38 17 2015 by №5 №5

qŠ`ŠhqŠhj`

У Володимирі-Волинському 2 хлопчики 4 дівчинки народилися 6 пар одружилися 5 осіб померли

з 9.09 по 15.09

15 ВЕРЕСНЯ

вшановується пам‘ять святого Маманта, батька його Федота і матері його Руфини. З середини вересня скидає листя черемха, пустіють пасовища. У давнину наші пращури слідкували за заходом сонця: якщо цього вечора він буде червоним, то морозів довго чекати не доведеться.

Чт

Пт

Сб

Нд

+18... +300 +19... +250 +17... +250 +16... +190

ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНА ГАЗЕТА

ВЕРЕСНЯ

2015

ЧЕТВЕР

№38 (312)

ВОЛОДИМИР Ціна вроздріб

1 грн. 50 коп. Героям вручають прапор та квiти

Òàêå ùåìëèâå â³ä÷óòòÿ ñâîáîäè ï³ñëÿ ðîêó ïåêëà 10 вересня пізно ввечері Володимир-Волинський зустрів командира та солдата 2-го гаубичного самохідного артилерійського дивізіону колишньої 51-ї окремої механізованої бригади Сергія Фураєва та Артема Комісарчука, які впродовж року й 12 днів перебували у ворожому полоні й за яких увесь цей довгий і страшний рік молилися вся Волинь і вся Україна… Сергій Фураєв, який нещодавно отримав звання підполковника, та Артем Комісарчук потрапили в полон наприкінці серпня минулого року при виході з Іловайського котла. Звільнення Фураєва та Комісарчука, «крайніх», як кажуть військові, бійців 51-ї бригади, які знаходилися в полоні, впродовж року планувалося не раз, але щоразу з якихось причин зривалося. І от 8 вересня вранці їх обміняли на чотирьох бойовиків. Відбувся обмін у Донецькій області, поблизу Мар’їнки, де (й це, напевно, символічно) нині тримає оборону наша 14-а, вона ж 51-а бригада. З Мар’їнки звільнені бійці попрямували в Краматорськ, звідти – в Київ, де на них уже чекали рідні, й разом із ними – на Волинь.

Артем Комiсарчук, Сергiй Фураєв та його діти

Приватне підприємство

«Укр-Петроль»

оголошує конкурс на заміщення таких вакантних посад: виконавчий директор, менеджер, бухгалтер, юрисконсульт, діловод (секретар).

Достойна заробітна плата

У магазині

Вимоги: освіта вища, знання 1С: Бухгалтерії, вік до 35 років. Конкурс відбудеться 19 вересня об 11.00 за адресою: м.Володимир-Волинський, вул.Ковельська, 10. Довідки за тел.(03342)2-08-76, 3-85-02.

АКЦІЯ!

З 1 серпня по 30 вересня

діють знижки на елітні парфуми до

30%

ЗАПРОШУЄМО Швидко! Доступно! Якісно!

Не зволікайте, до нас обов’язково завітайте!

Для вас, водії, працює

перша в місті

Завітайте до нас! Вул.Шевченка, 11

ЗАВІТАЙТЕ НА НАШ САЙТ

http://www.ridnemistov.in.ua/

АВТОМИЙКА САМООБСЛУГОВУВАННЯ

(вул.Устилузька, 147, навпроти гуртівні «Пакко»)

№38 17 ВЕРЕСНЯ 2015 РОКУ

ГЕРОЇ НАШОГО ЧАСУ

РІДНЕ МІСТО

Òàêå ùåìëèâå â³ä÷óòòÿ ñâîáîäè ï³ñëÿ ðîêó ïåêëà Рина ЛІДНИЦЬКА (Продовження. Початок на стор.1) У рідному Володимирі-Волинському, який ось уже півтора року живе своєю бригадою й нашими військовими, радіє й тужить, вірить і чекає, звільнених Сергія Фураєва та Артема Комісарчука прийшли зустріти не тільки військовослужбовці нинішньої 14-ї та колишньої 51-ї бригади, друзі й знайомі, а й ті, хто до цього не мав честі особисто знати Сергія та Артема. Та всі, хто прийшов того вечора на площу Героїв у Володимирі, впродовж року вболівали за наших героїв. Серед таких і володимирчанка Ірина Деркач, яка прийшла зустрічати хлопців разом із чоловіком, двома маленькими синами й купою подарунків для Сергія та Артема. - Ні Артема, ні Сергія, хоч останній і служив свого часу з моїм чоловіком, я не знаю особисто, - каже жінка. - Попри це, впродовж року вся наша родина вболівала за хлопців, молилася за них. Тому сьогодні, в такий радісний вечір, ми не могли не прийти зустріти їх. Хочемо розділити радість із ними, з їхніми рідними, з усіма людьми, які тут зібралися. Зичимо Артему та Сергію, їхнім родинам щастя та миру. Принагідно хочу передати хлопцям подарунки від учнів Володимир-Волинської ЗОШ №5, де працюю: патріотичні малюнки й листи від дітей, аби наші герої знали, що їх підтримували не лише рідні й друзі, а всі володимирчани, дорослі й малі.

Сергiй Фураєв: нарештi, вдома Зустріти свого командира, Сергія Фураєва, приїхали близько 50 бійців 2-го гаубичного самохідного артилерійського дивізіону 51-ї бригади. Практично всі ці хлопці вже демобілізовані, втім, кажуть, військове братерство, випробуване війною, - це навіки. - Зустрічаємо свого командира, - каже колишній боєць 51-ї ОМБр Андрій Дяченко. – Сергій Фураєв - це людина з великої літери, чесна, справедлива, віддана своїй справі. Всі, кому пощастило служити в його підпорядкуванні, всі, хто приїхав сьогодні сюди з найвіддаленіших куточків Волині й навіть Рівненщини, його дуже поважають. Увесь час, поки Сергій Фураєв був у полоні, ми дуже переживали за нього.

Батько та син Комiсарчуки Маленький син Ірини, 7-річний Тарас, який у подарунок звільненим бійцям приніс синьо-жовті кульки й цукерки, каже, що хлопці багато пережили. Але тепер, упевнений, у них усе буде добре. - Знаю, що солдати, які сьогодні приїдуть, дуже довго були в полоні, що їм там було нелегко, - каже малий. - Хочу їм подякувати за те, що вони захищали Україну й українців, усіх нас. Бажаю, аби вони були здорові й щасливі. Майор Валентин Корнієнко, в нещодавньому минулому - військовослужбовець 51-ї бригади, а нині заступник військового комісара Ратнівського й Старовижівського об’єднаного військового комісаріату, не лише довгий час служив із Сергієм Фураєвим, а й упродовж кількох місяців перебував із ним та Артемом Комісарчуком у полоні. Додому Валентин Корнієнко в числі інших офіцерів 51-ї бригади повернувся в останні дні 2014 року. Тепер, каже він, прийшов зустріти й підтримати дорогих йому людей. - Сергій і Артем - це найкращі хлопці!.. Це люди з великої літери, якими я дуже дорожу. Вони – артилеристи, «боги» війни. Саме вони забезпечували вогневу підтримку наших підрозділів на передовій, прикривали нас. Щодо того, що довелося пережити Сергію й Артему в полоні... Їм було надзвичайно важко. Важче, напевно, ніж нам усім, але, на щастя, все це вже позаду. Сьогодні я приїхав здалеку, аби побачити хлопців... Бажаю Сергію та Артему якомога швидше забути про те, що довелося пережити. Впевнений, їм у цьому допоможуть рідні й друзі. Рідні Артема та Сергія впродовж цього страшного для них року постійно підтримували своїх хлопців, не втратили надії, не зневірилися. Й тепер, я впевнений, вони зроблять усе для того, аби Сергій та Артем якомога швидше повернулися до нормального життя. А від рідних залежить дуже багато, знаю це з власного досвіду.

- Завдяки нашому командиру Сергію Фураєву, завдяки його вказівкам чимало з наших хлопців зараз живі, - додає демобілізований артилерист із Рівненщини Микола Денисюк. - Слова тут зайві. Хочеться просто потиснути руку своєму командирові, подякувати йому за все… Майор Віталій Шульгін, нині заступник Рожищенського військового комісара, а в нещодавньому минулому військовослужбовець 51-ї бригади – один із тих, кому пощастило повернутися з полону бойовиків наприкінці грудня минулого року. Коли їхав із Донецька, пригадує Віталій Шульгін, дуже боляче було усвідомлювати, що там залишаються свої хлопці. Тоді, під час прощання, сподівався на швидку зустріч. А зустрітися довелося аж через довгих 8 місяців. - Просто хочу побачити Сергія та Артема, переконатися, що з ними все добре, ділиться Віталій Шульгін. - Це надзвичайно мужні хлопці, які багато пережили… ережили… Пам’ятаю, як наприкінці минулого ого року нас звільняли, а вони лишалися. Ви и не уявляєте, як боляче було прощатися… … Так, наче частину себе відриваєш. Сама лише думка, що вони лишаються в тому пеклі, клі, доводила до шалу. Але, на щастя, все в минулому, дочекалися! Надзвичайно приємно, ємно, що зустріти Сергія й Артема прибуло о зблизька й здалека стільки людей. З нетерпінням рпінням чекаємо на наших хлопців!.. Чи зможуть можуть вони забути про пережите? Навряд чи… Але ці спогади можжна просто заховати й продо-вжувати жити. Впевнений, що в Сергія та Артема все надалі будее добре, адже вони міцні хлопці й з усім впораються: пережили и ж найстрашніше – рік полону… І от, нарешті, герої прибули. и. Загримів військовий оркестр, у супроводі воді машин ДАІ на площу Героїв заїжджає ає бус. Щойно він зупинився, як до нього о кинулися люди. З автівки Сергія Фураєва та АртеА ма Комісарчука виносили на руках. У по-

вітря їх підкидали так довго, що той, хто взявся, було, рахувати число підкидань, збився з ліку. А як тільки Артема й Сергія поставили на землю, на них посипалися квіти. Одразу ж після них - незчисленні міцні чоловічі обійми та вигуки «Слава!», від яких, здається, здригалися шиби в сусідніх будинках. Коли перші емоції вщухли й люди, нарешті, змогли говорити, всі присутні хвилиною мовчання вшанували пам‘ять тих, хто вже ніколи не повернеться з поля бою. Згодом з вітальним словом до Сергія Фураєва та Артема Комісарчука звернулися міський голова ВолодимираВолинського Петро Саганюк, тимчасово виконуючий обов’язки командира 14-ї ОМБр Микола Андрощук, волонтер Наталія Боярина, яка впродовж року опікувалась Артемом та Сергієм, привезла їх додому з Києва. Напевно, поособливому звучав для Сергія Фураєва та Артема Комісарчука Гімн України, якого вони не чули більше року. Бо особливо натхненно герої його виконували, а підспівували їм усі, хто зібрався на площі Героїв. - Дорогі Сергію та Артеме, ми надзвичайно щасливі бачити вас на рідній святій Володимирській землі, в колі рідних і друзів, - звернувся до звільнених бійців Петро Саганюк. – Ви - наші герої. Ви - герої нашої військової частини, нашого міста, нашої Волині, всієї України! Від імені всіх володимирчан вітаю вас із поверненням додому, бажаю міцного здоров’я, щастя, добра й миру. Слава Україні! Героям Слава! - У цей щасливий день від імені всіх військовослужбовців 14-ї ОМБр вітаю наших друзів, наших побратимів із поверненням додому, із тим, що вони, нарешті, на рідній землі, - відзначив тимчасово виконуючий обов’язки командира 14-ї ОМБр Микола Андрощук. - Дякую всім, хто сприяв визволенню Артема та Сергія, їхньому поверненню додому. Особлива подяка волонтеру Наталії Бояриній, яка впродовж року робила все можливе для того, аби вони повернулися. - Я дякую всім, хто чекав, хто вірив у хлопців, у те, що вони повернуться, - звернулася до присутніх Наталія Боярина. - За рік я чула багато: що Сергія й Артема вивезуть у Росію, що їх там засудять, навіть що їх уб’ють… Але я завжди казала, що такого не станеться, що вони повернуться. Й от сьогодні вони вдома, з нами… Самим Сергію Фураєву та Артему Комісарчуку слова давалися важко. Частково – через емоції, частково – через вигуки «Слава Героям!» та шквал оплесків, якими вибухала площа Героїв буквально після кожного сказаного хлопцями слова. - Дякую всім, хто переживав за нас, звернувся до присутніх Сергій Фураєв. - Особлива подяка нашим сім’ям, нашим рідним, які пережили, напевно, набагато більше, ніж ми самі. Вибачте, не можу говорити, емоції переповнюють… - Я дякую всім побратимам із 51-ї бригади, всім, хто прийшов сьогодні нас зустріти. Я пишаюся вами!.. – останні слова Артема Комісарчука потонули в шквальних оплесках тих, хто вважає себе частиною 51-ї бригади. А таких на площі Героїв була більшість, адже військовослужбовці нинішньої 14-ї бригади люблять казати: «Ми родом із 51-ї». Бойові побратими не відпускали Сергія Фураєва та Артема Комісарчука і після завершення офіційних урочистостей. І поки Артема та Сергія тиснули в обіймах, їхні рідні не встигали відповідати на запитан-

Валентин Корнієнко ня журналістів. Так Данило та Вероніка, діти Сергія Фураєва, зі сльозами на очах розповідають про першу зустріч із татом після розлуки: - Цей рік був для нас дуже тяжким, адже тато для нас – втілення всього найкращого в людині, в чоловікові, - каже Данило Фураєв. – А зараз… У мене просто немає слів, аби висловити свої емоції, я неймовірно щасливий. Коли вчора вперше побачив тата, просто обійняв його, сказав, що дуже люблю… На щастя, для нашої родини все найстрашніше вже позаду, починаємо нове життя. - Я теж сказала татові, що я його дуже люблю. Й він сказав, що дуже мене любить, - додає 8-річна Вероніка Фураєва. - А ще я татові подарувала жовто-сині кульки…

Підлеглі Сергія Фураєва

Сам підполковник Сергій Фураєв небагатослівний. Розриваючись між друзями та товаришами по службі, кожен із яких хоче його обійняти, він каже, коли вперше за рік побачив український прапор, мало не заплакав. - Тільки коли нас передали з одного блокпоста на інший, український, ми відчули, що, нарешті, зі своїми, в безпеці. Коли ж побачили наші синьо-жовті прапори, нашивки на формі наших вояків, то мало не розплакалися з Артемом… Артем Комісарчук каже, навіть більше: мало не розплакався, коли вперше за рік почув українську мову. Хлопець запевняє, що відчуття свободи й безпеки після року пекла – надзвичайно солодке. Не менш приємно розуміти, скільки людей за тебе вболівало, як вони на тебе чекали. - Ви знаєте, що означає вперше за рік часу почути рідну українську мову?.. прожили практично в поМи ж рік пр інформаційній блокаді, нікого вній інфор не бачили, бачили нічого не чули, - розповідає Артем Арт Комісарчук. - Єдине, що давало сили, – записки зі словами «Хлопці, тримайтеся, ми в ва вас віримо!», які нам якось примудрялися передавати пр волонтери. Коли ж уже їхаво ли звідти… Чесно, не знали, л що на нас чекає: дуже довго нам казали, що про нас усі забули, що ми нікому не потрібні. Й ці слова до певної міри таки та робили свою справу. Але А коли приїхали в Луцьк, а тим більше у Володимир, де д нам влаштували таку зустріч… Всі побоювання, зу всі дурні думки розвіялися, як поганий сон… п Спочатку, як тільки потраС пили в полон, то перебували Ірина Деркач із сином в Сніжному, - пригадує звіль-

нений боєць. - Потім у Донецьку, в приміщенні СБУ. Перевозили нас і в Луганськ, і на кордон із Росією вивозили… Нібито велося якесь слідство, нас збиралися судити. За що? За те, що артилеристи… До артилеристів там ставлення найгірше з усіх українських полонених. Коли запитували про рід військ і ти казав «артилерія», то відразу ішов удар. Без жодного слова. Наш обмін, наскільки мені відомо, готувався кілька разів. І щоразу зривався. Й кожного разу втрачені надії… Повірте, це страшно. Що давало сили пережити це все? Напевно, саме бажання жити. Бажання бути вільною людиною в своїй вільній країні. Та й, зрештою, знаєте, як казав Майк Тайсон? «Якщо я здамся, легше не стане…» За таким принципом існували й ми: не здалися, бо розуміли, що не можемо здатися, не маємо на це права. Зараз там, у тому пеклі, з якого ми вирвалися, залишилося 20 наших хлопців, наших побратимів, українців: 18 в камері в одному місці, 2 – в іншому: бійці 3-го полку спецпризначення з Кіровограду, 40-го батальйону територіальної оборони, 1-го танкового батальйону, розвідники зі 128-ї бригади, хлопці-«кіборги», які захищали Донецький аеропорт… Ці хлопці - наші брати, які підтримували нас із Сергієм Володимировичем. І зараз ми мусимо їх підтримати, мусимо їх витягти звідти. Тому прошу всю Україну, всіх українців: допоможіть їм, хто як може!.. Родина Артема Комісарчука мешкає поблизу міста Теофіполь на Хмельниччині. Втім, батьки Артема, зустрівши сина в Києві, прибули з ним до ВолодимираВолинського. Батько Артема Комісарчука, Володимир Іванович, військовий пенсіонер, в минулому теж артилерист, емоцій в розмові з журналістами не виказує. Просто дякує всім, хто підтримував їхнього сина та їхню родину. - Ми просто молилися й вірили, що син повернеться живим і здоровим, - каже Володимир Комісарчук. – Коли вперше побачив сина в Києві, слів не було… Просто міцно обійняв його й усе, - на очах у сивочолого, але міцного чоловіка виступають сльози. – Знаєте, до моменту, коли Артем потрапив у полон, я навіть уявити не міг, на допомогу й підтримку скількох людей ми можемо розраховувати. Починаючи з вашого міста, що на крайньому Заході, з Києва, Одеси, Харкова, Кіровограда, закінчуючи Донецьком – звідусіль нам телефонували зі словами підтримки. Коли ж наших хлопців звільнили, нам зателефонували люди з того ж таки Донецька, вітали зі звільненням сина й плакали… Артему 27 років, він неодружений (щось нам підказує, що останнє Володимир Іванович сказав дарма, бо тепер від потенційних невісток не відгониться – авт.). Закінчив університет у Тернополі, відслужив строкову службу в Сімферополі, певний час працював системним адміністратором в районній державній адміністрації. Але згодом покинув, сказав: «Не моє це – штани протирати», й поїхав на заробітки до Польщі. Повернувся в січні, а в березні почалася війна, й син пішов добровольцем у військкомат… Решту ви знаєте. Які в нас подальші плани? Зараз Артем пройде медичне обстеження, - киває Володимир Іванович у бік сина, якого бойові побратими відтягли вже далеченько. - Адже в нього й ребра після побоїв поломані, й осколочне поранення в спину в нього було (врятував бронежилет), й психологічна реабілітація, певна річ, хлопцям після пережитого не завадить. Головне, що син повернувся живим і здоровим. А решта… Життя покаже. Хоч було вже близько опівночі, бойові побратими все ще не відпускали Сергія й Артема. Бо стільки треба було всього розповісти, просто подивитися один одному в очі. Тим часом на Сергія Фураєва вже чекали в Нововолинську, де він мешкає з родиною. Й ми впевнені, що там зустріч була не менш теплою та вражаючою, ніж у Володимирі. Ще раз від усієї душі вітаємо наших хлопців із поверненням. Героям слава!

Â ö³ëîìó ãîñïîäàðñòâî ì³ñòà ãîòîâå äî çèìè На щовівторковій прес-конференції міського голови ВолодимираВолинського Петра Саганюка мова знову йшла про ситуацію, яка склалася на підприємстві теплових мереж.

Надія ЗАМРИГА - Рішенням сесії міської ради виділені земельні ділянки для котелень. Як далі розвиватимуться події? - Так, ділянки виділені, а далі буде пошук інвестора. Правда, часу залишилося дуже й дуже мало, адже за місяць опалювальний сезон. До певного моменту ситуація була контрольованою. Було прийняте цілком вмотивоване рішення: три підвальні котельні (вул. Ковельська, 103 та 12, Князя Василька, 3), які працювали в місті, вивести з експлуатації. Чому? По-перше, ці котельні морально застарілі, їхня подальша експлуатація несе велику небезпеку для жителів будинків, у яких вони розташовані. По-друге, робота котелень із часом призвела до того, що будинки почали давати тріщини. Люди занепокоїлися, і це цілком закономірно. Подавати тепло та гарячу воду в ці будинки можна з сучасних блочномодульних котелень. Але ані міський бюджет, навіть при перевиконанні надходжень, ані «Теплокомуненерго» коштів на встановлення цих котелень не мають. Фірма «Енергозбереження Волинь» подала свої пропозиції та розрахунки щодо можливого встановлення зазначених котелень і їх подальшої експлуатації. Інвестор брав на себе повну відповідальність за своєчасні та якісні роботи, гарантував нижчі тарифи. Здавалося б, вихід із непростої ситуації знайдено. Але… Колектив підприємства теплових мереж, підбурений певними посадовими особами, виступив проти такого рішення. Я розумію колектив, але ж не можна робити заручниками власних інтересів сотні мешканців тих будинків, де є підвальні котельні. Якщо не вдасться вивести ці котельні з експлуатації, а на їхнє місце встановити нові, то початок опалювального сезону буде зірвано, й люди, що мешкають у цих будинках, залишаться без тепла. Ось і виходить, що запропоноване рішення колективу не підходить, а тому проблема залишається. Загалом же скажу так: якби менше в цій справі було політики деяких посадових осіб підприємства, то ситуація не була би такою. - Місто взагалі готове до зими? - Окрім підприємства теплових мереж, де є суттєві проблеми з підготовкою до зими, усе інше готове. Школи, садочки, лікарня, заклади

культури, бюджетні установи та комунальні підприємства максимально підготувалися до опалювального сезону. Адже ми всі розуміємо, що з огляду на підняті тарифи ця зима буде складною. Тема проблем на підприємстві теплових мереж отримала своє продовження на засіданні виконавчого комітету, яке відбулось у середу. Начальник управління житловокомунального господарства та будівництва Віктор Фіщук у деталях проінформував про хід виконання заходів з підготовки міського господарства до роботи в осінньо-зимовий період 2015-2016 років. Зокрема він зауважив: - Викликає тривогу стан підготовки до зими підприємства теплових мереж «ВолодимирВолинськтеплокомуненерго». Тут ситуація складна як у технічному плані, так і з заготівлею твердих видів палива, особливо з розрахунками. З міського бюджету підприємству виділено майже 1,5 млн. коштів на різні заходи з підготовки до зими. Станом на сьогодні ці кошти не освоєні, відповідно і результат: з 20 котелень підприємства до роботи готові не всі. Практично не проводилися роботи з підготовки до зими підвальних газових котелень по вул. Ковельській, 103, Ковельській, 12, Князя Василька, 3. У котельнях по вул. Сагайдачного, 7 та Ковельській, 106 не завершено встановлення сучасних газових пальників змішуючого типу. Котельні по вул. Павлова, 20, 20-го Липня, 21 та Луцькій, 146, які були реконструйовані в минулому році на твердопаливні, на сьогодні в експлуатацію не введені. Що стосується лічильників, то з міського бюджету на їх встановлення в багатоповерхових будинках виділено 780 тис.грн. За ці кошти можна придбати і встановити в 15 будинках засоби обліку теплової енергії. На сьогодні ця робота проводиться дуже повільно. Члени виконкому цікавилися в присутнього на засіданні Ярослава Жука, головного інженера підприємства теплових мереж, а водночас - і керівника однієї з профспілок підприємства, чому така ситуація й хто за це відповідає. У відповідь звучало, що проектні організації ще не провели експертизу документації, тому лічильники не встановлені. На те, хто ж несе персональну відповідальність, відповіді не прозвучало. Якщо врахувати, що плата за лічильниками в рази (!) менша, ніж без них, то можна припустити, що підприємству взагалі не вигідно їх встановлювати на бу-

Наші на фестивалі дерунів Цьогорічний фестиваль дерунів, який нещодавно пройшов у Коростені (наше місто-побратим), був покликаний продемонструвати єдність українців. Наша делегація у складі заступника міського голови, секретаря міської ради Олега Свідерського, радника міського голови Юлії Пашкової та спеціаліста міського «Бізнес-Центру» Наталії Лук’янчук змагалась у майстерності приготування дерунів із делегацією ще одного міста-побратима Коростеня - Слов’янська Донецької області. Таким чином представники сходу, заходу та центру України у спільній

№38 17 ВЕРЕСНЯ 2015 РОКУ

НОВИНИ

РІДНЕ МІСТО

справі довели, що єдиною нашою відмінністю є лише територія, на якій мешкаємо, а в усьому іншому українці дуже схожі між собою, в тому числі й у гастрономічних уподобаннях. За неофіційними підрахунками, на святі побувало близько 25 тисяч гостей. Фестиваль дерунів зібрав відвідувачів не тільки з України, а й із інших країн світу - з Білорусі, Норвегії, Великобританії, Індії. А ще на фестиваль завітало багато гостей із різних регіонів, які носять прізвище Дерун. І навіть у концертній програмі брала участь юна співачка Анастасія Дерун.

динках. Також Ярослав Жук повідомив, що на підприємстві кудись поділося 2 мільйони гривень. Як таке могло статися і де гроші, дасть відповідь контрольно-ревізійне управління, яке проводить перевірку діяльності підприємства. А пан Жук поскаржився, що директор підприємства не повідомляє йому про фінансовий стан справ. Перший заступник міського голови Микола Веремчук, який курує комунальну сферу, звернувся до пана Жука з проханням не перекладати відповідальність на когось іншого. - Робота з проектами, з проектними організаціями - це ваш прямий обов’язок! А ви замість того, аби відповідально ставитися до роботи, виносите сміття з хати, як кажуть. Не треба перекладати відповідальність на когось! В першу чергу треба кожному ставитися відповідально до своїх обов’язків. Директор несе відповідальність за фінансовий бік діяльності підприємства, а ви - за організаційний. Заступник міського голови Лариса Кулікова поцікавилася, що саме входить до посадових обов‘язків головного інженера. На що була відповідь: - Їх у мене багато. До речі, Ярослав Жук не приховував, що буде йти на вибори за списком політичної партії «Самопоміч». Коли ж заступник директора з загальних питань Анатолій Кравчук інформував про ситуацію на підприємстві, то прозвучали дещо інші цифри, ніж називав головний інженер. Тому й справді склалося враження, що таки існує непорозуміння між посадовими особами. До речі, керівника підприємства Романа Лисюка не було на засіданні, бо поїхав у відрядження в Київ. Щодо співпраці керівника, заступників та головного інженера висловився присутній на засіданні депутат міської ради, голова земельної комісії Руслан Мороз. - Якщо керівники між собою не можуть знайти спільної мови, то як тоді взагалі працює підприємство? Може, прийшов час замінити цих людей? Багато говорилося, інколи на підвищених тонах, але крапку поставив міський голова Петро Саганюк: - Оце ми зараз посперечалися, всіх вислухали й годі! Давайте працювати! Бо за місяць опалювальний сезон, і ми в жодному випадку не можемо допустити, аби він почався несвоєчасно. Політика політикою, вибори виборами, а люди повинні жити в теплих оселях і мати гарячу воду. Отож, хочеться сподіватися, що, врештірешт, спільну мову таки знайдуть. І дуже хочеться сподіватися, що для представників деяких партій, які планують іти на вибори, фраза «Чим гірше, тим краще» не стане передвиборчим гаслом і на темі «Теплокомуненерго» не спекулюватимуть.

Дорожники мітингували, щоб гроші їм віддали 14 вересня на мітинг вийшли працівники Володимир-Волинської дорожньо-експлуатаційної дільниці ДП «Волинський облавтодор», яким із травня цього року не виплачується заробітна плата. Мітинг розпочався об 11 годині ранку і тривав годину. Працівники озвучили свою головну вимогу -

виплата зарплати, яку затримують через блокування рахунків Служби автомобільних доріг у Волинській області. Начальник ВолодимирВолинської ДЕД Микола Хільчук зазначив, що частина коштів є на рахунку, але їх не можна використати. Подібні акції відбулися у різних куточках Волині.

Òðàôóíêè

30-річний одесит не розминувся із парканом До чергової частини ВолодимирВолинського МВ УМВС України у Волинській області надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. На місце події виїхали правоохоронці. Працівниками міліції було встановлено, що водій автомобіля «Мерседес», 30-річний житель Одеси, рухаючись вулицею Ковельською (в сторону Ковеля), не впорався із керуванням і виїхав у лівий кювет, де наїхав на бетонний паркан. Водія з тілесними ушкодженнями було доставлено до Володимир-Волинського територіального медичного об’єднання, автомобіль із механічними пошко-

дженнями - на арешт-майданчик Володимир-Волинського міськвідділу. За даним фактом слідчим відділенням Володимир-Волинського МВ УМВС України у Волинській області розпочато досудове розслідування, передбачене ч. 1 ст. 286 (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами) Кримінального кодексу України. Аліна МАТУСЕВИЧ, помічник начальника Володимир-Волинського міськвідділу внутрішніх справ по взаємодії з громадськістю

17 вересня – День рятівника

Шановні рятівники!

Прийміть найщиріші вітання у день вашого професійного свята, яке об’єднує мужніх людей - пожежників, працівників аварійно-рятувальних формувань і служб цивільного захисту! У мирний час ви цілодобово підтримуєте постійну бойову готовність до боротьби з незваним лихом, стихією, захищаєте національні багатства держави. Нехай мир і злагода панують у ваших домівках, ваших родинах. Якими складними не були б завдання, завжди повертайтеся додому живими та здоровими. Нехай оберігає вас Господь! Міський голова Петро Саганюк 19 вересня – День фармацевтичного працівника

Шановні фармацевти!

Щиро вітаю вас із професійним святом - Днем фармацевтичного працівника! Ваш професіоналізм, відповідальність, високе почуття обов‘язку, відданість благородній справі, глибокі знання та фаховий досвід повертають людям сили, додають упевненості та віри в краще. Зичу вам радості, щастя, родинного затишку та нових професійних перемог! Нехай завдяки вашій сумлінній праці здоров‘я кожного володимир-волинця буде зміцнюватися, а фармацевтична галузь міста процвітатиме! Міський голова Петро Саганюк 20 вересня – День працівників лісу

Шановні працівники та ветерани лісового господарства!

Прийміть найщиріші вітання з нагоди вашого професійного свята – Дня працівників лісу! Примножуючи своєю невтомною і наполегливою працею лісовий фонд Володимирщини і України загалом, ви забезпечуєте надійний захист земельних угідь, поліпшуєте екологічний стан довкілля, нарощуєте випуск продукції лісового господарства. Дякую вам за невтомну працю і самовідданість. Сердечно бажаю вам та вашим родинам міцного здоров‘я, щастя, добра і достатку. Міський голова Петро Саганюк

Дякуємо за підтримку

Міська добровільна організація «Спілка Чорнобиль» висловлює щиру вдячність міському голові Петру Даниловичу Саганюку за сприяння у вирішенні повсякденних проблем чорнобильців. Окрема подяка - за встановлення освітлення поблизу пам’ятника «Пам’ятай Чорнобиль». Крім того, за підтримки міської влади було вирішено питання відправки на лікування до спеціалізованого закладу доньки Павла Марходея, розв’язано побутові проблеми Михайла Терещука. Світлана Богайчук, голова міської добровільної організації «Спілка Чорнобиль» Ми, жителі вулиці Олени Пчілки, дякуємо міському голові Петру Саганюку і його першому заступникові Миколі Веремчуку за сприяння у ремонті дороги. Надіємося, що нам також допоможуть очистити каналізаційний рів, оскільки під час дощів у наших льохах стоїть вода. Дякуємо за розуміння.

Запрошуємо на ярмарок та «Смаковицю по-володимирськи» 26 вересня о 9.00 на центральній площі міста розпочнеться сільськогосподарський ярмарок, а о 10.00 біля культурно-мистецького центру відбудеться цікаве кулінарне свято «Cмаковиця поволодимирськи». Під час смаковиці найкращі кухарі міста демонструватимуть свою майстерність і приготують для вас дуже смачні страви за традиційними місцевими рецептами. Це смачне свято проводиться у місті вже увосьме. Воно завжди радує володимирчан чимось новим і незвичайним. Родзинка нинішньої смаковиці майстер-класи з приготування страв. На кулінарному святі на вас чекає: 10.30 – «Захоплення, що приносить радість» - виготовлення виробів із соленого тіста; 11.00 – «Імбирно-медові пряники – солодкий секрет свята!» майстер-клас із виготовлення та розпису імбирно-медових пряників для дітей та дорослих; 12.00 – «Деруни від двох родин із різних регіонів» - майстерклас із приготування оригінальних дерунів, а також їх дегустація. Бажаючі зможуть узяти участь у лотереї, де розігруватимуться різноманітні смаколики. У рамках свята відбудуться конкурси на кращий анекдот, вірш, пародію на народну пісню. Ті гурмани, які складуть кращий відгук на дегустовану страву, отримають подарунок. Також на дорослих і дітей чекають забави та розваги, вікторини, виставки, виступи фольклорних ансамблів, що гарантують усім гарний настрій. Приходьте! Буде смачно та весело! Довідки за телефонами 3-57-09, 2-19-79, 3-84-30.

№38 17 ВЕРЕСНЯ 2015 РОКУ

РІДНЕ МІСТО

АКТУАЛЬНО

Економічна автоекскурсія для майбутніх підприємців 10 вересня ВолодимирВолинський міськрайонний центр зайнятості провів першу в місті автоекскурсію для безробітних, які перебувають на обліку в центрі зайнятості, проходять там навчання та планують започаткувати власну справу.

Рина ЛІДНИЦЬКА Усі запрошені на екскурсію, а це близько 50 осіб, серед яких і 11 демобілізованих учасників АТО, зручно розмістившись у комфортабельному автобусі, мали можливість проїхатися вулицями древньогоВолодимира,познайомитися з потужними бюджетоутворюючими підприємствами, які тут діють, а також довідатися, як розвивалося підприємництво на Володимирщині. Також учасники екскурсії мали можливість на прикладі людей, які за підтримки

Володимир-Волинського центру зайнятості вже започаткували власну справу, переконатися, що ініціатива, помножена на бажання, знання та допомогу фахівців, обов’язково принесе успіх і прибуток. Ведучими під час екскурсії виступали заступник директора

Володимир-Волинського центру зайнятості Ярослав Матвійчук та викладач курсів «Підприємецьпочатківець» Анна Чишій. Для того, аби учасники екскурсії познайомилися з роботою великих і малих підприємств Володимирщини, їм під час поїздки були продемонстровані відео та фото-

ролики, виготовлені ВолодимирВолинським центром зайнятості, Володимир-Волинським фондом підтримки підприємництва «Бізнес-Центр» та агентством телевізійного мовлення «Володимир». Так, працівники центру зайнятості створили ролик, який розповідав про успішних підприємців, що започаткували власний бізнес за підтримки служби зайнятості. У фільмі, створеному колективом АТМ «Володимир», йшлося про роботу таких підприємств, як Володимир-Волинська птахофабрика, «Агросвіт Волинь», Володимир-Волинський комбінат хлібопродуктів, Володимир-Волинський хлібозавод, АТП-10707, «Гербор-Холдинг». У фільмі, виготовленому колективами Володимир-Волинського фонду підтримки підприємництва та міського історичного музею, розповідалося про те, як зароджувалося підприємництво на Волині та Володимирщині.

Ярослав Матвійчук каже, що така форма економічної екскурсії зручна як для самих екскурсантів, так і для працівників об’єктів, які є предметом екскурсії. - Економічні екскурсії для безробітних, які перебувають у нас на обліку, ми проводили й раніше. Однак є підприємства, провести екскурсію на яких досить складно. Приміром, на ВолодимирВолинській птахофабриці виробництво взагалі закрите, тож привести туди кількадесят сторонніх осіб досить проблематично. Відтак, ми знайшли спосіб розповісти людям про наші підприємства, не заважаючи при цьому роботі самих підприємств, - відзначив Ярослав Матвійчук. - Приємно, що серед тих, хто поїхав сьогодні на екскурсію, 11 демобілізованих учасників АТО, які перебувають на обліку в нашому центрі зайнятості й планують започаткувати власну справу. В цілому до нас на облік із початку року стало більше 100

демобілізованих учасників АТО. 24 із них уже започаткували власний бізнес, 14 мають намір це зробити, проходять відповідне навчання. Сподіваюся, допоможе їм у цьому й екскурсія, учасниками якої вони стали. Плануємо проводити такі екскурсії й у майбутньому, залучати до них студентів міських навчальних закладів. Думаю, це допоможе молоді зорієнтуватися в тому, де шукати роботу. Наприкінці екскурсії, яка тривала менше години, її учасники відвідали Володимир-Волинський історичний музей імені Омеляна Дверницького, де мали можливість познайомитися з історією древнього Володимира, в тому числі, з історією започаткування в ньому підприємництва. Сподіваємося, що побачене та почуте під час економічної екскурсії додало її учасникам віри в себе, в свої сили, зарядило оптимізмом, необхідним для започаткування власного бізнесу.

Змагалися майбутні захисники 15 вересня на базі 14-ї окремої механізованої бригади відбулось урочисте відкриття обласної спартакіади серед допризовної молоді.

Лілія ПАРАФІН У змаганнях узяли участь 22 команди, які представляли міста та райони нашої області, а також 2 команди з обласного військового ліцею з посиленою військовою підготовкою. Загалом змагалося 154 юнаки 1998 – 2000 років народження. До складу організаційного комітету спартакіади увійшли тимчасово виконуючий обов’язки командира 14-ї окремої механізованої бригади підполковник Микола Андрощук, голова ВолодимирВолинської районної ради Андрій Оніщук,

заступник начальника відділу з питань фізичної культури та спорту Волинської обласної державної адміністрації Ігор Дмитришин, начальник обласного відділення комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти та науки України Олександр Манахін, заступник військового комісара Волинського обласного військового комісаріату підполковник Андрій Кузьма. Розпочав урочисте відкриття спартакіади начальник відділу сім’ї, молоді та спорту Володимир-Волинського виконавчого комітету В’ячеслав Петрук. - Від імені міської влади нашого міста вітаю усіх учасників із початком обласної спартакіади серед допризовної молоді. Це не прості змагання, це змагання майбутніх захисників, свято спорту, витривалості, сили та мужності. Пам’ятайте: сьогодні ви захищаєте честь свого міста, району. Кожен із

вас має шанс узяти участь у Всеукраїнських змаганнях, тож нехай переможуть найкращі, - зазначив В’ячеслав Петрук. Звернувся до учасників спартакіади і тимчасово виконуючий обов’язки командира 14-ї окремої механізованої бригади підполковник Микола Андрощук, який зазначив, що у цей складний для держави час країна покладає особливі надії на допризовну молодь - майбутніх захисників нашої Батьківщини. Привітав юнаків заступник військового комісара Волинського обласного військового комісаріату підполковник Андрій Кузьма: - Ваші батьки (а в майбутньому - дружини та діти) покладатимуть надії на те, що ви у потрібний момент станете для них надійними захисниками. Нині ви у такому віці, коли потрібно вчитися, підтримувати свою фізичну форму, спортивні навики. Сьогодні ви

юнаки, а завтра – чоловіки, які зобов’язані захищати свою родину та Батьківщину. Це наш із вами святий обов’язок, тож надіюся, що в нинішніх захисників країни підростає гідна заміна. Сьогодні ми зможемо у цьому переконатися. Під звуки військового оркестру допризовники попрямували готуватися до початку змагань. Воно тривало 3 дні,

впродовж яких хлопці вправлялися у семи спортивних дисциплінах: біг на дистанцію 100 метрів, плавання на 50 метрів, метання гранати, стрільба з автомата, підтягування на перекладині, подолання смуги перешкод, крос на 3 кілометри. Найкращі учасники змагання поїдуть на Всеукраїнську спартакіаду, яка проходитиме у Житомирі.

Броня, як і раніше, міцна Щороку в другу неділю вересня в Україні відзначають День танкіста. З нагоди цього свята 13 вересня біля танка, який встановлений на вулиці Устилузькій на честь воїнів-танкістів, визволителів нашого міста, зібралися колишні військовослужбовці, ветерани, які у різні часи служили в танкових підрозділах.

Лілія Парафін Присутні поклали квіти до пам’ятника, сфотографувалися на згадку, кожен пригадав своє минуле, молодість та роки військової служби. Прийшов привітати танкістів із святом і депутат Володимир-Волинської міської ради Руслан Мороз, колишній військовослужбовець. Руслан Андрійович закінчив Ташкентське вище танкове командне училище імені Павла Рибалка, служив у Вірменії, потім у Володимирі-Волинському, у танковому полку на посаді начальника штабу батальйону. - У День танкіста ми збираємося щороку, аби вшанувати пам‘ять тих танкістів, які загинули, захищаючи рідну країну, згадати минуле, поринути у часи, коли кожен із нас служив в армії, - зазначив депутат міської ради Руслан Мороз. – Служили ми у різних частинах, у різні часи, та усіх нас доля привела (а когось повернула) у ВолодимирВолинський. Більшість із присутніх – це люди досить поважного віку,

Василь Павлов із новими погонами полковника для них ці зустрічі дуже важливі, адже є можливість поділитися з побратимами наболілим, порадитися і просто поговорити про життя. Серед присутніх і Василь Сергійович Павлов, ветеран Другої світової війни, герой-танкіст, який визволяв від фашистських окупантів Білорусь, Україну, Польщу, дійшов до Німеччини, а перемогу зустрів біля Берліна. Військовій справі чоловік віддав понад три десятки літ. Василь Павлов прикладає руку до танка, який непорушно стоїть на постаменті, і поринає спогадами у ті страшні часи

своєї юності, коли йому довелося воювати. Родом Василь Сергійович із Тамбовської області. З ранньої юності працювавтрактористомкомбайнером. У 1943 році вісімнадцятирічного хлопця призвали до війська. Він швидко освоїв кулемет, міномет, вивчився на радистатанкіста. У 1944 році його призначили на посаду старшини батальйону. Бойове хрещення отримав на Першому Білоруському фронті біля села Речиця Гомельської області. Василь Павлов визволяв від окупантів Бобруйськ, Мінськ, Барановичі, Брест, Слонім, потім Польщу, форсував Буг, Віслу і Одер. Він чотири рази горів у танку. У лютому 1945 на підступах до Берліна 20-річний Василь Павлов отримав поранення, його відправили у госпіталь. Рани ще не встигли загоїтися, а він уже повернувся на фронт. Перемогу Василь Сергійович зустрів біля Берліна. У Німеччині прослужив ще п’ять років. На початку 50-х років приїхав до Володимира-Волинського, де прослужив на керівних посадах у танковому полку близько 18 років. Нині на грудях 90-річного ветерана, виблискують ордени та медалі, які він отримав за відвагу, героїзм і бойові заслуги.

День танкіста - їхнє спільне свято Василь Сергійович каже, ніколи не міг би подумав, що ті жахіття війни, які йому довелося пережити, знову повернуться на рідну землю. - Вісімнадцятирічним юнаком я покинув батьківську хату, що у Тамбовській області, відтоді лише кілька разів туди повертався. Востаннє був у 50-х роках, коли помер батько. Вже понад 60 років я мешкаю у Володимирі-Волинському. Україна – це моя Батьківщина, тут я одружився, тут народилися мої діти та внуки. Дуже хочу, аби вони та всі люди жили у мирній країні, бо війна – це найстрашніше, що може бути на землі, - каже ветеран війни. - На жаль, українським військовим знову довелося зі зброєю у руках ставати на захист своєї

Батьківщини. Тож хочу побажати усім бійцям, які захищають східні рубежі, міцного здоров’я, терпіння та сили, сили боротися та йти до перемоги. Вітаю танкістів із професійним святом, а особливо тих, хто служить у нашій 14-й бригаді. Ви показуєте гідний приклад, вами можна гордитися. Йдіть до кінця і якнайшвидше повертайтеся додому з перемогою. 10 вересня Василь Павлов відзначив своє 90-річчя. З цієї нагоди йому присвоєно звання полковника. 16 вересня у приміщення ради ветеранів депутат міської ради Руслан Мороз урочисто вручив Василю Сергійовичу нові погони. Присутні привітали ветерана і побажали йому міцного здоров’я, витримки, та життєвого оптимізму.

Нині, коли вже другий рік поспіль у нашій країні йде війна, неможливо переоцінити роль українських танкових підрозділів. Танкісти 51-ї, а нині 14-ї окремої механізованої бригади на сході країни з перших днів війни. Вони побували в багатьох гарячих точках АТО. Під час виконання бойових завдань воїни-танкісти нашої бригади численними подвигами, майстерністю та професіоналізмом наводили жах на ворога. Своєю мужністю, героїзмом вони здобули славу та авторитет. Тож вітаємо усіх танкістів із професійним святом. Бажаємо, аби якнайшвидше прийшов той час, коли свою майстерність ви показуватимете лише на полігонах під час навчань.

РІДНЕ МІСТО

№38 17 ВЕРЕСНЯ 2015 РОКУ

НА ЧАСІ

Вимагати не можна просити

Що не кажіть, а з настанням нового навчального року в батьків школярів турбот значно побільшало. Ранець, зошити, олівці, обгортки, спортивний костюм, кеди…Багато мам усе це купили ще заздалегідь, але на тому так звані шкільні витрати для багатьох родин не закінчилися. У перші місяці нового навчального року по всіх навчальних закладах починається збір коштів на фонд школи, класу. Примусово це чи добровільно, куди ці кошти йдуть і хто звітує за їх використання – у нашій подальшій розмові.

Тетяна ПАЛАЄВСЬКА Аби добре розібратися у цьому питанні, ми вирішили спочатку обрати навчальний заклад, де вивчатимемо ситуацію на місці. Вибір пав на першу одинадцятирічку. Зателефонували до директора, Людмили Самусєвої, розповіли про мету свого візиту і не почули жодного натяку на те, що тема досить делікатна і, можливо, не варто її чіпати. «Приходьте, ми ще й голову ради школи запросимо. Він більше розповість про зібрані кошти, їх використання. Нам боятися нічого», - сказала директор закладу. Ще в 2000 році вийшла постанова Кабміну, яка дозволила установам освіти, спорту та медичним закладам отримувати благодійні внески від громадян. Зверніть увагу, благодійні! Як розповідав нам раніше начальник міського управління освіти Дмитро Здіховський, і в школах, і в дитячих садочках нашого міста заборонено примусово збирати кошти з батьків. Вони можуть вноситися виключно на добровільній основі і тільки з ініціативи батьківських комітетів чи ради школи. У першій одинадцятирічці раду шко-

ли вже більше восьми років очолює Володимир Собіпан. Саме в нього ми й поцікавилися, чим займається цей громадський орган. - Я очолив раду школи, ще коли тут навчався мій старший син. Нині в цій школі вчиться уже мій менший син, - розповідає Володимир Михайлович. – До складу ради школи (тринадцять чоловік) входять директор навчального закладу, вчителі, батьки та учні. В нас розписано, хто за що відповідає. Рада школи засідає раз на квартал, а всі прийняті рішення протоколюються. - Збором коштів у фонд школи теж займається рада школи? - Так. Спочатку це питання обговорюється на засіданні ради. Тільки після цього питання збору коштів на добровільних засадах виноситься на загальношкільні батьківські збори. Наприклад, на засіданні ради говорили про те, що слід підняти суму добровільних внесків гривень на 10, бо всі ви бачите, яка нині інфляція. Після засідання оговорену суму внесків озвучуємо на загальношкільних батьківських зборах, які зазвичай проходять у кожному навчальному закладі на початку нового навчального року. Якщо батьки погоджуються на дану пропозицію, то представники ради школи та батьківських комітетів починають збір коштів. Але, наголошую, це не примусово. Батьки самі повинні вирішити, чи можуть вони здати (зараз 30, раніше - 20 гривень на семестр) кошти у шкільний фонд, які в будь-якому випадку будуть витрачені на потреби дітей, покращення шкільного побуту. - Як витрачаються зібрані кошти? - Це вирішує рада школи, і своє рішення вона узгоджує з батьками учнів. Усе це задля того, аби врахувати думку батьків та вирішити першочергові проблеми навчального закладу. Буває, батьки на зборах вносять свої пропозиції стосовно того, що варто зробити в школі, на що слід у першу чергу витратити зібрані ко-

Íîâèíè ì³ñòà

Відповідь із міністерства

На запит міського голови Петра Саганюка щодо передачі недобудованого приміщення нового центру зайнятості у власність міської громади надійшла відповідь від Міністерства соціальної політики України. Зокрема, у листі повідомляється, що проектно-кошторисна документація на будівництво споруди, що зводиться у центрі нашого міста, буде скоригована, до кінця року оголосять торги на виконання будівельних робіт. Добудувати його планують у 2016 році, а будівля й надалі перебуватиме на балансі Мінсоцполітики.

шти. Прислухаємося до всіх. Потім рада звітує перед батьками, скільки коштів витратили, куди і на що використали, що залишилося. - А на що витратили кошти зі шкільного фонду, зібрані, наприклад, у минулому навчальному році? - Положили на підлогу плитку в актовому залі, витратили кошти на відзначення кращих учнів школи та на поїздку наших школярів на фестиваль фізичної культури та військово-патріотичного виховання учнівської молоді Волині «Козацький гарт2015», який проходив з 14 по 16 травня у селі Соловичі Турійського району. До речі, на цьому фестивалі наші діти вибороли 2 місце в області. - Ви вже стільки років очолюєте раду, чи були якісь претензії від батьків безпосередньо до роботи ради? Наприклад, до розподілу коштів із фонду? - За ті роки, що я головую, не було. Ще раз кажу, що ми завжди готові відзвітувати перед батьками школярів за кожну зібрану, а потім витрачену копійку. А розподіл коштів відбувається лише після обговорення цього питання з батьками учнів. Як розповіла нам директор школи Людмила Самусєва, кошти шкільного фонду перебувають на окремому рахунку в банку. Їх перераховують у банк батьки, ні вчителі, ні дирекція закладу в цей процес не втручаються. - Щоб використати ці кошти на виконання певних ремонтних робіт або ж купівлю якихось речей, потрібно мати на руках протокол засідання ради школи, - пояснює нам Людмила Віталіївна. Маючи цей документ на руках, бухгалтер робить заявку у казначейство, і тільки тоді ми можемо використати ці кошти. Проте це не готівка, а кошти, які можна використати тільки по перерахунку. Наприклад, узяли в магазині плитку для підлоги і перерахували на їхній рахунок потрібні кошти. Не так просто ці кошти зняти і ви-

Âàëåíòèí Êîøåëüíèê: «Ââàæàþ, ùî ãîëîâíå – ïîñò³éíî ïðàöþâàòè íàä ñîáîþ»

Стипендія – кращим! З вересня по грудень 2015 року, відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради, з метою заохочення та матеріальної підтримки учням загальноосвітніх шкіл, ВПУ, студентам навчальних закладів міста, які мають високий рівень знань, є переможцями олімпіад та активістами громадського життя, виплачуватимуться стипендії. Стипендіатами міської ради стали Тетяна Хорунжа (11 клас ЗОШ №1), Олена Сямук (10 клас ЗОШ №2), Владислав Ковальський (11 клас ЗОШ №2), Оксана Романюк (11 клас ЗОШ №2), Мар’яна Веремчук (11 клас НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів №3-ліцей»), Микола Прогонюк (10 клас НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів №3-ліцей»), Вікторія Єщук (10 клас НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів №3-ліцей»), Тетяна Луцюк (9 клас гімназії ім. О. Цинкаловського), Анастасія Фурманюк (10 клас гімназії ім. О. Цинкаловського), Роман Шурін (11 клас гімназії ім. О. Цинкаловського), Анастасія Щурук (11 клас гімназії ім. О. Цинкаловського), Софія Тарасюк (9 клас ЗОШ №5), Анастасія Каліш (12 клас спеціальної ЗОШ-інтернату для глухих дітей), Юлія Кибиш (10 клас спеціалізованої школи-інтернату І-ІІІ ступенів «Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки»), Наталія Самолюк (ІV курс агротехнічного коледжу), Анастасія Боденко (ІV курсу агротехнічного коледжу), Анна Ющук (ІV курс педагогічного коледжу ім. А.Ю. Кримського, Дмитро Стрільчук (ІV курс педагогічного коледжу ім. А.Ю. Кримського), Христина Смага (ВПУ), Лілія Лясковська (ВПУ).

користати на щось. - А як ведеться збір коштів у фонд класу? - Ми (адміністрація закладу та педагоги) у цей процес не втручаємося. У кожному класі свій батьківський комітет, голова. На класних зборах батьки між собою вирішують, на що вони будуть збирати кошти, без чого діти можуть обійтися, а без чого ні. Цих питань вони не обговорюють з дирекцією школи. Але ще раз повторюю, ніякого вимагання, хочеш – здавай, не можеш – ніхто не силує. Буває, батьки мають по двоє-троє школярів і запитують, що їм робити, бо вони хочуть здати, але якщо за трьох, то самі розумієте - сума чимала. Ми все розуміємо і кажемо, що можна здати стільки, скільки можуть, і не більше. - Якщо дізнаєтеся, що комусь із учителів, які працюють у вашому навчальному закладі, батьки збирають кошти на дорогий подарунок… - Ми наперед обговорюємо подібні моменти на нарадах. Щоб не виникло жодних непорозумінь, звертаюся до учителів, кажу їм, щоб уникали цього, не говорили батькам про якісь подарунки. Це питання ми обговорюємо дуже часто, і вони знають мою позицію. Валентина Катишева, класовод 3 класу, розповіла нам, що в її класі теж створений батьківський комітет, який займається збором коштів як у фонд школи, так і у фонд класу. - Батьки самі вирішують, на які потреби і скільки збирати у фонд класу, - розповідає Валентина Геннадіївна. - Я можу тільки бути присутньою на їхніх обговореннях і не більше. Зазвичай це обговорюється на класних зборах, суми таких зборів невеликі. Якщо раніше вони зби-

Валентин Кошельник – депутат Волинської обласної ради та президент футбольного клубу «BRW-BIK» – розповів про допомогу військовим на сході України, про стан справ у селах Володимир-Волинського району, про те, як варто заохочувати молодь до активного способу життя.

- Яка проблема сьогодні найбільше стосується волинських дітей? -Головне для мене, щоб наша молодь правильно проводила свій вільний час. Адже ми усі розуміємо, що головна проблема підростаючого покоління - це Інтернет. Діти, на превеликий жаль, надають перевагу соціальним мережам, а не прогулянкам чи спортивним іграм у дворі. Тож добре, коли діти задіяні в будь-яких гуртках: танців, плавання чи вишивання. Тому, на мою думку, це питання потребує негайного вирішення, і чим швидше – тим краще. -Валентине Івановичу, хто повинен заохочувати молодь до спорту: школа, батьки чи влада? -Я гадаю, що батьки самостійно не можуть вирішити це питання, як і поодинці не в змозі це зробити представники закладів освіти або ж владних структур. Мабуть, найкращий вихід із цієї ситуації такий: батьки та школа заохочують дітей до активного способу життя, а влада допомагає, наприклад, із розбудовою та оновленням спортивних майданчиків або ж із відкриттям нових розвиваючих гуртків.

-До сьогодні залишається актуальною тема війни на Сході. Чи допомагали Ви якимось чином бійцям у зоні АТО? -Тема антитерористичної операції на сході країни хвилює мене завжди. Я займався волонтерством раніше, зараз і продовжуватиму надалі. -Чи займаєтесь Ви благодійністю? Якщо так, то на які саме сфери спрямована ця діяльність? -Так, я займаюсь благодійністю. Однак я не з тих, хто любить це афішувати. Доброчинність спрямована на православні храми, заклади освіти, культури та здоров’я. -На даний момент Ви – президент футбольного клубу «BRW-BIK». Як розвиваються юні футболісти? -У нас нараховується близько 300 юнаків, які беруть участь у змаганнях з футболу. Спільно з громадськими організаціями, тренерським колективом ми допомагаємо хлопцям із спортивними костюмами та оснащенням. Завдяки постійним тренуванням юнаки покращують фізичне здоров’я, вірять у власні перемоги. -Які настанови даєте молодим футболістам перед грою? -Вважаю, що варто постійно працювати над собою. Головний секрет успіху – постійні тренування. Чудово те, що у хлопців дійсно є бажання займатись улюбленою справою. Також не варто забувати, що юнакам обов’язково потрібно навчатися. Маю на увазі не лише спортивне навчання, а й інтелектуальне. Адже грати у футбол – це теж справа непроста. -Яка нині ситуація у селах ВолодимирВолинського району? -Сьогодні загалом дуже непроста ситуація із рівнем життя мешканців навколишніх сіл. На жаль, село занепадає. Необхідно якнайшвидше покращувати рівень життя у Володимир-Волинському районі. -Чи зміниться ситуація в сільських місцевостях, якщо прийдуть до влади інші – нові люди? -Впевнений, що однозначно зміниться. Сьогодні потрібні такі люди, які будуть зацікавлені у тому, аби покращити життя мешканців Володимир-Волинського району. Вікторія МАХНОВСЬКА

рали кошти на подарунки дітям до днів народження, новорічних та інших свят, то зараз від цього відмовилися, бо ціни виросли, за кілька гривень подарунка дитині не купиш. До того ж я постійно наголошую батькам: можете - здавайте, а ні – ніхто вас не змушує. Алла Адамчук - член батьківського комітету класу, де класоводом Валентина Геннадіївна. Пані Алла, власне, й займається збором коштів як у фонд школи, так і у фонд класу. Жінка стверджує, що нікого ніхто не змушує, а зібрані кошти батьківський комітет витрачає виключно на поліпшення умов, в яких учаться діти. - Ми бачилися з батьками 1 вересня, на святковій лінійці, і багато хто вже запитував, скільки коштів і на що будемо збирати, - пояснює пані Алла. – У нашому класі батьки активні, але це не означає, що суми, які ми збираємо, захмарні. У минулому році, наприклад, по 30 гривень на семестр збирали. Не так уже й багато. Здавати чи не здавати – вирішувати вам, батьки. Якщо ж ви вирішили не стояти осторонь шкільних та класних проблем і кількома десятками гривень подбати про їх вирішення, маєте повне право. А ще маєте повне право ні на що не здавати.

Вітали напередодні свята 11 вересня, напередодні Дня фізичної культури та спорту, успішних спортсменів і тренерів зі святом привітав міський голова Петро Саганюк. Петро Данилович оголосив подяку міської ради та вручив премії тренерамвикладачам дитячо-юнацької спортивної школи управління освіти міськвиконкому Михайлу Захарченку, Ігорю Луньову, Віктору Сквірі, Руслану Ганю та Лілії Чорній. Міський голова також відзначив інструктора МЦФЗН «Спорт для всіх» Василя Нестерука, тренера-викладача з вільної боротьби ДЮСШ «Спартак» Леоніда Каркушевського, керівників гуртків з футболу та боксу спеціалізованої школи-інтернату «Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки» Олега Бортніка та Юлію Семко. Крім того, відзнаки отримали майстер спорту України, чемпіон України, бронзовий призер чемпіонату Європи з вільної боротьби Максим Коржан, член збірної команди України з футболу Марина Шайнюк та чемпіон Волині з плавання серед ветеранів Лариса Лесик. Відзнаку облдержадміністрації міський голова вручив Валерію Рудисю - тренеру міського центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх».

Гроші на депозит! Відповідно до рішення міської ради і розпорядження міського голови, 10 мільйонів гривень покладено на депозитний рахунок в АТ «Ощадбанк», який запропонував найвищу відсоткову ставку за довгостроковим депозитним вкладом і став переможцем конкурсу на розміщення тимчасово вільних коштів міського бюджету. За відсотки від розміщення коштів на депозитному рахунку, а це біля 170 тисяч гривень нарахувань щомісяця, Петро Саганюк запропонував закупити комп’ютерні класи для загальноосвітніх навчальних закладів міста.

№38 17 ВЕРЕСНЯ 2015 РОКУ

РІДНЕ МІСТО

ПОЛІТИЧНА КУХНЯ

Олександр Башкаленко: «У сильній державі, беззаперечно,

повинна діяти сила закону, а не закон сили – інакше в неї немає майбутнього…»

Екс-голову Волинської облдержадміністрації, колишнього головного регіонала краю і чинного депутата облради Олександра Башкаленка знають не тільки в Україні, але й за її межами, з огляду на його роль у буремних перипетіях позаминулої революційної зими. Про події півторарічної давнини та сьогоднішні реалії Олександр Башкаленко розповів у першому з того часу інтерв’ю для обласних та місцевих ЗМІ Волині.

- Минуло більше ніж півтора року відтоді, як Ви зійшли з владного Олімпу Волині. Чим займалися весь цей час? - У мене вперше було стільки вільного часу, тож приділив його дітям. Вони розпочали власну справу, я їх у цьому підтримував. - Повертаючись до революційних подій… Про інцидент у центрі Луцька знає чи не весь світ, проте всі бачили вже кульмінацію подій на Театральному майдані. Що ж відбувалось у самому управлінні МВС? - Мабуть, розповідь про той день треба починати десь із п’ятої ранку. Мені зателефонував тодішній начальник УМВС у Волинській області Олександр Терещук і доповів, що був напад на пост ДАІ у Цумані, забрали зброю. У Луцьку ж на десяту годину ранку був анонсований мітинг біля адміністрації. Але в мене була ще й оперативна інформація, що вночі на Волинь приїхала з інших областей група приблизно з двохсот людей із рюкзаками та спортивними сумками. Тоді я зрозумів, що події можуть бути зовсім не мирного характеру. Дав команду всім співробітникам ОДА покинути приміщення. Про це були попереджені організатори мітингу. І що ми в результаті побачили? Розгромлений весь перший поверх ОДА. Для чого? А для картинки Києву, який тут гнів народу: мовляв, їх не пускали, а вони штурмом узяли адміністрацію. Мені був потрібен оперативний зв’язок, тому я поїхав в обласне управління міліції. Коли прийшли мітингувальники, їм сказали, що там немає жодних спецпідрозділів чи так званих тітушок, і вони можуть це перевірити. Але вони знову ж таки спрацювали на потрібну картинку. - Але нещодавно начальник УМВС у Волинській області Петро Шпига заявив, що саме Ви спровокували штурм управління своєю присутністю в будівлі. - Нелогічно. А облдержадміністрація? Там же нікого не було, а її штурмували… - Казали, що Ви давали накази використовувати зброю. - Це взагалі дурниця, яка в розумну голову не поміститься. Олександра Терещука призначили керівником міліції міста Києва, мало того, Президент Порошенко звільнив його від люстрації. Це значить, що у правовому полі тоді діяли і міліція, і СБУ, і облдержадміністрація, зокрема її голова. - Але ж штурму управління СБУ вдалося уникнути… - До СБУ прийшла надто мала група людей, вони би не досягли бажаного. До того

ж, їм після подій біля облуправління міліції заборонили подібне робити в СБУ. Це ж не було стихійно, цим керували. - Повертаючись до хронології подій того дня… Після того, що трапилося на сцені, ширилися різні чутки про Вашу подальшу долю. Одні казали, що Вас тримають у приміщенні ОДА, інші – що відпустили. Як же все було насправді? - На сцені відбулося те, на що вони не розраховували: я не написав заяву на звільнення. І як вихід із ситуації організатори цієї акції вигадали, ніби відвезуть мене десь у підвал і будуть чекати, поки не напишу. Насправді все було по-іншому. Приїхали Василь Столяр, Олександр Пирожик, владика Михаїл, почалися дзвінки від архієрея Філарета. Столяр на машині відвіз мене додому. Згодом приїхали до мене Ігор Гузь, Володимир Бондар, вибачилися. Казали, що вони особисто не брали в тому участі й узагалі не знають, як це сталося. Ось так. - А чому Ви все-таки не написали ту заяву на звільнення? - Є законна процедура. Мені могла обласна рада висловити недовіру, і тоді Президент змушений був би розглянути це звернення і прийняти рішення. Це його повноваження, а не право групи людей у балаклавах. Моя позиція: ніколи нічого не робити під тиском. Тим більше, не зрозуміло, під чиїм. Через сім чи десять днів приступив до виконання обов’язків Президента Олександр Турчинов. Тоді я й написав заяву на звільнення. - Після тих подій Ви спілкувалися з революціонерами? - Ініціативи з мого боку не було. Але ж область маленька. Я практично зі всіма бачився, зі всіма абсолютно адекватно спілкуюся. І не було серед них людини, яка би не сказала: «Вибач, що так відбулося, ми ніколи не думали, що так може бути…» - У Волиньоблраді фракція Партії регіонів проіснувала чи не найдовше, порівняно з іншими обласними радами. Власне, Ви її розпустили аж у січні 2015. Чому не зробили цього раніше? - Ми в Книгу рекордів Гіннеса потрапили - останні в Україні фракцію розпустили (сміється). Та й жодного разу ніхто в облраді не піднімав питання: «Слухайте, а от є фракція Партії регіонів, а чого ж вона не саморозпустилася? На той час усі вже сіли в омріяні крісла, і нікого не цікавило, є та партія чи її нема. - Але водночас, не звертаючи уваги на існування фракції, звертали увагу на посадовців, які так чи інакше були пов’язані з Партією регіонів, і багато з них позбулися посад. - Це на перших порах було. Хвиля пішла, кілька керівників управлінь звільнили. Це були фахові керівники. Потім озирнулися – немає кому працювати. Зрозумійте, до будьякої посади йти треба поступово. Виступати з трибуни і реально працювати – це різні речі. - То виходить, що закон про люстрацію, який забороняє обіймати посади людям, які працювали при тій владі, теж неправомірний? - А як він може бути правомірним? Ми й досі чуємо мільйони виступів, що влада при Януковичу була злочинною. Якщо вона злочинна, то чому немає рішення Верховного суду України? От я обіймав посаду. У чому

Життя міста у цифрах З початку року ВолодимирВолинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану складено 206 актових записів про народження, 275 - про смерть, 174 – про шлюб, 19 – про розірвання шлюбу.

Статистичні дані свідчать про тенденцію до зменшення кількості зареєстрованих актів про смерть. Так, за перше півріччя 2013 року у відділі складено 273 записи про смерть, за аналогічний період у 2014 році – 240, у 2015 - 236. У випадку реєстрації смерті осіб чоловічої статі у віці до 40 років працівники ДРАЦСу надсилають повідомлення до військових

комісаріатів. З початку року нами було відіслано 18 таких повідомлень. За вказаний період працівниками відділу виконано 2 рішення суду про всиновлення, 7 рішень судів про позбавлення батьківських прав, зареєстровано 8 заяв про зміну імені. Дивних і нетрадиційних випадків зміни імені у відділі зареєстровано не було. Хлопчиків нині найчастіше називають Марком, Олександром, Ярославом, Тимофієм, Назаром, Максимом, Артемом. Серед жіночих імен найпопулярніші Анастасія, Олександра, Дар’я, Валерія. Інколи батьки вибирають для своїх дітей рідковживані імена. Так, хлопчиків називають Мілан, Макар, Єгор, Даниїл, Захар. Дівчаток – Віолета, Божена, Ревека, Каролі-

моя вина? Що я працював при тій владі? Закон про люстрацію прийнятий на хвилі революції. Його ухвалили швиденько, щоб звільнити посади для «своїх», слава Богу, люди це вже побачили. Венеціанська комісія дійшла висновку: у жодній країні Європи такого судилища нема. Практично третина області була тим чи іншим чином пов’язана з правлячою на той момент структурою. Якщо я курував автодори, ЖЕКи, комунальну сферу, то що, там теж усі злочинці, бо працювали зі мною? І якщо ми вже заговорили про люстрацію, то скажіть мені, чому Петро Порошенко, обіймаючи посаду міністра економіки в період президентства Януковича, нині Президент? - Ви завжди називали себе людиною команди. А як Ви особисто сьогодні оцінюєте вчинок Віктора Януковича? - Скажу просто: мені соромно, що він так повівся у найбільш відповідальний момент! У будь-якому випадку, що би не сталося, я б ніколи не покинув країну. Багато хто хотів би й мені дорікнути: «От, він утік, бо він злочинець…» Але я не виїхав із області. Бо чому мені виїжджати? Я ж нічого поганого не зробив, крім як працював на благо Волині. Ми будували школи, садочки, дороги. Це окрема тема. Ми ще не знаємо, що з цією владою буде. - Чи спілкуєтеся з нинішнім головою Волинської ОДА Володимиром Гунчиком? - Ні, не спілкуюся. - Що Ви думаєте про теперішню тарифну політику? - Двома словами про це сказати важко. А взагалі я такий же пересічний громадянин, як і ви. Вам подобаються тарифи? - Ні. - Ось вам і відповідь. Мені теж не подобаються. Як жити людині, якщо газ піднявся у сім разів, світло – ледве не в 15, а заробітна плата стоїть на місці, мало того, втричі знецінилася, бо долар зріс. Люди повинні насолоджуватися життям, а нам говорять затягувати паски… - Тема, яка нині хвилює всіх, війна на Сході. Ви визнаєте, що Україна протистоїть російській армії? Що, на Вашу думку, може вирішити конфлікт: дипломатія чи силовий сценарій? - Наші керівники, коли їх питають, кажуть, що в нас АТО. Особисто я вважаю, що в нас війна. Гинуть наші діти. В Афганістані за десять років загинуло приблизно 14 тисяч осіб, за період АТО в Україні офіційно загинуло 8,5 тисяч, а неофіційна статистика каже – 30 тисяч українців. Якщо хтось запевняв, що закінчить війну за тиждень, значить, є інструменти і важелі. То чого ж він їх не застосовує? Мені здається, що тільки дипломатія вирішить це питання. - Дипломати працюють в нормандському форматі. Але, очевидно, безрезультатно… - Треба питати тих, хто там буває, чому вони не можуть домовитися. Чому не можна припинити війну зараз? Бо є очевидні речі – на ній хтось заробляє. Бронежилети, форма, пальне, харчування, озброєння. Починають відкриватися, як пухлини, зловживання, порушення, нажива на смертях. - То, може, влада боїться тих, хто повернеться з війни?

на, Емілія, Ліана, Каміла, Аніта. Доволі рідко батьки нині називають своїх дітей звичними іменами, такими, як Борис, Володимир, Павло, Тарас, Ольга, Олена. З початку року зареєстровано 5 шлюбів громадян України з іноземцями. Так, жителі нашого міста побралися з росіянами, поляками, німцями. За вказаний період відділом проведена відповідна робота, направлена на формування бази даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян, та розпочато внесення відомостей актових записів за 1950 - 1944 роки. Так, до реєстру внесено 1432 актових записи цивільного стану. Олена БОНДАРУК, виконуюча обов’язки начальника ВолодимирВолинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану

- Так. У нас же є приклади – ті події, які відбулися біля Верховної Ради 31 серпня. Свого часу відчинили скриню Пандори – заплющували очі на так звані «мирні» зібрання, закон сили вітався. Але в сильній державі повинна діяти сила закону, а не закон сили – інакше в неї немає майбутнього. - Події під Радою були спричинені ухваленням у першому читанні змін до Конституції щодо особливого способу здійснення самоврядування на території Донбасу. - Особливий спосіб здійснення самоврядування в окремих регіонах, який визначається в подальшому прийнятими законами. У чому проблема? - Кажуть, що цей закон прийняли з подачі Росії… - Так у нас усе, що не подобається, - з подачі Росії. Тоді Порошенко, Яценюк, Аваков, Пашинський – агенти Кремля? Бо всі вони підтримували цей закон. Так історично склалося, що люди в Україні різні, але єдині у своїй державі. Дозвольте децентралізацію, хай громада території сама визначає свої пріоритети. Я ще у 2009 році чітко сказав: у кожного є своя правда. Треба це визнати. Ніхто ніколи нікого не переконає, треба просто жити в повазі до чужої думки. І зараз ми усі повинні будувати нову державу, яка не схожа ні на ту, ні на іншу, в якій просто краще буде жити нашим дітям. - Деякі колишні члени Партії регіонів на хвилі волонтерства подалися у різні фонди та громадські організації, які допомагають армії. Вам пропонували долучитися до таких організацій? - А для того, щоб робити добрі справи, треба до когось приєднуватися? Щоб про це газети писали? Я вже давно абсолютно самостійна фігура, яка може без співучасті з кимось робити благодійні справи. Так, я допомагаю: і електрогенератори, і коліматори, і багато іншого. Але для чого про це розказувати? - Чимало Ваших колишніх однопартійців знайшли себе в інших (нині – провладних) політичних проектах. Як ставитеся до такої зміни поглядів? - У нас була дуже потужна партійна організація, але не було кріпацтва. Сьогодні, наприклад, Юрій Лобач у партії Гриценка. Він потужний фахівець, знає, як проводити виборчу кампанію. Хочу зробити комплімент Олександру Товстенюку - кістяк свого штабу він створив із авторитетних регіоналів, не зважаючи на стереотипи та ярлики. Олександр Курилюк був заступником голови обласного осередку Партії регіонів, добре розбирається в процесах виборчої кампанії, Ольга Здебська, головний редактор газети «Волинь-регіон», Ольга Омелько - зараз їхні знання та професіоналізм оцінили в «Новому Луцьку». Микола Юнак у Володимирі-Волинському планує йти на вибори міського голови за підтримки партії «УКРОП». Він був активним членом нашої партійної організації, ми навіть планували його висувати на голову міської парторганізації, він до цього наполегливо йшов. Це сильні кадри. Ми їх учили і разом із ними навчалися. - На президентських виборах волиняни демонстрували негатив щодо

кандидата від Опозиційного блоку, обласний осередок якого Ви очолили зараз. Зокрема, тоді постраждали білборди із зображенням Михайла Добкіна. Чи не боїтеся несприйняття вашої політичної сили? - Хіба проблема взяти та знищити білборди? Два чоловіки взяли іграшку з фарбою, посеред ночі під’їхали, зіпсували борд, поклали умовно сто гривень у кишеню – і ось вам демонстрація всенародного гніву! Якщо ви на сьогодні не боїтесь опонентів, то чого забороняти? Дайте, хай народ визначиться – відкрито й чесно. Якщо нема сприйняття, то ми отримаємо 0%. І тоді можна казати, що цю політичну силу не сприймають. Але давайте продемонструємо це в чесній боротьбі. Соціологічне опитування показує, що Опозиційний блок займає третє місце в Україні, а місяць чи півтора тому були на п’ятому. Якщо Південь і Схід на сьогодні підтримують Опозиційний блок, то в чому проблема? Чи ці люди уже не наша держава? - Хто увійшов до команди Опозиційного блоку на Волині? Це все колишні члени Партії регіонів чи є й нові обличчя? - Опозиційний блок – це самостійна політична сила. Хто бажає, може входити до неї, ми відкриті для всіх. У нас абсолютно здорові міркування щодо того, як і що треба робити. Тільки мир, тільки закон. - А хто з відомих на Волині облич увійшов до партії? - Башкаленко. Я що не відомий? - У жовтні місцеві вибори. Ви сказали, що Опозиційний блок бере участь у тестовому режимі. На Вашу думку, яким буде виборчий процес на Волині? - Передвиборча кампанія буде дуже брудною. У нас на Волині вже перше засідання обласної територіальної комісії відбулося з порушенням. Ми вже відправили скаргу в ЦВК, міжнародним спостерігачам. Є інформація, що далі планується підробка бюлетенів із подальшим використанням на користь владних структур. Плануємо звернути на це увагу громадськості через ЗМІ. - Безпосередньо Ви плануєте брати участь у виборах? - Ну звичайно. Вам же буде нудно без мене. - На який результат очікуєте? - Тільки перемога. - Тоді успіхів Вам! Розмовляла Валентина МІРОШНИЧЕНКО

Про досвід, здобутий на практиці Ще на початку серпня студенти 4 курсу відділення землевпорядкування Володимир-Волинського агротехнічого коледжу були розподілені для проходження виробничої практики. Майбутні землевпорядники практикувались у сільських радах, міськрайонних державних земельних агентствах, центрах Державного земельного кадастру, приватних підприємців, у Волинському науководослідному та проектному інституті землеустрою та навіть в обласному управлінні Держгеокадастру України. Науково-практична конференція «Виробничотехнологічна практика як основа формування про-

фесійних навичок техніківземлевпорядників», яка відбулася 9 вересня, стала своєрідним підбиттям підсумків практики землевпорядників.

На конференції були присутні викладачі та студенти коледжу, адміністрація навчального закладу, начальник управління Держгеокадастру у Володимир-Волинському районі Юрій Гунько, представники методичної комісії з практичного навчання вищих навчальних аграрних закладів України. Студенти-практиканти групи ЗВ-41 дуже вдячні викладачам нашого відділення та керівникам практики за можливість отримати хороший досвід та необхідні знання. Окрема подяка - завідувачу відділення Наталії Миколаївні Матусевич за всебічну допомогу і підтримку. Юрій БІГУН, студент Володимир-Волинського агротехнічного коледжу

Цемент, шифер, гіпсокартон і комплектуючі, руберойд, бітум, мінвата, пінопласт, ДВП, ДСП, фанера OSB, будівельні суміші

-покрівельні матеріали; -комплектуючі; -водостічні системи; -замірювання, доставка, монтаж.

та БАГАТО ІНШОГО

ГУРТІВНЯ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ м.Володимир-Волинський, вул.Привокзальна, 1б Тел. 99-7-93, 093-8103021, 098-6341102, 099-2320599

я! Акціей Кл чий ю арму70 грн. від

ВСЕ ДЛЯ ДАХУ Всі види будівельних та ремонтних робіт. Тел.(067)332 67 90, (093)144 16 58.

КОМЕРЦІЙНА ПРОПОЗИЦІЯ Позичу гроші під відсотки. Тел.(097)4369804. Послуги автоевакуатора. Тел.(093)760 78 78, (097)183 87 25. Послуги вантажним авто ЗІЛ-130 (самоскид). Тел.(066)591 03 43, (093)611 31 38. Надаємо послуги екскаватором ЮМЗ (рачок). Тел.(066)591 03 43, (093)611 31 38. Цілодобово! Послуги евакуатора. Вантажопідйомність 10 т. Тел. (063)795 22 45.

Ремонт велосипедів вітчизняного та закордонного виробництва. Тел.(099)360 11 31, (063)385 55 95. Регулювання пластикових вікон. Якісно, швидко, доступні ціни. Тел. (093)065 45 16. Ортопедичні та каркасні матраци від виробника різних розмірів. Тел. (093)453 52 52. Продам контейнер на продовольчому ринку. Ціна договірна. Тел. (063)989 95 11.

ПРОДАЖ Терміново! Продам 1-2-3 кімн. квартири у зв’язку з переїздом на ПМЖ. Центр міста, всі зручності. Тел.(063)405 09 58. 1-кімн.кв., 5 пов. 5-пов.буд. у центрі міста. Тел.(093)008 58 14. 2-кімн.кв., пл.48,9 м кв., у в/м №2 на 1-пов. 5-пов.буд. Тел.(3-30-62 після 19.00), (067)893 81 48. Дачу у садівничому товаристві «Марс», 10 соток землі. Будинок, хлів, гараж, вбиральня. Все цегляне. В хліві льох цегл., світло. Вода підведена до подвір’я. Чорнозем, виноградник, садок. Приватизована. Ціна договірна. Тел.2-05-31, (067)183 90 31. 2-кімн.квартиру на 1 пов., по вул.Гагаріна, 5/1. Є хлів, погріб, всі зручності. Тел.(093)835 43 96, (066)023 21 15. 2-кімн.квартиру у центрі міста (2 поверх 4-пов.буд.). Тел.(093)328 21 98. 2-кімн.кв. на 1 поверсі по вул. Ковельській, вікна виходять на дві сторони. Євроремонт, нові двері, вікна, бойлер, лічильники, меблі, побутова техніка, інтернет, телефон. Тел.2-46-85, (093)229 83 43. 2-кімн.кв., пл.49,9 м кв., 4 пов. 5-пов.буд., в/м №2. Ціна за домовленістю. Тел.(095)135 00 35. 4-кімн.кв., 9 пов., по вул.Луцькій. Частковий ремонт. Ціна за домовленістю. Тел.(093)601 00 40, (097)007 15 58. 3-кімн.кв. покращеного планування на 3-му пов. 5-поверхового будинку по вул. Карбишева, житл.пл.75,9 м кв. Тел.(093)647 09 87. Терміново! Півбудинку, пл.35,6 м кв., 2.4 сотки землі. Газ, лічильники. Довідки за тел.(063)992 45 86. Терміново! 4-кімн.квартиру по вул.Ковельській. 2 поверх, євровікна. Ціна - 27000 у.о. Тел.(066)964 55 54, (068)562 21 66. Будинок. Тел.(097)436 98 04. Зем.ділянку, пл.0,20га, у с.Зимне 1. Тел.(093)654 29 04, (093) 655 45 60. РІЗНЕ М‘ясо нутрій та живих нутрій. Тел.(063) 122 35 77. В’єтнамських поросят, вік 9 тижнів. Недорого! Тел.(098)827 57 32. Меблі б/в, сервант, трельяж, письмовий стіл (старого зразка) в хорошому стані. Тел.(096)102 89 06. Тумбу, б/в (0,90х0,52х0,36 м), частину стінки (1,90х1,10х0,40м). Тел.(093)578 73 87. Бруківку, б/в, товщина 6 см, в-во ПП «Володимирбрук», ціна 105

грн./м кв. Тел.(067)893 81 43. Зимово-осінній візок сірого кольору, хороший стан. Ціна 1800 грн. Тел.(067)332 36 88, (063)431 66 08. Піддони дерев’яні. Тел.(097)982 43 24. Холодильник «Snaige 15 Е», б/в, в хорошому стані. Тел.2-60-89, (095)514 49 13, (098)247 23 27, (063)359 48 61. Цемент, економні системи електроопалення, бруси, балки. Тел. (097)121 44 26.

ЗАПАСНІ ЧАСТИНИ до сільськогосподарської техніки, автомобілів і тракторів.

Шини, акумулятори, підшипники, фільтри, метизи, ланцюги, гумово-технічні вироби. Інструмент.

Зварювальне обладнання і матеріали. Чекаємо вас за адресою: вул. Віленська, 15 або телефонуйте: (03342) 3-89-33, 3-58-33, (050)3781743, (093)4014460. Завітайте до нас у магазин! Вул.20 Липня, 8а (поблизу гімназії)

а також:

канцелярія

ПНІ ДОСТУ

ЦІНИ

ПРАЛЬНІ, МИЮЧІ ТА ВІДБІЛЮЮЧІ ЗАСОБИ

Засоби особистої гігієни, підгузники, супутні товари, жіноче взуття та багато іншого пропонує у широкому асортименті:

КУПЛЮ Коней, корів, биків, телиць і ДОРІЗИ. Тел.(067)361 66 09, (095)329 47 84. Корів, биків, коней, телиць і ДОРІЗИ. Тел.(067)332 74 33. Чорнозем. Тел.(063)424 37 37. Дрова. Тел.(066)475 33 63. Б/в: холодильники, морозильні камери, газові колонки, котли, плити, пральні машини, телевізори, комп’ютери (рад.вва) та радіодеталі. Тел.(096)340 85 25.

Ñòèëüíi ñïîðòèâíi êîñòþìè ëåãiíñè êîëãîòêè

ëîñèíè

íèæíþ áiëèçíó

Висока якість, доступні ціни! Ринок УСВ, конт.№16 (при вході)

ОРЕНДА ЗДАМ В оренду торгівельні приміщення за адресою: вул.Гайдамацька, 24. Тел.(063)795 22 45. Здам кімнати щодобово. Є всі зручності, меблі. Тел.(063)547 34 74.

ВИНАЙМУ 1-2 кімн. кв. з меблями. Тел. (093)81 099 29.

Магазин

Будівельні матеріали (вул.Туполєва, 3, навпроти військкомату) Тел. (093)119 77 84

Сумки, барсетки, клатчі, гаманці, парасолі, шкарпетки, підколінники Ринок УСВ, конт.№7 (при вході, навпроти кіоску з кавою).

160 грн. КОРОЇД 105 грн.

Відійшли у вічність з 9 по 15 вересня: Никитюк Лідія Петрівна, 1936 р.н. Бойчук Євдокія Григорівна, 1929 р.н. Стаменський Володимир Дмитрович, 1951 р.н. Лупенко Марія Іванівна,1930 р.н. Замлінська Надія Омелянівна, 1925 р.н.

Цемент, гіпсокартон і комплектуючі, мінеральна вата, пінопласт, будівельні суміші й багато інших товарів для будівництва Гарні ціни, широкий вибір! Будуйте разом із нами!

- ґрунт-фарбу - шпильку, гайку,шайбу - клей для газоблоків (43 грн.)

Наша адреса: вул. Гайдамацька, 24 (колишня вул.Чапаєва), тел.(097)9122368, (095)3548543, (03342) 3-57-47

ШВИДКА ДОПОМОГА вашому комп’ютеру!

РЕМОНТ, РЕ МОНТ, ПРОДАЖ КОМП’ЮТЕРІВ, НОУТБУКІВ. Інтернет - у села. Супутникове телебачення. Прошивка та ремонт тюнерів. Тел.(097)859 83 35, (093)725 84 74.

20 вересня о 14.00 у приміщенні ПрАТ «Володимир-Волинське АТП10707» (2 поверх) репетиторський центр «Діалог»

проводить семінар «Бар’єр між нами та навчанням»

для тих, хто: -навчається, навчає чи бажає навчати; -любить вдосконалюватися; -просто любить дітей. Ви дізнаєтеся: -як подолати перешкоди до успішного навчання; -як зберегти у дитини жагу до знань; -як зробити освіту ефективнішою. Проводимо набір персоналу в наш центр! Тел.(063)312 31 77

Весільний салон «Вікторія»: -вечірні та весільні сукні; -весільні аксесуари; -оформлення авто; -українські народні костюми; -сумочки-клатчі; -букети із цукерок. Адреса: вул.Князя Василька, 6Б, тел.(067)45 79 777. ПрАТ «Володимир-Волинське АТП-10707» потрібні на роботу: -спеціаліст на посаду головного економіста; -слюсар з ремонту автомобілів (знання електропроводки автомобіля) – 1 вакансія; -водій автотранспортних засобів (категорія «Д») – 3 вакансії. По довідки звертатися за тел. 2-17-15, вул.Ковельська, 181.

Приватна нотаріальна контора НАДАЄМО ЮРИДИЧНІ ПОСЛУГИ:

-посвідчення договорів відчуження нерухомості (на території району); -посвідчення заповітів; -посвідчення інших договорів за бажанням сторін; -засвідчення достовірності підписів на документах; -засвідчення фотокопій документів. ПРОФЕСІЙНІ ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ. Звертайтеся за адресою: вул.Устилузька, 19, тел.3-54-41.

Дошка обрізна та необрізна:

БТЦ «Пан-Буд» запрошує на роботу охоронців, вантажників та водія. Довідки за тел. 2-04-82, 3-40-79, 3-40-89.

050 378 59 45, 067 370 65 00.

ПП «Укр-Петроль» запрошує на роботу водіїв категорії «ВС». Тел.(03342) 2-07-37 (з 9.00 до 18.00).

Металопластикові

МАЙСТЕРНЯ З ВИГОТОВЛЕННЯ КЛЮЧІВ

50, 40, 30, 25 мм. Приймаємо індивідуальні замовлення. Доставка.

ЗНИЖКИ ЗНИ ИЖКИ на РЮКЗАКИ

Гуртівня будівельних матеріалів ЛІДЕР + БАРАНЕК – Діють акційні ціни на

БРУС, КРОКВИ, БАЛКИ

РОБОТА Потрібен продавець непродовольчих товарів. З/п 1700-2500 грн. Тел.(050)528 37 42. Потрібні кухар, офіціант, бармен. Тел.(067)361 50 45. Потрібні офіціант і бармен. (096)433 76 73, (063)122 37 51. У магазин будівельних матеріалів потрібен вантажник. Тел. (093)140 55 00. Потрібен продавець у відділ «Фуджі-центр» (с-т «Салют», 1 поверх). Тел.(050)560 88 99. На роботу потрібен бухгалтер (для здачі звітності). Тел.(050)024 89 24. На роботу потрібен бухгалтер. Тел.(093)218 47 76, (066)197 92 08. Найму бригаду будівельників для заливки фундаменту. Тел.(063)795 22 45. На роботу потрібні різноробочі. Тел.(093)588 65 96. Потрібен кухар. Тел. (063)149 97 73. Потрібні офіціант та кондитер. Тел. (093) 814 25 00.

Й ВИ О Н

Ринок УСВ, конт.№ 159.

ÏÏ «Â²ÊÊÎÌ»

ПРИВАТНІ ОГОЛОШЕННЯ НЕРУХОМІСТЬ

№38 17 ВЕРЕСНЯ 2015 РОКУ

ОГОЛОШЕННЯ ТА РЕКЛАМА

РІДНЕ МІСТО

вікна

підвіконники, відливи, жалюзі, ролети, протимоскітні сітки

РИНОК УСВ (ПАВІЛЬЙОН №34)

ДІЄ ГНУЧКА СИСТЕМА ЗНИЖОК

Продам твердопаливні котли виробництва польської фірми «BIADALA». Тел.(096)928 76 76, (050)713 74 74.

Ринок «УСВ», контейнер №159. Вул.Ковельська, 87 (біля м-ну «М’ясна хата»). Телефонуйте: 3-56-70, (097)608 95 98, (050)378 64-59.

Репетиторство з англ.мови, ЗНО, міжнародні екзамени. Тел. (096)426 43 17, (093) 294 28 05.

ЦІКАВЕ ТА ПРИЄМНЕ

№38 17 ВЕРЕСНЯ 2015 РОКУ

17 вересня

Співробітників Володимир-Волинського відділу внутрішніх справ

Андрія Ткачука Романа Ольшевського Марію Олексюк

Андрія Скринчука

РІДНЕ МІСТО

Заселфився? Подiлився!

з днем народження вітають друзі!

з днем народження вітають колеги!

Миколу Івановича Сидорова

з ювілеєм вітає колектив МДО «Захисник»! Хай вашу душу пісня окриля, Нехай дороги стеляться щасливі! І рідна українськая земля Дає вам сили на життєвій ниві.

Щиро бажаємо тобі міцного здоров’я, погожих днів, гарного настрою. Нехай на твоєму шляху не трапляються негаразди та перешкоди.

14 вересня

Подружжя

Володимира та Катерини Матіяшів із 30-річчям подружнього життя, яке вони відзначали 14 вересня, вітає сестра Наталія з сім’єю! Хай Бог вам сотворить свою щедру ласку, Життя ваше спільне оберне на казку. І вірим, що в чарах любовного зілля Діждетеся ще золотого весілля!!!

â îá‘ºêòèâ³ «ÐÌ»

Що ж придбати, аби гарно виглядати? Більшість жінок восени страждають на осінню депресію та хандру. Холодними похмурими ранками так не хочеться виходити з дому та йти на роботу. Чомусь упевнена, що на багатьох володимирчанок цієї пори року у шафі чекає один і той самий неприємний сюрприз: виявляється, нам немає у що вбратися. І тут наш настрій псується остаточно. Однак є чудовий засіб, який лікує від осінньої депресії і поповнює наш гардероб, – шопінг. Лілія ПАРАФІН Нині ціни на одяг та взуття неабияк вражають. Інколи бачиш на вітрині магазину якусь річ і просто закохуєшся у неї. Але це кохання виявляється швидкоплинним, воно минає відразу, як тільки ми беремо в руки цінник, на якому просто захмарна сума. Сьогодні більшість жінок дуже прискіпливо ставляться до вибору одягу, ретельно вибирають, що купити, співвідносять ціну та якість із купюрами у своєму гаманці. Кожній представниці прекрасної статі хочеться виглядати не тільки гарно, а й модно. Ми вирішили допомогти володимирським модниця дізнатися, що ж цього сезону буде на піку популярності. Пройшлися магазинами жіночого одягу, поспілкувалися з продавцямиконсультантами, які не просто продають речі та взуття, а цікавляться основними модними тенденціями. В результаті нам вдалося підібрати чимало корисної інформації, яка пригодиться кожній жінці, що збирається оновити свій гардероб.

Палітра осені

Проголосувати за учасників конкурсу можна на нашому сайті: http://ridnemistov.in.ua/

Які сюрпризи підготувала пані мода? Модниці повинні бути готовими до того, що цього сезону сукні будуть досить закритими. Дизайнери відмовилися від сексуальних розрізів і глибоких декольте, щоб ще раз зробити акцент на жіночності. В тренді моделі, довжина яких нижче коліна. Що стосується штанів, то висока талія знову відвойовує свої позиції. Моделі можуть бути прямими, завуженими, вкороченими. Щодо верхнього одягу, то повертається мода на пальта та куртки трапецієподібного силуету. Пояс, приховані застібки, великий запах, великий комір, лацкани – ці деталі визначають осінній стиль у верхньому одязі.

Продавець магазину «Клеопатра» Вікторія розповідає, що буде модним цієї осені

Трохи неохайності – це модно Стиль гранж (у перекладі з англійської брудний, неохайний ) з'явився в 90-і роки минулого сторіччя як протест молоді проти загальноприйнятих правил і стандартів. Відомо, що спочатку стиль гранж був одним із напрямків у рок-музиці, яка і породила нову молодіжну субкультуру. Нинішній одяг у стилі гранж зручний, комфортний і підходить тим жінкам, які в душі відчувають себе дитиною. Це потерті, подерті джинси, тьмяна футболка, витерта со-

рочка, витягнутий светр, кеди на шнурівках, шкіряні чоловічі високі черевики, взуття на високій рівній підошві. В основному вбрання у стилі гранж виготовляють у спокійних, приглушених тонах. Переважають сіро-зелений, коричневий, болотний, персиковий відтінки. Для гранжу притаманно поєднувати непоєднуване, наприклад, сарафан із високими чоловічими черевиками на шнурівках.

Нотка патріотизму в одязі Нотк

Кольорова палітра цьогорічного ного осіннього одягу вражає, але не яскравістю, стю, а прагненням до природності. На піку популярності відтінки пастельно-бежевого, карамельного, світло-сірого, сіро-синього, сталевого, талевого, пісочного, кавово-шоколадного і бордового. Модним буде одяг із найрізноманітзноманітнішими візерунками. Як і раніше, іше, не здають своїх позицій зображення ження тварин, рослин, смуг, горохів. хів. Українські виробники продо-вжують радувати жінок елементами вишивки, національної символіки, народними мотивами. Найпопулярнішими тканинаами цього сезону є вовна, оксасамит, вельвет і замша.

Нині ввсе більшої популярності набирає так звафольклорний, або наний фоль ціональний стиль. Одяг у ціональни цьому стилі не копіює цьом національні костюми, наці а ллише використовує їх окремі елементи крій, кр оздоблення. Такі речі ре виготовляють із натуральних тканин на шовку, льону, бавовшо ни, ни вовни. Дедалі частіше в одязі використовуод д ють ют елементи вишивки, національної ши

символіки. Цього сезону досить популярними є пальта з вишивкою на комірах або полах. Новинкою стали жупани, жилетки з натуральних матеріалів. Вони не тільки дуже гарно виглядають, а й досить теплі та зручні. Доречним доповненням до цього одягу буде хустина у народному стилі, яку можна гарно замотати на шию як шалик. Продовжують бути модними і різноманітні намиста, сережки, віночки, які підкреслять ваш довершений вигляд.

Засновник ПП «Володимирдрук» Редактор Надія Замрига «Рідне місто Володимир», 44700, м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 10, Тел.: 3-51-50. e-mail: ridnemistov@ukr.net Відповідальність за якість друку несе друкарня.

Олена Ліщук заселфилася зі своєю донечкою Софією під час прогулянки

Надіслані матеріали не рецензуються і не повертаються. Друк ВАТ “Волинська обласна друкарня“ м. Луцьк, пр.Волі, 27.

Шпильки повернулися Взуття здатне розповісти про жінку набагато більше, ніж будь-який інший предмет гардероба. Саме тому до вибору взуття слід ставитися вкрай уважно, а особливо, якщо мова йде про осінні туфлі, черевики чи чоботи. Адже таке взуття має бути не тільки модним, а й оберігати ваші ніжки від усіх можливих примх погоди. Взуття на шнурівках знову зайняло своє почесне місце на модному п’єдесталі. Однак найбільш актуальними трендами осіннього сезону є «хиже» взуття, яке виготовлене ніби зі шкіри рептилій. Подібні моделі можна взувати практично під усі стилі одягу. Буквально наступають на п’яти «хижому» взуттю моделі із замши. Чимало жінок побоюються такого взуття, адже воно потребує особливого догляду. Якщо за замшею не доглядати належним чином, вона досить швидко втратить свій товарний вигляд. Щоб цього не сталося, разом із взуттям слід придбати і необхідні засоби захисту та догляду. Крім того, носити подібні вироби краще тільки в суху погоду. Осінь-2015 - пора тріумфального повернення високої витонченої шпильки. Вона майже ніколи не виходила з моди і завжди залишалася десь в середині списку модних тенденцій. Цього ж сезону шпилька знову серед лідерів. Поряд із елегантною шпилькою зустрічаються і зовсім протилежні моделі взуття, виконані в чоловічому стилі та стилі унісекс. Враховуючи орієнтування сучасної моди на комфорт і практичність, тут немає нічого дивного. Також нині досить популярним є взуття у стилі гранж – масивні підошви, груба шкіра. Ще один матеріал, який неможливо залишити без уваги, це лакована шкіра. Таке взуття виглядає дійсно яскраво і стильно.

«Манія величі», або одяг в стилі оверсайз Оверсайз у перекладі з англійської - занадто, надто великий. Цим словом називають речі, які виглядають так, ніби вони завеликі своєму власникові на один або й на декілька розмірів. Одяг оверсайз - прекрасний вибір для впевнених у собі дівчат, для яких комфорт і практичність знаходяться на першому місці. Об‘ємні пальта, куртки, широкі яскраві пончо, завеликі кардигани, мега довгі спідниці та широкі

вільні джинси - все це виглядає трохи незвично, але дуже органічно на крихітній жіночій фігурі. Пальто в стилі оверсайз відмінно виглядає з високими рукавичками і великими сумками. Добре комбінується зі спортивним взуттям і моделями на важкій платформі. Дівчатам невисокого зросту варто досить акуратно підбирати речі в стилі оверсайз і одягати їх тільки під високий каблук.

Свідоцтво про реєстрацію: ВЛ 344-78Р від 26 травня 2009 року Матеріали з позначкою * публікуються на правах реклами. Редакція залишає за собою право на мовностилістичні правки.

Зам.№: 3348

Зам.№: 1-189

Листування з читачами ведеться лише на сторінках газети. Згідно з «Законом України про рекламу» , відповідальність за достовірність інформації несе рекламодавець.