Украинская техническая газета №58

Розрив по зварному шву

«Повій, вітре, на Вкраїну!»

Залізобетон сьогодні використовується набагато частіше, ніж інші матеріали. Однак існуюча Найпотужніший нормативна база є міною гідроагрегат Європи почав уповільненої дії для висотного працювати на повну силу будівництва

«Слава» від ГАЕС

стор. 5

№ 6 (58)

стор. 4

5 лютого 2009 року

www.tehnichka.com

info@tehnichka.com

На дні

У колишньому коровнику під Харковом працюють три цехи. Вітроустановки малої потужності, які створюють тут, затребувані у багатьох країнах світу стор. 8–9

Перший місяць 2009 року показав: масштаби кризи в Україні виходять за рамки навіть найпесимістичніших прогнозів

Чи є в Україні люди, які знають, як вивести країну з кризи? На знімку: зала засідань Кабінету Міністрів стор. 2

Епіцентр криза У листопаді грудні про наслідки економічної кризи для нашої країни говорили геть усі. Економісти проводили всілякі приблизні підрахунки. Але справжні масштаби майбутнього спаду в Мінфіні, де накопичувалася найбільш достовірна інформація, намагалися не озвучувати. Однак шила в мішку не сховаєш. І вже в січні, одержавши статистичні дані про доходи в бюджет, остаточно переконалися: Україна впритул наблизилася до дефолту. Поки — тільки внутрішнього. Не захотів приховувати сумні перспективи навіть сам міністр фінансів.

№ 6 (58)

На дні бачено тільки 13,1 млрд грн. А де взяти інші 4,2 млрд грн? До речі, щоб у січні виплатити пенсії, Кабмін майже повністю ви користав залишок з казначейсько го рахунку в сумі 5,5 млрд грн. Закінчуючи свою доповідну пре м’єрові, Пінзеник закликає Кабмін, поки ще можна, переглянути вит рати бюджету з ряду основних по зицій. І ухвалювати жорсткі й непо пулярні рішення заради збережен ня країни. ПО ПЕРШЕ, і надалі скорочу вати фонд оплати праці й пільг органам влади. Йдеться про зменшення поточ них зарплат на 20% замість запла нованих раніше 10%. А міністрам — взагалі на 40—50%. Крім того, Пінзеник пропонує позбавити всіх матеріальних пільг чиновників і де путатів. ПО ДРУГЕ, зменшити кількість категорій пенсіонерів, у тому числі VIP пенсії. Держава більше не може тягти на своїх плечах такі величезні вит рати на потреби Пенсійного фонду, нездатного самостійно покривати свої витрати. Глава Мінфіну вказує, що несправедливо, коли одним на раховують пенсію з коефіцієнтом 1,35 за кожен рік роботи, а іншим виплачується 90% від колишньої зарплати. Крім того, занадто бага

Дмитро Корнійчук «Насмілюся стверджувати, що в Україні ситуа' ція — найгірша у світі» В. Пінзеник, міністр фінансів

«Покаянна» Пінзеника

Д

вадцять сьомого січня справж ній фурор у ЗМІ наробила опуб лікована службова доповідна міністра фінансів Віктора Пінзени ка на ім’я прем’єр міністра Юлії Ти мошенко. Достеменно не відомо, хто саме «злив» цей документ на суд громадськості (говорять, що витік відбувся із Секретаріату Пре зидента), але його вірогідність у підсумку уряд визнав. Хоча спочат ку й намагалися запевнити: запис ка Пінзеника — фальсифікація. Свою доповідну, датовану 6 січня, міністр фінансів починає з «оптимістичних» слів: «Економічна ситуація в У країні набуває над Україні звичайно загрозливого харак теру теру.. Насмілюся стверджувати, що в У країні ситуація — найгір Україні ша у світі. І нехай нікого не тішить той факт факт,, що я можу дещо помилитися: у когось бу де ще буде гірше». Далі Пінзеник аналізує справж ній стан справ у економіці. А також, по суті, критикує всі макропоказни ки, закладені в бюджеті 2009. П Е Р Ш Е : зовсім нереально вийти на прогнозований бюдже том ВВП +0,4%. Глава Мінфіну вказує, що паді ння темпів ВВП у першому квар талі 2009 року буде набагато більше 10% у порівнянні з анало гічним періодом минулого року. «Третина промисловості України зникла! Таких масштабів змен шення промислового виробницт ва не було за всі роки незалеж ності України», — пише Пінзеник. Як підтвердження своїх слів він наводить статистику «смерті» мета лургії (спад у листопаді — 48,8%), машинобудування (38,8%). Середньорічний спад ВВП на 14,4% (дані листопада) — от при близно реальна картина справж ньої ситуації в українській еко номіці. Слід відзначити, що песимізм Пінзеника розділяють і авторитетні світові організації. Приміром, Євро пейський банк реконструкції і роз витку 27 січня погіршив на 2009 рік прогноз українського ВВП із +1% до

–5%. Поставивши падіння нашого ВВП на одному рівні з латвійським. А в Ризі уже пройшли масові заво рушення як протест проти політики діючого уряду. Також Пінзеник відзначає нега тивні тенденції у вітчизняній енер гетиці. Різко знижується споживан ня електроенергії і газу. Але не за рахунок енергозбережних програм (що можна було б тільки схвалюва ти), а як наслідок кризи і падіння промислового виробництва. Так, вироблення електроенергії скоро тилося в листопаді на 17%, у грудні — на 12%. Міністр фінансів бачить загрозу енергетичному сектору в тому, що Кабмін погодився знизити вартість енергії для ряду категорій промислових споживачів. При цьо му не передбачивши компенсації самим енергетикам. Викликає за непокоєння і стан НАК «Нафтогаз». У 2009 році на покриття різниці до таційних цін на газ для теплокому ненерго необхідно 9—12,4 млрд грн. Таких грошей у бюджеті нема, а відпускну вартість газу підвищува ти не поспішають. ДРУГЕ ДРУГЕ: прогнозований рівень інфляції 9,5% теоретично можна втримати, якщо не увімкнути «дру карський верстат» Нацбанку. А ри зик цього дуже великий. Пінзеник акцентує увагу: прийня тий бюджет 2009 передбачає дефі цит 31,1 млрд грн, який можна покри ти тільки за рахунок емісії Нацбанку. Але в цьому разі, з одного боку, не втримати курс долара, з іншого — інфляція наблизиться до гіпермасш табів початку 1990 х. ТРЕТЄ: бюджет 2009 майже нема чим наповнювати. Як пише Пінзеник, серйозні про блеми із грошовими надходження ми в держскарбницю почалися ще наприкінці 2008 року. У грудні план податкової і митниці недовикона ний на 3,4 млрд грн від запланова них сум. І номінально місячний по казник бюджету вдалося виконати тільки за рахунок 3,5 млрд грн, пе рерахованих понад план від Націо нального банку. Прогнози ж надходжень із січня 2009 року дуже невтішні. Особливе місце займають фінансові пробле ми в регіонах. За інформацією гла

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: 01034, м. Київ, вул. Прорізна, 8 91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98а. Засновник і видавець ТОВ «Промислова безпека» 03039, м. Київ, проспект Науки, 10

E mail: info@tehnichka.com

Цифрова «матриця»

Перший місяць 2009 року показав: масштаби кризи в Україні виходять за рамки навіть найпесимістичніших прогнозів

Початок на 1 й стор.

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993 1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

ви Мінфіну, тільки за грудень 2008 року рівень депозитів місцевих органів влади зменшився на 1,5 млрд грн. Причому використову валися гроші виключно на виплати зарплат бюджетникам. А це показ ник критичного падіння рівня над ходжень у місцеві бюджети, оскіль ки транші від податку на прибуток фізосіб (основне джерело доходу) падали пропорційно зниженню рівня виробництва в країні. І тен

Європейський банк реконструкції і розвитку 27 січня по' гіршив на 2009 рік прогноз українського ВВП із +1% до – 5%. Поставивши падіння нашого ВВП на одному рівні з лат' війським. А в Ризі, уже проходили масові заворушення як протест проти політики діючого уряду. денції показують: у 2009 році у зв’яз ку з безробіттям податків на місцях будуть збирати — у найкращому разі — стільки ж, як і в 2008 му. От тільки під кінець минулого року середня пенсія зросла на 49%, зарплата в бюджетній сфері — на 30,2%. То з чого ж платити? Ще один важливий момент — завищений показник дохідної части ни бюджету. Як відомо, у головному фінансовому документі країни над ходження у держскарбницю пропи сані на рівні 238,9 млрд грн. Однак у доповідній записці Пінзеника відзначається: реально бюджет одержить 227,5 млрд грн. У той же час тільки на захищені статті бюдже ту (зарплати, пенсії, стипендії) необ хідно 225,9 (!) млрд грн. Виходить, що 99% всіх витрат бюджету підуть тільки на, грубо кажучи, «проїдання». Іншими словами, ні про які інвес тиції в будівництво, такі необхідні у кризу, або закупівлю медикаментів для лікарень не може бути й мови. На думку Пінзеника, бюджет ба гато в чому «дутий». Одних міфічних доходів у ньому — на суму 13,9 млрд грн. З яких 5,7 млрд грн прописані за рахунок завищеного прогнозу ВВП і промвиробництва. Особлива увага приділяється Пенсійному фонду. Його загальний дефіцит в 2009 році становитиме 17,3 млрд грн. Але в бюджеті перед

Головний редактор Сергій ПРАСОЛОВ. РЕДАКЦІЯ: Людмила Мельникова — відповідальний секретар (тел. 8 0642 34 72 47) Людмила Гречаник — відділ технічної думки (тел. 8 0642 34 72 47, ел. адреса tehnomysl@gmail.com); Марина Савінова — відділ науки та освіти (тел. 8 0642 34 72 47, ел. адреса otdelnauki@gmail.com); Дмитро Корнійчук — відділ економіки і бізнесу (тел. 8 044 440 82 09, ел. адреса korneychukdima@gmail.com); Ігор Павлюк — відділ промисловості (тел. 8 044 440 82 09, ел. адреса ingvar@bigmir.net); Відділ маркетингу і реклами Олександр Слесаренко — начальник відділу (тел. 8 0642 59 93 91, ел. адреса tehnichka@gts.lg.ua) Любов Соловйова — менеджер (тел. 8 0642 59 93 92, ел. адреса marketing_utg@ukr.net)

то людей одержують право на пен сію в 35—40 років, продовжуючи паралельно працювати. У цілому Пінзеник наполягає на терміновій пенсійній реформі. П О Т Р Е Т Є , санкціонувати підвищення відпускної вартості газу на потреби теплокомуненерго і збільшення комунальних пла тежів. Глава Мінфіну впевнений: пільгову вартість газу, комуналь них послуг необхідно залишити тільки малозабезпеченим кате горіям населення. Інші повинні платити економічно обґрунтова ну ціну. У тому числі платні ме дичні послуги і значне зменшен

С

лід відзначити: майже всі ос танні статистичні дані під тверджують, що написаний міністром фінансів документ дійсно відображає найнегативніші тенденції в економіці. До речі, ви никає запитання до пана Пінзени ка: а чому він не бив на сполох під час прийняття бюджету? Та й чи не Мінфін і особисто міністр готува ли цей документ, що так запекло тепер критикується? Утім, Україна не була б Украї ною, якби цифрами не намагали ся маніпулювати.

26 січня Держскарбниця опублікувала інформацію про дер жавні доходи за поточний місяць. За оперативними даними, на ра хунки надійшло 4,2 млрд замість запланованих 9,5 млрд грн. Або 44,5%. Зокрема, податкова вико нала план на 46,8% (2,9 млрд грн), митниця — 1,9 млрд грн (42,7%).

30 січня Президент Віктор Ющенко виступив зі зверненням до громадян, у якому, посилаючись на доповідну Пінзеника, окреслив наближення бюджетної катастро фи. І вимагав від прем’єра термі ново переглянути бюджет щодо реальних макропоказників. У відповідь прем’єр заявила: бюд жет буде відкоректований не ра ніше літа. А вже 31 січня глава Держ скарбниці Тетяна Слюз бадьоро заявила: у цьому місяці надход ження в бюджет виконані аж на 101%. Отриманий дохід — 12,2 млрд грн. Мовляв, видали «на гора» понад план місцеві бюдже ти — на 330 млн грн. Якщо чесно, зовсім не зрозуміло, звідки з 26 по 31 січня взялося 8 (!) млрд гри вень. Дивна ситуація і з цифрами в Пенсійному фонді. Як розповів за ступник голови Мінфіну Володи мир Матвєйчук, всі пенсії за січень виплачені в повному обсязі (13 млрд грн). І не буде проблем у лютому. Однак, говорячи про січень, Матвєйчук сказав: ПФ ви користав 3,8 млрд грн позики з держбюджету. З якої 1,8 млрд грн уже повернув за рахунок переви конання планів надходжень. За питання: як у січні, коли країна півмісяця гуляла за власний кошт, людям скоротили зарплату, а реш ту звільнили через кризу, можна перевиконати план з пенсійного збору? Крім того, треба уточнити: позика 3,8 млрд грн іде доповнен ням до більше 2 млрд грн прямої дотації з бюджету. У цілому країна близька до внутрішнього дефолту. Необхідна злагоджена робота як уряду, так і

На думку Пінзеника, бюджет багато в чому «дутий». Од' них міфічних доходів у ньому — на суму 13,9 млрд гривень. З яких 5,7 млрд грн прописані за рахунок завищеного про' гнозу ВВП і промвиробництва. ня в державі частки безкоштов ної освіти. Закінчується документ емо ційним висловленням Пінзеника: «Країна в небезпеці. ГГромадя ромадя ни в небезпеці. Влада — це не нагорода. Це в першу чергу відповідальність перед людьми. Ще раз хочу наголосити: вихід з нинішньої ситуації є. Але часу майже не залишилося».

опозиції, прийняття грамотних і здебільшого непопулярних рі шень. Однак кроків у цьому на прямку, крім обіцянок комусь щось виділити й допомогти, поки не видно. А часу усе менше, краї на на межі катастрофи, як відзна чає міністр фінансів, який знає реальну картину того, що відбу вається, набагато краще від екс пертів і обивателів...

Газета видається українською та російською мовами ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ:

5 лютого 2009 року

українською мовою — 99309; російською мовою — 99340.

Позиція авторів публі кацій не завжди збі гається з позицією ре дакції. Редакція зали шає за собою право ви правляти матеріали та рецензувати рукописи.

Номер набраний і зверстаний у комп’ютерному центрі «УКРАЇНСЬКОЇ ТЕХНІЧНОЇ ГАЗЕТИ».

Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес Експрес» . Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50 08 54

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець.

ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ПОСИЛАННЯ НА «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ. ЗАГАЛЬНИЙ НАКЛАД 20700 прим., українською мовою 6850 прим., російською мовою 13850 прим. ЗАМОВЛЕННЯ № 187

№ 6 (58)

5 лютого 2009 року

Економіка актуально

Транспорт

відходи рослинництва можуть компенсувати використання газу в обсязі понад 16 млрд м3. Застосування деревини, зокрема від санітар них вирубок лісів, допоможе заощадити близько 2 млрд м3 газу щорічно. Разом з ви користанням біогазу заміщення природного газу становитиме близько 20 млрд м3.

Міністерство транспорту і зв’язку має намір до кінця 2009 року реорганізува ти «У крзалізницю» у державне підпри «Укрзалізницю» ємство, яке згодом перетворити на дер ж а в н у а к ц і о н е р н у к о м п а н і ю . Про це 26 січня заявив міністр Йосип Вінський. Мінтранс розробив близько 70 інвестиційних проектів на загальну суму 215,1 млрд грн. У 2009 році за рахунок залучення кон цесіонерів планується побудувати 6 авто мобільних доріг: велику кільцеву дорогу навколо Києва, Краковець—Львів, Оде са—Рені, Харків—Щербаковка, дорогу від західного до східного кордону, від західно го кордону до Києва. Цього року плануєть ся ввести в експлуатацію 5 доріг за дер жавний кошт: Київ—Ковель—Яготин— Кіпти—Глухів—Бачевськ, Харків—Пере щепине, Київ—Одеса, Київ—Харків—Дов жанський. Міністр заявив, що на перевезення ван тажів у залізничному й морському транспорті знижки не надаватимуться.

ГМК

Для проведення весняної посівної країні необхідне фінансуван Україні кампанії в У ня до 10 млрд грн, заявила прем’єр міністр ТТимошенко. имошенко. Вона уточнила, що з них 2,5 млрд грн планується одержати за рахунок реалізації зерна врожаю минулого року, що зараз зберігається у господарствах. Крім того, 1 млрд грн намічено залучити за раху нок коштів, отриманих від реалізації зерна Аграрним фондом. Ще 1,5 млрд грн, за роз рахунками Мінагрополітики, повинні станови ти кошти місцевих бюджетів у вигляді непо вернених раніше кредитів Мінфіну.

У 2009 році виплавка сталі в У Україні країні становитиме близько 27 млн тонн, що на 10 млн тонн менше, ніж за підсумками 2008 року року,, як відзначив у ході балансової наради з питань гірничо металургійного ком плексу генеральний директор державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк.

Ціни на пасажирські залізничні пере везення у 2009 році підвищаться на 20%. Зокрема, Міністерство транспорту і зв’яз ку планує в березні підвищити вартість квитків на 1,5%, а потім по 3% щомісяця. При цьому вартість квитків у загальних вагонах не підвищуватиметься. У той же час у ваго нах СВ і купе ціни на квитки коригуватимуть ся залежно від завантаженості вагонів: чим менше завантаженість вагона, тим дешевше квиток. Раніше «Укрзалізниця» вже ухвалила рішення щомісяця підвищувати ціни за проїзд у приміських поїздах на 3%.

Зв’язок У квітні 2009 року на розг ляд гро розгляд мадськості бу де представлений проект буде Державної цільової економічної програ ми розвитку поштового зв’язку зв’язку.. Його розроблення передбачене розпо рядженням Кабінету Міністрів України від 14 січня 2009 р. №35 р «Про схвалення кон цепції Державної цільової економічної програми розвитку поштового зв’язку на 2009 2013 роки». Програма розрахована на п’ять років. Джерелами фінансування стануть кошти «Ук рпошти», а також інші. У 2008 році в «Укрпошті» функціонували 15344 об’єкти поштового зв’язку. Це лише на 9,3% менше у порівнянні з 1990 роком, хоча обсяг послуг за ці роки зменшився у кілька разів. «Укрпошта» сьогодні не має можливості інтенсивно впроваджувати новітні поштові й інформаційні технології, оновлювати автомо більний парк, підвищувати продуктивність праці шляхом автоматизації технологічних процесів.

ПЕК За прогнозами інвестиційної компанії «К онкорд Капітал» (Київ), скорочення Конкорд виробництва електроенергії в У країні у Україні 2009 році становитиме 10% і бу де про буде порційне скороченню її споживання.

ДП «Шахта імені Засядька» в 2008 р. видобуло 1,3 млн т вугілля, повідомляє уп равління вугільної промисловості Донецької облдержадміністрації. Це на 57,5% (або на 1,8 млн т) менше, ніж позаторік. За 12 місяців план виконано на 100,9% (понад план видо буто 11,7 тис. т).

Автопром

Згідно з прогнозом, українські теплоелек тростанції (ТЕС) у 2009 році скоротять вироб лення електроенергії на 12% у порівнянні з 2008 м, а українські атомні електростанції в 2009 році — на 5—6%.

Відповідне рішення прийняте на засі данні комісії 29 січня. Як заявив голова НКРЕ Валерій Кальченко, ціни на газ для населення і бюджетних установ не підви щуватимуться. НКРЕ також установила граничну ціну на газ для підприємств гірничо металургійного комплексу й хімічної промисловості (їх пе релік затверджує Кабмін) у розмірі 1899,25 грн за 1 тис. м3. Граничні ціни не містять у собі ПДВ, цільових надбавок, витрат на транспор тування і поставку. При цьому врахований офіційний курс гривні до долара, установле ний Нацбанком за станом на 1 січня 2009 р.

Уряд скасував постанову постанову,, відповідно до якої платники єдиного податку не мог ли бути платниками ПДВ, повідомила голо ва Держкомпідприємництва Олександра Ку жель. Відповідні зміни будуть внесені в наказ №599 Державної податкової адміністрації. Кабінет Міністрів має намір знизи ти ставку транспортного збору на ав томобілі з обсягом двигуна в 2 , 2 — 2,5 тис. см 3 з 75 грн до 20—30 грн із кожних 100 см 3 , тоді як ще торік ставка становила 10 грн. Ставки транспортного збору для власників легкових авто мобілів з обсягом двигуна 2,201—3 тис. см 3 збільшені у кілька разів з 10 січня. Прем’єр міністр У країни Юлія ТТимо имо України шенко ініціює введення 2 процентної надбавки на реалізацію нафтопродуктів і природного газу газу,, що спрямовуватимуться у стабілізаційний фонд для наступного зде шевлення вартості кредитів на впроваджен ня енергозбережних технологій і використан ня альтернативних видів палива. Як повідо мив перший заступник глави Секретаріату Президента Олександр Шлапак, введення цього збору дозволить поповнити стабіліза ційний фонд на 240 млн грн.

Верховна Рада Обсяг продажів на автомобільному ринку в У країні у 2009 р. скоротиться на Україні 45—50% — до 320 тис. шт ., відзначає ге шт., неральний директор ДП «Авто інтернешнл» (офіційний імпортер Mazda і Suzuki в Україні) Олена Дуніна.

Верховна Рада У країни визнала робо України ту Національного банку в період фінан сової кризи незадовільною.

Причинами скорочення назване зниження на 75—80% обсягів споживчого кредитуван ня, а також глибока девальвація національ ної валюти — на 50,1% стосовно долара і 38% — євро. Це призвело до зниження плато спроможності населення, а також зростання цін як на імпортовані автомобілі, так і на ті, що складаються в Україні (на 80% їхня вартість залежить від імпортних комплектувальних). ВУ країні кількість кредитних авто, що Україні входять до зони ризику ризику,, у 2009 р. стано витиме 200—300 тис. штук, відзначає ди ректор компанії «Автоконсалтинг» Олег Омель ницький. Всього, за даними компанії, в Україні налічується 700 тис. авто, придбаних у кредит.

Будівництво

АПК Банки одержуватимуть рефінансуван ня НБУ за умови пролонгації кредитів для агропромислового комплексу комплексу.. Про це у ході наради з теми весняно по сівної кампанії, що пройшла 26 січня, заяви ла прем’єр міністр Юлія Тимошенко. Зараз АПК обслуговують 92 комерційні банки. За словами Тимошенко, на цей час для агропро мислових підприємств банки пролонгували до жовтня 2009 року кредити на загальну суму 1 млрд грн, у той час як 3,2 млрд грн кредитів ще не подовжені.

сталі на внутрішньоукраїнському ринку ре алізують 8 млн тонн. На експорт поставлять близько 19 млн тонн.

У той же час обсяги експорту електрое нергії з України залишаться на рівні 2008 року.

Національна комісія регулювання електроенергетики (НКРЕ) установила гра ничну ціну на газ для бюджетних аничну організацій, підприємств і промспожи вачів на 2009 р. у розмірі 2020,25 грн.

Кабінет Міністрів

За його словами, цього року завантажен ня виробничих потужностей металургійних підприємств буде близько 65%. З 27 млн тонн

Інші 5—6 млрд грн, за словами Тимошен ко, планується фінансувати за допомогою банківських кредитів.

Кабінет Міністрів У України країни вніс у пе релік об’єктів державного цінового ре гулювання на 2009 2010 маркетинго вий рік пшеницю, жито, борошно й цу кор кор. У 2008—2009 маркетинговому році об’єктами державного цінового регулю вання є жито, пшениця, меслин, цукор, пшеничне борошно, ячмінь, кукурудза, со няшник.

Найближчим часом спеціальна комісія завершить інвентаризацію житлових бу динків зі ступенем будівельної готовності на рівні 70%. Про це заявив 27 січня перший заступник міністра регіонального розвитку й будівницт ва України Анатолій Беркута. Список будинків передадуть на розгляд Мінекономіки й Мінфіну, після — у Мінрегіонбуд, а потім список буде представлений на затвердження в Кабмін.

Про це говориться в постанові «Про діяльність Національного банку України в пе ріод фінансової кризи і стан виконання рішень Верховної Ради України з цих питань». Поста нова передбачає також «визнати такою, що втратила чинність, постанову Верховної Ради України від 16 грудня 2004 року «Про призна чення Стельмаха В. С. на посаду глави Націо нального банку України». Відповідний законо проект зареєстрований у Верховній Раді Ук раїни за № 3651.

26 січня парламент ухвалив постанову «Про відповідальність Президента України Ющенка В.А. за ситуацію, що склалася у фінан сово кредитній сфері України».

У країна може заощаджувати до Ук 20 млрд м3 газу щорічно за рахунок ви користання відходів рослинництва й не ліквідної деревини. Про це на засіданні уряду заявила прем’єр міністр Тимошенко. За її словами,

Підготувала ТТетяна етяна МОР ДИК МОРДИК За матеріалами «УНІАН», «РБК Україна», «Кореспондент», «Економічна правда», «УГМК інфо», «Укррудпром», сайтів Верховної Ради і Кабміну

SOSтан

№ 6 (58)

будівництво

5 лютого 2009 року

Розрив по зварному шву Залізобетон сьогодні використовується набагато частіше, ніж інші матеріали. Однак існуюча нормативна база є міною уповільненої дії для висотного будівництва Початок на 1+й стор.

Залізобетон вивів будівельників з кам’яного віку до захмарних висот і нечуваних можливостей, здійснивши мрію зодчих усіх часів і народів. Вони нарешті отримали матеріал, перед яким відступили простір і час. Легкий і піддатливий, він дозволяв реалізовувати найсміливіші архітектурні фантазії. При цьому, ідеально спрацьовуючи не лише на стиснення, а й на розтягнення, гарантував надійність, довговічність і безпеку споруд. Замість цього залізобетон вимагав небагато: розробити і неухильно дотримуватись таких будівельних

Світлана Ісаченко

Завали в законі

В

ся вітчизняна будівельна га лузь у прямому значенні три мається на зварювальному апараті. Методи і способи елект розварювання були детально роз писані ще радянськими ГОСТами, і якість зварних робіт цілковито залежала від сумління працівників будівельних організацій, заводів залізобетонних конструкцій, а та кож від кваліфікації самих звар ників. Серйозні проблеми підкралися непомітно зі зміною нормативної бази. Будівельники тривалий час на них ніяк не реагували, а дехто через необізнаність не реагує і досі. Однак Держбуд України, вводячи у 1999 році в дію ДСТУ 3760 98 «Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій. За гальні технічні умови», не міг не розуміти (якщо і не розумів, це не позбавляє його чиновників від відповідальності), що закладає під майбутні будівельні об’єкти міну уповільненої дії, узаконюючи не гативні наслідки при їхній експлу атації, аж до обрушень . Новий ДСТУ (розроблений, зок рема, Інститутом чорної металургії НАН України та НДІ будівельних конструкцій Держбуду) приймали конкретно під «Криворіжсталь» для виходу продукції головного металургійного комбінату країни на світовий ринок. В його основу були покладені вимоги до арма турного прокату, установлені в за рубіжних нормативних докумен тах. «Криворіжсталь», а за нею і інші меткомбінати, почали катати і успішно продавати за кордон тер мозміцнений прокат. За критерія ми міцності, корозійної стійкості та іншими характеристиками він не поступався найкращим світовим зразкам. Що важливо, висока якість металу досягалася низьки ми фінансовими витратами за ра хунок економії на ряді трудо

норм і правил, за яких основні його складові — бетон і залитий ним метал могли б витримувати принаймні розрахункові навантаження. Для металу це означає перш за все рівноміцне з’єднання арматурних каркасів. Інакше найвдаліше спроектована і зведена за всіма інженерними вимогами конструкція розсиплеться, як картковий будиночок. З огляду на те, як і з чого на будівельних майданчиках країни монтують каркаси, до масових руйнувань житлового сектора слід підготуватися завчасно.

містких операцій у процесі ви плавлення і на дороговартісних ле гованих елементах, у яких вже не було потреби. Іноземні будівельні компанії охоче його замовляли і широко використовували у найвід повідальніших конструкціях. Усе було б чудово, однак термо зміцнена арматура, частка якої у загальному обсязі вітчизняного прокату стрімко збільшувалася, по трапляла і на внутрішній будівель ний ринок. Річ у тім, що металурги у супровідних документах поруч з новим ДСТУ через кому зазначали і старий ГОСТ 14098 85, що регла ментував зварювання гарячеката ного прокату, на який і «купува лись» будівельники. Їм було невдо гад, що ця арматура не підлягала

Новий ДСТУ приймали конкретно під «Криворіж сталь» для виходу продукції головного металургійного комбінату країни на світо вий ринок. Висока якість ме талу досягалася низькими фінансовими витратами за рахунок економії на ряді тру домістких операцій у про цесі виплавлення і на доро говартісних легованих еле

електрозварюванню. Принаймні звичними методами з великим теп ловкладенням і цілковитим роз плавленням зони спільної криста лізації. Оскільки при цьому термо механічно зміцнена сталь від тер мічного впливу розміцнюється і буквально розривається по лінії сплавлення, почасти не витримую чи не те що розрахункових наван тажень, а навіть ваги прогонової будови. За кордоном це не має ніякого значення. Там металеві конструкції не зварюють, а з’єднують механіч ним способом — беруть на муфти і в’яжуть спеціальними дротами. З часом самі ж будівельники за непокоїлись: арматура погано зва

рюється! Розібравшись у проблемі, у жовтні 2007 року Інститут елект розварювання ім. Патона підготу вав відповідний аналітичний мате ріал, у першу чергу наголосивши на необхідності терміново узгодити законодавчу базу.

— Сьогодні арматурний прокат постачається за кількома норма тивними документами і почасти не відповідає зазначеним у них вимо гам, — розповідає виконуючий обов’язки завідувача лабора торії зварювання у бу дівництві будівництві Інституту електрозварювання Олександр Синєок. — Серйозні підприємства — споживачі арма тури, де зберігся високий рівень інженерних кадрів, це чудово зна ють. Вони не застосовують термо

ментах, у яких вже не було потреби. Проте ця арматура не підлягала електрозварю ванню. Принаймні звични ми методами з великим теп ловкладенням і цілковитим розплавленням зони спіль ної кристалізації. Оскільки при цьому термомеханічно зміцнена сталь від терміч ного впливу розміцнюється і буквально розривається

зміцнений метал за ДСТУ, а замов ляють продукцію у металургійних заводів саме за радянським ГОСТом і не мають зі зварюванням жодних проблем. Якщо, звичайно, роботу виконують кваліфіковані і добросовісні спеціалісти. Як тільки з’явилася на ринку ця арматура, ми одразу попередили принаймні всі мостобудівні органі зації не натрапити на неї, щоб потім не ламати голову, що і як зва рювати. Але деякі будівельники че рез необізнаність таки купують тер мозміцнений метал, який за доку ментами ніби відповідає відомим їм нормам щодо зварюваності. На справді це зовсім не так. Річ у тім, що зварюваність про

кату забезпечує хімічний склад сталі, з якої він виготовлений. Прокат вважають зварюваним, якщо сталь за вуглецевим еквіва лентом і хімічним складом відпо відає держстандарту. Радянський ГОСТ суворо обумовлював ці по зиції. Виготовлена за ним марка сталі точно відповідає частці маси присутніх у ній хімічних елементів, тому добре зварюється. Україн ський же ДСТУ регламентує вик лючно механічні властивості ар матурного прокату, що важливо для закордонного споживача, яко го не цікавить, можна арматуру зварювати чи ні. І не дає жодних гарантій щодо хімічного складу сталі, способів її розкислення, ос кільки дозволяє металургам виз начати його на власний розсуд, як і спосіб виробництва. А отже, на відміну від ГОСТу, не встановлює конкретних вимог до зварюва ності. Високі показники міцності досягаються за рахунок зміни хімічного складу сталі і термічної обробки. Але термомеханічний спосіб ту саму марку сталі арма турного прокату може загнати в такий високий клас міцності, що потім виникають великі проблеми зі зварюванням. Цьому є безліч прикладів. Для наших же будівельників електрозварювання — основа ос нов. Щоб правильно вибрати спо соби і режими зварювання, треба чітко знати марку сталі, хімічний склад та її клас. Однак за такого

по лінії сплавлення, почас ти не витримуючи не те що розрахункових наванта жень, а й навіть ваги про гонової будови. За кордо ном це не має ніякого зна чення. Там металеві конст рукції не зварюють, як в Ук раїні, а з’єднують механіч ним способом — беруть на муфти і в’яжуть спеціальни ми дротами.

стану справ із законодавчою ба зою єдина можливість це з’ясува ти — щоразу відправляти придба ну партію металопрокату на спек тральний аналіз і проводити кон кретні випробування зварних з’єднань арматури. Зрозуміло, цього ніхто не робитиме. І не тре ба — усі питання, повторюю, по винні одразу обумовлюватись нормативними документами. Скільки ми не билися над тим, щоб Держбуд конкретизував ДСТУ аналогічно ГОСТу і вимагав від ви робників прокату його суворого дотримання, виправити цю без перебільшення критичну ситуацію неможливо. Наші металургійні за води і металобаза у приватних ру

ках. Для них головне — продати якомога більше продукції. Вони не будуть пояснювати будівель никам, що в їхньому прокаті є за стереження щодо зварювання. Сподіватися ж на грамотність бу дівельників, на жаль, не дово диться.

Варити чи в’язати?

В

решті Держбуд міг би вольо вим рішенням взагалі забо ронити зварювати термо зміцнену арматуру, змусивши з’єднувати її за допомогою муфт і в’язати, як за кордоном. Там, де висуваються високі вимоги до якості арматурних конструкцій — при зведенні мостів, естакад, аеродромів, промислових об’єктів, поважні монтажні фірми самі намагаються уникну ти зварних робіт. Механічний ме тод з’єднання арматури на дійніший, але дорогий. Навряд будівельники, яким сьогодні ніхто не заважає жити за прави лом «хай гірше, зате дешевше», найближчим часом масово на нього погодяться. Хоча їх не залишили сам на сам з проблемою. Є численні ре комендації і вказівки щодо засто сування арматурного прокату за ДСТУ 3760 98 при проектуванні та виготовленні залізобетонних конструкцій. Спеціалістами Інсти туту ім. Є.О.Патона розроблені способи зварних з’єднань навіть для термомеханічно зміцненої ар матури до класу А600, зокрема багатошаровими швами з обме женим тепловкладенням. Зараз розроблено новий метод з’єднан ня — тиснення арматури вибухом, що виключає її перегрівання. При експериментальних випробуван нях розривався основний метал — шов залишався неушкодже ним. Є наміри застосувати його на будівництві пілонів автодорожнь ого мосту через Дніпро у За поріжжі. Був випадок, який змусив вчених терміново розробити ря тівну технологію, а саме — на дійно зварити випуски арматур них стержнів у вже змонтованій мостовій конструкції, клас міцності яких (як показали ме ханічні випробування) зашкалю вав за тисячу. Мостобудівники за вищезгаданою схемою, що називається, «наскочили» на термозміцнений прокат. Не так давно схожий сигнал надійшов від великої будівельно монтажної організації, що зводить у столиці висотний житловий ком плекс каркасного типу. Добре, що звернулися за допомогою у сто личний інститут. А скільки таких, що не звертаються? (Закінчення на 5 й стор.)

№ 6 (58)

Економіка регіони регіони

5 лютого 2009 року

Розрив по зварному шву — Упровадження нових техно логій зварювання термозміцне ної арматури потребує коштів. — говорить Олександр Синєок.

— Як свідчить життя, підрядники в цьому не зацікавлені: навіщо зайві витрати, якщо можна роби ти по старому і мати надприбут ки. Зварники отримують розцін ку за один стик і дають кількість, не звертаючи уваги на якість, бо головне — отримати нероз’ємне з’єднання. Ніхто не зварює і не випробовує навіть контрольні зразки. А коли вже готовий проф настил між поверхами, зроблено перекриття, все забетоновано, подивитися місце стиковки колон і ригелів неможливо. В ідеалі на монтажних май данчиках житлових комплексів інженер зварник або, в край ньому випадку, технік повинен розробити інструкцію зі зварю вання і забезпечити пооперацій ний контроль за зварювальним процесом. Окремо хтось має слідкувати за високотемпера турним прожарюванням елект родів у спеціальних печах з на гріванням до 350 градусів, звідки їх переміщують у резерв ну піч і там зберігають, щоб не по трапив з повітря водень. Інакше навіть на ідеально звареному шві виникатимуть холодні тріщи ни. Не треба пояснювати, до чого вони можуть призвести. І це лише один нюанс із багатьох у складній і дуже відповідальній роботі зварника. Вже не кажучи про його кваліфікацію. Це в теорії. А на практиці зварники от римують сирі електроди просто зі складу, де мало не стопроцент на вологість, кладуть їх просто на балку, заварюють з використан ням змінного струму, а не пос тійного. Електроди застосовують звичайні, а не високоякісні, як належить. Про яку якість може йтися? Зауважте, кваліфікова ний зварник сьогодні як золото, а на монтажних майданчиках житлових комплексів — взагалі велика рідкість. Житловий сектор, чесно ска зати, випав з під будь якого контролю. Ми, приміром, ледь встигаємо слідкувати за велики ми об’єктами транспортного і промислового будівництва. До всього житлом займаються при ватні фірми, на монтажні май данчики просто так, зненацька, нікого не пропустять навіть з по свідченням державної будівель ної інспекції. Залізобетон як найвигідні ший матеріал для несучих конст рукцій каркасного типу сьогодні застосовується частіше за інші види матеріалів. Будинки ось ось зметнуться за хмари. Однак у державі досі немає норматив ної бази для висотного будів ництва. Існуюча ж, як видно, спрацьовує зовсім не на якість і надійність споруд. Скільки по наших містах і селах набудова но, зокрема, об’єктів з викори станням термозміцненого арма турного прокату — не скаже ніхто. За бажання їх адреси не важко встановити і скласти про всяк випадок особливий список — для МНС…

Ця подія мала відбутися ще у 1996 році. Однак щоразу дата запуску першого гідроагрегату Дністровської ГАЕС губилася в тумані: керівництво країни тривалий час не могло визначитись, що робити з розпочатим у 80'х роках будівництвом (до речі, шостим за масштабами у світі) цієї гідроакумулюючої станції.

«Слава» від ГАЕС Найпотужніший гідроагрегат Європи почав працювати на повну силу

Початок на 1'й стор.

Світлана Ісаченко

Н

арешті було ухвалене рішення вивести об’єкт на фінішну пряму. Торік сюди надійшла рекордна сума — 750 млн грн, що дозволило 10 січня забезпечити пуск (щоправда, поки експериментальний) бага тостраждального агрегату. Елек троенергію він почне виробляти у серпні і стане найпотужнішим оборотним гідроагрегатом Євро пи — 324 МВт в турбінному і 421 МВт у насосному режимах. Перший дослідний гідроагре гат (його спроектували і вигото

Довідково ДНІСТРОВСЬКА Г А Е С потужністю 2,3 тисячі МВт (роз ташована у Черні вецькій області, на південному заході країни) запроекто вана для роботи в енергосистемі за цикловим графіком: використовуючи надлишки електрое нергії атомних і теп лових станцій у нічні години, піднімати воду у верхній басейн, а в години пік спрацьовувати її через агрегати і віддавати в загальну мережу додаткову вироблену енергію. Основні функції станції — регулювання частоти і графіка навантажень в об’єднаній енергосистемі країни, а також створення аварійного резерву електроенергії. Введення її в експлуатацію дозволить домогтися світових стандартів у співвідношенні базових і пікових потужностей, зміцнити енергетичну конкурентоспроможність України і розширити експортні можливості.

Офіційно Цього року на Дністровську ГАЕС держ бюджетом передбачено 650 млн грн. Перебуваючи нещодавно на Дністровській ГАЕС, прем’єр міністр Юлія Тимошенко зазначила: «Ми, на жаль, відвикли від того, як вводяться в дію великі об’єкти — масштабні, грандіозні, красиві. А сьогодні є наго да спостерігати, як у незалежній Ук раїні власними зусиллями впровад жується один з найграндіозніших про ектів Європи. Це знаковий об’єкт не лише тому, що він перший за потужні стю у Європі і країнах СНД. Він унікаль ний ще й тому, що збудований трид цятьма вітчизняними будівельними компаніями, що усі машини, агрегати і комплектувальні виготовлені нашими українськими підприємствами. Це свідчить про те, що Україна — само достатня держава».

вили харківські заводи «Турбо атом» і «Електроважмаш») було запущено від генератора двигу на Дністровській ГЕС 1. Величез ну за вагою і габаритами маши ну (загальна вага ротора і стато ра — 1320 тонн) повільно приве дено в рух з наростаючим при скоренням. Такий режим частот ного пуску став унікальним екс периментом у вітчизняній енер гетиці.

— Без перебільшення, цю подію можна вважати енергетич ною перемогою України. — ска зав керівник ВА Т «У кренерго», ВАТ «Укренерго», що виконує функції генераль ного замовника бу дівництва, будівництва, Ге р о й У країни Семен Поташ України ник. — Це взагалі досить непро сто — запустити гідроагрегат. Тим більше такий великий. Зараз ми з’ясовуємо всі параметри його експлуатації за спеціальною програмою комплексних натур них випробувань. До всього це унікальна машина, аналогів їй нема. За традицією давати турбі нам жіночі імена ми назвали її Слава. Як на мене — гарно і об разно. Наразі необхідно пере вірити її роботу, напрацювати

певну кількість годин і лише тоді приступати до складного технічно го завдання — запуску в проект ному режимі двигуна насоса. За результатами отриманого за цей час досвіду і з урахуванням усіх зауважень, можна буде дати дозвіл на серійне виготовлення решти агрегатів. Всього їх має бути сім, причому всі — вітчизняного виробництва. Вони розмістяться в окремо розта шованих шахтах діаметром 26 м і глибиною 50 м. Якщо все йтиме за планом (найголовніше — загальне фінансування проекту у відповід них обсягах і у зазначені терміни), друга машина почне працювати наступного року, а ще через рік — третя. Це і буде перший пусковий комплекс Дністровської ГАЕС, про який давно йшлося в урядових по становах і президентських указах про необхідність запуску в експ луатацію цього стратегічно важ ливого об’єкта паливно енерге тичного комплексу країни. Він по даватиме в енергосистему краї ни близько мільярда кВт/годин електроенергії. Кошторисна вартість першого комплексу — 3,5 млрд грн.

Економіка антікриза: антикриза: їх досвід

№ 6 (58)

5 лютого 2009 року

Автопром під Виробники автомобілів України й світу Зараз уже досить складно назвати справжні причини світової фінансової кризи, а точніше, всі фактори, які так чи інакше спровокували стагнаційні явища у провідних світових економіках. Утім, усі згодні, що однією з головних причин сформованої ситуації стало надмірне захоплення кредитами, що спровокувало надвиробництво в багатьох галузях промисловості. По суті, самі виробники стимулювали кінцевого покупця вкладати гроші, не дуже замислюючись про те, наскільки клієнт платоспроможний. Спочатку жертвами надмірного бажання жити в кредит стали

Іван Кузьменко

будівельні, фінансові, страхові, а слідом за ними й автомобільні підприємства й організації. Найбільші світові автовиробники замість очікуваних прибутків одержали переповнені склади з автомобілями і повну відсутність розуміння можливих виходів із кризи. Утім, справа не тільки у фінансовій кризі. Тенденції до спаду продажів намітилися вже давно, а лідери автопрому припустилися непробачних помилок у своїх стратегічних планах, пропустивши важливий момент стрімкого подорожчання нафти і жорсткості екологічних норм.

призупиняли роботу або навіть закрива лися заводи.

У

результаті прийшли до того, що найбіль ший автомобільний ринок світу — аме риканський – зазнає найбільших збитків за всю свою історію. Продажі нових авто мобілів у Новому Світі в 2008 році скороти лися мало не наполовину. Закриття заводів, скорочення виробництва і звільнення співро бітників стали лейтмотивом останніх інформа ційних повідомлень, що стосуються всіх про відних автомобільних ринків світу. Не обми нули тривожні тенденції і Україну — автопром країни перебуває в жалюгідному стані, утім, скрутно й імпортерам, яким «посприяло» і стрімке зростання курсу долара і євро.

Але й цього виявилося недостатньо! «Детройтська трійка» попросила грошей у влас ного уряду. У середині грудня минулого року кон грес США ухвалив рішення щодо надання трійці автовиробників 14 млрд доларів фінансової до помоги. Однак ці заходи можуть не дати ніяко го результату, адже експерти в один голос по вторюють, що стагнуючому автопрому потрібні суми в рази більші, щоб більш менш безболіс но подолати кризу. Ще один варіант виходу з неї — банкрутство одного або відразу всіх амери канських автогігантів, що, утім, може виклика ти інші серйозні проблеми, адже з автовироб

Росія Що відбувається?

Д

о початку осені криза автомобільного ринку добралася до Росії, яку багато ана літиків називали потенційним лідером продажів нових автомобілів у Європі за підсумками 2008 року. За прогнозами, на ро сійському ринку повинні були реалізувати близько 3 млн автомобілів, у той час як ре ально вдалося досягти результату в 2,7 млн. Причини різкого спаду продажів класичні —

США Що відбувається?

У

се починалося зі США. Не бажаючи звер тати уваги на конкретні проблеми у своїх виробничих планах, «детройтська трійка» сотнями тисяч штампувала громіздкі й нена жерливі позашляховики й пікапи, особливо не замислюючись про якість виробленої про дукції (у розпал кризи керівники автогігантів просили вибачення за неякісні автомобілі і непоказний дизайн). Функціонери амери канських автогігантів, навіть відчувши деякі ознаки швидкої кризи, і далі скорочували вит рати за рахунок співробітників підприємств, а не за рахунок технологічного шляху знижен ня собівартості продукції. У той же час платоспроможність амери канців різко скорочувалася, а кредитування стрімко припинилось. Відіграло свою роль і значне подорожчання палива цього літа. У підсумку продажі автомобілів скоротилися майже на 40%, що поставило всіх представ ників «детройтської трійки» на межу банкрут ства. Усього за 2008 рік на американському ринку було продано на 3 млн автомобілів мен ше, ніж роком раніше. А за останній місяць падіння продажів у Ford становило 32% у по рівнянні з аналогічним показником минуло го року, у GM — 31%, а у Chrysler — аж 53%. Так погано автомобілі у США продавалися тільки 35 років тому, відразу після паливної кризи. Страшно сказати, але вперше за кілька десятків років концерн General Motors посту пився світовим лідерством із продажів нових автомобілів.

Що треба робити?

У

сформованій ситуації представники «детройтської трійки» згодні були на будь які способи виходу з кризи — у першу чергу автогіганти навипередки поз бувалися різних профільних і непрофіль них активів. Концерн General Motors відразу спробував продати декілька брендів, які в цій ситуації стали непотріб ним баластом, — Hummer, Saab, Pontiac і Saturn, а також свою 3 процентну частку в Suzuki Motor Comp. Керівництво Chrysler вирішило спішно продати Jeep, а компанія Ford продала частину своїх акцій японській Mazda. Крім того, повсюдно скорочувалася кількість співробітників,

никами пов’язані багато суміжних підприємств, які у разі банкрутства будуть змушені вигнати мільйони американців на вулицю. Таким чином, для «детройтської трійки» склалася дуже серйозна ситуація, з якої є два виходи: надання урядом більш істотної фінан сової допомоги (однією з умов називають зміну керівництва компаній) або псевдобан крутство, що за певних умов допоможе кон цернам не тільки встояти, а й зміцніти. Ще одним фактором нестабільності може бути те, що підтримку американському автопрому обіцяв один президент, а виконувати дове деться іншому. Як би там не було, але в 2009 році в най кращому разі виробництво автомобілів у США збережеться на рівні грудня 2008 року. За прогнозами фахівців, усього за рік буде реалізовано близько 13,2 млн одиниць, що дещо менше показника 2008 року, але на 3 млн менше, ніж у 2007 році. А з огляду на те, що вже в березні поточного року автови робникам (за умовами виділення фінансової допомоги) треба вийти на прибутковість, можна чекати агресивних дій з боку всіх учасників ринку. Крім того, криза автомобільного ринку може спровокувати переформатування вже існуючих сегментів. Швидше за все, американських по купців зацікавлять більш компактні й еко логічні автомобілі. Особливе місце на ринку можуть зайняти гібридні автомобілі — як показав Детройтський автосалон 2009 року, виробництво гібридів стрімко набирає сили.

зниження обсягів автокредитування, звільнення у великих компаніях і повсюдна непевність покупців у найближчому майбут ньому. Під кінець 2008 го різке падіння попи ту на нові автомобілі не змогло компенсувати навіть стимулювання покупців різноманітни ми акціями і знижками. Більшість автовиробників у Росії на різке падіння продажів відповіли майже миттєво. Багато заводів, що випускають іномарки, істотно скоротили робочий тиждень або зовсім на час зупинили конвеєр. До аналогіч них кроків змушений був удатися і один з ос новних місцевих виробників — група ком паній «ГАЗ»: у першу чергу зменшили вироб ництво «ГАЗелей» і нової моделі Volga Siber, а також скоротили робочий тиждень на заводах концерну. Легендарна «Волга» і зовсім може не пережити кризи. На святкові дні з 29 груд ня по 16 січня довелося зупинити виробницт во найбільшому автопідприємству країни — АвтоВАЗ. Утім, в останнього ситуація не така критична, як у того ж ГАЗ — автомобілі Lada мають хоч і порівняно невеликий, але стабіль ний попит. Ще менш болісно переживає кри зову ситуацію УАЗ, який поки тільки скоротив робочий тиждень до трьох днів і не має на міру найближчим часом зупиняти конвеєр. Крім того, через загострення кризи у буді вельній сфері похитнулися позиції компаній, що виробляють спецтехніку, — у розпал кри зи в будівельному секторі економіки попит на автомобільну спецтехніку істотно знизився. А якщо врахувати той факт, що більшість про дукції реалізовувалася в лізинг, то удар вия

вився ще більш сильним. Російський авто гігант КамАЗ, крім скорочення робочого тиж ня аж до 6 травня 2009 року, наприкінці лис топада змушений був вдатися до двотижнево го призупинення конвеєра, що може стати аж ніяк не останнім. Крім того, під скорочення по траплять близько 3000 працівників підприє мства.

Що треба робити?

Н

а відміну від своїх американських колег російські автовиробники грошей у дер жави не вимагали, оскільки більшість із них і так у привілейованому положенні навіть у порівнянні з підприємствами, що складають у Росії іномарки. З іншого боку, російська си туація ускладнюється тим, що криза може ви явитися зламним моментом для всього авто прому Росії. Адже ні для кого не секрет, що у порівнянні з провідними світовими виробни ками продукція російських заводів менш кон курентоспроможна, і зараз громадськість по силено обговорює доцільність державної підтримки власного автопрому. Багато хто впевнений, що кращий вихід із кризи для ро сійських автопідприємств — перепрофілю вання їх у заводи з виробництва іномарок. Утім, поки, вважає російська влада, підтримки автопром все таки потребує. Най істотнішою допомогою для російських авто виробників стало підвищення мит на імпортні легкові й вантажні авто. Крім того, уряд Росії змінив з 7 до 5 років строк зарахування лег кових автомобілів до категорії старих. Ще один спосіб російського уряду допомогти ав топрому — субсидування автовиробникам процентних ставок по кредитах, узятих на тех нічне переозброєння, і підтримка лізингових схем продажів автомобілів. Російська влада також передбачила оригінальний спосіб допо моги вітчизняному автопрому — допомога на селенню з виплатою відсотків по трирічних кредитах на купівлю випущених у Росії авто мобілів вартістю до 350 тис. рублів ($12 тис.). Наскільки дієві такі кроки, покаже час. Аналітики ринку дають різні прогнози, але все таки згодні в одному — очікувати росту про дажів, а відповідно і виробництва авто мобілів, у Росії найближчим часом не варто. Платоспроможність населення — на колиш ньому рівні, а страх будь якої миті втратити роботу стримує більшість росіян від купівлі авто в кредит. Більш того, деякі експерти про гнозують зниження продажів мало не напо ловину. З іншого боку, місцевий автопром може раптово опинитися на коні завдяки мо дельному ряду, що складається переважно з бюджетних автомобілів, а також допомоги з боку держави.

Німеччина Що відбувається?

У

порівнянні з американським і російським автопромами німецькі виробники авто виглядають дещо нестандартно. Незва жаючи на досить стабільну платоспро можність населення країни (за підсумками 2008 року продажі скоротилися на 1,9% до 3,09 млн транспортних засобів), автопідпри ємства зазнають затяжної кризи, що може

№ 6 (58)

Економіка

5 лютого 2009 року

антікриза: їх досвід антикриза:

кризовим мікроскопом перетворилися на одну з головних мішеней економічної кризи потягнути за собою у прірву всю економіку. І як би того німцям не хотілося, але внутрішній попит на нові автомобілі не зможе компенсу вати втрати від експорту.

ний курс валют, а виробники повідомляють про скорочення виробництва — керівницт во найбільшого автопідприємства України — АвтоЗАЗ — заявило про можливе скорочен ня випуску автомобілів на 40%. Майже на половину мають намір урізати кількість ви роблених машин у компанії «Єврокар». Про плани зі зниження темпів виробництва за говорили й на Кременчуцькому автоскла дальному заводі. На думку директора асоці ації «Укравтопром» Єфима Хазана, у січні ба гато українських автомобільних заводів мо жуть взагалі зупинитися.

Тільки в листопаді минулого року продажі Daimler AG скоротилися на 28% у порівнянні з аналогічним періодом 2007 го, що змуси ло керівництво концерну відправити більшість робітників на тривалі різдвяні ка нікули. З 20 січня співробітників головного заводу компанії в Зінгельфігені перевели на скорочений робочий день, щоб хоч якось покрити втрати від стрімкого падіння про дажів на світових ринках.

Що треба робити?

У компанії BMW справи дещо краще, утім, і баварці під кінець року втратили близько 25% очікуваних продажів автомобілів, що призвело до незапланованих тривалих різдвяних канікул для робітників компанії. У той же час концерн Volkswagen поки не може похвалитися такими показниками — через спад продажів довелося зупинити конвеєр заводу у Вольфсбурзі майже на місяць. Але найгірші справи в Opel, яким володіє американський General Motors, адже він не може похвалитися конкурентним модельним рядом автомобілів. Уже в середині листопа да керівництво Opel попросило у влади 500 млн євро фінансової допомоги. З огляду на те, що у разі закриття підприємства робо ту могли б втратити близько 100 тисяч німців, влада Німеччини торгуватися не стала. Інші німецькі автовиробники декларують, при наймні поки, здатність власними силами вий ти з кризи.

Що треба робити?

М

етоди в компаній дещо відрізняються, але всі вони згодні з тим, що треба шу кати нові ніші на автомобільному рин ку. Концерн Daimler має намір зробити акцент на максимально економічних автомобілях, та ких як Smart, продажі якого в 2008 році зрос ли на 47%. Ставку на економічність планують також у BMW і навіть у Porsche, які віднедавна збільшують на ринку кількість автомобілів з більш економічними й екологічними дизельни ми двигунами. В Opel радикально знижують ціни на всі моделі марки, утім, у порівнянні з іншими німецькими автовиробниками це тільки тимчасовий захід.

Японія Що відбувається?

Д

уже непроста ситуація з автопромом у Японії. Падіння попиту на автомобілі тут спостерігається останні п’ять років, світо

О

дним з виходів із ситуації представни ки українського автопрому називають повернення до старих ставок мит на іно марки, що дозволить вітчизняним підпри ємствам завершити реалізацію бізнес планів і максимально адаптуватися до нових умов.

ва фінансова криза лише погіршила ситуацію. Тільки за останній місяць 2008 року продажі нових авто в Японії впали більш ніж на 22 %. Невтішні тенденції до спаду продажів і на основ них експортних ринках для японського автопро му — у Європі й США, незважаючи на те, що з кожним роком японські автовиробники стрімко завойовували для своєї продукції в усьому світі славу дуже якісних і відносно недорогих машин.

Що треба робити?

Щ

У цілому на світовому ринку найближчим часом очікується поступове зниження вироб ництва й продажів автомобілів, а також по ступова уніфікація і повсюдний перехід на за гальні платформи з метою зниження витрат на виробництво нових моделей. Утім, існує й інша думка, не така оптимістична: багато фахівців називають 2009 й роком колапсу світового автопрому, головною причиною яко го стане стрімке падіння продажів нових ав томобілів у Європі, Китаї та Індії.

Україна

об мінімізувати наслідки кризових явищ, більшість японських автовироб ників переглянули виробничі плани на наступний рік у бік зниження, а деякі навіть відмовилися від участі в дорогих заходах, та ких як «Формула 1», як у випадку з Honda. Крім того, японські автокомпанії мають намір у найближчі місяці скоротити свої складські запаси на найбільшому автомобільному рин ку світу — американському. Кардинальним способом економії грошей останнім часом також вважається відмова від участі у найб ільших світових автосалонах — таким шляхом вже пішли Mitsubishi й Nissan. За прогнозами фахівців і функціонерів японських автоконцернів, гірші часи для місцевих виробників ще попереду — пік кри зи припаде на літо поточного року. Найбільш реальним виходом з існуючої ситуації нази вають можливе злиття найбільших вироб ників авто у три мегаконцерни, які зможуть витягнути всіх із кризи. Така тенденція може торкнутися й інших регіонів — напередодні про купівлю частини Chrysler оголосив іта лійський автогігант Fiat.

Що відбувається?

С

воя специфіка є і в української кризи. По суті, вона почалася значно раніше, ніж зазнав колапсу світовий авторинок, і була спричинена структурними проблемами галузі. Так сталося, що з часу відродження вітчизня ної автомобільної галузі із середини 1990 х ос новний акцент в українському автопромі ро бився на великовузлове складання, яке вигід не лише в пільгових умовах, але стало мало ефективним при рівній конкуренції (після всту пу України до СОТ). Саме зниження цін на іно марки на 15—20% влітку минулого року при вело до зниження попиту на авто українського виробництва. Ближче до осені стан справ по гіршився через світову фінансову кризу, згор тання автокредитувания і стрімке зростання цін на автомобілі в результаті стрибків курсу долара і євро. Щоб пом’якшити наслідки кризи, імпорте ри пропонують небачені знижки й фіксова

Українські парламентарії почули прохан ня про допомогу й ухвалили ряд законів, що передбачають тимчасове введення надбав ки в розмірі 12% до мита на продукцію «кри зових» галузей, до яких із упевненістю мож на віднести автомобільну. Цей крок дозво лить збільшити мито на ввезення нових авто до 22%, а в деяких випадках і до 37%. Цей закон ще повинен підписати Президент, який після першого позитивного голосування за нього застосував право вето. Крім того, на законодавчому рівні вже закріпили підви щення ставки акцизу на ввезення авто мобілів і, що немаловажливо, визнали авто мобільну галузь пріоритетною в економіці країни. Також автопромисловості дозволять застосовувати прискорену амортизацію і пільгово імпортувати устаткування, яке не ви робляється в Україні. Ці нововведення допоможуть на якийсь час призупинити падіння виробництва й про дажів вітчизняних автомобілів, але в той же час призведуть до стрімкого зростання цін на іномарки. З огляду на нестабільність націо нальної валюти стосовно долара і євро мож на припустити, що прайс листи на нові авто в 2009 році відлякуватимуть багатьох ук раїнців від купівлі. Свою роль може відігра ти й поступове збільшення вартості сталі на світовому ринку, що може спровокувати по дорожчання автомобілів незалежно від місця виробництва. У цілому 2009 рік може виявитися для ук раїнського автопрому одним з гірших за всю історію незалежної України. Точних прогнозів не дає ніхто, але великою є імовірність того, що основна активність на авторинку перейде в найдешевший сегмент, на який, утім, і орієн тується більшість українських автопід приємств.

Розмір Мережі подвоюється кожні п’ять років Китайські дослідники спробували дати якісну оцінку процесу розвитку Інтернету.

Валентина Владимирова

же не змінюється, а зростання забезпечу ють периферійні ділянки.

В

Відповідно до отриманих даних дос лідники прогнозують, що розмір Всесвітньої мережі подвоювати меться кожні 5,32 року року.. У січні ниніш нього року кількість користувачів Інтер нетом перевищила мільярдну позначку: тепер Всесвітнім павутинням корис тується 1/6 населення світу. Найбільше інтернетників живе в Китаї — 180 мільйонів, потім йдуть США і Японія. З європейських країн лідерують Німеччи на і Велика Британія (в обох приблизно

они проаналізували Мережу як су купність автономних систем — груп маршрутизаторів одного адміністра тивного домена із загальним протоколом маршрутизації пакетів, що знаходяться у вузлах графа мережі. На основі цієї моделі дослідники виділили так зване «k ядро» Інтернету, видаливши всі вузли графа, чис ло зв’язків яких з іншими виявилося мен ше k. У результаті з’ясувалося, що при до сить великих k розмір ядра із часом май

по 37 мільйонів), далі — Франція з 34 мільйонами. За даними Державного комітету зв’яз ку й інформатизації, чисельність інтернет аудиторії в Україні перевищила 10 мільйонів чоловік. Як і колись, лідерує Київський регіон (58,96% від загальної аудиторії). Далі (у порядку убування): Оде са, Дніпропетровськ, Донецьк, Харків, Львів, Крим, Запоріжжя. Їхня сумарна ча стка — 30,65%. Найменша активність (0,21% і 0,17% відповідно) у жителів Жи томирського й Волинського регіонів. (Підготовлено за матеріалами PhysOrg і сайта Держкомзв’язку та інформатизації України).

Топологія Інтернету. Зображення отримано співробітниками Bell Labs.

Тенергоємність ехносфера

№ 6 (58)

5 лютого 2009 року

«Повій, вітре, Щораз, коли в Україні виникають серйозні проблеми з енергоносіями, на телеекранах і сторінках газет з’являються сюжети про фахівців або народних умільців, що пропонують поряд із традиційними використовувати альтернативні джерела енергії. Потім криза з більшим або меншим успіхом вирішується, а герої сюжетів з їхніми винаходами йдуть у тінь разом з держпрограмами з енергозбереження і застосування альтернативних джерел енергії, планами

Валентина Гаташ

Літальні роботи будуть простіші...

— Олександре Олександрови чу, у часи СРСР ви й ваші співро бітники конструювали «літальних роботів». Чому ж перейшли на вітроустановки? — запитую ди ректора ПП «Світ вітру» Олексан дра Люшню.

— Ми були змушені це зробити: після розпаду Союзу тематику малої безпілотної авіації в інституті закри ли. Спочатку ми вважали, що з на шим досвідом зробити вітряки буде нескладно, однак виявилося, що це не так. По перше, якщо мала авіа ційна техніка розрахована на кілька сотень, а то й десятків годин роботи, то вітроустановка повинна стабільно працювати всі 8760 го дин у році протягом 20—30 років. По друге, літак може бути дорогим, а індивідуальний вітряк — макси мально дешевим, незважаючи на те, що в ньому «зав’язані» і аероди наміка, і механіка, і електротехніка, і електроніка. Ця вимога — надійність при дешевині — змуси ла нас шукати й знаходити нетриві альні технічні вирішення. Зате можу з гордістю сказати, що сьогодні ми фактично єдина в Україні (та й у СНД) фірма, що домог лася серйозного технічного успіху в секторі малої вітроенергетики. Наша серійна машина ВЕУ 08, що виробляє 200 кВт/годин на місяць, представлена зараз в усьому світі, крім хіба що Австралії і Латинської Америки.

— Де варто використовувати такі вітроагрегати?

— Там, де є вітер, але немає можливості (або невигідно) забез печувати невеликі об’єкти електро енергією звичайним способом. На приклад, для енергопостачання не великих фермерських господарств, садівництв, дач, геологічних експе дицій, «вахтовиків», а також для мисливців і рибалок, метеорологіч них, навігаційних, радіорелейних постів, турбаз і так далі. Як показа ла практика, вітроагрегат, що ви робляє 200 кіловатів на місяць, здатний забезпечити енергією по бутові потреби родини, що живе в окремому будинку в ощадливому режимі. А на базі двох трьох машин створювалися системи, що забез печують замовникові опалення, га рячу воду, освітлення і користуван

ня телевізором, холодильником, мікрохвильовою піччю, пральною машиною та іншою сучасною техні кою. Оскільки до комплекту входять акумуляторні батареї, то споживач не залишається без енергії і в без вітряні дні. Установка починає працювати при швидкості вітру 3 метри на се кунду, а на повну потужність — уже при 7,5 метра. Нагадаю, що серед ня швидкість вітру в Україні коли вається від 3 до 5 метрів на секун ду. Не боїться машина і сильного вітру: наші вітряки працювали в Карпатах при швидкості його більше 50 метрів на секунду. Єдина форс мажорна обставина — серйозне зледеніння лопатей при сильному вітрі. У таких випадках машину тре ба зупиняти. Як аварійне джерело енергії до комплекту можна включи ти бензостанцію.

— Наскільки безпечна вітро установка? Хто може нею управ ляти?

— Це автоматизований комп лекс, що відповідає всім вимогам безпеки і не потребує спеціальних знань від споживача. Єдина умова — регулярне сервісне обслугову вання машини. А в нинішньому році ми планує мо випустити нову лінійку вітроагре гатів, з кожної з яких на підприєм ство буде йти телеметрія, що містить повну інформацію про їхню роботу, у якій би точці земної кулі вони не функціонували. Сьогодні часто робляться аб сурдні речі, коли в село з 20—30 подвір’їв тягнуть газову вітку. Це збиткові для суспільства проекти. У той же час на базі малих вітрових установок можна робити комплек си, які забезпечать все село елект роенергією, гарячою водою і теп лом. Витрати на них порівнянні з витратами на проведення газопро воду, але при цьому не треба обслу

Вітроголовка ВЕУ 8 з електрогенератором і трьома ло патями (кожна довжиною близько півметра) розміщаєть ся на верхівці легкої і компактної металевої щогли, яку можна перевезти на «ГАЗелі» і змонтувати протягом одно го дня. Батареї акумуляторів заряджаються від електроге нератора. Вітроголовка здатна обертатися навколо верти кальної осі, ніби «ловлячи» вітер і досягаючи найбільш ви гідного для кожного конкретного моменту положення у про

технічного переоснащення підприємств і комплексної заміни комунікацій. Може, ці сюжети уважно відслідковують більш дбайливі країни? У всякому разі, невелике харківське підприємство «Світ вітру», працівники якого розробляють і виготовляють вітроустановки малої потужності, одержало замовлення з Китаю на поставку 300 таких машин індивідуального користування відповідно до державної програми КНР з електрифікації віддалених районів країни. через п’ять десять років таких ма шин на українських подвір’ях буде набагато більше.

А у нас в квартирі газ. А у вас?

А

говувати лінію газопроводу і пла тити за газ. Правда, поки я не бачу можливостей достукатися із цією проблемою до владних структур. Ще в 90 х роках минулого століття мені довелося брати участь у де кількох нарадах з цієї теми в Києві, але все закінчувалося тим, що я писав безліч паперів, а хтось звіту вав за зроблене — от і все.

— Ваші установки працюють в усьому світі. А чи є вони в Україні?

— Так, приміром, у Харківській області стоїть найстаріший вітряк, він справно працює з 1999 року. А під Києвом у селищі Осокорки, що виросло на місці старих дачних ділянок, наші установки стали вже звичним елементом пейзажу. Старі електромережі не були розрахо вані на нові енергетичні потреби жителів, і вони, не вдаючись до до помоги місцевої влади, вирішили проблему самотужки. До речі, у на шого Президента на дачі в Безра дичах теж стоїть такий вітрячок.

— Той факт, що ваша установ ка стоїть на дачі Президента Ук раїни, допоміг вам у бізнесі?

— Ні. Ми працюємо без жодної

підтримки, у тому числі й державної. Навіть кредитів не брали, первісний капітал заробляли всім колективом на будівництві в Москві й Харкові. І зараз працюємо «з коліс». Правда, купили старий корівник у селі під Харковом і перебудували його. Те пер тут розташовані три цехи, де кон струюємо і робимо деталі для вітроу становок. Ми готуємо лінійку машин, які вироблятимуть вже не 200, а 650, 2000 і 5000 кВт/годин на місяць. Звичайно, було б непогано знайти інвесторів для нашої справи (тоді замовлення можна було б виконува ти швидше). Але таких поки нема.

— Як вийшло, що на невелике харківське підприємство прихо дять замовлення з далеких країн, навіть із Китаю?

— Сьогодні у світі переважно поширені вітродвигуни двох типів: великі, такі, що працюють на мере жу, і побутові — малої потужності. Кілька десятків світових фірм пере важно працюють на велику вітро енергетику, оскільки вона більш прибуткова. Зараз у світі серійно випускаються установки, що мають одиночну потужність від 6 тисяч кіловатів. З вежею висотою 130 метрів (порівняйте: наші — 14—17 метрів) і турбіною діаметром 126 метрів — це вже важка індустрія. Але мала вітроенергетика теж має своїх споживачів, і останнім часом інтерес до неї тільки зростає. Тим більше, що зараз у Європі в єдину мережу підключаються всі вітряки, навіть маленькі. У резуль таті власники індивідуальних уста новок можуть у разі потреби кори стуватися тією енергією, яку ви робляє їхня власна машина, одер жувати енергію від мережі або віддавати її. Наша країна до масового вико ристання індивідуальних вітряків поки не готова, але я впевнений, що

сторі. Якщо швидкість вітру досягає критичної (що загро жує небезпекою руйнування вітроголовки агрегату), лопаті обертаються під кутом 90 градусів від робочого положен ня, стаючи ребром до напрямку вітру, і в такому стані сто поряться. Турбіни займають тільки 1 % від всієї території вітряної ферми. На іншій площі можна займатися сільським госпо дарством або іншою діяльністю.

в них (тобто в інших країнах світу) все частіше — не газ, а електрика й тепло, які дає енергія вітру. Сучасна вітроенерге тика — одна з найбільш розвинених і перспективних галузей нетрадиці йної енергетики. З огляду на приско рену динаміку розвитку цієї галузі, Всесвітній вітроенергетичній асо ціації (WWEA) довелося змінити свій прогноз установленої потужності світової вітроенергетики до кінця 2010 року, збільшивши її з 160 ти сяч до 170 тисяч МВт. У 2007 році загальна потужність вітрогенераторів у світі дорівнюва ла 94000 мегаватів (це близько 150 Дніпрогесів). Такі темпи розвитку не снилися жодній галузі промисло вості. Хоча сьогодні найсильніший вітроенергетичний ринок світу зали шається в Європі, частка північно американського й азіатського ринків швидко зростає. Так, хоча Німеччина, все ще утримує звання світового лідера з використання енергії вітру, своїми позиціями з введення в есплуатацію нових по тужностей вона вже поступилася Китаю, що продемонстрував най вищі темпи росту. Судячи з нинішніх тенденцій роз витку, до 2020 року в КНДР вітро електростанції з вироблення енергії посядуть третє місце після тради ційних ТЕС і ГЕС. Для сприяння роз витку вітчизняної вітроенергетики уряд Піднебесної розробив закон про поновлювані джерела енергії з рядом відповідних пільг і включив її в середньо довгострокову страте гію розвитку енергетики. Мінімальна частка вітроенерге тики в країнах Латинської Америки й Африки, що розвиваються: тут вона склала всього 0,4% і 0,6% відповідно. Правда, тут усе ширше використовується інший природний ресурс — енергія сонця. У цілому за останні 10 років по тужність світової вітроенергетики зросла майже в 10 разів. Причому якщо до 80 х років минулого століття ВЕС до прибутковості не дотягували і держава дотувала цю галузь, то зараз світова вітроенергетика вий шла на самостійний прибуток й існує без дотацій, але при активному дер жавному регулюванні. Провідні європейські компанії серійно ви пускають вітродвигуни потужністю 660, 850, 1800, 2000, 4500 і 6000 кВт, призначені для роботи на енергомережу. Тільки датська фірма Vestas Danich Wind Techno logy установила по всьому світу більше 11 тисяч ВЕС. За прогноза ми, незабаром буде створено вітро агрегати потужністю 7 МВт. Прибережні зони вважаються найбільш перспективними для ви

№ 6 (58)

Тенергоємність ехносфера

5 лютого 2009 року

на Вкраїну!» робництва енергії з вітру. За слова ми фахівців, сьогодні можна кон статувати початок нового етапу в розвитку вітроенергетичної галузі, що припускає впровадження вітро вих потужностей морського базу вання — офшорних. У морі (на відстані 10—12 км від берега) на фундаменти з паль або плавальні основи встановлюють вежі вітроге нераторів. Перший прототип плавальної ус тановки побудований наприкінці 2007 року: вітрогенератор установ лений на плавальній платформі в де кількох морських милях від берега Південної Італії. У Канаді вивчається можливість будівництва 700 мега ватної вітростанції на озері Онтаріо. Одна з норвезьких компаній розроб ляє плавучі турбіни для використан ня їх у відкритому морі. Новий виток розвитку офшорної вітроенергетики захоплює усе більше й більше країн світу. Відпо відно до останнього звіту Євро пейської вітроенергетичної асоці ації, у Європі до 2020 року експлу атуватиметься вже близько 40 ГВт офшорних вітроенергетичних по тужностей, що відповідає 4% від загального виробництва електро енергії. Морська вітроенергетика розглядається як ключовий інстру мент для досягнення 20 процентної частки поновлюваної енергетики в енергоспоживанні Європи. Під час Першої європейської конференції з

офшорної вітроенергетики в 2007 році підписана спільна декларація із співробітництва в цій галузі дос ліджень між Швецією, Данією і Німеччиною. Ця технологія може відкрити нову сторінку у використанні морських і океанських територій для генерації енергії. І якщо в найближчому май бутньому основним гравцем офшор ного вітроенергетичного ринку зали шиться Європа, то з огляду на більш довгу перспективу офшорна вітрое нергетика стане дійсно світовою промисловою галуззю.

Гроші — на вітер!

В

Україні поновлюваним джере лам енергії досі відведена роль більш ніж скромного до датку до традиційних, хоча перша у

світі вітроелектростанція потужні стю 110 кВт споруджена в 1931 ро ці в Криму. Поряд із цим у нашій країні ши роко використовувалися невеликі вітроагрегати потужністю до 5 кВт: їхнє річне виробництво на Хер сонському заводі сільськогоспо дарських машин досягало 2 тисяч у рік. Водночас досліджувалися і роз роблялися нові типи вітродвигунів, складався кадастр вітрових ре сурсів країни. Але в 1954 році під Москвою побудована перша у світі атомна електростанція, і в цій ей форії нових можливостей про вико ристання енергії вітру забули на десятки років. Після чорнобильської катастро фи і на тлі наростання енергетичної кризи статус вітроенергетики зріс. У Радянському Союзі відновилися роботи зі створення ефективних вітродвигунів потужністю від 30 до

Малі вітроустановки використову ють у ВНЗ України для створення на вчальних і дослідних лабораторних комплексів за курсом «Поновлювані джерела енергетики». У цьому випад ку до їхнього складу входять: діюча ВЕУ, фотоелектричні модулі, датчик вітру, електроніка для вимірювання параметрів системи, програмне забез

1000 і навіть 1500 кВт. У 1986 році під Києвом побудували першу екс периментальну ВЕС потужністю 160 кВт, планувалося будівництво ряду вітроенергетичних станцій по близу Ленінграда, у Казахстані, у Кри му й Дагестані. Однак після розвалу СРСР ці плани не реалізувалися. Уже в незалежній Україні, в 1996 році кілька міністерств і ві домств спільно розробили Комплек сну програму будівництва вітроенер гетичних установок. Плани були роз писані на роки вперед: скільки вітро електростанцій у нас буде до 2010 року, якої потужності, що треба зро бити для їхнього будівництва... Пе редбачалося фінансування програ ми за рахунок спеціальної надбавки — 0,75% від чинного тарифу на елек троенергію для оптових покупців. Але, як то кажуть, добре було на па пері. З різних причин реальне фінан сування програми виявилося наба

печення для нагромадження і оброб ки отриманих даних, стенд для прого ну генератора ВЕУ й наочні посібники. Такі навчальні комплекси використову ються в Кримській академії природо охоронного господарства, Харківсько му авіаційному інституті, Запорізькій енергетичній академії та інших украї нських ВНЗ.

гато менше від запланованого. Потім і цю норму скасували. Найсприятливіші умови для будівництва вітроагрегатів різної потужності — у Криму й Причорно мор’ї. У цьому регіоні зараз працює близько десяти машин. Однак вітровий потенціал країни наба гато більше! У чому ж проблема? Вона зводиться, на думку фахівців, до декількох аспектів. На самперед, це монополізм тради ційної енергетики енергетики, що ґрунтуєть ся на традиційних викопних енер гоносіях, які дають добрий стабіль ний прибуток їхнім власникам. Зви чайно, вони не хочуть нічого зміню тернативна вати. По друге, а л ььтернативна енергетика вимагає іншого мислення та іншого роду квалі фікованих кадрів в. По третє, дається взнаки певна апатія і не вір’я у можливість успіху з боку як бізнесу бізнесу,, так і урядовців че рез досить невдалі результати реа лізації першої Національної про грами. По четверте, Україна сама підставила собі «підніжку», уза конивши приватну власність на землю землю, що була роздана паюван ням до здійснення міжгосподар ського землевпорядження (раціо нального розподілу земель, у тому числі для природоохоронних і ре сурсозбережних потреб). В усьому світі «велика вітро енергетика» користується дота ціями держави або комерційних структур. Вітчизняні вмільці й ентузіасти ніяких преференцій з боку держави не чекають і поки розвивають вітроенергетику «малу». Втім, вони, як і раніше, спо діваються, що на вітчизняну вітро енергетику чекає велике майбутнє.

Міжнародний рік астрономії З ініціативи Міжнародного астрономічного союзу і ЮНЕСКО нинішній рік оголошений Міжнародним роком астрономії Валентина Владимирова

...О

дного тихого вечора 1609 року Галілео Галі лей навів на небо незви чайний саморобний прилад, що яв ляв собою довгу трубу із вставле ними в неї лінзами, і побачив ве личезну кількість зірок, яких рані ше не було видно. Того ж вечора був започаткований новий розділ на уки — телескопічна астрономія. В 2009 році вирішили віддати астрономії належне: з ініціативи Міжнародного астрономічного со юзу і ЮНЕСКО цей рік оголошений Міжнародним роком астрономії. У рамках його відкриття, що відбуло ся 15—16 січня у паризькій штаб квартирі ЮНЕСКО, проведено не звичайний сеанс безперервного 24 годинного спостереження віддалених космічних об’єктів. Уні кальність експерименту в тому, що в ньому взяли участь майже два десятки радіотелескопів, установ лених у Європі, Північній Америці, Азії, Австралії та Південній Америці.

— Учасників досліду об’єднала технологія електронної радіоінтер ферометрії з наддовгими базами, — розповідає заступник директо ра Радіоастрономічного інституту Національної Академії наук Украї ни у Харкові, академік НАНУ Олек

сандр Коноваленко. — При викори станні декількох радіотелескопів цей метод дозволяє імітувати інструмент, розміри якого дорівню ють максимальній відстані між ви хідними точками спостереження. Це об’єднання зусиль дозволяє у багато разів підвищити пильність земних «радіоочей», що вдивляють ся у глибини Всесвіту. Отримані дані передаватимуться по високошвид кісних оптичних мережах в Об’єдна ний європейський інститут радіоін терферометрії у Нідерландах і об роблятимуться на спеціально підго товленому суперкомп’ютері. Об’єд нання таких віддалених один від од ного радіотелескопів дозволить одержати дуже чіткі зображення. Під час офіційної церемонії відкриття Міжнародного року аст рономії вчені всього світу (у тому числі нобелівські лауреати) розпо відали про історію астрономії і її значення для суспільства. Одне із завдань Міжнародного року астро номії — зацікавити цією дивною наукою звичайних людей, розповів ши про її досягнення у цікавій і дос тупній формі. Крім того, ініціатори МРА сподіваються налагодити тісні зв’язки між професійними астроно мами й аматорами. Сьогодні найкраще місце для розміщення актуальної інформації — Інтернет. Тому чимала частина проектів МРА «прописані» у Мережі. Серед них Portal To The Universe

(Двері у Всесвіт), що повинен стати відправною точкою для подорожі по проектах МРА. Тут можна буде одер жати вільний доступ до всієї нада ної інформації — текстових, аудіо і відеофайлів, дізнатися останні но вини й поспілкуватися з іншими ко ристувачами. Проект Cosmic Diary (Космічний щоденник) дозволить мати уявлення про те, як живуть ас трономи в наші дні. Найвідоміші вчені сучасності вестимуть на сайті проекту блоги, де розповідатимуть про свої захоплення, родину, друзів і, звичайно, роботу. Підсумком про екту стане книга, у якій розмістять ся популярні розповіді учених бло герів про досліджувані ними галузі астрономії. Не можна не згадати також проект 365 Days of Astronomy (365 днів астрономії). На цьому сайті щодня 2009 року буде викла датися один підкаст, присвячений тій або іншій астрономічній темі. Крім вивчення теорії, у 2009 році всі бажаючі зможуть спробувати на практиці довідатися, що бачать на небі сучасні астрономи. Багато об

серваторій проведуть дні й ночі відкритих дверей, під час яких допит ливу публіку допустять до справжніх телескопів. Ті, кому сподобається проводити вечори, розглядаючи да лекі зірки, зможуть придбати через Інтернет галілеоскоп — недорогий телескоп, схожий на найперший, зібраний Галілеєм. Деякі з проектів МРА мають ознайомити людей з ас трономічними проблемами, про які вони ніколи не чули. Наприклад, із проблемою забруднення нічного неба яскравим світлом земних елек тричних світильників, що ускладню ють проведення спостережень, або збереження об’єктів культурної спадщини, пов’язаних з астроно мією. Звичайно, цей рік відзначати меться і у нашій країні, відомій свої ми досягненнями в астрономії. Міністерство освіти і науки України рекомендує проводити у школах і вузах різноманітні заходи, спрямо вані на популяризацію астрономіч них знань серед школярів і студент ської молоді.

— Наприкінці 2009 року пла нується провести Всеукраїнський астрономічний педагогічний фести валь, — розповідає член оргкомі тету фестивалю, доктор фізико математичних наук, директор Науково дослідного інституту астрономії Харківського націо нального університету ім. В. Ка разіна Юрій Шкуратов Шкуратов. — У його рамках намічене проведення пре зентації кращих учнівських і студент ських проектів з астрономії, вистав ки астрофотографії, відкритих уроків астрономії, демонстрації на уково популярних фільмів астроно мічної тематики, виставки астроно мічного устаткування, а також все української науково практичної конференції «Сучасна астрономічна освіта». До участі у фестивалі запрошують ся всі бажаючі — школярі, студенти, учені, журналісти й аматори. Свої побажання і заявки на участь мож на відправляти в Головну астрономіч ну обсерваторію НАНУ за адресою оргкомітету astroosvita@gmail.com. Оперативна інформація відобража тиметься на веб сайті http:// www.astroosvita.kiev.ua. Учені жартують: якщо в резуль таті заходів Міжнародного року ас трономії хтось зрозуміє різницю між астрономією і астрологією, це буде вже непогано. Насправді вони хо чуть із гордістю продемонструвати людству: астрономія з телескопічної науки, якою вона була в часи Галі лея, перетворилася на потужний науковий напрям. Зоряна наука не тільки досліджує все більший пе релік відкритих космічних об’єктів і будує моделі минулого і майбутньо го нашого Всесвіту, а й коли небудь обов’язково відповість на головне світоглядне запитання: чи є життя у Всесвіті крім Землі?

Виробництво регион регіон

№ 6 (58)

5 лютого 2009 року

Крижане дихання нинішньої зими, змішавшись зі штормовим напором кризових вітрів, вкрило морозним інеєм і світову економіку в цілому, і українську промисловість зокрема. Зниження рівня замовлень і у той же час зростання цін на енергоносії, позамежні коливання валютних курсів і відсутність платежів за виготовлену продукцію, труднощі кредитування і політичне безладдя — все це негативно позначається на житті суспільства, бюджеті кожної родини і, звичайно, на виробництві товарів в усіх без винятку галузях. Не могли не позначитись ці явища і на одному з найбільших вітчизняних виробників залізничної техніки — холдинговій компанії «Луганськтепловоз». Удалий рік для підприємства завершився в жовтні, а далі заводчани за наростаючою почали відчувати всі симптоми кризи. Тепловозоскладальний цех

У контексті часу ХК «Луганськтепловоз» сподівається подолати симптоми кризи. Однак з технічними проблемами тут справляються краще, ніж із політичними Володимир Спектор

Підсумки неоднозначного року

А

починався 2008 рік дійсно оптимістично навіть на тлі судового позову із приводу купівлі пакету акцій «Луганськтепловозу» керівною компанією «Брянський машинобуді вний завод» (до речі, позов цей триває і зараз). Саме тоді луганські тепловозобудівники одер жали наймасштабніше за роки незалежності України замовлення на виробництво магіст ральних тепловозів. Російські залізниці підпи сали контракт на поставку 110 секцій теплово за 2ТЕ116У, напередодні сертифікованого Рос ійською Федерацією і прийнятого міжвідомчою комісією. Та й «Укрзалізниця» планувала про довжити закупівлю вантажних електровозів 2ЕЛ 5 і приміських електропоїздів. Надалі не всім сподіванням судилося збутися, а планам реалізуватися, проте обсяг випуску продукції на заводі постійно наростав, і вже за підсумками 11 місяців був перевищений рівень мільярда гривень, що було рекордним економічним по казником за останні 17 років.

У цілому підсумки минулого року голова правління холдингової компанії «Луганськ тепловоз» Віктор Бикадоров оцінює так: — Напевно, це найбільш неоднозначний рік за останні десятиліття. Важко було припу стити на його початку події двох останніх місяців, коли обставини змусили нас перей ти на триденний режим роботи, мінімізуючи витрати. А до цього ми планомірно збільшу вали обсяги виробництва, поставляючи локо мотиви на українські й російські залізниці. Навіть з урахуванням несподіваного гальму вання наприкінці року його підсумки для за воду досить значні. Ми поставили на рей ки 85 секцій тепловоза 2ТЕ116У, 3 теп ловози ТЕП150, 18 секцій електровоза 2ЕЛ5, 56 вагонів приміських електро поїздів постійного і змінного струму. Крім того, виконаний великий обсяг робіт з ко операції і виробництва запасних частин, вузлів та агрегатів. Загальний обсяг товар ної продукції склав 1 мільярд 284 мільйони гривень. На сьогодні «Луганськтепловоз» — найбільший платник податків у Луганську. Сумарні відрахування в бюджет перевищи ли 150 мільйонів гривень. У 2,2 раза зросла продуктивність праці. У 1,6 раза збільшила ся середня заробітна плата, що наближаєть ся до 2000 гривень.

Про техніку — детальніше

М

и вже починаємо звикати, що розмо ва з будь якої теми зводиться до обго ворення політики й політиків. Вироб ництво теж, на жаль, залежить від політичних аспектів. Але визначають його все таки техн іка і технології. Докладніше про технічні про блеми і їхнє вирішення розповіли кореспон дентові «УТГ» технічний директор компанії Ген надій Басов і його заступник Наум Найш.

таткування, освоєні нові технології обробки складних вузлів і деталей. Сьогодні ми готові випускати до 10 комплектів рам візків і го ловних рам електровоза на місяць. Досвід експлуатації електровозів 2ЕЛ5 на Одеській залізниці свідчить про те, що вони відпові дають всім сучасним вимогам як із тягових характеристик, так і зі ступеня комфортності роботи локомотивних бригад.

Але на все потрібні кошти. Чи будуть вони виділені для придбання нового рухомого складу, якого так потребують українські за лізниці? Відповіді поки ми не почули. Ми розраховуємо на нові замовлення Ро сійських залізниць, для яких створений теп ловоз 2ТЕ116У, на участь у розробленні й виготовленні нових моделей локомотивів для РЗ. Але це стане можливим тільки за умови, що наше підприємство залишиться в корпорації «Трансмашхолдинг». В іншому разі замовлення будуть розміщені на росій ських заводах. Це розуміє кожен заводча нин. Але в багатьох політиків такого розумін ня немає. Замість підтримки ми чуємо тільки вимоги «повернути завод країні». Наче його хтось збирається вивезти за кордон.

Що стосується вагонів приміських поїздів, то наші виробничі потужності здатні забезпе чити їхній випуск в обсязі до 140 вагонів на місяць. Разом з Донецькою залізницею про Приміський електропоїзд, що курсує ведений великий обсяг робіт з доведення кон Донецькою залізницею струкції екіпажної і ходової частин електро поїздів, що було передбачено рішенням Пряма мова міжвідомчої комісії. Нами розроблено, вип робувано і впроваджено у виробництво мо Геннадій Басов:: У нас унікальне підприємство з високо торний візок власної конструкції, що поліпшує професійним персоналом, здатне давати ве — Сертифікат на відповідність магістраль параметри поїзда. личезну вигоду Україні. Але для цього його ного вантажного тепловоза 2ТЕ116У вимо необхідно завантажити роботою. Невже гам Регістра федерального залізничного країні потрібне виробництво, що простоює, транспорту Росії, отриманий нашим підпри зі знедоленими працівниками, а не потуж ємством, дійсний протягом трьох років почи ний завод, що забезпечує добробут десятків наючи з 22 лютого 2008 року. Цей документ тисяч городян і наповнює коштами бюджет дозволяє «Луганськтепловозу» поставляти держави? Говорять, що надії — це плани в локомотиви на російський ринок. Відповідно умі, а плани — надії на папері. Ми шукаємо до програми сертифікації були проведені ве замовлення, партнерів, розраховуємо на оворячи про найближчі завдання на пер ликі дослідні й дослідно конструкторські робо розуміння керівництва держави. ший квартал нового року, Віктор Бикадо ти з перевірки 102 параметрів і характерис ров відзначив, що буде продовжено по тик тепловоза, у тому числі 69 випробувань, Підсумки роботи за минулий рік свідчать отримано 31 експертний висновок, виконані ставку тепловозів 2ТЕ116У в Росію, де ці ма про те, що основний акціонер виконує свої необхідні технічні розрахунки. шини вже розписані по локомотивних депо. обіцянки й кваліфікаційні вимоги, закладені Усього на перший квартал заплановано в умовах приватизаційного конкурсу. І тому У результаті модернізації сила тяги трива відправити 13 тепловозів. Серед головних в колективі з подивом зустріли чергові лого режиму секції тепловоза підвищена до завдань В.Бикадоров назвав необхідність рішення всіляких комісій, що знову визнали 33 тонн, покращилися умови для локомотив підвищення якості продукції, поліпшення недійсними результати приватизаційного них бригад, збільшилися міжремонтні пробіги підготовки виробництва, зниження трудо конкурсу. Як зауважив В.Бикадоров, ні за тепловоза, дотримано вимог високої безпе місткості й енерговитрат, оптимізації всіх водчани, ні власник не порушували законів ки руху. При цьому забезпечується стабільна витрат, подальше зростання продуктивності України. До конкурсу були допущені робота на різних експлуатаційних режимах праці. профільні підприємства, що мають досвід і при температурах навколишнього середови ща від плюс 40 до мінус 40 градусів за Цельсієм. У процесі підготовки виробництва тепловоза 2ТЕ116У спроектовані й виготов За підсумками 11 місяців 2008 року, «Луганськтепловоз» пере лені сотні елементів оснащення та інструмен вищив рівень мільярда гривень, що стало рекордним економіч ту, організовано випуск і освоєні технології ним показником за останні 17 років. Зростання темпів вироб виготовлення близько 20 визначальних скла ництва становило майже 200%. Однак цього року заводчани дальних одиниць, серед яких головні рами й рами візка, кабіни машиніста, кузови, холо поки не почули відповіді на запитання, чи будуть виділені кошти дильні камери, колісно моторні блоки, мотор для придбання нового рухомого складу, якого так потребують вентилятори та інші вузли. Модернізовано 10 українські залізниці. виробничих дільниць і ряд стендів, замінено понад 40 одиниць зварювального устатку вання. Відзначу, що впроваджена в компанії Віктор Бикадоров: система якості відповідає вимогам міжна традиції виробництва і поставки локомо — Взагалі, у планах поки більше запи родних стандартів і сертифікована в системі тивів і рухомого складу на залізниці країн тань, ніж відповідей. Ми сподіваємося на УкрСЕПРО. СНД. Жорсткі вимоги до учасників привати подальше співробітництво з «Укрзалізни заційного конкурсу були виправдані й до Наум Найш: цею» у справі відновлення рухомого скла речні. Жодна з великих міжнародних локо ду. Ми готові поставляти приміські дизель і мотивобудівних компаній інтересу до участі — У грудні минулого року успішно завер електропотяги (у тому числі й зі швидкістю в конкурсі не виявила. шений комплекс приймальних випробувань 160 км на годину), вантажні електровози електровоза 2ЕЛВ5, головна мета яких — Як завершиться рік, що почався тради постійного і змінного струму, пасажирські підтвердження міцнісних характеристик ма ційними газовими атаками і незвично дов тепловози. Тривають роботи зі створення шини і визначення експлуатаційних пара гими кризовими канікулами, прогнозувати нового маневрового тепловоза потужністю метрів. Крім того, на заводі створено і впро неможливо. Зате можна власною діяльністю 1200 к.с. Ми здатні освоїти виробництво ваджено у виробництво вдосконалений протистояти викликам часу, у контексті яко рейкових автобусів. Та й для чемпіонату візок електровоза, і тепер вся екіпажна ча го проходить життя. В умовах тепловозобу Європи з футболу 2012 року ми можемо стина цього локомотива виготовляється в дівного заводу це означає шукати і знахо запропонувати регіональні електрички цехах «Луганськтепловозу». Це вимагало дити партнерів і замовників, випускати про підвищеного комфорту. Впроваджуємо в серйозних зусиль фахівців конструкторських конструкції наших локомотивів нові вирі дукцію і забезпечувати добробут своєї ро і технологічних служб, зварювального, теп шення, які враховують підвищені вимоги з дини, міста, країни. А в умовах країни — не ловозорамного й механоскладального ви екології, безпеки руху, що забезпечують змішувати техніку й політику, бо такий кок робництв. Для освоєння випуску вдоскона перевезення пасажирів з обмеженими тейль — погане паливо не тільки для транс леного візка в цехах впроваджено понад фізичними можливостями... порту, а й для всього суспільства.

120 одиниць оснащення, стендів, іншого ус

У планах питань більше, ніж відповідей

Г

№ 6 (58)

Соціум

5 лютого 2009 року

пріоритети

Привіт для ЗАТ від ПАТ Новий закон про акціонерні товариства: немає межі досконалості? Олена Зеленіна

У

другому кварталі нинішнього року набуває чинності новий Закон «Про акціонерні това риства», ухвалений минулої осені Верховною Радою України. Закон передбачає, що акціо нерні товариства будуть двох видів — публічні й приватні. До приватного акціонерного товари ства не можуть входити більше 100 акціонерів; якщо їх більше, це вже публічне товариство. Закриті акціонерні товариства з кількістю акціонерів менше 100 можуть трансформуватися в при ватні АТ, всі інші — тільки в публічні компанії. За новим законом, якщо якийсь маркіз де Карабас купує контрольний пакет акцій вашого АТ і вирішує, що обмежуються права дрібних влас ників акцій, то ви можете гідно піти з «несправедливого товариства». Причому в цьому разі АТ зобов’яза не забезпечити міноритарним акці онерам право виходу не з порожні ми кишенями, а викупивши їх акції за діючою ринковою ціною.

Окремо слід зупинитися на та кому нововведенні, як кумулятив не голосування за обрання органів управління акціонерним товариством. Адже як було рані ше й відбувається, на жаль, до нині? Мажоритарний акціонер може особливо не церемонитися з «дрібнотою». Купивши 50% плюс одну акцію, він має право зміни ти наглядову раду і правління. А якщо володіє 60%, то навіть для проведення зборів інші акціоне ри йому не потрібні. Фактично міноритарії не були допущені ні до управління, ні до розподілу прибутку й нічого не могли з цим вдіяти. Тому всі експерти згодні з тим, що новий закон спрямований насамперед на захист мінори тарного акціонера. Не сумніваються вони й у тому, що уникнути безлічі корпоратив них конфліктів дозволить нова процедура скликання і проведен ня зборів. Новий закон прописує чітко: збори акціонерів можуть проводитися тільки за місцем реєстрації підприємства і на його базі. І лише в тому разі, якщо

100% акцій належать іноземним інвесторам, акціонер, що скликає збори, має розуміти, що він це ро бить власним коштом. От, приміром, історія з харків ським виробничим об’єднанням «Турбоатом». З ініціативи «Сваро га» (акціонера, що має 12% акцій) у минулому році більше десяти разів оголошувалося скликання загальних зборів акціонерів. І правлінню щораз доводилося оплачувати витрати, пов’язані з проведенням зборів. «Турбоатом» — підприємство, контрольний пакет акцій якого належить дер жаві, і скільки не говорилося про те, що добре б через суд стягнути зі «Сварога» відшкодування вит рат, пов’язаних із проведенням загальних зборів, законних підстав для такої вимоги поки немає. Звертатися до суду, зви чайно, можна, але оскільки зборів було багато, то це прово кує ще й цілий ланцюжок судових рішень. А от у рейдерських схемах за хоплення підприємств, як показує досвід, судові рішення відіграють не останню роль. Тому новим за

коном обмежені можливості по дачі позовів про визнання не дійсними рішень загальних зборів акціонерів. Адже іноді до ходить до смішного. Приміром, Харківське територіальне управ ління Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку з од ним із АТ дійшло до Верховного суду України із заперечення рішення зборів акціонерів…

1996 року. Яким чином можна повернути підприємство до стану 12 літньої давнини? А судове рішення зобов’язувало це зроби ти. Тепер же введена нова нор ма: рішення можуть заперечу ватись тільки протягом трьох місяців місяців. А позов має право по давати тільки акціонер, чиї права порушені. Раніше міноритарний акціо нер міг подати в суд позов про об меження свого права, а за цим ішла заборона на проведення зборів, видачу реєстру і т.д. У но вому законі чітко прописана нор ма, що забороняє робити це. Як відомо, за весь час існуван ня ринкової економіки людство не змогло придумати нічого кра

щого, ніж формування ціни акцій на основі цін на фондових біржах. Тому акції публічних компаній продаватимуться тільки за вар тістю, що складається на фон дових біржах, і всі публічні ком панії відповідно до цього зако ну повинні пройти біржовий лістинг лістинг.. Це дозволить стимулюва ти роботу фондового ринку та інве сторів. Крім того, всі цінні папери по в и н н і б уудуть дуть переводитися в бездокументарну форму форму.. Автор цих рядків, чесно кажучи, подума ла, що акції стануть… «віртуальни ми». Скажімо, є в мене одна дві або п’ятсот акцій, та не у вигляді «гербових» паперів з водяними знаками — вони значаться лише в документах АТ. Але виявилося, що все набагато складніше. П о винні з’явитися спеціальні «ціннопаперові» банківські ра хунки або народитися інші структури, що займаються об слуговуванням і зберіганням наших акцій. Загалом, закон досить склад ний: він вимагає і реформування системи обліку прав власності, і створення структур, які обслугову ватимуть випуск цінних паперів у бездокументарні формі для того, щоб ці цінні папери і рахунки, де вони будуть на обліку, були дос тупні й зручні акціонерам. А це — не багато не мало — 13 мільйонів громадян України, що значаться в реєстрах власників іменних цінних паперів.

Думки експертів Анатолій Єфименко, старший експерт Аналітичного центру програми розвитку ООН:

Валентина Данішевська, директор Центру комерційного права (Київ):

— Мета нового Закону України «Про акціонерні това риства» — захист дрібного акціонера, щоб навіть у тому випадку, якщо він нічого не розуміє в діяльності АТ, його права були захищені законом. У новому законі передбачено, що склад наглядової ради товариства має відображати пропорцію участі на паях ак ціонерів. В акціонерів, що володіють більше 10% статут ного капіталу, є всі шанси мати свого представника в на глядовій раді. Утім, не завжди міноритарні акціонери праві. Їх дуже часто використовують, особливо в рейдерських захоплен нях. Відтепер вводиться система попередження. За зако ном покупець пакета акцій, куди входить більше 10% ста тутного капіталу товариства, зобов’язаний заздалегідь попередити правління АТ про свій намір. Тобто таємне ску повування пакета виключається.

— При прийнятті закону дуже важко було знайти баланс між інтересами міноритарних і мажо ритарних акціонерів. Мінори таріїв, безумовно, необхідно за хищати, бо їх зневажають. А на мажоритарних акціонерах покла дено основну відповідальність: саме вони рухають економічний розвиток суспільства. Думаю, при всіх недосконалостях ново го закону зловживати акціонер ним правом буде складніше, а захищатися — легше.

Інна Спасибо&Фатєєва, професор Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого:

Діана Смахтіна, директор з питань корпоративного управління міжнародної інвестиційної компанії SigmaBleyzer, фахівець із питань приватизації і розвитку фондового ринку:

— На мій погляд, дуже невдало сформульована стат тя про членів наглядової ради. Її членом не може бути юридична особа акціонер. Але це не вирішує питання, а як бути, якщо акціонер — юридична особа? Виходить, від імені цього акціонера повинен бути направлений представник. Але уявіть собі, що цей представник звільнився з організації акціонера, більш того — йде працювати до конкурентів? І при цьому обраний за гальними зборами акціонерів. Що тоді робити? Мені здається, у цю норму слід негайно внести зміни. Це пи тання не врегулюєш підзаконними актами, як би не хо тілося цього Комісії з цінних паперів. Неможливо його врегулювати й уставом АТ, бо це не відповідатиме за кону. Хотіли як краще, а записали в законі те, що здо ровому глузду не відповідає.

— Зроблено дуже важливий крок — підготовлено істотно поліпшений у порівнянні з чинним закон, що регулює діяльність господарських товариств. Тому на запитання «Чи вирішило прий няття закону проблеми, пов’язані з недосконалістю колишньої законодавчої бази?» відповідь буде однозначною: «Так». Однак після цього також однозначно піде: «Але...». Адже досконалих законів не буває, тим більше «раз і назавжди». Не всі закладені в законі норми належним чином співвідносяться з тим середовищем, у якому діють акціонерні товариства — з фондовим ринком, логікою його функціонування. Наприклад, експерти бурхливо дискутували з питання ринкової вартості акцій. Річ у тім, що купівля за ринковою вартістю цілком логічна там, де акції обертають ся на організованому ринку. Але в нас значна частина АТ не випускає свої цінні папери у відкри тий продаж. З’явилася ідея залучення оцінювача, однак деякі експерти переконані, що мати ще одного утриманця для акціонерів дуже накладно. Оцінювачі задоволені, але це дійсно проблема. Тож питання про внесення змін у закон про діяльність акціонерних товариств рано чи пізно постане. Я вважаю, що це має відбутися якомога раніше, бо прийнята редакція закону має деякі «діри» у питаннях відповідності принципам корпоративного керування, досить широко застосову ваним у світовій практиці.

Під ковпаком в IT Валентина Владимирова

У

міру того, як інформаційне суспільство розвивати меться, а території цілих країн будуть обплутані всілякими мережами передачі даних, кож на людина опиниться під своєрідним ковпаком. Її місце розташування будь якої миті може бути знайдене з точністю до

метра. Такого висновку дійшли дослідники з Католицького уні верситету Левіна (Бельгія). Уже зараз у кишенях і сумці поціновувача всіляких технічних новинок може виявитися кілька пристроїв, які час від часу або постійно обмінюються інформа цією із серверами мереж, а то й просто з супутниками. Це мо більні телефони, надолонники

(на знімку) та інші комп’ютери з доступом до безпровідних мереж Wi Fi, а також МР3 плеєри, підключені до Інтернету. Все по ширенішими стають прилади, по в’язані із глобальною системою позиціювання. Іноді навіть най безпечніші пристрої здатні об мінюватися інформацією з мере жею (наприклад, останні моделі пральних машин і устаткування так званих «розумних» будинків). У майбутньому таких пристроїв стане ще більше, а засоби їхнього

зв’язку з мережами стануть склад нішими. Фахівці з так званого «по всюдного комп’ютингу» вважають, що незабаром людина буде оточена тисячами рухливих і нерухомих при строїв для взаємного обміну інфор мацією. У результаті інформація про персональні дані накопичуватиметь ся і передаватиметься від одного пристрою до іншого, хоча сама лю дина про це може й не здогадувати ся. Створювачі такої техніки повинні серйозно замислитися про наслідки, застерігають фахівці.

Основний ресурс досвід

№ 6 (58)

5 лютого 2009 року

Підстелити солому завчасно Для вирішення «газового питання» промислових і комунальних підприємств досить звернутися до зарубіжного досвіду використання котлів, що працюють на біомасі Чергова газова криза ще раз нагадала Україні про необхідність рішучих кроків на шляху до енергетичної незалежності. Для владних кіл це нагадування, судячи з усього, не матиме наслідків. А от звичайні громадяни, швидше за все, не погодяться на роль спостерігачів і не сидітимуть склавши руки. Як би там не було, життя триває і вимагає не лише підтримання наявної інфраструктури, а й подальшого її розвитку, тим більше, коли йдеться про опалення житла і забезпечення промислових потреб. Сподіваючись отримати відповідь на виклики часу, ми звернулися до Георгія Георгійовича Гелетухи (на знімку), кандидата технічних наук, завідувача відділу Інституту технічної теплофізики НАН України і директора НТЦ «Біомаса», який займається проблемами енергетики і успішно впроваджує сучасні технології — котельні, які працюють на біомасі.

— Георгію Георгійовичу, біома са — поняття досить широке. Які її види найперспективніші для вико ристання в Україні?

— Передусім, це солома та дере вина, а також торф. Щодо останньо го відразу скажу, що надії на нього найменші. Цієї сировини в Україні не так і багато. Раніше 80% видобутого торфу використовувалося як добри ва, інше йшло на потреби опалюван ня. Зараз, з огляду на екологічні ви моги, торф може щорічно давати приблизно півмільйона тонн умов ного палива, тоді як інші види — 27 мільйонів, що є еквівалентом близько 23 мільярдів кубометрів природного газу.

— Наскільки це вигідніше у по рівнянні з газом?

— Рахуйте самі: тонна соломи коштує приблизно 200 гривень, із доставкою — 250. Теплотворні вла стивості соломи вдвічі нижчі, ніж при родного газу, тобто вартість анало гу тисячі кубометрів природного газу дорівнює 500 гривням. Якщо застосовувати як паливо дрова, то вартість тепла в оселях вийде ще дешевшою. Інша справа, що вико ристання біомаси для опалювання вимагає більших працевитрат і пев ної інфраструктури.

— А саме?

— Існує така суттєва перешкода, як труднощі в експлуатації котлів. Найлегшими в експлуатації, без сум ніву, є газові котли: відкрутив краник — і все. Використання ж котлів на біо масі потребує надійного джерела по стачання палива і регулярної його доставки до споживачів. Окрім цьо го потрібні складські приміщення для зберігання палива, робочі руки для його завантаження. А це додатковий клопіт, який поки що не кожне підприємство може взяти на себе. Скажімо, на одному з підприємств, з яким ми співпрацюємо, пішли таким

шляхом: домовилися з фермером, який регулярно підвозить солому. Це — у нас. А от користувачі та ких котлів в Західній Європі давно вже не мають жодних проблем зав дяки наявності на ринку великої кількості обслуговуючих компаній. Справа ця вигідна як для спожива ча, так і для компанії посередника. Скажімо, в Литві досить потужна Вільнюська ТЕЦ цілком перейшла з мазуту на паливо з біомаси. Я зуст річався з представниками ком панії, що постачає паливо для цієї ТЕЦ. Раніше вони займалися буді вельним бізнесом, а коли поміня ли профіль, значно виграли. Тобто існує величезний ринок, який в Ук раїні фактично не освоєний і не розвинений.

— Чи є подібні проблеми в країнах Євросоюзу?

—В Європі взагалі використан ня палива з біомаси перетворило ся на традиційний і стабільний спосіб опалення приміщень. Там працюють буквально тисячі коте лень потужністю 2—3 мегавати. І так само, як ми підписуємо догово ри на постачання газу, в Євросоюзі укладаються довгострокові угоди на постачання біомаси. Частка такої енергетики у загальному енергетичному балансі країн Євро пи досить велика. Скажімо, зага лом по Фінляндії вона складає 23%, а в центральному її регіоні, який я відвідував із робочою поїздкою, — 78%! Не в останню чергу тому, що регіон лісистий і органічного пали ва там більш ніж достатньо. Ви помітили, як спокійно пово дилися під час останнього газово го конфлікту країни Північної Євро пи? А все тому, що ціна на газ їх не дуже непокоїть завдяки високій частці альтернативної енергетики і, зокрема, палива з біомаси в за гальному енергетичному балансі. Там ці процеси почалися ще в 70 х роках минулого сторіччя, до речі, у період нафтової кризи, коли уряди країн зібралися і швидко ухвалили необхідні закони. Причому проголо сували представники всіх без ви нятку політичних партій. У Данії та ким чином було прийнято першу енергетичну стратегію, а зараз там діє вже четверта. Виходить, що ми від них відстаємо щонайменше на 30 років.

— Наскільки широко впровад жуються в Україні котельні, що ви користовують паливо з біомаси?

— Останні кілька років досить активно впроваджуються котли, які працюють на дровах і відходах де ревообробної промисловості. За раз працює близько півтисячі таких котлів, які забезпечують теплом індивідуальні споруди. Ці котли, які однаково підходять для забезпе чення і промислових, і комунальних потреб, вже виробляються в Ук раїні. Окрім цього, впроваджують ся і котли, які використовують як паливо солому — таких в Україні близько тридцяти. Вони заміщують природний газ там, де він раніше використовувався. Перший такий ко тел почав працювати в 2000 році в селі Дрозди Білоцерківського району Київської області. Він має потужність 1 мегават, опалює близько 15 об’єктів — практично всі громадські споруди цього населеного пункту. Протягом опалювального сезону згоряє близь ко тисячі тонн соломи. Враховуючи, що господарство збирає її шість тисяч тонн за сезон, можна зробити висно вок, що потенціал цього палива дале ко не вичерпано.

— Україна володіє досить ве ликими покладами вугілля, яке також може заміщати газ в ко тельнях...

— Зараз багато говориться про те, що кожну другу вугільну шахту треба закривати через збитковість. Однак відразу ж виникає питання: а куди подіти людей, які працюють на цих шахтах? Я вважаю, що нові

— В Україні на сьогоднішній день не використовується близько 4,7 мільйона гектарів земель сільськогосподарського призначен ня. Тому ми не просимо надати для вирощування «паливних» культур площі, призначені для продовольчих культур — достатньо і цих земель.

— Наскільки мені відомо, у нас на відновлювані джерела енергії особливо не сподіваються...

— Про що можна говорити, якщо в Енергетичній стратегії України до 2030 року баланс відновлюваної

підходи в енергетиці дозволять ви рішити цю проблему. Навіщо спус катися на кілометр під землю і до бувати з ризиком для життя і вели кими витратами вугілля, якщо пали во лежить буквально під ногами? Ми можемо засадити величезні площі спеціальними енергетични ми культурами,такими, наприк лад, як тополя, верба, акація, вільха, і вже за рік два отримати паливо для котелень. Або ріпаком (біомаса плюс виробництво біоди зелю) і кукурудзою для отримання біогазу. Та й загалом розвиток галузі дасть можливість успішно вирішу вати соціальні проблеми, адже, як я вже наголошував, використан ня котлів на біомасі потребує до даткових робочих рук для за готівлі, доставки, зберігання.

— Але ж, як показує світо вий досвід, захоплення палив ними культурами може призве сти до недобору культур продо вольчих. . .

енергетики становить лише 6 від сотків. Згідно з цими планами в Ук раїні заміщуватимуть природний газ електроенергією. Зокрема, розви ватиметься атомна енергетика. З одного боку, це добре вже хоча б тому, що скоротиться споживання газу. Проте тут слід звернути увагу на аспекти, які залишилися «за кад ром». По перше, повністю перейти на електричне опалення зараз не можливо. Якщо це приміщення, де ми зараз сидимо (споруда Інституту технічної теплофізики. — І. П.), по вністю перевести на електричне опалення, то такого навантаження ніяка проводка не витримає, не ка жучи вже про те, щоб таким чином опалювати цілі мікрорайони. Систе ма просто не розрахована на таке навантаження, що означає, як мінімум, необхідність комплексного підходу до справи. По друге, що таке атомна енерге тика? Ми дуже хочемо позбутися га

зової залежності від інших країн, передусім від Росії. Поклади урану у нас є, але весь цикл — від вироб ництва палива до зберігання відходів — замкнений на Росії. Тоб то з однієї «голки» ми просто переско чимо на іншу, де в нас не буде вже навіть такого аргументу, як транзит.

— Однак законодавство в цьо му аспекті вперед не рухається...

— Ви ж розумієте, яким чином приймають закони про надання пре ференцій тій або іншій галузі. У пар ламенті вистачає представників і га зової галузі, і вугільної, і атомної — усіх, окрім альтернативної енергети ки. Колись я запитав у свого швед ського колеги, як їм вдалося прийня ти закони, необхідні для розвитку відновлюваної енергетики. Той відповів просто: одного дня в парла менті зібралося достатньо людей, щоб пролобіювати потрібні зміни. Нам зараз кажуть: працюйте, розви вайтеся, хто ж вам не дає! Ринок, мовляв, розставить усе по своїх місцях. Я в таких випадках наводжу слова однієї шанованої людини, ди ректора АЕС: коли в країні започат ковувалася атомна енергетика, люди, які працювали на галузь, мали доплати, а підприємства — різно манітні пільги. Так само має бути і в галузі альтернативної енергетики. А нам кажуть про «рівні» умови... Це все одно, що боксера початківця виставити проти чемпіона.

— Якими ви бачите оптимальні умови широкого впровадження відновлюваних джерел енергії в Україні?

— Просити повністю профінансува ти програму державним коштом, ма буть, було б наївно, тим більше за умов кризи. Для того, щоб близько п’яти мільярдів кубометрів природного газу замістити за рахунок біомаси, необхід но одноразово вкласти в обладнання (котли) трохи більше п’яти мільярдів гри вень. Це реалістичний сценарій на най ближчі роки. 80 відсотків цієї суми мо жуть дати приватні інвестори, тобто від держави потрібен усього мільярд гри вень, який себе окупить практично протягом року. От і судіть самі, чи вигі дно це для держави... Вважаємо за доцільне також по слабити податкове навантаження на цю галузь протягом перших 5—10 років (наприклад, звільнення від ПДВ біомаси як палива). Цим шля хом, а саме — фінансової підтримки на старті, йшла більшість європей ських країн. Розмовляв Ігор ПАВЛЮК

№ 6 (58)

5 лютого 2009 року

Середовище проживання аспект аспект

Добре слово і болоту приємне Ставлення до боліт у людей, м’яко кажучи, не дуже привітне. Болота у нас асоціюються переважно з чимось застійним, затхлим, неприємним. І зовсім несправедливо, адже, як і кожне творіння природи, вони мають своє унікальне значення і є ланкою в екологічному ланцюжку.

2 лютого — Всесвітній день водно болотних угідь Україна має також великі морські акваторії, які відіграють важливу екологічну роль, зокрема під час міграції птахів, у збереженні біорізноманіття природних екосис тем, а також у забезпеченні не лише птахів, а й населення харчовими ре сурсами.

Буква закону в контексті реальності

Людмила Ступчук

П

Угода про угіддя

В

іранському місті Рамсар 2 люто го 1971 року підписана перша у світі угода ООН, присвячена збереженню водно болотних угідь. Рамсарська конвенція дала й офі ційно наукове визначення поняттю «водно болотні угіддя». Заболочені місця — ветланди — є резервуара ми прісної води, визначають гідроло гічний і кліматичний режим. Території з великим вмістом вологи мають ве лике біосферне значення, тому що тут сконцентровані запаси рослинної

Лелека чорний ропух, видр, ондатр. А за свідченням деяких мисливців, трапляються навіть рисі і болотні коти! Відповідно до міжнародної угоди до переліку територій, що потребу ють охорони, належить понад 1700 угідь. Серед них і 3 3 українських водно болотних угіддя, більшість з яких зосереджена в Азово Чорно морському регіоні та північно захід ному районі Полісся. Це Шацькі

У попередні десятиліття в Україні не обдуманими заходами завдано чимало шкоди водно болотним угіддям, що при звело до суттєвих, часом незворотних змін в екологічних процесах. Тому зараз все актуальнішою стає проблема їх виз начення і охорони. У цьому й полягає мета Всесвітнього дня водно болотних угідь. сировини. Вони є середовищам про живання і кормовою базою для во доплавної дичини, тварин та риб. Ветланди охоплюють заболочені ділянки, узбережжя морів та інші те риторії, які періодично підтоплюють ся. Це ділянки продукування біома си та кисню, природні резервуари та фільтри очищення води. На цій місце вості акумулюється волога, поверх невий стік переходить у підземний, знижується висота паводкової хвилі, збільшується тривалість паводку, а це сприяє попередженню катастро фічних явищ. Густа рослинність во доймищ закріплює береги річок, озер, морського узбережжя, від фільтровує забруднення, накопичує важкі метали, пестициди, очищуючи воду. Виняткове екологічне значення таких територій також у тому, що це місцеперебування двох третіх усіх видів рослин, тварин і риб, які відрізняються видовим різноманіт тям. Але насамперед водно болотні угіддя заслуговують на охорону і збе реження, звичайно, як місця гнізду вання, зимівлі та зупинки на шляху перельоту птахів. В Україні на цих угіддях можна побачити (на жаль, все рідше) таких рідкісних птахів, як чернь білоока, лежень, лебідь, го голь, журавель сірий, лелека чор ний. На цих територіях водиться й чимало рідкісних тварин — жаб і

озера та заплави річок Прип’ять і Стохід у Волинській області, по ліські болота і торф’яно болотний масив Переброди у Рівненській, ме жиріччя Дністра–Турунчука, пів нічна частина Дністровського лима ну та Тилігульський лиман, озера Кугурлуй, Картал, Сасик, Шагани Алібей Барнас в Одеській області, Тендрівська, Ягорлицька, Каркініт ська, Джагарлицька затоки (Хер сонська область), Молочний лиман, Бердянська коса та Бердянська за тока (Запорізька область), затока та коса Білосарайська, затока та коса Крива (Донецька область), дельта річки Дніпро, озеро Сиваш. Міжнародний статус надано також кільком водно болотним угіддям Ук раїни, на територіях природних за повідників. До них належать акваль но скельні комплекси Карадагу та мису Казантип, аквально прибереж ний комплекс мису Опук, Великий Чапельський під, Дніпровсько Орі льська заплава, заплава Десни, по низзя річки Смотрич, озеро Синевір.

Цифра Понад 4% території України вкрито поверхневими водами (річками, озерами, водосховища ми, ставками тощо), а відкриті за болочені землі складають 1,6%.

итання охорони, використання та відтворення водно болотних систем в нашій країні регулю ються Законом України «Про охоро ну навколишнього природного сере довища та Водним кодексом Украї ни, іншими природоохоронними ак тами. Під охорону, зокрема, взяті прибережні смуги шириною від 25 до 100 метрів залежно від величи ни водойми та не менше 2 кіло метрів для приморської зони, ство рюються водоохоронні зони, а найцінніші природні комплекси за повідаються. Пріоритетами націо нальної політики у цій сфері є збе реження цінних водно болотних угідь, забезпечення їх охорони, а та кож екологічно безпечне викорис тання їх ресурсів. У 2002 році Кабінет Міністрів Ук раїни прийняв постанову «Про поря док надання водно болотним угід дям міжнародного значення». Основними причинами антропо генного впливу, що призводять до втрати і деградації водно болотних угідь, на думку науковців, є їх осу шення, поглиблення дна рік, ство рення водоймищ, будівництво доріг, житлових і промислових об’єктів, дамб, гребель, набереж них, хвилерізів для захисту від штормів і повеней, скидання стічних вод, видобуток торфу, піску, гравію, інших корисних копалин та підземних вод у водно болотних угіддях, надмірний промисел риби, тварин, що є причиною зменшен ня біорізноманіття. Охорона і кори стування природними ресурсами водно болотних угідь здійснюють ся відповідно до Закону України «Про природно заповідний фонд України». Тут дозволяються основні види традиційного природокорис тування, за винятком тих, що мо жуть загрожувати екосистемі. Земельні ділянки у межах територій, що оголошуються водно болотними угіддями, у землекористувачів або власників землі не вилучаються. Вони ж повинні забезпечувати екологічно безпечний режим господарювання і користування природними ресурсами. Заходи щодо збереження водно болот них угідь загальнодержавного та міжнародного значення здійснюються за кошт землевласників та землекори стувачів, на території яких вони розта шовані, а також за рахунок благодійних фондів, міжнародних грантів, інших джерел фінансування. На практиці ж реалізація пріори тетів щодо збереження водно бо лотних угідь можлива лише за умо ви об’єднання зусиль усіх держав них та недержавних відомств і організацій, всіх небайдужих лю дей, які прагнуть подолати нищівні для довкілля тенденції, що можуть загрожувати не лише конкретній

місцевості, а й всій країні, а мож ливо, і планеті. У попередні десятиліття, як відо мо, в Україні необдуманими захо дами водно болотним угіддям зав дано чимало шкоди, що призвело до суттєвих, часом незворотних змін в екологічних процесах. Тому зараз все актуальнішою стає про блема їх визначення і охорони. І участь у цій роботі громад ськості така ж неоціненна, як і нау ковців. Тож головною метою Міжнародного дня водно болотних угідь якраз і є привернення уваги до проблем цих територій, необхід ності їх охорони і збереження.

Болото як машина часу

Я

кщо ви хочете побачити, який вигляд мала наша планета мільйони років тому, приїздіть в село Переброди, що на Рівнен щині. Тут, на кордоні з Білоруссю, розташовані угіддя, які збереглися в первісному стані і вигляді. Міс цеві жителі кажуть, що тут навіть є місця, де не ступала нога людини, отож флора і фауна такі, як і в пра давні часи. А центральна його час тина є непрохідною і дотепер. Це водно болотне угіддя має міжнародне значення згідно з Рам сарською конвенцією. Масив на лежить до Північного лісництва, що входить до Поліського природного заповідника. Майже 60% площі складають болота. Цікаво, що за геоморфологічними умовами ма сив є такою собі заболоченою ча шею, фундамент якої, перекритий льодовиковими та алювіальними відкладеннями, залягає на глибині до 200 метрів. Північна частина масиву знахо диться в Білорусі. Тому часто трап ляється, що то рівненські поліщу ки, збираючи чорниці чи клюкву, яких тут особливо багато, заходять на територію сусідньої країни, то білоруси таким же чином потрап ляють в Україну. На думку науковців, болото доб ре збереглося, не постраждало від осушувальної меліорації. Воно дуже мальовниче завдяки невели ким озерцям та неповторній рос

линності. Насамперед через унікаль ну рослинність та «місце проживання» птахів воно є дуже важливим для збе реження як «класичне» поліське бо лото. На масиві сформувалися типові для Полісся низинні рослини, де пе реважає осока. На менш обводненій частині болота переважає сфагновий покрив та осока. На підвищених піща них острівцях бузковим цвітом зача ровує верес, зеленіють мохи та ли шайники. Тут росте кілька рослин, занесе них до Європейського червоного списку, а також 14 видів з Червоної книги України — комахоїдна росли на росичка проміжна, верба чорнич на, шейхцерія болотяна, пальчатоко рінник та інші. Понад 20 видів рослин є регіонально рідкісними і охороня ються на Рівненщині — верба лап ландська, росичка круглолиста, пу хирники малий і великий, кілька видів папоротей. Цікавим є і тваринний світ маси ву. З видів, занесених до Червоної книги України, трапляються норка, горностай, бородата сова, пугач, сірий журавель, орлан білохвост, підорлики, глушець. Та й інші твари ни, хоч і не занесені до Червоної книги, але теж дуже цікаві. Тут во дяться лосі, бобри, болотні черепа хи, тетеруки, дикі свині. А ще місцеві жителі передають з покоління в по коління розповіді про болотних котів — щось середнє між риссю і звичай ним котом. Болотний масив важливий і тим, що дає початок річці Льва, яка вже на території сусідньої Білорусі впадає в річку Ствигу, притоку Прип’яті. Більшість поліщуків до своїх боліт давно звикли, і вони для них є чимось звичайним, буденним. Як, скажімо, для мешканців інших місцевостей гори чи каньйони.

Болотна черепаха

Разом збережемо унікальну природу Одна з найбільших аудиторських компаній України — Бейкер Тіллі Україна — зробила перший крок на шляху до популяризації та збе реження природних заповідників та ландшафтних парків України. Вона ініціювала соціальний проект «Міжрічинський ландшафтний парк», спрямований на захист та соціальну підтримку заповідних куточків природи. Мета проекту — не лише допомогти конкретному ландшафтно му парку, а й привернути увагу громадськості до проблем і завдань, які стоять перед суспільством в цілому і кожним громадянином, зок рема щодо збереження нашої природної спадщини. Міжрічинський регіональний ландшафтний парк, який, як більшість подібних українських парків, потребує допомоги, розмі щений у Козелецькому районі на Чернігівщині, на території, що охоп лює ділянки деснянсько дніпровської заплави і є дуже важливим для збереження світового біорізноманіття, насамперед птахів. Тут є цікаві водно болотні угіддя, водиться чимало рідкісних птахів, се ред яких орлани беркути, чорний лелека, сірий сорокопуд. Окрім того, це єдине на Лівобережній Україні місце, де живе рись.

Техносфера безпека

№ 6 (58)

5 лютого 2009 року

Техніка буде безпечнішою Кабмін обмежив використання небезпечних речовин у побутовій техніці вітчизняного виробництва У країнах Європейського Союзу вже п’ять років діє Директива 2002/95/ЄС від 27 січня 2003 року, що передбачає обмеження або заборону використання деяких небезпечних речовин в електричному і електронному устаткуванні. Такі заходи продиктовані необхідністю збереження здоров’я людей і навколишнього середовища. У жителів України тепер також з’явилася надія на те, що незамінні домашні помічники менше псуватимуть нам життя.

Анна Гречаник

У

становлені в директиві ЄС об меження ґрунтуються на оцінці наявної наукової і технічної інформації і враховують міжна родні рекомендації. Більш того, деякі умови цього документа пері одично змінюються і аналізуються. Наприклад, у 2006 році змінився показник припустимого вмісту свинцю, ртуті, кадмію, шестива лентного хрому, полібромованих бінефілів (РВВ) і полібромованих дифенілів ефірів (РВDE) в елект ричному й електронному устатку ванні. Власне, цей документ і надихнув (а може, змусив) Кабінет Міністрів України в грудні минулого року зат вердити Технічний регламент обме ження використання деяких небез печних речовин в електричному і електронному устаткуванні (Поста нова № 1057). Відповідальними за застосування і впровадження рег ламенту призначили Мінпромполі тики України і Держспоживстан дарт. План заходів розписаний на найближчі три роки (2009—2011). За цей час, відповідно до докумен та, необхідно ухвалити ряд заходів щодо убезпечення споживачів по

бутової техніки й іншого електрон ного та електричного устаткування. Розроблення організаційно методичних документів, необ хідних для забезпечення вико нання вимог Технічного регла менту. Створення консультаційно методичного центру із застосу вання регламенту. Визначення переліку стан дартів, що підлягають коректу ванню, і внесення відповідних змін. Підготовка вітчизняних підприємств до виготовлення електричного й електронного устаткування відповідно до ви мог Технічного регламенту. Здійснення контролю за дот риманням вимог документа ви робниками електричного й електронного устаткування. Навіть неозброєним оком мож на помітити, по перше, що в доку менті багато нововведень, про що говорять і представники Держспо живстандарту, а по друге, увага приділяється вітчизняним вироб никам електричного й електронно го устаткування, отже, наша про

Напевно всім відомо, що більша частина тепла з квартир виходить через вікна. І в першу чергу це стосується «хрущовок». Більш того, існує думка, що щілини у віконних і дверних прорізах будинків тих часів були передбачені з метою економії на облаштуванні вентиляції. Іншими словами, протяги в «хрущовках» — справа звична. Але для здоров’я, на жаль, небезпечна. Як же ефективно й недорого утеплити вікна, усунувши протяги й зменшивши тепловтрати житла? Про це і поговоримо.

Олена Бойко

З

одного боку, відповідь очевидна: поста вити сучасні склопакети. Вони і герме тичні, і виглядають акуратно. Але в пері од постійних подорожчань та економічної не стабільності така процедура не всім по кишені. Та й у холоди чи розсудливо міняти рами? Зви чайно ж, ні. А тому спробуємо пригадати всі можливі методи утеплення вікон.

По дідівському

С

віжі ще спогади, як всі дружною родиною розрізали газети на рівні смужки, зма зували їх мильною водою і накладали на віконні стики, а зверху заклеювали папером більш презентабельного вигляду. Все б доб ре, якби навесні не доводилося це пап’є маше ліквідувати! Всім добре відомий клопіт з ви тягуванням газетної маси з щілин, а також наслідки цього не дуже приємного процесу — рами щорічно доводилося перефарбовувати. З менш «варварських» традиційних методів утеплення вікон — застосування поролону або

дукція може стати більш конкурен тоспроможною. До речі, під поняттям «електрич не й електронне устаткування» у регламенті розуміють пристрої, які виробляють, перетворюють, вико ристовують, розподіляють або ви мірюють електричний струм або елек тромагнітні поля, розраховані на на пругу, що не перевищує 1000 В для змінного і 1500 В для постійного струму. Відповідно до регламенту, ви робники нового електричного й електронного устаткування, що по ставляється на ринок, забезпечу ють відсутність у ньому вмісту ре човин, небезпечних для здоров’я споживачів і навколишнього сере

4. Споживча апаратура (радіо приймачі, відеокамери).

5. Освітлювальна апаратура.

6. Електричні й електронні інстру менти.

7. Іграшки, устаткування для відпочинку і спорту.

8. Автоматичні пристрої розподі лу і дозування продукції (автомати видачі гарячих напоїв, грошей і т.д.). У той же час все це не поши рюється на устаткування, уведене в оборот до набуття чинності рег ламенту. Отже, ми, як і раніше, не застраховані від придбання потен ційно небезпечних приладів. Навіть у супермаркетах електроні ки. Зовсім не у всіх магазинах, що

За три роки Мінпромполітики України і Держспо живстандарту необхідно убезпечити споживачів побутової техніки та іншого електронного й елект ричного устаткування. довища. Кадмію серед шкідливих речовин приділено особливу увагу — його вміст не повинен переви щувати 0,01% ваги будь якого при ладу. Дія регламенту поширюється на таке електричне й електронне ус таткування: 1. Велика побутова техніка (хо лодильники, пральні машини).

2. Дрібна побутова техніка (пи лососи, тостери, вентилятори).

3. Телекомунікаційна апаратура й апаратура для обробки інфор мації (комп’ютери, ноутбуки).

Коментар фахівця

торгують побутовою технікою, това рознавці погодилися обговорити з автором якість товарів на прилав ках, а ті, хто пішов на контакт, пора дили поки купувати техніку від євро пейських виробників: там, згідно з сертифікатами, показники небез печних речовин відповідають нор мам ЄС. Найнебезпечнішими речовина ми регламент називає ртуть (на приклад, у компактних люмінесцен тних лампах її може бути не більше 5 мг, у прямих — не більше 8 10 мг), свинець, а також галоїд і окис свин цю, свинцеві сплави, шестивалент ний хром, полібромдефініл, дека бомдефінілові ефіри і деякі інші ре човини. У цілому максимальна кон центрація свинцю, ртуті, шестива лентного хрому, полібромбіфенілу й полібромдіфенілових ефірів не по винна перевищувати 0,1% від ваги речовин, що входять до складу будь якого приладу. Важко сказати, як затверджен ня регламенту позначиться на якості побутової техніки, але, певне, через три роки житя буде трохи без печнішим.

Заступник головного інженера АТ «Норд» Юрій Зеленюк: — Річ у тім, що у холодильнику, наприклад, зберігаються продукти харчування, тому вміст у цьому виді техніки небезпечних речовин може спричинити негативні наслідки в першу чергу для споживачів. Вся наша продукція вже зараз сертифікована за європейськими стандартами (TUV, ЄС 2001). Це, зрозуміло, зазначено у всіх сертифікатах. А від кадмію і шестивалентного хрому ми відмовилися давно, знов таки згідно з європейськими стандартами. Та й всі матеріали, що постав ляються вітчизняними й закордонними підприємствами і заводами, теж тестуються на наявність небезпечних речовин. Однак люди кори стуються не тільки холодильниками, а й багатьма іншими приладами, тож потреба в постанові №1057 назріла вже давно — задовго до її виходу у світ.

Сам собі комунальник З огляду на те, що батареї цієї зими помітно холодніші, ніж звичайно, згадаємо елементарні способи утеплення житла вати, якими закривають щілини. Зверху за допомогою того ж мила наклеюють смужки тканини завширшки 4—5 см. До речі, ткани на, на відміну від паперу, не жовтіє і легко ви даляється. Ще один варіант — утеплення звичайним парафіном, з якого виготовляють свічі. Для цього парафін розтоплюють на парі при 65— 70° С. Попередньо нагрівають одноразовий шприц, потім наповнюють його отриманою масою і впорскують парафін у віконні щілини. А ще в не такі далекі радянські часи популярні були всілякі замазки й шпаклівки — промис лові, а частіше власноручно виготовлені, при міром, з алебастру, борошна й води. Ще один поширений варіант — крейда + гіпс + вода. Крім того, як утеплювач можна використати навіть звичайнісінький шнур для білизни. Якщо ж ви відчуваєте, що дує через скляну частину вікна, просто замініть старі штапики на нові.

Що нового?

С

ьогодні для утеплення вікон не обов’яз ково користуватися старими способами, оскільки є ефективна альтернатива. При міром, замість того ж паперу можна застосо вувати непрозорий скотч, що за зовнішнім виглядом практично не відрізнити від того ж паперу. ПВХ профілі, до речі, теж можуть про пускати невеликі потоки повітря, у такому разі міні протяги усунути досить просто — достат ньо заклеїти щілинки прозорим віконним скотчем. Треба сказати, що естетика при цьо му потерпає мінімально.

Але найсучасніший спосіб утеплення вікон них прорізів — застосування трубчастих профілів. Ще їх називають ущільнювальними прокладками. Такі профілі виготовляють у виг ляді літер Р, D для забивання великих щілин і у вигляді літери Е — для невеликих щілинок. Трубчасті утеплювачі мають ряд очевидних плюсів: по перше, вони майже непомітні, по друге, їх легко приклеїти до одного боку рами, при цьому вікно можна без проблем відчиня ти й зачиняти, що ніяк не вплине на герме тичність. Якщо говорити про матеріали, з яких виготовляють ущільнювачі для вікон, то їх до сить багато — поролон, пенополіетилен, полі вінілхлорид і гума. Вибираючи з цього асор тименту, пам’ятайте: ущільнювачі з ПВХ мен ше бояться морозу, ніж гумові. Крім того, полі вінілхлорид не кришиться й не деформується, чого не можна сказати про пінополіетилен. Величезний плюс гуми в тому, що вона зно шується набагато менше. Але, купуючи гумові ущільнювачі, вибирайте найм’якші — вони менш піддані деформації. Є ще один нюанс, який необхідно врахову вати при виборі ущільнювальних прокладок. Існують ущільнювачі, що самоклеяться, і такі, що вимагають окремої клеючої речовини. Якщо ви хочете спростити схему, то скористай тесь першими — треба лише зняти захисну плівку й приклеїти ущільнювач на вікно. При цьому важливо, щоб строк придатності клею (він зазначений на упаковці) не минув, у про тивному разі навіть якщо прокладки й при клеїлися, незабаром проблема протягів для вас знову стане актуальною, бо вони елемен тарно відпадуть.

Наклеювання профілів за допомогою ок ремих сумішей більш трудомістке, зате більш надійне. Важливо правильно вибрати клей. Фахівці радять застосовувати силіконовий герметик: він не боїться вологи і добре тяг неться, навіть коли висохне. Процес ущільнення за допомогою трубча стих профілів досить простий, хоча роботи бажано проводити при плюсовій температурі. Ущільнювачі врізають у деревину, підганяють стулки й замки, а скло обробляють силіконо вим герметиком за периметром. Готово! Те пер можете бути впевнені, що тепловтрати у вашому будинку знизяться до 30%. Більш того, звукоізоляція підвищиться удвічі. А ще такі утеплювачі вікон прослужать вам близь ко п’яти років!

І ще...

В

ікна вікнами, але не забувайте, що у квар тирі (будинку) є й інші прорізи, які також необхідно утеплити. Для входу ідеальний варіант — подвійні двері. Якщо ж двері одні, не забудьте утеплити і їх. Балкон або лоджію також можна герметизувати аналогічним ме тодом. Мешканцям багатоповерхових будинків слід пам’ятати, що тепло в парадному — за порука затишку у квартирі, а тому треба сте жити, щоб вхідні двері в під’їзд були зачинені. А якщо вікна в парадному з якихось причин не засклені, не соромтеся вимагати від ко мунальників провести необхідні роботи.

№ 6 (58)

5 лютого 2009 року

Техносфера

закон збереження думки

Втрачене телебачення

Геніальний британський астрофізик і популяризатор науки Стівен Хокінг піде з посади глави кафедри прикладної математики й теоретичної фізики Кембриджського університету, яку обіймав з 1979 року, але продовжить роботу як почесний професор.

Стівен Хокінг стане пам’ятником Аліса Мур

Т

аке тут непорушне правило: якими б відо мими у своїй галузі науки не були профе сори, після досягнення 67 літнього віку вони повинні «передавати естафету» більш молодим колегам. Хокінг відзначив свій шістдесят сьомий день народження 8 січня нинішнього року. У знак визнання його нау кових заслуг на території університету вирі шили поставити пам’ятник. Бронзова статуя висотою три метри зображує вченого в інва лідному кріслі в ореолі спіралі, що символі зує космос. У Стівена Хокінга є майже все: світова слава, улюблена робота, дружина, діти, друзі й матеріальне благополуччя. Немає головного — здоров’я. Йому було всього 20, коли лікарі поставили діагноз: важке й невиліковне ураження центральної нер вової системи. Батьків попередили, що їхній син не проживе і двох років. Стівен спростував усі прогнози медиків: він не тільки прожив уже 67 років, а й став ви датним фізиком теоретиком, фахівцем із проблеми походження Всесвіту.

цілком здорових людей: у 2007 році він здійснив політ у невагомості. «Я присвя тив своє життя вивченню космосу й пови нен побувати там», — відповідав він на всі умовляння не ризикувати залишками здо ров’я. Перед польотом з ученого зняли все складне устаткування, включаючи ме дичне, яке за десятиліття буквально зрос лося з ним. Хокінга помістили у «Боїнг 727», на якому в умовах вільного падіння була зімітована невагомість. Стівен взяв у політ яблуко — як данину пам’яті Ісааку Ньютону, який триста років тому очолював кафедру прикладної математики і теоре тичної фізики Кембриджського універси тету. На прес конференції після сенсаційно го польоту журналісти передусім запита ли, як учений почувався в невагомості.

— Чудово. Від теорії я перейшов до практики! — вимовив Хокінг своїм «ком п’ютерним голосом». Але й це ще не все. На 2009 рік зап ланований орбітальний політ космічного корабля компанії Virgin Galactic. У загін астронавтів, що складається з 6 чоловік, зарахований і Стівен, хоча поки незро зуміло, як буде за безпечено захист Хо кінга від переванта жень, яких не було при його польоті на «Боїнгу 727».

Жителі туманного Альбіону у захваті від свого кумира. І хоча Хокінг насамперед є фізиком теоретиком, що відкрив «на кінчи ку пера» загадкові чорні діри, широкому загалу до тонкощів поведінки цих не скінченно далеких космічних об’єктів зовсім байдуже. Свою Хокінг під час польоту в невагомості популярність учений з «яблуком Ньютона» здобув у результаті надзвичайно активного життя. Він єдина У 30 років Хокінг був змушений пере людина на Землі, що з таким діагнозом ус сісти в інвалідну коляску, поступово втра пішно займається наукою, видає науково чаючи можливість управляти своїм тілом. популярні книги, читає лекції в усьому Зараз він не може навіть говорити. Част світі, двічі одружився, приймає гостей, кову рухливість зберегли лише два пальці: літає в космос і не втомлюється заклика учений натискає ними на чутливу мишку, ти людство освоювати космос. на екрані комп’ютера з’являються слова, «Людству так і не вдалося встановити які відтворює синтезатор мовлення. Не міцний рівень знань і технологій, — стверд зважаючи на хворобу, життєрадісність жує професор у книзі «Всесвіт двома слова ученого дивовижна. Кілька років тому ми», що перекладена на більш ніж сорок мов. інвалідна коляска перевернулася на ву — Тим часом населення планети подвоюєть лиці, і Хокінг перед самим своїм днем на ся кожні сорок років і одночасно збільшуєть родження зламав стегно. Через його хво ся споживання ресурсів. Ми цілком здатні робу операція під загальним наркозом знищити самих себе через яку небудь ката була виключена, але Стівен витримав строфу, приміром, ядерну війну. Або зміну біль. А виписавшись із лікарні, улаштував клімату. Або міжнародний тероризм. Або із приводу видужання грандіозне свято, земляни створять вірус, що виявиться смер розважаючи майже 250 гостей власним тоносним для всіх. Людям найкраще залиши танцем на колясці. ти Землю. Спочатку вони, імовірно, вирушать на одну з планет Сонячної системи. А потім Дивно, але Хокінг виконав свою дав — і до найближчих зірок!» ню мрію, нездійсненну і для більшості

Для підтримання здорового патріотизму іноді корисно згадувати, що наша країна нерідко була попереду всієї планети. 1 лютого нинішнього року — чудовий привід для цього. Сімдесят років тому в будинку №2 по вулиці 25 Жовтня (нині майдан Незалежності) у Києві почало свою роботу українське телебачення. А Україна (точніше, УРСР) стала однією з перших країн світу, де телемовлення зародилося ще до війни.

Анна Гречаник

Т

елебачення народжувалося довгі роки — у наукових і творчих муках. Піонерами його можна назвати не один десяток людей. Серед них і російський біолог П.Бахметьєв, який у 1880 році запропонував розділити дво вимірну картинку на окремі елементи, задати для кожного з них електричний сигнал і по слідовно передавати сигнали по лінії зв’язку; німецький залізничник П.Ніпков, що запатен тував диск імені себе; російський учений А. Столєтов, який працював над світлочутливим датчиком; португалець А.Пайве, польський юнак М. Вольфке, що винай шов систему телебачення без проводів. На кінець XIX століття не вистачало тільки чіткого розуміння, до чого ці дос ліди застосувати. Це стало зрозуміло після перших кіносеансів. У 1900 році у прогресивного напряму наукової дум ки з’явилася назва: слово «телебачен ня» уперше пролунало з вуст виклада ча К.Перського — картинка набувала обрисів. Остаточно це відбулося на по чатку 1920 х років, коли створенням те левізійного електромеханічного устат кування зайнявся інженер Д. Берд. Його зусиллями в 1925 році у велико му лондонському універмазі одного дня з’явилася приймально переда вальна станція. Відвідувачі, які зупини лися перед камерою, побачили на ек рані свої силуети. Уже в 30 ті роки стало зрозуміло, що з ме ханічним ТБ далеко не поїдеш: збільшити ек ран і зробити зображення більш чітким і кольо ровим не вийде, крім того, почалася справж ня війна стандартів подачі зображення, бага то з яких зовсім не годилися для механічного телебачення. СРСР, для якого з усіх мистецтв найважли вішим було кіно, а зв’язок відігравав першо чергову роль, ішов у ногу з часом. У великих містах країни з 1930 х років регулярно транс лювалися програми, розраховані на системи з механічним розгорненням. До кінця десяти ліття телемовлення ставало усе більш регуляр ним, заводи почали виробляти перші телевізо ри. Днем народження українського телебачен ня донедавна вважалося 1 листопада 1951 ро ку. Однак, за розповідями ветеранів телемов лення, набагато раніше транслювалися пере дачі з Одеси, збереглися уривчасті відомості про те, що в середині 1930 х років радіоама тори Києва й Харкова одержували зображен ня не тільки з Одеси, а й із Москви і Ленінгра да. Відомо, що ще в 1935 році в Києві був змон тований телепередавач (утім, не дивно: теле візори тих часів складалися з десятка деталей,

Техпроцес В електромеханічному телепередавачі (так раніше називали телевізійну камеру) за об’єктивом розміщався вже згаданий диск Ніпкова. На периферії диска за спіраллю були розташовані 30 квадратних дір площею 1 мм2, крок по колу становив 40 мм. Диск обертався з частотою 12,5 об/с. Світлові промені різної яскравості, що йшли від об’єкта, через отвори потрапляли на фотоелемент. Таким чином, за один оберт диска на фотоелемент проектува лися 30 рядків по 40 точок у кожному. Разом 15 000 Гц. Передавати цей спектр вдавалося на несучій частоті середньохвильового діапа зону. Зображення на екрані виникало завдяки неоновій лампочці, що змінювала яскравість синхронно із сигналом. Її світло спрямовувало ся у бік диска Ніпкова, який працював у такт із диском телепередавача. Позаду був екран роз міром із сірникову коробку, на якому хіба що можна було відрізнити чоловіка від жінки, і пе редачі були німими, та все таки...

і змонтувати нехитрий прилад міг будь який за цікавлений радіоаматор). От тільки підтверд жень про організацію віщання через нього не знайдено. Мета передач, звичайно ж, була суто техніко дослідна: аналізувати принципи поши рення і прийому зображень на відстані. Однак в 1938 році київські газети друкували програ му передач московського ТБ. Виходить, теле бачення в Україні було, тільки неофіційно.

10 лютого газети розповіли про першу пе редачу київського телебачення. Чому ж офі ційна дата його народження — 1 лютого? Та тому, що на телебаченні працювали люди, які знали більше, ніж радянські газети. Цілком

Перші радянські телевізори можливо, що 1 лютого сеанс не вдався, і про нього вирішили не згадувати, а 10 лютого все пройшло більш менш вдало. Якось занадто сухо, не по радянськи, прокоментували цю зна кову подію радянські газети — «передача була задовільною». А може, і 10 лютого все було не так добре, як хотілося б? Про це ми вже навряд чи довідаємося. Що ж побачили київські телеглядачі на своїх маленьких екранах? За свідченням праців ників тодішнього телебачення, — портрет Сер го Орджонікідзе і титри. Сигнал у той час по ширювався на 100 приймачів з диском Ніпко ва, а режисером перших передач був москвич А.Степанов. Перша телестудія була обладнана в будинку, що належав раніше Скоропадсько му, купленому в нього за величезні гроші. Од нак те, що для київських глядачів було «цілком задовільним», для москвичів і ленінградців давно стало пройденим етапом: у 1938 році у столицях ввели в дію станції високоякісного електронного телебачення з розкладанням картинки на 343 рядки. А київська апаратура, розроблена під керівництвом професорів А.Лур’є і В. Однодолько, була розрахована всього на 30 рядків. Не допомогло навіть вірту озне мистецтво фахівців, які створили лабора торний телекінопередавач зі складною дзер кальною системою розкладання зображення на 441 рядок для демонстрації кінофільмів, який Лур’є мав намір згодом установити на Київському телецентрі, — вона просто не при жилася. Звичайно, ця система могла забезпе чити найчіткіше на той час зображення, однак її робота була занадто нестабільною через ви соку швидкість обертання пристроїв, що забез печують розгортання картинки. Телебачення поступово ставало електронним, а український експеримент констатував: механічне телеба чення, на жаль, нежиттєздатне. Після цього сліди довоєнного київського ТБ губляться: чи то ідея зазнала краху, чи то це було зроблено в кращих радянських традиціях, «для галочки», а може, працювало собі тихенько українське те лебачення до 1941 го... Вся справа в тому, що будівлю телестудії було зруйновано на самому початку війни, тому втрачено багато фактів і артефактів... І все таки трохи дивує напівзасек реченість перших кроків телебачення у нашій країні і те, що ця дата була забута на довгі роки.

Розслабтеся!

№ 6 (58)

5 лютого 2009 року

Дніпропетровський історичний музей має найбільшу в Європі колекцію монументальної кам’яної пластики. До неї входять так звані кам’яні баби, кілька зразків античної скульптури, надмогильні хрести періоду Запорізької Січі — у цілому понад 100 експонатів, пам’яток різних культур і народів. Історики відзначають величезну науково*художню цінність колекції, що дозволяє порівняти її із зібранням давньої кам’яної скульптури Британського національного музею, Берлінського археологічного музею і навіть Лувру. Однак час і агресивне навколишнє середовище безжальні до цих скарбів, і вони потребують надійного захисту.

Скляний дах для кам’яних баб

Р озт лумачимо? озтлумачимо? Кам’яні баби — статуї людини (воїнів або жінок) висотою до 4 метрів, що стояли в безкрайніх степах. Виготовлялися вони з пісковику, вапняку або граніту. Деякі з них являли собою просто кам’яний стовп із грубим зобра женням людського обличчя, на інших була позначена голова. Академік Д.Яворницький у статті «Кам’яні баби», опублікованій в «Історичному віснику» в 1890 році, повідомляв, що в Україні довгий час, аж до XVIII століття, існували такі назви кам’яних ста туй, як «мамай» або «мар’їни ка мені». Переказав він і давню ле генду про походження кам’яних баб: «Жили колись на землі бога тирі велетні. Розсердилися вони на сонце, почали на нього плюва ти. Розгнівалося сонце і перетво рило велетнів на камені». Існуючі й зараз назви кам’я них статуй виникли в середовищі тюркських племен: баби, болва ни (від іранського «палван» — бо гатир, атлет), балбали («бал бал» — камінь із написом).

були притулком для половецьких (кипчацьких) кочових племен, що прийшли в Східну Європу через Волгу. У районі Дніпровських по рогів було найбільше об’єднання половців — Придніпровська орда. Тут, у високих травах Дешт і Кип чак — «половецької землі» (так вони називали свою нову батьків щину), височіли округлі кам’яні гірки родових могил курганів, де спочивав прах предків і де, на їхню думку, відбувався круговорот жит тя і смерті. Вік дніпропетровської колекції, як і самого музею, — більше 150 років. І весь цей час вона попов нювалася все новими й новими кам’яними статуями, привезеними із придніпровських степів. Однак негативна екологічна ситуація в місті, обумовлена роботою безлічі промислових підприємств, вияви лася згубною для кам’яних статуй. Частина фігур завжди стояла біля

Лапідаріум. Загальний вигляд (проект) лежному березі Дніпра. У 80 х ро ках провели ряд робіт з рестав рації. Давні скульптури чистили, обробляли хімічними розчинами для того, щоб не порушувалася цілісність каменю. З огляду на істо ричну цінність деяких експонатів їм виділили місце у будівлі музею. Однак розмістити там всю колек цію неможливо. Тому постало пи тання про будівництво окремого приміщення. Причому це стосуєть ся не тільки кам’яних баб, а й двох десятків козацьких кам’яних

Кам’яні баби біля музею

К

ам’яні баби — одне з унікаль них історичних явищ степово го краю. Установлювалися статуї в місцях священних, на кур ганах або недалеко від них. Зви чайно чоловіки зображувалися з вусами й у вбранні, що відрізня ється наявністю особливих блях, з ременями на грудях і мечем на поясі; жінки — з відкритими грудь ми, в особливих головних уборах, з обручами або намистами на шиї. Служили баби, найімовірніше, над гробними пам’ятниками: такі на гробні статуї, тільки більші й кра ще оброблені, залишили дещо пізніше й монголи. Численність половецьких статуй співробітники музею пояснюють тим, що в ХI— ХIV століттях степи Придніпров’я

У скіфській залі (проект) будівлі музею на спеціальній пло щадці. Ще в середині 70 х років минулого століття почали поміча ти, що кам’яні статуї змінюють свій первісний вигляд, вкриваючись мохом і лишайником. Виникла го стра необхідність у їхній рестав рації, надійному зберіганні й за хисті. Історики забили на сполох. Тоді ж дійшли висновку, що у всьо му винні кислотні викиди металур гійних заводів і теплової електро станції, розташованої на проти

хрестів, які наприкінці ХІХ століття по всьому краю збирав Дмитро Яворницький. Зараз вони лежать у запасниках музею, як і грецькі і єгипетські скульптури, які могли б органічно увійти в загальну експо зицію, що показує розвиток кам’я ної пластики. Вивчивши ситуацію, учені дійшли висновку, що врятувати уні кальні пам’ятки історії, на трива лий час зупинивши процес їхньо

ГОЛОВОЛОМКА Лабіринт

Відповідь на головоломку «Фіфті#фіфті», надруковану у № 4–5 (56–57)

Відповіді на кросворд, надрукований у № 4–5 (56–57)

Рубрику веде Андрій Герман

П р о й д і т ь і з к л і т инк и А в к л і т инк у В , п о б у в а в ш и в к о ж н і й клітинці лабіринту по одному разу. Рухатися можна тільки по вертикалі або горизонталі, не перетинаючи перегородки, позна чені жирними лініями.

го руйнування, може тільки спе ціально побудований павільйон — лапідаріум. Перейти від розмов до реаль них дій допоміг Президент України В. Ющенко, який відвідав музей в 2005 році. Справа зрушила з мерт вої точки. Обласна рада виділила гроші на розроблення проекту. На замовлення управління культури й туризму Дніпропетровської обл держадміністрації був проведений конкурс, у якому взяли участь більше десяти творчих колективів. Перемогли фахівці ТОВ «Майстер проект», які запропонували най більш вдале вирішення проблеми: кам’яні статуї розміщаються у хро нологічному порядку в скляному павільйоні на декількох рівнях. Таке розташування має виклика ти відчуття того, що вони стоять просто неба, на степових курганах.

Нічого подібного в Україні не спо руджувалося.

— Ми плануємо створити в ла підаріумі три розділи — давня й по ловецька пластика, а також ко зацькі хрести, — розповіла дирек тор історичного музею Надія Капу стіна. — Зверху на статуї потрап лятиме і сонячне, і місячне світло. Для України це буде серйозний проект і перший спеціально побу дований павільйон для демонст рації кам’яної пластики. За проектом розробників, ла підаріум планують звести в сквері, неподалік від будівлі історичного музею. Кам’яні баби — одне з уні кальних історичних явищ нашого краю. Хочеться вірити, що до по чатку Євро 2012, коли Дніпропет ровськ прийматиме гостей з бага тьох країн Європи, захисну спору ду буде побудовано.

ШАШКИ Білі починають і виграють

В.ЗАДОРОЖНІЙ, майстер спорту

Олександр Лясковський

Відповідь на етюд, надрукований у № 4–5 (56–57) 1. h4 g5! f6:h4 2. e3 d4!! c5:g1 (2… c5:g5 3. a3:e7 х) 3. a3:e7 h4:f2 (3…f8:d6 4. h6:e1 h4:f2 5. f4:b8 х) 4. f4:b8 f8:d6 5. h6:h4 g1 d4 6. h4 f2 d4:g1 7. b8 a7 х