25_

qŠ`ŠhqŠhj`

У Володимирі-Волинському з 10.06 по 16.06: 2 хлопчиків 2 дівчаток народилися 7 пар одружилися 9 осіб померли

18 ЧЕРВНЯ

відзначається день мученика Дорофія, єпископа Тірського. У народі говорили: день Дорофія ранок вечора мудріше. Якщо в цей день сонце парить і безвітряна погода, можна готуватися до грози.

ЧИТАЙТЕ ЧИТАЙТЕ У НОМЕРІ У НОМЕРІ

Пт

Чт

ДВІ ПАНАХИДИ У ДЕНЬ СКОРБОТИ ЧЕРВНЯ

2015

ЧЕТВЕР

№25 (314)

Неодноразово співробітники Володимир-Волинського міськвідділу внутрішніх справ закликали громадян бути пильними, остерігатися шахрайства, не давати зловмисникам можливості нажитися за чужий кошт.

4

ВОЛОДИМИР ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНА ГАЗЕТА

Ціна вроздріб

1 грн. 50 коп.

Міський голова Петро Саганюк підписав розпорядження про відзначення у місті Дня скорботи та вшанування пам’яті жертв війни в Україні.

22 червня о 10.00 біля обеліску Слави відбудеться панахида за участю представників влади, підприємств та державних установ, ветеранських та інших громадських організацій міста. Після її завершення – хресна хода і панахида біля пам’ятного знаку «Жертвам тоталітарного режиму», що знаходиться на валах городища. Цього дня у місті буде обмежено проведення розважальних заходів, концертів. На знак скорботи за загиблими у роки Другої світової війни буде приспущено Державні Прапори України з чорною стрічкою.

Під стінами суду знову було гаряче

У неділю на березі річки Луга трапився трагічний випадок – потонув 25-річний володимирчанин. Сталося це біля підвісного мосту, який веде від парку «Слов’янський» до села Заріччя.

У Володимир-Волинському міському суді 12 червня відбулося продовження підготовчого судового засідання у кримінальній справі, за якою бійцям 51 ОМБр висуваються обвинувачення у дезертирстві. Однак засідання знову було перенесене. Цього разу через відсутність одного з підсудних - Василя Сої, жителя Тернопільської області. За словами його правозахисника, Анатолія Башловки, у хлопця виникли проблеми зі здоров’ям.

Вода забрала життя 25-річного чоловіка

4

Відбулися командно-штабні навчання

На минулому тижні у ВолодимиріВолинському відбулися штабні навчання з територіальної оборони, в яких узяли участь керівники міст і районів області. Наше місто

представляв заступник міського голови, секретар міської ради Олег Свідерський. Привітав присутніх радник голови обласної державної адміністрації Борис Кондра-

ДОСТУПНІ ЦІНИ Завітайте у новий магазин! Вул.20 Липня, 8а (поблизу гімназії)

Нд

+9... +200 +14... +190 +12... +180 +9... +170

18

Іще раз про шахрайство, або Як упильнувати, щоб ошуканим не стати

Сб

тюк, який розповів про роботу облдержадміністрації з питань мобілізації, зазначив, що для потреб оборони область виділила більше 16 мільйонів гривень, наголосив на необхідності створення підрозділів, які охоронятимуть стратегічні об’єкти на місцях. Далі учасники навчань ознайомилися з основними принципами територіальної оборони військової частини, структурою та умовами розміщення роти охорони, у складі якої налічується 120 осіб. Далі бійці роти охорони показово знешкодили групи «порушників», які намагалися силою захопити блокпост. Далі для очільників районів та міст розпочалися стрільби. Ті, хто ніколи не тримав зброї в руках, отримали певні навики, а хто проходив строкову військову службу, їх оновили і вправно виконували завдання зі стрільби з усіх видів стрілецької зброї.

ПРАЛЬНІ, МИЮЧІ ТА ВІДБІЛЮЮЧІ ЗАСОБИ Засоби особистої гігієни підгузники супутні товари жіноче взуття та багато іншого

На цьому мості майже завжди є люди. Жителі Заріччя йдуть у місто або повертаються додому, тут часто прогулюються володимирчани, а в спекотну пору біля мосту нерідко купаються відпочивальники. Не було тут порожньо і тієї злощасної неділі, однак це не врятувало життя молодому чоловіку. Про деталі цієї трагічної історії розповів начальник караулу ДПРЧ-7 лейтенант служби цивільного захисту Віталій Шило, який того дня виїжджав на виклик.

3

ВІДБУДЕТЬСЯ СЕСІЯ МІСЬКОЇ РАДИ 19 червня о 10.00 у залі засідань виконкому міської ради (вул. Д.Галицького,5) відбудеться 40-а сесія міської ради 6-ого скликання.

2

АКТУАЛЬНО

№25 18 ЧЕРВНЯ 2015 РОКУ

Вечір пам’яті з піснями та приємними спогадами

16 червня о 18.00 у культурномистецькому центрі відбувся вечір пам’яті Андрія Кузьменка, лідера гурту «Скрябін», який загинув 2 лютого цього року. Нагадаємо: його автомобіль «Тойота» зіткнувся з молоковозом. Удар був такої сили, що молоковоз винесло в кювет, а автомобіль співака сильно постраждав. Кузьма був за кермом автомобіля, від отриманих травм чоловік загинув на місці події. Вдовою залишилася дружина Світлана, осиротіла донечка МаріяБарбара.

Тетяна ПАЛАЄВСЬКА Андрію Кузьменку цього року мало би виповнитися 47. Із них 35 років він присвятив музиці. Окрім того, за життя Кузьма написав три книги, освоїв спочатку радіо, а потім і телебачення в якості ведучого, пустив у світ чимало

гумористичних висловів та афоризмів. Останні років 15 ліпшого шоумена на українському медіа-просторі годі було й шукати. Гострі жарти від Кузьми іноді просто вражали своєю правдивістю, але ніколи нікого не ображали.

16 червня в КМЦ зібралося чимало народу. Це була молодь, хоча було видно в залі й старших людей. Одні прийшли як глядачі, інші – як виступаючі. Пісні «Скрябіна» у власному виконанні того вечора подарували володимирчани Михайло Бігун, Владислав Шулячук, Валентина Гаган, Ірина Роговська. Чудовий відеоролик підготувала до цього вечора журналіст АТМ «Володимир» Катерина Музичук. Глядачі побачили Кузьму, який виконував свої хіти на фестивалі «Володимир», почули уривки з його інтерв’ю та відгуки колег по цеху про його творчість. Також на відео були унікальні кадри, де Кузьма востаннє звертався до володимирчан

на фестивалі «Володимир-2013».

- Так не може зробити жодне місто у цій країні, - казав тоді Андрій Кузьменко. – Я не розумію, чому Київ – столиця України? Баба з крилами (мається на увазі монумент Незалежності) повинна була стати в центрі вашого парку (мав на увазі парк «Слов’янський»), а ви всі повинні називатися головними людьми нашої країни. Тому що ви, володимирчани, будучи найближче до Європи, тримаєте марку так, як не може тримати її ніхто інший. Браво Володимиру, славному місту на Західній Україні! А ще фронтмен «Скрябіна» побажав тоді володимирчанам, аби рівно через 1025 років, на 2050 річчя ВолодимираВолинського, городяни зібралися на концерт у такому ж самому складі і з такими ж усміхненими обличчями та гарячими серцями, які ладні запалювати добром усе навкруги. Потім усі разом підспівували «Скрябіну» «Спи собі сама, коли біля тебе мене нема…».

- Насправді не очікували, що на вечір збереться стільки люду, – коментує один із організаторів вечора, адміністратор інтернет-спільноти «Типовий Володимир» Андрій Садовський. – Приємно здивовані, що на наше запрошення відгукнулося стільки прихильників творчості Кузьми. На нашому вечорі не буде сліз та пустих балачок, ми будемо слухати музику, пісні «Скрябіна» та радіти життю, як це вмів робити Кузьма. Ми спробуємо зруйнувати будь-які стереотипи щодо проведення подібних вечорів пам’яті і покажемо, скільки талановитої молоді є в нашому місті. Вечір вдався, бо організатори таки дотримали слова та не перетворили концерт на панахиду. Люди співали, жартували, пригадували, кепкували… Хоча дехто крадькома таки втирав скупу сльозу.

Õî÷ó ñêàçàòè (äóìêè ïðèñóòí³õ íà êîíöåðò³) Вікторія, школярка: - Людина живе до тих пір, поки живе про неї пам‘ять…Я думаю, що про таку незвичайну людину пам’ятатимуть ще наші діти, можливо, й онуки. Сашко, гімназист: - Кузьма любив Україну, переживав за неї. У своїх піснях він висміював недбайливих чиновників… Допомагав пораненим бійцям АТО, підтримував армію. Мені здається, що це не повний список

добрих справ, які встиг зробити за життя Андрій. Анастасія, студентка: - Після загибелі Кузьми болить усім. Саме тому нам не слід забувати про таких героїв культурного фронту, які, мені здається, зараз на небі розважають хлопців, що загинули під час війни. Володимир Пикалюк, директор державного історико-культурного запо-

відника «Стародавній Володимир»: - Вражаючий вечір, який розкодував у багатьох присутніх усі приховані емоції та відчуття. На цьому вечорі була своя атмосфера, свій стиль і щось таке, що викликало безмежний океан почуттів, тільки позитивні емоції. Шкода, що організатори заходу не продумали, як наладити живий діалог із глядачами у залі, які підхоплювали кожну пісню, що звучала того вечора.

Говорили про вартість проїзду та податкові ставки На минулому тижні під головуванням заступника міського голови Лариси Кулікової відбулися громадські слухання проектів рішень виконавчого комітету міської ради «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів на міських маршрутах загального користування в режимі маршрутного таксі» та міської ради «Про ставки єдиного податку». З моменту опублікування проектів цих рішень жодної пропозиції від мешканців міста не надійшло.

Начальник управління економіки Оксана Субицька поінформувала присутніх, що тарифи на перевезення пасажирів, що діють з 12 березня цього року, були встановлені на підставі витрат 2014 року. Вартість стисненого газу була закладена в розмірі 10,80 грн. за 1 м куб. На сьогодні, наголосила начальник управління, вартість стисненого газу досягла 13,62 грн., зросла також вартість дизельного пального. З моменту подачі приватними перевізниками розрахунків тарифів також зросли витрати на придбання запасних частин, мастильних та інших витратних матеріалів, які збільшилися в середньому на 50%. У Ковелі, за словами Оксани Субицької, з 20 травня цього року тарифи на проїзд у маршрутному таксі для дорослих встановлені в розмірі 3 грн., для студентів вищих та технічнопрофесійних навчальних закладів – 2,50 грн., для дітей – 2 грн. У Нововолинську з квітня цього року теж зросли тарифи на проїзд. Для дорослих проїзд

вартує 2,75 грн., для дітей шкільного віку до 21-ї год. (крім неділі) – 1,50 грн. У Луцьку з 20 лютого 2015р. для дорослих – 3 грн., для дітей віком від 6 до 14 років - 1 грн. Економіст ПрАТ «ВолодимирВолинське АТП 10707» Олена Федина розповіла присутнім, що основною причиною підвищення тарифів на перевезення пасажирів є зростання вартості паливо-мастильних матеріалів. Саме вони в структурі витрат займають майже 60%. Враховуючи зростання у 2015 році витрат перевізників на утримання та експлуатацію автотранспорту та погодження Волинського відділення Антимонопольного комітету України, всі учасники обговорення погодились із запропонованими тарифами. Заступник директора НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-ліцей» с. Зимне Світлана Дружук зауважила, що в проекті рішення не зазначено вартість проїзду для дітей за межами міста. Приватні перевізники відповіли, що вартість перевезення дітей до сіл Зимне, Фалемичі, Шистів, Горичів, дачних масивів «Марс» та «Сонячний» становитиме, як і в межах міста, 1,50 грн. Депутати міської ради Ігор Поліщук та Іван Омельчук повідомили про скарги жителів міста на водіїв та звернулися до перевізників із проханням бути більш толерантними до людей похилого віку, підкреслили необхідність встановлення в кожному маршрутному таксі інформаційних табличок із прізвищами водіїв. Запропонований проект рішення зі врахованим зауваженням Світлани

Підготовлено за інформацією Любові НЕСТЕРУК

Дружук було винесено на розгляд виконавчого комітету міської ради. Рішенням виконкому встановлено тарифи на перевезення пасажирів на міських маршрутах загального користування в режимі маршрутного таксі, які з 19 червня становитимуть 2 грн.75коп. за проїзд для дорослих і 1 грн. 50 коп. для дітей віком від 6 до 14 років. Що стосується ставок єдиного податку, то заступник міського голови Лариса Кулікова повідомила, що підставою для розробки проекту рішення «Про внесення змін до рішення міської ради «Про ставки єдиного податку» було звернення Володимир-Волинської ОДПІ. Фізичні особи-підприємці, яких стосується дане питання, не з’явилися на ці громадські слухання. Начальник Володимир-Волинської ОДПІ Ігор Пакулець та начальник відділу доходів і зборів з фізичних осіб ОДПІ Лариса Войтович обґрунтували підстави звернення, зазначивши, що фізичні особи-підприємці, основним видом діяльності яких є неспеціалізована оптова торгівля, декларують значні обсяги доходів (до 1 млн. грн.) і при цьому належать до другої групи платників єдиного податку та сплачують 20% від мінімальної заробітної плати (243,60 грн. в місяць). Ці підприємці також не мають складських приміщень, транспортних засобів, не використовують працю найманих працівників. Після прийняття даного рішення ці підприємці зможуть перейти до третьої групи платників єдиного податку або до загальної системи оподаткування. Запропонований проект рішення буде винесено на розгляд чергової сесії міської ради.

РІДНЕ МІСТО

Фотофакт

Ось так позує красуня білка, яка мешкає у парку, що неподалік ЗОШ №2

Юних художників провели в доросле життя

Минулої суботи, 13 червня, У Володимир-Волинському культурномистецькому центрі відбулося вручення свідоцтв про завершення навчання 23 випускникам Володимир-Волинської дитячої художньої школи та 6 випускникам Устилузької школи мистецтв. Із успішним завершенням навчання випускників привітали директор художньої школи Адам Михалик, викладачі Галина Микита, Тетяна Омельченко, Олена Свиридова. Долучилися до вітань і батьки випускників – Оксана Білик та Ірина Терехова. Привітали своїх однокласників та викладачів і самі випускники. Звісно ж, були квіти, посмішки, побажання добра та здійснення всіх мрій. Відтак, шановні юні художники, в добру путь!

Відбувся зліт лідерів 16 червня в центрі позашкільної освіти відбувся зліт лідерів спілки дитячих організацій міста, в якому взяли участь представники шкільних об’єднань усіх навчальних закладів міста: ЗОШ №1 - «Сталкер», ЗОШ №2 – учнівський парламент, НВК «ЗОШ №3 - ліцей» - «Шок», гімназії ім. О. Цинкаловського – «КРОК», ЗОШ №5 – «ШОУ-5». Лідерів дитячих формувань привітали начальник управління

освіти Дмитро Здіховський, заступник директора з навчально-виховної роботи ЦПО Раїса Власюк, методист управління освіти Оксана Стасюк. Кожне об’єднання звітувало про роботу учнівського самоврядування своєї школи. Відбувалися цікаві ігри, конкурси та забави. Солодкий стіл для школярів організував голова громадської організації «Реверс» Максим Клим’юк, а відділ у справах сім’ї, молоді та спорту міськвиконкому забезпечив призами.

Музична школа випустила 35 юних музикантів У цьому році в дитячій музичній школі 35 випускників, із них свідоцтва з відзнакою отримали 7 учнів: Катерина Ткачук, Мар`яна Дудко, Юліан Гимон, Аліна Назарук, Тетяна Милисюк, Тетяна Новицька, Анастасія Дік.

Що відповів Генпрокурор?

Наприкінці травня за підписом міського голови Петра Саганюка було направлено повторний лист Генеральному прокурору України Віктору Шокіну щодо незаконної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами у місті. У листі йшлося: «На звернення виконавчого комітету міської ради від 03.04.2015 року надійшла відповідь від головного управління ДФС у Волинській області, що протягом квітня проводилися виїзди до міста ВолодимираВолинського для перевірки факту реалізації підакцизних товарів, але такі факти не зафіксовані. Однак у травні жителі міста неодноразово повідомляли про те, що в місті продовжується реалізація підакцизних товарів». Днями надійшла відповідь від Генеральної прокуратури України, де повідомлено, що лист перенаправлено Міністерству внутрішніх справ, Державній фіскальній службі і прокуратурі Волинської області «для розгляду в межах компетенції та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства».

Треба закінчити цю кляту війну. Повернуться наші хлопці, а тоді будемо думати про святкування… Так про відзначення Дня міста висловився міський голова Володимира-Волинського Петро Саганюк під час чергової прес-конференції, яку провів для представників місцевих ЗМІ 16 червня.

Рина ЛІДНИЦЬКА - Поки що міркуємо над тим, як будемо відзначати, саме відзначати, а не святкувати День міста, - зазначив мер. - Усе буде скромно. Не до святкувань зараз. Як, скажіть, можна святкувати в такій атмосфері, коли наша бригада на фронті, коли ще болять рани від страшних втрат? Треба закінчити цю кляту війну, повернуться наші хлопці, а тоді будемо думати про святкування.

- Ви сьогодні озвучили ідею, що недобудоване приміщення центру зайнятості, що біля пожежної частини, можна добудувати коштом міста…

- Нещодавно вкотре розмовляв на цю тему з головою Волинської ОДА Володимиром Гунчиком. У нас уже давно й успішно працює центр надання адміністративних послуг, люди вже звикли до нього. Але працює центр у, м’яко кажучи, неналежних умовах. І ми вже давно ведемо мову про те, що ЦНАП, коли центр зайнятості переїде в нове приміщення, можна розмістити в тому, яке звільниться. Планували розмістити там і міський, і районний центри надання адміністративних послуг, аби людям було зручно. На добудову нового приміщення центру зайнятості треба близько 5 мільйонів гривень. Державна служба зайнятості України, яка й фінансувала будівництво, на те, аби його завершити, очевидно, грошей не має. Голова Волинської ОДА Володимир Гунчик обіцяв посприяти в вирішенні цього питання. Маємо надію, що

приміщення добудує Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, а новобудову візьме на баланс місто. Якщо ж у Мінрегіонбуді не візьмуться за будівництво, то ми згідні взяти на баланс приміщення в такому стані, як воно є. Будемо завершувати будівництво частково на кошти з міського бюджету, частково – з обласного.

- На минулому тижні ви говорили про роботу такої собі «гарячої лінії» за номером 3-5701…

- Упродовж тижня ніхто не телефонував. Щоправда, до мене додому приходила громадянка Немічева, яка проживає на вулиці Луцькій, у будинку Річинського. Вона щойно виписалася з лікарні, а за борги їй відрізали газ. Борг у неї невеликий, тож вдалося врегулювати ситуацію, газопостачання їй відновили. Хоча розраховуватися за спожите тепло треба вчасно.

- Дехто нарікає на те, що в місті немає велосипедних стоянок.

- Не вистачає в місті не лише велосипедних, а й автомобільних стоянок. Це проблема з проблем. Зараз ми вивчаємо можливість облаштування платної автомобільної стоянки на території автостанції. Подумаємо й над тим, де облаштувати стоянку для велосипедів. Можливо, вона буде облаштована поблизу приміщення міської ради. Адже така стоянка потрібна в центрі міста, біля ринку. А то в нас велосипеди прив’язують до огорожі вищого професійного училища.

- Ви згадали про урядову програму «Лічильник»…

- Згідно з цією програмою, всі багатоповерхівки повинні мати лічильники на тепло, які дозволяють дещо економити енергоносій,

а відповідно, й менше платити за спожите тепло. Частину вартості встановлення лічильників повинні сплатити власники будинків - ОСББ чи кооперативи. Частину витрат повинен узяти на себе місцевий бюджет, частину – теплокомуненерго. Зараз ми проводимо відповідні розрахунки, думаю, на липневій сесії буде прийняте рішення про виділення певної суми коштів на встановлення лічильників у кожній міській багатоповерхівці. Загальна ж сума проведення таких робіт становитиме, за нашими розрахунками, близько 4 мільйонів гривень. Крім того, ми проводимо ремонт котелень міста, плануємо частково замінити на енергозберігаючі нині діючі теплотраси. В бюджетних установах постараємося замінити якомога більше вікон на нові – це дає відчутну можливість економити тепло. Також будемо братися за продовження ремонту в лікарні, заміну систем опалення в бюджетних установах. Багато хто з вас, напевно, знає, які системи опалення встановлені, приміром, у наших садочках: на тваринницьких фермах та в садочках встановлювали однакові регістри. На те ж, аби зробити реконструкцію опалення, скажімо, в садочку №8 «Вишиванка», що у військовому містечку, треба мільйон гривень. На чотири садочки, які діють у нас в місті, відповідно, 4 мільйони. У минулому році ми переобладнали на тверде паливо 3 міських котельні. За це держава нам заборгувала мільйон гривень, які виконавцю робіт, очевидно, доведеться віддавати з міського бюджету. Нині голова Волинської ОДА Володимир Гунчик ставить завдання впродовж двох років усі котельні в області перевести на тверде паливо. Щоправда, не виключено, що за два роки

Вода забрала життя 25-річного чоловіка (Продовження. Початок на стор.1) Лілія ПАРАФІН - 14 червня о 17 годині 3 хвилини на пульт зв’язку ДПРЧ-7 надійшло повідомлення від чергового Володимир-Волинського МВ УМВС про те, що на річці Луга біля підвісного мосту потонув чоловік. Прибувши на місце, троє рятувальників узялися діставати тіло, яке знаходилося на дні річки приблизно за 8 метрів від мосту (якщо йти з міста, то по правий бік мосту). Воно було замулене та заплутане у водоростях. О 17 годині 19 хвилин ми дістали тіло людини з водойми без ознак життя. Як розповіли очевидці, потопельник прийшов до мосту сам, зустрівся із товаришем. Потім вони обоє підсіли до компанії чоловіків. Оскільки на вулиці було спекотно, то вирішили скупатися. Постраждалий поплив за течією, а напарник – проти. Останній через кілька хвилин вийшов на берег. Зайнявся своїми справами, а коли подивився у бік, де нещодавно плавав знайомий, то його вже там не було.

№25 18 ЧЕРВНЯ 2015 РОКУ

НОВИНИ

РІДНЕ МІСТО

Правила безпечної поведінки на воді Державна служба України з надзвичайних ситуацій закликає під час відпочинку біля водойм дотримуватися правил безпеки: - температура води повинна бути не нижче +17° С, в більш холодній перебувати небезпечно; - перебувати у воді можна не більше 20 хв., цей час повинен збільшуватися поступово, починаючи з 3 - 5 хв.; - не входьте, не пірнайте у воду після тривалого перебування на сонці; - не входьте у воду в стані алкогольного сп'яніння; - якщо немає поблизу обладнаного пляжу, вибирайте безпечне для купання місце з поступовим схилом та твердим і чистим дном, у воду заходьте обережно; - ніколи не пірнайте в незнайомих місцях; - ніколи не плавайте наодинці, особливо, якщо ви не впевнені у своїх силах; - якщо вас підхопила течія, не панікуйте, треба пливти за течією, поступово i плавно повертаючи до берега; - купання дітей ні в якому разі не повинно проходити без нагляду дорослих, які добре вміють плавати. Чоловік кинувся у воду. Неподалік від мосту на дні водойми намацав тіло, намагався самотужки дістати його, але всі старання були марними. Він кликав на допомогу, однак ніхто не відгукнувся, - розповідає Віталій Шило. Про цей трагічний випадок відпочивальники повідомили

у міськвідділ міліції. Слідчооперативна група, яка прибула на місце події, під час поверхневого огляду тілесних ушкоджень на тілі потопельника не виявила. Тіло було направлено на судово-медичну експертизу. Згідно з висновком експерта, причиною загибелі чоловіка

дрова будуть коштувати так само, як газ, а може, й дорожче… До того ж переобладнання котелень має проводитися за рахунок інвесторів. А де їх узяти?

- На минулому тижні деякі жителі будинку №140 по вулиці Ковельській бунтували проти встановлення в їхньому дворі тренажерів…

- Виходити з ситуації будемо наступним чином: як домовляться між собою мешканці будинку, так і буде. Захочуть тренажери – будуть тренажери, а ні – то ні. Відзначу лише, що такі тренажери ми встановили біля будинку №108 по вулиці Ковельській, його жителі ними дуже задоволені. Чимало мешканців міських багатоповерхівок просять зробити в їхніх дворах дитячі майданчики, й підприємець Вадим Василюк повним ходом працює над їх виготовленням. А на сесії, думаю, буде прийняте рішення про виділення на ці дитячі майданчики 100 тисяч гривень. Принагідно хочу запитати: хтось чув про те, що в якомусь із міст Волині задарма встановлювали тренажери чи дитячі майданчики?

- Президент ставить завдання до 15 липня провести адміністративну реформу. Поляки над нею працювали 12 років…

- Ми в цьому поспіху наробимо такого, що потім будемо за голови хапатися. Ми ж повинні реформу провести не для самої реформи, а для того, аби українцям було зручно. Люди добрі, поїдьте в ту саму Польщу, в інші країни, вивчіть тамтешній адміністративний устрій, візьміть якусь модель собі за приклад, і тоді можна щось робити. А так… Не думаю, що до 15 липня реформа буде проведена. А от закон про вибори до цього часу, на моє переконання, прийнятий буде. І вже тоді будуть братися за адмінреформу. є механічна асфіксія внаслідок закриття дихальних шляхів водою (обтюрація дихальних шляхів водою, втоплення). У літню пору на річках Луга та Риловиця часто купаються володимирчани. Деякі місця, де збираються відпочивальники, дуже небезпечні, однак люди все одно там купаються, приводять із собою дітей. Кожен повинен знати, як діяти у разі, якщо побачили, що тоне людина, як надати їй першу допомогу.

- Діставши потерпілого з води, покладіть його грудною кліткою собі на коліно, постукайте по спині, щоб вийшла вода. Вказівним пальцем очистіть порожнину рота від водоростей, піску. Після цього покладіть потерпілого на рівну поверхню та зробіть зовнішній масаж серця і штучне дихання рот в рот, - розповідає завідувач відділення швидкої допомоги Володимир-Волинського ТМО Микола Бранчук. - Масаж серця потрібно виконувати швидкими рухами, не згинаючи руки в ліктях. Грудна клітка повинна прогинатися на 3 – 4 см. Співвідношення між штучним диханням і масажем: один вдих у ротову порожнину потерпілого – 30 натискань на грудну клітку.

Òðàôóíêè

Шахрай узявся за старе До Володимир-Волинського МВ УМВС України у Волинській області звернувся місцевий житель із повідомленням про те, що знайомий під вигаданим приводом обміну заволодів його мобільним телефоном та не повертає. Працівники міліції, розшукавши 24річного, раніше судимого підозрюваного, встановили, що телефон заявника він здав до ломбарду, а виручені гроші витратив на власні потреби.

За даним фактом слідчим відділенням розпочато кримінальне провадження за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 (шахрайство) Кримінального кодексу України. Тепер шахраєві загрожує покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

Три роки тюрми за шість крадіжок

Працівниками міліції було встановлено причетність 32-річного жителя міста до ряду крадіжок із автомобілів. Правоохоронці за вказаними фактами розпочали кримінальне

провадження за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1, ч. 2 ст. 185 (крадіжка) Кримінального кодексу України. Під час судового засідання обвинувачений свою вину повністю визнав. Володимир-Волинський міський суд засудив чоловіка за вчинення шести крадіжок до трьох років позбавлення волі з іспитовим терміном два роки. Аліна МАТУСЕВИЧ, помічник начальника Володимир-Волинського міськвідділу внутрішніх справ по взаємодії з громадськістю

3

Шановні медичні працівники! Сердечно вітаю вас із професійним святом! Життя та здоров’я громадян - це найвища цінність держави, яку ви підтримуєте своєю щоденною працею, готовністю прийти на допомогу в найскрутнішу годину. Ми вдячні вам за самовіддану працю, високий професіоналізм, відкриті серця і талант, золоті руки, які часто повертають людей до життя. Віримо, що кожен із вас на своєму робочому місці докладатиме максимальних зусиль для забезпечення зростання авторитету своєї галузі та підвищення довіри громадян до системи охорони здоров’я. Бажаємо усім вам міцного здоров’я, миру, добра, родинної злагоди, успіхів у вашій нелегкій, але такій необхідній роботі. Нехай збуваються ваші найкращі задуми! Міський голова Петро Саганюк

Шановні держслужбовці! Прийміть щирі вітання з нагоди вашого професійного свята! Сьогодні державний службовець не тільки виконавець своїх службових обов’язків та функцій держави, це – єднальна ланка між владою і народом. Від вашого професіоналізму та наполегливості великою мірою залежить вирішення важливих соціально-економічних завдань, які стоять перед нашою країною. Бажаю вам щастя, здоров’я, добробуту, сімейного затишку і благополуччя, душевної рівноваги і спокою, стабільності і впевненості у завтрашньому дні. Міський голова Петро Саганюк

Линуть слова подяки Висловлюємо щиру подяку представникам міської влади та особисто міському голові Петру Саганюку за турботу та посильну допомогу в плані благоустрою мешканцям міста, які проживають у військових містечках №1 і №2. Члени Володимир-Волинської МДО «Захисник»

Земельні ділянки - учасникам АТО У Володимирі-Волинському 59 учасникам АТО надано земельні ділянки в межах міста. На сесію міської ради, яка відбудеться 19 червня, буде винесено питання про виділення земельних ділянок 9 сім’ям загиблих в АТО, які мали можливість вибрати ділянки за своїм бажанням. Сім’ям поранених (27 чоловік) та нагороджених орденами та медалями (2 чоловіка), а також полонених (9 чоловік) пропонується виділити земельні ділянки в районі водоканалу (вул. Луцька) та на масиві Устилузька – Володимира Великого – Лотоцького.

У вас є «пенсійні» запитання?

19 червня з 10.00 до 11.00 відбудеться «пряма лінія» з начальником відділу призначення пенсій управління Пенсійного фонду України у місті Володимирі-Волинському та районі щодо питань нарахування та виплати пенсій Наталією Богданівною Ковалюк. Телефонуйте за номером 3-87-43.

Стежками древнього Володимира

З метою виховання в учнівської молоді поваги та інтересу до історичної спадщини рідного міста та вшанування пам’яті князя Володимира, засновника міста, 12 червня 2015 року з ініціативи волонтера громадської організації «Фонд КримінонНадія» Наталії Шандалко, за підтримки місцевої спілки промисловців і підприємців та управління освіти міськвиконкому був проведений квест на історичну тему «Стежками древнього міста Володимира». У грі взяли участь збірні команди шкіл міста (учні 5-8 класів). Команди з 10 учнів та 2 вихователів шкіл почергово

рухалися за маршрутом, вказаним на карті, та виконували завдання. Зокрема, учасники змагань повинні були в найкоротші строки роздати рекламну продукцію підприємств, висадити квіти, розповісти жителям міста «правила щасливого життя» та ін. У підсумку перемогу в квесті здобула команда НВК «ЗОШ І-ІІІст.№3-ліцей». Переможці отримали талони на безкоштовну піцу, канцелярське приладдя, книги та буклети про місто, меч, що символізує силу, лідерство, справедливість. Всі учасники гри отримали квитки в кінотеатр, талони на морозиво, значки та зошити.

4

№25 18 ЧЕРВНЯ 2015 РОКУ

14 червня в селі Хотячів Володимир-Волинського району попрощалися з загиблим на фронті бійцем 24-ої окремої механізованої бригади, старшим солдатом Вадимом Саком. Вадим загинув 10 червня внаслідок мінометного обстрілу під час виконання бойового завдання на сумнозвісному 29-му блокпості, що на Бахмутській трасі, неподалік Кримського Луганської області.

Рина ЛІДНИЦЬКА Тіло загиблого в рідне село доправили рано-вранці 13 червня. Кажуть, труну з тілом Вадима односельці зустрічали, стоячи навколішки. 14 ж червня попрощатися з героєм прийшли сотні людей:

РІДНЕ МІСТО

НА ЧАСІ

Знову в горі та сльозах Володимирщина рідні, друзі, односельці, бойові побратими, всі, хто вважав своїм обов’язком віддати останню шану захиснику Вітчизни. Заупокійну службу за новопреставленим воїном Вадимом служили в хотячівському храмі Євстафія Плакиди. Поховали Вадима на сільському кладовищі. Його останній шлях із храму на кладовище встеляли пелюстками квітів.

21 серпня Вадиму виповнилося би 22 роки. Народився він у Володимирі-Волинському. Навчався у Володимир-Волинському вищому професійному училищі. Після закінчення навчання, восени 2011 року, був призваний на строкову військову службу.

- Навчання Вадим проходив у 169-му навчальному центрі в Десні. Після завершення строкової

служби виявив бажання служити за контрактом, - розказує заступник Володимир-Волинського військового комісара майор Роман Зарівняк. – Служив Вадим, як ви знаєте, в 24-ій окремій механізованій

бригаді, яка дислокується в Яворові Львівської області. Й от сьогодні ми Вадима хоронимо. Україна втрачає найкращих синів - тих, які би мали розбудовувати нашу країну в майбутньому. Дуже й дуже гірко…

Микола Глум служив із Вадимом з 2011 року. Разом проходили строкову службу, разом – контрактну, разом вирушили на фронт. Коли смерть спіткала Вадима, Микола був у відпустці.

- В місце розташування наших бійців влучило дві міни. Друга – прямим попаданням. Вадим загинув на місці. Ще троє бійців поранені, один із них у дуже тяжкому стані. Попрощатися з Вадимом приїхали 8 його товаришів по службі – хто зміг. Решта виконують бойові завдання на Луганщині, - розказує Микола.

- Вадим був для мене не просто товаришем по службі, він був мені бойовим побратимом і другом… Восени мав одружуватися. Думали, приїдемо до нього на весілля, а приїхали на похорони… Без Вадима осиротіли його

мама, молодша від нього на 9 років сестра й наречена, з якою восени молодий чоловік мав побратися. Кажуть, уже навіть придбав костюм на весілля. Поховали Вадима Сака під звуки Гімну України у виконанні військового оркестру 14-ї ОМБр та з військовим салютом. Вічна пам‘ять Герою!

Іще раз про шахрайство, або Як упильнувати, щоб ошуканим не стати Неодноразово співробітники Володимир-Волинського міськвідділу внутрішніх справ закликали громадян бути пильними, остерігатися шахрайства, не давати зловмисникам можливості нажитися за чужий кошт. Та оскільки шахраї стають дедалі вигадливішими й підступнішими, про основні види шахрайства, поширені сьогодні, представникам місцевих засобів масової інформації на минулому тижні під час прес-конференції розповів заступник начальника - начальник слідчого відділення Володимир-Волинського МВ УМВС України у Волинській області Олександр Могилецький.

Рина ЛІДНИЦЬКА - Насамперед відзначу, що з початку 2015 року на території Володимира-

Волинського та Володимир-Волинського району зареєстровано 36 випадків шахрайств, - розпочав розмову Олександр Могилецький. – Половину цих злочинів було розкрито. Так, іще на початку року було затримано групу жителів Червонограда, які шахрайством видурювали в людей гроші. Діяли зловмисники за наступною схемою: телефонували потерпілому, повідомляли про те, що хтось із його рідних потрапив у біду, й для того, аби йому допомогти, терміново потрібні гроші. Зловмисники воліли наживатися за рахунок готівкових коштів, завдяки чому нам удалося затримати їх, як кажуть, на гарячому.

Водночас, каже Олександр Могилецький, потерпілі часто перераховують гроші на банківські картки шахраїв, коли ті повідомляють їм, що з кимось із рідних сталася біда. Телефонують шахраї, як правило, вночі, називаються сином, чоловіком, братом, дочкою, розказують, мовляв, побилися з кимось, скоїли ДТП, потрапили в лікарню чи в міліцію, просять терміново перерахувати гроші на такий-то рахунок. І потерпілі, не перевіривши отриману інформацію, ці гроші перераховують, як правило, через банківські термінали. Й відразу ж після цього зазвичай з’ясовується, що з рідними все гаразд, а довірливі громадяни стали жертвами шахраїв.

- Вкотре повторюю: будьте пильними в спілкуванні з незнайомцями, особливо, коли вам телефонують чи надсилають повідомлення незнайомі люди, - наголошує Олександр Могилецький. – Крім того, варто відзначити, що згідно

з чинним законодавством, якщо ми затримали людину за скоєння кримінального чи адміністративного правопорушення, то невідкладно інформуємо про це родичів затриманого й Центр надання безоплатної юридичної допомоги, аби затриманий міг отримати кваліфіковану допомогу адвокатів. До слова, непоодинокими є факти, коли люди телефонують у відділок і цікавляться, чи не потрапив син або чоловік у міліцію, чи не було повідомлень про те, що такий-то громадянин потрапив у лікарню. Як правило, в таких випадках розшукуваний, кажучи просто, загуляв. Утім, ми завжди йдемо назустріч людям, які звертаються по допомогу, розшукують рідних. Так, якщо «пропажа» не дає про себе знати впродовж доби, то відомості про її зникнення вносяться в єдиний реєстр досудових розслідувань, і співробітники міліції вживають заходів для того, аби встановити місцезнаходження людини, яка «заблукала». Якщо ж повернутися до теми нашої розмови, то набувають поширення все нові й нові види шахрайства. Почастішали, зокрема, випадки, коли кошти знімаються з платіжних карток громадян. А тому вкотре наголошую: не можна повідомляти незнайомим людям пін-коди карток, електронні номери тощо. Дуже поширеним нині є й придбання та продаж товарів через Інтернет. І шахраї й тут знайшли для себе «роботу». Так, якщо продаєте ви, то пам’ятайте, що покупцеві, який має перерахувати гроші на вашу картку, не можна називати нічого, крім її номера рахунку. Якщо ж вас просять надати інші відомості, бо, мовляв, не можуть перерахувати гроші, це вже причина задуматися над тим, чи не хочуть вас ошукати. Буває й поіншому. Людина вибирає в Інтернеті товар, зв’язується з продавцем, домовляється про оплату. Продавець вимагає передоплату,

при цьому вказує номер банківської картки, куди можна перерахувати кошти. Після того, як покупець вносить цю передоплату, загадковий продавець зникає. Трапляються й випадки, коли гроші знімають із картки потерпілого без його відома, ними відразу ж розраховуються за товари, придбані в Інтернет-магазині. За іншою з поширених шахрайських схем, потерпілий нібито виграє якийсь приз, найчастіше автомобіль. Йому телефонують чи надсилають повідомлення про виграш. Так нещодавно було із жителькою одного із сіл Володимир-Волинського району. Вона отримала повідомлення про те, що виграла автомобіль. При цьому шахраї спонукали жінку перерахувати їм 17 тисяч гривень для того, аби вона «була першою в списку тих, хто може виграти цей автомобіль». Бо нібито є конкуренти. Як результат, жінка, неважко здогадатися, ніякого автомобіля не отримала, ще й чималої суми грошей позбулася. Ще одна з шахрайських схем, яка останнім часом набула значного поширення, – зняття коштів із карток громадян під виглядом працівників банку. Шахраї телефонують людям, представляються банківськими працівниками, вказують їхні особисті дані. При цьому чимало таких дзвінків і справді здійснюється з номерів телефонів, закріплених за банківськими установами (існує навіть версія, що хтось із банківських працівників може надавати зловмисникам інформацію про клієнтів). Телефонуючи, шахраї найчастіше кажуть, що з картки потерпілого хтось намагається зняти кошти. А тому треба негайно назвати пін-код картки для того, нібито, аби банк міг її заблокувати. Потерпілий називає пін-код, і кошти з його картки й справді зникають. Щодо розкриття таких злочинів, то це

справа дуже складна. Як усі ми розуміємо, вчиняються вони за допомогою складних комп’ютерних технологій, і відстежити ці моменти досить непросто. Так, аби співробітники міліції змогли відстежити рух коштів, дізнатися, на який рахунок вони були направлені (а це банківська таємниця), мусять звертатися в головний офіс того чи іншого банку. Зрозуміло, що процедура отримання такої інформації займає чимало часу, впродовж якого зловмисники нерідко встигають замести сліди. Тому ще раз усіх застерігаю від передачі особистих даних чи даних про банківські картки невідомим людям. Якщо вам нібито телефонують із банку, то підіть у банківську установу та з’ясуйте, в чому справа, перш ніж переказувати кошти. Та й узагалі, якщо вам під будь-яким приводом телефонують незнайомі люди й просять переказати кошти, проконсультуйтеся з цього приводу в міліції. У слідчому управлінні Міністерства внутрішніх справ у Волинській області наразі створена ціла група, яка займається розслідуванням шахрайств у межах області. І коли вона проаналізувала схожі випадки шахрайств, виявилося, що сліди більшості з них ведуть на окуповані території Луганської та Донецької областей, більшість шахраїв орудують аж звідти, а страждають люди по всій Україні, в тому числі й у наших місті та районі.

На завершення розмови Олександр Могилецький відзначив, що співробітники міліції докладають максимум зусиль для розкриття таких злочинів, як шахрайство. Однак найпершим чинником безпеки громадян є їхні поінформованість та пильність. Тож, шановні читачі, будьте обережними.

Під стінами суду знову було гаряче

У Володимир-Волинському міському суді 12 червня відбулося продовження підготовчого судового засідання у кримінальній справі, за якою бійцям 51 ОМБр висуваються обвинувачення у дезертирстві. Однак засідання знову було перенесене.

Лілія ПАРАФІН Цього разу через відсутність одного з підсудних - Василя Сої, жителя Тернопільської області. За словами його правозахисника, Анатолія Башловки, у хлопця виникли проблеми зі здоров’ям. Аби не порушувати права підсудного, було вирішено перенести слухання. Правозахисники під час підготовчого засідання подали клопотання та угоди на заміну адвокатів. Нині питання щодо захисників вирішене, тож усі сподіваються, що 10 липня справа таки зрушить із місця. До зали суду також не

з’явився один правозахисник із Запоріжжя, Віталій Погасян. Його колега Олена Яркіна зазначила, що судове засідання може бути розпочате без нього, оскільки вони захищають одних бійців. Також Олена Василівна зауважила, що разом із паном Погасяном вони подали 12 скарг до Європейського суду з прав людини від бійців колишньої 51-ї механізованої бригади, яких нині судять, та 1 заяву від бійця, який підписав угоду про визнання вини.

Правозахисники зазначають, що усі хлопці активно сприяють тому, аби справа була якнайшвидше розглянута. Якщо ж хтось систематично не з’являтиметься на засідання, буде подано клопотання, щоб на цього обвинуваченого запровадити окрему справу. За словами Олександра, підсудного з Рівненщини, тільки двом бійцям вдалося отримати посвідчення учасника бойових дій. Хлопець безробітний, однак на роботу влаштуватися не

може, оскільки перебуває під слідством. Важко фінансово щоразу їздити на судові засідання, однак ітиме до кінця. Сподівається, що справу не будуть затягувати.

- В Україні випадків, коли вояки відмовляються визнати свою вину, ще не було. Досі усі визнавали себе винними та отримували вироки. Тому цю справу можна вважати прецедентом. Цей процес буде важким, але ми повинні його вистояти і довести всю абсурдність обвинувачення. Я пишаюся тим, що ці хлопці вирішили боротися з системою і відстояти свою правоту, - зазначає Анатолій Башловка, правозахисник із Києва.

- Запорізька військова прокуратура, дійсно, залякувала хлопців, намагаючись тим самим спростити собі життя. Бійцям фактично погрожували, телефонували з погрозами і рідним. Тому не дивно, що 20 бійців визнали свою вину, - зазначає адвокат із Запорізького центру надання безоплатної правової допомоги Вадим Васильєв, який із перших днів

захищає бійців колишньої 51-ї бригади. За словами адвокатів, навіть у найгіршому випадку обвинувачені отримають покарання у вигляді 3 років умовного терміну. Однак правозахисники прогнозують, що хлопці будуть виправдані, з них знімуть усі обвинувачення. Щоправда, передбачають, що судова тяганина буде довгою та виснажливою. Під стінами міського суду знову зібралися люди, аби підтримати хлопців, цього разу активістів прибуло навіть більше, ніж під час попереднього слухання. Коли з приміщення суду вийшов військовий прокурор

полковник Олександр Курсов, його обступили активісти, які хотіли почути відповіді на чимало запитань. Дехто з присутніх просив прокурора проявити людяність і відмовитися від цієї справи. З натовпу лунало: «Ганьба!», «Хто наказав судити хлопців?». Згодом до прокурора підійшла мама підсудного Дениса Бєбнєва. Витираючи сльози, жінка розповіла про те, в яких умовах хлопцям довелося воювати, як проходило слідство у Запоріжжі, як на бійців колишньої 51-ї бригади тиснув попередній прокурор. Наступне судове засідання відбудеться 10 липня об 11 годині.

РІДНЕ МІСТО

№25 18 ЧЕРВНЯ 2015 РОКУ

З ЖИТТЯ ГЕРОЇВ

9

ЯК ГАРТУЄТЬСЯ БРОНЯ, або ГЕРОЇ СЕРЕД НАС Долю України та українців нині вершить війна. Вона вбиває, калічить тіла та долі, забирає сенс життя. А водночас вона дарує доленосні зустрічі й виокремлює в нас найголовніше. В багатьох – найгірше, та в більшості, на щастя, найкраще. Бо ще кілька років тому ми й уявити собі не могли, що означає для нас рідна земля й на що ми заради неї готові. А головне, ми не знали, що поряд із нами живуть герої - такі ж нескорені, як сама Україна, такі ж реальні, як кров, яку вони за неї проливають…

Рина ЛІДНИЦЬКА Про подвиги танкістів 14-ї ОМБр сказано й написано вже багато. Втім, не настільки, аби перестати дивуватися відчайдушності цих хлопців і тому, як буденно й неохоче вони розповідають про події, про які, напевно, колись напишуть у книжках. Вони воювали й дивилися в очі смерті. Й вижили… Ще не до кінця загоївши рани, тут, у тилу, кожного дня вони подумки з тими, хто стоїть на передовій. Бо знають, як їм важко, розуміють, наскільки там, на Сході, потрібна підтримка своїх. Йдеться про трьох бійців танкового батальйону 14-ї ОМБр, трьох командирів танків, сержантів Романа Киричука, Євгена Федорчука та молодшого сержанта Богдана Макарова, які в силу різних причин не можуть бути на фронті. Але мають свій фронт тут, у Володимирі, в рідній бригаді. Вже тривалий час вони з власної ініціативи ремонтують танки.

- Якщо коротко, то переставляємо запчастини з тих танків, які вже не підлягають відновленню, на ті, які ще підлягають. Ремонтуємо й відправляємо на передову, - пояснює Роман Киричук. - Наразі працюємо над відновленням уже шостого за рахунком танку. П’ять попередніх уже успішно дісталися на Схід, де можливість ремонтувати техніку, як ви розумієте, досить обмежена. Чи хочеться на фронт, до своїх? Скоріше так, ніж ні. Втім, намагаєшся не думати про те, що всі там, а ми тут. Для цього займаємо себе роботою, таким чином підтримуючи своїх на передовій. Допомагає нам у роботі настановами начальник бронетанкової служби 14-ї ОМБр

альна війна. Щодо мене, то після отриманого в Лисичанську поранення я довгий час лікувався, потім проходив реабілітацію. Тепер от ремонтуємо танки для наших хлопців на передовій. Чи хочеться повернутися на фронт? Напевно, так. Але не на фронт, а до своїх хлопців. Сержант Євген Федорчук, житель села Овадне, був мобілізований у квітні минулого року, під час першої Командири танків Роман Киричук, Богдан Макаров, Євген Федорчук хвилі мобілізації. Свого часу Євген служив у майор Віктор Береговий. Впро- ремогу. А вона обов’язково буде, я танковому батальйоні 51-ї ОМБр довж 20 років він був заступником в це вірю. Молодшому сержанту Богдану на контрактній основі, після закомандира танкового батальйону з озброєння, тож повірте, про тан- Макарову повоювати довелося вершення контракту звільнився. ки знає все. І його знання нам часто на Луганщині. Каже, «найспекот- А через кілька років після звільніше» було в Сєверодонецьку та нення, коли розпочалася війна, стають у нагоді. Минулого року в цей час Ро- Лисичанську, містах, які звільни- довелося повернутися. Уникати ман Киричук уже воював на ла 51-а ОМБр. «Найспекотніше», мобілізації, каже Євген, навіть Донбасі. Дорогою туди, коли на думку Богдана, це кілька разів думки не було.

- Не буду ж я тікати, десь ховаРоман повертався з короткої за два дні, як сам він розповідає, відпустки, під час якої вперше прощатися з життям. Та, дякува- тися, - каже Євген. - Повоювати побачив кількамісячну донечку, ти Богу, кожне з прощань було минулого літа мені довелося в Мар’їнці, Красногорівці, Гострому, ми й познайомилися. Повоювати передчасним.

- В Лисичанську я отримав по- неподалік від Пісків. А взимку, в люсержанту Киричуку довелося по всій Донецькій області: Мар’їнка, ранення в плече. Там же загинув тому, - в Дебальцевому.

- Нехай розповість, як він із воОленівка, Красногорівка – найга- підполковник Василь Спасьонов, рячіші точки, в яких довелося во- - розповідає Богдан. – Ішли на рожим танком на дуель виходив! ювати. В Красногорівці потрапив штурм, потрапили до чеченців у – гукає здалеку, побачивши, що засаду. Тодішній командир бригади ми з Євгеном балакаємо, Богдан під обстріл.

- Свого часу я дивився фільм Пивоваренко сказав нам: «Езжайте Макаров. Розповідати про це Євген не «Чистилище», і чомусь найбільше на прогулку…» В мене тоді було запам’ятав момент, коли танк роз- лише три кумулятивних снаряди. дуже хоче й навіть трохи дратустрілювали з гранатометів. Хоча Коли ж попросив дозволу взяти ється. Каже, навмисне ні на яку тоді навіть уявити не міг, що по- більше, командир сказав: «Тебе там дуель не виходив.

- Ми отримали наказав поїхати траплю в «кіношну» ситуацію. Що не придется стрелять… Максив танку, який розстрілюватимуть, мум – из автомата». Та все ж таки ми на блокпост «Міус», що поблизу буду я… Коли ми стояли на блок- взяли 15 фугасів. Углиб Лисичанська Чорнухіного, під Дебальцевим, де пості у Красногорівці, нас обстрі- ми зайшли на 5 км, коли нас почали допомоги потребували 18 українляли з самохідної артилерійської обстрілювати з усіх боків. А в нас - 1 ських бійців. По них і танк працюустановки. Стріляли не впритул, танк, 1 БМП і до 30 бійців батальйону вав, і БМП, і стрілкотня… Наших але влучили прямим попаданням. «Чернігів», ми ж на «прогулку» при- поїхало 5 екіпажів. І вийшло так, Потрапили в бак, який вибухнув. їхали… Почали відступати, відстрі- що наш танк і ворожий вискочиТанк зайнявся, одне з коліс від- люючись фугасами (якби не вони, ли просто один на одного. Один летіло від удару. Першим із танку не повернутися би звідти живим в одного й вистрілили, влучили. З зумів вибратися навідник Дмитро нікому). Я про всяк випадок сказав нашого екіпажу всі, слава Богу, лиКоляда, якого нині вже немає в жи- навіднику взяти по гранаті в руку – шилися живі. А щодо противника, вих. Я ж, отримавши контузію, 80- аби до чеченців живими не потра- то не знаю… Не бачив, щоб хтось кілограмовий люк підняти вже не пити. Просили підмоги, але Пивова- із того танка вибирався. Та й нас зміг. Тож Діма дістав спочатку мене, ренко сказав: «Выбирайтесь сами… мало цікавило, чи лишився там а тоді вже вдвох ми витягли механі- Я не могу людьми рисковать». Ми хтось живий, не до того було. Нас й вибиралися. Вибралися не всі... тоді почали вже з усіх боків обстріка. Танк вигорів дощенту. Мене підібрали нацгвардійці, лювати і з важкого озброєння, і зі Після цього мене з контузією поклали в госпіталь у Дніпропе- які йшли за нами. Просто витягли стрілецької зброї. Тож відступати тровську, згодом перевели в Луць- мене звідти. Якби не вони, мене, нам довелося пішки, бо танк, як ви кий госпіталь. Потім була тривала скоріш за все, вже би не було. розумієте, вийшов із ладу.

16 лютого бойовики вже почали У цілому ж, коли ми поверталиреабілітація. Сказали, що тепер я умовно придатний: служити слу- ся з «прогулянки», то наших було наступ на Дебальцеве. 17-го захожу, але участі в бойових діях брати близько 10 осіб убитих і близько 20 пили його половину. Й почали наступ на блокпост «Міус», про який не можу. Але без діла намагаюся поранених. А перед тим, коли ми заходили я згадував. Узагалі, важко було: не сидіти. Разом із хлопцями робимо корисну справу, допомагаємо в Лисичанськ із іншого боку, перед самого Дебальцевого наші не знанашим на передовій. Тож, напевно, самим нашим танком підірвали ли, на відміну від бойовиків, серед вносимо й свою лепту в нашу пе- міст… Одним словом, це війна, ре- яких було багато місцевих. Та й

озброєння: самих лише їхніх танків там був батальйон. Виходили ми з Дебальцевого 18 лютого разом із розвідниками, прокладали дорогу. За нами почали виходити колони. Хто йшов, хто їхав. Чи великими були втрати? Не рахував. Знаю лише, що 30-у бригаду під час виходу сильно розбили. Тіла загиблих з-під Дебальцевого вивозили «Уралами». Під час танкової дуелі, коли в наш танк із 50-метрової відстані влучив ворожий, Євген отримав контузію. Лікувався в Луцькому госпіталі. Наразі він уже демобілізований. Чекає лишень на всі необхідні документи і, в принципі, може взагалі не приходити в частину. Але приходить і ремонтує техніку. Хоче допомогти хлопцям на передовій, із якими воював пліч-о-пліч.

Майор Віктор Береговий Поки ми розмовляємо, неподалік з’являється майор Береговий – наставник хлопців, якого в бригаді ще називають богом бронетанкових військ.

- Вікторе Івановичу, а що скажете про хлопців?

- А що скажу? Хороші хлопці, дуже хороші. От зараз уже трудяться над шостим танком. П’ять із них уже відправили на Схід, у район бойового призначення. Ці танки замінять машини, втрачені в Дебальцевській операції, в якій наші танкісти брали участь. Робота, яку роблять хлопці, дуже важлива. Адже там, на фронті, не завжди є можливість ремонтувати техніку. Всі ми добре знаємо, що там війна, хоч і називається вона перемир’ям.

- Хлопці кажуть, ви часто допомагаєте їм порадами…

- Та бувало. Наразі я начальник бронетанкової служби 14-ї ОМБр, а до цього довгий час був заступником командира танкового батальйону з озброєння. А отже, все, що стосується танків, мені близьке. Продовжую курувати роботу хлопців. Хотів би їм допомогти й фізично,

але на це не вистачає часу, адже 51-а бригада ще й досі не закрита, а тому розриваюся між нею та 14-ою. Якщо ж говорити в цілому про наш танковий батальйон, то він, наскільки мені відомо, в ході бойових дій показав себе дуже добре. Так, про подвиги наших танкістів на Савур-могилі, в Іловайському котлі, під Амвросівкою та в Дебальцевому знає багато хто. Ні для кого не секрет і те, що саме танкова рота 51-ї ОМБр під командуванням капітана (а нині вже майора - авт.) Сергія Корсуна взяла Савур-могилу й тривалий час утримувала її. Аж допоки не передала позиції 30-ій бригаді. На той час танкова рота діяла в складі батальйонно-тактичної групи «Колос», яка залишилася в зоні бойових дій і виконувала бойові завдання в той час, як 51-у бригаду було виведено на полігон «Широкий Лан», що на Миколаївщині. До слова, танковий взвод 51-ї окремої механізованої бригади в 2013 році переміг у конкурсі на кращий танковий взвод Збройних Сил України, а Сергій Корсун увійшов до 20 найкращих командирів України. І практично всі, хто брав участь у тому конкурсі, менш ніж через рік, брали Савур-могилу. Під 8-годинними безперервними обстрілами з «Градів». Але таки взяли цю висоту. Без людських втрат. Тож думаю, наших танкістів і справді можна назвати героями. Підтвердили вони це звання й під час дебальцевських подій, коли роти старшого лейтенанта Романа Багаєва та капітана Вадима Тодоренка утримували перешийок, тим самим не даючи ворогу закрити «котел». Виконували це завдання 2 взводи 1-ї роти танкового батальйону й один взвод 2-ї роти. Крім того, взвод із 2-ї роти капітана Тодоренка захищав і прикривав відхід із Дебальцевого бійців 128-ї бригади, в складі якої після реформування 2012 року немає танкового батальйону. Також наші танкісти захищали штаб сектора та штаб 128-ї бригади. Там, у Дебальцевому, наші танкісти зазнали втрат: втратили 5 танків, члени екіпажів отримали поранення. Чималий відсоток тих бійців, які брали участь у дебальцевських подіях, наразі вже демобілізовані. На їхні місця прийшли інші люди, які під керівництвом підполковника Валерія Дуріхіна утримують бойові позиції на фронті. І повірте, їм там несолодко. Але впевнений, вони з усім упораються. І ми впевнені, що впораються. Бо ж вони - наші. І вони – герої…

̳ñòî æèâå

Косівські союзянки вражені теплим прийомом

На минулому тижні у ВолодимиріВолинському побували голова Всеукраїнської громадської організації «Союз українок» Ореслава Хомик, делегація Союзу українок із Косівського району (ІваноФранківська область). У соборі Різдва Христового гостей зустріли місцеві союзянки, усі разом помолилися за здоров’я та мир, а учні недільної школи, яка діє при храмі, підготували невеличкий концерт. Голова Всеукраїнської громадської ор-

ганізації «Союз українок» Ореслава Хомик відмітила активність володимирських членкинь, деяким оголосили подяку та подарували конверт, випущений до 160річчя від дня народження української письменниці, організатора жіночого руху Наталії Кобринської, фотоальбом лауреата національної премії імені Тараса Шевченка Василя Пилип’юка «Україно, ти для мене - диво». Від косівських союзянок володимирчанки отримали в подарунок вишитий рушник.

Привітала гостей заступник міського голови Лариса Кулікова, яка коротко розповіла про історичну значимість нашого міста і презентувала гостям книги та буклети про Володимир-Волинський. Музичне вітання для гостей підготувала володимирчанка Тетяна Пасієвич, яка також передала їм волинські писанки, виконані її власними руками. Науковий співробітник історичного музею Богдан Янович провів для гостей екскурсію містом. О 17.00 біля культурномистецького центру відбувся концерт, у якому взяли участь гурти «Чарівниця» та «Барви Волині», а також учасник гурту «Табу» Сергій Біляєв, який нещодавно повернувся із зони АТО. За зібрані під час концерту, а також від продажу косівських сувенірів та вишитих сорочок кошти (2701 грн.) буде закуплено кріплення до тепловізорів. Косівські союзянки відвідали також музей Лесі Українки в селі Колодяжне, музей Ігоря Стравінського в Устилузі, взяли участь в урочистому відкритті української світлиці в цьому прикордонному містечку і повернулися додому, на ІваноФранківщину, вражені теплим і щирим прийомом волинян.

Наша землячка в «Школі успіху» Людмила Серьогіна з Володимира-Волинського буде навчатись у «Школі успіху». Дівчина пройшла відбір та потрапила до 150 кращих учнів із усієї України. «Школа успіху» – це унікальний безкоштовний літній освітній проект для дітей 13-15 років, який проводиться фондом Кличка з 2011 року. Цього літа «Школа успіху» збере учасників із усієї України. Підлітки протягом двох тижнів навчатимуться, проходитимуть тренінги, відвідуватимуть майстер-класи, вчитимуть іноземні мови, спілкуватимуться та стануть справжньою командою! Учасники цього освітнього проекту – майбутні лідери та успішні особистості, які ефективно застосовуватимуть знання та навички, отримані під час захоплюючих пригод у літній школі.

Людмила навчається у 7-Б класі гімназії ім. О. Цинкаловського. Надіємося, що «Школа успіху» допоможе дівчинці гармонійно розвиватися і вчитися реалізовувати себе в житті.

Підготовлено за інформацією Любові НЕСТЕРУК

10

№25 18 ЧЕРВНЯ 2015 РОКУ

21 ЧЕРВНЯ - ДЕНЬ МЕДИЧНОГО ПРАЦІВНИКА

Інколи і добре слово лікує Як театр починається з вішалки, так будь-яка медична установа починається з приймального відділення. Саме сюди найперше потрапляють люди, які потребують невідкладної медичної допомоги. Від того, як тут приймуть пацієнтів, як відгукнуться на їхні проблеми, допоможуть перемогти страх, від доброзичливості, чуйності, уваги персоналу залежить довіра людини до медичного закладу й віра в те, що все буде добре.

Завідувач приймального відділення Інна Климчук (в центрі), з Ніною Шлейн, молодшою сестрою та Оленою Панасевич, старшою сестрою медичною Напередодні Дня медичного працівника ми вирішили на кілька годин одягнути білий халат і поспостерігати за роботою приймального відділення Володимир-Волинського ТМО. Уже 28 років його очолює доброзичлива, співчутлива, уважна, чуйна та привітна жінка - Інна Степанівна Климчук, яка погодилася зустрітися і розповісти про свою роботу. До ВолодимираВолинського вона потрапила в 1987 році: приїхала проходити інтернатуру у приймальному відділенні. А вже через рік стала завідувачем. Народилась Інна Степанівна у 1964 році в Локачах. Дивлячись на свою маму, яка працювала лаборантом у санітарно-епідеміологічній станції, мріяла, що і сама колись одягне білий халат. Тож після закінчення школи вступила до Івано-Франківського медінституту. Його, до речі, закінчив і старший брат Інни Степанівни, який нині живе у Польщі та працює там лікаремтравматологом. За час нашого перебування у приймальному відділенні ВолодимирВолинського ТМО сюди доправили жінку з гіпертонічним кризом. Медичні працівники швидко взялися до роботи: оглянули хвору, виміряли тиск, зробили кардіограму, оформили від-

повідну медичну документацію. Інна Степанівна доброзичливо говорить із пацієнткою, намагається розважити, зменшити стрес. А в коридорі чекає чоловік, якому також потрібно сказати добре слово. Хвору відправили в реанімацію. А тим часом привезли хлопця, у якого висока температура. Лікар почала оглядати його. Коли метушня трохи стихла, з’явилася вільна хвилина порозмовляти.

- У нашому відділенні проводиться лікарський огляд пацієнтів, встановлюється характер та тяжкість захворювання, визначається відділення для подальшої госпіталізації. При необхідності надаємо екстрену медичну допомогу хворим, а інколи й санітарну обробку. Ми реєструємо пацієнтів, оформляємо відповідну медичну документацію, - розповідає Інна Степанівна. - До нас поступають пацієнти різної тяжкості, притомні та непритомні. У будь-якому випадку потрібно діяти швидко, бо інколи кожна хвилина на вагу золота. Від того, як оперативно в нашому відділенні буде встановлений діагноз, залежить подальше лікування. За час роботи Інні Степанівні доводилося бачити чимало. Каже, що до всього звикла. Єдине, до чого пристосуватися важко, це до хамства та невихованості деяких людей. Якщо у відділення потрапляє відразу кілька пацієнтів, то, звісно, найперше оглядають важкохворих. Однак окремі люди, які приїхали з банальною температурою, не бажають довго чекати. Вони починають кричати, сваритися, висувати претензії, критикувати нашу медицину і навіть погрожувати медпрацівникам. Тож у цьому відділенні можна почути і побачити що завгодно.

- Бувають випадки, коли люди приходять не зовсім за адресою. У наше відділення щодня звертаються, як у довідкове бюро. «Підкажіть, де можна зробити УЗД?»,

Нова операційна в поліклініці

Напередодні Дня медичного працівника у Володимир-Волинському територіальному медичному об’єднанні після капітального ремонту відбулось урочисте відкриття малої операційної в поліклініці. На ремонт, який тривав кілька місяців, із міського бюджету було виділено 100 тисяч гривень.

Сторінку підготувала Лілія ПАРАФІН

У хірургічному кабінеті поліклініки працює мала операційна, де лікарі проводять незначні амбулаторні операції, перев’язки. Тут обслуговують як дорослих, так і дітей. Лікар-хірург Анатолій Гнатюк каже, що кабінет давно потребував ремонту, деякі пацієнти не раз висловлювали обурення, а дехто навіть відмовлявся, аби тут йому проводили операцію.

«Днями до вас привезли жінку із серцевим нападом, скажіть, у якій вона палаті?», «Як пройти у жіночу консультацію?». Це далеко не весь перелік запитань, які доводиться чути щодня. І на всі потрібно дати вичерпну відповідь. Буває, хворі телефонують, аби проконсультуватися, запитати поради або просто викликати швидку допомогу. Інколи навіть добре слово лікує, тому до людей потрібно ставитися з розумінням, намагатися розважити їх,заспокоїти, налаштувати на позитив, переконати, що все буде добре. Тому наше відділення багатофункціональне. У нас кожне чергування проходить по-різному. Буває мало пацієнтів, а в деякі дні просто присісти ніколи. Найгірше, коли поступає відразу кілька хворих у важкому стані, тоді кожному потрібно якнайшвидше надати допомогу. Майже одночасно доводиться спілкуватися з кількома людьми, багато тримати у голові та правильно скеровувати хворих – кого на аналізи, кого на рентген, кого на кардіограму, - говорить Інна Степанівна.

- З якими хворобами нині найчастіше поступають пацієнти?

- Незважаючи на те, що надворі літо, нині діти часто хворіють на ГРВІ. Тож щодня до нас привозять діток із ознаками вірусних респіраторних захворювань. Люди активно працюють на городах, намагаються встигнути зробити якомога більше, однак інколи не розраховують свої сили, перевантажують свій організм, як наслідок, у них трапляються гіпертонічні кризи, інсульти, стенокардії. Улітку завжди багато травматизму.

- У великих містах безхатьки часто шукають притулок у приймальному відділенні, у вас бувають такі пацієнти?

- Раніше приходили частенько, адже знали, що тут їм обов’язково нададуть прихисток і допоможуть. Ми не маємо права виганяти їх, якщо людина хвора, зобов’язані її оглянути. А скарг на здоров’я у таких людей чимало. Нам доводиться їх самотужки мити та проводити певні санітарно-гігієнічні обробки. Маємо старий одяг, який призначений саме для таких пацієнтів. Дякувати Богу, сьогодні вони не так часто навідуються. Працівники міліції інколи привозять людей у стані алкогольного сп’яніння. З такою категорією пацієнтів також працювати нелегко. Деколи приходиться вислуховувати нецензурну лексику на свою адресу. Але на все це заплющуємо очі і далі виконуємо свою роботу.

- Що би ви хотіли побажати працівникам свого відділення з нагоди професійного свята?

- Міцного здоров’я. Ми, медики, як ніхто інший, знаємо йому ціну. Бажаю миру, спокою, благополуччя, сімейного затишку. Аби чергування у нас були спокійними і якнайменше поступало важкохворих.

- Нам доводилося працювати у досить складних умовах, адже в нашій операційній ремонту не було багато років. Власними силами намагалися щось підлатати, замазати. Однак це не допомагало. Кабінет був у жахливому стані, - говорить Анатолій Гнатюк. – Сьогодні ж, дякуючи міській владі, тут проведений капітальний ремонт: встановлені енергозберігаючі вікна, нові двері, погіпсована стеля, на стінах та підлозі – плитка. Нині у кабінеті світло та просторо. Тому дякуємо міському голові Петру Саганюку, його першому заступнику Миколі Веремчуку. Тепер і лікарям, і пацієнтам буде комфортніше. На відкриття малої операційної прибули міський голова Петро Саганюк та перший заступник міського голови Микола Веремчук.

- На ремонт цієї операційної ми виділили з міського бюджету 100 тисяч гривень. Сьогодні я бачу, що роботи проведені належним чином. Міська влада з усіх сил намагається підтримувати лікувальний заклад. У цьому році ми виділили уже немало коштів. Тож хотілося б, аби до цієї справи долучилась і районна влада, адже у ВолодимирВолинському ТМО отримують медичну допомогу і жителі району, - зазначив міський голова Петро Саганюк.

РІДНЕ МІСТО

Півсотні літ віддав рентгенології

В ординаторській рентгенологічного відділення Володимир-Волинського ТМО в обідню пору застала двох лікарів: Андрія Каспрука та Анатолія Галуна. Молодий спеціаліст Андрій Миронович щось переглядає в ноутбуці, швидко клацає по клавіатурі. А його старший колега, Анатолій Галун, схилив свою сиву голову над товстою енциклопедією.

- У кожного лікаря на столі повинна бути медична література. Я за старою доброю звичкою читаю книги, молоді ж спеціалісти сьогодні все черпають із Інтернету. Кажуть, так набагато зручніше. Можливо, однак у 77 років мені вже пізно змінювати звички, - говорить Анатолій Дмитрович.

– У мене на столі найновіше видання, а от у шафі є підручники ще кінця 50-х років, за ними навчався в інституті. Напевно, в місті та районі немає людини, яка би не знала в обличчя Анатолія Галуна, лікаря-рентгенолога, який понад 50 років працює у ВолодимирВолинській лікарні. Він один на все рентгенологічне відділення має вищу кваліфікаційну категорію, описує знімки та встановлює діагнози хворим. Завжди з повагою ставився до пацієнтів, прислухався до них. Тішився, коли на знімку не бачив серйозних хвороб і травм, щиро співчував, коли підтверджувалися страшні діагнози. Нині Анатолію Дмитровичу 77 років, а він і досі працює, бо належить до тих фахівців, яким важко знайти гідну заміну. Пан Анатолій зізнається, що в медицину його привела випадковість. У шкільні роки навіть не думав, що буде лікарем. А під час навчання в інституті закохався в медицину.

- Народився у звичайній сільській сім’ї у 1938 році у селі Гусаків Львівської області. Батько був водієм, мама – домогосподарка, - поринає у спогади лікар. - Коли я закінчив 4 клас сільської школи, через певні обставини моя сім’я переїхала до Львова. Батьки віддали мене у чоловічу гімназію (у ті часи дівчата та хлопці навчались у різних школах). Я непогано вчився, тож хотів здобути вищу освіту, щоправда, до закінчення 10 класу так і не визначився з навчальним закладом. Мої шкільні товариші вирішили вступати до Львівського медінституту, і мене загітували. Отак я і потрапив в медицину. Вже під час навчання зрозумів, що зробив правильний вибір. Інститут закінчив у 1963, отримав направлення та поїхав працювати лікарем-терапевтом у селище Млинів Рівненської області. Однак ні дня там не працював, бо доля внесла свої корективи. На Рівненщину їхав через Луцьк. Товариш, який отримав направлення на Волинь, попросив піти з ним до управління охорони здоров’я. Там мені запропонували роботу терапевта в Устилузі. Я й погодився. Пропрацював 8 місяців і перевівся до Володимир-Волинської лікарні. Пригадую, як уперше переступив поріг цього медичного закладу, а відтоді минуло вже більше 50 років. Спочатку працював терапевтом, а згодом – лікарем-рентгенологом. Навчався на курсах у Запоріжжі, Дніпропетровську, Києві, Ленінграді. У 1965 в Міністерстві охорони здоров’я захистив відразу І категорію лікаря-рентгенолога. А вже

через три роки отримав вищу кваліфікаційну категорію.

- Якою у той час була рентгенологічна діагностика?

- Коли я починав працювати, рентгенологія була одним із основних методів діагностики внутрішньої порожнини людини. Тоді ще не проводили ендоскопії (дослідження внутрішніх порожнистих органів і порожнин тіла), гастроскопії (огляд шлунка), фіброскопії (дослідження трахеї, бронхів, носових ходів, стравоходу) та інших сучасних методів діагностики. У ті часи у нас не було УЗД, комп’ютерної томографії, МРТ. Тому за допомогою рентгенапаратів діагностували хвороби шлунка, кишківника, печінки, жовчного міхура тощо. Тож роботи у лікарів-рентгенологів було багато.

- Враховуючи розвиток медицини, нині працювати легше?

- Певною мірою так. Нинішню медицину важко порівняти з тою, яка була, коли тільки починав працювати. У нашій лікарні є томограф, цифровий рентгенологічний апарат, це значно полегшує роботу лікарям-рентгенологам, адже збільшуються шанси встановити точний діагноз. Однак той, хто думає, що сучасна діагностика творить дива, глибоко помиляється. Є такі хвороби, які дуже важко діагностувати. Окрім того, сьогодні медицина в нашій країні - це галузь із найбільшою низкою проблем, і головна проблема - відсутність належного фінансування.

- На вашу думку, що включає в себе поняття «хороший лікар»?

- Хороший лікар - вдале сполучення високого рівня професіоналізму та людських якостей. Треба любити свою роботу, прислухатися до пацієнтів. Хороший лікар повинен постійно читати, відновлювати свої знання, знайомитися з новинками медицини, інакше можна просто деградувати, а ми повинні розвиватися. Що стосується лікарів-рентгенологів, то вони зобов’язані досконало знати терапію, неврологію, хірургію.

- У відділенні працюють молоді спеціалісти, як оцінюєте їхню роботу, настанови даєте?

- Вони молодці, багато читають, прагнуть постійно вдосконалювати свої знання. Інколи я їм навіть трохи заздрю, адже в них набагато більше можливостей для розвитку, ніж було в мене 50 років тому. Щодо настанов, то інколи даю. А буває, і сам прошу про допомогу. Молодь із сучасною комп’ютерною технікою на «ти», тож у цьому питанні я потребую їхньої поради. Взагалі я задоволений молодими спеціалістами. Молодші колеги Анатолія Дмитровича з великою повагою ставляться до нього і дякують долі, що їм випала нагода працювати з таким досвідченим лікарем.

- Анатолій Дмитрович дуже хороший наставник. Ми часто звертаємося до нього по пораду і допомогу, а він ніколи не відмовить, - говорить Андрій Каспрук, лікар-рентгенолог, який близько року працює у відділенні. - Окрім того, Анатолій Дмитрович високоморальна людина, він і нас учить цьому. Тож нам є кого наслідувати, у кого вчитися та переймати досвід. З нагоди Дня медичного працівника бажаємо Анатолію Дмитровичу здоров’я, життєвого оптимізму, родинного затишку та всіляких гараздів.

№25 18 ЧЕРВНЯ 2015 РОКУ

ОГОЛОШЕННЯ ТА РЕКЛАМА

РІДНЕ МІСТО

УВАГА, АКЦІЯ!!! ЗНИЖЕНО ЦІНИ на

ÏÏ «Â²ÊÊÎÌ» ЗАПАСНІ ЧАСТИНИ до сільськогосподарської техніки, автомобілів і тракторів.

КЛЕЙ ДЛЯ ГАЗОБЛОКІВ та СИСТЕМИ КРІПЛЕННЯ:

Шини, акумулятори, підшипники, фільтри, метизи, ланцюги, гумово-технічні вироби. Інструмент.

ШПИЛЬКИ, ГАЙКИ, ШАЙБИ.

Зварювальне обладнання і матеріали. Чекаємо вас за адресою: вул. Віленська, 15 або телефонуйте: (03342) 3-89-33, 3-58-33, (050)3781743, (093)4014460.

КОМЕРЦІЙНА ПРОПОЗИЦІЯ Позичу гроші під відсотки. Тел.(097)4369804. На роботу потрібні офіціанти. Тел.3-51-55. Послуги автоевакуатора. Тел.(093)760 78 78, (097)183 87 25. Цілодобово! Послуги евакуатора. Вантажопідйомність 10 т. Тел.(063)795 22 45. Продам новий діючий магазин у центрі м.Устилуг, пл. 52 м кв.

Тел.(063)420 13 13. Найму вчителя нім.мови. Тел.

(095)904 58 37. Будь-який ремонт велосипедів вітчизняного і закордонного в-ва. Тел.(093)385 55 95, (099)360 11 31. Меблі на замовлення. Шафи-купе, ортопедичні матраци. Тел.(093)513-47-07, (096)634-40-82.

ПРИВАТНІ ОГОЛОШЕННЯ ПРОДАЖ НЕРУХОМІСТЬ 1-кімн.квартиру по вул.Д.Галицького. 3 поверх, заг. пл.30 м кв. Тел.(063)993 33 19. Терміново! 2-кімн.кв, 1 пов. 2 п. буд., заг.пл. 56 кв. м, житл.пл.

29 кв. м, 8 вікон. Район військкомату. Тел. (067) 717 11 92.

2-кімн.квартиру у центрі міста (2 поверх 4-пов.буд.). Тел.(093)328 21 98.

3-кімн.квартиру на 2 поверсі 2-пов.буд., вул.Кн. Василька. Заг.пл.84 м кв., кухня – 13 м кв. Ціна – 42 тис.у.о. Можливий торг. Або обміняю на Луцьк за домовленістю. Тел.2-15-43, (098)806 70 90. Житловий будинок у Володимирі-Волинському, пл.80 м кв., з меблями, посудом, побутовою технікою. Опалення газове, економне, є грубка на дрова. Літня кухня, льох, гараж, 3 сараї, зем.діл. Заг. пл.10 соток. Тел.(063)625 67 62. Терміново! Півбудинку, пл.35,6 м кв., 2.4 сотки землі. Газ, лічильники. Довідки за тел.(063)992 45 86. Терміново! Півбудинку по вул.Запольської, 1 (центральна частина міста): 2 кімн., кухня, коридор, надвірні споруди, 8 соток землі, хороше місце для забудови. Тел.(0332)72 34 80, (095)784 12 69. Будинок, площею 60 м кв. (3 кімн., кухня, прихожа, коридор, санвузол), гараж, льох, зем.діл 50 соток. Ціна договірна. Тел.(095)360 13 94. Будинок. Тел.(097)436 98 04. Зем.ділянку, пл.0,20га, у с. Зимне 1. Тел.(093)654 29 04, (093) 655 45 60. Зем.діл. пл. 50 соток у центрі с.Заріччя. Є вода, світло, літня кухня, гараж. Тел.(063)420 13 13. АВТОРИНОК Мотоблок із плугом, причіпом. Дом.інкубатор. Недорого. Тел.(063)625 67 62. Автозапчастини до ВАЗ 2106. Радіатор, коробка передач, скло переднє, заднє, рулева, колонка, передні ступиці в зборі, кардан. Тел.(063)625 67 62. РІЗНЕ Бочку, об’єм 5 м куб. Тел.(095)035 55 19. М‘ясо нутрій та живих нутрій. Тел.(063) 122 35 77. Меблі б/в, сервант, трельяж, письмовий стіл (старого зразка) в хорошому стані. Тел.(096)102 89 06.

Журнальний стіл (200 грн.), тумбочку лаковану дводверну (200 грн.), тумбочку під телевізор зі скляними дверцятами (750 грн.). Шафу+вітрину – ціна договірна. Тел.(063)952 96 51, (099)315 59 59. Зимово-літній візок (трансформер), колір рожевочорний. Хороший стан. Ціна 3000 грн. Тел. (067)714 63 34, (093)117 43 52.

КУПЛЮ Коней, корів, биків, телиць і ДОРІЗИ. Тел.(067)361 66 09, (095)329 47 84. Корів, биків, коней, телиць і ДОРІЗИ. Тел.(067)332 74 33. Чорнозем. Тел.(063)424 37 37. Б/в: холодильники, морозильні камери, газові колонки, котли, плити, пральні машини, телевізори, комп’ютери (рад.в-ва) та радіодеталі. Тел.(096)340 85 25. Свіже пір’я, б/в подушки, перини. Забираємо самі. Тел.(068)562 50 92, (093)830 45 49.

ОРЕНДА ЗДАМ В оренду торгівельні приміщення за адресою: вул.Гайдамацька, 24. Тел.(063)795 22 45. Візьму дівчат на квартиру. Тел.(093)120 70 65, (098)772 85 87.

РОБОТА В магазин «Мега-Буд» на роботу потрібен вантажник. З/п 2000 грн. Звертатися за адресою: вул.Шевченка, 74. На автотранспортне підприємство ПП «Укр-Петроль» на роботу потрібні водії категорій В, С, Е. Тел.(03342)2-07-37. На роботу потрібен продавець непродовольчих товарів. Тел.(050)528 37 42. На роботу потрібні чоловіки та жінки. Охорона об’єктів Волині. Зарплата вчасно. Тел.(096)310 91 70, (093)55 26 068. На роботу потрібен продавець непродовольчих товарів (чоловік). Вимоги: порядність, бажання працювати. Тел.(067)797 61 61. Потрібен бухгалтер у магазин. Тел.(063)420 13 13. На сезонну роботу потрібен кухар на базу відпочинку на о.Світязь. Проживання та харчування за рахунок роботодавця.

(063)546 11 19.

11

Оригінал-макет замовника

Наша адреса: вул. Гайдамацька, 24 (колишня вул.Чапаєва), тел.(097)9122368, (095)3548543, (03342) 3-57-47

ШВИДКА ДОПОМОГА вашому комп’ютеру!

Цемент, шифер, гіпсокартон і комплектуючі, руберойд, бітум, мінвата, пінопласт, ДВП, ДСП, фанера OSB, будівельні суміші

РЕМОНТ, РЕ МОНТ, ПРОДАЖ КОМП’ЮТЕРІВ, НОУТБУКІВ.

ГУРТІВНЯ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

Інтернет - у села. Супутникове телебачення. Прошивка та ремонт тюнерів. Тел.(097)859 83 35, (093)725 84 74.

Весільний салон «Вікторія»: -вечірні та весільні сукні; -весільні аксесуари; -оформлення авто; -українські народні костюми; -сумочки-клатчі; -букети із цукерок. Адреса: вул.Князя Василька, 6Б, тел.(067)45 79 777.

та БАГАТО ІНШОГО

м.Володимир-Волинський, вул.Привокзальна, 1б Тел. 99-7-93, 093-8103021, 098-6341102, 099-2320599

Молодіжний християнський табір з 12 по 19 липня у

Карпатах

-проживання в будинках; -триразове харчування + снек; -дорога; сть – Варті грн.

-цікава програма; -походи; 1998 -спорт; Тел.:: (097)68 (097)6 (097 97)6 )68 8 03 944, Андрій, -конкурси/ігри.

(093)04 83 489, Ніна. КС «Форум-Кредит»

Сумки барсетки клатчі гаманці парасолі

КРЕДИТИ

матраци плавальні круги

• пенсіонерам – пільгові; • працюючим – під гарантію заробітної плати.

Видача готівки протягом дня!

Депозити до

Ринок УСВ, конт.№7 (при вході, навпроти кіоску з кавою).

25% річних.

Наша адреса: м.Володимир-Волинський, вул.Кн.Василька, 14 а, поблизу р-ну «Дружба», тел.3-80-48, (097)860 46 50, (093)435 18 47.

пропонує у широкому асортименті:

ЛІТНІЙ ОДЯГ

купальники

Й ВИ НО

нижню білизну колготки лосини легінси туніки

Висока якість, доступні ціни!

Магазин

Будівельні матеріали

Ринок УСВ, конт.№16 (при вході).

БРУС, КРОКВИ, БАЛКИ Дошка обрізна та необрізна:

050 378 59 45, 067 370 65 00.

(вул.Туполєва, 3, навпроти військкомату) Тел. (093)119 77 84

ФГ «Пан продукт» потрібні на роботу: -водії на ЗІЛ-130, Iveco; -різноробочі; -трактористи на Т-150, МТЗ-80; -охоронники; -тваринники (з догляду за свинями). Тел.3-82-43, (093)248 38 90 (з 9.00 до 18.00).

Здаємо в оренду приміщення під офіси та склади різних площ на території ТЦ «Євродім» . Тел.(097)436 98 04. На роботу потрібні: кухар, офіціант, бармен. Тел.:(067) 361 50 45.

Приватна нотаріальна контора

на вигідних умовах:

ТОВАРИ для ВІДПОЧИНКУ

50, 40, 30, 25 мм. Приймаємо індивідуальні замовлення. Доставка.

я! Акціей Кл чий ю арму70 грн. від

Послуги автокрана. Вантажо підйомність 10 т. Тел.(063)795 22 45.

НАДАЄМО ЮРИДИЧНІ ПОСЛУГИ:

-посвідчення договорів відчуження нерухомості (на території району); -посвідчення заповітів; -посвідчення інших договорів за бажанням сторін; -засвідчення достовірності підписів на документах; -засвідчення фотокопій документів. ПРОФЕСІЙНІ ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ. Звертайтеся за адресою: вул.Устилузька, 19, тел.3-54-41.

Цемент, гіпсокартон і комплектуючі, мінеральна вата, пінопласт, будівельні суміші й багато інших товарів для будівництва Гарні ціни, широкий вибір! Будуйте разом із нами! Запрошуємо на постійну роботу чоловіків і жінок на посади: -охоронників (чоловіки), з/п – 1500 грн.

-контролерів КПП охорони (жінки), з/п – 1300 грн. Зарплата вчасно. Тел.(096)310 91 70, (063)435 99 99.

Відійшли у вічність з 10 по 16 червня: Хохлова Анастасія Михайлівна, 1922 р.н. Рябий Петро Васильович, 1950 р.н. Кардаш Юрій Олександрович, 1970 р.н. Василинюк Любов Зіновіївна, 1934 р.н. Власюк Василь Володимирович, 1941 р.н. Дубась Віталій Леонідович, 1980 р.н. Юхно Олександр Ігорович, 1989 р.н. Дубовська Марія Пилипівна, 1935 р.н. Щерба Ганна Григорівна, 1923 р.н.

ÂÀÊÀÍѲ¯

Âîëîäèìèð-Âîëèíñüêîãî ì³ñüêðàéîííîãî öåíòðó çàéíÿòîñò³ Характеристика З/п вакансії бармен 1 500 бухгалтер 1 700 вантажник 2 104,20 вишивальник 1 800 водій автотранспорт1 923 них засобів головний бухгалтер 3 215,52 електромонтер із ремонту та обслугову2 000 вання електроустаткування зоотехнік 4 530 комірник 2 550 контролер на контроль1 250 но-пропускному пункті кореспондент 1 300 кравець 1 600 кухар 1 461,60 кухар 3 000 лікар ветеринарної 3 500 медицини офіціант 2 000 офіціант 1 461,60 охоронець 1 250 підсобний робітник 2 800 продавець непродо1220 (2) вольчих товарів продавець непродо1 500 вольчих товарів продавець непродо1 250 вольчих товарів продавець продоволь2 000 чих товарів продавець продоволь1 250 чих товарів продавець продоволь1 461,60 чих товарів продавець продоволь1 500 чих товарів робітник із комплексного обслуговування 1 218 й ремонту будинків розкрійник 2 000 секретар керівника (організації, підприємства, 2 500 установи) слюсар із експлуатації та ремонту газового 2 150 устаткування слюсар із контрольновимірювальних при2 140 ладів та автоматики (е (електромеханіка) сл слюсар-ремонтник 2 100 тв тваринник 1 500 те термообробник шваць1 800 ки ких виробів тр тракторист 1 988 тр тракторист 2000 (2) тракторист 2 500 черговий по поверху (готелю, кемпінгу, 2 000 пансіонату) швачка 1 300 швачка 2 500 швачка 1 500 юрист 3 000 Можливе працевлаштування осіб, які вимушено залишили місце проживання внаслідок обставин, пов‘язаних із тимчасовою окупацією АР Крим та проведенням антитерористичної операції на сході країни. «Адреса центру: м.Володимир-Волинський, вул.Устилузька, 17.»

12

ЦІКАВЕ ТА ПРИЄМНЕ

№25 18 ЧЕРВНЯ 2015 РОКУ

Лікаря-терапевта Володимир-Волинського територіального медичного об’єднання

Співробітників Володимир-Волинського відділу внутрішніх справ

Ніну Петрівну Петренко

Олександра Лисюка Андрія Сурмика Юрія Антонюка Ігоря Жумірука

медичну сестру

Наталію Потишук

з днем народження вітають колеги! Зичимо міцного богатирського здоров’я, молодечого запалу, міцності духу і наснаги для здійснення всього задуманого на довгі-довгі роки. Щиро бажаємо щастя, сімейного благополуччя, успіхів, миру та злагоди.

РІДНЕ МІСТО

Заселфився? Подiлився!

із професійним святом, Днем медичного працівника, вітає колектив МДО «Спілка Чорнобиль»! Щиро бажаємо вам міцного здоров’я, мирного неба, гарного настрою на щодень, благополуччя, тепла, любові та злагоди. Нехай вас у всіх починаннях супроводжує удача, розуміння та підтримка з боку рідних, колег, а робота приносить задоволення. Наснаги, усіляких гараздів і довгих щасливих літ!

ÍÀ ÕÂÈËßÕ «ÐÌ»

Слухай та тусуй під своє рідне, українське!

Перемога України в співочому конкурсі «Євробачення», успішні гастролі відомих і не дуже українських виконавців за кордоном – докази того, що в Україні є гарна музика. А останні рік-півтора чимало українців зрозуміли, що вона може бути ще й популярною. Більше того, наша музика нині активно підкорює весь світ українською починає співати все більше людей. Згадаймо Діану Арбеніну, яка останнім часом на кожному своєму концерті співає українською. А українські хіти у виконанні Андрія Макаревича, Сергія Лазарєва, Тамари Гварцителі…

Тетяна ПАЛАЄВСЬКА - Мамо, ти знаєш, на дискотеці останнім часом українських пісень лунає більше, ніж закордонних. А російські взагалі дуже рідко крутять, - каже одного разу моя старша донька. – Ще кілька років тому я навіть і не уявляла собі, що на дискотеці можна так класно відпочити під нашу, українську музику. Ти чула пісні Ірини Федишин, Лілії Ваврин, Юлії Рай, Наталки Карпи, Олега Вінника? Послухай, сама переконаєшся. Згодом я таки переконалася, що в словах доньки є певний сенс, бо звернула увагу на те, що теле- та радіоефіри дійсно заполонила хороша українська пісня. Раніше як було? Вмикаєш радіо, телевізор, сідаєш у маршрутку і (хочеш ти цього чи ні!) з головою поринаєш у світ російської попси. Ніхто не каже, щоб ми ставали шовіністами, зневажали культуру інших держав і з першими попсовими акордами, почутими в маршрутці, кидалися з кулаками на водія. Ні, це абсолютно неправильно, проте ситуація, коли українська пісня займає найнижчі щаблі в рейтингах уподобань більшості українців, виглядає вкрай катастрофічною.

Слухали, співали, популяризували. Тільки не своє…

Нав’язування російської попси на теренах України бере свій початок ще з радянського минулого, де основою

розвитку музичної культури була російська мова. Чому російська? А тому, що українська частково обмежувалася або ж неофіційно заборонялася. У 60-х роках минулого століття владою СРСР було офіційно заборонено транслювати по радіо і телебаченню українські обрядові пісні, колядки тощо. Створення етнографічних ансамблів чи звичайне виконання подібних пісень трактувалося як вияв так званого буржуазного націоналізму. Такі розправи над українською піснею змушували багатьох людей зрікатися своїх уподобань.

- Я виріс на хорошій українській пісні, ділиться з нами володимирчанин Олег Прокопчук. – Тільки линула вона не з радіо та телевізора, а з маминих уст. Ненька була зі співочої родини, а тому свою любов до пісні намагалася будь-що передати нам. Пам’ятаю, вона любила казати: «Люди в поле йшли працювати і співали, з поля йшли - співали, на току зерно просівали - теж співали. А потім настали часи, коли, як тільки починали співати на роботі, комсорг уже тут як тут, прибіг перевіряти, чи, бува, не п’яні…» Ненька розповідала, що в ті часи рідко можна було почути Яремчука, Івасюка, інших українських співаків. Пам’ятаю, у нас стояв на кухні брехунець, який був постійно ввімкнутий. Коли лунала гарна українська пісня, мама робила голосніше, сідала на стілець і слухала. А потім ставала до роботи і бурчала: «Хіба вони дадуть щось добре послухати! Про свої надої, жнива та чергові з’їзди ладні цілий день говорити, а гарну українську пісню гноблять… Зикіну майже щодня включають, а Матвієнко – раз на рік…» Люди, яким довелося жити в радянські часи, не заперечують, що українських пісень тоді звучало дійсно мало. Якщо ж і були, то тільки ті, в яких оспівувалися герої соціалізму, тернистий шлях до світлого комунізму… Одного разу дивилась інтерв’ю з видатним українським оперним співаком, педагогом, режисером Дмитром Гнатюком. Він дуже багато розповідав про те, які перепони довелося долати українській пісні на фоні радянського космополітизму. Мені ж запам’яталася розповідь Дмитра Михайловича про те, що в словах його пісні «Два кольори» прискіпливі радянські чиновники побачили бандерівські кольори, про те, що йому доводилося довго переконувати представників літради, що Павличко (автор слів) мав на увазі кольори вишиванок, чорної хліборобської ниви і червоних маків, кущ калини в осінньому темному полі…

Музика як засіб пропаганди?

У вирі останніх подій навряд чи знайдеться людина, яка візьметься заперечувати силу російської пропаганди. Пропаганду сусідів ми вбачаємо у засобах ЗМІ, кіно, політиці... А чи можна розглядати музику як засіб пропаганди?

Фахівці вітчизняної музичної індустрії кажуть, що музика - один із найефективніших засобів пропаганди. Ми бачимо, що останні декілька років російська музика дуже глибоко в’їлась у нашу культуру, в наше життя. Пояснень цьому явищу є кілька. Одне з них – відсутність будь-якої інституції, яка би захищала чи пропагувала якісну українську культуру. Ні для кого не секрет, що українців уже давно перетворюють на споживачів, які, навіть не замислюючись, сприймають лише масову культуру. Тобто лише ту, що їм нав’язують. Раніше власники деяких радіостанцій в один голос казали, що українська музична індустрія не пропонує матеріалу, який би вписувався у формат їхнього мовлення, інші ж казали, що серед українських виконавців немає жодного, який би створював якісний матеріал. Але минув рік після анексії Криму та початку АТО, і всі як один почали переглядати свій музичний арсенал і шукати в ньому щось українське. І що ви думаєте, таки знайшли. В одних цей процес запустився під тиском громадськості, інші вдалися до цього самостійно. І вся країна побачила та почула, що хорошої української музики набагато більше, ніж ми могли собі раніше уявити.

- Якщо порівняти навіть із попереднім роком, то українських пісень на дискотеках та в клубах побільшало в рази. Ми не стали винятком, - ділиться Віталій, більше відомий як ді-джей SHAMAN, що крутить дискотеку в МКЦ «Метелик». – Молодь хоче чути хорошу вітчизняну музику. Комусь подобається «Океан Ельзи», комусь – Дзідзьо, іншим – Скрябін. Кожному своє, але тішить те, що ми почали цінувати наше рідне, українське. Якщо й надалі так будемо популяризувати рідну пісню та музику, то прийде час, коли вона повністю витіснить іншомовну музпродукцію. Нещодавно компанія «Тейлор Нельсон Софрез Україна» (представник світового лідера в галузі маркетингових досліджень) провела деякі дослідження. Опитували населення України віком від 12 до 65 років у містах із населенням більше 50 тисяч (окрім Криму і зони АТО). З’ясувалося, що в першому кварталі 2011 року російську поп-музику слухали 59% українців, а українську - 43%. У першому кварталі 2015 року українська поп-музика випередила російську - 46% проти 44%. Крім того, спостерігається зростання популярності двох стилів: популярної української музики та української рок-музики. У 2011 році 15% респондентів слухали український рок, тоді як у 2015 їх стало 20%. Дослідження також показали, що впродовж останніх п’яти років українська музика набирає популярності в усіх регіонах України. За останній рік, порівняно з 1 кварталом 2014 року, кількість фанатів українських виконавців зростає в південному (на 4,7%) і східному (на 2,1%) регіонах. В інших

Засновник ПП «Володимирдрук» Редактор Надія Замрига «Рідне місто Володимир», 44700, м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 10, Тел.: 3-51-50. e-mail: ridnemistov@ukr.net Відповідальність за якість друку несе друкарня.

Надіслані матеріали не рецензуються і не повертаються. Друк ВАТ “Волинська обласна друкарня“ м. Луцьк, пр.Волі, 27.

Тетяна Ізотова разом із донькою Олександрою, подругою Юлею та її племінником Вадимом селфляться у Луцькому замку Проголосувати за учасників конкурсу можна на нашому сайті: http://ridnemistov.in.ua/ частинах України значних змін у частці слухачів не сталося. А ще дослідження показало, що різко впала частка любителів шансону (30%).

Хочу сказати…

Іван: - Я давно слухаю українську музику, вона мені ближча по духу. Дуже подобається В’ячеслав Хурсенко, Тарас Петриненко, Марійка Бурмака. Обожнюю пісні Івасюка. З сучасного – «Океан Ельзи», «С.К.А.Й.», «Мандри», «ВВ». Надіюся, що в майбутньому цей перелік суттєво примножиться. Олег: - Ні радіо, ні телебачення не є показниками рівня розвитку сучасної української музики, оскільки там усе побудовано за схемою «гроші-рейтинг-формат». Чимало хороших українських гуртів і виконавців просто не потрапляють до ефіру. Їх знають лише ті, хто відвідує усілякі фести, живі концерти.

Людмила: - Мені, наприклад, імпонує, що багато українських співаків, які колись співали російською, повернулися до своєї рідної мови. Раніше казали: не формат, люди слухати не будуть… Спробували, поба-

чили, що слухають, почали далі працювати. Проте хтозна, чи набрала б такої популярності українська пісня, якби не війна в країні. Чимало людей почали слухати українське, не керуючись власними смаками, а проявляючи таким чином свій патріотизм. Нехай буде так, можливо, любов до української пісні так укоріниться у нашій свідомості, що через рік-два бажання послухати російський шансон буде сприйматись оточуючими як повний несмак. Олена: - Як там у народі кажуть: не було би щастя, та нещастя допомогло. Це до вашої теми. Якби не окупанти, то хтозна, чи ми б так палко сьогодні закохалися в рідну пісню, в рідне слово… Любити та популяризувати свою пісню, мову, культуру треба без усіляких на те причин.

Марія: - Такі зміни диктує час. Ви можете собі уявити, що сталося б з людиною, яка б у 1941-1945 роках пустила в ефір пісню німецькою мовою? Її би просто не стало – загубилася б десь у застінках радянських таборів. Я не шовіністка, але вважаю, що з навалою російської попси вже давно потрібно було щось робити. Віримо і надіємося, що прийде час - і війна закінчиться. Після війни людям захочеться швидше загоїти душевні рани, а що лікує найкраще? Правильно, час і музика! А тому давайте любити та плекати своє рідне, українське. Зараз я знаю багатьох українців, які, може, й не розмовляють українською, але готові її вчити, і читати, і говорити. Після Майдану та початку АТО багато змінилось у свідомості людей. З’явилося чимало людей, які розуміють, що навіть у такі лихі часи підтримувати потрібно не тільки армію, а й культурний фронт.

Свідоцтво про реєстрацію: ВЛ 344-78Р від 26 травня 2009 року Матеріали з позначкою * публікуються на правах реклами. Редакція залишає за собою право на мовностилістичні правки.

Зам.№: 2192

Зам.№: 1-189

Листування з читачами ведеться лише на сторінках газети. Згідно з «Законом України про рекламу» , відповідальність за достовірність інформації несе рекламодавець.