Украинская техническая газета №109

№ 5 (109) 2 лютого 2010 року

E-mail: info@tehnichka.com

www.tehnichka.com

Виходить щовівторка

Доки горить свічка

У НОМЕРІ: ПРІОРИТЕТИ

Космічні технології можуть вивести автомобілебудування на нову орбіту

Затяжна реакція Для створення власного ядерного реактора Україні необхідно терміново надолужувати згаяне й відроджувати втрачене Стор. 5

КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ Жерсть за кіпрським векселем Історія силового захоплення чернівецького підприємства ТОВ «Виробничокомерційне товариство «Арго», яке зараз у самому розпалі, — класика жанру з повним «джентльменським» набором Стор. 6

ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Безальтернативне тепло Результативних кроків із упровадження енергозбережних технологій вжито на Чернігівщині Стор. 7

ЗАКОН ЗБЕРЕЖЕННЯ ДУМКИ У горизонтах створеної реальності 300 примірників недавно виданої книги «Фізика і Харків» відразу ж набули статусу раритетів Стор. 11

БЕЗПЕКА «Знахідка» проти шпигуна Ірина КОНДРАТЬЄВА

На межі століть у Дніпропетровську стартував унікальний проект: колишні співробітники КБ «Південне» налагодили промисловий випуск

«Ефект тамбура»

плазмово-форкамерних свічок запалювання (ПФ-свічок) для двигунів внутрішнього згоряння. Дотепер це виробництво залишається єдиним не тільки в Україні, країнах СНД, а й в усьому світі. Стор. 8–9

Найважливіший аспект розвитку бізнесу — захист від промислового шпигунства. Як убезпечити від нього підприємство? Стор. 12–13

Шостий континент як п’ятий елемент

Ці «шуби» легко «вдягаються», добре «носяться» й утричі скорочують споживання будинками тепла

Чи зможе Антарктида, яка відзначила 190-річчя від дня її відкриття, вирішити нагальні проблеми людства?

Стор. 13

Ракетне нестикування Масштабні кроки РФ із розвитку стратегічних ядерних озброєнь безпосередньо залежать від українських підприємств Стор. 7

Стор. 10

2 № 5 (109) В і в т о р о к ,

Українська технічна газета

2 л ю т о г о 2 010

ТУТ І ТЕПЕР

І це все про нас The Wall Street Journal Зараз Україна — найзагадковіше місце на всьому пострадянському просторі — випала з поля зору Вашингтона й Брюсселя. Шлях на Захід, проторований сусідами України із Центральної Європи, не здається добрим для неї самої... Вступ до НАТО виключається. Керівництво Євросоюзу хворіє на загострення колективної короткозорості й користується будь-яким приводом зачинити двері, а українці дають безліч таких приводів».

Stratfor

Після розпаду Радянського Союзу ... Азербайджан, Грузія, Молдова, Узбекистан, Киргизія й Україна спробували піти в західному напрямку, але поки їм це не вдалося. Із шести цих країн Україна має найважливіше значення. Це не просто найбільш населене колишнє володіння Росії та колиска руської нації. Це найважливіша провінція колишньої Російської імперії, яка тримає ключі до майбутнього всієї Євразії».

World Socialist Web Site Глобальна рецесія позбавила багатьох громадян України робочих місць, багатьом скоротили зарплату. У 2009 році український валовий внутрішній продукт скоротився на 15 відсотків, фінансова система країни опинилася на межі колапсу, попит за кордоном на її промислову продукцію різко впав. Ставши перед загрозою банкрутства, Україна була змушена взяти екстрений кредит у Міжнародного валютного фонду на обтяжливих умовах, за якими розплачуватися за економічну кризу фактично доведеться робітникам».

Капіталізм! Perestroika! Президент Франції Ніколя Саркозі відкрив щорічний Всесвітній економічний форум у швейцарському Давосі закликом перебудувати капіталізм

У

сороковій ліком зус трічі взяли учас ть близько 2500 бізнесменів, політиків, діячів науки та к ульт у ри. У програмі форуму — близько 200 засідань із різних питань: від сит уації на Гаїті до реа лізації про-

грами ООН «Завдання розвитк у тисячоріччя» (Millenium Development Goals). Основна тема цього рок у — «поліпшити с тан плане ти: переосмислити, перепланувати, перебуд увати».

У пошуках надії Українці й надалі їхатимуть на заробітки за кордон

П

ро це заявив координатор Міжнародної організації праці (МОП) в Україні Василь Костріца. За його словами, наші співвітчизники, як правило, їдуть на некваліфіковані роботи. Працюють заробітчани переважно в будівельній сфері, сільському господарстві і як домашній персонал. Разом з тим, зауважив В.Костріца, сьогодні все більше тих, хто виїжджає з України, знаходять роботу за своєю професією як кваліфіковані фахівці. «Інтелектуальна праця українців сьогодні набагато більш затребувана за кордоном, ніж раніше», — сказав він. За 2009 рік кількість безробітних у світі досягла 212 млн чоловік, говориться в новій доповіді МОП «Глобальні тенденції у сфері зайнятості», текст якої розміщений на офіційному сайті відомства. На підставі економічних прогнозів МВФ, а також за даними МОП, високий рівень глобального безробіття збережеться протягом усього 2010 року. За твердженням експертів, у розвинених державах і країнах ЄС кіль-

кість безробітних цього року збільшиться ще на 3 млн чоловік. Хоча в інших регіонах безробіття зупиниться на сьогоднішньому рівні або незначно знизиться.

Дніпродзержинська влада має намір уникнути ун икнути необхідності платити втридорога за покупну воду, яка поставляється Аульським водозабірним господа господарством, рством, і побудувати свій власний водовід.

С

ьогодні профільні служби виконкому міської ради Дніпродзержинська за дорученням міського голови Ярослава Корчевського вивчають можливості зміни схеми водопостачання населення й ряду

Засновник і видавець ТОВ «Промислова безпека» 03039, м. Київ, проспект Науки, 10

www. tehnichka.com E-mail: info@tehnichka.com

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 28а 91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98а.

підприємств. Місцем будівництва нового водозабору обрано лівобережну частину міста, але воду планують добувати не з Дніпра, а з артезіанських свердловин. Аналогічний проект був реалізований наприкінці 80-х, після аварії на Чорнобильській АЕС. Жителі лівобережного масиву навіть устигли покористуватися артезіанською водою. Однак через декілька років необхідності у резервному водоводі вже не було — вода в Дніпрі залишалася досить чистою, щоб використовувати її для пиття.

У травні 2009 року, за даними Українського центру соціальних досліджень, кількість українських мігрантів становила 4,5 млн чоловік. За інформацією Держкомстату, у грудні минулого року в Україні було офіційно зареєстровано 531,6 тис. безробітних (+19,4 тис. чоловік у порівнянні з листопадом).

У 90-х незадіяну систему розібрали й порізали на металобрухт. Як виявилося, поквапились. Зараз у місті відновлюють технічну документацію проекту артезіанського водозабору й готують інвестиційний проект. До речі, передбачається, що новий водозабір забезпечить якість і надійність водопостачання не тільки для Дніпродзержинська, а й для тієї частини Дніпропетровська, яка зараз користується послугами КП «Аульський водовід».

Головний редактор Сергій ПРАСОЛОВ (тел. 0642 34-72-47, e-mail: editor@tehnichka.com)

РЕДАКЦІЯ: Світлана Ісаченко - заступник головного редактора (тел. 044 221-06-51, e-mail: isachenkosv@tehnichka.com) Людмила Мельникова — відповідальний секретар (тел. 0642 34-72-47) Свідоцтво Людмила Гречаник — відділ технічної думки про державну реєстрацію (тел. 0642 34-72-47, e-mail: tehnomysl@tehnichka.com); КВ № 12993-1877Р Марина Савінова — відділ науки та освіти від 20.08.2007 р., (тел. 0642 34-72-47, e-mail: otdelnauki@tehnichka.com); видано Міністерством Ігор Павлюк — відділ промисловості юстиції України. (тел. 044 440-82-09, e-mail: pavluk@tehnichka.com);

Одеський, Іллічівський і Південний морські порти завершили 2009 рік із сукупним прибутком 1,2 млрд грн. У 2008 році цей показник був удвічі менше

Б

Місто хоче пити артезіанську воду Ірина КОНДРАТЬЄВА

Виступаючи перед учасниками, президент Франції закликав усіх здобути науку з нинішньої кризи. На його думку, кожен повинен відповісти за наслідки кризи згідно з тією роллю, яку він відіграв у її виникненні. Він закликав змінити банківські й регулювальні правила, щоб скоротити економічні ризики та масштаби спекуляцій. «У світі виникла неприпустима ситуація, коли банки більше не виконують своїх безпосередніх функцій. Завдання банкіра — не спекулювати, а аналізувати ризики, які можуть бути пов’язані з видачею кредитів», — заявив французький президент. «Надмірні надприбутки терпіти більше не можна», — зауважив він, укотре висунувши ідею податку на фінансові транзакції, з якого б фінансувалася боротьба з бідністю. І хоча, за словами Саркозі, альтернативи капіталізму на цей час немає, його необхідно перебудувати. «Ми повинні запитати себе, який капіталізм ми хочемо,» — заявив він.

ВІДДІЛ РЕКЛАМИ: Антон Яременко - тел./факс: (044) 440 82 09, Ганна Бусова - тел./факс: (0642) 59 93 91, тел.: (0642) 59 93 92, e-mail: reklama@tehnichka.com ВІДДІЛ ПЕРЕДПЛАТИ: Дмитро Баранов - тел./факс: (044) 440 82 09, тел.: (044) 221 06 50 Любов Соловйова - тел./факс: (0642) 59 93 91 тел.: (0642) 59 93 92, e-mail: podpiska@tehnichka.com

ільше від усіх — майже 558 млн грн — заробив порт Південний, який спеціалізується на насипних і наливних вантажах. За ним — Одеський морський порт із 297,6 млн грн і лідер із контейнерних перевезень, які динамічно розвиваються, Іллічівський порт — 285 млн гривень. При цьому перші місяці 2009 року більшість українських портів були незавантажені. Відправлення й одержання металу й залізної руди — вантажів, які для багатьох портів на сьогодні є основними, були зведені до мінімуму. Зростання відновилося лише навесні. Разом з тим цього року доходи портів тимчасово можуть упасти через те, що на початку січня Мінекономіки запропонувало уряду знизити ставки портових зборів на третину. На думку фахівців міністерства, це дозволить збільшити вантажопотік у портах.

Підготував Олександр МОРОЗОВ

Газета видається українською та російською мовами

ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ:

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій.

українською мовою — 99309 99309; російською мовою — 99340 99340. Номер віддрукований офсетним

Позиція авторів публікацій не завжди способом на друкарському компзбі гається з позицією редакції. Редакція залишає за собою лексі ТОВ «Прес-Експрес». право виправляти матеріали та рецензувати рукописи. Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а.

За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець. Тел. (0624) 50-08-54 Матеріали, позначені (R), публікуються на правах реклами. ЗАГАЛЬНИЙ НАКЛАД 16311 прим., При ВИКОРИСТАННІ матерІалІв ПОСИЛАННЯ на «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ.

українською мовою 5348 прим., російською мовою 10963 прим. ЗАМОВЛЕННЯ № 279

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 2 л ю т о г о 2 010 №5 (109)

3

ТУТ І ТЕПЕР ПЕК Компанія «Нафтогаз України» шукає кошти для оплати російського природного газу, закупленого в січні, повідомив директор департаменту зовнішньоекономічних зв’язків Національного банку України Сергій Круглик.

За його словами, «Нафтогаз» веде переговори з банками, щоб зібрати необхідні $500 млн. «Україна повинна перерахувати кошти до 7 лютого», — додав директор департаменту.

Національна комісія регулювання електроенергетики України видала ДП «Нафтогазмережі» ліцензію на право ведення господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом обсягом 2 млрд м3 на рік. Відповідне рішення ухвалене на засіданні НКРЕ. За даними ДП «Нафтогазмережі», постачання природного газу за нерегульованим тарифом промисловим підприємствам та іншим суб’єктам господарювання починається з 1 лютого й провадитиметься по всій території України за винятком Чернівецької й Вінницької областей, на території яких ДП уже реалізує газ за регульованим тарифом. Для поставок використовуватиметься імпортований в України природний газ. Його ціна — 2 тис. 619,19 грн за 1 тис. м3. Міністерство палива та енергетики України ініціює посилення відповідальності енергопостачальних компаній за надання неякісних послуг електропостачання. За словами міністра палива та енергетики Юрія Продана, міністерство разом з Національною комісією регулювання електроенергетики (НКРЕ) розробить законопроект, а також зміни в правила надання послуг з електропостачання, якими буде передбачене збільшення розміру компенсацій споживачам за неякісне електропостачання або безпідставне його припинення. Міністр нагадав, що наразі на законодавчому рівні передбачена норма, відповідно до якої обленерго у випадку необґрунтованого припинення енергопостачання повинне компенсувати споживачеві 25% вартості недопоставленої електроенергії. Відповідно до змін, які планує ініціювати міністерство, сума цієї компенсації може бути переглянута у бік збільшення, при цьому не виключається, що коли йтиметься про побутових споживачів (населення), може бути уведена 100-відсоткова компенсація вартості недопоставленої електроенергії. На законодавчому рівні будуть більш чітко прописані терміни, у які обленерго повинне ліквідувати ушкодження й відновити електропостачання споживачів.

Підприємства комунальної теплоенергетики (ТКЕ) заборгували за спожитий з початку нового опалювального сезону (з 1 жовтня 2009 р.) природний газ 2,88 млрд грн.

У повідомленні прес-служби ДК «Газ України» відзначається, що, за даними оперативного моніторингу, рівень розрахунків підприємств ТКЕ із ДК «Газ України» у новому опалювальному сезоні на 26 січня становив 44%. Найбільші борги за спожитий природний газ мають підприємства ТКЕ Дніпропетровської, Донецької, Харківської, Луганської, Одеської, Запорізької, Київської, Львівської областей, а також АР Крим. Загальна сума заборгованості за природний газ, спожитий протягом минулого (2008—2009 рр.) і нового (2009— 2010 рр.) опалювальних сезонів, — понад 4,87 млрд грн. Нагромаджує борги за спожитий природний газ столична енергокомпанія АК «Київенерго». Заборгованість київських теплоенергетиків перед ДК «Газ України» за 2009—2010 рр. становила понад 1,46 млрд грн (рівень оплати в 2010 році — 28%).

ЕКОНОМІКА Підприємства України дешевшають через те, що вони саме українські. Таку думку озвучив директор Міжнародного інституту приватизації Олександр Рябченко: «Ціна об’єкта більше залежить не від об’єкта, а від держави, у якій він розташований. Тому якщо ви візьмете який-небудь український завод і перенесете його в Польщу, він буде вдвічі дорожче, а якщо хочете підвищити ціну в 5 разів, перенесіть його в Німеччину. І це буде нормально, це буде той же завод, з тим же обладнанням. Бо сама держава визначає рівень капіталізації підприємств, які розташовані в Україні». Міжнародні аудитори твердять: річ не в тім, що держава недооцінює свою власність — самі інвестори не наважуються «купувати українське» через високі ризики для бізнесу в країні.

ПРОМИСЛОВІСТЬ Зростання реального ВВП України за підсумками 2010 року становитиме 5%. Такий прогноз економіста компанії Astrum Investment Management Олексія Блінова. При цьому він оцінює спад реального ВВП за підсумками 2009 року на рівні 13,5%, виходячи з даних Національного банку з індексу виробництва базових галузей (ІВБГ) економіки України. На думку Олексія Блінова, досягнення позитивного показника ІВБГ в грудні 2009 року було пов’язане переважно із великим зростанням показників промисловості в річному обчисленні, що у свою чергу було обумовлено ефектом низької бази порівняння. Падіння індексу виробництва базових галузей економіки України за під-

сумками 2009 року, відповідно до розрахунків Департаменту економічного аналізу й прогнозування НБУ, становило 20,2%, а в грудні минулого року зафіксоване зрістання на 0,4% у порівнянні з груднем 2008 року.

На «Турбоатомі» тривають роботи з модернізації ливарного виробництва. У грудні 2009 року підприємство підписало контракт з італійською компанією IMF на поставку обладнання для ливарного цеху (№50). Відповідно до контракту протягом шести місяців IMF поставить мобільний змішувач, вибивні ґрати, вібростіл, станцію регенерації та пневмотранспорту. Сторони узгодили остаточне планування розміщення обладнання на формувальній дільниці 50-го цеху. ВАТ «Азовмаш» уклало з Маріупольським металургійним комбінатом ім. Ілліча контракт на поставку конвертерного й доменного обладнання цього року. За повідомленням прес-служби «Азовмашу», для доменного цеху комбінату будуть виготовлені засипні апарати діаметром 4,2; 4,7 і 5,4 метра. Машинобудівники також поставлять доменникам шлаковоз. Для сталеплавильників будуть виготовлені сім сталерозливних ковшів.

БУДІВНИЦТВО Кабмін виділив Мінрегіонбуду 89,8 млн грн на погашення боргів за будівництво об’єктів у регіонах Кабінет Міністрів України за станом на 1 січня 2010 року виділив Міністерству регіонального розвитку та будівництва за рахунок коштів Стабілізаційного фонду 89 млн 850 тис. грн для погашення заборгованості за фактично виконані в 2009 році роботи на об’єктах соціальноекономічного розвитку регіонів. Уряд доручив Держскарбниці перерахувати кошти в першому кварталі цього року.

АПК В Україні в 2009 році власники права на земельну частку (пай) здали в оренду 17,5 млн га землі (64% від площі розпайованих земель) на загальну суму 4,2 млрд грн. Відповідно до повідомлення Держкомітету України із земельних ресурсів, із за-

гальної суми виплат за оренду земельних паїв плата селянам-пенсіонерам становила 2 млрд грн (47,6%). Серед форм орендної плати превалює натуральна форма (71,6%). У Держкомземі відзначили, що це є негативним чинником, оскільки при розрахунках із селянами ціни на сільгосппродукцію встановлюють самі керівники сільськогосподарських підприємств, і ці ціни, як показують перевірки, вище ринкових. Середній розмір орендної плати за рік становить 260,2 грн за 1 га. Переважну більшість договорів оренди укладено на строк до 5 років. За станом на 1 січня ц.р. фактичні виплати за оренду землі становлять 4166,1 млн грн (91,6%). Зростання в Україні ціни на цукор ще не досягло свого максимуму. На пікові їхні значення можна чекати в березні-квітні цього року, уважають екс-

перти Української аграрної конфедерації. «За станом на 20 січня цього року ціни на цукор в Україні досягали в супермаркетах 10,5 грн/кг, а в магазинах лінійної торгівлі перевищили 11 грн/кг. За прогнозами Української аграрної конфедерації, ціновий пік очікується в березні-квітні поточного року», — говориться в повідомленні УАК. У той же час в УАК уважають, що сформована на ринку ситуація може призвести до збільшення обсягів вирощування буряків у 2010 році. Зокрема, експерти вважають, що площі цукрових буряків цього року можуть збільшитися до 410—440 тис. га (у 2009-му — 327,6 тис. га). З огляду на такі перспективи, конфедерація закликає владу забезпечити реальну підтримку виробників буряків і застерігає від при-

йняття рішень, викликаних ажіотажем на ринку цукру, а саме збільшення діючої тарифної квоти на пільгове ввезення цукрусирцю. На поточний рік вона встановлена в обсязі 267 тис. тонн. Харківські аграрії цього року збільшують площі посівів цукрових буряків у 1,5 раза. Про це заявив заступник голови Харківської облдержадміністрації Віктор Звєрєв. За його словами, цукрові буряки сільгосппідприємства сіятимуть на 40 тис. га. За даними обладміністрації, через нерентабельність виробництва цукру (у результаті подорожчання добрив і електроенергії витрати збільшилися у 2,5 раза) у 2009 р. з дев’яти цукрових заводів у Харківській області працювали тільки шість

ФІНАНСИ Державний бюджет виконаний за січень-грудень 2009 року з дефіцитом 19,866 млрд грн при запланованих річних показниках 31,563 млрд грн, повідомила прес-служба Міністерства фінансів. Зведений бюджет виконаний за січеньгрудень 2009-го з дефіцитом 21,607 млрд грн. Погашення основної суми боргу з державного бюджету в січні-грудні 2009 р. становило 31,305 млрд грн, у тому числі із загального фонду — 30,552 млрд грн. Погашення внутрішнього боргу — 17,925 млрд грн, зовнішнього боргу — 13,38 млрд грн, у тому числі із загального фонду — 12,627 млрд грн. Державні запозичення в державний бюджет становили 97,074 млрд грн. На внутрішньому ринку залучено 55,106 млрд грн, із них у загальний фонд — 50,449 млрд грн (зокрема, ОВДП на капіталізацію банків — на 19,624 млрд грн). На зовнішньому ринку — 41,967 млрд грн, у тому числі в загальний фонд держбюджету — 40,074 млрд грн. Від приватизації державного майна в січнігрудні 2009 року надійшло 807,8 млн грн. Підготувала Людмила МЕЛЬНИКОВА за матеріалами «УНІАН», Держкомстату України, РБК-Україна, АПК-Інформ, «ЛігаБізнесІнформ», РІА Новини, dengi-info.com

4

Українська технічна газета

№5 (109) В і в т о р о к , 2 л ю т о г о 2 010

ПРІОРИТЕТИ

Експортний «таран» автовиробників Реальним шансом для порятунку галузі цього року стане активна експансія на закордонні ринки Іван КУЗЬМЕНКО Для українського автомобільного ринку весь минулий рік був важким. Продажі нових авто скоротилися в 6 разів, а з темпів падіння виробництва в галузі Україна стала одним зі світових «лідерів». У 2010 році обсяг вітчизняного автомобільного ринку становитиме близько 150—160 тис. одиниць. Щоб зберегти наявне завантаження виробничих потужностей, автозаводи переглянуть стратегічні напрями реалізації продукції. Очевидно, звернуть увагу на експорт. ЗАЗ: LANOS ГАЗУЄ В СНД айбільший український виробник — Запорізький автомобільний завод — за підсумками минулого року випустив близько 70% усіх автомобілів у країні — 46 тисяч. У поточному ж керівництво ЗАЗ планує виготовити 80—90 тис. машин і майже половину з них відправити за кордон. Основну частку експортних автомобілів підприємства становлять моделі «ЗАЗ Ланос» і «ЗАЗ Славута». Показники продажів останніх значно поступаються «Ланосам» — переважно ці легковики поставляють під спеціальні урядові програми для ветеранів та інвалідів. Запоріжці продають свої машини в Росію, Казахстан, Вірменію, Білорусь, Грузію, Азербайджан, Індонезію та Сирію. У цілому частка експортних автомобілів у загальній структурі збуту заводу становить близько 50%. Крім того, ЗАЗ поставляє комплектувальні для «Ланоса» у Єгипет, який може стати для найбільшого вітчизняного автовиробника перспективним ринком. У Росії, на ринок якої припадає левова частка експортних поставок Запорізького автозаводу, «Ланос» продається під брендом Chance. Річ у тім, що в середині 2009 року добіг кінця термін дії контракту між ЗАЗ і GM DAT на виробництво й поставку в Росію автомобілів «Lanos» під брендом Chevrolet. Сторони не змогли домовитися про подовження угоди, і запоріжці змушені були змінити назву автомобіля, а ексклюзивним дистриб’ютором марки в Росії стала компанія «Квінгруп».

Н

З 1 липня 2009 року, коли в Росії стартували продажі автомобіля в кузовах седан і хетчбек, дистриб’юторові вдалося реалізувати 7344 автомобілі. У 2010-му компанія планує вивести Chance у десятку найбільш затребуваних автомобілів Росії, що передбачає збільшення кількості покупок мінімум у 7 разів. Під аналогічним брендом автомобіль експортується й у Казахстан, де планують відкрити 20 автоцентрів компанії «Квінгруп». Не менш амбіційні й плани продажів — цього року тут може бути реалізовано близько 1000 автомобілів Chance.

«БОГДАН»: СТВОРИТИ СВОЄ, РОЗВИНУ ТИ ЧУЖЕ ідчув на собі звуження ринку й інший вітчизняний автогігант — корпорація «Богдан». Ледь устигши відкрити власне виробництво в Черкасах, компанія потрапила в заручники кризи. Маючи потужності, які дозволяють випускати

В

до 120 тис. автомобілів на рік, тут у 2009 році зуміли зробити лише 14393 автомобілі. При тому, що на будівництво нового заводу, яке тривало 2 роки, було витрачено $330 млн. Очевидно, тільки з перспективною орієнтацією на експорт можна повною мірою задіяти виробничі потужності підприємства. Правда, проблему ускладнює відсутність власного автомобіля. Зараз на заводі в Черкасах освоєний випуск російських «ВАЗ-2110» і «ВАЗ-2111» за повним виробничим циклом — зі зварюванням і фарбуванням кузова, а також корейського кроссовера Hyundai Tucson і седана Hyundai Elantra XD. Трохи пізніше на підприємстві мають намір запустити дрібновузлове складання одного з найпопулярніших в Україні автомобілів економ-класу — Hyundai Accent. І якщо з росіянами представники «Богдана» досягли домовленості про поставку черкаських «ВАЗів» на ринки Росії та країн СНД, то корейський виробник поки своєї згоди не дав. Утім, переговори з Hyundai не припиняються. Рятувальним кругом для «Богда на» може стати перша власна модель, представлена у вересні минулого року. Новинка — пікап на базі «ВАЗ-2110», основні конкуренти якого — бюджетні пікапи на базі «ВАЗ-2104», «ЗАЗ Ланос Pick-Up», а також комерційний автомобіль на базі «ЗАЗ Славута». Крім того, експортним «тараном» для підприємства може стати й універсал з додатковим позадорожнім захистом, створений на базі Lada-111. Як заявляють представники «Богдану», у 2010 році на заводі в Черкасах планується скласти близько 42 тис. автомобілів Але тільки в тому разі, якщо компанії вдасться повноцінно вийти на зарубіжні ринки — у Росію, Білорусь, Казахстан, Вірменію, Грузію та Туркменистан. При цьому пріоритетними будуть ті країни, де назва «Богдан» уже відома, де відкриті представництва компанії, а також діють напрацьовані схеми реалізації. Дистрибуцію за кордоном здійснюватиме одна організація — «Автомобільний дім «Богдан». «КРАЗ»: ДО АФРИКИ! ля КрАЗу експортні поставки були фактично рятівною соломинкою, за яку вдалося вхопитися під час кризи. Зараз у Кременчуці виготовляють 28 моде-

Д

лей кар’єрних самоскидів, бортових автомобілів, лісовозів, сідельних тягачів, автомобілів підвищеної прохідності для Збройних Сил України, а також установок для обслуговування видобутку нафти й газу. В умовах зниження попиту на вантажівки на заводі також створили бюджетну версію найпопулярнішої серед покупців версії самоскида, у якій зберегли всі переваги стандартної моделі, але значно знизили вартість. Крім того, Кременчуцький автозавод представив перспективну модель — перший безкапотний самоскид «КРАЗ». Частка експорту в загальному обсязі відвантаженої заводом у 2009 році продукції — 73%. При цьому за минулий рік Кременчуцький автозавод поставив кінцевим споживачам 654 автомобілі, що становить лише 20% від реалізації 2008 року. Непоганий попит в 2009-му на російському ринку мала лісовозна техніка КРАЗу, що пояснюється збільшенням обсягів експорту російської деревини. Серійні автомобілі для лісозаготівельних робіт спеціально обладнали додатковими нагрівачами кабіни для експлуатації в умовах низьких температур. Найближчим часом КрАЗ має намір значно розширити частку продажів на ринки Близького Сходу, Латинської Америки й Африки, де українські вантажівки пам’ятають ще з часів СРСР. Якщо раніше на ці країни припадало близько 10% експортних поставок, то найближчим часом у Кременчуці планують їх збільшити до 30—40%. Досягти значного приросту продажів «кразівцям» буде досить складно, оскільки найближчі конкуренти — МАЗ і КамАЗ — уже давно пропонують тягачі, які відповідають нормам «Євро-4», і їхній модельний ряд представлений великою кількістю автомобілів.

Крім усього іншого вітчизняний виробник вантажівок має намір після тривалої перерви відновити продажі в Конго. Представники цієї африканської країни вже пройшли в Україні двотижневий курс навчання з технічного обслуговування, ремонту та експлуатації автомобілів «КРАЗ». Поки на КрАЗі не розголошують кількість автомобілів, що поставляються, а також суму контракту.

УПРИТУЛ ПОЛІПШИТИ, ЩОБ ЗАВОЮВАТИ цілому оцінивши перспективи внутрішнього автомобільного ринку на 2010 рік, більшість українських автопідприємств прагнуть переорієнтувати свій збут за кордон. Такий крок дозволить їм у скрутні часи частково завантажити виробничі потужності й забезпечити стабільний показник випуску автомобілів. Хоча для того, щоб реально претендувати на збільшення частки експорту, представникам вітчизняного автопрому доведеться звернути серйозну увагу на розширення модельного ряду та модернізацію вже наявного.

У

Криза стимулює... Донецьк оголосив 2010-й роком інновацій Микола СТОЛЯРОВ Спеціальна пеціальна програма їхнього впровадження представлена в обласній держадміністрації. Великомасштабний Великомасштабний проект буде реалізований за підтримки провідних вітчизняних і міжнародних компаній. Криза спонукала регіон до пошуку того, що дасть поштовх до розвитку.

З

а словами голови Донецької обласної ради Анатолія Близнюка, ідея оголосити 2010-й роком інновацій виникла після проведення в шахтарському центрі другого Міжнародного івестиційного саміту, присвяченого питанням розвитку регіональної економіки й залучення українських та іноземних інвестицій. Рік інновацій стане логічним продовженням розгорнутої в промисловому регіоні роботи, яка стимулює розвиток його потенціалу, упровадження новітніх технологій та інноваційних підходів до вирішення нагальних проблем, зауважив Анатолій Близнюк. У програму було подано більше 400 пропозицій. Прийнято до реалізації 263. Їх розбито на два розділи — економічний і малого бізнесу. Зрозуміло, що в індустріальному регіоні переважають пропозиції промисловців. Їх у програмі більшість — 184. Серед поданих пропозицій, наприклад, упровадження на Єнакіївському металургійному заводі технології пиловдування, на що буде витрачено 97 мільйонів гривень. В агропромисловому комплексі вже будується великий молочний блок у агроцеху №2 Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча...

79 пропозицій матимуть соціальну спрямованість. 7 із них розробили екологи, 19 присвячені інноваціям у ресурсозбереженні, 21 — у житлово-комунальному господарстві. Навіть короткий перелік їх виявляє, наскільки сучасні й цікаві висунуті ідеї. АТ ЗТ «Екопрод» пропонує будувати новий завод із виробництва біогазу й уже подав заявку на його проект. Медики мають намір упровадити телемедицину, яка допомогла б давати, наприклад, швидкій допомозі консультації на відстані, зменшити смертність і при цьому заощадити тільки бензину понад 70 тисяч літрів на рік. У цілому вартість програми «2010 рік — рік інновацій» становитиме 1,250 мільярда гривень. Показово, що 95% усіх коштів — власні. І тільки 5% регіон просить у держави. Завершиться рік інновацій у Донецькій області третім міжнародним інвестиційним самітом «Державно-приватне партнерство при реалізації інноваційних проектів». Передуватиме йому декілька великих наукових форумів із реструктуризації бізнесу, інноваційних аспектів у АПК, захисту прав інтелектуальної діяльності, інновацій у медицині й ЖКГ. Для їхнього проведення буде віддано «найінноваційнішу» в Донецьку будівлю «Донбас-Арени».

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 2 л ю т о г о 2 010 №5 (109)

5

ПРІОРИТЕТИ

Затяжна реакція Для створення власного ядерного реактора Україні необхідно терміново надолужувати згаяне й відроджувати втрачене Людмила ГРЕЧАНИК Тема створення в Україні власного ядерного реактора — як промислового, так і дослідного — порушувалася на сторінках «УТГ» неодноразово (див. «ВВЕР forever?» — №49 від 08.12.09, «Славутич на роздоріжжі» — №50 від 22.12.09). Проте багатогранність питання, а також нові витки його обговорення в наукових, виробничих колах та ешелонах влади змушують говорити далі. Депутат Славутицької міської ради, інженер-атомник Валентин Мельник знає проблему, як кажуть, не з чуток.

— Валентине Миколайовичу, поняття «ядерний реактор» і «атомна енергетика» часом трактуються досить абстрактно. Який зміст вкладають у них фахівці?

— Сам по собі діючий енергетичний ядерний реактор — це лише об’єкт і завершальна стадія одного технологічного процесу й початок наступного, не менш праце- й капіталомісткого, — поводження з відпрацьованим ядерним паливом. Ядерну енергетику необхідно сприймати, з одного боку, як комплекс перетворення уранової руди на електроенергію, з іншого — як комплекс виробництв із використання вихідної сировини — опроміненого ядерного палива. За роки незалежності ядерна енергетика України, не враховуючи пуску трьох недобудованих при СРСР енергоблоків на Запорізькій, Рівненській та Хмельницькій АЕС і розроблення IV розділу «Енергетичної стратегії... до 2030 року», утратила розвиток своєї інфраструктури, без якої створення енергетичного реактора для внутрішнього використання — анахронізм. Необхідно терміново надолужувати згаяне.

— Деякі моменти статті «ВВЕР forever?» викликали у вас гостре неприйняття. Зокрема, про «монополізацію Росією ринку атомного реакторобудування на величезній території Євразії».

— По-перше, відразу треба уточнити: в Україні з 2000 року вже не «працюють декілька РВПК, того самого, чорнобильського типу». Тепер — по суті. «Радянське — отже найкраще...» Навіщо сарказм? Адже в згадані автором країни — від Литви, Чехії, Болгарії до Вірменії, Індії та Китаю — промисловість України поставила майже половину обладнання для «радянських» енергоблоків. Половину електроенергії наша країна виробляє з використанням реакторів ВВЕР радянського виробництва. У когось є зараз кошти створити комплект альтернативного обладнання для розвитку вітчизняної ядерної енергетики? У той же час у переліку «охоплених» радянськими реакторами країн чомусь не названа Фінляндія, де СРСР побудував АЕС «Ловіса» — найнадійнішу на той час станцію у світі з найвищим коефіцієнтом використання встановленої потужності, на якій успішно працюють харківські турбоагрегати.

Але найголовніше — як тільки ми піддалися політичному натиску США, відразу втратили замовлення на поставку унікальних турбін харківського заводу «Турбоатом» для вже російських АЕС у треті країни й, відповідно, у саму Росію. Нагадаю, пані Олбрайт відмовила Президента Леоніда Кучму від поставок енергетичного обладнання на АЕС Бушер в Іран, натомість запропонувавши участь у «Морському старті»... І взагалі, якщо в статті висловлюється турбота про «власний» енергетичний реактор, то до чого тут інші країни — виробники реакторів? Перехід до іншого виробника, який має інший технологічний супровід, вимагає істотного збільшення й дублювання нормативної бази. Набагато ефективніше при спільному дрібносерійному виробництві нарощувати власну частку з метою освоєння всієї номенклатури. Хіба нашим підприємствам — НКМЗ, «Азовмашу», «Південмашу», заводам «Більшовик», ім. Малишева, ім. Фрунзе та іншим гігантам індустрії це не під силу?

Валентин Мельник

Та ж Чехія давно освоїла випуск корпусів водо-водяних реакторів. Що нам заважає? Якщо Україна має намір увійти до групи країн — ядерних постачальників, необхідно мати продукт, виготовлений на своїх підприємствах.

— Зараз багато говорять про реактори нових типів, у тому числі й на швидких нейтронах. Наскільки реальні вони для України?

— Говорити про важководні реактори на природному урані типу «Cаndu» можна лише за наявності власного виробництва хімічно чистого незбагаченого урану й важкої води в значних кількостях, а також металу для оболонок ТВЕЛ. Незважаючи на привабливість реакторів на швидких нейтронах, для України це поки недосяжна розкіш. Поперше, у нас немає прагнення до освоєння ізотопного збагачення урану (це прописано в «Енергетичній стратегії …» та в концепції програми «Ядерне паливо України»), а ця переробка становить не менше 30% у вартості ядерного палива. Хоча чому б на базі промплощадки Чорнобильської АЕС не створити відсутню ланку програми «Ядерне паливо України» — виробництво ізотопного збагачення урану? Адже в інфраструктурі ЧАЕС збереглися основні компоненти для його розвитку. Як початкове фінансування можна використовувати ко-

ЧАЕС: центральна зала РВПК

шти від реалізації демонтованого енергетичного обладнання й дезактивованого (методом переплавлення) металу. По-друге, напрацьований плутоній і трансуранові елементи в реакторі на швидких нейтронах можна використовувати, тільки виділивши їх зі складу опроміненого палива методами радіаційної хімії, яку в будь-якому разі треба створювати й у нас. Необхідно лише послідовно освоїти ці технології, виходячи з вимог енергетичної незалежності й маючи до того ж велику кількість паливовмісних мас у обсязі об’єкта «Укриття».

— Окреме питання — будівництво в Україні нового дослідного ядерного реактора.

— Слід розрізняти промислові й дослідний ядерні реактори. Всі наведені вище аргументи не стосуються розроблення та експлуатації ВЯП, що не вимагає значної кількості палива й не є джерелом істотного обсягу радіоактивних відходів. Він може працювати в автономному режимі ще до формування всієї інфраструктури. Бум створення дослідних реакторів у світі припав на 60-ті роки. Сьогодні більшість із них відробили свій ресурс і морально застаріли. Ще в 1986 році українська наука заявила про невідворотність створення нового сучасного реактора, але спрацював соціалістичний стереотип: «нагорі, у Москві, видніше», а потім ліберальний принцип «все визначає ринок». Та що може визначити споживчий ринок у загальнодержавних завданнях і проектах? Рішення про будівництво нового реактора в Україні ухвалювалися в 1988, 2000, 2004, 2005 роках. Останнє розпорядження Кабміну про затвердження концепції створення нового багатоцільового дослідного ядерного реактора було в жовтні 2008 року з вимогою розроблення ТЕО протягом двох років, та от уже добіг кінця січень 2010-го…Тобто в нас тільки на ухвалення рішення потрібно 22 роки. От і відповідь на запитання: а де ж український реактор?

— Хто винний і, головне, що робити?

— За цей період розроблене «Обґрунтування Концепції нового багатоцільового дослідного ядерного реакто-

ра» та ухвалено розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції створення нового багатоцільового дослідного ядерного реактора». Однак досі не розроблене технічне завдання на проектування, триває тільки «збирання документів для підготовки технічного завдання на розроблення ТЕО реактора, а також для проведення тендера з вибору розробника ТЕО». Не було навіть спроби ескізних пророблень конструкції та супровідної інфраструктури. Ухвалено порочну для інноваційних проектів стратегію: «Дослідний реактор та схеми реалізації проекту обираються за результатами тендеру, який проводиться відповідно до законодавства. При цьому передбачається, що замовникові передається готовий дослідний реактор». Це означає, що замовник, ІЯД НАН України, має одержати «під ключ» спроектований, побудований, налагоджений і випробуваний реактор для подальшого використання від фірми, яка виграла міжнародний тендер! Так сталося, що в Україні організаційної структури з проектування реакторних установок немає, а з таким підходом і не може бути. Це той випадок, коли держава повинна призначити керівника — державного менеджера, який організує початковий етап реакторобудування на базі чинних нормативних документів. Дослідний реактор не вимагає надміцного корпуса, а в іншому на нього поширюються всі основні вимоги до енергетичного реактора. Невже досвід вибору виконавців для створення об’єктів для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які не мають аналогів із новизни, не показав безперспективності тендерного підходу до інноваційних проектів? А тим часом для України створення власного дослідного реактора і є інноваційним проектом, удале завершення якого дасть шанс вийти зі своїми розробками та конструкціями на міжнародний ринок. Лише потім можна обговорювати питання створення власного енергетичного ядерного реактора.

6

Українська технічна газета

№5 (109) В і в т о р о к , 2 л ю т о г о 2 010

КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ

Жерсть за кіпрським векселем

ДУМКА ЕКСПЕРТА Володимир Кузьминський адвокат юридичної фірми

Іншого виходу, окрім «Кузьминський та Партнери» як виконати ці умови й не ЯК ЗАХІСТИТИСЯ ВІД РЕЙДЕРІВ допустити зриву поставок Історія силового захоплення черданому випадку маємо справу з черговим прикладом так званопродукції, у нас тоді пронівецького підприємства ТОВ го рейдерства, яке, у свою чергу, на жаль, практично неможливе сто не було. Річ навіть не «Виробничо-комерційне товарибез участі державних органів та суду. в тім, що підписувати доство «Арго», яке зараз у самому Задля уникнення рейдерських зазіхань на бізнес-структури ми рекументи довелося під серрозпалі, — класика жанру з покомендуємо їх власникам та керівництву час від часу отримувати йозним тиском. Ця угода витяги з відповідних державних реєстрів обтяжень на предмет вивним «джентльменським» набоне могла спричинити ні- явлення обтяжень щодо майна підприємств. А також бути вкрай ром: підроблені мокрі печатки яких правових наслідків, обережними в оформленні угод. Зокрема, підписувати їх таким чина сумнівних документах, супеоскільки її мета була не в ном, щоб зловмисники не могли використати, наприклад, останній речки про корпоративні права, продажі часток підприєм- аркуш угоди з підписами сторін для виконання іншого документа. Не «група підтримки» з металевими ства, а в наданні додатко- слід також нехтувати перевіркою ділової репутації малознайомих прутами й глушилками мобільного зв’язку, яка ввірвалася на Анатолій ГОНЧАР вих гарантій комерційно- контрагентів. му банку щодо виконання Для уникнення потенційної рейдерської атаки радимо користутериторію фірми, «Беркут», який Це взагалі друге ліком за останні оперативно прибув на місце по- 8 місяців силове захоплення під- боргових зобов’язань. При цьо- ватись послугами професійних юристів як при укладанні важливих дії й навіть кіпрська компанія на приємства. Причину слід шукати му правовий статус компанії не угод, так і при проведенні звичайних транзакцій. У випадку виявлення небезпеки або навіть перших ознак рейдердодачу з векселем на сотні міль- в 2006 році, коли ми почали спів- змінився, що підтверджує Дерської атаки необхідно терміново формувати групу фахівців, які зажавний реєстр підприємств. йонів гривень ... робітничати з комерційним банРозблокувавши в такий спосіб безпечуватимуть відповідний юридичний захист, оскільки рейдери, ком «Українська фінансова груяк правило, діють добре організованою групою та в різних напрямах а думку генерального ди- па», взявши в нього кредит для надзвичайно складну для нас сиодночасно. Тож для ефективного захисту законних інтересів потрібтуацію й запустивши зупинене ректора «Арго» Анатолія розвитку виробництва. ні щонайменше рівнозначні зусилля. Гончара, у разі реалізації рейдерУ 2008-му на наш бізнес нега- виробництво, у тому числі й відської схеми з виробничої карти тивно вплинули відразу два чин- вантаження продукції, ми виріЧерез півроку після цієї уго- який тримає в заставі майновий країни може зникнути не тільки ники — стрімке подорожчання шили все-таки одержати право- ди виявилося, що цей покупець комплекс, і «новими» власникаоснащене найсучаснішим облад- жерсті (на 47%) та девальвація ву оцінку статусу корпоративних заборгував одній кіпрській ком- ми, які бажають установити над нанням підприємство, яке заво- гривні. У результаті собівартість прав власників «Арго». 30 лип- панії ні багато ні мало 200 міль- цим комплексом контроль? Не ювало позиції лідера в сегменті ви- продукції стала вище від цін ре- ня минулого року Чернівецький йонів гривень. Та оскільки гро- думаю, що банк спокійно дивиробництва металевої тари для хар- алізації, а навантаження з бан- окружний адміністративний суд шей нема, боржник вирішив тиметься, як його обкрадають на чових продуктів, а й галузь у цілому. ківських кредитів зросло на 75%. визнав неправомірними дії дер- розрахуватися нібито належни- 90 мільйонів доларів. Тим біль— Наприкінці робочого дня Ми опинилися в дуже скрутній жавного реєстратора Хотинської ми йому частками. Хоча, згідно ше, що не дуже давно призна22 січня 60 чоловік у камуфля- фінансовій ситуації. райдержадміністрації, пов’язані з даними Єдиного реєстру юри- чений цим рейдерським угрупованням (інакше не назвеш) за жі увірвалися на територію заІ в той час керівництво УФГ з реєстрацією змін до статутних дичних і фізичних осіб, він не воду і, завдавши тяжких тілес- почало вимагати від нас повер- документів фірми «Арго» щодо має ані найменшого відношен- сумнівними документами «виконих ушкоджень нашим охорон- нення боргу — усього й відра- вступу одного з керівників УФГ ня до ТОВ «Арго». Кіпрська фір- навчий директор підприємства» цям, захопили адміністративний зу. Вивести 55 мільйонів грима ухвалила пропо- за останні кілька років ліквідував зицію. У результа- у країні більше десятка фірм, про корпус, — розповідає Анатолій вень з оборотного капіталу ми ті 22 грудня минуло- що можна легко довідатися з доГончар. — Така «технічна» під- об’єктивно не могли. Це означаго року один із ра- ступних інформаційних джерел... тримка дозволила зайти на фір- ло зрив усіх контрактів, яких ми Я віддав «Арго» майже 20 ройонних судів Дніпрому державному виконавцеві з домагалися довгі роки, зупиненпетровська в повно- ків життя. Не розповідатиму, з Дніпропетровська й так звано- ня виробництва, якщо не взаму обсязі задоволь- якими труднощами доводилому виконавчому директорові галі його повний крах. Потернив позов «кіпріо- ся мати справу. Виробничники, «Арго», щоб почати дії зі стяг- піло б не тільки наше підпритів» оплатити їхній які створювали бізнес власним нення майна підприємства на ємство. Невиконання умов повексель на зазначе- розумом і важкою працею, мене 200 мільйонів гривень і вивести ставок продукції «Арго» ставину суму майном ком- зрозуміють. На відміну від тих, його матеріальні активи на ко- ло під удар виробників харчових панії «Арго», яка рап- хто за допомогою корупційнористь третіх осіб. продуктів як України, так і кратом стала їхнім борж- го ресурсу живе із захоплення й Важко сказати, як би розви- їн СНД та Європи, з якими ми ником, і наклав арешт розпродажу не ними створених валися події, якби не наш основ- співробітничаємо. на її єдиний майновий виробничих активів. ний партнер — Укрсімбанк, від Ми завжди працювали й пракомплекс. Щоб не зірвати виробничий якого ми одержали кредит — 90 цюємо в правовому полі й не збиНаступним кроцикл і контракти (що неодмінмільйонів доларів під майнову раємося стати жертвою рейдерів. ком у реалізації рейно спричинило б численні судозаставу за договорами іпотеки. дерської схеми із заЗрештою, є відповідальність перед ві позови), з УФГ було підписаОскільки були порушені прямі хоплення підприєм- більш ніж тисячним колективом но угоду про реструктуризацію інтереси державного банку, він ства стала реєстрація компанії «Арго». Тому ми звернуборгу, яку ми чітко виконуємо. У нормальному режимі оперативно втрутився в ситуа12 січня в м. Хотин лися до судових органів із декільцію, не в останню чергу завдя- Питання, начебто, було вичер- до складу учасників ТОВ із част- Чернівецької області ТОВ «Хо- кома позовами, зокрема, про неки чому викликаний спецпідроз- пано. Однак 27 травня минулого кою 66,66% у статутному капіта- тинський завод металевої тари». припустимість незаконного приділ МВС швидко відновив поря- року понад 150 осіб знову ж у ка- лі. Суперечка перейшла в судову Швидше за все, на нього й плану- власнення майна підприємства, док на території заводу. Зараз він муфляжній формі повністю за- площину й мала розв’язатися рі- ють оформити тепер майно «Арго». до правоохоронних і державних працює в нормальному режимі, блокували підприємство з вимо- шенням суду по суті питання. До — Анатолію Васильовичу, ціл- органів із проханням вжити відконтрактні зобов’язання вико- гою підписати декілька докумен- ухвалення такого рішення будь- ком зрозуміло, що ви переймаповідних заходів правового ретів, що підсилюють позицію коннуються в повному обсязі. які операції з частками вважали- єтеся долею підприємства, яке агування на інцидент із притяг— Таким інцидентам, як пра- кретної фізичної особи — голо- ся незаконними. відбудовували з нуля й виводите ненням його фігурантів до кримівило, передують корпоративні ви правління комерційного бан— Якщо всі фінансові мало не у світові лідери, як зро- нальної відповідальності. суперечки із залученням судів... ку — у корпоративних правах зобов’язання влагоджені, а пи- зуміла і необхідність дотриАле відвести загрозу від за— Звичайно, конфлікт почав- нашої компанії з поступкою 66% тання про корпоративні пра- муватися букви закону в будьводу й дати відкоша рейдерам, ся не сьогодні й навіть не вчора. статутного фонду. ва на розгляді в судах, то в чому яких бізнес-операціях. Та хто які «позичають» один в одного ж причина нинішнього конфлік- сказав, що завод поріжуть на по 200 мільйонів і при цьому хоДОВІДКА «УТГ» металобрухт? Можливо, той, ТОВ «ВКТ «Арго» (Хотинський р-н, Чернівецька обл.) створене у ту? І що це за «треті особи», хто стоїть за цим, як ви гово- чуть, щоб розплачувалися за них інші, — тільки півсправи. Тре1993 р. Нині це найбільше в Україні та п’яте в Європі підприємство про які ви згадували? рите, рейдерським захопленба покласти край рейдерству — — Суть у тому, що передані за рейтингом у сфері виробництва металевої тари для харчових ням, хоче його не менш успішно цьому ганебному для цивілізовапродуктів. Забезпечує 60% потреб вітчизняного ринку в цьому сег- нами й заперечувані зараз у судорозвивати? менті, а за окремими позиціями – більше 90%. ного суспільства лиху — раз і навих органах 66% часток капіталу — Яким чином може розвиУ 2008 році продажі компанії перевищили 500 млн грн. Виробни- компанії, арештовані до ухвалензавжди. чі потужності становлять 550 млн одиниць жерстяної тари на рік. ня остаточного судового рішення, ватися підприємство при конфлікті між державним банком, Фото Василя ЛАКУСТИ Третину продукції підприємство експортує в країни СНД та Східбули продані якомусь громадяниної Європи. Співпрацює з відомими транснаціональними компаніями «Українська технічна газета» готова надати можливість висловити свою нові з Дніпропетровська. позицію представникам усіх сторін цього конфлікту. на ринку харчових продуктів. Світлана ІСАЧЕНКО

У

Н

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 2 л ю т о г о 2 010 №5 (109)

7

ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

Безальтернативне тепло Результативних кроків із впровадження енергозбережних технологій вжито на Чернігівщині Лариса ДОБРИНІНА Ще влітку влада Чернігова не знала, як обігріватиме цієї зими житлові будинки двох мікрорайонів міста. Опалювати їх відмовилися спустошені кризою підприємства, на чиєму балансі значилися будинки. Урятувало ситуацію місцеве підприємство «ГазСпец «Газ пецСервіс», ервіс», приєднавши будинки до трьох блочномодульних газових котелень, зведених у рекордно короткий термін. ПРОГРЕС НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ ласне, ДП «ГазСпецСервіс» — не єдиний виробник автономних котелень в Україні. Ще за часів СРСР блочно-модульні котельні (БМК), у тому числі для Крайньої Півночі, випускав Чернівецький металообробний завод, на початку двохтисячних цей вид продукції освоїли й інші українські підприємства. Але серед розробників сучасних моделей автоматизованих котелень для автономних систем опалення «ГазСпецСервіс» став одним із перших. Поштовхом до розвитку підприємства в цьому напрямку стала аварійна ситуація в селищі Замглай Чернігівської області в 2003 році: будинки, школа, дитячий садок, профтехучилище залишились без тепла; котельня торфо-брикетного заводу була демонтована ще раніше, бо розраховували на будівництво нової. На той час досвід чернігівців у будівництві блочно-модульних газових котелень (БМГК) обмежувався лише однією експериментальною котельнею потужністю 800 кВт для мікрорайону в Переяславі-Хмельницькому. Основні витрати часу при будь-якому будівництві, як відомо, — збір вихідних даних для виконання проекту, одержання погоджень і проходження експертизи. На це йде звичайно близько півроку. Але тоді треба було протягом листопада збудувати шість рятівних джерел тепла. Єдиний варіант — повторно застосувати той самий проект для будівництва всіх шести котелень. Пізніше, у 2004 році, це

В

стало підставою для розроблення й реєстрації технічних умов (ТУ) на серійний випуск БМГК потужністю до 7 МВт. Котельні розроблялися переважно з розрахунку на сільську місцевість, на школи й лікарні, де немає свого інженерного персоналу для їхнього будівництва та експлуатації. Використання БМГК передбачає тільки прив’язку до зовнішніх мереж, без проекту внутрішньої будови котельні, забезпечуючи таким чином значну економію часу. Ще одна перевага розроблених для них ТУ — можливість застосовувати будь-які котли імпортного або вітчизняного виробництва. Упроваджуючи БМГК, фахівці «ГазСпецСервісу» мали підстави вважати, що в них гарні комерційні перспективи. Надії справдилися. СВОЄ ОБЛИЧЧЯ того часу за розробленими на підприємстві ТУ побудовано й уведено в експлуатацію з повним сервісним супроводом

З

чання. Тоді на ХТЗ за три місяці змонтували 36 котелень, проклали 50 км газопроводів і встановили тисячу інфрачервоних обігрівачів. Коли два роки тому виникли проблеми з газом, розробили ТУ для БМК на твердому паливі й торік випустили 12 таких блочно-модульних котелень. В умовах Чернігівщини оптимальний вид твердого палива — торф, тому в планах підприємства — участь в аукціоні на придбання родовища торфу в області.

— Будівництво котелень за рахунок підприємства-розробника з наступною їхньою експлуатацією та продажем тепла споживачам — один із найперспективніших напрямів його розвитку, — говорить директор «ГазСпецСервісу» Віктор Козлов (на знімку). — Проекти, які дозволяють вирішувати проблеми опалення житлових будинків і об’єктів соціальної сфери без залучення бюджетних коштів, — одночасно і паличка-стукалочка для

Такі блочно-модульні газові котельні забезпечують автономне опалення житлових будинків і підприємств

близько 350 об’єктів. Сьогодні тут випускають котельні потужністю від 50 кВт до 12 МВт. Навіть у холодному аварійному Алчевську була встановлена й зараз працює чернігівська БМГК. Але найуспішнішим був 2005 рік, коли проводили повну реконструкцію системи опалення Харківського тракторного заводу з переведенням виробничих і побутових приміщень на автономні джерела теплопоста-

місцевих органів самоврядування, і один з елементів реорганізації житлово-комунального господарства, яка все одно є неминучою. ПАПЕРИ І ПРОБЛЕМИ инулого літа, взявшись за проект автономного теплопостачання безхазяйного мікрорайону й маючи повну підтримку міської влади, підприємство все-таки стало перед склад-

М

«Ефект тамбура» Ці «шуби» легко «вдягаються», добре «носяться» й утричі скорочують споживання будинками тепла Микола СТОЛЯРОВ Обновами в Донецьку вже обзавелися будинки на проспекті Ілліча, Панфілова, у мікрорайоні Центральному, належним чином оцінили їх приватні домовласники, а сьогодні таку обнову примірить у місті й регіональний Центр материнства та дитинства.

У

Донецька такі «шуби», іменовані вентфасадами, — зі Швеції, країни, з якою промисловий центр Донбасу тісно й плідно співробітничає. У неї він, наприклад, запозичив ідею й технологію еколо-

гічно чистого сміттєпереробного заводу, у фірми Marmoroc — однойменні фасадні системи. І те, й інше у Швеції сьогодні вже входить до державних програм. Звичайно, нову справу почали не відразу: налагодили виробничі контакти, фахівці Донецька пройшли курс навчання, нарешті, місто побудувало свій спеціалізований завод, який дістав назву «Вентфасад». У 2008 році він видав першу дослідну продукцію, яку відразу ж високо оцінили. Рішенням діючого в Донецьку Проектно-конструкторського клубу в 2009 році завод був визнаний

нощами української дозвільної системи, коли на кожен «папірець» треба ще п’ять. Поки одержували всі дозволи й узгодження, поки проводили експертизу проекту, поки сесія міськради виділяла землю, настав серпень. Будівництво починалося з великим запізненням. У строки майже уклалися — початок опалювального сезону затримали лише на 15—20 днів. На одній із установлених котелень подачу гарячої води вдалося налагодити тільки під кінець року: через кризу заводи стоять, і замовлені у вересні теплообмінники для гарячої води одержали лише в середині грудня. Але котельнями городяни задоволені. Тут установлені триходові котли останнього покоління від фірми Viessmann. Таких в Україну завезено не набагато більше 300, із них п’ять — у Чернігові. Їх ККД — 94—95%, що на 15% вище, ніж у більшості використовуваних централізованих постачальників тепла. А плюс 15% ККД — це істотна економія газу. Крім того, на БМГК немає постійно присутнього обслуговуючого персоналу, вони працюють в автоматичному режимі: комп’ютер знімає 8—12 необхідних показників, які виводяться на диспетчерський пульт у центрі керування. Однак котельні — це лише півсправи. Найважливішим елементом теплопостачання є зовнішні теплотраси, термін експлуатації яких, як правило, давно минув. Для підтримання їх у працездатному стані потрібні чималі кошти. Капітальний ремонт або заміна теплотрас перебувають у зоні відповідальнос-

гідним спеціальної нагороди за впровадження ресурсозбережних технологій. Що ж таке фасадна система «Марморок» і на чому вона ґрунтується? Якщо просто, то це відомий усім «ефект тамбура», який служить не тільки переходом із вагона у вагон, а й захищає від холоду. Те ж саме застосовується тепер і в будівництві, і при реконструкції будинків. За словами головного технолога «Вентфасаду» Інни Трофимової, за допомогою укріплених на них профілів і консолей будинки одягаються в мармур. Навіть якби під цим мармуром було просто повітря, воно вже багато в чому захищало б будинки від холодів. «Ефект тамбура» будівельники посилюють тим, що кладуть під нього утеплювач. До того ж після реставрації будинок виглядає по-іншому, стає ошатним і гарним. Завдяки мармуру,

ті міської влади, підприємство орендує їх Фонду комунального майна Чернігова, і як вирішуватиметься це питання, не відомо. Крім того, з виконаних для бюджетної сфери робіт за 2009 рік оплата не надійшла, і перспектива одержання цих коштів досить невтішна.

— Проте за БМК майбутнє, — переконаний Віктор Козлов. — У сучасних умовах будувати нову котельню вигідно тільки великим компаніям — зі своїми інвестиціями, із широким спектром схем і варіантів експлуатації. Додаткові перспективи надають можливість обміну досвідом серед партнерів — учасників корпорації «Європейська енергетична компанія», до складу якої, серед 44 аналогічних підприємств, входить і «ГазСпецСервіс». МАЙЖЕ ЯК У ЄВРОПІ нергозбереження — це не тільки технології, а в першу чергу ідеологія, без якої важко будувати енергетично незалежну державу. Або хоча б підприємство. Чернігівські фахівці застосували на своєму підприємстві всі можливі режими енергоефективності. Переконавшись у гарних показниках інфрачервоних газових обігрівачів, установили кілька екземплярів різних виробників у цеху свого заводу, що, крім усього іншого, дозволяє демонструвати замовникам переваги й недоліки різних конструкцій. Такий обігрівач, укріплений на висоті десять метрів, посилає вниз відчутний потік теплого повітря. Основна перевага — в інфрачервоних немає теплоносія, який треба підтримувати в постійному температурному режимі, їм можна задавати в автоматичному режимі графіки роботи на день і ніч, що дозволяє заощаджувати газ. Але головне — при переході з електричних обігрівачів на газові витрати на електроенергію скоротилися вдвічі. Усередину ангара, де розміщене виробництво, холод з відчинених воріт не пускає автоматична газова завіса виробництва Solaronics (Франція). Повний комплекс енергозбережних заходів проведений і в офісній будівлі: стіни утеплені пінопластом, установлена своя топкова із програмним керуванням, завдяки чому знизили витрату газу майже вдвічі.

Е

який для обробки надходить у Донецьк із Криму й Закарпаття.

— За рік на заводі виготовлено 188500 квадратних метрів мармурових плиток, — розповідає його директор із виробництва Віктор Рой. — Продукція підприємства розійшлася від Черкас до Дніпропетровська, тривають переговори про її поставку в Київ, а можливо, навіть для підготовки Олімпіади в Сочі. Частково її використовує власний будівельний підрозділ «Марморокбуд», охоче працює з фасадними системами найбільший у регіоні «Будівельний альянс Донбасу». Словом, усім до душі припала шведська, а тепер уже донецька «шуба» для будинків. Показово, що «надягати» її можна і при будівництві, і при реконструкції будинків, не тільки одноповерхових, а й висотних.

8 №5 (109) В і в т о р о к ,

Українська технічна газета

2 л ю т о г о 2 010

ТЕХНОЛОГІЇ

Доки горить свічка Космічні технології можуть вивести автомобілебудування на нову орбіту Ірина КОНДРАТЬЄВА На межі століть у Дніпропетровську стартував унікальний проект: колишні співробітники КБ «Південне» налагодили промисловий випуск плазмовофоркамерних свічок запалювання ( ПФ-свічок) для двигунів внутрішнього згоряння. Дотепер це виробництво залишається єдиним не тільки в Україні, країнах СНД, а й в усьому світі. ІЗ СИСТЕМОЮ СПЕРЕЧАТИСЯ ВАЖКО се починалося ще у 80-х, коли на «Південмаші» створювали принципово нові ракетні двигуни й підпалювальні пристрої для двигунів теплових. Освоюючи космічні технології, учені не забували про «цивільні завдання». А вони в таких випадках були цілком певні: удосконалити роботу тих або інших вузлів, механізмів та агрегатів, домогтися економії матеріалів та енергоресурсів. Наприклад, коли почала підвищуватися ціна бензину, багато хто замислився, яким чином зменшити витрату палива, не змінюючи конструкції автомобіля і його двигуна. Оригінальне рішення було знайдено групою вчених на чолі з кандидатом технічних наук Іваном Миколайовичем Стаценком. Приховані можливості економії, до того ніким не використані, вони знайшли у свічці запалювання двигуна внутрішнього згоряння (ДВЗ). Українським розробникам удалося

У

об’єднати в одній конструкції свічки елементи електроіскрового й форкамерного способів підпалювання. Звідси й назва: плазмово-форкамерна свічка запалювання.

— Електроди такої свічки сконструйовані у вигляді мініатюрного ракетного сопла з форкамерою, тобто попередньою камерою, — пояснює один з авторів винаходу Володимир Стаценко. — Принцип роботи нашої свічки дещо відрізняється від відомих раніше. Попередньо, на такті стискання форкамера

тю впорскуються в циліндр ДВЗ і ефективно підпалюють суміш у всій камері згоряння. Згадайте, який потік полум’я і з якою силою викидається із сопла при запуску ракети! А тут відбуваЕлектричний розряд у кільцевому іскровому зазорі ється майже те саме, ПФ-свічки (модифікація для газового палива) але в мініатюрі. При цьому заразом вирішується за- го виробництва. Тому займаливдання очищення кераміки та ся вдосконаленням конструкції, електродів від нагару — висо- добирали матеріали, проводили кошвидкісні потоки буквально випробування. Серійний випуск «злизують» нагар та інші забруд- ПФ-свічок почався набагато піз-

ВІЗИТІВКА Володимир Стаценко У 1987 році закінчив фізико-технічний факультет Дніпропетровського державного університету. Служив на Байконурі, де брав участь у випробуванні ракетнокосмічної техніки. Після демобілізації працював у КБ «Південне» інженером-випробувачем. З 1995 року викладає на фізикотехнічному факультеті Дніпропетровського національного університету. Наукові інтереси — дослідження в галузі вдосконалення автомобільних двигунів і альтернативної енергетики. заповнюється робочою сумішшю. Потім, при подачі високовольтного імпульсу, в зазорі між електродами виникає пробій, утворюється плазмовий згусток, який і виштовхується в камеру згоряння. Одночасно відбувається підпалювання паливної суміші у форкамері свічки. Розжарені продукти згоряння, які містять вільні радикали, через сопло Лаваля з високою швидкіс-

нення з поверхонь. Підвищена потужність і надійність підпалювання стабілізують роботу двигуна, підвищують повноту згоряння палива й ККД, що дозволяє працювати на збідненій суміші й знижує токсичність вихлопу із СО та СН.

— Як оцінили ваш винахід учені-колеги й фахівці в галузі ДВЗ?

— Спочатку багато хто поставився скептично до нашої ідеї й навіть не хотів проводити серйозні випробування нових свічок на своїх двигунах. Були переконані, що свічка відразу заб’ється нагаром. Та коли двигун працював близько години на холостому ходу (при цьому режимі свічка більш за все вкривається забрудненнями), а на кераміці не було навіть слідів нагару, настрій і ставлення до нас, винахідників, змінилися. Усерйоз замислилися: може, дійсно космічні технології придатні для застосування в автомобілі?

— Чим тоді все закінчилося?

— На жаль, «пробити» нашу ідею офіційним шляхом не вдавалося. Державні структури її не оцінили й не прийняли, та й не до того було — саме тривав процес розвалу радянської системи, плюс до цього наша традиційна інертність. Хоча вже тоді було очевидно, що підвищення цін на бензин триватиме, вимоги до дотримання екологічних норм підвищаться. Але ми працювали у жорсткій системі й не могли тоді вирішувати самотужки завдання з відкриття ново-

ніше, у 1999 році, коли ми створили науково-виробниче підприємство «ПЛАЗМОФОР». Та й ситуація на той час змінилася: в Україні з’явився активний клас малого й середнього підприємництва, завдяки якому найчастіше й виводяться на ринок інновації. УСЕ ГЕНІА ЛЬНЕ ПРОСТЕ -свічки можна встановити замість звичайних у будь-якому автомобілі, без переробок двигуна й системи запалювання. Потрібно лише трохи настроїти кут випередження запалювання. Звичайно, краще це робити в автосервісних центрах, на станціях техобслуговування, але більшості українських автомобілістів це завдання цілком під силу. Але, як показує практика, далеко не скрізь готові впроваджувати сучасні, більш вигідні для всіх технології. На українських автозаводах теж поки йдуть шляхом найменшого опору — комплектують двигуни звичайними свічками, які набагато дешевші від форкамерних. Схоже, що вирішення глобальних завдань, пов’язаних з економією енергоресурсів і зниженням негативного навантаження на навколишнє середовище, у великих компаніях української автомобільної сфери відкладається на потім. Зате пересічні власники автомобілів зуміли оцінити переваги плазмово-форкамерних свічок і успішно експлуатують

ПФ

їх не тільки в Україні, а й у Росії, у ряді країн СНД і далекого зарубіжжя. Виробничі потужності підприємства дозволяють випускати більше мільйона ПФ-свічок на рік. Популярність унікальної продукції обумовлена рядом переваг: при установці плазмово-форкамерних свічок двигуни на основних режимах працюють більш плавно, потужність зростає, їх цілком улаштовує низькооктановий бензин, при цьому відсутня детонація. Вони менш токсичні й, що важливо для нашого клімату, надійно запускаються взимку. Не треба також забувати про здатність ПФ-свічок «заощаджувати» бензин будь-яких марок, знижуючи його витрату на 7—9%. Іноді користувачі все-таки стають перед невеликими складнощами. Як пояснює В. Стаценко, проблеми пов’язані з дрібними дефектами систем запалювання й сумішеутворення ДВЗ, які чіткіше проявляються при встановленні нових свічок: — На режимах холостого ходу й малих навантажень, коли автомобіль більше стоїть, ніж їде, двигун із плазмовофоркамерними свічками в деяких ДВЗ працює дещо інакше, ніж при використанні звичайних свічок. Більш помітна нерівномірність роботи в циліндрах, іноді знижується динаміка. Ці проблеми усуваються грамотним регулюванням карбюратора, трамблера та оптимізацією КВЗ (кута випередження запалення) на 2—5 градусів у напрямку випередження. При роботі ПФ-свічки потрібний додатковий час на двостадійне підпалювання — спочатку суміш має згоріти у форкамері, і тільки потім починається підпалювання у циліндрі. Така корекція легко здійснюється поворотом трамблера-регулятора або «скиданням» бортового комп’ютера шляхом його відключення від акумулятора на 10—15 хвилин.

— Виходить, що краще від ПФ-свічок на сьогодні нічого не придумали? Принаймні для українського споживача.

— Якщо говорити про сьогоднішню ситуацію на українському ринку, то, мабуть, із цим можна погодитися. У той же час наївно думати, що одним винаходом можна вирішити всі проблеми, які нагромадилися навколо автомобіля в цілому й двигуна зокрема. Пошуки досконаліших варіантів свічок запалювання й ДВЗ у НВП «ПЛАЗМОФОР» тривають і триватимуть.

— У вас є й інші розробки?

— Крім ПФ-свічок для карбюраторних двигунів ми випускаємо свічки для сучасних інжекторних ДВЗ. В останні кілька років освоїли випуск свічок для двигунів, які працюють на метані, пропані/бутані. Шукаємо варіанти адаптації нашої продукції до нових видів палива, наприклад, біопалива на основі спирту (етанол і метанол). Нарешті, окремо

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 2 л ю т о г о 2 010 №5 (109)

9

ТЕХНОЛОГІЇ опрацьовується варіант із воднем як одним із найперспективніших видів палива. Узагалі, одне із глобальних завдань, у вирішення якого ми намагаємося зробити свій внесок, пов’язане зі зниженням негативного «екологічного навантаження» автотранспорту на міста. Із

цією метою, крім нових систем запалювання й керування ДВЗ, ми розробляємо концепцію міського автомобіля з гібридним приводом, який поєднає у собі переваги паливного (на вуглеводневому паливі) та елект ричного приводів.

ЗНАЙ НАШИХ!

П

лазмово-форкамерні свічки дніпропетровського виробництва неодноразово тестувалися різними фахівцями як в Україні, Росії, так і в деяких державах далекого зарубіжжя. Результати дослідження, проведеного на кафедрі ДВЗ СанктПетербурзького політехнічного інституту, показали, що використання ПФ-свічок приводить до зниження витрати палива на 9%, токсичності викидів — більш ніж на 50%. Цікаві результати одержали спортсмени з Естонії та Англії, які використовували ПФ-свічки на спортивних болідах: вони зафіксували підвищення крутного моменту, а отже, і потужності на високофорсованих двигунах у зоні найвищих обертів, де при роботі на звичайних свічках потужність знижується. Також добрі результати були отримані в Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті за результатами тестування нової «наносекундної» системи запалювання разом із ПФ-свічками. Зафіксовано зниження витрати палива на 6—11%, токсичності відпрацьованих автомобільних газів — приблизно на 50%.

Підготовка до стендових випробувань на кафедрі ДВЗ Санкт-Петербурзького політехнічного інституту

ПОПЕРЕДНИКИ

О

кремо плазмова й форкамерна системи запалювання ДВЗ були відомі з 60-х років. У плазмовій системі роль свічки виконував коаксіальний резонатор, який виробляв і подавав у камеру згоряння плазму. Роботу системи забезпечувало спеціальне джерело електроенергії високої частоти. Широкого застосування вони не мали через високу складність виконання й дорожнечу, а також необхідність серйозної переробки електричного обладнання автомобіля. Форкамерно-смолоскипову систему апробували свого часу на Горьківському автомобільному заводі. Деякі ГАЗівські двигуни випускали з передкамерою, у якій звичайною свічкою спочатку підпалювалася збагачена суміш, потім продукти згоряння підпалювали збіднену суміш в основній камері згоряння циліндра. При цьому набагато поліпшувалися економічні й екологічні показники. Але декілька років по тому виробництво таких ДВЗ припинили. Швидше за все, через складність і дорожнечу конструкції, недосконалість наявних на той час технологій. Про економію бензину, який був дешевше від мінеральної води, та «екологічну шкідливість» автомобілів тоді мало замислювалися. Такі системи запалювання «прижилися» лише в урядових лімузинах тих років. А народним умільцям нічого не залишалося, як удосконалювати свої автомобілі самотужки. Важко сказати, хто придумав найпростішу форкамеру, добре відому власникам «Жигулів» як «футорка». Її вигляд нагадував втулку або склянку з отворами в денці, яка вгвинчувалася між двигуном і звичайною свічкою. Палаюча паливна суміш через отвори форкамери впорскувалася в основну камеру згоряння з дуже високою швидкістю, що істотно поліпшувало й прискорювало горіння основного заряду. У результаті «Жигулі» могли їздити без особливих проблем на більш дешевому бензині (А-76 замість АІ-92). Говорили, що карбюраторний двигун міг працювати на найгіршому паливі — мало не на гасі!

Композиції в стилі «трибо» Незвичайним експонатом на міжнародній промисловій виставці «Машпром-2009» став звичайний двигун внутрішнього згоряння. Він працював без жодної краплі мастила Володимир ОТРОЩЕНКО

Н

а міжнародній промисловій виставці «Машпром-2009» звичайний двигун внутрішнього згоряння дивував відвідувачів — він теж працював без мастила. Трибологічна композиція МЕГАФОРС для змащення двигуна розроблена вченими Національного гірничого університету (проф. Р. Дідик, А.Іщенко) і фахівцями НВФ «Маскарт» (м. Дніпропетровськ). «Геомодифікатор тертя типу МЕГАФОРС являє собою суспензію з мінерального складу шаруватих силікатів, фулеренів, поверхнево активних речовин (ПАР) і каталізаторів, — говорить директор фірми Григорій Міщенко. — Використання фулеренів відносить композицію МЕГАФОРС до нанотехнології. Сьогодні нанотехнології впроваджують кілька найбільших виробників метобладнання й автомашин, але в 2010—2012 роках їх застосовуватимуть у масовому виробництві всі автомобілебудівники й більшість їхніх постачальників». За даними НВФ «Маскарт», під впливом композиції на тертьових поверхнях утворюється органометалокерамічне покриття до 0,1 мм завтовшки. Утворене покриття має з металами, у складі яких є залізо, точніше, діоксид заліза, єдині кристалічні ґрати й однаковий коефіцієнт лінійного розширення. Крім того, наявність фулеренів у структурі утвореного шару демпфірує ударні навантаження та підвищує його зносостійкість. Такі високі триботехнічні показники захисної поверхні забезпечують збільшення ресурсу механічних агрегатів у 2—3 рази та економію енергоносіїв (нафтопродукти, електроенергія, газ) до 10—15%. Підприємство вже більше cеми років упроваджує енергоі ресурсозбережну технологію

Двигун із МЕГАФОРСом на виставці «Машпром-2009»

ковій дробарці СМД-118 підвищили свій ресурс більш ніж у 1,5 раза. При цьому робоча температура цих підшипників знизилася на 10—12°С. Задоволені металурги-трубники. Наприклад, зубчасто-валкові муфти ТПА-80 у ВАТ «Дніпропетровський трубний завод» збільшили термін служби більш ніж у 3,2 раза, а шестірні й зубчасті рейки шестірних клітей станів холодної прокатки труб ХПТ-55 — у 2,3

Професор НГУ Р.П. Дідик — створювач нових геомодифікаторів для ГМК

раза. Зубчаста муфта МЗ-3 промвала редукторів переукладача верстата №2 АЛБТС-1 ділянки оброблення гладких труб ТПЦ-5 ВАТ «Інтерпайп-НТЗ» збільшила термін служби в 4,3 раза. «Застосування композиції МЕГАФОРС у нових верстатах-автоматах київського ТОВ «Верстатозавод «Веркон» знизило рівень шуму на 4,1 дБА, у підсумку він став відповідати санітарним нормам… Після обробки двигуна тепловоза ТГМ-4л (ХК «Астарта-Київ») компресія в циліндрах збільшилася з 24—25 до 28—31 кгс/см2, а потужність двигуна зросла на 14,6% і стала більше на 6,4% паспортної потужності»,—повідомлялося в прес-релізі корКліть трубного стана ХПТ-55, де порації.

використовувалася нова нанокомпозиція

на основі оригінального триботехнічного складу «мегасильного ефекту». За цей час були оброблені численні вузли та агрегати гірничодобувного, металургійного, транспортного, будівельного й агрообладнання. При цьому їхні техніко-економічні показники значно покращилися. Так, у дробильно-сортувальному цеху «Хлистуновське кар’єроуправління» сферичні роликові підшипники в що-

КАМ’ЯНЕ МАСТИЛО афедра технології гірничого машинобудування (ТГМ) — одне з найстаріших провідних науково-освітніх підрозділів НГУ. Останніми роками її наукові розробки провадяться з трьох сучасних напрямів: високоенергетична обробка матеріалів, інакше «зварювання вибухом»; використання «геомодифікаторів тертя» у металургійному й гірничодобувному машинобудуванні; розроблен-

К

ня автоматизованих систем проектування ливарних процесів для металургійних і машинобудівних підприємств і заводів.

— Разом із фірмою «Дніпротехремонт» кафедра ТГМ, — говорить її завідувач заслужений діяч науки й техніки України Ростислав Петрович Дідик, — створює та впроваджує в промисловість матеріали, які поліпшують і підвищують ресурс і працездатність агрегатів ГМК при підвищених зношуванні й терті. Ми вводимо «геомодифікатори тертя», які, взаємодіючи з металевими поверхнями, дозволяють частково або повністю подолати трибологічний бар’єр. Причому модифікатори — це дрібнодисперсний порошок природних мінералів.

— Що це за мастильні мінерали? Звичайно домішки твердих порід різко зношують механічні агрегати та їхні деталі...

— Це природний мінерал серпентин. Його знайшли випадково при бурінні свердловин на Кольському півострові. Нам довелося купити його в росіян. Потім на прохання фахівців кафедри знайти серпентин у нашій країні відгукнувся проректор НГУ професор Юрій Хоменко. Його спеціалізація — пошук і дослідження нових мінералів. Досить швидко цей камінь знайшли в сусідній Запорізькій області. НВФ «Дніпротехремонт» навчилася його збагачувати й одержувати тонкодисперсний порошок-геомодифікатор, який додають до вузлів із високими режимами тертя та зношування. А ефект просто дивовижний — поверхня повністю відновлює свої розміри, відбувається регенерація стертих площин деталей. Нове «кам’яне мастило» стало предметом детальних і глибоких досліджень як металофізичне явище. Їхні результати зараз упроваджуються на «Міттал Стіл Кривий Ріг». Тут оригінальним геомодифікатором обробили шейки валків прокатних станів, і це видозмінило їхню робочу поверхню, а також удвічі збільшило робочий ресурс обладнання. Фахівці кафедри впевнені, що в регенерації поверхні й формуванні відновленої структури повною мірою проявляється наноефект.

10

Українська технічна газета

№5 (109) В і в т о р о к , 2 л ю т о г о 2 010

ВІЙСЬКОВА ТАЄМНИЦЯ

Ракетне нестикування Масштабні кроки РФ із розвитку стратегічних ядерних озброєнь безпосередньо залежать від українських підприємств Дмитро ТИМЧУК Наприкінці 2009 року прем’єр РФ Володимир Путін заявив, заявив, що Росії треба розвивати ударні наступальні системи, щоб протистояти американській протиракетній обороні. Таким чином, за його словами, удасться зберегти баланс сил на світовій політичній арені. При цьому він зауважив, що в Росії немає планів розвивати аналогічну систему систему ПРО, оскільки вона занадто дорога і її ефективність дещо сумнівна. СЯС ПІДРАХУЄМО що, власне, розвиватиме Росія? Якщо врахувати, що в цьому випадку йдеться про стратегічні наступальні озброєння, тобто в першу чергу про так звані стратегічні ядерні сили (СЯС). Градація російських СЯС відома. Відразу після розпаду Союзу Російська Федерація мала 6347 ядерних зарядів. У 1999 році Борис Єльцин залишив Володимирові Путіну 5842 заряди. На початок 2007-го Москва мала 681 міжконтинентальну балістичну ракету з 2460 бойовими частинами й 79 літаками стратегічної авіації з 884 крилатими ракетами. Російські експерти тоді зауважували: за таких темпів до середини 2010-х років у складі російських СЯС можуть бути максимум 300 міжконтинентальних ракет і не більше 600 боєзарядів на них. Загалом Росія скоротила кількість наявних стратегічних боєзарядів, які підлягали обліку за договором, більш ніж удвічі, ліквідувавши при цьому понад 3000 міжконтинентальних балістичних ракет (МБР) і балістичних ракет підводних човнів (БРПЧ), близько 1500

ВМФ. На флоті базуються 13 стратегічних ракетоносців. Балістичні ракети, якими вони оснащені, здатні нести 591 ядерний боєзаряд. На Північному флоті — шість ракетоносців (за класифікацією НАТО — Delta IV), які оснащені 96 пусковими установками ракет Р-29РМ, на Тихоокеанському — п’ять (Delta III), за якими наразі значиться 69 ракет Р-29Р. ВВС. До складу стратегічної авіації входять 76 важких бомбардувальників, здатних нести до 844 крилатих ракет великої дальності. Зараз на озброєн-

Підсумок «великого перелому»: «з урахуванням оптимізації цього року (2009-го.

— Д.Т.) ми поставимо у війська 9 ракет стратегічного призначення»…На 2010 рік перспективи не краще: «за рахунок додаткової оптимізації номенклатури на 2010 рік удалося запланувати постановку на бойову варту рухомого ракетного комплексу». З новими ракетами, здатними нести ядерні боєзаряди, у росіян явно проблеми. У червні 2009 року на суспільній раді при міноборони РФ начальник управління експлуатації та ремонту озброєнь ВР РФ генерал-майор Олександр Шевченко заявив: «Основу тріади РФ становитимуть ракетні комплекси «Тополя-М» і «Булава». Будівництво атомних підводних човнів із «Булавою» триває».

А

Зауважимо окремо щодо ракет «Воєвода» українського розроблення: на липень 2009 року в Росії налічувалося 590 цих боєзарядів (РС-20).

УКРАЇНСЬКИЙ АСПЕКТ о ж у підсумку? Виконуючи завдання уряду РФ із протидії ПРО США, російські ракетники можуть запропонувати хіба що важкі ракети «Воєвода» українського розроблення. Про «розвиток наступальних стратегічних озброєнь» у найближчі 5—6 років не йдеться. Утім, і ці строки надто оптимістичні. Уже тому, що робити їх особливо ніде. Бо після розпаду Радянського Союзу в розпорядженні Росії залишилося єдине підприємство з випуску МБР — Воткінський машинобудівний завод в Удмуртії. Наразі він здатний видавати не більше 10 МБР «Тополя-М» на рік. То чи може йтися про переозброєння РВСП у найближчий термін? Досить пікантна щодо цього ситуація виникла в 2008 році, коли той же Володимир Путін хотів націлити ракети на Україну. Услід за патроном з офіційного веб-сайта міністерства оборони РФ міністр оборони Росії повідомляв: «Підтримка складу, стану бойової й мобілізаційної готовності й підготовки стратегічних ядерних сил, сил і засобів, які забезпечують їхнє функціонування й застосування, а також систем керування на рівні, який гарантує завдання заданої шкоди агресорові в будь-яких умовах, завжди була й буде одним з основних завдань у сфері військової безпеки Росії…Важливою для розвитку РВСП подією минулого року були також випробні пуски на космодромі Плесецьк нової міжконтинентальної балістичної ракети РС-24, яка повинна замінити багатозарядні МБР РС-18 і РС-20». Анекдот у тому, що виконували названі вище завдання... українські ракетобудівники — розробники й виробники. Більш того, майже одночасно, коли Путін погрожував Києву, його рука підписувала цікавий документ — «Федеральний Закон «Про ратифікацію Угоди між урядом Російської Федерації та Кабінетом Міністрів України про подовження терміну експлуатації ракетного комплексу (РК) 15П118М» від 12.02.2008. РК 15П118М саме й оснащений тією самою ракетою «Воєвода» дніпропетровського розроблення. А тому лякати Захід і Україну своєю ядерною міццю Росія може (щиро сподіваємося, що українці більше не почують таких погроз). Але не слід забувати, що сама ця міць на найближчий період з огляду на російські «ракетні реалії» досить серйозно залежить від України.

Щ

ні далекої авіації 13 бомбардувальників Ту-160 (Blackjack) і 63 бомбардувальники Ту-95МС (Bear H). Вони озброєні крилатими ракетами Х-55 (AS-15) різних модифікацій. ЧИМ БАГАТІ, ТИМ І РАДІ з усієї цієї моці тільки 49 нових комплексів «Тополя-М» шахтного базування та 15 мобільних — безпосередньо російського розроблення. Власне, це і є вся

І

Російські ракетники можуть запропонувати хіба що важкі ракети «Воєвода» українського розроблення. Про «розвиток наступальних стратегічних озброєнь» у найближчі 5—6 років не йдеться. Утім, і ці строки надто оптимістичні. Уже тому, що виробляти їх особливо ніде. Бо після розпаду Радянського Союзу в розпорядженні Росії залишилося єдине підприємство з випуску МБР — Воткінський машинобудівний завод в Удмуртії. пускових установок МБР і БРПЧ, а також 45 стратегічних атомних підводних човнів і 65 важких бомбардувальників. Цікаво, що в 2009 році це озброєння тануло на очах. Згідно з даними російського проекту «Ядерне озброєння Росії», воно розподілялося так. РВСП. У складі ракетних військ стратегічного призначення — 367 ракетних комплексів, здатних нести 1248 ядерних боєзарядів. Наразі на озброєнні РВСП 59 важких ракет Р-36МУТТХ і Р-36М2 «Воєвода» (за класифікацією НАТО — SS-18 Satanа, розроблених у КБ «Південне» у Дніпропетровську), 70 ракет УР-100НУТТХ (SS-19), 174 пересувних ґрунтових комплекси «Тополя» (SS-25), 49 комплексів «Тополя-М» шахтного базування (SS-27) і 15 мобільних комплексів «Тополя-М» (SS-27).

який заступив генерала Соловцова в серпні 2009 року на посаді головкома РВСП, заявив: на 2016 рік Росія планує створити нову важку рідинну міжконтинентальну балістичну ракету на заміну ракетам «Воєвода» радянського виробництва. Останні розроблені в КБ «Південне» у Дніпропетровську й майже вичерпали свій ресурс. А колишній начальник головного штабу РВСП генерал-полковник Віктор Єсін пояснив, чому «Тополя-М» зовсім не придатна для тієї ролі, яку призначив РВСП прем’єр Путін у спробі протидії американській ПРО: «Нова важка ракета потрібна, оскільки вона необхідна для прориву створюваної США системи протиракетної оборони, а «Тополя-М» занадто легка за співвідношенням стартової маси й закидальної ваги».

новизна в російських СЯС. Тому для РФ дуже гостро стоїть питання про закінчення встановленого терміну служби більше 80% міжконтинентальних балістичних ракет. До речі, при нинішніх важких переговорах щодо СНВ-2 російське керівництво погоджувалося на ліквідацію значної частини свого ядерного озброєння, посилаючись саме на закінчення строку ресурсів у 2008—2009 роках. Але тепер розглядається питання про його подовження до 2015—2020 років. Російський ВПК поки явно не готовий забезпечити збройні сили ракетними новинками. Восени 2009 року заступник міністра оборони РФ з озброєння генерал армії Володимир Поповкін заявив, що «в останні два роки вдалося переломити ситуацію, перейшовши від ремонту й модернізації старої техніки до закупівель нової». За його словами, витрати на ремонт удалося скоротити до 16%.

Тут не дуже зрозуміло, яку «тріаду» мав на увазі російський генерал. Ядерна тріада складається із сухопутного, морського й повітряного компонентів. У Росії їх поки два — сухопутний («Тополя-М») і морський (балістичні ракети підводних човнів (БРПЧ) «Булава»). До чого кидатися гучними словами, якщо повітряний компонент поки цілком складається з радянських озброєнь? Без відчутної перспективи їхньої заміни. За весь час після розвалу СРСР твердопаливна мобільна ракета «Тополя-М» розроблення Московського інституту теплотехніки (МІТ) є єдиною новинкою у РВСН. У 1997 році МІТ домігся замовлення й на створення твердопаливної ракети «Булава» для ВМФ, ставши монополістом. Але це до слова. Факт у тому, що плани російських військових можна вважати вже зірваними після грудневих невдалих випробувань БРПЧ «Булава». Ще у квітні 2009 року командувач РВСП генералполковник Микола Соловцов переконував усіх у тому, що невдалі пуски міжконтинентальної балістичної ракети морського базування «Булава» не викликають сумнівів у надійності уніфікованих із нею ракетних комплексів «Тополя-М», що перебувають на озброєнні РВСП. «Тополя-М» і «Булава» схожі тільки використанням деяких конструкторськотехнологічних вирішень, загальних для всіх твердопаливних ракет, та й тим, що в них один головний розробник — Московський інститут теплотехніки», — розповідав Соловцов. Може, воно й так, але після хронічно невдалих випробувань «Булави» проект під великим сумнівом. До того ж через це простоюють 3 атомні підводні човни. Ще деталь: сучасна «Булава» поступається масогабаритними параметрами американському Trident-1, розробці минулого століття. Та й із «Тополею-М» не все гаразд. Генерал-лейтенант Андрій Швайченко,

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 2 л ю т о г о 2 010 №5 (109)

11

ЗАКОН ЗБЕРЕЖЕННЯ ДУМКИ

У горизонтах створеної реальності 300 примірників недавно виданої книги «Фізика і Харків» відразу ж набули статусу раритетів Валентина ГАТАШ «Навіть освічені люди в нашій країні знають про фізиків, у тому числі вітчизняних учених, надзвичайно мало, — сказав під час презентації видання один із його авторів член-кореспондент НАН України Володимир Толок. — Тим часом людство не просто широко користується результатами їхніх досліджень та розробок, а й живе у створеній ними реальності. Наша праця присвячена непростій історії розвитку найрізноманітніших напрямів фізичної науки починаючи з розщеплення в 1928 році атомного ядра в УФТІ, а також її перспективам». За словами Володимира Тарасовича, і він, і його співавтори професор Володимир Коган і доцент ХНУ ім. В. Каразіна В’ячеслав Власов прагнули розповісти насамперед про чудових людей, які збагатили науку. ЗНАРЯДДЯ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ НОВОГО нтерес до історії науки й техніки виник порівняно недавно. У першу чергу цьому сприяв обсяг накопичених фактів і перехід науки в продуктивну силу. Яка, як виявилося, здатна як полегшити життя людей, так і привести людство до катастрофи. Оголилися й нові проблеми взаємодії науки та суспільства: соціальна відповідальність ученого, необхідність уніфікації систем освіти, феномен мас-медіа як інтегрального інтелекту, ефективність взаємодії держави й науки, проблема вибору мети й зміни пріоритетів цивілізаційного розвитку... Біля джерел нової науки стояв засновник і перший президент Української академії наук Володимир Іванович Вернадський. Йому належать пророчі слова: «Історія науки є знаряддям досягнення нового. Але в моменти перелому свідомості людства так і тільки так відкрите нове може бути величезною духовною цінністю в житті людства». Завдяки зусиллям учених різних країн історія науки була перетворена на самостійну, дійсно інтернаціональну й інституційно оформлену дисципліну, стала об’єктом дослідження й викладання в університетах і наукових центрах багатьох країн світу. На ХХ Міжнародному конгресі істориків науки в 1997 році в Бельгії Україна стала повноправним членом Міжнародної спілки істориків науки. У незалежній Україні система досліджень у цій галузі почала розвиватися під впливом діяльності Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. Доброва НАН України. Тут сформувалися дві наукові школи: істориків науки й техніки та наукознавців. Інтерес до та-

І

ких досліджень зростає і в українському суспільстві. Свідчення тому — наукові журнали й збірники наукових статей, друк книг, які ввійшли до скарбниці бібліотеки з історії науки й техніки України. Так, тільки в Харкові за останні роки видані книги «Академік С. Я. Брауде в спогадах сучасників», «Лабораторія № 1. Ядерна фізика в Україні», «Справа УФТІ. 1935— 1938», монографії «Л. В. Шубников. Вибрані праці. Спогади», «Академік В. І. Атрощенко», «Олександр Михайлович Ляпунов» та інші. ЗАРАДИ ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІЇ все-таки дискусія, яка виникла під час засідання ради ПівнічноСхідного наукового центру НАН і МОН України в Харкові, яке було присвячене проблемі викладання історії науки й техніки, показала: цього явно недостатньо. Організації досліджень і викладання бракує системності та масштабності. Ситуацію треба змінювати, оскільки вивчення історії науки й техніки не тільки сприяє становленню сучасного наукового світогляду й розширює видноколо фахівця, а і є одним із векторів відродження нації. Рада ПСНЦ запропонувала Міністерству освіти та науки України вивчити досвід Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» і поширити його серед ВНЗ і наукових установ. Тут у 2004 році відкрито першу в країні кафедру історії науки й техніки, а також діє спеціалізована рада із захисту дисертацій із цієї дисципліни.

— Леоніде Михайловичу, у якому форматі викладається історія науки й техніки? — запитую завідувача кафедри історії науки й техніки НТУ «ХПІ» професора, доктора наук Л.М.Бєсова.

— Ця професійно орієнтована навчальна дисципліна, яка включає історію природничих і технічних наук, читається студентам третіх курсів всіх спеціальностей. Загалом 72 години, у тому числі лекції, семінари, «круглі столи» й самостійна робота. Методологічно робота кафедри ґрунтується на розвитку фундаментальних положень роботи вчених нашого ВНЗ «Інженер XXI сторіччя — найгуманніша спеціальність на Землі». Головною метою інженерної діяльності нашого часу стає розвиток соціально та економічно затребуваних, конкурентоспроможних технологій, технічних об’єктів та систем. Крім загальноуніверситетського курсу історії науки й техніки на фахових кафедрах приділяється місце історії розвитку окремих галузей, кафедр університету, факультетів, спеціальностей, галузей, діяльності видатних особистостей.

І

— За свою історію наука нагромадила безліч ідей, відкриттів, помилок, досягнень, фактів... За яким принципом відбирається навчальний матеріал?

— Історія науки й техніки — не тільки реконструкція минулого, а й дослідження процесу розвитку науки, глибинних тенденцій, які визначають його напрямок. Саме на цьому положенні ґрунтується відбір матеріалу. Звичайно, йдеться і про видатні персоналії світової науки й техніки, і про їхній внесок у розвиток цивілізації. Така подача формує в молодого фахівця розуміння, що наука виступає не тільки й не стільки у формі конкретного результату, скільки у формі боротьби ідей за встановлення істини. Історію людства можна розглядати як динамічну картину поширення «культурних кіл», які породжуються фундаментальними відкриттями.

— За якими підручниками навчаються студенти?

— Це традиційні монографії та навчальні посібники, у тому числі видані нашою кафедрою, та електронний варіант підручника. Частина лекцій має тематичний мультимедійний супровід. До курсу навчання входять також лекції відомих фахівців, семінари, відвідування бібліотеки та музею історії нашого університету. На основі експонатів, які зберігаються тут, і документів студенти пишуть реферати й наукові доповіді, з якими виступають на семінарах і наукових конференціях.

— Чи може вивчення історії науки й техніки бути корисним і для гуманітаріїв?

— Безперечно, хоча й у дещо іншому форматі. Наприклад, як вплив наукової думки на історичні процеси, на культурне й духовне життя. Крім іншого, таке знання дасть можливість студентам будь-яких спеціальностей співвіднести можливості науки з пустими обіцянками й проявами псевдонауки. Як на мене, цей предмет треба ввести й до програми шкіл. Так, разом з Інститутом проблем машинобудування НАН України ми розробили навчальну програму «Історія науки й техніки» для учнів 10-х і 11-х класів.

— Актуальність вивчення історії науки й техніки очевидна. Чому ж викладання цієї дисципліни в нашій країні обмежене?

— Причин декілька. Зокрема, обмежена база підготовки фахівців вищої кваліфікації. Порівняйте. Приміром, у структурі університету в Пенсільванії (США) відділення історії та соціології науки от уже 30 років готує бакалаврів і магістрів. На мій погляд, ефект може бути, якщо історія науки й техніки стане важливою складовою системи національної освіти України.

У

Російському державному гуманітарному університеті методологічна основа курсу «Історія науки й техніки» для однойменної кафедри розроблялася разом з Інститутом історії природознавства й техніки РАН. Цей курс концептуально тяжіє до курсу історії науки, поставленого в Московському університеті в 1903 році В.Вернадським, однак будується з урахуванням особливостей кризи сучасної науки. Він пов’язаний насамперед із вичерпаним потенціалом дисциплінарної культури наукового й навчального знання та зміною місця й ролі науки й техніки в соціокультурному розвитку напередодні ХХІ століття.

***

В

історію науки й техніки просто на наших очах уписуються нові сторінки. Звіт, підготовлений конгресові й президентові США Національним науковим фондом, свідчить, що американці поступаються позиціями лідера в наукових дослідженнях країнам Азіатського регіону. За минулі десять років країни Азії значно збільшили виробництво високотехнологічної продукції, у той час як у США воно залишилося незмінним. Азіатські країни почали видавати набагато більше патентів. Хоча з кількості наукових публікацій США поки залишаються на першому місці, однак у них з’явився серйозний конкурент: у 2009 році на китайських дослідників припадало 8% усіх статей у наукових журналах проти 2% у 1995 році... Айзек Азимов Американський письменник-фантаст і автор книг з історії науки

ЧОГО ВЧИТЬ ІСТОРІЯ НАУКИ? По-перше, якщо наука не одкровення, а витвір людського розуму, її можна розвивати й далі. Наукова істина, яка є обмеженою, а не абсолютною, містить у собі можливості подальшого вдосконалення. Доки цього не зрозуміють, жодне наукове дослідження не матиме сенсу. По-друге, серед усіх стереотипів, якими поголос нагороджує науковців, один, без сумніву, заподіяв великої шкоди. І це зовсім не «сухар», «егоїст» або «не з цього світу». Це така занадто часто приписувана їм риса, як непогрішимість. Як і всі люди, учені мають право на помилку й навіть дуже велику. Лише добре затямивши собі, що ніяка вченість не застрахована від помилок, можна убезпечити себе від розчарувань. Провалена теорія — не сірий попіл дискредитованого сьогодення, а провісник нового й більш оптимістичного майбутнього. І, по-третє, стежачи за еволюцією наукових ідей, ми самі долучаємося до азарту й захвату великої битви з непізнаним. Помилки й промахи, удавані одкровення, гра у схованки з істиною, дуті авторитети, розвінчані пророки, домисли, які маскують під бездоганні докази, — усе це робить боротьбу ризикованою, а результат — невизначеним. Зате наскільки дорожче стає для нас виграш, підсумок тернистої історії науки!

12

Українська технічна газета

№5 (109) В і в т о р о к , 2 л ю т о г о 2 010

БЕЗПЕКА

Атака ціною в 600 мільйонів доларів Іван СПАСОКУКОЦЬКИЙ Ланцюжок подій, який почався із серії хакерських атак у середині грудня минулого року, призвів до надзвичайного загострення відносин між компанією Google і урядом КНР. За оцінкою фінансової компанії JPMorgan Chase саме стільки прямих збитків зазнає Google, якщо облишить китайський ринок пошукових систем. З урахуванням урахуванням непрямих утрат загальна сума може сягати мільярда доларів.

34

великі міжнародні компанії, серед яких такі гіганти IT-індустрії, як Google і Adobe, а також ряд фірм, які розробляють оборонні проекти для збройних сил США й декількох інших країн, зазнали великомасштабної хакерської атаки, результатом якої стала крадіжка інтелектуальної власності. За твердженнями експертів компанії McAfee, сферою діяльності якої є комп’ютерна безпека, напад був безпрецедентним за своєю складністю, з використанням інноваційних підходів до зламу захисних систем корпоративних мереж. Дивно, що, незважаючи на масштаби, компанії спочатку були схильні розглядати атаку як одну з пересічних. Однак 12 січня Google виступила із заявою, у якій вказала на можливу непряму провину уряду Китаю в подіях, що відбулися. По-перше, установлено, що атака велася з території КНР. Подруге, з’ясувалося, що украдена в Google інформація значною мірою містила персональні дані людей, пов’язаних з опозиційною та правозахисною діяльністю. Керівник юридичного департаменту Google Девід Драммонд відзначив, що «атаки... змусили нас переглянути питання про можливість подальшої нашої ділової активності в Китаї». Китайський уряд відреагував на цю заяву досить різко: країна радо вітатиме будь-яку іноземну компанію на місцевому ринку, але тільки в тому разі, якщо вона дотримуватиметься її законів. По роз’яснення до уряду КНР звернулися держсекретар США Хілларі Клінтон і навіть президент Барак Обама. У результаті питання остаточно перейшло із площини індустріального шпигунства в площину міжнародних відносин.

Найважливіший аспект розвитку бізнесу — захист від промислового шпигунства.

ПРОТИОТРУ ТА ПОКИ СЛАБЕНЬКА

Як убезпечити

П

оки фінансові аналітики підраховують можливі збитки, пов’язані з облишенням Google китайського ринку, а політики дискутують про свободу інформації, фахівці з комп’ютерної безпеки встигли проаналізувати характер атак і методи, використані для одержання доступу до конфіденційних відомостей. Віце-президент із вивчення загроз компанії McAfee Дмитро Альперович зауважив, що «ніколи не мав справи з такою потужною та складною атакою, спрямованою на комерційні компанії». За його словами, хакери використовували кілька дюжин різних шкідливих програм для того, щоб проникнути глибоко усередину корпоративних мереж, і застосували багаторівневе шифрування, завдяки чому досить довго приховували свою активність. «Застосовані техніки шифрування були успішним засобом для приховання факту атаки й дозволили уникнути виявлення традиційно використовуваними методами», — повідомив він. Первинна атака почалася при відвідуванні співробітниками компаній певного веб-сайта, який містить шкідливі програми, однак фахівці досі не можуть установити, яким чином співробітники одержували посилання на цей сайт. Серед можливих варіантів розглядається електронна пошта, системи обміну текстовими повідомленнями та соціальні мережі, як, наприклад, Facebook. Після того, як користувач відвідував зазначені сайти, його браузер (Internet Explorer) використовувався зловмисниками для автоматичного завантаження на комп’ютер набору шкідливого програмного забезпечення. Далі завантажені програми інтегрувалися в систему. Завантажувані дані були зашифровані, і тому їх вчасно не виявили. Для перехоплення керування браузером використовувалася його уразливість, яка на момент атаки не була виявлена й тим більше виправлена компанією Microsoft. Одна з програм відкривала шлях обходу системи захисту комп’ютера, дозволяючи зловмисникові віддалено керувати системою за допомогою зашифрованого схованого каналу зв’язку, який маскувався під з’єднання за протоколом SSL. Це не викликало підозр, оскільки цей протокол щодня широко використовується більшістю користувачів Інтернету для обміну даними, які ви-

від нього підприємство? магають підвищеної безпеки, наприклад, при перевірці електронної пошти або для покупок у інтернет-магазинах. Одержавши доступ до комп’ютера, який входить до корпоративної мережі, зловмисники могли використовувати його для крадіжки розміщених у цій мережі даних, запитуючи їх під виглядом легітимного користувача. Інформація копіювалася на сервери, розміщені в штатах Іллінойс і Техас, а також на Тайвані. Всі три сервери належали компаніям, які надають послуги веб-хостингу (розміщення сайтів в Інтернеті), і були попередньо зламані хакерами для подальшого використання як проміжна ланка для передачі інформації. Основною метою хакерів були фінансові дані, бази даних користувачів і вихідні коди розроблюваного програмного забезпечення. Крім того, зловмисники заволоділи фрагментами декількох наукових розробок у різних галузях (зокрема, хімії). На сьогодні всі шкідливі програми, використані в згаданій атаці, виявлені. Уживають заходів для виявлення й припинення такого надалі. Проте експерти занепокоєні рівнем складності й старанністю підготовки цих атак. Раніше напади, порівнянні за масштабами із грудневими, робилися тільки на державні й військові мережі, а для атаки комерційних мереж використовувалися значно простіші методи. Крім того, експерти вказують на те, що обсяг збитків від хакерської атаки непорівнянний із витратами на її проведення. Фактично декільком десяткам шпигунів удалося «переграти» IT-департаменти десятків великих компаній і заволодіти інформацією вартістю в сотні мільйонів доларів. Результатом дії дуже невеликої групи осіб стало також серйозне напруження у відносинах між США та КНР, не виключені й серйозні економічні наслідки, пов’язані з виходом компанії Google та її дочірніх підприємств із китайського ринку. У зв’язку з цим виникає питання про те, наскільки адекватні використовувані сьогодні заходи захисту інформації й що необхідно зробити комерційним компаніям, щоб надалі убезпечити себе від таких інцидентів.

«Знахідка» проти шпигуна Іван СПАСОКУКОЦЬКИЙ Про промислове шпигунство як загрозу розвитку економіки говорять рідко. Винна в тому, швидше за все, поширена думка про те, що крадіжка комерційних таємниць — це щось зі сфери пригодницького кіно. Така точка зору, на жаль, хибна...

Н

е існує хоч якихось достовірних оцінок збитків, яких щорічно зазнає світова економіка через промислове шпигунство. Проте статистика з окремих країн переконлива. Так, наприклад, Вальтер Опферманн, німецький експерт із питань промислової інформаційної безпеки, оцінює річні збитки підприємств Німеччини, викликані шпигунством, у 50 млрд євро й у 30 тис. робочих місць. За даними опитування, проведеного Американським товариством промислової безпеки, аналогічні збитки американських компаній становлять кілька сотень мільярдів доларів щорічно. У середньому один випадок крадіжки інформації коштує промисловцям півмільйона доларів. Основною метою шпигунів стають фінансові дані, бухгалтерія, інформація про плани та стратегію компанії, а також наукові розробки й технічні вирішення. Імовірність стати жертвою крадіжки особливо велика для організацій, де розробляють або впроваджують новітні технології. У специфічній ситуації перебувають фармацевти, які, розробивши новий лікарський препарат, повинні пройти тривалу процедуру ліцензування, щоб одержати право на його виробництво й продаж. У цей період результат багаторічних і дорогих досліджень — надзвичайно приваблива мета для шпигунів. Галузями, які найбільш піддані промисловому шпигунству, звичайно вважають автомобілебудування, енергетику, хімічну промисловість, телекомунікації, машинобудування та «оборонку». Крім того, «розвідники» виявляють інтерес до досліджень у галузі фармацевтики, поновлю-

ваних джерел енергії, оптики та розроблення нових матеріалів. Часто об’єктом крадіжки стають маркетингові стратегії та методики керування персоналом. Важливо розрізняти промислове шпигунство й конкурентну розвідку. До шпигунства належать різні, як правило незаконні, дії, спрямовані на одержання закритої інформації проти бажання її власника. Конкурентна розвідка, навпаки, є цілком законною роботою з аналізу відкритих джерел. Про плани компанії можна довідатися дуже багато, проаналізувавши характер вакансій, які вона розміщає, або фінансові звіти, з відкритим доступом. Департаменти, які займаються такою аналітикою, є у більшості великих міжнародних компаній. МЕТОДИ ШПИГ УНСТВА Й ЗАСОБИ ЗАХИСТУ

СОЦІАЛЬНА ІНЖЕНЕРІЯ

П

роблема. Найпоширенішим методом промислового шпигунства, який відповідно завдає найбільшої шкоди, є зовсім не розвідка спостереженням (прослуховування) із застосуванням технічних засобів, а так звана соціальна інженерія. Принцип її роботи ґрунтується на використанні людського фактора. При цьому зловмисник одержує необхідну йому інформацію безпосередньо від працівників компанії. Відомо багато випадків, коли зловмисник просто телефонував комусь із працівників компанії і, відрекомендувавшись співробітником технічної служби, дізнавався пароль для доступу до корпоративної мережі нібито для того, щоб полагодити комп’ютер. Іншим способом добування інформації може бути фізичне проникнення шпигуна на територію об’єкта під виглядом співробітника компанії, кур’єра або відвідувача. До більш серйозних методів соціальної інженерії належить укорінення агента в склад працівників підприємства, підкуп або шантаж осіб, які мають доступ до секретної інформації.

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 2 л ю т о г о 2 010 №5 (109)

13

БЕЗПЕКА Як вирішити. Основний спосіб боротьби із соціальною інженерією — інформування співробітників компанії щодо проблем безпеки, обмеження доступу до закритих відомостей, які не належать безпосередньо до їхніх робочих обов’язків, створення формалізованих правил поводження з інформацією. Крім того, застосовуються різні технічні засоби, які блокують або ускладнюють використання даних поза робочим місцем. Наприклад, пароль для одержання доступу до інформації може бути прив’язаний до серійних номерів та електронних підписів комплектувальних конкретного комп’ютера. Ще один ефективний спосіб захисту — використання біометричних даних користувача. Навіть найпростіший сканер відбитка пальця, застосовуваний замість пароля, дозволить значно знизити уразливість системи стосовно методів соціальної інженерії.

ПРОСЛУХОВУВАННЯ

П

роблема. Друге місце з обсягу завданої шкоди поки посідають технічні пристрої стеження, використовувані для прослуховування, та організація спостереження за конкретним об’єктом, хоча сьогодні вони поступово стають другорядними, поступаючись комп’ютерним засобам шпигунства. До цієї категорії можна віднести так звані «закладки» (або «жучки»), а також засоби прослуховування телефонних та інших ліній комунікацій на підприємстві. Телефонна система загального користування ніяк не захищена від втручання ззовні — «організація прослуховування» певного телефонного номера цілком під силу навіть студентуелектроннику. Більш того, готові системи, призначені для прослуховування стаціонарних телефонів, сьогодні є у вільному продажі. Як вирішити. Саме тому найкращий спосіб захисту — відмова від використання стаціонарних телефонів для обміну секретною або закритою інформацією. Щоб переговори були безпечними, також застосовуються скремблери — пристрої для зміни сигналу шляхом розбивання його спектра на піддіапазони й подальшої частотної інверсії кожної з цих частин. Однак сигнал, змінений таким чином, порівняно легко відновити. Організувати прослуховування переговорів по мобільних телефонах дещо складніше, оскільки найпоширеніший сьогодні стандарт стільникового зв’язку GSM передбачає шифрування сигналу. На жаль, стандарт був розроблений досить давно, і використовувані в ньому алгоритми шифрування вже не є надій-

ними. Щоб убезпечити переговори, фахівці рекомендують використовувати спеціальні телефонні апарати — так звані криптосмартфони. У таких апаратах установлений окремий процесор, призначений спеціально для шифрування розмови за сучасними криптографічними алгоритмами, який використовує довжину ключа, яка виключає можливість добору. Для боротьби з «жучками» допоможуть спеціальні пристрої, які дозволяють виявляти радіо сигнал, за допомогою якого ці пристрої передають інформацію. Однак у сучасному офісі або на виробництві, як правило, є безліч різних джерел радіосигналу, під якими легко замаскувати випромінювання «жучка». Крім того, «жучок» може транслювати сигнал періодично, пересилаючи дані короткими імпульсами. У цьому випадку наявні в продажі апарати для пошуку «жучків» є неефективними. Краще звернутися до компанії, яка професійно займається інформаційною безпекою.

ОСНОВНИЙ РЕСУРС

Шостий континент як п’ятий елемент Чи зможе Антарктида, яка відзначила 190-річчя від дня її відкриття, вирішити нагальні проблеми людства? Святослав РИБНІКОВ На неї претендував третій рейх, а нині — Австралія, Аргентина, Велика Британія, Нова Зеландія, Норвегія, Франція та Чилі. Але поки вона офіційно нічия. Утім, тут усе як у звичайній країні: є населені пункти (постійних сьогодні 45), свої жителі (узимку до тисячі, а влітку в чотири рази більше), власний телефонний код (+672) і навіть власний «національний» домен -.aq. Власної конституції, щоправда, нема, її функції вже півстоліття виконує Договір про Антарктиду.

інтерес: Антарктида — останній ресурсний резерв людства, останнє місце, де ми зможемо видобувати мінеральну сировину після її вичерпання на п’яти обжитих континентах. Сперечатися тут дійсно нема з чим: у надрах шостого континенту зосереджені неосвоєні запаси заліза й кам’яного вугілля, виявлені руди міді, нікелю, свинцю, цинку, молібдену. Але найголовніше — те, що в буквальному значенні лежить під ногами, — крига. Крига і Антарктида — поняття нерозривні.

КІБЕРШПІОНАЖ

П

роблема. Усе поширенішими стають засоби комп’ютерного шпигунства. Комп’ютерна мережа підприємств зазнає хакерських атак з використанням різноманітного шкідливого програмного забезпечення, яке дозволяє тим, хто атакує, одержати доступ до керування віддаленим комп’ютером, а отже, і до закритої інформації, розміщеної у внутрішній мережі компанії. Жертвою такого нападу, збитки від якого оцінюються в сотні мільйонів доларів, на початку січня цього року стала компанія Google. Для боротьби з кібернетичними злочинами постійно розробляється програмне й апаратне забезпечення, — сітьові екрани, антивірусні програми, аналізатори інформаційних потоків і багато чого іншого. Проте, ці заходи часто є неефективними при застосуванні хакерами засобів, спеціально розроблених для проведення однієї конкретної атаки. По-справжньому дієві заходи захисту від кіберзагроз ще треба розробити. Як вирішити. Проте для мінімізації можливої шкоди, пов’язаної з хакерськими атаками, необхідно, щоб IT-департамент компанії провадив продуману політику безпеки й забезпечував необхідний рівень захищеності всіх елементів інформаційної системи компанії. Крім того, важливо пам’ятати, що успіх багатьох хакерських атак частково пов’язаний з ефективно застосованими на початковому етапі методами соціальної інженерії.

«Найпівденніша» у світі вітроелектростанція

А от що дійсно помітно відрізняє шостий континент від інших куточків планети (принаймні поки), то це мінімальний вплив на нього людини. Триватиме політика невтручання в майбутньому чи під обтічними декларативними формулюваннями міжнародної угоди почнеться промислове освоєння Південної землі — питання питання,, яке давно непокоїть світову спільноту.

О

фіційно Договором про Антарктиду дозволена виключно дослідна діяльність. Однак досліджувати можна по-різному. Формулювання «з мирною метою» та статус без’ядерної зони, звичайно, офіційно обмежують коло інтересів (на материку, приміром, не можна будувати АЕС, а видобуток корисних копалин у 1991 році заборонений на 50 років), але все-таки геологорозвідка залишається одним із пріоритетних напрямів. Дуже показова відповідь популярної інтернетенциклопедії «Вікіпедія» на запитання «Навіщо потрібне вивчення та освоєння Антарктиди?». Тут і спостереження за кліматичними процесами, і відстеження сейсмічної активності, і навіть тестування у екстремальних умовах приладів, яким належить летіти у космос. Але на першому місці в списку причин абсолютно зрозумілий споживчий

Невипадково офіційною датою її відкриття вважається 28 січня 1820 року, коли до узбережжя підійшли шлюпки «Схід» і «Мирний» Фаддея Беллінсгаузена таМихайла Лазарєва. Хоча географи добре знають, що російська експедиція досягла тільки шельфового льодовика, а на континен-

колюються «шматочки». Рекордсмен, айсберг В-15 2000 року народження, мав площу понад 10 тис. км2, а запас води в ньому дорівнює... річному водоспоживанню населення Землі. За рік «витік» криги становить 2,5 тис. км3. Природними течіями айсберги відносяться далеко на північ, аж до 40-ї широти, і можуть дрейфувати близько десятиліття, тож проекти з їхнього буксування до Африки технічно вже цілком реальні. Позбавити людство ресурсних проблем, та ще й у порівняно малозатратний спосіб, — мета, безперечно, шляхетна, і з огляду на це зусилля вчених недаремні. Та є безліч «але». По-перше, розв’язання ресурсних проблем за рахунок Антарктиди — боротьба скоріше з наслідками, ніж із причинами; навряд чи такий метод підштовхне людство до більш раціонального, стійкого споживання (за минуле сторіччя споживання, приміром, тієї ж води збільшилося в 7 разів і дедалі зростає). А по-друге, викликає сумнів здатність людства, навіть найбільш інтелектуальної його частини, вирішити проблеми інших регіонів за допомогою Антарктиди «чисто», без шкоди для неї самої. Повчальною щодо цього є історія вивчення антарктичного озера Схід — одного з найбільших географічних відкриттів XX століття. Як виявилося, вода біля Південного полюса зустрічається й у рідкому стані, причому у величезній кількості: довжина виявленого озера — 250 км, а ширина — 50 км. От тільки дістатися цього дива світу поки не вдається: поверхня води вже 500 тисяч років вкри-

Антарктида — останній ресурсний резерв людства, останнє місце, де ми зможемо видобувати мінеральну сировину після її вичерпання на п’яти обжитих континентах. тальну частину материка вперше вдалося ступити норвежцям лише 75 років по тому. Запаси криги в Антарктиді величезні — близько 30 млн км3, від неї вільні лише 0,3% території, або 40 тис. км2. В інших місцях крига утворює купол завтовшки до 4 км. Крига Антарктиди — це 90% запасів прісної води Землі, і вона дійсно може врятувати ті регіони планети, де основного ресурсу життєво не вистачає. За даними Всесвітньої метеорологічної організації, сьогодні в таких місцях мешкає третина жителів планети, а при нинішніх тенденціях до 2025 року їхня кількість подвоїться. При цьому не йдеться про промисловий видобуток: під власною вагою крижаний масив сам «тече» до узбережжя, де від нього від-

та 4-кілометровим шаром криги. Буріння, почате в 1989 році, було зупинено через 10 років у 120 метрах від передбачуваної поверхні води. Щоб не допустити її забруднення. Однак у 2006му вчені вирішили, що зможуть добурити «чисто», і відновили роботу. Результат: спочатку на глибині 3665 метрів відмовили лебідка й кабель, а в 2008 році термобуровий снаряд узагалі обірвався... А от поновлюваними ресурсами Антарктида, схоже, ділиться охоче: недавно там почала працювати перша вітроелектростанція — «найпівденніша» у світі. Потужність її поки незначна — 1 МВт, але ініціатор проекту, новозеландська компанія Meridian Energy, уважає, що три вітрячки — непоганий старт для великого починання.

14 №5 (109) В і в т о р о к ,

Українська технічна газета

2 л ю т о г о 2 010

УЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА

Найнадійніші банки Святослав РИБНІКОВ У січні 2010-го звичні всім консерви «святкують» відразу два ювілеї: 200 років тому Пітер Дьюренд одержав із рук короля Великої Британії Георга ІІІ знаменитий патент №3372 — на спосіб збереження швидкопсувних продуктів харчування за допомогою тари із заліза та олова, а в 1825 році американці Езра Даггет і Томас Кенсетт запатентували запатент ували й саму консервну банку.

Л

егендарний підкорювач Північного полюса норвежець Фрітьоф Нансен намагався власноручно розробити оптимальний раціон для своєї експедиції. Результатом довгих експериментів стала... «тягучка» із сала, меду, шоколаду, горіхів і риб’ячого жиру — огидна на смак, але дуже калорійна й майже не псувна. Усе це абсурдне дійство мало на меті не зв’язуватися з консервними банками: вони на той час важили з півкіло без умісту, а відкривати їх доводилося долотом, а то й сокирою, причому без гарантованого успіху. Сьогоднішні консервні банки, звичайно, не зрівняти з першими громіздкими металоконструкціями. У нинішньому виробництві не залишилося місця ручній роботі, з якої все починалося: немає ні вирізання ножицями корпуса й двох донець, ні скручування цилін-

дра, ні запаювання швів. Артілі вмільців, з рук яких за день виходило 60 банок, змінили розумні машини, які штампують вироби за одну-дві операції зі швидкістю, що часом перевищує тисячу штук на хвилину. Але якість продукції, як показує досвід, з науково-технічним прогресом прямо не пов’язана — в окремих «давніх» виробників консерви зберігалися значно довше, ніж у деяких сучасних. Наприклад, у 1938 році вчені в одному з музеїв випросили для експертизи цікавий експонат — банку зі смаженою телятиною 1924 року випуску, яка призначалася для морських експедицій. «Якість м’яса бездоганна, — значиться у висновку, — немов телятину приготували днями». Власне кажучи, визначальним фактором розвитку консервної банки завжди була вимога герметичності. Наполеон, якого дуже дратувало, що його солдати замість того, щоб воювати, бігають по лісах і полюють на зайців, пообіцяв винахідникові провіанту, який не псується, величезну суму — 12 тисяч франків, та ще й більш ніж привабливий титул — «Благодійник людства». Нагорода дочекалася свого героя в 1809 році: кухар Ніколя Аппер подарував імператорові плід своїх чотирнадцятилітніх пошуків — закупорену бляшаною кришкою скляну банку консервів піврічної дав-

нини. І вже у Вітчизняну війну 1812 року французькі солдати мали можливість ласувати фруктовим пюре. І до сьогодні основні споживачі консервної промисловості — армія та інші державні структури на зразок Держрезерву й МНС. Це пояснює певну інерційність банки: більшість інновацій, що не стосуються подовження строку придатності, розглядаються як непотрібне подорожчання й не знаходять підтримки в споживача. А тим часом у сучасному світі сама банка стає не менш важливою запорукою успішного бізнесу, ніж її вміст, — судять по одежі. Навіть примітивний стилізований малюнок на кришці (а сучасна технологія літографії дозволяє наносити фарбу безпосередньо на жерсть, роблячи непотрібними етикетки, що клеяться), як показує статистика продажів, за інших рівних умов робить консерви більш привабливими для покупця. Ті, хто розуміє це, активно використовують банку для просування консервів, і поступово в суспільстві викорінюється віковий стереотип про «стратегічне» призначення цієї продукції, через що більшість людей досі ставляться до неї з упередженням. За даними маркетологів, сьогодні консерви входять до раціону лише 30% населення пострадянських країн. В Україні ринок виробництва консервних банок збері-

У Китаї розпочато будівництво найдовшого у світі моста

М

Канадські вчені розробили пластикові сонячні батареї на основі квантових точок, здатні перетворювати енергію Сонця на електрику навіть у хмарний день ластикові сонячні батареї нового покоління можна наносити як фарбу або наклеювати як плівку. Новий матеріал на основі квантових точок, створений групою дослідників під керівництвом Теда Сарджента, професора факультету електротехніки та обчислювальної техніки Університету Торонто, уперше здатний із помітною ефективністю (2—4%) уловлювати й перетворювати на енергію інфрачервоне випромінювання Сонця. На основі результатів досліджень нових матеріалів учені припускають, що такі сонячні батареї можуть згодом стати в кілька разів ефективнішими, ніж уже існуючі. Суспензія напівпровідникових наночастинок, які називаються квантовими точками, легко наноситься на поверхню наче аерозольна фарба, що істотно знижує вартість виробництва таких батарей. За оцінками групи Сарджента, вартість матеріалів для покриття 1 м2 ша-

дукт, роблячи його потенційно небезпечним для здоров’я, тому розвинені країни давно заборонили паяні бляшані банки. Намагався свого часу піти шляхом екологічності й СРСР: перша редакція ГОСТ 5981-88 «Банки металеві для консервів» припускала відмову від паяних банок до 1993 року, але під тиском обуреної виробничої громадськості ця норма з наступних редакцій непомітно пішла. Шанс харчуватися безпечно вітчизняні споживачі одержали тільки недавно, коли створювачі зварної технології знайшли єдино зрозумілий для більшості виробників консервів аргумент. Виявилося, що зварена банка не тільки екологічніша, а й економічніша від паяної: запущені ще за радянських часів лінії з виробництва останньої працюють із товстою (до 0,25 мм) жерстю, тоді як зварену банку сьогодні вдається одержати з жерсті 0,18–0,20 мм, а окремі передові виробники, як, наприклад, чернівецьке підприємство ТОВ «Арго», уже взяли «планку» в 0,155 мм і експериментують із 0,1

Великий китайський міст

Пофарбуємо планету енергією?

П

гав позитивні темпи приросту аж до вересня позаминулого року й навіть у кризу залишається порівняно благополучним — поки жива харчова промисловість, і тарна не пропаде. Сотні мільйонів бляшанок (на 2008 рік виробництво перевищило 120 тисяч тонн) щорічно розходяться в усі куточки країни: у Керчі й Миколаєві потрібні баночки для риби, Чернігову й Житомиру — для тушкованих консервів, Полтаві й Харкову — для згущенки, Києву й Черкасам — для горошку й кукурудзи... При такому попиті та за наявності найбільшого виробника жерсті — ВАТ «Запоріжсталь» — не дивно, що 95% ринку бляшаної тари в Україні «закривають» вітчизняні підприємства. От тільки про екологічність бляшаної тари і українські промисловці, і споживачі поки що думають рідко, мислячи термінами функціональності та економічності. Тому зовсім не всі вироблені консервні банки зроблені за зварною технологією, при якій шви герметизують електрозварюванням. Як і за радянських часів, використовуються переважно паяні банки, шви в яких запаюються сплавом олова (50%) і свинцю (40%). Останній, як було встановлено, все-таки просочується у про-

ром квантових точок 1 мкм становить наразі менше $20 (при масовому виробництві ця цифра буде менше). При цьому така технологія надає дуже великої гнучкості у виборі форми батарей. Наприклад, електромобіль, пофарбований такою фарбою, перебуваючи на світлі, теоретично може постійно підзаряджати батарею. Дослідники мріють, що одного дня «сонячні ферми», зведені з використанням такого матеріалу, будуть побудовані в пустелях у такій кількості, що енергії, яка вироблятиметься, вистачить для забезпечення потреб всієї планети. «Кількість сонячної енергії, яка досягає поверхні Землі, у 10000 разів перевищує наше енергоспоживання, — говорить Тед Сарджент. — Якщо ми покриємо 0,1% земної поверхні високоефективними сонячними батареями, у принципі, зможемо замінити традиційні джерела енергії новими, екологічними й поновлюваними».

айже 50-кілометрова споруда у формі букви Y з’єднає місто Жухай у провінції Гуандун і спеціальний адміністративний район Макао на півдні материкового Китаю з острівною частиною Гонконгу. У Комісії з розвитку та реформ, вищому органі економічного планування в КНР, сподіваються, що відкриття моста перетворить провінцію Гуандун на один із основних світових економічних центрів. Міст Жухай—Макао—Гонконг стане не тільки найдовшою, а й однією з найскладніших інженерних споруд: він включатиме підводний тунель, теж найдовший у світі, і кілька штучних островів у Південно-Китайському морі, на яких улаштують митні пости. Передбачуваний строк відкриття моста — 2016 рік.

Дорога із провінції Гуандун до Гонконгу 6-смужним мостом зі швидкістю 90 кілометрів на годину триватиме півгодини в порівнянні з 3—4 годинами зараз. Поки з Макао й Жухая до Гонконга дістаються на поромі. Але в літні місяці сполучення морем часто буває порушене через тайфуни, до того ж пороми не ходять уночі. Міст, як обіцяють, експлуатуватиметься близько 120 років, зможе витримати землетрус магнитудою до 8 балів, сильні тайфуни, а його опори встоять, навіть якщо в них уріжеться судно водотоннажністю до 300 тисяч тонн. Будівництво коштуватиме більш ніж $10 млрд, фінансує проект центральна влада КНР, уряд провінції Гуандун і Гонконг. Найскладніша частина проекту — екологічна. Води, де буде побудований міст, — притулок зникаючих білих дельфінів, яких там залишилося тільки 2 тисячі. В екологічних організаціях дуже незадоволені планами зведення моста, але китайську владу це не хвилює. Підготував Олександр МОРОЗОВ

Українська технічна газета

В і в т о р о к , 2 л ю т о г о 2 010 № 5 (109)

15

ТРИВАЄ ПЕРЕДПЛАТА НА 2010 РІК Передплачуйте у відділеннях «Укрпошти», передплатних агентствах, у відділі передплати редакції, а також на сайті www.tehnichka.com

м. Київ тел./факс: (044) 440-82-09, тел.: (0642) 221-06-50 e-mail: podpiska_kiev@tehnichka.com м. Луганськ тел./факс: (0642) 59-93-91, тел.: (0642) 59-93-92 e-mail: podpiska@tehnichka.com

Передплатні індекси: українською мовою

російською мовою

99309

99340

Вартість передплати: на 1 міс. - 21,40 грн на 6 міс. - 128,40 грн на 10 міс. - 214,00 грн

Передплатити видання ви можете, звернувшись до поштових відділень, а також до передплатних агентств:

і БІЛА ЦЕРКВА БІЛА Фрідман 4-97-04 БЕРДЯНСЬК Поплавська 70-344, 66-548 ВІННИЦЯ Бліц-Інформ 27-66-58 ГОРЛІВКА А.В. Сервіс 55-30-00, 55-24-75 Колегія 55-25-82 ДОНЕЦЬК Донбас-Де-Юре 382-68-25/26 Ідея 381-09-32 Кріотехніка 311-76-81 Бліц-Інформ 389-12-21 (22)

Передплатне агентство «KSS» 387-21-75, 304-69-83 ДНІПРОПЕТРОВСЬК ДНІПРОПЕТРОВСЬК Меркурій 744-73-15, 744-16-61 СамітДніпропетровськ 370-44-23, 370-45-12 Передплатне агентство «KSS» 33-52-89 ДРОГОБИЧ Паращак 41-54-74 41-54-7 ЖИТОМИР Бліц-Інформ 36-04-00 ЗАПОРІЖЖЯ Бліц-Інформ 63-91-82 ПрессервісКур’єр

220-07-97 220-07-97 Меркурій Меркурі й 220-87-61 ІВАНОФРАНКІВСЬК ФРАН КІВСЬК Світ преси 4-91-88 Філіпова Н.О.

50-13-20 Бліц-Інформ 52-28-70 КИЇВ Бліц-Інформ 205-51-10 ВПА 502-02-22 Кондор 408-76-25 408-76-52 Статус 391-74-53 391-74-54 Прес-центр 536-11-75 Саміт 280-77-45 80-77-45

Передплатне агентство «KSS» агентство 585-80-80 Меркурій 248-88-08 КІРОВОГРАД Бліц-Інформ 32-03-06 КРЕМЕНЧУК Меркурій 70-03-84 СамітКременчук 3-21-88 КРИВИЙ РИВИЙ РІГ Бліц-Інформ 66-24-36 Кур’єрська служба передплати та доставки 04-04-94 СПД «Соколов» 404-82-71 ЛЬВІВ Ділова преса 70-34-68 Західний кур’єр

ПАВЛОГРАД ПАВЛОГРАД Меркурій 6-00-93 6-00-9 ПОЛТАВА Агентство передплати АНП 50-93-10 Бліц-Інформ 50-92-61

23-04-10 Фактор 41-83-91 ПресМаксимум 97-15-15 ЛУГАНСЬК Бліц-Інформ 50-10-56, 50-11-30 Передплатне агентство «КSS» 71-07-02

Саміт-Миколаїв Саміт-Миколаїв 56-10-69 НІКОПОЛЬ НІКОП ОЛЬ Ай-Джі-Електронікс 4-22-48

ЛУЦЬК Бліц-Інформ 72-05-48

НОВОМОСКОВСЬК Меркурій 7-51-91

РІВНЕ Передплатне агентство «KSS» 43-20-12 Бліц-Інформ 62-33-06, 62-56-26

ОДЕСА Ласка 711-66-16 711-6 6-16 Пугачова Пугачов а 237-17-80 Агентство Наш Бізнес 718-06-08, 714-41-68

СЕВАСТОПОЛЬ Бліц-Інформ 55-44-51 55-44-5 Фактор-Преса 45-55-82 СІМФЕРОПОЛЬ БліцІнформ 249-300 Саміт-Крим 51-24-93

МАРІУПОЛЬ Бліц-Інформ 33-54-98 МИКОЛАЇВ ТЕПС & С 47-47-75, 47-47-35 НОУ-ХАУ 47-20-03, 47-17-77 7-17-77

НОВОВОЛИНСЬК Мазурова 4-07-71

Флора 27-00-92 ФакторПреса 27-94-56 СУМИ ДІАДА 78-03-55 Еллада S 25-12-49 ТЕРНОПІЛЬ Попович 25-18-23 ХАРКІВ Фактор-Преса 738-29-73 Александрова 754-58-27 ХЕРСОН Кобзар 42-09-09 ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ Фактор-Преса

63-50-68 63-5068 Бліц-Інформ 78-82-20, 78-77-38 ЧЕРКАСИ ЧЕР КАСИ Бліц-Інформ 36-10-29, 36-10-31 Передплатне агентство «КSS» 56-97-69 ЧЕРНІГіВ Бліц-Інформ 65-18-82 Передплатне агентство «КSS» 60-45-13 ЧЕРНІВЦІ Ключук 57-03-17, 24-73-83 ЯЛТА Саміт-Крим 32-41-35

Передплат у можна оформити в редакції, звернувшись до відділу передплати та реалізації за телефонами: м. Київ (044) 221-06-50, т/ф: (044) 440-82-09, e-mail: podpiska@ podpiska@prombezpeka.com, prombezpeka.com, м. Луганськ (0642) 59-93-92, т/ф: (0642) 59-93-91, e-mail: podpiska@tehnichka.com

Ми потрібні один одному!

16

№5 (109) В і в т о р о к ,

2 лютого

Українська технічна газета

2 010

ТРЕБА БАЧИТИ

Без шуму й пилу

РОЗСЛАБТЕСЯ!

Який вид транспорту може бути кращим за особистий супершвидкий безшумний літак, який працює на електриці?

Роль визначень до відповідей сьогодні виконують анаграми цих самих відповідей. Вам треба тівльки відновити порядок літер у словах.

N

ASA у найближчі місяці планує репрезентувати проект Puffin — електричний персональний літальний апарат з вертикальним

зльотом і посадкою. Літак зможе переходити від режиму вертикального зльоту до режиму горизонтального польоту завдяки здатності гвинтів змінювати кут нахилу. При посадці хвостова частина розділятиметься на чотири «ноги», які виконують функцію шасі. Гладка поверхня апарата забезпечить низький опір повітря при польоті. Висота Puffin — 3,65 метра, розмах крил — 4,1 метра, швидкість — від 240 до 480 км/год. Передбачається, що заряд батарей дозволить апарату злітати на висоту до 10 кілометрів, але при цьому пілотові знадобиться кисневий балон для дихання.

Бронежилети від лусконогих Глибоководний молюск став моделлю для нового виду захисної броні для людини

Г

астропод, який живе в Індійському океані на глибині близько 2,4 км, був відкритий близько 10 років тому. Дослідники з Массачусетського технологічного інституту, які розробляють надміцні матеріали, зацікавилися незвичайною будовою мушлі молюска, яка складається із трьох шарів. Кожний шар виконує певну функцію. До складу зовнішнього шару мушлі входять частинки сульфіду заліза. При нападі крабів та інших хижаків у цьому шарі утворюється сітка мікротріщин, які розподіляються навколо частинок сульфіду заліза й перешкоджають утворенню великих тріщин і руйнуванню мушлі. Другий шар поглинає силу удару й захищає від руйнування третій шар, який складається з карбонату кальцію.

Дослідники вважають, що матеріал з такою структурою широко застосовуватиметься при розробленні шоломів та бронежилетів, а також при виробництві транспортних засобів і навіть трубопроводів, які часто ушкоджуються айсбергами.

Зоряні війни по-індійськи Представники міністерства оборони Індії заявили про розроблення позаатмосферного «знаряддя вбивства», яке зможе збивати з орбіти ворожі супутники

ГОРИЗОНТАЛЬ: 1. ОСЛОПОГ. 7. СІМБСАТ. 12. ГЛОКАТА. 14. СОЛОМКОТ. 15. РЕППЕРОЛ. 16. ТОРВОПА. 17. ДРОБІП. 18. СЛАБАТ. 19. ЯРБИДОН. 20. ЛАТР. 25. АЛАВ. 27. ГРЕНЕТА. 28. РІМОНОТ. 29. ЗВОЛОСІ. 30. ФЕЛТЕНО. 31. КЛИТАНС. 33. САЛАКАК. 36. СПЕР. 40. ЛІАР. 42. РИНЦЕЦО. 44. КРІНОЛ. 45. КАРВЕЦ. 46. МАДІНИК. 48. ДРАКИЛАН. 49. КОЛДОПІД. 50. СОБАЛІН. 51. ЯЛІПОЦІ. 52. КОРЗРЕЧ. ВЕРТИКАЛЬ: 2. ДАБОНИСІ. 3. РОБТОО. 4. ПОКО. 5. МОНГОСА. 6. АРАВВАР. 7. ОРПАНОС. 8. РААГ. 9. ПАЛБІН. 10. ЛАТТУСАН. 11. ПРІСКЕТ. 13. РУРТОТА. 21. ГРЕСТІР. 22. СЛОЛЕГА. 23. ХВИМОКА. 24. КОМНЕФО. 25. БАЛЛЕРІ. 26. ДРОВОЛА. 31. КЛОПУСА. 32. ДОЛЕРОНА. 34. КРАСЕДАК. 35. РАККАЛІ. 37. ІСИЛЯЦИ. 38. ТАМАВЕГ. 39. ДРОМІПО.

41. ОЖЦІНИ. 43. ЗЕЛБІЧ. 46. ЛІДА. 47. НІОК.

Склала Оксана БАЛАЗАНОВА ГОЛОВОЛОМКА «РОЗСТАВТЕ ЗНАКИ»

Дрейфувальні діаманти космічних гігантів У майбутньому не треба буде вирушати на Пандору для видобутку коштовних мінералів, як у новому фільмі Джеймса Камерона «Аватар». На Нептуні та Урані, можливо, існують алмазні айсберги, які плавають у алмазних морях

Т

акого висновку дійшли вчені, вивчивши процес плавки алмазів. Вони плавили алмаз за допомогою лазера при тиску в 40 мільйонів разів більшому за атмосферний, а потім і температуру, і тиск поступово зменшували. У результаті експерименту дослідники дійшли висновку, що алмаз поводиться подібно до води під час заморожування й танення і що його шматочки плаватимуть у розплавленому алмазі, наче крижинки в талій воді. Умови, при яких алмаз може розпла-

витися, близькі до умов на Нептуні та Урані. Алмазні океани допомогли б зрозуміти, чому магнітні поля цих планет нахилені відносно осі на 60°. До того ж Нептун та Уран на 10% складаються з вуглецю (складової алмазу). Чи дійсно існують алмазні моря, можна буде довідатися тільки у разі відправлення космічної місії до газових гігантів або якщо вченим удасться змоделювати подібні умови на Землі.

За матеріалами Scientific American, New Scientist, Popular Science підготувала Наталія ЧАЙКА

Рубрику веде Андрій ГЕРМАН

А

парат оснащений лазерною системою наведення. За словами глави Організації з досліджень і розробок у галузі оборони, лазер дає чітке зображення супутника, необхідне для наведення апарата. Індія не перша держава, яка розробляє такі технології. Знищував супутники і Китай, який збив у 2007 році власний космічний апарат, у результаті чого на орбіті утворилося більше 2500 уламків.

Заповніть усі квадратики арифметичними знаками «+», «–» , «х», «:» і «=» так, щоб кожен рядок являв собою коректний математичний вираз, причому в кожному рядку не повинно бути однакових знаків. Дужки використовувати не можна, тому в першу чергу виконуються дії множення й ділення, а потім додавання і віднимання.

ШАШКИ Білі починають і виграють

Відповідь на головоломку «САПЕР», надруковану в №4 (108)

Відповіді на кросворд, надрукований у №4 (108)

В. ЗАДОРОЖНІЙ ЗАДОРОЖНІЙ,, майстер спорту Відповідь на етюд, надрукований у №4 (108)

1.b2-c3! g5:g1 2.c1-b2! a3:c1 3.g3-f4 c1:g5 4.e5-f6 g7:e5 5.d4:a5 g1:b6 6.a5:h4 ×