Новації позашкільної освіти - 2017. Збірка матеріалів Всеукраїнського семінару-наради

Обкладинка Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти і науки України Управління освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації Волинський обласний еколого-натуралістичний центр

Всеукраїнський семінар-нарада

Формування компетентностей еколого-натуралістичного напрямку позашкільної освіти відповідно до ключових вимог «Нової української школи»

Збірка матеріалів

Новації позашкільної освіти - 2017

Волинь. Луцьк 6-8 вересня 2017 рік

Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти і науки України Управління освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації Волинський обласний еколого-натуралістичний центр

Всеукраїнський семінар-нарада

Формування компетентностей еколого-натуралістичного напрямку позашкільної освіти відповідно до ключових вимог «Нової української школи»

Збірка матеріалів

Новації позашкільної освіти - 2017

Волинь. Луцьк 6-8 вересня 2017 рік

УДК 37.09 (477)(06) «2017» ББК 74.00 Рекомендовано до друку засіданням кафедри методики позакласної та позашкільної роботи Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді

(Протокол № 5 від 4 липня 2017 року) Редакційна колегія: Плахотна Л.В. – начальник управління освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації Остапчук В.А. – директор Волинського обласного еколого-натуралістичного центру Сподарик С.О. – завідувач інструктивно-методичним відділом Волинського обласного еколого-натуралістичного центру Рецензенти: Вербицький В.В. – директор Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, доктор педагогічних наук, професор, академік Академії наук вищої освіти України Поручинський А.І. – декан біологічного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, кандидат біологічних наук, доцент. Відповідальність за грамотність, автентичність цитат, правильність фактів та посилань несуть автори статей. У збірнику вміщені статті педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного спрямування України, у яких описуються нові методи, методика чи технології, які використовуються у навчально-виховному процесі для покращення позашкільної освіти.

ВСТУП Третє тисячоліття, характеризується глобалізацією суспільного розвитку, переходом людства від індустріальних до науково-інформаційних технологій, що базуються на інтелектуальній власності, знаннях і зумовлюються рівнем наукового потенціалу країни. Зміни в країні на перше місце виводять адресні та програмно-цільові інвестиції в людину, її творчий та інтелектуальний потенціал. Актуальним є питання поліпшення якості освіти, яке неможливе без створення інноваційного простору. Особливістю роботи позашкільного навчального закладу в нових умовах є вивчення, активне впровадження в практику роботи інноваційних педагогічних технологій, що робить позашкілля конкурентоспроможнім на ринку освітніх послуг. Одним із пріоритетних напрямків реформування освіти є впровадження новітніх інформаційних технологій, навчально-педагогічних комп’ютерних програм, мультимедійних засобів навчання у навчальний процес та в управління освітою в цілому та у позашкільних закладах зокрема. У даному збірнику вміщені статті, які розкривають мету та зміст інноваційних форм і методів навчання, виховання, що використовуються у позашкільних навчальних закладах еколого-натуралістичного спрямування України

РОЗУМІННЯ ІННОВАЦІЙ У ПОЗАШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ Вербицький Володимир Валентинович, директор Національного еколого- натуралістичного центру учнівської молоді МОН України, доктор педагогічних наук, професор, академік Академії наук вищої освіти України Інновації в освіті є закономірним явищем, динамічним за характером і розвивальним за результатами, їх запровадження дозволяє вирішити суперечності між традиційною системою і потребами в якісно новій освіті. Сутнісною ознакою інновації є її здатність впливати на загальний рівень професійної діяльності педагога-позашкільника, розширювати інноваційне поле освітнього середовища у позашкільному навчальному закладі. Як системне утворення інновація характеризується інтегральними якостями: інноваційний процес, інноваційна діяльність, інноваційний потенціал, інноваційне середовище. Джерелом інновації є цілеспрямований пошук ідеї з метою розв’язання суперечностей, її освоєння відбувається шляхом апробації в формі педагогічного експерименту або пілотного впровадження. Розвиток інновації залежить від того, наскільки соціально-психологічне середовище потребує нової ідеї. Подальше існування інновації пов’язане з переходом у стадію стабільного функціонування. Отже, іннновації - об’єкти впровадження чи процес, що веде до появи чогось нового - новації. В науковий лексикон цей термін вперше ввів Й. Шумпетер, що в буквальному перекладі означає «втілення наукового відкриття, технічного винаходу в новій технології або новому виді виробу». Крім того інновація розглядалася Й. Шумпетером як нова функція виробництва, її нова комбінація. Освітні інновації – це нововведення в освітньому процесі (мета, зміст, принципи, структура, форми, методи, засоби, технології навчання, виховання та управління), ядром якого є нова освітня ідея, шляхом реалізації - експериментальна діяльність, носієм – творча особистість. (Л.І. Даниленко). Інновація освіти – цілеспрямована зміна, що полягає у появі нової технології або в зміні принципів, на яких ґрунтується функціонування якоїсь системи. (Короткий енциклопедичний словник зарубіжних педагогічних термінів). Інновації – це різновид новацій, що дозволяють вирішувати як проблеми сьогодення, так і запобігати виникненню подібних проблем у майбутньому. (Т.О. Дмитренко). Таким чином, інновації в освіті – це процес творення, запровадження та поширення в освітній практиці нових ідей, засобів, педагогічних та управлінських технологій, у результаті яких підвищуються показники (рівні) досягнень структурних компонентів освіти, відбувається перехід системи до якісно іншого стану. Критерії впровадження інновацій в позашкільному навчальному закладі - Новизна - Доцільність - Забезпечення ресурсами - Вплив на розвиток У навчально-виховному процесі позашкільної установи повинні використовуватись різноманітні інноваційні педагогічні методики, основою яких є інтерактивність та максимальна наближеність до реальної професії. А саме: - імітаційні технології (ігрові та дискусійні форми організації); - технологія ―кейс-метод‖ (максимальна наближеність до реальності); - методика відеотренінгу (максимальна наближеність до реальності);

- комп’ютерне моделювання; - інтерактивні технології; - технології колективно-групового навчання; - технології ситуативного моделювання; - технології опрацювання дискусійних питань; - проектна технологія; - інформаційні технології; - технології диференційованого навчання. Сьогодні розвиток системи освіти вимагає від педагогічної науки й практики вивчення і впровадження нових методів навчання і виховання дітей. Відбором, теоретичним осмисленням, класифікацією педагогічних інновацій займається нова галузь педагогічного знання — педагогічна інноватика (лат. innovatio — оновлення, зміна). Її прогностичні розвитки, аналіз, оцінки конкретних реалій мають непересічну цінність і для педагогічної практики, особливо для налаштованих на творчість педагогівпозашкільників.

НОВАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОГО ЦЕНТРУ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ МОН УКРАЇНИ, ЯКІ ЗАПРОВАДЖЕНІ 2017 р. Вербицький Володимир Валентинович, директор Національного еколого- натуралістичного центру учнівської молоді МОН України, доктор педагогічних наук, професор, академік Академії наук вищої освіти України Проблеми пошуку національної ідеї, ціннісних орієнтирів, виховного ідеалу, нових тенденцій в освіті зберігають ключові позиції. Широкий спектр новацій, їх активне впровадження в освітню галузь є головним напрямом роботи Національного екологонатуралістичного центру Міністерства освіти і науки України. НЕНЦ сприяє активному впровадженню сучасних педагогічних технологій, інноваційних науково-педагогічних проектів, забезпечує науково-методичний та навчально-методичний супровід діяльності позашкільних навчальних закладів, які вже сьогодні працюють в інноваційному режимі, створюють інноваційне освітнє середовище та розробляють нові моделі організації навчально-виховного процесу. блок «Підвищення кваліфікації педагогічних працівників» Всеукраїнський форум «Ранній розвиток дитини - право кожного» Раннє навчання і розвиток дитини – одна з найбільш популярних тем. Безумовно, всі батьки хочуть бачити своїх дітей успішними, розумними, навіть геніальними. Системи раннього розвитку дитини спрямовані на виявлення та розвиток максимального числа здібностей і дають можливість найбільш повно реалізувати інтелектуальний і творчий потенціал малюка. Проблеми раннього розвитку дітей цікавила педагогів, лікарів і психологів давно, але в останні десятиліття, у зв'язку з усе прискореним темпом життя, активним розвитком науки і техніки, вона стає все більш актуальною. Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти і науки України спільно з Дитячим центром розвитку «ДивоГрай» з 6 до 7 червня 2017 року у м. Києві проводять перший Всеукраїнський форум «Ранній розвиток дитини право кожного». Учасниками заходу стали вчителі-практики позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів, працівники дошкільних установ, шкіл раннього розвитку різних форм власності, науковці, викладачі вищих навчальних закладів із різних регіонів України. У програмі Форуму – пленарні та секційні засідання, дискусійні майданчики, тренінги, майстер-класи, презентації, виставки тощо. Форум включав проведення:  прикладних майстер-класів з виготовлення наочних посібників: «Можливості використання фетру у створенні розвиваючих іграшок і посібників для раннього розвитку дітей» «Мандалотерапiя, мокре малювання, повітряний пластилін, робота з фольгою - розвиток емоційного інтелекту, сенсорiки, фантазії, групової динаміки»;  презентації інновацій в освіті від компанії Vema Kids;  роботу тематичної виставки «Країна дитинства»;  пленерного засідання  майстер- класів: "Здоровий розвиток" (автор: Інна Засоба, керуючий партнер компанії «KaZa», директорка освітнього клубу компанії «KaZa», нейропсихолог, тренер програми «Прорив в навчанні»); «Правопівкульний розвиток. Метод Макото Шичиди» (автор: Юлія Даценко, кандидат філологічних наук, доцент, автор проекту Divasik Box «Правопівкульний

розвиток»); «Адаптація з радістю» (автор: Олена Ладан, психолог вищої категорії, арт-терапевт, ізотерапевт);  авторських майстерень з теми: «Рухово-ритмічний розвиток та розвиток мелодичного слуху через імпровізацію у дітей дошкільного віку» (автор: Дарія Жилак, викладач раннього розвитку, викладач фортепіано, педагог з раннього музичного розвитку, концертмейстер); «Пліч-о-пліч з казкою» (автор: Олександра Клюшанова, психолог, пренатальний психолог, арт-терапевт, фахівець з раннього розвитку); «Сенсомоторика: розвиток у відчуттях» (автор: Кузьменко Марина, психолог мережі центрів творчості та розвитку «Башмачки»); «Ложка дьогтю в бочці меду» (автор: Кисиль Євгенія, дитячий психолог, авторка програм «Baby Start», «Эйдетика для малышей», «Вытворяшки», співавтора проектів «CREABOX» и «CreaMix»; ведуча тренінгів для педагогів та батьків);  роботу «круглих столів» «Якість дошкільної освіти» та «Інноваційні підходи у вихованні творчої особистості дошкільників». Під час проведення Форуму розглядалися питання: різниця раннього розвитку та раннього навчання, сучасні авторські методики, посібники та розвиючі ігри, досвід Польщі у створенні системи освіти для дітей з особливими потребами По завершенню роботи Форуму всі учасники отримали відповідний сертифікат. Національний еколого-натуралістичний центр спрямовує творчі зусилля на розширення своєї цільової аудиторії В 2017 році Центр ініціював проведення навчального стартапу з підготовки вчителів біології до професійної сертифікації. В рамках стартапу заплановано чотири тематичних курси, з яких проведено вже три.

17-18 січня проведено перший курс стартапу з теми: «Методика викладання генетики і молекулярної біології в школі». Під час проведення курсу розглядалися такі питання: сучасні траєкторії в методиці викладання курсу генетики і молекулярної біології в школі; методика розв’язування задач з генетики і молекулярної біології; проблема актуалізації сучасних наукових досягнень в шкільному курсі біології.

21-22 березня проведено другий курс з теми: «Методика викладання біохімії, молекулярної біології та генетики людини в школі». Під час проведення курсу організовано тренінг «Розв’язування задач з біохімії»; розглядалися такі питання як сучасні траєкторії в методиці викладання молекулярної біології та особливості висвітлення генетики людини в школі.

15-16 червня проведено третій курс з теми: «Методика викладання еволюційного вчення в школі». Під час проведення курсу розглядалися такі питання: сучасний стан теорії еволюції; особливості висвітлення питань еволюційного вчення в школі; методика розв’язування тематичних тестових завдань. Під час проведення трьох курсів слухачі з великим зацікавленням прослухали виступи директора НЕНЦ, професора, доктора педагогічних наук Володимира Вербицького. З тематичними лекціями виступили: кандидат педагогічних наук, науковий співробітник Інституту педагогіки АПН України Олександр Козленко, кандидат біологічних наук, доцент кафедри генетики ННЦ «Інститут біології та медицини» Станіслав Рушковський, кандидат біологічних наук, науковий співробітник Палеонтологічного музею НАН України, кандидат біологічних наук Олександр Ковальчук, методист НЕНЦ, заслужений вчитель України Віктор Адріанов. Наприкінці кожного курсу вчителі отримали документальне підтвердження своїх навчальних досягнень – сертифікат встановленого зразку. З метою організації навчання вчителів біології в режимі онлайн був створений «Портал підготовки вчителів біології до професійної сертифікації», користуючись

яким, педагоги мають можливість навчатися за зручним для них графіком. На порталі розміщено навчальні презентації, електронні книги, корисні посилання, контрольні тести. Мобільна еколого-біологічна освіта Мобільна еколого-біологічна освіта – це новий віртуальний проект, який пропонує учням, педагогам і всім бажаючим пройти онлайн-курси з біології та екології. До змісту мобільної освіти входять такі теми як біохімія та молекулярна біологія, цитологія, біологія індивідуального розвитку, генетика з основами селекції, еволюційне вчення, фундаментальна екологія. Кожна тема містить презентації, аудіо- та відеофайли, корисні посилання, електронні книги, короткий словник термінів, наукове резюме, контрольний тест. Мобільне навчання тісно пов'язане з електронним та дистанційним навчанням, відмінністю є використання мобільних пристроїв. Навчання проходить незалежно від місця знаходження і відбувається за допомогою портативних технологій. Навчання на порталі мобільной освіти НЕНЦ буде мати різні форми, за допомогою мобільних пристроїв учні зможуть отримувати доступ до кращих освітніх ресурсів, зв'язуватися з іншими користувачами, створювати власний контент Проведено навчальний тренінг з питань організації роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності в позашкільному та загальноосвітньому навчальному закладі З 26 до 27 квітня 2017 року Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді МОН України за участю провідних фахівців в галузі з охорони праці та безпеки життєдіяльності проведено навчальний тренінг з питань організації роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності в позашкільному та загальноосвітньому навчальному закладі. Тренінг проводився з метою надання, оновлення та вдосконалення знань і вмінь, необхідних для ефективного вирішення завдань з питань охорони праці під час професійної діяльності посадових осіб та фахівців навчальних закладів. Під час навчання слухачі дізналися про: - закони й нормативно-правові акти, що регулюють порядок і організацію охорони праці та безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; - основні положення щодо управління охороною праці; - порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці; - основні вимоги гігієни праці; ознайомились з:  сучасним станом охорони праці в країнах європейського союзу;  виявленням ризиків, їх оцінкою та визначення форми управління ними;  загальними вимогами безпеки праці в галузі і своєму закладі;  порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру. Автор тренінгової програми: Грімович Юрій Васильович, експерт технічний з промислової безпеки, керівник відділу ТОВ «НВЦ «Професійна безпека». Після завершення тренінгу всі учасники отримали сертифікат встановленого зразка.

Екологічні тренінги з моніторингу навколишнього природного середовища На виконання завдань, визначених Всеукраїнським екологічним форумом «Екологічна освіта для сталого розвитку: проблеми, пошуки, інновації», відділом екології та охорони природи Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді у 2016-2017 н. р. вдруге поспіль проведено цикл екологічних тренінгів з моніторингу навколишнього природного середовища для вчителів біології та екології загальноосвітніх навчальних закладів, методистів та керівників творчих учнівських об’єднань екологічного напрямку позашкільних навчальних закладів. Цього року цикл практичного навчання педагогів був доповненій тренінгом «Моніторингові дослідження біологічного різноманіття». На базі інституту ботаніка ім. М.

Г. Холодного НАН України та спільно з вченими інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України були розглянуті сучасні методики дослідження флори і фауни. Провідні вчені інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України провели навчання за темами: - Мурашки як об`єкт моніторингу стану екосистем.

- Перетинчастокрилі комахи-запилювачі, визначення різноманіття видів, методики обліку, приваблювання та охорона.

- Метелики України: різноманіття видів, охорона, господарське значення та методики обліку.

- Вивчення різноманіття орнітофауни. Методики обліку птахів та їх охорона. Також були проведені наукові роз’яснення для учасників еколого-натуралістичного походу «Біощит»: по операціях «Мурашка», «Джміль», «Махаон». Ботанічна частина тренінгу «Моніторингові дослідження біорізноманіття» була представлена темами: «Методи дослідження грибів-макроміцетів», «Ліхеноіндикація», «Флуоресценція хлорофілу як основа сучасних методів визначення фізіологічного стану рослин», «Паперова хроматографія для визначення пігментного складу листків», «Значення пластичності у адаптації дикорослих рослин до мінливого середовища». Для учасників тренінгу була проведена екскурсія до Національного гербарію України, а для проведення зі школярами практичних робіт з дослідження біологічного різноманіття рослинного і тваринного світу в регіонах усі вони отримали означені методики в електронному вигляді. По завершенні тренінгу усі педагоги-учасники отримали свідоцтво встановленого зразка тренера з екологічної освіти . блок «Організація навчально-виховного процесу з учнівською молоддю» Збереження біологічного різноманіття-виклик часу Усвідомленню ступеню важливості біорізноманіття у функціонуванні екосистем і в численних благах, які вони забезпечують, сприяє активна і цілеспрямована діяльність позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму України. В основі успішної координації цієї діяльності Національним еколого-натуралістичним центром лежить продуктивна співпраця і з Громадськими об’єднаннями та організаціями, зацікавленими в пошуку нових, ефективних форм роботи щодо збереження біорізноманіття. Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, Громадська організація «Екологічний клуб «Еремурус» та Бюро з питань екології УГКЦ. протягом 2016-2017 н. р. провели заочний етап Національного туру Міжнародного конкурсу «Традиції народів України, Болгарії і Молдови щодо раціонального використання, збереження та відновлення біорізноманіття». Метою проведення конкурсу стала пропаганда ідей сталого розвитку з опорою на краєзнавчі звичаї і традиції щодо збереження та відновлення біологічного різноманіття народів, що населяли територію України, Болгарії і Молдови. Учасники конкурсу з 18 областей України, а це учні 7-11 класів, вихованці професійно-технічних і позашкільних навчальних закладів віком від 12 до 18 років включно, надіслали більше 118 робіт. Найбільше робіт надійшло з Дніпропетровської, Чернівецької, Полтавської, Одеської та Львівської областей. Роботи розглядалися за наступними, передбаченими умовами конкурсу, номінаціями:

Традиційні форми сталого використання біоресурсів і відновлення біорізноманіття (як окремих видів, так і територій). Це були теоретичні проекти щодо застосування біоресурсозберігаючих рішень, технологій, конструкцій, що використовувалися народами України та що історично склалися в різних регіонах країни у побутовій, господарській та соціальній сферах діяльності. Пошукові роботи другої номінації «Обряди і свята, повір'я, пов'язані з окремими видами рослин і тварин» та третьої номінації «Використання рослинних і тваринних елементів в оздобленні предметів побуту, одягу і приміщень» містили елементи пошуку

та аналізу щодо збереження та передачі знань про окремі види рослин та тварин засобами народної творчості та обрядовості. Переможцями Національного туру конкурсу стали 23 учасники України з числа яких четверо посіли призові місця на Міжнародному етапі заходу. Міжнародний конкурс еколого-валеологічної спрямованості на тему: «Вода – джерело життя» НЕНЦ у співпраці з Департаментом охорони здоров'я та соціальних справ Міського управління Вроцлава під егідою Вроцлавського Природничого Університету провели Міжнародний конкурс еколого-валеологічної спрямованості на тему: «Вода – джерело життя». Конкурс проводився з метою впровадження здорового та екологічного способу життя та спрямований на розширення знань про проблему забруднення води, розуміння значення чистої води для природи в цілому, усвідомлення необхідності дотримання якості та економії води, ознайомлення з наслідками подальшого забруднення води на нашій планеті, розвитку здібностей розв'язання проблемних завдань та творчого мислення. Про рівень зацікавленості даною проблемою в Україні свідчить наступне: на Національний етап конкурсу було надіслано 2080 робіт за 8 номінаціями, а саме:  оповідання з діалогом "Розмова з краплею води" - 334 роботи;  "пейзаж з водою на тлі" – 290 робіт;  символ води в скульптурі (H2O) – 92 роботи;  мультимедійна презентація "Природні водойми моєї місцевості та їх важливість для місцевої громади" – 169 робіт;  вода – це здоров'я (моя етикетка на пляшці) – 156 робіт;  "крапля води в об'єктиві" (природний стан води) – 463 роботи;  вірш «Розмова з краплею води" – 318 робіт;  художня робота "Життя в воді" – 258 роботи. Переможцями Національного туру конкурсу стали: І місце – 86 учасників; ІІ місце – 85 учасників; ІІІ місце – 87 учасників. Важливою особливістю конкурсу стало залучення до участі дітей дошкільного (5-6 років) та молодшого шкільного віку (1-3 класи), що є важливою складовою неперервної екологічної освіти та виховання дитини, гармонізації її світосприйняття в єдності з природою. Високий рівень виконання робіт засвідчує той факт, що із 86 робіт переможців (І місце) Національного етапу конкурсу «Вода – джерело життя» 29 – стали переможцями Міжнародного етапу. Запроваджено проведення Всеукраїнського зльоту юних дослідників природознавців З 19 по 22 червня ц.р. у м. Київ на базі Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді вперше був проведений Всеукраїнський зліт юних дослідниківприродознавців. У Зльоті взяли участь учні з 14 областей з числа переможців всеукраїнських конкурсів аграрного напряму позашкільної освіти. У рамках Зльоту були проведені профорієнтаційні заходи з агробіологічного профілю, науково-практична конференція, виїзний практикум на базі селекційного господарства та лабораторій Компанії «Сингента», профільні майстер-класи, презентація професійної майстерності, екскурсії тощо. В цьому освітньому заході особливо ефективною стала співпраця аграрного бізнесу, позашкільних та вищих навчальних закладів, які забезпечили необхідні умови для проведення навчального процесу. Також на високому науково-методичному рівні була проведена профорієнтаційна робота та відповідна допрофесійна підготовка майбутніх фахівців аграрної галузі. Перед учасниками виступили науковці з Національного університету біоресурсів та природокористування. Співробітники лабораторії компанії «Сингента» провели для

юних аграріїв лабораторні практичні заняття з фітоекспертизи, ПЛР- діагностики та імуноферментного аналізу рослин. Учні мали змогу дізнатися про важливість фітопатологічної діагностики посівного матеріалу, моніторинг шкідників та збудників інфекцій у період вегетації рослин й аналіз якісних показників зібраного врожаю. Організований практичні заняття дозволили учням провести діагностику рослин за сучасними методиками, а також визначати хвороби та шкідники за симптоматичними ознаками й ідентифікувати збудника під мікроскопом. На селекційні станції компанії «Сингента» школярі детально ознайомилися з усіма етапами закладання та проведення польових дослідів відповідно до сучасних методик. Учні побували на дослідницьких поліях, ознайомилися з великою кількістю зразків гібридів сільськогосподарських культур. Також юні дослідники ознайомились із сучасною сільськогосподарською технікою, з технологією та приладами для протруєння насіння, а також з сучасними засобами для внесення добрив пестицидів. Загалом учасники Зльоту залишились задоволеними і повернулися з позитивними емоціями та новими знаннями. Видові комплекси панцирних кліщів (Acariformes, Oribatida) об’єктів природно--заповідного фонду Київського регіону Дослідницький проект реалізується протягом 2013-2017 рр. Науковий керівник – Шевченко Олександра Сергіївна, к.б.н., м.н.с. Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена, педагогічний керівник – Драган Ольга Анатоліївна, методист в/к Національного екологонатуралістичного центру учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, виконавець - Абражевич Поліна, вихованка гуртка «Юні екологи Національного екологонатуралістичного центру учнівської молоді. Проект присвячений вивченню видового складу орібатид Київського зоопарку, оранжерейного комплексу Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка, ботанічного заказника «Романівське болото». Отримані результати можуть бути враховані в екологічному моніторингу ґрунтів. Об'єкт дослідження – кліщі ґрунтів вказаних об’єктів ПЗФ. Предмет дослідження – особливості видових комплексів орібатид. В результаті дослідження ґрунтів «Острову звірів» та території біля озер у Київському зоопарку описано видові комплекси панцирних кліщів, знайдений вид Berlesezetes auxilliaris, раніше виявлений іншими дослідниками тільки в субтропічній частині України (Криму). Проведено аналіз структури домінування (за індексом ПаліяКовнацького) та досліджено співвідношення морфоекотипів у вказаних видових комплексах орібатид. В результаті визначення препаратів панцирних кліщів оранжерейних комплексів НБС ім. М.М. Гришка було виявлено 18 видів 17 родів 14 родин панцирних кліщів, в тому числі новий для України вид – Trachyoribates (Rostrozetes) ovulum Berlese, 1908. При порівнянні видового списку орібатид оранжерейного комплексу з зеленими зонами, відкритими ділянками ботанічних садів м. Києва та «Островом звірів» Київського зоопарку виявлена досить невелика видова подібність. Серед особливостей видового складу орібатид оранжерейних комплексів Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка можна відзначити наявність тропічних видів. В результаті визначення препаратів панцирних кліщів ботанічного заказника «Романівське болото» було виявлено 54 види 45 родів 33 родини. Виявлено 6 нових для Києва видів (Punctoribates liber Pavlitchenko 1991, Nothrus palustris Koch, 1839, N. ananuensis Canestrini y Fanzago 1876, Minunthozetes semirufus (Koch, 1841), (?) Eulohmannia rigabai, Banksinoma lanceolata (Michael, 1885 )) та один рід (Coronoquadroppia). У структурі домінування орібатид ботанічного заказника «Романівське болото» представлені такі ранги домінування: субдомінанти, субдомінанти першого порядку,

другорядні члени угруповання. В структурі домінування відсутні домінанти, що свідчить про достатнє видове різноманіття ділянки. Найбільш багаточисельними видами (субдомінантами) є Heminothrus peltifer, Oppia spp., (?) Oppiella nova, Oribatula tibialis, Punctoribates mundus, Zetorchestes micronychus, Suctobelbella spp., Tectocepheus velatus. Подібність видового складу ділянок відносно невелика. Знайдені представники усіх морфоекотипів, крім палеакароїдного. Також, знайдено зеторхестоїдний морфоекотип, що свідчить про мінімальний антропогенний вплив та максимальне наближення цієї ділянки до лісовового біотопу. Науковий вісник Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді 2016 року вийшов у світ перший номер «Наукового вісника Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді» - одного з популярних освітянських видань. Статті видання містять нові теоретичні та практичні результати з педагогіки, психології, філософії освіти, наукові повідомлення з біології, екології, аграрних наук. Стрижнева ідея усіх розділів вісника – науково-методичне забезпечення рівного доступу до якісної освіти в умовах її модернізації, формування сучасного освітнього середовища. Поданий аналіз окремих аспектів діяльності позашкільних навчальних закладів України, запропоновано науково-методичні матеріали, узагальнений педагогічний досвід учасників фахових конкурсів. Науково-методичні матеріали вісника адресовані викладачам педагогічних навчальних закладів, педагогічним працівникам позашкільних навчальних закладів, учителям, вихователям, практичним психологам, студентам. Редакція наукового вісника пропонує всім бажаючим студентам, аспірантам, докторантам, здобувачам, молодим фахівцям, викладачам, науковцям опублікувати свої статті за вище зазначеними галузями наук. блок «Управлінська діяльність» Створено педагогічне об’єднання «Лісова громада» За підсумками Всеукраїнської конференції «Відтворимо ліси разом», проведеної до Всесвітнього дня лісу 14-15 березня 2017 року, на базі Національного екологонатуралістичного центру учнівської молоді МОН України при сприянні Державного агентства лісових ресурсів України та Товариства лісівників України з метою привернення уваги державних та громадських організацій до проблем збереження біологічного різноманіття лісових екосистем, підвищення фахового рівня керівників учнівських лісництв, сприяння співпраці навчальних закладів, органів державної влади, громадських організацій в поліпшенні ефективності роботи учнівських лісництв було створено громадське об’єднання «Лісова громада». Організація роботи педагогічного об’єднання НЕНЦ «Всеукраїнська ліга тренерів із патріотичного виховання» Всеукраїнська ліга тренерів із патріотичного виховання об'єднує тренерів із національно-патріотичного виховання, які пройшли повний курс навчання за програмою тренінгу з національно-патріотичного виховання «З Україною в серці» на базі Національного еколого-натуралістичного і отримали свідоцтво встановленого зразка тренера із патріотичного виховання. Метою створення та діяльності Об’єднання є пропагування та розповсюдження ідей духовного відродження української нації, її культурного та освітнього відродження; організація та проведення соціальних, психологічних, виховних та культурно-освітніх заходів для членів організації та учнівської молоді; підтримка та розвиток інноваційних ідей громадянського, патріотичного виховання; сприяння органам державної влади та

місцевого самоврядування в побудові громадянського суспільства та взаємодії з громадськістю. Завданнями Об’єднання є: участь у формуванні демократичного, правового, громадянського суспільства; відстоювання інтересів української нації, у тому числі в сфері представництва в органах влади та органах місцевого самоврядування; участь у суспільно-політичній діяльності згідно з чинним законодавством; сприяння розбудові правового громадянського суспільства; сприяння вільному і всебічному розвитку особистості; формування нової національної еліти на принципах освіченості, патріотизму, громадянської активності; розробка та реалізація проектів та програм, направлених на підтримання та розвиток статутних завдань громадської організації; розвиток та зміцнення міжнародних зв’язків із організаціями інших країн з метою виконання мети та завдань громадської організації та з метою зміцнення дружби та взаєморозуміння між народами, взаємодії та обміну досвідом; моральне оздоровлення нації, шляхом пропагування ідей виховання патріотичних почуттів; сприяння поширенню в українському суспільстві ідей миру, громадської та національної злагоди, прав людини, взаєморозуміння, духовних цінностей; організація зборів, семінарів, змагань, зльотів, конференцій для виконання цілей та завдань громадської організації; встановлення дружніх та ділових контактів у сфері статутної діяльності з різними організаціями, підприємствами та установами; залучення інвестицій для здійснення своїх цілей та завдань, а також для розвитку співробітництва з громадськими та іншими структурами. Школа тренерів патріотичного виховання Цьогоріч вперше Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді та Інститут проблем виховання НАПН України спільно із Крижопільським районним Будинком школярів Вінницької області з 25 по 27 квітня провели Школу для тренерів патріотичного виховання. Участь в роботі заходу взяли 26 тренерів з патріотичного виховання, які пройшли навчання на базі НЕНЦ за програмою тренінгу «З Україною в серці» протягом 2016 року, а це педагогічні працівники загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів із різних регіонів України. Успішному початку роботи Школи сприяло знайомство з роботою органів місцевої влади щодо підтримки та розвитку патріотичного виховання молоді. З метою виховання в учнівської молоді патріотизму, любові до України, поваги до народних звичаїв і традицій, національних цінностей українського народу та формування здорового способу життя у районі прийнято районну цільову соціальну програму розвитку позашкільної освіти Крижопільського району на 2015 – 2020 роки. Саме в районі вперше в Україні створено Центр національно-патріотичного виховання дітей та молоді при Будинку школяра із

введенням двох ставок керівників гуртків. Робота Центру стала показовою для аналогічних структур в Україні. В районному Будинку школярів під час «хвилини неофіційного спілкування», тренера обмінювалися освітянськими новинами в регіонах та досвідом проведення тренінгової діяльності з національно-патріотичного виховання. Цьому особливо сприяла серія майстер-класів.

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ДІТЕЙ НА ПОЗАШКІЛЬНУ ОСВІТУ Плахотна Людмила Володимирівна, начальник управління освіти, науки та молоді Волинської облдержадміністрації Процес децентралізації в Україні передбачає реформування усіх сфер життя місцевих громад. Одним із найбільших секторів, що надає послуги населенню на рівні громад, є освіта. Саме тому освітня реформа є однією з основних, визначених урядом. Головна мета такого реформування – делегування повноважень і відповідальності за управління освітою та її фінансуванням органам місцевого самоврядування і навчальним закладам. При цьому повноваження щодо визначення освітньої стратегії країни і загального напряму освітньої реформи зберігається за Міністерством освіти і науки. Досягнення зазначеної мети відбуватиметься у процесі децентралізації освіти, концепція та основні напрямки якої, нині перебувають лише у стадії розробки. Концепцією місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні, затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України №333 від 01.04.2014 року, передбачено, що серед повноважень органів місцевого самоврядування об’єднаної територіальної громади є забезпечення управління закладами середньої, дошкільної і позашкільної освіти. Відповідно до статті 9 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» на місцеві державні адміністрації покладається організаційна підтримка та інформаційно-просвітницьке сприяння добровільному об’єднанню територіальних громад (ОТГ). Загальний підхід щодо формування мережі освітніх закладів у межах ОТГ полягає у тому, що така мережа повинна створюватись і функціонувати, виходячи із фінансових можливостей громади, наявності матеріально-технічної, навчально-методичної бази, навчальних закладів, учнівського контингенту, кваліфікованих педагогічних кадрів і за участі громадськості. Зусилля навчальних закладів, спрямовані на підвищення доступу до якісної освіти і профілізації навчання, дозволить уникнути зайвих витрат через реалізацію спільних програм (наприклад шкільних автоперевезень), дадуть можливість використовувати спільну інфраструктуру. Це поліпшить і партнерство в межах однієї громади, оскільки школам, які успішно взаємодіють між собою, більше довірять батьки та громада. А це створює умови для кращого та ефективнішого розподілу, використання ресурсів. У рамках оптимізації мережі шкіл та з метою активізації роботи щодо створення єдиного освітнього простору, забезпечення рівного доступу до якісної освіти – в області проведено конкурс на кращий проект «Опорного загальноосвітнього навчального закладу». Опорні заклади – це реальний початок організаційної реформи освіти. Саме об’єднана громада буде вирішувати організаційні питання забезпечення освіти на своїй території. Опорні навальні заклади дадуть можливість ефективно розпоряджатись бюджетним фінансуванням і забезпечити рівний доступ до освіти усім дітям.

Проте, питання децентралізації системи освіти має ряд проблем. Це, зокрема, формування нормативної бази для функціонування опорних шкіл (діючим законодавством поняття опорних шкіл непередбачено), напрацювання установчих документів опорних шкіл і філій, визначення обсягу їх повноважень, збереження мережі і профільності позашкільних навчальних закладів. Проблему забезпечення прав дітей на позашкільну освіту прокоментувала Міністр освіти і науки України у листі №1/9-46 від 02.02.2017 року. У даному листі зазначено, що досить складною є ситуація щодо забезпечення прав дітей на позашкільну освіту в умовах децентралізації. У зв’язку із недостатнім фінансуванням з місцевих бюджетів позашкільних навчальних закладів у ряді регіонів почастішали випадки закриття, злиття або об’єднання навчальних закладів, що не відповідає основним засадам державної політики, визначеним у частині другій статті 9 Закону України «Про позашкільну освіту». У такий спосіб у 2016 році перестали функціонувати ряд позашкільних навчальних закладів у багатьох областях України. При цьому найбільш вразливим є контингент дітей із малонаселених пунктів та сільської місцевості. Такі діти втрачають гарантоване державою право на позашкільну освіту. На територіях новостворених громад, де немає жодного позашкільного навчального закладу або які перебувають у невизначеному стані, Міністерство рекомендує вирішувати питання забезпечення умов для здобуття позашкільної освіти різними шляхами. Зокрема: створювати нові заклади (як це було зроблено у нашій області на території Голобської ОТГ), організовувати роботу гуртків різних напрямків на базі загальноосвітніх навчальних закладів, керуючись Законом України «Про співробітництво територіальних громад», залучати на договірній основі позашкільні заклади, що розташовані на територіх інших громад. Оскільки, відповідно до статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування» місцевим органам влади делеговані повноваження щодо розвитку всіх видів освіти, необхідно контролювати ситуацію стосовно забезпечення прав дітей на позашкільну освіту, особливо на територіях новостворених ОТГ. Врахувавши зауваження, викладені у листі Міністра управлінням освіти, науки та молоді облдержадміністрації спільно із Волинським обласним еколого-натуралістичним центром розроблено систему заходів щодо розвитку еколого-натуралістичної позашкільної освіти на територіях новостворених громад. Зокрема, проведено семінари, наради, конференції, тренінги у Павлівській, Голобській, Смолигівській, Люблинецькій, Велицькій громадах. Під час зустрічей обговорювались питання щодо ролі екологонатуралістичної освіти у формуванні єдиного освітнього простору, забезпечення навчально-методичною літературою, форми та методи залучення дітей до гурткової роботи. В області ведеться робота щодо створення еколого-натуралістичних відділів на базі загальноосвітніх шкіл Павлівської та Смолигівської громад. Таким чином, запровадження децентралізованої системи освіти в Україні нині перебуває на етапі формування відповідної законодавчої бази, вироблення і погодження з громадськістю нової української моделі децентралізованої освіти. Врахувавши те, що система освіти складається із дошкільної, загальноосвітньої, середньої, професійнотехнічної, позашкільної освіти, де зайняті висококваліфіковані кадри, до якої причетні мільйони учнів, їх батьків, реформування цієї галузі потребує гармонізації їх інтересів. Тому очевидною є необхідність залучення до освітньої реформи усіх зацікавлених сторін з метою налагодження такої моделі, яка буде найбільш ефективною в українських умовах, а також її впровадження у рамках майбутніх реформ. ЛІТЕРАТУРА: Палійчук Оксана Михайлівна – директор Департаменту освіти і науки Чернівецької ОДА, кандидат педагогічних наук, доцент. Шиян Р. «Децентралізація освіти Польщі» досвід для України.-К.: Видавництво 2016 с. 44 ст.

ШКІЛЬНІ ЛІСНИЦТВА – НАЙДІЄВІШИЙ СПОСІБ ФОРМУВАННЯ КАДРОВОГО РЕЗЕРВУ ЛІСОВОЇ ГАЛУЗІ Кватирко Олександр Михайлович, начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Популяризація лісівничої справи і виховання справжньої лісівничо-екологічної свідомості у підростаючого покоління у наш час, коли до використання, збереження та охорони лісового фонду прикута увага суспільства – не абиякий, а серйозний виклик для працівників Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. У навчально-виховній роботі лісівники не застосовують регламентованих та стандартизованих освітніх програм, не дотримуються спеціалізованих методик, не можуть похвалитися інноваціями та автоматизацією… Та хто сказав, що усе це догма? І що тільки інновації ознака того, що ти ідеш у правильному напрямку? Особливо, коли мова заходить про одну з найконсервативніших і давніх професій – лісівника. Однак лісівники ідуть у ногу з часом. Традиційно дієвим і перевіреним методом – через тісне спілкування та роботу з молоддю, а ще – навчання на особистому прикладі. У лісі тільки так: праця, терпіння і… ще раз праця. При лісогосподарських підприємствах галузі (таких нині у структурі ВОУЛМГ нараховується 24) функціонує 42 шкільних лісництва, де навчається майже 1500 дітей. На етапі створення ще 6. Не будемо зупинятися на цьому і маємо плани збільшити їх кількість до 60. Таку перспективу розглядаємо впевнено, адже дбаємо про це спільно із фахівцями своєї справи – педагогами Волинського обласного еколого-натуралістичного центру. Завдяки чіткій скоординованій роботі еколого-натуралістичного центру, лісівників та фахівців управління освіти, науки та молоді облдержадміністрації наші шкільні лісництва є одними з кращих в Україні. Про це свідчать численні відзнаки і перемоги на всеукраїнському рівні. Такий напрямок діяльності, як ведення шкільних лісництв, є пріоритетом у роботі, оскільки основна мета діяльності лісівників – працювати для майбутнього, не лише створюючи нові насадження, а й виховуючи покоління, яке буде продовжувати благородну лісівничу справу. Розуміємо важливість і дієвість наочності та комфортних умов для теоретичного навчання. З цією метою у наших шкільних лісництвах створені та обладнані кабінети і куточки охорони природи для проведення теоретичних та практичних занять. Поєднуючи теоретичні заняття з практичними, юні лісівники з координаційною допомогою педагогів збирають насіння дерев та кущів, лікарські рослини, створюють шкілки, в яких вирощують посадковий матеріал, висаджують ліс та доглядають за ним, вчаться застосовувати біологічні методи боротьби зі шкідниками лісу. Школярі беруть активну участь у Всеукраїнській акції «Майбутнє лісу у твоїх руках», власними руками створюючи сотні гектарів нових насаджень. Це чи не найдієвіший урок, який отримують діти від лісівників. Дитячі руки особливо цінуються під час лісопосадок. А «дитячі» саджанці мають високу приживлюваність. У дітей добра енергетика. Члени шкільних лісництв разом із лісівниками дбають про чистоту лісу – вони завжди є активними учасниками акцій із прибирання масивів від сміття. Суттєве значення має ведення обліку рослин і тварин. Діти беруть їх під свою охорону, виготовляють і розвішують шпаківні та годівниці для птахів, влаштовують підгодівлю тварин взимку, проводять дослідницьку роботу.

Профорієнтація, на яку спрямовані шкільні лісництва, допомагає старшокласникам дізнатися більше про професію лісівника. На територіях, закріплених за шкільними лісництвами, прокладено маршрути навчально-пізнавальних екологічних стежок. В учнівських об’єднаннях працюють екологічні агітбригади, клуби і секції. В кабінетах лісового господарства зібрано багатий інформаційний матеріал про лісові ресурси області, лісорозведення, лісозахист, роздатковий матеріал, колекції та гербарії. Цього року Волинським ОУЛМГ було започатковано новий конкурс – на кращий проект дендропарків і скверів. Рівень дитячих робіт вразив навіть досвідчених лісоводів. Це свідчить про глибокі природничі знання. Спільно з дітьми лісівники втілюватимуть кращі роботи у життя, на практиці засвоюючи непрості уроки клопіткої справи озелення своєї малої батьківщини. Працівниками ВОУЛМГ проводиться великий об’єм профорієнтаційної роботи з місцевою шкільною та студентською молоддю. При цьому теоретичні знання лісівники вміло поєднують із практикою залучення дітей безпосередньо до виконання лісогосподарських робіт. Щоб підростаюче покоління сповна відчувало щоденну кропітку лісівничу працю. Працівники лісгоспів читають лекції і проводять практичні заняття, постійно проводять екскурсії структурними підрозділами підприємства. Ми сподіваємось, що прослухавши лекції та бесіди на лісівничу тематику, закріпивши здобуті знання на практиці, діти будуть розповідати батькам, друзям про те, чим займаються лісівники, про виклики, які ставить час. Це, в свою чергу, допоможе формувати у громадськості переконання про цінність лісів для кожного з нас, про важливість професії лісівника, про те, як довго росте ліс, що робиться протягом століття для того, щоб виростити здорове, красиве і продуктивне насадження, яке буде милувати око не одного покоління жителів краю. Така діяльність приносить свої плоди: це перемоги у різноманітних конкурсах, підготовка науково-дослідних робіт із лісівництва, відзнаки на всеукраїнському рівні. Багато вихованців шкільних лісництв працюють у галузі або ж нині опановують професії, пов’язані з лісовим господарством. І це найцінніше. Розуміючи, наскільки важливо не зупинятися на досягнутому, ми ставимо завдання керівникам структурних підрозділів постійно працювати над підвищенням освітнього рівня наших працівників. Цього року до вищих навчальних закладів вступили 76 працівників державних лісогосподарських підприємств – починаючи від майстра лісу і до директора. У лісовій галузі, яка потребує цілого комплексу робіт за різними напрямами, фактично не піддається автоматизації, людина – працівник – відіграє ключову роль. Фахівця у лісі не замінить жодна техніка. Лісівники покладають великі надії на учнівські лісництва. Ми дорожимо дружбою з учнівськими лісництвами та їх керівниками. Допомагаємо матеріально і морально. Наостанок зазначу: щоб стати справжнім лісівником, мало отримати спеціалізовану освіту. Треба любити ліс. Необхідно знати, як діяти, коли він потребує людських рук. Тому й підготовка лісівничих кадрів зазвичай розпочинається з дитячих років, коли під час першої прогулянки в лісі формується бачення та важливість усього живого в природі. А потім – коли діти своїми руками створюють майбутні ліси. Ліс любить сильних, працьовитих та терплячих. Випадкові люди не можуть працювати в галузі, де необхідні самовіддача та самовідданість. І цього не можна навчити інакше, ніж власним прикладом та вихованням.

ТЕХНОЛОГІЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УПРАВЛІННІ СУЧАСНИМ ПОЗАШКІЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ НА ЗАСАДАХ ІДЕЙ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО Остапчук Валентина Адамівна, директор Волинського обласного еколого-натуралістичного центру, заслужений працівник освіти Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть. Л.Костенко Невичерпне джерело педагогічної мудрості В.О.Сухомлинського живить освітній простір сучасної української школи. Волинська педагогічна наука та практика внесла вагомий вклад у вивчення та використання у навчально-виховному процесі шкіл, дошкільних, позашкільних закладів області надбань всесвітньо відомого учителя. Науковцями області захищено ряд дисертацій з проблем сухомлинології. Т.П.Остапйовська досліджувала форми організації позакласної навчально-виховної діяльності учнів у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського. Нею вперше розкрито методичний доробок вченого в удосконаленні керівництва позакласною роботою. Інноваційні теоретичні та практичні досягнення розкрив у своїй роботі І.Є.Остапйовський «Проблема гуманізації управління закладом у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського» тощо. Реалізація педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського в умовах розбудови національної освіти на теренах Волині ‒ один із найважливіших напрямків діяльності управління освіти, науки та молоді облдержадміністрації, інституту післядипломної педагогічної освіти, навчальних закладів. Розпочаті у Луцьку І Всеукраїнські педагогічні читання під рубрикою «В.Сухомлинський і сучасність» та, які проводилися протягом 25 років майже в усіх областях країни, сприяють творчому використанню його спадщини в освітньому просторі держави. Наука, майстерність мистецтво так характеризує вчений управління навчальновиховним процесом. «Уміння керувати колективом залежить від того, наскільки глибоко розуміє керівник найтонші деталі педагогічного процесу, його глибинні джерела ‒ духовний світ дитини, особливості його розумової праці, формування переконань. Директор повинен бути знаючим, досвідченим педагогом і психологом» (1, с. 394-395). Н.Калініченко підкреслює, що прагнучи до реалізації поставленої мети, великий педагог спрямовував учителів на постійні пошуки нових ефективних форм і методів роботи з учнями на заняттях і в позаурочний час, на створення такої системи навчання і виховання, яка б забезпечувала оптимальний розвиток творчої обдарованості, здібностей і нахилів учнів (3, с. 16). Погляди вченого на проблеми дитячої творчості мають характер практичної поради. На сторінках його праць знаходимо низку рекомендацій для педагогів, які можуть бути покладені в основу сучасних підходів формування творчої особистості, зокрема: - забезпечення дослідницького характеру розумової праці учнів, розвитку їх допитливості, необхідність навчання їх мистецтва мислення на всіх етапах навчального процесу: «Дитина вчиться думати спостерігаючи і спостерігати думаючи… Перш ніж почати вчитися, дитина вчиться думати… Кожна дитина про щось думає, щось запитує в учителя, керівника гуртка. У кожного пробуджується до чогось інтерес; без інтересу

немає радості відкриття, немає здібностей, нахилів, немає живої душі, людської індивідуальності» (5, т. 4, с. 230-240); - творчий підхід учителя до вибору й оптимального поєднання методів навчання, що забезпечують «приведення наявних знань у стан активної діяльності» (5, т. 2, с. 489); «Творчість не приходить до дітей з якогось натхнення. Творчості треба вчити…» (5, т. 4, с. 206); - виховання активної позиції учнів щодо набуття знань і вдосконалення форм їх здобування: «створити передчуття успіху» (5, т. 5, с. 12); «виховати органічну потребу в самоосвіті», «бажання набувати знання протягом усього життя»; «навчити самостійно користуватися цінностями із скарбниці людської культури»; - глибока віра в неповторність дитини, важливість своєчасного виявлення індивідуальних здібностей. Ці здібності розвиваються, коли дитина потрапляє у позашкілля. Шлях до управлінського професіоналізму кожного керівника є так само індивідуальний, як і шлях становлення кожного його вихованця. В.Сухомлинський пропонує свої оригінальні ідеї, теоретично обґрунтовані та підтверджені практикою способи розв’язання проблем управлінської діяльності. «Учителем учителів, а тільки вчитель учителів і є справжнім керівником, якому вірять і якого поважають, можна стати лише тоді, коли з кожним днем усе більше заглиблюєшся в деталі, у тонкощі педагогічного процесу, коли перед тобою відкриваються все нові й нові грані того, що можна назвати мистецтвом впливу на душу людини» (1, с. 398). Таке мистецтво допомагає формувати успішний заклад. Еколого-педагогічні ідеї В.О.Сухомлинського ніколи не відзначалися лише споглядацьким характером. Він гостро виступав проти хижацького, антигуманного ставлення до довкілля. Думки видатного педагога щодо виховання учнів засобами природи особливо актуальні у наш час, позначений гуманізацією начально-виховного процесу. Василь Олександрович дуже образно розкрив технологію інноваційної діяльності. «Досвід уявляється мені садом квітучих троянд. Ось нам треба пересадити цей квітучий кущ із саду на своє поле». Що для цього потрібно зробити? Насамперед, вивчити ґрунт свого поля, додати те, чого в ньому не вистачає. Підготувати цей ґрунт, потім уже пересаджувати! Як дбайливий садівник готує ґрунт для троянди, так директор закладу повинен готувати ґрунт для запозичення передового досвіду. Майстерність керівника закладу та його колективу - це педагогічні ідеї, але ідеї без конкретних справ перетворюються у пустоцвіт. Щоб ідея перейшла у практику одного позашкільного закладу до практики іншого, Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, обласними Центрами проводяться різноманітні заходи, що ґрунтуються на колективній творчості, індивідуальному почерку колективу. Пошук нових, передових педагогічних ідей, робота на науковій основі були й залишаються, на жаль, проблемними питаннями управління сучасним позашкільним закладом. Разом з тим, пошук і втілення у практику своєї роботи нового, підвищення наукового рівня педагогічної культури кожного педагога були основними критеріями В.Сухомлинського в оцінці діяльності керівництва закладом. Вчений надавав виняткового значення спільній участі управлінців, наприклад, у запровадженні наукових ідей у педагогічну практику. У питаннях поглиблення власне демократизації управління школою, позашкільним закладом вбачають їх розвиток, їх майбутнє відомі вчені-педагоги ‒ послідовники

В.Сухомлинського. Спільно з досвідченими директорами вони упродовж останніх десятиріч значно збагатили теорію та практику управління. Є.Березняк розкриває такі шляхи реалізації принципу демократизації в управлінській діяльності керівника сучасної школи як взаємодія з громадськими структурами, учнівським самоврядуванням, педагогічними колективами, батьками; багато уваги приділяє культурі управлінської діяльності. «Директор закладу не обирає на свій смак вчителів, як і вчителі директора. Відносини між ними формуються головним чином інтересами справи». Література 1. Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором / В.О.Сухомлинський // Вибр. твори: в 5 т. К: Рад. шк., 1976-1977. Т. 4 С. 394-626.

2. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві / В.О.Сухомлинський. К: Рад. шк., 1988. 310 с.

3. Березняк Є.С. Реалізація принципу демократизації в управлінській діяльності директора школи: метод. посібн. для керівників школи / Є.С.Березняк. ІСДО, 1996. 64 с.

4. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа / В.О.Сухомлинський // Вибр. твори: в 5 т. К: Рад. шк., 1976-1977. Т. 4 С. 7-390.

ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ СТАНЦІЇ ЮНИХ НАТУРАЛІСТІВ Драгомирецька Ольга Авксентіївна, директор Вінницької обласної станції юних натуралістів Перетворення, що відбуваються в усіх формах українського суспільства, не могли не торкнутися і системи освіти, яка визначає інтелектуальний потенціал країни в майбутньому і є умовою її процвітання і розвитку. Тому не дивно, що одним із стратегічних напрямів в освіті є інноваційна діяльність освітніх, в тому числі позашкільних закладів. Життя ставить перед навчальними закладами нові завдання, вирішити котрі не можливо, не розробляючи і не впроваджуючи будь-які конкретні нововведення. Актуальність інноваційної політики в позашкільному закладі зумовлюють її модернізації, впровадження нових форм організації навчально-виховного процесу, надбання інноваційної педагогіки, як науки про нововведення. Враховуючи підвищення вимог до позашкільної освіти, як рівноправного інституту в загальній системі освіти, активне впровадження освітніх інноваційних технологій, педагогічний колектив Вінницької обласної станції юних натуралістів працює над переосмисленням стратегії оновлення діяльності закладу, впровадження в навчальновиховний процес сучасних інноваційних форм і методів роботи з вихованцями та педагогами. Запроваджуючи інноваційні технології навчання та виховання педагогічний колектив закладу єдиний в Україні працює за проектно-модульним планом життєдіяльності Вінницької обласної станції юних натуралістів. План включає 6 систем 14 проектів та 55 модулів. Організаційно-адміністративна система містить 2 проекти: № 1. «Моніторинг, керівництво та контроль навчально-виховним процесом закладу» (4 модулі). № 2. «Фінансово-господарська діяльність» (3 модулі).

Навчально-виховна система – 6 проектів, 11 модулів. Система збереження та зміцнення здоров’я – 1 проект, 4 модулі. Система екологічної освіти і виховання – 1 проект, 5 модулів. Науково-дослідницька та експериментальна система – 2 проекти, 9 модулів. Успішно опановує науково-методичну проблему закладу «Застосування інноваційних технологій в творчому розвитку особистості, як необхідної умови національно-патріотичного виховання гуртківців». По-новому діє система управлінської діяльності адміністрації закладу. В професійну діяльність керівника закладу ввійшов такий аспект, як управління якістю освіти. Управлінські зусилля спрямовані на створення сприятливих умов в освітньому процесі, підвищення професійної культури педагога позашкільного закладу, рівня освіти вихованців, їх підготовки для життєвого успіху. Контроль і оцінювання результатів роботи педпрацівників здійснюється через різноманітні інноваційні форми: рейтингову оцінка, моніторинг, діагностику, атестацію робочого місця, творчі звіти структурних підрозділів на педагогічній раді тощо. Адміністрація закладу важливе місце відводить сутності управління позашкільним закладом в умовах ринку та інноваційної діяльності, особливості менеджменту, запроваджує новий напрям в цій теорії – менеджмент освітніх інновацій в результаті якого підвищується рівень конкурентоспроможності, залучаються інтелектуальні інвестиції, впроваджуються освітні інформації. Принцип інноваційності в управлінні позашкільним закладом характеризується наявністю у керівника потреби в постійному оновленні освітнього процесу внаслідок впровадження освітніх інновацій (оновленою метою управління), залучення інвесторів, створення груп у систем комп’ютерних мереж Інтернет, підтримка педагогів-новаторів, участі у Грантових заходах. Виконуючи наказ Міністерства освіти і науки України від 07.11.2000 р. № 522 «Про затвердження положення про порядок здійснення інновацій освітньої діяльності» прийнята Концепція інноваційного розвитку у Вінницькій обласній станції юних натуралістів. Завдяки Концепції педагогічний колектив у 2016-2017 навчальному році впровадив ряд інновацій. А саме: 1. Проектна технологія є методом, який широко застосовується Вінницькою обласної станцією юних натуралістів та позашкільниками області. Для педагогів проектна технологія є способом мотиваційного власного розвитку. Дидактичною метою проектних технологій є формування активної життєвої позиції учнів щодо розв’язання проблем суспільства. В основі проектної технології – розвиток пізнавальних навичок та критичного мислення учнів, умінь самостійно здобувати знання, орієнтуватися в інформаційному просторі. Вона завжди орієнтована на самостійну діяльність учнів, зокрема індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного часу. Цей підхід органічно поєднується з груповим підходом до навчання і дає змогу розв’язати певну проблему, яка потребує, з одного боку, використання різних методів, засобів навчання і виховання, а з іншого – інтегрування знань, умінь із різних галузей науки. Як правило, результатом успішної реалізації проектів є конкретне розв’язання теоретичної проблеми або отримання практичних здобутків, готових до впровадження.

2. Технології особистісно-орієнтованого навчання і виховання.

3. Організація інклюзивного навчання.

4. Робота гуртків у спеціалізованих школах, організація родинних об’єднань вихідного дня.

5. Здоров’язберігаючі технології.

6. Експериментально-методичний майданчик став шляхом до успіху ДНЗ № 31 Вінницької міської ради лежить через сміливе впровадження в практику роботи дошкільників інновацій та сучасних освітньо-педагогічних технологій на практичному рівні. Колектив закладу налаштований на творчість, експериментування, є переможцем багатьох конкурсів, акцій, проектів. Заклад став експериментальним майданчиком з екологічного виховання Вінницької обласної станції юних натуралістів по проблемі «Формування природодоцільної поведінки дошкільників через спілкування з елементами природи». Для цього у закладі працюють керівники гуртків обласної СЮН. Цей проект став предметом уваги Інституту проблем виховання Академії педагогічних наук України і є успішним у проведенні наукового експерименту.

7. Патріотичний проект «Патріотизм в юннатівському колі» охоплює дорослих і дітей та запроваджуються тренінги із патріотичного виховання «З Україною в серці».

8. Ведення груп в соціальних мережах Інтернет.

9. Дистанційне навчання, як спосіб отримання нової інформації з Інтернетджерела, та можливість засвоїти новий матеріал, що виходить за межі навчального простору позитивно оцінений учнями та педагогами. Розробляючи дистанційне завдання чи вправу, керівник гуртків дбає, щоб вони були нестандартними, посильними, але не спрощеними; логічно викладеними; сприяли творчому підходу учнів до їх розв’язання. Вихованець вільно обирає завдання чи вправу до виконання у відповідності до запропонованих завдань програми. Саме дистанційна технологія дає можливість залучити до дослідницької роботи учнів з сільської місцевості, слухачів очно-заочної Школи біологічних знань та Малої академії наук. Вихованці, які віддають перевагу дистанційному навчанню, мають змогу: - поглиблювати власні знання, удосконалювати навички й вміння; - самостійно планувати робочий час; - використовувати багато різних джерел інформації; - опановувати нові види діяльності та форми роботи; - бути вільними від безпосереднього контролю з боку вчителя; - вибирати завдання за інтересами; - обирати час, чергувати розв’язання різних видів завдань; - визначити тривалість розв’язання завдань і необхідність їх оцінювання; - самовизначитися і реалізовувати власні потреби. Технології дистанційного навчання особистісно-орієнтовані і передбачають евристичне навчання вихованців, розвиток у них критичного мислення. Завдяки дистанційному навчанню вихованці вчаться ефективно співпрацювати з педагогом. Під час дистанційного навчання у вихованців розвиваються загально предметні й над предметні уміння та навички.

10. Виїзні форми навчання – навчально-польові практики, експедиційна діяльність, навчальні екологічні дослідження в національних природних парках, лабораторіях, в природі.

11. Впровадження ІКТ та мультимедійних технологій, ігрових технологій (граквест зокрема). Для педагогічних працівників новою є форма проведення семінарів-практикумів типу «екологічний квест». Квест – це вид інноваційного навчання з елементами традиційного виду навчання (проблемного) у якому використовуються методи стимулювання засобами рольової гри. Квестотехнологія ефективно була використана в навчальних закладах при проведення обласного екологічного семінару-практикуму, де учасники на кожній

екологічній зупинці були учасниками інтелектуального змагання з елементами рольової гри, основою якого було послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань командами. Така форма навчання сприяє розвитку мислення, допомагає долати труднощі та проблеми. Випробуваною формою роботи з дітьми є квест – аматорське спортивноінтелектуальне змагання, основою якого є послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань командою або окремими гравцями. Під час гри команди вирішують логічні завдання, здійснюють пошук на місцевості, будують оптимальні маршрути переміщення, шукають оригінальні рішення і підказки. Після завершення чергового завдання команди переходять до виконання наступного. Перемагає команда, що виконала всі завдання швидше за інших.

12. «Не насліди» - проект-пам’ятка, який сприяє обережному та обдуманому використанню природних, культурних та історичних місць, розроблений і рекомендований Центром екологічної освіти штату Колорадо США. Вона містить сім практичних принципів поведінки в природи. Девіз проекту: «Будь обережним, адже природі потрібен довгий час для творення».

13. Забезпечення взаємодії позашкільного закладу та загальноосвітніх навчальних закладів щодо впровадження профільної освіти.

14. Творчі майстерні, як інтерактивні засоби навчально-виховного процесу.

15. Інноваційна діяльність через Міжнародні науково-освітні програми та конкурси.

16. Навчання органічному землеробству, як важливої інноваційної педагогічної технології через очно-заочну школу біологічних знань.

17. Новим методом навчання в позашкільному закладці є моделювання – процес складання й застосування різних моделей для глибшого проникнення в суть навчального матеріалу, узагальнення й систематизації знань. Основні функції методу моделювання – евристична та узагальнювальна. Результати моделювання втілюються в модельних схемах, графіках, математичних аналогах, символах, кресленнях, образах, іноді – в матеріальних моделях. Моделювання біологічних систем відносять до активних методів навчання. Він полягає в уявному або практичному створенні гуртківцями моделі біологічного об'єкта – біогеоценозу, агроценозу, клітини, системи органів, організму тощо. Використання даного методу спонукає дітей до самостійного пошуку інформації досить часто вимагає різноманітних практичних дій. Рекомендовано використовувати дану інноваційну технологію з гуртківцями старшого шкільного віку, слухачами МАН та наукових товариств.

18. Біоетичне виховання – «підготовче середовище» для екологічного саморозвитку.

19. Інноваційна методична діяльність – діагностика та рейтингова оцінка, вебінари, експериментально-методичні майданчики, проектна діяльність, творчі майстерні, виїзні інноваційні форми методичної роботи з проведенням семінарівпрактикумів та наданням довідки всім закладам освіти області.

20. Новітньою інноваційною формою інформаційно-координаційно-діагностичною формою роботи є проведення щорічного моніторингу роботи позашкільних закладів, гуртків та об’єднань еколого-натуралістичного напряму та підготовка короткого аналізу роботи закладу в області (за навчальний рік) і щорічного аналізу роботи позашкільного закладу та закладів освіти області по здійсненню еколого-натуралістичної та природоохоронної роботи. Інноваційна методична робота здійснюється відповідно до розділу «Методична робота» в річному плані роботи. А це: урізноманітнення та осучаснення індивідуальних, групових та масових форм методичної роботи, розробка методичних рекомендацій, підготовка збірників, дидактичних матеріалів, ознайомлення із перспективним

педагогічним досвідом, створення навчальних програм, проведення науково-практичних конференцій, «майстер-класів», «круглих столів», ярмарок інноваційних технологій, педагогічних читань, роботи динамічних груп, шкіл педагогічної майстерності та молодого педагога, підготовка мультимедійних презентацій, застосування модульного навчання, видавнича діяльність, вивчення, узагальнення та поширення перспективного педагогічного досвіду із педагогічних інновацій.

21. Введення у навчально-виховний процес ідей освіти для сталого розвитку дає можливість створення умов креативності з урахуванням культурних, соціальних, економічних та екологічних аспектів життєдіяльності учня, особистісно-орієнтованого підходу та пріоритету гуманних цінностей. ЗОШ І-Ш ступенів № 4 м. Жмеринки має звання «Школа сталого розвитку», головним завданням якої є поетапний гармонійний та збалансований розвиток всебічно освіченої, соціально активної особистості.

22. Використання Інтернет-технологій для забезпечення учасників навчальновиховного процесу якісною освітою. Відмінним рішенням цієї проблеми є розбудова інноваційної освіти на засадах впровадження ІКТ-технологій, що також дає можливість по-новому управляти навчально-виховним процесом. Вінницька обласна станція юних натуралістів має творче співробітництво з Вінницькою академією неперервної освіти в плані реорганізації системи освіти з питань впровадження ефективних ІТ-технологій розвитку творчої активності педагогів та учнів, які сприяють активному розвитку науково-дослідницьких, експериментальних проектів, який має назву «хмарно-кластерні технології». Це програмні технології, інфраструктура, платформа, дані, робоче місце для користувачів ПК. Академія неперервної освіти області, з метою модернізації методичної служби, створила на Вінниччині величезну освітню інформаційну «хмару» в мережі Інтернет на окремому сервері, до якого ПК мають доступ до інформації. Вінницька обласна станція юних натуралістів є суб’єктом цього проекту і розбудовує свій «кластер» або інформаційний віртуальний клас, або той самий ресурсний центр з питань еколого-натуралістичної діяльності – інформаційний орієнтир, доступний, як дорослим так і дітям (безкоштовно). Перетворення, що відбуваються у суспільстві та у сфері освіти взагалі зосереджуються на особистості – головній дійовій особі та суб’єктові суспільноісторичного процесу. Головним осередком реалізації індивідуальних потреб юних особистостей на сучасному етапі є позашкільний навчальний заклад до якого звернені окремі розділи концепції «Нової української школи». Нові часи вимагають нових ідей, нових практичних рішень, оновлення методологічного арсеналу педагогічної науки і практики, інновації управлінської діяльності – що є джерелом мотиваційного розвитку, самореалізації, професійного самовизначення життєвого успіху дитини.

ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ З ЕКОЛОГОНАТУРАЛІСТИЧНОГО НАПРЯМУ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ У НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ОДЕЩИНИ Галюткіна Валентина Василівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Дьяченко Валентина Вікторівна, завідувач інформаційно-методичним відділом Одеського обласного гуманітарного центру позашкільної освіти та виховання Ідея компетентнісно спрямованої позашкільної освіти органічно пов’язана з такими значущими соціальними цінностями як свобода вибору, творчий підхід, життєвий досвід, свобода совісті, тощо. Тому сьогодні учням, вихованцям та слухачам позашкільних навчальних закладів необхідно чітко розуміти, які його особисті можливості, як можна підвищити свою готовність до завтрашнього дня, як краще використати свої здібності з користю для себе та суспільства. Компетентнісний підхід покликаний подолати прірву між освітою й потребами життя. Враховуючи досвід позашкільної освіти України, яка протягом багатьох десятиріч набувала досвід створення нового освітнього середовища, де панує атмосфера педагогічної творчої співпраці вчителів, учнів і батьків, впроваджуються нові технології навчання і виховання, розвиваються інтелектуальні здібності та формується культура творчого мислення, а набутті знання, уміння і навички використовуються для конкурентноспроможної діяльності у будь-якій сфері суспільного життя, сьогодні з впевненістю можна сказати, що еколого-натуралістичний напрям позашкільної освіти успішно формує життєво компетентну особистість. Упровадження компетентнісного підходу створює умови для формування внутрішньої мотивації навчання, чому сприяють:  практична спрямованість заняття як особисто значущої, важливої мотивації для кожного учня, вихованця, слухача;  використання у процесі навчання здобутого життєвого досвіду учнів, вихованців, слухачів, їх досвіду практичної діяльності;  зв’язок навчального матеріалу з повсякденням, явищами, які відбуваються у довкіллі;  використання результатів навчання у практичній діяльності. Опрацьовуючи передовий педагогічний досвід педагогів-позашкільників Одещини, з питань формування ключових компетентностей учня, вихованця, слухача позашкільного навчального закладу, на основі педагогічного досвіду педагогічних працівників Центру, можна засвідчити, що еколого-натуралістична позашкільна освіта сприяє формуванню в учнівськійої молоді таких ключових компетентностей як: соціальна, комунікативна, інформаційна, здоров’язберігаюча, продуктивна творча діяльностіь, саморозвиток і самоосвіта. Педагогічний колектив Одеського обласного гуманітарного центру позашкільної освіти та виховання плідно працює над методичною темою «Застосування компетентнісного підходу в роботі позашкільного навчального закладу». Так, керівники гуртків еколого-натуралістичного підрозділу Центру працюють над тим, щоб випускники творчих об’єднань, починаючи з учнів початкової школи, були життєво компетентними, тобто набули досвіду формування образу свого майбутнього, здобули навички комунікативної, навчально-пізнавальної, інформаційної, ціннісно-смислової, загальнокультурної, соціально-трудової компетентності та компетентності особистісного самовдосконалення. У ході проведення занять з гуртківцями педагоги Дьяченко В.В. (гурток «Екологічний буквар «Веселка»), Мазуренко О.М., Очеретенко І.С. та Русіна Н.Б.

(гурток «Художники натуралісти-керамісти»), Гусак І.Є. (гурток «Рік до школи у юннатах») використовують інноваційні технології, у тому числі і STEM систему навчання. Впровадження STEM-освіти здійснюється на заняттях гуртків: учні опановують знання про матеріал з яким будуть працювати, технологію підготовки своєї творчої роботи, навчаються грамотно моделювати особисті та групові творчі проекти. З учнями початкової школи більш актуально використання технології STREAM (природничі науки, технологія, читання, письмо, інжиніринг, мистецтво, математика), завдяки якій діти розвивають логічне мислення, наукову та технічну грамотність, вчаться аналізувати та вирішувати поставлені задачі, стають новаторами та винахідниками. Заняття проходять жваво, цікаво та визивають в учнів прагнення до подальшого навчання. В Центрі еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Чорноморської міської ради понад 10 років працює керівник гуртка «Юні кінологи» Соснова Людмила Василівна, за фахом - лікар ветеринарної медицини, творча, неординарна особистість, яка перетворила роботу гуртка у цікаві, креативні, яскраві заняття. На заняттях гуртка педагог використовує як традиційні форми та методи роботи, так й інноваційні, такі, як тренінги, флешмоби, презентації, квести, змагання для собак, заходи як міського так і обласного рівня – фрісбі, виступи, канікросс, аджиліті. Жодне міське свято не обходиться без участі юних кінологів, на яких вихованці разом зі своїми чотирилапими улюбленцями не тільки демонструють отримані на заняттях гуртка загальні основи муштри, а й трюкову, пошуково-рятувальну дресуру. На День Перемоги вихованці гуртка показали виставу «Собаки на війні», у якій розповіли та продемонстрували, як собак використовують під час воєнних дій. Собаки виступали у ролі саперів, зв'язківців, санітарів, охоронців, доставщиків боєприпасів. Юні кінологи провели «Дог шоу» для учасників ІІ Всеукраїнського форуму юних екологів України «До кришталевих джерел», який проходив у Всеукраїнському дитячому центрі «Молода гвардія». Вихованці гуртка «Юні кінологи» проводять волонтерську роботу: знаходять для безпритульних та домашніх тварин нових господарів; проводять соціалізацію безпритульних тварин у сім'ях; займаються муштрою з тваринами для людей з обмеженими можливостями; ведуть просвітницьку роботу серед населення про правила утримання, виховання та необхідність щеплень для тварин. Соснова Людмила Василівна є ініціатором проведення у місті Міжнародного Дня захисту тварин. До цього свята запрошуються учні шкіл, жителі міста, для яких проводяться змагання, виставки собак та інших тварин, свята, конкурси, зустрічі з фахівцями, громадськими діячами, представниками влади. У ході підготовки та проведення заходів гуртківці набувають громадянської компетентності – однієї з ключових компетентностей особистості, що сьогодні визначена як орієнтир розвитку української освіти і як результат громадянської освіти. Основним напрямом роботи керівника гуртка Кошкіної Л.Ф. (гурток «Юні друзі природи» цього ж Центру) є вивчення навколишнього середовища, процесів і явищ у ньому. Педагог організовує навчальний процес спираючись на практичні та ігрові заняття, створює неформальну обстановку на заняттях, включаючи оцінювання навчальних досягнень вихованців. Ліля Федорівна у своїй роботі користується інвайроментальним методом в організації та проведенні занять: знання що отримані візуально, тактильно та органоліптично краще закріплюються в пам’яті дитини, а процес їх отримання набуває яскравого емоційного забарвлення. Керівник гуртка створила базу для діяльності вихованців гуртка, за допомогою якої вони самостійно відкривають для себе нову інформацію, що стає їх особистісним знанням. Особливістю практичних занять гуртка є те, що після маніпуляцій з об’єктом дослідження, отримавши про нього певну інформацію, учні вдаються до імпровізованих експериментальних досліджень, обмінюючись між собою досвідом і результатами роботи. У цьому випадку джерелом

знань постає навколишній світ, природа, а керівник гуртка, позиціонує себе посередником між довкіллям (об’єктом пізнання) і дитиною (суб’єктом пізнання). Кошкіна Л.Ф. розробила низьку дослідів та експериментів, що проводяться на базі Музею живої природи Центру. Найбільш цікаві заняття «Материнство у природі», «Як рослини п’ють воду», «Зелена фотолабораторія», «Харчовий ланцюг», «Формування умовних рефлексів у гризунів», тощо. В Одеському еколого-натуралістичному центрі «Афаліна» протягом декількох років працює гурток інтелектуальних ігор за навчальною програмою «Природа крізь призму інтелектуальних ігор» (автор, керівник гуртка Шпак Людмила Василівна). У 20142015 навчальному році у гуртку навчались учні п’ятих класів (по 5-6 учнів з кожного), які склали актив паралелі, що налічував 35 учнів, тому і виникла ідея назви «Екоклас». Заняття проводилися у різних формах, але перш за все в ігровій. Керівник гуртка запропонувала кожний розділ програми закінчувати змаганнями між класами. Актив кожного класу – команда 5-6 учнів, які навчались у гуртку та вивчали певну тему, пов'язану з природою і людиною, брали участь у грі «Що? Де? Коли?», а їх однокласники під час гри були уболівальниками та брали активну участь у грі. Для популяризації роботи гуртка у соціальних мережах створена сторінка «Екоклас». Команда «Екоклас» стала призером Всеукраїнського турніру юних натуралістів (2015 рік – друге місце, 2016 – перше). У 2016-2017 навчальному році актив «Екокласу» виявив бажання проводити ігри для паралелі 4-х класів. Юннати-інструктори самостійно готували питання для гри, готували гру з керівником гуртка та педагогами двох шкіл району, де проходила гра «Що? Де? Коли?». Слід зазначити, що навчальна програма «Природа крізь призму інтелектуальних ігор» допомагає учням здобути різноманітні компетентності, але насамперед – навчальнопізнавальну, саморозвиток та особистіснне самовдосконалення. Духовний розвиток особистості у великій мірі визначається її освітою та вихованням. Сьогодні навчальний заклад має двох самих впливових союзників, це – Церква і сім’я. Дійсно, тільки церква, сім’я і навчальний заклад усвідомлюють глибину та відповідальність за стан духовності підростаючого покоління і суспільства в цілому. Юні лісівники ДП «Березівське шкільне лісництво» (керівник учнівського шкільного лісництва ЗОШ I-III ступенів № 1 м. Березівки Москалюк Н.М.,) завжди були і є учасниками низки заходів морально духовної спрямованості: новорічно-різдвяні віншування, Великодні свята, години спілкування, тематичні інформаційні хвилинки. Організована робота кінолекторію, проводяться інформаційно-тематичні хвилинки за участю працівників лісу та духовенства. Члени учнівського шкільного лісництва постійно доглядають та упорядковують могили, пам’ятні знаки загиблих воїнів, допомагають ветеранам, проводять спільні свята, зустрічі, години спілкування, що є підґрунтям для формування морально-духовних якостей підростаючого покоління. Згідно з довідкою Одеської єпархії на території ДП «Березівське шкільне лісництво» урочища Заводівка розташоване святе джерело, яке було розчищене силами юних лісівників, їх батьків, лісівників, вчителів. Дирекція ДП «Березівське лісове господарство» (директор О. П. Гиренком) виділила матеріали для благоустрою джерела та встановлення поклінного хреста. Члени учнівського шкільного лісництва відвідують будинок «Милосердя» (Терцентр), дитячий притулок, приймають участь у конкурсах малюнків та плакатів на православну тематику. З відродженням духовності відроджуються, стають багатшими дитячі душі та душі їхніх наставників. Роботу по усвідомленому, правильному відношенню до природи необхідно починати якомога раніше, при цьому слід використовувати нові підходи до навчальновиховної діяльності. Ефективний шлях здобуття загальнокультурної та екологічно культурної компетентності учнів полягає у формуванні способу мислення, необхідному для прогнозування і пошуку шляхів вирішення існуючих екологічних проблем. Поряд з

традиційними формами роботи, педагоги Надеждівськой школи Арцизького району залучають дітей до екологічної освіти за допомогою організації роботи екологічної агітбригади, що дає змогу формувати екологічний світогляд і активну життєву позицію, як у членів агітбригади, так і в учнів школи, формувати досвід відповідальної поведінки. З 2003 року шкільна екологічна агітбригада «Нова хвиля» активно веде пропагандистську роботу, яка є потужним виховним потенціалом; це одна з інноваційних форм екологічної освіти та виховання, яка дає змогу учням розкривати проблеми оточуючого середовища з використанням костюмованих театральних постановок, включенням пісень та прози агітаційного змісту. Агітаційна діяльність екологічної агітбригади полягає не в теоретичному викладі екологічної проблеми, а в спонуканнюі до пошуків вирішення цих проблем. Творчий колектив «Нова хвиля» веде активну пропаганду екологічних знань серед учнів школи, їх батьків і сільської громади, бере участь у різних екофорумах, фестивалях, виступає на районних семінарах. Виступи юних волонтерів-екологів будуються на матеріалах місцевих екологічних проблем, розкриваючи актуальні екологічні проблеми рідного краю, акцентуючи увагу однолітків і місцевої громади на існуючі екологічні проблеми; пропагуються шляхи їх вирішення. Члени колективу «Нова хвиля» своїми діями та прикладом долають байдужість громади до долі природи рідного краю. Вони є активними учасниками трудових акцій та операцій: «Чисте подвір'я», «Лісам, парків, скверів бути чистими», «Парад квітів біля школи», «До чистих джерел», «Посади своє дерево»; залучають до цієї роботи своїх однолітків, стають активними помічниками класних керівників при підготовці позакласних заходів. Агітбригада – одна з кращих, доступних, цікавих, творчих форм роботи з екологічного виховання, у якій поєднання мистецтва слова, музики, хореографії, живопису, декорацій, мультимедійних носіїв впливають на емоційну і розумову сфери. як молодої, так і дорослої людини і мають високу результативність. Колектив агітбригади «Нова хвиля» у 2009-2016 роках щорічно посідав призові місця на обласному етапі конкурсу екологічної пропаганди, а в 2011 – на Всеукраїнському етапі посів ІІІ місце. Еколого-натуралістичний відділ Білгород-Дністровського комунального закладу «Міський Центр дитячої творчості» об’єднує понад два десятка гуртків та секцій екологічного спрямування. На базі відділу організована робота дитячого екологічного парламенту «ЕКОС». Два роки поспіль в останній день осені, 30 листопада, у місті проводиться День яблука Apple day. Ідея проведення цього дня: яблуко – символ фізичного та генетичного здоров’я, про який людина не повинна забувати. По школах членами ДЕП «ЕКОС» було зібрано великі яблуневі корзини та оформлено виставки кондитерських виробів з яблуками. Проведення свята активно підтримується учнями. Міське свято «День зустрічі птахів» лідери ДЕП «ЕКОС» вважають одним з важливих заходів. У 2017 році свято проводилось у форматі «еко-квесту» - інтерактивної рухливої гри. Команди, за певний час, проходили пішки маршрут, що складався з 11 контрольних пунктів; «Народні пташині прикмети», «Юний орнітолог», «Ребус», «Птахи рідного краю», «Дзьобики», «Силует», «Червона книга», «Загадки», «Колаж», «Пташиний вернісаж», «Закон природи». На кожному контрольному пункті учасники команди виконували завдання, відповіді заносили у журнали команд. За роботу контрольних пунктів відповідали члени ДЕП «ЕКОС» та координували участь команд у грі. Флешмоб «Кинь цигарку – візьми цукерку», який у квітні відбувся вп'яте, став традиційним у місті. Щороку на вулиці та центральні площі міста виходять члени ДЕП «ЕКОС» з гаслами за здоровий спосіб життя та цукерками, які пропанували мешканцям міста, що палять, обміняти на цигарки. Акція завжди визиває жвавий інтерес тому, члени екопарламенту готуються ретельно: випускають буклети, флаєри, стіннівки, плакати, готують танцювальні флешмоби та музичні гукалки. Неможливо передати позитивну атмосферу в місті, коли панує доброзичливість, гумор та взаєморозуміння.

Набирає сили в Україні рух з енергозбереження. 11 листопада всесвітня громадськість відзначає Всесвітній день енергозбереження і ДЕП «ЕКОС» вже приєднався до цієї події, проводячи таку актуальну просвітницьку роботу не тільки серед школярів, а і серед населення. У школах міста оголошується декада енергозбереження – «Шкільний пиріг енергозбереження». Лідери екопарламенту запропонували школярам «спекти» енергетичні пироги. Результат виявився неперевершеним. Всі долучилися до «випікання». Це став дійсно пошук цікавих ідей з енергозбереження, утиснення своїх споживацьких інтересів. Серед учнів поширювались буклети про енергозбереження у побуті. Завдяки ДЕП «ЕКОС» та шкільним екопарламентам у Білгород-Дністровському проводиться значна природоохоронна та просвітницька діяльність, але нажаль, у місті існує багато невирішених екологічних проблем: питання своєчасного вивозу сміття та його сортування, чистота міста, недостатнє озеленення міста, дуже серйозна проблема вуличних собак. Ці питання постійно стоять на порядку денному та лідери ДЕП «ЕКОС» намагаються вирішувати їх сумісно з міською владою та громадськими організаціями. Лідери ДЕП «ЕКОС» намагаються використовувати будь-яку можливість довести інформацію до населення міста, тому виступають на сценах міста під час різноманітних міських свят і закликають кожного мешканця потурбуватися про своє унікальне і красиве місто. Всесвітній день вишиванки – міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Свято має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. Традиційним став флешмоб та фото-квест, що відбуваються під гаслом «стильно-модно-молодіжно». Як показує досвід, люди, в День вишиванки, завжди піднесені та усміхнені, адже в стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів. Традиційним є проведення у лютому флеш-мобу «Подаруй свого Янгола Героям Небесної Сотні» в рамках участі у «Вахті пам’яті Героям Небесної сотні». Сотні янголів виставляються біля навчальних закладів, на виставках учнями під керівництвом лідерів самоврядування та ДЕП «ЕКОС». Така різнобарвна робота лідерів екопарламенту допомагає їм набути громадянської компетентності: громадянських знань, на основі яких формуються уявлення про форми і способи функціонування особистості в політичному, правовому, економічному, соціальному та культурному полі демократичної держави; громадянських умінь та досвіду участі в соціально-політичному житті суспільства і практичного застосування знань. Свою роботу учасники ДЕП «ЕКОС» представляли на Всеукраїнському зборі лідерів Всеукраїнської дитячої спілки «Дитячий екологічний парламент» у м. Київ (червень, 2017 року). Для того, щоб формувати компетентності учнів, вихованців, слухачів з екологонатуралістичного напряму позашкільної освіти необхідно, щоб у закладах освіти працювали педагоги-позашкільники, які безперервно оволодівають прогресивними технологіями навчання й виховання; можуть розв’язувати складні професійно-педагогічні проблеми, що вимагають інтеграції знань, практичних умінь і навичок; вміють працювати в інформаційному середовищі та використовують інформаційні технології у навчальновиховному процесі. І такі педагоги-позашкільники працюють у навчальних закладах Одещини.

ВПРОВАДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НОВАЦІІЙ У ПОЗАШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ Остафійчук Тетяна Василівна, директор Комунального закладу «Станція юних натуралістів» Рівненської обласної ради Ідея втілення інноваційних технологій в управлінську, методичну та навчальновиховну діяльність передбачає досягнення мети високоякісної позашкільної освіти, тобто освіти конкурентоздатної, спроможної забезпечити кожній людині умови для творчого розвитку, самореалізації та самоутвердження у різних соціальних сферах. Педагоги комунального закладу ,,Станція юних натуралістів‖ Рівненської обласної ради працюють над впровадженням інновацій, які дають учням початкові уявлення, знання і навички з певної професії. Специфічною особливістю управління позашкільною профорієнтацією є те, що профорієнтаційний вплив на школярів здійснюється систематично і на протязі всього терміну навчання. Ця особливість передбачає послідовність дій, диференційований підхід в процесі управління професійним самовизначенням школярів. І.Профорієнтаційна робота у позашкільному навчальному закладі Щороку в закладі проводиться тиждень профорієнтації. Психологом визначаються методики тестування, анкетування та професійного консультування вихованців гуртків, проходить анкетування „Карта інтересів‖. Анкети стають підставою для розробки програми тренінгів. Впродовж тижня вихованці усіх гуртків беруть участь в аукціоні „Рейтинг професій‖ – відкрите голосування за майбутню професію. Таким чином визначаються найпопулярніші серед юннатів професії. Методи професійної консультації та професійного вибору Професійна консультація має на меті встановлення відповідності індивідуальних психологічних й особистісних особливостей специфічним вимогам тієї або іншої професії. Розрізняють такі види консультацій: довідкові, у ході яких учні з’ясовують канали працевлаштування, вимоги до прийому на роботу або навчання, можливості освоєння різних професій, термін підготовки, систему оплати праці, перспективи професійного росту; діагностичні, спрямовані на вивчення особистості, інтересів, можливостей, здатностей з метою виявлення відповідності їх професії, що обирає або близької до неї; медичні, що виявляють стан здоров’я учня, який працевлаштовується, його психофізіологічні властивості. Ціль професійного вибору - виявлення придатності людини до конкретного виду праці. При здійсненні профвідбору перевага надається тим претендентам, які мають більш високий рівень професійно важливих якостей, властивостей і сприятливі перспективи їхнього розвитку. Варто розрізняти профвибір і профвідбір. При проведенні профвибору підбирають найбільш відповідні даній професії особистості, тобто йдуть від професії до особистості, а при профвідборі підбирають відповідну даній особистості професію, тобто йдуть від особистості до професії. Професійна консультація й профвибір проводиться з використанням професіограм й особливо психограм різних професій на основі методів професійної психодіагностики. У процесі професійної психодіагностики вивчають характерні риси особистості: протікання психічних процесів (відчуття, сприйняття, пам'ять, мислення, воля, уява й ін.), ціннісні орієнтації, інтереси, потреби, схильності, здатності, професійні наміри, професійну спрямованість, риси характеру, темперамент, стан здоров’я. Важливим етапом всієї профконсультаційної роботи є вивчення й виявлення спрямованості інтересів, професійної спрямованості й професійних намірів в учнів або в тих, що працевлаштовуються, а також подання відомостей школярам про характер й

особливості роботи з обраної (або досліджуваної ними професії), їхній професійній поінформованості й професійній готовності, діагностика мотивів професійної діяльності й ін. Сама процедура профконсультацій та профвибору - область творча. Тут немає якихось єдиних й однозначних прийомів і методів, дуже багато чого залежить від ступеня професійної майстерності професійного консультанта. Основним завданням професіографії є всебічне вивчення, опис різних професій і спеціальностей, а також складання професіограми, або перелік вимог, пропонованих даним видом праці до професійного спрямування людини, і перелік норм праці, тобто науково обґрунтованих даних про можливості людини, обсягу й рівня трудових витрат в одиницю часу. Саме професіограма є тим документом, на підставі якого формуються нові професії й спеціальності або уточнюються, змінюються старі, дається повний опис їхнього змісту й досягається науково обґрунтована профорієнтаційна робота. Загальний план опису професії (професіограма) містить у собі наступні розділи: 1. Загальні відомості з професії, спеціальності (найменування професії, потреба в даних фахівцях, форми професійної підготовки, робочі місця, які можна зайняти після оволодіння професією).

2. Зміст й умови роботи (використовувані матеріали, робочий інструмент, процес роботи і його результати, рівень механізації й автоматизації, необхідні для роботи знання, уміння, навички, характер й умови праці).

3. Людина в процесі роботи (привабливі сторони роботи й труднощі, ступінь відповідальності й елементи творчості, психофізіологічні якості й медичні протипоказання, позитивні й негативні наслідки роботи для людини).

4. Соціально - економічні особливості професії (система оплати праці й соціальне забезпечення, культурно-побутові умови, перспективи професійного росту, географія професії й ін.). ІІ. Педагогічні засоби реалізації професійного самовизначення школярів Серед різноманітних форм і методів навчання пріоритетне значення відводиться проведенню практичних робіт, під час яких підлітки отримують уявлення про розвиток своїх індивідуальних особливостей і можуть їх співставляти з вимогами обраної професії. Це сприяє формуванню психологічної готовності молоді до вибору відповідного виду трудової діяльності. У листі стверджень подано 30 суджень, в яких у короткій формі розкриваються здібності людини до певного виду діяльності, взаємо-відносини між людьми, поведінка. Поруч з номером ствердження – розміщена буква, що означає предмет трудової діяльності, якому відповідають здібності. У листі відповідей потрібно навпроти кожного номеру поставити відповідний знак: Я легко справляюсь з цим – знак „+‖;. Я не справляюсь з цим – знак „-‖; Відношення не визначилось (не доводилось цим займатись) – знак "0". Учні працюють з листом стверджень і листом відповідей Для успішного професійного самовизначення підліток, що готується обрати собі професію, повинен поряд з тим, ще вміти аналізувати себе, свої індивідуальні особливості, вміти аналізувати професію. Поняття „професіограма‖ об'єднує в собі два поняття – „опис професії‖ і „психограма‖. Опис професії - це найзагальніша і стисла характеристика професії, де відмічаються: загальні відомості про професію і її трудовий процес - характеристика виробничотехнічних і організаційних умов праці, опис основних технологічних процесів і трудових функцій спеціаліста, основні вимоги професії до людини і медичні протипоказання, основні форми професійної підготовки і підвищення кваліфікації, дані яро оплату праці. Психограма - це комплекс вимог, що пред’являються до психіки людини, тобто перелік необхідних даному спеціалісту психофізіологічних особливостей і якостей.

Отже, професіограма поєднує в собі опис професії і психограму та містить в собі різнобічну характеристику конкретного виду праці, характеризує її особливості, організацію праці, санітарно-гігієнічні умови праці, дає оцінку соціально-економічній стороні трудової діяльності, вказує на те, що забезпечує успішність у праці, на шляхи здобуття професії і перспективи росту професійної майстерності. В професіограмі особливе місце виділено психологічній характеристиці професії (психограмі) Цей розділ містить основні психофізіологічні вимоги, що пред’являються до спеціаліста даної процесії (сенсомоторні і розумові процеси, пам’ять і увага, процеси емоційно-вольової сфери і ін.). У професіограмі докладно характеризується і перелік медичних протипоказань до праці. Завдяки ознайомленню з професіограмою, можна отримати об’єктивну, всебічнодостовірну характеристику професії. Аналіз літератури дозволяє зробити висновок, що з основі професіограми лежить така схема: - виникнення професії, зміна змісту і назви, які відбулися в процесі розвитку суспільства; - суміжні професії; - соціально-економічне значення і місце професії в структурі народного господарства; - соціальний статус (класова приналежність, престиж); - перспективи росту кваліфікації. ІІІ. Характеристика змісту і процесу праці Предмет і вид праці, мета праці, засоби і знаряддя праці, найважливіші технологічні операції, робоче місце, робоча поза, переважаючі рухи в процесі праці, характер праці, організація праці у часі і просторі, продукція, можливості, що надає професія для реалізації потреб і цілей особистості,види складностей, помилок, аварій, браку з вини спеціаліста, в чому і як проявляється втомлюваність після роботи. Виробничі і санітарно - гігієнічні умови праці: виробничі умови (підприємство, установа; індивідуальна, колективна праця), режим праці і робочий ритм, мікрокліматичні умови (шум, освітленість та ін.), основні вимоги до фізичного стану організму, медичні протипоказання, основні заходи по охороні праці, можливі виробничі травми, професійні захворювання. Психологічні вимоги професії до людини: можливі складності і психологічно напружені ситуації, основні якості, якими повинен володіти спеціаліст: емоційно-вольові, ділові здібності, моторні, увага, мислення, пам'ять, інтелект, характер і темперамент. Відомості про професійну підготовку: шляхи отримання професії і характеристика навчальних закладів, умови вступу, тривалість навчання, основні дисципліни, що вивчаються, кваліфікація випускника і перспективи професійного росту. Матеріальні та духовні блага: заробітна плата, тривалість відпустки, пільги.. Правильний вибір професії - моральне задоволення, висока самооцінка, водночас це й висока продуктивність праці, висока якість продукції. Вибір професії - один з головних життєвих виборів, який здійснює людина в юному віці. Він має значення як для самої людини, так і для суспільства. Вибір професії - це по суті вибір життєвого шляху, вибір долі. Від вибору професії до душі у великій мірі залежить задоволення людини своєю долею, її щастя. Проблема професійного визначення школярів є пріоритетною у сучасному українському суспільстві.

НОВАЦІЇ В ПОЗАШКІЛЛІ ІВАНО-ФРАНКІВЩИНИ – 2017 Гудзик Тамара Василівна, директор Івано-Франківського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Скрипник Наталія Іванівна, директор Богородчанського районного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Серед педагогічних новацій значне місце займають активні форми навчання і нестандартні підходи до проблем навчально-виховного процесу. Проблема активізації навчального процесу, формування знань вихованців екологічних гуртків - є актуальним завданням. Щоб вирішувати ці завдання керівники спрямовують свою діяльність на розробки і застосування таких форм,методів і засобів навчання, які б сприяли підвищенню пізнавального інтересу гуртківців, активності, творчості в одержанні знань і навичок та подальшого їх використання на практиці. Формування знань йде тим успішніше, чим вища активність тих, кого навчають. Яскравим прикладом впровадження інновації в БРЦЕНТУМ є проведення Всеукраїнського експедиційно-польового збору команд юних екологів «Манявські краєвиди». Основними завданнями цього заходу є формування пізнавальних, моральноестетичних цінностей та екологічної культури особистості, цілісного сприйняття світу, пошук нових форм і методів, залучення учнівської молоді до природоохоронної діяльності, ознайомлення з територіями та об’єктами природно-заповідного,культурнодуховного фонду Прикарпаття, проведення еколого-просвітницької діяльності на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду Прикарпаття. Важлива цінність даного заходу полягає в обміні досвідом роботи учасників різних з областей щодо організації екологічних експедицій, походів та екскурсій. Ефективними формами роботи є майстер-класи. Презентація напрацьованого професійного досвіду для його обміну та взаємообміну в ході його проведення пред’являє досить істотні вимоги і до сторони, яка демонструє свій досвід Така форма роботи створює новий підхід до філософії навчання, ламає усталені стереотипи, дозволяє провести обмін думками, включає всіх в активну діяльність. В більшості проведення масових ходів стало традицією їх застосовування. Великою популярністю в Богородчанському РЦЕНТУМ користуються майстер-класи по квітництву, роботі з природним матеріалом, презентації живого кутка та ін. Особливістю є те, що такі майстер-класи часто проводяться з метою профорієнтації спільно з Богородчанським районним центром зайнятості. З певною програмою запрошуються вихованці гуртків та представники центру зайнятості у навчальні заклади району. Учасники цього процесу мають можливість продемонструвати свої здібності, розказати широкому загалу, де і як можуть використати набуті знання в подальшому житті, визначитись з майбутньою професією. Такі заходи, в свою чергу, сприяють популяризації роботи екологічних гуртків. Новація в освіті необхідна для вирішення тих педагогічних проблем, які досі вирішувались по-іншому, як «результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем», як системні новоутворення, які виникають на основі різноманітних ініціатив. Інноваційна за змістом і характером динаміка сучасної освіти вимагає мобілізації творчого потенціалу з метою надання якісних освітніх послуг, підготовки конкурентоспроможної особистості.

Колектив Івано-Франківського ОЕНЦУМ зосередив свою увагу на проектних методах роботи. З метою створення мережі кутків живої природи у загальноосвітніх школах та позашкільних навчальних закладах, активізації пізнавальної, творчої діяльності учнів, виховання етичного ставлення до живих істот, формування екологічної культури особистості започаткувався обласний проект «Шкільний куток живої природи». Мета Проекту:  створення мережі кутків живої природи у загальноосвітніх школах та позашкільних навчальних закладах;  активізація пізнавальної, творчої діяльності учнів;  виховання етичного ставлення до живих істот;  формування екологічної культури особистості. Основні завдання Проекту:  поглиблення знань про біологічні особливості, утримання та догляд за мешканцями кутка живої природи;  оволодіння практичними навичками у поводженні з мешканцями кутка живої природи;  формування вміння проводити спостереження та самостійні дослідження;  залучення громадськості та батьків до створення та покращення матеріальної бази кутків живої природи в навчальних закладах. Очікувані результати – розширення мережі кутків живої природи в загальноосвітніх школах і позашкільних навчальних закладах; – оволодіння знаннями про:  умови утримання тварин у кутку живої природи;  особливості догляду за різними видами тварин та рослин кутка живої природи (харчовий раціон, надання допомоги тощо); – оволодіння практичними вміннями та навиками:  догляду за мешканцями кутка живої природи;  проведення спостережень за тваринами кутка живої природи;  закладання дослідів та виконання науково-дослідницької роботи на базі кутка живої природи; – активізація участі та підвищення результативності у профільних конкурсах (Всеукраїнський конкурс дитячого малюнку «Зоологічна галерея», обласний конкурс експериментально-дослідницьких робіт із природознавства «Юний дослідник», Всеукраїнський конкурс юних зоологів-тваринників», Всеукраїнський конкурс-грант «Проект шкільного куточка живої природи Фельдман Еко-парк», Всеукраїнський конкурс «Мистецтво аквадизайну», Всеукраїнська трудова акція «Кролик». З метою формування в учнівської молоді екологічної культури, почуття причетності до вирішення екологічних проблем ОТГ через залучення їх до практичної природоохоронної діяльності, привернення уваги органів влади, освітніх установ й організацій, громадськості до проблем екології, довкілля, виховання екологічно-доцільної поведінки, почуття любові до рідного краю впроваджено обласний проект «Екогромада», який реалізується через участь у програмах «Кращий шкільний двір», «Посади дерево», «Екошкола», «Внутрішнє озеленення». Програма «Кращий шкільний двір» Завдання програми: – утримування в належному стані шкільного подвір’я; – реалізація на території школи сучасних дизайнерських рішень (альпійських гірок, розаріїв і ін.); – висаджування різноманітного асортименту деревних, деревно-чагарникових, квітково-декоративних рослин;

– залучення учнівської молоді до проведення еколого-натуралістичних заходів: «Парад квітів біля школи», «День юного натураліста» тощо; – залучення органів місцевої влади та громадськості до реалізації програми Проекту. Програма «Посади дерево» Завдання програми: – закладання шкілок, дендраріїв, садів тощо; – залучення учнівської молоді, органів влади, громадськості ОТГ до практичної діяльності з насадження дерев на визначеній території місцевого значення ОТГ; – залучення учнівської молоді до проведення еколого-натуралістичних заходів: «Плекаємо сад», «Ліси для нащадків», «Юннатівський зеленбуд», «Парки – легені міст і сіл» тощо. Програма «Екошкола» Завдання програми: – впровадження елементів раціонального використання ресурсів (води, електроенергії, тепла); – започаткування раціоналізаторських ідей з утилізації, сортування сміття та ін.; – залучення учнівської молоді до проведення еколого-натуралістичних заходів: обласний дитячий екологічний конкурс «Живе Земле», конкурс експериментальнодослідницьких робіт з природознавства «Юний дослідник», «Раціоналізаторів і винахідників» тощо; – залучення органів місцевої влади та громадськості до реалізації програми. Програма «Внутрішнє озеленення навчального закладу» Завдання програми: – розширення асортименту кімнатних рослин, озеленення класних кімнат, кабінетів, залів, коридорів навчальних закладів відповідно до визначеного стилю; – проведення паспортизації кімнатних рослин в навчальних кабінетах; – залучення учнівської молоді до проведення еколого-натуралістичних заходів: «Галерея кімнатних рослин» тощо; – залучення громадськості, спонсорів до покращення внутрішнього озеленення закладу. Очікувані результати проекту: – озеленення та благоустрій місцевості; – благоустрій території навчального закладу; – оволодіння навиками створення нового дизайну у зовнішньому та внутрішньому озелененні; – раціональне використання електроенергії, тепла, води та розповсюдження позитивного досвіду серед населення громади та інших шкіл області; – впровадження раціоналізаторських ідей з утилізації, сортування сміття та ін. З метою розвитку мережі культиваційних споруд захищеного грунту в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах області, виховання почуття дбайливого ставлення до землі, залучення школярів до процесу спостереження та дослідницької роботи, практичної діяльності з вирощування рослин в закритому грунті, сприяння професійному самовизначенню створено обласний проект «Лабораторія захищеного грунту» (надалі Проект). Мета Проекту: Розвиток мережі культиваційних споруд захищеного грунту в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах області, виховання почуття дбайливого ставлення до землі, залучення школярів до процесу спостереження та дослідницької роботи, практичної діяльності з вирощування рослин в закритому грунті, сприяння професійному самовизначенню. Основні завдання Проекту:

 оволодіння сучасними технологіями вирощування рослин в умовах захищеного грунту;  формування навичок спостереження та проведення дослідницьких робіт;  залучення школярів до участі в обласних та Всеукраїнських заходах: Всеукраїнський конкурс-огляд «Дивовижна теплиця», Всеукраїнський конкурс навчальнодослідних земельних ділянок, обласний конкурс дослідницько-експериментальних робіт із природознавства «Юний дослідник», обласний дитячий екологічний конгрес «Живи, Земле»!, Всеукраїнський конкурс винахідницьких і раціоналізаторських проектів екологонатуралістичного напряму, Всеукраїнський конкурс «Юний селекціонер і генетик», конкурс-огляд внутрішнього озеленення приміщень навчальних закладів «Галерея кімнатних рослин», трудових акцій: «Плекаємо сад», «Дослідницький марафон», «Юннатівський зеленбуд», «Парад квітів біля школи», «Ліси для нащадків» тощо;  створення та реалізація проектів з діяльності школярів в об’єктах захищеного грунту навчальних закладах;  залучення громадськості, батьків, спонсорів до покращення матеріального забезпечення об’єктів захищеного грунту (потреб в інвентарі, обладнанні, добривах, посівному та посадковому матеріалах). Очікувані результати: – розширення мережі культиваційних споруд захищеного грунту в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах області; – оволодіння сучасними технологіями вирощування рослин; – оволодіння практичними навичками роботи в об’єктах захищеного грунту. Проектні технології спрямовані на стимулювання інтересу школярів до нових знань, на розвиток дитини через розв’язання проблем і використання цих знань у конкретній практичній діяльності. Вони орієнтовані на самостійну діяльність школярів. Важливим є структурування змістовної частини проекту із зазначенням поетапних результатів. При використанні даної технології кожен вихованець вчиться отримувати знання самостійно й використовувати для вирішення нових пізнавальних і практичних завдань; набуває комунікативні навички та вміння, працюючи у різноманітних групах, опановує практичні вміння дослідницької роботи та бачить результат своєї праці. ІННОВАЦІЇ У РОБОТІ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ ПОЛТАВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОГО ЦЕНТРУ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ Бедніна Віталій Григорович, директор Полтавського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Навчально-виховний процес 1. Науково-оздоровчий проект - зимова науково-природнича предметна школа Мета проекту: поглиблене вивчення дітьми природничих дисциплін та їх професійна орієнтація на спеціальності, пов’язані з сільським господарством, медициною, педагогікою та охороною довкілля. Робота науково-природничої школи проводиться під час зимових канікул протягом трьох тижнів на базі структурного підрозділу закладу – обласного дитячо-юнацького оздоровчого табору «Еколог», що у с.Міські Млини Зіньківського району.

Минулої зими учнями школи стали 100 дітей з районів та міст Полтавської області, серед яких учні-члени територіального відділення Малої академії наук України, учасники предметних олімпіад природничого циклу, слухачі очно-заочної біологічної школи обласного еколого-натуралістичного центру. Лекційні, практичні та лабораторні заняття проводять 12 науковців Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка, Полтавського національного технічного університету імені Ю.Кондратюка та Полтавської державної аграрної академії. Школярі мають можливість поглиблено вивчати біологію та хімію. Велика увага під час перебування дітей у таборі приділена виховній роботі, особливо національно-патріотичному вихованню молоді.

2. Проект «Оптимізація навчально-пізнавальної діяльності» Мета проекту: використання оптимальних методів і прийомів роботи з вихованцями, що дає можливість проводити більшість занять у нестандартній формі. Застосування цієї новації дає можливість формувати високий рівень елементарних пізнавальних процесів, активного мислення та організованості і цілеспрямованості. Оптимізація – багатовимірний процес, відображений у поступовій реалізації принципу, критеріїв, алгоритму та впливу на результат. Вихованці заглиблюються в атмосферу творчості, пошуку, піддають сумнівам сталі істини. Вони отримують низку дослідницьких, творчих завдань, створюють власні проекти, проводять екскурсії, відвідують музеї, виставки, користуються глобальною мережею Інтернет, електронними засобами навчального призначення, а головне вони створюють власні проекти, презентують, сперечаються, виготовляють вироби, тобто навчаються в цікавій, невимушеній, творчій атмосфері, оволодіваючи при цьому не тільки теоретичними знаннями, але й вміннями застосовувати та здобувати їх самостійно.

3. Проект «Організація роботи з дітьми, що мають особливі освітні потреби» Хочеш бути щасливим, навчись співчувати. І.С.Тургенєв Мета проекту: соціально-педагогічна реабілітація дітей з особливими потребами. В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію дітей і створює умови для дітей, що мають особливі освітні потреби. Гуманізація позашкільної освіти – це шлях назустріч таким дітям. У зв’язку з цим педагогічний колектив закладу розпочав тісну співпрацю з Полтавським міським центром реабілітації дітей-інвалідів. Дві групи дітей з особливими потребами у супроводі батьків та працівників центру реабілітації відвідують заняття двічі на тиждень. Давно відомо, що спілкування з живою природою заспокоює людину, лікує їй душу й тіло. Останнім часом часто проводяться різні наукові дослідження, що доводять здатність тварин зцілювати. Люди, у яких є домашні улюбленці, живуть довше і хворіють менше, – це науковий факт. Анімалотерапія (від латинського ―animal‖ – тварина) – вид терапії, що використовує тварин та їх образи для надання психотерапевтичної допомоги. Спільно з педагогами реабілітаційного центру розроблена навчальна програма «Лап-Ушки», спрямована як на соціальну реабілітацію, так і на анімалотерапію. У роботі з цими дітьми керівники гуртків застосовують живих тварин, спілкування з якими безпечне. Тварини здатні впливати як на душевний, так і на фізичний стан здоров'я людини. Це важливо для тієї категорії дітей, що мають особливі освітні потреби, оскільки вони вчаться спілкуватися один з одним, спостерігати, доглядати за тваринами. Безпосередній контакт дитини з тваринами дає видимий ефект. Догляд і турбота дають людині можливість відчути себе потрібною, відповідальною і зрозуміти свою значущість.

4. Проект «Вивчаємо природу рідного краю під час оздоровлення» Мета проекту: ознайомлення вихованців обласного дитячо-юнацького оздоровчого табору «Еколог» із флорою та фауною рідного краю, проведення навчальної та

пропагандистської роботи з питань охорони природи, створення умов для виховання екологічно грамотної поведінки людини в навколишньому середовищі. Педагогічним колективом обласного еколого-натуралістичного центру разом із викладачами Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка було розроблено три маршрути екологічних стежок: «Табірний», «Ворсклянський» та «Верхньомлинський» на території та в околицях с. Міські Млини, де розміщений обласний дитячо-юнацький оздоровчий табір «Еколог». При вході до табору є стенд із зображенням карти-схеми екологічних стежок. Зупинки на стежках обладнані вказівниками. Кожен маршрут використовується для певної вікової категорії дітей, які відпочивають у таборі. Екскурсії на екологічних стежках проводяться педагогічними працівниками Полтавського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді.

5. Тренінгова технологія Мета: моделювання життєвих ситуацій, використання ігрових методик, спільне вирішення проблем на основі аналізу, підготовка дітей до самостійного життя, формування атмосфери співробітництва, взаємодії. Проектні технології спрямовані на стимулювання інтересу школярів до нових знань, на розвиток дитини через розв’язання проблем і використання цих знань у конкретній практичній діяльності. Проектна технологія передбачає наявність проблеми, що вимагає інтегрованих знань і пошуку шляхів її розв’язання. Сутність її полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної активної взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу, базується на їх співпраці та взаємному навчанні. Основна складова – самостійність дитини. Організація діяльності дітей є важливим фактором виховання, бо людина розвивається у діяльності, і виховання здійснюється у різних видах діяльності вихованців. Від якості організації залежить реалізація змісту виховання. Вихованці вчаться критично мислити, приймати обґрунтовані рішення. Приклади тренінгових занять: Тренінг «Визначення рівня самооцінки» Мета тренінгу: пояснити вихованцям, як формується самооцінка, обговорити недоліки завищеної і заниженої та переваги здорової самооцінки, тренувати навички постановки і досягнення мети. Актуальність: в особистісному зростанні підлітка найголовніше – це визнання унікальності і самоцінності кожної людської особистості; усвідомлення цінності свого існування, відповідальності за свої вчинки. Тренінг «Я – справжній українець» Мета тренінгу: поглибити знання вихованців про Україну, формувати активну громадянську позицію, розширювати її, розвивати прагнення бути свідомими громадянами, патріотами своєї держави; виховувати любов до рідного краю, прагнення своєю працею примножувати здобутки українського народу. Актуальність: сьогодні важливо відтворити в українському суспільстві почуття істинного патріотизму як духовно-моральної та соціальної цінності, сформувати у вихованців громадянсько активні, соціально значущі якості, які вони зможуть проявити в усіх видах діяльності, перш за все, пов’язаних із захистом інтересів своєї родини, рідного краю, народу та Батьківщини, реалізації особистого потенціалу на благо української держави.

6. Ігрова технологія Екологічні ігри та завдання дають дитині змогу відчути себе частиною природи, реагувати на проблеми, викликають бажання допомогти природі, захистити її від небезпеки. Сюжетні ігри з екологічним змістом допомагають дітям ознайомитися з діяльністю людей, які досліджують стан природи та охороняють її.

Для створення такої системи екологічного виховання педагогічними працівниками центру під час навчально-виховного процесу проводиться апробація різних новітніх інноваційних технологій та досліджень. Серед засобів екологічного виховання школярів важливе місце займають екологічні казки. Вихованцям пропонується згадати певні факти або події у своєму житті, пов’язані з природою (асоціації можуть бути як позитивні, так і негативні), які вразили їх настільки, що залишились у пам’яті. Приблизно через 10 хв. роздумів можна починати слухати «екологічні казки». Для допомоги дітям можна запропонувати папір, олівці або фломастери. Наприклад, заняття, присвячені темам про біосферу, слід проводити на відкритому повітрі, у мальовничому природному куточку (бажано неподалік від навчального закладу). Це дає можливість дітям глибше відчути свій зв’язок з живою природою. Крім того, вправи найвдаліше реалізуються саме в природі. Особливого значення при проведенні таких занять набуває робота з відчуттями, коли вихованці після відповідного завдання обмінюються своїм почуттєвим досвідом перебування в природі.

7. Проект «Навчальна пасіка» Мета проекту: створення макету «Навчальна пасіка в мініатюрі», використання макету для залучення дітей до вивчення одного із найбільш цікавих і традиційних українських ремесел. Навчальну пасіку мають змогу відвідувати кожного дня вихованці закладу та учні загальноосвітніх шкіл міста Полтави. З моменту створення макету, навчальну пасіку відвідало понад 1325 дітей. Юннати вивчають нові методи і прийоми у бджільництві, ознайомлюються із властивостями продуктів бджільництва, дізнаються про особливості бджолиної сім’ї, хвороби бджіл і способи їх лікування. Крім таких форм роботи, учні вчаться виготовляти та навощувати вуликові рамки. Створення макету навчальної пасіки дає змогу наочно спостерігати за всіма видами роботи бджоляра у будь-яку пору року, практично опинившись разом з ним на пасіці, та усвідомити важливість охорони бджіл.

8. Музейна педагогіка Останнім часом педагогічні працівники центру активно використовують у своїй навчально-виховній роботі з дітьми музейну педагогіку. Музейна педагогіка — це наукова дисципліна на стику музеєзнавства, педагогіки та психології, що розглядає музей як освітню систему. При цьому мається на увазі не просте використання будівлі музею для проведення занять, а співпраця музею та навчального закладу на рівних умовах. Музейна педагогіка здійснює передачу культурного досвіду через педагогічний процес в умовах музейного середовища. Під час відвідувань музею формується особистісне емоційне ставлення до експонатів, створюються відповідні умови для формування світогляду та творчих здібностей вихованців. Педагоги ставлять за мету пробудити інтерес до пізнання культури народів світу, технічного прогресу, рідної природи через музей та його колекції, виховання дбайливого, шанобливого ставлення до музейних пам'яток. Вихованці закладу відвідують Полтавський краєзнавчий музей, музей історії Полтавської битви, Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, меморіальний музей-садибу філософа й колекціонера опішнянської кераміки Леоніда Сморжа, музеїсадиби М.В.Гоголя, І.П.Котляревського, музей українського весілля та інші.

9. Новації в методичній діяльності Методична робота з педагогічними працівниками реалізовувалася як через традиційні (колективні та індивідуальні), так і нетрадиційні її форми з метою обговорення актуальних питань організації навчально-виховного процесу, аналізу результатів колективної діяльності, вивчення і поширення кращого педагогічного досвіду. Новацією в організації методичної роботи є панорама творчих знахідок. Панорама методичних знахідок

Така форма методичної роботи в основному використовується під час проведення атестації педагогічних працівників. Протягом навчального року педагоги проводять відкриті заняття та виховні заходи, готують методичні розробки, дидактичні матеріали, які використовуються в процесі роботи. Відкриті заняття та виховні заходи — це спеціально підготовлені заняття, які проводять педагогічні працівники центру. Це не просто методично правильно проведене заняття, а своєрідний взірець з виразним почерком педагога-майстра, наочно втіленими сучасними прийомами навчання. Спостереження відкритих занять допомагає заглянути в творчу лабораторію педагога. На педагогічній раді керівники гуртків звітують про результати навчальновиховної роботи, діляться своїми знахідками, методичними доробками, знайомлять колег із технологією власного досвіду, сценаріями найбільш вдалих заходів. Ця форма методичної роботи дає можливість показати особливості використання керівником гуртків форм, методів і прийомів роботи на занятті, активізацію пізнавальної діяльності, реалізацію індивідуального і диференційованого підходу до вихованців, розв'язання окремих педагогічних проблем.

10. Новації в управлінській діяльності Освітній менеджмент: створення філій обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді. З метою створення умов для надання дітям сільської місцевості рівних можливостей отримувати якісну позашкільну освіту, Полтавським обласним екологонатуралістичним центром відкрито три філії: Шишацька філія на базі Шишацької спеціалізованої школи імені В.І.Вернадського, філія у Полтавському районі на базі Терешківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, Кобеляцька філія на базі Світлогірської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Навчанням у філіях щороку охоплюється близько 600 дітей. Матеріально-технічна база філій забезпечує дотримання стандартів сучасного навчально-виховного процесу. З метою проведення навчальної та науково-дослідницької роботи створені лабораторії. Творчі учнівські об’єднання працюють під керівництвом досвідчених педагогів, які знаходяться у постійному творчому пошуку. З метою екологічного виховання учнівської молоді вивчається біорізноманіття регіонального ландшафтного парку «Нижньовосклянський» та території геологічної пам’ятки природи Бутова гора. НОВІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ ПЕРЕМІЩЕНОЇ УСТАНОВИ Александрова Надія Павлівна, в.о. директора Александров Станіслав Миколайович, в.о. директора Донецького обласного еколого-натуралістичного центру У січні 2017 року в Донецькому обласному еколого-натуралістичному центрі відкрилася обласна Школа педагогічної майстерності (ШПМ) «Світоч» в режимі онлайн. Метою Школи в такому режимі є пошук та апробація найбільш ефективних і вдосконалених систем роботи з педагогічними кадрами позашкільних закладів екологонатуралістичного напряму Донецької області, в умовах проведення АТО. Така форма роботи надає можливість дистанційної освіти та підвищення педагогічної кваліфікації за допомогою всіх видів веб-ресурсів – вебінарів, відео майстеркласів, відео-практикумів, електронних презентацій, відео-лекторіїв, он-лайн тренінгів, ділових ігор, роботи творчих груп та ін. Основні напрями роботи ШПМ –

 навчально-методичний;  інформаційно-аналітичний;  консультативно-інформаційний. Також робота в он-лайн режимі дає змогу всім бажаючим взяти участь в таких заходах, незважаючи на труднощі переміщення по території області, а також дозволяє економити грошеві витрати на відрядження. Обласний конкурс календарних хліборобських обрядів «Коло Сварога» започатковано у 2016-2017 навчальному році з метою формування у дітей та молоді дбайливого ставлення до культурної спадщини країни, ознайомлення з народними традиціями рідного краю, виховання національно-патріотичної самосвідомості та підготовки до професійного самовизначення. Конкурс відразу набув популярності серед дітей та молоді, адже тема хліборобських обрядів останнім часом цікавить людей все більше, увага до народних звичаїв та традицій зростає. Конкурс проводиться протягом усього року блоками: обряди зимового циклу, обряди весняного циклу, літні обряди та осінні обряди. Назва конкурсу втілює уявлення народу про Колорік, де усі обряди тісно пов’язані один з одним і йдуть у певній логічній послідовності, а Сварог — чоловіче втілення Всесвіту, Бог-творець Всесвіту, небесний коваль, що викував світ, створив перших людей. «А Сварог таки спік Першу Хлібину — запашну й золоту, як Сонце — і виніс її людям, і дав кожному по скибці, і вкусили люди теє диво, і силу відчули в собі неймовірну, і збагнули, що приніс Гость-Сварог їм велике щастя, і міць, і здоров’я, і довголіття. І врочисто стали на коліна перед ним — новим богом своїм — СВАРОГОМ.» Коло Свароже наших предків — це сучасною мовою зодіакальний круг. Уже з блоку зимових обрядів можна було зробити висновок, що у навчальних закладах тема народних обрядів досліджується досить широко, тому кількість учасників була значною, а їх роботи – цікавими та змістовними. Конкурс проводиться за номінаціями: «Творчі роботи пошуково-дослідницького характеру», «Відеоматеріали», «Вироби декоративноприкладного мистецтва», «Фотографія», «Малюнок», «Обрядові пісні», «Сценарії». Цікавою є і робота сімейного клубу «Парус», у якому діти разом із дорослими подорожують визначними місцями рідного краю та України в цілому, проводять дослідження, збирають цікавий матеріал про природу, населення, звичаї та обряди, особливості мови та культури, а згодом проводять захоплюючі заходи, тренінги. Дорослі допомагають своїм дітям розвивати здібності і таланти, а діти допомагають дорослим бути добрішими, більш відкритими, не забувати дитинство. Уже сформувалася група постійних учасників клубу, які згуртувалися навколо єдиної мети, яка їх об’єднує – зробити прекраснішою рідну землю, привернути увагу якомога більшої кількості людей до проблем довкілля. Накопичені матеріали виливаються у виконання дітьми дослідницьких робіт, організацію виставок фотографій, малюнків, виробів декоративно-прикладного мистецтва, виконаних разом із своїми батьками, старшими братами і сестрами, дідусями та бабусями. Особливо цікаво проходять сімейні свята. Найулюбленішим святом малечі стало свято Масляної, до якого готуються всі: діти майструють разом із дорослими Марену, наряджають її, водять хороводи та співають обрядові пісні, молодші допомагають батькам куховарити, а старші випікають самі млинці з різними начинками, пиріжки, вареники, а згодом пригощають своїх гостей та, навіть, людей на вулиці, організовують ярмарки, виготовляють сувеніри. Авторська програма гуртка з екологічного народознавства «Земля, де живем, Україною зовем» Авілової Олени Василівни призначено для регіонів, де компактно проживають представники різних національних меншин. Проблема формування національної ідентичності в національних меншин України є однією з визначальних в контексті творення української політичної нації, адже саме вони мають прийняти українські національні «правила гри» для спрощення механізму інтеграції себе в українське суспільство і формування почуття причетності до України.

Особливо дана проблема актуальна для регіонів, у яких компактно проживають представники національних меншин. Тому існує необхідність розробляти нові гуртки, які поєднують у собі інформативність, цікавість, у простій і доступній формі пояснюють молодому поколінню, чому треба пам’ятати «хто ми і якого роду», шанувати своє коріння, батьків, рідну землю, відчувати свою приналежність до великого українського народу в умовах полікультурного середовища. Саме це завдання й покликана реалізувати програма «Земля, де живем, Україною зовем», яка складається із чотирьох змістових ліній: «Я і етнос»; «Я і природа, екологія»; «Я і мова, культура»; «Я і український народ, держава», які реалізуються тематичними блоками. Програма передбачає варіативність технологій, традиційних та інноваційних методів, форм навчання: дискусії, семінари-диспути, ігрове проектування, дайджести, міні-дослідження, створення проектів, електронних довідників та альманахів тощо. Тема музеїв при навчальних закладах не нова, але розглядається в деяких позашкільних навчальних закладах Донецької області у новому контексті. Це поняття «Динамічний музей», тобто такий музей, у якому усі експонати є доступними, діючими, їх можна брати до рук, приміряти, попробувати у роботі. У такому музеї вихованці не просто знайомляться із зовнішнім виглядом експонатів, а й проводять дослідження, ставлять експерименти, вивчають принцип дії, вчаться аналізувати, порівнювати, конструювати, тому він виконує функцію музею, лабораторії, експериментального майданчика та, в деякій мірі, ще й наукової установи. І, як результат, науководослідницькі роботи вихованців. Програма гуртка «Друге життя речей, або художня переробка сміття» має на меті формування екологічної культури вихованців через набуття практичних умінь використання вторинної сировини для виготовлення корисних речей, що призведе до зменшення кількості сміття та його впливу на навколишнє середовище. Сміття – невід’ємна складова життєдіяльності людини. Однак у той час, коли у всьому світі привчаються переробляти відходи і отримувати від того прибутки, Україна у цьому питанні поки що пасе задніх. Щороку в Україні утворюється майже 450 млн тонн відходів, з яких на переробку йде не більше ніж 3%. Решту захоронюють на полігонах, площа яких - 167 тисяч гектарів – перевищує територію природно-заповідного фонду країни. За приблизними даними, на сміттєзвалищах зосереджено близько 30 млрд тонн побутового сміття – клондайк для переробників. Однак, замість того, щоб перероблювати відходи і отримувати від цього зиск, як це відбувається у цивілізованих країнах, де переробляється до 60% скла, паперу, пластику та інших відходів, потенційні бюджетні кошти України роками перегнивають на полігонах, паралельно забруднюючи навколишнє середовище. Програмою передбачена експериментальна робота по нетрадиційному використанню вторинної сировини. Заняття гуртка проводять зазвичай у кабінеті та на природі, а також у кабінеті інформатики з використанням мережі Інтернет. Працюючи над створенням виробів із вторинної сировини, діти поглиблюють свої знання з екології, трудового навчання, фізики, природознавства, хімії та створюють елементи декора для приміщення та подвір’я школи, спортивні снаряди для дитячого майданчика, прикрашають квітники та садочки декоративними виробами. У процесі такої роботи у вихованців формуються уміння працювати з різноманітними матеріалами, з додатковими джерелами інформації: з довідковою, науково-популярною літературою та матеріалами із усесвітньої глобальної мережі Інтернет, формуються ектетичний смак та екологічна культура вихованців. На заняттях гуртка вихованці поглиблюють свої знання з екології про види побутових відходів та відходів промислового виробництва, їх вплив на навколишнє середовище та способи утилізації; вчаться використовувати побутові відходи для

виготовлення корисних речей, прикрашання інтер’єру приміщення, створення декоративних виробів. ІННОВАЦІЙНИЙ ПРОЕКТ «Дистанційні методи ведення гуртка екологонатуралістичного профілю» Зеленської Вікторії Анатоліївни, керівника екологічного гуртка ДОЕНЦ, доцента кафедри хімії та охорони праці Донбаської державної машинобудівної академії, кандидат біологічних наук показує, що гострота екологічних проблем поставила перед сучасною школою питання якісної екологічної освіти та формування екологічного мислення. Сучасні засоби комунікації, в тому числі ресурси Інтернет, дозволяють використовувати нові підходи до організації роботи екологічного гуртка. Наприклад, членами гуртка є студенти 1-2 курсів технічного вузу інженерних та економічних спеціальностей, які прибули на навчання з різних регіонів України. Відштовхуючись від цього, можна охопити увагою широке коло регіональних екологічних проблем, пропонуючи виконати індивідуальне завдання з елементами наукових досліджень. Це завдання передбачає вибір екологічного об'єкта, який зачіпає увагу і знаходиться в зоні проживання студента. Пропонується здійснити зйомку об'єкта, описати суть проблеми і винести це питання на обговорення на семінарі по Скайпу в режимі конференції. Учасники дискусії - члени гуртка - пропонують варіанти вирішення проблеми, визначають разом з керівником методи досліджень і етапи їх проведення. Якщо проблематика захоплює інтерес всієї групи, можливим є проведення виїзної експедиції членів гуртка і розробка колективного проекту. Дана методика націлює студента, як на самостійне проведення наукових досліджень, так і підвищує активність в групових, розвиває вміння грамотно брати участь в дискусіях і обговореннях, пробуджуючи інтерес до еколого-краєзнавчих проблем України. Студенти, які обрали для навчання інженерний напрямок, в тому числі інформаційні технології, мають ще одну сферу застосування інтересів - екологічну, де можуть на практиці продемонструвати вміння в обробці відеоматеріалів, проведенні презентацій, організації конференцій, створення довідкових буклетів, оформлення екологічних сайтів і т. ін. В позашкільній роботі з юними тваринниками на першому етапі в гуртках проводиться вивчення прогресивних технологій вирощування ремонтного молодняку (телят), на другому етапі – заключаються науково-практичні договори з фермами господарств, де вирощують ремонтний молодняк на проведення систематичних спостережень за ростом і розвитком тварин, проведенням дослідницької роботи . Проведена робота дає можливість учням набути практичний дослід по вирощуванню тварин і надати реальну допомогу тваринникам ферми. У 2016 році у Донецькій області прийнята Програма національно-патріотичного виховання дітей та молоді у Донецькій області на 2016 - 2020 рр. (далі – Програма). Головна мета Програми – створення в області ефективної системи виховної роботи щодо формування у дітей та молоді патріотичних почуттів, активної життєвої позиції, формування особистісних рис громадянина своєї країни, виховання конкурентоспроможної особистості, здатної успішно самореалізовуватися в соціумі як громадянин, професіонал, носій української національної культури. Провідною ідеєю Програми є формування у дітей і молоді патріотизму, сучасної національної ідентичності, національної гідності, особистої відповідальності та дієвості за долю країни. Реалізація програми національно-патріотичного виховання в Донецькій області здійснюється через систему взаємопов’язаних проектів: «ВІДПОВІДАЛЬНА ОСОБИСТІСТЬ – МІЦНА ДЕРЖАВА», «ЗБЕРЕЖИ КРАЇНУ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО», «З ЛЮБОВ’Ю В СЕРЦІ, З ВІРОЮ В ДУШІ», «СОБОРНО ЖИТО ЗАСІВАЄМО», «А МОВА – ЦЕ ДУША НАРОДУ. НАРОД БЕЗ МОВИ – НЕ НАРОД», «МИ – УКРАЇНЦІ. МИ – ЄВРОПЕЙЦІ».

В рамках Програми Донецький обласний еколого-натуралістичний центр започаткував проведення обласного освітньо-виховного проекту «Екологічними стежками рідної України». Завдяки якому діти області мають можливість здійснювати екологічні подорожі до різних областей України, вивчати особливості об’єктів природнозаповідного фонду нашої держави з метою визначення екологічних проблем та способів їх вирішення у різних регіонах України, вивчати історію, культуру, звичаї та обряди українського народу, особливості природи. Очікувані результати проекту: збільшення кількості дітей і молоді, задіяних у пошуково-дослідницькій роботі, шанобливе та дбайливе ставлення до своєї історії, культури та історії і культури інших етнічних спільнот української нації, готовність до збереження та примноження традицій українського народу, виявлення власного ставлення до мистецтва як засобу духовного становлення, здійснення творчої діяльності в мистецькій сфері, сформовані духовноморальні цінності та академічна доброчесність, толерантне ставлення до інших, здатність до успішної соціалізації та адаптації особистості в соціумі. Індикаторами ефективності реалізації програми національно-патріотичного виховання є:  діти та молодь як активні учасники органів учнівського (молодіжного) самоврядування, військово-спортивних клубів, дитячих і молодіжних організацій, державних і військових установ на основі паритетної взаємодії;  молодь залучається до вирішення питань територіальної громади, пропонує свої креативні ідеї реалізації локальних молодіжних ініціатив, спрямовує свою діяльність на результат, досягнення успіху, здійснює відповідальний вибір щодо участі у суспільно-політичному житті;  взаємодіє з іншими у процесі власного становлення як суб’єкта громадянського суспільства на засадах толерантності;  здійснює пошуково-дослідницьку та волонтерську діяльність;  відстоює свої права та права інших на основі набутих знань і навичок;  бере активну участь у збереженні природи рідного краю, пам’яток історії та культури країни, громадській діяльності;  володіє державною мовою, застосовує її у повсякденному житті;  ідентифікує себе з українським народом;  ініціює розбудову інститутів громадянського суспільства, проведення акцій, конкурсів щодо затвердження ідеї Соборності України;  виявляє почуття солідарності зі співгромадянами та відповідальності за долю країни, підтримує інтенсивні комунікативні зв’язки між членами громади. УПРАВЛІНСЬКА ПРАЦЯ КЕРІВНИКА ПОЗАШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ЙОГО ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Климчук Василь Васильович, директор Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді До основних показників інноваційності в діяльності дирекцій позашкільних навчальних закладів Хмельницької області можна віднести: застосування інноваційних методик; створення авторських підручників і посібників; розробка і впровадження освітніх інновацій. До основних показників конкурентоспроможності - додаткове інвестування; комп’ютерна підтримка навчально-виховного й управлінського процесів; зв’язки з науковими установами; рівень матеріально-технічної бази та виробничих умов

праці; наявність внутрішньої системи вдосконалення педагогічних кадрів та особистісно зорієнтованого навчально-виховного процесу. У результаті здійснення керівниками інноваційної управлінської діяльності профільні позашкільні навчальні заклади області набули конкурентних переваг, серед яких: включення в систему правових та фінансових відносин; наявність власної ресурсної бази; застосування наукових основ управління та інновацій; застосування постійного моніторингу і підтримка педагогів-новаторів; створення умов особистісного та професійного розвитку учасників навчально-виховного процесу. Інноваційна управлінська діяльність керівника навчального закладу залежить від його особистісних якостей, рівня професійної компетентності і творчості. А здійснюється вона керівниками профільних позашкільних навчальних закладів області за підтримки їх інноваційної діяльності методичною службою Національного ЕНЦУМ, державними і місцевими органами управління освіти; підготовки педагогічного колективу до інноваційної діяльності; матеріального та інформаційного забезпечення інноваційної діяльності; підвищення професійної компетентності керівників; наукового консультування учасників навчально-виховного процесу щодо інноваційних напрямків діяльності. До інноваційної управлінської діяльності відноситься й діяльність дирекції обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, яка забезпечує рівноправні умови навчання і розвитку вихованців. Пошук таких умов (організаційних, педагогічних, психологічних) організації навчально-виховного процесу на засадах інноваційної освіти потребує від дирекції закладу додаткових знань і вмінь, постійного внесення новизни (інновації) в усі напрями освітнього процесу - навчальний, виховний, управлінський. Однією з умов, що сприяє прийняттю дирекцією центру ефективного рішення є сприйняття наукових засад менеджменту освітніх інновацій, мета якого полягає у реалізації сукупності організаційно-управлінських, соціально-економічних і соціальнокультурних цілей [1]. А саме: 1. Створення якісно нової системи управління закладом; єдиного інформаційного поля для учасників навчально-виховного процесу; вироблення системи оцінювання ефективності діяльності всіх структурних підрозділів закладу освіти; розробка системи контролю та зворотного зв’язку; розробка ринкових механізмів взаємодії суб’єктів педагогічної діяльності; якісна побудова зв’язку в системі «освіта – наука – виробництво».

2. Створення позитивного іміджу закладу освіти; суттєве оновлення матеріальних фондів; накопичення бази даних про педагогічні інновації; створення привабливого інвестиційного клімату та здорового конкурентного середовища.

3. Підвищення доходів учасників інноваційного процесу; побудова «відкритої» соціально-педагогічної системи; пріоритетність гуманних відносин між учасниками навчально-виховного процесу; закріплення демократичних засад у всіх сферах діяльності; інтеграція у міжнародний освітній простір; підвищення кваліфікаційного рівня співробітників у міжкурсовий період; підвищення рівня ділової активності членів колективу. Досягнення таких цілей у ХОЕНЦУМ забезпечується спрямуванням переведення навчального закладу в якісно новий стан; постійна наукова, інформаційно-методична, соціальна, матеріальна і психологічна підтримка педагогів; створення правових, організаційних і психологічних умов забезпечення експериментальної діяльності навчального закладу; залучення різних інвесторів; участь у міжнародних освітніх проектах; підключення комп’ютерної техніки до мережі Інтернет і її раціональне використання; розширення й поглиблення функціональних обов’язків учасників навчально-виховного процесу Хмельницький ОЕНЦУМ проводить наполегливу роботу з вивчення і пропагування передового педагогічного досвіду кращих освітян-натуралістів, забезпечує формування та організацію діяльності мережі опорних шкіл (закладів) з питань еколого-натуралістичної

роботи, яка у 2016-2017 навчальному році складалася з 148 базових (опорних) навчальних закладів передового педагогічного досвіду, куди увійшли школи дослідницьконатуралістичного профілю, екологічної освіти і виховання та природоохоронного напрямку у яких творчо працювали кращі педагоги-натуралісти області. Дирекцією закладу практикується модель державно-громадського управління для керівництва педагогічною діяльністю колективу, творчою еколого-натуралістичною роботою, навчально-виховним процесом. Значна увага приділяється гуманізації та демократизації навчально-виховного процесу і застосуванню для його потреб сучасних ІКТ, інноваційних педагогічних технологій, удосконаленню та популяризації здоров’язберігаючих технологій. З 1994 року на базі закладу діє експериментальний майданчик Національної академії педагогічних наук України за науково-методичної підтримки Національного ЕНЦУМ.

19 квітня 2017 року представники Хмельницького ОЕНЦУМ взяли участь у роботі круглого столу Національної академії педагогічних наук України «Позашкільна освіта: стан, виклики, перспективи», де заклад звітував про роботу експериментального майданчика і успішну реалізацію творчою групою педагогів закладу 4-х спільних науково-освітніх проектів: - «Позашкільна освіта - науково-методичне забезпечення екологічної освіти та морально-духовного виховання дітей, учнівської і студентської молоді»: Реалізації завдань цього спільного науково-освітнього проекту супроводжувалась друкуванням 29 змістовних посібників навчально-методичного, інформаційнодовідкового та природничо-краєзнавчого змісту, 12 з них - з грифом Національної АПН України та НЕНЦ. Усі книги, надруковані Хмельницьким ОЕНЦУМ загальним тиражем понад 30 тисяч примірників, безкоштовно передано у навчально-виховні заклади Хмельницької області для учнів і педагогів. Ця література неодноразово презентувалась на науковопрактичних конференціях, методологічних семінарах в НАПН України, міжнародних та національних освітянських виставках, де отримувала високу оцінку і нагороди. Значна частина книг була оцифрована і в 2014 році стала основою електронної бібліотеки юннатів Хмельниччини та Національного ЕНЦУМ Міністерства освіти і науки України. Протягом 2016-2017 року побачили світ науково-популярні видання «Хмельниччина», «Фронтовий кобзар», «Живі смарагди Шепетівщини», «Ліси Хмельниччини». Підготовлена до друку ілюстрована книга «Флора Хмельниччини».

- «Формування творчої і соціально активної особистості засобами телекомунікаційних проектів у позашкільному навчальному закладі». Педагогічний колектив закладу працював над системним впровадженням у навчально-виховний процес новітніх інформаційно-телекомунікаційних технологій з використанням сучасних технічних засобів навчання (портативних персональних комп’ютерів «ASUS», «Lenovo» і «HP», локальної радіомережі швидкісного інтернету «Unnat-Radio» з модулями Wi-Fi, гаджетів, смартфонів, планшетів, електронних накопичувачів, мультимедійних проекторів і широкоформатних ТV-моніторів). Це сприяло удосконаленню та інноваційному оновленню системи навчальної і методичної роботи, забезпечувало раціональне поєднання дитячої розумової та фізичної праці на учнівській НДЗД, реалізацію завдань екологічної освіти і виховання та формування екологічної культури юннатів закладу. Реалізація проекту супроводжувалась презентаціями його результатів в Національному ЕНЦУМ і НАПН України та сприяла створенню першої освітянської віртуальної бібліотеки в Хмельницькій області.

- «Сучасні здоров’язбережні технології навчання і виховання школярів як шлях до якісної освіти»:

З 2008 року Хмельницький ОЕНЦУМ діє як заклад сприяння здоров’ю. Цьому передувала творча 7-річна співпраця хмельницьких педагогів-натуралістів з київськими колегами та науковцями НАПН України, пріоритетним напрямком якої є збереження та зміцнення здоров’я дітей і виховання в них культури здоров’я, впровадження здоров’язбережних технологій у навчально-виховний процес. У 2002 році, набутий хмельничанами досвід з цього напрямку, роботи був вивчений і узагальнений Національним ЕНЦУМ та пропагувався МОН України в педагогічній пресі і закладах освіти. На базі кабінету валеології, спеціально обладнаного спільно з обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти, було організовано проведення навчальних занять на валеологічну тематику для школярів і семінари-тренінги груп фасилітаторів та тематичні семінари з питань здорового способу життя для педагогічних працівників та керівників закладів освіти області. Представлений у 2012 році на Всеукраїнському конкурсі-захисті сучасної моделі навчального закладу - Школі сприяння здоров’ю, конкурсний матеріал про діяльність Хмельницького ОЕНЦУМ, спрямовану на формування освіченої творчої особистості, становлення її фізичного і психічного здоров’я, виховання потреби здорового способу життя, був визнаний одним із кращих в Україні. Як переможець цього заходу серед позашкільних навчальних закладів, Хмельницьким ОЕНЦУМ відзначений спеціальним Сертифікатом журі і включений у національну мережу шкіл сприяння здоров’ю.

- «Формування національно-патріотичних почуттів дітей, учнівської і студентської молоді юннатівськими формами роботи в контексті українського патріотизму та євроінтеграції України»: Актуальність тематики і проблеми національно-патріотичного виховання учнівської молоді в умовах євроінтеграції та захисту держави від російських агресорів і сепаратизму стимулювали започаткування і прискорену реалізацію спільного науковоосвітнього проекту. Співпраця закладу з науковцями НАПН України була присвячена спільному пошуку шляхів та методик, здатних забезпечувати спрямування педагогічної діяльності навчальних закладів на створення дієвої і ефективної моделі національнопатріотичного виховання української молоді в контексті українського патріотизму та євроінтеграції держави і суспільства. Особливий акцент у проекті зроблено на ідеї єднання і толерантності стосунків різних націй, народностей, національностей і конфесій в Україні заради захисту її території, розвитку економіки, зміцнення обороноздатності держави та забезпечення достойного життя і процвітання її народу. В контексті проекту розроблено наочний матеріал «Куточок європейського союзу» для навчальних закладів, здійснено благодійне видання кишенькового формату «Фронтовий Кобзар» для українських воїнів - учасників АТО, яке надруковано й придбано за допомогою лісівників та волонтерів. Тисячі примірників цієї книги були освячені у ТзОВ «Поліграфіст», індивідуально підписані юннатами і передані волонтерами на фронт захисникам України. Кілька років поспіль на щорічних національних та міжнародних виставках «Сучасна освіта в Україні», «Сучасні навчальні заклади», «Інноватика в сучасній освіті», під час громадської акції «Флагмани освіти і науки України» заклад отримував за інноваційну діяльність, новаторську працю педагогічного і юннатівського колективу ряд почесних відзнак, грамот, дипломів, сертифікатів, свідоцтв, 3 срібних та 2 золоті медалі міжнародних освітянських виставок, удостоєний почесних відзнак «Заклад-новатор», «Флагман освіти і науки України», «Переможець відкритого рейтингу «Золота когорта позашкільників», «Ніка», «Педагогічний Оскар», «Флагман позашкільної освіти України», «Лідер сучасної позашкільної освіти» та почесного звання «Лідер сучасної освіти». Показником фахового рівня педагогів-натуралістів стали їх результати у всеукраїнських конкурсах педагогічної творчості: призові місця у фінальних етапах Всеукраїнського конкурсу майстерності педагогічних працівників позашкільних

навчальних закладів «Джерело творчості» у номінаціях «Директор позашкільного навчального закладу», «Заступник директора позашкільного навчального закладу», «Методист позашкільного навчального закладу», конкурсу методичних моделей виховного процесу в освітніх закладах «Виховати особистість», Всеукраїнських конкурсах методичних розробок еколого-натуралістичного напрямку та рукописів навчальної літератури для позашкільних навчальних закладів системи освіти, Всеукраїнському Форумі молодих педагогів позашкільних навчальних закладів - 3 спеціальні почесні відзнаки «Педагогічний Оскар», дипломи і сертифікати до них. З метою інтеграції національної освіти в європейський та світовий освітні простори Хмельницький ОЕНЦУМ розвиває міжнародну співпрацю через участь юннатів закладу у регіональних і фінальних етапах дванадцяти міжнародних конкурсів: міжнародному конкурсі екологічних проектів з енергоефективності «Енергія і середовище», всесвітньому конкурсі науково-технічної творчості молоді Intel ISEF, Міжнародній Олімпіаді Проектів I-SWEEP, міжнародному конкурсі INFORMATRIX, міжнародному конкурсі INESPO, конкурсі винахідників «Leonardo Da Vinci», олімпіаді екологічних проектів INEPOEurоasia, Балтійському науково-інженерному конкурсі, щорічній Білоруській конференції учнів, Білоруському конкурсі науково-біологічних робіт учнів загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів, Міжнародному Фестивалі молодих науковців E(x)plory тощо. Інноваційні функції управління в Хмельницькому ОЕНЦУМ віднесені нами до технологічних і є такими, що сприяють формуванню відповідного середовища у закладі освіти (в нашому випадку - середовища, де панують засади інноваційної освіти). Вони виникли внаслідок розвитку науки управління і нових її галузей та під їх впливом. Зокрема: - прогностична функція управління формувалася в результаті розвитку теорії брендстратегії інновацій, що означає управління реалізацією інновації, просування її на ринку попиту, формування свідомості споживачів нового продукту; - менеджерська - теорії фронтування інноваційного ринку, що передбачає захоплення або відвойовування ринку діяльності інших закладів та організацій; - політико-дипломатична - психології безконфліктного управління; - представницька - теорії маркетингу в освіті, у т.ч. маркетингу інновацій, який передбачає вивчення ринку споживачів інновацій, їхніх запитів, інтересів, розробку системи дій з реалізації інновації, забезпечення її рекламою і пропагуванням в освітньому середовищі, організацією «паблік релейшн» та бенчмаркінгу інновацій, що являє собою засіб вивчення діяльності конкурентів з метою використання позитивного досвіду; - консультативна - що забезпечує проектно-консультаційні послуги з розробки проектів, програм і впровадження інновацій та реінжинірингу інновацій (інженерноконсультаційні послуги), які передбачають проектування діяльності для досягнення кардинальних, рішучих змін. Як висновок відмітимо, що якісна зміна наукових засад в управлінні профільним позашкільним навчальним закладом, як у меті управління, так і в управлінській технології, сприяє виникненню таких нових і перспективних тенденцій в управлінні, як: - відмова керівника від принципів авторитарної, заідеологізованої педагогіки і, навпаки, впровадження принципів демократизму, гуманізму, раціональної педагогічної інноватики, інклюзивної освіти; - здійснення підприємницької діяльності й отримання різних видів інвестицій, орієнтація навчального закладу на самофінансування, варіанти прибуткової підприємницької діяльності, одержання інвестицій; - залучення педагогів до активізації суспільних і державних зусиль щодо виходу позашкільної освіти на рівень міжнародних стандартів якості; - прагнення керівника оволодіти сучасними основами управління соціальнопедагогічними системами, у тому числі основами менеджменту освітніх інновацій;

- підвищення рівня конкурентоспроможності позашкільних закладів різних типів і форм власності на основі розширення освітніх послуг і шляхів застосування перспективних освітніх інновацій. Хмельницький обласний ЕНЦУМ, як інноваційний позашкільний заклад екологонатуралістичного профілю, плекає творчу особистість, створює умови для повноцінного інтелектуального, творчого, морального, фізичного розвитку дитини, примноження культури та духовності, є школою самореалізації особистості, її життєтворчості, культурного виховання. Головні цінності закладу - особистість, її креативність і творчість. Головне завдання управлінської роботи дирекції - всебічна підтримка творчої особистості, сприяння їй у професійній діяльності та створення належних умов для повного розкриття творчого потенціалу і самореалізації. Література 1. Вербицький В. Прогностичні орієнтири інноваційного розвитку позашкільного закладу еколого-натуралістичного спрямування /В.Вербицький // Рідна школа, 2009, № 89. - с.28-32.

2. Огнев’юк В. О. /Освіта в системі цінностей сталого людського розвитку./ - К., 2003.

3. Виховуємо громадян-патріотів України: Науково-методичний посібник/ авт. кол. за загал. кер. К. Чорної - Черкаси: видавництво ЧОІПОПП, 2011. - 273 с.

4. Павлова Л.М. Нові підходи до організації навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах /Л. М.Павлова// Шляхи підвищення інноваційного потенціалу позашкільних навчальних закладів: матер. наук.-практ.конф. /Міністерство освіти і науки України [та ін.] - Біла Церква. - 2008 - 112 с.

5. http://osvita-mk.org.ua/Yakist_osvitu/ZOSH34/zosh_34.pdf) 6. Всеукраїнська конференція директорів позашкільних навчальних закладів екологонатуралістичного профілю «Стратегії інноваційного розвитку позашкільної освіти в Україні». Тези доповідей: [збірник матеріалів /за заг. редакцією д.п.н. В.В. Вербицького]. Київ, «НЕНЦ», 2013. - 286 с.

СИСТЕМА РОБОТИ З ТВОРЧО ОБДАРОВАНОЮ МОЛОДДЮ В ОБЛАСНІЙ ПРИРОДНИЧІЙ ШКОЛІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Педан Юрій Федорович, директор комунального закладу освіти Обласний еколого-натуралістичний центр дітей та учнівської молоді» У контексті світового процесу формування та становлення суспільства нового типу, заснованого на знаннях та ноосферному світогляді, яке приходить на зміну сучасному інформаційному суспільству, перед Україною постали виклики, що спонукають до здійснення невідкладних та активних дій. Передусім, це підвищення конкурентоспроможності національної науки і освіти, підготовка кваліфікованих кадрів, розробка та використання новітніх освітніх технологій, і на основі цих факторів – створення високотехнологічної економіки, здатної забезпечити високу якість життя всіх громадян України. Така мета як найповніше співпадає з прагненням талановитої учнівської молоді жити в успішній європейській країні і бути творцями передового науково-технічного потенціалу держави.

Вирішення цього важливого завдання покладено насамперед на систему освіти, що потребує принципово нових підходів до навчання, виховання та підготовки до самостійного життя юного покоління, постійного оновлення форм та методів навчання з метою їх ефективного впливу на розвиток особистості учнів, надання змоги ранньої професійної орієнтації. Педагогічний колектив комунального закладу освіти ―Обласний екологонатуралістичний центр дітей та учнівської молоді‖ (далі КЗО ―ОЕНЦДУМ‖) проводить активну роботу щодо створення системи пошуку й підтримки обдарованої молоді, розвитку дослідницько-експериментального напряму еколого-натуралістичного профілю. Важлива роль у вирішенні цих питань належить позашкільним екологонатуралістичним закладам, які за сприяння органів управління освітою та за підтримки навчальних закладів всіх рівнів є на місцях основними організаторами екологічної освіти і вихованням дітей та молоді. Мережа позашкільних закладів еколого-натуралістичного напрямку Дніпропетровської області складає 15 профільних закладів та 1 екологонатуралістичний відділ при комплексному позашкільному навчальному закладі. Для підвищення ефективності та систематизації з навчання та розвитку обдарованих дітей та молоді в області створена комплексна програма ―Обдаровані діти – надія України‖, основні завдання якої: - пошук навчання, виховання і самовдосконалення обдарованих дітей та молоді; - розроблення і впровадження науково-методичного забезпечення роботи з обдарованими дітьми і молоддю; - координація зусиль різноманітних організацій освіти, творчих спілок, фондів для підтримки стимулювання творчо-обдарованих дітей та молоді; - популяризація роботи з обдарованими дітьми та молоддю. З метою підтримки обдарованої молоді, сприяння модернізації змісту науководослідної, пошукової, експериментальної та практичної діяльності учнівської молоді, підготовки до усвідомленого вибору майбутньої професії, впровадження інноваційноосвітніх методів і технологій у навчальних закладах у 2012 році на базі КЗО ―ОЕНЦДУМ‖ була створена хіміко-біологічна заочна школа учнівської молоді відповідно до положення про Всеукраїнську хіміко-біологічну заочну школу учнівської молоді, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.09.1997 за № 493/2249. На виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 31.01.2015 №75 ―Про затвердження положення про Природничу школу учнівської молоді‖, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за № 160/26605, було підготовлено наказ департаменту освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації від 14.08.2015 № 535/0/212-15 ―Про затвердження положення про обласну Природничу школу учнівської молоді‖, зареєстрованого в Головному територіальному управлінні юстиції у Дніпропетровській області 26.08.2015 за № 16/1877. Згідно з цими документами обласна хіміко-біологічна заочна школа учнівської молоді була перейменована в обласну Природничу школу учнівської молоді. Природнича школа учнівської молоді (далі – Школа) створена для учнів 9-11 класів, які мають бажання удосконалити, поглибити, систематизувати свої знання з природничих наук. Основними завданнями Школи є: - залучення учнів до поглибленого вивчення природничих наук і науково-дослідницької діяльності; - оволодіння учнями сучасними методиками та формами організації й проведення самостійних досліджень у галузі природничих наук; - здійснення професійної орієнтації обдарованих учнів; - пропаганда та популяризація наукових знань. Державний контроль за діяльністю Школи здійснює департамент освіти і науки

Дніпропетровської облдержадміністрації (далі – Департамент). Координаційно-методичну роботу, спрямовану на організацію Школи, здійснює Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді. Безпосереднє керівництво Школою здійснює директор КЗО ―ОЕНЦДУМ‖ Педан Ю.Ф. Школа у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України ―Про позашкільну освіту‖, іншими нормативно-правовими актами, наказами Міністерства освіти і науки України, Департаменту та Положенням ―Про обласну Природничу школу учнівської молоді‖. До Школи на перший рік навчання зараховуються учні, які навчаються в 9 – 10 класах загальноосвітніх, позашкільних і професійно-технічних навчальних закладів. Навчально-виховний процес у Школі здійснюється відповідно до навчальних планів і навчальних програм, розрахованих на два роки навчання. Навчання у Школі здійснюється в наукових відділеннях за напрямами: - природничий (із секціями біології, екології, хімії, сучасних біотехнологій тощо); - аграрний (із секціями агрономії, лісознавства, ветеринарії та зоотехнії тощо); - людинознавчий (із секціями психології, соціології). Педагоги Центру та вчені провідних вузів міста надають додаткову освіту, яка сприяє якісній підготовці учнів до зовнішнього незалежного оцінювання та вступу до вищих навчальних закладів. Форма навчання – очно-заочна. Навчання проводиться в аудиторіях і лабораторіях вищих навчальних закладів: - Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара (факультети: біологоекологічний, хімічний, психології, соціології); - Дніпровського державного аграрно-економічного університету (факультети: агрономічний, зооінженерний, ветеринарної медицини, механізації сільського господарства); - Українського державного хіміко-технологічного університету (факультети: технології неорганічних речовин, технології високомолекулярних сполук, сучасних біотехнологій), з якими укладені угоди про співпрацю, а також на базі КЗО―ОЕНЦДУМ‖. З метою організації роботи Школи також укладені угоди про співробітництво з науково-дослідними (Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти), природо-заповідними установами (Канівський природний заповідник (Черкаська область); Карпатський біосферний заповідник (Закарпатська область); Біосферний заповідник ―Асканія Нова‖ ім. Фальц-Фейна (Херсонська область); природний заповідник Дніпровсько-Орільський (Дніпропетровська область); позашкільними навчальними закладами (Миколаївський обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді, комунальний заклад ―Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді‖ Херсонської обласної ради, Закарпатський обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді). З метою організації навчально-виховного процесу в Школі щорічно в вересні місяці проводиться засідання науково-методичної ради спільно з науковцями вищих навчальних закладів за темою: ―Організація роботи обласної Природничої школи учнівської молоді‖, на якій розглядаються питання перспектив діяльності Школи в поточному навчальному році, організації навчально-виховного процесу в Школі, програмного забезпечення навчання учнів, проведення установчої осінньої сесії Школи. Велика увага приділяється набору учнів до обласної Природничої школи. Щорічно у вересневому номері обласної педагогічної газети ―Джерело‖ надається реклама про діяльність Школи та набір учнів на навчання в секціях обласної Природничої школи на новий навчальний рік.

Презентація діяльності Школи проводиться на серпневих обласних і міських нарадах вчителів біології, хімії з врученням прес-релізу: ―Обласна Природнича школа учнівської молоді запрошує на навчання‖. Спільна співпраця КЗО ―ОЕНЦДУМ‖ з Дніпропетровським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти дає можливість брати участь у курсах перепідготовки вчителів природничих наук, педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів і пропагувати навчання учнів у Природничій школі. Запрошення учнів до навчання в Природничій школі відбувається під час щорічних обласних масових заходів таких як: обласні змагання юних натуралістів ―Знаю, вмію, дію‖ та обласний зліт юних натуралістів ―Мій рідний край – моя земля‖, а також під час проведення в КЗО ―ОЕНЦДУМ‖ дня відкритих дверей на початку кожного навчального року. Для залучення учнів до навчання в Природничій школі був виданий яскравий плакат про навчання в секціях Школи на базі вищих навчальних закладів. При відвіданні навчальних закладів з метою набору вихованців керівники гуртків розповсюджують ці плакати в закладах освіти міста. Під час проведення методичних виїздів в міста та райони області примірники плакату також передаються адміністраціям базових шкіл. Протягом навчального року для учнів Школи проводяться сесії: установча осіння, зимова консультативна та весняна, в яких беруть участь біля 250 учнів. Лекції та практичні заняття для слухачів Школи проводять науковці вищих навчальних закладів: ДНУ ім. Олеся Гончара, ДДАЕУ, ДВНЗ ―УДХТУ‖. План проведення сесій затверджується науково-методичною радою Школи, до складу якої входять наукові керівники секцій – науковці ВНЗ. Під час сесій для учнів проводяться: - лекції, практичні заняття, майстер-клас відповідно до профілю; - індивідуальні консультації з науковими керівниками щодо підготовки науководослідницьких робіт та оформлення наукових досліджень; - тестові контрольні роботи з біології та хімії з метою виявлення рівня знань учнів; - зустрічі з деканами факультетів, які надають інформацію про навчання за обраним фахом та перспективи влаштування майбутніх фахівців. Щорічно у жовтні місяці для учнів обласної Природничої школи проводиться осіння сесія. Вона проводиться на базі вищих навчальних закладів відповідно до плану проведення сесії, узгодженого науково-методичною радою Природничої школи. Науковцями ВНЗ та педагогами КЗО ―ОЕНЦДУМ‖ для учнів проводяться тематичні лекції, практичні заняття, тренінги, майстер-класи, екскурсії. Учні відвідують музеї профільних ВНЗ, зустрічаються з керівництвом провідних факультетів. З метою перевірки рівня знань учнів науковими керівниками проводяться тестові контрольні завдання з біології та хімії та надаються індивідуальні консультації з питань виконання контрольних робіт та вибору теми науково-дослідницької роботи. За підсумком проведення осінньої установчої сесії Школи готується наказ по КЗО ―ОЕНЦДУМ‖ ―Про зарахування учнів на І курс обласної Природничої школи учнівської молоді‖. В роботі Школи застосовуються не тільки випробувані часом форми: сесійні та консультаційні заходи, індивідуальна робота з науковцями та фахівцями відповідного профілю, а й нові сучасні он-лайн лекції, які проводяться під час зимової консультативної сесії в очно-заочній формі з використанням матеріалів відео-лекцій. Ефективна співпраця налагоджена між КЗО ―ОЕНЦДУМ’ та ботанічним садом Дніпровського національного університету ім. О.Гончара. Адміністрація ботанічного саду не тільки сприяє в проведенні для учнів Школи та вихованців навчальних закладів області екскурсій, але й допомагає в проведенні семінарів, круглих столів, майстер-класів, надає консультації фахівців з озеленення закладів освіти.

З метою удосконалення навчально-виховної роботи, надання додаткової освіти з природничих наук та екології в діяльності Школи використовується інструктивнометодичний стаціонар (далі - ІМС), який входить до експериментального екологокраєзнавчого комплексу КЗО ―ОЕНЦДУМ‖. До структури ІМС включені чотири сектори: екологічна вітальня, відеолекторій ―Екологія XXI століття‖, екскурсійно-оглядовий (лекційний), бюро еколого-краєзнавчих та туристичних маршрутів. Вся робота секторів поєднана та проводиться на базі 12 розділів ІМС, організованих за модульним типом, це: - Земля – наш спільний дім; - Біоенергетика - Природа та людина; - Відроджене майбутнє; - Історія краю; - Дитячий еколого-краєзнавчий та - Мистецтво та релігія; натуралістичний рух; - Екологічна пропаганда; - Громадські екологічні організації; - Види трудової діяльності; - Національно-патріотичне виховання.

- Виробнича діяльність та екологічні катастрофи; Кожний розділ накопичує свою науково-педагогічну інформацію, музейні експонати, колекції і може виступати в проведенні лекційної та екскурсійної роботи, як окремий (за визначеною темою) чи як структурний в загально-оглядових заходах. В інформаційно-методичному стаціонарі зібрана інформація про стан екологічної роботи в області, методичні матеріали, створена відеотека, що надає можливість учням використовувати даний матеріал при підготовці науково-дослідницьких робіт з біології, екології, сучасних біотехнологій, психології, соціології. В екологічній вітальні ІМС для учнів Школи проводяться тематичні вечори, пресконференції, творчі зустрічі з науковцями. Так, під час осінніх канікул була організована зустріч учнів Школи з Манюком Вадимом Володимировичем, доцентом геологогеографічного факультету ДНУ, який брав участь в спільній українсько-американській громадській ініціативі по обміну досвідом в галузі екологічної освіти та розвитку заповідної справи в штаті Каліфорнія (США). Він презентував свій фотозвіт про цю поїздку ―Сучасна Америка очима українського еколога‖, в якому в яскравій, притаманній йому образній формі, розповів про те, як турбуються про стан довкілля в США і які конкретні заходи для цього проводяться. Науково-дослідницька робота учнівської молоді – елемент науково-пізнавальної діяльності в системі позашкільної освіти, що закономірно сприяє інтелектуальному і психологічному зростанню дитини, розвитку її власної творчості, розширює можливості для особистого саморозвитку та самореалізації, збуджує інтерес і стимулює пізнавальну активність юних натуралістів у вивченні проблем навколишнього середовища, сприяє закріпленню набутих практичних знань, умінь та навичок, формує екологічну культуру і природоощадливе виховання. Висвітлення результатів дослідницьких робіт на конференціях, семінарах, засіданнях секцій МАН, обласних, всеукраїнських та міжнародних інтелектуальних конкурсах дозволяє старшокласникам залучитися до діяльності вищої школи, підсилює їхню зацікавленість у здобутті освіти, допомагає молоді довести юнацьке захоплення до логічного завершення – вибору майбутньої професії та визначення свого покликання у житті. За два роки навчання в Школі учні набувають навички лабораторних досліджень, вчаться методам оцінки й обробки інформації, отримують поглиблені знання з предметів природничого напряму, а також готують свою першу науково-дослідницьку роботу. Щорічно в травні місяці проводиться урочистий випуск учнів обласної Природничої школи, під час якого відбувається обласний конкурс-захист науково-

дослідницьких робіт учнів по секціях: біології, екології, агрономії, ветеринарії та зоотехнії, хімії, психології, сучасних біотехнологій, флористики та зеленої архітектури. Більшість науково-дослідницьких робіт, поданих на конкурс, підготовлено в лабораторіях і на кафедрах вищих навчальних закладів під керівництвом вчених. Свої враження про навчання у Природничій школі висловила у своєму вірші випускниця секції психології Герасименко Тетяна: Уже закінчилось навчання, І ми виходимо в життя, Вирують дивні почуття, Бо зустріч нинішня – остання. Але у пам’яті безмежній, Я знаю, - житимуть повік Ідеї, сесії, контрольні, Натхнення творчого потік… Усе було та вже минуло… І сумніви, і творчі муки, І радість перших перемог, Та є повага до науки, До тих, хто наш талант плекав, У всьому нам допомагав. Шановні наші вчителі! Ми – вдячні діти. І від нас вам – уклін до самої землі.

Під час літніх канікул вихованці Школи стають активними учасниками обласної програми ―Вивчаємо заповідні території України‖. Основним структурним компонентом програми є організація і проведення комплексних еколого-краєзнавчих експедицій та польових практик для дітей та учнівської молоді на базі провідних заповідників країни. При фінансовій підтримці обласної державної адміністрації та обласної Ради депутатів обдарована молодь та вихованці ПНЗ мають змогу відвідувати провідні науковозаповідні установи Дніпропетровщини та інших областей України, а саме: природний заповідник ―Дніпровсько-Орільський‖ (Дніпропетровська область); Канівський природний заповідник (Черкаська область); Карпатський біосферний заповідник (Закарпатська область), з якими КЗО ―ОЕНЦДУМ‖ укладені угоди про співпрацю. Мета програми – збільшення обсягу знань у дітей та молоді про основні об’єкти природно-заповідного фонду області та України, біологічне різноманіття різних природних біотопів, проведення конкретних практичних заходів по охороні та збереженню довкілля, широкої еколого-просвітницької діяльності серед дітей, молоді та різних верств населення щодо привернення уваги до проблем збереження і примноження природно-заповідного фонду. Важливим напрямом роботи колективів позашкільних закладів екологонатуралістичного спрямування є підготовка та участь вихованців у проведенні профільних масових заходів обласного, Всеукраїнського та Міжнародного рівнів, таких як: Балтійський науково-інженерний конкурс, Білоруська конференція учнів, Intel – ISEF (США), Genius Olimpiade (США), INESPO (Нідерланди), I-SWEEEP. Всього на рівні України участь в масових заходах з екології, біології, сільського та лісового господарства, прикладної натуралістичної творчості, квітникарства, озеленення і ландшафтного дизайну щорічно беруть участь майже 250 вихованців області, половина з них стають переможцями. Досягнення випускника Природничої школи учнівської молоді, одинадцятикласника із Криворізького гуманітарно-технічного ліцею №129 Куриленка Віктора відмітив у своїй доповіді Президент України Петро Порошенко на зустрічі з талановитою молоддю України. Віктор розробив принципово новий метод очищення промислової води за допомогою 3D-електорода. Винахід дає змогу одночасно очищувати воду на кількох рівнях і від багатьох забрудників, що уможливить її використання в замкненому циклі промислових систем водоочищення. Юний вчений отримав патент на свій винахід і здобув чимало перемог на міжнародних конкурсах. Відповідно до договору про співробітництво між ДВНЗ ―Український державний хіміко-технологічний університет‖ та КЗО ―ОЕНЦДУМ‖ плідно працює наукове товариство ―Юні хіміки та хімія з основами електрохімії‖ під керівництвом Коваленка Вадима Леонідовича, Заслуженого працівника освіти України, кандидата технічних наук, доцента кафедри технічної електрохімії. Більше десяти років талановитий педагог працює з учнями в науково-дослідній лабораторії кафедри технічної електрохімії Дніпропетровського державного хімікотехнологічного університету (ДВНЗ ―УДХТУ‖). За цей час ним підготовлено більше 30 вихованців-переможців Міжнародних конкурсів, таких як: ―Intel-ISEF‖, ―Genius Olympiade‖, Міжнародний конкурс винахідників ―Leonardo Da Vinci‖, ―I-SWEEEP‖, ―JNESPO‖, ―Балтійський науково-інженерний конкурс‖. А іменами трьох його вихованців: Олександра Токарева, Віталія Клокуна і Марини Мешкович, які були переможцями Міжнародного конкурсу науково-технічної творчості школярів ―Intel-ISEF‖, названі малі планети Сонячної системи. Підсумком всіх досягнень молодих дослідників , як вважає В.Л. Коваленко, є щоденна плідна праця і прагнення юних науковців до перемог. З метою підвищення майстерності педагогів, розповсюдження передового досвіду роботи серед педагогів позашкільних та загальноосвітніх закладів освіти по роботі з обдарованою молоддю щорічно проводяться на базі КЗО ―ОЕНЦДУМ‖ та ВНЗ тематичні семінари, присвячені технологіям формування творчої особистості, створенню оптимальних умов для розвитку творчої особистості, впровадженню інноваційних форм роботи з творчо обдарованою молоддю.

Багаторічний досвід роботи педагогічного колективу КЗО ―ОЕНЦДУМ‖ дозволив створити власну модель роботи з талановитою молоддю, визначити пріоритетні напрямки роботи, а це: - розробка системи пошуку обдарованих і талановитих дітей та молоді; - створення інформаційного банку даних талановитої молоді (залучення учасників, призерів олімпіад, конкурсів міських та обласних змагань природного напряму); - проведення тематичних семінарів з метою систематичного підвищення майстерності педагогів, які працюють з одарованими дітьми та молоддю; - створення банку педагогічного досвіду щодо роботи з обдарованими дітьми; - створення умов для поглиблення вивчення профільних предметів (організація фонду учбової, наукової та методичної літератури, обмін передовою науково-методичною інформацією, робота гуртків поглибленого вивчення біології та хімії, консультативний центр по роботі з обдарованими дітьми); - експериментальна та дослідницька робота (залучення учнів до наукових досліджень в лабораторіях вищих навчальних закладів наукових установ, комплексних екологічних експедиціях); - створення обласної Природничої школи учнівської молоді; - науково-методичне забезпечення роботи з обдарованими дітьми (розробка та використання нових наукових технологій, проведення семінарів, конференцій, вебінарів, дистанційної форми навчання, популяризації роботи з обдарованими дітьми та молоддю). Отже, найважливішим у формуванні кожної особистості є вчасне розкриття її талантів та здібностей. І можна впевнено сказати, що сучасна наукова еліта формується не у вищих навчальних закладах, а набагато раніше – у школах та позашкільних закладах, а точніше – в умовах освітньої системи ―Школа – позашкільний навчальний заклад – вищий навчальний заклад‖, яка дає учневі не тільки знання, але і вчить працювати самостійно, допомагає відкрити шлях у новий цікавий світ гіпотез, спостережень, експериментів, логічних висновків. Усе це є сходинками до інтелектуального й особистісного успіху. За 18 років творчої діяльності хіміко-біологічного факультету Дніпропетровського відділення Малої академії наук України, який працював на базі КЗО ―ОЕНЦДУМ‖, та обласної Природничої школи більше ніж 1000 випускників стали студентами різних вузів нашого міста й України. Найбільш активні та здібні учні зробили крок у велику науку. І сьогодні з гордістю ми говоримо, що еліта нашої держави – це випускники різних років: - Віктор Бригадиренко, кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології та екології Дніпровського національного університету ім. О.Гончара; - Ян Томасон, кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри селекції Дніпровського державного аграрного-економічного університету; - Олексій Конопльов, доцент кафедри рослинництва ДДАЕУ; - Галина Крикун, керівник гуртка Дніпропетровського обласного екологонатуралістичного центру дітей та учнівської молоді, закінчила аспірантуру біологоекологічного факультету ДНУ; - Михайло Румбах, кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри селекції і насінництва ДДАЕУ; - Вікторія Слінько, кандидат біологічних наук, викладач кафедри зоології та екології ДНУ ім. О.Гончара. Колектив закладу впевнений, що організація навчання в обласній Природничій школі – це прямий шлях у підготовці молодої наукової зміни. Школа здійснює глибокий вплив як на професійну орієнтацію, так і на формування світогляду молодого покоління.

НОВАЦІЇ У ГАЛУЗІ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОЇ ОСВІТИ ОСВІТИ СУМСЬКА ОБЛАСТЬ, 2017 РІК Тихенко Лариса Володимирівна, директор Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю Навчально-виховний процес Обласний соціально-освітній національно-патріотичний проект «Голос крові: ми – Українці» Мета: залучення учнівської молоді до активних форм історико-краєзнавчої, пошуково-дослідницької, волонтерсько-благодійної роботи, удосконалення змісту і засобів національно-патріотичного виховання підростаючого покоління. Проведення заходів за напрямами Проекту: 1) Національно - родинний напрям «Без роду немає народу» (дослідження родоводів, участь у виставках дитячих творчих робіт, присвячених Дню Матері, Дню сім’ї, фото вернісажах тощо).

2) Художньо-мистецький напрям «І в Україні серцю миле все» (вивчення історії культурної спадщини Сумщини; збір матеріалів про мистецькі традиції, музику, пісню, танок, поезію тощо).

3) Волонтерсько-благодійний напрям «Лише тим історія належить, хто за неї бореться й живе» (проведення акцій благочинності й милосердя «Малюнок захиснику Вітчизни», «Зігрій своїм теплом солдата», «Повертайся додому живим», «Це наше рідне – наше українське»; виготовлення діючих моделей судно-авто та авіатехніки; допомога у розв’язанні життєвих проблем учасників антитерористичної операції (АТО) на сході України тощо).

4) Пошуково-дослідницький «Не забувайте незабутнє, і не знецінюйте коштовне» (дослідження генетичного коду української нації, традиційних народних ремесел, знарядь праці, одягу, страв, фольклору, народної медицини, сімейної педагогіки, свят і обрядів тощо). Обласний екологічний форум «Природа − національне багатство України» Мета: формування нового природоохоронного світогляду громадян України на засадах сталого розвитку, виховання в дітей почуття відповідальності за природу як національне багатство. Завдання Форуму: виховання свідомого ставлення дітей та учнівської молоді до охорони природи; обмін досвідом роботи щодо організації роботи творчих учнівських об’єднань екологічного профілю, поширення кращого педагогічного досвіду; привернення уваги державних інститутів, громадських організацій до розвитку природоохоронної, дослідницької діяльності учнівської молоді. Роботу Форуму організовано у форматі презентації практичних дій, пошуководослідницької роботи в секціях «Дослідження природних ресурсів України, екологічного стану довкілля», «Сучасні технології енергоефективності та енергозбереження на засадах сталого розвитку», «Вивчення народних традицій раціонального природокористування». Керівники делегацій беруть участь у «круглому столі» з теми «Громадська екологічна ініціатива як чинник успішності реалізації ідей сталого розвитку». Методична діяльність Нова методична хвиля у Сумському позашкіллі Мета: виявлення, узагальнення та поширення перспективного педагогічного досвіду, сучасних практик та ініціатив з патріотичного виховання дітей та учнівської молоді в процесі позашкільної навчально-виховної, дозвіллєво-оздоровчої роботи. Основні напрями роботи: «Організація навчально-виховного процесу», «Дозвілля, оздоровлення», «Тематичні виховні заходи», «Проектна діяльність», «Інноваційна діяльність».

Очікувані результати: підтримання інноваційного іміджу, відображення патріотичної спрямованості Сумського позашкілля; створення інформаційно-методичної ресурсної бази позашкільних навчальних закладів області з проблеми патріотичного виховання; видання довідників адрес перспективного досвіду, цікавих практик і нових ідей патріотичного виховання в позашкільному освітньо-виховному просторі; друк збірників навчально-методичних матеріалів з досвіду роботи ПНЗ області; оформлення мультимедійних і постерних презентацій.

НОВАЦІЇ ПОЗАШКІЛЛЯ ХЕРСОНЩИНИ ЩОДО ЕКОЛОГІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ Вітренко Ельвіра Валентинівна, директор, Мудрак Тетяна Олександрівна, завідувач методичним відділом комунального закладу «Центр екологонатуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради У проекті «Нова Українська школа», ухваленим рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 27.10.2016 року зазначається, що основною задачею навчальновиховного процесу є формування компетентностей, які потрібні для успішної самореалізації особистості у житті, навчанні та праці. Однією з ключових компетентностей визначено «Екологічна грамотність і здорове життя» передбачає формування в учнівської молоді уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя. На екологізації освіти як одному із ключових напрямів державної освітньої політики наголошує Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті. В результаті навчально-виховного процесу учні мають стати свідомими, відповідальними суб’єктами освіти, спроможними спланувати та реалізувати проект власного життєвого шляху, спираючись на екологічні цінності та усвідомлення своєї місії у добу екологічної кризи. В Херсонській області провідну роль в «екологізації» освіти відіграють позашкільні заклади еколого-натуралістичного спрямування. На сучасному етапі ведеться робота з вирішення наступних актуальних задач: - виконання соціального запиту на екологічно активну і компетентну особистість; - організація якісно-нового, сучасного та актуального освітнього простору, що функціонує за екологічними принципами з урахуванням середовищного підходу; - досягнення цілісності та неперервності еколого-виховного впливу на особистість. Тому, для підвищення ефективності формування екологічної свідомості учнівської молоді в області запроваджуються наступні інновації: Дослідно-експериментальна робота. Триває дослідно-експериментальна робота колективу комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради (далі – Центр) за темою: «Екологізація дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу із об’єктами природно-заповідного фонду». Звіт про завершення другого (концептуально-діагнозтичного) етапу зазначеної роботи був представлений методичною службою Центру 06 грудня у місті Києві на засіданні комісії з питань інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи з проблем виховання, розвитку дітей та учнівської молоді у навчальних закладах України Міністерства освіти

України. Комісією прийнято рішення схвалити діяльність закладу на ІІ етапі та затвердити програму ІІІ (формувального) етапу дослідно-експериментальної роботи. За звітній період розроблено концепцію екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу із об’єктами природнозаповідного фонду та створено модель її реалізації. Також визначено організаційнопедагогічні умови формування екологічної свідомості як результату екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у співпраці позашкільного навчального закладу та об’єктів природно - заповідного фонду. Створено навчальну програму «Дослідники заповідних стежок Херсонщини», розрахована на 2 роки навчання (автори: Палічева Г. В., Мудрак Т. О., Валікова О. В.). З вересня 2016 року за програмою працюють 9 гуртків: на базі Центру, біосферного заповідника Асканія-Нова ім. Ф.Е. Фальц-Фейна, станцій юних натуралістів Новокаховської міської ради, Голопристанської районної станції юних натуралістів, Каховської міської станції юних натуралістів, та Генічеської районної станції юних натуралістів. Залучення вихованців до прояву активної природоохоронної позиції. Під час екскурсій та експедицій Херсонщиною, педагоги звертають увагу вихованців на екологічні проблеми краю. Особливе занепокоєння викликають негаразди, які спостерігаються зараз в галузі лісового господарства. В умовах, коли ціни на опалення непомірно зростають, а рівень доходів населення знижується набирають все більших масштабів процеси браконьєрських вирубувань. Це стосується як захисних лісосмуг так і лісових насаджень, які в Херсонській області вирощені завдяки героїчним зусиллям наших пращурів. Фінансування державних лісомисливських господарствах починаючи з 2016 року з держбюджету взагалі відсутнє. Тож, від імені всіх юннатів Центру до голови Херсонської обласної державної адміністрації та Херсонської обласної ради звернулася з листом Литвиненко Віра Сергіївна, голова Ради юннатів Центру, учениця 11 класу Херсонського обласного ліцею Херсонської обласної ради. В тексті послання аргументовано висловлюється занепокоєння негативними явищами, що зараз відбуваються в даній галузі та прохання ще раз переглянути вищезазначену проблему, для того, щоб для майбутнього покоління Херсонщини збереглась вся велич та краса природи рідного краю. Звернення юннатів закладу було розглянуто. Владні структури відповіли дітям, що їх турбота справедлива й дійсно, ситуація потребує негайного вирішення. Зокрема, у відповіді зазначається: «Шановна Віро Сергіївно! Обласна державна адміністрація розглянула звернення юннатів Херсонщини та висловлює щиру вдячність за стурбованість з приводу негативної ситуації, яка нависла над штучними лісами Херсонщини внаслідок відсутності фінансування лісомисливських підприємств за КПКВК 2805060…». Також зазначається, що з даного питання вжито ряд заходів, зокрема, направлено звернення до Президента України П.О. Порошенка, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, Міністру аграрної політики України Т. Кутового з клопотанням ініціювати та підтримати розроблення та затвердження Державної цільової програми «Ліси України» на 2017-2021 роки та відновити фінансування лісомисливських підприємств. Крім того, в області прийнято програму «Ліси Херсонщини» на 2017 – 2020 роки (рішення сесії обласної ради від 03 березня 2017 року № 373), якою передбачено фінансування з місцевих бюджетів в розмірі 47, 052 млн. грн.» Тож, ми маємо надію, що природоохоронні дії молоді Херсонщини за підтримки керівництва області покращать ситуацію в галузі лісового господарства на Херсонщині. Інтеграція еколого-натуралістичної та історико-краєзнавчої роботи. Херсонщина має багату й унікальну історію. Історичний розвиток краю пов’язаний із тим, що саме тут, мешкала сім’я Фальц-Фейнів. Всім відоме ім’я Фридриха Едуардовича Фальц-Фейна, проте у його матері Софії Богданівни було ще 5 синів та дочка. Коли діти стали дорослими, мати розподілила земельні маєтки між ними. Тож Фальц-Фейни розселилися по всій території сучасної Херсонщини. Це були поміщики, що мали достатньо грошей та можливостей для реалізації власних планів. Після себе ці люди залишили згадки для нащадків, і не лише архітектурні споруди (хоча залишилися і такі), а головне - пам’ятки природи – сади, парки ставки. І до наших часів, збереглися наслідки їх трудів з благоустрою

краю. Крім Фальц-Фейнів розвитку Таврійського краю сприяли такі діячі, як Воронцов М.С., Нестроєв О.О., Скадовський С.Б. та інші. Тож, педагоги Центру приєдналися до ініціативи вчених Херсонського державного університету щодо проведення акції «Забуті парки Херсонщини». В рамках обласного етапу Всеукраїнської акції «Парки – легені міст і сіл» оголошено конкурс – «Вікові дерева Херсонщини», в ході якого діти будуть вести облік, проводити дослідження стану та роботу з охорони вікових дерев Херсонщини. Після збору та обробки даних буде створена інтерактивна карта Херсонської області, з позначенням вікових дерев на ній. Також проводиться робота по внесенню найстаріших дерев до переліку об’єктів природнозаповідного фонду - пам’яток природи Херсонської області. Нові форми еколого-натуралістичних масових заходів. Основною метою масових заходів еколого-натуралістичного спрямування є виховання в учнівської молоді дбайливого ставлення до природи рідного краю. Тому, в області триває пошук нових та більш ефективних форм і методів їх проведення. Дієвим засобом вивчення біотопів плавнів Дніпра стало проведення науковокультурологічного квесту «Козацька слава» у Пониззі Дніпра на байдарках. При цьому вдало поєднується оздоровлення, науково-дослідницька, туристсько-краєзнавча робота та патріотичне виховання молоді. Разом з педагогами Центру організаторами квесту є молодіжні громадські організації «Олешшя», «Артхаос», учасники - юні натуралісти Херсонської області. Захід проводиться у третьому затоні Дніпра на базі відпочинку «Петровець». Під час квесту в ігровій формі в учасників через призму відчуття величі та багатства природи рідного краю, формуються почуття поваги та гордості за власний народ, його славетну історію, її багатогранні прояви, відбувається ознайомлення з українськими народними традиціями та обрядами. Головний етап заходу - сплав на байдарках. Немає сумнівів, що це один з найефективніших засобів відпочинку, спортивної підготовки та здобуття реальних уявлень про природні комплекси плавнів Дніпра. Учасники досліджують флору і фауну, виявляють червонокнижні види, вивчають історію природокористування, взаємовідношень людини з навколишнім середовищем. Молодь навчається екологічній грамотності, вивчає негативний вплив порушень екологічного балансу на живу природу, виявляючи випадки брутального ставлення до багатств Землі. В подальшому юннати прагнуть спрямовувати свою роботу на охорону всього природного надбання рідного краю. Використання результатів дослідницької роботи гуртківців для вирішення практичних задач. Педагоги Центру переконані, що при організації дослідницької роботи учнівської молоді необхідно особливу увагу приділяти практичній значимості досліджень для того, щоб юні дослідники усвідомлювали свою роль, свій посильний вклад у поліпшення довкілля. Так, в результаті дослідження типів реакцій водоростей роду Trentehpolia на зміни в оточуючому середовищі вдалося створити альтернативний метод визначення чистоти повітря за допомогою аерофітонових водоростей. Проблемі відновлення та поліпшення родючості ґрунтів присвячено цикл досліджень із отримання біогумусу за допомогою червоних каліфорнійських черв’яків. У 2016 році виведено нову лінію, яку можна використовувати у якості маточного матеріалу для промислового розведення, про що в Державній службі інтелектуальної власності України отримано Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 65387. Відомості про біологічні особливості рослин і тварин, у тому числі занесених до Червоної книги, дають змогу з’ясувати стан біоценозів та визначити ступінь антропогенного навантаження. Об’єктами для вивчення гуртківцями стали: береза дніпровська Betula borysthenica, катран понтійський Crambe pontica, журавель сірий Grus grus. Щорічні наукові дослідження схилів річки Інгульця в околицях селища Микільське, визначення унікальності флори і фауни даної території стали початком роботи з проектування юними дослідниками регіонального ландшафтного парку «Микільські схили».

Також, на основі матеріалів дитячих досліджень складено наукове обґрунтування для створення комплексної пам’ятки природи місцевого значення «Буркутська діброва». Розвиток співпраці із науковцями. Це необхідний компонент в системі поглибленого вивчення певної теми біології чи екології, глибокого розуміння процесів та явищ природи та їх взаємообумовленості. Практика свідчить, що спілкування з науковцями, спеціалістами в певній галузі дозволяє юннатам розширити свої біологічні знання та уявлення, переосмислити результати проведених досліджень та підвищити власний інтелектуальний рівень. Методичну та наукову допомогу, всебічну підтримку юннатам області надають науковці з Херсонської гідробіологічної станції, Херсонського державного аграрного університету, Херсонського державного університету, Чорноморського біосферного заповідника, біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна, НПП «Олешківські піски», «Нижньодніпровський». Таким чином, робота з пошуку та втілення в навчальну практику інновацій екологонатуралістичного напрямку – це крок до подолання глобальної екологічної кризи та сходинка до удосконалення особистості через екологізацію життя.

ПОЗАШКІЛЬНА ОСВІТА ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ ВИХОВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ Лоцман Тетяна Василівна, методист комунального закладу «Кіровоградський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, що спрямована на розвиток здібностей, обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їхніх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні, виховання патріота, здатного захищати інтереси держави. Значимість позашкільної освіти полягає, насамперед, у тому, що основним об’єктом навчання є конкретна особа, яка відповідно до своїх нахилів та здібностей залучається до навчально-виховного процесу у позашкільних закладах. З точки зору позашкільника, позашкільна освіта – це перш за все пошукова освіта, яка змушує педагогів апробувати різні форми роботи з дітьми, урізноманітнювати види діяльності. Якість освіти завжди була предметом обговорення, наукового інтересу. А якість виховання? Хто повинен здійснювати виховний процес? На думку педагогів комунального закладу «Кіровоградський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» особливу роль саме у виховному аспекті повинні відігравати позашкільні заклади області. В 2016 року в області працювало 203 творчих об’єднань учнівської молоді екологонатуралістичного спрямування, в яких займалося 2879 учнів. Найбільше в області працювало груп гуртків екологічного профілю – 126; біологічного – 26 групи; сільськогосподарського –4 груп; квітково-декоративного – 33 груп; декоративно – ужиткового – 14.

76 груп (1310 учнів) працювали на базах позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного спрямування; 66 груп (612 учнів) – на базах загальноосвітніх навчальних закладів; 61 група (957 учнів) – на базах комплексних позашкільних закладів. Діяльність комунального закладу «Кіровоградський обласний центр екологонатуралістичної творчості учнівської молоді» направлена на удосконалення позашкільної освіти з еколого-натуралістичного спрямування в області, на реалізацію поставленої проблеми «Взаємодія позашкільного закладу, школи, дітей і батьків у формуванні екологічно освіченої особистості».

Виховання має комплексний характер. До нього причетні сім’я, найближче соціальне оточення – формальні й неформальні об’єднання, громадські організації, засоби масової інформації, заклади культури, релігійні об’єднання тощо. Важливо, щоб виховний процес був особистісно- орієнтованим та гуманістично спрямованим. Такий підхід передбачає ставлення до кожного вихованця як до неповторної особистості, суб’єкта вільного розвитку, визнання його прав, виходячи із сукупності знань про людину. Ідеалом виховання є гармонійно розвинена, високоосвічена, соціально активна й національно свідома людина, якій притаманна громадянська відповідальність, високі духовні якості, здатність до саморозвитку й самовдосконалення. Головною метою системи виховної роботи позашкільного закладу є: створення умов для формування творчої, гармонійно розвиненої, освіченої та вихованої особистості, здатної до самореалізації, самовдосконалення та активних дій. Цьому сприяє тісне спілкування гуртківців з природою, усвідомлення своєї ролі в подальшому існуванні природи і взаємин людини з оточуючим світом, що неможливо без високих духовних якостей особистості, її громадянської позиції, патріотичних почуттів тощо. Для того, щоб виховні процеси в позашкільному закладі були спрямовані в правильне русло і сприяли формуванню у гуртківців позитивних якостей особистості, педагоги керуються основними принципами системи виховної роботи у позашкільному закладі, здійснюючи завдання основних напрямів виховання. Головне призначення виховної системи полягає в педагогічному забезпеченні і сприянні розвитку особистості дитини. Адже виховний простір - це не просто навколишня обстановка, у якій перебуває вихованець, а спеціально створена система виховних ситуацій, де зовнішні фактори і сам вихованець перебувають у гармонійних відносинах максимальної взаємоактивності. Саме від виховного простору залежить загальна ефективність розвитку особистості вихованця. У зв’язку з цим проводився пошук найбільш оптимальних педагогічних засобів керування таким виховним простором. Зміст виховання сьогодні випливає не з «потреб суспільства», не повинен нав’язуватися кимось, а має визначатися на основі прогнозованих конкретних потреб самої Дитини. Саме Дитина з її потребами і є «замовником» і змісту, і форм, і методів виховання. І саме зміст виховання є серцевиною будь-якої виховної системи. Оновлення навчально-виховного процесу в закладі будується відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей кожної дитини, з подальшим зростанням активності до самостійності. Основний зміст виховної роботи включає в себе: - національно-патріотичне виховання – формування національної свідомості і відповідальності, виховання любові до рідної землі, її історії, відновлення і збереження історичної пам’яті, прищеплення працелюбності, індивідуальності, виховання бережливого ставлення до мови, культури та традицій свого народу; - інтелектуально-духовне виховання – розвиток пізнавального інтересу, творчої активності, виховання потреби самостійно здобувати знання та вміння, використовувати їх, здатність практично р їх, здатність практично реалізовувати особистий життєвий вибір на основі здобутих знань та умінь, здатність формувати та відстоювати власну позицію; - громадянсько-правове виховання – прищеплення поваги до прав і свобод людини та громадянина, виховання громадянського обов’язку перед державою, суспільством, формування правової культури особистості, залучення молоді до участі у доброчинних акціях та волонтерському русі; - морально-етичне виховання – формування почуття власної гідності, честі, свободи, рівності, працелюбності, самодисципліни, формування моральної культури, засвоєння моральних норм, принципів.

- екологічне виховання – формування основ екологічного мислення та екологічної культури, володіння практичними вміннями раціонального використання природних ресурсів, почуття відповідальності за оточуюче середовище, залучення до активної екологічної та природоохоронної діяльності.

- художньо-естетичне виховання – розвиток естетичного смаку, формування художніх здібностей, вивчення народних традицій та кращих надбань культури вміння створювати прекрасне; - трудове виховання – формування особистості, яка свідомо та відповідально ставиться до праці; - фізичне виховання – сприяння здорового способу життя, відповідального ставлення до власного здоров’я, духовне та психічне формування, боротьба з шкідливими звичками та попередження їх проявів, профілактика захворювань методом створення умов для активного способу життя. Широко розгорнута екскурсійна робота для збагачення та покращення світогляду та знань вихованців. Гурткова робота в закладі охоплює усі напрямки діяльності, що надає змогу забезпечити широке коло інтересів та захоплень дітей. Робота за межами кабінету забезпечує теоретичні знання дитини, спрямовуючи їх у практичну площину, звертає увагу на найактуальніші екологічні проблеми сьогодення. Постійне удосконалення системи виховної роботи центру створює середовище,що розвиває, навчає і виховує дитину, розкриває її індивідуальність, сприяє реалізації мети, надає змогу оволодіти необхідними знаннями та вміннями. В закладі створюються належні умови для розвитку культурних потреб молоді, вдосконалюються методи виховної роботи, розробляються і втілюються в життя інноваційні програми. Реалізовуючи завдання Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, затверджені наказом МОНУ № 641 від 16.06.2015 р. в комунальному закладі «Кіровоградський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» з метою систематизації роботи з патріотичного виховання педагогічні працівники створили освітньо-виховний проект «Родинна лабораторія». Провідною ідеєю проекту є творчий пошук ефективних форм роботи щодо відродження національних традицій української культури, звичаїв народу, формування в дітей та молоді патріотизму і національної гідності. Родинна лабораторія життєвих завдань включає: Тематична лабораторія – «Традиції української родини – цінний спадок для дитини» Актуальність: Українська родина – це унікальний соціальний інститут. Мета: формування у гуртківців ціннісного ставлення до життя через глибоке пізнання традицій української культури; виховання шанобливого відношення до власної родини, її коріння, національної свідомості та історії рідного народу. Завдання: - підтримка творчих об’єднань, які у своїй діяльності активно займаються національнопатріотичним вихованням учнівської молоді; - розвиток у гуртківців творчих інтересів до пошукової діяльності; - організація поглибленого вивчення тематичних матеріалів вихованцями ОЦЕНТУМ при підготовці їх до фестивалів, конкурсів через залучення до виховних заходів у Родинній лабораторії життєвих завдань. Етапи реалізації проекту: Дослідження українського побуту, культури родинних стосунків в історичному аспекті, на рівні міста та родин вихованців. Діагностика культури родинних стосунків вихованців. Проведення виховних заходів: «Сімейні традиції та звичаї наших предків», «Батьківська хата», «Родинні страви», «Традиції дружньої родини – це скарб всієї України» та ін. Форми роботи: експрес подорож, гра бесіда, відео вікторина, голосування «Настрій», ігровий тренінг, інсценування, майстер-класи, флеш-мобів. Очікуванні результати: підвищення рівня обізнаності учасників творчої лабораторії у походженні та розвиткові традиційної культури, формуванні ціннісного світогляду українців; створення куточку для батьків «Посіяти зерно доброти». Для патріотичного виховання учнів є важливою тема «Природно-заповідний фонд України». До свідомості вихованців кожен керівник гуртка має донести переконання того, що в Україні природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, дорогоцінний скарб природної та історико-культурної спадщини українського народу.

Саме заповідний фонд Кіровоградщини може стати науковою лабораторією для учнів, де можна пізнати закономірності співіснування природи і людини, проводити екологічну, природоохоронну діяльність спрямовану на охорону цього багатства природної спадщини краю, дослідити історико-культурну цінність природного об’єкту. Ландшафт – це єдність природної унікальності, національної та місцевої самобутності. На цих постулатах організовується робота з учнями щодо вивчення цінності ландшафтного розмаїття, головних загроз, методів його збереження. В рамках обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Вчимось заповідувати» учнівською молоддю області здійсненні численні науково-пошукові експедиції, екскурсії, походи, метою яких було дослідження природних екосистем з подальшим надання їм статусу заповідних територій. Найкращих результатів у цій справі досягли вихованці творчого об’єднання учнівської молоді «Podolia infаrion» Благовіщенський ЦДЮТ, керівник Головко С.В. За останні роки юними природоохоронцями створено 4 ландшафтних заказників місцевого значення: «Гардова», «Гренівський», Камяногірський», «КошароОлександрівський» та матеріали на 9 досліджуваних територій знаходяться у стадії юридичного забезпечення. Велику природоохоронну та дослідницьку роботу виконують школярі на територіях раніше створених заповідників та заказників. Вихованці екологічного гуртка Новоукраїнського районного центру дитячої та юнацької творчості «ЗОРІТ», керівник Кравченко А. Л., у 2010 році створили ландшафтний заказник місцевого значення «Квіти на скелях» й продовжують науково-пошукову роботу щодо вивчення біоти водно-болотних угідь прилеглих територій. В результаті проведеної роботи вихованці створили кадастр рідкісних рослин та нанесли на карту-схему місця їх зростання, вивчили морфологічні та біологічні особливості малопоширених рослин петрофітного степу. Разом з цим молодь Новоукраїнщини займає активну громадську позицію створивши дитячий екологічний парламент. Районний екологічний парламент реалізує різноманітні проекти спільно з громадськими організаціями, зокрема з Корпусом миру США в Україні. Представники дитячого екологічного парламенту підписали офіційний меморандум співпраці між представниками місцевих органів управління та представниками Корпусу миру про виділення коштів на реалізацію екологічних проектів: «Чисте місто», «Парк дозвілля «Мрія», «Портативна мобільна хімічна лабораторія», «ВЕАСН». Вихованці екологічної дитячої громадської організації «Паросток» Петрокорбівського НВК Новгородківського району в результаті своїх досліджень створили ландшафтні заказники місцевого значення «Лебедина балка», «Балка «Глибока», «Левади» (рішення Кіровоградської обласної ради від 19.12.2009 року № 600). Для проведення екопросвітницької роботи розробили екскурсійні маршрути та науково-пізнавальні стежки. Одним з пріоритетних напрямків роботи комунального закладу «Кіровоградський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» є виховання свідомого ставлення до власного здоров’я та формування здорового способу життя, основними завданнями якого є: зміцнення морального та фізичного здоров’я вихованців; привернення уваги учнівської молоді до власного здоров’я та розвиток умінь та навичок збереження його; постійна пропаганда принципів здорового способу життя; інформування дітей та підлітків про негативні наслідки вживання наркотичних засобів; залучення батьків та громадськості до утвердження принципів здорового способу життя. Тому, в закладі значна увага приділяється роботі за програмою «Здоровим бути модно!», розроблена та створена «Стежина здоров’я». Метою програми «Здоровим бути модно!» є створення цілісної системи формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дитини та негативного ставлення до шкідливих поведінкових звичок, підтримка і розвиток національних та родинно-сімейних традицій здорового способу життя та виховання здорової дитини, широке залучення батьків

до цього процесу, а також залучення учнівської молоді до активної участі у просвітницькій роботі з пропаганди здорового способу життя в середовищі однолітків. Програма передбачає створення комфортних умов навчання та виховання в обласному позашкільному закладі та вирізняється системним підходом до формування компетентної, здорової та творчої особистості. В реалізації цієї програми важлива роль належить працівникам позашкільного закладу. З рекреаційно-оздоровчою метою в нашому закладі створена «Стежина здоров’я». Сучасні школярі все рідше спілкуються з природою, спостерігається процес відгородження дитини від природи, яка, подекуди, стає навіть чужою, незнаною та незнайомою. Природа, як відомо, є одним з основних джерел формування дитячої уяви та відчуттів. Тому у нашому закладі виникло бажання змінити уже стале середовище, створити індивідуальний і стильний вигляд території закладу, який би відповідав загальним законам організації простору під відкритим небом, які здавна відомі людям, а також відповідали б певним тенденціям сучасного ландшафтного дизайну. «Стежка здоров'я» сприяє пропаганді валеологічного виховання, профілактиці плоскостопості, поліпшенню координації руху, поліпшенню функцій серцево-судинної та дихальної систем, підвищенню опірності інфекційним захворюванням, поліпшенню емоційно-психологічного стану дітей та залученню дітей до здорового способу життя. «Стежка здоров'я» складається з «стежини дотику» і «саду запахів». Сама стежина має довжину 22 м і ширину 0,5 м, та ділиться на ділянки від 1м, які мають різне покриття: трав’яний покрив, спили дерев, шишки, жолуді, крупну та дрібну гальку, каштани, тирсу, гілки дерев, пісок річковий, керамзит. Керівники гуртків ОЦЕНТУМ широко застосовують у своїй педагогічній роботі розвиваючі вправи на «стежині дотику», де діти ходячи босоніж по піску, гравію, тирсі, опалому листі та інших природних чи штучних матеріалах, або обстежуючи предмети руками, мають можливість отримувати різноманітні сенсорні враження, формувати уявлення про властивість насипних матеріалів чи оточуючих об’єктів, відкривати свій внутрішній світ і розширювати свої знання про навколишню природу. Вправи на «стежині дотику» не лише розвивають органи чуття дитини, а й спонукають її до розумової дії. Розвивальні заняття проводяться для різних вікових груп, але всі включають наступні етапи: орієнтовний – спрямований на формування позитивного психологічного клімату між учасниками занять, ознайомлення з правилами та структурою занять; розвиваючий – направлений на розвиток відчуттів і сприймання, релаксацією, отримання різноманітних сенсорних вражень, формування уявлення про властивості різних природних матеріалів, розширення знань про оточуючий світ; підсумковий – розширення кругозору про свій внутрішній світ, оточуюче середовище, психологічне розвантаження, створення позитивного досвіду спілкування з природою, гармонізація всіх психічних процесів. Діти проходять по стежці босоніж, виконуючи дихальні вправи. В «саду запахів» висаджені рослини-фітонциди: хвойні, квіткові, пряні, овочеві, ягідні, ефірно-олійні рослини. «Сад запахів» є живою лабораторією, в якій діти, знайомлячись з різноманітністю пахучих рослин та біологічною функцією запахів, навчаються сприймати природу органами чуттів, знімати стрес, розпізнавати, описувати запахи і орієнтуватись в них. На «Стежці здоров'я» використовується різне обладнання: спортивне, та ігрове. Це сприяє розвитку і зміцненню м'язів плечового поясу та спини, а також поліпшенню постави дітей. Ігри та вправи, які розробили педагогічні працівники ОЦЕНТУМ, вчать «всіма почуттями» спілкуватися з природою і відчути гармонію між фізичним та духовним станом. Головні завдання, які вирішують педагоги, працюючи на «стежині дотику» та «саду запахів» – допомогти дитині, підлітку, всебічно і гармонійно розвиватися, цінувати і підтримувати своє здоров’я, вірити в себе і оточуючий світ, прагнути добра, істини та краси. На думку педагогічного колективу комунального закладу «Кіровоградський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» актуальною проблемою

сьогодення є збереження здоров’я дітей, позитивна мотивація на здоровий спосіб життя, як цінності у педагогів, вихованців та їхніх батьків. Особлива увага в навчальних закладах повинна приділятися збереженню здоров’я вихованців. А головним завданням позашкільних навчальних закладів, що реалізують ідеї здоров’язберігаючої освіти є створення особливого освітнього середовища, яке б зумовлювало процес формування у дітей навичок культури здоров’я, безпечної поведінки, уміння робити єдино правильний вибір на користь здорового способу життя.

НОВАЦІЇ КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСНА СТАНЦІЯ ЮНИХ НАТУРАЛІСТІВ» Трегубова Людмила Анатоліївна, директор комунального закладу «Чернігівська обласна станція юних натуралістів» Еколого-натуралістична освіта в умовах децентралізації Процес децентралізації в Україні передбачає реформування всіх сфер життя місцевих громад. У нинішній ситуації, в період реформування всіх ланок суспільного життя, нарощуються виклики позашкільній освіті зокрема. Комунальний заклад «Чернігівська обласна станція юних натуралістів» здійснює координаційно-методичний супровід еколого-натуралістичної освіти в області. Оскільки одним із найбільших секторів, що надає послуги населенню на рівні громад, є освіта, постала необхідність донесення до всіх і кожного інформації про місію еколого-натуралістичної позашкільної освіти, яка полягає у більш повному забезпеченні права дитини на розвиток і вільний вибір різних видів діяльності у вільний від навчання час. Своєрідність позашкільної освіти полягає в тому, що вона створює органічне поєднання видів дозвілля (відпочинок, розвага, свято, творчість) з різними формами освітньої діяльності і, як наслідок, скорочує простір девіантної поведінки, вирішуючи проблему зайнятості дітей, тим самим, створюючи своєрідний соціально-освітній простір. Дозвіллєвий простір значить багато в житті дитини, тому що сприяє всебічному розвитку здібностей та обдарувань особистості. Діти, пізнаючи навколишній світ, серйозно замислюються не тільки про вибір свого життєвого шляху, але й цілеспрямовано і свідомо формують свій характер, свій світогляд. Саме завдяки позашкільним навчальним закладам пришвидшується особистісне і професійне самовизначення дітей та підлітків. Комунальний заклад «Чернігівська обласна станція юних натуралістів» налагоджує співпрацю з об'єднаними територіальними громадами щодо збереження і доступності якісної еколого-натуралістичної освіти на місцях. Протягом 2017 року керівникам органів управління освітою у об’єднаних територіальних громадах направлено ряд листів щодо проведення обласних, всеукраїнських, міжнародних еколого-натуралістичних масових заходів, конкурсів, акцій. Для голів об’єднаних територіальних громад, керівників та педагогічних працівників навчальних закладів проведено наради, вебінари, виїзні консультації в населені пункти з питань ролі еколого-натуралістичної освіти та функціонування комунального закладу «Чернігівська обласна станція юних натуралістів». Мандалотерапія У комунальному закладі «Чернігівська обласна станція юних натуралістів» під час занять в гуртках еколого-натуралістичного напряму з дітьми молодшого шкільного віку використовуються мандалотерапія. Слово «мандала» - в перекладі з санскриту означає «коло», «колесо», «орбіта» або «диск».

Головна умова мандалотерапії - малювати з натхнення: нехай рука виводить фігури, а очі вибирають потрібний колір. Не думайте, що б вам хотілося намалювати, і не критикуйте свій малюнок, навіть якщо це будуть прості каракулі або незрозуміла пляма. У широкому сенсі слово мандала розуміється як малюнок у колі. У психологію це поняття ввів Карл Юнг. Мандала точно передає стан людини на даний момент, знімає психічне напруження і навіть лікує. При цьому цілющий ефект виникає незалежно від того, будете ви аналізувати малюнок чи ні. Так, педагоги станції впроваджують в практику роботи мандалотерапію під час екскурсій, ігор на свіжому повітрі з учасниками навчально-вихованого процесу та школярами-відвідувачами закладу. «Еко – дозвілля» У період літніх канікул комунальний заклад «Чернігівська обласна станція юних натуралістів» відвідують учні загальноосвітніх та вихованці позашкільних навчальних закладів міста Чернігова та районів області. Для них педагоги ОБЛСЮН організовують та проводять майстер-класи «Життя в стилі ЕКО»: з виготовлення флористичних композицій і букетів «Флористичний марафон», сувенірів (метеликів) з pet-пляшок «Ентомологічний калейдоскоп», саше «Зелена аптека», бабок з кукурудзяного листя та інші. Залучення вихованців до планування роботи закладу Нормативно-правову базу процесу планування діяльності комунального закладу «Чернігівська обласна станція юних натуралістів» становлять документи міжнародного, державного та регіонального рівнів. До планування роботи закладу залучаються педагогічні працівники закладу, батьки. Також запроваджено залучення до аналізу і планування на наступний рік вихованців гуртків. Серед форм залучення використовуються презентації банку ідей, пропозицій активу самоврядування – Ради юннатів, публікації рубрики «Пропозиції та побажання до плану роботи» в газеті «Голос патріота», анкетування «Керівник гуртка – яким я його бачу», «ПНЗ моєї мрії», «ПНЗ майбутнього» та інше. Газета «Голос патріота» З метою підвищення рівня національно-патріотичного виховання учнівської молоді у комунальному закладі «Чернігівська обласна станція юних натуралістів» започатковано видання газети «Голос патріота». Авторами статей газети є вихованці разом з керівниками гуртків станції. Газета виходить раз на квартал і містить різноманітні рубрики «З думкою про кожного», «Творчі Юннатівські майстерні», «Знай, люби, бережи!», «Робота секції юннатів – телеведучих «Паросток», «Юннатівська творчість», «Юннатівські будні», «Досягнення юних натуралістів Чернігівщини – твої таланти, Україно!», «Правові поради вихованцям», «Запитання – відповіді», «Пам'ятаємо» (відзначення пам’ятних дат), «В дитячому серці живе Україна!» та інше. Проект «Дружба єднає дитячі серця» З метою формування почуття патріотизму, розвиту любові до батьківщини, національної самосвідомості й гідності; виховання любові і поваги, дбайливого ставлення до рідної мови, культури, традицій українського народу; відповідальності за природу рідної країни; потребу зробити свій внесок у долю батьківщини; розвитку творчих здібностей учнів у процесі еколого-натуралістичної діяльності, адаптації до мирного життя учасників АТО та членів їх родин комунальним закладом «Чернігівська обласна станція юних натуралістів» (директор – Трегубова Л.А.) спільно з сектором Чернігівської області Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО (начальник – Черешко А.І.) організовано та запроваджено проект «Дружба єднає дитячі серця». Проект передбачає залучення до спільної діяльності юннатів, вихованців гуртків станції та дітей, членів родин учасників АТО, участі учнівської молоді у екологонатуралістичних заходах, проведення творчих зустрічей, робота творчих юннатівських майстерень. Такі творчі зустрічі проводяться постійно протягом навчального року і відбуваються кожної першої суботи місяця.

Обласний конкурс «Хлібом славиться Чернігівська земля» На виконання Плану заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді у закладах освіти області комунальним закладом «Чернігівська обласна станція юних натуралістів» спільно з Управлінням освіти і науки обласної державної адміністрації започатковано проведення обласного конкурсу «Хлібом славиться Чернігівська земля». Метою Конкурсу є громадянське виховання дітей та молоді, виховання національної свідомості і самосвідомості учнів, патріотизму та поваги до історичної спадщини українського народу, пропагування бережливого, шанобливого ставлення до хліба Конкурс проводиться заочно, один раз на два роки, у формі виставки-конкурсу натуральних експонатів хлібних виробів на базі комунального закладу «Чернігівська обласна станція юних натуралістів». Участь у заході можуть взяти за бажанням учні, учнівські колективи загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, відповідні творчі учнівські об’єднання.

НОВАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ ОБЛАСНОГО ЕКОЛОГОНАТУРАЛІСТИЧНОГО ПОЗАШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ Головченко Людмила Юріївна, директор комунального закладу «Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Педагогічний колектив Чернівецького обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді щорічно творчо підходить до запровадження у практику педагогічних новацій з метою покращення освітнього процесу, створення оптимальних умов для розвитку всебічно обдарованих дітей. Третій рік працює в закладі творче об’єднання раннього розвитку дитини «Чомусик». Його заняття відвідують малята дошкільного віку. У 2016-2017 н. р. педагогами КЗ ЧОЦЕНТУМ розроблені нові навчальні програми для вихованців об’єднання: «Світ навколо тебе» (методист КЗ ЧОЦЕНТУМ В.В. Кузьмінська), «Природа крізь призму англійської мови» (керівник гуртків Н.О. Гевадзяк). Програми затверджені вченою радою Чернівецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти і вдало доповнили курси, які вже стали традиційними («Веселий букварик», «Основи здоров’я», «Логічні вправи», «Умілі ручки», «Рухливі ігри»), дозволили творчо розвинути й поглибити запропонований в них навчальний матеріал. Опановуючи матеріал згаданих програм, вихованці об’єднання знайомляться з елементами натуралістичної та природоохоронної роботи, з екологічними поняттями, засвоюють навички природоохоронної діяльності, вчаться вести спостереження за сезонними явищами природи, живими об’єктами, спілкуватись англійською мовою. Постійний пошук педагогів, їх високий професійний рівень, різноманітність методик та підходів до проблем духовного розвитку дитини, достатня матеріально-технічна база створили умови для переходу на якісно новий рівень діяльності творчого об’єднання раннього розвитку дитини «Чомусик». Він пов’язаний з розширенням компетенцій з екологічного виховання, з виявленням особливо обдарованих дітей, створенням оптимальних умов для розвитку їх дарувань, з переходом від традиційної моделі навчання до розвитку особистості дитини в процесі співтворчості з педагогом. Розроблені та апробовані цього року і нові програми для дітей середнього та старшого віку: «Основи фенології», «Зоологія», «Індивідуальна робота еколого-біологічного напряму з обдарованими дітьми» (автор – керівник гуртків КЗ ЧОЦЕНТУМ к.б.н., доцент Л.М. Хлус).

Навчальна програма «Основи фенології» реалізується в гуртках екологонатуралістичного напряму, передбачає 2 роки навчання. Її основною метою є ознайомлення вихованців з фенологією, її практичним значенням, формування краєзнавчих фенологічних знань та вмінь щодо організації й проведення фенологічних спостережень. Головний принцип організації роботи – рух від простого до складного, поступове систематичне ознайомлення з природною ритмікою як однією з провідних закономірностей, її прояв у неживій та живій природі, розуміння причин та наслідків циклічних природних змін. Навчальна програма побудована за концентрично-блочним принципом та передбачає вивчення компонентів неживої і живої природи у їх сезонній і багаторічній динаміці, регулярне проведення фенологічних спостережень та ведення на їх основі календаря природи рідного краю, а також роботу над груповими й індивідуальними проектами – екологічними, дослідницькими, інформаційними, прикладними. В процесі оволодіння матеріалом програми, вихованці знайомляться з методами наукового пізнання живої природи, зокрема рослинного і тваринного світу; в них розвивається спостережливість, формується уміння виявляти взаємозв’язки й залежності у природі, задокументувати їх і пояснити. Вивчення теоретичного матеріалу тісно пов’язане з практичними роботами, спостереженнями, проведенням досліджень. Основною формою роботи є фенологічні екскурсії, під час яких проводяться фенологічні спостереження, збираються матеріали для гербарію, колекцій, що дозволяє дати об’єктивну характеристику природи рідного краю. Навчальна програма секції «Зоологія» виїзної очно-заочної біологічної школи (ОЗБШ) розрахована на 4-річне навчання учнів 6-10 класів (основного і вищого освітнього рівня) і передбачає послідовне набуття (для 8-ми – 10-ти класників – розширення) знань про світ тварин, умінь та навичок його дослідження. В основу програми покладено екологічний принцип, який допоможе поглибити шкільні знання про взаємозв’язки організмів із навколишнім середовищем. Її метою є формування, поглиблення і розширення знань учнів, які цікавляться біологією, прагнуть дізнатися про різноманітність тварин та їх життєдіяльність, взаємозв’язки між тваринами і з довкіллям та господарське значення основних груп тварин, а також формування вміння осмислювати і трактувати фактичний матеріал. Зважаючи на виключну роль тварин у житті людини, однією з основних задач курсу є ознайомлення з прикладним значенням як свійських, так і диких тварин та їх роллю в господарській діяльності та економіці краю. Особливе місце відведене вивченню фауністичних комплексів Буковини як на систематичному, так і на біоценотичному рівнях, а також проблемам охорони тваринного світу і „червонокнижним‖ видам нашої фауни. Важливим завданням є формування у слухачів уявлень про популяційну біологію тварин як науку про закономірності формування, розвитку та стійкого функціонування біологічних систем популяційного рівня у їх взаємовідносинах з умовами довкілля; про виникнення та розвиток в процесі еволюції екологічних зв’язків у межах популяцій та угруповань тварин. Одним з основних завдань курсу є ознайомлення учнів з основами сучасного наукового біологічного дослідження. Паралельно учні виконують індивідуальні та групові навчально-дослідницькі роботи під науковим керівництвом фахівців – науковців, викладачів інституту біології, хімії та біоресурсів ЧНУ імені Юрія Федьковича та наукових співробітників відділу природи Чернівецького обласного краєзнавчого музею. Для слухачів вищого рівня обов’язковим є захист дослідницької роботи на одному з обласних конкурсівзахистів за профілем. Навчальна програма секції «Зоологія» ОЗБШ ЧОЦЕНТУМ за підсумками Всеукраїнського конкурсу науково-методичних розробок та віртуальних ресурсів з екологонатуралістичного напряму позашкільної освіти хіміко-біологічного профілю у 2016 році нагороджена дипломом ІІ ступеню. Програма «Індивідуальна робота еколого-біологічного напряму з обдарованими дітьми» є складовою спеціальної підготовки учнів, що цікавляться біологією та екологією, поглиблено їх вивчають та виконують дослідницькі роботи еколого-натуралістичного напряму. Її основною метою є формування у вихованців системи теоретичних та прикладних знань про особливості сучасного наукового біологічного дослідження, вміння осмислювати і трактувати фактичний матеріал. Завдання програми: формування у вихованців уявлення

щодо філософської та природничонаукової методології дослідження біологічних систем; ознайомлення із загально-біологічними методами і принципами вивчення живих організмів; ознайомлення учнів з основами теоретичних та прикладних знань про особливості сучасного наукового біологічного дослідження; виховання у них якостей натураліста-дослідника природознавця та охоронця природи. Опановуючи програмний матеріал, вихованці знайомляться з організаційними та методичними засадами науково-дослідної роботи; набувають вміння працювати з джерелами монографічної та періодичної наукової літератури, планувати та аналізувати результати досліджень, представляти їх у вигляді реферату та доповіді. Вони вчаться вести польові щоденники, журнали реєстрації проб та лабораторні журнали, вести спостереження у природі, а також аналізувати й узагальнювати їх результати. Підсумковий контроль проводиться у формі написання та захисту експериментальної дослідницької роботи на одному з обласних конкурсів-захистів за профілем. Керуючись тим, що проектні технології є ефективною формою формування екологічної компетентності учнів, поєднання теоретичних знань з практикою, дієвим засобом навчально-виховної роботи педагогів, Чернівецький обласний центр екологонатуралістичної творчості учнівської молоді спільно з кафедрою екології та біомоніторингу Інституту біології, хімії та біоресурсів Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича та загальноосвітніми навчальними закладами області з 2012 по 2017 роки реалізували проект «Етноекологічні особливості та дослідження екологічного стану Буковини», в якому поєднались навчання, екологічна просвіта, наукові дослідження та безпосередня участь у вирішенні наріжних екологічних проблем краю. Першою складовою проекту було дослідження екологічного стану Буковини, завдання другої складової проекту передбачали комплексне вивчення етноекологічних аспектів матеріальної та духовної культури, у тому числі поселень, житла, господарсько-промислової діяльності, одягу, їжі, обрядів, народної медицини, сакральної сфери світогляду в системі природокористування та життєзабезпечення населення різних районів Чернівецької області. Цього року відкрився новий проект «Біомоніторинг та біоремедіація садових агроценозів» для вчителів біології, екології та основ садівництва, працівників позашкільних навчальних закладів Заставнівського, Сокирянського, Хотинського, Кельменецького, Новоселицького районів та міста Чернівці. Тематика проекту надзвичайно актуальна, оскільки садівництво було і залишається традиційною галуззю східних районів Чернівецької області. Чимало ойконімів засвідчують пріоритет цього типу господарювання в нашому краї – Яблуниця, Яблунівка, Грушівка, Грушівці. Проте цей вид господарювання крім прибутку має і другий бік медалі. Йдеться по екологічну небезпеку для населення. Адже інсектицидами та фунгіцидами в садівничих районах просякнуте все довкілля – ґрунт, вода, повітря. А звідси і висока смертність населення і поява тератогенних аномалій у дітей (заяча губа, вовча паща). Проект ознайомить учасників з проблемою екобезпеки садівничих районів і експрес-моніторингом пестицидного навантаження садових агроекосистем за допомогою використання Drosophila melanogaster Meigen, 1830. У 2016-2017 навчальному році значна увага приділялась також залученню дітей і учнівської молоді до масових заходів, зокрема природоохоронних акцій – ефективної форми виховання екологічної свідомості, патріотизму та громадської активності. В рамках запровадженої в області щорічної акції «Рибним запасам Дністра – турботу юних» цього року, спільно з Дністровсько-Прутським БУВР і громадською організацією «Громада рибалок Буковини», проведено інтерактивний захід «Дністер-квест». Захід був приурочений до відзначення «Міжнародного дня Дністра 2017» і передбачав в ігровій формі донести до дітей інформацію про значення річки Дністер для життя людей в його басейні та нашої держави в цілому, про мешканців Дністра, про методи досліджень якості води та її значення для здоров’я людини, про правила рибальства тощо. Розроблені умови гри, за якими команди-учасники працювали на чотирьох інтелектуальних локаціях: «Павутиння», «Мешканці Дністра», «Нерестилище», «Якість води». Щоб отримати право відвідати вказану на маршрутному листі локацію, група спочатку проходила відповідні випробування на комунікабельність, організованість, уміння

приймати рішення, а також фізичне навантаження на чотирьох перешкодах: «Затоплений острів», «Ноїв ковчег», «Врятуй квітку», «Нічний ліс Дністра». «Дністер-квест» цього року проводився на базі комунального позашкільного оздоровчого закладу «Буковинка» в с. Репужинці Заставнівського району. Планується в майбутньому в Міжнародний день Дністра захід одночасно проводити на березі річки в усіх районах Чернівецької області, прилеглих до Дністра.

ПРО ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГА-ПОЗАШКІЛЬНИКА ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНКЛЮЗИВНОЇ ПРАКТИКИ Ярмощук Микола Анатолійович, директор комунального закладу «Запорізький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Запорізької обласної ради Важливим напрямом державної політики у відношенні осіб з обмеженими можливостями здоров'я є забезпечення їх прав на реабілітацію засобами освіти. У теперішній час соціальна перспектива у відношенні дітей з особливими потребами значно змінюється: найбільш пріоритетним напрямом данної роботи виступає інклюзивна освіта – процес спільного навчання звичайних та нестандартних дітей, їх включення на рівних в контекст соціокультурної взаємодії. В Україні нараховується біля 700 тисяч дітей з порушеннями психофізичного розвитку. І тільки 10 % з них навчаються в інклюзивних школах, останні – фактично не мають змоги пристосуватися до життя. З 1 вересня 2016 року 11 шкіл Запорізької області стали першими учасниками практичного пілотного експеримента по розвитку інклюзивного освітнього середовища. Ініціатором проекту виступила дружина президента, голова Благодійного фонду Порошенко Марина Порошенко. Всеукраїнський науково-педагогічний експеримент «Розвиток інклюзивного освітнього середовища в Запорізькій області» буде проводиться в три етапи - з липня 2016 до червня 2019 років в школах, які розташовані як в Запоріжжі, так і в інших містах та селах області. У 2016-2017 н.р. в перші класи прийнято десятки дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються спільно зі своїми ровесниками. Проектом також передбачено створення індивідуальних програм розвитку дітей, адаптованих навчальних програм, спільне викладання, тренінговий супровід, співпраця з батьками тощо. З нашої точки зору, перспективним напрямом позашкільної діяльності є впровадження організації (в тому чи іншому вигляді) гурткової роботи в середовище інклюзивного навчання. Тому Запорізький обласний Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді в межах своєї компетенції та повноважень розпочав підготовчу роботу з даної проблеми, керуючись, насамперед, здоров'язберігаючими принципами, найголовнішими з яких, безперечно, є принцип ненанесення шкоди дитині – «No nocere!» Слід враховувати, що інклюзія – це інновація для системи освіти, і компетенції, які забезпечують традиційну практику, не ідентичні компетенціям, необхідним для інноваційного підходу. На наш погляд, найважливішим для педагога-керівника гуртка буде володіння навичками організації взаємодії у дитячому колективі, взаємодія з батьками, пошукової та проектної діяльності. Формування подібних компетенцій можливе при широкому використанні компетентностно-орієнтованих технологій, рольових ігор, технологій проектування і.т.п.

Педагог повинен визнавати свою діяльність як місію, відповідати на питання «навіщо?», «чому?», «з якою метою я це роблю?». Для вирішення питань підготовки керівника гуртка для роботи в інклюзивному середовищі адміністрацією ЗОЦЕНТУМ значна увага приділяється ефективності діяльності психологічної служби Центру та знайомства педагогів з різноманітними методиками при навчанні дітей з психосоматичними проявами. Основною метою психологічних технологій при роботі з дітьми, які навчаються в групах інклюзивної освіти, з нашої точки зору, можуть бути: • Зміцнення психологічного здоров’я учнів; • Проведення психологічного розвантаження; • Групова психокорекція; • Індивідуальне психологічне консультування; • Навчання прийомам психосаморегуляції; • Навчання стратегії і тактиці міжособистісних відносин. В ЗОЦЕНТУМ психологічною службою для забезпечення психічного здоров’я вихованців широко використовуються психогімнастика, арт-техніка, казкотерапія, кольоротерапія, музикотерапія. Вважаємо, що такі технології можуть плідно використовуватися і в групах дітей інклюзивної освіти. Разом з тим, і добре відомі методики і технології (з урахуванням різноманітних чинників) можуть бути використані в роботі з дітьми, про які ведеться мова. Серед них:  Оздоровлення за допомогою енергетики мінералів У давнину люди спостерігали незвичайні і дивовижні властивості природного каміння - найзагадковішого елементу Землі. Як з’ясувалося, камені володіють сильною енергетикою. Так, наприклад, кварц - один з найпоширеніших мінералів і може бути виявлений майже повсюдно на Землі. Він є основним компонентом піску на морських пляжах і в пустелях, його знайдено навіть на Місяці. Цей камінь - захисник, який також очищає дух, підтримує рівновагу між емоційною і фізичною складовими, розсіює гнів, виявляє неправдиву інформацію. Керівники гуртків ековалеології застосовують енергетику мінералів у практиці своєї роботи. Для майстер-класу (оздоровлення) беруться камінці кварцу, які були знайдені на геологічному пам’ятнику природи «Скеля Кварцитова» (народна назва «Віслячі вуха»), який розташований на території Бердянського району, поблизу селища Родівонівка. Розмір камінців підбирається відповідно до розміру долоні дитини чи дорослого, щоб могли зімкнутися пальці однієї руки. Шматочок кварцу затискається між долонями упродовж 1-2 хвилин, цього достатньо для урівноваження енергетики організму. Для профілактики застудних захворювань дітям можна носити з собою шматочок кварцу.  Анімалотерапія Позитивна дія тварин на людину підтверджена експериментами. Науково доведено, що люди, в яких є домашні тварини, живуть довше і хворіють менше. У анімалотерапії використовуються символи тварин: образи, малюнки, казкові герої, іграшки, а також живі тварини, з якими безпечно спілкуватися.  Функції анімалотерапії 1. Психофізіологічна функція. Взаємодія з тваринами може знімати стрес, нормалізувати роботу нервової системи, психіки в цілому.

2. Психотерапевтична функція. Взаємодія людей з тваринами може істотним чином сприяти гармонізації їхніх міжособистісних стосунків.

3. Реабілітаційна функція. Контакти з тваринами є додатковим каналом взаємодії особистості з навколишнім світом, що сприяє не лише психічній, але й соціальній її реабілітації.

4. Функція задоволення потреби в компетентності, що виражається формулою «я можу», і є однією з найважливіших потреб людини.

5. Функція самореалізації. Задовольняється важлива потреба людини - в реалізації свого внутрішнього потенціалу, бути значущим для інших.

6. Функція спілкування - одна з найважливіших функцій, яку можуть здійснювати тварини у процесі взаємодії з людиною - функція партнерського спілкування.  Каністерапія - вид анімалотерапії з використанням собак. Собака прекрасно лікує гіподинамію, викликану малорухливим способом життя. Собака допомагає людині долати страх, неуважність і почуття власної неповноцінності, додає впевненості в собі та власних силах. Вона здатна пробудити в закритих і несоціалізованних дітях бажання спілкуватися, більше розмовляти, відкрито виявляти свої емоції та охоче йти на контакт з оточуючими .  Акваріум. Спостереження за акваріумними рибками - прекрасний спосіб розслабитися. У цей момент дитина отримує можливість емоційної розрядки. У такий спосіб можна запобігти депресії, нівелювати вплив нервових зривів або важких психологічних потрясінь (переляку, шокового стану).  Пташки: папуги, канарки За птахами можна спостерігати або ж їх можна слухати. Це благотворно впливає на нервову систему дітей та дорослих: заспокоює, втішає, вирівнює дихання і серцевий ритм (було помічено, що воркування хвилястих папужок полегшує болі в серці).  Дрібні декоративні гризуни. Хом’яки, пацюки, морські свинки, декоративні кролики - найчисельніші мешканці живого куточка ЗОЦЕНТУМ. Під час занять діти всіх гуртків обов’язково відвідують живий куточок. Спілкування з гризунами допомагає невпевненим у собі дітям здолати замкнутість і перемогти комплекси. Тактильний контакт з маленькими м’якими тваринками розслабляє дрібну мускулатуру, знижує тривогу, емоційне напруження і агресію. При організації підготовки педагога інклюзивної практики (у тому числі і керівника гуртка) важливими є наступні позиції:  персоніфікація навчання;  безперервний характер підвищення професійної компетенції (супроводження педагога в межкурсовий період);  розробка комплексу заходів по формуванню у педагогів цінносного відношення до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти для дітей з особливими потребами тощо. Над вирішенням саме таких проблем Запорізький обласний Центр екологонатуралістичної творчості планує працювати у наступному навчальному році спільно з соціальними інститутами, які зацікавлені у вирішенні розвитку дітей системи інклюзивної освіти, у тому числі і у позашкіллі. НОВАЦІЇ КЗ ЛОР «ЛЬВІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ЕКОЛОГОНАТУРАЛІСТИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ» В ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНІЙ ОСВІТІ МОЛОДІ ЛЬВІВЩИНИ Кийко Андрій Олександрович, директор комунального закладу «Львівський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Починаючи з 2009 р. Львівський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді (ЛОЦЕНТУМ) активно втілює в свою роботу різноманітні освітні новації для підвищення рівня зацікавленості молоді Львівщини еколого-натуралістичною освітою. За цей період для розширення можливостей закладу з еколого-натуралістичної творчості, проведення дослідницької роботи, екологічної просвіти та профорієнтації школярів регіону було започатковано та успішно працюють наступні наші новації:

1. Створено та належно обладнані тематичні кабінети для занять – «Навчальний кабінет гуртків ботанічного та прикладного профілів» (три експозиційні шафи, три стенди, 20 кімнатних рослин), «Навчальний кабінет гуртків зоологічного профілю» (5 експозиційних шаф з вмонтованими 26 тераріумами, 12 клітками, 2 тераріумами) та заллекторій для занять гуртків біологічного профілю (2 діарами, 3 виставкові шафи з експонатами природного походження та поробками з дерева), п’ять навчальних лабораторій – «Декоративного птахівництва» (три виставкові шафи з 40 вмонтованими клітками, «Акватераріумістики та гідробіології» (8 акваріумів, 5 тераріумів, 1 басейн), «Рослинництва закритого грунту» (понад 200 видів і сортів декоративних рослин у 2 теплицях), «Птахівництва» (4 зимувальних приміщення, 14 вуличних вольєрів) і «Дрібного тваринництва» (6 зимувальних приміщень, 8 вуличних вольєрів, 14 кліток для дрібних гризунів), в стадії завершення – навчальна лабораторія-музей «Яворівська забавка» (4 експозиційні шафи).

2. В приміщеннях і на території закладу розташована і успішно функціо нує еколого-освітня виставка «Планета ЗОО», яку щороку відвідує більше 5 тис. відвідувачів і яка налічує більше 120 видів та порід екзотичних та декоративних живих тварин (комахи, павуки, земноводні, плазуни, риби, птахи, ссавці).

3. На території ЛОЦЕНТУМ відповідно до вимог сьогодення та потреб школярів і педагогів постійно розвиваються та оновлюються відділки й ділянки учнівської навчально-дослідної земельної ділянки – «Англійський сад», «Український сад», «Японський сад», «Карпатарій», «Дністерський каньон», «Французький парк», на яких зібрані рослини з різних куточків планети, закладені 6 квітників, 3 ділянки з лікарськими рослинами, 2 ділянки з овочевими культурами і в стадії реконструкції знаходиться вуличний басейн з водними рослинами та карпами Кої.

4. П’ятий рік поспіль заклад успішно проводить обласні виїзні школи передового досвіду «Сколівські Бескиди» (20 школярів) та «Розточчя» (15 школярів, польовий табір), у роботі яких безкоштовно щороку беруть участь кращі учні та вихованці гуртків Львівщини, які стали переможцями Всеукраїнських та обласних конкурсів. Під час перебування в цих школах школярі вивчають флору та фауну НПП «Сколівські Бескиди» та «Міжнародного біосферного резервату «Розточчя», проводять дослідження екологічних змін на цих територіях, знайомляться з роботою місцевих природо-охоронних установ.

5. ЛОЦЕНТУМ успішно співпрацює в напрямі еколого-натуралістичної освіти і екологічної просвіти із об’єктами ПЗФ регіону: ПЗ «Розточчя», НПП Яворівський, «Сколівські Бескиди» та «Північне Поділля». Для молоді, яка живе в населених пунктах поблизу і в межах цих природо-охоронних установ, функціонують гуртки закладу в екологоосвітніх центрах ПЗО та школах, проводяться лекції, тематичні уроки, тижні екології та біології, свята, акції для школярів, круглі столи, тренінги та семінари для педагогів.

6. Третій рік поспіль ЛОЦЕНТУМ подає запити на фінансування і отри мує додаткові кошти з Обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на проведення пріоритетних природоохоронних заходів в області: «Обласна дитяча екологічна відеотека «Екосвіт»», «Еколого-освітня виставка «Планета ЗОО», «Обласний огляд-конкурс «Зелені оази Львівщини» на краще зовнішнє озеленення територій навчальних закладів області» «Огляд-конкурс шкільних лісництв «Збережемо ліси Львівщини для нащадків». Під час реалізації цих заходів було отримано більше 800 тис. грн.

7. З метою розширення доступу у заклад людей з особливими потребами та активної участі в інклюзивній освіті у 2017 р. було розроблено проект сучасного пандусу для заїзду в заклад людей на візках. Використання цих новацій як в діяльності закладу, так і в щоденній роботі педагогів, участь у багатьох Всеукраїнських заходах та отримання школярами області призових місць у них дає колективу ЛОЦЕНТУМ змогу розширювати свої можливості для більшого охоплення молоді Львівщини екологічної освітою та просвітою, готуватись до нових викликів сьогодення та змін у освітньому законодавстві країни, готуватись до роботи в такому новому напрямі позашкільної освіти як неформальна та впевнено дивитись у майбутнє.

МЕТОД ПРОЕКТІВ ЯК ПРОВІДНИЙ ЗАСІБ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ ВИХОВАНЦІВ ГУРТКІВ ПОЗАШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОГО ПРОФІЛЮ (з досвіду роботи) Герц Іван Іванович, директор заслужений працівник народної освіти України, Шум’як Наталія Романівна, керівник гуртків Тернопільського обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді В умовах швидких змін у суспільстві молода людина, яка здатна генерувати ідеї, мислити самостійно та нестандартно, використовувати здобуті знання й уміння у різних сферах, має більші можливості адаптуватись до нових соціальних умов. Отже, проблема розвитку творчої особистості набуває особливої актуальності в сучасних умовах. Суспільство сьогодення вимагає від нас, педагогів, творчого підходу до роботи з учнями. Мабуть, тому метод проектів займає все більш чільне місце в педагогічній практиці. Саме позашкільна освіта має значні можливості у вирішенні такого завдання методами проектів, адже XXI століття називають епохою проектної діяльності. Ми звернулась до цього методу, тому що в освітньому просторі проектна діяльність забезпечує продуктивний зв’язок теорії і практики в процесі навчання, сприяє формуванню в учнів життєвих компетентностей. На нашу думку, проектна діяльність – це конструктивна і продуктивна діяльність особистості, спрямована на розв’язання життєво значущої проблеми, досягнення кінцевого результату в процесі формування цілей, планування і здійснення проекту. Проектна діяльність належить до унікальних способів людської практики, пов’язаної із передбаченням майбутнього, створення його ідеального образу, здійсненням та оцінкою наслідків реалізації задумів. На нашу думку, навчальний проект слід розуміти як особистісно-орієнтовану технологію та спосіб організації самостійної діяльності учнів, спрямований на рішення завдання навчального проекту, що інтегрує в собі проблемний підхід, групові методи, передбачає рефлексивну, презентаційну, дослідницьку, пошукову та інші види діяльності учнів. Навчальний проект створює для вихованців можливості виконувати особистісно значущу діяльність самостійно, у групі або індивідуально, максимально використовуючи власні можливості. Участь у проектній діяльності дає змогу виявити себе, випробувати свої сили, докласти свої знання, принести реальну користь, публічно показавши результат. Виконання проекту - це діяльність, спрямована на розв’язання значущої проблеми, зазвичай сформульованої самим учнем (або учнями). Результат такої діяльності має практичний характер та важливе прикладне значення. Навчальний проект для педагога — це інтегративний дидактичний засіб навчання й виховання, що націлений на придбання вихованцями знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь та навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку, це засіб розвитку, навчання і виховання, що дозволяє розвивати і формувати в учнів специфічні вміння, а саме: аналізу проблемного поля, формулювання провідної проблеми, постановки завдань; визначення цілей та планування діяльності; пошуку необхідної інформації, її систематизації й структуризації; вибору, освоєння й використання технології, адекватної проблемній ситуації й кінцевому продукту проектування; проведення дослідження (аналізу, синтезу, висуванню гіпотези, деталізації й узагальнення); застосування знань, умінь і навичок у різних, у тому числі й нестандартних ситуаціях; самоаналізу й рефлексії (самоаналіз успішності й

результативності рішення проблеми в рамках проекту); презентації (формування іміджу) діяльності та її результатів. Розвиток пізнавальних інтересів, творчих навичок, уміння самостійно здобувати знання є метою застосування проектних технологій. Що може бути кращим для становлення особистості, ніж відчуття успіху і власної значущості від результатів власної діяльності. Таким чином, використання проектних технологій у навчально-виховній роботі створює умови для всебічного розвитку особистості у процесі організації творчої діяльності. Успіх упровадження проектної технології залежить від усвідомлення педагогом-організатором її значення, знання й дотримання ними алгоритму проектної діяльності. Для застосування у роботі творчих учнівських об’єднань еколого-натуралістичного спрямування найдоцільніше використовувати дослідницький проект, який включає обґрунтування актуальності обраної теми; визначення мети, завдань дослідження, гіпотези з наступною її перевіркою, аналіз отриманих результатів; використання таких дослідницьких методів, як лабораторний експеримент, моделювання, соціологічне опитування та інші. У науковій педагогічній літературі існує ціла низка вимог до сучасного визначення проекту. З досвіду нашої роботи ми рекомендуємо звернути увагу на наступні вимоги: 1. Наявність значимої для учня проблеми/завдання (дослідницької, інформаційної, практичної), що вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку її рішення (наприклад, дослідження теоретичної або практичної проблеми побудови нового технічного об’єкту чи моделі з новими властивостями; створення серії доповідей-досліджень за однією проблемою; проблема впливу технічних об’єктів на навколишнє середовище та ін.).

2. Практична, теоретична значимість передбачуваних результатів (наприклад, доповідь у відповідних службах даного регіону по факторах, що впливають на стан навколишнього середовища, тенденціях, що простежуються в розвитку даної проблеми; спільний з партнерами по проекту випуск газети, альманаху з репортажами з місця подій; план заходів і т.п.).

3. Структурування змістовної частини проекту (із визначенням поетапних результатів).

4. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів.

5. Використання дослідницьких методів (навчально-дослідницька діяльність). Опікуючись проблемою оновлення форм і змісту навчально-виховного процесу в позашкільному закладі ми зосереджуємо свою увагу на проектній діяльності як ефективному засобі розвитку творчої особливості. Вивчивши теоретичні засади цієї проблеми, практичний досвід інших освітніх закладів, нами розроблено стратегію впровадження проектної діяльності в навчально-виховну роботу еколого-натуралістичного напрямку. Протягом останніх чотирьох років в Тернопільському обласному центрі екологонатуралістичної творчості учнівської молоді успішно впроваджується в роботу Центру ряд проектів, а саме: - Впровадження органічного землеробства в шкільне агробіологічне дослідництво; - Національно-патріотичне виховання школярів засобами еколого-натуралістичної творчості; - Екологічна освіта та виховання для дітей з особливими потребами; - Біопаливні культури: біологія та перспективи вирощування; - Зміни клімату: освітній аспект. Отже, використання методу проектів у педагогічній діяльності – це показник високої кваліфікації і прогресивної діяльності педагога, спрямованості на творчий розвиток учнів та учнівського самоврядування, і підготовку їх до дорослого життя в суспільстві. Список літературних джерел 1. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. — Казань, 1988 — 228 с.

2. Закон України «Про позашкільну освіту»// Позашкільна освіта в Україні (нормативноправові акти) — К.: НЕНЦ, 2002. — С. 3-32.

3. Концепція позашкільної освіти та виховання // Шкільний світ. — 2005. — № 101-102 — С. 3-7.

4. Роменець В.А. Психологія творчості: Навчальний посібник.— К.: «ЛИБІДЬ», 2004.— 286 с.

5. Пустовіт Г.П. Позашкільна освіта і виховання: книга 1: теоретико-дидактичний аспект/ Г.П. Пустовіт. – Миколаїв, 2010. – с.37-40 З ДОСВІДУ РОБОТИ КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ПАЛАЦ ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ» ТА ГО «ФЕЛЬДМАН ЕКО-ПАРК» Підберезкіна Тетяна Євгенівна, заступник директора з навчально-методичної роботи комунального закладу «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості» У сучасних умовах розвитку освіти в Україні інновації відіграють зростаючу роль. Важливим завданням для позашкільної освіти є формування предметних та ключових компетентностей вихованців, учнів, слухачів, вміння їх застосовувати, а також розуміння не тільки необхідності, а й готовності до навчання протягом усього життя. Одним із стратегічних напрямків розвитку сучасної системи освіти є формування екологічної культури особистості, виховання у кожного школяра позитивного ставлення до навколишнього світу. Отже, екологічна культура проявляється у свідомості, мисленні, поведінці та діяльності особистості. У рамках роботи над створенням сприятливих умов для визначених завдань педагогічним колективом Комунального закладу «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості» (далі – Палацу) ведеться пошук інноваційних форм і методів у цьому напрямі. З 2012 року Палац активно співпрацює з Громадською організацією «Фельдман-Екопарк» − справжньою новацією в еколого-натуралістичному напрямі, що є масштабним і унікальним для України благодійним проектом Міжнародного благодійного фонду «Фонд Олександра Фельдмана». За цей час започатковано ряд спільних проектів, активну участь у яких беруть вихованці та педагоги відділів Палацу: «Зростаємо в Екопарку» (центр раннього розвитку дітей); «Театр дітей і тварин»; «Місто майстрів»; «Клуб юних кінологів»; «Клуб юних конярів»; «Навчально-оздоровчі табори «Фельдман Еко-парк». Традиційним стало проведення спільних заходів еколого-натуралістичного напряму: - обласний етап Всеукраїнського фестивалю «В об’єктиві натураліста»; - обласний етап Всеукраїнського конкурсу «Земля – наш спільний дім»; - обласна акція «День юного натураліста»; - природоохоронні акції: «Птах року», «Ліси для нащадків», «За чисте місто» «Посади дерево»; - обласний етап Всеукраїнського зльоту учнівських лісництв; - заходи до Дня довкілля та Дня охорони навколишнього природного середовища; - обласна виставка-акція «SOS-вернісаж»; - обласна виставка юних природоохоронців «Зимовий вернісаж»; - моніторинг дослідження стану навколишнього середовища в рамках міжнародної науковоосвітньої програми «GLOBE». Участь вихованців у таких заходах сприяє формуванню екологічної культури, підвищує їх загальнокультурний рівень, а використання природного компоненту в діяльності гуртків розвиває художні здібності, формує національну духовність. Все це успішно

поєднується з опануванням народними ремеслами, збагаченням культурними та історичними цінностями українського народу. З 2015 року з метою створення та розвитку куточків живої природи в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах, здійснення відповідного забезпечення матеріально-технічною базою, необхідною для повноцінного їх функціонування; а також залучення учнів до поглибленого вивчення природничих наук і науково-дослідницької діяльності, Національним еколого-натуралістичним центром Міністерства освіти і науки України спільно з ГО «Фельдман Еко-парк» та Палацем започатковано проведення щорічного заочного Всеукраїнського конкурсу-гранту «Проект куточка живої природи Фельдмана». У минулому році в конкурсі взяли участь понад тридцять навчальних закладів, не тільки загальноосвітніх, а й спеціалізованих – для дітей із особливими потребами. Географія конкурсу охоплювала майже всі регіони країни: свої роботи надіслали шкільні колективи з Київської, Донецької, Херсонської, Рівненської, Івано-Франківської, Чернівецької та інших областей України. Журі конкурсу оцінювало роботи в двох номінаціях: «У мене є ідея» (створення куточка живої природи) і «Новий погляд» (модернізація куточка живої природи). Переможці конкурсу отримали дипломи та гранти від ГО «Фельдман Еко-парк» для створення куточка живої природи в навчальному закладі. 5 вересня 2016 року в РЛП «Фельдман Еко-парк» (м. Харків) відбулося урочисте нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу-гранту «Проект шкільного куточка живої природи Фельдман Екопарка». У вересні 2017 року відбудеться підведення підсумків другого конкурсу, в якому взяли участь не тільки загальноосвітні, а й позашкільні навчальні заклади України. Результативним стало проведення щорічних обласних семінарів-практикумів для педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів Харківщини, де обговорюються актуальні розвитку позашкільної освіти в регіоні, організації літнього відпочинку та оздоровлення, співпраці позашкільних навчальних закладів за напрямами позашкільної освіти. В практичній частині семінарів, що відбуваються на базі ГО «Фельдман Еко-парк», учасники заходів ознайомлюються з різноманітними проектами, новими формами роботи, що направлені на розвиток позашкільної освіти. Специфіка діяльності позашкільних закладів спільно з громадськими організаціями дозволяє використовувати широкий спектр форм і методів, робити вирішальний внесок у формування екологічної свідомості, екологічного інтелекту, розвитку компетентностей дітей та учнівської молоді, що є запорукою успіху та сприяє розвитку позашкільної освіти.

ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ВИХОВАНЦІВ ШЛЯХОМ ЗАЛУЧЕННЯ ІХ ДО УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ Сподарик Світлана Олександрівна, завідувач інструктивно-методичним відділом Волинського обласного еколого-натуралістичного центру Людина і суспільство набувають своїх власних якостей лише на основі соціальних процесів. Суспільство є тією сукупністю способів і форм взаємодії людей, у якій виявляються і набувають загальної значущості індивідуальні особливості та здібності особистості, створюються матеріальні, духовні та соціальні умови для її життєдіяльності та розвитку. Проблема дотримання балансу особистих інтересів та інтересів оточуючих у побудові соціальних відносин, визначення умов ефективної взаємодії людей у всіх сферах діяльності ніколи не втратять своєї актуальності, оскільки розвиток країни залежить від бажання і

вміння людини як громадянина приносити корить суспільству, зробити його кращим, ніж воно є. Освітнє середовище навчального закладу, зокрема позашкільного, є потужним засобом формування у підростаючого покоління соціальної компетентності – знань, навичок, мотивів, необхідних для успішної взаємодії із соціальним середовищем. Недостатня увага освітян до проблем формування соціальної компетентності може призвести до відсутності у частини молоді навичок конструктивного спілкування, уміння працювати в команді, планувати свою роботу, до знецінення одвічних загальнолюдських цінностей. Проблема формування у молоді ключових компетентностей є актуальною з огляду на особливості ще й сучасного ринку праці. Він вимагає від молодої людини не лише теоретичних знань, а також здатності самостійно їх застосовувати в нестандартних ситуаціях, вирішувати нові проблеми, що мають соціальне та професійне значення, готовності навчатися протягом всього життя. На всіх рівнях подальшої праці необхідні такі якості як самостійність, ініціативність, відповідальність. Головною цінністю освіти має буди формування в особистості творчих якостей, нестандартного мислення, уміння виходити за межі того, що вивчається, здатності до саморозвитку, самоуправління творчої самореалізації. Наше сьогодення потребує лідерів нової генерації. Людей компетентних, здатних мислити неординарно. Проблема виховання молодих лідерів це проблема підготовки людини майбутнього, людини, яка відповідає стандартам суспільно життя нового століття. Саме тому у кожному суспільстві необхідний пошук і підтримка учнівської молоді чиї особисті переконання спрямовані на активну участь у громадському житті. Молоді, яка має організаторські здібності, усвідомлює себе потенційним лідером, має бажання використовувати свою енергію та здібності заради інших. Цілком очевидно, що навички управління суспільством стануть надбанням людини тоді, коли участь в учнівському самоврядування сприятиме набуттю вихованцем необхідних знань, умінь і досвіду соціальної дії. Учнівське самоврядування будується на підставі співзвучних потреб дитини і суспільства. Головним завданням є постійна підтримка мотиваційної сфери дитини, тобто підтримання такого стану, за якого стає необхідним постійне самовдосконалення та бажання і наміри стати гідним громадянином держави. Однак самоврядування не означає, що діти залишаються сам на сам з проблемою, а її вирішення є об’єктом і результатом найскладнішої, найвищої форми керівництва дитячим колективом. Учнівське самоврядування – це важливий шлях і умова залучення молоді до радикальних перетворень, що відбуваються у нашому суспільстві. Вагомі результати формування соціально-активної молодої людини дає доволі широка варіативність учнівського самоврядування. Дитяче самоврядування в області існує багато років. Воно здійснюється через роботу різноманітних дитячих об’єднань. У січні 2017 року відновлено діяльність обласного осередку Всеукраїнської дитячої спілки «Дитячий екологічний парламент». Основною метою його діяльності є соціально-громадянське виховання підростаючого покоління, формування у нього національної свідомості та разом з тим розвиток інтересу до поглибленого вивчення природи, науково-дослідницької та експериментальної роботи. Активісти ДЕПу працюють на базі Волинського обласного, Ківерцівського районного, Луцького міського екологонатуралістичних центрів, Ковельської станції юних натуралістів, еколого-натуралістичних відділів комплексних позашкільних навчальних закладів. Свою діяльність вони здійснюють через роботу кількох департаментів: науки та волонтерства, створений для розвитку пізнавальних інтересів, формування у вихованців навичок доброти, турботи; департамент зв’язків із громадськістю, спрямований на вивчення думки педагогів, батьків, дітей про діяльність ДЕПу; департамент здорового способу життя, гри та дозвілля спрямований на формування у вихованців відповідально ставлення до власного здоров’я. Раз у квартал проводяться онлайн-засідання учнівської ради Парламенту, де обговорюються плани роботи, участь у масових заходах, пропозиції щодо покращення

навчально-виховного процесу. На сайтах позашкільних навчальних закладів ведеться інформаційних екран виконання поставлених завдань. ЗАТВЕРДЖУЮ Директор __________В.А. Остапчук ПЛАН РОБОТИ ДИТЯЧОГО ЕКОЛОГІЧНОГО ПАРЛАМЕНТУ НА 2017 РІК № 1.

2.

3.

4.

5.

6.

Зміст заходів 1. Обрання президента ДЕП, заступника президента та секретаря; 2. Затвердження плану роботи обласного осередку Всеукраїнської дитячої спілки « Дитячий екологічний парламент» 3. Виховні бесіди присв’ячені до Дня гідності і свободи: «Бійці невидимого фронту», «У нашій пам’яті вони залишилися назавжди».

1. Участь у Природоохоронній акції «День зустрічі птахів»; 2. Підготовка та проведення Міжнародного жіночого дня; 3. Участь у Всеукраїнський школі лідерів.

4. Пропозиції до плану роботи ВОЕНЦ на весняних канікулах.

1. Підготовка та участь у Природоохоронній акції «День землі»; 2. Благодійна акція для дітей сиріт «Великодня іграшка» 3. «Алея пам’яті» присвячена річниці Чорнобильської катастрофи.

4. Впорядкування могил загиблим воїнам. Виховні заходи «Поки горить свіча – не згасне пам’ять», «Як довго ця війна тривала».

1.Участь в обласному зборі лідерів учнівського самоврядування; 2.Участь та підготовка Міжнародного дня захисту дітей.

1.Взяти участь у Всеукраїнській акції «День натуралістів»; 2.Участь у Всеукраїнському зборі лідерів учнівського самоврядування; 3. Пропозиції до плану роботи ВОЕНЦ на осінніх канікулах.

1.Взяти учать у Всеукраїнських конкурсах: «Новорічна композиція», «Український сувенір»; 2. Підготовку та проведення до новорічних свят на зимових канікулах; 3. Свято Миколая для дітей-переселенців зі Сходу.

Місяць проведення СіченьЛютий 2017

Березень 2017

КвітеньТравень 2017

Червень 2017 ВересеньЖовтень 2017 Грудень 2017

Таким чином Дитячий екологічний парламент – це добровільне об’єднання вихованців позашкільного навчального закладу яке забезпечує право і надає можливість в межах Статуту здійснювати регулювання і управління справами, які належать до їхньої компетентності та в інтересах вихованців навчального закладу. Учнівське самоврядування здійснює свою діяльність у співпраці із адміністрацією та педагогічним колективом ПНЗ, а також сприяє згуртуванню учнівської молоді на корисні справи, виховання у них кращих рис громадянина України, захисту прав та інтересів дітей.

ВИКОРИСТАННЯ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ПОЗАШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ Цибульська Ірина Федорівна, методист Ківерцівського районного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді В умовах модернізації системи української освіти, згідно з нормативними, програмнометодичними документами, відбувається зміна вимог до змісту діяльності позашкільних навчальних закладів. Відмінною рисою роботи сучасного позашкільного закладу є створення умов для впровадження інновацій у педагогічний процес та оновлення методичної роботи. Проектна діяльність педагогів та вихованців є тою новою складовою організації навчально – виховного процесу в закладі, яка забезпечує продуктивний зв’язок теорії і практики в процесі навчання і виховання, сприяє формуванню в учнів життєвих компетенцій. Через проектну діяльність створюються умови для творчої самореалізації вихованців, учнів, слухачів, підвищується мотивація для отримання знань, стимулюється розвиток інтелектуально-творчих здібностей. Л. В. Занков зазначав «успішного розвитку, духовного багатства не можна досягти шляхом примусу. Потрібен інтерес». Реалізація інноваційних проектів має на меті всебічне та систематичне дослідження певних проблем, розробку способів досягнення поставленої мети та отримання конкретного кінцевого результату. Проектування передбачає планування, аналіз, пошук, реалізацію, результат (замислив спроектував - здійснив). Виходячи з того, що проект передусім є результатом колективних зусиль виконавців, тому на завершальному етапі діяльності передбачає рефлексію спільної роботи, аналіз її повноти, глибини, інформаційного забезпечення, творчого внеску кожного учасника. Такий процес здійснюється як упродовж навчання, так і в процесі спеціально організованої позакласної та позашкільної діяльності учнівської молоді. Учні набувають досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя, які проектують у навчанні. Використання методу проектів у позашкільному навчальному закладі має ряд беззаперечних переваг: він дозволяє створювати на занятті дослідницьку, творчу атмосферу; кожен гуртківець залучений в активний пізнавальний процес, в основі якого лежить співробітництво. Проектна технологія використовує всі кращі ідеї традиційної та сучасної методики викладання. Є одним з варіантів продуктивного навчання, метою якого є не засвоєння суми знань і не проходження освітніх програм, а реальне використання, розвиток та збагачення власного досвіду учнів та їх уявлення про світ. Проектна діяльність характеризується як навчальний процес, в якому осмислення самостійно набутої інформації здійснюється через призму особистісного відношення до неї і оцінку результатів в кінцевому продукті. Таким чином, використання проектної діяльності в позашкільному навчальному закладі — сприяє стимулюванню інтересу учнів, вихованців, слухачів до певних проблем, передбачає володіння визначеною сумою знань для розв'язання однієї або цілої низки проблем, показує практичне застосування надбаних знань. ОРГАНІЗАЦІЯ СУЧАСНОГО ІНТЕРАКТИВНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАСОБАМИ КВЕСТ-ТЕХНОЛОГІЙ Бобчук Віра Тимофіївна, директор, Майсак Наталія Сергіївна, методист Ковельської станції юних натуралістів Ковельська станція юних натуралістів Упровадження в практику роботи ПНЗ інноваційних технологій та методик навчання і виховання в наш час стало життєвою необхідністю. Сучасні діти дедалі більше свого часу проводять в інфопросторі. Педагоги сьогодні перебувають у постійному змаганні з

гаджетами із заволодіння увагою пересічного школяра. Дієвим інструментом у арсеналі керівника гуртка є ігрові технології навчання та виховання, які спонукають дітей знаходити необхідну інформацію, піддавати її аналізу, систематизувати та вирішувати поставлені задачі засобами гри. Все більшої популярності серед дітей та підлітків, і, навіть, серед дорослого населення набувають звичайні та веб-квести. На думку багатьох учених (Биховський Я.С., Бовтенко М.А., Сисоєв П.В., Берні Додж, Том Марч та інші), під час застосування квест-технології учні проходять повний цикл мотивації від уваги до задоволення, знайомляться з автентичним матеріалом, який дозволяє учням досліджувати, обговорювати й усвідомлено будувати нові концепції і відносини в контексті проблем реального світу, створюючи проекти, що мають практичну значимість. Зважаючи на те, що у сучасних школярів предостатньо роботи з моніторами, педагоги Ковельської СЮН пішли у напрямку компенсації недостатньої динамічної активності вихованців. У стінах Ковельської СЮН квести проходять активно і на відкритому повітрі. Звісно, це вимагає у керівників гуртків тривалішої і ретельнішої підготовки. Зате результати: розумова праця у поєднанні з фізичною активністю вихованців, рожеві щічки і командний дух змагання – компенсують усі затрати часу і уваги. Таким чином, керівники гуртків стали застосовувати на практиці перевірку знань, пошук нової інформації у формі розважальної гри з елементами орієнтування на території СЮН, під час якої учасники вирішують неординарні інтелектуальні завдання. Завдання підібрані таким чином, щоб використовувалися знання або з одного профілю гуртка або ж з декількох. На початках організація гри займала багато часу, але результати були вражаючі. Діти обговорювали гру, розпитували про способи розв’язування тих чи інших завдань та ще і ще вимагали проведення нових квестів. Суть квесту полягає у вирішенні логічних завдань шляхом підказок і пошуку рішень в нестандартних ситуаціях. Після завершення чергового завдання команди переходять до виконання наступного. Перемагає команда, що виконала завдання швидше за інших. Згідно правил гра відбувається в межах закладу. Учасникам видається завдання, якщо вони правильно розгадують його за відведений час, то одержують завдання-перехід, де зашифровано місце, в якому вони розв’язуватимуть наступне завдання. Для квестів завдання складаються таким чином, щоб вони включали не лише поточний матеріал, а й елементи попередніх тем з метою повторення пройденого матеріалу. Застосування квест-технології дає вихованцям можливість більше спілкуватися, висловлювати власну думку, в них розвивається уміння не тільки працювати самостійно, а й у команді, що психологічно зближує дітей у групі. У ході квесту юннати краще пізнають один одного в умовах необхідності прийняття швидких рішень; проявляються приховані якості учнів, виявляються потенційні лідери, інтелектуали, учнілогісти, які вміють прораховувати перспективу. У дітей розвивається логічне мислення, інтуїція, вміння швидко знаходити вихід із складної ситуації, знайти спільну мову з різними людьми. Гуртківці отримують можливість швидко актуалізувати та співставити інформацію і, як наслідок, краще засвоїти тему. Етапи гри розвивають ерудицію і передбачають мобільність, дозволяють нашим дітям спільно переживати емоційні моменти і радісні спогади, отримані в процесі навчання.

ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ У СПІВПРАЦІ З МІСЦЕВИМ САМОВРЯДУВАННЯМ ТА ГРОМАДСЬКИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ Назарук Тетяна Василівна, керівник екологічного гуртка Ратнівського центру дитячої та юнацької творчості (НВК «загальноосвітня школа І – ІІІ ступеня – дитячий садок» с.Видраниця) Любов дитини до природи не приходить сама по собі. Її треба виховувати, пробуджувати, прищеплювати. Ефективність екологічного виховання учнів зростає через здійснення учнівського самоврядування і його співпрацю з місцевим самоврядуванням та громадськими

організаціями. Такі форми роботи мають широкі можливості, створюючи передумови для розвитку соціальної активності школярів, їх самостійності, усвідомлення природи як системи цілого ряду цінностей. У нашому навчальному закладі з 2007 року діє шкільний парламент «Гамма», відділ екології та краєзнавства якого безпосередньо займається природоохоронною і пропагандистською діяльністю. Щорічно з його ініціативи, спільно із місцевим самоврядуванням, проводяться різноманітні акції та операції, під час яких учні прибирають територію школи та села, упорядковують могили і обеліски, насаджують дерева та квіти, збирають спрацьовані батарейки, розвішують годівниці і шпаківні, озеленюють школу, підгодовують взимку птахів і тварин тощо. Одним із важливих напрямів екологічної роботи учнівського самоврядування є випуск та розповсюдження агітаційних листівок, у яких не лише піднімаються місцеві екологічні проблеми, а й вміщені правила поведінки у природі, звучать заклики щодо раціонального природокористування та збереження біорізномаїття. Шкільною редколегією щоквартально випускається екологічний вісник «Збережімо красу рідної землі», присвячений різноманітним темам: охороні місцевих ландшафтів, незаконного видобутку бурштину тощо. Були оформлені різноманітні брошури екологічного спрямування: екологічний довідник «Заповідний фонд Ратнівщини», «Червона книга Ратнівщини», фотоальбом «Краса Ратнівських лісів», збірка «Розкажу вам екоказку…» та багато інших. Дані матеріали щорічно поповнюють експозицію шкільного екологічного куточка слугуючи своєрідним заохоченням подальшої діяльності. Надзвичайно результативною виявилась участь всього шкільного колективу у довготривалих проектах «Зелений шкільний двір» та «У нашому двірку як у вінку». Сьогодні шкільне подвір’я прикрашають альпійські гірки, ландшафтний дизайн та велика кількість декоративних кущів і квітів, у школі діє кабінет акваріумістики та росте понад п’ятсот кімнатних рослин. Продовжується робота над створенням куточка екології. У пошуках нових рішень ландшафтного дизайну та зеленої архітектури на території школи учнями придбано навички в топографії, проектуванні та плануванні, значно підвищено інтерес до соціально значущої діяльності щодо перетворення життєвого простору школи. Також зміцнено атмосферу дружньої і активної співпраці вчителів, батьків, учнів. Щорічно учнями школи разом із батьками здійснюються різноманітні екскурсії та екологічні походи, з метою вивчення рідного краю. Адже, правильно організовані екскурсії відіграють важливу роль і мають велике естетичне значення у формуванні дбайливого ставлення до природи. З метою активізації природоохоронної діяльності шкільного колективу у 2008 році створено екологічну агітбригаду «Видра». Виступаючи на батьківських зборах, шкільних семінарах районного і обласного рівнів, сільських заходах, члени агітколективу пропагують дітей, батьків та громадськість долучатися до вирішення екологічних проблем як місцевого так і державного значення. Вісім років поспіль екологічна агітбригада «Видра» брала участь в обласному конкурсі, де постійно посідала призові місця (І – е або ІІ –е). Такий успіх – результат спільної роботи школи, місцевого самоврядування і громадської організації «Берегиня», яка вже кілька років функціонує у нашому селі. За ініціативи та підтримки даної організації розпочато довготривалий проект «Збережемо мальовничі куточки нашого села». Першим об’єктом став центральний ставок, - улюблене місце відпочинку місцевих жителів, та урочище Вишибина. Спільними зусиллями було розчищено від сміття дану територію, створено рекреаційний куточок, дитячий ігровий майданчик та волейбольні площадки. У подальших планах – озеленення території. Головне – такі екологічні проекти користуються надзвичайним попитом, що означає подальше впровадження цікавих ландшафтних ідей у практичну діяльність з благоустрою та озеленення як шкільної території, так і території села, що значно покращить екологічний стан навколишнього середовища. Отже, реалізація взаємодії учнів та вчителів школи, батьків, органів місцевого самоврядування і громадських організацій дозволила не лише зробити крок вперед в екологічному вихованні майбутніх поколінь, а й проводити пропаганду серед жителів села для розширення суспільної свідомості. Розвиваючи такі якості як самостійність,

відповідальність, дбайливість, організаторські здібності учні приносили реальну допомогу громадськості у вирішенні нагальних екологічних проблем.

НОВІ РОЛІ ПЕДАГОГА У ВИКОНАННІ СУЧАСНИХ ЗАВДАНЬ В ЕКОЛОГО-ОСВІТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ Зельська Олена Миколаївна, директор Сєвєродонецького міського Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Перед позашкільним навчанням ставиться завдання сприяти формуванню у вихованців компетентності, а саме: технологічного кругозору; культури праці та побуту; самостійного та критичного мислення; розвитку особистісних якостей, потрібних для людини як суб’єкту сучасного виробництва і культурного розвитку суспільства; виховання відповідальності за результати власної діяльності. Нові завдання сучасної освіти вимагають від педагога виконання багатьох різних ролей: Розробник навчальних програм. Педагог повинен уміти визначати очікувані навчальні результати, навчальні завдання, які приведуть до досягнення цих результатів, способи перевірки (оцінювання), необхідні ресурси та час. Фасилітатор. Роль фасилітатора - допомогти вихованцям досягнути очікуваних результатів навчання. Тому керівник-гуртка - фасилітатор скоріше ставить запитання, сприяє, щоб звучали різні думки, точки зору у групі. На відміну від презентатора, який є певним чином експертом в інформації, що презентується, фасилітатор пропонує процес, який допомагає учасникам засвоїти знання. Презентатор. Під час проведення презентацій керівник гуртка інформує, мотивує, описує. Презентація здебільшого - це одностороння комунікація, яка передбачає передачу інформації від керівника-гуртка аудиторії та підкріплюється візуальними засобами. Тренер. Допомагає іншим в оволодінні новими навичками, знаннями, ставленнями. Наставник. Допомагає вихованцям переносити здобуті знання у практику. Заохочує рефлективну практику. Менеджер. Планує, оцінює, вносить зміни до навчального процесу для досягнення вихованцями очікуваних навчальних результатів. Забезпечує необхідними ресурсами. Консультант. Ділиться знаннями, навичками, розвиває спроможності вихованців, робить внесок в успіх кожного. Дослідник. Роль керівника гуртка , як дослідника вимагає від вихованців нового розуміння процесу навчання. Агент змін. Заохочує та проводить постійний аналіз і рефлексію. Ініціює різноманітні альтернативні існуючій практиці. Сприяє процесу змін і розвитку гуртка.

ЗМІСТ ВСТУП………………………………………………………………………………………………. Вербицький В.В. Розуміння інновацій у позашкільній освіті………………………………………………….. Вербицький В.В. Новації Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді МОН України, які запроваджені в 2017р……………………………………. Плахотна Л.В. Децентралізація освітньої галузі та забезпечення прав дітей на позашкільну освіту …………………………………………………………………………… Кватирко О.М. Шкільні лісництва – найдієвіший спосіб формування кадрового резерву лісової галузі……………………………………………………………… Остапчук В.А. Технологія інноваційної діяльності в управлінні сучасним позашкільним закладом на засадах ідей Василя Сухомлинського………………………………………………………………………… Дгагомирецька О.А. Пріоритетні напрямки інноваційної діяльності Вінницької обласної станції юних натуралістів………………………………………………………….. Галюткіна В.В, Дьяченко В.В. Формування компетентностей учнівської молоді з еколого-натуралістичного напряму позашкільної освіти у навчальних закладах Одещини…………………………………………………………….. Остафійчук Т.В. Впровадження педагогічних новацій у позашкільному навчальному закладі…………………………………………………………………………. Ґудзик Т.В., Скрипник Н.І. Новації в позашкіллі Івано-Франківщини – 2017……………………………………………. Бедніна В.Г. Інновації у роботі педагогічного колективу Полтавського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді…………………………… Александрова Н.П., Александров С.М. Нові підходи до організації навчально-виховного процесу в умовах переміщеної установи……………………………………………………………… Климчук В.В. Управлінська праця керівника позашкільного закладу у контексті розвитку його інноваційної діяльності…………………………………………… Педан Ю.Ф. Система роботи з творчо обдарованою молоддю в обласній

природничій школі учнівської молоді Дніпропетровської області………………………………. Тихенко Л.В. Новації у галузі позашкільної еколого-натуралістичної освіти Сумська область, 2017 рік…………………………………………………………………… Вітренко Е.В., Мудрак Т.О. Новації позашкілля Херсонщини щодо екологізації навчально-виховного процесу……………………………………………………………… Лоцман Т.В. Позашкільна освіта як фактор розвитку виховного потенціалу регіону………………………………………………………………………….. Трегубова Л.А. Новації комунального закладу «Чернігівська обласна станція юних натуралістів»……………………………………. Головченко Л.Ю. Новації педагогічного колективу обласного еколого-натуралістичного позашкільного закладу Чернівецької області……………………….. Ярмошук М.А. Про деякі аспекти підготовки педагога-позашкільника для реалізації інклюзивної практики ……………………………………………………………. Кийко А.О. Новації КЗ ЛОР «Львівський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» в еколого-натуралістичній освіті молоді Львівщини……………………………………….. Герц І.І., Шум’як Н.Р. Метод проектів як провідний засіб розвитку творчої особистості вихованців гуртків позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного профілю……………………………… Підберезкіна Т.Є З досвіду роботи Комунального закладу «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості» та ГО «Фельдман Еко-парк»……………………………………………… Сподарик С.С. Формування соціальних компетентностей вихованців шляхом залучення їх до учнівського самоврядування…………………………………..… Цибульська І.Ф. Використання проектної діяльності в освітньому процесі позашкільного навчального закладу…………………………………………………. Бобчук В.Т., Майсак Н.С. Організація сучасного інтерактивного освітнього середовища засобами квест-технології……………………………………………………………. Тетяна В.Н. Екологічне виховання школярів у співпраці

з місцевим самоврядуванням та громадськими організаціями……………………………. Зельська О.М. Нові ролі педагога у виконанні сучасних завдань в еколого-освітній діяльності…………………………………………………………………….