Вплив площі живлення на розвиток ревеню звичайного»; - «Вплив видалення суцвіть шавлії лікарської на урожай сировини»; - «Виявлення кращого способу розмноження звіробою звичайного»; - «Захист валеріани від попелиць фітонцидним методом» тощо. Під час проведення експериментів, дослідів, лабораторних і практичних робіт з лікарськими рослинами розвиваються такі якості особистості, як уважність, зосередженість, спостережливість, чимала витримка, вміння зіставити отримані результати з уже відомими фактами, вміння систематизувати, робити висновки, тобто якості, що необхідні сучасній людині. Саме вони забезпечують доступність, значущість, ефективність сприйняття навчального матеріалу. Тільки в тому випадку, коли учні своїми руками, нехай і не зовсім вдало, виконають ті чи інші досліди, спостереження, отримають результати, - вони запам'ятають цю роботу на все життя. Саме під час дослідницьких робіт учні набувають навичок у постановці та проведенні експериментів, дослідів. Їх результати допомагають осягнути різноманітні явища повсякденного життя. Саме вони допомагають школярам подолати прірву між щоденною реальністю, з одного боку, і теоретичним матеріалом більшості уроків — з іншого. ЯК правило, все це підкріплюється позитивними емоціями, які виникають у результаті проведеної роботи. Учні прагнуть свідомо виконати запропоновану їм роботу. Тож, плануючи заняття, педагог повинен ретельно продумати його: визначити дидактичні завдання і роль практичних робіт в їх реалізації. Проведення цих робіт може надати неоціненні послуги як для мотивації вивчення нового матеріалу, так і в процесі оволодіння багажем нових знань, закріпленням вивченого. Це нагода не тільки побачити дітям щось цікаве, зрозуміти щось нове, а й отримати результати своїх дій. Якщо для деяких учнів виконання практичних робіт надто легке, то їм можна запропонувати застосувати відомий або знайти власний шлях досягнення мети певної роботи. Творчі завдання спонукатимуть учнів до практичного застосування здобутих знань і до здійснення нових творчих злетів. Пропагандистська робота: - створення довідкового бюро «Рослини – радіопротектори»; - організація роботи фітовітальні; - проведення екскурсій по ділянці рослин-радіопротекторів - проведення виховних заходів, заочних подорожей, бесід для школярів: «Аптека на підвіконні», «Плодово-ягідна терапія», «Ліки під ногами», «Обережно! Отруйні рослини», «Цілющі скарби мого краю», «Таємниці і секрети лікарських рослин» та інші; 78

- проведення різноманітних розважальних заходів (ігор, змагань, інтелектуальних шоу; конкурсів: на кращого фенолога, знавця лікарських рослин, на кращий «Букет Здоров’я» тощо); - ведення пропагандистської роботи з охорони і збереження зникаючих та рідкісних для нашої місцевості дикорослих рослинрадіопротекторів. Проведення роз’яснювальної роботи щодо правил заготівлі лікарської сировини в природі; - проведення науково-практичних конференцій з підведення підсумків пошукової та дослідницької роботи; планування заходів щодо поповнення колекції рослин радіопротекторної та антиоксидантної дії; - створення обмінного фонду посадкового матеріалу тощо. Створення ділянки рослин – радіопротекторів в ЗОЦЕНТУМ Колекційна ділянка лікарських рослин Запорізького обласного Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді була створена на навчально-дослідній земельній ділянці Центру (тоді СЮН) у 1992 році і нараховувала не більше 12-15 рослин. За 17 років існування колекція рослин постійно поповнювалась під час операцій «Зелена аптека» рослинами з присадибних та дачних ділянок (гісоп, ехінацея, лаконос, меліса, солодка, барвінок, хміль, різні види м’яти, лофант, тархун, лаванда, окопник та інші); під час участі у III етапі Всеукраїнської акції «Флора України: компас у зеленому світі» - «Корисні переселенці» корисними дикорослими видами (петрів батіг, горлянка, деревій голий, звіробій, мати-й-мачуха, мильнянка та інші.) На даний час в колекції – 50 видів рослин, більша частина з них – рослини радіопротекторної та антиоксидантної дії. У 2009 році юннатами закладено «Сад ароматів». Ділянка рослин-радіопротекторів є видовим об’єктом навчальної екологічної стежки. Під час проведення екскурсій по стежці педагоги Центру вміло поєднують навчальну і просвітницьку роботу. Різні форми роботи на колекційній ділянці лікарських трав розвивають інтелектуальну сферу дитини, сприяють прагненню її до наукового пізнання світу. Пошуковою групою «Цікавинки» гуртка «Юні натуралісти» проводиться робота по вивченню біологічних особливостей та агротехніки вирощування рослин, які вводяться в культуру Центру; вивчається їх хімічний склад та вплив на організм, строки та правила збору сировини; збирається цікавий матеріал про лікарські рослини, народну мудрість, рецепти тощо. У результаті багаторічних фенологічних спостережень за ростом і розвитком лікарських рослин юннати зробили календар цвітіння і збору лікарської сировини, зведені таблиці технічних параметрів вирощування лікарських рослин та застосування лікарських рослин для профілактики та лікування хвороб пов’язаних з радіацією.

79

У ході практичних робіт юннати конкретизують, підтверджують фактами багато теоретичних питань, пов’язаних, наприклад, з необхідними умовами вирощування лікарських рослин, правилами збирання і зберігання лікарської сировини, способами обробітку грунту, внесенням добрив залежно від біологічних особливостей рослин, складу грунту та інших факторів Вихованці Центру знаходяться у постійному пошуку експериментальної діяльності. Про широту інтересів юннатів говорить тематика лише деяких дослідницьких робіт: акліматизація лікарських рослин та порівняння росту і розвитку лікарських рослин в природі і на навчально-дослідній ділянці; вивчення максимальних строків вирощування рослин на одному місці; виявлення кращих способів та строків отримання посадкового матеріалу; виявлення залежності урожаю та якості лікарської сировини від умов вирощування рослин та строків збору та інші. Юні дослідники переконуються, що кожна рослина розвивається в певних умовах навколишнього середовища: температура грунту і повітря, інтенсивність освітлення, наявність вологи і розчинених у ній солей і що розвитком рослин може керувати людина. Юннати виявили, що деякі рослини необхідно час від часу пересаджувати на інші ділянки. Звіробій не росте на одному місці більше 4 років; деревій – більше 5 років, вони вироджуються, збіднюючи грунти. В результаті проведеної роботи, було виявлено, що частина рослин нашої ділянки добре розмножується як вегетативним так і насіннєвим способом (оман, лаконос, деревій, ехінацея, валеріана, гісоп). Наприклад, ехінацея пурпурова при висіванні насіння дає добрі сходи, в той же час юннати з одного трирічного куща ехінацеї вегетативним способом отримали 12 кущиків, які в цей же рік цвіли і дали насіння. Деякі рослини (барвінок, м’ята) розмножуються тільки вегетативним способом – живцюванням стебел або поділом кореневищ. Більшість рослин добре розмножується насінням (звіробій, розторопша, деревій, лофант, гісоп, лаконос). Вивчаючи насіннєве розмноження лікарських рослин, юннати прийшли до висновку, що схожість насіння валеріани, деревію краща при посіві свіжезібраного насіння під зиму; навесні – схожість нижче (20% проти 80 %); звіробою – навпаки, (свіжезібране і посіяне під зиму насіння має схожість 40 %, а насіння минулих років – схожість 70%); недозріле насіння (зеленкуватого кольору) розторопші плямистої дає дружні 100 % сходи. При весняному посіві багатьох рослин найбільш ефективний розсадний спосіб (98 % схожість, 99% – приживлення сіянців); при посіві одразу в грунт – схожість дуже низька (10-30%). Проводячи дослідницьку роботу у юннатів виникають все нові і нові питання: «чому?», «як?», «а що, як зробити так?» тощо. Питання «Чому краще сіяти насіння взимку, а не навесні?» вирішувалось шляхом логічних умовивідів та перевірки дії низьких температур на насіння звіробою. Юннати виявили, що стратифіковане 80

насіння дає сходи через 1 місяць при весняному посіві, а нестратифіковане насіння дає сходи лише в наступному році. Ось чому краще сіяти насіння під зиму – воно повинно підвергнутись дії низьких температур. Вивчаючи кращі строки насіннєвого розмноження рослин, юннати виявили, що посів під зиму має деякі переваги – рослини розвиваються значно швидше, ніж при весняному посіві, розвиваються раніше бур’янів, які заважають догляду. У результаті можна отримувати більшу кількість посадкового матеріалу. Дослідницька робота по виявленню кращого способу отримання посадкового матеріалу у багатьох рослин дала можливість ЗОЦЕНТУМ створити обмінний фонд; щорічно безкоштовно надавати допомогу (розсадою, насінням) закладам освіти м.Запоріжжя для створення ділянок лікарських рослин та приватним особам. Цікавими стали досліди юннатів по збільшенню урожаю лікарської сировини шляхом керування ростом і розвитком рослин (підживлення, прищипування пагонів, видалення пагонів, суцвіть, строки проріджування тощо). Так було виявлено, що при видаленні суцвіть у шавлії лікарської другого року урожай зеленої маси збільшується; прищипування пагонів календули підвищує урожай квітів майже вдвічі; строки проріджування сіянців більшості культур у фазі 3-4 справжнього листка, підживлення сіянців дає можливість отримати лікарську сировину у перший рік вирощування. У досліді «Вплив підживлення на урожай лікарської сировини лаванди» юннати виявили, що 1-2 разове підживлення за сезон лаванди органічними добривами, впливає на більш ранні строки (на 14 діб), рясність цвітіння, та розміри суцвіть ( 15 см проти 13см), тобто на урожай. Юні дослідники виявили, що лікарські рослини, як і сільськогосподарські рослини теж пошкоджуються шкідниками. Юннати навчились боротись з попелицями на валеріані фітонцидним методом, вирощуючи ці рослини разом з тагетесом та календулою. Юні науковці, проводячи дослідження, отримуючи оригінальні результати, відчувають себе першовідкривачами. Для підлітків завжди важливо реалізувати свій потенціал дослідника. Результативна практична робота гуртківців на колекційній ділянці лікарських трав розвиває в них інтерес до дослідництва, почуття відповідальності за його проведення і результати, прищеплює їм культуру праці. Вихованці намагаються плідно і якісно виконувати довірену роботу, використовуючи набуті теоретичні знання, вносять в свою працю елементи творчості, аналізу, самоконтролю, раціоналізації та естетики. І все це ще й сприяє вибору ними майбутньої професії – фармацевта і медика. Література 1. В. В. Савін, А. Г. Тунік «Основи екології». Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів «Прем’єр» Запоріжжя. 2001 2. А. Аверьянова, В. Луговский «Что нужно знать о радиации» М.:Высшая школа, 1992 81

3. Валеологія довідник школяра «Бао», Донецьк, 2005 4. Матвєєв А. Ю., Сибіліна Л. А., Прищеп Т. П., Тріль В. М. Протизапальні властивості сухих екстрактів лапчатковидних рослин // Бюлл. З АМН СРСР. – 1990. - № 1.

5. Федосєєва Г. М. П'ятилисник чагарниковий // Практ. фітотерапія. – 2006 6. Смірнов В. С., Хавінсон В. Х., Яковльов Г. М., Новиков В. С. Корекція радіаційних імунодефіцитів. М.: Наука, 1992.

7. Дранник Г. Н., Гріневіч Ю. А., Дізік Г. М. Імунотропні препарати. Київ: Здоров'я, 1994.

8. Радіація і ризик. Бюлл. Национого радіаційно-епідеміол. регістра під ред. А. Ф. Циба. М.- Обнінськ, 2003.

9. Рушковский С. Р. Особливості хромосомної нестабільності при культивуванні лімфоцитів периферійної крові людини. Автореф. канд. дис.Київ, 2001.

10. УДЕНЦ «Еколого-натуралістична творчість». Науковометодичний вісник 1999, № 1 11. Положення НЕНЦ про Всеукраїнську акцію «Рослини рятівники від радіації» 2006р

82

Розділ ІІІ ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ МАСОВИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ЗАХОДІВ 3.1. Масові заходи екологічного спрямування Людина весь час перебуває в тісній взаємодії з природою. Ці зв’язки різновекторні. Основною метою таких стосунків повинно бути вивчення, збереження та примноження природних ресурсів. Сухомлинський В. О. закликав «активно впливати на природу, але при цьому залишатися сином її і по-синівському бережливо ставитися до неї». Різноманітні масові екологічні заходи допомагають вирішувати такі завдання означеної мети: формування почуття патріотизму, збагачення національного менталітету через відродження народної спадщини; обмін досвідом еколого-дослідницької діяльності; ознайомлення та вивчення агроекологічних технологій догляду навколишнього середовища; засвоєння умінь та навичок природоохоронної та природоупорядчої діяльності; реалізація позитивного потенціалу особистості через організоване довкілля; забезпечення здорового способу життя. Масовими називаються заходи, до яких залучається велика кількість учасників, що переймаються екологічними проблемами. Масові заходи можна розподілити на 3 групи: І група. Заходи в первинних об’єднаннях та громадах. Це тематичні та розважальні вечори, ерудиціони, походи, експедиції, вистави, карнавали, естафети, турніри, змагання, різні ігри, майстер-класи; народні свята, звичаї, обряди тощо. ІІ група. Централізовані заходи, що базуються на місцевих об’єднаннях та громадах. Це участь гуртів учнівської молоді у Міжнародних та Всеукраїнських еколого-натуралістичних акціях, експедиціях, програмах, конкурсах, оглядах і т. п. ІІІ група. Проведення періодичних централізованих заходів з участю команд від місцевих об’єднань та громад. Це проведення районних, обласних та Всеукраїнських форумів, конгресів, фестивалів, конференцій, експедицій, семінарів і т. п. Методи та форми організації і проведення масових заходів Словесні Проведення зборів, зльотів, конференцій, семінарів, екскурсій по екостежинах та в музеях, виступи аматорських агітколективів і т. п. Інформаційні 83

Використання різних видів літературних джерел та засобів масової інформації Проведення агітаційно-рекламної діяльності Емпіричні Проведення спостережень під час участі в еколого-натуралістичних акціях, програмах, конкурсах Спостереження під час гурткових занять відповідно до програми гуртка Спостереження під час екскурсій, експедицій та на екостежинах Пошукова робота Проведення дослідів, досліджень, експериментів під час районних та обласних етапів різних акцій, програм, конкурсів Науково-дослідницька діяльність Збір народознавчих матеріалів народної спадщини: • народні екологічні свята (Різдво, Водохреща, Масляна, Веснянки, Трійця, Івана Купала, Спас, Обжинки, Святий Миколай); • народні звичаї, обряди (Щедрівки, Колядки, Маланки, Вертепи, Толоки); • народні ремесла (лозоплетіння, гончарство, ткацтво, вишиванка, писанки); • народні промисли (риболовство, бджільництво, вівчарство, мисливство, деревообробка, використання енергії вітру та води, збір ягід та лікарської сировини). Вправи Проведення практичних та лабораторних робіт, навчально-польових практикумів, майстер-класів з народних ремесел тощо. Відродження народних звичаїв, свят, обрядів, ремесел. Облаштування екскурсійних маршрутів на екостежинах, екскурсії в екомузеях. Виступи аматорських гуртків, агітбригад, екотеатрів, фольк- та етнографічних колективів, лялькових театрів. Графічна та образотворча діяльність Картування місцевості, створення графіків та схем, підбір фотоматеріалів Збір колекцій, замальовки, моделювання, аплікація, орігамі, витинанки Програмування Створення алгоритмів для сценаріїв, пошуково-дослідницьких робіт, конференцій, семінарів тощо. Демонстрація знань захист науково-дослідницьких робіт; виставки результатів спостережень; участь в конкурсах, змаганнях, естафетах; практична діяльність; природоохоронна та екологічна діяльність під час участі в різних акціях, конкурсах; 84

догляд за об’єктами живої природи; вирощування посадкового матеріалу та участь в озелененні довкілля; проведення експедицій, походів, ярмарок, виставок, ерудиціонів, карнавалів тощо; дебати та дискусії; дебати проводяться для розширення знань з актуальних питань, які всебічно обговорюються; дискусії організуються для визначення домінуючої думки, ідеї, напрямку. Прикладами дискусії може бути науковий експеримент, референдум, опитування, конференція тощо. Види масових заходів в позашкільному закладі 1) еколого-натуралістичні акції, програми, конкурси; 2) діяльність екостежин та аматорських колективів, музеїв; 3) екскурсії та експедиції; 4) підсумково-розважальні масові заходи; 5) науково-практичні конференції. Еколого-натуралістичні акції, програми, конкурси Всі ці заходи доцільно проводити під час екомарафону. Екомарафон присвячується Міжнародному дню Землі та Міжнародному дню Довкілля, під час якого проводяться такі заходи: • догляд зелених насаджень, водних об’єктів та охорона тваринного світу; • посів та вирощування культурних рослин; • озеленення навколишнього середовища; • проведення масових екологічних заходів. Учнівська молодь працює в парках, лісництвах, садах, балках, біля річок та озер, на екостежинах, на полях, на НДЗД, допомагає ветеранам, вивчає та досліджує навколишнє природне середовище. Таким чином, бере участь у Всеукраїнських та Міжнародних акціях: «Парки – легені міст та сіл», «Вчимося заповідувати», «До чистих джерел», «Біощит», «Globe», «Рослини проти радіації» та інші . Робота на екостежинах Впорядкування маршрутів стежин, сигнальних знаків та планшетів; оновлення наочності, облаштування оглядових майданчиків на зупинках малими архітектурними формами для відпочинку відвідувачів Робота штабу екскурсоводів: удосконалення тексту екскурсій, підбір цікавих практичних завдань на 1-2 хв. для відвідувачів на кожну зупинку. Музеї Музеї бувають 2 типів за їх місцем розтошування:в приміщенні – класичні, у природному середовищі – відкриті. Існують екологічні, екобіологічні, ековалеологічні, еколого-народознавчі, еколого-краєзнавчі, еколого-етнографічні та інші музеї. Чітко визначаються відділи музеїв, створюються проекти дизайну та розташування експонатів. Визначається мета та напрямки роботи, складається план роботи, підбирається матеріал 85

для текстів екскурсій, готуються екскурсоводи. На базі музею проводяться виставки, конкурси, окремі масові заходи. Для відкриття музею потрібні чинники: - наявність території; - наявність експозиційного інтер’єру, експонатів та документів: - цікава, надійна інформація. Робота аматорських колективів Формування при кожному навчальному закладі аматорських колективів: екотеатрів, агітбригад, лялькових театрів, фолькгуртів, театрів моди, екомюзиклів, етнографічних гуртів тощо. Підготовка сценаріїв та виступів таких колективів, проведення мітингів, карнавалів, походів, народних свят та обрядів, вечорів, конкурсів, виставок, екологічних змагань Екологічні проекти Види проектів: науково-теоретичні, проблемні, перспективні, практичні та інші. Кожен проект включає: назву, виконавців, мету, завдання, місце та об’єкти проведення, методи та форми реалізації, екологічну перспективу, терміни організації пошуків та робіт. Екскурсії Для виконання програмних вимог екскурсії поділяють на оглядові, показові, тематичні, пошукові, підсумкові, краєзнавчі, розважальні тощо. Педагог попередньо вивчає маршрут та об’єкти екскурсії, готує групові завдання та перед початком екскурсії знайомить учасників з правилами екобезпеки. Експедиції За тривалісттю та пор року експедиції бувають одноденні чи багатоденні; одноразові чи моніторингові; сезонні чи спеціалізовані і т. п. До експедиції проводиться попередня підготовка педагога: - скадання порядку проведення; - визначення теми та змісту; - визначення місця проведення; - вивчення педагогами місця проведення; - підготовка завдань для окремих груп; - поділ вихованців на групи та надання завдання кожній групі; - знайомство вихованців з правилами екобезпеки; - проведення експедиції (вивчення об’єктів, фотографування, відбір зразків; проведення обмірів, замальовок та інші); - камеральна обробка матеріалів; - підведення підсумків: виступи на конференції чи в ЗМІ, виступ в МАН, обґрунтування природно-заповідних об’єктів, виставки та презентації. Централізовані підсумково-розважальні екологічні заходи Національні (обласні, районні) масові заходи проводяться з усіх напрямків еколого-натуралістичної діяльності: - гуртків юннатів різних профілей; 86

- агроекологічних об’єднань; - народознавчих гуртків по відродженню звичаїв, ремесел, промислів; - громадських недержавних екооб’єднань; - для здібних дітей, науковців та винахідників. Форум (конгрес) – для громадських об’єднань різного профілю Підготовка до участі у форумі включає наступні єтапи: підготовка наукового обгрунтування та презентації всасного досвіду або проекту підготовка просвітницько-демонстраційної виставки відповідно до визначенної теми взяти участь у роботі секцій; ознайомитись з досвідом роботи інших участиків форума; взяти участь у підготовці резоції відносно роботи форуму. Ярмарок (свято Урожаю) – для агроекологічних гуртків та об’єднань Теми присвячуються новітнім агротехнологіям, пошуковим дослідженням, здобуткам трудових об’єднань Відповідні виставки-ярмарки фруктів, овочів, лікарської сировини, квітникарства, польових культур організуються для пропаганди досягнень агротехнологій, досліджень Робота секцій. Майстер-класи інноваційних агротехнологій, польових та наукових практикумів Розважальні агроерудиціони або веселі толоки Фестиваль (може бути вертеп) – для гуртків народних ремесел, образотворчих, народознавчих Фестивалі – це пропаганда та відродження народної агроекологічної спадщини. Теми та виставки фестивалів присвячуються окремим ремеслам, промислам, етнофольклору, звичаям, традиціям тощо - Робота секцій. Майстер-класи народних ремесел та інтер’єрів народних промислів - Відродження народних звичаїв, свят, обрядів, фольклору Зліт – для гуртків юннатів різного профілю Зліт – це огляд та розповсюдження кращого досвіду гурткової діяльності. Різні теми та відповідні виставки-звіти зльотів приурочених роботі профілів: ботаніки, екології, зоології, біології, валеології. Секції зльоту. Інноваційні технології проведення дослідів, спостережень, експериментів, створення проектів. Профільно-розважальні естафети, лабіринти, ігри Науково-практична конференція – для науковців та винахідників: - Визначається проблемна тема та форми роботи: дебати, дискусія, рольова гра і т. інші.

- Вимоги до доповідей: визначення критеріїв та компетентності - Наявність проекту резолюції. В кінці оголошується відпрацьована на конференції резолюція Література 87

1. Бабанский Ю. К. Педагогика. Москва. Просвещение, 1983 г.

2. Бабенко Н. Б. Педагогічні умови організації сімейного дозвілля в сільських клубних заходах. КНУКіл.

3. Вербицький В. В. Завдання системи освіти XXΙ століття – формування екологічного світогляду. Науково-методичний вісник № 3, 2002 р.

4. Вербицький В. В. Організаційно-методичні засади екологонатуралістичної роботи позашкільних навчальних закладів. Рідна школа № 8. 2006 р.

5. Воропай І. К. «Звичаї нашого народу». Етнографічний нарис. К. Оберіг. 1991 р.

6. Выготский Л. С. «Воображение и творчество в детском возрасте» М. Просвещение, 1991 г.

7. Ільїн Є. П. Мотивація і мотиви. М. 2000 р.

8. Мачуська І. М. Формування культурного спілкування суб’єктів навчально-виховного процесу. Педагогічна психологія, 1997 9. Пєхота О. М. Освітні технології. Навчально-методичний посібник. К. А.С.К., 2002 10. Сущенко Т. І. Позашкільна педагогіка. К. 1996 р.

11. Харламов И. Ф. Педагогика. Москва. Гардарики, 1993 г.

12. Шкинікенс Н. Л. Теоретичні основи планування розвитку культурно-дозвіллєвої діяльності. Автореферат МІК, 1992 3.2. Проведення централізованих масових заходів У річний план Запорізького обласного Центру екологонатуралістичної творчості учнівської молоді включаються підсумковорозважальні масові заходи для всіх профілів еколого-натуралістичної діяльності. Форуми Для громадських об’єднань обласної екодружини «Земля» проводились форуми такої тематики: - «Дзвінкі голоси» (конкурс агітколективів); - «Запорізькі простори» (огляд експедиційних загонів); - «Домашні тварини» (презентація домашніх, кімнатних тварин); - «Екологічна безпека» (змагання команд з екологічної маркіровки). Програма проведення форуму «Домашні тварини»: 1. Оформлення залу. Розвішування ілюстрацій та фотографій порід кішок, собак, кіз, голубів, кролів, хом’яків, шиншил, кролів, видів папуг, черепах, риб.

2. Виставка різних порід та видів домашніх і кімнатних тварин (дрібних). Презентація та обмін експонатами. Демонстрація відеосюжетів «Неймовірна поведінка братів менших».

3. Урочисте відкриття форуму. Виступи ветлікаря, циркового дресувальника мавп та ін.

88

4. Робота секцій: - Птахів - Кішок та собак - Акваріумні та тераріумні тварини - Інші дрібні тварини На секціях ділились досвідом утримання, дресури та цікавих спостережень за тваринами, правилами дотримання санітарно-гігієнічних вимог та профілактики хвороб, демонстрували «Таланти» своїх вихованців.

5. Виступ кінологічного театру Обласної школи міліції. В програмі різні екстремальні ситуації для дресури собак та затримання ними зловмисників.

6. Конкурс «Кращий знавець домашніх тварин».

7. Заява «Гуманне відношення до тварин та дотримання їх прав на безпечне існування».

8. Відзначення переможців секцій та конкурсів. Ярмарок (свято Урожаю) Запрошуються гуртки агроекологічного профілю, громадські трудові об’єднання різного профілю та учні, що досягли успіхів на власних дачах чи присадибних ділянках. В програмі: 1. Оформлення приміщення відповідно до теми 2. Виставка дарів природи, презентація їх: ● Городина: гарбузи, буряки, морква, квасоля, кукурудза і т. п. Кулінарні вироби та композиції ● Польові та технічні: льон, соняшник, пшениця, гречка і т. п. Кулінарні та хлібопекарні вироби та композиції ● Фрукти, ягоди: яблука, груші, виноград, обліпиха та ін. Консервація та композиції ● Тваринницька продукція: мед, молоко, яйця, шерсть, кожа, хутра. Вироби та кулінарія ● Лікарська сировина: лікарські трави, плоди, квіти, пісок, галька, озокерит, чаї трав’яні 3. Дегустація продукції 4. Робота секцій: - Городників, полеводів - Фруктів та ягід - Тваринництва - Лікарської сировини На секціях – презентація успіхів в отриманні природної продукції. Обмін досвідом. Майстер-класи. Конкурси знавців. Тематика проведених ярмарків урожаю: ● Садоводи-дендрологи ● Навчально-дослідні земельні ділянки ● Полеводи-городники 89

● Лісники-тваринники Фестиваль Урочистий захід – підведення підсумків діяльності гуртків народних ремесел та народних промислів, самодіяльних умільців-винахідників, учнів спеціалізованих шкіл образотворчого мистецтва або народних ремесел. Фестиваль може бути присвячений тільки гончарству чи лозоплетінню або народним ремеслам взагалі. Вибір теми фестивалю Оформлення приміщення Виставка виробів народних ремесел залежить від теми. Якщо тема фестивалю «Народна вишиванка», то і виставка виробів з цього матеріалу Секції майстер-класів (відповідно до теми) а) Майстер-клас «Писанка» б) Майстер-клас «Лозоплетіння» в) Майстер-клас «Ткацтво» Одночасно на секціях інші учасники виконують якісь ігрові сцени про використання готових виробів в побуті, в господарстві і т. п. б) Ігрові сцени б) Ігрові сцени б) Ігрові сцени 5. Відзначення учасників 6. Показовий виступ фолькгурту чи етнографічного колективу 7. Відпрацювання звернення та оголошення учасникам Тематика деяких фестивалів: ● Народні звичаї та обряди (свята) ● Гончарство (в тому числі ліпка із глини та тіста) ● Художня творчість (аплікація із паперу, насіння, ниток; витинанки, розписи, писанки) ● Народні ремесла (плетіння, вишивання, ткацтво, ковальство, шкірнохутрові вироби) Зліт юннатів Зліт проводиться для різних профілей гуртків юннатів. Його мета – огляд досягнень гурткової діяльності, обмін кращим досвідом, визначення адреси кращого досвіду та його розповсюдження. Зміст зльоту 1. Оформлення приміщення. Привітання учасникам зльоту.

2. Виставка-презентація.

3. Привітання. Відкриття. Здача рапортів та звітів про виконання річних завдань районними командами та командами позашкільних закладів.

4. Юннатівська естафета: ● Завдання готується на 8 команд, які формуються із делегатів зльоту. Команда вибирає капітана. ● Видаються маршрутні листи на 10 етапів з завданнями згідно теми зльоту. Додається розважальний момент: кожен пункт треба розшукати, знайшовши замаскований пакет з описаним маршрутом.

90

На кожному етапі судді оцінюють відповіді і ставлять оцінки в маршрутний лист: ● Польовий практикум. Готуються картки з завданням для кожної команди відповідно до теми зльоту ● Підведення підсумків. Відзначення дітей. Роздача в пакетах завдання на майбутній рік. Зразкова тематика зльотів: ● «Чисте Довкілля - рік» (для учасників обласних (районних) етапів Всеукраїнських акцій, програм, конкурсів) ● «Жива Земля - рік» (для гуртків зоології, ботаніки і ін. юннатівського профілю) ● «Рідні стежини – рік» (конкурс екостежин) ● «Природні скарби - рік» (для гуртків екологічного, біологічного, валеологічного профілю) Приклад програми зльоту: «Рідні стежини 2009». Учасники: переможці обласного конкурсу екостежин.

1. Виставка стендова. Команда виставляє альбом з назвою екостежини. Там повинні бути: паспорт, картосхема, назви зупинок і видових об’єктів на оглядовому майданчику з фотографіями, прикладений текст екскурсії та практичне завдання на 1-2 хв. на кожну зупинку. Асистенти біля виставки презентують експонати.

2. Урочисте відкриття та здача рапортів. Приклад рапорту. Команда екостежини «Степові кургани» в цьому році провела інвентаризацію зникаючих та рідкісних видів рослин і комах на маршруті стежини.

3. Юннатівська естафета: ● Учасники поділяються на 8 команд, обирають капітанів і отримують 8 маршрутних листів ● Приклад. Маршрутний лист № 4. Капітан отримує лист та пакет № 0 Маршрутний лист № з/п Назва пунктів-зупинок Оцінка (бали) Розпис судді 1 Квітник 2 Річка 3 Ягідник 4 Город 5 Мурахи 6 Птахи 7 Сад 8 Степова ділянка 9 Поле 10 Зелена аптека Відкривають пакет. Читають всі. Пакет № 0 (час для виконання – 5 хвилин)

Примітка

91

Завдання. Пройти до теплиці, обійти черемху, звернути вліво, знайти кущ бузини, за ним – квітник, а біля куща шукайте пакет № 1 (пакет добре маскувати). Знайшли пакет (в ньому 5 смужок паперу в клітинку та завдання). Читають. Завдання № 1 (Ι групі). Знайдіть в квітнику рослину родини лілейних з видозміною пагона на кореневище. Листя довге, нешироке, розташоване біля кореневої шийки. Квітки оранжеві, пахучі, яскраві (лілейники або лілії). Суддям показати та назвати. Завдання № 2 (ΙΙ групі). Підрахуйте кількість видів квітів на клумбах. Назвіть суддям число видів. Практичне завдання № 3 (всім). Визначити середню довжину та ширину листя на 5 кущах (підрахунок смужками паперу в клітинку). Суддям назвати цифри. Отримати оцінку в маршрутному листі. Завдання № 4 (для всіх). Шукайте пакет № 2: ● Вийдіть прямо на широку доріжку біля бесідки. Зверніть вправо, пройдіть ягідник та алею обліпихи, дендрополосу і побачите річку. На її березі шукайте пакет № 2. На завдання 5 хвилин. ● Виконати завдання з пакету № 2, отримати оцінку суддів та іти шукати пакет № 3 і т. д. Польовий практикум. 8 команд отримують окремі пакети з завданнями та оснащенням. Пакет № 1. Визначити комах на зупинці стежини «Степова ділянка». Прикладається до пакету визначник комах та сачок. Пакет № 2. Визначити кількість видів птахів, що літають на візуальній відстані. Прикладається бінокль та ілюстрації видів птахів культурних ландшафтів. Так кожна команда виконує практикум. Підведення підсумків: ● Нагорода грамотами та призами переможців обласного етапу конкурсу. ● Нагорода грамотами переможців зльоту. ● Визначення делегатів Всеукраїнського конкурсу екостежин. ● Вручення завдань на наступний рік. Науково-практична конференція 1. Науково-практичні конференції проводяться для учнівської молоді, яка має певні здібності, займається науковими пошуками та винаходами.

2. Тема конференції визначається річним планом закладу. Темою та метою стають начальні проблеми екологічного характеру даного регіону.

3. Можна проводити в формі дискусій, рольових ігор.

4. Учасникам конференції надсилається тема, мета, завдання конференції та підготовлена резолюція.

92

5. На конференцію запрошуються експерти з проблем, винесених на обговорення.

6. У положенні до конференції повідомляються вимоги до виступів: структура змісту, відповідність темі та час виступу. Структура доповіді: 1. Вступна частина: мотивація, актуальність, перспективність та вплив на біосферні процеси.

2. Зміст пошуку: - об’єкт вивчення; - об’єм, глибина, напрямок розгляду теми; - шляхи та методи вивчення теми; - результати пошуків; - висновки; - перспективи і шляхи використання досягнень; - екологічна доцільність таких пошуків; - використані джерела інформації. Хід конференції - Виступи з використанням різних наочних та технічних засобів, в тому числі – демонстрація моделей віртуальних, наукових та бізнеспроектів.

- Експерти можуть давати оцінку після окремих виступів чи підсумкову.

- Наприкінці роботи конференції зачитується проект резолюції, який доповнюється учасниками та зачитується як остаточна резолюція зібрання пошуковців.

- Кращі роботи експерти рекомендують на науковий тур МАН, на спеціалізовані конкурси, програми, акції. Можуть рекомендувати продовження пошуків в конкретному напрямку, опублікування матеріалів в популярному виданні, передачу певному підприємству для використання винаходу на виробництві і т. п.

93

ІV Розділ РОБОТА З ДІТЬМИ З ОСОБЛИИМИ ПОТРЕБАМИ 4.1. Проектна діяльність по соціальному становленню молодших школярів у спеціалізованому навчально-виховному закладі Педагогіка життєтворчості, що реалізовується на даному етапі в школах України, визначила спрямованість освітнього процесу на особистість, її самореалізацію, на гуманізацію освіти, на створення і використовування здоров’язберігаючих технологій. Задачі формування відношення до знань, придбання досвіду отримання і вживання знань з практики, корекція проблем у психофізичному розвитку дитини займають центральне місце у викладанні навчальних предметів і у всьому освітньому процесі шкіл. Діти – майбутнє держави. Діти з особливими потребами – її найвразливіша категорія. Для таких дітей початкова школа – найважливіший етап інтенсивного накопичення знань про навколишній світ, розвитку багатогранних відносин молодшого школяра до природного і соціального оточення, етап, який сприяє становленню особистості, формуванню загальнолюдської і екологічної культури. Пошук нових форм і прийомів навчання у наш час – явище не тільки закономірне, але й необхідне. І це зрозуміло: у вільній школі, до якої ми йдемо, кожний не тільки зможе, але і повинен працювати так, щоб використовувати всі можливості власної особистості. В умовах гуманізації освіти існуюча теорія і технологія масового навчання повинна бути спрямована на формування сильної особистості, здатної жити і працювати в світі, що постійно змінюється, здатної сміливо розробляти власну стратегію поведінки, здійснювати етичний вибір і нести за нього відповідальність, тобто особистість саморозвивається і самореалізовується. Вітчизняні психологи і педагоги процес розвитку розуміли як засвоєння загальнолюдського досвіду, загальнолюдських цінностей. Про це писав Л. З. Виготській: Не «існує початкової незалежності індивіда від суспільства, як немає її подальшої соціалізації»[1]. Соціокультурне проектування стає важливою і невід'ємною частиною сучасного освітнього процесу. Соціокультурне проектування — це специфічна технологія, що є конструктивною, творчою діяльністю, єство якої полягає в аналізі проблем і виявленні причин їх виникнення, виробленню цілей і задач, що характеризують бажаний стан об'єкту (або сфери проектної діяльності), розробці шляхів і засобів досягнення поставлених цілей. Проект — це локальна програма, орієнтована на подолання або профілактику різного роду проблем шляхом змістовних і структурних змін в соціокультурному середовищі і в основних сферах життєдіяльності особи, створення умов успішної самореалізації людини за рахунок оптимізації її способу життя, форм і способів її взаємодії з середовищем. Це технологія 94

рішення проблем в умовах максимальної невизначеності задач і варіативності їх можливих рішень. Самореалізація особистості, переклад суспільних цінностей в особистісні неможливий без самодіяльності людини, її стрічної активності по засвоєнню суспільних норм і ідеалів. Мало знати, що є добро, справедливість, милосердя, краса – кожній людині треба як би наново відкрити ці цінності для себе в процесі духовного само будівництва і використовувати в умовах повсякденності. Викладання предметів в школах безпосередньо пов'язане з соціумом і культурою, з тими глобальними змінами, які в них відбуваються. Вищою формою культурної діяльності є мистецтво, яке задає зразок культурної діяльності в цілому. От чому ця категорія використовується і для позначення особливої сфери духовного виробництва, і для вказівки на якість культурної діяльності, на «техніку» наближення до ідеалу. Необхідний критичний перегляд способів освоєння форм культурного життя і вихід на осмислення, формування і розповсюдження нових соціально значущих культурних зразків (діяльності, поведінки, ставлення до природи, суспільства, інших людей), відповідних сьогоднішній ситуації. Отже, в основу культурного розвитку на даному покладена ідея спадкоємності, збереження, творення. Пріоритетними задачами соціокультурного проектування в зв'язку з цим слід розглядати підтримку тих цінностей, норм, традицій, культурних практик, які «відфільтровані» історичним досвідом багатьох поколінь, відповідають критеріям моральності і гуманності, відображають специфіку території і можуть розглядатися як соціокультурні стабілізатори життєдіяльності суспільства і людини. Формування відношення до знань включає: пізнання навколишнього світу; розуміння; відчуття; інтерес; захопленість; атмосферу творчості; естетичний відгук. Процес творчості безпосередньо пов'язаний із словом, народженням образу, втіленням образу, відношенням до нього. Творчість – цей прояв щедрості, позитивної спрямованості до суспільства. Творча діяльність в освітньому процесі дозволяє людині не захищатися від світу, а тягтися до нього. Таким чином, розв'язуються психологічні проблеми відчуженості, закритості, самотності, негативізму, породжені сучасним суспільством. Тут буде доречно пригадати геніальний вираз Сократа: «неправильно лікувати очі без голови, голову без тіла, так само як тіло без душі». Предмети художньо-естетичного циклу і культурологічної спрямованості крім соціально-психологічних задач вирішують проблеми гуманізації суспільства, духовно-етичного і світоглядного становлення особи, 95

допомагають учню в реалізації його соціальних прав, учать дітей співробітничати. Головною складовою частиною соціокультурних проектів є визначення зв'язків навчального закладу з соціумом через пошук ресурсів (основні і привернуті фахівці), партнерів (організації, зацікавлені особи), визначення їх ролі в проекті. Основний же стрижень проектів – творчий колектив педагогів школи. Вчителю в даний час необхідне розуміння того, що він вивчає цілком певний контингент дітей з їх можливостями і інтересами, усвідомлення потреби включення дітей в різні види соціокультурного проектування, підвищення професійної компетенції педагога, що розуміє, як створюється і звідки формується знання в сучасному насиченому інформаційному середовищі. Проектна діяльність відноситься до розряду інноваційної, творчої діяльності, бо вона припускає перетворення реальності, будується на базі відповідній технології, яку можна уніфікувати, освоїти і удосконалити. Прагматичне відношення до одержуваних знань, як наслідок глобальних змін в суспільстві, визначило задачу доцільності їх отримання. Оволодіння сумою знань і умінь вже не вважається основною метою, яку ставлять перед собою учні і їх батьки. Для сучасних учнів і їх батьків критерієм успішності навчання вважається необхідність придбаних знань в практичній діяльності, в реальному сучасному житті. Внаслідок чого і переглядається зміст навчально-виховних програм, виникли проблеми проектування всього навчально-виховного процесу і пошук нових інформаційно-педагогічних технологій. Навчально-виховний процес повинен зачіпати щонайпотужніший мотиваційний потенціал школяра. Формування у дитини моральності і духовності є найнеобхіднішим початком для адаптації його до сучасної дійсності. Пропонуємо для розгляду декілька проектів. В проекті «Аналітікокоректувальне моніторингове дослідження в початковій школі» відображена інтеграція змісту форм роботи з дітьми. Інтеграція в творчому розвитку дітей показана в проекті «Артпедагогика і арттерапія». Проблемне поле проекту «Соціокультурне проектування як частина процесу соціального становлення учнів» Основні механізми і чинники, що впливають на процес соціалізації особистості: Сім'я і найближче оточення. Різні соціальні інститути. Субкультура спілкування і міжособової взаємодії особистості. Умови ефективності реалізації проекту: Системний підхід.

96

Інтеграція діяльності різноманітних навчальних закладів і установ додаткової освіти. Організаційно-змістовні етапи соціалізації особистості в початковій школі 1 етап (Підг. - 1 клас) – «Я бачу світ навкруги себе» (пізнання – осмислення – розуміння); 2 етап (2-3 клас) – «Я перетворю світ навкруги себе» (цілєполягання – планування – реалізація); 3 етап (3-4 клас) – «Я пізнаю себе серед інших» (аналіз – самооцінка – взаємостосунки) Шляхи соціального становлення 1. У самому собі: через усвідомлення власної унікальності і індивідуальності через розвиток своїх здібностей.

2. У відносинах з іншими людьми: через турботу про них через спільну діяльність через спілкування з ними.

3. У відносинах з навколишнім світом через ухвалення світу через його пізнання через оцінку його краси через його творче перетворення.

4. Через власне осмислення свого місця в системі відносин миру. Мета програми соціалізації:  Дати можливість кожній дитині спробувати себе в різних видах діяльності  Служить тому, щоб розвивати винахідливість, відповідальність і уміння ухвалювати власні рішення. Навчитися: ставити ціл; вирішувати проблеми; робити висновки; просуватися стійко, з відчуттям упевненості, що росте, убік від залежності від взаємостосунків раннього дитинства до незалежних і взаємозв'язаних відносин, які характеризують успішну зрілість; навчитися нести відповідальність за свої рішення, відповідати за свої дії і навчатися висновкам життєвого досвіду. Умови ефективного рішення задач соціального становлення дітей в початковій школі (в змістовному плані): 1. Різноманітність значущих для самих дітей, педагогів і батьків видів і форм діяльності, які дозволяють задовольнити інтереси і потреби всіх дітей (навчання, спорт, мистецтво, праця, дозвілля і ін.); 2. Багаторівневість і варіативність о діяльності, відповідно до можливостей, здібностей, вікових і психологічних особливостей вихованців.

97

3. Широта стандартних і додаткових освітніх програм, різноманіття змістовних аспектів (теоретичний, дослідницький, прикладний і інші), форм освітніх об'єднань, індивідуальний підхід в поєднанні з соціальною спрямованістю основних видів діяльності, їх інноваційний характер.

4. Створення особливого соціокультурного середовища, заснованого на визнанні значущості і «цікавості» особистості кожної дитини і педагога. Завдяки даному проекту були розширені зв'язки навчального закладу з соціумом, з різного роду організаціями, закладами, зацікавленими особами. Була розширена мережа партнерів, залучених фахівців, укладені договори про співпрацю в соціокультурній сфері: з Центрами соціальних служб для сімей, дітей і молоді; з вищими навчальними закладами, бібліотеками, Палацом для дітей і юнацтва «Радість», обласним центром еколого-натуралістичної творчості, музеями, дитячими школами мистецтв, волонтерськими загонами шкіл міста. Питання соціального і правового захисту дітей і їх сімей розв'язуються спільно з міським і районними організаціями. Важливе місце в проекті відведено ролі добродійних організацій, наприклад, таким, як регіональний відділ добродійної фонду «Благовіст». Величезне задоволення приносять дітям зустрічі з артистами театрів, музикантами, поетами, художниками. Особливе місце в соціальному становленні дітей спецкомплексу займає гурткова діяльність, яка має коригуючу і реабілітаційну спрямованість. Танцювальним і літературно-музичним клубами керують педагоги ЛСУВК. Для дітей-інвалідів і дітей з обмеженими функціональними можливостями, завдяки тісній співпраці з ДДЮ «Радість», організована робота гуртка бісероплетіння. Керівники гуртків Луганського обласного центру екологонатуралістичної творчості в гуртку «Юні друзі природи» (І рік навчання) проводять заняття для дітей з психофізичними вадами в розвитку. Під час цих занять використовуються різноманітні форми роботи: екскурсії в природу, в парки і музеї, подорожі, виставки, сюжетно-ролеві і дидактичні ігри, вікторини, конкурси, туристичні естафети, перегляд відеофільмів, практичні заняття по посадці рослин і догляду за ними, флористичні заняття , ігрові програми «Вироби із сміття» і «Чисте місто», казки і вірші, художньо-мистецька діяльність, конструювання, моделювання, ігрові драматизації тощо. Системна робота з екологічного виховання дітей молодшого шкільного віку дозволяє поєднувати пізнання природи і пізнання соціального життя. На початковому етапі навчання дітям даються знання про світ людей і світ природи, найближче оточення самого учня. Дитина через оточуючий світ пізнає різноманітність форм, фарб, різних проявів, станів природи, тваринний світ, світ рослин, сезонні зміни, своє важливе і значуще місце в цьому світі. Досвід по взаємодії з навколишнім світом є одним з критеріїв сформованості загальної культури особистості. Екологічна культура – 98

невід’ємна частина загальної культури. Робота з екологічного виховання в спецкомплексі проводиться як на уроках, так і в позаурочний час завдяки тісній співпраці з Луганським обласним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді. Стрижнем освітніх програм є певний круг знань, умінь і навичок дітей, стрижнем же програм екологічного виховання – становлення етично-екологічної позиції, якісна і повноцінна взаємодія дитини з навколишнім середовищем. Становлення екологічно вихованої людини в умовах цілеспрямованого педагогічного процесу припускає органічну єдність наукових знань про взаємозв'язок природних і соціальних чинників середовища і побутового сприйняття, яке б пробуджує етично-естетичні переживання і прагнення внести практичний доробок в її поліпшення. Цей принцип екологічної освіти і виховання орієнтує на поєднання раціонального пізнання природи з дією художньо-образних засобів і безпосереднього спілкування з природним середовищем. У рамках представлених проектів створені вчительські і учнівські Презентації, Web–сайт, публікації (газета, буклети), мультимедійні фільми «Про те, як добро перемагає зло» і «Красу створюємо самі». Для широкого використовування у викладанні курсу «Світова художня культура» і «Мистецтво» створені портфоліо інформаційних педагогічних проектів і презентацій: «Мистецтво», «Азбука мистецтв», «Усюди музика живе», «Чарівна паличка» (Оркестр), «Властивості музичних звуків». У спецкомплексі починається упровадження нових проектів: «Програма соціального становлення учнів початкової школи» і «Емоційне здоров'я молодшого школяра», до реалізації яких ми теж плануємо залучити педагогів-позашкільників. Основний зміст даних програм ґрунтується на принципі залежності розвитку психіки дитини від провідної діяльності. Внаслідок цього, важливим чинником соціального становлення дітей стає конкретна соціально і особисто-значуща діяльність. Переживаючи подію, дитина вчиться бути господарем свого досвіду, свого життя. Вона опановує «техніку життя»: вчиться аналізувати ситуацію, висувати гіпотези по її рішенню, вибирати інструмент для перевірки гіпотези, користуватися ним, аналізувати отриманий результат. У результаті, стає ефективним і успішним у вирішенні проблемних і кризових ситуацій. Духовний світ дитини не може порожніти. Він обов'язково наповниться, проте винятковим обов’язком педагога є заселити його такими зразками людського творіння, які посіють в ньому зерна духовних ідей, з яких потім виростуть переконання, світогляди, моральні засади. Поступове залучення в проекти вчителів, батьків, партнерів з різнопрофільних організацій дозволить формувати проектну культуру у вітчизняній освітній системі, і, головне, дасть учасника проектів – дітям, Під час гурткових занять екологічного напрямку відбувається більш тісний контакт з дитиною, різноманітне спілкування, розвиток 99

самостійності, що необхідно для мотивації до діяльності, більш повної соціалізації дитини. Науково обґрунтовано, що психічний розвиток дитини тісно пов’язаний з формуванням дослідницької, опорно-рухливої, захисної, маніпулятивної функції рук – і навпаки. Тобто, розвиваючи під час гурткових занять так звану «дрібну моторику», активізуючи тактильне і кінестичне сприймання оточуючого світу, ми стимулюємо психічний розвиток дитини, сприяємо коригуванню і стабілізації психічного розвитку вихованців, стабілізації її психічного стану. Особливу роль відіграють тут не вербальні попередження та повчання, а спільна творча праця, активізація індивідуальної активності, нові мотиви до діяльності, заохочення дітей до спільних дій, сприяння успіху дитини [2]. Постійне доброзичливе особистісне спілкування і включення дітей у загальні справи школи і позашкільного закладу, трудове виховання, визначення свого місця у суспільстві також сприяє коригуванню психічних порушень, навчання, виховання, профорієнтації. Екологічні гуртки різних профілів надають можливість виявлення і розвитку майбутніх здібностей дітей – навчання їх у подальшому: квітникарству, аранжуванню квітів, декоративній вишивці, лозоплетінню, садівництву, гончарству, опануванню інших професій - визначенню свого місця у житті. Література 1. Силаева К. М. ____________ – Учитель, К, 1991.

2.Корольчук М. С.___________- Ельга, Ніка-Центр, 2003.

3. Бадалян Л. О._________- Детский церебральный параліч, К, 1988.

4. Програма «Інвайронментальна освіта і соціально-психологічна адаптація особистості в Україні», 2002 ____________ 4.2. Використання елементів декоративно-прикладного мистецтва у роботі з дітьми з особливими потребами Щоб мати доступ в чудовий палац, і м’я якому – дитинство, ми повинні перевтілюватись, ставати в деякій мірі дітьми. Тільки тоді ми зможемо зрозуміти справжнє щастя дитини. В.О. Сухомлинський Дитинство, дитячий світ – це світ особливий. Діти живуть своїми, дитячими уявленнями про добро і зло, про хороше і погане. У них свої, дитячі критерії краси, добра, любові, у них навіть свій вимір часу: в дитинстві день здається роком, а рік – вічністю. Сутність позашкільної освіти та виховання як складової частини системи освіти України визначають специфічні умови її функціонування, а 100

саме: диференційованість, динамічність, гнучкість, мобільність, варіативність, доступність тощо. Пріоритетною метою розвитку позашкільної освіти та виховання є сприяння становленню творчої особистості дитини, підлітка, молодої людини. Система позашкільної освіти та виховання відповідно до вимог Закону України «Про освіту», Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» та Основ законодавства України про культуру базується на нових концептуальних засадах і вимагає переорієнтації змісту, форм і методів максимально відповідних сучасним вимогам. У процесі свого історичного розвитку позашкільна освіта і виховання набули певного досвіду, престижу і сформувались як невід'ємна частина цілісної системи освіти України. У нових умовах ринкових відносин, соціальних та економічних реформ, демократизації суспільства та гуманітаризації освіти підвищився попит підлітків та їх батьків на додаткові освітні послуги, які можуть бути задоволені в результаті використання соціально-педагогічних можливостей позашкільної освіти та виховання. Поряд з цим десятиріччями існувала невідповідність проблем практичної діяльності, позашкільних закладів та їх науково-теоретичного обґрунтування та забезпечення. Слід зазначити, що аналіз існуючої літератури з проблем викладання техніки ручної обробки природних матеріалів, як однієї з форм навчання, показав, що конкретних розробок у даному напрямку велося не досить. Фактично в даний час загальноосвітні та позашкільні навчальні заклади не мають навчально-методичних посібників з ручної обробки природних матеріалів. У зв'язку з цим зростає роль наукових досліджень, пов'язаних з розробкою та удосконалюванням форм і методів навчання та виховання школярів. Актуальним також є недостатність розробленості, відсутність навчально-методичних посібників, дидактичних засобів забезпечення занять з ручної обробки природних матеріалів, впровадження у навчальновиховний процес інноваційних технологій. Виходячи з актуальності даної проблеми, її соціальної значимості, гострої потреби створення нових методик навчально-виховної роботи, пропонуємо матеріали нашого дослідження «Флористика, як вид декоративно-прикладного мистецтва в прикладній творчості учнів». Впровадження в навчальний процес гурткових занять з декоративно прикладного мистецтва дидактичної системи, базованої на принципі креативності і спрямованої на цілеспрямоване формування понять у учнів при залученні останніх до активної пізнавальної діяльності, до набування знань на основі виконання завдань художнього напрямку, буде сприяти розвитку творчої особистості учнів. Виховання засобами природи – основний принцип педагогіки екологонатуралістичного спрямування. Але екологічну освіту ніяк не можна обмежувати тільки оволодінням науковими основами екології, розвитком 101

емоційного сприйняття дитини, яке дозволяє їй відноситися до природи з любов’ю. Навчити бачити красу природи у кожному листочку, кожній квіточці, вміння донести неповторну красу природи до кожної дитини одне із основних завдань педагогів екологічного профілю. Народною педагогікою вироблені прекрасні засоби, зокрема народна творчість, декоративно-прикладне мистецтво, які є сильним і потужним рушієм для розвитку пізнавальної потреби дитини, розвитку мислення, мовлення, художніх смаків. Загалом, художні етнопедагогічні засоби впливають на розвиток культури дитини водночас на кількох рівнях: раціональному, емоційно-чуттєвому та художньому, де величезного значення набуває естетичний чинник. У психологічних працях звертається увага і на такі важливі якості: здібності розвиваються на основі задатків, але при умові, що діяльність, якою займається дитина, має бути пов'язана з позитивними емоціями, тобто приносити дитині радість та задоволення. Та діяльність, яка виконується дитиною без бажань, без натхнення, не принесе їй великої користі щодо розвитку здібностей. У вихованні дитини основна увага батьків приділялася залученню її до праці. Адже шлях до розвитку лежить тільки через діяльність, трудове виховання. За народною оцінкою праця – першооснова життя суспільства, головний засіб створення матеріальних і духовних цінностей. Наші предки добре розумілися на тому, що правильно організована праця облагороджує людину, забезпечує її нормальний фізичний, розумовий, морально-етичний розвиток, прививає у дитини любов до прекрасного. На сучасному етапі психологи також вказують на необхідність повертатися до розуміння того, що в, людині все взаємопов'язане і від природи гармонійне. На зміну аналітичної тенденції потрібно поставити цілісність людини, у якої чутливість, здібності та інші механізми неподільні. Вироби декоративно-прикладного мистецтва органічно поєднують в собі естетично виразний і утилітарний моменти. У них зосереджена єдність творчості і праці, вони складають предметне середовище, навколо людини, виявляють вплив на її спосіб життя. Заняття різноманітними видами мистецтва — це специфічний вид трудової діяльності, дієвий засіб виховання працьовитості, уміння доводити почате до кінця. Сучасні психологи розглядають мистецтво як вид духовнопрактичної діяльності, безпосередньо зв'язаної з матеріальною обробкою предметів. У педагогіці кожна з сторін виховання підростаючої молоді розглядається не ізольовано, а в тісному взаємозв'язку з іншими напрямками цього багатогранного процесу. Для рішення задачі еколого-естетичного і трудового виховання існують різноманітні педагогічні засоби, якими успішно користуються позашкільні заклади. Серед них декоративноприкладне мистецтво займає одне з ведучих місць, бо дозволяє вирішувати ці питання в органічній єдності, комплексно.

102

Високі виховні можливості різноманітних видів декоративноприкладного мистецтва укладені в самій їхній основі, що базується на народній творчості, котра поєднує в собі естетичні основи з промисловою технологією і ручною працею. Заняття декоративно-прикладним мистецтвом дозволяють більше активно використати красоту природи в естетичному вихованні, формуванні зорового сприйняття школярів. Якщо, наприклад, учень працює над декоративною композицією, зв'язаної з образом березового лісу, те враження, що збереглися від сприймання краси лісу в різний час і в різних місцях допоможуть в загальних рисах намітити стилізоване зображення. Для того щоб виконати проробку окремих деталей, необхідно знов побувати в лісі, з допомогою нового сприйняття поповнити наявні враження. Ось чому школярі, що займаються декоративноприкладним мистецтвом, спостерігають красоту природи більш активно і цілеспрямовано. Спостерігаючи природу, готуючи малюнки для переведення в матеріал, школярі привчаються спостерігати, аналізувати натуру, шукаючи в ній непомітні з першого погляду естетичні сторони, властивості. І це уміння по-особливому бачити світ — один з компонентів естетичної оцінки навколишньої дійсності. Природа не тільки підкаже школярам сюжети для їх декоративних композицій, вона з'явиться для них джерелом глибокої естетичної насолоди. Адже саме з природи, з навколишнього життя народні майстри черпали і продовжують черпати образи для своїх творів. Робота над декоративним образом природного мотиву вимагає від учнів вміння спостерігати, здібності до логічного мислення і узагальнення. У процесі узагальнення предметів і явищ дійсності школяр водночас відволікається від цілого ряду інших їхніх ознак, сторін, якими вони відрізняються один від одного. Таке уявне відвернення називається абстрагуванням. Процес абстрагування — це пізнання реальності, що полягає в узагальненні предметів і явищ, виявленні загального в них при відверненні від інших властивостей і сторін цих предметів і явищ. Такий шлях створення виробів декоративно-прикладного мистецтва позитивно відбивається на розумовому вихованні учнів. Оволодіння майстерністю художньої обробки природних матеріалів припускає і розуміння їхніх декоративних можливостей, і розвиток фантазії, і придбання технічних знань і вмінь. При цьому у школярів розвивається особливе відчуття матеріалу, його декоративно-технологічних особливостей, що є одним з критеріїв розвиненого художнього смаку. Все це важливо для коригування навчальної діяльності дітей з особливими потребами, вадами психічного розвитку. У результаті перетворення матеріалів в декоративні форми і образи у дітей формуються художні і трудові навики. Вони пізнають красоту праці, бо самі беруть участь в створенні естетичних виразних виробів і мають можливість отримати задоволення від результатів своєї діяльності. На цих заняттях елементи естетичного і трудового виховання настільки 103

взаємозв’язані, що тяжко поділити, коли розвиваються художні навики, а коли трудові. Тут органічно поєднується рішення творчих завдань і необхідністю оволодіння прийомами специфічних ремесел, з придбанням певних трудових навиків при втіленні задумів в тому або іншому матеріалі. У процесі ручної обробки природних матеріалів виробляється точність і акуратність. Наприклад, при роботі над аплікацією з соломки учень повинен щільно підганяти одну соломинку до іншої, а клей розподіляти по соломині так, щоб він не був зайвий. При деякому тренуванні учень вже менше дивиться, як він наносить клей і куди кладе соломину, бо у нього виробляється точність координації, що контролюється руховими відчуттями рук. Теж відбувається і в інших видах робіт: в композиції, аплікації з засушених рослин, і т. д. Таким чином, координація рухів, що виробляється в процесі захопленої роботи учнів, виявляє благотворний вплив на розвиток їх суглобової системи і водночас викликає естетичну насолоду процесом праці. Ряд операцій в процесі художньої обробки природних матеріалів допомагає виробити тривалість руки. Наприклад, при заготівлі пучечків і зрізанні елементів рослин, при роботі з дротом відпрацьовується сила руки — надто складна зорово-рухова операція. Координація, ритмічність рухів, точність руки багато в чому залежать від якості інструментів, якими працюють учні. Особливо важливо стежити за розмірами, вагою інструментів, їхньою відповідністю віковим фізіологічним особливостям школярів. Різноманітного роду інструменти і пристрої в декоративноприкладному мистецтві є засобом впливу на матеріали. Але і самі інструменти можуть бути об'єктами праці, бо деякі з них школярі повинні зробити самостійно. Робота над виробом декоративно-прикладного мистецтва поділяється на декілька етапів. Спочатку іде ознайомлення з творами майстрів в даній області мистецтва і на цій основі теоретичне обґрунтування і розробка нових форм і декоративних образів. Духовнотеоретична діяльність по створенню проекту виробу змінюється практичною — фізичною працею по втіленню вироби в конкретному матеріалі. У свою чергу цей вид праці міняється новою формою діяльності — практичнодуховною, коли виготовлений предмет оформляється, де поєднуються значні зусилля з інтелектуальним пошуком — творчим розумовим процесом. У результаті переміни характеру кожна людина зазнає духовного задоволення, що висловлюється в формі естетичних переживань. Фізичні і духовні здібності особистості розвиваються в взаємозв'язку, суцільно, гармонійно. Радощі творчості в трудовому процесі – невід’ємний стан при активній діяльності в області декоративно-прикладного мистецтва. Естетичний вплив процесу створення виробів декоративноприкладного мистецтва на школярів починається від сприймання зразка і триває в роботі над ескізом або проектом задуманого твору. Після цього дитина відчуває підйом в процесі творчої праці, займаючись виготовленням основи виробу — технологічною обробкою природних матеріалів і в період 104

декоративного оформлення створеного виробу. Нарешті, почуття радощів і задоволення наповнює учнів після завершення процесу праці, коли учні і вчитель відзначають естетичні гідності створеного виробу. Таке взаємопереплетення трудових операцій з естетичним початком на кожному з етапів створення виробу забезпечує тісну єдність естетичного і трудового виховання школярів засобами декоративно-прикладного мистецтва. Специфічною педагогічною особливістю декоративно-прикладного мистецтва є те, що учень стоїть перед необхідністю виявляти індивідуальну творчість, працюючи над навчальним або творчим завданням. Процес створення декоративних виробів цінний ще і тим, що він може бути успішним лише тоді, коли учень з самого початку представляє собі кінцевий результат, якого треба досягнути. Тобто в ході створення виробів з природних матеріалів учень планує свої дії. Адже, не зробивши попередньої операції, не можна перейти до наступної. Все це веде до організованості і культури праці учнів, виховує уміння в будь-яке діло вносити елемент планування. Заняття декоративно-прикладним мистецтвом, незважаючи на свою інтенсивність, не стомлюють учнів, бо періодично чергуються операції, види діяльності, а отже, і робітничі пози. Тому треба попрацювати стоячи, або сидячи, коли повертається об'єкт праці, і потрібно знайти вдалу позу при його обробці, або треба заточити, поправити інструмент і т. п. Тому статична робота м'язів в одному положенні триває недовго положення міняється, напружуються інші м'язи і т. д. Це дасть можливість вчителю регулювати навантаження, ступінь складності і міру труднощів завдань, здійснюючи заняття за дидактичним принципом навчання на високому рівні труднощів розкриває духовні сили дитини, дає їм простір і направлення. Потрібно враховувати, якщо навчальний матеріал і засоби його навчання такі, що перед учнями не виникає перешкод, що повинні бути подолані, розвиток дітей іде мляво і слабко. Разом з тим практика показує, що нерідкі випадки, коли учні втрачають інтерес до занять в гуртку, що пояснюється організаційними прорахунками вчителя. Наприклад, заняття з флористики можуть викликати незадоволення, якщо заняття перевантажені теоретичним матеріалом, вибір сюжету не відповідає практичним вмінням учнів. Учні старшого підліткового віку охоче беруться за матеріали, що обробляються важко. Але в цьому вчителю не можна втратити почуття міри, бо тут дітей підстерігають дві небезпеки: бажаючи «перемогти» матеріал, але не маючи для цього достатніх навиків і фізичних даних, учень може отримати травму; з іншого боку, не впоравшись з дуже тяжким матеріалом, учень втрачає віру в свої сили і може припинити відвідувати заняття. Отже, необхідно дотримуватися міри, щоб високий рівень труднощів з позитивного чинника не перетворилася в негативний. Отже, робота над виробами декоративно-прикладного мистецтва є одним з активних засобів естетичного і трудового виховання школярів. Процес праці по художній обробці природних матеріалів з його ритмом, темпом, ігровим оформленням 105

зацікавлює учнів, сприяє виявленню їхнього хисту. Вони набувають уміння самостійно трудиться, прагнення створювати прекрасне. Результати праці приносять дітям творче задоволення, виявляють на них глибокий емоційний вплив. Такі заняття сприяють формуванню універсальних здібностей, творчого спрямування в трудовому процесі. Здавна традиції народних майстрів передавалися з покоління в покоління. Навчання йшло в домашніх умовах, де діти, спостерігаючи за роботою старших, пізнавали таємниці майстерності. Мистецтво своєї родини, села, селища діти брали з ранніх років. Так вже природно склалося, що на батьків покладено головну відповідальність за вирощування власних дітей, організацію життя родини, визначено їх як найперших вихователів. При сьогоднішніх достатках та умовах життя далеко не всі молоді батьки задумуються над тим, що немає благороднішої справи, ніж виховувати належним чином дітей, продовжувати себе в них. Неспроможність, або просто небажання батьків піклуватися про своїх дітей негативно впливає на формування особистості дитини. На превеликий жаль в нашому суспільстві існує дуже багато дітей, які позбавлені справжніх дитячих мрій про щасливе дитинство. Це діти, які в міру тих чи інших обставин змушені жити в дитячому будинку, школі інтернаті, притулку для неповнолітніх. Отже відповідальність за виховання і розвиток даної категорії дітей спадає на плечі вчителів. Враховуючи психолого-фізіологічні особливості дітей даної категорії вчитель повинен більше увага приділяти індивідуальній роботі з дітьми. Все це потребу додаткової підготовки самого вчителя. У школярів різноманітних вікових груп простежуються певні інтереси в виборі тематики для декоративних робіт. На заняттях учні глибше ознайомлюються з народними традиціями, обрядами, прислів’ями і переказами, національними костюмами і предметами побуту. Все це допомагає створювати ескізи до сюжетних аплікацій за творами Т.Г. Шевченка, за українськими народними казками. Нерідко основу композиції становить естетичне сприйняття учнями предметів і явищ, події навколишнього їхнього життя. Усі роботи учнів – це картини-символи, але такі, що близькі й зрозумілі, бо напрочуд органічні у своєму поєднанні з природою. Ось на картині село: навколо дерева, кущі, річка, а біля річки човник. Взагалі дуже багато тем хвилюють уяву дітей. Розширення тематики — характерна і важлива якість дитячої творчості; достаток різноманітної інформації, доступної дітям, збагачує їхній життєвий досвід і це дасть тривку основу для розвитку творчої фантазії дитини. Заняття в гуртку повинні носити в основному практичний характер. Професійні прийоми учень повинен освоювати при виконанні кожного з завдань. Навчання повинно іти в процесі творчості. Знання і навики прийдуть поступово, а безпосередність, індивідуальність творів буде зберігатися.

106

Запропоновані нами матеріали можуть знайти застосування при удосконаленні навчального-виховного процесу уроків трудового навчання, гуртковій роботі, індивідуальній роботі з дітьми, які потребують особливої педагогічної уваги.

4.3. Ознайомлення молодших школярів із психічного розвитку з сезонними змінами в природі

затримкою

Затримка психічного розвитку (ЗПР) – це відставання психічного розвитку від вікової норми, зумовлене, з одного боку, негрубими порушеннями функціонування ЦНС, а з іншого – несприятливими умовами виховання і розвитку в ранньому та дошкільному дитинстві, зокрема емоційно збідненим спілкуванням і дефіцитом інформації. Виховання засобами природи дає великі можливості для організації корекційно-педагогічної роботи з дітьми з ЗПР, сприяє розвитку розумової діяльності, допомагає в формуванні таких операцій, як аналіз, синтез, вміння виділяти істотні ознаки предметів та робити узагальнення, розвиває абстрактне мислення. Спільні зусилля педагогів, що працюють у навчальних закладах з дітьми, які мають особливі потреби, та педагогів позашкільних закладів відкривають ще більше можливостей для всебічного гармонійного розвитку дітей з ЗПР. Педагоги Луганського обласного центру еколого-натуралістичної творчості вже третій рік проводять заняття гуртків «Юні друзі природи» на базі ЛСУВК «Школа – ясла-сад» №135 м. Луганська, де навчаються діти з ЗПР. Гуртковою роботою охоплені діти, починаючи з 6 річного віку (підготовча група) до 10-11 років (4 клас). Робота гуртків базується на програмі гуртка «ЮДП» (Програми гуртків з біології, екології, сільського господарства для загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, Київ, 2001). Але звісно, щоб екологічне виховання дітей з ЗПР було більш ефективним, при плануванні роботи гурткових занять вкрай необхідно враховувати те, що для більшості дітей з ЗПР характерні низький рівень пізнавальної активності, недостатня сформованість розумових операцій, недостатня гнучкість мислення, знижена працездатність щодо прийому та обробки інформації, обмежені фрагментарні знання та уявлення про оточуючий світ. Одним із найбільших розділів у програмі гуртка «ЮДП» є розділ «Сезонні зміни в природі». Розпочинаючи роботу за даним розділом, слід мати на увазі, що дітям з ЗПР дуже важко самостійно обрати об’єкти, стан яких може охарактеризувати погоду або сезонні зміни погоди, а тому необхідно навчати дітей їх помічати. Зміни в неживій природі характеризують: температура повітря (тепло, холодно, прохолодно, спекотно), наявність або відсутність хмар, опадів, вітру, довгість дня; стан ґрунту (сухий, мокрий, липкий, м’який).

107

Зміни в живій природі пов’язані з життям рослин, життям тварин. Спостереження проводяться під час екскурсій. Це можуть бути екскурсії до парку, лісосмуги, з метою спостереження за рослинами, комахами, птахами; до водойми з метою спостереження за станом води, за водоплавними птахами тощо. Наприклад, осіння екскурсія у лісосмугу з метою вивчення змін в неживій природі та їх вплив на живу природу; зимова екскурсія до парку з метою визначення дерев і кущів у безлистому стані; весняна екскурсія з метою ознайомлення з пробудженням дерев та кущів від зимового сну, та спостереження за прильотом птахів. Наприклад, при проведенні спостережень за погодою і її змінами гуртківці мають засвоїти, в якому порядку та за якими об’єктами вони мають вести спостереження, для того, щоб охарактеризувати погоду, повинні навчитися порівнювати результати спостережень за одним об’єктом або явищем протягом невеликого проміжку часу. У процесі подальшого ознайомлення з порами року вихованці отримують початкові уявлення про вплив явищ неживої природи на стан рослин та тварин, тобто вводяться в коло елементарних знань про взаємозв’язок явищ та їх причинної обумовленості. Отримують уявлення про вплив сезонних погодних процесів на життєдіяльність рослин і тварин. Вміння спостерігати формується у дітей спочатку в процесі аналізу та порівняння об’єктів під час екскурсій, розвиваючих прогулянок, демонстрації предметів, що вивчаються на заняттях. Проведення цих видів робіт потребує від педагога ретельної підготовки. Так, для проведення екскурсії педагог повинен знати особливості об’єкту, що спостерігається, скласти чіткий план екскурсії, визначити її основну мету. Для того, щоб екскурсія мала розвиваючий ефект, педагогу необхідно не лише спланувати свою діяльність, але й детально продумати об’єм та послідовність виконання різних завдань різними дітьми. Гуртківці повинні розуміти, для чого вони йдуть на екскурсію. Недостатньо сказати школярам, що на екскурсії вони подивляться, наприклад, як змінилася природа з приходом весни. Треба ставити перед дітьми конкретну задачу, що вони будуть спостерігати. Під час екскурсії важливо так організувати розглядання об’єкту або явища, щоб у кожного школяра ця діяльність викликала цікавість та стимулювала пізнавальну активність. Необхідно добре продумати організацію практичної діяльності дітей на екскурсії. Від конкретних завдань залежить не лише рівень знань, що набуваються дітьми, але й розвиток їх уваги та мислення. Наприклад, завдання зібрати опале листя дерев діти зазвичай виконують без зацікавленості. У той же час, завдання знайти серед опалого листя найбільші або найменші листки липи та зложити їх, чергуючи за розміром (великиймаленький), буде впливати на розвиток дитини, тому що примушує її думати, міркувати, робити певні висновки. Таким практичним роботам гуртківців повинно відводити значне місце під час проведення екскурсій.

108

Під час проведення занять по впізнаванню та опису об’єктів і явищ в природі, гуртківцям даються конкретні завдання, наприклад, знайти відповідно до зразка (лист дуба) по 4-5 листків різного розміру або забарвлення, підібрати листя одного дерева різного розміру, скласти їх від найменшого до найкрупнішого, зробити гірлянду з чергуванням листків різного розміру (довгий-короткий, широкий-вузький). Можна також зібрати листя одного і того ж дерева різного кольору, плоди різного розміру, кольору, форми. Для розвитку пізнавальної діяльності гуртківців великі можливості надають систематичні довгострокові спостереження за природними явищами. Якщо систематичні спостереження за зимуючими птахами будуть організовані протягом всієї зими, вихованці до кінця року навчаться не лише визначати та правильно називати птахів, що прилітають до годівнички, але й будуть знати, який корм вони люблять. Наступного року восени діти на екскурсіях зможуть самостійно збирати насіння диких рослин. Така робота дозволить дітям долучитися до практичної допомоги зимуючим птахам, своїм пернатим друзям, і це буде мати позитивний вплив на виховання у дітей любові до природи. На основі спостережень та екскурсій учні засвоюють порядок чергування пір року, назви осінніх, зимових, весняних та літніх місяців, вчаться розповідати про відмінні ознаки кожної пори року та порівнювати суміжні (осінь-зима, зима-весна) та протилежні (весна-осінь, літо-зима). У перший рік навчання вихованці проводять довготривалі спостереження за одними й тими ж об’єктами, знайомляться зі змінами, що відбуваються у природі за сезонами, привчаються виокремлювати переважно послідовні зв’язки та встановлювати за допомогою педагога елементарні причинні зв’язки і залежності між окремими явищами природи, робити найпростіші висновки та узагальнення. У наступні роки навчання ставиться задача не тільки розширити коло уявлень учнів щодо сезонних змін у природі, але й допомогти виокремлювати та усвідомлювати певні явища в житті природи. Література 1. Енциклопедія освіти. Гол. ред. В.Г. Кремень К, 2008, 2. Формування екологічної компетентності школярів. Київ, 2008.

4.4. Робота з дітьми з особливими потребами У практичній роботі з дітьми з особливими можливостями поширені різноманітні масові заходи, але на основі практичного досвіду можна рекомендувати такі: екскурсії, конкурси, турніри, виставки, вечори, збори, ігри розвивальні, заняття – концерти на природну тематику, зустрічі з цікавим, вікторини, заняття – естафети. Щоб реалізувати запропоновані заходи треба враховувати стан здоров’я дітей, здійснювати індивідуальний підхід до кожної дитини.

109

В умовах постійного зростання потоку інформації та збільшення обсягу навчального матеріалу, діти швидко втомлюються. І тому, педагог повинен віднайти шляхи розкриття прихованих резервів розумової активності дитини, ефективного засвоєння нею навчального матеріалу, підвищення рівня самостійності в пізнанні довкілля. Він має використовувати оптимальні методи та прийоми, які забезпечують в різних видах діяльності краще опанування дітьми необхідних знань, умінь, навичок. Саме оптимальні умови, які педагог створює для прояву пізнавальної активності всіх дітей і кожного з них зокрема: доброзичлива, творча, невимушена атмосфера; приклад педагога, його творчі підходи; утримання від оцінювання та критики; підтримка оригінальних ідей; творче партнерство педагога і учня, – є головною складовою успішної навчальновиховної роботи. Проводячи пішохідну екскурсію, треба враховувати особливий фізичний стан таких дітей. Екскурсія має бути не дуже тривалою, обмеженою в часі і відстані. Важливим фактором є і емоційна мова педагога, використання сюрпризних моментів (відгадування загадок, раптова поява об’єкта тощо), позитивних моментів (наприклад, щоб підсилити позитивні емоції, пропонують дітям погладити і погодувати тварину, понюхати рослину). Для зняття втоми необхідно використовувати фізкультурні паузи, хвилинки, рухливі «динамічні перерви», ігри-вправи з психогімнастики, вправи на релаксацію, імітаційні вправи. Під час екскурсії для дітей з захворюванням дихального апарату можна проводити вправи з дихальної гімнастики, які підвищують загальний життєвий тонус, загартовують дитину, розвивають мускулатуру, збільшують рухомість грудної клітини та діафрагми. Наприклад, звукова гімнастика – це вимова голосних звуків (ох, ах, ух). Ці вправи проводяться в ігровій формі (звук бджоли, комара). До складу комплексу вправ дихальної гімнастики вводяться елементи надування гумових іграшок, м’ячів. Для дітей з порушенням опорно-рухового апарату можна застосовувати вправи з корекції плоскостопості, для виправлення або компенсації сутулості, вправи на формування правильної постави (коригуючи вправи), вправи на тренування рівноваги і пальчикову гімнастику. Працюючи з дітьми молодшого шкільного віку я вважаю найбільш доцільним проводити заняття в ігровій формі. Так дітям цікавіше ознайомитись з навколишнім світом, вони краще засвоюють матеріал, таке заняття для них є святом. Майже завжди починаю заняття з вправ, які розвивають дрібну моторику рук. Моторика тісно пов’язана з розвитком мови і мислення (комплекс вправ додається). Для дітей з порушеним зором та підвищенним тонусом м’язів рук використовую вправи для розвитку дрібної моторики: обривання за контуром (силуєт тварин); складання фігурок (оригамі); 110

сортування насіння; копіювання малюнків; вирізання фігурок із листівок; обводка по крапках за силуєтами; викладання візерунків із насіння на пластиліні; робота з бісером; графічні диктанти; використання мозаїки; шнуровки; викладання фігурок з паличок, з тканини на фланелеграфі. Найбільш універсальними формами роботи є: образотворче мистецтво, ліплення, конструювання, театр, гра тощо. Так, образотворче мистецтво часто виступає оптимальним засобом соціально-педагогічного впливу на дітей, з якими доводиться працювати. Воно дозволяє дитині відчути і зрозуміти самого себе, виявити думки і почуття, звільнитись від конфліктів, розвинути емпатію, бути самим собою, вільно висвітлювати свої мрії і сподівання. Найлегшими до оволодіння для дітей з особливими потребами (діти з ДЦП) є малювання плоских предметів, пейзажі, натюрморти, казкові герої тощо. З дітьми з затримкою в розвитку слід працювати за трафаретом, шаблоном чи просто змальовувати. Враховуючи індивідуальні і групові проблеми, темп малювання може бути різним. Часто образотворча діяльність є єдиним стимулом у житті дітей з порушенням слуху, є одним із шляхів духовного зростання особистості, яка приносить радість і користь оточуючим. Займаючись малюванням, особи з особливими потребами знаходять сенс у власному існуванні, самореалізуються, прагнуть збагатити багаж знань. Хорошим засобом для корекції та розвитку координації рухів дітей із функціональними обмеженнями рухового апарату, фантазій та мислення розумово відсталих дітей, творчої роботи із глухими, слабочуючими, сліпими вихованцями – є ліплення. Для роботи з дітьми можна використовувати солоне тісто, глину і пластилін. Ліплення варто починати з простих за формою предметів. Послідовність роботи може бути такою: скочування кульок – м’яч, яблуко, помідора, буряк, морква, цукерка, грибочок та ін. Воно має велике значення для розвитку дитини: розвиваються м’язи кисті рук, виховується звичка послідовного виконання роботи. Неповторним і корисним у процесі з дітьми з особливими потребами є техніка конструювання, яка доступна за будь-яких умов у школі, дома, гуртку. Найбільш поширеним матеріалом для конструювання є папір, картон, нитки, тканина, солома тощо. Із цих матеріалів діти з особливими потребами під керівництвом дорослих роблять багато цікавих речей: ляльки для паличкового театру, паперові іграшки, ялинкові прикраси, карнавальні маски, сувеніри, аплікації на пластиліні.

111

Конструювання за своїм змістом дуже близьке до образотворчої діяльності. У ньому відображається оточуюча дійсність, робляться ескізи, застосовуються прикраси. Результати конструювання мають практичне значення, оскільки ця діяльність спрямована на отримання певного, заздалегіть продуманого продукту, відповідно до його функціонального призначення. Ця діяльність має творчий характер, дозволяє організовувати групову та колективну форми роботи на деякий час. Використовуємо і театральну діяльність. Використання театру дає можливість поєднати і успішно використовувати в реабілітаційній роботі психодраму, танцювально-рухову терапію тощо. Перевтілення, емпатія, гра дозволяють учасникам приміряти на себе будь-який образ. Гра дозволяє їм стати більш впевненими у власних силах – спочатку в межах театральної студії, на сцені, а потім перенести цю впевненість у повсякденне життя. В ході роботи над образом діти вчать свої індивідуальні комплекси, вади, прояви хвороби для того, щоб успішно представити свій образ на сцені. А робота над сценарієм, костюмами, створює атмосферу групової згуртованості, взаємопідтримки, емоційного піднесення, натхнення. Ігрова діяльність має яскраво виражений творчий характер, залучає і активізує фантазію, вигадку, імпровізацію, винахідливість та ініціативність, глибокі емоційні переживання, спонукає до творчості. А це є одним з найрезультативніших шляхів до розвитку творчих здібностей. Під час проведення тренінгової програми з розвитку творчих здібностей дітей з особливими потребами ми зауважили, що успіх з найсильніших стимулів, надає їм впевненості у власних силах, підносить настрій, підвищує загальний тонус організму, стимулює активність. Ігрові форми роботи з даною категорією дітей являють собою ідеальний варіант, де цікавість доповнюється пізнавальним змістом, а її результатом є задоволення. Заняття в гуртках дітей з особливими потребами як суспільний інструмент формування особистості, задовольняє духовні потреби самої особистості, збагачує її життя, приносить їй особливу радість, максимально активізує природні можливості та духовний потенціал, закладений у кожній людині від народження, є надійним провідником на шляху духовного зростання. Задля реалізації вище зазначених завдань важливо використовувати посібники, наочність, які естетично оформлені і є засобами зацікавлення; також методи спостереження, бесіди, розповіді, дидактичні ігри, нескладні досліди, пошукову діяльність – все це сприяє розвитку пізнавальної діяльності і активізації розумової активності вихованців.

4.5. Благодійний проект «Через природу до творчості» Форма проведення проекту: творчий практикум Актуальність проекту: екологічне виховання учнівської молоді; 112

навчання підлітків культурній спадщині людства й залучення молоді до набуття творчих і практичних навичок; профілактика шкідливих звичок у дітей. Практична цінність проекту полягає у впровадженні інноваційних методів роботи педагогів, психологів, валеологів та майстрів народної й прикладної творчості. Проект може бути використаний як у загальноосвітньому закладі, так і у закладі для дітей з особливими потребами. Мета проекту: формувати цілісний, гуманістично спрямований світогляд у дітей. Розвивати схильність до творчості. Сприяти впровадженню та вдосконаленню української традиційності у художній творчості дітей та юнацтва. Виховувати в дітях високу духовну культуру, почуття патріотизму, мотивацію до здорового способу життя. Соціалізація особистості. Завдання проекту: навчати дітей пізнавати і розвивати свої здібності у творчості (малювання, робота з прикладним матеріалом, складання віршів, композицій); розвивати комунікативні здібності; формувати у підлітків мотивацію до здорового способу життя; виховувати любов до себе, до міста, до країни, до людства. Технічне обладнання: На заняттях використовується музичний супровід Програма проекту: 1-й день. Презентація проекту «Через природу до творчості» (творчий практикум) І частина Відкриття проекту. Знайомство з програмою, ведучими спеціалістами, запрошеними та учасниками проекту: Холодова Л.О. – керівник проекту, психосистемолог Шелюто В.М. – кандидат філософських наук, доцент СУНУ Гурова О.В – викладач валеології Хорошко В.І. – вчитель російської мови, літератури та художньої культури Ремньова М.В. – логопед, психолог, «Майстер Луганщини» Носірова О.І. – головний спеціаліст відділу внутрішньої політики Гості та учасники проекту Виступи: - «Світогляд та його вплив на якість життя» - Шелюто В.М. – кандидат філософських наук, доцент СУНУ «Комунікативні відносини» - Холодова Л.О. – психосистемолог 113

-

запрошені гості, батьки

ІІ частина Презентація занять проекту: Гурової О.В. (валеологія); Хорошко В.І. (художня культура); Холодової Л.О. (комунікативні відносини); Ремньової М.В. (художня прикладна діяльність). ІІІ частина 1. Солодкий стіл (свіжа випічка, фруктова нарізка); 2. «Засідання круглого столу» Відгуки.

2-й день 1. Заняття. Тема: «Поезія у моєму житті» (Хорошко В.І., викладач російської мови, літератури та художньої культури) Мета: розвивати духовні цінності особистості на прикладі життя і творчості О. С. Пушкіна, Т. Г. Шевченка та інших видатних людей, акцентувати увагу дітей на важливість ролі творчості у формуванні загальнокультурної сфери прояву людини, впливу мистецтва на розвиток моральних цінностей. Виховувати почуття прекрасного, патріотизму до своєї родини, школи, міста, планети.

2. Заняття. Тема: «Ознайомлення з пальцевими прийомами письма у петриківському розпису» (Ремньова М.В. – логопед, психолог, «Майстер Луганщини») Мета: вчити користуватися фарбами. Через пальцеві прийоми письма та яскраві фарби розвивати зацікавленість у чудо створення речей-символів. Розвивати творче мислення та уяву дітей. Виховувати любов до творчості, тонкий смак. Солодкий стіл.

3-й день.

1. Заняття. Тема: «Культура мови» (Хорошко В.І., викладач російської мови, літератури та художньої культури) Мета: формувати культуру мови учнів як частину світогляду, культури людини, розширити їх уяву про культуру мови, її важливу роль у спілкуванні. Виховувати прагнення у слухачів та учасників практикуму зробити свою мову логічно побудованою та досконалою.

2. Заняття. Тема: «Подарунок матусі» (оздоблення лопаточки для кухні) (Ремньова М.В. – логопед, психолог, «Майстер Луганщини»)

114

Мета: навчити дітей розписувати предмет. Розвивати творче мислення, фантазію, образотворчі навички. Виховувати зацікавленість до професійної майстерності.

3. Солодкий стіл.

4-й день.

1. Заняття. Тема: «Як бути здоровим?» (Гурова О.В – викладач валеології) Мета: надати учням основні знання про поняття валеології як науки, формувати мотивацію до здорового способу життя. Розвивати в дітях розумне ставлення до збереження здоров’я. Виховувати зацікавленість до валеології. Валеологія – наука про здоров’я. Вправи для очей. Вправи для хребта.

2. Солодкий стіл.

5-й день.

1. Заняття.Оздоровчі вправи. Естафета. (Холодова Л.О. ) Мета: розвивати просторову орієнтацію, логічне мислення, виховувати згуртованість, здатність виконувати завдання разом.

2. Солодкий стіл.

3. ЗаняттяЕкскурсії в природу за розвиваючою тематикою.

6- й день.

1. Заняття. Тема: «Здоровий спосіб життя» (Гурова О.В – викладач валеології) Мета: надати учням основні знання про поняття валеології як науки, формувати мотивацію до здорового способу життя. Розвивати в дітях розумне ставлення до збереження здоров’я. Виховувати зацікавленість до валеології. Налагодження свого емоційного стану Фізичні вправи 2. Солодкий стіл.

7-й день.

1. Подорож у м. Луганськ. Відпочинок у Луганському льодовому розважальному комплексі «Пінгвін». Катання на ковзанах (45 хв.). Знімання на відео.

2. Солодкий стіл.

3. Обмін думками, пропозиції.

8-й день. Підсумки роботи.

1. Засідання творчої групи (аналіз роботи, обмін думками, пропозиції). Заняття. Тема: «Ознайомлення з прийомами та різновидами декоративного розпису» (Ремньова М.В. – логопед, психолог, «Майстер Луганщини») Мета: відроджувати і впроваджувати національні традиції та прикладну діяльність у дитячій творчості, сприяти всебічному розвитку 115

здібностей дітей та молоді. Виховувати вміння спілкуватися. Створювати творче середовище на занятті, сприяти розвитку творчих здібностей дітей.

4.6 Залучення дітей з вадами слуху до оволодіння навичками лозоплетіння Гуртки «Захоплююче лозоплетіння» Хустської районної станції юних натуралістів працюють на базі Хустської спецшколи-інтернату для дітей з вадами слуху. Керівник гуртка Ком’яті Валентина Василівна. Робота гуртка спрямована на вивчення та відродження народних ремесел краю, зокрема лозоплетіння. Одним із видів декоративно-ужиткової творчості є лозоплетіння – захоплюючий вид заняття, що включає елементи творчості, а його результати приносять задоволення і радість від виконаної роботи. Заняття ним сприяє розвитку таких цінних властивостей особистості, як уява, абстрактне мислення, всидливість, терпіння, акуратність, а головне працелюбність. Не можна забувати і про естетичний бік — розвиток смаку та відчуття прекрасного. Найважливішою умовою залучення дітей з вадами слуху до оволодіння навичками лозоплетіння є: - збудження інтересу до участі в роботі гуртка; - мотивація користі від навичок лозоплетіння. Для цього проводяться різноманітні заходи. У школі є постійно діюча виставка, де демонструються кращі роботи юних майстрів. Проводяться відкриті гурткові заняття, які можуть відвідати всі бажаючі учні, щоб поспілкуватись із гуртківцями і спостерігати за процесом роботи. Заохоченням є і те, що кращі учні беруть участь у різних фестивалях, виставках та ярмарках, які часто проводяться у нашому місті та обласному центрі, таких як «Закарпатські самоцвіти», «Збережемо природу Закарпаття», «День міста Хуста», де неодноразово їх нагороджували грамотами та цінними подарунками. На виставках-продажах учні самі представляють свої роботи, бачать реакцію покупців на їх товар, зароблені гроші використовують для купівлі лози, лаку тощо. Учні Хустської спецшколи-інтерната для дітей з вадами слуху є щорічними призерами Всеукраїнського конкурсу «Новорічний подарунок», «Природа і творчість», Всеукраїнської виставки-конкурсу «Український сувенір». Гуртківці мають можливість своїми руками виготовити подарунки для своїх рідних і близьких. Поряд із виставками, відвідуванням занять, бесідами, переконаннями, важливе значення має робота з батьками. На загальношкільних батьківських зборах, які проводяться 1-го вересня, керівник гуртка знайомить батьків з планом роботи, показує вироби, наголошує, що навички лозоплетіння, здобуті учнями на заняттях гуртка, допоможуть їм самим виготовляти необхідні у побуті речі, а може і заробити собі на хліб. Адже гуртківці 116

навчаються не тільки виконувати певну роботу, але і знайомляться із технологією вирощування, заготівлі та обробки лози. Особливо це наголошується тим батькам, діти яких не мають великих успіхів у навчанні, не зможуть оволодіти спеціальностями, що потребують хороших розумових здібностей. Слід відмітити, що не всіх бажаючих учнів можна зарахувати в гурток. Це стосується насамперед тих учнів, які мають супутні дефекти: захворювання центральної нервової системи, ДЦП, порушення опорнорухового апарату. Ці учні не можуть працювати з лозою в зв'язку з неможливістю дотримуватись правил техніки безпеки. Таким учням пропонують брати участь в інших гуртках або, при дуже настирливому бажанні, виконувати допоміжні доручення: сортування лози, розщеплення, лакування виробів; ознайомлення з технологією вирощування або збору лози. Таким чином, організація та проведення занять у гуртку лозоплетіння потребує специфічних засобів, методів, обумовлених тим, що учні погано володіють мовою і для того, щоб їх чомусь навчити, слід докласти багато зусиль: наочно показати способи роботи; дохідливо пояснити технологію роботи; домогтися дотримання правил безпеки, оскільки в учнів є патологія слухового аналізатора, що обмежує їх орієнтування в просторі; виготовити багато мовних карток, дидактичного матеріалу, який допомагає учням краще сприйняти пояснення, інструкції керівника гуртка.

117

V Розділ ІГРОВА ЕКОЛОГІЯ 5.1 Формування екологічної культури дитини засобами гри Формування екологічної культури дитини в практичній діяльності позашкільних закладів освіти можливе за умови виконання послідовних навчально – виховних завдань: створення умов для ефективного усвідомлення учнями сутності сучасних проблем екології та їх актуальності для суспільства, членами якого вони є; формування та розвиток відчуття особистої відповідальності за стан навколишнього середовища на місцевому, а в подальшому на національному і глобальному рівнях; формування ціннісно-мотиваційної сфери особистості, яка має забезпечити усвідомлення сутності її екологічно орієнтованих стосунків (поведінки й діяльності) з довкіллям; формування знань і вмінь дослідницького характеру, які б сприяли розвитку творчої й ділової активності особистості у процесі вирішення екологічних проблем та пов’язаних з ними ситуацій; створення передумов для того, щоб засвоєні знання і моральні принципи поведінки у навколишньому середовищі стають переконаннями особистості; вироблення умінь брати на себе відповідальність за рішення з охорони навколишнього середовища і головне діяти у відповідності до них у процесі практичної діяльності з розв’язання проблем довкілля на місцевому рівні; формування комунікативних навичок особистості у процесі вивчення й охорони природи [ 5,6 ] Педагогічно доцільно розпочати вивчення учнями природи саме з довкілля. Адже в більшості норми поведінки закладаються у ранньому дитинстві: формуються основні заборони, виробляється благоговіння перед іншими формами життя, відбувається осягнення величі й цілісності природи. Зелений світ рослин, краса, корисність, догляд за ними, наприклад, як поливати кактус, чому в акваріумі рослини живуть у воді і не задихаються – ці і безліч інших питань є безмежним полем, де розкриваються пізнавальні інтереси, де формуються перші навички турботи про природу. Формування відповідального ставлення до природи – це складний процес, успіх якого залежить не тільки від учителя, керівника гуртка , а й від батьків, родини, особливо у вихованні наймолодших. Поруч із дорослими діти повинні відчувати відповідальність за тварин у домі: собаку, кішку, рибок в акваріумі тощо, спілкуватися з ними й брати активну участь у догляді за ними. Велику цікавість у дітей викликає світ комах: метелики, жуки, мурашки. Усвідомлення залежності їх життя від поведінки людини, навіть дитини, допомагає виховувати у малюків стійке 118

негативне ставлення до руйнування гнізд, мурашників. Заняття, які виховують бережливе ставлення до природи, почуття відповідальності за скоєне можуть стати моральними уроками в житті малюка. Проводяться такі заняття на екологічній стежці дошкільного освітнього закладу, підчас екскурсій у природу, до куточка живої природи. Надзвичайно важливе педагогічне значення в дошкільному віці мають пізнавальні ігри, спрямовані на формування уявлень дитини про відмінності живого від неживого. Наприклад. Навчальна гра «ПОРІВНЯЙ І ЗНАЙДИ» Мета: Навчити дітей спостерігати за рослинами, відрізняти одну від іншої. Гра допомагає дітям вивчити й запам’ятати назви дерев. Хід гри: З кошика або закритого ящика діти виймають рослини чи плоди дерев, кущів. Після цього до кожного предмета необхідно знайти відповідне зображення, запропоноване вчителем і назвати рослини. Наприклад: до жолудя необхідно підібрати картинку із зображенням дуба. До зображень керівник може додати неправильні відповіді чи картки, які діти повинні замінити на правильні . Обладнання: кошик чи коробка, природний матеріал, зібраний під час прогулянки, картинки, фото. Навчальна гра «ВСЕ БАЧИМО, НІЧОГО НЕ ЗАБУДЕМО» Мета : Гра розвиває у дітей зорову пам’ять. Закріплення знань. Хід гри: На хустинку викладають близько 10 предметів, зібраних під час прогулянки. Протягом 10 секунд дітям дають можливість на них дивитись. Потім накривають усе іншою хустинкою, а діти повинні назвати всі предмети й описати їх. Потім хустинку знімають і перевіряють, чи правильно були названі предмети. Обладнання: дві хустки, природний матеріал, зібраний під час прогулянки. Таким чином, у дошкільному віці основний педагогічний акцент доцільно робити на формуванні системи уявлень дитини [ 1, 273-274]. Для учнів молодших класів природа – це цілісне, єдине, що викликає безпосередньо яскраві позитивні емоції. Їм властиві високий пізнавальний інтерес до світу природи, допитливість, спостережливість. У їхньому життєвому досвіді триває процес накопичення перших яскравих вражень, отриманих під час спілкування з природою, з’являється бажання і можливість доглядати за природними об’єктами. Дитина хоче і може утримувати вдома живих істот, чи доглядати їх у куточку живої природи в позашкільному закладі освіти, у взаємодії з якими вона набуває незамінного досвіду партнерських стосунків і спілкування з живою природою. У результаті ці живі істоти для неї дедалі більше починають відігравати провідну роль у побудові індивідуальної картини світу. У підлітковому віці естетичне сприйняття явищ природи та її об’єктів є ще нерозвиненими, примітивними, нечіткими, нестійкими. Для цих учнів 119

характерне виникнення стихійного, випадкового інтересу до природних явищ. Природа для більшості з них виступає як тіло, на якому відбуваються приємні або цікаві події (ігри, вогнища, змагання тощо). Це є особливо сприятливим періодом для цілеспрямованого формування екологічної свідомості. У молодшому підлітковому віці поряд з пізнавальними інтересами до природи відчувається прагнення до практичної взаємодії з природними об’єктами, а також бажання їх охороняти, сприяти їхньому благополуччю[7,6]. Педагогічний процесом має бути комплексним і забезпечувати адекватний розвиток ставлення особистості до світу природи разом із формуванням системи уявлень і посилення уваги до технологічної компетенції дитини. У старшокласників поступово формується здатність до естетичної оцінки властивостей об’єктів природи. Саме в цьому віці в певної частини учнів починає спостерігатися вплив процесу сприймання естетичних явищ природи на настрій. Психологічні особливості процесу формування екологічної свідомості в юнацькому віці визначають концентрацію педагогічних зусиль на формування відповідної системи уявлень. Однією із суттєвих складових активізації пізнавальної діяльності, розвитку самостійності й формування широких пізнавальних інтересів учнів є дидактична гра. Гра – вправа – проводиться як на заняттях, так і в позагуртковій роботі. Вона займає 5 – 10 хвилин, спрямовується на вдосконалення пізнавальних здібностей учнів, є добрим засобом розвитку пізнавальних інтересів, осмислення й закріплення навчального матеріалу. Включає в себе різноманітні вікторини, кросворди, ребуси, чайнворди, шаради, головоломки, ботанічне й зоологічне лото, пояснення прислів’їв та приказок про рослин і тварин, природні явища тощо. Наприклад, з метою швидкого засвоєння матеріалу з систематики рослин, кваліфікації тварин можна запропонувати гру – забаву «Знайди рідню». Учень, що розпочинає гру, одержує картку з питанням і серед різноманітних об’єктів знаходить рослину, тварину, квітку, плід. Якщо на картинці, наприклад, зображено пшеницю, учень підбирає інших представників злакових. Гра – подорож – проводиться в основному для поглиблення, осмислення й закріплення матеріалу. Можна запропонувати. Наприклад, «Подорож квітником» «Подорож слідами лікарських рослин» «Подорож слідами плодів і рослин» «Подорож краєм з Червоною книгою» і т.д. Гра – змагання – для її проведення учні діляться на дві групи чи команди, між якими йде змагання. Тематика може бути різна. Ігрова ситуація виникає в даному випадку не за рахунок ігрових питань, а завдяки тому, що в ході змагань задаються звичайні питання програмного матеріалу. Вичерпна відповідь на запитання – необхідна умова перемоги. На запитання відповідає один із членів команди. Прикладами для проведення гри можуть 120

бути «Подорож квітником», «Подорож садом», «Подорож колекційною ділянкою». Команди дістають завдання знайти на квітнику, в саду, на ділянці певні рослини, квіти, розглянути будову, а потім розповісти про результати виконаного завдання, спостережень, значення рослини в житті людини. Можна продовжити гру, підібравши ряд цікавих питань для ботанічної вікторини. Наприклад: Чому безвітряна погода під час цвітіння жита і пшениці може стати причиною знищення урожаю жита, а на врожай пшениці не впливає? Який зв'язок можна встановити між кількістю котів у селі і врожаєм конюшини в полі біля села? У наборі зерен (пшениця, горох, просо, мак, насіння дині і соняшника) визначте, які з них є плодами, а які насінням? При збиранні кукурудзи трапляються качани не повністю заповнені зернами. Назвіть це явище й поясніть причину. Господиня обірвала всі пустоцвіти з огірків. Чи правильно вона зробила? Квіти чи суцвіття яких відомих вам рослин використовуються як лікарська сировина? Назвіть рослини, що мають найбільші квіти. У якого дерева найбільші плоди? Які дерева нашої місцевості зацвітають першими? Таким чином, ігрова діяльність є особливою сферою людської діяльності, мета якої – отримання задоволення внаслідок вияву власних фізичних і духовних сил. Поєднана з працею, пізнанням, мистецтвом, екологією, вона забезпечує необхідні емоційні умови для всебічного розвитку особистості у тому числі формуванню екологічної культури дитини. Гра, навчання та праця – це три опорних види діяльності людини. Конкурсно – ігровий калейдоскоп Весняна мозаїка квітів Конкурс «Хто більше» Під кожний крок назвати первоцвіт. Повторювати назви рослин не можна, пауза більш ніж 5 секунд – зупинка гри. Перемагає той, хто зробить більше кроків. Наприклад: підсніжник, шафран, тюльпан, півонія, півники, сон, цикламен, рябчик і т.д. Вітання переможця конкурсу. Конкурс «Склади слова» З літери, які складають слово «Підсніжник», скласти максимально можливу кількість слів ( іменників в однині, загальні назви, без скорочень). Враховується кількість слів, відзначається учасник, який склав найдовше слово.

121

Гра «Екологічний Брейн – ринг» На сцені дві команди по шість учасників у кожній. Правила гри загальновідомі, за бажанням ведучого їх можна змінити. Запитання для гри 1. Існує легенда, в якій розповідається, що ці квіти – ніжний, щасливий сміх Мавки, героїні «Лісової пісні» Лесі Українки, що перлинами розкотилися лісом, коли вона вперше відчула радість кохання. Ці квіти – улюблені рослини багатьох видатних людей: П.І.Чайковського, Лесі Українки, Софії Ковалевської. Назвіть цю рослину. (Конвалія).

2.Я квітку не можу зірвати, Бо їй, як людині, болить. Як нам, своє серце крилате, під сонцем їй хочеться жить. Назвіть автора цих пронизливих рядків. Це український поет. ( В.Сосюра ).

3. Магомету приписують слова: « Якби в мене було три хлібини, то я б одну залишив, а дві інші продав і купив квітку цієї рослини, щоб нагодувати свою душу». Про яку квітку йдеться? ( Про гіацинт ) 4. Чому рано навесні серед метеликів, які запилюють ранньоквітучі рослини, можна побачити кропивницю та лимонницю, а інші метелики з’являються пізніше? ( Кропивниця та лимонниця крилатими зимують у лісовій підстилці, а інші метелики – хто у вигляді яйця, а хто лялечки, і стають крилатими пізніше).

5. Їх пристрасними прихильниками були Ришельє, Вольтер, Бірон, Людовик XVIII, австрійський імператор Франц II. Про них склали легенди, розповідали казки. Ними славиться Голландія. Хто вони? (Тюльпани) 6. Ця ранньовесняна квітка спочатку цвіте, розпускаючи свої яскраво – жовті кошики, а вже потім на ній з’являється листя, через що квітка й одержала свою назву. Назвіть її. (Мати – й – мачуха).

7. У різних куточках нашої країни на питання, якого вони кольору, дадуть різну відповідь – одні скажуть: блакитного, як весняне небо, інші заперечать: золотистого, як сонячний промінчик, треті – білого, як сніг, який не встиг розтанути. І всі будуть праві. Тому, що під однією назвою вони знають різні квіти. Назвіть їх спільну назву. (Проліска) 8.Давні римляни щорічно навесні влаштовували веселе свято, присвячене богині садів і квітів. Пізніше на її честь почали називати весь рослинний світ. Хто вона ? (Флора).

9. Ця симпатична рослина відома набагато менше, ніж тюльпан чи конвалія. У перекладі з латини її назва означає «шахова дошка». Дійсно, пелюстки багатьох видів строкаті, ніби розфарбовані світлими і темними, майже прямокутними плямами, що чергуються. Через красу та дивовижне забарвлення квітки цієї рослини часто стають здобутком збирачів букетів. Їм загрожує повне знищення, тому вони занесені до Червоної книги. Хто вони? (Рябчики) 122

Музична пауза. Звучить «Вальс квітів» П.І.Чайковського 10. Ці квіти причетні до появи бірж. Слово «біржа» походить від знатної фламандської родини Ван дер Берзе, що проживала у місті Брюгге та віддала під торговий зал свій палац. Ці квіти продавали й купували, наживаючи величезні гроші. Назвіть ці квіти. (Тюльпани) 11. Продовжить віршовані рядки Ю. Погорєльського: Есть народная примета, Знают все примету эту, Каждый год ее невольно вспоминают: Коль черемухи цветенье – Быть погоде измененью, И на улице опять…….(Похолодает) 12. Вважають, що ця рослина має пророчу силу. Якщо покласти її на ніч біля голови в ліжку, вона покаже людині її долю уві сні. Вважають також, що людина, яка засне в цій траві, набуває здатності пророкувати уві сні майбутнє. Назвіть цю рослину. (Сон – трава) 13. В Україні це одна із найулюбленіших рослин. Вона має чимало місцевих назв. Ось деякі із них: вовча кукурзка, вовчі фіалки, дикий виноград, гладиш, любка, раннік, черемха польова та інші. У давніх легендах оповідається, що її квіти виросли зі сліз нареченої, яка виплакала очі, очікуючи з далекого походу козака. (Конвалія) 14. Під час запліднення у квіткових рослин обов’язковою умовою є потрапляння пилка на приймочку маточки. Яке фізичне явище сприяє цьому? (З’ясовано, що пилок усіх квіток заряджений позитивно, а маточка негативно. Різноманітні заряди притягуються).

15. Назвіть квітку, що уособлює собою одне з найгарніших явищ природи. Що це за квітка та яке явище? (Півники. Веселка) 16. Цибуляста ранньовесняна рослина з квітками синього, блакитного, рідше фіолетового або майже білого кольору , видовий епітет цієї рослини – «сибірська » – помилковий , адже в Сибіру вона не зустрічається. Німецька назва цієї рослини – блакитна зірка – найбільш точно відбиває красу і ніжність цієї квітки. (Проліска сибірська) 17. Квітки цих первоцвітів, що потребують охорони, неправильні, зі шорцем, фіолетові, білуваті або жовті, зібрані в гарне суцвіття. Медоноси. Назвіть рослину. (Ряст) 18. Наукова назва роду, зумовлена сніжно – білим забарвленням квіток, походить від грецького «гала» – молоко й « антос» – квітка. Вона найперша зацвітає навесні. Що це за квітка? (Підсніжник) 19. Походження наукової назви роду сягає давньогрецької міфології. Один з міфів розповідає про прекрасного юнака, якого полюбила юна німфа. Що це за квітка? (Нарцис) 20. У давнину ця рослина славилась своїми чудодійними властивостями. У народі цю рослину називають воронцем. Яка наукова назва рослини? (Півонія вузьколиста) 123

Відгадай рослини • Ця квітка схожа на перевернутий головний убір. Називають її по-різному: «Лала, лоля, лола». Яка ж її українська назва ? ( Тюльпан ) Т Легенда: У бутоні жовтого тюльпану, за стародавнім повір’ям, нібито сховано щастя. До якого ніхто не міг дістатися. Не було сили, яка б відкрила бутон квітки. Одного разу луками йшла жінка з дитиною. Хлопчик вирвався з рук матері, побіг із дзвінким сміхом до квітки і бутон розкрився. Так до людей прийшло щастя.

• Ця квітка є символом вічної пам’яті через нев’янучу зелень і виняткову живучість. У м. Женеві підніжжя пам’ятника Ж.Ж. Руссо прикрашено цією квіткою. Багато українських старовинних звичаїв пов’язано теж з нею. Без цієї квітки не обходиться жодне весілля, її вплітають у вінок молодій, ним прикрашають коровай, про нього співають пісень. (Барвінок) Б • Про масове цвітіння цієї рослини видатний ботанік В. Альохін образно писав, що в дубовому лісі є два неба: одне над головою, а друге під ногами. Це перша квітка весни. (Пролісок) П • Ці квіточки – білосніжні дзвіночки веселять усе довкола, вони теж ранні посланці весни. (Підсніжник) П Легенда: Старовинна легенда розповідає, що в момент вигнання Адама і Єви з раю було холодно, йшов сніг, і Єва змерзла. Щоб її втішити, кілька сніжинок перетворилося на квітки – вісники весни.

• Це ніжні, витонченої краси квіти. Наче зачаровані сріблясті віночки звисають на зелених ніжках серед зеленого листя. Леся Українка їй присвятила кілька своїх творів, а Т.Г.Шевченко у далекому вигнанні серед пісків Мангишлаку, часто з любов’ю писав про неї. (Конвалія)

124

Легенда: За англійською легендою, святий Леонард три дні й три ночі бився з драконом і переміг його. А з пролитої крові виросли білосніжні квіти, які англійці називають лучними ліліями.

• Наукова назва якої рослини в перекладі означає «первоцвіт»? (Примула) Легенда: Одного разу апостол Петро випустив з рук довірені йому ключі від Царства Небесного. В’язанка золотих ключів, падаючи від зірки до зірки, полетіла на землю, і в тому місці, де вона впала, виросла жовта квітка. І хоч ангел, посланий святим Петром, повернув ключі, їх відбиток залишився на землі. З того часу кожного року виростають квіти, що відкривають двері теплій погоді.

• Назвіть гарно квітучу степову рослину із великими яскраво – червоними або темно – пурпурними пелюстками та яскраво – жовтими тичинками. (Півонія вузьколиста)

Легенда: У давнину ця рослина славилась своїми чудодійними властивостями. Казали навіть, що достатньо протягнути нитку крізь шматочок цієї рослини й надіти її на шию, щоб захиститися від будь яких диявольських примар. У давньому Китаї юнак, освідчуючись дівчині у коханні, підносив їй цю квітку. Якщо дівчина брала її, це означало, що вона погоджується вийти за цього юнака заміж.

• Ця квітка знайома всім. Вона невибаглива. Їй і луки для життя підходять, і лісові галявини, сади й городи вона не обходить. Народ дав їй більше сотні назв: «теремок, пухлинка, чортові дійнички». Що ж це за квітка? (Кульбаба) К Легенда розповідає: Одного разу сонце змахнуло своїм золотим рукавом, і полетіли краплини на землю, і стали ці краплини золотими вогниками – кульбабки. Весело стало на землі. Але зима розгнівалась на сонечко і махнуло своїм сріблястим рукавом, запорошивши веселі вогники снігом. Із того часу сестрички – кульбабки красуються спочатку в жовтеньких сукнях, а потім одягають пухнасті білі кожушки.

• Назва якої квітки походить від грецького слова «наркао» – одурманювати? (Нарцис)

125

Легенда розповідає: Жив колись дуже гарний юнак на ім’я Нарцис. Увесь свій вільний час проводив він у лісі та горах. Якось нахилився юнак над потічком, щоб напитися води й закохався у своє відображення. З того часу Нарцис забув про все на світі й незабаром помер від нерозділеного кохання . Поховали його німфи, а ранком на могилі виросла ніжна квітка з білими пелюстками й золотою серцевиною – назвали її Нарцис. А інша легенда каже: Гарного юнака Нарциса дуже покохала німфа Ехо. Але Нарцис не відповідав їй взаємністю. Ехо так зажурилася від нерозділеного кохання , що від неї залишився тільки голос. Боги Олімпу наказали жорстокого юнака й перетворили його на квітку.

• Бульбоцибулястий первоцвіт із шилоподібним листям, листочки оцвітини якого мають ніжно – бузкові жилки. (Шафран, або Крокус). АБО: Легенда: Меркурій – бог торгівлі й подорожі вирішив показати свою майстерність у метанні диска. Але трапилось лихо – диск вразив його друга Крокуса на смерть. Меркурій довго сумував і оплакував друга, а потім попросив богів зберегти пам'ять про Крокуса. Боги погодились, і з каплі крові його друга виросла дуже гарна квітка – крокус. СЛІДОМ ЗА ТАЛИМИ СНІГАМИ Пізнавальна ігрова програма Мета заходу: ознайомити учнів з проблемою збереження ранньоквітучих рослин; активізувати емоційні та розумові процеси, пізнавальні інтереси учнів; формувати активну позицію щодо охорони первоцвітів; сприяти екологічній освіти учнівської молоді. Наші перші весняні побачення з природою – зустрічі з ранньоквітучими рослинами. Нічого нема кращого за ці зустрічі. Одразу за талими снігами на степових схилах, околицях і лісових галявинах, та й у байрачних лісах, борах з’являються підсніжники. Квітковий весняний карнавал відкривають уже в березні – квітні понад 200 видів рослин флори Донбасу. Вони вражають барвами кольору, неповторністю форм . Серед ранньоквітучих рослин близько 35 дерев та кущів. Ільма в’яз, тополя, ліщина, а потім дуб, наче змагаючись, демонструють на фоні своїх міцних стовбурів, розкішних гілляк красу і мереживну привабливість суцвіть. Ніжним духмяним квітковим нарядом вкриваються лісові груша та яблуня, терен степовий, бобівник чи степовий мигдаль, черемха. Вражають надзвичайні властивості трав’янистих рослин дуже швидко розвивати значну зелену масу й квіти. А ці властивості – результат багатовікової еволюції в умовах помірно – континентального клімату степу з засушливим літом. У короткий, найсприятливіший період, використовуючи вологу талого снігу, до приходу жаркого сухого літа 126

рослини встигають розвинути надземний пагін, відквітувати й утворити плід з насінням. Більшу частину року вони перебувають у стані спокою у вигляді бульб, цибулин чи кореневищ. Багаторічні трав’яні рослини із коротким, майже блискавичним періодом розвитку отримали назву «ефемероїди»(від грецької «ефемерос» одноденний, короткочасний). Деякі рослини квітують із ранньої весни до пізньої осені. Такими є, наприклад, грицики звичайні. Незвичайний цикл розвитку має мати – й – мачуха. Ранньої весни проталинами на глинястих схилів з’являються її яскраво – жовті кошики, на квітконосах вони вкриті дрібними численними бурувато – червоними притиснутими листочками. Через 10 – 15 днів з квітів утворюються легенькі летучки, з підземного пагону, кореневища, розвивається справжнє листя. Ранньоквітучі рослини дуже різноманітні. З 118 родин понад 550 родів, представлених у флорі Донбасу, ранньоквітучі види належать до 81 роду із 27 родин. Найбільш яскраво представлені родини лілейних (29 видів із 11 родів), хрестоцвіті (25 видів із 17 родів), жовтецеві (18 видів із 8 родів). Найпершими на щойно підсохлих від талої снігової води схилах з’являється шафран сітчастий та яскраві квіти жовті зірочки. Слідом за жовтими зірочками, а частіше разом із ними розквітає проліска сибірська. У період її масового цвітіння наші байрачні ліси потопають у хвилях синього-синього моря. Це один із наших Луганських підсніжників. До цієї родини лілейних належить і рябчик. У Донбасі ботаніки нараховують два їх види – рябчик російський та малий. Рослина надзвичайно тендітна й вишукана, відома на Донбасі під назвою «коричневі дзвоники», «циганочка». Надзвичайно гарні й неповторні дикі тюльпани. За багато років клопіткої селекційної роботи людські руки створили справжнє диво з цією рослиною. Але зупинись на мить біля тюльпану дібровного. Тоненьке довге стебло вінчає жовта квітка. Він начебто виточений – простота й вишуканість одночасно. У степового тюльпана Шренка квіти червоного, жовтого або білого кольору, листочки в нього ширші. Закінчує весняне цвітіння лілейних духмяна конвалія – улюблена квітка всіх часів і народів. Першими за всіх ранніх представників родини жовтецевих є горицвіт весняний. Золоті бризки горицвіту з’являються на степових сонячних схилах одразу після сходу снігів. Його великі квіти видно здалеку. Цим можна пояснити російську назву рослини. Латинська назва – адоніс походить від імені фінікійського й ассирійського бога сонця Адона, котрий, відповідно до легенди, щорічно помирав, але кожну весну воскресав. Горицвіт весняний дуже цінна лікарська рослина, широко використовується в медицині для лікування серцево – судинних захворювань.

127

З родини жовтецевих в Донбасі є три види анемони, анемона дібровна, лісова та жовтецева; сон широколистий, сон український, сон чорніючий залишився лише тільки на степових цілинних землях. У недалекому минулому невід’ємною прикрасою степового пейзажу була півонія вузьколиста, відома у нас як воронець. Зараз її дуже важко знайти на степових схилах. Це багаторічна трав’яниста рослина з родини півонієвих має шишковидний корінь, навесні розвиває пагін 20 – 25 см висоти. Листя яскраво - зелене, квіти великі, кроваво – червоні. Ранньоквітучі рослини завжди приваблювали людину своєю неповторною красою. Але зараз їх треба рятувати: вони зникають майже на очах. Ще 15 – 20 років тому воронець був звичайною рослиною степових балок в околицях Брянки та інших міст Луганщини. Зараз його знаходять лише в віддалених місцях. Ця рослина занесена до Червоної книги України. Шафран, горицвіт весняний, тюльпан Шренка, рябчик російський також занесені до Червоної книги. На жаль, занесені до Червоної книги України первоцвіти продовжують зникати внаслідок масового розорювання та забруднення місць їх існування, а також через надмірне збирання квітів населенням. Існує реальна загроза того, що ці чудові квіти залишаться лише в наших спогадах. Зустрівшись із цими весняними квітами, майте повагу до них, не збирайте бездумно їх на букети. Давайте можливість іншим милуватися ними в живій природі. Непоправної шкоди завдають природі ті, хто з метою особистого збагачення продає букетики первоцвітів. До цього злочину також причетні й ті, хто їх купує, заохочуючи цим пограбування природи. Література 1. Горелов А. А. Экология – наука – моделирование ( философский очерк). –М.:Наука,1985. – 208с.

2. Зверев И. Д. Сравнительный анализ опыта подготовки и повышения квалификации учителей по проблемам образования в области окружающей среды в школах стран СЭВ// Образование по вопросам охраны окружающей природной среды в школах стран – членов СЭВ. – М.: Совет экономической взаимопомощи. Комитет по научно – техническому сотрудничеству,1987. – 4 – 15с.

3. Пустовіт Г. . Екологічне виховання учнів 5 – 9 класів. – Кіровоград.Інститут проблем виховання АПН України, 2003. –С. 8 – 9 4. Сущенко Т.І. Позашкільна педагогіка. Інститут системних досліджень. Київ 1996р.

5. Черновецкий В.В. Экологическое образование в школах развитых стран мира. – М. Центр «Экология и образование»,1992. – с.94 6. Національний еколого – натуралістичний центр учнівської молоді. Всеукраїнська науково – практична конференція// Доступність та неперервність екологічної освіти – вимоги часу. Ужгород 2005. ст. 66 5.2. Модель навчання у грі 128

Використання гри у навчальному процесі завжди наражається на суперечність: навчання є процесом цілеспрямованим, натомість гра за своєю природою має невизначений результат. Тому завдання для мене як педагога при застосуванні ігор у навчанні полягає в підпорядкуванні гри конкретній дидактичній меті. Ігрова модель навчання покликана реалізувати, крім основної дидактичної мети, ще й комплекс цілей: забезпечення контролю виведення емоцій; надання дитині можливості самовизначення; сприяння і допомогу в розвитку творчої уяви; надання можливості вдосконалення навичок співпраці в соціальному аспекті; надання можливості висловлювати свої думки. Учасники навчального процесу згідно з ігровою моделлю перебувають в інших умовах, ніж у традиційному навчанні. Вихованцям я надаю максимальну свободу інтелектуальної діяльності, що обмежується лише конкретними правилами гри. Вихованці самі обирають свою роль у грі; висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її розв’язування, покладаючи на себе обране рішення. Керівник в ігрової моделі виступає в ролі: інструктора (ознайомлення з правилами гри, консультації під час її проведення), судді-рефері (корегування і поради стосовно розподілу ролей), тренера (підказки учням з метою прискорення проведення гри), ведучого (організатор обговорення). Як правило, моделюю гру в чотири етапи: орієнтація (введення учнів у тему, ознайомлення з правилами гри); підготовка до проведення гри (ознайомлення зі сценарієм гри, визначення ігрових завдань, ролей, орієнтовних шляхів розв’язування проблеми); основна частина – проведення гри; обговорення. Гра відбувається за такою схемою. Вихованці отримують ігрове завдання. Для його виконання вихованців об’єднують у групи й розподіляють між ними відповідні ролі. В іграх, побудованих на використані вихованцями вже відомого матеріалу, джерелом інформації є цій матеріал. Висловлюючи припущення щодо розв’язування проблеми, діти стикаються з тим, що їм бракує інформації. Вони отримують її від керівника або керівник сам коригує діяльність вихованців за допомогою нового блока інформації. З отриманням нової інформації та її аналізу під кутом зору ігрового завдання починається наступний етап гри, далі гра розгортається за невизначеним сценарієм, що реалізує кілька етапів взаємодій між вихованцями, які грають ролі.

129

Насамкінець, по завершенні гри, потрібне серйозне обговорення, рефлексія того, що відбулося, усвідомлення вихованцями набутого досвіту на теоретичному рівні. Заняття – гра «Щасливий випадок» Тема. «Куди подіти сміття?» Мета: повторити, узагальнити, систематизувати знання учнів. Форма заняття: гра. За основу береться гра телевікторині «Щасливий випадок». Відрізняється гра тим, що в ній максимально використовується час, вболівальники не лише вислуховують відповіді, а й самі беруть участь у грі. У командах «ерудитів» по 6 учасників, уболівальників – довільна кількість. Члени журі фіксують кількість зароблених балів та стежать за часом. Команди розміщуються подалі один від одного та уболівальників. У ведучого конверти з запитаннями для команд. Перед початком гри капітани команд тягнуть жеребок. (Цю гру можна проводити з дітьми середнього та старшого віку на будь яку тему.)

I гейм. Кожна команда отримує по три запитання. На їх обдумування відводиться 20 с ( більше чи менше відповідно до віку). Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Запитання до команди 1.

• більшу частину сміття, що забруднює Землю, становить: пластмаса; скло; метал.

• рекордсменами за кількістю побутових відходів є мешканці: Києва; Лондона; Нью-Йорка.

• яка галузь промисловості у Франції є найактивнішою і процвітаючою? Виробництво пакувальних матеріалів; переробка сміття; виробництво автомобілів.

• перед початком утилізації відходів їх потрібно: розсортувати; зібрати в одному місці; подрібнити.

• для того щоб переробити пластмасу, її треба: компостувати; спалити за певних умов; переплавити.

• першочергове завдання при виборі місця звалища: захист поверхні землі та ґрунтових вод; огородження місця звалища; укомплектування певною технікою. Запитання до команди 2.

• поява «партизанських», без узгодження, звалищ тягне за собою забруднення ґрунту, спотворення ландшафту; зміну кліматичних умов (температура, вологість).

• для розробки санітарних норм, а також рішення про відкриття або зупинку виробництва основою є: гранично допустима концентрація речовин (ГДК); наявність важких металів; державний стандарт якості.

130

• шкідливі викиди впливають: тільки на регіон, де з’явилося забруднення; на суміжні регіони; навіть на території, віддалені від місць забруднення.

• найстрашніший «додаток» до води: побутові відходи; пестициди; мінеральні добрива.

• яку країну називають смітником Європи? Велику Британію; Росію, Польщу.

• понад 50% загальної кількості сміття в країнах Європейського Союзу (ЄС) припадають на: важку промисловість; легку промисловість; сільське господарство.

II гейм. Запитання для вболівальників 1 команди.

• які з радіоактивних відходів безпосередньо потрапляють у навколишнє середовище? гази; рідини; тверді речовини.

• найбільш ефективні заходи боротьби із зростаючою кількістю відходів, що потрапляють у навколишнє середовище, - це: їх захоронення; розробка правової бази щодо регулювання процесу; рециркуляція (повторне використання відходів).

• надходження в середовище шкідливих речовин, які призводять до порушення екологічних систем, називають: забрудненням; екологічною кризою; інтродукцією.

• за сумарним обсягом викидів шкідливих речовин в атмосферу переважає: теплоенергетика; нафто- та газо переробка; автотранспорт. Запитання для вболівальників 2 команди.

• що таке «вермікультура»? систематизований збір даних про водні ресурси країни; розведення дощових хробаків для переробки органічних відходів і підвищення родючості ґрунту; ступінь визначення чистоти води.

• оптимальні заходи задля розв’язування енергетичної проблеми: економія енергії; розвиток атомної енергетики; розвиток вітроенергетики.

• гарбологія – це: наука про дім, місце перебування; наука, що вивчає ґрунти; сміттєзнавство.

• пляшка чи банка з пластмаси, залишена у лісі, пролежить без змін: 10 років; 50 років; 100 років і більше.

III гейм. Відеозапитання. Впродовж 15 с команди розглядають запропоновані малюнки. Розповідають, що на них зображено. Доки команди відповідають на відеозапитання, вболівальники придумують по 5 запитань для команди суперника.

IV гейм. Відповіді ерудитів на запитання вболівальників. На обдумування відповіді відводиться 15 с.

V гейм.

131

В продовж 2 хв. потрібно відповісти на якомога більше запитань. Запитання потрібно підбирати так, щоб відповіді на них були лаконічні. Запитання однакові для обох команд. (щоб команда суперника не чула запитання, вони надівають навушники) «Що може зробити кожний з нас» Пишіть з обох сторін паперу, використовуйте більше матеріалів з _________________ (макулатури). Намагайтеся купувати напої у скляних пляшках, якими можна _________________ (користуватися багато разів). Не купуйте більше, ніж вам може __________________ (знадобиться). Заощаджуйте електроенергію та пальне, якщо можливо, користуйтеся передусім __________________ (громадським транспортом). Одяг, яким ви вже не користуєтеся, ___________________ (краще віддати нужденним). Не викидайте старі іграшки, книжки: вони можуть __________________ (комусь знадобитися). Дізнайтеся, де поблизу є пункт прийому макулатури __________________ (і віднесіть туди використаний папір). Якщо ви викидаєте жерстяні консервні банки, ___________________ (помийте їх і зімніть). Намагайтесь акуратно користуватися скляною тарою, __________________ (яку можна здати). Якщо є присадибна ділянка, використовуйте харчові відходи __________________ (для приготування добрива). Намагайтеся не користуватися пінопластом, оскільки він __________________ (практично не розкладається в природі). Полагодьте річ замість того ____________________ (щоб її викинути).

VI гейм. Погоня за лідером.

1. це те, без чого людина вже не може прожити; 2. ми користуємося цим щодня; 3. коли це потрапляє у воду, то стає багато піни; 4. це у воді нищить рибу, а рослини - на землі; 5. за допомогою цього все стає чистим (Синтетичні миючі засоби) 6. це легше за воду; 7. у річці цього стає багато, коли миють машини; 8. заважає дихати рибі; 9. це треба видаляти с поверхні води (Мастило) Ведучий. Гра завершується. Тож збережемо нашу землю! Всюди, на кожнім кроці, усі разом, і кожний – окремо! Земля з її біосферою – велике чудо, вона в нас єдина. День прийдешній для нашої планети буде таким, яким ми його робитимемо сьогодні. Висновок. У процесі гри у дітей виробляються навички сконцентровуватися, самостійно мислити, розвиваються увага, спостережливість, прагнення до знань. Перейнявшись грою, діти не 132

помічають, що навчаються, пізнають, запам’ятовують нове, орієнтуються у незвичайних ситуаціях, розвивають свою уяву, фантазію. Література 1. Зверев И.Д. Сравнительный анализ опыта подготовки й повышения квалификации учителей по проблемам образования в области окружающей среды в школах стран СЗВ// Образование по вопросам охраны окружающей природной среды в школах стран — членов СЗВ. - М.: Совет зкономической взаимопомощи. Комитет по научно - техническому сотрудничеству,1987. - 4 -15с.

2. Киричук О.В. Проблеми психології педагогічної взаємодії // Психологія: Республіканський науково — методичний збірник. - К.:Освіта 1991.- 6с.

3. Пустовіт Г.П. Екологічне виховання учнів 5 — 9 класів. Кіровоград. Інститут проблем виховання АПН України, 2003. -С. 8 – 9 4. Сущенко Т.І. Позашкільна педагогіка. Інститут системних досліджень. Київ 1996р.

5.3. Навчання і виховання через гру Кожна людина росте з притаманною їй швидкістю, і не треба її підштовхувати і підганяти, з якими б добрими намірами ви це не робили! Ганна Роговін Гра – важливий елемент у вихованні і навчанні дітей дошкільного віку. Тому значна частина занять проходить у формі гри. Навчальні ігри стимулюють формування практичних навичок, розвивають уяву та допомагають засвоїти матеріал. Виді ігор, що застосовуються у гуртку «Юні друзі природи» Вік дітей - 5-6 років Розважально – пізнавальні ігри Мета: сприяти творчому мисленню дитини у веселій розважальній формі, розвивати уяву. Приклад: При вивченні теми «Тварини нашої місцевості» в гості до дітей приходить цар лісів Берендей. Проводиться гра-вікторина. Діти відповідають на запитання, спілкуються з гостем з лісу, водять хороводи тощо. При вивченні лікарських рослин діти запрошують Лікаря Айболита. Під час спілкування проводяться конкурси, знайомство з рослинами – «лікарями». Завершується зустріч смачним чаєм з духмяних лікарських трав. Інтелектуальні ігри 133

Мета: розвивати креативне мислення, інтелектуальні здібності, поглиблювати знання дітей з різних сфер життя. Приклад: у чорному ящику різні предмети (малюнки, муляжі, фотографії, іграшки, що імітують рослини чи тварини). Потрібно дати відповідь, що перед ними, розповісти про цей предмет. Діти сідають у коло. Слухають запитання, на які треба дати відповідь. Гра « Третій зайвий» Із трьох слів треба вибрати зайве. Наприклад: орел, лисиця, ведмідь. Рухливі ігри Мета: Формування згуртованості вихованців, здатності до співпереживання, швидкості мислення і спритності дій. Приклад: проведення фізкультхвилинки. Керівник гуртка: Станьмо, діти, станьмо в коло, Я – у центрі, ви – навколо, Діти: Ми – навколо! Керівник: Я - природі щирий друг. Діти: І ми природу поважаєм, Друзів ми не ображаєм, І рослинок і тварин У природі доглядаєм. Маємо тепер сказати Ми - турботливі юннати. Бджолиний вулик. Керівник: Ось маленький вулик (діти стискають пальці в кулак) Де бджоли? Сховались! Ось вони з’являються з вулика -1-2-3-4-5 З-з-з-з-з-з-з-з-з-з-з полетіли за медом! Горобці Керівник: 5 горобців на гілці сиділи, 1 полетів, а чотири зостались, Співали, співали поки не втомились. Один полетів, і їх троє зосталось, Сиділи утрьох і трохи скучали, Один полетів, а двоє зостались! Командні ігри Мета: створити для дітей атмосферу радості, співпереживання, сприяти згуртованості, усвідомленню цінності природи, необхідності дотримуватись безпечної поведінки, закріпити знання правил поведінки у природі. Приклад: 2 команди, Гра «Стильна казка». Показати казку «Колобок» на новий лад. Гра « Що навколо?»

134

Назвіть по черзі. Що навколо: Скляне. Смачне Червоне Живе і ін. Діти дивляться навколо та називають предмети, які відповідають завданню. Гра «Можна» , «Не можна» Що можна робити у лісі. А чого не можна. Вихователь називає дію. А діти відповідають. Спостерігати. Кричати. Милуватися. Підгодовувати. Ловити. Топтати. І таке інше. Дітям треба пропонувати завдання, які активізують їх уяву, рішення яких приносить їм задоволення. Це сприятиме гармонійному розвитку дитини. Література 1. Амосов Н,М, Разум, человек, общество, будуще.-К:Байда,1994 2. Вербицький В. В., Формування практичного розуму цілеспрямованого учня.-К: Деміур, 2002 3. Роговін Ганна, Хочу сделать сам.-М:Педагогіка,1980 4. Екологічні ігри // Позашкілля №2. – К. «Шкільний світ», лютий 2008.

5.4. Організація інтелектуальних ігор в експедиціях У Луганському обласному центрі еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді кожен рік проводяться екологічні експедиції «Зелений щит». У 2010 році відбулась вже 21-а експедиція. Протягом експедиції діти займаються різноманітною діяльністю, беруть участь в екскурсіях, науководослідницькій роботі, відпочивають, грають. Добре зарекомендувала себе інтелектуальна гра по типу «Своєї гри». Ми розробили варіант не індивідуального, а командного варіанту гри (в експедиціях зазвичай беруть участь представники 4-5 делегацій з різних територій області). А в цьому році вперше в експедиції взяла участь й команда з Черкаської області. Початок гри. На обговорення питання щодо розподілення учасників в залежності від вікових і інших особливостей, можна відвести 30-60 секунд. Капітан команди по завершенню часу на обговорення оголошує версію команди. Щоб не виникало суперечок, щодо того, хто ж першим висунув ту чи іншу версію, доцільно розташувати учасників по кругу и надавати право відповіді, припустимо, за годинниковою стрілкою (зручно це робити біля вечірнього вогнища). Категорій питань не повинно бути більше 5-ти, оскільки у випадку з більшою кількістю категорій, гра може затягнутися и втратити динаміку. Пропонуємо декілька варіантів можливого добору питань для подібних ігор.

I варіант.

135

Розділ 1. Архітектура.

1.

10 балів. Що об’єднує Марію Стюарт, Ісаака Ньютона, Вільяма Шекспіра, Вільяма Теккерея? (поховані в Вестмінстерському абатстві).

2.

20 балів. Ця споруда ввійшла в історію не тільки як шедевр архітектури, але й назвою відомих літературного твору й мюзиклу. (Нотр дам де Парі).

3.

30 балів. Цей християнський собор – один із найстаріших (побудований в 532-537 рр.), але, крім того, він розташований в мусульманській країні. Ініціатором побудови був імператор Юстиніан I. Але він оточений, природно, мінаретами. Про який храм йде мова? (собор святої Софії або Айя-Софія в Константинополі).

4.

40 балів. В 1931 році на горі Корковадо було відкрито й освячено цю най величезнішу статую Спасителя. Висота статуї 30 м, постаменту 8 м, розмах рук 23 м, де розташована ця скульптура? (Ріо-деЖанейро).

5. 50 балів. Символ Нью Йорка – статуя Свободи, Парижа – Ейфелева вежа, Копенгагену – Русалочка. А що є символом Брюсселя? (Писаючий хлопчик). Розділ 2. Заповідники та природні парки.

1.

10 балів. Який заповідник був першим в Україні? (Асканія Нова, 1919 рік).

2.

20 балів. У Білорусі – Біловежзька Пуща, в США – Йелоустонський и Йосемитський національні парки, а що в Танзанії? (національні парки Серенгети, Нгоронгоро, Маньяра).

3.

30 балів. В 1812 році на ПБК був заснований один з найстаріших ботанічних садів світу. Який це сад і біля якого населеного пункту він розташований? (Нікітський ботанічний сад, село Нікіта).

4.

40 балів. В цьому монастирі в древньому Кіото створено сад, де немає ані гір, ані води, ані дерев, жодної квітки, взагалі ніякої рослинності. Цей сад став одним з символів Японії. Як називається цей сад? (Рьоанзі).

5.

50 балів. В Лондоні найвідоміший міський парк – Гайд-парк, в Німеччині – Сан-Сусі, у Пекіні – Бейхай. А які парки найбільш відомі у Відні? (Шенбрунн, Бельведер). Розділ 3. Френсіс Бекон. Закінчити фразу 1.

10 балів. Лікар виліковує хворобу і … (вбиває хворого).

2.

20 балів. Багатство – гарний слуга, але … (поганий хазяїн).

3.

30 балів. Надія – хороший сніданок, але … (погана вечеря).

4.

40 балів. Заздрість не знає … (свят).

5.

50 балів. Щоб керувати природою, необхідно … (підкорятися їй). Розділ 4. Ларошфуко. Закінчити фразу 1.

10 балів. Боїться презирства лише той, … (хто його заслуговує) 136

2.

20 балів. Якби не лестили самі собі, … (нас не псували б чужі лестощі).

3.

30 балів. Люди не могли б жити в суспільстві, якщо б …(не водили один одного за ніс). Розділ 5. Географія, геологія.

1.

10 балів. Ворошиловград – Луганськ, Сталіно - ? (Донецьк).

2.

20 балів. Офіційно визнано, що першим на Північному полюсі був Роберт Пірі. Але, один мандрівник заперечував цей факт. Хто цей мандрівник? (Фредерік Кук).

3.

30 балів. Де і як були отримані перші в світі штучні алмази? (Київ, з графіту).

4.

40 балів. Українською – тісто, грецькою ? (магма).

5.

50 балів. Цитрин, аметист, халцедон, сердолік, агат. Що об’єднує ці назви? (хімічний склад – це кварц, SiO 2 ) II варіант Розділ 1. Планета Земля 1.

10 балів. Яка планета при спостереженні з Землі найбільш яскрава? (Венера).

2.

20 балів. За яким часовим поясом (Гринвич, Москва, Нью-Йорк) можна визначити час на Північному полюсі? (за будь яким).

3.

30 балів. Який острів «штовхає» «чобіт» Італії? (Сицилія).

4.

40 балів. Щодобово Земля додає у вазі 400 тон. За рахунок чого? (космічний пил).

5.

50 балів. В якому місті Землі будують лише 2 типа житла: або на палях, або на глибині 5-6 метрів? (Антарктида). Розділ 2. Планета Океан.

1.

10 балів. В якій частині Світового океану можна зустріти абсолютно прозорих мешканців? (афотна зона).

2.

20 балів. Цей океан можна назвати океаном довгожителів, оскільки багато риб і молюсків живуть в ньому в 2-4 рази довше, ніж їх найближчі родичі в інших океанах Землі. Про який океан йде мова? (Північний Льодовитий, оскільки. процеси метаболізму у тварин суттєво вповільнені).

3.

30 балів. Найграндіозніша рукотворна споруда на Землі – Велика Китайська стіна, яку добре видно навіть із космосу. А споруду якого єдиного живого мешканця океану можна звідти спостерігати? (Великий Бар’єрний риф).

4.

40 балів. В 1960г. Жак Пікар и Дж. Уолш «скорили» океан, обігнавши на рік «покорювача» космосу Ю.А. Гагаріна. як їм це вдалося? (спустились на батискафі «Трієст» на дно Маріанської западини).

5.

50 балів. Природна смерть для мешканців океану насправді не природна. В 9.999.999. випадках з 10млн. їм уготована…. яка смерть? (Бути з’їденими). Розділ 3. Екологія.

137

1.

10 балів. Яке море отримало свою назву від плаваючих на його поверхні водоростей? (Саргасове).

2.

20 балів. Якщо до 30, то крокодил – дівчинка, якщо більше 30 – то хлопчик. Що означають ці цифри? (температуру інкубації).

3.

30 балів. Турботою про яких тварин продиктований закон Нової Зеландії, який забороняє ввезення отруйних змій в цю країну? (Ківі).

4.

40 балів. На даху одного з хмарочосів Торонто обладнано стадіон для заняття бігом підтюпцем. Чому вони не зробили його на рівні землі? (через високу загазованість).

5.

50 балів. За що австралійці поставили пам’ятник гусениці метелика кастобластіса? (Знищення заростей кактуса опунції, через яку був падіж худоби). Розділ 4. Рослини.

1.

10 балів. У якої рослини їдять вершки й корінці? (селера, петрушка… тощо).

2.

20 балів. В 1735 році К. Лінней розділив весь рослинний світ на 24 класи, 23 з яких – квіткові, а 24-й – тайношлюбні. Які рослини К. Лінней відніс до тайношлюбних? (спорові).

3.

30 балів. Яка рослина-медонос, на думку древніх греків, створена для бджіл? (меліса – по-грецькі бджола).

4.

40 балів. Древній корінь назви якої рослини означає «широкий лист»? (лопух).

5.

50 балів. В 325 році завойовники Олександра Македонського, які пришли в Індію, описали цю рослину як траву, яка дає мед без допомоги бджіл. А як ми називаємо цю рослину зараз? (цукрова тростина). Розділ 5. Тварини 1.

10 балів. Що таке мотиль? (личинка комара-дергуна).

2.

20 балів. Яких тварин називають восьминогими мисливцями? (павуків).

3.

30 балів. Яка тварина «позичила» свої очі й фотоапарату й дорожнім знакам? (Кішка).

4.

40 балів. В Латинській Америці відомі випадки масової загибелі скота на берегах річок від спраги. Чому це відбувалося? (В цих річках водились піраньї).

5.

50 балів. Яка африканська тварина є рекордсменом серед ссавців за кислотністю шлунку і чому? (гієна, оскільки їй потрібно таким чином справлятися з великою кількістю отрут білкового походження, які містяться в падлі).

III варіант Розділ 1. Вода 1.

10 балів. Вовків вважають санітарами лісу за те, що вони знищують слабких та хворих тварин. А за що називають санітарами моря мідій? (Вони очищують воду).

138

2.

20 балів. Що вийде, якщо з’єднати англійське «легені» з латинською «водою» (акваланг).

3.

30 балів. Для чого вчені іноді опускають у воду диск Секи – білий металевий круг діаметром 30см. (Для визначення прозорості води).

4.

40 балів. Який важливий науковий прилад вчені епохи Відродження й середніх століть робили з невеличкої кількості води й меду? (Лупу – у вигляді краплі на маленькій рідині).

5.

50 балів. На відміну від інших оазисів, в оазисі Бонгера води набагато менше, ніж у пустелі, що його оточує. Де знаходиться оазис Бонгера? (В Антарктиді – це місце, позбавлене льоду). Розділ 2 Кішки.

1. 10 балів Як називається наука про кішок? (фелінологія).

2. 20 балів Назвіть місто – батьківщину ангорських кішок. (Анкара).

3. 30 балів Яку тварину древні греки вважали дитинчам лева та пантери, тому назвали його плямистим левом. А як звучить це грецькою? (леопард).

4. 40 балів З якими кішками доводиться мати справу піратам? (абордажними).

5. 50 балів Про яку погоду попереджує кішка, якщо вона згортається уві сні в клубок? (до холодів). Розділ 3. Прапори й герби.

1. 10 балів На гербі якої латиноамериканської країни написано «Країну роз’єднує, світ поєднує»? (Панама).

2. 20 балів. На чиєму прапорі зображено земну кулю серед колоссів на блакитному фоні? (ООН).

3. 30 балів. Гербом якої держави є крилатий кінь? (Монголії).

4. 40 балів. На дворянському гербі В.А. Жуковського красувався напис: «Боже царя храни». Чому він визнав за необхідне увічнити цей напис? (як автор слів гімну Росії).

5. 50 балів. Назвіть біологічні об’єкти на гербі Луганщини (пшениця, кінь, бабак), інших міст 5.5. Ігрова форма роботи – як діючий засіб для досягнення навчально – виховної мети Головна мета діяльності гуртків еколого-натуралістичного профілю – навчити дітей розуміти природу, її явища, потреби, виховувати дбайливе ставлення до усіх компонентів природи. Схожі задачі переслідують під час навчального процесу і шкільні педагоги. Але сучасна шкільна програма з біології та природознавства досить складна, потребує обов’язкового засвоєння біологічних понять та наукових термінів. Тому завдання позашкільних закладів екологічного напрямку – допомогти дитині зорієнтуватись серед біологічних та екологічних питань, які виникають в процесі навчання. У навчально-виховному процесі екологонатуралістичного спрямування є свої певні особливості.

139

По-перше: педагоги повинні вміти презентувати свою роботу так, щоб дитина побажала прийти на заняття гуртка після уроків або у вихідний день. Тобто присвятила гуртковому заняттю свій вільний час. По-друге: вчителю необхідно продумати зміст та хід кожного заняття так, щоб практична частина була основним засобом вивчення і закріплення теоретичного матеріалу. Доцільно організувати цікаві екскурсії, експедиції, походи, акції, конкурси. По-третє: на заняттях необхідно створити атмосферу, спрямовану на комфортне спілкування, яке додає кожній дитині впевненості у своїх силах і творчих можливостях, незалежно від програмної теми. Ігрова форма роботи – це дуже діючий засіб для досягнення нашої навчально-виховної мети. Всі ігри, які ми використовуємо під час навчально-виховного процесу, можна поділити на три категорії: 1. Ігри щоденного використання. Це ігри, які спрямовані на розвиток розумових та творчих здібностей дитини, та ігри рухової активності.

2. Тематичні ігри та конкурси.

3. Підсумкові конкурси та змагання. Проаналізуємо можливості використання ігрових форм роботи під час занять гуртка за програмою «Юні друзі природи» – основний рівень. Ігри першої категорії ми використовуємо на будь – якому занятті, головне призначення – допомогти дитині засвоїти новий матеріал. До даної категорії можна віднести інтелектуальні ігри: кросворди, ребуси, шаради, головоломки, вікторини. Або ігри рухової активності: естафети, ігри – пошуки, пантоміма, та інші. Вони допомагають не тільки засвоїти матеріал, а ще й дозволяють дітям активно відпочити, особливо якщо проводити їх на свіжому повітрі. Друга категорія – це ігри та конкурси, які відповідають темам різних розділів навчальної програми. Наприклад: в розділі «Фенологічні спостереження в різні пори року» пропонуємо провести цікаву гру «Подорож по порам року», замість звичайного заняття з теми «Пори року». Гра містить багато завдань, які допоможуть дітям засвоїти матеріал з даної теми, спонукатиме розвитку творчих та розумових здібностей. Для проведення даної гри пропонуємо використати наступні завдання: 1. З’єднай пору року і речі з якими вона асоціюється.

2. За картками, фото визнач яка пора року там зображена, назви ознаки, які належать тій чи іншій порі року.

3. Гра з м’ячем «Не кожен гриб потрапить в наш кошик».

4. Кросворд «Дарунки природи» 5. Естафета «Біг з парасолькою в рукавичках, з шарфом та в сонцезахисних окулярах».

6. Відгадай загадки про пори року та природні явища.

7. Закінчи прислів’я або прикмету.

140

У розділі «Вивчення та охорона водних ресурсів» доцільно провести конкурс: «Вода – основа життя»( додаток № 1) У розділі «Вивчення та охорона рослинного світу» проводимо гру – конкурс «В світі рослин», яка відповідає темі «Роль рослин у природі, житті людини та її господарський діяльності» Для проведення гри-конкурсу пропонуємо наступні завдання: 1. Вікторина «Рослинні цікавинки» 2. Загадки про культурні рослини.

3. Визначити з якого дерева листя та плоди.

4. «Лікуємо хворобу без пігулок». Визначаємо за ароматом лікарську рослину.

5. Пантоміма «Оце так фрукт!». Зобразити певний фрукт або овоч.

6. Визначити, з зав’язаними очами, запропонований овоч або фрукт, (можна скористатись муляжами, можна просто за смаком ).

7. Кросворд «Різноманітні рослини». У розділі «Вивчення й охорона тваринного світу», тема «Розмаїття тваринного світу» проводимо гру – конкурс «Зоологічний крос», це гра в якій діти не тільки знайомляться з класифікацією тварин, а й прораховують свої ходи на ігровому полі. У розділі «Охорона довкілля», тема «Результати порушення природної рівноваги та їх вплив на здоров’я людини». Для закріплення даної теми пропонуємо провести екологічну конференцію «Будинок де ми живемо». Це рольова гра, в якій діти виконують ролі фахівців різних напрямків, вирішуючи не прості питання екологічної безпеки своєї оселі. І остання з ігрових категорій, це ігри-підсумки, які дають можливість педагогу визначити рівень знань вихованців з даного розділу. Наприклад, гра – біологічна лотерея «У світі тварин», яка допомагає систематизувати і узагальнити знання отриманні в розділі «Вивчення й охорона тваринного світу» ( додаток № 2) Наприкінці навчального року пропонуємо провести конкурс «Юннат року», який дозволяє визначити найактивніших та найрозумніших юннатів творчих об’єднань станції юних натуралістів. (додаток № 3) Ігрове заняття – це проста й водночас дуже складна форма роботи, яка потребує від вчителя ретельної підготовки. Така форма організації навчально-виховного процесу сприяє згуртованості колективу, а можливість змагання між окремими групами чи самостійними виконавцями підштовхує до отримання нових знань та навичок; розвиває творчу активність, розумові здібності, фантазію як окремих учнів, так і групи в цілому. Зазначимо, що ігрове заняття дає можливість кожній дитині усвідомити, що її інтереси поважають, тут її чекають, і завжди намагаються її зацікавити. Отже, використання на заняттях гуртка ігрової форми роботи буде сприяти прилученню до занять нових школярів, поповненню рядів гуртківців. Додаток 1 141

Гра-конкурс «Вода – основа життя» Мета: Познайомити гуртківців з природними властивостями води, її значенням в природі та житті людини. Навчити дітей з повагою ставитись до природних скарбниць. Виховувати дбайливе ставлення до природи. Обладнання: Питання вікторин, тестові завдання, предмети для проведення рухових ігр. І. Вступ: Вода — найпопулярніша і найзагадковіша зі всіх рідин, що існують на Землі. Поети оспівують воду у віршах: Вода, у тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху, Тебе неможливо описати, тобою насолоджуються, не відаючи, що ти таке. Не можна сказати, що ти необхідна для життя: ти саме життя. Ти наповнюєш нас радістю, яку не пояснити нашими відчуттями. З тобою повертаються до нас сили, з якими ми вже попрощалися. По твоїй милості в нас знов починають вирувати Висохлі джерела нашого серця. Ти найбільше багатство на світі. /Антуан де Сент-Екзюпері/ Розповідь вчителя про охорону вод. Вода – це життя. Колись давно у воді зародилося життя, а потім живі істоти вийшли на сушу, пристосувалися до нового середовища. З'явилася людина, виросли селища, міста, задимили труби заводів. І люди почали помічати, що води недостатньо. У це віриться насилу. Це на нашій-то планеті? Майже мало не кожного тижня бувають страшні повені, коли раптом розливаються річки, коли з небес виливаються мільйони кубометрів води, коли в цій воді буквально захлинаються люди! Все це так. Але вся біда в тому, що вода поширена на наший планеті нерівномірно – де густо, а де порожньо. Роками не випадає ні краплі опадів в пустелях Африки, Америки, Монголії. А ось ми звикли, що, повернувши кран, завжди можемо отримати будь-яку кількість холодної і гарячої води. Величезна кількість води потрібна для промислових цілей: для виплавки 1 т чавуну – 300 м3 води, нікелю – 4000 м3. А скільки води потрібно для вирощування сільськогосподарських культур! Але води не вистачає. У посушливих районах води не вистачає, як і хліба. Люди носять її в бідонах, в гарбузових судинах, бутлях за багато кілометрів від будинку. Близько 80% захворювань в цих районах пов'язано з поганою водою. У даний час різко зросла забрудненість морських просторів нафтопродуктами, наступає «екологічна катастрофа». За 40 днів плавання по океану екіпаж парусного судна «Ра», яким командував Тур Хейердал, так і не побачив чистої води. У воду потрапляють надлишки добрив з полів, що має негативні наслідки, змінюється хімічний склад води, бурхливо розростаються водорості в озерах і водосховищах, порушується біологічний круговорот речовин. Проникаючи в 142

підземні води, азотисті речовини роблять її непридатною для пиття. Тому охорона води — справа кожної людини. ІІ. Вікторина про воду.

1. Простежте, в яку погоду легко сліпити сніжки - морозну чи у відлигу? Чому?

2. Як потрапляє вода в хмари? Як вона опиняється в річках, в озерах?

3. Перший в світі космонавт Ю. Гагарін побачив нашу планету з космосу блакитною. Поясніть, чому Земля блакитна?

4. Щодня по радіо і телебаченню передають прогноз погоди на наступну добу. Окрім температури повітря, сили вітру, його напряму, повідомляють дані про вологість повітря. Поясните, як потрапляє вода в повітря і як – в грунт?

5. Хлопчик вирішив приготувати чай для трьох чоловік. Він налив у чайник три чашки холодної води і поставив на вогонь. Через півгодини зняв чайник з плити і почав розливати чай. Води не вистачило, щоб наповнити третю чашку. Поясните, куди дівалася вода? Порадьте хлопчикові, як чинити наступного разу.

6. Вода в чайнику закипіла. Мишко говорить мамі: «Я вимкнув плиту, оскільки з чайника йшов дим». Яку неточність допустив Мишко? Який процес спостерігав хлопчик?

7. Уявіть собі, що ви в поході. На березі ріки розбили намет, відпочили, вмивалися, пообідали. І ось залишаєте місце відпочинку. Залишки їжі, паперу, консервні банки лежать на траві. Одні пропонують викинути все в річку, інші – залишити на березі. Яке рішення ухвалили б ви?

8. Яка з речовин ти використовуєш в повсякденному житті більш за все? а) крохмаль; б) воду; в) сіль.

1. Без чого неможливо виростити урожай на полях? a) без тракторів, комбайнів, палива; b) без мінеральних добрив, праці людей, прополки бур'янів; c) без світла, повітря, води.

12. У якому вигляді використовується вода на заводах і фабриках? a) у твердому вигляді; b) у рідкому вигляді; c) у газоподібному вигляді.

13. Що таке водоймище? a) водоймище – це дивовижний будинок, заповнений водою і населений численними жителями; b) водоймище – це просте поглиблення на поверхні землі, заповнене водою; c) водоймище – це сховище води, яку використовує людина в побуті і виробництві.

14. Які рослини і тварини мешкають у водоймищі?

143

a) b) c) 15. a) b) c) 16. a) b) c) 17. a) b) краями; c) 18. a) b) c)

ромашка лікарська, черв'яки, жаби; латаття біле, жуки-плавунці, риби; клен, беркут, білка. Чому забруднюється вода в річках і озерах? від використання води в побуті; від зливу стічних вод заводів і фабрик, нечистот з ферм; від використання води на виробництві. Чому не можна пити воду з річки, озера, ставка? у ній можуть бути розчинені мінеральні речовини; у ній можуть бути розчинені гази, проникаючі з глибини землі; у ній можуть бути шкідливі речовини і хвороботворні мікроби. Чому не можна пірнати в незнайомому місці? там може бути глибоко; на дні можуть опинитися предмети з гострими і ріжучими там може бути багато рослин і тварин. Що використовують на заводах і фабриках для очищення води? фільтри; пластикові труби; кислоти.

ІІІ. Ігри: 1. Перенеси улов ( рибки, пов'язки для очей, 3 стільці). З зав’язаними очима треба перенести улов з одного стільця на іншій.

2. Пройди через трясовину (4 картонки , які виконують роль островків).

3. Водоноси (2 чашки, 2 колби, 2 тенісних м'ячика, відро з водою, кеглі – 6 штук). Необхідно перенести воду з відра, обминаючи перешкоди(кеглі) , та наповнити колби з водою, доки не випливе тенісний м’яч.

4. Спрага (6 пластикових стаканів, вода). Хто швидше вип’є 2 літри води. Беруть участь 2 команди по 3 дитини. ІV. Загадки про воду: 1. Дуже добродушна, я м'яка, слухняна, Але коли я захочу, навіть камінь поточу. (Вода.)

2. Не вода, не суша – на човні не попливеш і ногами не пройдеш. (Болото.)

3. Я і хмара, і туман, я струмок, я океан, і літаю, і біжу, і скляною бути можу. (Вода.)

4. З висоти великої зриваючись, грізно він реве, і об камені розбиваючись, піною стає. (Водопад.)

5. По морю гуляє, а до берега дійде – тут і пропаде. (Хвиля.)

6. Розсипався горох на сімдесят доріг, ніхто його не підбере. (Град.)

7. Без дощок, без сокир через річку міст готовий. Міст як скло: слизько, весело, ясно. (Лід.)

144

8. Шириною широко, завглибшки глибоко, день і ніч об берег б'ється з нього вода не п'ється, тому що несмачна – і гірка, і солона (Море.)

9. На дворі переполох: з неба сиплеться горох. З'їла шість горошин Ніна, у неї тепер ангіна. (Град.)

10. Рибам зиму жити легко, дах – товсте скло. (Лід.)

11. Довкруги вода, а з питтям біда. Хто знає, де це буває? (Море.)

12. Біла вата пливе кудись, хоч лови, не лови – не зловиш. (Піна.)

13. Посеред поля лежить дзеркало, стекло блакитне, рама зелена. (Ставок.)

14. Біжу я, як по драбинці, по камінчиках дзюркочу Мою веселу пісню впізнає хто захоче. (Річка.)

15. Тремтить на вітерці стрічка на просторі. Вузький кінчик – в джерелі, а широкий – в морі. (Річка.)

16. Дивиться в нього молода горобина, кольорові свої приміряє косинки. Дивляться в нього молоді берізки, свої перед ним поправляють зачіски. І місяць, і зірки – в нім все відбивається. Як це дзеркало називається? (Ставок.)

17. Він без рук, він без ніг, із землі пробивається. Нас віно влітку, в саму спеку, крижаною поїть водою. (Джерело.)

18. Маленькі блакитні блюдця сховалися в траві на лісовій стежці. Кожен, хто проходить, підійде – нагнеться і знову в дорогу сили набереться. (Джерело.)

19. Зранку перлинки блищать у траві. Вдень марно шукати – ніде не знайти (Роса.)

20. Під осоку на пісочок упустили поясочок. І лежить – та не підняти і біжить – та не зловити. (Струмок.)

21. До мами-річки біжу і мовчати не можу, я її син рідний, а народився навесні. (Струмок.)

22. Він весь час зайнятий справою, він не може дарма йти. Він йде і фарбує білим все, що бачить на шляху. (Сніг.)

23. Що за зірочки крізні на пальті і на хустці всі крізні, вирізні, а візьмеш – вода в руці? (Сніжинки.)

24. Росте вона вниз головою, не влітку росте, а зимою. Але сонце її припече – заплаче вона і помре. (Бурулька.)

25. Я живу під самим дахом, навіть страшно глянути вниз. Я могла б і вище жити, якщо б дахи там знайшлись. (Бурулька.)

26. У воді не тоне і у вогні не горить. (Лід.)

27. Не кінь, а біжить, не ліс, а шумить. (Річка.)

28. Якщо руки наші у ваксі, якщо на ніс сіли плями. Хто тоді нам перший друг? Зніме бруд з лиця і рук? Без чого не може мама ні готувати, ні прати? Без чого, ми скажемо прямо, людині вмирати? Щоб лився дощик з неба, щоб росли колосся хліба Щоб пливли кораблі, щоб варилися киселі 145

Щоб не було біди - жити не можна нам без... (води). Підведення підсумків конкурсу. Нагородження переможців. ДОДАТОК № 2 Тема: Біологічна лотерея «В світі тварин» Мета: Навчити логічно мислити, узагальнювати й систематизувати отриманні знання. Розвивати творчу та ділову активність, допитливість, пам’ять та увагу. Виховувати дбайливе ставлення до природи. Обладнання: картки з зображенням тварин, картки – лотереї, умовні одиниці «ЮНІКИ», табло питань 1, 2, 3 категорії, призи. Тип заняття: Узагальнення знань учнів. Форма заняття: ігрова. Міжпредметні зв’язки: біологія, основи економіки. План заняття: І. Організаційний момент. ІІ. Проведення гри – конкурсу. ІІІ. Підведення підсумків гри-конкурсу. ІV. Аналіз заняття. Хід заняття: І. Організаційний момент.

1.Ознайомлення учнів з темою і метою заняття. Це заняття є підсумковим з розділу «Різноманітність тваринного світу» 2.Ознайомлення з умовами проведення гри – конкурсу: У грі беруть участь діти гуртків натуралістичного профілю. Вся аудиторія поділяється на дві команди. Капітани команд по-черзі обирають номер питання певної категорії, які вказані на табло (додаток 1) і команда отримує саме запитання. Відповідає будь-яка дитина з команди, відповідь якої команда вважає вірною. За правильну відповідь діти отримують «юніки» (додаток 2), якщо відповідь не правильна, суперники мають право відповісти на це запитання і отримати за це один «юнік». Завдання поділяються на 3 категорії (1-легка, 2середньої складності, 3-складна). ІІ. Проведення гри-конкурсу: Діти обирають завдання, згідно з умовами конкурсу. Протягом гри, кожен учень накопичує «юніки».

1. Категорія питань вартістю 1 «юнік» (50 картинок). На картках зображені різні тварини( додаток 3): Медуза аурелія, саламандра, лев, олень, панда, пацюк білий, бегемот, ягуар, білий ведмідь, лось, бородавочник, тигр, лемур, заєць, вовк, осел, ара, орангутанг, бобер, горила, косатка, кенгуру, гепард, носоріг, африканський страус,єнот, кажан, косуля, тапір, жирафа,лама, крокодил, зубр, миша хатня, 146

лисиця, кобра, бабак, вуж, рись, сурікат, білка, пінгвін, морська свинка, морська зірка, скат, коала, сонечко, слон, хом’як, мурена. Завдання: назвати тварину, місце де вона мешкає і чим переважно живиться.

2. Категорія питань вартістю 2 «юніка»( 50питань). Потребує чіткої відповіді: «так», або «ні».

1. Чи правда, що восьминіг блідне від страху? (Правда. Восьминіг здатен швидко й різко змінювати своє забарвлення, коли він переляканий чи розсерджений, а також коли пристосовується під колір дна).

2. Чи правда, що дикобраз стріляє своїми голками у ворогів? (Ні, але якщо хижак наткнеться на голки дикобраза, вони легко обламуються й залишаються в тілі ворога).

3. Чи правда, що самотні вовки виють на Місяць? (Ні, вовки справді виють уночі, але це виття попереджає інших вовків з інших зграй, що територія зайнята).

4. Чи правда, що верблюди під час мандрівок пустелею зберігають запас води у своїх горбах? (Ні, їхні горби насправді наповнені жиром, за рахунок якого верблюди живуть за умов нестачі або відсутності їжі) 5. Чи правда, що бджоли виробляють желе? (Почасти правда. Пережована робочими бджолами їжа називається «королівське желе», тому що ним годують тільки майбутніх цариць) 6. Чи правда, що крокодили можуть видряпуватися на дерева? (Правда. Молоді крокодили добре лазять по деревах, часто відпочивають на гілках).

7. Чи правда, що є такі мавпи, які носять своїх малят у роті? (Так. Дійсно, самки зелених товстотілів кілька тижнів після народження носять своїх малят у роті).

8. Чи правда, що сім’я левів залишає хворих і старих особин на розтерзання гієнам? (Так, дійсно, сім’я левів виганяє старих і хворих левів на їжу гієнам, вони оточують їх і розривають на шматки.)

9. Чи правда, що малята малої білозубки пересуваються караваном? (Так, малята малої білозубки чіпляються одне за одного, а перший за матір, і так рухаються не тільки ще сліпі, але і зрячі малята) 10. Чи правда, що шлунок кашалота 160 м2? (Так. Це абсолютний рекорд. Він живиться кальмарами, рибою. В його шлунку ще міститься дорогоцінна амбра, яка лікує епілепсію і сказ) 11. Чи правда, що всі ссавці мають зуби? (Ні! Мурахоїд зубів не має, його шлунок має два відділка – залозистий та мускульний, як у птахів.)

12. Чи правда, що у шлунку ластоногих знаходиться каміння? (Так. У морського лева до 10 кг. Вони виконують функцію баласту, перетирають їжу і є засобом гальмування голоду під час тривалого голодування.)

13. Чи правда, що чотириокий опосум має чотири ока? (Під кожним оком у нього біла пляма, звідки і походить назва тваринки.)

14. Чи правда, що малярія виникає через погане повітря? (Ні. Ії збудник – м алярійний плазмодій, який розвивається в тілі комара) 147

15. Чи правда, що деякі морські найпростіші здатні засвітити море? (Так, вночі на поверхні моря можна побачити свічення, яке створює дінофлягеллята ночесвітка ) 16. Чи правда, що велика губка здатна профільтрувати крізь себе за годину повну ванну води? (Так, велику губку використовують для очищення води у великих акваріумах) 17. Чи правда, якщо гідру перерізати навпіл, вона через деякий час загине? (Ні, гідра одна з істот здатних регенерувати свої частини тіла, навіть якщо від тіла залишилась лише половина) 19. Чи правда, що коралові рифи – це сполука утворена водоростями? (Ні коралові поліпи – це тваринні організми) 20. Чи правда, що дощовий черв живиться корінням рослин? (Ні, він ковтає грунт, в якому багато органічних залишків) 21. Чи правда, що від конуса можна померти? (Так, якщо мова йдеться про тропічного молюска, мешканця Тихого та Індійського океанів, в якого замість радули гострий отруйний шип) 22. Чи правда, що у порожнині гігантської тридакни можна вирощувати великі перлини? (Так, найбільша перлина, яку знайшли у тридакні, важила 6,4 кг.)

23. Чи правда, що найрозумніша істота серед безхребетних – восьминіг? (Так, їх називають приматами моря за дуже складну поведінку) 24. Чи правда, що дорослий метелик нічого не їсть,але існує за рахунок запасів, які утворилися, коли він був гусінню? (Ні, метелики живляться квітковим нектаром) 25. Чи правда, що у комарів кусаються лише самки? (Так, під час розмноження для розвитку личинки потрібен білок, який знаходиться у крові ссавців) 26. Чи правда, що бабки най хижіші істоти серед комах? (Так, навіть, якщо бабка ще личинка(наяда) вона полює на пуголовків та мальків) 27. Чи правда, що коники, як сарана і кобилки живуть у зграях і шкодять посівам? (Ні, коники – одиначки, які живляться дрібними комахами) 28. Чи правда, що «будиночок» рака – самітника росте разом з господарем? (Ні, виростаючи рак змінює свою черепашку на нову і більшу) 29. Чи правда, що всі павуки плетуть сітки? (Ні, павук – стрибун та павук – вовк не плетуть ловчих сіток, а просто наздоганяють здобич) 30. Чи правда, що отрута товстохвостого скорпіона з Північної Африки така, як і в кобри? (Так, що року внаслідок їхніх укусів гине до 1000 людей) 31. Чи правда, що бджоли розмовляють одне з одним мовою жестів? (Так, бджоли – розвідниці танцюють в повітрі перед роєм) 32. Чи правда, що після нересту більшість тихоокеанських лососів гине? (Так, у цей період вони такі виснажені, що стають легкою здобиччю хижих птахів і звірів.)

148

33. Чи правда, що риба – жаба квакає? (Так, вібруючи м’язами, самець плавальним міхуром створює звуки, схожі на квакання) 34. Чи правда, що при народжені камбала має нормальну форму тіла з очима обабіч голови? (Так, під час росту за кілька тижнів тіло змінюється і приймає пласку форму) 35. Чи правда, що деякі риби здатні годинами залишатись без води? (Так. Мулисті стрибуни під час відпливу вони виходять з нір і, повзаючи по мулу на своїх плавцях, харчуються комахами) 36. Чи правда, що отруйні виділення шкіри жаб – дереволазів можна застосувати в медицині? (Так, ця отрута особливо корисна для людей, які перенесли інфаркт міокарда) 37. Чи правда, що слонова черепаха – найбільша з наземних черепах? (Так, її вага досягає 230 кг, панцир завдовжки до 1.2 м) 38. Чи правда, що полювання крокодилів відбувається переважно вдень? (Ні, вдень вони гріються на сонечку на піщаних пляжах, полюють уночі, як і усі хижаки) 39. Чи правда, що удав перетравлює свою здобич за декілька годин? (Ні, цей процес може тривати до 4 тижнів) 40. Чи правда, що найнебезпечніша з рептилій – африканська мамба? (Так, це дуже сильна, агресивна та швидка змія) 41. Чи правда, що пінгвіни літають під водою? (Ні, але стиль їх плавання дійсно нагадує політ крізь товщу води) 42. Чи правда, що деякі кури відкладають яйця прямо у смітник? (Так, мова йде про курей – посмітюх, мешканців Африки) 43. Чи правда, що в деяких папуг є третя нога? (Ні, так кажуть про дзьоб, за допомогою якого вони пересуваються по гілках) 44. Чи правда, що звичайний шпак належить до птахів – пересмішників? (Так, бо вони імітують різні звуки, навіть сміх людини) 45. Чи правда, що деякі синиці працюють у цирку? (Так, це дуже винахідливий птах, здатен виконувати різні трюки, коли треба здобути їжу) 46. Чи правда, що стриж – найшвидший в світі птах? (Так, швидкість польоту голкохвостого стрижа – 200 км на годину ) 47. Чи правда, що трьохпалий лінивець зовсім не вміє ходить? (Так, пристосувавшись висіти на гілках, він важко повзає на землі, чіпляючись кігтями) 48. Чи правда, що всі котячі полюють крадучись, з засади? (Гепард наздоганяє здобич і кидається на неї) 49. Чи правда, що коала та панда ведмеді? (Ні, коала належить до сумчастих, а панда до єнотових) 50. Чи правда, що горбаті кити іноді співають? (Так, у сезон парування самець співами приваблює самицю) 51. Чи правда, що на мові малайців «орангутан» означає лісова людина? (Так, бо ця мавпа живе у дощових лісах Азії) 3. Категорія питань вартістю 3 «юніка» ( 25 питань) 149

Питання, які потребують обґрунтованої відповіді.

1. Як відомо, комарі – самці не п’ють кров живих істот. Чим же тоді вони харчуються? ( Квітковим нектаром) 2. Які тварини, за переказам, врятували Рим? (Гуси) 3. Де у виноградного равлика знаходиться «терка»? (У ротовій порожнині, на язику) 4. Який хімічний елемент входить до складу крові молюсків, завдяки чому їхня кров має блакитний колір? (Мідь) 5. Назвіть найбільшу тварину України? (Зубр) 6. Назвіть переносника трипаносоми, збудника сонної хвороби. (Муха – цеце) 7. Назвіть органічну речовину, що складає основу зовнішнього кістяка членистоногих тварин. (Хітин) 8. Яка сова полює вдень? (Полярна сова) 9. Кого називають живими ліанами екваторіальних лісів? (Змій) 10. Яка небезпечна риба в профіль дуже схожа на бульдога? (Піранья) 11. Назвіть єдиного представника сумчастих тварин за межами Австралії. (Опосум, живе в Південній Америці) 12. Якими «живими консервами» набивали трюми своїх кораблів пірати? (Черепахи, що здатні прожити без їжі й води до півтора року) 13. Яким стилем плаває жаба? (Брасом) 14. Очі якої тварини дивляться в різні боки незалежно одне від одного? (Хамелеона) 15. В яких птахів яйця грушоподібної форми? (Кайра) 16. В яких птахів найменші гнізда? (У колібрі) 17. Скільки разів за життя річковий вугор відкладає ікру? (Один раз, після чого гине) 18. Назвіть безкрилого птаха. (Ківі) 19. Яка тварина перед уживанням їжі миє її (Єнот – полоскун) 20. Назвіть найбільшого птаха України. (Дрохва) 21. Яку тварину називають шестиногим оленем. ( Жука – оленя) 22. Як називають ведмедя, який не заліг у сплячку? (Шатун) 23. Для якої тварини основна їжа і місце укриття – бамбук? (Для панди) 24. Як називаються сімейні групи у левів? (Прайди) 25. Яка тварина може «загіпнотизувати»? (Змія) ІІІ. Підведення підсумків гри-конкурсу. Наприкінці гри накопичені гравцями «юніки» рахуються в командах. Команда, гравці якої отримали найбільшу кількість «юніків» вважається переможницею, що надає їй право першою витратити свої «гроші» та придбати квітки безпрограшної лотереї. Наприклад, якщо дитина заробила 1-2 «юніка» вона може придбати лотерейку, в якої вказано виграш календарик, або цукерка, якщо 3-4 «юніки» це може бути ручка, або олівець, за 5-6 «юніків» можна отримати зошит, або 150

блокнот, та інше. Головне, щоб кількість лотерей була забезпечена певною кількістю призів, а вартість лотерей – певною кількістю «юніків». ІV. Аналіз заняття. Висновки. Підсумки гри-конкурсу дозволили визначити рівень знань учнів з даного розділу, а економічна складова гри дозволила викликати інтерес у дітей до розумової діяльності та ділову активність під час проведення заняття. Додаток №3 КОНКУРС «ЮННАТ РОКУ» МЕТА: Виявити рівень знань у вихованців різних натуралістичних напрямів, розкрити можливості і здібності дітей, уміння користуватися додатковою літературою, джерелами знань у вибраному гуртку. В ігровій, змаганні й формі виховувати відчуття відповідальності, відчуття краси,вміння знаходити корисні властивості в природі і раціонально їх використовувати. ОБЛАДНАННЯ: Муляжі шприців, лялька, вата, спирт, перекис водню, йод. Квіти, вази, дріт, ножиці, папір, листівки, олівці, фломастери, роздаткові карти, фрукти і овочі, колекції комах, записи голосів птахів, плакат по екології. Відбірковий тур проводиться серед претендентів на звання «Юннат року», яких рекомендують керівники гуртків. ВІДБІРКОВИЙ ТУР 1. Хто швидше махає крилами: джміль або комар? ( комар) 2. Скільки часу може жити, не харчуючись, постільний клоп? (близько року) 3. На яку висоту підстрибує лосось, форель? (1,5 – 4 метри) 4. Скільки разів в житті річковий вугор відкладає ікру? (один раз, після чого гине) 5. Як п'є воду жаба? (вода надходить в її організм через шкіру) 6. Скільки живуть удави? (до100 років) 7. Яка черепаха живе на території України? (болотна) 8. Який птах спить в снігу?(тетерюк) 9. Який птах не сідає на землю? (стриж) 10. Назвіть найменшу пташку України? (кропив'яник) 11. В якого ссавця новонароджене дитинча найважче? (синій кит – 2 тонни) 12. На слідах яких хижаків не видно відбитків кігтів? (сімейства котячих) 13. Які кінцівки першими зростають у пуголовка: задні або передні? (задні) 14. Звідки з’явився чай?(Китай) 15. Птах – символ миру? (голуб) 16. У нас цю рослину вважають другим хлібом? (картопля) 17. Сушений виноград без кісточки? (родзинки) 151

18. Процес, що супроводжується утворенням кисню? (фотосинтез) 19. Цукерочка і рослина? (барбарис) 20. Яку квітку називають королевою квітів? (троянда) 21. Видозміною якого органу є качан капусти? (пагін) 22. Яку пташку називають крилатим барометром? (ластівку) 23. У якого птаха щонайдовша шия? (фламінго) 24. Яка злакова рослина росте у воді? (рис) 25. Яке дерево на Україні найменше? (верба) 26. Чим знаменита Раффлезія Арнольді? (найкрупніша квітка) 27. Найвища трава? (бамбук) 28. Яка тварина зовсім не п'є воду? (коала) 29. Яка рослина зображена на гербі Києва? (каштан) 30. Якого кольору квітка папороті? (вона не квітне) За правильну відповідь гравець отримує жетон, п'ять учасників з найбільшою кількістю жетонів проходять в основний тур конкурсу. В основному турі учасники виконують завдання різного профілю, які існують на Станції юннатів. Журі складається з експертів: керівники гуртків, лікарі, екологи, ветеринари, вчені – дослідники, та інші спеціалісти, яких запрошують. ОСНОВНИЙ ТУР КОНКУРСУ 1. Станція: ЮНИЙ МЕДИК.

1. Завдання: Лялька захворіла, потрібно зробити їй укол. Учасники по черзі роблять укол ляльці. Експерт оцінює правильність і якість даної маніпуляції.

2. Завдання: З'єднаєте спеціалізацію лікаря і орган, який він лікує. Уролог серце Гастроентеролог нирка Травматолог зуб Пульмонолог печінка Невропатолог око Кардіолог легені Офтальмолог нога Отоларинголог головний мозок Стоматолог ніс 2. Станція: ЮНІ ФЛОРИСТИ 1. Завдання: скласти з деталей зображення флористичної картини.(хто швидший і правильніший) 2. Завдання: З'єднаєте вигляд декоративно – прикладного мистецтва і виріб. Писанкарство пейзаж Лозоплетіння кусадама Флористика крапанка Живопис рушник Ліплення колаж 152

Вишивка панно Орігамі корзина Тістопластика намисто Бісероплетіння статуетка 3. Станція: ЮНИЙ ЕНТОМОЛОГ 1. Завдання: Описати і визначити комаху з колекції.

2. З'єднайте комах, що належать до одного отряду: мурашка синє коромисло сонечко бджола павине око колорадський жук муха сарана блоха махаон коник воша красуня комар 4. Станція: ЮНИЙ ЕКОЛОГ 1. Завдання: визначити на малюнку всі несприятливі екологічні ситуації.

2. Завдання: Дати визначення екологічним поняттям: ЗАПОВІДНИК СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ ПРИРОДНІ РЕСУРСИ ЧЕРВОНА КНИГА ФЛОРА І ФАУНА 5. Станція: ЮНИЙ БІОЛОГ 1. Завдання: визначити за смаком (із заплющеними очима) назви овочів і фруктів. За 1 хвилину записати всі ці рослини. Морква, полуниця, мандарин, перець, огірок, капуста, петрушка, помідор, банан, груша, яблуко, цибуля, ківі, часник.

2. Завдання: Поєднати, згідно з біологічною класифікацією, родину і вид рослин і тварин. Рожеві кольрабі Капустяні пантера Боби вишня Котячі собака Примати квасоля Злакові пшениця Вовчі орангутанг 6. Станція: ЮНИЙ ОРНІТОЛОГ 1. Завдання: визначити по голосу птаха: • лелека • сірий гусак • журавель • дятел • жайворонок • іволга 153

• соловей 2. Завдання: З'єднаєте ряд птахів і представника цього ряду: гусеподібні павич страусоподібні какаду горобині сокіл курячі лелека папуги ему нічні хижі птахи лебідь денні хижі птахи синиця дятлові дрохва голінасті пугач журавлеподібні тукан Підведення підсумків конкурсу, визначення і нагородження переможців. КОНКУРС «Ю Н Н А Т РОКУ» МЕТА: Виявити рівень знань у вихованців різних натуралістичних напрямів, розкрити можливості і здібності дітей, уміння користуватися додатковою літературою, джерелами знань у вибраному гуртку. В ігровій, змагальній формі виховувати почуття відповідальності, відчуття краси,вміння знаходити корисні властивості в природі і раціонально їх використовувати. ОБЛАДНАННЯ: Кольоровий папір, ножиці, клей, тварини куточка живої природи (щур, хом'як, морська свинка), пов'язки на очі, картки із зображенням рослин або гербарні зразки, картки, постійні мікропрепарати комах, зернові корми для птахів, картки-тести із завданнями. Умови проведення конкурсу: У конкурсі беруть участь гуртківці різних натуралістичних напрямів, рекомендовані для участі керівником кружка і радою учнівського самоврядування, по 1 представникові від кожного об'єднання гуртківців. Учасники конкурсу виконують запропоновані завдання і заробляють бали, які у результаті підсумовуються, і таким чином визначається переможець, або « Юннат року» – учасник з максимальною сумою балів. І станція: ЮНІ ЕНТОМОЛОГИ 1. Робота з мікроскопом. Завдання – налаштувати мікроскоп, на мікропрепараті визначити частину тіла і назвати комаху, якій вона належить.

2.Тест – завдання. П'ятий зайвий: 1. Гуртосімейні комахи – бджоли, оси, мурашки, терміти, блохи.

2. Ряд Двокрилі – денне павичеве око, кімнатна муха, м'ясна муха, муха- падальниця, дрозофіла.

3. Життєвий цикл комах – яйця, личинка, жало, лялечка, доросла комаха.

154

4.

5.

Клас комахи – муха, тарантул, довгоносик, хрущ, блошиця. Метелики – сатурнія, голуб'янка, махаон, златоглазка, адмірал.

ІІ станція: ЮНІ ФЛОРИСТИ 1. З кольорового паперу за 5 хвилин зробити квітку довільної форми. Чия краща, визначить журі.

2.Тест- завдання. Аранжування. Підберіть, яку назву носить букет із запропонованих матеріалів: 1. Гілка шипшини і білий гладіолус 2. Ковила, вітка калини, очерет, ялина.

3. Гілка сосни і білі маргаритки.

4. Пшениця, ковила, овес, безсмертник 5. В прозорій вазі квітуча калла А) Ніжність Б) Краса України. В) Степ та степ довкруги. Г) Перший сніг Д) Різні характери ІІІ станція: ЮНІ ОРНІТОЛОГИ 1.У чашках зразки зернового корму для різних кімнатних птахів. Визначите, в якій чашці корм для німфи - карели, канарки, хвилястого папуги, амадіни. Тест- завдання.

1. Шлунок птахів складається з відділів: А) 2 Б) 3 В) 4 2. Пісня самця у птахів повідомляє про те, що: А) почалася весна Б) гніздова територія зайнята В) на цю територію можуть злітатися інші самці цього виду 3. Птах, що впадає в зимівлю: А) лебідь Б) ластівка В) дрімлюга 4. Руль у птаха це: А) крило Б) хвіст В) голова 5. Птах, який виводить пташенят взимку: А) синиця Б) снігур В) шишкар 155

ІV. станція: ЮНІ БІОЛОГИ 1. Навпомацки, із зав'язаними очима визначити тварину: щур, морська свинка, хом'як.

2. Тест – завдання.

1. Які умови потрібні рослині, щоб утворити цукор і крохмаль? А) наявність води і вуглекислого газу Б) наявність ґрунту і повітря В) наявність світла, води і вуглекислого газу 2. Які з вказаних тварин відносяться до рослиноїдних? А) корови, бегемоти, жирафи Б) вовки, лисиці, кабани В) лосі, тюлені, кити 3. Який з ланцюгів живлення вказаний вірно? А) сосна – дятел – жук-короїд Б) слимаки – капуста – жаба В) жито – миші – змії – орли 4. Насіння рослин зазвичай зберігають в пакетиках. Чому насіння при цьому не проростає? А) тому, що насіння не росте без світла. Б) тому, що насіння не росте без перегною. В) тому, що насіння не росте без води.

5. Плоди яких рослин розповсюджуються в природі, чіпляючись за хутро звірів і одяг людини? А) берези, клена Б) реп'яха, череди В) гороху, огірка V. станція: ЮНІ ЕКОЛОГИ 1.Визначити біоценоз, його рослини і тварини. Біоценоз-співтовариство рослин і тварин, що населяють одну територію, взаємно зв'язані в ланцюзі живлення і що впливають один на одного. Змішаний ліс, Лісостеп, Степ Тварини: Лисиця, степовий орел, рись, білка, польова миша, дикий кабан, бабак, дрохва, рябчик, лось, тетерюк, заєць, жайворонок, дятел, глухар. Рослини: Сосна, чорниця, ковила, тонконіг, дуб, ясен, липа, граб, полин, терен, ялина, клен.

1. Тест-завдання. Поєднайте екологічний термін і його поняття: 1. Карантинна служба 2. Ареал 3. Оточуюче середовище 156

4. Популяція 5. Природні ресурси А) Частина земної поверхні, в межах якої поширений даний вигляд або таксон вищого рангу. Б) Всі умови живої і неживої природи, при яких існує організм і які прямо або побічно впливають на стан, розвиток і розмноження як окремих організмів, так і популяцій. В) Комплекс заходів щодо захисту рослин від завезення і вторгнення небезпечних шкідників, хвороб і бур'янів. Г) Сукупність особин одного вигляду, що займають певний ареал, вільно схрещуються один з одним, мають загальне походження, генетичну основу. Д) Об'єкти, умови і процеси природи, які використовуються або можуть бути використані в суспільному виробництві для задоволення матеріальних, наукових і культурних потреб суспільства. Підведення підсумків конкурсу, визначення і нагородження переможців. Література 1. Енциклопедія школяра. 4000 цікавих фактів: Пер. З англ./ Авт. Тексту Дж. Фарндон. К: Махаон - Україна, 2006, - 256 с: іл.

2. И. Г. Норенко Экологическое воспитание в школе. Классные часы, игры, мероприятия. В: Учитель, 2007.- 139с.

3. Предметные недели в школе: биология, экология, здоровый образ жизни. Составители В. В. Балабанова, Т. А. Максимцева. В: Учитель, 2001, 152 с.

4. В помощь преподавателю. Международные экологические акции в школе 7-9 классы. Конференции, праздники, ролевые игры, театрализованные представления. Составитель Г. А. Фадеева. В: Учитель, 2006. – 123 с, 5. Предметные недели в школе. Экология. Автор – составитель Г. А. Фадеева. В: Учитель, 2006 - 66 с.

6. Л. С. Литвинова, О. Е. Жиренко. Нравственно – экологическое воспитание школьников. Основные аспекты, сценарии мероприятий 5-11 классы. М: 5 за знания, 2005. - 208 с.

7. Энциклопедический словарь юного натуралиста. Составитель Рогожкин А. Г. М: Педагогика, 1981. -400с.

8. Обо всем на свете. Большая детская энциклопедия. АСТ Астрель, 2001,-384с.: ил.

9. Энциклопедия живой природы. М: АСТ- ПР.ЗСС, 1999, – 328с: ил.

10. Большая иллюстрированная энциклопедия эрудита. М: Махаон, 2005,-488с.: ил.

5.6. Екологічні ігри, кросворди та термінологічні розминки для використання на заняттях гуртка «Юні екологи» 157

«Термінологічне лото» Вихованці гуртка отримують картки з термінами, а керівник читає визначення. Завдання – розкласти картки з термінами в правильному порядку. Фотоперіодизм, анаероби, зоопланктон, гідробіонти, популяційні хвилі, ареал, середовище існування, симбіоз, паразитизм, ендеміки. Визначення: • види травин і рослин, поширення яких обмежене відносно невеликою географічною ділянкою; • тип взаємовідносин між організмами, при якому один організм використовує інший, завдаючи йому шкоди; • реакція організмів на довжину світового дня; • тип взаємовигідних відносин між організмами; • сукупність умов, в яких мешкають особини, популяції; • територія, на якій мешкає вид; • організми, здатні жити та розвиватися за відсутності кисню; • сукупність одноклітинних та дрібних тварин, що населяють товщу води та не здатні протистояти перенесенню течіями; • коливання чисельності популяції; • організми, які живуть у воді.

1. «Термінологічний ланцюжок» можна проводити в декількох варіантах: а) один гуртківець називає термін, другий – визначення, третій – термін, четвертий – визначення і т.д. б) гуртківці по черзі називають всі терміни, які вони вивчили в даній темі; в) гуртківці по черзі називають терміни, але наступний термін повинен починатися з останньої (передостанньої) букви попереднього терміну (цю розминку краще проводити в кінці другого року занять, коли гуртківці знають якнайбільше екологічних термінів): екосистема – анабіоз – зоопланктон – нектон – некрофаги – гомойотермні тварини – нічні види – домінанти – тропосфера – адаптація – ярусність – тиск – канібалізм – мутуалізм – моніторинг – Геккель і т.д. «Зайвий термін» Завдання гуртківцям: знайти «зайвий» термін серед запропонованих керівником гуртка та пояснити свою думку.

- Вологість, солоність, популяція, інфрачервоні промені, температура.

- Біологічні ритми, фотоперіодизм, мутуалізм, біологічний годинник.

- Бентос, планктон, аеропланктон, нектон, гідробіонти.

2. Аукціон екологічних знань. (за ідею та основу взято публікацію Т.Мельничук, вчителя біології СЗШ № 3 м. Рівне з газети «Біологія» Шкільний світ) № 24, 2009р. Мета: активізувати засвоєння екологічних понять, зацікавити учнів екологічною проблематикою, розвивати екологічне мислення та вміння 158

застосовувати знання в нестандартних ситуаціях, залучати до екологічної діяльності, виховувати екологічну культуру. Обладнання: трибуна вченого, дерев'яний молоток, гонг, таблички з порядковими номерами для учасників, плакат із девізом аукціону: «Екологія — наука майбутнього, і, можливо, саме існування людини на планеті залежатиме від її прогресу» (Ф.Дрьо). Організація аукціону За тиждень до аукціону оголошують умови, день і час його проведення, орієнтовні запитання, а також товар, що буде продаватися. Умови у вигляді оголошення розміщують у вестибюлі. В аукціоні можуть брати участь окремі учні або гуртки чи групи. Хід аукціону Перед початком усі охочі «купують» (відповідають на запитання — додаток І) таблички з номерами, які дають їм право брати участь у торгах. Починається торг. Ведучий оголошує товар — сувеніри, виготовлені учнями з природного матеріалу, та його початкову вартість — запитання екологічного змісту (додаток 2). (Звучить гонг.) На обдумування запитання — 1 хв. (Звучить другий гонг.) Ведучий запитує усіх охочих у тому порядку, у якому вони підняли руки з табличками. Якщо перший учасник відповів правильно, ведучий вдаряє в гонг — товар продано. Коли відповідь неправильна, то він вислуховує думки інших гравців, що підняли руки з табличками. Торги вважаються закритими, коли учасники аукціону відповіли на всі запитання екологічного змісту, а організатори аукціону продали весь товар. Додатки Додаток 1 Загальні запитання 1. Яка «найшкідливіша», з погляду екології, пора року? (Кінець осені.)

2. Що таке «ерозія ґрунтів»? (Руйнування ґрунтів.)

3. Що означає «безвідходне виробництво»? (Виробництво, відходи якого зведені до мінімуму або їх зовсім немає.)

4. Основна причина руйнування озонового шару (Фреони.)

5. Що таке «трофічний зв'язок»? (Зв 'язок, пов 'язаний із харчуванням.)

6. Які рослини є індикаторами чистоти повітря? (Лишайники.)

7. Коли у природних умовах розкладуться поліетиленові пакети? (Через 220років.)

8. Що треба зробити з річковою водою, щоб її можна було пити без ризику захворіти на інфекційні хвороби? (Прокип'ятити.)

9. Які види господарської діяльності дозволені у заповідниках? (Ніякі.)

159

10. Що таке «мегаполіси»? (Це найбільші сучасні міста, кількість населення яких перевищує 9—10млн жителів.) Додаток 2 Запитання екологічного змісту 1. Чому вздовж шляхів з інтенсивним автомобільним рухом не слід збирати гриби, ягоди, лікарські рослини? (У грибах, ягодах, лікарських рослинах відкладаються отруйні викиди автомобілів.)

2. Що таке «парниковий ефект»? (Підвищення температури Землі.)

3. Які основні фактори призводять до екологічної кризи? (Зростання кількості населення на планеті, неправильний обробіток ґрунту, вирубування лісів, хижацьке використання корисних копалин та інші) 4. Які види рослин найкраще очищують повітря? (Яловець, тополя.)

5. Де порушена з антропогенних причин природа відновлюється швидше — у тундрі чи в тропіках? Чому? (Швидше відновлюється в тропіках, тому що там складні ланцюги живлення.)

6. Як утворюються кислотні дощі? (Сполуки сульфуру і нітрогену сполучаються в атмосфері з водою і перетворюються на кислоти.)

7. Що таке «екологічний бумеранг»? (Нерозумні дії людини на планеті Земля, які можуть найближчим часом обернутися великими нещастями, бідами для всього людства.)

8. Наведіть приклади прийняття помилкових екологічних рішень на державному рівні.(Штучне осушування боліт, неправильна меліорація земель, плани щодо зміни напрямку русла деяких річок та інші) 9. Назвіть шляхи і способи охорони зникаючих видів рослин. (Створення заповідників, заборона збирання, занесення у Червону книгу, штучне вирощування, просвітницька робота серед населення.)

10. Які заходи можуть покращити екологічний стан довкілля? (Зменшення обсягів використання природних багатств, збереження флори і фауни, застосування енергозберігаючих технологій та інші) 11. Відомо, що кількість видів в естуаріях (місцях змішування морської води з річковою) значно менша, ніж в річці чи морі. Чим це можна пояснити? (Більшість видів тварин, рослин, пристосовані до конкретних умов існування – солоність води, швидкість течії, тиск, температура тощо. В естуаріях нестабільні умови, тому організмам важко до них пристосуватися).

12. Які види називають реліктовими? (Види, які збереглися на певній території від зниклих, колись широко розповсюджених видів).

13. Як ви вважаєте, які наукові дисципліни, повинні викладатися у вищих навчальних закладах, що готують спеціалістів з охорони навколишнього середовища? (географія, соціологія, екологія, економіка, юридичний цикл, біохімія, біофізика) тощо.

14. Які існують способи руху водних тварин, що не можуть бути застосованими для пересування у повітряному середовищі? (порожнини, заповнені газом – плавальний міхур у риб, порожнини мушлі у молюсків, наявність жиру, реактивний рух, пересування по поверхні води (водомірки).

160

5.7. Екологічні ігри на заняттях гуртка Наш час – епоха невтримного вторгнення людини в природу, яке не завжди є позитивним, а навпаки, приносить в природу напругу, руйнування і колосальні, часом невиправні, збитки. На думку відомого вченого-еколога, доктора філософських наук, професора Е. В. Гарусова, за останні три сторіччя людина знищила те, що створювалося мільйони років. В умовах глобального руйнування й забруднення навколишнього середовища, виснаження природних ресурсів, порушення екологічної рівноваги збереження природи стало першою умовою збереження життя людей і виживання сучасної цивілізації. Забруднення навколишнього середовища – найважливіша соціальна, економічна, адміністративно-господарська, естетична проблема. Однак в першу чергу необхідно звернути увагу на проблему впливу несприятливих умов на здоров'я населення сьогодні і наступних поколінь. Серйозність екологічної небезпеки, що нависла над людиною, глобальний характер екологічних проблем, як і страшна криза, що постійно охоплює в цій області більшість високорозвинених країн, дають підстави не тільки для песимістичних прогнозів майбутнього, але й змушує людство шукати вихід з екологічної ситуації, що створилася. Завдання педагога – навчити застосовувати знання для рішення завдань екологічного характеру. Причин багато, але одна найбільш серйозна полягає в тому, що рішення будь-якої проблеми, пов'язаної зі станом навколишнього середовища, вимагає міждисциплінарного підходу, тоді як наша традиційна система освіти припускає роздільне навчання з предметів і формує одномірно спрощене «площинне» мислення або асиметричне мислення. В останні роки ведеться інтенсивний пошук виходу з даної ситуації. Екологічна освіта на наших очах стає міждисциплінарною, створюються програми інтегрованих курсів, зокрема курсів «природознавство», розробляються нові методи навчання серед них рольові ігри, імітаційне моделювання. Особливістю цих методів є те, що навчання відбувається в процесі спільної погодженої інтелектуальної роботи групи учнів, у ході якої обговорюються, аналізуються й вирішуються навчальні й професійні завдання. Практика використання подібних методів показала необхідність спеціальної підготовки групи до спільної роботи й певного методичного навчання: 1. Учасники проходять тренінг щодо вироблення навичок і культури ведення дискусії, уміння сприймати й формувати думки, досягати взаємоприйнятних позицій, усвідомлювати себе групою однодумців.

2. Навчальна група освоює культуру взаємопогоджуваних дій у процесі різноманітних ігор (на цьому етапі відбувається перехід від сприйняття позицій до розуміння при високому «емоційному вмиканні»). Після цього учасники освоюють найбільш складний рівень ігрового імітаційного моделювання.

161

Імітаційна гра дозволяє охопити одночасно процеси, що займають у природі багато десятиліть, а іноді й сторіччя, «стиснути» їх у масштабі ігрової години. Умови гри створюють найбільші можливості для активності учнів: вони заохочують того, кого навчають, у пошуку питання, а потім і відповіді. У грі проявляється спритність, кмітливість. Кожна гра має не тільки свої особливості, але є індивідуальною в кожному окремому варіанті. Всі ігри тісно пов'язані з екологією, охороною природи, тваринним світом нашої планети (особлива увага приділяється фауні рідного краю). Під час вивчення нового матеріалу, в закріплюючій частині застосовую невеликі за обсягом й часом ігри «Хто зайвий?», «Логічний ланцюжок», розгадуємо кросворди, ребуси, шаради. «Хто зайвий?»

I. 1) Рапана 2) Равлик 3) Устриця 4) Прудовик Відповідь: зайва (3) Устриця, тому що устриця двостулчастий молюск, а інші черевоногі.

II. 1) Омар 2) Дорипе 3) Лангуст 4) Рак Відповідь: зайвий (4) Рак, прісноводне ракоподібне, а інші жителі морів й океанів.

III. 1) жаба Бик 2) жаба Ага 3) Тритон 4) жаба Повитуха Відповідь: зайвий (3) Тритон, тому що відноситься до хвостатих земноводних, а інші безхвості. «Логічні ланцюжки» I. 1. Жаба Бломберга 2. Землянка 3. Жаба Ага 4. Какоа Потрібно переставити земноводних під номером 2 й 3, тому що жаба Ага більше землянки й все стане на місця від найбільшої жаби Бломберга до самої маленької жаби Какоа.

II. 1. Пелікан 2. Чапля 3. Качка 4. Гусак Міняємо місцями 3 й 4, тому що гусак більше качки.

III 1. Миша 2. Землерийка 3. Пацюк 162

4. Капибара Міняємо місцями 1 й 2, тому що землерийка найменший ссавець. На підсумкових заняттях практикую для закріплення цілої теми ігри типу «Зоряний час», «Щасливий випадок», «КВК», «Брейн-ринг», але з урахуванням умов і можливостей дітей. Ігри дозволяють краще запам'ятати теоретичний матеріал, навіть не завжди дуже цікавий. Змагаючись (а гра це обов'язково змагання, групове або індивідуальне), діти глибше пізнають екологію тварин і це відбувається легше й з захопленням, ніж при простому опитуванні. Гра «Брейн-ринг» за темою «Птахи» 1. Які екологічні групи птахів ви знаєте? (Водоплавні, птахи степів, культурних ландшафтів, гір, боліт).

2. За способом харчування птахи бувають? (Хижі, зерноїдні, комахоїдні) 3. Що птахам узимку страшніше холод або голод? (Голод) 4. Чи в'ють перелітні птахи гнізда в місцях зимівель? (Ні) 5. Якого птаха називають «Лісовий доктор»? (Дятел) 6. Який птах добуває корм, пірнаючи під воду й бігаючи по дну? (Оляпка) 7. Самий «глухий птах»? (Глухар) 8. Який птах живе на материку, де немає літа? (Пінгвін Антарктида) 9. Назвати птаха, що складається з 40 букв. (Сорока) 10. Де ночують ворони взимку? (У парках, садах) 11. Найменший птах Донбасу? (Кропив'яник) 12. Найбільший птах України? (Дрохва) 13. Які птахи не літають? (Страус, пінгвін, ківі) 14. Самий рідкий птах на Землі? (Ківі) 15. Яких птахів найбільше на Землі? (Домашніх курей) 16. Пташенята якого птаха не знають своєї мами? (Зозулі)

163

РОЗДІЛ VІ НАРОДОЗНАВСТВО 6.1 Екологічне виховання учнівської молоді естетичними та народознавчими засобами Порушена тема є актуальною з огляду на сучасні тенденції розвитку позашкільної освіти, як складової безперервної освіти, педагогічних інтеграційних процесів. З самого початку створення позашкільні навчальні заклади еколого-натуралістичного профілю (біологічні педагогічні станції, станції юних натуралістів), виконуючи соціальне замовлення, створювались не тільки для задовольняння інтересів дітей в додатковій біологічній освіті, а також як центри природоохоронного, у подальшому, екологічного і естетичного виховання. У нашому житті природні явища відіграють значну роль: науково доведено, що найбільш позитивний вплив на організм людини мають свіже повітря, чиста вода, красиві ландшафти, вживання натуральної їжі, природні способи лікування, що дозволяє швидко зняти втому, підвищити працездатність, зміцнити здоров’я. Важливим чинником є також естетична цінність природи, яка навчає, лікує, надихає на творчість… Останніми роками еколого-естетичний напрямок в роботі позашкільних екологонатуралістичних закладів став досить популярним. Еколого-естетична творчість учнівської молоді є прикладом інтеграції різних напрямків еколого-натуралістичної роботи, співпраці позашкільних та загальноосвітніх навчальних закладів. Перш за все, осередки такої творчості – еколого-естетичні гуртки, невичерпне джерело ефективного навчання, інтелектуального, художнього і духовного становлення та розвитку особистості. Педагоги позашкільних навчальних закладів Луганщини зробили чималий внесок щодо розвитку естетичного виховання в процесі екологічної освіти учнівської молоді і дітей дошкільного віку, розробили оригінальні навчальні програми, склали методичні рекомендації і розробки, створили нові технологічні системи. Ці творчі програми протягом декількох років пройшли апробацію на базі різних типів навчальних закладів. Починаючи з 2004 року, Луганським обласним центром еколого-натуралістичної творчості була проведена апробація двох нетрадиційних програм екологоестетичного напрямку: «фітоергономіка» і еколого-естетичний гурток «Сувенір». Програма «Фітоергономіка» (підвищення ефективності діяльності людини за допомогою рослин) була апробована на заняттях гуртка з тією ж назвою з учнями 9-11 класів СЗШ № 11 м. Луганська, на заняттях клуба «Юні друзі природи» обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, під час лекцій міського екологічного факультативу «Рідна природа» в обласному Будинку природи, практичних занять та екскурсій обласної екологічної експедиції «Зелений щит». Програма еколого-естетичного гуртка «Сувенір» була апробована на заняттях гуртків на базі ЗОШ № 38 м Луганська і Луганського ОЦЕНТУМ.

164

Апробація підтвердила стійкий інтерес вихованців та педагогів до цих профілів, що підтверджує їх актуальність і можливе впровадження в навчально-виховний процес позашкільних закладів. Педагогічні працівники позашкільних і шкільних навчальних закладів нашої області спрямовують свою роботу на пошук і розвиток різноманітних форм діяльності, здійснення національного виховання, вивчення народних традицій. У практику виховної роботи педагогів впроваджуються заходи, які спираються на народні традиції, звичаї, обряди, символіку українського народу: проведення народних свят, екскурсій по заповідних та історичних місцях, до музеїв народно-ужиткового мистецтва, походи до майстерень художників і народних умільців, знайомство з їх працями; організація роботи народознавчих музеїв та світлиць. Така форма роботи досить нова для нашої області, але останнім часом набуває все більшої популярності. Українські світлиці працюють в багатьох школах і позашкільних закладах Луганської області: Словяносербському, Старобільскому, Сватівському Антрацитівському районах; Алчевському, Ровеньківському міських ЕНЦ, Рубіжанській, Брянкіській станціях юних натуралістів та в багатьох інших навчальних закладах. Так, на базі Рубіжанської міської станції юних натуралістів під керівництвом директора Ласман Зої Гордіївни, народного майстра Луганщини створена і працює кімната народознавства. Заняття і масові заходи, що проводяться педагогами Рубіжанської міськСЮН допомагають учням на практиці знайомитись з умовами життя в оточуючому світі. Діти мають унікальну можливість ознайомитись на практиці з основами народних ремесел, здобути навички майбутньої професії, додаткові знання та вміння з народної творчості, оздоблення звичайних пляшок тканинами і перетворення їх на витвори мистецтва, виготовлення яскравих новорічних іграшок з електричних лампочок, вміння малювати піском, грунтом і глиною тощо. Одним з найкращих народознавчих музеїв нашої області є музей Першозванівської ЗОШ Лутугинського району. Кілька разів на рік у музеї проходять народознавчі свята для мешканців села і прилеглих територій: «Свято першого короваю», «Українські вечорниці, «Святий вечір», виставки пасхальних прикрас. Ініціаторами і організаторами цих заходів є вчителі Першозванівської школи. Багатий внесок у загальну скарбницю виховання учнівської молоді вносить також районний позашкільний центр «Слобожанська духовна криниця» – осередок національного виховання в Сватівському районі. На базі Антрацитівського міського еколого-натуралістичного центру учнівської молоді вже кілька років працює музикальна екологічна вітальня. На заняттях юннати знайомляться з музикою та піснями українського народу, з народними традиціями та обрядами, з національними костюмами і предметами побуту. Актуальними залишаються форми роботи щодо виховання дітей в дусі національних традицій шляхом участі їх у пошуковій краєзнавчій роботі з 165

вивчення історії свого краю, його населених пунктів та природноісторичних місць (парки, печери, сховища). Вивчення народознавства, традицій і культури українського народу проводиться всіма екологонатуралістичними позашкільними закладами, на багатьох з них є об’єднання народознавчого профілю: «українська вишивка», «лозоплетіння», «народні промисли», «народна іграшка» тощо. Велике виховне значення мають масові заходи цього спрямування, обласні: регіональні заходи: «Квітуча Луганщина», «Природа і творчість», «Зелена фортеця»; всеукраїнські: збір майстрів народних ремесел, всеукраїнська школа лозоплетіння, всеукраїнський конкурс «Новорічний подарунок», «Традиційна українська іграшка», в яких діти з задоволенням беруть участь. Традиційний обласний конкурс з внутрішнього та зовнішнього озеленення «Зелена фортеця» можна назвати еколого-естетичним і народознавчим, тому що його основною метою є покращення естетичного вигляду та благоустрою навчальних закладів, створення народознавчих куточків: «Рослини – символи України», «Українські обереги» тощо. Обласний конкурс «Зелена фортеця» проводиться з метою активізації виховної та суспільно-корисної роботи учнівської молоді, залучення її до практичної роботи з озеленення; розповсюдження кращого досвіду роботи з цього питання, паспортизації та створювання банку даних кращих «зелених» та народознавчих куточків навчальних закладів, активізації природоохоронної і дослідницької роботи; створення відповідних екологічних, санітарно-гігієнічних умов у навчальних закладах та надання їм естетичного вигляду. Завдання конкурсу передбачають покращення умов навчання і виховання дітей, трудове та громадянське виховання, поліпшення санітарного стану довкілля, формування іміджу навчальних закладів області як осередків формування турботливого ставлення дітей до рідного краю та навколишнього природного середовища. Прикладами таких «зелених фортець» можуть бути різні навчальні заклади: Веселогірська ЗОШ Слов’яносербського району, де вся школа – своєрідна галерея кімнатних рослин, а кожна класна кімната – маленький музей окремих рослин; Сєвєродонецька міська станція юних натуралістів – теплично-оранжерейна оаза в промисловому місті; ЗОШ № 11 м. Луганська, де працює єдиний в місті шкільний зимовий сад, ЗОШ № 8 м. Сватове та і багато інших гарно озеленених навчальних закладів. Більше 20 років працює музейний комплекс на базі Металістської ЗОШ Слов’яносербського району (музей хліба, музей народознавства, екологічний музей), який також є базою для проведення шкільних і районних народознавчих свят. Одним з найулюбленіших еколого-естетичних і народознавчих конкурсів юннатів області є новорічно-різдвяний конкурс «Замість ялинки – букет», що традиційно проводиться в області протягом грудня – січня. Педагоги-позашкільники традиційно використовують підготовку до новорічних свят як дієвий, і досить переконливий засіб екологічної освіти і виховання дітей та дорослих, вшанування народознавчих традицій. Новий 166

рік, Різдво – традиційні сімейні свята, підготовка до яких надає можливість творчої взаємодії, невимушеного спілкування дітей і батьків, які разом роблять важливу добру справу. Особлива атмосфера передноворічних дійств, сакральне ставлення до природних явищ, що прийшло до нас з далекої давнини, змушують нас, сучасних природоохоронців, берегти мудрі народні традиції виховання: бути ощадливими хазяїнами і охоронцями, брати у природи тільки те, що дійсно необхідно, вміти відчувати її потреби. Тому екологічна пропаганда цивілізованого святкування Нового року, зміна культурних традицій, заклик до збереження хвойних насаджень, залучення до вивчення народних традицій дітей і дорослого населення стали одним з пріоритетів у педагогів області. За наслідками конкурсу щорічно проводяться виставки дитячих робіт, де на розсуд широкого загалу учнівської молоді, педагогів, батьків, гостей представляються різноманітні вироби новорічно-різдвяної тематики, які пропагують збереження хвойних рослин та сприяють естетичному вихованню молоді. Вишуканий та первозданний світ, у якому закодоване стародавнє і сучасне, традиції та особливості менталітету – народне мистецтво. Народжуючись на степовому різнобарв’ї Луганського краю, збагачуючись натхненням та майстерністю працьовитих людей, протягом століть на Луганщині розвивалися різні види декоративно-ужиткового мистецтва: вишивка, ткацтво, гончарство, лозоплетіння, розпис по дереву, різьблення та інші. На щастя і зараз живуть і працюють люди, які збирають, вивчають та не дають загубитися у часі кращим зразкам народного мистецтва, зберегти багатовікові мистецькі традиції та обряди краю, країни, наблизити їх до кожної дитини. Багато з них працюють у позашкільних закладах еколого-натуралістичного спрямування. Це педагоги, які прищеплюють свою любов до прекрасного і до народних витоків дітям… Передає свою майстерність з вишивки юним керівник зразкового дитячого колективу прикладного мистецтва «Родинний вогник» Луганської СЗОШ № 59 Жукова Софія Григорівна. Нею підготовлена захоплююча серія вишиванок «Рослини Червоної книги України» . Не менш цікаві і оригінальні колажі з піску і глини директора Рубіжанської станції юних натуралістів Ласман Зої Гордіївни, флористичні картини Іванченко Валентини Петрівни, методиста Свердловської міської станції юних натуралістів та Кирилової Наталії Гуріївни, керівника гуртків юних флористів Луганського обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді. Керівник гуртків «Народний декоративний1 розпис з елементами народознавства» Алчевського міського центру екологонатуралістичної творчості Ремньова Маргарита В’ячеславовна освоїла техніки Петріківського та Городецького розпису, працює над відродженням місцевого оригінального Старобільського розпису. Таких прикладів в системі позашкільної освіти багато. Дієвою формою інтеграції різних напрямків позашкільної роботи, народознавчого виховання є робота екологічних агітаційних колективів і 167

екологічних театрів, які працюють у кожному регіоні нашої області. Вони виступають перед дитячими і дорослими аудиторіями, робітниками промислових і аграрних підприємств тощо. Основна мета цих виступів – у доступній і цікавій формі показати кожного регіону, донести суть місцевих екологічних проблем і можливі шляхи їх вирішення. У деяких містах, районах у кожному навчальному закладі є своя екологічна агітаційна бригада або екологічний театр. Найкращі з них – агітбригада «Дивосвіт», «Штурм» навчальних закладів Лутугинського району, агітколектив Ясенівської ЗОШ м. Ровеньки, агітаційний театр Первомайського міського центру позашкільної освіти. Раз на два роки з метою активізації екологічного руху на Луганщині, формування екологічної культури учнівської молоді, за наслідками обласного конкурсу відбувається обласний фестиваль екологічних агітбригад «З природою разом назавжди!». Рух екологічних агітаційних колективів як форми природоохоронної просвіти продовжує розвиватися в рамках всього різноманіття еколого-натуралістичної позашкільної освіти. Література: 1. В. В. Вербицький, Юннатівський рух в Україні.- К., 2001 2. Історія, сьогодення та перспективи розвитку юннатівського руху Луганщини, зб.-Луганськ, 2003 3. Екологія, економіка, право, зб.-Луганськ, 2009 4. Луганщина окрилена моя (виставка майстрів декоративноужиткового мистецтва Луганської області), буклет, 2009 5. Додаткова освіта з біології у сучасній школі. - К, 2003 6.2. Екологічна освіта і виховання на заняттях гуртка «Українська народна вишивка» Декоративна творчість у багатогранності свого прояву завжди була та буде фундаментом для звязку поколінь, невичерпним джерелом пізнання світу, історії для спадкоємців. Пісня й танець, малюнок і розпис, ткання й кераміка, шиття й вишивка з незабутніх часів органічно ввійшли в життя народу, вбираючи в себе його найкращі естетичні якості та ідеали, прагнення до прекрасного, витонченого, досконалого. Навчаючись у гуртку «Українська вишивка», діти більше дізнаються про традиції та звичаї свого народу, вчаться поважати їх та застосовувати в житті. У дітей розвивається й формується почуття патріотизму, національної самосвідомості. Виховання починається із засвоєння дітьми духовних надбань рідного народу – мови, усної народної творчості, культурної спадщини батьків, дідів. Наприклад, розглядаючи журнали зтмистецтва вишивки під час занять, ми знайшли цікаві факти: в Європі, в німецькому місті Цвеллє, в музеї декоративно – ужиткового мистецтва зберігається вишивка з народними і християнськими мотивами та латинським алфавітом. Ми так зацікавились цим панно, його історією, що вишили колективну роботу за звичаями й традиціями українського народу, українським алфавітом.

168

На цьому панно видно, що з давніх часів люди зображували на своїх вишивках багато рослин: кожна рослина означає символ. Наприклад, ваза з трьома квітками – своєрідний символ триєдинства. Справа у горщику – дерево життя; посередині панно стоїть квітка на трикутній основі, яка символізує його корінь, який сягає серця Землі. У нижньому ряду вишитий щедро накритий стіл – символ домовитості; півень на палі із вірьовок нагадує відступ Петра від Христа. Короноване серце – символ любові Христа. А небесна фортеця – це невелика будівля з трьох башт – небесний Єрусалим. Птах – символ духу й душі, а обидві корони – вічність. Ми бачимо, що народ з давніх часів створював собі обереги й зображував їх у вишивці. Займаючись пошуковою роботою з народознавства, ми зіткнулись із новим запитанням. В українській вишивці дуже багато місця відведено рослинам – лікарям. Ми вирішили продовжити роботу в цьому напрямку. Наша область належить до найбільш промислово розвинутих в Україні регіонів. Оцінюючи санітарно – гігієнічну та епідеміологічну ситуацію на території області, можна сказати, що все населення в тій чи іншій мірі підлягає несприятливому впливу факторів фізичного, хімічного та біологічного забруднення довкілля, а стан здоровя населення,безперечно, залежить від навколишнього середовища. Відомо, що за узагальненими даними ВОЗ екологічний стан території є причиною близько третини порушень здоров’я людини. При загальній захворюваності населення все більшої ваги набувають хвороби, повязані з наслідками техногенного забруднення довкілля, зокрема атмосферного повітря, підземних та поверхневих водозаборів питних вод, харчових продуктів. Це стосується не тільки промислових регіонів, а останнім часом і сільських районів. Протягом багатьох століть люди вміли дбати про своє здоровя. Збір лікарської сировини був обовязковим, як і збір врожаю. Пізніше трави були витіснені ефективнішими та швидкодіючими синтетичними засобами. Сьогодні ми знову звертаємося до фітотерапії. І не дарма. Правильне використання лікарських рослин може творити диво: організм людини мобілізується на боротьбу з хворобою , посилюється дія ліків. Вивчення зображених лікарських рослин в українській вишивці сприяє формуванню в дітей уяви про взаємозв’язки в природі, привчає їх вивчати й зберігати рослини, сприяє засвоєнню творчої спадщини народних майстрів, здобуттю практичних навичок, що надає можливість кожному гуртківцю гармонійно розвиватись. Починається робота у гуртку «Українська народна вишивка» з пошуку та вивчення орнаментів, узорів вишивки, обговорення та консультації з керівником. Навчання й праця набувають творчого характеру. Керівник, даючи завдання гуртківцям, сприяє розвитку їх творчих рис, інтелектуальної, вольової та емоійної сфери вихованців, вчить допитливості, зібраності, цілеспрямованості. Велику роль відіграють екскурсії в природу з метою вивчення дикорослих рослин, умов їх існування та впливу на навколишнє середовище.

169

На околицях міста росте багато видів лікарських рослин. Вивчаючи флору рідного краю, ми, тим самим, розкриваємо сторінку за сторінкою чудового світу рослин, який не дає нам бути байдужими до себе, до свого здоровя, спонукає шукати нових знань, оберігати рослини, різномаїття яких можна віднести до «Ста чудес України». Після проведених екскурсій разом із дітьми доречно розробити схемивишивки лікарських рослин, які ростуть у нашій місцевості, наприклад: шипшина, іриси, маки, соняшники, барвінок, кульбаба, дзвіночок, мати-ймачуха, фіалка та багато інших. Це надає можливості навчити гуртківців не лише свідомо підходити до вибору візерунка для того чи іншого виробу, але й самостійно розробляти прості малюнки для вишивки. У процесі праці розвивається творча самосвідомість та спрямованість особистості. У процесі гурткового заняття разом із уроками техніки вишивки слід надавати інформацію про методи використання рослин у народній медицині. Помандруйте в поле, в гайІ у цьому розмаїтті. Ви знайдете безліч ліків. Як зустрінуться вам, друзі, Запашні ромашки в лузі, Не забудьте їм вклонитись Й пелюсток росою вмитись. Бо ромашкові відвариТо найкращі ліки-чари. Коли хтось упав раптово Чи поранив руку, ногу,Прикладіть його листок. Від застуди та від кашлю Вирийте мікстуру краще. З мати-й-мачухи відвар Допоможе, друзі ,вам. Заболіли раптом зубиЄ шалфей, кора від дуба. А нема зеленки, йоду,Чистотіл знайдіть в городі Валерянки слізки краплі Заспокоять серце ваше,А напарити лопух Вже волосся мов би пух! Скрізь – у лісі, і у лузіЗнайдете надійних друзів. Памятайте, любі діти: Час травичку пожаліти Роси зберете медовіБудете усі здорові. Г.В. Парубенко.

170

Під час вивчення лікарських рослин створюються позитивні умови для трудового виховання. Давно відомо, що праця – основа для становлення духовно багатої особистості. У процесі праці зігіртовується воля, виробляєтьсянаполегливість, а вдало виконана робота приносить почуття задоволення, впевненості у своїх силах. На території станції юних натуралістів ми розбили грядки для лікарських рослин і посадили валеріану лікарську, подорожник, деревій, девясил. Гуртківці привчаються доглядати й вирощувати лікарські рослини, проривати буряни. Також діти уважно слідкують за посадками лікарської сировини, доглядають їх, вміють розповісти, яка рослина, що лікує. У цілому, на заняттях гуртка «Українська народна вишивка» ми вивчаємо оточуюче середовище у всій його різноманітності, наслідки екологічних негараздів і взагалі – природу, яку К. Ушинський називав великою вихователькою. Він писав: «Побудить же в детях живое чувство природы – значит возбудить одно из самых благодетельных, воспитывающих душу влияний». Література: 1. Ушинський К. Д., Твори. К. , 1952-1955 2. Світ творчості,зб.- Луганськ, 2006 3. Еколого – натуралістична творчість у позашкільних закладах, зб.Луганськ, 2007 6.3. Використання матеріалів народознавства на заняттях гуртків. Народні звичаї, календарна обрядовість Нині настали сприятливі умови для подолання духовного занепаду нашого суспільства, відродження та розвитку національної культури. Сучасному учневі не завадить відчути таємничу принадність природи, які і тепер живуть в наших піснях, казках, приказках, загадках, закликаннях, примовках. Художнє мислення народу яскраво викарбуване в мові. Назва дерев, квітів, явищ природи – то могутня образна інформація, що накопичувалась нашими пращурами впродовж віків і в такий спосіб передавалась нашим нащадкам. Варто згадати і українську народну ботаніку, оповиту релігійно-міфічним серпанком. Вона є свідченням естетичного ставлення наших предків до світу рослин. Народні вірування, звичаї, свята календарно-обрядового циклу відкривають перед школярами цілий с в і т , в якому панують глибоке відчуття краси та екологічне мислення українців. Проблема дбайливого, господарського ставлення до природи, охорони навколишнього середовища стає на сьогодні дедалі актуальнішою. Від успішного здійснення екологічної освіти, формування нового екологічного мислення на основі народознавства великою мірою залежить наше майбутнє, майбутнє наших дітей, та, зрештою, майбутнє нашої держави.

171

Наші предки до Природи, тобто, до сонця, місяця, землі, води, рослин, тварин ставились, як до живого організму. Вони з ними розмовляли, просили їх про певні блага, освячували, приносили їм жертви, влаштовували на їх честь свята. Світло і темрява споконвічно хвилювали людину. З давніх-давен наш народ уважно придивлявся до життя природи і помічав дивовижну залежність її розвитку від небесних світил. Зійшло сонечко - ожила земля, розплющили очі квіти, заспівали пташки. Ніч прийшла – все притихло, заспокоїлось, наче стомилось. Людина і природа всім своїм існуванням залежить від сонця. Без нього немає на землі життя. В українській народній поезії сонце називають святим, чистим, праведним, Божим оком. Серед назв рослинного і тваринного світу можна зустріти такі, що утворились під впливом сонячного знаку. Наприклад, гарна городна рослина дістала назву «соняшник», адже її ясно-жовта квітка так схожа на небесне світило. Маленьку комашку з жовтогарячими крильцями в народі ласкаво назвали «сонечко». Глибоко шанують у народі і нічні світила. Молодшим братом Сонця називали наші предки Місяць. Вважалось, що він справляє неабиякий вплив на людину, на рослини. Таємничою силою наділяв народ у своїх віруваннях молодий місяць (молодик, новий). При його появі кожний, хто вперше його побачить, повинен був обернутися до нього обличчям, перехреститися або ж прочитати молитву. На молодика намагались не починати роботу, наприклад, сівбу. Навпаки, лікарські рослини і трави, зібрані при молодому місяці, вважалися особливо цілющими. Людині споконвічно хотілося бачити у природі не ворога, а друга. Земля. Народ ніколи не уявляв свого життя без землі. Та й хіба може бути інакше? Адже дерево або ж квітка гинуть, якщо їх вирвати з ґрунту. Так і людина. Її душа в’яне, засихає, втративши зв’язок із рідним краєм. Споконвічно люди вважали землю матір'ю. Вона завжди зігріє, нагодує своєю щедрістю, підтримає і захистить у лиху годину. Все від землі – вважали наші предки. Своїм життям і добробутом людина зобов’язана передусім їй. Українці дуже любили і шанували батьківський край. Вони пишались своєю рідною землею. Мабуть тому в народі завжди існував звичай – брати грудочку землі на спомин у далекі краї. У такий спосіб люди прагнули зберегти зв’язок із могутньою силою, що породила і благословила їх на життя. Стародавні українці свято вірили в те, що земля жива. Вона дихає, родить, втомлюється, іноді хворіє. Люди ставились до землі, як до живої істоти, що відчуває і ласку і біль. Найміцнішою у наших предків вважалась клятва землею. Праця на землі завжди була святим обов’язком людини. Українці ніколи не уявляли власного щастя без щасливої, дбайливої обробленої ниви чи городу.

172

Людина завжди поважала землю, яка, в свою чергу, оберігала і плекала людське життя. Так було колись, і так має бути завжди. Земля - це не тільки родючий грунт. Вона є щедрою домівкою, яку ми повинні оберігати і шанувати. Незалежно від того, якого кольору земля у нас під ногами, ми любимо її. Адже все – гори і долини, поля і пустелі – це наша планета, а ми її діти – земляни. Мільярди років земля оберігає життя людей у Всесвіті і водночас потребує нашої поваги, любові, дбайливого ставлення і захисту. Так само і вода. Без води життя гине – в’яне квітка, страждає звір, змовкає пташина. Все живе на землі потребує води. Кожна її крапля є дорогоцінним даром природи. Вода напуває землю, а земля годує людину. Серед наших предків існувало справжнє водопоклоніння. Обожнювалось все – море, озеро, річка, джерело, криничка. Народ поважав воду як святу стихію, від якої залежало його щастя і добробут. В уяві стародавніх людей вода була старшою за все інше на землі – дерева, рослини, тварини. Шанобливе ставлення наших предків до води виявилось і в обрядах її освячення, які відбувалися під час Водохреща і Стрітення. Йорданська і стрітенська вода вважалась цілющою – її пили, нею змащували хворі місця, вмивалися, купалися в ній. За стародавнім віруванням це додавало людям здоров’я і вроду. Поважне ставлення до криниць підштовхувало наших предків до їх освячення – над ними світили свічки, ставили хрести, образи, каплички. Споконвічно шанують в Україні дерева і квіти. Наші предки обожнювали квіти, вважаючи, що цей досконалий витвір природи даровано людям від Бога. Із сивої давнини прийшов до нас гарний звичай плести вінки і прикрашатись ними під час різних народних свят. Найпочесніше місце в українській хаті завжди відводилось освяченим рослинам. Багатовікові уявлення українців про красу рідної природи знайшли своє відображення у багатьох чудових зразках народної творчості, почесне місце серед яких займають українські вишиванки, що є своєрідним символом і візитною карткою нашої Батьківщини. Вишиванка, як дзеркало відбиває красу землі. У вишиванці можна закодувати найпотаємніші думки і сповідання: любов, сум, надію, віру, чекання. Багато секретів приховує вишиванка і відкриває їх не всім і не відразу. Мова її стає зрозумілою лише тим, хто закохано і шанобливо ставиться до природи. Вишиванка – то духовне коріння нашого народу, духовне втілення його тісного зв’язку з красою рідної землі. Спираючись на здобутки минулого і накопичуючи зерна кращого досвіду, ведучи пошук нових форм роботи з гуртківцями, Мукачівський міський еколого-натуралістичний центр ставить собі за кінцеву мету сформувати всебічно розвинену людину з високим рівнем національної свідомості, екологічної та природоохоронної культури. Охоплюючи дітей ще з молодшого віку цікавими заняттями, практичними корисними справами, педагоги дарують їм радість пізнавального спілкування з природою, 173

розвивають допитливість, інтерес до знань, до минулого нашого народу, звичаїв та традицій. Зібраний юними натуралістами матеріал, створений українським народом протягом тисячоліть, з успіхом використовується в пропаганді охорони природи і екологічної культури серед наших школярів через гурткову роботу та масові заходи, а саме: народні свята та забави (зимового, весняного, літнього та осіннього циклів); тематичні вечори та ранки; вечоризустрічі; вечори-спомини; історичні години; усні журнали; бесіди; творчі години; походи та екскурсії. Сьогодні, коли в державі взято курс на відродження й розвиток національної культури, на керівника гуртків покладається завдання виховувати в гуртківців глибокий стійкий інтерес, любов до природи, до Матері-Землі. Це важка і копітка робота. У кожного керівника гуртків свій стиль проведення занять, і кожен має власний метод зацікавлення дітей. Але у всіх одне завдання – зберегти і примножити скарби духовності нашого народу, пробудити національну свідомість, прищепити любов до Землі-годувальниці, до природи рідного краю, любов до України, до свого народу. На заняттях гуртків ми використовуємо різні форми і методи роботи: розповіді, бесіди, повідомлення, екскурсії, різні методи проведення занять – ігри, вікторини, конкурси, свята. Реалізуючи науковий матеріал, доповнюємо його цікавими прикладами з художньої літератури, піснями, легендами, віршами про природу, рослин, тварин. Народні скарби багаті, яскраві. Але час іде, легенди забуваються. Тому ми вважаємо, що на заняттях гуртків потрібно використовувати краплі того, що збереглося в людській пам’яті. Все це дає чудовий матеріал для національного виховання учнів. Вони краще пізнають природу України, набувають потреби бережливого ставлення до неї. Наведемо приклад. Розповідаючи гуртківцям про птахів, які прилітали до нас з півдня, пропонуємо дітям загадку-вірш: Дивна птаха чорно-біла У гніздо на хаті сіла, Довгим дзьобом, знай, гуркоче, Ніби щось сказати хоче. Де ж це ти була? Далеко! А зовуть мене... Лелека. Те, що лелека символізує затишок і благополуччя, знають всі. А чому в лелеки червоні ноги і дзьоб і чорні крила? І ось тут діти з зацікавленням слухають легенду. У селі знайшли лелеку з поламаним крилом, доглянули його, а потім випустили. Одного разу загорілася в людей хата, а в ній були два маленькі хлопчики. На цей час пролітав повз хату врятований лелека. Він кинувся у відчинене вікно і врятував хлопчиків. Але дуже обпік ноги і дзьоба, що стали кривавими, обпалив крила. З того часу в лелеки червоні ноги і дзьоб, а крила – чорні. Господарі віддячили птахові, прилаштували на ясені колесо 174

від воза, аби він завжди був поруч з ними і виводив малят. Отож, якщо на хаті звив гніздо лелека, то вірять, що в ній буде лад. Багато уваги на заняттях гуртків «Юні друзі природи» та «Юні квітникарі» приділяють рослинам – символам України. Керівники гурткової роботи нашого екоцентру не тільки під час теоретичних занять, а й під час екскурсій, дослідницької роботи навчають своїх гуртківців доброті, вчать їх робити посильні справи, допомагати природі.

175

РОЗДІЛ VII. ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 7.1. Екологічна освіта і виховання дошкільнят Екологічна освіта, екологічне виховання є важливою складовою частиною формування творчої особистості, нормою поведінки у суспільстві. Починати екологічне виховання дитини треба з перших років життя дитини. На Україні концептуально представлена соціально-педагогічна система безперервної освіти «Сім’я – дошкільна установа – школа – позашкільний та вищій навчальні заклади» Екологічна освіта не має на меті накопичування у дитини суми інформації. Адже вивчення природи, проведення досліджень – це дуже цікавий і творчій процес, тут мають бути задіяні емоційна сфера, розвиток практичних навичок задля розвитку креативних здібностей дитини, що трансформується у творчій характер особистості. У цьому процесі дуже важливим є вплив на дитину батьків і педагогів. За даними А. П. Видюка (2000 р.), найвищій потенціал творчої активності дітей спостерігається у дитячих садочках. У початковій школі він зменшується наполовину, а серед дорослих складає лише 2-3%. Робота гуртка «Юні друзі природи» для дітей дошкільного віку проводиться за програмою, яка враховує фізіолого-психологічні особливості дітей 5-6 років. Матеріал викладається адаптовано до віку дітей. Відомо, що дитина 3 років вважає себе дорослою, прагне робити все самостійно. Особливостями дітей 5-6 років є усвідомлення того, що вони ще маленькі, знають небагато, що їм треба вчитись. Така мотивація допомагає викладачеві ефективно поєднувати процеси навчання і виховання. Екологічна освіта дітей – дошкільнят зосереджується на емпирічному матеріалі, який отримується шляхом опису окремих об’єктів природи. Емпіричний рівень знань – основа пізнавального процесу. Засади людської поведінки закладаються у ранньому віці. Дошкільнята, ознайомлюючись з природою, сприймають її красу, спорідненість з людиною, її життям. Важливим при вивченні природи є проведення екскурсій, практичних робіт, використання ігрових форм. Саме екскурсії закладають у дітей елементи загальної поведінки, культури спілкування з природою, вчать вмінню проводити спостереження, відчувати себе частинкою природи. Практичні роботи сприяють набуттю практичних вмінь та навичок, усвідомленню малятами важливості свого особистого внеску в охорону природи. Засобами ігрових компонентів і через них, враховуючи особливості дитячої психології, педагог має розкривати суть довкілля. Складні речі треба пояснювати просто, зрозуміло, цікаво. Проведення екскурсій, спостереження за природними об’єктами Якщо ти хочеш навчити мене, Дозволь мені йти повільно…

176

Дай мені придивитися, Доторкнутися і потримати в руках… Послухати… Понюхати… І, може, спробувати на смак! О, скільки всього я зможу найти самостійно! Тільки, будь ласка, не підганяй мене! Ганна Роговін. Під час екскурсій в центрі уваги дитини опиняється естетика природи. Спостереження у природі дозволяє оцінити такі явища, як краса декоративна (зовнішньо-чуттєві ознаки), конструктивна (вплив цілісності і доцільності), динамічна (результат ритмічності ), впорядкованості. Треба акцентувати увагу дітей на кольори, красу форм, циклічність у природі.  Діти! Ми з вами в осінньому парку. Якого кольору листя на деревах?  Подивіться, яке гарне насіння у кінського каштану! Візьміть в долоні. Яке воно гладеньке, наче оксамитове! Які гарні подарунки можна з нього зробити! Ми візьмемо з собою декілька штук.  Під поривами осіннього вітру з дерев зривається листя. Це – листопад. Давайте уявимо себе осіннім листям і покружляєм разом !  Яке чисте повітря у парку! Діти, зробіть глибокий вдих, а тепер – видох. Відчуваєте, як пахне осінній ліс?  Сьогодні, діти, ми прийшли в гості до сплячих красунь! Послухайте, яка тиша в зимовому парку. Сплять дерева, кущі, мабуть їм сниться тепле літо. Але подивіться на малесенькі бруньки! Тут вже кипить робота: тільки – но пригріє сонечко, з них виростуть зелене листячко і квіточки.  Чи знаєте ви, що птахи – вільшанки, горобці, синички, шпаки – можуть стати друзями дітей? Для цього ми розвісимо годівнички для птахів взимку, а весною – шпаківні!  Яка чудова наша річка! Зелена травка наче килим, на якому так гарно бігати босоніж! Але подивіться уважно. Що вам тут не подобається? Так, діти, ми бачимо, скільки сміття знаходиться у воді! Купатися в такій річці не дуже приємно. Та й небезпечно! А звідки взялося сміття? Так. Його викинули несвідомі люди! Цього робити не можна!  Діти, а для чого ми саджаємо дерева і охороняємо їх?  Діти, давайте зберемо осіннє листя і зробимо з нього чудове панно.! Прийде зима. І воно буде зігрівати нас розмаїттям осінніх барв! Малювання.ю виготовлення поробок природного матеріалу, складання гербарію. Будь ласка, не допомагай мені! Дай мені малювати так, як я хочу… Нехай вам не подобається, для мене це в самий раз!

177

Коли ви починаєте мені допомагати, Я думаю…я нічого не вмію робити так, як треба, І починаю вірити в це, І мені становиться прикро, І я хочу все кинути… І тоді мені вже не знайти своє «Я». Ганна Роговін.  Діти, ви пам’ятаєте той величезний могутній дуб, що росте у нашому парку? Давайте намалюємо його, цього велетня, який наче охоронець, стоїть на стражі порядку, захищаючи всіх мешканців парку!  Сьогодні ми будемо малювати наших улюблених тваринок!  А зараз ми мандруємо з вами у казковий зачарований ліс! Кожен намалює, кого він зустрів на неходжених доріжках казкового лісу! Щасливої подорожі! Психологічний тест:  Діти, відкрийте альбоми, візьміть олівці і обведіть на аркуші свою руку! РОБОТА З ГЛИНОЮ, ПЛАСТИЛІНОМ, ТІСТОМ Це так чудово, робити щось своїми руками! І нічого, якщо я їх забрудню, Мені це навіть подобається! Це дає мені таке задоволення, Я не утомився, і хочу робити ще, ще… І ніколи не закінчувати! Ганна Роговін Глина – чудовий природний матеріал, адже з неї можна робити що завгодно!  Давайте зробимо вазу для наших засушених квітів!  Відчуваєте, як глина у ваших руках стає еластичною, теплою? Вона віддає нам сховану енергію Сонця! З кори дерев, зі спілів ми зробимо чудові зимові композиції! Ці роботи можуть замінити ялинки, що рубають у лісі тільки для того, щоб вони декілька днів прикрашали наші оселі. А потім ї вивозять на смітники. Хай краще вони ростуть у лісі. А ми будемо взимку приходити і влаштовувати «Пташині ялинки»! Спостереження за живими істотами, проведення дослідів і спостережень. Якщо спитати дитину, що б вона хотіла мати більш за все, переважна більшість дошкільнят бажає домашніх тваринок. Нема більш цікавого заняття, як спостерігати за живими істотами: рослинами, тваринами. Це виховує спостережливість, відповідальність, мотивує дитину до набуття нових знань тощо. Вивчення рослин Я посадила в землю насіння. Воно проросло. І тепер у мене є рослинка!

178

Це така цікава річ. Моя рослинка! Я не знаю, як вона називається, Тільки знаю, що посадила щось схоже на піщинку, А тепер воно зелене і живе! У нього є свої таємниці, І тепер ми з рослинкою – друзі! Ганна Роговін. Практичні роботи. Досліди. Спостереження за рослинами. Губка з насінням. Що треба: насіння конюшини, гірчиці тощо, пластиковий мішечок, нитки. Що робити:1- змочити губку 2- покласти насіння в отвори губки 3-розмістити губку у мішечок, підвісити на вікно. Незвичний сад Що треба: Кусок хліба, 2 блюдця, вода Що робити: 1- покласти хліб на блюдце 2-почекати годину 3- накрити хліб другим блюдцем 4- добавляти воду Через деякий час спостерігаємо за появою плісняви. Сад з кавуном Що треба: насіння кавуна, склянка,серветка, вода Що робити: 1- у склянку кладемо серветку 2 - між склом і серветкою розміщуємо насіння 3 - на дно наливаємо воду Спостерігаємо за ростом коріння. У зимовий період діти охоче доглядають за вигонкою цибулі та часнику, це є вітамінною добавкою до столу. Протягом року діти доглядають за кімнатними рослинами, розмножують їх живцями, вивчають особливості умов існування різних груп рослин. ЖИВИЙ КУТОЧОК У живому куточку діти доглядають хвилястих папуг, болотяну черепаху, ведуть спостереження за щогликом зі зламаним крилом. Досліди. Спостереження. Хатинка для гусені. Що треба: пластиковий пакет з дірочками, листя з гусінню. Що робити: Листя з гусінню помістити у пакет. Спостерігати, як гусінь плете кокон. Хатинка для павука Що треба: картонний коробочок, прозора липка стрічка, вода, хлібні кришки. Павучок. Спостерігаємо, як павучок плете павутинку.

179

По закінченню спостережень всі живі істоти повертаються у природу.

180

7.2. Орієнтовна програма гуртка «Юні друзі природи» для дошкільного віку Пояснювальна записка Останнім часом у педагогіці багато говориться про систему навчально-виховного процесу, який охоплює всі вікові категорії дітей. Мова йде про соціально-педагогічну систему безперервної освіти «Сім`ядошкільна установа – школа – вищий навчальний та позашкільний заклади» Нами було вирішено почати еколого-натуралістичне виховання дітей в одному із дитячих садків, використовуючи за основу програму гуртка «Юні друзі природи», підготовлену співробітниками Національного еколого – натуралістичного центру учнівської молоді Міністерства освіти ї науки України (Київ, 2001 рік ) Оскільки заняття проводяться з дітьми 6-7 років, дана програма адаптована для сприймання матеріалу дітьми зазначеного віку. Деякі розділи програми спрощені, адаптовані відповідно до віку дітей, деякі теми змінені. Освітня концепція предмета не змінена, головним у програмі є принцип науковості, який реалізується в процесі формування понять про природу та природні явища. Основним є формування у учнів цілісної картини світу, пояснення взаємодії тваринного та рослинного світу, роль людини та вплив її на довкілля, формування екологічної культури, практична робота. Мета гуртка «Юні друзі природи» початкового рівня є: - формування розуміння взаємозв’язку природних явищ, - вироблення вмінь у проведенні фенологічних спостережень, - розвиток креативних здібностей дитини при вивченні природи, - поглиблення знань про довкілля, набутих в наслідок життєвого досвіду, - виховання екологічно грамотної поведінки дитини в природі. Реалізація цієї мети здійснюється вирішенням таких завдань: набуття знань про типових представників рослин ї тварин рідного краю, проведення фенологічних спостережень, єдність екологічного виховання ї навчання, набуття практичних навичок ї вмінь по догляду за живими істотами, формування активної життєвої позиції, відповідальності, співчуття. Для досягнення мети програма складена на основі принципів дидактики, а саме: науковості, систематичності, доступності, послідовності. У програмі враховані також принцип краєзнавства, сезонності, народних традицій регіону. Для засвоєння навчального матеріалу передбачено проведення теоретичних та практичних занять. Дуже важливим для дітей дошкільного віку вважаю проведення занять у формі гри, екскурсії, спостережень, практичної роботи. Це дає змогу засвоїти учбовий матеріал зацікавлено, 181

перетворити навчання на улюблене заняття, викликати бажання знати більше, вміти краще. Кожний розділ програми передбачає зв'язок теорії та практики, спілкування з природою. Методи навчання: інтерактивний, евристичний, репродуктивний, релаксопедичний, наочний, сугестивний. Для заохочування дітей проводяться виставки робіт, малюнків, інсценування казок, проведення ігрових програм, тематичних вечорів. Важливим є тісна співпраця з батьками дітей. Адже у дошкільному віці сім’я відіграє дуже важливу роль у становленні світогляду дитини, розкритті її творчих здібностей. Саме у дошкільнят дуже високе прагнення до творчості. Тому тут педагогу треба реалізувати розвиток прагнення і поєднання його з вихованням та навчанням. Програма пройшла апробацію на базі гуртка «Юні друзі природи» Старобільського районного Будинку творчості дітей та юнацтва Заняття проводяться два рази на тиждень, тривалість заняття – 30хв. + 30хв. з перервою. Кількість гуртківців – 15. Кількість годин Назва розділу Теоретичні Практичні заняття заняття Вступ.

4 4 1 Осінні фенологічні 6 8 2 сигнали. Рослинний світ рідного 6 12 3 краю. Фенологічні явища 6 8 4 взимку. Тваринний світ України.

8 12 5 Лікарські рослини 2 8 6 нашого краю. Ліс – зелене багатство, 2 4 7 його охорона. Фенологічні 6 8 8 спостереження навесні. Охорона природи.

8 12 9 Наш рідний край.

8 10 10 Підсумкове заняття.

2 11 Всього 58 86 № з/п

182

Разом 8 14 18 14 20 10 6 14 20 18 2 144

ПРОГРАМА Початковий рівень ВСТУП (8 год.) Теоретичні заняття: Природа навкруги нас. Людина – частина природи. Значення природи у житті людей. Вплив господарської діяльності людини на довкілля. Правила поводження у куточку живої природи. Практична робота: Екскурсія у куточок живої природи «Кто-кто в теремочке живет?» Екскурсія до міського парку для ознайомлення з природою краю. Збирання матеріалу для виготовлення робіт з природного матеріалу. ФЕНОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ. ОСІННІ ФЕНОСИГНАЛИ (14 год.) Теоретичні заняття: Фенологія як наука. Правила ведення фенологічних спостережень. Значення змін природи для ведення господарської діяльності людини. Календар природи. Осінні зміни в природі. Осінь у лісі. Відліт птахів. Тварини восени. Рослини восени. Зміна забарвлення листя, розмаїття кольорів. Гриби їстівні та отруйні. Правила збирання грибів. Осінні зміни у водоймищах. Практична та природоохоронна робота: Екскурсія на метеорологічний майданчик. Спостереження за впливом сезонних змін у природі на живі організми. Визначення видів дерев та кущів у безлистому стані. Збирання осіннього листя для створення панно. Виготовлення осінніх композицій для участі у конкурсу «Осінь золота» РОСЛИННИЙ СВІТ РІДНОГО КРАЮ (18 год.) Теоретичні заняття: Рослини – основа життя на Землі. Космічна роль зелених рослин. Різноманітність рослин. Основні ознаки рослин. Значення рослин у житті людини. Рослини культурні та дикорослі. Кімнатні рослини, їх походження, правила догляду за ними. Отруйні рослини, правила поводження з невідомими рослинами. Рослини – символи України. Рослини у казках та піснях українського народу. Рослини – помічники людини для збереження здоров’я. Практична, дослідницька та природоохоронна робота: Складання гербарію лікарських рослин. Колекція насіння і плодів рослин. Ігрова програма «Всі родичі гарбузові» Проведення дослідів «Незвичний сад», «Часникова плантація», 183

«Оранжерея на підвіконні». Спостереження за проростанням пшениці та квасолі. Вивчення впливу світла, тепла та води на розвиток рослин на прикладі кімнатних рослин. Виготовлення картин з висушених рослин, аплікацій. Екскурсія з метою вивчення ознак дерев, кущів, трав. ФЕНОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ВЗИМКУ (14 год.) Теоретичні заняття. Рослини взимку. Особливості хвойних рослин: дерев та кущів. Пристосування тварин до зими: зимова сплячка, зміна забарвлення, міграції. Сліди на снігу Птахи взимку. Зимуючи птахи нашого регіону. Життя водоймищ взимку. Практична робота: Екскурсія «Пристосування рослин до зими». Виготовлення та розвішування пташиних годівниць. Свято зимуючих птахів. Екологічна акція «Пташина ялинка». Спостереження та догляд за папугами у живому куточку. ТВАРИННИЙ СВІТ УКРАЇНИ (20 год. ) Теоретичні заняття. Різноманітність тварин. Значення тварин у житті людини. Відмінні ознаки рослин і тварин. Пристосування у тварин до життя у різних умовах існування.. Взаємозв’язок тварин та рослин. Ланцюги живлення. Тварини – хижаки та травоїдні . Типові представники тварин нашого краю. Тварини у казках, байках, піснях українського народу. Свійські та дикі тварини. Практична робота. Спостереження та догляд за тваринками живого куточку. Екологічна гра «Впізнай мене!» Спостереження за комахами. Конкурс малюнка «Вони живуть поряд з нами». Постановка казки «Теремок» Участь у акції «Птах року» ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ НАШОГО КРАЮ (10 год.) Теоретичні заняття: Лікарські властивості рослин. Лікарські дерева та кущі. Трави – «лікарі». Правила збору лікарських рослин. Практична робота: Гра «Подорож у країну доктора Айболита» Складання гербарію лікарських рослин. Запрошення до фітобару. Приготування лікувальних фіточаїв.

184

Вивчення лікувальних властивостей кімнатних рослин «Аптека на підвіконні» ЛІС – ЗЕЛЕНЕ БАГАТСТВО, ЙОГО ОХОРОНА (6 год.) Теоретичні заняття: Типи лісів. Ліси – зелені легені Землі. Значення лісів у житті людини. Використання деревини у господарській діяльності. Охорона лісів. Практична та природоохоронна робота. Екологічна гра «Зелені друзі». Екологічна акція «Посади дерево» Гра «Звуки лісу» Розважально – пізнавальна програма «В гостях у Берендея» ФЕНОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ НАВЕСНІ (14 год.) Теоретичні заняття: Весняні зміни у природі. Рослини весною: пробудження дерев та кущів, початок сокоруху. Весняні зміни у житті тварин: народження малят, линька, пробудження. Птахи навесні. Повернення з вирію. Пора гніздувань. Поява комах. Літо на порозі. Розвиток земноводних на прикладі жаби. Практична робота: Екскурсія «Пробудження сплячих красунь» Свято « Зустріч птахів» ОХОРОНА ПРИРОДИ (20 год.) Теоретичні заняття: Охорона природи – справа кожного. Природні ресурси, використання природних ресурсів. Причини зменшення чисельності тварин і рослин на Землі. Роль заповідних територій у збереженні та відновленні видового складу представників живої природи. Поняття фауна та флора. Що таке «заповідник», «заказник», спільні риси та відмінності. «Червона Книга» – сигнал тривоги. Правила поведінки у природі, 5 еко – етичних принципів у взаємозв’язку «людина – природа». Грунт, значення для рослин. Повітря, його склад. Чисте повітря – гарне здоров’я. Вода як основа життя. Практична та природоохоронна робота: Участь у всеукраїнському конкурсі «Джміль та Бджілка». Спостереження за прильотом пташок. Розвішування шпаківень. Робота у квітнику, висадження розсади квітів, розбивка квітників, догляд за ними. Проведення Дня Довкілля. Виготовлення виробів з природного матеріалу у подарунок мамам.

185

НАШ РІДНИЙ КРАЙ (18 год.) Теоретичні заняття: Клімат. Кліматичні фактори, їх вплив на поширення рослинного та тваринного світу. Клімат України. Особливості клімату Луганської області. Вплив господарської діяльності на зміну природних ландшафтів. Природно – заповідні об’єкти області. Заповідні території Старобільщини: урочище «Соснове», Бутківський терасний парк, гідрологічні пам’ятки, урочище «Широке». Практична та природоохоронна робота: Екскурсія до районного краєзнавчого музею «Краю мій степовий» Передбачення погоди за місцевими ознаками. Ведення «Календаря природи». Гра «У природи немає поганої погоди». Розважально-пізнавальна програма «Здесь моя Отчизна, здесь мой дом родной» Виставка робіт дитячої творчості. ПІДСУМКОВЕ ЗАНЯТТЯ (2 год.) Екскурсія у лісопарк «Спостереження за комахами». Завдання на літо: збирання насіння різних рослин, ведення літніх фенологічних спостережень, виготовлення робіт з використанням плодів і насіння. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ І ВМІНЬ Учні повинні мати уявлення про: науку, яка вивчає природу; розуміти взаємозв’язки (живе – неживе, рослини – тварини, жива природа – людина); єдність людини і довкілля; вплив клімату на життєдіяльність живих істот; кругообіг речовин у природі; принципи охорони природи; стан довкілля в Україні на прикладі Луганської області. Учні повинні знати: правила поведінки у природі; роль рослин і тварин, їх значення для людини; поняття про погоду і клімат на прикладі свого регіону; фауну і флору рідного краю; заповідні території Старобільщини; представників Червоної Книги України; культурні та дикі рослини нашого краю; небезпечні рослини та отруйні гриби; народні традиції, пов’язані з рослинами і тваринами. Учні повинні вміти: проводити нескладні фенологічні спостереження; виявляти сезонні зміни у природі; 186

розпізнавати рослин і тварин нашого краю; визначати пристосування до середи існування у рослин та тварин; доглядати за рослинами та тваринами у живому куточку; складати колекції, гербарій, збирати природний матеріал; приймати участь у проведенні природоохоронних акціях, виконувати практичну роботу по збереженню довкілля. Терміни, які повинні засвоїти учні: біологія, біорозмаїття, заказник, заповідник, природа, клімат, рослини, рослинність, тварини, довкілля, середовище існування, фактори природи, флора, фауна, Червона Книга України. Література 1. Програми для творчих об’єднань позашкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, Київ, «Богдан», 2004 рік, Міністерство освіти й науки України, Науково методичний центр середньої освіти МАН України, Академія педагогічних наук України.

2. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, Міністерство освіти й науки України, Академія педагогічних наук України, Київ, «Дошкільне виховання», 1999 рік.

3. Вербицький В.В. Формування практичного розуму цілеспрямованого учня.-Київ, «Деміург», 2002 рік.

4. Марковская М.М. Уголок природы в детском саду - М, «Просвещение», 1989г.

7.3. Програма гуртка «ВАЛЕОЛОГІЯ» для дошкільного і молодшого шкільного віку ПРОГРАМА ГУРТКА ВАЛЕОЛОГІЇ ДОШКІЛЬНОГО І МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Орієнтовна програма гуртка валеології дошкільного і молодшого шкільного віку виходить з принципу послідовності отриманих дітьми знань, умінь та навичок протягом року. Програма гуртка розрахована на організацію позакласних занять з дітьми дитячого садка старшої групи, учнями 1-го класу. Кожне заняття триває 2 години (на тиждень), а екскурсії на природу розраховані на 3 години. Метою діяльності гуртка валеології є: ознайомлення дітей з основними засобами збереження і зміцнення здоров'я внаслідок розумного, здорового способу життя; ознайомлення дітей з основами етикету; розвиток у дітей усвідомлення цінності свого здоров'я; розвиток у дітей нахилів до творчості; 187

вивчення правил небезпечної поведінки у міському середовищі; формування у дітей мотивації до вивчення основ валеології; навчання дітей радіти життю; виховання у дітей прагнення пізнавати себе, допомагати собі та іншим бути здоровим; виховання у дітей гуманної поведінки у природі, на вулиці, у транспорті; активна допомога дитячому садку і школі у всебічному вихованні дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. Програма побудована на основі загальнодидактичних принципів (науковості, систематичності, доступності, послідовності, зв'язку навчання з життям). Вона відповідає змісту програми курсу «Основи валеології» для дітей дитячих садків та школярів молодшого віку, містить необхідні для дітей знання з основ здоров'я, способів його збереження і зміцнення внаслідок розумного, здорового способу життя. Дана програма передбачає ознайомлення дітей з здоровим харчуванням, з основами гігієни свого тіла, з правилами культурної, небезпечної, безконфліктної поведінки (вдома, у дитячому колективі, на вулиці, у природі), з фізичними вправами. Програма бере за основу: додатковий матеріал для вчителя початкової школи Алатон А. [див.1]; навчальний посібник Команєвої О.О. [див.6]; книгу Шалаєвої Г.П., Журавльової О.М. [див.12]. Змістом даної програми передбачено теоретичне та практичне отримання додаткових знань та набуття певних навичок щодо спостережень за своїм самопочуттям, дотримання здорового способу життя. Кожний розділ програми передбачає обов'язковий зв'язок теоретичних занять з безпосереднім спілкуванням дітей з природою, участь їх у рольових іграх, можливість втілювати з дітьми принципи здорового способу життя у казковій формі. Діти вчаться працювати з дидактичним матеріалом, малювати свої враження, працювати з природним матеріалом, створювати композиції (аплікації), що в свою чергу допомагає формувати естетичні поняття, розвивати художній смак. Всю програму пронизує тема гуманного ставлення до себе, міста, країни, людства. Пропонується: використовувати загадки, різноманітні ігрові форми та технічні засоби; організовувати конкурси, вікторини, естафети. Рекомендується проведення виставок малюнків, інсценування казок, тематичних ранків. Програма була впроваджена у дитячих садках № 7, 18, 34 міста Алчевська та отримала добрі наслідки. Вона дає можливість вихованцям: орієнтуватися у оточуючому середовищі; свідомо ставитися до свого здоров'я; дотримуватись правильної поведінки вдома, дитячому колективі, у природі.

188

Орієнтовний тематичний план Кількість годин № Назва розділу теоретичні практичні з\п заняття заняття 1 Вступ 2 4 2 Збереження та охорона 4 4 свого організму 3 Поняття про здорову і 4 6 хвору людину 4 Чистота – запорука 4 4 здоров'я 5 Особиста гігієна школяра 2 2 6 Правильне харчування 4 4 7 Стосунки школярів.

4 4 Дружба 8 Здоровий спосіб життя 4 6 9 Профілактика погіршення 2 2 здоров'я 10 Підсумкове заняття 2 4 Всього 32 40

разом 6 8 10 8 4 8 8 10 4 6 72

Програма І. Вступ (6год.). Поняття про валеологію. Ознайомлення гуртківців з планом роботи. Людина – це живий й складний організм. Будова, склад і функції організму людини. Відділи тіла людини: голова, тулуб, кінцівки. Функції організму людини: зріст і розвиток, розмноження, пристосування до зовнішнього середовища, активний рух. Відпочинок – важлива частина життя будь-якої людини. Значення сну у житті людини. Ознайомлення з режимом дня. Людина – частина природи. Фактори рідної природи, що впливають на здоров'я людини. Порівняння організму людини з організмом тварин. Практичні заняття: Фізичні вправи, рухомі ігри на вулиці. Ознайомлювальна екскурсія у міський парк. Споглядання на вулиці за тваринами. ІІ. Збереження та охорона свого організму (8год.). Людський організм має системи органів: опорно-рухова, чуття (нюх, смак, дотик, слух, зір), травлення, кровоносна, виділення, нервова. Основа тіла – скелет, який складається з міцних кісток та м'язів. Поняття про струнку поставу. Рух – основа здоров'я, він стимулює роботу всіх органів і систем людського організму. Профілактика плоскостопості. Порівняння організму людини з організмами тварин. Практичні заняття. Дидактична гра: «Щоб очі добре бачили, а вуха добре чули». Гімнастика для очей. Фізичні вправи, вправи для стоп «Збери 189

пальцями ніг ґудзики». Рольові ігри «Перевір свою поставу», «Тримай спину рівно». Ознайомлювальна екскурсія у міський парк. ІІІ. Поняття про здорову і хвору людину. (10год.). Поняття про безпеку вдома і надворі. Невидимі вороги і друзі здоров'я. Вивчення правил поведінки, які дають змогу послабити вплив несприятливих факторів на здоров'я людини. Причини дитячого травматизму і нещасних випадків (відсутність у дітей почуття небезпеки, невміння користуватися вогнем, електричними приладами, незнання правил дорожнього руху). Поняття про обережне ставлення з вогнем, при спілкуванні з джерелом току, з киплячою водою. Перша допомога: при отруєнні та обмороженні; ушкодженнях (розтягненнях, переломах, вивихах); укусах (комах, змій, кліщів). Причини погіршення здоров'я. Поняття про гриби. Ознаки хвороби: біль, підвищення температури тіла, знепритомлення. Поняття про ліки та правильне вживання. Практичні заняття. «Фізкультхвилинка», дидактична гра «Допомога у небезпечному випадку», рольова гра «Бережи себе», естафета. ІV. Чистота – запорука здоров'я (8год.). Піклування про здоров'я - обов’язок членів сім'ї. Ознайомлення дітей з обов'язками щодо: догляду в чистоті ротової порожнини, свого тіла, нігтів, одягу, взуття; дотримання порядку у кімнаті, у своєму рюкзаку, на поличках. Характеристика хвороб, які виникають за допомогою забруднених рук та немитих фруктів. Практичні заняття. Разом з дітьми скласти список своїх обов'язків щодо підтримання чистоти в домі (витирати пил, прати свої носовички, чистити взуття, прибирати постіль). Рольова гра «Чиста і лагідна шкіра рук». Дидактична гра «Повчайся у «Школі здоров'я».

V. Особиста гігієна школяра (4год.). Ознайомлення дітей з властивостями шкіри. Шкіра – захисник організму від бруду, спеки і холоду, вітру і дощу. Поняття про догляд за шкірою. Мікроорганізми – найменші живі істоти. Індивідуальний посуд для кожної людини. Правильне освітлення робочого місця. Обговорення правильної поведінки персонажів, що зображені на малюнках. Практичні заняття. Розглядання шкіри у мікроскоп. Рольова гра «Бути культурною людиною». Складання і відгадування загадок. Інсценування мультфільму «Вінні-Пух».

VІ. Правильне харчування (8год.). Правильне харчування складається з таких частин: сніданок, обід, полуденок і вечеря. Корисні продукти і страви. Умови культурного прийняття їжі: їжа повинна бути свіжою; 190

їсти треба потрошку, добре пережовувати їжу; гаряча їжа може обпекти шлунок; морозиво необхідно їсти невеликими ковтками; наявність індивідуального посуду; перед їдою обов'язково вимити руки; перед вживанням овочів і фруктів їх треба добре вимити. Практичні заняття. «Фізкультхвилинка». Рольова гра «Уміти поводитися за столом». Дидактична гра «Корисна їжа». Дегустація страв місцевої національної кухні.

VІІ. Стосунки школярів. Дружба (8год.). Поняття та значення добрих стосунків у колективі. Неодмінні умови гармонійного розвитку людини це: усвідомлення сенсу життя; розуміння значення родинних взаємин; здібність навчатися з задоволенням; вміння корисно проводити вільний час. Поняття про оздоровчий та безпечний відпочинок. Конфлікти (сварки, бійки) створюють напругу, згубно впливають на здоров'я всіх членів колективу. Практичні заняття. Обговорення ситуацій, що допомагають поліпшити настрій і підтримувати добрі стосунки з одногрупниками та однокласниками. Складання композиції з природного матеріалу та аркушів паперу на тему: «Мої подарунки». Рольові ігри: «Вмій зупинитися», «Спостереження за своїм самопочуттям». Драматизація казок: «Ріпка», «Рукавичка».

VІІІ. Здоровий спосіб життя (10год.). Ознайомлення дітей з основами здорового способу життя. Для здорового росту дитини, їй необхідно дотримуватися: - чистоти тіла; - чистоти і порядку у домі, у власних речах; - правильного харчування; - правильної постави; - рухливості; - режиму дня; - правил дорожнього руху; - безпечної поведінки; - доброзичливості при спілкуванні. Практичні заняття. Дидактична гра: «Добра звичка до порядку закладається у ранні роки». Рухлива гра «Зміцнюй своє тіло». Творча робота: «Намалюй свої враження про здоровий спосіб життя». ІХ. Профілактика погіршення здоров'я (4год.). Поняття про шкідливі звички. До шкідливих звичок належать: паління, вживання алкоголю, наркотиків, знеболюючих ліків, вдихання токсичних речовин. Наслідки систематичного вживання шкідливих для організму людини речовин. Психологічна настанова проти шкідливих 191

звичок. Людина – хазяїн свого організму. Піклування про здоров'я – обов'язок кожної людини, членів сім'ї, держави і суспільства. Практичні заняття. «Фізкультхвилинка». Вікторина «Визнач риси здоров'я». Народні ігри і забави. Х. Підсумкове заняття (6год.). Практичні заняття. Загадки, приказки та прислів'я про здоров'я. Екскурсія в АЦЕНТУМ. Основні вимоги до знань і вмінь Учні повинні мати уявлення про: важливе значення гігієни свого тіла, одягу, взуття; правильне харчування; правила поведінки у оточуючому середовищі; цінність милосердя до інших; можливість творчого відбиття свого настрою; основи здоров'я та способи його збереження і зміцнення внаслідок; розумного, здорового способу життя. Учні повинні вміти: володіти основними гігієнічними навичками (слідкувати за чистотою свого тіла, ротової порожнини, одягу, взуття, робочого місця); уміти поводитися за столом; бути самостійними та стриманими; грати у рольові ігри; володіти основними елементами культурної поведінки (доброзичливість); навчатися цікаво і з задоволенням; корисно проводити вільний час. Діти повинні засвоїти такі терміни (поняття): віруси, вушні раковини, гігієна, глотка, голова, дружба, доброзичливість, доброта, здоров'я, зіниця, зуби, здоровий спосіб життя, зубна емаль, кінцівки, карієс, кришталик, користь, любов, надія, непритомність, небезпечні фактори (паління, алкоголь), обережність, опік, обмороження, перша допомога, поле зору, природа, радість, райдужка, режим дня, сітківка, стопа, суглоби, серце, стравохід, тонка кишка, тулуб, умови життя, швидка допомога, шлунок. Список рекомендованої літератури: 1. Алатон А. Валеологія. На допомогу вчителю: Додат. матер. для учит. початк. шк. – 1-е видання – К.: Алатон, 1997. -112с.

2. Анісімова С. В., Рибалова О. В. Екологія: Навчальна книга для учнів загальноосвітної школи. Серія «Екологія і здоров'я» - К.: Грамота, 2001. -135с.

3. Ганич Д. И., Олейник И. С. Русско-украинский и украинскорусский словарь. – К.: Радянська школа, 1984. -463с.

192

4. Заготова С. Н. Валеология. Ростов-на Дону.: ООО «Издательство БАРО-ПРЕСС», 2001. 448с.

5. Клименко С. Валеологія. Програма гуртка позашкільних закладах// Паросток – К.: 1999. -54с.

6. Команєва О. О. Валеологія. Школа здоров'я. Навч. Пос. Для 2-3 кл. – К.: Літера, 1999. -80с.

7. Лясковский В. Вы бывали в зоопарке? – Ростов-на Дону.: ПрофПресс, 2006. – 10с.

8. Обухов Я. Основи символдрами. Вступ до основного ступеня. – К.: Главник, 2007. -112с.

9. Русская народная сказка. Репка. – Ростов-на Дону.: Проф-Пресс, 2005. - 10с.

10. Русская народная сказка. Рукавичка. – Ростов-на Дону.: ПрофПресс, 2008. -10с.

11. Таглина О. В., Боянович Ю. В. Чудеса живого мира. Иллюстрированная энциклопедия для детей. –Х.: Веста «Ранок», 2003. 128с.

12. Шалаева Г. П., Журавлева О. М. Новые правила для воспитанных детей – М.: СЛОВО; Эксмо, 2006. -160с.

7.4. Розробка програми занять гуртка для дошкільнят «Чарівний світ природи (початковий рівень)» Програма «Чарівний світ природи» розроблена для вихованців дошкільних закладів (старша група) та учнів перших класів загальноосвітньої школи і розрахована на один рік навчання. До програми входять 6 тематичних розділів, які становлять 72 години. Програма, яку ми пропонуємо, є комбінованою, вона створювалась на основі програми МОН «Юні друзі природи молодшого шкільного віку» 2004 року [1]. Розділи програми ми залишили без суттєвих змін, а ось теми занять - дещо змінили для полегшення сприйняття їх дітьми 5-6 років. Стародавні філософи радили починати виховання дитини ще до її народження. З перших днів життя дитина починає пізнавати навколишнє середовище і активно реагувати на його прояви. Протягом перших років життя у дитини формуються навички спостереження, які тісно пов’язані з допитливістю, зацікавленістю об’єктами природи, при цьому розвивається увага, пам'ять, вміння бачити взаємозв’язки в природі. Спілкування з природою сприяє проявленню таких моральних якостей, як чуйність, милосердя, доброта і справедливість. Саме в цей час дитина починає розуміти своє місце в світі, що її оточує, формується відповідальність за свої вчинки, з’являються бажання охороняти і піклуватися про рідну природу. Програма цікава, різноманітна, дає можливість кожній дитині, розкрити себе, проявити свою фантазію, спостережливість, відчути свою єдність з природою. Враховуючи вікові особливості дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, програмою заплановано використання різноманітних форм і 193

методів навчання. Теоретичне навчання тісно поєднується з практикою, оскільки навчально-виховні завдання вирішуються головним чином у процесі практичної роботи. Тому практичні заняття слід проводити як в кабінеті, так і безпосередньо на природі. Програмою передбачено прогулянки в природу з метою ознайомлення дітей з об’єктами природи, участь у конкурсах, ігри. Програма гуртка покликана ознайомити дітей з народними казками, прикметами, з символами нашого народу. Виконання програми дасть змогу досягти основних цілей: навчання, виховання і розвитку. Мета діяльності гуртка: сформувати у дітей поняття про природу. Навчити дітей спостерігати за природою, відрізняти об’єкти природи, усвідомлювати явища, що трапляються в природі, піклуватися за певними об’єктами природи: тваринами та рослинами куточка живої природи; розвинути творчу та пізнавальну активність, пам’ять, логічне мислення та увагу гуртківців; виховувати дбайливе ставлення до природи, привчати правильно поводитися у природі, заохочувати дітей до подальшого отримання знань про природу, до участі в еколого – натуралістичній роботі. Завдання діяльності гуртка: засвоєння гуртківцями знань про типових представників рослинного і тваринного світу рідного краю; формування реалістичних знань – уявлень про об’єкти та явища природи, вміння догляду за об’єктами живої природи; виховання здібностей бачити красоту рідної природи, любові і дбайливого ставлення до природи. Змістом даної програми передбачено теоретичне та практичне отримання знань та набуття певних навичок поводження з природою. Форми проведення занять відрізняються від занять з дітьми старшого віку, а саме, теоретичні заняття бажано проводити як бесіди, з обов’язковим використанням ігрових методів та технічних засобів. Тому, що в цьому віці діти потребують зосередженості та зацікавленості у вивченні програмного матеріалу. Практичні заняття слід проводити у вигляді ігор – конкурсів, змагань. Екскурсії – у вигляді прогулянок по території навчально-виховного закладу. Під час прогулянок, діти знайомляться з об’єктами природи, що їх оточують, та звертають увагу на зміни, що відбуваються з ними продовж року. Для проведення підсумкових занять програмою передбачені розвивальні та пізнавальні ігри, конкурси. Особлива увага приділяється конкурсам малюнків, поробок з природного матеріалу, тому що за допомогою малюнка, фантазійної роботи дитина в цьому віці відтворює те, що не може пояснити словами та виказати свої почуття [4,5,6]. Орієнтовний тематичний план 194

№

1.

2.

3.

4.

5.

6. Всього:

Назва розділу

Кількість годин Теоретичні Практичні Разом заняття Заняття Вступ 1 1 2 Сезонні зміни в природі. Ведення 9 7 16 фенологічних спостережень Рослинний світ рідного краю 14 8 22 Тваринний світ України 12 10 22 Охорона природи 7 2 9 Підсумкове заняття 1 1 44

28

72

ПРОГРАМА 1. Вступ (2 год.) Людина – частина природи. Ознайомлення з правилами техніки безпеки на гурткових заняттях, навчально-дослідній земельній ділянці, в куточку живої природи. Правила поведінки на екскурсіях. Демонстрація навчальних відеофільмів та слайдів.

2. Сезонні зміни в природі. Ведення фенологічних спостережень (16 год.) Ознаки приходу осені в природі. Чи можна збирати гриби? Осінні прикмети. Спостереження за життям природи осінню. Знайомство з віршами, казками, оповіданнями про осінь. Ознаки приходу зими в природі. Зимові прикмети. Спостереження за життям природи у зимовий період. Ознаки приходу весни у природі. Весняні прикмети. Спостереження за життям природи навесні. Знайомство з віршами, казками, оповіданнями про весну. Практичні роботи та екскурсії Прогулянки: «Спостереження за осінніми змінами у живій природі», «Танок осіннього листочка. Таємниця листопаду», «Таємниця сніжинок». Конкурси малюнків «Коли приходить осінь», «Новорічна казка», «Пробудження природи». Гра «Подорож по порам року» [8].

3. Рослинний світ рідного краю (22 год.) Різноманітність рослин. Ознаки рослин. Скільки живуть рослини? Розповсюдження та розвиток рослин. Розвиток дерев. Визначення дерев за листям, плодами. Що таке ліс. Які бувають ліси? Сезонне життя лісу. Овочі та фрукти – смачно та корисно. Хліб – основа життя. Кімнатні рослини. Рослини – символи України. Рослини, що лікують. Першоцвіти. Збереження та їх охорона. Садові квіти весни та літа. Практичні роботи та екскурсії Прогулянки: «Осіннє диво – квіти», «Зимові портрети дерев», «Прокидаються дерева. Поява бруньок», «Рослини прокидаються. Спостереження за появою листя. Охорона рослин весною».

195

Виготовлення робіт з природного матеріалу. Конкурс «Природа і ми». Конкурс малюнків «Моя улюблена квіточка». Гра «Знайди, опиши, вгадай».

4. Тваринний світ України (22 год.) Різноманітність комах. Павуки. Зимуючі птахи, як їм допомогти. Життя тварин узимку, або хто де ховається. Тварини, що мешкають в лісах. Тварини, що мешкають в степу. Тварини водного та навколо водного середовища. Корисні особливості сільськогосподарських тварин. Тварини – друзі людини. Кішки та собаки. Тварини куточка живої природи. Звідки беруться безпритульні тварини? Повернення птахів. Приваблювання птахів до наших садів, та парків. Практичні роботи та екскурсії Прогулянки: « Розміщення годівниць і підгодівля пташок», «Летючі квіти, або таємниця метелика», «Таємниці бджілки Майї», «Де живе царівна – жабка», «Хто співає у садочку?». Догляд за тваринами куточка живої природи. Ігри: «Зимуючі пташки», «Зоопарк». Конкурси малюнків «Пташина годівничка», «Наші улюбленці».

5. Охорона природи (9год). Чому численність тварин та рослин зменшується. Хто потрапив до Червоної книги? Природоохоронні території нашого району. Що таке повітря? Утворення повітря, його охорона. Грунт. Охорона ґрунтів. Вода – основа життя. Використання водних ресурсів. Правила поведінки у природі. Знайомство з екологічними казками. Практичні роботи та екскурсії Прогулянка «У пошуках чистої природи». Конкурс малюнків «Допоможемо природі!»

6. Підсумкове заняття (1 год.) Проводиться у формі свята, невимушеного спілкування, театрального дійства, конкурсу казок тощо. Література 1. Збірник програм для творчих об'єднань позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів, під редакцією В. В. Вербицького Київ:Богдана, 2004- 352с.

2. Н.А.Поліщук Коли в серці живуть добринки. Методичний посібник - Тернопіль: Мальва - ОСО, 2004, - 96с.

3. М.С.Жубр Природа України. Енциклопедія рідного краю. Харків: Ранок - Веста, 2008.- 64с.,іл..

4. Как знакомить дошкольников с природой: пособие для воспитателей детского сада - Москва: Просвещение, 1983. – 207с., ил.

5. М. М. Марковская Уголок природы в детском саду. Пособие для воспитателей детского сада.- Москва: Просвещение, 1984. – 160с.,ил.

6. Л. М. Потапова. Детям о природе . Экология в играх для детей 5- 10 лет. Популярное пособие для родителей и педагогов.Ярославль: Академия развития: Академия Холдинг, 2002.- 224с. ,ил.

7. Г. А. Фадеева Экологические сказки. Пособие для учителей 1 – 6 196

классов. Волгоград: Учитель, 2003.- 57с.

8. Т. И. Линго Игры, ребусы, загадки для младших школьников. Популярное пособие для родителей и педагогов – Ярославль: Академия развития, 2007.- 192с.,ил.

9. О. О. Ткаченко, Л. П. Омельчук Як розвинути пам'ять вашої дитини. Харків: Ранок,2009 – 128с., іл..

10. О. А. Мартиненко. Як розвинути інтелект вашої дитини. Харків: Ранок,2009 – 144с., іл..

7.5. Використання ігрових форм роботи під час проведення навчальних екскурсій еколого-натуралістичного спрямування Сучасне життя потребує підготовки фахівців із широким кругозором, творчим мисленням, практичним складом розуму, здатних побудувати екологічно стабільне суспільство. Саме тому стратегія модернізації освіти в гуртках позашкільних закладів еколого-натуралістичного спрямування полягає в зміні акценту з накопичування знань, умінь і навичок до формування соціальної практики. Дітям будь – якого віку допомагає знайомитися із навколишнім світом навчальна гра, яка дозволяє їм виявити свою індивідуальність, позбутися страху виступати перед аудиторією. У процесі гри виховуються вольові якості, формується наполегливість, прагнення до перемоги – все те, без чого не може бути успіху сучасної людини. Таким чином, завдяки використанню ігрової педагогіки відбувається формування соціального досвіду вихованця. Екскурсія в природу – невід’ємна складова частина екологічного виховання. Навчальні екскурсії відіграють важливу роль, тому що дають можливість дітям сприймати безпосередньо органами чуттів предмети і явища в природних умовах. У цьому організованому, активному, цілеспрямованому процесі у дітей формуються спостережливість, вміння зіставляти предмети, порівнювати їх, виділяти особливості будови та життєдіяльності об’єктів. Екскурсії викликають емоційне збудження. А це є джерелом радості пізнання. Відомий вчений Франсуа Рамад писав: «Немає необхідності підкреслювати значення контактів з природою для всебічного розвитку дитини. Лише божевільний може заперечувати незамінну цінність спілкування з природою для інтелектуального розвитку людини. Усі спеціалісти, які займаються проблемами психології й педагогіки, відмічають ту обставину, що дитинство більшості великих людей, від Леонардо да Вінчі до Толстого, Пастера й Ейнштейна, проходило в тісному контакті з природою». Людина – частина природи. Її існування можливо за умови гармонійних стосунків із навколишнім середовищем. Формувати такі стосунки треба починати якомога раніше, а саме, ще в дошкільному віці. Психологічні особливості дітей дошкільного віку зумовлюють використання активних форм пізнавальної діяльності. Перевага віддається безпосереднім спостереженням, іграм, дослідам, догляду за рослинами і 197

тваринами. Під час екскурсії задіються всі органи чуття дитини, що сприяє розвитку чуттєвої уваги та чуттєвої пам’яті. А це є основою розвитку наочно – образного, а надалі словесно – логічного мислення. ЕКСКУРСІЯ В ПРИРОДУ (для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку ) Тема: «Природа – це казка, природа – це диво…» Мета: вчити дітей бачити життя природи; познайомити дітей із рослинами як частиною живої природи та значенням їх в житті людини; продовжити формування загально навчальних вмінь та навичок; розширити кругозір; продовжити естетичне виховання. Хід екскурсії. І. Вітання. Доброго ранку, ліси і міста! Доброго ранку, планета Земля! Щастя й здоров’я всім людям бажаємо! З радістю в садочок до знань поспішаємо. (О. Іванова) Діти разом промовляють вірш, посміхаючись один до одного. Це створює позитивний психологічний настрій. ІІ. Повторення правил поведінки під час екскурсії. Як треба поводитись під час екскурсії ? (Добре. Пам’ятати, що екскурсія – не прогулянка, тому треба бути уважними, намагатись все запам’ятовувати. Без дозволу не відокремлюватись від інших дітей ). ІІІ. Актуалізація опорних знань. Що таке природа? ( Все, що оточує, але не зроблено руками людей, є природа). Що належить до неживої природи? ( Земля, Сонце, Місяць, вода, гори, повітря). Що належить до живої природи? ( Людина, рослини, тварини). Гра. Керівник гуртка називає слова і пропонує дітям хлопати в долоні в тому випадку, якщо названий об’єкт живий. Наприклад: вовк, стіл, ялинка, годівничка, будинок, сніг, вітер, равлик, бджілка, повітря, квітка. Яку користь дає людині природа? (Людина отримує все необхідне для життя). ІV. Розповідь з елементами гри. Коли я йшла у садочок, до мене нагнулася гілочка дерева і протягнула мені конверт, а в ньому – гра. Хто буде брати в ній активну участь, хто розкриє секрет, як це деревце або кущик називається, і в нагороду отримає приз – малюнок із зображенням цієї рослини. ( Калина, ялина, береза, дуб, бузок. ) Діти, як називається цей кущ? (Калина) Що вам відомо про калину?

198

Розповідь про калину. Калина – споконвічна і вірна супутниця нашого життя і побуту. Калина і Україна – нероздільні. Калина – це символ України. Калину шанують за її пишну вроду і цілющі властивості. Немає, мабуть, такого села в нашій країні, де б не росла, не рум’яніла червоними ягодами восени аж до самої зими калина. Був такий звичай: при переході в новозбудовану хату новосели обов’язково висаджували кущ калини. Або при народженні в сім’ї дівчинки на її вроду і щасливу долю саджали калину. Говорять, що у злих людей калина не приймається, не росте. Калину вишивають на рушниках, сорочках, скатертинах, малюють на картинах. Червоні кетяги калини Горять вогнями усіма. Без калини нема України, Без народу Вкраїни нема. А тепер, діти, вам про себе хоче розповісти … (ялина) Спочатку я була тонесеньким зеленим паростком, зовсім не схожим на могутнє дерево, яким ви бачите мене зараз. Коли я трішки підросла, у мене з’явився інтерес до всього, що мене оточує. Я маю декілька особливостей, за якими мене легко впізнати. Діти, чим я не схожа на дерева і кущі, які ростуть поруч зі мною? (Це хвоїнки та шишки. Хвоїнки – це мої голкоподібні листочки, а на лусках шишок визріває насіння). Діти, яку роль я відіграю в вашому житті ? Наступна зупинка біля берези. Розповідь керівника гуртка про березу. Своє ім’я «береза» дерево отримало ще в давнину. Березу називають деревом чотирьох справ. Перша справа – світ освітлювати. Справа в тому, що раніше хатинки освітлювались березовою тріскою. Друга справа – скрип заглушувати. Із берези раніше отримували дьоготь – чорну маслянисту пахучу рідину. Цим березовим дьогтем мастили колеса візків та карет, які без змащення скрипіли. Третя справа – хворих лікувати. Це пояснити нескладно. Березовий сік і березові бруньки – добрий лікарський засіб. Четверта справа – дотримуватись чистоти. Пояснити це дуже просто. Кожен рік заготовляють дуже багато віників і мітел. До речі, березові віники й для лазні добрі, бо березове листя має лікувальні властивості. На маршруті проведення екскурсії рослини бузку. Керівник гуртка пропонує дітям назвати цю рослину і розповісти про неї, а потім доповнює розповіді дітей. Наприклад, бузок – це рослина іноземна. Помандрувала вона чимало, перш ніж потрапила на Україну, але все ж таки отримала любов жителів нашої країни і тепер відчуває себе тут, як вдома. А тепер запрошує нас до себе дуб. Я ще молодий, а вік наш довгий. Якщо берези живуть трошки більше 100 років, то ми живемо 800 – 900 років, якщо умови сприятливі. От ми й ростемо, не поспішаємо. Плоди називають жолудями. Деревина в нас міцна 199

й важка, тому з моїм ім’ям пов’язані уявлення про міцність і силу. Лише одного боюсь: суворого клімату та морозів. Усі ці рослини ростуть на території нашого дитячого садочка і біля нього. Дерева і кущі, які ми назвали – це тільки маленька часточка рослинного світу. У природи є багато видів рослин. Є такі рослини, які ростуть самі. Їх ніхто не садив, не доглядав. Такі рослини називають дикорослими. А є такі рослини, які вирощують люди. Такі рослини ростуть на городах, на полях, в садах, парках. Їх називають культурними. Які культурні рослини ви знаєте? (Морква, капуста, помідори, яблуні, вишні тощо.) Гра «Для чого потрібні дерева?» а) Поділити групу дітей на дві підгрупи: «діти – дерева» і « діти – тварини». (Діти самі можуть вибрати до якої групи вони хотіли б приєднатися.) б) «Дерева» стають на відстані один від одного. «Тварини» можуть відпочивати, ховатися під деревами, харчуватися листям, плодами або насінням дерев. в) Вихователь – «дроворуб», який зрубує «дерево», свої дії пояснює, для чого буде призначена деревина: виготовлення меблів, паперу, хімічної промисловості, на опалення, для виготовлення сувенірів. г) Кількість «дерев» при кожній дії вихователя зменшується. «Тварини» шукають притулку біля інших «дерев». д) Наприкінці гри діти групуються біля останнього «дерева». Запитання до дітей: - Чи всім достатньо місця, щоб сховатися?

- Чи надалі зможуть тварини вижити без дерев?

- Чи можна зрубувати всі дерева ? Підсумкове питання: для чого потрібні дерева ? Примітка: діти – «дерева», яких «зрубали» перетворюються на «тварин» і беруть участь у грі до самого кінця.

V. Закріплення. Гра «добре – погано».

- Охороняти рослини і тварини (добре).

- Допомагати птахам взимку (добре).

- Руйнувати гнізда птахів (погано). Чому ?

- Кричати в лісі (погано). Чому ?

- Рвати листочки з дерева, ламати гілки (погано). Чому?

- Саджати дерева, доглядати за ними (добре).

VІ. Підведення підсумків заняття. Наприкінці заняття керівник гуртка пропонує дітям потренувати свою зорову пам'ять. З цією метою пропонує дітям пограти в наступну гру «Природа очима художника». Уявіть собі, що ви художники, і очима художника уважно ще раз роздивіться це мальовниче місце в садочку. А потім, прийшовши в групу, ви продовжите заняття вже разом із вихователем і по пам’яті намалюєте побачене.

200

7.6. Робота з вихованцями дитячого садка за технологією плетіння з кукурудзяного листя Уже з перших років життя дитина потрапляє в світ вщерть наповнений безліччю різних речей та предметів. Щоб пристосуватися до цього незбагненного світу, дізнатися про призначення предметів, навчитися користуватися ними, ознайомитися з працею дорослих, діти можуть отримати допомогу вихователя в дитсадку. Вихователь навчає дитину знань, умінь діяти відповідно до життєвих обставин, умов, озброює навичками практичного життя. Це дає дитині радість пізнання, допомагає спілкуватися з іншими людьми, формує естетичні почуття, навчає бачити красиве, дає можливість проявити позитивні моральні якості. Завданням «Базового компоненту дошкільної освіти в Україні» передбачено навчити дитину: усвідомлювати, що навколишній світ ужиткових предметів має рукотворне походження; мати елементарне уявлення про те, що кожна людина є користувачем (споживачем) предметів та їх творцем (виробником); знати, що кожний предмет використовується для задоволення потреб людини; знати про існування різних виробництв, що виготовляють предмети вжитку та охоче займатися практичною діяльністю, доводити розпочату справу до кінця; брати посильну участь у відродженні національної культури за допомогою різних видів мистецтва рідного народу, національних мотивів у сучасному інтер'єрі. У селищі Вишково майже в кожній сім'ї жінки-трудівниці володіють ремеслом плетіння різних корисних речей з кукурудзяного листя. Враховуючи зацікавленість дітей таким видом діяльності, вихователі дитсадка розробили систему навчання дітей плетінню з кукурудзяного листя. Діти розглядають початки кукурудзи, визначають значення листя початків, його колір, форму, міцність. Демонструючи готові вироби, виготовлені дорослими, вихователь звертає увагу дітей на їх привабливий вигляд, зручність у користуванні, цим сприяє виникненню у дітей бажання навчитися робити прості речі. Діти беруть участь в заготівлі кукурудзяного листя, підготовці листя до плетіння, сушіння. Заготовлене листя зберігають розстеленим в добре провітрюваних місцях (на горищі). Після проведення екскурсії та бесіди вихователь ознайомлює дітей з процесом підготовки сухого листя до плетіння, перебирання, обрізування грубої частини, замочування, розривання листочків на довгі смужки.

201

Вихователь навчає дітей самостійно підбирати листя, розривати їх на однакові за шириною по довжині листка смужки; звертає увагу на охайність та акуратність під час роботи. На наступних заняттях вихователь знайомить з основними прийомами плетіння – з'єднанням смужок в ціле і іншими. Наприклад, на занятті на тему: «Виготовлення ланцюжка-мотузки» необхідно для кожної дитини підготувати дощечки (прямокутники або квадрати 20 х 10см), по краях забити цвяхи (відстань між ними 3-4 см), мисочки з водою, заготовлене листя, зразок серветки. Мета цього заняття – навчити дітей з'єднувати смужки в довгу міцну мотузку. Показуючи процес роботи, вихователь пояснює прийом виконання: беремо смужку листка, відгинаємо з товстішого кінця приблизно довжину 3 см, зачіплюємо на гвіздок і закручуємо, обмотуємо короткий кінець, довгою частиною справа наліво 2-3 рази. Потім в середину цієї смужки викладаємо другу смужку, повторюючи попередні дії. Слід стежити, щоб остання, довга смужка після другого повороту з середини попередньої була вивернута наверх. Таким чином виготовляється основа всіх виробів з листя кукурудзи – мотузка. Коли діти засвоять прийом скручування мотузки, планується заняття «Плетіння доріжки». МЕТА: вчити дітей переплітати мотузку простим орнаментом, формувати основу виробу, вміти наслідувати дорослих. Виховувати інтерес до роботи та бажання працювати. На занятті використовується попереднє обладнання. Діти закінчують розпочату роботу. Вихователь навчає дітей заснувати основу виробу, звертає увагу на те, що під час роботи лівою рукою мотузку тримаємо зверху, а правою вставляємо наступну смужку і закручуємо, намотуючи і чіпляючи за гвіздки. Вихователь в разі потреби допомагає, заохочує дітей, слідкує за осанкою дітей під час роботи. Далі готовий виріб, не знімаючи з форми, діти кладуть на полицю просохнути. На наступний день виготовленими доріжками прикрашають «ляльчину кімнату» тощо. Аналогічно проводиться виготовлення килимка. Мета цього заняття: продовжувати вчити переплітати мотузку, витягуючи за допомогою спеціального дротяного гачка, ускладнюючи орнамент. До цього заняття для кожної дитини можна дати різні форми (для повільних – меншого розміру, спритнішим, вправнішим – більшого). На занятті вихователь навчає прийому користування гачком (допоміжний дротяний гачок), який виготовляється з міцного дроту – катанки, показує прийом просування мотузки поміж основою за допомогою гачка.

202

Вихователь заохочує прояв творчості, самостійності. Враховуючи набуті навички, дітям поступово ускладнюють завдання. Вони навчаються плести вироби на об'ємних формах, наприклад, плетіння вази для цукерок. Мета: закріпити вміння обмотувати мотузку на цвяхи по краях форми, наприклад, куба; плести основу цукерниці; використовуючи гачок, створювати поперечними нитками орнамент; виховувати акуратність. Обладнання: гачок, готове до вживання листя, миска з теплою водою, форми дерев'яні (куб, зрізаний конус, форма бруска), ножиці. Завдання для дітей ускладнюється тим, що потрібно при поперечному виконанні створити орнамент. Діти люблять виготовляти речі, які можна використати в іграх, подарувати. Вихователь повинен добре продумати хід кожного заняття, врахувати набуті навички і вміння, зацікавити дітей, завдання давати посильні, поступово ускладнюючи. Таким чином, діти навчаються виготовляти різні речі, переробляти вироби (цукерницю можна перетворити в кошик, прикріпивши ручку, у вазу тощо). Важливо створити необхідні умови, зацікавити дітей, викликати радість від виконання роботи, її потреби. Наприклад, заняття «Плетіння сумки». Мета: формувати вміння плести основу сумки, заповнюючи її декоративним орнаментом. Вчити плести дно сумки, прикріплювати ручку. Виховувати бажання наслідувати старших, відчувати задоволення від виконання роботи. Обладнання: зразки сумок з кукурудзяного листя різних форм та розмірів, дерев'яні форми-рами, листя, миска з теплою водою, гачок, ножиці. План заняття: 1.Розповідь майстрині-бабусі, запрошеної на заняття, про виготовлення в давнину різних речей з кукурудзяного листя (прикрас, іграшок, взуття – тапочок, сумок, кошиків тощо).

2. Розгляд сумок різної форми, орнаменту.

3. Показ плетіння нового орнаменту.

4. Творча робота дітей (використання набутих навичок).

5. Розглядання робіт. Оцінка.

6. Підсумок За звичай до свята Матері, в травні місяці, в дитячому садку оформляють виставку дитячих робіт. Діти показують свої роботи, розповідають, для чого їх можна використати, дарують мамам. І навіть, в співаночках – коломийках не забувають згадати: Ой співає соловейко в зеленім садочку, А ми собі заспіваємо файну співаночку. Закарпаття зелененьке багате лісами, 203

Потічками, річечками, як люди піснями. Та я собі заспіваю, бо вмію співати. Такі гарні кошики навчуся в'язати. Та я почну в понеділок – буду до суботи, Аби люди радувалися з моєї роботи. Навчання дітей плетінню з кукурудзяного листя добре впливає на вольовий розвиток дитини, її вміння усвідомлювати та узгоджувати свої бажання з вимогами дорослого, сприймати завдання, цілеспрямовано діяти, коригувати свої дії, проявляти ініціативу, самостійність, готовність взятися за справу, покладаючись на себе, бо в цьому запорука самостійного майбутнього першокласника. Радість успіху дає їй віру в свої сили. Відчувши радість, задоволення, навіть щастя, що в неї все вийшло гаразд, дитина обов'язково схоче пережити це почуття ще раз. Наступного разу від самого передчуття перемоги вона буде зібранішою, стараннішою, акуратнішою. Досвід, отриманий дитиною в дошкільні роки, зробить її стійкою, наполегливою, допоможе безболісно пережити перші шкільні труднощі, зміцнити свою волю. Слід пам'ятати: життя повноцінне, коли в дитині є зв'язок внутрішнього і зовнішнього світу. Вихователь, утверджуючи взаємини особистої рівності, створює ситуацію співучасті з дитиною в навчально – виховному процесі, в реалізації задумів вихованця, задовільненні потреби дитини проникнути в суть речей і активно маніпулювати ними.

204

РОЗДІЛ VIII ПРОФОРІЄНТАЦІЙНА РОБОТА 8.1. Профорієнтаційна робота в учнівських лісництвах Хустського району Закарпатської області Найважливішим завданням учнівських лісництв є формування в учнів екологічної культури, стимулювання творчого самоврядування лісниківдендрологів, сприяння самовизначенню щодо майбутньої професії, залучення до науково-дослідницької та експериментальної діяльності з біології, екології, лісового господарства. З метою вдосконалення навчально-виховного процесу в усіх учнівських лісництвах запроваджені навчальні програми з основ лісництва, створені і обладнані кабінети та куточки охорони природи для проведення теоретичних та практичних занять. Покращанню матеріально-технічної бази учнівських лісництв сприяли Лісотехнічний коледж Державного вищого навчального закладу «Національний лісотехнічний університет України», Хустський ЛДГ та загальноосвітні школи району. Профорієнтаційна діяльність, що здійснюють учнівські лісництва, допомагає старшокласникам дізнатися більше про професію лісівника. Підготовка учнівської молоді до професійного самовизначення забезпечується різноманітними методами. Методи, якими користуються керівники шкільних лісництв: бесіди, розповіді, лекції, спостереження, робота з літературою, творчі конкурси, конференції, круглі столи, диспути, анкетування гуртківців. Одним із напрямів роботи Хустської районної станції юних натуралістів є відновлення учнівських лісництв. На сьогоднішній день їх нараховується 8. Між Закарпатським лісотехнічним коледжем Державного вищого навчального закладу «Національний лісотехнічний університет України», відділом освіти Хустської РДА та Хустською райСЮН складена Угода про співробітництво. Метою даної угоди є співпраця сторін у сфері профорієнтаційної роботи та надання методичної допомоги випускникам 9 та 11 класів. На базі Закарпатського лісотехнічного коледжу створені і діють 3 учнівські лісництва (Липчанське, Липовецьке та Липецько-Полянське). Заняття учнівського лісництва Липчанської ЗОШ І-ІІІ ст. проходить на базі Липчанського лісництва, де обладнано клас-кабінет для занять, підготовлений стенд для батьків «Мотиви вибору професії», наголошено про мотиви вибору даної професії, створена шкілка і розсадник лісових дерев та кущів. Юні лісники виготовили 20 шпаківень, 45 годівниць, висадили 150 дерев, 150 кущів, огородили 50 мурашників, очистили 15 джерел. Ведуть спостереження за видовим складом тварин лісу. Проведено розширений диспут за участю випускників, батьків, ветеранів лісового господарства з теми «Професійне самовизначення в процесі профільного навчання».

205

Завдяки спонсорській допомозі члени шкільного лісництва Липовецької ЗОШ І-ІІІ ст. обладнали клас-кабінет та отримали форму юних лісівників. Виготовили 23 шпаківні, 30 годівниць, висадили 50 м живої огорожі, проводять фенологічні спостереження за видовим складом дерев лісу. Проведено конкурси малюнків «Професії великі та малі», оформлено куточок за темою «Вступ до дорослого життя». Практикують проведення дня відчинених дверей на свято Дня лісу, де беруть участь випускники школи, студенти коледжу, працівники ЛДГ. Випустили стіннівку «Кадрове питання Хустського ЛДГ». Члени учнівського лісництва стали переможцями обласного зльоту учнівських лісництв. Активно працюють по охороні лісу юні лісівники-дендрологи Липецько - Полянської ЗОШ І-ІІІст. Проводять досліди з вивчення видового складу птахів лісу, видового складу рослинного угруповання місцевого лісу. Шкільним лісництвом обрано раду, куди увійшов директор школи, лісничий, а також лісник. Шкільне лісництво нараховує 30 юннатів 7-8 класів. День юного натураліста співпадає по часу проведення з Днем працівників лісу. Всеукраїнська акція «День юного натураліста» – це акція не одного дня, вона повинна стати щоденною справою, яка передбачає постійне дбайливе ставлення до рідної природи, адже вона – скарбниця достатку, здоров’я, радості і краси. До Дня лісу 18 вересня проводиться презентація гуртка, круглий стіл «На порозі вибору», де працівники лісогосподарства знайомлять гуртківців із значенням лісу, а також з професією «лісівника». У кабінеті оформлено куточок «Юного лісівника» де є Лісовий Кодекс України, план роботи шкільного лісництва, стенд з профорієнтації «Лісничі професії». У гуртку пройшов конкурс творів «Моя майбутня професія». Спеціалістами ЛДГ проводяться консультації щодо вибору майбутньої професії лісівника. Завдяки такій роботі гуртківці лісівники-дендрологи Хустської райСЮН обирають професію лісівника і вступають до Закарпатського лісотехнічного коледжу Державного вищого навчального закладу «Національний лісотехнічний університет України». Серед студентів є такі, що походять з династії лісівників, де професія лісівника передається з покоління в покоління. Керівники гуртків проводять відкриті заняття «Значення лісу в боротьбі зі стихійними лихами», на яких акцентують увагу на проблемах охорони лісу, попередження лісових пожеж і боротьби з незаконною і нераціональною вирубкою лісу. Складена угода про співробітництво із ДП «Хустське лісове господарство» та Хустською рай СЮН. На базі лісництв цього господарства відновлена робота учнівських лісництв у Велятинській, Березівській, Монастирецькій, Рокосівській, Нижньо-Бистрівській ЗОШ І-ІІІ ст.

206

Юні натуралісти Рокосівського шкільного лісництва є переможцями обласного та учасниками Всеукраїнського етапу-конкурсу «Ліси – для нащадків». Проводять еколого – краєзнавчі екскурсії, експедиції, місячники саду й лісу, конференції, зустрічі з вченими УжНУ, вченими Карпатськго біосферного заповідника. Діяльність юних лісівників Рокосівської ЗОШ ІІІІ ст. направлена на благоустрій меморіального парку Красне поле, де ними було висаджено тисячі саджанців-реліктів туї, магнолії, тополі, клену. Ними розроблена екологічна стежка до меморіального парку «Красне поле». Весь навчальний та виховний процес гуртка «Лісівники-дендрологи» створює сприятливі умови для формування життєвих компетенцій, професійного самовизначення. Завдяки участі у швейцарсько-українському проекті розвитку лісового господарства в Хустському районі FORZA відновлена робота учнівського лісництва Нижньо – Бистрівської ЗОШ І-ІІІ ст. с. Нижній Бистрий є першим селом в Україні, яке залучене до планування та ведення лісового господарства за проектом FORZA. Одним із напрямків співпраці – сприяння навчанню майбутніх спеціалістів лісового господарства новим принципам та підходам у плануванні та веденні лісового господарства. На конкретних прикладах використовують базу даних та цифрові карти Липчанського навчальновиробничого лісництва Закарпатського Лісотехнічного коледжу, учні навчаються практично володіти технікою створення і видачі картографічної інформації, створюють тематичні карти з різноманітних напрямів природокористування. Учні за завданням спеціалістів FORZA проводять науково-дослідницькі роботи з лісовими культурами, облік та спостереження за видами рослин і тварин лісництва. У розсаднику висіяли понад 4 кг насіння клена-явора та бука, провели досліди: «Вивчення біогеоценозу лісового угрупування урочища Широкий НижньоБистрівського лісництва Хустського району», «Вивчення флористичного складу урочища Широкий».

FORZA надає практичну допомогу учнівському шкільному лісництву: забезпечує науково-методичною літературою, унаочненням. Профінансувала та організувала зустріч учнів з членами Камянецького шкільного лісництва Ужгородського району, під час якого проведено круглий стіл з досвіду роботи. За допомогою фахівців Швейцарсько-українського проекту розвитку лісового господарства в Закарпатті FORZA було розроблено відповідний проект-дизайн для акумуляції сміття у відведених місцях, виготовлені спеціальні контейнери. Налагоджено співпрацю з комунальним підприємством «Води Хустщини». Після пресування тюки пластикових пляшок продають спеціалізованим підприємства м. Львів для подальшої переробки. Члени учнівських лісництв беруть участь у щорічних Всеукраїнських акціях: «Озеленення країни - спадщина для майбутніх поколінь», «Ліси для 207

нащадків», «Майбутнє лісу у твоїх руках», «Весняній толоці» з озеленення та благоустрою. Щороку агітбригада «Лісова варта» проводить виступ перед студентами. Що сприяє підготовці до вибору майбутньої професії та залучення учнівського молоді та громади до збереження і відтворення лісового фонду. І хоча не кожен учень обере професію лісівника, проте кожен стане активним захисником природи, примножувачем її багатств. А головне – навчиться розуміти прекрасне, любити природу, дбати про її красу.

208

РОЗДІЛ ІХ ЗАПОВІДНА СПРАВА 9.1. Долина нарцисів – перлина Карпат Долина нарцисів – це унікальний рослинний заповідник, єдиний за своїми особливостями у світі. З 1979 року входить до складу Карпатського біосферного заповідника. Нарцис вузьколистий – високогірний вид рослин, невибагливий, легко переносить холодні зими. У природних умовах популяції дикого нарцису існують тільки на високогір’ї Балкан, у Румунії, Альпах, на Субальпійських луках. Унікальність Хустської Долини нарцисів полягає в тім, що це найбільше і найнижче (приблизно 200 метрів над рівнем моря) «помешкання» нарцису вузьколистого. Площа унікальної Долини близько 260 гектарів. У періоди льодових переміщень 10-15 тисяч років тому схили Карпат вкривалися льодовим покривом, і високогірна флора частково просувалась на рівнину, де знаходила собі сховище. У таких сховищах збереглося до нашого часу багато високогірних видів. Серед них – нарцис вузьколистий, півники сибірські, пізньоцвіт осінній, шафрани, еритроній, зозулець. Тут зростає 15 видів рослин, які занесені до Червоного списку. Старожили Хуста та району добре пам’ятають, що 50-60 років тому, нарциси були розповсюджені і проростали на околицях Ізи, Стеблівки, Боронячи, Шаяна та в селищі Буштино. На жаль, господарська діяльність людей, агропромислових підприємств негативно впливають на природні умови, а, отже, і на життя нарцисів. Вирубка рідколісся вільшняків, чагарників, осушення ділянок та оранка угідь, де проростають нарциси, неконтрольоване заселення верб, забудова житловими будинками, – все це призвело до катастрофічного пониження рівня ґрунтових вод, зміни кислотності ґрунтів, що, в свою чергу, спричинило зменшення популяції нарцисів. Нарцис вузьколистий – дикоросла рослина висотою 30-40 см, квітки білосніжного кольору, поодинокі. Плід – коробочка з чорними округлим насінням по 20 штук, яке достигає в червні-липні. У культурі нарцис зацвітає на 5-му, а в природі на 7-му році життя, розмножується насінням та вегетативно (дітками). Зараз відомо 30 тисяч культурних сортів та гібридів нарцисів. Батьківщиною нарцисів є Іран. У стародавньому Римі рослина була символом перемоги, китайці ставлять нарциси в будинках на Новий рік. Стародавнім грекам добре були відомі наркотичні властивості нарцису. Зараз препарати з них використовують при лікуванні деяких форм лейкозу, злоякісних пухлин, бронхітах, запаленнях легенів. Міжнародна назва роду походить від імені героя грецької міфології – красеня Нарциса. Існує така легенда.

209

Красеневі Нарцису, синові річкового бога та німфи, було на пророковане довге життя за умови, що він ніколи не побачить своє обличчя. Виріс Нарцис дуже вродливим. Любові його домагалось багато жінок, та він був байдужий до них. Зневажені Нарцисом жінки попросили у богині кохання Афродіти кари для красеня. Кара була жорстокою. Одного разу, повертаючись з полювання Нарцис побачив своє відображення у воді і закохався в нього. Так і вмер від любові до самого себе самозакоханий Нарцис і перетворився у прекрасну квітку. Здається, ніби тут, під Хустом, зачарувала богиня гордівливого красеня. І тому нарциси саме тут пишаються щовесни так владно своєю красою. Багато цінних рідкісних та зникаючих видів рослин, занесених до Червоної книги, крім нарцису вузьколистого, зростає на цьому полі. З настанням перших весняних днів починають цвісти підсніжники звичайні, шафран Гейфелів, проліска дволиста, первоцвіт, білоцвіт весняний, еритроній собачий зуб. Особливо тривожним є скорочення кількості півників сибірських, які цвітуть в один період з нарцисом. На території Долини нарцисів зростає багато лікарських рослин: з дерев та кущів – липа, береза, глід, калина, бузина, шипшина; з трав’янистих – медунка, звіробій, суниці, ромашка лікарська, барвінок; багато рослин-медоносів. Багатий тваринний світ заповідника: комахи, риби, птахи, із ссавців – лисиці, зайці, кажани. Багато кротів, землерийок. Під час цвітіння ранньовесняних рослин юннати патрулюють в природі, бо розуміють, щоб зберегти для нас та наших нащадків цю красу, необхідно постійно захищати, турбуватись та оберігати кожну рослину, кожну тварину унікальної Долини нарцисів. Нарциси Йшли стрункі, прямі, мов списи, Понад Тисою нарциси Весняного сонця світ, Золотисто-білий цвіт. Задивилися нарциси У прозорі води Тиси, І зостались навіки Біля дзеркала ріки. І тепер по всім Затиссі Линуть пахощі нарцисів, А долину білу тут Вже нарцисовою звуть. Зараз спеціалістами обговорюється питання відновлення популяції карпатських буйволів, яких на Закарпатті на сьогоднішній день нараховується близько 40 голів. Планується на околицях Долини нарцисів створити ферму для відродження популяції цих тварин.

210

Для старшокласників створена і діє екологічна стежка «В Долину нарцисів» – унікальний рослинний заповідник, де в природних умовах зростає нарцис вузьколистий, занесений до Червоної книги (протяжність маршруту 5 км). Працюючи на цій екологічній стежці, юннати вивчають такі рідкісні ранньовесняні рослини, занесені до Червоної книги, як білоцвіт весняний, підсніжник звичайний, шафран Гейфелів, півники сибірські. Проводяться досліди по їх паспортизації. Вивчається вплив господарської діяльності на їх кількість. Юннати збирають насіння рідкісних, зникаючих та лікарських рослин розповсюджують їх в природі. Проведено досліди: «Паспортизація рідкісних та зникаючих рослин Долини нарцисів», «Вивчення лікарських рослин Долини нарцисів», «Фенологічні спостереження за нарцисом вузьколистим», «Тваринний світ Долини нарцисів». Створено школу інструкторів-екскурсоводів з числа кращих юннатів, які проводять екскурсії по екологічній стежці для учнів та гостей міста, до музею Нарцису, який створений та діє на території Долини нарцисів. Щоденник роботи та спостережень юних екологів-краєзнавців Хустської райСЮН з досліду: «Вивчення рідкісних видів рослин Долини нарцисів» Мета досліду: вивчити видовий склад, фенофази розвитку, густоту проростання, стан рідкісних видів рослин Долини нарцисів; розробити заходи з їх охороні. Схема досліду: а) за допомогою визначників визначити рослини; б) вивчити основні фенофази їх розвитку; в) вивчити густоту проростання, стан та поширення рідкісних видів рослин; г) розробити систему заходів з охорони рідкісних рослин Долини нарцисів. Короткий опис місцевості Рельєф території горбистий. Є ділянки, вкриті чагарниками, садами, а в основному – відкриті, заболочені ділянки. Грунт підзолистий, багатий на перегній. Місцевість добре освітлюється та прогрівається сонцем. Короткий опис рослин Білоцвіт весняний Jeucojn vernum J Родина – амарилісові Квітки поодинокі, рідко по дві. Всі листочки оцвітини однакові, складені дзвоником. Стовпчик булавовидний. Насінина бліда, гладенька з принасінником. Росте в лісах, на вологих луках. Цвіте в березні-квітні. Нечисленний вид, підлягає охороні. Шафран Гейфелів Crocus heuffelianus Herb Dabfnthus nivabis J 211

Родина – півникові Цибулинна багаторічна рослина. Листочки оцвітини виразно увігнуті, біля основи зсередини голі, видовжено-обернено яйцевидні, внутрішні трохи коротші за зовнішні. Квіти поодинокі, фіолетові, зрідка білі. Листочки лінійно-ланцетні, цвіте в березні-квітні. Росте в лісах, луках, на схилах. Вид підлягає охороні. Підсніжник звичайний Qabanthus nivabis J Родина – амарилісових Стебло циліндричне з однією звислою квіткою. Листків два, лінійних, до 1 см завширшки. Зовнішні листочки оцвітини білі, 1-20 мм завдовжки, обернено-яйцевидно видовжені, на верхівці з виїмкою і зеленою плямою. Росте в листяних лісах, чагарниках. Цибулини містять отруйні речовини. Вид нечисленний, підлягає охороні. Нарцис вузьколистий Narcissus angustifolisus Curt Родина амарилісових Цибулинна рослина висотою 20-40 см. Стебло сплюснуте, двогранне. Листочки прикореневі, плоскі, 4-5 мм завширшки, сизозелені з кілем, коротші за стебло. Квітки поодинокі, білуваті, оцвітини з довгою трубочкою, 6-ти роздільним відгином і жовтуватим привіночком. Листочки оцвітини не налягають один на одного краями. Багаторічна рослина. Цвіте у травні-червні. Росте на гірських луках у передгір’ях Карпат. У низинних районах росте лише в Долині нарцисів поблизу м. Хуста. На Україні це єдиний дикорослий, надзвичайно рідкісний вид цього роду. Нарцис підлягає охороні. Занесений до Червоної книги. Півники сибірські Iris sibirica J Родина – півникові. Стебло циліндричне. Листи лінійні, прикореневі, коротші за стебло. Листки покривала перетинчасті, буруваті до 40 мм завдовжки. Квітки сині. Зовнішні і внутрішні листочки оцвітини майже однакової довжини і ширини. Коробочка тригранна, видовжено-овальна, приблизно в два рази довша за свою ширину. Росте по берегах річок, у чагарниках, на луках. Проліска дволиста Scilla bibolia J Родина – лілійні Багаторічна рослина з двома товстуватими лінійними листками і китицею витончених квіток. Росте у чагарниках, листяних лісах, на схилах у лісостепових районах України. Рослини мають 2 листки, звідки походить видова назва. Проліска належить до групи весняних рослин-ефемероїдів. Рослину взято під охорону. Висновки з досліду Найбільш чисельними серед рідкісних видів рослин Долини нарцисів є шафран Гейфелів, білоцвіт весняний.

212

Кількість нарцису вузьколистого не змінюється протягом останніх 2-3 років. А от кількість півників сибірських зменшилася порівняно з минулим роком. На охоронній території Долини нарцисів взято під охорону 13 видів рідкісних рослин. Особливої охорони потребують рослини, яких дуже мало: півники сибірські, нарцис вузьколистий, чемерник червонуватий, орхідні. Загальна оцінка роботи При проведенні даного досліду юннати навчились розпізнавати рослини, вести фенологічні спостереження, працювати з довідковою літературою. Члени гуртка патрулювали в Долині нарцисів в період цвітіння ранньовесняних рослин, зібрали і розповсюдили в природі насіння рідкісних рослин Долини нарцисів. Щоденник роботи та спостережень юннатів гуртка «Юні екологи» Хустської райСЮН з досліду: «Фенологічні спостереження за нарцисом вузьколистим» Мета досліду: вивчити видовий склад, фенофази розвитку, густоту проростання, стан популяції нарцису, розробити заходи по його охороні. Схема досліду: за допомогою визначників визначити рослини; вивчити основні фенофази розвитку нарциса вузьколистого; визначити густоту проростання, стан, ареал поширення виду; розробити систему заходів з охорони нарцису вузьколистого; продовжити роботу на екологічній стежці «В Долині нарцисів». Короткий опис місцевості Рельєф території Долини нарцисів (урочище Кіреші поблизу м. Хуст Закарпатської області) горбистий. Є ділянки, вкриті лісом, чагарниками, садами. Проростає нарцис вузьколистий на відкритих площах. Підземні води знаходяться близько до поверхні ґрунту, тому багато заболочених ділянок. Грунт підзолистий, багатий на перегній. Поширені також дерново-буроземні глеєві грунти. Нарцис вузьколистий вважається високогірною квіткою. Звичайно нарциси проростають на висоті 1000-2000 м. над рівнем моря. Але Долина нарцисів знаходиться на висоті всього 200 м. над рівнем моря. Це найнижче в природі місце, де проростає даний вид рослин. Опис рослини Нарцис вузьколистий – narcissus angustifolius Curt. Родова назва походить від грецького narkisos – дурманящий або пахучий. Рослина заввишки 20-30 см, з видовжено-окруло-яйцевидною цибулиною, 2-3 см завдовжки та 1-2 см у діаметрі, з чорнувато-бурими лусками. Квітконос двогранний, 20-40 см завдовжки, вгорі з перетинчастим прицвітним листком та однією квіткою. Листки (2-3 шт.) зібрані в 213

прикореневу розетку, сизозелені лілійні, 3-5 мм завширшки та 15-20 см завдовжки, коротші за квітконос. Квіти 6-8 см завдовжки, 5-6 см у діаметрі. Оцвітина шестичленна, з циліндричною трубочкою зеленуватого кольору і жовтувато білим колесо видним відгином. Привіночок жовтуватий з гофрованим краєм. Тичинок 6, зав’язь верхня, тригранна. Насіння в кількості 5-10 шт., округле, чорного кольору. В Україні зустрічається тільки на Закарпатті, де проходить ПівнічноСхідна межа ареалу. Утворює суцільні зарості площею кілька гектарів, щільність досягає 69-163 особини на м2. Вегетація починається в кінці квітня – на початку травня. Після повного росту і розвитку листків настає фаза цвітіння. Вона досить коротка і триває 1-2 тижні в травні. Одна квітка цвіте 8-10 днів. Стигле насіння розсівається на початку липня. Вперше зацвітає рослина на 5-7 році життя, а загальна тривалість великого життєвого циклу близько 20-ти років. Розмножується як вегетативним, так і насінним способами. Має цінні декоративні якості, хороший медонос. Нарцис вузьколистий – зникаюча рослина, занесена до Червоної книги та регіонального Червоного списку. Таблиця фенологічних спостережень Стадії Фенофази розвитку Дата Вегетативна Поява листків 10.03 Повільний ріст листків 20.03 Інтенсивний ріст листків 01.04 Бутонізація Поява бутонів 08.04 Інтенсивний ріст бутонів 20.04 Цвітіння Початок цвітіння 01.05 Масові цвітіння 12.05 Відцвітання 25.05 Плодоношення Початок утворення плодів 20.05 Поява насіння 07.06 Достигання насіння 25.06 Закінчення Висихання і повне відмирання 15.07 вегетації надземної вегетативної частини рослин Період Утворення нового кореню 08-10 відносного спокою Паспортизація рослин Назва рослини Нарцис вузьколистий Стан рослин Хороший Яких рослин більше Молодих Густота проростання 80-130 рослин, шт./м2 Місце проростання Зволожені луки 214

Заборона викопування Заборона зривання на букети Заборона проведення меліоративних робіт Заходи по охороні рослин Збір та розсівання нарцисів у природі Скошування трав тільки після достигання насіння нарцису в коробочках та їх розсівання Виготовлений наочний матеріал по досліду: альбом «Легенди про нарциси»; фотоальбоми; екологічна стежка «В Долині нарцисів». Висновки з досліду При проведенні даного досліду вивчено основні фенофази розвитку нарциса вузьколистого, ареал його проростання, стан рослин. У результаті бережливого ставлення та дотримання заходів охорони кількість рослин, збільшилася. Стан рослин хороший. Однією причиною збільшення чисельності особин даного виду є дотримання термінів сінокосіння. Дослідами доведено, що коли дозволити траві рости без перешкод, вона приглушує молоді паростки нарцису. Тому траву необхідно скошувати і скошувати обов’язково тільки після того, як достигне та розсіється насіння вузьколистого. А це у червні-липні місяці. І тільки в цьому випадку в Долині нарцисів створиться природна рівновага. Загальна оцінка роботи При проведенні даного досліду учні поглибили свої знання про рідкісну і зникаючу рослину, занесену в Червону книгу – нарцис вузьколистий, його біологічні особливості поширення, значення. Юннати навчились працювати з довідковою літературою, інструктивними картками, розробили заходи та проводили роботу щодо охорони та розповсюдженню нарциса вузьколистого. Проводили просвітницьку природоохоронну роботу. Відгукпро дослід, проведений юними екологами Хустської райСЮН Проведений юннатами дослід «Фенологічні спостереження за нарцисом вузьколистим» цінний тим, що за період його проведення учні вивчили біологічні особливості, екологію, поширення, статус даного виду. Нарцис вузьколистий – це високогірний вид рослин, який в період льодовикових переміщень потрапив з високогір’я в низину. Долина нарцисів знаходиться на висоті тільки 200 метрів над рівнем моря, це найнижче в природі місце, де росте нарцис. З метою збереження нарциса вузьколистого дана територія з 1979 року входить до складу Карпатського біосферного заповідника. Через 20 років Рада Європи оголосила нарцис вузьколистий видом, що підлягає охороні. Виконання досліду сприяло формуванню в юннатів природоохоронного мислення, в процесі роботи учні набули практичних навичок дослідницької, натуралістичної, природоохоронної роботи. Учні беруть активну участь у проведенні еколого-краєзнавчих експедицій, масових натуралістичних заходів, конференцій, семінарів, 215

виставок, зустрічей з вченими Ужгородського національного університету, Карпатського біосферного заповідника, Річанської територіальної екологічної інспекції. Учні є активними учасниками щорічного обласного зльоту юних натуралістів «Золотий нарцис», є екскурсоводами по екологічній стежці. Екологічна стежка «В Долині нарцисів» створена і діє з 1980 року. Проведено творчі роботи «Паспортизація рідкісних і зникаючих рослин Долини нарцисів», «Вивчення лікарських рослин Долини нарцисів», «Тваринний світ Долини нарцисів». На охоронній території Долини нарцисів крім нарциса вузьколистого виявлено і взято під охорону ще 13 видів червонокнижних рослин: еритроній собачий зуб, пізньоцвіт осінній, шафран Гейфелів, білоцвіт весняний, білоцвіт літній, та сім видів рослин з родини обхідних. Особливої охорони потребують рослини яких дуже мало: чемерник червонуватий, косарики черепитчасті, півники сибірські. У Хустському районі нараховується близько 50 видів рослин, занесених до Червоної книги України, і близько 40 видів зникаючих. Дослід заслуговує на увагу, оскільки сприяє екологічній освіті та вихованню юннатів, виробленню в них практичних вмінь та навичок по збереженню та примноженню природних багатств рідного краю.

9.2. Ранньоквітучі рослини, їх охорона. Мета: - розширити і поглибити знання юннатів про ранньоквітучі рослини, про природні процеси, що відбуваються навесні; - розвивати спостережливість, творчу уяву, продовжити формувати вміння ведення спостережень за первоцвітами, вміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки; - виховувати любов і бережливе ставлення до рідної природи, розвивати почуття прекрасного, уміння пізнавати і створювати красиве; - формувати переконання учнів у необхідності охорони рослин – первоцвітів, які занесені до Червоної книги України. Обладнання: фотоапарати, блокноти, олівці, лінійки. Тип заняття: заняття – екскурсія. Період проведення: весна. Заздалегідь проводиться підготовча робота: юннати знайомляться з об’єктами спостереження, працюючи з літературними джерелами, таблицями, відеоматеріалами; підбирають вірші, легенди, загадки, прислів’я тощо. Хід екскурсії I. Вступна частина. І.І Підготовка учнів до екскурсії, інструктаж з техніки безпеки та правил поведінки в природі. І.ІІ .Вступне слово вчителя. Діти, всі ви любите свій рідний край, вивчаєте сучасне і минуле свого народу, його звичаї, традиції, любите і вивчаєте рідну природу — основу 216

нашого життя. Адже все, що потрібно людині для життя, вона бере від природи. І тому, ми повинні любити, берегти і примножувати біорізноманіття навколишнього світу. Сьогодні ми здійснимо весняну екскурсію рідним краєм. Адже весна вже впевнено крокує по землі. Саме її, коли земля прокинеться від зимового сну, ми чекаємо з особливим нетерпінням. А наші далекі предки саме весною розпочинали новий рік. Отже, екскурсія буде незвичайна. Під час екскурсії ми зупинимося у багатьох цікавих місцях. А девізом її будуть слова: «Сонце нас в мандрівку закликає І про дорогу оповідає: Йдіть, мої любі, під ноги дивіться, Травам і квітам ніжно вклоніться. Природа - щира, добра мати, Ми всі в боргу перед тобою. Як гарно в світі існувати І милуватися красою. Природа - щира, добра мати, Даруєш нам таку красу. Ми будемо всі про тебе дбати, Щоб пити чистую росу.» Отже, вирушаємо, в дорогу. Розпочинаємо весняну екскурсію по Долині нарцисів. ІІ. Основна частина.

1. Зупинка «Долина нарцисів» Перлиною багатої і розмаїтої природи Закарпаття є унікальний ботанічний заповідний масив Карпатського біосферного заповідника – Долина нарцисів . Долина нарцисів – це унікальний рослинний заповідник, єдиний за своїми особливостями на Україні. Ніде більше, крім Закарпаття, в межах усього ареалу виду, високогірна рослина нарцис вузьколистий в умовах низовини 150-200 м над рівнем моря не зустрічається. Природоохоронна площа нарцисів становить 256,5 га. За своїм походженням, цей вид нарцисів, що поширений також у високогір'ях Альп, Балкан і Південних Карпат, мігрував із полонин Українських Карпат у льодовикову епоху десь 12-13 тисяч років тому. Він був витіснений льодовиком, який насувався з гір, у Марамароську котловину, яка служила так званим «льодовиковим сховищем» для видів рослин і тварин, котрі «мігрували» сюди, ховаючись від льодовика. Долина нарцисів, що розкинулася на околицях Хуста, є свідком льодовикової епохи. У березні з’являються підсніжники, у квітні – на весняному вітрі дзвенять чисті дзвіночки білоцвіту весняного, а в травні потрапляємо в казку. Долина нарцисів нагадує білосніжний нарцисовий килим, в повітрі - ніжний свіжий запах весни.

217

Батьківщиною нарцисів є Іран. У Стародавній Греції нарцис вважався квіткою померлих, а ось у Стародавньому Римі рослина була символом Перемоги. Китайці ставлять нарциси в будинку на Новий рік замість ялинки, англійці називають нарцис національною квіткою. Стародавнім грекам добре були відомі наркотичні властивості нарцисів. Порівняно недавно японські дослідники повідомили, що алкалоїди нарциса виявились перспективними при лікуванні деяких форм лейкозу. Ще Гіпократ використовував препарати з амарилісових для лікування злоякісних пухлин. Зараз є препарат лікорін, що використовують при запаленнях легенів, бронхітів. Міжнародна назва роду походить від імені героя грецької міфології, про якого існує така легенда: Красеневі Нарцису, синові річкового бога Кефіса і Німфи Ліріони, було напророковано довге життя, але за умови, що він ніколи не побачить своє обличчя. Виріс Нарцис надзвичайно вродливим. Любові його домагались багато жінок, та він був байдужий до них. Відкинув і любов німфи Ехо, і вона з любові так висохла, що від неї лишився тільки голос. Зневажені Нарцисом жінки зажадали від богині правосуддя Немесіди і богині кохання Афродіти кари для красеня. Кара була жорстокою. Одного разу повертаючись з полювання Нарцис побачив своє відображення у воді і закохався в нього. Так і вмер від любові до самого себе самозакоханий Нарцис і перетворився у прекрасну квітку. Здається, ніби тут, під Хустом заклякла богиня погордливого Красеня у Квітку. І тому нарциси саме тут пишаються щовесни так владно своєю красою. Багато цінних, рідкісних та зникаючих рослин, занесених до Червоної книги України, крім нарцису вузьколистого, проростає на цьому полі. З настанням перших весняних днів, починають цвісти підсніжники звичайні, шафран Гейфелів, проліска дволиста, первоцвіт, білоцвіт весняний, зрідка зустрічається еритроній собачий зуб. Поряд із нарцисом цвітуть синьофіолетовими квітками півники сибірькі – червонокнижний вид, кількість яких тут за останні п'ять років зменшилася. На території Долини нарцисів зростає багато лікарських рослин. З деревних: глід, калина, бузина, липа, шипшина; із трав'янистих: медунка, звіробій, суниці, ромашка лікарська, первоцвіт, барвінок. Багато рослин медоносів. Різноманітний і тваринний світ заповідника. Комахи, риби, птахи, із ссавців – лисиці, зайці, кажани, багато кротів та землерийок. Особливу насолоду відчуваєш, спостерігаючи пробудження природи від зимового спокою. Все більше дзвенять пташині голоси. Вже в січні під сніговою ковдрою пробуджується нове життя і починається підсніжний розвиток ранньовесняних багаторічних цибулястих квіткових рослин. Унікальний куточок природи гарний у будь-яку пору року, але найбільше його чари зваблюють навесні. Щоб ми могли потрапити до зупинки «Первоцвіт», пригадаємо правила поведінки в Долині нарцисів.

218

Пам’ятайте: Не сходити з маршруту. Не витоптувати рослини. Не зривати квіти. Не смітити. Не порушувати тишу.

2. Зупинка «Первоцвіти» До ранньовесняних рослин відносяться: • шафран Гейфелів, • білоцвіт весняний, • підсніжник звичайний, • зірочки жовті, • проліска дволиста, • ряст порожнистий, • печіночниця звичайна, • підбіл, • первоцвіт весняний, • еритроній собачий зуб. Ці квіти належать до дивовижної групи рослин, яку ботаніки називають ефемероїдами. Сюди відносять багаторічні трав'янисті рослини, що мають дуже короткий період вегетації. Більшу частину року вони проводять у стані спокою у вигляді бульбоцибулин та кореневищ. Ефемероїди зацвітають рано навесні і швидко відцвітають, утворюючи насіння ще до появи листків на дерева. Ви, напевне, милувалися незвичайною картиною зустрічі зими з весною, коли на білому снігу розстелилися чудові килими, немов вигаптувані візерунками ніжно-фіолетових, білих і синіх квітів. Ці рослини рідкісні, тому занесені до Червоної книги. Вони не тільки красиві і декоративні, але й складають обов'язковий компонент лісів. Частина ефемероїдів є цінними лікарськими рослинами, пилконосами й медоносами. Одними з перших відкривають весну підсніжники звичайні, які цвітуть у березні, зростають у листяних лісах і чагарниках Провісники весни – це символ сподівань на краще майбутнє, символ надій. Справжнім лихом для багатьох рослин стала їх декоративність. Інколи десятками снопів люди зривають їх і привозять у місто для продажу. Це робиться на очах у всіх, але ніхто суворо не спитає губителів тисяч рослин, навіщо вони нищать красу нашої природи. Квіти потрібно берегти, а для цього весною організовувати патрулювання на місцях, де зростають ранньовесняні рослини. Пролісок — це перший вісник весни. Надворі ще зима, маленька ніжна голівка у блакитному віночку прорізається крізь сніг. Пролісок називають сміливим весняним розвідником.

219

Ось він визирнув із пухкого сніжку, стоїть на тоненькій, мов ниточка, ніжці. Пишається своєю красою, синіє серед голих дерев та кущів, ніби волошка у житі. Це безстрашна квітка, яка не боїться ні морозу, ні снігу. Хоч життя проліску дуже коротке, та він завжди радує всіх своїм раннім ніжним цвітом. Зима... і пролісок блакитний. Навколо ще лежать сніги, А він всміхається привітний, А він вже скинув ланцюги. Проліска дволиста. Якщо б люди розуміли мову квітів, то, звичайно, вони б почули про що розмовляють проліски у лісі. Можливо, вони кажуть нам: «Придивись, то не небо, то ми, проліски. Весна подарувала нам його голубінь, а березень засіяв нами дубові ліси, тому весною в лісі два неба: одне над головою, а друге – під ногами. Весна війнула вже крилом, Пташки співають голосно, І на узліссі за селом З'явились перші проліски. Цвітуть, буяють щовесни З-під снігу, хоч і рано ще Ці перші вісники ясні Тепла, краси і радощів. З них не один зів'яв і зблід, Замерз весною ранньою, Але синіють стільки літ, Мов очі у коханої.» На території Закарпаття проліска зростає в усіх флористичних районах і вертикальних рослинних поясах. Надземний розвиток рослини починається ще під сніговим покривом, коли над ґрунтом з’являється листкова стрілка. В середині – кінці березня починається цвітіння і триває 2-3 тижні. Одна квітка цвіте близько 3-5 днів, суцвіття – 10-15 днів. Через 1-1,5 місяців дозріває насіння період усього надземного розвитку триває 2-3 місяці. Він змінюється періодом літнього спокою (1-2 місяці) і підземного розвитку (7-9 місяців). Вперше рослина зацвітає на 6-8 році, а загальна тривалість життєвого циклу – близько 30 років. Природними лімітуючими факторами виступають мурашки, які поїдають насіння ще у фазі молочно-воскової стиглості. Ця рослина із низькою загрозою зникнення, занесена до регіонального Червоного списку. Підсніжник білосніжний, або підсніжник звичайний. На Закарпатті зустрічається у всіх флористичних районах, на висотах від 130 до 1500 м над рівнем моря. Зростає переважно на вологих, слабокислих, гумусних та намулистих ґрунтах, переносить тимчасове перезволоження. Надземна вегетація починається в третій декаді лютого появою квітконосів та листків, а закінчується – в середині травня їх відмиранням. Масове цвітіння спостерігається в першій половині березня й триває 2-3 тижні. Одна квітка 220

цвіте протягом 15-20 днів. Розмножується рослина як насінним, так і вегетативним способом. Уперше зацвітає на 5-6 році життя, тривалість життєвого циклу – 12-15 років. Ця квітка є високодекоративним видом і цінною лікарською рослиною. Занесена до Червоної книги України та регіонального Червоного списку як рослина із низькою загрозою зникнення. Квіти підсніжника ніжні, пониклі, наче виточені з найтоншої порцеляни, дзвоникоподібні, білосніжні. Вони виростають з-під снігу, вони перші посланці Весни. Старовинна легенда розповідає, що коли Адам і Єва були вигнані з раю, ішов сніг на Землі. Єва дуже змерзла. Щоб її зігріти і подати надію на кращі часи, декілька ажурних сніжинок перетворились на чудові квіти підсніжника — провісника тепла, символа сподівань на краще майбутнє. Так ця квітка і лишилась у народі символом надії., про яку складають вірші та легенди: «Підсніжник» У проміннях сонця ніжних, Край веселого струмка, Білий, росяний підсніжник Раптом блиснув з-під сніжка... Отакий, малий неначе, Ледь прокинувся від сну, Тихий-тихий, а одначе Він привів до нас весну. Первоцвіт весняний. Багаторічна трав’яниста рослина з родини первоцвітих. Висота квіткового стебла 15-30 см квітки жовті, пониклі в один бік. Цвіте з кінця березня до червня. Росте на галявинах та узліссях між чагарниками, на луках та схилах. Багато радісних хвилин приносить зустріч з первоцвітом весняним. Медом пахнуть його яскраві жовті квіти, зібрані у гроно. Образно цю рослину називають золотим ключем весни, яким вона нібито відмикає землю після зимового сну. А в давній легенді розповідається, що у те місце, де квітує первоцвіт, колись вдарила блискавка. У цій рослині багато вітаміну С. Здавна первоцвіт відомий як надійний засіб від застуд, запалення легенів. Відгадайте загадку: Лікувальну силу маю, Жовтим цвітом розцвітаю. Називають – ключ весни, Як я звуся? Ти скажи? (Первоцвіт) Дійсно, мої суцвіття нагадуються зв'язку ключиків, і в народі мене так і звуть — ключики. За давньогрецькою легендою, ми були ключами Флори богині Весни; інші легенди твердять, що ми вказуємо скарби — відкриваємо їх шукачам. А може, ми виросли там, де впали на Землю ключі від раю, які впустив апостол Петро? Хто зна, але точно відомо, що ми маємо чудодійну цілющу силу, за вмістом вітаміну С – ми перші серед усіх. А ще дівчата шукають нас на Великдень, бо котра знайде першою — вийде цього року заміж. Нас тому ще називають приворотзіллям.

221

Шафран Гейфелів. В Україні поширений на Закарпатті, Прикарпатті, зрідка – на Волино – Поділлі. Це – світлолюбна рослина, яка пристосована, в основному, до відкритих місць, але зрідка зустрічається і в широколистих лісах. Зростає на різних ґрунтах, але віддає перевагу м’яким. Бульбоцибулина однорічна, зберігається до наступного вегетаційного періоду, коли всі її запаси використовуються на цвітіння і плодоношення. Цвіте у березні – квітні. У високогір’ї розвиток рослин починається на 40-50 днів пізніше, ніж на низовині. Плоди дозрівають на початку літа. Вперше зацвітає на 5-6 році життя. Самопідтримання популяцій відбувається в основному, за рахунок насінневого розмноження, вегетативне зустрічається дуже рідко. Цінна декоративна рослина, ранньовесняний медонос. Вразливий вид, занесений до Червоної книги та регіонального Червоного списку як рослина із низькою загрозою зникнення. Підбіл звичайний, мати-й-мачуха. Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 10-25 см з повзучим гіллястим кореневищем, з родини айстрових. Ранньою весною на глинистих грантах, на схилах з’являються жовті квітки, схожі на квітки кульбаби, які цвітуть до середини травня. Цю квітку називають підбілом тому, що в неї влітку виростають незвичайні листки — зверху гладенькі, темно-зелені, блискучі. Зате знизу — наче підбиті сірим кожушком, вкриті густим плетивом волосків. Прикладіть верхнім боком до щоки — і відразу відчуєте холод, а нижнім — м'якість і теплоту. Звідси й назва: мати-й-мачуха, тепло-й-холод. Квіти підбілу вміють визначати час! Вони завжди закриваються і засинають о 17 годині. А ще вони мають багато нектару, пахнуть медом, їх дуже люблять бджоли. Мати-й-мачуха допомагає при кашлі, катарі бронхів, горла, при бронхіальній астмі, запаленнях легенів, шлунково-кишкового тракту. її свіжий сік — порятунок при туберкульозі, золотусі, гнійних ранах, виразках. Відвар зміцнює, очищає волосся. Мати-й-мачуха — рослина-барометр, квітковий годинник. Рівно о сімнадцятій годині її голівки-суцвіття згортаються. Так само — згортаючись — вони віщують негоду, дощ. Білоцвіт весняний, або сніжинка весняна. Рослина належить до гірських середньоєвропейських видів. Зростає в Закарпатській, ІваноФранківській, Чернівецькій та Львівській областях. На Закарпатті вид досить поширений. Його природне середовище – вологі луки, лісові галявини, узлісся під наметом дерев. Надземний розвиток рослини починається в лютому-березні, і триває 3,5-4 місяці. Як остаточно розтане сніг, білоцвіт весняний викидає квіткову стрілку з при квітковим листком на верхівці. З пазухи листка на квітконіжках звисають по одній-дві тендітних квіточки, схожих на дзвоники, з шістьма сніжно-білими пелюстками. Масове цвітіння в кінці березня – до середини квітня. Одна квітка цвіте протягом 20 – 25 днів. Насіння дозріває в першій половині червня. Вперше зацвітає рослина на 6-7 році життя , а загальна тривалість життя становить 222

не менше 20 років. Цінна декоративна рослина. Занесена до Червоної книги України та регіонального Червоного списку як рослина із низькою загрозою зникнення. Еритроній собачий зуб. Дуже рідкісна рослина 10-20 см заввишки, з двома листками, вкритими пурпурними плямами. Росте тільки в Закарпатті та на Львівщині. На Закарпатті виявлено 42 місцезростання еритронію. Це лісовий вид, але зустрічається на галявинах у розріджених хвойних лісах і на луках. Надземний розвиток на низовині починається в 1-й половині березня відразу після сходження снігу, а іноді й під сніговим покривом. Тривалість цвітіння однієї квітки 6-10 днів, повний розпал припадає на кінець березня – квітня. Зі збільшенням висоти місцезростань над рівнем моря строки вегетації зміщуються на 1-1,5 місяців. Тривалість вегетації 2,5—3 місяці. Вперше рослина зацвітає на 6-7 році життя. Це цінна декоративна рослина, використовується в народній медицині. Зникаючий вид, занесений до Червоної книги України та регіонального Червоного списку як вразлива рослина. Охороняється в Карпатському біосферному заповіднику. Щоб зберегти рідкісну рослину, необхідно створити ботанічні заказники в околицях м. Сваляви та с. Шаян Хустського району. Запам'ятайте її, розкажіть про неї всім, не зривайте її ніколи. Подивіться, яка гарна ця дивовижна квітка! Досить раз побачити її цвіт, щоб запам’ятати на все життя квітки еритроній крупні, рожеві, фіолетові, бузкові або навіть білі. Послухайте про неї легенду : Одного разу біг собі собака, спіткнувся і вдарився головою об землю. Розсердився він на землю, що, мовляв, набила йому ґулю на голові, і почав зі злості її кусатися. Вкусив Землю раз, другий, а за третім разом залишив зуб у землі, а там — другий, третій. Злякався тоді собака, що зовсім без зубів може зостатися, та й утік. А коли прийшла весна і почала розсівати квіти повсюди, бачить – собачі ікла стирчать із землі. Навіщо їм даремно пропадати, подумала весна, і чарівною паличкою перетворила її на квіти. Так за цією легендою і виник еритроній собачий зуб. Ряст порожнистий. Це трав’янистий, здебільшого багаторічний ефемероїд.. квітки зібрані в суцвіття-китицю. Росте по тінистих лісах і чагарниках майже по всій території України, крім лівобережних степових районів і Криму. Зацвітає у квітні-травні. В пору масового цвітіння творить картину неймовірної краси. Немає людини, яка була би байдужою, коли цвіте ряст суцвіттями білих, рожевих, бузкових, кремових, фіолетових квітів із витонченим ароматом меду з ваніллю. Пам'ятаєте, у Тараса Шевченка: Встала Весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквітчала її рястом, Барвінком укрила. І на полі жайворонок, Соловейко в гаї Землю, убрану весною, Вранці зустрічають.

223

Є в нашого народу звичай: коли розквітнуть проліски та ряст, хлопці й дівчата юрбою ходять у ліс і там топчуть ряст. Топчуть і приспівують: Топчу, топчу ряст, ряст, Бог здоров'я дасть, дасть, І ще буду топтати, Щоб на той рік діждати! Сон-трава. ЇЇ квіти великі, дзвоникоподібні, темно-фіолетові або бузкові, закутані від весняних холодів у теплий кожушок густого опушення білястих волосків. Ніби сріблясте сяйво оточує навкруги, а всередині квітки є багато жовтих тичинок і маточок, які спірально закручені і нагадують золоті пружинки. Вони розхитуються під поривом вітру і ніби дзвенять. Анемона дібровна. Їх називають квітами весняних вітрів. Ці квіти дійсно всі люблять, всі захоплюються їхньою красою... і зривають, зривають, зривають... цілими оберемками. А зірвані, вони швидко в'януть, втрачаючи красу і життя... Вони ніби просять не чіпати їх, не забирати з лісу — їхнього дому. Приходьте в гості, відпочивайте серед них, тільки не рвіть, не позбавляйте весну її улюбленої квітки! Барвінок. Ця рослина приваблює цілий рік, але весною зачаровує особливо, бо зацвітає ніжним синім кольором. Вона – одна з найулюбленіших рослин нашого народу. ЇЇ оспівують у піснях, використовують у весільних обрядах, сплетені барвінкові вінки символізують вірність, постійність і тому її ще називають барвінком весільним. А українські дівчата з прадавніх часів готують з його блакитних квітів напар і ним умиваються, завдяки цьому шкіра набуває гарного кольору. Здавна вірять, що барвінок може оберігати від злого чаклування, нечистої сили. Його пагонами обвивали вікна й двері, щоб ця сила не проникла в дім. Щойно зійде сніг, барвінок радує людей своїм зимовозеленим листям — символом постійності, вірності, вічної пам'яті, а від квітня до червня квітне казковими синього кольору квітами, утверджуючи Весну. Юнат 1 Не рвіть трави товсті жмути, Не рвіть в букети квіти, Все, що навколо бачиш ти, Рости повинно й жити. Юнат 2 У квітковій країні будь гостем бажаним, Ти в ній і кохання, і радість знайдеш. Але ж це тоді, як ти сам бездоганний — Ніколи нікому життя не псуєш.

3. Зупинка «Природа в народній творчості». З’явилися підсніжники – висівай в хаті розсаду овочі і квіти. Найперше весняне зіллячко-ряст. Вважали, що ряст дарує людині здоров’я, силу і наснагу. Тож коли хотіли побажати комусь добра, то казали: «Щоб тобі діждати рясту топтати!»

224

Яку квітку в народі називають квіткою надії? (Підсніжник).Розкажіть легенду. Яка квітка з’являється першою навесні? Розкажіть легенду. Яка квітка носить назву стародавнього бога? (Нарцис) Яку рослину древні греки називали квіткою двадцяти богів і твердили, що в ній заховані цілющі ліки від усіх хвороб? (Первоцвіт весняний) З якої квітки древні виробляли червону фарбу, а її цибулини їли вареними?(Лілія лісова) З кореня якої квітки виробляли жовту і чорну фарби та зелене чорнило? (Півники) Яку рослину, що росте в Карпатах, називають «квіткою мужніх»? (едельвейс або білотка, або шовкова косиця) Вся лісова галявина вкрита голубими , синіми квітами. Вони схилили голівки, і здається: ось пролетить вітерець – і над галявиною залунає тихий кришталевий передзвін…Хто вони? (Дзвоники) У народі кажуть: «Весна на квіти багата , а хліб в осені позичає» 4. Зупинка «Милування квітами» Практична робота учнів у групах на ділянках спостережень з вивченням первоцвітів. Завдання для трьох груп дітей: Розгляньте квіти білоцвіту весняного, пролісків, шафрану Гейфелів, первоцвіта весняного та інших квітів. Порівняйте у кожної квітки окремо особливості з’єднання квіток зі стеблом , співвідношення форми і розміру квітів, листків, довжини стебла. Записи зробіть у блокнотах. Заповніть фенологічний календар. Творча робота (для художників). Намалювати квіти з натури. Творча робота: Внесіть пропозиції або проекти на тему «Як зберегти квітці життя». Діти складають замітки. ІІІ. Заключна частина Підсумок екскурсії Відгадайте загадки: Я – перший розцвітаю серед гаю і білий, наче сніг, я колір маю. Хто я? Відгадайте! Ви мене не ображайте, Не зривайте, не топчіть, Хочу довго-довго жить. Тож хто я? (Підсніжник) Відгадайте, яка квітка? Лікувальну силу маю, Жовтим цвітом розцвітаю. Називають - ключ весни, 225

Як я звуся? Ти скажи? (Первоцвіт) Питання -Які квіти ви побачили в Долині нарцисів?

-Що, на вашу думку, необхідно зробити, щоб кількість цих квітів збільшилася?

-Чому ці квіти занесені до Червоної книги України?

-Що призвело до цього?

-Що буде, якщо їх і далі винищуватимуть?

-Як можна милуватися цими квітами, не зриваючи їх? Так, на жаль, на нашій планеті стає все менше і менше таких чарівних місцинок. З лиця землі зникають один за одним багато видів рослин і тварин. Це турбує людей і примушує їх активно працювати над збереженням природних багатств планети Земля. Ми повинні чітко усвідомлювати, що людина є всього лише частиною природи. І якщо вона не буде берегти рослинний і тваринний світ, небезпека, в першу чергу загрожує людству. Будьмо ж пильними і мудрими! Квіти були би щасливі, І пахучі, і красиві, Якби в полі, в лісі, в лузі Бачили їх тільки друзі. Ті, які їх б не топтали, Без потреби не зривали І на клумбах вдома, в школі Висівали їх доволі. Доглядали, поливали,Квіти б радість дарували. Додатки ЛЕГЕНДА ПРО ДИВО-КВІТКУ На Закарпатті мені переповідали багато цікавих легенд. Тут почула й цю — про диво-квітку, що навесні, як тільки-но зійде з пагорбів сніг, спалахує ніжними жовтими та білими іскрами. Яких тільки назв не давали їй: білопух, білолистка, білий лопух, мачушник, матишник, купайло, підбіл, підбільник. Та найвідоміша — мати-й-мачуха. Вважається, якщо навчити дитину відчувати те, що дає ця квітка, вона виросте чуйною, знатиме ціну справжньому добру і зможе захистити себе від зла. Отож і радили приносити рослинку в дім, де є діти: нехай торкнуться щічками гладеньких темно-зелених лискучих листочків — зі споду вкритих густим плетивом білих волосинок, немов підбитих фланеллю. Нехай відчують холод верхньої частини, холод, який навіть сонце не зігріває. Нехай поніжаться нижніми частинками листочків — теплих та ніжних. І відчують: від верхніх віє холодом, як від мачухи, а нижні зігрівають, як материнські долоні. І розказували синові чи доньці легенду — про маленьку дівчинку, яку вельми зобиджала мачуха. Одного разу, натерпівшись надміру, дівчинка 226

подалася на цвинтар, припала до могили матері та й заридала з горя. Та ось почула в нічному мороці добрий лагідний голос рідної: «Заспокойся, донечко, не плач...» І відчула дівчинка на своїй голівці ніжні, теплі мамині руки. Заспокоїлось дівча. І пустило серденько паростки ніжності й любові. А тут і зла мачуха постала — розлючений батько погнав її шукати дитину. Мачуха намірилася вдарити пасербицю, але впала каменем на землю її рука. Спіткнулася люта жінка і мов приросла до могили. Наспів батько та й закляк, вражений — на його очах мов розтанули в нічному мороці і донька, і його друга дружина. До ранку просидів згорьований чоловік на могилі своєї першої обраниці, яку він так кохав. А коли зійшло сонце, побачив на тому місці, де щезли дівчинка і мачуха, жовті та білі квіти, яких доти ніде не зустрічав. ПІДСНІЖНИК Колись дуже давно в одній багатій родині народилася дівчинка. Вона була така гарна і ніжна, що не можна було не милуватися нею. Коли ж вона підросла, до неї почали свататись гарні хлопці. Але дівчина всім відмовляла. Батькові набридло вибачатись перед багатими і шляхетними женихами. І він вирішив сам вибрати для неї чоловіка. Вибрав і примусив її вийти за нього заміж. Це був холодний і злий чоловік, від погляду якого в'янули квіти. А тим часом його дружина-красуня покохала молодшого брата свого чоловіка — щирого і гарного парубка. І юнак теж покохав її. Він грав їй на сопілці прекрасних пісень. Коли їхні погляди зустрічались — навіть птахи змовкали. Старший брат це помітив, дуже розгнівався на молодшого брата, а молоду дружину пообіцяв замкнути в темному підземеллі. Але парубок і красуня не злякались злого старшого брата. Кохання підказало, що їм робити. І вони втекли в гори, на квітучі полонини. Старший брат кинувся навздогін. Закохані сховалися в заростях. Вони дивилися одне на одного такими палкими поглядами, що дівчина розтанула і стала сльозою-краплиною, а хлопець — теплим вітром. Але злому старшому братові цього було замало. Він закував краплину в снігову кригу, щоб розлучити її з вітром навіки. Але не так сталося, як гадалося. Щовесни теплий вітер прилітає до своєї коханої і допомагає своїм теплим подихом пробити холодну міць, і вона з'являється на світ ніжною і гарною квіткою — підсніжником. Біла тендітна квіточка з пониклою вниз голівкою у вічному смутку за своїм коханням, проте нескорена, вірна і сильна в своєму коханні.. ПЕРВОЦВІТ Одного разу, коли апостол Петро, якому було довірено ключі від царства небесного, стояв на чатах біля входу до раю, йому раптом доповіли, що хтось, скориставшись підробними ключами, хоче проникнути туди без його дозволу. Вражений цією жахливою звісткою, приголомшений апостол випустив з рук в'язку своїх золотих ключів, й вона, падаючи від зірки до зірки, полетіла на нашу землю.

227

Аби підхопити її, апостол квапливо послав навздогін ангела; та ангел не встиг виконати цей наказ, і в'язка ключів упала на землю, глибоко увійшла в неї, і на тому місці виросла жовта, схожа на ключі апостола, квітка. Тієї ж миті прилетів ангел і підняв ключі св. Петра. Але відбитки райських ключів залишились на землі, й щороку з них виростають квіти, що відчиняють нам двері теплої погоди, до теплого літа. Люди називають їх первоцвітом. ЗОЛОТІ КЛЮЧІ ВЕСНИ Один завзятий юнак, який захоплювався наукою, намагався вирішити тисячі питань, що хвилювали його розум, хотів перенестись із землі на небо, піднятись у захмарні висоти. Він їздив з країни в країну, мандрував від одного моря до іншого, проникав у світ сил підземних і сил підводних, жадібно долучався до знань і, нарешті, став гігантом знань, розуму й тілесної сили. Лишилось йому осягнути розумом ще небесну сферу, і тоді б він став всемогутнім. Він пішов у гори, піднімався усе вище й вище, прагнучи ще більших знань для розради пекучого бажання всемогутності. Так блукав він довгими днями й ночами, поки, нарешті, не сяйнув йому промінь надії. Він знайшов золотий ключ, який відкривав доступ на небо. Тепер юнакові треба було піднятись вище хмар і стати перед дверима вічності. І ось тихої весняної ночі він дістався найвищої земної вершини, де ще не ступала людська нога. Під ним пропливали хмари. Знизу не долинало жодного звуку, не відчувалося найменшого подиху вітру. У всій величі й красі сяяли зорі, а їхні промені утворювали перед ним срібну дорогу, по якій він міг піднятися до порога неба. І юнак пішов цією срібною стежкою, широко розплющивши очі, не озираючись, все вище й вище...

— Не тремтіти, — сказала йому зірка з правого боку.

— Не оглядатися, — мовила зірка ліворуч.

— Про все забути, — додала яскрава зоря, що сяяла просто перед ним, і подивилася на нього з невимовним глибоким сумом... І юнак не тремтів, не оглядався й тримав напоготові ключ, оскільки був уже перед дверима вічності.

— Про все забути! — повторила яскрава зоря, а юнак уже вкладав ключ у замок, котрий сяяв, розсипаючи врізнобіч барвисті промені.

— Забути про все! — ще раз нагадала йому зоря. — Забути зелену землю, свою молодість, своє дитинство — раз і назавжди. Забути батьківщину, братів і сестер, матір, яка вигодувала й викохала тебе... Тут юнача рука й затремтіла. Він не витримав і озирнувся і тієї ж хвилини з гуркотом полетів крізь хмари на зелену весняну землю. Довго лежав він, ніби у глибокому сні. А коли отямився й озирнувся довкола — усе зникло. І лиш у руці він і досі тримав ні, не золотий ключ, а золотисту квітку. Це чарівний ключ протягом ночі перетворився на весняну 228

квітку, яка пустила вже коріння у дорогу для юнака землю його батьківщини. Про ці квіти, як про ключі, котрі відкривають весну, співається в українській пісні: — Смертна неділе, де ключі діла?

— Я віддала їх Вербній неділі.

— Вербна неділе, де ключі діла?

— Я їх віддала зеленому четвергу.

— А ти, четвер, кому їх віддав?

— Я їх віддав святому Юрію. І ось св. Юрій (23 квітня) встає, кидає золоті ключі весни на землю, й виростає з них перша весняна квітка — первоцвіт. СОН-ТРАВА Наші далекі предки вірили, що з допомогою цієї ранньовесняної синьої квітки зможуть (нехай хоч уві сні!) зазирнути у своє майбутнє: коли квітку сон-трави покласти на ніч під голову, то присниться все, що має трапитися з людиною в майбутньому. Звідси й назва трави: сон. Дуже поширена ще одна назва рослини: простріл. Чому простріл? Про це є інша легенда. У давню давність трава мала листя не розсічене, як зараз, а суцільне, як у підбілу чи лопуха. І росла вона тільки в райському саду. Та коли Бог прогнівався на сатану та його спільників і повелів архангелу Михаїлу гнати їх із раю, то вся нечисть поховалася за широким листям цієї трави. Тоді розлючений архангел метнув громову стрілу і пронизав нею траву від верхівки до самого кореня. Ще й траву цю викинув з райського саду. Відтоді в неї листя ніби розсічене, а сама вона почала називатися прострілом. І всяка нечисть боїться прострілу, обминає його за двадцять верст. Десь на Київщині народилася ще одна легенда. У квіток, як і в людей, у кожної є своя мати. Не має матері тільки сонквітка. У неї — зла мачуха. І щороку ця мачуха виганяє її із землі передчасно. «Сон, сон, — каже вона, — скоріше збирайся та виходь, не гайся! Усі квітки зацвіли, тільки тебе немає». Тиха, покірна сон-квітка висовується із землі, озирається довкола і бачить, що в лісі ще немає нікого з її подруг. Посумує-погорює вона, схилить додолу свою прекрасну голівку, як же — сирітка, та й дрімає доти, доки не з'являться з-під торішнього листя медуниця, фіалка та інші подруги. Використана література 1. Червона книга України. Рослинний світ. – К.: Українська енциклопедія. – 1996.

2. Комендар В. І., Скунць П. М., Гнатюк М. Ю. Зелені перлини Карпат. – Ужгород: Карпати – 1985.

3. Крічфалушій В. В., Будніков Г. Б., Мигаль А. В. Червоний 229

список Закарпаття: види рослин та рослинні угруповання, що знаходяться під загрозою зникнення. – Ужгород: Закарпаття. – 1999.

4. Крічфалушій В. В., Вайнагій А. В., Андрик Є. Й., Дайко Р. Д. Раритетна флора Закарпаття: Лілієцвіті рослини. – Ужгород. – 1999.

5. Комендар В. І. Рідкісні рослини Карпат – під охорону.

6. Лісіцина І. С. Джерельце. – Харків. – 2005.

7. Волосевич О. А. Природа України в казках та легендах. – Львів: Аверс – 2004.

9.3. Маршрут екологічної стежки «Навколо Синевірського озера» Зупинка Теребля Розповідь юнната – екскурсовода: Річкою називається природний водний потік, який постійно або більшу частину року протікає у видовжених зниженнях земної кори в розробленому ним руслі і живиться в основному за рахунок атмосферних опадів. Тереблянська долина Закарпатської області розміщена в найбільш зволоженому регіоні нашої країни, вкрита мереживом річкових систем. Річка Теребля, яка протікає через село Синевирська Поляна бере початок в центрі Горган із джерел на західному схилі гори Болотняк на висоті 1080 м над рівнем моря і впадає в Тису. Довжина річки 97 км. Русло річки нестійке. Напрям течії річки з північного сходу на південний захід. По шляху протікання річка приймає ліві і праві притоки: Озірна, Розтока, Свобода, Канчівський, Студений. На річці Теребля побудована ГЕС. За останні роки рівень води дуже знизився і тому кількість рибних ресурсів зменшилась. Однією з причин є вітровали, які пройшли в 1991, 1998, 2000роках. Про річку Тереблю складено багато народних коломийок: Усі кажуть, що Теребля Була повноводна, Тепер босим через неї Переходити можна. Зупинка Відпочинок Дорога до Синевирського озера Розповідь юнната – екскурсовода: Піднімаючись дорогою до озера Синевир, ми долаємо підйоми, серпантини, повороти, невеликі схили. І ось нарешті перевал. Крутий та звивистий. На шляху біля дороги багато місць відпочинку, з яких можна помилуватись краєвидами гір, лісів. Недарма кожен , хто хоч раз приїхав відвідати Морське око, називають його перлиною Карпат. Зупинка «Правила поведінки в природі». Розповідь юнната – екскурсовода: 230

1. Відпочиваючи в лісі, біля озера не завдавайте природі шкоди, не порушуйте тиші.

2. Розбивати намети і запалювати вогнища на березі не дозволяється.

3. Купатися і ловити рибу в озері заборонено!

4. Не можна ламати гілок, рубати дерев, зривати рослини.

5. Не руйнуйте гнізда птахів та дрібних звірів. Дозвольте жити всьому живому своїм природним життям! Зупинка Зоологічна Розповідь юнната – екскурсовода: Природні умови нашого краю з гірським рельєфом, багатою рослинністю зумовлюють і різноманітний тваринний світ. У наших лісах можна побачити благородного оленя, швидконогу козулю, хитру лисицю, ікластого кабана. Ранньою весною можна почути токування глухаря. Посиленої охорони потребують Червонокнижні види: лісовий кіт, рись. Працівники Синевирського, Полянського лісництва кожного року на зимовий період заготовляють біля 8 т сіна і 5 тисяч кормових віників. Тут розміщені годівниці для диких тварин, солончаки, підкормлюючі площадки. Результатом посиленої охорони стало збільшення природного приросту диких тварин на території НПП «Синевир». Зупинка Мурашник Розповідь юнната – екскурсовода: Лісові руді мурашки є цікавим об'єктом досліджень і спостережень. Вони санітари лісу, бо знищують величезну кількість комах – шкідників. Одна мурашина сім'я знищує за рік шкідливих комах в 30 – 60 разів більше, ніж сім'я таких комахоїдних птахів, як дятли або синиці. Купол, який ми бачимо на поверхні – це тільки частина мурашника. Основа його з величезною кількістю камер і ходів розміщена в землі. На поверхні купола можна побачити отвори, що ведуть у ходи, які пронизують увесь мурашник. На одне гніздо мурашника витрачається 4-5 млн. хвоїнок, дрібних гілочок. Одна мурашина сім'я знищує 300-400 комах за добу. Юні лісівники кожного року у травні місяці відсаджують мурашок, таким чином створюють умови для розвитку нових мураштних сімей. Зупинка Лісова лікарня Лісові санітари Розповідає юннат – екскурсовод: Ліс хворіє, як і все живе на землі. Щоб зберегти його від цієї біди, основну увагу треба звернути на профілактику захворювань. Боротьба з захворюванням лісу – це перш за все регулювання взаємовідносин в біоценозі. На хвойні породи нападають короїди, деревяники, жуки – вусачі, особливо на ослаблені вітровальні і буреломні дерева. Захист лісу 231

проводиться різними методами: лісогосподарськими, біологічними, хімічними, механічними. Дуже поштрені грибні захворювання, на деревах вони викликають здуття кори. Виникають ракові нарости, гниль. Часто поширені на деревах: ялинова губка, гриби – трутовики. Боротьба з цими захворюваннями санітарні рубки дерев. Зупинка «Морське Око» Розповідь Юнната: У Закарпатській області налічується 32 озера. Та серед них великих нема. За походженням вони льодовикові, обвальні. Найбільше з обвальних озер – Синевирське, яке ще називають перлиною Карпат. Озеро розташоване в північно – східній частині Міжгірського району, біля підніжжя гори Озірної. Утворилося воно в післяльодовиковий період в результаті перекриття річкової долини зсувами. Стрімкі навислі скелі обвалилися зсувами і загородили вузьку долину гірського струмка, утворивши велику улоговину. Улоговина заповнилася водою трьох струмків, які раніше зливалися на місці утворення озера. Площа воної гладі близько 4 -7 га, середня глибина його 8 – 10 м, найбільша – 22 м. Синява водної гладі, острівець –зіниця, пухнасті смерічки все це мабуть і дало другу назву озеру «морське око». Плесо озера, захищеного з усіх боків лісистими горами, рідко порушує вітер. Поверхня його дзеркально гладка, або вкрита дрібними хвилями. Вода в озері прозора і багата на кисень, вона поступово прогрівається до + 200С, але через слабке переміщення температура води із збільшенням глибини значно знижується і становить 450С вище нуля. Про Синевирське озеро складено багато легенд. Зупинка Синь І Вир. Розповідь Юнната: В давні часи ці гори належали багатому графу. Верховинці вимушені були працювати на нього: випасали овець, корів, рубали і заготовляли ліс. У графа була красива дочка, яку звали Синь . Одного разу багач задумав перевірити працю лісорубів в горах. Синь попросила батька взяти її з собою. Поки граф перевіряв, що нарубали лісоруби, до дівчини донеслися чарівні звуки сопілки. На галявині, де випасалися вівці, вона побачила стрункого юнака. Хто ти? – Здивовано спитав хлопець. Я Синь. Дочка графа – відповіла дівчина. Я вівчар графа, звати мене Вир – відповів юнак. З першого погляду молоді люди покохали одне одного. Одного разу, коли Вир грав на сопілці, графські слуги скинули на нього великий камінь, брилу. Дізнавшись про смерть коханого, Синь кинулася до його могили. Дівочі сльози лились поки не затопили всю галявину і саму Синь, утворивши озеро, яке люди назвали Синевир.

9.4. Меморіальний парк «Красне поле» 232

Красне поле – це наша історія. Вона в документах, які ще не добуто із сховищ. Вона в людській пам’яті, піснях і переказах. Сама назва — краса. Красне поле – це файне, гарне поле. На честь 70-ої річниці подій, пов’язаних з проголошенням Карпатської України, на Красному полі, місці святому для кожного закарпатця, було посаджено понад 3,5 тисячі дерев і кущів, з них 2 тис. хвойних: сосна, смерека, срібляста ялина, туя, і 1,5 тис. листяних: червоний та звичайний дуб, береза, горобина, обліпиха, пірамідальна тополя, клен, барбарис, айва японська, форзиція, спірея. Цінні породи дерев та декоративних кущів було вирощено в Хустському лісництві. Кожного року в честь вшанування пам’яті проводиться посадка нових молодих саджанців на алеї слави і тим самим збагачується флора меморіального парку Красне поле. Меморіальний пам’ятник знаходиться під постійним наглядом юннатів гуртка «Екологів-краєзнавців» Хустської райСЮН, які створили екологічну стежку до меморіального парку «Красне поле», проводять на ній екскурсії, пошукову, дослідницьку роботу. Екологічна стежка до меморіального парку «Красне поле» Однією з форм еколого-краєзнавчої діяльності є екологічна стежка, основними завданнями функціонування якої є пропаганда екологокраєзнавчих заходів, ознайомлення відвідувачів з історичними пам’ятками; проведення на зупинках теоретичних та практичних занять; вивчення видів флори і фауни. В основу роботи екологічної стежки покладено екологокраєзнавчий та експедиційно-дослідницький принцип. Екологічна стежка – це розмічений маршрут екскурсії в природі, по ходу якого ведеться розповідь про природні об’єкти, які тут зустрічаються. При створенні таких стежок особлива увага приділяється вивченню історичного минулого краю. Всі ці цінності потрібно знати, вивчати і охороняти. У переддень 70-ти річчя Карпатської України низько схиляємо свої голови перед світлою пам’яттю борців за нашу незалежну Україну, що героїчно боролися з нашими ворогами у часи Карпатської України. Найкращим пам’ятником їм стане глибоке усвідомлення нами значення величі їхнього подвигу. Проходячи екологічною стежкою до меморіального парку «Красне поле», юні екологи-краєзнавці розповідатимуть гостям про мужніх захисників Срібної Землі, які боролись за Соборність і Незалежність Карпатської України. ПАСПОРТ на екологічну стежку до меморіального парку «Красне поле» Розташування: Екологічна стежка до меморіального парку «Красне поле» розташована в південній частині с. Рокосово Хустського р-ну Закарпатської області. Частина маршруту проходить територією села Рокосово, остання – біля автотраси Рахів-Ужгород. Місцевість рівнинна, грунти підзолисті, вологі.

233

Проїзд: До с. Рокосово їхати автобусом або поїздом (до станції Рокосово). Землекористувач: Рокосівська сільська Рада. Значення екологічної стежки: створення екологічної стежки передбачає досягнення наступної мети:  навчальної – конкретизувати знання учнів про різноманітність рослинного та тваринного світу регіону; вивчення історичних подій 1939 року на Хустщині (проголошення Карпатської України, бою на Красному полі);  виховної – формувати науковий світогляд, здійснювати природоохоронне, краєзнавче та патріотичне виховання;  розвиваючої – розвивати в учнів пізнавальний інтерес, самостійність, спостережливість, творче мислення; сприяти відродженню духовності. Екологічна стежка створена юннатами Хустської райСЮН і приурочена до відзначення 70-ої річниці Карпатської України. Короткий опис маршруту: Екологічна стежка, довжиною 5 км, розрахована на дорослих та учнів старшого шкільного віку, тривалість екскурсії 3 години. Містить 4 зупинки. Включає в себе історичні пам’ятки, водні об’єкти (потічок, р. Тиса), сільськогосподарські угіддя. Маршрут пішохідний (можна і на велосипедах), зручний, дорога з твердим покриттям, є місця відпочинку. До с. Рокосово курсує автобус (мікроавтобус), потяг. На автомобілі їхати з м. Хуста 15-20 хвилин, пішки -1 годину. Зупинки: 1. Рідна школа; 2. Цвинтар «Мочарь» - місце поховання січовиків; 3. Історична. «Красне поле – меморіальний пам’ятник»; 4. Річка Тиса. Перед «Красним полем» є вказівники, меморіальна табличка. Стан екологічної стежки: хороший. Режим користування: 1. Безпосередньо до меморіального парку «Красне поле» можна проїхати автомобілем (велосипедом) або дійти пішки; 2. На території екостежки забороняється виходити за межі розміщення доріжок, вести вирубку дерев та кущів, викопувати ранньовесняні рослини, зривати квіти для букетів. Необхідні заходи: 1. Виготовити і розмістити на маршруті екостежки природоохоронні та інформаційні щити; 2. Обладнати місця привалу. Охорону маршруту: здійснює гурток «Юні екологи краєзнавці» Хустської районної станції юних натуралістів на базі Рокосівської ЗОШ ІІІІ ст., керівник гуртка – Поган Марія Петрівна. Маршрут розроблений: членами гуртка «Юні екологи краєзнавці» Хустської районної станції юних натуралістів на базі Рокосівської ЗОШ ІІІІ ст., керівник гуртка – Поган Марія Петрівна.

234

Додаток 1 Картосхема маршруту меморіального парку «Красне поле». Додаток 2 Опис екскурсійних об’єктів.

екологічної

стежки

до

235

Додаток 1 Картосхема маршруту екологічної стежки до меморіального парку «Красне поле»

Умовні позначення: Зупинки :  - рідна школа;  - цвинтар Мочарь;  Красне поле;  річка

236

Тиса

Додаток 2 Опис екскурсійних об’єктів Зупинка №1. Рідна школа. У Рокосівській ЗОШ І-ІІІ ст. навчається близько 700 учнів. Педагогічний та учнівський колективи школи вивчають історію Карпатської України, збирають спогади про ці історичні події, доглядають за могилами загиблих січовиків та територією меморіального парку «Красне поле». Перед школою розбито квітники та дендропарк, де зростає багато видів дерев та кущів калини звичайної, її паркової форми – бульденежу. Символом і берегинею українського волелюбного народу завжди була калина звичайна. Кущі калини були посаджені на честь проголошення Незалежності України. Прикрасою шкільного подвір’я є бузок звичайний. Не менш декоративні екзотичні родичі бузку – форзиції, які походять з Китаю. Коли розпускаються численні золотисті її квіти, це означає, що прийшла весна. Природною огорожею школи є форзиція і спірея, які були висаджені на честь 66-ї річниці подій, пов’язаних з проголошенням Карпатської України. Вкриті золотистою піною квітів, кущі форзиції надзвичайно ефективні серед газонів і квітників. На території школи учні доглядають за магноліями. Магнолію справедливо називають деревом-букетом, перлиною парку. Особливо ціниться декоративна форма магнолії Суланжа. Надзвичайно декоративні й великі білі чи кремові квіти магнолії Суланжа розпускаються у травні. Перед школою ростуть гірко-каштани звичайні, які надзвичайно декоративні під час цвітіння. За декоративність і духмяність квітів ця рослина здобула популярність в озелененні, вона відрізняється тіневитривалістю і морозостійкістю, не страждає від задимлення. Юннати під час акції «Посади сад» та «Весняної толоки з озеленення та благоустрою» висадили дерева: туї західної, ялини звичайної, липи, клена, катальпи. Перед школою на квітниках висаджуються рослини – символи України, висіваються чорнобривці, волошки, сальвії, гербери, барвінок, мак. Зупинка №2. Цвинтар Мочарь – місце поховання січовиків Чисте безхмарне небо у високості, а над Мочар'ю білими лелеками літають душі героїв-мучеників. Вони дивляться на нас із вічності, шепочуть такі слова молитви: Благослови, небес Владико, Пожертву чесну і велику Народних лицарів, що в бій, Відважно йдуть за народ свій!

237

Благослови, Ісусе Христе, Любов до волі, серце чисте ― Вони ж ідуть на ворогів За милих друзів і братів, Благослови, Пречиста Мати, Зусилля їх тверде, завзяте, Благослови їх рани, біль І краплі крові серед піль, Благослови на чесний бій Героїв, Юрію Святий, І перемогу їм подай За нарід свій, за Рідний Край! Назва Мочарь походить від постійно зволоженої місцевості, ніби ніколи не висихають материнські сльози за своїми синами-героями, які ще зовсім юними менш за все дбали про себе і нічого не шкодували для того, аби їх мрії про щасливу долю закарпатців були втілені в життя. І по сьогоднішній день, дивлячись на грона червоної калини, згадуються дні пролиття крові за незалежність Карпатської України. На зволоженій місцевості зростає жовтець водяний, частуха, очерет, осока. Також ростуть ранньоквітучі провісники весни, які занесені до Червоної книги України: білоцвіт весняний, проліска дволиста, шафран Гейфеля, а осінню нас радує пізньоцвіт осінній. Фауна місцевості представлена багатьма видами земноводних, плазунів, птахів, зокрема: жаба ропуха, ставкова жаба, вуж водяний, тритон карпатський, лелека білий, сорока, ворона, ластівка сільська. З року в рік у розповідях наших дідів і прадідів ми дізнаємося про події тих часів. З слів жителя с. Рокосово Павлій М. І., батько якого був очевидцем і учасником тих подій, що проживає неподалік від могили похованих січовиків, ми дізналися про захисників і визволителів мирного населення, яке проживало в той час в селі Рокосово: «Після завершення бойових дій на Красному полі, мадярська жандармерія ішла в наступ на с. Рокосово. У той час Василь Товт, служивши офіцером у жандармерії і виконуючи наказ, вів переговори з представниками громадськості села, яке не маючи в наявності зброї і бажання воювати — здалося без бою. Підтвердженням цього стала біла простинь, яку повісив на ясень заввишки 50 метрів Павлій І. В., що символізувала те, що село здається без бою. Через півгодини на куполі церкви теж замайоріла біла простинь, і лише після цього мадяри відступили назад. Під керівництвом Товта Василя було видано наказ про те, щоб ті люди, які мають свої коні і воли знайшли всіх убитих на території села січовиків, вирити для них яму і поховати всіх в одній ямі». Найстрашнішими спогадами є сам факт поховання людей, які трагічно загинули. На території села було знайдено 18 убитих січовиків.

238

З них: 1. Андрійчик Іван 2. Попович Іван 3. Чоми Василь 4. Мазоринець Іван 5. Штефанюк Василь 6. Козичар Михайло 7. Пекар Юрко 8. Шкоряк Ісааф 9. Тегза Михайло 10. Рак Іван 11. Марічинець Михайло Особи інших січовиків не встановлено. У 1993 р було встановлено та освячено хрест над могилою січовиків. Наш гурток екологів – краєзнавців приймає участь в озелененні та охороні могили. Багато гостей звідусіль поспішають сюди, щоб віддати шану творцям і оборонцям Карпатської України. Зупинка №3. Історична. «Красне поле» ― меморіальний пам’ятник Красне поле – це наша історія. Вона в документах , які ще не добуто із сховищ. Вона в людській пам’яті, піснях і переказах. Сама назва — краса. Красне поле – це файне, гарне поле. Після розпаду Австро-Угорщини, за рішенням Сен-Жерменського мирного договору, у вересні 1919 року Закарпаття відійшло до Чехословаччини, де завжди привертало увагу іноземних держав не тільки з огляду важливого географічного положення в Центральній Європі, але й з господарськоекономічного значення як моста на Схід. Закарпаття розглядалось імперіалістичними державами як надзвичайно важливий політичний і воєнно-стратегічний міст між Заходом і Сходом. Після того, як до Хуста дійшла звістка про проголошення «самостійної» «Словацької держави», стало очевидно, що Карпатська Україна не може далі залишатися в Чехословацькому державному союзі. Під безпосереднім впливом цих подій прем’єр Волошин скликав Крайовий сойм, який 14 березня 1939 року о 16 год. проголосив Карпатську Україну «самостійною державою», а столицею проголошено м. Хуст. Сойм призначив новий уряд, який дав наказ начальникові хустської жандармерії видати зброю січовикам, яким була доручена охорона кордону з Угорщиною.

15 березня 1939 р. на засіданні Сойму за ініціативою УНО було проголошено самостійність Карпатської України. Сойм ухвалив закон, який містив такі пункти: 1. Карпатська Україна є незалежна Держава.

2. Назва Держави є «Карпатська Україна».

239

3.Карпатська Україна є республіка з президентом, вибраним Соймом Карпатської України.

4. Державна мова Карпатської України, є українська мова.

5. Барви державного прапора Карпатської України є синя і жовта.

6.Державним гербом є дотеперішній крайовий герб: ведмідь у лівому червоному півколі і чотири сині та жовті смуги у правому півколі та тризуб Св. Володимира Великого з хрестом на середньому зубі.

7. Державним гімном є «Ще не вмерла Україна».

8. Цей закон зобов’язує його відразу після прийняття. На четвертому засіданні сойм призначив новий уряд, президентом якого було обрано А. Волошина.

15 березня 1939 року війська хортистської Угорщини напали на молоду Українську державу. На її захист мужньо стали січові стрільці. Січовики завзято боронили рідну землю, та після ворожого вогню, важкої артилерії та кулеметів, наступу танків і літаків вони змушені були відступити до м. Хуста. Найбільші бої відбулися на Красному полі поблизу села Рокосово. Старші чули пророцтво: «Прийде час, що на Краснім полі бик-третяк до черева буде у крові бродити». 4 березня 1939 року угорські війська розпочали наступ на Карпатську Україну. Перший бій угорським військам, що рухалися в напряму Хуста, дали студенти-пластуни Виноградівської торгівельної академії, на допомогу яким підійшла група учнів Хустської гімназії. Із спогадів учасників битви: «Січовики не давалися. Та що із того. Їх було дуже мало, а мадяри прийшли цілою армією, з аеропланами, з танками. У січовиків було чотири місця оборони: Сільваш, над Копанею, у Веряці на березі Тиси, на горі Керегедь за Рокосовом і вздовж залізної дороги на Красному полю. Мадяри наступали із Копанського верха — звідти все видно, як на долоні. Не знали які сили в січовиків, то відразу не наступали. Спершу полетів кукурузник у розвідку. З нього увиділи, що січовиків мало. З того кукурузника метали гранати і вбили сімох хлопців, де тепер поставлено хрест. Потім багатьох убили з броньової машини. Із Рокосова був із січовиками Василь Бистрянин. Він відслужив у чехословацькій армії та розумівся на зброї. Із тяжкого кулемета він підбив ту броньову машину, яка довго стояла на тому полю.» На Красному полі бій затягнувся, тут вже були задіяні літаки угорської армії й легкі танкетки, котрі в декілька разів переважали військові потуги карпатських оборонців. Багато людей загинуло на полі, а ті хто потрапив до рук ворогів зазнали нечуваних тортур. За різними джерелами при захисті Карпатської України загинуло від 2 тис. до 6,5 тис. осіб. Потекло Тисою багато крові, людських трупів та пов’язаних колючим дротом напівживих людей. Море 240

крові увібрало в себе поле битви, що відтоді стало називатися Красне Поле. Сьогодні тут височіє хрест, який нагадує про подвиг борців за свободу. На честь 70-річниці подій, пов’язаних з проголошенням Карпатської України, було посаджено на Красному полі, місці святому для кожного закарпатця, понад 3,5 тисячі дерев і кущів, з них 2 тис. хвойних: сосна, смерека, срібляста ялина, туя, і 1,5 тис. листяних: червоний та звичайний дуб, береза, горобина, сосна, обліпиха, пірамідальна тополя, клен, барбарис, айва японська, форзиція, спірея. Цінні породи дерев та декоративних кущів було вирощено в Хустському лісництві. Кожного року в честь вшанування пам’яті проводиться посадка нових молодих саджанців на алеї слави і тим самим збагачується флора меморіального парку Красне поле. Меморіальний пам’ятник знаходиться під постійним наглядом нашого гуртка екологів-краєзнавців. Серед вшанувальників пам’яті загиблим січовикам можна відзначити представників керівництва нашої держави на всіх рівнях та іноземних гостей, які приходять віддати шану загиблим героям. Слава Україні, Героям Слава! Зупинка № 4.Річка Тиса Річка Тиса є притокою Дунаю. Басейн Тиси охоплює територію України, Румунії, Угорщини, Словаччини та Сербії і Чорногорії . Це ділянка заплави Тиси довжиною приблизно 100 км.і площею 20 тис. га. Флора вищих рослин верхньої Тиси нараховує більше 1250 видів, з яких біля 850 виявлено на рівнинній її частині – вздовж русла, в заплавах та на першій терасі. Лише перелік водних, прибережно-водних видів рослин та видів перезволожених місцезростань включає більше 300 видів. Значний відсоток такого високого різноманіття складають види, які на сьогодні стали вкрай рідкісними та зникаючими, особливо, на Закарпатській землі. При цьому перелік таких видів постійно зростає, чимало видів уже зникли в регіоні. Згідно останніх даних, на закарпатській частині рівнинної Тиси та її прируслових ділянок зростають чотири види , віднесені до міжнародних природоохоронних списків (водяний горіх плаваючий, сальвінія плаваюча, ситняг карніолійський та ліндернія простерта), п’ять до Червоної книги України та біля 25 видів, включених до регіонального червоного списку Закарпаття. Більшість з цих видів приурочена до вище перерахованих водноболотних угідь заплави Тиси. Високе флористичне розмаїття спостерігається в озерах-старицях та їх прибережній зоні. Поверхню води тут вкривають острівці з глечиків жовтих, жабурнику, гірчака земноводного, з домішками сальвінії, ряски. Зрідка трапляються нечасті в Закарпатті латаття біле, білоквітучі водяні жовтці, водяний горіх плаваючий. Іноді на поверхні води з’являються поодинокі водяні жовті квітки комахоїдної рослини пухирника. В товщі води суцільні зарості утворюють схожий на хвощ, кушир занурений, рдесники. Без регулярного поповнення водою такі водойми з часом міліють, їх рослинний покрив бідніє ― вони заростають ряскою чи рогозом і, в решті, 241

повністю деградують та зникають. Багато колишніх стариць Тиси вже зазнали такої участі. На дослідженій території відзначено 34 види з 18 родів та 7 родин рослин. Бабки є гарними індикаторами якості води. Вони чутливі до забруднення як промислового, так і сільськогосподарського. Вони також негативно реагують на органічне забруднення, наприклад, на неочищені стічні води. Органічне забруднення може знизити вміст розчиненого кисню у воді, що негативно впливає на личинки. Амфібії і рептилії. Тритони. Ці земноводні представлені трьома видами, тільки два з них є типовими для заплав нашого регіону (тритон звичайний Triturus vulgaris та дунайський Triturus dobrogicus).Останній є рідкісним, та пропонується до занесення в третє видання Червоної книги України. Жаби та ропухи надзвичайно характерні для нашої території. Тут виявлено два види жаб: жаба озерна Rana ridibunda та жаба ставкова Rana lessonae. Ящірки і змії представлені 4 видами. Найчисельнішими та найпомітнішим серед них є ящірка прудка Lacerta agilis.Тут також зустрічаються вужі, наприклад, вуж звичайний Natrix natrix, якого ми можемо побачити як в траві, так і у воді. Повені значно впливають на земноводних, оскільки вони живуть у болотах поблизу русла річки. Вони зносяться під час повені і повертаються сюди лише через 2-5 років внаслідок міграції із сусідніх популяцій. Птахи. Дослідження екологів-краєзнавців показали, що для нашої заплави характерні: лучна та велика очеретянки, очеретяна вівсянка. Малий норець звичайний і мала крячка гніздяться безпосередньо в руслі річки вкритих галькою, не захаращених лісом островах. На суглинистих схилах Тиси будують свої гнізда-нори колоніальні берегові ластівки і небесно-блакитні рибалочки. Очеретяний лунь, пастушок, чайка, рідкісний звичайний коловодник та різні види качок, такі як широколіска та білоока чернь виводять своє потомство поблизу або безпосередньо на озерах старицях. Останній вид занесено до Червоної книги України. У нас на заплаві Тиси можна побачити чорного і білого лелеку, лебедів-шипунів, чарівних північних качок-гоголів. Гострою проблемою є те, що відстрілювання птахів проводять недисципліновані мисливці і браконьєри, а водних пернатих знищують і відлякують під час гніздування рибалки, худоба, бульдозери, що добувають гравій. Оскільки птахи є особливо вразливими у період гніздування, було б корисно заповідати частину річок і озер, не косити траву і не випасати худобу в безпосередньому оточенні стариць під час насиджування кладок. Безумовно, погано організоване полювання також негативно впливає на збереження і так дуже ослаблених популяцій багатьох видів птахів.

242

Ссавці. Найбільш помітними і часто реєстрованими на прибережній території є: видра річкова Lutra lutra, лисиця звичайна, куниця лісова. Із гризунів водяться заєць сірий і вивірка звичайна. Також на цій території можна побачити мишей. Копитні представлені лише незначною кількістю кабанів Sus scrofa, за якими можна спостерігати навіть вдень. Повені, будівництво та сільське господарство в заплаві вимагали різноманітних гідротехнічних заходів, які виявилися згубними для багатьох видів. Наявність зон розливу, зміна рослинного та ґрунтового покриву відіграли негативну роль в житті фауни і призвели до її збіднення. Екологічне виховання молоді – важлива складова загальної освіти, надзвичайно важливий чинник гуманістичного суспільства. Екологія допомагає розробляти теоретичні та практичні питання природокористування, накопичує факти, вивчає й аналізує їх, пояснюючи в природі зв’язки й закономірності. Ці знання важливі для розуміння змін, що відбуваються в природі під впливом господарської діяльності людини, розв’язання питань збереження і збагачення багатств навколишньої природи. Наразі жодна галузь людських знань, господарств не може правильно розвиватися без знання екологічних законів і закономірностей. Тому метою екологічної освіти й виховання може стати формування наукових знань, поглядів, які закладають основи відповідального та дієвого ставлення до навколишнього середовища. Зміст навчання повинен розкривати перед дітьми багатогранну цінність природи. Учителі, керівники гуртків повинні стати для своїх вихованців не тільки носієм знань, а й взірцем для наслідування. Тому важливо так використовувати діяльність дітей, щоб через самостійні відкриття, розв’язання проблемних завдань, різноманітні дії з природними об’єктами вони одночасно оволодівали новими знаннями, уміннями та навичками самостійного набуття. Останнє тісно пов’язане з практичними перетвореннями об’єктів природи, які набувають характеру експериментування нескладної пошуково-дослідної діяльності. Завдяки такому пізнанню природи під керівництвом педагога здійснюється досить глибока самостійна діяльність дітей з об’єктами та явищами, порівняння, зіставлення. Важливо, щоб педагог повсякчас спирався на моральну та інтелектуальну сприйнятливість своїх вихованців. Отже, здійснюючи екологічне виховання своїх підопічних, я ставлю перед собою такі завдання: • формувати елементи наукових знань про основні екологічні фактори в розвитку живої природи та очевидні взаємозв’язки й залежності; • розвиваю вміння класифікувати природу на основі безпосереднього сприймання й аналізу зовнішніх ознак, способів взаємодії із середовищем та типом живлення; • стимулюю допитливість та інтерес до пізнання природи шляхом опису її об’єктів та явищ (у народній творчості – народні прислів’я, приказки, загадки, звичаї, обряди); 243

• активізую знання і практичний досвід дітей у різних видах діяльності в природі (грі, праці, науково-дослідній діяльності). Шляхи розв’язання проблем екологічної освіти привели мене до використання інноваційних прийомів, форм і методів на заняттях гуртків екологів-краєзнавців та лісівників-дендрологів. На мою думку, найкращій оптимізації та гуманізації екологічного виховання сприяють прості, доступні й цікаві форми й методи навчання і виховання. Вони є в особистісно-орієнтованому навчанні, в інтерактивному навчанні, в суб’єктному навчанні, у проблемному навчанні. «Всіма можливими засобами необхідно запалювати у дітей гаряче прагнення до знань і навчання.» Я. А. Коменський Не здивуєш, не зацікавиш – не навчиш. Пошук того, що може здивувати, примусити замислитися, займає значне місце в підготовці занять на екологічну тематику. На заняттях гуртків я застосовую психологічні мінітренінги, цікаві логічні вправи, проблемні питання, рольові ігри, кросворди, дискусії, захоплюючі віртуальні подорожі, круглі столи, конференції, а також екологічні стежки, захисти проектів, науково-дослідні роботи, індивідуальну роботу та різні форми й методи роботи в групах. Метод «Ігрова навчальна діяльність»: 1. ділові ігри (моделюють реальну, виробничу, наукову або іншу «дорослу» діяльність); 2. ігри-тренінги (відпрацювання з учнями основних навичок, умінь, що набуті на занятті). «У грі перед дітьми розкривається світ, розкриваються творчі особливості особистості, без гри не має й не може бути повноцінного розумового розвитку», – писав В. О. Сухомлинський: • вікторини • ігри-вправи • кросворди • ігри-мандрівники • ребуси • ігри-змагання • біологічне лото • рольові ігри • загадки. Наприклад, під час актуалізації нового матеріалу гра розвиває точність і швидкість мислення, зокрема: • «Ти мені – я тобі» (по черзі питання-відповідь); • «Так-ні» (універсальна гра для всіх). Важливо, щоб запитання не мали характеру вгадування, а передбачали вказання точних відповідей чи логічних міркувань. Узагальнюючими можуть бути заняття-подорожі, заняття «Зоряна година», заняття-вікторини, заняття-КВК, заняття «Щасливий випадок». Як

244

відомо, грати люблять усі діти, і тому, включаючи в заняття ігрові моменти, можна зацікавити навіть найпасивніших. З метою екологічного навчання та виховання юннати гуртка «Екологикраєзнавці» приймають участь у різних всеукраїнських конкурсах, акціях, заходах. Метою цих заходів є активізація екологічного руху в селі, районі, області: виявляти й поширювати нетрадиційні форми роботи у русі за екологічну безпеку, пошук та розвиток талантів та обдарувань, привернення уваги місцевої громадськості до екологічних проблем регіонів, набуття знань і досвіду у розв’язанні екологічних проблем. У роботі я шукаю, знаходжу і винаходжу власні прийоми. Не виключаю й добір уже відомих, але апробованих і придатних для певних випадків прийомів навчання. Учитель має бути творцем і винахідником. І кожен знайдений ним прийом чи нове їх поєднання – це своєрідний винахід. Кожен оригінально складений план заняття – творчий акт. Уміння відібрати й використовувати уже відоме – не відхід від творчості, одночасно навіть маленьке нововведення, плановане на занятті, вже додає тонусу для підготовки до заняття та його проведення. Тож, як говорив А. С. Макаренко, «Майстром своєї справи може бути кожний, якщо йому допоможуть, якщо сам працюватиме. Майстер робить справу, справа створює майстра».

245

РОЗДІЛ Х ПРОЕКТНА ФОРМА РОБОТИ 10.1. Використання проектної форми роботи в екологонатуралістичній творчості На сучасному етапі розвитку позашкільної освіти відбувається пошук нових засобів і методів формування творчої особистості, здатної до самостійної поведінки і дії, саморозвитку, самовдосконалення, самовизначення. Актуальне завдання вирішується педагогами завдяки використанню нових педагогічних технології, у тому числі – проектних. Проектну діяльність можна розглядати як самостійну структурну одиницю навчально – виховного процесу. Проектна діяльність дозволяє учням: • Вивчати не тільки засоби, але й і способи конкретної діяльності.

• Розвивати пізнавальні навички учнів та вміння самостійно конструювати свої знання.

• Розвивати критичне та творче мислення.

• Розвивати вміння орієнтуватися в інформаційному просторі.

• Організовувати змістовне проведення позаурочного часу.

• Усвідомлювати, де і яким чином ця діяльність може бути використана на практиці. Виконання учнівських проектів – це складна самостійна діяльність учнів під керівництвом керівника гуртка. Моя позиція під час реалізації методу проекту на практиці – перейти із носія готових знань до організатора пізнавальної, дослідницької діяльності своїх учнів. Під час проектної роботи разом з вихованцями, я переорієнтовую свою виховну роботу і роботу вихованців на різноманітні види самостійної діяльності у дітей. Пріоритет мають творчі роботи дослідницького, пошукового, творчого характеру. Виконуючи проект, наші діти мають змогу розвивати: • Операції мислення.

• Навички пошуку інформації.

• Аналіз, експериментування.

• Прийняття рішень.

• Вміння самостійної роботи та роботи у групах.

• Навички застосування та поглиблення знань.

• Творчість, активність, ініціативу тощо. Вихованці еколого – натуралістичного центру працюють за проектною формою не один рік. За цей час ми виконали декілька проектних робіт: «Лікарські рослини у побуті людини», «Створення плану озеленення ЕНЦУМ», «Народні прикмети про погоду» та інші, у 2009 – розпочали участь у проекті «Оптимізація озеленення території навчального закладу» за завданням Центрального ботанічного саду ім. М. М. Гришка. У проектній діяльності ми виділяємо три етапи: підготовчий, практично – виконавчий та заключний етап. Хотілося б детальніше 246

зупинитись на виконанні цих етапів роботи на прикладі проекту «Народні прикмети про погоду». Цей проект ми підготували з дітьми молодшого шкільного віку. На підготовчому етапі основне завдання керівника та вихованців – визначення теми та мети проекту. Ми з дітьми вибираємо тему та обговорюємо завдання проекту, я доповідаю дітям, де можна почерпнути інформацію з цієї теми, пропоную їм літературу. Основне моє завдання на цьому етапі – подання ідеї. Діти виробляють план дій, як і де вони будуть збирати матеріал з даної теми. Другий етап – практично – виконавчий. Завдання цього етапу: збір інформації (спостереження, робота з літературою, анкетування, експеримент), аналіз інформації, формування висновків, оформлення результатів діяльності. На цьому етапі вихованці приступають до пошуку інформації з даної теми. Діти розподіляються на групи, кожна група займається пошуком інформації про прикмети. Наприклад, одні діти шукають прикмети по тваринам, інші – по рослинам. Діти розпитують батьків, бабусь, які прикмети про погоду вони знають, вивчають літературу. Потім ми разом з дітьми аналізуємо зібраний матеріал, відбираємо прикмети, які будемо перевіряти на практиці. Діти досліджують відповідність відібраних прикмет про погоду по поведінці домашніх тварин та вигляду рослин, які вони обрали для спостереження, роблять висновки, а також оформлюють результати своєї діяльності. Третій етап – заключний – підсумковий. На цьому етапі відбувається підготовка проекту до захисту. Готовий матеріал вихованці подають на презентації проекту, розповідають, як вони працювали над проектом, що дала їм ця робота, що нового та корисного вони пізнали під час роботи. Я, як керівник, даю оцінку проекту. Активна участь наших вихованців у створенні тих чи інших проектів дає можливість оволодіти новими засобами людської діяльності в соціокультурному середовищі, дозволяє формувати певні особисті якості, які розвиваються лише в діяльності і не можуть бути засвоєні вербально. У першу чергу, це відноситься до групових проектів, коли працює невеличкий колектив учнів і в процесі його спільної діяльності з’являється спільний продукт. Тоді виробляється уміння працювати в колективі, брати на себе відповідальність, аналізувати результати своєї діяльності. Тому цей метод корисний і цікавий для наших вихованців.

10.2. Соціально-наукове обґрунтування створення ландшафтного парку «Міус - фронт» на території міста Красний Луч Луганської області» (екологічний проект) Проблема: Збереження історичної та природної спадщини музею «Міус – фронт» в контексті збалансованого сталого розвитку України. Мета проекту: Створення регіонального ландшафтного парку «Міус – фронт», вирішення екологічних проблем водних ресурсів, розширення національної екологічної мережі вздовж ріки Міус між Росією та Україною.

247

Завдання: 1. Збір відомостей про стан біорізноманіття прилеглої до музею «Міус – фронт» території байрачного лісу, вивчення історичного минулого регіону; 2. Виявлення факторів, що загрожують біоландшафтному різноманіттю р. Міус; 3. Розробка сумісного проекту Державним управлінням охорони природи та відділом з охорони навколишнього природного середовища Краснолуцького виконкому стосовно створення природно-заповідного об’єкту на території музею «Міус – фронт»; 4. Тісне співробітництво Краснолуцького міського осередку з освітніми закладами, органами державної влади, та місцевого самоврядування; обговорення та планування заходів захисту заповідних територій; розробка та обладнання екологічних стежок; видання буклетів; створення відеофільму та трансляція його по місцевому і обласному телебаченню. Результати: 1. Укріплення зв’язків з державними та освітніми закладами, засобами масової інформації для вирішення проблем антропологічного навантаження на р. Міус; 2. Збереження біорізноманіття живої природи р. Міус та захист історичних цінностей часів Великої вітчизняної війни на території Донбасу, підтримка музейної справи.

3. Створення регіонального ландшафтного парку «Міус – фронт» – центру екологоосвітньої роботи серед населення та учнівської молоді в м. Красний Луч; 4. Розширення національної екологічної мережі вздовж р. Міус, яка впадає в Азовське море на території Ростовської області Російської Федерації. Основна частина проекту. Музей «Міус – фронт» – перлина Донбасу, унікальний істориколандшафтний пам'ятник, збереження і примноження якого стало пріоритетним напрямом діяльності Краснолуцького міського осередку на честь 65-ої річниці визволення Донбасу від фашистських загарбників та 70тиріччя створення Луганської області. Поверхні водні об’єкти Луганської області належать до басейнів річок Дона та Міусу. Ріка Міус знаходиться на півдні області. Її довжина складає 42 км в межах Луганщини. Ріка Міус має притоки: р. Нагольна, р. Глуха, р. Кріпенька, р. Міусік, р. Хрустальна. Свою назву Міус отримав за часів запорізьких козаків, які возили сіль з Криму. «В’ється, як мій ус», – казали козаки про річку. З давніх-давен Міус був важливою водною артерією України, яка з’єднувала нашу державу з Росією та Туреччиною. Багато разів козацькі човни йшли на Азов та Чорне море повноводним Міусом. Соціальноекономічна криза не обійшла ані пам’ятник історії, ані його природу. Тому 248

однією з найскладніших проблем регіону є збереження незначних за площею байрачних лісів, до яких відноситься ліс на схилах ріки Міус. Ліси зберігають генетичний фонд та біологічне різноманіття тисячолітньої історії. Крім того, за даними наших досліджень, проведених в 2003-2004 роках на даній території зростає більш, ніж 200 видів судинних рослин, що складає чверть флори Луганської області. Серед рослин, що трапляються в байрачному лісі, багато рослин, що потребують охорони в Луганській області. По схилах ріки Міус ростуть байракові ліси з дубу звичайного, ясену високого, кленів татарського та польового з домішкою інших дерев та кущів. В байрачних лісах в травні цвітуть тюльпан Шренка, тюльпан дубравний, рябчик малий, шафран сітчастий. У балках зустрічається ясенець голостовпчиковий («неопалима купина»), що виділяє багато ефірних масел і в сонячний день може спричинити опік шкіри у людини, що наближається до цієї рослини. Ясенець занесений до Червоної книги України. На ділянках ковиловотипчакового степу балок вздовж р. Міус зустрічається 4 види ковили: ковила пірчаста, ковила дніпровська, ковила українська, ковила волосиста, які також потребують охорони. Ландшафтно-екологічний комплекс ріки Міус тісно переплітається з його історичним значенням. На цій землі восени 1941 року 383-тя та 395-та шахтарські стрілкові дивізії зупинили фашистів та протягом восьми місяців тримали оборону. Влітку 1943 року радянські війська зламали опір противника та погнали його з донецької землі. Тисячі людей загинули на схилах ріки Міус. І люди, і сама природа стояли на захисті Вітчизни. Територія музею та прилеглі до р. Міус байрачні ліси зазнають значний антропогенний вплив. Низьке фінансування, байдужість людей, несанкціонований збір лікарських рослин, рубка лісу для «копанок», забруднення несанкціонованими туристськими стоянками та відпочинком людей призвели до занепаду унікального історико - ландшафтного об’єкту нашого регіону. На території нашого міста немає жодного об’єкту ЗПФ, тому сам музей є візитною карткою м. Красний Луч. Мільйони людей пострадянського простору знайомі з легендарним минулим «Міус – фронту». 2008 рік ювілейний для музею «Міус – фронт» – 65-тиріччям з моменту визволення Донбасу від загарбників. Захистити легендарну землю та її природу – наш патріотичний обов’язок перед загиблими і живими. Дитяча громадська екологічна організація «Біощит», Краснолуцький міський осередок з 2002 року сумісно з Екологічною інспекцією м. Красний Луч неодноразово брали участь в обстеженні русла р. Хрустальної – притока р. Міус. Результатом природоохоронної діяльності дітей та екоінспекторів став творчий проект «Ріка Хрустальна – зона екологічного лиха», який став переможцем Всеукраїнського конкурсу «До чистих джерел – 2004». Під час експедицій та науково-дослідницької роботи юні екологи неодноразово проводили суботники на території музею «Музей-фронт», створили 5 нових квіткових клумб, висаджували дерева до Дня Перемоги. У 2005 році місцеві органи самоврядування м. Вахрушеве, на території якого знаходиться музей 249

«Міус – фронт», прийняли рішення про надання музею та прилеглої території на площі 147 га статусу заповідного об’єкту. Але рішення залишилось тільки на папері. Тому в 2008 році з метою збереження унікального історико - ландшафтного об’єкту – музею «Міус – фронт» – та прилеглої до р. Міус ділянки байрачного лісу за ініціативою заступника голови президіума ЛОО УОООП С. К. Черних юні природолюби звернулися до Начальника Державного управління охорони навколишнього середовища О. А. Арапова з ініціативою про створення регіонального ландшафтного парку «Міус – фронт». Свій проект діти ДГЕО «Біощит» м. Красний Луч присвячують 65-ої річниці звільнення Донбасу та 70-тиріччю Луганської області. Тому маємо за патріотичний обов’язок створити ПЗО на території музею «Міус – фронт». На жаль, за рік Краснолуцький міський осередок не отримав жодної відповіді на своє клопотання. Музей «Міус – фронт» розташований на кордоні між Донецькою та Луганською областями. Тому вважаємо за доцільне об’єднати зусилля обласних органів з охорони навколишнього середовища та фонду Краснолуцького виконкому для створення історико - природного заказника, який відповідав би вимогам Закону України «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України у 2000-2025 роках». Ініціатива дітей всіляко підтримується відділом з охорони природного середовища нашого міста. Інформування громадськості про проведення ДГЕО «Біощит» проекту «Регіональний історико-ландшафтний парк «Міус – фронт»» проводилось через міські органи СМІ, в газеті «Пресшанс» №14 від 07.04.2005 року стаття «Річниця Перемоги в Красний Луч». В газеті «Прес-шанс» №12 від 23.04.2006 року стаття «Акція «Пам’ять»». У газеті «Експрес – Інформ» № 20 від 13.04.2004 року. На місцевому телебаченні вийшла передача «Первоцвіти» про вивчення первоцвітів на території музею «Міус – фронт» (23.04.2008). Висновки: 1. Природні байрачні діброви Донецького кряжа мають винятково важливе наукове і пізнавальне значення як високо організовані довговічні екосистеми.

2. Ріка Міус й її заплавні байрачного лісу служать коридором у єдиній екосистемі України та Росії.

3. Необхідне прийняття кардинальних рішень Державним управлінням охорони навколишнього середовища в Луганській області та відділу охорони природи Краснолуцького виконкому по створенню регіонального ландшафтного парку «Міус – фронт».

4. Ділянки, що прилягають до байрачного лісу – шламові ЦОФ «Яновська», несанкціоновані копанки, автомобільні траси – типовий зразок антропогенної зміни природного ландшафту ріки Міус, загроза біорізноманіття природного ландшафту.

250

5. Весь складений природний комплекс обстеженого регіону в цей час перебуває у відносній рівновазі, і в силу цього має потребу у всілякій охороні від техногенного, антропогенного впливу.

6. Особливій охороні підлягають ділянки рідкісних рослинна території музею «Міус – фронт».

10.3. Екологічний проект «Крок до природи» Успішний розвиток та забезпечення національних інтересів України як сучасної розвиненої держави в значній мірі залежить від її повноцінного входження в європейський та світовий цивілізаційний простір. Вирішення цього завдання вимагає формування національної еліти, що розуміє фундаментальні тенденції розвитку сучасного світу та здатна, поєднавши їх з національною спадщиною, запропонувати суспільству «спільний проект майбутнього».[4] У міжнародних документах останнього десятиліття, присвячених проблемам оточуючого середовища і гармонійного розвитку особистості, велика увага приділяється екологічній культурі і вихованню, інформованості людей про екологічні ситуації у світі, регіоні, в місцях проживання, ознайомленості населення з можливими шляхами вирішення різних екологічних проблем, концептуальним підходом до збереження біосфери та цивілізації. [5] Наше суспільство поступово усвідомлює нерадісний факт, що, руйнуючи оточуюче середовище, людина руйнує і власне майбутнє. А природа не здатна до самовідтворення. Тому суспільство повинно максимум уваги приділити вирішенню екологічних проблем [6]. В умовах кризового стану економіки, переорієнтації соціальних цінностей та остаточного принципу фінансування освіти, науки і культури особливого значення набуває перебудова екологічної освітньо – виховної роботи загальноосвітньої школи. Саме тут майбутнім громадянам можуть прищепити любов до природи рідного краю, показати вразливість довкілля до антропогенного впливу сучасного суспільства, а головне – дати практичні уроки збереження природних багатств, покращення екологічного стану та залучення до цієї справи широких верств населення. [ 3] Актуальність екологічної проблеми спонукала до реформування позашкільної освіти, яка має забезпечити дітям доступ до таких культурних цінностей, які, з одного боку, не вивчаються у школі, а з іншого – конкретизують та розширюють, поглиблюють та інтегрують знання й уміння, які отримують діти в школі, орієнтують їх на застосування знань та відпрацювання вмінь у практичній соціальній діяльності [1]. Але все це можливе тільки за умови відповідної організації навчального процесу та позашкільної роботи, а також – при наявності кадрової, методичної та технічної бази. Першочерговим завданням на сьогодні для позашкільних закладів є удосконалення структури їхньої діяльності, зміст якої не змінювався протягом останніх 80 років. Але змінювалися запити суспільства до роботи молоді. Старі стандарти роботи не відповідають вимогам сьогодення, що направлені на використання нових підходів і технологій [2]. На сьогодні 251

досвід роботи Національного ЕНЦ дозволяє нам розробити основні положення структури Центру за функціональним напрямом. Цей підхід у майбутньому дасть змогу конкретизувати службові функції кожного підрозділу, а значить, і кожного співробітника, що дасть можливість перейти на принцип роботи за окремими проектами і програмами. Школа не може виконувати своєї сьогоднішньої місії, не визначивши моделі, якої прагне. Найоптимальніший вибір розвитку й реалізації – коли педагогічний колектив на основі діагностики розробляє свою програму розвитку. Так сталось і з колективом Розкішнянської школи, який вирішив змінити свою модель, але продовжив роботу над проблемою «Реалізація концепції життєтворчості засобами екологічної освіти та виховання». С. Розкішне – передмістя Луганська, і не дивно, що соціальні та екологічні проблеми захлинули наш мікрорайон. Заплавні та байрачні ліси йдуть на опалення будинків. Раніше чарівні куточки природи завалені купами сміття, побутовими відходами, органічними залишками. Молодь села не мала можливості вибрати позашкільні заняття за інтересами; школа також не могла задовольнити високі інтелектуальні потреби учнів, тому багато дітей продовжували навчання у міських навчальних закладах. Перед педагогічним колективом школи постало дуже складне питання: Як жити? Жити – значить бути у розвитку, заспокоїтися – втратити своїх учнів. У колективі сформувалась творча група вчителів «Школа нового типу», яка вивчила освітні та виховні потреби учнів, батьків, громадськості сільського мікрорайону, а також можливості педагогічного колективу і тих жителів села, які могли б взяти активну участь у житті школи. Аналітичні спостереження показали, що діти тяжіють до природоохоронної діяльності, прагнуть позитивно впливати на екологічні проблеми свого села, України, світу, брати участь в екологічних акціях, іграх тощо. Школярі зацікавлені у здоровому способі життя, більшості чужі шкідливі звички. Діти хочуть стати сильними, здоровими, вміючими, багато з них бажали серйозно займатися спортом. Чітко виділилась і категорія інтелектуально розвинених дітей, обдарованих, які мріяли розширити свої знання, вийти за межі загальноосвітньої програми, удосконалюватися у певному виді діяльності. Визначились учні, які мали нахил до художньої творчості. Знайшлась група батьків – ентузіастів, колишніх працівників реорганізованого інституту захисту грунту від ерозії, який мав на території Розкішнянської сільської ради дослідні ділянки ( пізніше ці батьки стали керівниками гуртків шкільного еколого – натуралістичного центру). Великий охоронний зелений масив школи, близькість до незайманих природних об’єктів, зручне транспортне розташування села (близько до різних міських управлінь, організацій, навчальних закладів, які також займаються екологічною діяльністю) відіграли вирішальну роль у виборі головного напрямку роботи – на базі школи відкрити еколого – натуралістичний цнтр учнівської молоді, який об’єднає роботу усіх позашкільних гуртків школи. Сталося це в листопаді 2002 року.

252

Протягом 4-х років на базі ЕНЦ проводилися теоретичні та практичні семінари районного, обласного та Всеукраїнського рівнів, конкурси, екологічні олімпіади, виставки, різноманітні природоохоронні заходи, що засвідчили здатність педагогів ділитися своїм досвідом з колегами, їх уміння використовувати передові педагогічні технології, методи на практиці. У Лутугинському районі проблемами екологічної освіти та виховання займається ще ряд шкіл, які набули певного досвіду у різних напрямках цієї діяльності. ЕНЦ на базі Розкішнянської школи міг стати координатором екологічної роботи інших шкіл району, а значить – вийти на районний рівень. З метою об’єднання всіх напрямків екологічної діяльності учнівської молоді в районі Лутугинським ЕНЦ була розроблена Перспективна екологічна програма «Крок до природи», основною метою якої стало виховання екологічної свідомості дітей через організацію цікавої, змістовної, корисної екологічної роботи з дітьми в районі та коригування і взаємодія всіх напрямків екологічної діяльності учнівської молоді. Завдання: залучити якомога більшу кількість дітей для реалізації Перспективної програми; виховання екологічної свідомості і культури громадян України; створення максимально сприятливих умов для інтелектуального, духовного, морально – етичного, естетичного, фізичного, технічного розвитку учнів; спонукання вихованців до активних практичних дій по збереженню Довкілля; впровадження нового змісту освіти та апробація прогресивних інноваційних педагогічних технологій; вивчення та узагальнення передового досвіду керівників гуртків ЕНЦ; розповсюдження передового педагогічного досвіду; взаємодія з державними, громадськими установами, які займаються природоохоронною діяльністю. Програма «Крок до природи» складається з 5 проектів, які розробляють перспективи екологічної діяльності учнів району в різних напрямках: 1. Освітня методична діяльність 2. Науково – дослідницька робота 3. Екологічна просвіта 4. Практична екологічна діяльність 5. Еколого – туристсько – краєзнавча робота Необхідність інтеграції освітньої діяльності шкіл і профільних позашкільних закладів, зокрема ЕНЦ, обумовлена не лише соціальним замовленням на підготовку висококваліфікованих спеціалістів та стрімким розвитком біологічної науки, але й змінами змісту і структури шкільних 253

програм, що передбачають розвиток індивідуальних якостей особистості, яка за своєю природою схильна до того чи іншого виду діяльності. Управління Лутугинським ЕНЦ здійснюється через розширену Екологічну Раду, в яку входять: методист відділу освіти району; директор ЕНЦ; заст. директора ЕНЦ; методичне об’єднання керівників гуртків; керівники гуртків; представники шкіл району, що працюють в еколого – натуралістичному напрямку; при необхідності – представники Луганського обласного ЦЕНТУМ, інспекція з питань екологічної безпеки, Луганського національного університету імені Тараса Шевченка та інші заклади. Етапи реалізації довгострокового інноваційного проекту «Комплекс «Розкішнянська школа – еколого – натуралістичний центр Лутугинського району» Відкриття і робота ЕНЦ на базі Розкішнянської загальноосвітньої школи: 2002 – 2009 рр. Втілення Перспективної районної програми «Крок до природи»: 2006 – 2011 рр. Очікувані результати: об’єднати роботу гуртків різних шкіл району еколого – натуралістичного профілю в єдиний центр; інтегрувати роботу шкіл району за участю у проектах; закріпити координаторів проектів Перспективної районної програми; вихід кожного проекту на заплановані результати. ПРОЕКТ І. ОСВІТНЯ МЕТОДИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ Це координуючий центр районного рівня, де працівники інших проектів можуть отримати консультацію, методичні рекомендації, вивчити узагальнений передовий педагогічний досвід. Центр розповсюджує нові літературні надходження, відслідковує впровадження інноваційних технологій, видає методичні розробки, вказівки тощо. Координатор: Лутугинський районний відділ освіти Адреса; м. Лутугине, вул. Крупської Телефон: 24 -5 -08 Розкішнянська спеціалізована школа І – ІІІ ст. Адреса: с. Розкішне, кв. Комарова Телефон: 91 – 1 – 24 Школи, які задіяні у цьому проекті: Розкішнянська спеціалізована школа І – ІІІ ст. Фабриченська ЗОШ Зміст роботи: 254

координація роботи ЕНЦ; моніторинг участі шкіл у різних заходах районного, обласного, регіонального, Всеукраїнського рівнів; управління роботою шкіл еколого – натуралістичного напрямку; вивчення та узагальнення передового досвіду керівників гуртків ЕНЦ; розповсюдження передового досвіду; методична допомога керівникам гуртків у плануванні їх діяльності. Теоретичні семінари, семінари – практикуми Консультації, методичні рекомендації Конкурсні завдання Школа молодого керівника Методична рада Програми Зв'язок із пресою, радіо, телебаченням

Форми роботи і зміст Вивчення передового педагогічного досвіду, обґрунтування актуальності інноваційних технологій Розповсюдження нових літературних надходжень, відслідковування інноваційних технологій, видання методичних розробок Підготовка положень і конкурсних завдань Допомога керівникам гуртків в організації і проведенні занять, складанні календарних планів, в самоосвіті Організація навчально – освітнього процесу, складання і затвердження плану роботи ЕНЦ, моніторинг участі шкіл району в заходах, аналіз виконання плану роботи Удосконалення планування роботи керівника гуртка, розповсюдження досвіду вчителя Підготовка матеріалів до публікації, презентація передового досвіду керівників гуртків

Результати: моніторинг участі шкіл району в еколого – натуралістичних заходах; оприлюднення досвіду передових учителів; публікації в місцевих газетах про найкращу роботу шкіл, гуртків еколого- натуралістичного напрямку. ПРОЕКТ ІІ. НАУКОВО – ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА Мета: ознайомити учнів з методом наукових досліджень, підготувати фото- і відеоматеріали для виготовлення наукових фільмів, комп’ютерних презентацій, науково – дослідницьких робіт; брати участь у моніторингу навколишнього середовища; ввести в дію і запровадити постійні фенологічні і гідрологічні спостереження на початковому рівні, спрямувати роботу аграрного осередку на підвищення авторитету працівників сільського, 255

лісового, садово – паркового господарства, вивчати і дотримуватися методик закладання досліду. Керівник: Джос А. М., кандидат с\г наук, с. Розкішне, вул. Леніна, буд. № 56, кв. 14. Телефон: 91 – 2 – 22 Школи, які задіяні у цьому проекті: Розкішнянська спеціалізована школа І – ІІІ ст. Фабриченська ЗОШ Іллірійська ЗОШ Першозванівська ЗОШ Білоріченська ЗОШ Каменська ЗОШ Лутугинський НВК Лутугинська спеціалізована школа І – ІІІ ст. Форми роботи: МАН, шкільні наукові товариства, наукові конкурси, конференції; гуртки, факультативи, спецкурси. Тематика науково – дослідницької роботи: - екологія; - геологія; - археологія; - фольклор і етнографія; - історичне краєзнавство; - географічне краєзнавство Гуртки: 1. «Заповідна справа» (Розкішнянська спеціалізована школа, кер Джос Н. В.)

2. «Краєзнавство» (Розкішнянська спеціалізована школа, кер. Правдін Д. О.)

3. «Юні екологи» (Фабриченська ЗОШ, кер. Шамала М. М.)

4. «Зелений шум» (Іллірійська ЗОШ, кер. Зновенко А. А.)

5. «Ручеек» (екологічний загін Кругликівської НСШ, кер. Швачка Е. В.)

6. «Зубр» ( екологічний загін Білоріченської ЗОШ) Результати: Створення презентацій, цифрових відеофільмів, підготовка виставок, участь у конкурсах МАН, наукових конференціях, звіт по проведеній роботі. ПРОЕКТ ІІІ. ЕКОЛОГІЧНА ПРОСВІТА Вона передбачає забезпечити формування цілісного екологічного знання й мислення учнів, які вони зможуть використати у майбутньому для екологічно обґрунтованих народногосподарських рішень на рівні підприємств, галузей, регіонів, країни в цілому. Цей проект сприяє поетапному реформуванню екологічної освіти та вихованню особистості на наукових і духовних принципах з урахуванням національних традицій, надбань та світового досвіду, виховує покоління з новою екологічною 256

культурою, новим екологічним світоглядом на принципах гуманізму, екологізації мислення, міждисциплінарної інтеграції, історизму та системності з метою збереження і відновлення природи України та її біологічного різноманіття. Екологічна просвіта сприяє розвитку міжнародних зв’язків і співробітництва в галузі екологічної освіти і науки, охорони довкілля, раціональному використанню природних ресурсів, збереженню біосфери і цивілізації. Керівник: Марченко Л.М. (Лутугинський НВК) Адреса: м. Лутугине. Телефон: 23 – 4 – 4 Школи, які задіяні у цьому проекті: Лутугинський НВК Білянська ЗОШ Білівська ЗОШ № 2 Оріхівська ЗОШ Успенська гімназія № 1 Успенська ЗОШ № 3 Ленінська ЗОШ Білівська гімназія Енгельська НСШ Фабриченська ЗОШ Георгіївська ЗОШ №1 Георгіївська ЗОШ № 2 Лутугинська спеціалізована школа Кам’янська ЗОШ Першозванівська ЗОШ Іллірійська ЗОШ Розкішнянська спеціалізована школа Форми роботи: Агітбригади: «Дивосвіт» (Лутугинський НВК, кер. Марченко Л. М.) «Нове покоління» (Лутугинська спеціалізована школа) «Око» (Першозванівська ЗОШ) «Зелений шум» (Іллірійська ЗОШ, кер. Зновенко А. О.) «Врятуй природу» (Успенська гімназія № 1, кер. Міркула Н. А.) «Блискавка» ( Білівська ЗОШ №2) «Росток» ( Фабриченська ЗОШ) Театри: Екологічний театр «Флорик» (Розкішнянська спеціалізована школа, кер. Джос Н.В.) Гуртки: «Театральний» (Розкішнянська спеціалізована школа, кер. Бараннікова Л. Ф.) «Юні екологи» (Фабриченська ЗОШ, кер. Шамала М. М.) «Охорона природи» (Енгельська НСШ) «Екологія» (Весело -Тарасівська СШ) 257

«Охоронці природи» (Успенська гімназія №1, кер. Жаріков А.В.) Клуби: «Юний еколог» (Білянська ЗОШ) Екологічні загони: «Зубр» (Білоріченська ЗОШ) Результати: Підготовка фотомонтажів, альбомів, папок, випуск методичних бюлетенів, газет,участь у змаганнях, конкурсах та інших заходах, виступи агітбригад, театрів, гуртків перед школярами, батьками, односельцями, публікації у місцевій пресі. ПРОЕКТ ІV. ПРАКТИЧНА ЕКОЛОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ Мета: використовувати фенологічні спостереження у практичній діяльності, систематично спостерігати за фазами росту і розвитку піддослідних рослин; озеленення території школи і місця проживання; створення парків, алей, лісосмуг, об’єктів ПЗФ. Керівник: Туркіна Р. М. (Успенська гімназія №1) Школи, які задіяні у цьому проекті: Розкішнянська спеціалізована школа Челюскінська НСШ Врубівська НСШ Успенська гімназія №1 Фабриченська ЗОШ Енгельська НСШ Георгіївська ЗОШ №1 Білоріченська ЗОШ Оріхівська ЗОШ Іллірійська ЗОШ Успенська ЗОШ №3 Успенська гімназія №2 Напрямки роботи: шкільне лісництво; розсадник і шкілка; ландшафтне озеленення; сад; дендрарій; куточки живої природи; музей кімнатних рослин; ботанічний сад; об’єкти ПЗФ; екологічні стежки; теплиця Результати: Створення алей, парків, лісосмуг, об’єктів ПЗФ, догляд за джерелами, очищення річок, озеленення шкіл.

258

ПРОЕКТ V. ЕКОЛОГО – ТУРИСТСЬКО – КРАЄЗНАВЧА РОБОТА Мета: популяризувати та пропагувати дитячо – юнацький туризм у районі, підвищувати спортивну майстерність учасників та безпеку проведення подорожей; готувати кадри, які б вели спортивну та туристсько – краєзнавчу роботу серед учнівської молоді; вести цікавий краєзнавчий пошук у межах свого району, бажано з наочним матеріалом (знахідки, експонати, відеофільми, фотографії); зміцнювати дружні зв’язки, установити ділове співробітництво між станціями юних туристів та краєзнавців у районі, області; вести роботу по висадженню дерев, полезахисних смуг; створити екологічні картосхеми свого мікрорайону; брати активну участь у створенні і роботі історико – краєзнавчих музеїв на базі своїх шкіл. Керівники: Шамала М. М. (Фабриченська ЗОШ) Адреса: м. Лутугине. Телефон: 23 – 4 – 42 Правдін Д. О. (Розкішнянська спеціалізована школа) Адреса: с. Розкішне. Телефон: 91 – 4 – 10 Школи, які задіяні у цьому проекті: Розкішнянська спеціалізована школа Іллірійська ЗОШ Ленінська ЗОШ Георгіївська ЗОШ №1 Георгіївська ЗОШ №2 Фабриченська ЗОШ Білівська гімназія Челюскінська НСШ Першозванівська ЗОШ Лутугинська спеціалізована школа Успенська гімназія №1 Форми роботи: експедиції; акції; конкурси – змагання; екскурсії; зльоти; походи; пошукові загони; наметові оздоровчі табори Результати: Створення музеїв, фотогалерей, віталень, відеофільмів; очищення джерел, річок, висадження дерев; створення картосхем екологічного забруднення району і проектів вирішення цих проблем. Література:

259

1. Вербицький В. В. Формування практичного розуму цілеспрямованого учня ( з досвіду сталого розвитку позашкільної еколого – натуралістичної освіти). – К.: Деміург, 2002 – С.12 2. Драган О. Проектна технологія у навчально – виховному процесі еколого – натуралістичного центру.\\ Рідна школа – 2006. - №8, С.23 3. Дробноход М. Стійкий екологічно безпечний розвиток: український контекст// Наука самопізнання народу. Збірка матеріалів і наукових праць – К.: Веселка, 2002 – С.104 4. Козленко В. Інноваційна діяльність НЕНЦ // Рідна школа – 2006, - №8, С.26 5. Концепція екологічної освіти України // Директор школи – 2002.

- № 16, С.21 6. Олійник О. Б. Світ українського слова. Інститут Українознавства Київського університету ім. Т. Г. Шевченка. – К.: Хрещатик, 1994. – С.12 10.4. Учнівський проект «Вплив факторів неживої природи на розвиток рослин» Учнівський проект «Вплив факторів неживої природи на розвиток рослин» – є середнім за тривалістю виконання. Термін його реалізації – 2 тижні. До здійснення цього проекту, діти виконували лише міні-проекти в межах уроку (це робота в малих групах над спільним питанням). Тепер діти матимуть більше можливості проявити себе. Адже участь у тривалому проекті покаже і лідерів, і просто сильних в знаннях юннатів, їх наполегливість і вміння доводити розпочату справу до кінця. Для п’ятикласників важливо ж відчувати свою дорослість, значущість у колективі. Це таке маленьке випробовування. Планування проекту слід здійснити за два тижні до заняття за планом. Для цього вистачить 8 -10 хвилин заняття. Заняття №7 V. Планування проекту «Вплив факторів неживої природи на розвиток рослин» (8 хв.) Ви вже всі зрозуміли, що важливе значення в житті кожної рослини має світло, вода і тепло. Але наскільки вагомий їх вплив? І всі ви вже навчилися виконувати міні-проекти на заняттях. Тому я пропоную виконати вам більш тривалий, двотижневий проект «Вплив факторів неживої природи на розвиток рослин». Для цього ви повинні об’єднатися у три групи (за принципом випадковості): «Світло», «Вода» і «Тепло». Проведемо дослід. Метою його буде дізнатися, як впливатимуть на проростання цибулі світло, вода і тепло. Кожна група буде вивчати вплив одного фактора. Рослини будуть знаходитися в кабінеті біології і спостерігати за ними треба буде щодня протягом двох тижнів. Результати спостережень необхідно буде записувати в таблицю за зразком в 260

інструктивній картці (додаток 2), а потім оформити інформаційний плакат або розробити презентацію проекту. Додаток 2 Інструктивна картка №2 Вплив тепла на ріст рослин Закладка досліду 1.

1 варіант: рослина знаходиться на підвіконні (при кімнатній температурі).

2 варіант: рослина стоїть на підвіконні у холодному приміщенні (лаборантська) 3 варіант: рослина знаходиться біля вікна поруч з батареєю. Примітка: термометри повинні знаходитися поруч з рослинами, за якими спостерігаєте, температуру повітря слід записувати в таблицю.

2. Тривалість досліду – 2 тижні 3. Розподіл обов’язків: - поливання рослин, - розпушування ґрунту, - визначення та запис температури повітря.

- вимірювання довжини пагонів, - запис результатів вимірювання у таблицю, - пошук цікавої інформації про вплив тепла на життя рослини 4. Таблиця для запису результатів вимірювання 1 варіант 2 варіант 3 варіант Дата t ˚С довж. t ˚С довж. t ˚С довж. Примітки вимірювання лист. лист. лист. В колонку «Примітки» записувати зміни в розвитку рослини, які не стосуються довжини листків.

5. Оформлення результатів (у вигляді плакату або презентації) - оформити цікаву інформацію у вигляді схем, малюнків.

- виразити зміни довжини листків через графік, - зробити висновки щодо впливу тепла на розвиток рослини.

6. Захист проекту на занятті

Інструктивна картка №3 Вплив води на ріст рослин 7. Закладка досліду 1 варіант: рослина знаходиться на підвіконні, поливається через два дні.

2 варіант: рослина стоїть на підвіконні, поливається щодня.

3 варіант: рослина знаходиться на підвіконні, зовсім не поливається. Примітка: поливати слід відстояною водою кімнатної температури.

8. Тривалість досліду – 2 тижні 9. Розподіл обов’язків: 261

-

поливання рослин, розпушування ґрунту, вимірювання довжини пагонів, запис результатів вимірювання у таблицю, пошук цікавої інформації про вплив води на життя рослини Таблиця для запису результатів вимірювання

10. Дата вимірювання

1 варіант

2 варіант

3 варіант

Примітки

В колонку «Примітки» записувати зміни в розвитку рослини, які не стосуються довжини листків.

11. Оформлення результатів (у вигляді плакату або презентації) - оформити цікаву інформацію у вигляді схем, малюнків.

- виразити зміни довжини листків через графік, - зробити висновки щодо впливу води на розвиток рослини.

12. Захист проекту на занятті Розділ ІІ. Рослинний світ рідного краю Заняття №12 Дата проведення ________ Тема: Вплив факторів неживої природи на розвиток рослин Мета: - сформувати уяву про групи екологічних факторів; забезпечити засвоєння знань про фактори неживої природи та їх вплив на розвиток рослин; - розвивати творчу та пошукову активність, продовжити формувати вміння працювати у малих групах, проводити дослідження, порівнювати, узагальнювати, робити висновки; - виховувати етичні взаємовідносини у колективі, сприяти формуванню уявлення про зв'язок теорії з практикою, формувати екологічний світогляд. Терміни та поняття: фактори природи (абіотичні, біотичні, антропогенні). Міжпредметні зв’язки: біологія. Тип заняття: комбінований. Форма заняття: тренінг. Методи та прийоми: 1) Інформативний: бесіда, мозкова атака, захист дослідницьких проектів; 2) Репродуктивний: прийом «Мозкова атака»; розв’язування ребусів; прийом «Акваріум»; гра «Ураган»; прийом «Мікрофон» 3) Пошуковий: робота в малих групах, рішення екологічних задач; Обладнання: учнівські презентації, плакати; силуети цибулинок; ребус на плакаті (додаток 1); задачі для кожної групи.

262

Хід заняття I. Організаційна частина.

1) Привітання учасників тренінгу (2 хв.) Давайте привітаємося, побажаємо один одному приємного дня і подаруємо квітку. Привітання починає вчитель: - Добрий день, (Маша). Бажаю тобі приємного дня і дарую ось цю квіточку. Коли коло замкнеться, квіточка (штучна) знову повернеться до вчителя.

2) Знайомство (4 хв.) Уявіть себе рослиною. Скажіть сусіду справа що ви (рослина) любите більше за все і чому. Наприклад: я люблю сонечко, воно дає тепло і світло.

3) Повторення правил тренінгу (1 хв.)

4) Повідомлення теми заняття й з’ясування очікувань гуртківців (5 хв.). Кожен отримує силует цибулинки і записує на ньому свої очікування від заняття, а потім приєднує їх до дошки в нижній її частині і озвучує.

II. Актуалізація теми.

1) Мозкова атака (2 хв.) − Яким було домашнє завдання на сьогоднішнє заняття? Відповіді учнів. − А які ще фактори можуть впливати на розвиток рослинного організму? Відповіді учнів.

III. Вивчення нового матеріалу 1) Розв’язування ребусів (3 хв.) Якщо ви розгадаєте ребуси (додаток 1), то зможете дізнатися, на які три групи поділяють усі ці фактори. Щоб розгадати ребуси, треба вписати букви в пелюстки. Починайте читати терміни від зірочки.

2) Пояснення термінів (4 хв.) − Біотичні (від грец. біос – життя) – фактори живої природи, − Абіотичні (від грец. а – заперечення, біос – життя) – фактори неживої природи. − Антропогенні (від грец. антропос – людина) – фактори людської діяльності.

3) Релаксаційна гра (2 хв.) На долівці намальовано (крейдою) три великих кола (щоб всі діти разом могли туди стати), в яких написано назви груп екологічних факторів. Гуртківці стоять за межами цих кіл. Вчитель наводить приклади будь-яких конкретних екологічних факторів (дощ, завод, бджола, черв’як, вітер, фіалка, машина і т.д.), а діти, зрозумівши, до якої групи вони належать, повинні швидко зайняти правильне коло. Це і потренує всіх разом, і розрядить обстановку.

263

4) Підсумки проекту «Вплив факторів неживої природи на розвиток рослин» (30 хв.) Кожна група дітей захищає свій проект: демонструє плакат чи презентацію, пояснює результат досліду, повідомляє цікаві факти, знайдені в літературі. Головний висновок, який повинні зрозуміти гуртківці полягає в тому, що занадто сильна або занадто слабка дія фактора пригнічує розвиток рослини. Але кожен фактор має «золоту серединку» позитивного впливу на рослину. Іншими словами, буває оптимальна сила дії фактора, а збільшення чи зменшення її веде до пригнічення розвитку рослини.

5) Гра «Ураган» (2 хв.) Вчитель постійно говорить «ураган для тих,…». І всі, кого стосується кінець даної фрази мають швидко встати з свого стільця і сісти на інше вільне місце в колі. Список запропонованих фраз можна продовжити або змінити. Але не варто грати більше двох хвилин. Ураган для тих, хто досліджував вплив світла на розвиток рослин, хто досліджував вплив тепла на розвиток рослин, хто досліджував вплив води на розвиток рослин, хто досліджував вплив абіотичних факторів на розвиток рослини, кому сподобалося проводити дослідження, хто відчув себе маленьким професором і т.д.

6) Розв’язуваня задач з екологічним змістом (25 хв.). Прийом «Акваріум». Діти продовжують працювати в групах. Кожна група розв’язує свою задачу: обговорює між собою і приходить до якогось висновку. Обговорення триває 5 хвилин. Потім кожна група звітує перед іншими про свою відповідь. Спочатку задача зачитується, а потім логічно пояснюється відповідь. Слухачі мають дослухати до кінця. І лише після того, як група закінчила свою думку, можуть доповнити відповідь, уточнити, задати запитання або висказати свою версію відповіді. − На узліссях та лісових галявинах серед кущів глоду, шипшини іноді зустрічаються смородина, аґрус. Яким чином могли потрапити до лісу ці рослини? − Відомо, що сосна здатна пристосовуватися до різних умов існування. Поясніть, чому на піщаному ґрунті корінь сосни росте углиб, а на болоті коренева система сосни поверхнева. До якого фактору пристосовується у такий спосіб рослина? − Дві рослини були висаджені в глиняні горщики з однаковим ґрунтом. Догляд за ними був однаковим, але стінки однієї посудини були пофарбовані емалевою фарбою. В якому горщику краще розвиватиметься рослина?

IV. Підсумок заняття 264

1) Гра «Мікрофон» (5 хв.) Гуртківці передають по колу уявний мікрофон і дають відповідь на запитання: чого я навчився у ході виконання проекту? Чи справдилося моє сподівання? Якщо сподівання справдилося, то дитина забирає свою цибулинку з собою.

2) Музичний конкурс «Раз, два, три – тепер ви» (5 хв.). Діти, що сидять на стільцях півколом, об’єднуються в дві команди: «Праві» і «Ліві». Одна з команд за жеребкуванням співає уривок пісні, в якому згадується сонце або вода. Закінчивши уривок, промовляють слова, приплескуючи в долоні: раз, два, три – тепер ви. На цій веселій ноті і завершується заняття.

10.5 Музей виховує юних Назва музею: Міжшкільний екологічний музей (МЕМ) Дитячого екологічного центру (ДЕЦ) м. Дніпродзержинська (має звання «Народний музей» та «Зразковий музей»). Контактна інформація: Адреса установи: вул. Кільцева, 3, м. Дніпродзержинськ, область Дніпропетровська Телефон: (0569)551754 Факс (0569)551754 Електронна пошта: dec_unat @ ukr.net Поштовий індекс: 51918 Автор проекту: Гаврилюк Антоніна Іванівна, директор Дитячого екологічного центру, завідувач Міжшкільного екологічного музею, Шумейко Наталія Сергіївна, методист Дитячого екологічного центру Розпорядок роботи музею: з 8.00год. до 16.00год., протягом тижня, без вихідних Методичні аспекти концептуальної моделі формування екологічної культури підростаючого покоління засобами музейної педагогіки На захист навколишнього середовища письменник Альдо Леопольд пише: «Ми здійснюємо насилля над землею, тому, що розглядаємо її як свою власність. Коли ми почнемо ставитися до неї, як до частинки нашого спільного світу, то, можливо, ми станемо користуватися цим даром з любов'ю і повагою. Інакше ми приречені...» Щоб стати частинкою нашого спільного світу – необхідно ліквідувати екологічну безграмотність суспільства, тому що 9/10 населення Землі відрізняються неекологічною свідомістю і поведінкою. Тому, у зв'язку із загостренням проблем взаємовідносин суспільства і природи, перед сучасною педагогічною наукою і практикою виникли нові невідкладні завдання. Настав час виховувати підростаюче покоління не у згубній традиції – якомога більше брати у природи, а в іншому, притаманному українському народові гармонійному співіснуванні з природою, 265

раціональному використанні та відтворенні її багатств, у психологічній готовності оберігати природні цінності всюди і завжди. Це педагогічне завдання може бути втілене лише через екологоосвітню виховну систему на основі нових ідей, методів, підходів, які б враховували структуру екологічних знань, соціальні функції сучасної екології, традиції, звичаї, історичний досвід українського народу для того, щоб збагнути себе, своє місце в природі, зв'язок з природою і Всесвітом. Навчити екологічній культурі можуть допомогти громадські природничі та екологічні музеї або музейні кімнати. Їх бажано створювати в закладах освіти. Дніпродзержинськ є одним з найбільш індустріально розвинених міст Дніпропетровщини з високим рівнем урбанізації. Це єдине місто в світі, де на порівняно невеликій території сконцентровано два коксохімічних заводи, металургійний комбінат, хімічні та машинообробні підприємства. Високий рівень техногенних перетворень обумовлює складну екологічну ситуацію в м. Дніпродзержинську, яка потребує науково обґрунтованих заходів поліпшення умов проживання мешканців міста. Педагогічний колектив Дитячого екологічного центру, який має музей, повинен використовувати екологічно-виховні і просвітницькі можливості свого музею шляхом впровадження спеціальної наукової дисципліни – музейної педагогіки. Музейна педагогіка – суміжна наукова дисципліна, яка досліджує музейні форми комунікації, характер використання музейних засобів для передачі і сприйняття інформації з точки зору педагогіки. Екологічна пропаганда, що здійснюється засобами музейної педагогіки, допомагає виховати в дітей бережливе ставлення до природи рідного краю і віднайти своє місце в житті. Мета діяльності музею: екологічна освіта і виховання; документування об’єктивних процесів, явищ в природі і суспільстві; охорона культурно-історичних і природничо-наукових цінностей; методична робота (музей як центр з пропаганди екологічних знань). Музеї природничого або екологічного профілю необхідно створювати повсюдно: в школах, позашкільних навчальних закладах, в середніх спеціальних і вищих навчальних закладах, промислових підприємствах та інші тому, що такі музеї сприяють формуванню інвайронментального мислення. ЯК СТВОРИТИ ЕКОЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ (На допомогу керівнику екологічного музею закладу освіти) Особливу роль в екологічному вихованні виконують екологічні музеї, які в даний час є основною базою пропаганди природознавчої тематики 266

музейними засобами. Істотне значення з погляду екологічного виховання має комплексний характер експозиції цих музеїв. Вивчення різноманітних матеріалів місцевої природи в тісному зв'язку з економікою краю, суспільними процесами, пропаганда основ раціонального природокористування не тільки створюють передумови для виховання у учнів любові до природи рідного краю, розуміння того, що її потрібно берегти і охороняти, але і сприяють осмисленню взаємодії суспільства з природою, соціально-класової суті екологічних проблем. Необхідно пам'ятати, що сьогоднішній школяр – це в недалекому майбутньому технолог, директор заводу або школи, лікар або вчитель. Від того, наскільки серйозними будуть його екологічні знання, багато в чому залежить майбутнє природи, а значить – і його власне майбутнє, майбутнє суспільства Навчити екологічній культурі, сформувати інвайронментальне мислення можуть допомогти громадські природничі та екологічні музеї або музейні кімнати. Їх бажано створювати в закладах освіти. Пропонована збірка розрахована на керівників екологічних музеїв закладів освіти. ОРГАНІЗАЦІЙНА РОБОТА Слово «музей» походить від грецького museion і латинського museum – храм муз, місце, присвячене наукам і мистецтвам. Музей – установа, яка займається збиранням, вивченням, зберіганням і показом предметів і документів, що характеризують розвиток природи, людського суспільства і являють історичну, наукову або художню цінність. Своєрідною музейною установою є музеї або музейні кімнати закладів освіти, оскільки вони здійснюють в міру своїх можливостей пошуково збиральну роботу, експонування і пропаганду наявних колекцій у відповідності з навчально-виховними задачами школи. Музеї закладів освіти, що працюють на громадських засадах, створюються в загальноосвітніх школах, позашкільних закладах, дитячих будинках. школах-інтернатах, училищах, технікумах, вищих навчальних закладах. Основними ознаками будь-якого музею, у тому числі і музею закладу освіти є: залучення учнів до пошукової і дослідницької роботи є як метою, так і умовою існування музею; наявність фонду справжніх матеріалів відповідно до його профілю; показ і зберігання зібраних колекцій забезпечується окремим приміщенням і спеціальним обладнанням; матеріали в експозиції музею розміщуються згідно з тематичною структурою; систематичну роботу в музеї з усіх напрямів здійснює постійний актив учнів під керівництвом педагога.

267

Музей закладу освіти є однією з форм роботи, спрямованої на розвиток творчої і суспільної активності відвідувачів. Задача ця реалізується в процесі дотримання, вивчення, обробки, оформлення і пропаганди матеріалів-першоджерел по історії природи і суспільства, які мають виховну та науково-пізнавальну цінність. Створення екологічного музею – справа досить складна. Музей створюється за ініціативою вчителів школи, керівників гуртків сумісно з учнями і юннатами на базі екологічного, біологічного. краєзнавчого, історичного або якого-небудь іншого гуртка. Наказ про створення музею видається директором установи. До створення музею можна приступати, якщо є експонати, зібрані з певної тематики, окреме приміщення і устаткування, постійний актив учнів, здатний під керівництвом педагогів вести систематичну роботу по збору, обліку, зберіганню і пропаганді пам'ятників історії і культури. Робота із створення шкільного музею починається з організації ради музею, в яку входять керівники і старшокласники в кількості 9-13 чоловік. Необхідно розподілити обов'язки серед членів ради, які очолюватимуть відповідні групи: група «Пошук», що займається збором експонатів; група обліку і зберігання експонатів; група екскурсоводів. Рада музею складає план роботи з основних напрямів: комплектування фондів, облік і зберігання; експозиційна робота; масово – виховна робота. Раді музею слід встановити зв'язок з місцевими музеями, організаціями, з людьми, знаючими свій край. Робота із створення музею повинна вестися за методичною допомогою наукових працівників державних музеїв. Музеї, в створенні і роботі яких беруть участь колективи декількох шкіл, називають міжшкільними музеями. Звичайно, вони розташовані в одному мікрорайоні, місті, адміністративному районі. Такі музеї розміщуються в одній з шкіл або в позашкільному закладі. Створюючи музей, колективи об'єднують свої зусилля по комплектуванню музейних фондів, виготовленню обладнання, розробці і оформленню експозицій. Вони спільно використовують матеріали музею в навчальній і позашкільній роботі, ведуть культурно-просвітню роботу серед місцевого населення. Інші позитивні моменти в досвіді міжшкільних музеїв - подолання дублювання в тематиці пошукової краєзнавчої роботи учнів і юннатів, можливість більш правильно і раціонально планувати мережу музеїв в регіоні. Планування роботи по створенню музею здійснює рада музею спільно з активом: обговорюється тематика пошуку, шляхи і джерела збору матеріалів, визначаються конкретні завдання групам і окремим вихованцям, намічаються терміни виконання завдання і т.д. В плані можуть бути виділені і такі розділи, як, наприклад: «Засідання ради музею», «Загальні збори активу», «Зустрічі з представниками підприємств, працівниками екологічних установ», «Навчання активу». «Звіти про проведену роботу» 268

(випуск бюлетенів, буклетів, оформлення звітних виставок, виступи перед учнями школи, вихованцями гуртків і громадськістю, у пресі, по радіо і телебаченню). Форма плану може бути різною, але за змістом він повинен відображати всі сторони роботи по організації музею. Плани можуть складатися на весь період організації музею (перспективний план) і на коротші терміни: на рік, півріччя, місяць. План ради музею координується з річним планом учбово-виховної роботи установи, планом роботи гуртків. ПОШУКОВА РОБОТА Шляхи і джерела збору матеріалів, комплектування фондів музею можуть бути дуже різноманітними. Головний шлях – учнівський пошук. Проведення пошуково-дослідницької роботи значною мірою сприяє поглибленому вивченню учнями міста природи рідного краю, активізації пізнавальної діяльності, збільшенню інтересу до знань про навколишнє середовище. Кращою формою створення фондів музею в закладі освіти є постійний, систематичний збір матеріалів з певної тематики: палеонтологічної, зоологічної, ботанічної, геологічної, географічної тощо. Правильному комплектуванню їх сприятиме попередня дослідницька робота з профільної теми, серйозна пізнавальна діяльність учнів у вивченні архівних джерел, спогадів, періодичних видань, складання картотеки (ознайомлення з наявною літературою, місцевими публікаціями, із зібраними в закладі матеріалами). У процесі такої роботи діти з'ясовують, які питання вимагають уточнення, де і з яких джерел можна одержати додаткові відомості, у кого запитати певні матеріали для майбутнього музею. У ході цієї роботи складається план пошуку. Він включає тему пошуку, розчленовану на окремі питання, і перелік матеріалів, які слід шукати. Бажано вказати в плані, де передбачається вести пошук, яким способом. Перелік цей, звичайно, є приблизним: багато що з наміченого не вдасться знайти, проте зустрінеться і багато несподіваного. Та все ж цей перелік необхідний, оскільки він допоможе не випустити з уваги потрібні матеріали, можливі шляхи пошуку. Збір матеріалів можна доручити як одному-двом учням, так і певному колективу, все залежить від характеру завдання і передбачуваного об'єму роботи. Збір матеріалів може бути обмежений в часі: одноденний, багатоденний або продовжуватися протягом року чи навіть декількох років. Збір матеріалів здійснюється під час екологічних експедицій. Важливою частиною експедиційної і всієї, в цілому, пошукової роботи учнів є складання документів, що фіксують суворо, відповідно до наукових вимог виявлені і зібрані предмети, а також різноманітні відомості про них. Під час експедицій і походів складаються певні документи: польовий щоденник; польовий опис; акт прийому-передачі знайдених документів і предметів; 269

Примітки.

Історія предмету (історична довідка).

або Власник джерело

з Короткий опис вказівкою особливостей.

Спосіб використовування і збереження.

Призначення предмету.

Матеріал і спосіб (техніка) виготовлення.

Кількість

Найменування предмету.

Дата і знаходження.

п / п

місце

зошити для запису спогадів і розповідей. Польові документи доцільно підготувати наперед, до виходу в експедиційний пошук. Важливо, також, провести ряд практичних занять з учасниками експедиції по веденню записів в польових умовах. У заголовній частині документів вказуються: назва експедиційної групи і її належність до певної школи або позашкільного закладу; найменування теми пошуково-збиральної роботи і назва установи, за завданням якої проводиться пошук; маршрут експедиції, її тривалість; склад учасників експедиції; керівники; відповідальний за ведення польового документа. У польовому щоденнику описуються хід пошуку документів і предметів, умови, в яких вони знаходилися, історія цих предметів (почута або прослідкована). Щоденник починається з розкриття головної мети експедиції. При цьому указується, що послужило причиною для вибору експедиційної мети: поповнення фондів музею установи освіти, наукової установи, продовження раніше початої роботи по даній темі. Дуже важливо при веденні щоденника звертати увагу на міру достовірності відомостей, що заносяться в нього. Різні припущення про хід подальшого пошуку необхідно фіксувати як гіпотези, що вимагають перевірки (на думку, по припущенню такої-то особи і т. п.). Щоденник допоможе не тільки зафіксувати інформацію про хід пошуку, але і послужить надалі додатковим джерелом для вивчення зібраних предметів, розробки планів продовження пошуково-дослідницької роботи. Записи в щоденнику ведуться в хронологічному порядку, причому бажано проводити їх не тільки за підсумками дня, але і по окремих «операціях» протягом дня. Польовий опис є документом обліку і опису кожного з відібраного в ході експедиції предмету. Польовий опис включає наступні графи:

Декілька пояснень про заповнення польового опису. У графі 1 ставиться номер предмету у порядку надходження. У графі 2 указуються дата і місце (адреса) виявлення предмету. Запис робиться в день 270

надходження предмету. У графі 3 міститься найменування предмету, повідомлене особою або установою, яка передала його. У графі 4 проставляється кількість екземплярів однакових предметів, а при отриманні рукописів, щоденників, книг – кількість листів. У графі 5 фіксуються матеріал, з якого зроблений предмет і спосіб виготовлення. У графі 6 описується, для чого призначався предмет у момент його створення. У графі 7 указується, як використовувався пам'ятник у момент його виявлення (зберігався в особистому архіві, знаходився на підприємстві і т. д.) і який ступінь збереження (збереження повне, старий, рваний, вицвілий і т. п.). При заповненні графи 8 звертається увага на докладний опис зовнішніх ознак предмету, а також його особливостей, окремих пошкоджень, написів, позначок, виправлень і т.п. В графі 9 записуються відомості про власника предмета: прізвище, ім'я, по батькові, рік і місце народження, національність, професія, місце роботи і посада, адреса місця проживання. Якщо предмет передає установа, то слід вказати її повну назву, підлеглість і адресу, а також прізвище, ім'я, по батькові і посаду особи, відповідальної за передачу предмета. Історична довідка (графа 10) складається на основі відомостей про предмет, що стосуються його історії від часу і місця створення до часу і місця виявлення і передачі учасникам експедиції. У графу 11 заносяться всі додаткові дані, що не увійшли до опису, посилання на інші джерела або питання, що вимагають подальшого дослідження і перевірки. У кінці польового опису проставляються прописом підсумкові дані про кількість внесених в опис предметів. Документ підписується керівником експедиції і особою, відповідальною за облік і зберігання зібраних експедицією матеріалів. Номер польового опису привласнюється їй при здачі до фонду музею установи освіти по інвентарній книзі, що знаходиться там. Велику допомогу в організації пошукової і збиральної роботи, підготовці і проведенні експедицій і походів нададуть місцеві видання: наукові збірки, путівники, альбоми, серії плакатів і т. д. Що ж до допоміжного фонду, то він, як правило, створюється в самому музеї закладу освіти силами школярів. Головна умова успіху роботи збирача – чітке визначення мети і теми збору. По екологічних темах можуть бути зібрані: речовинні предмети: зразки продукції промислових підприємств міста, діючі макети очисних споруд, колекція корисних копалин і мінералів, гербарії деревних, кущових порід, їх зрізи; трав’янисті рослини, різні колекції комах, метеликів, шкідників лісу і полів, чучела птахів, тварин, риб, мокрі препарати (за виключенням рідкісних видів); письмові матеріали: експонати, які відображають екологічний стан міста: документи з вимогою про закриття, копії урядових телеграм про екологічні обставини, періодичні видання, рукописні і друкарські книги, газети, журнали; 271

картографічні матеріали: карти заповідних територій, наприклад: (карта «Дніпропетровщина заповідна» з нанесенням охоронних пам’ятників природи: Самарський бір, Булахівський лиман, балка Бандурка, гора Калитва, Орловські столітні сосни тощо), геологічна карта області, карта корисних копалин, ситуаційна карта міста, схеми, плани, креслення, які відображають вплив антропогенного фактора на природу; фото і кінодокументи: (геологічні пам’ятки природи на фотографіях, фото рідкісних тварин та рослин, або слайди природних комплексів та їх значення в житті людини, фото сільських угідь або підприємств, діяльність яких призводить до погіршення екологічного стану міста). Під час збору експонатів треба мати при собі акти прийому, які складаються в двох екземплярах. Це юридичний документ, необхідний при отриманні матеріалів від приватних осіб або установ. Один екземпляр акту вручається організації або дарувальнику, інший залишається у фондах музею. АКТ ПРИЙОМУ-ПЕРЕДАЧІ Назва та адреса музею ____________________________________________________________ «_______» _______________________ ________ року Ми, що нижче підписалися, суспільний директор (відповідальний за фонди музею) __________________________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові ) і ___________________________________________________________ (назва установи, П.І.Б. особи, що здає предмет, її посада, адреса) склали цей акт в двох примірниках в тому, що один прийняв, а інший здав музею на постійне (тимчасове) зберігання такі предмети музейного значення: № Найменування Стан Кількість Примітка п/п предметів предметів Всього за актом прийнято ______________________________ одиниць (цифрами та прописом) Прийняв ________________________ Здав _______________________ Були присутні (за потреби) ____________________________________ ЕКСПОЗИЦІЙНА РОБОТА Слово «експозиція» (від лат. ехроsitio) означає викладання, опис. Музейна експозиція — це показ, демонстрація музейних предметів, виставлених в певній логіці і послідовності з метою розкриття обраної теми музею. Без експозиції матеріали, що зібрані і зберігаються в закладі освіти, будуть представляти з себе лише зібрання різних пам'ятників історії, природи на певну тему, але не музей. Наявність експозиції — одна з основних, головних ознак будь-якого музею. Кожна експозиція неповторювана, бо вона включає часто єдині у своєму роді документи і предмети.

272

Експозиція музею закладу освіти — результат тривалої творчої, деколи важкої, але захоплюючої роботи дітей і педагогів, це звіт про пошук. Експозиція як би своєрідна публікація зібраних матеріалів. Музейна експозиція в закладі освіти — база для подальшої учбово-пізнавальної діяльності вихованців, організації нових пошуків і досліджень. Розглянемо основні етапи створення експозицій музеїв. Первинним, основним осередком експозиції є експонат – предмет, виставлений для огляду, напоказ. З таких осередків і складається зміст всієї експозиції. Отже після визначення загальної теми, якій повинна бути присвячена експозиція музею розробляється тематична структура експозиції – намічаються її основні розділи. В екологічному музеї вони можуть бути такі: - еволюція життя на землі; - природа і первісна людина; - основні види господарчої діяльності стародавньої людини (землеробство, скотарство, збиральництво тощо); - екологічні проблеми в сільському господарстві; - корисні копалини краю; - екологічний стан регіону, міста, села; - природа рідного краю; - рослини та тварини Червоної книги. Один з важливих етапів створення музею – складання тематичного плану майбутньої експозиції. Графи плану можуть бути наступні: № п/п

Тема

Короткий зміст теми

Наявні експонати

Експонати, які необхідно мати

В останній графі називаються предмети і вказується спосіб їх придбання (наприклад, ким будуть зроблені діаграми, хто і де шукатиме фотографії і т. д.). Складання тематичного плану – результат колективної роботи учнів і педагогів. Обговорений і прийнятий план на початковому етапі експозиційної роботи є керівництвом до дії. Тематичний план може надалі уточнюватися, коректуватися з урахуванням нових можливостей комплектування фондів музею, знайдених матеріалів, зібраних відомостей. Коли всі предмети в основному зібрані і для експозиціонерів ясно, що вони мають в наявності, складається тематико-експозиційний план. Його відмінність від тематичного полягає у тому, що в ньому точно визначається місце для всіх експонатів, включаючи і тексти. Тому для складання тематико-експозиційного плану потрібно мати точні обміри приміщення (підлоги, стін) і всіх експонатів. Тематико-експозиційний план включає звичайно наступні графи: № п/п

Тема

Перелік питань, Рід що розкривають експонат тему. а

Зміст експоната

Місце в експозиції 273

Практично роботу розпочинають із складання загального плану, який займає важливе місце у створенні майбутньої експозиції. Перед складанням загального плану треба обміряти приміщення, визначити експозиційну площу стін, розміри й розташування вікон, дверей, інших архітектурних деталей. Загальний план передбачає точне розташування всіх музейних приміщень, що дає змогу легко встановити маршрут відвідувачів. Вимогою до правильно розроблених маршрутів є розміщення експонатів зліва направо так, щоб їх можна було послідовно оглянути. Маючи загальний план, складають графічні плани, враховуючи розміри залу, намічають, де розмістяться центральні матеріали розділу, які вітрини треба використати в залі, які об'ємні речі будуть експонуватися. Розміщення експонатів повинно сприяти розкриттю основного змісту музею. На основі загального та графічного планів кожного залу зокрема, художник переходить до складання ескізів художнього оформлення, або виготовлення макету музею. Завданням макету є зображення загального вигляду музею, його кольорового вирішення і форми обладнання. Але основним документом, на основі якого будується вся експозиція музею та її художнє оформлення, є складання монтажних листів кожної окремої стіни зали, окремих ескізів музейного обладнання. На таких листах, які в основному розробляються в масштабі, визначається графічно розташування всіх настінних експонатів, текстів, оформляється вся композиція майбутньої експозиції з уточненням місця центральних експонатів, відтворюється розташування горизонтальних та вертикальних вітрин, скульптури та інших об'ємних експонатів, які розташовуються безпосередньо біля стіни. Заключний етап роботи у створенні музейної експозиції — її монтаж. Це — кріплення настінних планшетів, розміщення вітринних експонатів та об'ємних речей на подіумах. Настінні експонати становлять основу експозиції, їх кріплення у великій мірі зумовлює лице усього музейного приміщення. Розміщувати настінні експонати рекомендується не більш, ніж у три експозиційні яруси. Основна експозиційна площа починається на висоті 90—100 см від підлоги і закінчується на висоті до 220 см. Експонати, розміщені на висоті 90—150 см, становлять перший експозиційний ярус, а в межах 150—220 см, — другий ярус. На висоті 210—220 см — третій. У ньому розміщуються лише великі музейні експонати — картини, плакати, фото великих форматів, прапори тощо. Якщо музейне приміщення дуже високе, то найвища частина стіни може залишатись вільною. Прагнення розміщувати експонати за браком площі більш ніж у три експозиційні яруси, або вміщувати у третій ярус невеликі експонати, що потребують пильного розгляду, значно знижує ефективність експозиції. Для третього експозиційного ярусу розміри зумовлюються розмірами картин, плакатів та інших матеріалів, але і тут можна дотримуватись більш274

менш близьких між собою розмірів. Значно кращий вигляд має експозиція, в основі якої лежать стрункі лінії. Зайва ламаність ліній, надумані фігури у розміщенні експонатів, надумана різноманітність ліній відвертає увагу, заважає сприйманню експонованого матеріалу. Необхідно звернути особливу увагу на освітлення музейної експозиції, використовуючи як природне, так і штучне освітлення. Від цього залежить сприйняття відвідувачами експонатів. Велику роль відіграє штучне освітлення, тому що жоден музей не може без нього обійтись. Таке освітлення може бути: загально верхнє, джерела якого розміщуються на стелі; софітне, при якому основний потік світла спрямовується безпосередньо на експозиційні зали; місцеве, джерела світла якого залежать від розміщення експозиції, наприклад, внутрішнє освітлення вітрин тощо. Одним з основних завдань є оформлення різних музейних елементів експозиції у формі найбільш відповідній змістові і характеру оформлення всього музею. Це стосується всіх експонатів, починаючи від археологічних до найновіших експонатів сьогоднішнього дня. При оформленні і монтажі оригінальних експонатів забороняється їх наклеювати, обрізати, прикріплювати цвяхами тощо. Документи, фотографії, малюнки прикріплюють за допомогою двухсторонього скотчу або гумового клею. Природничі експонати слід розміщувати під склом, бажано уникати попадання прямого сонячного світла. Книги, що включаються в експозицію, часто демонструються відкритими – у такому разі вони можуть розміщуватися на різних підставках, але обов'язково під склом. Часто оригінальні експонати, рукописи, старі фотографії і інші, яким потрібний особливий температурний режим, зберігаються У фондах музею, а в експозицію поміщається копія, макет оригінального експоната. Важливим питанням є оформлення великих речових музейних експонатів, таких як знаряддя праці, предмети побуту та інші. Переважна більшість їх розміщується на спеціальних підставках (подіумах) безпосередньо біля стіни або серед залу. У залежності від розмірів експонатів подіуми можуть бути від 10—15 см, і до 40— 50 см висотою. Всі великі речові експонати слід розміщувати так, щоб вони не закривали і не заважали огляду інших експонатів. Невеликі речі з тканин можна підвісити, підшивши до них «вушка»; предмети одягу слід розміщувати на спеціальних вішалках для одягу. Одна з відповідальних задач при монтажі – забезпечити повне збереження і безпеку експонованих предметів виготовлених з тканини. Предмети у жодному випадку не можна укріплювати цвяхами, кнопками, голками. Крім розриву тканини може з'явитися іржа. Що стосується об'ємних експонатів, то їх також необхідно захищати від вицвітання, пилу, механічних пошкоджень, вологості.

275

Особливо цінні об'ємні оригінальні експонати всіх історичних епох розміщують під скло. З ілюстративних матеріалів перше місце по кількості, як правило, займають фотографії. Це можуть бути фото екологічного напрямку, фото заводів, графіки об’ємів шкідливих викидів, портрети людей, різнобічний побут. Тому вони повинні бути виконані високоякісно і на матовому папері. Велика увага надається відбору і складанню текстів. Вони допомагають роз'яснити відвідувачам ідейний зміст експозиції, значення окремих груп музейних предметів і кожного експоната окремо. Тому тексти повинні бути чіткі, які за своїм змістовним значенням діляться на ведучі, пояснювальні, заголовні. Загальна вимога для всіх текстів – чіткість, пропорційність в їх розмірах і побудові. Важлива композиція тексту: слід пам'ятати, що часті переноси затрудняють читання. Серед текстового матеріалу найбільше місця займає етикетаж. На етикетці під експонатом даються його назва і опис. Не дивлячись на свою стислість, вона повинна містити основну інформацію про даний експонат. Тому складання етикетажу вимагає кваліфікованого знання теми, що розкривається в експозиції, змісту і історії експоната, вміння стисло і чітко виразити свої думки. У етикетках приводяться відомості, які мають для учнів найважливіше значення в плані пізнавальному і виховуючому. В етикетках має значення не тільки зміст, але й розмір шрифтів (назва дається більшим шрифтом ніж пояснення) Щоб запобігти великому різнобою в текстах, рекомендується запроваджувати для всього музею або окремих залів однотипний шрифт. Вся експозиція повинна яскраво відобразити взаємозв'язки в природі, показати, що «...в природі нічого не відбувається відособлено. Кожне явище діє на інше і навпаки». Крім того в експозиції може бути використаний прийом порівняння негативних та позитивних явищ, який розкриває основні причини скорочення і погіршення стану природних місць існування тварин через вплив комплексу антропогенних чинників. Особливо треба акцентувати увагу на взаємовідносинах людини й природи, тобто на екологічних проблемах, які привели до порушення екологічної рівноваги в природі. Експозиція покликана переконати відвідувача перш за все у тому, що рівновагу в природі легко порушити і дуже важко, а іноді і неможливо відновити. Задачею експозиції не є залякування відвідувача прийдешніми бідами, до яких може привести «боротьба з природою», а переконання його у тому, що лише пізнаючи закони природи, в дружбі з природою, можна постійно покращувати навколишнє природне середовище. Якнайкращим засобом показу взаємозв'язків в природі є діорами, зокрема, найтиповішого ландшафту краю з різними біотопами. Вони дають можливість показати, наприклад, залежність характеру долини річки від геологічної будови (діорама «Долина річки»), ґрунтово-рослинного покриву і тваринного світу від неживої природи і т.д. Невипадково діорами і 276

біогрупи називають «вікном в природу». Але для того, щоб ці «вікна» дійсно відкривалися в природу, музеї повинні немало попрацювати з художниками. Неприпустимо введення в діораму зоологічних об'єктів, що не зустрічаються в даній місцевості. У ній необхідно показати лише невелику ділянку лісу, поля, долини річки і розмістити чучела лише тих тварин, яких можна побачити саме в цьому ландшафті, в цьому біогеоценозі. Не можна у весняній або літній діорамі ставити чучело зайця або білки в зимовому наряді, самця оленя з малюками і т.д. Передній план в діорамі повинен складатися з оригінальних експонатів, зібраних в тій місцевості, яку представляє діорама. Важливо правильне розміщення окремих експонатів в біогрупі – дуже часто художники розташовують чучела птахів там, де в природі вони ніколи не зустрічаються. Діорама повинна містити тексти пояснень, палеогеографічні і геологічні карти, які розкрили б історію розвитку цього природного співтовариства. Кліматичні дані, матеріали про ґрунтові води, моноліти ґрунтів, їх характеристика повинні допомогти відвідувачу повніше уявити собі особливості ландшафту, взаємозв'язки в ньому окремих природних компонентів. Інакше діорама залишиться просто красивою картинкою. У комплексі до діорами бажано також продемонструвати, ланцюги живлення. Робота над експозицією на цьому не закінчується. Нові знахідки після вивчення і занесення в інвентарну книгу знайдуть свої місця в експозиції. Експозиція у обов'язковому порядку приймається співробітниками науковометодичного відділу державного музею. Наступає завершальний етап відкриття експозиції, а якщо це перша експозиція - відкриття музею. Воно проводиться як урочистий акт, в якому беруть участь учні, педагоги, представники громадськості. Це велике свято закладу освіти. У роботі по створенню музею треба спиратися на Положення про музей при закладі освіти системи Міністерства освіти України від 20.05.97 р. № 151.

11.6. Реалізація проекту «Національний природний парк «Великий Луг» як форма виховання екологічної свідомості і громадянської позиції учнівської молоді (з досвіду роботи клубу «Білі Ворони») Є кілька способів стати людиною значущою, але найголовніше, стати таким на погляд інших людей. Жорж Машаду д’Асіс Молодіжна громадська організація клуб «Білі Ворони», яка у 2009 році відзначила 15 річницю з дня створення, на наш погляд, типовий приклад активної участі широкої громадськості у вирішенні складних соціальних проблем, що постали перед українським народом в умовах процесів дезінтеграції історичних зв’язків і зміни політичних та економічних векторів розвитку. Апріорна невідповідність між декларованою центром стратегією прискореного розвитку регіонів та реальним зубожінням 277

провінції, відсутність ідеологічних орієнтирів, забуття національної культури і розвал системи освіти найбільш зримі й актуальні в умовах малого міста, такого, як Дніпрорудне. Небажання громадян, що зберегли вітальну енергію та активну життєву позицію, миритися з бездуховністю, моральною деградацією, викликало в регіонах потужний громадський рух різного профілю. У зв’язку з цим, клуб «Білі Ворони» зразу чітко визначив мету своєї діяльності, напрямки роботи та сфери компетенцій. Ми орієнтувались, перш за все, на всебічний розвиток особистості молодих громадян міста на засадах інтелектуального, морального і фізичного аспекту людської особистості, виховання екологічної свідомості і громадянської позиції учнівської молоді. Туризм, краєзнавство, археологія, екологія, соціологічні опитування, театральна студія, виставки місцевих художників, країнознавчі вечори стали основними формами нашої роботи. Рада ветеранів клубу розробила довгострокову програму створення позитивного іміджу клубу «Білі Ворони», що дозволило б досягнути у членів клубу психологічної установки на успіх. При розробці програми ми спиралися на методику маркетингових компаній, розроблених Філіпом Котлером. Звичайно, на перших порах ми часто слухали закиди в активній саморекламі, але оскільки головним в нашій роботі є жива, конкретна справа, то ми вважаємо, що реклама постфактум абсолютно виправдана. Чисельні вдалі виступи команд і делегацій клубу у змаганнях різних рівнів дозволили нам сформувати імідж переможця, що в умовах змінного складу клубу вкрай важливо. Клуб «Білі Ворони» має свою символіку (прапор, герб, гімн), чітку ієрархічну структуру, варійовані напрямки роботи. За минулі роки ми напрацювали великий обсяг матеріалів з географії, екології, країнознавства, геології, літератури, поезії і живопису країн світу, туризму. Ми володіємо досвідом проведення заходів різного рівня – реалізації екологічних проектів, країнознавчих вечорів, інтелектуальних конкурсів, інтерактивних семінарів, тренінгів, зльотів, експедицій, акцій різного профілю, соціологічних опитувань, презентацій і виставок. Ми завжди відкриті й готові до співробітництва зі всіма ЗМІ, структурами й організаціями, котрі частіш за все самі просять у нас матеріали чи запрошують до співпраці, зміцнюючи тим самим позитивний імідж клубу «Білі Ворони». Прикладом може служити співпраця з Харківською Обласною станцією юних туристів, екогрупою «Печеніги» (м. Харків), «Мама 86» (м. Київ), АСЕКО (м. Запоріжжя), Запорізьким національним Університетом, КЕКЦ, Харківським Національним Університетом імені В.Н. Каразіна, НПП «Великий Луг», заповідником «Кам′яні Могили», Американським Корпусом Миру, редакціями Міжнародного «Степного бюллетеня» (м. Новосибірськ), щотижневика «Время и мы» (м. Енергодар), газети «Краєзнавство. Географія. Туризм» (м. Київ) тощо. Ми маємо свій e-mail: wh@mail.zp.ua, створили веб-сторінку в Інтернеті на порталі Dneprorudnoe.info. Одним із найбільш значущих і складних для нас став багаторічний проект лобіювання створення на базі РЛП «Панай» Національного 278

Природного Парку «Великий Луг». Нижче ми зупинимося на етапах реалізації цього проекту. Звіт про реалізацію проекту наведено у відповідності з алгоритмом міжнародних екологічних проектів. Ι. Вступ: 1. Організація, яка реалізує проект: Молодіжна громадська організація клуб «Білі Ворони» при міськраді м. Дніпрорудного і КЗ «Дніпрорудненська спеціалізована І-ІІІ ступенів школа «Талант» Василівського району Запорізької області.

2. Місце реалізації проекту: м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області.

3. Сроки реалізації проекту: 2000 – 2006 рік, останній етап – 20052006 роки.

4. Керівник проекту: президент клубу «Білі Ворони», вчитель географії КЗ «Дніпрорудненська спеціалізована І-ІІІ ступенів школа «Талант» м. Дні-прорудного Решетов С. О. ΙΙ. Проблема, на вирішення якої спрямовано проект: Головною проблемою, на вирішення якої спрямовано проект, ми вважаємо збереження природного комплексу регіону Нижнього Придніпров′я, у тому числі унікальних ландшафтів архіпелагу Великі і Малі Кучугури та узбережжя Каховського водосховища. Крім цього, важливою проблемою є екологічна неграмотність населення регіону, внаслідок чого стан природного комплексу Нижнього Придніпров′я погіршується через нераціональну економічну діяльність і браконьєрство. Різке скорочення фінансування РЛП «Панай», скорочення штату працівників, недостатня вивченість біорізноманіття регіону, перш за все популяцій ефемероїдів, плазунів та земноводних, погіршує ситуацію. Безумовно, ми визнаємо, що проект створення НПП «Великий Луг» є паліативом і проект заповідання усього природного комплексу Нижнього Придніпров′я був би більш масштабним, корисним і доцільним. У той же час, при створенні будь-якого об’єкту ПЗФ архіважливим залишається питання землевідведення, що стало можливим у рамках проекту створення НПП «Великкий Луг». При вирішенні другої проблеми ми використовували досвід, можливості і ресурси клубу «Білі Ворони», тісні зв’язки зі ЗМІ різних рівнів, наявні контакти з органами влади різних рівнів і плідні зв’язки з екологічними організаціями України і Росії. ΙΙΙ. Мета і головні завдання проекту: Мета проекту «НПП «Великий Луг»: створення на основі РЛП «Панай» об’єкту природно-заповідного фонду більш високого рангу – національного природного парку, що дозволить вирішити проблеми критичного стану природного комплексу Нижнього Придніпров′я, у тому числі унікальних ландшафтів архіпелагу Великі і Малі Кучугури та узбережжя Каховського водосховища. Завдання проекту:

279

1. Лобіювання проекту «НПП «Великий Луг» у міських, районних, обласних, республіканських органах влади, Міністерстві екології та природних ресурсів і адміністрації Президента України включно.

2. Інформування широкого загалу населення м. Дніпрорудного, Василівського району, Запорізької області, Республіки Україна через ЗМІ різних рівнів про мету, завдання і суть проекту «НПП «Великий Луг».

3. Широке інформування екологічної громадськості, включаючи Республіку Україну та країни СНД про мету, завдання і суть проекту «НПП «Великий Луг».

4. Вивчення біорізноманіття ефемероїдів на території НПП «Великий Луг», створення якого планується, збільшення площі популяцій ковили, перш за все виду Stipa capillata.

5. Екологічна просвіта широкого загалу населення регіону шляхом проведення акцій екологічної дії, розповсюдження екологічної літератури, уроків екології, «інформаційних хвиль» тощо. ΙV. План реалізації проекту: 1. 2000-2006 роки. а) Вивчення біорізноманіття ефемероїдів на території РЛП «Панай». У результаті дослідницької роботи членів клубу «Білі Ворони» і працівників РЛП «Панай» (директор Солоп Ю.В.) були локалізовані і описані популяції тюльпана гранітного, тюльпана Шренка, гіацинтика блідуватого, рястки Буше, рястки Гуссона, брандушки різнокольорової. Результати цієї роботи були надані АСЕКО та опубліковані в «Атласі первоцвітів Запорізької області». Ми зняли і змонтували відеофільми «Краса врятує світ?» і «Брандушка». У результаті співпраці з Інститутом зоології України інформація про біорізноманіття Дніпрорудного і прилягаючого регіону була опублікована в книжці Яни Межжеріної «Дика природа міст україни», а Решетов О. С. і Солоп Ю. В. отримали подяку автора. Міжнародний «Степной бюлетень» (м. Новосибірськ) надрукував статтю Решетова С. О. і Солопа Ю. В. «РЛП охраняет первоцветы». У цій роботі активну участь брали учні екологогеографічних класів школи «Талант» м. Дніпрорудного і ветерани клубу «Білі Ворони», перш за все Сагалаєв А. В. б) Блокування продажу ефемероїдів на ринках м. Дніпрорудного. У результаті акцій «Увага, первоцвіти!» у м. Дніпрорудному повністю припинений продаж ефемероїдів у дні зимових і весняних свят. Проведені соціологічні опитування, розповсюджені тисячі листівок-відозв, регулярно проводилися рейди на ринках, реалізовані «інформаційні хвилі» у ЗМІ різних рівнів. Материали з методики акції «Увага, первоцвіти!» надані АСЕКО, опубліковані у газеті «Краєзнавство. Географія. Туризм» (м. Київ), в Інтернеті, у методичних виданнях Київського національного університету. За підсумками Всеукраїнського конкурсу «Первоцвіти» у 2002 і 2003 роках клуб «Білі Ворони» займав І місце і репрезентував Запорізьку область на Всеукраїнському семінарі у м. Львові і Форумі «Дотик природи» у м. Києві.

2. 2004-2006 роки.

280

Збільшення площі популяцій ковили на території РЛП «Панай». За порадою керівника екогрупи «Печеніги» (м. Харків) Шапаренка С.О. клуб «Білі Ворони» реалізував проект «Відродимо ковилові степи України!». Методика проекту, його результати надані АСЕКО, надрукована стаття у Міжнародному «Степном бюллетене» (м. Новосибірськ). Також матеріали про цей проект викладені в Інтернеті на сайті «Степного бюлетеня» і веб-сторінці клубу «Білі Ворони». У реалізації проекту брали активну участь учні 8-11-х еколого-географічних класів школи «Талант» м. Дніпрорудного і ветерани клубу, перш за все Білик М. М., Петренко Д. Б. і Сагалаєв А. В.

3. 2000-2005 роки. Інформування широкого загалу населення м. Дніпрорудного, Василівського району, Запорізької області, Республіки Україна через ЗМІ різних рівнів про мету, завдання і суть проекту «НПП «Великий Луг». За цей період клуб «Білі Ворони» активно співпрацював зі ЗМІ різних рівнів, надаючи матеріали про проект, методику акцій екологічної дії, для місцевого і районного радіо, газет «Рабочее слово», «Нова Таврія», «Здесь живём», «Место встречи», «Надежда», «Краєзнавство. Географія. Туризм», Міжнародного «Степного бюллетеня», кабельного телебачення м. Дніпрорудного, телеканалу «Запоріжжя», Інтернет-розсилок та сайтів «Печенігів», «Степного бюллетеня» і КНУ. Крім цього, ми провели блок семінарів-тренінгів для керівників і активістів екологічної роботи м. Дніпрорудного і Василівського району. Ми розповсюдили тисячі листівок-відозв, що висвітлювали мету і завдання проекту «НПП «Великий Луг», передали учбовим закладам і бібліотекам міста і району екологічну літературу. Регулярно проводилися акції «Золоте листя», «Допоможемо пернатому другу!», «Дамо шанс нашим лісам!», «Дерево майбутнього», «Увага, первоцвіти!», «Дім для птаха» тощо. На усіх етапах робота здійснювалася учнями 8-11-х еколого-географічних класів і ветеранами клубу, перш за все Недільською І. І., Дашковською Л. І., Міщенко І. В., Разієвською Ж. В. і працівниками РЛП «Панай» на чолі з Солопом Ю. В.

4. 2003-2006 роки. Широке інформування екологічної громадськості, включаючи Республіку Україну та країни СНД про мету, завдання і суть проекту «НПП «Великий Луг». Інформація про проект була опублікована у газеті «Краєзнавство. Географія. Туризм», Міжнародному «Степном бюллетене», Інтернетрозсилках, запропонована журналу «Вита –Жизнь». Про мету і завдання проекту президент клубу Решетов С. О. говорив на всеукраїнських семінарах, Форумах, Міжнародних конференціях екологічної громадськості у Львові, Києві, Херсоні, Одесі, Запоріжжі, на обласних конкурсах і конференціях. В реалізації проекту нам допомогав Сибірський Екосоюз Росії, екогрупа «Печеніги» (м. Харків), «Спілка друзів природи» (м. Токмак), екогрупа м. Лутугіно Луганської області (керівник 281

Шамала М. М.) Зацікавився нашим досвідом РЛП «Донецький кряж» (директор Овечко П. А.).

1. 2000-2005 роки. Лобіювання проекту «НПП «Великий Луг» у міських, районних, обласних, республіканських органах влади, Міністерстві екології та природних ресурсів і адміністрації Президента України включно. В процесі лобіювання проекту президент клубу Решетов С. О. став депутатом Дніпрорудненської міськради і активно захищав інтереси РЛП «Панай», добивався недопущення скорочення штату працівників і припинення фінансування майбутнього ядра НПП «Великий Луг». У той же час про мету, завдання і суть проекту ми своєчасно і неодноразово інформували Василівську райдержадміністрацію, Обласне Управління екології і природних ресурсів, Обласне управління у справах молоді. Результатом цієї роботи стала активна підтримка Василівською РДА проекту створення НПП «Великий Луг», а Обласні управління надали нам матеріальну допомогу і можливість PR-акції на обласному телебаченні (телеканал Запоріжжя). Протягом цього часу ми склали листи-звернення до двох Президентів України, чотирьох Міністрів екології і природних ресурсів, Прем′єр-Міністрів України. Кожний наш лист-звернення супроводжувався тисячами підписів громадян Дніпрорудного і регіону. На усі наші звернення ми отримали ухильні, неоднозначні відповіді чиновників різного рангу. Ми ініціювали звернення Сибірського Екосоюзу Росії до Президента України з вимогою створення широко декларованого НПП «Великий Луг». Відповідь на це звернення ми отримали від російських колег і відзначили конкретність і чіткість у визначенні строків створення НПП «Великий Луг». В адміністрацію Президента України ми відправили відповіді на звернення клубу «Білі Ворони» і Сибірського Екосоюзу Росії, що полярно суперечили одна одній. Напружена робота клубу «Білі Ворони» протягом 2000-2006 років увінчалася успіхом. У лютому 2006 року Президент України підписав Указ про створення у Запорізькій області НПП «Великий Луг».

V. Оцінка реалізації проекту: Підсумком реалізації нашого проекту стало створення Національного Природного Парку «Великий Луг» загальною площею 171378084 га, з яких 8084 га – абсолютно заповідна зона і 1240 га – рекреаційна зона. Критеріями оцінки проекту може служити тираж листівок-звернень, який за один рік при проведенні акцій екологічної дії складав, у середньому, 5-7 тисяч екземплярів. Ще одним критерієм оцінки проекту можуть бути 2 публікації у газеті «Краєзнавство. Географія. Туризм» (м. Київ), 3 статті у міжнародному «Степном бюллетене» (г. Новосибірськ), виступи членів клубу на міському та районному радіо, чисельні матеріали в Інтернеті та використання нашого досвіду у публікаціях українських вчених-екологів та роботі громадських організацій екологічного профілю.

282

Соціологічні опитування, які ексклюзивно проводить у м. Дніпрорудному клуб «Білі Ворони», показують високу ефективність нашої роботи у цьому напрямку. Результати соціологічних опитувань надані АСЕКО на Регіональній конференції «Мій рідний край Запоріжжя» і на Всеукраїнській конференції «Пізнай себе, свій рід, свій нарід» у м. Харкові та надруковані у збірках цих конференцій. Крім того, президент клубу і Решетова Н.В. репрезентували цей проект на Всеукраїнській конференції ВЕЛ у м. Києві. Головним результатом проекту «НПП «Великий Луг» ми вважаємо активну участь сотень молодих громадян м. Дніпрорудного у реалізації важливих екологічних проектів, практичному застосуванні знань учнів, отриманих на уроках екології, виховання екологічної свідомості і громадянської позиції, щемливе відчуття власної участі у вирішенні складних проблем сучасності при створенні об’єкту природно-заповідного фонду. Зараз клуб «Білі Ворони» продовжує плідну співпрацю з НПП «Великий Луг». Три члени клубу працюють у штаті НПП. Ми разом проводимо акції екологічної дії, художні творчі конкурси, фотовиставки.

Feci guod potui, faciant meliora potentes (Я зробив, що міг, хто зможе, нехай зробить краще).

283

РОЗДІЛ ХІ ДИТЯЧІ ГРОМАДСЬКІ ЕКОЛОГІЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ 11.1. Основні напрямки роботи дитячих громадських екологічних організацій На Луганщині активно розвивається дитячий громадський екологічний рух. Понад 30 дитячих громадських організацій та філій об’єднані в Луганську обласну дитячу громадську екологічну організацію (ЛО ДГЕО) «Світанок України», одного з активних учасників Дитячого Екологічного Парламенту України. Найбільш результативно в організації працюють Дитячий Екологічний Парламент м. Алчевська, дитяча громадська екологічна організація «Зелений шум» Іллірійської ЗОШ Лутугинського району, Дитячий Екологічний Парламент Лутугинського району, еколого – краєзнавчий клуб «Горизонт» Сватівського району, екологічний клуб «Айдар» м. Старобільська, дитяча громадська організація «Зелене зернятко» Луганського облЦЕНТУМ. Починаючи з 2004 року ЛО ДГЕО «Світанок України» стає колективним членом ЛОДГО «Лугарі» та очолює екологічний напрямок роботи цієї колективної дитячої організації області. Останнім часом відбувається активізація співпраці позашкільних закладів еколого – натуралістичного спрямування з дитячими громадськими екологічними організаціями, пожвавлення роботи існуючих дитячих громадських екологічних організацій, створення нових. Основні напрямки роботи дитячих громадських екологічних організацій: Освітньо - виховні заходи (участь та проведення конференцій, навчальних семінарів, тренінгів) Практичне вирішення екологічних проблем (конкретна природоохоронна робота в природі: проведення екологічних рейдів, посадка дерев, очищення джерел, практична робота з озеленення, робота у заповідниках, заказниках, зоологічних та ботанічних парках); Пропагандистсько-просвітницька діяльність (видання інформаційних бюлетенів, методичних розробок, дитячих газет, листівок, виступи екологічних агітбригад, агіттеатрів, організація постійно діючих лекторіїв, підготовка природоохоронних лекцій та бесід); Науково-дослідницька робота (співпраця з науководослідницькими закладами, вузами, участь у всеукраїнських та міжнародних освітніх програмах, участь у роботі Малої академії наук); Написання грантових проектів та участь у конкурсах екологічних проектів. Поради щодо написання грантових проектів Послідовність роботи над проектом складається з трьох етапів: − Пошук потенційних донорів; − Розробка проекту; − Оформлення пакету документів за проектом.

284

Проектний цикл складається з таких етапів І. Планування: − Аналіз проблеми − Аналіз зацікавлених сторін − Визначення цілі та задач − Планування заходів ІІ. Пошук засобів ІІІ. Виконання ІV.Моніторинг V. Звітування Важливе значення при написанні проекту має чітко прописана та зрозуміла мета і завдання Мета має бути: − Сміливою − Цікавою − Реальною − Підконтрольною − Описувати реальні зміни − Бути інтегрованою, а не сукупністю результатів − Один проект – одна мета! Завдання проекту – це ряд специфічних досягнень, спрямованих на розв'язання визначеної проблеми; це не процес, а кінцевий результат! Критерії вдалого формулювання завдань − S - конкретність − M – вимірюваність − A – територіальність − R – реалістичність − T – визначеність у часі Не менш важливо правильне оформлення бюджету проекту, тому скористайтеся наступними порадами: − Готуйте бюджет після написання проекту − Пам’ятайте! Бюджет – частина проектної пропозиції − Вичерпність та детальність − Реалістична фінансова інформація − Врахуйте затримки, інфляцію, банківські послуги − Врахуйте вимоги донора − Внесок заявника (непрямий теж!) Велике значення має етап моніторингу проекту − Моніторинг – процес постійного накопичення інформації з усіх аспектів проекту з метою визначення ходу виконання та досягнення бажаної мети. Моніторинг може бути зовнішнім і внутрішнім. − Оцінка – процес збору та аналізу інформації з метою визначення відповідності вживаних заходів запланованим цілям.

285

− Під час моніторингу проекту отримуються відповіді на такі питання: − Чи справді відбувається те, що було заплановано? − Чи досягаємо ми очікуваних результатів? − Чи результати призводять до бажаних змін? − Чи впроваджується проект належним чином? Зверніть увагу на те, що багато спонсорських організацій хотіли б бачити, що ваш проект підтримується не тільки спонсорами, а і іншими організаціями та установами. Ця підтримка може бути виражена не лише в грошовому відношенні, а і наданні приміщення, часу в рекомендаціях тощо. Література: 1. За матеріалами Тренінгу з написання проектних пропозицій семінару Українського товариства охорони природи (м.Київ, 19 лютого 2006 р.) ; 2. «Как просить деньги», М, «Радуга» 1994; 3. Партнерство во имя будущего, пособие по участию общественности в принятии экологических решений, Тacis 1998.

11.2. Дитяче самоврядування у вирішенні екологічних проблем У концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти записано: «Ідеалом виховання є гармонійно розвинена, високоосвічена, соціально активна й національно свідома людина, що наділена глибокою громадянською відповідальністю, високими духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, є носієм кращих надбань національної та світової культури, здатна до саморозвитку і самовдосконалення. Головна мета національного виховання – набуття молодим поколінням соціального досвіду, формування рис громадянина української держави, розвиненої духовності, моральної, правової, екологічної культури…» Гострою потребою сучасного суспільства є формування соціальної активності підростаючого покоління, залучення його, використовуючи різноманітні форми громадських об'єднань, в оволодіння соціальними ролями та положеннями не тільки для збагачення досвідом взаємодії з людьми, але і реалізації можливостей лідерського, творчого потенціалу дітей. У місті Алчевську Луганської області основні зусилля навчальних закладів направлені на створення умов для вирішення навчально-виховних цілей і завдань виховання підростаючого покоління на загальнолюдських, загальнодержавних, європейських і регіональних пріоритетах, формування у молоді активної життєвої позиції. Для цього в навчальних закладах створені громадські органи дитячого самоврядування. Сполучною ланкою в системі еколого-натуралістичної роботи міста є дитячий екологічний парламент, який створений і діє на базі еколого-натуралістичного центру з 2000 року. Дитячий екологічний парламент – творче об'єднання учнів, орган учнівського самоврядування, який об'єднує небайдужу до екологічних 286

проблем учнівську молодь, представників від всіх навчальних закладів міста: шкіл, гімназій, вищих професійних училищ, металургійного ліцею, вихованців еколого- натуралістичного центру. Метою роботи дитячого екологічного парламенту є визнання особистості дитини, розвинення в дитині якостей лідера, відповідального за соціальні та екологічні проблеми в своїй країні та місті, організація пізнавальної, практичної, розвиваючої, соціально-громадської та екологічної діяльності. Дитячий екологічний парламент – це організація, яка є посередником між світом дитинства та світом дорослих, створює умови для здобуття досвіду особистих і колективних відносин, вирішуючи екологічні проблеми в місті. Звідси і структура нашого парламенту – організації об'єднаних шкільних країн – органів шкільного самоврядування. Вона складається з двох парламентських рад: дитячої ради лідерів екологічних справ та ради старійшин. До складу ради лідерів екологічного парламенту входять два представники від кожної навчальної установи, вони ж є членами шкільного самоврядування. З цих представників один раз на два роки обирається Президент і Спікер дитячого екологічного парламенту. Рада лідерів екологічного парламенту збирається не рідше одного разу на місяць, також протягом року працює постійний консультаційний центр. На зборах парламенту обговорюються злободенні екологічні проблеми міста, плануються і розробляються завдання по участі в міських, обласних, всеукраїнських екологічних акціях, оглядах, конкурсах, заслуховуються звіти членів Парламенту. Проводиться практична природоохоронна робота в міських парках, скверах, зелених зонах, рейди в природу, по ринках міста щодо виявлення порушень природокористування. Екологічний парламент співпрацює з природоохоронними службами міста, громадськими організаціями, відділами охорони праці і навколишнього природного середовища і внутрішньої політики міського виконавського комітету, представниками депутатського корпусу, вносячи свій посильний внесок у вирішення екологічних проблем міста. Структура дитячого екологічного парламенту сформована таким чином, що кожен з десяти комітетів, спільно з органами учнівського самоврядування навчальних закладів і Радою старійшин працюють за різними напрямками: участь в трудових екологічних акціях, конкурсах, пропаганда і освіта, наукова і дослідницька діяльність, здоровий спосіб життя, милосердя, дозвілля та інші. Рада старійшин складається з вчителів навчальних закладів, керівників гуртків еколого-натуралістичного центру та представників громадськості, природолюбів міста. Керує роботою парламенту голова ради старійшин — методист еколого-натуралістичного центру. Рада старійшин має фіксований склад протягом року і збирається один раз у квартал. Дорослі, які є членами нашого дитячого парламенту, доповнюють зміст діяльності дітей 287

суспільним, громадським, виховним змістом. На рівних партнерських засадах вони допомагають дітям оволодіти соціальним досвідом, навчитись обирати адекватні засоби взаємодії зі світом, формувати систему світогляду, вибору пріоритетних цінностей. Один раз на рік у місті проходять загальні збори представників екологічного парламенту, на яких підводяться підсумки екологічної роботи, нагороджуються кращі представники парламенту та обговорюються завдання на наступний рік. Саме така взаємодія між дорослими та дітьми дозволяє проводити цікаву і змістовну роботу парламенту. Так, наприклад, вже не один рік представниками дитячого екологічного парламенту проводиться велика робота по озелененню і впорядкуванню рідного міста. Згідно з планом роботи дитячого екологічного парламенту оголошений старт екологічних проектів. Вид діяльності навчальні установи вибирають самостійно. Заслуговують на увагу сумісний проект; представників ДЕПу середньої спеціалізованої школи №1 і громадської організації воїнівінтернаціоналістів Афганістану по озелененню і догляду за територією пам'ятника загиблим воїнам-інтернаціоналістам в міському сквері «Реквієм». Проект «Назустріч дітям» представників парламенту екологонатуралістичного центру спільно з суспільним об'єднанням «Будинок природи», направлений на впорядкування і озеленення чудового куточка живої природи в межі міста – біостанції центру. Проекти представників ДЕПу Алчевської гімназії «Первоцвіт», «Протягни руку допомоги безпритульним тваринам» відрізняються активністю учнівських, педагогічних і батьківських колективів. Основною метою проекту «Протягни руку допомоги безпритульним тваринам» було привернути увагу мешканців міста до проблеми безпритульних тварин, допомогти людям зрозуміти, що безпритульні тварини насправді не є тягарем для спільноти. У рамках даного проекту було проведено ряд заходів: «Дай лапу, друже!», конкурс дитячого малюнка, гра «Наші менші друзі», конференція «Безпритульні тварин – друзі чи вороги» та ін. Екологічний загін інформаційно-технологічної гімназії, який входить до і екологічного парламенту, спільно з комунальним підприємством «Зеленгосп» працюють над виконанням проекту «Парки легенi міста». У мікрорайоні гімназії, прилеглому житловому масиві, закладений дендропарк. Саджанці деревних порід були виділені комунальним підприємством «Зеленгосп», представники екологічного парламенту взяли участь в посадці, а в даний час забезпечують збереження молодих дерев, проводять пропагандистську роботу серед населення мікрорайону з питань дбайливого відношення до зелених насаджень і санітарного стану парку, доглядають за деревцями. На рахунку нашого парламенту багато корисних добрих справ. Дитячий екологічний парламент став ініціатором проведення міської акції «Зелене вбрання міста», вона передбачає збір насіння і плодів деревинно288

чагарникових порід для комунального підприємства «Зеленгосп», який вирощує посадковий матеріал для озеленення міста. У місті вже стало традицією щорічно проводити міський оглядконкурс «Зелене вбрання міста» на краще озеленення територій установ освіти, цей конкурс-проект став одним з перших починів міського масштабу дитячого екологічного парламенту в співпраці з управлінням освіти і вже проводиться протягом п'яти років. Один з нових напрямків діяльності членів дитячого екологічного парламенту є різноманітні форми співдружності з міським територіальним центром, його жителями і відвідувачами – самотніми людьми похилого віку і дітьми з обмеженими можливостями. Це концерти, виставки дитячоï творчості, подарунки, зроблені своїми руками, допомога в озелененні, добродійних акціях «Поділися своїм теплом», «Екологічне милосердя». У рамках акції «Екологічне милосердя» діти збирають лікарські трави в екологічно чистій зоні, готують фіточаї, які передають жителям територіального центру і дітям притулку «Світлий дім». У 2009 року, під час реалізаціï проекту «Діти – дітям», учасники екологічного парламенту протягом літа організовували відпочинок на біостанції екологонатуралістичного центру для дітей з обмеженими можливостями та дітей дитячого притулку. Особливу увагу діти приділяють пропаганді природоохоронних знань через у засоби масової інформації, екологічний агітаційний театр і екологічні агітбригади, листівки-звернення до жителів міста, виставкиярмарки, презентації, участь в роботі телестудії «З любов'ю до природи» міського телебачення, виступи по місцевому радіо, звернення через міські друковані видання, кожного місяця випускається інформаційний лист «ЕКОІНФОРМ». Добрі корисні справи юних алчевців знаходять підтримку з боку органів місцевого самоврядування. Яскравий приклад – довгостроковий проект «Назустріч ДІТЯМ», переможець першого МІСЬКОГО конкурсу соціальних проектів, мета ЯКОГО – створення умов для проведення організованого змістовного відпочинку і оздоровлення на природі різних вікових і соціальних категорій юних алчевців. Одним з видів діяльності при реалізації проекту «Назустріч дітям» є проведення цікавих екскурсій, організованого дозвілля, практичних занять на грядках, тренінгів підготовленими інструкторами з числа представників екологічного парламенту, з метою виховання екологічної культури. Проходить час. Одне покоління парламентарів змінює інше. Залишаються тільки діти, ініціативні, талановиті, відкриті до творчого спілкування і дружби, об'єднані бажанням бути корисними і потрібними. Саме такі молоді люди працюють в дитячому екологічному парламенті в співдружності з громадськими і молодіжними організаціями, різними гілками міської влади. І ми переконані, що саме вони приведуть нашу країну до кращого майбутнього.

289

Висловлюємо щиру подяку педагогічним працівникам за надану інформаційну підтримку, досвід роботи і методичні матеріали, які були ретельно опрацьовані, удосконалені, систематизовані в логічному порядку і використанні при написанні збірника Інденко Т. В., заступник директора Запорізького ОЦЕНТУМ; Домбровський К. О., к.б.н., доцент Запорізького Національного університету, Кошелєв В. О., керівник гуртка Мелітопольського державного педагогічного університета імені Богдана Хмельницького, еколого-натуралістичний центр м. Мелітополя; Ніколенко О. М., керівник гуртка Мелітопольського державного педагогічного університета імені Богдана Хмельницького, екологонатуралістичний центр м. Мелітополя; Філіпенко Т. О. керівник гуртка «Екологи-краєзнавці» Бердянської СЮН Запорізької області; Тараненко І. А., методист Ι категорії ЦЕНТУМ Мелітопольської міської ради Запорізької області; Ткаченко Т. В., завідувач методичним відділом Запорізького ОЦЕНТУМ; Дьяченко О. І., керівник гуртка Рубіжанської міської станції юних натуралістів Луганської області; Мішкіна Р. Б., завідуюча екологічним відділом Запорізького обласного Центру еколого-натуралітичної творчості учнівської молоді; Злигостєва Л. О., соціальний педагог КЗ «Луганський спеціальний навчально-виховний комплекс спеціальна загальноосвітня школа I ступенідошкільний навчальний заклад компенсуючого типу № 135»; Іванченко В. П.,методист, керівник гуртка Свердловської міської станції юних натуралістів Луганської області; Кельціян Н. Ю., методист Луганського обласного центру екологонатуралістичної творчості учнівської молоді; Селюкова І. А., керівник гуртка Запорізького обласного Центру екологонатуралістичної творчості учнівської молоді; Ремньова М. В., керівник гуртка Алчевського ЦЕНТУМ Луганської області; Гурова О.В., керівник гуртка Алчевського ЦЕНТУМ Луганської області; Холодова Л. О., керівник гуртка Алчевського ЦЕНТУМ Луганської області; Таран Н.В., методист Алчевського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Луганської області; Ком’яті В. В., керівник гуртка «Захоплююче лозоплетіння» Хустської районної станції юних натуралістів Закарпатської області; Бачал Н. М., директор Брянківської міської станції юних натуралістів Луганської області; Шарапова С.М., керівник гуртка «Юні екологи» Ровеньківського міського ЕНЦ Луганської області; Буткова Л. С., керівник екологічного клубу «Айдар» Старобільського будинку творчості дітей та юнацтва Луганської області; 290

Коваленко С. І., учитель біології СЗОШ № 57 м. Луганська, учительметодист, магістр біології, керівник гуртка Луганського ОЦЕНТУМ; Коваль О. Ю., керівник гуртка Свердловської станції юних натуралістів Луганської області; Полякова О. А., вчитель І категорії, керівник гуртка Кіровського Центру позашкільної роботи Луганської області; Борушко Л. М., керівник гуртка Кіровського Центру позашкільної роботи Луганської області; Соловйова В. С., заступник директора Луганського обласного центру еколого-натуралістичної творчості; Кобилинська Н. В., керівник гуртка Брянківської міської станції юних натуралістів Луганської області; Рагель М. І.,керівник гуртка Мукачівського еколого-натуралістичного центру Закарпатської області; Дубровіна О. О., методист СЮН Красногвардійського району м. Дніпропетровська; Вийбер М. Й., вихователь старшої групи ДНЗ № 1 з угорською мовою навчання смт. Вишково Хустського району Закарпатської області; Волошина Р. Ю., завідувач відділу екології та природоохоронної роботи Хустської районної станції юних натуралістів; Буковецька Н. В., керівник гуртка Закарпатського обласного екологонатуралістичного центру учнівської молоді; Барна І. Б., керівник гуртка Міжгірської районної станції юних натуралістів Закарпатської області; Поган М. П., керівник гуртка Хустської районної станції юних натуралістів, вчитель біології Рокосівської ЗОШ І-ІІІ ст. Закарпатської області; Черська Т. В., керівник гуртка Ровеньківського ЕНЦУМ Луганської області; Дубова Л. М., керівник гуртка міського Палацу дитячої творчості м. Красний Луч Луганської області; Трошина С. В., директор КЗ «Розкішнянська спеціалізована школа І – ІІІ ст. Лутугинського району Луганської області»; Слєпцова О. Ю., вчитель біології ЗСШ №89, керівник гуртка «Юні друзі природи» Красногвардійської СЮН м. Дніпропетровська; Гаврилюк А. І., директор Дитячого екологічного центру, м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області; Решетов С. О., президент Молодіжної громадської організації клуб «Білі Ворони» при міськраді м. Дніпрорудного Василівського району Запорізької області; Дроздова Г.С., НПП «Великий Луг».

291