Украинская техническая газета №63

Іржа на зобов’язаннях

А ти записався на тестування?

Технічний стан регіональних газорозподільних мереж загрожує країні масштабною катастрофою

Закінчилася реєстрація на участь у зовнішньому незалежному оцінюванні якості освіти в 2009 році

стор. 7

стор. 13

Міністр обіцяє кардинальні зміни № 11 (63)

12 березня 2009 року info@tehnichka.com

www.tehnichka.com

Дніпродзержинськ чекає на нову екопрограму стор. 6

Зернова битва Майбутня посівна кампанія в Україні прогнозується вкрай складною. Адже грошей на міндобрива і паливо не вистачає, а банки майже не кредитують

Давати чи не давати? Свого часу «вірменське радіо» запитали, чому кандидатські дисертації кращі за докторські. Із властивою йому компетентністю воно відповіло: «Та тому що кандидатські пишуть доктори, а докторські — кандидати». стор. 5

стор. 2

Епіцентр АПК Розповіді про рекордні врожаї зерна в Україні звучать красиво тільки з вуст високопоставлених чиновників. Для самих же аграріїв кожна посівна — це одна з найважчих пір року. Озимі — один з основних пластів роботи — торік посіяли. Тепер на черзі ярові. Однак через кризу ситуація складна. Внаслідок нестабільності внутрішнього ринку і кредитного «голоду» оборотних коштів на купівлю таких потрібних міндобрив і оплату роботи сільгосптехніки обмаль. Втім, у МінАПК настроєні оптимістично і сподіваються, що зерна посіють стільки, щоб перевищити торішній рекорд у 53,3 млн тонн.

Дмитро Корнійчук

Міндобрива і паливо — головний біль села

Я

к відомо, технологія посіву зернових і зернобобових складається з двох етапів. Спочатку восени засаджується частина орних площ під озимі. А навесні проходить другий етап — посадка ярових. Йдеться в пер шу чергу про пшеницю, ячмінь. За даними МінАПК, цієї весни аграрії мають засіяти 17 млн га, з яких під пшеницю і ячмінь піде близько 8 мільйонів. Що в першу чергу необхідно цієї весни аг рарію? Передусім, мінеральні добрива. А саме це — найбільша проблема у регіонах. Багато сільгоспвиробників були впевнені, що хіміки через економічну кризу знизять розцінки на свою продукцію. Однак сталося діаметрально по іншому. Хімічні підприємства скоротили об сяг виробництва, розпродаючи те, що залиши лося від зменшення експорту. І, навпаки, підвищили вартість продукції в країні. За ста тистикою МінАПК, у січні лютому ціна аміач ної селітри зросла на 37% (до 2277 грн за тон ну), карбаміду — на 45% (до 2689 грн за тон ну). У цілому ж українські аграрії, за даними на 1 березня, забезпечені міндобривами на 54%. Або на 22% менше, ніж в 2008 році на цей час. З іншого боку, можна зрозуміти і бажання хіміків відмовитися від демпінгу. Вартість імпортного газу, основної складової міндоб рив, із січня зросла майже на 900 грн ( до 2430 грн/тис. кубів). І це із знижкою від Кабміну, що виключив для хімпрому і металургів 12 про центну цільову надбавку до тарифів. До того ж практично закрилися зовнішні ринки експор ту. А підприємствам треба платити людям зар плату, якось функціонувати. Посилаються хіміки і на поліпшення справ на зерновому ринку країни. Мовляв, з початку року, після різкого спаду, фуражна пшениця подорожчала на 60% (до 900 грн за тонну), ячмінь — на 35% (до 870 грн за тонну), тож гроші в аграріїв є. Треба відзначити, що середня вартість тон ни аміачної селітри — близько 2277 грн за тонну — це ще компромісна цифра, яка була досягнута в рамках непростих переговорів

Майбутня посівна кампанія в Україні прогнозується вкрай складною. Адже грошей на міндобрива і паливо не вистачає, а банки майже не кредитують Як відзначають урядовці в МінАПК, у прин ципі, посівної техніки в Україні достатньо. Близько 90% її ж підготовлено до сезону. Од нак оплатити її роботу — набагато складніше для селян. Адже відомо, що саме під час по сівної і жнив максимально підвищуються ціни на дизпаливо. Кабмін ще на початку лютого почав вжи вати превентивних заходів, щоб мінімізувати витрати аграріїв на таке необхідне паливо.

4 лютого уряд ухвалив постанову №126 «Про додаткові заходи щодо забезпечення сільгос птоваровиробників нафтопродуктами для проведення весняно польових робіт 2009 року». У ній передбачено, що компанія «Укр газвидобуток» поставить у регіони 52 тис. тонн дизельного палива і 68 тис. тонн бензи ну за пільговими цінами. Відповідно по 4200 і 4000 грн за тонну.

Міністру аграрної політики Юрію Мельнику є над чим поміркувати, щоб посівна кампанія все+таки відбулася У МінАПК уже встигли оптимістично заяви ти, що такі заходи уряду знизили загальні роз цінки на паливо в регіонах на 15%. Однак на вряд чи ситуація така райдужна. П О П Е Р Ш Е , теоретично заявлені Кабміном обсяги пільгового палива — це тільки частина від потрібного агра ріям дизелю і бензину бензину.. Для порівняння можна розглядати потреби минулого року. А у 2009 році вони будуть при близно такими ж, оскільки обсяги посівних площ залишаються на тому ж рівні. Так, у 2008 році для проведення весняно польових робіт аграрії використали 602 тис. тонн дизпалива і 206 тис. тонн бензину. Тому навряд чи можна повірити в те, що державні паливні інтервенції знизять ціновий фактор на паливному ринку. ПО ДРУГЕ, виникне чимало проблем із розподілом дешевого палива. ТТобто обто одні його матимуть, а інші – ні. В Україні налічується понад 2000 аграр них господарств. І хто потрапить у список «щасливчиків», що удостоїлися дешевого па лива від «Укргазвидобутку», — питання рито ричне. Адже аграрії неодноразово скаржили ся, що домогтися пільг від держави можуть тільки близькі до МінАПК. Також треба

відзначити, що Мінпаливенерго не дуже лю бить ділитися відкритою статистикою про розподіл палива. Іншими словами, гро мадськість зможе тільки довідатися, які об сяги пішли на ту або іншу галузь. А як там уже розподіляли, які механізми застосовували — це знають місцеві аграрії. Але воліють при вселюдно не обурюватися.

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: 01034, м. Київ, вул. Прорізна, 8 91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98а. Засновник і видавець ТОВ «Промислова безпека» 03039, м. Київ, проспект Науки, 10

E mail: info@tehnichka.com

12 березня 2009 року

Зернова битва

Хімічні підприємства скоротили обсяг виробництва, розпродаючи надлишки від зменшення експорту. І, навпаки, підвищили вартість про+ дукції в країні. За статистикою МінАПК, у січні+лютому ціна аміачної се+ літри зросла на 37% (до 2277 грн на тонну), карбаміду — на 45% (до 2689 грн на тонну). У цілому ж українські аграрії, за даними на 1 берез+ ня, забезпечені міндобривами на 54%. Або на 22% менше, ніж у 2008 році на цей час. хіміків та аграріїв, проведених за посередницт вом МінАПК. Як запевняють представники хімічної галузі, така вартість дозволить їм пра цювати з мінімальною рентабельністю в 9%. Другий щорічний головний біль аграріїв — це вартість палива для сільгосптехніки, якою вноситимуться добрива, а потім і сіятимуться ярові.

№ 11 (63)

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993 1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

Головний редактор Сергій ПРАСОЛОВ. РЕДАКЦІЯ: Людмила Мельникова — відповідальний секретар (тел. 8 0642 34 72 47) Людмила Гречаник — відділ технічної думки (тел. 8 0642 34 72 47, ел. адреса tehnomysl@gmail.com); Марина Савінова — відділ науки та освіти (тел. 8 0642 34 72 47, ел. адреса otdelnauki@gmail.com); Дмитро Корнійчук — відділ економіки і бізнесу (тел. 8 044 440 82 09, ел. адреса korneychukdima@gmail.com); Ігор Павлюк — відділ промисловості (тел. 8 044 440 82 09, ел. адреса ingvar@bigmir.net); Відділ маркетингу і реклами Олександр Слесаренко — начальник відділу (тел. 8 0642 59 93 91, ел. адреса tehnichka@gts.lg.ua) Любов Соловйова — менеджер (тел. 8 0642 59 93 92, ел. адреса marketing_utg@ukr.net)

Кредитні баталії та державні обіцянки

В

артість міндобрив і палива, маркетин гові дослідження взаємозв’язку площ посівів і майбутньої вартості зерна — похідні від найнагальнішої тактичної пробле ми кожного аграрія. А саме пошуку «живих» грошей на поточну посівну кампанію. Не секрет, що майже всі українські аграрії — від дрібних фермерів до великих зерно трейдерів — живуть у борг. Простіше кажучи, обвішані банківськими кредитами від голо ви до ніг. Саме кредитними коштами опла чується і купівля якісного насіння, і міндоб рив, і дизпалива, і послуги сільгосптехніки. Та й зарплата працівникам. А восени гроші йдуть на збір урожаю і посадку озимих. Власні гроші аграрії мають тільки після продажу врожаю. Напередодні посівної 2009 сільгосп виробники опинилися у вкрай складних умо вах. ПО ПЕРШЕ, рекордний урожай зер нових приніс радість країні, а аграрі ям — головний біль. Ціни на внутрішньому ринку відразу обва лилися майже у два рази. І у грудні фуражна пшениця коштувала близько 400 грн за тон ну. Це при собівартості вирощування, як відзначав улітку минулого року губернатор Одеської області Микола Сердюк, близько 700—900 грн за тонну. У результаті вироб ники, які не мали потужності для зберігання, продавали зерно собі у збиток великим зер нотрейдерам. Тому ввійшли у 2009 рік з «міну сом». І без можливості не тільки взяти кре дит, а й оплатити відсотки за торішніми кре дитними лініями. Звичайно, ті, хто зміг дочекатися спаду на ринку, зараз продають зерно вже по 800 грн за тонну. Та чи багато таких аграрних госпо дарств у країні? Зростання же внутрішніх цін пов’язаний з тим, що Україна почала наро

диту. Ну а про зменшення процентної ставки можна тільки мріяти. Крім того, аграрії скаржаться, що банки або цілком призупинили видачу нових кре дитів, або накрутили процентні ставки до 30% і вище. Втім, банкірів також можна зрозуміти з огляду на нинішню складну фінансову ситуа цію. Адже самі банки зараз зазнають вели чезних проблем з ліквідністю. У першу чергу — через масовий відтік депозитів. А також внаслідок неповернення більшої частини кре дитів від бізнесменів. Тому вплутуватися в авантюри із кредитуванням проблемного аг ропромислового комплексу мало кому хочеться. А деякі фінзаклади взагалі кусають собі лікті за прийняті колись рішення видати кредити аграріям. Бо зрозуміло, що механізм пролонгації — це прихований дефіцит банків ських пасивів, які можна було б направити на інші види кредитування. І не залазити в кише ню Нацбанку на невигідних умовах. Зі свого боку, уряд зараз шукає дієві ва желі тиску на банкірів. Одним із них повинен стати механізм рефінансування. Так, відпові дно до ухваленої постанови Кабміну й НБУ № 44 (від 29 січня), рефінансування (кредити) від Нацбанку одержуватимуть тільки ті банки, які кредитують реальний сектор економіки. Прем’єр Тимошенко була ще більш категорич ною: банкам, які не погодились на пролонга цію позик аграріям, грошова допомога не на даватиметься. Також Кабмін вирішив запустити в допо могу сільгоспвиробникам Аграрний фонд. Ус танова одержала можливість кредитувати аг раріїв шляхом форвардних закупівель зер на з майбутнього врожаю 2009. Передба чається закупити 1 млн тонн зерна на загаль ну суму 1 млрд грн. Причому уряд дозволив Аграрному фонду відмовитися від регульова ного цінового тарифу на закупівлю. Тому держава зможе купувати злаки за середнь оринковими цінами, визначеними на аг рарній біржі. Правда, є і зворотний бік медалі. Зокре ма, зараз на рахунках Аграрного фонду ре

Не секрет, що майже всі українські аграрії — від дрібних фермерів до великих зернотрейдерів — живуть у борг. Простіше кажучи, обвішані бан+ ківськими кредитами з голови до ніг. Саме кредитними коштами опла+ чується і купівля якісного насіння, і міндобрив, і дизпалива, і послуги сільгосптехніки. Та й зарплата працівникам. А восени гроші йдуть на збір урожаю і посадку озимих. Власні гроші аграрії мають тільки після продажу врожаю. щувати експорт зернових. Тільки за січень лютий експортовано 2,4 млн тонн зерна. До речі, експерти впевнені: одна з причин актив ності зернотрейдерів в 2009 році — це де вальвація гривні. Що дозволяє заробити на багато більше, ніж якби вони почали вести активну діяльність ще восени минулого року. Між іншим, тоді б і внутрішній ринок не впав. ПО ДРУГЕ, банки майже повністю призупинили кредитування аграрного сектора, а також відмовляються від пролонгації позик. На недавній нараді прем’єр міністр Юлія Тимошенко заявила прямо: посівна кампанія під загрозою зриву через деструктивну пози цію банків. Оскільки аграріям на весну не вистачає 2,3 млрд грн. МінАПК пояснило докладніше: за станом на 25 лютого з виданих сільгосппідприєм ствам 3,8 млрд грн кредитів банки погоди лися пролонгувати тільки 1,5 млрд грн. А інші суми діючих позик вимагають погасити в строк і припинити подальше співробітництво. Для багатьох підприємств це означає банк рутство. Адже єдине, на що вони розрахову ють, — це подовження строку виплат з кре

ально є тільки 700 млн грн. Усього ж в 2009 році бюджет передбачає АФ одер жання 2, 2 млрд грн. Але зі Стабілізаційно го фонду, що нині є чимось віртуальним. До речі, якщо згадати 2008 рік, то тоді Агар ному фонду передбачили також 2, 25 млрд грн. Однак цих грошей виявилося мало для стабілізації ринку. Та й одержали їх пізніше, ніж треба. Не дуже райдужна ситуація з кредитами. Так, за даними МінАПК, на компенсацію діючих процентних ставок з кредитів агра ріям у бюджеті 2009 передбачено всього 300 млн грн. У той час як потрібно мінімум 2,4 млрд грн. Узагалі ситуація з посівної досить склад на. Але, у принципі, залишається ще місяць до початку найгарячішої пори. І, можливо, держава все таки знайде необхідні кошти підтримати аграріїв. Хоча, як часто буває, сільгоспвиробникам доведеться викручува тися самим. Питання в іншому: чи варто очі кувати скорочення посівних площ? Експер ти не радять: саме на зерно попит під час кризи не впаде, а, навпаки, зросте...

Газета видається українською та російською мовами ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ:

українською мовою — 99309; російською мовою — 99340.

Позиція авторів публі кацій не завжди збі гається з позицією ре дакції. Редакція зали шає за собою право ви правляти матеріали та рецензувати рукописи.

Номер набраний і зверстаний у комп’ютерному центрі «УКРАЇНСЬКОЇ ТЕХНІЧНОЇ ГАЗЕТИ».

Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес Експрес» . Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50 08 54

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець.

ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ПОСИЛАННЯ НА «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ. ЗАГАЛЬНИЙ НАКЛАД 21080 прим., українською мовою 6880 прим., російською мовою 14200 прим. ЗАМОВЛЕННЯ № 455

№ 11 (63)

12 березня 2009 року

Економіка актуально

Макропоказники

Транспорт

Найбільше падіння промислового вироб ництва серед країн СНД у січні 2009 року у по рівнянні з тим же періодом 2008 го зафіксо ване в Україні — 34,1%, повідомив 3 березня міждержавний статкомітет СНД. У Молдові падіння промвиробництва скла ло 25,1% від рівня січня 2008 року, у Росії змен шилося на 16,0%, у Киргизстані — на 14,6%. Зниження також зафіксоване у Вірменії — на 6,5%, в Азербайджані — на 5,1%, у Таджики стані — на 5,0%, у Казахстані — на 1,8%. Зросла промисловість у січні 2009 року тільки в Білорусі — на 1,2%. Статкомітет СНД не має інформації про промвиробництво в Грузії, Туркменистані, Узбекистані.

загальнодержавними установами охорони здоров’я».

При Міністерстві транспорту і зв’язку Украї ни створена робоча група, що розгляне мож ливість будівництва метро в Донецьку і Дніпро петровську японською компанією «Сумітомо Корпорейшн». Відповідної домовленості досяг нуто 2 березня під час зустрічі міністра транс порту і зв’язку України Йосипа Вінського з представниками японської компанії.

Верховна Рада прийняла в цілому Закон «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України про погашення заборгованості перед Пенсійним фондом України і посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері загальнообо в’язкового державного пенсійного страхуван ня», повідомив 5 березня офіційний сайт ВР. Закон передбачає зменшення розміру штрафу за несплату або несвоєчасну сплату страхуваль никами страхових внесків у Пенсійний фонд Ук раїни й надає право на розстрочку штрафів і пені.

сонського машинобудівного заводу. На дум ку прем’єра, програма повинна передбача ти підтримку машинобудівної галузі за раху нок коштів державного і місцевого бюджетів.

Фінанси

Верховна Рада України

Сума заборгованості з наповнення Пенсійно го фонду (ПФ) України в лютому через банкрут ство ряду підприємств металургійного і промис лового комплексів перевищила 2 млрд грн, по відомив глава правління ПФ Олексій Зарудний. У той же час він відзначив, що уряд рядом розпо ряджень затвердив графіки погашення заборго ваності у ПФ. Разом з тим глава правління Пен сійного фонду запевнив, що така заборгованість не вплине на виплату пенсій громадянам. Рахункова палата України оцінює втрати державних коштів від реалізації у 2008 році програми з виплати компенсацій вкладникам Ощадбанку СРСР на рівні 5 млрд грн. Про це заявив 3 березня на прес конференції голова Рахункової палати України Валентин Симонен ко. Він нагадав, що на початку 2008 року Кабмін, не маючи гривневих ресурсів, почав спрямовувати на виплату компенсацій запози чені у 2007 му валютні кошти. За оцінками Ра хункової палати, на це використано $770 млн, запозичених на шість років під 6,6% річних. У лютому золотовалютні резерви Націо нального банку, за оперативним даними, змен шилися на 8,2%, або на 2361,69 млн доларів, склавши на 28 лютого 26458,74 млн доларів. Про це говориться у повідомленні НБУ. За підсумками січня лютого поточного року у загальний і спеціальний фонди надійшло коштів на 3% більше, ніж було заплановано, заявила 5 березня прем’єр міністр Юлія Тимо шенко. Також вона повідомила, що в лютому надходження до загального фонду держбюдже ту з митної служби перевищили план на 3%, з податкової — на 2,9%. Тим часом надходжен ня власних коштів у Пенсійний фонд, за слова ми прем’єр міністра, за 2 місяці поточного року перевищили плановий показник на 12,9%.

ПЕК Модернізація української об’єднаної енер госистеми у рамках проекту, фінансованого Всесвітнім банком, дозволить збільшити екс порт електроенергії з України в 10 разів. Про це 3 березня заявив заступник міністра пали ва й енергетики Сергій Павлуша. Він також відзначив, що метою передачі електроенергії є у тому числі і сприяння якнайшвидшому при єднанню України до UCTE. Проект передбачає будівництво високо вольтної лінії електропередачі «Дністровська ГАЕС ПС Бар» (Вінницька область), а також стабілізацію Кримської електроенергетичної системи. При цьому економічна внутрішня норма прибутку з усіх компонентів проекту становитиме 31,43%, чиста наведена вартість — $399 млн, співвідношення прибуток/ вартість — 3,5.

Верховна Рада У країни ухвалила по України станову «Про інвентаризацію земель державного підприємства «Міжнарод ний дитячий центр «Артек», повідомляє офіційний сайт ВР ВР.. Відповідно до постано ви, Кабінету Міністрів України і Верховній Раді Автономної Республіки Крим доручено забезпечити проведення у тримісячний термін інвентаризації земель, які належали дитячим центрам «Артек» і «Молода гвардія» на день набуття чинності Земельним кодек сом Української РСР (15 березня 1991 року).

Фінансові операції, пов’язані з продажем квитків на пасажирський транспорт за систе мою «Єдиний електронний квиток», здійснюва тимуться через Ощадбанк. Про це на брифінгу 4 березня заявив міністр транспорту і зв’язку Йосип Вінський. За його словами, тестова за купівля квитків за цією системою у пунктах про дажу, які планується відкривати у відділеннях ДП «Українське державне підприємство пошто вого зв’язку» (Укрпошта)», уже здійснена. За словами міністра, запуск системи «Єдиний електронний квиток» можна чекати наприкінці березня. З 9 березня підвищиться вартість проїзду пасажирів на залізничному транспорті внутріш нього сполучення. Зокрема, у плацкартних ва гонах вартість проїзду зросте на 4,7%, у купей них і СВ — на 7,4%. Про це говориться в на казі Міністерства транспорту і зв’язку України від 23 лютого №205. Приміром, вартість проїзду на відстань 500 км збільшиться в плацкартному вагоні на 1 грн 72 коп., у купейному — на 4 грн 25 коп., у СВ — на 19 грн 8 коп. (без комісійного збору). Згідно з наказом міністерства з 1 червня 2009 року передбачений наступний етап індек сації тарифів: у плацкартних вагонах — на 4,7%, у купейних і СВ — на 7,4%. Загальне підвищення вартості проїзду ста новитиме 9,5% для плацкартних вагонів і 15% — для купейних і СВ. Таким чином, загальна вартість проїзду у 2009 році на відстань 500 км збільшиться у плацкартному вагоні на 3 грн 44 коп., купейному — на 8 грн 50 коп., СВ — на 38 грн 16 коп. (без комісійного збору). У відомстві відзначають, що тарифи у загальних вагонах не змінюються з урахуванням інте ресів найменш платоспроможних громадян.

Кабінет Міністрів України Прем’єр міністр України Юлія Тимошенко заявляє про можливості націоналізації підприємств, на яких є заборгованість з випла ти зарплат. Про це прем’єр заявила 2 березня на нараді з питань урегулювання заборгова ності з виплати заробітної плати працівникам підприємств державної і недержавної форм власності.

Уряд зареєстрував у Верховній Раді проект закону, що пропонує підвищити акцизи на ди зельне паливо з 35 до 95 євро за тонну залеж но від вмісту в ньому сірки. Так, паливо з най більшим вмістом сірки обкладатиметься акци зом у розмірі 95 євро. З більш якісного дизпа лива планується стягувати 70 євро за тонну. На думку учасників ринку, нові ініціативи Кабміну автоматично спричинять підвищення вартості палива.

Уряд внесе на розгляд парламенту закон про скасування додаткового 13 процентного мита на імпорт товарів в Україну. Про це прем’єр міністр Юлія Тимошенко повідомила 5 березня під час наради зі страйкуючими автоперевізни ками. Вона зазначила, що введення такого мита суперечить правилам СОТ. Тимошенко доручи ла Мінекономіки розробити відповідний зако нопроект і подати на розгляд уряду. Прем’єр міністр доручила Міністерству про мислової політики підготувати мінімальну про граму із забезпечення функціонування всієї машинобудівної галузі в умовах кризи. Про це вона заявила 3 березня під час наради в Ка бінеті Міністрів з питань функціонування Хер

Кабінету Міністрів доручено на підставі матеріалів такої інвентаризації надати Вер ховній Раді України пропозиції з уточнення площ і меж земель дитячих центрів «Артек» і «Молода гвардія», які не підлягають відчужен ню відповідно до закону.

Верховна Рада знизила податок із влас ників легкових автомобілів з обсягом дви гуна понад 2,5 тис. см3 при їхній реєстрації, перереєстрації і технічному огляді у 3 рази (з 75—120 до 25—40 грн за 100 см3). За прийняття в цілому відповідного законопро екту 5 березня проголосували 390 депутатів за потрібних 226. Крім того, Рада знизила ставки податку з власників легкових авто мобілів з обсягом двигуна більше 2,5 тис. см3 при першій їхній реєстрації в Україні в 3 рази (з 75—135 до 25—45 грн за 100 см3). Також Рада визначила, що з власників транспортних засобів, оснащених устатку ванням, що працює на скрапленому газі, а також на інших видах альтернативного па лива, транспортний збір стягується з коефі цієнтом 0,5. Державна геологічна служба, крім пошу ку (розвідки) корисних копалин, ліцензува тиме видобуток корисних копалин з родо вищ, що мають загальнодержавне значен ня. Відповідні поправки в Закон «Про дер жавну геологічну службу України» 3 берез ня внесла Верховна Рада. Ухвалений доку мент відносить також до повноважень Дер жавної геологічної служби ліцензування видобутку коштовних металів, коштовного і напівкоштовного каміння. Відповідно до прийнятого закону контроль за ліцензійни ми умовами здійснюватиме служба держав ного геологічного контролю за веденням робіт з геологічного вивчення і використан ня надр, яка раніше відслідковувала дотри мання користувачами стандартів, норм і правил. Верховна Рада У країни прийняла України к Ук Закон «Про внесення змін у Закон У раїни «Про Державний бюджет У краї Украї ни на 2009 рік» (щодо фінансування лікарні «О ХМА ТДИТ»), повідомив 5 бе «ОХМА ХМАТ резня офіційний сайт ВР ВР.. Закон збільшує на 28 млн грн витрати за бюджетною про грамою «Спеціалізована і високоспеціалі зована медична допомога, що надається

3 березня Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін у Закон «Про фер мерське господарство», що передбачає вдоско налення чинного законодавства щодо фер мерських господарств. Зокрема, передбачене надання фінансової підтримки на безповоротній основі фермерським господарствам, розташо ваним у гірських населених пунктах, на поліських територіях, визначених у встановленому поряд ку Кабінетом Міністрів України. Крім того, уточ нюється порядок використання відповідними фермерськими господарствами коштів Україн ського державного фонду підтримки фермерсь ких господарств.

3 березня Верховна Рада У країни прий України няла п останову «Про заходи щодо впоряд кування окремих витрат Державного бюд жету У країни». Зокрема, у період фінансово України». економічної кризи постановою тимчасово ско рочені витрати на матеріально технічне забез печення органів державної влади, оплату праці, соціально побутове забезпечення посадових осіб цих органів. Відповідно до постанови, Кабінету Міністрів доручено впорядкувати заробітну плату Прези дента України, глави Верховної Ради, прем’єр міністра, віце прем’єр міністрів, народних депу татів, керівного складу РНБО, Секретаріату Пре зидента, Державного управління справами, апарату Верховної Ради, секретаріату Кабінету Міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, глав обласних, Київської та Севастопольської міських державних адмініст рацій, зменшивши вдвічі максимальний розмір заробітної плати цих посадових осіб та їхніх за ступників. Постановою також передбачено до 16 берез ня 2009 року подати Верховній Раді пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів Ук раїни, спрямованих на упорядкування оплати праці працівників Національного банку, відпо відних державних установ і організацій, керів ників і заступників керівників судів, органів про куратури, інших правоохоронних органів, у тому числі зі спеціальним статусом, державних підприємств монополістів відповідно до пере

ліку, установленого Кабінетом Міністрів, перед бачивши при цьому зменшення максимально го розміру їхньої заробітної плати не менш ніж удвічі.

5 березня Верховна Рада У України країни ухва лила Закон «Про внесення змін у Закон України «Про збір на розвиток виноградар ства, садівництва і хмільництва». Він спря мований «на вдосконалення правових основ розвитку виноградарства, садівництва і хмільництва в Україні, посилення державної підтримки вітчизняних товаровиробників, за безпечення підвищення їхньої конкурентоспро можності на внутрішньому й зовнішньому рин ках», повідомляє офіційний сайт ВР. Підготувала Тетяна МОРДИК, за матеріалами «УНІАН», «РБК Україна», «Кореспондент», «Економічна правда», УГМК інфо, Укррудпром, сайтів Кабінету Міністрів і Верховної Ради

Соціум пріоритети пріоритети

№ 11 (63)

12 березня 2009 року

У дзеркалі соціології Колективний портрет українця на тлі кризи Інститут проблем управління ім. Горшеніна (м. Київ) наприкінці жовтня минулого року почав проведення програми соціологічних досліджень «Пульс кризи». Мета проекту — виявлення динаміки споживчих можливостей українців під час світової економічної кризи і вплив кризової ситуації на суспільні настрої в Україні.

Олена Зеленіна

С

оціологи інституту проводять унікальну роботу, оскільки відслідковують ситуацію май же кожні два тижні. За результа тами їхніх опитувань вимальо вується своєрідний ментальний портрет «пересічного громадяни на» на тлі фінансово економічних потрясінь, які всі без винятку екс перти називають небувалими: уперше в історії світової економі ки криза охопила не одну або кілька країн, а одночасно весь світ.

ставитися до своїх витрат (23,8%); крім того, частині українців почали затримувати виплати зарплати (15,3%) або навіть зменшили її (9,6%). Таким чином, перша хвиля економіч ної кризи торкнулася наших із вами гаманців, змушуючи істотно перегля нути сімейне фінансове планування. Сьогодні кож ній третій ро кожній дині коштів уже ледь вистачає на харчування, і впевненість се редньостатистичного українця в

Під ударами кризи за останні півроку кількість українців, які за рівнем забезпеченості зарахову ють себе до середнього класу, зменшилася більш ніж у півтора раза.

На чому заощаджує «маленький українець»?

Наприклад, про те, що не ма ють матеріальних труднощів, але не можуть дозволити собі дорогих покупок (житло, автомобіль), сьо годні заявляють 6% громадян Ук д раїни. А в з а г а л і н і я к и х т р ууд нощів не мають у Харкові 0,93% респондентів, у Дніпро петровську — близько 1,5%, а в західних регіонах У країни ще України на початку кризи ця цифра була близько 0,9%, тепер же знизилася до 0,7%.

П

орівнюючи дані хвильових досліджень, експерти інститу ту дійшли висновку, що ук раїнці по ч али заощаджувати поч навіть на найнеобхіднішому найнеобхіднішому. Так, дві третини громадян заощаджують на продуктах харчування, понад 40% — на одязі, а 17,7% — на ліках. Збільшилася кількість людей (28%), які вже роблять або планують ро бити продуктові запаси. Цікаво, що на освіт освітіі заощад жують тільки 2,2% громадян громадян, тобто, відмовляючи собі в продук тах і одязі, довчити дітей прагнуть

Кость Бондаренко Більше половини респондентів незадоволені зростанням щоден них витрат — на їжу і транспорт. Кожного другого турбують загаль на нестача грошей і політична ко лотнеча в ешелонах влади.

Обвал негадано нагряне?

Середній клас — не про нас?

Щ

Ц

е наприкінці жовтня ми з вами економічних бур майже не відчували. Зви чайно, неможливо було не поміти ти, що економічна ситуація в країні погіршилася (87,1% рес пондентів) і не турбуватися з цьо го приводу (79,3% побоювалися наслідків економічної кризи). Од нак і влада, і багато експертів на зивали ці страхи фантомними, спричиненими переважно по відомленнями засобів масової інформації та істерією, що на гнітається політиками. Результати дослідження показу вали, що респонденти не бачать серйозних причин для того, щоб відчути на собі удари кризи. Більше половини опитаних заявили, що їхні доходи не змінилися (55,1%). Для 11,4%, незважаючи на кризу, вони навіть збільшилися. Через два тижні більшість респон дентів уже відчули на собі і своїй ро дині підвищення цін (69,2%), близько чверті опитаних почали ощадливіше

і показники ще не говорять про те, як позначилась кри за на українському серед ньому класі. Основна маса співвітчизників не боїться втратити заощадження: у більшості (майже 70%) їх просто немає. Інші (9,5%) збираються зберігати те, що уціліло, вдома. Чи побоюються наші співгромадя ни за свої банківські внески? Більшість відповіла, що таких у них немає. Побоюються — при близно 9%. Директор інституту К ость Бондаренко вважає, що саме ця цифра є показником ре ального стану середнього класу в країні. тому, що він здатний підтримува ти свій відносний добробут, похит нулася. Результати опитувань показу ють, що за останні місяці відсоток тих, хто втратив заробіток, збіль шився і досяг 14%.

всі, у кого в родині є контрактні студенти. На відпочинку і розвагах заощаджує кожен п’ятий. Криза зробила непосильною для нас оплату комунальних по слуг. Для більшості опитаних це стало головною проблемою.

Тільки цифри Ось деякі дані дослідження «Пульс кризи», проведеного методом телефонно) го опитування з 24 по 28 лютого в Києві. Було опитано 1000 респондентів, що представляли доросле населення віком від 18 років. Квотами у виборі були вік і стать респондента. Похибка репрезентативності щодо об’єкта дослідження не перевищує +/– 3,4%. Які наслідки економічної кризи ви відчуваєте на собі або членах вашої родини? (можна вказати декілька варіантів відповіді) 1. Підвищення цін — 73,1% 2. Затримки з виплатою зарплати — 23,5% 3. Зменшення зарплати — 20,1% 4. Звільнення — 13,9% 5. Зупинення роботи підприємства, на якому ви працюєте — 5,7%

6. Перехід на неповний робочий день або тиждень — 4,9% 7. Безоплатна відпустка — 3,7% 8. Доводиться економити — 15,1% 9. Втрата заощаджень — 5,3% 10. Ніяких наслідків не відчуваю — 4,0% 11. Важко сказати/немає відповіді — 3,2%

Чи є серед членів вашої родини або знайомих ті, хто втратив роботу ос) таннім часом через наслідки економічної кризи?

1. Так — 56,4%

2. Ні — 41,2%

3. Важко сказати/немає відповіді — 2,4%

Наприклад, у Києві живе до сить багато людей, що матеріаль но міцно стоять на ногах, та вони належать переважно до « б і л и х комірців» або так званого «офі сного пролетаріату». Вони одер жують непогану зарплату, що дає їм можливість робити дорогі по купки й відпочивати за кордоном, але в той же час не мають влас ності й особистого рахунку в бан ку, винаймають квартири, розпла чуються в кредит. Поряд з ними зростає клас так званих псевдо р а н т ь є — це громадяни, рідні яких виїхали на заробітки за кор дон і надсилають їм гроші. І офіс ний пролетаріат, і псевдорантье можуть дозволити собі те, що не доступно малозабезпеченим гро мадянам, і тому суб’єктивно вва жають себе середнім класом. Але ці люди, як правило, ще не усві домлюють, що демократичні сво боди є інструментом втілення їхніх інтересів. А от власний бізнес і рахунок у банку — один із мар керів середнього класу. І, на жаль, 9% — показник, явно недостатній для того, щоб говорити про те, що Україна у своєму розвитку йде буржуазним шляхом.

— Як сказав мені один сільський житель на Галичині, це у вас, у Києві, криза. А у нас вона як почалася ще в 1990 році, так і не припинялася, — помітив Кость Бондаренко. — До речі, наш інсти тут проводив дослідження, у ході якого ми порівнювали захід і схід України — наскільки вони відрізняються за своїм менталіте том і світосприйняттям. Виявило ся, що у всій країні на побутовому рівні люди живуть уявленнями, сформованими у пізньорадян ський період або в часи ранньої незалежності. Як на сході, так і на заході вони рівною мірою зао щаджують на своєму здоров’ї, витрачають на їжу і одяг приблиз но однакову частину доходів — дві третини. І на сході, і на заході є одне лихо, що об’єднує нації — сама ук раїнська держава: вертикаль чи новницького апарату, драконів ське оподаткування, сума всіх за конів, які ухвалені, але найчасті ше не виконуються.

Я б на мітинги пішов...

Е

ксперти акцентують увагу на критичній цифрі тих, хто хоче вийти на вулиці — 8%. Вона свідчить про те, що в суспільстві з’явилися нездорові тенденції і воно дозріло для ради кальних дій. Якщо незадоволених понад 8%, суспільство вважаєть ся потенційно небезпечним, бо, як правило, всі революції і страй ки здійснюються не більшістю громадян, а так званими ініціа тивними меншостями. За цим же принципом критичною масою безробіття вважається 10%.

Більшість респондентів відчувають недовіру до влади, яка, на їхню думку думку,, не здатна подолати економічну кризу (63,5%). А 46,7% українців готові брати участь у мітингах і страйках (цікаво, що в грудні 2008 року та ких було тільки 15%). Такі настрої характерні для всіх верств суспільства і не зале жать від рівня доходів, що дозво ляє говорити про поглиблення суспільної недовіри і розчаруван ня в здатності українських по літичних сил подолати фінансо во економічну кризу.

№ 11 (63)

12 березня 2009 року

Наука зонд

Давати чи не давати? Валерій Тирнов

Пиляйте, Шуро, пиляйте...

Т

ому, хто цього жарту не зро зумів, далі читати не обов’яз ково. А якщо без жартів, відтоді як платники податків поча ли оплачувати задоволення ціка вості деяких оригіналів, проблема оцінки суспільством діяльності як якогось одного вченого, так і цілих наукових колективів набула нео слабної актуальності. «Пиляння» бюджетних грошей — процес дуже цікавий, хвилюю чий та інтелектуальний, а крім того ще й надзвичайно регуляр ний. Тому, судячи з напрямку, у якому розвивається людська мо ральність, питання «а ти хто та кий?» назавжди увійшло до пере ліку інтересів людей, час від часу зайнятих поділом чужих грошей. Причому воно однаково хвилює і тих, хто гроші дає, і тих, хто їх бере. Хвилює по різному, але рівною мірою. Воно і вирішувалося в різні часи по різному. Років 300—400 тому усе було просто: його сонце подібна величність наказали — і нема питань. А якщо тобі, учена мордо, щось незрозуміло — вий май гаманець і сам плати за своє невгамовне... Дехто виймав, пла тив, і нічого... висять вони тепер рядком на стіночці в бібліотеках. Цікаво було б довідатися, хто з них здобув собі «безсмертя» своїм коштом, а хто — казенним. Чо мусь здається, що перших більше.

Важка «неупередженість»

П

итання стало дискусійним з настанням епохи представ ницької демократії, коли право голосу з’явилося в бага тьох. У верхах дискусії, а в низах уже чвари: чому Рентгену дали, а Івану Пулюю — ні? Людям тихим і урівноваженим хотілося скандали припинити. Для цього вони придумали цілу науку, яку назвали «наукометрія». Назву придумали, а от наповнити її ро зумним змістом так і не змогли: скільки не намагалися, параноя виходила. І «міряють», напевно, уже років 50. Та і як її вимірити, цю науку, ззовні, якщо той, хто ви мірює, сам нічого в ній не ро зуміє? Можна спробувати довірити взаємні оцінки самим ученим — експертним групам у різних галу зях. Це схоже на логічну задачку:

заходь у печеру, там сидять три Піфії. Постав їм своє запитання і дізнайся відповідь, якщо одна зав жди бреше, друга говорить правду, а третя — фіфті фіфті. Зумієш — вийдеш назад, не зумієш — тебе з’їдять. До речі, саме такий спосіб (тільки з обідом у ресторані) поши рений серед західних грантодавців у роботі з «грантоїдами»: Ньютон з Лейбніцем вирішують, чи дати грант Паскалю, Паскаль із Ньюто ном «ощасливлюють» Лейбніца і т.д. За всієї курйозності така система дійсно працює: оцінка вчених за результатами підрахунку посилань на їхні праці, знаменитий індекс цитування.

Ученим можеш ти не бути

Х

оч наука і займається пізнанням об’єктивних за кономірностей навколиш нього світу, об’єктивні судження про неї в режимі реального часу дуже ускладнені. Серед людей, з якими автор спілкувався в ранній молодості, був поширений жарт про те, як треба займатися нау кою. Уперед її тягти дуже важко, пояснювали тим, хто цього жарту не знав. Тому й не варто. Назад — рідна партія не дозволяє. Ком промісне рішення — штовхати науку убік. Ученим можеш ти не бути, але кандидатом бути маєш. Коли танки лауреатів ідуть уперед, вони зали шають після себе багате поле для зачищення кандидатською піхо тою. А тут уже хто сумлінно довбає твердий ґрунт, а хто лише імітує процес, отираючи хусточкою ніби то зіпріле чоло.

Маленькі хитрощі

Т

ут треба сказати кілька слів про гроші. Шахрайство є скрізь. У тому числі й у науці. У роки студентства дехто з нас побу вав «золотими рибками». «Золота рибка» значилася співвиконавцем госпдоговірної теми (найчастіше на півставки), одержувала зарплату і розписувалася у відомості. Собі вона залишала 10 20 рублів, а ос новну суму передавала людині, що дійсно «співвиконувала», не маючи на це формального права. Більш серйозний приклад пов’я заний і з більш серйозними грішми. Довідався я колись, що у відділі, у якому працював, за договором замість одного малогабаритного прискорювача примудрилися зро бити два. Із самого початку зави щили кошторисну вартість, на чо мусь заощадили — так і примудри лися. Один здали замовникові, дру гий — сховали. Минуло небагато часу, і з’явилася ще одна тема під той же (уже готовий!) прискорювач. А разом з нею — і гроші, на які по чали робити третій прискорювач — для внутрішніх потреб. Начальник відділу на мій іронічний коментар відповів: «Ви просто життя не знає те. Ну, візьму я гроші під нову роз робку. Аж раптом нічого не вийде? Як ми тоді виглядатимемо? І хто нам після цього грошей дасть?».

Маленькі хитрощі завжди були й будуть, і вони впливають на ефек тивність — для інвесторів вони її зменшують. Але у двох наведених вище прикладах не обертають її в нуль. Та є випадки, які я називаю «імітаторством». Коли єдиним ре зультатом наукової праці є звіт, який можна написати завжди і який ніхто ніколи не читає, ефек тивність вкладених коштів обер тається точно в нуль. А карається «імітаторство» значно менше, ніж інші різновиди хитрованства. Точ ніше, воно ніяк не карається. Але ж такі випадки, коли тема береть ся «під звіт», а не «під залізо», тобто нічого реального з неї не з робиш, часто супроводжуються і іншими формами ділової неохайності. При міром, a la Маяковський в «улов ление любимой в романтические сети с повышеньем подчиненной по тарифной сетке». Або прийомом на роботу «мертвих душ» із числа близьких родичів, які на службу навіть не ходять, а вміють тільки зарплату одержувати. І тоді науко ва установа навіть із найславетні шою історією місцями починає по ходити на Старгородський приту лок для старих.

Мегавкладення в нанорезультати

Н

апевно, багато тих, у кому ще квартирує совість, погодять ся, що імітаторство — одна з найбільш злобливих, витончених і потайливих форм паразитування. І проти нього неспроможна будь яка «об’єктивна» діагностика. З нею може почасти миритися бага те суспільство: ну, що тут вдієш, таке життя, такі люди. У СРСР ве личезні гроші, і не тільки в науці, ішли в пісок імітаторства. І багато було таких точок, у яких на мегав кладення виходили нанорезульта ти. Напевно є вони і зараз. Бідному суспільству, особливо такому, що перебуває у кризовому стані, такий примиренський підхід не по кишені. Воно просто змуше не шукати шляхи мінімізації всіх не продуктивних витрат. Один із них — не давати грошей непродуктивним людям. Але як відрізняти продук тивних від непродуктивних? Є дуже загальне поняття — ре путація. Чи повертає людина взяті на час книги, чи акуратно платить борги, чи має звичку спізнюватися, чи здатна зберігати чужі секрети... Окремий випадок — наукова репутація. Вона містить у собі і на укову продуктивність. Тільки, бою ся, це в більшості випадків не та продуктивність, що характеризує віддачу на вкладений у людину рубль. Але й «та» теж до неї вхо дить. Репутація формується в пуб лічному полі. Живеш ти, а поруч із тобою живе твоя репутація. І з по явою нових елементів публічності, нових інформаційних каналів за гального призначення виникають і нові механізми її формування.

Довідайся «таємне»

Н

е дуже давно Академія наук за пустила свій новий інтернет .innovati проект — сайт www www.innovati ons. nas.gov .ua. Він називається ons.nas.gov nas.gov.ua.

«Науково технічні (інноваційні) про екти НАН України». Тут розміщена інформація про виконані з 2004 року в інститутах академії роботи, що відповідають трьом умовам: вони є інноваційними; були про фінансовані; фінансування здійснювалося на конкурсних умо вах. Інформація структурована декі лькома способами: по інститутах виконавцях, по керівниках про ектів тощо. Дуже важливий заявлений інноваційний характер представ лених на сайті робіт. Інновації ха рактеризуються чіткими критерія ми, які визначені самою НАНУ. Вони надзвичайно прості. Треба тільки, щоб проект завершувався впровадженням завершеної кон курентоспроможної розробки (ринкова продукція, діюча уста новка, виробнича лінія, освоєння серійного виробництва). Тож суди ти про наявність або відсутність практичних результатів може не тільки фахівець, а й мало не «пе ресічний» громадянин. Спробуйте розкрити навмання науковий журнал і що небудь ви разне сказати про наукову цінність статті, яка відкрилася. На вряд чи вийде. Але якщо у кінці її в списку цитованої літератури є посилання на приналежний авто ру свіжий патент, можна майже зі стовідсотковою впевненістю дійти висновку, що йдеться про серйозну інновацію. І не біда, що ви не бачите самого патенту: па тентний пошук і складний, і не без коштовний. Досить того, що ви знаєте про його існування. Що головне? Ім’я автора, 2 3 ключові слова, що характеризу ють сферу пошуку, і слово «па тент». Уводите їх у рядок пошуку — і через секунду одержуєте на мо ніторі список посилань на джере ла. Проходите по посиланнях і от римуєте загальне уявлення (по верхове, звичайно, зате миттєво!) про розробку — ступінь її іннова ційності, зміст, призначення, нау ково технічний рівень і т.д.

Лабораторна робота

В

водимо в адресний рядок бра узера наведену вище адресу і заходимо на сайт. На головній сторінці — карта України. Поруч із назвою, приміром, Харкова напи сано 9/21. Це означає, що в Хар кові дев’ятьма науковими устано вами виконаний 21 проект, що відповідає перерахованим вище умовам. У лівому стовпчику виби раємо опцію «За установами вико навцями». У вікні, що відкрилося праворуч, — перелік проектів, роз сортований по установах виконав цях. Приміром, ННЦ «ХФТІ». У пері од з 2004 по 2008 рік тут виконано 7 інноваційних проектів НАНУ. У старі добрі часи сказали б: замало. Тепер треба говорити: чим багаті, тим і раді. Адже кому цією наукою займатися, якщо середній вік нау ковців інституту — передсмертний? Вибираємо (навмання) проект «Розроблення технології одержан ня магнієтермічного цирконію для атомної енергетики». На сторінці — інформація про виконавців і

співвиконавців, про керівника проекту аж до адреси електронної пошти й телефону. Результати ви конання проекту характеризують ся як «технологічний прорив в індустрії» — круто! Якщо раніше ви в цирконії нічо го не розуміли, радимо зробити в будь якому пошуковику запит «цирконій» і подивитися посилан ня загального характеру: енцикло педії, довідники, науково попу лярні матеріали. За кілька хвилин ви довідаєтеся, що цирконій — не замінний матеріал для активної зони атомного реактора, оскільки він мало впливає на довжину про бігу нейтронів, що його незмінним природним супутником є інший метал — гафній, що значно скоро чує пробіг нейтронів і тому гасить ланцюгову реакцію розподілу. Із цієї причини цирконій від гафнію треба дуже добре очищати, а зро бити це важко, оскільки хімічно вони дуже схожі. Довідаєтеся, що цирконієвий пил вибухонебезпеч ний, склад і географію цирконіє вих руд і те, що Україна має при стойні родовища цього важливо го металу, а в Дніпропетровській області є підприємство «Цирконій», що перебуває в скрутному еконо мічному становищі. Після цього ви вже не сумніватиметесь у важли вості розробки. Однак, затративши ще небагато часу, ви довідаєтеся й те, що магніє термічний метод одержання губча того цирконію винайдений німець ким хіміком В. Кроллем. В 1945 р. у США розпочате промислове вироб ництво цирконієвої губки за його методом, що був основним до 80 х років минулого сторіччя. Однак до початку 90 х основні заводи з ви робництва цирконію через тру домісткість цього методу перейшли на принципово іншу технологію. Тому на перший погляд здаєть ся, що в старому магнієтермічно му методі навряд чи можливі хоч скільки небудь істотні, а не те що проривні інновації. З іншого боку, метод Кролля складний — 23 ета пи в 17 апаратах, тому цілком мис лимі інновації, що стосуються ок ремих етапів. Не виключено, що було вжито вдалу спробу модерні зувати технологію виробництва цирконієвої губки ядерної чисто ти. Подивимося, подивимося... У рядок пошуку вводимо ПІБ ке рівника і слово «патент». Так, у парі документів вони зустрічаються по руч, але не у зв’язку з магнієтер мією цирконію. Патенти стосують ся методу кальційтермічного одер жання порошку цирконію, що ви явився безвихідною колією. Отак. Звичайно, причин категорично стверджувати, що в цій розробці нія кого «прориву» нема, недостатньо. Але протилежне твердження про «техноло гічний прорив в індустрії» ще менш обґрунтоване. Сто років тому, у царській ще Росії, суддя міг би винес ти вердикт: «Справу через недо статність доказів припинити, залишив ши, однак, у сильній підозрі». Так само зробимо й ми. Ні до чого більшого за загальне враження ми й не прагнули, тож більшого і не могли одержати. Прочитавши цю статтю, мо лодші (та й старші) наукові співро бітники, певне, полізуть в Інтернет, щоб подивитися, як виглядають там їх колеги, начальники, та й вони самі. І почнуться розмови, що формують репутації...

Середовище проживання епіцентр

№ 11 (63)

Міністр обіцяє кардинальні зміни Дніпродзержинськ чекає на нову екопрограму Концепція державної цільової екологічної програми «Приведення в безпечний стан уранових об’єктів колишнього виробничого об’єднання «Придніпровський хімічний завод» на 2010—2015 роки», опублікована торік на сайті Мінпаливенерго, ще не ухвалена. Однак її зміст уже двічі був предметом обговорення виїзних

нарад, що відбулися в січні й лютому в Дніпродзержинську під егідою Мінпаливенерго. Причому другу нараду провів наприкінці лютого особисто міністр Юрій Продан— за сумісництвом керівник урядової міжвідомчої комісії з вирішення екологічних проблем Дніпродзержинська.

Ірина Кондратьєва

Д

осить поінформований про негативну екологічну ситуа цію в цьому місті, міністр го тувався до гіршого. Але побачене не розчарувало Ю. Продана. Йому показали, що зуміло місто зроби ти в рамках раніше ухваленої екопрограми за ті мізерні кошти, які вдалося одержати з держбюд жету. І міністр залишився задово лений, хоча в той же час зазначив, що більш повне фінансування ста білізаційних заходів дало б не зрівнянно більший ефект. З огля ду на недоліки попередньої держ програми, у тому числі негативний вплив постійних цінових змін, міністр наполіг на тому, щоб у новій екопрограмі був закладений пев ний фінансовий люфт. Це дозво лить не відступати від намічених планів і довести нову програму до логічного завершення. Кардинальні зміни почнуться вже в 2009 році. За словами Ю. Продана, обсяг бюджетного фінансування для вирішення про блем промислової площадки ко лишнього ВО «ПХЗ» (у тому числі по силення охорони цієї території, об ладнання систем спостереження і зв’язку) становитиме 24 млн грн. Така ж сума передбачена для фінансування заходів щодо охоро ни здоров’я колишніх і нинішніх співробітників підприємств, розта шованих в екологічно небезпечній зоні. Але це все в рамках поперед ньої держпрограми, термін дії якої закінчується цього року.

Спочатку треба вибрати «господаря», а потім уже запитати з нього

Міністр Юрій Продан у Дніпродзержинську. Ліворуч— міський голова Я.Корчевський спеціалізованого підприємства «38 й відділ інженерно технічних частин», які убезпечують роботу в цій зоні. З огляду на розрізненість інте ресів, необхідно подумати, як при вести ситуацію до загального зна менника. Тобто все таки знайти «господаря» площадки. У Мін паливенерго вважають, що вип равити ситуацію можна тільки за допомогою змін у законодавчій базі. У стадії розроблення перебу ває проект закону про статус те риторії колишнього ВО «ПХЗ», що поставить всі крапки над «і». Дру ге важливе завдання — якнайш видше провести інвентаризацію хвостосховищ (поховань промис лових відходів уранового вироб ництва) і об’єктів, розташованих на промисловій території. Резуль тати інвентаризації допоможуть скласти детальну карту радіоак тивного забруднення.

Н

ову екопрограму по Дніпро дзержинську збираються за твердити до кінця осені. Тому авторам проекту програми, чле нам міжвідомчої комісії і вузьких фахівців було важливо обмінятися думками щодо суті проблеми, по слухати різні точки зору і вибрати «золоту середину». На цей час на території колиш нього Придніпровського хімзаво ду діють 28 окремих підприємств і організацій. Деякі з них не хочуть нікому підкорятися. Вони повністю ігнорують вимоги Мінпаливенер го, а також його повпредів — дер жавного підприємства «Бар’єр» і

Олег Войцехович До речі, щодо величини радіо активного забруднення і ступеня небезпеки тих або інших дніпрод зержинських ділянок єдиної дум ки не було. Наприклад, директор

радіоактивних речовин, що йдуть сьогодні через підґрунтові води невеликими дозами. Зрештою по рушення цілісності кожного з хвостосховищ може виявитися економічно недоцільним. У свою чергу дніпродзержинці заявляють, що небезпечні відходи з деяких сховищ можна піддавати вторинній переробці, при цьому ще непогано заробити. Свої докази вони готові підкріпити проведени ми дослідженнями. Але чия позиція сильніше, повинні вирішити вчені й експерти. Деякі учасники виїзної наради міжвідомчої комісії закли кали залучити до роботи міжнарод них експертів, і міністр цю ініціати ву активно підтримав. Він доручив підготувати відповідні листи євро

Хронологія проблеми 11 червня 2008 р. розпоряд* женням Кабміну, на підставі звернення Дніпродзержинської міськради, створена міжвідомча комісія з вирішення екологічних проблем Дніпродзержинська.

Центру моніторингових дослід жень і природоохоронних техно логій Олег Войцехович (м. Київ) вважає, що зараз територія «ПХЗ» не становить загрози для жителів міста й регіону, бо рівень її радіо активного забруднення не можна назвати критичним або дуже не безпечним. Але, з іншого боку, не обхідно обов’язково вживати за ходів із захисту для персоналу, що працює на цій території. У представників дніпродзер жинської влади з цього приводу думка інша: територія «ПХЗ» була й залишається досить небезпеч ною і у випадку яких небудь над звичайних обставин, природних катаклізмів може становити ре альну загрозу для десятків тисяч людей. О. Войцехович також висловив свою точку зору на проблему пе реробки відходів колишнього ура нового виробництва. Він вважає, що краще їх законсервувати, ніж намагатися переносити в інші місця або починати переробляти. Активна діяльність щодо відходів напевно буде небезпечною для людей і навколишнього природно го середовища. Наприклад, в од ному випадку неминуче виникне питання, що робити з лісом, який вже виріс на шкідливих відходах і сам став елементом загальної проблеми. В іншому випадку роз криття «хвоста» може призвести до більш активного поширення

12 листопада 2008 р. Ка* бінет Міністрів затвердив план першочергових за* ходів щодо поліпшення еко* логічного стану Дніпродзер* жинська.

пейським та іншим організаціям — загальновизнаним авторитетам у галузі поводження з радіоактивни ми відходами.

12 березня 2009 року

діоактивних відходів. Туди звезли різні конструкції, забруднений за лізобетон. Відходи, які транспортувалися, зокрема, на сухачівське хвостосхо вище, перекачувалися із заводу закритим пульпопроводом. Але такі споруди ніколи не бувають іде альними, доречно говорити про протікання, прориви пульпопрово ду. Це також свідчить про те, що площа ураженої території дуже ве лика. Але, мабуть, найтривожнішим фактором можна вважати те, що з кінця 40 х до кінця 60 х у доменній печі №6 Дніпровського металург ійного комбінату плавилася руда з високим вмістом урану в шлаку. Ці шлаки йшли на Придніпровський хімзавод, а частину їх скидали у вигляді відходів у зоні шлакових відвалів ДМК. Тому є всі підстави стверджувати, що не тільки пло щадка доменної печі, а й частина території металургійного комбіна ту піддавалася радіаційному заб рудненню. До того ж відомо, що за більш ніж 20 літній період двічі проводи лися капітальні ремонти печі. Тоб то опалубка оновлялася цілком, а тисячі тонн радіоактивних матері алів і конструкцій вивозилися на острови, розташовані на Дніпрі. Точно вказати ці місця навряд чи хтось зможе, крім мене, бо я ніде більше не зустрічав докладних відомостей про поховання цих відходів. Ідемо далі: шоста доменна піч врешті решт була підірвана. Може те уявити, скільки радіоактивного пилу здійнялося у повітря і де він осів. Дезактивації площадки ДП 6, наскільки я пам’ятаю, не проводи лося. Взагалі навіть мови про це не було. А всі металеві конструкції і опалубка після вибуху були виве зені на базу «С». У 90 х роках після гамма зйом ки на території міста було виявле но 117 вогнищ радіоактивного вип ромінювання, і ці «плями» потім з ус іма заходами обережності приби рали з тротуарів, трамвайних зупи нок, з приватного сектора біля жит лових будинків, дитячих садків і т.д. Тому я впевнений, що радіацій не забруднення не може вважа тися тільки проблемою промпло щадки колишнього ВО «ПХЗ». По вністю підтримую своїх колег, які

Особлива думка

Зона порятунку — все місто

Д

ещо несподівану точку зору на екологічні проблеми Дніпро дзержинська висловив рад ник губернатора Дніпропетровсь кої області Григорій Шматков. Він звернув увагу присутніх на небез пеку, яку можуть становити тери торії інших промислових підприємств: — Я переконаний, що міську те риторію необхідно розглядати і «лікувати» у комплексі. Бо пере робкою і збагаченням урану зай малося не тільки ВО «ПХЗ». По суті, у вирішенні цього завдання був задіяний весь Придніпровський регіон. Видобуток руди починався в Жовтих Водах, потім її везли за лізничним транспортом і складу вали в районі с. Таромське (на так званій базі «С»), а вже звідти пе реправляли на завод у Дніпрод зержинськ. Шляхи транспортуван ня уранової руди, звичайно, були забруднені. І це неодноразово підтверджувалося подальшими дослідженнями. Потім базу «С» пе ретворили на місце зберігання ра

Григорій Шматков наполягають на проведенні комп лексного моніторингу всієї тери торії Дніпродзержинська. Треба простежити всі екологічні ланцюж ки, щоб визначити рівень забруд нення ґрунту, води, повітряного ба сейну. Необхідно визначити й діючі джерела забруднення. Адже Дніпродзержинськ щодо цього ун ікальне місто. З одного боку — гігантське хімічне забруднення (ніде у світі немає більше міст із двома коксохімічними заводами), з іншого— існуючий радіаційний фактор. Рівень взаємодії двох та ких складових ще не визначений і не досліджений. Тож роботи попе реду — сила силенна. Продовження на 7*й стор.

№ 11 (63)

12 березня 2009 року

Міністр обіцяє кардинальні зміни Від сенсацій — до законів

Н

априкінці ХХ століття екологі чна проблематика подавала ся в ЗМІ виключно на рівні «смажених фактів». Журналісти із задоволенням відкривали очі нео бізнаним на страшні таємниці надр, повітряних і водних ба сейнів, наводили вбивчу статисти ку захворюваності і смертності в екологічно небезпечних регіонах, серед яких Дніпродзержинськ не рідко грав першу скрипку. Сьо годні на зміну сенсаційним зая вам приходять здоровий глузд, зважені рішення і завзята праця.

Цифра шок За даними управління охо рони навколишнього природ ного середовища Дніпро дзержинської міськради, об сяг шкідливих викидів на 1 кв. км території міста стано вить 914 тонн. Навколо дніпродзержинських екологічних проблем об’єдналися представники всіх гілок влади. Це вселяє певний оптимізм, бо з’яв ляється більше пропозицій, ініціа тив. З бюджетів різних рівнів навіть у порівнянні з 2008 роком виді ляється все більше коштів. Як відзначив на виїзній нараді Віктор Сергєєв, заступник голови держад міністрації Дніпропетровської об ласті, торік область виділила Дніпродзержинську 4,5 млн грн, а в 2009 му для вирішення ряду еко логічних проблем (у тому числі на моніторинг радіоактивного стану) заплановано більше 6 млн грн. Це істотне доповнення до фінансових підкріплень із держбюджету. Не слід забувати і про викорис тання прихованих резервів. На приклад, можна вирішити питан ня про зниження податкового пре са для потенційних інвесторів, які захочуть зайнятися вилученням небезпечних відходів або їхньою вторинною переробкою. Можна, зокрема, знизити податок на зем лю в місцях зберігання радіоак тивних відходів. До першочергових заходів щодо поліпшення екологічного стану Дніпродзержинська міжвідомча комісія включила: створення систе ми комплексного екомоніторингу міської території, хвостосховищ, а також селищ Таромське і Сухачів ка; радіаційне обстеження міста з визначенням гамма фону і рівня вмісту радону у приміщеннях, у тому числі дошкільних і навчальних установах, у житловому секторі; оснащення радіаційного відділу міськсанепідстанції; створення ре абілітаційного центру на 30 ліжко місць на базі спеціалізованої ме дико санітарної частини №8; роз чищення річища Коноплянки з ме тою запобігання підтопленню хво стосховищ із високим вмістом ра діоактивних речовин тощо. Зустріч у Дніпродзержинську по казала, що півзаходами війну з ра діацією і сотнями тонн усіляких про мислових відходів виграти немож ливо. Грамотна стратегія, розрахо вана на віки, і спеціальний, «дніпродзержинський закон» — ось, мабуть, головні «цеглини», на яких базуватиметься вся подальша ро бота. Справа за малим: ухвалити нову екопрограму і запустити її з 1 січня 2010 року у дію з 100 відсот ковим фінансовим забезпеченням. Фото автора

Техносфера SOSтан SOSтан

Іржа на зобов’язаннях Технічний стан регіональних газорозподільних мереж загрожує країні масштабною катастрофою Ще 16 січня на нараді в Кабміні вперше з вуст прем’єр#міністра прозвучало гучне повідомлення, що на базі локальних газопроводів, які перебувають у власності держави, будуть створені державні обласні постачальні компанії. Відтоді не вщухають розмови про реорганізацію газового господарства країни. Яким чином вона відбуватиметься, залишається великою таємницею Мінпаливенерго. А тому метушня довкола акціонованих облгазів виглядає лише черговою політичною боротьбою за контроль над роздрібним ринком газу, а не вболіванням за споживача.

Хто залишиться на трубі?

«Піонерська» сталь: до розриву — завжди готова

П

З

Світлана Ісаченко

ричини, які змусили владу че рез 12 років нарешті прозріти і визнати приватизацію міськ та облгазів невдалим експериментом, щоразу різні. Спочатку ініціатива уря ду була викликана тим, що (за слова ми прем’єр міністра) 75% облгазів скуплені Дмитром Фірташем, який, мовляв, зумисне у розпал газпромів ської зимової «газової блокади» са ботував подачу газу населенню в по вному обсязі — лише 40% від того, що отримував з магістральної труби. Отож, мовляв, тільки державні ком панії гарантуватимуть доставку газу споживачам. (Фірташ, у свою чергу, назвав всі закиди на свою адресу су цільною маячнею). Сьогодні акцент змістився у фінансовий бік справи: облгази не сплачують державі за отриманий газ. «Якщо розрахунків не буде, при тому, що населення розраховується, ми направимо в облгази податкову, контрольно ревізійне управління, звернемося до Генеральної проку ратури, аби врешті решт розібрати ся, що відбувається з кожним конк ретним платником, — заявила дня ми Юлія Тимошенко на нараді щодо стану розрахунків за газ, спожитий країною з початку року. — Якщо обл гази не почнуть нормально розрахо вуватися, а всі вони приватні (далі за текстом вже відома інформація про Фірташа, яку опускаємо. — Авт Авт.. ), то ми будемо через процеду ру банкрутства або через внесення відповідного закону до Верховної Ради просто повертати облгази у державну власність». Прем’єр наго лосила, що уряд не має наміру спо кійно спостерігати за низьким рівнем розрахунків за спожитий газ. На жаль, серед основних причин взятого урядом курсу на різку репри ватизацію облгазів не фігурує нинішній технічний стан регіональних газорозподільних мереж, який, без перебільшення, загрожує країні мас штабною катастрофою. Локальні ж катастрофи з людськими жертвами до уваги чомусь не беруться. Усі гілки влади багато років поспіль спокійно спостерігають за низьким рівнем ек сплуатації і обслуговування систем газопостачання, не вдаючись до жод них кардинальних заходів для його поліпшення. Можливо, нові державні компанії, якщо до них таки дійде справа, змо жуть забезпечити подачу газу в пов ному обсязі навіть у найкритичніших ситуаціях, а також вчасно і стовідсот ково розраховуватись за газ. Але чи гарантуватимуть вони споживачам не тільки стабільні, а й, у першу чергу, без печні газові поставки? Ніхто зараз не дасть на це ствердної відповіді. Ос кільки самі ж спеціалісти НАК «Нафто газ України» дивуються, як при май же доведених до ручки газорозподіль них мережах ми ще, дякувати долі, об ходимося відносно невеликою кількістю техногенних аварій.

а даними ДП «Газ України», най ближчими роками необхідно ка пітально відремонтувати та замі нити 50% газорозподільних мереж, витративши на це 3 млрд доларів. Тоб то щороку для надійної і безпечної екс плуатації регіональної системи газо постачання має оновлюватись не менше 10 тис. км труб. Фактично має мо всього 200 км, або 2% від бажа ної кількості. Допускається експлуата ція окремих будівель, споруд інженер них мереж, термін надійності яких дав но вичерпано. Зі значним ступенем зносу функціонує більшість обладнан ня газорегуляторних пунктів. Серйозне занепокоєння виклика ють навіть не так цілком замортизо вані газові мережі, як збудовані 10—30 років тому, які мали б ще служити і служити. За результатами щорічних обстежень, кожний третій метр порівняно «молодих» газогонів треба латати або взагалі замінюва ти. Спеціалісти пов’язують це з тим, що на початку 80 х років різко по гіршилася якість сталевих труб. Їх виготовляли з так званої «піонер ської» сталі, яка не витримувала ні технологічної критики, ні жорстких умов експлуатації. До всього прокла данням газорозподільних мереж, технічним наглядом за їхнім будів ництвом і прийманням в експлуата цію тривалий час, схоже, займалися ті, в кого не зник дитячий азарт піо нерських суботників. Труби заклада ли ніби з таким розрахунком, щоб не вдовзі їх з чистим сумлінням можна було здати на брухт.

Куди подівся слюсар?

Н

а жаль, катастрофа в Дніпропет ровську у жовтні 2007 року, коли вибух газу висадив у повітря ча стину багатоповерхового будин ку і під уламками загинули 23 людини, мало чому навчила газовиків. Причи нами катастрофи став саме доведений до жахливого стану (конкретно — до товстого шару іржі на засувках) місце вий газорегуляторний пункт, на якому не спрацював жодний з трьох ступенів захисту від імовірної аварії. Уряд ініціював тоді фронтальну пе ревірку технічного стану всього газо вого господарства країни. Зокрема, доручив відповідним органам ретель

но проаналізувати діяльність спеціа лізованих підприємств, які взяли у ко ристування розподільну мережу, щодо режимів газопостачання населення та організації технічного обслугову вання газорозподільних пунктів. Перевірки засвідчили: приватні акціоновані газові підприємства працювали на вкрай неналежному рівні, не дотримуючись встановлених державою ліцензійних умов і не ви конуючи своїх договірних зобов’я зань з експлуатації газопроводів. Так, територіальні управління Держ гірпромнагляду, обстеживши 6954 об’єкти газового господарства, вия вили тоді 12266 різноманітних пору шень. За невиконання вимог цивіль ного захисту та техногенної безпеки до адміністративної відповідальності було притягнуто 89 керівників та по садових осіб. Повторні перевірки засвідчили певні позитивні зрушення в роботі облгазів щодо техобслуговування га зових мереж. Але до належного по рядку ще дуже далеко. До того ж, і це найсумніше, наводити лад сьогодні нема кому. Неукомплектованість штатів деяких газопостачальних підприємств перевищує 50%. Кваліфі кованих спеціалістів взагалі почасти не відшукати вдень з вогнем. При міром, у «Закарпатгазі» штат технічних працівників укомплектований всього на 45%. З них 65% не мають навіть тех нічної освіти. При цьому підприємство оголосило про скорочення 80 своїх працівників у зв’язку зі світовою кри зою… «Львівгаз» за останні 5 років примудрився скоротити 600 слюсарів. Відповідно скоротилися техогляди, обходи, перевірки системи газопоста чання. Чотири вибухи побутового газу, що сталися торік у Львівській області, в яких постраждало 14 людей, з низ троє загинули, — на совісті місцево го ВАТ. Мало того, що критична більшість співробітників облгазів (у тому числі так званого топ менеджменту) не ма ють відповідних знань і досвіду, до всього бракує ще й сучасних приладів контролю витоків газу (а вони не рідкість), газоаналізаторів, комплекту вальних матеріалів. При ремонті фізич но зношеного і морально застарілого обладнання використовують само робні деталі. А йдеться, нагадаємо, про об’єкти підвищеної небезпеки. Про сучасні системи охоронної сигналізації, автоматичного керу вання технологічними процесами, спецавтотранспорт і навіть про автоматичні одоризаційні уста новки залишається, схоже, тільки мріяти. Технічний стан, зокрема, обладнання газорозподільних станцій невпинно погіршується, а з ним — рівень безпеки їх експ луатації.

Мовою цифр * Із 334, 2 тис. км газових мереж 10,3 тис — безхазяйні, тобто не передані на баланс спеціалізованим підприємствам з газопостачання та газифікації. Плано ве технічне обслуговування цих мереж ніхто не проводить. * 60 тис. км розподільних газопроводів функціонують з вичерпаним амор тизаційним терміном експлуатації, 15 тис км не забезпечені мінімально необ хідним захисним потенціалом, а 13,5 тис км газових труб перебувають в зоні блукальних струмів. * Із загальної кількості газорегуляторних пунктів лише одиниці обладнані засобами автоматизації та телемеханізації. 2198 ГРП — фізично зношені та морально застарілі.

Рифи тарифів

С

амі ж облгази вбачають вихід зі складної ситуації (і для себе, і для країни) не у зміні форми влас ності суб’єкта господарювання, а най перше — у якнайшвидшому прийнятті економічно обґрунтованих тарифів на транспортування газу, куди б увійшли складові на модернізацію регіональ ної газорозподільної мережі, інвес тиційні витрати, а також фіксовані витрати на планові заходи з пром безпеки і забезпечення належного технічного стану всього газового ус таткування. Інакше новостворені державні компанії неминуче зіткнуться з тими ж проблемами, з якими зараз не можуть впоратися облгази. Оскільки тарифи — єдине джерело коштів на експлуатацію і ут римання державної газорозподіль ної інфраструктури. Терміново необхідна нова норма тивна база, яка б на законодавчо му рівні врегулювала відносини спо живачів газу та підприємств, що його постачають. Однак закони «Про розподільні газові мережі та спору ди на них» і «Про засади ринку при родного газу» досі не прийняті. Не передбачено кримінальної відпові дальності за пошкодження і руйну вання елементів газових мереж, а також за крадіжки природного газу. Така ж відповідальність має бути за самовільне втручання абонентів в роботу систем газопостачання жит лових квартир. Безліч прикладів, коли саме самовільна реконструк ція, несанкціоновані врізання в га зову трубу ставали причиною ава рійних ситуацій. Кожний четвертий нещасний випадок трапляється внаслідок самовільного проникнен ня в систему газопостачання. За інфомацією Держгірпромнаг ляду, торік сталося 69 нещасних ви падків з використанням газу у по буті. Постраждало 155 осіб, з них 81 — смертельно, в основному через отруєння чадним газом і вибухи. Цього року уже маємо 20 «газових» жертв. Що цікаво, жодний облгаз, на території господарської діяль ності якого сталася аварія, не був юридично покараний. Ніхто навіть не відповів за трагедію в Дніпропет ровську… Зате НКРЕ пильно відслідковує платіжну дисципліну облгазів і одразу накладає штраф за неоформлені в строк нові договори зі споживачами і невчасні розрахун ки з державними газопостачальни ми компаніями. Комерційні, а не експлуатаційні питання стоять на першому місці не тільки у приватних газових структур. «Сьогодні ми пожинаємо на слідки безмозгої приватизації, я по іншому не можу сказати, коли держ власність приватизовувалась за ха барі без жодних інвест зобов’язань і відповідальності, — зазначила Юлія Тимошенко на вже згаданій нещодавній нараді з учасниками га зового ринку. — Локальні роз подільні мережі доведені до цілко витого зносу. Де відповідальність власника? Нуль». Що ж, досить са мокритично, якщо врахувати, що власником регіональної газорозпо дільної мережі є саме держава.

Енергоємність знаю, як

№ 11 (63)

12 березня 2009 року

Електроопалення врятує енергонезалежність? Чи вистачить урядовцям наснаги впровадити у життя ідею диверсифікації класичних джерел енергопостачання? Адже нововведення потребують чимало коштів та часу... Використовувати природний газ як основний енергоносій — сьогодні розкіш. Це на одному з нещодавніх засідань КМУ зазначила прем’єр& міністр України. Уряд розглядає варіант відмови від газифікації населених пунктів, пропонуючи як альтернативу електроопалення. У планах також нововведення у будівництві: розглядається можливість заборони монтування котелень на природному газі ще на проектному етапі. Замість цього пропонується внести в будівельні норми і правила обов’язкове використання електроопалення з теплоакумулюючими системами.

Тетяна Коврига

В

загалі ситуація з електро енергією в Україні не така вже й погана: країна отри мала у спадок від Союзу найбіль шу кількість атомних станцій, і продукції, яку вони виробляють, у нас більш ніж достатньо. За да країна має ними експертів, У Ук надлишки виробленої елект роенергії в обсягах до 6 ГВт ГВт.. «Цього більш ніж достатньо для обігріву, наприклад, об’єктів соціальної сфери майже всієї Ук

ка книжкова фабрика (впровад ження технології теплоакумуляц ійного електрообігріву дало еко номію 1,6 млн м 3 природного газу в рік при опаленні 73 тис. м 3 приміщень); загальноосвітня школа в Чернігівській області (економія коштів після переоб ладнання котельні з твердого па лива на електроопалення склала 45%). «Наведені приклади економії — це не амбіції, а реальні дані тих суб’єктів господарювання, які перейшли на електроопален ня. Витрати на встановлення об

Довідка «УТГ» Україна посідає 4 те місце у світі з обсягів виробництва електроенергії на одного меш канця. Але електропотужність, яка викорис товується на електроопалення у комунальній та бюджетній сферах, не перевищує 1% від загального електронавантаження. раїни», — вважає директор на уково виробничого підприєм ства «Т еплон» Віктор Опана «Теплон» сюк. В Україні вже не перший рік впроваджуються інноваційні електролітичні комплекси для опалення і гарячого водопоста чання, які функціонують на більш як 100 об’єктах бюджетної та соціальної сфери. Серед них — будинок інтернат у Хмельницькій області (витрати на закупівлю енергоносіїв зменшились втричі після встановлення електроаку мулюючого обладнання); Київсь

ладнання (при середній вартості 55 тис. грн на 1500 м 3 об’єму опалення) окупилися за 2—3 се зони», — зазначає Віктор Опана сюк. Крім того, заміна природно го газу на електроенергію з ви користанням акумуляції — це не тільки суттєва економія коштів, а й стабілізація температурного режиму та запас тепла і гарячої води при виникненні аварійних ситуацій. У найближчих планах компанії — переведення на електроопа

Як це працює?

лення міста Лубни Полтавської області та міста Прилуки Черні гівської області. Переконливий досвід «електри фікації» має Житомирська об ласть ласть. Упродовж 2006—2008 років електроопалення впроваджено у декількох школах, в обласному управлінні державної скарбниці, у відділеннях державної скарб ниці Бердичева, Новоград Во линського, смт Володимир Во линського, Бердичівському місь кому відділенні « Приватбанку»» , ряді житлових багатоповерхових будинків. «Ми і надалі практикуватиме мо переведення об’єктів бюд жетної сфери на електроопален ня, адже звичні схеми теплопо стачання сь огодні потребують сьогодні докорінної технічної модерні зації, вони не можуть забез печити споживача необхід ним теплом і гарячою водою. Особливо гостро ця проблема стоїть в лікувальних та освітніх закладах, де має бути постійний температурний режим. Наразі розглядається можливість за провадження теплоакумулюючих систем електроопалення в 10 школах, 12 дитячих садках, 8 ме дичних закладах та 4 районних

Електролітичний комплекс «Т еп «Теп лон» — сталевий циліндр закритого типу, заповнений електролітом, у яко му через ізолятор закріплений елект род. В циліндрі нагрівається елект роліт, і тепло через його стінки пере дається теплоносію в теплоакумулю ючі посудини. Потужність одного «Теп лона» — 45 кВт, його можна розміщу вати як безпосередньо біля об’єкта на поверхні, так і в підвалі, або закопати в землю. Нагрівач працює від трифаз ного електричного струму 380 В. Унікальність комплексу в тому, що він може нагрівати теплоносій в теп лоакумулюючій посудині до межі кипі ння в нічний час, коли електроенергія в 4 (!) рази дешевша, а в систему опа лення подавати з меншою температу рою – безпечною та комфортною для визначеного режиму опалення протя гом доби. Так забезпечується макси мальна економія і рівномірний роз поділ тепла протягом доби і всього опалювального сезону.

будинках культури», — зазначає заступник голови Житомирсь кої обласної адміністрації Володимир Дебой. За даними Національного агентства з питань енергоефек тивності в Україні, на електро опалення переведено близько 15 тисяч квартир і 10 тисяч за кладів соціальної сфери. Але поширенню електроопа лення сьогодні заважає ряд об межень, які пов’язані з дво ма факторами — вартістю електроенергії і пропускною спроможністю електромереж. Щодо першого є можливість регулювати і програмувати сучас не електроопалювальне облад нання з урахуванням реальних потреб і використовувати багато тарифні лічильники, які дозволя ють споживати дешеву «нічну» енергію (а це 30—80 відсотків економії). Інша справа — пропускна спроможність: біль шість електричних мереж і транс форматорних підстанцій в Україні перебувають в критичному стані. Коштів на вирішення пробле ми у держави, звичайно, немає, і модернізувати мережі можна тільки за допомогою інвесторів.

На цьому наполягає прем’єр. На одній із зустрічей із потенційни ми інвесторами вона навіть за пропонувала розглянути мож ливість приватизації обласних енергетичних компаній. «Загалом ди вує позиція обл дивує енерго з цих питань. При пере веденні об’єктів на електро електро опалення сплачувалися чималі гроші за під’єднання. Але вони не тільки не вкладають ці кош ти в модернізацію мереж, а й не сприяють розширенню збу ту електроенергії», — говорить директор «Теплону». Він зазначає, що вирішення проблем при пере веденні на електроопалення мож ливе тільки за конструктивного діалогу всіх учасників цієї сфери та належної нормативно правової бази. А поки, судячи з відсутності ос таннім часом масових відклю чень від електромережі, можна дійти висновку: енергосистема У країни доволі спокійно ви ви тримує «пікові» навантажен н я . Це означає, що резерв по тужності в системі ще є, тому вар то сподіватись, що електроопа лення хоч і не зробить нас енер гонезалежними, але точно до цього наблизить.

Від нормування — до стандартів Україна розпочинає перехід від нормування питомих витрат енергоресурсів до використання енергетичних стандартів

Тетяна Коврига

П

итання впровадження енергостандартів розглядалось на черговому засіданні ко легії Національного агентства України з питань забезпечення ефективного викори стання енергетичних ресурсів. Зокрема, йшлося про затвердження в плані науко во дослідних та дослідно конструкторських робіт завершення розроблення ряду стан дартів та технічних регламентів на найбільш енергоємні та соціально значущі види продукції.

Енергетичні стандарти мають врегулюва ти ситуацію у сфері виробництва соціально значущої продукції, де спостерігається збільшення енергоємності технологічного процесу. Насамперед це стосується вироб ництва молока та пакетованих молочних ви робів, хліба та хлібобулочних виробів, ковбас них виробів, виробництва та постачання теп лової енергії та гарячої води, постачання то варної питної води. За словами голови НАЕР Ігоря Черка шина, перехід від нормування питомих витрат енергоресурсів до використання

енергетичних стандартів розширить дер жавне регулювання у сфері споживання енергоресурсів. «Сьогодні під державне регулювання норм питомих витрат підпа дають тільки 35% підприємств України. Інші 65% — прерогатива місцевих органів влади, яким іноді вигідно свідомо завищу вати норми для списання втрат. Все це згодом перекладається на споживачів»,— зазначив він. Упровадження енергетичних стандартів і технічних регламентів у сфері енергозбере ження повинне стати передумовою самого поняття відповідності критерію енергоефек тивності при виробництві конкретного виду продукції або послуг.

Довідково НАЕР проведено аналіз змін питомих витрат енергоресурсів на випуск одиниці основних видів продукції. У 2008 році питомі витрати енергоносіїв збільши лися: — на послуги з розподілу води — на 14,3% ; — перевезення вантажів залізнич ним транспортом — на 30,88%; — транспортування газу — на 8,28%; — виробництво цукру — на 17,8%; — виробництво борошна пшенично го та пшенично житнього — на 13,5%.

№ 11 (63)

12 березня 2009 року

Енергоємність знаю, як

У рамках Енергетичної стратегії України Національне агентство з питань забезпечення ефективного використання енергоресурсів здійснює розроблення загальнодержавної програми «Енергоефективність 2009—2013». Реальні шанси стати учасником цього проекту і отримати під виготовлення нових котелень та переобладнання існуючих від 100 до 200 мільйонів гривень має тернопільський завод газового обладнання «Альфа'Газпромкомплект»

ставлять цілком конкретне завдан ня: диверсифікувати джерела енер гозабезпечення та максимально перевести котельні на альтерна тивні, передусім відновлювані види біопалива. Безперечно, крок хоч запізнілий, але раціональний. Ска жімо, у Литві ще рік тому в тепло енергетиці використовували 14% альтернативних джерел енергії, у Швеції — 20%, а, за інформацією преси, споживання газу сьогодні

на альтернативні види палива. Як розповів Степан Адамович, цей проект визрів не на порожнь ому місці. Задуму передували сер йозні підрахунки і прогнозна кон цепція. Робота ведеться одразу у двох напрямах. Перший — форму вання ринку біопалива, а такого, якщо подивитись на наші лісопо садки уздовж автотраси, вистачить на 10—15 років. У подальшому

У Тернополі замахнулися на… газову трубу За один рік…

Богдан Новосядлий

Ідея вартістю у сім мільярдів

В

умовах непрогнозованого зростання цін на енергоносії, передусім російський газ, нова програма передбачає роз роблення цілісної системи заходів з енергозбереження та енерго ефективності, докорінного змен шення наднормативних витрат па ливно енергетичних ресурсів, а заразом різке збільшення випуску — у 3—5 разів — ефективного об ладнання, необхідного для змен шення споживання енергоре сурсів. За словами начальника го ловного управління промисловості та інфраструктури Тернопільської облдержадміністрації Леоніда На ноцького, до участі в цьому проекті уже готовий колектив спеціалізо ваного підприємства «Альфа Газ промкомплект». За словами його генерального директора Степана Лукасевича, за 18 років роботи в цій сфері колек тив виготовив понад 100 тисяч одиниць газового обладнання 150 типів, і кожен виріб тільки упро довж однієї години роботи еконо мить 1 м3 газу. Але це, як кажуть, тільки передмова до справді за гальнодержавної економії. Уже кілька місяців керівництво «Альфи» на всіх рівнях доводить високу ефективність каталізаторів палива власного розроблення. Пристрій розрахований на 15 тонн пально го, або на 150—200 тисяч кіло метрів пробігу автомобіля, і при значений для зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферу (приблизно 100 грамів на 1 літр пального). А ще, і це справжня тех нічна революція, він на 10% змен шує витрату пального. Певний час скептики дивились на цю новинку лише як на комер ційну справу підприємства. А якщо подивитись на це державним

оком? Упродовж року в Україні ав тотранспорт спалює 11,5 млн тонн бензину і солярки. Якщо весь ав томобільний парк укомплектувати каталізатором Лукасевича, то зе кономимо 1 млн 150 тис. тонн пального, або майже сім мільярдів гривень! Звісно, розрахунки теоре тичні, вони завжди відрізняються від практики, але тим не менш, як кажуть, шкурка варта вичинки. Зрештою пристроєм зацікавились столичні спеціалісти, і впроваджен ня тернопільських каталізаторів запропоновано внести до держав ної програми енергозбереження.

там взагалі скоротили до 4%. А як же у нас? Чи можемо ми скористатися повчальним досві дом сусідів? За словами Леоніда Наноцького, відповідь ствердна. Тернопільщина для цього має відповідну сировинну базу — що року не менше 350 тисяч тонн відходів деревини і 400 тисяч тонн — сільськогосподарського вироб ництва. Як мовиться, ходимо по зо лоту. Актуальність енергозбереження та доцільність переходу на біопаливо ще кілька років тому передбачили на Тернопільщині. З ініціативи Степана

Степан Лукасевич біля стенду «Альфа Газпромкомплексу»

Шведський досвід — на український ґрунт

М

ожливо, ця думка суб’єк тивна, але складається вра ження, що наші урядовці програмами енергозбереження всерйоз зацікавилися лише зараз, після програної газової війни з Ро сією. І тепер перед наукою, промис ловістю та підприємцями вони

Лукасевича представники тернопіль ської влади спільно з підприємцями почали «моніторити Європу» — вив чали досвід переходу на альтерна тивні види палива у Швеції. Звідти на відались у Литву, підприємці якої по стачали шведам частину обладнан ня до суперкотелень. Наприкінці січня на базі тернопільської «Альфи» створено спільну українсько ли товську компанію «Біо Альтернати ва», яка займатиметься виготовлен ням нових котелень різних потужно стей на біопаливі, а також переоб ладнуватиме існуючі газові котельні

Учені, поверніться додому! Вислів «відплив інтелекту» має шанси бути заміненим більш оптимістичним терміном «мобільність талантів».

Валентина Владимирова

«П Юрій Глєба, біолог, академік НАНУ, член Європейської академії наук, колишній директор Інституту клітинної біології і генетичної інженерії, лауреат Держпремій СРСР і України. Нині голова правління компанії Icon genetics (США—Німеччина)

роведення наукових дослід жень колективами під керів ництвом запрошених дослід ників» — такий пункт, за повідом ленням прес служби РАН, включе ний до Федеральної цільової про грами, присвяченої науковим кад рам інноваційної Росії. Відповідно до неї планується, що вже в нинішньому році вузи і нау кові організації країни запрошува тимуть представників російської

наукової діаспори для керівництва науковими колективами і проведен ня наукових семінарів. Держава має намір виділити на 100 науково дос лідних проектів такого роду 200 мільйонів рублів. Захід розрахова ний не на остаточне повернення вче них, а на створення тимчасових нау кових груп за участю зарубіжних дос лідників. При цьому роль «повер ненців» полягає не так у самих дос лідженнях, як у забезпеченні якісної експертизи російських наукових проектів, а також підготовці науко вих кадрів.

Виготовлення 200 котелень, які працюють на біопаливі, обійдеться в 1 млрд грн. При цьому буде вивільнено 739 млн м3 імпортного газу при4 близно на 2 млрд грн. Щороку Тернопільська область спожи4 ває близько 900 млн м3 газу.

можна вирощувати швидкорослу енергетичну вербу. Зрештою, не варто скидати з рахунку запаси тор фу, яких на Тернопіллі 7% від за гальноукраїнських. А якщо їх на промисловій основі змішувати з тирсою, то отримаємо справді ви сокоякісне і відносно недороге пальне. Наприклад, торф дешев ший від газу у 2,8 раза, а відходи деревини — у 8 разів. Виробничі потужності з випуску біокотелень теж є. Тернопільці ма ють високоефективну модель кот ла, запатентовану їхнім земляком — працівником Бережанського аг роінституту Михайлом Гнатьом. Чи зможе одне спільне підпри ємство з випуску котелень на біопа ливі зробити революцію у викорис танні альтернативних джерел пали ва? Звісно, треба бути реалістами: якщо перетворимо цю справу у кам панійщину, як, приміром, за ра дянських часів заготівлю гіллячко вого корму для худоби, то й матиме мо відповідні наслідки. Якщо ж зро зуміємо, що за залежністю від газо вої труби на кону стоїть державний суверенітет, то не полінуємось взя тися за справу серйозно. За таких умов «Біо Альтернатива», яка почне виробництво уже у другому півріччі, може за рік виготовити понад 200 котелень різних потужностей. З монтажем «під ключ» вони обій дуться (не лякайтесь цифр) майже в 1 млрд грн, але окупляться, за роз рахунками фахівців, за рік. При цьо му буде вивільнено 739 млн м3 імпортного газу приблизно на два мільярди гривень. Аби до кінця зро зуміти цю арифметику, скажемо, що Тернопільська область, до прикла ду, за рік споживає приблизно 900 млн м3 газу.

Прагнення зовсім або хоча б на час повернути співвітчизників, що досягли успіхів у науці, характер не для багатьох країн світу. Так, різноманітні спеціальні програми з повернення вчених зі США роз роблені й фінансуються урядами Індії, Китаю, Ізраїлю та Південної Кореї. У Китай за кілька років у рамках програми «100 профе сорів» повернулися не сто, а де сятки тисяч учених, які одержують тут таку ж зарплату, як у США. Зу силля азіатських країн дають відчутний результат. В останні роки тут помітно скорочується розрив із Заходом із кількості пуб лікацій, цитування, патентів; з’яв ляються університети й бізнес школи високого міжнародного рівня. На жаль, в Україні такої програ ми поки немає.

ТехНОвини Спирт — у бензобаки, а не в пляшки! Концерн «Укрспирт» почав промислове виробництво біопалива «Біо'100». Одне з підприємств концерну, ДП «Лохвицький спиртовий комбінат», виробляє на добу вже 10 тисяч дал компонента моторного палива активного (КМТА) на основі флегмового компонента.

К

МТА — продукт, розроблений фахівцями концерну «Укр спирт» разом із галузевими на уковцями. Кінцевий продукт — бензин «Біо 100». Паливо на 60% складається з поновлюваної сировини, повідом ляє УНІАН з посиланням на прес службу концерну. Висока якість і характеристики палива відповідають суворим стандартам екологічної безпеки Євро 4. Паливо «Біо 100» має більш ви соку детонаційну стійкість, ніж будь який стандартний бензин, виготов лене з нафти, а також екологічні переваги, наприклад, низький вміст сірки в сировині. Вміст аро матичних вуглеводнів у новому па ливі в десятки разів нижче, ніж у стандартних бензинах. Внаслідок цього зменшуються викиди з відпрацьованими газами такої не безпечної речовини, як бензо пірен. За вмістом бензолу «Біо 100» має показники на рівні вимог європейських стандартів. На сьогодні обсяги випуску па лива «Біо 100» становлять 80 тонн на добу, вся продукція Лохвицько го спиртового комбінату реалі зується на українських АЗС. Концерн «Укрспирт» розглядає експеримент із виробництва біопа лива на Лохвицькому спиртовому комбінаті як такий, що дозволяє провести перевірку всіх етапів ви робництва і реалізації альтерна тивного палива. Уже найближчим часом до програми виробництва біопалива будуть підключені ще 5 заводів. Устаткування з абсолю тування спирту на цих заводах ство рено в рамках співробітництва кон церну і НВП «Техінсервіс». Підготувала Людмила ГРЕЧАНИК

Економіка

антикриза: їхній досвід «І коли ми стоїмо на перехресті історії, погляди усіх людей, усіх народів знову спрямовані на нас — вони чекають, що ми зробимо в цей момент, вони чекають, коли ми знову поведемо їх» — ці слова президента Барака Обами, сказані ним 24 лютого 2009 року в стінах конгресу, коротко й точно описують сьогоднішній стан американської і всієї світової економіки.

Тільки якнайшвидше відродження американської економіки мовірну активність і постарався взяти бика, тобто кризу, за роги. Не обмежуючись точковими ударами.

17 лютого у Денвері він поставив свій підпис під ухваленим конгре сом «Планом стимулювання еконо міки країни» ціною в $787 млрд. За словами президента, це доз волить закласти фундамент для відновлення економіки США, яка опинилася у найважчій ситуації з часів Великої депресії, і подолання найбільш невідкладних викликів, до яких належать зростання безробіт тя і нафтова залежність. Глава дер жави вважає свою ініціативу «абсо лютно необхідною», а зволікання з її здійсненням — згубним для Аме рики.

Круговорот кризи

С

початку проблеми виникли в американській системі високо ризикових іпотечних кредитів. Протягом декількох років обсяги ви дачі цих кредитів у США весь час зро стали, а вимоги до позичальників зни жувалися. У результаті на початку 2007 року стався обвал на іпотечно му ринку, різко зросло число дефолтів і прострочень із кредитів. Водночас йшла корекція на ринку нерухомості, і досі ціни на житло в багатьох штатах Америки не досягли дна.

сить несподіваний результат, бо під час попередніх криз попит на про дукцію «індустрії краси» майже не зменшувався, а тільки переорієнто вувався на більш дешеві позиції.

зацій, і лише наприкінці 2008 року була надана допомога автопрому. Крім того, аж до 3 жовтня 2008 року вона мала характер точкових ударів по проблемі.

Улітку 2007 го іпотечна криза пе рекинулася на фінансові ринки. З’я сувалося, що на балансах провідних банків перебуває значна кількість боргових інструментів, похідних від іпотеки. Ці активи стали практично неліквідними, виявилося неможли вим оцінити їхню справедливу

А нині криза докотилася навіть до компанії Walt Disney. 2008 року прибуток від її розважальних центрів у США, де працює близько 80 тисяч чоловік, скоротився май же на третину. На цей підрозділ ком панії очікують скорочення персона лу. Та це ще не всі погані новини. За

7 грудня 2007 року президент Буш обнародував план «заморожу вання» процентних ставок із суб стандартних іпотечних кредитів на п’ять років, щоб допомогти потерпі лим від кризи ринку житла в США.

План також містить заклик «купу вати тільки американське»: при здійсненні проектів, що одержують фінансування з антикризової каси, повинні використовуватися матері али, вироблені тільки в США.

Найважливішою частиною плану Обами є знижен ня податків для населення, що набуде чинності з квітня поточного року. Воно торкнеться 95% аме риканських родин, кожна з яких заощадить завдя ки цьому у середньому $65 на місяць. А це, як спо діваються розробники плану, також сприятиме підвищенню купівельної активності.

Потрясіння в іпотечній системі призвели до зниження індексу купі вельної активності вже наприкінці 2006 року. Іпотечна криза і наступні фінансова криза і зменшення обсягів будівництва спричинили різке зни ження попиту на продукцію автопро му: автомобілі — це друга за величи ною стаття витрат американської ро дини після купівлі житла. Тепер громадянам Сполучених Штатів доводиться освоювати не звичне для них поняття «економія». Крім відмови від запланованих рані ше великих придбань, споживачі змінюють структуру своїх покупок, звертаючи увагу на більш дешеві то вари. А це явні втрати для мережі роз дрібної торгівлі. Донедавна із загального контексту вигідно виділялися гіганти косметич ної індустрії. Але вже 17 лютого по точного року агентство Bloomberg по відомило, що найбільший у світі ви робник косметики — компанія L’Oreal SA в 2008 році зафіксувала найбіль ше падіння прибутку за останні 10 років. Згідно зі звітом компанії, чис тий прибуток L’Oreal збільшився лише на 1%, до 2,06 млрд євро ($2,6 млрд), або 3,49 євро на акцію. І це теж до

12 березня 2009 року

Барак Обама —

Наталя Савельєва

вартість. Масштабні списання з іпо течних активів призвели до дефіциту ліквідності у світовій фінансовій сис темі, банки неохоче перекредитову вали одне одного.

№ 11 (63)

оперативними даними, у першому кварталі 2009 року прибуток Walt Disney скоротив на 32% у по рівнянні з тим же періодом попе реднього року. Як пояснило керів ництво компанії, це сталося через падіння продажів DVD продукції. Але, звичайно, головне лихо США — автопром. Гіганти амери канського автомобілебудування відчувають на собі кризу вже з 2007 року. А явні збитки почалися у 2008 му. Особливо потерпіла «Дженерал моторс», що у попередні роки активно розширювала бізнес, відкривала дочірні компанії і купу вала активи за кордоном. Її мож ливе банкрутство — справжня ка тастрофа для країни, адже деякі міста, наприклад Детройт, живуть виключно за рахунок виробництва автомашин. От чому цій галузі допомагають у першу чергу після фінансових організацій.

Точкові удари по кризі

Д

ії адміністрації президента США Джорджа Буша для нейт ралізації наслідків кризи сто сувалися тільки фінансових органі

7 вересня 2008 року міністер ство фінансів США взяло на себе управління двома найбільшими фінансовими інститутами країни, які донедавна найбільш котирувались Федеральною національною іпотеч ною асоціацією «Фанні Мей» і Феде ральною корпорацією житлового іпотечного кредиту «Фредді Мак».

15 вересня 2008 року рішенням уряду приватні інвестиційні банки «Голдман Сакс» і «Морган Стенлі» були перетворені на банківські хол динги. Тим самим у рамках екстре них і безпрецедентних заходів щодо стабілізації американського фінан сового ринку уряд США завершив структурну ліквідацію приватної бан ківської інвестиційної системи Уолл стріт у тій формі, у якій вона існува ла останні 75 років. У жовтні 2008 го адміністрація США виділила $700 млрд на підтрим ку фінансового сектора, що потерпів від кризи (план Полсона). Зі свого боку Федеральна резервна систе ма (аналог нашого Нацбанку) за пе ріод з вересня 2007 го по жовтень 2009 го знизила базову дисконт ну ставку з 5,25% до 1% річних. Тоб то максимально удешевила кре дитні ресурси. У грудні адміністрація Буша нада ла автогігантам General Motors, Chrysler і Ford кредитну лінію на $17,4 млрд із фонду плану Полсо на. Передбачалося, що кредити їм видадуть у два етапи: спочатку розпо ділять $13,4 млрд, потім, якщо буде потреба, ще $4 млрд. General Motors одержала тоді $9,4 млрд, Chrysler — $4 млрд. Ford відмовився від дотацій.

Комплексний підхід Обами

С

віжоспечений президент Ба рак Обама, на відміну від Буша, з перших днів розвинув ней

Сам Обама впевнений, що набут тя планом чинності — це початок кінця кризи. Він порівнює свої дії з діями Джона Кеннеді, який своїм закликом висадитися на Місяці вик ликав бурхливий розвиток іннова ційного процесу. «Я сподіваюся, що ці інвестиції знову запалять нашу уяву і приведуть до нових відкриттів і проривів у науці, медицині, енер гетиці, які зроблять нашу економіку сильнішою, нашу країну — більш за хищеною, а нашу планету — більш безпечною для наших дітей», — ска зав Барак Обама. Основні риси нового плану такі: з $787 млрд, що виділяються такі у рамках програми, 36% становити муть податкові скорочення і 64% — витрати на збереження і створення 3,5 млн робочих місць і додаткові соціальні виплати. Крім того, передбачається: — інвестувати гроші у вироб ництво поновлюваних енергоре сурсів і модернізацію громадських будинків таким чином, щоб їхнє ут римання було менш енерговитрат ним ($35 млрд); — $22 млрд витратять на «ро зумні» інвестиції в науку і передові технології; — модернізація всієї транспорт ної інфраструктури. Відновлення хайвеїв обійдеться Америці в $27,5 млрд;

середньому $65 на місяць. А це, як сподіваються розробники плану, та кож сприятиме підвищенню купі вельної активності. І вже 19 лютого Обама оголосив про виділення $75 млрд для зупи нення хвилі банкрутств на ринку житла. До 9 млн американських ро дин одержать можливість рефінан сувати свої заставні. Обама оголо сив про реалізацію плану в Аризоні, штаті, що найбільше потерпів від неспроможності іпотечних пози чальників. Про своєчасність такого заходу свідчить досвід подолання Великої депресії. З 1933 по 1935 рік було викуплено і реструктуровано близь ко мільйона кредитів, що запобігло стягуванню застави і втраті пози чальниками свого житла. Цей захід також допоміг підтримати рівень ку півельної спроможності населення. Оцінку своїх дій і амбіційних планів Обама одержав 24 лютого, виступаючи з посланням до обох палат конгресу США. У залі засідань, крім членів конгресу, був присутній весь кабінет міністрів, глава Верхов ного суду й посли іноземних держав. Оплески присутніх довго не давали президентові почати промову і пері одично переривали її, даючи вихід емоціям слухачів. А його останні слова викликали справжні овації. Зал стоячи аплодував Обамі, який дав надію не тільки своїй країні, а й усьому світу. «Хоча ми знаємо, що Америка не може зустріти загрози цього сто ліття на самоті, світ також не може їх зустріти без Америки», — сказав президент США і закінчив свій вис туп словами «Боже, благослови Америку». Утім, не всі в США згодні з діями нової адміністрації. Колишній коле га відомого фінансиста Джорджа Сороса, глава Roger Holdings Джим Роджерс критично ставиться до пла ну нового президента: «У містера Обами жахливі економісти. До ньо го прийшли люди, які створили всі ці проблеми в економіці. Тепер вони ж збираються ці проблеми вирішу вати. Це, звичайно, шизофренія. Буде тільки гірше». Роджерс уточнив: «Треба дати збанкрутіти тим, хто йде до цього. Нехай вони збанкрутіють і віддадуть свої активи тим, хто чинив розумно і правильно. І буде нова країна і нова

Запропонований Обамою план порятунку еконо міки виллється в бюджетну «діру» на рівні майже $1,75 трлн. Або 12% від ВВП США. І ніхто у світі особливо з цього приводу не обурюється. А от де фіцит українського ВВП у бюджеті 2009 прописа ний на рівні 3% ВВП. І МФВ, під загрозою відмо ви надання другого кредитного траншу, вимагає зробити бюджет бездефіцитним. Постає запитан ня: чому діють подвійні правила гри для сильних і слабких?

— податкові субсидії школам і коледжам, податкові відрахування громадянам, фінансування всіляких освітніх програм — $85,2 млрд. Найважливішою частиною плану Обами є зниження податків для на селення, що набуде чинності з квітня поточного року. Воно торкнеться 95% американських родин, кожна з яких заощадить, завдяки цьому, у

економіка. От у цьому напрямку і треба рухатися. Це буде економіка нових реальних людей — фермерів, шахтарів, нафтовиків. Нові лідери почнуть активно розвиватися. Краї ни, які зробили ставку на фінансо вий сектор, як Велика Британія, за непадуть». Продовження на 11'й стор.

№ 11 (63)

12 березня 2009 року

Економіка

антикриза: їхній досвід

місія здійсненна? здатне вивести світ і Україну з глобальної кризи До речі, запропонований Обамою план порятунку економіки виллється в бюджетну «діру» на рівні майже $1,75 трлн. Або 12% від ВВП США. І ніхто у світі особливо з цього приво( ду не обурюється. А от дефіцит украї( нського ВВП у бюджеті(2009 пропи( саний на рівні 3% ВВП. І МФВ, під загрозою відмови надання другого кредитного траншу, вимагає зробити бюджет бездефіцитним. Постає запи( тання: чому діють подвійні правила гри для сильних і слабких?

Європа на роздоріжжі

Т

им часом давоський форум 2009 року, що відбувся на початку лю( того, виявився напрочуд малозна( чущим для світу. Давос цього разу ясно показав, що є частиною світової економічної системи, яка неоднора( зово доводила свою неефективність. Спостерігачі щиро дивувалися тому, як люди, що прогледіли глобальну кри( зу, дозволяють собі міркувати про її

наслідки. Тож найяскравішими спога( дами про форум залишаться тільки нестандартний виступ Володимира Путіна, цінний просто як «річ у собі», і суто політичний демарш турецького прем’єра Реджепа Ердогана. Серед ідей, що пролунали на фо( румі, — пропозиції канцлера Німеч( чини Ангели Меркель про створення нового міжнародного органу контро( лю — Всесвітньої економічної ради і прем’єр(міністра Великої Британії Гордона Брауна про посилення по( вноважень Всесвітнього банку й Міжнародного валютного фонду. Од( нак учасники форуму зустріли все це без ентузіазму. А ідеї про необхідність націоналізації банків уже і без того починають втілюватися в життя. Тепер великі надії покладають на майбутній квітневий саміт 20 про( відних держав світу в Лондоні. На( передодні цих зборів вже відбули( ся дві зустрічі: 14 лютого — міністрів фінансів і директорів цен( тральних банків «великої сімки» у Римі і 22 лютого — глав Німеччи( ни, Великої Британії, Італії, Франції та інших провідних держав Європи

— у Берліні. Тут лідери європейсь( ких держав спробували узгодити єдину позицію перед самітом «двад( цятки», що відбудеться в Лондоні 1—2 квітня. Країни «двадцятки» за( раз працюють над каталогом з 47 пунктів, що може стати каркасом майбутньої світової економіки. Як відзначив прем’єр(міністр Данії Андерс фог Расмуссен на зустрічі з головою Єврокомісії Жозе Мануелом Баррозу, відродженню світової економіки заважає протек( ціонізм. Головна проблема в бо( ротьбі з кризою — кожна з країн рятує себе, незважаючи на інтереси сусідів. Світові ринки закриваються. Ситуація нагадує відокремлення ро( сійських регіонів у 90(ті роки. Останні заклики президента Обами на тему «купуйте амери( канське» викликали незадоволення партнерів Америки. Євросоюз і Ка( нада відзначили, що така установ( ка може викликати відповідні про( текціоністські заходи з боку інших країн, а глава бразильського міністерства закордонних справ Селсо Аморім пообіцяв заперечити законність цього принципу у СОТ.

Прем’єр міністр Данії Андерс Фог Расмуссен на зустрічі з головою Єврокомісії Жозе Мануелом Баррозу відзначив, що відродженню світової еко номіки заважає протекціонізм. Головна проблема в боротьбі з кризою — кожна з країн рятує себе, незважаючи на інтереси сусідів. Світові ринки зак риваються. Ситуація нагадує відокремлення росій ських регіонів у 90 ті роки. Але абсолютно аналогічна ситуація складається в самому ЄС. У кожній країні лунають ті самі заклики купува( ти продукцію вітчизняного виробниц( тва, а фінансова допомога надається тільки вітчизняним організаціям і ком( паніям. Як відзначають аналітики, фактично на повну розпочався про( цес деглобалізації. Для подолання цієї проблеми ліде( ри ЄС висловилися за проведення зустрічі з президентом США ще до квітневого саміту «двадцятки». Кожен із них зробив наголос на необхідності якомога оперативнішого реагування на ситуацію. Як то кажуть, час не жде і

«Мы старый мир разрушим до основанья, а затем…» У ВАТ «Дніпрококс» почався демонтаж напівзруйнованої будівлі колишнього бензольно&скруберного відділення, що багато років простояло, загрожуючи прилеглим конструкціям і безпеці працівників заводу. Про те, які труднощі постають перед тими, хто розбирає аварійний будинок, розповів кореспондентові «УТГ» Ігор Некрасов, головний державний інспектор Дніпропетровської державної інспекції промислової безпеки й охорони праці в металургії і машинобудуванні, що протягом декількох десятків років курирує підприємства коксохіму.

— Ігоре Олександровичу, на що сьогодні слід звернути особливу увагу?

— Більшість устаткування на на( ших досить старих коксохімічних за( водах зношене на 60—70%, фінансу( вання ж модернізації відбувається повільно. Є й інші проблемні питан( ня. Наприклад, на «Баглейкоксі» ди( марі виведеної з експлуатації коксо( вої батареї мають уклони, що пере( вищують допустимі норми. Висота труб 100 м, вони з кожним роком усе більше нахиляються і будь(якої миті можуть упасти. Причому уклон іде не на стару батарею, а у бік діючого ус( таткування цеху вловлювання і будівлі їдальні. Усі розуміють, що тре( ба щось робити. Але проблема в не( стачі грошей на демонтаж. Правда, не завжди проблема тільки в грошах. Справа в тому, що на наших старих заводах всі споруди розташовані досить щільно, і в умо( вах безперервності виробництва розібрати щось без шкоди для всьо( го іншого досить складно. Це сто( сується саме будівлі бензольно(скру( берного відділення «Дніпрококсу», яку звели ще до війни. Вона давно вже виведена з експлуатації і довго

перебуває в напівзруйнованому стані, створюючи небезпеку обва( лення будь(якої миті. У той же час де( монтаж будівлі ускладнюється наяв( ністю прокладених поблизу діючих комунікацій і трубопроводів, а також устаткування. До будівлі навіть немає нормального під’їзду для ав( томашин: поблизу розташовані діючі насоси та інші конструкції. Років п’ять тому вжили спроб демонтува( ти будівлю: одна фірма за( пропонувала якимсь особливим способом зрізати її по частинах. Але при провадженні робіт сталася ава( рія зі смертельним наслідком для одного працівника. Роботи згорну( ли. Потім керівництву підприємства знову довелося довго домагатися фінансування на демонтаж будівлі. Власники заводу змінювалися, буд( івля, руйнуючись на очах, стояла, і тільки зараз, у наш досить складний час, керівна компанія «Євраз» все( таки знайшла можливість виділити кошти для зносу аварійної будівлі. Демонтаж проводить дніпропет( ровська фірма ПП «Сьогодні», яка вже має досвід проведення таких робіт з унікальної технології, що доз( воляє розібрати будівлю в умовах діючого заводу.

— Чи є ще вузькі місця на «Дніпрококсі»?

— Є. Раніше «Дніпрококс» само( стійно підготовляв шихту, тут була

зволікати не можна. Але останнє — це лейтмотив практично всіх виступів президента Обами. Але в кожному разі всі погляди Європи спрямовані на США. Оскіль( ки європейські лідери розуміють: поки США не оговтаються, їм самим чекати нема чого. Ситуація ж в Ук( раїні ще складніше. Бо відродження нашої економіки піде тільки за США і Європою. Тому залишається, з од( ного боку, чекати. А з іншого — не забувати й самим щось робити у країні. Хоча, зважаючи на все, саме з цим у нашої влади найсерйозніші проблеми...

попередження травм і аварій, ви( даємо приписи з усунення виявле( них недоліків. Складність сьогод( нішньої роботи органів державно( го нагляду з комерційними підприє( мствами полягає в тому, що ми пра( цюємо з керівниками підприємств, які зовсім не володіють фінансови( ми питаннями. Вони можуть тільки доводити власникам необхідність виконання тих або інших заходів. У Європі ці питання вирішуються на( багато простіше: там представник контролюючого органу, звіряючись із правилами, перевіряє їхнє вико( нання. Якщо чогось нема, на підприємство накладається штраф. Треба сказати, чималий — півмільйона, мільйон доларів. А в нас, наприклад, за те, що не горять лампочки на робочому місці, підприємство штрафують на... 85 гривень.

— То що ж, важелів впливу на власників приватних підприємств в Україні немає?

Демонтаж колішньої скруберної вуглефабрика, що очищала й збага( чувала вугільну масу. Після модер( нізації виробничого процесу кілька будівель цієї фабрики вивели з ек( сплуатації, і відтоді вони так і сто( ять, безхазяйні й поступово руйну( ються. Ще одна проблема — не( обхідність регулярного нанесення антикорозійного покриття на мета( локонструкції, які тримають газо( проводи, високовольтні кабелі тощо. Без цього в коксохімічному виробництві обійтися неможливо. Не можна сказати, що цього не ро(

биться (принаймні сьогодні),але все(таки робиться недостатньо. Зви( чайно, є і економічні труднощі. Але го( ловне, необхідно, щоб усі розуміли, що економія на реконструкціі і покра( щанні охорони праці може обернути( ся завтра великими проблемами і ще більшими витратами.

— У чому полягає роль Держ гірпромнагляду в сучасних умовах ринкових відносин?

— Ми стежимо за охороною праці робітників, у тому числі щодо

— Є. Але вони для багатьох не( достатні. Звичайно, майстер з ре( монту взуття у приватній будочці не захоче щораз платити і по 85 гри( вень, але для великого підпри( ємства це мізер. Та й керівники бу( вають різні. Директори заводів, які знають виробництво як свої п’ять пальців, самі пройшли трудовий шлях знизу доверху, розуміють, що таке охорона праці й виділяють на це гроші, час. А є керівники — но( вачки в металургії, які припуска( ються багатьох помилок, багато на що в охороні праці закривають очі, як на щось другорядне, на чому можна заощадити. І погоджу( ються з контролюючими органами тільки тоді, коли вже щось трап( ляється.

— Але це, як то кажуть, «зовнішні» труднощі вашої служ би. А чи все гаразд усередині?

— На нас, як і на всіх, познача( ються фінансові труднощі. Через невеликі зарплати, що властиве всім державним підприємствам, молодь до нас не йде. Майже немає припливу свіжих сил, і нема кому передавати свій досвід. Розмовляла Олена НЕПОКОРА

Освітарівень четвертий

№ 11 (63)

12 березня 2009 року

Корупція у вищій школі: ліки є? Незалежне тестування знань абітурієнтів увійшло до рейтингу десяти найважливіших подій України Минулого року в статті «Вища школа: знайти ліки від корупції» «УТГ» розповіла про результати першого етапу всеукраїнського соціологічного дослідження, присвяченого корупції у вищій школі. Воно проводилося Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) і включало репрезентативне у національному масштабі опитування чотирьох груп респондентів: випускників шкіл, їхніх батьків, студентів перших/других курсів, представників

шкільної адміністрації та вчителів. Дані свідчили: масштабами корупції сьогодні нікого не здивуєш! Чи не кожен другий респондент давав хабарі, а кожен третій визнав корупцію виправданим способом вступу до вузу. Тоді соціологи пообіцяли обов’язково повернутися до цієї теми і розповісти, як змінилася ситуація після впровадження зовнішнього незалежного оцінювання знань абітурієнтів.

Олена Зеленіна

— говорить Юхані Гроссман, — люди відповідають: за хабарі інспек# торів треба притягувати до кримі# нальної відповідальності аж до поз# бавлення волі. Коли йдеться про вчителів і лікарів, українці вважа# ють: треба зарплату підвищити, тому що насправді це «порядні люди». Утім, на тлі обов’язкового тестуван# ня відсоток тих, хто впевнений, що корупцію можна здолати підвищен# ням зарплати, зменшився. Люди по# чинають розуміти, що самим тільки збільшенням зарплати корупцію у цих сферах не подолати. Тобто зрос# тання зарплати як антикорупційний захід неефективний сам по собі.

І 10 відсотків «шарлатанів»...

І

от фахівці КМІС разом із керів# ництвом українсько#амери# канського урядового проекту сприяння активній участі громадян у протидії корупції «Гідна Україна» оприлюднили підсумки другого ета# пу дослідження, що відбулося восе# ни минулого року після завершен# ня вступної кампанії у вузи.

— Результати свідчать, що тесту# вання знань сприяло значному зниженню рівня корупції при вступі у вузи і сприймається суспільством як перспективний метод протидії хабарам і підвищення якості знань випускників шкіл, — говорить ди# россман ректор проекту Юхані ГГроссман россман. Рівень корупції істотно змен# шився на всіх етапах вступної кампанії#2008. Так вважають на 15% більше студентів, на 18% — випускників, на 24% — батьків і на 39% — викладачів і представників шкільної адміністрації.

— Запитання, яке нас особливо цікавило: як учасники готуються до тестування? – веде далі Юхані Грос# сман. — По#перше, це заняття і кон# сультації в школі, по#друге, багато хто вважає за свій обов’язок найняти ре# петиторів. Цього року відсоток вико# ристання і тієї, і іншої форми підготов# ки істотно зріс, але особливо в пошані репетиторство. Серед школярів до 25%, а серед студентів до 41% вдава# лися до цієї форми підготовки. А от парадоксальна особливість: батьки наймають викладачів, які нібито «знають резуль тати результати тестів».

— Я не знаю, де вони таких знай# шли, — дивується Юхані. — Ніхто не

«І от приніс я свій сертифікат…» сказав, хто це конкретно, проте певна група батьків і випускників вважає, що вони знайшли таких «фахівців». Це, звичайно, цікаво. Я думаю, показник «спритних» (10%) — свідчення рівня шарлатан# ства у цій сфері. Природно, що хтось робить на цьому бізнес.

У Києві більше «мобілок»

Щ

е одне важливе питання стосувалося неналежної по# ведінки під час тестування. Дослідження продемонструвало кількісне зростання трьох видів зловживань: використання шпаргалок, обмін інформацією під час тестування і викорис# тання мобільних телефонів. Щодо цього особливо негативно проявили себе Київ і Крим. У Києві й області використання шпаргалок удвічі вище, ніж у серед# ньому по Україні: 23% проти 11%.

Обмін інформацією між учнями теж у два рази вище: 19% проти 10%. Використання мобільних телефонів — 14% проти 6% по Україні. Може, у Києві в школярів більше мобіль# них телефонів? А ще в столиці пе# дагоги частіше підказують учням. У кримській пресі пройшла справ# жня антитестова кампанія, пов’язана із завданнями з української мови і літератури. Тому тут відзначається най# менша довіра до тестування, а в рес# пондентів сильніше сприйняття корум# пованості цієї сфери. Що до загального сприйняття реформ в освіті, то шкільні вчителі й адміністрація дуже активно підтримують тестування. Соціологи попросили респон# дентів дати рекомендації з бороть# би із корупцією у сфері освіти. У порівнянні з попередніми даними істотно збільшився відсоток тих, хто вважає, що необхідно всі шкільні іспити замінити на зовнішнє те# стування стування. На другому місці — ідея підвищити зарплату вчителям і викладачам викладачам.

— Коли ми ставимо таке ж запи# тання з приводу співробітників ДАІ,

C

еред студентів частина тих, хто переконаний у значній корум# пованості доступу до вищої ос# віти, скоротилася з 80% до 72%. Можливо, студенти — найбільші скептики?

приймальних комісій висловили думку про те, що нова система цілком виключила або значно змен# шила рівень корупції при вступі у вузи. При цьому вони переконані, що корупція перемістилася в інші сфери громадського життя, так чи інакше пов’язані зі вступом у вищий навчальний заклад. Приміром, збільшилася кількість довідок про підтвердження пільгового статусу абітурієнта та інвалідних посвідчень. Наплив абітурієнтів#пільговиків більшість опитаних вважають обме# женням своїх прав на здобуття вищої освіти. Виходить, що вступни# ки були розділені на дві нерівноцінні групи. Представники першої за на# явності «пільги» мали переваги, а другої (навіть при високому про# хідному балі) — не завжди могли вступити на місця державного за# мовлення. Приміром, у Львівському національному медичному універси# теті імені Данила Галицького абі# турієнт, що набрав 600 балів із 600 можливих, посів тільки 58#е місце в списку рекомендованих до зараху# вання. Це дало підставу констатува# ти, що стара система пільг має бути переглянута.

— У Міністерства освіти та науки є намір істотно обмежити коло абі# турієнтів#пільговиків, — коментує Юхані Гроссман. — Але я думаю, що набагато ефективніше було б не да# вати пільги дітям, а надавати їм до# даткові можливості вчитися: дер# жавні стипендії, безпроцентні кре# дити, індивідуальні заняття для інвалідів тощо. Поки ж завдяки пільгам ми лише підриваємо їхню віру в себе і свої можливості і відкри# ваємо доступ до вищої освіти погано підготовленим дітям.

Неоднозначною залишається думка респондентів про об’єктив# ність зовнішнього тестування. Бага# то хто говорить про необхідність на# дати вузам право проводити до# даткові іспити з профільних дис# циплін, розробити спеціальні те# сти для навчальних закладів різних категорій.

Наплив абітурієнтів пільговиків більшість опитаних вважа ють обмеженням своїх прав на здобуття вищої освіти. При міром, у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького абітурієнт, який набрав 600 балів із 600 можливих, посів тільки 58 е місце у списку рекомендо ваних до зарахування. Заглянемо у «Загальнонаціо# нальний звіт про результати сус# пільного моніторингу вступної кам# панії 2008 року». Він також прово# дився в рамках проекту «Гідна Ук# раїна», але тільки коаліцією регіо# нальних громадських організацій під керівництвом об’єднання «Тех# нології оптимального розвитку осо# бистості» (м. Кіровоград). Тут також очевидне зрушення в позитивний бік. Більшість членів

Приміром, при атестації випуск# ників шкіл у США використовується багато різнопланових тестів. Одні з них перевіряють засвоєння дітьми шкільних знань, інші вивчають їх креа# тивні здібності. Елітні університети на# цілені не так на шкільних відмінників, як на творчо обдарованих випускників, хоча очевидно, що і геній може вияви# ти себе тільки на базі якихось конкрет# них знань. Крім того, упор на розвиток здібностей часом позбавляє учнів сти# мулу добре вчитися в школі.

«УРАН» уже на обрії Заступник міністра освіти Максим Стріха впевнений, що доступ до світових ресурсів інформації підвищить рівень вітчизняних наукових розробок Про тестове підключення до світових елек# тронних ресурсів та баз даних ішлося на чер# говому засіданні колегії Міністерства освіти та науки України під головуванням міністра Івана Вакарчука. Заступник міністра Максим Стріха наголо# сив на важливості довгострокового та без#

перервного забезпечення українських осві# тян та науковців найсвіжішою науковою інформацією з усіх галузей сучасних світових наукових досліджень. «Доступ до світової інформації підвищить рівень вітчизняних на# укових розробок, що неминуче приведе до поступового економічного зростання за ра# хунок упровадження нових технологій та

участі українських науковців у спільних міжнародних проектах», — сказав Максим Стріха. З ініціативи МОН та за фінансової підтримки ряду університетів було здійсне# но проект із тестового підключення вищих навчальних закладів і наукових установ до світових електронних ресурсів і баз даних Української науково#освітянської телекому# нікаційної мережі «УРАН». Підготувала Людмила ГРЕЧАНИК

№ 11 (63)

12 березня 2009 року

Освіта

четвертий рівень

А ти записався на тестування? Закінчилася реєстрація на участь у зовнішньому незалежному оцінюванні якості освіти в 2009 році Валентина Гаташ

З

а словами директора Хар Хар ського регіонального вс ків центру оцінювання якості знань Олександра Сидоренка Сидоренка, у Харківській області для участі в тестуванні зареєструвалося близько 25 тисяч чоловік, з них 5,8 тисячі — випускники минулих років. Це менше, ніж торік, відпо відно менше буде і першокурс ників. Додаткових строків для реєстрації цього року не перед бачено, тож ті, хто не пройшов її, не зможуть взяти участь у тестах, а отже, і не зможуть вступити цьо го року до вузів. Т е с т у в а н н я проходитиме з 6 травня по 5 червня. У 2009 році на абітурієнтів чекає кілька нововведень. На приклад, на відділення російсь кої мови і літератури філологіч філологіч них факуль тетів українських факультетів вузів можна бу де вступити, не буде знаючи жодного слова по ро сійськи. Абітурієнти, що вибрали цю спеціалізацію, повинні будуть складати тести з української мови і літератури і однієї з іноземних

мов — англійської, німецької, французької або іспанської.

вати цю планку для профільних предметів.

Інша новинка вступної кам панії 2009 — скасування зов зов нішнього тестування з все світньої історії і зарубіжної літератури, основ правознав ства і основ економіки. За сло вами міністра освіти та науки України Івана Вакарчука Вакарчука, таке рішення ухвалене через незначну кількість бажаючих складати тес тування з цих предметів. Інші чи новники вважають, що ці предме ти «пішли під ніж» через не обхідність заощаджувати кошти в умовах фінансової кризи.

Які предмети бу дуть попу будуть лярними на зовнішньому тес туванні? За словами Олександра Сидоренка, лідер рейтингу пред метів, з яких цього року складати муть тести майбутні студенти — математика, за нею — історія Ук раїни, біологія та іноземні мови. Аутсайдерами є географія, фізика і хімія. Майбутні студенти для про ходження тестів вибирають ті предмети, які вимагають вузи при вступі.

На тестування цього року гро шей виділили менше. Таким чи ном, ті, хто вступає у вищі на вчальні заклади України, прохо дитимуть незалежне зовнішнє те стування з 8 навчальних дис циплін замість 11, як це було влітку минулого року. Абітурієнтам треба також мати на увазі, що скасовано частину пільг, які існували в минулому році. Мінімальний прохідний бал залишається тим же — 124, од нак на спеціальності, де буде ве ликий конкурс, приймальним ко місіям вузів дозволено підвищу

Зважаючи на все, у гарячці підготовки ніхто не звертає уваги на результати засідання Ради юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ Украї ни, що відбулася на початку люто го в Києві. Представники про відних юридичних вузів країни ви ступили там проти тестування абі турієнтів при вступі у такому виг ляді, як воно проводиться сьо годні. Зокрема, відзначалося, що при цьому фактично не дотриму ються закони про вищу й середню освіту: учні, ще не одержавши до кумента про середню освіту, за до помогою тестування складають вступні іспити. Порушується прин цип системності середньої освіти,

З вузу — у кар’єру У Донецькому національному університеті економіки і торгівлі імені Михайла Туган/Барановського працює відділ кар’єри.

Микола Столяров

Б

увають, виявляється, і такі. На вчальний рік ще не закінчився, а відділ для тисячі майбутніх випуск ників університету вже підготував 1250 вакансій.

— Усе в такій роботі починається з банку, — розповідає його начальник Любов Корчига. — У головному з них — база даних на тисячі підприємств До нецької області й України в цілому. З ними ми підтримуємо постійні ділові контакти, знаємо всі їх потреби у кад рах і вимоги до потенційних співробіт ників. Сьогодні вони істотно зросли: від молодого фахівця роботодавець вима гає знання однієї, а краще двох інозем них мов, безумовного володіння комп’ютером, основами спеціальності і практики з майбутньої професії. До нецький університет економіки й торгівлі, що має у своєму розпорядженні 5 інститутів, стільки ж технікумів, повний набір лабораторій, консалтинговий центр і багату бібліотеку, саме і готує випускників такого рівня. Тому сто відсотків його випускників працевлаш товані, причому на провідних підприєм ствах України, у філіях зарубіжних фірм. Показово, що до кризи на кожного ви пускника вузу припадало — ні багато ні мало — сім вакансій. Сьогодні пропо зицій, зрозуміло, менше, але спрацьо

вує авторитет університету, що, до речі, от уже три роки поспіль визнається най кращим економічним вузом України.

— Звести майбутнього випускника з його потенційним роботодавцем — ще один обов’язок відділу кар’єри, — веде далі Любов Іванівна. — Для цього у дру гому банку відділу зібрані резюме май бутніх випускників, необхідні відомості про них як на папері, так і в електронно му вигляді. Сідай, обирай, оцінюй, зустр ічайся... Зустрітися роботодавцям і студентам допомагають і традиційні для вузу Дні кар’єри, ярмарки професій, різні конфе ренції. У формальності їх ніяк не звину ватиш: буває, на зустрічі приходить до ста представників різних підприємств і фірм. За «круглим столом» збираються керівники провідних підприємств, уста нов, міських і обласного центру зайня тості, викладачі й представники органів студентського самоврядування. До відділу кар’єри приходять і колишні сту денти: іноді тут набагато швидше, ніж у центрі зайнятості, їм допомагають знай ти роботу. У розпорядженні Любові Корчиги і її колег ще кілька банків. У них зібрані резюме випускників цілого ряду вузів країни — Горлівського інституту інозем них мов, Донецького національного університету, Харківського національ ного технічного університету та інших. Роботодавців цікавлять підготовлені ними кадри. Чому б і не допомогти ко легам? Накопичений вузом досвід з ініціати ви його ректорату узагальнений і пере плавлений у нову дисципліну — «Техно логія працевлаштування». З неї Любов Іванівна Корчига сьогодні пише книгу.

ради висловилися за те, щоб при доборі абітурієнтів ібула альтерна тива тестам, а для абітурієнтів, що склали тести, було запропоновано проводити співбесіду у вузі. На пе реконання юристів, вуз обов’язко во повинен брати участь у доборі своїх майбутніх студентів. Крім того, виникає проблема з порушенням конституційних, гро мадянських прав у сфері комер ційної форми навчання. Відповід но до статті 902 Цивільного кодек су України, кожен має право на одержання оплачених ним послуг, у тому числі освітніх. А отже, опла тивши своє навчання самостійно, кожен має право вступити і навча тися стільки років, скільки вважає за необхідне. Це стосується не тільки юристів, а й усієї вищої ос віти в цілому. На думку членів ради, треба одночасно захистити і права громадян, і освітній процес майбутніх захисників цих прав. А Координаційна рада молодих юристів при Міністерстві юстиції України рекомендує повернути в 2009 році предмет «Правознав ство» до переліку обов’язкових для зовнішнього тестування, а та кож вступних іспитів у вищі на вчальні заклади юридичного профілю для вступу на навчання з програми бакалавра зі сфери знань «Право».

Міністр освіти тта а науки У країни України Іван Вакарчук

оскільки в останніх класах серед ньої школи учні не вивчають по вною мірою всіх предметів, а зо середжуються тільки на двох трьох, які їм будуть необхідні при тестуванні. Минулого року, за словами юристів, виникла така ситуація, коли вищі навчальні заклади одержали «кота в мішку», оскіль ки самі вузи не брали участі у до борі абітурієнтів. Як результат — на перший курс прийшли погано підготовлені абітурієнти. Члени

Невідомо, чи будуть враховані їхні зауваження: відгуку з Міністерства освіти та науки поки немає. У чиновників на порядку денному інша ідея — розроблен ня нового тесту для абітурієнтів «на здатність до навчання у вузах». Практика такого тесту є в США і називається SAT Reasoning Test (тест на розумові здібності). Вва жається, що в комбінації зі шкільним атестатом він дає повне уявлення про успішність май бутнього студента. Правда, за оці нками експертів, на розроблення такої системи тестування може піти близько трьох років і при близно 10 мільйонів доларів.

Що сказали б наші предки з приводу дітей «із пробірки», пересаджень органів або знайомства з майбутнім чоловіком в Інтернеті? Переважно ми споживаємо нововведення, не замислюючись про їхню етичність. У той же час деякі досягнення науки і техніки люди вважають неприйнятними з моральної точки зору.

Чи може наука бути аморальною? Валентина Владимирова

Я

кщо в минулому списи ламалися з приводу ядерної зброї, євгеніки та експериментів на тваринах, то зараз особливо запеклі супереч ки викликають репродуктивна біологія і медицина. Досить згадати клонування, використання стовбур них клітин, гібриди людини і тварин... Серед інших «неприємних» тем – нанотехнології, синтетична біо логія, геноміка, генетично модифіковані організми і навіть Великий адронний колайдер. В останні роки перелік «аморальних» галузей дослідження, які не відповідають критерію природ ності, зростає. Журнал New Scientist опублікував солідний список наукових проблем такого роду. Наприклад, суспільство досить негативно ста виться до репродуктивних технологій, хоча вони дозволяють вивчити гени клітин ембріона до пере

садження його в матку, щоб уникнути вроджених захворювань. І це тільки початок: у майбутньому батьки зможуть вибирати зріст дитини, колір волосся і очей, навіть, можливо, пропорції тіла, рівень інтелекту і риси характеру характеру.. Інши ми словами, природній генетичній лотереї буде покладено край. На думку більшості вчених, обивателі виявляють у цьому питанні крайнє нерозуміння суті наукової проблеми. Вони говорять про моральність у той час, коли має йтися про банальну безпеку, і відки дають можливі вигоди від впровадження нових біотехнологій. Крім того, моралістам, що говорять про «права ембріона», слід звертати більше уваги на вже народжених дітей, а не на зародків. У роз винутій Великій Британії, за даними британського товариства захисту дітей від жорстокого ставлен ня до них, не менше чверті маленьких підданих Її Величності страждають від емоційного, фізичного і сексуального насильства. Багато вчених вважають, що наука за визна ченням морально нейтральна, тому етичний по гляд на наукове питання для них рівносильний не уцтву. І все таки така позиція, пише New Scientist, подібна до відходу від проблеми соціальної відпо відальності науки. Журнал вважає, що вчені самі винні у такій ситуації. Їм треба більше розповідати про свою роботу, а не усамітнюватися у «вежі зі сло нової кістки». Поки ж обивателі мають право не покоїтись, що морально сліпа наука може одного дня заподіяти їм шкоду.

Минувшина і ми terra incognita

Під грифом «цілком таємно» В Україні сьогодні залишилося менше 4 тисяч учасників ядерних випробувань і причетних до ліквідації аварій на радянських військових ядерних об’єктах. Більше 500 з них живуть у Дніпропетровській області. Зараз, коли відомості про події тих далеких років розсекречені, ветерани поділилися з кореспондентом «УТГ» унікальною інформацією.

Олександр Лясковський

Мічені атомом

І

з цими вкритими сивиною людьми автор зустрічався під час роботи в прес службі Го ловного управління з питань над звичайних ситуацій і захисту на селення від наслідків Чорно бильської катастрофи. Багато років на їхній долі стояв гриф цілковитої таємності, і навіть хво роби, якими їх згодом щедро «на городжувало» життя, лікарі спису вали на різні обставини — не можна було навіть згадувати про місця їхньої небезпечної роботи. Після першого вибуху ядерної бом би в СРСР 29 серпня 1949 року на Семипалатинському полігоні, військових навчань 14 вересня 1954 року на Тоцькому полігоні в Оренбурзькій області і 17 верес ня того ж року на Новій Землі в країні з’явилася особлива катего рія людей, про яких довго вголос не говорили. 15 років тому був створений Комітет ветеранів

не пекло полігонів і ядерних випро бувань пройшли багато наших зем ляків. Всі вони мічені атомом і трива лий час відчувають на собі наслідки радіоактивного опромінення. Середній вік наших ветеранів – 70—75 років. Це ті, кому вдалося вижити. Але, на жаль, про багатьох залишилася тільки вдячна пам’ять...»

Так народжувався ракетно ядерний щит

С

ередина ХХ століття — склад ний час для колишнього СРСР. Не дуже давно закінчилася друга світова війна, і промисловий потенціал держави не міг повною мірою відповідати тим вимогам, які до нього висувалися. Особливо це стало помітно після того, як США почали активно нарощувати свій атомний потенціал, а проведені ними випробування атомної зброї в Японії вимагали рішучих і конк ретних кроків зі зміцнення оборо носпроможності країни.

На арену світової політики виходить атом на зброя, у розробленні якої беруть найактивні шу участь багато видат них учених. Якою ж була мета розроблення і вип робування першої ра дянської атомної бом би? Інформації, що на той час була отримана радянською розвідкою, виявилося досить для того, щоб створити атомну бомбу. Основна мета проведених у той час робіт полягала в ек спериментальному Ольга Остапенко підтвердженні факту во лодіння СРСР техноло гією створення ядерної зброї. І як ядерних випробувань і військо доказ цього — наявність зразка вих навчань із застосуванням ядерного заряду як продукту цієї ядерної зброї Дніпропетровської технології. Слід зазначити, що ра області. дянська атомна бомба аналогічна Як живуть сьогодні 500 наших американській, але сама її конст земляків, учасників ядерних ви рукція і технологія виробництва пробувань, розповідає голова ко були вітчизняними. мітету О л ь г а О с т а п е н к о о: «Це Перша ядерна програма СРСР люди, чиє життя проходило під була спрямована на створення плу грифом «цілком таємно». Вони да тонієвої атомної бомби. Але для вали підписку на 25 років про те, цього було потрібне специфічне що ніхто не повинен знати цю виробництво, що включало такий таємницю і страшну правду, бо це унікальний на той час інструмент, були відомості особливого дер як ядерний реактор. Існував і інший жавного значення. Тільки недав проект, орієнтований на створення но інформація була розсекрече атомної бомби на основі урану на, і стало відомо, що через атом

(збагаченого ізотопу U 235). Він був набагато простіше, оскільки для одержання необхідного мате ріалу було потрібне виробництво, орієнтоване тільки на поділ ізо топів, та й радіаційна безпека уранових виробництв, у порів нянні з працюючими з плутонієм, була набагато вище. На той час СРСР уже мав великі розвідані запаси уранових руд і певний заділ у розробленні технологій поділу ізотопів. Проте, коли вело ся розроблення першої радян ської атомної бомби, стало зрозуміло, що у найближчі роки СРСР істотно поступатиметься США чисельністю накопиченого ядерного арсеналу. У зв’язку з цим виникали питання, що мали принципове значення для по літичного і військового керівниц тва країни. Насамперед, якою мірою наявна атомна зброя США може загрожувати території Ра дянського Союзу? Чи існує реаль на загроза знищення держави, її життєво важливих промислових центрів, транспортної системи й мережі енергопостачання військового виробництва? Які можливі втрати серед населення? Чи зможе застосування США ядерної зброї істотно вплинути на бойові можливості Радянської Армії в Європі та Азії?

1953 року ядерний потенціал США, що нараховував 1169 боєза рядів, фахівці визначали рівним 73 мегатоннам (Мт), і він не міг істотно вирішити результат можли вого великомасштабного зіткнен ня між СРСР і США. Однак уже в 1957 році ядерний потенціал США становив 5543 боєзаряди і дорів нював 17500 Мт. Цього було до сить для того, щоб створити на те риторії СРСР зони руйнувань за гальною площею в 1,5 млн км2, а також суцільну зону пожеж, що пе ревищує 2 млн км2. Площа радіо активного забруднення через добу після вибуху могла переви щити 10 млн км2. Практично це оз начало, що територія СРСР може перетворитися на радіоактивну пустелю. Ядерний же арсенал СРСР у той час був значно мен шим, ніж у США, як за обсягом, так і за можливостями його доставки. З його допомогою можливе було лише ураження ключових об’єктів союзників США, а також вирішен ня конкретних завдань на театрі воєнних дій. Саме тоді найважли вішим завданням для керівництва країни і стало уточнення можливих наслідків масованого ядерного удару по території СРСР. А це ви

№ 11 (63)

магало проведення ядерних вип робувань.

Атомний вибух на полігоні: умови, наближені до бойових

Ж

итель Дніпропетровська В а с и л ь Л и ч к о у 1947— 1949 роках брав участь у бу дівництві Семипалатинського полігона, де мало проходити ви пробування першої в СРСР атом ної бомби. За його словами, пра цювати доводилося по 10—12 го дин на будівництві 80 метрової вежі. Саме на ній у серпні 1949 ро ку була підірвана бомба. Наслідки вибуху були жахливими. Коли фахівці приїхали, щоб подивитися на результати, то побачили, що вежі зовсім нема, як нема і тва рин, що були поруч, літаків, гар мат та іншої військової техніки, що повинна була підтвердити міць і силу атомного заряду. Із червня 1954 по лютий 1955 року за директивою Генштабу ВР СРСР Тоцькі табори в оренбурзь ких степах стали місцем підготов ки і проведення перших навчань, у яких взяли участь воїни Радян

Іван Лютий

ської Армії і була створена ситуа ція, наближена до сучасного бою з реальним застосуванням атом ної бомби. За сухою інформацією – яскраві й трагічні сторінки людської долі. Вони постають у розповіді учасників навчань Оль ги Остапенко та Івана Лютого Лютого. Більш ніж за місяць до перед бачуваного атомного вибуху на полігоні велися великі роботи: бу дували дороги, мости, казарми, фортифікаційні споруди. За добу до початку навчань були розподі лені сили і поставлені завдання учасникам. У день проведення атомного вибуху всі зайняли вихідні позиції. Приблизно о 9 го дині 30 хвилин 14 серпня пролу нав сигнал «Уран», що повідомив про початок ядерного удару. Атом ну бомбу скинули з літака, тому

12 березня 2009 року

добре було чути її «вереск» і гуркіт грому, схожий на грозовий. Учасни ки навчання були в траншеях і не відразу зрозуміли, що ж відбуваєть ся навколо них. Але незабаром не самовито захиталася земля, і якась велетенська сила, схожа на земле трус, докорінно змінила сприйняття дійсності і через мить поставила все на свої місця. Здійнявся ураганний вітер, зблякло сонце, а в небі клубив ся величезний вогненний гриб. Не обхідно було ліквідувати вогнища за горяння, вжити заходів із гасіння спеціально розставленої військової техніки. Поруч із полігоном було село, з яко го завчасно вивезли всіх жителів. Од нак наслідки атомного удару вража ли своєю міццю і руйнівною силою. З майже 200 подвір’їв села уціліло що найбільше 20. Інші вщент згоріли в ядерній пожежі. В епіцентрі вибуху майже нічого не залишилося. Скрізь були зруйновані будівлі, ошлакований ґрунт, понівечені літаки, танки, зна ряддя, домашня худоба. Проведена дезактивація техніки і санітарна об робка особового складу стали обо в’язковими діями в цій ситуації. Як стало відомо пізніше із джерел Міноборони СРСР, тоді була застосова на бомба потужністю в 30 кілотонн (!), а сам вибух проведений на висоті 200—250 метрів від поверхні землі. Навіть при такій незначній потужності заряду рівень радіації становив 0,6 рен тгена на годину. 17 вересня 1954 року у повідомленні ТАРС, опублікованому в газеті «Правда», було написано: «Відповідно до плану науково дос лідних робіт у Радянському Союзі проведене випробування одного з видів атомної зброї. Метою випро бувань було вивчення дій атомно го вибуху...». Демонстрація можливостей зброї при першому випробуванні дозволи ла досить оптимістично оцінити військові можливості СРСР у Європі у випадку серйозного конфлікту зі США. Уже тоді була отримана інфор мація про виняткові наслідки впли ву ядерного вибуху на військову тех ніку і промислові споруди і з’явила ся практична основа для урахування можливостей використання ядерної зброї у воєнних операціях. СРСР став власником практичної технології створення ядерної зброї і зумів роз горнути її промислове виробництво, що стало потужним стримувальним фактором підготовки і початку тре тьої світової війни. Починаючи з вибуху першої атомної бомби РДС 1 на Семипа латинському полігоні й закінчуючи останнім ядерним випробуванням в 1990 році на полігоні острова Нова Земля, у СРСР було проведе но 715 різних ядерних випробувань — атмосферних, наземних, висот них, підземних, надводних і підвод них, під час яких вирішувалися пи тання розроблення і модернізації ядерної зброї, впливу ядерного ви буху на різні об’єкти, а також вико ристання ядерних вибухів для мир них потреб у народному госпо дарстві.

Довідка «УТГ» До початкових віх ядерних випробувань у СРСР можна зарахувати: * перше ядерне випробування 29 серпня 1949 р., що підтвердило можливості радянської технології створення ядерного заряду і прове дення його випробування; * перший повітряний ядерний вибух зі скиданням боєзаряду з літа ка носія — 18 жовтня 1951 р.; * перше випробування термоядерного заряду, що міг транспорту ватися стратегічною авіацією, — 12 серпня 1953 р.; * ядерне випробування 14 вересня 1954 р., що являло собою про ведення військових навчань в умовах, наближених до бойових.

№ 11 (63)

Соціум

12 березня 2009 року

проблема

Прокласти мости до Євро Незважаючи на кризу, мости в Києві, що задихається від пробок, будуються, однак коли їх зведуть – невідомо. А вони ж потрібні не тільки в столиці, і не тільки до Євро... Подолати відносно невелику відстань між лівим і правим берегами Дніпра в столиці України щодня стає усе складніше. І це незважаючи на стрімке наближення фінальної частини європейського футбольного форуму в 2012 році, адже вирішення проблеми повинне бути знайдене обов’язково. Схоже, за наявного стану справ ситуація навряд чи зміниться. Але ж проблема давно

обговорюється — нинішня пропускна здатність мостових переходів залишилася на рівні початку 1990-х, а кількість транспорту в Києві зросла у кілька разів. Звичайно, це відчутна незручність для гостей Євро-2012, однак життя триватиме і після чемпіонату, а тому його проведення — добрий привід хоча б частково розрулити транспортну проблему у найбільших містах України, і зокрема в Києві.

Іван Кузьменко

часу ним проходить 115—120 тисяч. У години пік кількість автомобілів, що їдуть Московським мостом в одному напрямку, становить близько 6,7 тисячі, а відповідно до нормативів для три смужного руху передбачено майже втричі мен ше. Тобто для нормальної завантаженості мостів транспортними засобами необхідний ще, як мінімум, один міст.

Н

а сьогоднішній день столиця має тільки чотири діючі мости — Метро, Московський, імені Патона і Півден ний. Московський міст здатний прийняти на добу 85 тис. одиниць транспорту, Метро — 59 тис., ім. Патона — 67 тис., Південний — 60 тис. машин, у той час як реальна по треба — близько 350 тисяч. За даними го ловного інженера інституту Київсоюзшлях проект Георгія Фукса, серед європейських міст, розташованих на берегах рік, Київ пе ребуває в найгіршому становищі. Відповідно до комплексної схеми роз витку транспорту до 2020 року для вирі шення проблеми пропонувалося кілька проектів будівництва мостів. З них поча лася реалізація відразу двох — Дарниць кого і Подольсько Воскресенського. Третім мостом повинен стати перехід у південній частині міста, у районі Конча Заспи. Після 2020 року в столиці запла новане будівництво ще двох мостів у північній частині Києва — перехід, що з’єднує Троєщину і Оболонь, а також міст у районі Вишгорода. Утім, через різні фактори, у першу чер гу через відсутність постійного фінансу вання, скоординованих дій відповідаль них організацій, а також через світову фінансову кризу будівництво мостів ста ло непід’ємним тягарем для підрядників. Проте хоч потроху, але мости в столиці бу дуються. Тільки для кого їх побудують і коли?

Дарницький міст

З

різним ступенем інтенсивності ведуться роботи на будівництві Дарницького мосто вого переходу через Дніпро. Реалізація проекту стартувала у 2004 році, і з самого по чатку зведення моста завдавало багато клопо ту. Головного замовника будівництва мостово го переходу — Південно Західну залізницю — постійно обвинувачували в розтраті виділених грошей, а головні підрядники будівництва не могли визначити, хто за що відповідає. У сере дині минулого року оливи до вогню долили по відомлення в пресі про те, що ще не добудова ний міст уже почав руйнуватися, втім, за твер дженням підрядників, чутки були перебільшені. Проте багато учасників процесу неодноразо во заявляли, що проект будівництва моста роз роблений із порушеннями, зокрема, опори мо

Підписані перші угоди про намір реалізувати проекти між Програмою розвитку ООН та сільськими громадами області, які втілюватимуть ці проекти в життя.

Людмила Ступчук

У

сі проекти стосуються енерго та тепло збереження. Проект Великомежирицької громадської організації «Надія», наприк лад, присвячений енергозбереженню в сільській поліклініці. Корецька громадська організація під такою ж назвою запропонува ла проект покращання енергозбережних умов дитячої школи мистецтв, громадська організа

На потім

П

оки тільки на папері залишається так званий обвідний міст у районі Конча Заспи, що має спрямувати транзитні транспортні потоки в об’їзд столиці. Можна припустити, що будівельники і замовники зазнають чимало проблем, як це вже було з власниками русанівських дач. Страшно поду мати, на який опір жителів елітного району Київської області натрапить столична влада.

ста не відповідають нормативним вимогам із міцності й надійності. Крім того, в авто мобільній частині моста є так звані «забійні місця», які можуть призвести до ДТП із важки ми наслідками. Деякі фахівці вважають, що без такого мо ста Київ цілком може обійтися — потреби в за лізничній складовій у місті цілком задоволені, а автомобільна частина лише на 35 тисяч оди ниць розвантажить головні транспортні артерії, що з’єднують два береги Дніпра. Як би там не було, будівництво моста три ває. Уже введена в експлуатацію залізнична його частина, на якій діють дві колії. Остаточ ного строку завершення робіт на автомобільній частині поки не називають, втім, здати в експ луатацію весь комплекс мають намір, за опти містичними прогнозами, наприкінці 2011 року, за песимістичними ж — перед самим почат ком фінальної частини Євро 2012. Будівниц тво цього моста коштуватиме держбюджету 9,135 мільярда гривень. Оптимізму додає недавня заява представників Кабміну про виділення на добудування моста 650 млн грн зі Стабілізаційного фонду.

Подольсько% Воскресенський міст

Д

ругий споруджуваний міст у Києві — По дольсько Воскресенський, він повинен зняти частину навантаження на Москов

ський міст. Його зведення почалося ще в 2003 році і за планом повинне було обійтися місту у 5 млрд грн. У той же час з урахуванням будів ництва ліній метрополітену сума, необхідна для реалізації проекту, зростає до 12 млрд. Додат ковою статтею витрат стало відселення жителів трьохсот дачних будинків із прилеглої до моста території Русанівських садів. Проект реалізується із запізненням, хоча керівництво «Київавтодору» весь час запевняє громадськість у тому, що будівництво мостово го переходу завершиться чітко за графіком, тоб то до 2012 року. Втім, раніше планувалося зда ти міст в експлуатацію 2009 року. Уповільнен ня робіт спричинене як вищезгаданими дача ми, так і труднощами будівництва магістралі через старі райони міста, до яких входять за повідні зони, а також вулиці, параметри яких не відповідають нормативним вимогам. Наразі здана в експлуатацію перша частина моста (так званий міст через Гавань), та й то в урізаному вигляді — рух здійснюється тільки в одному на прямку. Повноцінний двосторонній рух по мос ту через Гавань, як обіцяє влада Києва, поч неться в другій половині 2009 року, але, з огля ду на наслідки економічної кризи і недофінан сування столичного бюджету, завершення пер шої черги можуть відкласти. Утім, на думку експертів, навіть у разі реалі зації проекту істотного розвантаження Мос ковського моста і поліпшення транспортної си туації не передбачається, оскільки Московсь кий міст розрахований на проїзд 60—64 тисяч автомобілів на добу, а зараз за такий проміжок

Сам собі голова Шість районів Рівненщини отримають кошти Програми розвитку ООН ція «Промінь» — проект теплозбереження при міщення дитячого садка в селі Бабин Гощан ського району. Як правило, це нехитрі заходи, що стосуються заміни вікон чи дверей, утеплен ня приміщень, усунення втрат тепла тощо, але без необхідних коштів і цього не зробиш. А знайти кошти в селі, яке нині особливо потер пає від безгрошів’я та безробіття, нелегко.

На Рівненщину упродовж березня цього року надійдуть перші кошти від Європейсь кої комісії та Програми розвитку ООН на ре алізацію проектів восьми сільських громад з шести районів області (Гощанського, Ко рецького, Сарненського, Рокитнівського, Дубровицького і Зарічненського), повідоми ли в обласній державній адміністрації.

Ситуація за межами Києва ще складніше. Уже зараз представники «Укравтодору» зая вили, що будівництво нових автодоріг у рам ках підготовки до проведення фінальної час тини чемпіонату Європи з футболу в 2012 році не передбачене. А мостів і поготів. За словами головного шляховика країни Вадима Гуржоса, зараз на балансі служби перебуває 16 тис. мостів по всій Україні, і майже половина з них потребує ремонту. Тобто в першу чергу основ не фінансування буде спрямоване на ремонт існуючих мостів, а не на будівництво нових. У більш віддалених планах «Укравтодору» — будівництво додаткових мостів через Дніпро в Кременчуці, Дніпропетровську, через Південний Буг у Миколаєві і через Дніст ровський лиман у районі Білгород Дні стровського. Утім, є і винятки: недавно влада Запоріж жя заявила, що за наявності достатнього фінансування 2009 року (950 млн грн) у рам ках урядової програми будівництва стратегі чних об’єктів до проведення Євро 2012 до 2010 року буде реалізований проект будів ництва мостів через Дніпро. Близько 55 млн власних коштів у це будівництво вже вклала компанія ВАТ «Мостобуд», що у лютому 2008 року підписала з американською компанією Sun Lanl Group Corporation протокол про на міри з фінансування будівництва мостів в Ук раїні на суму $7 млрд. До 2012 року плану валося побудувати шість мостів. Але, швид ше за все, через фінансову кризу і тут плани доведеться коректувати.

Підписання цих фінансових угод є логічним етапом реалізації проекту ЄС/ПРООН «Місце вий розвиток, орієнтований на громаду», який працює в області з кінця 2007 року. За цей час у сорока селах проведена роз’яс нювальна й організаційна робота з населен ням, юридично зареєстровані 40 сільських гро мадських організацій, проведено навчання громадських лідерів. Важливо, що тут не лише складені плани розвитку населених пунктів, а й разом з сільськими громадами визначені найактуальніші місцеві проблеми, які доціль но вирішити у рамках проекту. Проекти кожної громади фінансуватимуть ся за принципом участі на паях партнерів: 50% вартості надає проект ПРООН , 45 — рай онна влада, а 5% коштів — сама сільська гро мада.

Розслабтеся! Клуб «Технічки»

№ 11 (63)

12 березня 2009 року

КРОСВОРД

Дива природи біля заводської прохідної Колекція екзотичних риб сєверодонецького клубу акваріумістів «НЕОНіК» не поступається столичним Наталія Паніна, інженер хімік із Сєверодонецька, давно живе в Гамбурзі, замужем за професором Вальтером Заксом. І от привезла чоловіка, генетика й біолога, фахівця з морської фауни, до свого рідного міста на Луганщині. Чим здивувати

людину, яка об’їздила з науковими експедиціями мало не весь світ? А якщо показати докторові Заксу те, що він у цих експедиціях, безперечно, бачив, але зібране в одній колекції?

— запропонували колишні колеги Наталії. До кожного пункту кросворду ми пропонуємо вам вибір з чотирьох відповідей. Але тільки один+єдиний набір слів наукових інтересів, добре розу у вас зійдеться без зазорів і накладок. міється. Є в клубі й рептилії (вони,

Семен Перцовський

до речі, дуже дружать із чудовим котом, який живе тут же). На жаль, із крокодилом на ім’я Де мократ довелося розстатися: швидко переріс навіть найбільші акваріуми.

Професор Вальтер Закс із дружиною в клубі «НЕОНіК»

П

рофесор, що добре володіє російською, засумнівався, чи правильно він зрозумів сказане. Провінційне сухопутне місто хоче показати таке велике зібрання? Але незабаром він по вною мірою і досить емоційно ви користав відомі йому слова зах вату, розповідаючи про побачене у навчальному корпусі поруч із прохідною ЗАТ «Сєверодонецьке об’єднання «Азот».

намагається потрапити сюди зно ву, а то й стати членом клубу.

Треба сказати, що в традиціях цього підприємства — не тільки вирішувати екологічні проблеми, а й робити саму природу неначе живим індикатором, доказом ефективності роботи споруд, що очищають повітря і воду. У буфер них ставках, де відстоюється про мислова вода, яка пройшла біохі мічне очищення, плескається риба, що не набагато поступаєть ся за вагою тій, яку розводять «азотівці» в орендованому озері Суходіл. На підприємстві й дов кола нього — чудові квітники, розкидисті дерева, які доглядає власний цех озеленіння. А два роки тому з’явився акваріумний зал, куди і запросили німецько го професора.

Йдеться про біологічні фільтри власної конструкції. Діють вони чудово, хоча набагато дешевші за заводські. І взагалі, багато що в клубі ентузіасти зробили своїми руками. Звичайно, допоміг «Азот» — його технічні, будівельно ре монтні підрозділи, науковий центр.

Господарюють тут ентузіасти громадського клубу акваріумістів «НЕОНіК», організованого з ініціа тиви начальника одного з цехів Володимира Колотила й підтрима ного профспілковим комітетом підприємства. Перший помічник батька і популярний екскурсовод Саня Колотило, який приголомшує своєю ерудицією таких же шко лярів, як він сам, за рік провів добру сотню екскурсій. Багато хто

Запитую «азотівського» фахів ця Івана Миколайовича Трам польця: чому він, давній акварі уміст аматор, пішовши на пенсію, днює і ночує тут?

— Хіба вдома такі масштаби можливі?! До того ж у колективі веселіше, та й свої технічні заду ми легше здійснювати.

Та повернемося до «нашого» професора. Він відразу став у клубі своїм. Як і належить сучас ному вченому, захопившись, мало не забув, що в кишені — квитки на вечірній потяг. Він оцінив ви соку кваліфікацію і творче натх нення акваріумістів з «НЕОНіК». Власне, біолог Сергій Подцуєв — справжній колега. Правда, у нас і в Німеччині ті самі риби назива ються по різному; тому під час об говорення професійних тонкощів перейшли на латинь. Програміст Олена Подцуєва розповіла про особливості програм, за допомо гою яких рахують і облічують риб, стежать за природним добором. Зрозуміло, гість дав чимало кваліфікованих порад. Наприк лад, щодо «виховання» черепах, на яких він, відповідно до своїх

— Особливо цінно, — відзна чив Вальтер Закс, — що у вас не лише утримують риб з різних кон тинентів, а примудряються ще й розводити їх, починаючи з мальків. Це дуже важливо для вивчення процесів еволюції, при стосовності живих організмів. Не кажучи вже про інші задоволення — радість спілкування з такою ек зотикою і фантастичною красою, за якою можна спостерігати годи нами. Тутешнє зібрання не посту пається багатьом столичним! За являю про це цілком офіційно, і газету з вашою статтею покажу у своєму університеті. До речі, зв’язки сєверодонець ких акваріумістів з іншими облас тями й країнами (аж до Сінгапуру й Малайзії) допомагають їм у ро боті, у пошуку рідкісних екземп лярів. Розвивати такі взаємо вигідні стосунки допоможе і клуб «Технічки»: цей випуск «УТГ» виру шить до Гамбурга, де з досвідом сєверодончан ознайомляться біо логи, колеги професора Закса. А клуб «НЕОНіК» став ще однією визначною пам’яткою Сєверодо нецька. Де ще в окрузі можна по бачити стільки різних за величи ною, кольором, формою рибок півсотні видів, довго спостерігати за їхніми повадками! Ось леген дарні піраньї, а ось — серед коло ритних каменів і водоростей — ва льяжний сом. Неподалік — диску си, золоті рибки, в’юни, змієголо ви... Представлені кристально чисті підводні царства басейну Амазон ки, Великих африканських озер, Далекого Сходу, Китаю, островів Борнео, Суматри... І головне — ту тешні акваріумні водойми цілком підійшли їм, а вже про умови про живання є кому піклуватися скру пульозно, невпинно і з любов’ю.

Г ОРИЗОНТ АЛЬ: 1. Теніс, вугор, саван, чапля. 4. Індик, Сиваш, фра ОРИЗОНТАЛЬ: за, гамак. 7. Ахінея, кляуза, облава, суфікс. 8. Технік, рівчак, завіса, держак. 11. Хванчкара, стокротка, переворот, скарбниця. 12. Резона тор, броварник, куплетист, романтика. 14. Мундштук, Домініка, Хака мада, конюшина. 17. Гончаров, перевага, целулоїд, ерудитка. 18. Архі мед, садовод, арабеск, Арканов. 19. Картяр, анорак, ананас, наймач.

20. Карцер, нацист, талант, смоква. 21. Режисер, саксаул, Никулін, ка бінет. 22. Капела, колапс, Сухумі, секанс. 25. Оберек, острах, вчинок, ліфчик. 29. Фіранка, Комаров, Фоменко, клаксон. 31. Лабрадор, полу день, обсидіан, кандидат. 32. Арксинус, триплекс, астрагал, сабантуй.

35. Спокусник, аспарагус, Христофор, натюрморт. 36. Генератор, пат ронташ, сенбернар, субмарина. 37. Стропа, корвет, Отелло, флорин. 38. Дантес, регата, взуття, Нобель. 39. Ампер, рубка, нитка, очник. 40. Ле гар, Ісаєв, князь, капер. ВЕРТИКАЛЬ: 1. Вихованка, скупчення, телебашта, Чебурашка. 2. Пластина, гангрена, "Наутілус", втікачка. 3. Снаряд, ятаган, "Ніссан", роялті. 4. Фізика, Іванов, садиба, гетера. 5. Верховод, аквапарк, Му хаммед, дивізіон. 6. Амстердам, крамничка, клієнтура, шкаралупа. 9. Крапка, човняр, таймер, гафній. 10. Спомин, риштак, сироти, Ангара.

11. Саман, плаха, секта, ходак. 13. Астат, тіара, ковер, квант. 15. Ар тикль, катафот, авіатор, Артемон. 16. Номінал, візитер, Дністер, обруч ка. 17. Голубка, ес кімос, паразит, це Відповіді на кросворд, надрукований берко. 22. Салун, у №10 (62) сопка, кокос, ке лих. 23. Пезета, ха лупа, Ласкер, лоб зик. 24. Прибудо ва, ледарство, пла стилін, модератор.

26. Інспектор, ім ператор, стара тель, чорнослив.

27. Ратмир, ніготь, чверть, Суліко. 28. Косар, косар, Хай фа, куліш. 29. Кар навал, фосфорит, фазотрон, книго люб. 30. Осетинка, надбання, кронш неп, Оренбург. 33. Осавул, огірок, ос нова, японці. 34. Бранка, страйк, скотар, осадок. Склала Оксана БАЛАЗАНОВА

ШАШКИ У всіх позиціях білі починають і виграють.

… Днями знайомий, що подо рожує по США, надіслав авторові зроблені під час дайвінгу в Май амі знімки: подивися, які там гарні й незвичайні риби! «Спасибі, — відповідаю. — Але ми цю кра су щодня можемо бачити наяву». Фото автора

В.ЗАДОРОЖНІЙ, майстер спорту

Відповідь на головоломку «Дев’ять чисел», надруковану у №10 (62)