21_

qŠ`ŠhqŠhj`

У Володимирі-Волинському з 13.05 по 19.05:

21 ТРАВНЯ

ОРДЕНИ ДЛЯ ГЕРОЇВ 15 травня 2015 року Президент підписав Указ «Про відзначення державними нагородами України за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі».

Орденом Богдана Хмельницького III-го ступеня (посмертно) нагороджено підполковника 51-ї ОМБр Василя Спасьонова. Офіцер загинув 23 липня 2014 року під час визволення міста Лисичанськ.

Крім того, орденом «За мужність» III-го ступеня (посмертно) нагороджені старший солдат Михайло Ілляшук, 1979 року народження, мешканець села Свійчів ВолодимирВолинського району, загинув під час обстрілу Краматорська.

Пт

Чт

День пам‘яті апостола і євангеліста Івана Богослова. У народі святого називали Градобоєм і Пшеничником. Якщо у цей день буде дощ - грибів буде багато. Була у цей день традиція пекти пироги та пригощати ними мандрівників і бідних.

4 хлопчики 2 дівчинки народилися 13 осіб померли 3 пари одружилися

Сб

Нд

+15... +240 +13... +180 +12... +260 +14... +270

21

АНОНСИ ТРАВНЯ

2015

ЧЕТВЕР

№21 (310)

ВОЛОДИМИР ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНА ГАЗЕТА

Ціна вроздріб

1 грн. 50 коп.

22 травня у місті відбудуться заходи з нагоди річниці трагедії під містом Волноваха Донецької області, коли у ході проведення бойових дій загинули військовослужбовці 51-ої ОМБр – жителі міста Володимира-Волинського і району. Того ж дня відбудуться заходи до 154-ої річниці перепоховання Т.Г. Шевченка. Об 11.00 відбудеться хресна хода від собору Різдва Христового на площу Героїв, до дошки пам’яті загиблим в АТО. Там пройде панахида за військовими, які загинули, захищаючи кордони та територіальну цілісність української держави, після чого – хресна хода до пам’ятника Кобзарю, що у парку «Слов’янський», проведення панахиди в пам’ять про видатного сина українського народу.

26 травня 2015 року о 14.30 у залі засідань міської ради відбудеться засідання громадської ради і громадські слухання «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».

Володимирщина у жалобі, не співає й птаха. Пам‘ять житиме в словах: ранок, обстріл, Волноваха…

ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ - ВОЇНАМ АТО У результаті інвентаризації земель міста в районі вулиці Пилипа Орлика виявлено земельну ділянку площею біля 7 га, придатну для житлового будівництва. На чергову сесію міської ради буде підготовлено проект рішення щодо надання дозволу на розробку містобудівної документації. Ці земельні ділянки планують виділити учасникам АТО. До виконавчого комітету міської ради надійшло 257 звернень від учасників АТО про виділення земельних ділянок. Нині вже виділено 59 земельних ділянок у районі вулиць Будівельна та Залізнична.

БЛАГОДІЙНА АКЦІЯ «ВСЕ ДОБРО - ДІТЯМ» До Дня захисту дітей стало щорічною традицією проводити у Володимирі-Волинському акцію «Все добро - дітям» та робити подарунки учням, що навчаються у школі-інтернаті для дітей із вадами слуху. Усі жителі міста, які хочуть потішити дітей приємними сюрпризами, можуть принести книжки, спортивний інвентар, солодощі у ФПП «БізнесЦентр» до 29 травня. Зібрані подарунки будуть передані у школу-інтернат 3 червня. Наша адреса: вул. Івана Франка, 2а (приміщення РАЦСу). По додаткову інформацію звертайтеся за тел.

2-48-71 або пишіть на нашу електронну скриньку: biznescentr-online@ukr.net

ЗАПРОШУЄМО НА ЯРМАРОК Леонід Полінкевич

Микола Бондарук

Віталій Ліщук

У травні минулого року Володимир уперше почепив траурну стрічку на знак туги за загиблими земляками – військовослужбовцями 51-ої ОМБр Леонідом Полінкевичем, Миколою Бондаруком та Віталієм Ліщуком. Сталася ця трагедія на Донеччині, неподалік міста Волноваха. У деяких інтернет-виданнях ця трагічна подія згадується як «бій під Волновахою». Проте ті, хто вцілів після того трагічного дня, кажуть, що це був не бій, а справжня бійня. Терористи за наводкою місцевих посібників попросту розстріляли неготових дати їм відсіч солдатів української армії. У результаті нападу загинули 18 військовослужбовців 51-ої окремої механізованої бригади, чимало отримали важкі поранення. Втрати під Волновахою стали найбільшими від початку АТО.

4,9

Виконавчий комітет Володимир-Волинської міської ради організовує для мешканців та гостей міста регіональний ярмарок.

23 травня уже з 8-ої години ранку на площі Героїв володимирчани та гості міста зможуть придбати різноманітні продукти харчування: хлібопекарські вироби, мед, цукор, яйця, крупи, борошно та багато іншого. О 9.00 розпочнеться патріотична благодійна акція на підтримку бійців АТО. В ході акції володимирчани та гості міста зможуть придбати домашню випічку, вироби народних майстрів та талановитої молоді міста, різноманітні смаколики. Окрім того, відбудеться розіграш благодійної лотереї, представлення експозиції стрілецької зброї. Виручені під час благодійної акції кошти будуть направлені на потреби військовослужбовців АТО. На гостей ярмарку чекає також концертна програма, участь у якій візьмуть вихованці ВолодимирВолинської спеціалізованої школи-інтернату «Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки» і зразкової студії «Лодомир» (ЦПО, керівник Галина Тюрікова), духові оркестри військового гарнізону та ветеранів - «Арсен». Запрошуємо всіх долучитися до хорошої справи.

2

ДЕНЬ ЗА ДНЕМ

№21 21 ТРАВНЯ 2015 РОКУ

РІДНЕ МІСТО

Виїзний прийом голови ОДА

18 травня у приміщенні ВолодимирВолинської районної державної адміністрації провів виїзний прийом громадян голова обласної державної адміністрації Володимир Гунчик. До посадовця зі своїми проблемами та бідами звернулося 29 жителів міста та району. За кілька годин до початку прийому Володимир Гунчик побував у районному ЦНАПі, оглянув об’єкт не-

завершеного будівництва у селі Заріччя – колишній будинок культури, де селяни хочуть облаштувати дошкільний заклад, ознайомився з роботою приватного агропідприємства «ПАН продукт» та відвідав родину загиблого в АТО військовослужбовця Миколи Бондарука.

Тетяна ПАЛАЄВСЬКА

На прийом люди в основному зверталися задля вирішення земельних та екологічних питань, піднімали питання ремонту доріг, транспортного перевезення, соціального забезпечення, реконструкції та добудови приміщення дитячого садка, запровадження касових апаратів, забезпечення житлом, надання допомоги у працевлаштуванні та видачі збірки поезій. Слід зауважити, що на прийом до голови облдержадміністрації прийшли не лише місцеві, а й мешканці Локачинського, Ковельського та Рожищенського районів. Аби вирішити проблему з житлом, до пана Гунчика звернулася дружина військовослужбовця 14-ї бригади, який нещодавно отримав важкі травми в ДТП. Губернатор пообіцяв допомогти родині потерпілого. Чимала кількість звернень стосувалася земельних питань. Особливо за це клопотали учасники АТО та їхні родичі. Вислухавши кожного, Володимир Гунчик дав відповідні доручення.

Охороняти місто – готуйсь! У Володимирі-Волинському формують роту територіальної охорони, бійці якої захищатимуть стратегічно важливі об’єкти у місті та районі на випадок військових дій на території Володимирщини.

Рина ЛІДНИЦЬКА За словами заступника військового комісара Волинського обласного військового комісаріату з роботи з особовим складом та громадськістю майора Ігоря Підлісного, підрозділи територіальної охорони, аналогічні володимирському, нині формуються практично в кожному районі. Формування ж Володимир-Волинської роти територіальної охорони проходитиме в 2 етапи, власне організаційного й практичного.

- Згідно з планом підготовки Збройних Сил України, на базі ВолодимирВолинського військового комісаріату мають бути проведені навчання з територіальної оборони. Перший етап навчань, під час якого відбудеться оповіщення особового складу, медичне обстеження бійців, триватиме з 19 по 22 травня, - каже майор Підлісний. - Під час же другого етапу особовий склад роти територіальної охорони буде проходити підготовку на полігоні. Мета таких навчань – підготувати особовий склад роти до охорони особливо важливих об’єктів у ВолодимиріВолинському та Володимир-Волинському районі на випадок війни. Хочу відразу ж наголосити на тому, що особовий склад роти територіальної охорони буде виконувати завдання виключно на території Володимир-Волинського району, ні в інші райони, ні, тим більше, на схід країни ніхто не поїде. Щодо чисельності роти, то вона нараховуватиме понад 100 осіб. За словами тимчасово виконуючого обов’язки Володимир-Волинського військового комісара Романа Зарівня-

ка (на фото), бійцями роти територіальної оборони можуть стати як люди з військовим досвідом, так і без нього. Головне - бажання.

- Ми відтворюємо єдину систему територіальної оборони в зоні територіальної оборони №1, якою в межах України є Волинська область. В рамках відтворення цієї системи й буде створена рота територіальної охорони при ВолодимирВолинському об’єднаному військовому комісаріаті. До цієї роти набираються, передусім, люди, які виявили бажання служити, придатні до виконання поставлених завдань за станом здоров’я, з відповідними морально-діловими якостями. Наразі ведеться робота з формування роти, частина особового складу вже набрана, в призначений строк, упевнений, рота буде сформована повністю. Особовий склад роти виконуватиме завдання на території Володимир-Волинського району, буде залучатися до охорони особливо важливих об’єктів на території району у випадку війни. Щодо практики створення рот територіальної охорони, то вона, відзначає майор Зарівняк, насправді нова. У нещодавньому минулому на Волині був сформований батальйон територіальної оборони, але перед ним стояли дещо інші завдання. Як відомо, батальйон територіальної оборони №1 (за номером області в межах України) згодом отримав народну назву «Волинь», ще пізніше став окремим мотопіхотним батальйоном у складі 14-ї окремої механізованої бригади. Виконував й виконує наразі бойові завдання на сході країни. Що ж до рот територіальної охорони, то вони в Україні формуються вперше.

- У період із 5 по 12 червня особовий склад роти територіальної охорони проходитиме практичні навчання, - відзначає Роман Зарівняк. - На період навчань він проживатиме в одній із казарм 14-ї ОМБр,

бойові навички здобуватиме на військовому полігоні бригади, де для бійців роти вже розгорнуті навчальні місця, підібрані спеціалісти, які проводитимуть навчання. Крім того, службу бійці роти територіальної охорони проходитимуть, згідно з чинним законодавством, на платній основі, отримуватимуть заробітну плату відповідно до займаних посад. Що стосується їхніх постійних місць роботи, то на період навчань бійці роти, за погодженням із керівництвом установ та організацій, у яких працюють, будуть звільнені від виконання службових обов’язків. Але, наголошую, тільки на період навчань. Решту часу бійці житимуть удома, працюватимуть у звичному режимі, будуть викликатися до військкомату в разі потреби. Зачепили ми в ході розмови з Романом Зарівняком і тему 5-ї хвилі мобілізації. За його словами, проходить вона не зовсім так, як би хотілося.

- Під час нинішньої хвилі мобілізації до нас приходить більше добровольців, ніж це було раніше. Водночас їх менше, ніж хотілося б: великого напливу людей, які би виявили бажання виконати військовий обов’язок, не спостерігається. Тому закликаю всіх військовозобов’язаних не чекати, доки до них прийде посильний із повісткою, а самим прибути у військовий комісаріат, аби, як належить кожному чоловікові, відстояти цілісність та інтереси нашої держави. Нагадаю, що найбільше нам потрібні фахівці танкових підрозділів, артилерійських, зенітних та медичних.

Ще в минулому році було розпочато ремонт дороги на вулиці О. Цинкаловського. Тоді за кошти з обласного бюджету вдалося прокласти асфальтне покриття лише на початку вулиці. Нині роботи продовжено, але вже за рахунок міського бюджету. Загальна площа дороги, яка підлягає капітальному ремонту, 5397,5 метрів квадратних. На це з бюджету міста виділено 2,6 мільйони гривень.

На вулиці О. Цинкаловського нині кипить робота. Працює бригада ремонтників ТзОВ «Луцька ДПМК». Це підприємство вже не один рік робить капітальні ремонти доріг нашого міста, здійснює благоустрій окремих об’єктів. На вулиці О. Цинкаловського будівельники почали працювати з початку травня. Нині укладають нові бордюри, вирівнюють тротуари. За словами виконробу бригади Гната Прача, з одного боку дороги ширина тротуару буде 2 метри, з іншого – 1 метр. Майже 80% бордюрів уже встановлено - Як тільки ми закінчимо роботу з укладання бордюрів, при-

Були й колективні звернення - з Устилуга, Березовичів, Козлова. Люди прохали посприяти у завершенні будівництва й ремонту приміщень для дошкільних установ. Голова облдержадміністрації дав доручення своїм заступникам ретельно вивчити це питання й найближчим часом подати пропозиції щодо його вирішення.

Ïîñï³øàéòå, ïàòð³îòè÷íó ëîòåðåþ ïðèäáàéòå!

Äå áóäå íîâà äîðîãà?

Лілія ПАРАФІН

- Кабінет Міністрів готує окрему постанову, котрою буде врегульовано питання придбання житла для родин загиблих у АТО, – повідомив голова облдержадміністрації. – Раніше виділення квартир відбувалося виключно через Генштаб ЗСУ. Думаю, найближчим часом постанова буде. Окрім того, прем’єр-міністр запевнив, що на придбання житла для родин загиблих у АТО буде передбачено 300 мільйонів гривень. Було також звернення стосовно виділення житла ліквідатору аварії на ЧАЕС. Жінка повинна була отримати квартиру ще два роки тому, але в обласному департаменті соціального захисту населення в останній момент забракло грошей на купівлю їй житла. Держава вже два роки не виділяє коштів на придбання житла для чорнобильців, проте черга квартирного обліку рухається, і деякі чорнобильці в інших районах таки отримують житло. Очільник області зазначив, що не відповідає за те, що відбувалося два роки тому, проте дав доручення одному зі

своїх заступників розібратись у даній ситуації. Мешканці Володимир-Волинського району під час зустрічі з Володимиром Петровичем нарікали на роботу окремих перевізників. Аналогічні претензії були й у жителів інших районів.

- Сьогодні багато нарікань на перевізників, – наголосив голова облдержадміністрації. – Тому важливо навести порядок у цих питаннях. Перевізники підняли тарифи на свої послуги, а відтак зобов’язані дотримуватися всіх існуючих правил й виконувати свої зобов’язання. Краєзнавець Ярослав Царук звернувся до голови ОДА з проханням відремонтувати дорогу до урочища Вовчак, впорядкувати придорожні хрести, встановлені біля деяких населених пунктів району.

ступимо до асфальтування самої дороги, - зазначає Гнат Іванович. – На старий асфальт повністю буде встелений новий шар асфальтного покриття. Начальник управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Віктор Фіщук зауважив, що відкриття відремонтованої дороги на вулиці О. Цинкаловського планується уже у червні. Також Віктор Сергійович зазначив, що найближчим часом заплановано обладнання під’їзної дороги від територіального медичного об’єднання до моргу і до вулиці Гоголя, ремонт доріг на вулицях Лугова, Олександра Олеся, завершення асфальтування об’їзної дороги.

Військовослужбовці, які нині захищають Україну на її східних землях, потребують нашої з вами допомоги. Тож у ВолодимиріВолинському доволі часто відбуваються різні акції на підтримку українських військових. Уперше в нашому місті проводиться благодійна патріотична лотерея на підтримку 14 окремої механізованої бригади. Її організували відділ у справах сім’ї, молоді та спорту, управління економіки виконавчого комітету міської ради, за підтримки міського голови Петра Саганюка.

Лілія ПАРАФІН Вартість благодійної лотереї – 10 гривень. Придбати її можна у відділі бухгалтерського обліку та господарського забезпечення міськвиконкому (вул. Д.Галицького, 5, каб. №6), відділі у справах сім’ї, молоді та спорту (вул. Івана Франка, 8) до 13.00 22 травня. Обмежена кількість лотерей буде реалізовуватися на ярмарку (з 8.00 до

10.00), який відбудеться 23 травня на площі Героїв. Призи також розігруватимуться під час ярмарку. За словами Олени Диньковської (на фото), головного спеціаліста відділу у справах сім’ї, молоді та спорту міськвиконкому, на переможців лотереї чекають досить корисні та цікаві виграші. Тож поспішайте придбати лотерею, підтримайте військових 14-ї ОМБр!

Ñï³âàëè òàëàíîâèò³ ðîäèíè Минулого тижня у культурномистецькому центрі відбувся фестиваль талановитих родин «Співуча родина», присвячений Дню матері та Міжнародному дню сім’ї. Свято відбулося за підтримки міського голови Петра Саганюка, його організаторами виступили міське управління освіти та відділ у справах сім’ї, молоді та спорту виконавчого комітету міської ради.

Учасниками свята були: Ольга (учениця НВК «ЗОШ № 3-ліцей») та її мама Світлана Хільчук, Валентина Адамчук (мама) та її донька Олена Шимчук (учениця ЗОШ №1), Путятіни - Марія (учениця гімназії ім. О. Цинкаловського) та її мама Інна, Віслобокови - Ірина-Марія (учениця ЗОШ №2) та її тато Роман Юрійович, Світлана Сергіївна Сурмик (бабуся) та її внучка Анна Гаманюк (учениця гімназії ім. О.Цинкаловського), Анастасія Антонюк (учениця ЗОШ №2) та її дядько Володимир Москаленко, Олександра Костюк (учениця ЗОШ №5) та її тато Юрій Володимирович, Софія Хільчук (учениця гімназії ім. О. Цинкаловського) та її мама Олена Василівна, Ірина Адамчук (учениця ЗОШ №1) та її тітка Валентина Геннадіївна, Назар, Ангелі-

на та Богдан Цапи – учні НВК «ЗОШ № 3-ліцей», Олена Павлюк (учениця ЗОШ №2) та її мама Оксана Анатоліївна. Учасників свята привітала керуюча справами міськвиконкому Володимир-Волинської міської ради Наталія Прогонюк. Від відділу у справах сім’ї, молоді та спорту родинам оголосили подяку, вручили подарунки та солодощі для дітей. Від депутата обласної ради, керівника міської організації політичної партії «Народний фронт» Валентина Кошельника учасники свята отримали грошові винагороди.

№21 21 ТРАВНЯ 2015 РОКУ

НОВИНИ

РІДНЕ МІСТО

Про можливе об’єднання ЦНАПів та виплату відпускних

Про це йшлося під час щовівторкової пресконференції міського голови ВолодимираВолинського Петра Саганюка.

Надія ЗАМРИГА - Давно йшла мова про розширення приміщення міського центру надання адміністративних послуг. Як наразі вирішується ця проблема?

- Для початку необхідно, аби було добудоване нове приміщення центру зайнятості. А коли ця установа буде туди переміщена, нам варто буде облаштувати приміщення для ЦНАПу по вулиці Устилузькій, де він зараз і знаходиться. Але ті кілька кабінетів абсолютно не відповідають вимогам: людей багато, об’єм роботи великий. На мою думку, взагалі варто було би подумати над тим, щоб об’єднати міський та районний ЦНАПи й зробити один сучасний міськрайонний центр. І людям зручніше було б, і ефективніше в плані використання приміщень. Отож, чекаємо на добудову центру зайнятості…

- В освітян незабаром розпочнуться літні відпуски. Чи будуть своєчасно і в повному обсязі виплачені відпускні?

- Як уже неодноразово наголошував, віднедавна

змінено систему надходження коштів для виплати заробітної плати освітянам та медикам: раніше ми це робили з міського бюджету, а тоді з державного нам надходили субвенції. І ніколи ніяких затримок не було. Тепер же з державного бюджету напряму ідуть кошти для виплати зарплатні працівникам цих сфер. Як правило, таке фінансування надходить наприкінці місяця. Проте, аби не було затримок, заступник міського голови Лариса Кулікова та фінансове управління міськвиконкому заздалегідь підготували всі необхідні документи, аби врахувати збільшення фінансування за рахунок відпускних, а це приблизно 5 мільйонів гривень.

- Вкотре містяни піднімають питання неприємного запаху на околицях міста від діяльності птахофабрики та свинокомплексу…

- Звісно, якби такі підприємства будувалися зараз, то була би так звана санітарна зона, яка й передбачає віддалення об’єктів від міста. А коли розпочинали роботу ці підприємства, про це ніхто не думав. А тим паче свинокомплекс узагалі розташований на березі Луги, яка за кілька кілометрів впадає в Західний Буг. Перенесення цих об’єктів затратне для інвесторів. Ось і склалася така ситуація…

-У понеділок прийом громадян проводив голова Волинської обласної державної адміні-

У пам’ять про репресованих

Вшанувати пам’ять мільйонів співвітчизників, які стали жертвами тоталітарного комуністичного режиму, прийшли керівники міської та районної влади, депутати, представники політичних партій і громадських об‘єднань, керівники підприємств, установ та організацій, громадськість міста.

Історія одного викрадення, або Сімейні розбірки по-туніськи У неділю городяни активно обговорювали новину: в батьків викрали півторарічну дитину. Зухвало, посеред білого дня, на очах у багатьох перехожих. Одні переповідали, що дитя поцупили тоді, коли воно бавилося біля свого будинку, а батьки були неподалік. Інші – що його просто вихопили з рук когось із рідних. Одним словом, версій по Володимиру гуляло безліч, а чимала кількість інспекторів ДАІ на дорогах свідчила про те, що в місті таки дійсно щось сталося. Детальніше про те, що трапилося того погожого вихідного дня, - у розмові з виконуючим обов’язки начальника Володимир-Волинського міського відділу міліції підполковником міліції Олександром Могилецьким.

Тетяна ПАЛАЄВСЬКА - 17 травня у чергову частину Володимир-Волинського МВ УМВС звернулася мешканка нашого міста і повідомила, що близько 12 години в під’їзді будинку по вул. Поліської Січі

двоє невідомих осіб, нанісши їй кілька ударів в обличчя та застосувавши сльозогінний газ, викрали її онука – малолітнього Бен Хамуда Імед Едіна, 2014 року народження, - розповів Олександр Могилецький. – Після цього незнайомці зникли у невідомому напрямку. Прийшовши до тями, жінка одразу ж зателефонувала до своєї дочки, а потім вже звернулася до нас. Дочка потерпілої, вона ж мати маленького хлопчика, на той час перебувала у сусідньому місті, на ринку, куди поїхала купити деякі речі для дитини. За однією з версій наших правоохоронців, причетним до організації викрадення дитини може бути її батько

Линуть слова подяки Рідні та близькі важко травмованого офіцера 14-ї ОМБр Сергія Маринця щиро дякують підприємцям, які мають торгівельні павільйони на ринку «Підзамче», продавцям та директору цього ринку Сергію Крищуку за те, що відгукнулися на наше горе та зібрали кошти на лікування чоловіка. Біда приходить тоді, коли її не чекаєш, однак світ не без добрих людей, знайшлися ті, хто розуміє, співчуває і допомагає. Тож дякуємо, що не залишили нашу родину у важку хвилину, за те, що не байдужі до чужого горя, за щире серце, яке знає, що таке милосердя. Нехай ваші добрі справи повертаються до вас сторицею, біди обходять вас стороною, а Господь завжди оберігає. Аліна Маринець

страції Володимир Гунчик. Які питання піднімали жителі міста?

- В основному житлові та земельні питання: виділення квартир сім’ям загиблих воїнів, учасникам АТО. В цій проблемі все впирається в добудову 44квартирного будинку по вулиці Ак.Глушкова. Військове відомГолова ГО «Правий сектор Володимир-Волинський» Тамара Лество не поспішає виділяти кошти щук та обласне керівництво «Правого сектора» висловлюють щидля завершення будівництва. росердечну подяку за фінансову підтримку міському голові Петру - З 1 червня гряде відміСаганюку, підприємцям Мар’яні Яцкевич, Анатолію Коптюку, ПАТ на певних пільг. Чи відчут«Володимир-Волинська птахофабрика». но це буде для мешканців Зокрема, пан Анатолій оплатив двотижневий курс реабілітації міста? бійця «Правого сектора» Юрія Якимовича в санаторії «Червона ка- Звісно, люди відчують. Я вам лина», пані Мар’яна оплатила страховий поліс Олега Карпука, ПАТ скажу, у нас і так терплячий «Володимир-Волинська птахофабрика» - страховий поліс Тараса люд: тарифи підняли – стерпіДанилюка. ли, пільги відміняють – стерпДякуємо за підтримку. лять, а от зарплати залишилися такими ж… На рівні міста будемо робити все можливе, Âàêàíñ³¿ Âîëîäèìèð-Âîëèíñüêîãî аби якось пом’якшити ситуацію.

- Чи заплановано будівництво спортивного ì³ñüêðàéîííîãî öåíòðó çàéíÿòîñò³ майданчика в районі селища газопроводу?

- Заплановане. Кошти в міському бюджеті є для цього. Характеристика вакансії З/п Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять усіх, хто загинув від дій тоталітарного режиму. Перший заступник міського голови Микола Веремчук подякував усім, хто прийшов вшанувати пам‘ять жертв політичних репресій, зазначивши, що спомин про ті страшні події в історії України повинен жити у наших серцях, щоб подібні жахіття ніколи більше не повторилися. Того дня у храмах міста були відправлені панахиди за безневинно загиблими, за тими, чиї життя забрала жорстока машина сталінізму. На знак скорботи за численними жертвами політичних репресій на будівлях були приспущені державні прапори України.

У Володимирі-Волинському з нагоди Дня пам’яті жертв політичних репресій до символічної могили «Борцям за волю України» було покладено квіти.

бармен бармен бармен бухгалтер вантажник вишивальник водій автотранспортних засобів водій автотранспортних засобів двірник дорожній робітник електромеханік електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування зоотехнік касир торговельного залу кореспондент кравець

– Бен Хамуд Імед Бен Мохамед.

- Того дня одразу ж було поінформовано Державну прикордонну службу, митників, аби попередити вивіз цього хлопчика за межі України, - продовжував розповідати виконуючий обов’язки начальника ВолодимирВолинського міського відділу міліції. - Документальних підтверджень того, що дитину вивезено за кордон, наразі немає. У нас є відео, де видно осіб, яких ми підозрюємо у вчиненні цього кримінального правопорушення. Нам також відомо, яким саме транспортним засобом скористалися викрадачі. З 17 травня оголошено планперехват, однак позитивного результату це поки що не дало. Наразі вживаються усі заходи з метою встановлення осіб, причетних до викрадення, і місцезнаходження цього маленького хлопчика. Тривають слідчі дії, проводиться ряд експертиз. Відомості про вказане кримінальне правопорушення, передбачене ст. 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини) ч. 2 КК України, слідчим відділенням Володимир-Волинського МВ УМВС внесені до єдиного реєстру досудових розслідувань. Дана стаття передбачає позбавлення волі терміном до

3

5 років. Якщо ми встановимо цих осіб, то вони однозначно будуть притягнуті до відповідальності. Правоохоронцям удалося з’ясувати, що матір викраденого хлопчика – мешканка нашого міста (1988 року народження), проживає в орендованій квартирі, окремо від своєї мами, бабусі викраденого малюка. Жінка не одружена, хоча колись жила в Тунісі з чоловіком, від якого й народила це дитя. Хлопчик є громадянином України, бо факт народження реєстрували в українському посольстві в Республіці Туніс. Батько дитини - громадянин герцогства Люксембург та Республіки Туніс. Нині чоловік проживає у Люксембурзі, а жінка

повернулася в Україну. В Люксембурзі дитина перебувала під наглядом батькової сестри. Зі слів матері, вона іноді провідувала малюка, а під час одного з таких візитів дійшла висновку, що за ним погано доглядають, і вирішила забрати його з собою в Україну. Хлопчик є громадянином України, він вписаний у закордонний паспорт своєї мами, а тому кордон вони перетнули без проблем. З березня малюк перебував разом зі своєю мамою в нашій країні. Тоді ж, у березні, батько дитини не захотів змиритися з тим, що в нього забрали сина, і звернувся по допомогу в Інтерпол, який оголосив жінку в міжнародний розшук. Як бачимо, пристрасті - як у бразильському телесеріалі. Правоохоронці шукають викрадачів, мати та бабуся переживають за дитя, а володимирчани активно обговорюють, чим може все це закінчитися. Надіємося, що ця історія з викраденням закінчиться хепі-ендом як для малюка, так і для його батьків, а для викрадачів – заслуженим покаранням.

Òðàôóíêè

Після «вдалого» відпочинку потрапив до лікарні

13-річний хлопчик покінчив життя самогубством

До чергової частини Володимир-Волинського МВ УМВС України у Волинській області надійшло повідомлення від місцевого жителя. Чоловік розповів правоохоронцям про те, що під час спільного відпочинку на березі річки йому наніс тілесні ушкодження 25-річний знайомий. Потерпілий був змушений звернутися по допомогу до лікарів. За вказаним фактом слідчим відділенням ВолодимирВолинського МВ УМВС України у Волинській області відкрито кримінальне провадження за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 (умисне легке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України. Тепер чоловіку загрожує покарання у вигляді обмеження волі на строк до двох років.

Дитину з одного із сіл району шукали близькі та знайомі до ночі, а вранці знайшли повішеним. До чергової частини Володимир-Волинського МВ УМВС України у Волинській області надійшов телефонний дзвінок від сільського фельдшера. Жінка повідомила про те, що жителі села виявили в закинутому садку тіло повішеного на дереві 13річного односельчанина. Слідчо-оперативна група виїхала на місце події. При поверхневому огляді ознак насильницької смерті на тілі дитини виявлено не було. Встановлюються всі обставини та причини даної події.

1500(2) 2 500 2 200 1 700 2 104,20 2 500 1 700 2 500 1 900,08 1 826,98 1 448 2 000 4 530 2 000 1 300 1 600

кухар 3 000 кухар 2 500 лікар ветеринарної медицини 3 500 оброблювач птиці 3 500 оброблювач птиці 2000(4) оператор котельні 1 960 оператор котельні 2 000 офіціант 2 000 офіціант 1 461,60 підсобний робітник 2 000 підсобний робітник 2 400 підсобний робітник 2 900 підсобний робітник 2 800 прибиральник службових приміщень 2 500 прибиральник службових приміщень 1 220 продавець непродовольчих товарів 1300(2) продавець продовольчих товарів 2 000 продавець продовольчих товарів 1 461,60 продавець продовольчих товарів 1 280 продавець продовольчих товарів 1 500 розкрійник 2 000 секретар керівника (організації, підпри2 500 ємства, установи) слюсар з експлуатації та ремонту газового 2 150 устаткування слюсар із контрольно-вимірювальних 2 140 приладів та автоматики (електромеханіка) тваринник 1 500 термообробник швацьких виробів 1 800 тракторист 2 000 фельдшер ветеринарної медицини 3 200 черговий по поверху (готелю, кемпінгу, 2 000 пансіонату) швачка 2 500 швачка 1 500 швачка 2500(4) юрист 3 000 Можливе працевлаштування осіб, які вимушено залишили місце проживання внаслідок обставин, пов‘язаних із тимчасовою окупацією АР Крим та проведенням антитерористичної операції на сході країни. Адреса центру: м.Володимир-Волинський, вул.Устилузька, 17.

Бочка та чан на трьох До чергової частини ВолодимирВолинського МВ УМВС України у Волинській області звернулися два жителі міста. Чоловіки повідомили правоохоронцям, що з їхніх заміських ділянок невідомі особи викрали вироби з металу. Сума завданої шкоди – 1610 гривень. Працівники міліції провели оперативнорозшукові заходи та встановили причетність до скоєних злочинів трьох 20річних жителів міста. Друзі, змовившись, увечері, використовуючи власний легковий автомобіль

із причепом, викрали 250-кілограмову бочку та 210-кілограмовий чан. Викрадене здали на пункт прийому металобрухту, гроші розділили порівну та використали на власні потреби. Слідчим відділенням ВолодимирВолинського МВ УМВС України у Волинській області за вказаними фактами розпочато досудові розслідування, передбачені ч. 2 ст. 185 (крадіжка) Кримінального кодексу України. Тепер злодіям загрожує позбавлення волі на строк до п’яти років.

Аліна МАТУСЕВИЧ, помічник начальника Володимир-Волинського міськвідділу внутрішніх справ по взаємодії з громадськістю

4

№21 21 ТРАВНЯ 2015 РОКУ

РІК ПО ТРАГЕДІЇ

РІДНЕ МІСТО

Матусю, вибач за чорну хустину, за те, що віднині ти будеш сама… Миколу Бондарука ховали всім містом і селом. Провести в останню путь молодого парубка прийшли володимирчани та зарічанці. Люди плакали, втирали сльози та між собою перемовлялися, що немає страшнішого лиха, ніж ховати дітей, немає нічого гіршого, коли смерть така невиправдана…

Тетяна ПАЛАЄВСЬКА Нині історія Миколи майже така, як і більшості хлопців, котрих забрала неоголошена війна: мобілізували, пішов захищати, виконував завдання, героїчно загинув. Проте є одна болюча відмінність: Микола Бондарук, солдаткулеметник 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади, був у числі перших загиблих на Сході воїнів, яких оплакувала країна, Волинь, рідні та близькі.

Під час служби в армії

Дитинство, юність, а далі – вічність…

5 квітня 2014 року Миколі виповнилося 23 роки. Через кілька днів парубка викликали у військкомат і мобілізували. Микола був родом із Заріччя, проте до школи ходив у Володимир, пізніше продовжив навчання в агротехнічному коледжі, потім і працювати пішов на одне з місцевих підприємств. Хто краще за матір розповість про рідного синочка? Вона ще й досі пам’ятає, коли він зробив перший крок, коли сказав перше слово, коли вперше зізнався, що палко любить матусю. Навіть через рік біль у серці матері не вщухає, а спомин про сина терзає душу, проте вона кожного разу з трепетом розповідає про свою кровиночку, про свого старшого сина, про свого героя.

- Коля з дитинства ріс пізнайком, - розповідає його мама Оксана. – Пам’ятаю, коли йому було три роки, він постійно ходив із букварем під рукою. Підійде, бува, запитає, яка це буква. Я йому відповім, він повторить. Я не думала, що це настільки серйозно. Ну, цікавиться, повторює… А коли одного разу потрапила в лікарню з ним, то медсестра, заграючи малого, щоб зробити черговий укол, питає Колю: «Який у тебе гарний букварик! Ти, може, й букви вже знаєш?» А син їй так упевнено: «Знаю!» Мені тоді взагалі мову відняло. Вона його запитує, що це за буква, а він їй спокійнісінько відповідає. Для мене це було відкриття: мій синочок, якому тільки три роки, знає всі букви! Микола раніше за своїх однолітків пішов до школи. Він був дитиною розумною та кмітливою, хоча з вигляду маленький та щупленький. Це мене дуже бентежило. Зробили йому маленький турнік, і я кажу: «Давай, сину, витягуйся, щоб ти був такий, як твій друг Максим». Дуже вже переживала, що буде маленьким і кволим. Але рік за роком із мого маленького Миколки виріс справжній парубок, витягнувся, зміцнів. Взагалі, каже мама воїна, хлопець ріс дуже відповідальним. Якщо пообіцяє, то обов’язково це зробить. Зірок із неба ніколи не хапав, але у свої двадцять із лишнім років умів цінувати батьківську любов, прихильність друзів та знав ціну

заробленим грошам. Мама розповідає, що мрії у Миколи змінювалися ледве не щороку, проте він реально дивився на життя. Після закінчення дев’ятого класу він врахував, яка професія нині може дати можливість заробити, зробити кар’єру, і подав документи в агротехнічний коледж, на електрика. Потім, після закінчення, був призваний в армію, а повернувшись, пішов працювати у місцеву філію «Волиньоблеенерго».

- Син мало що розповідав нам про те, що відбувається у його житті, чомусь завжди мовчав про свої проблеми та плани, - продовжує свою розповідь Оксана.

- Так було, коли він зібрався іти в армію. Він просто поставив мене перед фактом, що вже пройшов медогляд, скоро в нього призов. Я плакала кілька тижнів підряд. Усі мене заспокоювали, казали, що все буде добре, скільки там тепер ті солдати служать, раз - і вже рік минув. А я все не могла ніяк заспокоїтися. Восени 2009 року його призвали на строкову службу, яку проходив у Львівській 80-ій аеромобільній десантній бригаді. Армія його дуже змінила. І змінила тільки на краще. З хлопчини, який про щось мовчав, чогось соромився, він виріс у підтягнутого парубка, який ділиться усім і переживає за всіх, щодня говорить, як він нас усіх любить. Коли повернувся з армії, пішов на роботу, то щоранку, йдучи з дому, підходив, цілував і говорив, як сильно він мене любить. Не можу це без сліз згадувати… У майбутньому Микола планував учитися далі, готувався вступати до вузу. Проте не судилося. Війна чорним чорнилом відкоригувала всі задуми та плани парубка.

Абонент не може прийняти ваш дзвінок…

Звістка про смерть Миколи спочатку з’явилася в Інтернеті. Потім про це повідомили місцеву та районну владу, про трагедію почали говорити в усіх випусках теленовин. Проте більшість володимирчан і зарічанців до останнього чекали, що інформація обновиться і з’ясується, що там помилилися. У перші хвилини навіть рідним нічого не говорили. Але коли все підтвердилося, місто та село наче оніміли. Всі чекали, коли привезуть Миколу, стиха передаючи одне одному історію його загибелі.

- Миколка завжди оберігав нас від страшних та неприємних новин, - пригадує мама загиблого. - Колись поїхав до родичів у Тернопільську область, і там у багатодітної сім’ї, що жила неподалік, зайнялася хата. То він разом із дядьком повиносили всі цінні речі з будинку. Дякувати Богу, рятувати нікого не довелося, бо на той момент там не було нікого. Але про цей випадок він нікому навіть ні слова, ні півслова не сказав. Так було й тоді, коли його викликали у військкомат. Микола повернувся, нічого нікому не розповів. 5 квітня він ще відсвяткував свій день народження, а 10-го вже був мобілізований. Матері ж тоді вже не було вдома. Вона 1 квітня поїхала в Польщу на роботу, потрібно було заробляти гроші, бо Миколка збирався одружуватися. Рідних він попросив не телефонувати неньці, нічого їй не казати, щоб зайвий раз не хвилювалася. Мовляв, поки вона повернеться з заробітків, він вже буде вдома. Того дня з родини Бондаруків мобілізували ще одного чоловіка – Сергія, чоловіка сестри, Наталки.

- Я випадково про все дізналася. Спочатку він прогово-

рився, ніби на якомусь полігоні, на навчаннях, потім ще десь, але не казав, що у Донецькій області. Взагалі про своє місцеперебування відмовчувався, казав, що можуть прослуховувати. А одного разу каже: «Мамо, я такий втомлений. Я дві доби не спав. Не знаю, чи прийде час, коли я, нарешті, вже відпочину та відісплюся», втираючи сльози, розповідає Оксана. – Про те, що було там, на Сході, розповідав лише своїй дівчині. І то я сумніваюся, що він її в усе посвячував. У ніч перед трагедією Оксана все ніяк не могла заснути, а коли на годинку задрімала, то жінці наснився дуже страшний сон. Чорна земля, темне, похмуре небо, якесь кладовище… Від цього стало враз моторошно, боязко.

- Того дня, коли все це трапилося (22 травня 2014 року) я вже з п’ятої години ранку не спала, - продовжує жінка. Мені дуже хотілося зателефонувати сину, але, думаю, ще годинку-дві зачекаю, хай поспить. Але довго не витерпіла і з шостої ранку вже почала набирати сина. Його номер був поза зоною. Так я телефонувала кілька годин поспіль, і все марно, син на зв'язок не виходив. Почала телефонувати додому, до рідних. Спочатку мене заспокоювали, казали, може, в Колі щось із телефоном сталося, а потім і взагалі ніхто нічого не казав. У Польщі жінка побачила в новинах репортаж про розстріл військовослужбовців під Волновахою. Відео, на якому було кілька тіл, що лежать замертво на полі, обгоріла техніка, вразило Оксану, проте вона навіть і припустити не могла, що серед тих загиблих є її рідний син.

- Того дня я ще кілька разів зв’язувалася з рідними, скаржилася, що ніяк не можу додзвонитися до Колі, вони мене знову заспокоювали, казали, що самі будуть до нього телефонувати. А ввечері телефонує чоловік і каже: «Треба, щоб ти додому їхала», - продовжує свою розповідь жінка. - Я кажу йому, що не можу кинути тут роботу, що мене ніхто не відпустить. А він стоїть на своєму. Я питаю: «Що, з Миколою щось сталося?» Він мені: «Та ні, все з Колею нормально, їдь додому…» Відчуваю, що він щось недомовляє. Уже ледь стримуючи сльози, питаю: «Що з Колею?» «Усе з ним нормально, він просто поранений, у шпиталі лежить. Давай, збирайся додому. Там бус їде в Україну, ми з ними зв’яжемося, і водій тебе забере», - каже мені чоловік. Оксана одразу почала відпрошуватись у свого польського роботодавця. Та категорично не хотіла відпускати жінку, жодних пояснень слухати теж не хотіла. Вона казала, що поранення сина - це вигадки пані Оксани, яка хоче будь-що повернутися додому. Та за годину-дві польська пані змінила гнів на милість і сказала Оксані збиратися, вона сама вивезе її до буса. Вже потім Оксана дізналася, що і бус спеціально по неї поїхав у Польщу, і польську пані попередили, що в родині Бондаруків сталася трагедія.

Після цієї страшної трагедії минув рік. За той час змінилося кілька міністрів оборони, 51-у ОМБр реформували в 14-у, призначили нового комбрига, а СБУ назвала цей напад на військових терактом. Проте все це не поверне рідним і близьким батька, сина, нареченого, брата, товариша.

- Я спочатку їздила, шукала зустрічі з хлопцями, які вціліли після Волновахи, намагалася з’ясувати, як усе це сталося. Але марно…Вони небагатослівні, дякувати Богу, самі вціліли, - ділиться з нами Оксана. – Мене дуже часто запитують, як я гадаю, хто винен у цій трагедії? Мені здається, що всі ті, хто колись був при владі, хто нині там. Ось скажіть, як таке може бути? В країні війна, одні ворога бачать, воюють із ним, а інші ніби в іншому світі живуть, гроші заробляють, весілля святкують, на морях відпочивають... У нас із однієї родини мобілізували двох – сина та зятя. Микола з найдорожчою для нього Ми їх в армію споряджали самі. Купували людиною - своєю матусею все – від шкарпеток до верхнього одягу! То як це? Моя дитина йде захищати рідну Прийду, попрошуся країну голіруч, босоніж, ще й у формі, куу сон твій тихенько… пленій за власні кошти. А потім військова - По дорозі додому в голові роїлися прокуратура заявляє, що цих хлопців знарізні думки, одна страшніша другої. Всю йшли просто в полі, що вони ніякої участі в дорогу мене поїли заспокійливими пі- антитерористичній операції не брали. Це гулками. Усе це не допомагало, я не мо- як? У свідоцтві про смерть Миколи знаєте, гла дочекатися, поки перетнемо кордон, як було написано? «Смерть настала вна- пригадує Оксана. - Уже коли під’їхали слідок нападу з метою убивства чи нанеближче до кордону, почала телефонува- сення ушкоджень». Я вже тоді не витримати до мами, чоловіка, брата, доньки, по- ла і звернулася по допомогу. Приїжджали друг, аби більше дізнатися, що сталося. журналісти програми «Гроші» (телеканал Але ніхто не брав слухавку, певно, не «1+1»), які провели невеличке розслідуванхотіли мені нічого розповідати. Вже коли ня, показали сюжет, уся країна побачила, як під’їхали до нашого будинку, бачу, стоїть поневіряються державними установами швидка, люди зібралися. Я одразу зрозу- матері та дружини загиблих під Волноваміла, що щось трапилося. Сиджу в бусі, хою. Військові казали, що у свідоцтвах має підходить чоловік і каже: «Оксано, ви- бути написано про смерть під час бойових ходь…» Кажу, не піду, ти мене обманув, дій, але справжню причину смерті солдати всього мені не розповів... А сама по- тів вказувати в документах лікарі чомусь чинаю розуміти, що сталося щось жахли- не поспішали. Мовляв, не слід звертати на ве. Далі все було як у тумані. Дорога на це увагу. Як це так? Матері втратили синів, Рівне, зустріч літака з тілом синочка, по- які захищали Батьківщину до останнього, хорони, сороковини… Вже коли минуло а тепер вони повинні читати записи, які кілька місяців після трагедії, я почала брехнею крають серце. Зрозуміло, що всі усвідомлювати, що в країні йде війна, що ці перекручені формулювання мали одне триває мобілізація, що багато чоловіків і на меті: будь-яким чином позбавити родипарубків не повертаються додому живи- ну можливості отримати матерільну допоми, потрапляють у полон. могу. Але як вони не розуміють, що жодні тисячі-мільйони не компенсують нашої втрати! Коли ми забрали в Рівному Миколку, я дивилася на ці страшні рани на його тілі, плакала і запитувала: за що, чому саме мій синочок, моя кровиночка? Кого він скривдив, за що поплатився? Нещодавно побачила в Інтернеті, що у Волноваху їздили наші волонтери, встановлювали там меморіальну дошку. Шкода, що нам ніхто не повідомив. Хотілося би поглянути на землю, яка забрала мого синочка. Родинам військовослужбовців, які загинули на Сході, останнім часом активно Микола разом зі своєю дівчиною Іриною взялися допомагати представники влади, волонтери, наші та закордонні благоПохорони – моторошна церемо- дійники. нія, особливо, коли ховають молоду - Ми з чоловіком не просимо нічолюдину. А Коля був таким, про яких го. Миколку нам уже ніхто не поверне, говорять: небо забирає найкращих. а іншого нам і не треба, - продовжує Важко було дивитися на згорьованих Оксана. - Минулого року приїжджали батьків, яким мати-Батьківщина, яку представники районної влади, обіцяли, пішов захищати парубок, повернула що допоможуть провести ремонт у бусина в труні. Нестерпно було дивитися динку. Цьогоріч знову навідувалися, знона сльози Миколчиної дівчини Іринки. ву обіцяли, але вже частковий ремонт… Вони зустрічалися більше року, але ві- Навіщо ці порожні обіцянки?Коля свій йна навічно розлучила пару, не дала обов’язок перед Батьківщиною виконав, а прогриміти весіллю, народитися новій їй хай буде соромно, що не має чим йому сім’ї та новим нащадкам. за це віддячити...

- Синочок дуже часто мені сниться, розповідає Оксана. – Ще ми не знали, В останню путь Миколу прийшли що Наталка при надії, а нашій знайомій провести його товариші, знайомі, наснився Миколка і каже, що в сестричсусіди, представники влади, ки скоро народиться хлопчик. Навіть школярі, зовсім сторонні люди. сказав, яке у нього буде ім’я. Снився моїй Квітами встелилася дорога до подрузі, просив, аби вона попрохала сільського кладовища, сльозами мене так сильно не плакати, не побивавмивалася того дня земля біля тися. «Скажи їй, що я вже тут не сам, нас горбочку, де спочиватиме у Вічності багато. Має ще більше підійти». І потім за наш молодий і вічно усміхнений два дні стається Іловайський котел. земляк – Микола Бондарук.

РІДНЕ МІСТО

№21 21 ТРАВНЯ 2015 РОКУ

РІК ПО ТРАГЕДІЇ

Спорожніла без тебе земля… Життєрадісний, відкритий, завжди усміхнений, в міру строгий, дисциплінований та відповідальний. Таким його пам’ятають рідні та близькі. Він добре розумівся на військовій техніці, любив рибалити, читати, захоплювався історією і добре знав англійську мову. Найбільшою радістю у його житті була донечка Олександра. Його цінували колеги, поважали підлеглі, в нього могло бути велике майбутнє військового офіцера. Але доля вирішила інакше… Серед 18 військовослужбовців 51-ї ОМБр, які загинули 22 травня минулого року під Волновахою, був командир третього батальйону майор Леонід Полінкевич.

Лілія ПАРАФІН 8 квітня 2014 року, коли військові вже були на посиленому режимі, майор Леонід Полінкевич усе ж таки зумів вирватися на кілька годин, аби поїхати у селище Колки на похорони своєї бабусі. Був дуже пригнічений, знесилений, змарнілий, бо останні кілька діб майже не спав. Сестра Світлана ніби відчувала: смерть бабусі – це не останнє горе, яке чекає на їхню родину. Їй часто снилися недобрі сни, які були пов’язані з братом. Тому навіть просила у Льоні написати рапорт на звільнення. Його відповідь прозвучала так грізно, як літній грім: «Що ти таке кажеш? Це мій обов’язок, я давав присягу, якщо потрібно, то й життя віддам за Україну!» Тоді рідні бачили Леоніда востаннє. Вони й гадки не мали, що вже за півтора місяці знову будуть іти цією ж дорогою на цвинтар, проводжаючи в останню путь сина, брата, чоловіка та батька…

Брате, прийди до мене хоч уві сні… Ми побалакаємо, як колись, у дитинстві…

Леонід Полінкевич народився у селищі Колки Маневицького району. Батьки виховали їх із сестрою Світланою, яка на 4 роки молодша від брата, доброзичливими, щирими та порядними людьми. Їхній батько, Олександр Олексійович, - голова Колківської селищної ради, мати, Галина Андріївна, - бібліотекар. У родині завжди панували мир та злагода. У Світлани та Леоніда було щасливе дитинство. Вони завжди були разом. Підростаючи, ділилися найпотаємнішими секретами. Сестра дуже гордилася, коли брат вирішив стати військовим, їздила до нього на присягу. Сама ж обрала для себе освітянську ниву, нині працює вчителем англійської мови у луцькій школі. Сьогодні Світлана часто згадує, як Льоня урочисто присягав на вірність Україні. Він до кінця був вірний цій присязі і з честю виконав свій військовий обов’язок. Саме сестра поїхала у Рівне по тіло свого загиблого брата. Домовини з тіла-

ми військових мали привезти о 7-й годині ранку, однак привезли близько 14-ї. Надворі було дуже спекотно, вбиті горем рідні, які приїхали забрати своїх загиблих героїв, втрачали свідомість, мліли. Чекання було нестерпним, а коли, нарешті, тіла привезли, знесилені рідні були змушені ще кілька годин стояти під пекучим сонцем, бо вище командування дало наказ провести прощання та панахиду на Рівненському полігоні, де проходили підготовку загиблі. Коли Світлана чекала у Рівному тіло свого загиблого брата, до неї підійшли бійці, командиром яких був Леонід Полінкевич. Їм важко було знайти слова для співчуття, хлопці плакали, плакали за своїм командиром, за іншими військовими, безжально розстріляними під Волновахою. Казали, що Леонід Полінкевич був дуже хорошим командиром, йому довіряли, його поважали…

Не плачте, мамо, це мій вибір

Розмова з мамою покійного Леоніда видалася дуже важкою. Галина Андріївна ні дня не може прожити, щоб не згадати ті бездонні голубі очі свого синочка, його посмішку, золоті руки. Коли жінка почала розповідати про дитинство та юність Леоніда, то здавалося, що вона може говорити про нього вічно, бо їй нічого не залишилося, крім як жити спогадами…

- Льоня був дуже бажаною і довгожданою дитиною. Пам’ятаю перші хвилини його життя, ніби це було вчора. Він народився таким маленьким, білесеньким. Підростав дуже слухняним хлопчиком, його усі любили, бо був ласкавим та привітним. Коли Льоня пішов до школи, то вже вмів читати та писати. У першому класі йому було нудно, бо всі діти тільки починали букви складати у склади, а він уже газети читав. Тому вчителька постійно давала йому індивідуальні завдання. Навчання нашому Льонічці давалося дуже легко. Він був гуманітарієм, любив історію, літературу. Змалку багато читав, - з гордістю пригадує Галина Андріївна. - У 3 класі захотів навчитися грати на трубі. Вчителі музичної школи, глянувши на нього, такого маленького, худорлявого, сказали, краще нехай грає на акордеоні. Сім років синочок із задоволенням ходив до музичної школи. Як він гарно грав на акордеоні! Льоня змалку любив техніку. Ремонтував велосипед, а потім разом із батьком - автомобіль, Леонід Полінкевич трактор. Міг годинами копиріз сестрою Світланою та батьками сатися, перебирати запчастини, аж допоки не полагодить. Ми з батьком думали, що наш синочок - У нас із братом були дуже тісні стосунбуде педагогом або інженером. Хоча, зреки. Льоня - надзвичайно добра та порядна штою, Льоня завжди був таким цілеспрялюдина. Поважав батьків, ніколи не перечив мованим, що досяг би успіху в будь-якій їм, завжди допомагав, - пригадує Світлана. галузі, - плачучи промовляє згорьована - За два дні до загибелі Льоня зателефонумати. - Після закінчення 9 класу Льоня завав мені. Ми розмовляли досить довго, брат хотів вступити до Володимир-Волинського розпитував, як справи у мене. Про себе не сільськогосподарського технікуму. Але дуже хотів розповідати, казав лише, що там ми з батьком відмовили його, мовляв, ще важко психологічно, місцеві жителі перевстигнеш того самостійного життя пізнати, лякані, думають, що військові приїхали спапобудь ще трохи біля батьків. Якби я тільки лювати їхні будинки, грабувати та вбивати. знала, що так складеться доля, то ніколи б Напередодні трагедії до Льоні приходили не перечила синові. Вже через рік Льоня місцеві, аби поговорити. Брат намагався песказав, що хоче стати військовим. Ми з чореконати їх, що військовослужбовці нікого ловіком не могли зрозуміти, чому він так не збираються грабувати чи вбивати. вирішив. Серед наших рідних та знайомих Не дозволила батькам їхати по Льоню ніколи не було військовослужбовців. Що до Рівного, вони би цього не витримали. спонукало сина обрати для себе такий фах? Коли привезла брата додому, а це було 27 Й досі не можу знайти відповідь. травня, він був у закритій домовині. Нам Льоня почав активно готуватися до вступу сказали, що його тіло дуже понівечене, тож до військового навчального закладу, займавне варто відкривати труну. Але ми повинні ся спортом, був навіть призером районних були переконатися, що у тій домовині дійі обласних змагань із бігу на коротких диссно наш Льоня… Він був увесь чорний, уже танціях. Щодня тренувався на турніках. Став було чути неприємний запах, але це наш більше уваги приділяти предметам матемарідний, наш милий, наш любий Льонічка… тичного циклу. Зараз я так себе картаю. Якби Найближчі родичі попрощалися з ним і натоді ми з батьком переконали його обрати завжди закрили домовину, прикривши її для себе інший фах, то, можливо, сьогодні би національним прапором країни, за яку брат наш синочок був із нами. Але тоді підтримавіддав життя. ли його і допомагали в усьому.

лася донечка Олександра. Леонід мріяв про сина, але коли на світ з’явилася Саша, дуже схожа на нього, то вона стала сенсом його життя. Він кожну вільну хвилинку проводив із донькою. Часто вони ходили годувати голубів на центральну площу міста. А інколи Леонід навіть брав доньку з собою на службу. Дівчинці було завжди цікаво з татом. Вони любили разом фотографуватися. Сьогодні ці світлини прикрашають сімейний фотоальбом, який більше ніколи не поповниться новими фотокартками.

- Життєрадісний, відкритий, завжди усміхнений та в міру строгий. До служби ставився відповідально. Льоня дуже добре знався на бронетехніці, був чудовим наставником для солдатів-контрактників Олександра знає, що її тато - герой і молодих офіцерів, - розповідає про свого Відразу на другий день після випускного покійного чоловіка Ірина Полінкевич. вечора син поїхав до Харкова вступати до - Ми з донечкою часто переглядаємо старі інституту танкових військ. Льоня успішно фотографії, де ще всі разом, щасливі, житсклав усі іспити. Отак як пішов із дому від- тєрадісні, тоді у нашому житті ще не було разу після школи заради тої армії, так жит- війни. Олександра, згадуючи тата, завжди тя віддав через неї, - не витримує і знову плаче. Востаннє з чоловіком я розмовляла плаче Галина Андріївна. – У нього ніколи не було вільного часу, все через службу. по телефону 21 травня близько 23 годиА моє материнське серце завжди боліло ни, а десь опівночі він написав мені смсза нього, бо він, ніби те пташеня, вилетів із повідомлення: «На добраніч, мої красуні. Я батьківського гніздечка і все крутився, щоб вас люблю». А вже зранку Льоні не стало. Похоронили чоловіка у Колках, звідки він на службі не було проблем, щоб у сім'ї все родом. Після похорону довго не могла скаладналося. Пам’ятаю, як ми поїхали до нього на при- зати доньці правду. Але рано чи пізно мала сягу. Він був таким замученим, худеньким. Я це зробити. Тож одного дня все ж таки наобійняла його, почала плакати, кажу: «Син- важилася. Розповіла, що наш тато герой, він ку, нащо тобі та армія здалася, нащо ти так загинув для того, аби ми були щасливими. мучишся?» А він відповідає: «Не плачте, Пояснила, що так буває, коли люди, яких ми любимо, йдуть від нас назавжди. Наш тато мамо, це мій вибір». Після закінчення інституту у 2005 році зараз високо-високо в небі, але він постіййого направили служити у військову час- но дивиться на нас із небес. З такою важкою втратою ніколи не змитину Володимира-Волинського. Він обіймав інженерну посаду. В підпорядкуванні мав ришся, ніколи не забудеться те, що було. лише кілька людей та чимало старої, зане- Але треба жити далі. У мене маленька донедбаної техніки. Синок за власні кошти купу- чка, яку потрібно правильно виховати, повав запчастини, фарбу, завжди телефонував ставити на ноги. Нині я для неї і мама, і тато. Олександрі 6 років, вона відвідує дитячий до батька і радився, як полагодити той чи інший механізм. Його золоті руки були по- садочок, навчається у «Пізнайко», готується стійно в мазуті, вже не відмивалися. Як мені до школи. Дякувати Богу, нас не лишили в зараз хочеться пригорнути, поцілувати ті біді. Ми з чоловіком не мали власного житла, руки. Він був таким відданим армії, а вона в майже 7 років жили на орендованих квартирах. Після смерті Льоні Міністерство обонас його забрала… У 29 років Льоня отримав звання майо- рони допомогло придбати нам житло, тож ра. Син дуже добре знав англійську мову, тепер ми з донькою маємо власний куток. півроку навчався на курсах перекладачів Міська влада нас не полишає наодинці з нау Житомирі. Він єдиний із Західного округу шою бідою. Хочу подякувати за допомогу та пройшов відбір на навчання у Харківській підтримку міському голові Петру Саганюку воєнно-дипломатичній академії. На нього та заступнику міського голови, секретарю чекало велике майбутнє. Льоню поважали міської ради Олегу Свідерському.

19 вересня 2014 року Леоніду Полінофіцери, йому довіряли підлеглі… Наша підла влада кинула хлопців під кевичу мав би виповнитися 31 рік. Саме Волноваху як гарматне м'ясо. Син просив цього дня у Колківській школі встановидозволу окопатися, стати в бойову позицію, ли меморіальну дошку. Тут пам’ятають і поважають свого героя, який віддав але такої команди так і не поступило. Я постійно живу з думкою про Льоню, що життя за Батьківщину. Не забувають би не робила, завжди згадую мого синочка, про молодого комбата і у Володимирірідну кровинку. Шкодую про те, що не вбе- Волинському. Нещодавно його посмертрегла, не захистила, якби могла, сама лягла но нагородили відзнакою «За заслуги перед містом» та присвоїли звання «Поб у домовину, тільки б він жив. чесний громадянин міста».

Ті, кого ми любимо, інколи йдуть від нас назавжди

У Володимирі-Волинському Леонід мешкав із 2005 року, тоді молодим лейтенантом приїхав служити у нашу військову частину. Тут познайомився з майбутньою дружиною Іриною. У подружжя народи-

На могилі Леоніда завжди свіжі квіти, а у батьківській хаті чути материнський плач і важке зітхання батька. Кажуть, час лікує рани, але навіть через багато-багато років біль від втрати сина не мине.

Пішов добровольцем, повернувся у цинковій труні Віталій Ліщук - один із тих солдатів, які згоріли в підірваній сепаратистами бойовій машині під Волновахою 22 травня. Хлопця ідентифікували за залишками форми та військовим квитком, який частково вцілів. Віталій так і не встиг одружитися, не мав дітей. У 28-річного молодика все ще могло бути попереду. Але не судилося, бо страшна війна увірвалася на нашу землю, забравши сотні молодих життів.

Віталій Ліщук родом із села Зоря Володимир-Волинського району. Кілька років тому помер його батько. Крім нього, в родині було ще три доньки, які після заміжжя переїхали в інші села. А Віталій залишився у рідному жив разом із матір’ю в старенькій хаті. У молодого чоловіка було шестеро племінників, він їх дуже любив, привозив гостинці. Життя

в селі вимагає важкої праці, тож хлопець змалку звик до роботи. Односельці кажуть, що Віталій був безвідмовним і зовсім не корисливим, мав золоті руки. Крім того, що порався біля власного господарства, обробляв свій город, то ще й іншим допомагав. Він був надійним другом, люблячим сином, братом і патріотом своєї країни, бо до війська пішов добровольцем. Після закінчення школи працював у колгоспі села Білин. Згодом хлопця призвали в армію. Служив у Червонограді. Повернувшись, працював на цукровому заводі у Володимирі-Волинському, потім - на фермерському господарстві, а в останні роки - у приватного підприємця.

- Це була золота дитина, - крізь сльози говорить мама Віталія Марія Іванівна. - Спокійний, врівноважений, скромний, працелюбний, товариський. Я ніколи не мала з ним клопоту. Віталік завжди був самостійний, тож і сам прийняв рішення йти на війну, не дочекався повістки,

поїхав до військкомату. На початку квітня, під час першої хвилі мобілізації, до Віталія звернувся сільський голова з проханням рознести повістки, які прийшли на сільраду. У списку тих, хто підлягав мобілізації, Віталія не було. Тож він разом із товаришем, Вадимом Троцюком, вирішили йти до військкомату добровольцями. Друзі разом проходили підготовку на Рівненському полігоні. Однак згодом їх розділили. Вадим був десантником, а Віталій - розвідником. На початку травня Віталій зателефонував до трьох своїх сестер - Ірини, Ліди та Наталії - і дуже просив приїхати 3 травня до мами в Зорю. Йому дали одноденну відпустку. Він наче відчував, що востаннє приїжджає до рідного села. Вдома пробув лише день, нікому не казав, що вирушає на Схід, аби сестри та матір не переживали. Марія Іванівна востаннє перехрестила сина в дорогу, обійняла і благословила. А через кілька тижнів її синочок

9

знову повернувся… уже у цинковій труні.

- У коротких телефонних розмовах Віталій завжди казав, що у нього все добре. Ніколи ні на що не скаржився. А я й не розпитувала зайвий раз, почула голос сина - і на душі відразу стало спокійніше, - пригадує мати Віталія. - 21 травня, вдень, я телефонувала до нього. Син казав, що в мобільному розряджається батарея, а підзарядити ніде, бо стоять у полі. А наступного дня до мене прийшли голова сільської ради, секретар та медсестра. Запитали, коли востаннє говорила із сином. Розповіли про трагедію під Волновахою і про те, що наш Віталик загинув. Я почала знову телефонувати, але він уже не відповідав. Надіялася, що в нього телефон розрядився, як і попереджав. У військкоматі нам сказали, що не можуть його знайти ні серед загиблих, ні серед поранених. У нас ще жила надія… А потім повідомили, що Віталій згорів у підбитій бойовій машині. Його ідентифікували за залишками форми. У вогні також част-

ково вцілів військовий квиток сина. Ми хоронили Віталія у цинковій труні. Я не бачила тіла своєї дитини, тому досі у моїй душі жевріє надія, що він живий. Іду до могили, поплачу, але, прийшовши додому, все ще надіюся, що заскрипить хвіртка, і на подвір’я зайде мій син. У липні минулого року в нашому місті та районі почали ширитися чутки, немовби Віталій Ліщук живий. Люди переповідали одне одному, нібито хлопцеві дивом вдалося вижити, і він із важкими

опіками лежить у лікарні. Довгий час був без свідомості, тож не міг розповісти, хто він, звідки. Усім хотілося, щоб ці чутки виявилися правдою, але, на жаль, це була марна надія. Почувши таке, сестри Віталія почали обдзвонювати усі опікові центри, госпіталі, зверталися із запитом до військкомату. Але офіційного підтвердження того, що хлопець живий, ніхто так і не надав. Мати Віталія нині сама мешкає у старенькій хаті, яка потребує ремонту. Каже, що влада району обіцяла провести ремонт, навіть комісія приїжджала, зробила певні заміри. Але на тому діло зупинилося. Тож жінка власними силами намагається навести лад у хаті, де виріс, звідки добровольцем пішов на війну її Віталій – наш герой. Р.S. Вадим Троцюк, який разом із Віталієм добровольцем поїхав на Схід захищати рідну землю, після кількох місяців на фронті потрапив у полон. Дякувати Богу, його звільнили, нині чоловік удома, у рідному селі Зоря.

10

№21 21 ТРАВНЯ 2015 РОКУ

ДЕНЬ ЗА ДНЕМ

Вознісся Ти у славі, Христе Боже наш…

21 травня християни східного обряду відзначають одне з найбільших релігійних свят – Вознесіння Ісуса Христа (у деяких регіонах України – Вшестя) в Небесні Оселі. Свято Вознесіння відзначається на 40-й день після свята Воскресіння Господнього, в четвер 6-го тижня, рахуючи з дня Великодня. Від свята Пасхи до свята Вознесіння православним годиться вітатися словами «Христос Воскрес!» «Воістину Воскрес!». А вже від Вознесіння вітаються звичним чином.

Описанням сцени Вознесіння Ісуса Христа на небо на 40-й день після Його Воскресіння закінчується створена євангелістами земна біографія Спасителя. Свідками Вознесіння Христа стали його учні, яких він проводив до Віфанії. Нагодувавши їх хлібом, Він благословив своїх учнів і вознісся над ними в небо. Про це диво апостоли, повернувшись до Єрусалиму, розповіли людям. Євангеліст Марк із цього приводу

пише: «Ісус зібрав своїх учнів і сказав: «Ідіть же по всьому світу та проповідуйте Євангеліє. Хто увірує, той буде спасенний, а хто не увірує, то буде осуджений. Ім'ям моїм виганятимуть бісів, на хворих будуть руки класти, і добре їм стане. Господь же Ісус, промовивши до них так, вознісся на небо і сів праворуч Бога». Тропар, основна пісня церковних пісноспівів на свято Вознесіння, звучить так: «Вознісся Ти у славі, Христе Боже наш, подавши радість учням обі-

тницею Святого Духа, ствердивши їх у вірі Своїм благословенням, що Ти – Син Божий, Спаситель світу». Із святом Вознесіння Христового пов'язано чимало звичаїв та повір'їв. Так, вознесенська роса вважається цілющою, та насамперед із днем Вознесіння люди пов'язують перехід природи від весни до літа. Кажуть, якщо цього дня хороша погода – на врожай. В давнину до свята в багатьох регіонах України випікали обрядове печиво в формі драбинок, а також млинці з пшоняного борошна. Господарі обходили й оглядали в цей день посіви, оскільки «на Вшестя вже починає викидати колос». Дівчата на Вознесіння плели березові вінки. Вважалося, якщо до Трійці такий вінок не зів’яне, то впродовж року дівчина, яка його сплела, вийде заміж. З наступного після Вознесіння дня потроху починали готуватися до Трійці, яку відзначатимемо через 10 днів, 31 травня. А наразі вітаємо всіх зі святом Вознесіння, зичимо Божого благословення та всіляких Господніх гараздів. «РМ»

У місті та районі мешкає 7 мільйонерів Кампанія декларування доходів, отриманих громадянами минулого року, яка тривала протягом чотирьох місяців, закінчилася. До Володимир-Волинської ОДПІ подано 530 податкових декларацій, що на 92 декларації більше, ніж у минулому році.

За попередніми підсумками деклараційного процесу, громадяни, які сумлінно виконали свій громадянський обов’язок та задекларували доходи, сплатять до місцевих скарбниць 1 млн. 908 тис. гривень податку на доходи фізичних осіб. У порівнянні з минулорічною кампанією декларування, надходження збільшилися на 714 тис. гривень. Ми з повагою ставимося до наших декларантів, які сумлінно виконують

свій конституційний обов’язок, свідомо декларують отримані доходи та відповідально сплачують податки. За підсумками кампанії декларування, дохід у вигляді спадку задекларували 122 мешканця міста ВолодимираВолинського та району на суму 2 млн.

347 тис. гривень, дохід від продажу рухомого та нерухомого майна - 4 громадянина на суму 521 тис. гривень. Серед громадян, які задекларували свої минулорічні доходи, є 7 із мільйонними статками.

223 володимирчанина прозвітували про свої активи до податкової задля отримання податкової знижки. Відтак, із бюджету їм буде компенсовано 210,5 тис. гривень податку на доходи фізичних осіб. Нараховані за результатами декларування суми податку на доходи фізич-

Згідно з принципами нової пенсійної реформи, пенсії будуть фінансуватися з трьох джерел - солідарної системи, накопичувальної системи та системи недержавного пенсійного забезпечення. Метою законопроектів є створення справедливої системи пенсійного забезпечення шляхом переходу на єдиний принцип нарахування пенсій, які на сьогодні розпорошені в понад 20 законах. Зміни не поширюватимуться на закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Передбачається здійснити перехід до призначення пенсій окремим категоріям осіб за єдиними правилами, а також звільнити солідарну систему від невластивих для неї виплат, пов’язаних із фінансуванням пенсій, призначених на пільгових умовах, та за вислугу років. З цією метою пропонується з 1 січня 2016 року запровадити накопичувальну сис-

тему пенсійного страхування за накопичувальними професійними пенсійними програмами для окремих категорій осіб, яким виповнилося не більше 35 років. Джерелом фінансування пенсійних виплат стануть страхові внески до накопичувальної системи пенсійного страхування, які сплачуватимуться роботодавцем на користь працівників, зайнятих на: • роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Сплата внеску розпочинається із 1 січня 2016 року і становить 15% від заробітної плати (вихід на пенсію на 10 років раніше).

• на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Сплата внеску розпочинається з 1 січня 2016 року і становить 7% (вихід на пенсію на 5 років раніше).

• на роботах та посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років. Сплата внеску розпочинається з 1 січня 2017 року і становить від 4,2% до 6% (вихід на пенсію незалежно від віку за наявності 30 років вислуги). Працівник-державний службовець та прирівняні до них особи сплачуватимуть внески до накопичувальної системи пенсійного страхування у розмірі 2,5% від зарплати. Сплату внеску працівник розпочинає з 1 січня 2016 року. Страхові внески спрямовуватимуться до накопичувального пенсійного фонду, адміністратором якого буде Пенсійний фонд України, з метою інвестування залучених коштів у економіку держави.

Зустріч двох поколінь

Нещодавно члени громадської організації «Берег надії» відвідали мешканців територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Володимира-Волинського.

Молодь із особливими потребами та одиноких людей похилого віку об’єднують спільні клопоти, адже й ті й інші інколи відчувають себе самотніми, мають проблеми зі здоров’ям. Тому такі зустрічі потрібно проводити, аби ці люди поділилися наболілим. Молодь підготувала для бабусь та дідусів концертну програму. Члени

них осіб декларанти мають сплатити у місцевий бюджет Володимирщини до 1 серпня 2015 року. Ігор ПАКУЛЕЦЬ, начальник Володимир-Волинської ОДПІ

ГО «Берег надії» співали, танцювали та читали вірші. На обличчях присутніх перепліталися і сльози, і посмішки. Старенькі пригадали радісні моменти свого життя. ГО «Берег надії» хоче подякувати адміністрації територіального центру, керівнику та робочому персоналу стаціонарного відділення. Особлива подяка підопічному відділення Дмитру Тактакунову, який за власні кошти купив нам солодкі подарунки. Сподіваємося, що наша зустріч була не остання. Світлана ЯНУШИЦ, голова ГО «Берег надії»

Добру справу продовжуємо 14 травня члени міськрайонного товариства «Холмщина» вкотре побували у Польщі, у селі Тератин, де приводили до ладу кладовище, на якому поховані наші предки.

Накопичувальна пенсійна система: що, коли та як?

У Верховній Раді зареєстровано законопроект щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій. Також на сайті Ради зареєстровано проект закону про внесення зміни до бюджетного кодексу щодо сплати страхових внесків до накопичувальної пенсійної програми.

РІДНЕ МІСТО

Ще з 2013 року холмщаки та їхні нащадки на чолі з головою товариства Юрієм Грицюком прибирають на цьому цвинтарі. Аби прибрати там чагарники та бур’яни, нам потрібен транспорт та певна господарська техніка, без якої неможливо боротись із заростями. Щодо техніки, то з цим буває дуже важко. Придбані холмщаками

бензопила та косарка часто виходять із ладу, бо фронт роботи досить великий. А без них на кладовищах робити нічого. Приємно, що до нас приходять небайдужі молоді люди, нащадки холмщаків у першому та другому поколіннях, і надають свою допомогу. Однак труднощі, пов’язані з прибиранням кладовищ, часто беруть на свої плечі одні й ті ж члени організації. Тож запрошуємо небайдужих людей до спільної праці. Технічна підтримка також стала б у пригоді. Галина БОРБЕЛЮК, член ради міськрайонного товариства «Холмщина»

Як відстрілялися юні чемпіони

У ВАС Є «ПЕНСІЙНІ» ЗАПИТАННЯ?

22 травня з 10.00 до 11.00 відбудеться «пряма лінія» з начальником відділу з призначення пенсій управління Пенсійного фонду України у місті Володимирі-Волинському та районі Світланою Іванівною Нагорною стосовно питань запровадження накопичувальної системи загальнообов‘язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій. Телефонуйте за номером 3-87-44. Запровадження професійної пенсійної системи дозволить формувати заощадження, якими особа зможе скористатися до досягнення загального пенсійного віку у разі наявності необхідної тривалості спеціального та страхового стажу роботи і досягнення певного віку, наявності необхідної вислуги років, а також скористатися після досягнення пенсійного віку, незалежно від умов виплати пенсії із солідарної системи (працює особа чи ні). З 1 січня 2017 року запроваджується другий рівень пенсійної системи. Учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування будуть особи, яким на вказану дату виповнилося не більше 35 років, а особи 36 - 55 років будуть мати право прийняти рішення щодо участі у накопичувальній системі на добровільних засадах. Розмір внеску у перший рік становитиме 2% та щороку збільшуватиметься на один відсоток до досягнення 7%. Руслана ЛЕВЧУК, перший заступник начальника управління Пенсійного фонду України в місті Володимирі-Волинському та районі

Уже більше півроку в приміщенні ЗОШ №5 діє військовопатріотичний клуб «3-ій полк». Мета цього клубу - виховання патріотизму у молодого покоління, навчання основ самооборони. Нині «3-ій полк» відвідує близько сотні хлопців та дівчат. За словами керівника клубу Руслана Бормового, чимало з них уже не сумніваються, яке майбутнє вони оберуть.

- Наше покликання – це військова справа, – запевняє більша частина учасників клубу. - Розвинена реакція і певні навички самооборони, здобуті у клубі, додають нам упевненості у своєму майбутньому. На минулому тижні серед старшого дивізіону ВПК «3-ій полк» відбувся турнір зі страйкболу «Стрільба чемпіонів-2015». Вимоги до учасників турніру були жорсткими - враховувалася не лише влучність пострілів, але й те, з якою швидкістю вони виконуються. За помилки і промахи нараховувалися штрафні бали. Турнір видався запеклим. У ре-

зультаті перше місце серед учасників старшого дивізіону клубу виборов Назар Сермашов, друге – Володимир Лукашук, третє - Сергій Шульга. Володимир-Волинська міська молодіжна організація «Молода Україна» (керівник Максим Клим’юк) є співзасновницею ВПК «3-ій полк».

- Молодь сьогодні повинна бути зайнята цікавими справами, мати своє хобі, - говорить Максим. - Вона не повинна проводити весь свій вільний час за комп’ютером чи телевізором. Страйкбол – цікаве, захоплююче заняття не тільки для хлопців, але й для дівчат. Крім практичних занять, члени клубу можуть відвідувати й теоретичні, де молодь розвивається і збагачує свої знання, вивчає основи самооборони. Клуб потребує матеріальної допомоги, і «Молода Україна» її по можливості надає. Так, на турнір Максим Клим’юк приніс новенький пістолет для страйкболу фірми «KJW» - «Beretta 92FS». Учасники ВПК «3-ій полк» дякують за допомогу у проведенні турніру директору ЗОШ №5 Ірині Костюк і міській молодіжній організації «Молода Україна». «РМ»

ÏÏ «Â²ÊÊÎÌ» ЗАПАСНІ ЧАСТИНИ до сільськогосподарської техніки, автомобілів і тракторів.

Шини, акумулятори, підшипники, фільтри, метизи, ланцюги, гумово-технічні вироби. Інструмент.

Зварювальне обладнання і матеріали. Чекаємо вас за адресою: вул. Віленська, 15 або телефонуйте: (03342) 3-89-33, 3-58-33, (050)3781743, (093)4014460.

Весільний салон «Вікторія»: -вечірні та весільні сукні; -весільні аксесуари; -оформлення авто; -українські народні костюми; -сумочки-клатчі; -букети із цукерок. Адреса: вул.Князя Василька, 6Б, тел.(067)45 79 777.

Позичу гроші під відсотки. Тел.(097)4369804. На роботу потрібні офіціанти. Тел.3-51-55. Послуги автоевакуатора. Тел.(093)760 78 78, (097)183 87 25. Цілодобово! Послуги евакуатора. Вантажопідйомність 10 т. Тел.(063)795 22 45. Реставрація та ремонт будь-якої

НЕРУХОМІСТЬ 1-кімн.кв. у центрі міста. Є колонка, лічильники. Тел.(068)843 66 97, (063)159 36 40. Терміново! 2-кімн.кв, 1 пов. 2 п. буд., заг.пл. 56 кв. м, житл.пл. 29 кв. м, 8 вікон. Район військкомату. Тел.

(067) 717 11 92.

2-кімн.квартиру у центрі міста (2 поверх 4-пов.буд.). Тел.(093)328 21 98.

2-кімн. кв., заг.пл. 64 кв.м, автономне опал., всі лічильн., вул. Гоголя,21. Тел. (063) 44 74 099.

3-кімн.квартиру на 2 поверсі 2-пов.буд., вул.Кн.Василька. Заг. пл.84 м кв., кухня – 13 м кв. Ціна – 42 тис.у.о. Можливий торг. Або обміняю на Луцьк за домовленістю. Тел.2-15-43, (098)806 70 90. Терміново! Півбудинку (гараж, літня кухня), 6 соток землі по вул.Шептицького. Ціна 25 тис. у. о. Деталі за тел.(068)427 26 22. Терміново! Півбудинку, пл.35,6 м кв., 2.4 сотки землі. Газ, лічильники. Довідки за тел.(063)992 45 86. Терміново! Півбудинку по вул. Запольської, 1 (центральна частина міста): 2 кімн., кухня, коридор, надвірні споруди, 8 соток землі, хороше місце для забудови. Тел.(0332)72 34 80, (095)784 12 69. Будинок. Тел.(097)436 98 04. Земельну ділянку 19 соток у с.Заріччя з незавершеним б-вом біля річки. Тел.(093)700 39 12. Зем.ділянку, пл.0,20га, у с.Зимне 1. Тел.(093)654 29 04, (093) 655 45 60. Контейнер на продовольчому ринку. Ціна договірна. Тел.(063)907 30 99.

АВТОРИНОК Міні-погрузчик «UNIC-60», 1996 р.в. Тел.(063)795 22 45. Терміново продам гараж у кооперативі «Автомобіліст». Є льох, яма. Тел.(093)868 07 12, (093)868 07 14, (093)521 79 14.

Citroen Jumpу, 2006 р.в., пасажир, d 2.0 дизель, кондиціонер. Тел.(063)795 22 45. ВАЗ 21043, 2000 р.в., універсал В, червоний колір. Тел.(063)683 40 51. Бочку, об’ємом 5 м куб. Тел.

(095)035 55 19. Цемент. Економні системи електроопалення, брус, балки. Тел.(097)121 44 26.

ГІПСОКАРТОН дерев‘яні обналічка, плінтус, вагонка, рейки

все для внутрішніх робіт

Наша адреса: вул. Гайдамацька, 24 (колишня вул.Чапаєва), тел.(097)9122368, (095)3548543, (03342) 3-57-47

Сантехніка ЗАВЖДИ У НАЯВНОСТІ:

-душові гідромасажні бокси; -умивальники, раковини, змішувачі; -бойлери, водонагрівальні котли, водяні помпи; -труби та комплектуючі, батареї, радіатори; -компресори, витяжки; -декоративні люстри, світильники, енерголампи; -електроінструмент, кабель, розетки, вмикачі. Тел.(067) 256 13 54, (063) 801 47 37, (093) 157 07 78, 3-89-98

МЕТАЛОПЛАСТИКОВІ ВІКНА ТА ДВЕРІ, ЖАЛЮЗІ, МОСКІТНА СІТКА. Помірні ціни, гнучка система знижок. Тел.(093)615 38 77, (095)820 92 02.

Наша адреса: вул.Т.Шевченка, 24.

підлоги (дошка, паркет) методом шліфування. Підлога стає краще, ніж була. Тел.(098)384 41 25, (095)880 84 27. Надаємо послуги автокраном і екскаватором-рачком. Ціни найнижчі в регіоні. Тел.(096)698 41 88. Продам робоче місце у перукарні (жіночий зал). Тел.(093)328 21 98. Надаємо транспортні послуги вантажним авто. Тел.(067)274 41 29.

ПРИВАТНІ ОГОЛОШЕННЯ ПРОДАЖ

Гуртівня будівельних матеріалів ЛІДЕР +

Магазин

КОМЕРЦІЙНА ПРОПОЗИЦІЯ

РІЗНЕ

№21 21 ТРАВНЯ 2015 РОКУ

ОГОЛОШЕННЯ ТА РЕКЛАМА

РІДНЕ МІСТО

М‘ясо нутрій та живих нутрій. Тел.(063) 122 35 77. Меблі б/в, сервант, трельяж, письмовий стіл (старого зразка) в хорошому стані. Тел.(096)102 89 06. Дитячий зимово-літній візок сірого кольору, диван, б/в (1.9х1) кавового кольору. Свиню цілу або частинами. Тел.(093)681 20 26. Візок для хлопчика і радіоняню. Тел.(063) 68 33 420. Медогонку, пшеницю, ячмінь, велику картоплю. Тел.(093)675 84 06. Цуценят породи ньюфаундленд (1,5 міс.). Ціна договірна. Тел.(095)322 09 27, (097)794 40 14.

КУПЛЮ Коней, корів, биків, телиць і ДОРІЗИ. Тел.(067)361 66 09, (095)329 47 84. Пекінеса (хлопчика). Тел.(063)992 47 06. Корів, биків, коней, телиць і ДОРІЗИ. Тел.(067)332 74 33. Шкіру ВРХ та інших тварин. Тел.(063)795 22 45. Телят-сосунців. Тел.(063)795 22 45. Поросят породи мангал. Тел.(063)795 22 45. Чорнозем. Тел.(063)424 37 37. Б/в: холодильники, морозильні камери, газові колонки, котли, плити, пральні машини, телевізори, комп’ютери (рад.в-ва) та радіодеталі. Тел.(096)340 85 25. Свіже пір’я, б/в подушки, перини. Забираємо самі. Тел.(068)562 50 92, (093)830 45 49.

ОРЕНДА

ЗДАМ В оренду торгівельні приміщення за адресою: вул.Гайдамацька, 24. Тел.(063)795 22 45. Візьму дівчат на квартиру. Тел.(093)120 70 65, (098)772 85 87.

РОБОТА На роботу потрібен продавець непродовольчих товарів. Тел.(050)528 37 42.

ЗНАЙОМСТВО Інтелігентний чоловік познайомиться з жінкою віком 50-65 років, без шкідливих звичок, для сумісного проживання. Тел.(066)341 87 80.

Сумки барсетки клатчі гаманці рукавички шкарпетки парасолі ШИРОКИЙ ВИБІР, ГАРНІ ЦІНИ! Ринок УСВ, конт.№7 (при вході, навпроти кіоску з кавою).

Ціни від виробника!

Вікна, двері, ролети, гаражні ворота, натяжні стелі.

Знижки до 40% Магазин «Мій Дім», вул. Зимнівська, 37, (099)631 42 43

РЕМОНТ, РЕ МОНТ, ПРОДАЖ КОМП’ЮТЕРІВ, НОУТБУКІВ. Інтернет - у села. Супутникове телебачення. Прошивка та ремонт тюнерів. Тел.(097)859 83 35, (093)725 84 74.

та БАГАТО ІНШОГО

ГУРТІВНЯ Сантехніка БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ м.Володимир-Волинський, вул.Привокзал вул.Привокзальна, 1б Тел. 99-7-93, 093-8103021, 098-6341102, 099-2320599 099-2

ВСЕ ДЛЯ ДАХУ Всі види будівельних та ремонтних робіт. Тел.(067)332 67 90, (093)144 16 58.

Ринок УСВ, конт.№ 159.

Гуртівня будівельних матеріалів ЛІДЕР +

ПІНОПЛАСТ і комплектуючі

Наша адреса: вул. Гайдамацька, 24 (колишня вул.Чапаєва), тел.(097)9122368, (095)3548543, (03342) 3-57-47

Металопластикові пропонує у широкому асортименті: -нижню білизну; -піжами; -колготки; -лосини, -легінси; -туніки, светри, плаття.

Висока якість, доступні ціни!

Ринок УСВ, конт.№16 (при вході).

Догляну людину пенсійного віку або хвору з правом успадкування житла. Тел.(093)69 85 962, (067)88 98 639.

ШВИДКА ДОПОМОГА вашому комп’ютеру!

Цемент, шифер, гіпсокартон і комплектуючі, руберойд, бітум, мінвата, пінопласт, ДВП, ДСП, фанера OSB, будівельні суміші

-покрівельні матеріали; -комплектуючі; -водостічні системи; -замірювання, доставка, монтаж.

ЯКІСНІ ВІКНА

Клінінгові послуги ПРИБИРАННЯ квартир, б будинків, офісів...

М МИТТЯ ВІКОН, ВИСОТНЕ МИТТЯ альпіністами. Сухе та вологе чищення килимів та ковроліну. ЕкоГенеральне Контрактне періодичне прибирання.

(097)607 13 68, (063)039 68 14

прибирання

СНП «Чистий дім» www.VIDCOM.com.ua

11

вікна

підвіконники, відливи, жалюзі, ролети, протимоскітні сітки

ДІЄ ГНУЧКА СИСТЕМА ЗНИЖОК Ринок «УСВ», контейнер №159. Вул.Ковельська, 87 (біля м-ну «М’ясна хата»). Телефонуйте: 3-56-70, (097)608 95 98, (050)378 64-59.

Здаємо в оренду приміщення під офіси та склади різних площ на території ТЦ «Євродім» . Тел.(097)436 98 04. На роботу потрібні: кухар, офіціант, бармен. Тел.:(067) 361 50 45. Послуги автокрана. Вантажопідйомність 10 т. Тел.(063)795 22 45.

26 травня минає 40 днів, як пішов від нас у вічність наш дорогий, коханий чоловік, син, батько, зять

Цигикал Олексій Миколайович Йому було лише 38. Ці роки можна множити удвоє, бо, як ніхто, він любив життя і поспішав жити. Він був людяним і не втрачав цієї риси протягом усього життя. Неможливо висловити наш смуток, душевний біль втрати. Ти залишив нам плоди твоєї праці, гарно вихованого тобою сина. Прикладом для нас є твоя мужність, працелюбність і безмежна доброта. Усе навколо нагадує про тебе, в усьому часточка твоєї душі і праця твоїх рук – це перемога над смертю. Дякуємо Богу, що був з нами. Цей незабутній відрізок нашого життя із тобою залишиться у пам’яті назавжди. Людина великої душі, рідний, коханий, ти з нами! Любляча родина: дружина, мама, син, брат, теща, тесть

КС «Форум-Кредит»

КРЕДИТИ на вигідних умовах:

• пенсіонерам – пільгові; • працюючим – під гарантію заробітної плати.

Видача готівки протягом дня!

Депозити до

25% річних.

Наша адреса: м.Володимир-Волинський, вул.Кн.Василька, 14 а, поблизу р-ну «Дружба», тел.3-80-48, (097)860 46 50, (093)435 18 47.

Приватна нотаріальна контора НАДАЄМО ЮРИДИЧНІ ПОСЛУГИ:

-посвідчення договорів відчуження нерухомості (на території району); -посвідчення заповітів; -посвідчення інших договорів за бажанням сторін; -засвідчення достовірності підписів на документах; -засвідчення фотокопій документів.

ПРОФЕСІЙНІ ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ. Звертайтеся за адресою: вул.Устилузька, 19, тел.3-54-41. Приватне підприємство запрошує на роботу швачок. Тел.(066)737 96 64, (097)491 01 69.

Відійшли у вічність з 13 по 19 травня: Каразія Іраїда Василівна, 1944 р.н. Матвейчук Андрій Васильович, 1978 р.н. Поліщук Любов Тарасівна, 1933 р.н. Попко Марія Михайлівна, 1931 р.н. Козачук Антоніна Михайлівна, 1926 р.н. Лящук Віктор Володимирович, 1952 р.н. Возняк Петро Панасович, 1935 р.н. Петренко Володимир Григорович, 1940 р.н. Климук Антоніна Григорівна, 1930 р.н. Миронюк Ніна Володимирівна, 1937 р.н. Маркович Стефан Йосипович, 1946 р.н. Хільчук Світлана В’ячеславівна, 1975 р.н. Гудз Зіновій Степанович, 1955 р.н.

1 рік світлої пам’яті

Бондарук Микола Петрович

5.04.1991 – 22.05.2014 Серце плаче і болить душа, скільки б не шукали очі в рідній хаті, найдорожчої людини вже нема. Як сумно без тебе, рідненький, печаль не проходить, і серце болить. Прости, що не змогли тебе спасти, прости, що не змогли тобі допомогти. Якби ти міг ще довше жити, були б щасливі ми усі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Синочку рідненький, навіки покинув ти нас, дорогенький. Ти був для нас, наче пташка, мов щебетливий соловейко. Без тебе, любий, сумно й важко, і серце плаче кожен день. Помолимось за тебе, рідний, і свічка тихо спалахне. У Бога ласки поблагаєм, бо щиро любимо тебе. Спи, рідненький, спочивай і забудь тривогу. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Рідні

12

ЦІКАВЕ ТА ПРИЄМНЕ

№21 21 ТРАВНЯ 2015 РОКУ

21 травня

Івана Леонтійовича Клецького,

Пятраса Олександровича Корольковаса з днем народження вітає МДО «Спілка Чорнобиль»! Співробітників Володимир-Волинського міського відділу внутрішніх справ

Миколу Віржанського Олександра Ничипорука Миколу Дмитрука з днем народження вітають колеги! Щиро зичимо зичимо міцного здоров‘я, успіхів, добробуту, прихильності фортуни та здійснення всіх ваших задумів. Нехай ваша доля буде довгою та щасливою.

Олега Михайловича Козака

з ювілеєм вітають друзі! Бажаємо Вам здоров‘я, щастя, успіху та натхнення у справах. Нехай рідні завжди оточують Вас любов‘ю та розумінням, а колеги — повагою. Нехай все це стане запорукою удачі та радості у Вашому житті.

РІДНЕ МІСТО

26 травня

Дмитра Вікторовича Войтюка з днем народження вітає МГО «Рідне місто»! Зичимо Вам здоров‘я, достатку, щоб усі Ваші бажання і мрії стали реальністю. Щастя Вам, доброго настрою на довгі роки. Хай у Вашій оселі будуть затишок, спокій і радість, нехай доля буде прихильною до Вас у всіх починаннях!

Заселфився? Подiлився!

ÍÎÂÎѲËËß

У новому спортивно-розважальному комплексі зростатимуть юні таланти

Заключне слово - директору Валентину Вірковському

що я висловлюю їм глибоку вдячність від імені учнівського та педагогічного колективів. Також щиро дякую архітекторам, які спроектували нашу новобудову, будівельникам, які якісно й швидко провели будівельні роботи, всім, хто долучився до будівництва. В наших нових спортивному та актовому залах, упевнений, знайдуть себе в спортивному й творчому плані всі наші вихованці, яких у школі наразі близько 600. Дякую всім, хто прийшов розділити з нами свято. Міський голова Володимира-Волинського Петро Саганюк, прийнявши хліб-сіль від юних господарів свята (школярів у національних строях, які привітали всіх гостей віршами), відзначив, що надзвичайно радий розділити з учнями та педагогами школи-інтернату урочисту мить.

13 травня при ВолодимирВолинській спеціалізованій школі-інтернаті І-ІІІ ступенів «Центр освіти та соціальнопедагогічної підтримки» урочисто відкрили нові спортивний та актовий зали. Також відбувся звіт художньої самодіяльності «Ми діти твої, Україно!» учнівського та педагогічного колективів навчального закладу.

ковський. За його словами, будівництво нового комплексу тривало впродовж 3 років і вартувало близько 6 мільйонів гривень, виділених із державного та обласного бюджетів. До слова, в 2013 році ми були свідками того, як працівники колективного підприємства «Промжитлобуд», очолюваного Миколою Боренком, будують приміщення нових спортивного та актового залів школи-інтернату. Й хоч до завершення тоді було ще далеко, будівля вже тоді Рина ЛІДНИЦЬКА вражала розмахом, а водночас - компактністю приміщень, у яких учні та На урочистості з нагоди відкриття педагоги мали би почуватися затишно нового спортивно-розважального й комфортно. І, як бачиться, очікування комплексу завітало чимало гостей, се- їхні та й наші не були обмануті. ред яких міський голова Володимира- Цей комплекс є надзвичайно затребуВолинського Петро Саганюк, методист ваним у нашому закладі, адже розвиток Володимир-Волинського управління творчих і спортивних здібностей наших освіти Сергій Вербицький, заступник вихованців є однією з найважливіших директора Волинського державного ланок навчально-виховного процесу в центру естетичного виховання Наталія нашій спеціалізованій школі-інтернаті, Чапко й, звісно ж, батьки школярів.

- відзначив, вітаючи присутніх зі святом, директор навчального закладу Валентин Вірковський.

– Наші учні, вихованці гуртків та секцій, які діють у школі, впевнено перемагають на обласних і всеукраїнських творчих і спортивних конкурсах та змаганнях. Серед випускників нашого навчального закладу чимало майстрів спорту та учасників збірних України з різних видів спорту. Впевнений, що таких з появою в нашій школі нових спортивного та актового залів буде ще більше. Недаремно кажуть, що найкращі інвестиції - це інвестиції в дітей. Власне, задумуючи будівництво нового спортивноУрочиста мить - відкриття спортивно- розважального комплексу, ми в розважального комплексу них й інвестували, інвестували в наше майбутнє. Це розуміють і Першим із урочистою подією присут- державна влада, і представники обласніх на святковій лінійці привітав дирек- ної та міської влади, які всіляко сприяли тор навчального закладу Валентин Вір- нам у будівництві нового комплексу, за

2013 рік. Виконроб та головний інженер колективного підприємства «Промжитлобуд» Степан Хоманець та Олег Буняк біля ще недобудованого комплексу - Стараннями директора школи Валентина Вірковського та з його ініціативи розпочалося й проводилося будівництво комплексу, який ми сьогодні відкриваємо, - зазначив Петро Саганюк. – Він, я переконаний, стане чудовим доповненням до тієї спортивної інфраструктури, яка діє в нашому місті: до спортивного комплексу, стадіону, плавального басейну. Дякую всім, хто долучився до будівництва нових спортивного та актового залів ВолодимирВолинської школи-інтернату: її директору, педагогічному колективу й, звісно ж, колективу підприємства «Промжитлобуд», який зводив цю будівлю. Впевнений, що в її стінах зросте чимало чемпіонів і народних артистів. Зичу всім вам щастя, добра, миру та спокою, Божої благодаті. Згодом директор навчального закладу Валентин Вірковський та міський голова Володимира-Волинського Петро Саганюк урочисто перерізали символічну червону стрічку, що знаменувало собою офіційне відкриття

Засновник ПП «Володимирдрук» Редактор Надія Замрига «Рідне місто Володимир», 44700, м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 10, Тел.: 3-51-50. e-mail: ridnemistov@ukr.net Відповідальність за якість друку несе друкарня.

Надіслані матеріали не рецензуються і не повертаються. Друк ВАТ “Волинська обласна друкарня“ м. Луцьк, пр.Волі, 27.

Вікторія Черешнюк завжди знаходить вільну хвилину, аби зробити чергове селфі Проголосувати за учасників конкурсу можна на нашому сайті: http://ridnemistov.in.ua/ нового комплексу. А священик СвятоМиколаївської церкви отець Сергій Гуз освятив приміщення нових актового та спортивного залів, куди всі присутні після освячення вирушили на екскурсію. Спортивний зал, розміщений на першому поверсі, вразив розмірами та новим спортивним інвентарем. Там, до слова, на момент відкриття комплексу вже займалися юні дзюдоїсти та волейболісти, в розпорядженні яких – сучасні роздягальні, душові та вбиральні. На другому поверсі новобудови, де розміщено новий актовий зал, на гостей свята чекала виставка творчих робіт учнів школи-інтернату. В експозиції – картини, вироби з деревини, тканини і навіть сірників. З портрету з написом «Герої не вмирають» споглядає понівечена, але горда й нескорена, войовнича Україна, милують око майстерно зшиті лялькові сукні, із сірників складаються замки й навіть стародавні городища. Від споглядання виставки всі учасники урочистості перейшли в новий актовий зал, оснащений найсучаснішою апаратурою. Тут на присутніх чекало

артистам, їхнім художнім керівникам і батькам за подароване свято. До подяк долучилася й заступник директора Волинського державного центру естетичного виховання Наталія Чапко. Вона висловила щире захоплення побаченим та почутим, подякувала батькам артистів, які виховали таких чудових дітей, педагогам школи-інтернату - за професіоналізм та відданість справі, яку обрали, директору навчального закладу - за те, що докладає максимум зусиль для того, аби наші діти мали можливість розвиватися як у творчому, так і спортивному плані.

- Здоров’я вам міцного, щастя, успіхів, творчих злетів, залишайтеся такими ж працелюбними й натхненними. Нехай паростки таланту, подаровані вам Богом, проростуть і розквітнуть на повну силу. Нехай щастить вам у всіх починаннях, зі святом!

справжнє свято творчості - пісні, тан- А це - новий просторий спортивний зал цю, музики, мистецького запалу та патріотизму, помножених на талант Долучаємося до всіх вітань на юних виконавців (як школярів різно- вашу адресу, шановні учні й го віку, так і дошкільнят) і наполегливу педагоги Володимир-Волинської працю їхніх художніх керівників. При- спеціалізованої школи-інтернату мітно, що чимало пісень, виконаних І-ІІІ ступенів «Центр освіти під час творчого звіту, були приуро- та соціально-педагогічної чені до трагічних подій українського підтримки». Вітаємо з відкриттям сьогодення й присвячені нашим за- нових спортивного та актового хисникам – бійцям, які воюють за нас і залів і новими можливостями, які перед вами відкриваються. нашу свободу на сході країни. На завершення концертної програ- Зичимо успіхів у всіх починаннях ми директор навчального закладу Ва- і досягнення всіх вершин, які лентин Вірковський подякував юним задумали підкорити. Щасти вам! Свідоцтво про реєстрацію: ВЛ 344-78Р від 26 травня 2009 року

Матеріали з позначкою * публікуються на правах реклами. Редакція залишає за собою право на мовностилістичні правки.

Зам.№: 1894

Зам.№: 1-189

Листування з читачами ведеться лише на сторінках газети. Згідно з «Законом України про рекламу» , відповідальність за достовірність інформації несе рекламодавець.