16 Norwegian Journal of development of the International Science No 42/2020 NATIONAL MOBILIZATION IN EUROPEAN COUNTRIES AT THE BEGINNING OF THE FIRST WORLD WAR (1914-1918) Kotova S. Historian Faculty of Philosophy of Taras Shevchenko National University of Kyiv НАЦІОНАЛЬНА МОБІЛІЗАЦІЯ В ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ НА ПОЧАТКУ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1914-1918) Котова С. історик, співробітник філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Abstract The article deals with the common and different thematic blocks for the formation of the "the enemy image" and national mobilization in historical narratives and promotional writing of Great Britain, Germany and Russia at the beginning of the First World War (1914-1918). The activity of scientists and the thematic focus of their texts depended on the level of organization of propaganda in Great Britain, Germany and Russia. The determination of the main enemy on the fronts was the leading topic of scientific work. Анотація У статті розглянуто спільні і відмінні тематичні блоки для формування «образу ворога» і національної мобілізації в історичних наративах і публіцистичних творах Великої Британії, Німеччини і Росії на початку Першої світової війни (1914-1918). Активність науковців та тематична спрямованість їхніх текстів залежали від рівня організації пропаганди у Великій Британії, Німеччині та Росії, значимості висвітлюваної проблематики та визначеності головного ворога на фронтах. Keywords: First World War, national mobilization, propaganda, historical narratives, promotional writing. Ключові слова: Перша світова війна, національна мобілізація, пропаганда, історичні наративи, публіцистика. Постановка проблеми. Перша світова війна стала «тотальною війною», де ідеологічні баталії набули не менш важливого значення, ніж військові битви. В сучасній історіографії зазначають, що саме з цього часу бере свої витоки феномен «інформаційної війни» [4, c. 70; 8, c. 28]. Протягом війни публіцисти формували певні погляди і думки, впливали на духовний стан армії та населення країни, налаштовували до дій. Періодична преса в роки війни стала домінуючим засобом масової інформації та продемонструвала своє значення в справі формування «образу ворога» [14, 27, p. 35; 37, p. 2]. Публіцисти і вчені-гуманітарії сприяли вкоріненню в громадянську свідомість ворожого ставлення до супротивників на рівні «історичної культури», адже з початку ХХ ст. «будівництво минулого» перестало бути прерогативою професійних істориків. Публіцисти на аматорському рівні пропонували суспільству «образи минулого» у вигляді «наративних шаблонів» та сприяли формуванню стереотипів масової свідомості, які були вигідними в той момент державній владі [10, c. 62; 11, c. 17]. Історіографія проблеми. Американський політолог Г. Лассуелл, аналізуючи досвід Першої світової війни, першим звернув увагу на важливість інформаційних війн в сучасному світі. Згідно з його точки зору, пропаганда виступає як одне з трьох головних знарядь боротьби з ворогом, поряд з військовим та економічним тиском [8]. Організацію офіційної британської пропаганди в різні періоди війни, її методи та зміст, форми проведення в США і ворогуючих країнах на широкій джерельній базі дослідив М. Сандерс [37]. Цей напрям тематично
був продовжений Г. Мессінгером, котрий дослідив роль державних інституцій у розгортанні пропагандистської війни, роль преси у піднесенні патріотичних почуттів британців, ролі пропагандистських установ у діючій армії тощо [30]. Значення британської преси у воєнній пропаганді, формуванні суспільних настроїв розглянув Р. Таддок-Трой [34]. Серед праць, присвячених розвитку націоналізму, шовінізму і мілітаризму в Німеччині напередодні і на початку світової війни, виділимо фундаментальні дослідження, ґрунтовані на ретельному опрацюванні джерел, П. Валькенхорста і С. Мюллера [40, 33]. Методологія дослідження базується на працях українського вченого С. Стельмаха [15]. Мета статті. Визначити спільні і відмінні тематичні блоки для формування «образу ворога» і національної мобілізації в історичних наративах і публіцистичних творах Великої Британії, Німеччини і Росії на початку Першої світової війни (19141918). Виклад основного матеріалу. Російські інтелектуали в перші місяці війни забули колишні політичні та ідеологічні чвари і об’єдналися перед лицем спільного ворога. Помітний вплив на російську інтелігенцію справила сформульована партією кадетів доктрина «ліберального патріотизму». Її положення включали ідею «внутрішнього миру», тобто примирення з урядом заради перемоги, спільного протистояння з владою проти революції та обґрунтувала російський імперіалізм як засіб «визволення» слов’янських народів і Європи, але водночас вона виводила ідею про те, що війна повинна сприяти внутрішнім реформам, запорукою чого мав
