6__

qŠ`ŠhqŠhj`

У Володимирі-Волинському з 29.01 по 3.02: 4 хлопчики 3 дівчаток народилися 5 пар одружилося 11 осіб померло

5 ЛЮТОГО

вшановується пам’ять святого Агатангела. У минулі часи погоду цього дня передвіщали білки та птахи. Якщо під час морозу білка залишає гніздо і спускається з дерева, слід чекати відлиги. Якщо вранці наші пращури виразно чули крик синиці, то готувалися до серйозних морозів.

ЧИТАЙТЕ У НОМЕРІ

ЛЮТОГО

2015

ЧЕТВЕР

№6 (295)

ВОЛОДИМИР Ціна вроздріб

1 грн. 50 коп.

2 лютого не стало Андрія Кузьменка, того самого невгамовного Кузьми, фронтмена гурту «Скрябін». Він загинув у результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилася зранку на трасі поблизу села Лозуватка Криворізького району. Позашляховик співака зіткнувся з вантажівкою. Від отриманих численних травм Кузьма помер на місці.

2

Знову разом, і знову щасливі…

Âîëîäèìèðñüê³ âî¿íè ñâ³òëà – òàì, äå âîíè, òàì ïåðåìîãà… Ïåòðî, Àíäðié òà Îëåêñàíäð ðåìîíòóþòü òåõíiêó

10

Рина ЛІДНИЦЬКА

Ù

î ç íàìè çðîáèëà â³éíà… Âîíà çàáðàëà ñîòí³ – íàéð³äí³øèõ, íàéáëèæ÷èõ, íàéêðàùèõ, êîõàíèõ. Âîíà ñêàë³÷èëà òèñÿ÷³, äåñÿòêè òèñÿ÷ ô³çè÷íî òà ìîðàëüíî. Âîíà ùå äîâãî, íàâ³òü ï³ñëÿ ñâîãî çàê³í÷åííÿ, ñïîïåëÿòèìå íàø³ äóø³ íåçãàñèìèì ïîëóì’ÿì âòðàò, íàãàäóâàòèìå ïðî ñåáå ïîí³âå÷åíèìè ò³ëàìè é äîëÿìè. ³éíà – öå çàâæäè ãîðå, ðîçðóõà òà ñìåðòü, ³ âîíà çáèðຠæåðò-

âè… Òà ùå, ÿê íå äèâíî, â³éíà îá’ºäíàëà é çâåëè÷èëà. Áî íåõàé çà ð³ê ìè ïåðåñòàëè áóòè ãåîãðàô³÷íî íàéá³ëüøîþ çà ðîçì³ðàìè ºâðîïåéñüêîþ êðà¿íîþ, òà ³ñòîðè÷íî òàêè ñòàëè âåëèêèìè. Áî æ âåëè÷ – öå íå ëèøå òåðèòîð³ÿ ïðîñòîðó. Âåëè÷ – öå òåðèòîð³ÿ äóõó. Óêðà¿íñüêîãî äóõó, ÿêèé òåïåð íàïîâíþº ñåðöÿ òèõ, õòî ùå íåäàâíî é óêðà¿íöåì ñåáå íå ââàæàâ. À ùå, é öå, íàïåâíî, íàéãîëîâí³øå, â³éíà ïîêàçàëà, õòî º õòî: ³ íà ôðîíò³, é ó òèëó. Âîíà âèîêðåìèëà ëþäåé, ÿêèì

Нд

ВОЛОДИМИР ЗНОВ У ЖАЛОБІ…

ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНА ГАЗЕТА

26 серпня Павло зателефонував до дружини Наталі. Коли почула у телефонній слухавці рідний голос, у жінки з душі наче камінь упав, бо її чоловік, батько двох синів, вибрався живим із іловайського пекла. Але те, що він сказав далі, вибило землю з-під її ніг. «Нас узяли в полон. Не хвилюйся, бережи дітей і будь сильною». На цьому телефонний зв'язок обірвався, як і останні надії Наталі, що все буде добре.

Сб

-3... +10 -5... -10 -6... -20 -6... -30

5

А від берега знов у море ідуть Ті, хто віру і правду знати хотів…

Пт

Чт

Сумна звістка чорним птахом знов увірвалася у Володимир: у понеділок під час проведення антитерористичної операції у Попаснянському районі Луганської області загинув мешканець нашого міста Дмитро Головін (1981 р.н.). Дмитро закінчив місцеву п’яту одинадцятирічку, потім - Нововолинське ПТУ, пройшов строкову службу в Збройних Силах України. Певний час чоловік працював на ТзОВ «Гербор-Холдинг». Дмитро виховував двох неповнолітніх діток - 12річного сина та 8-річну донечку. У зв’язку із загибеллю військовослужбовця, з метою вшанування його пам’яті, міський голова Петро Саганюк видав розпорядження про оголошення 5 лютого 2015 року днем жалоби у нашому місті. На знак скорботи приспустять державні прапори з чорною стрічкою на адміністративних приміщеннях міської ради, підприємств, установ, організацій державної, комунальної та інших форм власності на території міста. У цей день також обмежать проведення розважальноконцертних заходів на території міста, спортивних змагань. За сприяння міського голови Петра Саганюка, на Схід був відправлений автомобіль для транспортування тіла загиблого. Прощання із загиблим земляком відбудеться на території собору Різдва Христового. Напевне, немає більшого горя на світі, як втрата сина для матері і люблячого батька для дітей. Ми глибоко сумуємо з приводу загибелі нашого земляка та висловлюємо щире співчуття родині загиблого. Дмитро Головін віддав своє життя, захищаючи Україну та її майбутнє. Вічна пам’ять і слава Герою!

íå ïðèòàìàííèé óðà-ïàòð³îòèçì, áî éîìó íà â³éí³ íå ì³ñöå. Òèõ, õòî ïðîñòî ðîáèòü ñâîþ ðîáîòó, ïåðåä ÷è¿ì îáëè÷÷ÿì âîðîã, çà ÷èºþ ñïèíîþ – ìèðí³ óêðà¿íñüê³ çåìë³, é õòî çðîáèòü óñå â³ä íüîãî çàëåæíå, àáè âîíè òàêèìè çàëèøèëèñÿ. Ìîâà, ïåâíà ð³÷, ïðî íàøèõ âîÿê³â. ª é ³íø³, ò³, õòî íå âîþº: ÿíãîëè-îõîðîíö³ â³éñüêîâèõ, âîëîíòåðè, é ò³, õòî â ñèëó îáñòàâèí íå ìîæå í³êóäè ¿õàòè, òà â³ääຠäëÿ â³éñüêà íåâåëèê³, à ³íîä³ é âåëè÷åçí³ ãðîø³. À º é òàê³, êîìó í³÷îãî äàòè, ³ âîíè

ïðîñòî çàëèâàþòü ó òåðìîñ ÷àé ÷è êàâó, ïðèïðàâëåí³ ñëüîçîþ, é ñòàþòü îáàá³÷ øëÿõó, é ò³ ÷àé ÷è êàâà ñòàþòü äëÿ íàøèõ â³éñüêîâèõ, ùî ïðî¿äóòü òèì øëÿõîì, ÷è íå íàéñìà÷í³øèìè òà íàéäîðîæ÷èìè â æèòò³. ª ùå é òàê³, êîìó áàéäóæå äî âñüîãî: äî â³éíè, äî íàøèõ õëîïö³â, äî êðà¿íè, ¿õ â³éíà òåæ ïîêàçàëà. Òà ìè, çâ³ñíî æ, íå ïðî íèõ. Ìè ïðî òèõ, õòî ñòî¿òü íà ìåæ³, íà ìåæ³ â³éíè òà ìèðó, é íå ïóñêຠâ³éíó â íàø ä³ì, - ïðî ÍÀØÈÕ â³éñüêîâèõ.

4

Äî øàõðà¿â ìè çàâæäè â³ä÷óâàºìî â³äðàçó… Øêîäà, ùî íå îäðàçó! Тетяна ПАЛАЄВСЬКА

Î

ñòàíí³ì ÷àñîì íà Âîëîäèìèðùèí³ ïî÷àñò³øàëè âèïàäêè òåëåôîííîãî øàõðàéñòâà. Ùîá âèìàíèòè ó ïåðåñ³÷íèõ ãðîìàäÿí ãðîø³, çëîâìèñíèêè âäàþòüñÿ äî ð³çíîìàí³òíèõ õèòðîù³â. Òà çàãàëîì óñ³ ¿õí³ ä³¿ áóäóþòüñÿ íà òîìó, ùîá îøåëåøèòè ëþäèíó ÿêîþñü çâ³ñòêîþ, íå äàòè ¿é îãîâòàòèñÿ ³ çìóñèòè ÿêíàéøâèäøå ïðèíåñòè «â³äêóïí³».

Що робити, аби не потрапити на гачок до цих телефонних аферистів, на черговій прес-конференції розповідав заступник начальника міського відділу внутрішніх справ, начальник кримінальної міліції підполковник Андрій Самусєв. Як зазначив Андрій Вікторович, одна із схем, за якою діють аферисти, досить проста. Дзвінок серед ночі - і зухвалий голос незнайомця у слухавці розповідає, що рідна вам людина потрапила у скрутну ситуацію та затримана правоохоронцями.

Далі незнайомець вимагає досить солідну суму за начебто врегулювання цього питання. Як свідчить практика, спантеличені потерпілі або ж відразу передають гроші шахраям, або ж перераховують гроші через термінали, навіть не дочекавшись ранку. Саме так за лічені хвилини довірливі люди стають жертвами телефонних шахраїв.

2

2

À â³ä áåðåãà çíîâ ó ìîðå ³äóòü Ò³, õòî â³ðó ³ ïðàâäó çíàòè õîò³â… («Люди, як кораблі», слова та музика Андрія Кузьменка)

Тетяна ПАЛАЄВСЬКА

2

ëþòîãî íå ñòàëî Àíäð³ÿ Êóçüìåíêà, òîãî ñàìîãî íåâãàìîâíîãî Êóçüìè, ôðîíòìåíà ãóðòó «Ñêðÿá³í». ³í çàãèíóâ ó ðåçóëüòàò³ äîðîæíüî-òðàíñïîðòíî¿ ïðèãîäè, ÿêà òðàïèëàñÿ çðàíêó íà òðàñ³ ïîáëèçó ñåëà Ëîçóâàòêà Êðèâîð³çüêîãî ðàéîíó. Ïîçàøëÿõîâèê ñï³âàêà ç³òêíóâñÿ ç âàíòàæ³âêîþ. ³ä îòðèìàíèõ ÷èñëåííèõ òðàâì Êóçüìà ïîìåð íà ì³ñö³.

Трагічна новина, в яку ніхто не міг повірити, поширювалася з реактивною швидкістю. Соціальні мережі враз заполонили світлини Кузьми з чорною стрічкою. На них він, як завжди, усміхнений та відвертий. А ще - справжній. Правдоруб, бунтар, вічний шукач правди та справедливості. Такий, яких дуже мало. Такий, яких дуже не вистачає. Наше місто цей музикант відвідував часто. Починаючи з 90-х років він був частим гостем на фестивалі «Володимир», не раз навідувався на різні розважальні заходи, корпоративи. Тож у архівах місцевих засобів масової інформації збереглося чимало цитат життєрадісного, оптимістичного Кузьми. Його пісні «Гламур», «Хлопці-олігархи», «Моя країна руїна» шанувальники вже давно розтягнули на афоризми. А під «Танець пінгвіна» володимирчани навчилися танцювати ще наприкінці дев’яностих. Напевне, тому для більшості мешканців Володимира-Волинського звістка про трагічну загибель співака була шоком. Увечері того ж дня кілька десятків володимирчан, як і тисячі українців в інших містах країни, вшанували хвилиною мовчання пам’ять Андрія Кузьменка. На сцені у парку «Слов’янський», з якої неодноразово виступав «Скрябін», запалало кілька десятків свічок. Під час останнього інтерв’ю він обіцяв обов’язково приїхати ще. Утім, не судилося. Спочивай із Богом, Андрію... Володимир сумуватиме за тобою і завжди пам’ятатиме твої пісні…

В СБУ ДІЄ «ГАРЯЧА ЛІНІЯ» У зв’язку з активізацією дій незаконних збройних формувань на сході України, по вcій території держави посилено заходи боротьби з тероризмом. Службою безпеки України спільно з іншими правоохоронними органами проводяться активні заходи з недопущення дестабілізації ситуації на нашій території з боку диверсантів та терористів. Просимо всіх громадян зберігати спокій та допомагати СБУ та іншим силовим структурам у боротьбі з незаконними збройними формуваннями та інформувати про загрози вчинення терористичних актів, диверсій, провокацій. Якщо вам стала відома інформація про прибуття та перебування у регіоні підозрілих осіб, наміри здійснення сепаратистської й терористичної діяльності, або ви виявили зброю, вибухові пристрої чи підозрілі об’єкти, просимо звертатися до Служби безпеки України. В Управлінні СБУ у Волинській області діє цілодобова «гаряча телефонна лінія»: (0332)24-40-25, 097-7-911-911. Прес-служба Управління СБУ у Волинській області

РІДНЕ МІСТО

НА ЧАСІ

№6 5 ЛЮТОГО 2015 РОКУ

Лілія ПАРАФІН

Ó

æå ìàéæå 4 ðîêè ó íàøîìó ì³ñò³ 䳺 ãðîìàäñüêà îðãàí³çàö³ÿ «Áåðåã íà䳿», ÷ëåíàìè ÿêî¿ º ìîëîäü ³ç îñîáëèâèìè ïîòðåáàìè. Âîíà áóëà ñòâîðåíà ç ìåòîþ íàäàòè ñîö³àëüíó òà ïñèõîëîã³÷íó ï³äòðèìêó ñâî¿ì ï³äîï³÷íèì. À òàêîæ äîïîìîãòè ¿ì çíàéòè ñâîº ì³ñöå ó ñó÷àñíîìó ñâ³ò³, ñòàòè éîãî ÷àñòèíêîþ, àäæå ö³ ëþäè çàñëóãîâóþòü íà ùàñòÿ.

До керівного складу організації входять Ольга Мартинюк, Наталя Горейко, Тетяна Подзізей, а її головою є Світлана Янушиц. Ці жінки зізнаються, що «Берег надії» функціонує завдяки підтримці та допомозі небайдужих людей.

- Дякувати Богу, у нашому місті є люди, які зі щирою душею нам завжди допомагають, - говорить Світлана Янушиц. - Хочеться висловити слова вдячності керівництву терцентру, та соціальному педагогу Оксані Бистричан, студентам-волонтерам педагогічного коледжу та викладачу цього закладу Валентині Залуніній. Ми співпрацюємо з МЦФЗН «Спорт для всіх». Наші члени безкоштовно відвідують плавальний басейн, тренажерний зал. Окремо хочеться подякувати тренерові Валерію Рудисю та інструкторам, які займаються з дітьми у спорткомплексі. Також висловлюємо дяку голові Володимир-Волинського благодійного фонду «Матері Божої Неустанної Помочі» отцю Миколі Гінайлу, єпископу Володимиру, керівництву центру позашкільної

Òåëåôîíóéòå

Äÿêóºìî äîáðèì ëþäÿì

ЯКЩО У ВАС Є «ПЕНСІЙНІ» ЗАПИТАННЯ

6 лютого 2015 року з 10.00 до 11.00 відбудеться «пряма лінія» з першим заступником начальника управління Пенсійного фонду України у місті Володимирі-Волинському та районі Русланою Володимирівною Левчук стосовно питань сплати страхових внесків, відшкодування пільгових пенсій та обчислення страхового стажу. Телефонуйте за номером 3-88-22.

ГОВОРИЛИ ПРО ПРОФОРІЄНТАЦІЮ Нещодавно на базі міськрайонного освіти, а особливо методисту Галині Кучерук, методисту районного відділу освіти Олені Кобилінській, голові районної ради Андрію Оніщуку. Окремі слова вдячності висловлюємо Дмитрові Сахаруку, це простий хлопець із Нововолинська. Дізнавшись про нашу організацію, він запропонував свою допомогу. Дмитро створив сайт ГО «Берег надії», займається його постійним

оновленням. Також члени громадської організації висловлюють подяку місцевим засобам масової інформації за те, що вони постійно висвітлюють новини про ГО «Берег надії». Ëèøå çàâäÿêè äîïîìîç³ íåáàéäóæèõ ëþäåé íàøà îðãàí³çàö³ÿ ïðîäîâæóº ïðàöþâàòè. Òîìó äÿêóºìî óñ³ì ³ íà䳺ìîñÿ íà âàøó ïîäàëüøó ï³äòðèìêó.

РЕКВІЗИТИ ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «БЕРЕГ НАДІЇ»: р/р 26002300324312; ВАТ «Державний ощадбанк України» ТВБВ №10002-097 Волинське обласне управління; МФО 0303398, код ЕДРПОУ 37602397; Волинська обл., 44700, м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 79. Тел. (093) 624 05 04, (068) 717 93 98 – Світлана Янущиц; (093) 552 65 43 – Ольга Мартинюк. Сайт: bereg-nadii.in.ua, електронна пошта: bereg-nadii@mail.ru

центру зайнятості проведено постійно діючий семінар-практикум для педагогіворганізаторів на тему «Роль профорієнтації у підготовці школярів до трудової діяльності». В семінарі взяли участь Надія Максимчук (завідувач міського методичного кабінету), Світлана Лиско (методист ЦПО), Надія Веремчук і Оксана Тихнюк (спеціалісти відділу активної підтримки безробітних міськрайонного центру зайнятості), Олена Сидорук (психолог ЦПО) та педагоги-організатори навчальних закладів нашого міста. Світлана Лиско розповіла присутнім про деякі особливості профорієнтаційної роботи з учнями в сучасних умовах, Надія Веремчук зупинилася на методиці проведення профорієнтаційної роботи, Оксана Тихнюк ознайомила присутніх із інтернетресурсами, на які потрібно в першу чергу звертати увагу школярам та батькам. Олена Сидорук провела для присутніх тренінг «Стратегія успіху, або Як обрати професію».

До шахраїв ми завжди відчуваємо відразу… Шкода, що не одразу! (Продовження. Початок на стор.1)

Як приклад, підполковник Самусєв розповів про те, як зловмисники зателефонували до однієї жінки, що мешкає у нашому місті і працює в одній із освітніх установ, і розповіли, що її син потрапив у дуже неприємну ситуацію. Для того, щоб син уникнув проблем із законом, їй слід було перерахувати або ж передати зловмисникам чималеньку суму. Жінка, ошелешена такою новиною, кинулася у міський відділ міліції з’ясовувати, де її син, що з ним і що він накоїв. Правоохоронці взялися її заспокоювати і принагідно запитали, чи телефонувала вона сину, аби все до кінця з’ясувати. Жінка оговталася, одразу ж зателефонувала до сина, і з’ясувалося, що в нього все добре і немає жодних підстав для хвилювання.

- А скільки таких випадків, коли люди, спантеличені жахливою новиною, геть забувають про те, що у першу чергу слід зателефонувати тим, хто, власне, й «потрапив» у халепу, - додав заступник начальника міського відділу внутрішніх справ. - Шахраї дзвонять вам на мобільний, як правило, ввечері або вночі (номер набирають найчастіше наздогад). Якщо відповідає жінка, починається словесна атака. Питають, чи є син (чоловік, онук), якщо відповідь позитивна, то голос у слухавці повідомляє, що він затриманий працівниками міліції або потрапив в яку-небудь біду (сюжет може бути найрізноманітніший). Якщо жінка починає нервувати, розпитувати подробиці, шахрай тріумфує: жертва на гачку. Аферисти - хороші психологи, не дають людині вийти зі стресової ситуації, ведуть діалог так, що потерпілі погоджуються допомогти родичеві та слухняно виконують усі поради «доброго» посередника. Правоохоронець додав, що мета в шахраїв одна і незмінна: виманити у вас гроші. Саме тому люди повинні перевіряти інформацію, отриману від телефонних незнайомців.

- Негайно зв’яжіться з родичем або з тими людьми, які могли бути поруч із ним, та спробуйте з’ясувати, чи відповідає дійсності отримана інформація. Не панікуйте та відразу зверніться у відділення міліції, - продовжив Андрій Вікторович. - Негайно передайте цю

ЩОБ НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ ШАХРАЇВ

інформацію за номером 102, щоб ми змогли вчасно відреагувати. Будьте пильні та розсудливі і не дозвольте себе ошукати. Правоохоронці кажуть, що найбільш вразливими перед телефонними шахраями є пенсіонери. Зазвичай їм телефонують пізно ввечері чи серед ночі й представляються іменами рідних або працівниками міліції. Шоковані такою інформацією, люди нічого не з’ясовують і одразу ж передають гроші шахраям через посередника або перераховують їх на вказаний номер банківського рахунку.

- Шахраї діють у ще одному напрямку. Днями було зафіксовано кілька випадків, коли до людини телефонували невідомі особи, відрекомендовувалися представниками органів місцевого самоврядування і повідомляли, що займаються збором коштів для військовослужбовців, які перебувають у зоні антитерористичних дій, - продовжував розповідати підполковник міліції. - Інші ж, відрекомендувавшись представниками контролюючих органів, повідомляли, що потрібно заплатити певну суму задля того, аби уникнути чергової перевірки (це більше стосується підприємців). У такому випадку мешканці міста та району теж повинні бути дуже пильними. Місто наше невеличке, усі необхідні контактні телефони відповідних контролюючих органів, міської ради та райдержадміністрації можна швидко знайти і з’ясувати все щодо так званих перевірок та збору коштів. Хоча дехто з городян не поспі-

шає повідомляти про такі факти, боячись, що їхні прізвища фігуруватимуть у списку обдурених. Це хибна думка, повідомляти про такі випадки просто необхідно, аби в тенета шахраїв не потрапляли нові жертви. Люди повинні пам’ятати, що сьогодні зловмисники дуже добре орієнтуються у тому, де і як їм шукати всю необхідну інформацію. Людям, які вправно орудують у Всесвітній мережі, нічого не завадить відшукати всі особисті дані підприємця. На прес-конференції підполковник Андрій Самусєв говорив і про те, що в наш час дуже легко також стати жертвою інтернет-шахраїв. Як приклад: жінка хоче купити весільну сукню. Вона знаходить товар, який їй сподобався, зв’язується з продавцем і домовляється про покупку. Продавець краму вимагає часткову передоплату і вказує номер банківської картки, куди можна перерахувати кошти. Після того, як жінка вносить цю передоплату, загадковий продавець зникає з поля зору разом із своїм крамом. Про повернення авансу годі й мріяти, тому варто бути обачними, роблячи закупи у Всесвітній мережі. У минулому році володимирським правоохоронцям уже вдалося викрити групу телефонних шахраїв. Тоді бізнес на телефонному шахрайстві організували двоє жителів Львівської області. Один із них, перебуваючи у місцях позбавлення волі, телефонував громадянам і казав, що їхні родичі потрапили у міліцію, а його спільник приїздив, аби забрати гроші

•

Перш за все, не впадайте в паніку і не поспішайте виконувати умови аферистів.

•

Не повідомляйте інформацію про платіжну картку або картковий рахунок через мережу Інтернет, наприклад, ПІН-код, паролі доступу до рахунків, термін дії платіжної картки, кредитні ліміти, персональні дані тощо.

•

У таких випадках ніколи не називайте своїх близьких на ім’я. Попросіть людину, яка представилася працівником міліції, назвати прізвище, ім’я, по батькові та дату народження затриманого родича. Такою інформацією злочинці зазвичай не володіють, адже ваш номер набирають випадково.

•

З’ясуйте, де саме знаходиться ваш син або родич, після чого передзвоніть у відділ міліції (телефон 102) і перевірте інформацію, що є у вас.

•

Спробуйте чимскоріш зателефонувати тому, хто «потребує негайної допомоги», або людям, які можуть у даний момент бути поруч і підтвердити або ж спростувати те, що трапилося.

за допомогу, так би мовити, підозрюваним у вчиненні тих чи інших правопорушень. ßê áà÷èìî, òàêèé «ëåãêèé» çàðîá³òîê é äàë³ ñïîêóøຠçëîâìèñíèê³â. À òîìó âñ³ì íàì ñë³ä áóòè îáà÷íèìè ³ äáàòè ïðî ñâîþ áåçïåêó. À òàêîæ ñë³ä ïàì’ÿòàòè: âçàºìîä³ÿ ç ïðàâîîõîðîííèìè îðãàíàìè º çàïîðóêîþ óñï³õó â ðîçêðèòò³ çëî÷èíó, ó â³äøêîäóâàíí³ çàâäàíèõ âàì çáèòê³â, íåâ³äâîðîòíîñò³ ïîêàðàííÿ çëî÷èíö³â.

̳ñüêà âëàäà Âîëîäèìèðà-Âîëèíñüêîãî í³ÿêèõ ãðîøåé íà ïðèâàòí³ áàíê³âñüê³ êàðòêè íå çáèðຠНадія ЗАМРИГА

Í

à ïðåñ-êîíôåðåíö³¿ ì³ñüêèé ãîëîâà ÂîëîäèìèðàÂîëèíñüêîãî Ïåòðî Ñàãàíþê ðîçïîâ³â ïðî êðè÷óùèé âèïàäîê, ÿêèé ñòàâñÿ äíÿìè.

-До одного підприємця з Луцька зателефонувала жінка, яка представилася працівницею нашої міської ради Надією Ткаченко. Вона повідомила, що від імені міського голови збираються кошти для бійців АТО, й продиктувала номер банківської картки. Через певний час зателефонували дружині цього підприємця й поцікавилися, чому кошти ще не надійшли на картку. Уявляєте? Добре, що чоловік здогадався передзвонити в приймальню й уточнити, хто й на що збирає кошти. Ніяких грошей ані міська рада, ані міський голова на приватні банківські картки не збирали і не збирають! Такі телефонні дзвінки - шахрайство! Всі номери телефонів цих шахраїв ми передали в міліцію. Нам усім треба бути дуже обачними й пильними, а перед тим, як переказувати кошти для армії, пересвідчитися в щирості намірів людей. Жахливо, коли під час війни таким чином дехто хоче нажитися!

-Розміри нових податків до міського бюджету вже затверджені міськими депутатами. Вони вже надходять до бюджету?

-Так, депутати затвердили ставки податків на нерухомість. Намагалися підійти зважено. Деякі ставки в нас нижчі,

№6 5 ЛЮТОГО 2015 РОКУ

НОВИНИ

РІДНЕ МІСТО

ніж в інших містах. Втім, коли будуть затверджені розміри цих податків у всіх містах, проаналізуємо й порівняємо зі своїми. При потребі внесемо зміни на наступній сесії.

-Як наразі наповнюється бюджет міста?

-Маємо навіть перевиконання, приблизно на 300 тисяч гривень. Наразі в міській казні є 15 мільйонів гривень, цілком достатня сума для нормальної життєдіяльності міста.

-Чи планується в цьому році асфальтування тротуарів?

-Асфальтування – ні. На деяких тротуарах розташовані інженерні мережі, при можливих поривах треба буде знімати асфальт. А ось викладання бруківкою тротуарів плануємо. Адже при потребі бруківка легко демонтується, а згодом без проблем вкладається на місце. Плануємо асфальтування дворів багатоповерхівок. Адже стан деяких, особливо на вулицях Луцькій та Сагайдачного, жахливий. Також хотілося би замінити частину старого асфальту в парку «Слов’янський» на бруківку.

-Чи будується житло в місті?

-Хто зараз будує житло? Приватні фірми. В місті по вулиці Драгоманова здався будинок, який побудувала фірма Сергія Ковальчука. На тій же ділянці заплановано будівництво ще двох секцій цього мікрорайону. Щодо державного будівництва, то лише в нашому місті таке є: на вулиці Академіка Глушкова в цьому році має бути зданий в експлуатацію 44-квартирний будинок для

військових. Активізуємо військове відомство всіма можливими шляхами, аби вони якомога швидше завершили будівництво. Адже планується, що квартири в цьому будинку отримають сім’ї загиблих військових. Нам пообіцяли, що здадуть будинок у червні.

-Часто виникають проблеми з пільговим перевезенням учасників АТО автобусами та залізницею. Як розв’язати цю проблему?

-Вирішення цього питання неможливе на місцевому рівні. Адже автостанція й залізниця не підпорядковуються місцевій владі. А от на рівні держави це зробити треба. З липня буде виплачуватися адресна допомога, й кожен зможе сам вирішувати, як нею розпорядитися й куди їхати.

-Як проходить четвертий етап мобілізації?

-Доволі болюче питання… Дехто ховається від мобілізації, не отримують повісток, шукають хвороби. А інші відповідально ставляться до свого військового обов’язку. Сьогодні прийшов час реально побачити, хто є хто. В кого за патріотичними словами ідуть реальні справи, а в кого – лише слова. Також маємо проблему із забезпеченням війська автотранспортом. Повинні надати 5 одиниць техніки. Ще з весни минулого року піднімав питання, чому при реєстрації в МРЕВ цей же транспорт не реєструють у військкоматі, як це повинно бути? Але ситуація не змінилася, от тепер і думаємо, де ж узяти тих 5 автомобілів?

Вакансії Володимир-Волинського міськрайонного центру зайнятості Характеристика вакансії

З/п

тракторист

2 300

мийник-прибиральник рухомого складу

2 800

електромонтер із ремонту та обслуговування електроустаткування

2 440

лікар ветеринарної медицини

3 000

механік

3 785

підсобний робітник

2 600

електромонтер із ремонту та обслуговування електроустаткування

2 440

водій навантажувача

2 500

технолог

3 000

водій автотранспортних засобів

2 500

робітник з догляду за тваринами

3 200

директор (завідувач) дошкільного навчального закладу

1 600

майстер виробничого навчання

1 474

викладач вищого навчального закладу

1 474

майстер виробничого навчання

1 474

бухгалтер

1 500

продавець продовольчих товарів

1 300

бармен

1 300

бухгалтер

2 000

продавець продовольчих товарів

2 000

кухар

3 000

швачка

2 028

Можливе працевлаштування осіб, які вимушено залишили місце проживання внаслідок обставин, пов'язаних із тимчасовою окупацією АР Крим та проведенням антитерористичної операції на сході країни.

3

ВАСИЛІВСЬКА ЦЕРКВА: СТОРІНКАМИ ІСТОРІЇ

Саме під такою назвою 5 лютого о 14.00 в історичному музеї (вулиця Івана Франка, 6) відбудеться відкриття фотодокументальної виставки. У день відкриття вхід вільний.

ВШАНУЄМО РАЗОМ Запрошуємо жителів міста та району, учасників бойових дій узяти участь в урочистостях з нагоди вшанування Дня учасника бойових дій на території інших держав та 26-ї річниці виведення радянських військ із Афганістану.

14 лютого 11.00 – покладання квітів до могил загиблих та померлих (збір біля пам’ятника «Забути не дано»).

15 лютого 12.00 – панахида в соборі Юрія Переможця; 12.40 – мітинг та покладання квітів до пам’ятника загиблих у локальних війнах. Правління Володимир-Волинської організації Української спілки ветеранів Афганістану

ПРЕСА – НА ВСІ ІНТЕРЕСИ!

ДО УВАГИ ПІДПРИЄМЦІВ МІСТА!

12 лютого о 14.30 у залі засідань міськвиконкому у форматі індивідуального консультування бажаючі матимуть можливість поспілкуватися з представниками Володимир-Волинської ОДПІ, міського управління праці та соціального захисту населення, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Підприємці зможуть отримати індивідуальні роз’яснення стосовно змін до Податкового кодексу, порядку реєстрації працівників, індексації заробітної плати, нарахування лікарняних.

КОНКУРС НА ПРАВО ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ Комітет з організації та проведення конкурсу щодо укладення договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом оголошує відкритий конкурс на перевезення пасажирів транспортом загального користування у місті Володимирі-Волинському за таким маршрутом: • №1 «Військове містечко - Оз.Лісне» (1основний, 1 резервний транспортний засіб (далі - т/з); • №5 «Військове містечко - Газова заправка» (1 основний, 1 резервний т/з);

№ 13 «Вул. Н.Хасевича - Вул.Лотоцького» (1 основний, 1 резервний т/з); • № 14 «Вул. П.Січі - Філія ДЕД» (2 основних, 1 резервний т/з); • №20 «Цукровий завод - Військове містечко» (2 основних, 1 резервний т/з); • «Садівничий масив «Марс» - Садівничий масив «Сонячний» (1 основний, 1 резервний т/з). Конкурс відбудеться 9 березня 2015 року об 11.00 у залі засідань міськвиконкому за адресою: місто ВолодимирВолинський, вулиця Данила Галицького, 5. Всю інформацію про конкурс та бланки документів можна отримати в управлінні ЖКГ і будівництва міськвиконкому за адресою: місто Володимир-Волинський, вулиця Данила Галицького, 5 (каб.№10). Документи на конкурс приймаються по 26 лютого 2015 року за цією ж адресою. Плата за участь в конкурсі становить 170 грн. Телефон для довідок 3-57-10.

•

Ñëóæáà 101

Горів гараж

3 лютого 2015 року о 12 годині 33 хвилини на пульт зв’язку 7-ї державної пожежно-рятувальної частини надійшло повідомлення, що на вулиці Левінцова горить приватний гараж. На місце виклику виїхало перше відділення ДПРЧ-7 під керівництвом начальника караулу лейтенанта служби цивільного захисту Олександра Богацького. Господареві будівлі вдалося власними силами ліквідувати загоряння до прибуття рятувальників. Причина пожежі та збитки встановлюються.

Трафунки Шість років за викрадення ноутбука

До чергової частини ВолодимирВолинського МВ УМВС України у Волинській області надійшло повідомлення від працівників ВолодимирВолинського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді про крадіжку зі службового кабінету ноутбука. Слідчо-оперативна група, яка прибула на місце злочину, встановила, що невідома особа, розбивши скло у вікні,

Вчилися протидіяти терактам

30 січня на території ТзОВ «Луга+» було проведено спеціальне об’єктове навчання з цивільного захисту підприємства на тему «Приведення органів управління, сил та засобів цивільного захисту ТзОВ «Луга+» в готовність до виконання завдань за призначенням у разі загрози і проявів терористичних актів та небезпечних подій на території підприємства». Ксенія СКАКУН, провідний інспектор Володимир-Волинського МРВ УДСНС України у Волинській області

проникла у приміщення та викрала комп’ютерну техніку. Проведеними оперативно-розшуковими та слідчими діями правоохоронці встановили причетність до скоєного злочину 25-річного жителя міста. Чоловік, викравши ноутбук, здав його до ломбарду. Слідчим відділенням розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 (крадіжка) Кримінального кодексу України. Тепер чоловіку загрожує шість років позбавлення волі. Ноутбук вилучений та повернутий власникам.

Взяв мобілку зателефонувати і забув повернути

19-річний житель ВолодимираВолинського звернувся до чергової частини міського відділу міліції з повідомленням про те, що його знайомий попросив у нього мобільний телефон і вже декілька днів не повертає. Працівники міліції, розшукавши 24-річного підозрюваного, встановили, що він під час перебування у комп’ютерному клубі попросив у заявника телефон, вийшов у коридор здійснити дзвінок, але звідти попрямував просто до ломбарду. За даними фактами слідчим відділенням відкрито кримінальне про-

Нещодавно в міську бібліотеку для дітей на виховну годину «Наша преса на всі інтереси» завітали учні 2-В і 2-Д класів НВК «ЗОШ №3-ліцей» (класні керівники Галина Папежук і Світлана Дудко). Мета заходу – знайомство з дитячими газетами і журналами, які передплачує бібліотека. Бібліотекар Марія Бардась провела для дітей інформаційну хвилинку «Цікавинки з поштової скриньки», де радила дітям погортати сторінки дитячих журналів і газет і переконатися, скільки там цікавого та корисного. Також бібліотекар відмітила кращих читачів цих класів і висловила сподівання, що книги, газети та журнали стануть найкращими друзями юних читачів. Тетяна ОСТРОВСЬКА, провідний бібліотекар міської бібліотеки для дітей

Ðàçîì çàáåçïå÷èìî ïðîçîð³ñòü ÇÍÎ Львівський регіональний центр оцінювання якості освіти (ЛРЦОЯО) оголошує про реєстрацію громадських спостерігачів, які будуть слідкувати за дотриманням усіх процедур проведення зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) у 2015 році, в тому числі пробного. Метою залучення громадських спостерігачів у пункти тестування є забезпечення умов відкритості та прозорості процедур зовнішнього незалежного оцінювання. Запрошуємо членів громадських організацій та представників батьківських комітетів навчальних закладів стати громадськими спостерігачами.

Для цього зареєструйтеся на сайті ЛРЦОЯО – www.lvtest.org.ua до 20 березня 2015, ознайомтеся з документами, які визначають засади здійснення громадського контролю за проведенням ЗНО, та отримайте відповідні посвідчення у Львівському регіональному центрі оцінювання якості освіти. Нагадуємо, що перебувати в пунктах тестування зможуть лише особи, які включені в список персоналу, залученого до процедур, та громадські спостерігачі. Давайте разом забезпечимо прозорість процедури ЗНО! Львівський регіональний центр оцінювання якості освіти

вадження за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 (шахрайство) Кримінального кодексу України. Тепер шахраєві загрожує покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

ковими та слідчими діями працівники міліції підтвердили здогади жінки, злодієм виявився її 21-річний син. Слідчим відділенням розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 (крадіжка) Кримінального кодексу України. Тепер синові заявниці загрожує покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. Триває слідство. Аліна МАТУСЕВИЧ, помічник начальника Володимир-Волинського міськвідділу внутрішніх справ по взаємодії з громадськістю

Вкрав у матері мобільний телефон

До правоохоронців ВолодимирВолинського МВ УМВС України у Волинській області звернулася місцева мешканка, яка повідомила про крадіжку мобільного телефону, вартість якого оцінила у 1200 гривень. Розповіла жінка і про те, що у вчиненні злочину підозрює власного сина. Проведеними оперативно-розшу-

4

№6 5 ЛЮТОГО 2015 РОКУ

РІДНЕ МІСТО

БУРЕМНИЙ СХІД

Володимирські воїни світла – там, де вони, там перемога… (Продовження. приватні будинки й багатоповерхівки залежить доля їхніх побратимів там, Початок на стор. 1) на вогневих позиціях… А щодо нарадянської доби. В один із днів минулого тижня неУ зазначеному місці нас зустрів майор строю, то, кажуть бійці, він бойовий, й численна делегація з трьох осіб, очо- Василь Рясик. Зустріч була дивною, хо- перемога буде за ними. лювана заступником міського голови тілося сказати багато, але від надлишку - Передайте рідним, нехай чекають на Володимира-Волинського Олегом Сві- емоцій бракувало слів. Відтак, земляки, нас, незабаром повернемося живимидерським, вирушила на Схід, до бійців які зустрілися більш ніж за тисячу кі- здоровими та з перемогою! реактивного артилерійського дивізіону лометрів від дому, просто обійнялися. Про те, що діється в світі, а головне, в 14-ї окремої механізованої бригади. З Їдучи за Василем Рясиком у базовий та- Україні, хлопці знають. Кажуть, є радіо, Володимира хлопці поїхали ще в листо- бір дивізіону, дивувалися заплутаності телевізор, Інтернет. Щодо місцевого нападі. Й от ми, завантаживши бус і залед- тутешніх вулиць, розмаїттю військових селення, то його настроїв не відстежуве зачинивши в ньому двері, вирушили джипів, замкнутому й байдужому вира- ють: немає часу та й не дуже хочеться. в путь, як згодом з’ясувалось, із весни в зу на обличчях перехожих. На щастя, у На прощання всміхнений Петро поціказиму. наших бійців він не такий. Вони усміха- вився, де знайти нашу редакцію, обіцяв Про шлях до місця призначення роз- ються, хоч і на війні. Вони радіють при- після повернення на рідну землю зайти повісти, власне, й нічого: майже весь їзду нехай незнайомих, але близьких во- в гості. Будемо чекати. час їхали, трохи спали, трохи жартува- линяк, які привезли з собою незримий Погоджуючись провести для нас ексли, пили каву, слухали новини, говори- шматочок дому. курсію табором, Василь Рясик поперели про війну, життя, політику. Та вже на В одному з приміщень табору – май- див, що вона буде короткою: техніка, межі Харківської й Луганської областей, стерня. Хлопці бряжчать інструментом, кухня в невеличкому наметі, житловий де з’явилися перші блокпости й майже ремонтуючи пошкоджений «Град». По- корпус. При цьому перша нашій увазі зникли АЗС, теми розмов змінилися. ряд – «олівці», як самі бійці жартома на- представлена далеко не вся, відзначає Вся наша увага була прикута до дороги, зивають свою надзвичайно потужну Василь Іванович, бо чимало автівок на а радше, до її відсутності. Це не бездо- смертоносну зброю. Радіо мугикає якусь виїзді – повезли хлопцям на передову ріжжя і не вибоїни, це суцільна руїна, нехитру пісню. Фотоапарату та камери боєприпаси й не тільки. дивлячись на яку, сумніваєшся, що вона хлопці соромляться. Ймовірно, тому відСтарший прапорщик Андрій Феколись була автошляхом. Рухатися зі мовляються називати прізвища, зате за- дорчук, який теж супроводжував нас швидкістю більше 20 км на годину з важ- любки розказують, хто з них звідки: Пе- під час нетривалої екскурсії, каже, те, ким вантажем було неможливо. Шлях у тро - з Ковельського району, Андрій - з чого ми так боїмося на великій землі 300 км зайняв у нас мало не півдня. Наш Горохівського, Олександр – з Луцька. (так на Сході наші вояки називають мирводій, Антон Каваляускас, батько 4 діВасиль Рясик каже, нині в таборі не ну Україну), новини, які доводять нас до тей, фермер із Бегети, який зголосився надто людно: тут лише незначна части- паніки, для хлопців тут, на передовій, доправити нашим військовим вантаж на особового складу. Основна ж частина буденність. Це реалії, до яких вони звина власній автівці, не втомлювався ди- бійців на вогневих позиціях, де щомиті кли, робота, яку мусять і будуть виковуватися, дратуватися, а іноді й сипати ризикують життям, де цілодобово йдуть нувати. А ще, додає Андрій Федорчук, лайкою. бої. Практично всі бійці із Західної Укра- в українських військових вистачить сил - Я думав, Яник хоч тут дороги зробив їни, зокрема з Волині. Є кілька хлопців із вигнати ворога, як тепер модно казати, відмінні, але бачу… - далі звучали слова, Полтавщини, втім, наразі всі вони на лінії за «порєбрик». Бо є люди, які люблять які в газеті друкувати не можна. свою країну, в цих людей є сила волі та вогню, розповідає Василь Іванович. На блокпостах нас перевіряли швид- У таборі хлопцям, буває, за день до- єдність. Путін, якого ми так ненавидико: питали, куди їдемо, що веземо, пе- водиться перекидати до 50 тонн вантажу мо, як ніхто інший, зумів об’єднати украресвідчувалися, що кажемо їнців, яких, до слова, немало правду стосовно останнього, й на Сході. перевіряли документи й ба- Люди тут різні. Чимало з жали щасливої дороги. них розуміють, що відбува- Гуманитарный?.. К парням? ється, вболівають за Україну. Ну, с Богом… Багатьом же дуже хочеться Взагалі, шляхи на окраїні назад у Радянський Союз, Харківщини й Луганщини не подобається їм Україна вражають не лише бездоріжй усе тут… Більшість же нажям, відсутністю будь-якої магається тримати свої поліінфраструктури, вказівникатичні погляди при собі – такі ми із назвами, незвичними помірковані особи. Добре, для українського вуха, а й хоч під танки нашим хлопвідсутністю бодай чогось, за цям не лягають, як це було що можна зачепитися оком. навесні минулого року. Чи Похмуро, засніжено, холодвідрізняється тут побут проÂàñèëü Ðÿñèê, Îëåã Ñâiäåðñüêèé òà Îëåã Øåì Øåì÷óê ÷óê но, без упину трясе на ямах. стих людей від побуту таких Щоправда, чим далі вглиб Луганщини, вручну – нелегко. Але там, на вогневих же на Волині? Особливо не порівнював, тим більше увагу приковували зупинки позиціях, за кількадесят кілометрів звідси, та очевидно, що так. Люди, особливо в з яскравими написами «Луганщина – це нашим куди тяжче: з 8 січня артилерійські селах, живуть відчутно бідніше, ніж сільУкраїна. ЛНР – х…ло. Путін – буй» - наче обстріли наших позицій фактично не при- ські жителі на нашій Володимирщині, й не лайка, а все зрозуміло. Збадьори- пиняються, - каже Василь Рясик. - Але приміром. Хто чекає на мене вдома? лися й посміялися. Насторожило тільки втрат, дякувати Богові, не маємо. Позиції, Дружина та син. Їм, друзям, знайомим, те, що написи, судячи з кольору фарби, на яких знаходяться наші хлопці, – одна з усім землякам скажу так: не бійтеся, ми дуже вже свіжі. Цілком імовірно, що ще найгарячіших точок усієї лінії фронту. Три- вас захистимо, повернемося додому донедавна вони були не зовсім такими, маються, як би важко не було. живими та з перемогою. радше, зовсім не такими. Й хто сказав, Чого найбільше потребуємо? Не виА тим часом настав обід. Бійці схощо через тиждень там не буде написане стачає офіцерів, медика - очікуємо на до- дяться в невеличкий намет, звідки віє дещо інше, що нас аж ніяк не потішить? укомплектування. А ще дуже не вистачає теплом і пахне їжею. Заходимо за ними Те, що ми вже не в прифронтовій, а запчастин. Техніка, як ви розумієте, має й ми. Частина хлопців уже працюють фактично у фронтовій зоні, засвідчила властивість виходити з ладу, навіть якщо ложками, частина ще отримують харч. численна військова техніка, що рухала- не була в боях. А що вже казати про ту, На роздачі молодий чорнявий чоловік, яка була… Фактично щодня з вогневої який справно орудує ополоником. Він, ся назустріч.

- Наші орли! – кожного разу, розмина- приходять пошкоджені, м’яко кажучи, як згодом з’ясувалося, Руслан Міщук, ючись із такою автівкою, виголошував артилерією противника машини. Ворог помічник старшого кухаря, родом із наш Антон. І на серці ставало тепліше. снарядів не шкодує. Судячи зі щільності села Купичів Турійського району. Похолоділо лише тоді, коли з нами на та частоти обстрілів, у нього їх більш ніж - Сьогодні на обід капусняк із грибами, великій швидкості розминулося кілька достатньо. Ми ж, коли підвозимо нашим рис із підливою. На вечерю буде щось стареньких «швидких». За склом кабін хлопцям боєприпаси, робимо це, не інше. Страви для хлопців готую різновтомлені, стривожені, бородаті обличчя, вмикаючи фари: як тільки зблисне світ- манітні, роблю це із задоволенням. Самі ло, місце, де воно зблиснуло, відразу ж хлопці не жаліються… а іноді – й голови в бинтах.

- Орлята, тримайтеся! - не стримався «поливають». Бувають узагалі справжні - Руслане, я беру велику миску, - чуєтьвогняні «шоу»: ворог б’є з різних боків, ся від входу в намет-кухню чийсь голос все той же Антон. У населених пунктах, в яких доводило- снаряди на льоту перехрещуються – як чи то з жартівливою загрозою, а чи в песя зупинятися, повно військової техніки у цирку, тільки не так весело… редчутті задоволення. Й це, ймовірно, На запитання, як у таборі з побутом, із чи не найкраще підтвердження того, й людей у військовій формі. Втім, може, лишень трохи більше, ніж в решті облас- харчуванням, Василь Рясик, посміхаю- що Руслан зі своєю роботою справлятей України. Місцеве населення тихе й чись, радить подивитися на Петра (того, ється на відмінно. якесь, здається, налякане. Примітно, що що з Ковельського району), усміхненоЗапитання «Як ви тут?» ми мали наколи в магазинах люди чули українську го, червонощокого молодого чоловіка. году поставити й полковнику Олегу мову, розмовляти з нами теж намагали- От, мовляв, подивися й скажи, чи схоже Шемчуку. ся українською. Щоправда, не всі й не на те, що ми голодуємо. Віджартовую- Ми своїх солдатів бережемо, - каже чись на ходу, буцімто не знала Петра Олег Васильович. скрізь. Але ворожості ніхто не виявляв. У пункті призначення, місті, яке чи- раніше, а раптом оце він зараз переді А Василь Рясик, доповнює: мось нагадало мені наші Любомль і Но- мною схудлий і змарнілий, іду знайо- Так, напевно, мало статися: нам пощасвоволинськ разом узяті, тільки значно митися з парубком та його колегами. тило воювати під керівництвом тих, під бідніші, здавалося б, життя йде своєю Хлопці кажуть, усе, що треба для життя, чиїм командуванням свого часу служили чергою. Наче й немає за кількадесят ме- в них є. А не вистачає… Рідних, сім’ї. в мирній Україні, колишніх командирів. Працюють хлопці в дуже швидко- Утім, командири колишніми не бувають, і трів лінії фронту: їздять автівки, військові й цивільні, йдуть із навчання школярі, му темпі. Й хоч я не фахівець, розумію: в даному випадку це - великий плюс для проїжджають на велосипедах люди, від того, наскільки швидко спрацю- нас, маємо надійну підтримку. біліють засніженими дахами небагаті ють, наскільки швидко полагодять, Водночас, спільна служба, спільний

Çà îáiäîì

для військовослужбовців різних звань і рангів знаменник під назвою «Володимир-Волинський» аж ніяк не означає, що володимирські артилеристи мають якісь поблажки при виконанні покладених на них завдань.

- Хлопці – молодці, - каже Олег Шемчук, дивлячись на Василя Рясика. – Якісно виконують свою роботу. Та, зрештою, всі ми робимо те, що маємо робити, те, чого нас навчали, те, до чого нас готували. Бережемо нашу країну й спокій українців.

- Україна переможе?

- Певна річ… Там, де ми, там перемога! По-іншому бути просто не може. Ситуація в нас непроста, але тримаємо її під контролем, просунутися вперед ворогу не даємо. Велика заслуга в цьому й артилеристів 14-ї: хлопці працюють цілодобово, впродовж двох тижнів практично в безперервних боях. Як ви розумієте, їм постійно треба рухатися, на місці стояти не можна, аби себе не видати, людей зберегти, поставлені завдання виконати. Одним словом, не дамо ворогу підняти його смердючу голову й втілити в життя свої злочинні плани. Де складніша ситуація, на Луганщині чи Донеччині? Вона скрізь непроста, по всій лінії фронту. У нас станиця Луганська й Щастя, й ТЕЦ у Щасті, й Трьохізбенка, і бахмутівська траса. Одним словом, нелегко. В Донецькій області – Попасна, Вуглегірськ, Дебальцеве. Теж усе дуже непросто. Майже кожен блокпост там атакують із трьох боків, але хлопці тримаються, відбивають атаки. Ми підтримуємо зв'язок із бійцями, які боронять Донеччину, чим можемо, допомагаємо, якщо наша допомога потрібна. Так, ситуація в Дебальцевому зараз – найгарячіша тема, але в нас, за великим рахунком, обстрілів не менше. А щодо дебальцівського «котла», яким усіх лякають, то ніякого «котла» там не буде. Хлопці не допустять. На прощання Олег Шемчук відзначив: хлопці на передовій (і наші, володимирські, й наші, не з Володимира, адже всі українські вояки – наші) б’ються відчайдушно, відтісняють ворога. Настрій у них бойовий, їхня перевага – в єдності, в бажанні зберегти свою Батьківщину, сила – в нашій вірі в них. Поки ми розмовляли, бійці взялися розвантажувати привезене їм із Володимира (пальне на дорогу було закуплене на кошти депутатів ВолодимирВолинської міської ради, які віддали для потреб армії преміальні, отримані з нагоди Дня місцевого самоврядування). Нашим артилеристам було передано теплий одяг, генератори, інструменти, бензопили, оптичні прилади, продукти харчування, ліки, засоби особистої гігієни, цигарки й навіть буржуйки (повна інформація – на сайті ВолодимирВолинської міської ради). Значну частину привезеного було закуплено на кошти, зібрані колективами установ та організацій міста, підприємцями. Частину ж усього, що привезли хлопцям, принесли в загальноміський пункт збору (вул. Шевченка, 11, приміщення ЖЕКу) небайдужі. Як ми не планували виїхати з Луганщини засвітла, зробили це затемна. Хотілося якомога довше побути з хлопцями, наговоритися, насміятися, врешті-решт, просто помовчати разом, згадуючи тих героїв, яких забрала ця клята війна. Але час, час… Дорога пролягала через Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Рубіжне – місця бойової слави бійців 51-ї окремої механізованої бригади. Бо саме вони звільнили ці

міста влітку. Саме завдяки нашим хлопцям (при звільненні Лисичанська загинув наш земляк, підполковник Василь Спасьонов, якого ми поховали наприкінці липня) ми могли їхати цим шляхом, почуваючись відносно безпечно. Відносно, бо цілком безпечно в цих землях навряд чи можна почуватися. Тим паче, вночі. Відразу відзначу, що руйнувань ми не побачили, ймовірно, їхали тим маршрутом, де їх немає. Непокоїло інше: все те ж бездоріжжя, повна відсутність вуличного освітлення, порожні вулиці. Ні людей, ні автомобілів, ні навіть собак ні в самих містах, в кожному з яких близько 100 тисяч жителів, ні між містами. Моторошно… Здавалося, що в цьому краї немає не лише живих істот (хоча у вікнах багатоповерхівок світилося), а й душі… Кожна сторона має свою душу – це ті хороші враження, які в тебе про неї склалися при першому знайомстві. А там душі немає… Не було ніколи? Чи, може, її вирвали? Хочеться вірити в останнє. Й у те, що ця душа в багатостраждальний Луганський край повернеться. Колись, після війни, коли там не буде жодного окупанта. А разом із душею до тамтешніх жителів повернеться розум. Бо синьо-жовті прапори на будівлях аж ніяк не засвідчують того, що й мізки у місцевих жителів у тих же кольорах. По правді сказати, люди на тому безлюдді були – солдати на блокпостах. На першому ж із них нам повідомили, що виїзд і в’їзд в зону з 20 до 6 заборонені.

- А як же нам виїхати? Ми другу добу в дорозі…

- Ніяк! – чесно кажучи, після почутого я була на межі істерики. Перспектива залишатися в цьому безлюдному, жахливо тихому місці була нестерпною. Можна було, звісно ж, повернутися в табір до наших хлопців, вони би прийняли й розмістили, але ж хотілося додому. Як же хотілося додому… Подалі від цих похмурих вулиць, однотипних будинків і однаковісіньких хатин (останні, очевидно, будував колись колгосп), газових труб, що всі як одна висять над хатами безкінечними шибеницями (вибачте за порівняння, але враження складається саме таке)... Врешті-решт, заступнику міського голови Олегу Свідерському вдалося домовитися з солдатами, й нас пропустили. Перевіривши, щоправда, документи й салон автомобіля. Подальша дорога була відносно спокійною, якщо не рахувати ям, на яких постійно трясе: перевірки на блокпостах, жартівливі прохання бійців забрати їх звідси з собою додому, поділитися зайвою запальничкою. А ще дорогу нам перебігла лисиця. Це була єдина жива істота, яку ми побачили за майже 100 км дороги… А далі була цивілізація: автобан, неонові вогні заправок, кава і, врешті, майже за добу – Волинь, наша благословенна Волинь… Êîëèñü â³éíà çàê³í÷èòüñÿ. É çíàºòå, ÿ çîâñ³ì íå çäèâóþñÿ, ÿêùî ñòàíåòüñÿ òàê, ùî âèãðàíà âîíà áóäå âåëèêîþ ì³ðîþ çàâäÿêè âîëèíÿíàì, âîëîäèìèð÷àíàì, ÿê³ âîþþòü íà Ñõîä³. É íàâ³òü ÿêùî â ï³äðó÷íèêàõ ³ñòî𳿠ïðî öå íàïèñàíî íå áóäå, ìè áóäåìî ïðî öå çíàòè. É ðîçêàæåìî ä³òÿì é îíóêàì ïðî òèõ âîëèíñüêèõ ãåðî¿â, ÿê³ â³äñòîþâàëè íàøó ñâîáîäó, ÿê³ ñòîÿëè íà çàõèñò³ íàøîãî ñïîêîþ òà ìèðó, ÿê³ ïåðåìîãëè. Áî òàì, äå âîíè, òàì ³ ïåðåìîãà…

ДЕНЬ ЗА ДНЕМ

РІДНЕ МІСТО

НОВІ КАДРОВІ ПРИЗНАЧЕННЯ

НОВЕ ОБЛИЧЧЯ У ВІЙСЬККОМАТІ До виконання обов’язків військового комісара ВолодимирВолинського об’єднаного районного військкомату приступив майор Руслан Яцій. У військкоматі він людина не нова, раніше працював там начальником відділу комплектування. Родом Руслан Ярославович із міста Броди. Закінчив Львівський військовий ліцей, Одеський інститут Сухопутних військ. У 1999 році розпочав службу у військовій частині нашого міста. Був командиром взводу, командиром роти, заступником начальника штабу батальйону, начальником штабу батальйону. З 2008 року служив у Володимир-Волинському об’єднаному районному військовому комісаріаті на посаді начальника відділу комплектування. Після скорочення кадрів Руслан Яцій повернувся у 51-у ОМБр. Згодом проходив службу у Луцькому обласному військовому комісаріаті на посаді начальника відділення особового складу. Останнє місце служби – 14-а ОМБр, де виконував обов’язки начальника відділення особового складу. Нещодавно в Інтернеті з’явилась інформація, що працівника Володимир-Волинського об’єднаного районного військового комісаріату спіймали на хабарі. Однак Руслану Яцію нічого про даний інцидент невідомо.

- Я приступив до виконання обов’язків лише 3 лютого, що тут відбувалося раніше, мені особисто не відомо. Працівники військкомату доповіли, що таких фактів у ВолодимирВолинському об’єднаному районному військовому комісаріаті не було, - зазначив Руслан Яцій. «РМ»

№6 5 ЛЮТОГО 2015 РОКУ

З 3 лютого радником міського голови Петра Саганюка призначено Ігоря Подзізея, який до цього працював начальником відділу з питань внутрішньої політики міськвиконкому, пізніше - директором ЗОШ№1.

Ï

åðøå ëþòîãî, à ñîíöå – íà÷å íàâåñí³. Íà íàãð³òîìó íèì çàë³çíîìó äàõó âàãîíó âïðèòóë îäèí äî îäíîãî ïîâñ³äàëèñÿ ãîëóáè. ×àñ â³ä ÷àñó âîíè âñ³ºþ çãðàºþ çä³éìàþòüñÿ â íåáî, ïðèâåðòàþ÷è äî ñåáå óâàãó ëþäåé, ùî ç³áðàëèñÿ íà ïåðîí³. Ïòàõè ëåòÿòü íà ñîíöå, ÿêùî äèâèòèñÿ íà íèõ, òî äîâîäèòüñÿ ìðóæèòèñÿ. Ìèìîâîë³ âèñòóïàþòü ñëüîçè…

…Першого лютого на Схід вирушили бійці танкового батальйону 14-ї окремої механізованої бригади. Війна знову їх

покликала… Всі знали, що так буде, всі розуміли, що інакше не можна. Втім, все сталося не так і не тоді й аж надто раптово. Напевно, так завжди буває. На війні… Добре, що голуби летять так високо. Бо можна дивитися на них, витирати сльози й казати, що від сонця… Провести володимирських танкістів прийшли їхні рідні, друзі, колеги з інших підрозділів, командування 14-ї бригади, міський голова ВолодимираВолинського Петро Саганюк, священик Свято-Успенського собору отець Олексій Шаран, волонтери. Священик відслужив короткий молебень, поблагословив бійців на ратні справи, окропив освяченою водою, побажав якомога швид-

Лілія ПАРАФІН

Ñ

üîãîäí³ íàì âàæêî íàâ³òü óÿâèòè, ùî ó 50-60 ðîêàõ ìèíóëîãî ñòîë³òòÿ ìàéæå âñå íàøå ì³ñòî îïàëþâàëîñÿ âóã³ëëÿì òà äðîâàìè. Îäíàê íèí³ ïîòð³áíî íå óÿâëÿòè, à çàìèñëþâàòèñÿ íàä òèì, ÿê õî÷à áè ÷àñòêîâî ïåðåéòè íà àëüòåðíàòèâí³ âèäè ïàëèâà ³ ñêîðîòèòè ñïîæèâàííÿ ïðèðîäíîãî ãàçó. ßêùî âëàñíèêè ïðèâàòíèõ áóäèíê³â ëåãêî ìîæóòü âñòàíîâèòè ó ñåáå òâåðäîïàëèâíèé êîòåë, òî ùî ðîáèòè ç áàãàòîïîâåðõ³âêàìè, ÿê³ îïàëþþòüñÿ öåíòðàë³çîâàíî?

Наприкінці січня у нашому місті почала працювати котельня на твердому паливі. Вона знаходиться біля ЗОШ №2 і опалює цей навчальний заклад, а також один будинок по вул. Незалежності та кілька будинків по вул. Сагайдачного.

- Проектну документацію реконструкції цієї котельні ми розпочали

ЯК ПРАЦЮВАВ МІСЬКИЙ ВІДДІЛ ДРАЦС

ДЕПУТАТИ БУЛИ ОДНОСТАЙНІ

4 лютого на засіданні сесії Володимир-Волинської міської ради депутати, розглянувши звернення депутатської фракції ВО «Батьківщина» та ГО «Майдан Володимирщини», вирішили одноголосно підтримати звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, а так званих ДНР і ЛНР - терористичними організаціями. Таким чином депутатський корпус міської ради підтримав позицію Верховної Ради України, яка ухвалила відповідну постанову, «продемонстрував солідарність із українським народом, який бореться за незалежність і територіальну цілісність української держави з російським агресором».

НА ВИКОНКОМІ ПРО ВАЖЛИВЕ На минулому тижні відбулося засідання виконавчого комітету міської ради. Члени міськвиконкому прийняли рішення про надання фінансової допомоги громадській організації «Діти війни» (1000 гривень), про виплату щомісячних грошових допомог 10 воякам ОУН-УПА, про виплату щомісячної грошової допомоги сім’ї зниклого безвісти в Афганістані. Що стосується розміру плати за харчування дітей у навчальних закладах, то з 1 січня 2015 року вартість харчування дітей у дошкільних навчальних закладах становить 11грн. (для батьків – 60% від вартості харчування, що становить 6 грн.60 коп.) в день. На 100% звільнено від плати за харчування у дошкільних навчальних закладах дітейсиріт, дітей-інвалідів, дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають під опікою,

дітей працівників органів внутрішніх справ, які загинули під час виконання службових обов’язків, дітей із малозабезпечених сімей (сімей, у яких сукупний дохід на кожного члена сім’ї за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму), дітей загиблих військовослужбовців, що брали участь в антитерористичній операції на сході України, дітей, батьки яких брали (беруть) безпосередню участь в антитерористичній операції на сході України, дітям із сімей, які перемістилися з тимчасово окупованої території України або зони АТО. На 50% зменшено батьківську плату за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах для сімей, де троє і більше дітей. Право на безкоштовне харчування у розмірі 7 гривень на день матимуть діти із сімей, які перемістилися з тимчасово окупованої території України або із зони проведення антитерористичної операції.

² çíîâó çà çóñòð³÷÷þ - ðîçëóêà. Çíîâó ïîêëèêàëà â³éíà

Рина ЛІДНИЦЬКА

9

ше живими й неушкодженими повернутися додому.

- Особовий склад танкового батальйону нашої бригади вирушає в зону АТО для виконання бойових завдань, - відзначив командир 14-ї ОМБр Олександр Жакун. – Перш ніж приступити до виконання завдань, наші танкісти впродовж 10 днів проходитимуть бойове злагодження, випробують нову техніку, яку отримали. В цілому настрій у хлопців бойовий. Упевнений, що вони з честю впораються з усіма завданнями, які перед ними постануть. Вірю, що повернуться додому в повному складі, здоровими й бадьорими. Міський голова Петро Саганюк відзначив: тяжко вкотре проводжати наших хлопців

на війну.

- Здається, тільки вчора ми їх зустрічали, й от знову розлука. Але вибору ми не маємо. Нехай Бог тримає наших хлопців у своїй опіці, чекаємо їх додому живими, здоровими, з перемогою. Самі бійці, як справжні чоловіки, не люблять ані довгих проводів, ані сліз. В дорогу вони вирушали в піднесеному настрої, сповнені оптимізму. Багато хто казав відверто: нарешті… Ніхто з них не задавався питанням: «Чому я?» У всіх на вустах було інше: хто, якщо не я? Кожен розумів, наскільки він потрібен зараз там, на Сході.

- Моліться за нас, вірте в нас, і все буде добре. Незабаром повернемося. З перемогою! –

Êîòåëüíÿ ïåðåéøëà íà äðîâà

ще у 2013 році, у 2014 закінчили. Досить багато часу пішло на отримання усіх дозволів, - говорить директор Володимир-Волинського підприємства теплових мереж «ВолодимирВолинськтеплокомуненерго» Роман Лисюк. - Це комбінована котельня, тут працює два види котлів: твердопаливний та газовий. У котельні багато чого довелося переробляти, потрібно було встановлю-

вати нові димові труби, які досить дорогі. Загалом на реконструкцію котельні пішло більше 200 тисяч гривень. Усі витрати взяло на себе Володимир-Волинське підприємство теплових мереж «ВолодимирВолинськтеплокомуненерго». Поки що ця котельня працює в тестовому режимі. Економія уже відчутна. Наприклад, якщо раніше, коли температура повітря надворі була нуль

сказав на прощання боєць батальйону Василь Гук. Молимося, чекаємо, віримо… В вашу силу, в вашу відвагу, в вашу звитягу. До скорої зустрічі… Сподіваємося, навесні. Разом із ластівками. Êîìàíäà «Ïî âàãîíàõ» ³ ãîëóáè çíîâó çëåò³ëè äî ñîíöÿ. Äîáðå, ùî òàê âèñîêî…

P.S.Для потреб танково-

го батальйону з міського пункту збору допомоги для військових було передано теплу білизну та одяг, продукти харчування, а також генератор, до закупівлі яких долучилися навчальні заклади міста.

градусів, газовий котел спалював приблизно 1200 – 1500 метрів кубічних природного газу. Нині ж ми витрачаємо приблизно 500 – 600 метрів, бо більше працює твердопаливний котел, а газовий застосовуємо для регулювання температури. Як паливо використовуємо відходи деревини, що ще здешевлює опалення. Також Роман Лисюк зазначив, що, згідно з державною програмою скорочення споживання об’єму природного газу, в минулому році з держбюджету було виділено близько 3 мільйонів гривень для переведення котелень на твердопаливні види палива. За ці кошти були реконструйовані котельні ТМО, міської гімназії ім. О. Цинкаловського та на вулиці Луцькій, 146. Роботи були фактично завершені, однак припинилося фінансування, і підрядники не змогли здати в експлуатацію ці котельні. У «Теплокомуненерго» сподіваються, що з нового опалювального сезону все ж таки котельні запрацюють.

Ï

ðîòÿãîì 2014 ðîêó ó â³ää³ë³ äåðæàâíî¿ ðåºñòðàö³¿ àêò³â öèâ³ëüíîãî ñòàíó ïî ì³ñòó ÂîëîäèìèðóÂîëèíñüêîìó ðåºñòðàö³éíî¿ ñëóæáè ÂîëîäèìèðÂîëèíñüêîãî ì³ñüêðàéîííîãî óïðàâë³ííÿ þñòèö³¿ áóëî ñêëàäåíî 445 àêòîâèõ çàïèñ³â ïðî íàðîäæåííÿ, 418 - ïðî ñìåðòü, 349 – ïðî øëþá, 40 – ïðî ðîç³ðâàííÿ øëþáó, 17 – ïðî çì³íó ³ìåí³.

Працівники ДРАЦСу видали 1641 свідоцтво про державну реєстрацію актів цивільного стану. З громадян стягнуто 1405 грн. 36 коп. держмита. За вказаний період було складено 2 протоколи про порушення ч. 2 ст. 212-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виконано 4 рішення судів про всиновлення, зареєстровано 18 заяв про зміну прізвища, з них вперше – 16, повторно – 2. Надійшло 3 заяви про зміну імені. За минулий рік у відділі зареєстровано 41 заяву про визнання батьківства, 40 - про державну реєстрацію народження дитини матір’ю-одиначкою, 17 - про присвоєння дитині прізвища при різних прізвищах батьків, виконано 8 рішень судів про позбавлення батьківських прав. У 2014 році хлопчиків найчастіше називали Артем, Андрій, Владислав, Денис, Назар, Максим, Олександр. Дівчаток - Ангеліна, Яна, Софія, Анна, Анастасія, Вікторія, Злата, Єлизавета, Дарина, Юлія. Були зареєстровані і рідковживані імена: Мілан, Герман, Макар, Матвій, Єгор, Ян-Костянтин, Антонін, Стефан, Веніамін, Даниїл, Віолетта, Кароліна, Андріана, Емілія, Ліана, Меліса, Уляна, Айла, Каміла, Лікерія, Домнікія. У минулому році було зареєстровано 12 шлюбів українців із іноземцями, зокрема з жителями Молдови, Росії, Польщі, Німеччини, Білорусі. Працівники ДРАЦСу провели 76 урочистих обрядів укладання шлюбу. За надання цих платних послуг було отримано 7600 гривень. Ми постійно подаємо інформацію з питань державної реєстрації актів цивільного стану та роз’яснення сімейного законодавства у місцеві засоби масової інформації. Особлива увага у 2014 році приділялася роботі, спрямованої на забезпечення функціонування та ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Налагоджено тісний контакт із Волинською філією Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. За минулий рік відділом проведена відповідна робота з формування бази даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Так, до реєстру внесено 7062 актові записи. Працівниками відділу проводилася робота з архівним фондом. Протягом 2014 року було сформовано 6 книг. Загальна ж кількість книг, упорядкованих і занесених до журналу обліку книг державної реєстрації актів цивільного стану і метричних книг, складає 559. Олена БОНДАР, провідний спеціаліст відділу державної реєстрації актів цивільного стану по місту Володимиру-Волинському реєстраційної служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції

10

№6 5 ЛЮТОГО 2015 РОКУ

РІДНЕ МІСТО

З ЖИТТЯ ГЕРОЇВ

ϳñëÿ 5 ì³ñÿö³â ïîëîíó íàðåøò³ âäîìà Лілія ПАРАФІН

Ï

îíåä³ëîê 2 ëþòîãî ñòàâ ùàñëèâèì äëÿ äâîõ âîëèíñüêèõ ðîäèí, àäæå ñàìå öüîãî äíÿ ï³ñëÿ ï’ÿòèì³ñÿ÷íîãî ïîëîíó äîäîìó ïîâåðíóëèñÿ â³éñüêîâîñëóæáîâö³ êîëèøíüî¿ 51-î¿ îêðåìî¿ ìåõàí³çîâàíî¿ áðèãàäè Ñåðã³é Ô³òü òà ³òàë³é Ãóá³í.

У військовій частині їх зустрічали з квітами та оркестром. Прийшли привітати звільнених з полону військовослужбовців заступник командувача групи військ «Північ» В’ячеслав Шамко, секретар міської ради, заступник міського голови Олег Свідерський, голова районної ради Андрій Оніщук, благочинний Володимир-Волинського району отець Валерій Скакальський. Віталій Губін, кадровий військовий, прапорщик, мешкає у селі Заріччя. Разом із дружиною виховує 3 діток. Найстаршій донечці Наталі 14 років, синові Андрійкові 11, а найменшенькою в сім’ї є півторарічна Мар’яна. За словами дружини, Антоніни, її чоловік уже кілька разів

підлягав обміну, але щоразу щось зривалося, і він далі залишався у полоні. Вона щодня надіялася почути, що Віталій уже їде додому. Попри це, звістка, що чоловіка звільнили, стала для неї несподіванкою.

- Передати відчуття словами просто неможливо, серце розривалося від болю та страху, що більше не побачимося. Але коли дивилася на 3 дітей, звідкись бралися сили, - говорить Антоніна Губіна. – Чоловік зрідка виходив на зв'язок. Щоразу, коли чула його голос, ставало легше, що

він живий. А потім знову невідомість. Минулої п’ятниці ввечері я, як завжди, дивилася новини по телевізору. Несподівано зателефонував чоловік. Спочатку запитав, що роблю, а потім каже: «Я вже їду». Я подумала, що їх знову кудись перевозять, навіть запитала чоловіка, чи знає, куди його везуть, а він відповідає, що додому. Для мене це був шок, нарешті діждалася цієї довгоочікуваної фрази. Відразу поспішила потішити діток. А потім почала обдзвонювати усіх рідних, сповіщати і їм цю щасливу новину. До-

³òàë³ÿ Ãóá³íà çóñòð³÷àëè äðóæèíà, ä³òè òà áàòüêè

чекатися понеділка було нелегко, але це дрібниці у порівнянні з п’ятимісячним чеканням. Марія Адамівна, мати Віталія, не стримуючи сліз дякує Богові, що син повернувся додому живий та здоровий. Каже,більше нічого у житті не хоче, аби тільки усі матері дочекалися своїх дітей.

- Ми дуже сумували за татом. Разом із братом намагалися підтримувати маму, але вона у нас дуже сильна, майже не плакала, а все нам казала, що тато скоро приїде і у нас усе буде добре, - пригадує старша донька Наталя. Під звуки військового оркестру та оплески присутніх на територію частини ввійшли вчорашні полонені. Рідні та друзі не могли стримати сліз. Наталя Губін не витримала і першою підбігла до тата, якого не бачила довгих 5 місяців. Сергія Фітя, мешканця села Павлівка, мобілізували 9 квітня. Удома він залишив дружину Тетяну та кількамісячну донечку Уляну. Чоловік і гадки не мав, що розлука з родиною буде такою довгою та виснажливою. Дружина каже, що її підтримували рідні та всі односельчани,

які разом із нею ю переживали за їїї Сергія.

- Дуже хочу побачити донечку Уляну, коли їхав, вона була ще зовсім маленькою, а зараз їй уже півтора ра року. Навіть не уявляю, яка вона, мрію взяти її на руки, пригорнути до себе, - говорить Сергій Фіть. – У полоні я тільки й жив, що думками про рідних, і так кожен із нас. Дуже надіюся, що й решту військовополонених колишньої 51-ї ОМБр незабаром звільнять. Секретар міської ради, заступник міського голови Олег Свідерський від імені міської влади висловив слова вдячності: - Нам усім навіть уявити важко, що вам довелося пережити. Ми безмежно раді нарешті бачити посмішки на обличчях ваших рідних та близьких, раді, що сльози на їхніх очах сьогодні від щастя. Ми хочемо висловити вам велику дяку за ту незламну силу духу, витримку, за мужність, яку ви проявили. Дай Бог вам здоров’я, благополуччя та гідної винагороди за той вклад, який ви зробили задля збереження територіальної

Ñåðã³é Ô³òü ³ç äðóæèíîþ

цілісності та незалежності України, - зазначив Олег Свідерський. Оформивши усі необхідні документи у військовій частині, Віталій та Сергій поїхали по домівках, де на кожного з них чекають теплі зустрічі з родиною. Бажаємо цим чоловікам якнайшвидше забути пережите, нехай їхні душевні рани не дають про себе знати, а загояться швидко та безболісно. É äîñ³ ó ïîëîí³ ñåïàðàòèñò³â ó Äîíåöüêó, ó ïðèì³ùåíí³ ÑÁÓ, çàëèøàþòüñÿ 4 â³éñüêîâîñëóæáîâö³â êîëèøíüî¿ 51-¿ ÎÌÁð (2 îô³öåðè òà 2 ñîëäàòè). Áóäåìî íàä³ÿòèñÿ, ùî íå çà ãîðàìè òîé ùàñëèâèé äåíü, êîëè ìè ³ ¿õ áóäåìî çóñòð³÷àòè ç êâ³òàìè òà îðêåñòðîì ³ â³òàòèìåìî ç ïîâåðíåííÿì äîäîìó.

Çíîâó ðàçîì, ³ çíîâó ùàñëèâ³… Лілія ПАРАФІН

26

ñåðïíÿ Ïàâëî çàòåëåôîíóâàâ äî äðóæèíè Íàòàë³. Êîëè ïî÷óëà ó òåëåôîíí³é ñëóõàâö³ ð³äíèé ãîëîñ, ó æ³íêè ç äóø³ íà÷å êàì³íü óïàâ, áî ¿¿ ÷îëîâ³ê, áàòüêî äâîõ ñèí³â, âèáðàâñÿ æèâèì ³ç ³ëîâàéñüêîãî ïåêëà. Àëå òå, ùî â³í ñêàçàâ äàë³, âèáèëî çåìëþ ç-ï³ä ¿¿ í³ã. «Íàñ óçÿëè â ïîëîí. Íå õâèëþéñÿ, áåðåæè ä³òåé ³ áóäü ñèëüíîþ». Íà öüîìó òåëåôîííèé çâ'ÿçîê îá³ðâàâñÿ, ÿê ³ îñòàíí³ íà䳿 Íàòàë³, ùî âñå áóäå äîáðå.

Вона ще довго кричала у телефонну слухавку «алло», намагалася почути, що це неправда, а потім сльози рікою полилися з очей. Що робити? Чим допомогти? Як сказати дітям, що їхній батько потрапив у полон до ворога? Жінка довго наважувалася, дивилася в очі 12-річному Павлику та 10-річному Максиму і не знаходила потрібних слів. Хлопці про все дізналися самі, прочитали в Інтернеті. Відтоді щось приховати від них було неможливо. Вони щодня передивлялися усі новини, у Всесвітній мережі шукали нову інформацію про полонених, а коли чули, що когось із військовослужбовців звільнили, то в очах з’являлися сльози, бо серед звільнених не було їхнього батька. 23 вересня, у день народження старшого сина, Павло зателефонував додому. Це був найкращий подарунок для хлопця. Наталі з синами добре відомо, як це - чекати та надіятися, коли дні невпинно летять один за одним, а життя наче стоїть на місці, у ньому немає ні радості, ні втіхи, є лише єдине бажання: аби батько та чоловік повернувся додому, обійняти його і більше не відпускати.

- Дивлячись на своїх двох синів, я не могла навіть подумати про те, що Павло не повернеться, - пригадує Наталя. – Разом із іншими дружинами та матерями військовополонених куди ми тільки не зверталися. Нас тішили марними надіями, давали порожні обіцянки. Якось випала нагода особисто зустрітися з Володимиром Рубаном. Саме він сказав хоч і гірку, але правду: «Ваші чоловіки - офіцери, тому, допоки останнього солдата не звільнять із полону, ними ніхто займатися не буде». Після цієї розмови хотілося просто сісти і кричати від безсилля, відчаю. Я зайшла у храм, поставила свічку, помолилася і зрозуміла, що тепер потрібно надіятися лише на Бога і чекати.

Сьогодні Наталя та Павло Чижевські навіть не можуть пригадати, коли саме відбулася їхня перша зустріч, здається, що були знайомі завжди. Вони відвідували одну групу в дитячому садочку, потім навчалися в одному класі, а через кілька років після закінчення школи одружилися. Павло обрав для себе непростий фах – вирішив стати військовим, бо вважав, що ця професія досить престижна і перспективна. Вступив до Київського інституту Сухопутних військ. Коли закінчив 4 курс, у країні відбулося реформування Збройних Сил. Його інститут був скорочений, а курсантів перевели у Харків. Вже на 5 курсі він одружився. Дружина Наталя переїхала до чоловіка, а у 2001 році молода сім’я повернулася на Західну Україну, щоправда, не у рідне місто, а у Яворів (Львівська область). Саме туди Павла направили служити. Після 9 років служби, у 2010 році, чоловіка переводять у 51-ОМБр. Здавалося б, чого може бракувати для щастя? У сім’ї мир та злагода, підростають двоє синів, є чимало планів на майбутнє, які намагаються втілювати у життя разом. Але страшна неоголошена війна примусила забути про усі задуми. Начальник бронетанкової служби 51-ї окремої механізованої бригади майор Павло Чижевський вирушив на Схід обороняти українські землі від ворога.

Äèâëÿ÷èñü íà ñâî¿õ äâîõ ñèí³â, ÿ íå ìîãëà íàâ³òü ïîäóìàòè ïðî òå, ùî Ïàâëî íå ïîâåðíåòüñÿ...

26 серпня поблизу Іловайська він потрапив у полон.

- 24 серпня ми помітили, що зі сторони Амвросіївки до нас рухаються бойові машини, - пригадує Павло Чижевський.

– Я відразу зрозумів, що це не наші війська. Там було багато важкої техніки, в тому числі танки Т-72, які зняті з озброєння української армії, у сепаратистів їх також немає. Це підходили збройні сили РФ. Ми бачили 2 колони, в кожній близько 100 - 150 одиниць техніки. Доповівши старшому командуванню, ми отримали наказ стояти. Хоча реально ми не мали чим відбивати атаку. Можливо, якби нам дали команду відступити хоча би на 30 кілометрів, вдалося б запобігти таким

великим втратам, але накази вищого командування не обговорюються, тож ми залишилися на своїх позиціях. Що з того вийшло, добре відомо. Павла Чижевського разом із іншими військовослужбовцями 51-ї ОМБр утримували у Донецьку, в приміщенні СБУ. Час від часу офіцерів забирали на допит. Сепаратисти проводили, як вони казали, слідчі дії, аби з’ясувати, які саме злочини проти ДНР вчинили наші військові. Під час таких допитів полоненим офіцерам постійно говорили про те, що вони порушили присягу, адже пішли проти свого народу. Щоправда, сепаратисти не визнавали себе українцями, казали, що вони - нова нація. Так звані слідчі принижували полонених морально. Чого не можна сказати про тих сепаратистів, які охороняли військових. Кожен із ним вважав за честь запитати в армійця, чому він приїхав на їхню землю. При цьому вони застосували фізичну силу. Павло неодноразово бачив ватажка батальйону «Спарта» Моторолу.

- Спочатку ми взагалі були відрізані від світу, не знали, що відбувається в Україні. Але нам пощастило знайти поламане радіо, яке вдалося відремонтувати. Налаштувавши приймач на українську радіохвилю, слухали новини. До речі, на той час у ДНР була уже своя радіохвиля, тож для порівняння слухали і її. Денеерівці приписували собі стільки подвигів, розповідали про героїчні наступи на наші блокпости, а насправді це була звичайна брехня. Спершу офіцерів не відправляли на роботи. Сидіти у чотирьох стінах було дуже важко. У голову лізли усілякі думки, інколи здавалося, що більше ніколи не побачу рідних. Коли солдатів почали обмінювати, робочої сили ставало усе менше, і офіцерів стали відправляти на роботу. Для нас це було єдиною можливістю вийти на свіже повітря і хоча би якось змінити обстановку. Завдяки фізичній праці в голову не лізли усілякі погані думки, та й час минав швидше. Серед сепаратистів є й такі люди, яких заставили працювати на самопроголошену владу. Один чоловік розповідав, що уся його родина виїхала на територію, яка знаходиться під контролем України, а старенька мати не захотіла їхати. Він не зміг її залишити саму, тож зостався із нею. Якось до нього прийшли озброєні сепаратисти і примусово забрали із собою, інакше уб’ють. Там уже немає кого мобілізовувати. Тож вони забирають навіть зовсім юних хлоп-

ців, дають їм до рук зброю і посилають на смерть. До речі, ніхто із тих сепаратистів, які нас охороняли, не хотів, аби полонених обмінювали, бо інакше в них не буде роботи, і їх відправлять воювати. А з нами вони були у безпеці, отримували заробітну платню, здається, близько 5 тисяч гривень. Щоправда, цих грошей вистачало всього на кілька днів.

- Знаємо, що коли з приміщення СБУ забирати військових на обмін, вас ледь не залишили…

- Так, я ледве встиг, так би мовити, на останню підніжку потяга, який віз військовополонених на обмін. Якби повернувся з роботи на кілька хвилин пізніше, то міг би ще й досі бути у полоні. Ми чули по радіо, що йде напружена робота та переговори щодо обміну полоненими. Вірили, що нас звільнять. Однак час ішов, а нічого не мінялося. Одного ранку ми, як завжди, поїхали на роботу. Покидаючи приміщення СБУ, навіть гадки не мали, що саме цього дня відбудеться обмін. Так вийшло, що нас узяла одна людина, потім передала іншій. Одним словом, того дня мене та ще 5 військовополонених возили мало не по всьому Донецьку. Працюючи, почули сирену, потрібно було пропустити колону. Я жартома кажу до свого товариша, Віталія Шульгіна: «Це, напевно, автобуси по нас приїхали». Ми посміялися і пішли далі працювати. Через деякий час нас поспіхом посадили в автомобіль і повезли назад в СБУ. Це було дуже дивно, бо зазвичай працювали набагато довше. Однак ніхто нічого не пояснював, а ми не мали права розпитувати. Коли в’їхали в табір, побачили, що військовополонені вишикувані в шеренгу, поряд стоять автобуси. Я навіть не відразу збагнув, що коїться. Виявляється, коли ми чули сирену, це

дійсно їхали по полонених, які підлягають обміну. Усіх вишикували, а мене та ще 2 військових не могли знайти. Тож автобуси уже мали рушати без нас. Ми приїхали в останні хвилини. Але радіти було зарано, бо з роботи повернулося 6 чоловік, а обміну підлягало лише 3. Коли почув своє прізвище, не міг повірити, що їду додому. Так довго чекав цього моменту, а коли він, нарешті, настав, то усе відбувалося, як уві сні. Тільки я став у стрій, відразу дали команду сідати в автобуси. З нами їхали журналісти одного з російських телеканалів. Цілу дорогу вони записували репортаж. Ви можете уявити, які питання нам задавали? Це неабияк дратувало, бо ми знали: якою би не була наша відповідь, вони подадуть її у тому ракурсі, який вигідний їм. Під час самого обміну були присутні аж 4 їхніх канали. Але нам уже було байдуже, нас чекала дорога до рідних. Нині уся родина Чижевських знову разом. Батько каже, що за 4 місяці його сини дуже виросли, подорослішали. Хлопці ж не можуть натішитися тим, що тато вдома. Õî÷åòüñÿ â³ðèòè, ùî êîæíà óêðà¿íñüêà äèòèíà òàêè äî÷åêàºòüñÿ ñâîãî áàòüêà. Àäæå ÷åêàííÿ – öå íàä³ÿ íà òå, ùî ðàíî ÷è ï³çíî íàø³ ð³äí³ ïîâåðíóòüñÿ äîäîìó ³ çíîâó áóäóòü ïîðÿä ³ç íàìè. Íàáàãàòî ã³ðøå, êîëè óæå íåìຠêîãî ÷åêàòè, êîëè ïîìèðຠîñòàííÿ íàä³ÿ, íàä³ÿ íà æèòòÿ. Òîæ ìîë³ìîñÿ çà êîæíîãî, õòî íèí³ íà ñõîä³ êðà¿íè çàõèùຠð³äíó çåìëþ, àáè óñ³ âîíè ïîâåðíóëèñÿ äîäîìó æèâèìè, ìîë³ìîñÿ çà òå, àáè, ïðîêèíóâøèñü íàñòóïíîãî äíÿ, ìè ñêàçàëè îäíå îäíîìó: «Äîáðîãî ðàíêó!» ² ùîá öåé ðàíîê íàñïðàâä³ áóâ äîáðèì, áî çàê³í÷èëàñÿ â³éíà...

№6 5 ЛЮТОГО 2015 РОКУ

ОГОЛОШЕННЯ ТА РЕКЛАМА

РІДНЕ МІСТО

Цемент, шифер, гіпсокартон і комплектуючі, руберойд, бітум, мінвата, пінопласт, ДВП, ДСП, фанера OSB, будівельні суміші

КОМЕРЦІЙНА ПРОПОЗИЦІЯ Позичу гроші під відсотки. Тел.(097)4369804. На роботу потрібні бармени, офіціанти. Тел.3-51-55. Шафи-купе, ортопедичні матраци. Тел.(093)513 47 07, (096)634 40 82. Послуги автоевакуатора. Тел.(093)760 78 78, (097)183 87 25. Ремонтні роботи будь-якої складності. Швидко, якісно, зручно. Доступні ціни. Тел.(093)110 46 10, (096)677 89 46. Ремонт електробойлерів, -гідрофорів. Усі види будівельних робіт, дрібний ремонт. Тел.(093)865 98 31. ПП «Волиньексперт» виготовляє технічні паспорти на об’єкти нерухомого майна, оформляє декларації на початок і на готовність об’єкта. Тел.

(050)673 63 06, (095)896 38 85, (063)795 13 00. Шукаю місце на підсадку до Польщі. Тел.(093)698 61 63.

ПРИВАТНІ ОГОЛОШЕННЯ ПРОДАЖ КВАРТИРИ Нерухомість. Тел.(097)436 98 04.

1-кімнатну квартиру на Драгоманова,35а. Тел.

(050) 0220520. Терміново! Продам 1-2-3 кімн.квартири в центрі міста з усіма зручностями. Тел.(063)405 09 58.

2-кімн.квартиру. Є документи на прибудову. Євроремонт, нова сантехніка, льох, опалення автономне. Тел.(068)109 10 75.

3-кімн.квартиру у м.Нововолинськ, мікрор-н Шахтарський, можливо під офіс чи магазин. А також дачу з дер.будинком (р-н шахти №9). Ціна договірна. Тел.(063)819 43 19, (067)254 79 73. ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ Зем.діл. 0.19 га з незавершеним б-вом у с.Заріччя біля річки. Тел.(093)700 39 12.

10 соток по вул.Зимнівській. Фундамент під забудову. Тел.(063)907 30 99. РІЗНЕ Сучасну кутову прихожу, б/в, у хорошому стані. Тел.(067)347 53 89, (063)357 96 08. Лоша (8 міс.). Тел.(097)401 96 38, Саша.

2 серванта, б/в, 2 колонки акустичні «Радіотехніка С 90». Тел.(093)877 93 59. М’ясо нутрій та живих нутрій. Тел.(097)902 02 62, (063)122 35 77. Чавунні батареї, б/в. Тел.(096)433 76 73. Бідон алюмінієвий (40 л), б/в, в хорошому стані. Тел.(093)810 33 10. Економні системи електроопалення, брус, балки. Тел.(097)121 44 26. Спальний гарнітур «Лілея», б/в. Тел.2-16-10, (095)191 59 79. Телефон Самсунг Галаксі Джіо S5660 (андроід, сенсорне керув.,1 сім-карта, камера 1 Мп) - 550 грн. Тел.(093)81-099-29. АВТОРИНОК Міні-погрузчик «UNIC-60», 1996 р.в. Тел.(063)795 22 45. «Фольксваген Т-4», 1997 р.в., білого кольору, пасажир (8 місць), 1.9 d. Ціна договірна. Тел.(063)455 18 82. Тракторний оприскувач, ємкістю 400 л. Ширина – 10 м. Тел.(063)122 35 77, (097)902 02 62.

Citroen Jumpу, 2006 р.в., пасажир, d 2.0 дизель, кондиціонер. Тел.(063)795 22 45.

Chrysler Voyager, 2003 р.в., 2.5 d, пасажир, сірого кольору. Тел.(063)795 22 45.

КУПЛЮ Коней, корів, биків, телиць і ДОРІЗИ. Тел.(067)361 66 09, (095)329 47 84. Холодильники, газові колонки, котли, плити, пральні машини, телевізори, комп’ютери рад.в-ва та радіодеталі. Тел.(096)340 85 25. Корів, биків, коней, телиць і ДОРІЗИ. Тел.(067)332 74 33. Шкіру ВРХ та інших тварин. Тел.(063)795 22 45. Свіже пір’я (качка, гуска), б/в подушки, перини. Транспортуємо самі. Тел.(068)562 50 92, (093)830 45 49. Дрова твердих порід. Тел.(093)323 84 14. Фортепіано в хорошому стані. Тел.(067)966 39 76, Тетяна.

ОРЕНДА ЗДАМ 1-кімн.квартиру. Молодій сім’ї та студентам прохання не турбувати. Тел.(093)506 33 75. ВИНАЙМУ Квартиру у Володимирі-Волинському. Тел.(063)546 64 38. Квартиру. Тел. (093)669 09 13.

РОБОТА На роботу потрібен офіціант. Тел.(093)814 25 00.

11

та БАГАТО ІНШОГО

ГУРТІВНЯ Сантехніка БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

м.Володимир-Волинський, вул.Привокзал вул.Привокзальна, 1б 99-7-93, 093-8103021 093-8103021, 098-6341102, 099-2320599 Тел. 99-7-93 098-6341102 099-2

Металопластикові

Гуртівня будівельних матеріалів ЛІДЕР +

вікна

ГІПСОКАРТОН

підвіконники, відливи, жалюзі, ролети, протимоскітні сітки

ДІЄ ГНУЧКА СИСТЕМА ЗНИЖОК

дерев‘яні обналічка, плінтус, вагонка, рейки

все для внутрішніх робіт

Ринок «УСВ», контейнер №159. Вул.Ковельська, 87 (біля м-ну «М’ясна хата»). Телефонуйте: 3-56-70, (097)608 95 98, (050)378 64-59.

Наша адреса: вул. Гайдамацька, 24 (колишня вул.Чапаєва), тел.(097)9122368, (095)3548543, (03342) 3-57-47

пропонує у широкому асортименті: -нижню білизну; -піжами; -колготки; -лосини, -легінси; -туніки, светри, плаття.

Висока якість, доступні ціни!

Ринок УСВ, конт.№16 (при вході).

ÏÏ «Â²ÊÊÎÌ» ЗАПАСНІ ЧАСТИНИ до сільськогосподарської техніки, автомобілів і тракторів.

Шини, акумулятори, підшипники, фільтри, метизи, ланцюги, гумово-технічні вироби. Інструмент.

Зварювальне обладнання і матеріали. Чекаємо вас за адресою: вул. Віленська, 15 або телефонуйте: (03342) 3-89-33, 3-58-33, (050)3781743, (093)4014460.

Весільний салон «Вікторія»: -вечірні та весільні сукні; -весільні аксесуари; -оформлення авто; -українські народні костюми; -сумочки-клатчі; -букети із цукерок. Адреса: вул.Князя Василька, 6Б, тел.(067)45 79 777.

ШВИДКА ДОПОМОГА вашому комп’ютеру!

РЕМОНТ, РЕ МОНТ, ПРОДАЖ КОМП’ЮТЕРІВ, НОУТБУКІВ. Інтернет - у села. Супутникове телебачення. Прошивка та ремонт тюнерів. Тел.(097)859 83 35, (093)725 84 74.

ТзОВ ВОЛОДИМИРВОЛИНСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД реалізує соціальний хліб «Городський», який можна придбати в кіосках підприємства, розташованих по вул.Ковельській, Луцькій та у центрі міста.

На роботу потрібен офіціант. Тел.(093)814 25 00. В охоронну фірму потрібні чоловіки та жінки. З/п вчасно. Тел.(093)552 60 68. На роботу потрібна людина для розповсюдження преси. Тел.(093)69 85 962, (067)889 86 39.

ПАТ «Луга» потрібні на роботу: -швачки, учні швачок. По довідки звертатись у відділ кадрів ПАТ «Луга» або за тел.2-19-93.

Відійшли у вічність з 28 січня по 3 лютого: Назарук Ганна Платонівна, 1943 р.н. Чикалюк Василь Сергійович, 1949 р.н. Раловець Валентина Віталіївна, 1956 р.н. Місюра Микола Іванович, 1949 р.н. Якимюк Надія Максимівна, 1926 р.н. Кузнєцов Олександр Йосипович, 1948 р.н. Денисюк Роман Турвонович, 1942 р.н. Крючков Леонтій Васильович, 1947 р.н. Боярина Віра Андріївна, 1957 р.н. Савицька Олена Яківна, 1932 р.н. Повзун Валентина Іванівна, 1933 р.н.

Сумки барсетки клатчі гаманці рукавички шкарпетки парасолі ШИРОКИЙ ВИБІР, ГАРНІ ЦІНИ! Ринок УСВ, конт.№7 (при вході, навпроти кіоску з кавою).

На роботу в кафе візьмемо офіціантів та посудомийницю. Досвід роботи не обов’язковий. Тел.(067)382 26 79. У продуктовий магазин потрібен менеджер торгового залу (чоловіки, жінки, вік до 45 років).Тел.

(093)644 44 94, (095)136 80 55. Здаємо в оренду приміщення під офіси та склади різних площ на території ТЦ «Євродім» . Тел.(097)436 98 04.

Магазин

Сантехніка

ЗАВЖДИ У НАЯВНОСТІ: -душові гідромасажні бокси; -умивальники, раковини, змішувачі; -бойлери, водонагрівальні котли, водяні помпи; -труби та комплектуючі, батареї, радіатори; -компресори, витяжки; -декоративні люстри, світильники, енерголампи; -електроінструмент, кабель, розетки, вмикачі.

МЕТАЛОПЛАСТИКОВІ ВІКНА ТА ДВЕРІ, ЖАЛЮЗІ, МОСКІТНА СІТКА.

Тел.(067) 256 13 54, (063) 801 47 37, (093) 157 07 78, 3-89-98

Тел.(093)615 38 77, (095)820 92 02.

Помірні ціни, гнучка система знижок.

Наша адреса: вул.Т.Шевченка, 24. ТзОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» потрібні на роботу: -комірник готової продукції; -оператор ЕОМ; -водій. Звертатися за адресою: вул.Луцька, 62, тел.2-34-90. ТзОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» запрошує до співпраці приватних підприємців та власників вантажних автомобілів для доставки хлібобулочних виробів у торгівельні заклади міста та району. Телефони для довідок: 2-34-90, 3-83-84, (093)936 78 61.

МІЖНАРОДНИЙ МАРШРУТ До Польщі можна доїхати новим міжнародним маршрутом «Луцьк - Замосць». Час відправлення: з АС «Володимир-Волинський» - о 7. 35 (до м. Грубешів щоденно, крім нд) й у зворотному напрямку: з АС «Грубешів» - о 14.10 (до м.Володимир-Волинський щоденно, крім нд). Телефони для довідок: (066) 846 09 32, (067) 361 07 19, (03342) 2-36-77 (каса АС), 2-08-10 (диспетчерська АС)

12

РІЗНЕ

№6 5 ЛЮТОГО 2015 РОКУ

7 лютого

Ларису Володимирівну Кулікову

з днем наро народження дження вітає колектив МДО «Спілка Чорнобиль»! Прийміть наші найщиріші вітання з нагоди Вашого свята! Зичимо міцного здоров’я, щастя, успіхів, безмежної енергії та наснаги у Вашій відповідальній та благородній справі. Хай доля приносить удачу в усьому, дарує Вам многіїї і благії літа.

7 лютого

Романа Литвина з 45-річним ювілеєм вітають друзі! Нехай здоров’я завжди добрим буде, Щоб у роботі ладилось усе! За справи добрі хай шанують люди, В домівки хай доля щастя несе! Хай на Ваші долі поле щедро родить, І багато років щастя поруч ходить, Будьте на здоров’я і добро багаті, Хай тепло і радість не минають хату.

6 лютого

Надію Володимирівну Лець

РІДНЕ МІСТО

Найкращу в світі матусю та бабусю

2 лютого

з ювілеєм вітають колеги та друзі! Прийміть найщиріші вітання з цієї світлої нагоди у Вашому житті! Бажаємо Вам міцного здоров’я, бадьорості та завзяття, злагоди в усьому. Хай кожен прожитий день дарує безмежну радість, натхнення та задоволення від праці. Нехай доля й надалі буде прихильною до Вас, незрадливої Вам удачі, вірних і надійних друзів. Хай Господь примножує Ваші сили на многії літа!

Тетяна ПАЛАЄВСЬКА

Î

У нашої чергової співрозмовниці володимирчанки Олени Довган було чимало улюблених занять. Спочатку жінка в’язала, потім вишивала, а зараз знайшла для себе нове заняття, яке захопило її з перших хвилин.

- Це плетіння. Лоза та ротанг традиційні матеріали для плетіння. Народні умільці з них створюють кошики, декоративні горщики і навіть меблі. Та знайти добре заготовлений матеріал непросто, до того ж він дорого коштує. Крім того, працювати з ними складно, - ділиться з нами майстриня.

- Проте цим природним матеріалам є альтернатива - старі газети. Саме з них можна виготовити таку собі паперову лозу, з якої згодом можна плести що завгодно. З часом майже у кожному домі накопичується величезна кількість старих газет і журналів. Подарувати їм друге життя - це створити прекрасні речі фактично з нічого. Олена розповіла нам, що паперова лоза зручніша у використанні, ніж природна. Вона дуже гнучка, естетична та пластична. Виявляється, з неї можна робити все що завгодно – від ексклюзивного декоративного кошика для квітів до скриньки для косметики чи канцтоварів. Такі речі можна сміливо використовувати в побуті, хоча декому й може здаватися, що газета ненадійний матеріал.

- Найзручніше плести з газетних трубочок неоднорідної товщини, - додає майстриня. – Тому під час скручування я намагаюся не вирівнювати, а навпаки - розширювати або звужувати кінець газетної трубочки. Тоді в процесі

плетіння їх зручно буде нарощувати, вставляючи одна в одну. Якщо ж газетна трубочка вийшла однакової товщини, не біда, потім я її ще десь використаю. За одну годину можна скрутити до 150 газетних трубочок. Як пояснила майстриня, у плетінні з паперу виготовлення трубочок забирає найбільше часу, адже для простенької вази для фруктів їх потрібно щонайменше 400, а це кілька годин роботи. Сплести ж сам виріб майстриня може всього за годину-дві. Каже, насправді процес дуже простий і практично ідентичний із лозоплетінням. Так, Олена використовує техніки плетіння шнурочком у два прути, плетіння круглого денця, спіральне плетіння. При цьому папір набагато гнучкіший, ніж лоза, тож закрутити його можна в будь-яку форму.

Ó ð³ê Êîçè Îëåíà ñïëåëà òàêó íîâîð³÷íó ïðèêðàñó

Варто пам’ятати, що фарба, яка використовується для газетного друку, дуже токсична. А тому це хобі є трохи небезпечним.

- За день можна працювати годину-півтори, а після роботи

треба ретельно помити руки, - попереджає наша співрозмовниця. - Для роботи я використовую газетні аркуші (хоча останнім часом пробую використовувати списані шкільні зошити та кольорові журнали), гострий ніж, спицю або будь-який інший круглий довгий предмет, подібний до неї, і простий канцелярський клей або клейовий олівець. Спочатку треба нарізати папір на смужки. Робити це найкраще гострим ножем. Оптимальна ширина смужки - 7-12 сантиметрів. Довжина залежить від того, якої довжини у вас аркуш паперу. Чим він довший, тим довшими виходять трубочки, і тим рідше їх доводиться нарощувати. Однак тут треба не переборщити. Смужки повинні легко скручуватися. Із занадто довгими смужками це буде важче зробити. Я думаю, ви самі пристосуєтеся до зручної вам довжини після навіть нетривалого тренування. Далі беру спицю і починаю накручувати на неї смужку паперу, починаючи з нижнього лівого куточка. Одночасно стежу за тим, щоб паперова смужка накручувалась акуратно та щільно. Коли залишається невеликий кусочок смужки, куточок змащую клеєм і гарненько приклеюю до отриманої трубочки. Краще використовувати канцелярський клей, бо клейовий олівець клеїть не надто надійно і сильно бруднить руки та трубочку. Проте кожен повинен сам собі обирати клей. З яким комфортніше працювати - той і застосовуйте. Після закручування слід обережно витягти спицю - і все, трубочка готова. Олена каже, що зберігати трубочки найкраще у вертикальній високій ємкості. Так вони не деформуються, і ними легше користуватися при роботі. А

Засновник ПП «Володимирдрук» Редактор Надія Замрига «Рідне місто Володимир», 44700, м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 10, Тел.: 3-51-50. e-mail: ridnemistov@ukr.net Відповідальність за якість друку несе друкарня.

Надіслані матеріали не рецензуються і не повертаються. Друк ВАТ “Волинська обласна друкарня“ м. Луцьк, пр.Волі, 27.

Ігоря Куліша Івана Палійчука Віталія Януша Олександра Фотієва Альберта Прокопюка

з8 800-річчям річчям вітають донька Мирослава та онучка Юлія! У цей святковий день бажаємо Вам, наша рідна, міцного здоров’я, довголіття! Нехай віра, надія та божа любов не залишають Вас у цей бурхливий час, щоб доброта та злагода зігрівали й надалі Ваше серце. Дякуємо Вам за все, що для нас зробили! Ми дуже любимо і цінуємо Вас!

Нове життя для старої газетки ñòàíí³ì ÷àñîì ìîäà íà õåíä-ìåéä íàáèðຠøàëåíèõ îáåðò³â. Ƴíêè òà ä³â÷àòà àêòèâíî âèøèâàþòü, â’ÿæóòü, âàëÿþòü, ìàëþþòü, âàðÿòü, ë³ïëÿòü… ² âñå öå âîíè ðîáëÿòü íå òîìó, ùî â³ëüíîãî ÷àñó âäîñòàëü, ïðîñòî ëåæèòü äóøà ó íèõ äî ö³º¿ ñïðàâè. Íó õî÷åòüñÿ ¿ì òâîðèòè êðàñó, íåâæå öå ïîãàíî?

Співробітників Володимир-Волинського міського відділу внутрішніх справ

Ніну Григорівну Кубюк

Василя Михайловича Моліцького

з днем народження вітають люблячі рідні! Хай буде мирне й чисте небо над тобою, Не в’януть квіти у твоїм житті, Бажаємо теплоти, добра, любові, Усмішок, щастя на твоїй путі!

10 лютого

ще майстриня радить тим, кого зацікавить ця справа, взяти на озброєння кілька корисних порад. Слід запам’ятати: чим тонша сама трубочка, тим акуратніше буде виглядати готовий виріб, тим більш складною і мініатюрною зможе бути його конфігурація. Якщо ви маєте справу з товстим папером, то смужки для трубочок краще робити не ширше 3-4 сантиметрів. Тоді трубочки будуть виходити більш гнучкими, і з ними буде зручно працювати.

- Якщо ви працюєте з товстим і пружним папером, то трубочки можуть погано триматися, будуть розкручуватися. У цьому випадку можна змащувати клеєм не тільки куточок смужки, але й додати трохи клею в основу, - радить мисткиня. - На перший погляд здається, що з газетних трубочок можна створити не так уже й багато виробів, але як тільки ви освоїте цю техніку, то зможете експериментувати з новими способами плетіння. Тоді й ваші вироби матимуть нову, незвичну форму. Якщо беруся за плетіння корзинки чи капелюшка, то починаю робити це по колу. Це схоже на процес в’язання гачком. Спочатку робимо коло – дно корзини. Виходить щось подібне до сонечка з променями. А тоді, якщо нам потрібно зробити, скажімо, ручку до корзинки, слід просто підійняти палички вгору. Початківцям у цій справі раджу обов’язково користуватися формою. Наприклад, якщо я маю зробити кухоль, то беру його і вставляю усередину. Але з часом вже набила руку і можу плести без макета. Олена розповідає, що після того, як виріб готовий, його слід пофарбувати, а при бажанні можна навіть нанести візеру-

з днем народження вітають колеги! Добра вам і щастя бажаєм багато, Хай ваші домівки минає біда І будуть веселими будні і свята, Як чиста джерельна вода!

Богдана Яновича

6 лютого

з 35 річчям! Наш рідний, тебе ми вітаємо, Дай Боже, здоров’я й добра, Бути щасливим й в достатку бажаємо, Твоя молодість – дивна пора! Усі квіти, що землю вкривають, Ми даруємо нині тобі. І Господь хай тебе пам’ятає, І щасливими хай будуть всі дні! Мама Марія Іванівна, дружина Олена, синок Тихон, рідні

нок. Це може бути розпис або декупаж. Далі виріб потрібно покрити лаком.

- Дехто з майстрів фарбує не трубочки, а вже готовий виріб, - розповідає Олена. - Інші вважають, що набагато зручніше використовувати вже пофарбовані трубочки. Мабуть, тут треба просто пристосуватися і вибрати те, що вам зручніше. Якщо ви збираєтеся використовувати для плетіння газети чи старі книги, то фарбувати трубочки або виріб доведеться обов’язково. Дехто взагалі скручує трубочки з кольорового паперу. Оскільки плетені з паперу речі зазвичай покликані імітувати плетіння з лози, то для того, щоб домогтися потрібного ефекту, найчастіше трубочки зафарбовують різними морилками для тонування деревини, які продаються в крамницях, де реалізують господарські та будівельні товари.

- Я би радила вчителям трудового навчання або ж образотворчого мистецтва поцікавитися цим видом плетіння. Для вишивання чи в’язання потрібно купувати нитки, тканину, а тут і купляти нічого не потрібно, - каже Олена. - Матеріали можна легко заготовити навіть у шкільних умовах. Наприклад, крутити трубочки можна й зі списаних за минулий навчальний рік зошитів. На кінець нашої розмови ми поцікавилися в майстрині, скільки коштують такі плетені вироби з паперу. Олена відпові-

Öåé ãàðíèé êîøèê òåæ ñïëåòåíèé ³ç ãàçåòè

ла, що не ставить собі за мету заробити, а тому й не цікавиться, що за такі речі можуть дати.

- Наразі своїми виробами я тішу рідних, близьких та друзів, відповіла Олена. – Одним уже встигла презентувати гарний плетений кошичок із квітами, іншим – новорічно-різдвяні прикраси, ще комусь – тацю для фруктів. Треба й удома щось залишити, хтозна, може, в майбутньому з’явиться бажання організувати персональну виставку. Îòæå, øàíîâí³ ÷èòà÷³, ñïðîáóéòå çàéíÿòèñÿ öèì íå äóæå çàòðàòíèì, àëå íàäòî ö³êàâèì ³ êðåàòèâíèì ðóêîä³ëëÿì. Âèÿâëÿºòüñÿ, òàê³ íåõèòð³ ïëåòåí³ âèðîáè ç ãàçåò ìîæóòü ñòàòè ñïðàâæíüîþ îêðàñîþ êîæíîãî äîìó!

Свідоцтво про реєстрацію: ВЛ 344-78Р від 26 травня 2009 року Матеріали з позначкою * публікуються на правах реклами. Редакція залишає за собою право на мовностилістичні правки. Тираж 5 000 примірників

Зам.№: 521

Зам.№: 1-189

Листування з читачами ведеться лише на сторінках газети. Згідно з «Законом України про рекламу» , відповідальність за достовірність інформації несе рекламодавець.